UA122047C2 - Застосування фармацевтичної композиції, що містить пептид, як лікарського засобу для знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта - Google Patents

Застосування фармацевтичної композиції, що містить пептид, як лікарського засобу для знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта Download PDF

Info

Publication number
UA122047C2
UA122047C2 UAA201512437A UAA201512437A UA122047C2 UA 122047 C2 UA122047 C2 UA 122047C2 UA A201512437 A UAA201512437 A UA A201512437A UA A201512437 A UAA201512437 A UA A201512437A UA 122047 C2 UA122047 C2 UA 122047C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
cells
cancer
horse
peptide
tumor
Prior art date
Application number
UAA201512437A
Other languages
English (en)
Inventor
Тоні Вейншенк
Йенс Фрітше
Штеффен Вальтер
Петер Левандровскі
Харпреет Зінгх
Original Assignee
Імматікс Біотекнолоджіс Гмбх
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Імматікс Біотекнолоджіс Гмбх filed Critical Імматікс Біотекнолоджіс Гмбх
Publication of UA122047C2 publication Critical patent/UA122047C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/17—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • A61K38/1703—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates
    • A61K38/1709—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K7/00—Peptides having 5 to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/17—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • A61K38/39—Connective tissue peptides, e.g. collagen, elastin, laminin, fibronectin, vitronectin, cold insoluble globulin [CIG]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/43—Enzymes; Proenzymes; Derivatives thereof
    • A61K38/46—Hydrolases (3)
    • A61K38/48—Hydrolases (3) acting on peptide bonds (3.4)
    • A61K38/4886—Metalloendopeptidases (3.4.24), e.g. collagenase
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/46—Cellular immunotherapy
    • A61K39/461—Cellular immunotherapy characterised by the cell type used
    • A61K39/4611—T-cells, e.g. tumor infiltrating lymphocytes [TIL], lymphokine-activated killer cells [LAK] or regulatory T cells [Treg]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/705—Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/705—Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • C07K14/70503—Immunoglobulin superfamily
    • C07K14/7051—T-cell receptor (TcR)-CD3 complex
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/705—Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • C07K14/70503—Immunoglobulin superfamily
    • C07K14/70539—MHC-molecules, e.g. HLA-molecules
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • C07K16/2833—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily against MHC-molecules, e.g. HLA-molecules
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K7/00—Peptides having 5 to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • C07K7/04—Linear peptides containing only normal peptide links
    • C07K7/06—Linear peptides containing only normal peptide links having 5 to 11 amino acids
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K7/00—Peptides having 5 to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • C07K7/04—Linear peptides containing only normal peptide links
    • C07K7/08—Linear peptides containing only normal peptide links having 12 to 20 amino acids
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N15/00—Mutation or genetic engineering; DNA or RNA concerning genetic engineering, vectors, e.g. plasmids, or their isolation, preparation or purification; Use of hosts therefor
    • C12N15/09—Recombinant DNA-technology
    • C12N15/63—Introduction of foreign genetic material using vectors; Vectors; Use of hosts therefor; Regulation of expression
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N5/00—Undifferentiated human, animal or plant cells, e.g. cell lines; Tissues; Cultivation or maintenance thereof; Culture media therefor
    • C12N5/06—Animal cells or tissues; Human cells or tissues
    • C12N5/0602—Vertebrate cells
    • C12N5/0634—Cells from the blood or the immune system
    • C12N5/0636—T lymphocytes
    • C12N5/0638—Cytotoxic T lymphocytes [CTL] or lymphokine activated killer cells [LAK]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12P—FERMENTATION OR ENZYME-USING PROCESSES TO SYNTHESISE A DESIRED CHEMICAL COMPOUND OR COMPOSITION OR TO SEPARATE OPTICAL ISOMERS FROM A RACEMIC MIXTURE
    • C12P21/00—Preparation of peptides or proteins
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/5005—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells
    • G01N33/5008—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing or evaluating the effect of chemical or biological compounds, e.g. drugs, cosmetics
    • G01N33/5044—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing or evaluating the effect of chemical or biological compounds, e.g. drugs, cosmetics involving specific cell types
    • G01N33/5047—Cells of the immune system
    • G01N33/505—Cells of the immune system involving T-cells
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/51—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising whole cells, viruses or DNA/RNA
    • A61K2039/515—Animal cells
    • A61K2039/5158—Antigen-pulsed cells, e.g. T-cells
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/57—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the type of response, e.g. Th1, Th2
    • A61K2039/572—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the type of response, e.g. Th1, Th2 cytotoxic response
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/58—Medicinal preparations containing antigens or antibodies raising an immune response against a target which is not the antigen used for immunisation
    • A61K2039/585—Medicinal preparations containing antigens or antibodies raising an immune response against a target which is not the antigen used for immunisation wherein the target is cancer
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2319/00—Fusion polypeptide
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2510/00—Genetically modified cells

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Urology & Nephrology (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • General Physics & Mathematics (AREA)
  • Pathology (AREA)
  • Tropical Medicine & Parasitology (AREA)
  • Analytical Chemistry (AREA)

Abstract

Винахід стосується застосування пептиду, нуклеїнової кислоти та клітини для імунотерапії. Зокрема, цей винахід стосується імунотерапії раку. Цей винахід має також відношення до епітопів пухлино-асоційованих пептидів цитотоксичних Т-клітин (ЦТЛ), які самостійно або в комбінації з іншими пухлино-асоційованих пептидами служать активними фармацевтичними інгредієнтами композицій вакцин, які стимулюють протипухлинні імунні реакції. Цей винахід стосується нових пептидних послідовностей та їх варіантів, отриманих із молекул HLA І класу клітин пухлин людини, які можуть використовуватись у вакцинних композиціях з метою викликати протипухлинну імунну відповідь.

Description

Цей винахід стосується пептидів, нуклеїнових кислот та клітин для їх використання в імунотерапії. Зокрема, цей винахід стосується імунотерапії раку. Цей винахід має також відношення до епігонів пухлино-асоційованих пептидів, що розпізнаються СО8-позитивними Т- клітинами, самостійно або в комбінації з іншими пухлино-асоційованими пептидами, котрі служать активними фармацевтичними інгредієнтами композицій вакцин, які стимулюють протипухлинні імунні реакції. Цей винахід стосується 33 нових пептидних послідовностей та їх варіантів, отриманих із молекул НІ А І класу клітин пухлин людини, які можуть застосовуватися у вакцинних композиціях з метою викликати протипухлинну імунну відповідь, особливо відповідь цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ). Передумова створення винаходу
Рак шлунка з захворюванням, за якого у слизовій оболонці шлунка утворюються злоякісні клітини. Рак шлунка може розвиватися в будь-якій частині шлунка і може розповсюджуватися на весь шлунок і на інші органи, особливо стравохід, легені та печінку. Рак шлунка є четвертим по захворюваності видом раку на земній кулі: 930 000 випадків діагностували в 2002 році. Він є захворюванням з високим рівнем смертності (-800 000 щорічно), що робить його другою за кількістю серед усіх видів раку причиною смерті на земній кулі після раку легенів. Він більш поширений серед чоловіків і частіше спостерігається в країнах Азії та у країнах, що розвиваються. (пир://млмли. мо. іпу/тедіасепігеЛасізПпевів/5297/еп/.)
Він щороку становить приблизно 2 95 (25 500 випадків) від нових випадків раку в Сполучених
Штатах, але він більш поширений в інших країнах. Він займає перше місце серед усіх видів раку в Кореї, де складає 20,8 95 злоякісних новоутворень. У Японії рак шлунка залишається найбільш поширеним видом раку серед чоловіків. Щорічно у Сполучених Штатах у приблизно 13 000 чоловіків і у 8000 жінок діагностують рак шлунка. Більшість з них старіше 70 років.
Рак шлунка є четвертим по захворюваності видом раку на земній кулі після раку легенів, молочної залози, товстої кишки та прямої кишки. До того ж. рак шлунка залишається другою за поширеністю причиною смерті від раку. За оцінкою Американського онкологічного товариства, у 2007 році було близько одного мільйону нових випадків захворювання на рак, приблизно 70 95 у країнах, що розвиваються, і близько 800 (0)0)0) смертей (пер/Лумлу.сапсег.огд/домпіоадз/5 ГТ/Сс1Іора! Расі5 апа Рідштез 2007 гем2.рай).
Існує величезна географічна різниця у захворюваності цією хворобою в усьому світі.
Зо Захворюваність є найвищою в Азії та в деяких частинах Південної Америки і найнижчою - у
Північній Америці. Найвища смертність зареєстрована у Чилі, Японії, Південній Америці та в країнах колишнього Радянського Союзу.
Рак шлунка часто діагностується на пізніх стадіях, оскільки скринінг у більшості країн світу не проводиться, за виключенням Японії (та у обмежений спосіб у Кореї), де часто спостерігається раннє виявлення. Таким чином, він продовжує становити головний виклик для професіоналів в охороні здоров'я. Факторами ризику раку шлунка є інфекція Неїїсорасіег руїогі (Н. руїогі), паління, дієта з високим вмістом солі та інші дієтичні фактори. Деяка кількість випадків раку (від 1 до З 95) пов'язана зі спадковою схильністю до раку шлунка. Мутації гена Е- садпегіп виникають приблизно у 25 95 сімей із аутосомно-домінантним типом успадкування раку шлунка дифузного типу. Цей різновид раку шлунка отримав назву сімейного дифузного раку шлунка."? Може виявитися корисним провести медико-генетичне консультування і розглянути доцільність профілактичної гастректомії у молодих асимптоматичних носіїв усіченої форми гена.
Стінка шлунка складається з трьох тканинних шарів: шару (найглибшого) слизової оболонки, м'язового (середнього) шару і серозного (зовнішнього) шару. Ракова пухлина шлунка виникає у клітинах, що вистилають м'язовий шар, і поширюється крізь зовнішні шари з ростом пухлини.
Використовують чотири види стандартного лікування. Лікування раку шлунка може включати хірургію, хіміотерапію, променеву терапію або хіміопроменеву терапію. Хірургія є головним методом лікування раку шлунка. Метою хірургічного втручання є повне видалення шлунка з гістологічно негативними краями резекції (радикальна, або КО-резекція). Однак приблизно 50 95 пацієнтів із місцево поширеним раком шлунка не підлягають КО-резекції. К1 вказує на те, що резидуальну пухлину визначають мікроскопічно (позитивний край), а К2 свідчить про те, що резидуальну пухлину діагностують макроскопічно, але метастазів немає. Результати лікування для пацієнта залежить від стадії раку в той час, коли його діагностували (Настанови з клінічної практики в онкології "М Національної мережі МССМ).
Б-річна виживаність для куративної хірургічної резекції лежить у діапазоні 30-50 905 ту пацієнтів з ЇЇ стадією захворювання і 10-25 95 у пацієнтів з ЇЇ стадією захворювання. У цих пацієнтів існує висока ймовірність місцевого і системного рецидиву. Метастази виникають у 80- 90 95 суб'єктів із раком шлунка, а шестимісячна виживаність становить 65 95 у пацієнтів з 60 ранніми стадіями і менше ніж 15 95 у пацієнтів, яким діагностовані пізні стадії.
Таким чином, залишається потреба у нових ефективних і безпечних методах лікування раку шлунка, карциноми передміхурової залози, карцином порожнини рота, плоскоклітинного раку порожнини рота (ОСС), гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ), пов'язаної з Н. Руїогі МАСТ-лімфоми, карциноми товстої кишки/колоректального раку, гліобластоми, недрібноклітинного раку легенів (МЗС С), карциноми шийки матки, раку молочної залози людини, раку передміхурової залози, раку товстої кишки, раку підшлункової залози, аденокарциноми протоків підшлункової залози, раку яєчника, гепатоцелюлярної карциноми, раку печінки, пухлин мозку різних фенотипів, лейкемій таких як гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ), раку легенів, саркоми Юінга, раку ендометрію, плоскоклітинного раку голови та шиї, епітеліального раку гортані, езофагеальної карциноми, карциноми порожнини рота, карциноми сечового міхура, карцином яєчника, нирково-клітинної карциноми, атипової менінгіоми, папілярної карциноми щитоподібної залози, пухлин мозку, карцином слинних протоків, раку шийки матки, екстранодальних лімфом Т/МК- клітин, неходжкінської лімфоми та злоякісних солідних пухлин легенів і молочної залози та інших пухлин, які сприятимуть покращенню стану пацієнтів без використання хіміотерапевтичних засобів та інших засобів, що можуть призвести до серйозних побічних ефектів.
Цей винахід стосується пептидів, які стимулюють імунну систему та діють як протипухлинні препарати у неінвазивний спосіб.
Коротке формулювання суті винаходу
Стимуляція імунної відповіді залежить від присутності антигенів, що сприймаються імунною системою організму-хазяїна як чужорідна речовина. Відкриття пухлино-асоційованих антигенів зробило можливим використання імунної системи хазяїна для втручання в ріст пухлини. Зараз вивчається можливість використання для імунотерапії раку різних механізмів, як гуморальної, так і клітинної ланки імунної системи.
Специфічні елементи клітинного імунного відгуку здатні специфічно розпізнавати та знищувати пухлинні клітини. Виділення цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ) із популяції пухлино- інфільтруючих клітин або з периферичної крові говорить про те, що такі клітини відіграють важливу роль у природному імунному захисті проти раку. Особливо важливу роль у цій відповіді відіграють, зокрема, СО8-позитивні Т-клітини (ТСО87), які розпізнають пептиди, зв'язані з
Зо молекулами головного комплексу гістосумісності І класу (МНС). Ці пептиди складаються з 8-10 амінокислотних залишків, що отримані з білків або дефектних рибосомних продуктів (ОКІР), які містяться у цитозолі. Молекули МНС людини також визначаються як лейкоцитарні антигени людини (НГ А).
Існує два класи молекул МНС. Молекули МНС І класу можна виявити в більшості клітин, що мають ядро. Молекули МНС складаються з альфа-важких ланцюгів і бета-2-мікроглобуліну (рецептори молекул МНС І класу) або альфа- і бета-ланцюгів (рецептори молекул МНС І класу), відповідно. їхня тримірна конформація приводить до утворення зв'язувальної щілини, що використовується для нековалентної взаємодії з пептидами. Молекули МНС І! класу презентують пептиди, які утворюються в результаті розщеплення протеолітичними ферментами переважно ендогенних білків, продуктів ОРКІР та більш великих пептидів. Молекули МН ІІ класу містяться головним чином в професійних антигенпрезентуючих клітинах (АПК). Вони головним чином презентують пептиди екзогенних або трансмембранних білків, які поглинаються клітинами АПК в ході ендоцитозу, і проходять подальше трансформування. Комплекси пептидів і молекул МНС І класу розпізнаються СО8-позитивними цитотоксичними Т-лімфоцитами, що несуть відповідні Т-клітинний рецептор (ТКР), в той час як комплекси пептиду і молекул МНЕ І класу розпізнаються СО4-позитивними Т-хелперами, що несуть відповідний /ТКР.
Загальновідомо, що ТКР, пептид і МНС, таким чином, є присутніми у стехіометричних кількостях при співвідношенні 1:1:1.
Щоби пептид викликав клітинну імунну відповідь, він має зв'язатися з молекулою МНС. Цей процес залежить від алеля молекули МНС і специфічних поліморфізмів амінокислотних послідовностей пептиду. Пептиди, що зв'язують молекули МНС І класу, зазвичай мають 8-12 амінокислотних залишків у довжину і зазвичай містять два консервативні залишки ("якорі") у своїй послідовності, які взаємодіють з відповідною зв'язувальною щілиною молекули МНС. У такий спосіб кожний алель МНС має "зв'язувальний мотив", що визначає, які пептиди зможуть специфічно зв'язатися зі зв'язувальною щілиною.
В імунній реакції, залежній від молекул МНС І класу, пептиди не тільки мають бути здатними зв'язатися з певними молекулами МНС І класу, що експресуються клітинами пухлини, але вони також мають розпізнаватися Т-клітинами, що несуть специфічний Т-клітинний рецептор (ТКР).
Антигенами, які розпізнаються пухлино-специфічними ЦТЛ, тобто їхніми епітопами, можуть бо бути молекули, що отримані з усіх класів білків, таких як ферменти, рецептори, фактори транскрипції тощо, які експресуються і, у порівнянні з незміненими клітинами того ж походження, активовані у клітинах відповідної пухлини.
Сучасна класифікація пухлино-асоційованих антигенів (ТАА) охоплює наступні головні групи: а) Раково-тестикулярні антигени: Перші будь-коли ідентифіковані ТАА, які можуть бути розпізнані Т-клітинами, належать до цього класу, які були спочатку названі раково- тестикулярними (СТ) антигенами завдяки експресії його представників у гістологічно різних пухлинах людини і, поряд із нормальними тканинами, тільки в сперматоцитах/сперматогоніальних клітинах яєчок і іноді в плаценті. Оскільки клітини яєчок не експресують молекули НГА І та ІІ класу, ці антигени не можуть розпізнаватися Т-клітинами у нормальних тканинах і можуть, таким чином, вважатися пухлинно-специфічними, з точки зору імунології. Добре відомими прикладами СТ антигенів є члени сімейства МАСЕ або МУ-Е5ЗО-1. р) Антигени диференціації: Ці ТАА розподілені між пухлинами та нормальними тканинами, з яких виникла пухлина, більшість з них знайдена в меланомах і нормальних меланоцитах.
Багато цих меланоцитарних білків задіяні у біосинтезі меланіну і тому не є пухлино- специфічними, але, тим не менше, широко застосовуються для імунотерапії раку. Приклади включають, але не обмежуються ними, тирозиназу і Меіап-А/МАВТ-1 для меланоми або РБЗА для раку передміхурової залози. с) Надмірно експресовані ТАА Гени, що кодують ТАА з високим рівнем експресії, були виявлені в гістологічно різних видах пухлин, а також у багатьох нормальних тканинах, загалом з нижчими рівнями експресії. Можливо, що багато епітопів, що були процесовані і, можливо, презентовані нормальними тканинами, присутні у кількості, що нижча за пороговий рівень розпізнання Т-клітинами, в той час як їх надмірна експресія в пухлинних клітинах може запустити антиракову реакцію, порушивши раніш встановлену толерантність. Відомими прикладами для цього класу ТАА є Нег-2/пеи, сурвівін, теломераза або М/1. а) Пухлино-специфічні антигени: Ці унікальні ТАА утворюються в результаті мутацій нормальних генів (таких як бета-катенін, СОКА тощо). Деякі з цих молекулярних змін зв'язані з неопластичною трансформацією та/або пухлинною прогресією. Пухлино-специфічні антигени загалом можуть викликати сильні імунні відповіді, не спричиняючи ризику аутоїмунних реакцій проти нормальних тканин. З іншого боку, ці ТАА у більшості випадків мають відношення тільки до певної пухлини, на якій вони були ідентифіковані, і зазвичай не розподіляються між багатьма окремими пухлинами. е) ТАА, що виникають в результаті аномалій у посттрансляційних модифікаціях. Такі ТАА можуть виникати з білків, які не є ні специфічними, ні надмірно експресованими у пухлинах, але, незважаючи на це, стають асоційованими в результаті посттрансляційних процесів, первинно активних у пухлинах. Прикладами ТАА цього класу є антигени, що виникають в результаті змінень характеру гликозилювання, що приводить до утворення у пухлинах нових епітопів, таких як МОС1І, або таких подій як білюювий сплайсинг під час деградації, які можуть бути пухлино-специфічними, а можуть і не бути, Її) Онковірусні білки: Ці ТАА є вірусними білками, які можуть відігравати вирішальну роль в онкогенному процесі і, оскільки вони є чужорідними (не походять від людини), вони можуть викликати відповідь Т-клітин. Прикладами таких білків є білки вірусу папіломи людини типу 16, Еб і Е7, які експресуються клітинами карциноми шийки матки.
Для того, щоб білки розпізнавалися цитотоксичними Т-лімфоцитами як пухлино-специфічні або пухлино-асоційовані антигени, та щоб їх було можливо застосовувати в терапії, необхідно створити особливі передумови. Антиген має експресуватися, головним чином, пухлинними клітинами і не експресуватися або експресуватися у порівняно невеликих кількостях нормальними здоровими тканинами До того ж бажано, щоб відповідний антиген не тільки був присутнім у пухлині певного виду, але також у високих концентраціях (тобто, як декілька копій відповідного пептиду на клітину). Пухлино-специфічні та пухлино-асоційовані антигени часто отримують із білків, які беруть безпосередню участь у трансформації нормальної клітини в пухлинну клітину, завдяки їх функції, наприклад, в контролі клітинного циклу або пригніченні апоптозу. Крім цього, низхідні мішені білків, що є безпосередньою причиною трансформації, можуть мати підвищену експресію і, таким чином, можуть бути опосередковано пухлино- асоційованими. Такі опосередковані пухлино-асоційовані антигени можуть бути мішенями вакцинаційного підходу (Зіпдп-Уазціа Н., Еттегісп М. Р., Ваттепзеє Н. а., Сапсег Іттипої.
ІттипоїНег. 2004. Маг; 453 (3): 187-95). У обох випадках важливим є те,щоби в амінокислотній послідовності антигену були присутні епітопи, оскільки такий пептид ("імуногенний пептид"), отриманий із пухлино-асоційованого антигену, має приводити до відповіді Т-клітин /лп м/то або /п
Уіуо.
По суті, будь-який пептид, що здатний зв'язуватися з молекулою МНС, може функціювати як епітоп Т-клітини. Передумовою індукції відповіді Т-клітин /л мйго або /п у/о є присутність Т- клітин із відповідним Т-клітинним рецептором і відсутність імунологічної толерантності до цього окремого епітопу.
Таким чином, ТАА є стартовою точкою для розробки протипухлинних вакцин. Методи ідентифікації та визначення характеристик ТАА базуються на використанні ЦТЛ, які можна виділити з організму пацієнтів або здорових суб'єктів, або вони грунтуються на генерації різних профілів транскрипції або різному характері експресії пептидів тканинами пухлин і нормальними тканинами.
Проте ідентифікація генів, які надмірно експресуються пухлинними тканинами або лініями клітин пухлин людини, або селективно експресуються в таких тканинах або клітинних лініях, не дає точної інформації щодо застосування антигенів, що транскрибуються цими генами, в імунній терапії. Причиною цього є те, що тільки окрема субпопуляція епітопів цих антигенів придатна для такого застосування, оскільки має бути присутня Т-клітина з відповідним ТКР і імунологічна толерантність відносно цього епітопу повинна бути відсутньою або мінімальною.
Таким чином, важливо вибрати тільки такі пептиди з надмірно експресованих або селективно експресованих білків, які презентуються зв'язаними з молекулами МНС, проти яких можливо знайти функціонуючу Т-клітину. Така функціонуюча Т-клітина визначається як Т-клітина, яка при стимуляції специфічним антигеном може бути клонована і здатна виконувати функції ефектора (ефекторна Т-клітина)..
Т-хелперні клітини відіграють важливу роль в регуляції ефекторної функції ЦтТЛ у протипухлинному імунітеті. Епітопи Т-хелперів, які запускають реакцію цих клітин типу Тні, підтримують ефекторні функції СО8-позитивних Т-кілерів, котрі включають цитотоксичні функції, спрямовані проти клітин пухлини, що експресують комплекси пухлино-асоційованого пептиду/МНе на поверхнях своїх клітин. У такий спосіб епітопи пухлино-асоційованих пептидів
Т-клітин-хелперів, самостійно або в комбінації з іншими пухлино-асоційованих пептидами, можуть служити активними фармацевтичними інгредієнтами композицій вакцин, які стимулюють протипухлинні імунні реакції.
Фігура 1: Зразок мас-спектра СОС2-001, що демонструє його презентацію на зразку
Зо первинної пухлині (502464. Дослідження за допомогою РХ-МС із системою іонізації у наноелектроспреї було проведено на пулі пептидів, що був елюйований із РХ зразка 2464. Мас- хроматограма для т/72 597,3501 ж 0,001 Да, 7 - 2 містить пік пептидів із часом утримання 151,63 хв. В). Виявлений пік на мас-хроматограмі при 151.63 хв. відповідає сигналу для Іп/2 597,3501 на спектрі МС. С) Мас-спектр з індукованою зіткненнями дисоціацією вибраного прекурсора з т/2 597,3501, записаний в експерименті на РХ-МС системі іонізації у наноелектроспреї при даному часі утримання, підтвердив присутність СОС2-001 у зразку пухлини 5С2464. Ю) Був записаний шаблон фрагментації синтетичного контрольного пептиду СОС2-001. Було проведене його порівняння з отриманим шаблоном фрагментації природного пухлино- асоційованого пептиду (ТОМАР), наведеним на фіг. С для верифікації послідовності.
Фігура 2: Профілі експресії мРНК вибраних білків в нормальних тканинах і в 25 зразках тканин раку шлунка а) СОС2 (Ідентифікатор набору проб: 203213 а), р) АБРМ (Ідентифікатор набору проб: 219918 5 аб.
Фігура 3: Приклади результатів для пептид-специфічної імуногенності /л мйто для ТОМАР класу І. СО8-позитивні Т-клітини були примовані з використанням штучних АПК, навантажених відповідним (ліва панель) і невідповідним (права панель) пептидом, у вказаному порядку. Після трьох циклів стимуляції були проведене визначення клітин, що реагують із пептидом, за допомогою подвійного фарбування з відповідними та невідповідними А"2402-мультимерами.
Серед показаних клітин проводиться "гейтування" живих СО8-- лімфоцитів, і цифри на графіку відображають відсоткові частки мультимер-позитивних клітин.
Якщо не зазначено інше, під нижче наведеними термінами, що використовуються у цьому описі, розуміються наступні поняття. Термін "пептид" використовується в цьому описі для позначення серії амінокислотних залишків, що з'єднані одне з одним зазвичай пептидним зв'язком між альфа-аміно та карбонільними групами сусідніх амінокислот. Бажано, щоб пептиди були довжиною у 9 амінокислот, але можуть бути такими короткими, як довжиною у 8 амінокислот, і такими довгими, як довжиною у 10, 11, 12, 13 або 14 амінокислот.
Термін "олігопептид" використовується в цьому описі для позначення серії амінокислотних залишків, що з'єднані одне з одним зазвичай пептидними зв'язками між альфа-аміно та карбонільними групами сусідніх амінокислот. Довжина олігопептиду не критична для цього бо винаходу за умови, що він містить правильний епітоп чи епітопи. Олігопептиди зазвичай коротші, ніж довжиною близько 30 амінокислотних залишків, і довші, ніж довжиною близько 14 амінокислотних залишків.
Термін "поліпептид" використовується для позначення серії амінокислотних залишків, що з'єднані одне з одним зазвичай пептидними зв'язками між альфа-аміно та карбонільними групами сусідніх амінокислот. Довжина поліпептиду не критична для цього винаходу за умови, що він містить правильні епітопи. На відміну до термінів "пептид" і "олігопептид", під терміном "поліпептид" маються на увазі молекули, що містять більш ніж 30 амінокислотних залишків.
Пептид, олігопептид, білок або полінуклеотид має назву "їімуногенного" щодо такої молекули (і, отже, є "імуногеном" в межах цього винаходу), якщо він здатний індукувати імунну відповідь.
У межах цього винаходу імуногенність точніше визначається як здатність викликати відповідь Т- клітин. Отже, "імуногеном" може бути молекула, яка здатна індукувати імунну відповідь, і що стосується цього винаходу, молекула, що здатна індукувати відповідь Т-клітин. "Епітоп" Т-клітини потребує короткого пептиду, який зв'язаний із рецептором молекули МНС
Ї класу, утворюючи потрійний комплекс (альфа-ланцюг молекули МНС і класу, бета-2- мікроглобулін і пептид), який може розпізнаватися Т-клітиною, що несе відповідний Т-клітинний рецептор, який зв'язується із комплексом МНС/пептид із належної афінністю. Пептиди, які зв'язані з молекулою МНС І класу, зазвичай мають довжину в 8-14 амінокислот, і, найбільш типово, довжину в 9 амінокислот.
У людини є три різні генетичні локуси, які кодують молекули МНС І класу (молекули МНС людини мають також відношення до лейкоцитарних антигенів людини (НІ А)): НГА-А, НГ А-В і
НІГ А-С. НІ А-А"О1, НІ А-А"02 ії НІ А-А"024 є прикладами різних алелів МНС І класу, які можуть експресуватися з цих локусів.
Таблиця 1:
Частоти експресії Е для НІ А"АО24 і найбільш поширених серотипів НІ А"АО2402. Частоти отримані з частот виявлення галотипів Сх серед населення США, адаптовано з публікації (Могі і співавт., 1017-27) з використанням формули Харді-Вайнберга: Е-1-(1-2542. Детальну інформацію див. у (Спапоск і співавт., 1211-23). Частоти експресії серотипів НІ А"24 і А"2402 у всьому світі
ДАТА? 00 лЯпоняду/ С Ї77711171717171711111111111111159б6сСсСС
АТА 0 нДЯЇГ///С ЇЇ 47в1111
ПИТИ КТ; ПО ПОН: КУ
Для цілей цього винаходу посилання на послідовність ДНК означає як одноланцюгову, так і дволанцюгову ДНК. Отже, конкретна послідовність, якщо контекст на вказує на інше, відноситься до одноланцюгової ДНК такої послідовності, дуплекса такої послідовності з її комплементом (дволанцюгова ДНК) і комплементу такої послідовності. Термін "кодуюча ділянка" належить до тієї частини гена, яка або природно, або нормально кодує продукт
Зо експресії цього гена в його природному геномному оточенні, тобто, до ділянки, що кодує іп мімо природний продукт експресії гена.
Кодуюча ділянка може бути ділянкою немутованого ("нормального"), мутованого або зміненого гена, або навіть ділянкою послідовності ДНК або гена, повністю синтезованого в лабораторії з використанням методів, добре відомих фахівцям у галузі синтезу ДНК.
Термін "нуклеотидна послідовність" відноситься до гетерополімеру дезоксирибонуклеотиду.
Нуклеотидна послідовність, що кодує конкретний пептид, олігопептид або поліпептид, може зустрічатися в природі або може бути сконструйована синтетично. Загалом, сегменти ДНК, які кодують пептиди, поліпептиди та білки за цим винаходом, зібрані з фрагментів кКДНК їі коротких олігонуклеотидних лінкерів або з серії олігонулеотидів з утворенням синтетичного гена, що здатний експресуватися в рекомбінантній транскрипційній одиниці, що містить регуляторні елементи, які отримані з оперона мікроорганізму або вірусу.
Термін "продукт експресії" означає поліпептид або білок, котрий є природним трансляційним продуктом гена та будь-якої нуклеїново-кислотної послідовності, що кодує еквіваленти, які є результатом виродження генетичного коду, і, таким чином, кодує ту ж амінокислоту (ті ж амінокислоти).
Термін "фрагмент", стосовно кодуючої послідовності, означає частину ДНК, яка вміщує менш ніж повну кодуючу ділянку, і продукт експресії якої зберігає по суті ту ж біологічну функцію чи активність, що й продукт експресії повної кодуючої ділянки.
Термін "сегмент ДНК" відноситься до полімеру ДНК у формі окремого фрагмента чи як компонент більшої конструкції ДНК, що одержаний з ДНК, виділеної принаймні один раз по суті в чистій формі, тобто без забруднюючих ендогенних матеріалів та в кількості чи концентрації, яка дає змогу ідентифікувати, виконувати маніпуляції та відновлювати сегмент і його складові нуклеотидні послідовності за допомогою стандартних біохімічних методів, наприклад, з використанням вектору клонування. Такі сегменти надаються у формі відкритої рамки зчитування, без порушень внутрішніми нетрансльованими послідовностями, чи інтронів, які зазвичай присутні в еукаріотичних генах. Послідовності нетрансльованих ДНК можуть бути присутні за відкритою рамкою зчитування, де вони не заважають маніпуляціям або експресії кодуючих ділянок.
Термін "праймер" означає коротку нуклеїново-кислотну послідовність, котра може бути спарена з одним ланцюгом ДНК та надає вільний З'ОН-кінець, на якому ДНК-полімераза починає синтез дезоксирибонуклеотидного ланцюга.
Термін "промотор" означає ділянку ДНК, задіяну у зв'язуванні РНК-полімерази для ініціації транскрипції.
Термін "виділений" означає, що матеріал видаляється зі свого первісного середовища (наприклад, природного середовища, якщо він має природне походження). Наприклад, існуючий у природі полінуклеотид чи поліпептид, присутній у живих тваринах, не є. виділеним, але той самий полінуклеотид чи поліпептид, відокремлений від якихось чи всіх співіснуючих матеріалів в природній системі, є виділеним. Такі полінуклеотиди можуть бути часткою вектору, та/або такі полінуклеотиди чи поліпептиди можуть становити частину композиції і все ж таки бути виділеними, якщо такий вектор чи композиція не є частиною свого природного середовища.
Ці полінуклеотиди та рекомбінантні чи імуногенні поліпептиди, розкриті відповідно до цього винаходу, також можуть бути в "очищеній" формі. Термін "очищений" не вимагає абсолютної чистоти; скоріше він має відносне значення та може включати препарати високого ступеню очищення або препарати, які тільки частково очищені, в тому сенсі, як спеціалісти в цій галузі розуміють такі терміни. Наприклад, окремі клони, виділені з бібліотеки кДНК, були стандартним чином очищені до електрофорезної однорідності. Очищення вихідного матеріалу чи природного матеріалу принаймні на порядок величини, переважно на два-три порядки, та більш переважно, на чотири-п'ять порядків величини, чітко передбачається в цьому винаході. Крім того, заявлений поліпептид, котрий має чистоту переважно в 99.999 95, або принаймні в 99.99 чи 99.9
Фо; і навіть бажано 99 95 за масою чи більше, також чітко пропонується у винаході.
Нуклеїнові кислоти та поліпептиди як продукти експресі, що розкриваються відповідно до цього винаходу, а також вектори експресії, які вміщують такі нуклеїнові кислоти та/або такі поліпептиди, можуть бути в "збагаченій формі". Термін "збагачений" в тому вигляді, в якому він використовується тут, означає, що концентрація матеріалу принаймні приблизно в 2, 5, 10, 100 або 1000 разів перевищує його природну концентрацію (наприклад), бажано 0,01 95, за масою, принаймні краще приблизно 0,1 95 за масою. Також маються на увазі збагачені препарати приблизно в 0.5, 1, 5, 10 та 20 95 за масою. Послідовності, конструкції, вектори, клони та інші матеріали, які складають цей винахід, можуть, що більш сприятливо, бути у збагаченій чи виділений формі.
Термін "активний фрагмент" означає фрагмент, що генерує імунну реакцію (тобто, має імуногенну активність) при введенні індивідуально чи, необов'язково, з прийнятним ад'ювантом, тварині, наприклад, ссавцю, такому як кролик чи миша, і також включаючи людину, до того ж така імунна реакція має вид стимуляції Т-клітинної відповіді у тварини-реципієнта, такої як людина. Альтернативно, "активний фрагмент" також може використовуватись для індукування
Т-клітинної відповіді /лп м/го.
В цьому винаході терміни "частка", "сегмент" і "фрагмент", якщо вони використовуються 60 відносно поліпептидів, означають безперервну послідовність залишків, таких як амінокислотні залишки, причому ця послідовність утворює підгрупу більшої послідовності. Наприклад, якщо поліпептид був підданий обробці будь-якою з типових ендопептідаз, таких як трипсин або хімотрипсин, олігопептиди, одержані в результаті такої обробки, будуть представляти частки, сегменти чи фрагменти початкового поліпептиду. Це означає, що будь-який такий фрагмент буде обов'язково містити як частину своєї амінокислотної послідовності сегмент, фрагмент або частину, яка є по суті ідентичною, якщо не повністю ідентичною, послідовності від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІО МО:33, котра відповідає природним або "вихідним" білкам послідовностей від 5ЕО ІЮ
МО: 1 до БЕО ІОЮО МО:33. Якщо такі терміни використовуються стосовно полінуклеотидів, вони означають продукти, одержані після обробки зазначених полінуклеотидів будь-якою з типових ендонуклеаз.
Відповідно до цього винаходу, термін "відсоткова ідентичність" або "відсоток ідентичності" відносно послідовності означає, що послідовність порівнюється із заявленою або описаною послідовністю після вирівнювання послідовності, яка порівнюється ("Послідовність, що порівнюється"), з описаною або заявленою послідовністю ("Контрольна послідовність").
Відсоткова ідентичність визначається відповідно до наведеної нижче формули:
Відсоткова ідентичність - 100 (І -«С/А)|, де С - кількість відмінностей між Контрольною послідовністю та Послідовністю, що порівнюється, на довжині вирівнювання між Контрольною послідовністю та
Послідовністю, що порівнюється, де () кожна основа чи амінокислота в Контрольній послідовності, котра не має відповідної вирівняної основи чи амінокислоти у Послідовності, що порівнюється, і (ії) кожний розрив у Контрольній послідовності та (ії) кожна вирівняна основа чи амінокислота у Контрольній послідовності, яка відрізняється від вирівняної основи чи амінокислоти у Послідовності, що порівнюється, являє собою різницю, та К це кількість основ чи амінокислот в Контрольній послідовності на довжині вирівнювання з
Послідовністю, що порівнюється, з будь-яким розривом, утвореним в Контрольній послідовності, також зарахованим як основа чи амінокислота.
Якщо існує вирівнювання між Послідовністю, що порівнюється, та Контрольною послідовністю, для якої відсоткова ідентичність, що розрахована вище, є приблизно рівною чи більшою, ніж зазначена мінімальна Відсоткова ідентичність, то Послідовність, що порівнюється, має зазначену мінімальну відсоткову ідентичність до Контрольної послідовності, хоча можуть існувати вирівнювання, в яких розрахована, як описано вище, Відсоткова ідентичність є меншою, ніж зазначена Відсоткова ідентичність.
Первісні пептиди, що розкриваються в цьому винаході, можуть модифікуватися заміщенням одного чи кількох залишків на різних, можливо, селективних, ділянках пептидного ланцюгу, якщо не зазначено інакше. Такі заміщення можуть бути консервативного характеру, наприклад, коли одна амінокислота замінюється амінокислотою подібної структури та характеристик, тобто, коли гідрофобна амінокислота замінюється іншою гідрофобною амінокислотою. Навіть більш консервативною буде заміна амінокислот такого ж чи подібного розміру та хімічного характеру, наприклад, коли лейцин замінюється ізолейцином. В дослідженнях варіацій послідовностей в сімействах природних гомологічних білків певні амінокислотні заміщення допускаються частіше, ніж інші, і вони часто демонструють кореляцію зі схожістю за розміром, зарядом, полярністю та гідрофобністю між первісною амінокислотою та її заміною, і це є основою для визначення "консервативних заміщень".
Консервативні заміщення визначаються в цьому документі як обмін в межах однієї з наведених нижче п'яти груп: Група 1 - малі аліфатичні, неполярні чи слабо полярні залишки (Аа, зЗег, Тпг, Рго, Су); Група 2 - полярні, негативно заряджені залишки та їхні аміди (Авр, Авп,
Сім, Сіп); Група З - полярні, позитивно заряджені залишки (Ніх5, Аго, Гуз); Група 4 - великі аліфатичні неполярні залишки (Меї, ГІ ей, Пе, Маї, Сув); та Група 5 - великі ароматичні залишки (Ріє, Туг, Тгр).
Менш консервативні заміщення можуть включати заміну однієї амінокислоти іншою, котра має подібні характеристики, але дещо відрізняється за розміром, наприклад, заміна аланіну ізолейциновим залишком. Високо-неконсервативні заміни можуть включати заміщення кислої амінокислоти полярною, або навіть такою, що є основною за своїм характером. Такі "радикальні" заміщення не можуть, однак, відхилятись як потенційно неефективні, оскільки їх хімічні наслідки не є повністю прогнозованими, та радикальні заміщення також можуть несподівано призвести до сприятливих ефектів, які неможливо передбачити за простими хімічними принципами.
Безумовно, такі заміщення можуть включати структури, що відрізняються від звичайних І - бо амінокислот. Отже, Ю-амінокислоти можуть заміщуватися І-амінокислотами, котрі зазвичай виявляються в антигенних пептидах цього винаходу та все ж охоплюються розкриттям в ньому.
Крім того, амінокислоти, які мають нестандартні К-групи (тобто Е-групи інші, ніж можна знайти в 20 стандартних амінокислотах природних білків) також можуть використовуватись для заміщення, з метою отримання імуногенів та імуногенних поліпептидів, відповідно до цього винаходу.
Якщо виявляється, що заміщення в більш ніж одній позиції приводять до утворення пептиду по суті з еквівалентною чи більшою антигенною активністю, як визначено нижче, тоді комбінації цих заміщень будуть досліджуватись з метою визначення, чи мають комбіновані заміщення додатковий чи синергічний вплив на антигенність пептиду. Як правило, в пептиді замінюються одночасно не більш ніж 4 позиції.
Термін "Т-клітинна відповідь" означає специфічну проліферацію та активацію ефекторних функцій, індукованих пептидом /л мйго чи /п умо. Для ЦтТЛ, обмежених МНС класу І, ефекторними функціями можуть бути лізис клітин-мішеней із завантаженим пептидом чи пептидним прекурсором чи клітин-мішеней, природно презентуючих пептид, секреція цитокінів, переважно гамма-інтерферону, ТМЕ-альфа, або 1Л-2, індукована пептидом, секреція ефекторних молекул, переважно гранзимів чи перфоринів, індукована пептидом, або дегрануляція.
Переважно, коли ЦТЛ, специфічні відносно пептиду з послідовністю від 5ЕО ІЮ МО: 1 до
ЗЕО ІЮ МО: 33 досліджують у порівнянні із заміщеними пептидами, то концентрація пептиду, за якої заміщені пептиди досягають половини максимального росту лізису відносно фонових значень, є не більше ніж 1 мМ, переважно не більше ніж 1 мкМ, ще більш переважно не більше ніж приблизно 1 нМ, і ще більш переважно не більше ніж приблизно 100 пМ, і найбільш переважно не більше ніж приблизно 10 пМ. Переважно також, щоб заміщений пептид розпізнавався ЦТЛ, отриманими від більш ніж однієї особи, принаймні двох, і більш переважно трьох осіб.
Отже, епітопи відповідно цього винаходу можуть бути ідентичними природним пухлино- асоційованим та пухлино-специфічним епітопам або можуть включати епітопи, які відрізняються не більше ніж на 4 залишку від контрольного пептиду, оскільки вони мають по суті ідентичну антигенну активність.
Імунотерапевтичні підходи до лікування
Стимуляція імунної відповіді залежить від присутності антигенів, що сприймаються імунною системою хазяїна як чужорідна речовина. Відкриття пухлино-асоційованих антигенів зробило можливим використання імунної системи хазяїна для втручання в ріст пухлини. Зараз вивчається можливість використання для імунотерапії раку різних механізмів, як гуморальної, так і клітинної ланки імунної системи.
Специфічні елементи клітинного імунного відгуку здатні специфічно розпізнавати та знищувати пухлинні клітини. Виділення цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ) із популяції пухлино- інфільтруючих клітин або з периферичної крові говорить про те, що такі клітини відіграють важливу роль у природному імунному захисті проти раку. Особливо важливу роль у цій відповіді відіграють, зокрема, СО8-позитивні Т-клітини (ТСО8:), які розпізнають пептиди, зв'язані з молекулами головного комплексу гістосумісності | класу (МНС). Ці пептиди зазвичай складаються з 8-12 амінокислотних залишків, що отримані з білків або дефектних рибосомних продуктів (ОКІР), які містяться у цитозолі. Молекули МНС людини також визначаються як лейкоцитарні антигени людини (НІ А).
Молекули МНС | класу можна виявити в більшості клітин, що мають ядра, ці молекули презентують пептиди, які утворюються в результаті розщеплення протеолітичними ферментами переважно ендогенних, цитозольних білків чи білків ядра, продуктів ЮОКІР та великих за розміром пептидів. Однак, пептиди, одержані з ендосомальних компартментів чи екзогенних джерел, також часто зустрічаються на молекулах МНС | класу. Цей некласичний спосіб презентації молекулами І класу називається у науковій літературі крос-презентацієй.
Для того, щоб білки розпізнавалися цитотоксичними Т-лімфоцитами як пухлино-специфічні або пухлино-асоційовані антигени, та щоб їх було можливо застосовувати в терапії, необхідно створити особливі передумови. Антиген має експресуватися, головним чином, пухлинними клітинами і не експресуватися або експресуватися у порівняно невеликих кількостях нормальними здоровими тканинами. До того ж бажано, щоб відповідний антиген не тільки був присутнім у пухлині певного виду, але також був присутнім у високих концентраціях (тобто, як декілька копій відповідного пептиду на клітину). Пухлино-специфічні та пухлино-асоційовані антигени часто походять від білків, які беруть безпосередню участь у трансформації нормальної клітини в пухлинну клітину, завдяки їх функції, наприклад, в контролі клітинного циклу або бо апоптозі. Крім цього, низхідні мішені білків, що є безпосередньою причиною трансформації,
можуть мати підвищену експресію і, таким чином, можуть бути опосередковано пухлино- асоційованими. Такі опосередковано пухлино-асоційовані антигени також можуть бути мішенями у вакцинаційному підході. У обох випадках важливим є те, щоби в амінокислотній послідовності антигену були присутні епітопи, оскільки такий пептид ("їмуногенний пептид"), отриманий із пухлино-асоційованого антигену, має приводити до відповіді Т-клітин /лп м/то або /п
Уіуо.
По суті, будь-який пептид, що здатний зв'язувати молекулу МНС, може функціювати як епітоп Т-клітини. Передумовою індукції відповіді Т-клітин /л мйго або /п у/уо є присутність Т- клітин із відповідним Т-клітинним рецептором і відсутність імунологічної толерантності до цього конкретного епітопу.
Таким чином, ТАА є стартовою точкою для розробки протипухлинних вакцин. Методи ідентифікації та визначення характеристик ТАА базуються на використанні ЦТЛ, які можна виділити з організму пацієнтів або здорових суб'єктів, або вони грунтуються на генерації різних профілів транскрипції або різному характері експресії пептидів тканинами пухлин і нормальними тканинами (Гетитеї і співавт., 450-54М/еіпзопепк і співавт., 5818-27).
Проте ідентифікація генів, які надмірно експресуються пухлинними тканинами або лініями клітин пухлин людини, або селективно експресуються в таких тканинах або клітинних лініях, не дає точної інформації щодо використання антигенів, що кодуються цими генами, в імунній терапії. Причиною цього є те, що тільки окрема субпопуляція епітопів цих антигенів придатна для такого застосування, оскільки має бути присутня Т-клітина з відповідним ТКР і імунологічна толерантність відносно цього епітопу повинна бути відсутньою або мінімальною. Таким чином, важливо вибрати тільки такі пептиди з надмірно експресованих або селективно експресованих білків, які презентуються зв'язаними з молекулами МНС, проти яких можливо знайти функціонуючу Т-клітину. Така функціонуюча Т-клітина визначається як Т-клітина, яка при стимуляції конкретним антигеном може бути клонована і здатна виконувати функції ефектора
Сефекторна Т-клітина").
Т-хелперні клітини відіграють важливу роль в регуляції ефекторної функції ЦтТЛ у протипухлинному імунітеті. Епітопи Т-хелперів, які запускають відповідь цих клітин типу Тні підтримують ефекторні функції СО8-позитивних клітин Т-кілерів, котрі включають цитотоксичні
Зо функції, спрямовані проти клітин пухлини, що експресують комплекси пухлино-асоційованого пептиду/МНеС на поверхнях своїх клітин. У такий спосіб епітопи пухлино-асоційованих пептидів
Т-хелперів самостійно або в комбінації з іншими пухлино-асоційованих пептидами можуть служити активними фармацевтичними інгредієнтами композицій вакцин, які стимулюють протипухлинні імунні реакції.
Оскільки обидва типи реакцій, залежні від СО8 та СО4, спільно та синергічно роблять свій внесок у протипухлинну дію, для розробки протипухлинних вакцин важливими є ідентифікація та характеристика пухлино-асоційованих антигенів, які розпізнаються СО8-позитивними. ЦТЛ (молекули МН І класу) чи СОВ4- позитивними ЦТЛ (молекули МНС ІІ класу). Отже, метою цього винаходу є в розробка композицій пептидів, які вміщують пептиди, що зв'язуються з комплексами МНС будь-якого класу.
Беручи до уваги серйозні побічні ефекти і витрати, пов'язані з лікуванням раку, існує нагальна потреба у кращих методах прогнозування і діагностики. Отже, є потреба в ідентифікації інших чинників, які виконують роль біомаркерів раку взагалі і раку шлунка зокрема.
Отже, існує потреба ідентифікувати фактори, які можливо буде використовувати для лікування раку взагалі і раку шлунка зокрема.
До того ж, немає стандарту лікування пацієнтів, хворих на рак шлунка з біохімічним рецидивом після радикальної простатектомії, зазвичай обумовленим залишковою пухлиною іп 5йи за наявності росту місцево-поширеної пухлини. Бажано розробити нові терапевтичні підходи, що забезпечать більш низьку захворюваність при аналогічній терапевтичній ефективності відносно існуючих терапевтичних підходів.
Предметом цього винаходу є пептиди для лікування раку шлунка та інших пухлин, які експресують на високому рівні пептиди за винаходом. Ці пептиди, за даними мас-спектрометрії, презентуються природно молекулами НІ А на зразках тканин первинного раку шлунка (див. приклад 1 і фігуру 1).
Було показано, що вихідний ген, із якого отримані пептиди, дуже надмірно експресується у випадку раку шлунка, нирково-клітинної карциноми, раку товстої кишки, недрібноклітинного раку легенів, аденокарциноми, раку передміхурової залози, доброякісної пухлини та злоякісної меланоми у порівнянні з нормальними тканинами (див. приклад 2 і фігуру 2), що свідчить про високий ступінь зв'язку пептиду з пухлиною, тобто, ці пептиди у значній мірі презентуються на 60 тканинах пухлини, але не на нормальних тканинах.
Зв'язані з НІ А пептиди розпізнаються імунною системою, а саме Т-лімфоцитами/1- клітинами. Т-клітини можуть руйнувати клітини, що презентують розпізнаний комплекс
НГ А/пептид, наприклад, клітини раку шлунка, що презентують отримані пептиди.
Було показано, що всі пептиди, які були сумісні з платформою валідації, - див. приклад 3,- цього винаходу, здатні стимулювати відповідь Т-клітин (див. Приклад З і Фігуру 3). Отже, пептиди можуть використовуватись для генерації імунної відповіді організму пацієнта, завдяки чому клітини пухлини можуть бути зруйновані. Імунна відповідь організму пацієнта може індукуватися прямим введенням пацієнту описаних пептидів або відповідних прекурсорних речовин (наприклад, подовжених пептидів, білків або нуклеїнових кислот, які кодують ці пептиди), ідеально в комбінації з агентом, що підвищує імунну реакцію (тобто, ад'юванта).
Можна очікувати, що імунна відповідь, що виникає в результаті такої терапевтичної вакцинації, є високо специфічною відносно клітин пухлини, оскільки пептиди-мішені за цим винаходом не є присутніми на нормальних тканинах у достатній кількості копій, що попереджає ризик небажаних аутоімунних реакцій проти нормальних клітин в організмі пацієнта.
Фармацевтичні композиції включають пептиди або у вільній формі, або у формі фармацевтично прийнятної солі. Термін "фармацевтично прийнятна сіль" в тому виді, в якому він використовується тут, означає похідну сполуку розкритих пептидів, в якій пептид модифікується шляхом створення кислої чи основної солі речовини. Наприклад, кислі солі готуються з вільної основи (як правило, де нейтральна форма лікарського засобу має нейтральну -МН2-групу), за участю реакції з прийнятною кислотою. Прийнятні кислоти для приготування кислих солей включають органічні кислоти, такі, наприклад, як оцтова кислота, пропіонова кислота, гліколева кислота, піровиноградна кислота, щавлева кислота, яблучна кислота, малонова кислота, бурштинова кислота, малеїнова кислота, фумарова кислота, винна кислота, лимонна кислота, бензойна кислота, корична кислота, мигдальна кислота, метансульфокислота, етансульфокислота, р-толуолсульфокислота, саліцилова кислота і т. ін., а також неорганічні кислоти, наприклад, соляна кислота, бромисто-воднева кислота, сірчана кислота, азотна кислота, фосфорна кислота і т. ін. | навпаки, приготування основних солей кислотних компонентів, які можуть бути присутніми на пептиді, здійснюється з використанням фармацевтично прийнятної основи, такої як гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид амонію, гідроксид кальцію, триметиламін і тому подібні.
В особливо переважному втіленні фармацевтичні композиції вміщують пептиди у вигляді солей оцтової кислоти (ацетати) або соляної кислоти (хлориди).
На додаток до можливості використання для лікування раку, пептиди за цим винаходом можуть також використовуватися як діагностичні реактиви. Оскільки пептиди генерувалися з клітин раку шлунка і оскільки було визначено, що ці пептиди не є присутніми у нормальних тканинах, ці пептиди можуть використовуватися для діагностики наявності раку.
Присутність пептидів за цим винаходом на біоптатах тканин може допомогти патоморфологу в діагностуванні раку. Виявлення певних пептидів за допомогою антитіл, мас-спектрометрії або інших методів, відомих фахівцям у цій галузі, може дати патоморфологу інформацію, чи є тканина злоякісною або запаленою або взагалі ураженою хворобою. Наявність груп пептидів може дозволити віднести хворі тканини до певного класу чи підкласу.
Виявлення пептидів на зразках хворої тканини дає можливість прийняти рішення відносно користі від методів лікування за участю імунної системи, особливо якщо відомо або передбачається, що Т-лімфоцити причетні до механізму дії. Втрата експресії комплексом МНС є добре відомим механізмом, за яким інфіковані або злоякісні клітини уникають імунного контролю. Отже, наявність пептидів свідчить про те, що цей механізм не використовується клітинами, що аналізуються.
Пептиди за цим винаходом можливо використовувати для аналізу відповіді лімфоцитів на дію таких пептидів, такої як реакція Т-клітин або відповідь антитіл на пептид або комплекс пептиду і молекул МНС. Ці відповіді лімфоцитів можливо використовувати як прогностичні маркери для прийняття рішень щодо наступних терапевтичних дій. Ці відповіді можна також використовувати як сурогатні маркери в імунотерапевтичних підходах, що мають на меті викликати відповіді лімфоцитів у різний спосіб, наприклад, вакцинацією білками, нуклеїновими кислотами, аутологічними матеріалами, адоптивне перенесення лімфоцитів. В закладах, де застосовують генну терапію, для оцінки побічних ефектів рекомендується проаналізувати реакції лімфоцитів на пептиди. Моніторинг реакцій лімфоцитів може також бути цінним інструментом під час подальшого спостереження після трансплантації, наприклад, для виявлення реакцій "трансплантат проти хазяїна" та "хазяїн проти трансплантата".
Ці пептиди можуть використовуватися для продукції і розробки антитіл, специфічних до бо комплексів МНС/пептид. Вони можуть застосовуватися для лікування, націлюючи токсини або радіоактивні речовини на хворі тканини. Іншим використанням цих антитіл може бути націлювання радіонуклідів на хворі тканини з метою формування зображень, таких як позитронна емісійна томографія (ПЕТ). Таке використання може виявляти невеликі метастази або визначати розмір і точну локалізацію хворих тканин.
Крім того, вони можуть використовуватися для підтвердження патоморфологічного діагнозу: рак на основі дослідження біоптату.
У Таблиці 2 описані пептиди за цим винаходом, їх відповідні «ЕС ІЮ МО: і білки, з яких можуть походити ці пептиди. Всі пептиди зв'язуються з алелями НІ А А"024.
Таблиця 2:
Пептиди за цим винаходом 1116 |ММРІТ-О0Т ЇУМУ5ОУТРІТЕ | 0ММРЯ (СС 8 |МЕУВ-001 ф(УУТт5УО0!ї МРЕВ: //-::КЗ ГГ 7.98 |8МСА001 |НУКРТРІМЕ / 05МС4777777/77/777777777711
Додаткові перспективні НГА А"024 пептиди за винаходом 11741 ФОМАЮСТО002 (АУРТУКЕУМЕЇГ//ЗГ ЇЇ 77777771 60 |ТМРАББАО0Ї ОМУТКУБАМ 0 |(ТмМР8554Ї7/7/: С: С::Г
У іншому втіленні цього винаходу розкриваються як засіб проти раку шлунка пептиди, що зв'язуються з НА А"02. Для людей, що є А"02- та/або А"24-позитивними, суміші пептидів, розкритих у винаході, можуть застосовуватися для лікування раку шлунка. Переважними є суміші від 2 до 20 пептидів і суміші 2, 3, 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 191 20 пептидів. 1166 |РАР-0О03 0 ЇУМУОММІМ ВАР 68 |СО1І6АЗ-0О02 (Р ООБАММ //СОбАЗЇГС7С/С/С/С/С/СС777777777777777:7Г 1.69 |СО1І6АЗ-003 |МШОСОУЕС //СОбАЗ7С7С7/С/С/С/С/СС77777777777777747
80 |СЕР25О-001 |БІАЕММТО 0 СЕР2БОГ//:////:///еС у 86 |ТОР3О04 //// |МІМООТТТМ. 0ТОРгА7777777777777СССсС 89 фАНВ-ОСТ ///// ДТОЕШТУМ // АНЯ//::///-:К/Ф/-:: Р 90 |ссМві002 |ШОММОМ сом 77777777
Білок циклу 2 поділу клітин (СОС2)
Серин/греонін кіназа СОС2, відома також під назвою Сакі (циклін-залежна кіназа 1) відіграє ключову роль у контролі клітинного циклу. Відомо, що вона є головним регулятором переходу
С2/М клітинного циклу. У кінці інтерфази вона зв'язується з циклінами А-типу. Після руйнування ядерної оболонки цикліни А-типу заміщуються цикліном В, який утворює разом із Сас2 фактор, що стимулює мітоз (МРЕ). Фактор МРЕ регулює проходження клітин по мітотичному циклу.
Функція кінази Сас2 у процесі мітозу не дублюється нічим і не може компенсуватися активністю інших протеїнкіназ, таких як Сакаг, 4 та 6. На протилежність цьому, повідомлялося, що Саса2 виявляє активність під час інших фаз клітинного циклу, також таких як 1/5 перехід, і що вона здатна заміняти "Сак інтерфази". Отже, припускається, що Сас2 є єдиною ключовою
Сак клітинного циклу.
Надмірна експресія Сас2 була виявлена в клітинах декількох видів пухлин, причому це часто було зв'язано з несприятливим прогнозом. Серед них карцинома передміхурової залози, карциноми порожнини рота, плоскоклітинного раку порожнини рота (О55СС), гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) (Оіап і співавт.), пов'язаної з Н. руол МАЇ Т-лімфоми (Вапегієєеє і співавт., 217-25) і карциноми товстої кишки (Уавиї і співавт., 36-41). У випадку раку шлунка повідомлялось про надмірну експресію та/або підвищену активність, що може бути причиною виникнення хвороби.
Інгібітори Сас2 та інших Сак розглядались як "кандидати у лікарський засіб" для терапії раку (ЗПаріго 1770-83).
Білок веретена поділу, що асоційований із аутосомною рецесивною первинною мікроцефалією (АРМ)
Аномальний ген аутосомної первинної мікроцефалії (А5РМ), що кодує білок веретена поділу, є у людини ортологом гена азр Огозорнпіа. Він бере участь в регуляції розвитку нервової клітини, і його мутації призводять до аутосомної рецесивної первинної мікроцефалії. Ген АБРМ локалізований у полюсах веретена під час мітозу. Підвищену експресію гена АБРМ запропонували використовувати як маркер і потенційну терапевтичну мішень при гліобластомі.
Опосередкований 5іРНК "нокдаун" інгібує проліферацію клітин пухлини і нервових стовбурових
Зо клітин. Підвищена експресія гена АЗРМ може також передбачити підвищений інвазивний/метастатичний потенціал, ранній рецидив пухлини і несприятливий прогноз розвитку гепатоцелюлярної карциноми. Ген АБРМ показав підвищену експресію в іморталізованих клітинах і тканинах недрібноклітинного раку легенів (Чипу, Свої та Кіт 703-13).
Матричні металопротеїнази З (ММРЗ)
ММРЗ, яка має також назву прожелатиназа або стромелізин 1, є ендопептидазою, що розщеплює такі компоненти позаклітинного матриксу (ЕСМ) як фібронектин, ламінін, еластин, коров'ячий білок протеогліканів і неспіральні ланцюги колагену. ММР є важливим компонентом кількох фізіологічних процесів, що потребують перегрупування ЕСМ, таких як міграція клітин під час ембріогенезу, реконструювання тканин, васкуляризація, інволюція молочної залози та загоєння ран. ММРЗ також відіграє певну роль у агрегації тромбоцитів. Клінічні прояви патологічного стану, що охоплюють підвищену експресію і секрецію ММРЗ, включають запальні стани і рак. ММРЗ має підвищену експресію в деяких пухлинах і відіграє важливу роль у епітеліально-мезенхімальному переході (ЕМП). Вона також робить внесок у ранні стадії канцерогенезу, запускаючи епігенетичні зміни, які призводять до злоякісного фенотипу (І оспег і співавт., 180-93). Було показано, що поліморфізм и промотора ММРЗ, що зв'язані з рівнями експресії впливають на ризики і прогноз для деяких видів раку, таких як аденокарцинома стравоходу (Вгадригу і співавт., 793-98) і плоскоклітинний рак порожнини рота (Маїгакіагів5 і співавт., 4095-100) (Гіи ї співавт., 430-35). У Н. руіогі-позитивних пацієнтів, хворих на рак шлунка з підвищеним рівнем ММРЗ і ММР?7 у сироватці, спостерігались вищі рівні інвазії лімфатичних вузлів і коротше виживання. У когорті із 74 пацієнтів, які мають рак шлунка, ММРЗ експресувався у 27 95 випадків (Миггау і співавт., 791-97).
Ген о-Меї
Ген с-Меї є посередником потенціально онкогенної активності фактора росту гепатоцитів (НОРУфактора розсіювання, у тому числі сприянню клітинному росту, рухливості клітин, коротшому виживанню, деградації позаклітинного матриксу і ангіогенезу. Зв'язування НОЕ активує низхідні сигнальні шляхи, включаючи Ка5з, фосфатиділінозитол 3'-кіназний, фосфоліпазний Су і міоген-активовані протеїнкіназні шляхи (Обопд і співавт., 5911-18; Ригде і співавт., 10722-27; Ешде, 2папд та Мападе Ууоцде 5582-89; Мопіезапо і співавт., 355-65; Маїаіпі і співавт., 501-04; Роплено і співавт., 4600-08). с-Меї експресується переважно у клітинах епітелію. Онкогенна активація с-Меї (що також відбувається в неепітеліальних тканинах злоякісних пухлин) може відбуватися в результаті ампліфікації/надмірної експресії, активуючих мутацій, переходу на НоОЕ/с-Меї аутокринне зачароване коло або конститутивне фосфорилювання. 1147-54; Реїтасіпі і співавт., 7739-49; Різспег і співавт., 733-39; Кооспекроиг і співавт., 5391-98;1Ї і співавт., 8125-35; МашіїК і співавт., 41-59;Оіап і співавт., 589-96;Ратіге? і співавт., 6635-44; ТИСК і співавт., 225-32) (МаКаїдаула і співавт., 3699-705). Конститутивна активація с-Меї в організмі трансгенних мишей, у яких спостерігається надмірна експресія НОБЕ,
Зо сприяє онкогенезу широкого спектру (ТаКауата і співавт., 701-06; УМапуд і співавт., 1023-34).
Сайленсинг МЕТ приводить до інгібування росту пухлин і метастазування (Согзо і співавт., 684- 93). Ампліфікація МЕТ була пов'язана прогресуванням раку шлунка людини (І іп і співавт., 5680- 89). (уоКолакі, Хавзиї і Тапага 49-95).
Убіквітин-карбоксил-термінальна гідролаза І 5 (ШСНІ 5)
ОСНІ 5, відома також під назвою убіквітин-карбоксил-термінальна гідролаза (ШСНЗ7) або
ІМО8ОК, є протеасомо-асоційованою деубіквітиназою. Вона розбирає зв'язані з білком поліубіквітинові ланцюги, починаючи з дистального кінця шляхом розщеплення ізопептидного зв'язку між С-термінальними Су576 і І уз48 (Мібпіо і співавт., 855-60). У ядрі ОСНІ 5 утворює зв'язок із Іїпо80 хроматин-ремоделюючим комплексом. Після зв'язування протеасоми він активується і може сприяти управлінню процесом транскрипції або репарації ДНК, яка, як припускається, опосередкована Іпов80 і протеасомою.
Специфічні до убіквітину протеази, такі як ОСНІ 5, беруть участь у декількох процесах, таких як управління проходженням клітинного циклу, диференціація, реплікація і репарація ДНК, транскрипція, контроль якості білка, імунна відповідь і апоптоз. ОСНІ5 може сприяти злоякісному переродженню. Його активність, як було показано, підвищується у клітинах карциноми шийки матки у порівнянні з прилеглими нормальними тканинами. Можливо знизити активність убіквітину і таким чином стабілізувати рецептор ТОЕ-бета та його медіатори по низхідній, транскрипційні фактори тай, таким чином активуючи ТОЕ-бета-сигнальний шлях.
Активація сигнального шляху за участю ТОЕ-бета може діяти як промотор пухлини на пізніх стадіях раку, хоча він має подвійну функцію і може також бути супресором пухлинного росту на ранніх стадіях та перед ініціацією (Віегіе і Моз5е5 29-40; Ногпіоп і співавт., 138-43;УМіскК5 і співавт., 8080-84 УМіскз5 і співавт., 761-633).
Макрофаг-стимулюючий білковий рецептор (М5Т1К)
Рецептор М5ТІК (інакше КОМ) є членом сімейства Меї присутніх на поверхні клітин рецепторів тирозинових кіназ і головним чином експресується на епітеліальних клітинах і макрофагах. М5ТІК може індукувати міграцію, інвазію, проліферацію і виживання клітини у відповідь на її ліганд. Були описані його онкогенні властивості /п м/о, а також у моделях // у/уо у тварин, і часто спостерігається його дерегуляція у хворих на рак людей (Юиззацй і ВеПоп. 2009).
Клінічні дослідження показали, що надмірна експресія М5ТІК пов'язана із несприятливим бо прогнозом і метастазами. Експресія М5ТІК є значною у тканинах раку і відповідних паранеопластичних тканинах, але не спостерігається у нормальній слизовій оболонці шлунка (2/пои і співавт., 236-40). "Нокдаун" М5Т1К в клітинах раку передміхурової залози приводить до зниження хемотаксису клітин ендотелію /л міго і до уповільнення росту пухлини і зниження щільності мікросудин після ортотопічної трансплантації в передміхурову залозу /л м/о. віРНкК- опосередкований нокдаун МТК у висококанцерогенній лінії клітин раку товстої кишки приводив до зниження проліферації у порівнянні з контрольними клітинами.
Кінезиноподібний білок (КІР2С)
КІР2С це деполімераза мікротрубочок, що регулює належне їх прикріплення до кінетохора під час формування веретена поділу. Це є важливим для сегрегації хромосом в анафазі і може бути необхідним для координації початку розщеплення сестринських хроматид. Порушення прикріплення мікротрубочок до кінетохора призводить до порушення сегрегації хромосом і анеуплоїдії, які спостерігаються в найбільш солідних пухлинах (Мапеу і співавт., 67-131;Мооге і
Могдетап 537-46). КІР2С є надмірно експресованим у клітинах раку молочної залози (Зпіто і співавт., 62-70), раку товстої кишки, колоректального раку і раку шлунка (МаКатига і співавт., 543-49). Лінія клітин раку шлунка (А2521), яка стабільно експресує КІБР2С, показала підвищену проліферацію і міграцію у порівнянні з клітинами з імітованою трансфекцісєю. Підвищена експресія КІБ2С клітинами раку шлунка може свідчити про інвазію лімфатичних вузлів, метастази в лімфатичні вузли і несприятливий прогноз. Обробка клітин раку молочної залози короткими інтерферуючими РНК проти КІР2С інгібує їхній ріст.
Білки 4 структурної підтримки хромосом (5МС4)
ЗМО-білки є хромосомними АТфФфазами, що відіграють певну роль в організації вищих порядків структури хромосом і її динаміці. 5МС4 є ключовим компонентом конденсинового комплексу, що бере участь у конденсації хроматину, і він також зв'язаний із сегрегацією хромосом і репарацією ДНК і підтримкою хромати нового скелету. Було показано, що ген ЗМС4 експресується на високому рівні у нормальній передміхуровій і слинній залозі, дуже слабо у товстій кишці, підшлунковій залозі і тонкій кишці і взагалі не експресується в інших тканинах.
Експресія РНК на високому рівні спостерігалася у багатьох лініях клітин раку і зразках ракових тканин, включаючи рак молочної залози, передміхурової залози, товстої кишки і підшлункової залози (Едіапа і співавт., 5929-34).
Зо Рецептор 2 ефрину А (ЕРАН2)
Ефринові рецептори - це унікальне сімейство рецепторів тирозинкіназ (КТК), які відіграють головну роль в формування органів і систем ембріону, нейронному націлюванні та розвитку сосудів під час нормального ембріогенезу. Стимуляція ЕрпА?2 його лігандом (ефрин-Аї1) приводить до автофосфорилювання ЕрпА2, ця стимуляція змінює напрямок онкогенної трансформації. Ефринові рецептори та їх ліганди, ефрини, часто експресуються на високому рівні при самих різних видах раку. Рецептор ЕрпА2 часто експресусться на високому рівні і функціонально змінюється в клітинах агресивних пухлин. Вважають, що він сприяє росту пухлини шляхом підвищення адгезії клітини до позаклітинного матриксу, без'якірного росту і ангіогенезу. Надмірна експресія ЕрпАг і ЕрпгіпА-і була виявлена у тканинах раку шлунка, що корелювало з глибиною інвазії пухлини, стадіями поширення пухлини (ТММ), метастазуванням у лімфатичні вузли і несприятливим прогнозом (Упап і співавт., 2410-17).
АТАР2
АТАЮ?2 (відомий також як АМССА) є новим членом сімейства білків, що є АТФазами
АдААж. Він підсилює транскрипційну активність андрогенового рецептора (АК) і естрогенового рецептора (ЕК), що приводить до транскрипції генів, включаючи ІСЕ1ЕК, ІН5Б-2,
ЗОКІ і виживання (АК) і цикліну Ю1, с-тус і Е2Е1 (ЕК), відповідно. Він також збільшує транскрипційну активність с-Мус.
Експресія АТАбБАІ2 є високою у декількох пухлинах людини, таких як рак молочної залози, рак передміхурової залози і остеосаркома. Така експресія пов'язана з несприятливим прогнозом.
АМІ 9
Несподівано, цей білок був описаний як вихідний білок, і доступні лише неякісні і дуже обмежені дані про білок АМІ 9 і про функцію відповідного гена.
Колаген альфа-1 (ХІЇ) (Со 12А1)
Колаген альфа-1 (ХІЇ) є білком, амінокислотну послідовність альфа-1 ланцюга якого кодує ген СОЇ 12А1. Цей ген кодує альфа-ланцюг колагену типу ХІЇ, члена сімейства колагенів ЕАСІТ (фібрил-асоційованих колагенів із потрійною колагенової спіраллю). Колаген типу Хі! є гомотримером, який, як було виявлено, асоційований із колагеном типу І, причому ця асоціація, як вважається, модифікує взаємодію між фібрилами колагену І ї оточуючим матриксом. Були ідентифіковані альтернативні сплайс-варіанти транскрипта, що кодує різні ізоформи. 60 Колаген альфа-З(МІ) (СОЇ бАЗ)
СО бАЗ кодує альфа-3 ланцюг, один із трьох альфа-ланцюгів колагену типу МІ. Було показано, що домени білку зв'язують білки позаклітинного матриксу. Ця взаємодія пояснює важливість цього колагену в організації компонентів матриксу. Ремоделювання позаклітинного матриксу шляхом надмірної експресії колагену МІ сприяє розвитку резистентності клітин раку яєчника до дії цисплатину. Присутність колагену МІ має зв'язок із ступенем злоякісності пухлини, прогностичним фактором для раку яєчника (Зпептап -В а 51 і співавт., 377-86). СОЇ бАЗ надмірно експресувався в тканинах колоректальної пухлини (тій і співавт., 1452-64), карциноми слинної залози (І еїмо і співавт., 104-13) і інакше експресувався у хворих на рак шлунка (ХУапоа і співавт., 1033-40). СОЇ бАЗ був ідентифікований як один із семи генів із пухлино- специфічними сплайс-варіантами. Підтверджені пухлино-специфічні змінення сплайсингу були послідовними, даючи змогу легко розділити нормальні і ракові зразки і у деяких випадках навіть зразки різних стадій розвитку пухлини (ТПогзеп і співавт., 1214-24).
Анемія Фанконі, комплементаційна група І (ЕАМСІ)
Білок РГАМСІ локалізується у хроматин у відповідь на ушкодження ДНК і бере участь у репарації ДНК (Зтодоглему5Ка і співавт., 289-301). Мутації у гені ЕАМСІ є причиною анемії
Фанконі, генетично гетерогенного рецесивного захворювання, для якого характерні цитогенетична нестабільність, гіперчутливість до агентів, що зшивають ДНК, висока кількість розривів хромосом і дефектність репарацій ДНК. Змінений сплайсинг ЕАМСІ приводить до двох шляхів сплайсинга транскрипта, що кодує різні ізоформи.
Білок теплового шоку 90 кДа бета-1 (НБРООВІ1)
Н5РОО (відомий також під назвою білка 94, що регулюється глюкозою, Сгр9о4), член 1, належить до групи білків людини, що забезпечують коректне посттрансляційне згортання білкових молекул. Він бере участь у ЕК (ендоплазматичний ретикулум) -асоційованих процесах: трансляції, контролю якості білка і ЕК-асоційованої деградації (ЕКАЮ), ЕК-стрес чутливості та зв'язування / утримання кальцію в ЕК (Спгізіапзоп і співавт., 272-82;Ри і Ї ее 741-44). НБРОО містить послідовність КОЕЇ.,, типову для білків, що утримують ЕК, але вона також є присутньою на поверхні пухлинних клітин (АшШтеуег і співавт., 340-49), так само як і поза клітиною. НОР (білки теплового шоку), як відомо, вивільняються з некротичних (але не апоптотичних) клітин і клітин, що були піддані різним видам стресу, таким як тепловий і окислювальний шок, і їх можна
Зо виявити у кровообігу (Вази і співавт., 1539-46;Т5ап і Сао 274-79). Позаклітинно Н5РОО модулює (головним чином, стимулює) імунні відповіді і бере участь у презентації антигенів. На поверхні клітин він може відігравати роль рецептора входження патогену та/або сигналювання (Сабапез і співавт., 2827-38). У разі пухлино-специфічної експресії на поверхні клітини або вивільнення з неї він може індукувати протипухлинний імунітет (2пепуд і співавт., 6731-35). Було продемонстровано, що вакцини на основі Н5РОО імунізують проти раку та інфекційних хвороб у дослідженнях ефективності як при профілактиці, так і при лікуванні (див. огляд Воїіпаззапі і
Ваїаїї 1185-99; Савіеїї і співавт., 227-33; МигеПпіа, сопо, і Саідегуиооа 1019-30)). Проте НБ5РОО може також розглядатися як мішень для протипухлинної терапії, оскільки 1) його вміст корелює з прогресуванням пухлини і приводить до резистентності відносно апоптозу, а також до опромінення або хіміотерапії і 2) він у великій кількості експресується в багатьох пухлинах, включаючи рак шлунка, остеосаркому (Сио і співавт., 62-67), рак молочної залози (Нодогома і співавт., 31-35). Надмірна експресія Н5РОО пов'язана з агресивністю пухлин і несприятливим прогнозом для хворих на рак шлунка (Умапу, Умапд, і Міпуд 35-41; 2Пепд і співавт., 1042-49).
Знижений рівень експресії Н5РОО у клітинах раку шлунка приводить до апоптозу ракових клітин (Зпенм, Пи, і Гап е1096).
МОсСб6
МИС експресується клітинами слизової оболонки. Його головна функція, як вважається, слугувати засобом захисту уразливих епітеліальних поверхонь від руйнівної дії постійного впливу широкого діапазону ендогенних їдких або протеолітичних агентів (Тогібага і співавт., 1997). МОСб може також відігравати роль в епітеліальному органогенезі (Кеїа і Наїтіз, 1999).
Була виявлена експресія МИОСб в нормальній слизовій оболонці шлунка. Він надмірно експресується тканинами деяких видів пухлин, таких як аденома і карцинома товстої і тонкої кишки, карцинома легенів (Нататоїо і співавт., 891-96), колоректальні поліпи (Вагтап і співавт., 210-18), рак молочної залози (Регеїга і співавт., 210-113), в той час як він не експресується у відповідних нормальних тканинах. Припускається, що висока швидкість експресії МОСб у ракових пухлинах слизових оболонок діє як бар'єр для розповсюдження пухлини, що приводить до їх менш агресивної біологічної поведінки (Маїхикійа і співавт., 26-36).
Експресія МОСб була більш низькою у карциномах шлунка, ніж в аденомах або нормальних слизових оболонках, і обернено залежить від розміру пухлини, її глибини і ступеню інвазії, бо лімфатичної і венозної інвазії, метастазів у лімфатичні вузли і стадії за класифікацією ШІСС.
Низька експресія МОСб може сприяти злоякісному переродженню клітин епітелію шлунка і лежати в основі росту, інвазії, метастазування і диференціації карцином шлунка (2пепа і співавт., 817-23). Є також докази того, що інфекція Неїїсобасіег руїогі, одна з головних причин розвитку карцином шлунка, зв'язана зі зниженою експресією МОСЄ (Капоа і співавт., 29-355УМапа і
Еапа 425-331).
Білок кінетохора Миї2
Ген МОБ2 (СОСА-1) кодує білок, що є дуже подібним до дріжджового Миї2, компонента стабільного білкового комплексу, асоційованого з центромерою. Дріжджовий Миї2 зникає із центромери під час профази мейозу, коли центромери втрачають свій зв'язок із полюсами веретена. Він відіграє регуляторну роль в сегрегації хромосом. Було показано, що мігРнК сурвівіну і пМиї2 здійснюють тимчасовий "нокдаун" їхніх МРНК, спричиняючи багатоядерність і загибель клітин завдяки затримці клітини в мітозі, відповідно (Модпуеп і співавт., 394-403). МИС і
Неєї необхідні для організації стабільних сайтів зв'язування на плюс-кінці мікротрубочок на зовнішній мембрані, які необхідні для стабільних сил у напрямку полюсів для біологічної орієнтації на кінетохорах (Оеіиса і співавт., 519-31). Було виявлено, що білок Миї2 експресується у великій кількості в пухлинах МЗСІ С, що зв'язано з несприятливим прогнозом (Науата і співавт., 10339-48), і в тканинах раку шийки матки (Магіп і співавт., 3333-59). У видалених хірургічно тканинах раку шлунка (дифузного типу, б, кишкового типу, 4) 2 варіанти
МОР2 експресуються на високому рівні. Припускається, що альтернативні сплайс-варіанти, виявлені у цьому дослідженні, потенційно придатні для використання як діагностичні маркери та/або нові мішені для протиракової терапії (Оппита і співавт., 57-68).
Було виявлено, що 5іРНК-опосередкований "нокдаун" інгібує проліферацію та індукцію апоптозу в тканинах М5СІ С, раку яєчника, раку шийки матки, раку шлунка, колоректального раку і гліоми (Капеко і співавт., 1235-40).
Ліпід-фосфат-фосфогідролаза 2 (РРАР2С)
Фосфатази фосфатидної кислоти (РАР) сприяють перетворенню фосфатидної кислоти в діацилгліцерин і беруть участь у синтезі гліцероліпідів сіє полю, а також у активованій рецепторами передачі сигналів, опосередкованій фосфоліпазою ОО. Повідомлялося про три альтернативні сплайс-варіанти транскрипта, що кодують певні ізоформи. Активність РРАР2С є
Зо підвищеною у трансформованих первинних зрілих мезенхімальних стовбурових клітинах (М5С) і тканинах багатьох видів пухлин у людини. Це може бути необхідним для підвищеної проліферації клітин. Підвищена експресія РРАР2С, але не каталітично неактивного мутанта, приводила до передчасного входу у 5-фазу, що супроводжувалось передчасним накопиченням цикліну А. "Нокдаун" зменшує проліферацію клітин, відтерміновуючи вхід у 5-фазу (Ріападап і співав. 249-600). 405 рибосомальний білок 511 є білком (КРБ511)
Рибосоми складаються з малих 405 субодиниць і великих 605 субодиниць. Разом ці субодиниці складаються з 4 видів РНК і приблизно 80 різних за структурою білків. Ген КР511 кодує рибосомальний білок, який є компонентом 408-субодиниці. КРО11 був одним із шести генів, виявлених під час скринінгу на фекальні маркери на основі РНК для діагностики колоректального раку. Його знайшли тільки у фекальних колоноцитах пацієнтів, хворих на рак (хУайїта і співавт., 1029-37).
ЕЗ убіквітин-лігаза Земеп іп архепііа, гомолог 2 (ТАН)
ЗІАН2 є ЕЗ убіквітинлігазою. Серед її субстратів є бета-катенін, ТКАЕ2 і ОСС (загублена алель, що містить ген колоректального раку) (Набреїйай і співавт., 5756-65;Ни і Реагоп 724- 32;Макауата, СО), і Копаї 443-51). БІАН2 також веде до руйнування ядерного білка герр8б, що приводить до аброгації затримки клітини в мітозі, індукованої підвищеною експресією цього білка (52с7ерапом/уєКі і співавт., 485-90). 5ІАН2 виявляє як пухлино-, так і метастазо- стимулюючими властивостями, через принаймні два шляхи (див. огляд МаКауата, О)і, і Копаї 443-51): По-перше, він приводить до убіквітинації і деградації білків шляхом гіпоксичної відповіді, які приводять до підвищеної транскрипційної активності індукованих гіпоксією факторів (НІЕ) (МаКауата, О)і, і Копаї 443-51І)(Саї7адо і співав. 85-91).
По-друге, він пригнічує Зргошу2г, специфічний інгібітор сигнального шляху Каз/ЕКК.
Для активності БІАН2 спостерігається кореляція з розвитком пухлин підшлункової залози, ймовірно, за рахунок його позитивного впливу на Каз-сигнальний шлях (МаКауата, О)і, і Копаї 443-51).
Хоча роль 5ІАН2 при раку дещо суперечлива, деякі звіти описують зв'язок низьких рівнів
ЗІАНЕІ із більш несприятливим прогнозом або терапевтичною відповіддю (Сопіа|опіеєгі і саівавт. 2959-68) (дапзеп і співавт., 263-71), інші демонструють пухлиногенну функцію (Ргазог і співавт., бо 13153-57). Інгібування 5ІАН2 вважалось за протиракову терапію, оскільки, як було показано,
воно інгібує ріст ксенотрансплантата у моделі меланоми миші (Оі і співавт., 16713-18;5пай і співавт., 799-808), і ліній клітин раку легенів людини, трансплантованих "голій" миші (Айтеа і співавт.. 1606-29).
Натрій- і хлорид-залежний тауриновий транспортер (5ІСбАб) 5І СбАб є натрій- і хлорид- залежним тауриновим транспортером (ТаиТт) (Нап і співавт., 2006). Миші з "нокаутом" тауринового транспортера (аш-/-) можуть страждати хронічною хворобою печінки у зв'язку з дефіцитом таурину, яка може включати мітохондріальну дисфункцію (М/аг5Киїаї і співавт., 2006).
Експресія 5ІСбАб є пригніченою геном-супресором пухлинного росту р53З і активується протоонкогенами, такими як УМТ1, с-дУип, і с-Муб. Надмірна експресія 5І СбАб захищає клітини нирки від цисплатин-обумовленої нефротоксичності (Нап і співавт., 2006; Нап і Спезпеу, 2009)
Експресія 5І СбАб мРНК підтримувалась на високому рівні фактором некрозу пухлини альфа (ФНП-альфа) у клітинах Сасо-2 кишкового епітелію людини (Моспігикі і співавт., 2005).
Убіхінон-зв'язувальний білок комплексу убіхінол-дцитохром С оксиредуктаза (ШОСКВ) Білок, що кодується геном ШОСЕВ, є частиною комплексу убіхінол-дитохром С оксидоредуктаза. Він зв'язує убіхінон і бере участь у переносі електрона. Мутації в цьому гені пов'язані із дефіцитом мітохондріального комплексу І. Був описаний псевдоген на Х хромосомі.
ООСВАВ-ген може бути потенційним онкогеном або геном-супресором пухлинного росту у разі аденокарциноми протоків підшлункової залози (Нагада і співавт., 13-24). Було показано, що він активно експресується в тканинах гепатоцелюлярної карциноми (Ла і співавт., 1133-39)
Рецептор З епідермального фактора росту людини (ЕКВВЗ)
ЕКВВЗ кодує одного члена сімейства рецепторів епідермального фактора росту з тирозинкіназною активністю (ЕСЕК). Він активується нейрегулінами, іншими ЕКВВ- і не-ЕНВВ- рецпторами, а також іншими кіназами і новими механізмами.
По низхідній він інтенсивно взаємодіє з фосфоінозитол З-кіназою/білками, що беруть участь в антиапоптозному АКТ-залежному/мітогенному сигнальних шляхах, але також із КВ, ЗНОС,
ЗКС, АВІ,, газбАР, ЗУК і регулятором транскрипції ЕВР1 (5йпапапаат і Апдегзоп 413-48).
Надмірна експресія ЕНВВЗ була виявлена у багатьох ракових пухлинах, включаючи рак шлунка, де він може відігравати причинну роль і негативно впливати на прогноз (Кобрауабвпі і співавт., 1294-301) (5іІезакК і співавт., 2727-32). (папа і співавт., 2112-18) виявили, що надмірна
Зо експресія ЕКВВЗ була більш характерною для дифузного типу (26,295) раку шлунка, ніж для кишкового (5,0 95). Для обох типів його надмірна експресія зв'язана з несприятливим прогнозом.
Підходи для націлювання на ЕКВВЗ у терапії раку включають РНК-аптамери на позаклітинний домен (СпПеп і співавт., 9226-31), блокаду експресії генів синтетичними факторами транскрипції (І опа і співавт., 9082-91), використання невеликих молекул інгібіторів, таких як ізомер вітаміну Е у-токотриєнол (Затапі і зуїмевієг 5633-74), міРНК (5сої і співавт., 1479-86) і БІРНК (Зйіпапападат і співавт., 1847-59).
Промінін-1 (Ргот!)
Функція: Промінін-ї, який також відомий як СО 133, був ідентифікований як молекула, специфічна до гематопоетичних клітин- попередників СЮО34-- (Хіп і співавт., 1997), і, як було показано, є маркером для нормальних стовбурових клітин і ракових стовбурових клітин (СС) різних тканин. Він міститься, головним чином, на виступах плазматичних мембран і може брати участь в організації топології мембран або у підтримці ліпідного складу плазматичної мембрани.
Було зроблене припущення, що сплайс-ізоформа промініна-1, що має назву АС 133-2 і в якій є відсутнім невеликий екзон із 27 амінокислот, може слугувати навіть кращим маркером стовбурових клітин (Міггак і співавт., 2008; Віаіїпутаїег і співавт., 2008).
Тільки невеликий відсоток пухлинних клітин зазвичай є промінін-ї-позитивними, як це очікувалося для маркера С5С. Залежно від виду пухлини, кількість позитивних клітин на масу пухлини лежить в діапазоні від 1 до 15 95 і найчастіше становить близько 2 95. Спостерігався зв'язок промініна-1 з утворенням пухлини, ангіогенезом і стійкістю до впливу хімічних речовин (2пи і співавт., 2009а) (Вгипо і співавт., 2006; Ніїре і співавт., 2004) (Вепоїїпі і співавт., 2009).
Проте промінін-1-позитивні клітини можуть бути доступними для дії імунної системи, оскільки вони можуть бути знищені МК-клітинами (Савігісопі і співавт., 2007; Рієїга і співавт., 2009) і цитотоксичними Т-клітинами (Вгом/п і співавт., 2009).
Хоча для багатьох видів раку було показано, що промінін-1-позитивні клітини функціонально є С5С і експресія часто пов'язана з несприятливим прогнозом, все ж таки існують деякі протиріччя. Деякі звіти свідчать, що він не є ні необхідним, ні достатнім для ідентифікації С5С (Спепуд і співавт., 2009; ММи і ММи, 2009). Можливо, що комбінація промініна-ї з іншими молекулами, такими як СО44, або навіть складні комбінації, такі як рготіс(ю), СОЗ34(ю), СО44(ю),
Сбоз38(-), бО24(-), можуть служити кращими маркерами СС. Для дифузного раку шлунка було бо зроблене припущення щодо експресії РЕОМ 1 на основі результатів аналізу іп віїсо (Кайонй і
Кай, 2007), і про високий рівень його експресії у порівнянні з нормальними тканинами шлунка при рівні білка повідомлялось у роботі (Зтійй і співавт., 2008). Проте (Воеді і Ргіпл, 2009) повідомляли, що експресія промініна-і була зниженою в тканинах раку шлунка, особливо на пізніх стадіях, і стверджували, що експресія промініну-1 скоріше корелює з ангіогенезом - який також є зниженим на пізніх стадіях - ніж із ростом пухлини. У дослідженні з використанням ліній клітин раку шлунка (Такаїз5Пі і співавт., 2009) стверджується, що не промінін-ї є маркером С5С раку шлунка.
Матрична металопротеїназа 11 (ММР11)
Як інші ММР, ММРІ11 є ендопептидазою, що бере участь у процесах, які потребують відновлення тканин, таких як розвиток, загоєння ран і утворення шраму. Він також може негативно регулювати гомеостаз жирів, зменшуючи диференціацію адипоцитів. На відміну від інших ММР, він не здатний розщеплювати типові молекули позаклітинного матриксу, за винятком колагену МІ. Проте були ідентифіковані інші субстрати, такі як альфа-2-макроглобулін, певні інгібітори серинпротеаз (серпіни), включаючи альфа-1-антитрипсин, білок-1, що зв'язує інсуліноподібний фактор росту, і ламініновий рецептор. При раку ММР 11 головним чином експресується у стромальних клітинах, що оточують пухлинну тканину. Це було показано для багатьох видів раку. Як було встановлено, ММР11 надмірно експресується в стромі найбільш інвазивних карцином людини, але рідко у саркомах та інших неепітеліальних пухлинах. У більшості, але не в усіх випадках, ММР11 експресується у клітинах строми, безпосередньо прилеглих до пухлини, тоді як самі пухлинні клітини, нормальні тканини і клітини строми, відділені від пухлини, є негативними. Більш високі рівні ММР 11 пов'язані з злоякісним фенотипом / більшою інвазією пухлин і несприятливим прогнозом. Проте у випадку папілярних карцином щитоподібної залози експресія ММР11 обернено пов'язана з агресивністю. ММР11 був виявлений у тканині пухлини, а також у сироватці пацієнтів, хворих на рак шлунка, і спостерігалась кореляція його експресії з метастазуванням ("ап і співавт.). Окрім того, (Оепо і співавт., 274-81) показали, що ММРІ11 на високому рівні експресується в лініях клітин пухлин і у первинній пухлині хворих на рак шлунка - на відміну від інших видів раку, не виключно у стромі - і що він, можливо, прискорює проліферацію клітин пухлини.
Субодиниця У ядерного фактора транскрипції (МЕМ В)
Ко) МЕМЖВ, відома також під назвою СВЕ-В або СВЕ-А, є, окрім МЕЖА і МЕМС, частиною гетерогримерного базального фактора транскрипції МЕ-мМ (також відомий як ССААТ- зв'язувальний фактор або СВЕ), який зв'язується з мотивами ССААТ або з протилежними мотивами, АТТОСО, що має назву У-рох - у промоторах і енхансерах багатьох генів. Серед генів- мішеней МЕ-М є гени МНС ЇЇ класу, рецептор РОСЕ-бета, декілька білків теплового шоку, ген
МІНІ репарації помилково спарених нуклеотидів і топоіїзомераза ІЇ альфа.
МЕУВ не є класичним онкогеном, проте його активність може сприяти онкогенезу. По-перше, гени клітинного циклу, такі як гени цикліну А, цикліну В1, Ає!йгога А і сакі, є мішенями МЕ-У.
Відбувається арешт клітинного циклу під час фази С2/М без дії МЕУВ. (РагкК і співавт.) показали, що підвищений рівень цикліну В2 та інших пов'язаних із клітинним циклом генів у колоректальній аденокарциномі спостерігається завдяки активності МЕ-У. По-друге, активність
МЕ-МЖ протидіє апоптозу. Клітини, у яких не вистачає МЕ-У, зазнають апоптоз завдяки активації роз ї зниженій транскрипції антиапоптотичних генів, які містять ССААТ-рох у своїх промоторах, таких як Всі!-2 (Вепайі і співавт., 1415-28). По-третє, його онкогенні властивості підсилюються в комбінації з іншими факторами транскрипції. Наприклад, мутований р5З3 з'єднується з МЕ-У і рзЗОО-білками, підвищуючи експресію МЕ-У-індукованих генів клітинного циклу.
АВІ 1
Білок тирозинкіназа с-АБ1І курсує між ядерним і цитоплазматичним компартментами.
Ядерний с-АБІ1 бере участь у інгібуванні росту клітини і апоптозі, в той час як цитоплазматичний -АБрІ1 може відігравати роль у динаміці актину, морфогенезі і сигнальних шляхах, індукованих позаклітинними стимулами, такими як фактор росту і ліганди інтегрину. Повідомлялося, що цитоплазматичний с-АБ1І є промотором мітогенезу. Активність с-АБі-білка гальмується за негативним зворотнім зв'язком його 5ЗНЗ-доменом, і делеція 8НЗ-домену перетворює АВІ1 на онкоген. При захворюванні хронічною мієлоїдною лейкемією (ХМЛ) цей ген активується завдяки транслокації на ділянці ВСЕ (розрив у двох ділянках) гена на хромосомі 22. Цей злитий білок, що утворився, ВСК-АВІ переходить у цитозоль і дозволяє клітинам проліферувати без регуляції цитокінами (7пао і співавт.). Активність с-АБ1І також підвищується за позитивним зворотнім зв'язком у солідних пухлинах, як було показано для карцином молочної залози і
МОСС. Надмірна експресія є недостатньою, і конститутивна активність кіназ потребує фосфорилування білка. У клітинах раку молочної залози фосфорилювання с-АБІ1 індукується бо тирозинкіназами плазматичної мембрани, включаючи 5ЕК, членів сімейства ЕСЕРЕ і рецептор
ІСЕ-1. Злиті білюи АВІ не були виявлені у солідних пухлинах (іп і Апіпудпацйв5, 2008). Було показано, що АВІ експресується в карциномі шлунка і зв'язаних мікросудинах, що дозволяє припустити його можливу участь у ангіогенезі. Слід завважити, що присутній у Н.руїогі цитотоксин-асоційований ген (СадА) приводить до активації с-АБІ, який в результаті фосфорилює ЕСЕР і, таким чином, блокує ендоцитоз ЕСЕ (Вацег, Вагей і Меуег 156-69).
Декілька інгібіторів тирозинкінази є більш-менш специфічними до АбБІ1. Іматиніб (глівек) використовується як терапевтичний засіб першої лінії при СМІ і був також дозволений до застосування у пацієнтів на пізніх стадіях пухлин строми шлунково-кишкового тракту (І51Т), і він також має своєю мішенню онкоген КІТ (Руїеї! і співавт., 66-76) (Стоот і Реггу, 2003). Іншими інгібіторами, що застосовуються для лікування раку, є дезатиніб і нілотиніб (Руїеї і співавт., 66- 16) (Осгетег, О5ішп, і Масагадап 1956-75).
РоіІо-подібна кіназа 4 (РІК4)
Члени сімейства РоіІо-подібних кіназ РІК 1-4) є важливими під час поділу клітин, регулюючи кілька стадій мітозу. РІКА регулює формування і дуплікацію центриолей (Коагідче5-Мапіп5 і співавт., 1046-50). Хоча загальновідомо, що РІК 1 є онкогеном, функція РІКА у захворюванні на рак є двозначною. Знижений, як і надмірний рівень експресії РІКА пов'язаний з захворюванням раком у людей, мишей і мух. 43-49). Наприклад, в тканинах колоректального раку була виявлена надмірна експресія РІК4, але у невеликої кількості пацієнтів спостерігалась сильно знижена експресія РІКА (Мастіап і співавт., 729-40). Це можна пояснити тим, що як надмірна експресія, так і дефіцит РІКА. призводить до формування дефектних центриолей, що є причиною аномальної кількості і структури хромосом, які часто виявляються у пухлинних клітинах і сприяють пошкодженню мітотичного апарату, який призводить до порушення сегрегації хромосом і анеуплоїдії (Реєї і співавт., 834-43). (Кипуата і співавт., 2014-23). (Коглепієму»Кі і співавт., 6668-75).
Білок 3, який активує ГПФазу, що містить І мотив (ОСАРЗ)
ІОСАРЗ беруть участь у сигнальних шляхах клітин, а також у формуванні архітектури цитоскелету і неспецифічній адгезії клітин. Вони містять домен зі схожою послідовністю до комплексів КазоАР і, відповідно, зв'язуються з малими ГТФазами. Проте (і незважаючи на їхню назву) жоден з них не має ГІФазу-активуючих властивостей. Для ІЮСАРІ і ІОСАР2 було
Зо показано, що вони навіть стабілізують зв'язок Касі і Сас42 із ГГФазою, і було зроблене припущення, що ІЮСАРЗ стабілізує активований Каз (Моїїта і співавт., 971-78:М/ййе, Вгомп і зЗаскв 1817-24). Через свій І0-домен вони зв'язуються з комплексом кальцій/калмодулін, а через кальпоніноподібний домен - з волокнами актину (М/пйе, Вгом/п і Заске 1817-24). (Мапа і співавт., 5567-77) повідомляють, що ІЮСАРЗ експресується в мозку, де він зв'язується з волокнами актину, а також із Кас1 і Сас42. Він накопичується в дистальній частині аксонів і прискорює
Вас1/Ссад2-залежний ріст аксонів Білки ІОСЗАР причетні до виникнення раку. Вважається, що
ІОСАРІ є онкогеном. Він підсилює декілька пов'язаних із раком сигнальних шляхів, таких як
МАР-кіназний, бета-катеніновий і МЕСЕ-асоційований шлях передачі сигналу і надмірно експресусться у багатьох пухлинах. Вважається, що ІЮСАРА, навпаки, відіграє роль супресора пухлинного росту, і, як було виявлено, його вміст знижений у хворих на рак шлунка з несприятливим прогнозом (М/піе, Вгом/п і аск 1817-24). Щодо ІОСАРЗ доступна інформація є недостатньою. (ЗКамтап і співавт., 505-16) показали, що він належить до генів, які мають дуже високий ступінь експресії в тканинах гепатоцелюлярної карциноми. У двох дослідженнях відзначалося, що ІОСАРЗ є специфічно експресованим у клітинах, що проліферують (КІб7 в) у тонкій та товстій кишці і печінці мишей (Мо)їта і співавт., 971-78) (Кипітоїо і співавт., 621-31).
Двоспіральний домен, що містить вва (ССОС88А)
ССОС88А є актин-зв'язувальним субстратом АКІ, який задіяний в організації актину, АКІ- залежній рухливості клітин у фібробластах. ССОС88А/АКІ сигнальний шлях також є важливим у
МЕС -опосередкованому постнеонатальному ангіогенезі.
ССОС88А на високому рівні експресується у багатьох тканинах злоякісних пухлин у людини, включаючи карциноми молочної залози, товстої кишки, легенів і шийки матки.
Він відіграє важливу роль у прогресуванні з аберантною активацією АКі-сигнального шляху.
Циклін В1 (ССМВ1)
ССМВІ індукується під час 52/М фази мітозу і утворює фактор, стимулюючий мітоз (МРЕ) разом із циклін-залежною кіназою 1 (Сак)/Сас2г. Надмірна експресія була виявлена у багатьох видах ракових пухлин і часто пов'язана з несприятливим прогнозом перебігу, наприклад, раку молочної залози (Аайопеп і співавт., 2009; Адагмаї! і співавт., 2009; Зи?икі і співавт., 2007), медулобластоми (аєеє і співавт., 2008), МЗСІ С (Соорег і співавт., 2009), раку шийки матки (2пао і співавт., 2006) та інших. Він був одним із генів, що входять у генетичний підпис, який бо складається із 11 генів і, як було виявлено, передбачає короткий термін до рецидиву хвороби у пацієнтів із 12 різними видами раку (Сііп5Ку, 2006). Ніякої інформації щодо власне раку шлунка знайдено не було.
Циклін 02 (ССМО2)
СсСМОаІ зв'язує і активує, як інші цикліни Ю-типу (01 і 03), циклін-залежну кіназу 4 (Сак4) або сакб. Це є необхідним для переходу від 51- до 5-фази. Було виявлено, що ССМО2 надмірно експресується у багатьох пухлинах, включаючи пухлини яєчка і яєчника (5ісіп5Кі і співавт., 1996), злоякісні гематологічні хвороби (Нодінпа і співавт., 1996; Сев5К і співавт., 2006) і рак шлунка, де це може бути спричинено інфекцією Н.руїйогі, і пов'язано з несприятливим прогнозом (Жи ї співавт., 2003). (Ми і співавт., 2001) (О5Піто і співавт., 2003) (ТаКапо і співавт., 1999) (Такапо і співавт., 2000).
Циклін Е2 (ССМЕ2)
ССМЕЗ2 зв'язує і активує, подібно до іншого Е-подібного цикліну ССМЕТ, Сак2г. Активність має пікове значення при переході від 31 до 5-фази. В умовах здорового організму ССМЕ2 не виявляється в клітинах у стані спокою і може бути виявлений лише у тканинах, клітини яких активно діляться (Раушп і Соаїв5, 2002). Він часто аберантно експресується у ракових пухлинах, наприклад, раку молочної залози, що корелювало в несприятливим прогнозом (Оеєезтейі і співавт., 2006; (Ппауай і співавт., 2009; Рауїюп і співавт.; 2002; Зіецуегі5 і співавт., 2006), і метастатичному раку передміхурової залози (УМи і співавт., 2009).
Пов'язані з раковоембріональним антигеном молекули клітинної адгезії 1, 5 і 6 (СЕАСАМ 1,5 і 6)
СЕАСАМ є мембрано-заякореними глікопротеїнами, які опосередковують міжклітинні взаємодії і активують сигнальні шляхи інтегринів (Спап і єїаппеге5, 2007). Вони такожможуть відігравати роль рецепторів для патогенів, таких як Е.соїї (Вегдег і співавт., 2004) (НаискК і співавт., 2006) і брати участь в імунній регуляції (Зпао і співавт., 2006). СЕАСАМ5 і СЕАСАМб мають проканцерогенні властивості. Вони інгібують аноїкіс (Огдопе? і співавт., 2000), сприяють утворенню метастазів (МагепаїІ, 2003; Огдопе і співавт., 2000) і порушують поляризацію клітинних мембран і архітектуру тканини (Спап і Зіаппегв, 2007). Роль СЕАСАМІ у захворюванні на рак є двозначною. Він може бути супресором пухлини на ранніх стадіях і сприяти формуванню метастазів, уникненню імунної відповіді і ангіогенезу на пізніх стадіях (Нокагі і співавт., 2007; Пи і співавт., 2007; Мой і Зпеп, 2009). Його функціональна роль залежить від ізоформи, оскільки СЕАСАМІ зустрічається в 11 сплайс-варіантах, співвідношення між якими визначається результатом сигналювання (Сгтау-Омеп і Віштбрего, 2006; І ейпд і співавт., 2006;
Мештаїєг і співавт., 1993; МійкКа і співавт., 2008). Співвідношення сплайс-варіантів може мінятися при захворюванні на рак (Заиштг і співавт., 2008).
СЕАСАМ5 або СЕАСАМЄ6 або вони обидва надмірно експресуються у багатьох випадках, аж до 7095 усіх пухлин людини, що часто пов'язано з несприятливим прогнозом (Спап і єаппегв, 2007; Спеміп5Ку, 1991). СЕАСАМ»5 сироватки є стандартним клінічним маркером карциноми товстої і прямої кишки, причому високі рівні пов'язані з несприятливим прогнозом або рецидивом (Спеміп5Ку, 1991; (оїдвієїп і Міїспей, 2005). Його також запропоновано використовувати як маркер інших видів раку, включаючи рак шлунка, але з обмеженою прогностичною цінністю (мМісіог7оп і співавт., 1995). СЕАСАМІ може експресуватися на високому або низькому рівні при захворюванні на рак, залежно від виду пухлини (Кіпидаза і співавт., 1998) (Обаподо і співавт., 2008) (Зітеопе і співавт., 2007). (Нап і співавт., 2008) виявили дуже високі рівні СЕАСАМ5 і СЕАСАМВ у дев'яти лініях клітин раку шлунка, в той час як СЕАСАМІ не був виявлений. На протилежність цьому, аналіз зразків первинної пухлини від 222 пацієнтів показав або цитоплазматичне, або мембранне забарвлювання для СЕАСАМІ.
Мембранозв'язана форма мала відношення до підвищеного ангіогенезу (7пои і співавт., 2009).
Дослідження (Кіпидаза і співавт., 1998) також продемонструвало високій рівень експресії в аденокарциномах шлунка. У деяких пухлинах СЕАСАМІ у клітинах експресувався на низькому рівні, що приводило до надмірної експресії МЕСЕ, а МЕСЕ або гіпоксія можуть індукувати
СЕАСАМІ у прилеглому ендотелії. Відповідно, моноклональне антитіло проти СЕАСАМ1 блокувало МЕСЕ-індуковане формування капіляроподібних структур ендотелію (Оїїмеїга-Ре!тег і співавт., 2004; ТіїКі і співавт., 2006; Егдип і співавт., 2000).
Серед інших сполук головним чином як мішень для протиракових препаратів з використанням вакцинаційних підходів вивчався СЕАСАМ5. Ці дослідження показали, що
СЕАСАМ5 може бути мішенню клітинних імунних реакцій (Сіооб5еп і співавт., 2007; МаггпаїЇ, 2003). Огляд епітопів СЕАСАМ5 для Т-клітин наведений у роботі (Загорбе і співавт., 2004).
Хлоридний канал З (СІ СМ3)
СІ СМ3 є С1-каналом, що може бути механозалежним і сприяє регуляторному зменшенню бо об'єму (КМО), що відбувається як реакція на зростання об'єму клітини в ході клітинного циклу або в умовах гіпоосмосу (І етоппієег і співавт., 2004; Загаїпі і співавт., 2003). Проте з приводу цієї проблеми є суперечлива дискусія (Умапд і співавт., 2004), і канал, що зменшує об'єм і який активується під час апоптозу, є відмінним від СІ СМЗ (ОКада Умлапад і співавт., 2006)
Експресія СІ СМЗ змінюється під час клітинного циклу, і пік її спостерігається у 5-фазі (У/апд і співавт.). Струми СІ СМ3 можуть бути важливими у процесах, що пов'язані з захворюванням на рак, для видів пухлин, в яких рівень експресії СІ СМЗ високий, таких як гліома. Пухлинні клітини потребують засобів корекції підвищення об'єму за рахунок проліферації і гіпоосмотичних впливів, наприклад, в результаті перитуморального набряку (Егпебі і співавт., 2005; Оі5еп і співавт., 2003; Зопіпеїтег, 2008).
Окрім того, повідомлялося, що СІ СМЗ підсилює резистентність до етопозида, підвищуючи підкислення компартмента пізніх ендосом (Ууеуїапаї і співавт., 2007). 5іРНК-опосередкований "нокдаун" СІГСМЗ знижував міграцію клітин назофарингеальної карциноми /л мїго (Мао і співавт., 2008).
РМАУСТОо рМАШеС1ТО є компонентом надмолекулярного комплексу ЕК-асоційованої деградації (ЕКАОБ), який розпізнає і розкриває білки, що нездатні формувати нативну структуру, що є необхідним для ефективної реалізації ретроградного шляху їхньої ядерної транслокації (О5піода і співавт., 2008). Було продемонстровано, що рівень цього білка є підвищеним у гепатоцелюлярній карциномі (Сиппеа і співавт., 2007). Нокдаун ОМАУСІТО, опосередкований 5іРНК, у клітинах нейроектодермальної пухлини підсилював апоптотичну відповідь на дію хіміотерапевтичного препарату фенретинід (Сога?7агі і співавт., 2007). Було показано, що ЕКа|5 знижує виживаність клітин нейробластоми шляхом зниження відповіді білків, що нездатні формувати нативну структуру (РК) (Потаз і Бругои, 2009).
Фактор 2 ініціації трансляції у еукаріот, гамма-субодиниця З (ЕІР253) ЕІР253 є найбільшою субодиницею білкового комплексу (ЕІБ2), що залучає метионіл-тРНК до рибосомної 408- субодиниці (Сіетеп5, 1997). Дія кіназ, що знижують активність ЕІЕ, таких як РНК-залежна протеїнкіназа (РКК), може мати проапоптотичний характер і пригнічувати ріст пухлин (Моипії і співавт., 2009). Повідомлялось, що у пухлинах раку шлунка спостерігаються більш високі рівні фосфорильованого і нефосфорильованого ЕЇїЕ2 і перерозподіл у ядро. Ці порушення регуляції
Зо вказують на причетність еІБг2-альфа до захворювання на рак шлунково-кишкового тракту (І обро і співавт., 2000).
Фактор З ініціації трансляції у еукаріот, субодиниця Г. (ЕІЕЗІ)
ЕІРЗЇ є одною з 10-13 субодиниць ЕЇІЕЗ, які зв'язують малу субодиницю рибосоми. ЕЇЕЗ відіграє важливу роль у ранньому зв'язуванні великої субодиниці рибосоми. ЕІЕЗІ. належить до групи з п'яти субодиниць, про які повідомлялось, що вони не є суттєвими для формування ЕІЕЗ (Мазщшіапі і співавт., 2007). Скринінг із бібліотеками антисенсових послідовностей наводить на думку, що низький рівень експресії ЕІЕЗІ посилює антионкогенну активність 5-фторурацилу відносно клітин гепатоцелюлярної карциноми (оп, 2008).
Епіплакін 1 (ЕРРКІ)
ЕРРК'! є геном сімейства плакінів зі значною мірою невідомими функціями. Відомо, що гени сімейства плакінів задіяні у процесах зв'язування волокон цитоскелету і їхнього заякорювання на зоні злипання плазматичних мембран (ХУозпПіда і співавт., 2008). сі-білок-асоційований рецептор 39 (ОРЕ39)
СРКЗ9 є рецептором, зв'язаним із бд-білком, який, як вважається, задіяний у роботі шлунково-кишкового тракту і в процесах метаболізму (Уататоїо і співавт., 2009). Його сигнальний шлях активує ЦАМФ і фактори транскрипції (Ноїібі і співавт., 2004). Ендогенним лігандом для СРКЗ39, ймовірно, є цинк (Спеп і 2пао, 2007). ОРКЗ9 є новим інгібітором клітинної смерті, який може являти собою терапевтичну мішень у контексті процесів, що включають апоптоз і стрес ендоплазматичного ретикулуму. такий як рак (Оїйтег і співавт., 2008). Було виявлено, що СРКЗ9 експресується на високому рівні в мікроматрицях на основі як ліній клітин нирок ембріонів людини НЕК, так і ксенотрансплантатів пухлини Вільямса зі збагаченням клітинної популяції клітинами пухлин, які за характеристиками схожі на стовбурові (Меїзцуапіт і співавт., 2009), і в лінії клітин гіпокампусу, стійкій до дії різних стимуляторів клітинної смерті (ріштег і співавт., 2008).
ЕАВВ2/НЕНО/МЕИ
ЕРВВАО є членом сімейства рецепторів тирозинкінази ЕСЕВ. Його точний ліганд невідомий, але він є кращим партнером по гетеродимеризації для інших рецепторів сімейства НЕК (Оіауіоує, 2001). У карциномах НЕК діє як онкоген, головним чином, оскільки високий рівень ампліфікації гена індукує надмірну експресію білка у клітинній мембрані і подальше набуття бо злоякісною клітиною властивих їй ознак (5іатоп і співавт., 1989). Надмірний рівень експресії спостерігається у певної частини багатьох видів раку, включаючи рак шлунка. Здебільшого це пов'язано з несприятливим прогнозом (Зопуд і співавт., 2010), (Уопетига і співавт., 1991), (Оспіпо і співавт, 1993), (Міг щапі і співавт., 1993).
ЕКВВ2 є мішенню моноклональних антитіл трастузумаб (що продається під назвою герцептин), який запропоновано як препарат вибору для пацієнтів із НЕК2-ПОЗНТНВННМ раком шлунка на пізніх стадіях в комбінації з хіміотерапією (Мега-дипсо і співавт., 2009; Мап Сиїзет і співавт., 2009). Інші моноклональні антитіла, пертузумаб, який інгібує димеризацію рецепторів
НЕКЗ2 ї НЕКЗ, проходить останні фази клінічних іспитів (КгізЦапзаонціг і Оі2оп, 2010). Вибіркова надмірна експресія НЕКЗ2 і НЕКЗ в пухлинах двох гістологічних типів раку шлунка (кишкового типу і дифузного типу) чітко пов'язана з несприятливим прогнозом (Папа і співавт., 2009).
Інтегрин бета-4 (ІТОаВа)
Інтегрини опосередковують міжклітинну адгезію, а також двонаправлену передачу регуляторних сигналів з клітини в клітину. Субодиниця інтегрин бета-4 гетеродимеризується з альфа-6-субодиницею. Інтегрин, що сформувався, прискорює утворення гемідесмосом між внутрішньоклітинним кератиновим цитоскелетом і базальною мембраною (Сіапсойі, 2007).
Інтегрин бета-4 виконує подвійну функцію при ракових захворюваннях, оскільки він може бути посередником у процесі стабільної адгезії, з одного боку, і проінвазивному сигналюванні (включаючи Ках/ЕтгкК і РІЗК сигнальні шляхи) і ангіогенезі, з іншого боку (Сіапсойі, 2007; Каутопа і співавт., 2007). Він надмірно експресується у багатьох пухлинах, а також у клітинах ендотелію з ангіогенним потенціалом, що часто корелює з прогресуванням пухлини і утворенням метастазів. Високі рівні спостерігались у тканинах раку шлунка, особливо в клітинах пухлини з ознаками інвазії в строму (Сіапсоці, 2007; Тапі і співавт., 1996). Проте в недиференційованій карциномі шлунка спостерігались низькі рівні його експресії тоді, коли інвазія пухлини ставала глибшою, завдяки поступовому епітеліально-мезенхімальному переходу, оскільки інтегрин бета- 4 є епітеліальним інтегрином (Уапсопепко і співавт., 2009).
Ліпокалін (СМ2)
ЇСМ2, або нейтрофільний желатиназа-асоційований ліпокалін (МСА!) є білком, що транспортує залізо, який існує у формі мономеру, гомодимеру або гетеродимеру, де він є зшитим дисульфідним зв'язком із ММРОУ (СоІе5 і співавт., 1999; Кіеійзеп і співавт., 1993).
Експресія підвищується у декількох видів пухлин, в деяких випадках це пов'язано з прогресуванням. З точки зору механізмів, він може стабілізувати ММРО ії змінити Е-кадхерин- опосередковану міжклітинну адгезію, у такий спосіб це підвищує інвазію пухлин. Комплекси
ММР-9 і ГСМ2 були пов'язані з гіршою виживаністю хворих на рак шлунка (Киббеп і співавт., 2007) (Ни і співавт., 2009). Хоча спостерігався ЧІТКИЙ ефект сприяння розвитку пухлини для різних пухлин людини, у деяких дослідженнях було показано, що ЇСМ2 може інгібувати регуляторний фактор НІЕ-1-альфа, який сприяє розвитку новоутворень, інгібувати ЖК-кіназний шлях фосфорилювання, а також синтез МЕСЕ, у такий спосіб підтверджуючи, що в альтернативних умовах ЇСМ2 також, як це не парадоксально, але має протипухлинну і протиметастатичну дію у новоутвореннях, наприклад, товстої кишки, яєчника і підшлункової залози. (Воїїдпапо і співавт., 2009; Топд і співавт., 2008). Ї/СМ2 доцільно використовувати для інгібування ангіогенезу в пухлинах, на додаток до пригнічення метастазування пухлин при таких видах раку, що демонструють газ-активацію (мМепкКагїезпа і співавт., 2006).
Сукцинатдегідрогеназний комплекс, субодиниця С (ЗОНС)
ЗОН є однією з чотирьох субодиниць сукцинатдегідрогенази, що кодуються ядерною ДНК (мітохондріальний комплекс ІІ), яка переносить електрони від сукцинату до убіхінону з утворенням фумарату і убіхінолу. Нестача сукцинатдегідрогенази може призвести до сіІ5Т (МеУУпіппеу і співавт., 2007). Спадкові пухлини строми шлунково-кишкового тракту можуть виникати в результаті мутацій у генах 5ОНВ, 5ОНС, і 5ОНО, що кодують субодиниці сукцинатдегідрогенази, а абдомінальні парагангліоми, пов'язані з шлунково-кишковими пухлинами, можуть виникати тільки в результаті мутацій у 5ОНС (Равіпі і співавт., 2008).
Білковий продукт мутантного 5ОНС у трансгенних мишей викликає окислювальний стрес і може сприяти ушкодженню ДНК, мутагенезу і, зрештою, онкогенезу (ІвПії і співавт., 2005). Вважають, що сукцинатдегідрогеназа є супресором пухлин (ВаузаІ, 2003; Сошіер і Тотіїпбоп, 2005).
Зменшені рівні комплексу цього ферменту можуть призводити до онкогенезу (Епд і співавт., 2003).
Кіназа із РО2-зв'язувальним мотивом (РВК)
РВК є членом зв'язаної із МЕКЗ/Є МАРКК, яка активує р38 МАР кіназу, наприклад, після рецепторів факторів росту (Абе і співавт., 2000; АуПйоп і О'соппог, 2007). ІМК може бути вторинною мішенню (ОП і співавт., 2007). Оскільки у дорослих РВК експресується в яєчках (див. бо нижче), було висловлено припущення, що він бере участь у сперматогенезі (Абе і співавт., 2000;
2пао і співавт., 2001). Окрім того, він сприяє проліферації і резистентності до апоптозу в пухлинних клітинах. Він фосфорилюється і активується під час мітозу, що необхідно для формування веретена поділу і цитокінезу (Сацаєеї і співавт., 2000; Маїзитоїо і співавт., 2004;
РагК і співавт., 2009) (Абе і співавт., 2007). Інші його властивості щодо стимулювання росту і антиапоптотичні властивості включають пригнічення експресії р53 і фосфорилювання гістонів (Рагк і співавт., 2006; 7уКома і співавт., 2006) (Мапа і співавт., 2007). РВК був класифікований як раково-тестикулярний антиген (Абе і співавт., 2000; Рагк і співавт., 2006), і, як було виявлено, він надмірно експресується при багатьох видах раку.
ДНК-полімераза, дельта-3, додаткова субодиниця (РОЇ 03)
Комплекс ДНК-полімерази дельта бере участь у реплікації і репарації ДНК. Він складається із ядерного антигену клітин, що проліферують (РСМА), фактора реплікації С, що складається з декількох одиниць, і полімеразного комплексу із 4 субодиниць: РОЇ 01, РОЇ 02, РОГ ОЗ і РОЇ 04 (Си ї Умагбгіск, 2006). РОГОЗ відіграє ключову роль у ефективній реактивації РСМА під час циклів дисоціації-асоціації РОЇ -дельта під час стадії елонгації реплікації ДНК (Мазидаа і співавт., 2007). 265 протеасома (Ргозоте. тасгораїп), неАТФазна субодиниця, 14 (РОМО14)
РЗМО14 є компонентом 265 протеасоми. Вона належить до комплексу 195 (195 структура сар; РА700), який забезпечує, деубіквітинування субстрату під час протеасомної деградації (Зраїаго і співавт., 1997). Надмірний рівень експресії РАМО14 в клітинах ссавців впливає на проліферацію клітин і на відповідь на дію цитотоксичних препаратів, таких як вінбластин, цисплатин і доксорубіцин (Зраїаго і співавт., 2002). Пригнічування РОМО14 у клітинах Нега під час дії 5іРНК приводило до зменшення життєздатності клітин і до підвищення рівня поліубіквітинованого білка (СаїІегу і співавт., 2007). Інгібування експресії РОМО14 при дії 5іРНК суттєво впливає на життєздатність клітин, призводячи до затримки клітин у (50-С11-фазі, що зрештою веде до старіння (Вутгпе і співавт., 2010). 265 протеасома (Ргозоте, тасгораїп), АТФазна субодиниця, 2 (РОМС2) РЗЬМС2 є частиною 268-протеасомної системи. Вона є членом сімейства | ірі6еб-:А АТФаз, який виявляє шапероноподібну активність. Було продемонстровано, що ця субодиниця взаємодіє з кількома базальними факторами транскрипції, так що, на додаток до участі у протеосомному шляху, ця
Зо субодиниця може бути задіяною у регуляції транскрипції. Було показано, що 268-протеасомна система в скелетних м'язах може активуватися за рахунок ТМЕ-альфа (Тап і співавт 2006). У трансгенних мишей, яким впроваджено ген НВ»Х і які є носіями регуляторного гена НВх гепатиту
В у своїй зародковій лінії, і у яких розвивається гепатоцелюлярна карцинома, РЗМС2 та інші протеасомні субодиниці експресуються на високому рівні у тканинах пухлин (Сиі і співавт.. 2006). Рівні мРНК для АТфФазної субодиниці РОМС2 комплексу 195 збільшувалися при раковій кахексії (Сотрвагеї і співавт., 1999).
Білок тирозинкіназа 2 (РТК2)
РТК2 є безрецепторною тирозинкіназою, яка модулює інтегриновий сигнальний шлях і може прискорювати ріст пухлини, її прогресування і утворення метастазів (Сіадіпі5 і співавт., 2009); (Нацск і співавт., 2002); (7пао і Сцап, 2009)). Було зроблено припущення, що РТК2 є маркером канцерогенезу і прогресування раку (Зи і співавт., 2002; Тпеоспагіб5 і співавт., 2009; Зап і співавт., 2009). її надмірна експресія та/або підвищена активність спостерігається у дуже багатьох ракових пухлинах людини, включаючи рак шлунка. РТК2 також передає сигнали по низхідній від гастринового рецептора, що сприяє проліферації клітин раку шлунка (і і співавт., 2008р). Було показано, що 89о карцином шлунка є носіями вірусу Епштейна-Барра (ЕВМ). Для інфікованих ЕВМ субліній клітин раку шлунка людини є характерним підвищене фосфорилювання за участю РТКАа (Кавзбів і співавт., 2002). Рівень фосфорилювання тирозина за участю РТК2 у клітинах епітелію шлунка знижується за рахунок дії садА-позитивного продукту Не/ісобасіег руогі.
Тетраспанін 1 (Т5РАМТ) і тетраспанін 8 (ТЄЄРАМВ)
Т5РАМІ і Т5РАМ8 належать до сімейства тетраспанінів, для яких характерні чотири трансмембранні домени і внутрішньоклітинний М- і С-кінець і які приймають участь в різних процесах, включаючи клітинну адгезію, рухливість клітин, активацію і інвазію пухлини. Вони часто утворюють великі молекулярні комплекси з іншими білками, такими як інтегрини, на поверхні клітини (Тагтапі і співавт., 2003; Зеїти і співавт., 2000). Функції Т2РАМІ поки що невідомі і можуть включати участь у секреції (ЗСПОІ72 і співавт., 2009). Т5РАМІ надмірно експресується в деяких видах пухлин, часто у кореляції зі стадією, прогресуванням і гіршими результатами для пацієнта. Слід завважити, що повідомлялося про те, що він був надмірно експресований у 56,9895 із 86 хворих на рак шлунка, і спостерігалася позитивна кореляція зі бо стадією хвороби, інфільтрацією і станом лімфовузлів і негативна кореляція з виживаністю і ступенем диференціації пухлини (Спеп і співавт, 2008). Повідомлялося, що Т5РАМВ8 є геном, що був пов'язаним із метастазами у багатьох видів пухлин (РМ1О: 16467180). Для рака шлунка і кишечника експресія Т2РАМВ пов'язана з несприятливим прогнозом (РМІОЮ: 16849554).
Пальцеподібний білок 598, що містить цинк (2МЕ598) 2МЕ598 є пальцеподібним білком, що містить цинк, із поки що невідомими функціями.
Дезінтегрин і металопротеїназа 10 (АСАМ-10)
АБАМ-10 приймає участь в ангіогенезі, розвитку пухлини і онтогенезі. Він експресується на високому рівні в карциномі шлунка. Селективні інгібітори АБАМ-10 проходять зараз клінічні дослідження як препарати для лікування раку. (РМІЮ: 19408347)
Матрична металопротеїназа 12 (ММР12)
ММРІ12 є цинк-залежною ендопептидазою, що розкладає еластин і багато інших матричних і нематричних білків і яка задіяна у міграції макрофагів і інгібуванні ангіогенезу (Спакгабогії і співавт., 2003; Спапайег і співавт., 1996; Запо, 1998). Вона також відіграє роль у патологічних процесах руйнування тканин, таких як астма, емфізема і хронічна обструктивна хвороба легенів (ХОХЛ), ревматоїдний артрит і ріст пухлин (СаїаїЇдо і співавт., 2003; УМаМасе і співавт., 2008).
Обговорювалася доцільність використання інгібіторів ММР12 як препаратів для лікування цих захворювань (Спигу і співавт., 2007; Могтап, 2009). Часто спостерігається надмірна експресія
ММРІ2 при захворюванні на рак, де її функції є неоднозначними. Хоча вона може мати відношення до розчинення позаклітинного матриксу і, у такий спосіб, до утворення метастазів, вона може також інгібувати ріст пухлин шляхом продукування ангіостатину, який негативно впливає на ангіогенез. Повідомлялося про підвищену експресію ММР12 у хворих на рак шлунка, і було показано, що це має сприятливий вплив. Було показано, що вона негативно корелює зі щільністю мікросудин, МЕСЕ, ступенем диференціації пухлини, судинною інвазією, метастазами у лімфатичні вузли і ймовірністю рецидиву. Пацієнти з надмірною експресією ММР12 показували суттєво кращу виживаність (Спепа і співавт., 2010; 2Ппапод і співавт., 20075; 2папод і співавт., 2007а).
Рибонуклеотидредуктаза М2 (АВМ2)
ККМм2 Є одною із субодиниць рибонуклеотидредуктази, яка продукує дезоксирибонуклеотиди із рибонуклеотидів. Надмірна експресія ККМ2 спостерігалася в
Зо пухлинах, включаючи рак шлунка, вона підвищує метастатичний потенціал (РМІОЮО: 18941749) (РМІЮ: 19250552) віРНК-опосередкований "нокдаун" ККМ2 уповільнює ріст пухлин в організмах різних біологічних видів (миша, пацюк, мавпа) (РМІО: 17929316; РМІОЮ: 17404105).
Трансмембранна протеаза, серин 4 (ТМРА554)
ТМРЕЗ54 є трансмембранною серин-протеазою типу ІІ, яка знайдена на поверхні клітин, що мають високий рівень експресії у тканинах декількох видів пухлин, включаючи рак підшлункової залози, товстої кишки і шлунка. Біологічні функції ТМРК5З54 при раку поки що невідомі.
ТМРАБЗ54 має чотири сплайс-варіанти (5соН і співавт., 2001; Заулазакі і співавт., 2004).
Експресія у карциномі яєчника корелювала зі стадією (Заугазакі і співавт., 2004). ТМРАК554 є значно підвищеним у тканинах раку легенів, і віІРНК-опосередкований "нокдаун" ТМРК554 при лікуванні малими інтерферуючими РНК в лініях клітин раку легенів і товстої кишки був пов'язаний зі зменшенням інвазії клітин і адгезії клітин на матриксі, а також із модуляцією проліферації клітин (дипо і співавт., 2008).
Дейодиназа, йодтиронін, тип І! (0102) ріб2 перетворює прогормон тироксин (14) у біологічно активний 3,35-трийодтиронін (13).
Він експресується на високому рівні у щитоподібній залозі, і було виявлено, що його експресія та/або активність розрегульована при раку щитоподібної залозі (де 5оц7а Меуєг і співавт., 2005) (Агпаїаі і співавт., 2005). Проте його було також виявлено в інших тканинах, таких як нормальні тканини легенів і тканини раку легенів (М/ауллуп5Ка і співавт., 2003), і в пухлинах мозку (Мигакаті і співав., 2000).
Білок З (ІСЕ2ВРЗ), що зв'язує мРНК гена інсуліноподібного фактора росту 2 (ІСЕ2ВРЗ) головним чином міститься у ядрі, де він зв'язує мРНК гена ІСБга2 і пригнічує її трансляцію. Він відіграє роль в ембріогенезі, і його експресія є низькою у тканинах дорослих. У пухлинних клітинах може спостерігатися високий рівень його експресії, і, таким чином, його вважають онкофетальним білком (Гіао і співавт., 2005). Було виявлено, що при багатьох видах раку, включаючи рак шлунка, він надмірно експресується, що пов'язано з несприятливим прогнозом (Чепд і співавт., 2009) (дУапуд і співавт., 2006). Пептиди, що були отримані із ІСЕ2ВРЗ, перевірялися в дослідженнях протиракової вакцинації (Копо і співавт., 2009).
Ламін В1 (І ММВ1)
Ламін ВІ є білком ядерної ламіни і він бере участь в забезпеченні стабільності клітинного бо ядра, в хроматинових структурах і в експресії генів. На ранніх стадіях апоптозу ламін розкладається (Меатагїі і співавт., 1995) (зай і співавт., 200865; (За і співавт., 2008а; (за і співавт., 2009). Ї/ММВІ до деякої міри експресується в майже усіх нормальних соматичних клітинах, і раніше проведені дослідження показали, що його вміст може зменшуватися під час патологічних процесів при деяких видах раку, включаючи рак шлунка (Мо55 і співавт., 1999).
Було показано, що при інших видах раку, таких як гепатоцелюлярна карцинома, ГММВ1 експресується на високому рівні і його вміст позитивно корелює зі стадією розвитку пухлини, розміром і кількістю вражених лімфовузлів (І іт і співавт., 2002).
Сімейство сигнальних білків типу М/іпдіеєз55 вірусів ММТУ, що мають інтеграційний модуль, член 5А
МУМТ5А є сигнальним білком, що секретується, задіяним у процесах розвитку і в онкогенезі.
Канонічне сигналювання за участю М/МТ5А через рецептори Егі27Іейа і ГКРБ/Л КРб приводить до підтримки стовбурових клітин/попередників, в той час як неканонічне сигналювання за участю
М/МТ5А через рецептори НКтгі277Леа і КОК2/РТК/КУК контролює полярність тканин, їх адгезію або рух, наприклад, на межі поділу пухлина/строма, що призводить до інвазії пухлин (Кайой і Кап, 2007). Він може відігравати роль супресора у деяких ракових пухлинах, але експресується на високому рівні в інших пухлинах, включаючи рак шлунка, де він сприяє прогресуванню і утворенню метастазів і призводить до несприятливого прогнозу (І і і співавт., 2010) (хХататоїйо і співавт., 2009) (Кигауозпі і співавт., 2006).
Білок активації фібробластів, альфа (БАР)
ЕАР є інтегральною мембранною желатиназою. її передбачувана серин-протеазна активність може відігравати роль у контролі росту фібробластів або епітеліально- мезенхімальних взаємодіях під час розвитку і відновлення тканин і епітеліального канцерогенезу (Зсапіап і співавт., 1994). ЕАР може відігравати певну роль у рості ракової пухлини, розвитку метастазів і ангіогенезі за рахунок процесів адгезії і міграції клітин, а також швидкої деградації компонентів ЕСМ. Він є присутнім на пухлинних клітинах, які проникають до
ЕСМ, у реактивних раково-асоційованих фібробластах і клітинах ендотелію, що беруть участь в ангіогенезі, але не в неактивних клітинах того ж типу. (Оо1І2під і співавт., 2005; Кеппеаду і співавт., 2009; Кецід і співавт., 1993; Кецід і співавт., 1994; 5Зсапіап і співавт., 1994; 7Напд і співавт., 2010). Біла виявлена експресія ЕАР у клітинах раку шлунка і асоційованих фібробластах строми (2Пі і співавт., 2010) (Спеп і співавт., 2006)(Могі і співавт., 2004; ОКада і співавт., 2003). В моделі миші було показано, що клітини, які експресують БАР, є обов'язковим імуносупресивним компонентом мікросередовища, що оточує пухлину (Кгатап і співавт., 2010). У дослідженнях протипухлинної вакцинації на моделі миші ЕРАР успішно використовувався як мішень для СО8- і бра Т-клітинної відповіді (І оеег і співавт., 2006; Умеп і співавт., 2010Х(Ї ее і співавт., 2005) (Раззпасні і співавт., 2005).
Комплекс білка Соатег, субодиниця гамма (СОР); комплекс білка Соаїтег, субодиниця гамма 2 (СОРОЗ); комплекс білка Соатег, субодиниця бета 1 (СОРВІ1)
СОРО, СОРС2 і СОРВІ є субодиницями комплексу білка соаіотег, який також має назву цитозольного білкового комплексу 1 (СОРІ), який пов'язаний із везикулами, що не покриті клатрином. Везикули, що покриті СОРІ, є посередниками ретроградного транспорту із апарату
Гольджі назад до ЕК і транспорту всередині апарату Гольджі (Умаїзоп і співавт., 2004). Вони можуть також бути задіяними в антероградному транспорті (МісКе! і співавт., 1998).
Ретроградний транспорт регулює, серед інших, залежний від ЕСЕ (епідермального фактора росту) ядерний транспорт ЕСЕК (рецептора епідермального фактора росту), який зв'язується з
СОРО (Умапо і співавт., 2010). Було показано, що СОРО надмірно експресується в клітинах раку легенів і тканинах ендотелію мікросудин ракової пухлини легенів (РагкК і співавт., 2008).
Послідовність повсюдно експресованого СОРО2 на 80 95 ідентична послідовності ООРО (Віачіїко і співавт., 19993. СОРО2 може утворювати СОР І-подібний комплекс замість СОРО, який, ймовірно, є функціонально надмірним (Ешаїзитогі і співавт., 2000). Нокдаун СОРВІ у клітинній лінії, яка експресує ген трансмембранного регулятора муковісцидозу (СЕТК), дав змогу припустити, що комплекс білка Соаїтег бере участь у транспорті СКТЕК у плазматичну мембрану (Оеппіпод і співавт., 1992), (Ваппуки і співавт., 2000).
Фермент, що кон'югує з убіквітином Е25 (ЮВЕ25)
ОВЕ25 є допоміжним фактором комплексу, що стимулює анафазу (АРС), ЕЗ- убіквітинлігазою, яка регулює вихід клітин зі стадії мітотичного поділу і фази 51 за рахунок націлювання на регулятори клітинного циклу. ОВЕ25 подовжує убіквітинові ланцюги після того, як субстрати були попередньо піддані убіквітинуванню іншими компонентами (и і співавт., 2010). ОВЕ25 є також націленим на білок МНІ для протеасомної деградації, у такий спосіб бо стабілізуючи НІБ-1 -альфа (іт і співавт., 2008) і, можливо, підтримуючи проліферацію,
епітеліально-мезенхімальний перехід і утворення метастазів (Спеп і співавт., 2009) (дипа і співавт., 2006). ОВЕ25 є надмірно експресованим у декількох видах пухлин.
Член сімейства кінезинів 11 (К1ТЕ11)
КІР11 є необхідним для формування біполярного мітотичного веретена. Було виявлено, що він надмірно експресується у декількох видах ракових пухлин, часто спостерігається кореляція із параметрами клінічної патології (іш і співавт., 2010), (Реуге і співавт., 2010). Невеликі молекули інгібіторів КІБ71, такі як 8-тритил-Б-цистеїн (ЗТ С), які були розроблені як потенціальні препарати проти раку, затримують клітини в мітозі і сприяють апоптозу ракових клітин (Т5ці і співавт., 2009), (М/Неіге і співавт., 2010), (Оіпд і співавт., 2010). В клінічних дослідженнях було показано, що інгібітори КІЄ11 виявляють лише помірну активність (Каап і співавт., 2010; Типдиіві і співавт., 2010; УМінеПіге і співавт., 2010; папа і Хи, 2008).
Білок із дезінтегриновим і металопротеїназним доменом 8 (АЮАМВ8)
Спочатку вважали, що АСАМВ8 є імуноспецифічним білком АБАМ, але його виявили також в клітинах інших типів, часто за умов, яки були пов'язані з запаленням і реконструкцією ЕСМ, включаючи ракові пухлини і респіраторні захворювання, такі як астма (КопПег і співавт., 2009).
Багато видів білків АБАМ, включаючи АБАМВ8, експресуються у злоякісних пухлинах людини, де вони беруть участь у регулюванні активності фактора росту і функцій інтегрину, що призводить до стимулювання росту і інвазії пухлин, хоча точні механізми цих процесів поки що невідомі (Моспігикі і ОКада 2007). У пухлинах шлунка миші рівень АСАМ8 та інших білків АСОАМ є підвищеним, ймовірно, завдяки активації передачі сигналу від рецептора ЕСЕК (Оз5піта і співавт., 2011).
Гомолог білка 6 циклу поділу клітин (5.сегемізіає) (СОСб)
СОСб є важливим для ініціювання реплікації ДНК. Він локалізований у ядрі під час с1, але переходить у цитоплазму на початку фази 5. СОСб також регулює активацію реплікації в точці звірення шляхом взаємодії з АТК (Уозпіда і співавт., 2010). Порушення регуляції СОСб може призвести до інактивації локусу ІМК4А/АКЕ, який кодує три важливих гена-супресора пухлин: р1біМмкКаа і р15ІМКа4Б, обидва є активаторами ретинобластомного шляху, і АКЕ, активатора ро3 (СоплаІеве; і співавт., 2006). 5іРНК-опосередкований "нокдаун"/ СОСб може перешкоджати проліферації і сприяти апоптозу (Гай і співавт., 2006). СОСб є надмірно експресованим у
Зо ракових пухлинах, включаючи рак шлунка (МаКатига і співавт., 2007) (ТзиКкатоїо і співавт., 2008).
Рецептор фактора коагуляції ІІ Р2К (тромбіну) (Б2К)
Е2Е, який також має назву рецептору, що активується протеїназами (РАКТ), є с-протеїн- зв'язаним рецептором. Сигнали РАК, РАКЗ2 їі РАКА можуть регулювати вивільнення кальцію або активацію міоген-активованої протеїнкінази і приводити до агрегації тромбоцитів, релаксації судин, проліферації клітин, вивільнення цитокінів і запалення (Оікопотороціои і співавт., 2010).
Вважається, що Р2Е бере участь у проліферації епітеліальних і пухлинних клітин і в ангіогенезі і є надмірно експресованим у інвазивних і метастатичних пухлинах багатьох видів. Рівні експресії позитивно корелюють із ступенем інвазивності ракової пухлини (Сагсіа-І оре? і співавт., 2010) (Гиге і співавт., 2010). У клітинах карциноми шлунка активація Є2К може запустити каскад реакцій, які прискорюють ріст і інвазію пухлинних клітин, наприклад, надмірну експресію МЕ-
Каррав, ЕСЕР і тенасцин-С (ТМ-С) (Еціїтоїо і співавт., 2010). Відповідно, було виявлено, що експресія 2. у хворих на рак шлунка пов'язана з глибиною інвазії в стінки, перитонеальним поширенням і несприятливим прогнозом (Ецітоїйо і співавт., 2008). Були описані моноклональні мишині антитіла до РАКТ людини (АТАР-2), які розпізнають епітоп (ЗЕГСКМРМ) на М-кінці тромбінового рецептору, а також агоніст рецептору пептиду ТЕ" ЕМРМОК (НоїІепрего і Сотріоп 2002; Магі і співавт., 1996; Хи і співавт., 1995)
Олфактомедин 4 (ОЇ ЕМ4)
ОГЕМ4, чия функція значною мірою невідома, має високі рівні експресії при запаленні епітелію товстої кишки і при декількох видах пухлин у людини, особливо пухлин системи травлення (Козпіда і співавт., 2007). ОЇ ЕМА є стійким маркером стовбурових клітин у кишечнику людини і він "мітить" субпопуляцію клітин колоректального раку (мап аег Ріїег і співавт., 2009).
ОЇ МА інгібує білок ОКІМ-19, що відповідає за апоптоз Папа і співавт., 2004), (Ниапоа і співавт., 2010), регулює клітинний цикл і прискорює перехід від 5-фази під час проліферації ракових клітин. Крім того, ОГЕМА пов'язаний з адгезією ракових клітин і метастазуванням (Уи і співавт., 20116). Примусова надмірна експресія ОЇ ЕМ4 у клітинах пухлини передміхурової залози у мишей призводило до прискореного утворення пухлини у тварин із сингенним трансплантатом (2/папо і співавт., 2004). Було показано, що ОЇ ЕМ4 надмірно експресується при раку шлунка (Айпд і співавт., 2006). Інгібування експресії ОЇЕМ4 може викликати апоптоз у присутності бо цитотоксичних агентів у клітинах ракової пухлини шлунка (Кіт і співавт., 2010). Була також виявлена підвищена концентрація ОЇ ЕМА у сироватці пацієнтів перед операцією з приводу раку шлунка у порівнянні зі здоровими донорами (Оце і співавт., 2009). ОЇ ЕМА4 був ідентифікований як новий ген-мішень для ретиноєвих кислот (КА) і агент для деметилювання, як і 5-аза-2- дезоксицитидин. Ці два агенти, як виявилося, є ефективними при лікуванні деяких пацієнтів із мієлоїдною лейкемією (Гім і співавт., 2010).
Набір Тпу-1 сеї зипасе апіїдеп (ТНУ1)
ТНну-1 (2090) є ОР.)-заякореним глікопротеїном, який був виявлений на багатьох видах клітин, включаючи Т-клітини, нейрони, клітини ендотелію і фібробласти. Тпу-1 бере участь у декількох процесах, таких як адгезія, відновлення нервової тканини, ріст пухлин, пригнічення росту пухлини, міграція, клітинна смерть і активація Т-клітин. (Кеде і Надооа 20066; Кеде і
Надоса 2006ба) (дигівіс і співавт., 2010). Тпу-1 є, очевидно, маркером для ангіогенезу у дорослих, але не у ембріонів (Гее і співавт., 1998). Окрім того, його вважають маркером різних видів стовбурових клітин (мезенхімальних стовбурових клітин, стовбурових клітин печінки ("овальних клітин") (Маззоп і співавт., 2006), кератиноцитів (МаКатига і співавт., 2006) і гематопоетичних стовбурових клітин (УаталакКкі і співавт., 2009). Тпу-1 експресується на високому рівні у декількох видах ракових пухлин, включаючи рак шлунка і СІ5Т, для яких його пропонували використовувати як маркер (Уапд і Спипд 2008; 2Напод і співавт., 2010) (Оікопотои і співавт., 2007).
Центросомальний білок 250 кДа (СЕР250)
Сер250 приймає участь у когезії центрів організації мікротрубочок (Мауог і співавт., 2000) Він також має назву цетросомного Мек2-асоційованого білка, або С-Мар1, оскільки він локалізуються сумісно із серин/треонінкіназою Мека і є її субстратом. Мекаг-кіназа і її субстрати регулюють зв'язок між центросомами (Ваптапуаг і співавт., 2008). На початку мітозу, коли центросоми розділяються, щоб утворити біполярне веретено, С-Марі! фосфорилюється і потім дисоціює від центросом. Досліди іп міго показали, що надмірна експресія Сер250 пошкоджувала організацію мікротрубочок на центросомі (Мауог і співавт., 2002).
Фактор 1, що індукується гіпоксією, альфа-субодиниця (фактор транскрипції із основним доменом типу спіраль-петля-спіраль) (НІЕТА)
НІЕТА є чутливою до кисню субодиницею фактора, що індукується гіпоксією (НІЕЄ), фактора
Зо транскрипції, що є активним в умовах гіпоксії, яка часто спостерігається в пухлинах. Він опосередковує транскрипцію більш ніж 60 генів, задіяних у виживанні, метаболізмі глюкози, інвазії, метастазуванні і ангіогенезі (наприклад, МЕСЕ). НІЕ1 має високий рівень експресії при багатьох видах раку, часто пов'язаних із несприятливим прогнозом, і вважається цікавою мішенню для фармакологічних маніпуляцій ((гіййН5 і співавт., 2005; Оціпіего і співавт., 2004; зіоєїїгіпд і співавт., 2004) (попа і співавт., 1999). При раку шлунка НІЕТА сприяє ангіогенезу (Мат і співавт., 2011), його вміст корелює із розміром пухлини, більш низьким рівнем диференціації, більш пізньою стадією розвитку пухлини, коротшим виживанням (Оіи еї аї. 2011) і частішими метастазами (Уапод і співавт., 2010) (Нап і співавт., 2006; Кіт і співавт., 2009; ОП і співавт., 2008; Ки і співавт., 2007). Також вважається, що він веде до резистентності до хіміотерапевтичних препаратів, таких як 5-РУ, за рахунок інгібування апоптозу, що викликаний ліками, ії знижує внутрішньоклітинне накопичення препаратів (МаКатига і співавт., 2009) (І ім і співавт., 2008). Інгібітор НІЕ-Іальфа 2-метоксиестрадіол значно знижує метастатичні властивості клітин раку шлунка (Копучег і співавт., 2009).
Гомолог онкогену М-Кі-газ2 саркоми пацюків Кірстена (ККАБ)
ККА5 є членом суперсімейства малих ГТФаз і протоонкогеном, що бере участь у ранніх стадіях багатьох шляхів передачі сигналів, таких як МАРК- і АКТ-опосередковані шляхи, які є потенційно онкогенними. Одиночні амінокислотні заміни ведуть до активації мутацій, приводячи до трансформації білків, які відіграють ключову роль у різних злоякісних пухлинах, включаючи рак шлунка (Сарегїа і співавт., 1991) Онкогенні мутації ККА5 рідко спостерігаються при раку шлунка. В одному різновиді раку шлунка локус ККА5 був ампліфікованим, що приводило до надмірної експресії білюяа ККА5. Отже, ймовірно, що ампліфікація гена створює молекулярну основу для надмірної активації ККА5 при раку шлунка (Міїа і співавт., 2009). Мутантні алелі
ККАЗ сприяють індукції МЕСЕ, спричиненій гіпоксією (КіКиспі і співавт., 2009; 7епд і співавт., 2010). Мутований ККА5 можливо також виявити у сироватці або плазмі пацієнтів, хворих на рак, і тому було запропоновано використовувати його як легко доступний пухлинний маркер (Зогепзоп, 2000). Пептид ККАБ-001 отриманий тільки з одного із двох сплайс-варіантів --
МР 004976 (188 амінокислот) і не з сплайс-варіанту - МР 203524 (189 амінокислот). Сплайс- варіанти відрізняються останнім ексоном, в якому міститься ККА5-001.
Не-5МС субодиниця С комплексу конденсина І (МСАРОС)
МСАРО є частиною комплексу конденсина І, який складається із білків сімейства "зігисічгаї таїіпіепапсе ої спготоб5отев5" (ЗМО) і не-ЗМС білків. Він регулює конденсацію і сегрегацію хромосом під час мітозу (Зеїіроїа і співавт., 2009). Надмірна експресія МСАРО була виявлена у багатьох пухлинах, включаючи назофарингеальну карциному (Гі їі співавт., 2010), гепатоцелюлярну карциному (заїом/ і співавт., 2010) і меланому (Куи і співавт., 2007). Серед нормальних тканин МСАРС виявив найвищу експресію в яєчках. Було зроблено припущення, що він є можливим маркером проліферації і потенціальним прогностичним індикатором раку (дадег і співавт., 2000).
ДНК-топоізомераза ІІ альфа (ТОРА) і ДНК-топоізомераза ІІ бета (ТОР2В) ТОРА і ТОР2В кодують високогомологічні ізоформи ДНК-топоізомерази, яка регулює і змінює топологічні стани
ДНК під час транскрипції і бере участь у конденсації хромосом, розділенні хроматид, реплікації і транскрипції. Топоїзомераза є мішенню для декількох протиракових препаратів, таких як антрацикліни, і різноманітні мутації були пов'язані з резистентністю до ліків (КеїЇІпег і співавт., 2002) (Чагміпеп і Си, 2006). ТОРА (не ТОР2В) є дуже важливим для проліферації клітин. Він розташований поблизу онкогена НЕКЗ і надмірно експресується у переважній більшості НЕК-2- позитивних пухлинах молочної залози, але також у пухлинах без НЕІ12-позитивного статусу (дагміпеп і Сім, 2003) і в багатьох інших видах пухлин. Для одного різновиду раку шлунка також було виявлено, що ТОРА є ампліфікованим і надмірно експресованим, часто одночасно з
НЕКЗ (Магіз і співавт., 2002) (Гіапо і співавт., 2008).
Ламінін, гамма 2 (ГАМС2)
Ламініни є головними неколагенними компонентами базальних мембран. Вони задіяні в адгезії, міграції, диференціації, сигнальних шляхах і метастазуванні. Гамма 2 ланцюг разом із альфа З і бета З ланцюгами складають ламінін 5. АМС2 сприяє у людини інвазії ракових клітин іп умо. Він на високому рівні експресується пухлинами у людини на лінії інвазії, і рівень експресії корелює з несприятливим прогнозом (Т5иброїа і співавт., 2010). Отриманий завдяки дії ММР-2 продукт розщеплення ламініну 5 може активізувати передачу сигналу від рецептора ЕОСЕК і сприяти рухливості клітин (5спепк і співавт., 2003). У клітинах карциноми шлунка ГАМС2 може індукуватися членами сімейства ЕСЕК або УуУпіза, а інвазивна активність, як було показано, залежить від Г АМС2 (Т5ибоїа і співавт., 2010) (уататой і співавт., 2009).
Зо Арил-вуглеводневий рецептор (АНК)
АНК зв'язує планарні ароматичні вуглеводні, такі як ТХДД (2,3,7,8-тетрахлордібензо-я- діоксин), і опосередковує транскрипцію генів, включаючи ферменти, що метаболізують ксенобіотики, такі як ферменти цитохром Ра450. Він також відіграє роль у проходженні клітинного циклу (Ватпоомег і співавт., 2010). Вважають, що АРК частково пов'язаний із властивістю діоксину сприяти розвитку пухлини, оскільки йому притаманні проліферативні і антиапоптотичні властивості і він може призвести до порушення регуляції міжклітинного контакту, диференціації і підвищеної рухливості клітин (Лагаре і співавт., 2010) (Оіейгісй і Каіпа 2010) (Магіоуе і співавт., 2008). Експресія АНК може бути знижена ТОЕ-бета-фактором (Бопг і Абе! 1997; УМО і співавт., 2001) і індукована М/пі- або бета-катеніновим сигнальним шляхом (СпПебіге і співавт., 2004).
Надмірна експресія АНЕ була виявлена при багатьох видах раку, включаючи рак шлунка, де він корелює з частою експресією СУРІАТ (Ма і співавт., 2006). Експресія АНК і ядерна транслокація були вище в раковій пухлині шлунка, ніж у нормальних тканинах, і експресія поступово зростала під час канцерогенезу (Репод і співавт., 2009а2). Сигнальний каскад АПК підвищує інвазивний потенціал клітин раку шлунка, ймовірно, шляхом с-Уип-залежної індукції
ММР-9 (Реп) і співавт., 20095). В моделі миші експресія конститутивно активного мутанта арил- вуглеводневого рецептора (СА-АНК) призводить до розвитку пухлин у шлунку, що корелює з підвищеною смертністю (Апаег55зоп і співавт., 2002; Ки?пеїбом і співавт., 2005). Функція АПК при раку, здається, є неоднозначною, оскільки у декількох дослідженнях була виявлена його здатність пригнічувати розвиток пухлин (СіІизсппаїйдег і співавт., 2010) (Рап і співавт., 2010).
Рецептор гіалуронан-опосередкованої рухливості (КНАММ) (НММК) НММЕК можна виявити на поверхні клітин, де він зв'язує гіалуронову кислоту (НА) і взаємодіє з НА-рецептором СО44.
Ця взаємодія відіграє роль у таких процесах, як рухливість клітин, загоєння ран і інвазія пухлин (Саге5 і РіїагєКі, 2000). Внурішньоклітинно НММЕК асоціюється із цитоскелетом, мікротрубочками, центросомами і мітотичним веретеном і бере участь у контролі цілісності мітотичного веретена. НММЕК є надмірно експресованим у тканинах декількох видів пухлин (Зопг і Епдеїапа, 2008). Було зроблено припущення, що НА захищає ракові клітини від імунної атаки. Рівень НА у сироватці часто є підвищеним у пацієнтів із метастазами (Оеєїресі і співавт., 1997). НММЕ був визнаний як перспективний пухлино-асоційований антиген і потенціальний прогностичний індикатор при АМІ. і хронічному лімфолейкозі. Пептиди, що були отримані із бо НММК, використовувалися як вакцини проти лейкемії. НММК-001 також перевірялися на імуногенність іп міго, але не використовувалися для вакцинації (ТлапКком і співавт., 2011), (Сгеіпег і співавт., 2010; 5спІтій і співавт., 2008; Табагкієміс: і бЗіаппорошіо5, 2010), (Сгеіпег і співавт., 2005). Надмірну експресію НММЕК було також виявлено при декількох інших видах раку, часто це було пов'язано з несприятливим прогнозом. НММЕК також надмірно експресувався при раку шлунка, часто в комбінації з СО44, і було зроблено припущення, що він прискорює інвазію і метастазування (І і і співавт., 1999) (І і і співавт., 2000а) (І і ії співавт., 20005).
ТРХЗ, зв'язаний із мікротрубочками, гомолог (Хепоризє Іаемів) (ТРХ2)
ТРЕХ2 є зв'язаним із проліферацією білком, який експресується в 5-, ((2)- і М-фазах клітинного циклу і який вважають маркером проліферації (Согаез і співавт., 2010).
Він є необхідним для нормальної нуклеації мікротрубочок, наприклад, для формування мітотичного веретена. ТРХ2 з'єднується з Айгога А і активує її (Віга і Нутап, 2008; Моз5 і співавт., 2009) Фосфорилювання ТРХ2 за допомогою РоіІо-подібної кінази 1 підвищує його здатність активувати Агйгога А (ЕсКегаї і співавт., 2009). ТРХ2 є надмірно експресованим у тканинах багатьох видів пухлин і часто надмірно експресується в комбінації з А!йгога-А (Авіегії і співавт., 2010). Прикладами, коли була виявлена надмірна експресія ТРХ2 (часто пов'язана з несприятливим прогнозом або пізніми стадіями), є менінгіома (5ічагі і співавт., 2010), рак легенів (Кадага і співавт., 2009), (Гіп і співавт., 2006; Ма і співавт., 2006), (Мапаа і співавт., 1999) і гепатоцелюлярна карцинома (Зпідеї5пі і співавт., 20095), (Зам і співавт., 2010), (М/апад і співавт., 2003).
Отже, цей винахід стосується пептиду, що включає послідовність, вибрану з групи послідовностей від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮО МО: 95 або їхній варіант, який принаймні на 80 95 є гомологічним послідовностям від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 95 або їхнього варіанту, що викликає перехресну реакцію Т-клітин із зазначеним пептидом, де зазначений пептид не є повнорозмірним поліпептидом.
Цей винахід також стосується пептиду, що включає послідовність, вибрану з групи послідовностей від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮО МО: 95 або їхній варіант, який принаймні на 80 95 є гомологічним послідовностям від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЗЕО ІЮ МО: 95, де зазначений пептид або його варіант має загальну довжину між 8 і 100, переважно між 8 і 30 і найбільш переважно між 8 і 14 амінокислот.
Цей винахід також стосується вищезгаданих пептидів, які здатні зв'язуватись з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) класу-І або І людини.
Цей винахід також стосується вищезгаданих пептидів, де пептид складається або по суті складається з амінокислотної послідовності від зхЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО І МО: 95.
Цей винахід також стосується вищезгаданих пептидів, де пептид є модифікованим та/або включає непептидні зв'язки.
Цей винахід також стосується вищезгаданих пептидів, де пептид є злитим білком, зокрема, таким, що містить М-термінальні амінокислоти НГА-ОК антиген-асоційованого інваріантного ланцюга (ІЇ).
Цей винахід також стосується нуклеїнової кислоти, що кодує вищезгадані пептиди за умови, що пептид не є повністю людським білком.
Цей винахід також стосується вищезгаданої нуклеїнової кислоти, яка являє собою ДНК,
КДНК, ПНК, СНК, РНК чи їхню комбінацію.
Цей винахід також стосується вектору експресії, що здатний експресувати вищезгадану нуклеїнову кислоту.
Цей винахід також стосується пептиду, як зазначено вище, нуклеїнової кислоти, як зазначено вище, або вектору експресії, як зазначено вище, для застосування в медицині.
Цей винахід також стосується клітини-хазяїна, як зазначено вище, що містить нуклеїнову кислоту, як зазначено вище, або вектор експресії, як зазначено вище.
Цей винахід також стосується вищезгаданої клітини-хазяїна, яка є антигенпрезентуючою клітиною.
Цей винахід також стосується вищезгаданої клітини-хазяїна, де антигенпрезентуюча клітина є дендритною клітиною.
Цей винахід також стосується способу отримання згаданого пептиду, причому спосіб включає культивування згаданої клітини-хазяїна і виділення пептиду з клітини-хазяїна або її культурального середовища.
Цей винахід також стосується способу отримання активованих цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ) /л уйго, причому спосіб включає контактування /л Уго ЦТЛ із навантаженими антигеном молекулами МНС людини !/ або І класу, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини протягом періоду часу, достатнього для активації згаданого ЦТЛ
Зо шляхом набуття ним специфічності до антигену, де згаданий антиген є будь-яким із згаданих пептидів.
Цей винахід також стосується способу, як тут описано, де антиген навантажують на молекули МНС І або ІІ класу, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини шляхом контакту достатньої кількості антигену з антигенпрезентуючою клітиною.
Цей винахід також стосується способу як тут описано, де антигенпрезентуюча клітина містить вектор експресії, здатний експресувати згаданий пептид, що містить послідовність від
ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 33 або згаданий варіант амінокислотної послідовності.
Цей винахід також стосується активованих цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ), отриманих згідно способу, згаданому вище, які селективно розпізнають клітину, яка аберантно експресує поліпептид, що містить згадану амінокислотну послідовність.
Цей винахід також стосується способу знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта, клітини-мішені якого аберантно експресують поліпептид, що містить будь-яку згадану амінокислотну послідовність, причому спосіб включає, введення в організм пацієнта ефективної кількості цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ) згідно визначеному вище.
Цей винахід також стосується застосування будь-якого пептиду, що описаний тут, нуклеїнової кислоти, що описана вище, вектору експресії, що описаний тут, клітини, що описана тут, або активованого цитотоксичного Т-лімфоцита, що описаний тут, як лікарського засобу або в процесі виробництва лікарського засобу.
Цей винахід також стосується застосування, як тут описано, де лікарський засіб являє собою вакцину.
Цей винахід також стосується застосування, як тут описано, де лікарський засіб виявляє протиракову активність.
Цей винахід також стосується застосування, як тут описано, де згадані ракові клітини є клітинами раку шлунка, раку шлунково-кишкового тракту, колоректального раку, раку підшлункової залози, легенів або нирок.
Цей винахід також стосується конкретних маркерних білків, які можуть використовуватися в прогнозуванні перебігу захворювання у хворих на рак шлунка.
Крім цього, цей винахід також стосується застосування цих нових мішеней для лікування
Зо раку.
Як зазначено тут, в літературі було описано, що білки, які кодуються АВІ 1, АБАМ 10, АНЕ, ссМО2, СОСб, СОКІ, СЕАСАМІ, СЕАСАМ5, СЕАСАМб, СЕАСАМб, СОІ6бАЗ, ЕБЇІБ253,
ГОС255308, ЕРНА2, ЕКВВ2, ЕКВВЗ, Б2К, БАР, НММЕК, Н5РООВІ, ІСР2ВРЗ, ІТОаВа4, КІБ2О,
ККА5, ГАМС2, 1СМ2, МЕТ, ММРІ11, ММР1І2, ММРЗ, МТК, МОБ2, ОЇ ЕМ4, РКОМІ, ККМ2,
ТНМ1, ТМРК554, ТОР2А , Т5РАМІ, МУМТ5А, НІЕТА і РТК2, надмірно експресуються при раку шлунка у порівнянні з нормальними тканинами шлунка та інших органів (наприклад, печінки, нирок, серця).
Було показано, що білки, які кодуються АВТ, АБАМ 10, АБАМ8, АНЕ, АБРМ, АТАО2,
ССОС88А, ССМВІ1, ССМО2, ССМЕ2, СОСб6, СОКІ, СЕАСАМІ, СЕАСАМ5, СЕАСАМб, СЕАСАМБб,
СІСМЗ, СО1Ї6АЗ, ЕРНА2, ЕВВВ2, БЕВВВЗ3, Б2А8, БАР, НІБЕТА, НММА, Н5РОЗООВІ,
ІСЕ2ВРЗЛОСІАРЗ, ІТОВЯ, КІБ11, КІР2С, КВА5, ГАМО2, 1СМ2, МЕТ, ММРІТ, ММРЗ, М5Т18,
МИСб, МСАРО, МЕУВ, МОБ2, ОЇ ЕМА4, РВК, РІ Кі, РРАР2С, РАЕОМІ, РТК2, ВАМ, БІАН2, ТНМ1,
ТОРА, ТРХ2, ТЗРАМІ, Т5РАМ8, ОВЕ25, ОСНІ5 ії УУМТ5А, відіграють важливу роль в онтогенезі, оскільки вони беруть участь у злоякісному переродженні, рості клітин, проліферації, ангіогенезі або інвазії в нормальні тканини. Існують також деякі докази активності, що пов'язана з захворюванням на рак, у білків, які кодуються ОМАУСТО, ЕІР253, ЕІБЗІ, РОГ 03, РОМС2,
РЗМО14 і ТМРА554.
Було показано, що білки, які кодуються РКОМ'І1, УУМТ5А, 5МС4, РРАР2С, СРЕЗ38, ОЇ ЕМА і
ТНУ1, надмірно експресуються та/або відіграють важливу роль у нормальних стовбурових клітинах та/або ракових стовбурових клітинах. обговорювалася можливість того, що РЕОМІ є маркером стовбурових клітин ракової пухлини шлунка, хоча результати досить дискусійні.
Ракові стовбурові клітини є субпопуляцією пухлинних клітин із потенціалом самовідновлення, що необхідно для росту пухлини. Ці клітини знаходяться у спеціалізованих структурах із високим рівнем організації, так званих нішах ракових стовбурових клітин, необхідних для підтримання потенціалу самовідновлення ракових стовбурових клітин.
Було показано, що надмірна експресія білків АНК, АРМ, АТАО2, ССМВІ, ССМОг2, ССМЕЗ2,
СОКІ1 (2002), СЕАСАМІ, СЕАСАМ5, СЕАСАМб, СЕАСАМ6б, СОЇ 6АЗ, ЕРНА2, ЕКВВ2, ЕКВВЗ,
Е28 БАР, НІЕТА, НММЕА, Н5ОРООВІ, ІСЕБ2ВРЗ, 1284, КІБТ1, КІБ2С, КВА5, ІГАМОС2, І СМ2,
ІММВІ1, МЕТ, ММРІЇ, ММРЗ, М5ТІВ, МОСб, МСАРО, МОБР2, ОЇ ЕМ4, РВК, РРАР2С, РВОМІ,
РТК2, ТМРАКБ554, ТРХ2, Т5РАМІ і УУМТ5А в пухлинах пов'язана з пізніми стадіями захворювання і несприятливим прогнозом для пацієнтів.
Отже, за цим винаходом пропонуються способи ідентифікації тварин, переважно людей, які, ймовірно, хворі на рак шлунка. В одному втіленні ця ймовірність складає від 80 95 до 100 95.
Один такий спосіб включає визначення рівню принаймні одного з білків МОТІК, ОСНІ 5, 5МСЯ4,
МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСКВ і МОСб у зразку пухлинної тканини, взятому у піддослідної тварини. В одному втіленні зразок отримують під час радикальної хірургічної операції. В іншому втіленні зразок отримують за допомогою голкової біопсії.
Якщо за результатами визначення рівень М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9,
ООСКВ або МИС у клітинах на 20 95 або більше перевищує їх рівень у доброякісних клітинах епітелію того самого зразка, піддослідна тварина ідентифікується як, ймовірно, хвора на рак шлунка.
Чим більше різних білків із групи, що складається з МТК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С,
АМІ 9, ООСКВ і МОСС, є надмірно експресованими, тим вище ймовірність того, що піддослідна тварина буде ідентифікована як хвора на рак шлунка.
В одному втіленні визначення рівню МТК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСКВ або МОСб виконують іп 5йи. В іншому втіленні визначення рівню М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМУВ,
РРАР2С, АМІ 9, ШОСКВ або МИСб виконують іп міго. В ще одному втіленні визначення рівню
МТК, ОСНІ5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ9У, ООСКВ або МИСб виконують іп мімо. У переважному втіленні визначення рівню М5ТІТК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ОЮССАВ або МОСЄ виконують методом лазерного мікровисікання тканин з Вестерн-блот аналізом.
В ще одному втіленні визначення рівнів МО5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ9,
ОСЕВ або МОСб6 виконують з використанням антитіл, специфічних до МТ, ОСНІ 5, 5МСА,
МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ШОСКВ або МОСб. В іншому втіленні визначення рівнів МОТІК, ОСНІ 5,
ЗМС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ9У, ПОШОСКВ або МИОСб виконують методом ПЛР із праймером, специфічним до мРНК, яка кодує МО5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСКВ або
МИСб6. В іншому втіленні визначення рівнів МО5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9,
ОСКВ або МИОСб виконують із нуклеотидним зондом, специфічним до мРНК, яка кодує
М5ТІ1К, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСКВ або МОСб. В ще одному втіленні
Ко) визначення рівню М5ОТІТК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСКВ або МОСб виконують
Нозерн-блот аналізом. В іншому втіленні визначення рівню МОТІК, ОСНІ5, 5МС4, МЕМВ,
РРАР2С, АМ9У, ШОСЕВ або МОСб виконують методом рибонуклеазного захисту. В іншому втіленні для виявлення поліпептидів МОТІ1К, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСЕВ і
МИОСб у зразку біологічної рідини (такої як кров, сироватка, мокротиння, сеча або перитонеальна рідина) використовують імунологічні дослідження, такі як твердофазний імуносорбентний аналіз (ЕГІ5ЗА), радіоїмуноаналіз (РІА) і Вестерн-блот аналіз. Біоптати, зразки тканин і клітин (таких як яєчника, лімфатичних вузлів, зіскоби епітелію з поверхні яєчника, біоптати легенів, печінки і будь-які зразки рідини, які містять клітини (такої як перитонеальна рідина, мокротиння і плевральна рідина) можна перевірити шляхом дезагрегації та/або солюбілізації зразка тканини або клітин і провівши його імуноаналіз на присутність поліпептидів, такий як ЕГІЗА, РІА або Вестерн-блот. Такі зразки клітин або тканини можливо також проаналізувати методом на основі використання нуклеїнових кислот, наприклад, зворотної транскрипції - полімеразної ланцюгової реакції (3Т-ПЛР) з ампліфікацією, Нозерн-гібридизації або слот- чи дот-блотингу. Для візуалізації розподілу клітин пухлини всередині зразка тканини можуть використовуватися діагностичні тести, які зберігають структуру зразка тканини, наприклад, імуногістологічне забарвлювання, гібридизація /л 5Ли або ЗТ-ПЛР /л 5йи з метою виявити поліпептидний маркер раку шлунка або мРНК, відповідно. Для локалізації пухлинних мас іп мімо можуть використовуватися дослідження з візуалізацією, такі як магнітно-резонансна томографія (МРТ) шляхом введення в організм суб'єкта антитіла, яке специфічно зв'язує поліпептиди МеТІК, ОСНІ5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ9У, ООСКВ або МИСб (особливо поліпептиди, які локалізовані на поверхні клітин), де антитіло є кон'югованим або в інший спосіб з'єднаним із парамагнітною міткою (або іншим елементом, який можна виявити, залежно від методу візуалізації, що використовується); альтернативно, локалізацію неміченого антитіла, специфічного до пухлинного маркера, можна виявити за допомогою вторинного антитіла, з'єднаного з елементом, який можна виявити.
Крім того, за цим винаходом також пропонуються химерні/злиті білки/пептиди, що включають поліпептиди МОТІЕ, ОСНІ 5, 5МС4, МЕХВ, РРАР2С, АМІ 9, ОШОСЕВ або МОСб і їх фрагменти, включаючи функціональні, протеолітичні і антигенні фрагменти. Партнер по злиттю або сегменти гібридної молекули принагідно постачає епітопи, які ссимулюють СО4» Т-клітини. бо СоО4:-стимулюючі епітопи добре відомі фахівцям в цій галузі техніки і включають епітопи, що були ідентифіковані в правцевому анатоксині. В ще одному переважному втіленні пептид є злитим білком, зокрема, що містить М-термінальні амінокислоти НІ А-ОК антиген-асоційованого інваріантного ланцюга (Ії). В одному втіленні пептид за винаходом є усіченим білюом людини або злитим білком, отриманим із білкового фрагмента і іншої поліпептидної частки за умови, що частка біологічного компонента людини включає один або більше амінокислотних послідовностей за винаходом.
Антитіла проти поліпептидів М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСЕВ або
МИСб, проти химерних/злитих білків/лептидів, що включають поліпептиди МТ, ОСНІ5,
ЗМС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ПОШОСАВ або МИОСб, а також проти фрагментів поліпептидів
М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ОШОСЕВ або МОСб, включаючи протеолітичні і антигенні фрагменти, і проти химерних/злитих білків/лептидів, що включають ці фрагменти, також є предметом цього винаходу. Крім того, способи використання таких антитіл для прогнозування перебігу захворювання у хворих на рак, і на рак шлунка зокрема, також є предметом цього винаходу.
Антитіла за винаходом можуть бути поліклональними антитілами, моноклональними антитілами та/або химерними антитілами. Лінії іморталізованих клітин, які продукують моноклональні антитіла за винаходом, також є предметом цього винаходу.
Фахівцю в цій галузі зрозуміло, що в деяких випадках підвищена експресія МТК, ОСНІ 5,
ЗМС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ9У, ООСКВ або МИСб як ген-маркерів пухлин свідчить про несприятливий прогноз для суб'єктів, хворих на рак шлунка. Наприклад, відносно підвищені рівні експресії МТ, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМУВ, РРАР2С, АМІ 9, ШОСКВ або МОСб можуть бути ознакою відносно великої первинної пухлини, більш високого пухлинного навантаження (наприклад, більшої кількості метастазів) або відносно більш злоякісного фенотипу пухлини.
Чим більше різних білків із групи, що включає МО5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9,
ООСЕВ і МОСб, мають надмірну експресію, тим гіршим є прогноз.
Діагностичні і прогностичні методи за винаходом включають використання відомих методів, наприклад, методів з використанням антитіл для виявлення поліпептидів МТК, ОСНІ 5,
ЗМС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ9, ООСКВ і МИОСб, і методів на основі гібридизації та/або ампліфікації нуклеїнових кислот для виявлення мРНК М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ9, ШОСКВ і МОСб.
Крім того, оскільки швидке руйнування пухлинних клітин часто приводить до утворення аутоантитіл, маркери раку шлунка за винаходом можливо використовувати в серологічних дослідженнях (наприклад, аналіз зразків сироватки суб'єкта з використанням методу ЕЇГ І5А) для виявлення антитіл проти М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСКВ або МОСб в організмі суб'єкта. Рівні аутоантитіл, специфічних до поліпептидів М3ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ,
РРАР2С, АМІ9, СОСКВ і МОСб, які є принаймні приблизно втричі вищими (і переважно принаймні у 5 або 7 разів вищими, найбільш переважно принаймні у 10 або 20 разів вищими) за рівні у контрольному зразку, є ознакою раку шлунка.
Локалізовані на поверхні клітин, внутрішньоклітинні і секретовані поліпептиди М5Т1К,
ОСНІ5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ПОШОСЕВ і МОСбЄ усі можуть бути використані для аналізу біоптатів, наприклад, зразків тканин або клітин (включаючи клітини, отримані зі зразків рідини, такої як перитонеальна рідина) для ідентифікації біоптатів тканин або клітин як такі, що містять клітини раку шлунка. Біоптат може бути проаналізованим у вигляді інтактної тканини чи зразка цільних клітин, або зразок тканини чи клітин може бути дезагрегованим та/або солюбілізованим, якщо це необхідно для конкретного виду діагностичного тесту, який треба виконати. Наприклад, біоптати чи зразки можна піддати аналізу у вигляді цільних тканин або цільних клітин на поліпептиди МЗТТЕ, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ОШОСЕВ і МОСб або на рівні мРНК /п 5йи, наприклад, використовуючи імуногістохімічні методи, гібридизацію мРНК іп 5йи або ЗТ-ПЛР іп 5йи. Кваліфікованому фахівцю відомо, як обробити тканини або клітини для аналізу на поліпептиди чи на рівень мРНК імунологічними методами, такими як ЕГІЗА, імуноблотинг чи еквівалентними методами, або для аналізу рівнів мРНК методом на основі використання нуклеїнових кислот, такими як ЗТ-ПЛР, Нозерн-гібридизації або слот- чи дот-блотингу.
Набори для визначення рівнів експресії Мет, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ9,
СОСВ їі МОСб.
Предметом цього винаходу є набори для виявлення підвищеного рівня МЗТІК, СНІ 5,
ЗМС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ОШОСЕВ і МОСб як генів-маркерів раку шлунка у суб'єкта. Набір для виявлення полі пептидного маркера раку шлунка переважно містить антитіло, яке специфічно зв'язує вибраний поліпептидний маркер раку шлунка. Набір для виявлення маркера раку шлунка мРНК переважно містить одну або більше нуклеїнових кислот (наприклад, один 60 або більше олігонуклеотидних праймерів або зондів, ДНК-зондів, РНК-зондів або матриць для синтезу РНК-зондів), які специфічно гібридизуються з мРНК МТК, СНІ 5, 5МС4, МЕМмВ,
РРАР2С, АМІ 9, ОШОСКВ ії МОСб.
Зокрема, набір на основі антитіл може використовуватися для виявлення присутності та/або визначення рівню поліпептиду М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ПШОСКВ і МОСб, специфічно зв'язаного з антитілом або його імунореактивним фрагментом. Набір може містити антитіло, активне відносно антигену, і реагент для виявлення продукту реакції антитіла з антигеном. Такий набір може бути комплектом ЕГІЗА і може включати контроль (наприклад, визначену кількість конкретного поліпептидного маркера раку шлунка), за потреби первинні і вторинні антитіла, і будь-які інші необхідні реагенти, такі як компоненти, що аналізують, субстрати ферментів і колірні реагенти, як описано вище. Альтернативно, діагностичний набір може являти собою набір для імуноблот-аналізу, як правило, містить компоненти і реагенти, як тут описано.
Набір на основі нуклеїнових кислот може використовуватися для виявлення та/або визначення рівня експресії МОТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ПШОСЕВ і МОСб шляхом виявлення та/або визначення кількості МРНК М5ТІ1Е, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С,
АМІ9, ПШОСЕВ і МОСб у зразку, такому як біоптат тканин або клітин. Наприклад, набір для проведення ЗТ-ПЛР для визначення підвищеної експресії МеТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ,
РРАР2С, АМІ 9, ПШОСКВ і МОСб переважно містить олігонуклеотидні праймери у кількості, достатній для проведення зворотної транскрипції мРНК як маркера раку шлунка в кКДНК і ПЛР- ампліфікацію кКДНК як маркера раку шлунка, і переважно містить також матричні молекули і праймери для проведення відповідних контрольних ПЛР-реакцій і внутрішні контролі для кількісного визначення. Фахівцю в цій галузі зрозуміло, як вибрати відповідні праймери для проведення зворотної транскрипції і ПЛР-реакцій і відповідні контрольні реакції, які необхідно провести. Таку настанову можна знайти, наприклад, у ЕР. А!йзибреї еї аї., Сйцтепі Ргоїосо!5 іп
Моїесшіаг Віоіоду, допп УМіеу 5 Боп5, Мем/ ХогК, М.У., 1997. Фахівцям в цій галузі техніки відомі численні варіанти проведення ЗТ-ПЛР. Цілеспрямовану доставку імунотоксинів до М5Т1К,
СНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ОШОСКВ і МОСб як до терапевтичних мішеней можливо проводити як метод лікування і профілактики раку шлунка. Наприклад, молекула антитіла, що специфічно зв'язує локалізований на поверхні поліпептид МТК, ОСНІ5, 5МС4, МЕМВ,
Ко) РРАР2С, АМІ 9, ООСРВ ії МОСб, може бути кон'югованою з радіоіїзотопом або іншою токсичною сполукою Кон'югати антитіл вводять суб'єкту, так що зв'язування антитіла з його спорідненим поліпептидом раку шлунка приводить до цілеспрямованої доставки терапевтичної сполуки до клітин раку шлунка, у такий спосіб надаючи лікувальну дію хворим на рак.
Терапевтичним агентом може бути токсин, радіоіїзотоп, лікарський препарат, хімічна речовина або білок (див., наприклад, Вега еї а1І.). "Рпагтасокіпеїіс5 апа апійштог асіїмйу ої а рімаіепі аїівигіде-віабіїйгей Гм іттипоїюхіп м/йй ітргомейд апіїдеп Біпаіптд ю егрВ2" Сапсег Незв. 59:4018-4022 (1999)). Наприклад, антитіло може бути зв'язане або кон'юговане з бактеріальним токсином (наприклад, дифтерійним токсином, ендотоксином Рзепботопаз А, холерним токсином) або рослинним токсином (наприклад, рицином) для цілеспрямованої доставки токсину до клітин, що експресують МТК, ОСНІ5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСЕВ і
МИиИСб. Цей імунотоксин може бути доставлений до клітини, і після зв'язування локалізованого на поверхні поліпептидного маркера раку шлунка токсин, кон'югований із антитілом, специфічним до маркера раку шлунка, доставляється до клітини.
Крім того, якщо для будь-якого поліпептиду із М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9,
ООСЕВ і МОСб існує специфічний ліганд (наприклад, ліганд, що зв'язує білок, локалізований на поверхні клітини), цей ліганд можна використовувати замість антитіла для націлювання токсичної сполуки на клітину раку шлунка, як описано вище.
Термін "антитіла" використовується в тут у широкому сенсі і включає як поліклональні, так і моноклональні антитіла. На додаток до інтактних молекул імуноглобуліну, до терміну "антитіла" також входять фрагменти або полімери цих молекул імуноглобуліну і гуманізовані версії молекул імуноглобуліну, за умови, що вони виявляють будь-які з бажаних властивостей (наприклад, специфічне зв'язування поліпептидного маркера раку шлунка, доставка токсину до клітини раку шлунка, що експресує ген-маркер раку шлунка на підвищеному рівні, та/або інгібування активності поліпептидного маркера раку шлунка), описаних в цьому документі.
За найменшої можливості антитіла за винаходом слід закуповувати у комерційних підприємств. Антитіла за винаходом можуть бути отримані з використанням добре відомих методів. Кваліфікований фахівець зрозуміє, що для отримання антитіл за винаходом можуть бути використані як повнорозмірні поліпептидні маркери раку шлунка, так і їх фрагменти.
Поліпептид, який буде використовуватися для отримання антитіл за винаходом, може бути 60 повністю чи частково очищеним компонентом природного джерела або може бути отриманий за допомогою технології рекомбінантних ДНК. Наприклад, КДНК, що кодує поліпептид М5ТІ1К,
ОСНІ5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІУ, ООСКВ або МИСб, або його фрагмент, може експресуватися в прокаріотичних клітинах (наприклад, бактерій) або еукаріотичних клітинах (наприклад, клітинах дріжджів, комах або ссавців), після чого рекомбінантний білок можна очистити і використати для отримання препарату моноклональних або поліклональних антитіл, які специфічно зв'язують поліпептидний маркер раку шлунка, що був використаний для отримання антитіл.
Фахівцю в цій галузі відомо, що отримання двох або більше комплектів моноклональних або поліклональних антитіл максимально збільшує ймовірність отримання антитіла, що буде мати специфічність та афінність, необхідні для використання за призначенням (наприклад, для
ЕГПІЗА, імуногістохімічних методів, візуалізації іп мімо, лікування імунотоксинами. Антитіла досліджують на бажану активність добре відомими методами, відповідно до цілей, у яких мають використовуватися антитіла (наприклад, ЕГІЗА, імуногістохімічні методи, імунотерапія тощо; додаткові відомості щодо отримання і перевірки антитіл див., наприклад, Нагіожм апа І апе,
Апіїродієв: А І арогаїогу Мапиаї, Соїд брііпуд Нагбог І арогаїогу Ргезв, Соїй Зріїпд Нагбог, М.У., 1988). Наприклад, антитіла можуть бути досліджені методами ЕГІ5А, Вестерн-блотингу, імуногістохімічним забарвлюванням фіксованих формаліном зрізів тканини раку шлунка або замороженої тканини. Після попередніх досліджень /п М/о антитіла, які мають використовуватися для терапевтичних цілей або для діагностики /л м/мо, досліджують з використанням відомих методів клінічного дослідження.
Термін "моноклональне антитіло" в тому виді, в якому він використовується тут, означає антитіло, отримане із по суті гомогенної популяції антитіл, тобто, індивідуальні антитіла, що складають популяцію, є ідентичними, за винятком мутантних форм, що спостерігаються в природі, які можуть бути присутніми в незначній кількості. Моноклональні антитіла за цим патентом включають "химерні" антитіла, у яких частина важкого та/або легкого ланцюга ідентична або гомологічна відповідним послідовностям в антитілах, отриманих із окремого виду, або які належать до окремого класу чи субкласу антитіл, в той час як решта ланцюга (ланцюгів) ідентична або гомологічна відповідним послідовностям в антитілах, отриманих із іншого виду або які належать до іншого класу чи субкласу антитіл, а також фрагментів таких антитіл, за
Зо умови, що вони виявляють бажану антагоністичну активність (Пат. США 4 816 567).
Моноклональні антитіла за винаходом можуть бути отримані гібридомними технологіями. У гібридомних технологіях мишу або іншу відповідну тварину-хазяїна імунізують імунізуючим агентом для створення лімфоцитів, які продукують або здатні продукувати антитіла, які специфічно зв'язують імунізуючий агент. Альтернативно, лімфоцити можуть бути імунізовані іп міїго.
Моноклональні антитіла можуть також бути створені технологіями рекомбінантних ДНК, такими як описані в патенті США 4 816 567. ДНК, що кодує моноклональні антитіла за винаходом, можна легко виділити і секвенувати з використанням традиційних методик (наприклад, використовуючи олігонуклеотидні зонди, здатні специфічно зв'язуватися з генами, що кодують важкі та легкі ланцюги антитіл миші).
Методи іп міго також придатні для створення одновалентних антитіл. Розщеплення антитіл з метою отримання їх фрагментів, зокрема, Бар-фрагментів, можна провести з використанням стандартних методик, відомих у галузі. Наприклад, розщеплення можна виконати за допомогою папаїну. Приклади розщеплення папаїном описані в заявці М/О 94/29348, опублікованій 22 грудня 1994 р., і в патенті США 4 342 566. В результаті розщеплення антитіл папаїном зазвичай утворюються два ідентичні антиген-зв'язувальні фрагменти, які звуться Рар-фрагментами, кожний з одним антиген-зв'язувальним сайтом і залишковим Бе фрагментом. Обробка пепсином дає фрагмент, який містить два антиген-зв'язувальних сайта і все ж таки здатні поперечно зшиватися з антигеном.
Фрагменти антитіл, чи то з'єднані з іншими послідовностями, чи ні, можуть також включати вставки, делеції, заміни або інші вибрані модифікації окремих частин або амінокислотних залишків за умови, що активність фрагмента не є значно зміненою або пошкодженою у порівнянні з немодифікованим антитілом або фрагментом антитіла. Ці модифікації можуть надати деякі додаткові властивості, такі як видалити/додати амінокислоти, що здатні до дисульфідного зв'язування, підвищити біологічну довговічність, змінити секреторні властивості тощо. У будь-якому випадку, фрагмент антитіла має виявляти біологічну активність, регулювання зв'язування у зв'язувальному домені тощо. Функціональні або активні центри антитіла можуть бути ідентифіковані шляхом мутагенезу конкретної ділянки білка, з послідуючою експресією і перевіркою експресованого поліпептиду. Такі методи є цілком очевидними для фахівця у цій галузі і можуть включати сайт-специфічний мутагенез нуклеїнової кислоти, що кодує фрагмент антитіла.
Антитіла за винаходом можуть додатково включати гуманізовані антитіла або людські антитіла. Гуманізованими формами антитіл нелюдського походження (наприклад, мишині) є химерні імуноглобуліни, ланцюги імуноглобулінів або їх фрагменти (такі як Гм, Раб, Раб" та інші антиген-зв'язувальні послідовності антитіл), які містять мінімальну послідовність, отриману з імуноглобуліну нелюдського походження. Гуманізовані антитіла включають імуноглобуліни людини (антитіло-реципієнт), в яких залишки від комплементарної детермінантної групи (СОК) реципієнта заміщені залишками від СОК нелюдського походження (антитіло-донор), такого як від миші, пацюка або кроля, що має бажану специфічність, афінність і зв'язувальну здатність. У деяких випадках, Ем каркасні (ЕК) залишки імуноглобуліну людини є заміщеними відповідними залишками нелюдського походження. Гуманізовані антитіла можуть включати залишки, які не були виявлені ні в антитілі-реципієнті, ні в імпортованих СОК або послідовностях каркаса. Як правило, гуманізоване антитіло буде містити по суті всі з принаймні одного, а зазвичай двох варіабельних доменів, в яких всі або по суті всі із діллнок СОК відповідають ділянкам імуноглобуліну нелюдського походження і всі або по суті всі із ділянок ЕК є ділянками консенсусної послідовності імуноглобуліну людини. Оптимально, якщо гуманізоване антитіло містить також принаймні частину константної ділянки імуноглобуліну (Ес), зазвичай ділянку імуноглобуліну людини.
Методи гуманізації нелюдських антитіл добре відомі фахівцю у цій галузі. Загалом, гуманізоване антитіло має один або більше залишків, введених в нього з джерела, яке є нелюдського походження. Ці амінокислотні залишки нелюдського походження часто називають "Імпортними" залишками, які зазвичай беруть із "імпортного" варіабельного домену. Гуманізацію можна по суті провести шляхом заміщення СОЄ. або послідовностей СОК гризунів відповідними послідовностями людського антитіла. Відповідно, такі "гуманізовані" антитіла є химерними антитілами (патент США 4 816 567), в яких суттєво менша частина ніж інтактний варіабельний домен людини була заміщена відповідною послідовністю біологічних видів, відмінних від людини. На практиці гуманізовані антитіла є зазвичай людськими антитілами, в яких деякі залишки СОК і, можливо, залишки Ег є заміщеними залишками з аналогічних сайтів антитіл
Зо гризунів.
Можуть використовуватися трансгенні тварини (наприклад, миші), які після імунізації набувають здатність продукувати повний спектр людських антитіл в умовах відсутності виробки ендогенного імуноглобуліну. Наприклад, було описано, що гомозиготна делеція гена, що кодує ділянку з'єднання важких ланцюгів антитіла, у химерних клітин і лінії клітин зародків мутантних мишей приводить до повного інгібування виробки ендогенних антитіл. Перенесення генної матриці імуноглобуліну клітин зародків людини приводить до виробки людських антитіл після антигенної стимуляції. Людські антитіла можуть також бути виділені методом фагового дисплея з комбінаторної бібліотеки.
Антитіла за винаходом переважно вводять суб'єкту у фармацевтично прийнятному носії. Як правило, для надання фармацевтичній композиції ізотонічності використовують відповідну кількість фармацевтично прийнятної солі. Приклади фармацевтично прийнятного носія включають фізіологічний розчин, розчин Рінгера і розчин глюкози. рН розчину переважно має складати приблизно від 5 до 8, і більш переважно приблизно від 7 до 7,5. Додатково пропонуються носії, що включають препарати з тривалим вивільненням, такі як напівпроникні матриці твердих гідрофобних полімерів, які містять антитіла, причому ці матриці мають вигляд сформованих предметів, наприклад, плівок, ліпосом або мікрочастинок. Фахівцю в цій галузі зрозуміло, що певні носії можуть бути більш переважними, залежно від, наприклад, способу введення і концентрації антитіла, що вводиться.
Антитіла можна вводити суб'єкту, пацієнту або в клітину шляхом ін'єкції (наприклад, внутрішньовенної, інтраперитонеальної, підшкірної, внутрішньом'язової) або іншими методами, такими як інфузія, яка гарантує їх доставку у кровотік у ефективній формі. Антитіла можуть також бути введені внутрішньопухлинним або перитуморальним шляхом з метою отримати місцевий, а також системний терапевтичний ефект. Кращими є місцеве або внутрішньовенне введення.
Ефективні дози і режими дозування для введення антитіл можна визначити емпіричним шляхом, такі визначення знайомі фахівцю в цій галузі. Фахівцю в цій галузі зрозуміло, що дози антитіл, які необхідно вводити, залежать, наприклад, від суб'єкта, який отримує антитіла, шляху введення, конкретного типу використовуваних антитіл та інших лікарських препаратів, які вводяться. Типова щоденна доза при застосуванні антитіл як монотерапії може становити від 60 приблизної мкг/кг до 100 мг/кг маси тіла або більше на добу, залежно від вищезгаданих факторів. Після введення антитіл з метою лікування раку шлунка ефективність терапевтичної дії антитіл можна оцінити різними способами, відомими фахівцю в цій галузі. Наприклад, розмір, кількість тал"або розподіл ракових пухлин у шлунку суб'єкта, що отримує лікування, можна контролювати за допомогою стандартних методик візуалізації пухлин. Введене з терапевтичними цілями антитіло, яке затримує ріст пухлини, приводить до скорочення пухлини та/або запобігає розвитку нових пухлин у порівнянні з перебігом захворювання, який би спостерігався за відсутності введення антитіла, є ефективним антитілом для лікування раку шлунка.
Оскільки було показано, що білки АВІ 1, АБАМ 10, АНК, ССМО2, СОСб6, СОКІ, СЕАСАМІ,
СЕАСАМ5, СЕАСАМб, СЕАСАМ6б, СОЇ б6АЗ, ЕІБ253, 00255308, ЕРНА2, ЕКВВ2, ЕКВВЗ, Е2К,
ЕАР, НММЕ, НЗРООВІ, 1СЕ2ВРЗ, ІТОВ4, КІР2С, ККА5, ГАМСО2, 1СМ2, МЕТ, ММРП, ММР12,
ММРЗ, МТК, МОБ2, ОЇ ЕМ4, РКОМІ, ВАМ2, ТНМІ, ТМРА5З54, ТОР2А , Т5РАМІ, МУМТ5А,
НІТЕТА і РТК2, експресуються на високому рівні принаймні у тканинах при одному різновиді раку шлунка у порівнянні з нормальними тканинами шлунка, інгібування їхньої експресії або активності може бути частиною терапевтичної стратегії при лікуванні або профілактиці раку шлунка.
Принцип антисенос-терапії базується на гіпотезі, що специфічне відносно послідовності пригнічення експресії генів (через транскрипцію або трансляцію) можливо досягти шляхом внутрішньоклітинної гібридизації між геномною ДНК або мРНК і комплементарними антисенсовими сполуками. Утворення такого гібридного дуплексу нуклеїнових кислот заважає транскрипції геномної ДНК, яка кодує пухлинний антиген-мішень, або процесингу/транспорту/грансляції та/або стабільності мРНК пухлинного антигену-мішені.
Антисенсові нуклеїнові кислоти можуть бути доставлені з використанням багатьох підходів.
Наприклад, антисенсові олігонуклеотиди або антисенсові РНК можуть бути введені безпосередньо (наприклад, як внутрішньовенна ін'єкція) суб'єкту у формі, яка забезпечує поглинання клітинами пухлини. Як альтернатива, можна ввести в клітини іп мімо вірусні або плазмідні вектори, що кодують антисенсові РНК (або фрагменти РНК). Антисенс-ефекту можна також досягти сено-послідовностями, однак ступінь фенотипічних змін є дуже непостійним.
Фенотипічні зміни, спричинені ефективною антисенс-терапією, оцінюються згідно зі змінами у,
Зо наприклад, рівнях мРНК-мішені, рівнях білка-мішені та/або рівнях активності білка-мішені.
У конкретному прикладі інгібування функції маркера пухлини шлунка шляхом генної терапії з використанням антисенсових конструкцій можна досягти безпосереднім введенням антисенсового РНК-маркера пухлини шлунка. Антисенсовий РНК-маркер пухлини шлунка можна отримати і виділити стандартною методикою, але найбільш легко його отримати транскрипцією іп о мійго з використанням антисенсового кДНК-маркера пухлини шлунка під контролем високоефективного промотору (наприклад, Т7-промотору). Введення антисенсового РНК- маркера пухлини шлунка у клітини можна провести будь-яким методом, який застосовують для безпосереднього введення нуклеїнових кислот, як описано нижче.
Альтернативна стратегія інгібування функцій МТК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9,
ООСКВ або МІУСб за допомогою генної терапії включає внутрішньоклітинну експресію антитіл проти МБТІ, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ШОСКВ або МОСб або фрагментів антитіл проти М5ТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ШОСКВ або МОСб. Наприклад, ген (або фрагмент гену), що кодує моноклональне антитіло, яке специфічно зв'язується з поліпептидом
М5ТІК, ОСНІ5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ПШОСКВ або МИСб і інгібує його біологічну активність, ставлять під транскрипційний контроль регуляторної послідовності специфічного (наприклад, тканино-або пухлино-специфічного) гену в межах вектора експресії нуклеїнової кислоти. Вектор потім вводять суб'єкту таким чином, щоби він поглинався клітинами раку шлунка або іншими клітинами, які після цього секретують антитіла проти МОТІЕ, ОСНІ 5, 5МСЯ4,
МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСРВ або МИСб і у такий спосіб блокують біологічну активність поліпептиду МОТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ 9, ШОСКВ і МОСб. Переважно, якщо поліпептиди МТК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ9У, ООСЕКВ і МОСб присутні на зовнішній поверхні клітин раку шлунка.
У методах, що описані вище, які включають введення і поглинання екзогенної ДНК клітинами суб'єкту (наприклад, трансдукція або трансфекції гену), нуклеїнові кислоти за винаходом можуть бути присутніми у вигляді "оголеної" ДНК або нуклеїнові кислоти можуть міститися у векторі для доставки нуклеїнових кислот до клітин для інгібування експресії білка- маркера раку шлунка. Згаданий вектор може бути комерційно доступним препаратом, таким як аденовірусний вектор (Очапішт ВіоїесппоЇІодіех5, Іпс., Лаваль, Квебек, Канада). Доставка нуклеїнової кислоти або вектора до клітин може здійснюватися за багатьма механізмами. Як 60 один приклад, доставка може здійснюватися ліпосомами, з використанням комерційно доступних ліпосомних препаратів, таких як ліпофектин, ліпофектамін (5ІВСО- 25 ВН, Іпс.,
Гейтерсберг, Меріленд, США), суперфект (Оіадеп, Іпс., Гільден, Німеччина) і трансфектам (Рготеда Віоїес, Іпс., Медісон, Вісконсин, США), а також іншими ліпосомами, які були отримані згідно зі стандартними для цієї галузі методиками. Крім того, нуклеїнова кислота або вектор за цим винаходом може бути доставлений іп мімо електропорацією, технологією, доступною у компанії Сзепеїгопіс5, Іпс. (Сан-Дієго, Каліфорнія, США), а також за допомогою апарату для сонопорації (Ітакх РПагтасешііса! Согр., Таксон, Аризона, США).
Як ще один приклад, доставка за допомогою вектору може здійснюватися через вірусну систему, наприклад, ретровірусну векторну систему, що може пакувати рекомбінантний ретровірусний геном. Рекомбінантний ретровірус може потім бути використаний для інфікування і, у такий спосіб, доставляти до інфікованої клітини антисенсову нуклеїнову кислоту, що інгібує експресію МЗТІК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕУВ, РРАР2С, АМІ 9, ООСКВ або МОСб. Точний метод введення зміненої нуклеїнової кислоти в клітини ссавців, звичайно, не обмежується використанням ретровірусних векторів. У широкому доступі є інші методики для цієї процедури, включаючи використання аденовірусних векторів, адено-асоційованих вірусних (ААМ) векторів, лентивірусних векторів, псевтотипованих ретровірусних векторів. Можна використовувати також методики фізичної трансдукції, такі як доставка ліпосомами і рецептор-опосередковані та інші механізми ендоцитозу. Цей винахід може використовуватися у комбінації з будь-яким із таких або інших зазвичай використовуваних методів перенесення генів.
Ці антитіла можуть використовуватися також для діагностики іп мімо. Зазвичай антитіла мітять радіонуклідами (такими як "п, 99Тс, 146, 191І, ЗН, 82Р ог 355), так щоби пухлину можна було локалізувати, використовуючи імуносцинтіграфію. В одному з втілень антитіла або їх фрагменти зв'язуються з зовнішньоклітинними доменами двох або більше таких мішеней, як
МТК, ОСНІ 5, 5МС4, МЕМВ, РРАР2С, АМІ9, ООСКВ і МОСб ї константою зв'язування (Ка), меншою ніж 1х10 мкМ.
Антитіла для діагностичного застосування можна мітити зондами, що підходять для виявлення різними методами візуалізації Методи виявлення зондів включають, але не обмежуються ними, флуоресценцію, світлову, конфокальну і електронну мікроскопію, магнітно- резонансну візуалізацію і спектроскопію, флуороскопію, комп'ютерну томографію та позитронну
Зо емісійну томографію. Відповідні зонди включають, але не обмежуються ними, флуоресцеїн, родамін, еозин та інші флуорофори, радіоіїзотопи, золото, гадоліній та інші лантаноїди, парамагнітне залізо, фтор-18 та інші радіонукліди, що випромінюють позитрони. Крім цього, зонди можуть бути бі- або багатофункціональними і виявлятися більш ніж одним із зазначених методів. Ці антитіла можуть бути безпосередньо або опосередковано мічені вищезгаданими зондами. Прикріплення зондів до антитіл включає ковалентне зв'язування зонда, включення зонда в антитіло і ковалентне прикріплення хелатуючої сполуки для зв'язування зонда, серед інших добре відомих фахівцю у цій галузі. У разі імуногістохімічних методів зразок хворої тканини може бути свіжим чи замороженим або може бути залитим у парафін і фіксованим за допомогою консерванту, такого як формалін. Фіксовані або залиті зразки зрізів тканин приводять у контакт із міченим первинним антитілом і вторинним антитілом, де антитіло використовується для виявлення експресованих іп 5йи білків МТК, ОСНІ5, 5МС4, МЕМУВ,
РРАР2С, АМІ 9, ОШОСКВ ії МОСб.
Отже, цей винахід також має відношення до пептиду, що включає послідовність, вибрану з групи послідовностей від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮО МО: 95 або її варіант, який на 85 95, переважно на 90 95 і більш переважно на 95 95 є гомологічним послідовності від 5ХЕО ІЮ МО: 1 до ЗЕО ІЮ МО: 95 або її варіанту, який викликає перехресну реакцію Т-клітин із зазначеним пептидом.
Пептиди за винаходом здатні зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) класу-І людини.
У цьому винаході термін "гомологічний" означає ступінь ідентичності послідовностей двох амінокислотних послідовностей, тобто, пептидних або поліпептидних послідовностей. Згадана вище"гомологія" визначається порівнянням двох послідовностей, що були вирівняні в оптимальних умовах щодо послідовностей, які порівнюються. Послідовності, які тут порівнюються, можуть мати вставки чи делеції (наприклад, розрив і т.п.) при оптимальному вирівнюванні двох послідовностей. Таку гомологічність послідовностей можна розрахувати, створивши вирівнювання за допомогою, наприклад, алгоритму СіивіаіМуУ. Загальнодоступне програмне забезпечення для аналізу послідовностей, більш конкретно, Месіог МТІ, СЕМЕТУХ або інструменти для аналізу можна знайти у базах даних у вільному доступі.
Фахівець у цій галузі в змозі оцінити, чи будуть Т-клітини, індуковані варіантом конкретного пептиду, вступати в перехресну реакцію із зазначеним пептидом ((Бопд і співавт., 8809-14) (Аррау і співавт., 1805-14;СоІотрені і співавт., 2730-38; 7агетрва і співавт., 4570-77).
Під терміном "варіант" даної амінокислотної послідовності автори винаходу мають на увазі, що бокові ланцюги, наприклад, одного чи двох амінокислотних залишків змінюються (зокрема, шляхом заміни їх боковим ланцюгом іншого природно існуючого амінокислотного залишку чи якимось іншим боковим ланцюгом) таким чином, що пептид все ще здатний зв'язуватися з молекулою НГА, по суті, у такий же спосіб, як і пептид, що складається з даної амінокислотної послідовності від зХЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО:33. Наприклад, пептид може бути модифікований так, що він буде принаймні зберігати, чи навіть поліпшувати, здатність взаємодіяти та зв'язуватися зі зв'язувальною щілиною прийнятної молекули МНС, такою як НІ А-А"02 або -ОБ, і у такий спосіб принаймні зберігати, чи навіть поліпшувати, здатність зв'язуватися з ТКР активованого ЦТЛ.
Ці ЦТЛ можуть згодом вступати в перехресну реакцію із клітинами і знищувати клітини, які експресують поліпептид, що містить природну амінокислотну послідовність спорідненого пептиду як визначено в аспектах винаходу. Як можна дізнатися з наукових публікацій (Катітепзеє, Васптапп і 5і(емапоміс) і баз даних (Каттепзвее і співавт., 213-19), окремі позиції пептидів, що зв'язують НІ А, є типово якірними залишками, які формують корову послідовність, що відповідає зв'язувальному мотиву рецептора НІГА, який визначається полярністю, електрофізичними, гідрофобними властивостями і просторовою структурою поліпептидних ланцюгів, що утворюють зв'язувальну щілину. Отже, фахівець у цій галузі зможе модифікувати амінокислотну послідовність від ЗЕО І МО: 1 до 5ЕО ІЮО МО: 95, зберігаючи відомі якірні залишки, і буде здатний визначити, чи зберігають такі варіанти здатність зв'язувати молекули
МНС класу І або ІІ. Варіанти за цим винаходом зберігають здатність зв'язуватися з ТКР активованого ЦТЛ, який потім може вступати в перехресну реакцію з- і знищувати клітини, які експресують поліпептид, що містить природну амінокислотну послідовність спорідненого пептиду як визначено в аспектах винаходу.
Ті амінокислотні залишки, що не суттєвими для взаємодії з Т-клітинним рецептором, можуть бути модифіковані шляхом заміни іншою амінокислотою, введення якої не має значного впливу на реактивність Т-клітин та не виключає зв'язування із відповідним МНС. Отже, за винятком зазначеної умови, пептид за винаходом може бути будь-яким пептидом (до цього терміну автори винаходу відносять олігопептид чи поліпептид), котрий включає амінокислотні послідовності або їхню частину чи її варіант, як він є.
Таблиця 3:
Варіанти і мотив пептидів відповідно до ЗЕО ІЮО МО: від 1 до 33 77771111... | Поиця /|1|21/3| 41516178 9 соС2-001 | Кодпептиду.ї || 011 0 с/|/1|У ее недо я я В В ПО ПО ПО КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НОЯ недо и я По ПО ПО ПО ПО КОНЯ КОН КОНЯ КОНЯ НАХ гг гг 11111111. |Позця |1,|2 1 3|4/|5161718| 9
АБРМ-002 | Кодпептиду.ї |5|У МІРІ | М: |В. нео я По ПО По По НОЯ ПО КОНЯ КОН КОНЯ НО МОХ НОЯ пило ПИ ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОН ПНЯ ООН ННЯ КОН ННЯ НАНАК О НОЯ пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ 11 1. | .юЮюрК о |Помця /1|2/|314151617 18191
ОсніБ-о01 | Кодпеппиду.ї | М| М| СР ЕЕ 1|М'ЄЕЇ -Ї
ЗЕОІЮ МОЗ |Варантли | ( | |! Її 1 | її 1
ЕТ г, пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ КОНЯ КОН о ПОН пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ ННЯ НАННЯ КОНЯ 7111... | .юЮюрКр о |Помця /1|2/|314/5161718|91Ї
ОМЕТ-006 | Кодпепиду.ї /5| | 110 М - |Р'ЕЇ ЇЇ
ЗЕОІЮМО:4 |Варантли | -(х | | Її Її 7 71 7 1 1771 71
НН г, пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ КОНЯ КОН о ПОН пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ ННЯ НАННЯ КОНЯ .юЮюрБКо |Помця /1|2/|314151617 18191
РАОМ-О01 | Кодпепиду.ї | 5| | 1110 РІ С МІ 4
ЗЕОІЮМО:5 |Варантли | | |! Її 1 | її 1
ЕТ г, пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ КОНЯ КОН о ПОН пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ ННЯ НАННЯ ПАК юр |Помця (1213141 5161|7 89
ОММРІТ-00ї | Кодпеппиду. /М|М/|5/0 МУ т|Р | т
ЗЕОІЮМО:6 |Вараятли | -( | | М! Її її 1 Її 1 її 1 гг ТНИТИЯП
Тль;-Ьсє
АьЬь- пило ПИ ПНЯ ПНЯ ПОЛЬО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ КОНЯ НОЯ КОКО пн, пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ КОНЯ НОЯ КОКО пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ НОЯ ННЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НА .юЮюрБКо |Помця /1|2/|31415161718|91Ї
МметІв-001 | Кодпепиду.ї МІ | М мМ|5 МЕ
ЗЕОІЮМО:7 |Варанти | ( | |! Її 1 | її 1
НН
,ьь- гг пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ ННЯ НАННЯ КОНЯ 11. | .юЮюрБК о |Помця /1|2/|3,415161718|91Ї
МЕУв-0ої | Кодпепиду.ї М || т 51,10 0911
ЗЕОІЮМО:8 |Варантли | ( | |! Її ї | її 1
НС
ЕТ пило ПИ ПН ПНЯ ПО СО ПНЯ ПНЯ ООН ННЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ 11 1. | .юЮюЮюрКр о |Помця /1|2/|314151617 18191 зЗМС4-001 | Кодпепиду.ї | н| Х| к РТ РІ С МІ ЇЇ
ЗЕОІЮМО:9 |Варантли | | |! 1 | її 1
НС пило ПИ ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОН ПНЯ ООН ННЯ КОН ННЯ НАННЯ НААН пп
11 17171111 11111711 |(Помця, 12314 5167189
ЗЕОІЮМО:10 /Вараяти | / | ЇЇ ЇЇ Її пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НО с пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НАХ ЖІ 1 вЕЇ 1717 1771711 11 пе и и Я ПО С Я ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ ОН ЖІ 11117111 |(Погця 1,|2|3|4 5|6|7|819
РРАР2О-001 | Кодпепиду.:.)ї | А| МІ с ЇМ м тіо|вВ|сї
ЗЕОІЮМО:11 оВараяти | / |РЇ ЇЇ ЇЇ Її пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН І НОЯ пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НО НОЯ 1 вЇ 1 17 7 1771 1 1 1 вЇ 17177171 11117111 |(Погця 1|2|3|4 5|6|7|819
АМІ9-001. | Кодпепиду.:.) | | МІ 1 | 5 РІ ММК
ЗЕОІЮМО:12 /Вараяти | / |РЇ ЇЇ ЇЇ Її пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН І НОЯ пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НО НОЯ 1 вЇ 1 17 7 1771 1 1 1 вЇ 17177171 11117111 |(Погця 1|2|3|4 5|6|7|819
МОг2-00ї | Кодпепиду.:.)ї М| | с| 1 вВ| С | ЕН ЇЇ
ЗЕОІЮМО:13 /Вараяти | / | ЇЇ ЇЇ Її пе и и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОЖНА ПНО НОЯ пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ НОНК НОНО НОНЯ 1 вЕЇ 1771771717711 171 1 вЇ 17177171 11117111 |(Погця 1|2|3|4 5|6|7|819
АВІЛ-001 | Кодпептиду.:. Тт| МІ с| М с | сом
ЗЕОІ0МО:14 (Вараяти | / | ЇЇ ЇЇ Її пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН І НОЯ пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НО НОЯ 1 вЇ 1 17 7 1771 1 1 1 вЇ 17177171 11117111 |(Полця 1|2|3|4 5|6|7|819 0МОС-006 | Кодпеппиду.)ї | М| МІ ЕЇ Е Т| Є РІ НІ! 1!
ЗЕОІЮМО:15 /Вараяти | / | ЇЇ ЇЇ Її пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН І НОЯ пемо и и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОЖНА ПНЯ НОЯ 1 вЇ 1 17 7 1771 1 1 в 1771771717711 171 11117111 |(Погця 1|2|3|4 5|6|7|819
АБРМ-001 | Кодпепиду.:.)ї | В| М С | М А| ТМ
ЗЕОІЮМО:16 /Вараяти | / | ЇЇ ЇЇ Її пе и и Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН І НОЯ пемо и и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОЖНА ПНЯ НОЯ 1 вЇ 1 17 7 1771 1 1 в 1771771717711 171 11117111 |(Погця 1|2|3|4 5|6|7|819
ЕРНА2-005 | Кодпепиду.:.)ї МУ| ХМ є| 5 К|5|ІЕЇ ОЇ ЇЇ
ЗЕОІ0МО:17 Вараяти | | |РЇ / | Її недо и и Я ПО ПО ПО ПО ПОН КОНЯ КОНЯ НО о НОЯ ді г пекли Я ПНЯ ПНЯ ПО ПАНИ ПНЯ ПОЛЯ НОЯ НАННЯ КОН НА НЯ НАННЯ 1112121 1111111... |Поця |1,2 3|4/|54161|7|819.
ОММРІЗ-001 0/0 Кодпетиду.їЇ | МЕ 1! |в|КкК|с|мро| в (
ЗЕОІЮМО:18 (Варанєти | | М | 11 11 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ОНИ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОН КОНОНКО соя гг НС гг 111111...юрюр |Поця |1,2 3|4/|5416|7|819.
Муг2-002 / Кодпепиду./Ї | ВЕ | 5|с|1|1 1
ЗЕОІЮМО:19 (Вараяєти | | М | 11 11 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ОНИ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОН КОНОНКО соя гг НС гг 11111111... |Поця | 1,2 3|4/|5161|7|819.
РІКЯА-001 ///// Кодпетиду.їЇ |0|У А|5|В|вР| МО
ЗЕОІЮМО:20 Варанти | | | | 11 11 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ОНИ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОН НА НЯ НАННЯ то пекли Я ПНЯ ПНЯ ПО ПАНИ ПНЯ ПОЛЯ НОЯ НАННЯ КОН НА НЯ НАННЯ 1112121 711....ю.юрюр |Поця | 1,2. 3|4/|5161|7|819.
АТАр2-002 / Кодпепиду.ї | к! Ух | 7 МКУ
ЗЕОІЮМО:21 Варанєти | | | | | |! Її пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ОНИ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОН НА НЯ НАННЯ то пекли Я ПНЯ ПНЯ ПО ПАНИ ПНЯ ПОЛЯ НОЯ НАННЯ КОН НА НЯ НАННЯ 1112121 11.1... |Поця | 12 3|4/|54161|7|819.
СОІл2АТ-001 0 Кодпепиду.7/Ї | М У М| РІ ТІ РІ МІ 8 С
ЗЕОІЮМО:22 Варанєти | | | | 11 11 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ОНИ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОН НА НЯ НАННЯ то пекли Я ПНЯ ПНЯ ПО ПАНИ ПНЯ ПОЛЯ НОЯ НАННЯ КОН НА НЯ НАННЯ 1112121 1..1....юр7 |Поця | 1,2 3|4/|5416|7|819.
СОІ6АЗ-001 0 Кодпепиду.їЇ |5| У | О|А|А| МА С
ЗЕОІЮМО:23 Варанти | | | | 1 1 11 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ОНИ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОН НА НЯ НАННЯ то пекли Я ПНЯ ПНЯ ПО ПАНИ ПНЯ ПОЛЯ НОЯ НАННЯ КОН НА НЯ НАННЯ 1112121 11111111... |Поця |1,2 3|4/|5416|7|819.
РАМСІО0ї 0 Кодпетиду.їЇ || У О|РІКІ 100 (
ЗЕОІЮМО:24 Вараяєти | | | | 1 1 11 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОЛЯ ОНИ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОН КОНОНКО
ПП суьяутут пекли Я ПНЯ ПНЯ ПО ПАНИ ПНЯ ПОЛЯ НОЯ НАННЯ КОН КОНОНКО 1112121 .11...юрюр |Поця | 1,2 3|4/|5416|7|819.
АЗРІТ-001 | Кодпетиду.ї | М! ХІІ к| мМ! 1 |с|7 се
ЗЕОІЮМО:25 |Варанти | | |! | | | | 1 11 г г гг 1271111 пили Я ПНЯ ПНЯ ПО З ПНЯ ОНИ КОНЯ ПОН КОНЯ НААН НАОСТАНОК 7.11 ...юрюр р |Поця /1|21314|5161|71|8|9
АТАр2-001 ///// Кодпетиу.7/Ї | А| У А 11 1 КІЕЇЕЇ С
ЗЕОІЮМО:26 Варани | | |! | | | | | | її гг г гг 1211111 пили Я ПНЯ ПНЯ ПО З ПНЯ ОНИ КОНЯ ПОН КОНЯ НААН НАОСТАНОК 711 ...ю.юрюр р |Подця /1|21314|5161|718|9
АТАр2-003 / Кодпетиу.ї |У РІЕЇ МІ ЕЇ КІР
ЗЕОІЮМО:27 Варани | | |! | | | | 11 г г гг 1271111 пили Я ПНЯ ПНЯ ПО З ПНЯ ОНИ КОНЯ ПОН КОНЯ НААН НАОСТАНОК ....1...ю.юрюр7 7 |Позця /1|2/314/|516 1718 | 9 | то
НЗРООВІ-001ї / Кодпепиу.ї/ | КУ М/о |т7|е|М|КІЕ. Є
ЗЕОІЮМО:28 Варани | | |! | | | | | | її г г пили ПИ ПНЯ ПНЯ ПО З ПОВНО ПОН КОНЯ НОЯ КОНЯ НАННЯ НАННЯ НОТ пили Я ПНЯ ПНЯ ПО З ПНЯ ОНИ КОНЯ ПОН КОНЯ КОНЯ НАННЯ НА Я 1111....юрюр р |Поця /1|2/314/|516 1718 | 9 | то
ЗІАН2-001 // Кодпетиу.ї/Ї | М| ЕЕ 0 ТРА 1АЇН
ЗЕОІЮМО:29 Варанти | | |хХ/ | | 1 1111 г г гг пил Я ПНЯ ПНЯ ПОЛЬВИ ПОНЯ ПООНЯ ПОННЯ НОЯ КОНЯ КОНЯ НАННЯ НА Я 11.1....юрюр |Поця /1|21314|54161|71|8|9
ЗІСбАб-001 / Кодпепиу.ї/ | М|У| РІ М|ІМ ІА 1|с
ЗЕОІЮМО:30 Варани | | |! | | | | | ЇЇ 1 гг г гг 1211111 пили Я ПНЯ ПНЯ ПО З ПНЯ ОНИ КОНЯ ПОН КОНЯ НААН НАОСТАНОК 11...1...юрюрюр7 7 |Поця /1|21314|5161|71|8|9 пОСАРЗ-001! 0 Кодпетиу.ї/ | М|ХУ кс
ЗЕОІЮМО:31 Варани | | |! | | | | | 7 її гг г гг 1211111 пили Я ПНЯ ПНЯ ПО З ПНЯ ОНИ КОНЯ ПОН КОНЯ НААН НАОСТАНОК 1 ...ю.юрюр7 |Поця /1|21314|5161|718|9
ЕНВВ3-001 / Кодпетиу.ї/ | М|У 11 ЕК мМ ок
ЗЕОІЮМО:32 Варани | | |! | | | | | | її гг г гг 1211111 пил ПИ ПНЯ ПНЯ ПО З ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ КОНЯ НАННЯ НАСТАННЯ НАННЯ
11111771 Позиця | 12345167 8| 9
Кіг2го-001 | Кодпептиду. !| | МмМ|с|Кк| || С,
ЗЕОІЮМО:33 |Варанти | -:/ | |РЇ /Ї / / Її її пемоди І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ КОНЯ ОНИ КОНЯ НОЯ КОНЯ НО нем І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОЛЯ ОНИ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОКО 1 вЇ 17 1771711 11771 нем І и Я ОО С ПНЯ ПОЛЯ КОНЯ ОНИ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН 11110711 Позицяї 1|21|3|4|516|718|9 | 16 соС2-001 | Кодпетиду.)ї | | 01 0|с 1.
ЗБОЮ МО:1 |Варанти |: | ЕЄЇ Її Її 7 | її її її пемоди І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОЛЯ ОНИ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОКОН нем І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОЛЯ ОНИ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОКО нем І и Я ОО С ПНЯ ПОЛЯ КОНЯ ОНИ КОНЯ НАННЯ КОНЯ КОКОН нем І и Я ОО С ПНЯ ПОЛЯ КОНЯ ОНИ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОКО 11107111 Позиця 1,|2|3|4|516|718|9
АБРМ-002 | Кодпептиду.:.)ї 5|М|М|РІІ- |М| В
ЗБОЮ МО:2 |Варанти | : | |Ї / Її / Її її пемоди І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОЛЯ ОНИ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НК в ге 17171111 1 еЇ 17 71717171 1 11110711 Позиця 1,|2|3|4|516|718|9 снія-00ї | Кодпептиду.. | чМ| МІ | РІ є! 1 | М ЕЄЇ С
ЗБОЮ МО:З |Варанти | :( | | єЇ Її Її / | її її в нем І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ КОНЯ ОНИ ПОН НОЯ КОН НОЯ НОЯ 1 еЇ 17 71771711 1 нем І и Я ОО С ПНЯ ПОЛЯ КОНЯ ОНИ КОНЯ НАННЯ КОН НОЯ НОЯ 11110111 Позиця 1,|2|3|4|516|718|9
ОМЕТ-006 | Кодпептиду.)ї 5| У 110 М| | Р'ЕЇ ЕЕ
ЗЕОІ0МО:4 |Варанти | : | | Її / Її / | її її пемоди І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ ПОЛЯ ОНИ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НК нем І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ КОНЯ ОНИ ПОН НОЯ КОН НОЯ НОЯ 1 еЇ 17 71771711 1 нем І и Я ОО С ПНЯ ПОЛЯ КОНЯ ОНИ КОНЯ НАННЯ КОН НОЯ НОЯ 11110111 Позиця 1,|2|3|4|516|718|9
РВОМ-001ї | Кодпетиду.ї 5| | 11 1010 | РІЇ С Мм| с
ЗБОЮ МО:5 |Варанти | :/( | | єЇ Її Її 7 / її її в нем І и Я ПНЯ ПО ПОЛЯ КОНЯ ОНИ ПОН НОЯ КОН НОЯ НОЯ 1 еЇ 17 71771711 1 нем І и Я ОО С ПНЯ ПОЛЯ КОНЯ ОНИ КОНЯ НАННЯ КОН НОЯ НОЯ 11170711 Позицяї 1|21|3|4|516|718|9 | 16
ММРІЇ-001ї | Кодпетиду.:)ї | М|МмМ|5|0|У|т|Р, | ТТ є
ЗЕОІЮМО:6 Вараяєти | | ЇХ | | ЇЇ її 1 пил Я ПНЯ ПНЯ ПОС ПНЯ ПОЛОН ПОЛЯ НОЯ КОНЯ КОН ННЯ НАННЯ г г г пил Я ПНЯ ПНЯ ПОЛО ПНЯ ПОЛОН ПОЛЯ НОЯ КОНЯ КОН НАННЯ НА НА гг пил Я ПНЯ ПНЯ ПОС ПНЯ ПОЛОН ПОН НАННЯ КОНЯ КОН НАННЯ НА 7.11 ...ю.юр7 |Подця |1,2/|3|4|51617|819.
М5ТІА-001 / Кодпетиду.ї/Ї |М| | с|М|М/|5|Мм в
ЗЕОІЮМО:7 Варанєти | ЇЇ ІЕЕ ЇЇ Її її 1 11 1
ТЯ о Нстс16 я пи Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ ПОН НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОСИ НАННЯ пил Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ КОНЯ НАННЯ НАСТАННЯ НАННЯ 111111....юрюр |Поця 1/2 1 3|4|51617|8 9.
ОМЕУВ-00ї / Кодпетиу.ї/ |М| ХУ т|т7|51МХ10/|0 1.
ЗЕОІЮМО:8 Варанти | ЇЇ ГЕ. ЇЇ ЇЇ Її 1 11 1 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОН ПНЯ КОНЯ НОЯ КОНЯ КОНЯ НОСОК пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОН ПНЯ КОНЯ НОЯ НОЯ КОНЯ КО ННЯ гг пи Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ КОНЯ КОН КАК НО ННЯ 1111111....юрюр |Поця 1/2 1 3|4|51617|8 9.
ЗМС4-001 / Кодпепиу.ї/ї | н У к| РІ ТІ РІ СХ ЕТ
ЗЕОІЮМО:9 Варанти | ЇЇ ГЕ ЇЇ Її Її її. 1
ТЯ о Нстс16 я пи Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ ПОН НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОСИ НАННЯ пил Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ КОНЯ НАННЯ НАСТАННЯ НАННЯ ..1.1....юр/7/ |Поиця 1/2 31|4/|51617/|8 9/0
ЗЕОІЮМО:10 Варанти | | | | ЇЇ ЇЇ 1 1 1 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОН ПНЯ КОНЯ НОЯ ПОЛЯ КОНЯ НОЯ НАС сть пи Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НОЯ ПОЛЯ КОНЯ ОН НАС пил Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ КОНЯ КОНЯ НАННЯ НААН 111.1....юр/7/ |Поця 1/2 1 3|4|51617|8 9.
РРАР2С-001 / Кодпетиу.ї/ |А/ У ММ т7|о0|в8 с
ЗЕОІЮМО:1ї (Варанєти | ЇЇ РЕ. ЇЇ ЇЇ 1 1 1717 1 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОН ПНЯ КОНЯ НОЯ НОЯ КОНЯ КАК СаО ННЯ о сть- пи Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ ПОЛЯ КОНЯ КАК СаО ННЯ пил Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ КОНЯ НАННЯ НАСТАННЯ НАННЯ 1111111... |Подця 1/2 1 3|4|51617|8 9.
АМІ9-001 / Кодпетиу.ї/ | М 1|5|РІМ|МІ|К с
ЗЕОІЮМО:12 Варанєти | | | | 1 1 11 1 пил Я ПНЯ ПНЯ ПНЯ ПОН ПНЯ КОНЯ НОЯ НОЯ КОНЯ КАК СаО ННЯ о сть- пи Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ ПОЛЯ КОНЯ КАК НО ННЯ пил Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ КОНЯ НАННЯ КОНЯ КОН КН НОЯ НАННЯ 1111111....юр. |Поця 1/2 1 3|4|51617|8 9.
Муг2-001ї /// Кодпетиу.ї/ |М/ ХУ с 1|8|- ЕН Е
ЗЕОІЮМО:13 (Варанти | | | | ЇЇ ЇЇ 11 1
ТЯ о Нстс16 я пи Я ПНЯ ПНЯ ОО С ПОН ПНЯ ПОН НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОСИ НАННЯ пил я ПНЯ ПНЯ ПО С ПНЯ ПНЯ ПОН НОЯ ПОНННЯ КОН НОСОК НАННЯ
11111711 |(Позиуця | 12|3|4| 51617189
АВІ1-001 | Кодпепиду.:ї | т | с| МІ С с 1о|1м
ЗЕОІЮ МО:14 |Варанти | | |в ЇЇ 1 її 1 1 в кеди І я Я Я ПНЯ По ох КО КОНЯ НАННЯ КОН НАХ НОЯ пед и я Я ПИ С Я По ох ПО КОНЯ НОЯ НО ся НОЯ нео І я Я В С Я По ох ПО ПОЯВА НАХ НОЯ 11111111 | Позиця | 12/34 151|6|71|81|9 мОС-006 | Кодпептиду.ї | МІ МЕ ЕЕ ТтТ| є РІ НІ !
ЗЕОІЮ МО:15 |Варанти | | | єї її 1 Її її до я и а п ох По ПО НОЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ до я и а п ох ПО ПОН ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОКО КОХ до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ КОНЯ НОЯ КОКО КОХ 11111111 |Позиця | 12/34 5|6|71|819
А5РМ-001 | Кодпептиду.:ї | В| МІ! М АТМ
ЗЕОІЮ МО:16 |Варанти | | | єї її Її Її 1 її до я и а п ох По ПО НОЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ до я и а п ох ПО ПОН ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОКО КОХ до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ КОНЯ НОЯ КОКО КОХ 11111111 |Позиця | 12314 5|6|71|819
ЕРНА2-005 | Кодпептиду.ї | МІ МІ є 5 К|5|ЕЇО| С
ЗЕОІЮ МО:17 |Варанти | | | єї її 1 Її її до я и а п ох По ПО НОЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ а до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ ОХ НОЯ КОХ НАХ ПО 11111111 |Позиця | 12314 5|6|71|819
ОММРІЗ-001 | Кодпептиду.ї | М| Її! в КІ сі|м/о0| в
ЗЕОІЮ МО:18 |Варанти | : | | М! / 1 ЇЇ 1 Її до я и а п ох ПО ПОН ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОКО КОХ а до я и Я ПТ по пох НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОКО КОХ до я и Я ПТ по пох НОЯ ПОЛЯ ОНИ НОЯ КОХ НАХ ПО 11111111 |Позиця | 12314 5|6|71|819
МОг2-002 | Кодпептиду.ї | В| Є! Її 5 сС|1|11|Мм| Р
ЗЕОІЮ МО:19 |Варанти | | | М! / 1 ЇЇ її до я и а п ох ПО ПОН ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОКО КОХ а до я и Я ПТ по пох НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОКО КОХ до я и Я ПТ по пох НОЯ ПОЛЯ ОНИ НОЯ КОХ НАХ ПО 11111111 |Позиця | 12314 5|6|71|819
РІКА-001 | Кодпеетиду.:ї | ОЇ МІ А 5 ВІР М/О0| с
ЗЕОІЮ МО:20 |Варанти | | | єї її 1 Її її до я и а п ох По ПО НОЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ а до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ ОХ НОЯ КОХ НАХ ПО 11111111 |Позиця | 12/34 5|6|71|819
АТАр2-002 | Кодпептиду.:ї | КІМ! Її т мкм
ЗЕОІЮ МО:21 |Варанти | | | єї її 1 1 1 Її до я и а п ох По ПО НОЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ а до я и а и С о По НОЯ ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КО с НОЯ пд І и а и С п По По ПО ОО НОЯ КОХ НО ПО
11111711 Поця / 1|2|314151|6|718|9
СОІл12А1-001 / Кодпепиду.:.)ї | М| У| МІ Р тТ| РІЇ М/5| С щ
ЗБОЮ МО:22 Вараяти | : | | Її / її ЇЇ | 1 її в емо и и а По В о ПО НОЯ ОН ПО КОН НОЯ НОЯ 1111111 1 1 1 1 1 1 нем І и Я ОО СВ ПНЯ ПОН ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НОЯ НОЯ 11117011 Позиця / 1|2|314|51617|819
СОІ6АЗ-001 | Кодпетиду.:. | 5| МІ СГ | ОА А МІАЇ ЇЇ
ЗЕОІЮМО:23 |Варанти | | |РЇ | | / її | її пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НО с НОКННЯ пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НОЯ НОЯ 111 1 17717711 1 нем І и Я ОО СВ ПНЯ ПОН ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НЄ ПАНИ НОЯ 11117011 Позиця / 1|2|314|51|617|819
БАМСІ-001ї | Кодпетиду.ї | ЕЕ МІ ОРІ КІ 1! 7 О|0 є
ЗЕОІ0МО:24 |Варанти | | |РЇ | | / її | її пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОКО ПНО НОЯ с нем І и ПНЯ ОО СВ ПНЯ ПОН ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОКОН НОЯ нем І и Я ОО СВ ПНЯ ПОН ПОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НОЯ НОЯ 11117011 Позиця / 1|2|314|51617|819
ВАБ5РІЇ-001 | Кодпепиду.:.)ї | У) ХУ) км! 1 | с 1 |с| в
ЗЕОІЮМО:25 |Варанти | | |РЇ | | / її | її пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОКО ПНЯ НОЯ пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ ПНЯ НОНК НОЯ НОЯ нем І и ПНЯ ОО С ПНЯ ПОН ПОЛЯ ПОН КОНЯ КОНЯ КОКОН НОЯ нем І и Я ПО Я ПОЯ ПОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НОЯ НОЯ 11117011 Позиця / 1|2|314|51617|819
АТА02-001 | Кодпептиду.:. |/ А) УМА! 1! | 1 КІ ЕЇ ЕЕ! | /
ЗЕОІЮМО:26 |Варанти | | |РЇ | | / її | її пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НО с НОКННЯ пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НОЯ НОЯ 1 вЇ 1 17717711 1 нем І и Я ПЕ Я ПНЯ ПОН ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОН НОЯ НОЯ 11117011 Позиця / 1|2|314|51617|819
АТА02-003 | Кодпетиду.:Ї)ї | Мр ЕЇ МІ ЕТ ЕЇ КІ ЕР
ЗЕОІЮМО:27 |Варанти | : | |РЇ | | / її | її пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОКО ПНЯ НОЯ пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ ПНЯ НОНК НОЯ НОЯ в 17 12771 нем І и ПНЯ ОО СВ ПНЯ ПОН ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НЄ ПАНИ НОЯ 11117071 Позиця 12/31/4516 71|819
НБРООВІ-001 | Кодпептиду.:. | КІ М| МІ Оо| т| ЕЕ! М КЕ Є
ЗЕОІЮМО:28 |Варанти | | | Її | | / її | її пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ ООП пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ НО ОА в ТТ 177 в ТТ 11111771 Позиця / 12/31/4516 71|819
ЗІАН2-001 | Кодпепиду.:.ї | М| | 0) | А| 1 А/|Н. ГТ
ЗЕОІ0МО:29 |Варанти | | |МмМ/! | | // її | її пемои І я ПНЯ ПНЯ ПОЯ ПОЛОНЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ ООП пемои І я Я ПНЯ ПОЯ ПОЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ ПНЯ КОНЯ НА КК нем І я ПНЯ ПО Я НОЯ ОЛЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ ООП емо І я Я ПТ я ПО ПОЛО КОНЯ НОЯ КОНЯ КОНЯ НОЯ
11111117 |(Помця | 1|2|3| 45161781 91 5ІСбАб-001 / Кодпетиу.8/Ї | У|У|Р|ЇМ МІ А! |: 5ЕОІ0МО:30 |Вараяти | | | Її Її її 171 ЇЇ її 1 1 - 535 5 Я Ь 4-4 -- шинн"шССИИ ІІ пло и и и С Я ПО ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОСИ НО пло а и а С Я ПО ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ ПАНА НИ ПА 11111171 |(Поця |1|2|314 516|7|819
ПОСАРЗ-001 | Кодпетиду.:;,ї |М||к|мМ масам
ЕОІЮМО:31 |Варанти | -: | | єї 7 ї | | її її її - - Ж- Ж -Ж 5 (65: -- шинн"шССИИ ІІ пло а и и п о ПНЯ ПО ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОСИ НО пло а и а С Я ПО ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ ПАНА НИ ПА 11111177 |(Поця |1|2|3:314 516|7|819
ЕВНВВ3-001ї | Кодпепгиу.)ї |М|М| 11 Е є КІ Мм|О|1Кк|І ЇЇ
ЕОІрМО:32 |Варанти |: | | єї 7 ї | | її її її - 535 5 Ю А 2 ( 2 ВЗ« 6 «2 (ЖХ« - шинн"шССИИ ІІ пло и и и С Я ПО ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОСИ НО пло а и а С Я ПО ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ ПАНА НИ ПАН 77777717 |Позиця |1|2|314 5161789
Кіг2го-00ї | Кодпеппиу.:)ї | | У м/с кс оп ретєтт ть -А ВВА шинн"шССИИ ІІ пло и и и Я ПО ПО ПОНО КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ ПН НІ пло и и и С Я ПО ПОН КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КС пло и о Я Пс ОО ПОН ПОН КОНЯ КОН КОНЯ КОНЯ АК КА
Більш довгі пептиди також можуть бути підхожими. Також можливо, щоби епітопи комплексу
МНС | класу, хоча вони мають зазвичай довжину 8-11 амінокислот, утворювались шляхом процесингу з більш довгих пептидів чи білків, які включають фактичний епітоп. Бажано, щоби бокові залишки фактичного епітопу не завдавали значного впливу на протеолітичне розщеплення, необхідне для презентування фактичного епітопу під час процесингу.
Відповідно, цей винахід також пропонує пептиди та варіанти епітопів комплексу МНС І класу, де згаданий пептид або його варіант має загальну довжину від 8 до 100, переважно від 8 до 30, та найбільш переважно від 8 до 14, а саме, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 амінокислот.
Звичайно, пептид чи його варіант відповідно до цього винаходу матимуть здатність зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини і! класу.
Зв'язування пептиду чи його варіанту з комплексом МНС може бути перевірене за допомогою методів, добре відомих в цій галузі.
У особливо переважному втіленні цього винаходу пептид по суті складається з амінокислотної послідовності від зЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 95. "По суті складається 3" означає, що пептид за винаходом, на додаток до послідовності відповідно до будь якої послідовності від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 95 чи його варіант, містить додаткові М- та/або С-термінальні фрагменти послідовності амінокислот, які не обов'язково формують частину пептиду, що функціонує як епітоп для молекул МНС.
Проте ці фрагменти можуть бути важливими для забезпечення ефективного введення пептиду відповідно до цього винаходу в клітини. В одному з втілень цього винаходу пептид є гібридним білком, який вміщує, наприклад, 80 М-термінальних амінокислот НІ А-ОВ-антиген- асоційованого інваріантного ланцюгу (рз3, надалі "ІГ), одержаного з МСВІ, інвентарний номер в генному банку (СепВапк) Х00497.
Крім того, пептид чи його варіант може бути додатково модифікований для поліпшення його стабільності та/"або зв'язку з молекулами МНС, щоб викликати сильнішу імунну відповідь.
Методи для такої оптимізації пептидної послідовності добре відомі в цій галузі та включають, наприклад, введення реверсованих пептидних зв'язків чи непептидних зв'язків.
Зо В реверсованому пептидному зв'язку амінокислотні залишки не з'єднуються пептидними зв'язками (-СО-МН-), а пептидний зв'язок реверсується. Такі ретро-інверсивні пептидні міметики можуть бути отримані методами, відомими в даній галузі, наприклад, описаними в роботі
Мелієге еї а! (1997) .1. Іттипої. 159, 3230-3237, яка включена в даний документ шляхом посилання. Такий підхід включає формування псевдо-пептидів, які містять зміни із залученням остова, а не орієнтації бокових ланцюгів. Автори Ме?ієге і співавт., (1997) показують, що для відповіді МНС і Т-клітин-хелперів зазначені псевдо-пептиди є прийнятними. Ретро-інверсивні пептиди, які вміщують зв'язки МН-СО замість пептидних зв'язків СО-МН, набагато більш стійкі до протеолізу.
Непептидний зв'язок - це, наприклад, -СН2-МН, -СНеге5-, -СНаСНе-, -СН:СН-, -СОСН»-, -
СН(ОНІСН»-, та -СНо5О-. У патенті США 4 897 445 пропонується метод твердофазного синтезу непептидних зв'язків (-СН2-МН) в поліпептидних ланцюгах, що включає поліпептиди, синтезовані за допомогою стандартних методик, та непептидний зв'язок, синтезований шляхом реакції аміноальдегіду та амінокислоти в присутності МасСМВррб.
Пептиди, що включають послідовності, описані вище, можуть бути синтезовані з додатковими хімічними групами, присутніми на їхніх аміно- та/або карбоксильних кінцях, для посилення стабільності, біологічної доступності та/або афінності пептидів. Наприклад, гідрофобні групи, такі як карбобензоксильні, данзильні чи і-бутилоксикарбонільні, можуть додаватися до аміно-кінців пептидів. Подібним чином, на аміно-кінцях пептидів може розміщуватись ацетильна група чи 9-фторенілметоксикарбонільна група. До карбоксильних кінців пептидів може бути додана також гідрофобна група, трет-бутилоксикарбонільна чи амідо- група.
Крім того, пептиди за винаходом можуть бути синтезовані для зміни їхньої стеричної конфігурації.Наприклад, може використовуватися ЮО-ізомер одного чи кількох амінокислотних залишків пептиду, а не звичайний І-ізомер. До того ж, принаймні один з амінокислотних залишків пептидів за винаходом може замінюватись одним з добре відомих амінокислотних залишків неприродного походження. Такі заміни можуть служити для підвищення стабільності, біологічної доступності та/або функції зв'язування пептидів за винаходом.
Подібним чином, пептид чи його варіант за винаходом може модифікуватися хімічно, шляхом реакції окремих амінокислот до чи після синтезу пептиду. Приклади таких модифікацій добре відомі в цій галузі та узагальнені, зокрема, в роботі К. І ипабіад, Спетіса! Кеадепів ог
Ргоївіп Модійсайоп, Зга еа. СКС Ргевз5, 2005, яка включена в цей документ шляхом посилання.
Хімічна модифікація амінокислот включає, але не обмежується ними, модифікацію шляхом ацилювання, амідинування, піридоксилювання лізину, відновлювального алкілування, тринітробензилювання аміногруп 2,4,6-тринітробензолсульфоновою кислотою (ТМВ5), амідну модифікацію карбоксильних груп та сульфгідрильну модифікацію шляхом окиснення пермурашиною кислотою цистеїну в цистеїнову кислоту, формування похідних ртуті, утворення змішаних дисульфідів з іншими тіольними сполуками, реакцію з імідом малеїнової кислоти, карбоксиметилювання йодоцтовою кислотою чи йодацетамідом та карбамоїлування ціанатом при лужному рН, хоча способи модифікації не обмежуються наведеними тут. В цьому відношенні досвідчений фахівець повинен звернутися до Глави 15 роботи Сигтепі Ргоїосої5 Іп
Ргоїєїп Зсієпсе, Ед». Соїїдап єї а. (оп У/ієу апа опо МУ 1995-2000) ), де викладена детальна методика відносно хімічної модифікації білків.
Стисло, модифікація, наприклад, ангінільних залишків часто базується на реакції віцинальних дикарбонільних сполук, таких як фенілгліоксаль, 2,3-бутандіон і 1,2- циклогександіон з утворенням аддукту. Іншим прикладом є реакція метилгліоксалю з аргігіновими залишками. Цистеїн може бути модифікований без супутньої модифікації інших нуклеофільних сайтів, таких як лізин та гістидин. В результаті велика кількість реагентів є доступними для модифікації цистеїну. Веб-сайти таких компаній, як 5бідта-Аїагісн (перулумли.відта-аїІагісп.сот), надають інформацію щодо конкретних реагентів.
Селективне відновлення дисульфідних зв'язків також є поширеним. Дисульфідні зв'язки можуть утворюватися і окислюватися під час теплової обробки біофармацевтичних препаратів.
К-реагент Вудворда може використовуватися для модифікації деяких залишків глутамінової кислоти. М-(З-диметиламінопропіл)-М'-етилкарбодіїмід може використовуватися для утворення внутрішньомолекулярних зшивок між залишками лізину і глутамінової кислоти.
Наприклад, діетилпірокарбонат є реагентом для модифікації гістидильних залишків у білках.
Для модифікації гістидину може також використовуватися 4-гідрокси-3-ноненаль.
Реакція залишків лізину та інших альфа-аміногруп є, наприклад, прийнятною для зв'язування пептидів до поверхонь або поперечного зшивання білків/пептидів. Лізин є сайтом для прикріплення полієтиленгліколю і головним сайтом модифікації при глікозилюванні білків.
Метіонінові залишки у білках можна модифікувати, наприклад, йодацетамідом, 60 брометиламіном і хлораміном Т.
Тетранітрометан і М-ацетилімідазол можуть використовуватися для модифікації тирозильних залишків. Поперечне зшивання шляхом утворення дитирозину може здійснюватися пероксидом водню/іонами міді.
У недавніх дослідженнях модифікації триптофану використовувалися М-бромсукцинімід, 2- гідрокси-о-нітробензилбромід або 3-бром-3-метил-2-(2-нітрофенілмеркапто)-ЗН-індол.: (ВМРЗ- скатол).
Успішна модифікація ПЕГ (поліетиленгліколем) терапевтичних білків та пептидів, що часто асоціюється з подовженням напівперіоду циркуляції при перехресному зшиванні білків із глутаральдегідом, поліетиленглікольдіакрилатом та формальдегідом використовується для приготування гідрогелів. Хімічна модифікація алергенів для використання в імунотерапії часто досягається шляхом карбамоїлування з ціанатом калію.
Пептид чи його варіант, де пептид є модифікованим або включає непептидні зв'язки, є переважним втіленням цього винаходу. Загалом, пептиди і їхні варіанти (принаймні такі, що містять пептидні зв'язки між амінокислотними залишками) можуть бути синтезовані Етос- поліамідним методом твердофазного синтезу пептидів, як це розкрито у роботі ГІ и їі співавт., 1981) і в посиланнях, що є в ній. Тимчасовий захист М-аміногрупи забезпечується 9- флуоренілметилоксикарбонільною (Рітос) групою. Повторювальне розщеплення цієї дуже нестійкої до дії луг захисної групи виконується за допомогою 20 95 піперидину у М,М- диметилформаміді. Можна захистити функціональні групи бокових ланцюгів , такі як бутилові етери (у випадку серину, треоніну та тирозину), бутилові естери (у випадку глутамінової кислоти і аспарагінової кислоти), бутилоксикарбонільне похідне (у випадку лізину і гістидину), тритильне похідне (у випадку цистеїну) і 4-метокси-2,3,6-триметилбензосульфонільне похідне (у випадку аргініну). У сполуках, в яких С-термінальними залишками є глутамін або аспарагін, для захисту амідогруп бокових ланцюгів використовують 4,4"-диметоксибензгідрильну групу. Основою твердофазного носія є полідиметилакриламідний полімер, що складається з трьох мономерів: диметилакриламіду (каркасний мономер), біс-акрилоїлетилендіаміну (компонент для перехресного зшивання) і акрилоїлсаркозинметилового естеру (функціоналізуючий агент). Як відділюваний агент, що зв'язує пептид і смолу, використовується нестійке до дії кислот похідне 4-гідроксиметилфеноксиоцтової кислоти.
Всі амінокислотні похідні додають у вигляді заздалегідь синтезованих симетричних ангідридних похідних за винятком аспарагіну і глутаміну, які додають з використанням зворотної
М,М-дициклогексилкарбодіїмід/і -гідроксибезотриазол-опосередкованої реакції сполучення.
Усі реакції сполучення і зняття захисту відслідковували за допомогою нінгідрину, тринітробензолсульфонової кислоти і методу контролю з ізотином. Після завершення синтезу пептиди відщеплюють від смоли-носія з супутнім видаленням захисних груп бокових ланцюгів шляхом обробки 95 95 трифтороцтовою кислотою, що містить 5095 суміші поглиначів. Зазвичай використовувані поглиначі включають етандитіол, фенол, анізол і воду, конкретний вибір залежить від амінокислотних складових пептиду, що синтезується. Для синтезу пептидів можливе також використання комбінації твердофазних і рідкофазних методик (див., наприклад (Вгискаогег, Магаег і АІрегісіо 29-43) і посилання, наведені в цій роботі).
Трифтороцтову кислоту видаляють випаровуванням у вакуумі з подальшим подрібнюванням із діетиловим етером, що забезпечує отримання сирого пептиду. Будь-які поглиначі, які присутні в матеріалі, видаляються простою процедурою екстракції, яка після ліофілізації водної фази дозволяє отримати сирий пептид, вільний від поглиначів. Реагенти для синтезу пептидів, як правило, можна придбати, наприклад, у компанії Саібіоспет-Момаріоспет (ОК) Ца, Моніпданат
МО7 20), Велика Британія.
Очищення може виконуватися за допомогою одного будь-якого методу або їх комбінації, таких як рекристалізація, ексклюзійна хроматографія, іонообмінна хроматографія, хроматографія гідрофобної взаємодії та (зазвичай) зворотно-фазова високоефективна рідинна хроматографія із градієнтним розділенням, наприклад, з використанням системи ацетонітрил/ вода.
Аналіз пептидів може виконуватися за допомогою тонкошарової хроматографії, електрофорезу, зокрема, капілярного електрофорезу, твердофазної екстракції (С9РЕ), зворотно-фазової високоефективної рідинної хроматографії, амінокислотного аналізу після кислотного гідролізу та мас-спектрометрії із бомбардуванням прискореними атомами (РАВ), а також мас-спектрометричного аналізу МАГ ОЇ та Е5І-О-ТОБЕ.
Згідно з ще одним аспектом винаходу пропонується нуклеїнова кислота (наприклад, полінуклеотид), що кодує пептид чи його варіант за винаходом. Полінуклеотид може бути, наприклад, ДНК, кКДНК, ПНК, СНК, РНК чи їхньою комбінацією, як одноланцюговою, так і/або 60 дволанцюговою, або природними чи стабілізованими формами полінуклеотидів, такими як, 5О0 наприклад, полінуклеотиди з фосфоротіоатним скелетом; він може містити або не містити інтрони, за умови, що він кодує пептид. Звичайно, тільки ті пептиди, що містять природно існуючи амінокислотні залишки, з'єднані природними пептидними зв'язками, кодуються полінуклеотидом. Згідно з ще одним аспектом винаходу, пропонується вектор експресії, здатний експресувати поліпептид відповідно до винаходу.
Були розроблені різні методи для зв'язування полінуклеотидів, особливо ДНК, з векторами, наприклад, через комплементарні липкі кінці. Наприклад, до сегменту ДНК можуть бути додані комплементарні гомополімерні ділянки, щоби вставити у векторну ДНК. Векторна ДНК і сегмент
ДНК потім з'єднуються через водневий зв'язок між комплементарними гомополімерними хвостами з утворенням молекул рекомбінантної ДНК.
Синтетичні лінкери, що містять один або більше сайтів рестрикції, дають можливість скористатися альтернативним методом приєднання сегменту ДНК до векторів. Синтетичні лінкери, що містять різні сайти рестрикції ендонуклеази, є комерційно доступними з багатьох джерел, включаючи компанію Іпіегпайопаї! Віотесппоїодієв Іпс, Нью-Хевен, Конектикут, США.
У бажаному методі модифікації ДНК, що кодує поліпептид за винаходом, використовується полімеразна ланцюгова реакція, як це розкрито в роботі (заїкКі і співавт., 487-91)). Цей метод можна використовувати для введення ДНК у відповідний вектор, наприклад, конструюванням у відповідні сайти рестрикції або його можна використати для модифікації ДНК у інший прийнятний спосіб, відомий фахівцям у цій галузі. Якщо використовуються вірусні вектори, переважними є поксвірус або аденовірус.
ДНК (або, у випадку ретровірусних векторів, РНК) можуть експресуватися у відповідному хазяїні, щоб продукувати поліпептид, що містить пептид або варіант за винаходом. Отже, ДНК, що кодує пептид або варіант за винаходом, може застосовуватися згідно з відомими методами, належним чином модифікованими з точки зору ідей, що викладені у цьому документі, для конструювання вектора експресії, який потім використовується для трансформації відповідних клітин-хазяїв таким чином, щоб вони набули здатність експресувати і виробляти пептиди за винаходом. Такі методики включають методики, розкриті у патентах США 4 440 859, 4 530 901, 4582 800,4 677 063, 4 678 751, 4 704 362, 4 710 463, 4 757 006, 4 766 075 1 4 810 648.
ДНК (або, у випадку ретровірусних векторів, РНК), які кодують поліпептиди, що складають сполуку за винаходом, можуть бути з'єднані з дуже багатьма послідовностями інших ДНК для введення у відповідного хазяїна. Супутня ДНК залежить від природи хазяїна, способу введення
ДНК хазяїну і від того, необхідне утримання в епісомальній чи інтегрованій формі.
Здебільшого ДНК вводиться у вектор експресії, такий як плазміда, в належній орієнтації та з відповідною рамкою зчитування для експресії. При необхідності ДНК може зв'язуватися з належними нуклеотидними послідовностями транскрипційного і трансляційного регуляторного контролю, що розпізнаються бажаним хазяїном, хоча такі контрольні елементи взагалі є доступними у векторі експресії. Вектор згодом вводиться хазяїну із використанням стандартних методик. Загалом, не всі хазяї трансформуються вектором. Отже, необхідно виділити трансформовані клітини. Одна з методик селекції включає введення до складу вектора експресії послідовності ДНК із будь-якими необхідними контрольними елементами, яка кодує вибрану ознаку у трансформованій клітині, таку як резистентність до антибіотиків.
Як альтернатива, ген для такої вибраної ознаки може бути вбудованим в інший вектор, який використовується для спільної трансформації бажаної клітини-хазяїна.
Клітини-хазяї, які були трансформовані рекомбінантною РНК за винаходом, потім культивують протягом достатнього періоду часу у відповідних умовах, які відомі фахівцеві в цій галузі з точки зору ідей, розкритих тут, з метою дати можливість експресувати поліпептид, який потім може бути виділений.
Фахівцям відомі багато експресійних систем, включаючи бактерії (наприклад, Е. сої; і ВасПив ий), дріжджі (наприклад, басспаготусевз сегеуїізіає), міцеліальні гриби (наприклад,
Азрегді/ив врес), клітини рослин, тварин і комах. Переважно система може бути клітинами ссавців, таких як клітини СНО, які комерційно доступні від Колекції клітинної біології АТСС.
Типова векторна плазміда клітин ссавців для конститутивної експресії включає вірус СММ або опромотор 5М40 з відповідним поліаденільним хвостом роїу(А)-їай і маркером резистентності, таким є неоміцин. Одним із прикладів є рем, доступний від компанії Ріагтасіа,
Піскатеуей, Нью-Джерсі, США. Прикладом вектора індуцибельної експресії у ссавців є РМ5О, також доступний від компанії Рпагтасіа. Корисними є плазмідні вектори дріжджів рК5403-406 і рАб413-416, які доступні від компанії Зігаїадепе СіІопіпд Зузіетв5, Ла Джола, Каліфорнія, США.
Плазміди рК5403, рКк5404, рК5405 і рйК5406 є дріжджовими інтегруючими плазмідами (УІр) і включають дріжджові селективні маркери НІ5ЗЗ, ТКРІ, ГЕ0О2 ї ОКАЗ. Плазміди рКк5413-416 є бо дріжджовими плазмідами з центромерами (Уер). Вектори на базі промотору СММ (наприклад,
від компанії Зідта-Аїагісп) забезпечують тимчасову або стабільну експресію, цитоплазматичну експресію або секрецію і М-термінальне або С-термінальне мічення для різних комбінацій РІ АС,
Зх АС, с-тус або МАТ. Ці злиті біли можна використовувати для виявлення, очищення і аналізу рекомбінантного білка. Злиття з використанням двох міток забезпечує гнучкість під час виявлення.
Сильна регуляторна область промотора цитомегаловірусу (СМУМ) підвищує рівні конститутивної експресії білка у клітинах лінії СО5 до таких високих значень, як 1 мг/л. У разі не таких активних ліній клітин рівні білка зазвичай становлять «0,1 мл/л. Присутність ділянки початку реплікації у фрагменті 5440 приводить до високих рівнів реплікації ДНК у пермісивних клітинах СО5. Вектори СМУ, наприклад, можуть містити рРМВІ1 (похідне рВкК322) ділянку початку реплікації у клітинах бактерій, ген бета-лактамази для вибору резистентності бактерій до ампіциліну, роїуА людського гормону росту і ділянку початку реплікації Я. Вектори, що містять лідерну послідовність препротрипсину (РРТ), можуть направляти секрецію злитих білків РІ АС в культуральному середовищі на очищення антитіл проти ЕЕГ Ас, смол і пластинок. Інші вектори і експресійні системи також добре відомі у цій галузі для використанні у багатьох клітинах- хазяїнах.
Цей винахід також стосується клітини-хазяїна, трансформованої полінуклеотидною векторною конструкцією за винаходом. Клітина-хазяїн може бути або прокаріотичною, або еукаріотичною. Бактеріальні клітини можуть бути переважно прокаріотичними клітинами- хазяїнами у деяких обставинах, а зазвичай це штам БЕ. сої, такий як, наприклад, штами ОН5 БЕ. соїї, доступні від компанії Веїпезда Кезеагсі І арогаюгіеє5 Іпс., Бетесда, Меріленд, США АТОС 31343). Переважні еукаріотичні клітини-хазяї включають клітини дріжджів, комах і ссавців, переважно клітини хребетних, такі як лінії фібробластних клітин і клітин товстої кишки від мишей, пацюків, мавп або людини. Дріжджові клітини-хазяї включають УРІН499, УРН5БОО і
УРНО5ОТ, які зазвичай доступні від компанії 5ігаїадепе Сіопіпд Зубіетв5, Ла Джола, Каліфорнія,
США. Переважні клітини-хазяї ссавців включають клітини яєчника китайського хом'яка, доступні як штам АТСС СС 61, клітини ембріонів швейцарської миші штаму МІН/ЗТ3, доступні з колекції
АТСС СК. 1658, клітини СО5-1 з нирок мавп, доступні з колекції АТОС СК 1650 і клітини 293 нирок ембріонів людини. Переважними клітинами комах є клітини 519, що можуть бути
Зо трансфектовані векторами експресії бациловірусу. Огляд публікацій щодо вибору відповідних клітин-хазяїв для експресії можна знайти, наприклад, у підручнику: Раціїпа ВаїЇбах апа Агодеїїа
Гогепсе "Меїнодвз іп Моїіесшіаг Віоїоду Несотбіпапі Сепе Ехргезвіоп, Неміємув апа Ргоїосоїв," Рай
Опе, Зесопа Едйіоп, ІЗВМ 978-1-58829-262-9, і інших літературних джерелах, відомих фахівцю у цій галузі.
Трансформація відповідних клітин-хазяїв за допомогою ДНК-конструкції за цим винаходом здійснюється добре відомими методами, вибір яких, як правило, залежить від типу вектора, що використовується. Щодо трансформації прокаріотичних клітин-хазяїв див., наприклад, Сопеп еї а! (1972) Ргос. Май. Асай. Зсі. ОБА 69, 2110, ії ЗатргооК еї а! (1989) МоїіІесшаг Сіопіпд, А
ІГарогаїогу Мапиаї, Со Зргіпд Нагрог Гарогаїогу, Соїй 5ргіпд Нагрог, МУ. Трансформація дріжджових клітин описана в роботі Зпептап еї аї (1986) Меїйпод3з Іп Уеаві Сепеїісв, А І арогаюгу
Мапиаї, Соїй Зргіпд Нагброг, МУ. Метод Ведоз (1978) Майшге 275,104-109 також є корисним. Щодо клітин хребетних, реагенти, придатні для трансфекції таких клітин, наприклад, фосфат кальцію і
ДЕАЕ-декстран або ліпосомні препарати, доступні від компанії бігаїадепе СіІопіпд Зувіет»5, або
Іїе Тесппоїіодієв Іпс., Гейтерсберг, Меріленд 20877, США. Електропорація також придатна для трансформації та/(або трансфекції клітин і відома в цій галузі як метод трансформації клітин дріжджів, клітин бактерій, клітин комах і клітин хребетних.
Успішно трансформовані клітини, наприклад, клітини, що містять ДНК-конструкцію за цим винаходом, можуть бути ідентифіковані добре відомими методами, такими як ПлР.
Альтернативно, присутність білка у супернатанті можна виявити за допомогою антитіл.
Фахівцям у цій галузі очевидно, що деякі клітини-хазяї за винаходом придатні для отримання пептидів за винаходом, наприклад, клітини бактерій, дріжджів і комах. Однак інші клітина-хазяї також можуть використовуватися у певних терапевтичних методах. Наприклад, антигенпрезентуючі клітини, такі як дендритні клітини, можуть успішно використовуватися для експресії пептидів за винаходом, так що ними можуть бути навантажені відповідні молекули
МНО. Отже, предметом цього винаходу є клітини-хазяї, що містять нуклеїнові кислоти або вектор експресії за цим винаходом.
У переважному втіленні клітина-хазяїн є антигенпрезентуючою клітиною, зокрема, дендритною клітиною або антигенпрезентуючою клітиною. Зараз проводиться дослідження застосування для лікування раку передміхурової залози АПК, навантажених рекомбінантним злитим білком, що містить простатичну кислу фосфатазу (Зіршеисеї!-Т) (Кіпі і співавт., 67-74; зтаї| ії співавт., 3089-94).
Згідно з ще одним аспектом винаходу пропонується спосіб отримання пептиду або його варіанту, причому метод включає культивування клітини-хазяїна і виділення пептиду з клітини- хазяїна або її культурального середовища.
В іншому втіленні пептид, нуклеїнова кислота або вектор експресії за винаходом застосовуються у медицині. Наприклад, пептид чи його варіант може бути підготовлений для внутрішньовенного (і.м.) введення, підшкірного (5.с5.) введення, внутрішньошкірного (1.а.) введення, внутрішньочеревного (і.р.) введення, внутрішньом'язового (і.т.) введення. Переважні способи введення пептиду - це 5.с, і.а., і.р., і.т. та і.м. Переважними способами введення ДНК є і.а., і.т., 5.с, І. р. та і.м. Можуть вводитись дози від 50 мкг до 1,5 мг, переважно від 125 до 500 мкг пептиду або ДНК залежно від відповідного пептиду чи ДНК. Дози в цьому діапазоні успішно використовувались в попередніх дослідженнях (Вгип5мід і співавт., 1553-64; 5гаепйіег і співавт.).
Згідно з іншим аспектом цього винаходу пропонується спосіб отримання активованих Т- клітин іп мійго, причому спосіб включає контактування іп мійго Т-клітин із навантаженими антигеном молекулами МНС, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини протягом періоду часу, достатнього для активації Т-клітини шляхом набуття нею специфічності до антигену, де згаданий антиген є пептидом за винаходом. Переважно з антигенпрезентуючою клітиною використовують достатню кількість антигену.
Переважно клітина ссавців не має пептидного транспортера ТАР чи має його знижений рівень або знижену функцію. Відповідні клітини з дефіцитом пептидного транспортера ТАР включають клітини Т2, КМА-5 і клітини дрозофіли. ТАР є транспортером, асоційованим із процесингом антигену.
Лінія клітин людини 172, на які недостатньо завантажуються пептиди, доступна для придбання в Атегісап Туре Сийиге СоПесіоп за адресою 12301 РагКіамлп Огіме, КосКміШе,
Магуїапа 20852, США, номер за каталогом СКІ 1992; лінія клітин дрозофіли Зсппеїдег 2 доступна для придбання в АТСС, номер за каталогом СКІ. 19863; клітинна лінія миші КМА-5 описана у Каїте і співавт., 1985.
Переважно клітина-хазяїн до трансфекції не експресує суттєву кількість молекул МНС 1
Зо класу. Також переважно клітина-стимулятор експресує молекулу, яка є важливою для забезпечення додаткового стимулюючого сигналу для Т-клітин, таку як будь-яка з молекул В7.1,
В7.2, ІСАМ-1 і ГРА 3. Послідовності нуклеїнових кислот багатьох молекул МНС 1 класу і костимуляторних молекул є у вільному доступі в базах даних сСепВапк і ЕМВІ..
У випадку, коли роль антигенів відіграють епітопи комплексу МНС І класу, Т-клітини є СО8- позитивними ЦТЛ.
Якщо антигенпрезентуючу клітину трансфектують для експресії такого епітопу, клітина переважно містить вектор експресії, здатний експресувати пептид, що містить послідовності від
ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 95 або варіант його амінокислотної послідовності.
Ряд інших методів можуть використовуватися для отримання ЦтТЛ /л уйго. Наприклад, метод, описаний Реорієз і співавт., (1995) і Кажакаті і співавт., (1992) відносно використання аутологічних лімфоцитів, які інфільтрують пухлину, для отримання ЦТЛ. РіебапекКі і співавт (1995) використовували аутологічні лімфоцити периферійної крові (РІ В) для отримання ЦТЛ. У роботі доспітив і співавт., (1997) описано створення аутологічних ЦТЛ методом імпульсного введення пептиду або поліпептиду у дендритні клітини або інфікуванням рекомбінантним вірусом. НІій ї співавт., (1995) і Уеготе і співавт., (1993) використовували В-клітини для отримання аутологічних ЦтТЛ. Крім того, для отримання аутологічних ЦтТЛ можуть використовуватися макрофаги, завантажені пептидом або поліпептидом, або інфіковані рекомбінантним вірусом. 5. УМанег і співавт., 2003, описують примування Т-клітин /л Уйго за допомогою штучних антигенпрезентуючих клітин (штучні АПК), що також є прийнятним способом отримання Т-клітин проти вибраного пептиду. В цій роботі штучні АПК генерувалися шляхом прикріплення заздалегідь сформованих комплексів МНС-пептид до поверхні полістирольних частинок (мікросфер) за допомогою системи біотин-стрептавідин. Ця система дозволяє точно контролювати щільність МНС на штучних АПК, що забезпечує селективно викликати високо- або низькоавідні специфічні до антигену відповіді Т-клітин 3 високою ефективністю для зразків крові. Окрім комплексів МНОС-пептид, штучні АПК мають нести інші білки з костимулювальною активністю, такі як антитіла проти СО28, прикріплені до їхньої поверхні. До того ж такі системи на базі штучних АПК часто вимагають додавання відповідних розчинних елементів, наприклад, цитокінів, таких як інтерлейкін-12.
Алогенні клітини також можуть використовуватися для отримання Т-клітин, і відповідний бо спосіб описаний детально у заявці МО 97/26328, яка включена в цей документ шляхом посилання. Наприклад, окрім клітин дрозофіли і клітин Т2, інші клітини можуть використовуватися для презентації антигенів, такі як клітини СНО, інфіковані бациловірусом клітини комах, бактеріальні, дріжджові клітини та клітини мішені, інфіковані коров'ячою віспою.
Крім того, можуть використовуватись віруси рослин (див., наприклад, роботу Рогіа і співавт., (1994), в якій описується розробка мозаїчного вірусу вігни як високопродуктивної системи для презентації чужорідних пептидів).
Активовані Т-лімфоцити, які спрямовані проти пептидів за винаходом, є корисними в терапії.
Отже, згідно з ще одним аспектом винаходу пропонуються Т-клітини, які можна отримати за допомогою вищезгаданих способів за винаходом.
Активовані Т-клітини, які отримані вищезгаданим способом, будуть селективно розпізнавати клітину, яка аберантно експресує поліпептид, який містить послідовність від ЗЕО ІЮО МО: 1 до
ЗЕО І МО: 95.
Переважно Т-клітина розпізнає цю клітину шляхом взаємодії свого Т-клітинного рецептору з комплексом НІ А/пептид (наприклад, зв'язуванням). Т-клітини є корисними в методі знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта, клітини-мішені якого аберантно експресують поліпептид, що містить амінокислотну послідовність за винаходом, за яким пацієнту вводиться ефективна кількість активованих Т-клітин. Ці Т-клітини, що вводяться пацієнту, можуть бути виділені з організму пацієнта і активовані як описано вище (тобто, вони є аутологічними Т-клітинами). Як альтернатива, ці Т-клітини одержуються не з організму пацієнта, а від іншої людини. Зрозуміло, що переважно ця людина є здоровою людиною. Під терміном "здорова людина" автори винаходу мають на увазі, що людина має хороший загальний стан здоров'я, переважно має адекватну імунну систему та, ще більш переважно, на страждає від якогось захворювання, яке можна легко перевірити і виявити. /п міо клітини-мішені для СО-позитивних Т клітин за цим винаходом можуть бути клітинами пухлини (які іноді експресують МНС І класу) та/(або клітинами строми, що оточують пухлину (пухлинні клітини) (які іноді також експресують МНС І класу; (Оеєподієї! і співавт., 4163-70)).
Т-клітини за цим винаходом можуть використовуватися як активні інгредієнти терапевтичної композиції. Отже, предметом цього винаходу також є спосіб знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта, клітини-мішені якого аберантно експресують поліпептид, що містить
Зо амінокислотну послідовність за винаходом, причому спосіб включає введення пацієнту ефективної кількості Т-клітин згідно визначеному вище.
Під терміном "аберантно експресовані" автори винаходу мають на увазі, що поліпептид є надмірно експресованим у порівнянні з нормальними рівнями експресії або що ген є "мовчазним" у тканині, з якої походить пухлина, але він експресується в пухлині. Під терміном "надмірно експресований" автори винаходу мають на увазі, що поліпептид присутній на рівні, що принаймні у 1,2 рази вищий за рівень у нормальній тканині, переважно принаймні у 2 рази, та більш переважно принаймні у 5 або 10 разів вищий за рівень у нормальній тканині.
Т-клітини можуть бути отримані способами, що відомі в галузі, наприклад, тими, що описані вище.
Протоколи для цього так званого адоптивного перенесення Т-клітин добре відомі в галузі, їх можна знайти, наприклад, у роботах (ЮОцаІєу і співавт., 850-54;ЮцаІеу і співавт., 2346-57;
Козепбего і співавт., 889-97; Козепбрегод і співавт., 1676-80;Уее і співавт., 16168-73); в оглядах (Саціпопі і співавт., 383-93) і (Могдап і співавт.).
Будь-яка молекула за винаходом, тобто, пептид, нуклеїнова кислота, вектор експресії, клітина, активований ЦТЛ, Т-клітинний рецептор або нуклеїнова кислота, яка її кодує, є прийнятною для лікування захворювань, для яких є характерним уникати імунної відповіді.
Таким чином, будь-яка молекула за цим винаходом може застосовуватися як лікарський засіб або в процесі виробництва лікарського засобу. Згадана молекула може використовуватися сама по собі або у комбінації з іншою молекулою (іншими молекулами) за винаходом або відомою молекулою (відомими молекулами).
Переважно, лікарський засіб за цим винаходом є вакциною. Вона може вводитись безпосередньо пацієнту, в уражений орган, або системно і.а., іт., 5.с, ї.р. ії їм, чи застосовуватися ех у/уо до клітин, виділених у пацієнта чи клітинної лінії людини, котрі згодом вводяться пацієнту, або використовуватись /п уйго для вибору субпопуляції з імунних клітин, які виділяються у пацієнта і потім знов вводяться йому. Якщо нуклеїнова кислота вводиться у клітини /л мйго, вона може бути корисною для клітин, що трансфектуються, щоби спільно експресувати імуностимулюючі цитокіни, наприклад, інтерлейкін -2. Пептид може бути, по суті, чистим, або поєднаним з імуностимулюючим ад'ювантом (див. нижче), чи використовуватись в комбінації з імуностимулюючими цитокінами, або вводитися з належною системою доставки, 60 наприклад, ліпосомами. Пептид також може поєднуватись з належним носієм, таким як гемоціанін фісурели (КІН) або маннан (див. патентну заявку МО 95/18145 та роботу
І опдепескКег). Пептид також може бути міченим і бути злитим білком чи гібридною молекулою.
Очікується, що пептиди, послідовність яких надається в цьому винаході, стимулюють СО4 Т- клітини або СО8 Т-клітини. Однак стимуляція СО8 ЦтТЛ більш ефективна у присутності підтримки, яка надається Т-хелперами СО4. Отже, для епітопів МНС І класу, які стимулюють сО8 ЦТЛ, гібридного партнера або частини гібридної молекули, належним чином надають епітопи, котрі стимулюють СО4-позитивні Т-клітини. СЮО4- та СО8-стимулюючі епітопи добре відомі в цій галузі та включають епітопи, ідентифіковані в цьому винаході.
Згідно з одним аспектом винаходу, вакцина містить принаймні один пептид, який має амінокислотну послідовність від ЗЕО ІЮ МО: 1 до ЗЕО ІЮО МО: 33, і принаймні один додатковий пептид, більш переважно, від двох до 25, ще більш переважно, від двох до 15, і найбільш переважно, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять або тринадцять пептидів. Пептид(и) може (можуть) бути виділений (виділені) з одного або більшої кількості специфічних ТАА і може (можуть) зв'язатися з молекулами МНС І класу.
Полінуклеотид може бути по суті чистим або міститися у відповідній векторній системі або системі доставки. Нуклеїнова кислота може бути, наприклад, ДНК, КДНК, ПНК, СНК, РНК чи їхньою комбінацією. Методи конструювання і введення такої нуклеїнової кислоти добре відомі фахівцям в цій галузі. їх огляд наведений, наприклад, у роботі (Рабсоїо і співавт., 117-22).
Полінуклеотидні вакцини легко приготувати, але механізм дії цих векторів у виникненні імунної відповіді повністю не з'ясований. Прийнятні векторні системи і системи доставки включають вірусну ДНК та/або РНК, такі як системи на базі аденовірусу, вірусу коров'ячої віспи, ретровірусу, вірусу герпесу, аденоасоційованого вірусу або гібридів, що містять елементи більш ніж одного вірусу. Невірусні системи доставки включають катіонні ліпіди і катіонні полімери і добре відомі фахівцям в області доставки ДНК. Також може використовуватись фізична доставка, така, як за допомогою "генної гармати". Пептид, або пептид, кодований нуклеїновою кислотою, може бути злитим білком, наприклад, з епітопом, що стимулює Т-клітини щодо відповідних протилежних СОК, як відзначається вище.
Лікарський засіб за винаходом може також включати один або більше ад'ювантів. Ад'юванти є речовинами, які у неспецифічний спосіб підвищують або надають силу імунній відповіді
Зо (наприклад, імунній відповіді, яку опосередкують ЦТЛ і Т-хелпери (Тн) на антиген, і, отже, можуть використовуватися у лікарському засобі за винаходом. Відповідні ад'юванти включають, але не обмежуються ними, 1018 155, солі алюмінію, Атріїмах?, АБ 15, ВСО, СР-870,893,
Сро7909, Суадх, аз ІМ, флагелін чи ліганди ТІ К5, які походять з флагеліну, флагелін чи ліганди
ТІК5, які походять з флагеліну, ліганд ЕГТ3, ЗМ-С5Е, ІСЗО, ІСЗ1, іміквімод (АГОАКАФ), резиквімод, ІтигРасі ІМР321, інтерлейкіни, такі як ІЛ-2, ІЛ-13, ІЛ-21, інтерферон-альфа чи -бета, або їхні пегільовані похідні, І5 Раїсі, ІЗ5, ІЗСОМАТЕЇХ, імуностимулюючі комплекси ІЗСОМ,
Уиміттипе, ГіромМас, МАСР2 МЕ59, монофосфориловий ліпід А, монтанід ІМ5 1312, монтанід
ІЗА 206, монтанід ІЗА 50М, монтанід ІЗА-51, емульсії "вода у маслі" та "масло у воді", ОК-432,
ОМ-174, ОМ-197-МР-ЕС, ОМТАК, О5рА, векторну систему РертеїФ, мікрочастинки на основі полілактиду когліколіду |РГС| та декстрану, талактоферин, КІ 172, віросоми та інші вірусоподібні частинки, УЕ-17О0, МЕСЕ ігар, К848, бета-глюкан, Ратз3Сув, стимулон 0521 Адпиіїа, який виділяється з сапоніну, мікобактеріальні екстракти та синтетичні імітатори стінок бактеріальних клітин, а також інші патентовані ад'юванти, наприклад, Кіріє ЮОеїох. Оиїй чи
Зирего5. Переважними є такі ад'юванти, як ад'ювант Фрейнда або СМ-С5Е. Декілька імунологічних ад'ювантів (наприклад, МЕ59), специфічних до дендритних клітин, та способи їх приготування були описані раніше (АїЇїзоп і Кгиттеї, 932-33). Також можуть застосовуватися цитокіни. Окремі цитокіни були прямо співвіднесені з впливом на міграцію дендритних клітин до лімфоїдних тканин (наприклад, ТМЕ-Ю), прискорюючи дозрівання дендритних клітин до ефективних антигенпрезентуючих клітин для Т-лімфоцитів (наприклад, ЗМ-С5Е, 1-1 та ІІ -4) (Патент США 5 849 589, окремо включений в цей документ шляхом посилання в усій повноті) та діючи як імуноад'юванти (наприклад, ІІ -12, І -15, ІІ -23, 1-7, ІЕМ-альфа, ІЄМ-бета) І|Сабгіїомісий, 19961).
Також доповідалося про те, що імуностимулюючі Сро-олігонуклеотиди посилюють ефект ад'ювантів у складі вакцин. Якщо не вдаватися у подробиці теорії, Сро олігонуклеотиди діють шляхом активації природної (не здобутої) імунної системи за допомогою ТоїІ-подібних рецепторів (ТІК), переважно ТІК. Активація ТІКО, ініційована Сро, посилює антиген- специфічні гуморальні та клітинні реакції на широкий спектр антигенів, включаючи пептидні чи білкові антигени, живі або знищені віруси, вакцини на основі дендритних клітин, аутологічні клітинні вакцини та полісахаридні кон'юЮгати як в профілактичних, так і в терапевтичних бо вакцинах. Більш важливим є те, що посилюється визрівання та диференціація дендритних клітин, що в результаті збільшує активацію Тні-клітин та інтенсивну генерацію цитотоксичних Т- лімфоцитів (СТІ) навіть за відсутності допомоги СО4 Т-клітин. Активація ТНІ, індукована стимуляцією ТІ КУ, зберігається навіть у присутності вакцинних ад'ювантів, таких як солі алюмінію чи неповний ад'ювант Фрейнда (ІА), котрі зазвичай сприяють активації ТН2. Сро- олігонуклеотиди демонструють навіть більшу ад'ювантну активність, коли переводяться в лікарську форму або вводяться разом з іншими ад'ювантами чи в таких композиціях, як мікрочастинки, наночастинки, ліпідні емульсії або подібні композиції, особливо необхідні для індукування сильної реакції, коли антиген відносно слабкий. Вони також прискорюють імунну відповідь та дозволяють зменшити дози антигену приблизно на два порядки в порівнянні з відповідями антитіл на вакцину в повній дозі без Сро, як спостерігалося в деяких експериментах (Кгіеєд 471-84). В патенті США б 406 705 В1 описується комбіноване використання Сро-олігонуклеотидів, ад'ювантів, що не містять нуклеїнові кислоти, та антигену для індукування антиген-специфічної імунної відповіді Сро Ті кеУ-аНТагоністомМ є а5ГІМ (імуномодулятор із структурою типу дволанцюжкове стебло-петля) компанії МоЇодеп (Берлін,
Німеччина), котрий є переважним компонентом фармацевтичної композиції за цим винаходом.
Також можуть використовуватись інші ТІ К-зв'язувальні молекули, наприклад, ТІК 7, ТІК 8 та/або ТІ К 9, що зв'язані з РНК.
Інші приклади прийнятних ад'ювантів включають, без обмежень, хімічно модифіковані Сро (наприклад, СрЕ, Ідега), аналоги аз-РНК, такі як полі(І:С) та їхні похідні (наприклад, Атріїзепф),
НійопоїФ, полі-(ІСІ С), пот(ІС-В), полі(:С12))), бактеріальні ДНК або РНК, відмінні від Сро, а також невеликі імунологічно активні молекули та антитіла, такі як циклофосфамід, сунітиніб, бевакізумаб, целебрекс, МСХ-4016, сілденафіл, тадалафіл, варденафіл, сорафеніб, темозоломід, темзіролімус, ХІ -999, СР-547632, пазопаніб, МЕСЕ Тгар, 202171, А2О2171, анти-
СТІ А4, інші антитіла, націлені на ключові структури імунної системи (наприклад, анти-С040-, анти-ТОЕбета-, анти-ТМЕальфа-рецептори) та 5358175, який може діяти терапевтично та/або як ад'ювант. Кількості та концентрації ад'ювантів та добавок, прийнятних в контексті цього винаходу, можуть бути легко визначені досвідченим спеціалістом без зайвого експериментування.
Переважними ад'ювантами є іміквімод, резиквімод, ЗМ-С5Е, циклофосфамід, сунітиніб,
Зо бевакізумаб, інтерферон-альфа, Сро-олігонуклеотиди та їхні похідні, полі-(І:С) та похідні, РНК, сілденафіл і композиції частинок з РІ о чи віросомами.
В переважному втіленні фармацевтичної композиції за винаходом ад'ювант вибирається з групи, що складається з колонієстимулюючих факторів, таких як Фактор стимулювання утворення колоній гранулоцитів-макрофагів (ЗзМ-С5Е, сарграмостим), іміквімод, резиквімод та інтерферон-альфа.
У переважному втіленні фармацевтичної композиції за винаходом ад'ювантом є іміквімод чи резиквімод.
Ця композиція може застосовуватися для парентерального введення, наприклад, підшкірного, внутрішньошкірного, внутрішньом'язового або для перорального застосування. Для цього пептиди і необов'язково інші молекули розчиняють або суспендують у фармацевтично прийнятному, переважно водному, носії. До того ж композиція може містити допоміжні речовини, такі як буферні елементи, зв'язувальні речовини, баластні речовини, розріджувачі, ароматизатори, мастильні речовини та ін.
Пептиди також можуть вводитись разом із імуностимулюючими речовинами, наприклад, цитокінами. Вичерпний перелік допоміжних речовин, які можуть використовуватись у такій композиції, наведений, наприклад, в книзі А. Кірбе, Напароок ої Рпагтасецшіїса! Ехсірієпів, З. Ей. 2000, Атегісап РПагтасешіса! Авв5осіайоп апа рпаптасешіса! рге55. Композиція може застосовуватися для попередження, профілактики та/або терапії аденомних чи ракових захворювань. Приклади фармацевтичних композицій наведені в ЕР2113253.
Предметом цього винаходу є лікарський засіб, який може застосовуватися при лікуванні раку, зокрема, раку шлунка, раку нирок, раку товстої кишки, недрібноклітинного раку легенів, аденокарциноми, раку передміхурової залози, доброякісних пухлин та злоякісної меланоми.
За цим винаходом також пропонується комплект, що включає: (а) контейнер, який містить фармацевтичну композицію як зазначено вище, у розчині або у ліофілізованій формі; (Б) необов'язково, другий контейнер, що містить розріджувач або розчин для відновлення ліофілізованої композиції, і (с) необов'язково, інструкції з (ї) застосування розчину або (ії) відновлення та/або застосування ліофілізованої композиції.
Комплект може додатково включати один або більше (ії) буферів, (їм) розріджувачів, (м) фільтрів, (мі) голок, або (у) шприців. Контейнер, переважно, є пляшкою, флаконом, пробіркою, шприцом чи пробіркою; він може бути контейнером багаторазового використання.
Фармацевтична композиція є переважно ліофілізованою.
Комплекти за винаходом, переважно, включають ліофілізовану композицію цього винаходу в належному контейнері та інструкції по її відновленню та/або застосуванню. Належні контейнери включають, наприклад, пляшки, флакони (наприклад, флакони з двома камерами), шприці (такі як двокамерні шприці) і пробірки. Контейнер може бути виготовлений з різних матеріалів, таких як скло чи пластмаса. Переважно, комплект та/або контейнер містить інструкції на контейнері або такі, що зв'язані з ним, із вказівками щодо відновлення та/або застосування. Наприклад, на етикетці може вказуватися, що ліофілізована лікарська форма повинна бути відновленою до концентрацій пептидів як зазначено вище. На етикетці, крім того, може бути зазначено, що лікарська форма є прийнятною для або що вона призначена для підшкірного введення.
Контейнер, що містить лікарську форму, може бути флаконом багаторазового використання, який дозволяє робити повторні введення (наприклад, від 2 до 6 введень) відновленої лікарської форми. Комплект додатково може включати другий контейнер з прийнятним розріджувачем (наприклад, розчином бікарбонату натрію).
Після змішування розріджувача та ліофілізованої композиції остаточна концентрація пептиду у відновленій композиції становить переважно принаймні 0,15 мг/мл/пептиду (-75 мкг) та переважно не більше З мг/мг/пептиду (-1500 мкг). Комплект додатково може включати інші матеріали, бажані з комерційної точки зору та з точки зору користувача, включаючи інші буфери, розріджувачі, фільтри, голки, шприці та вкладиші з інструкціями для застосування.
Комплекти за цим винаходом можуть включати один контейнер, який містить лікарську форму композицій відповідно до цього винаходу, з іншими компонентами чи без них (наприклад, інші сполуки або фармацевтичні композиції інших сполук) чи включати окремий контейнер для кожного компоненту.
Переважно, комплекти за винаходом включають композицію за винаходом, упаковану для використання, в комбінації з одночасним введенням другої сполуки, такої, як ад'юванти (наприклад, ЗМ-С5Е), хіміотерапевтичний агент, природний продукт, гормон чи антагоніст,
Зо антиангіогенезний агент чи інгібітор, апоптоз-індукуючий агент або хелатор) чи їхню фармацевтичну композицію. Компоненти комплекту можуть бути завчасно змішані чи кожний компонент може бути в окремому контейнері до введення пацієнту. Компоненти комплекту можуть бути надані в одному чи кількох рідких розчинах, переважно, водному розчині, більш переважно, стерильному водному розчині. Компоненти комплекту також можуть надаватись як речовини у твердому стані, які можуть перетворюватися на рідини шляхом додавання прийнятних розчинників, котрі переважно містяться в іншому окремому контейнері.
Контейнер терапевтичного комплекту може являти собою флакон, пробірку, колбу, пляшку, шприц або будь-який інший засіб для зберігання твердого тіла чи рідини. Зазвичай, коли є більш ніж один компонент, комплект буде включати другий флакон чи другий контейнер, який дозволяє окреме дозування. Комплект може також містити інший контейнер для фармацевтично прийнятної рідини. Переважно, терапевтичний комплект буде включати апарат (наприклад, одну чи кілька голок, шприців, крапельниць для очей, піпетку та ін.), який робить можливим введення речовин за винаходом, які є компонентами цього комплекту.
Композиція за цим винаходом є прийнятною для введення пептидів будь-яким зручним шляхом, наприклад, пероральним (ентеральним), назальним, очним, підшкірним, внутрішньошкірним, внутрішньом'язовим, внутрішньовенним або трансдермальним. Переважно, введення здійснюється підшкірно, та найбільш переважно, внутрішньошкірно. Введення може виконуватись інфузійним насосом.
Оскільки пептиди за винаходом, які є похідними МОТІ1Е, ОСНІ 5, 5МС4, МЕХВ, РРАР2С, АМІ9, ШОСКВ ії МОСб, були виділені з тканин ракових пухлин шлунка, лікарський засіб за винаходом переважно застосовується для лікування раку шлунка.
Цей винахід зараз буде проілюстрований наведеними нижче прикладами, які описують його переважні втілення, але не обмежують винахід. Для цілей цього винаходу всі посилання включені в цей документ в усій повноті.
ПРИКЛАДИ
ПРИКЛАД 1:
Ідентифікація пухлино-асоційованих пептидів, презентованих на поверхні клітин
Зразки клітин
Тканини пухлин пацієнтів були надані Медичним університетом префектури Кіото (КРОМ), бо Кіото, Японія, клінікою Магістратури з медицини Університету міста Осака (ОС), Осака, Японія,
та Госпіталю Університету міста Тюбінген, Німеччина. До хірургічного видалення тканин була одержана письмова інформована згода від усіх пацієнтів. Тканини були заморожені шоковим способом в рідкому азоті відразу після хірургічної операції та зберігались до виділення ТОМАР при температурі -80 "С.
Виділення пептидів, зв'язаних із НІ А, із зразків тканин
Пули пептидів НГА з заморожених шоковим способом зразків тканин були одержані імунним осадженням із твердих тканин відповідно до незначно зміненого протоколу (РаїК, К. 1991; зЗеедег, Е.Н.Т 1999) з використанням НІА-А, -В, -С-специфічного антитіла МУУб/З32, використанням НІ А-А"02-специфічного антитіла ВВ7.2, СМВг-активованої сефарози, кислотної обробки та ультрафільтрації.
Методи
Одержані пули пептидів НІГА розділялися відповідно до їхньої гідрофобності із використанням зворотно-фазової хроматографії (папоАсдийу ИОРІС 5зузіет, УмМаїег5), та елюйовані пептиди були проаналізовані на гібридному мас-спектрометрі ГТО-Огтбітар (ТнептоРівпег Зсіепійіс) з джерелом Е5І. Пептидні пули були завантажені безпосередньо на аналітичну кварцову мікрокапілярну колонку (75 мкм в.д. х 250 мм), заповнену зворотно- фазовим матеріалом С18 розміром 1,7 мкм (Уагег5), із застосуванням швидкості потоку 400 нл на хвилину. Згодом пептиди були розділені з використанням 180-хвилинного бінарного градієнту з 10 95 до 33 95 В при швидкості потоку 300 нл на хвилину. Градієнт був забезпечений розчинником А (0,1 9о мурашиної кислоті в воді) та розчинником В (0,1 96 мурашиної кислоті в ацетонітрілі). Був використаний скляний капіляр із золотим покриттям (РісотТір, Мем/ ОбБіесіїме) для введення в нано-Еб5БІ джерело. Мас-спектрометр ГТО-Огрігар працював в режимі, залежному від даних, з використанням стратегії ТОР5. Стисло, цикл сканування був ініційований з повним скануванням при високій точності маси на Огрйгар (К - 30 000) з наступними сканами М5/М5 також на Огрйгар (КО - 7500) на 5 найбільш поширених прекурсорних іонах з динамічним виключенням раніше вибраних іонів. Тандемні мас-спектри були інтерпретовані ЗЕОШЕЗТ з додатковим контролем в ручному режимі. Ідентифікована пептидна послідовність була підтверджена порівнянням генерованої природної моделі фрагментації пептиду з моделлю фрагментації синтетичного контрольного пептиду з
Зо ідентичною послідовністю. На Фігурі 1 показані зразки спектру, одержані на тканині пухлин для пептиду СОС2-001, асоційованого з МНС І класу, та його профіль елюції на системі ОРІ С.
ПРИКЛАД 2
Профілі експресії генів, що кодують пептиди за винаходом
Не всі пептиди, ідентифіковані як такі що презентуються на поверхні клітин пухлин молекулами МНС, є прийнятними для імунотерапії, оскільки більшість з цих пептидів отримується з нормальних клітинних білків, експресованих багатьма типами клітин. Лише декілька з цих пептидів є пухлино-асоційованими та, ймовірно, здатні індукувати Т-клітини з високою специфічністю розпізнавання для пухлини, з якої вони походять. Щоб ідентифікувати такі пептиді і звести до мінімуму ризик аутоїмунності, викликаної вакцинацією, автори винаходу зосередились на тих пептидах, що одержані з білків, котрі надмірно експресуються на клітинах пухлин у порівнянні з більшістю нормальних тканин.
Ідеальний пептид одержують з білку, що є унікальним для пухлини і не присутній на будь- якій іншій тканині. Щоб ідентифікувати пептиди, котрі одержуються з генів з профілем експресії, близьким до ідеального, ідентифіковані пептиди співвідносили з білками та генами, відповідно, з яких вони походять, та були побудовані профілі експресії цих генів.
Джерела та приготування РНК
Зразки тканин, видалені хірургічним шляхом, були надані різними клінічними установами (див. Приклад 1), після одержання письмової інформованої згоди від кожного пацієнта. Зразки тканини пухлин були миттєво заморожені в рідкому азоті відразу після хірургічної операції та пізніше гомогенізовані з використанням ступки та товкача під рідким азотом. Підсумкова РНК була приготована з цих зразків з використанням реактиву ТКІ (Атбіоп, Дармштадт, Німеччина), з наступним очищенням за допомогою КМеазу (ОІАСЕМ, Хільден, Німеччина); обидві методики виконувались за протоколом виробника.
Підсумкова РНК зі здорових тканин людей була одержана комерційним шляхом (Атріоп,
Хантінгтон, Велика Британія; Сіопіесп, Гейдельберг, Німеччина; бБігаїадепе, Амстердам,
Нідерланди; ВіоСпаїп, Хейард, Каліфорнія, США). РНК від кількох людей (від 2 до 123 людей) були змішані таким чином, щоб РНК від кожної особи була однаково зважена. Лейкоцити були виділені зі зразків крові 4 здорових добровольців.
Якість та кількість усіх зразків РНК були оцінені на біоаналізаторі Адіїепі 2100 (Адіїепі, 60 Вальдброн, Німеччина), з використанням набору КМА 6000 Рісо І арсСпір Кії (АдіїепО.
Експерименти з використанням мікрочипів
Аналіз генної експресії усіх зразків РНК пухлинних і нормальних тканин був виконаний з використанням олігонуклеотидних мікрочипів Айутеїгіх Нитап Сепоте (НС) О133А або НОо- 133 Ріюиз 2.0 (Апутеїгіх. Санта Клара, Каліфорнія, США). Усі етапи виконувалися відповідно до посібника АйПутеїгіх. Стисло, дволанцюгова кКДНК була синтезована з 5-8 мкг підсумкової РНК, з використанням Зирегзогірі КТІ! (Іпмігодеп) та оліго-(17-17-праймеру (ММУ/С Віоїесі, Еберсберг,
Німеччина), як описано в посібнику. Транскрипція іп міго була виконана з використанням комплекту маркування РНК-транскриптів ВіоАггау Нідп місій ВМА Ттапзстірі І абейпду КИ (ЕМ2О ріадповійсв5, Іпс., Фармінгейл, Нью-Йорк, США) для чипів Ш133А або комплекту СепесСпір ІМТ
І абеїїїпу Кії (Аг/утеїгіх) для чипів О133 Ріиз 2.0, після чого були здійснені КРНК- фрагментація, гібридизація та забарвлювання стрептавідин-фікоеритриновим та біотинільованим анти- стрептавідиновим антитілом (МоІесціаг Ргобе5, Лейден, Нідерланди. Зображення були скановані приладом Адііепі 2500А СепелАітау Зсаппег (0О133А) або Апутеїгіх Сепе-Спір Зсаппег 3000 (0133 Ріиз 2.0). Дані аналізувалися за допомогою програми ЗСО5 (АПутейіх), з використанням стандартних установок для усіх параметрів. Для стандартизації були застосовані 100 службових генів, наданих компанією АйПутеїгіх. Відносні значення експресії були розраховані відносно зареєстрованих сигналів, наданим комп'ютерною програмою, причому значення для нормального зразка було довільно встановлене на 1,0.
Профілі експресії вихідних генів цього винаходу, які в значній мірі надмірно експресуються у раковій пухлині шлунка, показані на Фігурі 2.
ПРИКЛАД З
Імуногенність /л м/о для пептидів, презентованих МНС І класу, в ІМА941 Для одержання інформації відносно імуногенності ТОМАР за цим винаходом дослідження проводилися з використанням добре відомої методики стимуляції іп мйго, вже описаної в роботі (УМакег, 5,
Неїтдеп, ГІ, Зспоог, О, дипд, с, Умегпеї, О, Вийгіпо, НУ), Каттепвзее, НО, апа 5іемапоміс, 5; 2003,
Сиціпа едде: ргедеїеттіпей амідйу ої питап СО8 Т сеї ехрапаєай оп саїїбгаїєд МНос/апіі-СО28- соаївд тістозрпеге5, у. Іттипої., 171, 4974-4978). З використанням цієї платформи була показана позитивна імуногенність (тобто, розширення специфічних Т-клітин) для 47 із 54 досліджених ТОМАР, рестриктованих за НІ А-А"2402 і для З із З досліджених ТОМАР за винаходом, рестриктованих за НГА-А"0201, таким чином демонструючи, що ці пептиди є Т- клітинними епітопами, проти яких у людей існують СО5-позитивні прекурсорні Т-клітини. (Таблиця 4).
Примування СО8-позитивних Т-клітин /л уйго
Для виконання стимуляцій іп міо штучними антигенпрезентуючими клітинами (аАРС), завантаженими комплексом пептид-МНОС (рмнНо) та анти-СО28- антитілом, спочатку були виділені СО8 Т-клітини зі свіжих продуктів лейкаферезу НІ А-А"24 або з лєйкоцитної плівки НІ А-
А"2 здорових донорів, одержаних із Банку крові міста Тюбінген.
СО8 Т-клітини, або безпосередньо збагачені або РВМС (мононуклеари периферичної крові), були спочатку виділені за допомогою середовища градієнтного розділення стандартної щільності (РАА, Кьольбе, Німеччина). Виділені СОв-лімфоцити або РВМС були інкубовані аж до використання в Т-клітинному середовищі (ТСМ), що складається з КРМІ-СІшатах (Іпуйтодеп,
Карлсруе, Німеччина) з додаванням 10 95 термо-інактивованої АВ-сироватки людини (РАМ-
Віоїтесп, Ейденбах, Німеччина), 100 Од/мл пеніциліну /100 мкг/мл стрептоміцину (Сатьгех,
Кельн, Німеччина), 1 мМ пірувату натрію (СС Рго, Обердорла, Німеччина), 20 мкг/мл гентаміцину (Сатбргех). Цитокіни у концентраціях 2,5 нг/мл ІЛ-7 (РготосеїЇ, Гейдельберг,
Німеччина) та 10 Од/мл ІЛ-2 (Момагпів Рпагта, Нюрнберг, Німеччина) також додавалися до ТЕМ на цьому етапі культивування. Виділення СБ8-позитивних лімфоцитів виконувалося позитивною селекцією з використанням мікросфер СОВ8 (Мінепуї Віоїес, Бергіш Гладбах, Німеччина).
Приготування мікросфер, покритих рРМНС/анти-СБ28, Т-клітинні стимуляції та зчитування виконувалися, як описано раніше (М/ацег і співавт., 4974-78), з невеликими модифікаціями.
Стисло, були отримані біотинільовані завантажені пептидом рекомбінантні молекули НІА-
А"2402 і НІ А-А"0201 без трансмембранного домену, що були біотинільовані на карбоксильному кінці важкого ланцюга. Очищений костимуляторний Ідсга миші проти СО28 АБ 9,3 людини (Чипу, ІГедрецег і МиШегЕрептат 4611-15) був хімічним способом біотинільований з використанням сульфо-М-гідроксисукцинімідобіотину, як рекомендовано виробником (Регріо,
Бонн, Німеччина). Використовувані мікросфери представляли собою полістирольні частинки розміром 5,6 мкм із стрептавідиновим покриттям (Вапоз5 Іарогаїйогіє5, Іллінойс, США). рРМНе, використаними як позитивний і негативний контроль, були А"0201/МІА-001 (пептид
ЕГАСІСІ ТМ з модифікованого Меїап-А/МАВТ-1) та А"0201/00Х5-001 (МІГ РАЇМНІ з ОХ), 60 відповідно.
800 000 мікросфер / 200 мкл були розміщені в планшети на 96 лунок в присутності 600 нг біотинільованих анти-СО28 плюс 200 нг релевантного біотин-рРМНС (мікросфери високої щільності). Стимуляції були ініційовані в планшетах на 96 лунок шляхом спільного інкубування 1х1056 СО8-позитивних Т-клітин із 2х105 промитих мікросфер з покриттям у 200 мкл ТОМ з доданням 5 нг/мл ІЛ-12 (РготоСеїІ) протягом 3-4 днів при 37 "С, 5 95 СО» і 95 95 відносної вологості. Половина середовища була потім замінена свіжим ТОМ з доданням 80 Од/мл ІЛ-2, та інкубування продовжувалося 3-4 дні при 37 "С. Цей цикл стимуляцій був виконаний три рази.
Нарешті, були виконані аналізи мультимерів забарвлюванням клітин за допомогою флуоресцентних мультимерів А"0201 або А"2402 (отриманих за описом «Айтап, 1996
АЇ ТМАМ1996 /ау і клону ЗК1 антитіл СО8-РІТС (ВО, Гейдельберг, Німеччина) або додатково за допомогою маркера життєздатності І іме/«єеад-Адца дуе (Іпмігодеп, Карлсрує, Німеччина), і вимірюванням на чотирьохсольоровому ГАСзЗСаїїриг (ВО) або на цитометрі ГЗК ЗОБР (ВО; вісімнадцять кольорів, обладнаний синім (488 нм), фіолетовим (405 нм), червоним (640 нм) і зеленим (532 нм) світлофільтрами, відповідно. Пептидо-специфічні клітини були розраховані як процент від загальної кількості СО8-позитивних клітин. Оцінка результатів мультимерного аналізу була виконана за допомогою комп'ютерної програми Ріомл)о (Тгее Заг, Орегон, США).
Примування іп міго специфічних мультимер-позитивних СО8- лімфоцитів було визначене належною установкою гейта та порівнянням зі стимуляціями негативних контролів.
Імуногенність для даного антигену визначалася, якщо було виявлено, що принаймні одна оцінювана іп міо стимульована лунка одного здорового донора містить специфічні СО8- позитивну Т-клітини після стимуляції іп мйго (тобто, коли ця лунка містила хоча б 1 95 специфічних мультимер-позитивних серед СО8-позитивних клітин), та процент специфічних мультимер-позитивних клітин був принаймні в 10 разів більше медіанного значення стимуляцій відповідних негативних контролів (стимуляція невідповідними і забарвлювання відповідними мультимерами) і клітини не знаходилися на діагоналі графіка).
Імуногенність іп міго для пептидів ІМА941
Для 47 із 54 перевірених пептидів НІ А-А"2402 і для З із З перевірених пептидів НІ А-А"0201, імуногенність іп мійго могла бути продемонстрована генерацією пептидо-специфічних Т- клітинних ліній. Приклад результатів цитометрії після ТОМАР-специфічного мультимерного забарвлення для двох пептидів за винаходом показані на фігурі 3, разом із відповідним негативним контролем. Результати для 54 пептидів А"2402 і З пептидів А"0201 за винаходом зведені у Таблицю 4.
Таблиця 4:
Імуногенність іп міго пептидів НГ А класу І за винаходом.
Результати експериментів по визначенню імуногенності іп міго, проведених іттаїййісв5, наведені у відсотках донорів із позитивним результатом і лунок серед тих, що піддаються оцінці. Принаймні чотири донори і 48 лунок піддавали оцінці для кожного пептиду. , Донори позитивні/ті, | Лунки позитивні/тгі, що пи о ЕТ хто НЯ ПОЛО ПОЛО ПО С ПО 11010017 фЕРНАМАОЮЄ ЇГ/-:/ Ї.7777777171701111111171 11111101 11111160 фмМмРИТОЇ 7 /Ї77771717171795311 11111111 11000811 фмЕувоТТ ГГ Ї7777717175011117 11111171 10020 (РІКОЮ! 7 / Ї777717171717601111 111115 бо
" що оцінювалися (Об) оцінювалися (951 11127 ФАТАО2О3 Г/Г/:О01777770117777771Ї11110 71111122 |бОлаАТОТЇЇ /////!177777771101111111171Ї11110 77771111123 |бОї6АЗОЇ ///////!17777777710111117171Ї111101 71117719 0мога0027Г/7///////17777717111501 11111161 77711129 |8ІАНЬОЮЇ ГГ 17777771711150 1111118 7777111182 0 ФЕВВВ3001ЇГ/////1777777171183 11 11111111 Ф(осроввАЮТТТ 7777/1770! 1111111 0ооМмвіооз 77/77/1773 1111 111111 1оомМогові 777777 177777171111717 |17771111ло 11111111 0ооМЕ2НОТЇ ГГ ї1777777711101111111711111110 11111111 1бБАЮТОЇГ/Г///// 17777774 11 1111111 1сосманою 77777777 17777771 33111116 11111111 фомаустоюТ 7 1777777711507771 17111115 11111111 фомаустоюю? 17777777 33111 1111253! 17777711 1111111 пол ГУ ЕЛЕ ВОНО ПОН С То ПОН КОН: ХО 11111111 ФЕРРКТОЇЇГ/-: 17777771 11111111 11111111 0аРАЗЯЮ01 77/17 50 11111161 11 птавної 777777777/1777771717111671 11111120 1 Ьомеютт 7/1 11 1 їврнею 77777777 17771113 1111 1 (РВКЧОЇЇЇ ГГ ї1777777171110111111117111111110 1111 (РОШОЗЮЮЇ Г/-:/17777771171767 11111117 111111 (РЕБМОТМОЇ /-: 017777777717117177/ (РІКА ГГ 17777117 111114 11111111 ФТ5РАМІ-0027/////17777771111717 Ї7777111111 111 фимЕвевові 17777783 44771717
Наведені нижче пептиди вже були описані в інших заявках іттаїіс5 і введені у вакцини
ІМА9О1 (МЕТ-001 ії ТОР-001), ІМАУ1О (МЕТ-001 ї ТОР-О001) ї ІМА95О (ІСЕ2ВРЗ-001). Оскільки, наприклад, МЕТ-001 приводить до надзвичайно сприятливих реакцій іп мімо, ці дані можуть вважатися як свідчення придатності пептидів за винаходом для клінічного застосування онори позитивні/тгі, що) Лунки позитивні/тгі, що 11111111 МавевРУОВТ | 5077717 17711111 11111 0мЕТОВЇЇ ГГ Ї17777171717117167ї1 17111111 420 1 0тоРОЇЇ ГГ Ї7777717171114017
Перелік посилань
Аптеа, А. М., еї а). "ЕНесі ої аівгиріїпд земеп-іп-арзепіа потої!од 2 Тпсіоп оп Імпу сапсег сеї доли." У Маїй).Сапсег Іпві. 100.22 (2008): 1606-29.
Аїїзоп, у. Р. апа М. Р. Кгиттеї!. "Те Міп апа Мапо ої Т сеї! совіїтшайоп." Зсіепсе 270.5238 (1995): 9532-33.
Аї(теуєег", А., єї а)І. "Титог-5ресіїйс сеї! зипйасе ехргезвіоп ої Ше-КОЕЇГ. сопіаіпіпа, епдоріазтіс гейсшаг неаї 5поск ргоївєїп ар96." Іпі ) Сапсег 69.4 (1996): 340-49.
Аррау, У., єї а. "Оєстеазедй 5ресіїїс СО8-- Т сеї! сто55-геасіїміу ої апіїдеп гесодпійоп юоПоміпд массіпайоп мїй Меїап-А рерііде." Єик.у Іттипої. 36.7 (2006): 1805-14.
Вапепєеє, 5. К., еї аі. "Ехргезвіоп ої сасег апа сусіїп ВІ іп Неїїсобасієг руогі-аззосіаїєд давтіс
МАТ апа МАТ Іутрпота : геїіайоп5Пір о сеї! авайй, ргоїїегайоп, апа (апвіоптайоп." Ат У
Раїної. 156.1 (2000): 217-25.
Вапітап, А. Е., єї аї. "Абетапі ехргезбзіоп ої МОС5БАС апа МИСб давзніс тисіп депев іп соіогесіа! роїурз." Іпї У Сапсег 80.2 (1999): 210-18.
Вази, 5., вї а). "Местоїїс риї пої ароріюоюїйс сеї! аєаїй геІєазез Неаї зпоскК ргоївїіп5, УЛісн аеїїмега рапіа! таїшгаїйоп 5ідпа! юю депаптйіс сеї апа асіїмаїеє Ше МЕ-Карра В раїймау." Іпї Іттипої. 12.11 (2000): 1539-46.
Вацпег, В., 5. Вапеїй, апа Т. Є. Меуег. "Н. руїогі зеІесіїмеІму Біоск5 ЕСЕК епадосуїюзів міа Ше поп-гесеріог Кіпазе с-АБІ апа СадА." Сеї! Місгобіо!. 11.1 (2009): 156-69.
Вепайі, Р., еї а. "А раїапсе реїмееп МЕ-М апа ро5З домегп5 Ше рго- апа апіі-ароріоїйс їапзсегірійопаї! гезропзе." Мисієїс Асіа5 Нез 36.5 (2008): 1415-28.
Вепоїїпі, С, еї а. "Нідпіу тогідепіс Ішпд сапсег СО133-- сеїІ дізріау віет-ЇїКе Тєаїшгез апа аге зрагед Бу сізріайіп ін'єаїтепі." Ргос Май. Асайд.5сі.0.5.А 106.38 (2009): 16281-86.
Вієгіє, В. апа Н. Її. Мозе5. "ТОаБ-реїа апа сапсег" СміоКіпе Стомли Расіог Вем. 17.1-2 (2006):29-40.
Вйоцп, Е. апа К. Е. Оаміеє5. "Те гороїйс тоиве: ипгамеїйпуд Ше їШпсіоп ої АБ4 іп Ше сегереПит." СегереПит. 4.4 (2005): 250-60.
ВоІНаззапі, А. апа 5. ВНаїаїї. "Неаї-5поск ргоївїп5 аз рожепи! меаропз іп массіпе демеіортепі."
Ехреп.Нем.Массіпев. 7.8 (2008): 1185-99.
Вогзеї, М., еї а. "Тне гої ої Пераїосуїе дгоули Тасіог апа її5 гесеріог с-Меї іп тийіріє тувта апа оїпег ріосй таїїдпапсіев5." Гек. утрпота 32.3-4 (1999): 249-56.
Вгадригу, Р. А., єї аї. "Майіх теїаПоргоївіпазе 1, З апа 12 роїтутогрпізт5 апа езорпадеаї адепосагсіпота гізК апа ргодпозів." Сагсіподепевів 30.5 (2009): 793-98.
Вгомп, С. Е., еї аІ. "Кесодпіййоп апа Кіййпу ої Бгаіїп їштог 5іїет-іїКе іпійайпа сеїв Бу СОв-
Зо сую|уїйс Т сеїІ5." Сапсег Везєагсі 69.23 (2009): 8886-93.
Вгискаогег, Т., О. Магаег, апа Р. АїІБрегісіо. "Ргот ргодисійоп ої реріідез іп тіїїдтат атоипів ог гезеагсп тю тийі-їоп5 диапійіе5 Тог агиде ої Ше їшиге." Ситт.РНапт.Віоїеснпої. 5.1 (2004): 29-43.
Вгип5мід, Р. Р., еї аІ. "Теотегазе рерійде массіпайіоп: а рпазе ІЛІ 5щшау іп райепів мйй поп- зтаї! сеїЇ їшпуд сапсег." Сапсег Іттипої.Іттипоїйег. 55.12 (2006): 1553-64. Сарапез, О., евї аї. "Ср9об ів а гесеріог ог а помеї І івієтіа топосуїодепев мігшіепсе Тасіог, Мір, а зипйасе ргоївїп."
ЕМВО У 24.15 (2005): 2827-38.
Са1І7адо, М. А., еї аї. "Ап іпаисібіе ашогедиіайгу Іосор беїмеєп НІРК2 апа 5іанг аї Те арех ої
Те Нурохіс гезропзе." Маї.Сеї! Віої. 11.1 (2009): 85-91.
Савівїїї, С, еї а. "Неаї впоск ргоївєїпв: Біоіодіса! тТипсійоп5 апа сіїпіса! арріїсайоп аз регзопаїігеа массіпе5 ог питап сапсег." Сапсег Іттипої.Іттипоїпег. 53.3 (2004): 227-33. Савіісопі, В., єї аї. "Воїп СО 133 апа б." Єиг.у Іттипої. 37.11 (2007): 3190-96. Спапоск, 5. ., еї а. "НГ А-А, -В, -См, -РОА1 апа -ОВВІ Аїеїез іп а Сайсазіап Роршіайоп їтот Веїйезаа, ОБА" Нит.Іттипої. 65 (2004): 1211-23.
Спеп, С. Н., еї а. "Іпрірйіоп ої пегедиійп зідпаїїпоу Бу ап аріатег їІйаї ргетегепіавну Ббіпав то Ше оїїдотегіс опт ої питап ерідепта! дгоули Тасіог гесеріог-3." Ргос Маї.Асай.5сі.0.5.А 100.16 (2003): 9226-31.
Спеп, 2. апа 9. У. О'Зпеа. "ВНеашаїйоп ої 11-17 ргодисійп іп питап ІутрНосуїевз." Сміокіпе 41.2 (2008): 71-78.
Спо, 5. О., еї аї. "Неїїсобасієг руїогі іп а Когеап Ізоїаїе Ехргеззей Ргоївїпв ОіШегепіайу іп
Нитап Савійс Еріїпеїїа! СеїІв." Сід.Оів.осі. (2009).
СнНгівінапзоп, у. С, еї аІ. "О5-9 апа САРОА4 авіїмег тшапі аІрпа!І-апійгурвіп То Ше НгаІ-5ЕІ. ибідийіп Ідазе сотрієх ог ЕВАЮ." Маї.Сеї! Вісі. 10.3 (2008): 272-82. СівекК, І... 9. апа 9. Г. Согаеп. "Рпоз5рпогуїайоп ої АМА роїутегазе Бу Те тигпіпе потоіодиеє ої Пе сеїІ-сусіе сопігої ргоївіп сас2."
Маїшге 339.6227 (1989): 679-84.
Соіотрбренці, 5., еї ані. "Ргоїопдеа ТСВ/СО28 епдадетепі апмез ІІ -2-іпдерепаеєпі Т сеї! сіопаї ехрапвзіоп Іпгоцди 5ідпаійпу тедіаїєд Бу Ше таттаїап їагдеї ої гаратусіп." У Іттипої. 176.5 (2006): 2730-38.
Сопга!опіегі, 5., еї а). "АПегаїйоп5 ої ирідийіп Ідавзев іп пПитап сапсег апа ІНеїг аззосіайноп м/їй
Те пайшгаї! пізіогу ої Ше їштог." Опсодепе 28.33 (2009): 2959-68.
Согго, 5., еї аї. "Зіепсіпд Ше МЕТ опсодепе Ієаде5 ю гедгезвіоп ої ехрегітепіа! їштогв апа теїавіазев." Опсодепе 27.5 (2008): 684-93.
Сох, С. М., еї аїЇ. "Ехргеззіоп ої СО133 оп ІеиКептіа-іпйіайнд сеїїв іп спйідносоа АГ." Віоса 113.14 (2009): 3287-96.
Сиппа-Ре!теїга, І., еї а. "Тпе ЗСР/5ІїтЬ ибідийіп Ідазе тів сепітозоте атріїйісайоп Ійгоцдни дедгадайоп ої ЗАК/РІ Ка." Сит.Віо!. 19.1 (2009): 43-49.
Оеї иса, у. С, єї а). "Неєї апа пиї2 аге соге сотропепів ої Пе Кіпеїоспоге ошег ріаїе еззепіна
Ттог огдапігіпд тістоїшбше анасптенпі 5йев." Мої.Віої!.СеїІ 16.2 (2005): 519-31.
Оепо, Н., єї а). "Майгіїх теїаІПоргоїєїпазе 11 дерієїоп іппірії5 сеї! ргоїїГегайоп іп давійс сапсег сеї." Віоспет.Віорпуз.Нез Соттип. 326.2 (2005): 274-81. епа)іеєї, 9., еї аІ. "Опехресієд Арипаапсе ої НІ А Сіазз ІІ Ргезепієйд Рерійдез іп Ргітагу Вепаї
СеїЇ Сагсіпотав." Сіїп Сапсег Вев. 12.14 (2006): 4163-70.
Оегетег, 0. Ї., б. Овішп, апа К. Маїага|дап. "Мііоїіпір: а зесопа-депегайоп іугозіпе Кіпазе іппірйог тог Пе ігеаїтепі ої спгопіс тувіодепоив ІєиКетіа." Сіїп Тпеп 30.11 (2008): 1956-75. рі Вепго, М. Е., єї а). "Омегехргеззіоп апа атріїйісайоп ої Ше те/НаЕ гесеріог депе дигіпа Ше ргодгезвіоп ої соЇогесіа!| сапсег." Сііп.Сапсег Нев. 1.2 (1995): 147-54. опо, С, єї аї. "Нераїосуїє агоулй Тасіог/зсацег Тасіог-іпдисейд асіїмайоп ої МЕК апа РІЗК відпа! раїймауб5 сопігршев то ехргезвзіоп ої ргоапдіодепіс суїокКіпе5 іпіепеийКкіп-8 апа мазсшіаг епаоїйпеїйаІ! дгомлйи Тасіог іп Неай апі песК вздиатойив сеї! сагсіпота" Сапсег ВНев5. 61.15 (2001):5911-18.
Оиаїєу, М. Е., єї аї. "Сапсег гедгеззіоп апа ашоіттипну іп раїепіб5 айег сіопа! героршаїйоп м/п апіййитог Іутрпосуїев." Зсіеєпсе 298.5594 (2002): 850-54.
ОиаІєу, М. Б., еї аї. "Адоріїме сеї їШапеїег ІШегару оПоміпд поп-туеїоабріайме риї
Іутрподерієїїпуд спетоїПегару Тог Ше гєаїтепі ої раїепів м/йй геїгтасіогу теїавіаййс теІапота."
У.Сііп.Опсої. 23.10 (2005): 2346-57.
Юиопо, С, еї аї. "Ргєїгтєайтепі депе ехргеззіоп ргойев сап ре изей Юю ргеєдісї гезропвзе Ю пеоадіимапі спетогадіоїНегару іп езорпадеаї! сапсег." Апп 5йп; Опсої 14.12 (2007): 3602-09.
Едіапа, К. А., еї аї. "Нідн ехргеввіоп ої а суюКегаїп-аззосіаїей ргоївїп іп тапу сапсегв." Ргос
Май. Асад. 5сі.0.5.А 103.15 (2006): 5929-34.
Зо Егато, А., еї аї. "Ідепійісайоп апоа ехрапвіоп ої Ше їштогідепіс Ішпо сапсег 5іет сеї роршіайоп." Сеїї Оєаїй Оіїег 15.3 (2008): 504-14.
Езавзні, Е., еї ані. "СОК-дерепаєпі рпозрпогуїайоп ої ВАСА?2 ав а гедшіайгту тесНапівт ог гесотбіпаїйопаї! гераїк." Маїшге 434.7033 (2005): 598-604.
Ебсобваг, М. А., єї аї. "Реоййпд ої писієаг ехігасі ргоївїп5 йїот питап пешигобіазіота сеї!
Іпез те зеагсй ог Ппдегргіпів." ) Редіаї.5иг9 40.2 (2005): 349-58.
Еегтасіпі, В., еї ам. "Тне Мена гесеріог із омег-ехргеззейд іп питап о5ієозагсотавз апа ів асіїмаїтей Бу ейнег а рагастгіпе ог ап ашостгіпе сіксий." Опсодепе 10.4 (1995): 739-49.
Еізсег", 9., еї аІ. "Оиріїсайоп апа омегехргезвіоп ої Ше тшиїапі аїеїє ої Ше МЕТ ргою-опсодепе іп тийіріе Негедіїагу раріїїагу гепаї сеїЇ Штоигв." Опсодепе 17.6 (1998): 7333-39.
Нападап, 4. М., ві аІ. "Сепотісв зстееп іп ігапетогтеєа 5ієт сеї геуеаії5 ВМА5ЕНЗгА, РРАР2С, апа АСАВВІ аз ршїаїме апіїсапсег агид їагдеї5." Мої Сапсег Тег. 8.1 (2009): 249-600.
Еопа, Г.., еї аї. "АМегейд рерійде Ідапа массіпайоп м/п РІЗ Іїдапа ехрапаєа адепанйіс сеїІв Тог їмтог іттипоїпегару." Ргос.Маїй.Асай.5сі.0.5.А 98.15 (2001): 8809-14.
Егазог, у)., еї аїЇ. "Евігодеп дом/п-гедціайоп ої Ше согергеззогї М-СоВ: тесНнапізт апа ітріїсайопе бог евштодеп дегергезбвіоп ої М-СоВ-гедшаїєд депез" Рос Маї.Асай.5сі.0.5.А 102.37(2005): 13153-57.
Егем/, І. у., еї аі). "Сепегайоп апа апаїузіз ої біан2 тиапі тісе." Мої.Сеї! Віої. 23.24 (2003):9150-61.
Ем, М. апа А. 5. І еє. "Сіисозе геашаїей ргоїєїп5 іп сапсег ргодгезвіоп, апа гезівїапсе апа іттипоїНегару." Сапсег Віої. ТНег. 5.7 (2006): 741-44.
Еигде, К. А., еї аї. "Зуирргевзіоп ої Наз-тедіаєеа їшгт огі деп і сйу апа теїавіавів (годи іппірйіоп ої Те Меї гесеріог їугозіпе Кіпазе." Ргос.Маїй.Асай.5сі.0.5.А 98.19 (2001): 10722-27.
Еигде, К. А., У. М. 2папо, апа а. ЕР. Мапде Моцае. "Меї гесеріог іугозіпе Кіпазе: епнапсей зідпаїїпу їпгоцдй адаріег ргоїєїпв." Опсодепе 19.49 (2000): 5582-89.
Саціпопі, І, еї аї. "Адоріїме іттипоїпегару ог сапсег: рийадіпуд оп 5иссевзв."Маї.Нем.Іттипої. 6.5 (2006): 383-93.
СПегагаї, Е. апа М. 5юкКег. "Нераїюсуїє дгоули Тасіог--5сацег Тасіог: тійодеп, тоїюдеп, апа теї." Сапсег СеїїІ5 3.6 (1991): 227-32.
Сіеп, А., еї аї. ""ТВАО-гасіїнаїєйд ргоїєотіс апаїузіз ої Нитап ргозіаїє сапсег сеїЇ5 ідепійіев 60 ргоївїп5 аззосіаїей м/йп ргодгевзвіоп." у Ргоїеоте. Нез 7.3 (2008): 897-907.
Спайс, 5., еї аІ. "ММ-СО-5В/КТЕ2С ів омегехргеззеай іп а магівїу ої зоїїй їштог5 апа іпдисев5 тедниепі Т сеї гезропзез іп райєпів м/йй соіогесіа! сапсег." Іпі У Сапсег (2009).
Спо, МУ. С, еї аї. "Ехргезвіоп апа їїв сіїпіса! відпітісапсе ої Неаї 5поскК ргоївіп др96 іп питап ов5івозагсота." Меоріаєта 57.1 (2010): 62-67.
Набеї!пан, Н., еї аї. "Зігез55-іпдисейд дестеазе іп ТВАРГ2 віабіїйу із тедіаїєд Бу 5іан2." ЕМВО У 21.21 (2002): 5756-65.
Нататоїйо, А., єї аї. "Абеїтапі ехргезвіоп ої Ше давігіс тисіп МОСб іп питап риїтопагу адепосагсіпота хеподгаїйв." Іпі У Опсої 26.4 (2005): 891-96.
Нагада, Т., еї аЇ. "Сепоте-міде апаїузіє ої рапсгєайс сапсег ивіпуд тісгоаітау-рбазей
ІТесппіднев5." Рапстєайоіоду. 9.1-2 (2009): 13-24.
Нагрег, І. 5., еї аі. "Біет сеї! рацетпв іп сеї! пев депмед їот Нпеай апа пескК здоатоив сеї сагсіпота." У Ога! Раїйої!.Меа 36.10 (2007): 594-603.
Науата, 5., еї аї. "Асіїмайоп ої СОСА1-КМТС2, тетрег5 ої сепіготеге ргоївїп сотріех, іпмоїмей іп риїтопагу сагсіподепевів." Сапсег Незеагсі 66.21 (2006): 10339-48.
Науазвні, М., єї аї. "Ніди ехргеввіоп ої НЕВЗ і5 аззосіаїеєд улїй а аестєазей 5игуїмаї іп давінс сапсег." СііпісаІ Сапсег Везєагсі 14.23 (2008): 7843-49.
Неїке, М., єї аї. "Ехргезвіоп ої віге55 ргоївіп дроб, а їштотг гезесійоп апіїдеп, іп питап сопогесіаї сапсег." Іпї У Сапсег 86.4 (2000): 489-93.
Нодогома, І., еї аІ. "ср9об апа їїз аїйегепі ехргеззіоп іп Бгеавзі сагсіпотав." Меоріазта 55.1 (2008): 31-35.
Нопоп, НА. А., єї а). "А ви!црвігаїє їог деибрідийіпайпо епгутев5 Бабзей оп Іійте-гезоїмей
Пиогезсепсе тгезопапсе епегду Шапеіїе! бБейуєеп епбішт апа уєПйом/ Пиогебсепі ргоївіп."
Апа!.Віоспет. 360.1 (2007): 138-43.
Ноизе, С. М., А. МопПег, апа 0. 0. ВоумлеїІ. "Біайп ргоївеіп5: поме! агид їагдеї5 іп їТе Каз5 апа
Нурохіа раїйуулауз." Сапсег Незеагсі 69.23 (2009): 8835-38.
Номага, Е. МУ/., єї аі. "Оесстеазед аднезімепевзв, гевівтапсе Юю апоїкіз апа зирргезвіоп ої ЧАРО4 аге іпіедга! о Ше 5игуїмаї ої сігсшціайпу їштог сеїї5 іп ргозіаїе сапсег." Сіїп Ехр.Меїавіавзів 25.5 (2008): 497-508.
Ни, а. апа Е. ВА. Реагоп. "Біан-1 М-Іеттіпа! ВІМС дотаїп і5 гедцігей гог ргоїеоїувів Типсійоп, апа
С-їегттіпа! зедоепсе5 гедшіаїе оїїдотетгігайноп апа бБіпаїпуд ю їагдеї ргоїєїпв." Мої.Сеї! Віої. 19.1 (1999): 724-32.
Ниапо, У., єї аї. "СНагасієгігайоп ої РАБ ргоївіп апа її зирргеззєейд ехргезвіоп іп питап рапсгєаїйс сапсег сеїІв." Мої.Сеї! Віоспет. 308.1 -2 (2008): 133-39.
Уапзеп, М. Р., єї аіІ. "Оомпгедшіайоп ої БІАН2, ап ибідийіп ЕЗ Ідавзеє, іє авз5осіаїєд м/н гевівіїапсе Юю епадостгіпе ІНегару іп Бгеаві сапсег." Вгеавзі Сапсег Нез Ттєаї. 116.2 (2009): 263-71.
Ла, Н. Г.., еї аї. "Сепе ехргезвіоп ргоїййпд гемхвеаї5 роїепійа!І Ббіотатжегв ої питап ПераїйосеїІшаг сагсіпота." Сіїпіса! Сапсег Незеагсй 13.4 (2007): 1133-39.
УискКег, М., еї а. "«(не Мемнераїйосуїє агоулий Гасіог гесеріог (НСЕВ) депе із омегехргеззеай іп воте сазев5 ої питап ІеиКетіа апа Іутрпота." І еиК.Нев. 18.1 (1994): 7-16.
Уппа, а, У. А. І едрейег, апа Н. У. МиїПег/-Ебрегнага. "Іпдисійоп ої суїоюхісйу іп гезіїпд питап Т
Іутрпосуїез рошпа іо їШштог сеї Бу апіїбоду Пеігегосопійдаїевз." Ргос Маї! Асад бсі ОО 5 А 84.13 (1987): 4611-15.
Уцпа, Н. М., 5. у. Спої, апа 9. К. Кіт. "Ехргезвіоп ргоїйев ої 5М40-іттопаїїгайоп-аззосіаїва депез иргедшіаїєа іп магіси5 питап сапсегз." ) СеїЇ Віоспет. 106.4 (2009): 7003-13.
Капеко, М., еї аї. "зіваМА-тедіаїед КпосКаомп адаіпвії СОСАТ апа КМтТсг, роїп педиепну омегехргевзей іп соЇогесіа! апа давітіс сапсегв5, зирргез5ез сеї! ргоїїїТегайоп апа іпдисез ароріовів."
Віоспет.Віорпуз.Ке5 Соттип. 390.4 (2009): 1235-40.
Капо, Н. М., евї аї. "ЕНесів ої Неїїсобасієг руїогі Іп'есіоп оп давігс тисіп ехргезвіоп." ) Сіїп
Савзігоепієгої!.42.1 (2008): 29-35.
Ко, М. А., єї аї. "РІКА паріоіпзийісіепсу саизе5 тіоїіс іпідеїйу апа сагсіподепевів5." Маї.Сепеї. 37.8 (2005): 883-88.
Кобрауавні, МІ, еї аї. "Асіїмайоп ої ЕгВЗ-РІЗ-Кіпазе раїпулау і5 сотеїаївй мій таїднапі рпепоїурез ої адепосагсіпотав." Опсодепе 22.9 (2003): 1294-301.
КооспекКроиг, 5., еї аіІ. "Меї апа перайосуїє дгоулп Тасіог/зсанег Тасіог ехргезвіоп іп питап діотав." Сапсег Вев. 57.23 (1997): 5391-98.
Коггепіємувкі, М., еї а. "Сип 1 тпсійоп5 аз а сепігозхотаї! зирргеззог ої сепіпоіє типПіріїсайоп
Бу гедшіайіпа роїпо-їїКе Кіпазе 4 ргоївїп Іємеі!в." Сапсег Везеагсй 69.16 (2009):6668-75.
Киїєд, А. М. "Ппегарешіс роїепійа! ої ТоїІ-їКе гесеріог 9 асіїмайоп." Маї.Рем.Огиа Оівсом. 5.6 (2006): 471-84.
Кипітоїо, К., єї аЇ. "Іпмоїметепі ої ІОСАРЗ, а гедшіайт ої Ваз/ЕВК-гєЇїаієд сазсаде, іп
Пераїосуїе ргоїїегайоп іп тоизе Іїмег гтедепегайоп апа демеіортепі." ) СеїЇ Рімвіої 220.3 (2009): 621-391.
Кипуата, В., єї аІ. "Сатта-шбБиїїп-сопіаіпіпд арпоптаї! сепілоіе5 аге іпдисейд Бу іпзийісіепі
РІКА іп питап НСТІ16 соіогесіа! сапсег сеїІв." У Сеї!І Зсі. 122.РІ 12 (2009): 2014-23.
Ї еє, Н. 5., вії а. "ШМОСІ, МОС2, МОС5БАС, апа МО ОсСб ехргезвіопв іп дазійс сагсіпотав: Іпеїг гоїез5 аз ргодпозіїйс іпаісайогв." Сапсег 92.6 (2001): 1427-34.
Ї єїмо, І., єї а). "СНагасієгігайноп ої депе ехргезвіоп іп тайог їурез ої заїїмагу діапа сагсіпотав5 м/йй еріїнеїа! аїйегепііайоп." Сапсег Сепеї Сміодепеї. 156.2 (2005): 104-13.
Їеттеї, С, єї аї. "ОіНегепііа! доапійайме апаїузів ої МНС Іїдапав ру тазв зресіготеїйгу ивіпа етабіє ізоїоре Іабеїїпд." Маї.ВіоїтесНпої. 22.4 (2004): 450-54.
М, а, еї аІ. "Сомпгедшіайоп ої Е-саднетгіп апа Оезтодівїп 1 Бу ашосгііпе Нераїосуїє дгоуУли
Тасіог дигіпуд теіапота аемеІортепі." Опсоцепе 20.56 (2001): 8125-35.
Піт, 5. О., еї а. "Ехргезвзіоп ої Неаї зпоскК ргоївїнв (НБР27, НЗРбО, НЗР7О, НОРОО, аАР7ІВ,
СКРО4) іп Ппераййів В міги5-теіаївд ПераїосеїІшаг сагсіпотав5 апа аузріавіїс подишев." УМопа у
Савзігоепієгої. 11.14 (2005): 2072-79.
Мп, МУ., єї а. "Тугозіпе Кіпазев апа давігіс сапсег." Опсодепе 19.49 (2000): 5680-89.
Пи, В. апа 727. 11. "Епдоріавтіс гейсшит НеРООБІ (др9об, дгр94) оріітігев В-сеї| Тшпсійоп міа спарегопіпод іпіедгіп апа ТІ А риї пої іттиподіориїїп." Віоса 112.4 (2008): 1223-30.
Пи, 5. У., єї а). "Недцігетепі ої ММР-3 іп апспогаде-іпаерепаєпі дгоуми ої ога! завсатоиз сеїЇ сагсіпотав." ) Огаї! Раїної.Меа 36.7 (2007): 430-35.
ЇГ оспіег, А., єї аї. "Те 5ідпіїїсапсе ої таїййх теїаПоргоївіпазе5 дийпдуд еапу віаде5 ої Штог ргодгезвіоп." Апп М.У.Асай.5сі. 857 (1998): 180-93.
Гипа, б. М., еї аї. "пс їпдег Мапзсгіріп Тасіюог5 аезідпей ог Брізресіїїс согедціайоп ої ЕгоВ2 апа ЕГЬВЗ гесеріоге: іпзіднів іпіо ЕгЬВ гесеріог Біоіоду." Мої.СеїІ ВіоІ. 25.20 (2005):9082-91.
Ма, 5., єї а. "І(депійісайноп апа спагасієгігайоп ої Штогідепіс Імег сапсег віет/ргодепійог сеїЇв."
СавзігоепієгоЇоду 132.7 (2007): 2542-56.
Масі еой, ВА. у., М. Науєв5, апа І. Распесо. "М/пібза 5естейоп 5іїтшціатеа ру Ше ехігасеїІшаг саісіит-зепвіпа гесеріог іппіріїє аеїесіме МУпі 5ідпаійну іп соїоп сапсег сеїйб5" Ат У РАмвіо! Савігоїпієві.імег Римузіо! 293.1 (2007): С403-(3411.
Мастіїап, у. С, еї а. "Сотрагаїйме ехргевзвіоп ої Ше тішоїіс гедшіаюгт5 5АК апа РІК іп соіогесіа! сапсег." Апп Биге Опсої 8.9 (2001): 729-40.
Мапеу, Т., еї аІ. "Те Кіпеоспоге ої піднег ейисагуоїе5: а тоїІесшіаг міем/" Іпї Нем.Сміої. 194 (2000): 67-131.
Магійп, С. М., еї аїІ. "Сепе ехргезвіоп ргойііпу іп сегміса! сапсег: ідепійїсайноп ої поме! таткегв5
Тог дізеазе аіадповзів апа (пегару." Меїтоаз Мо1.Віої. 511 (2009): 333-59.
Маїзикіиа, 5., еї аІ. "Ехргеззіоп ої тисіпв (МОСТІ, МОС2, МОСБАС апа мисб) іп тисіпои5 сагсіпота ої Те Ббгеаві: сотрагізоп м/п іпмавіме дисіа! сагсіпота." Нізіораїпоіоду 42.1 (2003): 26- 36.
Машік, С, еї аІ. "Воїе ої Ше Нераїосуїє дгоулй Тасіог гесеріог, с-Меї, іп опсодепезів апа роїепійа! тог Інегарешіс іппірйіоп." Сміокіпе Стоулй Расіог Вем. 13.1 (2002): 41-59.
Міггак, 0., М. Вгінап, апа М. Аїїзоп. "СО133: тоїІесшціе ої їйе тотепі." ) Раїної. 214.1 (2008): 3- 9.
Мопіезапо, В., еї а. "ОіїМегепійа! еПесів ої пераїосуїє дгоули Тасіог ізотопт5 оп еріїнеїа! апа епаоїНеїїіа! ІБиодепевів." Сеї!Ї Столи Оінег. 9.5 (1998): 355-65.
Моплапі, Е., єї ам. "Меїапота сопіайпйє СО 133 апа АВОСОС2 розййме сеїв м/йй еппапсєй
Імтоигідепіс роїепійа!|." Єиг.) Сапсег 43.5 (2007): 9935-46.
Мооге, А. апа І. М/огаетап. "Пе теспапібзт, Типсійоп апа гедшіайоп ої дероїутетгігіпу Кіпевіп5 дигіпуд тіювів." Тгтепаз Сеї! Віої. 14.10 (2004): 537-46.
Могдап, НВ. А., єї а. "Сапсег Недгезвзіоп іп Райепіз Айег Тгапвіег ої СепеїїісаПу Епдіпеегеєа
Гутрпосуїев." Зсієпсе (2006).
Мої, М., еї ам. "НГА депе апа паріоїтуре Ппедиепсіе5 іп Ше Мопп Атегісап роршіайоп: те
Маїйопа! Маїтом опог Ргодгат Ропог Ведівігу." Тгапзріапіаноп 64.7 (1997): 1017-27. Миттау, а. І., еї а). "Майіх теїаїІІоргоївіпазез апа іНвік іппіріюгз іп давзійс сапсег." сії 43.6 (1998): 791-97.
Митегпіа, А., У. Сопо, апа 5. К. СаІдепгмоса. "Неаї-5поск ргоївіп5 іп сапсег массіпев: адепів ої апіїдеп сго55-ргезепіавноп." Ехреп.Неу.Массіпев. 7.7 (2008): 1019-30.
МакКаїдама, М., еї аї. "Іпасіїмайіоп ої моп Нірре!-І іпдаи депе іпдисе5 соп5ійшіме рпозрпогуїайоп
ОЇ МЕТ ргоївіп іп сієаг сеї! гепа! сагсіпота." Сапсег Рез. 66.7 (2006): 3699-705.
МаКатига, М., еї аї. "СііпісораїйоІодісаІ апа бБіоіодіса! відпі'тісапсе ої тіоїйс сепіготеге- 60 аззосіаїєд Кіпезіп омегехргезвіоп іп питап давігіс сапсег" ВГ.) Сапсег 97.4 (2007): 5433-49.
Макауата, К., 9. Ої, апа 27. Копаї. "Те ибідийіп Ідазе 5іап2 апа Ше Ппурохіа гезропзе." Мої «"Сапсег Нез 7.4 (2009): 443-51.
Маїаїнпі, Г., еї аІ. "Нераїюсуїє дгоули Тасіог (НО) в5іїтиіагевз Ше іугозіпе Кіпазе асіїмпу ої Те гесеріог епсодеад Бу їШїе ргоїю-опсодепе с-МЕТ." Опсодепе 6.4 (1991): 501-04. Мдиуеп, 0. М., єї аї. "Чайні сопітоїПаріє зівМА5 гедшаїе депе зирргезвзіоп апа рпепоїурез іп сеїІв." Віоспіт.Віорпуз.Асіа 1758.3 (2006): 394-403.
Мівпіо, К., еї аї. "Стувіа! вігисійге ої Ше де-ибідийіпайпд еплгуте ОСНЗ7 (нитап ОСН-Ї 5) сазаІміс дотаїп." Віоспекп.Віорпуз.Нез Соттип. 390.3 (2009): 855-60.
Моїїта, Н., єї аі. ""ОСАРЗ гедшіаїез сеї! ргоїїтегайоп їпгоцшдА Ше Ваз/ЕРВК. зідпаїїпуд сазсаде-"
Маї.Сеї| Віої. 10.8 (2008): 971-78.
Мотига, Н., еї аІ. "ЄЕппапсей ргодисіп ої таїйх теїаПоргоївіпазе5 апа асіїмайоп ої таїгіх теїаїІІоргоївєїпазе 2 (деїайпазе А) іп питап давігіс сагсіпотав5." Іпї У Сапсег 69.1 (1996): 9-16.
Мотитга, Н., єї аї. "МеїмогКк-разейд апаїузів ої саіІсішт-Біпаїпу ргоїєїп депез5 ідепійіевз СтрЗ94 аз а
Тагдєеї іп питанп огаї сагсіподепезів." Вг.) Сапсег 97.6 (2007): 792-801.
ОПппита, 5., єї аі). "Сапсег-аззосіаїед зріїсіпд мапапіз ої Ше СОСАТ апа МО5МВ депез ехргеззеа іп сапсег сеї! Іпев апа зигдісайПу гезесієй давігіс сапсег ііз5цев5." Зигдегу 145.1 (2009): 57-68.
Рак, У. Н., еї а). "Саресіїаріпе іп сотбріпайоп м/йй Охаїїріайп (ХЕГ ОХ) аз а Пгві-Іїпе Іегару ог адмапсед давзігіс сапсег." Сапсег СпетоїНег.РНнаптасої. (2007).
Разсоїо, 5., єї аІ. "Те поп-сіаззіса! НІ А сіаз5 | тоієсше НЕЕ доез пої іпПшепсе Ше МК-їкКе асімпу сопіайпей іп їйїєзй питап РВМО5 апа доєв пої іпівгасі мій МК сеїїв." ІпбІттипо!. 17.2(2005): 117-22.
Реєї, М., єї аїЇ. "Омегехргезвіпу сепігіоіє-геріїсайомп ргоїєїпе іп мімо іпдисе5з септіо|є омегацріїсайоп апа де помо Гоптаїйоп." Ситгт.Віо!. 17.10 (2007): 834-43.
Регеїга, М. В., еї а. ""ттиповпізіоспетісаї! вішау ої (Те ехргезбзіоп ої МОС5АС апа Мис іп ргеаві сагсіпотаз апа адіасепі Бгеаві іїз5цев." ) Сіїп Раїпої. 54.3 (2001): 210-13. Рієїга, С, евї аї. "Маїшгаї! Кіїег сеїїв КіїЇ пПитап теїапота сеїїІв мїй сНагасіегівіїс5 ої сапсег віт сеїІв." пі Іттипо!ї. 21.7 (2009): 793-801.
РопПет, 0. М., еї аї. "Ргодисіп апа сНагасієїігайоп ої а роїусіопа! апібоду юю Ше с-ег0В-3
Зо ргоївіп: ехатіпайоп ої с-етоВ-3 ргоїєїп ехргезвіоп іп адепосагсіпотав." ) Раїпої. 168.3 (1992): 275-80.
Роп5, Е., С. С. Орпоїй, апа Н. б. Огехіег. "Ехргеззіоп ої пераосуїє дгоуліп Тасіог апа йб гесеріог с-теї іп питап ІеиКетіа-утрнота сеї Іпев5." ГеиК.Нев. 22.9 (1998): 797-804. Ропгецо,
С, еї а. "А помеї! гесодпйіоп тої тог рпозрНаїйауїїповіо! 3-Кіпазе Біпаіпд теадіаїез йв авззосіайоп мА Ше пераїйосуїе дгоумй Тасіог/зсацег Тасіог гтесеріог." Мої.Сеї! Віо!. 13.8 (1993): 4600-08.
Рорре, М., еї аї. "Рпозрпогуїайоп ої Неїїсобасієг руїогті СадА ру с-АБІ Ієаде ю сеї! тоййу."
Опсодепе 26.24 (2007): 3462-72.
Руїеї, 0., еї аї. "Туговіпе Кіпазе ріосКегв: пем/ поре ог 5,иссеввїці сапсег Шегару." Апііїсапсег
Адепі5 Мед СНет. 9.1 (2009): 66-76.
ОЇ, 9У., ег а. "Тне обідийіп Іїдазе 5іанег гедиасевз Штогідепевів апа теїавзіазіз Бу НІЕ-дерепаепі апа -іпдерепаепі раїйулаувз." Ргос Маї!.Асайд.5сі.0.5.А 105.43 (2008): 16713-18. Оіап, 0. М., єї аї. "Меї ргоївіїп ехргеззіоп Іеме! сотеїаїєв м/йй вигміма! іп раїєпів м/йй Іаїе-бїаде пазорпагупдєаї сагсіпота." Сапсег Вез. 62.2 (2002): 589-96.
Оіап, 7., єї аї. "Суїодепеїйс апа депеїйс раїнулаув іп Іегару-геїаїед асшіе туеїоід Іє0Кетіа" СПпет.Віо|!.Іпієгасі. (2009).
Ватіге?г, В., вї аі. "Омег-ехргеззіоп ої пераїосуїє дгоумй Тасіог/зсацег Ттасіог (НОР/5Е) апа Ше
НОаР/5Е гесеріог (СМЕТ) аге аззосіаїтед м/йн а підн гізК ої теїавіавзіз апа геситепсе ог спіагеп апа усипа адийв м/йй раріПагу Іпугоїд сагсіпота." Сіїп Епдостіпо! (Ох) 53.5 (2000): 635-44.
Ваттепзеє, Н. сї, еї ак. "ЗМЕРЕЇТНІ: даїаразе тої МНС Ішдапав апа рерііде тоїйїв."
Іттипопепеїісв5 50.3-4 (1999): 213-19.
Ваттепзее, Н. С, У. Васптапп, апа 5. 5іємапомів. МНС Гідапаз апа Реріїде Моїйїв. Зргіпдег-
Мепад, НеїдеІрег9, Ссептапу, 1997.
Варра, С, 0. Еодзіадй, апа А. І огісо. "Тне 5іет сеїІ-аззосіаїєд апіїдеп СО 133 (Рготіпіп-1) іза тоіІесшаг Шегарешііїс їагдеї ог теїавіайс теіапота" біет СеїІє 26.12 (2008): 3008-17.
Віспагазоп, а. О., єї аІ. "СО133, а поме! тагКкег ог питап ргозіаїйс еріїпеїїа! вієт сеїІв." У Сеї5сі. 117.РІ 16 (2004): 3539-45.
Віпі, В. І., еї аіІ. "Сотбріпайоп іттипоїйпегару м/йй ргозіаїййс асій рпозрНаїазе риїзейд апіїдеп- ргезепіїпа сеї (ргомепде) ріи5 Бемасігитар іп райепіє м/йй 5егоіодісє ргодгевзвіоп ої рговіаїє сапсег апег деїіпійме Іосаї! (Негару." Сапсег 107.1 (2006): 67-74.
Воагідпе5з-Мапіпв, А., єї а). "Немівйіпо Ше гоЇє ої Ше тоїНег сепігіоіе іп сепітіоіеє ріодепевів."
Зсієпсе 316.5827 (2007): 1046-50.
Возепбега, 5. А., єї аї. "А ргодгев5 героп оп пе ігеаїтепі ої 157 раїепі5 м/йй адмапсей сапсег ивіпд утрпоКіпе-асіїмаїей! Кіег сейв апа іпіепеийкКіп-2 ог Підп-добе іпіепецйКіп-2 аїІопе-"
М.Епа/.У.Меа. 316.15 (1987): 889-97.
Возепрега, 5. А., еї а). "Ове ої штог-іпіїйгайпуд Іутрпосуїе5 апа іпіепйециКіп-2 іп Ше іттипоїйегару ої райєпів м/ййп теїавзіайс теіапота. А ргеїйтіпагу герой." М.Епді.У Меа 319.25(1988): 1676-80.
Вой, В., еї аї. "Мопоибідийуїаноп ої аірпа-зуписієїп Бу 5емеп іп арзепіа потоїод (5ІАН) ротоїез й аддгедайоп іп доратіпегаіс сеїІв." ) ВіоЇ.Спет. 283.6 (2008): 3316-28. ВшеїПа, 5., єї аї. "Се м/йй сНагасіевгівіїс5 ої сапсег зіет/ргодепйог сеї ехргез5 Ше СО133 апіїдеп іп питап епдотеїнаї! їштогв." Сіїпіса! Сапсег Везеагсіп 15.13 (2009): 4299-3111. заїкі, В. К., єї аї. "Ргіте!- дігесієд епгутаїййс атрійісайоп ої ОМА м/йй а Шептовзіаріє ОМА роїмтегавзе." Зсієпсе 239.4839 (1988): 487-91.
Затапі, сї. М. апа Р. МУ. Зумевівг. "датта-Тосоїгіепо! іппірбй5 ЕгьВЗ-дерепаепі РІЗК/АКІ тйодепіс відпаїїпа іп пеоріабзіїс таттагу еріїНнеїа! сеїІв." СеїЇ Ргоїїї. 39.6 (2006): 563-74. Запідав,
Е. Е., єї аі. "Ехргеззіоп ої Ше с-етЬВ-3 депе ргодисі іп давітс сапсег." Іпі У Сапсег 54.6 (1993): 935-40.
Зсон, с К., еї аї. "Соогаїпагє зирргеззіоп ої ЕВВВ2 апа ЕВВВЗ ру ептогсей ехргеввіоп ої тісгто-АМА тів-125а ог тів-125р.7 у Віої.Спет. 282.2 (2007): 1479-86. бегаіпа, М. У., еї аї. "Евсаре їйїот НЕВ-їатіїу їугобіпе Кіпазе іппірйог Шегару Бу Ше Кіпазе-іпасімеНЕНЗ." Маїшге 445.7126 (2007): 437-41. пап, М., еї аї. ""ппрірйіоп ої 5іан2 ибідийіп Ідазе Бу міатіп КЗ (тепадіопе) абепиасез Ппурохіа апа МАРК зідпаїїпд апа ріоск5 теїіапота іштогідепевів." Рідтепі СеїЇ Меіапота Нез 22.6 (2009): 799-808.
ЗПаріго, а. І. "Сусіїп-дерепаепі Кіпазе раїйпмауз аз їагоєїв гог сапсег ігеайтепі." ) Сіїп Опсо) 24.11 (2006): 1770-83.
Зпептап-Вашйві, С. А., єї аІ. "Нетодвеїїпа ої їШйе ехігасеїЇІшаг таїйгіх їйгоцди омегехргевзвіоп ої соПадеп МІ сопіприіез іо сізріайіп гевівіапсе іп омагіап сапсег сеїІв." Сапсег Сеї! 3.4 (2003): 377-86. зпеи, М. Г., 5. Н. Сім, апа К. Н. Гап. "Нопокіо! іпдисе5 саІраіп-теадіаїєд діисозе-гедшаїєа ргоїєїп-94 сієахаде апа ароріозіз ій питап дабвігіс сапсег сеї апа гедисе5 їштог агУлЛи."
РІ о5.ОМЕ. 2.10 (2007): е1096.
Зпіто, А., єї а). "пмоїметепі ої Кіпевіп Татйу тетбег 2С/тйоїіс сепіготеге-аззосіаїеа Кіпевіп омегехргезвіоп іп таттагу сагсіподепевів." Сапсег 5сі. 99.1 (2008): 62-70. зЗіпай, 5. К., єї аї. "Ідепійісайоп ої а сапсег 5іет сеї! іп питап Бгаїп їштог5." Сапсег Вез. 63.18 (2003): 5821-28. зіпдй, 5. К., єї а. "Ідепійїсайоп ої питап Бгаїп їштоиг іпійайпуд сеїїв." Майте 432.7015 (2004): 396-401. зЗіпапапаат, а. апа І. М. Апаегзоп. "ПГпе ЕВВВЗ гесеріог іп сапсег апа сапсег депе ШНегару." Сапсег Сепе ТНег. 15.7 (2008): 413-48. зіпапапдат, с, еї аї. "Іпасіїмайоп ої ЕГЬВЗ ру 5ікМА рготоїе5 ароріозіз апа ацепиаїев5 дгоУлЛА апа іпулазімепе55 ої пПитап Ішпа адепосагсіпота сеї! пе Аб549." Опсодепе 24.11 (2005): 1847-59. зКамтап, В., еї аІ. "Сепе ехргезвіоп ргоїййпод іп перафосеїІшаг сагсіпота: иргедшіайоп ої депе5 іп атрійвеа спготозоте гедіоп5." Мой. Раїпої. 21.5 (2008): 505-16.
Зіезак, В., еї аї. "Ехргезвіоп ої ерідептаї! дгоули Тасіог гесеріог Татіїу ргоїєїп5 (ЕСЕН, с-егтЬВ-2 апа с-егтЬВ-3) іп дазігіс сапсег апа спгопіс давітйів5." Апіїсапсег Нез 18.4А (1998): 2727-32. зтаї|, Е. 9., еї а). "Ріасеро-сопігоПей рпазе ПІ міаї ої іттипоіодіс Шегару м/йп віршеийсеїІ-Т (АРС8О15) іп раїйєпів м/йй теїавзіаїййс, азутріотаїйс погптопе геїгасіогу ргозіаїє сапсег" ) Сіїп Опсої. 24.19 (2006): 3089-94. зт, І. М., еі аІ. "СО133/роотіпіп-! із а роїепійа! Інегарецшіїс Тагоаєї ог апіїроду-агид сопішдаїев іп пераїосеїІшаг апа давігіс сапсегв." ВГ.) Сапсег 99.1 (2008): 100-09. тій, М. ., єї аі. "Апаїувзів ої айегепійа! депе ехргезвіоп іп соЇогесіа! сапсег апа 5ігота ивіпд
ТПогезсепсе-асіїмаїєай сеї! зопіпу ригіїісайоп." Вг.) Сапсег 100.9 (2009): 1452-64.
Зтодог2гем5Ка, А., еї аї. "Ідепійїсайоп ої Ше ЕАМСІ ргоїєїп, а топоибідийіпайд РГАМСО2 рага!од гедцігей тог ОМА гераїг." Сеї| 129.2 (2007): 289-301. зіаєпіег, М., 5гепяі, А., Оівїгісп, Р. У., Еізеп, Т., Наїегкатр, А., ВескК, у., Мауег, А., Уманег, 5.,
Зіпайп-Уавзціа, Н., апа 5ійеї, Сб. А рпазе 1 взішау ю еємаїшаїе заїеїу, іттиподепісйу апа апіі-шШтог асіїмну ої Ше типйі-реріїде массіпе 1ІМАЗВОТЇ іп гепаї сеї! сагсіпота раїепів (АСС). дошитаї ої Сііпіса!
Опсоіоду, 2007 АБСО Аппиа! Мевіїіпд Ргосеєдіпов Рай І Мої 25, МО: 185 (дипе 20 ЗБуррієтепі), 2007: 5098. 6-20-2007.
Веї Туре: Абзігасі біеттапп, О., еї аі. "Юа! іппібйоп ої взівіеї спготаїйй зерагаїйоп аї теїарназе-." Сеї! 107.6 (2001): 715-26. зЗиМиеївцаи, А., єї а). "СНагасієгігайоп ої СО133- НераїосеїІШаг сагсіпота сеї аб сапсег 5іет/ргодепійог сеїІв." Віоспет.Віорпу5.Не5.Соттип. 351.4 (2006): 820-24. зима, М. Ї.., єї аї. "Ідепійісайоп ої Сапсег бієт СеїІв5 іп Еміпд'є бЗагсота." Сапсег Везеагсп (2009). змайПому, С ., еї аіІ. "Зак/Рік4 апа тйоїіс паешу." Опсодепе 24.2 (2005): 306-12.
З2с2ерапомувкі, М., еї аі. "Недшіайоп ої герр8б віаріїйу Бу питап 5іан2г." Віоспет.Віорпм5.Нев
Соттип. 362.2 (2007): 485-90.
Тата, У., єї а). "Савійс апа іпіевіїіпа! рпепоїуріс татег ехргезвіоп іп єапу аійегепііатва-їуре їмтоге ої Ше 5іютасі: сііпісораїпоіодіс зідпіїсапсе апа депеїїс БасКдгоипа." Сіїпісаї Сапсег
Везеагсі 12.21 (2006): 6469-79.
ТакКаївні, 5., еї аї. "(депійісайоп ої дазійс сапсег віт сеї ивіпуд Пе сеї зибїасе такег СО44."
Зієт СеїЇв 27.5 (2009): 1006-20.
ТаКауата, Н., еї аї. "Оімегзе Штогідепе5іб5 авззосіаївй мій ареїтапі демеюртепі іп тісе омегехргезвзіпу перайосуїє доли Гасіог/всанцег Тасіог." Ргос.Маїй.Асай.5сі.0.5.А 94.2 (1997):701- 06.
Теопії, Г.., еї аі. "Ехргезвіоп ої Те с-теї ргоїо-опсодепе апо їїз Іїдапа, пераїосуїе дгоумй Тасіог, іп Нодакіп аізеазе." Віоса 97.4 (2001): 1063-69.
Тногзеп, К., еї аї. "АпПетаїме 5ріїсіпа іп соїоп, Біадаег, апа ргозіаїе сапсег ідепійієд Бу ехоп атау апаїувів." Мої.Сеїї! Ргоїеотісв. 7.7 (2008): 1214-24.
Тійпо, М., еї аї. "Тне гоїє ої СО133З іп їйе ідепійісайоп апа сНагасівгізайоп ої Штоиг-іпйіайнптд сеїЇв іп поп-5таї-сеїЇ Інпу сапсег." Єшиг.) Сагаіоїпогас.зЗигу 36.3 (2009): 446-53.
Тодаго, М., еї аІ. "Соїоп сапсег віт сеїЇв аісіаїє їштог дгоулЛиИ апа гевівї сеїЇ деай Бу ргодисійоп ої іпіепейкКіп-4." Сеї!ї тет Сеї! 1.4 (2007): 389-402.
Торої, Ї.., еї аї. "М/пі-5а іппірії Ше сапопіса! М/пі раїнулау Бу рготоїїпа а5К-3-іпаерепаєпі
Зо реїа-сайепіп дедгадаїцйоп." У Сеї! Віо!. 162.5 (2003): 899-908.
Топрага, М. МУ., еї аІ. "Нитап давігіс тисіп. Ідепійїсайоп ої а ипідне зресієз ру ехргезвіоп сіопіпд." У ВіоЇ.Снет. 268.8 (1993): 5879-85.
Тзап, М. РЕ. апа В. Сабо. "Неаї 5поскК ргоївіп апа іппабе іттипйу." Сеї! Мої. Іттипої. 1.4 (2004): 274-79.
Тиск, А. В., еї аІ. "Соехргеззіоп ої перафосуїе дгомій Тасіюг апа гесеріог (Ме) іп питап Ббгеаві сагсіпота." Ат..).Раїйої. 148.1 (1996): 225-32.
МаїгаКіагі5, Е., єї аї. "А55осіайоп 0ї-1171 ргоотоїег роїутогрпізт ої таїйх теїзаї! Іоргоїєіпазе-3
Мп іпстеазес гізК Тог ога! сапсег." Апіїсапсег Нез 27.68 (2007): 4095-100.
Мапаепьгоеск, К., Е. Магепв, апа І. АПоа. "Микі-спнарегопе сотрієхез гедшаїте Ше оїаіпу ої іптепегоп-датта іп їпе епдоріазтіс гейсишШт." СуюкКіпе 33.5 (2006): 264-73.
МУацетг, 5., еї аіІ. "Синіпд едде: ргедеїептіпей аміайу ої питап СО8 Т сеї ехрапаєй оп саїїргаїед МНо/апіі-СО28-соаїей тістозрНегев." У.ттипої. 171.10 (2003): 4974-78.
Муапд, О., еї аІ. "Омегехргезвіоп ої епдоріавтіс гейсциішт тоїіесшіаг спарегопе авРО4 апа сАР7ІВ іп питап Ішпд сапсег іізвцез апа її зідпітісапсе." Сапсег Оєїесі. Ргєум. 29.6 (2005): 544-51.
ММапо, Н., еї аї. "Асіїмайоп ої Ше Меї гесеріої Бу сеї анасптепі іпдисеб5 апа в5ивіаїйв5
ПераїйосеїІшаг сагсіпотазв іп ігапздепіс тісе." У.Сеї! Віої. 153.5 (2001): 1023-34.
Умапд, К. 0. апа О. С Рапд. "ЕПесів ої Неїїсобасієг руїогі іпТесійоп оп тисіп ехргезвіоп іп давігіс сагсіпота апа регісапсегоиз іїіз5цев." ) Савігоепіего!.Нерай). 21.2 (2006): 425-31.
Мапа, 5., еї аі. ""ОСАРЗ, а поме! енесіог ої Васі апа Сас42, гтедшаев5 пешйе ошдгоУли." у Сеї! 00 осі. 120.РІТ4 (2007): 567-77.
Мапа, Х., еї аї. "Іттипоіосаїїзайоп ої Неаї 5посК ргоївіп 72 апа діусоргоїєїп 96 іп соопіс адепосагсіпота." Асіа Нізіоспет. 110.2 (2008): 117-23.
Мапа, Х. Р., еї аІ. "Ехргев5віоп апа 5ідпітїісапсе ої пеаї зпоскК ргоївіп 70 апа діисозе-тедшаїва ргоївіп 94 іп питап езорпадеаї сагсіпота." Мопа у Савігоєпієгої. 11.3 (2005): 429-32.
Мапа, Х. Р., єї аї. "Сотеїіайоп регуееп сііпісораїйоіоаду апа ехргеззіоп ої пеаї зпоскК ргоївїп 70 апа діисозе-гедшіаїєй ргоїєїп 94 іп пиутап соЇопіс адепосагсіпота" Ууопа у Савзігоепієгої. 11.7(2005): 1056-59.
Мапа, Х. Р., О. Х. Мапо, апа Х. Р. мМіпа. "Соттеїайоп реїмуееп сііпісораїпоіоду апа ехргеззіоп ої пеаї 5ПпосК ргоїєїп 72 апа адіусоргоїєїп 96 іп Ппитап дабвігіс адепосагсіпота." ТопоКи У бо Ехр.Меда212.1 (2007): 35-41.
МУеіпзспепкК, Т., еї аї. "Іпсіедгаєейдй Типсіопа! депотіс5 арргоасп їТог Ше аезідп ої раїіепі- іпаїмідча! апійитог массіпев5." Сапсег Нев. 62.20 (2002): 5818-27.
МУпіе, С. 0., М. 0. Вгомп, апа 0. В. ЗасКв5. "ОСІАРз іп сапсег: а Тату ої зсаноїй ргоївїн5 ипаепуїпд Шштогідепевзів." РЕВ5 І еїї. 583.12 (2009): 1817-24.
Муіск5, 5. у., еї а. "Вемегзіріе ибідийіпайоп гедшагевз Ше Зтаа/гтсв-реїа зідпаїїпу раїймау."
Віоспет.5ос Тгапв. 34.РІ 5 (2006): 761-63.
МУіск5, 5. У., еї аІ. "Те дешбідийіпатпа еплгуте ОСНЗ?7 іпівгасів м/йй Зтавдз апа геашаїез Та- реїа зідпайпд." Опсоцепе 24.54 (2005): 8080-84.
Уа)іта, 5., еї аІ. "Ехргезвіоп ргоїїїпо ої Теса! соІопосуїез Тог АМА-разеай зсгееєпіпа ої соіогесіаї сапсег." пі У Опсої 31.5 (2007): 1029-37.
Уапод, Г., еї а. "/-21 апа Таг-реїа аге гедцігей ог адіїегепіаноп ої питап Т(Н)17 сеїІв." Маїшйге (2008).
Уапд, 5., еї аї. "МоіІесціаг бравів ої Ше аїйегепсе5з Беїмеєп погтаї апа Шштоктг іїзвцев ої давігіс сапсег." Віоспіт.Віорпуз.Асіа 1772.9(2007): 1033-40.
Мао, 0. Е., єї ам. "Абпоптаї! ехргезвіоп ої НОР ар9об аззосіаїед м/п НВМУ геріїсайоп іп питап
ПераїосеїІшШаг сагсіпота." Нераїйобіїаг.Рапсгеєаї.Оів.Іпї 5.3 (2006): 3381-86. Мавзиїі, МУ., еї аї. "Іпстеазей ехргеввіоп ої рзасасг апа її Кіпазе асіїмпу іп питап давініс апа соЇопіс сагсіпотав." Іпі
У) Сапсег 53.1 (1993): 36-41.
Мее, С, еї а). "Адоріїме Т сеї (Негару ивіпу апіїдеп-5ресіїс СОВ8-- Т сеї! сіопев їог Пе ігєаїтепі ої раїепів м/п теїавіайс теїІапота: іп мімо регзівіепсе, тідгайоп, апі апійштог епесі ої ігапеїетей Т сеїІв." Ргос.Маї.Асайд.5сі.0.5.А 99.25 (2002): 16168-73. Міп, 5., єї аІ. "СО 133 розйіме
ПераїюсеїІшаг сагсіпота сеї роз5е55 підп сарасйу ог іштогідепіспу." Іі.) Сапсег 120.7 (2007): 1444-50.
Уокозлакі, Н., МУ. Мазиї, апа Е. ТаНага. "Сепеїйс апа ерідепеїйс снапдев іп віотасі сапсег." Іпі
Вем.Сую!. 204 (2001): 49-95.
Учап, МУ., еї аІ. "Ехргеззіоп ої ЕрпАг апа Е-саднНеїтіп іп давініс сапсег: сотеїагва мий їштог ргодгезвіоп апа Іутрподепоив5 теїавіавзів." Раїйої.Опсої! Нез 15.3 (2009): 473-78. Мцап, М. 9., єї а! "Омег-ехргезвіоп ої ЕрпАг апа ЕрнгіпА-1 іп питап давігіс адепосагсіпота апа її5 ргодповіїс маїне ог розіорегаїїме раїепів." бід.Оів.5сі. 54.11 (2009): 2410-17. 7агетрва, 5., єї аї. "Ідепійісайноп
Зо ої ап еппапсег адопівї суїоїохіс Т Іутрпосуїє реріїде йїот Ппитап сагсіпоетбгуопіс апіїдеп."
Сапсег Вез. 57.20 (1997): 4570-77. 7Ппапо, Х., В. М. Кеаі, апа у. Хіапу. "СО40 Ігдайоп сопмепіз Та -Бреїа-зестеїїпу Ююіегодепіс СО4- 8- аепатйіс сеї іпїо І-/-12-вестеїйпуд іттиподепіс опе5." Віоспет.Віорпуз.Не5 Соттип. 379.4 (2009): 954-58. 7папод, Х. Ї., еї аІ. "Сотрагаїме зішау оп омегехргезвіоп ої НЕНг/пеи апа НЕВЗ іп давзініс сапсег." УМопа у ит 33.10 (2009): 2112-18. 7Нао, С, еї а). "Недденод 5ідпаїйййпу із еззепіа! ог таіпіепапсе ої сапсег віт сеїІ5 іп туевїоій
Іеикаєтіа." Маїшиге (2009). 7пепд, Н., еї аї. "СеїЇ зипйасе іагоаєїпоЯ ої Неаї 5посК ргоїєїп дроб іпдисев адепагййс сеї таїйїшигайноп апа апійитог іттипйу." ) Іттипої. 167.12 (2001): 6731-35. 7пепо, Н., ві а. "ШМОСб домп-теашіаїйоп согтеїагез5 м/йй давзііс сагсіпота ргодгезвіоп апа а роог ргодповів: ап іттипопйівіоспетісаї! віцау м/йй їїзвиє тісгоагтаув." ) Сапсег Нез Сіїп Опсої 132.12 (2006): 817-23. «Ппепа, Н. С, еї а). "Омегехргезвіоп ої АР78 апа авРОА4 аге таїкегз їог аддгезвіме Бепаміог апа роог ргодпозвів іп давікіс сагсіпотав." Нит.Раїної. 39.7 (2008): 1042-49. 7пои, С, єї аі. "20 айегепіа! іп-де! еІесігорпогевів тог Ше ідепійісайоп ої езорпадеаї! зсапз сеї сапсег-вресіїіс ргоїєїп та/Кегв." Мої.СеїЇ Ргоїеотісв. 1.2 (2002): 117-24. пом, Г., еї аї. "Таг-реїа-іпдисед Рохр3 іппіріїє Т(Н)17 сеї! айШегепіайоп Бу апіадопігіпа
ВОВРааттаї Гипсійоп." Майте 453.7192 (2008): 236-400. «пи, К. у., еї аї. ""тіднітоа іппірії5 Ше ашйегепіаноп ри епнпапсе5 Ше таїйшигайоп ої питап топосуїе-дегпмеа депатйіс сеї." Тпї ІттипорНагптасої. 9.4 (2009): 412-17.
ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ. «110» іттаїййсв ріоїесппоіодієз СІТЬН «120» ПЕПТИД, НУКЛЕЇНОВА КИСЛОТА, ВЕКТОР ЕКСПРЕСІЇ, КЛІТИНА-ХАЗЯЇН ТА ЇХ
ЗАСТОСУВАННЯ ЯК ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ
СПОСІБ ОТРИМАННЯ ПЕПТИДУ,
АКТИВОВАНІ ЦИТОТОКСИЧНІ Т-ЛІМФОЦИТИ ТА СПОСІБ ЇХ ОТРИМАННЯ, СПОСІБ
ЗНИЩЕННЯ КЛІТИН-МІШЕНЕЙ В ОРГАНІЗМІ ПАЦІЄНТА (510) «130» ІЗ1890РСТ
«1505 1081004551.6 «1515» 2010-03-19 «1505 05 61/315,704 «1515» 2010-03-19 «160» 95 «170» Раїепіїп мегвіоп 3.5 «21051 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієпо «4005» 1 ів туго біп їі фе бів біу хів Ууя! вве ії 5 10 «21052 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 2 чего туг Ап его рем Тгробец Ага ї1еє 1 5
Зо 2105 З «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 З
Аза Тук ен о рКо РНа Хіє Меж бів Бец 1 5 «2105» 4 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 4 5е" Туг тієе др ха! без вго бій вне ї 5 «2105 5 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 5
5ег тук ї1е Ті АБроРгО Бен Ав Кец
І: 5 «21056 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 6 чаї тТкр ощвг Ар оуві Так вро фе тТвге вве 1 5 10 «2105 7 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 7 дкп Ту грец ву Тут чаї бег ай вве т є «2105» 8 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 8 ха! Туг твг о тАиг рег тТуг сів бів Т1е «2105» 9 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 9 м « Тук ух ВгО тв го бец тує вне
І 5 «2105» 10 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 10
Жук тує Ап аїз Аїд сіУу рйе Аза ух ге) ї 5 їй «2105 11
«212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 11
Аїд Туг сер Ууді Тугк ТВг др о АКкЯ ви ї 5 «210512 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 12
Рне Тук Ії бек рРко Уаї Ав Гу це
А 5 «210513 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 13 чаї тук йіу Ії Ага ви Бін Ні Ре з й ов ї 5 «210» 14 «21159 «212» Білок
Коо) «213» Ното зарієп5 «400» 14
ТнготТук Б1іу Азпобви гец АБ о Туг ву і 5 «210515 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 15
Ап Туг іш бід тТвпе Ре вро нії їі 1 5 «210516 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 16
Ага тує рей тер Аа тиг уві тве їв і 5 «210517 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 17
Узі Тук вве Заг су заг бі бів фан 1 З «2105 18 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 18
Уві впе ї1і2 Ре ух біу АЗпобій Ре ї 5 «2105 19 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 19
Ако вве фан бер Фу Те тів Аби рве ї 5
Зо «2105» 20 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 20 іп туг Аза Зег Агу вве ува! біп ви 1 5 «2105» 21 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 21 цу Тугк іви тве та! му АВо Туг ву і х «2105» 22 «21159
«212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 22
УАї тТуг Ап вго ТаговБгОо дай Бек рей «210» 23 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 23
Бек Туг меч бій Аїд Аа Азп А! ви є «210» 24 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 24
Ре Туг бій его ув Тв бій сів ене 1 і «210» 25 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 25
Ту ТУР Гуз АБ ті бу беу сіу веб і 5 «210» 26 «21159 «212» Білок «213» Ното заріеп5 «400» 26 ліз тук АТа хе тів іу5 Си Бім зви 1 5 «2105» 27 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 27
Кей тТуг го бів ма! епе бів уз вне 1 З
«2105» 28 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 28 цу Туг а5п АЮ тТВге о бве тТго бух бін вве і 5 10 «2105» 29 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 29
Уа! РИБ АБО тТпг АТа їв А1а Ні бен РНе ї 5 10 -2105 30 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 30
Ууді Тук Рго А5п тгрЬ Аїд їі сіу геу ї З -2105 31
Зо «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 31
Узі Тук рух чі ув! Сіу А5п і ви ев 1 5 «2105 32 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 32
УВі Туг іє бів ух АБИ АЗр ух Кей 1 5 -2105 33 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5
«4005» 33
Ті туг Ап обіу уз бе РИ Арени 1 5 10 «2105» 34 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 34 сій тук Хі А5рофу5 бевц АБп обі рей ї З «2105 35 «211511 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 35 меї Туг меї те Уа! Зег їі Хі Азр Аго рРНе 1 5 10 «2105» 36 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 36
Аго Туг грец рРго бій Сух баг отуг рве 1 5 -2105 37 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 37
Тіе туг АЇа Рго фуз феи дій бю рве 1 5 -2105» 38 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 38 їїе Туг рРго Авр діа зег о сец їеш Хі ї З
2105» 39 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 39 ча! Тут сен і ви деп его Тис ОТАК ви 1 5 «2105» 40 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 40 тів тук іви біш уві тів НІ деп рем ї 5 «2105» 41 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 41 іа тук о бго Те омаї уз вве тує ВБе 1 5 «2105» 42
Зо «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 42
Іі Рив бек ух Те маї Зек бе Рне 1 5 «2105 43 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 43
Туг Тугє Тук уві бїу Ре АТа Тук гец 1 5 «210» 44 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5
«400» 44
Ага Туг іву бін ФУ таг обег бух Тіє 1 ' «210» 45 «211511 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 45
Твг о Тук бец вго ТВг о Абп дід Зег свц озег Ре ї 5 їй «210» 46 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 46
Заг отуг АЇа ТВгоїец цео Ніб Уві реч 1 5 «2105» 47 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 47
Аер тує Твг ої1ів Фіу Ре біу бух РНЕ ї 5 «210» 48 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 48
Заг Туг дяп Уа! ТВг озЗег уві Кеш Ре 1 5 «210» 49 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 49 бек Туг ей біз їеу Узі ух Заг ген 1 5
«2105 50 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 50
Заг Ту б1в0 Кух узі 116 01и ви пе ії 5 «2105» 51 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 51 івц тує вин бін Аа 318 Або бі ве 1 в. «2105 52 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 52
Ууаї Тут ї18 баг бег Бец Аа ви з ец 1 5 2105 53 «211511
Зо «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 53
Ага тУК бе Бго бух біу Рпе сви абзп бів вне і 5 16 «210» 54 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 54
ТУг Туг Гу Ази пе біУу сен біу вве . Я «2105 55 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 55
Уа Туг твготвг Мет Аїз бів нії вва 1 5 «2105» 56 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 56
Азр Туг Аа Туг зе Аг бїш Ні вве 1 5 «2105 57 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 57 іви тує їі бій тТвг о АзЗр ніх ре вве рне ї 5 18 «210» 58 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 58
ТВготук рух Тук Уді Ар їв Ахи Таб рве 1 5 їо «210» 59 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 59
Тут вве тів бак щі Уві ей віз рРНе «210» 60 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 60
Уа Туг ТВ" Сук ха! «его Аїа Туг ГЦ ву 1 -2105 61 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5
«400» 61
Узі тТук су січ твг Суб ТТ Баг вве 1 З «2105» 62 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 62
Аїа фец Туг АБО 5ег Ууді Ії6 еп гц 1 5 «-2105 63 «21159 «212» Білок «213» Ното заріеп5 «4005» 63 му 1 бів оц Хе цей тис осіп уд! ї 5 «210» 64 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 64 цец д1із АЗВ іш тТАг сечу іви кух Уві ї 5 «2105 65 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 65
А1а меж баг бак рух ВЕ Ра їв Уві і З «2105» 66 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 66
Туг маї Туг бів деп Ази ТІЇ тук грец ї 5
«2105» 67 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 67
Уаі меи бі АЗОВ ів) біц Уа! Так ма ії 5 «-2105» 68 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 68
РНе іви їен Ар ФУ Зег Аїа дп Уді ї З «2105» 69 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 69 дЕпП Кен вен дар ів Вр тут іч ей 1 5 «210» 70
Зо «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 70 ве іє їіе А5робег о бег зів Ф1у уві «2105 71 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 71
Аа ве др бін біу Ар ої1їе Аз ви ї 5 «2105 72 «211511 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 72
Аїз їву аАзп біо січ Аа Су Аго Сец о їем рей 1 5 10 «210» 73 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 73 тів їву баг о рРго ТвВгомаї ді бег Те 1 5 «210» 74 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 74 мує бец бен ТЕГ бів Ууаї ніх АЇїв Аа ї 5 «2105» 75 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 75
Аіїа сей уУаі БІЙ Аве Кей АїЗ бух Аа 1 5 «210» 76 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 76 їв ви бів Або аге ів Азп біт ма! і З «2105 77 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 77
Те івц а5р орга дев аг Ра це іец
«210» 78 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 78
ІВ г грец АБр Ар і; ви бен о Туг Тв «210» 79 «211511 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 79 заг без сви Аїа бій АБ ївВге баб Тгроїви і ви 1 5 18 «210» 80 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 80 заг цеци Аїа бій чаї Аа таб обія бе 1 5 «210» 81 «21159
Зо «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 81
АЇЗ Беаи Або біу Рай узі Мек Уді ен 1 5 «210» 82 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 82 сіу уаї Абр Ар Аїд РН Ту ТР о гец 1 5 «210» 83 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 83
Тук Узі Азрорго уді Хе тТвг бек ї118 3 5 «210» 84 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 84 т Меч сен бек Ту Хі бій бек їв і 5 -2105» 85 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 85 біп Зіе Ав Ар о Ууді Таг їв був Тв ї 5
«-2105» 86 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 86 ту бец Туг біу бій таб о тТве Твг о тТук їец ї І чо
«210» 87 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5
«400» 87 бух Бей Ар обів тТВг о біу аАБп обег їв 1 5 -2105» 88 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 88 пе мез а5р Ар Сен уз мех те Уді 4 З -2105» 89
«212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 89
Мей твг Аз ОМ ї1е ви тТвг о Туг Уа! і З -2105» 90 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 90
Те їви 118 Абротгроен Уві бій Уа! 1 І «2105» 91 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 91
Уа сею туг Фіу Рго АБр омуаї Рго тТВг о хі1е «210» 92 «211511 «212» Білок
Коо) «213» Ното зарієп5 «4005» 92 тег їв вне бі бій Ах Аїд їв) Аа АбЗА Уві ї 5 10 -2105» 93 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 93 ув бе їви бів Тук 31 бів бі Пе 1 ві «210» 94 «21159 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 94 іїу5 їі ів біз Ахр ма Уа! біу уд! ї 5 -2105» 95 «2115 10 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 95 їУ5 Тіє вве Ар бів ї1і6е їівци Уді АБ Аїд 1 З 10

Claims (3)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Застосування фармацевтичної композиції, яка включає пептид, вибраний з: а) пептиду, який складається з послідовності ФЕО ІЮ МО: 63, б) пептиду за а), де вказаний пептид включає непептидні зв'язки, та в) пептиду за а), де вказаний пептид є частиною злитого білка, разом з прийнятними носіями або допоміжними речовинами, для виробництва лікарського засобу для лікування раку, де вказаний рак вибраний з раку шлунка, раку шлунково-кишкового тракту, колоректального раку, раку легенів або нирок.
2. Застосування пептиду за п. 1, де вказаний злитий білок містить М-термінальні амінокислоти НГА-ОК антигенасоційованого інваріантного ланцюга (Ії).
3. Застосування активованих цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ), одержаних способом /л мітго, який включає контактування /л Уго ЦТЛ із навантаженими антигеном молекулами МНС людини Ї класу, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини, протягом періоду часу, достатнього для активації вказаних ЦТЛ шляхом набуття ними специфічності до антигену, де вказаний антиген є пептидом за п. 1 а), який селективно розпізнає клітину, яка аберантно експресує поліпептид, який містить амінокислотну послідовність, вказану в п. 1 а), для виробництва лікарського засобу для лікування раку, де вказаний рак вибраний з раку Зо шлунка, раку шлунково-кишкового тракту, колоректального раку, раку легенів або нирок.
ЧНІ. Е воЗЖ А Не і ї щ 3 що і Е ЩЕ тв -ї Е ях Се І х їй Е ї ї ЕЕ Е а ї ЕЕ !
і . що З Е ЩЕ у: і ША РЕ пн З о и у НЕ КЕ НН у ЕІ «5 о Ж 1 КУ їі З тва Мю й тіме іти В вадам ж ЗУ; : яв : аа І З дети т рок? «5 ; вк й: Мі де Зк Н зо кодек в У т ШЕ ЩО: івлнм Ще | Ге а и ние нн се ши прю кр ую кутю з; ка Ко 585 Я т те хг. - ЯМ и вих З пк тебе аїпшюіансе М відносна кількість те Ппіпі 7 час (хвилин)
втеча 300 5 ох З СЕ во: во: 75 З то: в во1.3а3а І о і ї 5 4303333 БЕ і ! фак зе | зе ЕЕ ЩІ | тебя 8 ЩЕ | | що в
З. ЩЕ давав В іо ЩЕ гро й Но зовн? За м І вида, і що І сжаюх і І я хг ро, ! стела Ї ' зі 253ю3 | вівлах ' ЕІ і І 53 і НЕ КАБ, і : Н б рен темеювни КН ьнья ме Кей рев й іст в сАесетюверіютсефефиртееткеттют що зю Жю 5ю аю по що що тю ою 0п2ю ик в. я і ТАЦІ ко пад вві в З ! в Ух | вв 7 З я КАВУ | воввівя т 38803 СД І ГХ блю Н ї Н Н н ща ! | Уб ! й є в | Мувло ї зов лек вв. мо 5 звела Ро вівонт і і Х Е і І І І: е і і Р і меш | ши КВ х ї 2к Е в. 203 ! «оБОакі я 5 ї у З її КАК Й за й І 85 | ! а « о ди ї і: поремедхфеобеуі песенстен ВУ ее в ія ртуть 2 за яю кю оо то яв «в я обо 1Жю ткї відносна акепряисн Ксй еідвосна вкотре ЛЕ на теаника ід ПТ в, жирова тканния ВУ в каднирховя яких 137 А маднрюмо запо 315 Ж - яко» усе А зржак ЖК А КЕШ иК оОх Ж АХ «клени сих МИХ Ек ОМ ВНМУ 34 А кум. закму 13 А МЕН ЗК 2 а мепении Зник Ж д чскла как З А тоБсвекоми ВУ Ем МНЕ Жага х срзасхі ЗХ р НМ МНК З х меми к хи ЗІ й аю У А сюейщю: КА Б-Я МмеюЕ 31 8 якри 13 А й нпейкоии ТО А мейясиютх ЖД в ТЕКА К ти ВИ ДЕяТИ 4 пейкоцити, дендокт ЖІ е печкжа 33.3 х ен КУ й 0 ЦіКенК ЗУ В пак в-я -х їх пікових те ї Нидфау ТЯ : кішки па х п ХК 5 МВ лцитх МАЄ Я р явкфоцити СО ЖЕ А підБолумаскя каста 35 Ж тдінсукксвх всех 83 5 праце а « ухикин ВЗ т проста Я й пщяхла ЗЛ А спЖННа ХК Це А слихиханох 83 С телети кю ВХ а схореті ми 395 х зара ЖХО ГА щра ВХ - іФекная хонюмнох ЖІ 5 томах ецакних З їх келих 55 х свлаика т панки 34 Кк виКнох ки Кз стазкаех, ЗЕ м сік ЖІ Б пипохвова запо Ж А ккпючхово ко: ЖІ в шреведн ВИК МУ» БІ запіндев вера КЗ х пряме 18 й тевавя КЗ А сечову ке ІВ « пезожий каую БК 2 пбид иусих Ж Ба шик мати. ВТ - мате 35 : 8 хозука ІЛ А а т К Ух т5Хх їх
ЗСю. НИМИ 5353 ь Зсхооям кине 2:53 Ех ЗАЕС ЗМИМИОММКЗ5 5 Ол: 6 НН 125.3 в СНО ЗВІВВМЕ 5 КО: КІНО 253 Е ЗМО ЗВО Кк Па: ШЕ В со МИНЕ іЧ ЗолАш: ЗИМИ г турах ЗМИВ; 355 е що ВИННИМИ 5 Е сечо ВИДНИХ Кк ср ВИНВНМЮМИ Е пса ВИНО в сотої: ВИМИ ОХ г туоаха? 6 ЗНМ 355 5 ТОІ3У ЗНИНИНИНИС їх есе: ВІДОМЕ КУ гі Зола ЖИВА в о ВИНО е ес МИ 2 Зо ЗИМИ 525 се В со ЗИМИ 25 я ОО няння в З НК ЕТ: сн щиа г о тн ВВ Кк Кт ни в кат: ЩО в Зоразг: ЖИ Би їзохачах ЕТ Х. Кк поет ЗНИК е осо ВИМВМЄЕХ в Месизат ВІМКВН хх й їла КІ е пери: МОХ З 2 сотої зві сх; х Кк о пн ою сова МИ ОЗ в золи ЗО Е ївоскавої ЗНИКЛО 5 ЗОЗ зт е ДУ ще Є хомо: ИН г поло ВИННИК. 7 Дотоет званим 1112 2
Фіг. 2
UAA201512437A 2010-03-19 2011-03-15 Застосування фармацевтичної композиції, що містить пептид, як лікарського засобу для знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта UA122047C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US31570410P 2010-03-19 2010-03-19
GBGB1004551.6A GB201004551D0 (en) 2010-03-19 2010-03-19 NOvel immunotherapy against several tumors including gastrointestinal and gastric cancer

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA122047C2 true UA122047C2 (uk) 2020-09-10

Family

ID=42227949

Family Applications (3)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201512437A UA122047C2 (uk) 2010-03-19 2011-03-15 Застосування фармацевтичної композиції, що містить пептид, як лікарського засобу для знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта
UAA201209114A UA111711C2 (uk) 2010-03-19 2011-03-15 Засіб імунотерапії деяких видів пухлин, у тому числі раку шлунково-кишкового тракту і раку шлунка
UAA201801266A UA126787C2 (uk) 2010-03-19 2011-03-15 Пептид, нуклеїнова кислота, вектор експресії, клітина-хазяїн, спосіб отримання пептиду, активовані цитотоксичні t-лімфоцити та спосіб їх отримання та застосування, спосіб лікування раку

Family Applications After (2)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201209114A UA111711C2 (uk) 2010-03-19 2011-03-15 Засіб імунотерапії деяких видів пухлин, у тому числі раку шлунково-кишкового тракту і раку шлунка
UAA201801266A UA126787C2 (uk) 2010-03-19 2011-03-15 Пептид, нуклеїнова кислота, вектор експресії, клітина-хазяїн, спосіб отримання пептиду, активовані цитотоксичні t-лімфоцити та спосіб їх отримання та застосування, спосіб лікування раку

Country Status (30)

Country Link
US (24) US10064913B2 (uk)
EP (9) EP2923708B1 (uk)
JP (9) JP5891181B2 (uk)
KR (13) KR20190033577A (uk)
CN (8) CN105001339B (uk)
AU (1) AU2011229199B2 (uk)
BR (1) BR112012023692B1 (uk)
CA (5) CA2789857C (uk)
CY (5) CY1119366T1 (uk)
DK (6) DK2547354T3 (uk)
EA (8) EA202091233A3 (uk)
ES (6) ES2753206T3 (uk)
GB (1) GB201004551D0 (uk)
HK (5) HK1226297A1 (uk)
HR (6) HRP20150867T1 (uk)
HU (6) HUE027036T2 (uk)
LT (5) LT3329933T (uk)
ME (3) ME03569B (uk)
MX (6) MX2012010813A (uk)
MY (2) MY178651A (uk)
NZ (7) NZ769427A (uk)
PH (2) PH12016500949B1 (uk)
PL (6) PL2923708T3 (uk)
PT (6) PT3363456T (uk)
RS (6) RS60765B1 (uk)
SG (4) SG10201710446PA (uk)
SI (6) SI3363456T1 (uk)
TW (9) TWI681967B (uk)
UA (3) UA122047C2 (uk)
WO (1) WO2011113819A2 (uk)

Families Citing this family (94)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US7604662B2 (en) 2007-07-13 2009-10-20 Boston Scientific Scimed, Inc. Endoprostheses containing boride intermetallic phases
SI2172211T1 (sl) 2008-10-01 2015-03-31 Immatics Biotechnologies Gmbh Sestavek s tumorjem povezanih peptidov in zadevnih cepiv proti raku za zdravljenje glioblastoma (GBM) in drugih vrst raka
GB201004575D0 (en) * 2010-03-19 2010-05-05 Immatics Biotechnologies Gmbh Composition of tumor associated peptides and related anti cancer vaccine for the treatment of gastric cancer and other cancers
GB201004551D0 (en) 2010-03-19 2010-05-05 Immatics Biotechnologies Gmbh NOvel immunotherapy against several tumors including gastrointestinal and gastric cancer
EP2400035A1 (en) * 2010-06-28 2011-12-28 Technische Universität München Methods and compositions for diagnosing gastrointestinal stromal tumors
US9040046B2 (en) 2011-01-31 2015-05-26 Kai Xu Sodium pump antibody agonists and methods of treating heart disease using the same
CA2852633C (en) * 2011-10-28 2021-08-03 Oncotherapy Science, Inc. Topk peptides and vaccines including the same
US10704021B2 (en) 2012-03-15 2020-07-07 Flodesign Sonics, Inc. Acoustic perfusion devices
ES2699817T3 (es) * 2012-03-19 2019-02-12 Stemline Therapeutics Inc Métodos para tratar y controlar el estado de un cáncer
EP4321218A3 (en) 2012-05-16 2024-04-24 Stemline Therapeutics, Inc. Cancer stem cell targeted cancer vaccines
EP2872532A4 (en) 2012-07-10 2016-04-13 Oncotherapy Science Inc CDCA1-EPITOPPEPTIDES FOR TH1 CELLS AND VACCINES THEREWITH
WO2014014518A1 (en) 2012-07-18 2014-01-23 Dana-Farber Cancer Institute, Inc. Methods for treating, preventing and predicting risk of developing breast cancer
JP6212249B2 (ja) * 2012-08-08 2017-10-11 学校法人 京都産業大学 カルシウムポンプ制御物質のスクリーニング方法、並びに、メラニン色素合成阻害物質のスクリーニング方法
US9114157B2 (en) 2012-08-30 2015-08-25 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Anti-tumor T cell immunity induced by high dose radiation
ES2900004T3 (es) * 2013-08-05 2022-03-15 Immatics Biotechnologies Gmbh Nueva inmunoterapia contra diversos tumores como el cáncer de pulmón, incluido el carcinoma de pulmón amicrocítico (NSCLC)
TWI777198B (zh) * 2013-08-05 2022-09-11 德商伊瑪提克斯生物科技有限公司 新穎肽類，細胞及其用於治療多種腫瘤的用途，其製造方法及包含其等之醫藥組成物（七）
EP2876442A1 (en) * 2013-11-22 2015-05-27 Institut de Cancérologie de l'Ouest Olfactomedin-4, neudesin and desmoplakin as biomarkers of breast cancer
WO2015105955A1 (en) 2014-01-08 2015-07-16 Flodesign Sonics, Inc. Acoustophoresis device with dual acoustophoretic chamber
MX2016010998A (es) 2014-02-27 2017-03-31 Lycera Corp Terapia celular adoptiva que usa un agonista de receptor huérfano gamma relacionado con receptor de ácido retinoico y métodos terapéuticos relacionados.
WO2015164826A2 (en) * 2014-04-24 2015-10-29 Rhode Island Hospital ASPARTATE-β-HYDROXYLASE INDUCES EPITOPE-SPECIFIC T CELL RESPONSES IN TUMORS
CA2947290A1 (en) 2014-05-05 2015-11-12 Lycera Corporation Tetrahydroquinoline sulfonamide and related compounds for use as agonists of rory and the treatment of disease
EP3209641A4 (en) 2014-05-05 2018-06-06 Lycera Corporation Benzenesulfonamido and related compounds for use as agonists of ror and the treatement of disease
GB201408255D0 (en) * 2014-05-09 2014-06-25 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel immunotherapy against several tumours of the blood, such as acute myeloid leukemia (AML)
KR101644599B1 (ko) 2014-10-14 2016-08-16 연세대학교 산학협력단 미토콘드리아 단백질 uqcrb 관련 질환 유전자발현 세포 구축 및 이를 활용한 uqcrb 기능조절 활성평가계 구축
MA40737A (fr) * 2014-11-21 2017-07-04 Memorial Sloan Kettering Cancer Center Déterminants de la réponse d'un cancer à une immunothérapie par blocage de pd-1
GB201423361D0 (en) * 2014-12-30 2015-02-11 Immatics Biotechnologies Gmbh Method for the absolute Quantification of naturally processed HLA-Restricted cancer peptides
US11304976B2 (en) 2015-02-18 2022-04-19 Enlivex Therapeutics Ltd Combination immune therapy and cytokine control therapy for cancer treatment
US11512289B2 (en) 2015-02-18 2022-11-29 Enlivex Therapeutics Rdo Ltd Combination immune therapy and cytokine control therapy for cancer treatment
US11000548B2 (en) 2015-02-18 2021-05-11 Enlivex Therapeutics Ltd Combination immune therapy and cytokine control therapy for cancer treatment
US11318163B2 (en) 2015-02-18 2022-05-03 Enlivex Therapeutics Ltd Combination immune therapy and cytokine control therapy for cancer treatment
US11497767B2 (en) 2015-02-18 2022-11-15 Enlivex Therapeutics R&D Ltd Combination immune therapy and cytokine control therapy for cancer treatment
US11596652B2 (en) 2015-02-18 2023-03-07 Enlivex Therapeutics R&D Ltd Early apoptotic cells for use in treating sepsis
GB201504502D0 (en) * 2015-03-17 2015-04-29 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against pancreatic cancer and other cancers
TWI755158B (zh) 2015-03-17 2022-02-11 德商英麥提克生物技術股份有限公司 用於抗胰臟癌與其他癌症的免疫治療的新穎胜肽及胜肽的組合
JP6803339B2 (ja) 2015-04-21 2020-12-23 エンリヴェックス セラピューティクス リミテッド 治療用のプールされた血液アポトーシス細胞調製物及びそれらの使用
GB201507030D0 (en) * 2015-04-24 2015-06-10 Immatics Biotechnologies Gmbh Immunotherapy against lung cancers, in particular NSCLC
US11708572B2 (en) 2015-04-29 2023-07-25 Flodesign Sonics, Inc. Acoustic cell separation techniques and processes
US11377651B2 (en) 2016-10-19 2022-07-05 Flodesign Sonics, Inc. Cell therapy processes utilizing acoustophoresis
JP2018515491A (ja) 2015-05-05 2018-06-14 リセラ・コーポレイションＬｙｃｅｒａ Ｃｏｒｐｏｒａｔｉｏｎ ＲＯＲγの作動薬及び疾患の療法として使用するジヒドロ−２Ｈ−ベンゾ［ｂ］［１，４］オキサジンスルホンアミド及び関連化合物
NL2014935B1 (en) 2015-06-08 2017-02-03 Applied Immune Tech Ltd T cell receptor like antibodies having fine specificity.
KR20180025894A (ko) 2015-06-11 2018-03-09 라이세라 코퍼레이션 Rory의 작용제로서 사용하기 위한 아릴 디히드로-2h-벤조[b][1,4]옥사진 술폰아미드 및 관련 화합물 및 질환의 치료
IL307401A (en) * 2015-06-19 2023-12-01 Immatics Biotechnologies Gmbh Innovative peptides and a combination of peptides for use in immunotherapy and methods for creating scaffolds for use against pancreatic cancer and other types of cancer.
GB201510771D0 (en) 2015-06-19 2015-08-05 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy and methods for generating scaffolds for the use against pancreatic cancer
GB201511546D0 (en) 2015-07-01 2015-08-12 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against ovarian cancer and other cancers
EP3919507A3 (en) 2015-07-01 2022-01-12 Immatics Biotechnologies GmbH Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against ovarian cancer and other cancers
GB201512369D0 (en) * 2015-07-15 2015-08-19 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against epithelial ovarian cancer and other cancers
US20170136108A1 (en) * 2015-08-28 2017-05-18 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides, combination of peptides and scaffolds for use in immunotherapeutic treatment of various cancers
GB201515321D0 (en) 2015-08-28 2015-10-14 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides, combination of peptides and scaffolds for use in immunotherapeutic treatment of various cancers
TWI794761B (zh) 2015-08-28 2023-03-01 德商英麥提克生物技術股份有限公司 用於多種癌症之免疫治療的新穎胜肽、胜肽的組合物及支架
KR102601499B1 (ko) * 2015-11-06 2023-11-13 연세대학교 산학협력단 miRNA 발현 수준으로부터 UQCRB 관련 질병을 진단하는 방법
GB201521746D0 (en) * 2015-12-10 2016-01-27 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against CLL and other cancers
RU2729116C2 (ru) 2015-12-16 2020-08-04 Гритстоун Онколоджи, Инк. Идентификация, производство и применение неоантигенов
CN109069539A (zh) 2016-02-18 2018-12-21 恩立夫克治疗有限责任公司 用于癌症治疗的联合免疫疗法和细胞因子控制疗法
IL302705A (en) * 2016-03-01 2023-07-01 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptides, combinations of peptides, cell-based drugs for use in immunotherapy against bladder cancer and other types of cancer
GB201603568D0 (en) * 2016-03-01 2016-04-13 Immatics Biotechnologies Gmbh Efficient treatment options including peptides and combination of peptide and cell based medicaments for use in immunotherapy against urinary bladder cancer
GB201603987D0 (en) 2016-03-08 2016-04-20 Immatics Biotechnologies Gmbh Uterine cancer treatments
GB201604458D0 (en) * 2016-03-16 2016-04-27 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against cancers
GB201604490D0 (en) * 2016-03-16 2016-04-27 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptides combination of peptides for use in immunotherapy against cancers
CR20200607A (es) 2016-04-21 2021-01-20 Immatics Biotechnologies Gmbh INMUNOTERAPIA CONTRA EL MELANOMA Y OTROS TIPOS DE CÁNCER (Divisional 2018-551)
CA3021159A1 (en) * 2016-04-21 2017-10-26 Immatics Biotechnologies Gmbh Immunotherapy against melanoma and other cancers
US11214789B2 (en) 2016-05-03 2022-01-04 Flodesign Sonics, Inc. Concentration and washing of particles with acoustics
ZA201900664B (en) 2016-08-17 2021-09-29 Paul Ehrlich Strasse 15 Tuebingen 72076 Germany T cell receptors and immune therapy using the same
DE102016115246C5 (de) * 2016-08-17 2018-12-20 Immatics Biotechnologies Gmbh Neue t-zellrezeptoren und deren verwendung in immuntherapie
IL264855B2 (en) * 2016-08-17 2023-09-01 Immatics Biotechnologies Gmbh T-cell receptors and immunotherapy using them
CN109923121B (zh) * 2016-11-22 2022-12-23 武汉华大吉诺因生物科技有限公司 多肽及其应用
CN110167956B (zh) * 2016-11-30 2023-04-07 深圳华大生命科学研究院 多肽及其应用
DE102016123893A1 (de) 2016-12-08 2018-06-14 Immatics Biotechnologies Gmbh T-Zellrezeptoren mit verbesserter Bindung
EP4317432A3 (en) 2016-12-08 2024-04-17 Immatics Biotechnologies GmbH T cell receptors with improved pairing
TW201841934A (zh) 2017-04-10 2018-12-01 德商英麥提克生物技術股份有限公司 用於治療癌症免疫治療的新穎肽及其肽組合物
MA49122A (fr) * 2017-04-10 2021-03-24 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptides et combinaisons de peptides destinés à être utilisés en immunothérapie anticancéreuse
DE102017115966A1 (de) 2017-07-14 2019-01-17 Immatics Biotechnologies Gmbh Polypeptidmolekül mit verbesserter zweifacher Spezifität
EP3428194B1 (en) 2017-07-14 2021-08-18 Immatics Biotechnologies GmbH Improved dual specificity polypeptide molecule
KR20200087143A (ko) 2017-10-10 2020-07-20 그릿스톤 온콜로지, 인코포레이티드 핫스팟을 이용한 신생항원 동정
DE102017125888A1 (de) * 2017-11-06 2019-05-23 Immatics Biotechnologies Gmbh Neue konstruierte T-Zell-Rezeptoren und deren Verwendung in Immuntherapie
IL274505B2 (en) 2017-11-06 2024-04-01 Immatics Biotechnologies Gmbh Transgenic T-cell receptors and immunotherapy using them
JP2021503897A (ja) 2017-11-22 2021-02-15 グリットストーン オンコロジー インコーポレイテッド 新生抗原のためのジャンクションエピトープ提示の低減
EP3725092A4 (en) 2017-12-14 2021-09-22 FloDesign Sonics, Inc. DRIVE AND CONTROL UNIT FOR ACOUSTIC CONVERTER
US20210380661A1 (en) * 2018-10-16 2021-12-09 Texas Tech University System Method to Express, Purify, and Biotinylate Eukaryotic Cell-Derived Major Histocompatibility Complexes
MX2021014552A (es) 2019-05-27 2022-02-11 Immatics Us Inc Vectores viricos y uso de los mismos en terapias celulares adoptivas.
DE102019114735A1 (de) * 2019-06-02 2020-12-03 PMCR GmbH HLA-Tumorantigenpeptiden der Klasse I und II zur Behandlung von Mamma-/Brustkarzinomen
WO2020245326A1 (en) 2019-06-06 2020-12-10 Immatics Biotechnologies Gmbh Sorting with counter selection using sequence similar peptides
KR102397922B1 (ko) * 2020-02-19 2022-05-13 서울대학교 산학협력단 신규한 종양-관련 항원 단백질 olfm4 및 이의 용도
EP4206334A1 (en) 2020-08-28 2023-07-05 Industry Academic Cooperation Foundation Keimyung University Micro rna biomarker for predicting drug response to antidiabetics and use thereof
EP4247402A1 (en) * 2020-11-19 2023-09-27 Board of Regents, The University of Texas System Methods and compositions comprising mhc class i peptides
DE102021100038A1 (de) 2020-12-31 2022-06-30 Immatics US, Inc. Modifizierte cd8-polypeptide, zusammensetzungen und verfahren zu deren verwendung
CR20230295A (es) 2020-12-31 2023-07-27 Immatics Us Inc Polipéptidos cd8, composiciones y métodos de uso de estos
JP2024516699A (ja) 2021-05-05 2024-04-16 イマティクス バイオテクノロジーズ ゲーエムベーハー Ｂｍａ０３１抗原結合ポリペプチド
CN114732898B (zh) * 2022-04-01 2023-05-09 中国人民解放军军事科学院军事医学研究院 一种CpG佐剂与抗原定点共价结合方法
US20230348548A1 (en) 2022-04-28 2023-11-02 Immatics US, Inc. Membrane-bound il-15, cd8 polypeptides, cells, compositions, and methods of using thereof
WO2023212655A1 (en) 2022-04-28 2023-11-02 Immatics US, Inc. Il-12 polypeptides, il-15 polypeptides, il-18 polypeptides, cd8 polypeptides, compositions, and methods of using thereof
US20230348561A1 (en) 2022-04-28 2023-11-02 Immatics US, Inc. Dominant negative tgfbeta receptor polypeptides, cd8 polypeptides, cells, compositions, and methods of using thereof
WO2023215825A1 (en) 2022-05-05 2023-11-09 Immatics US, Inc. Methods for improving t cell efficacy
WO2024072954A1 (en) * 2022-09-29 2024-04-04 Jerome Canady Research Institute for Advanced Biological and Technological Sciences Cold atmopsheric plasma treated pan-cancer epitope peptide within the collagen type vi a-3 (col6a3) protein as cancer vaccine
WO2024077071A2 (en) * 2022-10-05 2024-04-11 The Johns Hopkins University Nanoparticles for delivery of immunoregulatory materials to t cells

Family Cites Families (71)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4440859A (en) 1977-05-27 1984-04-03 The Regents Of The University Of California Method for producing recombinant bacterial plasmids containing the coding sequences of higher organisms
US4704362A (en) 1977-11-08 1987-11-03 Genentech, Inc. Recombinant cloning vehicle microbial polypeptide expression
NO794196L (no) 1978-12-22 1980-06-24 Biogen Nv Fremgangsmaate ved fremstilling av et rekombinert dna molekyl
US4530901A (en) 1980-01-08 1985-07-23 Biogen N.V. Recombinant DNA molecules and their use in producing human interferon-like polypeptides
US4342566A (en) 1980-02-22 1982-08-03 Scripps Clinic & Research Foundation Solid phase anti-C3 assay for detection of immune complexes
US4678751A (en) 1981-09-25 1987-07-07 Genentech, Inc. Hybrid human leukocyte interferons
US4766075A (en) 1982-07-14 1988-08-23 Genentech, Inc. Human tissue plasminogen activator
US4582800A (en) 1982-07-12 1986-04-15 Hoffmann-La Roche Inc. Novel vectors and method for controlling interferon expression
US4816567A (en) 1983-04-08 1989-03-28 Genentech, Inc. Recombinant immunoglobin preparations
US4757006A (en) 1983-10-28 1988-07-12 Genetics Institute, Inc. Human factor VIII:C gene and recombinant methods for production
US4677063A (en) 1985-05-02 1987-06-30 Cetus Corporation Human tumor necrosis factor
US4810648A (en) 1986-01-08 1989-03-07 Rhone Poulenc Agrochimie Haloarylnitrile degrading gene, its use, and cells containing the gene
US4897445A (en) 1986-06-27 1990-01-30 The Administrators Of The Tulane Educational Fund Method for synthesizing a peptide containing a non-peptide bond
RU2139092C1 (ru) 1993-06-03 1999-10-10 Терапьютик Антибодиз Инк. Фрагменты антител в терапии
AUPM322393A0 (en) 1993-12-24 1994-01-27 Austin Research Institute, The Mucin carbohydrate compounds and their use in immunotherapy
WO1997026328A1 (en) 1996-01-17 1997-07-24 Imperial College Innovations Limited Immunotherapy using cytotoxic t lymphocytes (ctl)
US5849589A (en) 1996-03-11 1998-12-15 Duke University Culturing monocytes with IL-4, TNF-α and GM-CSF TO induce differentiation to dendric cells
US6406705B1 (en) 1997-03-10 2002-06-18 University Of Iowa Research Foundation Use of nucleic acids containing unmethylated CpG dinucleotide as an adjuvant
US8299321B2 (en) 1998-06-16 2012-10-30 Monsanto Technology Llc Nucleic acid molecules and other molecules associated with plants and uses thereof for plant improvement
JP2002525382A (ja) * 1998-09-25 2002-08-13 ザ チルドレンズ メディカル センター コーポレイション プロテインキナーゼの活性を選択的に調節するショートペプチド
AU3395900A (en) * 1999-03-12 2000-10-04 Human Genome Sciences, Inc. Human lung cancer associated gene sequences and polypeptides
EP1239866A4 (en) * 1999-12-10 2005-02-09 Epimmune Inc INDUCTION OF HER2 / NEU CELLULAR IMMUNE RESPONSES USING PEPTIDE AND NUCLEIC ACID-CONTAINING COMPOSITIONS
JP4310104B2 (ja) 2002-09-28 2009-08-05 英俊 猪子 マイクロサテライト遺伝多型マーカを用いる遺伝子のマッピング方法
US20110131679A2 (en) 2000-04-19 2011-06-02 Thomas La Rosa Rice Nucleic Acid Molecules and Other Molecules Associated with Plants and Uses Thereof for Plant Improvement
US20070067865A1 (en) 2000-09-05 2007-03-22 Kovalic David K Annotated plant genes
AU2001279581A1 (en) * 2000-09-06 2002-03-22 Friederike Muller Medicament comprising a dna sequence, which codes for the rna-binding koc protein, and comprising a koc protein or dna sequence of the koc promoter
WO2002029086A2 (en) 2000-10-02 2002-04-11 Bayer Corporation Nucleic acid sequences differentially expressed in cancer tissue
US6673549B1 (en) * 2000-10-12 2004-01-06 Incyte Corporation Genes expressed in C3A liver cell cultures treated with steroids
USH2191H1 (en) 2000-10-24 2007-06-05 Snp Consortium Identification and mapping of single nucleotide polymorphisms in the human genome
WO2002036614A2 (en) 2000-11-01 2002-05-10 Insight Biotechnology Limited Peptides for use in the treatment of alzheimer's disease
US7919467B2 (en) * 2000-12-04 2011-04-05 Immunotope, Inc. Cytotoxic T-lymphocyte-inducing immunogens for prevention, treatment, and diagnosis of cancer
WO2002078524A2 (en) * 2001-03-28 2002-10-10 Zycos Inc. Translational profiling
WO2002078516A2 (en) * 2001-03-30 2002-10-10 Corixa Corporation Compositions and methods for the therapy and diagnosis of cancer
US20040025202A1 (en) 2002-03-15 2004-02-05 Laurie Cathy C. Nucleic acid molecules associated with oil in plants
DE10225139A1 (de) * 2002-05-29 2004-02-26 Immatics Biotechnologies Gmbh Verfahren zur Identifizierung von immunreaktiven Peptiden
US20050221350A1 (en) * 2002-05-29 2005-10-06 Toni Weinschenk Method for identifying immunoreactive peptides
AU2002368151A1 (en) * 2002-08-13 2004-02-25 Warner-Lambert Company Llc Matrix metalloproteinase inhibitors and methods for identification of lead compounds
US20060188889A1 (en) * 2003-11-04 2006-08-24 Christopher Burgess Use of differentially expressed nucleic acid sequences as biomarkers for cancer
WO2005049806A2 (en) * 2003-03-14 2005-06-02 Nuvelo, Inc. Novel nucleic acids and polypeptides
US20070037204A1 (en) * 2003-08-08 2007-02-15 Hiroyuki ABURANTAI Gene overexpressed in cancer
WO2005019258A2 (en) * 2003-08-11 2005-03-03 Genentech, Inc. Compositions and methods for the treatment of immune related diseases
US20070054278A1 (en) 2003-11-18 2007-03-08 Applera Corporation Polymorphisms in nucleic acid molecules encoding human enzyme proteins, methods of detection and uses thereof
AU2005207882A1 (en) * 2004-01-27 2005-08-11 Compugen Usa, Inc. Novel nucleotide and amino acid sequences, and assays and methods of use thereof for diagnosis of breast cancer
EP1568383A3 (en) 2004-02-27 2005-11-16 Antisense Pharma GmbH Use of an oligonucleotide or its active derivative for the preparation of a pharmaceutical composition for inhibiting the formation of metastases in cancer treatment
US20070039069A1 (en) 2004-03-22 2007-02-15 Rogers James A Nucleic acid molecules associated with oil in plants
JP4938451B2 (ja) 2004-03-23 2012-05-23 オンコセラピー・サイエンス株式会社 非小細胞肺癌の診断のための方法
AT501014A1 (de) * 2004-08-19 2006-05-15 Kury & Zeillinger Oeg Verfahren und kit zur diagnose einer krebserkrankung, verfahren zum feststellen des ansprechens eines patienten auf die behandlung einer krebserkrankung, therapeutikum zur prophylaxe oder behandlung einer krebserkrankung
US8435507B2 (en) * 2004-08-19 2013-05-07 University Of Maryland Prostate-specific antigen-derived MHC class II restricted peptides and their use in vaccines to treat or prevent prostate cancer
WO2007005635A2 (en) * 2005-07-01 2007-01-11 Government Of The United States Of America, As Represented By The Secretary, Department Of Health And Human Services Mitotic spindle protein aspm as a diagnostic marker for neoplasia and uses therefor
EP1806359B1 (en) * 2005-09-05 2010-03-17 Immatics Biotechnologies GmbH Tumor-associated peptides binding promiscuously to human leukocyte antigen (HLA) class II molecules
ES2330013T3 (es) * 2005-09-05 2009-12-03 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptidos asociados a tumores unidos a moleculas del antigeno de leucocito humano (hla) de clase i o ii y vacunas contra el cancer relacionadas.
GB0521958D0 (en) * 2005-10-27 2005-12-07 Ares Trading Sa vWFA, collagen and kunitz domain containing protein
DE102005052384B4 (de) * 2005-10-31 2009-09-24 Fraunhofer-Gesellschaft zur Förderung der angewandten Forschung e.V. Verfahren zur Erkennung, Markierung und Behandlung von epithelialen Lungentumorzellen sowie Mittel zur Durchführung des Verfahrens
US20090004213A1 (en) * 2007-03-26 2009-01-01 Immatics Biotechnologies Gmbh Combination therapy using active immunotherapy
EP2565204B1 (en) 2007-07-27 2015-10-07 immatics biotechnologies GmbH Novel immunogenic epitopes for immunotherapy
KR101167392B1 (ko) 2007-07-27 2012-07-19 이매틱스 바이오테크놀로지스 게엠베하 종양 관련 펩티드의 조성물 및 관련된 항암 백신
US7892770B2 (en) * 2007-08-24 2011-02-22 Van Andel Research Institute Monoclonal antibody which binds cMet (HGFR) in formalin-fixed and paraffin-embedded tissues and related methods
NZ562237A (en) * 2007-10-05 2011-02-25 Pacific Edge Biotechnology Ltd Proliferation signature and prognosis for gastrointestinal cancer
WO2009075883A2 (en) * 2007-12-12 2009-06-18 University Of Georgia Research Foundation, Inc. Glycoprotein cancer biomarker
KR101184869B1 (ko) * 2008-04-24 2012-09-20 이매틱스 바이오테크놀로지스 게엠베하 백신을 위한 인간 조직 적합성 항원(ｈｌａ) 종류 ｉ 또는 ｉｉ 분자에 결합하는 종양 관련 펩티드의 신규한 제형
PL2113253T3 (pl) 2008-04-30 2010-09-30 Immatics Biotechnologies Gmbh Nowa postać leku - preparat zawierający peptydy nowotworowe wiążące się z antygenami ludzkich leukocytów klasy I i II, zastosowany w szczepionce
US8133686B2 (en) * 2008-05-15 2012-03-13 Van Andel Research Institute IL-8 as a biomarker for sunitinib resistance
TWI526219B (zh) * 2008-06-19 2016-03-21 腫瘤療法 科學股份有限公司 Ｃｄｃａ１抗原決定位胜肽及含此胜肽的疫苗
WO2010037395A2 (en) * 2008-10-01 2010-04-08 Dako Denmark A/S Mhc multimers in cancer vaccines and immune monitoring
SI2172211T1 (sl) 2008-10-01 2015-03-31 Immatics Biotechnologies Gmbh Sestavek s tumorjem povezanih peptidov in zadevnih cepiv proti raku za zdravljenje glioblastoma (GBM) in drugih vrst raka
GB201004551D0 (en) * 2010-03-19 2010-05-05 Immatics Biotechnologies Gmbh NOvel immunotherapy against several tumors including gastrointestinal and gastric cancer
GB201019331D0 (en) * 2010-03-19 2010-12-29 Immatics Biotechnologies Gmbh Methods for the diagnosis and treatment of cancer based on AVL9
GB201004575D0 (en) 2010-03-19 2010-05-05 Immatics Biotechnologies Gmbh Composition of tumor associated peptides and related anti cancer vaccine for the treatment of gastric cancer and other cancers
GB201006360D0 (en) * 2010-04-16 2010-06-02 Immatics Biotechnologies Gmbh Method for differentially quantifying naturally processed HLA-restricted peptides for cancer, autoimmune and infectious diseases immunotherapy development
GB201015765D0 (en) * 2010-09-21 2010-10-27 Immatics Biotechnologies Gmbh Use of myeloid cell biomarkers for the diagnosis of cancer
GB201021289D0 (en) * 2010-12-15 2011-01-26 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel biomarkers for a prediction of the outcome of an immunotherapy against cancer

Also Published As

Publication number Publication date
US10357540B2 (en) 2019-07-23
KR102324498B1 (ko) 2021-11-09
ME02229B (me) 2016-02-20
EA202091251A2 (ru) 2020-09-30
EA201792409A3 (ru) 2018-07-31
NZ711296A (en) 2017-03-31
US20190290727A1 (en) 2019-09-26
US20220016207A1 (en) 2022-01-20
KR101826460B1 (ko) 2018-02-06
EP2547354A2 (en) 2013-01-23
US11839643B2 (en) 2023-12-12
US20210268063A1 (en) 2021-09-02
KR102324499B1 (ko) 2021-11-09
CA2789857C (en) 2017-03-21
RS54182B1 (en) 2015-12-31
DK3329933T3 (da) 2020-09-21
EP3195873B1 (en) 2019-07-24
US20180000896A1 (en) 2018-01-04
US20210275634A1 (en) 2021-09-09
LT2923708T (lt) 2017-10-10
KR102361467B1 (ko) 2022-02-14
US20150147347A1 (en) 2015-05-28
MX2020011673A (es) 2020-12-03
MX2020011675A (es) 2020-12-03
JP6535040B2 (ja) 2019-06-26
EA039357B1 (ru) 2022-01-18
KR102388577B1 (ko) 2022-04-19
EA202091250A3 (ru) 2020-12-30
TWI766361B (zh) 2022-06-01
TW201529849A (zh) 2015-08-01
CN112457390A (zh) 2021-03-09
PL3329933T3 (pl) 2020-11-30
ES2626798T3 (es) 2017-07-26
RS59554B1 (sr) 2019-12-31
HK1226297A1 (zh) 2017-09-29
CA2936642C (en) 2019-03-05
AU2011229199B2 (en) 2015-01-22
EP2845604A3 (en) 2015-05-20
US20190321442A1 (en) 2019-10-24
HRP20150867T1 (hr) 2015-09-25
ES2753206T3 (es) 2020-04-07
JP2022141743A (ja) 2022-09-29
EA202091241A2 (ru) 2021-01-29
MY178651A (en) 2020-10-20
MX2020011674A (es) 2020-12-03
PT2923708T (pt) 2017-10-06
MY197710A (en) 2023-07-09
TW202026308A (zh) 2020-07-16
TWI766362B (zh) 2022-06-01
NZ601438A (en) 2014-12-24
EA202091233A2 (ru) 2020-09-30
EA202091241A3 (ru) 2021-04-30
PH12019502194A1 (en) 2020-06-15
SI3195873T1 (sl) 2019-11-29
SI2547354T1 (sl) 2015-09-30
TWI715332B (zh) 2021-01-01
JP6103608B2 (ja) 2017-03-29
CA2986969C (en) 2020-04-28
TW202102536A (zh) 2021-01-16
EA202091250A2 (ru) 2020-09-30
KR20200109389A (ko) 2020-09-22
US20200297801A1 (en) 2020-09-24
KR102329791B1 (ko) 2021-11-22
AU2011229199A1 (en) 2012-08-16
HUE050376T2 (hu) 2020-11-30
CN112409451A (zh) 2021-02-26
NZ769427A (en) 2023-02-24
RS56070B1 (sr) 2017-10-31
US9993523B2 (en) 2018-06-12
JP2017140027A (ja) 2017-08-17
US11883462B2 (en) 2024-01-30
KR102324500B1 (ko) 2021-11-09
SG10201710446PA (en) 2018-01-30
NZ731580A (en) 2020-11-27
DK3363456T3 (da) 2020-11-09
DK2845604T3 (da) 2017-05-01
EA202091251A3 (ru) 2020-12-30
HRP20170718T1 (hr) 2017-07-14
JP6238258B2 (ja) 2017-11-29
US11969455B2 (en) 2024-04-30
US20220040259A1 (en) 2022-02-10
US11273200B2 (en) 2022-03-15
CN102905721B (zh) 2015-09-23
EP3329933B1 (en) 2020-06-24
ES2544529T3 (es) 2015-09-01
CA3206214A1 (en) 2011-09-22
US20130045191A1 (en) 2013-02-21
US20180125929A1 (en) 2018-05-10
PH12016500949A1 (en) 2017-02-13
EP3329933A1 (en) 2018-06-06
MX355074B (es) 2018-04-04
US10933118B2 (en) 2021-03-02
US11077171B2 (en) 2021-08-03
PL2547354T3 (pl) 2015-12-31
US20210330743A1 (en) 2021-10-28
US11648292B2 (en) 2023-05-16
PL3195873T3 (pl) 2020-03-31
BR112012023692B1 (pt) 2020-06-09
HUE051478T2 (hu) 2021-03-01
NZ737956A (en) 2020-11-27
LT3329933T (lt) 2020-09-25
JP2013521789A (ja) 2013-06-13
UA111711C2 (uk) 2016-06-10
NZ727841A (en) 2019-11-29
TWI768461B (zh) 2022-06-21
GB201004551D0 (en) 2010-05-05
US20210162004A1 (en) 2021-06-03
SG10201606771SA (en) 2016-10-28
US11298404B2 (en) 2022-04-12
EA202091242A2 (ru) 2021-01-29
RS60993B1 (sr) 2020-11-30
SI3363456T1 (sl) 2021-02-26
LT2845604T (lt) 2017-04-25
US20200155645A1 (en) 2020-05-21
KR20190033577A (ko) 2019-03-29
ME03569B (me) 2020-07-20
US20210346465A1 (en) 2021-11-11
PL2923708T3 (pl) 2018-03-30
NZ627877A (en) 2015-08-28
US20200330552A1 (en) 2020-10-22
CA2986969A1 (en) 2011-09-22
KR20210019603A (ko) 2021-02-22
US20220008506A1 (en) 2022-01-13
SI2845604T1 (sl) 2017-06-30
US20170312336A1 (en) 2017-11-02
KR20200109392A (ko) 2020-09-22
ES2829375T3 (es) 2021-05-31
DK2547354T3 (da) 2015-07-20
HK1208174A1 (en) 2016-02-26
US20220265764A1 (en) 2022-08-25
JP2020191874A (ja) 2020-12-03
JP6722644B2 (ja) 2020-07-15
US10898546B2 (en) 2021-01-26
RS56612B1 (sr) 2018-02-28
TW201200594A (en) 2012-01-01
JP2017006136A (ja) 2017-01-12
CN105001339A (zh) 2015-10-28
EA201201306A1 (ru) 2013-02-28
EA024497B1 (ru) 2016-09-30
KR101656913B1 (ko) 2016-09-13
TW202102534A (zh) 2021-01-16
HUE045757T2 (hu) 2020-01-28
EA201792409A2 (ru) 2018-03-30
DK2923708T3 (en) 2017-10-16
HK1180610A1 (en) 2013-10-25
HUE032402T2 (en) 2017-09-28
KR20200108935A (ko) 2020-09-21
LT3363456T (lt) 2021-01-11
RS60765B1 (sr) 2020-10-30
TW201805301A (zh) 2018-02-16
PT3363456T (pt) 2020-11-10
CA2936642A1 (en) 2011-09-22
US10478471B2 (en) 2019-11-19
EP2845604A2 (en) 2015-03-11
JP2018057393A (ja) 2018-04-12
KR20200109390A (ko) 2020-09-22
TWI486445B (zh) 2015-06-01
US20210260160A1 (en) 2021-08-26
HRP20171504T1 (hr) 2017-11-17
TW202300509A (zh) 2023-01-01
HUE027036T2 (en) 2016-08-29
KR20220025133A (ko) 2022-03-03
US9895415B2 (en) 2018-02-20
CA2789857A1 (en) 2011-09-22
KR102388761B1 (ko) 2022-04-20
US20170304399A1 (en) 2017-10-26
CY1123762T1 (el) 2022-03-24
UA126787C2 (uk) 2023-02-08
CY1119366T1 (el) 2018-02-14
US10905741B2 (en) 2021-02-02
US9101585B2 (en) 2015-08-11
MX2012010813A (es) 2012-11-12
PT3329933T (pt) 2020-09-22
JP2021080263A (ja) 2021-05-27
PT2845604T (pt) 2017-06-01
CN102905721A (zh) 2013-01-30
DK3195873T3 (da) 2019-10-21
US20210346466A1 (en) 2021-11-11
CY1123447T1 (el) 2021-12-31
CA3076642A1 (en) 2011-09-22
SG183880A1 (en) 2012-10-30
NZ769435A (en) 2023-02-24
US20220016209A1 (en) 2022-01-20
EP2845604B1 (en) 2017-03-08
EP3363456B1 (en) 2020-08-05
CN108456242A (zh) 2018-08-28
JP2020191875A (ja) 2020-12-03
NZ708205A (en) 2015-09-25
ME02692B (me) 2017-10-20
CA3076642C (en) 2023-08-29
CY1119739T1 (el) 2018-06-27
KR20230141886A (ko) 2023-10-10
JP7107586B2 (ja) 2022-07-27
PH12016500949B1 (en) 2017-02-13
HUE033682T2 (en) 2017-12-28
EP2923708A1 (en) 2015-09-30
ES2819861T3 (es) 2021-04-19
ES2642562T3 (es) 2017-11-16
KR20160106192A (ko) 2016-09-09
US10420816B1 (en) 2019-09-24
EP3058947A3 (en) 2016-11-30
TW202102535A (zh) 2021-01-16
EP2923708B1 (en) 2017-07-12
CN112409452A (zh) 2021-02-26
US20110229504A1 (en) 2011-09-22
PT2547354E (pt) 2015-09-16
US10064913B2 (en) 2018-09-04
EP3363456A1 (en) 2018-08-22
TWI621709B (zh) 2018-04-21
SG10201502093QA (en) 2015-05-28
KR20210019139A (ko) 2021-02-19
EP3195873A1 (en) 2017-07-26
US11957730B2 (en) 2024-04-16
KR20130016304A (ko) 2013-02-14
KR20180014848A (ko) 2018-02-09
KR20200108934A (ko) 2020-09-21
US11975042B2 (en) 2024-05-07
JP5891181B2 (ja) 2016-03-22
PL3363456T3 (pl) 2021-05-04
TW201825514A (zh) 2018-07-16
EA202091242A3 (ru) 2021-04-30
SI3329933T1 (sl) 2021-01-29
EP3058947A2 (en) 2016-08-24
JP2016034950A (ja) 2016-03-17
SI2923708T1 (sl) 2017-10-30
LT3195873T (lt) 2019-11-11
PT3195873T (pt) 2019-10-31
HRP20201770T1 (hr) 2021-03-19
JP7034505B2 (ja) 2022-03-14
HK1255544A1 (zh) 2019-08-23
CN112430255A (zh) 2021-03-02
WO2011113819A2 (en) 2011-09-22
TWI659967B (zh) 2019-05-21
WO2011113819A3 (en) 2011-11-10
CY1122235T1 (el) 2020-11-25
BR112012023692A2 (pt) 2017-07-18
HK1210586A1 (en) 2016-04-29
EA037019B1 (ru) 2021-01-27
MX2020011672A (es) 2020-12-03
EP3753570A1 (en) 2020-12-23
JP7007504B2 (ja) 2022-02-10
PL2845604T3 (pl) 2017-09-29
EP3738606A1 (en) 2020-11-18
US11850274B2 (en) 2023-12-26
CN105001339B (zh) 2020-10-16
EP2547354B1 (en) 2015-06-03
HRP20191859T1 (hr) 2019-12-27
HRP20201467T1 (hr) 2020-12-11
EA201690511A1 (ru) 2016-11-30
US9717774B2 (en) 2017-08-01
CN112409453A (zh) 2021-02-26
EA202091233A3 (ru) 2020-12-30
TWI681967B (zh) 2020-01-11

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA122047C2 (uk) Застосування фармацевтичної композиції, що містить пептид, як лікарського засобу для знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта
UA123392C2 (uk) Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (mhc) людини i класу, та його застосування для лікування раку
UA125816C2 (uk) Пептид, придатний для лікування та/або діагностики раку
UA124519C2 (uk) Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (mhc) людини i класу
NZ737956B2 (en) Immunotherapy against several tumors including gastrointestinal and gastric cancer