UA71890C2 - PURINE INHIBITORS OF CYCLINE-DEPENDENT KINASE 2 AND IKB-a - Google Patents

Description

Опис винаходу

Це часткове продовження заявки Ме08/692012 на патент США, поданої 2 серпня 1996 року, що розглядається 2 одночасно.

Цей винахід належить до 2,6,9-тризаміщених пуринів, які, як було відкрито, є вибірковими інгібіторами кіназ клітинного циклу і, як такі, згадані сполуки є інгібіторами проліферації клітин. Згадані 2,6,9-тризаміщені пурини є придатними, наприклад, для лікування автоїмунних захворювань, наприклад, ревматоїдного артриту, вовчака, діабету типу !, розсіяного склерозу і т.ін., для лікування раку, 70 серцево-судинних хвороб, наприклад, рестенозу, реакції "трансплантату проти хазяїна", подагри, полікістозної хвороби нирок та інших проліферативних захворювань, патогенез яких залучає аномальну проліферацію клітин.

Цей винахід має також відношення до 2,6,9-тризаміщених пуринів, які, як було відкрито, є активними та специфічними інгібіторами ІкВ-А кінази, яка попереджає передачу сигналу, індукованого активацією МЕ-КВ та синтезом цитокінів іп омйго та іп мімо. Такі інгібітори, як очікується, інгібірують синтез цитокінів та 72 адгезивних білків, синтез яких транскрипційно регулюється МЕ-КВ. До молекул цього класу належать протизапальні цитокіни, наприклад, 1-1, І/-6, ТМЕ (фактор некротизації пухлинних клітин) та адгезивні білки, (наприклад, ІСАМ (фактор міжклітинної адгезії-1), МСАМ (фактор адгезії судинних клітин) та деякі іншії), і які, як гадають, бувають залученими до патогенезу запальних захворювань. Таким чином, активний інгібітор

ІкКВ-А кінази є придатним для клінічного лікування хвороб, де для індукування хвороби необхідною є активація

МЕ-кВ.

За останні декілька років, завдяки досягненням у галузі молекулярної та клітинної біології, було зроблено суттєвий внесок до розуміння механізмів проліферації клітин та специфічних випадків, які відбуваються під час проходження клітинами мітотичних циклів. Див., наприклад, "Ргодгезз іп СеїЇ Сусіе Кезеагсі", томі, редактори

Л.Мейджер (І.Меїйег), С.Гіде (5.Сцідеб, Г.І.Л.Танг (Н.У. Ї.Типо); видавництво Рієпит Ргевзв, Нью-Йорк, 1995. с 22 Результати |згаданих досліджень показали, що проходження клітиною клітинного циклу контролюється Го) сімейством серин/греонінкіназ, які називаються циклінзалежними кіназами. До складу цих ферментів входить (а) каталітичний білок, який називають циклінзалежною кіназою (СОК), який використовує АТФ, як субстрат та (Б) регуляторний білок, який має назву циклін. Різні комбінації цикліну-СОК контролюють такі явища, як ріст, реплікація ДНК та поділ клітин. Одним з ключових членів сімейства ферментів СОК є СОК2. Було показано, що о активність СОК2 є незамінною для досягнення клітинним циклом ссавців межі 51 (постмітотичний період)/5 Ге»! (синтентичний період). Мікровпорскування антитіл, спрямованих проти СОК2, блокує перехід диплоїдних фібробластів людини до З періоду клітинного циклу. Подібний ефект має експресія домінуючого негативного со мутанту СОК2 у клітинах остеосаркоми людини. Дані згаданих досліджень, взяті разом, свідчать про те, що «-- пригнічення активності клітинної СОК2 буде перешкоджати проходженню клітин через згаданий мітотичний цикл та індукувати зупинку росту перед 5 періодом. Відповідно до цієї точки зору, результати досліджень оломуцину в (2-(гідроксиетиламіно)-6-бензиламіно-З--метилпурину) іп мйго показали, що ця сполука є специфічним інгібітором СОК2 з ІСво, яка дорівнює, приблизно, 2,1мкг/мл (Дж. Веслі (дУ.Мезеїу) та інші; Еиг. У.Віоспет., 224, 771-786 (1994), Л.Мейджер (І.Меї|ег) "Спетіса! Іппірйоге ої Сусііп-Оерепдепі Кіпазев", стор.351-356 у « "Ргодгезз іп СеїЇ Сусіе Кезеагсй", том 1, редактори Л.Мейджер (І.Меїйег), С.Гіде (5.ціде), Г.І.Л.Танг З 50 (НМ.С.Типо); видавництво Ріепит Ргевв, Нью-Йорк, 1995. Результати досліджень клітин ссавців у культурі іп с мімо показали, що оломуцин пригнічує проліферацію клітин у приблизній концентрації 5Омкг/мл.

Із» Відповідно до цього винаходу, ми одержали декілька сполук, біологічна активність яких є значно вищою за біологічну активність оломуцину. Результати досліджень іп мімо з використанням клітин ссавців свідчать, що деякі з розкритих сполук інгібірують проліферацію клітин у концентраціях, що є значно нижчими за концентрацію оломуцину. і Нещодавно було описано активність ІкВ-А кінази у цитоплазмі стимульованих ендотеліальних клітин пупкової - вени людини (Беннетт (Веппей) та інші (1996), 9.Віої. Спет. 271, 19680-19688). Деякі зі сполук за цим винаходом було ідентифіковано, як активні та специфічні інгібітори ІкВ-А кінази, які перешкоджають передачі бо сигналу, індукованого активацією МЕ-КВ та синтезом цитокінів іп мйго та іп мімо. Згадана активація (Те) 20 гетеродимерного фактору транскрипції МЕ-КВ є складним процесом. У нестимульованих клітин, гетеродимер

МЕ-КВ (роо/рб5) знаходиться у цитозолі, де утворює комплексну сполуку з пригнічувальною субодиницею ІкВ-А; с згадана ІкВ-А зв'язується з МЕ-КВ, маскуючи, таким чином, сигнал ядерної локалізації цього фактору та запобігаючи його переміщенню до ядра. У разі стимулювання клітин за допомогою різноманітних сигналів (наприклад, ліпополісахариду), ІКВ-А швидко фосфорилюється, уніквітинується та розщеплюється протеосомою. 29 Розщеплення ІкВ-А надає можливість переміщення МЕ-КВ до ядра, де він активує транскрипцію ряду генів

ГФ) запальної реакції.

Результати цих спостережень дозволяють висунути припущення про те, що ІкВ-А кіназа є привабливою о мішенню для ідентифікування інгібіторів, які могли б бути придатними при лікуванні запальних захворювань, де для індукування хвороби необхідною є активація МЕ-кВ. 60 Ціллю цього винаходу є надання 2,6,9-тризаміщених пуринових сполук, які пригнічують циклінзалежну кіназу 2.

Наступною ціллю цього винаходу є надання 2,6,9-тризаміщених пуринових сполук, які є придатними для інгібірування проліферації клітин.

Цей винахід також надає фармацевтичну композицію, до складу якої входить 2,6,9-тризаміщена пуринова бо сполука та фармацевтично прийнятний носій.

Цей винахід, додатково, надає спосіб інгібірування проліферації клітин, який включає введення ссавцю, який цього потребує, ефективної кількості 2,6,9-тризаміщеної пуринової сполуки.

За одним з варіантів втілення, цей винахід представляє собою А 2,6,9-тризаміщену пуринову композицію, яка має наведену далі формулу: ьо й

І,

М со со пр Хі у;

Ні М ча я М Яд 2 г (0) де Х - аміно, оксо, тіо або сульфонова складова;

Ку - галоген або К."-Х, де Х - аміно, оксо, тіо або сульфонова складова. Х, у переважному варіанті, - аміно.

Ку - нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, циклогетероалкіл, заміщений циклогетероалкіл, арил, заміщений арил, гетероцикл, гетарил, заміщений гетарил, аралкіл, гетероаралкіл, гетероалкіл, алкілалкеніл, алкілалкініл, алкілциклоалкіл або алкілциклогетероалкіл, кожен з яких має від 1 до атомів вуглецю; 20 Ко» - водень, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, арил, заміщений арил, гетероцикл, гетарил, заміщений гетарил, аралкіл, сгетероаралкіл, гетероалкіл, алкілалкеніл, алкілалкініл, алкілциклоалкіл або алкілциклогетероалкіл;

Ез - галоген, гідроксил, тіо, алкокси, алкілтіо, нижчий алкіл, -МКАК» або компонент, який має формулу: с п Ат о т п /

Кк й а в (22) о с де т-1-3, п-1-3, 0-1-3; М-карбоніл, -МКАК»5, гідроксил, тіол, алкокси, алкілтіо, та де кожен Ку; та К5 «- (незалежно) вибирають з групи, до складу якої входить водень, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, алкокси, 32 аміно, амідо, карбоксил, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, гетероцикл, циклогетероалкіл, заміщений ї- циклогетероалкіл, ацил, арил, заміщений арил, арилокси, гетарил, заміщений гетарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкілалкеніл, алкілалкініл, алкілциклоалкіл, алкілциклогетероалкіл або ціано; який має від 1 до 20 атомів вуглецю та, у переважному варіанті, від 2 до б атомів вуглецю. Додатково, коли М - карбоніл, КЕ"; у згаданій « композиції не існує. К/" та Кв" можуть бути єдиним атомом кисню, та К/" та К5" можуть бути єдиним атомом кисню. ЕК. та К5, у переважному варіанті, є однаковим або різним заміщеним нижчим алкілом, який має від 2 до 6 о) с атомів вуглецю та, у переважному варіанті, СНЄСНоООН, СН.НС(СНУЗ)ОН та їх суміші. Існують деякі обмеження у "» об'ємі Кі Ку, Ко», Кз, коли Кз є 2-гідроксиетиламіно та Ко є метил, К.і-Х не може бути аміно, " З-метил-2-бутеніламіно, бензиламіно або З-гідроксибензиламіно. Коли Ка є 2-гідроксиетиламіно та Ко є ізопропіл, К./-Х не є бензиламіно, З-гідроксибензиламіно або З-метилбутиламіно. Коли Кз є 2-гідроксиетиламіно та Ко є 2-гідроксиетил, К.-Х не може бути бензиламіно. Коли Кз вибирають з групи, до складу якої входить ш- 2-пропанол-2-метиламіно та 2-диметиламіноетиламіно, та Ко є метил, у такому разі К./-Х не може бути - бензиламіно.

За іншим варіантом втілення, цей винахід є способом інгібірування проліферації клітин у ссавців, який со включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки за п.17 згаданому ссавцю. Згаданий спосіб є

Ге) 20 придатним для лікування порушень проліферації клітин, наприклад, ревматоїдного артриту, вовчаку, діабету типу І, розсіяного склерозу, раку, рестенозу, реакції "трансплантат проти хазяїна" та подагри. ме, Ще за іншим варіантом втілення, цей винахід є фармацевтичною композицією, до складу якої входить композиція, яку було наведено перед тим, у суміші з одним або декількома фармацевтичними наповнювачами.

Ще за іншим варіантом втілення, цей винахід є композицією, придатною для лікування грибкових інфекцій 22 (грибів) у людей, тварин та рослин.

ГФ) На Фігурі 1 наведено діаграму середньої площини неоінтими сонної артерії пацюка, обробленої сольовим носієм та сполукою З, одержаною за Прикладом 2, де незаштрихований стовпчик представляє собою де необроблений розтин сонної артерії, у той час як заштрихований стовпчик представляє собою оброблений розтин згаданої сонної артерії. 6о Цей винахід має відношення до 2,6,9-тризаміщеної пуринової сполуки, яка має наведену далі формулу: б5

, ьо В,

М

Олю дю пу зон Ма ву ел М 2 1 () 70 де

Ку - галоген або К."-Х, де Х - аміно, оксо, тіо або сульфонова складова. Х, у переважному варіанті, - аміно.

КІ може бути нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, циклоалкілом, заміщеним циклоалкілом, циклогетероалкілом, заміщеним циклогетероалкілом, арилом, заміщеним арилом, гетероциклом, гетарилом, заміщеним сгетарилом, аралкілом, гетероаралкілом, гетероалкілом, алкілалкенілом, алкілалкінілом, /5 алкілциклоалкілом або алкілциклогетероалкілом, кожен з яких має від 1 до 20 атомів вуглецю. К 1, у переважному варіанті, є СНо-арил, СНо-заміщений арил, 4-метоксибензил, 4-хлорбензил, 4-нітробензил, 4-(2-піридиніл)бензил, арил, заміщений арил, З-тіометоксифеніл або 4-тіометоксифеніл.

Ко може бути воднем, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, циклоалкілом, заміщеним циклоалкілом, арилом, заміщеним арилом, гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, аралкілом, гетероаралкілом, 2о Заміщеним гетероаралкілом, гетероалкілом, алкілалкенілом, алкілалкінілом, алкілциклоалкілом або алкілциклогетероалкілом, де вуглеводневі складові мають від 1 до 20 атомів вуглецю. Ко, у переважному варіанті, ізопропіл.

Ез - галоген, гідроксил, тіо, алкокси, алкілтіо, нижчий алкіл, -МК.К» або компонент, який має формулу: и д м! Ге вп, (о) ! п о не : (22) о со де т-1-3, п-1-3, 0-1-3; У-карбоніл, -МКаК», гідроксил, тіол, алкокси, алкілтіо, та де кожен К. та К5 вибирають «- з групи, до складу якої входить водень, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, алкокси, аміно, амідо, 32 карбоксил, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, гетероцикл, циклогетероалкіл, заміщений циклогетероалкіл, ацил, - арил, заміщений арил, арилокси, гетарил, заміщений гетарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкілалкеніл, алкілалкініл, алкілциклоалкіл, алкілциклогетероалкіл або ціано, який має від 1 до 20 атомів вуглецю та, у переважному варіанті, від 2 до б атомів вуглецю. Додатково, коли М - карбоніл, К"; у згаданій композиції не « існує. К/" та Кв" може бути єдиним атомом кисню, та К/" та К;" може бути єдиним атомом кисню. К,. та БК», У переважному варіанті, є однаковим або різним заміщеним нижчим алкілом, який має від 2 до 6 атомів вуглецю та З с включає -СНОСНЬОН та -СНАСН(СНУЗОН. "» Існують деякі обмеження у об'ємі К 4, Кі, К2 та КЗ. Коли КЗ є 2-гідроксиетиламіно та Ко є метил, К./-Х не " може бути аміно, З-метил-2-бутеніламіно, бензиламіно або т-гідроксибензил-аміно. Коли Кз є 2-гідроксиетиламіно та Ко є ізопропіл, К./-Х не може бути бензиламіно, т-гідроксибензиламіно або З3-метилбутиламіно. Коли Ра є 2-гідроксиетиламіно та Б» є 2-гідроксиетил, К.-Х не може бути бензиламіно. Коли - Кз є 2-пропанол-2-метиламіно або 2-диметиламіноетиламіно, та Ко є метил, К/-Х не може бути бензиламіно. - Далі наведено визначення деяких термінів, які використано у цьому описі.

Згаданий термін "галоген" означає атоми фтору, брому, хлору або йоду. со Згаданий термін "гідроксил" означає групу -ОН.

Ге) 20 Згаданий термін "тіол" або "меркапто" означає групу -ЗН.

Згаданий термін "нижчий алкіл" означає циклічну алкільну групу з розгалуженим або прямим ланцюгом, який о складається з одного-десяти атомів вуглецю. Як додаткові приклади до пояснення цього терміну, наводяться такі групи, як метил, етил, п-пропіл, і-пропіл, п-бутил, ЇЕбутил, і-бутил (або 2-метилпропіл), циклопропілметил, і-аміл, п-аміл, гексил і т.ін. 59 Згаданий термін "заміщений нижчий алкіл" означає нижчий алкіл, опис якого було наведено щойно перед

ГФ) тим, який включає одну або декілька таких груп, як гідроксил, тіол, алкілтіол, галоген, алкокси, аміно, амідо, карбоксил, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, гетероцикл, циклогетероалкіл, заміщений о циклогетероалкіл, ацил, карбоксил, арил, заміщений арил, арилокси, гетарил, заміщений гетарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкілалкеніл, алкілалкініл, алкілциклоалкіл, алкілциклогетероалкіл та ціано. Ці групи можуть 60 приєднуватись до будь-якого атому вуглецю нижчої алкільної складової.

Згаданий термін "алкілалкеніл" означає групу -К-СКАСЕ"К"", де К-нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл, КК, КК", К"" можуть, незалежно, бути воднем, галогеном, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, ацилом, арилом, заміщеним арилом, гетарилом або заміщеним гетарилом, як визначено далі.

Згаданий термін "алкілалкініл" означає групи -КС-СК, де К - нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл, К бо - водень, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, ацил, арил, заміщений арил, гетарил або заміщений гетарил, як визначено далі.

Згаданий термін "алкокси" означає групу -ОК, де К - нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, ацил, арил, заміщений арил, аралкіл, заміщений аралкіл, гетероалкіл, гетероарил алкіл, циклоалкіл, заміщений циклоалкіл, / циклогетероалкіл або заміщений циклогетероалкіл, як визначається.

Згаданий термін "алкілтіо" означає групу -ЗК, -5(О)4-1.2-К, де К - нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл або заміщений аралкіл, як визначено у цьому описі.

Згаданий термін "ацил" означає групи -С(ОК, де К - водень, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, арил, заміщений арил і т.Ін., як визначається у цьому описі. 70 Згаданий термін "арилокси" означає групи -ОАг, де Аг - арил, заміщений арил, гетероарил або заміщена гетероарильна група, як визначається у цьому описі.

Згаданий термін "аміно" означає групу МКК", де К та К' можуть, незалежно, бути воднем, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, арилом, заміщеним арилом, гетарилом або заміщеним гетарилом, як визначається у цьому описі або ацилом.

Згаданий термін "амідо" означає групу -С(О)МКК, де К та КК можуть, незалежно, бути воднем, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, арилом, заміщеним арилом, гетарилом або заміщеним гетарилом, як визначається у цьому описі.

Згаданий термін "карбоксил" означає групу -С(О)ОК, де К може бути, незалежно, воднем, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, арилом, заміщеним арилом, гетарилом та заміщеним гетарилом, як визначається у цьому описі.

Згаданий термін "арил" або "Аг" означає ароматичну карбоциклічну групу, яка має, як мінімум, одне ароматичне кільце (наприклад, феніл або дифеніл), або численні сконденсовані кільця, з-посеред яких, як мінімум, одне кільце є ароматичним (наприклад, 1,2,3,4-тетрагідронафтил, нафтил, антрил або фенантрил).

Згаданий термін "заміщений арил" означає арил, факультативно заміщений однією або декількома сч функціональними групами, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчим алкокси, алкілтіо, ацетиленом, аміно, амідо, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилокси, гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітро, і) ціано, тіолом, сульфамідо і т.ін.

Згаданий термін "гетероцикл" означає насичену, ненасичену або ароматичну карбоциклічну групу, яка має одне кільце (наприклад, морфоліно, піридил або фурил) або численні сконденсовані кільця (наприклад, о зо нафтопіридил, хіноксаліл, хінолініл, індолізиніл або бензо|Б|гієніл) та, як мінімум, один гетероатом, наприклад, М, О або 5 у згаданому кільці, який може, факультативно, бути незаміщеним або заміщеним, Ме наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчим алкокси, нижчим алкілтіо, ацетиленом, аміно, амідо, оз карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилокси, гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітро, ціано, тіолом, сульфамідо і т.ін. --

Згаданий термін "гетероарил" або "гетар" означає гетероцикл, у якому, як мінімум, одне гетероциклічне ї- кільце є ароматичним.

Згаданий термін "заміщений гетероарил" означає гетероцикл, факультативно, моно або полізаміщений однією або декількома функціональними групами, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчим алкокси, нижчим алкілтіо, ацетиленом, аміно, амідо, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилокси, гетероциклом, « заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітро, ціано, тіолом, сульфамідо і т.ін. з с Згаданий термін "аралкіл" означає групу -К-Аг, де Аг - арильна група та К - нижчий алкіл або заміщена

Й нижча алкільна група. Арильна група може, факультативно, бути незаміщеною або заміщеною, наприклад, а галогеном, нижчим алкілом, алкокси, алкілтіо, ацетилен, аміно, амідо, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилокси, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітро, ціано, тіолом, бульфамідо і т.ін. -І Згаданий термін "гетероалкіл" означає групу -К-Неї, де Неї-гетероциклічна група та К - нижча алкільна група. Гетероалкільні групи можуть, факультативно, бути незаміщеними або заміщеними, наприклад, галогеном, - нижчим алкілом, нижчим алкокси, алкілтіо, ацетиленом, аміно, амідо, карбоксилом, арилом, арилокси,

Го! гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітро, ціано, тіолом, сульфамідо і т.ін.

Згаданий термін "гетероарилалкіл" означає групу -К-НейАг, де НеїйїАг -гетероарильна група та К - нижчий ік алкіл або заміщений нижчий алкіл. Гетероарилалкільні групи можуть, факультативно, бути незаміщеними або о заміщеними, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, заміщеним нижчим алкілом, алкокси, алкілтіо, адцетиленом, арилом, арилокси, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним гетарилом, нітро, ціано, тіолом, сульфамідо і т.ін.

Згаданий термін "циклоалкіл" означає двовалентну циклічну або поліциклічну алкільну групу, до складу якої входить від З до 15 атомів вуглецю.

Ф) Згаданий термін "заміщений циклоалкіл" означає циклоалкільну групу, яка включає один або декілька ка замісників, наприклад, галоген, нижчий алкіл, заміщений нижчий алкіл, алкокси, алкілтіо, ацетилен, арил, арилокси, гетероцикл, заміщений гетероцикл, гетарил, заміщений гетарил, нітро, ціано, тіол, сульфамідо і т.ін. во Згаданий термін "циклогетероалкіл" означає циклоалкільну групу, де один або декілька атомів вуглецю кільця заміщено гетероатомом (наприклад, М, О, З або Р).

Згаданий термін "заміщений циклогетероалкіл" означає циклогетероалкільну групу, визначення якої наведено у цьому описі, до складу якої входить один або декілька замісників, наприклад, галоген, нижчий алкіл, нижчий алкокси, алкілтіо, ацетилен, аміно, амідо, карбоксил, гідроксил, арил, арилокси, гетероцикл, заміщений 65 Гетероцикл, гетарил, заміщений гетарил, нітро, ціано, тіол, сульфамідо і т.ін.

Згаданий термін "алкілциклоалкіл" означає групу-К-циклоалкіл, де циклоалкіл є циклоалкільною групою, а К

- нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл. Циклоалкільні групи можуть бути, факультативно, незаміщеними або заміщеними, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчим алкокси, алкілтіо, ацетиленом, аміно, амідо, карбоксилом, гідроксилом, арилом, арилокси, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним Гетарилом, нітро, ціано, тіолом, сульфамідо і т.ін.

Згаданий термін "алкілциклогетероалкіл" означає групу-К-циклогетероалкіл, де К - нижчий алкіл або заміщений нижчий алкіл. Циклогетероалкільні групи можуть бути, факультативно, незаміщеними або заміщеними, наприклад, галогеном, нижчим алкілом, нижчим алкокси, алкілтіо, аміно, амідо, карбоксилом, ацетиленом, гідроксилом, арилом, арилокси, гетероциклом, заміщеним гетероциклом, гетарилом, заміщеним /о Гетарилом, нітро, ціано, тіолом, сульфамідо і т.ін.

У разі, якщо до складу кінцевої 2,6,9-тризаміщеної пуринової сполуки за цим винаходом входить основна група, може бути одержана сіль згаданої сполуки, яку одержують шляхом додання кислоти. Солі згаданих сполук за цим винаходом, які одержують доданням кислоти, одержують стандартним шляхом у відповідному розчиннику з вихідної сполуки та надлишку кислоти, наприклад, але без обмеження ними, хлористоводневої, бромисто-водневої, сірчаної, фосфорної, оцтової, малеїнової, бурштинової або метансульфонової. Особливо придатною є хлористоводнева сіль.

Якщо згадана кінцева 2,6,9-тризаміщена пуринова сполука вміщує кислотну групу, можуть бути одержані катіонні солі згаданої сполуки. У типовому випадку, вихідну кислотну сполуку обробляють надлишком лужного реактиву, наприклад, але без обмеження ними, гідроксиду, карбонату або алкоксиду, до складу якого входить к відповідний катіон, наприклад, але без обмеження ними, Ма", К", Са? та МНА". Певні зі згаданих сполук утворюють внутрішньокомплексні солі або цвітер-іони, які також можуть бути прийнятними.

Згадані сполуки за цим винаходом є придатними для пригнічення проліферації клітин у ссавців, у тому числі, людей. 2,6,9-тризаміщені пурини є придатними, наприклад, для лікування автоїмунних захворювань, наприклад, ревматоїдного артриту, вовчака, діабету типу І, розсіяного склерозу і т.ін., для лікування раку, с серцево-судинних хвороб, наприклад, рестенозу, реакції "трансплантату проти хазяїна", подагри, полікістозної о хвороби нирок та інших проліферативних захворювань, патогенез яких залучає аномальну проліферацію клітин.

Згаданий спосіб лікування включає парентеральне або пероральне введення ефективної кількості обраної сполуки за цим винаходом, у переважному варіанті, диспергованої у фармацевтичному носії. Терапевтично придатні кількості згаданої композиції за цим винаходом, як правило, складають від приблизно О,01мг/кг до («в») приблизно 10Омг/кг, однак вони будуть легко визначатись фахівцем у цій галузі у залежності від шляху б введення, віку та стану пацієнта. Терапевтично придатні кількості згаданої композиції за цим винаходом можуть вводитись від одного до десяти разів на день у разі гострого або хронічного захворювання. Ніякі неприйнятні со токсикологічні ефекти не очікуються у разі, якщо сполуки за цим винаходом вводяться у відповідності до цього «-- винаходу.

Зо Згадані сполуки за цим винаходом є придатними також як протизапальні та протигрибкові засоби. Як такі, в. згадані композиції за цим винаходом є придатними для лікування протизапальних та грибкових інфекцій у людей, тварин та грибкових інфекцій у рослин.

Фармацевтичні композиції, до складу яких входять згадані сполуки за цим винаходом та/або їх похідні, « можуть виготовлятись у вигляді розчинів або ліофілізованих порошків для парентерального введення. Порошки можуть відновлюватись шляхом додання придатного розчинника або іншого фармацевтично прийнятного носія о) с перед використанням. У разі застосування у рідкій формі згадані композиції за цим винаходом, у переважному "» варіанті, включають до складу забуференого ізотонічного водного розчину. Прикладами придатних розріджувачів " є нормальний ізотонічний фізіологічний розчин, стандартний 595 розчин декстрози у воді та забуферений розчин ацетату натрію або амонію. Такі рідкі лікарські форми є придатними для парентерального введення, однак їх можна використовувати також для перорального введення. і Може виникнути необхідність додання до фармацевтичних композицій, які включають сполуки за цим - винаходом, наповнювачів, наприклад, полівінілпіролідинону, желатини, гідроксицелюлози, аравійської камеді, поліетиленгліколю, маніту, хлориду натрію, цитрату натрію або будь-якого іншого наповнювача, відомого бо фахівцю у цій галузі. У альтернативному варіанті згадані фармацевтичні сполуки можуть інкапсулюватись, со 20 таблетуватись або виготовлятись у формі емульсії або сиропу для перорального введення. Фармацевтично прийнятні тверді або рідкі носії можуть додаватись для підсилення або стабілізування згаданої композиції або (зе) для полегшення виготовлення згаданої композиції. До рідких носіїв належать, але ними не обмежуються, сироп, арахісова олія, оливкова олія, гліцерин, фізрозчин, спирти та вода. До твердих носіїв належать крохмаль, лактоза, сульфат кальцію, дигідрат, їепа ара, стеарат магнію або стеаринова кислота, тальк, пектин, 255 аравійська камедь, агар або желатина. Згадані носії можуть включати також матеріал уповільненого виділення, о наприклад, але без обмеження ними, моностеарат гліцерину або дистеарат гліцерину, самостійно або у суміші з воском. Кількість твердого носія змінюється але, у переважному варіанті, становить від приблизно 20 мг до о приблизно 1 граму на стандартну дозу.

Фармацевтичні дозовані форми виготовляють за допомогою традиційних способів, наприклад, але без 60 обмеження ними, помелом, змішуванням, гранулюванням та пресуванням, за потребою, до таблетованих форм; або помелом, змішуванням та заповненням твердих желатинових капсульованих форм. У разі використання рідкого носія, згадана лікарська форма буде мати вигляд сиропу, еліксиру, емульсії або водної/неводної суспензії. Така рідка лікарська форма може вводитись безпосередньо або заливатись до м'якої желатинової капсули. 65 Наведені далі Приклади служать для ілюстрування цього винаходу. Згадані Приклади ні у якому разі не призначені для обмеження обсягу цього винаходу, але мають на меті лише демонстрацію того, яким чином одержувати та використовувати згадані сполуки за цим винаходом. У згаданих Прикладах усі температури наведено у градусах за Цельсієм. Скорочення КТ означає кімнатну температуру.

ПРИКЛАД 1

Сполуки за цим винаходом можна одержувати традиційними способами органічної хімії. Наведена далі на реакційній схемі послідовність реакцій є загальним способом, придатним для одержання сполук за цим винаходом. 2,6-дихлорпурин розчиняють у бутанолі і додають відповідний К. амін. Після нагрівання впродовж декількох годин одержану реакційну суміш охолоджують і одержують сполуку 1. До сполуки 1 додають спочатку гідрид натрію, потім Ко і одержують сполуку 2. До сполуки 2 додають Кз у розчині з М-метилпіролідиноном. 7/0 Одержану суміш нагрівають впродовж відповідного часу з наступним очищенням та одержанням необхідної сполуки. е Із " М в. де вовна Оу ' ман по

Ві пе іФад: Фе, те т Ша ок не Ра з 2 ршапої - бутанол;

М-теїйПуїІругтоїїдіпопе - М-метилпіролідинон;

Вказану далі сполуку було одержано за способом, опис якого було наведено перед тим. с

Одержання 2-хлор-6-(4-метоксибензиламіно)пурину (1). о 2,6-дихлорпурин (4,06бг, 21,5ммоль) суспендували у п-бутанолі (15Омл) та додавали 4-метоксибензиламін.

Одержаний розчин спочатку просвітлювався, потім, через декілька хвилин, знову ставав каламутним. Згаданий розчин нагрівали при 1207С впродовж 2 годин, після чого охолоджували. Згаданий п-бутанол випарювали з наступним суспендуванням одержаного залишку у суміші води та діетилового ефіру. Додавали розчин 29 Ммаон (ав) (1,3мл, 2бммоль) і одержаний розчин перемішували впродовж 10 хвилин перед фільтруванням. Одержаний відфільтрований осад промивали водою та невеликою порцією ефіру, після чого сушили під вакуумом. Ф

Одержану залишкову рідину витримували впродовж ночі, наступного дня збирали додаткову кількість кристаліві со промивали їх діетиловим ефіром. Вихід- 71905.

Одержання 2-хлор-6-(4-метоксибензиламіно)-9-ізопропілпурину (2). -- 2-хлор-6-(4-метоксибензиламіно)пурин суспендували у сухому диметилформаміді (бмл) та обробляли 6090 - дисперсією гідриду натрію (82мг, 2,0бммоль). Одержану суспензію перемішували впродовж 30 хвилин. За цей час згадана суспензія перетворилась на прозорий розчин світло-жовтого/зеленого кольору. Впродовж 5 хвилин додавали 2-йодопропан (0,28Омл, 1,7екв.) і одержаний розчин перемішували впродовж 2 днів. Додавали воду і « одержаний розчин екстрагували етилацетатом. Одержаний органічний шар випарювали з одержанням згаданого продукту ізопропілпурину (Вихід-5О8мг, 8996). Одержання - с 2-діетаноламіно-6-(4-метоксибензиламіно)-9-ізопропілпурину, (3). а Пурин (1,65г, 4,р98ммоль) розчиняли у диметилсульфоксиді (12мл) та діетаноламіні (4мл), нагрівали при ,» 1407С впродовж 2-3 днів, потім при 160"С впродовж 1 дня. Одержаний розчин охолоджували і додавали насичений водою бутанол (100мл). Після цього згаданий розчин промивали водою (З х5Омл) і випарювали з одержанням масла брунатного кольору. Одержаний залишок хроматографували на силікагелі з елююванням -і спочатку етилацетатом, потім Зо розчином метанолу у етилацетаті з одержанням згаданого продукту - (вихід-7ЗОмг, 37905) у вигляді масла блідо-жовтого кольору. Вихід-37 90. 7"Н-ММА(5 СОСІ»в): 7,29 (рг в, 1Н), 7,25 (д, 2Н), 6,94 (бг в, 1Н), 6,83 (4, 2Н), 5,43 (Бг в, «2Н), 4,63 (рг в, 2Н), со 4,53 (т, 1Н), 3,86 (І, 4Н), 3,76 (т, 7Н), 1,47 (а, 6Н).

Ге) 20 У Таблиці 1 наведено сполуки за цим винаходом, які було одержано за способом синтезування, викладеним о у цьому Прикладі. з о іме) : во бо 4-метоксибензиламіно циклопентил СІ ю ів 2 сч 5 о о з Ф со - з й « я З с

І» - - со з

Ф о о ю бо б5 піпероніламін Ме СІ

' ї5 20 сч 25 о о зо Ф со - 35 : ! : ние ї- « ю з с

І» - - со о

Фо с о іх бо 65

Фентилями ме

Фемінобонютают Ме я

З-феніл-1-пропіламін Ме діетаноламін ю ів 2 сч 5 о о 30 й я й й

Ф со - з й « я З с

І» - - со з

Ф о о ю бо б5 зФенлттоплемно ло. 2-аміноінданіл н СІ о і 20 см 25 о

Ф зо Ф со - з щ « ю З с

І» - - со я.

Фо о

Ф, ПРИКЛАД 2 ко Цей Приклад описує спосіб одержання сполук за цим винаходом. Спосіб, який розкривається у цьому

Прикладі, незначно відрізняється від способу, який було розкрито у Прикладі 1. 60 б5 бо зак р пт й бшалої, А А ці.

Ман те

В в 70 де Аза о

РУ ра М-гпетуіругоїкіпопо ан в: в в 5 ршапої! - бутанол ци с,

М-теїйПуїІругтоїїдіпопе - М-метилпіролідинон;

Вказану далі сполуку було одержано за способом, опис якого було наведено перед тим.

Одержання 2,6-дихлор-9-ізопропілпурину (4).

До розчину 0,67г 2,6-дихлорпурину у 5мл сухого диметилформаміду при кімнатній температурі додавали

О,16г (1,1екв.) 5095 розчину гідриду натрію у маслі. Після припинення утворення водню до згаданого аніонного розчину додавали ізопропілийиодид з великим надлишком (2мл). Одержаний реакційний розчин перемішували впродовж трьох днів при температурі довколишнього середовища. Згадану реакційну суміш різко охолоджували

ЗО мл води та екстрагували етилацетатом (Зх5Омл). Одержані органічні екстракти змішували та піддавали зворотній промивці водою (Зх5Омл) з наступною промивкою 20мл розсолу. Одержаний етилацетатний розчин сч ов бушили над безводним сульфатом магнію та випарювали. Одержану сполуку піддавали відгонці під вакуумом на силікагелі з е лююванням градієнтними сумішами гексану/(етилацетату з одержанням 0,37г необхідного продукту (о)

ІМ-9 (4595) та О,О8г ізомеру ІМ-7 (1095). Одержання 2-хлор-6б-анілін-9-ізопропілпурину, (5). 2,6-дихлор-9-ізопропіллурин (0,019г, О0,081ммоль) розчиняли у бутанолі (0О0,бмл) та додавали анілін (0,044мл, 0,244ммоль). Одержану реакційну суміш нагрівали до 1207С впродовж 10 годин, охолоджували, о зо розбавляли ЕАс та тричі промивали водою. Згадану суміш сушили над Мо95О, та концентрували з одержанням твердої речовини не зовсім білого кольору. Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-феніланіліно)-9-ізопропілпурину, (6). б»

Розчин 6б7мг 2,6-дихлор-М-9-ізопропіллурину та 100мг 4-феніланіліну у їмл п-октанолу нагрівали до 80"С со впродовж 24 годин. Згаданий п-октанол видаляли іп масицо. після чого заміняли мл 4095 розчину діетаноламіну у диметилсульфоксиді. Одержаний розчин нагрівали при 1307"С впродовж 48 годин. Згадану реакційну суміш (ж з5 охолоджували до температури довколишнього середовища, потім розбавляли 10 мл води, після чого чн екстрагували етилацетатом (ЗхЗОмл). Одержані органічні екстракти змішували та піддавали зворотній промивці спочатку водою (З3х2Омл), потім 1Омл розсолу. Згаданий етилацетатний розчин сушили над безводним сульфатом магнію, фільтрували, розчинник випарювали. 65 мг неочищеного продукту кристалізували з розчину тетрагідрофурану-ефіру з одержанням 28мг чистого продукту (2396). «

У Таблиці 2 наведено сполуки за цим винаходом, які було одержано за способом синтезування, викладеним /-п-) с у цьому Прикладі. ї» - - со я.

Фо о о з во бо 4-анізидин ізопропіл |Ідіетаноламін о і см о

Ф зо Ф со - з щ «

ПРИКЛАД З З

70 Цей Приклад описує спосіб одержання сполук за цим винаходом. Спосіб, який розкривається у цьому с Прикладі, незначно відрізняється від способу, який було розкрито у Прикладі 1. ;» сі с

М М ман М М «5 їх - -ьт їх » - себсм сит 4 Во - со Мсе со 50 В, п. о го Аз, 8, М-тетурупоідфпопе М М ре ---- Ж У ме М "есорікв. си

А не в ве (Ф) М-теїйПуїІруггоїїдіпопе - М-метилпіролідинон ко ог "соиріїпд" - або "зв'язування" ршапої! - бутанол во Вказану далі сполуку було одержано за способом, опис якого було наведено перед тим. Одержання 2,6-дихлор-9-ізопропілпурину (4). 2,6-дихлорпурин (5,00г, 26,4бммоль) суспендували у 5Ббмл сухого диметилформаміду при кімнатній температурі та обробляли 6095 дисперсією гідриду натрію (1,27г, 31,75ммоль), яку додавали порціями. Після перемішування впродовж 1 години, додавали 2-йодопропан (4,5мл, 44,98ммоль) і одержану реакційну суміш в5 перемішували впродовж 2 днів. Згадану реакційну суміш виливали до діетилового ефіру і промивали один раз насиченим розчином бікарбонату натрію та один раз водою. Згадану суміш сушили над безводним сульфатом натрію та концентрували іп масцо. Одержаний концентрат хроматографували над силікагелем з елююванням 1096 розчином ацетону у дихлорметані з одержанням необхідного алкілованого продукту М-9 у вигляді твердої речовини білого кольору. Вихід-4790.

Одержання 2-хлор-6-(4-метилмеркапто)анілін-9-ізопропілпурину, (5А). 2,6-дихлор-9-ізопропіллурин (0,15г, 0,649ммоль) розчиняли у п-бутанолі (4мл) та додавали 4-(метилмеркапто)анілін (0,089мл, 0,714ммоль) та триетиламін (0,20мл, 1,4З3ммоль). Одержану реакційну суміш нагрівали до 80"С впродовж ночі. Охолоджену реакційну суміш розбавляли етилацетатом, промивали 1х1М НС,

Яхнасиченим бікарбонатом натрію та Іїхрозсолом, сушили над безводним сульфатом натрію та концентрували іп 70 масцо. Одержаний залишок хроматографували над силікагелем з елююванням 295 розчином метанолу у дихлорметані з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини білого кольору. Вихід-8390.

Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-метилмеркапто)аніліно-9-ізопропілпурину, (бА).

Пурин (0,18г, 539ммоль) розчиняли у М-метилпіролідоні (Змл) та діетаноламіні (мл), після чого нагрівали при 1207С впродовж ночі. Охолоджену реакційну суміш виливали до діетилового ефіру, тричі промивали водою, 75 сушили над безводним сульфатом натрію та концентрували іп масо. Одержаний залишок хроматографували над силікагелем з елююванням 595 розчином метанолу у дихлорметані з одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини не зовсім білого кольору. Вихід-8295. "Н-ММА(5 СОСІв): 8,08 (в, 1Н), 7,58 (4, 2Н), 7,47 (в, 1Н), 7,18 (а, 2Н), 4,95 (Бг 8,«2Н), 4,52 (т, 1Н), 3,94 (т, 4Н), 3,83 (т, 4Н), 2,43 (в, ЗН), 1,47 (а, 6Н).

Одержання 4-(2-тієніл)бензонітрилу.

Перед реагуванням з 2,6-дихлор-9-ізопропіллурином необхідно спочатку синтезувати декілька груп К 7. Ці групи можна синтезувати за допомогою різноманітних методів зв'язування та інших процедур синтезування, відомих фахівцям у галузі органічного синтезу.

До колби високого тиску додавали 4-бромбензонітрил (0,20г, 1,10ммоль), тетракіс(трифенілфосфін)паладій (0) (0,127г, О,Текв.) та 2-тіофенборонову кислоту (0,211г, 1,65ммоль). Одержану реакційну суміш відганяли під Ге вакуумом та тричі промивали сухим азотом. Після промивки до згаданої колби додавали о етиленглікольдиметиловий ефір (5,5мл) та водний розчин карбонату натрію (2,5З3мл, 1М). Після цього згадану колбу герметизували та нагрівали при 80"С впродовж ночі. Після цього охолоджену реакційну суміш розбавляли діетиловим ефіром, двічі промивали водою, сушили над сульфатом натрію та концентрували іп масио.

Одержаний залишок хроматографували над силікагелем з елююванням 1095 розчином етилацетату у гексаніз (3 одержанням необхідного продукту у вигляді твердої речовини білого кольору. Вихід-84965. б

Одержання 4-(2-тієніл)бензиламіну. 4-(2-тієніл)бензонітрил (0,086г, 0,4б4ммоль) розчиняли у сухому тетрагідрофурані (1,бмл), після чого (ее) прикраплювали алюмогідрид літію (0,4бмл, 0,4б4ммоль, 1М у тетрагідрофурані). Одержану реакційну суміш - перемішували при кімнатній температурі впродовж ночі. Після цього за даними тонкошарової хроматографії (590 метанол у дихлорметані) у згаданій реакційній суміші все ще спостерігались залишки вихідного матеріалу. /їче

Додатково додавали екв. алюмогідриду літію. Через годину згадану реакційну суміш різко охолоджували за методом Фізера та Фізера (Ріезег) шляхом послідовного додавання до згаданої реакційної суміші води (17,46бмкл), водного розчину гідроксиду натрію (17,4бмкл, 1595 розчин) та води (52,37мкл). Після цього згадану « суміш розбавляли діетиловим ефіром та водою, двічі екстрагували діетиловим ефіром, сушили над сульфатом натрію та концентрували іп масо. Одержаний неочищений залишок було використано без додаткового - с очищення. Вихід-89905. и У Таблиці З наведено сполуки за цим винаходом, які було одержано за загальним способом синтезування, ,» викладеним у цьому Прикладі. - а со

Фю 5 с о т во бо Б-хіноліниламіно ізопропіл діетаноламіно о і 20 см 5 о

Ф то Ф

ПРИКЛАД 4 со

Цей Приклад описує спосіб одержання сполук за цим винаходом. Спосіб, який розкривається у цьому «-

Прикладі, незначно відрізняється від способу, який було розкрито у Прикладі 1. го в ГГ

А лат на ТИ мн ни М « 40 св, З с | ва. з» бсн.с, сі 45 М М їм Аз Ж ); - "М; 8 в. ругіаіпе - піридин се) 20 Вказану далі сполуку було одержано за способом, опис якого було наведено перед тим. о Одержання 2-аміно-б-хлор-9-метилпурину (7). 2-аміно-б6-хлорпурин (1,08г, б, 4ммоль) суспендували у сухому диметилформаміді (75мл) та обробляли 6090 дисперсією гідриду натрію (0,28г, 7ммоль), яку додавали порціями. Одержану суспензію перемішували впродовж хвилин, додавали йодометан (0,44мл, 7,0бммоль) і одержаний розчин жовтого кольору перемішували впродовж 1 години 45 хвилин. Одержану тверду речовину відфільтровували, фільтрат випарювали впродовж 10

ГФ) хвилин і додавали воду. Одержану тверду речовину відфільтровували та сушили впродовж ночі з одержанням 7 продукту у вигляді суміші алкілованих продуктів М-7 та М-9. Одержану залишкову рідину витримували впродовж ночі, наступного дня зібрали та висушили додаткову кількість кристалів. Вихід-7 7905.

Одержання б-хлор-2-(2-метоксиацетиламіно)-9-метилпурину (8). 60 Вищезгадану суміш ізомерів розчиняли у дихлорметані та піридині (2екв.) з наступною обробкою метоксиацетилхлоридом (4екв.). Одержану реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі до завершення реакції. Згадану реакційну суміш випарювали та фільтрували через силікагелеву пробку з елююванням 295 розчином метанолу у дихлорметані, після чого очищали на хроматотроні за допомогою силікагелю з елююванням 2905 розчином метанолу у дихлорметані з виділенням необхідного продукту. 65 Вихід-3195.

У Таблиці 4 наведено сполуки за цим винаходом, які було одержано за способом синтезування, викладеним у цьому Прикладі. й 0 ПРИКЛАД5

Цей Приклад описує спосіб одержання сполук за цим винаходом. Спосіб, який розкривається у цьому

Прикладі, незначно відрізняється від способу, який було розкрито у Прикладі 1. я у вен бо со балка ХХ, . і; к сйтога в, я, я 7» хв 10 с риїапої - бутанол о

М-теїйПуїІруггоїїдіпопе - М-метилпіролідинон

Вказану далі сполуку було одержано за способом, опис якого було наведено перед тим. Одержання 2-хлор-6-(4-фенілбензиламіно)-пурину (9). 2,6-дихлорпурин (5,0г, 26,45ммоль) суспендували у п-бутанолі (5Омл) та додавали 4-фенілбензиламін (6,61г, о 29 1ммоль) та триетиламін (4,1мл, 29,1ммоль). Одержаний розчин нагрівали при 1207С впродовж ночі, після чого б охолоджували. Згаданий продукт відфільтровували за допомогою надлишку п-бутанолу і осад промивали 100мл 1М НОЇ та 200мл води. Одержану тверду речовину сушили під вакуумом впродовж ночі при 707С з одержанням со необхідного продукту у вигляді твердої речовини блідо-жовтого кольору. Вихід-99905. «-

Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-фенілбензиламіно)пурину (10). 3о 2-хлор-6-(4-фенілбензиламіно)дпурин (2,0г, 5,9бммоль) додавали разом з діетаноламіном (11,4мл, - 119,2ммоль) та М-метилпіролідиноном (1Омл) та нагрівали при 1207"С впродовж ночі. Згадану охолоджену реакційну суміш виливали до дихлорметану та двічі промивали водою. Одержаний органічний шар сушили безводним сульфатом натрію та концентрували іп масцо з одержанням необхідного продукту у вигляді « блідо-зеленої твердої речовини, яку піддавали додатковому сушінню у вакуумній печі при температурі 707 впродовж 2 днів. Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-фенілбензиламіно)-9-метилпурину (11). З с 2-діетаноламіно-6-(4-фенілбензиламіно)пурин (0,050г, О0,124ммоль) розчиняли у сухому диметилформаміді та "» обробляли 6095 дисперсією гідриду натрію (5,5мг, 0,13бммоль) впродовж 71 години, додавали йодометан " (0,009мл, 0,148ммоль) і одержаний розчин перемішували при кімнатній температурі впродовж ночі. Згадану реакційну суміш виливали до діетилового ефіру, двічі промивали насиченим розчином бікарбонату натрію, сушили над безводним сульфатом натрію та концентрували іп масио. Одержаний залишок хроматографували це. над силікагелем з елююванням 595 розчином метанолу у дихлорметані з одержанням згаданого продукту у - вигляді твердої речовини білого кольору. Вихід-63905. тНн-МмМЕ(6 СОСІ5): 7,55 (т, 4Н), 7,41 (т, 4Н), 7,35 (т,

АН), 6,41 (Бг 8, «1Н), 5,10 (рг 85,«2Н), 4,72 (рг 8, 2Н), 3,86 (т, 4Н), 3,74 (т, АН), 3,59 (в, ЗН).

Ме У Таблиці 5 наведено сполуки за цим винаходом, які було одержано за способом синтезування, викладеним (Се) 20 у цьому Прикладі. о пз ни и о ю о р.

ПРИКЛАД 6

Композицію за цим винаходом оцінювали за допомогою наведених далі випробувань:

Аналіз СОКО:

Композиції за цим винаходом було піддано випробуванням з метою визначення їх інгібіторної активності відносно СОК2. Аналітична система (загальний об'єм 5Омкл) включала 50ММ Трис-буферу-СІ, рН7,4, 10мММ

МасСі», 5мММ дитіотреітолу, мкг гістону НІ, ЗОмкМ аденозинтрифосфату (1мккюрі гамма ЗР-міченого аденозинтрифосфату), 1Омкг бичачого сироваткового альбуміну та Інг очищеного СОК2. Після інкубування при 70 З0"С впродовж 30 хвилин згадану реакцію припиняли шляхом додання 1Омкл 1095 трикарбонової кислоти і зразки переносили на нітроцелюлозні фільтри. Згадані фільтри екстенсивно промивали 1095 трикарбоновою кислотою та визначали рівень радіоактивності. Холості проби не включали ферменту. Для підтвердження ефективності різних сполук за цим винаходом, згадані сполуки додавали до вищезгаданої реакційної суміші у концентраціях, діапазон яких складав від 10Омкг/мл до 0,02мкг/мл. Після інкубування впродовж 30 хвилин, пробірки зі зразками піддавали обробці, як зазначалось перед тим. До складу усіх реакційних сумішей додавали різні концентрації оломуцину і використовували їх, як стандартний позитивний контроль. ІС 5о (ферменту), зазначена у Таблиці 6, визначається, як концентрація, необхідна для 5095 пригнічення активності СОКО.

Аналіз проліферації клітин

Клітини гладких м'язів аорти пацюків (терапевтичне сховище серцево-клітинних судин) висівали на 48-лункові планшети (компанія ЕаЇсоп, мл/лунку) з густиною 2000Оклітин/(мл модифікованого за способом

Дульбекко середовища Ігла, до складу якого входило 595 термоінактивованої бичачої сироватки. Згадані клітини інкубували у стандартному термостаті для культур тканин впродовж 48 годин. Згадане живильне середовище відсмоктували і до лунок заливали О0,2мл свіжого середовища. Сполуки за цим винаходом додавали у концентраціях, які коливались у межах від 10Омкг/мл до 0,37мкг/мл. Після інкубування впродовж 48 годин сч ов згадане живильне середовище відсмоктували і культури обробляли 0,2мл фізрозчину, який включав 0,25мМкл фенозинметосульфату та метсопринол (веруксан) (набір СеїЇ Тег 965 Адиеоивз Моп-гадіасіїме сеї! ргоїїегайоп (о) аззау Кі, номер за каталогом с 5430, компанія Рготеда, 2800 МУсод5з НоПйомж/ Коайд, Медісон, Вісконсін 53711-5399). ІСбо клітин, які наведено у Таблиці б, визначається, як концентрація, необхідна для 5090 пригнічення активності клітин. Оломуцин було додано у різних концентраціях та використано, як стандартний о зо позитивний контроль. (22) со с ферменту клітин з в аметкоюбенилмне 11118111 А пметжоюбенятемно 1111010 Ме 11110026 « ажлорбенитюи 11111111 А «о пжхлрбеняюююи 11111100 Ме 11100211 м З - г» «1000000 петжкюенатамю 000000 меле 10111111 - со я.

Ф о з о аметкснбенилемно 00000 іопропи 0 пздемноотдроитет о 0001000525 ю во 4-карбоксибензил вв 4-метоксибензиламіно ізопропіл 2-(гідроксиметил)-3-метилбутан-2-аміно 1 МА пером 00000000 борони 0 детнолямю 00000001 0800 дметксибензилеміно 000 опропи 0 дізотроланоламню 0000000000100800МА феніланлю 00000000 івопролл 0 детаволамно////77771111111106 МА паенпвензиламно 000000 іопроїи 0 детноме 11111111000106000МА о пдентбенилемно 00000 опроли 0(еміололролної 11000010005| МА пчаметихфенілюеняиламіно 0 опроліл детнолемню 11111111111010050|МА атрифторметилфенілубензиламіно ізопроліл детаноламно 11111106 ОМА атюметюннтю 0000000 ее 0с011111111111100106000 МА і

Зметксибенилемно 000000еей 0с000111111111111000100900 МА

Пригнічення властивостей проліферації клітин згаданими сполуками за цим винаходом демонструється здатністю цих сполук пригнічувати проліферацію клітин у діапазоні, приблизно, від О,О05мкг/мл, приблизно, до 10Омкг/мл, у переважному варіанті, менше, аніж 0,5мкг/мл. Ге!

ПРИКЛАД 7 Го)

Ефективність сполуки за цим винаходом оцінювали за допомогою моделі лейкозу мишей. Модель лейкозу мишей є стандартною моделлю, яка застосовується для оцінки протипухлинних лікарських засобів. Мишам лінії

СОЕ1 внутрішньоочеревинно впорскували клітини 11210 (1х10Зклітин/мишу). Через двадцять чотири години цих мишей обробляли різними дозами (внутрішньоочеревинно) сполуки З Прикладу 1 у фізрозчині. Режим («в») дозування, який було застосовано у цьому дослідженні, у загальних рисах наведено у представленій далі Фу

Таблиці 7. Мишам вводили сполуку З щоденно або через день. Контрольним мишам вводили фізрозчин. Через 7 днів введення згаданої сполуки припиняли і контролювали виживаність. с - зв ва |... |М|рередня час виживаності (дні |Овробка контволькоо м

Контоль сферомию! 10000071 нини « 11100000 момоюодвінадень?,о/ яти 177111 0000 дамокодвмінаденв? 000 лайома 1 як с 111111 дммаєеднії 36? т лзйомю 1111 й 11111111 овмксанії вв хзигму11111ло и?

Наведені результати свідчать про те, що виживаність мишей, яким вводили сполуку З, перевищувала виживаність контрольних мишей. -і ПРИКЛАД 8 - У цьому прикладі визначається ефект гострого місцевого введення сполуки З Прикладу 1 щодо скорочення утворення неоінтими після пластичної операції на моделі сонної артерії пацюка за допомогою балонного (ее) катетеру. У цьому прикладі ліві загальні сонні артерії статевозрілих пацюків-самців (п-10 на експериментальну со 50 групу) піддавали хірургічному пошкодженню за допомогою катетеру-балона Фогарті (Годапу). Негайно після пошкодження згадану загальну сонну артерію ділили на дві рівні частини за допомогою судинного затискача з «2 утворенням, таким чином, сегменту, який піддається обробці, та сегменту, який обробці не піддається. Після цього до дистальної половини загальної сонної артерії вводили катетер для введення лікарського засобу. Після введення згаданого лікарського засобу катетер видаляли, а надлишок лікарського засобу вимивали шляхом видалення згаданого судинного затискача та відновлення кровообігу перед перекриттям згаданої артерії.

Тваринам було надано період виздоровлення тривалістю у 14 днів перед початком відбору тканини зі згаданої о загальної сонної артерії. Зібрану тканину розсікали, неоінтиму поділяли на проіндексовані ділянки з наступним іме) вимірюванням за допомогою комп'ютерної планіметричної системи. По кожній тварині, 15 вимірів було усереднено для сегменту, який обробці не піддавався, та 15 для сегменту, який було оброблено. 60 Результати цього Прикладу наведено на Фігурі 1. Відповідно до Фігури 1, введення сполуки З Прикладу 1 до пошкодженої сонної артерії скорочувало площу неоінтими, приблизно, на 8890, порівняно до бо зменшення, яке було викликано тільки сольовим носієм.

ПРИКЛАД 9

Аналіз ІкВ-А кінази 65 Композиції за цим винаходом було піддано випробуванням з метою визначення активності пригнічення ІкВ-А кінази. Ендотеліальні клітини пупкової вени людини (НОМЕС), які було використано у цих дослідженнях, було закуплено від компанії Сіопеїїсв (Сан Дієго, Каліфорнія). Життєдіяльність згаданих клітин забезпечували за допомогою середовища для вирощування ендотеліальних клітин, яке було доповнено 295 сироватки зародку великої рогатої худоби, 1Онг/мл рекомбінантного епідермального фактору росту людини, 1мкг/мл гідрокортизону,

Збмг/мл гентаміцину, 5Онг/мл амфотерицину В та 12мкг/мл екстракту головного мозку великої рогатої худоби при 37"С у термостаті для культури тканин. Усі живильні середовища та додатки було закуплено від компанії

Сіопейісв (Сан Дієго, Каліфорнія). Ліпополісахарид Е. сой серотип ОШ:В4 було закуплено від компанії Зідта (Сент-Луїс, Міссурі). Усі інші хімікати мали аналітичну чистоту.

Одержання клітинного лізату: Моношари (75см 2) клітин НОМЕС піддавали обробці ліпополісахаридом 70. ООнг/мл) впродовж 5 хвилин, після чого живильне середовище швидко видаляли і моношар тричі промивали забуференим фосфатом фізіологічним розчином (07С). Згаданий клітинний шар зішкрібали до 1Омл забуференого фосфатом фізіологічного розчину і клітини осаджували центрифугуванням (ЗО0О0боб/хв., 5 хвилин, 47С). Клітинний лізат одержували шляхом інкубування клітинного осаду у 0,2мл буферу для лізису клітин (20ММ

ГЕПЕС-буферу, рН7У,З, 5О0мММ Масі, л10ммМ МосСі», мМ етилендіамінтетраоцтової кислоти, 1мМ 75 етиленбістетраоцтової кислоти, 1ММ ортованадату натрію, 10мММ В-гліцерофосфату, 1ММ фенілметилсульфонілфториду, 1мММ дитіотреїтолу, 0,590 Нонідету Р-40 (Мопідеї Р-40) впродовж 15 хвилин при 37"С з багаторазовим прокручуванням на вихровій мішалці. Дебріс зі зразку видаляли шляхом мікроцентрифугування (10000дх, 15 хвилин, 4"С) і супернатант піддавали "попередньому освітленню" шляхом додання 100мл суспензії сефарози 48 у буфері для лізису клітин та обережного перемішування впродовж 1 години при температурі 47"С. Кульки сефарози 48 видаляли мікроцентрифугуванням, супернатант поділяли на аліквотні проби та зберігали при 807С.

Твердофазний аналіз ІкВ-А кінази: мкг глутатіонтрансамінази (551)-1КВ-а, яка відповідала повномірній

ІКВ-А людського походження (компанія Запіа Стги2 Віоїеспоіоду), інкубували з 20мкл 5095 суспензії глутатіон

З-сефарози 4В (компанія Рпагтасіа) у реакційному буфері (20мММ ГЕПЕС-буферу, рН7,З, 10ММ МосІ», 15ММ сч

В-гліцерофосфату, О,5мММ ортованадату натрію, О0,5мМ етиленбістетраоцтової кислоти) впродовж 30 хвилин при кімнатній температурі. Комплекс (з5Т-ІКВ-А на кульках тричі промивали 0,бмл реакційного буферу шляхом і9) ресуспендування та мікроцентрифугування. Потім до комплексу 551Т-1КВ-А на кульках додавали 1Омкг лізатного білку клітин НОМЕС у 10Омкл реакційного буферу і одержану суміш інкубували з обережним перемішуванням при температурі 4"С впродовж 1 години. Після цього згаданий комплекс на кульках тричі промивали реакційним ав! буфером, до складу якого входило 0,2М Масі, та один раз самим реакційним буфером. Нарешті згаданий комплекс на кульках ресуспендували у 20мкл реакційного буферу, до складу якого входило Бмккюрі Цу- ЗР) Ф

АТФ (25000кюрі/ммоль, компанія Мем Епдіапа Мисіеаг Согр., Бостон, Массачусетс), та інкубували при кімнатній (ее) температурі впродовж 15 хвилин. Згадану реакцію було припинено шляхом додання 1Омкл буферу для зразку - для проведення електрофорезу у поліакриламідному гелі у присутності додецилсульфату натрію (5205-РАСЕ) та кип'ятіння впродовж З хвилин перед відокремленням за допомогою 5ЮО5-РАСЕ (10-2095 градієнту Редігель - (Кеадудеї), компанія ВіокКад). Після електрофорезу згаданий гель фіксували (5095 метанолу, 1095 оцтової кислоти) впродовж 15 хвилин, тричі (впродовж 5 хвилин кожного разу) промивали дистильованою НоО та обробляли 595 гліцерином впродовж 15 хвилин з наступним висушуванням та експонуванням на плівці для « авторадіографії (Х-ОМАТ ХАК-5 Кодаю).

Аналіз кінази М гелі: Ізоферменти ІкВ-А випробували на активність за допомогою модифікованих попередньо - с опублікованих методів (11, 19, 20). Стисло, подвійні зразки згаданого комплексу ІКВ-А-глутатіонсефарози 4В на а кульках одержували, як було описано перед тим, і відокремлювали за допомогою 1295 гелю 505-РАСЕ, який ,» було полімеризовано у присутності 15мкг/мл З5Т-ІКВ-А. Після електрофорезу згаданий гель двічі (кожного разу впродовж ЗО хвилин) обережно промивали за допомогою 50ММ Трис-буферу-НСІ, рнНВО, 5мМ

В-меркаптоетанолу; 20956 ізопропанолу з метою видалення додецилсульфату натрію. Після цього білки у гелі -і було денатуровано шляхом інкубування впродовж 45 хвилин у ї00мл 50мМ Трис-буферу-НСІ, рН8В,0; 5ММ - В-меркаптоетанолу; 0,0495 Твій 40. Після цього згаданий гель розрізали навпіл для відокремлення подвійних зразків; одну половину інкубували у 1Омл тільки реакційного буферу, а іншу - у їОмл реакційного буферу, до (ее) складу якого входило 1Омкг/мл 2-діетаноламіно-6(4-феніланіліно)-9-ізопропіллурину (сполука б Прикладу 2), о 50 впродовж 1 години при кімнатній температурі з наступним доданням 1ТОмккюрі (у- РІАТФ та додатковим інкубуванням впродовж 1 години при кімнатній температурі. Після цього згадані гелі було піддано численним м) промивкам (кожна 100мл 595 трихлороцтової кислоти з 195 пірофосфатом натрію та тривалістю 15 хвилин), доки 1мл промивний розчин не забезпечив майже фонової радіоактивності. Після цього згадані гелі було висушено та експоновано на плівку для авторадіографії. 22 Одержання 2-діетаноламіно-6-(4-фенілбензиламіно)-9-ізопропілпуринової. активованої епоксидом, афінної до

Ге! сефарози 6В матриці. Ліофілізовану, активовану епоксидом сефарозу 6В (компанія Ріагтасіа І КВ, Піскатавей,

Нью-Джерсі) було обрано для реакції зв'язування завдяки її здатності до утворення ефірного зв'язку між де гідроксилвміщувальним лігандом та епоксидною групою на сефарозі. Згаданий гель набухали за інструкціями виробника, 10О0мг сполуки б Прикладу 2 розчиняли у 7мл зв'язувального розчину (1,2:1 (у об'ємному 60 відношенні):0,1М Маон) та змішували з О,5мл набухлого гелю при рН10-11 впродовж 72 годин при кімнатній температурі з обережним перемішуванням. Надлишкові реактивні групи було блоковано 1М етаноламіном впродовж 4 годин при температурі 507С і гелеву суспензію виливали до мл хроматографічної шприц-колонки.

Смолу активізували трьома поперемінними циклами промивання буферами (по двадцять об'ємів колонки кожного: 0,1М ацетату, О,5М Масі, рН4,О та 0,1М Трис-буферу-НСІ, 0,5М Масі, рН 8,0) та реакційним буфером б5 (двадцять об'ємів колонки: 20мММ ГЕПЕС, рН7,З, 10ММ МосіІ», 15мМ В-гліцерофосфату, 0,5мММ ортованадату натрію, О,5мММ етиленбістетраоцтової кислоти). Згадані колонки зберігали при температурі 4"С у реакційному буфері, до складу якого входило 0,595 азиду натрію та регенерували перед кожним використанням за допомогою поперемінного промивання буферами з низьким та високим рН, як описувалось перед тим.

Активований лізат клітин НОМЕС (50Омкг білку у Тмл реакційного буферу) п'ять разів послідовно пропускали

НаД сефарозною матрицею СМТ-1545 зі збереженням наскрізної течії (незв'язаного матеріалу). Після цього згадану матрицю тричі промивали мл реакційного буферу (промивка 1-3), потім тричі реакційним буфером, до складу якого входило 0,5М Масі (елюат 1-3). Аліквотні проби (2О0мкл з Тмл) кожного зразку випробували на здатність до фосфорилювання на комплексі З5І-ІкКВ-сефароза на кульках та аналізували за допомогою

ЗОЗ-РАСЕ, як описувалось перед тим. 70 Аналіз афінности збагаченої ІкКВ-А кінази. Згадані змішані О,5М Масі елюати зі згаданої афінної матриці було використано, як джерело ферменту для розробки фільтрувального аналізу ІкВ-А кінази. До складу кожної реакційної суміші входила афіннозбагачена ІкВ-А кіназа (мкг білку), ТОнг (з5Т-ІКВ-А кінази та 0,5мккюрі

Іу-З2РІАТФ ("500Окюрі/ммоль, компанія Мем/ Епдіапі Мисіеаг Согр., Бостон, Массачусетс) у 20мкл реакційного буферу. Згадану реакційну суміш інкубували впродовж 15 хвилин при кімнатній температурі і реакцію припиняли 75 доданням 2мкл 0,5М етилендіамінтетраоцтової кислоти. Реакційні суміші наносили на фосфоцелюлозні диски (компанія (зірсо ВКІ І йе ТесппоЇодіез, Гейтерсбург, Мериленд) і згадані фільтри тричі промивали 0,15М фосфорної кислоти з обережним струшуванням впродовж 15 хвилин (до десяти фільтрів було промито ЗООмл 0О,15М фосфорної кислоти). Після третьої промивки згадані фільтри сушили на повітрі, вносили до сцинтиляційної рідини та піддавали рідинній сцинтиляційній спектрометрії.

Аналіз електрофоретичного зсуву. За допомогою методу екстрагування буфером з високим вмістом солі було одержано ядерні екстракти. 1Опмоль двониткового МЕ-КВ конценсусного олігонуклеотиду (5-АСТТОАООООАСТТТСССАСОС-3) компанія Рготеда) було помічено на 5 кінцевій ділянці

Бмккюріїу-З2РІАТФ (»5000кюрі/ммоль, компанія Мем Епдіапіа Мисіеаг Согр., Бостон, Массачусетс) шляхом інкубування Т4 полінуклеотидкіназою впродовж 1 години при 37"С. Невключені нуклеотиди було видалено с шляхом пропускання згаданої реакційної суміші через 1 мл обертальну хроматографічну колонку Зерпадех О-5. о

Реакції зв'язування здійснювали при кімнатній температурі впродовж 1 години; до складу реакційної суміші входило 1Омкг ядерного екстрагованого білку, їмкг ДНК з молок лососевих та 5 х107 імпульсів на хвилину ЗгР-міченого конценсусного олігонуклеотиду у присутності або відсутності неміченого олігонуклеотиду, об'єм якого перевищував об'єм попередньо згаданого у п'ятдесят разів. ДНК-білкові комплекси розчиняли о електрофорезом до 895 неденатурованого поліакриламідного гелю; згадані гелі сушили на фільтрувальному Ге! папері та надавали їм видимої форми шляхом авторадіографування. с е зв м « з я с їз» - І 0.25 ша ше 9.20 (ее) ов (42) 010 0.05 о 999 сольовий НОСІЙ СПОЛУКА 3 60

ФІГ.1

Claims (34)

65 Формула винаходу

1. 2,6,9-тризаміщені пуринові сполуки загальної формули К, Фа, у М іх) 2 () 75 або фармацевтично прийнятні солі таких сполук, де: Ку - галоген; Е» - алкеніл або алкініл, або нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -ОК, галоген, меркапто-, алкілтіогрупа, -«ССО)МАКК, -С(О)ОК, ціан, арилоксигрупа, алкеніл, алкініл, е(ов,або арил, гетероарил, арилалкіл або гетероарилалкіл, де циклічний фрагмент кожної зі згаданих груп факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять нижчий алкіл, -ОК, огалоген, меркапто-, алкілтіогрупа, ацетиленіл, -МКК, -С(О)МКК, -С(0)ОК, гідроксил, арил, арилоксигрупа, гетероарил, нітрогрупа та ціан; або с циклоалкіл, що містить від З до 15 членів, причому ці члени в кількості до трьох факультативно є (о) гетероатомами, вибраними з групи, до якої входять кисень, азот та сірка, і де карбоциклічна група факультативно заміщена однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять нижчий алкіл, -ОК, галоген, меркапто-, алкілтіогрупа, ацетиленіл, -МКК, -С(О)МАКК, о -С(ООК, гідроксил, арил, арилоксигрупа, гетероарил, нітрогрупа та ціан; причому К та К' незалежно один від одного - водень або Ге) нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої со входять гідроксил, -О-алкіл, галоген, аміногрупа, моно- або діалкіламіногрупа, меркаптогрупа, алкілтіол, -ФЩ(О)МН-алкіл, -С(О)М-діалкіл, -С(О)О-алкіл, ціан, арилоксигрупа, алкеніл, алкініл,-С(О)алкіл, або - арил або гетероарил, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до м якої входять нижчий алкіл, алкоксигрупа, галоген, меркапто-, алкілтіогрупа, ацетиленіл, аміногрупа, моно- або діалкіламіногрупа, -С(О)МН-алкіл, -С(О)М-діалкіл, -С(О)О-алкіл, -С(О)алкіл, гідроксил, арил, арилоксигрупа, гетерсоарил, нітрогрупа та ціан; і Кз - галоген, гідроксил, меркаптогрупа, -ОК, алкілтіол, нижчий алкіл, « 20 -МЕАР»5 або фрагмент загальної формули: з с т :з» - Ре Ка - - -- м - М п (ее) о 50 д" Рв" с о де т, п та о незалежно одне від одного є 1, 2 або 3; У - -МК, ЕК, гідроксил, меркаптогрупа, -ОК, алкілтіол, і кожний з Ку, Ки, Ка" КА", Кв, Кв" та Кв", незалежно один від одного, - водень, гідроксил, -ОК, галоген, і) МАК, меркапто-, алкілтіогрупа, -ССО)МАКК, ко -С(О)ОК, арилоксигрупа, алкеніл, алкініл або -СОК, або нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої 60 входять гідроксил, -ОК, галоген, -МКК", меркапто-, алкілтіогрупа, -С(О)МАКК, -С(О)ОК, ціан, арилоксигрупа, алкеніл, алкініл, -ЯЧО)К, або арил, гетероарил, арилалкіл або гетероарилалкіл, де циклічний фрагмент кожної зі згаданих груп факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять нижчий алкіл, -ОК, огалоген, меркапто-, алкілтіогрупа, ацетиленіл, -МКК, -С(О)МКК, -С(0)ОК, гідроксил, арил, 65 арилоксигрупа, гетероарил, нітрогрупа та ціан; або циклоалкіл, що містить від З до 15 членів, причому ці члени в кількості до трьох факультативно є гетероатомами, вибраними з групи, до якої входять кисень, азот та сірка, і де карбоциклічна група факультативно заміщена однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять нижчий алкіл, -ОК, галоген, меркапто-, алкілтіогрупа, ацетиленіл, -МКК, -С(О)МАКК, -СО)ОК, гідроксил, арил, арилоксигрупа, гетероарил, нітрогрупа та ціан; або МУ та К/ спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або

КЕ." та Кв" спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або К/" та Кь" спільно можуть бути єдиним атомом кисню.

2. Сполуки за п. 1, де Ку. - хлор. 70 З.

Сполуки за п. 2, де Ко - нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, алкокси- та епоксигрупа.

4. Сполуки за п. 3, де К» - метил.

5. Сполуки за п. 2, де К»з - галоген або -МК. Кв.

6. Сполуки за п. 5, де Кз - хлор.

7. Сполуки за п. 5, де Кз - -МК.К», К. - водень і Кв - -С(О)К.

8. 2,6,9-тризаміщені пуринові сполуки загальної формули Ба М ви х Ж, і; о ВЗ М х см (8) КЗ або фармацевтично прийнятні солі таких сполук, де:

Кк. - МНК; (ав) Ку - хінолін-3-іл або хінолін-б-іл; або Ку - бензил, де циклічний фрагмент заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до Ф якої входять галоген, -ОК, тієніл, нітрогрупа, піридил, піпероніл, або (ее) феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, меркапто-, алкілтіо-, нітрогрупою або ціаном; або -- Ку - феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять бром, йод, - -ОК", тієніл, піридил, піпероніл, або феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, меркапто-, алкілтіо-, нітрогрупою або ціаном; « ЕК» - Со-Сіо-алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, галоген та -О)К; - с К та К незалежно один від одного - водень або а нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої ,» входять гідроксил, -О-алкіл, галоген, аміногрупа, моно- або діалкіламіногрупа, меркаптогрупа, алкілтіол, -ФЩ(О)МН-алкіл, -С(О)М-діалкіл, -С(О)О-алкіл, ціан, арилоксигрупа, алкеніл, алкініл,-С(О)алкіл, або арил або гетероарил, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до -| якої входять нижчий алкіл, алкоксигрупа, галоген, меркаптогрупа, алкілтіол, ацетиленіл, аміногрупа, моно- або - діалкіламіногрупа, -С(О)МН-алкіл, -С(О)М-діалкіл, -С(О)О-алкіл, -С(О)алкіл, гідроксил, арил, арилоксигрупа, гетероарил, нітрогрупа та ціан; (ее) В" - водень або со 50 нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -О-алкіл, галоген, аміногрупа, моно- або діалкіламіногрупа, меркаптогрупа, алкілтіол, 62 -Ф(О)МН-алкіл, -С(О)М-діалкіл, -(0)О-алкіл, ціан, арилоксигрупа, алкеніл, алкініл, -(О)алкіл, або арил або гетероарил, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять нижчий алкіл, алкоксигрупа, галоген, меркаптогрупа, алкілтіол, ацетиленіл, аміногрупа, моно- або діалкіламіногрупа, -С(О)МН-алкіл, -С(О)М-діалкіл, -С(О0)О-алкіл, -С(О)алкіл, гідроксил, арил, арилоксигрупа, гетероарил, нітрогрупа та ціан; о Кз - галоген, -МК.К» або фрагмент загальної формули: іме) 60 б5 т , "Ва ве Ра - 94 М ї п "ПІ Р щи 4 В о де т, п та о незалежно одне від одного є 1, 2 або 3; У - -МК, ЕК», гідроксил, меркаптогрупа, -ОК, алкілтіогрупа; і кожний з Ку, Ку, К/", КА", Кб, Кв" та Кв", незалежно один від одного, - водень, гідроксил, нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -МАК", або арил, гетероарил або арилалкіл; МУ та К/ спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або

КЕ." та Кв" спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або К/" та Кь" спільно можуть бути єдиним атомом кисню.

9. Сполуки за п. 8, с де Ку - МНАГ, і о Аг -феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять бром, йод, -ОК", тієніл, піридил, піпероніл, або феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, меркапто-, алкілтіо-, нітрогрупою або ціаном. («в»)

10. Сполуки за п. 8, де Фо ЕК» - Со-Сіо-алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил та галоген; с ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; «- К" - водень або Со-С.о-алкіл; Кз - галоген, -МК.К» або фрагмент загальної формули: - х І "в ве 4 іа! «

р. ші 4 с Й - 94 М в» п ї п -І д" Ре - о (ее) й , де т, п та о незалежно одне від одного є 1, 2 або 3; (се) М - -МАДК», гідроксил, меркаптогрупа, -ОК, алкілтіогрупа; і 45 р р рУ рУ о кожний з Ку, К/, Кіа", КА", Кб», Кв" та К;", незалежно один від одного, - водень, нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -МАК,, або арил, гетероарил або арилалкіл; МУ та К/ спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або КК" та Кб" спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або ГФ) К/" та Кь" спільно можуть бути єдиним атомом кисню. 7 11. Сполуки за п. 8, де РЕ» - Со-Со-алкіл; во ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; К" - водень або Со-С.о-алкіл; Кз - галоген або -МК.К», де та незалежно один від одного - водень або КЕ, та К5 б нижчий алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять ря гідроксил, -МКК, або арил, гетероарил або арилалкіл.

12. Сполуки за п. 9, де РЕ» - Со-Со-алкіл; ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; К" - водень або Со-С.о-алкіл; Кз - галоген або -МК.К», де

ЕК. та К5 незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -МКК, або 70 гетероарил або арилалкіл; і Аг - феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять бром, йод, -ОК", тієніл, піридил, піпероніл, або феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, нітрогрупою або ціаном.

13. Сполуки за п. 9, де РЕ» - Со-Со-алкіл; ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; К" - водень або Со-С.о-алкіл; Кз - галоген або -МК.К», де

ЕК. та К5 незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -МКК, або арилалкіл; і Аг - феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять бром, йод, сч -ОК", тієніл, піридил, піпероніл, або феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою і) алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, нітрогрупою або ціаном.

14. Сполуки за п. 8, де КУ є МНОНАаАГг; о зо Аг - феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять галоген, -ОК, тієніл, нітрогрупа, піридил, піпероніл, або Ме) феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою со алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, меркапто-, алкілтіо-, нітрогрупою або ціаном.

15. Сполуки за п. 14, де -- ЕК» - Со-Сіо-алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять ї- гідроксил та галоген; або ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; Кз - галоген, -МК.К» або фрагмент загальної формули: « , - й й - с ;» Ра - М -і ї п - со д" Ре о 50 о с2 де т, п та о незалежно одне від одного є 1, 2 або 3; У - -МК, ЕК», гідроксил, меркаптогрупа, -ОК, алкілтіогрупа; і кожний з Ка, Кл, КА", Ку", Кв, Кв" та Кб", незалежно один від одного, - водень або 22 нижчий алкіл, факультативно заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої Ге! входять гідроксил, -ЧМКК, або арил, гетероарил або арилалкіл; ко МУ та К/ спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або

КЕ." та Кв" спільно можуть бути єдиним атомом кисню; або 60 К/" та Кь" спільно можуть бути єдиним атомом кисню; і Аг - феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять галоген, -ОК, тієніл, нітрогрупа, піридил, піпероніл, або феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, меркапто-, алкілтіо-, нітрогрупою або ціаном. 65

16. Сполуки за п. 14, де РЕ» - Со-Со-алкіл;

ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; Кз - галоген або -МК.К», де

ЕК. та К5 незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -МКК, або арил, гетероарил або арилалкіл.

17. Сполуки за п. 14, де РЕ» - Со-Со-алкіл; 70 ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; Кз - галоген або -МК.К», де

ЕК. та К5 незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -МКК, або гетероарил або арилалкіл; і Аг - феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять галоген, -ОК, тієніл, піридил, піпероніл, або феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, нітрогрупою або ціаном.

18. Сполуки за п. 14, де РЕ» - Со-Со-алкіл; ЕК та К' незалежно один від одного - водень або нижчий алкіл; Кз - галоген або -МК.К», де

ЕК. та К5 незалежно один від одного - водень або сч нижчий алкіл, факультативно заміщений однією або двома групами, вибраними з групи, до якої входять гідроксил, -МКК, або (8) арилалкіл; і Аг - феніл, заміщений однією, двома або трьома групами, вибраними з групи, до якої входять галоген, -ОК, тієніл, піридил, піпероніл, або о зо феніл, де феніл є незаміщеним або заміщений трифторметилом, галогеном, нижчим алкілом, нижчою алкоксигрупою, гідроксилом, аміно-, нітрогрупою або ціаном. Ме

19. Сполуки за п. 8, со де Ку - МНК. і Ку - хінолін-З-іл.

20. Сполуки за п. 9, де Аг - З3-йодфеніл, 4-бромфеніл або 4-біфеніл. --

21. Сполуки за п. 14, де СНоАг - 4-фенілбензил, 4-метоксибензил, З-метоксибензил, 4-(2-тієніл)бензил, ї- 4-(4-метил)фенілбензил, 4-(4-трифторметил)фенілбензил, 3-(4-ціанфеніл)бензил, 4-(4-ціанфеніл)бензил, 4-(2-піридиніл)бензил, З-метоксибензил, 2-хлорбензил, З-хлорбензил, 4-хлорбензил, 2,5-дифторбензил або 4-нітробензил.

22. Сполуки за п. 12, де Кз - хлор, діетаноламіно-, діїзопропаноламіно-, 2-аміноетиламіно-, « 2-амінопропіламіно-, 2-(метиламіно)етиламіно-, 1-гідроксиметил-2-метилпропіламіногрупа або щу с З-аміно-1,2-пропандіол і К» - ізопропіл.

23. Сполуки за п. 22, де Кз - хлор, діетаноламіно-, діїзопропаноламіно-, 2-аміноетиламіно-, ;» 2-амінопропіламіно-, 1-гідроксиметил-2-метилпропіламіногрупа або З-аміно-1,2-пропандіол і К» - ізопропіл.

24. Сполуки за п. 8, являють собою 2-(2-гідроксіетил)-(9-ізопропіл-6-(4-метоксибензиламіно)-9-Н-пурин-2-ілідмінодетанол або -І 2-І(6-(4-бромбензиламіно)-9-ізопропіл-9-Н-пурин-2-ілІ|-(2-гідроксіетил)-аміно|етанол.

25. Катіонні солі сполук за п. 1 або 8. -

26. Солі сполук за п. 1 або 8 з кислотою. Го!

27. Застосування терапевтично ефективної кількості сполуки за будь-яким із пп. 8-26 для виготовлення 5р фармацевтичної композиції для інгібування проліферації клітин у ссавців. се)

28. Застосування за п. 27, де згадана терапевтично ефективна кількість становить від 0,001 мг/кг до 100 о мг/кг маси тіла згаданого ссавця.

29. Застосування за п. 27 або 28, де згадана композиція є придатною для введення в організм ссавця, що страждає від пов'язаного з проліферацією клітин розладу, вибраного з групи, до якої входять ревматоїдний артрит, вовчак, діабет типу |, розсіяний склероз, рак, рестеноз, реакція трансплантата проти хазяїна, подагра та полікістоз нирок. (Ф)

30. Застосування за будь-яким із пп. 27-29, де згаданим ссавцем є людина. ка

31. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-яким із пп. 8-26 та один або декілька фармацевтичних наповнювачів. во

32. Фармацевтична композиція за п. 31 у формі розчину.

33. Фармацевтична композиція за п. 31 у формі таблетки.

34. Протигрибковий лікувальний засіб, придатний для лікування грибкових інфекцій у людей, тварин та в рослинах, який містить сполуку за будь-яким із пп. 8-26. 65 Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2005, М 1, 15.01.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і