UA80248C2 - Compounds and compositions for delivering active agents - Google Patents

Description

роїдний гормон, фрагменти паратироїдного гормо- 11. Одинична дозована форма за п.8, яка відріз- ну; аналоги, фрагменти, міметики та поліетиленг- няється тим, що біологічно активним агентом є лікольмодифіковані похідні цих сполук та будь-яку інсулін. їх комбінацію. 12. Одинична дозована форма за п.8, яка відріз- 4. Композиція за п.3, яка відрізняється тим, що няється тим, що біологічно активним агентом є біологічно активний агент вибраний із групи, яка інтерферон. містить інсулін, гормон росту людини, інтерферон, 13. Одинична дозована форма за п.8, яка відріз- кромолін натрію або їх комбінації. няється тим, що має форму таблетки, капсули, 5. Композиція за п.3, яка відрізняється тим, що частинок, порошку, саше або рідини. біологічно активним агентом є інсулін. 14. Одинична дозована форма за п.8, яка відріз- 6. Композиція за п.3, яка відрізняється тим, що няється тим, що дозувальним носієм є рідина, біологічно активним агентом є інтерферон. вибрана з групи, яка містить воду, водний розчин 7. Композиція за будь-яким з пп.2-6, яка відрізня- пропіленгліколю, фосфатний буфер, 1,2- ється тим, що вона призначена для перорального пропандіол, етанол та будь-яку їх комбінацію. введення тварині, яка цього потребує. 15. Спосіб одержання композиції, який відрізня- 8. Одинична дозована форма, яка містить ється тим, що здійснюють змішування (А) композицію, що містить (А) принаймні одного біологічно активного агента, 1) біологічно активний агент, вибраний із групи, вибраного із групи, яка містить білки, поліпептиди, яка містить білки, поліпептиди, пептиди, гормони, пептиди, гормони, кромолін натрію та будь-яку їх кромолін натрію та будь-яку їх комбінацію; та комбінацію; та 2) сполуку, що має формулу (В) сполуки он о он о торт ТОН др ОН

М М одне Гоше сі ів) сі (в) її сіль або їх суміш та її солі або їх суміші; та (В) (а) наповнювач, (С) необов'язково, дозувального носія. (Б) розріджувач, 16. Спосіб лікування хвороб, які підлягають ліку- (с) дезінтегратор, ванню будь-яким з біологічно активних агентів, (4) змащувач, вибраних з групи, яка містить гормони росту, гор- (е) пластифікатор, мони росту людини, рекомбінантні гормони росту () барвник, людини, гормони росту великої рогатої худоби, (9) дозувальний носій або гормони росту свині, гормони вивільнення гормо- (п) будь-яку їх комбінацію. нів росту, інтерферони, ос-сінтерферон, Д- 9. Одинична дозована форма за п.8, яка відрізня- інтерферон, у-інтерферон, інтерлейкін-1, інтерлей- ється тим, що біологічно активний агент вибира- кін-2, інсулін, інсулін свині, інсулін великої рогатої ють із групи, яка містить гормони росту, гормони худоби, інсулін людини, рекомбінантний інсулін росту людини, рекомбінантні гормони росту люди- людини, інсуліноподібний фактор росту, інсуліно- ни, гормони росту великої рогатої худоби, гормони подібний фактор росту-1, кальцитонін, кальцитонін росту свині, гормони вивільнення гормонів росту, лосося, кальцитонін вугра, кальцитонін людини; інтерферони, о-інтерферон, р-інтерферон, у- еритропоетин (ЕРО), передсердний натрійуретич- інтерферон, інтерлейкін-1, інтерлейкін-2, інсулін, ний фактор, антигени, моноклональні антитіла, інсулін свині, інсулін великої рогатої худоби, інсу- соматостатин, адренокортикотропін, гормон виві- лін людини, рекомбінантний інсулін людини, інсу- льнення гонадотропіну, окситоцин, гормон вивіль- ліноподібний фактор росту, інсуліноподібний фак- нення лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулю- тор росту-1ї, кальцитонін, кальцитонін лосося, ючий гормон, глюкоцереброзидазу, тромбопоетин, кальцитонін вугра, кальцитонін людини; еритропо- філграстим, циклоспорин, вазопресин, кромолін етин (ЕРО), передсердний натрійуретичний фак- натрію, хромоглікат натрію, хромоглікат динатрію, тор, антигени, моноклональні антитіла, соматоста- ванкоміцин, паратироїдний гормон, фрагменти тин, адренокортикотропін, гормон вивільнення паратироїдного гормону; аналоги, фрагменти, мі- гонадотропіну, окситоцин, гормон вивільнення метики та поліетиленглікольмодифіковані похідні лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючий цих сполук та будь-яку їх комбінацію, при якому гормон, глюкоцереброзидазу, тромбопоетин, філ- вводять композицію за п.3 тварині, що цього пот- грастим, циклоспорин, вазопресин, кромолін на- ребує. трію, хромоглікат натрію, хромоглікат динатрію, 17. Безводна сполука формули ванкоміцин, паратироїдний гормон, фрагменти он о паратироїдного гормону; аналоги, фрагменти, мі- он метики та поліетиленглікольмодифіковані похідні г цих сполук та будь-яку їх комбінацію. І 10. Одинична дозована форма за п.8, яка відріз- аг няється тим, що біологічно активний агент виби- або її сіль. ШИ рають із групи, яка містить інсулін, гормон росту 18. Сполука за п.17, яка відрізняється тим, що людини, інтерферон, кромолін натрію або їх ком- сіль являє собою мононатрієву сіль. бінації. 19. Безводний А-(4-хлор-2- гідроксибензоїл)аміно|бутаноат натрію.

20. Гідрат 4-((4-хлор-2- 40. Композиція за п.3З6б, яка відрізняється тим, що гідроксибензоїл)аміно|бутаноату натрію. біологічно активним агентом є кромолін натрію. 21. Канальний гідрат А-((4-хлор-2- 41. Композиція за п.36, яка відрізняється тим, що гідроксибензоїл)аміно|бутаноату натрію, що має біологічно активним агентом є гепарин. вміст води від 4 до 5,5 905. 42. Композиція за п.3Зб, яка відрізняється тим, що 22. Фармацевтична композиція, що містить гідрат біологічно активним агентом є кальцитонін. за п.20 або 21 та інсулін. 43. Композиція за п.36, яка відрізняється тим, що 23. Фармацевтична композиція за п.22, яка відріз- біологічно активним агентом є паратироїдний гор- няється тим, що вона призначена для перораль- мон. ного застосування. 44. Композиція за будь-яким з пп.36-43, яка відрі- 24. Іазопропанол сольват сполуки формули зняється тим, що вона призначена для перораль- он о ного введення тварині, яка цього потребує. он 45. Композиція, що містить: г (а) біологічно активний агент, вибраний із групи, сі о яка містить білки, поліпептиди, пептиди, гормони, о, , кромолін натрію та будь-яку їх комбінацію; та або її сіль. ПИ (Б) гідрат за будь-яким з пп.20-21. 25. Ізопропанол сольват за п.24, який відрізня- 46. Композиція за п.45, яка відрізняється тим, що ється тим, що сіль являє собою мононатрієву сіль. біологічно активним агентом є інсулін. 26. Ізопропанол сольват | А-Ца-хлор-2- 47. Композиція за п.45, яка відрізняється тим, що гідроксибензоїл)аміно|бутаноату натрію. біологічно активним агентом є гормон росту лю- 27. Композиція, що містить: дини. (а) біологічно активний агент, вибраний із групи, 48. Композиція за п.45, яка відрізняється тим, що яка містить білки, поліпептиди, пептиди, гормони, біологічно активним агентом є рекомбінований кромолін натрію та будь-яку їх комбінацію; та гормон росту людини. (5) безводну сполуку за будь-яким з пп.17-19. 49, Композиція за п.45, яка відрізняється тим, що 28. Композиція за п.27, яка відрізняється тим, що біологічно активним агентом є кромолін натрію. активним агентом є інсулін. 50. Композиція за п.45, яка відрізняється тим, що 29. Композиція за п.27, яка відрізняється тим, що біологічно активним агентом є гепарин. біологічно активним агентом є гормон росту лю- 51. Композиція за п.45, яка відрізняється тим, що дини. , с. біологічно активним агентом є кальцитонін. 30. Композиція за п.27, яка відрізняється тим, що 52. Композиція за п.45, яка відрізняється тим, що біологічно активним агентом є рекомбінований біологічно активним агентом є паратироїдний гор- гормон росту людини. мон.

З1. Композиція за п.27, яка відрізняється тим, що 53. Композиція за будь-яким з пп.45-52, яка відрі- біологічно активним агентом є кромолін натрію. зняється тим, що вона призначена для перораль- 32. Композиція за п.27, яка відрізняється тим, що ного введення тварині, яка цього потребує. біологічно активним агентом є гепарин. 54. Тверда пероральна дозована форма, яка міс- 33. Композиція за п.27, яка відрізняється тим, що тить: біологічно активним агентом є кальцитонін. (А) композицію, вибрану з групи, що містить ком- 34. Композиція за п.27, яка відрізняється тим, ЩО позицію за будь-яким з пп.27-35, композицію за біологічно активним агентом є паратироїдний гор- будь-яким з пп.36-44, композицію за будь-яким з мон. | Шо пп.45-53, та 35. Композиція за будь-яким з пп.27-34, яка відрі- (В) (а) наповнювач, зняється тим, що вона призначена для перораль- (б) розріджувач, ного введення тварині, яка цього потребує. (с) дезінтегратор, 36. Композиція, що містить: (4) змащувач, (а) біологічно активний агент, вибраний із групи, (е) пластифікатор, яка містить білки, поліпептиди, пептиди, гормони, ()) барвник, кромолін натрію та будь-яку їх комбінацію; та (9) дозувальний носій, або (Б) ізопропанол сольват за будь-яким з пп.24-26. (п) будь-яку їх комбінацію.

ЗТ. Композиція за п.З36, яка відрізняється тим, Що 55. Тверда пероральна дозована форма за п.54, біологічно активним агентом є ІнСУуУЛІН. яка відрізняється тим, що тверда дозована фор- 38. Композиція за п.3б, яка відрізняється тим, що ма являє собою таблетку або капсулу. активним агентом є гормон росту людини. 56. Тверда пероральна дозована форма за п.54 39. Композиція за п.36б, яка відрізняється тим, що або 55, яка відрізняється тим, що вона призначе- біологічно активним агентом є рекомбінований на для перорального введення тварині, яка цього гормон росту людини. потребує.

Даний винахід стосується сполук для доставки сумішей з активними агентами для перорального, активних агентів, таких, як біологічно або хімічно внутрішньотовстокишкового, пульмонального або активні агенти, до місця призначення. Ці сполуки є інших шляхів введення тваринам. Також описано добре придатними для утворення нековалентних способи одержання та введення таких композицій.

Традиційні засоби доставки активних агентів 5,443,841 та 5 КЕЗ35,8621. Крім того, для достав- часто бувають жорстко обмежені біологічними, ки фармацевтичних препаратів застосовують деякі хімічними та фізичними перешкодами. Як правило, модифіковані амінокислоти. Див., наприклад, 05 ці перешкоди зумовлюються середовищем, через 5,29,020; 5 5,643,957; И5 5,766,633; 5 яке відбувається доставка, середовищем об'єкта 5,776,888 та 05 5,866,5361. призначення та/або самим об'єктом призначення. Однак і нині відчувається потреба у простих,

Біологічно та хімічно активні агенти є особливо недорогих системах доставки, які можуть бути лег- уразливими до таких перешкод. ко одержані і які є придатними для доставки широ-

При введенні тваринам біологічно активних та кого кола активних агентів різними шляхами. хімічно активних фармакологічних та терапевтич- Пропонуються сполуки та композиції, які є ко- них агентів перешкоди створюються самим органі- рисними для доставки активних агентів. Даний змом. Прикладами фізичних перешкод є шкіра, винахід охоплює сполуки, які мають представлену ліпідні подвійні шари та мембрани різних органів, нижче формулу, або їхні солі, або їхні суміші. які є відносно непроникними для певних активних Н агентів, але мають бути подолані до досягнення он об'єкта призначення, наприклад, кровоносної сис- тр теми. До хімічних перешкод, крім інших, належать н о зміни рівня рН у шлунково-кишковому (01) тракті щ Сполука 1 та ферменти, що розпадаються. Композиції даного винаходу включають при-

На ці перешкоди особливо слід зважати при наймні один активний агент, в оптимальному варі- розробці систем пероральної доставки. Перевагу анті - біологічно або хімічно активний агент, та для введення тваринам багатьох біологічно або принаймні одну зі сполук даного винаходу або їх- хімічно активних агентів віддають пероральному ніх солей. Пропонуються також способи одержан- шляхові доставки, якщо це не пов'язано з біологіч- ня та введення таких композицій. ними, хімічними та фізичними перешкодами. Се- Також пропонуються форми дозованих оди- ред численних агентів, які зазвичай не підлягають ниць, які включають ці композиції. Форма дозова- пероральному введенню, є біологічно або хімічно ної одиниці може мати тверду форму (наприклад, активні пептиди, такі, як кальцитонін та інсулін; таблетка, капсула або частинки, наприклад, поро- полісахариди, зокрема, мукополісахариди, вклю- шок або саше) або рідку форму. , чаючи, крім інших, гепарин; гепариноїди; антибіо- // Пропонуються також способи введення біоло- тики; та інші органічні речовини. Ці агенти швидко гічно активного агента тварині, яка його потребує, можуть стати неефективними або бути зруйнова- зокрема, пероральним, внутрішньотовстокишко- ними у шлунково-кишковому тракті через кислот- вим або пульмональним шляхами, з композиціями ний гідроліз, ферменти іт. ін. Крім того, абсорбції даного винаходу, а також способи лікування з за- можуть перешкоджати розмір та структура макро- стосуванням таких композицій. Пропонується спо- молекулярних ліків. сіб лікування хвороб тварин, який включає вве-

Раніше застосовувані способи уразливих при дення композиції даного винаходу тварині, яка пероральному введенні фармакологічних агентів цього потребує. були пов'язані з паралельним введенням допоміж- Сполуки , . них засобів (наприклад, резорцинів та неіонних Сполуки можуть бути у формі карбонової кис- поверхнево-активних речовин, таких, як поліоксіе- лоти та/або її солей. Солі можуть бути органічними типенолеїтловий етер та п- та неорганічними солями, наприклад, солями луж- гексадецилполіетиленовий етер) для штучного них металів, таких, як натрій, калій та літій; солі збільшення проникності стінок кишечника, а також лужноземельних металів, таких, як магній, кальцій паралельне введення ферментних інгібіторів (на- або барій; солями амонію; основними амінокисло- приклад, інгібіторів трипсину підшлункової залози, тами, такими, як лізин або аргінін; органічними діїзопропілфторофосфату (ОЕЕ) та тразинолу) для амінами, такими, як диметиламін або піридин. В інгібування ферментного розпаду. Як системи дос- оптимальному варіанті солі є солями натрію. Солі тавки ліків для інсуліну та гепарину, також було можуть бути моно- або багатовалентними солями, описано ліпосоми. Однак широкому застосуванню такими, як моно- та динатрієві солі. Солі також таких систем доставки ліків перешкоджають такі можуть бути сольватами, включаючи сольвати чинники: (1) ці системи вимагають токсичних кіль- етанолу. шо костей допоміжних засобів або інгібіторів; (2) від- Крім того, застосовують поліамінокислоти та сутність придатних вантажів, тобто, активних аген- пептиди, які включають одну або кілька з цих спо- тів низькоїмолекулярної маси; (3) системи лук виявляють погану стійкість і мають недостатній Амінокислота є будь-якою карбоновою кисло- термін зберігання; (4) виробництво систем пов'я- тою, яка має принаймні одну вільну аміногрупу ! зане з труднощами; (5) системи не захищають може бути як природною, так і синтетичною аміно- активний агент (вантаж); (6) системи негативним кислотою. Поліамінокислоти є або пептидами (які чином змінюють активний агент; або (7) системи являють собою дві або кілька амінокислот, з'єдна- не забезпечують або не сприяють абсорбції актив- них пептидним зв язкомМ) або є двома або кількома ного агента. амінокислотами, з'єднаними зв'язком, утвореним

Останнім часом для доставки фармацевтич- іншими групами, які можуть бути зв'язані, напри- них препаратів застосовують протеїноїдні мікрос- клад, естерним або ангідридним зв'язком. Пептиди фери. (Наприклад, див. Ше 5,401,518, 5 можуть мати різну довжину, від дипептидів з дво-

ма амінокислотами до поліпептидів із кількома вивільнення гормонів росту, інтерферони, вклю- сотнями амінокислот. Одна або кілька амінокислот чаючи с, р та у, інтерлейкін-1; інтерлейкін-2; інсу- або пептидних ланок можуть бути ацилованими лін, включаючи інсулін свині, великої рогатої худо- або сульфонованими. би, людини та рекомбінантний інсулін людини, які

Описані нами сполуки можуть походити від необов'язково мають протиїони, включаючи натрій, амінокислот і легко можуть бути одержані з аміно- цинк, кальцій та амоній; інсуліноподібний фактор кислот звичними для спеціалістів способами на росту, включаючи ІСЕ-1; гепарин, включаючи не- основі даного опису та способами, (описаними у фракціонований гепарин, гепариноїди, дерматани,

УМО96/30036, УМО97/36480, 05 5,643,957 та 5 хондроїтини, гепарин низькоїмолекулярної маси, 5,650,385). Наприклад, сполуки можуть бути одер- гепарин дуже низькоїмолекулярної маси та гепа- жані шляхом реакції однієї амінокислоти з відпо- рин наднизькоїмолекулярної маси; кальцитонін, відним адцилюючим або аміномодифікуючим аген- включаючи кальцитонін лосося, вугра, свині та том, який реагує з вільним амінним компонентом, людини; еритропоетин; передсердний натрійуре- присутнім в амінокислоті, для утворення амідів. тичний фактор; антигени; моноклональні антитіла;

Застосовують захисні групи для уникнення неба- соматостатин; інгібітори протеази; адренокортико- жаних побічних реакцій, які можуть бути відомими тропін, гормон вивільнення гонадотропіну; оксито- спеціалістам. Захисні групи згадуються |в роботі цин; гормон вивільнення лютеїнізуючого гормону; т.М.агеепе, Ргоїесііпд Сптоирз іп Огдапіс Зупіпезвів, фолікулостимулюючий гормон; глюкоцеребрози-

ММйеу, Мем/ Могк (1981)), на зміст якої авторами даза; тромбопоетин; філграстим; простагландини; робиться посилання. циклоспорин; вазопресин; кромоліннатрій (натрій-

Солі даної сполуки одержують відомими спе- або динатрійхромоглікат); ванкоміцин; десферіок- ціалістам способами. Наприклад, солі натрію оде- самін (ОБО); паратиреоїдний гормон (РТН), вклю- ржують шляхом розчинення сполуки в етанолі й чаючи його фрагменти; протимікробні агенти, додавання водного розчину гідроксиду натрію. включаючи протигрибкові агенти; вітаміни; анало-

Сполуку очищають шляхом рекристалізації ги, фрагменти, міметики або модифіковані поліе- або фракціонування на одній або кількох твердих тиленгліколем (РЕС) похідні цих сполук; або будь- хроматографічних основах, розташованих окремо яка їхня комбінація. Інші придатні форми інсуліну, або зв'язаних послідовно. Придатними системами включаючи, крім інших, синтетичні форми інсуліну, рекристалізаційних розчинників є, крім інших, аце- (описано у патентах США МоМо4,421,665, 5,474,978 тонітрил, метанол та тетрагідрофуран. Фракціону- та 5,534,486|, на кожен з яких авторами робиться вання здійснюють на відповідній хроматографічній посилання в повному обсязі. основі, такій як глинозем, з використанням сумі- Системи доставки шей метанолу / п-пропанолу як рухомої фази; Композиції даного винаходу включають агент шляхом обернено-фазової хроматографії з вико- доставки та один або кілька активних агентів. В ристанням сумішей трифторооцтової кисло- одному варіанті втілення одну або кілька сполук ти/ацетонітрилу як рухомої фази; іонообмінної агентів доставки, або солей цих сполук, або полі- хроматографії з використанням води або відповід- амінокислот чи пептидів, з яких утворюються один ного буфера як рухомої фази. У разі аніонообмін- або кілька елементів цих сполук або солей, засто- ної хроматографії в оптимальному варіанті засто- совують як агент доставки шляхом змішування з совують градієнт хлорид натрію 0-500мММ. активним агентом до введення.

Згідно з одним варіантом втілення, сполуку за- Композиції для введення можуть мати рідку стосовують у її безводній формі. форму. Дозувальним носієм може бути вода (на-

Активні агенти приклад, для кальцитоніну лосося, паратиреоїдно-

До активних агентів, придатних для застосу- го гормону та еритропоетину), 2595 водний розчин вання у даному винаході, належать біологічно ак- пропіленгліколю (наприклад, для гепарину) та фо- тивні агенти та хімічно активні агенти, включаючи, сфатний буфер (наприклад, для гпСН). До інших крім інших, пестициди, фармакологічні агенти та дозувальних носіїв належать поліетиленгліколі, терапевтичні агенти. сорбіт, маніт і цукроза. Дозувальні розчини одер-

Наприклад, до біологічно або хімічно активних жують шляхом змішування розчину сполуки агента агентів, придатних для застосування у даному доставки з розчином активного агента безпосере- винаході, належать, крім інших, білки, поліпептиди, дньо перед введенням, В альтернативному варіа- пептиди, гормони, полісахариди, зокрема, суміші нті розчин агента доставки (або активного агента) мукополісахаридів, вуглеводи, ліпіди, інші органіч- змішують із твердою формою активного агента ні сполуки, зокрема, сполуки, які самі не проника- (або агента доставки). Сполука агента доставки та ють (або які проникають лише як частина введеної активний агент також можуть бути змішані у ви- дози) крізь шлунково-кишкову слизову оболонку гляді сухих порошків. Сполука агента доставки та і/"або є схильними до хімічного розщеплення з боку активний агент також можуть бути домішані під час кислот та ферментів у шлунково-кишковому тракті; процесу виробництва. або будь-яка їхня комбінація. Дозувальні розчини необов'язково можуть міс-

Іншими прикладами, крім інших, є нижчезазна- тити додатки, такі, як фосфатно-буферні солі, ли- чені, включаючи їхні синтетичні, природні, або ре- монна кислота, гліколі або інші диспергатори. До комбінантні джерела: гормони росту, включаючи розчину можуть бути включені стабілізуючі додат- гормони росту людини (ПОН), рекомбінантні гор- ки, в оптимальному варіанті - у концентрації від мони росту людини (ПОН), гормони росту великої приблизно 0,1 до 2095 (маса/об'єм). рогатої худоби та гормони росту свині; гормони

Композиції для введення в альтернативному включаючи, крім інших, крім інших, птахів, таких, як варіанті можуть бути у формі твердої речовини, курка; ссавців, таких, як гризуни, корова, свиня, наприклад, у вигляді таблетки, капсули або части- собака, кіт, примати, зокрема, людина, та комах. нок, наприклад, у вигляді порошку або саше. Тве- Ця система є особливо вигідною для доставки рді дозовані форми одержують шляхом змішуван- хімічно або біологічно активних агентів, які за ін- ня твердої форми сполуки з твердою формою ших умов були б зруйновані або стали б менш активного агента. В альтернативному варіанті тве- ефективними через умови, з якими активний агент рду речовину одержують із розчину сполуки та стикається, перш, ніж досягає зони призначення активного агента відомими спеціалістам способа- (тобто, ділянки, в якій має вивільнюватись актив- ми, такими, як сублімаційне висушування, оса- ний агент композиції для доставки) у межах органі- дження, кристалізація та диспергування твердих зму тварин, яким вони вводяться. Зокрема, сполу- частинок. ки та композиції даного винаходу є корисними для

Композиції для введення згідно з даним вина- перорального введення активних агентів, особли- ходом також можуть включати один або кілька во, тих, які зазвичай не можуть бути доставлені інгібіторів ферментів. До таких інгібіторів фермен- пероральним шляхом, або тих, які вимагають по- тів належать, крім інших, такі сполуки, як актинонін ліпшення доставки. або епіактинонін та їхні похідні. Іншими інгібітора- Композиції, які включають сполуки та активні ми ферментів, крім інших, є апротинін (Тразинол) агенти, мають застосування для доставки актив- та інгібітор Боумена-Бірка. них агентів до вибраних біологічних систем та під-

Кількість активного агента, який застосовують вищення або поліпшення біоакумуляції активного у композиції для введення згідно з даним винахо- агента порівняно з введенням активного агента дом, є кількістю, ефективною для досягнення кон- без агента доставки. Доставка може бути поліп- кретним активним агентом мети призначення. Кі- шена шляхом доставлення більш активного агента лькість активного агента в композиціях, як за період часу або при доставленні активного аге- правило, є фармакологічно, біологічно, терапевти- нта у конкретний період часу (наприклад, для здій- чно або хімічно ефективною кількістю. Однак ця снення прискореної або уповільненої доставки) кількість може бути меншою за кількість при засто- або протягом періоду часу (наприклад, при трива- суванні композиції у формі дозованої одиниці, лій доставці). оскільки форма дозованої одиниці може містити Після введення активний агент, присутній у багато композицій сполук/активних агентів або композиції або формі дозованої одиниці, надхо- може містити розподілену фармакологічно, біоло- дить до системи кровообігу. Біоакумуляцію агента гічно, терапевтично або хімічно ефективну кіль- можна легко визначити шляхом вимірювання ві- кість. Загальну ефективну кількість вводять у суку- домої фармакологічної дії в крові, наприклад, збі- пних одиницях, які загалом містять ефективну льшення часу згортання крові, викликаного гепа- кількість активного агента. рином, або зменшення рівня циркуляції кальцію,

Загальну кількість активного агента, який має викликаного кальцитоніном. В альтернативному бути застосований, визначають відомими спеціалі- варіанті сам рівень циркуляції активного агента стам способами. Однак, оскільки дані композиції може бути виміряний безпосередньо. можуть доставляти активні агенти ефективніше, Нижченаведені приклади пояснюють винахід, ніж попередні композиції, суб'єктові можна вводити не обмежуючи його обсягу. Усі частки представле- меншу кількість біологічно або хімічно активних но за масою, якщо не вказано інше. агентів порівняно з кількістю, яку застосовували у Приклад 1 - Одержання сполуки попередніх формах дозованих одиниць або сис- 1а. Одержання сполуки 1. темах доставки з досягненням такого ж самого 4-хлоросаліцилову кислоту (10,0г, 0,0579моль) рівня в крові та/або терапевтичного ефекту. додавали в одношийкову 250мл колбу з круглим

Описані нами сполуки доставляють біологічно дном, яка містила приблизно 50мл метиленхлори- та хімічно активні агенти, зокрема, у пероральних, ду. Розпочинали перемішування, яке тривало ре- інтраназальних, під'язикових, інтрадуоденальних, шту часу реакції. У колбу порціями додавали зв'я- підшкірних, букальних, внутрішньотовстокишкових, зувальний агент 1,1-карбонілдімідазол (9,39г, ректальних, вагінальних, мукозальних, пульмона- 0,0579моль) у вигляді твердої речовини. Реакційну льних, крізьшкірних, внутрішньошкірних, паренте- суміш перемішували при кімнатній температурі ральних, внутрішньовенних, внутрішньом'язових протягом приблизно 20 хвилин після додавання та очних системах, а також при подоланні гемато- всієї кількості зв'язувального агента, а потім у кол- енцефалічного бар'єру. бу при перемішуванні додавали етил-4-

Форми дозованих одиниць також можуть амінобутиратгідрохлорид (9,7г, 0,0579моль). З включати будь-який з наповнювачів, розріджува- лійки для додавання по краплях додавали триети- чів, дезінтеграторів, змащувачів, пластифікаторів, ламін (10,49мл, 0,0752моль). Лійку для додавання барвників, ароматизаторів, агентів, які коригують споліскували метиленхлоридом. Реакційну суміш смак ліків, цукрів, підсолоджувачів, солей та дозу- залишали перемішуватися при кімнатній темпера- вальних носіїв, або їхню комбінацію, включаючи, турі до наступного дня. крім інших, воду, 1,2-пропандіол, етанол, оливкову Реакційну суміш виливали у ділильну лійку і олію або будь-яку їхню комбінацію. промивали 2М НОСІ з утворенням емульсії. Емуль-

Сполуки та композиції, які є предметом вина- сію залишали стояти протягом двох днів. Після ходу, є корисними для введення біологічно або цього емульсію фільтрували крізь целіт у фрито- хімічно активних агентів будь-яким тваринам, ваній скляній лійці. Фільтрат повертали до ділиль-

ної лійки для відокремлення шарів. Органічний аміномасляної кислоти. (С11Н12СІМОг;молекулярна шар висушували над сульфатом натрію, який по- маса 257,67). Точка плавлення: 129-133"С. Орга- тім відфільтровували, і фільтрат концентрували у нічний елементарний аналіз: 90: 51,27 (розрах.), роторному випарнику. Одержаний в результаті 51,26 (виявл.); 90Н: 4,69 (розрах.), 4,75 (виявл.); твердий матеріал піддавали гідролізові за допомо- дом: 5,44 (розрах.), 5,32 (виявл.). Н ЯМР-аналіз: гою 2М Маон, зберігали до наступного дня у замо- (ае--0М50): б 13,0, 5, ІН (СООН); б 121, 5, 1Н роженому вигляді, а потім гідролізацію відновлю- (ОН); 5 8,9, 1, 1Н (МН); 6 7,86, а, 1Н (Н орто-амід); б вали. Розчин підкислювали за допомогою 2М НС. 6,98, а, ІН (Н орто-фенол ОН); б 6,96, а, 1Н, (Н апа і утворені тверді речовини відокремлювали, мета-амід); б 3,33, т, 2Н (СНг суміжний з МН); б висушували у вакуумі і двічі рекристалізували, 2,28, 1, 2Н (Сне суміжний з СООН); б 1,80, т, 2Н використовуючи метанол/воду. Тверді фази оса- (аліфатичн. СН» бета-МН та СНо бета-СООН). джували до наступного дня, відокремлювали й 1с. Додаткове одержання сполуки 1 висушували. Тверді фази розчиняли у 2М Ммаон і (4-(4-хлоро-2-гідроксибензоїл)аміно|бутанова рівень рН зразка доводили до рН5 за допомогою кислота) 2М НС. Тверді фази збирали, і НРІ С виявляла 22л, п'ятишийкову колбу з круглим дном було один пік. Ці тверді фази після цього рекристалізу- оснащено насадною мішалкою, Тл пасткою Діна- вали у метанолі/воді, відокремлювали, а потім Старка з парціальним конденсатором, термоелек- висушували у вакуумі, одержуючи на виході 4,96г тричним індикатором температури та нагрівним (33,09) 4-(4 хлоро-2-гідроксибензоїл) аміномасля- кожухом. Описану нижче реакцію здійснювали в ної кислоти. (С1і1Ні2СІМО4; молекулярна маса атмосфері сухого азоту. До реакційної колби зава- 257,67). Точка плавлення: 131-1337С. Органічний нтажували реагент п-бутанол (5000мл) та 4- елементарний аналіз: 956: 51,27 (розрах.), 51,27 хлоросаліцилову кислоту (2000г, 11,59моль). Пас- (виявл.); ФОН: 4,69 (розрах.), 4,55 (виявл.); 90М: 5,44 тку Діна-Старка заповнювали п-бутанолом (розрах.), 5,30 (виявл.). Н ЯМР-аналіз: (д6-:Ю0М50): (1000мл). Додавали концентровану сірчану кисло- б 13,0. 5, 1Н (СООН); 6 121,5, 1Н (0); 68,9, 1 Н ту (50г). Реакційну суміш нагрівали до дефлегмації (МН); 6 7,86, а, 1Н (Н орто-амід); 6 6,98, а, 1Н (Н протягом приблизно 120 годин. За цей час у пастці орто-фенол ОН); б 6,96, й, 1Н, (Н мета-амід); б збиралося приблизно 20бмл води. Нагрівний ко- 3,33, т, 2Н (СН» суміжний з МН); б 2,26, 1, 2Н (СНег жух знімали і реакційній суміші давали охолонути суміжний з СООН); б 1,80, т, 2Н (аліфатичн. СНг до навколишньої температури. Пастку Діна-Старка бета-МН та СНго бета-СООН). звільняли від води і знімали. Заливали деїіонізова- 165. Додаткове одержання сполуки 1. ну воду (1000мл). Двофазну суміш перемішували 4-хлоросаліцилову кислоту (25,0г, 0,1440моль) протягом 10 хвилин. Перемішування припиняли і додавали в одношийкову 250мл колбу з круглим фазам давали розділитись. Нижчу водну фазу дном', яка містила приблизно 75-100мл метилен відкачували сифоном і зливали. До реакційної су- хлорид. Розпочинали перемішування, яке тривало міші додавали 1Омас.9о водний розчин бікарбона- решту часу реакції. У колбу порціями додавали ту натрію (1000мл). Суміш перемішували протягом зв'язувальний агент 1,1-карбонілдіімідазол (23,5г, 10 хвилин. Реакційну суміш перевіряли паперовим 0,1448моль) у вигляді твердої речовини. Реакційну індикатором рН, щоб пересвідчитись у тому, що суміш перемішували при кімнатній температурі рН розчину є більшим за 7. До реакційної суміші протягом приблизно 20 хвилин після додавання додавали воду (500мл). Перемішування припиня- всієї кількості зв'язувального агента, а потім у кол- ли і фазам давали розділитись. Нижчий водний бу при перемішуванні додавали етил-4- шар відкачували сифоном і зливали. Реакційну амінобутират гідрохлорид (24,3г, 0,1448моль). З суміш промивали ще однією 500мл порцією деїоні- лійки для додавання по краплях додавали триети- зованої води. Реактор настроювали на атмосфер- ламін (26,О0мл, 0,18824моль). Лійку для додавання ну дистиляцію у 5л приймач. Суміш відганяли, до- споліскували метиленхлоридом. Реакційну суміш ки температура у посудині не підніметься до 140- залишали перемішуватися при кімнатній темпера- 1507С7. Дистиляцію перемикали з атмосферної турі до наступного дня. дистиляції на вакуумну дистиляцію. Тиск у дисти-

Реакційну суміш виливали у а ділильну лійку і ляційній установці повільно знижували до 100мм промивали 2М НОСІ з утворенням емульсії. Емуль- рт.ст. Температура у посудині знижувалася, і реш- сію фільтрували крізь целіт у фритованій скляній ту п-бутанолу та п-бутилового етеру (побічний лійці. Фільтрат повертали до ділильної лійки для продукт реакції) відганяли. Нагрівання припиняли і відокремлення шарів. Органічний шар промивали реакційній суміші давали охолонути до навколиш- водою та розсолом, потім висушували над суль- ньої температури. Вакуум порушували сухим азо- фатом натрію, який потім відфільтровували, і фі- том. Необроблений бутиловий естер переносили льтрат концентрували у роторному випарнику. до 5л колби установки для вакуумної дистиляції.

Одержаний в результаті твердий матеріал підда- Необроблений бутиловий естер відганяли в умо- вали гідролізові за допомогою 2М Маон до насту- вах тиску від 0,2 до 0,5мм рт.ст. Легку фракцію, пного дня. Розчин підкислювали за допомогою 2М зібрану при підвищеній температурі «40"С, злива-

НОЇ, Її утворені бурі тверді речовини рекристалізу- ли. Бутил 4-хлоро-2-гідроксибензоатну фракцію вали, використовуючи метанол / воду, відфільтро- збирали при підвищеній температурі від 104 до вуючи при високій температурі нерозчинний чор- 11270. Ця фракція мала масу 2559г. Вихід стано- ний матеріал. Білі тверді фази осаджували, вив 96905. відокремлювали й висушували, одержуючи на ви- 22л п'ятишийкову колбу з круглим дном було ході 11,68г (37,095) 4-(4 хлоро-2-гідроксибензоїл) оснащено насадною мішалкою, парціальним кон-

денсатором, термоелектричним індикатором тем- шенню додавання етилхлороформату. Льодяну ператури та нагрівним кожухом. Реактор продува- ванну видаляли і реакційну суміш нагрівали до ли азотом. До реакційної колби завантажували навколишньої температури. Реакційну суміш після бутил 4-хлоро-2-гідроксибензоат (2559г, 11 ,2моль) цього повільно нагрівали до дефлегмації і тримали та реагент метанол (1000Омл) і вміст перемішува- при цій температурі протягом 18 годин, після чого ли до отримання розчину. Реакційну суміш фільт- рідинний хроматографічний аналіз показував, що рували через лійку Бюхнера і повертали до реак- реакцію було завершено. Реакційну суміш охоло- тора. джували спочатку до навколишньої температури, а

Швидкість перемішування збільшували й у ві- потім до «10"С за допомогою льодяної ванни. Че- льний простір реактора швидко додавали газопо- рез лійку для додавання повільно додавали воду дібний аміак. Додавання газоподібного аміаку про- (1600мл) і одержану в результаті кашку тримали довжували до досягнення температури реактора при температурі «10"С протягом 90 хвилин. Твер- 45"С. Додавання аміаку призупиняли і швидкість дий продукт збирали шляхом вакуум-фільтрації перемішування зменшували. Реакційній суміші крізь велику спечену скляну лійку. Осад продукту давали охолонути до навколишньої температури. на фільтрі промивали деїіонізованою водою і ви-

Додавання газоподібного аміаку, як описано вище, сушували у вакуумі при 50"С протягом 18 годин поновлювали до завершення реакції, про що свід- для одержання 1914г 7-хлоро-2|Н-1,3-бензоксазин- чила рідинна хроматографія. Для завершення ре- 2,А(ЗН)-діон у вигляді жовто-бурої твердої речови- акції Потрібно було завантажити сім порцій аміаку ни. Вихід становив 83905. за п'ять днів. Приблизно половину розчинника ви- 22л п'ятишийкову колбу з круглим дном було даляли шляхом атмосферної дистиляції. Реакцій- оснащено насадною мішалкою, парціальним кон- ну суміш охолоджували до навколишньої темпера- денсатором, термоелектричним індикатором тем- тури й додавали 5л деїіонізованої води. У реактор ператури та нагрівним кожухом. Описану нижче повільно додавали концентровану соляну кислоту реакцію здійснювали в атмосфері сухого азоту. (приблизно 500мл), до рівня рН реакційної суміші При продуванні азотом завантажували 7-хлоро- від 4 до 5. Одержаний в результаті осад збирали 2ІН-1,3-бензоксазин-2,4(ЗН)-діон (1904г, 9,б4моль), шляхом вакуум-фільтрації крізь велику спечену етил 4-бромобутират (1313мл, 9,18моль) та М,М- скляну лійку. Осад продукту на фільтрі промивали диметилацетамід (4700мл). Реакційну суміш нагрі- 2000мл деїіонізованої води і висушували при 507 вали до 70"С. До прозорого розчину п'ятьма одна- протягом 32 годин для одержання 1797г 4-хлоро- ковими порціями протягом приблизно 40 хвилин 2-гідроксибензаміду. Вихід становив 94905. додавали карбонат натрію (1119г, 10,55моль). Ре- 22л п'ятишийкову колбу з круглим дном було акційну суміш тримали при температурі 70"7С до оснащено насадною мішалкою, парціальним кон- наступного дня. Реакційну суміш охолоджували до денсатором, лійкою для додавання, термоелект- 557"С. Неорганічні тверді фази видаляли шляхом ричним індикатором температури та нагрівним вакуум-фільтрації через спечену скляну лійку. Ре- кожухом. Реактор продували азотом. До реакцій- акційну колбу споліскували 28В-етанолом (2000мл) ної колби завантажували ацетонітрил (4700мл) та і цю рідину для промивання використовували для 4-хлоро-2-гідроксибензамід (1782г, 10,4моль) і промивання осаду на фільтрі. Реакційну колбу розпочинали перемішування. До реактора заван- промивали дейіонізованою водою. Фільтрат повер- тажували піридин (113Змл, 14,0моль). Одержану в тали до чистої реакційної колби. Фільтрат охоло- результаті реакційну кашку охолоджували до тем- джували у льодяній ванні. За допомогою лійки для ператури, меншої за 107"С за допомогою льодяної додавання повільно додавали деїіонізовану воду ванни. Етилхлороформат (1091мл, 1237г, (9400мл). Охолоджену суміш залишали перемішу- 11 4моль) поміщали у лійку для додавання і пові- ватися до наступного дня. Одержані в результаті льно додавали до перемішуваної реакційної сумі- тверді фази відновлювали шляхом вакуум- ші, щоб температура реакційної суміші під час до- фільтрації через спечену скляну лійку. Шар проду- давання не перевищувала 15"С. Температуру кту промивали деіїонізованою водою. Етил 3-(4- реакційної суміші тримали на рівні від 10 до 1570 бутаноат)-7-хлоро-2Н-1,3-бензоксазин-2,4-(3Н)- протягом 30 хвилин по завершенню додавання діон мав масу 2476, Ог. Вихід становив 82,295. етилхлороформату. Льодяну ванну видаляли і 12л реактор з нержавіючої сталі було оснаще- реакційну суміш нагрівали до навколишньої тем- но насадною мішалкою, парціальним конденсато- ператури. Реакційну суміш потім повільно нагріва- ром, термоелектричним індикатором температури, ли до дефлегмації і тримали при цій температурі лійкою для додавання та нагрівним кожухом. Опи- протягом 18 годин. Рідинний хроматографічний сану нижче реакцію здійснювали в атмосфері су- аналіз реакційної суміші показував, що реакцій хого азоту. У реактор завантажували воду (Зл) та була завершеною лише на 8095. Приблизно поло- етил 3-(4-бутаноат)-7-хлоро-2Н-1,3-бензоксазин- вину розчинника видаляли шляхом атмосферної 2,4-(ЗН)-діон (1118г, 3,58моль) і розпочинали пе- дистиляції. Реакційну суміш охолоджували спочат- ремішування. До реакційної кашки повільно дода- ку до навколишньої температури, а потім до «107С вали розчин гідроксиду натрію (574г, 14,34моль) у за допомогою льодяної ванни. До реакційної сумі- воді (2л). Реакційну суміш нагрівали до 70"7С про- ші ще додавали піридин (215мл, 2,65моль). Через тягом 6 годин, а потім давали повільно охолонути лійку для додавання до холодної реакційної суміші до навколишньої температури. Реакційну суміш повільно додавали етилхлороформат (235Гг, фільтрували через лійку Бюхнера. 2,17моль). Реакційну суміш тримали при темпера- 22л п'ятишийкову колбу з круглим дном було турі від 10 до 157С протягом 30 хвилин по завер- оснащено насадною мішалкою, парціальним кон-

денсатором, термоелектричним індикатором тем- льним конденсатором, термоелектричним індика- ператури та лійкою для додавання. У реактор за- тором температури та нагрівним кожухом. Описа- вантажували деїіонізовану воду (1860мл) та конце- ну нижче реакцію здійснювали в атмосфері сухого нтровану соляну кислоту (1197г, 12,04моль). До азоту. У реактор завантажували ізопропанол розчину кислоти згори через лійку для додавання (400мл) та 4-((4-хлоро-2-гідрокси- повільно додавали гідролізат. Рівень рН одержа- бензоїл)аміно|бутанову кислоту (25,0г, 0,09моль) і ної в результаті кашки доводили до З шляхом до- розпочинали перемішування. Реакційну кашку на- давання ще однієї порції соляної кислоти (160мл, грівали до 50"С до отримання каламутного бурого 1,61моль). Тверді фази продукту збирали шляхом розчину. Теплий розчин фільтрували через теплий фільтрації через спечену скляну лійку і висушува- напірний фільтр з ватманським папером Ме1 у чис- ли у вакуумній печі при 507"С протягом 24 Годин тий 1 л реактор. Прозорий жовтий фільтрат нагрі- для одержання 1109,3г 4-|(4-хлоро-2-гідрокси- вали до 62"С з одночасним перемішуванням. У бензоїл)аміно|бутанової кислоти у вигляді білува- реактор завантажували розчин гідроксиду натрію тої твердої речовини. Вихід визначали кількісно. (водний, 50905; 7,2г, 0,09моль) при інтенсивному

Приклад 19: перемішуванні. По завершенню додавання основи

Одержання безводного 4-(4-хлоро-2- реактор нагрівали до дефлегмації (72"С), а потім гідроксибензоїл)аміно|бутаноату натрію давали повільно охолонути до навколишньої тем- 22л п'ятишийкову колбу з круглим дном було ператури. Продукт відокремлювали шляхом ваку- оснащено насадною мішалкою, парціальним кон- ум-фільтрації через спечену скляну лійку і висушу- денсатором, термоелектричним індикатором тем- вали у вакуумі при 507"С протягом 24 годин для ператури та нагрівним кожухом. Описану нижче одержання 23,16г 4-((4-хлоро-2- реакцію здійснювали в атмосфері сухого азоту. У гідроксибензоїл)аміно|бутаноату натрію у вигляді реактор завантажували реагент ацетон (1300Омл) білуватої твердої речовини. Вихід становив 9295. та 4-(4-хлор-2-гідрокси-бензоїл)аміно|бутанову Приклад 19. Одержання капсул кислоту (500,0г, 1,94моль) і розпочинали перемі- Капсули з дозами для приматів, які містили шування. Реакційну кашку нагрівали до 507С до мононатрієву сіль сполуки 1 (одержану у прикладі отримання каламутного бурого розчину. Теплий 1а) та інсулін, одержували описаним нижче спосо- розчин закачували через теплий напірний фільтр з бом. Мононатрієву сіль сполуки 1 та кристали ін- ватманським папером Ме1 у чистий 22л реактор. сулін- цинку людини САЗО7Х проінсулінового похо-

Прозорий жовтий фільтрат нагрівали до 50"С з дження (від рекомбінантної ДНК) (від ЕЇЇ-П Шу б Со., одночасним перемішуванням. У реактор заванта- Іпаіапароїї5, ІМ) спочатку просіювали крізь станда- жували розчин гідроксиду натрію (водний, 5090; ртне сито Тайлера 35 меш і зважували потрібну 155г, 1,94моль) при інтенсивному перемішуванні. кількість. Просіяну мононатрієву сіль сполуки 1 та

По завершенню додавання основи реактор нагрі- інсулін змішували, застосовуючи спосіб геометри- вали до дефлегмації (607С) протягом 2,5 годин, а чного відсіювання у скляній ступці відповідного потім давали повільно охолонути до навколишньої розміру. Матеріали у ступці добре перемішували температури. Продукт відокремлювали шляхом скляним товкачиком. Для вишкрібання стінок ступ- вакуум-фільтрації через спечену скляну лійку і ки застосовували шпатель. Одержану в результаті висушували у вакуумній печі при 507С протягом 24 композицію переносили до пластмасової посудини годин для одержання 527,3г 4-(4-хлор-2- для зважування для заповнення капсули. Компо- гідроксибензоїл)аміно|бутаноату натрію у вигляді зицію розфасовували вручну у тверді желатинові білуватої твердої речовини. Вихід становив 97,2905. капсули Тограс МеО (від Тограс, Іпс., Раїпієїй, МУ).

Приклад 1е: Одержання 4-(4-хлор-2- Маса заповнення кожної капсули залежала від гідроксибензоїл)-аміно|-бутаноату натрію каналь- маси окремої тварини. Доза сполуки 1 у капсулах ного гідрату становила 10Омг/кг, 7бмг/кг та 5Омг/кг (у формі 22л колбу було оснащено насадною мішал- мононатрієвої солі). Доза інсуліну у капсулі стано- кою. Додавали деїіонізовану воду (2000мл) та 4-|(4- вила від 0,25 до 0,5мг на кг. хлор-2-гідроксибензоїл)аміно|-бутанову кислоту Приклад 2 - Інсулін - пероральне введення (380,0г, 1,47моль) і розпочинали перемішування. У А. Досліди на щурах. Пероральні дозувальні реактор додавали розчин гідроксиду натрію (59,0г, (РО) композиції сполуки агента доставки (одержані 1,48моль) у воді (500мл). Додавали воду (1500мл) за прикладом та або 1р, як вказано нижче) та ре- і одержану в результаті кашку нагрівали до повно- комбінантний інсулін-цинк людини (від СаІріоспет- го розчинення. Реакційну суміш охолоджували до Момаріоснет Согр., Га доМПа, СА (кат. Мо407694)) навколишньої температури, а потім концентрували одержували в деїіонізованій воді. Як правило, до сухого стану в умовах зниженого тиску. Одер- 50Омг сполуки агента доставки додавали до 1,5мМл жані в результаті тверді фази вишкрібали з колби і води. Вільну кислоту сполуки агента доставки пе- висушували у вакуумі при 50"С для одержання ретворювали на натрієву сіль шляхом перемішу- 401,2г 4-(4-хлор-2-гідроксибензоїл)-аміно |- вання отриманого в результаті розчину та дода- бутаноатмоногідрату натрію у вигляді білуватої вання одного еквівалента гідроксиду натрію. твердої речовини. Вихід становив 96,990. Розчин перемішували зі струшуванням, потім на-

Приклад 17: Одержання /- 4-(4-хлоро-2- грівали (приблизно 37"С) і обробляли ультразву- гідроксибензоїл)-аміно|бутаноату натрію через ком. Рівень РН доводили до приблизно 7-8,5 за сольват ізопропанолу допомогою Маон або НОСІ. У разі необхідності ще

Однолітрову чотиришийкову колбу з круглим додавали Маон для досягнення рівномірної роз- дном було оснащено насадною мішалкою, парціа- чинності і знову врегульовували рн. (Наприклад,

для сполуки їа додавали загалом 258,5мл 10М який потім насухо витирали. Катетер опускали у

Маон до 501мг сполуки у 1,5мл води, остаточний стравохід, залишаючи 1см трубки за різцями. Роз- рівень рн7,73.) Потім додавали воду для дове- чин вводили шляхом натискання на поршень дення загального об'єму до приблизно 2,4мл і пе- шприца. ремішували зі струшуванням. До розчину додава- Зразки крові забирали послідовно з хвостової ли приблизно 1,25 мг інсуліну з основного розчину артерії, як правило, через 15, 30, 60, 120 та 180 інсуліну (15мг/мл з 0,5409г інсуліну та 18мл деїіоні- хвилин після введення. Рівень інсуліну в сироватці зованої води з доведенням за допомогою НСІ та визначали за допомогою випробувального ком-

Маон до рн 8,15 і одержанням прозорого розчину плекту для ЕГІЗА-аналізу на інсулін (комплект при застосуванні 40мл концентрованої НСІ, 25мМл Ме051--10-1600 від Оіадповіїс зувіетв Гарогаїогіев, 10М Маон та 5Омл 1М Маон) і змішували шляхом Іпс., М/ереїег, ТХ), змінивши стандартний протокол перевертання. Остаточну дозу сполуки агента до- для оптимізації чутливості та лінійну ділянку стан- ставки, дозу інсуліну та об'єм дози вказано нижче дартної кривої для об'ємів та концентрацій зразків, у Таблиці 1. використаних у даному протоколі. Концентрацію

Протоколи дозування та відбору були такими, інсуліну людини в сироватці (н О/мл) вимірювали у як вказано нижче. Самців щурів Зргадсе-ОСаміеу кожний момент часу для кожної з п'ятьох тварин у масою від приблизно 200-250г тримали без їжі кожній групі. З п'яти значень для кожного моменту протягом 24 годин і вводили кетамін (44мг/кг) та часу виводили середнє значення й результати хлорпромазин (1,5мг/кг) за 15 хвилин до дозування виражали як залежність концентрації інсуліну в і ще раз у разі необхідності підтримання анестезії. сироватці від часу. Максимум (пік) та ділянку ниж-

Групі з п'яти тварин вводили один з дозувальних че кривої (АОС) показано нижче у Таблиці 1. По- розчинів. Для перорального дозування 11см кате- передні експерименти не виявили помітного рівня тер Раша та Френча перетворювали на їмл шприц інсуліну людини після перорального введення до- з кінчиком піпетки. Шприц заповнювали дозуваль- зи лише інсуліну людини. ним розчином, витягуючи розчин через катетер,

Таблиця 1

Інсулін - пероральне введення (мл/кг) (мг/кг) (мг/кг) сироватці (нО/мласт.п.)

В. Досліди на мавпах ня капсули з гумового наконечника у стравохід.

Усі протоколи для тварин виконувалися за Після цього пістолет для медикаментів виймали. вказівками "Ргіпсіріе5 ої І арогаїогу Апіта! Саге" і Роти тварин тримали закритими і для викликання були ухвалені Інституційним комітетом з захисту ковтального рефлексу у рот збоку вводили приб- тварин та їхнього використання (ПАСИ). лизно 5мл води зворотного осмосу. Горло тварини

Протокол дозування для введення капсул ко- додатково розтирали для викликання ковтального жній тварині був таким, як описано нижче. Вихідні рефлексу. зразки плазми одержували від тварин перед дозу- Цитратні зразки крові (по їмл кожен) забирали ванням. Групи з чотирьох мавп супотоїідив, два шляхом венепункції з відповідної вени за 1 годину самці та дві самиці, масою 2-3кг, тримали без їжі до дозування та через 10, 20, 30, 40 та 50 хвилин і протягом 4 годин перед дозуванням і до 2 годин 1, 1,5, 2, 3, 4 та 6 годин після дозування. Кожен після дозування. Тварин піддавали анестезії шля- взятий зразок плазми розділяли на дві порції. Од- хом внутрішньом'язової ін'єкції 1Омг/кг кетамінгід- ну порцію заморожували при -80"С і відправляли рохлориду безпосередньо перед дозуванням. Ко- до іншого місця для аналізу на інсулін. Іншу порцію жній тварині вводили різні дози сполуки 1 (25- використовували для аналізу на глюкозу в крові. 100мг/кг) у комбінації з різними дозами інсуліну, Четверо мавп також отримували інсулін підшкірно 0,25-0,5мг/кг інсуліну у формі 1 капсули. Протягом (0,02мг/кг). Зразки крові забирали і піддавали ана- усього періоду дозування була доступною вода і лізові, як описано вище. тваринам давали 400мл соку протягом ночі перед Аналізи на інсулін. Рівень інсуліну в сироватці дозуванням та протягом усього періоду дозування. вимірювали за допомогою випробувального ком-

Рухи тварин обмежували шляхом зв'язування. плекту для ЕГІЗА-аналізу на інсулін (051, МуУеретег,

Капсулу поміщали у пістолет для медикаментів, ТХ.). який являє собою пластмасовий інструмент з по- Аналізи на глюкозу. Вимірювання глюкози в ршнем та розщепленим гумовим наконечником крові здійснювали за допомогою системи контро- для вміщення капсули. Пістолет для медикаментів лю глюкози ОМЕТОШСНУ від (іме бсап Іпс., вставляли у стравохід тварини. Поршень пістоле- Мемомп, РА. та для медикаментів натискали для виштовхуван-

Результати показано нижче у Таблиці 1А.

Таблиця ТА

Інсулін - пероральне введення мавпам стола у ми | сиро Шминт Крові ШО ил

Сполука Я й мг/кг мг/кг сироватці (нШЮ/мласт.п. крові (нО/мласт.п.

Приклад З - Кромолін - пероральне введення один з дозувальних розчинів. Для перорального

Дозувальні розчини, що містили сполуку аген- дозування 11см катетер Раша та Френча перетво- та доставки (одержану за прикладом 16) та кромо- рювали на їмл шприц з кінчиком піпетки. Шприц лін, динатрієву сіль (кромолін) (Зідта, Мімацикее, заповнювали дозувальним розчином, витягуючи

Муізсоп5зіп) одержували у деіонізованій воді. Вільну розчин через катетер, який потім насухо витирали. кислоту сполуки агента доставки перетворювали Катетер опускали у стравохід, залишаючи 1см на натрієву сіль одним еквівалентом гідроксиду трубки за різцями. Розчин вводили шляхом натис- натрію. Цю суміш перемішували зі струшуванням і кання на поршень шприца. поміщали в ультразвуковий пристрій (приблизно Зразки крові забирали через хвостову артерію, 37"С). Рівень рН доводили до приблизно 7-7,5 за як правило, через 0,25, 0,5, 1,0 та 1,5 години після допомогою водного розчину Маон. У разі необхід- дозування. Концентрацію кромоліну в сироватці ності ще додавали Маон для досягнення рівномі- вимірювали шляхом НРІС. Зразки одержували рної розчинності і рівень рН відновлювали. Суміш описаним нижче способом: 100мкл сироватки ком- перемішували зі струшуванням для утворення бінували з 100мкл ЗМ НОСІ та З0Омкл етилацетату у рівномірного розчину, також застосовуючи у разі трубці Еппендорфа. Вміст трубки перемішували зі необхідності обробку ультразвуком та нагрівання. струшуванням протягом 10 хвилин, а потім

Розчин сполуки агента доставки змішували з кро- центрифугували протягом 10 хвилин при моліном з основного розчину (175мг кромолін/мл у 10000об./хв. 200мкл етилацетатного шару перено- деіонізованій воді, рН у разі необхідності доводили сили до трубки Еппендорфа, яка містила 6б7мкл за допомогою Маон або НСІ до приблизно 7,0, 0,1М фосфатного буфера. Вміст трубки перемішу- основний розчин зберігали у замороженому ви- вали зі струшуванням протягом 10 хвилин, а потім гляді обгорнутим у фольгу, потім відморожували і центрифугували протягом 10 хвилин при нагрівали до приблизно 30"С перед використан- 10000об./хв. Шар фосфатного буфера після цього ням). Суміш перемішували зі струшуванням для переносили до пробірки для НРІ С і подавали на утворення рівномірного розчину, також застосову- НРГІС (колонка: Кеузіопе ЕхвзіЇ Атіпо 150х2мм і.й., ючи у разі необхідності обробку ультразвуком та 5мкм 100А (Кеузіопе Зсіепійс Ргодисів, Іпс.); ру- нагрівання. Рівень рН доводили до приблизно 7- хома фаза- 3595 буфера (68мММ КНгРОХ доводили 7,5 водним розчином Маон. Розчин після цього до рНЗ,О за допомогою 85905 НзРОай) / 65905 ацетоні- розводили водою до потрібного об'єму (зазвичай трилу; об'єм закачування «1Омкл; швидкість пото- 2,0 мл) та концентрації і зберігали загорнутим у ку х0,ЗОмл/хв.; час утримання кромоліну 5,5 хви- фольгу до використання. Остаточні дози сполуки лини; оптична густина виявлялася при 240нм). агента доставки та кромоліну й об'єми доз показа- Попередні дослідження показували базові значен- но нижче у Таблиці 2. ня, які приблизно дорівнювали нулеві.

Типові протоколи дозування та відбору були Розраховували середнє значення результатів такими, як описано нижче. Самців щурів Зргадие- для тварин у кожній групі у кожний момент часу, і

Баулеу масою від 200-250г тримали без їжі протя- найвищі з цих середніх показників (тобто, середні гом 24 годин і піддавали анестезії кетаміном піки концентрації кромоліну в сироватці) показано (44мг/кг) та хлорпромазином (1,5мг/кг) за 15 хви- нижче у Таблиці 2. лин до дозування і ще раз у разі необхідності підт- римання анестезії. Групі з п'яти тварин вводили

Таблиця 2

Кромолін - пероральне введення (мл/кг) (мл/кг) (мг/кг) лініжст.в. (ст.п.)

Приклад 4: Рекомбінантний гормон росту лю- промазин (1,5мг/кг) за 15 хвилин до дозування і ще дини (ПОН) - пероральне введення раз у разі необхідності підтримання анестезії. Гру-

Дозувальні розчини для перорального вве- пі з п'ятьох тварин вводили один з дозувальних дення (РО) сполуки агента доставки (одержаної за розчинів. 11см катетер Раша та Френча перетво- прикладом та або 160, як вказано нижче у Таблиці рювали на їмл шприц з кінчиком піпетки. Шприц 3) та пон приготовляли у фосфатному буфері. заповнювали дозувальним розчином, втягуючи

Вільну кислоту сполуки агента доставки перетво- розчин через насухо витертий катетер. Катетер рювали на натрієву сіль одним еквівалентом гідро- опускали у стравохід, залишаючи 1 см трубки за ксиду натрію. Як правило, розчин сполуки приго- різцями. Розчин вводили шляхом натискання на товляли у фосфатному буфері і перемішували, поршень шприца. додаючи один еквівалент гідроксиду натрію (1,0М) Зразки крові забирали послідовно з хвостової при одержанні натрієвої солі. У разі необхідності артерії, як правило, через 15, 30, 45 та 60 хвилин для досягнення рівномірної розчинності ще дода- після введення. Концентрацію ІНОН у сироватці вали Маон і відновлювали рівень рН. Остаточні визначали за допомогою комплекту для імуноана- дозувальні розчини одержували шляхом змішу- лізу "НОН (комплект МеК1Р4015 від Сепгуте вання розчину сполуки з основним розчином тан Согрогаїййоп Іпс., Сатргідде, МА). Попередні дослі- (15мг птоН/мл одержували шляхом змішування у дження показували базові значення, які приблизно формі порошків 15мг ОН, 75 мг О-маніту, 15мМг дорівнювали нулеві. гліцину та 3,39мг двоосновного фосфату натрію з Розраховували середнє значення результатів наступним розведенням 295 гліцерином) та розве- для тварин у кожній групі у кожний момент часу. дення до потрібного об'єму (зазвичай 3,Омл). Спо- Максимальні значення цих результатів (тобто, се- луку та дози ПОН і об'єми доз показано нижче у редній пік концентрації гПОН у сироватці) вказано

Таблиці 3. нижче у Таблиці 3. (У випадках, коли нижче не

Типові протоколи дозування та відбору були вказується стандартне відхилення (ст.в.) або ста- такими, як описано нижче. Самців щурів Зргадие- ндартна похибка (ст.п.), перед аналізом об'єдну- рамеу масою від 200-250г тримали без їжі протя- вали п'ять зразків для кожного періоду часу). гом 24 годин і вводили кетамін (44мг/кг) та хлор-

Таблиця З

ПОН - Пероральне введення ' Середній пік у сироватці

Приклад 5 - Інтерферон - Пероральне введен- агента доставки та ІЕМ та об'єми доз вказано ниж- ня че у Таблиці 4.

Дозувальні розчини сполуки агента доставки Типові протоколи дозування та відбору були (одержаної за прикладом 16Б) та інтерферону лю- такими, як описано нижче. Самців щурів Зргадце- дини (ІЕМ) приготовляли у деїіонізованій воді. Віль- рамеу масою від 200-250г тримали без їжі протя- ну кислоту сполуки агента доставки перетворюва- гом 24 годин і вводили кетамін (44мг/кг) та хлор- ли на натрієву сіль одним еквівалентом гідроксиду промазин (1,5мг/кг) за 15 хвилин до дозування і ще натрію. Як правило, розчин сполуки агента достав- раз у разі необхідності підтримання анестезії. Гру- ки приготовляли у воді і перемішували, додаючи пі з п'ятьох тварин вводили один з дозувальних один еквівалент гідроксиду натрію (1,0Н) при оде- розчинів. 11см катетер Раша та Френча перетво- ржанні натрієвої солі. Цю суміш перемішували зі рювали на їмл шприц з кінчиком піпетки. Шприц струшуванням і поміщали в ультразвуковий прист- заповнювали дозувальним розчином, втягуючи рій (приблизно 37"С). Рівень рН доводили прибли- розчин через насухо витертий катетер. Катетер зно до 7,0-8,5 водним розчином Маон. Суміш пе- опускали у стравохід, залишаючи ї1см трубки за ремішували зі струшуванням для утворення різцями. Розчин вводили шляхом натискання на рівномірної суспензії або розчину, також застосо- поршень шприца. вуючи у разі необхідності обробку ультразвуком та Зразки крові забирали послідовно з хвостової термообробку. У разі необхідності для досягнення артерії, як правило, через 0, 15, 30, 45, 60 та 90 рівномірної розчинності ще додавали Маон і рі- хвилин після введення. Концентрацію ІЕМ у сиро- вень рН відновлювали. Розчин сполуки агента ватці визначали, застосовуючи комплект для іму- доставки змішували з основним розчином ІЕМ ноаналізу Суїозсгееп для ІЕМ-альфа людини (кат. (приблизно від 22,0 до 27,5мг/мл у фосфатно- МеКНС4012 від Віозоцгсе Іпіегпайопаї!ї, Сатагіййо, буферному розсолі) і розводили до потрібного СА). Попередні дослідження вказували на базові об'єму (зазвичай З, О0мл). Остаточні дози сполуки значення, які приблизно дорівнювали нулеві. Роз- раховували середнє значення результатів для тварин у кожній групі у кожний момент часу. Мак- ній пік концентрації ІРМ у сироватці) вказано нижче симальні значення цих результатів (тобто, серед- у Таблиці 4.

Таблиця 4

Інтерферон - Пероральне введення ' Середній пік у сироватці

Сполука | Об'єм дози (мл/кг) | Доза сполуки (мг/кг) | Доза ІЕМ (мг/кг) ТЕМ ств. (ст.п) (МГ/МЛ 17,80213,52 (6,05

На вищезгадані патенти, заявки, способи ви- Для спеціалістів на основі представленого пробувань та публікації авторами робиться поси- вище детального опису стануть зрозумілими бага- лання в їхньому повному обсязі. то різних варіантів даного винаходу. Усі ці варіанти охоплюються повним обсягом формули винаходу.

Комп'ютерна верстка Т. Чепелева Підписне Тираж 26 прим.

Міністерство освіти і науки України

Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна

ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601