UA58593C2 - Похідні біфенілу - Google Patents

Похідні біфенілу Download PDF

Info

Publication number
UA58593C2
UA58593C2 UA2000116686A UA00116686A UA58593C2 UA 58593 C2 UA58593 C2 UA 58593C2 UA 2000116686 A UA2000116686 A UA 2000116686A UA 00116686 A UA00116686 A UA 00116686A UA 58593 C2 UA58593 C2 UA 58593C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
group
acid
formula
biphenyl
denotes
Prior art date
Application number
UA2000116686A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Дітер Дорш
Дитер Дорш
Хорст Юрачік
Вернер Медерскі
Вернер Медерски
Ханс Вурзігер
Ханс-Пітер Бушталлер
Сабіне Бернотат-Даніловскі
Гуідо Мелзер
Гуидо Мелзер
Original Assignee
Мерк Патент Гмбх
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Мерк Патент Гмбх filed Critical Мерк Патент Гмбх
Publication of UA58593C2 publication Critical patent/UA58593C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C257/00Compounds containing carboxyl groups, the doubly-bound oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a doubly-bound nitrogen atom, this nitrogen atom not being further bound to an oxygen atom, e.g. imino-ethers, amidines
    • C07C257/10Compounds containing carboxyl groups, the doubly-bound oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a doubly-bound nitrogen atom, this nitrogen atom not being further bound to an oxygen atom, e.g. imino-ethers, amidines with replacement of the other oxygen atom of the carboxyl group by nitrogen atoms, e.g. amidines
    • C07C257/18Compounds containing carboxyl groups, the doubly-bound oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a doubly-bound nitrogen atom, this nitrogen atom not being further bound to an oxygen atom, e.g. imino-ethers, amidines with replacement of the other oxygen atom of the carboxyl group by nitrogen atoms, e.g. amidines having carbon atoms of amidino groups bound to carbon atoms of six-membered aromatic rings
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • A61P7/02Antithrombotic agents; Anticoagulants; Platelet aggregation inhibitors
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A61P9/10Drugs for disorders of the cardiovascular system for treating ischaemic or atherosclerotic diseases, e.g. antianginal drugs, coronary vasodilators, drugs for myocardial infarction, retinopathy, cerebrovascula insufficiency, renal arteriosclerosis
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C279/00Derivatives of guanidine, i.e. compounds containing the group, the singly-bound nitrogen atoms not being part of nitro or nitroso groups
    • C07C279/20Derivatives of guanidine, i.e. compounds containing the group, the singly-bound nitrogen atoms not being part of nitro or nitroso groups containing any of the groups, X being a hetero atom, Y being any atom, e.g. acylguanidines
    • C07C279/22Y being a hydrogen or a carbon atom, e.g. benzoylguanidines

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Cardiology (AREA)
  • Heart & Thoracic Surgery (AREA)
  • Urology & Nephrology (AREA)
  • Vascular Medicine (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)

Abstract

У заявці описуються нові сполуки формули (І) , у якій X, R1, R2, R3, R4 та R5 мають значення, вказані у п.1 формули винаходу. Запропоновані сполуки є інгібіторами фактора згортання крові (ФЗК) Ха і можуть застосовуватись для профілактики та терапії тромбоемболічних захворювань.

Description

Опис винаходу
Даний винахід стосується сполук формули І: в 2 І-й в н- (З в в: но у якій
В", 7 кожен незалежно один від одного позначає -Ф(-МН)-МН»о, який може бути однократно заміщений групою -СОА, -со-Іс(29)2Ін-Аг, -СООА, -ОнН або звичайною амінозахисною групою,
МНн-С(-МН)-МН,, -СО-МАС(МН»2)»
ВИР о нк-й м-0 в) сн. 22, ВУ, В? кожен незалежно один від одного позначає Н, А, ОБУ, М(29)», МО», СМ, Наї,
МНСОА, МНСОАГг, МНОО»А, МНЗО»гАГ, СООВ5, СОМ)», СОМНАГг, СОН, СОАГ,
В(О)нА, (ОАЄ -ОС(тсоОоВе, Яе(КУррсооВе, остов», Яе(Ув-соМщА», -045(21 5) д-СОМНАг чи -(С(859)2)р-СОМНАГ,
Х позначає -ІС(29)2Іп-, -СВ9-СВ8-, С(89)21и-О-, -О-(С(89)2|д-, -СОО-, -бОос-, -СОоМв- або -МЕЗСО-, с 2? позначає Н, А чи бензил, о
А позначає алкіл з 1-20 С-атомами, де одна або дві СНо- групи можуть бути замінені на О- чи З-атоми або на -«СЕ9-СЕ- групи та/або 1-7 Н-атомів можуть бути замінені на Е,
Аг позначає незаміщений чи одно-, дво- або тризаміщений групою А, Аг, ОК, ОАГ, со м(2)») МО», СМ, На, МНСОА, МНСОАгГ, МНЗО»гА, МНОО»Аг, СООВУ, СОМ(2У)», СОМНАГ, СОБ, СОАГ, б» (0), А, або 5(О)рАг феніл або нафтил,
Аг позначає незаміщений чи одно-, дво- або тризаміщений групою А, ОБУ, МЩ(29)», МО», СМ, На, МНСОА, о соов9, сом)», СОВ або 5(О) А феніл або нафтил, со
Наї позначає ЕК, СІ, Вг або |, 3о п позначає 0, 1 або 2, о т позначає 1 або 2, р позначає 1 або 2, а також їх солей.
Об'єктом винаходу є також гідрати і сольвати вказаних сполук. «
В основу винаходу було покладено задачу одержати нові сполуки з цінними властивостями і перш за все такі - 10 сполуки, які можна було б застосовувати для виготовлення відповідних лікарських засобів. с Як було встановлено, сполуки формули !/ та їх солі поряд з доброю сумісністю мають дуже цінні "з фармакологічні властивості. Перш за все вони виявляють інгібуючі фактор згортання крові (ФЗК) Ха властивості, завдяки чому їх можна застосовувати для боротьби та запобігання тромбоемболічних захворювань, таких як тромбоз, інфаркт міокарда, атеросклероз, запалення, апоплексія, стенокардія (Апдіпа ресіогів), рестеноз після ангіопластики та переміжне кульгання (Сіацаїісайо іпіегтіЧепв). і-й Ароматичні похідні амідину з антитромботичною дією відомі, наприклад, з заявки ЕР 0540051 В1. Циклічні (ее) гуанідини, що використовуються при лікуванні тромбоемболічних захворювань, описані, наприклад, у міжнародній заявці УМО 97/08165. Ароматичні гетероцикли з інгібуючою активністю по відношенню до ФЗК Ха і-й відомі, наприклад, з міжнародної заявки МО 96/10022. се 50 Антитромботичний та антикоагулянтний ефект сполук за винаходом зумовлений інгібуючою дією по відношенню до активованої протеази у системі згортання крові, відомою під назвою ФЗК Ха. с» Фактор Ха є однією з протеаз, що включені до комплексного процесу згортання крові. ФЗ3К Ха каталізує перетворення протромбіну у тромбін, який у свою чергу сприяє утворенню тромбів. Активація тромбіну, отже, може привести до появи тромбоемболії. 25 Інгібування ФЗК Ха може тим самим перешкоджати утворенню тромбіну. Запропоновані у винаході сполуки
ГФ) формули І, а також їх солі завдяки інгібуванню ФЗК Ха чинять ефективний вплив на процес згортання крові та кю пригнічують таким чином утворення тромбів.
Для визначення ефективності інгібування ФЗК Ха сполуками за винаходом і виявлення антикоагулянтної та антитромботичної активності можуть використовуватись звичайні іп міго- або іп мімо-методи. Один з подібних 60 методів описується, наприклад, ).Наийрітапп та ін. у Тиготровів апа Наетозіавзів 63, стор. 220-223 (1990).
Визначати ефективність інгібування ФЗК Ха можна, наприклад, за методом Т.Нага та ін., описаному у Тпготб.
Наетозвіав. 71, стор. 314-319 (1994).
Сполуки формули | можуть застосовуватись як активні речовини у лікарських засобах, призначених для використання у медицині і ветеринарії, перш за все для боротьби і запобігання тромбоемболічних захворювань, бо таких як тромбоз, інфаркт міокарду, артеріосклероз, запалення, апоплексія, стенокардія, рестеноз після ангіопластики і переміжне кульгання.
Об'єктом винаходу згідно з цим є сполуки формули І та їх солі, а також спосіб одержання сполук формули за пунктом 1 та їх солей, який відрізняється тим, що а) їх вивільняють з одного з їх функціональних похідних за рахунок обробки агентом сольволізу або гідрогенолізу, при цьому 1) амідинову групу вивільняють шляхом гідрогенолізу з її оксадіазольного похідного, 2) звичайну амінозахисну групу шляхом обробки агентом сольволізу або гідрогенолізу замінюють на гідроген або вивільняють аміногрупу, захищену звичайною захисною групою, або 70 б) у сполуці формули І один або кілька залишків М, Б", 2, ВУ, В" та/або В? перетворюють на інший, відповідно, на кілька інших залишків ВЕ", В, ВУ, В" та/або В", наприклад, 1) гідролізуючи складноефірну групу до карбоксильної групи, 2) перетворюючи гидроксиловану амідинову групу на амідинову групу,
З) відновлюючи нітрогрупу, 4) адцилюючи аміногрупу, та/або в) основу або кислоту формули І перетворюють на одну з їх солей.
Для усіх залишків, що є присутніми у сполуках неодноразово, таких, наприклад, як В У, вірно те, що їх значення не залежать одне від одного.
Під поняттям "гідрати" та "сольвати"т маються на увазі напівгідрати, моно- чи дигідрати, під поняттям "сольвати" маються на увазі, поміж інших, продукти приєднання спиртів, наприклад, з метанолом чи етанолом.
У вищенаведених формулах А позначає алкіл, лінійний чи розгалужений, і має 1-20, краще 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 чи 12 С-атомів. Кращими значеннями А є метил, крім того, етил, пропіл, ізопропіл, бутил, ізобутил, втор-бутил чи трет-бутил, а також пентил, 1-, 2- чи З-метилбутил, 1,1-,.1,2- чи 2,2-диметилпроіїпл, 1-етилпропіл, гексил, 1- 2-, З3- чи 4-метилфеніл, 1,1-, 1,2-, 1,3-, 2,2-, с 2,3- чи 3,З-диметилбутил, 1- чи 2-етилбутил, 1-етил-1-метилпропіл, 1-етил-2-метилпропіл, 1,1,2- чи о 1,2,2-триметилпропіл, гептил, октил, ноніл або децил. Крім того, алкіл позначає, наприклад, трифторметил, пентафторетил, аліл або кротил.
СОВ є ацилом і позначає краще форміл, ацетил, пропіоніл, а також бути рил, пентаноїл чи гексаноїл.
СОоОК позначає краще метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, пропоксикарбоніл чи бутоксикарбоніл. о
На! позначає краще Б, СІ, Вг, а також |. Ге»! 22, ВЗ та В? кожен незалежно один від одного позначає краще Н, фтор, хлор, бром, йод, гідрокси-, метокси-, етокси-, пропокси-, нітро-, аміно-,л метиламіно- диметиламіно-, етиламіно-, діетиламіно-, о ацетамідо-, сульфонамідо-, метилсульфонамідо-, метилтіо-, етилтіогрупу, метилсульфініл, етилсульфініл, 9 метилсульфоніл, етилсульфоніл, фенілсульфініл, фенілсульфоніл, ціан, карбоксигрупу, метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, карбоксиметокси-, метоксикарбонілметоксигрупу, карбоксиметил, метоксикарбонілметил, ю амінокарбонілметоксигрупу, амінокарбонілметил, М-феніламінокарбонілметоксигрупу,
М-феніламінокарбонілметил, а також ацил чи бензоїл. Насамперед В? та Е? позначають Н.
ВЗ позначає краще, наприклад, Н, СООА чи -«ОСНЬСООРБ, де КЗ позначає Н чи алкіл з 1-4 С-атомами. « 2? позначає Н, А чи бензил, але найкраще Н чи алкіл з 1-4 С-атомами. 8 с Х позначає краще, наприклад, -СНо-, -СНАСН-, -СНЬО-, -0-СНо-, -СО0-, -000-, -СОМН- чи -МНОО.-, ц найкращими значеннями є -СНьЬО-, -0-СН»о- чи -СНЬ-СН»ь-. "» Аг позначає краще незаміщений феніл чи нафтил, а також краще, наприклад, одно-, дво- чи тризаміщений групою А, фтором, хлором, бромом, йодом, гідрокси-, метокси-, етокси- пропокси-, бутокси-, пентилокси-, гексилокси-, бензилокси-, фенетилокси-, метилтіо-, етилтіогрупою, метилсульфінілом, етилсульфінілом, ос метилсульфонілом, етилсульфонілом, фенілсульфінілом, фенілсульфонілом, нітро-, зміно-, метиламіно-, етиламіно-л диметиламіне-, діетиламіне-- формамідо-, ацетамідо-, пропіоніламіно-, бутириламіно-, со метилсульфонамідо-, етилсульфонамідо-пропілсульфонамідо-, бутилсульфонамідо-, фенілсульфонамідо-, ос (4-метилфеніл)сульфонамідо-, карбоксиметокси-, карбоксіетокси-, метоксикарбонілметокси-, метоксикарбонілетокси-, гідроксиметокси-, гідроксіетокси-, метоксіетокси-, карбоксигрупою, метоксикарбонілом, іш етоксикарбонілом, ціаном, феніламінокарбонілом, ацилом чи бензоїлом феніл чи нафтил, а також біфеніл. с» З урахуванням цього Аг позначає краще, наприклад, о-, м- чи п-толіл, о-, м- чи п-етилфеніл, о-, м- чи п-пропілфеніл, о-, м- чи п-ізопропілфеніл, о-, м- чи п-трет-бутилфеніл, о-, м- чи п-гідроксифеніл, о-, м- чи п-нітрофеніл, о-, м- чи п-амінофеніл, о-, м- чи п-(М-метиламіно)феніл, о-, м- чи п-ацетамідофеніл, о-, м- чи п-метоксифеніл, о-, м- чи п-етоксифеніл, о-, м- чи п-карбоксифеніл, о-, м- чи п-метоксикарбонілфеніл, о-, м- чи п-(М,М-диметиламіно)феніл, о- м- чи п-(М-етиламіно)феніл, о-, м- чи п-(М,М-діетиламіно)феніл, о-, м- чи
Ф, п-ацетилфеніл, о-, м- чи п-формілфеніл, о-, м- чи п-фторфеніл, о-, м- чи п-бромфеніл, о-, м- чи п-хлорфеніл, ко о-, м- чи п-метилсульфонілфеніл, о-, м- чи п-(фенілсульфонамідо)феніл, (метилсульфонамідо)феніл, о-, м- чи п-метилтіофеніл, а також краще 2,3-, 2,4-, 2,5-, 2,6-, 3,4- чи З,5-дифторфеніл, 2,3-, 2,4-, 2,5-, 2,6-, З3,4- бо Чи З,5-дихлорфеніл, 2,3-, 2,4-, 2,5-, 2,6-, 34- чи 3З,5-дибромфеніл, 2,4- чи 2,5-динітрофеніл, 2,5- чи 3З,4-диметоксифеніл, З-нітро-4-хлорфеніл, З-аміно-4-хлор-, 2-аміно-З-хлор-, 2-аміно-4-хлор-, 2-аміно-5-хлор- чи 2-аміно-б-хлорфеніл, 2-нітро-4-ІМ,М-диметиламіно- чи З-нітро-4-М,М-диметиламінофеніл, 2,3-діамінофеніл, 2,3,4-, 2,3,5-, 2,3,6-, 2,4,6- чи 3,4,5-трихлорфеніл, 2,4,6-триметоксифеніл, 2-гідрокси-3,5-дихлорфеніл, п-йодфеніл, 3.6б-дихлор-4-амінофеніл, 4-фтор-З-хлорфеніл, 2-фтор-4-бромфеніл, 2,5-дифтор-4-бромфеніл, 65 З-бром-б-метоксифеніл, З-хлор-6-метоксифеніл, З-хлор-4-ацетамідофеніл, З-фтор-4-метоксифеніл,
З-аміно-б6-метилфеніл, З-хлор-4-ацетамідофеніл чи 2,5-диметил-4-хлорфеніл.
Аг позначає насамперед феніл чи нафтил, кращими далі є і такі значення, як, наприклад, о-, м- чи п-толіл, о-, м- чи етилфеніл, о-, м- чи п-пропілфеніл, о-, м- чи п-ізопропілфеніл, о-, м- чи п-трет-бутилфеніл, о-, м- чи п-гідроксифеніл, о-, м- чи п-нітрофеніл, о-, м- чи п-амінофеніл, о-, м- чи п-(М-метиламіно)феніл, о-, м- до чи п-ацетамідофеніл, о-, м- чи п-метоксифеніл, о-, м- чи п-етоксифеніл, о-, м- чи п-карбоксифеніл, о-, м- чи п-метоксикарбонілфеніл, о-, м- чи п-(М,М- диметиламіно)феніл, о-, м- чи п-(М-етиламіно)феніл, о-, м- чи п-(М,М-діетиламіно)феніл, о-, м- чи п-ацетилфеніл, о-, м- чи п-формілфеніл, о-, м- чи п-фторфеніл, о-, м- чи п-бромфеніл, о-, м- чи п-хлорфеніл чи о-, м- чи п-метилсульфонілфеніл.
Згідно з цим об'єктом винаходу є насамперед такі сполуки формули І, у яких принаймні один з названих /о залишків має одно з вищевказаних кращих значень. Деякі кращі групи сполук можуть бути представлені такими субформулами Іа-ії, які підпадають під формулу І і у яких не розшифровані більш детально залишки мають значення, вказані у формулі І, але при цьому є деякі відмінності, а саме: у Іа В, 27 кожен незалежно один від одного позначає -С(-МН)-МН», який може бути також однозаміщеним
ОН, або позначає -СО-МАС(МН»)2, у І К2, 2? позначають Н, у Іс в, 27 кожен незалежно один від одного позначає -С(-МН)-МН»о, який може бути також однозаміщеним
ОН, або позначає -СО-МАС(МН»)»,
В2, В? позначають Н,
ВЗ позначає Н чи СООК, у та В, 27 кожен незалежно один від одного позначає -ФЩ(АМН)-МН») який може бути також однозаміщеним
ОН, або позначає -СО-МАС(МН»)», 22, В? позначають Н, і
ВЗ позначає Н, СООК чи -О-(СНО)СООК, сч у Те Х позначає -СНо»-О- чи -0-СН»е-,
У її В, 27 кожен незалежно один від одного позначає -ФЩ(-МН)-МН», який може бути також однозаміщеним о
ОН, або позначає -СО-МАС(МН»)», 22, В? позначають Н,
ВЗ позначає Н чи СООКУ, і (зе)
Х позначає -СНьЬ-О- чи -0-СНь-, Фо у Ід В, 27 кожен незалежно один від одного позначає -ФЩ(-МН)-МН», який може бути також однозаміщеним
ОН, або позначає -СО-МАС(МН»)», Щео,
В2, В? позначають Н, со
ВЗ позначає Н, СООБВ чи -0-(СНг)СООВ, і
Х позначає -СН»-0-, -0-СНо- чи «СНо-СНо-, ю
Іп В", В? кожен незалежно один від одного позначає -Ф(-МН)-МН», який може бути також однозаміщеним ОН, або позначає -«СО-МАС(МН»)»,
В2, В? позначають Н, «
ВЗ позначає Н, СООКУ, -О-СНо-СООВУ, СНо-СООВо, -о-сСнНо-сСоМ(ВУ)», СНо-СОМ(В 9)», -О-СНо-СОМНАг чи ШІ с СНо-СОМНАГ, ц Х позначає -СНь-О-, -0-СН»е- чи -СНо-СНе-, ,» 25 позначає НчиИ А,
А позначає алкіл з 1 -4 С-атомами, у Її В, 27 кожен незалежно один від одного позначає -ФЩ(-МН)-МН», який може бути також однозаміщеним о ОН, або позначає -СО-МАС(МН)», со 22, В? позначають Н,
ВЗ позначає Н, СООК, -0-СН»-СООВУ, СНо-СООВо, -о-СНь-СОоМ(В У» чи СНо-СОМ(В 9)», і-й Х позначає -СНо-О-, -О-СНо- чи «СНо-СНо-, со о ВЗ позначає Н чи А, с» А позначає алкіл з 1-4 С-атомами.
Сполуки формули І, так само як і вихідні речовини для їх одержання в іншому одержують за відомими методами, описаними у літературі (наприклад, у таких основоположних публікаціях, як Ноцреп-У/еу!, Меїподеп дег Огдапізспеп Спетіе, видавництво Сеогод- ГПпіете-Мегіад, зішндаг), а саме, за дотримання умов, відомих та придатних для здійснення вказаних реакцій. При цьому можуть використовуватись також відомі варіанти, які не
ГФ) пояснюються в даному описі більш детально. 7 Вихідні речовини при необхідності можуть бути також утворені іп зйш, що виключає можливість їх виділення з реакційної суміші та дозволяє безпосередньо використовувати їх для наступного перетворення на сполуки формули |. 60 Одна з кращих можливостей одержання сполук формули | полягає у тому, що ці сполуки формули вивільняють з одного з їх функціональних похідних шляхом обробки агентом сольволізу чи гідрогенолізу.
Кращими вихідними речовинами для здійснення сольволізу, відповідно, гідрогенолізу, є такі речовини, які у принципі підпадають під формулу І, але замість однієї чи кількох вільних зміно- та/або гідроксильних груп містять відповідні захищені аміно- та/або гідроксильні групи, краще такі, що замість Н-атома, зв'язаного з бо М-атомом, несуть амінозахисну групу, насамперед такі, які замість НМ-групи несуть К-М-групу, де К' позначає амінозахисну групу, та/або такі, що замість Н-атома гідроксильної групи несуть гідроксизахисну групу, наприклад, такі, що підпадають під формулу І, але замість групи -СООН несуть групу -«СООК", де К" позначає гідроксизахисну групу. До кращих вихідних речовин належать і похідні оксадіазолу, які можна переводити у відповідні аміносполуки. Успішно вводити оксадіазольну групу можна, наприклад, взаємодією ціаносполук з гідроксиламіном та реакцією з фосгеном, діалкілкарбонатом, ефіром хлормурашиної кислоти,
М,М'-карбонілдіїмідазолом чи ацетангідридом. В молекулі вихідної речовини може бути також кілька - ідентичних чи різних - захищених зміно та/або гідроксильних груп. При наявності захисних груп, що відрізняються одна від одної, останні можна у багатьох випадках віддеплювати селективно. 70 Поняття "амінозахисна група" є загальновідомим і стосується груп, які є здатними захищати (блокувати) аміногрупу від хімічних перетворень, але які можна легко видаляти після завершення потрібної хімічної реакції в інших місцях молекули. Типовими представниками таких груп є насамперед незаміщені чи заміщені ацильні, арильні, аралкоксиметильні чи аралкільні групи. Оскільки амінозахисні групи після завершення потрібної реакції (або відповідної стадії) видаляють, їх тип та величина в іншому не відіграють істотної ролі, але /5 кращими є групи з 1-20, насамперед, з 1-8 С-атомами.
Поняття "ацильна група" стосовно запропонованого способу трактується у найширшому сенсі. Воно включає ацильні групи, дериватизовані з аліфатичних, араліфатичних, ароматичних чи гетероциклічних карбонових кислот чи сульфокислот, а також насамперед алкоксикарбонільні, арилоксикарбонільні та у першу чергу аралкоксикарбонільні групи. Як приклади таких ацильних груп можна назвати алканоїл, такий як ацетил, пропіоніл, бутирил, аралканоїл, такий як фенілацетил, ароїл, такий як бензоїл чи толуїл, арилоксіалканоїл, такий як ФОА, алкоксикарбоніл, такий як метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, 2,2,2-трихлоретоксикарбоніл, БОК (трет-бутоксикарбоніл), 2-йодетоксикарбоніл, аралкилоксикарбоніл, такий як БзоК ("карбобензокси"), 4-метоксибензилоксикарбоніл, Етос (9-флуоренілметоксикарбоніл), арилсульфоніл, такий як Мтр (4-метокси-2,3,6--риметилфенілсульфоніл). Кращими амінозахисними групами є БОК та Мтр, а також БзоКк, сч
Етос, бензил та ацетил.
Поняття "гідроксизахисна група" також є загальновідомим і стосується груп, які є здатними захищати і) гідроксигрупу від хімічних перетворень, але які можна легко видаляти після завершення потрібної хімічної реакції в інших місцях молекули. Типовими представниками таких груп є вказані вище незаміщені чи заміщені арильні, аралкільні чи ацильні групи, а також алкільні групи. Тип та величина гідроксизахисних груп не «93 зо Відіграють істотної ролі, оскільки їх після завершення потрібної хімічної реакції чи відповідної стадії знов видаляють, кращими є групи з 1-20, насамперед з 1-10 С-атомами. Як приклади гідроксизахисних груп можна Ме назвати поміж інших бензил, п-нітробензоїл, п-толуолсульфоніл, трет-бутил та ацетил, причому особливо ю кращими з них є бензил та трет-бутил.
Вивільнення сполук формули І! з їх функціональних похідних здійснюють - в залежності від захисної групи, со
Зв що використовується - наприклад, з використанням сильних кислот, краще трифтороцтової кислоти (ТФОК) чи ю перхлорної кислоти, а також за допомогою інших сильних неорганічних кислот, таких як соляна кислота чи сірчана кислота, сильних органічних карбонових кислот, таких як трихлороцтова кислота, або сульфокислот, таких як бензол- чи п-толуолсульфокислота. Присутність додаткового інертного розчинника можлива, але не завжди обов'язкова. Як інертні розчинники придатні краще органічні розчинники, наприклад, карбонові кислоти, « 470 такі як оцтова кислота, прості ефіри, такі як тетрагідрофурран чи діоксан, аміди, такі як ДМФ, галогеновані з с вуглеводні, такі як дихлорметан, крім того, спирти, такі як метанол, етанол чи ізопропанол, а також вода.
Можливо використання і сумішей названих розчинників. ТФОК використовують краще у надлишку без додання ;» іншого розчинника. Перхлорну кислоту використовують у вигляді суміші з оцтової кислоти та 70905-вої перхлорної кислоти у співвідношенні 9:11. Температура, потрібна для відщеплення, находиться краще в інтервалі від приблизно 0 до приблизно 50"С, доцільно працювати в інтервалі від 15 до З0"С (кімнатна температура). с Відщеплення груп БОК, Ориї та Мтр може здійснюватись, наприклад, краще за допомогою ТФОК у дихлорметані чи за допомогою приблизно Зн.-5н. НСІ у діоксані при 15-307С, Етос-групу можна відщепляти за со допомогою приблизно 5-3095-вого розчину диметиламіну, діетиламіну чи піперидину у ДМФ при 15-30. с Захисні групи, що видаляються гідрогенолітичним шляхом (наприклад, БзОК, бензил чи вивільнення амідинової групи з її оксадіазольного похідного), можуть М відщеплятись, наприклад, за рахунок обробки воднем і, у присутності каталізатора (наприклад, каталізатора на основі благородного металу, такого як паладій, краще 4) на носії, такому як вугілля чи вологий нікель Ренея з домішками, наприклад, вугільної кислоти). Як розчинники при цьому можна використовувати такі, з вказаних вище, насамперед, наприклад, спирти, такі як метанол чи етанол, або аміди, такі як ДМФ. Гідрогеноліз здійснюють, як правило, при температурах в інтервалі від приблизно О до 100"7С та тиску 1-10бар. Гідрогеноліз БзОК-групи доцільно проводити, наприклад, у присутності 5-10956-вого Ра/С у метанолі або за допомогою форміату амонію (замість водню) у присутності Ра/С у
Ф) метанолі/ДМФ при 20-3070. ко Сполуки формули І, у якій В! та КВ? позначають -СЩ(-МН)-МН»о, можуть бути краще одержані, крім того, з відповідної ціаносполуки. Перетворення ціаногрупи на амідинову групу здійснюють взаємодією, наприклад, з бо гідроксиламіном, і наступним відновленням М-гідроксіамідину за допомогою водню у присутності каталізатора, такого, зокрема, як Ра/С або нікель Ренея.
Для одержання амідину формули І (ВК позначає -С(-МН)-МН»Ї до нітрилу формули І (В! позначає СМ) можна приєднувати і аміак. Таке приєднання доцільно здійснювати у кілька стадій за відомою технологією, а саме: а) перетворювати нітрил за допомогою НьЗ на тіоамід, який під дією алкілувального агента, наприклад, СН зі, 65 переводять у відповідний 5-алкілімідотіоефір, що реагує у свою чергу з МН» з утворенням в результаті амідину, б) перетворювати нітрил за допомогою спирту, наприклад, етанолу, у присутності НСІ на відповідний імідоефір і обробляти цей імідоефір аміаком або в) піддавати нітрил взаємодії з біс(триметилсиліл)амідом літію, після чого гідролізувати одержаний продукт.
Процес одержання ціаносполук здійснюють за відомими методами.
Сполуки формули І, у яких ВЕ! та Е7 позначають -«СОМ(-МН)-МН»е, можуть бути одержані краще з відповідних алкоксикарбонільних сполук взаємодією з гуанідином.
Згідно з іншим варіантом сполуку формули | можна трансформувати на іншу сполуку формули І! за рахунок перетворення одного чи кількох залишків В", 2, КУ, В" та/або ЕЕ? на інший, відповідно, інші залишки В", В,
ВЗ, 27 та/або Р, наприклад, шляхом ацилювання аміногрупи чи відновлення нітрогруп (зокрема, гідруванням у 70 присутності нікелю Ренея чи паладію на вугіллі у інертному розчиннику, такому як метанол чи етанол) до аміногруп.
Складні ефіри можна омилювати, наприклад, оцтовою кислотою або Маон чи КОН у воді, у суміші води та
ТГФ або у суміші води та діоксану при температурах в інтервалі від 0 до 1007С.
Далі, вільні аміногрупи можна за звичайною технологією ацилювати хлорангідридом чи ангідридом кислоти або алкілувати незаміщеним чи заміщеним алкілгалогенідом, доцільно у інертному розчиннику, такому як дихлорметан чи ТГФ, та/або у присутності основи, такої як триетиламін чи піридин, при температурах в інтервалі від -60 до -30"С.
Реакцію здійснюють, як правило, у інертному розчиннику у присутності агента, що зв'язує кислоту, краще гідроксиду, карбонату чи бікарбонату лужного чи лужноземельного металу або іншої солі слабкої кислоти лужного чи лужноземельного металу, краще калію, натрію, кальцію чи цезію. Доцільним може виявитись і додання органічної основи, такої як триетиламін, диметиланілін, піридин чи хінолін, або надлишкової кількості амінового компонента формули ІІ, відповідно, алкілувального похідного формули ІІ. Тривалість реакції у залежності від умов її проведення становить від кількох хвилин до 14 днів, а температура реакції находиться у інтервалі від порядку 0"7С до 150"С, звичайно від 207С до 130"С. с
Як інертні розчинники придатні поміж інших вуглеводні, такі як гексан, петролейний ефір, бензол, толуол о чи ксилол, хлоровані вуглеводні, такі як трихлоретилен, 1,2-дихлоретан, тетрахлорметан, хлороформ чи дихлорметан, спирти, такі як метанол, етанол, ізопропанол, н-пропанол, н-бутанол чи трет-бутанол, прості ефіри, такі як діетиловий ефір, діїзопропіловий ефір, тетрагідрофуран (ТГФ) чи діоксан, прості гліколеві ефіри, такі як монометиловий чи моноетиловий ефір етиленгліколю (метилгліколь чи етилгліколь), метилові со ефіри етиленгліколю (дигліми), кетони, такі як ацетон чи бутанон, аміди, такі як ацетамід, диметилацетамід, Фо
М-метилпіролідон (М-МР) чи диметилформамід (ДМФ), нітрили, такі як ацетонітрил, сульфоксиди, такі як диметилсульфоксид (ДМСО), сірковуглець, карбонові кислоти, такі як мурашина кислота чи вугільна кислота, Іс) нітросполуки, такі як нітрометан чи нітробензол, складні ефіри, такі як етилацетат, або ж суміші вказаних со розчинників.
Основа формули | може переводитись за допомогою кислоти у відповідну кислотно-адитивну сіль, МО наприклад, взаємодією еквівалентних кількостей основи та кислоти у інертному розчиннику, такому як етанол, і наступним упарюванням. Для такої реакції придатні насамперед кислоти, які утворюють фізіологічне прийнятні солі. Так, зокрема, можна використовувати такі неорганічні кислоти, як, наприклад, сірчана кислота, азотна « кислота, галогеноводневі кислоти, такі як хлористоводнева кислота чи бромистоводнева кислота, фосфорні кислоти, такі як ортофосфорна кислота, сульфамінокислота, а також органічні кислоти, насамперед аліфатичні, т с аліциклічні, араліфатичні, ароматичні чи гетероциклічні одно- чи багатоосновні карбонові, сульфонові чи в сірчані кислоти, як, наприклад, мурашина кислота, оцтова кислота, пропіонова кислота, півалінова кислота, ни діетилоцтова кислота, малонова кислота, бурштинова кислота, пімелінова кислота, фумарова кислота, малеїнова кислота, молочна кислота, винна кислота, яблучна кислота, лимонна кислота, глюконова кислота, аскорбінова кислота, нікотинова кислота, ізонікотинова кислота, метан- чи етансульфокислота, 1 етандисульфокислота, 2-гідроксіетансульфокислота, бензолсульфокислота, п-толуолсульфокислота, о нафталінмоно- та -дисульфокислоти, лаурилсірчана кислота. Стосовно солей фізіологічне неприйнятних кислот, наприклад, пікратів, слід відзначити, що вони можуть використовуватись для виділення та/або очистки сполук о формули І. о 20 З іншого боку, сполуки формули І за допомогою основ (наприклад, гідроксиду чи карбонату натрію чи калію) можна перетворювати на відповідні солі металів, насамперед лужних чи лужноземельних металів, або на с» відповідні солі амонію. Можливо використання і фізіологічне неприйнятних органічних основ, таких, наприклад, як етаноламін.
Об'єктом винаходу є далі фармацевтичні композиції, які містять у своєму складі принаймні одну сполуку формули І та/або одну з його фізіологічне прийнятних солей. Ці композиції можуть застосовуватись як лікарські
Ге! засоби у медицині та ветеринар//. Як носії для цих композицій можуть розглядатись органічні чи неорганічні речовини, придатні для ентерального (наприклад, орального), парентерального чи місцевого введення, що не ко реагують з новими сполуками, наприклад, вода, масла рослинного походження, бензилові спирти, алкіленгліколі, поліетиленгліколі, триацетат гліцерину, желатин, вуглеводи, такі як лактоза чи крохмаль, стеарат магнію, 60 тальк, вазеліни. Для орального призначення служать насамперед таблетки, пілюлі, драже, капсули, порошки, грануляти, сиропи, мікстури чи краплі, для ректального застосування -супозиторії, для парентерального введення - розчини, краще, масляні чи водні розчини, крім того, суспензії, емульсії чи імплантати, для місцевого застосування придатні мазі, креми чи пудра. Нові сполуки можна також піддавати ліофілізації І одержані ліофілізати використовувати, наприклад, для виготовлення ін'єкційних препаратів. Вказані композиції 65 можна стерилізувати та/"або вони можуть містити у своєму складі допоміжні речовини, такі як замаслювачі, консерванти, стабілізатори та/або змочувачі, емульгатори, солі для регуляції осмотичного тиску, буферні субстанції, барвники, смакові домішки та/або одну чи кілька інших активних речовин, наприклад, один чи кілька вітамінів.
Сполуки формули І та їх фізіологічне прийнятні солі можуть застосовуватись для боротьби та попередження тромбоемболічних захворювань, таких як тромбоз, інфаркт міокарду, артеріосклероз, запалення, апоплексія, стенокардія, рестеноз після ангіопластики та переміжне кульгання.
При цьому запропоновані згідно з винаходом субстанції рекомендується вводити, як правило,, у дозуваннях від порядку 1 до 500мг, насамперед від 5 до 100г на одну уніфіковану дозу. Добова доза складає краще від порядку 0,02 до 1Омг/кг ваги тіла пацієнта. Однак при призначенні конкретно тому чи іншому пацієнту /о бпеціальної дози остання залежить від самих різних факторів, наприклад, від ефективності сполуки, що використовується, від віку та ваги тіла пацієнта, загального стану його здоров'я, статі, особливостей харчування, від часу та методу введення препарату, швидкості виділення, комбінації лікарських засобів та ступеню тяжкості відповідного захворювання, яке потребує даної терапії. Кращим є оральне застосування.
Вище та надалі усі температури вказані у градусах Цельсію. Під поняттям "звичайна переробка" що /5 Використовується у наведених нижче прикладах, мається на увазі таке: при необхідності додають воду, в залежності від структурних особливостей кінцевого продукту величину рН встановлюють при необхідності на значення у межах від 2 до 10, екстрагують етилацетатом чи дихлорметаном, фази розділяють, органічну фазу сушать над сульфатом натрію, упарюють і проводять очистку за допомогою хроматографії на силікагелі та/або шляхом кристалізації.
Мас-спектрометрія (МС): ЕЇ (іонізація електронним ударом) М"; РАВ (бомбардування прискореними атомами) (МАН).
Приклад 1
До розчину 2,06б6г 3З-бромбензонітрилу та 1,50г З-толілборонової кислоти у 5ХО0мл диметоксіетану примішують 247мг ацетату паладію(І!), ЗЗбмг три-о-толілфосфіну, 20мл води та 954мг безводного карбонату натрію і СО нагрівають при перемішуванні протягом 18 годин при 1007. Потім проводять звичайну переробку, залишок о хроматографують на силікагельній колонці петролейним ефіром/етилацетатом у співвідношенні 9:1 і у результаті одержують 3'-метилбіфеніл-3-карбонітрил у вигляді безбарвної твердої речовини (сполука "А"), Е1193.
До розчину 1,17г сполуки "А" у 1ТО0мл тетрахлорметану примішують 1,09г М-бромсукциніміду (М-БС) та бОмг азобісізобутиронітрилу і протягом 18 годин нагрівають при 70"С. Потім проводять звичайну переробку, залишок со хроматографують на силікагельній колонці петролейним ефіром/етилацетатом у співвідношенні 9:1 і в результаті одержують 3'-бромметилбіфеніл-3-карбонітрил у вигляді безбарвної твердої речовини (сполука "Б"). Ф
До розчину 50Омг сполуки "Б" та 238мг З-гідроксибензонітрилу у 1Омл ацетонітрилу примішують б652мг щ карбонату цезію і протягом 40 годин перемішують при кімнатній температурі. Після звичайної переробки залишок хроматографують на колонці з оберненою фазою ацетонітрилом/водою у співвідношенні 65:35 і в результаті со одержують 3-(3-ціанфеноксиметил)біфеніл-3-карбонітрил (сполука "В"), РЕАВЗ11. юю
До розчину У9Омг сполуки "В" та 125мг хлориду гідроксиламонію у 7Омл етанолу примішують 1,2г іммобілізованого на полімері диметиламінопіридину (ДМАП) і протягом 18 годин перемішують при кімнатній температурі. Потім відфільтровують, розчинник видаляють і одержують у результаті «
М-гідрокси-3'-(3-(М-гідроксикарбімідоїл)феноксиметилі|-біфеніл-3-карбоксамідин (сполука "ГУ у вигляді безбарвної твердої речовини, РАВ 377. - с До розчину 7бмг сполуки "Г" у Тбмл метанолу примішують 100мг безводного нікелю Ренея і ЗОмг оцтової а кислоти і протягом 18 годин гідрують при кімнатній температурі та нормальному тиску. Потім відфільтровують, "» розчинник видаляють і в результаті одержують 3'-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-3-карбоксамідин, ацетат,
ЕІ 327 (М -МН3), 310 (М" -2МН3) й "ер он со МН, Ф МН і-й Аналогічним шляхом одержують такі сполуки: (се) 20 3-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-4-карбоксамідин, діацетат, РАВ 345, 3-(4-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-4-карбоксамідин, діацетат, РАВ 345, с» 3-(4-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-3-карбоксамідин, діацетат, РАВ 345, 4-(4-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-4-карбоксамідин, 4-(4-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-3-карбоксамідин, 4-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-3-карбоксамідин та
ГФ) 4-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-4-карбоксамідин.
Приклад 2 ко А : й Й . Й й налогічно прикладу 1 взаємодією З-бромбензонітрилу з З-метоксифенілбороновою кислотою одержують сполуку 3'-метоксибіфеніл-З-карбонітрил. 60 Наступним відщепленням ефіру за допомогою трийодиду алюмінію у ацетонітрилі та взаємодією з
З-бромметилбензонітрилом одержують 3'-(3-ціанобензилокси)біфеніл-3-карбонітрил.
Взаємодією з гідроксиламіном та відновленням за допомогою водню при каталізі у присутності нікелю Ренея одержують 3'-(3-карбімідоїлбензилокси)біфеніл-3-карбоксамідин. б5
«Ж ле ХА ж
МН, Ф МН
Аналогічним шляхом одержують такі сполуки: 4-(4-карбімідоїлбензилокси)біфеніл-4-карбоксамідин, діацетат, РАВ 345, 4-(3-карбімідоїлбензилокси)біфеніл-4-карбоксамідин, діацетат, РАВ 345.
Приклад З 70 Аналогічним шляхом взаємодією З-ціанфенілборонової кислоти з метиловим ефіром
З-бром-5-метилбензойної кислоти одержують метиловий ефір 3'-ціан-5-метилбіфеніл-З-карбонової кислоти.
Бромуванням М-бромсукцинімідом та взаємодією з З-гідроксибензонітрилом одержують метиловий ефір 3-ціан-5-(3-ціанфеноксиметил)біфеніл-З-карбонової кислоти.
Реакцією з гідроксиламіном та відновленням за допомогою Н о/нікелю Ренея одержують метиловий ефір 75 З3'-карбімідоїл-5-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-З-карбонової кислоти.
Омиленням ефіру водним маон з вказаної сполуки одержують 3'-карбімідоїл-5-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-З-карбонову кислоту. у сі Ф «ХА ж
МН, МН но Ге)
Після хроматографії на колонці з оберненою фазою з використанням суміші ацетонітрилу, води та ТФОК с одержують 3'-карбімідоїл-5-(3-карбімідоїлфеноксиметил)-біфеніл-3-карбонову кислоту, бістрифторацетат. г)
Аналогічним шляхом одержують такі сполуки: метиловий ефір 4-карбімідоїл-4-(4-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-3-карбонової кислоти, РАВ 403, метиловий ефір 4-карбімідоїл-4-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-2-карбонової кислоти, РАВ 403, метиловий ефір 3'-карбімідоїл-4-(4-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-2-карбонової кислоти, РАВ 403, о метиловий ефір 3'-карбімідоїл-4-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-2-карбонової кислоти, РАВ 403, б метиловий ефір 4-карбімідоїл-5-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-4-карбонової кислоти, РАВ 403, метиловий ефір 3'-карбімідоїл-5-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-4-карбонової кислоти, РАВ 403. о
Приклад 4 со
Аналогічно прикладу 1 взаємодією метилового ефіру 3З-бромбензойної кислоти з З-толілбороновою кислотою
Зо одержують метиловий ефір 3'-метилбіфеніл-З-карбонової кислоти. Бромуванням М-бромсукцинімідом та о взаємодією з метиловим ефіром З-гідроксибензойної кислоти з вказаної сполуки одержують метиловий ефір 3-(3-метоксикарбонідфеноксиметил)біфеніл-З3-карбонової кислоти. Взаємодією з гідрохлоридом гуанідину У метанольному розчині метаноляту натрію Кк! вказаної сполуки одержують «
М-І3-(3-гуанідинокарбонілфеноксиметил)біфеніл-3-карбонілі|-гуанідин. - - реноннаи а ний о Мн,
Мн, сл 15 Аналогічним шляхом одержують М-(4-(4-гуанідинокарбонілфеноксиметил)-біфеніл-4-карбонілі|-гуанідин.
Приклад 5 (ее) Розчин 7,0г 3-бром-5-метилфенолу та 5,97г метилового ефіру бромоцтової кислоти, а також 1Зг карбонату сл цезію у 100мл ацетонітрилу перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Після звичайної переробки одержують 9,70г метилового ефіру (3-бром-5-метилфенокси)оцтової кислоти (сполука "АБ"). (Се) 20 Суспензію 2,0г сполуки "АБ", 100мг тетракис(трифенілфосфін)паладію та 0,85г карбонату натрію у БОмл с» толуолу нагрівають до кипіння. Потім по краплях додають розчин 2,94г 3-ціанфенілборонової кислоти у ЗОмл метанолу і протягом 14 годин нагрівають із зворотним холодильником. Далі проводять звичайну переробку і в результаті одержують 2,17г метилового ефіру (3'-ціан-5--метилбіфеніл-З-ілокси)оцтової кислоти (сполука "АВ").
Розчин 1,2г сполуки "АВ" та 0,765г М-БС у 5Омл тетрахлорметану піддають при кімнатній температурі
УФ-опроміненню. Після звичайної переробки одержують 1,54г метилового ефіру
ГФ) (3'-ціан-о-бромметилбіфеніл-3-ілокси)оцтової кислоти (сполука "АГ", 7 Розчин 185мг сполуки "АГ", 63,1мг 4-гідроксибензонітрилу та 172,7мг карбонату цезію у 10 мл ацетонітрилу перемішують при кімнатній температурі протягом 4 днів. Після звичайної переробки одержують метиловий ефір
ІЗ'-ціан-5-(4-ціанфеноксиметил)біфеніл-3З-ілокси|оцтової кислоти (сполука "АД". 60 Розчин бОмг сполуки "АД", 69,5мг хлориду гідроксиламонію та 101мг триетиламіну у 1Омл метанолу нагрівають протягом 14 годин із зворотним холодильником. Після видалення розчиннику розчиняють у воді, потім виділяють і у результаті одержують 7Омг метилового ефіру
ІЗ'-М-гідроксіамідино-5-(4-М-гідроксіамідинофеноксиметил)біфеніл-З-ілокси|їоцтової кислоти (сполука "АЕ").
Відновленням за допомогою Но/нікелю Ренея з вказаної сполуки одержують бо метиловий ефір ІЗ'єамідино-5-(4-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтової кислоти, РАВ 433.
МН носі. МН о 70 Ж в) в)
Аналогічним шляхом одержують такі сполуки: метиловий ефір (4"-амідино-5-(4-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтової кислоти, РАВ 433, метиловий ефір ІЗ'-єамідино-5-(З-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтової кислоти, РАВ 433, т метиловий ефір (4"-амідино-5-(З-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтової кислоти, РАВ 433.
Якщо на першій стадії метиловий ефір бромоцтової кислоти замінити на трет-бутиловий ефір бромоцтової кислоти, то одержані на останній стадії трет-бутилові ефіри можна відщеплювати за допомогою трифтороцтової кислоти, одержуючи таким чином відповідні карбонові кислоти:
ІЗ'-амідино-5-(4-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтову кислоту, бістрифторацетат, РАВ 419,
І(4-амідино-5-(4-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтову кислоту,
ІЗ'-амідино-5-(З-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтову кислоту,
І(4-амідино-5-(З-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокси|оцтову кислоту.
Приклад 6
Розчин 5,0г 3''бромметилбіфеніл-3-карбонітрилу та 5мл триетилфосфіту спільно завантажують до реактора і сч повільно нагрівають до 1507С. Потім протягом б годин перемішують при цій температурі і після звичайної о переробки одержують 6,05г діетилового ефіру (3'-ціанбіфеніл-3-ілметил)фосфонової кислоти (сполука "БА").
До розчину 1,0г сполуки "БА" та З-ціанбензальдегіду у 20мл диметилового ефіру етиленгліколю при охолодженні льодом та у атмосфері азоту додають 15Омг гідриду натрію. Після перемішування протягом 4 годин проводять звичайну переробку і в результаті одержують 0,93г 3-(2-(3-ціанфеніл)вініл|біфеніл-3-карбонітрилу о 3о (сполука "ББ"). (о)
Після гідрування 360 мг о сполуки С ББ' 5бФо-вим Ра/С у метанолі одержують 360 мг 3-(2-(3-ціанфеніл)етилі|біфеніл-3-карбонітрилу (сполука "БЕЗ3"). Після взаємодії з хлоридом гідроксиламонію та й гідрування у присутності нікелю Ренея аналогічно прикладу 1 одержують (ее) 3-(2-(3-амідинофеніл)етилі|біфеніл-3-карбоксамідин, ЕАВ 343.
НМ АМН о с А ж «
Фі Мн, - с Аналогічним шляхом одержують 3'-(2-(4-амідинофеніл)етил|біфеніл-3-карбоксамідин, РАВ 343. :з» У подальших прикладах представлені фармацевтичні композиції та технологія їх приготування у відповідних дозованих формах.
Приклад А: Склянки для ін'єкційних розчинів сл 15 Розчин 100г активної речовини формули І! та 5г гідрофосфату динатрію у Зл двічі дистильованої води за допомогою 2Н соляної кислоти за допомогою 2Н соляної кислоти встановлюють на рН 6,5, стерильно (ее) фільтрують, заповнюють склянки, ліофілізують у стерильних умовах і стерильно укупорюють. Кожна склянка містить 5мг активної речовини.
Приклад Б: Супозиторії (Се) 20 Спочатку виготовляють суміш з 20г активної речовини формули І, 100г соєвого лецитину та 1400г какаової с» олії, потім розплавлюють, розливають до форм і дають застигнути. Кожен супозиторій містить 20мг активної речовини.
Приклад В: Розчин
Готують розчин з 1г активної речовини формули І, 9,38г МаньРоО,:2НьО, 28,44г Ма»НРО, 12Н50О та О0/1г 59 хлориду бензалконію у 940Омл двічі дистильованої води.
ГФ) Потім встановлюють рН 6,8, доводять до об'єму 1л та стерилізують опромінюванням Цей розчин може 7 використовуватись у вигляді очних крапель.
Приклад Г: Мазь
При дотриманні асептичних умов виготовляють суміш з 50Омг активної речовини формули І та 99,5г вазеліну. бо Приклад Д: Таблетки
Готують суміш їкг активної речовини формули І, 4кг лактози, 1,2кг картопляного крохмалю, 0,2кг тальку та
О кг стеарату магнію, яку потім таблетують за звичайною технологією з одержанням таблеток, кожна з яких містить 1Омг активної речовини.
Приклад Е: Драже бо Аналогічно прикладу Д пресують таблетки, на які потім за звичайною технологією наносять покриття з сахарози, картопляного крохмалю, тальку, траганта та барвника.
Приклад Ж: Капсули
З 2кг активної речовини формули І за звичайною технологією виготовляють капсули з твердожелатиновим покриттям таким чином, що кожна капсула містить 20мг активної речовини.
Приклад 3: Ампули
Розчин кг активної речовини у боОл двічі дистильованої води стерильно фільтрують, розливають до ампул, у стерильних умовах ліофілізують та стерильно укупорюють. Кожна ампула містить 1Омг активної речовини.

Claims (1)

  1. Формула винаходу
    1. Сполуки формули І ' (0 І Кк в? ще -0 Кк в" у якій В", 7 кожен незалежно один від одного означає -«С(-МН)-МНо, який може бути також заміщений групою сч -СОА, -со-Іс(89)5|п-Аг, -СООА, -ОН або звичайною амінозахисною групою, МН-С(-МН)-МН», -СО-МАС(МН»)», Го) -йсе йо ! Ї або НК М 9 7 о) СН. Ф В2, ВУ, ВЕ? кожен незалежно один від одного означає Н, А, ОВУ, М(В9)», МО», СМ, Наї, о МНСОА, МНСОАГг, МНЗОгА, МНЗОоАг, СООВУ, СОМ)», СОМНАГ, СОУ, СОАГ, ее) зв 8(О)пА, В(О)пАг, «0-8, с(У)2р-соово, ос сом, - ою (с(т9)2р-соМ(в 9), -О-(С(9)2)п-СОМНАг чи -ІС(29)2)р-СОМНАГ, Х означає -ІС(29)2І-, -СВЗ-СВ-, -с(89351и-О-, -О-ІС(В9)2)п-, -СОО-, -«бос-, -СЄоМ8- або -МЕЗСО-, « 25 означає Н, А чи бензил, А означає алкіл з 1-20 С-атомами, де одна або дві СНо-групи можуть бути замінені - с на О- чи З-атоми або на -СВ9-СВ5-групи та/або 1-7 Н-атомів можуть бути замінені на Е, з» Аг означає незаміщений чи одно-, дво- або тризаміщений групою А, Аг, ОК, ОАг, М(К9)», МО», СМ, Наї, МНСОА, МНСОАГг, МНЗОгА, МНЗО»Аг, СООКУ, СОМ(9)», СОМНАгГ, СОКУ, СОАг, 5(О)пА або 5(О)пАг феніл або нафтил, сл 395 Аг означає незаміщений чи одно-, дво- або тризаміщений групою А, ов, М(в9)», МО», СМ, Наї, МНООА, соов5, сСОом(е9)», СОВ або 5(О) А феніл або нафтил, На! означає Е, СІ, Вг або І, со п означає 0, 1 або 2, с т означає 1 або 2, р означає 1 або 2, а також їх солі. іс) 2. Сполука за п.1, обрана з групи, що включає: «Фо» а) 3-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-3-карбоксамідин, б) 3-(3-карбімідоїлбензилокси)біфеніл-3-карбоксамідин, в) 3-карбімідоїл-5-(3-карбімідоїлфеноксиметил)біфеніл-3-карбонову кислоту,
    г). М-І3'(3-гуанідинокарбонілфеноксиметил)біфеніл-3-карбонілігуанідин, д) метиловий ефір ІЗ'єамідино-5-(4-амідинофеноксиметил)біфеніл-З-ілокс|оцтової кислоти, (Ф) е) (З3'-амідино-5-(4-амідинофеноксиметил)біфеніл-3-ілокс|оцтову кислоту, а також їх солі. ГІ 3. Спосіб одержання сполук формули І за п.1, а також їх солей, який відрізняється тим, що а) їх вивільняють з одного з їх функціональних похідних за рахунок обробки агентом сольволізу чи во гідрогенолізу, при цьому 1) амідинову групу вивільняють шляхом гідрогенолізу з її оксадіазольного похідного, 2) звичайну амінозахисну групу шляхом обробки агентом сольволізу чи гідрогенолізу замінюють на гідроген або вивільняють аміногрупу, захищену звичайною захисною групою, або б) у сполуці формули І один чи кілька залишків У, БК!, 2, 3, БЕ" та/або В? перетворюють на інший, 65 Відповідно, на кілька інших залишків В, В, ВУ, В" та/або ВУ, наприклад, 1) гідролізуючи складноефірну групу до карбоксильної групи,
    2) перетворюючи гідроксильовану амідинову групу на амідинову групу, З) відновлюючи нітрогрупу, 4) адцилюючи аміногрупу та/або в) основу чи кислоту формули І переводять у одну з їх солей.
    4. Спосіб одержання фармацевтичних композицій, який відрізняється тим, що зі сполуки формули 1 за п.1 та/або однієї з її фізіологічно прийнятних солей спільно з принаймні одним твердим, рідким чи напіврідким носієм або допоміжною речовиною виготовляють відповідну дозовану форму.
    5. Фармацевтична композиція, яка відрізняється тим, що вона містить у своєму складі принаймні одну 7/0 бполуку формули І за п.1 та/або одну з її фізіологічно прийнятних солей.
    б. Сполуки формули І за п.1 та їх фізіологічно прийнятні солі, призначені для лікування тромбозів, інфаркту міокарда, артеріосклерозу, запалення, апоплексії, стенокардії, рестенозу після ангіопластики та переміжного кульгання. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М 8, 15.08.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. с щі 6) (зе) (о) ІФ) (ее) І в) -
    с . и? 1 (ее) 1 се) сю» іме) 60 б5
UA2000116686A 1998-04-30 1999-12-04 Похідні біфенілу UA58593C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DE19819548A DE19819548A1 (de) 1998-04-30 1998-04-30 Biphenylderivate
PCT/EP1999/002457 WO1999057096A1 (de) 1998-04-30 1999-04-12 Biphenylderivate

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA58593C2 true UA58593C2 (uk) 2003-08-15

Family

ID=7866421

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2000116686A UA58593C2 (uk) 1998-04-30 1999-12-04 Похідні біфенілу

Country Status (19)

Country Link
US (1) US6380430B1 (uk)
EP (1) EP1076643A1 (uk)
JP (1) JP2002513780A (uk)
KR (1) KR20010052249A (uk)
CN (1) CN1299343A (uk)
AR (1) AR019264A1 (uk)
AU (1) AU750472B2 (uk)
BR (1) BR9910021A (uk)
CA (1) CA2328732A1 (uk)
DE (1) DE19819548A1 (uk)
HU (1) HUP0102220A3 (uk)
ID (1) ID27152A (uk)
NO (1) NO20005435L (uk)
PL (1) PL343598A1 (uk)
RU (1) RU2219166C2 (uk)
SK (1) SK15962000A3 (uk)
UA (1) UA58593C2 (uk)
WO (1) WO1999057096A1 (uk)
ZA (1) ZA200007039B (uk)

Families Citing this family (8)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US6676968B1 (en) * 1999-01-28 2004-01-13 Teijin Limited Release-regulating preparations comprising biphenyldiamine derivatives
DE19945302A1 (de) * 1999-09-22 2001-03-29 Merck Patent Gmbh Biphenylderivate als NHE-3-Inhibitoren
DE10027024A1 (de) * 2000-05-31 2001-12-06 Merck Patent Gmbh Carbaminsäureester
WO2002000647A1 (en) * 2000-06-23 2002-01-03 Bristol-Myers Squibb Pharma Company Heteroaryl-phenyl substituted factor xa inhibitors
DE10037146A1 (de) * 2000-07-29 2002-02-07 Merck Patent Gmbh Acetamidderivate
PT1569912E (pt) 2002-12-03 2015-09-15 Pharmacyclics Llc Derivados 2-(2-hidroxibifenil-3-il)-1h-benzoimidazole-5- carboxamidina como inibidores do fator viia
US7534894B2 (en) 2003-09-25 2009-05-19 Wyeth Biphenyloxy-acids
CN103012200B (zh) * 2011-09-20 2014-12-17 北京大学 具有β-分泌酶抑制功能的化合物及其制备方法与应用

Family Cites Families (6)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
JPS5922697B2 (ja) 1976-01-13 1984-05-28 エーザイ株式会社 ビス−(メタ−アミジノフエノキシ)−化合物
US4086244A (en) 1976-12-10 1978-04-25 E. R. Squibb & Sons, Inc. Amidines
DE4102024A1 (de) 1991-01-24 1992-07-30 Thomae Gmbh Dr K Biphenylderivate, diese verbindungen enthaltende arzneimittel und verfahren zu ihrer herstellung
DE4219158A1 (de) 1992-06-11 1993-12-16 Thomae Gmbh Dr K Biphenylderivate, diese Verbindungen enthaltende Arzneimittel und Verfahren zu ihrer Herstellung
PL316438A1 (en) 1995-11-20 1997-05-26 Hoechst Ag Novel substituted derivatives of benzoyloguanidine, method of obtaining them, their application in production of pharmaceutic and diagnostic agents and pharmaceutic agent as such
GB9600063D0 (en) 1996-01-03 1996-03-06 Fujisawa Pharmaceutical Co Guaridine derivatives

Also Published As

Publication number Publication date
EP1076643A1 (de) 2001-02-21
SK15962000A3 (sk) 2001-05-10
KR20010052249A (ko) 2001-06-25
ID27152A (id) 2001-03-08
CA2328732A1 (en) 1999-11-11
NO20005435D0 (no) 2000-10-27
HUP0102220A3 (en) 2002-11-28
PL343598A1 (en) 2001-08-27
NO20005435L (no) 2000-10-27
AU3815499A (en) 1999-11-23
CN1299343A (zh) 2001-06-13
JP2002513780A (ja) 2002-05-14
BR9910021A (pt) 2000-12-26
WO1999057096A1 (de) 1999-11-11
DE19819548A1 (de) 1999-11-04
AR019264A1 (es) 2002-02-13
US6380430B1 (en) 2002-04-30
AU750472B2 (en) 2002-07-18
HUP0102220A2 (hu) 2001-10-28
RU2219166C2 (ru) 2003-12-20
ZA200007039B (en) 2002-02-28

Similar Documents

Publication Publication Date Title
ES2287354T3 (es) Antibioticos de accion dual.
SK282123B6 (sk) Derivát oxazolidinónu, spôsob jeho prípravy, jeho použitie a farmaceutický prostriedok, ktorý ho obsahuje
SK176898A3 (en) Phenylalamine derivatives as integrin inhibitors
CN104379576A (zh) 作为因子xia抑制剂用于治疗血栓栓塞疾病的取代的吡咯烷
CZ195198A3 (cs) Derivát tyrosinu jako inhibitor alfa-v-integrinu, způsob jeho přípravy a farmaceutický prostředek, který ho obsahuje
KR20020033818A (ko) Nhe-3 저해제로서 사용되는 비페닐 유도체
UA58593C2 (uk) Похідні біфенілу
SK284646B6 (sk) Bicyklická aromatická aminokyselina, spôsob jej prípravy, jej použitie a farmaceutický prostriedok, ktorý ju obsahuje
RU2234505C2 (ru) Производные хроменона и хроманона в качестве ингибиторов интегринов
KR20010086085A (ko) 이미다조[4,5-c]-피리딘-4-온-유도체
AU2018321152A1 (en) Novel cystobactamide derivatives
SK11732001A3 (sk) Deriváty beta-alanínu
RU2158261C2 (ru) Производные амида фенилциклогексилкарбоновой кислоты, смесь их изомеров или отдельные изомеры и их соли, фармацевтическая композиция с антиартериосклеротической и антирестенозной активностью
EP0103320B1 (en) Acetylsalicylic acid thioesters, a process for their preparation and pharmaceutical compositions containing them
AU2004212029B2 (en) Method for the production of bicyclic aromatic amino acids and intermediate products thereof
EP1156999B1 (en) Method for the preparation of a chiral-beta-amino ester
KR100529815B1 (ko) 피리도벤즈옥사진 유도체 및 이를 포함하는 항균제
MXPA01010294A (es) Derivados de dibenzoazuleno para el tratamiento de la trombosis, osteoporosis, arteriosclerosis.
MXPA04007960A (es) 3-fenil-5-alcoxi-1,3,4-oxadiazol-2-onas sustituidas, su produccion y su uso en medicamentos.
MXPA00010416A (en) Biphenyl derivatives
CN118084860A (zh) 芳酰胺类化合物及其药物组合物和应用
CA2380981A1 (en) Fluorene derivatives
CN113979936A (zh) 2-芳脲基-n-[3-(4-吗啉基)丙基]烟酰胺类化合物及其应用
ZA200102565B (en) 2-oxo-2h-quinoline derivatives.
EP0436568A1 (en) Dihydroxyaryl 4-substituted monocarbams as antibiotics