UA73168C2 - Benzoilpyrazols and herbicide on the base thereof - Google Patents

Description

Опис винаходу

Винахід стосується гербіцидів, зокрема, гербіцидів для вибіркової боротьби з бур'янами і бур'янистими 2 травами в корисних рослинах.

З різних джерел відомо, що деякі бензоїлпіразоли мають гербіцидні властивості. Так у німецькій викладеній заявці 0О5 2513750 описані 1-алкіл-4-бензоїл-5-гідроксипіразоли і 1-алкіл-4-бензоїл-5-тіопіразоли у фенільном кільці яких переважно знаходиться один або два замісника. В якості переважного замісника в положенні 2 поряд з воднем слід згадати бром, хлор, йод, метил або нітрогрупу, у положенні 4-хлор, метокси-, метилсульфоніл- і нітрогрупу, а також у положенні 5-метил. Гидрокси- або тіо--група в описаних там сполуках також заміщена різними замісниками, такими як ацил. У /55033-45 згадуються інші 5-гідроксипіразоли і 5-тіопіразоли, в яких гідрокси- або тіо--група заміщена принципово іншими залишками. ОЗ 4643757 описує гербіциди, якими є 1-метил-4-бензоїлпіразоли, що переважно в положенні 2 фенільного кільця мають галоген, нітрогрупу або сульфонілметил, у положенні 3-водень, галоген або метил і в положенні 4-галоген або сульфонілметил. В ЕР-А 72 0203428 описані гербіциди, такі як 1-алкіл-4-бензоїлпіразоли, що переважно в положенні 2 фенільного кільця мають галоген або метил, у положенні З3-водень або метил і в положенні 4-галоген або сульфонілметил.

Сполуки, відомі з цих публікацій, все ж таки виявляють недостатню гербіцидну активність і/або недостатню сумісність з культурними рослинами. Задачею даного винаходу є одержання сполук з гербіцидной активністю з поліпшеними у порівнянні з відомими сполуками - гербіцидними властивостями, а також з поліпшеною сумісністю з культурними рослинами.

Встановлено, що деякі 4-бензоїлпіразоли, що мають певні замісники в певних положеннях, особливо придатні як гербіциди. Тому предметом даного винаходу є сполуки формули (І) або їх солі 1 яз вн сч й (8) м

Ж

2

М Сов в д: (ее) (Ф), (Се) де

В! є метилом або етилом, --

В2 є трифторметилом, со

ВЗ є воднем, метилом або етилом, "а

В є метилом, етилом або н-пропілом,

ВО є воднем, (С4-Св)-алкілкарбонілметилом, (С.--С/)-алкілсульфонілом, фенілсульфонілом, бензилом, бензоїлметилом, (С.4-Сз)-алкілсульфонілом заміщеним одним або декількома атомами галогену, фенілсульфонілом заміщеним одним або декількома метилами або галогенами, бензилом заміщеним галогеном, « нітро- або метоксигрупою або бензоїлметилом заміщеним одним або декількома галогенами, метилами, нітро- пт») с або метоксигрупами, і пе, 1 або 2. . и"? У випадку, коли ВЗ є воднем, сполуки формули (І) згідно з даним винаходом, в залежності від зовнішніх умов, таких як розчинник і величина рН, можуть існувати в різних таутомерних формах: -і (95) - (о)

ІЧ е) іме) 60 б5 з (ав!

М о вд?

Що 70 вз (в

М Сон ве в: / з дз о ФВ" дз но БО ех са и и с

У залежності від типу замісників сполуки формули (І) містять один кислотний протон, що може видалятись за о рахунок взаємодії з основою. Як основи придатні, наприклад, гідриди, гідроксиди і карбонати літію, натрію, калію, магнію і кальцію, а також аміак і органічні аміни, такі як триетиламін і піридин. Одержані таким чином солі також є предметом винаходу.

У формулі (І) і всіх наступних формулах алкільні залишки з більш ніж двома атомами вуглецю можуть бути 0 розгалуженими і нерозгалуженими. Алкільними залишками є , наприклад, метил, етил, н- або ізо-пропіл, н-, ізо-. тре- або 2-бутил, пентили, гексили, такі як н-гексил, ізо--ексил і 1,3-диметилбутил. Галоген означає шо фтор, хлор, бром або йод. Тозил - це 4-метилфенілсульфоніл. -

Якщо група багаторазово заміщена, то під цим слід розуміти те що ця група має один або декілька однакових або різних з названих замісників. со

Сполуки загальної формули (І) можуть існувати, в залежності від типу замісників і їх розташування у ї- вигляді стереоізомерів. Якщо, наприклад, присутній один або кілька асиметричних атомів вуглецю, то можуть існувати енантіомери або діастереомери. Стереоізомери можна виділити із сумішей, що утворюються при синтезі використовуючи звичайні методики розділення, наприклад, методом хроматографічного розділення. «

Також стереоіїзомери можна одержати за рахунок використання стереоселективних реакцій із застосуванням оптичноактивних вихідних і/або допоміжних речовин. Винахід стосується також усіх стереоізомерів і їхніх - с сумішей, що охоплюються загальною формулою (І), але не визначені окремо. а Особливий інтерес представляють сполуки загальної формули (І), в яких п дорівнює 2. » Переважними є сполуки загальної формули (І), в якій В є метилом, а ВЗ є воднем або метилом.

Переважними є також сполуки загальної формули (І), де 7 є метилом або етилом. Особливо переважними є сполуки загальної формули (І), в якій БК 9 є метилсульфонілом, етилсульфонілом, н-пропілсульфонілом, і фенілсульфонілом, 4-метилфенілсульфонілом, бензилом, бензоїлметилом, нітробензоїлметилом або оз 4-фторбензоїлметилом. - Також особливо переважними є сполуки загальної формули (І), в якій КЕ? є воднем.

Особливо переважними є сполуки загальної формули (І), в якій ВЗ є метилом. (о) В усіх формулах, зазначених далі, замісники і символи, якщо нічого іншого не вказано, мають ті ж «со значення, як зазначено для формули (1).

Сполуки згідно з даним винаходом, в яких Б У є воднем, можна, наприклад, одержати використовуючи методику приведену на схемі 1 і відому з 0О5 2513750, шляхом взаємодії галогеніду бензойної кислоти з в Піразолоном в присутності основи або за способом приведеним на схемі 2 і який описаний в ЕР-А 0186117, о шляхом взаємодії галогеніду бензойної кислоти з піразолоном в присутності основи і наступного перетворення. іме) 60 б5

Схема 1 І не ел яз 0 Вон - соб са(н) у ----ле 2 'т'т'тхж5--аь

НМ, ни М 2

Мо вг М Тен й не в: (в) (т) (із)

Схема2 ві чав в сих ос МЕ -о0 (ов!

НМ ж -- - т -я --яєь- НМ ж

М

Мо не / в) в в д (п) ; (і) (6) с дз 9 В(Одв! | о

Мі

У Ацетонціоногідрин г)

М в: / он пе ее, (2) тб

Для одержання сполук згідно з даним винаходом, в яких К з має інші значення відмінні від водню, і. доцільніше використовувати схему 3, з сполук одержаних за схемами 1 або 2, шляхом реакції з підходящим - ацилюючим агентом К-Х в присутності основи, де Х в групі, що відходить, є атомом галогену.

Схема З ва 9 ВОДА дз ов - с й основа й

Мі вових --2 мМ . » М 2 М 5 2 " і он щі (М і! ок щі во ве -1 (І) () оо Необхідні сполуки, використовувані у вищенаведених схемах, є або комерційно доступними продуктами, або речовинами, що синтезуються за відомими методами. Так піразолони формули (ІІ) можна, наприклад, одержати - по методикам, описаним в ЕР-А 0240001 і у). Ргакі. Спет. 315, 382 (1973), а бензоїлхлориди формули (ІІІ) - по

Фу 20 методикам описаним в ЕР-А 0527036.

Сполуки формули (І) відповідно до даного винаходу виявляють добру гербіцидну активність проти широкого со спектра економічно важливих одно- і дводольних шкідливих рослин. Біологічно активні речовини добре справляються навіть із важкопридушуваними багаторічними бур'янами, що дають паростки з кореневищ або інших постійних органів. При цьому, як правило, не важливо, чи використовуються ці речовини до посіву, перед 22 появою сходів або після появи сходів. Зокрема, назвемо, наприклад, деяких представників флори одно- і

Ф! дводольних бур'янів, які можна контролювати за допомогою сполук згідно з даним винаходом, не обмежуючи цим згадуванням їх використання лише для визначених видів рослин. З боку однодольних видів бур'янів добре о придушуються, наприклад, овес, плевел, лисохвіст, канарійочник, єжовник, росичка, щетинник, а також види ситі з групи однолітніх і з боку багаторічних видів пирій, свинорой, императа, а також сорго і багаторічні види 60 ситі. Для дводольних видів бур'янів спектр впливу поширюється на такі види, як подмаренник, фіалка, вероніка, яснотка, звездчатка, амарант, гірчиця, іпомея, сида, ромашка і канатик з боку однолітніх рослин, а також в'юнок, бодяг, щавель і полинь з боку багаторічних бур'янів. При специфічних умовах оброблення сільськогосподарських культур шкідливі рослини, що зустрічаються в рисі, такі як, наприклад, єжовник, стрелолист, частуха, болотниця (ситняг), очерет і сить також добре придушуються біологічно активними бо речовинами відповідно до даного винаходу. Якщо сполуки відповідно до даного винаходу застосовуються на поверхні грунту до появи проростків, то проростання паростків бур'янів або придушується повністю або бур'яни виростають до стадії зародку листка, тоді все ж таки їхній ріст припиняється і, зрештою, через три-чотири тижні вони повністю гинуть. При нанесенні біологічно активних речовин на зелені частини рослин після появи сходів, після обробки відбувається помітно відчутне припинення росту, і бур'яни залишаються на тій стадії росту, що була до моменту використання препарату, або через якийсь час повністю гинуть, так що цим способом дуже рано і на тривалий час усувається шкідлива для культурних рослин конкуренція з бур'янами. Зокрема, сполуки згідно з даним винаходом проявляють значний вплив на метлицю звичайну, лободу звичайну, яснотку пурпурову, горець в'юнковий, мокрицю, вероніку плющелисту, вероніку перську, фіалку триколірну і різні види /о амаранту, подмаренника і прутняка (кохії).

Хоча сполуки згідно з даним винаходом проявляють відмінну гербіцидну активність проти одно- і дводольних бур'янів, культурні рослини економічно значимих культур, таких як, наприклад, пшениця, ячмінь, жито, рис, кукурудза, цукровий буряк, бавовна і соя, практично не зачіпаються або зачіпаються незначно. Зокрема, вони показали відмінну сумісність із зерновими культурами, такими як пшениця, ячмінь і кукурудза, особливо з /5 пшеницею. Тому ці сполуки особливо придатні для вибіркової боротьби з небажаним ростом рослин у сільськогосподарському виробництві корисних культур або в декоративному рослинництві.

Унаслідок своїх гербіцидних властивостей ці сполуки можуть використовуватися також для боротьби зі шкідливими рослинами в культурах відомих або генетичноудосконалених рослин. Трансгенні рослини відрізняються, як правило, особливо вигідними властивостями, наприклад стійкістю до певних пестицидів, 2о насамперед до деяких гербіцидів, стійкістю до хвороб рослин і до збудників хвороб рослин, таких як деякі комахи або мікроорганізми, такі як гриби, бактерії або віруси. Інші особливі властивості стосуються, наприклад, продукту врожаю щодо кількості, якості, придатності до збереження, складу і особливих інгредієнтів. Так відомі трансгенні рослини з підвищеним змістом крохмалю або зміненою якістю крохмалю або рослини з іншим складом жирних кислот у продукті врожаю. с

Переважним є застосування сполук формули (І) згідно з даним винаходом або їх солей для економічно о значимих трансгенних культур корисних рослин і декоративних рослин, наприклад, для зернових культур, таких як пшениця, ячмінь, жито, овес, просо, рис, маніок і кукурудза, а також культур цукрового буряка, бавовни, сої, рапсу, картоплі, томатів, гороху і інших видів овочів. Переважно можуть застосовуватися сполуки формули (І) як гербіциди для культур корисних рослин, що стійкі до фітотоксичного впливу гербіцидів або можуть бути со зо зроблені стійкими в наслідок генної інженерії.

Традиційні шляхи одержання нових рослин, що виявляють модифіковані властивості у порівнянні з ісе) властивостями наявних на цей час рослин, полягають, наприклад, у класичних способах вирощування і «- одержання мутантів. Альтернативно, за допомогою методів генної інженерії можна одержати нові рослини зі зміненими властивостями |див., наприклад, ЕР-А-0221044, ЕР-А-0131624). Наприклад, у декількох випадках і) описані ї- - генно-інженерні зміни культурних рослин з метою модифікації синтезуємих в рослинах крохмалів (МО 92/11376, МО 92/14827, МО 91/198061, - трансгенні культурні рослини, що стійкі до деяких гербіцидів типу глюфозинатів (наприклад, ЕР-А 0242236, ЕР-А 0242246) або гліфозатів (МО 92/00377| або сульфонілсечовин (ЕР-А-0257993, О5Б-А-50136591, « - трансгенні культурні рослини, наприклад, бавовна, із здатністю продукувати токсини ВасшШив пт) с Іпигіпдіепвіз (Ві-токсини), що додають рослинам стійкості до деяких шкідників (ЕР-А 0142924, ЕР-А 0193259), - трансгенні культурні рослини з модифікованим складом жирних кислот (МО 91/139721. ;» Численні технології молекулярної біології за допомогою яких можна створювати трансгенні рослини зі зміненими властивостями, у принципі відомі: |див., наприклад, Самбрук і інші, (ЗатбгооК еї аї.), 1989, Молекулярне Вегетативне Розмноження (Моіесціаг Сіопіпо), Лабораторний Довідник (А І арогаюгу Мапиаї), 2-е -І видання. Лабораторна Преса Колд Спринг Харбор, Колд Спринг Харбор, Нью-Йорк (Со Зргіпа Нагрог

І арогаїогу Ргезв, Соїй Зргіпд Нагрог, ММ); або Віннакер "Гени і клони" (МУіппасКкег "Зепе па Кіопе"), ВКХ о Вайнхайм (МСН УУеїіппеїт) 2-е видання, 1966 або Крістоу "Напрямки в Науці про Рослини" (Снгізіои "Тгепавз іп - Ріапі Зсіепсе") 1 (1996) 423-431). Для такого роду генетичних маніпуляцій молекули нуклеїнових кислот можуть вбудовуватись в плазміди, що викликають мутагенез або послідовну зміну за рахунок рекомбінації ме) ДНК-послідовностей. За допомогою вищезгаданих стандартних методів можна, наприклад, замінити основи, с видалити частину послідовності або ввести природні або синтетичні послідовності. Для з'єднання фрагментів

ДНК одна з однією можна прикріпити до фрагментів адаптори або лінкери.

Одержання клітин рослин із зниженою активністю генного продукту може досягатися за рахунок експресії, щонайменше, однієї відповідної антисмислової РНК, однієї смислової РНК для досягнення ефекту косупресії (взаємного придушення) або експресії, щонайменше, одного відповідним чином сконструйованого рибозиму, що (Ф, розщеплює специфічний транскрипт вищезгаданого генного продукту. ка Для цього можуть застосовуватися як молекули ДНК, що охоплюють усю закодовану послідовність генного продукту, включаючи можливо існуючі бічні фрагменти послідовності, так і молекули ДНК, що охоплюють тільки бо частину кодуючої послідовності, причому ця частина повинна мати достатню довжину, щоб бути причиною антисмислового ефекту в клітинах. Також можливе використання послідовностей ДНК, що проявляють високий ступінь подібності з закодованою послідовністю генного продукту, але не є цілком ідентичними.

У випадку експресії молекул нуклеїнових кислот у рослинах синтетичний білок може бути локалізований у будь-якому місці рослинної клітини. Але щоб досягти локалізації у визначеному місці, можна, наприклад, 65 Кодуючу ділянку з'єднати з послідовностями ДНК, що забезпечують локалізацію у визначеному місці. Такого роду послідовності відомі фахівцям |див., наприклад, Браун і інші, ЗМБО Дж. (Вгацп еї аі., ЕМВО 3.) 11 (1992),

3219-3227; Вольтер і інші, Прок. Натл. Акад. Сай. США (УуУоМег еї аїЇ., Ргос. Май). Асад. Зеї. ОА), 85 (1988), 846-850; Зонневальд і інші, Плант Дж. (Зоппемаїйа еї а/!., РіІапі 9.) 1 (1991), 95-106).

Клітини трансгенних рослин відповідно до відомих технологій можуть регенеруватися у цілі рослин. У випадку трансгенних рослин у принципі мова може йти про рослини якого завгодно виду, тобто як про однодольні, так і про дводольні рослини. Так можуть бути придбані трансгенні рослини, що мають змінені властивості за рахунок супер-зкспрессии, супресії або інгібування гомологічних (-природних) генів або послідовностей генів або за рахунок експресії гетерологічних (-чужорідних) генів або послідовностей генів.

При використанні біологічно активних речовин відповідно до даного винаходу в трансгенних культурах поряд 7/0 із впливом, що має місце на інші культури, часто з'являється дія на шкідливі рослини, що є специфічною при використанні у відповідній трансгенній культурі, наприклад, змінений або спеціально розширений спектр бур'янів, з якими можна боротися, змінена використовуваної кількості препарату, що може застосовуватися при обробці, переважно гарна сумісність з гербіцидами, до яких стійкі трансгенні культури, а також вплив на ріст і врожай трансгенних культурних рослин. Предметом винаходу тому також є застосування сполук відповідно до /5 винаходу як гербіцидів для боротьби зі шкідливими рослинами в трансгенних культурних рослинах.

На додаток до цього, речовини відповідно до даного винаходу мають прекрасні властивості, що полягають у регулюванні росту культурних рослин. Вони діють як регулятори обміну речовин рослини і можуть тим самим використовуватися для цілеспрямованого впливу на складові частини рослини і для полегшення збору врожаю, наприклад, за рахунок викликання десикації й зменшення росту рослин. Тому вони годяться також для 2о Загального регулювання і затримки небажаного вегетативного росту, не вбиваючи при цьому рослини. Затримка вегетативного росту багатьох одно- і дводольних культур відіграє важливу роль, тому що цим шляхом можна скоротити час зберігання на складі або цілком перешкодити цьому.

Сполуки відповідно до даного винаходу можуть застосовуватися у вигляді порошків для розпилення, концентратів для емульсій, розчинів для обприскування, засобів для обпилення і гранулятів у рецептурах с ов одержаних звичайним чином. Іншим предметом винаходу є також гербіцидні засоби, що містять сполуки формули (І). Сполуки формули (І) можуть входити в різні рецептури, у залежності від заданих біологічних і/або і) фізико-хімічних параметрів. Як можливі рецептури приймаються до уваги: порошок для розпилення (МУР), розчинний у воді порошок (5Р), розчинні у воді концентрати, здатні до емульгування концентрати (ЕС), емульсії (ЕМУ), такі як емульсії типу масло-у-воді і вода-у-маслі, розчини для обприскування, концентрати для суспензій со зо (5С), дисперсії на основі олії або на основі води, розчини, що змішуються з маслами, засоби для обпилення (ОР), капсульні суспензії (С5), протруйники, грануляти для внесення в грунт, грануляти (СК) у формі ісе) мікрогранул, грануляти для розпилення, адсорбційні грануляти, здатні до диспергиргування у воді грануляти «- (МУС), розчинні у воді грануляти (55), ОЇ М/-рецептури, мікрокапсули і воски. Ці окремі типи рецептур у принципі відомі і описані, наприклад, у: (Віннакер-Кюхлер, "Хімічна технологія", т.7, вид-во Ц. Хаузер Мюнхен, 4-е і) зв ВИД. (М/іппасКег-Киспіег "Спетівзспе Тесппоіодіє", Вапа 7, с. Наийзег Мегпіад Мипспеп, 4 Айції.), 1986, Ваде ван ї-

Валькенбург, "Рецептури Пестицидів" Марсель Деккер, Нью-Йорк (Уу/аде мап МаІКеприго, "Резіїсіде Рогтиайопв",

Магсе! ЮОекККег, М.У.), 1973; Довідник "Сушіння розпиленням", З-е вид. ("Зргау ЮОгуіпд" Напабсок, Зга Еа.) 1979,

Г. Гудвін Лтд. Лондон (б.боосдміп ЦЕ. І опаоп)|.

Необхідні допоміжні засоби для рецептур, такі як інертні матеріали, поверхнево-активні речовини, « озчиннИКи і інші добавки також відомі і, наприклад, описані у (Ваткінс (Умаїкіпе), "Довідник Розріджувачів і пт») с Носіїв для Інсектицидних Рецептур", 2-е вид. (Напдбрсок ої Іпзесіїсіде Биві Оіїшепів апа Саїгтіегв", 2 па ЕЗ9)), ц Дартанд Букс, Калдвелл Н. Дж.,. Х.в.Олпен "Введення в Колоїдну Хімію Глин", 2-е вид. (ЮСапапа ВоокКзв, СаідмеїЇ "» М.У., Н.м.Оїіреп, "Іпігодископ ою Сіау Соїоід Спетівігу", 274 Ед.), Дж.Дж. Уїлі 5 Санз, Нью-Йорк (У.ОММеу й Зопв,

М.М); К. Марсден, "Довідник Розчинників", 2-е вид., Интерсайенс, Нью-Йорк 1963 (С.Маггвдеп, "ЗоЇмепів

Сціде, 2па Ед, Іпіегесіепсе, М.У. 1963); Мак-Катчеон "Щорічне видання по Детергентам і Емульгаторам", МК і Пабл. Корп., Ріджвуд Н.Дж. (Мессиціїспеоп'з "Оеіегдепів апа Етиївзійегв Аппца!", МС Рибі. Согр., Кіддежмоса с М.9.); Сіслі і Вуд, "Енциклопедія Поверхнево-активних Речовин, УПАВШИ", Кім. Пабл. До. Інк., Нью-Йорк 1964 (бівіеу апа МУМУсод, "Епсусіоредіа ої Зи!ипасе Асіїме Адепів", Спет. Рибі. Со. Іпс., М.М. 1964); Шенфельдт - "Поверхнево-активні адукти оксиду етилену, Висе. Ферлагегезель. Штутгарт 1976 (5спопгеїаї

Ф 50 "«геплПаспепасіїме АгШПуїепохідадацЄкіе", МУіїзв. МепадездезеїІ., Зішйдай 1976); Виннакер-Кюхлер "Хімічна технологія" (М/іппасКег-Киспіег) "Спетізспе Тесппоіодієе" т,7, вид-во, Ц. Хаузер Мюнхен, 4-е вид. 1986). со Порошки для розпилення є препаратами, що рівномірно диспергуються у воді, що містять крім біологічно активної речовини, розріджувача або інертної речовини ще поверхнево-активні речовини (ПАР) іонного і/або неіонного типу (змочувач, диспергатор), наприклад, поліоксиетильовані алкілфеноли, поліоксиетильовані жирні спирти, поліоксиетильовані жирні аміни, сульфати естерів жирних спиртів і полігликолей, алкансульфонати,

Ф! алкілбензолсульфонати, /2,2-динафтилметан-б6,б-дисульфокислий натрій, лігнінсульфокислий натрій, юю дибутилнафталінсульфокислий натрій або також олеоїлметилтауринокислий натрій. Для одержання порошків для розпилення гербіцидно активну речовину, наприклад, тонко подрібнюють у звичайній апаратурі, такій як молоткові млини, ударні млини із ситами і крильчаткою і струминні млини і одночасно із подрібнюванням або 60 після нього змішують з допоміжними засобами, що входять у рецептуру.

Здатні до емульгування концентрати одержують шляхом розчинення біологічно активної речовини в органічному розчиннику, наприклад, у бутанолі, циклогексанолі, ДМФА, ксилолі або також у висококиплячих ароматичних вуглеводнях або вуглеводнях або сумішах цих розчинників при додаванні одного або декількох

ПАР іонного і/або неіонного типу (емульгатори). У якості емульгаторів можуть, наприклад, застосовуватися: бо кальцієві солі алкіларилсульфокислот, такі як кальцію додецилбензолсульфонат, або неіонні емульгатори, такі як естери полігликолей і жирних кислот, етери алкіларилполігликолей, етери жирних спиртів і полігликолей, продукти конденсації пропіленоксиду і етиленоксиду, алкілполіетери, естери сорбіту, такі як естери сорбіту і жирних кислот або естери поліоксиетиленсорбиту, такі як естери поліоксиетиленсорбиту і жирних кислот.

Засоби для обпилення одержують шляхом розмелювання біологічно активної речовини разом з тонко подрібненими твердими речовинами, наприклад, тальком, природними глинами, такими як каолін, бентоніт і пірофіліт, або діатомовою землею. Здатні до суспендування концентрати можуть бути на водній або масляній основі. їх можна одержати, наприклад, шляхом мокрого розмелювання за допомогою стандартних бісерних млинів і в разі потреби з добавкою ПАР, таких як, наприклад, уже були зазначені для інших типів рецептур. 70 Емульсії, наприклад, емульсії типу масло-у-воді (ЕМУ) можна одержати, наприклад, за допомогою мішалок, колоїдних млинів і/або статичних змішувачів при використанні водних органічних розчинників і в разі потреби

ПАР, таких що вже були зазначені для інших типів рецептур.

Грануляти можна одержати або шляхом напилення біологічноактивної речовини на здатний адсорбувати гранульований інертний матеріал або шляхом нанесення концентрату біологічно активної речовини за /5 допомогою клеючих засобів, наприклад, полівінілового спирту, поліакриловокислого натрію або також мінеральних олій на поверхню носіїв, таких як пісок, каолініт або гранульований інертний матеріал. Також підходящі біологічноактивні речовини можна гранулювати звичайним способом, що використовується у виробництві гранульованих добрив, при бажанні у суміші з добривами. Здатні до диспергування у воді грануляти, як правило, одержують звичайними способами, такими як сушіння розпиленням, гранулювання в киплячому шарі, тарілчасте гранулювання, змішування за допомогою високошвидкісних змішувачів і екструзія без твердого інертного матеріалу.

Про одержання різного типу гранулятів див., наприклад, методи, описані в |Довідник "Сушіння розпиленням",

З-е вид. 1979, Г. Гудвин Лтд. Лондон "Зргеу-Огуіпд" Напарсок З га. 1979, 5. бооймжіп Ца., Гопаоп; Дж. И.

Браунінг, "Агломерація", Хімічний продукт і Технологія 1967, стор. 147 і наступні (.Е.Вгомпіпа, Га "Аддіотегайоп", Спетіса! апа Епдіпеегіпд); "Довідник хіміка-технолога Перрі", 5вид., МакГро-Хілл,. Нью-Йорк 1973, стор.8-57 ("Ретпуз Спетіса! Епдіпееге Напароок", Б! Еа., МеОгам/-НІЇЇ, Мем Могк)). Про інші подробиці о одержання рецептур засобів захисту рослин |див., наприклад, у Г.К. Клінгман "Наука про контроль росту бур'янів" (0.С.Кііпдтап, "У/еед Сопігої аз а Зсіепсе"), Джон Уілі 5 Санз, Інк., Нью-Йорк, 1961, стор.81-96 (допп

МУйеу апа Зопз, Іпс., Мем/ Могк,) і Дж. Д. Фрейер, С.А. Еванс "Довідник по контролі росту бур'янів", 5вид., (ее)

Наукові Публікації Блеквелл, Оксфорд, 1968, стор.101-103 (У.О.Егеуег, З.А.Емапз, "У/еей Сопігої Напабоок", 5 «со

Еа., ВіасКугеїЇ Зсіепійіс Рибіїсайопв, Охіога)|.

Агрохімічні рецептури містять, як правило, від 0,1 до З9Оваг.95, особливо від 0,1 до У95Бваг.9о біологічно ч- активної речовини формули (І). У порошках для розпилення концентрація біологічно активної речовини становить приблизно 10-99ваг.9о , залишок до 10Оваг.9о становлять звичайні компоненти рецептур. В здатних до со емульгування концентратах концентрація біологічноактивної речовини може становити приблизно від 1 до 90, ї- переважно від 5 до 8Оваг.9о. Пилеподібні склади містять від 1 до ЗОваг.9о біологічноактивної речовини, краще не менш ніж 5-20ваг.9о біологічноактивної речовини, розчини для обприскування містять приблизно від 0,05 до 80, краще від 2 до 50 ваг. 9о біологічноактивної речовини. У випадку здатних до диспергування у воді гранулятів « вміст біологічноактивної речовини частково залежить від того, чи є біологічноактивна речовина рідкою або твердою і які допоміжні засоби і наповнювачи використовуються при гранулюванні. У здатних до диспергування у - с воді гранулятів вміст біологічно активної речовини знаходиться в межах від 1 до О5Бваг.95, краще від 10 до а 8Оваг.бю. "» Поряд з цим названі рецептури біолопчноактивних речовин містять у разі потреби звичайні засоби: засіб, що підвищує адгезію, змочувальний засіб, диспергатор, емульгатор, засіб, що поліпшує проникнення, консервант, антифриз і розчинник, наповнювачи і барвники, сповільнювач випаровування і засіб, що впливає на величину рн -і і в'язкість. с На основі цих рецептур можна одержати також комбінації з іншими речовинами, що діють як пестициди, такі як інсектициди, акарициди, гербіциди, фунгіциди, а також з добривами і/або регуляторами росту, наприклад, у - формі готових рецептур або в якості суміші, одержуваної в резервуарі. б 50 В якості партнера для комбінування з біологічноактивними речовинами відповідно до даного винаходу в рецептурах сумішей або в сумішах, одержуваних у резервуарі можуть бути використані, наприклад, відомі

ІЧ е) біологічноактивні речовини, що описані в Дослідження Бур'янів (УУеей Кезеагсп) 26, 441-445 (1986) або

Посібнику з Пестицидів "Пе Резіїсіде Мапиа!" 112 вид., Британська Рада по Захисту Врожаю (Те Вгйізпй ОСгор

Ргоїесіоп Соипсі) і Королівське Наукова Хімічна Спілка (Ше Коуа| ос. ої СПпетівігу), 1997| і цитованої в них літературі. Як відомі гербіциди, що можуть комбінуватися з сполуками формули (І), варто назвати,

Ге! наприклад, наступні біологічноактивні речовини (Примітка: сполуки названі або "звичайними назвами" відповідно до правил Міжнародної організації по стандартизації (ІЗО), або хімічними назвами, у разі потреби разом із ко звичайним кодовим номером): ацетохлор; ацифлуорфен; аклоніфен; АКН 7088, тобто бо |(1-(5-(2-хлор-4--трифторметил)фенокси|-2-нітрофеніл|-2-метоксиетиліденіаміно|окси|оцтова кислота і її метиловий естер, алахлор; аллоксидим; аметрин; амідосульфурон; амітрол; АМС, тобто сульфамат амонію; анілофос; азулам; атразин; азимсульфурон (ОРХ-А8947); азипротрин; барбан; ВАЗ 516 Н, тобто

Б-фтор-2-феніл-4Н-3,1-бензоксазин-4-он; беназолін; бенфлуралін; бенфурезат; бенсульфуронметил; бенсулід; бентазон; бензофенап; бензофлуор; бензоїпроп-етил; бензтиазурон; біалафос; біфенокс; бромацил; бромбутид; 65 бромфеноксим; бромоксиніл; бромурон; бумінафос; бузоксинон; бутахлор; бутаміфос; бутенахлор; бутидазол; бутралін; бутилат; кафенстрол (СН-900); карбетамід; кафентразон (ІСІ-А0О51); СОАА, тобто

2-хлор-М,М-ди-2-пропенілацетамід; СОЕС, тобто 2-хлораліловий естер діетилдитіокарбаміновой кислоти; хлорметоксифен; хлорамбен; хлорацифоп-бутил, хлормезулон (ІСІ-АОО51); хлорбромурон; хлорбуфам; хлорфенак; хлорфлурекол-метил; хлоридазон; хлоримурон етил; хлорнітрофен; хлоротолурон; хлороксурон; хлорсульфурон; хлорталь-диметил; хлортіамід; цинметилін; клетодим; клодинафоп і його естерні похідні (наприклад, клодинафоп-пропаргілу; кломазон; кломепроп; клопроксидим; клопіралід; кумілурон (УС 940); ціаназин; циклоат; циклосульфамурон (АС 104); циклоксидим; циклурон; цигалофоп і його естерні похідні (наприклад, бутиловий естер, ОЕН-112); циперкват; ципразин; ципразол; даіїмурон; 2,4-ОВ; далапон; десмедифам; десметрин; ди-аллат; дикамба; дихлобеніл; дихлорпроп; дихлофоп і його естери, такі як 70 дихлофоп-метил; діетатил; дифеноксурон; дифензокват; дифлуфенікан; димефурон; диметахлор; диметаметрин; диметенамід (ЗАМ-582Н); диметазон, кломазон; диметипін; диметрасульфурон; динітрамін; диносеб; динотерб; дифенамід; дипропетрин; дикват; дитіопір; діурон; ОМОС; еглинацин-етил; ЕЇ 77, тобто 5-ціано-1-(1,1-диметилетил)-М-метил-1Н-піразол-4-карбоксамід; ендотал; ЕРТС; еспрокарб; еталфлуралін; етаметсульфурон-метил; етидимурон; етіозин; етофумезат; Е5231, 75. М-(2-хлор-4-фтор-5-І4-(З-фторпропіл)-4,5-дигидро-5-оксо-1Н-тетразол-1-ил|феніл)етансульфонамід; етоксифен і його естери (наприклад, етиловий естер НІМ-252); етобензанід (НМУ 52); фенопроп; феноксан, феноксапроп і феноксапроп-Р, а також їх естери (наприклад, феноксапроп-Р-етил і феноксапроп-етил; феноксидим; фенурон; флампроп-метил; флазасульфурон; флуазифоп і флуазифоп-Р і їх естери, наприклад, флуазифоп-бутил і флуазифоп-Р-бутил; флухлоралін; флуметсюлам; флуметурон; флуміхлорак і його естери (наприклад, пентиловий естер, 5-23031); флуміоксазин (5-482); флуміпропін; флупоксам (КММУ-739); флуородифен; флуороглікофен-етил; флупропацил (ОВІС-4243); флуридон; флурохлоридон; флуроксипір; флуртамон; фомесафен; фозамін; фурилоксифен; глюфозинат; гліфозат; галосафен; галосульфурон і його естери (наприклад, метиловий естер, МО-319); галокситоп і його естери; галоксифоп-Р (-«К-галоксифоп) і його естери; гексазинон; імізапир; імазаметабенз-метил; імазаквін і солі, такі як сіль амонію; іоксиніл; імазетаметапір; сч об імазетапір; імазосульфурон; ізокарбамід; ізопропалін; ізопротурон; ізоурон; ізоксабен; ізоксапірифор; карбутилат; лактофен; денасил; лінурон; МСРА; МСРВ; мекопроп; мефенацет; мефлуідид; метамітрон; (8) метазахлон; метам; метабензтіазурон; метазол; метоксифенон; метилдимрон; метабензурон; метабромурон; метолахлор; метозулам (ХКО 511); метоксурон; метрибузин; метсульфурон-метил; МН; молінат; моналід; монолінурон; монурон; монокарбаміду дигидросульфат; Мт 128, тобто со зо б-хлор-М-(З-хлор-2-пропеніл)-5-метил-М-феніл-З-піридазинамін; Мт 5950, тобто

ІМ-ІЗ-хлор-4-(1-метилетил)феніл|-2-метилпентамід; напроанілід; напропамід; напталам; МС 310, тобто со 4-(2,4-дихлорбензоїл)-1-метил-5-бензилоксипіразол; небурон; нікосульфурон; ніпираклофен; нітралін; нітрофен; де нітрофлуорфен; норфлуразон; орбенкарб; оризалін, оксадіаргіл (КР-020630); оксадіазон; оксифлуорфен; паракварт; пебулат; пендиметалін; перфлуідон; фенизофам; фенмедифам; піклорам; піперофос; пірибутикарб; ме) пірифеноп-бутил; претилахлор; прімисульфурон-метил; проциазин; продіамин; профлуралін; прогліназин-етил; ї- прометон; прометрин; пропахлор; пропаквизафоп і його естери; пропазин; профам; пропізохлор; пропізамід; просульфалін; просульфокарб; просульфурон (СОСА-152005); прінахлор; піразолінат; піразон; піразосульфурон-етил; піразоксифен; піридат; піритіобак (КІН-2031); піроксофоп і його естери (наприклад, пропаргиловий естер); квінхлорак; квінмерак; квінофоп і його естерні похідні; квізалофоп і квізалофоп-Р. і їх « естерні похідні, наприклад, квізалофоп-етил; квізалофоп-Р-тефурил і -етил; ренридурон; римсульфурон (ОРХ-Е У с 9636); 5 275, тобто 2-І4-хлор-2-фтор-5-(2-пропінілокси)феніл)-4,5,6,7-тетрагідро-2Н-індазол; секбуметон; . сетоксидим; сидурон; симазин; симетрин; М 106279, тобто и?» 2-І(7-(2-хлор-4--трифторметил)фенокси|-2-нафталеніл|оксиїпропанова кислота і її метиловий естер; сульфентразон (ЕМСОС-97285, Е-6285); сульфазурон; сульфометурон-метил; сульфозат (ІСІ-АО224); ТСА; тебутам 45. (БСР-5544); тебутіурон; тербацил; тербукарб; тербухлор; тербуметон; тербутилазин; тербутрин; ТЕН 450, тобто -І М,М-диетил-3-((2-етил-б6-метилфент)сульфонт|-1Н-1,2,4-триазол-1-карбоксамід; тенілхлор (МК-850); тіазафлурон; тиазопір (Моп-13200); тідіазимін (5М-24085); тіобенкарб; тіфенсульфурон-метил; тіокарбазил; о тралкоксидим; три-аллат; тріасульфурон; тріазофенамід; тибенурон-метил; триклопір; тридифан; триетазин; - трифлуралін; трифлурсульфурон і його естери (наприклад: метиловий естер, ОРХ-66037); триметурон; цитодеф; 5о Вернолат; УМ. 110547, тобто 5-фенокси-1-ІЗ--трифторметил)феніл|-1Н-тетразол; ОВН-509; 0-489; І 5 82-556;

Ме. КРР-300; МО-324; МО-330; КН-218; ОРХ-М8189; ЗОС-0774; ЮОМУСО-535; 0ЮК-8910; М-53482; РР-600; МВН-001; с КІН-9201; ЕТ-751; КІН-6127 і КІН-2023.

Для використання, в разі потреби, наявні в продажі звичайні рецептури розбавляють звичайним чином, наприклад, у випадку порошків для розпилення, здатних до емульгування концентратів, дисперсій і здатних до диспергування у воді гранулятів - водою. Пилоподібні рецептури, призначені для внесення в грунт, а також розчини для розприскування, зазвичай більше не розбавляють інертними речовинами перед використанням. Зі

Ф) зміною зовнішніх умов, таких як температура, вологість, тип застосовуваного гербіциду і ін., змінюються ка необхідні використовувані кількості сполуки формули (І). Вони можуть коливатися всередині досить широкого діапазону, наприклад, від 0,001 до 1,Окг/га або більше активної речовини, переважні границі діапазону бо Знаходяться в межах від 0,005 до 750г/га, особливо переважно, від 0,005 до 250г/га.

Приведені далі приклади пояснюють винахід.

А. Хімічні приклади

Одержання вихідних сполук 2-метилсульфеніл-4-трифторметилбензойной кислоти, 2-метилсульфинил-4-трифторметилбензойной кислоти і 2-метилсульфоніл-4-трифторметилбензойной кислоти 65 проводили згідно до ЕР-А 0527036, одержання 5-гідроксипіразолів проводили згідно до ЕР-А 0240001 або ці сполуки одержували з комерційних джерел.

1. Одержання 4-(4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоїл)-5-гідрокси-1-етил-3 метилпіразолу

Стадія 1: Етил З-метил-5-піразолил-4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоат.

Розчиняли 2,1г (7,9ммоль) 2 метилсульфоніл-4-трифторметилбензойной кислоти в ЗХОмл СНоСі». Додавали 2 краплі ДМФА і 2,98г (24ммоль) (СОСІ)» і кип'ятили 4 години із зворотним холодильником. Потім реакційну суміш упарювали і залишок розчиняли в ЗбОмл СН Сі» і при 09Сб змішували з 1,46бг (9Оммоль) 1-етил-З-метил-5-гідроксипіразолу і 4,45Бмл МЕ. Реакційну суміш перемішували 4 години при кімнатній температурі. Після чого її упарювали і залишок піддавали хроматографічному очищенню (силікагель, етилацетат і гексан - 3:2). Одержували етил З-метил-5-піразолил-4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоату у вигляді 7о твердої речовини.

Вихід: 2,7г (9595 теорії)

Ех; (етилацетат): 0,75

ТН-ЯМР: 5 ІСОСІв) 1,42 (т, ЗН), 2,25 (с, ЗН), 3,25 (с, ЗН), 4,05 (к, 2Н), 6,08 (с, 1Н), 7,45 (д, 1Н), 7,65 (с, 1Н), 8,24 (д, 1Н).

Стадія 2: 4--4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоїл)-5-гідрокси-1 -етил-З-метилпіразол. 127г (З4ммоль) етил З-метил-5-піразолил-4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоату, 2 краплі ацетонціангідрину і О,8мл (5,8ммоль) МЕБ розчиняли в ВОмл СНЗСМ і перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Потім реакційну суміш повністю упарювали, змішували з водою і підкисляли 2М розчином НС.

Продукт, що випав, відфільтровували і перекристалізовували з етанолу. Одержували 4-(д-трифторметил-2-метилсульфонілбензоїл)-5-гідрокси-1-етил-3З-метилпіразол у вигляді жовтуватої олії.

Вихід: 1,22г (9696 теорії) "Н-ЯМР: 5 ІСОСІв) 1,45 (т, ЗН), 2,25 (с, ЗН), 2,95 (с, ЗН), 4,00 (к, 2Н), 7,65 (д, 1Н), 7,85 (д, 1Н), 8,58 (С, 1Н). 2. Одержання тозилату 4-(4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоїл)-1-етил-3-метил-5-піразолілу 0,37г (Іммоль) 4-(4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоїл)-5-гідрокси-1-етил-З-метилпіразола і 020г СМ (1,1ммоль) п-Тов-СІ розчиняли в 20мл СНаЗСМ. Потім додавали 0,26г (1,8ммоль) карбонату калію і перемішували о 12 годин при кімнатній температурі. Розбавляли водою і екстрагували етилацетатом. Сушили Мо95О у і потім упарювали. Одержували тозилат 4-(4-трифторметил-2-метилсульфонілбензоїл)-1-етил-3-метил-5-піразолилу у вигляді воску.

Вихід: О0,51г (9896 теорії) со

ТН-ЯМР: 5 ІСОСІв| 1,90 (т, ЗН), 2,05 (с, ЗН), 2,45 (с, ЗН), 3,25 (с, ЗН), 4,05 (Кк, 2Н), 7,35 (д, 2Н), Ге) 7,45 (Д, 1Н), 7,75 (д, 2Н), 8,05 (д, 1Н), 8,40 (с, 1Н).

Сполуки приведені в нижченаведених таблицях одержували аналогічно вищенаведеним методикам або були - одержані аналогічно вищевказаним методикам. со

Використані скорочення означають:

Зо Вп - бензил, В; - бензоїл, ЕЇ - етил, Ме - метил Рг - пропіл, РА - феніл, Тов - тозил, Тпл. - температура - плавлення «

Сполуки відповідно до даного винаходу загальної формули (І), в якій замісники і символи мають наступні значення: о з с во Осн, 7 со

М

М

Мо Сов СЕЗ -і ще

Ф

-

Ф ПОЛЕ ПИ ННИ НО АНЯ ОН ТИНИ ПОН со

ПОМСТИ ПОСТИ НОТИ ПОН ННЯ ОН

5 о люки ж ю 8101001 вковиона же я бо 16 Ме еЕ Ме-5025 масло в 1 11 10111111

Б. Приклади рецептур 1. Засіб для розпилення

Засіб для розпилення одержують, змішуючи 1Оваг. частин сполуки загальної формули (І) і 9ФОваг. частин тальку, як інертна речовина, і роздрібнюючи їх в ударному млині. 2. Порошок, що диспергується 70 Змочувальний порошок, що легко диспергується у воді, одержують, змішуючи 25ваг. частин сполуки загальної формули (І), б4ваг. частин каолінвмісного кварцу, як інертна речовина, 1Оваг. частин лігнінсульфокислого калію і Іваг. частину олеїлметилтауринокислого натрію, в якості змочувального засобу і диспергатору, і розмелюювали в штифтовому млині. 3. Здатний до диспергування концентрат

Концентрат, що легко диспергується у воді, одержують, змішуючи 20ваг. частин сполуки загальної формули (І), бваг. частин етеру алкілфенолу і полігліколю (ЄТпйоп Х 207), Зваг. частини естеру ізотридеканола і полігліколю (8 ЕС) і 71ваг. частин парафінової мінеральної олії (область кипіння, наприклад, від 255 і більше 2772) і розмелючи на кульовому млині для диспергирования до одержання помелу менше ніж 5 мікронів. 4. Здатний до емульгування концентрат

Здатний до емульгування концентрат одержують з 15ваг. частин сполуки загальної формули (І), 75ваг. частин циклогексанону, як розчинник, і 1Оваг. частин оксиетильованого нонілфенолу, в якості емульгатору. 5. Гранулят, що диспергує у воді

Гранулят, що диспергує у воді одержують, змішуючи 75ваг. частин сполуки загальної формули (І) сч 1Оваг. частин лігнінсульфокислого кальцію 5ваг. частин лаурилсульфату натрію і)

Зваг. частин полівінілового спирту і 7ваг. частин каоліну, розмелюючи суміш на штифтовому млині і гранулюючи порошок у киплячому шарі шляхом розбризкування со зо Води, як гранулируючої рідини.

Гранулят, що диспергує у воді, одержують також гомогенізацією з попереднім розмелюванням ікс, 25ваг. частин сполуки загальної формули (І) «- 5ваг. частин 2,2-динафтилметан-6,6 -сульфокислого натрію 2ваг. частини олеоїлметилтауринокислого натрію о ваг. частини полівінілового спирту - 17ваг. частин карбонату кальцію і

БОваг. частин води на колоїдному млині, з наступним розмелюванням на бісерному млині і розпиленням одержаної у такий « спосіб суспензії в скрубері і висушуванням.

В. Біологічні приклади - с 1. Гербицидна дія на шкідливі рослини після появи сходів. й Насіння одно- і дводольних шкідливих рослин укладали в картонні горщики в піщанистий суглинок, присипали "» землею і вирощували в теплиці при гарних для росту умовах. Через 2-3 тижні після висівання досліджувані рослини обробляли на стадії трьох листів. Сполуки відповідно до винаходу, включені в рецептуру у вигляді порошку для розпилення або емульсійного концентрату, розпиляли на поверхню зелених частин рослин з -І використанням води в кількості від 600 до 8ООл/га в дозуваннях, зазначених у таблицях 1-5. Через 3-4 тижні витримування досліджуваних рослин у теплиці при оптимальних для росту умовах оцінювали вплив сполук о відповідно до даного винаходу в порівнянні з відомими сполуками. Як показують результати порівняльних - таблиць 1-4, вибрані сполуки відповідно до даного винаходу проявляють кращу гербіцидну активність стосовно широкого спектра економічно важливих одно- і дводольних шкідливих рослин у порівнянні з відомими на даний б момент гербіцидними засобами. (Че 2. Сумісність з культурними рослинами

В інших дослідах у теплиці насіння ячменя і одно- і дводольних шкідливих рослин укладали в піщанистий суглинок, присипали землею і встановлювали в теплиці доки рослини не будуть мати трьох справжніх листів.

Обробка сполуками формули (І) відповідно до винаходу і порівняння з дією відомих гербіцидних препаратів відбувалися потім так само, як описано в п.1. Через 4-5 тижнів після обробки і витримування в теплиці шляхом іФ) візуальної оцінки встановлювали, що сполуки відповідно до винаходу на противагу до відомих на сьогоднішній ко час гербіцидних препаратів навіть при високих дозуваннях біологічно активної речовини залишають культурні рослини неушкодженими (див. таблицю 5). во У дослідах порівняння використовувалися відомі на даний момент сполуки б5

Мо | Структурна формула с1 о) не /й

Мі ж

М он 5О,СН, нео

ША

Са о) не

СЕ, й

М,

М Тон не сз сі не м

Ж

Мосон сі сч н.с о

Використовувані в нижченаведених порівняльних таблицях скорочення означають:

АРБЕМ Арега зріса мепії - метлица звичайна

СНЕАГ. Спепородішт аІрит - лобода звичайна со зо ГАМРИ Гатішт ригригецт - яснотка пурпурова

РОГ СО Роїудопит сопмоїмціиз - горець в'юнковий ісе)

ЗТЕМЕ Згеїагіа теадіа - мокриця «-

МЕКМЕ Мегопіса педегігоїіа - вероніка плющелиста

МЕКРЕ Мегопіса регвіса - вероніка перська ме)

МІОТК Міоїа гісоїог - фіалка триколірна ї-

НОРМУ Ногдешт уцідагіз - ячмінь звичайний

Сполуки ме Дозування (ота Уакодження шкідливих рослин у « ю З с ззтжвляюю 00150500 . и? в. с поз 560195 са 177вю 17011 - б 50 со Сполуки ме Дозування (ота Уакодження шкідливих посли у ззтжелю 0015615 вало 11го1ю

Ф) іме)

Claims (7)

Формула винаходу

1. Бензоїлпіразоли формули (І) або їх солі б5 вв ов я М м й Ов щя в де В! є метилом або етилом, 70 В? є трифторметилом, ВЗ є воднем, метилом або етилом, В" є метилом, етилом або н-пропілом, В є воднем, (С.-Св)-алкілкарбонілметилом, (С--С.4)-алкілсульфонілом, фенілсульфонілом, бензилом, бензоїлметилом, (С4-Сз)-алкілсульфонілом, заміщеним одним або декількома атомами галогену, 75 фенілсульфонілом, заміщеним о метилом або галогеном, бензилом, заміщеним галогеном, нітро- або метоксигрупою, або бензоїлметилом, заміщеним одним або декількома галогенами, метилами, нітро- або метоксигрупами, і пе, 1 або 2.

2. Бензоїлпіразоли по п. 1, де В! є метилом, і ВЗ є воднем або метилом.

3. Бензоїлпіразоли за одним з пунктів 1 або 2, де ВЕ є метилом або етилом.

4. Бензоїлпіразоли за одним з пунктів 1-3, де КО є воднем, метилсульфонілом, етилсульфонілом, сч н-пропілсульфонілом, фенілсульфонілом, 4-метилфенілсульфонілом, бензилом, бензоїлметилом, нітробензоїлметилом або 4-фторбензоїлметилом. о

5. Бензоїлпіразоли за одним з пунктів 1-4, де В є метилом.

6. Гербіцидний засіб, який відрізняється тим, що як гербіцид містить щонайменше одну сполуку загальної формули (І) по одному з пунктів 1-5. со

7. Гербіцидний засіб згідно з п. б, який відрізняється тим, що додатково містить допоміжні засоби, що використовуються при одержанні рецептур. іс), тріїгя я " : " " : : пов - Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2005, М 6, 15.06.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і «О науки України. зв Мауки укр ї-

- . и? -і (95) - (о) ІЧ е) іме) 60 б5