UA78548C2 - Radiolabelled quinoline and quinolinone derivatives and use thereof as metabotropic ligands of glutamate receptor - Google Patents

Radiolabelled quinoline and quinolinone derivatives and use thereof as metabotropic ligands of glutamate receptor Download PDF

Info

Publication number
UA78548C2
UA78548C2 UA20040907678A UA20040907678A UA78548C2 UA 78548 C2 UA78548 C2 UA 78548C2 UA 20040907678 A UA20040907678 A UA 20040907678A UA 20040907678 A UA20040907678 A UA 20040907678A UA 78548 C2 UA78548 C2 UA 78548C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
alkyl
group
compound
formula
aryl
Prior art date
Application number
UA20040907678A
Other languages
English (en)
Inventor
Anna Simona Josephina Lesage
Francois Paul Bishoff
Cornelus Gerardus Mari Janssen
Original Assignee
Janssen Pharmaceutica Nv
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Janssen Pharmaceutica Nv filed Critical Janssen Pharmaceutica Nv
Publication of UA78548C2 publication Critical patent/UA78548C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/041—Heterocyclic compounds
    • A61K51/044—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine, rifamycins
    • A61K51/0459—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine, rifamycins having six-membered rings with two nitrogen atoms as the only ring hetero atoms, e.g. piperazine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/041—Heterocyclic compounds
    • A61K51/044—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine, rifamycins
    • A61K51/0463—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine, rifamycins having six-membered rings with at least one nitrogen and one oxygen as the ring hetero atoms, e.g. 1,2-oxazines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/02—Drugs for disorders of the nervous system for peripheral neuropathies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/04—Centrally acting analgesics, e.g. opioids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/08—Antiepileptics; Anticonvulsants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/14—Drugs for disorders of the nervous system for treating abnormal movements, e.g. chorea, dyskinesia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/14—Drugs for disorders of the nervous system for treating abnormal movements, e.g. chorea, dyskinesia
    • A61P25/16—Anti-Parkinson drugs
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/18—Antipsychotics, i.e. neuroleptics; Drugs for mania or schizophrenia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/22—Anxiolytics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/24—Antidepressants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/28—Drugs for disorders of the nervous system for treating neurodegenerative disorders of the central nervous system, e.g. nootropic agents, cognition enhancers, drugs for treating Alzheimer's disease or other forms of dementia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/30—Drugs for disorders of the nervous system for treating abuse or dependence
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P3/00—Drugs for disorders of the metabolism
    • A61P3/08—Drugs for disorders of the metabolism for glucose homeostasis
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00—Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/12—Antivirals
    • A61P31/14—Antivirals for RNA viruses
    • A61P31/18—Antivirals for RNA viruses for HIV
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A61P9/10—Drugs for disorders of the cardiovascular system for treating ischaemic or atherosclerotic diseases, e.g. antianginal drugs, coronary vasodilators, drugs for myocardial infarction, retinopathy, cerebrovascula insufficiency, renal arteriosclerosis

Description

Опис винаходу
Даний винахід стосується радіомічених хінолінових та хінолінонових похідних, які виявляють антагоністичну 2 активність по відношенню до метаботропічного глутаматного рецептора, зокрема, активність щодо рецептора то, та їхнього одержання; він далі стосується композицій, що їх містять, а також їхнього використання у діагностичному методі, зокрема, для маркування та ідентифікування сайтів метаботропічних глутаматних рецепторів та для візуалізації органа.
Вступ
Нейротрансмітер глутамат вважається важливим збуджувальним нейротрансмітером у центральній нервовій системі ссавців. Зв'язування цього нейротрансмітера з метаботропічними глутаматними рецепторами (тов), які є підсімейством с-білок-спряжених рецепторів і включають 8 різних субтипів тоІШкз, а саме, від тОЇШКІ1 до ток, активує різноманітні внутрішньоклітинні системи вторинних месенджерів. тоІШКкз5 можуть бути розділені на З групи на основі гомологічності амінокислотної послідовності, системи вторинного месенджера, що 12 використовується рецепторами, та фармакологічних характеристик. Група | тО|ШкКз5, яка включає субтипи 1 та 5 ток, зв'язується з фосфоліпазою С, і їхня активація приводить до мобілізації внутрішньоклітинних іонів кальцію. Група Ії тОШКкз8 (тка та 3) і група ШІ тоШКзв (тоїШка4, 6, 7 та 8) зв'язуються з аденілциклазою, і їхня активація спричинює зниження САМР вторинного месенджера і, таким чином, пригнічення нейронної активності. Було показано, що обробка антагоністами групи 1 ток транслюється у парасинапсисі у знижене вивільнення нейротрансмітера глутамату та зниження глутамат-медійованого нейронного збудження через постсинаптичні механізми. Оскільки вважається, що різноманітні патофізіологічні процеси та хворобливі стани, що вражають центральну нервову систему, спричинені надлишковим глутамат-індукованим збудженням нейронів центральної нервової системи, антагоністи тоїШКк групи І, зокрема, антагоністи тоІШКк1, можуть бути терапевтично корисними при лікуванні хвороб центральної нервової системи, зокрема, психічних та с неврологічних хвороб. Ге)
Однак досі не було відомо жодного специфічного ліганду тоШК1, що сильно перешкоджало дослідженням рецепторів тоіш1, зокрема, авторадіографічним дослідженням чіткого розподілу та поширеності цих рецепторів у відділках мозку. Для групи 1 досі був доступним лише |ЗНіглутамат. який застосовувався на рецепторах то!/ш1 а пацюків |Ппотвзеп еї аї., Вгаійп Кевз. 619:22-28, 1993| чи людини (Кіповіоп еї аї., МеигорпаптасоЇоду со 37:277-287, 1998). Для рецептора тОІшта та рецептора тб може бути використаний |НІквісквалат, однак, Ж зазначений рецептор не є специфічним щодо рецептора тиші (він також зв'язується з рецептором АМР А) і є ю конкурентним, тобто, він витісняє глутамат (Ме! аї а/!., У. Мейгоспет. 75:2590-2601, 20001.
Метою даного винаходу було створення придатних специфічних, зокрема, неконкурентних лігандів рецептора 09 точ. М
Автори винаходу знайшли особливу груну сподук, які, у радіоміченій формі, дозволяють створити придатні специфічні, зокрема, неконкурентні ліганди рецепторів тоіІШші, а також спосіб маркування та ідентифікування сайтів метаботропічних глутаматних рецепторів та візуалізації органів.
В рамках цієї заявки термін "специфічний" означає, що ліганд зв'язується переважно із сайтом рецептора « 20 тоіш1. Термін "неконкурентний" означає, що ліганд не витісняє чи лише у незначному ступені витісняє глутамат, -о зв'язаний із сайтом рецептора точ. с МО 02/28837 розкриває нерадіоактивні сполуки за даним винаходом. :з» МО 99/26927 розкриває антагоністи групи | т(зіШкКв5, придатні для лікування неврологічних хвороб та розладів, на основі - поміж інших - хінолінової структури. 415 Ме) 99/03822 розкриває біциклічні ліганди метаботропічних глутаматних рецепторів, жодний з яких є -1 основаним на хіноліновій чи хіноліноновій структурі.
МО 94/27605 розкриває 1,2,3,4-тетрагідрохінолін-2,3,4-трион-3 чи 4-оксими та їхнє застосування для со лікування та профілактики втрати нейронів, нейродегенеративних захворювань, небажаних наслідків сл гіперактивності збуджувальних амінокислот та тривожного стану, а також їхні радіомічені похідні.
Детальний опис винаходу ще т» Даний винахід стосується радіомічених сполук формули (І-А)" чи (І-В)3" со кі ЩІ Е м в? о Ка ж ж кю А) (НИ їхніх М-оксидних форм, фармацевтично прийнятних солей приєднання, четвертинних амінів та стереохімічних во ізомерних форм, де
Х позначає О; С(К9У)», де К5 позначає гідроген, арил чи С. в-алкіл, необов'язково заміщений аміногрупою або моно- чи ді-(С4 в-алкіл)аміногрупою; 5 чи М-К 7, де ВК" позначає аміногруну чи гідроксильну групу;
В" позначає С).в-алкіл; арил; тієніл; хінолініл; цикло-Сз42о-алкіл чи (цикло-Сз 412-алкіл)-С.4-в-алкіл, де цикло-Сз 12-алкільний фрагмент може необов'язково містити подвійний зв'язок і де один атом карбону у 65 цикло-Сз 15-алкільному фрагменті може бути заміщений атомом оксигену чи фрагментом МЕЗ, де КЗ позначає гідроген, бензил чи С. 6-алкоксикарбоніл; причому один чи кілька атомів гідрогену у С-.6-алкільному фрагменті чи у цикло-Сз.42-алкільному фрагменті необов'язково можуть бути заміщені С 4.6-алкілом, гідроксі-С. в-алкілом, галоїд-С. в-алкілом, аміно-С.і в-алкілом, гідроксильною групою, С. в-алкоксигрупою, арил-С. в-алкоксигрупою, галоїдом, Сі в-алкоксикарбонілом, арилом, аміногрупою, МОоно- чи ді-«(Сі в-алкіл)даміногрупою,
С. в-алкоксикарбоніламіногрупою, галоїдом, піперазинілом, піридинілом, морфолінілом, тієнілом чи бівалентним радикалом формули -О-, -0-СН»-О- чи -0-СНО-СНо-О-; або радикал формули (а-1)
Соя тн я- де 244 позначає простий ковалентний зв'язок, О, МН чи СН»5; 272 позначає простий ковалентний зв'язок, О, МН чи СН»; п позначає ціле число 0, 1, 2 чи З; і де кожний атом гідрогену у фенільному кільці незалежно може необов'язково бути заміщеним галоїдом, 79 тідроксильною групо, С. в-алкілом, С. в-алкоксигрупою чи гідроксі-С. в-алкілом; або Х та В" можуть, разом з атомом карбону, до якого приєднані Х та В", утворювати радикал формули (Б-1), (р-2) чи (Б-3); » б Со щі а ї-з
В? позначає гідроген; галоїд; ціаногрупу; С. в-алкіл; С. в-алкоксигрупу; С. в-алкілтіогрупу; С. в-алкілкарбоніл;
С. в-алкоксикарбоніл; //С..в-алкілкарбонілоксі-С. в-алкіл; Со в-алкеніл; гідроксі-Со в-алкеніл; Сов-алкініл; ЄМ тідроксі-С» в-алкініл; три-(Сі в-алкіл)силан-С» в-алкініл; аміногрупу; моно- чи ді-(С-4 в-алкіл)аміногрупу; моно- чи г) ді-«(С4 в-алкоксі-С. в-алкіл)яаміногрупу; моно- чи ді-(С. в-алкілтіо-С.4 в-алкіл)аміногрупу; арил; арил-С. в-алкіл; арил-С» в-алкініл; Сі в-алкоксі-С 4 в-алкіламіно-С. в-алкіл; амінокарбоніл, необов'язково заміщений
С..в-алкілом, С..в-алкоксі-С.4 в-алкілом, С..6в-алкоксикарбоніл-С 4 в-алкілом чи піридиніл-С. д-алкілом; гетероцикл, вибраний з тієнілу, фуранілу, піролілу, тіазолілу, оксазолілу, імідазолілу, ізотіазолілу, ізоксазолілу, со піразолілу, піридилу, піразинілу, піридазинілу, піримідинілу, піперидинілу та піперазинілу, необов'язково «г
М-заміщених С. в-алкоксі-С4 бс-алкілом, морфолінілом, тіоморфолінілом, діоксанілом чи дитіанілом; радикал -МН-С(-О)ВУ, де КО позначає С.-в-алкіл, необов'язково заміщений цикло-С з 1о-алкілом, С. в-алюксигрупою, юю
С. в-алюоксикарбонілом, арилом, арилоксигрупою, тієнілом, піридинілом, Ммоно- чи с ді-(Сі-в-алкіл)уаміногрупою, С. в-алкілтіогрупою, бензилтіогрупою, піридинілтіогрупою чи піримідинілтіогрупою; цикло-Сз.42-ЗЛКІіЛ; циклогексеніл; аміногрупу; арилцикло-С»з 42-алкіламіногрупу; МОоно- чи - ді-(С4 в-алкіл)аміногрупу; МОоно- чи ді-(С4-в-алкоксикарбоніл-С 4 б-алкіл)аміногрупу; МОоно- чи ді-(С1-в-алкоксикарбоніл)аміногрупу; МОоно- чи ді-(Со в-алкеніл)аміногрупу; МОоно- чи ді(арил-С. в-алкіл)яаміногрупу; моно- чи діариламіногрупу; арил-Со в-алкеніл; фураніл-С»о в-алкеніл; піперидиніл; « дю піперазиніл; індоліл; фурил; бензофурил; тетрагідрофурил; інденіл; адамантил; піридиніл; піразиніл; арил; з арил-С. в-алкілтіогрупу чи радикал формули (а-1); с сульфонамід -МН-5025-КО, де БО позначає Сів-алкіл, моно- чи полігалоїд-С.- в-алкіл, арил-С. в-алкіл, :з» арил-С» в-алкеніл, арил, хінолініл, ізоксазоліл чи ді-(С. в-алкіл)аміногрупу;
ВЗ та Б" кожний незалежно позначають гідроген; галоїд; гідроксильну групу; ціаногрупу; Счв-алкіл; 45. С. в'алкоксигрупу; С. в-алкоксі-С4 в-алкіл; С. в-алкілкарбоніл; Сі в-алкоксикарбоніл; Со в-алкеніл; - гідроксі-Со в-алкеніл; С» в-алкініл; гідроксі-С» в-алкініл; три-(С. в-алкіл)усилан-С» в-алкініл; аміногрупу; моно-чи ді-(С4 в-алкіл)аміногрупу; МОоно- чи ді-(С4.в-алкоксі-С.4 в-алкіл)аміногрупу; Ммоно-чи со ді-(С4-в-алкілтіо-С4 в-алкіл)даміногрупу; арил; морфолініл-С..в-алкіл чи піперидиніл-С. в-алкіл; або 1 В? та ЕЗ можуть разом утворювати -К2-КЗ-, який позначає бівалентний радикал формули -(СН 2)5-, ««СНо)л-, їх 50 -(«СНо)в-, -(«СНо)-, -СНАСН-СНАСН-, -4,.-СНАСН-, -СНАСН-йу-, 0 -4,-СНО-СНоО-СНо-, /--СНо-2,-СНо-СНе-, -Сно-Сно-2,.-СНо»е-, -Сно-Сно-СНьо-2,-, -2А-СНо-СНео-, -Сно-2,-СнНо- чи -Сно-Сно-2,у-, де 2 позначає о, 5, О» чи і42) МЕ", де В"! позначає гідроген, С..в-алкіл, бензил чи С. 6б-алкоксикарбоніл; і де кожний бівалентний радикал є необов'язково заміщеним С. в-алкілом, або КЗ та КЕ" можуть разом утворювати бівалентний радикал формули -бн-сСн-СнН-СнН- чи -«СНо-СНо-СНо-СнНе-; 29 ВО позначає гідроген; цикло-Сз 45-алкіл; піперидиніл; оксотієніл; тетрагідротієніл, арил-С. в-алкіл;
ГФ) С. в-алкоксі-Су в-алкіл; Су в-алкоксикарбоніл-Сі в-алкіл чи С. в-алкіл, необов'язково заміщений радикалом 7 С(5О)МКХКу, у якому К ух та Ку кожний незалежно позначають гідроген, цикло-Сз 12-аткіл, Со в-алкініл. чи
Сі. в-алкіл, необов'язково заміщений ціаногрупою, С 4.6в-алкоксигрупою, С. в-алкоксикарбонілом, фуранілом, піролідинілом, бензилтіогрупою, піридинілом, піролілом чи тієнілом; У позначає О чи 5; або У та Е? можуть разом утворювати -У-К-, який позначає радикал формули -СНАМ-М- (с-1); -М-М-М- (с-2); або -М-СН-СН- (с-3); 65 арил позначає феніл чи нафтил, необов'язково заміщений одним чи кількома замісниками, вибраними з галоїду, гідроксильної групи, С..в-алкілу, Сі в-алкоксигрупи, феноксигрупи, нітрогрупи, аміногрупи, тіогрупи,
Су в-аткілтіогрупи, галоїд-С. в-алкілу, полігалоїд-С.4 в-алкілу, полігалоїд-С4 в-алкоксигрупи, гідроксі-С4 в-алкілу, Су в-алкоксі-С4 в-алкілу, аміно-С.і в-алкілу, моно- чи ді-(С4 б-алкіл)яаміногрупи; моно- чи ді-(С.4 в-алкіл)аміно-С4 в-алкілу, ціаногрупи, -СО-К7?, -СО-ОВ"З, «МА 350о872, -502-МА ЗВ, «Ме ЗС(ОВ Я, -ФЩ(ОМВ ЗВ, Ов, -8028 2; де кожний з К"?, "З та КЕ"? незалежно позначає С. в-алкіл; цикло-Саз в-алкіл; феніл; феніл, заміщений галоїдом, гідроксильною групою, Сі. в-алкілом, Сі в-алкоксигрупою, галоїд-С.4 в-алкілом, полігалоїд-Сі 6-алкілом, фуранілом, тієнілом, піролілом, імідазолілом, тіазолілом чи оксазолілом; і коли фрагмент К7-С(-Х) приєднаний в іншому положенні, ніж положення 7 чи 8, зазначені положення 7 та 8 70 можуть бути заміщені БК"? та БК'?У, де будь-який один чи обидва БК о? та К'9 позначають С. в-алкіл,
С. в-алкоксигруну, або В та КЗ разом можуть утворювати бівалентний радикал формули -«СНАСН-СН-СН-,
У тому значенні, що використовується у наведених вище визначеннях та далі, С 4.6-алкіл як група чи частина групи охоплює насичені вуглеводневі радикали з лінійним та розгалуженим ланцюгом, які містять від 1 /5 до 6 атомів карбону, такі як, наприклад, метил, етил, пропіл, бутил, пентил чи гексил; С 2-в-алкеніл як група чи частина групи охоплює вуглеводневі радикали з лінійним та розгалуженим ланцюгом, які містять від 2 до 6 атомів карбону та мають подвійний зв'язок, такі як етеніл, пропеніл, бутеніл, пентеніл, гексеніл,
З-метилбутеніл і т.п.; Сов-алкініл як група чи частина групи позначає вуглеводневі радикали з лінійним та розгалуженим ланцюгом, які містять від 2 до б атомів карбону і мають потрійний зв'язок, такі як етиніл, пропініл, бутиніл, пентиніл, гексиніл, З-метилбутиніл і т.п.; цикло-Сз 6-алкіл охоплює моноциклічні алкільні кільцеві структури, такі як циклопропіл, циклобутил, циклопентил та циклогексил; цикло-С з 12-алкіл. охоплює моно-, бі- чи трициклічні алкільні кільцеві структури і є родовою назвою, наприклад, циклопропілу, циклобутилу, циклопентилу, циклогексилу, циклогептилу, циклооктилу, норборнілу, адамантилу.
Термін галоїд є родовою назвою фтору, хлору, брому та йоду. В тому значенні, що використовується вище та далі, полігалоїд-С..в-алкіл як група чи частина групи визначається як моно- чи полігалоїд заміщений С 4.в6-алкіл, с зокрема, метил з одним чи кількома атомами флюору, наприклад, дифлюорметил чи трифлюорметил. У тому (С випадку, коли до алкільної групи, що відповідає визначенню полігалоїд-Сі 6в-алкілу, приєднано більше одного атому галогену, вони можуть бути однаковими чи різними.
Якщо будь-яка змінна, наприклад, арил, зустрічвється більше одного разу у будь-якому заміснику, то кожне її значення є незалежним від інших. 09 3о Якщо будь-який зв'язок проведений усередину кільцевої структури, то це означає, що відповідний замісник Й може бути зв'язаний з будь-яким атомом зазначеної кільцевої структури. Це означає, наприклад, що ою фрагмент К1-С(-Х) може бути приєднаний до хінолінового чи хінолінонового фрагмента у положеннях 5, 6, 7, 8, а також у положенні З чи положенні 4. со
Термін "радіомічена сполука" позначає будь-яку сполуку формули (І-А)У" чи (1-8), її М-оксидну форму, їм фармацевтично прийнятну сіль приєднання, четвертинний амін чи стереохімічно ізомерну форму, яка містить щонайменше один радіоактивний атом. У рамках цієї заявки, сполуки, що не містять радіоактивного атома, позначаються без зірочки у номера формули, а сполуки, що містять радіоактивний атом, позначаються зірочкою у номера формули. Сполуки можуть бути мічені радіонуклідами, що випромінюють позитрони чи гамма-частинки. « 20 Для методик, у яких використовується зв'язування радіолігандів (аналізи мембранних рецепторів), кращими є - с атоми (ЧНІ чи І"29І). Для візуалізації (позитронна емісійна томографія, РЕТ), найчастіше застосовуваними й радіонуклідами, що випромінюють позітрони, є "С, 9Е, 150 та "ЗМ, які усі виробляються за допомогою "» прискорювачів і мають періоди півроз,паду 20, 100, 2 та 10 хвилин, відповідно. Оскільки періоди піврозпаду цих радіонуклідів є такими короткими, вони можуть бути використані лише в установах, що мають власний прискорювач для їхнього виробництва, що обмежує їхнє застосування. Найчастіше використовуваними з них -І є 18, З9тте, 201Т1 та 123, со Зокрема, радіоактивний атом вибирають з групи гідрогену, карбону, нітрогену, сульфуру, оксигену та галогенів. Краще, радіоактивний атом вибирають з групи гідрогену, карбону та галогенів. 1 Зокрема, радіоактивний атом вибирають з групи ЯН, "С, 9, 71221, 123), 125), 191), 75Вг, 75Ву, "7Вг та 92Вг,
ЧТ» 70 Краще, радіоактивний атом вибирають з групи ЗН, 71С та "ВЕ,
Термін "сполука за винаходом" позначає сполуку формули (І-АУл чи (1-8), її М-оксидну форму, со фармацевтично прийнятну сіль приєднання, четвертинний амін та стереохімічно ізомерну форму.
Для застосування іп мімо, солями сполуки формули (І-А)" та (І-В)" є такі, у яких протиїон є фармацевтично прийнятним. Однак, солі кислот та основ, які не є фармацевтично прийнятними, можуть знайти використання, 22 наприклад, у синтезі чи очищенні фармацевтично прийнятних сполук. Всі солі, будь то фармацевтично прийнятні
Ф! чи ні, входять до обсягу даного винаходу. Термін "іп мімо" позначає будь-яке застосування сполук за винаходом, у якому зазначені сполуки вводяться живим тваринам. о Фармацевтично прийнятні солі приєднання, згадані вище, мають включати терапевтично активні нетоксичні форми солей приєднання кислот, що можуть бути утворені сполуками формули (І-А)" та (І-В)". Останні можуть 60 бути зручно одержані шляхом обробки основної форми такими придатними кислотами, як неорганічні кислоти, наприклад, галоїдводневі кислоти, наприклад, хлористоводнева, бромистоводнева і т.п.; сірчана кислота; азотна кислота; фосфорна кислота і т.п.; або органічні кислоти, наприклад, оцтова, пропіонова, гліколева, 2-оксипропіонова, 2-оксопропіонова, щавлева, малонова, бурштинова, малеїнова, фумарова, яблучна, винна, 2-окси-1,2,3-пропантрикарбонова, метансульфонова, етансульфоновв, бензолсульфонова, бо дА-метилбензолсульфонова, циклогексансульфамінова, 2-оксибензойна, 4-аміно-2-гідроксибензойна і т.п.
кислоти. Навпаки, сольова форма може бути перетворена шляхом обробки лугами на вільну основну форму.
Сполуки формули (І-АУ" та (І-ВУУ, що містять кислотні протони, можуть бути перетворені на їхні терапевтично активні нетоксичні форми солей приєднання металу чи аміну шляхом обробки придатними органічними та неорганічними основами. Придатні основні сольові форми включають, наприклад, солі амонію, солі лужних та лужноземельних металів, наприклад, солі літію, натрію, калію, магнію, кальцію і т.п., солі з органічними основами, наприклад, первинними, вторинними та третинними аліфатичними та ароматичними амінами, такими як метиламін, етиламін, пропіламін, ізопропіламін, чотири ізомери бутиламіну, диметиламін, діетиламін, діетаноламін, дипропіламін, діїзопропіламін, ди-н-бутиламін, піролідин, піперидин, морфолін, 70 триметиламін, триетиламін, трипропіламін, хінуклідин, піридин, хінолін та ізохінолін, бензатин,
М-метил-О-глюкамін, 2-аміно-2-(гідроксиметил)-1,3-пропандіол, солі гідрабаміну та солі з амінокислотами, такими як, наприклад, аргінін, лізин і т.л. Навпаки, сольова форма може бути перетворена на вільну кислотну форму обробкою кислотою.
Термін "сіль приєднання" також включає гідрати та форми приєднання розчинника, що можуть бути утворені 7/5 бполуками формули (І-А)" та (І-В)". Прикладами таких форм є, наприклад, гідрати, алкоголяти і т.п.
Термін "четвертинний амін", у тому значенні, що використовувалося вище, позначає четвертинні амонієві солі, що можуть бути утворені сполуками формули (І-А)" та (І-В)" за реакцією між основним нітрогеном сполуки формули (І-А)" чи (І-В)" та придатним кватернізуючим агентом, таким як, наприклад, необов'язково заміщений алкілгалоїд, арилгалоїд чи арилалкілгалоїд, наприклад, метилйодид чи бензилиодид. Можуть бути також го використані інші реагенти з придатними відхідними групами, такі як алкілтрифлюорметансульфонати, алкілметансульфонати та алкіл-п-толуолсульфонати. Четвертинний амін має позитивно заряджений нітроген.
Фармацевтично прийнятні протиіони включають хлор, бром, йод, трифлюорацетат та ацетат. Вибраний протиіїон може бути введений за допомогою іонообмінних смол.
Слід розуміти, що деякі сполуки за винаходом можуть містити один чи кілька центрів хіральності та сч ов існувати як стереохімічно ізомерні форми.
Термін "стереохімічно ізомерні форми" у тому значенні, що використовується вище, позначає всі можливі і) стереоізомерні форми, які можуть бути утворені сполуками за винаходом або які можуть мати фізіологічно функціональні похідні. Якщо не вказано чи згадується інше, хімічні назви сполук позначають суміш всіх можливих стереоізомерних форм, причому зазначені суміші містять всі діастереомери та енантіомери основної о зо молекулярної структури, а також кожну з індивідуальних ізомерних форм сполуки за винаходом, яка по суті не містить, тобто, є асоційованою з менш ніж 1095, краще, менш ніж 595, зокрема, менш ніж 295, і найкраще, менш « ніж 170, інших ізомерів. Стереохімічно ізомерні форми сполук за винаходом вважаються такими, що явним чином (му включені до обсягу даного винаходу. Те ж саме стосується описаних тут проміжних сполук, що використовуються для одержання кінцевих продуктів сполук за винаходом. со
Терміни цис та транс використовуються тут згідно з номенклатурою Спетіса! Арзігасів. ї-
У деяких сполук за винаходом та у проміжних сполук, що використовуються в їхньому синтезі, абсолютна стереохімічна конфігурація не була визначена. У цих випадках, стереоїзомерна форма, яку було виділено першою, позначено як "А", а другою - як "В", без додаткових посилань на дійсну стереохімічну конфігурацію.
Однак, зазначені стереоїзомерні форми "А" та "В" можуть бути однозначно охарактеризовані за допомогою « фізико-хімічних характеристик, таких як їхнє оптичне обертання, у тому випадку, коли "А" та "В" є з с енантіомерами. Фахівець в цій області техніки здатний визначити абсолютну конфігурацію такої сполуки з використанням відомих фахівцям методів, таких як, наприклад, рентгенівська дифракція. У тому випадку, коли ;» "А" та "В" є сумішами стереоізомерів, вони можуть бути далі розділені, причому відповідні перші виділені фракції позначаються "АТ" та "В1", а другі - "А2" та "В2", без додаткового зазначення дійсної стереохімічної Конфігурації. -І М-Оксидні форми сполук за даним винаходом мають включати сполуки формули (І-А)" та (І-В)", у яких один чи кілька атомів нітрогену є окисненими до так званого М-оксиду. со Деякі сполуки за винаходом можуть також існувати у таутомерній формі. Такі форми, хоч вони явно не с зазначені у наведеній вище формулі, вважаються такими, що входять до обсягу даного винаходу. Особливий 5ор Інтерес становлять сполуки формули (І-А)" та (І-В)", які є стереохімічно чистими. е Цікавою групою сполук є такі сполуки формули (І-А)" та (І-В3У", у яких Х позначає О; С(К У)», де КУ позначає
ІЧ е) гідроген чи арил; або М-К", де К" позначає аміногрупу чи гідроксильну групу;
В' позначає С. в-алкіл, арил; тієніл; хінолініл; цикло-Са4о-алкіл чи (цикло-Саз 1о-алкіл)-Сі в-алкіл, де цикло-Сз 12-алкільний фрагмент може необов'язково містити подвійний зв'язок, і де один атом карбону у 59 цикло-Сз 12-алкільному фрагменті може бути заміщений атомом оксигену чи фрагментом МЕЗ, де КЗ позначає
ГФ) бензил чи С. 6в-алкоксикарбоніл; причому один чи кілька атомів гідрогену у Сі.6-алкільному фрагменті чи у цикло-Сз 12-алкільному фрагменті необов'язково можуть бути заміщені С 4 6-алкілом, галоїд-С.4 в-алкілом, о гідроксильною групою, Сі в-алкоксигрупою, арил-С.і в-алкоксигрупою, галоїдом, арилом, моно- чи ді-(С4 в-алкіл)аміногрупою, Сі в-алкоксикарбоніламіногрупою, галоїдом, піперазинілом, піридинілом, 60 морфолінілом, тієнілом чи бівалентним радикалом формули -О- чи -«О-СНоСН»-О-; або радикал формули (а-1)
Со сн- в ЄНіь 65 в де 244 позначає простий ковалентний зв'язок, О чи СН»5; 72 позначає простий ковалентний зв'язок, О чи СН»о; п позначає ціле число 0, 1 чи 2; і де кожний атом гідрогену у фенільному кільці незалежно може бути необов'язково заміщений галоїдом чи гідроксильною групою; або Х та В" можуть разом з атомом карбону, до якого приєднані Х та В", утворювати радикал формули (Б-1), (р-2) чи (Б-3); "Фо Со. вБ-1 2 з /5 В2 позначає гідроген; галоїд; ціаногруну; С. в-алкіл; Сі в-алкоксигруну; С. в-алкілтіогрупу; С. в'алкілкарбоніл;
С. в-алкоксикарбоніл; Со в-алкеніл; гідроксі-Со в-алкеніл; Со в-алкініл; гідроксі-Со в-алкініл; три-(С. в-алкіл)силан-С» в-алкініл; аміногруну; МОоно- чи ді-«(Сі в-алкіл)аміногруну; МОоно- чи ді-«(С4 в-алкоксі-С. в-алкіл)яаміногруну; моно- чи ді-(С. в-алкілтіо-С.4 в-алкіл)аміногруну; арил; арил-С. в-алкіл; арил-С» в-алкініл: Сі в-алкоксі-С 4 в-алкіламіно-С. в-алкіл; амінокарбоніл, необов'язково заміщений
С. в-алкоксикарбоніл-С /.в-алкілом; гетероцикл, вибраний з тієнілу, фуранілу, тіазолілу та піперидинілу, необов'язково М-заміщений морфолінілом чи тіоморфолінілом; радикал -МН-С(-О)ВУ, де Б? позначає С. в-алкіл, необов'язково заміщений цикло-С з-12-алкілом,
С. в-алкоксигрупою, С. в-алкоксикарбонілом, арилом, арилоксигрупою, тієнілом, піридинілом, моно- чи ді-(Сі-в-алкіл)уаміногрупою, С. в-алкілтіогрупою, бензилтіогрупою, піридинілтіогрупою чи піримідинілтіогрупою; сч об цИКлОо-Сз.12-2ЛКІЛ; циклогексеніл; аміногруну; арилцикло-С»з 42-алкіламіногруну; МОоно- чи ді-(С4 в-алкіл)аміногруну; МОоно- чи ді-(С4-в-алкоксикарбоніл-С 4 б-алкіл)аміногруну; МОоно- чи і) ді-(С4 в-алкоксикарбоніл)аміногруну; МОоно- чи ді-(Со в-алкеніл)аміногрупу; МОоно- чи ді(арил-С. в-алкіл)аміногруну; моно- чи діариламіногруну; арил-Со в-алкеніл; фураніл-Со б-алкеніл; піперидиніл; піперазиніл; індоліл; фурил; бензофурил; тетрагідрофурил; інденіл; адамантил; піридиніл; піразиніл; арил чи со зо радикал формули (а-1); сульфонамід -МН-505-КО, де КО позначає С. в-алкіл, моно- чи полігалоїд-С.4 в-алкіл, арил-С. в-алкіл. чи З арил; ів)
ВЗ та КЕ" кожний незалежно позначають гідроген; Сі в-алкіл; Сі в-алкоксі-С4 в-алкіл; со
С. в-алкоксикарбоніл; або
В? та КЗ можуть разом утворювати -К2-К3-, який позначає бівалентний радикал формули -(СН)д-,-(СНо)в-, її -7А-СНеСН-, -24-СНо-СНо-СНо- чи -24-СНоСНо-, де 74 позначає О, 5, 5О5 чи МЕ", де ЕК"! позначає гідроген,
С. д-алкіл, бензил чи С. в-алкюоксикарбоніл; і де кожний бівалентний радикал є необов'язково заміщеним
С. в-алкілом; « або ВЗ та В можуть разом утворювати бівалентний радикал формули -СН-СН-СНА-СН- чи з 79 сну СНУСНУ СН»; с 2 2 2 7 ' | | що | що
Й 25 позначає гідроген; піперидиніл; оксотієніл; тетрагідротієніл, арил-С. в-алкіл; а С. в-алкоксикарбоніл-С у в-алкіл чи С.у.в-алкіл, необов'язково заміщений радикалом С(-О)МК Ку, У якому Ку та Ку кожний незалежно позначають гідроген, цикло-Сз.12-алкіл, Со в-алкініл чи С..в-алкіл, необов'язково заміщений ціаногрупою, С..6-алкоксигрупою чи С..в6-алкоксикарбонілом; -І У позначає 0 чи 5; або У та Е? можуть разом утворювати -У-К2-, який позначає радикал формули со -СНЕМ-Ме(с-1); або с -МАМ-М- (с-2); арил позначає феніл чи нафтил, необов'язково заміщений одним чи кількома замісниками, вибраними з е галоїду, С. в-алкоксигрупи, феноксигрупи, моно- чи ді-(С. в-алкіл)аміногрупи та ціаногрупи;
ІЧ е) і коли фрагмент К"-С(-Х) приєднаний в іншому положенні, ніж положення 7 чи 8, то зазначене положення 7 та 8 може бути заміщеним К "З та К"Є, де будь-який один чи обидва з К "З та КЕ! позначають С. в-алкіл, або Б79 та 275 разом можуть утворювати бівалентний радикал формули -«СН-СН-СН-СН-, 59 Інша дуже цікава група сполук включає такі сполуки формули (І-А)" та (І-В)", де Х позначає 0;
ГФ) В позначає С. в-алкіл; цикло-Саз4о-алкіл чи (цикло-Са.4о-алкіл)-Сі в-алкіл, де один чи кілька атомів гідрогену у Сів-алкільному фрагменті чи у цикло-Сз.42-алкільному фрагменті необов'язково можуть бути о заміщеними С. в-алкоксигрупою, арилом, галоїдом чи тієнілом;
В2 позначає гідроген; галоїд; Сі в-алкіл чи аміногрупу; 50 ВЗ та Е7 кожний незалежно позначають гідроген чи Су в-алкіл; або
В? та ВЗ можуть разом утворювати -К2-КЗ-, який позначає бівалентний радикал формули -74-СНо-СНо-СНо- чи -2-СНо-СНо-, де 24 позначає О чи МА", де В"! позначає Сі в-алкіл; і де кожний бівалентний радикал є необов'язково заміщеним С..в-алкілом; 65 або КЗ та КЕ" можуть разом утворювати бівалентний радикал формули -«СНо-СНо-СНо-СНо»о-;
ВЗ позначає гідроген;
У позначає О; і арил позначає феніл, необов'язково заміщений галоїдом.
Ще інша цікава група сполук включає такі сполуки формули (І-А)" та (І-В)", де фрагмент К!-С(-Х) приєднаний до хінолінового чи хінолінононового фрагмента у положенні 6.
Особливо цікавими є такі радіоактивні сполуки: й п
ШО одова - - "ан; мет с (8)
Бодова
Всі сполуки за винаходом виявляють активність щодо ток від помірної до сильної. Таку активність, поміж іншого, пояснюється специфічним зв'язуванням зазначеної сполуки з рецептором тоіш1, що робить ці сполуки со корисними у діагностичному методі, наприклад, для мічення та детектування сайтів рецептора тоіш1. Винахід «І тому стосується також радіоміченої сполуки за винаходом, призначеної для використання у діагностичному методі. о
Перший кращий варіант втілення (гамма-випромінюючий радіонуклід) с
Згідно з першим кращим варіантом втілення, радіомічена сполука включає щонайменше один атом |ЗНІ чи м атом І"29І). Атом ІЗНІ зручно вводять шляхом часткового чи повного заміщення одного чи кількох нерадіоактивних атомів гідрогену |'НІ у молекулі на їхні радіоактивні ізотопи. Вибір, який з радіолігандів | ЗНІ чи І"29І) буде використаний, може частково залежати від доступності рідинних сцинтиляційних лічильників (І ЗС), які є досить дорогими. Ліганди |722І|Ї) можуть бути підраховані за допомогою у-лічильника чи І ЗС, тоді як ліганди ІЗНІ « потребують використання І 5С. - с Радіомічена сполука, яка містить щонайменше один атом |ЗНІ чи І29ІЇ, зручно використовується у методах ч зі зв'язуванням радіоліганду, зокрема, в аналізах мембранних рецепторів іп мйго для маркування чи я ідентифікації рецепторів тОш1 у біологічному матеріалі.
Радіомічені сполуки, які містять щонайменше один атом | УНІ чи 22), також краще використовуються для авторадіографії рецепторів то! мозку іп мімо, оскільки сполуки за винаходом мають корисну та несподівану - здатність легко проходити крізь гематоенцефалічний бар'єр. со Таким чином, винахід стосується також радіоміченої сполуки за винаходом, яка використовується. у діагностичному методі, що складається з маркування чи ідентифікування рецепторів то! у біологічному о матеріалі, а також використання сполук за винаходом для виробництва діагностичного засобу для маркування чи їх 20 ідентифікування рецепторів тоІш1 у біологічному матеріалі, будь то іп мімо чи іп міїго.
В рамках даної заявки термін "біологічний матеріал" має включати будь-який матеріал, що має біологічне со походження. Зокрема, це стосується зразків тканин, рідин плазми, рідин організму, частин тіла та органів теплокровних тварин і власне теплокровних тварин, зокрема, людей.
Основними експериментами, що проводяться з використанням системи мембранного аналізу для маркування 29 чи ідентифікування рецепторів тоіші у біологічному матеріалі є такі: експерименти з насичення, експерименти з
ГФ! інгібування, експерименти з кінетики асоціації та експерименти з кінетики дисоціації. Ці методи є застосовними до більшості систем нейротрансмітерів та гормональних рецепторів, включаючи систему тоїШКк1 о ІМеїподіз Тог МеийгоїгапзтіЧег Кесеріог Апаїузів, ей. Бу Непгу І. Мататига еї аїЇ., Камеп Ргезз (4. Мем Могк, 1990). З цією метою, радіомічену сполуку вводять до біологічного матеріалу для мічення рецепторів то|ш15, і 60 емісію радіоміченої сполуки детектують для ідентифікації кількості чи місцезнаходження рецепторів том 15, наприклад, для авторадіографії рецепторів ех мімо.
Радіомічені сполуки за винаходом, які містять щонайменше один атом | ЗНІ чи І"29ІЇ, є також корисними як агенти для проведення скринінгу на здатність дослідних сполук займати чи зв'язувати сайт рецептора точ.
Ступінь, у якому дослідна сполука буде витісняти сполуку за винаходом із сайта рецептора тоішШ1!, буде бо визначати здатність дослідної сполуки займати чи зв'язувати рецептор то і, таким чином, діяти як агоніст,
антагоніст чи змішаний агоніст/антагоніст рецептора точ.
Радіомічені сполуки за винаходом, які містять щонайменше один атом (НІ чи ГРІ), краще одержують шляхом заміщення атома галогену атомом тритію, як описано у Експериментальному розділі далі.
Другий кращий варіант втілення (позитрон-випромінюючий радіонуклід)
У другому кращому варіанті втілення, радіомічена сполука включає щонайменше один радіоактивний атом карбону чи галогену. В принципі, будь-яка сполука формули (І), що містить атом карбону чи галогену, є придатною для радіомічення шляхом заміщення атома карбону чи галогену на придатний радіоактивний ізотоп чи шляхом синтезу сполуки формули (І) з використанням радіоактивно-мічених реагентів. Придатними для цього 70 радіоїзотопами галогенів є радіоактивний карбон, наприклад, ІСІ; радіоактивні йодиди, наприклад, 22), 23, (191); радіоактивні броміди, наприклад, (ВП, (Вп, ("Ви та (ЗВ; і радіоактивні фториди, наприклад,
ГР. Кращими радіоміченими сполуками є такі сполуки формул (І-А)" та (І-В)", де В! містить радіоактивний атом карбону чи галоїду, особливо | С), ЗР, (172911, ("9Впї, "Ви чи ("В
Синтез радіоактивних сполук
Введення радіоактивного атома галогену може бути здійснене за допомогою придатної реакції, такої як зображена нижче в к йо нев, т » я нт і галод Ок (Ач, й у якій всі замісники у формулах (І-А-а) та (І-А-аух мають значення, вказані у формулі (І-А)", і галоїд є атом галогену. Проводять реакцію придатної сполуки (І-А-а) з НІ"УЕ)| так, щоб атом галогену, який знаходиться с на хіноліновому кільці, був заміщений за реакцією нуклеофільного заміщення на радіоактивний атом | ЗР). о
Для одержання радіомічених сполук формули (І-В)", введення радіоактивного ізотону може бути здійснене у еквівалентний спосіб, наприклад, за схемою реакції, зображеної нижче. Очевидно, сполуки формули (І-А)" також можуть бути одержані у еквівалентний спосіб, тобто, шляхом мічення замісника В. с к"
Тер -кос о ' сх воврою «-ЕТ лк ІС ої ; пе Зілв-уи со
Інші методи мічення тритієм розкриті, наприклад, (Репуд еї аЇ). Ривіоп Тесппоіоду. Атегісап Мисіеаг - зЗосіеу, 21 (2):307-311, 1992 та Вгипаївй еї аЇ. доцгпа! ої Габейеа Сотроцпаз апа Кадіорпагтасеціїсаї!в, 25(12): 1361-1369 (1988)).
Введення радіоактивного | С) може бути здійснене за схемою реакції, наведеною нижче, у якій придатну « 20 сполуку (І-А-а) спочатку станілюють, після чого вводять радіоактивний | 7С| шляхом проведення, наприклад, з с реакції сполучення за Штілле ("ЗщШіе-їуре") на паладієвому каталізаторі з використанням | "С|-метилйодиду
ІЗСОй, МУ.9.; Стівр, С.Т.; ЗЩІе, 9У.К. 3. Ат. Спет. ос, 1984, 106, 4630). з» ї | 4 ї є Її н: і Е ее вне, чес (сет Кк и - -- -- 4 -І КО талча Що чавл, Я о чла, (ее) Пса п Мяскуе с У формулах (І-А-а), (І-А-Б) та (І-А-с)", всі замісники мають такі саме значення, як вказано у формулі -Ау, галоїд позначає атом галогену і КЕ" позначає метил чи бутил. т- Через свою несподівану здатність легко проникати крізь гематоенцефалічний бар'єр, радіомічені сполуки, о які містять радіоактивний атом галогену, зручно вводяться іп мімо, у придатній композиції, тварині, особливо, теплокровній тварині, і місцезнаходження зазначених радіомічених сполук детектують з використанням методів візуалізації, таких як, наприклад, однофотонна емісійна комп'ютерна томографія (5РЕСТ) чи позитронні емісійна томографія (РЕТ) і т.п. У такий спосіб може бути виявлений розподіл сайтів рецепторів тої в організмі, і органи, що містять сайти рецепторів тоІш1, такі як, наприклад, мозок, можуть бути візуалізовані за допомогою
Ф) методів візуалізації, вказаних вище. Цей процес візуалізації органа шляхом введення радіоміченої сполуки ко формули (І-А)" чи (І-А)", яка зв'язується із сайтами рецепторів тоіІШ!, та детектування емісії радіоактивної сполуки також є аспектом даного винаходу. во Застосування сполук формули (І-А)" та (І-В)У" у описаних вище методах є іншим аспектом даного винаходу.
Винахід, зокрема, стосується використання сполук за винаходом для виробництва діагностичного засобу для використання у РЕТ. Найкращими для використання у РЕТ є радіомічені сполуки за винаходом, до яких введений "ЗЕ |патент США Мо4931270 на ім'я Но еї а!., онублікований 5 червня 1990р.).
Синтез нерадіоактивних сполук 65 Нерадісактивні сполуки за винаходом можуть бути одержані кількома способами.
Для спрощення структурного зображення деяких сполук за даним винаходом та проміжних сполук у наведених далі процедурах синтезу, хіноліновий чи хіноліноновий фрагмент буде далі позначатися символом с). й ї
Гу - й й пт Ї х
Сполуки формули (І-А) чи (І-В), де Х позначає О, які представлені формулою (Ід/в-4), можуть бути одержані шляхом окислення проміжної сполуки формули (ІЇ) у присутності придатного окисника, такого як перманганат 7/о Калію, та придатного каталізатора фазового перенесення, такого як трис(діокса-3,6б-гептил)амін, у придатному інертному щодо реакції розчиннику, такому як, наприклад, дихлорметан. й Онекмення І - ШКТ -/- стю пив В в-о
ПТ Йдв'а)
Сполуки формули (Ід/в-а) можуть бути також одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (Ії) з проміжною сполукою формули (ІМ), де МУ; позначає атом галоїду, наприклад, бром, у присутності бутиллітію та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, тетрагідрофуран.
Я несшем жо урн «й,
КУ та Плечя)
Альтернативно, сполуки формули (Ід/»в-а) можуть бути також одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (М) з проміжною сполукою формули (ІМ) у присутності бутиллітію та придатного інертного щодо ЄМ реакції розчинника, такого як, наприклад, тетрагідрофуран. г) ке Ь ДА Лав и Ж нини пні «-ї о п св, (з Мдлч) Ге)
Сполуки формули (Ідув-24), де замісник КЕ! приєднаний до карбонільного фрагмента через атом оксигену, «І причому зазначений замісник К" позначається як О-Б "2 і зазначені сполуки - формулою (Ідув-а-1), можуть бути одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (МІ) з проміжною сполукою формули (МІ!) у й присутності придатної кислоти, такої як сірчана кислота. (ее) д'я он У Ї а різ Її у п пТИ Пенн
Сполуки формули (1-А), де К2 позначає метилкарбоніл, які представлені формулою (І-А-1), можуть бути « 20 одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (МІЇІ) у присутності придатної кислоти, такої як ш-в хлористоводнева кислота, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, с тетрагідрофуран. ;» ї
Ше: ння і -І о (ее) ЯсА-І
ТК і-й Сполуки формули (І) можуть бути також перетворені одна на іншу з використанням відомих фаївцям методик «» 250 перетворення. со Сполуки формули (І-А), де В? позначає атом галоїду, такий як хлор, можуть бути перетворені на сполуку формули (І-А), де БК? позначає інший атом галоїду, такий як флюор чи йод, за реакцією з придатним галогенувальним агентом, таким як, наприклад, фторид калію чи йодид натрію, у присутності придатного інертного щодо реакції розчинника, наприклад, диметилсульфоксиду чи ацетонітрилу і, необов'язково, у присутності ацетилхлориду.
Ф) Сполуки формули (І-А), у якій В? позначає придатну відхідну групу, таку як атом галоїду, наприклад, хлор, ко йод, де відхідна група позначена як М/2 і зазначена сполука - як (І-А-2), можуть бути перетворені на сполуку формули (І-А), у якій 2? позначає ціаногруну, причому ця сполука представлена формулою (І-А-3), за реакцією з 60 придатним агентом введення ціаногрупи, таким як, наприклад, триметилсиланкарбонітрил, у присутності придатної основи, такої як М,М-діетилетанамін та придатного каталізатора, такого як, наприклад, тетракіс(трифенілфосфін)паладію.
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сподуку формули (І-А-4) за реакцією з
Со в-алкінілтри-(С. в-алкіл)усиланом у присутності Си, придатної основи, такої як, наприклад, 65 М,М-діетилетанамін, та придатного каталізатора, такого як, наприклад, тетракіс(трифенілфосфін)паладій.
Сподуки формули (І-А-4), у свою чергу, можуть бути перетворені на сполуку формули (І-А-5) за реакцією з фторидом калію у присутності придатної кислоти, такої як оцтова кислота, чи за реакцію з придатною основою, такою як гідроксид калію, у присутності придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як спирт, наприклад, метанол і т.п.
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-А-6) за реакцією з проміжною сполукою формули (ІХ) у присутності Си, придатної основи, такої як, наприклад, М,М-діетилетанамін, та придатного каталізатора, такого як тетракіс(трифенілфосфін)паладій.
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку, у якій К? позначає С. в-алкіл, причому ця сполука представлена формулою (І-А-8), у присутності придатного алкілувального агента, такого як, 70 наприклад, Зп(С. в-алкіл)4, чи на сполуку, у якій К? позначає Со в-алкеніл, причому ця сполука представлена формулою (І-А-9)У, у присутності придатного алкенілювального агента, такого як, наприклад,
ЗпП(Со.в-алкеніл)С ..в-алкіл)уз, причому обидві реакції проводяться у присутності придатного каталізатора, такого як, наприклад, тетракіс(трифенілфосфін)паладій, та інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, толуол чи діоксан.
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-А-7), де 7 позначає О чи 5, за реакцією з проміжною сполукою формули (Х), необов'язково, у присутності придатної основи, такої як карбонат калію, та інертного щодо реакції розчинника, такого як М,М-диметилформамід.
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-А), де БК? позначає
С. в-алкоксикарбоніл, причому ця сполука представлена формулою (І-А-10), та на сполуку формули (І-А), де 2 позначає гідроген, причому ця сполука представлена формулою (І-А-11), за реакцією з придатним спиртом формули С. в-алкіл-ОН та СО у присутності придатного каталізатора, такого як, наприклад, ацетат паладію(П), трифенілфосфін, придатної основи, такої як карбонат калію, та інертного щодо реакції розчинника, такого як
М,М-диметилформамід.
Сполуки формули (І-А-11) можуть бути також одержані шляхом проведення реакції сполуки формули (І-А-2) з с 29 п у присутності придатної кислоти, такої як оцтова кислота. Ге)
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-А), де Б? позначає амінокарбоніл, заміщений С. в-алкоксикарбоніл-С і 6-алкілом, причому ця сполука представлена формулою (І-А-12), за реакцією з проміжною сполукою формули НоМ-С.4 в-алкіл-С(-0)-0-С. в-алкіл у присутності СО, со зо придатного каталізатора, такого як тетракіс(трифенілфосфін)паладію, придатної основи, такої як, наприклад,
М,М-діетилетанамін, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, толуол. «І
Її ' ' Я ІФ) - век ї Ї 2 в й в сх | со й. т " Заметоя всій к грай ччдй, ри -
Ї ра Ки з
Е х нок си мгаг--гі « че пк МО ся Срсаж-олі шк 2 па -: соня Ес вА-Н и с їх п' а ;» и т а тн МАТ
ПАТ
' -І в. вні й (ее) га "от
Ав шснглга ж о те «А лчня
Шви со і Й і - 1 у к-т, в" е є «-й с бе " та равгол " й ! ' й не Ока З плям тА,
Ф) пчА;12І ї ілальгі іме) зр во Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-А), де К? позначає арил чи гетероцикл, вибраний з групи, описаної у визначенні 2? вище, причому зазначений К? представлений 22, а зазначена сполука - формулою (І-А-13), за реакцією з проміжною сполукою формули (Хі), (ХІЇ) чи (ХІЇ!) у присутності придатного каталізатора, такого як, наприклад, тетракіс(трифенілфосфін)паладій, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, діоксан. б5 е в че зують сенси, гі ще хи ХИ ща пон» Босвае
На ТЕХТЯ й-АЗІ
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-В), у якій М та КЗ разом утворюють радикал формули (бБ-1) чи (р-2), причому ця сполука представлена формулою (1-8-1) чи (І-В8-2), за 70 реакцією з гідразинкарбоксальдегідом чи азидом натрію у придатному інертному щодо реакції розчиннику, такому як спирт, наприклад, бутанол, чи М,М-диметилформамід. й є ню т, беСс 75 п - ра Ку; ївлх жк
ЩАсть я
Її. т : ь пн огрн
Сполуки формули (І-А-11) можуть бути перетворені на відповідний М-оксид, представлений формулою (І-А-14), за реакцією з придатним пероксидом, таким як З-хлорпербензойна кислота, у придатному інертному Га щодо реакції розчиннику, такому як, наприклад, метиленхлорид. Зазначена сполука формули (І-А-14) може бути о далі перетворена на сполуку формули (І-В), де БК? позначає гідроген, причому ця сполука представлена формулою (І-8-3), за реакцією з 4-метилбензолсульфонілхлоридом у присутності придатної основи, такої як, наприклад, карбонат калію, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, метиленхлорид. (ее)
Я в' щу ч «І к- ш в в нан У ня СХ о
Ч ГІ їй Кт ! со
У п-н-з здав, -
Сполуки формули (І-В-3) можуть бути також одержані зі сполуки формули (І-А), де БК? позначає
С. д-алкюоксигруну, причому ця сполука представлена формулою (І-А-15), за реакцією з придатною кислотою, такою як хлористоводнева кислота, у присутності придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, «
Наприклад, тетрагідрофуран. з с ' і и ч М- т - е "» Ї лв ----- зі нс авей КЕ -1 де (-В-3 о Сполуки формули (І-8-3) можуть бути перетворені на сполуку формули (І-В), де КЕ? позначає С. в-алкіл, причому ця сполука представлена формулою (І-8-4), за реакцією з придатним алкілувальним агентом, таким як, о наприклад, проміжна сполука формули (ХІМ), де МУз позначає придатну відхідну груну, таку як атом галоїду, їз 50 наприклад, йод, у присутності трет-бутоксиду калію та у присутності придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, тетрагідрофуран. (Че) а деси 22 ОЗ Шин тої т
ГФ) й-8-1 Сі-еалюл- (ХІМ М ко В. учвалки в т П-Б-ФІ 60 з-аягегіп (дея)
Сполуки формули (І1-В-3) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-В), де БК? позначає 65 С. в-алкоксикарбоніл-С. в-алкіл чи арил-С. в-алкіл, причому ВК? позначений Ка і ця сполука представлена формулою (І-8-5), за реакцією з проміжною сполукою формули (ХМ), де МУ. позначає придатну відхідну груну,
таку як атом галоїду, наприклад, бром, хлор і т.п., у присутності придатної основи, такої як, наприклад, гідрид натрію, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, М,М-диметилформамід. а в, в в І: Ки й-в-з пд,
Шсмі й щі 70 хх в
Шев 41І-8-5)
КОСТОо- бу ваткіл і-я-1 5
Сполуки формули (І-А-2) можуть бути також перетворені на сполуку формули (І-В), де ЕК? позначає гідроген і У позначає 5, причому ця сполука представлена формулою (І-8-6), за реакцією з НаМ-С(-5)-МНо у присутності придатної основи, такої як гідроксид калію, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як спирт, наприклад, етанол, чи води. Сполуки формули (І-8-6) можуть бути далі перетворені на сполуку формули (І-А), де
В? позначає С. в-алкілтіогрупу, причому ця сполука представлена формулою (І-А-16), за реакцією з придатним С. в-алкілгалоїдом, таким як, наприклад, С .6-алкілиодид, у присутності придатної основи, такої як карбонат калію, та придатного розчинника, такого як, наприклад, ацетон. . в
Ж к щі т : в- в ие с -- кан р ї нж--т-йн, Ще Є ї (о) ла й чаї й лев
Сполуки формули (Ідув-а) можуть бути перетворені на сполуки формули (І-А) чи (І-В), де Х позначає М-К 7, причому ця сполука представлена формулою (І дув-Б), за реакцією з проміжною сполукою формули (ХМІ), со необов'язково у присутності придатної основи, такої як, наприклад, М,М-діетилетанамін, та у присутності «І придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як спирт, наприклад, етанол. ою
І" в т, 4 ВАННЮ сн я -«--0 Ге)
ЧЕдивчі хм вив) ше -
Як вже було вказано у процедурі синтезу сполук формули (І-А-13), описаній вище, сполуки формули (1) можуть бути також перетворені на відповідні М-оксидні форми за допомогою відомих фахівцям процедур перетворення тривалентного нітрогену на його М-оксидну форму. Зазначена реакція М-оксидації може загалом « бути здійснена шляхом проведення реакції вихідного матеріалу формули (І) з придатним органічним чи неорганічним пероксидом. Придатні неорганічні пероксиди включають, наприклад, перекис водню, пероксиди й с лужного металу чи лужноземельного металу, наприклад, пероксид натрію, пероксид калію; придатні органічні й пероксиди можуть включати пероксикислоти, такі як, наприклад, пербензойна кислота чи галоїдзаміщена «» пербензойна кислота, наприклад, З-хлорпербензойна кислота, пероксоалканові кислоти, наприклад, пероцтова кислота, алкілгідропероксиди, наприклад, трет-бутилгідропероксид. Придатними розчинниками є, наприклад, вода, нижчі спирти, наприклад, етанол і т.п., вуглеводні, наприклад, толуол, кетони, наприклад, 2-бутанон, -І галогеновані вуглеводні, наприклад, дихдорметан, та суміші таких розчинників.
Деякі з проміжних сполук та вихідних матеріалів, що використовуються в описаних вище процедурах синтезу, бо є комерційно доступними чи можуть бути синтезовані за процедурами, вже описаними у літературі. ос Проміжні сполуки формули (ІІ) можуть бути одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули «(ХМІЇ) з проміжною сполукою формули (ХМІІІ), де М/5 позначає придатну відхідну груну, таку як атом галоїду, е наприклад, хлор, бром і т.п., у присутності магнію, діетилового ефіру та придатного інертного щодо реакції (Че розчинника, такого як діетиловий ефір. ї ' дно к -ук ----- в дк 22 ОСА пе ТІ Й;
Ф, Проміжні сполуки формули (ХМІЇ) можуть бути одержані шляхом окиснення проміжної сполуки формули (ХІХ) ко у присутності придатного окисника, такого як МпО 5, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як метиленхлорид. о бо даси І
Се-ес-- он -- 2З3353 а--ч (ЖК) ЇМ)
Проміжні сполуки формули (ХІХ) можуть бути одержані шляхом відновлення проміжної сполуки формули (ХХ) б5 у присутності придатного відновлювального агента, такого як гідрид літію-алюмінію, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як тетрагідрофуран.
ї Бідненленмя
Ф-А-С--Онесудаліп ння 0-СН- ОН 59 кю
Проміжні сполуки формули (ХХ), де О позначає хіноліновий фрагмент, необов'язково заміщений у положенні
З Сі6в-алкілом, у яких карбонільний фрагмент розташований у положенні 6, представлені формулою (ХхХ-а), можуть бути одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (ХХІ) з проміжною сполукою формули (ХХІЇ) у присутності З-нітробензолсульфонату натрію, придатної кислоти, такої як сірчана кислота, та 7/0 придатного спирту, наприклад, метанолу, етанолу, пропанолу, бутанолу і т.п. ан лений Кал ї А
Ж Стватіл-Он о тоялайти з " ка 18 хх; кл
Альтернативно, проміжні сполуки формули (ІІ) можуть бути також одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (ХХІЇІ) з проміжною сполукою формули (ХХТУ), де М/є позначає придатну відхідну груну, таку як атом галоїду, наприклад, бром, хлор і т.п., у присутності придатного агента, такого як бутиллітій, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як тетрагідрофуран. її т Гуляй ШЕ чу в! їв -л- пе (хх а)
Проміжні сполуки формули (ХХІЇЇ) можуть бути одержані шляхом окиснення проміжної сполуки формули с (ХХМ) з використанням методики оксидації Моффатта (Мойаю, Пфітцнера (Рійгпег) чи Сверна (Змегп) (адукти г) диметилсульфоксиду з дегідратуючими агентами, наприклад, дициклогексилкарбодіїмідом (ОСС), Ас», 5О»,
РаО1о, СОСІ» чи СІ-СО-СОСІ) у інертному розчиннику, такому як метиленхлорид.
Кіно сву ОН я К-С--Н со їхха п «І
Проміжні сполуки формули (ХХМ) можуть бути одержані шляхом відновлення проміжної сполуки формули ІС о) (ХХМІ) У присутності придатного відновлювального агента, такого як, наприклад, гідрид літію-алюмінію, та со придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як бензол.
Ї - ві-осрдвнии 0 в--ст-он їхкм рок «
Проміжні сполуки формули (ХХМІ) можуть бути одержані з проміжної сполуки формули (ХХМІЇ) шляхом естерифікації у присутності придатного спирту, такого як метанол, етанол, пропанол, бутанол і т.п., та З с придатної кислоти, такої як сірчана кислота. ;» її Свалопенно Ії т-2-он - - 2 Вс увтіп 45 . -І (ХАІ) ОСА (ее) Проміжні сполуки формули (ХХМІЇ), де В" позначає радикал формули (а-1), у якому 7 1 позначає О, 725 позначає СЕз і п дорівнює 1, причому ці проміжні сполуки представлені формулою (ХХМІІ-а), можуть бути і-й одержані шляхом відновленя проміжної сполуки формули (ХХМІЇІ) у присутності придатного відновлювального «» 250 агента, такого як гідроген, придатного каталізатора, такого як паладій на вугіллі, та придатної кислоти, со такої як оцтова кислота. Якщо БК" у проміжній сполуці (ХХМІЇ) позначає необов'язково заміщений фенільний фрагмент, то він може бути також перетворений на необов'язково заміщений циклогексильний фрагмент шляхом відновлення у присутності придатного відновлювального агента, такого як родій на А! 2О5з, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як тетрагідрофуран.
Ф) сетан Су
М (зу- у ка їв; ваніжпнА-га о (ХАЛІ-а) 60 ТОЛІ)
Проміжні сполуки формули (ІМ), де 0 позначає хіноліновий фрагмент, заміщений у положенні 2 галоїдом, наприклад, хлором, причому ці проміжні сполуки представлені формулою (ІМ-а), можуть бути одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (ІМ), де С) позначає хіноліноновий фрагмент, у якому В? позначає гідроген, причому ця проміжна сполука представлена формулою (ІМ-Б), у присутності РОСІ». б5 й і я ча в - ж (реа) ім)
Проміжні сполуки формули (ІМ-а), де БК? позначає гідроген, причому ці проміжні сполуки представлені формулою (ІМ-а-І), можуть бути також одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (ХХІХ) з 70 РОСІЗ у присутності М,М-диметилформаміду (реакція формілювання Вілсмейера-Хаака (Мііїзтеїег-Нааск) з наступною циклізацією). з й - я - М гам сххва (саму
Проміжні сполуки формули (ХХІХ) можуть бути одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (ХХХ) з проміжною сполукою формули (ХХХІ), де МУ; позначає придатну відхідну груну, таку як атом галоїду, наприклад, хлор, у присутності придатної основи, такої як, наприклад, М,М-діетилетанамін, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як метиленхлорид. ще
І " х Ї 1 й РЕ і сч
Гсаан САЖІ ТКІху (8)
Проміжні сполуки формули (ІМ-а) можуть бути перетворені на проміжну сполуку формули (ІМ-с) за реакцією з проміжною сполукою формули (ХХХІ!) у присутності придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як спирт, наприклад, метанол і т.п. 41 . с
І е | іх 1 «І ва осн я М пінних яко Ї їххх) личкапл о п-ва ПМ-е со
Проміжні сполуки формули (ІМ-а) можуть бути також перетворені на проміжну сполуку формули (ІМ-а-І) за їч- реакцією з придатним аміном формули (ХХХІЇЇ-а), де 73 та 7, кожний незалежно позначають гідроген,
Сів-алкіл, С..в-алкоксі-С.4.в-алкіл, С. в-алкілтіо-Сі6-алкіл, або на проміжну сполуку формули (ІМ-а-2) за реакцією з придатним аміном формули (ХХХІПІ-Б), де 23 та 74 разом утворюють гетероцикл, як визначено вище у визначенні К?, за умови, що гетероцикл включає щонайменше один атом нітрогену, у присутності придатної «
ОСНОВИ, такої як, наприклад, карбонат калію, та інертного щодо реакції розчинника, такого як з
М,М-диметилформамід. с ч й Ос с т б --- - - (К . а ще р г (рм-ву алі -І КК
ОС ох в. в « мн ше
Фі с ки пою 7 см-а) Ікру (тату со Проміжні сполуки формули (ІМ-а), де КЗ позначає СНо-СНо-СНо-СІ, причому ці проміжні сполуки представлені формулою (ІМ-а-2), можуть бути також перетворені на проміжну сполуку формули (ІМ), де В? та ВЗ разом утворюють бівалентний радикал формули -0-СНо-СНо-СН»о-, причому ця проміжна сполука представлена формулою (ІМ-е-1), за реакцією з придатною кислотою, такою як хлористоводнева кислота і т.п. Проміжні сполуки (Ф) формули (ІМ-а-2) можуть бути також перетворені на проміжну сполуку формули (ІМ), де КБ? та КЗ разом
ГІ утворюють бівалентний радикал формули -5-СН.-СНо-СНо-, причому ця проміжна сполука представлена формулою (ІМ-е-2), за реакцією з НоМ-С(-5)-МН» у присутності придатного інертного щодо реакції розчинника, бор Такого як спирт, наприклад, етанол. б5 г!
І
"нини фіни " колота їй (лагу Іа 1
ІЙ Ох м ван, (л-во
Проміжні сполуки формули (М) можуть бути одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки формули (ХХМІЇ) з проміжною сполукою формули СНаз-МН-О-СНз у присутності 1,1-карбонілдіїімідазолу та придатного 75 інертного щодо реакції розчинника, такого як метиленхлорид. ві. с - ВБС-АМНААОН- ЮНІ сн «ее оеКУЇ Шо
Проміжні сполуки формули (МІ), де О позначає хіноліновий фрагмент, зокрема, хіноліновий фрагмент, у якому К2 позначає етил, КЗ позначає метил і К7 позначає гідроген, і карбоксильний фрагмент розташований у положенні 6, причому ці проміжні сполуки представлені формулою (МІІ-а), можуть бути одержані за реакцією проміжної сполуки формули (ХХХІМ) у присутності придатного альдегіду, такого як СН 3-СНо-СН(-О), (СНО), 7псСі», ГесСіз та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як спирт, наприклад, етанол. с що снгтму-сНКисі і) че. н кл олив 09
Проміжні сподуки формули (МІ) можуть бути одержані шляхом проведення реакції проміжної сполуки М формули (ХХХМ) з проміжною сполукою формули (ХХХМІ) у присутності придатного каталізатора, такого як, ю наприклад, тетракіс(трифенілфосфін)паладій, та придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як, наприклад, діоксан. со і -
Ех Ек зим , ві ! ооваи-свах т ща Кк км ІКТ « ли) -в с Можуть бути розроблені ще інші методики синтезу, деякі з них розкриті далі у цій заявці у Прикладах. ч Чисті стереоізомерні форми сподук та проміжні сполуки за даним винаходом можуть бути одержані із » застосуванням відомих фахівцям процедур. Діастереомери можуть бути розділені за допомогою фізичних методів розділення, таких як селективна кристалізація та хроматографічні методи, наприклад, рідинна хроматографія з використанням хіральних нерухомих фаз. Енантіомери можуть бути відокремлені один від - одного шляхом селективної кристалізації їхніх діастереомерних солей з оптично активними кислотами. о Альтернативно, енантіомери можут бути розділені хроматографічними методами з використанням хіральних нерухомих фаз. Зазначені чисті стереоізомерні форми можуть бути також одержані з відповідних чистих о стереоізомерних форм відповідних вихідних матеріалів, за умови, що реакція відбувається стереоселективно чи їз 50 стереоспецифічно. Якщо потрібний певний стереоіїзомер, зазначену сполуку краще синтезують стереоселективними чи стереоспецифічними методами. Ці методи краще використовують хірально чисті вихідні со матеріали. Передбачається, що стереоізомерні форми сполук формули (І) входять до обсягу винаходу.
Стереоіїзомер сполуки формули (І-А) чи (І-В), такий як цис-форма, може бути перетворений на інший стереоізомер, такий як відповідна транс-форма, шляхом проведення реакції сполуки з придатною кислотою,
Фо такою як хлористоводнева кислота, у присутності придатного інертного щодо реакції розчинника, такого як,
Ге! наприклад, тетрагідрофуран.
Антагоністична активність сполук за даним винаходом до тоШкК1! може бути продемонстрована у тесті на де трансдукцію сигналів клонованими тоШКк1 пацюків у клітинах яєчників китайського хом'ячка (СНО) та тесті на холодову алодинію у пацюків з лігатурою за Беннеттом (Веппей), як описано далі. 60 Завдяки своїй антагоністичній активності до тоІШк, конкретніше, антагоністичній активності до Групи ток, і ще конкретніше, антагоністичній активності до тоїШкК1, сполуки формули (І-А) чи (І-В), їхні М-оксиди, фармацевтично прийнятні солі приєднання, четвертинні аміни та стереохімічно ізомерні форми є придатними для лікування чи профілактики глутамат-індукованих захворювань центральної нервової системи.
Захворювання, роль глутамату у яких було продемонстровано, включають звикання до лікарських засобів чи 65 абстиненцію (залежність, толерантність до опіоїдів, припинення приймання опіоїдів), гіпоксичні, аноксичні та ішемічні ушкодження (ішемічний інсульт, зупинка серця), біль (невропатичний біль, запальний біль,
гіпералгезія), гіпоглікемію, хвороби, зв'язані з ушкодженнями нейронів, мозкову травму, травму голови, ушкодження спинного мозку, мієлопатію, деменцію, тривожний стан, шизофренію, депресію, порушення пізнавальної функції, амнезію, біполярні розлади, розлади поведінки, хворобу Альцгеймера, судинну деменцію, змішану (Альцгеймера та судинну) деменцію, хворобу Льюї-Боді (І ему Воду), делірій чи сплутаність свідомості, хворобу Паркінсона, хворобу Хантінгтона, синдром Дауна, епілепсію, старіння, бічний аміотрофічний склероз, розсіяний склероз, СНІД (синдром набутого імунодефіциту) та СНІД-асоційований комплекс (АКС).
Даний винахід також пропонує композиції для введення ссавцям, зокрема, людям, зокрема, в діагностичних цілях, ще конкретніше, для візуалізації органа, які включають терапевтично ефективну кількість радіоміченої 7/0 бполуки формули (І-А)" чи (І-В)" та фармацевтично прийнятний носій чи розріджувач.
Таким чином, сполуки за даним винаходом чи будь-яка їхня підгрупа можуть бути включені до складу різних фармацевтичних форм, призначених для введення. Як придатні композиції можуть бути перелічені усі композиції, що звичайно використовуються для системного введення лікарських засобів. Для виготовлення фармацевтичних композицій за даним винаходом, терапевтично ефективну кількість певної сполуки, у формі /5 основи чи солі приєднання, як активний інгредієнт, ретельно змішують з фармацевтично прийнятним носієм, який може набувати різноманітних форм у залежності від форми препарату, бажаної для введення. Ці фармацевтичні композиції є, краще, дозованими разовими лікарськими формами, придатними, краще, для введення перорально, ректально, локально, черезшкірно чи шляхом парентеральної ін'єкції. Наприклад, при виготовленні композиції у вигляді дозованої форми для орального введення можуть бути використані будь-які звичайні фармацевтичні середовища, такі як, наприклад, вода, гліколі, масла, спирти і т.п., у випадку рідких препаратів для орального введення, таких як суспензії, сиропи, емільсії, еліксири та розчини; або тверді носії, такі як крохмалі, цукри, каолін, змащувальні речовини, зв'язуючі, розпушувальні агенти і т.п., у випадку порошків, пілюль, капсул та таблеток. Завдяки зручності введення, таблетки та капсули є найкращими дозованими разовими формами для орального введення, і для них, очевидно, використовуються тверді с ов фармацевтичні носії. Для парентеральних композицій, носій буде звичайно включати стерильну воду, принаймні здебільшого, хоч можуть бути включені інші інгредієнти, наприклад, для поліпшення розчинності. Можуть бути (8) виготовлені, наприклад, розчини для ін'єкцій, у яких носій включає сольовий розчин, розчин глюкози чи суміш сольового та глюкозного розчинів. Можуть бути також виготовлені суспензії для ін'єкцій, у яких можуть бути використані придатні рідкі носії, суспендувальні агенти і т.п. Винахід охоплює також препарати у твердій со зо формі, які мають бути перетворені, незабаром перед використанням, на препарати у рідкій формі. Як композиції, придатні для місцевого застосування, можуть бути перелічені усі композиції, що звичайно використовуються для - місцевого введення лікарських засобів, наприклад, креми, гелі, пов'язки, шамнуні, настоянки, пасти, мазі, ю рідкі мазі, порошки і т.п. В композиціях, придатних для черезшкірного введення, носій необов'язково включає агент посилення проникності та/або придатний змочувальний агент, необов'язково, у поєднанні з придатними со домішками будь-якої природи у невеликій кількості, якщо ці домішки не спричинюють суттєвого небажаного ї- впливу на шкіру. Зазначені домішки можуть сприяти введенню до шкіри та/"або можуть бути корисними при виготовленні бажаної композиції. Ці композиції можуть бути введені різними шляхами, наприклад, у вигляді трансдермального пластира, за допомогою засобів місцевого введення, у вигляді мазі.
Найкраще, вказані вище фармацевтичні композиції виготовляють як дозовані разові лікарські форми для «
Зручності введення та забезпечення однаковості доз. Дозовані разові форми, у тому значенні, що з с використовується тут в опису та формулі винаходу, стосуються фізично відокремлених елементів, придатних для використання як разові дози, причому кожна доза містить попередньо визначену кількість активного ;» інгредієнта, розраховану на створення бажаного терапевтичного ефекту, у поєднанні з потрібним фармацевтичним носієм. Прикладами таких доованих разових форм є таблетки (включаючи таблетки з надрізом чи З покриттям), капсули, пілюлі, супозиторії порошки у пакетиках, облатки, розчини чи суспензії для -І ін'єкції пакетики з бмл рідкої композиції для орального введення ((еазроопіців), пакетики з 15мл рідкої композиції для орального введення (їабіезроопіців) і т.п., та їхні кратні частки. со Діагностично ефективна доза чи частота введення залежать від конкретної сполуки формули (І-А)" чи (І-В3", с що використовується, та стану ссавця, лікування якого проводиться, як добре відомо фаївцям в цій області.
Наведені далі приклади мають ілюструвати даний винахід, не обмежуючи його обсягу. о Експериментальна частина с Тут та надалі, "ДМФ" позначає М, М-диметилформамід, "СІРЕ" позначає діїззопропіловий ефір, "ДМСО" позначає диметилсульфоксид, "ВНТ" позначає 2,6-біс(1,1-диметилетил)-4-метилфенол, і "ТГФ" позначає тетрагідрофуран.
А. Синтез проміжних сполук о Приклад А1 де Синкез пс» (гсроміжна сполука 11 60 Суміш 4-(1-метилетокси)бензойної кислоти (0,08З3моль) та КП/АІ»Оз 595 (10г) у ТГФ (220мл) гідрують при 59 (при тиску Но З0ОкПа (З Браг)) протягом 1 ночі. Суміш фільтрують крізь целіт, промивають ТГФ та випаровують.
Вихід: 16бг проміжної сполуки 1 (100905).
Приклад А2
Синтез 2-етил-3-метил-6-хінолінкарбонової кислоти (проміжна сполука 2) 65 Суміш 4-амінобензойної кислоти (0,299моль) в етанолі (250мл) перемішують при кімнатній температурі.
Додають 2псі» (0,0367моль) та (СНО), (10г). Додають порціями Ресіз.6Н.О (0,5моль) і температуру підвищують до 60-65. Додають по краплях пропаналь (ЗОмл) протягом 2 годин. Суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 2 годин і витримують при кімнатній температурі протягом 12 годин. Суміш виливають у воду і фільтрують крізь целіт. Фільтрат підкислюють до рН-7 за допомогою 6Н НСЇ і суміш випаровують до сухого залишку. Залишок використовують без додаткової очистки. Вихід: 56,1г 2-етил-3-метил-6-хінолінкарбонової кислоти (проміжна сполука 2).
Приклад АЗ
ВІ
Синтет пх Ж ши Спроміжна сполука 3) ;
Пентаноїлхлорид (0,2784моль) додають при 59С до суміші 4-бромбензоламіну (0,232моль) та
М,М-діетилетанаміну (0,2784моль) у СНоСІ» (400мл). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом ночі, виливають у воду та екстрагують СНоСіІ». Органічний шар відокремлюють, промивають концентрованим розчином МНАОН та водою, осушають (МазО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (бог) 75 Кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Залишок (З5г, 6395) розводять у Сньосі». Органічний шар відокремлюють, промивають 1095 розчином К»СОз, промивають водою, осушають (Мо5О,), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: ЗОг проміжної сполуки (3) (5490).
Приклад А4
Ге)
Снитсез пев (проміжна сполука 4)
Суміш 6б-бром-2(1Н)-хінолінону (0,089моль) у РОСІз (55мл) перемішують при 602С протягом ночі, потім при 10022 протягом З годин і розчинник випаровують. Залишок розводять у СН 2Сі», виливають у воду з льодом, підлуговують за допомогою конц. МНАОН, фільтрують крізь целіт та екстрагують СНоСі». Органічний шар с
Відокремлюють, осушають (МазО)), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 14,5г проміжної сполуки (4) (6796). о
Приклад А5 ат нитез преміЖНа спОолека ! Км М ' щі й со
ДМФ (З37мл) додають по краплях при 102 під потоком Мо до РОСІ»з (108мл). Після закінчення додавання, « суміші дають нагрітися до кімнатної температури. Додають порціями М-(4-бромфеніл)бутанамід (0,3Змоль). ю
Суміш перемішують при 852С протягом ночі, потім залишають охолонути до кімнатної температури і виливають на лід (екзотермічна реакція). Осад збирають на фільтрі, промивають невеликою кількістю води та висушують со (вакуум). Залишок промивають сумішшю Е(Ас/діетиловий ефір та висушують. Вихід: 44,2г проміжної сполуки (5) їм- (5096).
Ве
ВусСянтез че (проміжна сполука бі « кеш
Суміш проміжної сполуки (5) (0,162моль) у метанолі (ббОмл) та 3590-ний розчин натрієвої солі метанолу в в) с метанолі (154мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом ночі. Суміш виливають на лід. "» Осад збирають на фільтрі, промивають невеликою кількістю води та розводять у СН Сі». Додають 1095-ний " КСО» і суміш екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, промивають водою, осушають (Мао), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 31,9г проміжної сполуки (б) (74965).
Приклад Аб -І (ее) Синтез гу» (проміжня сполука 71 с й: 1,1-Карбоніл-біс-1Н-імідазол (0,074моль) додають порціями до суміші 4-метоксициклогексанкарбонової пи кислоти (0,06Змоль) у СНьЬСІ» (200мл). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години. Потім с додають М-метоксиметанамін (0,074моль). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом ночі, виливають у Н»О та екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, промивають кілька разів Но, осушають (Ма5зО),), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 12,6бг проміжної сполуки 7.
Приклад А7 а) Суміш б-флюор-4-оксо-4Н-1-бензопіран-2-карбонової кислоти (0,3Омоль) у оцтовій кислоті (40Омл) (Ф. гідрують з використанням Ра/с (Зг) як каталізатора. Після поглинання Н 5 (Зекв.), каталізатор відокремлюють на ко фільтрі. Фільтрат випаровують. Залишок перемішують у петролейному ефірі. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують (вакуум; 702С). Після перекристалізації з СНСІЗ//СНЗОН, осад відокремлюють на фільтрі та висушують бо (вакуум, 802С і високий вакуум, 8522). Вихід: 8,8г б-флюор-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-2-карбонової кислоти (проміжна сполука 8) (15,0905).
В) Суміш проміжної сполуки (8) (0,255моль) в етанолі (40О0мл) та НьзО, (мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 8 годин.
Розчинник випаровують до сухого Залишку. Залишок розчиняють у СНЬСТ». Органічний шар відокремлюють, 65 промивають 1090--ним КоСОз, осушають (Маоа5зО)), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 45г етил-б-флюор-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-2-карбоксилату (проміжна сполука 9) (79965).
с) Реакція під М 5». Суміш натрієвої солі біс(2-метоксіетокси)алюмінійгідриду, розчин 7095 мас. у метилбензолі З,4М (0,44моль) у бензолі (15Омл) (нагрівання під зворотним холодильником), додають по краплях протягом 1 години до киплячої під зворотним холодильником суміші проміжної сполуки 9 (0,22моль) та бензолу (бО0Омл). Після перемішування протягом 2,5 годин при температурі кипіння зі зворотним холодильником, суміш охолоджують до 4152. Суміш розкладають додаванням по краплях етанолу (ЗОмл) та води (1Омл). Цю суміш виливають на суміш лід/вода і цю суміш підкислюють концентрованою хлористоводневою кислотою. Цю суміш екстрагують діетиловим ефіром (500мл). Відокремлений органічний шар промивають водою, осушають, фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: 70 СН»). Потрібну фракцію збирають і елюент випаровують. Вихід: Заг б-флюор-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-2-метанолу (проміжна сполука 10) (85960). а) Реакція під М». До перемішуваної та охолоджуваної (-602С; баня з сумішшю 2-пропанон/СО 5) суміші етандіоїлдихлориду (0,1моль) у СНоСі» (З5Омл) додають протягом 10 хвилин сульфінілбісІіметані| (ЗОмл). Після перемішування протягом 10 хвилин, додають протягом 5 хвилин суміш проміжної сполуки 10 у СН 25Сіо (9Омл). 75 Після перемішування протягом 15 хвилин, додають М,М-діетилетанамін (125мл). Коли суміш нагріється до кімнатної температури, її виливають у воду. Продукт екстрагують СНоСІ». Органічний шар промивають водою,
НС (ІМ), водою, Мансо» (1095) та водою, осушають та випаровують. Залишок розчиняють у діетиловому ефірі, промивають водою, осушають, фільтрують та випаровують. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНеСІї). Потрібну фракцію збирають і оелюент випаровують. Вихід: 21,6г 8-флюор-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-2-карбоксальдегіду (проміжна сполука 11) (67905). ан е) Синтез воно Спроміжта сполука 121
Е дв н-Бутиллітій 1,6М (0,05бмоль) додають повільно при -702С до розчину проміжної сполуки (5) (0,046бмоль) у сч
ТГФ (100мл). Суміш перемішують при -702С протягом 30 хвилин. Додають повільно суспензію проміжної сполуки (9 11 (0,05бмоль) у ТГФ (100мл). Суміш перемішують при -702С протягом 1 години, потім доводять до кімнатної температури, виливають у Н»О та екстрагують Е(Ас. Органічний шар відокремлюють, осушають (Мазо)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (21г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем со (елюент: циклогексан/Е(ОАс 80/10; 15-35мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 9,5г проміжної сполуки 12 (5595). «І
Приклад АВ ю
Бе. арСнетез ве та ово со й - (проміжна сполука 13) 0 (проміжна сполука 141
Суміш проміжної сполуки (5) (0,1127моль), 2-метоксіетанаміну (0,2254моль) та КСО» (0,2254моль) у ДМФ (50О0мл) перемішують при 1202С протягом 15 годин, а потім охолоджують. Розчинник випаровують. Залишок « розводять у СН Сі» та НО. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950,), фільтрують і розчинник 7 70 випаровують до сухого залишку. Залишок (33,53г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: с СНоОСІЮСНЗОН 99,5/0,5; 15-40мкм). Збирають дві фракції та їхні розчинники випаровують. Вихід: 5,7г з проміжної сполуки 14 (3895) та проміжної сполуки 13 (3496).
Ь)Сннтеї о, проміжна сполука 15) -І (ее) Суміш проміжної сполуки (5) (0,0751моль), тіоморфоліну (0,0891моль) та КоСО»з (0,15моль) у ДМФ (20Омл) с перемішують при 120227 протягом 12 годин. Розчинник випаровують до сухого залишку. Залишок розводять у
СНьСІЬ та нго. т» 50 Органічний шар відокремлюють, осушають (МаЗО)5), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (26г) со очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 80/20; 20-45мкм). Збирають дві фракції та їхні розчинники випаровують. Дві фракції об'єднують. Вихід: 9,4г проміжної сполуки 15(37965);т.пл.8296.
Приклад АЗ9 а) 4-Амінобензойну кислоту (0,219моль) додають до розчину З-нітробензолсульфонату натрію (0,118моль) у
НьзО, 70956 (230мл) і суміш перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником. Додають по краплях (Ф) 2-метил-2-пропен-1,1-діолдіацетат (0,216бмоль) і суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 4 годин. г Додають етанол (200мл) і суміш перемішують при 802 протягом 48 годин. Суміш випаровують, залишок виливають у воду з льодом/МН.ОнН та екстрагують СНоСі». Органічний шар осушають (Ма5О,) та випаровують. во Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоСі»/2-пропанол 99/1). Чисті фракції збирають та випаровують. Вихід: 21г етил З-метил-б-хінолінкарбоксилату (проміжна сполука 16) (45960).
Б) Проміжну сполуку 16 (0,098моль) у ТГФ (27Омл) додають при 02С до розчину ГіАІН, (0,098моль) у ТГФ під
Мо. Після закінчення додавання, додають воду (1Омл). Осад збирають на фільтрі та промивають СН 5Сі».
Органічний шар осушають (М950)), фільтрують та випаровують. Продукт використовують без додаткової б5 ОЧИСТКИ. Вихід: 16,71г З-метил-6-хінолінметанолу (проміжна сподука 17). с) Додають МпО» (0,237моль) до розчину проміжної сполуки 17 (0,09бмоль) у СНьЬСІ» (200мл) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 12 годин. Суміш фільтрують крізь целіт і фільтрат знов перемішують з МпО»5 (20г) протягом 12 годин. Знов додають МпО» (10г). Суміш перемішують протягом 12 годин.
Суміш фільтрують крізь целіт та випаровують. Продукт використовують без додаткової очистки. Вихід: 11,71г
З-метил-6-хінолінкарбоксальдегіду (7190) (проміжна сполука 18). 4) Розчин бромциклогексилу (0,14моль) у 1,1'-оксибісетані (5Омл) та стружку Ма (5Омл) додають при 102 до суміші ТГФ (0,14моль) у 1,1-оксибісетані (ЛОмл). Додають обережно при 59 розчин проміжної сполуки 18 (0,07моль) у Ма-стружці (10Омл), суміш виливають у воду з льодом та екстрагують Е(ОАс. Вихід: 11,34г (-у-а-циклогексил-3-метил-б-хінолінметанолу (63905) (проміжна сполука 19).
Приклад АТО
Синя бодоооо (проміжна сполука 20
Суміш сполуки (5) (0,001507моль), трибутил(1-етоксіетеніл)устанану (0,0022бмоль) та РЯа(РРПАз) (0,000151моль) у 1,4-діоксані (бмл) перемішують при 802 протягом З годин. Додають воду. Суміш екстрагують
ЕЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950,), фільтрують і розчинник випаровують. Цей продукт використовують без додаткової очистки. Вихід: 1,4г проміжної сполуки 20.
Приклад А11
Синтез ль с й (промзжна сполука 21 о с 25 Суміш сполуки (45) (одержаної згідно з Вб) (0,00125моль) у Маон ЗН (5мл) та ІРОН (1,7мл) перемішують при о кімнатній температурі протягом ночі, потім виливають у НО, підкислюють за допомогою НОСІ ЗН і екстрагують
ЕЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5О)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок розводять у діетиловому ефірі. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,26бг проміжної сполуки 21 (5690) (т.пл.: 23220). с 30 Приклад А12 « т. Синтез не се юю с 35 (преса слегука ШТ (проміжни сполука 231 м
Суміш 5-бром-1Н-індол-2,3-діону (0,221моль) у ЗН Маон (500мл) перемішують при 802С протягом 30 хвилин, доводять до кімнатної температури і додають 2-пентанон (0,221моль). Суміш перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 1 години ЗО хвилин і підкислюють за допомогою АсОН до рН-5. Осад « фільтрують, промивають водою та висушують. Вихід 52,3г проміжної сполуки 22 та проміжної сполуки 23 40 (Загальний вихід: 8096). в с тю вдо ст, 45 Ілроміжня сполука ілрочіжца сполука 75)
В Додають н-Виг і 1,6М (0,081бмоль) по краплях при -782С до суспензії проміжної сполуки 22 (0,034моль) та (о) проміжної сполуки 23 (0,034моль) у ТГФ (З0Омл) під потоком Мо. Суміш перемішують при -7892С протягом 30 с хвилин. Додають по краплях н-Виї і 1,6М (0,081бмоль). Суміш перемішують протягом 1 години. Додають повільно суміш проміжної сполуки 9 (0,102моль) у ТГФ (250мл). Суміш перемішують, поки температура змінюється з -7896 ве до -202С, виливають у суміш НоО/НСІ ЗН та екстрагують ЕЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають со (Ма5О)), фільтрують і розчинник випаровують до сухого залишку. Вихід: 20,89г проміжної сполуки 24 та проміжної сполуки 25 (8695).
Приклад А13 іФ) а Снитез Тл Чароніженя сбелука З іме)
Додають порціями 4-аміно-3З-метоксибензойної кислоти (0,054моль) при кімнатній температурі до розчину бо З-хлор-2-етил-2-бутеналю (0,0б5моль) у АсОН (100мл). Суміш перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 8 годин та випаровують до сухого залишку. Залишок розводять у СН 25Сі», додають воду і розчин підлуговують за допомогою ЕїЗМ. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950)5), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з 2-пропанону. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують.
Вихід: 2,5г проміжної сполуки 26 (18965). б5 у
Ь.Сьн'тех (проміжна сполука 371
Додають карбонілдіімідазол (СОЇ) (0,012моль) при кімнатній температурі до розчину проміжної сполуки 26 (0,011моль) у СНЬСІ» (ЗОмл). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години, додають метоксіамінометил (0,012моль) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 8 годин. Додають НО.
Осад збирають на фільтрі. Фільтрат екстрагують СНьЬСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5о)), 70 фільтрують і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: О0,95г проміжної сполуки 27 (3190) (т.пл.:1482С).
Приклад А14
Синтез т (проміжна сполука 25)
Додають 4-бромбензоламін (0,034моль) при кімнатній температурі до розчину З-хлорид-2-етил-2-бутаналю (0,04моль) у АСОН (бОмл). Суміш перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 8 годин, доводять до кімнатної температури та випаровують до сухого залишку. Продукт кристалізують з ЕЮАс. Осад фільтрують, промивають 1096-ним К»СОз та розводять у СН Сі». Органічний шар відокремлюють, осушають (Мо5О,), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 4,бг проміжної сполуки 28 (5496).
Приклад А15 ї бо а, Снптез (проміжна спстсрка 29 с ! (о)
Розчин КОН (0,32бмоль) у НьО (150мл) додають повільно при 590 до розчину 1,3-циклогександіону (0,268моль) у НО (150мл). Температура не повинна досягати 12 С. Додають порціями КІ (2г), а потім 2-бром-1-(4-нітрофеніл)етанон (0,294моль). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 48 годин. (ее)
Осад збирають на фільтрі, промивають Но, а потім діетиловим ефіром та висушують. Вихід: бЗг (85905).
Частину цієї фракції (1г) кристалізують з ЕН. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,5г З проміжної сполуки 29 (42905) (т.пл.: 1002). юю с в. сСнитез ду 0 (проміжна сполука 30) -
Суміш проміжної сполуки 29 (0,145моль) у НьЗО, (40мл) перемішують при кімнатній температурі протягом 1 « години, виливають на лід, підлуговують за допомогою МНАОН та екстрагують СНоСіІ». Органічний шар відокремлюють, осушають (Мо50О)4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з ЕЮН. Осад но) с відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: З1г (5895). Частину цієї фракції (1г) кристалізують з ЕЮН. Осад з» відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,7г проміжної сполуки ЗО (58905) (т.пл.: 20020). о (п - -І «Синтез (проміжна сполека 31) мя со Суміш проміжної сполуки ЗО (0,039моль), Мі Ренея (10г) у ЕЮН (100мл) гідрують при кімнатній температурі о під тиском З00кПа (З бар) протягом 1 години. Суміш фільтрують крізь целіт та промивають СН Сі». Органічний їз 20 шар відокремлюють, осушають (М950)4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (9,5г) кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 4,бг (52965). Фільтрат випаровують. со Залишок (2,7г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНЬСІ»/СнНЗзОНн; 99/1;. 15-40мкм).
Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 1,бг Е1 і 1,2г 2. Е2 кристалізують з ЕЮН. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,24г проміжної сполуки 31 (295) (т.пл.: 20290). о Я. Синтєз Оосге с(проемужіа спілка З іме) во Проміжну сполуку ЗО (0,02моль) додають при кімнатній температурі до розчину З-хлор-2-етил-2-бутеналю (0,04моль) у АСОН (5Омл). Суміш перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 4 годин.
Розчинник випаровують до сухого залишку. Залишок кристалізують з ЕЮАс. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Залишок розводять у СН 2Сі». Суміш підлуговують 1096-ним К»СОз та екстрагують СНеосСі».
Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5зО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок 65 кристалізують з ЕЮН. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 2,5г проміжної сполуки 32 (4096).
Приклад А16
Синтез дес Іпрозіжна сталева 333 мн 95 Суміш 2-(4-нітрофеніл)-1-фенілетанону (0,08Змоль) та Мі Ренея (20г) у ЕЮН (200мл) гідрують при кімнатній температурі протягом 1 години під тиском ЗООкПа (3 браг), потім фільтрують крізь целіт, промивають
СНоСІСНЗОН та висушують. Вихід: 17,5г проміжної сполуки 33 (97965).
Приклад А17 70 а. Синтез прот (проміжна сполука 34) ос
Додають ДМФ (12,4мл) по краплях при 59С до РОСІЗ (0,753бмоль). Додають 4'-бром-5-хлорвалеранілід (0,1032моль) і суміш перемішують при 759С протягом б годин, охолоджують при кімнатній температурі та /5 Виливають у воду з льодом. Нерозчинну речовину збирають на фільтрі, промивають водою та висушують. Вихід: 25,7г проміжної сполуки 34 (7896).
Ве р. Сиптез пФ (проміжна сполука 35)
М се
Суміш проміжної сполуки 34 (0,094моль) у б6Н НСІ (25О0мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 2 днів, охолоджують, виливають у воду (10Омл) і нейтралізують МН ОН (концентрований). Нерозчинну речовину збирають на фільтрі та промивають водою, а потім ЕН. Вихід: 19Гг.
Фільтрат випаровують. Залишок (9,4г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент:
СНоСІЯСНЗОН 99,25/0,75; 15-35мкм). Збирають одну фракцію і розчинник випаровують. Вихід: 8г проміжної сполуки 35 (3296). с 29 В. Синтез нерадіоактивних сполук Ге)
Приклад В1
Синтех М со (сполука ЗО со «
Додають повільно РОСІз (0,024моль) при 59С до ДМФ (0,024моль). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом ЗО хвилин, потім охолоджують до 52С. Додають повільно етиловий складний ефір що)
З-оксобутанової кислоти (0,024моль). Суміш перемішують при 59С протягом ЗО хвилин. Додають порціями со 1--4-амінофеніл)-2-фенілетанон (0,024моль). Суміш перемішують при 902 протягом З годин та розчиняють у
Зо СНоСІ». Додають воду з льодом. Суміш підлуговують МНАОН та екстрагують СНоСі». Органічний шар - відокремлюють, осушають (Ма5О)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з суміші 2-пропанон/діетиловий ефір. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,9г сподуки 306 (11905) (т.пл.: 1362С). « п в2 дю риклад з ін Синтез Арх (спалуха 2 . и? й с
Додають порціями КМпо у (10г) при кімнатній температурі до розчину сполуки Ас (одержаної -І І Гм со згідно з прикладом А?7.е) (0,022моль) у трис(діокса-3,6-гептил)аміні (1мл) та СНЬСІ» (10б0мл). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 8 годин, фільтрують крізь целіт, промивають СНоСіо» та висушують. Залишок с (бг, 10095) кристалізують з суміші діетиловий ефір/петролейний ефір. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 2г сполуки (2) (33905); т.пл. 8290. щ»
Приклад ВЗ
ІЧ е) арсСинтаз (сполука 3)
Додають повільно н-Виї і 1,6М (0,07моль) при -709С до розчину проміжної сполуки (5) (0,058моль) у ТГФ
Ф! (150мл). Суміш перемішують при -709С7 протягом 30 хвилин. Додають повільно розчин кю 2,3-дигідро-1Н-інден-2-карбонітрилу (0,07моль) у ТГФ (100мл). Суміш перемішують при -702С протягом 1 години, доводять повільно до кімнатної температури, гідролізують за допомогою НоО та екстрагують ЕІЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (22г) очищають 60 хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СН.оСіо/циклогексан від 80/20 до 100; 15-35мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Другу фракцію кристалізують з суміші 2-пропанон/діетиловий ефір.
Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,11г сполуки (3). Фільтрат концентрують. Вихід: 0,55г сполуки (3); т.пл. 14590, б5
Яа Шу цне (сеголека Я) трипс сполука 5
Додають повільно н-Виї і 1,6М (0,022моль) при -702С до розчину проміжної сполуки (5) (0,018моль) у ТГФ (5БОмл). Суміш перемішують при -702С протягом 1 години, доводять до -40 С, а потім охолоджують до -7096.
Додають повільно розчин проміжної сполуки 7 (0,018моль) у ТГФ (40мл). Суміш перемішують при -7092С протягом 1 години, а потім доводять до -202С, гідролізують за допомогою НоО та екстрагують ЕЮАс. Органічний шар 70 відокремлюють, осушають (Ма95О)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (6б,5г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: толуол/Е(ОАс 90/10; 15-40мкм). Збирають дві фракції (Е1 та
Е2) і розчинник випаровують. Е1 (2,4г) кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 1,8г сполуки (4) (29905); т.пл. 123920. 2 (0,9г) кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: О,2г сполуки (5) (395): т.пл. 120960.
Шк: М нн і спелука 7) транс ссполека 51
Додають по краплях н-Виї і 1.6М у гексані (0,107моль) при -782С під потоком Мо до суміші проміжної сполуки (6) (0,089моль) у ТГФ. Суміш перемішують при -7892С протягом 1 години. Додають суміш проміжної сполуки 7 (15Омл) при -782С під потоком Мо. Суміш перемішують при -782С протягом 2 годин, доводять до 02С, виливають у НьО та екстрагують ЕЮДАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (М9504), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (31г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/ЄЕЮАс су 85/15; 20-45мкм). Збирають дві чисті фракції та їхні розчинники випаровують. Вихід: 11г сполуки (7) (38905) та о 8,2г сполуки (8) (2896).
Фу сСнитез Шаеея (сполука НУ со «
Розчин хлорметилбензолу (0,00б69моль) у діетиловому ефірі (дмл) додають повільно до суспензії Ма ю (0,0069моль) у маленькій кількості діетилового ефіру. Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 30 хвилин (розчинення Ма), а потім охолоджують до 5 2С. Додають повільно розчин проміжної сполуки 27.00 (0,0027моль) у ТГФ (мл). Суміш перемішують при 592С протягом 15 хвилин, а потім при кімнатній температурі ї- протягом 2 годин, виливають у НО і фільтрують крізь целіт. Осад промивають ЕЮАс. Фільтрат екстрагують
ЕЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950,), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1г) очищають хроматографією на колонці з кромасилом (елюент: від СНоСІ» 100 до СНЬСІЯСНЗзОН 99/11; 15-4Омкм). «
Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок (0,5г, 5690) кристалізують з діетилового ефіру. Осад Відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,14г сполуки 503 (1596). 8 с Приклад В4: Приклади модифікації кінцевих груп й (одержаної згідно з прикладом В3.с) (0,018моль) у ЗН НОЇ (бОмл) "» арсСиитеї Шодови (сполука 156) тран -і -- бо Сучіш сс (сполеика 8. траде) о й: 7 ї» 50 та ТГФ (бОмл) перемішують при 602 протягом ночі. Суміш підлуговують 10906-ним розчином К»СОз та екстрагують СНЬСІ» Органічний шар відокремлюють, осушають (Мо5зО),), фільтрують і розчинник випаровують.
ІЧ е) Вихід: 4,6г сполуки (156) (8296). (одержаної згідно з прикладом В3З.с) (0,0122моль) у ЗН Неї ва Сжнтез (еполука Зк
Е
ГФ) пис й повово
Сучіш (сполука 7. цс)
Те 60 (40мл) та ТГФ (40мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом ночі, виливають у воду, підлуговують 1095-ним К»СОз та екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5зО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/є(ОАс 40/60; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 2г сполуки (9) о . о 65 (5290); т.пл. 226960,
чі ? пн (спотухиа 1 та стванезіспалько 11)
Суміш сполуки (4) (0,0015моль), 2-метоксіетанаміну (0,00Змоль) та К»СОз (0,00З3моль) у ДМФ (5мл) перемішують при 1409С протягом 48 годин. Додають Н 20. Суміш екстрагують ЕТАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (МазоО)) фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1г) очищають 70 Хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 60/40; 15-40мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Обидві фракції кристалізують окремо з пентану. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: О,05г сполуки (10) (9905; т.пл. 11522) та О0,057г сполуки (11) (1095; т.пл. 10720),
МуСивез Шовосоо Шевоов дл Му іцисзіснолука 12) та ітрене) (сполука 13
Суміш сполуки (4) (0,0015моль) у 2-(метилтіо)етанаміні (2мл) перемішують при 12092 протягом 8 годин.
Додають 10956-ний К»СОз. Суміш екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (Мо95О)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (2,2г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 70/30; 15-40мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Першу фракцію кристалізують з суміші діетиловий ефір/петролейний ефір. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід:
О,О8г сполуки (12) (14965); т.пл. 12020. Другу фракцію кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,18г сполуки (13) (31905); т.пл. 125960, с ож ГОЮ, й «Іі Снете: цис сполука іх " У
Суміш сполуки (4) (0,001507моль), етинілтриметилсилану (0,00301Змоль), Си! (0,000151моль) та РЯІ(РРАз)А со (0,000151моль) у М,М-діетилетанаміні (бмл) перемішують при 1002 протягом 24 годин. Додають воду. Суміш фільтрують крізь целіт, промивають ЕТОАс і фільтрат екстрагують ЕТАс. Органічний шар відокремлюють, « осушають (Ма95О),), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,3г) очищають хроматографією на колонці з ю силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 85/15; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують.
Залишок (0,3г) кристалізують з пентану. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,11г сполуки (14) со (1896); т.пл. 11490, їм-
ТрСннсез Шодооа (сполук 151 « ше З7З то Суміш сполуки (14) (0,01З3моль) та КЕ (0,038моль) у оцтовій кислоті (Хомл) перемішують при кімнатній с температурі протягом 2 годин. Додають Н 20 і суміш екстрагують діетиловим ефіром. Органічний шар :з» відокремлюють, осушають (МазоО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (4,4г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 70/30; 15-40мкм). Одну фракцію збирають 15 і розчинник випаровують. Цю фракцію (Зг, 7395) кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на - фільтрі та висушують. Вихід: 2,45г сполуки (15) (60965); т.пл. 132960, (ее) віСкнтез Шепооа Шевооа 1 пілеє ткгазпуки 15) т транс сеполука ІТ шк Суміш (сполука 14, цис) та А ц (сполука 16, транс) (0,005бмоль), со УК, Шей А - - одержаних згідно з прикладом В.7.а, у КОН (ІМ, Н2ЦІ (1Омл) та метанолі (ЗОмл) перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години, виливають у воду та екстрагують ЕЮАс. Органічний шар відокремлюють, о осушають (Ма95О),), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (2,2г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс від 85/15 до 70/30; 15-4О0мкм). Дві фракції збирають і розчинник іме) випаровують.
Першу фракцію кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,2г 60 сполуки (15) (1195); т.пл. 13390.
Другу фракцію кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,Зг сполуки (17) (1696); т.пл. 128960. б5
ТІ Сьистех Уогос (спіосгеки 16. шо
Суміш сполуки (4) (0,001205моль), 2-пропін-1-олу (0,002411моль), Ра(РРНИз). (0,000121моль) та си (0,000121моль) у М,М-діетилетанаміні (бмл) перемішують при 10092 протягом 2 годин. Додають воду. Суміш фільтрують крізь целіт, промивають ЕЮАс та екстрагують Е(Ас. Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма504), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (0,77) очищають хроматографією на колонці з 70 силікагелем (елюент: СНЬСІЛ/СНЗОН 98/2; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з петролейного ефіру та діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід:
О,1г сполуки (18) (23905); т.пл. 11390. 5 Стнтез Шоспсова Шонеова ше (сполука 142) ти Ятрінсі (сполжки ої
Суміш сполуки (4) (0,006027моль) та КЕ (0,024108моль) у ДМСО (20мл) перемішують при 14020. Розчинник випаровують до сухого залишку. Залишок отверджують у воді та діетиловому ефірі. Суміш екстрагують діетиловим ефіром. Органічний шар відокремлюють, промивають діетиловим ефіром, промивають насиченим розчином МасСі, осушають (Маоа5зО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,7г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 85/15; 15-40мкм). Збирають три фракції та їхні розчинники випаровують.
Першу фракцію кристалізують з петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: с 0,21г сполуки (19) (1190); т.пл. 9226.
Другу фракцію кристалізують з петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: о 0,3Зг сполуки (20) (1790); т.пл. 114960,
ТСинтез Шоасве (сполука 31. пий (ее) і: ж! «
Суміш сполуки (4) (0,00301Змоль), ацетилхлориду (0,003315моль) та йодиду натрію (0,006027моль) у СНЗСМ (1Омл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 1 години. Додають 1090-ний Касо з. юю
Суміш екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (МазО)), фільтрують і розчинник об випаровують. Залишок (1г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/!ЕЮАс
Зо 80/20; 15-40мкм). Дві фракції збирають та їхні розчинники випаровують. Першу фракцію кристалізують з - петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,12г сполуки (21); т.пл. 11096,
КісСинтез бБопова (сполука 22, шис1 ч й - с Суміш сполуки (21) (0,000898моль), триметилсиланкарбонітрилу (0,001347моль) та РЯ(РРАз) (0,00009моль) "» у М,М-діетилетанаміні (мл) перемішують при 1002 протягом 2 годин. Додають воду. Суміш екстрагують ЕЮАс. " Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5ЗО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (0,4г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/е(ОАс 80/20; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок (0,18г, 6295) кристалізують з петролейного ефіру. Осад - відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,13г сполуки (22) (4596); т.пл. 13890. й Шопоооевого (9) Ір Сісти к їз Я | | 7- шис спека 23, Сгренерілизлуха ЗК й бодооннонози цни (сполука 23; стрази зчепалука А)
Суміш сполуки (4) (0,0060Змоль), РЯ(ОАс)» (0,00060Змоль), РРНАз (0,00904моль) та К»СО» (0,012054моль) у (Ф) СО (газ) та метанолі (40мл) перемішують при 902С протягом 8 годин під тиском СО 500кПа (5 бар). Додають ко Н.О. Суміш екстрагують Е(ЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950,4), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (бг) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНЬСІО/СНЗОН від во 100/0 до 98/2; 15-35мкм). Збирають чотири фракції (Е1-Р4) і розчинник випаровують. Вихід: 0,13г (цис) Е1;
О,02г Е2 (цис, сполука 25); 0,05 г ЕЗ (транс, 390) та О,11г 4 (транс; сполука 26).
Е1 кристалізують з петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,03г сполуки (23) (190); т.пл. 9120,
ЕЗ кристалізують з петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,035г сполуки 65 (24) (196); т.пл. 9996.
ті) Сніттез сбос- (сполука 25, цс)
Суміш сполуки (4) (0,009моль) та 7п (0,027моль) у оцтовій кислоті (ЗОмл) перемішують при 602С протягом 4 годин, фільтрують крізь целіт, промивають СНЬСіІ», випаровують до сухого залишку, розчиняють у СНоСіо та промивають 10956-ним К».СОз. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950,), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (4г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/!ЕЮоАс 75/25; 15-40мкм). Збирають одну фракцію і розчинник випаровують. Цю фракцію (1г, 3790) кристалізують з 70 петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: сполука (25); т.пл. 8890. пі Синтез Шеопове ісполуки 27, цнсу я
Суміш сполуки (4) (0,001502моль), Зп(СНаз); (0,003004моль) та РЯ(РРАз). (0,00015моль) у метилбензолі (Бмл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом З годин. Додають 1090-ний К»оСОз. Суміш екстрагують Е(Ас. Органічний шар відокремлюють, осушають (М950,), фільтрують і розчинник випаровують.
Залишок (0,7г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 85/15; 15-40мкм). Збирають дві фракції (Б1 та Е2) та їхні розчинники випаровують. Вихід: 0,27г (Е1, вихідний матеріал) та 0,14г (Е2). Е2 кристалізують з пентану та петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,08г сполуки (27) (1790); т.пл. 11096. о) Снитех бодоо сполука 2Я, не) с
Суміш сполуки (4) (0,001507моль), трибутилетенілстанану (0,00226О0моль) та РЯ(РРНз) (0,000151моль) у о діоксані (мл) перемішують при 802С протягом 8 годин. Додають воду. Суміш фільтрують крізь целіт, промивають
ЕЮАс та екстрагують ЕЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (Мо5О)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (0,65г) очищають хроматографією на колонці з силікагалем (елюент: циклогексан/гЕЮАс 90/10; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з петролейного ефіру. 00
Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,07г сполуки (28) (14965); т.пл. 10820. «
Іо)
РІ Синтез Ясполука 29, грапсу з со
Суміш сполуки (5) (0,001507моль), трифеніл(фенілметил)станану (0,00226бОмоль) та РЯ(РРНИз) рн (0,000151моль) у діоксані (бмл) перемішують при 802 протягом 8 годин. Додають воду. Суміш екстрагують
ЕЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5О)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,47) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоСіІО/ЕТОАс 96/4; 15-40мкм). Чисті « фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок (0,38г) кристалізують з петролейного ефіру. Осад 70 відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,16г сполуки (29) (28965); т.пл. 11290, - с ; з» ЗрСинтєз іспалука 30. пеніс)
Суміш сполуки (4) (0,001507моль), трибутил-2-тієнілстанану (0,0022бмоль) та РЯ(РРНз)4 (0,0001507моль) у діоксані (мл) перемішують при 802 протягом 8 годин. Додають 1095-ний К»СОз. Суміш екстрагують ЕЮАс. і Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма95О)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,7г)
Ге | очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/е(ОАс 85/15; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок (0,65г) кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на і-й фільтрі та висушують. Вихід: О0,35г сполуки (30) (61905); т.пл. 14290,
ЧК» с сЕсСтитез бодого (сполука І, пас 8
Суміш сполуки (4) (0,0015моль), З-тієнілборонової кислоти (0,0022бмоль), Ра(РРН») (0,00015моль) та діоксану перемішують і кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 24 годин. Додають 1090-ний К СОз.
Суміш екстрагують ЕТОАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (М9504), фільтрують і розчинник і) випаровують. Залишок (0,8г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(Ю Ас ко 80/20; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок (0,4г, 7095) кристалізують з петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,39г сполуки (31) (6890);т.пл. 11396. 6о т віСинтез шодо (сполука 37, ЦНС) ре
Суміш сполуки (4) (0,00Змоль), гліцинметилового складного ефіру моногідрохлориду (0,006бмоль) та в РЯ(РРИ); (0,000Змоль) у ЕБМ (2мл) та толуолі (1Омл) перемішують при 1002С під тиском СО 500кПа (5 бар) протягом 8 годин, фільтрують крізь целіт, промивають СН 25Сі» та випаровують. Залишок (2г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 80/20; 75-35мкм). Збирають одну фракцію і розчинник випаровують. Цю фракцію (1г, 8095) кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,46г сполуки (32) (3790).
М Смягте ї- цес лепойжка 531 стран сспіхрюка 41
Суміш сполуки (4) (0,00Змоль) та гідразинкарбоксальдегіду (0,0045моль) у 1-бутанолі (15мл) перемішують та 70 кип'ятять зі зворотним холодильником протягом ночі, виливають у воду та екстрагують СН Сі». Органічний шар відокремлюють, осушають (МазО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоСІЇ/СНЗОнН/МН.ОН 95/5/0,1; 15-40мкм). Дві фракції (Е1 та Е2) збирають та їхні розчинники випаровують. Вихід: 0,Зг Е1 і 0,Зг Е2.
Е1 кристалізують з СНЗСМ та діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,102г 72 сполуки (33); т.пл. 2242С.
Е2 кристалізують з СНЗСМ та діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та видушують. Вихід: 0,2г сполуки (34); т.пл. 185960.
Синтез Шодова Єсполуки 35. око
МЕН
Суміш сполуки 4 (0,015моль) та Мама (0,045моль) у ДМФ (50мл) перемішують при 1402 протягом 2 годин.
Додають 1090-ний КСО» і суміш екстрагують ЕАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (МазО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (бг) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СМ циклогексан/Е(ОАс 60/40; 15-40мкм). Збирають першу фракцію і розчинник випаровують. Залишок кристалізують о з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 1,26г сполуки (35) (2490);тліл. 160960. еКСнитеі бодова ло со цисіспилуха 61 транс (сіпзлука 37) «
Суміш сполуки (4) (0,009моль) та тіосечовини (0,0099моль) у етиловому спирті (ЗОмл) перемішують та (юю кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 12 годин і додають повільно розчин КОН (0,0149моль) у Н 20 (мл). Суміш перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 1 години, виливають у воду та со
Зз5 екстрагують СНЬСІ». Органічний шар відокремлюють, осушають (МоЗО)), фільтрують і розчинник випаровують. че
Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (циклогексан/Е(ОАс 70/30; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 1,1г Е1 (37905) та О,4г Е2 (1395). Е1 кристалізують з 2-пропанону. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: сполука (36). 2 кристалізують з 2-пропанону. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: сполука (37). « 7 все ДУСОС СОС й с чи снИтех ще ! ;» " це |стісстика З тракс (сполука 39)
Додають повільно СНазі (0,0034моль) при кімнатній температурі до розчину сполуки (36) (0,0015моль), сполуки (37) (0,0015моль) та КаСОзЗ (0,0034моль) у ацетоні (15мл). Суміш перемішують при кімнатній це. температурі протягом 8 годин. Додають воду і суміш екстрагують СН Сі». Органічний шар відокремлюють,
Го) осушають (Ма95О),), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,2г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 85/15; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. іні Вихід: 0,бг 1 (5796) та 0,18г Е2 (17905). Е1 кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі ї» 20 та висушують. Вихід: 0,28г сполуки (38) (2795). Е2 кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на со фільтрі та висушують. Вихід: О0,065г сполуки (39) (690). хрсннтез бос ісполука 40. не) о Суміш йо (сполука (41), одержана згідно з прикладом В3.Б) (0,0014моль) у ЗН НОЇ (5мл) та іме)
ТГФ (5мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом вихідних, а потім виливають у Н 20, 60 підлуговують за допомогою КСО» та екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (Мазо)), фільтрують і розчинник випаровують. Вихід: 0,5г Е. Цю фракцію Е кристалізують з 2-пропанону. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: О,35г сполуки (40) (74905). у| Снкетез Шодосва сполука ЯК б5 ;
Суміш сполуки (5) (0,045моль), ацетаміду (0,9001Змоль) та КСО» (0,225моль) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником при 2002С протягом 2 годин, охолоджують при кімнатній температурі, виливають у суміш НьО/СНоСіІ» та екстрагують СНоСІ». Органічний шар відокремлюють, осушають (М950)), фільтрують і розчинник випаровують до сухого залишку. Залишок (14,4г) кристалізують з СНЗОН. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Фільтрат випаровують. Залишок (11,27г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоСі»/СНЗОнН/МН.ОН 96/4/0,1; 15-35мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 4,2г сполуки (188) (6590). 600 ДОС тіСинтех " Ж ) (споляика 2481
Суміш сполуки (188) (0,00032моль), бензойної кислоти (1,5екв., О,00048моль), 75. 1-етил-3-(3-диметиламінопропіл)карбодімцгу НС (1:1) (1,бекв., 0,00048моль), М-гідроксибензотриазолу (1,бекв., 0,00048 моль) та ЕБМ (Текв., 0,00032моль) у СНоСІ» (2мл) перемішують при кімнатній температурі протягом 15 годин. Розчинник випаровують. Залишок очищають методом ВЕРХ і фракції продукту збирають та розчинник випаровують. Вихід: 0,06бг сполуки (205) (49,50965). заз Спитез бодево (сполуха 8. транс)
Суміш проміжної сполуки 20 (0,001507моль) у ЗН НОСІ (1Омл) та ТГФ (10мл) перемішують при кімнатній температурі протягом 8 годин, підлуговують 1095-ним К 2СО3з та екстрагують СНоСі». Органічний шар сч відокремлюють, осушають (МазоО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,2г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 85/15; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і (о) розчинник випаровують. Залишок (0,4г) кристалізують з петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0О,Зг сполуки (б) (5895); т.пл. 10820. і со аб) Сиптез Шов (сполука ФІ, цс) « ї ів)
Суміш сполуки 213 (одержаної згідно з В4) (0,00305моль) та СНзЗОМа (3095 у СНЗОН) (0,00916 моль) у СНЗОН (25мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 15 годин, а потім охолоджують до со кімнатної температури, виливають у НоО та екстрагують Е(Ас. Органічний шар відокремлюють, осушають ча (Мо95О,), фільтрують і розчинник випаровують до сухого залишку. Залишок (1,1г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс; 40/60; 15-40мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,Зг Е1 та 0,5г 2 (5095). 2 кристалізують з суміші діетиловий ефір/петролейний ефір.
Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,26г. Е1 кристалізують з пентану. Осад відокремлюють на « фільтрі та висушують. Вихід: 0,19г. Цю фракцію очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: пт») с СНоСІСНЗОнН; 98/2; 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,11 г. Цю фракцію очищають хроматографією на колонці з кромасилом (елюент: СНЗОН/НьО; 70/30). Чисті фракції збирають і з розчинник випаровують. Вихід: 0,09г (995). Цю фракцію кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: О,08г сполуки 419 (8965).
Приклад В5 -І
Го) Синтез : ; о пне (гполека 471 (транез |еполука 431
ЧК» 50 Додають йодметан (0,0045бмоль) при 59С до суміші сполуки (9) (0,0019моль), сполуки (8) (0,0019моль) та со трет-ВЧОК (0,0045бмоль) у ТГФ (ЗОмл) під потоком Мо. Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом ночі, виливають у НО та екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (МаЗО,), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 65/35; 15-40мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,35г сполуки (42) (3090; т.пл. 12523) та 0,35г сполуки (43) (30905; т.пл. 11620). (Ф; Приклад Вб іме) во лі Синтех ців селолуки Чу Страаесз (поляка я
Додають Ман боб (0,01068моль) при 09С під потоком Мо до суміші сполуки (8) та сполуки (9) (0,0089моль). Суміш перемішують протягом 30 хвилин. Додають етилбромацетат (0,01068моль) при 02С. Суміш бо перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години, гідролізують водою та екстрагують ЕІЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (МазО)) фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОдАс 60/40; 15-40мкм). Потрібні фракції (1-4) збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,11г Е1; 0,13г Е2; 0,75г ЕЗ та 0,8г Г4.
ЕЗ кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: сполука (44); т.пл. 15296,
Е4 кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: сполука (45); т.пл. 14796, ло одсововсов
Кк
ВИСгктяз й у
Мне бепілеука о ітрунез (слюлека 71
Бромметилбензол (0,007моль) додають по краплях при 029С під потоком Мо до розчину сполуки (8) та сполуки (9) (0,00б4моль) і Ман 6095 (0,007моль) у ДМФ (40мл). Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години, гідролізують водою та екстрагують Е(Ас. Органічний шар відокремлюють, промивають водою, осушають (Мазо),), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/Е(ОАс 70/30; 15-40мкм). Потрібні фракції (Е1-Р4) збирають і розчинник Випаровують. Вихід: 0,15г Е1, 0,1г Е2, О,бг ЕЗ (23905) та 0,вг Е4.
ЕЗ кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,13г сполуки (46); т.пл. 13790.
Е4 кристалізують з СІРЕ та петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: сполука (47); т.пл. 13090. с
Приклад В7 а) Додають З-хлорпербензойну кислоту (0,088моль) при 092С до розчину сполуки (48) (одержаної згідно з і9) прикладом 82) (0,044моль) у СНЬСІ» (200мл) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 12 годин.
Суміш промивають 1096-ним К»СОз. Органічний шар осушають (Ма5О)), фільтрують та випаровують. Залишок перекристалізовують з (СоН5)2О. Вихід: 8,2г 1-оксиду циклогексил-(З3-метил-б-хінолініл)уметанону (сполука 49) о (6990). в) 4-Метилбензолсульфонілхлорид (0,04З3моль) додають до розчину сполуки (49) (0,028моль) у К»СОз т (400мл) та СНЬСІ» (400мл) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 1 години. Суміш екстрагують
СНоСІ». Органічний шар осушають (М9504), фільтрують та випаровують. Залишок перекристалізовують з (СоНеь)2О. Вихід: 6,64г 6-(циклогексилкарбоніл)-3-метил-2(1Н)-хінолінону (сподука 50) (8590); т.пл. 256,120. со
Приклад ВЗ рч- вл ах Снвтез
Шодосононосої 4 20 Похаі-Яо | (сполужхи І у Поч (слолуна 57 -в с Суміш сполуки (7) (0,0229моль), гідроксиламіну (0,0252моль) та М,М-діетилетанаміну (0,0252моль) в етанолі . (10О0мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом б годин, виливають у воду та а екстрагують СНоСІ». Органічний шар відокремлюють, осушають (М950),), фільтрують і розчинник випаровують.
Залишок кристалізують з СНаУСМ. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Залишок очищають
Ххроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоСІЛ/ЕОАс 80/20; 15-40мкм). Дві фракції збирають -і ірозчинник випаровують. Вихід: 2,8г сполуки (51) (36905; т.пл. 1332) та Зг сполуки (52) (38905; т.пл. 14290). со 7 в) Спенгоя Шев гспсюлука 541 1 їз 70 Пікс «со Додають гідразин (0,4їмоль) при кімнатній температурі до розчину сполуки (7) (0,015бмоль) в етанолі (7/5мл). Суміш перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 1 ночі, виливають у воду та екстрагують СНоСІ». Органічний шар відокремлюють, осушають (М950),), фільтрують і розчинник випаровують.
Залишок очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоОСІг/СНЗУОнН/МНАОН 98/2/0,1).. Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Залишок кристалізують з діетилового ефіру. Осад відокремлюють на (Ф) фільтрі та висушують. Вихід: О,8г сполуки (53) (1590); т.пл. 11090, ко Приклад В9 синтез гепелека За
ТО
Процедура для сполук 400, 401, 402, 403, 404 та 405. Суміш проміжної сполуки 21 (одержаної згідно з А11) бо (0,000269моль), амантадину гідрохлориду (0,000404моль; 1,5екв.),
М'-««етилкарбонімідоїл-М,М-диметил-1,3-пропандіаміну гідрохлориду (0,000404моль; 1,5екв.),
1-гідрокси-1Н-бензотриазолу (0,000404моль; 1,5екв.) та ЕБМ (0,000269моль) у СНЬСІз (2мл) перемішують при кімнатній температурі протягом 12 годин. Розчинник випаровують. Залишок очищають методом ВЕРХ. Фракції продукту збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,063г сполуки 520 (46,3790).
Приклад В10 й «бони
Сини Голоній (еполука 253, це насе їй
Суміш проміжної сполуки 27 (0,002бмоль) та проміжної сполука 26 (0,002бмоль) у ЕЮН (З8Омл) і конц.НьЗзОХ то (19мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 15 години, потім охолоджують до кімнатної температури, виливають у воду з льодом, підлуговують КСО» та екстрагують ЕІЮАс. Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5зО)), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (17,9г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: циклогексан/ЕОАс; 80/20; 15-35мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,85г 1, 1,1г 2 та 11,5г Е3. Е1 ї Е2 кристалізують окремо з петролейного т ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,34г сполуки 233.
Приклад В11
Ситтех Море (сполука 5115 м
Суміш сполуки 22 (одержаної згідно з В4) (0,004моль) у НСЇ (ЗН) (20мл) та ТГФ (20мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 8 годин, виливають на лід, підлуговують МН ОН і екстрагують
СНоСІ». Органічний шар відокремлюють, осушають (М950,), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,27) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНЬСІ./СНЗзОнН/МН.ОН; 93/7/0,5; 15-40мкм). «М
Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,5г Е1 (4195) та О4г 2. Е1 кристалізують з (5) петролейного ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,17г сполуки 511 (1496).
Приклад В12 синтез стссо (січзлука 5143 со н «
Суміш сполуки 524 (одержаної згідно з ВОа) (0,0018моль) та 8596-ного КОН (0,0094моль) у ЕЮН (15мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 24 годин, виливають у Н 20 та екстрагують й
СНоСІ». Органічний шар відокремлюють, осушають (М9504), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок с очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоСіо/циклогексан 80/20; 15-40мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 0,35г 1 (6490) та 0,17г (вихідний матеріал). Е1 кристалізують з ге діетилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: О,3Зг сполуки 514 (60905) (т.пл.: 18525).
Приклад В1З3 «
Стте дого (єпопукя 5151 2 с ч Суміш проміжної сполуки 28 (0,019моль), 2-бензофуранілборонової кислоти (0,028моль), Ра(РРАз)4 -» (0,001моль) та бутилокситолуолу (ВНТ) (невелика кількість) у діоксані (25мл) та Ма»СО»з |2) (25мл) перемішують і кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 8 годин та екстрагують ЕЮАс. Водний шар підлуговують МН.ОН та екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5О,), фільтрують і розчинник -і випаровують. Залишок (3,6г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНЬСІО/СНЗзОН 99/11; со 15-40мкм). Чисті фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 1,8г (3390). Цю фракцію кристалізують з суміші 2-пропанон/діетиловий ефір. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,39г сполуки 515 (7965) 1 (т.пл.: 1342). їз 20 Приклад 814 в" о-ебОю
Стів (сполука 525)
Триетилсилан (0,0012моль) додають повільно при кімнатній температурі до розчину проміжної сполуки 32 (0,004моль) у СЕЗСООН (5мл) та АСОН (1Омл). (Ф) Додають порціями Мавн ; (0,0012моль) під потоком Мо. Суміш перемішують при кімнатній температурі
ГІ протягом 8 годин, виливають на лід, підлуговують КоСО»з та екстрагують СНоСі». Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма95О),), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (1,2г) очищають хроматографію на колонці з во силікагелем (елюент: СНоСіІг/СНЗОН 99/1; 15-40мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід:
О,5г Е1 (43965) та О,4г 2. Е1 розчиняють у ІРОН. Додають НСІ/ЛРГОН (Текв.). Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 0,32г сполуки 526 (т.пл.: 24820).
Приклад В15 бо о сихлеї оре Тсгнуукют 471
Суміш проміжної сполуки 33 (0,082моль) та З-хлор-2-етил-2-бутеналю (0,098моль) у АсОН (200мл) перемішують та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 8 годин. Розчинник випаровують до сухого залишку. Залишок розчиняють у СН Сі» та промивають 1095-ним К»СОз. Органічний шар відокремлюють, осушають (Мао5О,), фільтрують і розчинник випаровують. Залишок (27г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: СНоСІ./ЕЮАс від 95/5 до 92/8; 15-35мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують.
Вихід: 0,7г Е1 та 5,3г Е2. Е1 кристалізують з суміші 2-пропанон/діетгиловий ефір. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: О0,25г сполуки 471 (295) (т.пл.: 14020).
Приклад В16
Сьтся (спелека ЯЧЯХ
ПІ
Додають н-Виї! і (0,0417моль) по краплях при -782С до розчину проміжної сполуки 35 (одержаної згідно з
А17.5) (0,0379моль) у ТГФ (200мл) під потоком Мо. Суміш перемішують протягом 30 хвилин. Додають по краплях 15. розчин 4-бром-М-метокси-М-метилбензолацетаміду (0,0568моль) у ТГФ (100мл) при -7826.
Суміш перемішують, поки температура зростає з -789Сб до 02С, виливають у НО та екстрагують Е(ОАс.
Органічний шар відокремлюють, осушають (Ма5О,). фільтрують і розчинник випаровують до сухого залишку.
Залишок (20,9г) очищають хроматографією на колонці з силікагелем (елюент: толуол/Е(ОАс від 60/40 до 50/50; 15-35мкм). Дві фракції збирають і розчинник випаровують. Вихід: 4г фракції 1 та 4г фракції 2 (2895). Фракцію 2 кристалізують з дієтилового ефіру. Осад відокремлюють на фільтрі та висушують. Вихід: 1г сполуки 528 (т.пл. 19525).
Таблиці 1-8 перелінують сполуки формули (І-А) та (І-В), які були одержані згідно з одним з наведених вище прикладів.
ІювсщяЇ с щ оо й в" в во сипю сю в В зіьіанізи | со
Яся жі «
З С етнл НІ ! - : | І КТ | ю
І Вл ло | вий ; тн Сг | лм ях со пита сяду т лі ге . " | : і '
Га тв: й сп Вр ТТ
Щі шин «
До УНН са | фенілетило оз АЮ - п 70 ЩІ Іти тя " ! С й НЕ з з» 75; вк ї «тил ; но СОУ тарі -І (ее) 1 їз 50
ІЧ е)
Ф) іме) 60 б5 дай КОП в ОС кріль динь; ж Кк ! : ' пннттнд ес тд тт ті нт г г п тт дип ни нн йо. Во о, ел. пф ' чаш З.
Н і чи й й бо Бій СІ, І ел 1 щі ' - . ' | й ; : п А Боня рАШ ЕНН т отттт бог оБІв, КН, зп п. СО колам й : у : ' дети тн т п ни с он зд бали КИ; нтел І. І рот ПЕТ 1 1 . Н ! ' й ' !
І ! ' ше Бен. . рт. ІЙ і б фі ОСІ «ил НО яЖНніНоОСМ. 1 тля
ВКІШЕ СН. ст : І-метилияклопексс ! тп. ув ИВЬ- ОС: кн, ПО, з- трат. ня
І ! І І мілеокемііхкоки ким ; І 1 в --
Газ но осн, У т т. Тілос,тат. МКС ' 1 й й : меіикеяцик ки ско. ! і кокон нижня ших нини нн нини ння нення нини ння нин ня." нення, ння пня, ння , нення нен нин нин 1 а: | ль СЯ: ГУ Й и УЧ ечіствлятивсии 0. тло. НІ МО І ! ' І ' ! ' пахло всі ! ; 14.01. роги и ит. б Б й ОСИ; ом 7 ч- ле, т г. 3 С ' ! ' пи ' й ' ' «СН Лннклогокеня ставав ЗНУ. см. їй нійсноу трек. ' ! . ців огекем пк с
Що ТИБІ С; бл тт З Й І а-гаалигіиклісенСИТт | ПЕКИ що СТАН Ге)
І 72 | вЗь : баси ше чл ши ЩЕ ' і-мілналиктьескеял ТА і.ла. же СТ
ТЕ 00005 сНнеСНИЙЬ оз,
С ВЬ. Є 03000ОШННОНОНІО ол МО,
ГКУ ВЕ О0яетих 00 пикоисьомо тт со о тауредетлр т щит г пили в Яш -8-тяя «І ' . ' т 01111111: а ши ю па ВЕ фінічрілані о, со ра. м ЩО | ' , пиття бу болтів - т . . ' т 1 - о. и, однини іт Кк. Г болта Нише С болаЗЕ с ' ' ' : "
Б; ' . : : ! « 1 ' ' пли помили тин пи и пи п т ИН др ' с, ! ' - ' ! І ' І . ша п Н ' 1 то -- - - (Ш - - « «Ю« - (Я « - - Й - 0 с ! 7, ! хо: сети «Кі й роса ЗХ
Н . , . : : 1 г» пи а а в до ПД
В СМ та 1. СО роли і . ' 415 | : і . : е І І р-он нят. -------- --- -- - - ------- 5-2... -1 СВО СМ ст Ні СС ШЕ й . ' о ' (ее) парта ємо пото М сля і ' . ' Н : ! ос ШИАШІ 11 3 ООЩК ме ях ГП ай бог ще Є 1 т. 7
ОВ В метил етилен от ю . : І 42) ши : ! І ши
ЇЖА Я чл село 0.0, Го їоташЬ І
І ' - т . І І ' ! . ; Е І
І . спі. сш -- 44442104 4-4..1 : 53 Ві МТУ: я НМ м чне М М іт. 18п 7 о ще ' ' ' ке Ї ва Я осплял гло сп Щі Є ренілинмі З бах они 000.20... ант. ' «Кт, Б 00оватнл тло ' Я бот В. ' 1 . . ' во: ' : ' ' в ЩА у о митил я 1000. ЛІКСЩОМИООО00 тал ват
Й ба! "в І мете втил ' п що С І 7 тар І І
Н 1 . ! ' ' ' ' Н 1оо- -- . 4 - б5 пити ! І, Пп. шт рт І | й : пп плен
Нелі - ' ' в Й а; ке
А щИ тт в псачізі ані, : що 00 КІ тро 2. ' іт тіхлолілі но ' пи '
ЕТ -т7.--6?А------ - гав п н зв; Осн: т педн НН я я,
І | " их тіше пе Ат ' 2 тайншти ! й По : ' паст, у ! Би ОС, ; т ор ипонсаник ють динг.таєь і ' ! ! І 11 то іга і співати п пис тт лавсі й р і ОСИ, дет т . пов, : ! І ' лк пи пива ' то! дл ло ' лине та І - 1 т іст ме ікот пис. тати. ЗПС прин ли тя пеелюсиссв лекс ' щ ра р обНЕ ---- й '
ЛІВІ! дев! ! ! І Г лав к 12 і сн, лек НО ло метаюситважтаксвх й й те ' ни или ші - - ' . І пох р 0йСц ОЗ ! їх т шне. тіль ЗЕ : --- точок лют : ост т а охоюліклегекскя ! ще ! ; --
ЕЕ. | Й шт І
ЗЕ ав т І ромик. Не: '
І пзь --- м. каш. ЯСТИ ! І- - - - ї8-ЗВЗ--- «лахевші кла лекои Та ! ' ' АНІ ТЕТ ЕТЧ ЕМ рол я і п т- ги ат нишшннн Тоотранео тя й П- х ОЬА Я меток ти раІвя, ОСП? ля ометокснінклогексни ' п : І ши ЕІ понині п зві пзві т питати
Я і вівітобн. зо . мешке Й пис. аопл. КС й І ' СН, ' заати 1- т С ' . И ' ' щі ! : ! 4. Пт тт
Та пн ' І пес, т па На: ! мил п ! чаилаксяциклицеке их : лопне
І . 4 й 4.4 пло ! 2441. - !
І п УТ Е! ' . '
Гог . Дт шен
ПРОВА мета ЩЕ рот са сч : ' " іл Її б НН- ' Ге) ' . й ------- й гаттшт ТЯОЗ І ' а - тд аЕ і ; що. ал І Й лктікенчиклів нки. Щ Сі ск. рф Нн тання : 5-5 г. І ! Ст "- шо ші пв----- що: тот - нин, І т - - . ян БТ ! (ее)
Й ' ЩО й ! тру тти - « т ши . '
Зо НДО І Кк . и ' р-н Й а «г
ІАЕ ніх ! І тота ля ; о ! зі є і . ; сонерпілацні сті шо ; НІ пі фея І в)
На пет ият ' : еВ при
І І СК: роетя --дй--- ща ами - с п ' | ша! підпр ке сш ! 0 от, пвіерт7 ч- с й Мр; и --БМБ- -- ' н нн ' пл , и» ПТ ги . І у Тл. па ром! пня я ШИ «
Ітат ві ! ' ' І гол С 1 ВЗ НН, І І й - - г, ' ! та і ---1 й й іматві! ' ' | Гу 1 тетдд- (ее) і, вот! ' і | ЛЕТ
І : 7 тил ї. ! . 5 бони ри стій сон : і тот втар рт ви Пат ШИН метожншнк: І шне. тло їз 50 і І І ЛІ ШИ піший клогексні | Й
Я Я й овен чкою : ний ярі ни ня Мовні ек) пи со ' ІРОН ромен : | лиш. х. ' й ! т : : ! пс | " Шк
Що чаш - 5 -- й З 6 5 65:6. й моло '
І | " пат я І ! 5 її ' і з ' ср
Я ТО межу І ! ії пит ще і
Ф! . и чтил бана І !
І Кі бити І ' з ТЕТ очних; 1, ! ГТ ' тплої 76 що ож 7 | і й ' вБ-- ' І ! І
ШІ ТА преп 77777 ! ве І ля бо ; ' . щи І сл І --.- ' І ! ін ві і Оллі : їх, В шт Й спис
Р миль боегах с. ження, 1, . НК мл | ! Я плюхх -т-- и І ! 1 хост 1! -4-- цакліхики ли -----
ЩИ ' І х | нт 11211 й мех, осілі. ТЯ те татка . к й і в шо Есе ; ! ! й тло Є І ши бо дня І п ШИН Й | | тт |! - пи І І 1 ч7.124:5 і
І 1 пив ни ин пи лм то ЕТ ЯК ' 1 І ' жо. Й 0000. 14----- пи "ПпхрНІва. 2100 етіл Я С 1. шт . 1
НИ ! ! ' ' цеси Ме о, оч 1 ва ті Тл ' : : ' 1 : ' 1
АК оче оещло СТО ті Са в
І
710 | ОМ і кН ря КІ ГУТІ 1: ТО ти. тал.
І, І Пен «ІВ: 1935 о 0очичнх сп 0 НО- ХУ дяк тля. ІЙ ! ! І пи пан пи пер (292! четил СН! Но: АТ тоане. тал - 1
Ї її ; ес в- ---- - ---;- - - «- 25 - 2 : : - М 50344 5400-44 ----1-. 194 Гонта Комп л ил "І Н там 1. і ! І . І 7
ЛШ ПОН но и пк | ПЕТ : Со, шлях. І пт талі, С 1 іш пар, о! мн (ОН тоді Я й | І .
І І т 1 : Ше .
Шо іх ія В: ! мг сли ! Пр Гола в с й І 25 . ' ' ' ! ! ! о) тв садка ик арт і ! ; п І
Пт: ВА метил, сіло Ду ен со
І 1 й - : : тая у мин нин па т п ЕТАП ст в З ії 1 й ' . ІС в)
НН По ик с. -4--х-----2Ш(Ц2Ц2ВГБА- "Сі в Що ви ДАТИ ТИ ЛИШ со : І І ' ' аж. . : - зівбягу тек в літ тва
Бо, І нд
Пат оон ОВО т ОЧАХ Є «
Бої : | і ХЕ ди ще По по и в р» припи не) «ЖІ. їн Я я НАТАН ЕВ
Фо рр ч » ' й Й Ї Шо і -Ш-ШВЕ З З 10101001 НД " з ІМ у І ро ІЗ (-Г бла" . ' ! ! щої ! . с ШШЦЩКА ЛАП 4 -І 45 223 Б тт Н т Іо КінинНе!. 1... у ше і ' ото оп і (ее) А ОВ 000 фіджтия: їтз с, о | 7 і | кТ ! ' шШВ2ві 1 00022202 2-53 20 їз 20 ех в с ст Н С Гоа
І Н й і '
Й ' І :
Інн яті чит т т ння 6. -д-н-- 6 Ю«і со та ВІ, с спи" Н КоЯїплрачев го пл.. п : х єм роя т В 1 1 1 7 ІЗ метіожек | нах по гвшии НЯ 7
І хо Тату о ШИ зв ЩО алла НІ дх АХ а ЧК о ' й ' ! | ! аж й рату жепреа; ТТГ шо Стяшиєко НС
І ' і й 60 ' ' ' І ! І н ПІ: каш 1 ! ! і яр за Ай БЛД ія 00 латати ПАТО : ' ! і ' . : осн, во -- 65 - 5 - - -« - ж « «- - - Ж - - ' ( - - - 25 --2-----------
п КИ віллі даці бок ' . і зро м. й
ПІВ, Ко ОО. С тт 51 : . .
Газа БОС яя Ста: птс ни : у с ! ше пул гТТи Палеи п перо ст 1 шнек. лі
СЕяка шт -- ----- 4 - - ---- - - Б 2 д - З Ж 264 лї 4-- 5 Й - Є - - -- - 2-4 й 154 4 вигінї ти пи я їоташми12390 і ! ' че ' і
ГГ. ' І ' І : 151 ца: зегило| шля: шт Щи С. й Стали Та І | . . І ! ' ' ;
І -. . ї і і ная - - 16, Во ояепіл! мих 1 ОВО! С пишне ми
І і ' -
Й " Й І |! ши ШІ 1 м 157 ! БІ ! мер лях ОО, Сг рома ча" '
ВЕ ти
Ше СВО о жетігл І 2! І | Ї шиє: гли ! | | і ! і и ії кі ей ИН -- Я 6 - 5 6 -- 5 :- - -8КшЕ-ЕШВА-А 10/10. 0... 1 239, Ів СІ таня ЩІ Ен: їоселане|- ил:
І І ' і роолєею с руни нини д-р - - Й що . ' 7 що Ва ' «7 : «пл | 13 І тло І ПОТУ МТА ' Ге) . : ' й І ' т1а5'Ї
Я мана стіл ТЕ п СН. али: Є, : ! ' і | необ ' і (2,0) ! !
З0 із 04 ля 00оспє СН ту ха в ! знос ! З й Ка-ил ! «г них . Й 104.04... ---.. о сх. | Пр. І ди з й ши Що ЗИ пк ТО рідні оглві (ее) змо жі : і ! ' ї- пен А п я 2-4 4 4 4-4. 23 ВВ, СТ рости! Я, 7 богласіза ' І | ! Си ' : ' . : ' Й ' Її й !
ВАШ ту «
Олац зи І Шоро спі но | тплх в 7 г 1 ! | ' і о)
Ін яті нят ойН : пннннннааанаппншнннииининяи с ІА ! ва й ГТ -0 «а ПІ | Спи; ліли І ч» 1 ка у бок Бооатажо,
Ї 24б: 14 ' галі І ик М. шої н (СІ І дв 1 і : ! -і зона ші б я У с Її вжив
І ' (Фе) ПД пред о ! ! 24х в: чел сти ГІ | слсстопи ВИ І
Ф ' ; : і ,
Ф8о 00 спелаюю і ан як ліття 2 Й | (Я п ха.пл. 138 й со де-нн--- 0000100 ' 502 п у Меп вн І ' / робспине роті; ' Бор єжя оч вв ам в | четил | ми ЇНИ т воонея
Ф) ші 1 1001 р зи, Лоран я ! ГТ сх ' т | у/ " | 1 І ' І «кятогл отв застою па и бо . І ! І . Ї | І І
Н І | Я катет п ме о. ! -1- . . ше тотот- І ай БІ! ме пило в | 0 тах тво ! І ! ; | | Н ни ! по диня - ! б5
Ге пр Є 00 Фізацілі жо жі | . і
ПУ яні ях р р, | шк Е : | Канн пи: кн
ЩО ; , й 1... . І 0. шт
І та Ї чяетилоЇ кто Ок І У рома І ' | й : ; с -А яиЗиИШЕВКАІ 11111010 -- зу, п чмгізіл.ої тил 11 . СО ! тили 7,
І І
710 І ' І ' .
Й 1 й сн. І косить ат С Ї тпис рі ев 00000111 вузі мі сті НІ т рови ВО ' и : І 19 ' Ї ' І леза ;
Бда|туві яки с пу пт: НН і ! ' ! ! і и ше х І. 21 вяі с стн Н ПАК ЗАЛИ ЯКО | і й шо ; . - і . виття 1. 2-1 . бите нн шт.
ЦеТа на с сл їі Ні гу ПА лис ІШ
ШИ І : гост і - в! ВІЇ чині ет пини нини и Чи ач м газ! ВІ! митні сна 1 НН Дт ! тгл:10-с се ! - ; Її нс: ши 000 пов о 284 в м сти. Ї я |і Кг ПАХ тами 13 ! І '
МЕ ТК ваної НОЇ оре зв ВОМ, спа про ше Тіт азанек гло «
ПИ ! ; і рома шш-------02-03-003--001 0. ою
Ка ЕщИ БИ рр І о інічвіснні С со
І мож І і ' пахбві стою осях Орест, ї- ! ! і ! ' ' ПИТАННЯ Ви гли ом
І- стер - ЛЯ Я 5 (Я . - сс а
ЗБ ОТ о рфрожегкло, ГТК ши І й г сіАХУВІИ ! І : і | Її тил. лов ; « і звв| т роти я, Р 2 ШИ ти. - с Й І ' І ' і і '
І поп но пи и"? 2 ОВІВ очмнИ ро етни І М" осли І
І | і 45, і ' ! -І ро. і : ' аа ві мНнсЯ; ого роНоя С. пут шкі і | босн; І ! ' ' 1 ІВТЕ| ВМО| жетнл с п ЕЗ й ! - ' . ' . 1 І -
І ! гоажнин й т» нини 4. 142-65 1.7. .---4-42.11011
Її | хх | стни с! | С - - со прі і
Знов ср ян ТТ ' І Й НИ Й 29 . Ї і , | . . о ба Вб: СІ лях 00 ши пла
Ще 1 ! де і- - ІІ а Пн ів, пль а ІТИ І Н М. сил. вх С ' 60 І ! , ! І С і
ЩУКИ В ояат: пак 14! що ї Соду я
Пише ' : ' г . ! і ' ! с. ' -- 4 2-И2ШЗШ-4-4.1-1-4--41 00000041... 65 щі юр ПК вніячні лані З мож ше п тло ! ИОртиіяе 5. га . 1 . 7 І хе, ши я пиття НИ ТН ес іт. І ще | | оон зов сот 1 ; : т-6-О-От
Я : .
ТВ | кни я НИ сті; Паро оті ни они . вав с як НО, «І тот це 19 ПИ нн пк п. заєчий ГУТІ ІЗ 1 с | таши чес : | : нн а 154 5ь С СГ» І! С, рол 115: -- Щ--- - ------- 4 ж ж- ж з2 КМ иК-ЕВЗКНКі 44 2
ІІ ВЯ0зпля сти По НІ І та-мій Б й | С те !
І :
ШІ р І
СЕБТО, озетих р ст С С УЯЇ прати
І . . ' несу й Іппее ! се 2511 і ! ша ! . сш. 1 о й кі | чт СТО» н Ой ПИТ на Я ТУ ММ
І | | іє ' . ні 1 стороні
Тк б3ар с | негреі.с и 1. бота Пе . : І : (ге) за р МИ: лина 000СН ят-ео 00000000 ли ВІЖ ; ' ' . с, ! чІ : : с. :
Ж Ва ояетілоЇ. насропіх | І: НИ Є | МИ ІФ)
І і | А ' !
А со в. - с . а - (ее) 1 г»
ІЧ е) іме) 60 65 песо є кує ; ПЕ ровінтцьй ді
І - й ме ! І Ї! :
СУ, СІ врід СН ! зи пев З 1 ' , . , ме МИ пазів ТЯ пелопіл о, В в бота. їй. 1 княжна аа ай я і 293 ль Го . ГІ І с г т гли цк пвшнияої 23.24 -----ЗИИ5БЗ120235- (З: 29414 7 метнло, непронні н тепер... ни І | | | ві 4: І ів и я не ясний Бі ястщлоснемсіьн ОК, 0. тн . : . : . -ін- 1 лю ша 00111111 сЕж Бл І на І? Й таши І, і І ' І ї,
І одн . сн сш ------23- 284
СВУ ВіЬ ро чн, о пил. Є ше ' і !
К000пофрнняннятрнянння воші р-н щі - . ; 20; НЯ 7 мети г «Тит ши Е ШИ її ліл:озто і 20; ' ' ! | що ! і зако ВЯ С! оматнл бо ятло ОН з рони хі
Н Я : і !
ТзОВ омепилтоозтя ОН, Сг ОТ тля ша см
Бі о0очетглл егл 3) І теп
ШО С о
І юю
Із не і вгпанин сил ди Її лами : ; І
І и І і . і Й ; ізо; І мотил і ит 1 Й тт ю ж с о, . | ! СН | їй : МО ення ння нин ния ни Ж нини ниж нижня з нижня нижня и
ПХТ, палити тн 1; й си - ' | І | 7 ' ІФ) ! ї З ння ння ння ння шини ння ши. ж ння нене я нижня. - тт т со си ПД. ОАЄ Ко Е "о жріхнчнісані у ж тм! і | ' М 1305, Б | Го онароі. ОЗ і прита ЗА : | !
Б. шо. 6. В.- - - зб ВГ зетит ІСОЮЮО 2. гл ІС « : І ! ! . 4 ц р. | . ' - са метил! й-люопіс НОЇ в ПИ І тг а с ше ни вн :з» про ві сеокТ яю НО 0 Щі ПОТ т НИ ! ' | ! ' |в ТО осарели са, ти: 10 -і І : | І «ацш вах шк ел ТОН ОСЇ 0 СКС ня: 1 . 1 со ШИ ! і що бля 1 1 шо ; ! і ' ї» 50 зва ер рн тил Тв: ши шк ! і тент . . ' бошроннн шу со МВ сі пос к Ітвамет: Т.пл.: ' | | | тупа й ІА зів ск ТЕ ВД ТЯ ралі ШЕ
І І і І
ГФ) 14 Я бві-прапіло пеігросіл нн Ї сн Щ 7 ПС Ту, тая. - з | | роза о: іх ва верх ев А Фу т лвецаяУт
І | !
Ес 214-120 дні. 60 "315 Я зі-пропій, и НН І СК | НЕЮ доти: й і ! ! ! рома р: вн. С ' Н ! Н ! г, 7. Склл. 1е82с ! ; й ' й пи : і 1. пиши б5
(Ст. прак авіличні сао
ГиЖТон: мес: вел Я дО Нас
Ї . р. : ; Зк
Ї вешщвовт те ТЕ ту Кін--
З; мана /оляс ТІ ШІ по
ТВі ояеня є ео ОХ вин 1 ' ' ч --- пня пня, -- -115| 8 СІ но н Ж з.п. С шшшиш ' . нк 75 яз ШИ Пяттл ЩО собостея: -
ІМ. щі с -ло, НН, тей - І ! ! | І
Бор ! | і ни нннжжяаяаЮШма ПОПОВ СО ДОЛ бз| й Со лю ОО А і | ! ! Де
І : : Ї роко (ж, 11 ПІДЕ пн
І | | ! Ф сажа ВІ 0мепіл пи тА Й
І : пливли в пис ен те: Ми: МИ Кк шо тат с т 1 ї ін о шо Її плине 8-7 7 і ' : 32 ВІ, ЕЕ яти І І 0 тил. в со ' ! і сини ни дн « пе з
Чаглнця З ю (ее)
Ст сНу
Н і - " че
Си м Пром, г" ї хо Філ кра НГУ НТ тяйик, пл. ЗИ « тре ! пз ! І Гаплерадьнм та що 7 пис Пс - т ВЗЬОЇ 700 іперчиюніх 00000000 транс. НЕТТО с 1ЗК С с СІЮ рано о 00000 азсомарфолийо 000000 пис, Я з НК рми 000 Яочорфелаті 0 0опланстал пес ТІ
Ї 125 па Ямопфелілт 00000000 птшие, бля. Ж
Га вв А-морфеліні Та пнсота ЕТО
ЕВ -чех ат дк є со поро 1 вет І 1 ЕЛ вМоОс сире: ЕНН | таль с» шо 1 4. ! . а ' . й- -- -і й | В- зігіл са транк. гл. й ! 42) Ів: Ін Й зіштнл. їі ід, іл. ТВО . літі мисок Ї. 0770 трмкоталтяс рі кп, І | т, бл. 115 Е 251 8 | ва | МНЯСОНЯЄН. 00010000 дю ВК
ГФ) 11: ГУ И ГЕ пп, сля Я т ба КО обновки, пил и ит РН с г: пи вели пев ТТ трштс, та Ж 0 во р сп доки птоз стві : -ОгИ нг шІ трано. тотл. 138 І
МЕ Спфассної 0110 чншал ії 2000 рам В сплесі 00002003 трамеутнл ЯКО ни пиши лили киш лит ж ки бо "п Й п ' Е пла "транс, т ся П4сС ' -дО0-
оСп.ле Пром Кк фіті лині І 00000000. 24004110... 00001010... п НИ І р їх зане.оня. ТО ИС 1 п: нн ниє ее ке я п
І зв Й в І т І Но тт о : тране ШІ
Юа тові. те тнсории.я т АД -щеояю 020 дата а тов: щ знати ни : - ---.. 2: ---: А --! -1 мот мета пі шевол аг. ПНІ СІ т плятв очепіт ба трас тпиу ул
Ів | пу ее. В а пис. гли ІХС ! та 1 ститій ТЕ ша» та 08 шк ни РИ фол. аг трансотал 112 СС :
ЩЕ Ге ! д-т діл баг Сік ! пара зитист го І шик А щ : - Щ З-фіргніл ши Ї п шле. типло ПС І
Коди. . 22.4 де ОО а
ТІ ізка КІ; | ОН (тей |. там З ба інш Ост, ЗО 00 Пауер. р | їз ть Ос, іч. алу ртля 0
ПЕ в шклямм є риерв, М І КО транкотпл.вда Є
Ще ВО -саЗосНИснНі ос І Топ НЕ ЯИ
І барв бсормхев 0 тр тял вс с си: пи я тн ТА еВ ех: чи о бю вс По вали Б ра АЖ піка Я т вай
ІЗ г) 309 пере т: ХНН хо) яіс г | он «І
ВЕ ОА КЛ Ге ШИ ІШік - тра 5щ.-Ш0Ж- 0-02. 2ЗШ------- 4-5 2---- 222522... юю
Ст. же пе, І: х. Мзітаїчігі лачі І 129 Нут | нн я сте со - . ; й |і | | ї-
Ди ня М ! я Га зро | г) лрзнс,топлої у
ОР ви н "и пи підт. а « ! щ |. ! т с 1 пе ерері іл Ві о) ІЙ | ПО: трепе, т.п. БЕ . з» І - . 1 Н я ' | | ! ' нн нн - 193 | в 1 н ПЕЖО Чис. га. 224 | : й ще г -І . '
Ї 4 вні й па 2: ! со 15 | їх | луску" о трпнс. тла З С 5. і 55 | пя, НЯ о шпис.стліло й УК
Й ! : я 4 : І т» ' і ах й ! і (Фе) та ПСО ШК! їз ура. стати ГІ ВИ
І
ЯШВШИШАШВАШЗБШІ 07210101 іш? І-І Й й ги грясолоаєь ер я то
ГФ) 1ея ' г " н І Г4! ' тес, пл, У ой п-тт : ша іме) ав: 0 плани хреачатограєія. : ' ЦІ во ! ; шк | | тиха з мих о | | спекоетизчигилікі 0 К-С ' ! : Гарт б5 -д41-
:Си. ще Пр, І Ж Чілі дані вВ-у нт «Л« ЛЯ сш-- 1 В ше га, Й ді а хм |М-п: 3945 . ! бр І І ' і : ! : ! дн шини -- ВК ОЗЮЗТАЩШЩ- Л.Й 25 9 ( 6 .
В В Рот о вкме|м-пр.і5233 оч : моде / за ар о бро | вюмермонріяані
Ц й ' і Вк Е ші Ге) ст вдалі их І л . ' -3 т -чтІХ . бро
Гай 2333330 РЮМСЇМН ЯТІ.
І | чн . ! : а
ІЙ сю 500-52-52 5-7 шин щ- зав то 07 (ниср етачліант ота, : І ; шо г
І зт в . І 0 Гчисі. ос... 15 С - | то . і ше : (з вт ; кперако б СН, (цес НСТитат ПК -- - - - 522 - - -- - ---- в" ----- 2-2 - ж А - - -- -- - - - --Ч- ---- - Л д4 - - зага В й л-бхтих КОЖ нау КЄТЯ І хасло.. 15 С разові: | н ря 007-770 пешнни с рт о рт Ї с | 47 й
І! , « ' . щ! ше вера 00208600 г) лиш жо м ана аа нат оо й ! Ши буть о ! Й ІС о)
Пил дип со ок пром а ох І шин лові І у баров туту І . ж пу !
А 11171111 паз га 7 р дух ' « і хо дрон не) н а я с р Ару :з» т 4. і й і ' ---- и ПЕТ Ї в зе І о: - 7 нених ' | , ' 45. ня "| й - | Усе (ее) ! | ! кн не ло шин гія пи пат --- ї» і бо со ши ї шт----|--. ' а І - -- ----- 1 пав: з о | - 1 і: | ; ! - Ж Є2 - - 5 2 Ж 6 Є 2 т - - 5 - - -- -« - - | - ---- пня -й- п-
ГФ) їв | т гра м ві ше ! т ше щи - 6 щ6щфИЗ2- 6 (Я(-Я5 Я 5 6 35 3: (62: Щ 5 ( -- х(- (8 ------- ла У о : 1 60 І й ШИ й й і сатани, ! «і : зр
Я Й ти ЗНШНЗТНЬ ШУ ЗШЗШМ НН НН . пит, : І в : й І. ! -д2-
пи КО Фінчнія -----А-- 21 77777777 111.1. б ' п, НГ - І пить ; 5 . хю в А -- ЕС- ши--тяй- - 40400000. |і ! 2-й і ннннннннннишжшяшяшяшяяяаааяаяаяаяаяа а а ЙЮЙйжтц ЬЩАЗЩЦНВОЗТОООЦИТТООООТОООООНННННИ рт т т о Я : . . 8 ' І ю 000001 мі Й о - і щі !
І | : : зр. та я
І : Мк . І ! во шо
ПЕДА лах - Ї , | Ч ! ' ! : Й т ! : та, ' 515 | па | ша : чі І - гас як я др шо Я
І - І Ї шк о НН пет тк ші поп чали пп очи . ! Ар ' Ї Ге
І 2 25401 4107, шш ! шт не си.остох:М, Іо! (итєх; кл: ес | і) садові фе шо тя рі реи-т-- Ж - А - - А 25 (З ( ( (С « ( о со дю 3508 но пи ! і 7 і ще ле ! ' о і І і -- жа а нн со сем Пре ГЕ х плітртінічі до лот
ВЕВ- 1 1 в А нти 07 - - м. : : і ! с І ! Е! І й 000000 АК НСИСУНЯНТЯХ | « . Кл й
І ! І а ! лопло:їае І
При п А ни 401 41; па о сич) і в)
І Ві ' І с | І | ї т . ' 1 -» і р вН- тот ут тат - (юЙ(/тЯ- 2 6|"
БО т, пит тн Й
Ї ; інн с й | ! ' . т а ВІ й а пав 1 со ! й іо ! с ШЕ ' і зі я я о - т | о 42) п и с, - 1 щі І
І: | Й ' р. г. що а збо | ві в а і - . й Й щі ї ' І щи та ни пн
ГФ) ря | ва й Іі я І
ПФ) ше - ярої! 2. . 2: | ная за пі Є) Ї - ; р І Я во | я Ше щі де тах -що ! вило! да нок Ге . ! ри і : Ге! ст, - ' ярий ТЕНТ р: : й
І Ауть | | ! 65 ' і І бен ї-.- 000000 и шА 5-58 -А3-
пса ле ПроКу, Тк Трізачні зазі І ж ви о лови НИ
І | Яр і шШАА-ШАШ 201.0. 0. за ні МО. жтнисть | о Г . 1 ! т рі нн на : пн тран нн о : рр ши нн ук ня | Іо - Я ю | же ш ! І | шк й ' І І й : : ме Гм | кН го - ! ' | - но ІФ . І
І . Я не ші 11100 75 159 В | нн о - . ' Кк. - .
І ше уче і -- І . . . . - и ----ї
У, В | пон а 7 й і дру шо : І - І. щ-о-- нн І- а хз, за а! - й ! що н тр ! ! І "1273 в ть 74 | - 1 кї сч сини неншни | о : | ,. ----1 : пі ів нн сл Го - !
І й питне пи и М
Пед. нини пи сн тт
І І | -ки | (ее) во | ч й нищи Мо ідо по - уві | с що - - ю
І
! тент | |! - шин що шк | со би люю о 000001 х Фітиєнідані 1 М ап. 0085 зи ! ' Я пес дг т пт тм Ї а Що ниж « ді вк ше о с | терне й 1 . | По | ; . ши т и"? | сив 2 ЛА - « - -- - и 5 - ни їй
Гі па | 2 о | 1 - ви ! : їв. й ----- 1 --
З ві нт т. ши в Уо : І сн, . І іоу і й : | ! 1» | ві: ов рот тя - | та І ! . '
Фо по 1, и оно и ! 3235 | Ві В г силі тло ІЧ С ! дв | надо о | че УНН а 7 етпанестллі: 1 ще пай г 5 і Що" й. шк! НЕ: Б
І ' Кк т З ! в 1 ш - ( - - -ЯЖл -- 25КН :-ьр л лл єхттвл є йтп й тД « - с « 2 - - 2 2- - -ой -- за" щ Ї бутон ! їз І Птн; тіло ПС й
І і ! г - 4 -252353 2 Ю2---- В НІ ни нш «аж й па І ий (І Ї Пралеу; гол. 359 й . т ! . І 6Б нон ши ни -- -22--.:-- | І -- - - -- - 2 Х - Ж- ---- но -АА-
Табльця З бро у й
Сл. зе Пт. й й ЇКЯ сПізичиї далі ! іш в ши ти. со ' ' І І
І 7 ві г СС ! тля МІ, шк ро. ' ' зво арт ' ' І '
І І ' Ф .
І 1 щл па їз 1-вгз плшіяко лек І с-нпа. 131 МИ тя 1 8Я | с | о з-метокенниклегексня 0100000 шт зв 15 | Лаетілки пепЯксизсКоної транс, таза. ЗАТ '
Яілиметклетилієнклогексия | 00000 тп НЄ ' пі г Че ілігчетакся |дикліл еженми топл. ВА такої Б | | 0 л-метрланклюгтекей 0000 трав тат ЯК ТТ зб, Б КІ Чаккотожюєсь щи жилІчаКСсН. іс, т. пл. 224 20 '
Га БТ | 7 з-менеєншиклогоюта 0000 транео но Мб я. шо тля во ' с і 21 ! (о) 10 Вас ше тлл, ПС те вла рен 7 пирію ' І с ! пис АЙ ОТО тракти лес «Ї -Д--- : ш--- ів)
І22 ор С тірцІзеС 1 ' (ее) о - с . и? - (ее) 1
ЧК» с ко 60 б5 -4Б-
«С. Про т ши г гп:іцшУЦі лі што | о шо С | тт ла я ГО дні тих ! 125 ші ЗА дич: плувкоегека І там. ваТ
І вла енюсотв Пот
ЗУ о. | Со тло жав шу 120 тя і г й С тах: 391 Ц- слі лчопл. 145 90
І Ср .
І
Се ще КУ пл. 1
І ІК) Е СН; топл.: 2240
МД «ХГ | і г дпа ! акт шо «КТ
І : : пн за 0 на не же І сАІ:т.па дО С Ї сеІ
ШЕСТИ в ро то виш а У СН о ще п сх г (Вголос Злн ЗК : (ее) зо зв Б - 64 « «5 - - теле зт | ВА | о саМИ тіло «г ря п-6- АСУ Тиск тпл 1 о
Ї ' (ее) - - с . а - (ее) 1 г»
ІЧ е) ко бо б5
Гайльце 4 Й сс 7 к що ша Іір-ле Іс ' ЕЕ ЕЕ КЕ. чрічичлії лані Й їз Ві Ел Он ГосНу зрвиштнх с кт | їі и 1 ' ІЗ ОСИ; пикіє--трінгі: т пл. Й ' Б г 11К Ок. зает ТЕ ООСН,У, ник. тах, «ЛА
Ів Н ПОСН;, пнетла вас
А ме ІН! ! ОСЕЇх у трлн, т.тл. лет
Ва | поопіт пи шо гасне пат ВВЕ І твер плопіх Н 10; отранстл. ЗІЗ
У | | сти Н т ЯСНІ чик. 2-2 1
С фс транс. тля. ПВ потен" оси; бе, пл. 1239 ст | Н | Снесоосі, |ОСИ:! опкостля. іЗеЙС ч5 | п штил сени; ГОСИУ| страпкогпл. 17 ав в сти б бевні 1ОСН,)| описі.
Гая в ет бтбшещя З ГОСЯН.) твзнх тло ет
Мо вЕ | мен Гн ЦІ н ПЕ сч ---- о: Б роми Кк лені цпиг,сил вні) Ге) 1лч в шт: | ЯТІ ЕЕ пис, тил. ЗЛІ ХС 153 т сил «сп 1: их, іганс, т.пл, 2159 2401 поддиднння й ВОД . неїЇбБюК етл | н | ул осн, вас тання со | | | | І « нь ол ОН ДУ осп| хом пря ! ! в , І в) пи (ее) сетер Кк г ГЗ КЕ ваннідят | к ! - -------- 4
Івя | па ПІ НО І3 1, ківіс. т.пл. й І 3 | стпло/н ар: всем, аа,
Суть і
Й ші «
Гаав Гке тло, Н ца пс; - : 0 | | при ! - 2.0 --1----.4 0. 4-4... І с 401: БУ стКкл ти я осн, - й п І . Мджттттий І и? т
Япа | 9 тил А ост, - з то -і ях! цмозоен і ум ость й й (ее) | ! що . зо4 | но сти Н й Осн; : . ке | моде ' їх ним МИ 4 -. ча | ра етил Нн си; ОСН» - :
Сл каш ! пи о тех ВОК ору 7 еаТТьтььт. ї і сві шк т, :
Бі гла і щи Ми 2.1
ГФ) «ЩІ: В | спід нік осн, - : во ши озшще
ЖЕ стіл 1 ОсСЕІ - "н й ! 1 по т 7 Тв кт 1 пи т т. ПИШИ лов Щ о) ву| нин Н осЮ| талон
ШЕ а а 4 сн; ОС ТЕ ст) ппти 194 - Оп, -ши б5 -А7-
пр ОТ Крот сріленті дшіз зав| ня | жало | НН нас ке й . 95 12 | Бе | «тло (Л 1 "о Стос; -
Ор
Тапстія ї 70 " пе нин, цон ті
Про В. г Ге Фізичтгі зані я! пе . ЕІ ООЇ мепоксицикассєков сно. ме, іти. 2724 5
ЗВ НО чсетокенцектесовоні | СНО ване. пл. 15 зх в | НІ метаксицикльконл к не, т па. П-172с 17 310 метокенивкаютекеня і цраттс. пл. Та С
Ї І Я ві н г їх ТЕТ. топл. 102 : |. . ' 721 Б НО метнлинкласскснло | КО у Мектрансутих. 143 С
Іа; в Ш С мі тло МС сч гр ' : 1 І 43 | ті п п т : виш со
Й пи ши п || п гу М таоізе ! « пи Мини ни | п Іо)
Таблиця є со
І до Й сих Пр КО! Пиш І 7 сфізінчяї зані « а пт К їч, ри : пе | - с і тт зі | яз от. пкитнжжжаж чат чщжчжчччнжаилилтлтжлєлдилилл лишити ит - "з 174 | пів 0ООСЕГ, | ков плє, тля. 580
І75 і їв ся; ! тпавсо тил. 41 9 ' - 00 ШК іш | ГТ : асн, ; Ця, ил. ЧИС : со | поваш о іт | ву | кл, --к- 5 - Стали ь а сй і со й вх | осв, Зо транс, спл. ТБ УС оо
ПЕ чав ої С пес, того ас . |; оо і же аа . їх пвос ОСИ, З ; "рес, тліл. 134 50 І о ! | : во щ
ШО. одні "ВІ В СН. | топне, 1 пл. ЛЗ ер Й бо АД тв в соби | айс. МНІТЄ !
ОС
-о . ! б5 -АВ-
С.О Гл. ме Й Кк І |- І І. Ії й срізичиїй лині о іт Ї вв Гост, | 7 траветта Я р ЛО 51 | ! о. з вт росте он : писок тес ' і Ж, : І ! Ін, зт вію: ОсЯ, й Й ших, сл. ПОМ : Й її ; о
І зб вж а осн пис, сп ПУ ше УА 75 111 НІ оон; Ля уранкг, іл. ЗУ -ї 17 | 1 Осн; пис. тля, ІЧ УС 51 В | Осн, ож Т транс, спл.гІ3 С ! не н 1 рин ян ння -- -Щннннтнн-оо 214; В ОСся, ов ше. топло ПН СС і йо а с р о213 її нь 11, ллшие ' , ! т ра | о
І . лова осн! щі анек татів «оо | со
І г. Ше ять | 35: оС, прое хх Тк і в
І
Н І ІФ) сп. ІС 0 Фенащціяйнії со 417 КЕН пен, Ф : Пдксоитагис ч- : І 14, тих 4 т лл тт г пс рл 11 з по (тенти тло 13 « н ч19 На СНІ Бо; (ис: гли 2179 - с н ч привида пола и?» аз | 836 Осн, а жо шнег НСС). тапло Ле: шин і як | вісн г 2 сист ТІ - поФош (ос) 12 фіпанеї: гази: ІТК УС - н ; : о й 5 | ван | ОСЕ тпис БИ: в ою со шк сет
ОС - 5 т ; сит тпли 5-0
ПС, ! З Строим), т.пло 129 (Ф, 425 НІ сек; жо чинкі топа р
І ко я ! "аа | вх! я лю 7 таміщес І во | Фо 88 | в осн ре І 7 ашеваай У я | взь 7 осн, ЩО странек ст 19 повен ба 1 -д9-
Ге в: КОС С Ффіваічнішмі рало лю СН, жо Я ше ва
Я 4111 вот си, СОЮ 7
Тайлиця ї «Х,
Сп. я Пр. хе ЕЕ тот «зісчні деп ! / п пня пня 411 ца. тили ес і І
ШИ НЕ. С пове тає:
І
! Д 4ла па ' сг І пов . тає; Но 1 шк 7 Ганта тТ Гой - я я тт 457 Не 5 по ет, тот: ПЧ ' . | | с
ЩІ й й ! «о ад їй ос І Й --- : ю ром Ор. І т Щшя паичикі дз с -- -5 - - - 54 - ' --ш- |, біл и ГЕ І Су пови Ї іа Та
З5 | | - ой « щл тів С тлли ж С у - с гів ПО спот . "з виш я ві ОК І ж таза Є 45. з - ба | В СУ" ж тля сі во І аріїв пф т.пл.: 1 с й ри хо | АТ й йпоФи тплІ:1зтис 52 і : т о 451 | за те оф Я тла:ткас ш І т | су 60 ча: | п йо ' тя ІЯ5 ! г
І
І
65
Сп. кер. ши 1 ТТ айлтльсяві 7 400ошинтн- з3х | Ве йо тили віх :
Гяза | ВЗ ОТ Су шоб шк а г ава | пль С пф тал: ЛЯ У ! ' : 156: НТЬ пове ІАлрсашо: 1 УС : СВЙ н чат вл СИ пФ МП; тоага.: 10 55 | вів Су оби І лита Є т КеТ Б ЖИ 7 ши Я лня - ож у з А кої по | т.пл. І
І " Й зві ві 0 оф | СВ; теплі С і : ; і ШИ 352 Ї ва Ст йпоФфи ' тлл. 153 зв 363 | В3ь гу" щи по | тя 7 сч чаї т і к ДИ пове тал с:і35с : и ---- Я- ж 6 - Я - - - - - 5 и я 2-- бтятли-- чсз | Ві оо тплої3 о з ож | їй - юю -бБт рф вам п. тіло 7 | тровнаи | у
Й : к - |!
ВКА І т---е-- 1
І 1944 « ча Іль лижетилетм т.алпло Ц
Щ оф - ди -. -8-8---4 с ча | В | сг п тплилб с й п ! ї з ца "тою -І 75 В код чо тла. 13 с (ее) та В й п пило ТА с ше ' ат за т.пи: бр
Го ве Й аз Ма (Че ЕК гео 7 ло ла: 1 ч чт А пев | лази 15 к о 415 во прицтетиляєтьл Щ оф І Стали гас то ' ге ши т ШИ ЩІ т СО ТАлати Ба УС во | НІ мо ві й пов Ї сВх тп н вош 5 65
ПИ Пен Я щІ ЕЕ Щ я чзізич я: ІЗ
ЕІ І ІТя о йо 7 Ах глш.: 13 У чщ1 | в го нов лам 115 і ши по -. ові ДИ пов | тплої1 с :
І Е я я тт 70 81 ВІ | вод | по | тах. 1653 СС -щ-з Ів ді" ! пф ГАлілатіс: ТИС с ж ах | В І ох " Є ЕІ я сала «тя, І | и шо -- І зт в Шон пов 7 гл зви т к. нх : ва х пе заши жа : ай" : ав | г НИ поФоцІ сплю чо | В Ше 7 СА тлЛІЇ117С се ! 5
Ї і | о т9і НІ 1 су» поФе тиші -яз на й дО : таши їз с (ее) |. « 445 вх тлл:131 С " ю -АЇ 071 77. 1- (ее)
Сп. Ме|Пу че ги Ї ї. фізчнм лані ! 3о я | па пове (ллртал: 15. - : н . ві | по тіл. 13 « : й ) Кк ' : Що іа і 1 Е тляс а -
Фо Ку Со " Пре лою чик Ї тасі но -Су - ще пи і чи ве боаля.: МИ о (ее) 1 чок) ГГ Взн во тлі й т» г -Щ | дю
ЗО Бо заплои137 0 со СО 502 1 ЩІ | суе тал Зо н | і Ії й о що тя Су ба 0000 тла
Ї еф з я ви Го про ре я Твз УС
І 2 А , га "С бо | Й ! шк
Я па Су пф, ' тля. 14390 ри ШИ ' н : -
Ма | 2. СІ ве І тліти ГЕТЕ 65
ЇСп. непроке: 0 пріо С 7 бат ою таті | у ' 000 з) ть СОТ . пФ - т х к . хіх | з й т от 7 ее пи ол и
Табляця х: реп | 0000 бтяиуо 00 000 бічні дач: :
ЗВ: їх 1 - Я Ї 514 ВІЗ У ЩІ - : ту ще ! би ВІЇ ч- 01000000 рин | ; М рсрр» !
Гн | Ваз 1 пл тил я С
МА сч 3 Віз че . о рос» | о я о нн етан дово со і йо . «
С. Синтез радіоактивно мічених сполук ою
С.1 ІЗНІ-Мічені сполуки с 2 й Н, - ваксазх
Олоро Об аосо ми ттФф кі
Стпгтуєа зад спсгяча ЗАВ «
До обережно відміреної кількості паладію на вугіллі (1095, 0,872мг) додають розчин сполуки 498 (І, й с 0,919мг, 2,4мкмоль) та триетиламін (0,92мкл, б,бмкмоль) у висушеному натрієм тетрагідрофурані (175мкл). ц Реакційну колбу приєднують до відводу системи тритіювання і реакційну суміш обережно дегазують. "» Газоподібний тритій (19,5 Кі при тиску 1017 мбар) одержують з тритиду урану та подають до реакційної суміші, перемішуваної при кімнатній температурі. Через ЗОхв. реакційну суміш заморожують рідким азотом і надлишок газоподібного тритію уловлюють урановою губкою. Розчинник видаляють з реакційної суміші ліофільним -І сушінням. Додають метанол (10Омкл) і ліофілізують для видалення лабільного тритію. Цю процедуру повторюють ще двічі. Залишок розводять у етанолі, фільтрують за допомогою шприц-фільтра СНР Аего з диском
Со 13мм і розводять етанолом до загального об'єму 50,О0мл. Він містить 71 мКі радіоактивності у вигляді 1 ІЗНІ-сполуки 528 (І) з радіохімічною чистотою 6795. Відбирють частину цієї кількості (5,Омл) і ретельно 1» 50 очищають порціями методом препаративної ВЕРХ (|Кготавії КК 100-100, розміри колонки 4,бмм внутр.діам. х
З0Омм)|. УФ-детектування здійснюють на 2б65нм. Елюювання здійснюють ізократично з використанням суміші со вода-метанол-ацетонітрил-дізопропіламін (47:26,5:26,5:0,2; об./об./об./об.) при витраті 2,Омл/хв.
Продуктвмісні фракції об'єднують і концентрують під вакуумом при 302С. Залишок розчиняють в етанолі (5,Омл) і знов концентрують. Цю процедуру повторюють ще двічі. Речовину, що залишилася, зрештою розчиняють в етанолі (20,0мл) та зберігають у такому вигляді. Партія містить | ЗНІ-сполуку 528 (І) із загальною
Ф! радіоактивністю 3,83 мКі з чистотою 29895 та питомою активністю близько 25 Кі/ммоль. р. Фармакологічні приклади о р1. Трансдукція сигналів клонованими рецепторами пацюка тоіш1 у клітинах яєчника китайського хом'ячка (СНО) бо Клітини яєчника китайського хом'ячка (СНО), що експресують рецептор то|ш1, висівають на чорні 96-лункові планшети з попередньо нанесеним покриттям. Наступного дня, ефект сполук за даним винаходом на глутамат-активоване збільшення внутрішньоклітинного Са 27 оцінюють флуоресцентним методом. Клітини обробляють Рішо-3 АМ, планшети інкубують протягом 1 години при кімнатній температурі в темряві, клітини промивають і сполуки за даним винаходом додають до клітин на 20 хвилин. Після закінчення цього періоду бо інкубування, глутамат-індуковане зростання Са 2" реєструють для кожної лунки як функцію часу за допомогою флуоресцентного пристрою для зчитування планшетів (РГІРК, МоїІесшіаг ЮОемісев Іпс.). Реєструють відносні одиниці флюоресценції (КЕРІ) і будують графіки усереднених даних для чотирьох паралельних лунок. Криві концентрація-відповідь будують на основі даних пікової флюоресценції (максимальний сигнал у проміжок часу від 1 до 90 секунди) для кожної концентрації дослідної сподуки. Значення ріС 5о є негативними логарифмами (09) концентрації дослідної сполуки, яка приводить до 50905 інгібування глутамат-індукованого зростання внутрішньоклітинного Са?",
Сполуки за даним винаходом мають величину ріСьо щонайменше 5. Сполуки, включені в Таблиці 1-8, мають значення ріСьо щонайменше 6. 70 Окрема група сполук мала значення РіС»о від 7 до 8. Це стосується сполук, вказаних у Таблиці 9.
Таб.шзця З ар я5 ОВ 220 ТЕ т 793 зе 15 19 1716
ШО аж | тва
Камо 74 ро тв 1: 735 б А 7.0 У т.ка І 1735 ше: по | те спо ріст. РІС с ме | та ЧА | 757 ше та 125.11 с 413 свя 2? ТІ
Б яз РУТ УДП ом 752 зр « аа | ее 161 749 І отой ї аю Стютдю то ю ши тла 314. тА; Іа тв (ее) зе рн | вл - варт тор отяа 9 яке | чо тах тон | 725 тиз | т | 74 ій « 70 тя зоО| лі вия 8 с т. 303 тА ;» яю. зв | т зоб їх | тів 1 721- з пгт вся з рт со ЕІ ть Сай
Па с тай 8 й ля то пера вла 20 лва мі 17 фа | ТИ о ча Тл1 і 315 і 7.35 тя та іа 1734 132 | 717
ЧІ 71 | ет) т. яю роми бай ти 1 ле
Ф) іме) 60 б5 -Б4-
Си. ж РІС сп. | ІС баг чо 17: зве 1 т ся вся 9 лат ог мі)" бат і лек | 73 аю я Ге тов ЕТО 7 м дал тт
І! М ії чо 7.06 Здай за т 2 5 73 я зай | 705
Окрема група сполук мала значення ріС5о щонайменше 8. Це стосується сполук, вказаних у Таблиці 10.
Гелиця 0: а з Кт бодеот
Стше) з т ШЕ
Зпдний не сілісу се 174 що о Кл г) г отит : шошева . текс --- 5'--ИАЯ 8. - « - -- - - - --- - 2 - - - - 4- - -З -- -..:..--..ї..ЙК. с
ТТ : ЖК ' С А | «
А ю рт АЙ дя Щі й Ж (ее) з5 УДО м
Гсуяс
ПИ ниви ПН що одева їх й й шЗ . пс с вВ-- -. що
І Ім а кл
ГІ и |! - ще ще ик ! ш- ча. пн КЗ - со Со те пн І ос Че - їх 50 Я ге В.125 (Че) ' зви а І ' ІН .
ШЕ Й и-34
НИ ня Н | зай Їж | і
І
Ф) ПО І ко по 8 ТЕ
І по во що обов тя : сенс) б5 п Й ЕІ ту тоди Зб їонеї чкх ЩО 27
Шодова ' рт ЩО ни чин І в. 1 бло ад . 452. с . каз п З 14 | п Жах т те пБодкоі шк) 423 ап щІях се з ВОЮ і 115 с Кл
Шодова й (писі І і Е -. « а 8135
І І в)
А вича т--о х (ее) і «шк у підрахлурид 1121) - зол | з 17 ' Со т ого «
Се) І І оч я тент н- й сей и"? т- - -- - -- -Ї. -
ТОВ ап ЯН І сш Шк в Шедово / - со ІШегї р е их
Ф | торі їз 50 Ї - ев
Ї (пиксі . ! й (Фе) -еВвк-З5- А й кош-і-- Ге ;
Й ло ля я боча о су шо
Іо) | чих Фа ззпалсї і І во г. - - -- ж ХЄ« -2х3 1 566.
ЕТ . 1 І ЩІ І ще
СО ШИ б5 -58в-
3Ух 8023
С
; т ' 1351 С КІ Ї
С
Го ше -, - й ця р2г. Експерименти з іп міїго зв'язування ІНІ-радіомічених сполук за винаходом
Як ІЗНІ-радіомічену сполуку використовують сполуку 528, тут та надалі позначувану як |ЗНІСполука А, яка є 75 тритій-міченим еквівалентом сполуки 432.
Далі будуть описані дослідження, що ілюструють використання радіомічених сполук за винаходом.
Матеріали
Всі реагенти для клітинних культур були одержані від фірми Іпмйгодеп (Сагізрад, О5А). Глутамат був одержаний від фірми Аїагісп Спетіса! Сотрапу (Мім'айкее, УМІ); ("НІквісквалат (29 Кі/ммоль), ("Ніко 48-8587 (53
Кі/ммоль), міо-ІЗНІ-інозит (22 Кі/ммоль) та Гб5|СтТРУуЗ (1030 Кі/ммоль) були одержані від фірми Атегепат (Раївіеу, ОК). |ЗНІМК-801 (22,5 Кі/ммоль) та | НІСОРЗО653 -(20-50 Кіииммоль) були одержані від фірми МЕМ (7амепіет, Веїдіит). Гуанозиндифосфат (СОР) був одержаний від фірми Воепгіпдег Мапнеїт (Вазеї, Зу/йгепапа), а гліцин -від фірми Віокай (СА, ОА). |ЗНІІ 689560 (10-30 Кі/ммоль), (НІ У341495 (34,61 Кі/ммоль), (НІМРЕР сч ря (50,2 Кі//ммоль), (5)-4СЗНРО, (15,3К)-АСРО, (5)-3,5-ОНРО, (5)-4СРО, АІСА, МСРО, МРЕР, СРСОСОБЕКЇ, І-5ОР та
ІЇ-квісквалева кислота були придбані у фірми Тосгіз Сооквоп (Еззех, ОК). ВАУ 36-7620, МР 2390 та фенциклідин (о) були синтезовані у власній лабораторії. РІшо-3-АМ та плюронова кислота були одержані від фірми Моїіесшаг
Ргобез (І еідеп, Тпе МеїНегіапа3в).
Пробенецид, стрихнін, О-серин та Тритон Х-100 були придбані у фірми Зідта-Аїагісп (Зіеіппеїт, Септапу). со 20 Всі інші реагенти були одержані від фірми Мегск (Оагтвзіаді, Септапу).
Трансфекування та культивування клітин «І
Клітини 1 9295А, які стабільно експресують рецептор тоішт1а людини, були одержані як описано І амгеузеп еї ою ам, Мої. РНагтасої. 61:1244-1254, 2002, і культивувалися на середовищі СіІшатах-І з добавкою 1095 термоінактивованої діалізованої сироватки плоду корови, 0,1мг/мл стрептоміцинсульфату та 100 одиниць/мл 09 пеніциліну. Клітини СНО-аніг, які стабільно експресують рецептори тота, -2, -3, -4, -5 та -6 пацюка, були їм- дарунком 5.МакКкапізпі (Токуо Опімегейу, Уарап) і вирощувалися на середовищі ОМЕМ з Сішатах-! з добавкою 1095 термоінактивованої діалізованої сироватки плоду корови, 0,4мММ І -проліну, О,2мг/мл стрептоміцинсульфату та 200 одиниць/мл пеніциліну. Клітини утримували в атмосфері 372С та 595 СО».
Внутрішньоклітиннна Са?"-відповідь у клітинах людини та пацюка, що експресують рецептор тома, та у «
Клітинах пацюка, що експресують рецептор то/Ш5 - с Внутрішньоклітинні рівні іону кальцію ((Са?"|) у клітинах людини І 9295А, що експресують рецептор тома, и вимірюють за допомогою флюорометричного пристрою зчитування планшетів (ЕГІРК, Моїесшаг ЮОемісев, СА, ,» БА), як описано Іі амгеузеп еї аі., МоЇ. Рпагтасої. 61:1244-1254, 2002. Таку ж саме процедуру використовують для клітин СНО-анпіт", що експресують рецептор тота пацюка. Для рецептора то|Ш5, клітини висівають по 30000 клітин/лунку за 2 дня до проведення експерименту. - ІР відповідь у клітинах СНО-ант, що експресують рецептор тота пацюка
Го) Вимірюють накопичення ІР, як описано і амгеузеп еї аі)., Мої. Рпаптасої. 61:1244-1254, 2002. Стисло, клітини висівають по 30000 клітин/лунку на 24-лункові планшети і мітять 2,5мкКі/мл міо-| ЗНІінозиту протягом і-й ночі. В день проведення експерименту, клітини промивають та інкубують протягом 1Охв. з 10ММ ГіСІ. Після ЗОхв. т» 50 інкубування зі зростаючими концентраціями | ЗНІСполуки А, додають 1Н НСС, і планшети утримують при 42С. «со Перед проведенням іонообмінної хроматографії додають КОН/фосфатний розчин та розчин, що містить ЗОММ
Ма2»В407-10Н20 і ЗмМ ЕОТА.
Приготування мембран клітин СНО-ані, що експресують рецептори тоішіа, -2. -3. -4, -5 та -6 пацюка
Клітини на стадії злиття промивають охолодженим льодом фосфатно-сольовим буфером і зберігають при -202С7 до одержання мембран. Після відтаювання, клітини суспендують у 50ММ Трис-НСЇ, рН 7,4, і збирають
Ф, центрифугуванням при 23500х9 протягом ТОхв. при температурі 4 С. Клітини лізують у 10мММ гіпотонічному ко Трис-НСЇ, рН 7,4. Після повторного центрифугування при З0000хд протягом 2Охв. при 4 С, осад гомогенізують за допомогою гомогенізатора Ойга Типах у 50мМ Трис-НСІЇ, рН 7,4. Концентрації протеїну вимірюють за бо методикою визначення протеїну Віо-Кай з використанням як стандарту бичачого сироваткового альбуміну.
Зв'язування Г58|СТРУЗ з мембранами клітин СНО-аніт, що експресують рецептори тоі|ц2, -3, -4 та -6 пацюка
Мембрани відтаюють на льоді та розводять у 11ММ НЕРЕб5-кислоті, 10ММ НЕРЕФ5-солі, рН 7,4, що містить 100мММ масі, ЗмМ Масі», ЗмкМ СО та 1 мкг/мл сапоніну. Суміші для аналізу, що містять 1їОмкг мембранного протеїну, попередньо інкубують зі сполуками чи буфером протягом бхв. при 372. Потім додають глутамат і бо дослідні суміші далі інкубують протягом ЗОхв. при 37 С. Додають 58|стуЗ до кінцевої концентрації ОїнМ протягом ще ЗОхв. при 372С. Реакції зупиняють швидкою фільтрацією крізь фільтрувальні планшети ОпійКетг-96
СР/В (РаскКага, Мегідеп, СТ) з використанням 9б-лункового харвестера РаскКага їМептаїйе. Фільтри промивають 2 рази охолодженим льодом буфером ї0мМ МанНоРО/1ОмММ МаоНРО,, рН 7,4. Зв'язану на фільтрі радіоактивність підраховують за допомогою сцинтиляційно-люмінесцентного лічильника для мікропланшетів фірми Раскага.
Зв'язування радіолігандів з рецепторами тоіІшШа пацюка мембран СНО-анітг-
Зв'язування (НІСполуки А. Після відтаювання, мембрани гомогенізують з використанням гомогенізатора Ліга
Титах та суспендують у охолодженому льодом буфері для зв'язування, який містить ХОММ Трис-НСЇІ (рн 7,4), 70 1,2ММ Маосі», 2мММ Сасі», якщо не вказано інше. Експерименти з насичення лігандом проводять при уявній рівновазі зв'язування (ЗОхв. інкубування) з 20мкг мембранного протеїну та 10 концентраціями (01, 0,2, 0,3, 0,4, 0,5, 1, 2, 2,5, 5 та 1ОнНМ) радіоліганду. Неспецифічне зв'язування оцінюють у присутності їмкМ сполуки 135. Інкубування зупиняють швидкою фільтрацією з відсмоктуванням крізь скловолоконні фільтри ОРБ/С з використанням ручної 40-лункової системи фільтрації. Для вимірів кінетики асоціації, мембрани інкубують при доб, 259С чи 372С у присутності 2,58М ІНіСполуки А протягом 2, 5, 10, 15, 20, 30, 45, 60, 90 чи 120хв., а потім реакцію зупиняють швидкою фільтрацією з використанням ручного 40-лункового пристрою для фільтрації.
Кінетику дисоціації вимірюють шляхом додавання, в різні моменти часу перед фільтрацією, їмкМ сполуки 135 до мембран, попередньо інкубованих протягом ЗОхв. при 42С чи 252С у присутності 2,5НМ |ЗНІСполуки А. Фільтри переносять до сцинтиляційних флаконів і, після додавання ШКта-соїдй МУ, зібрану на фільтрах радіоактивність підраховують за допомогою сцинтиляційного лічильника Раскага. Для експериментів з інгібування, дослідні суміші інкубують протягом ЗОхв. при 49 в об'ємі О,5мл, що містить 10-20мкг мембранного протеїну, відповідні концентрації дослідних сполук та 2,5нМ (НІСполуки А. Неспецифічне зв'язування визначають, як описано вище.
Фільтрацію здійснюють з використанням фільтрувальних планшетів ОпійнНег-96 СР/С та 96-лункового харвестера
Раскага ЯШегптайїе. Після додавання тісгозсіпіО, радіоактивність на фільтрах підраховують за допомогою с 29 сцинтиляційно-люмінесценцентного лічильника для мікропланшетів фірми РаскКага. Ге)
Зв'язування |ЗНІквісквалату. Розморожені мембрани гомогенізують та суспендують в охолодженому льодом буфері для зв'язування. Для експериментів з насичення, ЗОмкг мембранного протеїну інкубують протягом год. при 252С з 10 концентраціями (1, 2, 5, 10, 20, 40, 60, 90, 120 та 150нМ) І|ЗНІквісквалату. Неспецифічне зв'язування со зо визначають у присутності 1мММ І -глутамату. Зв'язаний та вільний радіоліганд розділяють швидкою фільтрацією крізь скловолоконні фільтри СБ/С з використанням 40-лункового пристрою для ручної фільтрації. Для « експериментів з інгібування ЗОмкг мембранного протеїну інкубують протягом год. при 252 в об'ємі О,бмл, що ю містить відповідні концентрації дослідних сполук та кінцеву концентрацію ТОнМ (ЗН)Іквісквалату. Фільтрацію здійснюють з використанням фільтрувальних планшетів Опійнег-9б СР/С та харвестера Раскага Пегтаге. со
Радіоактивність, затриману на фільтрах, підраховують, як описано вище. -
Зв'язування радіолігандів з мембранами клітин СНО-анітг", що експресують рецептори тоіц2, -3, -4, -5 та -6 пацюка
Після відтаювання, мембрани гомогенізують з використанням гомогенізатора га Тигах і суспендують у « охолодженому льодом буфері для зв'язування, який містить 50ММ Трис-НСЇ (рН 74), 1,2мМ МасІ 5, 2мМ Сасі».
Для зв'язування |НІСполуки А використовують від 20 до 160мкг мембранного протеїну та кінцеву концентрацію З с 20нмМ ІЗНіСполуки А. Як вказано у розділі результатів, для визначення неспецифічного зв'язування "» використовувалися різні холості проби. Час та температура інкубування, а також фільтрації, були такими саме, " як вказано для дослідів з рецепторами тоіІца пацюка на мембранах СНО-аніг . Експресію рецепторів тоіч2, 15 -3, -5 та тОІшб підтверджують шляхом специфічного зв'язування | ЗН)І 341495 (тОш2, -3 та -6) чи (-НІМРЕР -1 (то!ц5). Для зв'язування | ЗНІІУ341495 використовують 1НМ (точ та тО!и3) чи 1ОнМ |ЗНІ 341495 (тоб).
Неспецифічне зв'язування вимірюють з використанням 1мМ глутамату. Дослідні суміші інкубують протягом ЗОохв. бо (тоїш2 та тоїШЗ3) чи бОхв. (тоб) при 42. Інкубування зупиняють фільтрацією крізь скловолоконні фільтри с СР/В (М/пайтап, Епдіапа) з використанням 40-лункового пристрою для ручної фільтрації. Для виявлення неспецифічного зв'язування рецепторами тоі5 пацюка на мембранах СНО-анпт 7, використовують 1ОнМ ть ІЇНІМРЕР та 10мкМ МРЕР. Інкубування здійснюють при 42С протягом ЗОхв. Зв'язані та вільні радіоліганди і42) розділяють на скловолоконних фільтрах СГБ/С (У/паїтап, Епдіапа) з використанням 40-лункового пристрою для фільтрації.
Зв'язування І|ЗНІСполуки А з мембранами мозку пацюка 29 Приготування тканини. Самців пацюків М/івіаг (7200г) умертвляють декапітацією. Мозки швидко видаляють і
ГФ! негайно вирізають кору, гіпокамп, смугасте тіло та мозочок. Свіжу тканину гомогенізують за допомогою ШКга
Титах у 20 об'ємах 50мММ Трис-НСІ, рН 7,4, і тканину центрифугують при 23500х9 протягом 1Охв. Після о гомогенізації з використанням гомогенізатора ОШАЇГ,, мембрани двічі промивають центрифугуванням при 23500ха протягом 1Охв. Кінцевий осад суспендують у 10 об'ємах 50мМ Трис-НСЇ, рН 7,4, та заморожують при -8020. 60 Аналіз зв'язування іп міо. Після відтаювання, мембрани з кори, мозочка, смугастого тіла та гіпокампа знов гомогенізують за допомогою ЮШАЇ. та суспендують у охолодженому льодом буфер для зв'язування, який містить 50ММ Трис-НСІ, 1,2мМ Масі», 2мММ Сасі», рН 7,4. Аналіз зв'язування проводять у загальному об'ємі
О,бБмл, що містить 2,5нМ ІЗНіІСполуки А та аліквоту мембран, що відповідає 4Омкг мембран мозочка, бОмкг мембран гіпокампа, 8Омкг мембран смугастого тіла чи 150мкг мембран кори. Специфічне зв'язування 62 обчислюють як різницю між загальним зв'язуванням та зв'язуванням, виміряним у присутності 1мкМ сполуки 135.
Після інкубування протягом ЗОхв. при 4 об, мічені мембрани промивають та збирають швидкою вакуум-фільтрацією крізь скловолоконні фільтри М/пайтап СР/С з використанням 40-лункового пристрою для фільтрації і затриману на фільтрах радіоактивність підраховують, як описано вище.
Зв'язування (ЗНІКо 48-8587, І"НІІ 689560, |("НІССРЗО653 та |Н|МК-801 з мембранами мозку пацюків
Приготування тканини. Самців пацюків М/івіаг (7200г) умертвляють декапітацією. Мозки швидко видаляють і вирізають передній мозок. Тканину гомогенізують за допомогою ШКга Тиггах у 20 об'ємах охолодженої льодом
НоО та центрифугують при 48000хд9 протягом 2Охв. Після гомогенізація з використанням гомогенізатора ООАЇ, мембрани промивають центрифугуванням при 48000 худ протягом 1Охв. Осад потім суспендують у 20 об'ємах 70 5О0мММ Трис-НСІЇ, рН 7,4, що містить 0,0495 Тритону Х-100, і знов центрифугують при 48000х9 протягом 20 хв.
Кінцевий осад заморожують при -802С.
Аналіз зв'язування іп міго. В день проведення експеримента, осад відтаюють, промивають та знов гомогенізують з використанням СШАЇ. в охолодженому льодом 50ММ Трис-ацетаті, рН 7,4. Умови аналізу для різних радіолігандів були такими. Кінцева концентрація мембран при аналізі складала 20мг/мл (вага у вологому 75 стані) для |ІЗНІКо 48-8587 та |НІІ 689560 і 10мг/мл (вага у вологому стані) для | ЗНІСОРЗ39653 та ІЗНІМК-801.
Використовувалися концентрації радіолігандів 2НМ |ЗНІКо 48-8587, 2нМ І"НІІ.689560, 2нМ (-НІСОРЗО653 та ЗНМ
ЗНІМК-801. Інкубування здійснювали у присутності ТММ К5СМ для зв'язування |ЗНІКо 48-8587, 100мкМ стрихніну для |"НІ).689560 та 1мкМ гліцину я їмкМ глутамату - для |"НІМК-801. Неспецифічне зв'язування визначають у присутності 1ММ глутамату для зв'язування | ЗНІКо 48-8587 та |("НІСОРЗ9653. Для визначення неспецифічного зв'язування | НІ 689560 та |ЗНІМК-801 використовують 100мкМ О-серину чи 10мкМ фенциклідину, відповідно.
Проби інкубують протягом год. при 372С, 2год. при 42С, ЗОхв. при 252С та 1год. при 42С для зв'язування |ЗНІКо 48-8587, |"НІ'689560, ІЗНІССОРЗО653 і |ЗНІМК-801, відповідно. Після інкубування, зв'язаний та вільний радіоліганд розділяють з використанням 40-лункового пристрою для фільтрації. Затриману на фільтрах се радіоактивність підраховують, як описано вище. Зв'язування | ЗНІСполуки А та авторадіографія зрізів мозку о пацюка Приготування тканини. Самців пацюків МУУівіаг (200г) умертвляють декапітацією. Мозки негайно видаляють з черепа і швидко заморожують у 2-метилбутані, охолоджуваному сухим льодом (-402С). Мозки потім зберігають при -702С до виготовлення зрізів. Вирізають сагітальні зрізи товщиною двадцять мікрометрів з використанням кріостатного мікротома І еіса СЗО5О (І еіса Місгозувіетв, УУеїлаг, Септапу) та фіксують шляхом со дасткового відтаювання на предметних стеклах ЗирегЕгові Різ (Мепліе-діазег, Септапу). Зрізи потім зберігають «ф при -7092С; до використання.
Авторадіографія рецепторів. Зрізи розморожують та висушують під потоком холодного повітря і попередньо о інкубують (Зхбхв.) у 5БОММ Трис-НСІ, 12мМ Масі», 2мММ Сасі, 0,195 В5А, рН 7,4, при кімнатній температурі с
Потім зрізи інкубують протягом бОхв. при кімнатній температурі у буфері, який містить 50ОММ Трис-НСЇІ, 1,22мММ
Масі», 2мМ Сас, 0,195 ВЗА (рН 7,4) та 1,5нМ |ЗНІСполуки А. Неспецифічне зв'язування визначають додаванням - 1мМкМ сполуки 135 у буфері для інкубування. Після інкубування, надлишок радіоліганду змивають (Зх5охв.) у охолодженому льодом буфері, який містить 5Х0ОММ Трис-НСІ, 1,2мММ Масі» та 2мМ Сасі», з наступним швидким зануренням до холодної дистильованої води. Зрізи висушують під потоком холодного повітря, а потім « 70 експонують з І-НІнурепіїт (Атегзпат, ОК) протягом б тижнів при кімнатній температурі. Плівки проявляють 2 с вручну у пристрої Кодак 019 та фіксують за допомогою Кодак Кеааутаїіс. Деякі зрізи експонують з пластиною для візуалізації Еціії Ітадіпуд Ріаїе протягом 2 днів при кімнатній температурі та сканують з використанням з фосфовізора (рпозрпоітадег) Еціїх Вазз 2000.
Аналіз та статистична обробка даних
Аналіз даних здійснюють з використанням комп'ютерної програми сгарпРаай Ргізт (СгарпРаа Ргізт Зоїмаге, -І Іпс., Зап Оіедо, СА). Експерименти з насичення зв'язування аналізують з використанням методів нелінійного регресійного аналізу. Криві інгібування апроксимують з використанням методів нелінійного регресійного аналізу бо з використанням рівняння одноцентрової конкуренції: МУ - Нижня точка т ((Верхня точка - Нижня точка)/1 Ж с 10х1овіс5о), Значення К; обчислюють з використанням рівняння Ченга-Прусофа: К, - ІСво / (1 - (С1/ Ко)), де С 50р позначає концентрацію радіоліганду і Ко - константу дисоціації радіоліганду |(Спепд апа Ргизоїї, Віоспет. е РІагтасої. 22, 3099-3108, 1973). Експериментально знайдені швидкості зв'язування (К сь) та дисоціації (Кок) (Че розраховують по кривих асоціації-дисоціації з використанням рівнянь однофазової експоненціальної асоціації та розпаду у програмі Ргізт, відповідно. Величину Кор, обчислюють шляхом віднімання К ої з Коь та ділення на концентрацію радіоліганду. Для статистичної оцінки даних зв'язування використовують двобічний критерій Сльюдента СК 7 р«е0,05, и р«0,01 і и р«0,001. Після 2-бічного дисперсійного аналізу використовують (критерій о Даннетта (з використанням як факторів концентрації сполуки та експерименту) для аналізу даних експериментів
ІР. ко Результати
Селективність та характер антагонізму сполуки А по відношенню до рецептора тоіш1. В клітинах СНО-аніг, 60 які експресують рецептори тота пацюка, сполука А інгібує глутамат-індуковане збільшення |Са 27, з величиною ІСьо, що дорівнює 21,6--5,0НМ (п - 4; Фігура 1А), і, по-видимому, є приблизно у 8 разів сильнішою, ніж нещодавно розроблений специфічний антагоніст рецептора то! ВАМ 36-7620 (ІСво - 161-38НМ, п - 3) та у 500 разів сильнішою, ніж СРСОСОЕЇ (ІСво 7 10,3--0,8мкМ, п - 3), які були досліджені цим самим методом.
Для рецептора тоіш1 людини, сполука А має значення ІС 59, що дорівнює 10,4-4,7нНМ (п - 3). Сполука А не бо інгібує глутамат-індуковану передану сигналів Са?" рецепторами тоІШ5 пацюка, що експресуються у клітинах
СНнОо-анпт, при проведенні дослідів до концентрації 1ОмкМ. Значення ІС 5о Для інгібування глутамат (ЗОмкм)-індукованої активації Гв|СстРУуЗ перевищували ЗОмкМ на рекомбінантних рецепторах тоіц2, -3, -4 чи -6 пацюка. В аналізах І5|СтТРУВ, сполука А не виявляла агоністичної активності по відношенню до жодного з 9 рецепторів ти до концентрації ЗОмкМ. Крім того, було досліджено, чи може сполука А діяти як позитивний алостеричний модулятор на один з цих типів рецепторів ті. Для цього, ми одержали криві концентрація глутамату-відповідь шляхом додавання глутамату самого чи разом з 10мкМ сполуки А. Аналізи | з55|СТРУЗ на рекомбінантних рецепторах тоіц2, -3, -4 чи -6 пацюка показали, що величини ЕСво для глутамату не змінювалися, і що значення Е пах глутамату не зростали при додаванні сполуки А. Значення ЕС во та Е пах то глутамат-індукованої внутрішньоклітинної Са?"-мобілізації також не змінюються у клітинах, що експресують рецептор тОіш5 пацюка, коли сподуку А додають разом з глутаматом (дані не показані). Усі разом ці дані виключають агоністичну, антагоністичну чи позитивну алостеричну дію на рецептори то/ш2, -3, -4, -5 та -6.
Дослідження зв'язування радіоліганду переднім мозком з використанням | ЗНІКо-488587, |ЗНІІ 689560,
І"НІСОРЗО653 та |"НІМК-801 показали, що сполука А не зв'язується з рецептором АМР А, і так само не зв'язується з гліцином, глутаматом чи ділянкою канальної пори рецептора ММОА (при дослідах до концентрації 10мкМ), відповідно. Для аналізу того, як сполука А інгібує глутаматову активацію рецептора тоі/шта, порівнювали мобілізацію Са?" у відповідь на глутамат у присутності та без сполуки А (Фігура 1В).
Присутність сполуки А не лише спричинює зсув вправо кривої концентрація-відповідь глутамату, але також приводить до різкого зменшення максимальної відповіді, викликуваної агоністом, показуючи, що антагонізм сполуки А є неконкурентним. Повне інгібування рецептор тоіІиТа-медійованої передачі сигналів спостерігалося у присутності ТО0ОНМ - їмкМ сполуки А. Для визначення, чи може сполука А діяти як зворотний агоніст, ми виміряли базове накопичення ІР у клітинах СНО-айіт", що містять рецептори тота пацюка, у присутності сполуки А.
Фігура 1С показує, що спостерігається чітке зменшення базового продукування ІР зі зростанням концентрації се сполуки А. Це зниження було статистично знанущим (р 0,05) при видаленні від їмкМ сполуки А, при якій о базове накопичення ІР зменшувалося на 24 4495. Максимальне зменшення на 33 3905 спостерігалося при використанні 100мкМ сполуки А. Ці дані показують, що сполука А справді може діяти як зворотний агоніст по відношенню до рецептора тота.
Визначення характеристик зв'язування | ЗНІСполуки А з рецепторами тота пацюка мембран СНО-ані. со
Специфічне зв'язування 2,5НМ | ЗНІСполуки А при 42С з рецепторами тота пацюка мембран СНО-айт було «Ж пропорційним кількості мембранного протеїну і зростало лінійно при використанні в аналізі від 10 до 5Омкг мембранного протеїну (Фігура 2). Неспецифічне зв'язування визначали з використанням їмкМ сподуки 135 як й інгібітора, причому сполука 135 була ідентифікована як специфічний антагоніст рецептора тоіШ1 з активністю (ее) 7,221,2нМ (п - 3) для обернення глутамат-індукованої мобілізації (Са 7"Ї. При використанні 20мкг протеїну у їч- пробі, специфічне зв'язування | "НІСполуки А становило «9295 від загального зв'язування; в типових умовах проведення аналізу, загальне та неспецифічне зв'язування знаходилися в інтервалі 3800 та 300 розпадів за хвилину (ОРМ), відповідно.
Додавання 1,2мМ Масі» та 2мМ Сасі» спричинювало незначне збільшення специфічного зв'язування (дані не « показані). Подальше додавання Мас! (10-100-300нМ) ніякого ефекту не мало. Хоч специфічне зв'язування з с знижувалося на 2295 при рН 6, зростання значення рН до 10 не мало ніякого впливу (дані не показані).
Кінетику асоціації вимірюють, як описано у розділі Матеріали та методи. Зниження температури інкубування ;» до 42С різко посилює специфічне зв'язування, тоді як при 37 «С спостерігається низьке зв'язування (Фігура 3).
Асоціація |(ЗНІСполуки А з мембранами протікає надзвичайно швидко. При 42С, 2хв. інкубування приводили вже до специфічного зв'язування, яке відповідає приблизно 70905 від кількості, зв'язуваної при рівновазі. -і Максимальне зв'язування досягається протягом 5хв. інкубування для кожної температури інкубування. Аналіз со кривих асоціації дає експериментально визнанувані константи швидкості асоціації (Коь), які дорівнюють 0,6285, 2,571 та 1,52Зхв.! при 42С, 252С та 372С, відповідно. Кінетика дисоціації також була швидкою (Фігура 4). При о 252С, асоціація радіоліганду відбувається протягом усього лише 2хв. після додавання їмкМ сполуки 135 до ї» 20 реакційних пробірок. Швидка кінетика дисоціації при 259 не дозволила нам розрахувати точну константу со швидкості дисоціації (Кок). Дисоціація відбувається більш повільно при інкубуванні при 42С. (ЗНІСполука А цілком витісняється протягом приблизно 45хв. після додавання надлишку сполуки 135. Аналіз кривої дисоціації при 420 дає значення Коп 0,1249хв"!. Величина Коп (Коь-Ков/ концентрація радіоліганду) при 42С дорівнює 0,1007нМ хв".
Експерименти з насичення лігандом проводили при уявній рівновазі зв'язування (ЗОхв. інкубування) з 10 концентраціями радіоліганду. Фігура 5 показує криву насичення та розподіл Скетчарда для зв'язування | НІ о Сполуки А з рецепторами тота мембран СНО-анпіт. Розподіли Скетчарда були лінійними, що вказує на іме) присутність єдиного, насинуваного, високоафінного сайта зв'язування. Нелінійний регресійний аналіз рівнобічної гіперболи дає значення В лах, що дорівнює 6512-1501 фмоль/мг протеїну і Ко 0,90--0,14нНМ (п - 3). 60 Ряд агоністів та антагоністів рецепторів тОІш1 був випробуваний на інгібування зв'язування | "НІСполуки. А з рецепторами тоОСіІшї1а пацюка мембран СНО-анпіт. Криві інгібування для деяких антагоністів зображені на
Фігурі 6, а значення К,; для всіх досліджених сполук наведені у Таблиці 11. б5
Таблиця 11: Актияність різних агоністів та антагоністів рецепторів пи тич інсісжвяннЕ ЗВ'ЯЗУВАННЯ І НіСполуки А з рецептерачи ті з пяціока мемізнан сНнО-анн. Значення К; та косфіцинтів Мілля є середніми: - т13ндартинй зідхнл
СОУСИ ля 5-4 незалежних експериментів.
Сполека Кн Коефіцієнт Хілла о Єпадкй 00000005 пважомЯ 000 чек 2390 1,36 2 050 плать 02 70 Вах 36-1620 па п95 - ІЗ
СРО Я 17 1,93 - ЩІ глуитамис 2 1О0000Ю квісквалат 2 ГОЮ г н-АСТО . з ТОП (51-3,5-СНРО о ЗО хз т 190(0ОЮ (85-АчсСЗНнио 2 тоб
А1А 2 МОЮ
БНО з 10
МС 2 1000000 с ! Ге)
Цікаво, що всі ліганди, які зв'язуються із сайтом зв'язування глутамату, тобто, глутамат, квісквалат, 15,3К-АСРО, (5)-3,5-ОНРО, І У-367385, (5)-4С3НРО, (5)-4СРО, МСРО та АїІСА, не інгібують зв'язування
ІНІСполуки А. Навпаки, неконкурентні антагоністи рецепторів тОбІш! СРСОСОБЕЇ, ВАМ 36-7620, МР5З 2390 та сполука А інгібують зв'язування | ЗНІСполуки А з рецепторами тота пацюка мембран СНО-аніт з активністю, 00 яка загалом узгоджується з їхньою активністю при інгібуванні функції рецепторів тОІшТа, причому сполука А та «
МРБ 2390 показали найвищу афінність з величинами К, що дорівнюють 1,35-0,99 та 1,36-0,5О0нНМ, відповідно.
ВАМ 36-7620 також інгібує зв'язування у наномолярних концентраціях, тоді як СРСОСОЕКЇ - у мікромолярних ІФ) концентраціях. со
Ми також дослідили специфічність зв'язування |ЗНІСполуки А з рецепторами тоіш1 порівняно з точ, -3, -4,
Б та -6. При використанні ("НІ У341495, було знайдено специфічність зв'язування 95, 98 та 4095 для мембран, в одержаних з клітин СНО-аніт, які експресують рецептори тоіц2, тОШЗ чи тоб, відповідно. | НІМРЕР, що використовується як позитивний контроль для рецептора тоб, має специфічність зв'язування 9595 з мембранами, які містять рецептор тОІШ5 пацюка. Загальне зв'язування для 20нНМ | ЗНІСполуки А з мембранами, « 70 одержаними з клітини СНО-ані", що експресують рецептори тоім2, -3, -4, -5 чи -6 пацюка, не перевищувало тв) с величин для зв'язування з мембранами клітин СНО-аніг дикого тину чи величин для неспецифічного зв'язування ц з рецепторами тота мембран СНО-аніг. Крім того, було досліджене специфічне зв'язування | ЗН|ІСполуки А з ,» цими мембранами з використанням різних контрольних проб: їмкМ сполуки 135, що, як очікується, зв'язується з тим самим сайтом, що й сполука А, глутамату та І-ЗОР, які зв'язуються з карманом" зв'язування глутамату, і МРЕР, що зв'язується з алостеричним сайтом рецептора тоіц5 (див. Таблицю 12). Жодна з цих контрольних -і проб не витісняє | ЗНІСполуку А. Усі разом, ці дані демонструють специфічність | НІСполуки А до рецепторів со то|ш1 порівняно з субтипами рецепторів тоіц2, -3, -4, -5 та -6.
Таблиця 12: | НІСполука А є специфічною щодо рецептора тоІш1 порівняно з рецепторами точ, -3, -4, -5 іні чи -6. Специфічне зв'язування 2ОнМ | ЗНіСполуки А з 40мкг мембран клітин СНО-ані дикого тину чи клітин г» 50 СнОо-ант, що експресують рецептори тоіШ2, -3, -4, -5 чи -6 пацюка, порівнюють зі зв'язуванням ТОнМ со ІЗНІСполуки А з 20мкг мембран СНО-4аніг з рецепторами тота пацюка. Для визначення неспецифічного зв'язування використовувалися різні сполуки. Результати для специфічного зв'язування (ЗВ) для мембран
Сно-аніт з рецепторами тої а пацюка є середніми значеннями - 50 для З експериментів, проведених з двома паралельними дослідами. Інші результати 5В є середніми значеннями для двох паралельних дослідів одного експерименту (н.в. - не вимірювалося). іФ) 5 пи! оликий пас» паю оспбяЯцЯ оп ппслшо їмо) (фмоесь мс нрептеїнм лий
Спозхка 135 Як БО3Е ву їй й) 2 18 0 60 контрольна варої 1456
Різні конгрольні проби о нош т.і, ї й 5 й г " Для визначення неспецифічного зв'язування використовують | ММ глутамат " Для визначення неспецифічегого зво язування яихористосяуюуть 0,1 мА 1-ОР бо " Для визначення неспеприфічносо зв'яз ная віворсотовенкте ПЦЕакм МЕКЕ
Порівняння зі зв'язуванням | ЗНІквісквалату. Експерименти з насичення зв'язування проводили з використанням ЗОмкг протеїну на інкубований зразок та 10 концентрацій (1, 2, 5, 10, 20, 40, 60, 90, 120 та 15ОнМ) агоніста рецепторів тої! (ЗНІквісквалату (Фігура 7). Апроксимація кривих виявила наявність єдиного сайта зв'язування зі значеннями К р та Влдах, що дорівнюють 22,0-10нМ та 3912-4436 фмоль/мг протеїну, відповідно (п - 3). Очевидно, ("НІСполука А зв'язується з то! з набагато більшою афінністю, ніж
ІНІквісквалат. Кількість сайтів зв'язування, мічених | ЗНІ|квісквалатом, становить 76095 від кількості сайтів зв'язування, мічених |(-НІСполукою А. 70 Для оцінки інгібіторної дії на зв'язування | ЗНІквісквалату рецепторами тоОіІшїа мембран СНО-аніт використовувалися ті ж самі сполуки. Інгібувальні активності досліджених агоністів та антагоністів, а також коефіцієнти Хілла наведені у Таблиці 13. У цьому випадку, сполуки, які напевно виявляють конкурентну взаємодію з глутаматом, інгібують зв'язування |Н|Іквісквалату, у той час як СРСОСОБЕЇ, ВАМ 36-7620 та МРЗ 2390 не впливають на зв'язування | ЗНІквісквалату. Сполука А також не перешкоджає зв'язуванню |ЗНІквісквалату з 75 рецепторами тота пацюка. Конкурентні ліганди рецептора то! витісняють зв'язаний | ЗНіІквісквалат у такому порядку активності: квісквалат » глутамат » І 367385 » (5)-3,5-ОНРО » (5)-4СЗНРО » 15,3К-АСРО » (5)-4СРО » АІСА » МОРО.
Таблиця 15: летивнесті ріших агозістих та пессаговихов рецепторів піші з інгібування зв'язка РІ Цевесквалате ох репегсторами посі опасюкія ни 20 . мембраних СНО-ЧБА. Зкшчення К, та кпефіцієнтія ЖХілля є севсднічи всличинами ж
БО для 2 незилежних експериментів. - спопУка Кім Каефілієнт Жігля
СТ веквалат 000000 бохо 00000000 ОВ ИНОС000СС с глутамат (40 х 0,07 дов од: о
СжЗат3 115-047 Мк ї5к3- ОНР 142 5 00 Ф.97 - 0 (БКСлНес 1,65 5 1,06 95 1 002 со
ІБ К-АСРГ 1,97 х 41,20 0.97 00 «І (5МЯСРО ал ТЕ 0.98 1 (00 юю
АГА екз ДОК со
МС 165-947 де о і -
Сполука А т- 1000
Мох ан я 1000 «
Ач 3а-1520 2 10 70 ЄРОСОЕ: я 1х0 8 с - -: - - - 4 4 - « -4 ж 6 Б 6 ж -:--:---3-.0. "» Природа конкуренції при зв'язуванні СРССОБЕЇ, ВАХ 36-7620, МР5 2390 та |НІСполуки А. Той факт, що всі п неконкурентні сполуки витісняють зв'язану | ЗНІСполуку А, не впливаючи на зв'язування | ЗН|Іквісквалату, дозволяє принустити, що ці антагоністи зв'язуються не з сайтом зв'язування глутамату, а з іншим сайтом. Для -1 35 того, щоб визначити, чи контрольні сполуки СРСОСОБЕЇ, ВАМ 36-7620, МР 2390 та нещодавно ідентифікована як антагоніст рецептора тоіІші сполука А конкурують за один й тот самий сайт чи за взаємовиключні сайти, були (ее) проведені експерименти з насичення з використанням | ЗН| Сполуки А у концентрації від 0,2 до 20НМ без сл добавок чи у присутності СРСОСОБЕЇ (ЗОмкМ), ВАМ 36-7620 (100НМ) та МР 2390 (1ОНМ). Присутність цих конкурентів не впливала на значення В тах, але приводила до значного збільшення величини Ко (ЗНІСполуки А ве (Таблиця 14). Це показано графічно на Фігурі 8, де дані представлені з використанням лінійної регресії. На с графіках розподілу Скетчарда, одержані прямолінійні залежності дійсно перетинаються в одній точці на осі Х (тобто, значення В пах).
Чабляця 34: Значення Ко те Ні слобжані в результаті аналізу кривих насичення хв'яз» ня РІ сСивлеки гост лоїхавок та х приєсєтенокті антзтхніст (Ф) рецептора пасе СРС 30 мкм, Не 3-го 100 міч та МУ 2360) (10 1. ко МПанецені величний б середніми о значеннями о - 0 5 одля 3 індинідуаттінх експериментіш, статистичний анмаліз провопявся з внкориетаниям о г-кристерін 60 Сльнучента (днобічногом б ро та я ред 01, .
Контроль ОСРОСОВІ ОВАЖ 3в-7620 МР 2390
Кок пло атаки во рою Зр пул ех
В (фмільсяг протеїну) 7384-5970 ОХ - 1231 53872 НЕ б? і1 2804 бе 0/0 4 Я Я б. й - - -А-- - -- - - - 4 -
Зв'язування |"НІСполуки А мембранами мозку пацюків та на зрізах. Ми використали специфічний радіоліганд рецептора том! - |(НІСполуку А - для дослідження зв'язування рецепторів у різних ділянках мозку пацюків.
Готували мембрани з кори, смугастого тіла, мозочка та гіпокампа і вимірювали зв'язування | ЗН|ІСполуки. А.
Неспецифічне зв'язування у порівнянні із загальним зв'язуванням становило 1095 у мозочку, 30905 у гіпокампі та 2595 у корі та смугастому тілі. Визначали значення К ро та Вулах для кожної ділянки мозку (Таблиця 15).
Значення Ко становили близько 1НМ для усіх структур. Значення В дах істотно відрізнялися для різних ділянок.
ЇНІСполука А зв'язується з дуже великою кількістю рецепторів тОіІш18в у мозочку. У смугастому тілі та гіпокампі зв'язується близько 1695 від кількості сайтів, знайденої для мозочка. У корі пацюка зв'язується лише 1196 від кількості сайтів зв'язування для мозочка. Важливо, що інкубування з 10мкМ структурно неспорідненої сполуки ВАМ 36-7620 також максимально інгібує зв'язування | ЗНІСполуки А (Фігура 9). Селективна щодо рецептора тОш5 сполука МРЕР (досліджена у концентрації до ЗОмкМ) не впливає на зв'язування |"НІСполуки А з мембранами мозочка пацюка, що також свідчить про селективність сполуки А до рецепторів тош1.
З використанням методу авторадіографії радіолігандів, ми детальніше дослідили розподіл зв'язування
ІНіІСполуки А у зрізах мозгу пацюка (Фігура 10). Авторадіографію |"НІСполуки А досліджували для сагітальних зрізів мозку пацюків; неспецифічне зв'язування визначали з використанням сполуки 135 (Фігура 10, знімок А).
Дуже високе специфічне зв'язування спостерігалося у молекулярному шарі мозочка. Помірний сигнал спостерігали у полі САЗ та зубчастій звивині гіпокампальної структури, таламусі, нюховому горбку, мигдалеподібному тілі та ретикулярній чорній речовині. Кора мозку, лушпина хвостатого ядра, вентральний 2о палідум, прилеглі ядра виявляли менше мічення. Інкубування з ВАХ 36-7620 також цілком інгібує зв'язування
ІНіІСполуки А зі зрізами мозку пацюка (Фігура 10, знімок С).
Тайлиця 15; Кіхястатти ріншшваги зв'язування для зв'язунання | Н|Сполуки А
З мемерачаеми кори. гіпокамтя. му асо літі та зикнзчКа паска. Келчепни Кі та нн ериесяї В РАЧААЯ - 50 1 СОН -- у с паї Є Сереллімни пзачУЄЮИНя и Ася х БХеШКеЖзБІХ ев пер иМменІ13. 00 Жара 00 іїпокампо о бмугаєтетіло Моаючак об о)
Й Ким То от ой 0.84 х 0.23 позі
Пл (фмельсмгопратеїну) 47 БЕ 0 бКЯ 125 ТА ж 130 242
З 3333 Щ1. с
Обговорення
Досі було знайдено лише кілька селективних антагоністів субтину рецепторів тої. Було показано, що З рецептор тої селективно блокується СРСОСОЕЇ (І їзспід еї аІ., МоЇї. Рпагтасої. 55:453-461, 1999) та ВАХ ІС о) 36-7620 з активностями, що змінюються від мікромолярних концентрацій для СРСОСОБЕЇ (6б,бмМмкМ) до високих наномолярних концентрацій для ВАМ 36-7620 (160ОНМ). В даному дослідженні, сполука А була ідентифікована як со новий антагоніст рецептора тоОіші з функціональною антагоністичною активністю в області низьких че наномолярних концентрацій по відношенню до рецепторів тота пацюка (21,6нМ) та рецепторів тОІшШа людини (104нНМ). Було знайдено, що антагоністична дія сполуки А є неконкурентною, оскільки максимальна глутамат-індукована активація рецепторів тоШ!ї знижується у присутності сподуки А. Зростання ЕС во « глутамату, що спостерігається у присутності сполуки А, можна пояснити присутністю вільних рецепторів. У присутності низької концентрації неконкурентного антагоніста, крива концентрація-відповідь буде зсунута - с вправо, оскільки потрібна більша кількість агоніста для компенсації ,їне вільних" рецепторів, заблокованих а антагоністом. Ці концентрації антагоніста ще не впливають на максимальну агоністичну відповідь, у той час як "» вищі концентрації антагоніста будуть поступово пригнінувати максимальну відповідь (пи еї аї!., Її РНагт. Тох.
Мей. 29:85-91, 1993). Це явище було описано також для ВАМ 36-7620 ІСаїгтоїЇ еї аїЇ.,, Мої. РНнаптасої. 59:965-973, 2001| та СРСОСОКІ: |Негптапзв еї аї., МеигорпаптасоЇоду, 37:1645-1647, 1998). Наші дані показують -і також, що сполука А може діяти як зворотний агоніст по відношенню до рецепторів тОіца і що сполука А бо селективно діє на рецептори то! у порівнянні з іншими субтипами рецепторів тої та іонотропними глутаматними рецепторами. Дані з трансдукції сигналів показують, що сполука А не виявляє агоністичної, 1 антагоністичної чи позитивної алостеричної дії на рецептори тоіШ2, -3, -4, -5 та -6, а дослідження їз 50 зв'язування радіолігандів показали, що | ЗН|ІСполука А не зв'язується з рецепторами тон, -3, -4, -5 та -6, що додатково виключає можливість того, що сполука А є нейтральним лігандом для будь-якого з цих типів со рецепторів. Відсутність селективних радіолігандів рецепторів тоІшШ! разом з цікавими фармакологічними властивостями сполуки А були спонукальними причинами вибору сполуки А для досліджень здатності рецепторів то|Ш15 до зв'язування. 99 Зв'язування І"НІСполуки А задовольняло усім вимогам до ліганду, дуже добре придатного для дослідження
ГФ) зв'язувальних властивостей, фармакології та розподілу рецепторів тоіІШ15. Спочатку були проведені кю дослідження зв'язування | ЗНІСполуки А рецепторами тоОіш1а пацюка мембран СНО-ант. Специфічне зв'язування було дуже високим і зростало лінійно з концентрацією протеїну (Фігура 2). Специфічне зв'язування помірно зростало у присутності МоСі» та СасСі», у той час як при рН 6 зв'язування зменшувалося на 22595 і 60 залишалося незмінним при зростанні рН. Стосовно впливу рН на зв'язування, слід відзначити розрахункові фізико-хімічні властивості сподуки А: розрахункові рКа та сісдР дорівнюють 6,2 і 4,5, відповідно. Таким чином, при рН 7,4 ступінь іонізації сподуки А є дуже низькою (лише 5,995). Процент іонізації далі зменшується при вищих рН (1,695 при рН 8, 0,295 при рН 9 і відсутність протонування при рН 10). Значення сіосдО залишається рівним 4,5 в інтервалі рН від 7,4 до рН 10. Однак, при рН 6 61,395 сполуки А знаходиться у протонованій формі. бо Відповідно, величина сід знижується до 4,1. Нижче зв'язування ліганду в іонізованій формі дозволяє принустити, що неіонізований ліганд має найвищу афінність зв'язування. Це є несподіваним і суперечить результатам, одержаним для лігандів моноамін б протеїн-спряжених рецепторів (наприклад, допамінового рецептора), які часто є сильними основами і зв'язуються у катіонній формі. Для таких сполук, рушійна сила
Зв'язування з рецептором має елестростатичну природу Мап де УУаїегреета еї аї., У. Мей. Спегп. 29:600-606, 1986). Наші дані можуть вказувати на те, що іонні взаємодії не є рушійною силою у зв'язуванні з рецепторами, і на відсутність також внеску іонних поверхневих ефектів. Крім того, хоч сполука А є сильно ліпофільною сполукою, дуже низьке неспецифічне зв'язування | ЗН|ІСполуки А може бути спричинене неможливістю виникнення елестростатичної взаємодії між неіонізованою формою сполуки А та негативно зарядженою 70 Клітинною мембраною. Зв'язування було температура-залежним, і істотно зростало при 42 (Фігура 3). Завдяки швидкій кінетиці асоціації та дисоціації, рівновага зв'язування досягається швидко. | ЗНІСполука А зв'язується, по-видимому, з окремою понуляцією сайтів з дуже високою афінністю (Ко - 0,90-0,14нМ). На відміну від неї,
ІНІквісквалат, який досі вважався кращим радіолігандом рецептора тої, має набагато вище значення К р, яке дорівнює 22,0 4-10нМ, що добре корелює зі значенням З7нНМ, одержаним |Мшиїеї! еї аї., у). Мешигоспет, їз 75:2590-2601, 20001. Крім набагато вищої афінності, |("НІСполука А мітить значно більше (40965) сайтів зв'язування, ніж | ЗНІквісквалат. Для |НІСполуки А та І"НіІквісквалату були одержані значення В пах 6512-1501 фмоль/мг протеїну та 3912-4436 фмоль/мг протеїну, відповідно. Цю розбіжність можна пояснити зв'язуванням
С-протеїну з рецепторами. Агоністи сприяють зв'язуванню рецепторів з с-протеїном, що приводить до утворення Конформації рецептора з високою афінністю щодо агоністів. Згідно з цією теорією, повний агоніст, такий як квісквалат, буде переважно мітити високоафінні чи З протеїн-спряжені рецептори. Антагоніст буде мати рівну афінність щодо спряжених та неспряжених рецепторів і, таким чином, щодо рецепторів у високо- та низькоафінному стані. Одержаний нами результат, що Влах для | ЗНІСполуки А є значно вищим, ніж для
ІНІквісквалату, узгоджується з цією теорією. Ге
Несподіваним результатом цих досліджень було те, що природний агоніст глутамат, а також квісквалат, були (5) нездатними інгібувати зв'язування | ЗНІСполуки А з рецепторами тота пацюка мембран СНО-аніг, у той час як СРССОБЇ, ВАМ 36-7620, МР 2390 та сполука А, відомі як неконкурентні антагоністи, всі інгібують зв'язування | ЗН|ІСполуки А до однакового максимального рівня (Фігура 6). Інгібування зв'язування | ЗНІСподуки А останніми сполуками описується сигмоїдальними кривими з коефіцієнтами Хілла, рівними приблизно 1,0 со (Таблиця 11), що суперечить принущенню щодо зв'язування з численними сайтами. Важливо згадати, що хоч «Її для визначення неспецифічного зв'язування був використаний структурно споріднений аналог, аналогічне низьке неспецифічне зв'язування було одержане для структурно неспоріднених сполук, таких як ВАМ 36-7620 при о використанні у концентрації їмкМ чи більше з рецепторами тОСІшТа пацюка мембран СНО-аніг (Фігура 6). Для (се)
ІНІквісквалату, всі амінокислота-подібні структури, відомі як конкурентні ліганди, могли витісняти |ЗНІквісквалат М з його сайта зв'язування. Інгібіторна активність квісквалату, глутамату, І У367385, (5)-3,5-ОНРО, (5)-4СЗНРО,
ІЗ, ЗК-АСРО, (5)-4СРО, АІВА та МОСРО (Таблиця 13) добре узгоджувалася зі значеннями, наведеними |Миїеї! еї аі). У. Меигоспет. 75:2590-2601, 2000). На відміну від них, вказані вище неконкурентні сполуки не впливали на його зв'язування. Для СРСОСОЕЇ повідомлялося, що він не впливає на зв'язування | ЗНіглутамату з мембранами, « одержаними з клітин, що експресують рецептор тота пацюка Ц(йеспід ей а). Мої. Рнаптасої. пт») с 55:453-461,1999). Крім того, було висунуте принущення, що СРСОСОЕЇ не взаємодіє із сайтом зв'язування глутамату, але взаємодіє з Тйг815 та Ата818 у трансмембранному домені МІЇ. Висунуте принущення, що :з» СРОССОБЕЇ перешкоджає передачі сигналу рецептором шляхом розриву внутрішньомолекулярної взаємодії між глутамат-зв'язаним позаклітинним доменом та трансмембранним доменом МІЇ. |СагоїЇ ес аЇ. у Мої. Рпагтасої. 29:965-973, 2001| продемонстрували, що ВАУ 36-7620 не витісняє Ї ЗНІквісквалат з карману" зв'язування -І глутамату. Було показано, що трансмембранні спіралі 4-7 відіграють критичну роль у зв'язуванні ВАМ 36-7620.
Наші експерименти з Інгібування, проведені з використанням | ЗНІСполуки А та І"НіІквісквалату, дозволяють бо принустити, що СРСОСОЕБЕЇ, ВАМ 36-7620, МР 2390 зв'язуються з тим самим сайтом, що й сполука А. о Експерименти з насичення з використанням | ЗНІСполуки А без використання та у присутності ЗОМКМ СРССОЕК; ї» 50 лООНМ ВАМ 36-7620 та 1ОНМ МРБ 2390 далі підтверджують висновок про те, що ці сполуки зв'язуються з одними й тими самими чи взаємовиключними сайтами. Значення Ко істотно зростають, у той час як значення В пах со залишається незмінним (Таблиця 14). Ці результати вказують на те, що хоч афінність | ЗНІСполуки А зменшується, високі концентрації |ЗНІ Сполуки А ще можуть витіснити іншу сполуку зі свого сайта зв'язування, що є типовою ознакою конкурентної взаємодії. На закінчення, інші дані підтверджують висновок про те, що 52 СРОСОБЕЇ, ВАМ 36-7620, МР5 2390 та сполука А взаємодіють з сайтом, який не є карманом" зв'язування
ГФ) глутамату, гадано, вони конкурують за один й тот самий трансмембранний сегмент МІ. 7 Попередні дослідження зв'язування рецепторів ті групи І у мозку проводилися з використанням
ІЗНІглутамату чи ІЗНІквісквалату (Зспоерр апа Тгие, Мешйговсі. Гей 145:100-104, 1992; МУпднЕ ек аї., 5.
Мецйгоспет. 63:938-945, 1994; Мшиїеї! еї аЇ., У. Мепгоспет. 75:2590-2601. 20001. Ці радіоліганди мають той бо недолік, що зв'язуються з більш ніж одним типом глутаматних рецепторів. Тому до буфера інкубування треба було додавати селективні інгібітори для запобігання міченню інших субтипів метаботропічних чи іонотропічних глутаматних рецепторів. Досі не існувало радіолігандів, придатних для специфічного дослідження зв'язування та розподілу рецепторів тої. Специфічне мічення рецепторів тої! | ЗНІСполукою А робить її особливо ве корисною для досліджень нативних рецепторів тоіІШ15 у мозку пацюка чи людини. Експерименти з використанням мембран кори, гіпокампа, смугастого тіла та мозочка пацюка показали, що специфічне зв'язування |(НІСполуки А, визначене у присутності 1МкМ сполуки 135, було високим, особливо у мозочку (лише 1095 неспецифічного зв'язування). Експерименти з насичення показали, що | ЗНіІСполука А знов мітить, по-видимому, один сайт зв'язування з дуже високою афінністю. Для всіх різних ділянок мозку були одержані значення Кр, які дорівнюють приблизно 1НМ (Таблиця 15). Було виявлено разюну відмінність у значеннях В дах: велика понуляція сайтів зв'язування була міченою у мозочку, у той час як у гіпокампі, смугастому тілі та корі спостерігалися рівні експресії рецепторів від помірного до низького.
Завдяки своїй специфічності, | З"НІСполука А виявилася особливо придатною для досліджень розподілу рецепторів тоОіш1 у ділянках мозку методом авторадіографії радіолігандів. Авторадіографія рецепторів то/ш1 70 показала, що найвищий рівень специфічного зв'язування тош1 спостерігається у молекулярному шарі мозочка.
Шар лаброцитів був дуже слабко міченим. Такі ж результати були одержані також |Миїеї! еї аї. у У. Мепйгоспет. 75:2590-2601, 2000), які досліджували розподіл рецепторів тОіш групи І з використанням | ЗНІквісквалату. У гіпокампальній структурі, дентритне поле САЗ разом з молекулярним шаром зубчастої звивини мало високий ступінь мічення. Ділянка САТ виявляла дуже слабке зв'язування | ЗНІСполуки А, що добре узгоджується з імуногістохімічними даними (| ціап ей аїЇ., Еиг. 3. Меийговсі. 8:1488-1500, 1996 та бПідетоїо еї аї, 3.
Меишговсі. 17:7503-7522, 199, які показали, що у дендритних полях СА1 інтенсивне імуномічення дає антитіло, специфічне по відношенню до рецептора тоіШ5, але не антитіло, специфічне щодо рецепторів то.
Авторадіографічні експерименти з використанням І|ЗНІквісквалату дійсно виявили забарвлення в обох ділянках
СА1 та САЗ гіпокампа, що вказує на зв'язування з обома рецепторами тоїіш! та тоІш5, відповідно |(Мигеї еї аї., 7 У. Мейгоспет. 75:2590-2601, 2000). Зв'язування |ЗНІСполуки А було також досить високим у таламусі, нюховому горбку, мигдалеподібному тілі та ретикулярній чорній речовині і дещо нижчим у корі мозку, лушпині хвостатого ядра, прилеглих ядрах та вентральному палідумі. Ці ж самі структури були мічені при використанні
ІЗНІквісквалату (Мшеі! еї аі,, | Меийгоспет. 75:2590-2601, 2000). Результати імуноцитохімічних досліджень сч ов Клітинної локалізації рецепторів тота з використанням антитіла, селективного по відношенню до рецепторів тота, також загалом узгоджуються з нашими даними (|Магіїп еї аЇ., Мейгоп. 9:259-270, 19921. Оскільки (8) очікується, що |(ЗНІСполука А буде зв'язуватися з усіма спорідненими варіантами рецепторів точ, відомими на даний час, розподіл варіанта 1 може відрізнятися від одержаного для нашої радіомітки. Наприклад, у ділянці
САЗ та лушпині хвостатого ядра, які були мічені радіолігандом, спостерігалася імунореактивність по відношенню ее) до рецепторів тоїІШ1Б, але незначна чи ніякої - по відношенню до рецепторів тоішта |Магііп еї аї., Мешгоп. 9:259-270,1992; Зпідетоїо ей а). 1 Мецговсі. 17:7503-7522, 1997; Ретадші ей аїЇ., У. Сотр. Меиг. в 400:391-407, 1998). Важливим моментом у підтвердженні ідентичності ("НІСполука А-мічених сайтів було те що юЮю структурно відмінна сполука ВАХ 36-7620 також повністю витісняла |НІСполуку А, зв'язану з мембранами мозку со пацюка (Фігура 9), а також зі зрізами мозку (Фігура 10), що є надійним свідченням того, що інгібування зв'язування є чисто рецептор-специфічним, і не пов'язане зі структурним фрагментом радіоліганду. -
В цій заявці, ми показали, що ІЗНІ Сполука А є нудовим радіолігандом для досліджень рецепторів то|ш15 у гетерологічній системі експресії, гомогенатах мозку пацюка та зрізах мозку. Ми можемо зробити висновок про те, що завдяки своєму мінімальному неспецифічному зв'язуванню, високій афінності зв'язування та значній « селективності, ("НІСполука А є кращим лігандом для подальшіх досліджень рецепторів тоІшч1. | "Н|ІСполука А 70 відкриває перспективи для детальних досліджень субклітинної та клітинної локалізації рецепторів то і для 8 с досліджень функціональної ролі та регулювання рецепторів у різних ділянках. з» Перелік фігур
Фіг.1: Антагоністичний профіль сполуки А. На Фіг.1А показано інгібування глутамат (ЗОмкМ)-індукованої мобілізації Са?" у клітинах СНО-анпіг, що експресують рецептор тОІшта пацюка. Дані виражені як проценти від - 15 сигналу, одержаного з використанням ЗОмкМ глутамату, який був прийнятий за 10095, і є середніми значеннями --
ЗО для З експериментів. Фіг.18 зображує криву концентрація-відповідь для глутамату самого чи разом з 20НМ, (ее) ЗОнНМ, боОнМ, 100нМ та їмкМ Сполуки А. Наведені величини є середніми значеннями - 50 для трьох сл паралельних вимірів в 1 експерименті. Додатковий експеримент дав такі ж самі результати. Фіг1С показує базове накопичення ІР у присутності зростаючої концентрації сполуки А. Дані виражені як проценти від базового ве протукування ІР у присутності розчинника, яке було взяте за 10095, і є середніми значеннями - 50 для З с експериментів, проведених з чотирма паралельними дослідами.
Фіг.2: Специфічне зв'язування | ЗНІСполуки А лінійно залежить від кількості мембранного протеїну. Від 10 до 5Омкг рецептора тОІшта пацюка мембран СНО-аніг: інкубують протягом ЗОхв. на льоді з 2,5нМ |ЗНІСполуки А.
Дані виражені як середні значення я 50 для трьох паралельних вимірів і взяті з типового експерименту.
ГФ! Фіг.3: Крива часової залежності для процесу зв'язування | ЗНІСполуки А з рецепторами то/іш1а пацюка мембран СНО-аніг. Кінетику асоціації вимірюють шляхом додавання 2,5нМ | ЗНІСполуки А в різні моменти часу о перед фільтрацією і визначають при З різних температурах. Дані є середніми значеннями - 50 для З незалежних експериментів, проведених з двома паралельними дослідами. 60 Фіг.4: Часова залежність дисоціації ("НІСполуки А з рецептором тота пацюка мембран СНО-аніт при 42С та 25920. Зразки інкубують протягом ЗОхв. при 49 чи 2592С, потім додають надлишок сполуки 135, з наступною швидкою фільтрацією в момент часу, вказаний для кожної точки даних. Наведені величини є середніми значеннями - ЗО для 2 незалежних експериментів, проведених з двома паралельними дослідами. 65 Фіг.5: Типові криві насичення зв'язування та розподіл Скетчарда для зв'язування | ЗНІСполуки А з рецепторами тОСіІш1а пацюка мембран СНО-аніт. Специфічне зв'язування (ЗВ) одержують шляхом обчислення різниці між загальним зв'язуванням (ТВ) та неспецифічним зв'язуванням (ВІ), виміряним у присутності 1мкМ сполуки 135. Для кожного експерименту точки даних визначають для двох паралельних дослідів. Експеримент повторюють З рази.
Фіг.6: Інгібування зв'язування 2,5нМ | ЗНІСполуки А з рецепторами тоОіІш1а пацюка мембран СНО-аніт: різними антагоністами рецепторів тоОіш. Точки даних виражені як 9о від загального зв'язування і є середніми значеннями - 5О для 3-4 індивідуальних експериментів.
Фіг.7: Типова крива насичення зв'язування та розподіл Скетчарда для зв'язування | ЗНІквісквалату з рецептором тота пацюка мембран СНО-аніт. Для кожного експерименту, точки даних визначають для двох 70 паралельних дослідів. Експеримент повторюють 2 рази.
Фіг.8: Криві насичення зв'язування та розподіли Скетчарда для зв'язування | ЗНІСполуки А з рецепторами тота пацюка мембран СНО-аніг без використання та у присутності СРСОСОБЕЇ (ЗОмкМ), ВАМ 36-7620 (100НМ) та МР 2390 (10нМ). Наведений графік є типовим для З незалежних експериментів. Дані виражені у нМ специфічно зв'язаної речовини. Для кожного експерименту, точки даних визначалися для двох паралельних дослідів.
Фіг.9: Інгібування зв'язування 2,5НМ |ЗНІСполуки А з мембранами мозочку пацюка за допомогою ВАМ 36-7620.
Точки даних виражені у 9о від загального зв'язування і є середніми значеннями - ЗО для 2 індивідуальних експериментів.
Фіг.10: Зв'язування І|ЗНІСполуки А із сагітальними зрізами мозку пацюка, визначене методом авторадіографії.
Знімок А є типовим зрізом, який показує загальне зв'язування для 1,5нНМ | ЗНІСполуки А. Знімок В є типовим та прилеглим зрізом, який зображує неспецифічне зв'язування для 1,5НМ І|ЗНІСполуки А у присутності 1МКМ сполуки 135. Знімок С є типовим зрізом, який показує неспецифічне зв'язування для 1,5нНМ | ЗНІСполуки А у присутності 10МкМ ВАХ 36-7620. Зрізи на знімках А та В експонували з І|"НІНурегіїт, а зріз на знімку С експонували з с пластинкою Еції Ітадіпд. ТА - таламус; ЗМг - ретикулярна чорна речовина; САЗ - ділянка САЗ гіпокампа; ба - Ге) зубчаста звивина гіпокампа; Сег -мозочок; Ср - лушпина хвостатого ядра; Сх - кора мозку, Ої - нюховий горбок,
Ат - мигдалеподібне тіло, Мр - вентральний палідум, Ма - прилеглі ядра. с

Claims (20)

Формула винаходу «
1. Радіомічена сполука формули (І-А)" чи (І-В)У" іт) х НІ щ со в Ї ЩІ ке те щ в. ра - 4 че в: І ї - - і, ;» (пАу ' (-ву ' її М-оксидна форма, фармацевтично прийнятна сіль приєднання, четвертинний амін та стереохімічно ізомерна форма, де -І Х означає О, С(КЗ9)», де КЗ означає гідроген, арил чи С. в-алкіл, необов'язково заміщений аміногрупою або моно- чи ді-(Сі в-алкіл)аміногрупою, З чи М-К", де В" означає аміногрупу чи гідроксильну групу, шкі В" означає С..в-алкіл, арил, тієніл, хінолініл, цикло-Сз 1о-алкіл чи (цикло-Сз 12-алкіл)-С4 в-алкіл, у якому 1 цикло-Сз 12-алкільний фрагмент може необов'язково містити подвійний зв'язок і де один атом карбону у їх 50 цикло-С..412-алкільному фрагменті може бути заміщеним атомом оксигену чи фрагментом МЕ, де ВЗ означає гідроген, бензил чи С. 6-алкоксикарбоніл, причому один чи кілька атомів гідрогену у С-.в-алкільному фрагменті со чи у цикло-Сз 12-алкільному фрагменті необов'язково можуть бути заміщені на С 4.в-алкіл, гідроксі-С.4 в-алкіл, галоїд-С.4 в-алкіл, аміно-С.- в-алкіл, гідроксильну групу, С. в-алкоксигрупу, арил-С. в-алкоксигрупу, галоїд,
С. в-алкоксикарбоніл, арил, аміногруп, моно- чи ді-(С.4.в-алкіл)аміногрупу, С..в-алкоксикарбоніламіногрупу, го галоїд, піперазиніл, піридиніл, морфолініл, тієніл чи бівалентний радикал формули -О-, -0О-СН.О-О- чи о -0-сн.о-СНо-О-, або радикал формули (а-1) о 7 ' Зе сен- 7 в лена Е: а де 244 означає простий ковалентний зв'язок, О, МН чи СН», бо 272 означає простий ковалентний зв'язок, О, МН чи СН»,
п означає ціле число, яке дорівнює 0, 1, 2 чи З, і де кожний атом гідрогену у фенільному кільці незалежно може бути необов'язково заміщений галоїдом, гідроксильною групою, С. в-алкілом, Сі в-алкоксигрупою чи гідроксі-С. в-алкілом, або Х та ЕК! можуть разом з атомом карбону, до якого приєднані Х та ВЕ", утворювати радикал формули (бБ-1), (р-2) чи (Б-3) 11 70 4 ЩВ) Щ-1 ' р-н: ' ї-з ' в: означає гідроген, галоїд, ціаногрупу, Сі. в-алкіл, С. в-алкоксигрупу, С. в-алкілтіогрупу, 75 С. д-алкілкарбоніл, Сі в-алкоксикарбоніл, Сі в-алкілкарбонілоксі-С 4 .в-алкіл, Со в-алкеніл, гідроксі-Со в-алкеніл, Со в-алкініл, гідроксі-Со в-алкініл, три-(С. в-алкіл)усилан-С» в-алкініл, аміногрупу, моно- чи ді-(С4 в-алкіл)аміногрупу, МОоно- чи ді-(С4.в-алкоксі-С.4 в-алкіл)аміногрупу, МОоно- чи ді-(С.4 в-алкілтіо-С.4 в-алкіл)аміногрупу, арил, арил-С. в-алкіл, арил-С»о в-алкініл, Сі в-алкоксі-С 4 в-алкіламіно-С. в-алкіл, амінокарбоніл, необов'язково заміщений (Фі. 1-6-алкілом,
С. в-алкоксі-С. в-алкілом, С. 6в-алкоксикарбоніл-С. в-алкілом чи піридиніл-С.- 6-алкілом, гетероцикл, вибраний з тієнілу, фуранілу, піролілу, тіазолілу, оксазолілу, імідазолілу, ізотіазолілу, ізоксазолілу, піразолілу, піридилу, піразинілу, піридазинілу, піримідинілу, піперидинілу та піперазинілу, необов'язково М-заміщений Сі в-алкоксі-С4 в-алкілом, морфолінілом, тіоморфолінілом, діоксанілом чи дитіанілом, радикал -МН-С(-О У, де МК9 означає с
Сі.в-алкіл, необов'язково заміщений цикло-С з42-алкілом, С. в-алкоксигрупою, С..в6-алкоксикарбонілом, Ге) арилом, арилоксигрупою, тієнілом, піридинілом, моно- чи ді-(С.- в-алкіл)аміногрупою, С. в-алкілтіогрупою, бензилтіогрупою, піридинілтіогрупою чи піримідинілтіогрупою, цикло-Сз.42-2ЛКіЛ, циклогексеніл, аміногрупу, арилцикло-С»з 12-алкіламіногрупу, МОоно- чи ді-(С4 в-алкіл)аміногрупу, МОоно- чи ді-(С4-в-алкоксикарбоніл-С 4 б-алкіл)аміногрупу, МОоно- чи со ді-(С1-в-алкоксикарбоніл)аміногрупу, МОоно- чи ді-(Со в-алкеніл)аміногрупу, МОоно- чи че ді(арил-С. в-алкіл)яаміногрупу, моно- чи діариламіногрупу, арил-Со 6д-алкеніл, фураніл-Со б-алкеніл, піперидиніл, піперазиніл, індоліл, фурил, бензофурил, тетрагідрофурил, інденіл, адамантил, піридиніл, піразиніл, арил, юю арил-С. в-алкілтіогрупу чи радикал формули (а-1), о сульфонамід -МН-ВО»А", де Ге означає С.-в-алкіл, моно- чи полігалоїд-С. в-алкіл, арил-С.і в-алкіл, м арил-С» в-алкеніл, арил, хінолініл, ізоксазоліл чи ді-(Сі в-алкіл)аміногрупу, ВЗ та БК? кожний незалежно означають гідроген, галоїд, гідроксильну групу, ціаногрупу, С.чв-алкіл,
С. в-алкоксигрупу, Сі в-алкоксі-С.4 в-алкіл, С. в-алкілкарбоніл, С. в-алкоксикарбоніл, Со в-алкеніл, гідроксі-Со в-алкеніл, Со в-алкініл, гідроксі-Со в-алкініл, три-(С. в-алкіл)усилан-С» в-алкініл, аміногрупу, моно- чи «
40. ді-«С4-в-алкіл)аміногрупу, МОоно- чи ді-(С4.в-алкоксі-С.4 в-алкіл)аміногрупу, МОоно- ЧИ ще с ді-(С4-в-алкілтіо-С4 6в-алкіл)даміногрупу, арил, морфолініл-С..в-алкіл чи піперидиніл-С. в-алкіл, або ц В? та КЗ можуть разом утворювати -К2-КЗ-, який означає бівалентний радикал формули -(СН 2)5-, ««СНо)д-, ,» -(СНо)в-, -(СНо)-, -СНАСН-СНАСН-, -2,-СНАСН-, -СНАСН-2у-, 0 -2,-СНо-СНо-СНо-, /-СНо-24,-СНо-СНе-, -Сно-Сно-2,.-СНо»е-, -Сно-Сно-СНо-2,-, -2А-СНо-СНь-, -Сно-2,.-СНо- чи -Сно-Сно-2,у-, де 2 означає о, 5, О» чи МА", де В"! означає гідроген, С..в-алкіл, бензил чи С..6-алкоксикарбоніл, і де кожний бівалентний радикал - необов'язково заміщений С. в-алкілом, о або ВЗ та В можуть разом утворювати бівалентний радикал формули -СН-СН-СНА-СН- чи сл -сн.-сн.сСНн.-СНо-, 25 означає гідроген, цикло-Сз42-алкіл, піперидиніл, оксотієніл, тетрагідротієніл, арил-С. в-алкіл, Її 50 С. в-алкоксі-Су в-алкіл, Су в-алкоксикарбоніл-Сі в-алкіл чи С. в-алкіл, необов'язково заміщений радикалом «со С(-О)МК,Ку, у якому К ух та Ку кожний незалежно означають гідроген, цикло-С»з.42-алкіл, Сов-алкініл. чи Сі в-алкіл, необов'язково заміщений ціаногрупою, С 4.в-алкоксигрупою, С. в-алкоксикарбонілом, фуранілом, піролідинілом, бензилтіогрупою, піридинілом, піролілом чи тієнілом, У означає О чи 5, або У та ЕЕ? можуть разом утворювати -У-К2-, який означає радикал формули (Ф) -СНАМ-М- (с-І), ка -М-М-М- (с-2) чи -М-СН-СН- (с-3), 60 арил означає феніл чи нафтил, необов'язково заміщений одним чи кількома замісниками, вибраними з галоїду, гідроксильної групи, С..в-алкілу, Сі в-алкоксигрупи, феноксигрупи, нітрогрупи, аміногрупи, тіогрупи,
С. в-алкілтіогрупи, галоїд-С. в-алкілу, полігалоїд-С.4.в-алкілу, полігалоїд-С.4 в-алкоксигрупи, гідроксі-С4 в-алкілу, Су в-алкоксі-С4 в-алкілу, аміно-С.і в-алкілу, моно- чи ді-(С4 б-алкіл)яаміногрупи, моно- чи ді-(С.4 в-алкіл)аміно-С4 в-алкілу, ціаногрупи, -СО-К"?, -СО-ОВ"З, «МА 350о872, -502-МА ЗВ, «Ме ЗС(ОВ Я, бБ -С(О)МЕ ЗВ, -8Ов 2, -8028 "7, де кожний з ЕК", КЗ та К"" незалежно означає С. в-алкіл, цикло-Саз в-алкіл, феніл, феніл, заміщений галоїдом, гідроксильною групою, С. в-алкілом, С. в-алкоксигрупою,
галоїд-С.4 в-алкілом, полігалоїд-Сі 6-алкілом, фуранілом, тієнілом, піролілом, імідазолілом, тіазолілом чи оксазолілом, і коли фрагмент К7-С(-Х) приєднаний в іншому положенні, ніж положення 7 чи 8, то зазначені положення 7 та 8 можуть бути заміщені КК"? та Кб, де будь-який один чи обидва з Ко? та КЗ означають С. в-алкіл,
С. в-алкоксигрупу, або В та КЗ разом можуть утворювати бівалентний радикал формули -«СНАСН-СН-СН-,
2. Радіомічена сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що Х означає 0, с(воу, де КЗ означає гідроген чи арил, або М-Б7, де ВЕ" означає аміногрупу чи гідроксильну групу, 70 В' означає С. в-алкіл, арил, тієніл, хінолініл, цикло-Сз4о-алкіл чи (цикло-Сз412-алкіл)-Сів-алкіл, де цикло-С. /5-алкільний фрагмент може необов'язково містити подвійний зв'язок і де один атом карбону у цикло-Сз 15-алкільному фрагменті може бути заміщений атомом оксигену чи фрагментом МЕЗ, де КУ означає бензил чи С. 6б-алкоксикарбоніл, причому один чи кілька атомів гідрогену у Сі.6-алкільному фрагменті чи у цикло-Сз 12-алкільному фрагменті необов'язково можуть бути заміщені С 4 6-алкілом, галоїд-С.4 в-алкілом, 75 гідроксильною групою, С. 6в-алюоксигрупою, арил-С.- 6-алкоксигрупою, галоїдом, арилом, моно- чи ді-(С4 в-алкіл)аміногрупою, Сі в-алкоксикарбоніламіногрупою, галоїдом, піперазинілом, піридинілом, морфолінілом, тієнілом, або бівалентний радикал формули -О- чи -0-СНо-СНо-О-, або радикал формули (а-1) Я , | а га денти ОН а с де 244 означає простий ковалентний зв'язок, О чи СН», о 22 означає простий ковалентний зв'язок, О чи СН»5, п означає ціле число, яке дорівнює 0, 1 чи 2, і де кожний атом гідрогену у фенільному кільці незалежно може бути необов'язково заміщений галоїдом чи гідроксильною групою, (ее) або Х та ЕК! можуть разом з атомом карбону, до якого приєднані Х та ВЕ", утворювати радикал формули (бБ-1), « (р-2) чи (Б-3) о ш ів) М й Фо | | | - 4 Що) в-ї | 2 ' в-3 ' « в: означає гідроген, галоїд, ціаногрупу, Сі. в-алкіл, С. в-алкоксигрупу, С. в-алкілтіогрупу,
С. в-алкілкарбоніл, С. в-алкоксикарбоніл, С» в-алкеніл, гідроксі-Со в-алкеніл, С»ов-алкініл, гідроксі-С» в-алкініл, З с три-(С. в-алкіл)силан-С» в-алкініл, аміногрупу, МОоно- чи ді-«(Сі в-алкіл)аміногрупу, МОоно- чи з» ді-(С- в-алкоксі-С4 в-алкіл)аміногрупу, моно- чи ді-(Сі в-алкілтіо-С4 в-алкіл)аміногрупу, арил, арил-С. в-алкіл, арил-С» в-алкініл, Сі в-алкоксі-С 4 в-алкіламіно-С. в-алкіл, амінокарбоніл, необов'язково заміщений
С. в-алкоксикарбоніл-С і 6-алкілом, гетероцикл, вибраний з тієнілу, фуранілу, тіазолілу та піперидинілу, необов'язково М-заміщений морфолінілом чи тіоморфолінілом, ї радикал -МН-С(-О У, де В означає Сі в-алкіл, необов'язково заміщений цикло-С з.42-алкілом, (ее) С. д-алкоксигрупою, С. в-алкоксикарбонілом, арилом, арилоксигрупою, тієнілом, піридинілом, моно- чи с ді-(Сі-в-алкіл)уаміногрупою, С. в-алкілтіогрупою, бензилтіогрупою, піридинілтіогрупою чи піримідинілтіогрупою, цикло-Сз.42-2ЛКіЛ, циклогексеніл, аміногрупу, арилцикло-С»з 12-алкіламіногрупу, МОоно- - чи-ді-(С4.в-алкіл)аміногрупу, мМоно- чи ді-(С4-в-алкоксикарбоніл-С 4 б-алкіл)аміногрупу, мМоно- чи «со ді-(С1-в-алкоксикарбоніл)аміногрупу, МОоно- чи ді-(Со в-алкеніл)аміно групу, МОоно- чи ді-(арил-С. в-алкіл)аміногрупу, моно- чи діариламіногрупу, арил-С» в-алкеніл, фураніл-С»о в-алкеніл, піперидиніл, піперазиніл, індоліл, фурил, бензофурил, тетрагідрофурил, інденіл, адамантил, піридиніл, піразиніл, арил чи радикал формули (а-1), сульфонамід -МН-805-8 79, де ВО означає С. в-алкіл, моно- чи полігалоїд-С.. в-алкіл, арил-С. в-алкіл чи арил, о ВЗ та КЕ" кожний незалежно означають гідроген, С. в-алкіл, Сі в-алкоксі-С 4 в-алкіл, Сі в-алкоксикарбоніл, або іме) В? та ЕЗ можуть разом утворювати -К2-ВЕЗ-, який означає бівалентний радикал формули -(СН 2)4-, -"СНа)в-, -7уснесн-, -22-СНо-СНо-СНо- чи -24-СНо-СНо-, де 74 означає О, 5, 5О5 чи МЕ", де В"! означає гідроген, 60 С. в'алкіл, бензил чи С. в-алкоксикарбоніл, і де кожний бівалентний радикал є необов'язково заміщеним Сі в-алкілом, або ВЗ та КК? можуть разом утворювати бівалентний радикал формули -СН-СН-СНАСН- чи
-сн.-сн.сСНн.-СНо-, 65 во означає гідроген, піперидиніл, оксотієніл, тетрагідротієніл, арил-С. в-алкіл,
С. в-алкоксикарбоніл-С. в-алкіл чи С..в-алкіл, необов'язково заміщений радикалом С(-О)МЕ,К,, У якому К, та Ку кожний незалежно означають гідроген, цикло-Сз 42-алкіл, Со в-алкініл чи С..в-алкіл, необов'язково заміщений ціаногрупою, С.4.в-алкоксигрупою чи С. в-алкоксикарбонілом, У означає О чи 5, або У та ЕЕ? можуть разом утворювати -У-К2-, який означає радикал формули -СнНАМ-М: (с-Ї) чи -МАМ-М- (с-2), арил означає феніл чи нафтил, необов'язково заміщений одним чи кількома замісниками, вибраними з галоїду, С. в-алкоксигрупи, феноксигрупи, моно- чи ді-(С. в-алкіл)аміногрупи та ціаногрупи, 70 і коли фрагмент К7-С(-Х) приєднаний в іншому положенні, ніж положення 7 чи 8, то зазначені положення 7 та 8 можуть бути заміщені Б"? та КЗ, де будь-який один чи обидва з Б? та Б'Є означають Сі в-алкіл, або К'5 та в 15 разом можуть утворювати бівалентний радикал формули -«СН-СН-СН-СН-,
3. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-2, яка відрізняється тим, що Х означає 0, В означає С. в-алкіл, цикло-Сз1о-алкіл чи (цикло-Сз 1о-алкіл)-Сі в-алкіл, де один чи кілька атомів гідрогену у Сів-алкільному фрагменті чи у цикло-Сз.42-алкільному фрагменті необов'язково можуть бути заміщені С. в-алкоксигрупою, арилом, галоїдом чи тієнілом, В2 означає гідроген, галоїд, Сі в6б-алкіл чи аміногрупу, ВЗ та Е7 кожний незалежно означають гідроген чи С. в-алкіл, або ЖК? та КЗ можуть разом утворювати -К2-КЗ-, який означає бівалентний радикал формули -7,/-СН.-СН.-СНо- чи -2/-СНо-СН»о-, де 7у означає О чи МК", де В"! означає С..в-алкіл, і де кожний бівалентний радикал є необов'язково заміщеним С. в-алкілом, або КЗ та В" можуть разом утворювати бівалентний радикал формули -СНо-СНо-СНо-СН»-, ВЗ означає гідроген, с У означає 0, і о арил означає феніл, необов'язково заміщений галоїдом.
4. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-3, яка відрізняється тим, що фрагмент К7-С(-Х) приєднаний до хінолінового чи хінолінонового фрагмента у положенні 6.
5. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-4, яка відрізняється тим, що сполука містить щонайменше один со радіоактивний атом. «І б.
Радіомічена сполука за п. 5, яка відрізняється тим, що радіоактивний ізотоп вибирають з ю групи ЗН, "С та "ВЕ,
7. Радіомічена сполука за п. 6, яка відрізняється тим, що сполука є будь-якою зі сполук (а), (Б), (с), (4) та (е): со зв ОН ' ї- щи що З дну 9 - М (8) с и (8) , и? З и т | т (В) -| Ш-е до М зе (ее) а , 1 водо со зо ям "сн щ о , Р (9) о зо я М пен з 60 ер (8) . Зе а щ ши (в) 65 (8) М сн,
8. Радіомічена сполука за п. б, яка відрізняється тим, що сполука є сполукою (а).
9. Радіоактивна композиція для введення ссавцям, яка містить терапевтично ефективну кількість радіоміченої сполуки за будь-яким з пп. 1-8 та фармацевтично прийнятний носій чи розріджувач.
10. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-8 чи композиція за п. 9, призначена для використання у діагностичному методі.
11. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-8 чи композиція за п. 9, яка відрізняється тим, що діагностичний метод включає маркування чи ідентифікування рецептора то у біологічному матеріалі.
12. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-8 чи композиція за п. 9, яка відрізняється тим, що маркування полягає у введенні радіоміченої сполуки у біологічний матеріал, а ідентифікування полягає у детектуванні 7/о емісії радіоміченої сполуки.
13. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-8 чи композиція за п. 9, яка відрізняється тим, що діагностичний метод полягає у скринінгу досліджуваної сполуки на здатність займати чи зв'язувати рецептори тоіш1 у біологічному матеріалі.
14. Радіомічена сполука чи композиція за будь-яким з пп. 11-13, яка відрізняється тим, що біологічний /5 матеріал вибирають з групи зразків тканини, рідин плазми, рідин організму, частин тіла та органів, що походять від теплокровних тварин, і власне теплокровних тварин, зокрема людей.
15. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-8 чи композиція за п. 9, призначена для виробництва діагностичного засобу для маркування чи ідентифікування рецепторів тоіш1 у біологічному матеріалі.
16. Використання радіоміченої сполуки чи композиції за п. 15, яке відрізняється тим, що маркування полягає 2о У введенні радіоміченої сполуки в біологічний матеріал, а ідентифікування полягає у детектуванні емісії радіоміченої сполуки.
17. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-8 чи композиція за п. 9, призначена для виробництва діагностичного засобу для скринінгу досліджуваної сполуки на здатність займати чи зв'язувати рецептори тоі|иі у біологічному матеріалі. сч
18. Радіомічена сполука за будь-яким з пп. 1-8 чи композиція за п. У для виробництва діагностичного засобу для візуалізації органа, яка відрізняється тим, що вводять достатню кількість радіоміченої сполуки за і) будь-яким з пп. 1-8 чи композиції за п. 9У у придатній композиції в біологічний матеріал, причому зазначена радіомічена сполука зв'язується з сайтами рецептора тої|Шш1 у біологічному матеріалі, та детектують емісію радіоміченої сполуки. со зо
19. Використання радіоміченої сполуки чи композиції за п. 18 для виробництва діагностичного засобу для візуалізації органа, яке відрізняється тим, що візуалізація здійснюється методом позитронної емісійної - томографії (РЕТ). ю
20. Використання радіоміченої сполуки чи композиції за будь-яким з пп. 15-19, яке відрізняється тим, що біологічний матеріал вибирають з групи зразків тканин, рідин плазми, рідин організму, частин тіла та органів, со з5 Що походять від теплокровних тварин, і власне теплокровних тварин, зокрема людей. ча
- . и? -і (ее) 1 щ» ІЧ е) іме) 60 б5
UA20040907678A 2002-03-29 2003-03-26 Radiolabelled quinoline and quinolinone derivatives and use thereof as metabotropic ligands of glutamate receptor UA78548C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP02076254 2002-03-29
PCT/EP2003/003240 WO2003082350A2 (en) 2002-03-29 2003-03-26 Radiolabelled quinoline and quinolinone derivatives and their use as metabotropic glutamate receptor ligands

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA78548C2 true UA78548C2 (en) 2007-04-10

Family

ID=28459531

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA20040907678A UA78548C2 (en) 2002-03-29 2003-03-26 Radiolabelled quinoline and quinolinone derivatives and use thereof as metabotropic ligands of glutamate receptor

Country Status (19)

Country Link
US (1) US7517517B2 (uk)
EP (1) EP1492571A2 (uk)
JP (1) JP4573533B2 (uk)
KR (1) KR101061561B1 (uk)
CN (1) CN1642580B (uk)
AU (1) AU2003226737B2 (uk)
BR (1) BR0308945A (uk)
CA (1) CA2479109C (uk)
EA (1) EA009334B1 (uk)
HK (1) HK1079700A1 (uk)
HR (1) HRP20040870A2 (uk)
IL (1) IL164299A (uk)
MX (1) MXPA04009435A (uk)
NO (1) NO330688B1 (uk)
NZ (1) NZ535438A (uk)
PL (1) PL218788B1 (uk)
UA (1) UA78548C2 (uk)
WO (1) WO2003082350A2 (uk)
ZA (1) ZA200407820B (uk)

Families Citing this family (58)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US7344702B2 (en) 2004-02-13 2008-03-18 Bristol-Myers Squibb Pharma Company Contrast agents for myocardial perfusion imaging
NZ546990A (en) 2003-11-20 2010-03-26 Janssen Pharmaceutica Nv 7-Phenylalkyl substituted 2-quinolinones and 2 quinoxalinones as poly(adp-ribose) polymerase inhibitors
WO2005054201A1 (en) 2003-11-20 2005-06-16 Janssen Pharmaceutica N.V. 6-alkenyl and 6-phenylalkyl substituted 2-quinolinones and 2-quinoxalinones as poly(adp-ribose) polymerase inhibitors
UA91007C2 (uk) * 2003-12-10 2010-06-25 Янссен Фармацевтика Н.В. Заміщені 6-циклогексилалкілом заміщені 2-хінолінони та 2-хіноксалінони як інгібітори полі-(адф-рибоза)полімерази
US7550482B2 (en) 2004-02-27 2009-06-23 Merz Pharma Gmbh & Co. Kgaa Tetrahydroquinolones and their use as modulators of metabotropic glutamate receptors
TWI301760B (en) * 2004-02-27 2008-10-11 Merz Pharma Gmbh & Co Kgaa Tetrahydroquinolinones and their use as antagonists of metabotropic glutamate receptors
JPWO2005108370A1 (ja) 2004-04-16 2008-03-21 味の素株式会社 ベンゼン化合物
US7485283B2 (en) 2004-04-28 2009-02-03 Lantheus Medical Imaging Contrast agents for myocardial perfusion imaging
EP1771175B1 (en) 2004-06-30 2015-12-23 Janssen Pharmaceutica NV Phthalazine derivatives as parp inhibitors
DE602005026391D1 (de) 2004-06-30 2011-03-31 Janssen Pharmaceutica Nv Chinazolinonderivate als parp-hemmer
AU2005259190B2 (en) 2004-06-30 2011-05-12 Janssen Pharmaceutica N.V. Quinazolinedione derivatives as PARP inhibitors
JP2008515867A (ja) * 2004-10-05 2008-05-15 メルツ・ファルマ・ゲゼルシヤフト・ミト・ベシュレンクテル・ハフツング・ウント・コンパニー・コマンデイトゲゼルシヤフト・アウフ・アクティーン Ｃｎｓ疾患を治療するための、新規環状及び非環状プロペノン類
MX2007010414A (es) * 2005-03-04 2007-09-25 Hoffmann La Roche Derivados de piridin-2-carboxamida como antagonistas de mglur5.
US7824659B2 (en) 2005-08-10 2010-11-02 Lantheus Medical Imaging, Inc. Methods of making radiolabeled tracers and precursors thereof
TWI417095B (zh) * 2006-03-15 2013-12-01 Janssen Pharmaceuticals Inc １，４-二取代之３-氰基-吡啶酮衍生物及其作為ｍＧｌｕＲ２-受體之正向異位性調節劑之用途
TW200900065A (en) 2007-03-07 2009-01-01 Janssen Pharmaceutica Nv 3-cyano-4-(4-pyridinyloxy-phenyl)-pyridin-2-one derivatives
TW200845978A (en) * 2007-03-07 2008-12-01 Janssen Pharmaceutica Nv 3-cyano-4-(4-tetrahydropyran-phenyl)-pyridin-2-one derivatives
US8299256B2 (en) 2007-03-08 2012-10-30 Janssen Pharmaceutica Nv Quinolinone derivatives as PARP and TANK inhibitors
JP5466147B2 (ja) * 2007-05-21 2014-04-09 レビバ ファーマシューティカルズ，インコーポレーテッド キノリノン系非定型抗精神病薬剤の組成物、合成、及び使用方法
TWI445532B (zh) 2007-09-14 2014-07-21 Janssen Pharmaceuticals Inc １’，３’－二取代－４－苯基－３，４，５，６－四氫－２ｈ，１’ｈ－〔１，４’〕聯吡啶基－２’－酮化物
TW200922566A (en) 2007-09-14 2009-06-01 Ortho Mcneil Janssen Pharm 1,3 disubstituted 4-(aryl-X-phenyl)-1H-pyridin-2-ones
JP5433579B2 (ja) 2007-09-14 2014-03-05 ジャンセン ファーマシューティカルズ， インコーポレイテッド． １，３−二置換−４−フェニル−１ｈ−ピリジン−２−オン
EP2215075B1 (en) 2007-10-26 2013-12-11 Janssen Pharmaceutica, N.V. Quinolinone derivatives as parp inhibitors
ES2637794T3 (es) * 2007-11-14 2017-10-17 Janssen Pharmaceuticals, Inc. Derivados de imidazo[1,2-A]piridina y su uso como moduladores alostéricos positivos de receptores MGLUR2
DK2257315T3 (da) 2008-02-29 2020-01-27 Lantheus Medical Imaging Inc Kontrastmidler til anvendelser omfattende perfusionsbilleddannelse
MX2010010406A (es) 2008-03-27 2010-10-25 Janssen Pharmaceutica Nv Tetrahidrofenantridinonas y tetrahidrociclopentaquinolinonas como inhibidores de la polimerizacion de poli(adp-ribosa)polimerasa-1 y tubulina.
JP5464609B2 (ja) 2008-03-27 2014-04-09 ジヤンセン・フアーマシユーチカ・ナームローゼ・フエンノートシヤツプ チューブリン重合阻害剤としてのキナゾリノン誘導体
CA2735764C (en) 2008-09-02 2016-06-14 Ortho-Mcneil-Janssen Pharmaceuticals, Inc. 3-azabicyclo[3.1.0]hexyl derivatives as modulators of metabotropic glutamate receptors
ES2466341T3 (es) 2008-10-16 2014-06-10 Janssen Pharmaceuticals, Inc. Derivados de indol y benzomorfolina como moduladores de receptores de glutamato metabotrópicos
WO2010060589A1 (en) 2008-11-28 2010-06-03 Ortho-Mcneil-Janssen Pharmaceuticals, Inc. Indole and benzoxazine derivatives as modulators of metabotropic glutamate receptors
WO2010120368A2 (en) 2009-04-15 2010-10-21 Lantheus Medical Imaging, Inc. Stabilization of radiopharmaceutical compositions using ascorbic acid
MX2011011964A (es) 2009-05-12 2012-02-23 Janssen Pharmaceuticals Inc Derivados de 1,2,3-triazolo[4,3-a]piridina y su uso para el tratamiento o prevencion de trastornos neurologicos y psiquiatricos.
MY153913A (en) 2009-05-12 2015-04-15 Janssen Pharmaceuticals Inc 7-aryl-1,2,4-triazolo[4,3-a]pyridine derivatives and their use as positive allosteric modulators of mglur2 receptors
SG176018A1 (en) 2009-05-12 2011-12-29 Janssen Pharmaceuticals Inc 1,2,4-triazolo[4,3-a]pyridine derivatives and their use as positive allosteric modulators of mglur2 receptors
CN109200296B (zh) 2010-02-08 2021-12-14 兰休斯医疗成像公司 用于合成显像剂和其中间体的方法和装置
PL2649069T3 (pl) 2010-11-08 2016-01-29 Janssen Pharmaceuticals Inc Pochodne 1,2,4-triazolo[4,3-a]pirydyny i ich zastosowanie jako dodatnich allosterycznych modulatorów receptorów mGluR2
JP5852666B2 (ja) 2010-11-08 2016-02-03 ジヤンセン・フアーマシユーチカルズ・インコーポレーテツド １，２，４−トリアゾロ［４，３−ａ］ピリジン誘導体およびｍＧｌｕＲ２受容体のポジティブアロステリックモジュレーターとしてのそれらの使用
ES2536433T3 (es) 2010-11-08 2015-05-25 Janssen Pharmaceuticals, Inc. Derivados de 1,2,4-triazolo[4,3-a]piridina y su uso como moduladores alostéricos positivos de receptores mGluR2
EA028364B1 (ru) * 2012-07-27 2017-11-30 Биоген Айдек Ма Инк. Аутотаксин-модулирующие соединения
AU2013203000B9 (en) 2012-08-10 2017-02-02 Lantheus Medical Imaging, Inc. Compositions, methods, and systems for the synthesis and use of imaging agents
EP2900661B1 (en) * 2012-09-28 2016-10-26 Bayer CropScience AG Quinoline isoxazolin derivatives for plant disease control
CA2888480C (en) 2012-10-16 2021-03-16 Janssen Pharmaceutica Nv Heteroaryl linked quinolinyl modulators of ror.gamma.t
NZ706775A (en) 2012-10-16 2018-10-26 Janssen Pharmaceutica Nv Methylene linked quinolinyl modulators of ror-gamma-t
SG11201502935VA (en) 2012-10-16 2015-09-29 Janssen Pharmaceutica Nv Phenyl linked quinolinyl modulators of ror-gamma-t
JO3368B1 (ar) 2013-06-04 2019-03-13 Janssen Pharmaceutica Nv مركبات 6، 7- ثاني هيدرو بيرازولو [5،1-a] بيرازين- 4 (5 يد)- اون واستخدامها بصفة منظمات تفارغية سلبية لمستقبلات ميجلور 2
JO3367B1 (ar) 2013-09-06 2019-03-13 Janssen Pharmaceutica Nv مركبات 2،1، 4- ثلاثي زولو [3،4-a] بيريدين واستخدامها بصفة منظمات تفارغية موجبة لمستقبلات ميجلور 2
CN106102742A (zh) * 2013-09-13 2016-11-09 因莱塔生物科技有限责任公司 利用细胞外钙调节针对代谢型谷氨酸受体的药物作用
US9403816B2 (en) 2013-10-15 2016-08-02 Janssen Pharmaceutica Nv Phenyl linked quinolinyl modulators of RORγt
EP3057421B1 (en) 2013-10-15 2019-11-20 Janssen Pharmaceutica NV Alkyl linked quinolinyl modulators of ror(gamma)t
KR20160068956A (ko) 2013-10-15 2016-06-15 얀센 파마슈티카 엔.브이. RORyT의 퀴놀리닐 조절제
US10555941B2 (en) 2013-10-15 2020-02-11 Janssen Pharmaceutica Nv Alkyl linked quinolinyl modulators of RORγt
US9284308B2 (en) 2013-10-15 2016-03-15 Janssen Pharmaceutica Nv Methylene linked quinolinyl modulators of RORγt
US9221804B2 (en) 2013-10-15 2015-12-29 Janssen Pharmaceutica Nv Secondary alcohol quinolinyl modulators of RORγt
US9328095B2 (en) 2013-10-15 2016-05-03 Janssen Pharmaceutica Nv Heteroaryl linked quinolinyl modulators of RORgammat
UA127921C2 (uk) 2014-01-21 2024-02-14 Янссен Фармацевтика Нв Комбінації, які містять позитивні алостеричні модулятори або ортостеричні агоністи метаботропного глутаматергічного рецептора 2 підтипу, та їх застосування
DK3096790T3 (da) 2014-01-21 2019-10-07 Janssen Pharmaceutica Nv Kombinationer omfattende positive allosteriske modulatorer eller orthosteriske agonister af metabotrop glutamaterg subtype 2-receptor og anvendelse af disse
CN105949190B (zh) * 2016-07-04 2018-06-29 烟台凯博医药科技有限公司 一种制备1，8-萘啶及衍生物的方法
CN110872252B (zh) * 2019-12-12 2021-06-29 北京成宇化工有限公司 3-甲基喹啉-8-磺酰氯的制备方法

Family Cites Families (25)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US2526232A (en) * 1946-10-21 1950-10-17 Parke Davis & Co Substituted hydantoins and methods for obtaining the same
GB1013224A (en) * 1962-06-21 1965-12-15 Ici Ltd Heterocyclic aminoethanols
JPS5566560A (en) * 1978-11-14 1980-05-20 Yoshitomi Pharmaceut Ind Ltd Quinolone derivative
US4348398A (en) * 1980-12-23 1982-09-07 Merck Sharp & Dohme (I.A.) Corp. Quinolinyl ethanolamines
ATE27451T1 (de) * 1981-03-24 1987-06-15 Ciba Geigy Ag Acyl-chinolinonderivate, verfahren zu ihrer herstellung, diese enthaltende pharmazeutische praeparate und ihre verwendung.
GB8307831D0 (en) * 1983-03-22 1983-04-27 Fujisawa Pharmaceutical Co Triazine derivatives
JPH0776838B2 (ja) * 1988-10-05 1995-08-16 富士ゼロックス株式会社 電子写真感光体及び画像形成方法
US4931270A (en) 1988-07-07 1990-06-05 Nelson Research & Development Method for detecting dopaminergic diseases using fluorine-18 radiolabelled D2 dopamine receptor ligands
PH31245A (en) * 1991-10-30 1998-06-18 Janssen Pharmaceutica Nv 1,3-Dihydro-2H-imidazoÄ4,5-BÜ-quinolin-2-one derivatives.
US5441963A (en) * 1991-12-20 1995-08-15 Merrell Dow Pharmaceuticals Potentiation of NMDA antagonists
US5475007A (en) * 1993-05-28 1995-12-12 The Regents Of The University Of California 1,2,3,4-tetrahydroquinoline-2,3,4-trione-3 or 4-oximes and the use thereof
JPH0733743A (ja) * 1993-07-22 1995-02-03 Kyorin Pharmaceut Co Ltd ２−アリール−４−キノリノール誘導体
US5597922A (en) * 1994-07-29 1997-01-28 State Of Oregon, Acting By And Through The Oregon State Board Of Higher Education, Acting For And On Behalf Of The Oregon Health Sciences University And The University Of Oregon Glycine receptor antagonist pharmacophore
AU3414295A (en) * 1994-08-19 1996-03-14 Nps Pharmaceuticals, Inc. Methods and compounds active at metabotropic glutamate receptors useful for treatment of neurological disorders and diseases
JPH08295690A (ja) * 1995-04-26 1996-11-12 Tokuyama Corp クロメン化合物
WO1997026919A2 (en) * 1996-01-24 1997-07-31 Warner-Lambert Company Method of imaging amyloid deposits
US5958919A (en) * 1996-09-20 1999-09-28 Washington University Treatment of presymptomatic alzheimer's disease to prevent neuronal degeneration
AU743899B2 (en) * 1997-07-18 2002-02-07 Georgetown University Bicyclic metabotropic glutamate receptor ligands
CA2311131A1 (en) * 1997-11-21 1999-06-03 Nps Pharmaceuticals, Inc. Metabotropic glutamate receptor antagonists for treating central nervous system diseases
WO2000012498A1 (en) * 1998-08-27 2000-03-09 Pfizer Products Inc. Quinolin-2-one derivatives useful as anticancer agents
JP2000169450A (ja) * 1998-09-30 2000-06-20 Kyorin Pharmaceut Co Ltd ６―アリ―ルキノリンカルボン酸誘導体とその付加塩及びそれらの製造方法
ATE240327T1 (de) * 1998-12-23 2003-05-15 Janssen Pharmaceutica Nv 1,2-annelierte chinolinderivate
EA200100766A1 (ru) * 1999-02-11 2002-02-28 Пфайзер Продактс Инк. Хинолин-2-он замещенные гетероарильные производные, используемые в качестве противоопухолевых агентов
EP1262195A4 (en) * 2000-03-07 2003-05-21 Takeda Chemical Industries Ltd VASOACTIVE AGENTS
BR0114253A (pt) * 2000-10-02 2003-07-01 Janssen Pharmaceutica Nv Antagonistas de receptor de glutamato metabotrópico

Also Published As

Publication number Publication date
AU2003226737A1 (en) 2003-10-13
IL164299A (en) 2010-11-30
CN1642580A (zh) 2005-07-20
EA200401285A1 (ru) 2005-02-24
US7517517B2 (en) 2009-04-14
WO2003082350A2 (en) 2003-10-09
IL164299A0 (en) 2005-12-18
WO2003082350A3 (en) 2004-03-04
JP4573533B2 (ja) 2010-11-04
JP2005524679A (ja) 2005-08-18
BR0308945A (pt) 2005-01-04
CN1642580B (zh) 2010-05-26
EP1492571A2 (en) 2005-01-05
NO20044635L (no) 2004-10-27
KR20040093711A (ko) 2004-11-08
ZA200407820B (en) 2005-12-28
EA009334B1 (ru) 2007-12-28
MXPA04009435A (es) 2005-01-25
CA2479109C (en) 2011-08-02
KR101061561B1 (ko) 2011-09-02
NZ535438A (en) 2006-08-31
PL371607A1 (en) 2005-06-27
HRP20040870A2 (en) 2005-06-30
HK1079700A1 (en) 2006-04-13
AU2003226737B2 (en) 2008-09-04
CA2479109A1 (en) 2003-10-09
US20060083676A1 (en) 2006-04-20
PL218788B1 (pl) 2015-01-30
NO330688B1 (no) 2011-06-06

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA78548C2 (en) Radiolabelled quinoline and quinolinone derivatives and use thereof as metabotropic ligands of glutamate receptor
JP6755254B2 (ja) ［９，１０−ジメトキシ−３−（２−メチルプロピル）−１Ｈ，２Ｈ，３Ｈ，４Ｈ，６Ｈ，７Ｈ，１１ｂＨ−ピリド［２，１−ａ］イソキノリン−２−イル］メタノール、ならびにそれに関する化合物、組成物、および方法
JP3346562B2 (ja) Ｐｃｐレセプター・リガンドおよびそれらを含む薬剤
ES2291323T3 (es) Antagonistas de receptores de trombina.
TW201718558A (zh) 氧雜螺環類衍生物、其製備方法及其在醫藥上的應用
CN106715435B (zh) 作为nr2b nmda受体拮抗剂的吡咯并嘧啶衍生物
JP2003508397A (ja) アンドロゲンレセプターモジュレーターとしての８−置換−６−トリフルオロメチル−９−ピリド［３，２−ｇ］キノリン化合物
JP2000500786A (ja) エーテルムスカリン様アンタゴニスト
ES2219919T3 (es) Antagonistas del receptor de trombina.
KR102356040B1 (ko) α7니코틴성 아세틸콜린 수용체의 리간드 화합물 및 그 응용
DE60006699T2 (de) Thienoisoxazolyl- und thienylpyrazolyl-phenoxy substituierte propyl derivate als d4 antagonisten
CN104418842B (zh) 取代的吲哚化合物及其使用方法和用途
JP2004508359A (ja) アリール置換テトラヒドロインダゾール、及び、ｇａｂａ−ａ受容体に対するリガンドとしてのそれらの使用
JP2022537330A (ja) インダゾール誘導体、その製造方法及び医薬上のその使用
JPH08511802A (ja) ビス−イミド抗腫瘍剤のための多環式および複素環式発色団
RU2469033C2 (ru) СОЕДИНЕНИЯ ДИБЕНЗО[b,f][1,4]ОКСАЗАПИНА
US5154913A (en) Radioiodinated benzamines method of their use as radioimaging agents
JP7097342B2 (ja) ２，６－ジ置換ピリジン誘導体
ES2336047T3 (es) Derivados de 3-azabiciclo-(4,1,0)heptano para el tratamiento de la depresion.
CZ176798A3 (cs) Nové sloučeniny s analgetickým účinkem
JP2004508352A (ja) 置換縮合ピロールイミン及びピラゾールイミン
CN103097357B (zh) 吡唑化合物
HU203537B (en) Process for producing condensed benzazepine derivatives and pharmaceutical compositions containing them
JP2004538273A (ja) Ｇａｂａ−ａレセプターリガンドとしてのシクロアルキルピロール−３−カルボン酸誘導体及びヘテロシクロアルキルピロール−３−カルボン酸誘導体
JP2021104931A (ja) 含窒素複素環を有するジベンゾアゼピン誘導体