UA124631C2 - Антитіло до pd-1 - Google Patents

Антитіло до pd-1 Download PDF

Info

Publication number
UA124631C2
UA124631C2 UAA201903714A UAA201903714A UA124631C2 UA 124631 C2 UA124631 C2 UA 124631C2 UA A201903714 A UAA201903714 A UA A201903714A UA A201903714 A UAA201903714 A UA A201903714A UA 124631 C2 UA124631 C2 UA 124631C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
antibodies
human
cancer
uvi
Prior art date
Application number
UAA201903714A
Other languages
English (en)
Inventor
Деніел Е. Х. Афар
Дэниел Е. Х. Афар
Фіона А. Хардінг
Фиона А. ХАРДИНГ
Хосуе Самайоа
Original Assignee
Еббві Байотерапьютікс Інк.
Эббви Байотерапьютикс Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Еббві Байотерапьютікс Інк., Эббви Байотерапьютикс Инк. filed Critical Еббві Байотерапьютікс Інк.
Publication of UA124631C2 publication Critical patent/UA124631C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • C07K16/2818—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily against CD28 or CD152
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/30—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants from tumour cells
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02—Immunomodulators
    • A61P37/04—Immunostimulants
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2896—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against molecules with a "CD"-designation, not provided for elsewhere
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/24—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin containing regions, domains or residues from different species, e.g. chimeric, humanized or veneered
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/33—Crossreactivity, e.g. for species or epitope, or lack of said crossreactivity
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL
    • C07K2317/565—Complementarity determining region [CDR]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/75—Agonist effect on antigen
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/76—Antagonist effect on antigen, e.g. neutralization or inhibition of binding
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/90—Immunoglobulins specific features characterized by (pharmaco)kinetic aspects or by stability of the immunoglobulin
    • C07K2317/92—Affinity (KD), association rate (Ka), dissociation rate (Kd) or EC50 value
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2319/00—Fusion polypeptide
    • C07K2319/30—Non-immunoglobulin-derived peptide or protein having an immunoglobulin constant or Fc region, or a fragment thereof, attached thereto

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Micro-Organisms Or Cultivation Processes Thereof (AREA)
  • Preparation Of Compounds By Using Micro-Organisms (AREA)
  • Saccharide Compounds (AREA)

Abstract

Винахід стосується антитіла до PD-1. Також винахід стосується фармацевтичної композиції, нуклеїнової кислоти, вектора, еукаріотичної клітини-хазяїна, способу одержання антитіла до PD-1, способу активації імунної системи, способу лікування раку.

Description

ііі ж р р жін зн я я ж ж юю юн я ж ж и и я Ж ЖАКА у. денне
Е з В КЗ Е й
З Коко екує иКУКІ ВИ МКУ шеМИи КеВЕКККщеВ БИХЕТКВАа жу ХВ жа ЗЕ аа
РТТЕВОЛЕАКВ ВЕКУКЖВЕВ МУКОЮ ДЕВЖКНОМЄ СБУ і я ІВ 138 І іще
БЕВОВИНЕХ УБМБЕНІОР ХОСЕ К ВО ЕКОВОНИ ББИУТКНВАК І їй Е ЗВ ЖЕ ЖИВІ
РБК ЗИВЖКМКТУВТ ЗККЕНКЕВМЕ КУРКОЮ ЗКЗКАКАНУУКУ да Ка Ж ха ЕЕ
САННЯКУРКІХ ЗИМРЯ АНТ ЗО КУВІНУЮ ЗЕРОВА КЕКВ їх ЗЕ :
ІМКУЦІМОЮВ КИБЖВОВКОЮ ВКОВИБЦВВХ ВОЖСВЕК ;
Н прегеереотте Кі АКА АКНКНК КК ААААААААККК КК ААААКА НК КК АААААК НА КК ККккикнкиЯ
ВО люктими БУКЕТ Я р ня і ї2 ЖЕ ще зе 5 : і миХВОУКВУ УВУ ВИМОВУ ВЕшВЕБЖЖЖКА МУК ЕОАКХ І і БУ в ще ЗЕ ї5а отеквмакх КЕННОКННН МКИМСОТИКОИА БУКВ СВК ОЕ ВО;
З КІ КЕ М ІЩЕ ї5Е
І ВНБУОЕЕМЯК КЕРКИВОВОХ ЗМООАЕВЬЕХ КАКТБОВЕОЯ БІКЕКЕВІМЕ
Я ме ва ува їз хо
І РЕЖВУФНЮМЕ ЕБЕШЕРОШНУ ККММЖМІ КТК ОВК» ВеКОВТеНаЕ і а ява о ще жа
І анОКоЕНІКМ КЖЖЕКЕААЕУ ЖЕФЖУЮИИ (КЕКВ. УВК
Ха ЖЖ ЕКО ї
І
КУМ ВЕАМИВ ВМСМКОЕАОВ ВООКаАВЕВНК ЗхУНСВ Н ї
ЕМ ми СО ЦК нот тот дл Тетттгтгетений
Фіг. А
Дана заявка заявляє пріоритет згідно з 5 119(е) розділу 35 Зводу федеральних законів США на підставі попередньої заявки на патент США Мо 62/394314, поданої 14 вересня 2016 року, вміст якої включений у даний документ за допомогою посилання у всій своїй повноті. 2. ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
Дана заявка містить перелік послідовностей, який був наданий в електронному вигляді у форматі АБЗСІЇ і цим включений за допомогою посилання у всій повноті. Вказана А5СІЇ- копія, створена 10 серпня 2017 року, називається 381493-327М0О 51 хі і має розмір 33195 байтів.
З. ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ
Дана заявка стосується, окрім всього іншого, нових антитіл до РО-1, композицій, що містять дані нові антитіла, нуклеїнових кислот, що кодують дані антитіла, а також способів їх одержання та застосування. 4. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ
Види терапії раку передбачають широкий діапазон терапевтичних підходів, включаючи хірургічне втручання, опромінення та хіміотерапію. Незважаючи на те, що різні підходи забезпечують широкий вибір методів для лікування раку, доступних практикуючому лікарю, наявні терапевтичні засоби характеризуються цілою низкою недоліків, таких як відсутність вибірковості під час націлювання на ракові клітини, а не на нормальні здорові клітини, а також розвиток стійкості раку до лікування.
Нещодавно розроблені підходи, основані на терапевтичних засобах, що здійснюють цілеспрямований вплив, які переважно порушують клітинні процеси в ракових клітинах, а не в нормальних клітинах, привели до схем хіміотерапії з меншою кількістю побічних ефектів порівняно з видами терапії, що здійснюють нецілеспрямований вплив, такими як променева терапія.
Імунотерапія раку перетворилася на перспективний терапевтичний підхід, що доповнює існуючі стандарти лікування. Див., наприклад, МіПег, еї аіІ. Сапсег СеїІ, 27, 439-449 (2015). Такі імунотерапевтичні підходи включають розробку антитіл, застосовуваних для модулювання знищення ракових клітин імунною системою.
Наприклад, взаємодія РО-1, рецептора клітинної поверхні І типу, з будь-яким з двох своїх лігандів, РО-І1 або РО-І2, веде до домінуючого негативного сигналу для контрольних точок,
Зо який обмежує подальшу активацію клітин, що запускається антигенним рецептором. Ліганди для РО-1 на різному рівні експресуються на різних тканинах і типах клітин, включаючи антигенпрезентувальні клітини імунної системи, та їхня експресія підвищена на багатьох типах пухлинних клітин. Підвищення експресії РО-І1 у межах пухлинного мікрооточення являє собою вірогідний механізм того, як пухлини руйнують захисні протипухлинні імунні відповіді хазяїна.
Антитіла, націлені на РО-1, які блокують взаємодію рецептора з будь-яким з його лігандів, ведуть до інгібування передачі негативного сигналу. Було продемонстровано, що іп мйто інгібування опосередкованого РО-1 сигналу для контрольних точок веде до тривалої антиген- специфічної активації Т-клітин. Було показано, що іп мімо блокування РО-1 посилює протипухлинні імунні відповіді як на мишачих моделях сингенної пухлини, так і в клінічних дослідженнях на людях.
Протипухлинні імунні відповіді у пацієнтів із солідними пухлинами були посилені за рахунок лікування, спрямованого проти РО-1. Існують два схвалених та зареєстрованих на ринку антагоністичних моноклональних антитіла до РО-1: ніволумаб (ОРОІМОФ) та пембролізумаб (КЕМТАОБАФ), які були схвалені у США та Європейському Союзі для лікування таких захворювань, як неоперабельна або метастатична меланома та метастатичний недрібноклітинний рак легені. Лікування пацієнтів за допомогою даних засобів спричиняло протипухлинні відповіді, які вимірювали як збільшення виживаності без прогресування та/або загальної виживаності.
Остання невдача ОРОІМОФ у сповільненні прогресування задавненого раку легені у групи пацієнтів, які раніше не отримували лікування, у клінічному дослідженні, в якому порівнювали
ОРОЇМОФ з традиційною хіміотерапією, підкреслює необхідність у альтернативних підходах і додаткових засобах лікування раку, що доповнюють існуючі терапевтичні стандарти лікування. 5. КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
У даному винаході представлені антитіла до РО-1 та їхні зв'язувальні фрагменти, які специфічно зв'язуються з РО-1. Амінокислотні послідовності ілюстративних СОВ, а також амінокислотні послідовності ділянок Мн та Мі важкого та легкого ланцюгів ілюстративних антитіл до РО-1 наведені в докладному описі нижче. Антитіла, представлені у даному документі, запобігають взаємодії рецептора РО-1 з будь-яким з його лігандів (РО-І1, 5ЕО 10 МО:3; РО-І 2,
ЗЕО І МО:4), що спричиняє інгібування передачі негативного сигналу й активації адаптивної 60 імунної відповіді.
Антитіла до РО-1 можуть містити модифікації та/або мутації, які змінюють властивості антитіл, як, наприклад, збільшують період на півжиття, збільшують або зменшують АОСС тощо, як відомо з рівня техніки.
У даному документі також представлені нуклеїнові кислоти, що містять нуклеотидні послідовності, які кодують антитіла до РО-1 за даним винаходом, а також вектори, що містять нуклеїнові кислоти. Крім того, у даному документі представлені прокаріотичні та еукаріотичні клітини-хазяїни, трансформовані за допомогою вектора, що містить нуклеотидну послідовність, яка кодує розкрите антитіло до РО-1, а також еукаріотичні клітини-хазяїни (наприклад, клітини, одержані від ссавців), сконструйовані для експресії нуклеотидних послідовностей. Також представлені та додатково обговорюються у докладному описі нижче способи одержання антитіл шляхом культивування клітин-хазяїнів і виділяння антитіл.
В іншому аспекті даного винаходу представлені композиції, що містять антитіла до РО-1, описані в даному документі. Композиції зазвичай містять одне або декілька антитіл до РО-1, описуваних у даному документі, та/або їхні солі та один або декілька наповнювачів, носіїв або розріджувачів.
У даному винаході представлені способи лікування суб'єктів, таких як суб'єкти-люди, з діагностованою солідною пухлиною або злоякісним захворюванням крові за допомогою антитіла до РО-1. Спосіб зазвичай передбачає введення суб'єкту певної кількості антитіла до РО-1, описаного в даному документі, ефективної для забезпечення терапевтичного ефекту. У суб'єкта може бути діагностоване будь-що з цілої низки солідних пухлин або злоякісних захворювань крові, які можуть бути діагностованими вперше, рецидивними або рецидивними та рефрактерними. Антитіло до РО-1 зазвичай вводять у вигляді внутрішньовенної інфузії два рази на тиждень, один раз на тиждень, один раз на два тижні, один раз на три тижні, один раз на чотири тижні, один раз на п'ять тижнів, один раз на шість тижнів, один раз на сім тижнів або один раз на вісім тижнів.
Антитіла до РО-1 можна вводити у вигляді окремих терапевтичних засобів (монотерапія), або додатково до інших терапевтичних засобів, які зазвичай, але не обов'язково, застосовують для лікування солідної пухлини або злоякісного захворювання крові, або разом з ними.
Терапевтичні засоби, як правило, будуть застосовуватися в дозі, за допомогою шляху введення та за частоти введення, які схвалені для них, але їх також можна застосовувати і в нижчих дозах.
Антитіла до РО-1 можна вводити різними шляхами або способами введення, що включають без обмеження внутрішньовенну інфузію та/або ін'єкцію, внутрішньо пухлинну ін'єкцію та підшкірну ін'єкцію. Кількість, яку вводять, буде залежати від шляху введення, схем дозування, типу раку, що підлягає лікуванню, стадії раку, що підлягає лікуванню, та інших параметрів, таких як вік і маса пацієнта, як добре відомо з рівня техніки. Конкретні ілюстративні схеми дозування, які, як очікується, забезпечують терапевтичний ефект, наведені в докладному описі. 6. КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
На Фіг. 1А-18 показані амінокислотні послідовності РО-1 людини (5ЕО 10 МО:1), РО-1 миші (ЗБОЮ МОсг2), РО-Ї1 людини (5ЕО ІЮ МО:3) та РО-Ї2 людини (5ЕО ІЮ МО:4). На Фіг. ТЛА зображені послідовності РО-1 людини та мишії; на Фіг. 18 зображені послідовності РО-І 1 та РО-
ІЇ2 людини.
На Фіг. 2 представлені амінокислотні послідовності ділянок Мн та Мі в ілюстративних антитілах до РО-1 за даним винаходом.
На Фіг. ЗА-3С показані ефекти окиснювальних умов та умов зі змінною температурою на ілюстративне гуманізоване антитіло Нит12А11.201 та його варіанти з точковими мутаціями в залишку 99 згідно з Кабаї у СОВ-НЗ. На Фіг. ЗА зображено зв'язування Ни12А11.201, що зберігалося за -80, 5, 25 або 40 "С протягом 30 днів або зазнало впливу окиснювальних умов (195 пероксид водню, "1 95 НР"; або 1 95 трет-бутилгідропероксид, "1 95 ТВНР"), з РО-1 на клітинах диїКаї; на Фіг. ЗВ зображено зв'язування антитіл до РО-1, Ни12А11.201, Ни12А11.2р2,
Ни12А11.2р3 та Ни12А11.2р4; на Фіг. ЗС зображено зв'язування Ни12А11.2р4 з РО-1 на клітинах
Уимкаї після інкубації за -80, 5, 25 або 40 "С протягом 30 днів.
На Фіг. 4А-4В показана біологічна активність ніволумабу та Ни12А11.2р4 в аналізах відповіді змішаних лімфоцитів (МІ Е) та відповіді на стимуляцію антигеном правцевого анатоксину. На
Фіг. 4А показано збільшення рівнів ІЇ-2 або інтерферону-гамма (ІЕМ-у) в культурах змішаних лейкоцитів після обробки 10 мкг/мл ніволумабу, Ни12А11.2р4 або ізотипічного контролю. На Фіг. 48 показана відповідь у вигляді збільшення рівня ІЕМ-у залежна від дози ніволумабу,
Ни12А11.2р4 або ізотипічного контролю, в аналізі відповіді на правцевий анатоксин. 7. ДОКЛАДНИЙ ОПИС
Даний винахід стосується антитіл та фрагментів, які специфічно зв'язують РО-1, композицій, що містять дані антитіла, полінуклеотидів, що кодують антитіла до РО-1, клітин-хазяїнів, здатних виробляти дані антитіла, способів та композицій, застосовних для одержання даних антитіл та зв'язувальних фрагментів, та різних способів застосування вищезгаданого.
Як буде зрозуміло фахівцям у даній галузі, антитіла є "модульними" за своєю природою. У всьому даному розкритті будуть описані різні конкретні варіанти здійснення різних "модулів", що складають антитіла. Як конкретні не обмежувальні приклади описані різні конкретні варіанти здійснення СОВА Мн, ланцюгів Мн, СОМ Мі та ланцюгів Мі. Передбачено, що всі конкретні варіанти здійснення можуть бути об'єднані один з одним, як якби кожна конкретна комбінація була явно описана окремо. 7.1. Скорочення
Описувані у даному документі антитіла, зв'язувальні фрагменти та полінуклеотиди у багатьох варіантах здійснення описані за допомогою їхніх відповідних поліпептидних або полінуклеотидних послідовностей. Якщо не вказано інше, поліпептидні послідовності наведені в орієнтації М-»С; полінуклеотидні послідовності - в орієнтації 5'-»3. Для поліпептидних послідовностей можна застосовувати традиційні три - або однобуквені скорочення амінокислот, що кодуються генетичним кодом, які вказані в таблиці 1 нижче.
Таблиця 1
Скорочення кодованих амінокислот
Аргінін 11117111 АЮ1 11111111
Аспарагновакислотаї /-/-//1777777711111111АВрСЇ11111110СсСсСсСсСС
Плутамно 11111111 11111119
Пволейцин 77777716 Її!
Пролін.//////777111111711111111111111111РЮ ЇЇ Рє.СССС
Певні послідовності визначаються структурними формулами, що вказують на амінокислотні залишки, що належать до певних класів (наприклад, аліфатичні, гідрофобні тощо). Різні класи, до яких належать амінокислоти, які кодуються генетичним кодом, використовувані в даному документі, указані в таблиці 2 нижче. Деякі амінокислоти можуть належати до більш ніж одного класу. Цистеїн, який містить сульфгідрильну групу, та пролін, який є конформаційно обмеженим, не належать до жодного з класів.
Таблиця 2
Класи кодованих амінокислот
АЛ СМ
М, А, 1, С, М
М.О, 8, т
Скорочення, що використовуються для різних ілюстративних антитіл, розкритих у даному документі, наведені в таблиці З нижче.
Таблиця З
Скорочення антитіл
Послідовність Мн (Фіг. 2) Послідовність М. (Фіг. 2)
Мишаче 12А11 Ми12А11 Мн Ми12А11 5ЕО І МО:31 Мі Ми12А11 5ЕО ІО МО:41 пуданноване Ни12АТ11Ь| Мн Ниї12А11.15 ЗБОЮ МО:32 | Мі Нит2А11.1а БО 10 МО:42
Гуманізоване Ни12АЧІ 2 12А11205 з СО рі І Мн Нит12А11.265 5ЕО ІЮ МО:33 | Мі Ни12А11.1а 5ЕО 10 МО:42 миші
Гуманізоване . 120112 3 Меві у МПУ12АТ1.2) М9З9І-варіант МеиНиТ2А 11.25. Гу Нузадтя ла ЗО 0 МО? рг ЗЕО ІЮ МО:34
СОов-нЗ
Гуманізоване . 12А11.265 з Мо9М у ПУ12АТ1.2) М99У- варіант Мн Нит2АТ1.20. Гу Нут ла ЗО 0 МО2
З ЗЕО І МО:35
СОов-нЗ
Гуманізоване . 1201125 з Меві у М912А11.2) МІ варіант УнНит2АТ1 26. Гу Нузадія ла ЗО Ю МО? ра ЗЕО ІЮ МО:36
СОов-нЗ 7.2. Визначення
Якщо в даному документі не вказано інше, наукові та технічні терміни, що використовуються у зв'язку з даним винаходом, повинні мати значення, які зазвичай зрозумілі фахівцям у даній галузі. 7.3. Антитіла до РО-1 та зв'язувальні фрагменти
В одному аспекті даний винахід стосується антитіл та/або їхніх зв'язувальних фрагментів, що специфічно зв'язують рецептор білка 1 запрограмованої клітинної смерті (РО-1) (також відомий як РОСО1, СО279, РОТ, 5І ЕВ2 або 5 Е1).
Використовуваний у даному документі термін "антитіло" (АБ) стосується молекули імуноглобуліну, яка специфічно зв'язує конкретний антиген, у даному випадку РО-1. У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-ї за даним винаходом зв'язуються з РО-1ї людини та здійснюють таким чином модулювальний вплив на імунну систему. Зумовлена цим відповідь імунної системі є цитотоксичною для пухлинних клітин. Антитіла до РО-1 за даним винаходом містять ділянки, що визначають комплементарність (СОВ), також відомі як гіперваріабельні ділянки, у варіабельних доменах як легкого ланцюга, так і важкого ланцюга. Частини варіабельних доменів, що характеризуються вищою консервативністю, називаються каркасними ділянками (ЕН). Як відомо з рівня техніки, амінокислотне положення/межа, що визначають гіперваріабельну ділянку антитіла, можуть варіювати залежно від контексту, та з рівня техніки відомі різні визначення. Деякі положення в межах варіабельного домену можуть розглядати як гібридні гіперваріабельні положення в тому сенсі, що ці положення можна вважати такими, що знаходяться в межах гіперваріабельної ділянки за одним набором критеріїв, та водночас їх можна вважати такими, що знаходяться за межами гіперваріабельної ділянки за іншим набором критеріїв. Одне або декілька з цих положень також можуть знаходитися в розширених гіперваріабельних ділянках. У даному винаході представлені антитіла, що містять модифікації в таких гібридних гіперваріабельних положеннях. Кожний із варіабельних доменів нативних важкого та легкого ланцюгів містить чотири ділянки ЕВ, які переважно набувають конфігурації р- складчастої структури, з'єднаних трьома СОН, які утворюють петлі, що з'єднують р- складчасті структури та в деяких випадках утворюють їхню частину. СОВ у кожному ланцюгу утримуються у безпосередній близькості одна від одної за допомогою ЕВ- ділянок і разом із СОВ з іншого ланцюга беруть участь в утворенні мішень-зв'язувального центру антитіл. Див. Кабаї еї аї,
Зедиеєпсез ої Ргоївїп5 ої Іттипоіодісаї! Іпіегеві (Маїйопаї! Іпзійше ої Неапйй, Веїпезаа, Ма. 1987).
Використовувана в даному документі нумерація амінокислотних залишків імуноглобуліну виконується згідно із системою нумерації амінокислотних залишків імуноглобуліну за Кабаї єї аІ., якщо не вказано інше.
Антитіла за даним винаходом можуть бути поліклональними, моноклональними, сконструйованими за допомогою генної інженерії та/або іншим чином модифікованими за своєю природою, включаючи без обмеження химерні антитіла, гуманізовані антитіла, людські антитіла, одноланцюгові антитіла тощо. У різних варіантах здійснення антитіла містять всю або частину константної ділянки антитіла. У деяких варіантах здійснення константна ділянка належить до ізотипу, вибраного з ІдА (наприклад, ІдА: або ІдАг), ІДО, ІДЕ, да (наприклад, дае Іде», Ідаз або
І4с4) та ДМ. У конкретних варіантах здійснення антитіла, описані у даному документі, передбачають Ідси. В інших варіантах здійснення антитіла до РО-1 передбачають ІдСг2г. У ще одних варіантах здійснення антитіла до РО-1 передбачають ІдСа«. Використовувана в даному документі "константна ділянка" антитіла передбачає природну константну ділянку, алотипи або природні варіанти, такі як ОЗ56Е та І 358М або А4312 в ІдСи людини. Див., наприклад, депПегів апа І еїгапс, МАбБ5, 1(4): 332-338 (диІ-Аца 2009).
Легка константна ділянка антитіла до РО-ї може являти собою каппа (к) легку ділянку або лямбда (у) ділянку. у-Легка ділянка може належати до будь-якого з відомих підтипів, наприклад, ух, у», уз або у. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить каппа (к) легку ділянку.
Термін "моноклональне антитіло", використовуваний у даному документі, не обмежується антитілами, одержаними завдяки гібридомній технології. Моноклональне антитіло одержують з
Зо одного клону, включаючи будь-який еукаріотичний, прокаріотичний або фаговий клон, за допомогою будь-яких доступних або відомих із рівня техніки способів. Моноклональні антитіла, застосовувані у випадку даного винаходу, можна одержувати із застосуванням великої кількості методик, відомих із рівня техніки, включаючи застосування гібридомної технології, рекомбінантної технології та технології фагового дисплея або їх комбінації. У багатьох шляхах застосування за даним винаходом, включаючи іп мімо застосування антитіл до РО-1 у людей, відповідним чином можна використовувати химерні, гуманізовані або людські антитіла.
Використовуваний у даному документі термін "химерне" антитіло стосується антитіла, що має варіабельні послідовності, одержані з відмінного від людського імуноглобуліну, такого як щуряче або мишаче антитіло, та константні ділянки людського імуноглобуліну, вибрані, як правило, з матриці людського імуноглобуліну. Способи одержання химерних антитіл відомі з рівня техніки. Див., наприклад, Мо!тізоп, 1985, Зсієпсе 229(4719): 1202-7; ОЇ еї аї, 1986,
ВіоТесппіднев5 4:214-221; СіШез сеї аї, 1985, 9. Іттипої. Меїйоав 125:191-202; патента США МоМо 5807715; 4816567 та 4816397. "Гуманізовані" форми відмінних від людських (наприклад, мишачих) антитіл являють собою химерні імуноглобуліни, які містять мінімальні послідовності, одержані з відмінного від людського імуноглобуліну. Загалом більшість гуманізованих антитіл будуть містити щонайменше один та, як правило, два варіабельних домени, в яких всі або практично всі ділянки СОВ відповідають таким із відмінного від людського імуноглобуліну, а всі або практично всі ділянки ЕВ мають послідовність людського імуноглобуліну. Гуманізоване антитіло також може містити щонайменше частину константної ділянки (Ес) імуноглобуліну, як правило, таку з консенсусною послідовністю людського імуноглобуліну. Способи гуманізації антитіла відомі з рівня техніки. Див., наприклад, Віеєсптапп еї аї, 1988, Маїште 332:323-7; патенти США МоМо 5530101, 5585089, 5693761, 5693762 та 6180370 від Оцеєп еї а!; ЕР239400, публікацію згідно з
РСТ МО 91/09967; патент США Мо 5225539; ЕР592106, ЕР519596, Радіап, 1991. Мої. Іттипої., 28:489-498; ЗщшапіскКа еї аї, 1994, Ргої. Епд. 7:805-814; ВодизкКа евї аї, 1994, Ргос. Маї!. Асад. 5сі. 91:969-973; та патент США Мо 5565332. "Людські антитіла" передбачають антитіла, що мають амінокислотну послідовність людського імуноглобуліну та включають антитіла, виділені з бібліотек людських імуноглобулінів або з тварин, що є трансгенними за одним або декількома людськими імуноглобулінами та які бо не експресують ендогенні імуноглобуліни. Людські антитіла можна одержувати різними способами, відомими з рівня техніки, включаючи способи фагового дисплея із застосуванням бібліотек антитіл, одержаних із послідовностей людських імуноглобулінів. Див. патенти США
МоМо 4444887 та 4716111; та публікації згідно з РСТ УМО 98/46645; МО 98/50433; МО 98/24893;
МО 98/16654; МО 96/34096; МО 96/33735 та МО 91/10741. Людські антитіла також можна одержати із застосуванням трансгенних мишей, які не здатні експресувати функціональні ендогенні імуноглобуліни, але які можуть експресувати гени людського імуноглобуліну. Див., наприклад, публікації згідно з РСТ М/О 98/24893; МО 92/01047; МО 96/34096; МО 96/33735; патенти США МоМо 5413923; 5625126; 5633425; 5569825; 5661016; 5545806; 5814318; 5885793; 5916771 та 5939598. Крім того, можна залучити компанії, такі як І аКкеРПпапта, Іпс. (Бельмонт,
Каліфорнія) або Стгеайме Віоїаре (Ширлі, Нью-Йорю), для одержання людських антитіл, спрямованих на вибраний антиген, із застосуванням технології, подібної до описаної вище.
Повністю людські антитіла, які розпізнають вибраний епітоп, можна створити із застосуванням методики, що називається "керований відбір"': У даному підході вибране моноклональне антитіло, що не належить до людського, наприклад мишаче антитіло, застосовують для керування відбором повністю людського антитіла, що розпізнає той самий епітоп (див., дезрег5 еї еіІ., 1988, ВіоїесппоЇІоду 12:899-903).
Антитіла до РО-1 за даним винаходом передбачають повно розмірні (інтактні) молекули антитіла.
У деяких варіантах здійснення даного винаходу також передбачені зв'язувальні фрагменти антитіла РО-1, які здатні до специфічного зв'язування РО-1. Приклади зв'язувальних фрагментів антитіла передбачають як приклад, але без обмеження, Раб, Раб Е(аб)г, Ем-фрагменти, одноланцюгові Ем-фрагменти та однодоменні фрагменти.
Еаб-фрагмент містить константний домен легкого ланцюга та перший константний домен (СНІ) важкого ланцюга. Рар'-ррагменти відрізняються від Рар-фрагментів додаванням декількох залишків на карбокси-кінці домену СНІ важкого ланцюга, включаючи один або декілька цистеїнових залишків із шарнірної ділянки антитіла. Е(ар)- фрагменти одержують шляхом розщеплення дисульфідного зв'язку в цистеїнових залишках шарнірної ділянки продукту пепсинового розщеплення К(ар')». Пересічним фахівцям у даній галузі відомі додаткові схеми хімічного зв'язування фрагментів антитіл. Рар- та Е(ар')2»-фрагменти, що не містять Ес-
Зо фрагмент інтактного антитіла, швидше виводяться з кровотоку тварин та можуть характеризуватися меншим неспецифічним зв'язуванням у тканині, ніж інтактне антитіло (див., наприклад, УМапйі єї аї, 1983, 9). Мисі. Мед. 24:316). "Рм"'-фрагмент являє собою мінімальний фрагмент антитіла, який містить повний центр розпізнавання та зв'язування мішені. Цю ділянку складає димер з одного варіабельного домену важкого ланцюга та одного варіабельного домену легкого ланцюга в щільному нековалентному зв'язку (димер Мн-Мі). Вони перебувають у такій конфігурації що три СОВА кожного варіабельного домену взаємодіють з утворенням мішень-зв'язувального центру на поверхні димеру Мн-Мі. Часто шість СОВ забезпечують мішень-зв'язувальну специфічність антитіла.
Однак у деяких випадках навіть один варіабельний домен (або половина Ем, що містить тільки три СОВ, специфічні щодо мішені) може характеризуватися здатністю розпізнавати та зв'язувати мішень, хоча і з нижчою афінністю, ніж весь центр зв'язування. "Одноланцюговий Ем" або "зем" зв'язувальні фрагменти антитіла містять домени Мн та Мі антитіла, причому ці домени присутні в одному поліпептидному ланцюгу. Зазвичай поліпептид
Ем додатково містить поліпептидний лінкер між доменами Мн та Мі, який дає змогу зсЕм утворювати структуру, необхідну для зв'язування мішені. "Однодоменні антитіла" складаються з одного домену Мн або Мі, які проявляють достатній ступінь афінності щодо РО-1. У конкретному варіанті здійснення одно доменне антитіло являє собою камелізоване антитіло (див., наприклад, ВКіесптапп, 1999, Удошгта!ї ої Іттипоіодіса
Меїнодз 231:25-38).
Антитіла до РО-1 за даним винаходом передбачають дериватизовані антитіла. Наприклад, але без обмеження, дериватизовані антитіла, як правило, модифіковані за допомогою глікозилювання, ацетилювання, пегілювання, фосфорилювання, амідування, дериватизації за допомогою відомих захисних/блокувальних груп, протеолітичного розщеплення та утворення зв'язку з клітинним лігандом або іншим білком. Будь-яку з багатьох хімічних модифікацій можна проводити за допомогою відомих методик, що включають без обмеження специфічне хімічне розщеплення, ацетилювання, формілювання, метаболічний синтез тунікаміцину тощо. Крім того, похідна може містити одну або декілька неприродних амінокислот, наприклад, із застосуванням технології Атьгх (див., наприклад, УМоїївоп, 2006, Спет. Віої!. 13(10):1011-2).
Антитіла до РО-1 або зв'язувальні фрагменти можуть являти собою антитіла або 60 фрагменти, послідовності яких були модифіковані для зміни щонайменше однієї біологічної ефекторної функції, що опосередковується константною ділянкою. Наприклад, у деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 може бути модифіковане для послаблення щонайменше однієї біологічної ефекторної функції, опосередкованої константною ділянкою, порівняно з немодифікованим антитілом, наприклад, послаблення зв'язування з одним або декількома Ес- рецепторами (Есуй), такими як ЕсуВі, ЕсувВІїА, ЕсуВіІВ, ЕсувПА та/або ЕсуВІПВ. Зв'язування з
ЕсуВ може бути ослаблене за рахунок мутації сегмента константної ділянки імуноглобуліну антитіла в певних ділянках, необхідних для взаємодій із Есуй (див., наприклад, СапіїєЇїй апа
Могтізоп, 1991, 9). Ехр. Мей. 173:1483-1491; та І па еї аї, 1991, 9. Іттипої. 147:2657-2662). Під час ослаблення здатності антитіла до зв'язування Есуй також можуть послаблюватися інші ефекторні функції, які базуються на взаємодіях із ЕсуВ, такі як опсонізація, фагоцитоз та антигензалежна клітинна цитотоксичність (-"АЮСС".
Антитіло до РО-1 або зв'язувальний фрагмент, описані в даному документі, передбачають антитіла, які були модифіковані для набуття або поліпшення щонайменше однієї біологічної ефекторної функції, опосередкованої константною ділянкою, порівняно з не модифікованим антитілом, наприклад, поліпшення взаємодій із ЕсуйВ (див., наприклад, заявку на патент США Мо 2006/0134709). Наприклад, антитіло до РО-1 за даним винаходом може мати константну ділянку, яка зв'язує ЕсуВІ, ЕсуВІА, ЕсуВІІВ, ЕсуВША та/або ЕсуВІйВ з більшою афінністю, ніж відповідна константна ділянка дикого типу.
Таким чином, антитіла за даним винаходом можуть характеризуватися змінами в біологічній активності, які спричиняють збільшення або зменшення опсонізації, фагоцитозу або АОСО. Такі зміни відомі з рівня техніки. Наприклад, модифікації антитіл, які послаблюють активність АОСС, описані в патенті США Мо 5834597. Ілюстративний варіант, що знижує АОСС, відповідає "мутанту 3" (також відомому як "М3", показаному на Фіг. 4 патенту США Мо 5834597), в якому залишки 234 та 237 (із використанням нумерації ЕЄ)О) заміщені аланіновими залишками.
Мутантний варіант З (також відомий як "М3") може бути використаний у цілій низці ізотипів антитіл, наприклад Ідсг.
Додаткові заміни, які можуть модифікувати зв'язування з Есуй та/або АЮОСС-ефекторну функцію антитіла до РО-1, включають заміну КЗ22А або подвійну заміну /234А та І1235А у ділянці Ес. Див., наприклад, Нелгаген, еї аї. 9. Мікої., 75 (24): 12161-12168(2001).
У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-1 за даним винаходом характеризуються низькими рівнями фукози або її відсутністю. Відсутність фукози в антитілах корелювала з підвищеною активністю АЮСС, особливо за низьких доз антитіла. Див. ОпПієїЇд5 єї аї., 2002, 9.
Віої. Спет. 277:26733-26740; 5НіпКауа єї а), 2003, 9. Віої. Спет. 278:3466-73. Способи одержання антитіл, що не містять фукозу, передбачають одержання у клітинах мієломи щура
УВ2/0 (АТСС СВІ 1662). Клітини УВ2/0 характеризуються низьким рівнем експресії мРНК РОТВ8, яка кодує а-1,6-фукозилтрансферазу, фермент, необхідний для фукозилювання поліпептидів.
Антитіла до РО-1 за даним винаходом можуть містити модифіковані домени СНІ або цілі домени Кс (або їхні варіанти), які включають амінокислотні заміни, що збільшують зв'язування з
ЕсуВІІВ та/або послаблюють зв'язування з ЕсуВША порівняно зі зв'язуванням відповідного СН2 або ділянки Ес дикого типу. Варіантні домени СН2 або варіантні домени Ес були описані в заявці на патент США Мо 2014/0377253. Варіантний домен СН2 або варіантний домен Ес, як правило, включають одну або декілька замін у положенні 263, положенні 266, положенні 273 та положенні 305, при цьому нумерація залишків у домені Ес наведена згідно з ЕЮО-індексом за
Каваї. У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-1 містять одну або декілька замін відносно домену СНО дикого типу, які вибрані з М263І, М26бІ, М273С, М273Е, М27ЗЕ, М273І, М27ЗМ,
М2735, М273У, МЗО5К та УЗОБМУ. У конкретних варіантах здійснення одна або декілька замін у домені СН2 відносно домену СНО Ідсі людини вибрані з М263І, М27ЗЕ, М27ЗЕ, М27З3М, М2735 та
М273У. Наприклад, одна або декілька замін у домені СН2 ІдДСх може являти собою М27ЗЕ. У іншому конкретному варіанті здійснення антитіло до РО-1 за даним винаходом містить варіантну шарнірну ділянку ІдСі, яка містить амінокислотну заміну М263І.
Інші приклади варіантних доменів СН2 або варіантних доменів Ес, які можуть забезпечити посилене зв'язування з ЕсувВіїЇВ та/або ослаблене зв'язування з ЕсуВША порівняно зі зв'язуванням відповідної ділянки СН2 або Ес дикого типу, включають приклади з Мопаєгтнеїаде єї а). Сііп. Сапсег Вез., 19 (5), 1035-1043 (2013), такі як 5267Е або 5267Е/ 328Е у да: людини.
Антитіла до РО-1 або зв'язувальні фрагменти, які містять константну ділянку ЇдС14 людини, можуть містити мутацію 5228Р, яка, як повідомлялося, запобігає обміну плечима Еар. Див., наприклад, 5іїма, УР єї аї. доштпаї ої Віоіодіса! Спетівігу, 290(9), 5462-5469(2015).
У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-1 або зв'язувальні фрагменти включають модифікації, які збільшують або зменшують їхню афінність зв'язування з фетальним Ес- бо рецептором ЕсВп, наприклад, за рахунок мутації сегмента константної ділянки імуноглобуліну в певних ділянках, залучених до взаємодій з ЕсАп (див., наприклад, М/О 2005/123780).. У конкретних варіантах здійснення антитіло до РО-1 класу да було піддано мутації таким чином, що щонайменше один з амінокислотних залишків 250, 314 та 428 константної ділянки важкого ланцюга був заміщений сам по собі або в будь-яких їх комбінаціях, як, наприклад, у положеннях 250 та 428, або в положеннях 250 та 314, або в положеннях 314 та 428, або в положеннях 250, 314 та 428, при цьому конкретною комбінацією є положення 250 та 428. У положенні 250 замісним амінокислотним залишком може бути будь-який амінокислотний залишок, відмінний від треоніну, включаючи без обмеження аланін, цистеїн, аспарагінову кислоту, глутамінову кислоту, фенілаланін, гліцин, гістидин, ізолейцин, лізин, лейцин, метіонін, аспарагін, пролін, глутамін, аргінін, серин, валін, триптофан або тирозин. У положенні 314 замісним амінокислотним залишком може бути будь-який амінокислотний залишок, відмінний від лейцину, включаючи без обмеження аланін, цистеїн, аспарагінову кислоту, глутамінову кислоту, фенілаланін, гліцин, гістидин, ізолейцин, лізин, метіонін, аспарагін, пролін, глутамін, аргінін, серин, треонін, валін, триптофан або тирозин. У положенні 428 замісними амінокислотними залишками може бути будь-який амінокислотний залишок, відмінний від метіоніну, включаючи без обмеження аланін, цистеїн, аспарагінову кислоту, глутамінову кислоту, фенілаланін, гліцин, гістидин, ізолейцин, лізин, лейцин, аспарагін, пролін, глутамін, аргінін, серин, треонін, валін, триптофан або тирозин. Ілюстративною заміною, яка, як відомо, модифікує ефекторну функцію
Ес, є заміна М4281 у Ес, яка може траплятися в комбінації із заміною Т2500) у Ес. Додаткові конкретні комбінації придатних амінокислотних замін визначені в таблиці 1 патенту США Мо 7217797. Такі мутації збільшують зв'язування з ГсАп, що захищає антитіло від руйнування та збільшує період його напівжиття.
Антитіло до РО-1 може мати одну або декілька амінокислот, вставлених в одну або декілька з його СОВ, наприклад, як описано в дипд апа РійсКкіпип, 1997, Ргоїєїп Епдіпеегіпу 10:9, 959-966;
Малакі єї а), 2004, Ргоїєїп Епо. ЮОев Зеї. 17(5):481-9. Ериб 2004 Аца 17; та заявці на патент США
Мо 2007/0280931.
Антитіла до РО-1 з високою афінністю щодо РО-1 людини можуть бути бажаними для терапевтичних та діагностичних шляхів застосування. Відповідно, у даному винаході розглядаються антитіла, що характеризуються високою афінністю зв'язування з РО-1 людини. У конкретних варіантах здійснення антитіла до РО-1, які зв'язують РО-1 людини, характеризуються афінністю, що становить щонайменше приблизно 100 нМ, але можуть проявляти вищу афінність, наприклад, щонайменше приблизно 90 нМ, 80 нМ, 70 нМ, 60 нМ, 50
НМ, 40 нМ, 30 нм, 25 нМ, 20 НМ, 15нМ, То НМ, 7 нНМ,6б НМ, 5 НМ, 4 НМ, ЗНМ, 2 НМ, 1 НМ, 0,1 нм, 0,01 нМ або навіть вищу. У деяких варіантах здійснення антитіла зв'язують РО-1 людини з афінністю, що варіює в діапазоні від приблизно 1 пМ до приблизно 100 нМ, або афінністю, що варіює в діапазоні між будь-якими з вищевказаних величин.
Афінність антитіл до РО-1 щодо РО-1 людини можна визначати із застосуванням методик, добре відомих із рівня техніки або описаних у даному документі, таких як, наприклад, але без обмеження, ЕЇГІБА, ізотермічна титраційна калориметрія (ІТС), поверхневий плазмонний резонанс або флуоресцентний поляризаційний аналіз.
Антитіла до РО-1 зазвичай містять важкий ланцюг, що містить варіабельну ділянку (Мн), яка має три ділянки ("СОВА") що визначають комплементарність, які називаються в даному документі (у порядку М--С) СОВМо 1 Мн, СОВА Мо 2 Мн та СОВ Мо З Мн, та легкий ланцюг, що містить варіабельну ділянку (Мі), яка має три ділянки, що визначають комплементарність, які називаються в даному документі (у порядку М-»С) СОВМо 1 Мі, СОВА Мо 2 Мі та СОВМОо З Мі. У даному документі представлені амінокислотні послідовності ілюстративних СОВ, а також амінокислотні послідовності ділянок Мн та Мі важкого та легкого ланцюгів ілюстративних антитіл до РО-1. Конкретні варіанти здійснення антитіл до РО-1 передбачають такі ілюстративні послідовності СОВ, та/або Мн, та/або Мі, а також антитіла, які конкурують за зв'язування РО-1 людини з такими антитілами.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 є придатним для введення людині. У конкретному варіанті здійснення антитіло до РО-1 є гуманізованим. У деяких варіантах здійснення амінокислотні послідовності СОВА антитіла до РО-1 вибрані з наступних послідовностей.
баєаГ агар (ЗЕОІОМО:13) , єавБашРОао (ЗЕОІОМО:21)
СОН Ме З Ме: ЕСЕСУСЕСО (5ЕО І МО:22)
ЕсЕєЕсМаБар ЗЕО ІЮ МОС23
Конкретні ілюстративні варіанти здійснення антитіл до РО-1 з вищевказаними СОР описані в даному документі. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 має СОВ під 5ЕО ІО МО: 11, 12, 13, 14, 15 та 16. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 має СОВ під 5ЕО ІЮ МО: 11, 12, 21, 14, 15 та 16. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 має СОВ під ЕС ІЮ
МО: И, 12, 22, 14, 15 та 16. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 має СОВ під 5ЕО ІЮ
МО: 11, 12, 23, 14, 15 та 16.
У деяких варіантах здійснення кожна СОВ антитіла до РО-1 незалежно від інших вибрана таким чином, що її послідовність відповідає відповідній СОВ антитіла, наведеного в таблиці 3. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 являє собою Ідсї та має Мн та Мі, послідовність яких відповідає Мн та Мі антитіла, наведеного в таблиці 3.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає 5ЕО ІЮ МО:31; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО ІЮ МО:41. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає БЕО ІЮ
МО:32; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО І МО:42. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає ЕС ІО МО:33, та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО ІО МО:42. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає 5ЕО ІЮО МО:34; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО ІЮ МО:42. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає 5ЕО ІЮО МО:35; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО ІЮО МО 42. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить ланцюг
Мн, послідовність якого відповідає ЕС ІЮО МО:36; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає
ЗЕО ІЮ МО:42.
Фахівцю у даній галузі буде зрозуміло, що певні мутації у послідовності Мн або Мі антитіла до РО-1, описаного у даному документі, допускають перебування антитіл до РО-1 у межах обсягу даного винаходу. Мутації можуть включати амінокислотні заміни, додавання або делеції у послідовності Мн або Мі, розкритої у даному документі, зі збереженням значної активності проти РО-1. Відповідно, у деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить послідовність
Зо Мн, яка характеризується щонайменше 8595, щонайменше 9095, щонайменше 93 95, щонайменше 95 95, щонайменше 96 95, щонайменше 97 95, щонайменше 98 95 або щонайменше 99 95 ідентичністю послідовності із послідовністю Мн будь-якого з антитіл, показаних у таблиці 3.
Антитіло до РО-1 може містити послідовність Мн, яка має до 8, до 7, до 6, до 5, до 4, до З або до 2 мутацій порівняно з послідовністю Мн будь-якого з антитіл, показаних у таблиці 3. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 може містити послідовність Мн, яка має 5 або менше, 4 або менше, З або менше або 2 або менше мутацій порівняно з послідовністю Мн будь-якого з антитіл, показаних у таблиці 3. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить послідовність Мі, яка характеризується щонайменше 85 96, щонайменше 90 9о, щонайменше 93956, щонайменше 9595, щонайменше 9695, щонайменше 9795, щонайменше 9895 або щонайменше 9995 ідентичністю послідовності із послідовністю Мі будь-якого з антитіл, показаних у таблиці 3. Антитіло до РО-1 може містити послідовність Мі, яка має до 8, до 7, до 6, до 5, до 4, до З або до 2 мутацій порівняно з послідовністю Мі будь-якого з антитіл, показаних у таблиці 3. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 може містити послідовність Мі, яка має 5 або менше, 4 або менше, 3 або менше або 2 або менше мутацій порівняно з послідовністю Мі. будь-якого з антитіл, показаних у таблиці 3.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить амінокислотну послідовність важкого ланцюга згідно з:
ЕОЇ МОБАЕУМККРИаБОЗУКУЗСКАБИаУТЕТНУЯММУМУУВОАРОССТГ ЕМ МСИМУ
ММ УТаЕРТМАОРЕКОаА ТЕТ ОТ5Т5ТАММЕЇ 551 НЗБЕОТАУМУСТАЕСЕа сБОО
МОСТУ ТУ55АЗБТКОаРУОМЕРІ АРОБКОТ5ИаСсСТААЇ СІ МКОМЕРЕРУТУБУМУ МЗОАГ ТИМ
НТЕРАМІ О5501І 51 55 ГУРБЗББІ ЕТО ГТ МІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТСРРСО
РАРЕААСОРБЗУН ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕУТСУУМОУЗНЕОРЕУКЕММ УМО МЕМНМАКТ
КРАЕЕЕОУМЗТУВУУЗМІ ТМІ НОБУУЛІ МСКЕУКСКУЗМКАЇ РАРІЕКТІЗКАКИОРАЕРОМУТ
ГРРОВЕЕМТКМОМБІ ТС УКИЕМРЗОІАМЕМ ЕЗМСОРЕММУКТТРРМІ ОБРОИЗЕРІ УЗКІ Т
МОК5АМООС,СММЕЗСЗУМНЕАЇІ НМНУТОКБІ 51 РОК (ЗЕО ІО МО:51); та амінокислотну послідовність легкого ланцюга згідно 3:
ОМУМТО5РІ 5І РУТРІЕРАБІЗСАЗБОБІУНЗНОаОТМІ ЕУМ ОКРОБРОГ ТУ
КУ5МАЕЗаМУРєРовЕЗОИаЗаЗаИатовЕТІКкІЗВМЕАЕО Ма УУУСЕОаЗНІРУТЕРС,ОСТКІ БІКА
ТУМААРБЗУРІЕРРБЗОЕОЇ КЗХИатАБУМСТЇ ММЕМРАЕАКМОУМУКМОМАГ ОБИМЗОЕЗУТЕООЗК
ОБТУ5І 5571 ТІ ЗКАОМЕКНКУМАСЕМТНОСІ 55Р УТКЗЕМАСЕС (5ЕО ІЮ МО:61), де підкреслені амінокислоти представляють СОВ, а виділені курсивом амінокислоти представляють константні ділянки.
На С-кінці важкого ланцюга антитіла можуть траплятися посттрансляційні модифікації послідовностей антитіла до РО-1, такі як відщеплення одного або декількох (наприклад, 1, 2, З або більше) амінокислотних залишків.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 містить амінокислотну послідовність важкого ланцюга згідно з:
ЕОЇ МО5БСАЕУККРИабЗЗУКУЗСКАБОаМ ТЕТНУЄММУУВОА РОСС ЕМУМСИМУ
ММТУТаЕРТМАОВСОЕКОИВІ ТЕТІ ОТЗТЗТАММЕЇ 551 В5ЕОТАУУМСТАЕСсЕ,аГ агар
М,аОаТТУТУ55АЗТКОаРБЗМУЕРІ АРОЗКЗТЗОаСТААГаСІ МКОУМЕРЕРУТУБММЗОИАІ ТИМ
НТЕРАМІ О5501І 51 55 ТУРБО С ТОГМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТСРРСО
РАРЕААСОРБЗУН ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕУТСУМ ОМОНЕОРЕМКЕМУ УМО МЕМНМАКТ
КРАЕЕЕОУМЗТУВМУМУБМІ ТМ НОУМІ МЕКЕУКСКУЗМКАЇ РАРІЕКТІЗКАКСОРАВЕРОМУМУТ
ГРРОВЕЕМТКМОМБІ ТС УКИЕМРЗОІАМЕМ ЕЗМСОРЕММУКТТРРМІ ОБРОИЗЕРІ УЗКІ Т
МОоКБАМООаММЕЗСЗУМНЕАЇІ НМНУТОКБІ 51 РИ (ЗЕО ІО МО:52); та амінокислотну послідовність легкого ланцюга згідно 3:
ОМУМТО5РІ 5І РУТРІЕРАБІЗСАЗБОБІУНЗНОаОТМІ ЕУМ ОКРОБРОГ ТУ
КУ5МАЕЗаМУРєРовЕЗОИаЗаЗаИатовЕТІКкІЗВМЕАЕО Ма УУУСЕОаЗНІРУТЕРС,ОСТКІ БІКА
ТУМААРБЗУРІЕРРБЗОЕОЇ КЗХИатАБУМСТЇ ММЕМРАЕАКМОУМУКМОМАГ ОБИМЗОЕЗУТЕООЗК
Зо ОБТУ5І 5571 ТІ ЗКАОМЕКНКУМАСЕМТНОСІ 55Р УТКЗЕМАСЕС (5ЕО ІЮ МО.61), де підкреслені амінокислоти представляють СОВ, а виділені курсивом амінокислоти представляють константні ділянки.
Додаткові посттрансляційні модифікації антитіла до РО-1 можуть включати глікозилювання.
Звичайні двохантенні комплекси можуть складатися із серцевинної структури, яка має два залишки М-ацетилглюкозаміну (СІсСМАс), три залишки манози та два залишки СісМАс, які з'єднані Д-1,2-зв'язком із а-6-манозою і ох-3-манозою з утворенням двох антен. До серцевини можуть бути приєднані один або декілька залишків фукози (Рис), галактози (саї), високоманозних гліканів Мап-5 або Мап-9, Сс1сМАс у точках розгалуження та сіалової кислоти, включаючи залишки М-ацетилнейрамінової кислоти (МАМА) або М-гліколілнейрамінової кислоти (МОМА). М- зв'язані глікоформи можуть включати (50 (білок, що має серцевинну двохантенну глікозильовану структуру), СОР (фукозильований (0), (30Б-СиТ1сСМАс, (1 (білок, що має серцевинну глікозильовану структуру з одним залишком галактози), 1 (фукозильований С),
С2 (білок, що має серцевинну глікозильовану структуру з двома залишками галактози) та/або
Се (фукозильований (2). У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 має глікан СОН.
У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-1 конкурують із еталонним антитілом за зв'язування РО-1 людини в іп міт аналізах. У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-1 конкурують за зв'язування РО-1 людини на клітинах, що експресують РО-1 людини. Еталонне антитіло може являти собою будь-яке з антитіл до РО-1, описаних у даному документі. У деяких варіантах здійснення еталонне антитіло являє собою антитіло, наведене в таблиці 3. У конкретних варіантах здійснення еталонне антитіло вибране з мишачого антитіла 12А11 ("Ми12А117"). У деяких варіантах здійснення еталонне антитіло являє собою гуманізовану версію
Ми12А11. У конкретному варіанті здійснення еталонне антитіло являє собою гуманізоване антитіло 12А111Б("Ни12А116Б") або гуманізоване антитіло 12А11.265 М99І ("Ни12А11.2р47).
У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-1 здійснюють антагоністичний вплив на РО-1 людини (5ЕО ІЮО МО:1), наприклад, інгібують його. Антагонізм щодо рецептора РО-1 може відбуватися за рахунок цілої низки механізмів, наприклад, шляхом інгібування зв'язування РО-1 із РО-І1 (5ЕО І МО:3) або РО-12 (5ЕО ІЮО МО 4) людини.
Антитіла до РО-1, описані в даному документі, зазвичай специфічно зв'язуються з РО-1 людини. Перехресна реактивність антитіл під час зв'язування РО-1 від інших видів, наприклад 60 мавпи, наприклад макаки-крабоїда, може забезпечувати такі переваги, як можливість тестування біологічної активності на тваринних моделях у вигляді мавп. Таке тестування на тваринній моделі можна застосовувати для скринінгу антитіл до РО-1 для відбору щодо властивостей, пов'язаних із ефективністю, наприклад, сприятливих фармакокінетичних параметрів, або властивостей, пов'язаних із безпекою, наприклад, зниженою гепатотоксичністю.
У деяких варіантах здійснення антитіла до РО-1 зв'язуються з РО-1 макаки-крабоїда, а також
РО-1 людини.
Аналізи конкурентного зв'язування включають без обмеження імунологічний аналіз із міченням радіоактивною речовиною (ВІА), твердофазний імуноферментний аналіз (ЕІ ІБА), сендвіч-ЕЇ ІА, аналізи за методом сортування клітин з активованою флуоресценцією (БАС) та аналізи за методом поверхневого плазмонного резонансу.
Під час проведення аналізу конкурентного зв'язування антитіл між еталонним антитілом і досліджуваним антитілом (незалежно від виду або ізотипу) спочатку можна помітити еталонне антитіло за допомогою детектовної мітки, такої як флуорофор, біотин, або ферментативної (або навіть радіоактивної) мітки для забезпечення можливості подальшої ідентифікації. У цьому випадку клітини, що експресують РО-1 людини, інкубують із неміченим досліджуваним антитілом, додають мічене еталонне антитіло та вимірюють інтенсивність зв'язаної мітки. Якщо досліджуване антитіло конкурує з міченим еталонним антитілом внаслідок зв'язування з епітопом, що перекривається, інтенсивність буде знижуватися порівняно з контрольною реакцією, що проводиться без досліджуваного антитіла.
У конкретному варіанті здійснення даного аналізу спочатку визначають концентрацію міченого еталонного антитіла, яка спричиняє 80 95 від максимального зв'язування ("конц.во»" за умов проведення аналізу (наприклад, за визначеної щільності клітин), та аналіз конкурентного зв'язування здійснюють із 10Х конц.во з» неміченого досліджуваного антитіла та конц.во»; міченого еталонного антитіла.
Інгібування можна виразити як константу інгібування або Кі яку розраховують за такою формулою:
Кі ІСво/(1 я (концентрація еталонного АБУКа), де ІСво являє собою концентрацію досліджуваного антитіла, яка спричиняє 50 95 послаблення зв'язування еталонного антитіла, а Ко являє собою константу дисоціації
Зо еталонного антитіла, показник його афінності щодо РО-1 людини. Антитіла, які конкурують з антитілами до РО-1, розкритими в даному документі, можуть характеризуватися Кі, що становить від 10 пМ до 10 нМ за умов аналізу, описаного в даному документі.
У різних варіантах здійснення вважається, що досліджуване антитіло конкурує з еталонним антитілом, якщо воно зменшує зв'язування еталонного антитіла на щонайменше приблизно 20 95 або більше, наприклад, на щонайменше приблизно 20 95, 30 Ус, 40 95, 50 Зо, 60 о, 70 95, 80 95, 90 Ув, 95 95 або навіть більше або на процент, що варіює в діапазоні між будь-якими з вищевказаних величин, за концентрації еталонного антитіла, яка передбачає 8095 від максимального зв'язування за конкретних умов аналізу, та концентрації досліджуваного антитіла, яка в 10 разів перевищує концентрацію еталонного антитіла.
Конкретний аналіз та умови аналізу, придатні для проведення оцінки того, чи конкурує антитіло за зв'язування РО-1 людини з еталонним антитілом, як описано у даному документі, наведені у розділі 8.1.5. 7.4. Полінуклеотиди, що кодують антитіла до РО-1, системи експресії та способи одержання антитіл
Даний винахід охоплює молекули нуклеїнової кислоти, що кодують гени легкого та важкого ланцюгів імуноглобуліну для антитіл до РО-1, вектори, що містять такі нуклеїнові кислоти, та клітини-хазяїни, здатні продукувати антитіла до РО-1 за даним винаходом.
Антитіло до РО-ї за даним винаходом може бути одержане внаслідок рекомбінантної експресії генів легкого та важкого ланцюгів імуноглобуліну в клітині-хазяїні. Під час рекомбінантної експресії антитіла клітину-хазяїна трансфікують одним або декількома рекомбінантними векторами експресії, що несуть фрагменти ДНК, які кодують легкий та важкий ланцюги імуноглобуліну для антитіла, внаслідок чого легкий та важкий ланцюги експресуються в клітині-хазяїні та необов'язково секретуються в середовище, в якому культивуються клітини- хазяїни, при цьому з даного середовища можна виділяти антитіла. Для одержання генів важкого та легкого ланцюгів антитіла, вбудовування даних генів у рекомбінантні вектори експресії та введення векторів у клітини-хазяїни застосовують стандартні методики рекомбінантної ДНК, такі як описані в Моїесшіаг Сіопіпд; А Іарогаїту Мапиа!Ї, Зесопій Едйіоп (Затрбгоок, НЕгйвси апа
Мапіаїї5 (ед5), Соїй Зрііпд Нагбог, М. У., 1989), Сйтепі Ргоїосої!5 іп МоіІесшіаг Віоіоду (А!йзибеї,
Е.М. єї аї, єдв., Ссгтеєпе Рибіїєпіпу Авззосіаїез, 1989) та в патенті США Мо 4816397.
Для одержання нуклеїнових кислот, що кодують такі антитіла до РО-1, спочатку одержують фрагменти ДНК, що кодують варіабельні ділянки легкого та важкого ланцюгів. Дані ДНК можна одержати шляхом ампліфікації та модифікації ДНК зародкового типу або кДНК, що кодує послідовності варіабельних ділянок легкого та важкого ланцюгів, наприклад, із застосуванням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). З рівня техніки відомі послідовності ДНК зародкового типу для генів варіабельних ділянок важкого та легкого ланцюгів людини (див., наприклад, базу даних послідовностей зародкового типу людини "УВА5Е"; див. також Кабаї, Е. А. евї аї., 1991,
Зедпєпсез ої Ргоївїп5 ої Іттипоіодісаї Іпіегеві, ГА Едйоп, 0.5. Оераптенпі ої Неайй апа Нитап
Оегмісе5, МІН Рибіїсайоп Мо. 91-3242; Тотіїіпзоп 6вї аї., 1992, 9. Мої. ВіоіІ. 221:116-198; та Сох єї а!., 1994, Еиг. У. Іттипої. 24:827-836; вміст кожної з яких включений у даний документ за допомогою посилання).
Після одержання фрагментів ДНК, що кодують сегменти Мн та Мі, пов'язані з антитілом до
РО-1, такі фрагменти ДНК можна додатково піддати маніпуляціям за допомогою стандартних методик рекомбінантної ДНК, наприклад, для перетворення генів варіабельної ділянки на гени повнорозмірного ланцюга антитіла, гени Габ-фрагмента або ген 5сгЕУ. Під час таких маніпуляцій фрагмент ДНК, що кодує Мі або Мн, функціонально зв'язують з іншим фрагментом ДНК, що кодує інший білок, такий як константна ділянка антитіла або гнучкий лінкер. Передбачається, що термін "функціонально зв'язаний", використовуваний у даному контексті, означає, що два фрагменти ДНК з'єднані таким чином, що амінокислотні послідовності, які кодуються цими двома фрагментами ДНК, залишаються в межах рамки зчитування.
Виділену ДНК, що кодує ділянку Мн, можна перетворити на ген повно розмірного важкого ланцюга шляхом функціонального зв'язування ДНК, що кодує Мн, з іншою молекулою ДНК, яка кодує кконстантні ділянки важкого ланцюга (СНІ, СН2, СНЗ та необов'язково СН8а).
Послідовності генів константних ділянок важкого ланцюга людини відомі з рівня техніки (див., наприклад. Кабаї, Е.А., єї а)Ї, 1991, бедиепсевз ої Ргоївїн5 ої Іттипоіодісаї! Іпіегевзі, РІЙ Еайіоп,
И.5. Оерапйтенпі ої Неацй апа Нитап 5егмісе5, МІН Рибіїсайоп Мо. 91-3242), та фрагменти ДНК, що охоплюють дані ділянки, можна одержати за допомогою стандартної ПЛР ампліфікації.
Константна ділянка важкого ланцюга може являти собою константну ділянку Ідс, ІдС2, дз,
ІдСа, ІА, ЧЕ, ІМ або 1Ідо, але в певних варіантах здійснення вона являє собою Ідсії або Ідсиа.
Зо Для одержання гена важкого ланцюга Рар-фрагмента ДНК, що кодує Мн, можна функціонально зв'язати з іншою молекулою ДНК, яка кодує тільки константну ділянку СНІ важкого ланцюга.
Виділену ДНК, що кодує ділянку Мі, можна перетворити на ген повно розмірного легкого ланцюга (а також ген легкого ланцюга Бар) шляхом функціонального зв'язування ДНК, яка кодує
Мі, з іншою молекулою ДНК, що кодує константну ділянку легкого ланцюга, Сі. Послідовності генів константних ділянок легкого ланцюга людини відомі з рівня техніки (див., наприклад,
Кавбаї, вї аї, 1991, бедиепсез ої Ргоївїп5 ої Іттипоіодіса! Іпіегеві, Бін Еайіоп, 0.5. Оерайтепі ої
Неайй апа Нитап 5егуісев, МІН Рибіїсайоп Мо. 91-3242), та фрагменти ДНК, що охоплюють дані ділянки, можна одержати за допомогою стандартної ПЛР-ампліфікації. Константна ділянка легкого ланцюга може являти собою константну ділянку каппа-ланцюга або лямбда-ланцюга, але в певних варіантах здійснення вона являє собою константну ділянку каппа-ланцюга. Для створення гена з5сЕм фрагменти ДНК, що кодують Мн та Мі, функціонально зв'язують з іншим фрагментом, що кодує гнучкий лінкер, наприклад, що кодує амінокислотну послідовність (Спіу«У5ег)з (ЗЕО ІЮ МО:5), таким чином, щоб послідовності Мн та Мі могли експресуватися як безперервний одноланцюговий білок із ділянками Мі та Мн, з'єднаними гнучким лінкером (див., наприклад, Віго еї аї, 1988, 5сієпсе 242:423-426; Нивіоп єї аї, 1988, Ргос. Маї!. Асай. сі. ОБА 85:5879-5883; МеСапепу еї аї, 1990, Мате 348:552-554).
Для експресії антитіл до РО-1 за даним винаходом ДНК, що кодують неповні або повно розмірні легкий і важкий ланцюги, одержані, як описано вище, вставляють у вектори експресії, унаслідок чого гени стають функціонально зв'язаними з послідовностями контролю транскрипції та трансляції. У даному контексті передбачається, що термін "функціонально зв'язаний" означає, що ген антитіла лігують у вектор таким чином, щоб послідовності контролю транскрипції та трансляції всередині вектора виконували свою передбачувану функцію, що полягає в регулюванні транскрипції та трансляції гена антитіла. Вектор експресії та послідовності, що контролюють експресію, підбирають таким чином, щоб вони були сумісними з використовуваною для експресії клітиною-хазяїном. Ген легкого ланцюга антитіла та ген важкого ланцюга антитіла можна вставляти в окремі вектори, або, що більш типово, обидва гени вставляють у той самий вектор експресії.
Гени антитіла вставляють у вектор експресії за допомогою стандартних способів (наприклад, шляхом лігування комплементарних сайтів рестрикції на фрагменті гена антитіла та бо векторі або шляхом лігування "тупих" кінців, якщо сайти рестрикції відсутні). До вставки послідовностей легкого або важкого ланцюгів, пов'язаних з антитілом до РО-1, вектор експресії вже може нести послідовності константних ділянок антитіла. Наприклад, один підхід до перетворення послідовностей Мн та Мі, пов'язаних із моноклональними антитілами до РО-1, на гени повнорозмірного антитіла полягає в тому, щоб вставити їх у вектори експресії, які вже кодують константні ділянки важкого та легкого ланцюга відповідно, унаслідок чого сегмент Мн функціонально зв'язується із сегментом(ісегментами) СН усередині вектора, а сегмент М функціонально зв'язується із сегментом Сі усередині вектора. Додатково або альтернативно рекомбінантний вектор експресії може кодувати сигнальний пептид, який сприяє секреції ланцюга антитіла з клітини-хазяїна. Ген ланцюга антитіла можна клонувати у вектор таким чином, щоб сигнальний пептид був зв'язаний у рамці зчитування з амінокінцем ланцюга антитіла, що кодується геном. Сигнальний пептид може являти собою сигнальний пептид імуноглобуліну або гетерологічний сигнальний пептид (тобто сигнальний пептид від відмінного від імуноглобуліну білка).
Окрім генів ланцюга антитіла рекомбінантні вектори експресії за даним винаходом несуть регуляторні послідовності, які контролюють експресію генів ланцюга антитіла в клітині-хазяїні.
Передбачається, що термін "регуляторна послідовність" включає промотори, енхансери та інші елементи контролю експресії (наприклад, сигнали поліаденілювання), які забезпечують контроль транскрипції або трансляції генів ланцюгів антитіла. Такі регуляторні послідовності описані, наприклад, у Сюєдаєї, Сепе Ехргезбвіоп Тесппоіоду: Меїйод5 іп ЕпгутоІоду 185,
Асадетіс Ргез5, Зап рієдо, СА, 1990. Фахівцям у даній галузі буде зрозуміло, що конструювання вектора експресії, у тому числі вибір регуляторних послідовностей, може залежати від таких факторів, як вибір клітини-хазяїна, що підлягає трансформації, необхідний рівень експресії білка тощо. Придатні регуляторні послідовності для експресії в клітинах-хазяїнах, одержаних від ссавців, включають вірусні елементи, що спричиняють високі рівні експресії білка в клітинах ссавців, такі як промотори та/(або енхансери, одержані з цитомегаловірусу (СМУ) (такі як промотор/енхансер СМУ), вірусу мавп 40 (54М40) (такі як промотор/енхансер 5МУ40), аденовірусу (наприклад, головний пізній промотор аденовірусу (АОМІ Р)) та вірусу поліоми. Детальніший опис вірусних регуляторних елементів та їхніх послідовностей див., наприклад, у патенті США
Мо 5168062 від 5ііп5Кі, патенті США Мо 4510245 від Веї| єї а). та патенті США Мо 4968615 від
Бепаннег еза).
Додатково до генів ланцюга антитіла та регуляторних послідовностей рекомбінантні вектори експресії за даним винаходом можуть нести додаткові послідовності, такі як послідовності, які регулюють реплікацію вектора в клітинах-хазяїнах (наприклад, точки початку реплікації), та гени селектовних маркерів. Ген селектовного маркера полегшує відбір клітин-хазяїнів, в які був введений вектор (див., наприклад, патенти США МоМо 4399216, 4634665 та 5179017, усі від Ахеї еї а). Наприклад, як правило, ген селектовного маркера надає клітині-хазяїну, в яку був введений вектор, стійкість до лікарських засобів, таких як 418, гігроміцин або метотрексат.
Придатні гени селектовних маркерів передбачають ген дигідрофолатредуктази (ОНЕВ) (для застосування в ОНЕЕ: клітинах-хазяїнах із відбором/ампліфікацією під дією метотрексату) та ген пео (для відбору за (3418). Для експресії легкого та важкого ланцюгів вектор(вектори) експресії, що кодує(кодують) важкий і легкий ланцюги, вводять у клітину-хазяїна шляхом трансфекції за допомогою стандартних методик. Передбачається, що різні форми терміну "трансфекція" охоплюють широкий спектр методик, які зазвичай застосовуються для введення екзогенної ДНК у прокаріотичну або еукаріотичну клітину-хазяїна, наприклад, електропорацію, ліпофекцію, осадження за допомогою фосфату кальцію, трансфекцію, опосередковану ОЕАЕ-декстраном, тощо.
Антитіла за даним винаходом можна експресувати або в прокаріотичних, або в еукаріотичних клітинах-хазяїнах. У певних варіантах здійснення експресія антитіл здійснюється в еукаріотичних клітинах, наприклад клітинах-хазяїнах, одержаних від ссавців, з оптимальною секрецією належним чином згорнутого та імунологічно активного антитіла. Ілюстративні клітини- хазяїни, одержані від ссавців, для експресії рекомбінантних антитіл за даним винаходом включають клітини яєчників китайського хом'ячка (СНО) (включаючи клітини ОНЕВ СНО, описані в Шпацо апа Савзіп, 1980, Ргос. Май). Асай. сі. ОБА 77:4216-4220, застосовувані із селектовним маркером ОНЕВ, наприклад, як описано в Кацйтап апа 5Нагр, 1982, Мої. Віо1!. 159:601-621), клітини мієломи М5О, клітини СО5 та клітини 5Р2. Коли рекомбінантні вектори експресії, які кодують гени антитіла, вводяться в клітини-хазяїни, одержані від ссавців, антитіла одержують шляхом культивування клітин-хазяїнів протягом періоду часу, достатнього для забезпечення можливості експресії антитіла в клітинах-хазяїнах або секреції антитіла в культуральне середовище, в якому клітини-хазяїни вирощуються. Антитіла можна виділяти з бо культурального середовища із застосуванням стандартних способів очищення білка. Клітини-
хазяїни також можна застосовувати для одержання частин інтактних антитіл, таких як ЕРар- фрагменти або молекули 5сЕм. Зрозуміло, що видозміни вищеописаної процедури перебувають у межах обсягу даного винаходу. Наприклад, може бути потрібною трансфекція клітини-хазяїна за допомогою ДНК, що кодує або легкий ланцюг, або важкий ланцюг (але не обидва) антитіла до РО-1 за даним винаходом.
Технологію рекомбінантної ДНК також можна застосовувати для видалення деяких або всіх
ДНК, що кодують будь-який один або обидва з легкого та важкого ланцюгів, які не є необхідними для зв'язування РО-ї людини. Антитіла за даним винаходом також охоплюють молекули, експресовані з таких усічених молекул ДНК.
Для рекомбінантної експресії антитіла до РО-ї за даним винаходом можна здійснювати спільну трансфекцію клітини-хазяїна за допомогою двох векторів експресії за даним винаходом, першого вектора, що кодує поліпептид, одержаний із важкого ланцюга, та другого вектора, що кодує поліпептид, одержаний із легкого ланцюга. Два вектори можуть містити ідентичні селектовні маркери, або кожний із них може містити окремий селектовний маркер.
Альтернативно, можна застосовувати один вектор, який кодує поліпептиди як важкого, так і легкого ланцюгів.
Після того, як була одержана нуклеїнова кислота, яка кодує одну або декілька частин антитіла до РО-1, у кодувальну послідовність можна вводити додаткові зміни або мутації, наприклад, для створення нуклеїнових кислот, які кодують антитіла з різними послідовностями
СО, антитіла зі зменшеною афінністю щодо Ес-рецептора або антитіла різних підкласів.
Антитіла до РО-1 за даним винаходом також можуть бути одержані за рахунок хімічного синтезу (наприклад, за допомогою способів, описаних у бої Рпазе Реріїде бупіпевів, 279 ед., 1984 Тне Ріегсе Спетіса! Со., Восічога, ПІ.) Варіантні антитіла також можуть бути одержані із застосуванням без клітинної платформи (див., наприклад, Спи еї аї, Віоспетіа Мо. 2, 2001 (Восне Моїесшціаг ВіоіодісаІ5) та Митау єї ан, 2013, Ситепі Оріпіоп іп Снетісаї! Віоіоду, 17:420- 426).
Після того як антитіло до РО-1ї за даним винаходом було одержане за рахунок рекомбінантної експресії, його можна очистити за допомогою будь-якого відомого з рівня техніки способу очищення молекули імуноглобуліну, наприклад, за допомогою хроматографії
Зо (наприклад, іонообмінної, афінної та ексклюзійної колонкової хроматографії), центрифугування, методики, що базується на різній розчинності, або будь-якої іншої стандартної методики для очищення білків. Крім того, для полегшення очищення антитіла до РО-1 за даним винаходом можна зливати з гетерологічними поліпептгидними послідовностями, описаними в даному документі або іншим чином відомими з рівня техніки.
Після виділення антитіла до РО-1 за необхідності його можна піддавати додатковому очищенню, наприклад, за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (див., наприклад, РізНег, І арогаїгу Тесппіднез Іп Віоспетівігу Апа Моїіесшиаг Віоіоду, УМогК апа Вигаоп, едв»., ЕІземієг, 1980) або гель-фільтраційної хроматографії на колонці Зирегаєх м 75 (Рнаптасіа
Віоїєсп АВ, Уппсала, Швеція). 7.5. Фармацевтичні композиції
Антитіла до РО-1, описані в даному документі, можуть перебувати у формі композицій, що містять антитіло та один або декілька носіїв, наповнювачів та/або розріджувачів. Композиції можуть бути складені для конкретних шляхів застосування, як, наприклад, для шляхів застосування у ветеринарії або для фармацевтичних шляхів застосування у людини. Форма композиції (наприклад, сухий порошок, рідкий склад тощо) та наповнювачі, розріджувачі та/або носії будуть залежати від передбачуваних шляхів застосування антитіла та, у випадку терапевтичних шляхів застосування, способу введення.
У випадку терапевтичних шляхів застосування композиції можуть забезпечуватися як частина стерильної фармацевтичної композиції, яка містить фФармацевтично прийнятний носій.
Така композиція може мати будь-яку придатну форму (залежно від необхідного способу її введення пацієнту). Фармацевтичну композицію можна вводити пацієнту різними шляхами, як наприклад, перорально, трансдермально, підшкірно, інтраназально, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, у пухлину, інтратекально, місцево або локально. Найбільш придатний спосіб уведення в будь-якому конкретному випадку буде залежати від конкретного антитіла, суб'єкта, природи й тяжкості захворювання та фізичного стану суб'єкта. Фармацевтичну композицію, як правило, вводять внутрішньовенно або підшкірно.
Для зручності фармацевтичні композиції можуть бути представлені у вигляді одиничних лікарських форм, що містять заздалегідь визначену кількість антитіла до РО-1, описаного в даному документі, на дозу. Кількість антитіла до РО-1, включеного в одиничну дозу, буде 60 залежати від захворювання, що підлягає лікуванню, а також від інших факторів, добре відомих із рівня техніки. Такі одиничні дози можуть перебувати у формі ліофілізованого сухого порошку, що містить кількість антитіла, яка є придатною для одного введення, або у формі рідини.
Одиничні лікарські форми у вигляді сухого порошку можуть бути упаковані в набір, що містить шприц, відповідну кількість розріджувача та/або інші компоненти, які застосовуються для введення. Для зручності одиничні дози в рідкій формі можуть забезпечуватися у формі шприца, попередньо заповненого кількістю антитіла до РО-1, яка є придатною для одного введення.
Фармацевтичні композиції також можуть забезпечуватися в нерозфасованій формі, що містить кількості антитіла до РО-1, які є придатними для багаторазових уведень.
Фармацевтичні композиції можуть бути приготовані для зберігання у вигляді ліофілізованих складів або водних розчинів шляхом змішування антитіла, що має необхідний ступінь чистоти, із необов'язковими фармацевтично прийнятними носіями, наповнювачами або стабілізаторами, використовуваними, як правило, у даній галузі техніки (усі з яких у даному документі називаються "носії"), тобто буферними засобами, стабілізувальними засобами, консервантами, ізотонуючими добавками, неіоногенними детергентами, антиоксидантами та різними іншими добавками. Див. Ветіпдіоп'є Рпаптасешіса! бсіепсев, 161й едйоп (О5о0оЇї, єд. 1980). Такі добавки мають бути нетоксичними для пацієнтівд що одержують їх, у використовуваних дозах і концентраціях.
Буферні засоби допомагають підтримувати рН у діапазоні, близькому до фізіологічних умов.
Вони можуть бути присутні в різних концентраціях, але, як правило, вони будуть наявні в концентраціях від приблизно 2 мМ до приблизно 50 мМ. Придатні буферні засоби для застосування за даним винаходом передбачають як органічні, так ії неорганічні кислоти та їхні солі, як, наприклад, цитратні буфери (наприклад, суміш цитрату мононатрію та цитрату динатрію, суміш лимонної кислоти та цитрату тринатрію, суміш лимонної кислоти та цитрату мононатрію тощо), сукцинатні буфери (наприклад, суміш бурштинової кислоти та сукцинату мононатрію, суміш бурштинової кислоти та гідроксиду натрію, суміш бурштинової кислоти та сукцинату динатрію тощо), тартратні буфери (наприклад, суміш винної кислоти та тартрату натрію, суміш винної кислоти та тартрату калію, суміш винної кислоти та гідроксиду натрію тощо), фосфатні буфери (наприклад, суміш фосфорної кислоти та фосфату мононатрію, суміш фосфорної кислоти та фосфату динатрію, суміш фосфату мононатрію та фосфату динатрію
Зо тощо), глюконатні буфери (наприклад, суміш глюконової кислоти та глюконату натрію, суміш глюконової кислоти та гідроксиду натрію, суміш глюконової кислоти та глюконату калію тощо), оксалатний буфер (наприклад, суміш щавлевої кислоти та оксалату натрію, суміш щавлевої кислоти та гідроксиду натрію, суміш щавлевої кислоти та оксалату калію тощо), лактатні буфери (наприклад, суміш молочної кислоти та лактату натрію, суміш молочної кислоти та гідроксиду натрію, суміш молочної кислоти та лактату калію тощо) й ацетатні буфери (наприклад, суміш оцтової кислоти та ацетату натрію, суміш оцтової кислоти та гідроксиду натрію тощо). Крім того, можна використовувати фумаратні буфери, гістидинові буфери та солі триметиламіну, такі як 2- аміно-2-гідроксилметилпропан-1,З-діол (тобто Тгі5, ТНАМ або трис(гідроксиметил)амінометан).
Для забезпечення ізотонічності рідких композицій за даним винаходом можна додати ізотонуючі добавки, іноді відомі як "стабілізатори", та вони включають багатоатомні цукрові спирти, наприклад трьохатомні або вищі цукрові спирти, такі як гліцерин, еритрит, арабіт, ксиліт, сорбіт і маніт. До стабілізаторів належить широка категорії наповнювачів, які можуть виконувати функцію від об'ємоутворювального засобу до добавки, яка солюбілізує терапевтичний засіб або допомагає запобігти денатурації або прилипанню до стінки контейнера. Типові стабілізатори можуть являти собою багатоатомні цукрові спирти (перераховані вище); амінокислоти, такі як аргінін, лізин, гліцин, глутамін, аспарагін, гістидин, аланін, орнітин, лейцин, 2-фенілаланін, глутамінова кислота, треонін тощо, органічні цукри або цукрові спирти, такі як лактоза, трегалоза, стахіоза, маніт, сорбіт, ксиліт, рибіт, міоінозит, галактит, гліцерин тощо, включаючи цикліти, такі як інозит; поліетиленгліколь; полімери амінокислот; сірковмісні відновлювальні засоби, такі як сечовина, глутатіон, тіоктова кислота, тіогліколят натрію, тіогліцерин, а- монотіогліцерин і тіосульфат натрію; низькомолекулярні поліпептиди (наприклад, пептиди з 10 залишками або менше); гідрофільні полімери, такі як полівінілпіролідон; моносахариди, такі як ксилоза, маноза, фруктоза, глюкоза; дисахариди, такі як лактоза, мальтоза, сахароза та трегалоза; та трисахариди, такі як рафіноза; та полісахариди, такі як декстран. Стабілізатори можуть бути присутні в кількостях, що варіюють від 0,5 до 10 мас. 95 у перерахунку на масу антитіла до РО-1.
Неіїоногенні поверхнево-активні засоби або детергенти (також відомі як "змочувальні засоби") можна додавати для сприяння солюбілізації глікопротеїну, а також для захисту глікопротеїну від агрегації що спричиняється перемішуванням, що також дозволяє складу бо піддаватися стресовій дії із зсувом поверхні без денатурації білка. Придатні неіоногенні поверхнево-активні речовини включають полісорбати (20, 80 тощо), полоксамери (184, 188 тощо) та поліоли-плюроніки. Неіоногенні поверхнево-активні речовини можуть бути присутні в діапазоні кількості від приблизно 0,05 мг/мл до приблизно 1,0 мг/мл.
Конкретний ілюстративний варіант здійснення водної композиції, придатної для введення шляхом внутрішньовенної інфузії, передбачає 20 мг/мл антитіла до РО-1, яке містить послідовність важкого ланцюга під 5ЕО ІЮО МО:51 або 5ЕО ІОЮО МО:52 та послідовність легкого ланцюга під 5ЕО ІЮ МО:61, 15 мМ гістидинового буфера, рН 5,7, 8,0 95 (вага/об'єм) сахарози та 0,05 95 (вага/об'єм) полісорбату 80. Композиція може перебувати у формі ліофілізованого порошку, який після ресуспендування за допомогою стерильної води або іншого розчину, придатного для ін'єкції або інфузії (наприклад, 0,995 сольового розчину, розчину Рінгера, розчину Рінгера з лактатом тощо), забезпечує одержання вищевказаної водної композиції.
Композиція або інші варіанти здійснення композицій також можуть перебувати у формі шприца або іншого пристрою, придатного для ін'єкції та/або інфузії, попередньо заповненого кількістю композиції, придатною для однократного введення антитіла до РО-1. 7.6. Способи застосування 7.8.1. Терапевтичний ефект
Дані, представлені у даному документі, демонструють, що розкриті антитіла до РО-1 спричиняють антагоністичний вплив на РО-1 у присутності ракових клітин та володіють сильною іп мімо протираковою активністю щодо таких видів раку, як солідні пухлини та злоякісні захворювання крові. Відповідно, антитіла до РО-1, зв'язувальні фрагменти та/або фармацевтичні композиції, які містять антитіла до РО-1, можна застосовувати терапевтично для лікування солідних пухлин або злоякісних захворювань крові.
У деяких варіантах здійснення спосіб передбачає введення пацієнту-людині, що має солідну пухлину, певної кількості антитіла до РО-1, що спричиняє антагоністичний вплив на РО-1 та знищує пухлинні клітини на рівні, ефективному для забезпечення терапевтичного ефекту.
Солідні пухлини, які можна лікувати за допомогою антитіла до РО-1, включають без обмежень види раку наднирників, види раку сечового міхура, види раку кісток, види раку головного мозку, види раку молочної залози (наприклад, тричі негативний рак молочної залози), види раку шийки матки, види колоректального раку, види раку ендометрію, види раку стравоходу, види раку ока,
Зо види раку шлунку, види раку голови та шиї, види раку нирки (наприклад, задавнену нирково- клітинну карциному), види раку печінки (наприклад, сгепатоцелюлярну карциному, холангіокарциному), види раку легені (наприклад, недрібноклітинний рак легені, мезотеліому, дрібноклітинний рак легені), види раку голови та шиї, види меланоми (наприклад, неоперабельну або метастатичну меланому, задавнену злоякісну меланому), види раку ротової порожнини, види раку яєчника, види раку статевого члена, види раку простати, види раку підшлункової залози, види раку шкіри (наприклад, карциному з клітин Меркеля), види раку яєчка, види раку щитоподібної залози, види раку матки, види раку піхви та пухлини з доведеною недостатністю репарації помилково спарених основ ДНК. Ракові пухлини можуть складатися з пухлинних клітин, які експресують РО-І 1 або РО-І2, ракові пухлини складаються з пухлинних клітин, які не експресують РО-ІЇ1 або РО-І2, або ракові пухлини складаються з пухлинних клітин, деякі з яких експресують РО-І1 або РО-12, а деякі з яких не експресують. Рак може являти собою форму солідної пухлини, яка вперше діагностована та раніше не піддавалася лікуванню, або може являти собою рецидивну, рефрактерну, або рецидивну та рефрактерну, або метастатичну форму. У деяких варіантах здійснення солідна пухлина вибрана з раку сечового міхура, раку молочної залози, раку голови та шиї, раку нирки, раку легені, лімфоми, меланоми та раку шлунку. У деяких варіантах здійснення солідна пухлина вибрана з меланоми (наприклад, неоперабельної або метастатичної меланоми), раку легені (наприклад, не дрібноклітинного раку легені) та нирково-клітинної карциноми (наприклад, задавненої нирково- клітинної карциноми). У деяких варіантах здійснення солідна пухлина вибрана з тричі негативного раку молочної залози, раку яєчника, гепатоцелюлярної карциноми, раку шлунку, дрібноклітинного раку легені, мезотеліоми, холангіокарциноми, карциноми з клітин Меркеля та пухлин з доведеною недостатністю репарації помилково спарених основ ДНК. У певних варіантах здійснення меланома являє собою неоперабельну або метастатичну меланому ВВАЕ
М600 дикого типу. У інших певних варіантах здійснення меланома являє собою неоперабельну або метастатичну меланому ВВАЕ Уб0О0 з мутаціями. У певних варіантах здійснення рак легені являє собою метастатичний не дрібноклітинний рак легені з поточним прогресуванням або після хіміотерапії на основі платини. У певних варіантах здійснення рак легені являє собою локально задавнений або метастатичний не дрібноклітинний рак легені, який не піддався лікуванню терапевтичним засобом на основі платини та не зазнавав впливу засобу, який бо націлюється на РО-1. У певних варіантах здійснення рак голови та шиї являє собою метастатичну (дисеміновану) плоскоклітинну карциному голови та шиї, локалізовану в ротовій порожнині, ротовій частині глотки, гортанній частині глотки та гортані, яка вважається некурабельною за допомогою засобів місцевої терапії. У певних варіантах здійснення нирково- клітинна карцинома являє собою задавнену нирково-клітинну карциному, яку раніше лікували за допомогою антиангіогенного терапевтичного засобу.
У деяких варіантах здійснення спосіб за даним винаходом включає введення пацієнту- людині, що має злоякісне захворювання крові, певної кількості антитіла до РО-1, що спричиняє антагоністичний вплив на РО-1 та знищує злоякісні клітини на рівні, ефективному для забезпечення терапевтичного ефекту. Ракові пухлини можуть складатися зі злоякісних клітин, які експресують РО-Ї1 або РО-І2, ракові пухлини складаються зі злоякісних клітин, які не експресують РО-І 1 або РО-12, або ракові пухлини складаються зі злоякісних клітин, деякі з яких експресують РО-І 1 або РО-12, а деякі з яких не експресують. Рак може являти собою вперше діагностовану форму злоякісного захворювання крові, яке раніше не зазнавало лікування, або може являти собою рецидивну, рефрактерну, або рецидивну та рефрактерну, або метастатичну форму. Злоякісні пухлини на основі гемопоетичних клітин, які можна лікувати за допомогою антитіла до РО-1, включають без обмеження види мієломи (наприклад, множинну мієлому), види лімфоми (наприклад, ходжкінську лімфому, неходжкінську лімфому, макроглобулінемію
Вальденстрема, лімфому з клітин мантійної зони), види лейкозу (наприклад, хронічний лімфоцитарний лейкоз, гострий мієлоїдний лейкоз, гострий лімфоцитарний лейкоз) та мієлодиспластичні синдроми.
Як обговорюється вище, розкриті у даному винаході антитіла до РО-1 модулюють імунну відповідь. Відповідно, пацієнти, які мають ослаблену імунну систему, можуть бути виключені з лікування. У деяких варіантах здійснення пацієнта виключають після задоволення одного або декількох з наступних критеріїв: (1) активне або раніше документально зафіксоване аутоімунне захворювання (включаючи без обмеження запальне захворювання кишечнику, целіакію, синдром Вегенера) протягом періоду останніх 2 років (не виключають суб'єктів із дитячою атопією або астмою, вітиліго, алопецією, синдромом Хашимото, хворобою Грейвса або псоріазом, які не потребують системного лікування (протягом періоду останніх 2 років)); (2) первинний імунодефіцит, трансплантація кісткового мозку, хронічний лімфоцитарний лейкоз,
Зо трансплантація паренхіматозних органів в анамнезі або попередньо клінічно діагностований туберкульоз; (3) коагулопатія або тромбоцитарне порушення в анамнезі; (4) підтверджені позитивні результати тесту на вірус імунодефіциту людини (НІМ) або хронічний або активний гепатит В або С у суб'єктів (у лікування можуть бути включені суб'єкти з гепатитом В або С в анамнезі, одужання яких після одержання противірусної терапії було документально зафіксовано); (5) попередні випадки імуноопосередкованої нейротоксичності або пневмонії 3 ступеня під час одержання імунотерапії (у тому числі без обмеження засобів, спрямованих проти СТІ А-4, РО-Ї1ї або РО-1). Окрім того, будь-які інші попередні випадки імуноопосередкованого небажаного явища 23 ступеня під час одержання імунотерапії, яке не було усунуто або не стало безсимптомним протягом 3 місяців; (б) одержання живої атенуйованої вакцини протягом періоду 28 днів до прийому першої дози антитіла до РО-1.
Антитіло до РО-1 за даним винаходом можна вводити окремо (монотерапія) або додатково до інших протиракових видів терапії талабо протиракових засобів, що здійснюють або не здійснюють цілеспрямований вплив, або спільно з ними. У разі введення антитіла до РО-1 як монотерапії, можна застосовувати одне або декілька антитіл. Незалежно від того, чи вводять антитіло до РО-1 як монотерапію або додатково або спільно з іншими видами терапії або засобами, його кількість уводять таким чином, що загальна схема лікування забезпечує терапевтичний ефект.
Під терапевтичним ефектом розуміють, що застосування антитіл до РО-1 для лікування раку в пацієнта спричиняє будь-який продемонстрований клінічний результат порівняно з відсутністю терапії (у відповідних випадках) або з відомим стандартом лікування. Клінічний результат можна оцінити за допомогою будь-якого способу, відомого пересічному фахівцю в даній галузі.
В одному варіанті здійснення клінічний результат оцінюють на основі частоти об'єктивних відповідей (ОВНА) (що визначається за допомогою НЕСІБЗТ версії 1.1), тривалості відповіді (РОБ), виживаності без прогресування (РЕ5) та/або загальної виживаності (05). У деяких варіантах здійснення ознакою терапевтичного ефекту є повна відповідь. У деяких варіантах здійснення ознакою терапевтичного ефекту є часткова відповідь. У деяких варіантах здійснення ознакою терапевтичного ефекту є стабілізація захворювання. У деяких варіантах здійснення ознакою терапевтичного ефекту є збільшення загальної виживаності. У деяких варіантах здійснення терапевтичний ефект може являти собою збільшення часу до прогресування бо захворювання та/або зменшення симптомів або поліпшення якості життя. В інших варіантах здійснення терапевтичний ефект може не поширюватися на збільшення періоду контролю захворювання, а радше помітно знижувати тяжкість симптомів, що веде до збільшення якості життя. Як буде очевидно фахівцям у даній галузі, терапевтичний ефект може спостерігатися під час застосування антитіл до РО-1 окремо (монотерапія) або додатково або спільно з іншими видами протиракової терапії та/або протираковими засобами, що здійснюють або не здійснюють цілеспрямований вплив.
Як правило, терапевтичний ефект оцінюють із застосуванням стандартних клінічних тестів, розроблених для вимірювання відповіді на новий засіб для лікування раку. Для оцінки терапевтичного ефекту антитіл до РО-1, описаних у даному документі, можна застосовувати один із наступних тестів або комбінацію: (1) критерії оцінки відповіді солідних пухлин (НЕСІБЗТ) версії 1.1, (2) імунозалежні ВЕСІБЗТ (ігВЕСІ5Т), (3) загальний стан згідно зі Східною об'єднаною онкологічною групою (ЕСОС), (4) імунозалежні критерії відповіді (і"АС), (5) оцінка захворювання за допомогою оцінки пухлинних антигенів, (б) валідовані шкали оцінок результатів, що повідомляються пацієнтами, та/або (7) оцінки Каплана-Меєра для загальної виживаності та виживаності без прогресування.
Оцінка зміни пухлинного навантаження є важливою особливістю клінічної оцінки засобів для терапії раку. Як зменшення розмірів пухлини (об'єктивна відповідь), так і час до розвитку прогресування захворювання є важливими кінцевими точками у клінічних випробуваннях щодо раку. Стандартизовані критерії відповіді, відомі як ВЕСІБЗТ (критерії оцінки відповіді солідних пухлин), були опубліковані у 2000 році. Оновлена версія (ВЕСІБ5Т 1.1) була випущена у 2009 році. Критерії ВЕСІЗТ, як правило, використовують у клінічних випробуваннях, в яких первинною кінцевою точкою дослідження є об'єктивна відповідь, а також у тих випробуваннях, в яких проводять оцінку стабілізації захворювання, прогресування пухлини або часу до прогресування, оскільки такі показники результату базуються на оцінці анатомічного пухлинного навантаження та його зміни під час випробування. У таблиці 4 представлені визначення критеріїв відповіді, використовуваних для визначення об'єктивної відповіді пухлини на досліджуваний лікарський засіб, такий як антитіла до РО-1, описані в даному документі.
Таблиця 4
Зникнення всіх цільових осередків ураження. Розмір усіх патологічни
Повна відповідь (СВ) | лімфатичних вузлів (як цільових, так і нецільових) повинен зменшитися за короткою віссю до «10 мм.
РА 30 до, при цьому еталонною вважається вихідна сума діаметрів.
Збільшення суми діаметрів цільових осередків ураження на щонайменше 20 до, при цьому еталонною вважається найменша сума за період дослідження (вона включає вихідну суму, якщо така є найменшою за
Прогресування . . . й період дослідження). На додачу до відносного збільшення на 20 95, захворювання (РО) : й абсолютне збільшення суми також має становити щонайменше 5 мм. (Примітка: поява одного або декількох нових осередків ураження також вважається прогресуванням).
Не спостерігається ані достатнє зменшення розмірів пухлини, щоб
Стабілізація відповідати критеріям РА, ані достатнє збільшення, щоб відповідати захворювання (ЗО) критеріям РО, при цьому еталонною вважається найменша сума діаметрів під час дослідження.
Вторинні показники результату, які можна застосовувати для визначення терапевтичного ефекту антитіл до РО-1, описаних у даному документі, передбачають частоту об'єктивної відповіді (ОВНА), виживаність без прогресування (РЕ5), загальну виживаність (05), тривалість загальної відповіді (БОР) та глибину відповіді (ОрА). ОВЕ визначають як частку учасників, у яких була досягнута повна відповідь (СЕ) або часткова відповідь (РА). РЕ5 визначають як час від дати введення першої дози антитіла до РО-1 до прогресування захворювання або смерті, залежно від того, що відбудеться раніше. О5 визначають як період часу або від дати постановки діагнозу, або від початку лікування захворювання, протягом якого пацієнти з діагностованим захворюванням залишаються живими. ОМ визначають як час від початкової
СА або РЕ учасника до періоду прогресування захворювання. ОрА визначають як відсоткове значення зменшення розмірів пухлини, що спостерігається в момент максимальної відповіді,
порівняно з вихідним пухлинним навантаженням. Клінічні кінцеві точки як для ОРЕ, так і для
РЕ5 можна визначити на основі критеріїв ВЕСІСТ 1.1, описаних вище.
Додаткові критерії, які можна використовувати для клінічного оцінювання, призначеного спеціально для пацієнтів з раком, яких піддають імунотерапевтичному лікуванню, включають стандартизовані імунозалежні критерії ВЕСІ5Т (їАЕСІ5Т). Див., наприклад, Мівпіпо, М. єї аї.
Еиг. у. Вадіо!ї., 84(7), сторінки 1259-1268 (липень 2015 року). У цих посібниках вищезазначені критерії ВЕСІБТ 1.1 модифіковані з урахуванням можливих імуномодулювальних ефектів. У таблиці 5 наведені визначення критеріїв відповіді, застосовуваних для визначення об'єктивної відповіді пухлини на імуномодулювальний лікарський засіб, такий як антитіла до РО-1, описані у даному документі.
Таблиця 5
СА Розмір лімфатичних вузлів має зменшитися до « 10 мм за короткою віссю.
Зменшення загального виміряного пухлинного навантаження на 230 95
Часткова відповідь щодо вихідного рівня, нецільові осередки ураження відповідають (ітРА) критеріям і(ММ, її не спостерігається явне прогресування нових) невимірюваних осередків ураження.
Збільшення на щонайменше 2095 та абсолютне збільшення на
Прогресування щонайменше 5 мм для ТМТВ порівняно з найнижчим рівнем або ігРО для захворювання (ІРО) нецільових або нових не вимірюваних осередків ураження.
Підтвердження прогресування рекомендується проводити щонайменше через 4 тижні після першої оцінки, що відповідає критеріям ігРО. : г. час подальшого спостереження пацієнт не відповідає критеріям їїСА або невідповідність пил . Пи В) критеріям ігРО (ММ
Не спостерігається ані достатнє зменшення розмірів пухлини, щоб
Стабілізація відповідати критеріям ігРВА, ані достатнє збільшення, щоб відповідати захворювання (іг50) |критеріям іРО, при цьому еталонною вважається найменша сума діаметрів під час дослідження.
Шкалу загального стану згідно з ЕСОС, показану в таблиці 6, використовують для опису рівня функціонування пацієнта з погляду його здатності піклуватися про себе, повсякденної активності та фізичних можливостей. Шкала була розроблена Східною об'єднаною онкологічною групою (ЕСОС), яка на сьогодні є частиною Онкологічної дослідної групи ЕСОС-
АСВІМ, та опублікована в 1982 році.
Таблиця 6
Шк ійінвініннніиніноі кінним до захворювання
Обмежений у фізично напруженій діяльності, але здатний ходити та здатний 1 виконувати роботу легкого або сидячого характеру, наприклад, легку роботу вдома, роботу в офісі
Здатний ходити та здатний до повноцінного самообслуговування, але не здатний 2 виконувати жодну роботу; перебуває на ногах протягом більш ніж 50 95 годин неспання протягом більш ніж 50 95 годин неспання до ліжка або візка
Ще один набір критеріїв, який можна застосовувати, щоб повністю охарактеризувати та визначити відповідь на імунотерапевтичні засоби, такі як засоби протиракової терапії на основі антитіл, являє собою імунозалежні критерії відповіді (їАС), які були розроблені для вимірювання солідних пухлин у 2009 році та оновлені у 2013 році (УмУоІсНоКк, єї аї. Сііп. Сапсег
Вез. 2009; 15(23): 7412-7420 та МівНіпо, єї аІ. Сіп. Сапсег Ве5. 2013; 19(14)у: 3936-3943).
Оновлені критерії і"гАС, як правило, використовують для оцінки ефекту імунотерапевтичного засобу, такого як антитіло до РО-1, описане в даному документі, на пухлинне навантаження та відповідь визначають згідно з таблицею 7.
Таблиця 7
СА ураження упродовж двох не меншим ніж 4 тижні
Ч . - |Зменшення ураження вважається суми найбільших діаметрів цільових асткова відповідь : . о і діаметрів
Збільшення суми діаметрів цільових осередків ураження на щонайменше 2096, при цьому еталонною вважається найменша сума за період п дослідження (вона включає вихідну суму, якщо така є найменшою за рогресування : . нд й період дослідження). (Примітка: поява одного або декількох нових захворювання (РО) я осередків ураження не вважається прогресуванням. Результати вимірювання нових осередків ураження включають у суму результатів вимірювань).
Не спостерігається ані достатнє зменшення розмірів пухлини, щоб
Стабілізація відповідати критеріям РА, ані достатнє збільшення, щоб відповідати захворювання (50) | критеріям РО, при цьому еталонною вважається найменша сума діаметрів під час дослідження.
Пухлинні антигени, які можна застосовувати для оцінки терапевтичного ефекту антитіл до
РО-1, описаних у даному документі, включають АроЄ, СО11с, С040, С045 (РТРАС), 20490 (ІТОаАЯ), СО80, С5Е1В8, СТ50, 22МВ, Гувб, М54А7, РІКЗАРІ, РІКЗСО, СО74, СС15. ССР,
СХОІ 10, ІЕМа, І ТОВАТ, ІІ -6, АСТА2, СОЇ 7А1, ГОХ, І АВАС15, МСРТ8, ММР10, МОС, БЕВРІМЕТ,
ЗТАТІ, ТаЕВАТ, СТ55, РОЕ, МЕСЕА, СТОА, СТОВ, АМОРТІ 4, ЕС М, АМОРТІ 4, ЕС ММЗ, ВМІРЗ,
АІР1, ССІ15, СХСІ110, СХСІ11, ІРІ6, РО02, КІЗ5ОІВ, 5102, 00ІТ4, ОХ40, ОХ40Ї, РЕКЕВЗ,
РОКІ, РОКІ, АКАТСІ, АКАТ1С2, САЮМІ, СОНІЇ, СОЇ 6бАЗ, СТОР, НМОХ!І, КАТЗЗА, ГОМ,
МУ/МТ5А, ІДЕВРЗ, ММРІ4, СОСРІ, РОСЕВА, ТСЕ4, ТОБ, ТОЕВІ, ТаєВ2, СО116, АРОВЕ1 (ЕМЕАТ, Ег4/80), СО086, 2068, МНО-класу ІІ, 003, НГ А-ОВ, С04, 203, СО5, 2019, 607, 208, СО 16, ТОСАор, ТСАУуб, РО-1, РО-І1, СТІ А-4, кислу фосфатазу, АСТН, лужну фосфатазу, альфа- фетопротеїн СА-125, СА15-3, СА19-9, СА-195, С-212, СА-549, кальцитонін, катехоламіни, катепсин-О, СЕА, ЕВВВ2 (НЕРг/пеи), хромогранін-А, с-Мус, ЕСЕВ, ЕВА (аналіз естрогенових рецепторів), феритин, гастрин, 5-НІАА, пСбО, альфа-НСС, бета-НСО, НМА, ГОНІ-5, МЕ (нейрон-специфічна енолаза), панкреатичний поліпептид, РІГ АР, РІ Р, РЕВА (прогестероновий рецептор А), С-пептид проінсуліну, РА, МА, 5СОС, тиреоглобулін, ТОТ, ТРА та альфа-Т5Н.
Дані пухлинні антигени можна оцінювати на рівні ДНК, РНК або білка із застосуванням методик секвенування ДНК, методик секвенування РНК, мікроматричного аналізу на генному чипі, способів на основі ПЛР, способів проточної цитометрії або імуногістохімії, які відомі фахівцям у даній галузі.
Одним ілюстративним терапевтичним ефектом, що виникає внаслідок застосування антитіл до РО-1, описаних у даному документі, для лікування солідних пухлин, незалежно від того, чи
Ко) вводять їх як монотерапію або додатково або спільно з іншими видами терапії або засобами, є повна відповідь. Іншим ілюстративним терапевтичним ефектом, що виникає внаслідок застосування антитіл до РО-1, описаних у даному документі, для лікування солідних пухлин, незалежно від того, чи вводять їх як монотерапію або додатково або спільно з іншими видами терапії або засобами, є часткова відповідь.
Для позначення відповіді, що надається кожним пацієнтом через визначену систему надання інформації також можна застосовувати валідовані шкали результатів, які повідомляються пацієнтами. Такі шкали результатів не фокусуються на захворюванні, а радше стосуються збереження функціонування під час підтримування хронічного стану. Одним не обмежувальним прикладом валідованої шкали результатів, що повідомляються пацієнтами, є
РАОМІБФ (Інформаційна система для вимірювання результатів, що повідомляються пацієнтами) від Національних інститутів охорони здоров'я Сполучених Штатів Америки.
Наприклад, за допомогою інструмента для оцінки функціонального статусу РВОМІ5Ф для дорослих пацієнтів із раком можна оцінювати можливості, що повідомляються самими пацієнтами, стосовно функціонування верхніх кінцівок (наприклад, вправність), нижніх кінцівок (наприклад, ходіння або рухливість) та центральних частин тіла (наприклад, рухливість шиї та спини) і в тому числі звичайні форми повсякденної активності, такі як виконання доручень.
Криві Каплана-Меєра (Каріап апа Меїег, У. Ат. еїаї. Ав5ос. 1958; 53(282): 457-481) також можна використовувати для оцінки загальної виживаності та виживаності без прогресування у пацієнтів із раком, що проходять терапію антитілом до РО-1, порівняно зі стандартом лікування. 7.6.2. Види додаткової терапії
Антитіла до РО-1 можна використовувати додатково або спільно з іншими засобами або видами лікування, що характеризуються протираковими властивостями. У разі застосування як додаткової терапії антитіло до РО-1 та інший(інші) засіб(засоби) можуть бути складені разом в одному комбінованому фармацевтичному складі або можуть бути складені та вводитися окремо або у вигляді однієї координованої схеми введення доз, або у вигляді різних схем введення доз.
Засоби, що вводяться додатково або спільно з антитілами до РО-1, як правило, будуть характеризуватися взаємодоповнювальними видами активності для антитіл до РО-1, унаслідок чого антитіла та інші засоби не будуть чинити несприятливий вплив одне на одного.
Засоби, які можна застосовувати як додаткову терапію з антитілами до РО-1, включають без обмеження алкілувальні засоби, інгібітори ангіогенезу, антитіла, антиметаболіти, антимітотичні засоби, антипроліферативні засоби, противірусні засоби, інгібітори аврора-кінази, фактори, які сприяють апоптозу (наприклад, інгібітори родини Вс1-2), активатори шляху рецепторів смерті, інгібітори ВсІ-АБІ кінази, антитіла ВІТЕ (біспецифічні активатори, які залучають Т-клітини), кон'югати антитіл та лікарських засобів, модифікатори біологічних відповідей, інгібітори тирозинкінази Брутона (ВТК), інгібітори циклін-залежних кіназ, інгібітори клітинного циклу, інгібітори циклооксигенази-2, ЮМО, інгібітори рецепторів гомолога вірусного онкогену лейкозу (ЕтВ2), інгібітори факторів росту, інгібітори білка теплового шоку (Н5Р)-90, інгібітори гістондеацетилази (НОАС), засоби гормональної терапії, імунологічні препарати, інгібітори інгібіторів білків апоптозу (ІАР), інтеркалювальні антибіотики, інгібітори кіназ, інгібітори кінезинів, інгібітори Чака, інгібітори мішені рапаміцину в ссавців, мікроРНК, інгібітори мітоген-активованих
Зо кіназ, які регулюються позаклітинними сигналами, мультивалентні зв'язувальні білки, нестероїдні протизапальні лікарські засоби (М5АЇО), інгібітори полі-АДФ (аденозиндифосфат)- рибозо-полімерази (РАВР), хіміотерапевтичні препарати на основі платини, інгібітори Роїо- подібних кіназ (РІК), інгібітори фосфоінозитид-З3-кінази (РІЗК), інгібітори протеасом, аналоги пуринів, аналоги піримідинів, інгібітори рецепторних тирозинкіназ, ретиноїди/дельтоїди, рослинні алкалоїди, малі інгібувальні рибонуклеїнові кислоти (5іВМА), інгібітори топоіїзомераз, інгібітори убіквітинлігази тощо, а також комбінації одного або декількох з цих засобів.
Антитіла ВІТЕ являють собою біспецифічні антитіла, які примушують Т-клітини атакувати ракові клітини шляхом одночасного зв'язування з цими двома клітинами. Згодом Т-клітина атакує цільову ракову клітину. Приклади антитіл ВІТЕ включають адекатумумаб (Місготеї
МТ201), блінатумомаб (Містотеї МТ103) тощо. Не обмежуючись теорією, одним з механізмів, за допомогою яких Т-клітини запускають апоптоз у цільової ракової клітини, являє собою екзоцитоз компонентів цитолітичної гранули, які включають перфорин та гранзим В. 5ІВМА являють собою молекули, які містять ендогенні РНК-основи або хімічно модифіковані нуклеотиди. Модифікації не призводять до припинення функціонування у клітині, а радше надають їм стійкість талабо підвищену активність у клітині. Приклади хімічних модифікацій включають фосфоротіосатні групи, 2'-дезоксинуклеотид, рибонуклеотиди, які містять 2'-ОСН», 2/-
Е-рибонуклеотиди, 2'-метоксиетил-рибонуклеотиди; їх комбінації тощо. 5івМА можуть мати різну довжину (наприклад, 10-200 пар основ) і різні структури (наприклад, шпильки, одиночні/подвійні нитки, петлі, однониткові розриви/двониткові розриви, помилкове спарювання основ) та піддаються процесингу в клітинах із забезпеченням сайленсингу активних генів. Двониткова 5іВМА (а5АМА) може мати однакову кількість нуклеотидів на кожній нитці (тупі кінці) або характеризуватися асиметричними (липкими) кінцями. Виступ із 1-2 нуклеотидів може бути присутнім на сенсовій і/або антисенсовій нитці, а також присутнім на 5'- і/або 3'-кінцях даної нитки.
Мультивалентні зв'язувальні білки являють собою зв'язувальні білки, які передбачають два або більше антигензв'язувальних центрів. Мультивалентні зв'язувальні білки сконструйовані так, що вони містять три або більше антигензв'язувальних центрів і зазвичай не є природними антитілами. Термін "мультиспецифічний зв'язувальний білок" означає зв'язувальний білок, здатний зв'язувати дві або більше споріднених або неспоріднених мішеней. Зв'язувальні білки з бо подвійним варіабельним доменом (МО) являють собою тетравалентні або мультивалентні зв'язувальні білки, які включають два або більше антигензв'язувальних центрів. Такі ОМО можуть бути моноспецифічними (тобто здатними зв'язувати один антиген) або мультиспецифічними (тобто здатними зв'язувати два або більше антигенів). ОМО- зв'язувальні білки, що містять два ЮМО-поліпептиди важкого ланцюга і два ЮМО-поліпептиди легкого ланцюга, позначаються як ЮМО-ІД. Кожна половина ЮМО-Ід містить ОМО-поліпептид важкого ланцюга, ЮМО-поліпептид легкого ланцюга і два антигензв'язувальні центри. Кожний зв'язувальний центр містить варіабельний домен важкого ланцюга та варіабельний домен легкого ланцюга, які містять загалом 6 СОВА, залучених у зв'язування антигена, на антигензв'язувальний центр.
Алкілувальні засоби включають без обмеження алтретамін, АМО-473, АР-5280, апазиквон, бендамустин, бросталіцин, бусульфан, карбоквон, кармустин (ВСМИ), хлорамбуцил,
СІГОВЕТАЛІМЕФ (ларомустин, ММР 40101М), циклофосфамід, дакарбазин, естрамустин, фотемустин, глюфосфамід, іфосфамід, КМУ-2170, ломустин (ССМИ), мафосфамід, мелфалан, мітобронітол, мітолактол, німустин, М-оксид азотистого іприту, ранімустин, темозоломід, тіотепу,
ТВЕАМВА (бендамустин), треосульфан та трофосфамід.
Інгібітори ангіогенезу включають без обмеження інгібітори ендотелій-специфічної рецепторної тирозинкінази (Тіе-2), інгібітори рецепторів епідермального фактору росту (ЕСЕВ), інгібітори рецепторів фактору росту ендотелію судин (МЕС), інгібітори дельта-подібного ліганда 4 (0 4), інгібітори рецепторів інсуліноподібного фактору росту-2 (ІСЕВ-2), інгібітори матриксної металопротеїнази-2 (ММР-2), інгібітори матриксної металопротеїнази-9 (ММР-9), інгібітори рецепторів тромбоцитарного фактору росту (РОСЕНВ), аналоги тромбоспондину та інгібітори рецепторної тирозинкінази фактору росту ендотелію судин (МЕСЕРВ).
Кон'югати антитіл та лікарських засобів включають без обмеження такі, які націлені на кіназу с-Меї (наприклад, АОС, описані у патенті США Мо 7615529), І8АС15, СО30 (наприклад,
АРСЕТВІ5О (брентуксимаб ведотин)), 51 (наприклад, АОС, описані у публікації заявки на патент США Мо 20160122430), 0113 (наприклад, ровалпітузумаб тезирин (ВОМА-Т)), НЕН2 (наприклад, КАЮОСУІ АФ (трастузумаб емтанзин)), ЕСЕВ (наприклад, АОС, описані у публікації заявки на патент США Мо 20150337042) та пролактиновий рецептор (наприклад, АОС, описані у публікації заявки на патент США Мо 20140227294).
Ко) Антиметаболіти включають без обмеження АГІМТАФ (пеметрексед динатрію, ІМ231514,
МТА), 5-азацитидин, ХЕГ ОрБАФ (капецитабін), кармофур, І ЕО5БТАТФ (кладрибін), клофарабін, цитарабін, цитарабіну окфосфат, цитозин-арабінозид, децитабін, дефероксамін, доксифлуридин, ефлорнітин, ЕІСАВ (5-етиніл-1-8-ЮО-рибофуранозилімідазол-4-карбоксамід), еноцитабін, етнілцитидин, флударабін, 5-фторурацил окремо або в комбінації з лейковорином,
СЕМЛАВФ (гемцитабін), гідроксисечовину. АЇКЕВАМФ (мелфалан), меркаптопурин. 6- меркаптопурину рибозид, метотрексат, мікофенолову кислоту, неларабін, нолатрексед, окфосфат, пелітрексол, пентостатин, ралтітрексед, рибавірин, триапін, триметрексат, 5-1, тіазофурин, тегафур, 5-1, відарабін та ОЕТ.
Противірусні препарати включають без обмеження ритонавір, ацикловір, цидофовір, ганцикловір, фоскарнет, зидовудин, рибавірин і гідроксихлорохін.
Інгібітори аврора-кіназ включають без обмеження АВТ-348, АО-1152, МІ М-8054, УХ-680, специфічні інгібітори аврора А-кінази, специфічні інгібітори аврора В-кінази та універсальні інгібітори аврора-кіназ.
Інгібітори білка Всі-2 включають без обмеження АВТ-263 (навітоклакс), АТ-101 ((-)госипол),
СЕМАБЕМ5ЕФ (23139 або облімерсен (антисенсовий олігонуклеотид, що націлюється на Вс1- 2)), ІРІ-194, ІРІ-565, М-І-(4-(4-(4-хлор(1,1-біфеніл)-2-іл)уметил)піперазин-1-іл)бензоїл)-4-((1 2)-3- (диметиламіне)-1- ((фенілсульфаніл)метил)пропіл)аміно)-З-нітробензолсульфонамід), М-(4-(4-((2-(4- хлорфеніл)-5,5-диметил-1 -циклогекс-1-єн-1-ілуметил)піперазин-1-іл)бензоїл)-4-((1 В)-3- (морфолін-4-іл)-1- -(фенілсульфаніл)метил)пропіл)аміно)-3- ((трифторметил)сульфоніл)бензолсульфонамід, венетоклакс і Х-070 (обатоклакс).
Інгібітори Всі-АБІ1 кінази включають без обмеження ВАЗАТІМІВФ (ВМ5-354825) і СІ ЕЕМЕСФ (іматиніб).
Інгібітори ВТК включають без обмеження ібрутиніб та акалабрутиніб.
Інгібітори СОК включають без обмеження А2О-5438, ВМІ-1040, ВМ5-032, ВМ5-387, СМТ- 2584, флавопіридол, ЧРОС-286199, МО5-5А, РООЗЗ32991, РНА-690509, селіцикліб (СМО-202, В- росковітин) і 2К-304709.
Інгібітори СОХ-2 включають без обмеження АВТ-963, АВСОХІАФ (еторикоксиб), ВЕХТНАФ (валдекоксиб), ВМ5347070, СЕ ЕВАНЕХФ (целекоксиб), СОХ-189 |(люміракоксиб), СТ-3, бо РЕВАМАХХФ (деракоксиб), /ТЕ-522, 4-метил-2-(3,4-диметилфеніл)-1-(4-сульфамоїлфеніл-1 Н-
пірол), МК-663 (еторикоксиб), М5-398, парекоксиб, Н5-57067, 50-58125, 50-8381, 5МТ-2016, 5- 2474, Т-614 ії МІОХХФ (рофекоксиб).
Інгібітори ЕСЕК включають без обмеження АВХ-ЕСЕЕ, імуноліпосоми, спрямовані на ЕСЕВ,
ЕСЕ-вакцину, ЕМО-7200, ЕВВІТОХФ (цетуксимаб), НАЗ, ІдА-антитіла, ІВНЕ55АФ (гефітиніб), ТАВСЕМАФ (ерлотиніб або 051-774), ТАБВІЗБОФ (осимертиніб), ТР-38, злитий білок з ЕСЕВ та
ТУКЕВВФ (лапатиніб).
Інгібітори рецептора ЕбВ2 включають без обмеження СР-724-714, СІ-1033 (канертиніб),
НЕВСЕРТІМФ (трастузумаб), ТУКЕВВФ (лапатиніб), ОММІТАНОФ (204, пертузумаб), ТАК-165,
СМУ-572016 (іонафарніб), сСМуУ-282974, ЕКВ-569, РІ-166, ЗНЕН2 (НЕВ2-вакцина), АРС-8024 (НЕВ-2-вакцина), біспецифічне антитіло до НЕВ/2пеи, В7.пег2ідаЗ, трифункціональні біспецифічні антитіла А5 НЕН2, тАВ АВ-209 і тАВ 2В8-1.
Інгібітори гістондеацетилази включають без обмеження депсипептид, І АС-824, М5-275, трапоксин, субероїланілід гідроксамової кислоти (ЗАНА), Т5А та вальпроєву кислоту.
Інгібітори НОР-90 включають без обмеження 17-ААСі-пар, 17-АДС, СМЕ-101, СМЕ-1010.
СМЕ-2024, 17-ОМАС, гелданаміцин, ІРІ-504, КО5-953, МУСОСВАВФ (рекомбінантне людське антитіло до Н5Р-90), МОС5-683664, РО2АБЕСІ, РО-3, радицикол, 5МХ-2112, 5ТА-9090 та
МЕНА4З9009.
Інгібітори білків апоптозу включають без обмеження Наб1029, 2400-0145, 1006-0152, І СІ - 161 її ВМУ-242.
Активатори шляху рецепторів смерті включають без обмеження ТВАЇ, антитіла або інші засоби, які націлюються на ТВАЇЇ або рецептори смерті (наприклад, ОН4 та ОВ5), такі як апомаб, конатумумаб, ЕТН2-5Т01, й0СО145 (лексатумумаб), Наб5-1029, І ВУ-135, РВО-1762 та трастузумаб.
Інгібітори кінезину включають без обмеження інгібітори Ед5, такі як А20О4877, АВНУ-520; та інгібітори СЕМРЕ, такі як 5К923295А.
Інгібітори ЧАК-2 включають без обмеження СЕР-701 (лезауртиніб), ХІ 019 та ІМСВО18424.
Інгібітори МЕК включають без обмеження АВНУ-142886, АННУ-438162, РО-325901 та РО- 98059.
Інгібітори тТОВА включають без обмеження АР-23573, ССІ-779, еверолімус, НАО-001,
Зо рапаміцин, темсиролімус, АТФ-конкурентні інгібітори ТОВС1/ТОВС2, включаючи РІ-103, РР242,
РРЗО та торин 1.
Нестероїдні протизапальні лікарські засоби включають без обмеження АМІСЕБІСФ (салсалат), ООГОВІЮОФДФ (дифлунісал)у МОТВІМ'Е (ібупрофен), ОВИРІБЗЕ (кетопрофєен),
ВЕГАРЕМФ (набуметон), ЕЕ ОЕМЕФ (піроксикам), ібупрофен-крем, АГ ЕМЕФ (напроксен) та
МАРВОБУМО (напроксен), МОЇ ТАВЕМФ (диклофенаю), ІМООСІМФ (індометацин), СІ МОВІ Ф (суліндак), ТО ЕСТІМФ (толметин), ГОБІМЕФ (етодолак), ТОВАВОЇ Ф (кеторолак) і ОАУРВОФ (оксапрозин).
Інгібітори РОСЕВ включають без обмеження С-451, СР-673 та СР-868596.
Засоби хіміотерапії на основі платини включають без обмеження цисплатин, ЕГОХАТІМФ (оксаліплатин) ептаплатин, лобаплатин, недаплатин, РАВАРІАТІМФ (карбоплатин), сатраплатин і пікоплатин.
Інгібітори Роіо- подібних кіназ включають без обмеження ВІ-2536.
Інгібітори фосфоінозитид-3-кінази (РІЗК) включають без обмеження вортманін, І 294002,
ХІ-147, САІ -1420, ОМО-21, АЕ75-127, ЕТР-45658, РХ-866, 1000-0941, ВСТ226, ВЕ7235 та ХІ 765.
Аналоги тромбоспондину включають без обмеження АВТ-510, АВТ-567, АВТ-898 і Т5Р-1.
Інгібітори МЕСЕВК включають без обмеження АВТ-869, АЕЕ-788, АМСІО2УМЕ "М (рибозим, який інгібує ангіогенез (Вірогуте РНаптасецшіісаІ5 (Боулдер, Колорадо) та Спіюп (Емерівілль,
Каліфорнія)), акситиніб (АС-13736), АО-2171, СР-547632, СУВАМ7Л АФ (рамуцирумаб), ІМ-862,
МАСИОСЕМФО (пегаптаміб) МЕХАМАНФ (сорафеніб, ВАМ43-9006), пазопаніб (С:У-786034), ваталаніб (РТК-787, 27К-222584), БОТЕМТО (сунітиніб, 50О-11248), 5ТІМАВСАФ (регорафеніб), пастка для МЕСЕ та 7АСТІМА "М (вандетаніб, 2720-6474).
Антибіотики включають без обмеження інтеркалювальні антибіотики акларубіцин, актиноміцин 0, амрубіцин, анаміцин, адріаміцин, ВІ ЕМОХАМЕФ (блеоміцин), даунорубіцин,
САЕЇГ УХФ або МУОСЕТФ (ліпосомальний доксорубіцин), елсамітруцин, епірубіцин, гларубіцин, 7АМЕРО5О (ідарубіцин), мітоміцин С, неморубіцин, неокарциностатин, пепломіцин, пірарубіцин, ребекаміцин, стималамер, стрептозоцин, МАІ ЗТАНФ (валрубіцин) та зиностатин.
Інгібітори топоїзомерази включають без обмеження акларубіцин, 9-амінокамптотецин, амонафід, амсакрин, бекатекарин, белотекан, ВМ-80915, САМРТОБАНФ (іринотекану гідрохлорид), камптотецин, САНОІОХАМЕФ (дексразоксин), дифломотекан, едотекарин, 60 ЕШ'ЕМСЕФ або РНАКМОРИВІСІМФ (епірубіцин), етопозид, ексатекан, 10-гідроксикамптотецин,
гіматекан, луртотекан, мітоксантрон, Опімуде"М |(ліпосомальний іринотекан), оратецин, пірарбуцин, піксантрон, рубітекан, собузоксан, 5М-38, тафлупозид і топотекан.
Антитіла включають без обмеження АМА5ТІМФ (бевацизумаб), СО40-специфічні антитіла, сСИТМТ-1/В, деносумаб, ЕВВІТОХФ (цетуксимаб), НОМАХ-СО4Ф (занолімумаб), ІСРІВ-специфічні антитіла, лінтузумаб, ОХ-40-специфічні антитіла, РАМОВЕХФ (едреколомаб), ВЕМСАВЕХФ (М/Х сС250), ВІТОХАМЕОЕ (ритуксимаб), тицилімумаб, трастузумаб, пертузумаб, МЕСТІВІХФ (панітумумаб) та антитіла до СО20 типів І та ІІ.
Засоби гормональної терапії включають без обмеження АВІМІОЕХФ (анастрозол),
АВОМАБІМФ (екземестан), арзоксифен, САБОРЕХФ (бікалутамід), СЕТВОТІОЕФ (цетрорелікс), дегарелікс, деслорелін, ЮОЕБОРАМФ (трилостан), дексаметазон, ОВОСЕМІЇФ (флутамід),
ЕМІЗТАФ (ралоксифен), АРЕМА"М (фадрозол), РАВЕБТОМФО (тореміфен), ЕРА ОРЕХФ (фулвестрант) РЕМАНАФ (летрозол), форместан, глюкокортикоїди), НЕСТОВОЇФ (доксеркальциферол), ВЕМАСЕЇ Ф (севеламеру карбонат), лазофоксифен, лейпроліду ацетат,
МЕСАСЕФ (мегестерол), МІЕЕРВЕХФ (міфепристон), МІГ АМОВОМ "М (нілутамід), МОЇ МАОЕХФ (тамоксифену цитрат), РІЕМАХІ5"М (абарелікс), преднізон, РАЕОРЕСІАФ (фінастерид), рилостан, ЗОРАВЕРАСТФ (бусерелін), ТВЕІЇ 5ТАНФ (рилізинг-фактор лютеїнізуючого гормону (ІНАН)), МАМТАБФ (імплантат з гістреліном), МЕТОВНМІФ (трилостан або модрастан) і 7ОЇ АРЕХФ (фосрелін, гозерелін).
Дельтоїди та ретиноїди включають без обмеження сеокальцитол (ЕВ1089, СВ1093), лексакальцитрол (КНІ1060), фенретинід, РАМВЕТІМФО (аліретиноїн), АТВАСЕМОФ (ліпосомальний третиноїн), ТАВИВЕТІМФ (бексаротен) і І 450-1550.
Інгібітори РАВР включають без обмеження АВТ-888 (веліпариб), КО-59436, А70-2281 (олапариб), АС-014699 (рукапариб), МК4827 (нірапариб), ВММ-673З (талазопариб), ініпариб, В5І- 201, ВаР-15, ІМО-1001 та ОМО-2231.
Рослинні алкалоїди включають без обмеження вінкристин, вінбластин, віндезин і вінорелбін.
Інгібітори протеасом включають без обмеження МЕ! САРЕФ (бортезоміб), КУРВОГІБФ (карфілзоміб), МС132, МРІ-0052 та РВ-171.
Приклади імунологічних засобів включають без обмеження інтерферони, інгібітори контрольних точок імунної відповіді, костимулювальні засоби та інші імунозміцнювальні засоби.
Зо Інтерферони включають інтерферон альфа, інтерферон альфа-2а, інтерферон альфа-2р, інтерферон бета, інтерферон гамма-їа, АСТІММОМЕФ (інтерферон гамма- 16) або інтерферон гамма-п?, їх комбінації тощо. Інгібітори контрольних точок імунної відповіді включають антитіла, які націлюються на РО-І1 (наприклад, дурвалумаб, атезолізумаб, авєлумаб, МЕОІ4736,
М58ВО0010718С0 і МРОЇ З280А) та СТІ А4 (антиген 4 цитотоксичних лімфоцитів; наприклад, іпілімумаб, тремелімумаб). Костимулювальні засоби включають без обмеження антитіла проти
Сбо3, 6040, Сб0401, 0027, Сбр28, С5Е1В, СО0137 (наприклад, урелумаб), В7НІ, СІТА, ІСОБ5,
Срво, сСО86, ОхХ40, ОХ401Ї, СО070, НІГА-ОВ, ПНТ, ПаНнтТ-В, ТІМ3, А2АВ, МКОагА, КІВ (наприклад, лірилумаб), ТаЕ-Д (наприклад, фрезолімумаб) та їх комбінації.
Інші засоби включають без обмеження А РАРЕВОМЕФ (ІЄМ-о), ВАМ-002 (окиснений глутатіон), ВЕВОМИМФО (тасонермін), ВЕХХАНФ (тозитумомаб), САМРАТНОЄ (алемтузумаб), дакарбазин, денілейкін, епратузумаб, ЗВАМОСУТЕФ (ленограстим), лентинан, лейкоцитарний альфа інтерферон, іміквімод. вакцину проти меланоми, мітумомаб, молграмостим,
МУ ОТАВа м (гемтузумаб озогаміцин), МЕОРОСЕМФ (філграстим), ОпсоМАС-СЇ, ОМАВЕХФ (ореговомаб), пемтумомаб (У-тиНмМЕсСт1) РАОМЕМОЕФ (сипулейцел-Т), саргарамостим, сизофілан, тецелейкін, ТНЕВАСУБ!Е (бацила Кальмета-Герена), убенімекс, МІВОСІ2ІМФ (імунотерапевтичний засіб, | оги5 РНаптасешіса!в), 272-100 (специфічна речовина Маруяма (55М)), МУБ-10 (тетрахлордекаоксид (ТС0О)) РАОЇЕШОКІМФ (альдеслейкін), 2АБАХІМФ (тималфазин), 2ІМВАУТАФ (даклізумаб, одержаний високопродуктивним способом) і 2ЕМАГ ІМ (оу-ібритумомаб тіуксетан).
БО Модифікатори біологічної відповіді являють собою засоби, які модифікують захисні механізми живих організмів або біологічні відповіді, такі як виживання, ріст або диференціювання клітин тканин, спрямовуючи їх таким чином, щоб вони проявляли протипухлинну активність, та вони включають без обмеження крестин, лентинан, сизофіран, піцибаніл РЕ-3512676 (Сра-8954) та убенімекс.
Аналоги піримідинів включають без обмеження цитарабін (ага С або арабінозид С), цитозин- арабінозид, доксифлуридин, РІГ ШШОРАВАФ (флударабін), 5-БО (5-фторурацил), флоксуридин,
СЕМЛАНФ (гемцитабін/) ТОМИООЕХФ (ратитрексед) і ТАВОХАТМУІ| "М (триацетилуридин троксацитабін).
Аналоги пуринів включають без обмеження ІГАММІ5Ф (тіогуанін) та РОВІМЕТНОЇ Ф бо (меркаптопурин).
Антимітотичні засоби включають без обмеження батабулін, епотилон 0 (КОБ5-862), М-(2-((4- гідроксифеніл)аміно)піридин-3-іл)у-4А-метоксибензолсульфонамід, іксабепілон (ВМ5 247550),
ТАХОЇ Ф (паклітаксел)у, ТАХОТЕНЕФ (доцетаксел), РМО100940 (109881), патупілон, ХАР-9881 (ларотаксел), вінфлунін і 2К-ЕРО (синтетичний епотилон).
Інгібітори убіквітин-лігаз включають без обмеження інгібітори МОМ2, такі як нутліни, та інгібітори МЕООЗВ8, такі як МІ М4924.
Антитіла до РО-1 також можна застосовувати для підвищення ефективності променевої терапії. Приклади променевої терапії включають зовнішню дистанційну променеву терапію, внутрішню променеву терапію (тобто брахітерапію) та системну променеву терапію.
Антитіла до РО-1 можна вводити додатково або разом з іншими хіміотерапевтичними засобами, такими як АВНАХАМЕ "М (АВІ-007), АВТ-100 (інгібітор фарнезилтрансферази),
АОРМЕХІМФ (вакцина дазхсмуУ-ро3), АГТОСОВНФ або МЕМАСОНВО (ловастатин), АМРИСЕМФ (полі полі С12), синтетична РНК), АРТОБУМФ (ексисулінд), АВЕПІАФ (памідронова кислота), арглабін, | -аспарагіназа, атаместан (1-метил-3,17-діон-андроста-1,4-дієн), АМАСЕФ (тазаротен), АМЕ-8062 (похідна комбреастатину), ВЕС2 (мітумомаб), кахектин або кахексиийи (фактор некрозу пухлини), канваксин (вакцина), СЕАМАСФ (протиракова вакцина), СЕ Є0ОКФ (целмолейкін), СЕРІ ЕМЕФ (гістаміну дигідрохлорид), СЕВМАВІХФ (вакцина проти вірусу папіломи людини) СНОРФ (С: СУТОХАМФ (циклофосфамід); НН: АОВІАМУСІМФО (гідроксидоксорубіцин); О: вінкристин (ОМСОМІМФ); Р: преднізон), СУРАТ"М (ципротерону ацетат), комбрестатин А4Р, ОАВ(389)ЕСЕ (каталітичний та транслокаційний домени дифтерійного токсину, злиті за допомогою лінкера Ніб-Аіа з епідермальним фактором росту людини) або Тгап5МІО-107!7М (дифтерійні токсини), дакарбазин, дактиноміцин, 5,6- диметилксантенон-4-оцтова кислота (ОМХАА), енілурацил, ЕМІЛОМ"М (скваламіну лактат),
РІМЕВІСІМЕФ (ліпосомний лосьйон Т4М5), дискодермолід, ЮХ-8951 ї (ексатекану мезилат), ензастаурин, ЕРО9О06 (епотилон В), САВОАБІЇ Є (квадривалентна рекомбінантна вакцина проти вірусу папіломи людини (типів б, 11, 16, 18)), САБТВІММОМЕФ, СЕМАБЕМ5ЕФ, СМК (гангліозид-кон'югована вакцина), (МАХФ (вакцина проти раку передміхурової залози), галофугінон, гістерелін, гідроксикарбамід, ібандронова кислота, ІСМ-101, І/-13-РЕЗ8, 1І-13-
РЕЗВООВ (цинтредекіну бесудотокс), І/-13-псевдомонадний екзотоксин, інтерферон-с,
Зо інтерферон-у, УОМОМАМ"М або МЕР АСТТМ о (міфамуртид), лонафарніб, 5,10- метилентетрагідрофолат, мілтефозин (гексадецилфосфохолін), МЕОМАБТАТФ (АЕ-941),
МЕШОТАВЕХІМФ (триметрексату глюкуронат), МІРЕМТФ (пентостатин), ОМСОМАБЕФ (фермент рибонуклеаза), ОМСОРНАСЕФ (вакцина для лікування меланоми), ОМСОМАХФ (ІІ -2 вакцина),
ОВАТНЕСІМ М (рубітекан), ОБІОЕМФ (лікарський засіб на основі клітин та антитіла), ОМАВЕХФ
МАБ (мишаче моноклональне антитіло), паклітаксел, РАМОІМЕХ "М (агліконові сапоніни з женьшеню, що містять 209(5)-протопанаксадіол (аРРО) і 20(5)-протопанаксатріол (аРРТ)), панітумумаб, РАММАСФ-УЕ (експериментальна протиракова вакцина), пегаспаргаза, РЕС- інтерферон А, феноксодіол, прокарбазин, ребімастат, ВЕМОМАВФ (катумаксомаб), ВЕМИ ИМІОЮ (леналідомід), В5А13 (ефапроксірал)у, ЗОМАТШОЇІМЕФ А (ланреотид), ЗОВІАТАМЕФ (ацитретин), стауроспорин (Зперіотусев в5іайгозрогев5), талабостат (РТ100), ТАВаВЕТІМФО (бексаротен), ТАХОРВЕХІМФ (ОНА-паклітаксел), ТЕ СУТАФ (канфосфамід, ТІ К286), теміліфен,
ТЕМОБАНФ (темозоломід), тесміліфен, талідомід, ТНЕВАТОРЕФ (5Тп-КІ Н), тимітак (2-аміно-
З,4-дигідро-б-метил-4-оксо-5-(4-піридилтіо)хіназоліну дигідрохлорид), ТМЕЕВАЮОЕ м (аденовектор: ДНК-носій, який містить ген фактору некрозу пухлини о), ТВАСІЕЕНФ або 7АМЕБЗСАФ (бозентан), третиноїн (ретин-А), тетрандрин, ТВІЗЕМОХФ (триоксид миш'яку),
МІВОСІ2ІМФ, україн (похідна алкалоїдів з чистотілу великого), вітаксин (антитіло до омрЗ),
ХСМУТВІМФ (мотексафін гадолінію), ХІМ Ам (атразентан), ХМУОТАХ"М (паклітаксел поліглюмекс), МОМОЕГІ5Ф (трабектедин), 2720-6126, 7/ІМЕСАНОЄЮ (дексразоксан), -/гОМЕТАФ (золедронова кислота) та зорубіцин, а також комбінації будь-яких з цих засобів.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із кон'югатом антитіло-лікарський засіб, націленим на кіназу с-Меї, для лікування недрібноклітинного раку легені, раку голови та шиї, раку підшлункової залози, колоректального раку або раку шлунку.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із кон'югатом антитіло-лікарський засіб, націленим на І ВВС15, для лікування недрібноклітинного раку легені, раку голови та шиї, раку підшлункової залози, саркоми, тричі негативного раку молочної залози або меланоми.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із кон'югатом антитіло-лікарський засіб, націленим на ЕСЕВ, для лікування гліобластоми.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із кон'югатом антитіло-лікарський засіб, націленим на С51, для лікування злоякісного захворювання крові, такого як множинна мієлома.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із кон'югатом антитіло-лікарський засіб, націленим на 0/3, для лікування дрібноклітинного раку легені або гліобластоми.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із білком, спрямованим проти СО40, для лікування раку голови та шиї, раку легені (такого як аденокарцинома, недрібноклітинний рак легені, мезотеліома, дрібноклітинний рак легені), меланоми, раку яєчника або раку підшлункової залози.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із венетоклаксом для лікування злоякісного захворювання крові, такого як хронічний лімфоцитарний лейкоз.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із ібрутинібом для лікування злоякісного захворювання крові, такого як хронічний лімфоцитарний лейкоз, лімфома з клітин мантійної зони або макроглобулінемія Вальденстрема, або солідної пухлини.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із іпілімумабом та кон'югатом антитіло-лікарський засіб, націленим на кіназу с-Меї, для лікування недрібноклітинного раку легені.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять додатково або разом із іпілімумабом та кон'югатом антитіло-лікарський засіб, націленим на І АВС15, для лікування недрібноклітинного раку легені. 7.1. Дози та схеми введення
Кількість антитіл до РО-1, які вводяться, буде залежати від багатьох факторів, включаючи без обмеження конкретний тип солідної пухлини, що підлягає лікуванню, стадію солідної пухлини, що підлягає лікуванню, спосіб уведення, частоту введення, необхідний терапевтичний ефект та інші параметри, такі як вік, маса та інші характеристики пацієнта тощо. Визначення доз, ефективних для забезпечення терапевтичного ефекту за конкретних шляхів і частоти введення, перебуває в межах можливостей фахівців у даній галузі.
Зо Дози, ефективні для забезпечення терапевтичного ефекту, можна спочатку оцінити на тваринних моделях іп мімо або за клінічних умов. Придатні тваринні моделі для багатьох захворювань відомі з рівня техніки.
Антитіла до РО-1, розкриті в даному документі, можна вводити будь-яким шляхом, придатним для стану, що підлягає лікуванню. У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 являє собою будь-яке з гуманізованих антитіл, перерахованих у таблиці 3. У конкретному варіанті здійснення антитіло до РО-1 має важкий ланцюг згідно з БЕСО ІЮ МО:51 або 5ЕО ІО
МО:52 та легкий ланцюг згідно з 5ЕО І МО:61. Антитіло до РО-1 зазвичай будуть вводити парентерально, тобто за допомогою інфузії, підшкірної, внутрішньом'язової, внутрішньовенної (ІМ), внутрішньо шкірної, інтратекальної, болюсної ін'єкції, внутрішньо пухлинної ін'єкції або епідуральної ін'єкції ((ЗНіге єї еї., 2004, у). Рнагт. 5сіепсез 93(6):1390-1402)). В одному варіанті здійснення антитіло до РО-1 представлене у вигляді ліофілізованого порошку у флаконі.
Флакони можуть містити 100 мг, 110 мг, 120 мг, 150 мг, 200 мг, 250 мг, 300 мг або 400 мг антитіла до РО-1. Перед введенням ліофілізований порошок відновлюють стерильною водою для ін'єкцій (5М/РІ) або іншим придатним середовищем з одержанням розчину, що містить 20 мг/мл антитіла до РО-1. У деяких варіантах здійснення одержаний відновлений розчин додатково розбавляють сольовим розчином або іншим придатним середовищем для інфузій та вводять шляхом ІМ інфузії два рази на 7 днів, один раз на 7 днів, один раз на 14 днів, один раз на 21 день, один раз на 28 днів, один раз на 35 днів, один раз на 42 дні, один раз на 49 днів або один раз на 56 днів. У деяких варіантах здійснення в рамках першого циклу інфузію виконують протягом 90 хвилин. У деяких варіантах здійснення наступні інфузії виконують протягом 60 хвилин.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять як ІМ інфузію один раз на 7 днів із розрахунку 0,1 мг/кг, 0,5 мг/кг, 1,Омг/кг, 2,0 мг/кг, 3,0 мг/кг, 4,0 мг/кг, 5,0 мг/кг, 6,0 мг/кг, 8,0 мг/кг або 10,0 мг/кг.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять як ІМ інфузію один раз на 14 днів із розрахунку 0,1 мг/кг, 0,5 мг/кг, 1,0 мг/кг, 2,0 мг/кг, 3,0 мг/кг, 4,0 мг/кг, 5,0 мг/кг, 6,0 мг/кг, 8,0 мг/кг або 10,0 мг/кг.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять як ІМ інфузію один раз на 21 день із розрахунку 0,1 мг/кг, 0,5 мг/кг, 1,0 мг/кг, 2,0 мг/кг, 3,0 мг/кг, 4,0 мг/кг, 5,0 мг/кг, 6,0 мг/кг, 8,0 мг/кг 60 або 10,0 мг/кг.
У деяких варіантах здійснення антитіло до РО-1 вводять як ІМ інфузію один раз на 28 днів із розрахунку 0,1 мг/кг, 0,5 мг/кг, 1,0 мг/кг, 2,0 мг/кг, 3,0 мг/кг, 4,0 мг/кг, 5,0 мг/кг, 6,0 мг/кг, 8,0 мг/кг або 10,0 мг/кг.
В одному ілюстративному варіанті здійснення антитіло до РО-1 застосовують додатково до іпілімумабу (МЕВМОМУФ) для лікування не дрібноклітинного раку легені. Антитіло до РО-1 вводять шляхом ІМ інфузії один раз на 21 день із розрахунку 1,0 мг/кг або 3,0 мг/кг. Іпілімумаб вводять шляхом внутрішньовенної інфузії у дозі 1 мг/кг один раз на три тижні протягом чотирьох доз. Після останньої дози іпілімумабу антитіло до РО-1 вводять шляхом ІМ інфузії один раз на 14 днів із розрахунку 1,0 мг/кг або 3,0 мг/кг. Терапію антитілом до РО-1 додатково до іпілімумабу продовжують до моменту прогресування захворювання або допоки пацієнт витримує лікування.
В одному ілюстративному варіанті здійснення антитіло до РО-1 застосовують додатково до іпілімумабу (МЕВМОМУФ) для лікування не дрібноклітинного раку легені. Антитіло до РО-1 вводять шляхом ІМ інфузії один раз на 14 днів із розрахунку 1,0 мг/кг або 3,0 мг/кг. Іпілімумаб вводять шляхом внутрішньовенної інфузії в дозі 1 мг/кг один раз на шість тижнів протягом чотирьох доз. Терапію антитілом до РО-1 додатково до іпілімумабу продовжують до моменту прогресування захворювання або допоки пацієнт витримує лікування.
В одному ілюстративному варіанті здійснення антитіло до РО-1 застосовують додатково до іпілімумабу (МЕВНМОУФ)) для лікування недрібноклітинного раку легені. Антитіло до РО-1 вводять шляхом ІМ інфузії один раз на 14 днів із розрахунку 1,0 мг/кг або 3,0 мг/кг. Іпілімумаб вводять шляхом внутрішньовенної інфузії в дозі 1 мг/кг один раз на дванадцять тижнів протягом чотирьох доз. Терапію антитілом до РО-1 додатково до іпілімумабу продовжують до моменту прогресування захворювання або допоки пацієнт витримує лікування.
У разі введення додатково або спільно з іншими засобами, такими як інші хіміотерапетивтичні засоби, антитіла до РО-ї можна вводити за тією самою схемою, що й інший(інші) засіб(засоби), або за іншою схемою. У разі введення за тією самою схемою антитіло до РО-1ї можна вводити перед іншим засобом, після нього або одночасно з ним. У деяких варіантах здійснення, де антитіло до РО-1 вводять додатково або спільно зі стандартами лікування, антитіло до РО-1 можна починати вводити до початку здійснення стандартної терапії, наприклад, за день, за декілька днів, за тиждень, за декілька тижнів, за місяць або навіть за декілька місяців до початку здійснення терапії, яка є стандартом лікування. У деяких варіантах здійснення, де антитіло до РО-1ї вводять додатково або разом із стандартами лікування, антитіло до РО-1 можна починати вводити після початку прийому стандартної терапії, наприклад, через день, через кілька днів, через тиждень, через кілька тижнів, через місяць або навіть кілька місяців після о початку здійснення терапії, яка є стандартом лікування.
Як буде зрозуміло фахівцям у даній галузі, рекомендовані дози для різних засобів, описаних вище, може бути потрібно скоригувати для оптимізації відповіді пацієнта та одержання максимального терапевтичного ефекту. 7.8. Ілюстративні варіанти здійснення
Нижче наведені ілюстративні пронумеровані варіанти здійснення даного винаходу. 1. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1, який містить (ї) ланцюг Мн, який містить три СОВ; та (ії) ланцюг Мі, який містить три СОВА, де: СОВ Мо 1 Мн являє собою СУТЕТНУСИ,ММ (5ЕО ІЮ МО:11); СОВА Мо 2 Мн являє собою МММТУТаЕРТМАООЕКа (5ЕО 10 МО:12); СОВА Мо З
Мн являє собою ЕСЕСІ СРИЮО (5ЕО ІО МО:13); СОВ Мо 1 Мі являє собою Н5БОБІМНЗНИартмі Е (ЗЕО ІО МО:14); СОВА Ме 2 Мі являє собою КМ5МАЕ5 (ЗЕО ІО МО:15); і СОВ Ме З Мі являє собою
ЕОС5ЗНІРМТ (ЗЕО ІО МО: 16). 2. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 1, який містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає 5ЕСО ІЮО МО:31; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО 1О МО:41. 3. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 1, який є гуманізованим. 4. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 3, який містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає 5ЕСО ІО МО:36; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО 1О МО:42. 5. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1, який містить (ї) ланцюг Мн, який містить три СОВ; та (ії) ланцюг Мі, який містить три СОВ, де: СОВА Мо 1 Мі являє собою СУТЕТНУОаММ (ЗЕО ІЮ МО:11); СОВА Мо 2 Мн являє собою МММТУТаЕРТМАВОЕКа (5ЕО І МО: 12); СОВ Мо З
Мн являє собою ЕСЕСМИаРООЮ (5ЕО 1О МО:23); СОВ Ме 1 Мі являє собою НЗ55ОБІМНЗНОИЮТМІ Е (ЗЕО ІО МО:14); СОВА Ме 2 Мі являє собою КМ5МАЕ5 (ЗЕО ІО МО:15); і СОВ Ме З Мі являє собою
ЕОС5ЗНІРМТ (5ЕО ІО МО:16).
6. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 5, який містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає 5ЕСО ІЮО МО:33; та ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО 1О МО:42. 7. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з будь-яким із варіантів здійснення 1-6, який являє собою да. 8. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 7, який являє собою Ідси, що необов'язково містить варіантний домен СНІ, який містить амінокислотні заміни І 234А та І 235А. 9. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 7, який являє собою ІдСм, що необов'язково містить варіантну ділянку Ес, яка містить амінокислотну заміну 5228Р. 10. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 8, який містить важкий ланцюг, що відповідає послідовності під 5ЕО ІЮО МО:51 або 5ЕО ІОЮО МО:52, та легкий ланцюг, що відповідає послідовності під ФЕО ІО МО:61. 11. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з будь-яким із варіантів здійснення 1-10, який характеризується Ко, що становить менше приблизно 100 нМ. 12. Зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з варіантом здійснення 11, який характеризується Ко, що становить менше приблизно 10 нМ. 13. Фармацевтична композиція, яка містить зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з будь-яким із варіантів здійснення 1-12 та фармацевтично прийнятний носій. 14. Нуклеїнова кислота, яка містить нуклеотидну послідовність, що кодує зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 згідно з будь-яким із варіантів здійснення 1-12. 15. Вектор, який містить нуклеїнову кислоту згідно з варіантом здійснення 14. 16. Прокаріотична клітина-хазяїн, трансформована вектором згідно з варіантом здійснення 15. 17. Еукаріотична клітина-хазяїн, трансформована вектором згідно з варіантом здійснення 15. 18. Еукаріотична клітина-хазяїн, сконструйована для експресії нуклеїнової кислоти згідно з варіантом здійснення 14.
Зо 19. Еукаріотична клітина-хазяїн згідно з варіантом здійснення 18, яка являє собою клітину- хазяїна, одержану від ссавця. 20. Спосіб одержання його зв'язувального білка на основі антитіла до РО-1, що передбачає: (а) культивування клітини-хазяїна згідно з варіантом здійснення 17 або варіантом здійснення 18 та (р) виділення зв'язувального білка на основі антитіла до РО-1. 21. Спосіб активації імунної системи, що передбачає введення пацієнту, який потребує цього, зв'язувального білка на основі антитіла до РО-1 згідно з будь-яким із варіантів здійснення 1-12 або фармацевтичної композиції згідно з варіантом здійснення 13. 22. Спосіб лікування раку, що передбачає введення пацієнту, який потребує цього, зв'язувального білка на основі антитіла до РО-1 згідно з будь-яким із варіантів здійснення 1-12 або фармацевтичної композиції згідно з варіантом здійснення 13. 23. Спосіб згідно з варіантом здійснення 22, де рак вибраний із раку сечового міхура, раку молочної залози, раку голови та шиї, раку нирки, раку легені, лімфоми, меланоми та раку шлунку. 24. Спосіб згідно з варіантом здійснення 23, де рак легені являє собою не дрібноклітинний рак легені. 25. Спосіб згідно з варіантом здійснення 22, у якому зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 уводять як монотерапію. 26. Спосіб згідно з варіантом здійснення 22, у якому зв'язувальний білок на основі антитіла до РО-1 вводять додатково або разом із іншим засобом, зазвичай застосовуваним для лікування раку. 27. Спосіб згідно з варіантом здійснення 26, у якому інший засіб вибраний з опромінення, хіміотерапії, кон'югату антитіла та лікарського засобу, антитіла до СО40, антитіла до СТІ А-4 й антитіла до ОХ40. 28. Спосіб згідно з варіантом здійснення 27, у якому хіміотерапія являє собою цисплатин, карбоплатин, паклітаксел, доцетаксел, гемцитабін, вінорелбін, вінбластин, іринотекан, етопозид або пеметрексед або їхні фармацевтично прийнятні солі. 29. Спосіб згідно з варіантом здійснення 27, у якому кон'югат антитіла та лікарського засобу націлюється на кіназу с-Меї. 30. Спосіб згідно з варіантом здійснення 27, у якому кон'югат антитіла та лікарського засобу 60 націлюється на І АВС15.
31. Спосіб згідно з варіантом здійснення 27, у якому кон'югат антитіла та лікарського засобу націлюється на ЕСЕВ. 32. Спосіб згідно з варіантом здійснення 27, у якому кон'югат антитіла та лікарського засобу націлюється на С51. 33. Спосіб згідно з варіантом здійснення 27, у якому кон'югат антитіла та лікарського засобу являє собою ровалпітузумаб тезирин. 34. Спосіб згідно з варіантом здійснення 27, у якому антитіло до СТІ А-4 являє собою іпілімумаб. 8. ПРИКЛАДИ
Наступні приклади, які висвітлюють деякі ознаки та властивості варіантів здійснення антитіл до РО-1, описаних у даному документі, наведені для цілей ілюстрації, а не для обмеження.
Приклад 1. Матеріали та способи 8.1.1. Зв'язування антитіл зі зв'язаним на планшеті РО-1 людини в аналізі ЕГІБА 96-лункові планшети ІттипоїЇоп 4ХхНВ вкривали за допомогою 1 мкг/мл злиття РО-1 людини-
Ес за 4 "С протягом ночі. Планшети блокували за допомогою РВ5, що містить 1 95 В5А, протягом 30 хвилин за кімнатної температури, а потім тричі промивали за допомогою РВ5, що містить 0,1 95 Тмеєп 20 (РВ5Т), із застосування пристрою для відмивання планшетів. Потім планшети, вкриті РО-1, інкубували зі вказаними концентраціями антитіл за кімнатної температури (БТ) протягом однієї години. Планшети чотири рази промивали за допомогою
РВОТ і потім інкубували протягом 1 години за кімнатної температури зі 100 мкл специфічного до
Еар- фрагменту людини антитіла кози, кон'югованого з біотином, приготованого у розведенні 1:5000 у РВ5, що містить 1 95 ВБА. Планшети промивали п'ять разів у РВ5Т та у кожну лунку додавали по 100 мкл стрептавідину, кон'югованого з НАР, у розведенні 1:1000 та інкубували протягом 30 хвилин за ВТ. Планшети промивали п'ять разів у РВ5Т та у кожну лунку додавали по 100 мкл ТМВ Опе Сотропепі та інкубували за ВТ до появи кольору (приблизно 5-10 хвилин).
Оптичну густину (00) зчитували за 650 нм із застосуванням бресігтотах190 (МоіІесшаг Оемісев). 8.1.2. Зв'язування антитіл з РО-1 людини, експресованим на клітинній поверхні
Клітини УшиКаї, які експресують РО-1, збирали із флаконів і ресуспендували до 2 х 105 клітин/"мл у РВ5, що містить 195 ВБА. 100 мкл клітин додавали у круглодонний 96-лунковий планшет, який містить 100 мкл протитрованого досліджуваного антитіла або ізотипічного контролю. Клітини інкубували з антитілами за кімнатної температури протягом 25 хвилин, а потім двічі промивали за допомогою РВ5, що містить 1 95 ВБА. Клітинний осад ресуспендували у 100 мкл вторинного антитіла кози до Бар людини, кон'югованого з РЕ, у розведенні 1:250.
Після 25 хвилин інкубації за ВТ клітини двічі промивали за допомогою РВ5, що містить 1 95 В5А, та ресуспендували у 200 мкл 195 В5А. Клітини аналізували із застосуванням проточного цитометра Весіоп Оіскіпвоп ЕГАСеЗСапіо. Дані аналізували із застосуванням програмного забезпечення ВО ЕАС5ЗОЇма (версія 8.0.1). 8.1.3. Зв'язування антитіл зі зв'язаним на планшеті РО-1 макаки-крабоїда в аналізі ЕГ ІЗА 9б-лункові планшети Іттипоіоп 4ХхНВ вкривали за допомогою 1 мкг/мл злиття РО-1 макаки- крабоїда-Ес у ОРВ5 за 4 "С протягом ночі. Планшети блокували за допомогою РВ5, що містить 1 95 В5А, протягом 30 хвилин за ВТ і потім тричі промивали за допомогою РВ5Т (РВЗ5 із 0,1 95
Тмееп 20) із застосуванням пристрою для відмивання планшетів. Потім планшети, вкриті РО-1, інкубували зі вказаними концентраціями антитіл за кімнатної температури протягом однієї години. Планшети чотири рази промивали за допомогою РВ5Т і потім інкубували протягом 1 години за НТ зі 100 мкл специфічного до Гар-фрагменту людини антитіла кози, кон'югованого з біотином, приготованого у розведенні 1:5000 у РВ5, що містить 1 95 В5А. Планшети промивали п'ять разів у РВУОТ та у кожну лунку додавали по 100 мкл стрептавідину, кон'югованого з НЕР, у розведенні 1:1000 та інкубували протягом 30 хвилин за ВТ. У подальшому планшети п'ять разів промивали у РВ5Т та у кожну лунку додавали 100 мкл ТМВ. Опе сотропепі та інкубували за ВТ до появи кольору (приблизно 5-10 хвилин). Оптичну густину (90) зчитували за 650 нм із застосуванням бресіготах190 (МоїІєсшаг Ремісев). 8.1.4. Зв'язування антитіл із активованими СО4- Т-клітинами людини
Мононуклеарні клітини периферійної крові (РВМС) людини виділяли з лейкоцитарних плівок, придбаних у 5іапіога Віоод Сепієї (Пало-Альто, Каліфорнія). Стисло, лейкоцитарні плівки розводили у співвідношенні 1:11 за допомогою РВ5 без магнію та кальцію. Розведену кров (30 мл) нашаровували на 15 мл 90 95 РісоїІ-Радиє Рішв, підготованого у РВ5 без магнію та кальцію, який містився у пробірках зерМаїє. Пробірки центрифугували за 1200 4 протягом 10 хвилин.
Середню фазу збирали та двічі промивали в їх РВ5. РВМС культивували за 2 х 105 клітин/мл протягом 48 годин у середовищі ВРМІ, яке містить 10 95 НІ ЕС5 з 1 мкг/мл РНА та 50 Од/мл бо рекомбінантного ІЇ-2 людини. Клітини збирали, промивали та інкубували з антитілами за ВТ протягом 25 хвилин. Мічені клітини двічі промивали за допомогою РВ5, що містить 1 95 В5БА.
Клітини ресуспендували у 100 мкл РВ5--1 95 В5А та додавали антитіло кози до Гар-фрагменту людини, кон'юговане з РЕ, та антитіло до СО4, кон'юговане з РІТС, у розведенні 1:250. Через 30 хвилин клітини двічі промивали за допомогою РВ5, що містить 1 95 В5А, та ресуспендували у 200 мкл 1 95 В5А. Клітини аналізували із застосуванням проточного цитометра Весіоп біскіпвоп
ЕАСЗСапіо. Дані аналізували із застосуванням програмного забезпечення ВО ГАС5ОЇма (версія 8.0.1). 8.1.5. Афінність зв'язування з РО-1 в аналізі поверхневого плазмонного резонансу
Кінетичні показники зв'язування антитіл до РО-1ї із рекомбінантим розчинним ЕСО (позаклітинним доменом) РО-1 визначали шляхом вимірювань, заснованих на поверхневому плазмонному резонансі, які виконували на пристрої Віасоге Т200 за 25 7С із застосуванням підходу з аналізом захоплення Ес. Рекомбінантні позаклітинні домени РО-1 людини (залишки 1- 167) та РО-1 макаки-крабоїда (залишки 21-167) придбали з комерційного джерела та додатково очищували за допомогою гель-фільтрації у 10 мМ НЕРЕБ, рН 7,4, 150 мМ Масі, З мМ ЕОТА.
Підготовку чипа та вимірювання кінетичних показників зв'язування виконували в аналітичному буфері НВ5-ЕР-- (10 мМ НЕРЕЗ, рН 7,4, 150 мМ Масі, З мМ ЕОТА, 0,05 95 Тжеєп 20). Під час підготовки чипа для захоплення Ес приблизно 2000 ВІ поліклонального антитіла кози до Ес Іда людини, розведеного до 25 мкг/мл у 10 мМ ацетаті натрію (рН 4,5), безпосередньо іммобілізували на поверхні біосенсорного чипа СМ5 із застосуванням стандартного набору для сполучення з аміном згідно з інструкціями та процедурами виробника. Фрагменти, які не прореагували, на поверхні біосенсора блокували за допомогою етаноламіну. Для вимірювань кінетичних показників зв'язування кожний цикл аналізу складався з наступних стадій: (1) захоплення досліджуваного антитіла тільки на досліджуваній поверхні; (2) введення аналіту (ЕСО РО-1 або тільки буфера) як над еталонною, так і над досліджуваною поверхнею, 240 мкл за 80 мкл/хв., після чого дисоціацію контролювали протягом 900 секунд за 80 мкл/хв.; та (3) регенерація поверхні захоплення за допомогою 10 мМ гідрохлориду гліцину, рН 1,5, як над еталонною, так і над досліджуваною поверхнею. Під час аналізу всі вимірювання порівнювали з поверхнею захоплення окремо (тобто без захопленого досліджуваного антитіла), а введення буферу окремо застосовували для подвійного порівняння з еталоном. Введення РЮО-ї1
Зо перебували у діапазоні концентрацій від 900 нМ до 11,1 нМ, що являли собою рандомізовану серію 3-кратних розведень. Дані обробляли та глобально апроксимували до моделі зв'язування 1:11 їз застосуванням програмного забезпечення для оцінки Віасоге 1200, щоб визначити кінетичні константи швидкості зв'язування, Ка (МИС) ії Ка (с7), та рівноважну константу дисоціації Ко (М). 8.1.6. Блокування взаємодії РО-1 із РО-І 1 та РО-І 2
Клітини НЕК 2932, які експресують РО-1 людини, збирали з флаконів із конфлюентним шаром. Клітини ресуспендували у РВ5О за концентрації 2 х 106 клітин/мл. Клітини (1 х 105) додавали у кожну лунку 96б-лункового планшету з М- подібним дном і клітини блокували протягом 15 хв., за 4 "С із застосуванням блокування ЕсА людини. В окремих планшетах готували розчини досліджуваних антитіл та ізотипічного контролю із застосуванням З-кратного серійного розведення, починаючи з концентрації 20 мкг/мл. Клітини промивали віх РВ5 і в планшет, який містить клітини, додавали 50 мкл приготованих розведень антитіл та 50 мкл ліганда РО-І1 з Нів-міткою або ліганда РО-І2 з Нів-міткою (10 мкг/мл). Клітини інкубували за 4 С протягом 30 хвилин і двічі промивали за допомогою їх РВ5. У кожну лунку додавали антитіло до Ні5, кон'юговане з АРС (50 мкл), приготоване за розведення 1:50 у РВБ, та інкубували протягом 30 хвилин за 4 "С. Клітини двічі промивали, ресуспендували у РВ5 та виявляли на І 5Е ІІ Гопезза (ВО Віозсієпсе5, Сан-Хосе, Каліфорнія). 8.1.7. Аналіз відповіді алогенних змішаних лімфоцитів (МІ А) людини із застосуванням очищених С04 Т-клітин і дендритних клітин
РВМС людини виділяли з лейкоцитарних плівок, придбаних у біапіога Віосй Сепієг (Пало-
Альто, Каліфорнія). Стисло, лейкоцитарні плівки розводили у співвідношенні 1:11 за допомогою
РВ5 без магнію та кальцію. Розведену кров (30 мл) нашаровували на 15 мл 90 95 РісоїІ-Радиє
Рійв, підготованого у РВ5 без магнію та кальцію, який містився у пробірках зерМаїе. Пробірки центрифугували за 1200 9 протягом 10 хвилин. Середню фазу збирали та двічі промивали в їх
РВ5. Клітини ресуспендували за 1 х 108 на мл у середовищі АЇМ-М, яке містить бета- меркаптоетанол. Дендритні клітини (00) одержували шляхом культивування пластик- адгезивних РВМС у флаконах 175 за наявності 80 нг/мл СМ-С5Е та 50 нг/мл 1-4 протягом 7 днів. В день 5 у культури ОС додавали 50 пг/мл ІІ -1ох та 200 пг/мл ТМЕ-с.. В день 7 ОС збирали з флаконів, опромінювали протягом 7,3 хвилин за 414 Р/хв., та ресуспендували до кінцевої бо концентрації 1 х 105 клітин/імл у повному середовищі (ВРМІ з І-глутаміном, яке містить 10 95
Зо
ЕВ5, 1х вітамінів, що не належать до незамінних, 1 95 розчину пеніциліну/стрептоміцину, 1 95 пірувату натрію, 1 95 НЕРЕ5). Алогенні СО4 Т-клітини людини виділяли із застосуванням набору для виділення СО4 Т-клітин. ОС (1 х 10"/лунка) та очищені СО4 Т-клітини (1 х 105/лунка) додавали у планшет з О-подібним дном. У планшет, який містить ОС та Т-клітини, додавали досліджуване антитіло або ізотипічний контроль (10 мкг/мл). Після п'яти днів інкубації над осадову рідину збирали та аналізували на вміст ІЇ-2 та ІЕМ-у із застосуванням набору гранул для цитометричного аналізу МіПірієх. Вміст ІЄМ-у вимірювали із застосуванням системи ВіоНай
Віорієх (Віорієх тападег 6.0). 8.1.8. Відповідь на стимуляцію антигеном із застосуванням правцевого анатоксину
РВМС людини виділяли з лейкоцитарних плівок, придбаних у 5біапіога Віоой Сепієг, як описано раніше. Клітини ресуспендували до кінцевої концентрації 2 х 105 клітин/мл у середовищі АЇМ-М, яке містить бета-меркаптоетанол. У лунки вносили РВМС (2 х 105) 3 0,2 мкг/мл правцевого анатоксину. Титрували антитіло та планшети інкубували протягом п'яти днів.
Надосадові рідини збирали у день 5 та оцінювали на вміст ІЕМ-у із застосуванням набору гранул для цитометричного аналізу МіПірієх. Вміст ІЄМ-у вимірювали із застосуванням системи ВіоНаай
Віорієх (Віорієх тападег 6.0).
Приклад 2. Одержання та гуманізація мишачих антитіл до РО-1
Мишей імунізували згідно зі способами, відомими з рівня техніки (Е. Напом, 0. Іапе.
Апіїроду: А І арогаїгу Мапиаї, (Соїй 5ргіпа Нагбог І абогаїюгу Ргев55, Соїй 5ргіпд Натотг, МУ, 1998)). Ізотип кожного моноклонального антитіла визначали із застосуванням набору для визначення ізотипу мишачих антитіл (Коспеє). Клони гібридом, які виробляють антитіла, що становлять інтерес, очищували, а їхні додаткові характеристики афінності визначали за допомогою поверхневого плазмонного резонансу та конкуренції з лігандами (ЕГІЗА).
Клонування та конструювання вектору експресії здійснювали за допомогою способів, відомих із рівня техніки для експресії рекомбінантних моноклональних антитіл.
Гуманізацію ділянки М антитіла проводили, як описано у Оцеєп, С. єї а. (Ргос. Маї!. Асад.
Зсі. ОБА, 1989; 86:10029-10033). Канонічні структури СОВ визначали згідно
З Ниапоя еї аї. (Меїйодз, 2005; 36:35-42). Ідентифікували послідовності варіабельних ділянок зародкового типу людини з однаковими або найбільш схожими канонічними структурами СОВ та відповідні послідовності Мн-, Мі- та у- сегментів людини вибирали для одержання каркасних ділянок для варіабельної ділянки антитіла до РО-1. У положеннях каркасних ділянок, в яких комп'ютерна модель давала змогу припустити значний контакт із СОВА, амінокислоти з У- ділянок мишачих антитіл до РО-1 використовували замість вихідних амінокислот каркасних ділянок людини (зворотні мутації). Повні амінокислотні послідовності ділянок Мн та Мі ілюстративних мишачих та гуманізованих антитіл показані на Фіг. 2.
Мишаче антитіло до РО-1, Ми12А11, гуманізували згідно зі способом, описаним вище.
Гуманізованими версіями Мн Ми12А11 були Мн Ни12А11.16 та Мн Ни12А11.205. Мн Нит12А11.1р мала каркасні ділянки Мн 7-4-1 із чотирма зворотними мутаціями М2І, М48У, Е67! та А9УЗТ. Мн
Ни12А11.26 мала каркасні ділянки Мн 1-69 із сімома зворотними мутаціями М2І, МА8У, М671,
ІбОЕ, А7ТІ, Е7ЗТ та А9УЗТ. Кожну з двох гуманізованих Мн могли комбінувати з гуманізованою Мі, легкого ланцюга, Ни12А11.1а, яка мала каркасні ділянки Мі 2-28 з однією зворотною мутацією
І2У.
Приклад 3. Стійкість антитіл до РО-1
Стійкість ілюстративних антитіл визначали шляхом вимірювання зв'язування РО-1 антитілами після обробки за окиснювальних умов або умов зі змінною температурою.
За допомогою оцінки щодо мотиву, який зазнає впливу, ідентифікували консервативний залишок метіоніну в положенні 99 за Кабаї (М99), який, як вважають, не лише доступний для розчинника, але й схильний до дезамінування. Зразки вихідного антитіла М99, Нит12А11.2601, піддавали впливу умов пришвидшеної деградації для збільшення потенційного дезамінування (Фіг. ЗА). Зразки, оброблені за допомогою 1 95 пероксиду водню (195 НР) або 1 95 трет- бутилгідропероксиду (1 95 ТВНР), демонстрували втрату афінності зв'язування, що дозволяє припустити потенційне окиснення залишку метіоніну-99. Конструювали набір із антитіл, які містять точкові мутації у положенні М99, включно з мутаціями за типом заміни на ізолейцин (М99І, Ни12А11.2р2, що має Мн згідно з 5ЕО ІО МО:34), валін (М99М, Ни12А11.253, що має Мн згідно з 5ЕО ІЮО МО:35) та лейцин (М99І, Ни12А11.264, що має Мн згідно з БЕО ІЮ МО:36).
Варіанти антитіла піддавали скринінгу на зв'язування з клітинами УшкКаї, трансфікованими РО-1 людини, та визначали значення ЕСвзо (Фіг. ЗВ). Усі три антитіла, які містять точкові мутації, аналогічним чином зв'язувались із РО-1 на клітинній поверхні, але антитіло з варіантом М99І. показало вищу активність зв'язування у порівнянні з варіантами МО9М або МО91.
Виявили, що варіант М99І, Ни12А11.264, повністю зберігає зв'язувальну здатність після тестування температурної стійкості (Фіг. 3С). Інкубація Ни12А11.26р4 за -80, 5, 25 або 40 "С не спричинила значущої втрати активності з точки зору ЕС5о або максимальної інтенсивності флуоресценції (МЕЇ).
Приклад 4. Афінність зв'язування антитіл до РО-1
В таблиці 4-1 показані дані щодо іп мій афінності зв'язування ілюстративного антитіла
Ни12А11.2р4 у порівнянні з відомим з літератури антитілом до РО-1, ніволумабом, одержаним згідно з процедурами з патенту США Мо 9073994. Нит12А11.254 виявляло властивості зв'язування з РО-1, аналогічні таким для ніволумабу згідно з даними поверхневого плазмонного резонансу, аналізу ЕГІЗА з РО-1 людини (Ни) або макаки-крабоїда (Супо) або аналізу з клітинами диїКкаї людини, як виміряно в аналізах з прикладу 1.
Таблиця 4-1
Властивості зв'язування вибраних антитіл до РО-1 . « |Ни ЕПІБЗА, ЕСзо Ни ЕНЗА) Супо ЕГІБА, Ни диткаї, ЕСзо "БРА - поверхневий плазмонний резонанс, як визначено згідно з прикладом 1; наведено експоненційне позначення чисел (наприклад, З,0Е-09-3,0 х 107).
Приклад 5. Біологічна активність антитіла до РО-1 Ни12А11.264
НІ12А11.2р4 оцінювали щодо біологічної активності у цілій низці іп міїго аналізів на клітинах людини, описаних у прикладі 1. Як показано у таблиці 5-1, Ни12А11.254 продемонстрував зв'язування з РО-1 у СО4-- Т-клітинах на рівні 180 пМ. Крім того було показано, що активність
Ни12А11.2р04, спрямована проти РО-1, щонайменше частково опосередкована його здатністю блокувати взаємодію РО-І 1 або РО-12 з РО-1, як оцінено за допомогою проточної цитометрії.
Дана біологічна активність відповідала активності Ни12А11.204 щодо рекомбінантних Т-клітин
Уижаї, які експресують ген люциферази світляка під контролем елементів відгуку МЕАТ з конститутивною експресією РО-1 людини (аналіз дУиКаї МЕАТ).
Таблиця 5-1
Біологічна 1 активність ілюстративних антитіл до РО-1
СОр4 Т-клітин (ПМ) Ї1 (мкг/мл) (мкг/мл) (мкг/мл)
Антитіло до РО-1, Ни12А11.254, додатково продемонструвало збільшення імунологічної відповіді у іп міго аналізах. Як показано на Фіг. 4А, обробка культур змішаних лейкоцитів за допомогою 10 мкг/мл Ни12А11.254 вела до значущого підвищення вмісту ІЇ/-2, а також підвищення вмісту ІЕМ-у у приблизно 7,4 раза. На Фіг. 4В8 показано, що у разі застосування
Ни12А11.204 із розрахунку 10 мкг/мл виявляли відповідь на стимуляцію правцевим
Зо анатоксином, яка приблизно у 6 разів перевищувала відсутність обробки антитілом, за ЕС5о-161 нг/мл.
Спостережувана іп мйто біологічна активність Ни12А11.254 була аналогічною такій, виміряній у ніволумабу, застосовуваного у прикладі 4. З точки зору імунологічної відповіді під час застосування антитіла порівняння, ніволумабу, з розрахунку 10 мкг/мл виявлялось підвищення вмісту ІЕМ-у у приблизно 5,6 разів у МІВ, а під час відповіді на стимуляцію правцевим анатоксином - у приблизно 6 разів у порівнянні з відсутністю обробки антитілом, за
ЕСво-218 нг/мл.
Усі публікації, патенти, заявки на патент та інші документи, процитовані в даній заявці, цим включені за допомогою посилання у всій своїй повноті для всіх цілей тією мірою, як якби було окремо вказано, що кожна окрема публікація, патент, заявка на патент або інший документ включені за допомогою посилання для всіх цілей.
Хоча були проілюстровані та описані різні конкретні варіанти здійснення, буде зрозуміло, що можуть здійснюватися різні зміни без відхилення від суті та обсягу винаходу (винаходів). «1105 АВВМІЕ ВІОТНЕНАРЕШОТІСЗ ІМС. «120» АНТИТІЛА ДО РО-1 ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ -130» 381493-327М -140» «-1415 «150» 62/394,314 -1515» 2016-09-14 -160561 «170» Раїепінп версія 3.5 «2105 1 «2115288 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 1
Мегсів Не Рго біп Ав то То Рго уві Уві То Ав Уві ви сій ї 5 з 15 ізо су Тр Агв Рг Оу то Ре во Авробет Рг Ар АТЕ Бгто Тер 28 25 за
Ап Рг Рго ТП Рне ет Риб Ав івцвіви ува Уж ТВг о єму хр
Без
Азп Ав Тв вне Ті Суб баг Вве баг Ах Ту Звг Си ет Не Уві 53 55 бо іви Ап гр Туг Агр Ме бег Рго 5ег Аза іп ТА? Ахріув іви Ав 79 75 о
Дів вве из и Ар Ате Зег Сп то Су сп Авр Су Ат РНа Ага во КЕ 5 мат опір Аа ОБУ Аге Ар РНе Ні Мегзег уві Ма Аг
МО 35 цо дів Ага АтЕ Ап Ар Бех СУ ТВ Бугівв бух Му Ав Пе ет і ги 115 120 125
Аа бух Аа Сів бе ух Сіц 5вт Ме Ате Ав ОП ев Адте мя! 130 155 143
Твт біо Ате Атв Ав о Маг Ро ТВ АВ Ні: Рго бат Рго Маг Рго 135 158 155 і50
Аг Рго Ав ку ба Ре бі ТВгівц Уві Ум Сб Уді ма СУ у 1655 КО 175 івіви Зіубегізи чаізціви уві ТгрУутміви Дів Уві Пе Суб 180 і85 130 ет Агов дів Аз Атв Ну Тве Це Су Дів Атге Агв Поу и Ро 135 щЮ 05
Кен бу и Акр Рг бет Ав Уві Рго Уві Рвпе баг Уа Ахю Ту СПУ о 215 Ка
Сів ей Азр РВе бій Тер Аго Ян уз ТВ Ваз у Рго бро Уві Бгто 225 30 235 240
Су Уа Рго що о ТВ сИ Туг Аа ТВ Не уві КНе рго Бек у 245 5 я55 мМесоту Твг 5ег Заг Рго АВ Ате Ате СПу 5ег Дів Ар ЗУ Рго Аг 25 ва 7 ет Аїд Оп Рго Це Аг те сн Ар СУ Ніз Сух ет Ттр г Тед -21052 «2115288 «212» Білок «2135Мив 5р. «40052
Мегітр Уві Аг біп Ма! Рго Тр бег Бе Те тр Ав В ец ій 1 5 10 15 іез5екткв бів ет СУ їгрізціви ОТ Уві Рез Ази Су го то
Ага ет цец ТВг Ве Туг бго ліз Тгр ва ТВ Уві ек то Оу дів 35 Б 45 деп діа Тв вве Тег Суб зегіеу ет Ах Празег Б Асі Меї
За БО іец А5п то Або Ар іви бег Рго бе Ах бів ТВ КИМ Бу СО Аа 5 7 тк во діа Ме Куз Акт Оу цею баг сія то Ма! б Або АВ Аг Бе бій 85 За 5
Не Не п іец Рто Ап Аг НІВ Аво Ре Ніх Мех Аква Не те Аж 10о 105 їм
Тв Аге АгеЕ Ахп Ар 5ег СБУ Не Тугівц Сух СУ Айва Не бег ів 115 120 125
Ні рез іх» Аів ув Не біб би Заг Бгто Оу Аз Сів іє Уві Уді 150 135 143
Ті и Агв Не ви іо Тв бе ТВ Аг Тут Рг ву Бго 5ех Бгто 135 1 155 ї50 (ух то сн Оу Аге Ре іп СТУ Мег уві Не су Ве мМ! бах АВ 1655 170 175 іец уві Су Пе бго уві фев ін ів ге Ав то Ав бео Ав Уві 150 185 Кв вве Су 5ег ТНг БТ Ме ет Си Ав Аг Су Дів Му Зегіух Ар 1955 ке Ма
Ахр Тр ви бух СТИ Си то Зег Аз Ай го Узі Ро Баг Уві Дів 710 515 0
Тут іш Зі і ви Або Бе Кв У Атв сне ух ТНе Рто іш цец Рго 230 235 з40
ТВЕАЇВсСуУє Уві НЕТ Со Тут дів Тв в уд Ре тв бів ЗУ 745 250 55 іви ціх Дів бет Ав Меї Су Ат Агв Су баг Ав Ар У ва дій 260 з ХТО (у Рто Ате Вго Рго Ага НН Єв Ар Бу Ніз бух заг тр го тей 75 зо 285 21053 «2115290 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 З
Ме Аге Не Ве Ах Уві Ре Пе Бе Ме Твг Туг Тео НІ; ва їец ї 5 10 15
Ав Ав РНе Тк Уа ТВг Уві Ро уз Ахвієв ТУ УЗ Ма Туг
КН
Оу Баг Аза Ме Те Це ін бух ух Ре то маг оц туз біпіву а 0 35
Або ви Ав дів би Не Уді Тут Тр Меї (и Ар ув Аби Не 5а 5
Це бів бе чаї Нв му СНО ЗВ Ахріеціує УВІ бій Ні: Бе ет
Бе 70 75 о
Тут Атк бів Аге Дів Агвівнівц іх Азо бій во бег яв Су Ах дів Ав бен іп Пе ве Азр Уві бух ев сій Ар Ав СУ Уві тує
М 105 1
Ага Сує МІ Не бек Туг Ох СТУ Ав Ар ТуУгіує ге Не Тг Уві 115 12:89 1725 уу5 Мві Аза Аз па Ту Ап ух йе Дхв Вій Аги Ве ївез Ус уві
МО її5 130 дер из уві Те беє ід НН бів без ТВ? бух бів АВ БІ СУ Ту 145 150 155 150
Зб
Ртоїт5 Ав ів Уві Не тр Те Зегбег Аза НВ БІ Уві Бег 165 170 Ме
Оу ух тве Твен ТНЕ Авп зег ух Апео шо бух бен Не Ав їв 155 19
Уа тв бег тв ви Аг Пе Аби ТВ ТВ Ахо Ва Пе вве Тут 195 2 205
Сує ТРг вве Ате Аге їв АБ Рго Об 1 Аза Ніх Те дів спо гве 23 215 223
Уві Не Ро бів іви го ви Ав НЕ Ро Рго Ап ЗІ Атв ТВ НЕ 225 3 23 240
Геи ма ів бе у Аз Пе фезіви сСузівец біу УвЕ Ав бе Тг аз 250 га
Рне Це Рпе Аге ви Агв ух Му АтЕ Ме! МегАхо Уві у ух Сут іму Це бів Ар Твг Ахп авг бує ух СН ет Ахр Те Нвізи сш 75 КТ 85
С ТвЕ яю «21054 «2115262 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005» 4
Кей іви Ще Об Не Аа Дів но Ре Те Уа Тв Ум Рео бух ї З 1 ІЗ нен Тує Пе пе ВЕН СУ Б Авп Мате рен о Сує дк
КО 25 30
Ве Ав тн ЗУ бек Ні5 Уві Ази ев СПУ Дів Пе ТВ ліз ет ів
Б ак іп ух Маг ог Аєи Дерорвг Баг го Ні Ат Бі Аге Аа тк ев
5а 55 БО
Мер оВи ОВ ів ец Рго ем Оу ух Айа ет Рве Ні Не Рг сп 05 ЕЕ Уа ВО
Уа бів Уві Ага Ар бі с бів Ту бій Суб Не Пе Не Тут бу за а
Уа АВ тр Ар Тугіух Тугіви Твгієеціує Уві Гуз Аа бек Туг
КЕ; 15 о
Аге ух Не Ал ТК Ніх йе во Бук Уві то бів Тв Або сін Уві 315 за НИ із іви Те бух віз дія ТНПУ Ту го во АВ б Уві баг Тур
Її і3х 140
Рго АВ Уві ет Уві Рго Аа Аа ТВ 5ег Ніх Зег Аге ТЕ РГО 145 ї5о 155 160
Сібіви ТУ бів Уа! ТВ аг Уві бец Ат і ен ух та то Рго ЗУ 155 з 175
АТ Аа рве Бек Сух Уві Бе Тгр Аза ТВт Ніх Уа Ат біт ев ТВ 150 185 198 іга Айва ет Не Азріви бів має о Ме си то Ага ТВ Ніх го 1955 200 з05
ТЕ Ттвіви ев НІ Не Бе Не бто бег Сух Не Пе Дія Ре Не 3 15 2 вве Не Ав Тнг Уві Не Дів іо Атвіух бівіво бух бівіувіви ша 28 235 288
Тук зег Заг іух Ар ПУ ТБ ув Дтв Ріо Уа Тв ВЕ ТВ ух Ав 245 5 252
Со Уві Ази Зег Дів Пе
БО
«21055 5 «211515
«212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «400» 5 щу Ку у Су Бег Віу Ну СУ ОВ Бег Оіу ЗУ Віу Ну бог 1 5 НН: 15 «21056 «400» 6 (0/00) «-21057 «4005» 7 (0/00) «2105» 8 «400» 8 (0/00) «21059 «400» 9 (0/00) «-2105 10 «4005 10 (0/00) «-2105 11 -211510 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «4005 11
Оу Тує Тег рве Тв Ні: Тут СПу Ме Ап «-210512 -211517 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «4005 12
Тр УВА Тв Бук те НУ СНО Ви Тег Тут АВ Ар АБО вве ух
М 5 16 15
У
«-210513 «-21159 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «4005 13 бів му сі пу еп БУ ве Бі Ар во 5 «-2105» 14 -211516 «212» Білок
213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «400» 14
Ат бег дет Сіп Бег Не Уві Ніх бог Ні СПУ Аа ПН Тут ів о 1 в ке 15 «-210515 -21157 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «4005 15
Ку« Уві 5ег Ап Агро Ре Бог і В «-210516 «-21159 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «4005 16 вне біп Су баг Ні Не Рго Уві ТНг ї 5 «-2105 17 «4005 17 (0/00) «-2105 18 «4005 18
Зо (0/00) «-2105 19 «4005» 19 (0/00) «210520 «400» 20 (0/00) «210521 «-21159 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «400» 21 щи у ни сну Це СПУ РНе Сх Азр 1 5 «210522 «-21159 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «4005» 22
Сів У бів біб Уві єМу БНе су Ахр ї їх
«-2105» 23 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний пептид" «400» 23 св му НО Ну Ме су вве Ох Ада 1 5 «-210» 24 «400» 24 (0/00) «210525 «4005» 25 (0/00) «210526 «400» 26 (0/00) «210527 «4005» 27 (0/00) «210528 «400» 28 (0/00) «210529 «400» 29 (0/00) -210530 «400» 30
Зо (0/00) «210531 -2115118 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 31 ціп Пе біпісц Уві іп зе Ну Рго бі іви у ух го С» 1 5 10 15
ТУ Мене зегсукіує Аа Заг Бу Тут ТВі рве Те Не Тух 20 83 КІВ
Фу Мег Аза Тр Умій Аа Бгто у ім Бі іо ух Труд
Кз за 45
Су тр Уа Аба ТВ Тут Таг ОТУТ Рго ТВ тує Ав Ахр Ахр рве 5 5 во іу5 У Аг ви Аа РНе бет без бів Те бег Ав 5ег Те дів Тут
То 75 о іа бів Не Ап Ап і ец ух Аза и Азов ТУ Айва Тк Тут Не Су 85 ЗО 5
ТЕ АТ ОЇ Су бів Сх Ме су Біне Сну Ар То Му іа ЄМуУ ТЕ 100 15 1
Твгіви Тв ул бе баг 115 -210532 «2115118 5 «212» Білок 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 32 І І сі Не сів ви ма бій Зег У Бе бів ви вух Му Рто БУ Аїд бек узі іуз Уві 5Зег Суху Дів ет Бі Тук ТВ рве ТВг Ні Тук за 25 Зо
У Ме Ап го Уві Ага сів Аз Рго у дів Оіу фез бів Тр Уві 35 40 45
У то Уа Ав ТВ? Гук ТВ Му бів Роз Тег Тут Ав Ар Ахо ВНе 50 55 Бо і у НУ Агріви Ма! РНебегівс Або Тебе уві бог ТВ АВ Тут
Тез ій Ме зей 5агіви у» Аз Ос Ар ТВ АВ уд! Туг Тук Суз 85 За 5
ТНе Ат Ну Со Ну Мегену вве у Авр Тто Су С Оу ТА 100 105 їх
ТвгУВіЕТВг Уа ет баг 115 «2105 33 «2115118 «212» Білок
213» Штучна послідовність «020»
Ті Ат бі у бів су Ме Сі Не Зх Азо Ттр БУ бів У ТВг 100 105 ка
ТнгУувіТнг Уа 5ег баг 115 «-210» 34 «2115118 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 34 сів Не біпіви Уві бій бег Су Дів бід Магфуз ух Ро Сіу баг і 5 10 і5 заг іує Уа ер Сухі ук Ав Бег БіУ Тут ТР вве ТВ Ні: Тут
Су Ма Аза Тто мя Аг іп Дів Рго Су біт лу зе Бін Ттв Уві 35 4) 45
ОВ То Уві Акп ТВ тує Тк у б Ро Те тує АВ хр Ар вне 5 55 5
Куб НУ Ав тес тк Бе Тг ін хо ТВ Хе ТВг зег Те Аа тує що а та Ко
Ме оо бе ет бег ме те зег си Ар Тв АЇв Ма! Тут Тук Су
В 50 ах
ТВг АТ ОВ СУ СО У Не Був ве сіб Ар То Су бів СУ ТВ
Мою 195 о
ТвВгУуВ ТВЕ Уа бета 115 «2105» 35 «2115118 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 35 піш Не дівівн ув біл ет У Аа Бі Ул ус Гух Ре су Бог 1 5 т 15
Зе Уайіу5 Уві Бег Сук Куб А бег ЗВУ тує Те вве тв ВН тує 20 25 За
ОМ Ме Ап тр Уві Ага па АВ Кг у бів о ем спи Тер Уві 35 80 а
Сі тгр УВІ Ав ТВ Тує ТК у м Рто Трг Туг ЛІВ Ар Ар Вне
ЗО за 50 і Ох Агвівц те Ре Тргівн Ахр Тв чек ТВ бек т Аз Туг 55 7о ТВ ВО
Ме ів бегбегіви Аг бег За хо ТНг Аа Увагу Тут Сув
Тв те Бо Сну Зм су Ма іУ вве Оу Ар Тер В ів ЗУ ТЕ
Не 105 1
ТвеУаЕ те ув Баг Хе 115 210536 2115118 «212» Білок 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 36 с ей ви уві іп бег Оу АВ ВІ Уві ух бує Рго Оу бе 1 5 1 15 5Бег Уві їу5 Узі бетг Сух Гу Дів баг су Туг ТВ ВВ ву НЕ Ту 2 25 Зо
СУ Ме Аза то Уа Агв о Арго Су Са У без В Тр Уді 4 435
Оу Тр Уві Аха Пт тує ТК НУ Сію бто ТВ Тут Дів Азо Або Рве 5 5 5 їм Су Аг і ви Те Кбайт ви Ар Тв зе ТВ бек Те Ав Тут
Мессівівци бетгбетієц Аг Зег бі Аво ТВг АВ Ма! Тут Тук Сує 55 90 Зк
Тег Ат бі у вш Оу ва у ре Оу Аво То У Са ОК ТВ
Ммю 125 по
Твг а ТвВг Узі бег зег «210537 «400» 37 000 «210» 38 «400» 38 000 «210539 «400» 39 000 «210540 «400» 40 000 «210541 -2115112 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 41
Ав уві ви Ме тео Не тоіїви Бегіви Рез Уві бег ів іх 1 5 10 їх
Аз о Аа Бе Пе ет Сух Аге бБег Бек Бій Бег Не Уві Ніх зег 2а 25 3
Ні сіб Ар ТВі ТугІво бін їто Тугієм бій Гуз Рго біб біп хг 35 430 45 вто фузівн во Пе Тукіув Уві вет Акт Аге Рнна вет су Уді Бгто ве Бо
Ахр Аге Ре Заг БУ Баг Оіу Зах СПУ ТВг Аа Брно ТЯ Гве ух Не 5 за ув ко
Бек Аг УВІ І Ліз са Азріви Су Уа Тут тує Суз ВВе СТВ у 85 зо З
Зег Ні Не то Уа Те ЕВе слу Дів У ТВ Ту Гео со Не Гу цю 105 мо «210542 «2115112 5 «212» Білок 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 42
Ахрв ува Уві Ме твг біп бе гос бегігц Ріо Узі Те Рто в 1 5 10 15
Фо Ре Аїв 5вг Не Заг Су Але ет баг іп бат Пе Уві Не баг га 25 Зо
Ні Оу Ахр ТВг Туг іео біб Тер Туг бен сп уз Рез Бу іп Бог
К За 45
Раса беціец Не Тугіук уві ще Аєв Аг вве Бег Му Ма Бгто
Ар Ате Ре Бег Оу бег сіу заг бі ТВ? Азо Ре ТВ бе ух Не ще то т що зегАтв УЗ БЕ АЇв бін Ар Уві СУ Ма Тут Тут Суб ВвВе бів Бу 85 за За зег Ні Не Рго Ма! Те Кпе сту СНИ Сіу Ве тух ів бі пе ух 193 це мо «210543 «400» 43 000 «210544 «400» 44 000 «210545 «400» 45 000 «210546 «400» 46 000 «210547 «400» 47 000 «210548 «400» 48 000 «210549 «400» 49 000 «2105» 50 «400» 50 000 «210551 «2115448 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 51
СОУ Ттр Уві Авп Тег тує ТНт біХ Сі бто тн Тут ЛІВ Ар Ахр рве
КВ 53 БО і бі» Аг іец ТВ Ре Ту бви Абр ТВі баг ТЕ Зах ТВ Ав Тут 55 70 Т5 що
Ме ініви че хегіви Аг Заг ЗВ Ахр ТВ Ав Уві Тут Тут Сух
Тег Аг ОВ ОБ Не Сі їец Ку Ре Су Абр Ттр ПУ Сп НУ Твт мю М мо
ТвгУвіТВг Уві баг Заг дів Заг Те уз Су Рго Бех Уві Ве Вто 115 130 125 іви Аїд Рго Заг 5егіух бег Те Зег су ОХ ТВ лів Дів ев СУ 130 135 140
Сухівн Уві ух Ар Ту рве го бій Роз Уві ТНг Уві Бег Ттр Ахв 145 150 155 155 зег іу Аз іец Тв Зег сну Маг Ні Тв РНе Рго Аз Ма ви сна 155 17 175
Баг Заг у ви Туєбегіви зви баг Уві уд ТВ УЗ би Берг оеу 180 ї85 150
Баг ке су ТВгКНА ТНе Тує Не Сух Ахп Ум АБИ НІХ ух Рго 5ег 135 200 205
Аза ТВгіув Уві А5ріуєіїух УВО: Ргоїу5 заг Су Ахріух ТВ 210 215 КІ
НЕ Те Сух Ро Бгто Суз Рго Ав Рто Сію Ав Дів СПу у Рго бег 2-85 230 35 240
УагвРНеїви вне Рго Рг у5 Ргоїу5 Ахо Твгіви Ме Це бег Агв а а
Тв Рго бі Ма! ТвгСуз уві Уві Ум Авр Уві хег НЕ ОО Азо Рго
ОО ко 270 си Уа фу вне Ах тр Тут? Уді Ар Су Уві СНИ Уві Нів Азп Ав 575 га 255
Кук ТНг фу Бгто Дгв Со Зі Зі Тут ахи бек Те ТуУг Ат Ма Уві
Бек уві ів Тв Узі ев НЕ Ов Азор То їецу Аза СНУ Гу СН Тут 305 З ів 320 іуз Суб ух Уві бю Ап іух Аа ви Рг Ав Рго Не сім Був Тв
ЗІ Б ах
Це бек ух Аів ух Су сій Рго Ате Со Рго бів ма Ту Тео 380 45 5
Рго Бгто бег Агр бів сі Мей Твг туз Ав бій Уві бегіво Ті Су
З55 ЗО 365 іви ма іух У РнНе Тук Бу бег Абр Че Ав Уа! бів Тер ви 5ег 373 375 КЕ
Ази у б бо бід Ал Аиа Тук Куб ТВ ТВ Вго то Мі їв Ав 385 за 395 що зе Авр Оу Бег не певен тує затіух ви ТВг УВЕ Азов ух Заг 405 а дів
Аг тв бій біп біх Ап Уві не бег Сух бе уві Ме Ніх Ов Дів 420 325 зо їви Мі5 Азл Ніх Тує ТВг ін 1 у5 бегівец 5егіво ет Рез Су ух 335 що з45 -210552 «2115447 «212» Білок 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «4005 52 бі бе сів без Уві біп баг ЗУ Дів би Уві фіу5 ух Рг Оу БЕ 1 : 10 ї5
Заг Уві уз Уві Зег Сух ув Ав бег Ту Туг ТВ Бве Тв НІВ Туг
Б
Оу МЕ Ак то Уді Ате Зі Дів Бгто СПУ іп су 1ви бів Тр Уві
Сі Тр уві Аза Те тує тТве Об В РРО Те Тує АВ Ар Азо ВБе що 55 5О
Гук Су Ага і ви ТВ Рне Тнгівец Абр Те заг Твгозає Тве Ав Туг я 7 КЗ во
Ме бі іеи бег бег ецг Аги Заг Си АЗОТ Аа Уа Тут Тут бух 55 п ах
ТегАтя Зі Оу Са сну ген бу вве Су Ар Тго бу бій су ТВг що 105 119
Тег мВ Тег Уві Заг Жег Аів Бег Ті іу5 (іх Рго бат Уві не руд зів Но 155 іви Ага Рго Зег ет ух Баг ТВг 5ег Ну Оу ТВг АВ Айва ви бу і 135 140
Сувієц Уві Гуз Акр Туг РБе Рго спа Рго Уві Тнт Уві Зеу Тер Ак 145 150 155 158 зег Ну дідів Те Зег іх Уві Ні Те не Рез дів Ма ец бій 165 173 175
БегЗагсіуїєи ТугЗеагівц зегзег уві Ма! ТВ Уві Різ зе бег 150 їн5 150
Баегіви БУ Те бів ТВ Тут Пе Суб Ал Уві Ав НІВ ух Рго баг 155 ОО Ов
Акп тнгіух Уві Азріухім Уві сім Рго уз Хаг Суб АБріує ті
2193 215 230
Мік Тег Су Руо Рго Су Рез дів Рг и Аїв Аа Оу Су Рго ет 225 30 235 280
Узі вВнаіви Ре Бгто Рг у Рг уз Аза ТВ дец Ме Не бог Ат 745 50 255
Те го С: У Тк бух Ма Уа! Уві Ахо Уві бат Мі Со Ар го 200 255 Ка іш Уа фу Кне ви тр Тут У Азо біу Уа сів Уві Ні: Ап АВ
ХВ 23 5 іу« Тікіх5 Рго Ав бів іс ЗНТУ Ап че? ТВ Тег Атв У Уві «аа 235 ЩО
ЗегуУвііво ТНг УВІ ви Нік іп Аєр трів Ахп у Був би Тут
Зо юЮ з 320 іже Сухі» Уві бет Ака уз Ав ен Бгто Дів Рто Не СИ БУХ ТВ 325 330 335
Не баг у Аїв бух ЗИ й Рто Агро сін Рг бій Ма ТукТВгівч 340 345 Зо вто го Бег Ат о С Ме тТвгіує Ам іп Уві бегіви Ти Су; їв ма бує Су Бе Туг Рго зег до Не А УВС Трої ег
З 375 БА
Ав у бій го Му Аа да тугі ТК ТВ РІ бо Ум ви АЮ
Зя5 З зак 400
Заг Ар бі бег вве нави тугбегіухіви ТВгУВЕ Арі ух ет рег а 15 тв то бій бів Су Ахпа Уві вне ет Су 5ег Уві Меї НВ ба Ав 420 425 аю уец Ні Ахе Ніх Тут Ту сій ух хегіви Заг івм ЗВГ РКО Ру 435 «о 445 210553 «4005 53
000 «-210» 54 «400» 5 000 «210555 «400» 55 000 «210556 «400» 56 000 «210557 «400» 57 000 «210558 «400» 58 000 «210559 «400» 59 000 «210» 60 «400» 60 000 «-210561 «2115219 «212» Білок 213» Штучна послідовність «020» «221» джерело «223»/примітка -"Опис штучної послідовності: Синтетичний поліпептид" «400» 61
Акр уві уві Ме ТВ ОВ Баг рт во бегієц бто Уа т Бгто у ії 5 1 15 сш го дій 5вг Не зе Сух АгЕ баг беу бій бет Не умі НЕ Бег 20 25 3
НВ ОЇ» Ар Ту Тугівв біб то Туг іви біпіує Вл Ну Сіп 5ег
За 4
Вго біпіяціви Це Тугіух Мі баг Азп Аге бНе Зоег Ох Уві Рг 5 55 ЕВ.
Ар Аг ПвВе баг біу Зег СПу Бег У ТВг Ар Ре Тігівц бує Не
Ба 79 75 що
Заг Агв Уві сіб Ав Си Або Уа СУ Уві Тут Тут Сух Ве сп Оу ща Фо 25
Багно Не го Уві Те Рне СУ бів СУ Твгіуз фен и Не Гук цю 105 що
Аге ті Уві Ав Аа Рго бек Ві РНе Не Ре Рго Бго баг Ах 115 150 155 біпівціух 5вг су ТВг АБ бег Уві Уві Суб і ви ви Аза Ап вве 130 135 180 тує Рго Ага Но Аа був Уві бій Тгр бух МВ Ар Аа Ав Бе Но 145 150 155 1650
Зег су Азлпозет Сі ОВ Баг Уві Тв сни бів Ар бег ух Ар зег їв ї70 175
ТЕ Тубег ви яву ее тез Твгіви 5егіу5 Ав Або Тут бів ї150 і8х З
Гуз Б ух Ма! Тук Аа Су СБ УВЕ ТЕ НІХ СИП Оу Се БВТ Бег 135 0 25
Рто Уві Тнг фу Баг Бе Аза Аг У СМ Сух

Claims (23)

210 215 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Антитіло до РО-1 людини, яке містить (ї) ланцюг Мн, що містить три СОВ; і (ї) ланцюг Мі, що містить три СОВ, де: СО Мо 1 Мн являє собою СМТЕТНМОИММ (5ЕО 10 МО: 11); СОВ Мо 2 Мн являє собою МУММТУТОЕРТМАВОРКа (5ЕО ІЮ МО: 12); СО Мо З Мн являє собою ЕСЕСІ СРС,О (5ЕО ІЮ МО: 13); СО Мо 1 Мі являє собою НЗ5ОБІМНОЗНОИаютчмі Е (ЗЕО ІЮ МО: 14); СО Мо 2 Мі являє собою КУЗМАЕ5 (5ЕО ІЮ МО: 15); і СО Мо З Мі являє собою ЕОСО5НІРМТ (ЗЕО ІО МО: 16).
2. Антитіло до РО-1 людини за п. 1, яке є гуманізованим.
3. Антитіло до РО-1 людини за п. 1 або 2, яке містить ланцюг Мн, послідовність якого відповідає ЗЕО ІО МО: 36; і ланцюг Мі, послідовність якого відповідає 5ЕО І МО: 42.
4. Антитіло до РО-1 людини за будь-яким з пп. 1-3, яке являє собою Іда.
5. Антитіло до РО-1 людини за будь-яким з пп. 1-4, яке являє собою Ідсі.
6. Антитіло до РО-1 людини за п. 5, яке містить варіантний домен СН2, що має амінокислотні заміни І 234А і І 235А.
7. Антитіло до РО-1 людини за п. 4, яке являє собою Ідса.
8. Антитіло до РО-1 людини за п. 7, яке містить варіантну ділянку Ес, що має амінокислотну заміну 5228Р.
9. Антитіло до РО-1 людини за будь-яким з пп. 1-8, яке містить каппа-легку константну ділянку.
10. Антитіло до РО-1 людини за п. 3, яке містить важкий ланцюг, послідовність якого відповідає ЗЕО ІО МО: 51 або 5ЕО ІО МО: 52, і легкий ланцюг, послідовність якого відповідає 5ЕО ІЮ МО:
61.
11. Антитіло до РО-1 людини за п. 1, яке являє собою антитіло Ідс, яке складається з важких ланцюгів, кожний з яких складається з амінокислотної послідовності ФЕО ІЮО МО: 51, і легких ланцюгів, кожний з яких складається з амінокислотної послідовності ФЕО ІЮ МО: 61.
12. Антитіло до РО-1 людини за п. 1, яке являє собою антитіло Ідс, яке складається з важких ланцюгів, кожний з яких складається з амінокислотної послідовності ФЕО ІЮО МО: 52, і легких ланцюгів, кожний з яких складається з амінокислотної послідовності ФЕО ІЮ МО: 61.
13. Фармацевтична композиція, яка містить антитіло до РО-1 людини за будь-яким з пп. 1-12 і фармацевтично прийнятний носій.
14. Нуклеїнова кислота, яка містить нуклеотидну послідовність, що кодує антитіло до РО-1 людини, де антитіло містить (ї) ланцюг Мн, що містить три СОВ; і (ії) ланцюг Мі, що містить три СО, де: СО Мо 1 Мн являє собою СМТЕТНМОИММ (5ЕО 10 МО: 11); СО Мо 2 Мн являє собою МММТУТаЕРТМАВОРКа (ЗЕО І МО: 12); СОМ Ме З Мн являє собою ЕСЕ сага (ЗЕО ІО МО: 13); СО Мо 1 Мі являє собою НЗ5ОБІМНОЗНОИаютчмі Е (ЗЕО ІЮ МО: 14); СО Мо 2 Мі являє собою КУЗМАЕ5 (5ЕО ІЮ МО: 15); і СО Мо З Мі являє собою ЕОСО5НІРМТ (ЗЕО ІО МО: 16).
15. Вектор, який містить нуклеїнову кислоту за п. 14.
16. Єукаріотична клітина-хазяїн, трансформована вектором за п. 15.
17. Еукаріотична клітина-хазяїн, сконструйована для експресії нуклеїнової кислоти за п. 14.
18. Єукаріотична клітина-хазяїн за п. 16 або 17, яка являє собою клітину-хазяїна, одержану від ссавця.
19. Спосіб одержання антитіла до РО-ї людини, який включає: (а) культивування клітини- хазяїна за будь-яким з пп. 16-18 і (р) виділення зв'язувального антитіла до РО-1 людини.
20. Спосіб активації імунної системи, який включає введення пацієнту, що потребує цього, ефективної кількості антитіла до РО-1 людини за будь-яким з пп. 1-12.
21. Спосіб лікування раку, який включає введення пацієнту, що потребує цього, терапевтично ефективної кількості антитіла до РО-1 людини, де антитіло містить (ї) ланцюг Мн, що містить три СОН; і (її) ланцюг Мі, що містить три СОВ, де: СО Мо 1 Мн являє собою СМТЕТНМОИММ (5ЕО 10 МО: 11); СО Мо 2 Мн являє собою МММТУТаЕРТМАВОРКа (ЗЕО І МО: 12); СОВА Ме З Мн являє собою ЕСЕСІ СРО (ЗЕО ІО МО: 13); СО Мо 1 Мі являє собою НЗ5ОБІМНОЗНОИаютчмі Е (ЗЕО ІЮ МО: 14); СО Мо 2 Мі являє собою КУЗМАЕ5 (5ЕО ІЮ МО: 15); і СО Мо З Мі являє собою ЕОСО5НІРМТ (ЗЕО ІО МО: 16).
22. Спосіб за п. 21, де рак вибраний з раку сечового міхура, раку молочної залози, раку голови і шиї, раку нирки, раку легені, лімфоми, меланоми або раку шлунка.
23. Спосіб за п. 22, де рак легені являє собою недрібноклітинний рак легені.
пн КН В ї ВеуктОВинЕ УМХУЇОІУНИ ВОВКИ РУХ РЕНХ. УКВ Е хй зе ща ще ІБ : її Іа зе за КЕ В ТБ ячЕ БЕХ Зх я І КРАН ВКО ВЕАОЦВНОМХ МБО КжеБтВУЮВе ХОВКВЕВХХ Е За аа КУ КУ Ії Ї кувРЖЦКУК! МБІДКВИМО ВИВЖВВЕ ВОК. і Н Ї дннттнттннттктснетту іно кннанннанкнанннтно нанні? ЯКЕ декзжин КВ ЩЕ МОКІ ин НН В ОО ОО і 18 Хе за ча ще І ВЕК ОК ВКА МИО ОБО БУВЮИ ВЕМЕХРЕОА МУБУЕХОМИВ І Ві МЕ ТЕ ЕМ жа ОЕ : 1 УК Е ВНИХ КЕКВ МЕВНОТЕКЦЯ ЕОМ СОКОМ І БиЕКСяЖНу ББТБВИНОЕ еВ хАБХЖЕВКОА КОУКУКАТКК Ї Ї зе ВВ Іа З її ІТ ХВУКЕРАЖИВ ХБЕВЕЦЮТІ ХОМА БУКОВІ УКУВКНМИЕ ї : ЕЕ ЖЕ «4 щей ХК ХЕУВОМООМ ВМЮДКНХНМИМХУ МО КУРЖНО венежмЕЕ ї В : и у ЯКЕ зеаше СКК ВЕК Ша
Фіг. 1А ПО КК кА А ААИ Я і з 85 хе 35 5а І ВЕІЕВИВІЖЯ ТУВМІОНАВКИ МТВ КуІ КНУ КУВЖЩНУКС КРЕЖВКВАМ І БЕЖ ІМЖВЖЕНИ СКЗ ЕК ВУХ УОННХ СНО На о се ІІ же 35 хв Ії ЕЕІУУМІМИМІ ТУВКМІВУМ МУ КВЕКТУКТ МАРНІ ВНЕ КУУЮвУМВЕ ї 18 ЗІВ за 135 Зав їі НЕО ЖСЕ РЕМЕЄКОКАХ ПИОРС ОКУ ВОК КУ ЕУСТВ НЕК ї зав 3 жк БЖ за ї ке З ве тва І КОВІ ІеБОМННОУК БОШ ОХ КОЗУ ВМ поле СХ ЦО ВХ ї СОБНИІАВОУ ЗК ККВХ ЕМО ПЕОМ БИТВУ К І ЖКНІВЕНиМ ШЕ ЕВОИ МОХ ЕНХІ ВОВНИ СХ ОО МЕ ї їт5 МЕ ЕКО ї55 м і ЕЖУБЖЕКУЮХ ШХБЕТНЕМЕІ МКК УЕЕЮІ. МК ХКЕ кУВее НВ і 5 її ву ї85 Зп І КЕН АЖТЕ ХНОЖК У КАВОЮ СУБМНЕВеВЕ СБК І КЕКВ КМ МОБІККРяСЕ ХВЕІУБІЖКУХ МИНЕ: ХОНКВКНЕК : люють и юю ж ж жи Ж ЖЖ ЖЖ ЖЖ ЖЖ ж ж ж ж ж ож Ж жі ЖЖ жи жу ж я жа інж тіж ота тт т т КТ ТАТ тт ііі т ітнітніи ВАХ пяхкн СУК У Я ГЯ М В нин онов ріг. 16
UAA201903714A 2016-09-14 2017-09-14 Антитіло до pd-1 UA124631C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201662394314P 2016-09-14 2016-09-14
PCT/US2017/051531 WO2018053106A1 (en) 2016-09-14 2017-09-14 Anti-pd-1(cd279) antibodies

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA124631C2 true UA124631C2 (uk) 2021-10-20

Family

ID=59955732

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201903714A UA124631C2 (uk) 2016-09-14 2017-09-14 Антитіло до pd-1

Country Status (33)

Country Link
US (4) US9914783B1 (uk)
EP (2) EP3778643A1 (uk)
JP (1) JP7079773B2 (uk)
KR (2) KR102561356B1 (uk)
CN (1) CN109789205B (uk)
AU (1) AU2017326329B2 (uk)
BR (1) BR112019004998A2 (uk)
CA (1) CA3035932A1 (uk)
CL (2) CL2019000628A1 (uk)
CO (1) CO2019003154A2 (uk)
CR (1) CR20190199A (uk)
CY (1) CY1123642T1 (uk)
DK (1) DK3512547T3 (uk)
DO (1) DOP2019000056A (uk)
EC (1) ECSP19026178A (uk)
ES (1) ES2837755T3 (uk)
HR (1) HRP20201993T1 (uk)
HU (1) HUE051700T2 (uk)
IL (2) IL306104A (uk)
LT (1) LT3512547T (uk)
MX (1) MX2019002946A (uk)
MY (1) MY192158A (uk)
PE (1) PE20191102A1 (uk)
PH (1) PH12019500540A1 (uk)
PL (1) PL3512547T3 (uk)
PT (1) PT3512547T (uk)
RS (1) RS61204B1 (uk)
RU (1) RU2752562C2 (uk)
SG (1) SG10201914120XA (uk)
SI (1) SI3512547T1 (uk)
UA (1) UA124631C2 (uk)
WO (1) WO2018053106A1 (uk)
ZA (1) ZA201902265B (uk)

Families Citing this family (45)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
KR20180040138A (ko) 2015-07-13 2018-04-19 싸이톰스 테라퓨틱스, 인크. 항pd-1 항체, 활성화 가능한 항pd-1 항체, 및 이들의 사용 방법
CA2991628C (en) 2015-07-16 2020-04-07 Bioxcel Therapeutics, Inc. A novel approach for treatment of cancer using immunomodulation
CA3004138A1 (en) 2015-11-03 2017-05-11 Janssen Biotech, Inc. Antibodies specifically binding pd-1 and tim-3 and their uses
CA3131983C (en) 2015-11-18 2023-12-05 Merck Sharp & Dohme Corp. Pd1 and/or lag3 binders
ES2837755T3 (es) * 2016-09-14 2021-07-01 Abbvie Biotherapeutics Inc Anticuerpos anti-PD-1
EP3532607B1 (en) 2016-10-26 2024-01-31 Iovance Biotherapeutics, Inc. Restimulation of cryopreserved tumor infiltrating lymphocytes
AU2018209556C1 (en) 2017-01-20 2020-10-15 Tayu Huaxia Biotech Medical Group Co., Ltd. Anti-PD-1 antibodies and uses thereof
JOP20190224A1 (ar) 2017-03-29 2019-09-26 Iovance Biotherapeutics Inc عمليات من أجل إنتاج الخلايا اللمفاوية المرتشحة للأورام واستخداماتها في العلاج المناعي
US11254913B1 (en) 2017-03-29 2022-02-22 Iovance Biotherapeutics, Inc. Processes for production of tumor infiltrating lymphocytes and uses of same in immunotherapy
CR20190550A (es) 2017-06-05 2020-04-05 Janssen Biotech Inc Anticuerpos que se unen específicamente a pd-1 y métodos de uso
WO2018226714A1 (en) 2017-06-05 2018-12-13 Iovance Biotherapeutics, Inc. Methods of using tumor infiltrating lymphocytes in double-refractory melanoma
WO2019032241A1 (en) 2017-07-13 2019-02-14 Northwestern University GENERAL AND DIRECT METHOD FOR PREPARING NANOPARTICLES WITH ORGANOMETALLIC STRUCTURE FUNCTIONALIZED BY OLIGONUCLEOTIDES
US11685782B2 (en) 2017-10-23 2023-06-27 Children's Medical Center Corporation Methods of treating cancer using LSD1 inhibitors in combination with immunotherapy
US11713446B2 (en) 2018-01-08 2023-08-01 Iovance Biotherapeutics, Inc. Processes for generating TIL products enriched for tumor antigen-specific T-cells
KR20200119242A (ko) 2018-01-08 2020-10-19 이오반스 바이오테라퓨틱스, 인크. 종양 항원-특이적 t-세포에 대해 풍부화된 til 생성물의 생성 방법
EP3784254A1 (en) 2018-04-27 2021-03-03 Iovance Biotherapeutics, Inc. Closed process for expansion and gene editing of tumor infiltrating lymphocytes and uses of same in immunotherapy
AU2019306504A1 (en) 2018-07-15 2021-03-11 Renovaro Biosciences Inc. Methods and compositions using recombinant dendritic cells for cancer therapy
JP7519985B2 (ja) * 2018-07-19 2024-07-22 タユー ファシャ バイオテック メディカル グループ カンパニー， リミテッド 抗ｐｄ－１抗体、投薬量、およびその使用
CA3122526C (en) 2018-12-21 2023-01-03 Ose Immunotherapeutics Humanized anti-human-pd-1 antibody
CN113573782A (zh) 2018-12-21 2021-10-29 Ose免疫疗法公司 针对人pd-1的双功能分子
CN113574067A (zh) 2018-12-21 2021-10-29 Ose免疫疗法公司 双功能抗PD-1/SIRPα分子
CN113614109A (zh) 2018-12-21 2021-11-05 Ose免疫疗法公司 双功能抗pd-1/il-7分子
WO2020165374A1 (en) 2019-02-14 2020-08-20 Ose Immunotherapeutics Bifunctional molecule comprising il-15ra
JP2022520981A (ja) * 2019-02-18 2022-04-04 メディヴィル・アクチエボラーグ 経口投与されるジオキソランヌクレオチドを抗ｐｄ１又は抗ｐｄｌ１モノクローナル抗体と組み合わせて用いる肝臓がんの治療法
AU2020228660A1 (en) * 2019-02-28 2021-08-26 Inspirna, Inc. APOE genotyping in cancer prognostics and treatment
US20220241412A1 (en) 2019-05-24 2022-08-04 Pfizer Inc. Combination therapies using cdk inhibitors
KR20220030956A (ko) 2019-07-05 2022-03-11 오노 야꾸힝 고교 가부시키가이샤 Pd-1/cd3 이중 특이성 단백질에 의한 혈액암 치료
US20220332825A1 (en) 2019-08-08 2022-10-20 Ono Pharmaceutical Co., Ltd. Bispecific protein
US11174220B2 (en) 2019-12-13 2021-11-16 Inspirna, Inc. Metal salts and uses thereof
WO2021122866A1 (en) 2019-12-17 2021-06-24 Ose Immunotherapeutics Bifunctional molecules comprising an il-7 variant
EP4099994A4 (en) * 2020-02-07 2024-02-14 OnkosXcel Therapeutics, LLC TREATMENT REGIME FOR CANCER USING IMMUNOMODULATION
KR20230060531A (ko) * 2020-08-31 2023-05-04 바이오션, 인코포레이티드 Pd-1에 결합하는 항체 및 이의 용도
CN116547305A (zh) * 2020-11-11 2023-08-04 生物技术公司 针对程序性死亡-1蛋白的单克隆抗体及其在医学中的用途
WO2022118197A1 (en) 2020-12-02 2022-06-09 Pfizer Inc. Time to resolution of axitinib-related adverse events
KR20230129441A (ko) 2020-12-17 2023-09-08 오제 이뮈노테라프틱스 이기능성 항-pd1/il-7 분자
WO2022214652A1 (en) 2021-04-09 2022-10-13 Ose Immunotherapeutics Scaffold for bifunctioanl molecules comprising pd-1 or cd28 and sirp binding domains
WO2022214653A1 (en) 2021-04-09 2022-10-13 Ose Immunotherapeutics New scaffold for bifunctional molecules with improved properties
TW202327595A (zh) 2021-10-05 2023-07-16 美商輝瑞大藥廠 用於治療癌症之氮雜內醯胺化合物的組合
WO2023079428A1 (en) 2021-11-03 2023-05-11 Pfizer Inc. Combination therapies using tlr7/8 agonist
IL314524A (en) * 2022-01-28 2024-09-01 Georgiamune Inc Antibodies to programmed cell death protein 1 that are agonists for PD-1
WO2023168113A1 (en) * 2022-03-04 2023-09-07 Trishula Therapeutics, Inc. Combinations with an anti human cd39 antibody, an anti human pd-1 antibody, and chemotherapy in gastric cancer
WO2023201369A1 (en) 2022-04-15 2023-10-19 Iovance Biotherapeutics, Inc. Til expansion processes using specific cytokine combinations and/or akti treatment
WO2024028386A1 (en) 2022-08-02 2024-02-08 Ose Immunotherapeutics Multifunctional molecule directed against cd28
WO2024200823A1 (en) 2023-03-30 2024-10-03 Ose Immunotherapeutics Lipid-based nanoparticle targeted at activated immune cells for the expression of immune cell enhancing molecule and use thereof
WO2024200820A1 (en) 2023-03-30 2024-10-03 Ose Immunotherapeutics Method of synthesis of targeted lipid nanoparticle and uses thereof

Family Cites Families (72)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4444887A (en) 1979-12-10 1984-04-24 Sloan-Kettering Institute Process for making human antibody producing B-lymphocytes
US4634665A (en) 1980-02-25 1987-01-06 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Processes for inserting DNA into eucaryotic cells and for producing proteinaceous materials
US4399216A (en) 1980-02-25 1983-08-16 The Trustees Of Columbia University Processes for inserting DNA into eucaryotic cells and for producing proteinaceous materials
US5179017A (en) 1980-02-25 1993-01-12 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Processes for inserting DNA into eucaryotic cells and for producing proteinaceous materials
US4716111A (en) 1982-08-11 1987-12-29 Trustees Of Boston University Process for producing human antibodies
US4510245A (en) 1982-11-18 1985-04-09 Chiron Corporation Adenovirus promoter system
GB8308235D0 (en) 1983-03-25 1983-05-05 Celltech Ltd Polypeptides
US4816567A (en) 1983-04-08 1989-03-28 Genentech, Inc. Recombinant immunoglobin preparations
US5807715A (en) 1984-08-27 1998-09-15 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Methods and transformed mammalian lymphocyte cells for producing functional antigen-binding protein including chimeric immunoglobulin
US5168062A (en) 1985-01-30 1992-12-01 University Of Iowa Research Foundation Transfer vectors and microorganisms containing human cytomegalovirus immediate-early promoter-regulatory DNA sequence
US4968615A (en) 1985-12-18 1990-11-06 Ciba-Geigy Corporation Deoxyribonucleic acid segment from a virus
US5225539A (en) 1986-03-27 1993-07-06 Medical Research Council Recombinant altered antibodies and methods of making altered antibodies
GB8607679D0 (en) 1986-03-27 1986-04-30 Winter G P Recombinant dna product
US5530101A (en) 1988-12-28 1996-06-25 Protein Design Labs, Inc. Humanized immunoglobulins
US5413923A (en) 1989-07-25 1995-05-09 Cell Genesys, Inc. Homologous recombination for universal donor cells and chimeric mammalian hosts
GB8928874D0 (en) 1989-12-21 1990-02-28 Celltech Ltd Humanised antibodies
EP1690935A3 (en) 1990-01-12 2008-07-30 Abgenix, Inc. Generation of xenogeneic antibodies
GB9015198D0 (en) 1990-07-10 1990-08-29 Brien Caroline J O Binding substance
US5814318A (en) 1990-08-29 1998-09-29 Genpharm International Inc. Transgenic non-human animals for producing heterologous antibodies
US5661016A (en) 1990-08-29 1997-08-26 Genpharm International Inc. Transgenic non-human animals capable of producing heterologous antibodies of various isotypes
US5545806A (en) 1990-08-29 1996-08-13 Genpharm International, Inc. Ransgenic non-human animals for producing heterologous antibodies
KR100272077B1 (ko) 1990-08-29 2000-11-15 젠팜인터내셔날,인코포레이티드 이종 항체를 생산할 수 있는 전이유전자를 가진 인간이외의 동물
US5633425A (en) 1990-08-29 1997-05-27 Genpharm International, Inc. Transgenic non-human animals capable of producing heterologous antibodies
US5625126A (en) 1990-08-29 1997-04-29 Genpharm International, Inc. Transgenic non-human animals for producing heterologous antibodies
DE69233482T2 (de) 1991-05-17 2006-01-12 Merck & Co., Inc. Verfahren zur Verminderung der Immunogenität der variablen Antikörperdomänen
ES2136092T3 (es) 1991-09-23 1999-11-16 Medical Res Council Procedimientos para la produccion de anticuerpos humanizados.
PT1024191E (pt) 1991-12-02 2008-12-22 Medical Res Council Produção de auto-anticorpos a partir de reportórios de segmentos de anticorpo e exibidos em fagos
US5639641A (en) 1992-09-09 1997-06-17 Immunogen Inc. Resurfacing of rodent antibodies
CA2143491C (en) 1994-03-01 2011-02-22 Yasumasa Ishida A novel peptide related to human programmed cell death and dna encoding it
EP1978033A3 (en) 1995-04-27 2008-12-24 Amgen Fremont Inc. Human antibodies derived from immunized xenomice
AU2466895A (en) 1995-04-28 1996-11-18 Abgenix, Inc. Human antibodies derived from immunized xenomice
US5834597A (en) 1996-05-20 1998-11-10 Protein Design Labs, Inc. Mutated nonactivating IgG2 domains and anti CD3 antibodies incorporating the same
US5916771A (en) 1996-10-11 1999-06-29 Abgenix, Inc. Production of a multimeric protein by cell fusion method
ATE549918T1 (de) 1996-12-03 2012-04-15 Amgen Fremont Inc Menschliche antikörper, die ausdrücklich menschliches tnf alpha binden
CZ294425B6 (cs) 1997-04-14 2005-01-12 Micromet Ag Způsob výroby anti-humánního antigenového receptoru, anti-humánní antigenový receptor, řetězec VH a VL, souprava pro selekci anti-humánních antigenových receptorů a farmaceutická kompozice, obsahující uvedený receptor
US6235883B1 (en) 1997-05-05 2001-05-22 Abgenix, Inc. Human monoclonal antibodies to epidermal growth factor receptor
DE69938054T2 (de) 1998-11-18 2009-02-12 Genentech, Inc., South San Francisco Antikörpervarianten mit höheren bindungsaffinitäten im vergleich zu parentalen antikörpern
DK1210428T3 (en) 1999-08-23 2015-06-15 Dana Farber Cancer Inst Inc PD-1, a receptor for B7-4 AND USE THEREOF
JP5004390B2 (ja) 1999-08-23 2012-08-22 デイナ ファーバー キャンサー インスティチュート，インコーポレイテッド 新規ｂ７−４分子およびその用途
BR0208637A (pt) 2001-04-02 2004-12-07 Wyeth Corp Pd-1, um receptor para b7-4, e usos dos mesmos
AR036993A1 (es) 2001-04-02 2004-10-20 Wyeth Corp Uso de agentes que modulan la interaccion entre pd-1 y sus ligandos en la submodulacion de respuestas inmunologicas
WO2003006636A1 (de) 2001-07-12 2003-01-23 Genethor Gmbh Reduktion der stimulationsfähigkeit von antigen präsentierenden zellen
JP4249013B2 (ja) 2001-07-31 2009-04-02 佑 本庶 Ｐｄ−１に対し特異性を有する物質
EP1456652A4 (en) 2001-11-13 2005-11-02 Dana Farber Cancer Inst Inc IMMUNOCELL ACTIVATION MODULATING SUBSTANCES AND USE METHOD THEREFOR
EP3287144A1 (en) 2002-07-03 2018-02-28 ONO Pharmaceutical Co., Ltd. Immunopotentiating compositions
US7217797B2 (en) 2002-10-15 2007-05-15 Pdl Biopharma, Inc. Alteration of FcRn binding affinities or serum half-lives of antibodies by mutagenesis
JP4511943B2 (ja) 2002-12-23 2010-07-28 ワイス エルエルシー Ｐｄ−１に対する抗体およびその使用
WO2004072286A1 (ja) 2003-01-23 2004-08-26 Ono Pharmaceutical Co., Ltd. ヒトｐｄ−１に対し特異性を有する物質
WO2005123780A2 (en) 2004-04-09 2005-12-29 Protein Design Labs, Inc. Alteration of fcrn binding affinities or serum half-lives of antibodies by mutagenesis
EP1810035A4 (en) 2004-11-10 2010-03-17 Macrogenics Inc EFFECTOR FUNCTION OBTAINED BY CREATION BY BIOLOGICAL GENE OF FC ANTIBODY REGIONS
CN101184506B (zh) 2005-03-25 2013-07-17 健泰科生物技术公司 用于调节超稳定化的c-met的方法和组合物
KR101339628B1 (ko) * 2005-05-09 2013-12-09 메다렉스, 인코포레이티드 예정 사멸 인자 1(ｐｄ-1)에 대한 인간 모노클로날 항체, 및 항-ｐｄ-1 항체를 단독 사용하거나 기타 면역 요법제와 병용한 암 치료 방법
NZ594510A (en) 2006-12-27 2012-06-29 Harvard College Compositions and methods for the treatment of infections and tumors
EP2146746A4 (en) * 2007-04-18 2011-03-23 Janssen Alzheimer Immunotherap PREVENTIVE AND TREATING ZEREBRALER AMYLOID ANGIOPATHY
BRPI0812913B8 (pt) 2007-06-18 2021-05-25 Merck Sharp & Dohme anticorpos monoclonais ou fragmento de anticorpo para o receptor de morte programada humano pd-1, polinucleotideo, método para produzir os referidos anticorpos ou fragmentos de anticorpos, composição que os compreende e uso dos mesmos
US8168757B2 (en) 2008-03-12 2012-05-01 Merck Sharp & Dohme Corp. PD-1 binding proteins
EA023148B1 (ru) * 2008-08-25 2016-04-29 Эмплиммьюн, Инк. Композиции на основе антагонистов pd-1 и их применение
ES2592216T3 (es) 2008-09-26 2016-11-28 Dana-Farber Cancer Institute, Inc. Anticuerpos anti-PD-1, PD-L1 y PD-L2 humanos y sus usos
WO2014093786A1 (en) * 2012-12-14 2014-06-19 Abbvie, Inc. Methods for increasing the efficiency of hybridoma generation
ES2671506T3 (es) 2012-12-24 2018-06-06 Abbvie Inc. Proteínas de unión al receptor de prolactina y usos de las mismas
WO2014144960A2 (en) 2013-03-15 2014-09-18 Abbvie Biotherapeutics Inc. Fc variants
CN104250302B (zh) 2013-06-26 2017-11-14 上海君实生物医药科技股份有限公司 抗pd‑1抗体及其应用
JOP20200094A1 (ar) 2014-01-24 2017-06-16 Dana Farber Cancer Inst Inc جزيئات جسم مضاد لـ pd-1 واستخداماتها
TW202330606A (zh) 2014-03-21 2023-08-01 美商艾伯維有限公司 抗-egfr抗體及抗體藥物結合物
KR20170007750A (ko) 2014-05-29 2017-01-20 메디뮨 리미티드 Ｈｐｖ-음성 암의 치료를 위한 ｐｄｌ-1의 길항제 및 ｐｄ-1의 길항제
WO2016070089A2 (en) 2014-10-31 2016-05-06 Abbvie Biotherapeutics Inc. Anti-cs1 antibodies and antibody drug conjugates
US10556959B2 (en) * 2014-11-07 2020-02-11 Xencor, Inc. Anti-CD39 antibodies and uses thereof
EP3237446B1 (en) * 2014-12-22 2021-05-05 PD-1 Acquisition Group, LLC Anti-pd-1 antibodies
EP3383909B1 (en) 2015-11-30 2020-06-17 AbbVie Inc. Anti-human lrrc15 antibody drug conjugates and methods for their use
US10195209B2 (en) 2015-11-30 2019-02-05 Abbvie Inc. Anti-huLRRC15 antibody drug conjugates and methods for their use
MX2018011425A (es) * 2016-03-21 2019-09-04 B Weiner David Construcciones de anticuerpos de adn y método para utilizarlas.
ES2837755T3 (es) * 2016-09-14 2021-07-01 Abbvie Biotherapeutics Inc Anticuerpos anti-PD-1

Also Published As

Publication number Publication date
JP7079773B2 (ja) 2022-06-02
CA3035932A1 (en) 2018-03-22
PL3512547T3 (pl) 2021-03-08
SI3512547T1 (sl) 2021-01-29
KR20190045938A (ko) 2019-05-03
AU2017326329A1 (en) 2019-03-21
RU2019110835A3 (uk) 2021-01-26
JP2019533989A (ja) 2019-11-28
CO2019003154A2 (es) 2019-05-21
IL265179A (en) 2019-05-30
US9914783B1 (en) 2018-03-13
CL2019003627A1 (es) 2020-04-24
KR20230114331A (ko) 2023-08-01
US20200317808A1 (en) 2020-10-08
CY1123642T1 (el) 2022-03-24
HUE051700T2 (hu) 2021-03-29
EP3512547B1 (en) 2020-11-11
US20180148513A1 (en) 2018-05-31
RU2752562C2 (ru) 2021-07-29
CN109789205A (zh) 2019-05-21
NZ751202A (en) 2023-10-27
IL265179B2 (en) 2024-02-01
US20200040098A1 (en) 2020-02-06
KR102561356B1 (ko) 2023-08-03
IL265179B1 (en) 2023-10-01
RU2019110835A (ru) 2020-10-15
PH12019500540A1 (en) 2019-10-28
EP3778643A1 (en) 2021-02-17
AU2017326329B2 (en) 2023-10-26
RS61204B1 (sr) 2021-01-29
LT3512547T (lt) 2021-01-11
ECSP19026178A (es) 2019-04-30
PT3512547T (pt) 2020-12-11
CR20190199A (es) 2019-08-27
CL2019000628A1 (es) 2019-06-07
US20180072810A1 (en) 2018-03-15
DK3512547T3 (en) 2020-12-07
MX2019002946A (es) 2019-09-26
BR112019004998A2 (pt) 2019-06-04
DOP2019000056A (es) 2019-06-16
MY192158A (en) 2022-08-03
IL306104A (en) 2023-11-01
PE20191102A1 (es) 2019-08-23
CN109789205B (zh) 2022-12-13
SG10201914120XA (en) 2020-03-30
US10730953B2 (en) 2020-08-04
WO2018053106A1 (en) 2018-03-22
EP3512547A1 (en) 2019-07-24
HRP20201993T1 (hr) 2021-02-05
ES2837755T3 (es) 2021-07-01
ZA201902265B (en) 2021-10-27

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA124631C2 (uk) Антитіло до pd-1
US11155619B2 (en) PD1 and/or LAG3 binders
AU2019214188B2 (en) Anti-CTLA4 antibodies and methods of making and using the same
JP5068270B2 (ja) 癌を処置するためのｉｌ−１７アンタゴニスト抗体
UA127200C2 (uk) Молекула антитіла до pd1
JP2018183173A (ja) 抗ｌａｇ３抗体および抗原結合性フラグメント
UA128387C2 (uk) Антитіло до lag3
UA126896C2 (uk) Антитіло, що специфічно зв’язується з pd-1, і спосіб його застосування
UA123111C2 (uk) Антитіло до cd40 та його застосування
BR112018009972B1 (pt) Ligante de ctla4, ligante, recipiente ou dispositivo de injeção, polinucleotídeo, vetor, célula hospedeira, métodos para fabricar o ligante de ctla4 e para prevenir que ctla4 se ligue à cd80 ou cd86 e usos do referido ligante de ctla4
UA112050C2 (uk) Терапевтична композиція, що містить моноклональне антитіло проти інгібітора шляху тканинного фактора (tfpi)
KR20170065466A (ko) 인간vegf-a에 특이하게 강한 결합 친화도 및 인간vegf-b에 교차 반응성을 가진 항-인간vegf 항체
EA009807B1 (ru) Антитело против igf-i-рецептора
MX2008009762A (en) Il-17 antagonistic antibodies fpr treating cancer