UA74546C2 - Macrocyclic peptides having activity relative to hepatitis c virus, a pharmaceutical composition and use of the pharmaceutical composition - Google Patents

Description

Опис винаходу

Даний винахід стосується сполук, композицій, способів одержання таких сполук і способів лікування 2 інфекції, викликуваної вірусом гепатиту С (НСМ). Даний винахід стосується, зокрема, нових пептидних аналогів, фармацевтичних композицій, що містять такі аналоги, і способів застосування цих аналогів для лікування

НеУ-інфекції.

Вірус гепатиту С (НСМ) є основним збудником гепатиту, що не належить до гепатитів А і В, який виникає після переливання крові і який уражає людей в усьому світі Встановлено, що понад 170 мільйонів людей у світі 70 заражено вірусом. Великий відсоток носіїв стають хронічно інфікованими, і в багатьох пацієнтів це призводить до хронічного захворювання печінки, так званого хронічного гепатиту С. У свою чергу, ця групахв.орих має високий ризик захворювання такою серйозноюхв.оробою печінки, як цироз печінки печінково-клітинний рак і остання стадіяхв.ороби печінки, яка приводить досмерті.

Механізм, за допомогою якого відбувається збереження вірусу НСМ в організмі і забезпечується високий 12 коефіцієнт захворюваності хронічноюхв.оробою печінки, поки недостатньо вивчений. Невідомо як НСМ взаємодіє з імунною системою хазяїна і переборює Її дію. Крім того, також іще не виявлено ролі клітинних і гуморальних імунних відповідей у захисті від НСМ-інфекції і при захворюванні гепатитом. Є дані про те, що імуноглобуліни можна застосовувати для профілактики зв'язаного з переливанням крові вірусного гепатиту однак. Центр із контролю захворюваності сьогодні не рекомендує лікування з використанням імуноглобулінів для цієї мети.

Відсутність ефективної захисної імунної відповіді утрудняє розробку вакцини або адекватних профілактичних мір після експозиції, тому найближчим часом надії головним чином покладають на антивірусні засоби.

З метою виявлення фармацевтичних агентів, ефективних щодо лікування НСМ-інфекції в пацієнтів, що страждають на хронічний гепатит С, було проведено різні клінічні випробування. У цих випробуваннях застосовували інтерферон-альфа індивідуально або в комбінації з іншими антивірусними агентами. Ці с дослідження дозволили встановити, що в переважної кількості учасників експерименту не було виявлено реакції (3 на такі схеми лікування а з тих учасників, що виявилися чутливими до лікування, у більшої частини після закінчення лікування спостерігали рецидив.

Таким чином, до останнього часу терапія з використанням інтерферону (ІЕМ) залишалася єдиним доступним методом лікування пацієнтів, що страждають на хронічний гепатит С, яка має доведену в клінічних умовах ее, ефективність. Однак тривалість дії такого лікування є невеликою, і крім того, лікування інтерфероном викликає «Її серйозні побічні дії (тобто ретинопатію, тиреоїдит, гострий панкреатит, депресію), що знижує якість життя пацієнтів, яких піддають лікуванню. Сьогодні інтерферон у сполученні з рибавірином запропоновано для о лікування пацієнтів не чутливих до ІЕМ, застосовуваного індивідуально. Такий підхід сьогодні рекомендовано «І для лікування пацієнтів які раніше не піддавалися лікуванню, і він є найбажанішим у терапії НСМ. Однак 32 побічні дії, викликані ІЄМ, не зменшуються при такій спільній терапії. -

Таким чином, існує необхідність у розробці ефективних антивірусних агентів для лікування НСУ-інфекції, що були б позбавлені недоліків існуючих методів лікування, заснованих на застосуванні фармацевтичних засобів.

НОМ являє собою укладений в оболонку позитивний ланцюг РНК-ового вірусу сімейства Ріамімігідае Геном «

НСМ, представлений одноланцюговою РНК, складається приблизно з 9500 нуклеотидів і має одну відкриту рамку З 50 зчитування (ВРС), яка кодує один великий поліпротеїн, що складається приблизно з 3000 амінокислот. У с заражених клітинах цей поліпротеїн розщеплюється у багатьох сайтах клітинними і вірусними протеазами з

Із» утворенням структурних і неструктурних (М5) протеїнів. У випадку НСМ під дією двох вірусних протеаз утворюються зрілі неструктурні протеїни (М52, М5З3, М54А, М54В, МЗБА і М55В). Перша з них, що поки ще недостатньо охарактерізована, розщеплює зв'язок М52-М53, друга являє собою серинпротеазу, що міститься в

М-кінцевій області М5З (далі позначена як М53З3-протеаза), і вона опосередкує усі подальші розщеплення, що і відбуваються по ходу транскрипції відносно М53, як у цис-оріентації, у сайті розщеплення МЗ3-М5А4А, такі в «» транс-орієнтації в інших сайтах МЗ4А-М54АВ, М548-МЗ5БА, МЗБ5А-МЗ5В. Протеїн М54А, імовірно, має множинні функції, діючи як кофактор для М5З3-протеази і, можливо, сприяючи локалізації на мембрані М53 інших вірусних і-й репліказ. Утворення комплексу протеїну М5З3 з М54А, імовірно, необхідне для процесування, посилення «їз» 20 протеолітичної ефективності у всіх сайтах. Протеїн М53 також має нуклеозидтрифзсфатазну активність і

РНК-геліказною активністю М55В являє собою РНК-залежну РНК-полімеразу, що бере участь у реплікації НСМ. щи ЇУ заявці на патент МО 97/06804| описано (-)-енантіомер нуклеозидного аналога цитозин-1,3-оксатіолану (також відомий як ЗТС), який має активність щодо НСУ. Хоча в проведених раніше клінічних дослідженнях для цієї сполуки виявлено активність щодо ВІЛ і НВУМ, поки немає клінічного доказу його активності щодо НСМ і не 22 виявлено його механізм дії щодо Цього вірусу.

ГФ) Загальна стратегія розробки антивірусних агентів складається в інактивації кодованих вірусом ферментів, юю що Є важливими для реплікації вірусу. що

Значні зусилля, вжиті у зв'язку з цим для виявлення сполук, що інгібують МЗЗ3З-протеазу або РНК-геліказу

НСМ привели до таких результатів. 60 ЇУ патенті О5 5633388) описано заміщені гетероциклом карбоксаміди та їхні аналоги, які мають активність щодо НСУ. Мішенню для цих сполук є геліказна активність протеїну М5З вірусу, однак поки немає даних про їхні клінічні випробування.

Спи та ін. (Те Гей, (1996), 7229-7232) описали фенантренхінон, який має активність щодо МЗЗ-протеази

НОМ іп мігго. Ніяких додаткових даних про цю сполуку не опубліковано. бо У науковій доповіді, представленій на Дев'ятій міжнародній конференції з антивірусних досліджень (Міпій

Іпіегпайопа! Сопієгепсе оп Апіїмігаї Кезеагсп, Мгарапааі), РиКузпіта, Чарап (1996), Апіїмігаї Кезеагсі, (1996), 30, 1, А23 (реферат 19)), повідомлялося про триазолідинові похідні, що мають інгібувальну активність щодо НСМ-протеази.

У деяких дослідженнях описано сполуки, які мають інгібувальну дію щодо інших серинпротеаз, таких як людська еластаза лейкоцитів. Одну групу таких сполук описано |в УМО 95/33764 (Ноеспзі Магіоп Коиззеї, 1995).

Описані в даній заявці пептиди являють собою морфолінілкарбонілбензоілпептидні аналоги, що структурно відрізняються від пептидів за даним винаходом.

ГУ УМО 98/17679 (на ім'я МеКТех РВНагтасеціїсаіє Іпс)|) описано інгібітори серин-протеази, зокрема, 7/0 РІБЗ-протеази вірусу гепатиту С

Фірмою Нойтап І аКоспе (МО 98/22496, ОБ 5866684 і 5 6018020) також описано гексапептиди, що є інгібіторами протеїназн, як антивірусні агенти для лікування НСМ-інфекції.

Зіеіпкийіег та ін і ІпдайПіпейа та ін опублікували дані про продукт інгібування М5З4А-4В |Віоспетівігу (1998), 37, 8899-8905 і 8906-8914).

ГУ УМО 97/433101 на ім'я 5спегіпд Согрогайоп описано послідовності пептидів, що складаються з 20 і 21 амінокислот, які мають активність щодо М5З-протеази НСУ.

ГУ УМО 98/46597) на ім'я університету Еморі описано пептиди і міметики пептидів, які мають активність іп міго щодо серинпротеаз.

ГУ УМО 98/466301 на ім'я Реріїде Тнегареціїсв | цпіей описано депсипептидний субстрат що має здатність інгібувати МЗЗ-протеазу НСУ.

Нарешті, (У патенті 5 5869253| описано ферментативні молекули РНК, що мають здатність інгібувати

МЗЗ-протеазу НСУ.

В жодній із зазначених вище заявок на патент не описано циклічні пептиди що мають активність щодо

МЗЗ-протеази НСУ. сч

ГУ УО 99/07733, МО 99/07734, МО 00/09543 і МО 00/09558)| описано гекса-тетрапептиди і трипептидні аналоги, що мають здатність інгібувати М5ЗЗ-протеазу. Однак у цих описах не запропоновані макроциклічні і) аналоги за даним винаходом і наведена інформація не може привести до їх створення.

ГУ заявці МУО 99/38888 на ім'я Іпзійше де Кіспегспе ді Віоіодіа МоїІесціаге (ІКВМ), опублікованій 5 серпня 1999р.), описано малі пептидні інгібітори МЗЗ-протеаз НСУ. Ге зо У цьому описові не запропоновано і не зазначено циклічної будови пептидів за даним винаходом. Крім того цей опис опублікований після дати пріоритету даного опису. -

ЇУ заявці УУО 99/64442 на ім'я ІКВМІ, яку також опубліковано після дати пріоритету даного опису, описано ю олігопептиди що включають кетокислоти в положенні Р1.

Заявку МО 99/50230 на ім'я МеКТех РНагтасеціїсаіз (опублікована 7 жовтня 1999р.)| також опубліковано « після дати пріоритету даної заявки І в цьому випадку в публікації навіть віддалено не маються на увазі ї- які-небудь циклічні пептиди за даним винаходом.

Однією з переваг даного винаходу є те, що в ньому заявлено макроциклічні пептиди, які мають інгібувальну активність щодо М5З-протеази вірусу гепатиту С.

Ще однією перевагою об'єкта даного винаходу є той факт, що ці пептиди специфічно інгібують МЗЗ-протеазу і «

Не виявляють помітної інгібувальної активності щодо інших серинпротеаз, таких як еластаза лейкоцитів людини з с (НГЕ), еластаза панкреатичної залози свині (РРЕ) або бичачий хімотрипсин підшлункової залози, або щодо цистеїнпротеаз таких як катепсин В печінки людини (Саї В). ;» Ї ще однією перевагою даного винаходу є те, що в ньому наведено невеликі пептиди з низькою молекулярною масою, що мають здатність проникати через клітинні мембрани й інгібувати М5З3-протеазну активність у культурі клітин. -І Ще одна перевага сполук за даним винаходом полягає в тім, що вони мають активність щодо обох основних генотипів, виявлених М клінічних ізолятах (та і 16), що переконливо підтверджує, що ці сполуки мають пи активність щодо усіх відомих сьогодні генотипів НСМ. с Об'єктом даного винаходу є сполуки формули (1) їз 50 42)

Ф) іме) 60 б5 в в ме А 52 З -у д2 -- з:

Н

М А о 5 4-3 В - в. - о -- т 7 в жид в с ( І |! о де

МУ означає СН або М, (Се)

В! означає Н, галоген, С.і-Свалкіл, Сз-Сециклоалкіл, Сі-Свгалоалкіл, Сі-Свалкокси, Сз-Свциклоалкокси, «г гідрокси або М(В23)», де кожен В?! незалежно один від одного означає Н, С.-Свалкіл або Сз-Сециклоалкіл, і 222 означає Н, галоген, С.-Свалкіл, Сз-Сециклоалкіл, С.-Свгалоалкіл, С.-Свтіоалкіл, С.-Свалкокси, ю

С.-С циклоалкокси, Со-Сталкоксіалкіл, Сз-Свциклоалкіл, Св- або Сідарил або Неї, де Неї означає п'яти-, чІ зв шести- або семичленний насичений чи ненасичений гетероцикл, який містить один-чотири гетероатома, їм вибраних із азоту, кисню та сірки, при цьому зазначений циклоалкіл, арил або Неї заміщено радикалом В2", де 22 означає Н, галоген, С--Свалкіл, Сз-Свциклоалкіл, Сі-Свалкокси, С--Свциклоалкокси, МО», М(В29)», «

МН-С(0)-229 або МН-С(0)-МН-2У, де кожен БК? незалежно один від одного означає Н, С.і-Свалкіл. або

С.-С о циклоалкіл, - с або ч» 224 означає МН-С(0)-ОВ25, де В25 означає Сі-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл, КО означає гідрокси, МН або " групу формули -МН-В", де КЗ! означає Се- або Сірарил, гетероарил, -С(0)-832, -С(0)-О832 або 15 -С(0)-МНе 22, де -1 232 означає С.-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл,

Ор означає насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, що складається з 5-10 атомів, який пи необов'язково включає один-три гетероатома, незалежно один від одного вибраних із О, 5, або М-В7, де г В означає Н, С.-Свалкіл, Сз-Свциклоалкіл або -С(0)-В72, де 272 означає Сі-Свалкіл, Сз-Свциклоалкіл. або Св- або Сірарил, ть В" означає Н або один-три замісника на будь-якому атомі вуглецю ланцюга 0, де замісники незалежно один 4) від одного вибирають із групи, яка містить С 1-Свалкіл, Сі--Свсгалоалкіл, С--Свалкокси, гідрокси, галоген, аміно, окси, тіогрупу або С.-Свтіоалкіл, і

А означає амід формули -С(0)-МН-В2, де В? вибирають із групи, яка містить Сі-Свалкіл, Сз-Свциклоалкіл, Сев- або Сірарил чи С;-Сваралкіл, або

Ф! А означає карбонову кислоту, або її фармацевтично прийнятна сіль або складний ефір

Під обсяг даного винаходу також підпадає фармацевтична композиція, яка містить ефективну щодо вірусу де гепатиту С кількість сполуки формули І або її фармацевтично прийнятної солі чи її складного ефіру в суміші з фармацевтично прийнятним носієм або допоміжною речовиною. 6о Важливим об'єктом даного винаходу є спосіб лікування інфекції, викликуваної вірусом гепатиту С у ссавця, який передбачає введення ссавцеві ефективної щодо вірусу гепатиту С кількості сполуки формули | або й терапевтично прийнятної солі або складного ефіру, чи описаної вище композиції.

Іншим важливим об'єктом даного винаходу є спосіб інгібування реплікації вірусу гепатиту С шляхом оброблення вірусу такою кількістю сполуки формули І, що інгібує М5З3З-протеазу вірусу гепатиту С, або її бо терапевтично прийнятної солі чи складного ефіру, або описаної вище композиції.

Ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб лікування інфекції, викликуваної вірусом гепатиту С у ссавця, який передбачає введення ссавцеві ефективної щодо вірусу гепатиту С кількості композиції, яка містить сполуки формули І або її терапевтично прийнятну сіль або складний ефір. Згідно з одним із варіантів здійснення, фармацевтичні композиції за даним винаходом включають додатковий імуномодулятор. Приклади додаткових імуномодуляторів включають (але не обмежуючись ними) А-, В- або Г-інтерферони.

В альтернативному варіанті здійснення фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть додатково включати антивірусний агент. Прикладами антивірусних агентів є рибавірин і амантадин.

Ще в одному альтернативному варіанті здійснення фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть 7/0 додатково включати інші інгібітори НСМ-протеази.

Ї ще в одному варіанті здійснення фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть додатково включати інгібітор інших мішеней життєвого циклу НСУ, таких як геліказа, полімераза, металопротеаза або ІКЕ5.

Визначення

Якщо не зазначено іншого, то в контексті даного опису використовувані поняття мають такі значення.

У тих випадках, коли для позначення конфігурації замісника, наприклад, Б 7 сполуки формули І, використовують символи (К) або (5), то позначення стосується всієї сполуки, а не тільки замісника.

Позначення "РІ, Р2 і РЗ" у контексті даного опису стосується положення амінокислотних залишків, починаючи з С-кінця пептидних аналогів і простираючись до М-кінця (тобто РІ означає положення 1 щодо

С-кінця, Р2 означає положення 2 щодо С-кінця і т.д.) |див Вегдег А і Зспеснпіег 1, Тгтапвзасіопз ої (Ше Коуаї Зосівїу Гопаоп зегієв (1970), В257, 249-264).

У контексті даного опису поняття "1-аміноциклопропілкарбонова кислота" (АДКК) стосується сполуки формули: с 7 нм о і он (Се)

У контексті даного опису поняття "вініл-АЦКК" стосується сполуки формули: «

ІФ)

Н.М « он че

В шинннйй «

У контексті даного опису поняття "гомоаліл-АЦКК" стосується сполуки формули: - о . » п нн 18 ОН -і щ» 1 їз 50 миші

ФО Поняття "гало" у контексті даного опису означає галогеновий замісник, вибраний із групи, яка містить бром, хлор, фтор або йод.

Поняття "С --Сегалоалкіл" індивідуально або в комбінації з іншим замісником у контексті даного опису означає ациклічні алкільні замісники з прямим або розгалуженим ланцюгом, які містять 1-6 атомів вуглецю і мають один або кілька замісників атома водню, що представляють собою галоген, вибраний з ряду, що включає

Ф, бром, хлор, фтор або йод. ко Поняття "С 4-Свтіоалкіл" індивідуально або в комбінації з іншим замісником у контексті даного опису означає ациклічні алкільні замісники з прямим або розгалуженим ланцюгом, що містять тіольну групу, такі як бо тіопропіл.

Поняття "С -Свалкіл" або "(нижч )алкіл" у контексті даного опису, само по собі або в комбінації з іншим замісником, означає ациклічні алкільні замісники з прямим або розгалуженим ланцюгом, що містять від 1 до 6 атомів вуглецю, і включає, наприклад, метил, етил, пропіл, бутил, гексил, 1-метилетил, 1-метилпропіл, 2-метилпропіл, 1,1-диметилетил. 65 Поняття "С 3-Свециклоалкіл" у контексті даного опису, само по собі або в комбінації з іншим замісником, означає циклоалкільний замісник, що містить від З до б атомів вуглецю, і включає циклопропіл, циклобутил,

циклопентил і циклогексил.

Поняття "ненасичений циклоалкіл" включає, наприклад, заміщений циклогексеніл: у

Поняття "насичений або ненасичений алкілен" у контексті даного опису означає двовалентний алкільний замісник, отриманий шляхом видалення одного атома водню з обох кінців насиченого або ненасиченого аліфатичного вуглеводню з прямим або розгалуженим ланцюгом і включає, наприклад, -бньсСньсС(СНУІ»СсНЬСНо-, -СНо.СНоСнНеІСнНСНОСНО- або -СНЬС-ССНОСНоО-. Такий алкільний ланцюг необов'язково може включати гетероатом, такий як кисень (наприклад, -СНіЗ-СНь-О-СНо»-).

Поняття "С о 4-Свалкокси" індивідуально або в комбінації з іншим замісником означає замісник -0-С.-Свалкокси, де алкіл має зазначене вище значення і містить до шести атомів вуглецю. Поняття алкокси включає метокси, етокси, пропокси, 1-метилетокси, бутокси і 1,1-диметилетокси. Останній замісник зазвичай позначають як трет.-бутокси.

Поняття "С 3-Свциклоалкіл" індивідуально або в комбінації з іншим замісником у контексті даного опису означає замісник -О-Сз-Свциклоалкіл, що містить від З до 6 атомів вуглецю.

Поняття "С 1-Свалкоксіалкіл" у контексті даного опису означає замісник С4-Свалкіл-О-С--Свалкіл, де алкіл має зазначені вище значення і містить до шести атомів вуглецю. Наприклад, метоксиметил означає -СНь-О-СНуз.

Поняття "С 5-С7ацил" індивідуально або в комбінації з іншим замісником означає С.і-Свалкільну групу, зв'язану з карбонільною групою, таку як -С(0)-С.-Свалкіл. с

Поняття "С в,- або Сіо-арил" у контексті даного опису, індивідуально або в комбінації з іншим замісником, г) означає або ароматичну моноциклічну систему, що містить б атомів вуглецю, або ароматичну біциклічну систему, що містить 10 атомів вуглецю. Наприклад, арил включає фенільну або нафтильну кільцеву систему.

Поняття "С 7-Сіваралкіл" у контексті даного опису, індивідуально або в комбінації з іншим замісником, означає арил, як його визначено вище, зв'язаний з алкільною групою, де алкіл має зазначені вище значення, і ікс, містить від 1 до 6 атомів вуглецю. Аралкіл включає, наприклад, бензил і бутилфеніл. «г

Поняття "Неї у контексті даного опису, індивідуально або в комбінації з іншим замісником, означає одновалентний замісник, отриманий шляхом видалення водню з 5-, 6б- або 7-ч-ленного насиченого або о ненасиченого (у тому числі ароматичного) гетероцикла, що містить від 1 до 4 гетероатомів, вибраних із ряду, «г який включає азот, кисень і сірку. Приклади придатних гетероциклів включають тетрагідрофуран, тіофен, 3о діазепін, ізоксазол, піперидин, діоксан, морфолін, пирімідин або в. « с 5 о " Поняття "Неї" також включає гетероцикл як його визначено вище, злитий з одним або декількома іншими циклами, які можуть являти собою гетероцикли або будь-який інший цикл. Одним із прикладів є тіазоліІ4,5-В|піридин. -і Хоча його зазвичай позначають "Неї", поняття "гетероарил" у контексті даного опису строго означає їз ненасичений гетероцикл, подвійні зв'язки якого утворюють ароматичну систему Відповідними прикладами гетероароматичних систем є хінолін, індол, піридин, тю, М в ня -Щш У М

Ф Х М ря / Фк М.

З М-М М-- М о т - ч ч я й о М о;

Ста «І

Х М от М або м 65 '

Поняття "фармацевтично прийнятний складний ефір" у контексті даного опису індивідуально або в комбінації з іншим замісником означає складні ефіри сполуки формули І, у яких кожну з карбоксильних функцій у молекулі, але бажано С-кінцеву функцію, заміщено алкоксикарбонільною функцією: ре де фрагмент К складного ефіру вибирають з алкілу (наприклад, метилу, етилу, н-прошлу, трет.-бутилу, 70 н-бутилу), алкоксіалкіла (наприклад, метоксиметилу), алкоксіацилу (наприклад, ацетоксиметилу), аралкіла (наприклад, бензилу), арилоксіалкіла (наприклад, феноксиметилу) арилу (наприклад, фенілу), необов'язково заміщеного галогеном, Сі-Слалкілом або С.і-С;,алкоксигрупою. Інші придатні у функції проліків складні ефіри можна знайти |в "Оевідп ої ргодгидв", Випддаага Н, вид ЕїІземієг (1985)), публікацію включено в даний опис як посилання Такі фармацевтично прийнятні складні ефіри зазвичай гідролізуються іп мімо при введенні ссавцеві і 75 перетворюються на кислотну форму сполуки формули І.

Стосовно вищенаведених складних ефірів, якщо не зазначено іншого, будь-який присутній алкільний фрагмент у бажаному варіанті містить 1-16 атомів вуглецю, особливо бажано 1-6 атомів вуглецю. Будь-який присутній у таких складних ефірів арильний фрагмент у бажаному варіанті являє собою фенільну групу.

Зокрема, складні ефіри можуть являти собою складний С.1-Сівалкіловий ефір, незаміщений бензиловий ефір або бензиловий ефір, заміщений принаймні одним атомом галогену, Сі-Свалкілом, Сі-Свалкокси-, нітрогрупою або трифторметилом.

Поняття "фармацевтично прийнятна сіль" у контексті даного опису включає солі, отримані з фармацевтично прийнятних основ. Приклади прийнятних основ включають холін, етаноламін і етилендіамін. Під обсяг даного винаходу також підпадають солі Ма", К" ії Са"" |див також "Рпагтасеціїса! зав", Вігде 5.М. та ін., У.Рпагт с Зеї., (1977), 66, 1-19), публікацію включено в даний опис як посилання. о

Бажані варіанти здійснення в":

Бажані варіанти здійснення даного винаходу включають описані вище сполуки формули І, у яких радикал В! вибирають із двох різних діастереоіїзомерів, де вуглецевий центр у положенні 1 має К-конфігурацію, що ісе) представлено структурами: «

Е

" Н о н ІФ) ч 1 в панни у; А їй я --Д ій 1 с й і - льна

В; р « р знаходиться в син-оріентації щодо аміду (ї), або знаходиться в син-оріентації щодо А (ії) - с (І)тайії): ч» У бажанішому варіанті лінкер О зв'язаний з БК у син-орієнтації по відношенню до А, як це представлено " структурою (Її). в2

Бажані варіанти здійснення даного винаходу включають зазначені вище сполуки формули І, де фрагмент 2 - означає т» д" У в" 1 ч- щ» 4) ря (Ф) де МУ у бажаному варіанті означає М.

Ге У бажаному варіанті Б! означає Н, С.і-Свалкіл, С--Свалкокси, гідрокси, хлор або М(В23)», де ВЗ бажано означає Н або С.-Свалкіл. Бажаніше Б?! означає Н або С.і-Свалкокси. В оптимальному варіанті БК?! означає бо метокси.

У бажаному варіанті К22 означає Н, С.-Сетіоалкіл, С--Свалкокси, феніл або Неї, вибраний із групи, яка містить: б5 де

Ср де фе ол 70 , . - й їв 24 24 в. га К в д й М о

М М о й Й | в | -ї | -5 о М 24 в тя 24

Ів ри с

М о о

У бажаному варіанті БК? означає Н, Сі-Свалкіл, МН-К29, МН-С(0)-К29 або МН-С(0)-МН-К295 або

МН-с(0)-ов 25, со зо Бажаніше В2 означає С.і-Слалкокси, феніл або Неї, вибраний із групи, яка містить: ди й їй

М М ре « п нта р ви 7 ре й ї-

М 5 їх А 4-7 л ра . н , . « в" - с

І» ак і З Б 24 ' / в ші | в ра Мі р,

М

-і : І ї- Бажаніше К27 означає Н, С.і-Свалкіл, МН-Б295, МН-С(0)-825, або МН-С(0)-ОВ25, с В оптимальному варіанті 222 означає етокси, або Неї вибирають із групи, яка містить: ар їз 50 Ге з

Ф 2

ІМ / о Кк -1т юю ХХ Ф с 60 й і ;

В оптимальному варіанті 2272 означає МН-В2?, МН-С(0)-В29, або МН-С(0)-ОВ25,

В оптимальному варіанті 2272 означає Н або С.-Свалкіл.

У бажаному варіанті кожен 225 незалежно один від одного означає Н, С.-Свалкіл або С3-Сециклоалкіл. 65 Бажаніше ВК? означає С.і-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл. Бажаніше 29 означає С.і-Свалкіл. В оптимальному варіанті 229 означає С.-Свалкіл. в.

Бажані варіанти здійснення даного винаходу включають описані вище сполуки формули І, де фрагмент ВЗ бажано означає амід формули МН-С(0)-Б32, сечовину формули МН-С(0)-МН-Б32 або карбамат фомули

МН-С(0)-ОВ 32, Бажаніше ВЗ означає карбамат або сечовину. В оптимальному варіанті 2? означає карбамат.

У бажаному варіанті КЕ32 означає С.-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл. Бажаніше КЗ? означає С.-Свалкіл. або

С,-Свциклоалкіл. 70 В оптимальному варіанті 222 означає трет.-бутил, циклобутил або циклопентил. р:

Бажані варіанти здійснення даного винаходу включають сполуки формули І, де лінкер ЮО являє собою насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, що складається з 6-8 атомів. Бажаніше лінкер О являє собою ланцюг, що складається з 7 атомів.

У бажаному варіанті ланцюг О містить один або два гетероатома, вибраних із групи, яка містить О, 5, МН,

М-С1-Свалкіл або М-Со-Ст7ацил. Бажаніше ланцюг О необов'язково містить один гетероатом, вибраний із групи, яка включає МН або М-Со-С7ацил, а в оптимальному варіанті М(Ас), і він знаходиться на атомі в положенні 10 ланцюга В оптимальному варіанті ланцюг, що містить атом азоту, є насиченим.

В альтернативному варіанті О містить один гетероатом, вибраний із О або 5. Бажано, щоб ланцюг О містив 7 2о атомів, атомо або 5 знаходився в положенні 9 ланцюга. У бажаному варіанті цей ланцюг має замісник 27, де В" означає Н або С.і-Свалкіл. Бажаніше БК? означає Н або метил В оптимальному варіанті БК" означає Н або 8-(5)-Ме. Ще краще, якщо ланцюг О є насиченим. В альтернативному варіанті О містить один подвійний зв'язок між положеннями 11 і 12. У бажаному варіанті цей подвійний зв'язок знаходиться в транс-орієнтації.

В альтернативному варіанті О являє собою насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, що містить Га 25 тільки атоми вуглецю. У цьому випадку ланцюг О бажано є насиченим і складається з 7 атомів. Бажаніше ланцюг

О має замісник К, де К означає Н, оксо, тіо, гідрокси, тіосалкіл, алкокси або алкіл Бажаніше К означає Н або і)

С.-Свалкіл. Ще бажаніше В означає Н або метил. В оптимальному варіанті КЕ" означає Н або 10-(5)-Ме.

В альтернативному варіанті О являє собою алкіленовий ланцюг, що складається тільки з атомів вуглецю, який бажано містить один подвійний зв'язок і включає 7 атомів. Бажаніше зазначений подвійний зв'язок (со) 30 знаходиться між положеннями 13 і 14 ланцюга. В оптимальному варіанті цей подвійний зв'язок знаходиться в « цис-оріентації. У бажаному варіанті цей ланцюг ОО заміщено В", де БК? означає Н, оксо, гідрокси, алкокси або алкіл. Бажаніше БК" означає Н або С.і-Свалкіл. Ще бажаніше БК" означає Н або метил. В оптимальному о варіанті КА означає Н або 10-(5)-Ме. «

А:

Зо Бажані варіанти здійснення даного винаходу включають описані вище сполуки формули 1, де А означає - карбонову кислоту.

Конкретні варіанти здійснення:

Бажані варіанти здійснення даного винаходу включають описані вище сполуки формули І, де К2 означає « замісник, що являє собою хінолін (тобто М/ означає М); з с ВЗ означає групу формули -МН-С(0)-МНЕАЗ2 або -МН-С(0)-ОВ2, де К означає С.4-Сулалкіл або С.-Сециклоалкіл; :з» Ор означає такий, що складається з 6-8 атомів насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, приєднаний до В! у син-орієнтації щодо А, який необов'язково містить один або два гетероатома, незалежно один від одного вибраних із О, 5 або М-К7!, де В"! означає Со-СТацил; - і ВЕ означає Н або один-три замісника, незалежно один від одного вибраних із гідрокси або С.-Свалкіла; і їх А означає карбонову кислоту, або їх фармацевтично прийнятні солі чи складні ефіри.

Більш бажаними є сполуки формули І, де В! має зазначені вище значення, В?! означає Н або метокси; і-й 222 означає С.-Свалкокси, або Неї вибирають із групи, яка містить: 1 ра? 42)

Ше У Й, о Шик ро / ре 60 не . . і . де 2272 означає Н, Сі-Свалкіл, МН-В29, МН-С(0)-825, МН-С(О)-МН-В25, де К252 означає Н, С.і-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл; б або гла означає МН-С(0)-О829, де К29 означає С.-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл, і КБ? означає Н або

С.-Срвалкіл;

ВЗ означає сечовину формули МН-С(0)-МНКЗ2 або карбамат формули МН-С(0)-0О832, де ВЗ означає

С.-Салкіл або Сз-Свциклоалкіл;

О означає такий, що містить 7 атомів вугледю насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, який необов'язково включає один подвійний зв'язок між положеннями 11, 12 або 13, 14.

При цьому ланцюг О необов'язково включає один гетероатом, незалежно вибраний із О, 5, МН, М(Ме) або

М(Ас); і

В" означає Н або С.-Свалкіл.

Найбільш бажаними є сполуки формули І, де 2?! означає метокси і 222 означає етокси або: й 24а

М-- де 2272 означає МН-(С.1-Суалкіл), МН-С(О0)-(С--Суалкіл), або МН-С(О0)-О-(С4-Суалкіл); і

Ор являє собою насичений ланцюг або містить один подвійний зв'язок, який знаходиться в цис-орієнтації між положеннями 13, 14.

Нарешті, під об'єм даного винаходу підпадають усі сполуки формули І, наведені в таблицях 1-9.

Фармацевтичні композиції за даним винаходом можна вводити перорально, парентерально або за допомогою пристрою для імплантації. бажаним є пероральне введення або введення за допомогою ін'єкції. Га

Фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть містити будь-які загальноприйняті нетоксичні фармацевтично прийнятні носії, ад'юванти або наповнювачі. У деяких випадках значення рН композиції може і9) регулюватися за допомогою фармацевтично прийнятних кислот, основ або буферів з метою підвищення стабільності сполуки, включеної в композицію або у форму для її введення. У контексті даного опису поняття "парентеральний" включає підшкірний, внутрішньошкірний, внутрішньовенний, внутрішньом'язовий, (Те) внутрішньосуглобний, інтрасиновіальний, інтрастернальний, інтратекальний шлях уведення за допомогою ін'єкції або інфузії, а також введення в ділянку ушкодження. в

Фармацевтичні композиції можуть мати форму стерильного препарату для ін'єкції, наприклад, стерильної ю ін'єкованої водної або жиророзчинної суспензії. Ця суспензія може бути отримана за допомогою добре відомих методів з використанням диспергувальних або змочувальних агентів (таких як, наприклад, Твін 80) і М Ссуспендувальних агентів. ча

Фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть уводитися перорально у вигляді будь-якої прийнятної дозованої форми для перорального введення, включаючи (але не обмежуючись ними) капсули, таблетки і водні суспензії і розчини. У випадку таблеток для перорального введення зазвичай застосовувані носії включають « лактозу і кукурудзяний крохмаль. Як правило, також додають замаслювачі, такі як стеарат магнію. Для 70 перорального введення у формі капсул прийнятні розріджувачі включають лактозу і безводний кукурудзяний - с крохмаль Коли пероральним шляхом уводять водні суспензії, дійову речовину поєднують з емульгувальними і ц суспендувальними агентами. У разі потреби можна додавати певні підсолоджувальні речовини і/або коригенти "» і/або барвники.

Інші придатні наповнювачі або носії для зазначених вище препаративних форм і композицій можна знайти в звичайних фармацевтичних довідниках, |наприклад, у "Кетіпдіоп'є Рпагтасеціїса! Зсіепсез", Те Зсіепсе апа -І Ргасіїсе ої Ріпагтасу, 19-е вид Маск Рибіїзпіпд Сотрапу, Еавіоп, Репп., (1995)).

Дози в діапазоні від приблизно 0,01 до приблизно 10Омг/кг ваги тіла на день, у бажаному варіанті від ть приблизно 0,5 до приблизно 75мг/кг ваги тіла на день сполуки за даним винаходом, що є інгібітором протеази, ос можна застосовувати для монотерапії з метою попередження і лікування опосередкованої НСУхв.ороби. Як правило, фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть уводитися від приблизно 1 до приблизно 5 разів е на день або в іншому варіанті шляхом безперервної інфузії. Таке введення може застосовуватися як для

ФО екстреного, так і для тривалого лікування. Кількість дійової речовини, яка може бути об'єднана з носіями для одержання стандартної дозованої форми, повинна варіюватися в залежності від хазяїна, що підлягає лікуванню, і конкретного шляху введення. Звичайна композиція може містити від приблизно 595 до приблизно 9595 дійової речовини (мас 95). У бажаному варіанті такі композиції містять від приблизно 2095 до приблизно 8095 дійової речовини.

Ф, Як має бути очевидним фахівцеві в даній галузі, можна застосовувати і нижчі або вищі дози, ніж ті, що ко зазначено вище. Специфічні схеми дозування і лікування для будь-якого конкретного пацієнта можуть залежати від різних факторів, включаючи активність конкретної застосовуваної сполуки, вік, вагу тіла, загальний стан бо Здоров'я, стать, раціон, час уведення, швидкість виведення, суміщення лікарських засобів, серйозність і особливості розвиткухв.ороби, схильність пацієнта до інфекції, і вони визначаються лікарем-куратором. Як правило, лікування починають з невеликих доз, істотно нижчих за оптимальну дозу пептиду. Потім дозу підвищують невеликими порціями до досягнення оптимальної дії в конкретних умовах. Зазвичай найбажаніше вводити сполуку в такому діапазоні концентрацій, які забезпечують антивірусну активність, але не мають ніякої 65 шкідливої або небезпечної побічної дії.

Коли композиції за даним винаходом включають комбінацію сполуки формули І і одного або декількох додаткових терапевтичних або профілактичних агентів, то сполука і додатковий агент мають бути присутніми у діапазоні доз від приблизно 1095 до 10095 і, бажаніше, від приблизно 1095 до 8095 від дози, зазвичай застосовуваної в режимі монотерапії.

Коли ці сполуки або їхні фармацевтично прийнятні солі поєднують у препаративній формі з фармацевтично прийнятним носієм, те отримана композиція може вводитися іп мімо ссавцеві, такому як людина, для інгібування

М5З-протеази НСМ або для лікування чи попередження інфекції, викликуваної вірусом НСУ. Такого лікування також можна досягти при використанні сполуки за даним винаходом в комбінації з агентами, що включають імуномодулятори, такі як А-, В- або Г-інтерферони, інші антивірусні агенти, такі як рибавірин, амантадин, 7/0. інші інгібітори М5ЗЗ-протеази НСУМ; інгібітори інших мішеней у життєвому циклі НСМУ, які включають (але не обмежуючись ними) геліказу, полімеразу, металопротеазу або внутрішній сайт входу в рибосому (ІКЕ5), або їх комбінацію. Додаткові агенти можуть бути об'єднані зі сполуками за даним винаходом для створення однократної дозованої форми. В альтернативному варіанті ці додаткові агенти можуть уводитися ссавцеві окремо у вигляді частини багаторазової дозованої форми.

Згідно з іншим варіантом здійснення даний винахід стосується способів інгібування активності МЗЗ-протеази

НОМ у ссавців шляхом уведення сполуки формули І, у якій замісники мають зазначені вище значення.

Згідно з бажаним варіантом здійснення ці способи можна застосовувати для зниження активності

М5З-протеази НСМ у ссавця. Якщо фармацевтична композиція включає як дійову речовину тільки сполуку за даним винаходом, то такі способи можуть додатково включати стадію введення ссавцеві агента, вибраного з імуномодулятора, антивірусного агента, інгібітору НСМ-протеази або інгібітору інших мішеней у життєвому циклі

НСМ, таких як геліказа. полімераза або металопротеаза. Такий додатковий агент може вводитися ссавцеві до, одночасно або після введення композицій за даним винаходом.

Згідно з іще одним бажаним варіантом здійснення ці способи можна застосовувати для інгібування реплікації вірусу в організмі ссавця. Такі способи можна застосовувати для лікування або попередження викликуваної сч

НеСМХхв.ороби. Якщо фармацевтична композиція включає як дійову речовину тільки сполуку за даним винаходом, то такі способи можуть додатково включати стадію введення ссавцеві агента, обраного з імуномодулятора, і) антивірусного агента, інгібітору НСМ-протеази або інгібітору інших мішеней у життєвому циклі НСМ. Такий додатковий агент може вводитися ссавцеві до, одночасно або після введення композиції за даним винаходом.

Запропоновані в даному винаході композиції також можна застосовувати як лабораторні реагенти. Ге зр Заявниками вперше запропоновано низькомолекулярні сполуки, які мають високу активність і специфічність щодо М5З3-протеази НСМУ. Деякі зі сполук за даним винаходом можуть являти собою інструмент для розроблення - систем аналізу реплікації вірусу, створення систем аналізу в організмі тварин і вивчення залежності між ю будовою і біологічною активністю з метою розширення розуміння механізмів пов'язаних із НСМ захворювань.

Сполуки за даним винаходом також можна застосовувати для викорінювання або попередження вірусного - забруднення матеріалів, і тим самим вони знижують ризик зараження вірусом персоналу лабораторій або ча медичних установ, які мають контакт із такими матеріалами (наприклад, кров'ю, тканинами, хірургічними інструментами і предметами одягу, лабораторними інструментами і предметами одягу, приладами і матеріалами для збору крові).

Методика «

Деякі методи синтезу ациклічних проміжних продуктів для сполук формули І (описано в МУМО 00/09543 і МО з с 00/095581.

Сполуки за даним винаходом синтезують згідно з загальним процесом, проілюстрованим на схемах |, ІІ і І з (де РО означає відповідні захисні групи). (На всіх наведених нижче схемах Ю має те саме значення, що і Ю, але є коротшим на 2-5 атомів).

Коли розглядаються сполуки формули І, де А означає М-заміщений амід, то вініл-АЦКК або гомоаліл АЦКК -І (Кк піддають сполученню з відповідним аміном перед сполученням з Р2. Методи такого сполучення добре ї» відомі фахівцям у даній галузі. Як відомо фахівцям у даній галузі, такий амід (А) є незахищеним, але може мати кожен із вищенаведених придатних замісників в. 1 Реакцію замикання кільця (макроциклізацію) здійснюють або шляхом олефінового метатезису (Схема І), або, їх 50 коли лінкер містить атом азоту, шляхом відновлювального амінування (Схема ІІ), або шляхом утворення пептидного зв'язку за Схемою ІІІ. 42) Ці процеси докладно описано нижче:

А Макроциклізащя шляхом олефінового метатезису

Схема 1

Ф) іме) 60 б5

Схема ? ГО або В? з рин о Кк рРоьайо ДС ще з га! о й сабо

А

170 й ан ----- - ю«(«л А Я л.- - р М д М д. г М

РС о НМ. А РОЇ н 2 о о

ГУ у Х ВМ ,соон М (в) їх ту діє Захиінепи кароопона киснова або М-зевщений ам: ге В аж ще (з) 2 -

Кк ЕЕ р ще -от о в; а аю Кк,

А А їй м М '

М Д М г ( м. А о) о шоломи в) о - й я----( 0 що 3 що е 14 В і я, р 4 перу с. в "ж о їх

Ів іа ст З - "иче : ів)

Із» насичений занцюг р» насичений ланцюг

Схема І: М

Існує кілька шляхів здійснення послідовності реакцій сполучення, які добре відомі фахівцям у даній ча галузі. Використовуючи як вихідний продукт 4-(5)-гідроксипролін, замісник у 4-гідроксигрупу можна ввести за допомогою реакції Міцунобу |за методом, описаним у Міївипори, Сипіпевзіз 1981, дапцагу, 1-28, Каїйо та ін.,

Тем ей. 1994, 56, 3779-3792; Кгсппак та ін., Теї ей. 1995, 36, 6193-6196)| перед здійсненням « макроциклізації або після неї. В альтернативному варіанті зборка може бути здійснена з використанням Відповідного 4-(К)-гідроксизаміщеного проліну згідно з загальними процесами, (описаними у УМО 00/09543 і МО. 2 с 00/09558) (нижче наведено конкретні приклади цих фрагментів). й Стадії А, Б, В: У цілому фрагменти РІ, Р2 і РЗ можуть бути зв'язані за допомогою добре відомих методів "» пептидного сполучення, і їх у цілому (описано у МО 00/09543 і МУО 00/095581.

Стадія Г: Одержання макроциклу може бути здійснене шляхом олефінового метатезису з використанням каталізатора, що містить Ки, як це описано |в МіПег, 5.9У., Віаскмеї!, Н.Е., Сгирбв5, К.Н. У.Ат. Спет. Зос. -І 1996, 118, 9606-9614 (а); Кіпозригу, 9.5., Нагтійу. 9.Р.А., Вопідаіїерив, Р.)., Номеуда, А.Н. У.Ат. Спет. 5ос. 1999, 121, 791-799 (6) і в Ниапо, 9., Зіемепе, Е.О., Моїап, 5.Р., Рейегзеп, 9.1.;.).Ат. Спет. ос. 1999, 121, шк 2674-2678 (в))Ї. Слід також зазначити, що для цієї реакції можна використовувати каталізатори, які містять сл інші перехідні метали, такі як Мо. їз 50 плн -ш б / МОМ ц - Я / щі як ий - 25 "Су, ХХ / ТУ. сі. | - се | ср! о дит "Ки: Ми т сі салі пн ст

РСу, Рсу, РСу, 60 (а) (6) (в) киталізатор Грубси Каталізатор хорейда Киталітатор Ноланл в5 Стадія Е: Подвійний зв'язок необов'язково може бути відновлений за допомогою стандартних методів гідрування, добре відомих у даній галузі Якщо А" являє собою захищену карбонову кислоту, то також відповідним чином видаляють захисні групи.

Б. Макроциклізація шляхом відновлювального амінування (для лінкерів, що містять М)

Якщо лінкер містить атом азоту, макроциклізація може бути здійснена шляхом відновлювального амінування, до Як проілюстровано на Схемі ІІ з одержанням інгібіторів, які мають загальну структуру П.

Схема І

Схема 70 - в:

В в / , / , / , о; А о д о А й т М т М

А " Б

М м - т- М (

З І ях З І ЛП о о о Х о -Ф що 3 А з ен й дв т - 2 М чих Кк іт "Мнев; 7

В В

/

Ат захищена кирбонови кислота або М-заміщшений пмід іо; А сч п 1-5 7 М о то 155 " ! о о (Се) з0 тн че в! шк -

К!

Кк Іс)

Її «

Стадія А: Гідроборування подвійного зв'язку згідно з методом Брауна ІН.С.Вгом/п і В.С.Зирбра Каб, У.Ат.Спе. м зас. 1959, 81, 6434-6437) з наступним окислюванням утвореного спирту |наприклад, за допомогою періодинату

Дес-Мартина, У. Ат. Спет. 5ос. 1991, 113, 7277-7287) приводить до одержання відповідного альдегіду.

Стадія Б: Гідрування в присутності кислоти приводить до видалення амінозахисної групи, після чого проводять макроциклізацію шляхом відновлювального амінування. «

Фрагмент РЗ, використовуваний у цьому синтезі, може бути легко отриманий із різних амінокислот, таких як -о 70 лізин, орнітин, глутамін (за допомогою реакції Гофмана: Вег. 1881, 14, 2725) та інші; модифікації цього с методу синтезу добре відомі в даній галузі. :з» Стадія В: Вторинний амін у лінкері Ю (отриманий на стадії Г) необов'язково алкілають за допомогою алкілгалогеніду або ацетплують за допомогою алкіл- чи арилхлорангідриду з використанням методик, добре відомих у даній галузі, з одержанням інгібіторів, які мають загальну структуру ІЇ. Якщо А" являє собою -1 15 захищену карбонову кислоту, то відповідним чином також видаляють захисні групи.

В. Макроциклізація шляхом утворення лактаму

ЧК» З іншого боку, варто розуміти, що зазначені макроциклічні сполуки, які мають загальні структури І і 1, с можуть бути синтезовані іншими методами.

Наприклад, РІ і РЗ можуть бути спочатку з'єднані з лінкером О, потім піддані сполученню з Ра, і реакція

Її 50 макроциклізації може привести до утворення лактаму, яке може бути здійснене двома можливими шляхами як

Ф це відомо фахівцям у даній галузі, що проілюстровано на схемі ІП.

Схема ПІ

Ф) іме) 60 б5

Схема

Я он он д: о

Ро-Мм Її щу ог ща ШЕ ж'Ее Певне щ що Я

Ро: и

СГ (РЗ) (Рг; (Р1)

Ах захищена карбонові кислота або М-замішеннй змід пе бабо? пто- 157 7 . ;В

З о

А Й 7

М н А я

Ро м н- (0; РО о Ро б 1 І А пт снннннннннн- фр адпо нео щі М Орос М о «б о т що - о 7 з ЛЬ ШЬя я И в" , ч а в « о н А ви 36 ій 4 в; - о те р в" «

Синтез Р1

Для синтезу інгібіторів, що мають загальні структури І і ІІ, потрібні однакові фрагменти Р1: З с а) вініл-АЦКК, синтез і виділення якого (описано в УХМО 00/09543 і УМО 00/09558), або "з б) гомоаліл-АЦКК (приклад 1, сполука ІВ). " Синтез Р2

Деякі з фрагментів Р2, використовувані при синтезі сполук формули І, (описано в М/О 00/09543 і МО 00/09558) - Інші фрагменти Р2 синтезують у такий спосіб їз Синтез 2--Чег- 4-гідрокси-7-метоксихінолінового похідного (Ї) Підхід, заснований на використанні у функції вихідного продукту відповідної "Нег-карбонової кислоти Мр і-й Схема ІМ т. 3 не в кн, ї ай в дров Ми 42) па: и ов ов) о о он о ма ув іме ма ко Синтез здійснюють за модифікованим методом, (описаним у Гі та ін., У. Мед. Спет. 1994, 34, 3400-3407).

Проміжний продукт Ма, де 2! означає ОМе (приклад 7, сполука 75) одержують згідно з методом, (описаним у бо Вгом/п та ін., У. Мед. Спет. 1989, 32, 807-826).

Стадія А: Проміжний продукт Ма піддають сполученню з гетероциклічними карбоновими кислотами ІМЬ в основних умовах у присутності РОСІз для активації карбоксилатної групи. Для одержання інгібіторів використовують різні карбонові кислоти, які мають загальну структуру МБ, які або є у продажу, або можуть бути синтезовані як показано на схемах М, МІ і МІЇ, або можуть бути синтезовані індивідуально за допомогою 65 методів, описаних у конкретних прикладах.

Стадія Б: Замикання кільця з наступною дегідратацією здійснюють в основних умовах, одержуючи хіноліни,

що мають загальну структуру Ма. (Ма). Синтез "Неї"-карбонових кислот загальної формули ІМ

Синтез 2-(заміщений)аміно-4-карбоксіамінотіазолових похідних (Мс)

Застосовують модифікований процес, (описаний у ВегаїКніпа та ін., Спет. Неїйегосусі. Сотра. (у перекладі на англійську мову) 1991, 4, 427-433).

Схема М

Схема У 75 нНМ- з о А

ДІ нагрівання ми, «НВ г ру тв НМ Гой но Ві --- т во. р и ди" о о

Уа мь Ус

Згідно з загальною методологією синтезу, представленою на схемі М, з використанням тіосечовин (Ма), які мають різні алкільні замісники (22? означає алкільну групу), і З-бромпіровиноградної кислоти одержують різні 2-алкіламінотіазоліл-4-карбонові кислоти, що являють собою сполуки, із загальною структурою Мс. Цей тип реакції конденсації широко відомий у даній галузі. сч

В альтернативному варіанті фрагмент Р2, що включає похідні 2-амінозаміщеного тіазола, синтезують з відповідного 2-карбоксильного похідного, як показано на схемі МІ, за методом, (описаним в МОпапозві, Р.сС.; о

Соппог, О.Т. / Неіегосус. Спет. 29, 5, 1992, 1097-1100).

Схема МІ

Схема У со 25 «

НМА І

- їй тися 2 25 / 5 З зв е Мо "СОН п Мои а а --« о : я « . щ х с з с з ь . г» (Ма) (МІВ)

Приклади такого процесу (описано в МО 00/09543 і М/О 00/095581І.

Синтез 2-карбокси-4-заміщеного амінотіазольних похідних формули Ма - Згідно з загальною методологією синтезу, представленою на схемі Мі, одержують різні ї» 4-алкілтіазоліл-2-карбонові кислоти, що представляють собою сполуки, які мають загальну структуру МІЇа. сл Схема МІЇ «о Схема МИ щ»

Ф де де й о

М з к 25 НК і 4 МАК в А Що Ь Ше 2 5 пий ОО 5 -я-- НО о 9 З нагрівання

По) о о мі ю е Унь Уне мів

Використовують процес, описаний у дапивз2 та ін., У.Мед. Спет. 1998, 41, 3515-3529| з наступними модифікаціями: етилтісоксамат (Ма) вводять у взаємодію з різними (В-бромкетонами, що мають загальну структуру МІЇЬ (В? означає алкільну групу), одержуючи тіазолілкарбонові кислоти, що мають загальну структуру

МІд. Такий тип реакції конденсації широко відомий у даній галузі техніки. 65 Синтез 2-карбокси(заміщений)імідазольних похідних (МП)

Згідно з загальною методологією синтезу, представленою на схемі Мій, одержують «різні алкілімідазоліл-2-карбонові кислоти, що представляють собою сполуки, які мають загальну структуру МІВ.

Схема МІЇ ; Схема МП 25

Кк а

М

Код рин і й, пн чи Он

М о

На МВ

Використовують процес, (описаний у Ваїга та ін., У. Атег. Спет. бос: 1996, 118, 6141-6146). алкілімідазол депротонуть за допомогою сильної основи (наприклад, н-Виї і) і потім вводять у взаємодію із СО», одержуючи карбонову кислоту формули МІ. Такий тип реакції конденсації широко відомий у даній галузі. б. Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2-(імідазоліл або піразоліл)хінолінів 4-Гідрокси-7-К2!-хіноліни, що мають у положенні С2 імідазолільний або хінолільний фрагмент, одержують у с

Цілому згідно з методологією, представленою на схемі ІХ. о

Схема ІХ

Схема ІХ 21 ее, зо В мех СІ ді" ме ви їй пінні чені ін Дррнни» ІС и не « і - оби Єп іїха Ів « ші с :» Б 15 чи озничає зи диОольні «КО Мф Ківі НО. -і Уа

Ж 2 ї» В М Кк

Ш-- 1 їз ся 42) он хо о Синтез основного проміжного продукту, (де Б?! означає ОМе) 4-бензилокси-2-хлор-7-метоксихіноліну іме) формули ІХа докладно описано у прикладі 6 (сполука бе)

Стадія А: При високих температурах для заміщення 2-хлор-фрагмента в сполуці ЇХа можуть 60 використовуватися різні імідазоли, алкілзаміщені імідазоли, піразоли або алкілзаміщені піразоли, у результаті чого одержують сполуки, які мають загальну структуру ІХБ.

Стадія Б: Після видалення бензильної захисної групи з 4-гідрокси-фрагмента хіноліну за допомогою стандартних методів гідрування одержують хінолінові похідні, що мають загальну структуру ІХс.

Синтез РЗ 65 Для макроциклізації шляхом олефінового метатезису синтезують різні фрагменти РЗ, які містять відповідне

О-лінкерне подовження. У цілому фрагменти РЗ з умістом кінцевого олефіну синтезують для метатезису згідно з наведеними нижче загальними схемами (Схеми Х, ХІ і ХІЇ).

Синтез лінкерів із класу А

Даний загальний метод синтезу використовують з метою одержання лінкерів, що містять тільки атоми Вуглецю (не мають гетероатомів) (Схема Х).

Схема хХ х

Схема Х з о іі дент о де і як ай я нн х С -ї

Ха с тпох 1-5

До іачеє Пр ай ан хо о З см ' ди і Ге) сн а н п-- й іх о о БоснМн і м. Ко - (се) р ВТ « Ен плн ннтнйнннн пишні з ча

Б В «

ІС) « ха хе і - 7 «

Г й 2 . нНвВес и?

Хе

Синтез здійснюють за методом, (описаним у Емапз та ін., У. Ат. Спет. 5ос. 1990, 772, 4011-4030). -і Вихідні карбонові кислоти (Ха) є в продажу або їх можна отримати згідно з описаними в літературі методами, відомими фахівцям у даній галузі. ть Стадія А: Карбонову кислоту Ха активують за допомогою півалоілхлориду і потім вводять у взаємодію з с аніоном хирального допоміжного 4(5)-4-(фенілметил)-2-оксазолідинону Еванса згідно із широко відомим 5о Методом (див. огляд: (О.).Адег та ін., АїІагіспітіса Асіа 1997, 30, 3-11) і наведені в ньому посилання), шк одержуючи сполуки, що мають загальну структуру ХЬ.

Ф Стадія Б: Стереоселективне А-азидування хирального іміденолата, такого, який можна отримати зі сполук, що мають загальну структуру ХО, у присутності основи, такої як КНМО5, за допомогою тризилазиду, також є широко відомим в даній галузі (див огляд: (О.9У.Адег та ін., АІдгісптіса Асіа 1997, 30, 3-11) і наведені в

Ньому посилання).

Стадія В: Після відновлення А-азиду, каталізованого за допомогою ЗпСіІ з, здійснюють захист утвореного іФ) аміну у вигляді його трет-бутилкарбамату, одержуючи проміжні продукти, що мають загальну структуру Хс. Такі ко реакції широко відомі в даній галузі.

Стадія Г: На завершення хиральний допоміжний продукт гідролізують в основних умовах, наприклад, у суміші во 0 Нг2О» з ПОН, одержуючи лінкери амінокислотного типу, що мають загальну структуру Хе.

В альтернативному варіанті фрагменти РЗ, які мають загальну структуру Хе, синтезують за методом, (описаним у М.) ВигК та ін., У. Ат. Спет. ос 1998, 120, 657-663), проілюстрованому на схемі ХІ. Ці сполуки розрізняються кількістю метиленових ланок (-СН 2»-) у лінкері (т-1-5) і заміщенням алкільних групу К7 , але вони не містять гетеро атомів. 65 Схема ХІ

Схема ХІ 2 СО! А СсООє

Ж ' ра

Ерос МНАс ноОос ЧНАсС хХт 0 Хіа

ЕЕ, Кк, МНАс до о Б. дом сооє: т

Н хІб хіІс ха пох 1-5 сч 29 ЕК азначи НП або алі В. о) й Кк, МНВос що й К, МНАс « й т Ссоон г рана б СО во : й т С у «І м.

Хе Хе

Стадія А: Похідне одноосновної кислоти формули ХіБ одержують із наявного в продажу ч діетил-2-ацетамідомалонату шляхом стандартного гідролізу складного ефіру в основних умовах. - с Стадія Б: Реакція конденсації типу Кневенагеля між альдегідом, який має загальну структуру Хіс і сполукою ч» формули ХІр у присутності основи, такої як піридин, і оцтового ангідриду приводить до утворення енаміду " формули Хіа, що є проміжним продуктом, що характеризується 2-стереохімічною конфігурацією щодо знову утвореного подвійного зв'язку, як показано на схемі.

Стадія В: Регіоселективне і енантіоселекіивне каталітичне гідрування проміжного продукту, що являє собою -і енамід формули Хіа з одержанням проміжного продукту, що являє собою амінокислоту формули Хіе, здійснюють ї» за методом Бурка.

Стадія Г: Потім азот ацетамідового похідного формули Хіе двічі захищають шляхом приєднання замісника, 1 що являє собою трет.-бутилкарбамат, перед ацетатною групою, а також у вигляді етилового ефіру, продукт їх 50 гідролізують у стандартних основних умовах, одержуючи фрагменти РЗ, що мають загальну структуру ХІЄ.

Синтез лінкерів із класу Б 4) Загальна структура лінкерів із класу Б чно: х ' Х скначає ОО ябо в -й - Н о дних а сон Кі пбо СН. ще в. в, Кліщ СН. г во Цю загальну схему синтезу застосовують з метою одержання лінкерів, що містять кисень або сірку.

Схема ХІЇ б5

Схема ХІЇ й оч 7 ри х к«тутось, А ку сон, Б горесон я --2 г де--е ВТ

НВО; Кк МиНАоє 22 х:хо або з

Хиг КК кна 70 хнь з хис

В я їФі М во о ох й Х. ше а г 5 Сн, Л ек Е вн

М петхутоюн, - петху сон, ко стерезен, плюс утовн,

НО юнВос Я мнас КО ннвос Я МНвВос хна хе ХК хі 25 В озничає Н або СН. см

В означає Н або СНу. але обоє ВО КЕ одночасно не означають СН. о

Стадія А: Відповідним чином захищені амінокислоти, такі як метиловий ефір Вос-(І )-серину, метиловий ефір

Вос-(І)-треоніну або метиловий ефір Вос-(І)-алотреоніну, алкілують за допомогою алкілйодиду в присутності

Ад2О, одержуючи метиловий ефір формули ХІЇЬ. ісе) 30 Стадія Б: За допомогою гідролізу складного метилового ефіру в стандартних основних умовах одержують « лінкери у вигляді простого ефіру, що мають загальну структуру Хіїс (Х означає 0).

Стадія В: Аналог, що містить сірку, одержують з тієї ж самої вихідної амінокислоти формули Хііа іт) (захищеної відповідним чином, як зазначено вище) і її гідроксильну групу перетворюють на групу, що легко « видаляється (таку як проміжний продукт, що являє собою тозилат формули ХіЇа), використовуючи стандартні 35 методи, широко відомі в даній галузі. в.

Стадія Г: Після цього тозильний фрагмент заміщають аніоном тіоацетату, одержуючи шляхом інверсії хирального центра на В-атомі вуглецю проміжний продукт, що являє собою складний тіоефір ХІіе.

Стадія Д: Шляхом гідролізу тіоефірного фрагмента в слабких основних умовах одержують вільний тіол « формули ХІЇ. 40 Стадія Е: Алкілування тіольного фрагмента легко може бути здійснене в основних умовах за допомогою З с алілйодиду. "» Стадія Ж: На завершення шляхом гідролізу складного метилового ефіру за допомогою стандартних методів " одержують сульфідний аналог формули ХіІс (Х означає 5).

Синтез фрагмента КЗ:

Приклади синтезу фрагментів, де КЕ? означає МН-ВУ", (описано в УУО 00/095431. і Приклади т» Нижче винахід проілюстровано на прикладах, які не обмежують його обсягу Інші конкретні методи синтезу або розділення описано, |наприклад, у УМО 00/09543 і МУО 00/095581. о Температури подано в градусах за Цельсієм. Відсотки для розчинів являють собою Оомас./об., а т» 250 співвідношення в розчинах являють собою співвідношення об'ємів, якщо не зазначено іншого. Спектри ядерного магнітного резонансу (ЯМР) реєстрували за допомогою спектрометра фірми ВгисКег при частоті 400МГгц, хімічні с зрушення (5) виражено в част./млн і віднесено до внутрішнього дейтерієвого розчинника, якщо не зазначено іншого ЯМР-спектри всіх кінцевих сполук (інгібіторів) реєстрували в розчині їхніх солей із трифтороцтовою кислотою (ТФК) у ДМСО-дь, якщо не зазначено іншого. Експрес-хроматографію на колонці проводили на силікагелі (5іО») за методом Стила (МУ.С.5ІШ та ін. 9.Огд. Спет., (1978), 43, 2923). У прикладах

ГФ) використовуються такі скорочення Вп: бензил, Вос: трет.-бутилоксикарбоніл "Ме 3СОС(О)), БСА: бичачий 7 сироватковий альбумін; КБЗ: бензилоксикарбоніл; ХАПС: 3-К(З-холамідопропіл)удиметиламоній)|-1-пропансульфонат, ДБУ: 1,8-діазабіцикло|5.4.Ф)ундец-7-ен; СНЬСІ»-ДХМ: метиленхлорид; ДЕАД: діетилазодикарбоксилат; ДІАД: діїзопропілазодикарбоксилат; ДІЕА: діізопропілетиламін; бо ДІПЕА: діїзопропілетиламін: ДМАП: диметиламінопіридин; ДЦК: /1,3-дициклогексилкарбодіїмід; ДМЕ: 1,2-диметилоксіетан: ДМФ: диметилформамід; ДМСО: диметилсульфоксид; ДТТ: дитіотреійтол або трео-1,4-димеркапто-2,3-бутандюл; ДФФА: дифенілфосфорилазид; ЕДТК: етилендіамінтетраоцтова кислота; ЕС етил; ЕН: етанол; ЕОАс: етилацетат; ЕО: діетиловий ефір; ЕСМС: мас-спектрометрія з іонізацією електронним пучком; ГАТУ: (Ігексафторфосфат 0О-7-азабензотриазол-1-іл)-1,1,3,3-тетраметилуронію!; РХВР: бо рідинна хроматографія високого дозволу; МС: мас-спектрометрія; МА 0І-ТОЕ: часопролітна мас-спектрометрія з матричною лазерною десорбцією зразка; РАВ: бомбардування швидкими атомами; ЛАГ: алюмогідрид літію; Ме: метил; МеоОН: метанол; МЕС: (2-"М-морфоліно)етансульфонова кислота); Манмо5: бістриметилсиліл)амід натрію; МММ: М-метилморфолін; МММО: оксид М-метилморфолін; ММП: М-метилпіролідин, Рг: пропіл; Бисс:

З-карбоксипропаноіл; рМА: 4-нітрофеніламіно або пара-нітроанілід; ТБАФ: фторид тетра-н-бутиламонію; ТБТУ: тетрафторборат 2-(Н-бензотриазол-1-іл)-1,1,3,3-тетраметилуронію; ТКЕФ: гідрохлорид трис(2-карбоксіетил)фосфіну, ТФК: трифтороцтова кислота; ТГФ: тетрапдрофуран; ТИС: триізопропілсилан;

ТШХ: тонкошарова хроматографія; ТМСЕ: триметилсилілетил; Трис/НСІ гідрохлорид трис(гідроксиметил)аміном етану. 70 Фрагменти Р1

Приклад 1

Синтез трет-бутил-«1К,2КЮ(15,25)-1-аміно-2-гомоалілциклопропілкарбоксилату (15):

Ж,

І. в с о о о -нЕ 16 о о нан не о

ТА ХО А ото 1с 13 г Ге

В: о (Се) чні й « то нт о -

М юю

В. н-о « щі --6--7 о м. та 16 « з г. З с ;» п ря ря пише вия

Ж ь Ж й | Ж І АХ щ» 4 іє чі с 14 Й щі ве А. До суспензії хлориду бензилтріетиламоній (5,08г, 22,3ммоля) у 5096-вому водному розчині Масон (5Омл),

Ф послідовно додавали 1,2-дибром-5-гексен (15, 8,10г, 33,4бммоля) і ди-трет-бутилмалонат (Та, 4,82г, 22,30ммоля). Суміш інтенсивно перемішували при КТ протягом 16бгод., потім розбавляли Н 250 і екстрагували

СНьоСІЬ (Зх5Омл) Потім органічний шар промивали НоО (2х5Омл), соляним розчином/Н о (2/1,2х5Омл), сушили 5Б надмгзО,) і упарювали. Неочищений залишок очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонках на силікагелі, використовуючи у функції елюенту градієнт від З до 590 Е(ОАс у гексані, одержуючи сполуку 1с з (Ф) виходом 3890 (2,48Г). ко ТН ЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 1,19 (ра, 9У-7,9Гц, 2Н), 1,25-1,33 (т, 1), 1,46 (в, 9Н), 1,48 (в, 9Н), 1,47-1,60 (т, 1Н), 1,75-1,82 (т, 1Н), 2,14-2,22 (т, 2Н), 4,93-5,50 (т, 2Н), 4,96 (дт, 9У-10,2Гц, 1Н), 5,18 бо (ат, 9У-17,2Гц, 1Н).

ЕВ( МС т/з 297 (МАН).

Б. До суспензії трет-бутоксида калію (5,75г, 51,25ммоля) у безводному діетиловому ефірі (15О0мл) при 02, додавали НьО(20Змкл, 11,27ммоля) і реакційну суміш перемішували при 02 протягом 10хв. Додавали розчин сполуки 1с у діетиловому ефірі (2,48г у 1Омл діетилового ефіру, 10,25ммоля) і суміш перемішували при КТ бо протягом Ббгод. Суміш розбавляли охолодженою на льоді Н 250 і екстрагували діетиловим ефіром (Зх20Омл)

Водний шар підкислювали до рН 3,5-4 за допомогою охолодженого на льоді 1095-вого водного розчину лимонної кислоти і повторно екстрагували за допомогою ЕЮАс (3х200мл) ЕЮАс-шар промивали Н2О (2х100мл), соляним розчином (100мл), сушили надмг3О) і упарювали, одержуючи сполуку їй з виходом 8595 у перерахуванні на

Кількість відновленого вихідного продукту.

ТН ЯМР (СОСІЗ, 400МГц): 5 1,51 (в, 9Н), 1,64-1,68 (т, 1Н), 1,68-1,75 (т, 1Н), 1,77-1,88 (т, МН), 1,96-2,01 (т, 1Н), 2,03-2,22 (т, ЗН), 6,01 (ат, У-6,4 Гц, 1Н), 6,03 (дат, У-14,9Гц, 1Н), 6,72-6,83(т, 1Н).

ЕС(УМЗ5 ті/ 241 (МАН) 7.

В. До розчину кислоти Іа у безводному бензолі (1,14г у 25мл бензолу, 4,74ммоля), додавали ЕїЇзМ (80Омкл, 70 6,6вммоля), а потім додавали дифенілфосфорилазид (1,1Змл, 6,21ммоля) і суміш нагрівали до температури дефлегмації протягом З,бгод. Потім додавали триметилсилілетанол (1,3бмл, 948ммоля) і продовжували перемішування при температурі дефлегмації ще протягом 4год. Потім суміш охолоджували до КТ, упарювали до половини її початкового об'єму, розбавляли діетиловим ефіром (ЗОмл) і промивали 6б9о-вим водним розчином

Мансо»з (2хЗ3Омл), соляним розчином (5Омл) сушили надмгзО ; і упарювали. Залишок у вигляді олії 12 хроматографували на силікагелі, використовуючи у функції елюенту 1095-вий ЕОАс у гексані, в результаті чого одержували чисту сполуку Те з виходом 8895 (1,49Гг)

ТН яЯМР (СОСІЗ, 400МГц): 5 0,03 (в, 9Н), 0,91-0,99 (т, 2Н), 1,18-1,29 (т, 2Н), 1,45 (рев, 11Н), 1,56-1,72 (т, 2Н), 2,02-2,18 (т, 2Н), 4,12 (5 9-8,3ГЦ, 2Н), 4,93 (дт, 9У-10,2ГЦ, 1), 4,98 (ат, 9У-17,2Гц, 1Н), 5,07 (р5, 1Н), 5,71-5,83 (т, 1Н).

Г. До розчину циклопропільного похідного Те (1,19г, З,35ммоля, у ЗОмл ТГФ), додавали трет.--»ВО)МЕ (6,7мл у вигляді 1М розчину в ТГФ, б,7ммоля) і суміш спочатку перемішували при КТ протягом 16год., а потім нагрівали до температури дефлегмації протягом 15хв. Розчинник обережно випарювали при зниженому тиску (внаслідок високої летючості вільного аміну й необхідно прийняти запобіжних заходів при випарюванні розчинника)

Неочищенин залишок знову розчиняли в Е(ОАс (100мл) і промивали НьО (2х50мл), соляним розчином (5О0мл), сч сушили надмгзО), і потім знову обережно випарювали розчинник Неочищений продукт 17 (що являє собою суміш (о) двох енантюмерів 17 і 17") використовували для сполучення з похідним проліну Р2 без додаткового очищування.

На цій стадії за допомогою експрес хроматографії легко можна було виділити фрагмент РІ1Р2, який має потрібну стереохімічну будову РІ (приклад 21, фрагмент 216). с 20 Фрагменти Р2

Приклад 2 «І

Синтез Вос-4(К)-((7-метокси-4-хінолініл)окси|проліну (2с): ою сно М сно їм з « і - он -4 г он о « 25 х - пн Поета тні ери с ча у

І СОН рос ши сон щи 2а ос з щ» 5 2с 4-гідрокси-7-метоксихінолін (25) одержували методом, (описаним у М.МУ.Спип, К.К.ОІптвівеай, М.5.Спої, ї Сб.ОДее, С -К/ее, .Н.Кіт, ее, 9У.Віосогд. Меа.Спет. Іеф., 1997, 7, 789). Розчин сполуки 25 (1,88Гг,

Ф 10,7Зммоля) і ДЕАД (З3,4мл, 21,4бммоля) у безводному ТГФ додавали при перемішуванні до розчину захищеного цис-гідроксипроліну 2а (2,63г, 10,7Зммоля) і трифенілфосфіну (5,63г, 21,4бммоля) у безводному ТГФ (160Омл) при 0» в атмосфері Мо. Реакційній суміші давали нагрітися до КТ і перемішували її протягом 14год. Потім ТГФ Ввипарювали і виділяли чистий продукт 2с за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюента 596-вий Меон у ЕЮАс,, вихід 3596 (1,5Г). іФ) "ЯН яЯМР (СОСІз, 400МГЦ): 5 1,44 (в, 9Н), 1,65 (рев, 1Н), 2,34-2,43 (т, 1Н), 2,63-2,76 (т, 1Н), 3,78 (в, іме) ЗН), 3,75-3,85 і 3,89-3,99 (2т, 1Н, 2 ротамера), 3,95 (в, ЗН), 4,51 і 4,60 (25, 9д-8Гц, 1Н, 2 ротамера), 5,15 (р5, 1), 6,53-6,59 (т, 1Н), 7,12-7,18 (да, 9-8,9 ї 2,2Гу, тн), 7,36 (а, 9-2,6Гц, 1), 8,03 (ра, 9-9,2Гц, во 1), 8,65 (ра, 9-5,1Гц, 1Н).

Приклад З

Синтез 2-етокси-4-гідрокси-7-метоксихіноліну (Зс) б5 о МН 2 А о ОК о Ми ОВ

Ї нн ой « соОомМе 47 сОоОоМе : Н

За Зв зс

Синтез метил-пара-метоксіантранілату За здійснювали за методом, (описаним у Каї? та ін., 9У.Огд. Спет., 1953, 18, 1380-1400).

Загальна процедура синтезу похідного хіноліну Зс являє собою модифікацію методу, (описаного у ВАЦККг та ін., Іпаіап доигпаї! ої Спетівігу, 1995, заї. В, 330-332.

А. Метил-пара-метоксіантранілат За (3,069г, 16,9бммоля) розчиняли в триетилортоацетаті (4,7мл, 25,4ммоля), потім додавали розчин безводної НСІ (4н розчин у діоксані, 5Омкл, О,бммоля). Суміш, що утворилася, витримували при температурі дефлегмації протягом 19год. Потім леткі компоненти випарювали у вакуумі, одержуючи продукт ЗЬ (4,92г, олія бурштинового кольору, кількісний вихід), який використовували на наступній стадії без подальшого оброблення.

Б. До розчину субстрату ЗЬ (за теоретичною оцінкою 16,9бммоля) у ТГФ (З4мл) при -782С в атмосфері азоту додавали ГІНМО5 (1М розчин у ТГФ, 22мл, 1,Зекв.). Невдовзі після додавання охолоджувальну баню видаляли і суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1год., після чого додавали ще одну порцію ГІНМО5 (1бмл). Утворену суміш перемішували до повного зникнення вихідного продукту (Тгод.) за даними ТШХ (10095 Ес, час утримання імідату К.20,7, час утримання продукту К.0,2). Після цього додавали

НОЇ (4н розчин у діоксані, 1Омл) і суміш концентрували у вакуумі. Утворений пастоподібний продукт розтирали с ів сумішшю ЕЮАс (10мл) і водного розчину МаНоРО) (1М, 1Омл) і опромінювали ультразвуком. У результаті (У утворювався рясний осад, 2гб4 збирали фільтрацією, промивали водою і сушили, одержуючи потрібний продукт

Зс у вигляді твердої речовини бежевого кольору (3,117г, вихід 8495 для двох стадій, чистота 29995 за даними аналізу за допомогою РХВР). со

ТН яЯМР (400МГгц, ДМСО-а): 5 (част./млн) 7,88 (4, У-8,9Гц, 1), 6,98 (рг в, 1), 6,89 (рг а, 9У-8,6Гц, 1Н), 5,94 (Бг в, 1Н), 4,30 (рг 5, 2Н), 3,84 (в, ЗН), 1,34 (ї, 2-7,О0Гц, ЗН). «

Приклад 4 ю

Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2-(3-метил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)хіноліну (489). й з 0 Ми сбооМме у 0 М. ,сОоМе в . Ш-- ще ші с он МЕМ -І т Б с Б ї -М М й ша?

Ф | У- | З печін о м М В о Ми рі " іме) ій ОМЕМ бо 40 дс

А. До розчину 2-карбометокси-4-гідрокси-7-метоксихіноліну 4а (його одержання описано в УУО 00/09543 і МУО 00/095581 (1г, 4,29ммоля) у ДМФ (10мл) в атмосфері азоту додавали Ман (6095-вий у мінеральній олії, 190Омг, 4,98ммоля). Утворену суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1год., потім б5 краплями додавали хлорид МЕМ (455мкл, 4,98ммоля) і суміш, яка утворилася, перемішували при температурі навколишнього середовища ще протягом 19,5год. Реакційну суміш розбавляли Е(Ас (100мл), промивали Н 20

(5Омл), соляним розчином (50мл), сушили над Ма5О5;, концентрували у вакуумі, одержуючи неочищений продукт реакції (1,537г). Його очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, одержуючи продукт 45 (1,04г, вихід 75905) у вигляді безбарвної олії.

Б. До суміші, яка містить тільки що активовані молекулярні сита з розміром 4 А (50Омг) і ацетамідоксим (248мг, З3,35ммоля) додавали ТГФ (Змл). Утворену суміш перемішували протягом 15хв. в атмосфері азоту при температурі навколишнього середовища, після чого порціями додавали Ман (6095-вий у мінеральній олії, 124мг,

З,24ммоля). Суспензію, що утворилася, перемішували при температурі навколишнього середовища протягом 1год., після чого додавали складний ефір 456 (500мг, 1,5бммоля) у вигляді розчину в ТГФ (5мл) Утворену суміш 7/0 витримували при температурі дефлегмації протягом Тгод., потім фільтрували через целіт, промивали ЕЮАс (З порції по 20мл) і концентрували у вакуумі. Неочищену суміш, що утворилася, очищували за допомогою експрес-хроматографії (100956-вий ЕАс), одержуючи продукт 4с (352мг, вихід 6590) у вигляді твердої речовини білого кольору.

В. До простого Мем-ефіру 4с (170мг, 0,49Зммоля) у ТГФ (4мл) додавали водний розчин НСЇІ (1Тн., мл). 7/5 Утворену суміш перемішували при температурі навколишнього середовища протягом Ігод., потім розбавляли водним розчином МанНоРБО) (1М, 5Омл). Твердий продукт, що утворився, фільтрували, розтирали з ЕЮАс, фільтрували і сушили, одержуючи потрібний продукт (44) (9Омг. вихід 7195) у вигляді твердої речовини білого кольору МС (ЕБ'ю) 258 (М'-1), (Е5-) 256 (М-1). "Н ЯМР (400МГц, ДМСО-4): 5 (част./млн) 8,03 (а, 9-9,2Гц, 1Н), 7,38 (а, 9-2,2Гц, 1), 7,06 (а, У-8,6Гу, 1Н), 6,85 (Бг 5, 1Н), 3,88 (5, ЗН), 2,64 (в, ЗН).

Приклад 5

Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2(5-метил-1,3,4-оксадіазол-2-іл)хіноліну (5е). зв о М. /СООМе о м. «сОМмНМН, й - ее Ше т Ге)

А ЇЇ. в ни ния і яти ше НЯ (Се)

ОМЕМ ОМЕМ « 40 за ю « ' і - | ші с й

М с М М ої о - М о - ЩО - В. Н

ЧК» рий -кК------ р 1 т» ов ОМЕМ й Бе АК хх МЕМ Бо

БакаЕн

А До субстрату 45 (465мг, 1,45ммоля) в етанолі (бмл) додавали безводний гідразин (57мкл, 1,8ммоля).

Розчин, що утворився, витримували при температурі дефлегмації протягом 4год., потім концентрували у вакуумі, іФ) одержуючи продукт ба (704мг, кількісний вихід неочищеного продукту) у вигляді твердої речовини жовтого ко кольору, який використовували без очищення на наступній стадії.

Б. Сполуку 5а (за теоретичною оцінкою 1,45ммоля) у триетилортоацетаті (мл) витримували при 100-11020 60 в атмосфері азоту. Потім утворену суміш розбавляли Е(Ас (100мл), промивали водним насиченим розчином

Мансо»з (5Омл), соляним розчином (5Омл), сушили над Мо5О 5, концентрували у вакуумі й очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці (10095-вий ЕІЮАс). Сполуку 56 (35Омг, вихід 6195 для двох стадій) одержували у вигляді олії жовтого кольору МС (Еб5) 392 (т'1), (Е5-) 390 (т-1).

В. Сполуку 565 (3З3Змг, 0,852ммоля) витримували при 1402С в глибокому вакуумі протягом 8,5год. і очищували 65 за допомогою експрес-хроматографії на колонці (100906-вий ЕЮАс), одержуючи суміш сполуки 56 (116бмг, вихід 3590, ЕО,5) і сполуки 5с (138мг, скоректований вихід 72905, К/0,3). До розчину сполуки 5с (138мг, О,4ммоля) у

ТГФ (4мл) додавали водний розчин НОСІ (Тн., мл) і утворену суміш перемішували до завершення реакції (ЗОхв.)

ТГФ випарювали у вакуумі і додавали водний розчин МанНоРО); (1М, 2мл). Суспензію, що утворилася, опромінювали ультразвуком, фільтрували і твердий продукт сушили в глибокому вакуумі, одержуючи потрібний продукт 54, (75мг, вихід 7395) у вигляді твердої речовини бежевого кольору МС (ЕбБж) 258 (т1), (Е5-) 256 (т-1). їн ЯМР (400МГгц, ДМСО-а): 5 8,03 (й, 9-9,2Гц, 1Н), 7,39 (а, 9-2,2Гц, 1), 7,06 (бг а, 9У-8,6Гц, 1Н), 6,85 (Бг.5, 1Н), 3,88 (5, ЗН), 2,64 (в, ЗН).

Приклад 6

Синтез 4-бензилокси-2-(хлор)-7-метоксихіноліну (бе). о с МН. а хх Ми, НО Б. о МН, її. 7 ва мс. Я СООБ! | са ман ва в З ю в 0 М.С З. Ме. МН, дв в се Р. де Мн ОН Д. -- як: сч і | ж--- - | Шо --- : Ї о

Зфиитняй щи Б

СВО ОвВа Сп (се) то вк ва вс «

А. Наявний у продажу мета-внізидин (25г, 0,20 моля) у діоксані (дВОмл) охолоджували до 0 С і додавали ю безводну НС! (4н. розчин у діоксані, 7бмл, О,ЗОмоля) Потім додавали Еї2О (500мл) і продовжували перемішування протягом 1год. Після цього фільтрацією одержували твердий продукт бежевого кольору і сушили « з5 У вакуумі, одержуючи сіль ба (31,88г, вихід 9895). їм-

Б. До цієї солі додавали етилціаноацетат (21,З3мл, 0,20 моля) і суміш, помістивши її в колбу, забезпечену дистиляційною насадкою і колбою для збору продукту, нагрівали до 280-300 2С. Для спостереження за ходом реакції проводили збір етанолу. Після того, як накопичувалося У9мл етанолу (теоретично розрахована кількість становить 11,7мл), нагрівання припиняли, реакційну суміш охолоджували до КТ, розбавляли сумішшю вода « (2ООмл) - ЕЮАс (200мл), потім перемішували і додавали водний розчин МаНоРО») (З0Омл). Після перемішування пт) с ще протягом Ігод., фільтрації і сушіння одержували продукт бЬ (19,06г, чистота 84,595, вихід - 5090) у вигляді . твердої речовини жовтого кольору, який використовували при проведенні наступної реакції без додаткового и?» очищування.

В. Сполуку 6Б (11,0г, 57,аммоля) у ДМФ (100мл) при 02С додавали до Ман (6095-вий розчин у мінеральній олії, 2,78г, 115,бммоля). Після цього крижану баню видаляли і суміш перемішували при температурі -і навколишнього середовища протягом 1год., потім додавали бензилбромід (7,бмл, 63,бммоля) і реакційну суміш перемішували протягом 1бгод. Після цього розчин розбавляли сумішшю ЕТАс (220Омл) - гексан (22Омл) і ть фільтрували утворений твердий продукт, розтирали з водним насиченим розчином МансСоО»з (110мл), промивали с водою, сумішшю гексан-Е(Ас (співвідношення 1:1, 1ООмл) і сушили в глибокому вакуумі У результаті одержували продукт бс (5,6г, чистота 9195, вихід 3595) У вигляді твердої речовини жовтого кольору. те До сполуки бс (2,67г, 9,52ммоля) в оцтовій кислоті (21мл) додавали ізо-амілнітрит (3,вмл, 28,бммоля),

Ф утворену суміш перемішували при температурі навколишнього середовища і спостерігали за допомогою РХВР.

Через 2год. додавали ще одну порцію ізо-амілнітриту (1,3мл, 9,52ммоля) і суміш залишали перемішуватися протягом З9Огод. (за даними РХВР вміст продукту 8195, субстрату 390). До суспензії, що утворилася, додавали

ВОДУ (100мл) і потім фільтрували. Зібрану тверду речовину сушили в глибокому вакуумі, одержуючи продукт ба (2,35г, чистота 9290, вихід 72906). іФ) Г. До сполуки ба (1,5г, 4,39Уммоля) додавали оксихлорид фосфору (1Змл, 141ммоля) і утворену суміш ко витримували при температурі дефлегмації протягом Тгод., після чого розбавляли Е(Ас (15Омл) і реакцію припиняли шляхом повільного додавання при 02 водного розчину Масон (Тн., 150мл), доводячи значення рН до бо 89. Розділяли два шари й органічний шар сушили над Мо950О 5 і концентрували у вакуумі, одержуючи тверду речовину коричневого кольору, яку очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці (1595-вий

ЕЮАс/гексан). Одержували продукт бе (819мг, чистота 299905, вихід 6290) у вигляді твердої речовини жовтого кольору.

ТН ЯМР (400МГЦц, СОСІв): 5 8,07 (0, 9-92гц, 1), 7,50-7,40 (т, 5Н), 7,29 (а, 9-2,5Гц 1), 7,12 (да, 65 49,2, 2,5ГЦ, 1Н), 6,73 (в, 1Н), 5,26 (8, 2Н), 3,92 (в, ЗН).

Приклад 7

Синтез 4-гідрокси-2-(1-імідазоліл)-7-метоксихіноліну (75), 4-гідрокси-2-(4-метил-1-імідазоліл)-7-ічетоксихіноліну (79); 4-гідрокси-7-метокси-2-(1-піразоліл)хіноліну (19; ії 4-гідрокси-2-(3-метил-1-піразоліл)-7-метоксихіноліну (7пП). ренні 4 и

М -

Ше 70 шт

Н тан:вв

М ОВ тьвеНн й чл

М/ А

Н п

М й 0. М. й и хе

М

(а; М сі й он 7ак-н

ЦЕ

ОВа М. Се

Бе М Гй «

ІС) «

М м. - митний у /

Г / о М Мк « - | ші с "з с

Р ок мниЕ:н о М М») -І че в й 1

Там» Ва щ Ов х

Ф ТК:

А. Сполуку бе (423мг, 1,41ммоля) та імідазол (400мг, 5,88ммоля) витримували при 110 С протягом 20год.

Потім суміш розбавляли Е(Ас і промивали водою і соляним розчином, сушили над Ма5О), концентрували при дв Зниженому тиску, одержуючи сполуку 7а (422мг, чистота 9695, вихід 9095) у вигляді твердої речовини жовтого кольору. Сполуку 7а (319мг, 0,96Зммоля) у присутності Ра (590/С, б4мг) у суміші етанолу (5мл) і ТГФ (5мл) (Ф) продували воднем і залишали в атмосфері водню при тиску тат. Після перемішування протягом 7,5год. при

ГІ температурі навколишнього середовища реакційну суміш фільтрували, промивали сумішшю хлороформ-метанол і концентрували, одержуючи продукт 76 (13Омг, чистота 97,795, вихід 5695) у вигляді твердої бо речовини жовтого кольору МС (ЕБ5') 242 (т-1), (Е5-) 240 (т-1).

ТН яЯМР (400МГц, ДМСО-4): 5 8,51 (в, 1Н), 8,03 (а, 9У-8,9ГЦ, 1Н), 7,93 (в, 1), 7,23 (4. 9-1,9ГЦц, 1Н), 7,15 (в, 1Н), 7,12 (да, 9-9,2, 2,2Гц, 1Н), 6,92 (рг 5, 1Н), 3,91 (в, ЗН).

Б. Сполука бе (251мг. 0,837ммоля) і 4-метилімідазол (З44мг, 4,19ммоля) витримували при 1109 протягом 20год. Потім суміш розбавляли ЕОАс, промивали водою і соляним розчином, сушили над Мо5о зі, і 65 концентрували при зниженому тиску, одержуючи неочищений продукт, що містить суміш 10:1 ізомерів 4-метил- і 5-метилімідазолілу відповідно. Основний потрібний ізомер 11с, що являє собою тверду речовину білого кольору

(16бмг, чистота 9995, вихід 5795), відокремлювали від другої більш полярної фракції (7бмг, вихід 23905) яка містить суміш ізомерів 4- і 5-метилімідазолілу, за допомогою експрес-хроматографії на колонці (10095-вий

ЕЮАс) Сполуку 7с (16З3мг, 0,472ммоля) у присутності Ра (595/С, ЗЗмг) у суміші етанолу (2,4мл) і ТГФ (5мл) продували воднем і залишали в атмосфері водню при тиску тат. Після перемішування протягом 18год. при температурі навколишнього середовища реакційну суміш фільтрували, промивали сумішшю хлороформ-метанол і концентрували, одержуючи сполуку 74 (118мг, чистота 9995, вихід 98905) у вигляді твердої речовини білого кольору.

ТН яЯМР (400МГгц, ДМСО-4): 5 8,42 (рг 85, 1Н), 8,01 (а, 9-9,2Гц, 1Н), 7,64 (рг 85, 1Н), 7,21 (рг.в, 1Н), 707,10 (а, 2-8,9Гц, 1Н), 6,89 (Бг.в, 1 Н), 3,90 (в, ЗН), 2,20 (в, ЗН).

В. Сполуку бе (184мг, 0,614ммоля) і піразол (209мг, З,07ммоля) витримували при 110 «С протягом 17год.

Потім суміш розбавляли Е(Ас і промивали водним розчином Маон (Тн.) і соляним розчином, сушили над

Ма5О,), концентрували при зниженому тиску, одержуючи неочищений продукт який очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці (суміш 2:1 гексан-ЕЮАс), одержуючи сполуку 7е (10Змг, вихід 5095) у вигляді 75 твердої речовини світло-жовтого кольору. Сполуку 7е (10Змг, 0,311ммоля) у присутності Ра (596/С, 2Омг) У суміші етанолу (2мл) і ТГФ (2мл) продували воднем і залишали в атмосфері водню при тиску Тат. Після перемішування протягом 5,5год. при температурі навколишнього середовища реакційну суміш фільтрували, промивали сумішшю хлороформ-метанол і концентрували, одержуючи сполуку 71 (77мг, чистота 9995, вихід 9990) у вигляді твердої речовини жовтого кольору МО (Еб) 242 (тт), (Е5-) 240 (т-1). "Н ЯМР (400МГгц, ДМСО-4): 5 8,72 (д, 9-2,5Гц, 1Н), 8,31 (в, 1Н), 8,00 (а, У-8,9ГЦ, 1Н), 7,83 (рг.в, 1Н), 7,43 (Бг.8, 1Н), 7,24 (рг.в, 1Н), 7,10 (а, У-8,6ГцЦ, 1Н), 6,59 (бБг.5, 1Н), 3,90 (в, ЗН).

Г. Сполуку бе (217мг, 0,724ммоля) і 4-метилпіразол (594мг, 7,24ммоля) витримували при 110 С протягом 2Згод. Потім суміш, яка являє собою суміш 1:11 дебензилованої сполуки 7п і бензилованого продукту 79, розбавляли ЕЮАс (2-Змл) і фільтрували, одержуючи чистий дебензилований продукт 7п (111мг, чистота 95965, с вихід 5496) у вигляді твердої речовини білого кольору. ге) "ЯН ЯМР (400МГц, ДМСО-4): 5 8,58 (а, 9У-2,6Гц, 1), 7,98 (а, 9-9,2Гц, 1), 7,25 (рг.5, 1Н), 7,20 (в, 1Н), 7,04 (Бг.а, У-9,2ГцЦ, 1Н), 6,38 (5, 1Н), 3,89 (в, ЗН), 2,30 (в, ЗН).

Приклад 8 с зо Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2І4-(2-ізопропіламінотіазоліл))хіноліну (80.

Примітка |З використанням однієї й тієї ж схеми синтезу шляхом заміни сполуки 85 на інші алкілтіосечовини Й одержували різні 2-алкіламінотіазолільні замісники)|). о МН їй ин НН Чіа НО, ЛЬ, ль нн о ЛЬ. і - о «

Ва ші с ;» т нн щ» 5 о ре 1

Б щ нг ї» ' | 5 ня

Фо нм ЩА но Вго -З3ВХК2-- но и

Ф) в Вс Ва іме) 60 б5

-ї ню чи | мА ві о мн, в АН по чна В. во чи пон | -ш - ' но. пня, ' й в о 70 а І ПИЙ за ба бе о г.

Н х

Мм-

М- х 7 | мо ть ие 5 МК г реве сі - Ї сч он (8) в

А. Для перетворення мета-анізидину на сполук) ва використовували протокол, ідентичний (описаному в літературі Б.).Вгом/п та ін., У.Мед. Спет. 1989, 32, 807-826). Однак процедуру очищення було модифіковано для (Се) гого, щоб уникнути очищення за допомогою хроматографії ЕТОАс-фазу, яка містить потрібний продукт, обробляли сумішшю, що містить Ма950О 4, вугілля і 5мас.9о (у перерахуванні на теоретично розраховану масу) т силікагелю. Після фільтрації через целіт продукт розтирали з простим ефіром. Сполуку ва одержували у вигляді юю твердої речовини світло-коричневого кольору з чистотою 299595 (за даними аналізу за допомогою РХВР).

Б. Суспензію ізопропілтюсечовини (86, 3,55г, ЗОммолей) і З-бромпіровиноградної кислоти (вс, 5г, Текв.) у З діоксані (ЗООмл, 0,1М) нагрівали до 802С. Після того, як температура досягала 80 С, розчин ставав прозорим,і |чш незабаром після цього відбувалося осадження продукту у вигляді твердої речовини білого кольору Після нагрівання протягом 2год. розчин охолоджували до КТ і фільтрували осад білого кольору, одержуючи сполуку ва з високою чистотою (чистота 29895 за даними ЯМР-аналізу) і з виходом 9496 (7,51г). «

В. Суміш, яка містить карбонову кислоти 8а (4,85г, 18,2ммоля) і похідне аніліну ва (Зг, Текв.) у піридині (15О0мл, 0,12М) охолоджували до -302С (після охолодження прозорий розчин перетворювався практично на - с суспензію). Потім повільно протягом періоду часу, що становить 5хв., додавали оксихлорид фосфору (3,5бмл, ч 2,Лекв.). Реакційну суміш перемішували при -309С протягом 1год., баню видаляли і реакційній суміші давали я нагрітися до КТ. Через 1,5год. реакційну суміш зливали на лід, значення рН доводили до 11 за допомогою Зн водного розчину МаонН, екстрагували за допомогою СНоСі», сушили над безводним Мо95О»5, фільтрували і концентрували у вакуумі Потім тверду речовину бежевого кольору оочищували за допомогою і експрес-хроматографії (45956-вий ЕЮОАс у гексані), одержуючи сполуку бе у вигляді твердої речовини їз світло-жовтого кольору з виходом 73905 (6,07г).

Г. Розчин трет.-ВШОК (2,42г, 21,6бммоля) у безводному трет.-ВИОН (40Омл, 0,14М, очищений дистиляцією від о металевого Ма) нагрівали до температури дефлегмації. Протягом 5хв. додавали порціями сполуку ве (1,89, їз 20 54ммоля) і утворений розчин темно-червоного кольору перемішували при температурі дефлегмації ще протягом 20хв. (завершення реакції оцінювали за допомогою РХВР). Суміш охолоджували до КТ і додавали НС (4н. у 4» діоксані, 1,5екв.). Потім суміш концентрували у вакуумі для того, щоб гарантувати, що вилучено всю кількість

НСЇ ї діоксану, продукт двічі повторно розчиняли в СН Сі» і сушили у вакуумі, одержуючи в результаті гідрохлорид сполуки 8 у вигляді твердої речовини бежевого кольору (1,62г, чистота 9395 за даними РХВР).

Потім продукт зливали у фосфатний буфер (Ін. розчин МаНоРО), рН--4,5) і опромінювали ультразвуком. о Твердий продукт бежевого кольору фільтрували і сушили у вакуумі, одержуючи сполуку 8 (1,38г, вихід 81905) у вигляді твердої речовини бежевого кольору (чистота 9195 за даними РХВР). о "ІН ЯМР (400МГц, ДМСО): 5 8,27 (в, 1Н), 8,12 (9, "Н, 9-9,2Гц), 7,97 (рг.8, 1Н), 7,94 (в, 1Н), 7,43 (в, 1Н), 7,24 (аа, 1Н, 20-9,2, 2,2ГЦ), 3,97 (т, 1Н), 3,94 (в, ЗН), 1,24 (9, 2Н, У-6,4Гц). бо Приклад 9

Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2-(2-(4-ізопропілтіазоліл))хіноліну (90.

Примітка: З використанням однієї й тієї ж схеми синтезу, у якій сполуку 95 заміщали іншими

А-бромкетонами, одержували різні 2-(4-алкіл)тіазолільні замісники. б5 о 6;

А. м ок, бо --- -яхюю й 5 НМ о / о 5

За 8 Зе

Б о бу яю ' -- 5 В о нт І Й Х й М й - «ЩІ оо нн ні ння, ли ще а М 5 но й

Ше ре мн. 5

Зе З с ' за (8)

Г й . ва (Се)

ОН « 7 У в -7т з т чу де й «М - о М то в «

А. До розчину З-метилбутан-2-ону (8г, УЗммоля) в Меон (10Омл) при -302С, додавали краплями протягом о) с 45хв. Вго (4,79мл, УЗммоля, Текв.). Потім утворену суміш перемішували при КТ протягом 9Охв. Додавали пентан і "» розчин промивали 590-вим водним розчином МанНсСоОз, органічний шар сушили над безводним Ма»5О»у, " фільтрували і концентрували у вакуумі. Отриману сполуку 96, що являє собою неочищену олію жовтого кольору, використовували без додаткового очищування. Розчин, що містить етилтіооксамат (За, 1,8г, 13,5ммоля) і похідне бромкетону 95 (13,5ммоля) перемішували при 702С протягом 15год. Після цього суміш концентрували у вакуумі і і потім очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту 1595-вий «» ЕЮАс у гексані, одержуючи сполуку 9с (74Омг, вихід 28965).

Б. Розчин сполуки 9с (700мг, З,5ммоля) у суміші ТГФ/МеонН/Н2ОО (співвідношення 3:1:1,1З3мл) обробляли при і-й КТ протягом 5п ГІОНН»ОО (148мг, З,5ммоля, Текв.). Потім значення рН доводили до 6 за допомогою 0,1н. розчину «їз» 20 неї суміш концентрували досуха у вакуумі, одержуючи кислоту 134, яку безпосередньо використовували на наступній стадії без додаткового очищування. щи В. Розчин, що містить 4-метокси-2-аміннсацетофенон (проміжна сполука ва, 57Омг, З,45ммоля) і похідне карбонової кислоти 94 (590мг, 3,45ммоля, Текв.) у піридині (ЗОмл) охолоджували до -202С. Потім краплями протягом 5хв. додавали РОСІ» (0,35мл, З,79ммоля, 1,Текв.). Розчин, що утворився, перемішували при -10 С протягом 2год. Реакцію припиняли шляхом додавання Н2оО і суміш концентрували у вакуумі. Залишок зливали на

ГФ) насичений водний розчин МанНСОз і екстрагували ЕЮОАс. Органічний шар сушили над безводним Мазо»,, 7 фільтрували і концентрували у вакуумі. Неочищений продукт очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту 25956-вий ЕЮАс у гексані, у результаті чого одержували сполуку 9е у во вигляді твердої речовини білого кольору (74Омг, вихід 67905).

Г. Трет.-ВООК (518мг, 2,1екв.) додавали до суспензії сполуки Че (700мг, 2,2ммоля) у безводному трет.--ВШОН (11мл). Утворену суміш нагрівали до759С протягом 7,5год., потім розчин охолоджували до КТ і підкислювали шляхом додавання НСІ (4н. розчин НОСІ у діоксані, 2,5мл). Суміш концентрували у вакуумі й отриманий залишок зливали на Тн. розчин МанНоРоО, і фільтрували. Потім твердий продукт розтирали з невеликою кількістю Е(Ас, в5 фільтрували і сушили у вакуумі, одержуючи сполуку 9ї у вигляді твердої речовини світло-бежевого кольору (27Омг, вихід 4190).

ТН яЯМР (400МГгЦц, ДМСО-йдв): 5 8,00 (рБг.8, 1), 7,60 (ге, 1Н), 7,51 (рг8, 1Н), 7,43 (бг.8, 1Н), 7,29 (Бг.8, 1Н), 7,14(рг.5 1Н), 6,95 (Бг.а, 1Н), 3,90 (в, ЗН), 3,15 (т, 1Н), 1,33 (а, У-54Ри, 6Н)

Приклад 10

Синтез 4-гідрокси-2-(1-метил-2-імідазоліл)-7-метоксихіноліну (108). ще ї о 70 лЕ 2 й : М Аз ля и фІр- и ши и т к-т ч у он Б. о дЕ ит 75 о; -х М 1ба о о ас ть з В. с щі де ее (Се) воша до М о. м Я с я ма «

А. Розчин М-метилімідазолу 10а (5г, б1ммоль) у 100мл ТГФ охолоджували до -782С. Краплями протягом 15хв. ї- додавали Н-Виг і (24 4мл 2,5М розчину в ЕБО, Текв.). Утворену суміш перемішували протягом 9Охв. при -789С, після чого порціями зливали на надлишок твердого СО 5. Гетерогенну суміш перемішували протягом 2год. і потім давали їй нагрітися до КТ. Додавали н. розчин НСІ до досягнення значення рнН5, відокремлювали водний « шар і ліофілізували Отриманий у такий спосіб залишок екстрагували Е(Ас (для видалення солей), сушили (Ма»80)), фільтрували і концентрували при зниженому тиску. В результаті одержували 6,2г (вихід 8095) - с твердого продукту 1056 білого кольору. ц Б. Розчин, що містить 4-метокси-2-аміноацетофенон 8а (394мг, 2,39ммоля) і похідне карбонової кислоти 106 "» (З01мг, Текв.) у піридині (1Омл), охолоджували до -202С. Потім краплями протягом 5хв. додавали РОСІ уз (244мкл, 1,1екв.) Розчин, що утворився, перемішували при -102С протягом 2,5год. Потім додавали воду і суміш концентрували при зниженому тиску. Залишок зливали на насичений розчин МанСО» і екстрагували ЕЮАс. -і Органічну фазу сушили (М950)), фільтрували і концентрували при зниженому тиску. Продукт очищували за їх допомогою хроматографії на силікагелі (2590-вий ЕІЮАс/Нех), одержуючи 5ЗОмг (вихід 8195) у вигляді твердої речовини 10с світло-жовтого кольору. 1 В. До суспензії субстрату 10с (500мг, 1,8ммоля) у вмл трет--»ВИОН додавали трет.--ВиОК (431мг, 2,Текв.). їх 50 Потім утворену суміш нагрівали до 7592 протягом 7год. Розчину давали охолонути протягом ночі до кімнатної температури і додавали 2,5мл НС (4н. розчин у діоксані). Суміш концентрували при зниженому тиску й

І) отриманий залишок розбавляли ЕфОАс. Додавали ін. розчин МаоОН до досягнення значення рн7

Відокремлювали органічну фазу і сушили (Ма50)), фільтрували і концентрували при зниженому тиску, одержуючи 145мг сполуки 104 (вихід 3195) у вигляді твердої речовини світло-бежевого кольору "Н ЯМР (400МГЦ, 25о ДМСО-4): 5 7,99 (й, 9У-8,9ГЦ, 1), 7,49 (в, 1Н), 7,37 (8, 1Н), 7,18 (в, 1Н), 6,92 (9, 9-8,9ГЦ, 1Н), 6,31 (в,

Ф! 1Н), 3,87 (5,3Н), 3,84 (в,ЗН). юю Приклад 11

Синтез 4-гідрокси-2-(1-піроліл)-7-метоксихіноліну (116). 60 б5 сон Он ( меО-..95 оМе і ад, т. ваш шт ра З

ОД ще А КОХ а ан кож са а а 0 М Ми. о - М і; ж і-й

Па І Що

А. Розчин, що містить субстраті Іа (отриманий зі сполуки бс шляхом гідрогенолізу бензильної групи в присутності 595-вого Ра/С у розчині етанол-ТГФ) (1г, 5,25ммоля) і 2,5-диметокситетрагідрофуран (0,68мл, Текв.) у крижаній оцтовій кислоті, кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 4,5год. і потім давали остудитися до КТ. Потім суміш концентрували при зниженому тиску. Залишок розбавляли метанолом і додавали Ін. Маон 75 (водний розчин) до досягнення значення рН7. Продукт очищували за допомогою хроматографії на силікагелі (З9о-вий МеОон/СН»оСІ», залишок попередньо адсорбували на силікагелі) У результаті одержували 14Омг (вихід 13905) сполуки ІБ у вигляді твердої речовини білого кольору.

ТН яЯМР (400МГц, ДМСО-а): 5 7,98 (0, 9-9,2Гц, 1), 7,64 (з, 2Н), 7,18 (а, 9У-2,5Гц, 1Н), 7,05 (Ьг.д, -7,9ГЦ, 1Н), 6,88 (Бг.в, 1Н), 6,32 (8, 2Н), 3,90 (в, ЗН).

Приклад 12

Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2-(б-метил-2-піридил)хіноліну (129). у- У с о -- (о)

Н.В ВВ о і че й А | 7 Б | Й БИ їй -ь Кос яко ІМ « ай о Я Щ М ее

М | ї 5) 12 ге 12а 425 | А ра « | 4 | - с "і інн "з тре ХУ М і три й т Он е 124 с А. 6-Метилпіколінову кислоту 12а (411мг, З,Оммоля) і ЗОСІ. (0,520мл, 7,2ммоля, 2,4екв.) кип'ятили зі 5р зворотним холодильником протягом 2год. у бензолі (5мл). Розчинник і надлишок ЗОСІ» видаляли з реакційної ть суміші у вакуумі і залишок розтирали з пентаном. Твердий продукт, що утворився, відфільтровували і фільтрат

Ф концентрували, одержуючи хлорангідрид 126 (50Омг, 2,бммоля).

Б. До розчину неочищеного хлорангідриду 1265 в СНоСІ» (бБмл) при 02С додавали розчин аніліну ва (344мг, 2,08ммоля), ДІПЕА (1,45мл, 8,35ммоля) і ДМАП (6б1мг, О,5ммоля) у СНьЬО» (10мл). Реакційну суміш перемішували при КТ протягом 16бгод. Леткі компоненти видаляли у вакуумі, залишок розчиняли в ЕЮдАс і розчин промивали

Боуо-вим Мансо» (2х), НО і соляним розчином. Потім органічний шар сушили над Мо95О у і концентрували у о вакуумі. Суміш очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту ко суміш ЕЮАс / гексан (1:2), одержуючи амід 12с (490мг, вихід 8296).

В. До суспензії аміду 12с (490Омг, 1,71ммоля) у трет--ВИОН (1Омл), додавали трет.-ВиОК (41Омг, З,4Зммоля) 60 і суміш перемішували при 759С протягом бгод., а потім при КТ протягом 1бгод. Потім суміш зливали на фосфатний буфер (175мл, рН-7) і перемішували протягом ЗОхв. Твердий продукт двічі розтирали з етилацетатом. Органічну фазу промивали соляним розчином, сушили над Мо5О у; і концентрували у вакуумі.

Отриманий твердий продукт розтирали з Е(Ас, одержуючи похідне хіноліну 124 (263Змг, вихід 5895) "ЯН ЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 2,68 (85, ЗН), 3,94 (в, ЗН), 6,85-6,88 (24. 9-8,68 і 9,5Гц, 2Н), 6,94 (да, 2-89 ї 2,2Гц, бо 1н), 7,27 (аа, 9-6,7 і 1,9Гц, 1), 7,73-7,79 (т, 2Н), 8,28 (й, У-8,9Гц, 1Н), 10,3 (рг.в, 1Н).

Приклад 13

Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2-(5-метокси-2-піридил)хіноліну (139). о

С

- я 4 Ота

У а

Ш-х Ше о О. 70 | ши | се а акфрл оон одУ | М о о о

І 1за 135 13с о в й 0-. й і сест о Мо М і. сі (8) 1за Он

А. До розчину сполуки 1За (623мг, 3,7Зммоля) у МеоОН додавали Маон (2М, 4,7Омл) і реакційну суміш с зо перемішували при КТ протягом 2год. Потім розчин підкислювали за допомогою НОСІ (бн., 2,2мл) і концентрували, одержуючи сполуку 130, яку використовували на наступній стадії без очищування. «І

Б. До розчину неочищеної сполуки 13р (-3,7Зммоля) у піридині (25мл), додавали 8а (500Омг, З,0Зммоля) і . ни : . ів) розчин охолоджували до -252С, після чого додавали РОСІ» (0,35мл, З,7Зммоля). Реакційну суміш перемішували при -109С протягом Ігод., а потім при 02С протягом 2год. Потім суміш зливали на НьО і екстрагували ЕЮОДс Ж (2-3х) Об'єднані органічні шари промивали 596-вим МансСоО» і соляним розчином, сушили над Мо5О у і їм- концентрували у вакуумі. Неочищений продукт очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту суміш ЕЮАс /гексан (1:2), у результаті чого одержували амід 13с (617мг, вихід 5590).

В. До суспензії аміду 1Зс (617мг, 2,05ммоля) М безводному трет.-ВИОН (1Омл) додавали трет.-ВШОК (49Омг, « 20 4,11ммоля) і суміш перемішували при 759 протягом бгод., а потім при КТ протягом 1бгод. Реакційну суміш - с зливали на фосфатний буфер (175мл, рН-7) і перемішували протягом ЗОхв. Твердий продукт, що утворився, ц фільтрували і розтирали з ЕІОАс, одержуючи похідне хіноліну 13а (25Омг, вихід 4396) "Н ЯМР (ДМСО, 400МГЦ): 5 "» 3,86 (5, ЗН), 3,94 (в, ЗН), 6,72 (рев, 1Н), 6,91 (аа, 9-8,9 її 1,9Гц, 1), 7,54 (а, 9-1,9Гц, 1), 7,60 (аа, 35-8,9 і 2,9Гц, 1Н), 7,97 (а, 9-8,9ГцЦ, 1), 8,21 (а, У-8,6Гц, 1Н), 8,48 (а, 9-1,9Гц, 1Н).

Приклад 14 - І Синтез 4-гідрокси-7-метокси-2-(оксазол-5-іл)хіноліну (14с): щ» 1 їз 50 42)

Ф) іме) 60 б5 га; о - М о Кк о по Др Ї я -

МЕМ ОоМеЕ М 4 142

М Мк «| гі і) о М в;

М а | -3 т- а а | 5 - он ОМЕМ см о 14ь 14с

А. Захищене похідне хіноліну 45 із прикладу 4 (З3,8г, 11,8ммоля) розчиняли в СН Сі» (бОмл) і охолоджували зо до -782С, після чого дуже повільно протягом 15хв. додавали гідрид дізобутилалюмінію (ДИБАЛ) (7,ОУмл, Текв, 1,5М розчин у толуолі). Після перемішування протягом 8Охв. додавали додаткову порцію ДИБАЛ (5,5мл, О,7екв., «І 1,5М розчин у толуолі). Після перемішування при -78 «С ще протягом 2год., реакцію обережно припиняли за ою допомогою метанолу (4мл) при -782С і потім зливали на водний розчин сегнетової солі (Ін. К-Ма тартрат).

Густу пасту перемішували зі СНЬСІ» (З0Омл) протягом 2год. доти, доки суміш не ставала прозорою. Фази « розділяли і органічну фазу сушили (Ма5О)), фільтрували і концентрували, одержуючи тверду речовину білого ча кольору. Шляхом очищення за допомогою експрес-хроматографії (50 5», 230-400меш) з використанням суміші 5090-вий ЕІЮАс/гексан одержували альдегід 14а у вигляді твердої речовини білого кольору (2,5г, вихід 7390).

Б. До суспензії К»СОз (48мг, О,З4ммоля) у Меон (/мл) при перемішуванні додавали толуолсульфонілметилізоціанид (ббмг, 0,34ммоля). Реакційну суміш нагрівали до 452 і додавали альдегід 14а « 40. (ОЛ0г, 0,З4ммоля). Реакційну суміш нагрівали до 802; протягом 16бгод. і потім концентрували досуха у вакуумі. с Після здійснення очищення за допомогою експрес-хроматографи (5іО 5, 230-400меш) одержували потрібний и оксазол 146 (0,089г, вихід 8095) МС: 331,0 (МАН). "» В. МЕМ-захищений гідроксихінолін 146 розчиняли в ТГФ (Змл) і обробляли водним розчином НСІ (Тн., мл).

Реакційну суміш перемішували протягом ЗОхв. при КТ, після чого концентрували досуха М вакуумі Залишок обробляли фосфатним буфером (Змл Мн. розчин, рН4,5) і перемішували, після чого продукт відфільтровували, -і промивали дистильованою водою і сушили протягом ночі в глибокому вакуумі (602, 16бгод.). Одержували ї» потрібний гідроксихінолін 14с у вигляді твердої речовини рудувато-коричневого кольору (0,065г, вихід 10090).

МС: 242,9 (МАН) 7. і-й "Н ЯМР (ДМСО-дйв): 5 8,65 (в, 1Н), 8,02 (рев, 1Н) 7,97 (д, У-8,9Ггц, 1Н), 7,19 (з, 1Н), 6,93 (а, 9-7,9Гц, 1Н), т» 50 6,42 (ре, 1Н), 3,87 (8, ЗН). Е5 (У) МС т/2 242,9 (МАН).

Ф Фрагменти пептидного лшкера (РЗ)

Приклад 15

Синтез (25)-М-Вос-амінонон-8-еноєвої кислоти (159).

Ф) іме) 60 б5 сОоБ діовсан я маю) СООг1

А ше Ж пивна: ин

ЕЮОС СМНАс А ноОоС о МНАс (15а) П5Б)

БД НОВ ПРИ а я ОН 7 70 | | в. СОЮ Г Ї МАС Ні. (З амІніх КЕ ДЮНМ) | З МнАс що й роя а в Х при т оо (бар піридино Ас пу 70 О0ОВ С. 5 І за ее

В МВ, що ша; Д пВоОсСо, пМАПИГФ " р он но наше

Ел |! ен щі МНвос т є . р (15є) Її (15) одн

Он

А. До розчину наявного в продажу діетил-2-ацегамідомалонату 15428 (100г, О,4бмоля) в діоксані (500мл) Ге додавали краплями протягом 30-45хв. водний розчин гідроксиду натрію (1М, Текв., 4бОмл). Суміші, що о утворилася, давали вистоятися протягом 16,5год., потім діоксан випарювали у вакуумі, водний розчин екстрагували трьома порціями по З0Омл етилацетату і підкислювали до рНІ1 за допомогою концентрованої НС.

Розчин залишали кристалізуватися в бані із сумішшю лід-вода Після появи невеликої кількості кристалів суміш опромінювали ультразвуком, у результаті чого утворювався рясний осад. Після фільтрації і сушіння у вакуумі (Се) одержували сполуку 156, (62,52г, вихід 7290) у вигляді твердої речовини білого кольору.

Б. До перемішуваної за допомогою магнітної мішалки емульсії з умістом наявного у продажу З 7-октен-1,2-діолу 15с (25г, 0,17Змоля) і НьО (100мл), яка знаходиться в круглодонній колбі об'ємом 1л, додавали юю протягом 20хв. (слабка екзотермічна реакція) водний розчин періодату натрію (40,7г, 0,190моля, 1,Текв., у 475мл Н»О). Утворену суміш перемішували при кімнатній температурі ще протягом год. (завершення реакції З з5 підтверджували за допомогою ТШХ). Потім суміш зливали в ділильну лійку і водний шар відокремлювали від ч- органічного шару Водний розчин насичували за допомогою МасСі, зливали і ще раз відокремлювали від органічної фракції. Дві органічні фракції поєднували, сушили над сульфатом натрію і фільтрували через бавовняну пробку (в піпетці Пастера), одержуючи сполуку 154 (15,135г, безбарвна олія, вихід 7895). Водний « розчин екстрагували СНЬСІ», сушили над безводним Мо5О»;, і концентрували у вакуумі (без нагрівання, при 70 температурі кипіння гептаналу 153 С), одержуючи додаткову кількість сполуки 154 (1,957г, безбарвна олія, - с вихід 1095). Загальний вихід становив 8895. и В. До твердого етил-2-ацетамідомалонату 1565 (7,57г, 40ммолей) протягом їхв. додавали б-гептенал 154 є» (4,48г, 40ммолей) у розчині піридину (З32мл, 1Оекв.). Розчин, що утворився, охолоджували в бані при 102 і протягом 4хв. додавали оцтовий ангідрид (12мл, 3,2екв.). Утворений розчин оранжевого кольору перемішували протягом Згод. при КТ і додавали ще одну порцію етил-2-ацетамідомалонату 150 (2,27г). Утворену суміш - перемішували при кімнатній температурі ще протягом 11год. Потім додавали лід (бОмл) і розчин перемішували їз протягом 1,5год., після чого суміш розбавляли 250мл води й екстрагували двома порціями простого ефіру.

Ефірний розчин промивали їн. розчином НС, насиченим розчином МанссСи, сушили над Ма»зО,, 1 концентрували й очищували за допомогою експрес-хроматографії (40906-вий ЕЮАс/гексан), одержуючи сполуку їз 20 15е (4 8г, вихід 5090) у вигляді олії світло-жовтого кольору.

Г. До дегазованого (шляхом барботації аргоном протягом ЗОхв.) розчину 7-етил-2-ацетамідо-2,8-нонадієноату

І) 15е (8,38г, Збммолей) у безводному етанолі (7/Омл) додавали (5.552х2ЕЕОШОРНОЗ КН(СОС)ЮТІ (51мг, 5/С-496)

Суміш поміщали в атмосферу водню при тиску ЗОфунтів./кв. дюйм (після 4 циклів вакуум-Н») і перемішували за допомогою шейкера Пара протягом 2год. Утворену суміш упарювали досуха, одержуючи неочищену сполуку 151, яку використовували на наступній стадії без очищування.

Ге! Д. До розчину неочищеного (5)-етил 2-ацетамідо-8-ноненоату 151 (7,3г, ЗО,Зммоля) у ТГФ (100мл) додавали

ВосьО (13,2г, 2екв.) Її ДМАП (74Омг, О,2екв.) і реакційну суміш витримували при температурі дефлегмації де протягом 2,5год. Потім більшу частину розчинника, що являє собою ТГФ, випарювали, неочищену суміш розбавляли СН»сСі» і промивали Тн. НСІ для видалення ДМАП. Потім органічний шар екстрагували насиченим 60 водним розчином МаНнсСоО»з, сушили над безводним Ма»зО, і концентрували у вакуумі. Після цього неочищений продукт розбавляли ТГФ (5Омл) і водою (ЗОмл), додавали ПОН .НЬО (2,54г, 2екв.) і утворену суміш перемішували при КТ протягом 25год. (завершення гідролізу підтверджували за допомогою ТШХ). Реакційну суміш концентрували у вакуумі для видалення більшої частини розчинника, що являє собою ТГФ, і розбавляли за допомогою СНоСі». Утворений розчин промивали їн розчином НСІЇ, сушили над безводним Ма»5О, і бо концентрували у вакуумі. Для видалення невеликої кількості домішок і надлишку Вос 20 неочищений продукт очищували за допомогою експрес-хроматографії (використовуючи у функції елюенту градієнт розчинника

10095-вий гексан - 10096-вий ЕАс). У результаті одержували зазначену в заголовку сполуку 159 з високою чистотою у вигляді олії світло-жовтого кольору (5,82г, вихід 7196) "Н ЯМР (ДМСО, 400МГц): 5 7,01 (а, У-8ГЦ, 1), 5,79 (аа, л-6,7Гц, да-17,0, 10,2ГЦ, 1Н), 5,00 (та, да-17,0ГуЦ, 1Н), 4,93 (та, да-10,2ГцЦ, 1), 3,83 (т, 1Н), 2,00 (а, У-6,9Гц, 2Н), 1,65-1,5 (т, 2Н), 1,38 (в, 9Н), 1,35-1,21 (т, 6Н).

Приклад 15а

Альтернативний метод синтезу (25)-М-Вос-амінонон-8-еноєвої кислоти (159):

А сво

ДІ з 15Б 15,

Е с о м в. о

Ї нн (Се) 1 є М ща | о « 15К «Бі . ю

З щи «І і - «

С ші с ;» - о

М . о | о он пін нннінінннинн ні чї» Вас .

КУ Босни 42) 15 15 9

Ф)

А. До суспензії тонко нарізаної магнієвої стружки (0,55г, 22,5ммоля) у безводному ТГФ (ЗОмл), яка містить диброметан (0,1мл), при перемішуванні додавали краплями протягом 15хв. (реакція є слабко екзотермічною) бо 8-бром-1-октен (15, 2,52мл, 15ммолей). Через ЗОхв. суміш нагрівали до 389С протягом год. і потім охолоджували до -782С, після чого її додавали за допомогою канюлі до надлишкової кількості твердого СО ».

Суміш розбавляли діетиловим ефіром (100мл) і розчин промивали соляним розчином (2 х5Омл), сушили над

Ма5О); і упарювали. Одержували неочищений продукт у вигляді олії, який очищували за допомогою 65 хроматографії на силікагелі, використовуючи у функції елюенту 1590о-вий ЕАс у гексані, у результаті чого одержували сполуку 15і з виходом 6290 (1,44г).

ТН ЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 1,31-1,42 (т, 6Н), 1,60-1,69 (т, 2Н), 2,02-2,09 (т, 2Н), 2,35 (5 9-8,3Гц, 2Н), 4,99 (дт, 9У-10,0ГцЦ, 1Н), 5,04 (дт, 9У-17,0Гц, 1Н), 5,75-5,86 (т, 1Н)

Б. До інтенсивно перемішуваного розчину карбонової кислоти 15Іі (1,36г, 8,7ммоля) у безводному ТГФ (7Омл) при -789С додавали за допомогою шприца в безводних умовах продистильований безпосередньо перед проведенням реакції ЕЕ зМ(1,бмл, 11,Зммоля) і півалоілхлорид (1,18мл, 9,58ммоля). Суміш перемішували при -71782С; протягом 15Ххв., а потім при 02С протягом 45хв. Суміш знову охолоджували до -7829С і потім переносили за допомогою канюлі в безводний розчин літієвої солі 4(5)-4--(фенілметил)-2-оксазолідинону в ТГФ при -782С, для цього попередньо одержували реактив, що являє собою літієву сіль оксазолідинону, шляхом повільного 70 додавання н-Виї і (2,00М розчин у гексані, 7,85мл, 15,7ммоля) у розчин оксазолідинону (2,78г, 15,7ммоля) у ТГФ (20мл) при -7826.

Реакційну суміш перемішували при -782С протягом 15хв., а потім при КТ протягом 1,5год. Насамкінець реакцію припиняли за допомогою водного розчину бісульфату натрію (100мл 1М розчину) і випарювали ТГФ до досягнення 3/4 його початкового об'єму. Залишок екстрагували за допомогою ЕТАс (2 х15Омл) і об'єднані органічні шари промивали 595-вим розчином Мансо» (Зх5Омл), соляним розчином (2х50мл), сушили над МаЗзО,Х і упарювали. Неочищений продукт, що утворився, у вигляді олії хроматографували на силікагелі, використовуючи у функції елюенту 1595-вий ЕЮАс у гексані, у результаті чого одержували сполуку 15) з виходом 6896 (1,88Гг).

ТН ЯМР (СОСІз, 400МГЦ): 5 1,35-1,47 (т, 6Н), 1,67-1,74 (т, 2Н), 2,02-2,09 (т, 2Н), 2,65 (ад, 9У-134 і 9,9ГЦ, 1Н), 2,84-3,02 (т, 2Н), 3,31 (да, 9-13,4 і 3,2ГЦ, 1Н), 4,13-4,22 (т, 2Н), 4,62-4,71 (т, 1Н), 4,93 (а,

У-10,2Гц, 1), 5,00 (аа, 9-17,2 і 1,6Гц, 1Н), 5,75-5,84 (т, 1Н), 7,18-7,38 (т,5Н).

В. До розчину КНМОЗ (0,8М розчин у ТГФ, 22мл, 17,5ммоля) у безводному ТГФ (5Омл) при -789С при перемішуванні додавали за допомогою канюлі розчин похідного кислоти 15) (3,25г, 10,3О0ммоля) у безводному сч дв ТГФ (4б0мл) при -782С. Суміш перемішували при -782С протягом 45хв. До цієї суміші додавали розчин трисилазиду (3,67г, 11,85ммоля) у безводному ТГФ (40мл) при -782С. Суміш перемішували при -782С протягом о

Зхв., потім реакцію припиняли за допомогою оцтової кислоти (бмл). Після цього суміш перемішували при КТ протягом год. 45хв. і, нарешті, при 402С протягом 15хв. Більшу частину ТГФ випарювали. Залишок розчиняли в

ЕЮАс (100мл) і органічний розчин промивали НьО (50Омл), 59о-вим розчином МансСоО»з (Зх5Омл) і соляним (Се) розчином (5Омл), (Мо5О5) і випарювали. Отриманий продукт у вигляді олії хроматографували на силікагелі, « використовуючи у функції елюенту суміш гексан/СНоСі» (1/1), у результаті чого одержували сполуку 15К (2,47г, вихід 6796). о

ТН ЯМР (СОСІЗ, 400МГц): 5 1,32-1,45 (т, 6Н), 1,45-1,6 (т, 1Н), 1,75-1,88 (2, 2Н, ротамери), 2,01-2,11 «т (т, 2Н), 2,82-2,87 (т, 1), 3,33 (да, 90-13,4 і 3,2ГЦ, 1Н), 4,10-4,28 (т, 2Н), 4,62-4,72 (т, 1Н), 4,90-5,05 32 (т, ЗН), 5,73-5,88 (т, 1Н), 7,17-7,38 (т, 5Н). -

Г. До розчину безводного ЗпСі5(2,61г, 13,8ммоля) у безводному МеонН (8Омл) при перемішуванні додавали при 09С за допомогою канюлі розчин азиду 15К (2,45г, б Оммоля) у безводному МеоН (20мл). Суміш перемішували при КТ протягом 4год. Випарювали Меосон і отриманий піноподібний продукт розчиняли в суміші « діоксан/Н»О (10Омкл/2Омкл) і обробляли Вос2О (3,0г, 13,8ммоля) і Мансо з (2,89г, 34,5ммоля) (у разі потреби 740 значення рН доводили до 8 за допомогою додаткової кількості МанСО з), і суміш перемішували при КТ протягом З с 16год. Частину діоксану випарювали (-5095) і залишок двічі екстрагували Е(Ас. Органічний розчин промивали з» соляним розчином (2 х5Омл), сушили й упарювали. Отриманий залишок хроматографували на силікагелі, використовуючи у функції елюенту 20-2595-вий ЕЮАс у гексані, одержуючи сполуку 151 (1,75г, вихід 60905). 15 ТН ЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 1,27-1,53 (т, б6Н), 1,46(5, 9Н), 1,80 (т, 1Н), 2,00-2,08 (т, 1Н), 2,80 (ї, -1 У-12,1ГЦ, 7), 3,34 (а, 14,3ГЦ, 71), 4,17-4,23 (т, 2Н), 4,60-4,66 (т, 1Н),4,93 (а, 92-10,2ГЦ, 1), 5,05 (аа, 9-17,2 і 1,9Гц, 1), 5,13 (рев, 1Н), 5,38-5,43 (т, 1Н), 5,74-5,84 (т, 1Н), 7,22-7,36 (т, 5Н). т» Д. До розчину М-Вос-захищеного похідного 151 (1,74г, 4, 04ммоля) у суміші ТГФ/НЬО (75мл/15мл) додавали с при перемішуванні при 9022 НьО» (30905 об./мас., 2,05мл, 16,2ммоля) і ПОН .НЬО (0,34г, 8,1ммоля) і розчин 20 перемішували при 09 протягом Тгод. Реакцію припиняли шляхом додавання Ма 25СО»з (2,24г у НьО, 15мл, ве 17, вммоля). Значення рН доводили до 4-5 за допомогою 1095-вого водного розчину лимонної кислоти, і суміш

Ф розбавляли ЕОАс. Водну фракцію екстрагували ще один раз Е(Ас і органічний розчин двічі промивали соляним розчином, сушили й упарювали. Залишок хроматографували на силікагелі, використовуючи у функції елюенту 2095-вий гексан у ЕОАс, у результаті чого одержували вільну карбонову кислоту 159 (0,76г, вихід 70905). дв Ця сполука у всіх відношеннях була ідентичною сполуці з прикладу 15.

Приклад 16

Ф) Синтез метилового ефіру (25)-М-Вос-аміно-5-оксонон-8-еноєвої кислоти (164): іме) 60 б5 о

І! ВБоснм. СОН

Ме ОС. соду и аа

ВесНнМ. сон виш зи ТУ 2 І 165 --

З-- і сон А то 1ба 162

Б.

Воснм. СОН, - ри сч 159 (8)

Цей процес синтезу заснований на методі, (описаному в Т.Тзцаа та ін., У.Ат. Спет. Зас., 1980,/02,6381-63841

А. До розчину моноалілового ефіру малонової кислоти (1,50г, 104ммоля) у безводному ТГФ (20мл) в атмосфері Мо при -782С при інтенсивному перемішуванні протягом 5хв. краплями додавали Н-Ви «Ма (0,9М «о зо розчин у гексані, 5,8мл, 5,2ммоля). Потім густу суспензію перемішували при КТ протягом год. і упарювали досуха (вакуумний відсос в атмосфері Мо) Тверду магнієву сіль 166 сушили у вакуумі протягом 1год. -

Похідне глутамінової кислоти 1ба спочатку змішували з 1,1"-карбонілідімідазолом (1,65г, 10,21ммоля) у ю безводному ТГФ і суміш перемішували при КТ протягом год. для того, щоб активувати фрагмент вільної кислоти. Потім активоване похідне глутамінової кислоти вносили за допомогою канюлі в розчин магнієвої солі - 166 і отриману реакційну суміш перемішували при КТ протягом 16бгод. Потім її розбавляли Ес і органічний ї- розчин промивали 0,б5н. охолодженої на льоді НСІ, промивали соляним розчином, сушили й упарювали.

Отриманий залишок хроматографували на силікагелі, використовуючи у функції елюенту 35-4096-вий ЕЮАс у гексані, у результаті чого одержували сполуку 16с (1,85г, вихід 5390). «

ТН ЯМР (СОСІз, 400МГЦ): 5 1,44 (в, 9Н), 1,85-1,95 (т, 1Н), 2,12-2,22 (т, 1Н), 2,58-2,74 (т, 2Н), 3,48 400 (8, 2Н), 3,74 (в, ЗН), 4,24-4,34 (т, 1Н), 4,52 (дт, У-5,7Гц, 2Н), 5,09 (т, 1Н), 5,25 (ат, У-10,2Гц, 1), 5,34 ШО с (дт, 9-17,2Гц, 1Н), 5,91 (т, 1Н). а Б. До розчину тетракис(трифенілфосфін)Ра (0) (0,116г, Бмл 95, О0,1ммоля) у безводному ДМФ (7мл) при ,» перемішуванні додавали (за допомогою шприца в атмосфері Мо) складний діефір 1бс (0,687г, 2ммоля) у безводному ДМФ (Змл) Суміш перемішували при КТ протягом З,5год. ДМФ випарювали при зниженому тиску і залишок розбавляли ЕЮАс (20мл). Е(Ас-розчин промивали 0,5н. охолодженої на льоді НОСІ (бмл), соляним - І розчином (1Омл), сушили й упарювали. Залишок хроматографували на силікагелі, використовуючи у функції їз елюенту 15-2096-вий ЕЮАс у гексані, у результаті чого одержували сполуку 16а (0,253г, вихід 42965) "ЯН ЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 1,44 (в, 9Н), 1,84-1,94 (т, 1Н), 2,08-2,22 (т, 1Н), 2,33 (да, 9У-14,0 ї 7,3Гц, о 2Н), 2,45-2,55 (т, 4Н), 3,74 (в, ЗН), 428 (рт, 1Н), 4,98 (дт, 9У-10,2ГЦ, 71Н), 5,03 (ат, 9У-17,2Гц, МН), їз 250 5,00-5,10 (т, 1Н), 5,74-5,85 (т, 1Н).

Приклад 17 4» Синтез (25,5К)-М-Вос-2-аміно-5-метилнон-8-еноєвої кислоти (170).

Ф) іме) 60 б5

ОБ, сн, сн, мим сн,

А,Б,В,Г МНАЄ трет-ВиОН/Нуацетоп | МнАС

НС ше та л-ь кю ря Мч сод дл ца он ваш сн, 175 " і 17

Маг,

Б. і чинно 28 х сн, лк пот | 1уР,ВСНУВІ й

Мнвос ЗОН НО сн киМОЗ сн, р - ХГ ше тисн./Лге ГГ МНАє 19 сон - т її І з. ї7е со Ж. Я от сод

А,Б,В,Г. Наявний у продажу (К)-(-)-цитронелаль 17а спочатку перетворювали на похідне амінокислоти 176, використовуючи ті самі стадії синтезу, які було раніше описано в прикладі 15 для перетворення альдегіду І5а на проміжний продукт, що являє собою амінокислоту 151.

Д. Сполуку 17р6 (0,675г, 5,бммоля) розчиняли в суміші трет.--ВнИОН/ацетон/Н 250 (1:11, 18мл) і поміщали в крижану баню (022). Послідовно додавали МММО (0,789г, 6б,74ммоля, 1,2екв.) і О8О у (2,5мас.бо у трет--ВИОН, 0,7мл, 0,067ммоля, 0,012екв.) і реакційну суміш перемішували при КТ протягом 4год. Більшу частину ацетону видаляли шляхом випарювання у вакуумі і потім суміш екстрагували ЕЮАс. Після цього органічний шар сч ов промивали НьО їі соляним розчином, сушили над безводним Мо5зО у і упарювали досуха. За допомогою експрес-хроматографії на колонці з використанням у функції елюенту 195-вого ЕЮН у ЕІЮАс одержували діол о 17с з високою чистотою з виходом 77905 (0,575Г).

Е. До розчину 17с (0,575г, 1,/Зммоля) у ТГФ/Н2ЬО (1:11, 20мл) при 09С додавали Ма/О, (0,48г, 2,25мМмМоля, 1,Зекв.) і реакційну суміш перемішували при КТ протягом З,5год. Потім більшу частину розчинника, що являє со зо собою ТГФ, видаляли шляхом випарювання у вакуумі і суміш, яка залишилася, екстрагували Е(ОАс (2 х100мл).

Після цього об'єднані органічні шари промивали 595-вим водним розчином лимонної кислоти (2 х20мл), 595-вим в водним розчином МаНСоО» (20мл) і соляним розчином (2 х5Омл), потім Е(Ас-розчин сушили над безводним

Ма5О, і упарювали досуха у вакуумі. Проміжний продукт, що являє собою альдегід 174 (0,47г неочищеного продукту) використовували на наступній стадії без додаткового очищування. З

Ж. До розчину РІзЗРСН»ВГг (925мг, 2,6бммоля) у безводному толуолі (15мл) додавали КНМО5 (0,5М розчину /-|ч« толуолі, 5,2мл, 2,бммоля) і утворену суспензію жовтого кольору перемішували при КТ протягом ЗОхв. в атмосфері Ме. По закінченні цього періоду часу суспензію спочатку охолоджували до 09С, додавали за допомогою шприца розчин альдегіду 174 (0,47г, 1,7Зммоля, розчинений у 15мл безводного ТГФ) і суміші давали « нагрітися до КТ. Після перемішування при КТ протягом год. більшу частину ТГФ видаляли випарюванням у вакуумі, до суміші додавали Е(Ас (100мл) і органічний шар промивали НоО (ЗОмл), 596-вим водним розчином - с Мансо» (ЗОмл) і соляним розчином (ЗОмл). Потім ЕЮАс-розчин сушили над безводним Мо95О; і упарювали а досуха у вакуумі. Після очищення за допомогою експрес-хроматографії на колонці на силікагелі з використанням "» у функції елюенту суміші гексан Е(Ас (3:22) виділяли чисту сполуку 17е з виходом 6395 (0,29г) для двох останніх стадій.

З метою одержання сполуки 17ї здійснювали гідроліз складного етилового ефіру й одночасну заміну -і М-ацетильної захисної групи на групу Вос в проміжному продукті 17е, використовуючи таку ж процедуру, яку їз описано для перетворення сполуки 157 на сполуку 159 (177, 31Омг, кількісний вихід) "Н ЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 0,88 (а, 9-64ГЦ, ЗН), 1,18-1,28 (т, 2Н), 1,35-148 (т, ЗН), 1,45 (в, 9Н), 1,64-1,74 (т, 1Н), 1,81-1,89 (т, о 1Н), 1,94-2,12 (т, 2Н), 4,28 (ра, д--3,2Гц, 1Н), 4,93 (ат, 9У-11,1ГцЦ, 1Н), 5,00 (дат, У-16,8Гц, 1Н), 5,74-5,84 (т, 1Н). їз 20 Приклад 18

Синтез М-Вос-О-аліл-(І )-треоніну (184): й пе г он б до оно Б 9 о В оо о 0077 Ж доти АК и т е Мнвос й МНВос он

МнВос во чнВос 18а 186 18с 189

А. Вос-(І )-треонін 18а (500Омг, 2,28ммоля) частково розчиняли в суміші СН 2СІ2/Меон (8мл/О,5мл відповідно) б при 020. Повільно додавали розчин діазометану в діетиловім ефірі доти, доки не одержували виражене жовте забарвлення, яке вказує на присутність надлишку діазометану. Після випарювання розчинників одержували складний метиловий ефір 185 у вигляді мутної олії білого кольору (0,534Гг).

Б. Потім проміжний продукт 186 (311мг, 1,33ммоля) розчиняли в безводному діетиловому ефірі (8мл), додавали АдоО (341мг, 1,47ммоля) і активовані безпосередньо перед цим 4 А молекулярні сита (1г). На завершення в реакційну колбу додавали алілйодид (134мкл, 1,47ммоля) і суміш перемішували при температурі дефлегмації Через 20Огод. і ЗОхв. додавали ще дві порції алілиодиду (щораз по 45Бмкл, 0,5О0ммоля) і продовжували перемішування в цілому протягом Збгод. Потім суміш фільтрували через целіт і очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці на силікагелі, використовуючи у функції елюенту суміш

ЕЮАс/гексан (14), у результаті чого одержували 7Змг (вихід 27905) сполуки 18с у вигляді прозорої олії.

ТН яЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 1,21 (а, 9-6,0гц, ЗН), 1,45 (в, 9Н), 3,75 (в, ЗН), 3,82-3,87 (т, 1Н), 3,99-4,07 (т, 2Н), 4,29 (да, 9-9,5 і 2,5ГЦ, 1Н), 5,14 (дат, 9У-10,5ГцЦ, 1Н), 5.21 (ат, 9У-17,2ГцЦ, 1Н), 5,75-5,84 (т, 1Н).

В. Сполуку, що являє собою складний ефір 18с (99мг, 0,3б2ммоля) розчиняли в суміші ТГФ/МеОН/Н 250 (2:11:1,4мл) і додавали ГІОН-НЬО (б1імг, 1,45ммоля). Розчин перемішували при КТ протягом 2год. і потім підкислювали за допомогою 1н розчину НС до досягнення значення рН-З, після чого розчинники видаляли у 75 вакуумі Утворену сполуку 184 у вигляді олії використовували без додаткового оброблення для синтезу макроциклічних інгібіторів.

Приклад 19

Синтез (25, 38)-ІЧ-вос-2-аміно-3-(меркаптоаліл)бутанової кислоти (19е): в)

ВоснМ. сон о сн. Боснм. .со,сн, ра Воснн. сон, - 2 7 о Кк : і 2) Тасі, Ру : ще Н о стих не Вдрь х но св, А ох. Р сн, Б не 1за ре 196 195 сч щі о о

Три М чан, 5 чі 2ралілйолид

В (Се) « боснМ. сом пі Ммасмя, га ч ВосНМ. «со,сН, юю шт : т ви ЧИЙ Г НЕ в Що ї- ялот ЗХ 192 13за

А. Сполуку 19а (9,1ммоля) розчиняли в піридині (бмл) і розчин охолоджували до 0 С в крижаній бані, « додавали невеликими порціями тозилхлорид (2,3г, 11,8ммоля, 1,Зекв.) і рекационну суміш перемішували при КТ З т0 протягом 24год. По закінченні цього періоду часу реакційну суміш розподіляли між діетиловим ефіром (Зб0Омл) і с Н2О (100мл). Потім ефірний шар промивали 0,2н. розчином НОСІ (бх1ООмл) і соляним розчином (1О00Омл), сушили :з» над безводним М9505, фільтрували і концентрували досуха у вакуумі. Після очищення неочищенного продукту за допомогою експрес-хроматографії на колонці з використанням у функції елюенту суміші гексан/ЕЮАс (градієнт від 8:2 до 7:3) виділяли похідне тозила 196 з виходом 8595 (3,05Гг). -1 395 Б. До розчину проміжного продукту 195 (775мг, 2ммоля) у безводному ДМФ (2,5мл) додавали тіоацетат калію (365мг, 3,2ммоля, 1,бекв.) і реакційну суміш перемішували при КТ протягом 24год. Потім більшу частину ДМФ

ЧК» випарювали у вакуумі і суміш, яка залишилася, розподіляли між ЕЮАс і НьО. Водний шар повторно екстрагували сл ЕЮОАс, об'єднані органічні шари промивали соляним розчином, сушили над безводним Мо5О у і упарювали досуха. Шляхом очищення неочищеного продукту за допомогою експрес-хроматографії на колонці з

ЧК» 50 використанням у функції елюенту суміші гексан/(ЕЮАс (у співвідношенні 4:1) виділяли сполуку 19с з виходом 8090

Ф (465мг).

В. До розчину складного тіоефіру 19с (465мг) у суміші НОО/ЕЮН (співвідношення 3:5,8мл) додавали 02М водний розчин Маон (2,4мл) і суміш перемішували при КТ протягом 1,5год. Потім додавали алілиодид (0,292мл, 3,2ммоля, 2екв.) і продовжували перемішування при КТ ще протягом ЗОхв. Реакційну суміш концентрували до 59 половини її початкового об'єму і потім екстрагували ЕЮАс. Водний шар підкислювали до значення рН--З за

ГФ) допомогою водного 0,5н. розчину НСІ і повторно екстрагували Е(Ас. Об'єднані органічні шари промивали 7 соляним розчином, сушили над безводним Мо5О у і упарювали досуха у вакуумі. Реакційна суміш містила принаймні чотири продукти, усі ці продукти виділяли за допомогою експрес-хроматографії на колонці на силікагелі, використовуючи у функції елюенту суміш гексан/ЕЮАс (градієнт від 9:1 до 3:1). Структура найменш бо полярної сполуки (ТШХ К.-0,68 у суміші гексан/Е(ОАс, 4 1) відповідала потрібному продукту 194 (8Змг, вихід 18905).

ТН ЯМР (СОСІз, 400МГЦ): 5 1,24 (4, 9-7,0гц, ЗН), 1,46 (з, 9Н), 3,13-3,19 (т, 2Н), 3,24-3,29 (т, 1Н), 3,77 (в, ЗН), 4,50 (аа, 92-86 і З,8ГЦ, 1), 5,12 (а, 9-12,4ГЦ, 1Н), 5,15 (аа, о0-18,4 ї 1,93Гц, 1), 5,22 (вра, 65 У-7,6ГЦ, 1Н), 5,75-5,85 (т, 1Н).

Г. Розчин складного метилового ефіру 194 (8Змг, О0,287ммоля) у суміші МеОнН/Н о (3:1,4мл) змішували з водним розчином Маон (0,2н., 1,3мл, 0,2бммоля) протягом 24год. при КТ і протягом год. при 4020. Реакційну суміш підкислювали холодним водним розчином НОСІЇ (0,5н. НС, при 02С. рН-4-5), Меон видаляли у вакуумі і водну суміш, яка залишилася, екстрагували Е(ЮАс. Органічний розчин сушили над Мо5О у і упарювали досуха, одержуючи сполуку 1Уе. Сполуку 19е використовували для заключного синтезу інгібіторів без будь-якого додаткового очищування.

Приклад 20

Синтез (5)-М-Вос-2-аміно-3-метил-3-(1-меркапто-4-бутеніл)бутанової кислоти (20с): зн рин я рда -ом є Б ат

Сх ч ш- о - « НН-О Я - о ч. нету і А сон ся шк не пот -- о нс ? Бо не сон, : чсвгоннОо н Є В й

ДдАнІДМе 1700 МНВос --- «- МИ. МнВос й цОон дитя Шан 20 20с

ТЕ Вос,о

А. І -пеніциламін 20а (448мг, Зммоля) розчиняли в суміші ДМФ/ДМСО (співвідношення 5:1,бмл), додавали 20 4-бромпентен (0,4бмл, 4,бммоля, 1,бекв.) і С8ОН.НьЬО (1,0г, бмл, 2екв.), і реакційну суміш перемішували при

КТ. Через 24год. до реакційної суміші додавали Вос»О (820мг, З,75ммоля, 1,25екв.) і продовжували перемішування ще протягом 12год. Після цього ДМФ видаляли у вакуумі, суміш, яка залишилася, розбавляли холодним 0,5н. водним розчином НСЇ, доводячи до рН--4-5, і потім екстрагували ЕЮАс (2х5Омл) Органічний шар промивали соляним розчином (2х), сушили над безводним Мо5О 4 і упарювали досуха, одержуючи с неочищену карбонову кислоту 2065. о

Б. Очищування сполуки 206 виявилося важким, тому неочищений продукт спочатку обробляли діазометаном для одержання відповідного складного метилового ефіру 20с, а потім очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту суміш гексан/(ЕЮАс (94), у результаті чого одержували 19Омг (вихід 2095) чистого складного метилового ефіру 20с. ке, "ЯН ЯМР (400МГЦц, СОСІв): 5 1,35 (в, ЗН), 1,37 (в5,3Н), 1,44 (8,9Н), 1,59-1,67 (ПІ, 2Н), 2,11-2,17 (т, 2Н), «Ж 2,51-2,60 (т, 2Н), 3,74 (в, ЗН), 4,29 (а, 9-8,6ГЦ, 1Н), 4,98 (дт, 9У-10,5ГЦ, 1Н), 5,03 (ат, 9У-19ГЦ, 1Н), 5,35 ю (ва, 9-7ГцЦ, 1Н), 5,72-5,83 (т, 1Н).

В. Після цього складний ефір розчиняли в суміші ТГФ/МеОН/Н 50 (2:2:11,5мл), додавали ГІОН.НЬО (5Омг, «Ж 2,Оммоля, 2екв.) і реакційну суміш перемішували при 402 протягом 4год. для того, щоб гідролізувати складний м ефір 20с до кислоти 20Б. Реакційну суміш підкислювали 0,5н. НСІ до рН-4-5, ТГФ і МеонН випарювали повністю і водний розчин, що залишився, екстрагували ЕОАс. ЕЮАс-шар сушили над безводним Мо5О у і упарювали досуха, одержуючи сполуку 200, яку використовували в наступному синтезі макроциклічних інгібіторів без додаткового очищування. « 20 Проміжні ациклічні дипептиди і трипептиди ш-в с Загальний метод проведення реакцій сполучення в розчині і конкретні приклади їхнього здійснення (описано в УУО 00/09543 і УМО 00/095581. :з» Ці методи було використано для синтезу проміжних дипептидів 26бс, Зба і трипептидів 23За, 24а, З1а, 32а і ЗЗа.

Приклад 21

Синтез ациклічного трипептиду 21е: -І щ» 1 їз 50 42)

Ф) іме) 60 б5

(б ше -ї я о н о Сиве р нн

А. 70 у в. її о

Де о Вос 21а 716 в

М . я С о. . сон, п, сон,

Я І Й н о В - тр

М в пн нн с що ш о МиВос ї о х о

І н

ВоснМо их Ди сом з 21е 214 216 їі

А. До розчину, що містить похідне проліну 21а (отримане з наявного в продажу Вос-4(К)-гідроксипроліну і « 4-хлорхіноліну за методом, |описаним у УМО 00/05543 і МО 00/09558) (1,32г, З3,6вммоля) і неочищений гомоаліл ю

АЦКК 17 (-3,З3бБммоля) у СН 2СІ» (1Омл), послідовно додавали МММ (1,21мл, 10, О05ммоля) і ГАТУ (1,53, 4,02ммоля), і суспензію перемішували при КТ протягом 18год. ПО закінченні цього періоду часу розчинник « з5 Випарювали і неочищену реакційну суміш повторно розчиняли в ЕТЮАс (ЗОмл). Розчин промивали 595-вим чн водним розчином МансСо»з (2х10мл), соляним розчином (1Омл), сушили над Мо5зО у; і упарювали. Неочищений продукт очищували за допомогою хроматографії на силикагелі, використовуючи у функції елюенту 895-вий діетиловий ефір у ЕЮАс, у результаті чого одержували потрібний діастереомер сполуки 2165 з виходом 2090 (абсолютну стерехімічну будову не визначали). «

ІН яЯМР (СОСІз, 400МГц): 85 0,93 їі 1,01 (5 9У-8,3ГЦ, 1Н, ротамери в співвідношенні 3:7), 1,14-1,35 (т, Ше с 2Н), 1,44 (5, 9Н), 145 (в, 9Н), 1,50-1,82 (т, 4Н), 2,08-2,24 (т, 2Н), 2,32 (рев, 0,7Н), 2,63 (рев, 0,75Н), ц 2,93 (р85, 0,75Н), 3,16 (т, 0,25Н), 3,77 (ре, 1,5Н), 3,88 (ре, 0,5Н), 4,4-4,55 (т, тн), 4,98 (а, 9У-102Гц, "» 1), 5,03 (аа, 0-17,2 їі 1,6ГЦ, 1Н), 5,24 (р5, 1Н), 5,75-5,88 (т, 71Н), 6,57 і 6,78 (205, 1Н, 2 ротамера), 7,42-7,58 (т, ЗН), 7,63-7,73 (т, 2Н), 8,04 (а, 2-8,3Гц, 1Н), 8,11 (а, 9-8,3Гц, 1Н), 8,74 (а, 9-5,1ГцЦ, 1Н).

Б. До розчину дипептида 215 (137мг, 0,24вммоля) у безводному СНоСіо додавали розчин НСЇ у діоксані (4М, -І 4мл) і суміш перемішували при КТ протягом 1,5год. Потім розчинник випарювали і залишок сушили в глибокому вакуумі, одержуючи вільну амінокислоту. Суміш розчиняли в суміші діетиловий ефір/Меон (Змкл/2мкл) і е обробляли невеликим надлишком діазометану, розчиненого в діетиловім ефірі. Через ЗОхв. надлишок с діазометану видаляли шляхом додавання НОСІ (4М розчин у діоксані) і суміш упарювали досуха, одержуючи гідрохлорид сполуки 21с, який використовували на наступній стадії без будь-якого очищування. шк В. До суспензії неочищеного дипептида 21с (0,23г, 0,48ммоля) у СН Сі» (25мл) послідовно додавали при 4) перемішуванні (25)-М-Вос-аміногепт-б-енову кислоту 214 (0,151г, О0,6б2ммоля), МММ (21Омкл, 1,91ммоля) і ГАТУ (0,236г, 0,62ммоля) і суміш перемішували при КТ протягом 16бгод. (у разі потреби через год. значення рн доводили до 78 за допомогою МММ) СНьоСі» випарювали, залишок розчиняли в ЕІАс (5Омл) і органічний розчин промивали 590о-вим МансСоО» (2х20мл), соляним розчином (2х20мл), сушили й упарювали. Отриману неочищену о сполуку хроматографували на силікагелі (5Омл, 290 ЕЮН/ЕЮАс), одержуючи сполуку 21е (0,139г, вихід 4696).

ТН ЯМР (СОСІ»5, 400МГЦц, співвідношення ротамерів 6:1) хімічні зсуви основного ротамера 5 1,21-1,27 (т, о 1Н), 1,36 (85,9Н), 1,45-1,81 (4т, 7Н), 2,20-2,22 (т, 4Н), 2,28-2,37 (т, 1Н), 2,90-2,99 (т, 1Н), 3,66 (в, ЗН), 3,94-3,98 (т, 71Н), 4,29 (ра, 9-9,9ГЦ, 1), 4,46-4,50 (т, 71Н), 4,81 (аа, 9-8,3 їі 54ГЦ, 1), 4,92-5,06 (т, 60 АН), 5,16 (9, 0-8,3Гц 1), 5,37 (т, 1Н), 5,70-5,84 (т, 2Н), 6,82 (а, 9У-5,1ГЦц, 1), 7,47-7,55 (т, 2Н), 7,71 (а, 9-7,0 ї 1,93Гц, 1Н), 8,03 (а, 2-8,6ГцЦ, 1Н), 8,17 (а, У-8,0Гц, 1Нн), 8,78 (а. 9-5,1Гц, 1Н).

Макроциклічні пептиди

Приклад 22

Загальна процедура макроциклізації за допомогою олефінового метатезису 65 В усіх випадках трипептидний дієн розчиняли в СНоСіо у концентрації О,01М і розчин деоксигенували шляхом барботування аргоном (Угод. для об'єму 500мл). Додавали розчин каталізатора (5-3Омол.95, розчинений у невеликій кількості дегазованого СНоСі») і реакційну суміш витримували при температурі дефлегмації доти, доки весь вихідний продукт не перетвориться на кінцевий продукт(и) за даними аналізу за допомогою ТШХ і РХВР.

Потім неочищені реакційні суміші концентрували практично досуха і фільтрували через коротку подушку із силікагеля, елююючи спочатку за допомогою СНоСіо для видалення більшої частини каталізатора, а потім за допомогою ЕфОАс для елюювання всіх макроциклічних продуктів(а) (в основному у вигляді окремого стереомера). Неочищені продукти кожної реакції аналізували за допомогою хиральної РХВР на СНІКАЇ СЕ.

О02-К-колонці (отриманій від фірми Спіга! Тесппоіодіез Іпс, 2 0,46Х15см), використовуючи ізократичну суміш розчинників 7095 НьО-0,0б96 ТФК-30956 СНЗСМО 0696 ТФК при 205нм. Основні макроциклічні продукти було 70 повністю охарактерізовано за допомогою даних, отриманих з використанням ІН, СО5У, ТОС5У і ВОЕ5У

ЯМР-аналізів, для підтвердження їхньої структури і стереохімічної будови.

Приклад 23

Синтез макроциклічного проміжного продукту (236): он он о в

М щ-

М ке М-И што й 3 що 7 3, ?

Ши плн не нн. фр й

М М й 2За - 235 о

Розчин дієну 2За (4,0г, 7,8вммоля) у безводному СН Сі» (800мл, фірма АїПагісп, безводний) деоксигенували шляхом барботування Аг протягом 2год. Потім додавали каталізатор Ховейда (262мг, 0,434ммоля, 5,5мол.Зю) у «о зо вигляді твердої речовини і реакційну суміш кип'ятили зі зворотним холодильником в атмосфері подаваного з балона Аг. Через 28год. випарювали розчин червоно-оранжевого кольору до одержання аморфної твердої « речовини і потім очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці на силікагелі. Як початкову систему ю розчинників використовували 10956-вий ЕЮОАс у СНоСі». Як тільки закінчували елюювання каталізатора з колонки, розчинник заміняли на чистий Е(Ас. Процес елюювання каталізатора з колонки було видно завдяки « його кольору Макроциклічний продукт 236 виділяли у вигляді безбарвної піни і його повторно розчиняли в суміші їм-

СНосСіо/гексан (-1:2). Після випарювання розчинника одержували продукт у вигляді порошку білого кольору (3,362г, вихід 8990).

ТН ЯМР (СОСІз, 400МГЦ): 5 1,20-1,50 (т, 6Н), 1,43 (в, 9Н), 1,53 (да, 9У-9,5 і 5,4, 1Н), 1,61-1,70 (т, « 1Н), 1.76-1,90(т,2Н), 2,05-2,26 (т, 411), 2,45 (й, 0-14,3, 1Н). 3,67 (в, ЗН), 3,71 (а, 9-11,1, 1Н), 3,90 (аа, 40. 4-11, і 43, 1Н), 443-453 (т, 2Н), 4,76 (4, 3-86, 1Н), 4,86 (Ба, 4-9,8, 1Н), 5,20-Б23 (т, 2Н), 5,57 (46 с У-7,01 9,8, 1Н), 7,32 (Б, 1Н). ц Приклад 24 "» Синтез макроциклічного проміжного продукту (246): о о -І щі м по Кк. ОМе Н ОМе їч е і Ме І й -о ж 1 їз о о м й м. АХ ш-

М Я о М м .: о (В; пт ' (Ф; ах о т -- ин о шу, в; ! о " 60 1. )- хе уко "- за -у 2 -і 24р

Розчин дієну 24а (2,76г, З3,82ммоля) у безводному СН 2Сі»о (ббОмл, безводний) деоксигенували шляхом барботування Аг протягом 1,5год. За допомогою канюлі додавали розчин каталізатора Ховейда (117мг, бо О,ЛОммоля, О,О5екв.) у безводному і дегазованому СН 2Сі»о (мл), і реакційну суміш перемішували при температурі дефлегмації в атмосфері Аг, подаваного з балона. Через 20год. реакційна суміш прореагувала приблизно на 5095, у цей час додавали другу порцію каталізатора (117мг) і продовжували перемішування ще протягом 1бгод. Потім розчин концентрували до об'єму «100мл, наносили на верхню поверхню подушки із силікагеля (6бх1Осм) і насамперед виділяли каталізатор шляхом елюювання за допомогою СН Сі» Сполуку 24р вимивали з подушки із силікагелю за допомогою З9о--вого МеоН у Ес і повторно очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту суміш Е(ЮАс/гексан (2:1), у результаті чого одержували тверду речовину білого кольору зі слабким оливковим відтінком (вихід 70905) (1,85г, чистота 9490 за даними аналізу за допомогою РХВР). 70 1Н ЯМР (400МГц, ДМСО-ав): 5 8,69 (8, 1Н), 8,13 (0, 9-9,2ГЦц, 1Н), 7,50-7,44 (т, 2Н), 7,17 (аа, 9-92, 2,2Гц, 1), 7,04 (а, 90-64ГЦ, 1Н), 5,60-5,56 (т, 1Н), 5,52 (да, 9У-9,2ГЦц, 1), 5,25 (аа, 2-9,2ГЦц, МН), 4,59 (0, 9-11Гу, 1Н), 4,44 (аа, 2-9,2ГЦ,1Н),4,05-3,98 (м, 1Н) 3,94 (в, ЗН), 3,92 (в, ЗН), 3,89-3,82 (т, 1Н), 3,55 (5, ЗН), 2,64-2,53 (т, 1Н), 2,46 (а, 9-7,3ГЦ, 1Н), 2,40-2,31 (т, 1), 2,21 (аа, 0-8,9ГЦ, 1Н), 1,78-1,65 (т, 2Н), 1,55 (аа, 9-4,8Гц, 1Н), 1,485 (аа, 9У-4,8ГцЦ, 1Н), 1,41-1,30 (т, 7Н), 1,16 (5, 9Н). МС; ев": 795,4 (М.Н).

Приклад 25

Синтез сполук 202 і 203 (таблиця 2):

С Ї в, 7 -Ссн о. со.,сн, Оу ц СсОо.сн, т н м і А 1. в І о пе і йо вас лини У | Весни со 25а 21е «

ІС) « з5 м і - о ч о, сом Фі, со та в

М о, н : « ва Ск - ие чу нн й с в о о мі ї ;» "з -кж В що

Ас те пт

Воснм7 7 щи сполука 203

М сполука 202

А. Дієнове похідне 21е (0,130г, 0,205ммоля) піддавали циклізації з використанням каталітичних кількостей 1 дихлориду бістрициклогексилфосфін)бензиліденрутенію ІМ (каталізатор Груба, вище) (52мг, 0,0б4ммоля) у їх 20 СНьСІ» (бОмл) при температурі дефлегмації протягом 2год. і після хроматографії на силікагелі (5БОмл, З95-вий

ЕЮН/ЕЮАс) одержували сполуку 25а (60,1мг, вихід 48905). щи ТН ЯМР (СОСІз, 400МГц): 5 1,22-1,30 (т, 2Н), 1,35 (з, 9Н), 1,44-2,35 (т, 13Н), 3,07-3,14 і 3,16-3,24 (2т, 1Н, співвідношення ротамерів 1:3), 3,69 (в, ЗН), 3,96-4,04 (т, 1Н), 4,42-4,50 (т, 1Н), 4,95-5,04 (т, 1Н), 5,05-5,15 (т, 1Н), 5,20-5,30 (т, 1Н), 5,55-5,65 (т, 1Н), 6,75-6,79 (24, 9-54ГЦ, 1Н, співвідношення 99 ротамерів 1:3), 7,36 (в, 1Н), 7,46-7,50 (т, 1Н), 8,03 (а, 9-8,3ГЦ, 1), 8,13 і 8,17 (24, 9-8,0ГцЦ, 1Н,

ГФ) співвідношення ротамерів 1:3), 8,77 (й, 9-5,1ГцЦ, 1Н). юю В. Складноефірний фрагмент макроциклічної сполуки 25а (0,0156г, 0,02бммоля) гідролізували за допомогою

ПОН.НоО (8,7мг, 0,20бммоля) у суміші ТГФ/Меон/Н 50 (4мл/2мл/2мл). Неочищений продукт очищували за допомогою РХВР зі зверненою фазою она С18-колонці типу МУпайтап (РаКтТізі 10,0053) 50/2.4см, бо використовуючи градієнт розчинника від 5906-вого водного розчину СНУСМ до 10096-вого СНЗУСМ, у результаті чого одержували чисту сполуку 202 у вигляді аморфної твердої речовини білого кольору (11,8мгГ).

ТН яЯМР (ДМСО, 400МГЦ): 5 1,12 (в, 9Н), 1,20-124 (т, 2Н), 1,32-1,40 (т, ЗН), 1,58-1,62 (т. 2Н), 1,68-1,78 (т, ЗН), 1,95-2,02 (т, 1Н), 2,08-2,18 (т, 2Н), 2,42-2,59 (т, 2Н), 3,97-4,00 (ра, 9-9,8Гц, 2Н), 4,47 65 (6 9У-8,6ГЦ, 1), 4,58 (0, 9-11,8ГЦц, 1), 5,22-529 (т, 1Н), 5,46-5,54 (т, 71Н), 5,66 (в, 1Н), 7,12 (а,

У-6,0Гц, їн), 7,49 (а, 2-3,5Гц, 71Н), 7,68 (аа, о-7,3Гц, їн), 7,98 (аа, О-7,0Гц, їн), 8,08 (а, 9-8,3Гц, 1Н),

8,21 (в, 1Н), 8,35 (а, У-8,3Гц, 1Н), 9,08 (а, У-5Гц, 1Н).

С. Макроциклічну сполуку 25а (20мг, О0,03Зммоля) у безводному СНоСі» (мл) перемішували в присутності 4М

НОЇ у діоксані (бмл) протягом 1год. Суміш упарювали й обережно сушили. Залишок повторно розчиняли в

СНьЬСІ/ДМФ (Змл/1мл) і обробляли МММ (14,5мкл, 0,132ммоля) і оцтовим ангідридом (7,Омкл, 0,07Зммоля) і перемішували при КТ протягом 14год. Суміш упарювали і сушили в глибокому вакуумі. Потім залишок розчиняли в суміші ТГФ/МеОН/НЬО (4мл/2мл/2мл) і перемішували протягом ночі з ГІОН.2Н2»О (11мг, О,264ммоля). Залишок, виділений після підкислювання до значення рН-З за допомогою 1н. охолодженої на льоді НСІ, очищували за допомогою РХВР зі зверненою фазою на колонці С18, використовуючи градієнт розчинника 0-4095. водного 70 розчину СНЗСМ (0,069 ТФК), у результаті чого виділяли чисту сполуку 203 у вигляді аморфної твердої речовини білого кольору (12мгГ).

ТН ЯМР (50ММ Ма»РО)-буфер, рН-6,0, 600МГц): 5 1,22-1,27 (т, 2Н), 1,38-1,43 (т, 2Н), 1,58-1,64 (т, 2Н), 1,67-1,76 (т, 2Н), 1,77-1,84 (т, 1Н), 1,92-1,99 (т, 1Н), 2,22-2,08 (т, 1Н), 2,12-2,27 (т, 1Н), 2,22-2,27 (т, 1Н), 2,60-2,67 (т, 1Н, Рго-В"), 2,83-2,89 (т, 1Н, Рго-В), 4,32 (аа, 9У-12,1 ї 3,5ГЦ, 1Н, Рго-6), 4,41 (аа, 9д-12,1 1 7,3ГЦ, 1Н), 4,56 (ра, 9-8,0ГЦ, 1Н, Рго-5), 4,62 (аа, 9У-8,9ГцЦ, 1Н, Рго-А), 5,40-5,46 (т, 1Н), 5,55-5,61 (т, 1Н), 5,73 (Б5, 1Н, Рго-Г), 7,41 (а, 9-6,3ГЦц, тн), 7,64 (рв, 1Н, АЦКК-МН), 7,80 (аа, ю-7,9ГЦц, 7), 8,03 (аа, -8,ОГцЦ, 1Н), 8,07 (а, 9-9,5Гц, 1Н), 8,16 (а, 9-7Гц, 1Н, АсМН), 8,36 (а, 9-8,3Гц, 1Н), 8,90 (а, У-6,0Гц, 1Н).

Приклад 26

Синтез сполуки 508 (таблиця 5): г сне Ми

А - че

Ов он ОО о о пстжОюСНу; он й о о сч и Їй ниві ний ний ч с шк зрсвио 2 Анновг І

Воснм кн, 10 масо, ВесиМ Я нік томе о 2ба з16Б НЯ ї о х ас (Се) «

ІС) 9. о, Ш сно М ст те Му з г їч-

ЩЕ - . В

Б а 2 о

ГАТУ ; вну. « 25 яв 0 ----- у н-(уом питне и оме

ДІА о масн,ню, о З с х о й с он хз» Вон ОХ. чнсь осн М. мно: 2ва 2бе -І їз реакція окнь пеовання

Г Десоа-Марг иа 1 їз 50 я Ї і сно но щі СНО. иа Моди З сно Мана р. їй ап - о Е ; Д й ї - о а з засо й ї и пл оме о Й рон Др О0ОЄ Й н-ууобмениконь о іме) зелях лк ря о о о їй те -к - грон о, ше СУС вон Хо мнев тк М - зві «рел ОВ Не 265

А. Розчин Вос-захищеного І-глутаміну 2ба (4,93г, 20ммолей) і діацетату йодбензолу (7,73г, 24ммоля, 1,2екв.) у суміші ЕЮДАдДс/СНЗСМ/НЬьЬО (2:21, бОмл) перемішували при 1623 протягом год. і при 2092С протягом бо Згод. Потім реакційну суміш розбавляли НО (20мл), розчинники Е(Ас і СНУСМ видаляли у вакуумі і водну суміш, яка залишилася, екстрагували діетиловим ефіром (З х5Омл) і ЕЮФАс (50Омл) для видалення більшої частини домішок. Потім водний шар (з умістом проміжного продукту у вигляді аміну) концентрували досуха, продукт, що залишився, повторно розчиняли в 1095-вому Ма»СО» (ЗОмл), охолоджували до 02С в крижаній бані 1 повільно додавали (-1Охв.) розчин бензилхлорформіату (3,Змл, 20,4ммоля, 1,02екв.) у діоксані (4Омл).

Реакційну суміш перемішували при 02С протягом год. і при КТ протягом 2год. Потім суміш розбавляли Н 50 (5Омл), екстрагували холодним (5522) діетиловим ефіром (Зх5Омл), підкислювали за допомогою 4М НСЇ до значення рН-3-4 і екстрагували ЕЮАс (3 х5Омл). Об'єднані органічні шари сушили над безводним МозоО, і упарювали досуха у вакуумі. Неочищений продукт очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, 70 використовуючи у функції елюенту суміш Е(ОАс/гексан/АсОнН (7:2,9:0,1), у результаті чого одержували сполуку 265 із загальним виходом 4395 (З,04Гг).

Б. Проміжний продукт, що являє собою дипептид 26бс (250мг, 0,41ммоля), сполуку 265 (171мг, 0,49ммоля, 1,2екв.) і ГАТУ (185мг, О,49ммоля, 1,2екв.) розчиняли в СН 25Сі» (бмл) і додавали ДІПЕА (0,29мл, 1,62ммоля, 4екв.) Реакційну суміш перемішували при КТ протягом 14год., після чого СН 25Сі» випарювали у вакуумі і 75 неочищений продукт повторно розчиняли в ЕЮАс. ЕЮАс-розчин промивали водним 596-вим розчином Мансо з і соляним розчином, сушили над безводним Мо5О), і упарювали досуха. Після очищення неочищеного продукту за допомогою експрес-хроматографії на колонці з використанням у функції елюенту суміші ЕЮАс/гексан (4:1) одержували сполуку 26ба з виходом 9895 (3З38мгГ).

В. Розчин сполуки 26йа (335мг, 0,394ммоля) у ТГФ (5мл) охолоджували до 02С і додавали розчин ВНз у диметилсульфіді (0,12мл 1ОМ розчину, 1,2ммоля, Зекв.). Реакційній суміші давали нагрітися до КТ і перемішували п протягом год. Потім її знову охолоджували до 029, після чого повільно протягом 15хв. додавали водний розчин Маон (0,8мл 2,5М розчину, 1,97ммоля, бекв.), а потім повільно додавали (-15хв.) водний розчин НьО» (0,8мл 8,8М розчину, б,9ммоля, 17,бекв.). Реакційній суміші давали нагрітися до КТ і перемішували Н протягом год. Після цього реакційну суміш підкислювали до рН-4 для того, щоб с нейтралізувати надлишок ВНз, потім додавали водний розчин МанНСоОз, доводячи значення рН до рН--9-10, Ге) видаляли у вакуумі ТГФ і неочищений продукт розподіляли між НО і ЕЮАс. Водний шар повторно екстрагували

ЕЮОАс, об'єднані органічні шари промивали соляним розчином, сушили над безводним Мо5О у і упарювали досуха у вакуумі. Неочищений продукт очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту суміш Е(ЮАс/гексан/мМНА ОН (8:2:0.5), у результаті чого одержували чисту ікс, сполуку 26е з виходом 5796 (192мМГ). «т

Г. До розчину сполуки 2бе в СНоСіІ» (вмл) додавали перйодинат Деса-Мартина (195мг, 9795, 0,3Зммоля, 1,5бекв.) і реакційну суміш перемішували при КТ протягом 1,5год. Реакцію припиняли шляхом додавання водного юю розчину Ма»52Оз (Змл 595-вого розчину), потім додавали насичений водний розчин МанСОз (Бмл) і суміш « перемішували при КТ протягом 15хв. На завершення неочищену реакційну суміш екстрагували ЕАс, органічний шар промивали водним 595-вим розчином МансСО»з і соляним розчином, сушили над безводним -

Мао, і упарювали у вакуумі, одержуючи 188мг альдегіду 28ї, що використовували на наступній стадії без подальшого очищування.

Д. Розчин, що містить сполуку 26ї (188мг, 0,22ммоля), СН 3СО5Н (Звмкл) і РЯ(ОН)» (25мг) в етанолі (5мл), « перемішували при КТ в атмосфері Но при атмосферному тиску протягом 16бгод. По закінченні цього періоду часу в посудину додавали додаткову кількість газоподібного Но, РЖОН)» (180мг) і СНЗСОН (154мкЛл) і продовжували З с перемішування ще протягом 24год. Потім суміш фільтрували і розчинник випарювали досуха, неочищений "з макроциклічний продукт очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції " елюенту суміш СНСІ/Меон/Асон (10:2:1), у результаті чого одержували сполуку 269 з виходом -30905 (48мг).

Е. Суміш, що містить сполуку 269 (22мг, 0,031ммоля), ДІПЕА (27мкл, 0,155ммоля, бекв.) і оцтовий ангідрид (8,7мкл, 0,093ммоля, Зекв.) у СН Сі» (Бмл), перемішували при КТ протягом 16бгод. Потім СН СІ» видаляли у

Ш- вакуумі, додавали суміш ТГФ/Меон/НьЬоО (2:2:11,5мл) і ПОН.2НЬО (1Змг, 0,Зіммоля, 1Оекв.) і здійснювали «» реакцію гідролізу протягом б8год. при КТ і протягом 2год. при 502С. Потім реакційну суміш підкислювали (рН--4) і очищували за допомогою РХВР зі зверненою фазою, одержуючи кінцеву сполуку 508 («Убмг, вихід -2695 для і-й останніх 2 стадій). т» 50 ТН ЯМР (ДМСО, 400МГЦ) для сполуки 508 (суміш ротамерів, яку виявлено на основі даних СО5У, ТОС8У і

Ф КОЕБ5 У ЯМР-аналізу): 5 1,18 (в, 9Н), 1,09-1,85 (т, що перекривається, 11Н), 1,95 (в, ЗН), 2,30 (т, 1Н), 2,63 (т, 1Н), 3,18-4,14 (т, що перекривається, 6Н), 3,96 (в, ЗН), 4,44 (т, 1Н), 4,62 і 4,69 (24, 9-11,8ГцЦ, 1Н, ротамери), 5,82 (ре, 1Н), 7,20 (т, 2Н), 7,53 (ре, 1Н), 7,67 (рве, 4Н), 8,19 (ре, ЗН), 8,61 (в, 1Н).

Приклад 27

Синтез насиченого макроциклічного похідної о (27а):

Ф) іме) 60 б5 он о о м о" о

Боснія . З і р 235 Д,. годе по нн полян т тонн п он он

Н, по 595 оксид поманіо но но ух М а йш М 87

Боснм-, о ВаснМ- а 27о 27а р Б « мон но Кол екн он он с о (8) н Й о н 9 о де шини ши

ВоснМ , о Воснк о (Се) « га ес

А. Ненасичене макроциклічне похідне 236 (3,50г, 7,30ммоля) розчиняли в Е(Ас (ЗОмл) і додавали 70Омг о (2О0мас.9о) 590-вого КП на оксиді алюмінію. Суміш перемішували в атмосфері газоподібного Но при «Ж атмосферному тиску і при КТ протягом 1,5год. По закінченні цього періоду часу аналіз за допомогою РХВР

Зо підтвердив, що вихідний продукт повністю перетворився на два продукти, на потрібний продукт 27а і мінорний - продукт (895 від загальної маси), який пізніше було ідентифіковано як сполуку 270, що утворюється в результаті розмикання циклопропанового кільця. Реакційну суміш фільтрували і концентрували, одержуючи тверду речовину світло-зеленого кольору (3,47г). Тверду речовину піддавали спільному упарюванню з ЕЮН для « повного видалення ЕЇАс (присутність Е(ОАс впливає на хід реакції на наступній стадії). Виявилося що - 70 розділення сполук 27а і 276 за допомогою хроматографії є складним, тому було вибрано альтернативний метод, с заснований на різниці відносних швидкостей гідролізу їхніх відповідних фрагментів складного метилового ефіру. з» Б. Неочищену суміш сполук 27а і 276 (3,47г) розчиняли в суміш ТГФ Меон (1:1,20мл), додавали водний розчин ГІОН.НЬО (24мг у 5мл Н20О, 895 екв.) і реакційну суміш перемішували при КТ протягом 16бгод. (завершення гідролізу побічного продукту 276 з утворенням відповідної кислоти 27с установлювали шляхом аналізу за ня : : : е : : -1 допомогою РХВР). Реакційну суміш концентрували у вакуумі для видалення більшої частини ТГФ і меон, і розподіляли між НО (100мл) і ЕЮАс (З0Омл). Органічний шар промивали 0,5н. Маон (З3х10Омл), соляним т» розчином (1ООмл), 10956-вим водним розчином лимонної кислоти (2х100мл), соляним розчином (1О00мл), сушили сл над безводним М9505, фільтрували і концентрували досуха. У результаті цього одержували потрібний продукт 27а з високою чистотою (чистота 29095 за даними аналізу за допомогою РХВР) у вигляді піни світло-зеленого т» кольору з загальним виходом 9395 (3,28 г) для двох стадій.

Ф ТН яЯМР (400МГц, СОСІВ): 8 1,1-1,38 (т, 13Н), 1,42 (в, 9Н), 1,51-1,57 (т, 1Н), 1,63-1,67 (да, 9-80 15,1ГЦ, 1Н), 1,81-1,87 (т, 1Н), 1,92-1,99 (т, 1Н), 2,02-2,08 (т, 1), 2,62 (а, 2-14ГЦц, 1), 3,4 (а, 9-83, 1Н), 3,65 (в, ЗН), 4,01 (аа, 9-10,8 ї 41ГЦ, 1Н), 442-448 (т, 1Н), 4,51-4,55 (т, 1Н), 4,87 (а, 9-8,6Гц, вв 1Н), 5,14 (а, У-8,6Гу, 1Н), 7,97 (рг.в, 1Н).

Приклад 28

Ф) Синтез сполуки Мо741 (таблиця 7): іме) 60 б5 -БО0-

Н сон е що мн -н- сно. жо ЯН кв Кк М Н | о М 5 ВаНМ, зе й ще ПАДОзм - с ке и он РР, З

ОМме крон че ще ВІ ВоснМ, М н д- У (8)

Се 235 - с споло74І

Похідне хіноліну 8 приєднували до отриманої перед цим макроциклічної сполуки 236 за допомогою реакції

Міцунобу. Похідне хіноліну 87 (ЗОмг, О0,095ммоля) розчиняли в ТГФ, потім додавали макроциклічну сполуку 230 (45,бмг, Текв.) і РРІз (49,8мг, 2екв.) Утворену суміш охолоджували до 02С. Потім краплями додавали ДІАД (37 А4мкл, 2екв.) Розчин перемішували протягом год. при 02С, а потім перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Після цього суміш розбавляли Е(ОАс (15мл), промивали насиченим розчином Мансо уз (15мл), а потім соляним розчином. Розчин сушили над Мао5О»), фільтрували і концентрували у вакуумі. Одержували 202мг продукту у вигляді олії жовтого кольору. Продукт очищували за допомогою експрес-хроматографії на силікагелі (10096-вий ЕТАс). Після очищення продукт ще містив побічний продукт ДІАД. Отриманий продукт містив сч 55мас.бо потрібного продукту, тому вихід повинен становити 6296. Го)

Проміжний продукт у вигляді складного ефіру (4бмг, О,О0бммоля) розчиняли в суміші ТГФ/МеОнН/Н 50 (співвідношення 2:1:1,2мл), додавали ГІОН.НЬО (2Омг, О0,48ммоля) і розчин перемішували при КТ. Через 16бгод. аналіз реакційної суміші за допомогою РХВР показав, що гідроліз було завершено. Органічні розчинники с 20 видаляли у вакуумі і неочищений продукт, що залишився, розчинений у ДМСО, очищували за допомогою РХВР зі зверненою фазою на колонці типу С18, одержуючи чистий інгібітор 741. «І

ТН яЯМР (400МГц, ДМСО-йв): 5 (част/млн): 8,67 (з, 1Н), 8,29-8,14 (т, 2Н), 8,08-7,97 (т, 1Н), 7,91-7,78 ю (т, 1), 7,74 (8, 1), 7,31-7,20 (т, 1), 7,10 (а, 9-5,7ГЦ, 71Н), 5,82-5,71 (т, 71Н), 5,58-5,47 (т, 1Н), 5,32-5,23 (т, 1Н), 4,74-4,64 (т, 1Н), 4,55-4,47 (т, 1Н), 4,23-4,06 (т, 1Н), 4,04-3,94 (т, 1Н), 3,97 (в, ЗН), -

Зв З,92-3,85 (т, 1Н), 2,70-2,55 (т, 2Н), 2,53-2,36 (т, 2Н), 2,20-2,09 (т, 1Н), 1,80-1,62 (т, 2Н), 1,56-143 (т, Мк. 2Н), 1,42-1,29 (т, 6Н), 1,27 (а, 9-3,2Гц, ЗН), 1,25 (а, 9-2,9Гц, ЗН), 1,12 (в, 9Н).

МС: 763,1 (Мт), 761,1 (М-1).

Приклад 29

Синтез сполуки 205 (таблиця 2): « - с и а М їі з | де Со сн, д сом -| о, 2 з о, - в н Я рі ї» М М сл Су Соч ч 20 З --я о о А о нон 4) тися заг, Й що

ВоснНМо 07 Воснм й 55 . т- о (252) сполука 205

До розчину макроциклічної сполуки 25а (21мг, 0,0З35ммоля) у суміші трет-бутанол/Н 250) (1,5мл/1,5мл) при о 02С, додавали розчин О5О4 у трет.-бутанолі (0,3бмл, З59омас./об., 0, 0З3Б5ммоля) і суміш перемішували при КТ протягом Тгод. Суміш розбавляли Е(Ас (20мл) і органічний розчин промивали 5956-вим Мансо з (2х10мл), 60 соляним розчином (2 х1!Омл), сушили й упарювали досуха. Неочищену сполуку розчиняли в суміші тгФ/Меон/НОО (Змл/1,5мл/1,5мл) і перемішували в присутності ГІОН.НЬО (1Змг, 0,28ммоля) протягом 16год.

Суміш підкислювали до рНі4 за допомогою 0,5н. охолодженої на льоді НСІ, упарювали й очищували за допомогою РХВР зі зверненою фазою на колонці типу С18, використовуючи градієнт розчинника від НО (0,0690 ве ТФК) до 4095-вого водного розчину СНЗСМ (0,06956 ТФК). Виділяли діол 205, що має син-конфігурацію, у вигляді аморфної твердої речовини білого кольору з високим ступенем чистоти.

Сполука Мо205: "Н ЯМР (ДМСО, 400МГц): 5 1,01 (в, 9Н), 1,06-1,30 (т, 9Н), 1,48-1,68 (т, ЗН), 1,78-1,88 (т, 71), -2,2-2,5 (2т, 2Н), 3,78-3,82 (т, 1Н), 3,86-3,90 (т, 1Н), 4,39 (5 9-8,9Гц, 1), 4,61 (а, 9-11,4Гц, 1Н), 5,60 (р5, 1Н, Рго-Г), 7,03 (а, 9У-6,0Гц, 1), 7,40 (р5, 1Н), 7,58-7,62 (т, 1Н), 7,87-7,91 (т, 1Н), 8,00 (а, 9-8,3ГЦ, 1Н), 8,24 (й, 2-8,6Гц, 1Н), 8,60 (в, 1Н), 8,99 (рев, 1Н).

ЕМС (форма негативної іонізації) п/2 625 (М-Н).

Приклад 30

Синтез сполук Мо214 і 218 (таблиця 2): оме оМе 70 пФ Боснмо ОВ, "3 о яоК--Н-я-: С 9, сон, АОС о, со,н,

М ; ,,

М

І н о - а а р

За що 16 БосиМ зв о с з, (5)

А оМе о | | їй

ІЮ | в о Ф-9 ї о. сон о. сон,

Соч щчч ї- -к ' р. В. М р ! | | | «

ЦО 1 на

Воснм их воснм и шо с і ! о

Із з0с сполука 211 м

ОоМе о е -І їз 2 о Ф с М м'я в» (БО о сон ОО,

Ф о о. с. -м М чат (0) о о І г ве І

Ф) ' що т Воснм поснм 60 8) о зо сполькиа 215

А. Розчин складного кетононеноатного ефіру 1б6а (0,180г, О,бммоля) у суміші Меон/н 5О(5мл/2мл) б перемішували при КТ у присутності ГІОН.Н2оО (50Омг, 1,2ммоля) протягом год. Розчин підкислювали до рнєЄ за допомогою 0,5н. охолодженої на льоді НСІ і випарювали більшу частину МеонН. Потім залишок розчиняли в

ЕЮАс (ЗОмл) і розчин промивали 0,5н. охолодженої на льоді НСІ (1Омл), соляним розчином (1Омл), сушили й упарювали. Потім неочищений залишок повторно розчиняли в СН 5Сіз (1Омл) і піддавали взаємодії з фрагментом Р1-Р2 Зба (0,337г, О,бммоля) у присутності ГАТУ (23Змг, 0,612ммоля) і ДІПЕА (420Омкл, 2,4ммоля) протягом 16год. при КТ. Реакційну суміш хроматографували на силікагелі, використовуючи у функції елюенту суміш ЕЮдАс /гексан (1/1), у результаті чого виділяли чисту сполуку ЗОБ (0,370Ог, вихід 8395, чистота 29596 за даними аналізу за допомогою РХВР).

ТН ЯМР (СОСІЗ, 400МГц): 5 1,41 (в, 9Н), 1,45-1,54 (т, 1Н), 1,58-1,62 (т, 1Н), 1,73-1,77 (т, 1Н), 1,86-1,91 (т, 1Н), 2,16 (аа, 9-17, 1 8,6ГЦ, 1Н), 2,26-2,43 (2т, 2Н), 2,46-2,58 (т, 2Н), 2,64-2,81 (т, 1Н), 70 2,85-2,92 і 2,95-3,03 (2т, 1Н, суміш ротамерів у співвідношенні 1 3), 3,67 (в, ЗН), 3,95 (в, ЗН), 4,10-4,18 (т, 1), 4,20-4,30 (т, 1Н), 4,40-4,55 (т, 71Н), 4,80-4,88 (т, 1Н), 4,92-5,10 (т, 2Н), 5,14 (да, 9У-102 і 1,6ГЦ, 1), 5,24-5,38 (т, 4Н), 5,42-5,54 (т, 1Н), 5,68-5,86 (т, 2Н), 7,04-7,14 (т. 2Н), 7,42-7,64 (т, 5Н), 7,92-8,12 (т, ЗН).

Б. Дієн ЗО0Б (0,370г, О0,49ммоля) піддавали циклізації в присутності каталізатора, що являє собою дихлорид 75 біс(трициклогексилфосфін)бензиліденрутенію (ІМ) (0,125мг, О0,1бБммоля) у СН 5Сіз (вивільненого шляхом дистиляції від СаН» і дегазованого за допомогою аргону протягом ЗОхв.) при температурі дефлегмації протягом 2год. Після експрес-хроматографії на колонці на силікагелі з використанням у функції елюенту суміші ЕЮАс /гексан (3/1) одержували сполуку у вигляді суміші стереоізомерів (ЗОс і З0а, співвідношення 1:1) з виходом

З59о (0,124г).

ІН ЯМРе для суміші сполук ЗОс і З0а (СОСІз, 400МГц): 5 1,44 (в, 4Н) і 1.37 (з, 4Н), 1,60 (т, 2Н), 1,83 (т, 0,5Н), 2,01 (т, 71Н), 2,09 (іп, 1Н), 2,42 (т, 5Н), 2,73 (т, 2Н), 3,26 (т, 0,5Н), 3,69 (8, 1,5Н), 3,76 (в, 1,5Н), 3,96 (в, ЗН), 4,10(т, 1Н), 4,24 (т, 0,5Н), 4,10 (т, 0,5Н), 4,58 (т, 1Н), 4,73 (т, 1Н), 4,89 (т, 0,5Н), 4,97 (т, 0,5Н), 5,30 (т, 0,5Н), 5,44 (т, 2Н), 5,64 (т, 1Н), 7,1-7,0 (т, ЗН), 7,47 (т, АН), 8,08-7.98 (т, ЗН).

В.Г. Гідроліз складних метилових ефірів ЗОс і за (24мг, О0,03Зммоля) здійснювали в суміші с ТГгФ/Меон/НьоОС(Тмл/О,5мл/О,бмл) за допомогою Г1О.НЬО (11мг, 0,24бммоля) протягом 1бгод. при КТ. По о закінченні цього періоду часу суміш підкислювали до значення рНа-5 і хроматографували за допомогою РХВЕР зі зверненою фазою на колонці типу С18, використовуючи градієнт розчинника від НьО (0,0695 ТФК) до 5090-вого водного розчину СНУСМ (0,0695 ТФК). Із суміші двох сполук виділяли необхідні сполуки 214 і 218, що мають високий ступінь чистоти (чистота 9495 за даними аналізу за допомогою РХВР), з виходом 1595 (ЗмГ). ісе)

Сполуку 214: "Н ЯМР (ДМСО, 400МГц): 5 1,15 (в, 9Н), 1,48-1,54 (т, 2Н), 1,65-1,74 (т, 1Н), 1,77-1,85 «І (т, 1), 2,12-2,25 (т, 4Н), 2,27-2,34 (т, 1Н), 2,61-2,68 (т, 1Н), 2,87 (Б 9-11,5Гц, 1Н), 3,92 (да, 9-92 і 1,5Гц, 1Н, Рго-6), 3,97 (в, ЗН, -ОСН»), 4,14-4,20 (т, 1Н), 4,52 (ї, 9У-7,8Гц, 1Н, Рго-А), 4,66 (а, 9-11,8ГцЦ, 1Н, Рго-5), що 5,45 (5 9-9,9ГЦ, 1Н), 5,51-5,58 (т, 1Н), 5,82 (Б5, 1Н, Рго-Г), 7,09 (а, 9-6,0ГЦ, 1Н, ВосМН), 7,26 (рв, 1), чЕ 7,53 (в, 1Н),7,67(Б5, ЗН),8,16(9, 9-2Гц, 1Н), 8,18 (8, 1Н), 8,83 (в, ТН, АЦКК-МН). м

Сполуку 218: 1ТН ЯМР (ДМСО, 400МГЦ): 5 1,06-1,10 (т, 1Н), 1,18 (в, 9Н), 1,52-1,55 (т, 1Н), 1,62-1,80 (т, 1Н), 2,10-2,68 (перекриваються, 9Н), 3,90 (ра, У-8,3ГцЦ, 1Н), 3,96 (85, ЗН, ОСН»), 4,20-4,27 (т, 1Н), 4,58-4,63 (т, 1Н, Рго-5 ), 4,66 (ад, 9-8,3ГЦ, 1Н, Рго-А) 4.88 (ад, 9-10,2ГЦц, 1), 5,18-5,26 (т, 1Н), 5,73-5,79 (т, 1Н,

Рго-Г), 7,01 (а, 9-6,4ГцЦ, 1), 7,23 (рев, 1Н), 7,50 (рве, 1Н), 7,66 (рве, ЗН), 8,20 (Бе, 2Н), 8,53 (в, 1Н). « 20 Приклад 31 з с Синтез сполуки Мо209 (таблиця 2): ;» -І щ» 1 їз 50 42)

Ф) іме) 60 б5

«0 М. 8 о М Ф

Е « ча ? "й ато о о й 0 Я КА і

М 0 о м о Я о М , а Ь столі 31а ль

Б с о ;7О М. ;/0 М й 7 (Се) зо я ие « ій; В о ю

Ї Бе нн т о і о й о о в

А ко Я оду ую»

М М о ММ х щ « й ші с ї» сполука 209 Зі1с

А. Дієн З1а (249мг, 0,330ммоля) розчиняли в ЗОмл безводного СН 25Сі» і розчин дегазували за допомогою аргону протягом 15хв. Каталізатор, що являє собою дихлорид біс(трициклогексилфосфін)бензиліденрутенію (ІМ) - (в2мг, 0,100ммоля) розчиняли в Змл безводного і дегазованого СН 5Сі» і додавали до розчину дієну. Реакційну їх суміш витримували при температурі дефлегмації протягом 2год. в атмосфері М2. Розчин концентрували й очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, одержуючи сполуку 136 у вигляді твердої речовини 1 коричневого кольору з виходом 71905 (171мгГ). ї» 20 ТН ЯМР (СОСІЗ, 400МГц): 8 1,22-1,44 (т, ТОН), 1,42 (в, 9Н), 1,66-1,74 (т, 1Н), 1,87-1,97 (т, 2Н),

Ф 2,13-2,28 (т, ЗН), 2,32-2,39 (т, 1Н), 3,08-3,16 (т, 1Н), 3,41 (в, ЗН), 4,07-4,22 (т, ЗН), 4,28-4,34 (т, 1Н), 4,58-4,64 (т, 1Н), 4,95-4,99 (т, 1Н), 5,22-5,29 (т, 2Н), 5,38-5,43 (т, 1Н), 5,48-5,56 (т, 1Н), 7,00-7,12 (т,

ЗН), 7,43-7,55 (т, 4Н), 7,97-8,11 (т, ЗН).

ЕВ(УМС: т/г2 727,4 (МЕН).

Б. Сполуку 3165 (0,117ммоля) перемішували в розчині НСІ (Імл 4н. розчину в діоксані) протягом ЗОхв. і

ГФ) концентрували досуха. Твердий продукт розчиняли в СН 2Сіз (2мл) і послідовно додавали ЕБМ (82мкл,

ГФ 0,585ммоля) і трет.-бутилізоціанат (З5мг, 0,351ммоля). Після перемішування при КТ протягом 20год. суміш концентрували досуха і неочищену сполуку З1с використовували на кінцевій стадії гідролізу без додаткового во очищування.

В. Сполуку З1с (85мг, 0,117ммоля) розчиняли в суміші ТГФ/МеОНн/Н 5Ф(2мл/1мл/Імл), додавали ГіІОН.НЬьЬО (Зомг, 0,93бммоля) і розчин перемішували протягом 20год. при КТ. По закінченні цього періоду часу додавали оцтову кислоту (1мл) і розчин концентрували для видалення Месн і ТГФ. Після очищення неочищеного продукту за допомогою РХВР зі зверненою фазою на колонці типу С18 виділяли чисту сполуку 209 (25мг, вихід-31905). 65 ТН яЯМР (ДМСО, 400МГц): 5 1,04 (в, 9Н), 1,15-1,24 (т, 2Н), 1,30-1.40 (т, 5Н), 1,44-1,51 (т, 2Н), 1,54-1,68 (т, 1Н), 1,75-1,88 (т, 1Н), 2,18 (да, 9-17,2 і 8,5ГЦ, 1Н), 2,32-2,45 (т, 1Н, Рго-В), 2,54-2,62 (т, -Б4-

1Н), 2,65-2,68 (т, 1Н, Рго-В), 3,91 (ад, 9-11,1 ї 3,5ГцЦ, 1Н, Рго-5), 3,96 (в, ЗН, -ОСН»), 4,17-4,23 (т, 1Н), 4,47 (да, 9-8,6, 1Н, Рго-А), 4,67 (ра, 9У-7,9ГЦ, 1Н, Рго-5), 5,30 (аа, 9-9,5Гц, 1Н), 5,52 (рад, 9-19 і 8,3, 1Н), 5,68 (85, 1), 5,78 (р5, 1Н, Ро-Г), 5,94 (рве, 1Н), 7,21 (ре, 1Н), 7,51 (ре, 1Н), 7,66 (рев, 4Н), 8,19 (в, 2Н), 8,40 (а, 9-7ГцЦ, 1Н), 8,61 (в, ІН, АЦКК-МН).

ЕБ(УМС: т/: 698,3 (М.Н).

Приклад 32

Синтез сполук Мо404 і Мо407 (таблиця 4): й - лен ; я - с А о ; о

У- м -

У - ке: -

Воснмеї о аб і о и и ЧИ з : досіїме» 7 3Зга / о о сч ї хх о з2гр (Се) « г є ! ч « ре; Ми сх ук; Ми же Б і - -ї рах о В о «

ОдроЕ--- о а - о о, ДК и М м. --ї І. є ;» он Он

ВоснМе Код а ВосНМенх о в; ; ох х -і 7 7 ь спол 407 спол 404 і-й А. Дієн З2а (в4мг, О0,11ммоля) розчиняли в безводному СН Сі» (11мл) і розчин дегазували протягом 15хв. за г» 50 допомогою струменя аргону. Каталізатор, що являє собою дихлорид

Ф біс(трициклогексилфосфін)бензиліденрутенію (ІМ) (19мг, 0,02Зммоля) спочатку розчиняли в 1мл дегазованого

СНоСІ», а потім його переносили за допомогою канюлі в реакційну колбу. Реакційну суміш перемішували протягом 2год. при температурі дефлегмації. Потім розчинник видаляли у вакуумі і реакційну суміш очищували за допомогою експрес-хроматографії на колонці, використовуючи у функції елюенту суміш ЕІЮАс/гексан (1:1), у 25 результаті чого одержували макроциклічну сполуку 32Б у вигляді олії жовтого кольору (ЗЗмг, вихід 41965).

ГФ) Б. Проміжний продукт, що являє собою складний ефір 325 (ЗЗмг, 0,045ммоля), розчиняли в суміші юю ТГФ/Меон/ноо (співвідношення 2:11, 2мл), додавали ГІОН.Н2О (8мг, 0,18ммоля) і розчин перемішували при КТ.

Через 16бгод. аналіз реакційної суміші за допомогою РХВР показав, що гідроліз ще не завершився Тому во додавали додаткову кількість ГІОН.НЬО (4мг, О,09ммоля) і розчин перемішували при КТ у цілому протягом Збгод.

Насамкінець розчин підкислювали невеликою аліквотною кількістю оцтової кислоти, органічні розчинники видаляли у вакуумі і неочищений продукт, що залишився, очищували за допомогою РХВР зі зверненою фазою на колонці типу С18, одержуючи чистий інгібітор 404, "Н ЯМР (ДМСО, 400МГЦц): 5 1.21 (0, 9-6,0ГЦ, ЗН, Ме), 1,36 (з, 9Н, Воеє), 1,1-1,4 (Зт. ЗН), 1,66 (т, 1Н), 65 180 (т, 1Н), 2,10 (т, 2Н), 2,57 (т, 2Н), 3,90 (т, 4Н), 4,47 (ра, 9-12,7Гу, 1Н), 4,58 (ра, 9-7,3, 1Н), 4,66 (аа, 20-8,0ГЦ, 1Н), 5,57 (т, 1Н), 5.66 (т, 1Н), 5,83 (рев, 1Н), 6,18 (ра, 9У-6,9Гц, 1Н), 7,25 (ра, 9-7,3Гц, 1Н),

7,56 (65, 1Н), 7,70 (т, 4Н), 8,22 (ва, 9У-2,9Гц, 2Н), 8,29 (рев, У-9,2Гц, 1Н).

В. Інгібітор 404 (15мг, 0,021ммоля) розчиняли в етанолі (2мл) і додавали 1090-вий Ра/С (2мг). Суміш перемішували в атмосфері водню при КТ протягом 16бгод. Після фільтрації суміш очищували за допомогою РХВР

Зі зверненою фазою на колонці типу С18, одержуючи інгібітор 407 у вигляді твердої речовини білого кольору (1Омг, вихід 66905)

ТН яЯМР (ДМСО, 400МГц): 5 1,04 (т, 1Н), 1,17 (9, 9-6,0Гц, ЗН), 1,35 (в, 9Н), 1,25-1,75 (т, 12Н), 2,32-2,А5 (т, МН), 3,40-3,50 (т, 2Н), 3,74-3,83 (т, 1Н), 3,85-3,93 (т, 1Н), 3,97(5, ЗН), 4,27-4,36 (ав,

У-21,1 і 8,6ГЦ, 71), 4,54 (аа, 2-7,95 і 7,95ГЦ, 71Н), 5,64 (а, 9-8,3ГЦ, 1), 5,82 (рг 8, 1Н), 7,27-7,33 (т, 70..1Н), 7,53-7,57 (ре, 1Н), 7,60-7,74 (т, 4 Н), 8,13-8,27 (т, ЗН), 8,30-8,35 (рг 8, 1Н).

Приклад 33

Синтез сполуки Мо824 (таблиця 8):

ЕФ

М

75 й но но оМе о

ГУ ; Сх сон п

М Кк я СОН, Ге Я гл В СУ со,сн, га; і Ю А о Я сшшлні се М й щі - о х -2 я ом а о 2

Воснм' -- Восн 98) г х не н.с щ восим с

ЗЕ не Ге) 33а з36 З3с

В те ко єю БО З

М М М о

Й Й х й « оМе оме Оме м о о о,

С н

Н й сон Д ч и Сосн, г М , се,сн, « о я яр о З ----- о з - о о 8) с ) у ! у : х :з» не нк нм о-х но о-К не не о о

В. су тв24 С Ззе зза т- А Сполуку ЗЗа (-0,55ммоля) розчиняли в СН»Сі» (100мл) і розчин обережно дегазували, після чого додавали «сл порцію каталізатора Ховейда (17мг, 0,028ммоля, 0,05екв.). Потім розчин перемішували при температурі 5р дефлегмації протягом 5год. Реакційну суміш концентрували й очищували за допомогою експрес-хроматографи т- на колонці, використовуючи градієнт розчинника СНоСіІо/Е(ОАс (від 3:2 до 2:3 гайо), у результаті чого

Ф одержували сполуку 336 з виходом 7290 (194мгГ).

Б. До розчину з умістом сполуки ЗЗ3Б (7Омг, 0,142ммоля), 2-етокси-4-гідрокси-7-метоксихінолін Зс (бЗмг, 0О,284ммоля, 2екв.) і РизР (186мг, 0,71ммоля, 5екв.) у безводному ТГФ (15мл), повільно протягом 20хв. додавали при 02С ДІАД (14Омкл, 0,71ммоля, бекв.) Реакційній суміші давали нагрітися до КТ і її перемішували при КТ протягом 2,5год. Потім ТГФ випарювали у вакуумі і неочищений продукт очищували за допомогою

Ф, експрес-хроматографії на колонці, використовуючи градієнт розчинника гексан/ЕЮюАс (від 7:З до 1:1). Виділяли ко чисту сполуку ЗЗс з виходом 7395 (72МмГ).

В. Сполуку ЗЗс (72мг, 0,104ммоля) змішували зі СН 2Сі» (5мл) і 4М розчином НС у діоксані (5мл), і суміш бор перемішували при КТ протягом 1,5год. для видалення захисної групи Вос й одержання гідрохлориду проміжного продукту З3а.

Неочищену реакційну суміш упарювали досуха у вакуумі, сушили у вакуумі для того, щоб гарантувати повне видалення НОСІ, і продукт використовували на наступній стадії без очищування.

Г. До розчину циклопентанолу (29мкл, 0,32ммоля) у ТГФ (1Омл) краплями додавали розчин фосгену в толуолі 65 (1,93М. 274мкл, 0,528ммоля) і суміш перемішували при Кт протягом год. для одержання циклопентилхлорформіатного реагенту. По закінченні цього періоду часу приблизно половину розчинника -58в-

видаляли шляхом випарювання у вакуумі, розчин світло-жовтого кольору, який залишився, розбавляли шляхом додавання СН»оСі» (5мл) і повторно концентрували до половини початкового об'єму для того, щоб гарантувати повне видалення всього надлишку фосгену. Потім зазначений вище розчин циклопентилхлорформіатного реагенту розбавляли ТГФ (10мл), охолоджували до 02С і додавали до твердої сполуки З3а (0,104ммоля) при 02. До реакційної суміші додавали ЕБМ (75мкл, О0,534ммоля, 5,2екв.) і продовжували перемішування при 02С протягом 1,5год. Розчинники видаляли у вакуумі і неочищений продукт очищували за допомогою експрес-хроматографп на колонці, використовуючи у функції елюенту суміш ЕЮАс /гексан (1:1), у результаті чого одержували сполуку ЗЗе з майже кількісним виходом (75мгГг).

Д. Гідроліз складного метилового ефіру проводили шляхом взаємодії сполуки ЗЗе (75мг, О,11ммоля) з

ПОН.Н2О (З5мг, О,в4ммоля, векв.) у суміші розчинників ТГФ/Меон/Н ОО (співвідношення 2:2:1, 7,5мл) при 5020 протягом 2,5год. Після завершення гідролізу суміш підкислювали до значення рН-4,5 і розчинники випарювали досуха у вакуумі. Неочищений продукт очищували за допомогою препаративної РХВР зі зверненою фазою на колонці типу С18, використовуючи градієнт розчинника від НО до 5895-вого водного розчину СНзСМ ( що 75 містить 0,0695 ТФК), у результаті чого одержували інгібітор Мо824 у вигляді аморфної твердої речовини білого кольору (45мг, вихід 6595) "Н ЯМР для Ма "-солі сполуки Мо824 (ДМСО, 400МГц):5 0,88 (а, 9-6,7Гц, ЗН), 0,95-1,70 (резонансні пікию, що перекриваються, 17Н), 1,37 (5 9У-7Гуц, ЗН), 2,00-2,10 (т, 1Н), 2,10-2,33 (т,

ЗН), 2,38-2,44 (т, 1Н), 3,80-3,85 (т, 1Н), 3,85 (в, ЗН) 4,02-4,08 (т, 1Н), 4,42 (а, 9-7ГцЦ, 2Н), 4,35-4,44 (т, 1), 4,50 (а, 9-10,8ГЦ, 1), 4,63 (р5, 1Н), 5,28 (да, 1-9,5ГцЦ, 1Н), 5,38 (ре, 1Н), 5,42-549 (т, 1Н), 6,37 (в, 1Н), 6,87 (д9, У -8,9 12,2Гц, 1Н), 7,07 (а, 9-2,2Гц, 1Н), 7,28 (9, 9-7,0Гц, 1Н), 7,90 (а, У-8,9ГЦ, 1Н), 8,57 (з, 1Н).

Приклад 34

Синтез сполуки Мо812 (таблиця 8): ! НІ о м. 2 н 9 с о он ! о у й р ме ту о веснм. АД тре 7оОме де

І і : я воснн. АХ. й У со й очи он | ки шина те; зо Ко. А У ре Б ' як 7 І он об тмн З о Р.Р ДІАД М о.

В о ю 23в нд р 348 о зар о « в/. в. удеше р шк о (г) « ші с

І» ! ? о о н о н

І: Ома З Оме ж що -і ' т н щі ;о но о о, ем он и

Су Сутютия 1 о : г В :

З о

І) Її Ще : не 34а р о зас ш- о є. Я іме) 60 б5 о | ТІ 0 мч. М, о мн. Ве щтт ке о о о

НО а о. Ди

Ст В де Би то "як Е в 0 чи потече чин ффріин у; о чн 0 Мо

З4е і й за М ле 7 75 швлній. а жен, о | Ж і 5 є с і ин, і роу-ми о М. І о нн ЕІ : о т

Ся ше о о о о що ц Н й о З о М. К З

Е ен -- Га; ю а о - он Я а?т"юн « т сон ч- спол хі2 є з4 ах о З - а

А. До розчину, який містить макроциклічний проміжний продукт 236 (13,05г, 27,2ммоля, 1,0екв.), РИ зР « (14,28г, 54,4ммоля, 2,О0екв.) і 2-карбоксиметокси-4-гідрокси-7-метоксихінолін (МУО 00/09543 і М/о 00/09558) (6,67г, 28,бммоля, 1,0бекв.) у ТГФ (450мл), додавали краплями протягом 15бхв. при 0 9С ДІАД (10,75мл, - с 54,бммоля, 2,О0екв.). Потім крижану баню видаляли і реакційну суміш перемішували при КТ протягом Згод. По ч завершенні перетворення вихідного продукту на кінцеві продукти розчинник випарювали у вакуумі, суміш, яка "» ; залишилася, розбавляли ЕОАс, промивали насиченим розчином Мансо з (2х) і соляним розчином (1х), органічний шар сушили над безводним М9505;, фільтрували й упарювали досуха. Після експрес-хроматографії на колонці одержували чисту сполуку З4а, колонку елюювали спочатку сумішшю гексан/Е(ОАс (50:50), а потім і СНОСЇІЗ/ЕТЮАс (95:5) для видалення побічних продуктів РА ЗРО і ДІАД, за процесом елюювання домішок їх спостерігали за допомогою ТШХ. На завершення потрібний продукт 34а елюювали з колонки з використанням суміші СНСІЗ/ЕАс (70:30). Як правило стадію хроматографії необхідно повторювати 2-3 рази для того, щоб о сполуку 34а можна було виділити з високим ступенем чистоти у вигляді твердої речовини білого кольору з їх 50 загальним виходом 6895 (12,8г, чистота 99,595 за даними аналізу за допомогою РХВР).

Б. До розчину Вос-захищеного проміжного продукту З4а (1,567) у СНЬСІ» (15мл) додавали 4н. НСІ у ії; діоксані (12мл) і реакційну суміш перемішували при КТ протягом Тгод., у тому випадку, коли до закінчення реакції починав утворюватися густий гель, додавали ще 10мл СН»оСі». По завершенні видалення захисної групи розчинники випарювали досуха, одержуючи тверду речовину жовтого кольору і пастоподібний продукт. Суміш го повторно розчиняли приблизно в 595-вому розчині МеОН у СН»ОСіІ» і повторно упарювали досуха у вакуумі, одержуючи сполуку 34р6 у вигляді твердої речовини жовтого кольору, яку використовували на наступній стадії

Ф) без будь-якого очищування. о В. До розчину циклопентанолу (614мкл, 6б,/бммоля) у ТГФ (15мл) краплями додавали розчин фосгену в толуолі (1,93М, 5,9бмл, 11,502ммоля) і суміш перемішували при КТ протягом 2год., одержуючи реагент (7), що 60 являє собою циклопентил-хлорформіат. По закінченні цього періоду часу приблизно половину розчинника видаляли шляхом випарювання у вакуумі, розчин світло-жовтого кольору, що залишився, розбавляли шляхом додавання СН Сі» (бмл) і концентрували до половини його початкового об'єму для того, щоб гарантувати видалення всього надлишку фосгену. Потім отриманий вище циклопентилхлорформіатний реагент розбавляли

ТГФ (15мл) і додавали до аміндигідрохлориду 345. Суміш охолоджували до 02С в крижаній бані, значення рн бо доводили до -8,5-9 шляхом додавання Еї зМ (додаючи краплями) і реакційну суміш перемішували при 0еС протягом год. По закінченні цього періоду часу суміш розбавляли Е(Ас, промивали водою (1х), насиченим розчином Мансснпй (2х), Н2О (2х) і соляним розчином (1х). Органічний шар сушили над безводним Ма5о у, фільтрували й упарювали у вакуумі, одержуючи піну світло-бурштинового кольору. Після очищення за

Допомогою експрес-хроматографії на колонці (використовуючи у функції елюенту градієнт розчинника від

З090-вого гексану до 20965-вого гексану в ЕАс ) одержували сполуку З4с у вигляді піни білого кольору з виходом 8096 (1,27г) і чистотою 29396.

Г. Складний диметиловий ефір З4с (1,17г) розчиняли в суміші ТГФ/МеОНн/Н2О (2Омл, співвідношення 2:11) і додавали водний розчин Маон (1,8мл, Тн., Текв.). Реакційну суміш перемішували при КТ протягом год. після 7/0. чого її упарювали досуха, одержуючи натрієву сіль З4а у вигляді твердої речовини білого кольору (-1,6бммоля).

Сполуку 34а використовували на наступній стадії без очищування.

Д. Неочищену натрієву сіль З4а (1,6бммоля) розчиняли в ТГФ (17мл), додавали ЕЄзМ і суміш охолоджували до 02С в крижаній бані. Краплями додавали ізобутилхлорформіат (322мкл, 2,5ммоля) і суміш перемішували при 02 протягом 75хв. По закінченні цього періоду часу додавали діазометан (15мл) і продовжували перемішування 75 при 09С протягом ЗОхв., а потім ще протягом год. при КТ. Більшу частину розчинника видаляли шляхом випарювання досуха у вакуумі, суміш, що залишилася, розбавляли ЕЮАс, промивали насиченим розчином

Мансо » (2х), Н2ьО (2Х) і соляним розчином (1х), сушили над безводним Ма95О»), фільтрували, упарювали досуха, одержуючи сполуку З4е у вигляді піни світло-жовтого кольору (1,2г, 71,6бммоля). Проміжний продукт, що являє собою діазокетон З4е, використовували на наступній стадії без очищування.

Е. Діазокетон З4е (1,2г, 1,6бммоля), розчинений у ТГФ (17мл) охолоджували до 02С в крижаній бані.

Краплями додавали водний розчин НВг (4895, 1,24мл) і реакційну суміш перемішували при 02С протягом год.

Потім суміш розбавляли ЕІЮАс, промивали насиченим розчином Мансо з (2х), НьО (2х) і соляним розчином (1х), органічний шар сушили над безводним М9505, фільтрували й упарювали досуха, одержуючи проміжний продукт, що являє собою В-бромкетон З4ї, у вигляді піни світло-жовтого кольору (-1,657ммоля). с

Ж. До розчину бромкетону 347 (бО0Омг, 0,779ммоля) в ізопропанолі (бмл) додавали тіосечовину (118мг, о 1,55ммоля) і реакційну суміш помішали в масляну баню, попередньо нагріту до 75 2С, де її перемішували протягом год. Потім ізопропанол видаляли у вакуумі і продукт розчиняли в ЕЮАс (100мл). Розчин промивали насиченим розчином Мансо» і соляним розчином, органічний шар сушили над безводним Ма»зО»), фільтрували й упарювали, одержуючи неочищений продукт 349 (522мг) у вигляді твердої речовини червоно-коричневого ре) кольору. Цей продукт використовували на кінцевій стадії без будь-якого додаткового очищування. «г

З. Неочищений складний метиловий ефір 349 (122мг, 0,16З3ммоля) розчиняли в суміші ТГФ/МеОН/Н 50 (співвідношення 2:1:1, 4мл) і піддавали омиленню з використанням ГІОН .НьЬО (89мг, 2,14ммоля). Реакцію т) гідролізу проводили протягом 12-15год. при КТ. Потім розчинник видаляли у вакуумі і неочищений продукт « очищували за допомогою РХВР зі зверненою фазою на колонці типу С18, використовуючи градієнт розчинника від 1095-вого СНЗСМ в НО до 10095-вого СНЗСМ, у результаті чого одержували сполуку Мо812, яка являє собою - інгібітор НСМ-протеази, у вигляді твердої речовини жовтого кольору (24мг, загальний вихід при перетворенні проміжного продукту З4ї на інгібітор Мо812 становив 2095).

ТН яЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 8,63 (в, 1Н), 8,26-8,15 (т, 2Н), 7,79 (рев, 1Н), 7,72 (рв, 1Н), 7,50 (рв, «ХК 2Н), 7,33-7,25 (т, 2Н), 5,77 (рв, 1Н), 5,52 (да, -8,3Гц, 71), 5,27 (аа, ю9-9,2Гц, тн), 4,64 (а, 9-10,8Гц, -о 70 1), 4,50 (аа, 0-8.3ГЦ, 1Н), 4,39-4,35 1 (т, 7Н), 4,08-3,99 (т, 2Н), 3,94 (в, ЗН), 3,87 (а, 9-9,5ГцЦ, 2Н), с 2,05-2,53 (т, 2Н), 2,46-2,36 (т, 2Н), 2,20-2,12 (да, 9-8,6Гц, 1Н), 1,80-1,64 (т, 2Н). 1,63-1,06 (т, 14Н). МС; ев" :з» 733,2 (МН), ев 731,2 (М-Н).

Приклад З4а 415 Використовуючи таку ж саму процедуру, яку описано в прикладі 34, але вводячи у взаємодію бромкетон З4ї з -1 наявною у продажу М-метилтюсечовиною, одержували сполуку Мо811 (таблиця 8): щ» 1 їз 50 42)

Ф) іме) 60 б5 рей сно мо Ж о д-м з ! - М н пня о 15 . ЦО; ; М о м бо КР он рен

ТН ЯМР(4ООМГц, ДМСО-йв): 5 8,63 (5, 1Н), 8,20 (в, 1Н), 8,18 (в, 1Н), 8,12-7,93 (т, 1Н), 7,88-7,69 (т, 2Н), 7,32-7,24 (т, 2Н), 5,82-5,75 (т, 1Н), 5,52 (ада, 9-81Гц, їн), 528 (аа, 9-9,9Гц, 1Н), 4,67-4,61 (т, с

Л1Н), 4,51 (аа, 0-8,8ГЦ, 1Н), 4,44-4,37 (т, 1Н), 4,08-4,00 (т, 1Н), 3.96 (в, ЗН), 3,89 (т, 71Н), 3,04 (а, о у-4,1гц, ЗН), 2,65-2,37 (т, ЗН), 2,16 (т, 1Н), 1,77-1,65 (т, 2Н), 1,63-1,11 (т, 17Н). МС; ев": 747,2 (МН), ев": 745,3 (М-Н).

Приклад 346

Використовуючи таку ж саму процедуру яку описано в прикладі 34, але піддаючи взаємодії бромкетон ЗА з ре) наявною у продажу М-етилтіосечовиною, одержували сполуку Мо810 (таблиця 8): «Е 5

ІС)

Л я Ма сноО м ик - й х м н | - ко «о о « 2 он щі т. с щ-М Не н

І» г; о , . ко 4 М з ОК он -І щ» сс 1 їз 50 "ІН яЯМР (400МГц, ДМСО-ав): 5 8,63 (з, 1Н), 8,27 (рв, 1Н), 8,20 (а, 9-9,0Гц, 1Н), 8,13-8,07 (т, 1Н), 7,86 (р5, 7), 7,78 (в, 1Н), 7,33-7,25 (т, 2Н), 5,81 (р5, 71Н), 5,54 (да, о-8,8Гц, тн), 5,28 (аа, 9-9,7ГцЦ, 1), о 4,65 (а, 9-12,4ГуЦ, 1), 4,51 (аа, 9-8,8ГЦ, 1), 4,38 (ре, 1Н), 4,03 (т, 1Н), 3,97 (в, ЗН), 3,92-3,87 (т, 1Н), 3,54-3,46 (т, 2Н), 2,68-2,65 (т, 2Н), 2.47-2,38 (т, 1), 2,15 (аа, 9У-8,6ГЦ, 1Н), 1,78-1,65 (т, 2Н), 1,60-1,12 (т, 17Н), 1,25 (Її, 9-7,3Гц, ЗН). МС; ев": 783,2 (М-Ма)", ев": 761,2 (МАН).

Приклад Зав о Використовуючи таку ж процедуру, яку описано в прикладі 34, але піддаючи взаємодії бромкетон ЗА з наявною у продажу М-ізопропілтіосечовиною, одержували сполуку Мо822: іме) 60 б5 гне з що т М нн ще о 70 Е од

М - Н

Соя -- й оо Х : ОМе ай

ТН ЯМР (400МГц, ДМСО-йв): 5 8,63 (в, 1Н), 8,33-8,23 (рев, 1Н), 8,21 (а, 9-9,2Гц, 1Н), 8,04 (4, 9-8,3Гц, 1), 7,86 (р5, 1), 7,77 (в, 1Н), 7,35-7,23 (т, 2Н), 5,1 (рве, 1), 5,52 (аа, 9-8,5ГЦц, 1), 5,27 (аа,

У-9,2ГЦ, 1Н), 4,65 (ад, 9-11,8ГЦ, 71), 4,51 (аа, 0-7,6ГЦ, 1Н), 4,37 (р5, 1Н), 4,15 (р5, 1Н), 4,07-3,98 (т, в 2Н), 3,97 (в, ЗН), 3,88 (й, 9У-8,9ГЦ, 1Н), 2,60-2,53 (т, 2Н), 2,47-2,37 (т, 2Н), 2,19-2,10 (аа, 9-9,2Гц, МН), с 1,80-1,64 (т, 2Н), 1,63-1,29 (т, 13Н), 1,27 і 1,25 (2хд, 9-6,5Гц, 6Н), 1,23-1,09 (т, 2Н). МС; ев": 775,0 (МЕН), ев" (о) 772,9 (М-Н)У.

Приклад З4г

Використовуючи таку ж процедуру, яку описано в прикладі 34, але піддаючи взаємодії бромкетон ЗА з со зо наявною у продажу М-ацетилтіосечовиною, одержували сполуку Мо809: о т

Ї р А в

НО шт ОМ Си « с У й У ІЧ н | їм ні ех о «

Он ші с Х , . хм Н ;» » о ; -М о по 1 сн -І » Хе 1 їз 50 ТН яЯМР (400МГгц, ДМСО-йв): 5 8,62 (в, 1Н), 8,30 (ре, 1Н), 8,17 (а, 9У-8,9ГЦ, 1), 7,62 (рве, 1Н). 7,52 (б5, 71), 7,28 (а, 9-64ГЦ, 1Н), 7,21 (р5, 71Н), 5,63 (р5, 71Н), 5,54 (да, -81Гц, 1), 5,28 (да, 9У-9,5Гц, б 1Н), 4,62 (й, 9-12,1ГЦ, 1Н), 4,56-4,46 (т, 2Н), 4,11-4,04 (т, 1Н), 3,95 (в, ЗН), 3,93-3,88 (т, 1Н), 2,62-2,54 (т, 71), 2,45-2,36 (т, 1Н), 2,22 (в, ЗН), 2,21-2,13 (т, 1Н), 1,79-1,69 (т, 2Н), 1,65-1,30 (т, 16Н), 1,26-1,12 (т, 2Н). МС; ев": 775,3 (МАН), ев": 773,3 (М-Н).

Приклад За4д о До розчину проміжного продукту, що являє собою 2-аміно-4-тіазоліл З4д (0,24г, О0,32ммоля), у СН 5Сіо (Б5мл) при КТ додавали ДІПЕА (0,55мл, З,18ммоля, 1Оекв.) і метилхлорформіат (0,1Змл, 1,бммоля, 5 екв). Реакційну іме) суміш перемішували протягом 6,5год., після чого її концентрували у вакуумі. Після цього неочищений виділений продукт піддавали гідролізу, як описано в прикладі 34, з утворенням потрібної карбонової кислоти, одержуючи 60 сполуку Мо818: б5

А т 5 ся м. М ам й п: м в

Е " роя 70 й

СХ Б

7 НУ н о З а

З а з н ОМ ший "ІН яЯМР (400МГц, ДМСО-йв): 5 8,61 (в, 1Н), 8,21-8,07 (т, 2Н), 7,61-7,38 (т, 2Н), 7,26 (94, 9-6,4Гц, 1Н), 7,19-7,10 (т, 1Н), 5,60-547 (т, 2Н), 5,27 (ад, 2-92ГЦ, 7Н), 4,63-4,53 (т, 1), 4,47 (а, 2-7,9ГЦц, 1Н), 4,13-4,04 (т, 1Н), 3,93 (в, ЗН), 3,92-3,87 (т, 2Н), 3,79 (в, ЗН), 2,42-2,30 (т, 2Н), 2,17 (аа, 9-9,2ГцЦ, 1Н), 1,81-1,68 (т, 2Н), 1,63-1,29 (т, 16Н), 1,23-1,10 (т,2Н). МС; ев": 791,1 (МАН), ев": 789,1 (М-Н). с

Приклад З4е Го)

Використовуючи умови, які описано в прикладі З4д, але застосовуючи ізобутилхлорформіат, одержували проміжний продукт, що являє собою відповідний заміщений ізобутилхлорформіат. Потім неочищений виділений продукт піддавали гідролізу, одержуючи потрібну сполуку Мо819: со о о | но 5

С М

Н, 5 Ко н о « ше м. о а « т Н "А Мн Я вн З с й о - мо о о . ; сво п і Он : - Ши е "ІН яЯМР (400МГц, ДМСО-йв): 5 8,62 (в, 1Н), 8,47-8,27 (рев, 1Н), 8,18 (й, 9-8,6Гц, 1Н), 7,69-7,60 (т, 1Н), 1 7,60-7,51 (т, 1), 7,28 (а, 9-6,7ГцЦ, 1Н), 7,28-7,19 (т, 71Н), 5,70-5,60 (т, 1Н), 5,52 (да, 9У-8,3Гц, 1Н), 5,27 їх 50 (аа, 9-9,8ГцЦ, 1Н), 4,63 (й, 9-11,8ГЦ, 1Н), 4,53-4,44 (т, 2Н), 4,10-3,99 (т, 1Н), 4,04 (а, 9-6,7Гц, 2Н), 3,95 (5, ЗН), 3,94-3,87 (т, 1Н), 2,65-2,53 (т, 1Н), 2,46-2,34 (т, 1Н), 2,16 (аа, 9У-8,1Гц, 1Н), 2,03-1,91 (т, 1Н), ії; 1,79-1,09 (т, 20Н), 0,95 (ад, 9У-6,7Гц, 6Н) МС, ев": 833,2 (М.-Н)", ев": 831,2 (М-Н).

Приклад 35

Синтез сполуки Мо908 оо Використовуючи як вихідний продукт похідне 27а і таку ж процедуру синтезу, яку описано в прикладі 34, о одержували зазначений нижче макроцикл, сполуку Мо908 (таблиця 9): іме) 60 б5 о он ц чл дим, тее Ш- й воснн. и. . і нених й н а 0 отв ШЗА- Зло суч, о : ; З Процедура синтозу о іо : ДІ «г о чн 70 вДПпПОВІДЛЄ процеду и он опислнін в прикладі о ; -7а й Р а спол ЗО0К 5

ТН яЯМР (400МГц, ДМСО-йв): 5 8,47 (в, 1Н), 8,16 (а, У-10Гуц, 1Н), 8,15-8,07 (т, 1Н), 7,82-7,63 (т, 2Н), 7,53-7,43 (т, 2Н), 7,33-7,22 (т, 1Н), 7,13 (а, 9-7ГЦ, 1Н), 5,77-5,65 (т, 1Н), 4,62-4,52 (т, 2Н), 4,50-4,4 (т, 79 1Н), 4,20-4,10 (т, 1Н), 3,94 (в, ЗН), 3,89-3,83 (т, 1Н), 2,59-2,53 (т, 1Н), 2,48-2,40 (т, 1Н), 1,79-1,0 (т 25Н) МС, ев": 735,2 (МАН)", ев": 733,2 (М-Н).

Приклад З5ба

Синтез сполуки Мо909

Використовуючи таку ж процедуру синтезу, яку описано в прикладі 35, але застосовуючи відповідну

М-ацетилтюсечовину, одержували сполуку Ме909 (таблиця 9): і Х сно х ІВ м-н сч і «З ГІ Р о шій о те; о Н а « - М щ- Щео, - нн 0 ; - М я « п а рен ї- он « 70 ТН яЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 8,53-8,41 (т, 2Н), 8,20 (0, 9-9,2Гц, 1Н), 7,68 (ре, 1Н), 7,68 (рев, 1Н), як с 7,27 (аа, 0-92ГЦ, 1), 7,15 (а, 9-6,4ГЦ1Н), 5,67 (рев, 1Н), 4,65-4,50 (т, ЗН), 4,44-4,37 (т, 1Н), 4,21-4,13 :з» (т, 1Н), 3,96 (в, ЗН), 3,99-3,86 (т, 1Н), 2,62-2,39 (т, 2Н), 2,24 (в, ЗН), 1,78-1,67 (т, ЗН), 1,67-1,01 (т, 22Н).

МС; ев": 798,0 (МаМа)", ев": 777,0 (МАН).

Приклад 356 -1 Синтез сполуки Мо910

Використовуючи таку ж процедуру синтезу, яку описано в прикладі 35, але застосовуючи відповідну ве М-етилтіосечовину, одержували сполуку Мо910 (таблиця 9). 5.) 5 вою сно н Ж ви

З У 5 М ні 42 І | і й -- ?

Ф) ю Он о у о бо м оо : ся Я он б5

"Н ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 8,47 (в, 1Н), 8,29 (рев, 1Н), 8,20 (9, 9-9,2Гц, 1Н), 8,09 (ре, 1Н), 7,87 (в, 1), 7,77 (в, 1), 7,32 (да, 9-92Гуц, 1), 7,14 (аа, 0-6,7ГЦц, 71Н), 5,78 (р5, 1Н), 4,58 (аа, 9-8,1Гц, 2Н), 4,43 (ре, 1Н), 4,18-4,12 (т, 1Н), 3,97 (в, ЗН), 3,87 (а, 9У-8,9ГЦ, 1Н), 3,55-3,46 (т, 2Н), 2,63-2,53 (т, 1Н), 2А7-2,А1 (т, 1Н), 1,78-1,00 (т, 25Н), 1,25 (ї, 9-7,3Гц, ЗН). МС; ев": 763,1 (МАН), ев": 761,1 (М-НУ.

Приклад З5в

Синтез сполуки Ме911

Використовуючи таку ж процедуру синтезу, яку описано в прикладі 35, але застосовуючи відповідну

М-ізопропілтіосечовину, одержували сполуку Мо911 (таблиця 9). і 5 т, сно 5. д-к ; 5 М н с о

Он

Удиич о з М о 0 о : . 200 Он см о "Н ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 8,47 (в, 1 Н), 8,29-8,19 (т, 1 Н), 8,19 (а, 9-9,2Гц, 1Н), 8,09-8,0 (т, 1Н), «со зо 7,83 (рев, 1Н), 7,74 (рв, 1Н), 7,31 (а, 9У-8Гц, 1Н), 7,14 (а, 9-64Гц, 1Н), 5,76 (рев, 1Н), 4,64-4,53 (т, 2Н), 4,44 (ре, 1Н), 4,22-4,09 (т, ЗН), 3,97 (в, ЗН), 3,87 (а, 9У-8,6ГцЦ, 1Н), 2,63-2,58 (т, 1Н), 2,46-2,41 (т, 1Н), в 1,79-1,10 (т, 24Н), 1,27 і 1,26 (2ха, 9-6,5Гц, 6Н) МС; ев": 777,0 (МАН), ев": 775,0 (М-Н). ю

Приклад 36

Синтез сполуки Мо716 З

А - я ех м

Зак, о н. ге « ю | р 2 с ї» о н

М сон -і м " ь восмн. ьо 1 и їз 50 щи ТН яЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част./млн) 8,62 (в, 1Н), 8,13 (а, 9-9,2Гц, 1), 7,64-7,54 (т, 2Н), 7,47 (а, ю9-2,6Гц, тн), 7,16 (аа, 0-9,2, 2,2Гц, 1), 7,03 (а, 20-6,0ГЦ, 71Н), 5,63 (85, 1Н), 5,52 (а, У-9,9Гц, 1Н), 5,26 (5 9У-8,9ГЦ, 1Н),4,62 (0, 9-11,45, 1Н), 4,45 (аа, 90-92, 8,27ГЦ, 7Н), 4,02 (т, 71Н) 3,93 (в, ЗН), 3,7 25 (да, 9-7,6, 1,0ГЦ, 1Н), 2,66 (в, ЗН), 2,55-2,65 (т, 1Н), 2,35-2,45 (т, 1Н), 2,17 (д, 9-8,6ГЦ, 1Н), 1,65-1,75

ГФ) (т, 2Н), 1,5-1,35 (т, 7Н), 1,15(5,9Н). юю Ме: 7О5(М 1), 703 (М-1).

Приклад 37

Синтез сполуки Мо717 60 б5

«А ї 5; й о яя 70 о н в сози м й 7 воснн,, о ; а я

ТН ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йдв): 5 (част./млн) 8,62 (в, 1Н), 8,15 (а, 9У-8,9Гц, 1Н), 7,62 (в, 1Н), 7,49 (в, 13, 7,119 (аа, 9 9,2, 22ГЦ, тн), 7,02 (а, 9-54ГЦ, 1Н), 5,64 (в, 1Н), 5,52 (а, 9У-9,9ГЦц, 1), 5,26 (ї, 5-9,2ГЦ, 1Н), 4,63 (а, 9-11,44, 1Н), 4,45 (, 0-92ГЦ, 1Н), 3,94 (в, ЗН), 3,9-3,8 (т, 1Н), 2,7-2,55 (т, МН), 2,4-2,3 (т, 1Н), 2,18 (ад, 9-8,9ГЦ, 1Н), 1,75-1,65 (т, 2Н), 1,5-1,2 (т, 7Н), 1,14 (з, 9Н).

М5:.705(М 1), 703 (М-1) с

Приклад 38 о

Синтез сполуки Мо718

Гу (ге) зо -7 о ах М - Моя й « щи я о ту ч о і - ра о р й шк г зи тон не) с Її 7 . о Щ-, о Щ , - а 27 а ах - ТН ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част./млн) 9,55 (в, 1Н), 8,63 (в, 1Н), 8,43 (в, 1Н), 8,13 (а, 9-9,2Гц, 1Н), 7,66 (в, 1Н), 7,46 (в, 1Н), 7,32 (а, 90-2,6ГЦ, 1Н), 7,10-7,07 (т, 2Н), 5,64-5,54 (т, 1Н), 5,59-5,48 (т, ве 1Н), 5,33-523 (т, 1Н), 4,73-4,61 (т, 71Н), 4,45 (аа, -7,5, 9,1ГЦ, 7Н), 4,09-4,00 (т, 1Н), 3,92 (в, ЗН), г 3,93-3,83 (т, 1Н), 2,67-2,55 (т, 2Н), 2,53-2,43 (т, 1Н), 2,42-2,31 (т, 1Н), 2,23-2,12 (т, 1Н), 1,81-1,66 (т, 50. 2Н), 1,52-1,42 (т, 2Н), 1,42-1,25 (т, 6Н), 1,21 (в, 9Н). ве МС: 689,3 (М--1), 687,3 (М-1).

Ф Приклад 39

Синтез сполуки Мо722

Ф) іме) 60 б5

, - ь я ЕК! шк й - «М -- її

І Ї

-Щл я

Ї

70 о я,

С -- з "Ач, Її

І І. т іч ш-- - М -- зн ра -Ф Й Й 1 ГА а

Шия

ТН ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част./млн) 9,70 (в, 1Н), 8,64 (в, 1Н), 8,26 (в, 1Н), 8,14 (а, 9-9,2Гц, 1), 7,45 (в, 1Н), 7,30 (й, 9-2,5ГЦ, 1Н), 7,14-7,06 (т, 2Н), 5,60-5,54 (т, 1Н), 5,58-5,48 (т, 1Н), 5,31-5,23 (т, 1), 4,71-4,62 (т, 1Н), 4,49-4,40 (т, 1Н), 4,08-3,99 (т, 1Н), 3,92 (в, ЗН), 3,92-3,84 (т, 1Н), 2,69-2,54 (т, 2Н), 2,53-2,46 (т, 1Н), 2,42-2,31 (т, 1Н), 2,37 (в, ЗН), 2,22-2,13 (т, 1Н), 1,81-1,64 (т, 2Н), 1,54-1,42 (т, 2Н), 1,42-1,27 (т, 6Н), 1,22 (в, 9Н). с

МС: 703,3 (М--1), 701,3 (М-1). о

Приклад 40

Синтез сполуки Мо733

У

' ; (Се)

ХГ р ю 1 «І а - ит о о ої ) ре ч

М «М шо

А І он с т | т; . о М-. з З ся: шт и -І ТН яЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част./млн) 8,75 (т, 1), 8,62 (в, 1), 8,06 (4, 9-9,2Гц, 1Н), 7,88-7,87 їх (т, 1), 7,48 (5, 1), 7,28 (а, 1-2,6Гц, 1), 7,05-7,00 (т, 2Н), 6,64-6,63 (т, 71Н), 5,62-5,58 (т, 1Н), 5,55-5,49 (т, 1Н), 5,28-5,24 (т, 1Н), 4,64-4,61 (т, 1Н), 4,48-4,44 (т, 1Н), 4,07-4,03 (т, 1Н), 3,91 (в, ЗН), ос 3,92-3,85 (т, 1Н), 2,67-2,54 (т, 2Н), 2,53-2,45 (т, 1Н), 2,41-2,34 (т, 1Н), 2,20-2,14 (т, 1Н), 1,75-1,69 (т, 50. 2Н), 1,50-1,43 (т, 2Н), 1,41-1,32 (т, 6Н), 1,17 (в, 9Н). е МС: 689,3 (М--1), 687,2 (М-1).

Я») Приклад 41

Синтез сполуки Мо703 (Ф) ко бо б5

/ сно мо о й-м 5 І! дини нон

І, Н

Шоу о

З в

М о м- : в

Зо но

Од о

Он 7 ТН яЯМР (400МГц, ДМСО-йв): 5 8,50 (5, 1Н), 8,19 (в, 1Н), 8,17 (з, 1Н), 8,11-8,00 (т, 1Н), 7,88-7,77 (т, 1), 7,73 (в, 1), 7,25 (а, 2-8,6Гц, 1), 6,93 (а, 9-6ГЦц, 1Н), 5,89-5,68 (т, 1Н), 4,62 (а, 9-11Гуц, МН), 4,53 (а94, 9У-8,3ГЦ, 71Н), 4,16-4,07 (т, 1Н), 3,96 (з, ЗН), 3,88 (ра, 9-9,5ГЦ, 1Н), 3,53-3,43 (т, 2Н), 2,63-2,51 (т, 1Н), 2,46-2,36 (т, 1Н), 1,81-1,62 (т, 2Н), 1,60-1,01 (т, 15Н), 1,24 (і, 20-7,4Гц, ЗН), 1,17 (в, 9Н) сч

МС: ев": 751,1 (МАН)", ев": 749,1 -«М-Н). 5)

Приклад 42

Синтез сполуки Мо734 - ісе) зо -ш мо 0 З що г ат ті -М ю

А ей Ш зв ва Кк о я, а « є ї ) ші с о о. і р ки Да - Л У Ї он

І» яти т. І М , с - й | де - тут ї» "Н ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част./млн):.8,62 (в, 1Н), 8,54 (з, 1Н), 8,04 (й, 9-9,2Гц, 1Н), 7,70 (в, 1Н), 7,43 (в, 13), 7,24 (а, 90-2,6ГЦ, 1), 7,05-6,98 (т, 2Н). 5,57-5,54 (т, 1Н), 5,55-5,48 (т, 1Н), 5,28-5,24 (т, 1 1Н), 4,63-4,59 (т, 1Н), 4,47-4,43 (т, 1Н), 4,13-3,99 (т, 1Н), 3,90 (в, ЗН), 3,92-3,83 (т, 1Н), 2,67-2,55 (т, їх 50 2Н), 2,53-2,46 (т, 1Н), 2,43-2,31 (т, 1Н), 2,22-2,15 (т, 1Н), 2,15 (ЗН), 1,75-1,70 (т, 2Н), 1,5 1-1,42 (т, 2Н), 1,41-1,28 (т, 6Н), 1,17 (85,9Н). 4) МС 703,2 (МАТ), 701,3 (М-1).

Приклад 43

Синтез сполуки Мо738 (Ф) ко бо б5 у 0 п М.О О-

Щи ви й -К '

Мине о

Ще о АЧХ - ік ЖД - Л 7 Й и таон мо о ЩМ--.. у а С воші ЦИ й

ТН ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част./млн) 8,64 (а, 9У-2,5Гц, 1), 8,62 (в, 1Н), 8,04 (а, У-92Гц, 1Н), 7,39 (в, 1), 7,24 (й, 0-2,5Гц, 71Н), 7,04 (а, 9-6,0Гц, їн), 6,99 (да, 9-2,2, 92ГЦц, 1Н), 6,43 (а, ю9-2,2Гц, 1Н), 5,62-5,57 (т, 1Н), 5,56-5,47 (т, 1Н), 5,31-5,22 (т, 1Н), 4,65-4,56 (т, 1Н), 4,45 (да, 0-7,6, 8,9Гц, 1Н), 4,07-4,00 (т, 71), 3,90 (в, ЗН), 3,88-3,84 (т, 1Н), 2,68-2,56 (т, 2Н), 2,54-2,43 (т, 1Н), 2,42-2,31 (т, МН), 2,34 (в, ЗН), 2,24-2,14 (т, 1Н), 1,80-1,64 (т, 2Н), 1,52-1,43 (т, 2Н), 1,43-1,27 (т, 6Н), 1,18 (в, 9Н).

МС: 703,2 (М--1), 701,2 (М-1). с

Приклад 44 о

Синтез сполуки Мо725 я й (Се) 5 « зр ще сови - ч- о тт м! - с « о о, їі ЬЕ. щі - Д Її я жотен -

Фото : п а о ;з2 ї п ши и я

ТН ЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част/млн) 8,62 (в, 1Н), 8,10 (0, 9-9,2ГЦ, МН), 7,57 (8, 1Н), 7,49 (в, і 13, 7,35 (а, 9-2,2ГЦ, 1Н), 7,09-7,03 (т, 2Н), 5,65-5,61 (т, 7Н), 5,55-5,49 (т, 1Н), 5,28-5,24 (т, 1Н), їз 4,62-4,57 (т, 1Н), 4.49-4,45 (т, 1Н), 4,08-4,01 (т, 1Н), 3,93 (в, ЗН), 3,92-3,86 (т, 1Н), 3,20-3,14 (т, МН), 2,65-2,56 (8, 1Н), 2,53-2,47 (т, 1Н), 2,42-2,35 (т, 1Н), 2,22-2,15 (т, 1Н), 1,79-1,68 (т, 2Н), 1,50-1,43 (т, о 2Н), 1,41-1,28 (т, 12Н), 1,18(з, 9Н). їз 50 МС: 748,2 (Мт), 746,2 (М-1).

Приклад 45 4» Синтез сполуки Мо726

Ф) іме) 60 б5 щи пох

З ил ем ї т і у що й г ш т т ЦІВ

Кур ле ми ик 6; о х

Ем р що Мали ШИ "ЯН яЯМе (400МГу, ДМСО-йав): 5 (част./млн) 8,64 (в, 1Н), 8,10 (а, 9-9,5ГЦ, 1Н), 7,83-7,76 (т, 2Н), 7,60 (8, 1), 7,44-7,42 (т, 1Н), 7,18-7,01 (т, 2Н), 5,56-5,49 (т, 2Н), 5,29-5,24 (т, 1Н), 4,66-4,63 (т, 1Н), 447-442 (т, 1Н), 4,28 (з, ЗН), 4,06-4,02 (т, 2Н), 3,94 (5, ЗН), 3,93-3,86 (т, 1Н), 2,66-2,55 (т, 2Н), 2,42-2,11 (т, 2Н), 2,22-2,14 (тт, 1Н), 1,79-1,65 (т, 2Н), 1,52-1,27 (т, 7Н), 1,22 (8, 9Н).

МС: 703,2 (М--1), 701,3 (М-1).

Приклад 46 с

Синтез сполуки Мо906

М о ут - о зо І 5 -0З -- й ч М. « 17 їй за -пе г чІ - і; п - о « - аомюо «у нит он з с можн я, її щ ГО М г) а 1 І і, Н зу, -1 но "ЯН яЯМе (400МГу, ДМСО-йв): 5 (част./млн) 8,46 (в, 1Н), 8,06 (а, 9-9,2ГЦ, 1Н), 7,57 (8, 1Н), 7,49 (в, 1), 7,34 (т, 1Н) 7,14-7,05 (т, 2Н), 5,63-5,58 (т, 1Н), 4,66-4,61 (т, 1Н), 4,54-4,44 (т, 2Н), 4,23-4,18 (т, - 1Н), 3,93 (8, ЗН), 3,92-3,88 (т, 1Н), 3,21-3,14 (т, 1Н), 2,44-2,33 (т, 1Н), 1,35 (а, 9-7Гц, 6Н), 1,73-1,01 (т, 26Н). с МС: 762,0 (М--1), 759,9 (М-1).

Приклад 47 - Синтез сполуки Мо907 4) (Ф) ко бо б5 си "пф шчшя КИ КИ ще я - й т о о С щі о и о п-н-ї м. Ж х - А. у 7 он тав ше гак! і

І т ми ние й

ТН яЯМР (400МГЦц, ДМСО-йв): 5 (част/млн) 8 46 (в, 1Н), 7,98 (0, 9-8,9ГЦ, 1), 7,91-7,89 (т, 2Н), 7,23-71,21 (т, 2Н), 7,07-7,00 (т, 2Н) 6,35-6,32 (т, 2Н), 5,64-5,58 (т, 1Н), 4,65-4,61 (т, 1Н), 4,51-4,47 (т, 20. 2Н), 424-419 (т, 1Н), 3,90 (в, ЗН), 3,86-3,84 (т, 1Н), 2,40-2,33 (т, 1Н), 1,73-1,01 (т, 26Н).

МС: 702.0 (М--1), 699,9 (М-1).

Приклад 48

Флуорогенний аналіз повнорозмірного гетеродимерного протешу МЗ3-МЗ4А

З-Некодувальну ділянку М52-М55В клонували за допомогою ОТ-ПЛР у векторі рРСКОЗ (фірма Іпмігодеп), с ор; Використовуючи РНК, екстраговану із сироватки людини, зараженої генотипом НСМ 16 (наданої Др. Вегпага

МУйетв, НоріїаІ БА ис, Монреаль, Квебек, Канада). Потім М53-М54А-ділянку (М53-М5З4АРІ) субклонували за (8) допомогою ПЛР в експресійному бакусоловірусному векторі рРазіВастмНТа (фірма Сірсо/ВкІ). Послідовність вектора включає ділянку, що кодує М-кінцеву послідовність із 28 залишків, яка містить мітку із шести залишків гістидину. З метою одержання рекомбінантного бакуловірусу використовували бакуловірусну систему експресії «я зо Вас-ю-Вастм (фірма Сібсо/ВВ!І). Протеїн Ніз-М53-МЗ4АРІ. експресували, заражаючи при 272С 1059 клітин лінії

ЗО|/МА рекомбінантним бакуловірусом з фактором зараження 0,1-0,2. При експресії відбувався автентичний З автопротеоліз, у результаті чого відбувалося утворення нековалентного і стабільного протеїнового комплексу ю

М53-М54А (позначений як "РІ"М. Заражену культуру збирали через 48-6б4год. центрифугуванням при 4 ес.

Клітинний дебрис гомогенізували в суміші, що містить 50мМ МаРО), рН7,5, 4095 гліцерину (мас./об), З 2ММ/В-меркаптоетанол, у присутності суміші інгібіторів протеаз. Потім Ніз-М53-М54АРІ оекстрагували з |ч-е клітинного лізату за допомогою 1,595 МР-40, 0,595 Тритон Х-100, 0,5М Масі і оброблення ДНКазою. Після ультрацентрифугування розчинний екстракт розбавляли в 4 рази і зв'язували з Мі-хелатувальною колонкою типу

РІіагтасіа Ні-Ттар Ніз-М5З3-МЗ4АРІ. елюювали у формі, яка має чистоту 29095 (що підтверджено за допомогою «

ДСН-ПААГ), використовуючи градієнт імідазолу від 50 до 400мМ Нівз-М53-МЗ4АРІ. зберігали при -802С в суміші, що містить 5ХОММ фосфат натрію, рН7,5, 1095 (мас./об ) гліцерин, О,5М Масі, 0,25М імідазол, 0,195 МР-40. Перед - с застосуванням його піддавали відтаванню на льоді і розбавляли. и Протеазну активність Ніз-М53-М5З4АРІ оцінювали в 5О0мММ Ттгіз-НСІ, рН8В,О, 0,25М цитраті натрію, 0,0190 є» (мас./об) н-додецил-В-ЮО-мальтозиді, 1ММ ТКЕФ. Інкубували МКМ субстрату антраніліл-ОЮІМАВБЧІС(0)-01-АМУ(3-МО») ТГМУ-ОН, у якому було припинено внутрішню реакцію, у присутності різних концентрацій інгібітору з 1,58М Ніз-М53-МЗ4АРІ протягом 45хв. при 2320. Кінцева концентрація ДМСО не - перевищувала 5,2595. Реакцію припиняли, додаючи 1М МЕС, рН5,8. Флуоресценцію М-кінцевого продукту їз визначали за допомогою флуориметра типу Регкіп-ЕІтег І 5-508, забезпеченого 96-лунковим планшет-ридером (довжина хвилі збудження 325нм, довжина хвилі випущення. 423Знм). 1 Інгібування (в 905) визначали з такого рівняння: їз 20 100- (кількість імпульсів ут, - кількість імпульсівчиуст, контр.)/

Ккількість імпульсівконтр "Кількість імпульсівцист конт. х 100) 0 Дані про залежність інгібування від концентрації апроксимували нелінійною кривою з використанням моделі

Хіла, і величину ефективної концентрації, при якій відбувається 5095-ве інгібування (ІС во), розраховували за допомогою програмного забезпечення ЗА5 (Зіаїйзвіїса! Зоїймаге Зувіет, 5А5 Іпзійце, Іпс Сагу, М.С). оо Приклад 49

ГФ! Радіометричний аналіз МЗЗ-протеази НСМ

Субстрат, що використовується для радіометричного аналізу МЗЗ-протеази НСМУ, тобто ОБІМРО-5МЗУТМУ, о розщеплюється за допомогою ферменту між залишками цистеїну і серину. Послідовність ОІМРО-5МЗУТМ відповідає природному сайту розщеплення МЗБА/М55В, у якому залишок цистеїну в Р2 замінено проліном. 60 Пептидний субстрат ООІМРО-5ЗМ5УТУМ їі мітку біотин-О0ІМРО-5М5|125І-Ж|ТУМ інкубували з рекомбінантою

М5З-протеазою у присутності інгібіторів або без них Відділення субстрату від продуктів проводили, додаючи покриті авідином агарозні гранули до суміші для аналізу, з наступною фільтрацією. Кількість продукту 5М5(125І-М| ПМ, виявлена у фільтраті (з інгібітором і без нього), дозволяє розрахувати відсоток перетворення субстрату і відсоток інгібування. бо А. Реагенти

Трис і Трис-НСЇІ (високого ступеня чистоти (ШігаРиге)) одержували від фірми І їе Тесппоіодієв. Гліцерин (ОкгаРиге), МЕС і БСА одержували від фірми ЗідтаФ. ТКЕФ одержували від фірми Ріегсе, ДМСО одержували від фірми Аїагісне і Маон від фірми Апаспетіабф).

Буфер для аналізу 5ОММ Трис-НСІ, рН7,5 30905 (мас./об) гліцерину, 295 (мас./об) СНАРЗ, мг/мл БСА, 1мММ

ТКЕФ (ТКЕФ додавали безпосередньо перед застосуванням із 1М маткового розчину у воді). Субстрат .

РОІМРО-5МЗУТМУ, кінцева концентрація 25мкМ (з 2ММ маткового розчину в ДМСО, який зберігався при -20 «С для того, щоб уникнути окислювання).

Мітка відновлений монойодований субстрат (біотин-ОСІМРО-ЗМ|122І-УТГМУ (кінцева концентрація «1нМ).

М5З-протеаза типу ІБ НСМ, кінцева концентрація 25НМ (з маткового розчину, що містить 50ММ фосфат натрію, рН7,5, 1095 гліцерину, ЗООММ Масі, 5ммМ ДТТ, 0,0195МР-40).

Б. Протокол

Аналіз проводили в 96-лунковому поліпропіленовому планшеті. Кожна лунка містила: 20мкл субстрату/мітки в буфері для аналізу; 1Омкл-.- інгібітору в 2090 ДМСО/буфері для аналізу; 10мкл МЗЗ-протеази 16.

На цьому ж планшеті для аналізу також готували чистий контроль (без інгібітору і без ферменту) і контроль (без інгібітору).

Ферментативну реакцію ініціювали, додаючи розчин ферменту, і аналізовану суміш інкубували протягом вОхв. при 2323 при обережному перемішуванні. Додавали 20мкл 0,025н Маон для припинення ферментативної реакції.

У фільтраційний планшет типу МійПроге МАОР М65 додавали 20мкл покритих авідином агарозних гранул (отриманих від фірми Ріегсе?). Суміш для аналізу, у якій припинено ферментативну реакцію, переносили у фільтраційний планшет і інкубували протягом бохв. при 232С при обережному перемішуванні. с

Планшети фільтрували за допомогою пристрою для вакуумної фільтрації типу МіПрогеєю МийіЗстееп Масиит г)

Мапігоіа Рійгайоп і 4О0мкл фільтрату переносили в непрозорий 9б-лунковий планшет, що містить по бОмкл сцинтиляційної рідини на лунку.

Радіоактивність фільтратів підраховували за допомогою лічильника РасКагаєю Тор-Соцшпі, використовуючи протокол, заснований на застосуванні 1292І-рідини протягом хв. і-й

Інгібування (у 95) розраховували з наступного рівняння: «І 100- (кількість імпульсів ут, - кількість імпульсівчиуст, контр.)/

Ккількість імпульсівконтр "кількість імпульсівцист контр. х 100) юю

Дані про залежність інгібування від концентрації апроксимували нелінійною кривою з використанням моделі ч;Е

Хіла, і величину ефективної концентрації, при якій відбувається 50905-ве інгібування (ІС во), розраховували за

Зо допомогою програмного забезпечення ЗАЗ (Зіаїйзвіїса! Зоїймаге Зузіет, ЗАЗ Іпвійціе, Іпс Сап/, М.С). -

Приклад 50

Визначення специфічної активності

Специфічну активність сполук визначали щодо різних серинпротеаз еластази лейкоцитів людини, еластази « підшлункової залози свині і бичачого А-хімотрипсину підшлункової залози її однієї цистеінпротеази катепсину. 7 70 В печінки людини. В усіх випадках використовували протокол, заснований на застосуванні 96б-лункових с планшетів і специфічного для кожного ферменту хромогенного субстрату. Кожен аналіз включав попередню з інкубацію протягом год. ферменту-інгібітору при кімнатній температурі з наступним додаванням субстрату і гідролізом до -3095 перетворення, яке оцінювали за допомогою планшет-ридера для титраційних мікропланшетів типу ОМ Тпегтотах? або флуоресцентного планшет-ридера типу РегКкіп-ЕІтемке І 5508. 75 Концентрації субстрату підтримували на можливо більш низькому рівні в порівнянні з Ку із метою зменшення ї конкуренції субстрату Концентрації сполук варіювали від 300 до О,0бмкМ у залежності від їхньої активності г» «Кінцеві умови кожного аналізу були такими: 5О0ММ Трис-НСЇ рН8, О0,5М Ма»зО) 50мМ Масі, 0,1мММ ЕДТК, 3956 ДМСО 0,0190 Твін-20 з і-й ПООмМкМ Зисс-ААРЕ-РМА і 250пМ А-хімотрипсин| (133МкМ БЗисс-ААДА-рМА і вНМ еластаза свині), Пп ЗЗмкМ т» 50 Зисс-ААМ-РМА і 8НМ еластаза лейкоцитів), або

МПООММ МанРО; рнб, 0ї1мМ ЕДТК, З9 ДМСО, їмМ ТСЕФ, 00195 Твін-20, 4мкМ 2-ЕК-АМС

Фо (7-аміно-4-метилкумарин) і О,5нНМ катепсин В (вихідний фермент активували перед застосуванням у буфері, що містить 20ММ ТСЕФ)).

Нижче як характерний приклад узагальнено умови для еластази підшлункової залози свині: 59 У плоскодонний полістироловий 9б-лунковий планшет (типу Сеїм'ейв, фірма Согпіпа) додавали,

ГФ) використовуючи ручний забірник для рідин типу Віотек (фірма ВесКтап): т 40Омкл буфера для аналізу (5ОММ Трис-НСІ, рН8, 1М Ма»зО, 50мМ Масі, 0,1мММ ЕДТК); 20Омкл розчину ферменту (50ММ Трис-НСІ, рН8, 50мМ Масі, О0,1мММ ЕДТК, 0,0295 Твін-20, 4ОНМ еластаза підшлункової залози свині); і 60 20мкл розчину інгібітору (560мММ Трис-НСІ, рН8, 50мМ Масі, 01мММ ЕДТК, 0,0295 Твін-20, 1,5мМ-0,ЗмкМ інгібітор, 15 про.96о ДМСО).

Після попередньої інкубації протягом бОхв. при кімнатній температурі в кожну лунку додавали по 20мкл розчину субстрату (50мМ Трис-НСІ, рН8, 0,5М Ма»5О, 50ММ Масі, 50МмМ ЕДТК, 6б5мкМ Зисс-ААл-рМА) і реакційну суміш додатково інкубували протягом бОхв. при кімнатній температурі, після чого визначали абсорбцію 65 за допомогою планшет-ридера типу ШМ Тпегтотахе. Ряди лунок залишали для контрольного варіанта (без інгібітору) і для чистого контролю (без інгібітору і без ферменту).

Проводили послідовні дворазові розведення розчину інгібітору на окремому планшеті за допомогою ручного забірника рідини, використовуючи 50мММ Трис-НСЇІ, рнНв8, 50мМ Масі, 0,1мММ ЕДТК, 0,0295 Твін-20, 15 про.96 ДМСО.

Усі досліди з визначення специфічної активності проводили аналогічним чином.

Інгібування (у 95) визначали з наступного рівняння:

П-«УФінг-УФуист контр. У Фконтр. У Фчист контр.)))х 100

Дані про залежність інгібування від концентрації апроксимували нелінійною кривою з використанням моделі

Хіла, і величину ефективної концентрації, при якій відбувається 5095-ве інгібування (ІС во), розраховували за 7/0 допомогою програмного забезпечення ЗАЗ (Зіайізіїса! Зоїймаге Зузіет, ЗАЗ Іпвійцшіе, Іпс. Сагу, М.С.).

Приклад 51

Аналіз М5ЗЗ-протеази на клітинному рівні

Цей аналіз проводили з використанням клітин лінії Ний-7, що представляють собою лінію клітин людини, отриману з гепатоми, яку спільно трансфектували двома конструкціями ДНК: перша (позначена як М53), що експресує частину неструктурного поліпротеїну НСУ, злиту з протеїном ТА через сайт розщеплення МЗ5А-М55В у такій послідовності МЗ3-МЗ4А-М54В-МЗБ5А-(МЗ5ВИТА, де (М5З5В) означає перші 6 амінокислот М55В.

Цей поліпротеїн експресують під контролем промотору СММУ, - друга (позначена як ЗЕАР), що експресує репортерний протеїн, який секретує лужну фосфатазу (ЗЕАР) під контролем чутливого до ІТА промотору.

Перша конструкція дозволяє здійснити експресію поліпротеїну, з якого після розщеплення МЗЗ3-протеазою вивільняються різні зрілі протеїни. Імовірно, зрілі вірусні протеїни формують комплекс на мембрані ендоплазматичного ретикулуму ТА являє собою злитий протеїн, (описаний Соззеп і Вціага (Ргос Маї! Асад Зеї иИ5А, 89 (1992) 5547-5551)), що містить ДНК-єднальний домен і активатор транскрипції Вивільнення протеїну ТА вимагає залежного від МЗЗ розщеплення в сайті розщеплення М5Б5А-МЗ5В між М55А і ним самим. Це останнє с розщеплення дає (ТА можливість мігрувати в ядро і трансактивувати ген ЗЕАР. Таким чином, відновлення протеолітичної активності М53 має привести до обмеження ділянки перебування (ТА цитоплазмою і сприяти о зниженню активності ЗЕАР.

Для оцінювання на клітинному рівні інших видів активності сполуки, відмінних від інгібування

М5З-протеази, здійснювали паралельну спільну трансфекцію конструкцією, що експресує тільки (ТА, і такою ж «о

Зо репортерною конструкцією, у якій ЗЕАР-активність не залежала від протеази М53.

Протокол аналізу: клітини лінії Ний-7, вирощені в СНО-5ЕМІЇ (фірма І їе Тесппоіодіев) 410906 ФТС (фетальна З теляча сироватка), спільно трансфектували двома конструкціями ДНК, взятими в таких співвідношеннях: ю мкг МЗЗ-50Онг ЗЕАР-вО0Омкл РисСепеї! (фірма Воепгіпдег МаппПпеїт) на 4х10 клітин Ний-7. По завершенні інкубації протягом бгод. при 37 2 клітини промивали, обробляли трипсином і висівали (80000 клітин/лунку) У З 9Зб-лункові планшети, що містять різні концентрації тестованих сполук. Після 24-годинного періоду інкубації ї- активність ЗЕАР у середовищі визначали за допомогою набору Ріозрпа-Гідні (фірма Тгоріх).

Оцінювали відсоток інгібування активності ЗЕАР у залежності від концентрації сполуки за допомогою програмного забезпечення ЗА5, одержуючи значення Ісво. «

Таблиці сполук

У наступних таблицях перераховано репрезентативні сполуки за даним винаходом. Виявлено, що всі - с сполуки, наведені в таблицях 1-9, мають ферментативну активність, виявлену за допомогою аналізу, описаного а в прикладі 48. Число, позначене зірочкою (7) означає ферментативну активність, яку було визначено за "» допомогою радіометричного аналізу, описаного в прикладі 49, для якої ІС бо нижче приблизно 5О0мкМ. У цих ферментативних аналізах використовують такі градації Ах їмкМ, тїмкМ»В20,1 мкМ і Се0,1мкМ.

Деякі сполуки тестували щодо їхньої специфічної активності за допомогою аналізу, описаного в прикладі 50, -і і було виявлено, що вони мають специфічність щодо М5З3-протеази. У цілому, результати аналізів із визначення специфічності дозволяють установити, що вивчені сполуки мають таку активність: НІ Ех«300мкМ; РРЕ»ЗООмкМ; ї ! ня !

А-Спут»Зб0ОмкМ; Са(.В»ЗО0ОмкМм, що свідчить про те, що вони мають високу специфічність щодо М5З-протеази і 1 варто очікувати відсутності у них серйозних побічних впливів. їх 50 Крім того, деякі з цих сполук тестували на клітинному рівні в досліді, описаному в прикладі 51, і було встановлено, що вони мають активність, причому значення ЕСв5о становило менше ніж 10мкМ, що з 42) великою імовірністю дозволяє припустити, що ці сполуки можуть перетинати клітинну мембрану Зокрема, сполуки з таблиць 7, 8 і 9 було протестовано на клітинному рівні, і дані про їхню активність наведено в останній колонці. При описуванні результатів, отриманих на клітинному рівні, використовують такі градації

А»1мкМ; В:«1мМкМ. У наведених далі таблицях використовували такі скорочення:

ГФ) МС дані мас-спектрометрії з використанням електроспрея, значення т/72 являє собою МН "7, за винятком позначених зірочкою (7) випадків, коли пт/27 являє собою МН 77 Ас: ацетил; Вп: бензил; Вос: о трет.-бутоксикарбоніл; РИ: феніл; Рг: пропіл.

Claims (1)

1. Формула винаходу

   1. Сполука формули (1): б5 и уду в () --

   с в. о а 1 А хх (8) киш пт шов де М/ означає СН або М, В! означає Н, галоген, С.і-Свалкіл, Сз-Сециклоалкіл, Сі-Свгалоалкіл, Сі-Свалкокси, Сз-Свциклоалкокси, гідрокси або М(К23)», де кожен 223 незалежно один від одного означає Н, С4-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл, 222 означає Н, галоген, Сі-Свалкіл, Сз-Сециклоалкіл, С.-Свгалоалкіл, С.-Сетіоалкіл, С.-Свалкокси, С3-Социклоалкокси, Со-Сталкоксіалкіл, Сз-Свециклоалкіл, Св- або Сіоарил або Неї, де Неї означає п'яти-, шести- або семичленний насичений або ненасичений гетероцикл, що містить один-чотири гетероатоми, вибрані сч із азоту, кисню і сірки, при цьому зазначений циклоалкіл, арил або Неї заміщено радикалом В2", де (о) 22 означає Н, галоген, Сі-Свалкіл, Сз-Свциклоалкіл, Сі-Свалкокси, Сз-Свциклоалкокси, МО», М(В29)», МН-С(0)-825 або МН-С(0)-МН-Б??, де кожен БК?" незалежно один від одного означає Н, С.і-Свалкіл. або

   С.3-Сциклоалкіл, або Ге) 227 означає МН-С(0)-ОВ25, де К25 означає С.1-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл, « ВЗ означає гідрокси, МНо або групу формули -МН-ВУ", де В означає Се- або Сідарил, гетероарил, -С(0)-К32, -С(0)-МНАЗ2 або -С(0)-О82, де о 232 означає С.-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл, «Її р означає насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, що містить 5-10 атомів, який необов'язково м включає один-три гетероатоми, незалежно один від одного вибрані із О, З або Мм-В, де В означає Н, С.-Свалкіл, Сз-Свциклоалкіл або -С(0)-К72, де 272 означає С.і-Свалкіл, Сз-Свциклоалкіл. або Св- або Сірарил, В" означає Н або один-три замісники на будь-якому атомі вуглецю ланцюга О, де замісники незалежно один « 70 від одного вибрані із групи, яка містить С 1-Свалкіл, Сі-Свгалоалкіл, Сі--Свалкокси, гідрокси, галоген, аміно, 8 с окси, тіогрупу або С.-Свтіоалкіл, і а А означає амід формули -С(0)-МН-Р, де ни ВЕ? вибирають із групи, яка містить Сі-Свалкіл, Сз-Сециклоалкіл, Св- або Сірарил або С7-Сіваралкіл, або А означає карбонову кислоту, або її фармацевтично прийнятна сіль або складний ефір.

   - 2. Сполука формули І! за п. 1, де 1-вуглецевий центр має (К)-конфігурацію і ЮО приєднаний у син-орієнтації їз щодо аміду або у син-орієнтації щодо А, як це представлено структурами (і) та (ії): 1 їм 0 ' ' нн ' Н ! М ? у- М я в-А т--А о г) Й : о р р іме) во ФВ.

   3. Сполука формули І за п. 1 або 2, де О приєднаний у син-орієнтації до А, як це представлено структурною формулою (ії).

   4. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-3, де 65 М означає М; В! означає Н, Сі-Свалкіл, Сі-Свалкокси, гідрокси, хлор або М(В2)», де ВЗ означає Н або С1-Свалкіл;

   222 означає Н, С4-Свтіоалкіл, Сі-Свалкокси, феніл або Неї, вибраний із групи, яка включає Кк ви й і КЕ ут Є Є Ві дм --ї ви М Її т 24 24 2а Кк еЕ й о Є що Хі ц 24 і й - -« - АХ -- М --М их о М ви чЩ за | Кк Ши М або а т де В?" означає Н, Сі-Свалкіл, МН-В29, МН-С(0)-В25, МН-С(0)-МН-В 2», де Га кожен 22? незалежно один від одного означає: Н, С4-Свалкіл або Сз-Сециклоалкіл; або МН-С(0)-ОВ25, де В26 о означає С.і-Свалкіл.

   5. Сполука формули І за п. 4, де ВК?! означає Н або С.-Свалкокси.

   6. Сполука формули І за п. 4, де К22 означає С.-Слалкокси, феніл або Неї, що вибирають із групи, яка містить со та зо в

   4 в. ІЗ 24 ю М-- 24 -- Е І 24 ді в Че 2 й й З 5 «М "а з ія т ж " в ай ш-- Є МО 2А - с / | ви Кк Е М 4 . "» М 15 де БК означає Н, С.і-Свалкіл, МН-Б2? або МН-С(0)-К2У, де кожен БК? означає С.-Свалкіл або -1 С.-Свциклоалкіл, або МН-С(0)-ОК2У, де К?5 має значення, зазначені в п. 4. їх 7. Сполука формули І за п. 6, де ВК?! означає метокси.

   8. Сполука формули І за п. 7, де К22 означає етокси або Неї, що вибраний із групи, яка містить 1 де 2212 означає МН-К292 або МН-С(0)-В2У, де ВК? означає С.і-Свалкіл; їз 7 або 1272 означає МН-С(0)-ОВ25, де К29 означає С.-Свалкіл, і К279 означає Н або С.-Свалкіл.

   Ф 9. Сполука формули І за п. 1, де КЗ означає амід формули МН-С(0О)232 або сечовину формули МН-С(О)-МН-К 92, або карбамат формули МН-С(0)-ОВЗ2, де 32 означає Сі-Свалкіл або Сз-Сециклоалкіл.

   10. Сполука формули І! за п. 9, де КЗ означає сечовину або карбамат, де КЗ? означає С.--Свалкіл або С,-С.циклоалкіл.

   11. Сполука формули | за п. 10, де Б? означає карбамат, а 32 означає трет-бутил, циклобутил або ІФ) циклопентил. ко 12. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-11, де Ю означає насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, що містить 6-8 атомів, який необов'язково включає один або два гетероатоми, незалежно один від 60 одного вибрані із О, З або М-В7, де КВ! означає Н, С.і-Свалкіл або Со-С7ацил.

   13. Сполука формули І за п. 12, де О необов'язково містить один гетероатом, вибраний з МН і М-(Со-С7)ацилу.

   14. Сполука за п. 13, де гетероатом вибраний з МН і М(Ас).

   15. Сполука за п. 13, де ланцюг О містить 7 атомів.

   16. Сполука за п. 15, де гетероатом знаходиться в положенні 10 ланцюга 0. 65 17. Сполука за п. 13, де ланцюг О є насиченим.

   18. Сполука формули І за п. 12, де О означає насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, що містить 6-8 атомів, який необов'язково включає один гетероатом, вибраний із О або 5.

   19. Сполука за п. 18, де ланцюг О містить 7 атомів.

   20. Сполука за п. 19, де гетероатом знаходиться в положенні 9 ланцюга 0.

   21. Сполука за п. 20, де ланцюг О заміщено у положенні 8 радикалом РЕ, де В" означає Н або С.-Свалкіл.

   22. Сполука за п. 21, де радикал ВЕ означає Н або метил.

   23. Сполука за п. 22, де радикал В" означає Н або 8-(5)-Ме.

   24. Сполука за п. 23, де ланцюг О є насиченим.

   25. Сполука за п. 19, де ланцюг О містить один подвійний зв'язок між положеннями 11 і 12.

   26. Сполука за п. 25, де подвійний зв'язок знаходиться в транс-орієнтації.

   27. Сполука формули І за п. 12, де О означає насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, що містить 6-8 атомів, усі з яких являють собою атоми вуглецю.

   28. Сполука формули І за п. 27, де О означає ланцюг, що містить 7 атомів.

   29. Сполука формули | за п. 28, де ланцюг О є насиченим.

   30. Сполука за п. 29, де ланцюг О заміщено радикалом Р, де В означає Н, оксо, гідрокси, алкокси або алкіл.

   31. Сполука за п. 30, де радикал ВК" означає Н або С.і-Свалкіл.

   32. Сполука за п. 31, де радикал ВЕ означає Н або метил.

   33. Сполука за п. 32, де радикал В" означає Н або 10-(5)-Ме.

   34. Сполука формули | за п. 28, де О містить один подвійний зв'язок.

   35. Сполука формули | за п. 34, де подвійний зв'язок знаходиться між положеннями 13 і 14 ланцюга 0.

   36. Сполука формули | за п. 35, де подвійний зв'язок знаходиться в цис-орієнтації.

   37. Сполука за п. 36, де ланцюг О заміщено радикалом в, де В означає Н, оксо, гідрокси, Сі-Свалкоксі або

   С.і-Свалкіл. сч

   38. Сполука за п. 37, де В означає Н або С.-Свалкіл.

   39. Сполука за п. 38, де ВЕ означає Н або метил. о

   40. Сполука за п. 39, де В" означає Н або 10-(5)-Ме.

   41. Сполука формули І за будь-яким з пп. 1-40, де А означає карбонову кислоту.

   42. Сполука за п. 1, де (Се) М означає М, « ВЗ означає групу формули -МН-С(03-МНЕЗ2 або -МН-С(О)-ОВ2, де 232 означає С.-Сулалкіл або С/-Свциклоалкіл, юю р означає насичений або ненасичений алкіленовий ланцюг, який складається з 6-8 атомів, приєднаний до «І циклопропільного залишку сполуки формули І у син-орієнтації щодо А, що необов'язково включає один або два гетероатоми, незалежно один від одного вибрані із О, З або М-В7, де В! означає Н або Со-Стацил, - ВЕ означає Н або один-три замісники, незалежно один від одного вибрані з гідрокси або С.4-Свалкілу, і А означає карбонову кислоту, або її фармацевтично прийнятна сіль або складний ефір. « 20 43. Сполука формули І за п. 42, де ш-в с 22! означає Н або метокси, й 222 означає С.-Свалкоксі або Неї, вибраний із групи, яка містить п » де гла означає Н, С.і-Свалкіл, МН-К25, МН-С(0)-В25 або МН-С(0)-МН-В2», де 225 означає Н, С.і-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл, або - вола означає МН-С(0)-ОВ25, де ї» 229 означає С.і-Свалкіл або Сз-Сециклоалкіл і сл 2275 означає Н або С.-Свалкіл; ВЗ означає сечовину формули М-С(0)-МНЕЗ2 або карбамат формули М-С(0)-ОВ32, о де КЗ2 означає С.-Свалкіл або Сз-Свциклоалкіл; Ф Ор означає алкіленовий ланцюг, що містить 7 атомів, який необов'язково включає один подвійний зв'язок між положеннями 11,12 або 13,14, при цьому ланцюг Ю необов'язково включає один гетероатом, незалежно вибраний із О, 5, МН, М(Ме) або вв МАС), і 2? означає Н або С.-Свалкіл. о 44. Сполука формули І за п. 43, де К7! означає метокси та 222 означає етокси або ко бо б5 ре І - , де дола означає МН-(С--Сулалкіл), МН-С(О3-(С4-Сулалкіл), МН-С(03-0-(С1-Сулалкіл або 179-4 172А 1-64 МН-С(0)-МН-(С..-С,алкіл), і р означає СУ-ланцюг, всі атоми якого являють собою вуглець і який є насиченим або містить один подвійний цис-зв'язок між положеннями 13 і 14.

   45. Сполука за п. 43, де КЗ означає МН-С(О)-ОВ2, де ВЗ2 означає сС.-Су;-алкіл або С.-Св-циклоалкіл; О означає ланцюг, який складається з 7 атомів вуглецю, який є насиченим або містить подвійний цис-зв'язок між положеннями 13 та 14; і 222 означає з4а,

   М. й х 5 с де Ка означає МН-(С--Слалкіл), МН-(Сз-Св-циклоалкіл),8 МН-С(О0)-(С1-Слалкіл), МН-С(0)-О-(С.-Суалкіл), о або МН-С(0)-МН-(С.-Суалкіл).

   46. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: що включає один стереоізомер на 1-вуглецевому центрі, де подвійний зв'язок, стереохімія О і 222 мають такі «ОО значення: « ю ч т-

   47. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: 21 22 М , в дн. АВ « | - с Ме . "» о т -І - т» с М Н її о М. «сООоНн А б б ля, ; о й З ти а 1 4 еЕ ти 11 З то Ф) 8 з як ко еЕ 4 1 - 12 во що включає один стереоіїзомер на 1-вуглецевому центрі, де БО, К?, положення подвійного зв'язку, стереохімія 0, В2! ї 822 мають такі значення: в5 202 МН-Вос Нн 11,12-транс 1К або 15, 0 у син-орієнтації щодо кислоти |Н Нн

   203 МН- Нн 11,12-транс 1К або 15, 0 у син-орієнтації щодо кислоти |Н Нн ацетил 205 МН-Вос 11-ОН немає 1К або 15, 0 у син-орієнтації щодо кислоти |Н Нн 12-ОН цис ов 0 Мнос НО зийцис ТА. Оу син-оріентації щодо кислоти 209 МмН-С(О)- Нн 13,14-цис 1К, р у син-орієнтації щодо кислоти ОМе |феніл 706 МН-трет- Ви пло 00 (мно НО зийцис 18, Оу син орієнтації щодо кислоти 213 он Нн 13,14-цис 1К, р у син-орієнтації щодо кислоти ОМе |н 15 (один ізомер) 217 МН-Вос 10-ОН /13,14-цис 1К, р у син-орієнтації щодо кислоти ОМе |феніл (суміш діасте- 20 реоізо- мерів ) 219000 (МняЄ НО немає 18, Оу син орієнтації щодо кислоти сч 25 220 МН-Вос Нн 13,14-цис 1К, р у син-орієнтації щодо кислоти ОМе 5 У . о р М (Се) 30 й

   48. Сполука за п. 47, що наведена під номером 208. -

   49. Сполука за п. 47, що наведена під номером 209. ю

   50. Сполука за п. 47, що наведена під номером 214.

   51. Сполука за п. 47, що наведена під номером 217. - 35 52. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: їм- що включає один стереоіїзомер на 1-вуглецевому центрі, де КО, О, стереохімія О, Б 2! і 822 мають такі значення: « 40 Сполука КЗ: Стереохімія що в21:|В22: в 1-вуглецевого центру і 0: с Мо "» 301 МН-Вос 1Кк або 15,0 у Нн Нн щі син-орієнтації щодо 16 кислоти 45 7 15 -і - а Е щ 14 ть 8 и т Мн 142.13 20 ; - : т» 302 МН-Вос| 7 1К, бу син-орієнтації ОМе феніл й " ие щодо аміду

   Г.Й ий ВЕ 11 й лй й 303 МН-Вос 1К, бу син-орієнтації ОМе феніл ГФ) В 10 12 14 щодо аміду юю ця ва: ал 7 З о) А 11 60 б5

   304 МН-Вос 1К, 0 у син-орієнтації ОМе феніл щодо кислоти в / 5 ши 11 13 7 дин 14 З о 1 12 70 305 но 1К, 0 у син-орієнтації ОМе феніл 7 щодо кислоти щ а 11 12 13 306 МН-Вос| 7 1К, 0 у син-орієнтації ОМе феніл ї, щодо аміду - а - 11 Я 12 в 10 307 МН-Вос 1К, 0 у син-орієнтації ОМе щодо кислоти М о Ге 7 жк З 1 1 18 Мет Го) щі 13 й - В З . 10 12 14 з (Се) 308 МН-Ас 1К, 0 у син-орієнтації ОМе ОК! чІ 7 щодо кислоти . ІФ) пи 11 в рик 14 З 10 1213 -

   53. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: « | -

   с . ре м «» А 0 і шу -І т- (8) о т їз 50 св Н Б 7

   (Ф. 7 о то та 1112 14 о М 7 Ха -т- в бо е 4 10 13 де ОО знаходиться в син-орієнтації щодо карбонової кислоти -«СООН, а К що Хо і подвійний зв'язок між положеннями 11 і 12 мають такі значення: б5 Сполука Мо в4. Хо: |Подвійний зв'язок 11,12:

   404 - транс - т ше в яв |77н19101немає 407 - немає - т

   408 / немає й Ме сч (о) 409 / цис Ме Те д1о / з транс «І юю Ме « І - с 54. Сполука за п. 53, що наведена під номером 408. "з 55. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: п

   -І Сг» 1

   Сг» 4)

   (Ф) ко бо б5

   ' й о м «у о - Й м М 6 7 В! сиг їо 14 7 чи Х х 12 щі М МАжЕМ З Х 13 см о де О знаходиться в син-орієнтації щодо карбонової кислоти -СООН, а Хо, Хі і Хі» мають такі значення: во сно ст Ф зо ч 2 2 ю БОБ сн З вона сна мсоме,

   з й. «

   56. Сполука за п. 55, що наведена під номером 508. 2 с 57. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: 71 22 ' І» Кк док Кк ви -І ь» о с ї їз 50 Н т о М М сОоОон о 6 7 А В о ПЕ 14 Ф) М 7 19 12 /Й н о І; 60 де О знаходиться в син-орієнтації щодо карбонової кислоти -СООН, а 221 8е22 мають такі значення: Сполука Ме | в21. 22. б5

   601 М(Ме)» о - ИЙ ие 63 ОМе 8) . д -

   58. Сполука за п. 57, що наведена під номером 601.

   59. Сполука за п. 57, що наведена під номером 603.

   60. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: 22 , шт о Із) і се сх (о) о й (Те; Н «І о М М соон ю Б т «І о о 2 7 - А В 10 М - й і 1 й о М 7 х шх 2, Н хх : 13 е 4 11 « - с де О знаходиться в син-орієнтації щодо карбонової кислоти -СООН, в, Хо, Хо, Хі1, подвійний зв'язок між "з положеннями 13 та 14 і К?? мають такі значення: п 1 -І 702 н сно цис Мо ть М г но 1 їз -і щи 703 н сно немає Н М М ; з о .5 о 704 Нн сн цис 2 Ше бо шій М б5

   705 Нн СНо цис М -ї й З 707 Нн СНо цис М х-8 т08 Нн СНо цис Н М і ше -- 709 Нн СНо немає Н М М о БИ --ї сч 710 н сно немає о г (Се) зо - в їй 711 Нн сн немає 2 -х ю р « М че 713 Нн СНо немає М - | « ші с З :» " 715 Нн СНо цис й / -І їх ИЙ 1 716 Нн сно цис й

   4) М 717 Нн СНо цис (Ф, М іме) о 718 Нн СНо цис о Фк ра ! б5

   719 Нн СНо цис її Та рик 720 н сно немає НН 710 М йо Я - о т21 н сно немає МО ШО 122 Нн СНо цис с А, ге) а (Се) зо 7123 Нн СНо немає й « / ю па « 124 н сн Н ї- 2 немає ми Бей « - дю - 5 о. - "» 725 Нн СНо цис М щ 45 й х, ї- 126 Н сно цис 1 У 1 ря Ф х о 99 729 н сно цис 4 т-- ко) ее о -- 730 Нн СНо немає Н й й Мо -сї НМ в. Ж 5 --щ.

   731 Нн СНо цис м. МН, Чит, - 5 132 Нн СНО цис не о 733 Нн СНо цис а. ИЙ -М 73А Нн СНО цис - М сч о 735 н сно цис Н о М Ми -- іс), « Ж 5 в 736 н сно цис н « мо ий р шт їт- -ї о; 737 н сно цис ОоОМе « | ШЕ: - - - «» М 738 Нн СНо цис о - / їх и -мМ 1 в'я с т41 н сно цис Н . те М у (Ф) Я с ко

   61. Сполука за п. 60, що наведена під номером 702. бо 62. Сполука за п. 60, що наведена під номером 703.

   63. Сполука за п. 60, що наведена під номером 709.

   64. Сполука за п. 60, що наведена під номером 714.

   65. Сполука за п. 60, що наведена під номером 715.

   66. Сполука за п. 60, що наведена під номером 719. бо 67. Сполука за п. 60, що наведена під номером 725.

   68. Сполука за п. 60, що наведена під номером 736.

   69. Сполука за п. 60, що наведена під номером 738.

   70. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: 9 й ! о М ЕЕ я ак ж 10 о 15 Нн рій В -, 20 В 32 чини 14 е й 7 10 12 Й 9 дб 13 сч 25 Кк о де О знаходиться в син-орієнтації щодо карбонової кислоти -СООН, подвійний зв'язок між положеннями 13 і 14 знаходиться в цис-орієнтації, а ЕЗ2, В" і 222 мають такі значення: Ф 30 801 Н Н о « -- ви й о « - 804 н Н о М м-- « й М - с и: з 8о5 Н щ ( ВІ й -І оО-7 2 їх 806 Нн о! 1 їз 50 4») 807 Нн о! В За (Ф) 8о8 Нн о! й ре 5) а 809 н н ма и? у що о - -- 5 вію Н н с й -к а -ї в н Н а 5 я д- -1 812 1 н че 9-7 - ше ан 814 Н М 4 дяк --Ї Ї сч о З (о) 815 Й Н рф 00757 М їй 816 Н н Ми ви Н Ж 5 в зі : с 40 о --Ї | - ч 5 ит 818 н н Ше ( | - в о -ї й сл 819 Н їх 70 М пра Ф і уд Ми т о СГ 59 82о Н Н (Ф) | М Ми З бо 821 1 н а; - вв 07 Кк

   822 Нн Н М М г М й о - 823 Нн я 824 10-(в) Ме ОК. о

   20 .

   71. Сполука за п. 70, що наведена під номером 801.

   72. Сполука за п. 70, що наведена під номером 809.

   73. Сполука за п. 70, що наведена під номером 810.

   74. Сполука за п. 70, що наведена під номером 811. й се ре 75. Сполука за п. 70, що наведена під номером 812.

   76. Сполука за п. 70, що наведена під номером 814. о

   77. Сполука за п. 70, що наведена під номером 818.

   78. Сполука за п. 70, що наведена під номером 819.

   79. Сполука за п. 70, що наведена під номером 821. й (Се)

   80. Сполука за п. 70, що наведена під номером 822.

   81. Сполука за п. 70, що наведена під номером 823. «І

   82. Сполука за п. 1, яка представлена формулою: ою 22 і М | - о - - с - з з о і М сон

   І. о їх 6 7- п В й 14 32 "7" »ь" в М 7 10 12 4) Н в в дм 13 о де О знаходиться в син-орієнтації щодо карбонової кислоти -СООН, та 2, В 822 мають такі значення: іо 901 Нн о! ат б5

   Щ і М 1 -- ДІ 07 5 й що | М 0- ' -Ї ДІ че ник ООН; ат ра да: 0-5 ут (Се) н у т й ву я ий М о - | - 7 і « ад: :» ат ра що зов " Ма МН, 00 -К т. 7 т т о ед у Ф) й Я у ю Щ с І и 7 а -1 Щ і ї 65 м то

   Я. -Т

   912 Н Н (г Ма о ШИ й - 913 Н н 70 що -И в 914 Нн Н Ма и й Мій - 915 Нн Н - се 9 о 916 1(в) Ме ОК. (Се) пн « о ю ! «

   83. Сполука за п. 82, що наведена під номером 904.

   84. Сполука за п. 82, що наведена під номером 909. -

   85. Сполука за п. 82, що наведена під номером 914.

   86. Сполука за п. 82, що наведена під номером 916.

   87. Фармацевтична композиція, яка містить ефективну щодо вірусу гепатиту С кількість сполуки формули І за « будь-яким з пп. 1-44, 46, 47, 52, 53, 55, 57, 60, 70, 82 або її терапевтично прийнятної солі або складного ефіру в суміші з фармацевтично прийнятним носієм або допоміжною речовиною. - с 88. Фармацевтична композиція за п. 87, яка крім того містить додатково імуномодуляторний агент. и 89. Фармацевтична композиція за п. 88, де додатковий імуномодуляторний агент вибирають із групи, яка ,» містить «Е-, В -і й -інтерферони.

   90. Фармацевтична композиція за п. 87, яка додатково містить антивірусний агент. -І 91. Фармацевтична композиція за п. 90, де антивірусний агент вибирають із групи, яка містить рибавірин і амантадин. ве 92. Фармацевтична композиція за п. 87, яка додатково містить інший інгібітор НСМ протеази. сл 93. Фармацевтична композиція за п. 87, яка додатково містить інгібітор інших мішеней життєвого циклу НСУ.

   94. Фармацевтична композиція за п. 93, де інгібітор інших мішеней життєвого циклу НСМ вибирають з групи, ве яка включає геліказу, полімеразу або металопротеазу. Ф 95. Фармацевтична композиція за п. 89, де імуномодуляторний агент являє собою А-інтерферон.

   96. Фармацевтична композиція за п. 89, яка додатково містить антивірусний агент.

   97. Фармацевтична композиція за п. 96, де антивірусний агент являє собою рибавірин.

   98. Фармацевтична композиція за п. 95, яка додатково містить антивірусний агент.

   99. Фармацевтична композиція за п. 98, де антивірусний агент являє собою рибавірин. (Ф) 100. Застосування фармацевтичної композиції за будь-яким з пп. 87-94 для приготування лікарського засобу, ГІ призначеного для лікування або профілактики захворювання, яке викликане вірусом гепатиту С у ссавця.

   101. Застосування за п. 100, яке відрізняється тим, що реплікацію вірусу гепатиту С інгібують шляхом бо Впливу на вірус гепатиту сполуки формули | за п. 1 як активного компонента фармацевтичної композиції у кількості, яка має інгібувальну дію на протеазу МЗЗ вірусу гепатиту С.

   102. Фармацевтична композиція, яка містить ефективну щодо вірусу гепатиту С кількість сполуки формули за будь-яким з пп. 48-51, 54, 56, 58, 59, 61-69, 71-81, 83-86 або її терапевтично прийнятної солі або складного ефіру в суміші з фармацевтично прийнятним носієм або допоміжною речовиною. 65 103. Фармацевтична композиція за п. 102, яка додатково містить ще один імуномодуляторний агент.

   104. Фармацевтична композиція за п. 103, де додатковий імуномодуляторний агент вибирають із групи, яка містить «х-, В -і 6 -інтерферони.

   105. Фармацевтична композиція за п. 104, де додатковий імуномодуляторний агент являє собою А-інтерферон. 2 106. Фармацевтична композиція за п. 102, яка додатково містить антивірусний агент.

   107. Фармацевтична композиція за п. 106, де антивірусний агент являє собою рибавірин.

   108. Фармацевтична композиція за п. 104, яка додатково містить антивірусний агент.

   109. Фармацевтична композиція за п. 108, де антивірусний агент являє собою рибавірин.

   110. Фармацевтична композиція за п. 105, яка додатково містить антивірусний агент.

   111. Фармацевтична композиція за п. 110, де антивірусний агент являє собою рибавірин.

   112. Фармацевтична композиція за п. 102, яка додатково містить ще один інгібітор НСМ протеази.

   113. Фармацевтична композиція за п. 102, яка додатково містить ще один інгібітор інших мішеней життєвого циклу НСУМ.

   114. Фармацевтична композиція за п. 113, в якій вказаний інгібітор вибирають із групи, яка включає геліказу, полімеразу або металопротеазу. с (8) (Се) « ІС) « і - -

   с . и? -І щ» 1 щ» 42) Ф) іме) 60 б5