UA71625C2 - A method for making polyamide - Google Patents

Description

Опис винаходу

Цей винахід стосується способу одержання поліаміду.

Головним чином, спосіб стосується одержання поліамідів реакцією між двоосновною кислотою та діаміном.

Поліаміди - це полімери великої промислової і комерційної важливості. Термопластичні поліаміди одержують реакцією між двома різними мономерами або поліконденсацією одиночного мономера. Винахід стосується поліамідів, що отримані з двох різних мономерів, найбільш важливим поліамідом з яких є полі (гексаметилен адипамід). Звичайно, ці поліаміди можуть бути отримані з суміші двоосновних кислот та діамінів. Таким чином, 70 у випадку полі (гексаметилен адипаміду) основними мономерами є гексаметилендіамін та адипінова кислота.

Однак, ці мономери можуть включати до 25 мольних 95 іншого мономеру діаміну чи двоосновної кислоти, або навіть амінокислоти чи мономеру лактаму.

Цей клас поліамідів, що отримують із двох різних мономерів взагалі виробляється, з використанням, як вихідного матеріалу солі амінокислоти, отриманої змішуванням двоосновної кислоти з діаміном у 19 стехіометричних співвідношеннях та в розчиннику типу води.

Таким чином, при одержанні полі (гексаметиленадипаміду), адипінова кислота змішується з гексаметилендіаміном у воді для утворення гексаметилендиамін адипінату, краще відомого як МуЇоп сіль або "М

Сіль".

Розчин М солі за необхідності концентрується шляхом випаровування води.

Поліамід одержують нагріванням такого розчину Муїоп солі за високої температури та високого тиску, щоб випаровувати воду, запобігаючи утворенню твердої фази, щоб суміш не стала твердою.

Ця операція споживає багато енергії, а також не дає змоги повністю керувати стехіометрією, оскільки амін може випаровуватися або захоплюватися водою. Таке захоплення або випаровування вимагають спостереження за процесом, щоб відновити стехіометрію, а також можуть бути проблематичні, оскільки с 29 захоплений діамін може забруднювати стічні води, виділені заводом. Ге)

Крім того, необхідність нагрівати до високої температури під високим тиском може приводити до формування сполук розкладання, що забруднюють виготовлений поліамід, особливо щодо його кольору.

Крім цього, неможливо подавати реагенти в рідкій формі, при необхідній температурі, оскільки має місце розкладання мономерів. о

Однак, декілька способів одержання поліаміду без води і без розчинника відомо. Так, патент 05 4 131 712, с розкриває спосіб, що полягає в змішуванні, у рідкому стані, суміші діаміну/двоосновної кислоти, збагаченої двоосновною кислотою, з сумішшю діаміну/двоосновної кислоти, збагаченої діаміном, для держання складу, ке, близького, наскільки це можливо, до стехіометричного. Суміш підтримували при температурі необхідній, щоб -"пе запобігти будь-якому затвердінню і проводили поліконденсацію. Однак, у цьому способі, важко контролювати й 3о одержати стехіометричну суміш, оскільки діамін частково випаровується протягом введення суміші, збагаченої в діаміном.

Щоб уникнути цього недоліку, спосіб одержання поліаміду без води чи розчинника розкритий в патентній заявці УУО 96/16107. «

Цей спосіб полягає в подачі, на першу тарілку багатоступінчастого реактора чи тарілчастої колонки, З двоосновної кислоти чи суміші двоосновна кислота/діамін, збагаченої двоосновною кислотою, а потім подачі, на с проміжну тарілку, діаміну або суміші двоосновна кислота/діамін, збагаченої діаміном, з контролем за кількістю

Із» доданого діаміну, щоб одержати стехіометричну суміш, вимірювання стехіометрії проводилось безупинно засобами аналізу, наприклад способом аналізу ближньої (довгохвильової) області ІЧ спектру (МІК).

Цей спосіб вимагає використання спеціального реактора для його виконання, керування яким може 49 виявитись складним. Крім того, керування стехіометрією забезпечується додаванням діаміну чи суміші це. двоосновна кислота/діамін, збагаченої діаміном, що може значно варіюватися у коефіцієнті відношення - двоосновна кислота/діамін, а також у варіаціях швидкості потоку в реактор.

Однією з цілей запропонованого винаходу є забезпечення способу одержання високомолекулярного б поліаміду без води чи розчинника, який уможливлює контроль за стехіометрією та робить можливим проводити ка 20 реакцію у простіших реакторах. Крім того, спосіб простий для спрямування.

Для досягнення цілі, винахід забезпечує спосіб одержання поліаміду реакцією принаймні однієї двоосновної сл кислоти з принаймні одним діаміном яка включає наступні стадії: підготовка першої суміші двоосновної кислоти і діаміну з мольним відношенням двоосновна кислота/діамін від 1,005 до 1,2, переважно від 1,01 до 1,05, 52 підготовка другої суміші двоосновної кислоти і діаміну з мольним відношенням двоосновна кислота/діамін

ГФ) від 0,8 до 0,995, переважно від 0,95 до 0,99, введення, в розплавленій формі, першого потоку першої суміші і другого потоку другої суміші в реактор о полімеризації з перемішуванням, видалення, переважно безупинно, потоку преполімеру поліаміду з вказаного реактора, 60 подача вказаного потоку поліаміду на кінцеву стадію, щоб одержати бажаний ступінь полімеризації.

Перша і друга суміші переважно безводні. Термін "бСезводна суміш " слід розглядати як суміш, що може включати до 1095 по вазі води. Термін "безводний" використовується в даному описі для співставлення з звичайним процесом, у якому використовується водний розчин Муїоп солі.

Спосіб винаходу також включає засоби для безупинного аналізу суміші потоків, першої і другої сумішей, бо переважно обох потоків, щоб визначити рівновагу між кислотною і аміно- функціональними групами. Термін

"кислотна і аміно, функціональні групи" розглядають, маючи на увазі загальну кількість кислотних і аміно функціональних груп, що прореагували або не прореагували. Цей спосіб полягає в контролюванні, виходячи з результату попереднього аналізу, принаймні одного з першого і другого потоків сумішей, бажано обох потоків, щоб одержати відношення кислотних функціональних груп до аміно функціональних груп, що прирівнюється значенню відповідно до бажаного типу одержаного поліаміду (за показами, прийнятна похибка варіації для цього відношення щодо необхідного значення плюс або мінус 0,0005).

Згідно бажаного втілення винаходу, аналітичні засоби - це спектрометричний пристрій визначення ближньої (довгохвильової) області ІЧ (МІК). 70 Запропонований спосіб дозволяє одержати збалансований поліамід завдяки контролю за стехіометрією суміші. Крім цього, оскільки регулювання або контроль за стехіометрією виконується завдяки керуванням потоками першої і другої сумішей, діапазон варіацій в коефіцієнті відношення кислота/амін буде незначним після змішування обох потоків, що дозволяє одержати більш гомогенний продукт.

Крім того, як зазначено вище, реактор полімеризації - простий реактор, що включає тільки звичайні засоби /5 перемішування і нагрівання.

Реактор в якому іде підготовка першої і другої сумішей та реактор полімеризації, можуть бути, наприклад, реакторами з механічним перемішуванням або реакторами з зовнішньою рециркуляцією в замкнутій системі. В останньому випадку, заповнення сумішами і/або видалення продукту і/або нагрівання краще виконувати в рециркуляційному контурі. Реактори можуть нагріватися, з застосуванням нагріву теплоносієм через рубашку та 2о за необхідності внутрішньою спіраллю. Крім того, реактори можуть бути відкриті для газів.

Згідно бажаного втілення винаходу, перша і друга суміші двоосновної кислоти та діаміну готують перемішуванням у твердому стані, двоосновної кислоти з діаміном у присутності невеликої кількості води та потім нагріванням при помірній температурі, щоб одержати сіль аміну.

Згідно бажаного втілення винаходу, перша і друга суміші М2 та М3 готують змішуванням розчину мономеру сч діаміну з сумішшю МІ, що збагачена мономером двоосновної кислоти. Відповідно цього втілення, об'ємна швидкість введення потоків розчинів мономерів діаміну та сумішей М1, що збагачені мономером двоосновної і) кислоти керується автоматично відповідно до бажаних коефіцієнтів співвідношення для кожної з сумішей М2 та

М3, тобто відповідно до результатів безперервного аналізу кислотних та аміно- функціональних груп в кожній з сумішей М2 та М3. ю зо У випадку способу одержання полі(гексаметилен адіпаміду), першу і другу суміші переважно готують з суміші адипінової кислоти (АдОН)/гексаметилендіаміну (НМО) з складом, близьким до евтектичного, тобто 1995 по вазі с

НМО і 8195 по вазі Ласн. «я

Ця евтектична суміш має точку плавлення в області 100"С.

Евтектична суміш вводиться в два реактори, у які гексаметилендіамін вводиться так, щоб одержати -- відповідно першу суміш, збагачену двоосновною кислотою (двоосновна кислота/діамін з співвідношенням від ї- 1,005 до 1,2) і другу суміш, збагачену діаміном (двоосновна кислота/діамін з співвідношенням від 0,8 до 0,995).

Відповідно до іншого втілення винаходу, першу та/або другу суміші отримують, змішуванням двох завчасно приготовлених двоосновної кислоти та діаміну, вміст яких лежить у межах діапазонів від 0,595 до 2095 відповідно вище та нижче цільового значення для кожної суміші. Для кожної суміші, потоки з двох заздалегідь « приготовлених сумішей автоматично контролюються відповідно до значення співвідношення, бажаного для в с вказаної суміші. Згідно цього способу, підвищено точність та контроль за стехіометричними співвідношеннями. . Відповідно до цього методу, пристрій для здійснення винаходу включає послідовність декількох каскадів и?» реакторів, у яких точність стехіометрії є більш важливою. Число каскадів реакторів може бути від 1 до 10.

Заздалегідь приготовлені суміші можуть самостійно бути підготовлені аналогічно до підготовки сумішей,

Наприклад з АдДОН/НМО суміші для композицій близьких до евтектичних. -І Коефіцієнт співвідношення двоосновна кислота/діамін переважно контролюється хімічними або потенціометричними методами. Зокрема у бажаному втіленні ці співвідношення контролюють методом аналізу - ближньої області ІЧ спектру (МІК).

Ге» Температура для підготовки сумішей переважно повинна бути більшою 200"С, щоб одержати реакцію 5р амідування та у такий спосіб форполімер з кислотною чи аміно- групою на кінці, відповідно до суміші. де Згідно до ще одного втілення винаходу, перша та друга суміші, у такий спосіб отримані видаляються з сп реакторів як окремі потоки А і Б, і ці два потоки об'єднуються і вводяться в реактор полімеризації з перемішуванням.

Можна встановити статичні мішалки в каналі подачі реактора полімеризації та/або реактора попереднього ов Змішування.

Об'ємна швидкість потоку кожного з потоків А і Б визначена, так щоб одержати коефіцієнт співвідношення

Ф) аміно функціональних груп до кислотних функціональних груп, близьким наскільки, наскільки це можливо для ка бажаного значення.

Згідно винаходу, об'ємна швидкість потоків керується і відкоректована автоматичним контролем відповідно бо до результату аналізу коефіцієнта співвідношення кислотних функціональних груп до змінно функціональних груп, що присутні в реакційній масі утвореній змішуванням обох потоків, наприклад у реакторі попереднього змішування або після статичних мішалок, або в реакційній масі реактора полімеризації, або на випускному отворі вказаного реактора полімеризації.

Регулювання об'ємних швидкостей потоку для подачі в різні реактори можна виконати помповим або 65 редукційним клапанами.

Щоб одержати ефективне регулювання коефіцієнта стехіометричного співвідношення, аналіз кислотних і аміно функціональних груп проводиться безупинно методом аналізу ближньої області ІЧ спектру (МІК).

Автоматичний контроль також може бути виконаний вимірюванням коефіцієнта стехіометричного співвідношення у двох потоках М2 і М3З.

Зокрема ця аналітична методика розкрита в патенті ОЗ 5 155 184 для визначення властивостей полімеру, типу поліолефіну. Коротко, вона полягає у вимірі міри поглинання світла світлового променя зразком в діапазоні довжин хвиль від 800 до 2 бООнм та в створенні калібрувальної кривої, ідентифікація виконується хемометрично згідно розходжень у мірі поглинання світла при різних довжинах хвиль і варіаціях у властивостях полімеру визначених хімічними або фізико-хімічними аналітичними методами. 70 Ця методика для визначення властивостей полімеру також була розкрита в патентах 05 5 532 487 та МО 96/16107. Таким чином, у патенті 05 5 532 487, метод аналізу ближньої області ІЧ спектру (МІК) використовується для визначення концентрацій кислотних і аміно- кінцевих функціональних груп в поліаміді у твердому стані, наприклад на пряжі, чи в безводних сумішах двоосновна кислота/діамін.

Аналогічно, патент УМО 96/16107, розкриває використання методу аналізу ближньої області ІЧ спектру для /5 визначення концентрацій кислотних та/або аміно кінцевих функціональних груп в поліаміді в розплавленому стані на випускному отворі реактора. Однак, в обох цих прикладах, поліамід взятий для аналізу в значній мірі безводний.

Згідно способу винаходу, визначення концентрацій кислотних та/або аміно кінцевих функціональних груп виконується шляхом аналізу реакційної маси, що містить воду як результат реакції амідування, наприклад в го обхідному контурі основного потоку, а також можливо в обхідному контурі основного потоку або в рециркуляційному контурі реактора.

Спосіб згідно винаходу дозволяє одержувати поліамід з діаміну та двоосновної кислоти без використання води або розчинника в простіших реакторах які є простими в керуванні. сч

Крім того, оскільки контроль за стехіометрією проводиться, варіюванням подаваної суміші, що містить невеликий надлишок кислоти або аміну, то варіації в коефіцієнті співвідношення кислота/амін будуть незначні. і)

Таким чином, оперування устаткуванням більш рівномірне (систематизоване), без великих варіацій.

Інші переваги і деталі винаходу стануть більш очевидними з прикладів, які подано нижче винятково для висвітлення, і з детальним описом, зробленим з посиланням на фігуру, що представляє блок діаграму частини ю зо способу винаходу.

Приклад 1 с

Відповідно до діаграми, представленої на фігурі, сконцентрований водний розчин гексаметилендіаміну, з Ге концентрацією води близько 1Омас.95, та порошок адипінової кислоти подають безперервно, відповідно через канали 10, 11, у перший реактор змішування 1, щоб одержати суміш з коефіцієнтом відношення по вазі - --

Зв Мономера двоосновної кислоти 81905 і мономера діаміну 1995. Ця суміш МІ може включати невелику кількість М води, наприклад, порядку 790 по вазі відносно суміші мономерів двоосновна кислота/діамін. Суміш підтримується при температурі приблизно 12670.

Суміш М1 подається в два реактори перемішування 4 і 5, шляхом виведення з реактора 1 через канали 2 і З відповідно. «

Однак, у варіанті втілення не показано, що суміш МІ від реактора 1 може бути подана в резервуар з с збереження і потім подана від останнього в реактори 4 і 5, щоб зробити спосіб виконання більш гнучким. . В ілюстрованому прикладі, реактор 4 підтримується при 228"С під тиском 15 бар, і потік суміші М1 и? подається через канал 2 зі швидкістю 41кг/год. Розчин гексаметилендіаміну (НМО), що включає 1095 води подається у реактор 4 через канал 12 з відповідною керованою об'ємної швидкості потоку, щоб одержати, у реакторі 4, суміш М2 з коефіцієнтом відношення кислотних функціональних груп щодо аміно функціональних -І груп рівним 1,03.

Згідно винаходу, коефіцієнт співвідношення кислота/амін визначається безупинно в реакторі 4 чи, як - проілюстровано, на випускному отворі цього реактора методом аналізу ближньої області ІЧ спектру (МІК) б описаного нижче. Результат цього аналізу обробляється за допомогою автоматичної контрольної системи, яка регулює струменеві швидкості потоку суміші М1 та розчину гексаметилендіаміну, який подається ю у реактор 4. сп На єдиній фігурі пунктирні лінії, з одного боку, показують автоматичний контроль потоку у відповідності із вимірами ближньої (довгохвильової) області ІЧ спектру, з іншого боку, аналіз композицій потоків за допомогою метода аналізу ближньої (довгохвильової) області ІЧ спектру.

Час знаходження суміші у реакторі 4 складає приблизно 48 хвилин. Реактор 4 складається із вихідного отвору б, який робить можливим вихід води, яка там присутня та/або утворюється в реакторі. Струменева (Ф) швидкість витоку води у вигляді пари складає 7,бкг/год. Суміш М2, яка виводиться із реактору 4, є попередньо ка амідованою сумішшю адипінова кислота/гексаметилендіамін, яка збагачена кислотними функціональними групами. во Відповідно до винаходу, друга попередньо амідована суміш адипінова кислота/ гексаметилендіамін МЗ3 утворюється у реакторі 5 за методом аналогічним до утворення суміші М2 у реакторі 4. Однак, струменева швидкість потоків суміші МІ та розчину гексаметилендіаміну, який подається через трубу 13 є специфічної та контролюється для того, щоб одержати у реакторі 5 суміш із співвідношенням кислотних функціональних груп до аміно- функціональних груп рівним 0,98. 65 В ілюстрованому прикладі температурні умови та тиск є ідентичними до умов у реакторі 4. Однак, без відступу від меж винаходу, ці умови можуть бути дещо іншими.

Що стосується виробництва суміші 2, струменева швидкість потоків суміші М! та гексаметилендіаміну автоматично контролюється у відповідності до результатів безперервного виміру співвідношення кислотні функціональні групи/аміно функціональні групи у суміші М3, за допомогою метода аналізу ближньої (довгохвильової) області ІЧ спектру, який описано вище.

Дві суміші М2 та М3З, які відповідно одержуються із реакторів 4 та 5 вводяться у поліконденсаційний реактор 7, у якому підтримується температура 248"С та тиск 17,5 бар.

В ілюстрованому описі, два потоки сумішей М2 та М3, які подаються у преміксер 8, який може складатися, наприклад, із множини статичних міксерів, розташованих у трубі, або із будь-яких інших пристроїв для /о Змішування, таких як ємність для перемішування.

Струменеві швидкості потоків сумішей М2 та МЗ3 контролюються для того, щоб одержати у реакторі 7 суміш із специфічним співвідношенням кислотні функціональні групи/аміно- функціональні групи відповідно до характеристик поліаміду, який виготовляється.

Таким чином, в ілюстрованому прикладі, ці струменеві швидкості є специфічними для того, щоб одержати /5 буміш у реакторі 7, яка має різницю між концентраціями кислотних функціональних груп та аміно- функціональних груп (СЕО-АЕС) на виході реактору 7 у регіоні 50 мольних еквівалентів/кг.

Відповідно до винаходу, ця різниця в концентраціях або співвідношенні кислотні функціональні групи/аміно- функціональні групи безперервно вимірюється за допомогою спектрометричного метода аналізу ближньої (довгохвильової) області ІЧ спектру, струменеві швидкості потоків сумішей М2 та М3З, які подаються в преміксер 8 автоматично контролюються у відповідності із цим заміром, щоб підтримувати різницю між двома заданими значеннями.

Час знаходження суміші або преполімеру у реакторі 7 знаходиться у регіоні 30 хвилин. Реактор 7 оснащений клапаном 9, який має призначення зменшувати тиск, для того, щоб дозволити виток частини води, яка утворилася в результаті реакції амідування. Потік водяної пари, яка виходить через клапан 9, який має сч об призначення зменшувати тиск складає до 4,5кг/год. Контроль за витоком струменевої швидкості водяної пари о дає можливість контролювати ступінь протікання реакції амідування й, таким чином, ступінь полімеризації преполімеру, що видаляється із реактору 7 та тиск в реакторі.

Значення струменевої швидкості видалення преполімеру із реактору 7 через трубу 14 складає 102кг/год.

Таким чином одержаний преполімер має середню молекулярну масу в регіоні 3800 та містить приблизно 595 ю зо ВОДИ.

Ілюстрований процес дає можливість безперервно виготовляти преполімер на виході реактору 7, який має с концентрацію кінцевих аміногруп (АЕС) рівну в середньому 238,2 мольних еквівалентів/кг та концентрацію («а кінцевих кислотних груп (СЕС) рівну в середньому 289,5 мольних еквівалентів/кг, що показує різницю між концентраціями кислотних функціональних груп та аміно- функціональних груп рівну 51,3 мольних еквівалентів/кг Ж" зв В порівнянні із бажаним встановленим значенням 50 мольних еквівалентів/кг. ї-

Таким чином одержаний преполімер перетворюється в поліамід із бажаною молекулярною масою (сумісний із традиційно використовуваним поліамідом) аналогічно до процесу виробництва поліаміду 6,6 із гексаметилендіамін адипатної солі.

Традиційні та безперервні процеси виробництва поліаміду 6,6 описані, наприклад, у роботі "Роїутегізавйоп « ргосезв", виданої Зспйакпесні (УМПеу, іпіегзсієпсе, 1977), стор.424-467, (гл.12, "Ргерагайоп ої 6.6-Муюп У с апа геїіаіей роїуатідевз", Юопаіїй В.дасоре та дозерп! 7іттептап), що містить опис завершення виробництва . полімеру, флешера, випаровувач/сепаратор преполімеру та фінішер. Потік преполімеру, одержаний за а процесом винаходу додається до традиційного потоку поліаміду, який вище флешера.

Додавання цього потоку вихідного поліаміду за процесом у відповідності із винаходом не викликає зміну якості та властивостей поліаміду, який одержується на виході заключної стадії. Ці властивості співпадають із -І властивостями поліаміду, який одержують без додаткового потоку.

Таким чином, процес за винаходом робить можливим виробництво сумісного поліаміду, який можна - використовувати як вихідний матеріал в традиційних застосуваннях, таких як виробництво ниток, волокон або б плівок, або виробництво формованих виробів.

Ступінь точності, що досягається за цим статистичним аналізом ближньої (довгохвильової) області ІЧ ю спектру дає можливість регулювати співвідношення кислотних кінцевих груп до кінцевих аміногруп у сумішах М2 с та М3З за допомогою автоматичного контролю струменевих швидкостей потоків, які подаються відповідно у реактори 4 та 5.

Вимір, проведений на виході реактору 7 має стандартну похибку прогнозування 4,6 мольних еквівалентів/кг дво для АЕС, 5,1 мольних еквівалентів/кг для СЕС та 4,7 мольних еквівалентів/кг для різниці СЕОС-АЕО, із коефіцієнтами кореляції 0,990 для АЕС, 0991 для СЕС та 0,995 для різниці СЕС-АЕб.

Ф) Ступінь точності, що досягається за цим статистичним аналізом ближньої (довгохвильової) області ІЧ ка спектру також дає можливість регулювати співвідношення кислотних кінцевих груп до кінцевих аміногруп за допомогою автоматичного контролю потоків сумішей М2 та М3, які подаються у преміксер або реактор 7. во Більш того цей метод аналізу спектрометрією у ближній (довгохвильовій) області ІЧ спектру також дає можливість визначити склад суміші МІ! та автоматично контролювати струменеві потоки мономерів, які подаються у реактор 1.

Місце розташування зондів в процесі може різнитися відповідно до розташування реакторів або присутності накопичувачів, або реакторів. 65 Кількість точок, що аналізуються в процесі може варіюватися від однієї до декількох. Таким чином, можна мати тільки одне вимірювання складу пре полімеру на виході реактору 7 та автоматично контролювати відповідно до цього виміру струменеві швидкості сумішей М2 та М3 та/або струменеві швидкості розчину гексаметилендіаміну та суміші МІ, що подаються у реактори 4 та 5, однак не виходячи за межі винаходу. Однак для кращого контролю процесу слід переважно слідкувати за складом кожної суміші від М! до МА та автоматично контролювати струменеві швидкості реагентів, що подаються у кожний реактор для виробництва цих сумішей.

Приклад системи слідкування та автоматичного контролю струменевих швидкостей потоків сумішей, які подаються у різні реактори ілюстровано пунктирним лініями на єдиній фігурі.

Як відмічено вище, процес за винаходом переважно застосовується для виробництва поліаміду 6, 6, але він 7/0 може також застосовуватися для виробництва інших поліамідів, які одержуються із мономмерних дикарбонових кислот та діамінів та особливо для виробництва кополіамідів, таких як кополіаміди поліаміду 6, 6/6. нерву стен

І) Н і ня с 03) дев) рруожнь НО ї т

ЩО ит (о) с о ! Тл т с і р

Же ц ю о | с

ЇЇ внчатно

Ота) се;

І -

КО, Преполімер ПА 6,6 ч-

Фіг. « - с

Claims (15)

1. Формула винаходу ;»

   " 1. Спосіб одержання поліаміду із принаймні однієї дикарбонової кислоти та із принаймні одного діаміну, який відрізняється тим, що включає наступні стадії: одержання першої суміші М2 дикарбонової кислоти та діаміну із молярним співвідношенням дикарбонова - кислота/діамін між 1,005 та 1,2, - одержання другої суміші МЗ дикарбонової кислоти та діаміну із молярним співвідношенням дикарбонова кислота/діамін між 0,8 та 0,995, (22) введення у розплавленій формі потоку першої суміші М2 та потоку другої суміші МЗ3 у полімеризаційний з 250 реактор з мішалкою, видалення потоку преполімеру із вищезгаданого реактора та введення вищезгаданого потоку у кінцеву стадію для того, щоб одержати бажаний ступінь полімеризації, сл та в якому суміш потоків першої та другої суміші безперервно аналізують для того, щоб визначити співвідношення кислотних функціональних груп і аміно-функціональних груп, та принаймні струменеву швидкість одного із вищезгаданих потоків першої або другої суміші автоматично контролюють у відповідності до 2о результатів аналізу для підтримання співвідношення кислотних функціональних груп і амінних функціональних Ге! груп між двома попередньо встановленими значеннями.
2. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що потоки першої та другої сумішей змішують перед введенням у ю полімеризаційний реактор.
3. З. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що полімеризаційний реактор працює при автогенному тиску 60 або регульованому тиску.
4. 4. Спосіб за п. 2 або 3, який відрізняється тим, що безперервний аналіз проводять в суміші потоків перед введенням у полімеризаційний реактор.
5. 5. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що безперервний аналіз проводять в суміші, що знаходиться в полімеризаційному реакторі. б5
6. 6. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що безперервний аналіз проводять в преполімері, видаленому із полімеризаційного реактора.
7. 7. Спосіб за будь-яким із пп. 1-6, який відрізняється тим, що першу та другу суміші М2 та МЗ3 одержують змішуванням розчину мономерного діаміну із сумішшю МІ, збагаченою мономерною дикарбоновою кислотою.
8. 8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що струменеві швидкості вхідних потоків розчину мономерного діаміну та суміші МІ, збагаченої мономерною дикарбоновою кислотою, автоматично контролюють у відповідності до результатів безперервного аналізу кислотних та аміно-функціональних груп в сумішах М2 та М3.
9. 9. Спосіб за будь-яким із пп. 1-8, який відрізняється тим, що безперервний аналіз сумішей або преполімеру проводять способом спектрометричного аналізу ближньої (довгохвильової) області ІЧ спектра.
10. 10. Спосіб за будь-яким із пп. 1-9, який відрізняється тим, що мономерні дикарбонові кислоти вибирають із /о0 групи, яка складається із адипінової, глутарової, суберової, себацинової, додекандіової, ізофталевої, терефталевої, азелаїнової та пімелінової кислот.
11. 11. Спосіб за будь-яким із пп. 1-10, який відрізняється тим, що мономерні діаміни вибирають із групи, яка складається із гексаметилендіаміну, гептаметилендіаміну, октаметилендіаміну, нонаметилендіаміну, декаметилендіаміну, 2-метилпентаметилендіаміну, ундекаметилендіаміну, додекаметилендіаміну та ксилілендіаміну.
12. 12. Спосіб за будь-яким із пп. 1-11, який відрізняється тим, що мономерна дикарбонова кислота складається із принаймні 80 мольних 95 адипінової кислоти.
13. 13. Спосіб за будь-яким із пп. 1-12, який відрізняється тим, що мономерний діамін складається із принаймні 80 мольних 9о гексаметилендіаміну.
14. 14. Спосіб за п. 12 або 13, який відрізняється тим, що першу та другу суміші одержують додаванням гексаметилендіаміну до евтектичної суміші адипінова кислота/гексаметилендіамін.
15. 15. Спосіб за будь-яким із пп. 1-14, який відрізняється тим, що заключна стадія складається зі стадії зменшення тиску потоку поліаміду для того, щоб випарувати воду, та стадії витримування полімеру при температурі полімеризації під зменшеним тиском або при атмосферному тиску. сч

    0. й й й 0. о Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2004, М 12, 15.12.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. ІФ) с (Се) «- -

    - . и? -і - (о) іме) сл іме) 60 б5