UA65537C2 - Composition and a method of treating diseases caused by herpes virus and other infectious diseases - Google Patents

Description

Цей винахід стосується вірусу герпесу та, особливо, медичного лікування вірусу герпесу та інших мікробних інфекцій.

Вірус простого герпесу (Н5М), що його звичайно називають "вірус герпесу" або "герпес"- це інфекційне захворювання, яке досягло критичних розмірів в масштабі цілої країни при кількості інфікованих людей 7095-8095 від нашого населення, як викладено у доповіді Американської асоціації здоров'я (АЗНА), та збільшується щороку на 500,000 людей або більше. Існує два простих типи герпесу: вірус простого герпесу 1 (НБЗМ 1) та вірус простого герпесу 2 (НБУ 2).

Герпес проникає в тіло людини через крихітні тріщини у епідермальній тканині, зазвичай при контакті з інфікованим хазяїном, та характеризується висипанням одного або більше пухирців, зазвичай групами, після інкубаційного періоду приблизно від чотирьох до десяти днів. Розвиток інфекційного спалаху типово починається у продромальній стадії; що змінюється пухирцевим висипанням з наступним укриванням виразками; їх об'єднанням; розсмоктуванням і латентним періодом. Спалах може продовжуватись протягом кількох тижнів і в середньому продовжується два-три тижні. У деяких імунно компромісних індивідів спалах може продовжуватись протягом місяців. Пухирці можуть з'являтися будь-де на шкірі або слизовій оболонці, типово з'являються на губах як запалення від холоду, на гландах, слизовій оболонці рота, ока та рогівки, геніталій, анальній слизовій оболонці та перианальній тканині.

До симптомів герпесу належать: опухання паху, біль, жар, нездужання, головні болі, м'язові болі, та опухлі гланди. Деякі індивіди з трійчастим нервом, ураженим оральним герпесом, зазнають нестерпного болю обличчя, труднощів при ковтанні та вживанні їжі, опухання обличчя. Індивіди із враженим сакральним нервом мають зазнають сильного болю у верхній частині ноги, опухання та великих труднощів при ходінні.

Інфекція вірусу простого герпесу (Н5М) є захворюванням, що повторюється, яке залишається в нервових гангліях, потім повторюється завдяки деякому стимулу, досі невідомому. Рецидивні герпесні інфекції можна стимулювати майже чим завгодно, включаючи: передозування сонячного світла; поживні дефіцити; стрес, менструацію; імуносупресію; певну їжу; ліки; захворювання на лихоманку, тощо.

Нещодавно вірус герпесу був виділений із серцевої тканини.

Н5ЗМ 1 та Н5БМУ 2 інфекції представляють дуже серйозну загрозу здоров'ю, тому що часто викликають: сліпоту; підвищений ризик раку шиї; асептичний менінгіт та енцефаліт; загибель немовлят; віремію; тощо.

Руйнівний вплив цього захворювання сягає далеко за межі сфери лікування людських захворювань; НМ відповідає за серйозні фізіологічні та емоційні розлади, також як і суттєві економічні втрати для нації та світу.

Різноманітне лікування герпесу було запропоновано та включало місцеве застосування таких агентів як поводон-йодин, йодоксуридин, трифтортимідин або ацикловір. Таке лікування мало різноманітний успіх.

Більшість з методів, які використовували раніше, не давали бажаних результатів. Ацикловір, що приймався орально для систематичного лікування, НЗМ, є до деякої міри ефективним. Проте, ацикловір є єдиним вдалим засобом для припинення реплікації вірусу, та він використовується для систематичного лікування інфекційного спалаху. Ніщо не виявилось по-справжньому ефективним при місцевому застосуванні. Були знайдені штами, резистентні до ацикловіру. Індивіди з Синдромом Набутого Імуно Дефіциту (АІО5) є досить імунокомпромісними та страждають, зокрема, від виснажуючих спалахів НБУ. Окрім цього, індивіди з АЮ можуть містити резистентні до ацикловіру штами НЗМ, що може зробити ацикловір неефективним для цих індивідів.

Таким чином, надзвичайно важливо розвинути безпечний та успішний медичний захист для подолання дуже серйозних проблем вірусу герпесу.

Запропоновано вдосконалене медичне лікування та ліки, які при місцевому застосуванні швидко втамовують біль та полегшують пошкодження, завдані вірусом герпесу. Перевагою є те, що вдосконалене медичне лікування та ліки є безпечними, недорогими та ефективними. Вдосконалені ліки також стосуються

Мігасеа, що містить нову медичну композицію, рецептуру, антимікробну сполуку та розчин. Нове антимікробне медичне лікування та мікробіцидні ліки мають успіх у лікуванні головним чином вірусу простого герпесу (НБМ 1 та НОМ 2) місцево та можуть бути корисними у лікуванні інших герпес - споріднених мікробних інфекцій, включаючи, але не обмежуючись: вірус оперізуючої вітряної віспи (оперізуючий герпес) та цитомегаловірус. За деяких обставин може бути корисним систематичне використання нових ліків. Перевагою є те, що вдосконалене медичне лікування та ліки цього винаходу дали несподівані, на диво гарні результати. Першопочаткове місцеве тестування іп мімо виявило тамування болю протягом хвилин та швидке загальне розсмоктування висипаних пухирців у всіх перевірених індивідів. Коли медичне лікування та ліки винаходу застосовували на продромальній стадії, інфекція зупинялася та ніяких подальших спалахів не спостерігалось. Тестування іп міго нового медичного лікування та ліків виявило надто дивний інгібіторний вплив на вірус герпесу. Бажано, щоб нові ліки виготовлялися з легкодоступних, комерційних (ОТС) хімічних препаратів або продуктів, та забезпечували безпечне, зручне, економічне та легке у здійсненні лікування.

В той час, як нові ліки та антимікробні сполуки є особливо корисними в селективному інгібуванні вірусу простого герпесу, вони можуть бути корисними в лікуванні інших мікробних захворювань (викликаних мікробами захворювань), таких як: інфекція вірусу імунодефіциту людини (НІМ), вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи, целюліт, стафілокок, стрептокок, мікобактерія, грип, парагрип, аденовіруси, енцефаліт, менінгіт, арбовірус, аренавірус, анаеробні бактерії, пікорнавірус, коронавірус та синситіалвірус, також як і вірус оперізуючої вітряної віспи та цитомегаловірус.

Цей легкий для використання мікробіцидний розчин забезпечує м'яке водозахисне покриття при застосуванні як на продромальній тканині, так і на пошкодженій еритематозними пухирцями від герпесу.

При контакті відчувається легке свербіння. За декілька хвилин після застосування біль від інфекції зникає.

Поступово зменшується опухання паху, вщухає жар, нездужання, біль у тілі та нервовість. Типово протягом двадцяти однієї години всі зовнішні симптоми та фізичні прояви інфекції розсмоктуються та пухирець висушується та розсмоктується. Зокрема, дивним, сприятливим ефектом, що забезпечується ліками цього винаходу, є те, що коли вони застосовуються при першій ознаці спалаху або продромальній стадії, всі симптоми та ознаки подальшого інфекційного спалаху щезають! Не з'являються ніякі висипання або будь- яке подальше загострення симптомів інфекції. Спалах зупинено!

Бажано, щоб нові ліки (медична композиція) включали мікробні інгібітори, які інгібують, подавляють та зупиняють мікробну інфекцію викликаного мікробами захворювання. Інгібітори мікробів містять антимікробні ізоляти, ботанічні екстракти або фітохімічні препарати, принаймні частину однієї або більше спеціальних рослин, перелічених нижче. Інгібітори мікробів можуть містити вірусні інгібітори для інгібування вірусних захворювань, таких як: вірус простого герпесу 1 (НЗМ 1), вірус герпесу 2 (НЗМ 2), вірус оперізуючої вітряної віспи (оперізуючий герпес), цитомегаловірус, НІМ, вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи, вірусний грип, вірусний парагрип, аденовірус, вірусний енцефаліт, вірусний менінгіт, арбовірус, аренавірус, пікорнавірус, коронавірус та синситіалвірус. Інгібітори мікробів можуть також містити бактеріальні інгібітори для інгібування бактеріальних захворювань, таких як: целюліт, стафілокок, стрептокок, мікобактерії, бактеріальний енцефаліт, бактеріальний менінгіт та анаеробні бактерії. За деяких обставин, інгібітори мікробів можуть включати інгібітори грибів.

Кращі результати отримували, якщо Еспіпасеа або інші рослини не використовуються в медицині у сирому, необробленому та необрізаному стані. Для ще кращих результатів, ліки можуть містити: арабінозу, бетаїн, целюлозу, мідь, фруктозу, жирні кислоти, галактозу, глюкозу, залізо, калій, протеїн, смолу, цукрозу, сірку, вітамін А, вітамін С, вітамін Е та ксилозу.

Вдосконалене медичне лікування передбачає новий спосіб та процес використання у лікуванні вищезгаданих інфекційних захворювань застосуванням мікробного інгібітору на інфіковане мікробами місце та підтримання інгібіторів мікробів на інфікованому місці (ділянка або поверхня), доки зовнішні симптоми та фізичні прояви інфекції не щезнуть навколо інфікованого місця. Ліки можна застосовувати шляхом розприскування, намазування, посипання, протирання, нанесення губкою та щіточкою, заливання, розподілення, покриття, або надмірного покриття ліками інфікованого мікробами місця, такого як: ротова слизова оболонка, слизова оболонка носа, вагінальна тканина, губна тканина, анальна тканина, перианальна тканина, губи, шкіряна тканина, субшкіряна тканина, тканина ока, кон'юктива та повіки.

В той час як медичне лікування та ліки є, зокрема, корисними для інгібування герпесу та інших інфекційних захворювань у людей (людських істот) (пото заріеп5), вони можуть також бути корисними для ветеринарних цілей при лікуванні вірусних та бактеріальних інфекцій та інфекційних захворювань у тварин, таких як: собаки, коти, птахи, коні, корови, вівці, свині (поросятка та дорослі свині) та інші свійські тварини, також як і гризуни та інші тварини, що мешкають у зоопарках.

Краще, коли вдосконалені ліки, медична композиція або мікробна сполука є фітохімічним концентратом, який змішаний та одночасно або паралельно застосований із поверхнево-активною речовиною та носієм, розчинником або розріджувачем для створення мікробіцидного лікарського розчину.

Щодо цього, то цей мікробіцидний розчин містить антимікробну детергентну поверхнево-активну речовину, з ботанічними екстрактами. Поверхнево-активні речовини краще є катіонними поверхнево- активними речовинами, які можуть містити одиничний або будь-яку кількість хлоридів четвертинного амонію, що мають 6-13 атомів вуглецю, таких як хлорид алкілбензилдиметиламонію, суміші хлорид алкілбензилдиметиламонію, хлорид алкілдиметил/етилбензиламонію, хлорид н- алкілдиметилбензиламонію, хлорид діїзобутилфеноксиетоксиетилдиметилбензиламонію, хлорид /-М- (С1і2С14С16)диметилбензиламонію, хлорид бензалконію, октилдецил хлорид диметиламонію, хлорид дидецилдиметиламонію, хлорид діоктилдиметиламонію, хлорид діалкілдиметиламонію, хлорид діалкілметилбензиламонію, хлорид октилдецилдиметиламонію, хлорид диметилбензиламонію, хлорид лаурилдиметилбензиламонію, о-бензил-п-хлорфенол, хлорид дидерилдиметиламонію, хлорид доктилдиметиламонію, алкіл (С14С12С16) хлорид диметилетилбензиламонію, та краще містить хлорид алкілбензилдиметиламонію, найкраще хлорид бензалконію. Рівень активності катіонної поверхнево- активної речовини може бути від 595 до 9095, але для найкращих результатів від 895 до 2095. Солі четвертинного амонію комерційно легко доступні. За деяких обставин може бути корисним використання інших поверхнево-активних речовин, таких як, але не обмежено: ОМ5О(диметилсульфоксид), поверхнево- активні речовини гліколевої кислоти, ферментні поверхнево-активні речовини, амфолітичні поверхнево- активні речовини, цвітеріонні поверхнево-активні речовини, та неіїонні поверхнево-активні речовини.

Поверхнево-активні речовини можуть містити детергенти, зволожуючі агенти, емульгатори, противспінювачі, та/або добавки, що зменшують поверхневий натяг.

Носії є корисними для змішування складових, утримання складових у розчині, та забезпечення легкого способу нанесення на вражене місце спреєм, піпеткою або аплікатором. В той час як водний розчин, краще стерильний водний носій та розчинник, є переважним для найкращих результатів, за деяких обставин бажано використання іншої рідини або твердого носія, такого як: гліцерин, мінеральне масло, діоксид кремнію, бавовняна олія, кокосове олія, рослинна олія, насіннєва олія, рибна олія або тваринна олія, спирт, тальк, кукурудзяне борошно, бджолиний віск, карнаубський віск, Д-каротин, часникове масло, камфорне масло, водорозчинні вітаміни, водорозчинні мінерали, рапсова олія, горіхові масла, оливкове масло, ліпосоми, аскорбінова кислота, олія вечірнього первоцвіту, пікногенол, олія з насіння винограду, ланолін,

Етоцин, колаген, алое, бджолиний пилок, маточне молочко, сульфат хондроїітину А, морські рослини, ЕДТА, жирні кислоти, трави, лецитин, біофлавіноїди, зернові олії або порошки, водорості, чаї, оцти, ацидофіли, клітинні солі, аскорбінові кислоти, гідра 5, моноцити, амінокислоти, псиліум, рослинні похідні або інші стерильні носії.

Ботанічні екстракти, антимікробні ізоляти або фітохімічні препарати, що містяться у цих нових ліках, та медичне лікування можуть містити: Арабінозу, бетаїн, мідь, ехінацен, ехінацин В, ехінакозид, ехінолон, ферменти, фруктозу, жирні кислоти, галактозу, глюкозу, глюкуронову кислоту, інулін, інулоїд, залізо, пентадекаїдин, сполуки поліацелілен, полісахариди, такі як, але не обмежено, арабіногалактан, калій, протеїн, смола, рамноза, цукроза, сірка, таніни, вітаміни А, С та Е, ксилоза. Для кращих результатів фітохімічні концентрати включають вищезгадані фітохімічні препарати, за винятком Арабінози, бетаїну целюлози, міді, фруктози, жирних кислот, галактози, алікози, заліза, калію, протеїну, смоли, цукрози, сірки, ксилози та вітамінів А, С та Е.

Ботанічні екстракти, антимікробні ізоляти та фітохімічні препарати відокремлюють, екстрагують та виділяють від частин рослин, таких як: рітріпеПа апізит, тугохуїоп, агсіозїарпу!ю5, сагит, сарзісит, епдепіа тугїасевз, согпапагигп, іпша, взййшт, де5піапа, |пірвгивє, саІепаців, опйдапит, тепійа Іабіагє, соттірнога,

рігпіадо, гозтагіпив, га, Баріїза, апетіза, заде, тепіпа, рапйпепіт іпіедгітоїйїшгг, енсаїуріи5, азтегіасеа, та краще роду Еспіпасеа родини Авіегісаєа, а саме, Еспіпхсеа ригригєеа, Еспіпасеа апдивіогїйшт, Еспіпасеа райадаає, ЄЕспіпасеа медеїаїї5, ЕсПпіпасеа айгірасіШи5 та їх культивари. Для найкращих результатів фітохімічними препаратами та антимікробними ізолятами є екстракти з Еспіпасеа ригригеа та Еспіпасеа апдизіноїйшт.

Технологія винаходу, лікування та ліки дають дуже привабливі, несподівані, дивно гарні та стійкі результати. Тести показали, що мікробіцидний розчин (ліки) та медичне лікування вкрай корисні для: загоювання та контролю спалахів герпесу, вірусного поширення, продовження латентних періодів захворювання та наявного інгібування вірусу, та є взагалі безпечними для пацієнта та навколишнього середовища.

Більш деталізоване пояснення винаходу наведено у наступному описі та доданій формулі.

Мікробіцид вірусу герпесу та лікування передбачає полегшення болю, загоєння пошкоджень, швидке розсмоктування інфекційних спалахів та інгібування вірусу простого герпесу 1 та 2 (НБМ 1 5 Н5ЗМ 2). Бажано щоб, мікробіцид герпесу та лікування повністю інгібували вірус герпесу, також як і інші інфекційні мікробні захворювання, та були небезпечними та нетоксичними для людей, тварин та оточуючого середовища.

Мікробіцид герпесу та ліки можуть містити поверхнево-активну речовину та ботанічні трави, надаючи ботанічний екстракт, фітохімічний, антимікробний ізолят, вірусний ізолят, інгібітор мікробів та вірусний інгібітор. Кращі мікробіцидні композиції можуть містити: поверхнево-активну речовину; водний розріджувач та ботанічні трави роду Еспіпасеа (Е), родини Авіегасеа, види: ригригеа, апдизійоїїа, райдає, медеїаї5, айірасійи5 та культивари. Краще, якщо ботанічні трави є екстрактами та ізолятами, що містять фітохімічний препарат Еспіпасеа як знайдено та екстраговано з Еспіпасеа ригригеа, Е. раїїїдає та Е. апдивіогоїйа. Для найкращих результатів медичне лікування та мікробіцид (ліки) містять: катіонну поверхнево-активну речовину; фітохімічний препарат з Е. Ригригеа та Е. Апдивіоїйа та стерильний водний розріджувач.

Поверхнево-активна речовина передбачає певне чищення епітеліальних клітин з широким спектром антимікробної дії. Поверхнево-активні речовини цього виду можуть містити солі четвертинного амонію, що містять 6-16 атомів вуглецю. Краще, якщо поверхнево-активна речовина містить сіль четвертинного амонію, що є сумішшю хлоридів алкілдиметилбензиламонію, які можуть бути: галідом бензалконію, бромідом бензалконію, хлоридом бензалтонію та найкраще хлоридом бензалконію. Лікування герпесу відбувається 10095 активним водним розчином, але може також використовуватись у концентраті. Розчин може містити різноманітні по масі концентрації поверхнево-активних речовин, такі як від 0,00595 до 0,895, краще від 0,02905 до 0,309 та найкраще від 0,0295 до 0,26905.

Фітохімічні препарати у ботанічній Еспіпасеа виявили вражаючу активність проти бактерій, вірусів та деяких грибів. Точний механізм невідомий. При застосуванні місцево іп мімо на Н5М 1 та 2 ліки виявились ефективними при лікуванні інфекційних спалахів простого герпесу. При застосуванні іп міго вони виявили інгібіторну активність проти НОМ 1 та 2.

Композиція фіьохімічного концентрату містить наступні окремі складові, ботанічні екстрати, мікробний інгібітор та антимікробні ізоляти: полісахариди, ехінацен, ехінацеїн, ехінакозид (ефір кофеїнової кислоти), ехінолон, ехінадіол, ферменти, глюкуронову кислоту, інулоїд, пентадекаїдин, сполуки поліацелілен, арабіногалактан, рамноза, РБ | (4-О-етилглюкуронарабіноксилан, М, З5кДт) та Р | (кислотний рамноарабіногалактан, М, 450кДт), цинарин (1,5-ди-О-кафеоїлхінна кислота), кислота (2,3-О-ди- кафеоїлтартарова кислота) та похідні, алкіламіди, кето - алкіни та - алкени; хінони; олії, включаючи: борнеол, ацетат борнилу; пентадека-8-ен-2он, гермакрен О, каріофілен, епоксид каріофілену, алкалоїди антоціанінів піролізидину, ліпофільні аміди, ізобутиламіди, поліацетилени.

Для найкращих результатів, антимікробні ізоляти фітохімічного концентрату містять по масі (від загальної маси медичної композиції винаходу): 0,3-995 ехінакозиду; 0,1-7956 РБЗ | (4-0- метилглюкуронарабіноксилан, Мг З5кДт) та Р5 ІІ (кислота рамноарабіногалактану, Мг 45ОкДт); 0,1-1095 цинарину (1,5-ди-О-кафеоїлхінна кислота), кислоти (2,3-О-ди-кофеоїлтартарова кислота) та похідних; 0,2- 495 ехінолону; 0,2-89о ехінацену В; 0,1-69о ехінацеїну; 0,2-795 антоціанінів, що містять ціанідин. 3-0-8-0- глюкопіранозид та 3-0-(6-0-малоніл-Д-ЮО-глюкопіранозид); 0,01-0,0690 алкалоїдів піролізидину, що містять тусилагін та ізотусилагін; 0,003- 0,00995 ізомерів додекаіїзобутиламідів та 2Е, 4Е, 87, 10Е/2-тетраєнову кислоту та 0,01-295 каріопіленів.

Фітохімічний концентрат може містити по масі: 2956-9095 медичної композиції та розчин, та краще містить не менше, ніж 1595 композиції та розчину; та для найкращих результатів містить 4095-6095 медичної композиції та розчину.

Розріджувач розріджує хлориди бензалконію (поверхнево-активна речовина) та фітохімічні концентрати та може діяти як носій у спреях, тюбиках, та пляшках-піпетках Кращим розріджувачем є водний розріджувач та найкращим є стерильний водний розріджувач. Частка води у водному розчині хлориду бензалконію може змінюватись від 30,000:1 до 250:1 та краще при місцевому застосуванні від 5000:1 до 750:11. Частка води у змішаних концентратів хлориду бензалконію та фітохімічного препарату може змінюватись від 2:1 до 100:1, краще від 4:1 до 40:1 та для найкращих результатів може складати від 6:1 до 207.

Для найкращих результатів вдосконалене мікробіцидне лікування та ліки (мікробіцид) для герпесу містять по масі: від 0,0295 до 0,395 хлориду бензалконію та для запобігання токсичності краще менше ніж 02690; від 4090 до 6095 фітохімічного препарату Еспіпасеа; та від 2095 до 6095, найкраще від 29,74905 до 59,89о стерильної води.

В той час як вода є кращим розріджувачем та носієм, бажано за деяких обставин використовувати інші носії для того, щоб проштовхнути концентрат через спреєр або для більшої розчинності та ефективності.

Також бажано за деяких обставин включити агент, що контролює віскозність. В той час, як підраховано, що термін зберігання вдосконалених ліків проти герпесу складає два роки, може бути необхідним додавання придатного консерванту.

Для кращого використання протягом будь-якого спалаху або фізичного прояву герпесу та краще при перших ознаках продромальної стадії-пощипуванні, свербінні або подразненні від герпесу, медичний розчин (ліки) повинен застосовуватись місцево на інфіковане місце. Уражене (інфіковане) місце повинно бути якомога сухішим в залежності від локалізації спалаху. Спосіб місцевого застосування ліків може бути наступним: розприскування, намазування, капання або будь-який спосіб, щоб повністю вкрити уражене місце. Покриття розчином (ліками) повинно проводитись, доки всі зовнішні симптоми зовсім не зникнуть, повторно застосовуючи, якщо необхідно, при зменшенні покриття, наприклад, після прийняття душу. Аніонні мила та аніонні детергенти, та особливо мила, що містять протеїн, протипоказані. Краще, якщо інфіковане місце вимите, вичищене та висушене перед застосуванням цих ліків.

Кращою поверхнево-активною речовиною є хлорид бензалконію. Хлорид бензилалконію у водному розчині є комерційно доступним під маркою та товарним знаком 2ерпігапФ, що продається Запоїї М/іпіпгор

РПпагтасешісаіє (попередньо М/іпійгор Гар5). Хлорид бензалконію є швидкодіючою антиінфекційною поверхнево-активною речовиною з середньою тривалістю дії. Поверхнево-активна речовина є активною проти бактерій та деяких вірусів, грибів та простіших. Бактеріальні спори вважаються резистентними.

Розчини хлориду бензилалконію є бактеріостатичними або бактеріцидними в залежності від концентрації.

Точний механізм бактеріальної дії хлориду бензалконію невідомий, але є думка, що це відбувається завдяки інактивації ферменту. Активність хлориду бензилалконію взагалі підвищується з підвищенням температури та рН. Грам-позитивні бактерій більш чутливі до хлориду бензилалконію, ніж грам-негативні бактерії.

На жаль, хлорид бензилалконію інактивується милами, аніонними детергентами, сироваткою, та певними протеїнами. Було зупинено використання хлориду бензилалконію у багатьох лабораторіях з вищезгаданих причин. Коли хлорид бензилалконію використовували окремо та перевіряли місцево іп мімо, він виявився неефективним проти інфекційних спалахів простого герпесу. Коли перевіряли іп міго на НЗМІ 8.2, хлорид бензилалконію виявив небажану високу токсичність до клітин навіть у великих розведеннях, що робить його медично непридатним. Хімічна формула одного типу хлориду бензилалконію показана нижче, інші типи хлориду бензилалконію також можна використовувати. хлорид бензилалконію сі Оп

ЕІ снаСндисНи ве,

СНз й 13

В той час як сирою, неочищеною, необробленою, невиділеною Еспіпасеа небажано лікувати герпес, було знайдено, що деякі, але не всі з виділених складових та ботанічних екстрактів Еспіпасеа (як попередньо описано вище), є фітохімічними препаратами, антимікробними ізолятами, ботанічними екстрактами та мікробними інгібіторами, які є ефективними у лікуванні вірусу герпесу та інших інфекційних захворювань. Як попередньо зазначено, композиція фітохімічного концентрату містить наступні ізольовані складові, ботанічні екстракти, мікробні інгібітори, та антимікробні ізоляти: полісахариди, ехінацен, ехінацеїн, ехінакозид (ефір кофеїнової кислоти), ехінолон, ехінадіол, ферменти, глюкуронову кислоту, інулоїд, пентадекаїдин, поліацеліленові сполуки, арабіногалактан, рамнозу, рР5 І (а 4-0- метилглюкуронарабіноксилан, М; З5кДт) та РБ5 ІІ (кислотний, рамноарабіногалактан, М; 450кДт), цинарин (1,5-ди-О-кофеоїлхінну кислоту), кислоту (2,3-0-ди-кофеоїлтартарову кислоту) та похідні, алкіламіди, кето- алкіни та -алкени; хінони; олії , включаючи: борнеол, ацетат борнилу; пентадека-8(7)-ен-2он, гермакрен 0, каріофілен, епоксид каріофілену, алкалоїди антоціанінів піролізидину, ліпофільні аміди, ізобутиламіди, поліацетилени. Хімічна формула деяких ботанічних екстрактів Еспіпасеа показана нижче.

- сндн ' сл во и дн с; о у вноноюо кі соснуон он тд 7 бнофу о 0 Еспіпзсо5іЧе . он: оси но г от "соон Сісвогіс асід еру н роя н ун -- ЗУ о З. Еспіпасеїпе че о .

АЖ Еспіпоїспе й: . он

Коли фітохімічні препарати Еспіпасеа (антимікробні ізоляти, ботанічні екстракти та інгібітори мікробів) змішували, об'єднували та застосовували з поверхнево-активними речовинами, краще з хлоридом бензилалконію та стерильним водним носієм, результати були несподіваними та дивно гарними при розсмоктуванні (лікуванні) вірусу герпесу та інших інфекційних захворювань, та ефективність ліків (мікробіциду) явно підвищилась. Коли ліки-синергісти перевіряли місцево іп мімо, інфекція простого герпесу була негайно зупинена. Коли ліки-синергісти перевіряли іп міго, поверхнево-активна речовина хлорид бензилалконію була суттєво менш токсичною та у безпечних межах виявляла вищу інгібіторну активність проти НЗМ 1 «4.2. Синергічна взаємодія та змішування фітохімічного препарату Еспіпасеа та поверхнево- активної речовини були продемонстровані та спостерігалися за швидкою розчинністю компонентів при змішуванні та легкою адгезивною якістю, що створилася завдяки властивостям у розчині. Хімічні властивості фітохімічних препаратів Еспіпасеа, поверхнево-активної речовини та водного носія підвищили стабілізацію та реактивність, які є корисними у лікуванні інфекційних захворювань.

Ліки можна використовувати у різних розведеннях на: слизову оболонку рота та носа; вагінальну тканину; губну тканину; анальну та перианальну тканину; тканину пеніса; тканину шкіри; відкриту тканину під шкірою та у сильніших розведеннях при інфекції ока.

Зміною концентрацій, ліки можливо вводити парентерально. Ліки можуть бути протипоказані у вагінальних або анальних тампонах; у каналі вуха; оклюзивних перев'язках; при заливанні або ковтанні, бо таке використання може викликати подразнення або хімічні опіки. Не можна радити використання ліків при лікуванні анаеробних грибкових інфекцій, оскільки деякі грибки можуть бути резистентними.

ПРИКЛАДИ 1-7

ТЕСТУВАННЯ ІМ МІМО

Спершу вивчали іп мімо місцеве застосування, що проводили, щоб оцінити вплив медичного лікування та ліків цього винаходу на сім людських суб'єктів, що виявились позитивним до НОМ 1 або 2. Суб'єкти місцево застосовували ліки, що містили поверхнево-активну речовину - хлорид бензилалконію у водному розчині (у співвідношенні 1:750) разом з ботанічними травами Еспіпасеа ригригеєа у формі порошку, що містив попередньо перелічені фітохімічні препарати. Застосування композиції проводили у два етапи: спочатку зволожуючи уражене місце або пухирець поверхнево-активною речовиною - хлоридом бензалконію у водному розчині - розприскуванням, намазуванням, або у краплях; потім застосовуючи покриття порошком фітохімічних препаратів зволоженого місця тампоном або розсипанням порошку вручну на інфіковане місце. Важливим аспектом у цьому лікуванні було підтримання повного вкриття ураженого місця протягом спалаху. Таким чином, місце спалаху було вкрито медичною композицією, застосовуючи повторно при необхідності.

Із семи суб'єктів шестеро були жінки, та один чоловік. На початку цього дослідження вік чоловіка складав 38 років, жінкам було 8, 27, 30, 32, 38, та 39. Дванадцять інфекційних спалахів відбувалися протягом приблизно шести тижнів. Дев'ять спалахів відбувались за участю Н5М 2, генітальний герпес, та три за участю Н5БМ 1, запалення. 8-річні та 27-річні жінки мали Н5ЗМ 1 (запалення). З0-річні, З8-річні та 39- річні жінки мали Н5ЗМУ 2 (генітальний герпес). З38-річні також мали Н5ЗМ 1 (запалення). Чоловік мав НЗМ 2 (генітальний герпес). Всі піддослідні суб'єкти мали добре встановлену історію захворювання та могли визначити стандартний розвиток їх захворювання. Для отримання об'єктивних результатів жоден з суб'єктів не знав про лікування або будь-яку дію ліків. На повторному тестуванні суб'єктів повідомили про можливість застосування плацебо у зразках формули.

У семи випадках, антимікробні сполуки (ліки) застосовували прямо на тканину у продромальній стадії. У п'яти випадках, антимікробні сполуки застосовували прямо на пухирець. Антимікробну сполуку застосовували повторно при необхідності для підтримання покриття.

Спостереження: При кожному застосуванні ліків кожен індивід (піддослідний суб'єкт) відчував поколювання протягом кількох секунд. Вони також відчули значний ступінь прилипання медичної (антимікробної) сполуки до пухирця(ів) або ураженого місця. Прилипання композиції до епітеліальної тканини залишалося навіть після прийняття душу або промивання цього місця водою.

Результати: результати тестування 7 суб'єктів на медичне лікування та ліки виявилось несподівано дивно гарним та досить відповідним. У кожному випадку суб'єкт задоволено повідомляв, що як тільки композицію (ліки) було застосовано на уражене місце, біль зовсім щезала за час від 10 до 20 хвилин, при тому, що раніше ніщо не полегшувало болю. В семи випадках, коли сполуку (ліки) застосовували в продромальній стадії, суб'єкт повідомляв, що біль зупинено, всі симптоми, що попередньо з'являлися при повному спалаху, зникали, та спалаху більше не відбувалося. Всі зовнішні симптоми та фізичні прояви герпесу щезали протягом кількох годин після застосування ліків. В п'яти випадках, де сполука (ліки) застосовували на пухирець, суб'єкт повідомляв, що біль зупинено за хвилини, печія, свербіння та подразнення зникли за дві - чотири години та пухирці висихали і зовсім зникали за двадцять одну годину. У всіх випадках при застосуванні ліків зникали інші більш важкі, знесилюючі симптоми: жар, нездужання, опухання паху, мокнучі нариви та болюче сечовипускання.

При спостереженні за хворим після лікування, коли суб'єкту було надано композицію (ліки) для майбутніх спалахів, він повідомляв, що коли з'являлися першопочаткові ознаки спалаху, сигналізуючи про продромальну стадію спалаху, суб'єкти негайно застосовували сполуку (ліки) згідно з інструкціями, і спалах повністю щезав та подальші симптоми ніколи не з'являлися. Важливо й те, що також повідомляли суб'єкти, які страждали на кілька спалахів щороку, що вони мали дуже тривалі латентні періоди. За три роки спостереження за хворим після лікування, один суб'єкт, який мав тяжкі спалахи щомісяця протягом чотирьох років до використання цих ліків, повідомив, що не мав спалахів протягом року, оскільки використовував ці ліки.

Додаткові спостереження: Один суб'єкт чоловічої статі повідомляв, що після першопочаткового застосування протягом продромальної фази спалаху він прийняв душ та забув застосувати композицію (ліки) протягом приблизно 30 годин. В результаті з'явилися кілька пухирців та почали об'єднуватись. Суб'єкт застосував композицію (ліки) та після цього утримував місце добре вкритим композицією. Внаслідок цього спалах розсмоктався за 21 годину, також як описано і у інших суб'єктів.

Інше спостереження показало, що композиція (ліки) може бути послаблена або менш ефективна у присутності певних протеїнів або мил. Один суб'єкт жіночої статі, був надто старанний у очищенні ураженого місця перед застосуванням композиції (ліків). Це трапилось протягом третього спалаху після вдалого застосування композиції (ліків) під час двох попередніх спалахів. У цьому випадку, коли композиція (ліки) були застосовані, ніякого знайомого відчуття поколювання та зникнення симптомів не відбувалося.

Приблизно 24 години пройшло перед тим, як вона звернулася за порадою та цей спалах загострився до повної стадії висипання пухирців зі всіма виникаючими симптомами захворювання. Їй порадили повністю змити будь-який залишок мила на місці, висушити місце та повторно застосувати композицію (ліки). Після виконання вона повідомила, що спалах повністю розсмоктався, як це сталося під час двох попередніх спалахів, після застосування медичної композиції.

ПРИКЛАДИ 8-13

ДЕРМАТОЛОГІЧНЕ ТА ВЕТЕРИНАРНЕ ТЕСТУВАННЯ

Проводили тестування тварин для визначення будь-якої можливої дерматологічної алергічної реакції, що викликається медичною композицією (ліками). Були використані шість тварин. Тварини були такі: З самиці кроликів (вік невідомий); 2 собаки (одна 2-річна самиця, та один 9-річний самець); один З3-річний кастрований кіт. В цих тестах на тваринах застосовували вищезгадану композицію (ліки) у попередньо зазначений спосіб на внутрішню поверхню зовнішнього вуха кожної тварини. В усіх випадках місце, на яке діяли, утримували вкритим сполукою протягом доби, як було зручно для людини, що це виконувала.

Тестування, що виконувалось на шести тваринах, показало, що не виявлено жодної ознаки дерматологічного подразнення або алергічної реакції.

ПРИКЛАД 14

Вищезгадана медична сполука, що містить вірусні інгібітори, була також перевірена на вірус папіломи, що викликає бородавки на морді двохрічного кастрованого чистокровного коня. Бородавки вірусу папіломи важко вилікувати. Бородавка мала 25мм у діаметрі. Антимікробну сполуку (ліки) застосовували двічі на день. Розмір бородавки вимірювали при кожному застосуванні.

Результати: Зовсім несподівано, бородавка наявно зменшувалась у розмірі приблизно на Змм в день під час застосування ліків на бородавку, та на п'ятий день відпала зовсім. Спостерігали, що, по-перше, поверхневі шари бородавки почали деградувати, викриваючи великі еритематозні папули. Цікаво й те, що бородавки не тільки зменшились у розмірі, відпадаючи лусками або відшаровуючись, вони зменшились на місці приєднання до епідермісу суб'єкта та відпали начебто інтактно, не утворюючи рубців.

Подальше довготривале вивчення іп мімо цього винаходу, яке почалося на перших семи суб'єктах у квітні 1989 та триває 7 років, приблизно 100 інфекційних спалахів лікувалися ліками у різних концентраціях, як попередньо описано. У всіх випадках дивно гарні результати були однакові: 1. Біль щезав за хвилини; 2.

Не відбувалося спалаху, коли композицію застосовували у продромальній стадії; 3. Спалах розсмоктувався за двадцять одну годину при застосуванні у пухирцеві й стадії; 4. Довші латентні періоди або відсутність подальших спалахів.

ТЕСТУВАННЯ ІМ МІТКО

Лабораторне тестування проводили в Чиказькому університеті, в лабораторіях клінічної мікробіології для визначення інгібіторної активності іп мйго медичного лікування та композиції (ліків), лабораторне тестування проводили замісник директора, РПО та ад'юнкт-професор патології. Тестування іп міго медичної композиції, далі нижче "ліки", дало на диво гарні результати. Було визначено, що медичне лікування та композиції мали несподівану, дивно відмінну інгібіторну активність на НОМ 1 та Н5БМ 2. Патологом було затверджено, що він випробував "сотні" інших сполук та ніколи не бачив нічого кращого, ніж ця сполука.

Нижче наведені тести ліків, що були проведені, та результати, що були отримані в Чиказькому університеті. Для легкості розуміння деяких наукових даних та результатів тестів вжито наступні визначення: "МЕМ" стосується мінімально необхідного середовища. Це середовище для культивування, що використовується в лабораторіях для вирощування клітин, на яких будуть проводитись тести. "Фібробласт" це мезенхімна клітина людини (клітина, що зустрічається у сполучній тканині, крові, кістці, лімфатичній тканині та хрящі). "ІСво" стосується" інгібіторної концентрації. Для цього тестування відбирали 5095 крайню точку, що є типовою. Наступна кількість показує найбільше розведення нижче 5095. Таким чином, це є визначенням крайньої точки.

Якщо зона нижче розведення залишена пустою, це значить, що можлива токсичність при цьому розведенні, тестування не варто проводити або ніякої корисної інформації не можна отримати.

Якщо місце під розведенням позначено рискою (-), це значить, що бляшок немає та є загальна успішна інгібіторна активність.

ПРИКЛАДИ 15-18

У тестуванні іп міго було використано наступні ліки (композиції):

Ліки Ме1. - Поверхнево-активна речовина - хлорид бензилалконію у водному розчині у співвідношенні 1:750. Поверхнево-активну речовину у водному розчині фільтрували перед використанням та розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення 1:1500 розведення у 1Х МЕМ.

Ліки Ме2 - Порошок Еспіпасеа (фітохімічні препарати) у водному розчині. Цю суміш екстрагували теплою інфузією у стерильній воді. Екстрагований фітохімічний препарат перед використанням центрифугували та фільтрували. Фільтровані фітохімічні препарати розводили у еквівалентному об'ємі 2Х

МЕМ до утворення нерозведеної суміші у 1Х МЕМ.

Ліки Ме3 - Порошок Еспіпасеа (фітохімічні препарати) екстрагували та об'єднували з поверхнево- активним хлоридом бензилалконію шляхом холодної інфузії, об'єднану суміш перед використанням центрифугували та фільтрували та розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення нерозведеної суміші у 1Х МЕМ. 1. Три 24-лункові планшети були інокульовані фібробластами. Три різні екстракти (для порівняння) в п'яти концентраціях композиції були використані для скринінгу антивірусної активності у концентрації: нерозведеної, 1:2, 1:4, 1:8, та 1:16 у 1ІХ МЕМ. Чотири контрольні лунки були на кожному планшеті, що містив МЕМ без ліків. 2. Середовище для вирощування видаляли з лунок та 200мкл НОЗМ-1 додавали до кожної лунки верхньої половини кожного планшету. НЗМ-1 розводили 1:5000 (2,0мкл вихідного розчину НЗМ-1 у 10мл

МЕМ). Титр вірусу був З3х109 на мл. Також 200мкл Н5М-2 додавали до кожної лунки нижньої половини кожного планшету. НОМ-2 розводили 1:2000 (5,0мкл вихідного розчину НОМ-2 у 10мл МЕМ). Титр вірусу був бх105 на мл. 3. Планшети інкубували при 37"С протягом двох годин. 4. Інокулят видаляли та один мл МЕМ, що містив ліки Ме1-3, додавали у чотири лунки. Концентрація ліків у порівнянні з МЕМ наведена нижче.

Таблиця 1

ОМЕММКЛ)Ї ЇЇ 77717171 17112000 | з000 | з500 | 3750 (Зі 5. Результати: НБУ-1, поверхневий шар рідини. Ліки додавали негайно після вірусної абсорбції.

Планшет 1, Ліки Мо1 забруднені бактеріями! Росту немає, можливе сміття.

Планшет 2, Ліки Ме2 забруднені бактеріями! Росту немає, можливе сміття.

Планшет 3, Ліки Мо3 результати наведені нижче в Таблицях 2 та 3.

Таблиця 2

Результати тесту ліків МеЗ на НБЗМ 1 бляшки54 | токсичні | отоксичні0/ | 7/7 - 7777 17777117611Ї1111 12

Обляшки42 10 токсичні//// | токсичні7Ї/ | /- ЇЇ 1670

Середнє48 З | //СССс1171Ї1111111111171Ї11111111111111151 11174

Таблиця З

Обляшки46 1700 токсичні//// | токсичні7/ | 7-77 |7771227 111320 бляшки49 | токсичні | отоксичні/Г | 7-77 17771121 28иИ0

Середнє48 //:/ | («71 777777777717117Ї17771717171717171717171711111122 1130 "незначна токсичність

««"дуже малі бляшки

Коментарі: Тестування ліками (Ліки Ме3) дало відмінні результати. Клітини виглядали добре без забруднення. При нижчих розведеннях суміш може бути токсичною до деяких клітин. Ця суміш виявилась несподівано успішною у своїй інгібіторній активності.

ПРИКЛАДИ 19-22

Три 24-лункові планшети були інокульовані фібробластами та наступними ліками.

Тестові ліки Мої1А - Поверхнево-активна речовина хлорид бензилалконію є водним розчином.

Поверхнево-активну речовину хлорид бензилалконію готували, створюючи 1:375 розведення у воді (32мМкл у 12,0мл стерильної води). Цей розчин фільтрували перед використанням та розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення 1:750 розведення у 1Х МЕМ. Розведення виконували, щоб підтримати співвідношення.

Тестові ліки Ме2А - Порошок Еспіпасеа ригригеа (фітохімічні препарати) у водному розчині. Ця суміш - 5омг/мл розчин (З00мг у 5,0мл води) порошку Еспіпзсеа ригриге5 у стерильній воді. Суміш перемішували вихровими рухами та охолоджували протягом чотирьох годин. Суміш порошку Еспіпасеа центрифугували при 3500обертах/хв протягом 15 хвилин при 10"С, фільтрували перед використанням та потім розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення нерозведеної суміші у 1Х МЕМ.

Тестові ліки Ме2А - Порошок Еспіпасеа ригригеа (фітохімічні препарати) розчиняли у поверхнево- активній речовині хлориду бензилалконію. Ця суміш - 5Омг/мл розчин (З00мг у 6б,0мл хлориду бензилалконію, 1:375). Суміш перемішували вихровими рухами та охолоджували протягом чотирьох годин.

Суміш фітохімічного препарату та поверхнево-активної речовини центрифугували при 350бобертах/хв протягом 15 хвилин при 10"С, фільтрували перед використанням та потім розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення нерозведеної суміші у Х МЕМ. 1. Три планшети були використані для скринінгу трьох сумішей ліків. Концентрації, що потрібні для скринінгу антивірусної активності, були 1:2, 1:4, 1:8, та 1:16 у ЇХ МЕМ. Чотири контрольні лунки були на кожному планшеті, що містив МЕМ без ліків. 2. Середовище для вирощування видаляли з лунок та 200мкл НОЗМ-1 додавали до кожної лунки верхньої половини кожного планшету. НЗМ-1 розводили 1:5000 (2,0мкл вихідного розчину НЗМ-1 у 10мл

МЕМ). Титр вірусу був 3х106 на мл. 3. Планшети інкубували при 37"С протягом чотирьох годин. 4. |Інокулят видаляли та один мл МЕМ, що містив ліки МеТА-ЗА, додавали у чотири лунки.

Таблиця 4 4000 2000 1000

МЕМ (мкл) С 2000 З000 3500 3750 5. Результати: НБУ-1, поверхневий шар рідини. Ліки додавали негайно після вірусної абсорбції.

Таблиця 5

Результати тесту ліків МТА на НБЗМ 1

Концентрація бляшкиб8ї////| (71777771

Обляшки58ї | (7 Її бляшки74ї | 11111111

Середнє 70

Коментарі: Ці лунки мали гарний преципітат над клітинами. Хлорид бензилалконію вірогідно преципітує протеїн у середовищі.

Таблиця 6

Результати тесту ліків Ме2А на НЗМ 1

Концентрація

Обляшки?72 | 7-11 -1117111111111111-111111111181 11

Обляшки74 |! 7/7 -/ ЇЇ -111171111111111171-1111111717 18 бляшки79 ЇЇ ((/- 7-17 - 114 | 12 бляшки?! ЇЇ -1111117 1

Середнє 70 ІСво»1 32

Коментарі: Хоча й були деякі бляшки, вони були дуже малі.

Таблиця 7

Результати тесту ліків МеЗА на НЗМ 1

Концентрація бляшкиб8ї///-/|Ї 77777771 бляшкивб7 |! 77777711 бляшки? 11111111

Коментарі: Хоча й спостерігали деяку токсичність, ці ліки дуже успішно інгібують вірус, жодна бляшка не з'явилась.

ПРИКЛАДИ 23-27

Чотири 24-лункові планшети були інокульовані фібробластами.

Тестові ліки Мое1їВ - Поверхнево-активна речовина хлорид бензилалконію є водним розчином.

Поверхнево-активну речовину хлорид бензилалконію готували, створюючи 1:1000 розведення у воді (1Омкл у 10,0мл стерильної води). Цей розчин фільтрували перед використанням та розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення 1:2000 розведення у 1Х МЕМ. (500мкл ліків плюс 500мкл 2Х МЕМ).

Тестові ліки Ме28 - Порошок Еспіпасеа ригригеа (фітохімічні препарати) у водному розчині. Ця суміш є 5омг/мл розчином (250мг у 5,О0мл води) порошку Еспіпо5сеа ригригез у стерильній воді. Суміш перемішували вихровими рухами та охолоджували протягом чотирьох годин. Суміш порошку Еспіпасеа центрифугували при 3500обертах/хв протягом 15 хвилин при 10"С, фільтрували перед використанням та потім розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення нерозведеної суміші у 1Х МЕМ. (500мкл ліків плюс 500мкл 2Х

МЕМ).

Тестові ліки МеЗ3В - Порошок Еспіпасеа ригригеа (фітохімічні препарати) розчиняли у поверхнево- активній речовині хлориду бензалконію. Ця суміш є 5Омг/мл розчином (250мг у 5,0мл хлориду бензилалконію, 1:1000). Суміш перемішували вихровими рухами та охолоджували протягом чотирьох годин. Фітохімічні препарати Еспіпасеа та поверхнево-активні речовини центрифугували при 3500обертах/хв протягом 15 хвилин при 10"С, фільтрували перед використанням та розводили у еквівалентному об'ємі 2Х НЕМ до утворення суміші у 1Х МЕМ (500мкл ліків плюс 500мкл 2Х МЕМ).

Тестові ліки Ме4В8 - Порошок ЕсПпіпасеа ригригеа (фітохімічні препарати) у водному розчині (розріджувач) потім змішували з поверхнево-активною речовиною - хлоридом бензилалконію - у співвідношенні 1:1000. Ця суміш є 5,50мг/мл розчином (250мг у 5,О0мл у 5,0мл води) порошку Еспіпасеа ригригеа у стерильній воді. Суміш перемішували вихровими рухами та охолоджували протягом чотирьох годин. Водні фітохімічні препарати центрифугували при 3500обертах/хв протягом 15 хвилин при 10"С та фільтрували перед використанням. Цю суміш розводили у еквівалентному об'ємі хлориду бензалконію у співвідношенні 1:1000 для утворення суміші Еспіпасеа - хлорид бензилалконію. Цю суміш розводили у еквівалентному об'ємі 2Х МЕМ до утворення 1:4 суміші у ЇХ МЕМ (500Омкл ліків Ме1 та 25Омкл ліків Ме2 плюс 500мкл 2Х МЕМ). 1. Чотири планшети були використані для скринінгу чотирьох сумішей ліків. Концентрації, що були потрібні для скринінгу антивірусної активності, були 1:20, 1:40, 1:80, та 1:160 та 1:320 у ЇХ МЕМ. Чотири контрольні лунки були на кожному планшеті, що містив МЕМ без ліків. 2. Середовище для вирощування видаляли з лунок та 200мкл НЗМ-1 додавали до кожної лунки верхньої двох рядків кожного планшету. НЗМ-1 розводили 1:5000 (2,0мкл вихідного розчину НЗМУ-1 у 1О0мл

МЕМ). Титр вірусу був 3х102 на мл. Так само, 200мкл Н5М-2 додавали до кожної лунки нижньої половини кожного планшету. НЗМ-2 розводили 1:2000 (5,0мкл вихідного розчину НОМ-2 у 10мл МЕМ). Титр вірусу був бх105 на мл. 3. Планшети інкубували при 37"С протягом чотирьох годин. 4. |Інокулят видаляли та один мл МЕМ, що містив ліки Ме1-4, додавали до чотирьох лунок.

Таблиця 8 5. Результати: Н5У-1, поверхневий шар рідини, ліки додавали негайно після вірусної абсорбції.

Таблиця 9

Результати тесту ліків Ме1В на НОМ 1 бляшки45 ЇЇ С. Ї717711111111111711111111111111111111111111111в"

Коментарі: Невелика токсичність, тест було важко аналізувати.

Н5БУ-2, поверхневий шар рідини, ліки додавали негайно після вірусної абсорбції.

Таблиця 10

Результати тесту ліків Ме1В на НЗ5М 2 бляшки42ї | 71 1171Ї1711111111111171ї11111111111111711111117

І Середнєдої///// | ///СССС7СЇ777777771111171Ї1111111111111711111111111111111111т1в

Іс»

Коментарі: Тест виявив високу токсичність, щоб добре аналізувати.

Таблиця 11

Результати тесту ліків Ме1В на НОМ 2 1160 1:320

Середнє 40 ши и о ОН ПО т Я ПОТ о ОО

Іс» ОЇ

Коментарі: Малі бляшки.

Таблиця 12

Результати тесту ліків Ме28 на НЗМ 2 11160 1:320 бляшки48 (77211113 Ї111111111111Ї1111111111111Ї111

Обляшки52 | 722 | 38. | 77777777/7ї177171111111111111111

Середнє 50 2165 855. | (ДФ її

Іс» 1

Таблиця 13

Результати тесту ліків МеЗ3В на НЗмМ 2

Концентрація 1160 1:320 бляшки46ї | ((/777/ | 77711716 | 77711728771171717171112711111111980

Середнє 45 1-13 17111132

Ісв»іЯ40 1

Коментарі: Хоча в деяких випадках спостерігали токсичність, ліки дуже успішно інгібували вірус, жодна бляшка не з'явилась.

Таблиця 14

Результати тесту ліків МеЗВ на НЗМ 2

Концентрація 1160 1:320 окількаклтин | 171 Ї77111727Ї71111307171771111185. 111171 бляшки44 -/-: | (10 | 32 | 777777771717711111111111111111

Середнє 44 ши ки т ПО ПО КО

Іс» 1

Коментарі: Важкий тест, щоб отримати дійсно гарний аналіз. Проте ліки мали успішну інгібіторну активність.

Таблиця 15

Результати тесту ліків Ме4В8 на НЗМ 1

Концентрація 11160 1:320 1:640 бляшки47 | токсичні | токсичні | отоксичні7/ | 33 | 77777721.) бляшки48 //-/-/-/17777777771111111111111728 Ї1111111111111Ї1111111111111Їс111

Середнеє48 /////|17777ССССС111111Ї111130 Ї1111111111111Ї1111111111111ЇС111

Ів» ОЇ

Коментарі: Занадто токсичні при високих концентраціях. Проте ліки мали успішну інгібіторну активність при 1:320.

Таблиця 16

Результати тесту ліків Ме4В8 на НЗМ 2 1:160 1:320 1:640

Ібляшки40ї | 7771 77777771171171Ї17711111111171171ї1111114а4 1200

І Середнє39ї | (ЇЇ 77777771 777717171717171717171717Ї177117173 1117187 освоїв ЇЇ

Коментарі: Токсичність, вірогідно, завдяки хлориду бензалконію. Ліки при розведенні 1:320 виявили дуже міцну інгібіторну активність.

В тестах іп міго ПРИКЛАДІВ 23-27 використовували сирі матеріали, які не були очищені. Все ж таки, тести виявили на диво гарну вірусну інгібіторну активність та, можливо, синергізм між складовими.

У попередніх тестах іп міго, де Ліки МеЗ3, ЗА та ЗВ були фітохімічним препаратом Еспіпасеа ригригєа, екстраговані та об'єднані із поверхнево-активною речовиною -хлоридом бензилалконію-, ліки, що утворилися, виявили більшу антивірусну активність, та найбільш за все виявили синергізм між компонентами: Еспіпасеа ригригеа та хлоридом бензилалконію. Це можна пояснити розподіленою стабільністю та підвищеною реактивністю між двома компонентами. Хлорид бензалконію у синергічній суміші виявив менший ступінь токсичності та синергічна комбінація (ліки) виявила більший ступінь антивірусної активності, зокрема, з Н5М-2.

ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

В той час як хлорид бензилалконію є кращою поверхнево-активною речовиною для найкращих результатів, за деяких обставин може бути бажаним використання іншої поверхнево-активних речовин четвертинного амонію або інших поверхнево-активних речовин.

Сполуками четвертинного амонію можуть бути хлорид дикокодимонію, який також відомий як хлорид дикокоалкілдиметилу, або хлорид дикокодиметиламонію, або хлорид ди-С8-18-алкілдиметилу. Це можна використати у комбінації з ізопропанолом, таким як 20-3095 ізопропанол. Краще джерело четвертинних сполук містить: 70-8095 сполуки четвертинного амонію та менше ніж 0,0395 метилхлориду, має специфічну густину біля 0,87 при 115 градусах по Фаренгейту, паровий тиск ЗЗмм/Нд при 68 градусах по Фаренгейту, першопочаткова точка кипіння 180 градусів по Фаренгейту при 76б0Омм/НЯ, та леткість 20-3090, і виробляється під назвою Сагоргау 300 ММйсо Согрогайоп, Юибіїп, Огайо, США. Четвертинна сполука може надати дезінфекційних властивостей та служить як фунгіцид для лікування грибкових та дріжджових інфекцій.

Також можуть бути корисними інші сполуки четвертинного амонію, такі, що виробляються під комерційною назвою Уеї Оцаї 20-75 деїсо Спетіса!5, Іпс. Согзісапа, Техас, США, або виробляються під комерційною назвою Сагзргау 400 та Сагпайра Зргау 200 УмМісо Согрогайоп, Оибріїп, Огайо, США, або, що містять 995 денатурований етиловий спирт, такий, що продається під комерційною назвою ВТС 2125М 5іерпап Сотрапу, Могпіпйей, Іллінойс, США, або наступні продукти МАОШАТ, які містять хлорид н- алкілдиметилбензиламонію, що виробляється Мазоп Спетіса! Сотрапу, Апіпоюп Неїднів5, Іллінойс, США.

І 0-125 (6795 С12, 2595 С14, 795 С16, 195 С18), МС 1416 (595 С12, 6095 С14, 3095 С16, 595 С18|, НС1412 (4095

С12, 5095 С14, 1095 С16), 50-18 стеарилова паста або пластівці (595 С16, 9595 С18), ТС-76 або МО-2525 (595 С12, 6095 С14, 3095 С16, та 5956 С18) та НСб6О25-5090 (2595 С12, 6095 С14 та 1595 С16). Уеї Оцаї 20-75 містить: 50-7595 хлориду четвертинного дикокодиметиламонію, 20-5095 ізопропилового спирту, має специфічну густину 0,88 та точку кипіння 180 градусів по Фаренгейту. Сагоргау 400 містить: 55-6595 сполук четвертинного амонію, 20-3095 амінів, С14-18 8 С16-16 ненасичених, алкіл, етоксильованих, 10-2095 ізопропанолу, та менше ніж 0,0395 метилхлориду, та має специфічну густину приблизно 0,88 при 75 градусів по Фаренгейту, паровий тиск ЗЗ3мм/НЯ при 68 градусів по Фаренгейту, першопочаткову точку кипіння 180 градусів по Фаренгейту при 7б0мм/На, та леткість 10-2095. Сагпацба Зргау 200 містить: 50-6095 сполук четвертинного амонію, 10-2095 ізопропанол, 15-2595 води, 1-1095 алкоїльований карнаубський віск, та менше ніж 0,0395 метилхлориду, та має специфічну густину приблизно 0,90 при 80 градусів по

Фаренгейту, паровий тиск ЗЗмм/НЯ при 68 градусів по Фаренгейту, першопочаткову точку кипіння 180 градусів по Фаренгейту при 7бОмм/наО, та леткість 20-4095.

Неїонні поверхнево-активні речовини - це поверхнево-активні сполуки, які не іонізуються у водному розчині. Часто вони мають гідрофільні властивості завдяки присутності в них окисленого ланцюга (наприклад, полі-оксиетиленового ланцюга), ліофільної частини молекули, що походить з жирних кислот, фенолів, спиртів, амідів або амінів. Прикладами сполук є полі-етиленоксид) конденсати алкілфенолів, наприклад, продукт конденсації, що утворився з одного молю нонілфенолу та десяти молей етиленоксиду, та продуктів конденсації аліфатичних спиртів та етиленоксиду, наприклад, продукт конденсації, що утворився з одного молю тридеканолу та 12 молей етиленоксиду.

Неїонні поверхнево-активні речовини можуть містити фенол етоксиляти, що м.містять продукт конденсації: етиленоксид та алкілфенол або аліфатичний спирт. Неіїонні поверхнево-активні речовини краще містять нонофенолетоксилат, такий як Т-ОЕТ, та/або октафенолетоксилат. Неіонні поверхнево- активні речовини продуктів реакції етиленоксиду та нонолфенолу та/або окталфенолу. Співвідношення фенолу та етиленоксиду може змінюватись від 2:20 до 4:16 та краще приблизно 8:12.

Неїонні синтетичні поверхнево-активні речовини можуть містити неїонні детергенти. Неіонні синтетичні поверхнево-активні речовини можуть також утворюватись конденсацією етиленоксиду з гідрофобною основою, що створена конденсацією пропіленоксиду з пропіленгліколем. Гідрофобна частина молекули, яка звичайно водонерозчинна, має молекулярну вагу від приблизно 1200 до 2500. Додавання поліоксиетиленових радикалів до цієї гідрофобної частини намагається підвищити водну розчинність молекули, як цілої, та рідинний характер продукту можна утримати до значення, де вміст поліоксиетилену становить приблизно 50905 загальної ваги продукту конденсації. Інші неійонні синтетичні поверхнево-активні речовини можуть включати: конденсати поліетиленоксиду алкілфенолів, наприклад, конденсаційні продукти алкілфенолів або діалкілфеноли, де алкільна група містить від приблизно б до 12 атомів вуглецю як у прямому ланцюзі, так і у розгалуженому ланцюзі, з етиленоксидом. Етиленоксид може бути присутнім у кількостях, еквівалентних від 8 до 25 молів етиленоксиду на моль алкілфенолу. Алкільний замісник у таких сполуках може бути одержаний з полімерізованого пропілену, діїзобутилену, н-октену або н-нонену.

Неїонні поверхнево-активні речовини можуть також бути одержані конденсацією етиленоксиду з продуктом реакції пропіленоксиду та етилендіаміну, наприклад, сполуки, що містять від приблизно 4095 до приблизно 8095 поліоксиетилену по масі, та що мають молекулярну вагу від приблизно 5000 до приблизно 11000, які утворюються при реакції етиленоксидних груп з гідрофобною основою, що містить продукт реакції етилендіаміну та надлишок пропіленоксиду; основа має молекулярну вагу порядку від 2500 до 3000.

Інші неіонні поверхнево-активні речовини включають продукт конденсації аліфатичних спиртів, що мають від 8 до 18 атомів вуглецю, як у прямому ланцюзі, так і у розгалуженому ланцюзі, з етгиленоксидом, наприклад конденсації кокосового спирту з етиленоксидом, що має від 10 до 30 молів етиленоксиду на моль кокосового спирту, та фракцію кокосового спирту, що має від 10 до 14 атомів вуглецю.

Подальші неїонні поверхнево-активні речовини включають довголанцюгові оксиди третинного аміну відповідно до наступної загальної формули:

ВіАзВ2М-О де Кі - це алкільний радикал від приблизно 8 до 18 атомів вуглецю, та Ко та Ез - кожен є метильним або етильним радикалом. Стрілка у формули - це загальноприйняте зображення напівполярного зв'язку.

Прикладами оксидів аміну, придатних для використання є: диметилдодециламіноксид, диметилоктиламіноксид, диметилтилдециламіноксид, диметилтетрадециламіноксид, та диметилгексадециламіноксид. Інші неіонні поверхнево-активні речовини можуть включати: довголанцюгові оксиди третинного фосфіну відповідно до наступної загальної формули

КК РУ»О де ЕВ - це алкіл, алкеніл або моногідроксиксиалкільний радикал від приблизно 10 до 18 атомів вуглецю у довжині ланцюга, і КЕ та ЕК" - кожен є алкільною або моногідроксиалкільною групами, що містять від 1 до З атомів вуглецю. Стрілка у формули - це загальноприйняте зображення напівполярного зв'язку. Прикладами придатних оксидів фосфіну є: диметилдодецилфосфіноксид, диметилтетрадецилфосфіноксид, етилметилтетрадецилфосфіноксид, цетилдиметилфосфіноксид, диметилстеарилфосфіноксид, цетилпропілфосфіноксид, диетилдодецилфосфіноксид, диетилтетрадецилфосфіноксид, дипропілдодецилфосфіноксид, біс-(2-гідроксиметил) додецилфосфіноксид, біс-(2- гідроксиетилудодецилфосфіноксид, (2-гідроксипропілуметилтетрадецилфосфіноксид, диметилолеїлфосфіноксид, та диметил-(2-гідроксидодецил)фосфіноксид.

За деяких обставин може бути корисним використання інших поверхнево-активних речовин, таких як; інша катіонна поверхнево-активна речовина, амфолітична поверхнево-активна речовина або цвітеріонна поверхнево-активна речовина.

Катіонна поверхнево-активна речовина може включати катіонні детергенти. Катіонні поверхнево -активні речовини містять сполуки, які іонізуються у водному середовищі до утворення катіонів, що містять ліофільну групу. Типовими такими сполуками є солі четвертинного амонію, які містять алкільну групу від приблизно 12 до приблизно 18 атомів вуглецю, таких як хлорид лаурилбензилдиметиламонію.

Амфолітичні поверхнево-активні речовини є сполуками, що мають як аніонні, так і катіонні групи у одній молекулі. Прикладами таких сполук є похідні аліфатичних амінів, які містять довгий ланцюг від приблизно 8 до приблизно 18 атомів вуглецю та аніонну водорозчинну групу, наприклад, карбоксисульфо, сульфо або сульфато. Прикладами амфолітичних детергентів є: натрій-М-додециламінопропансульфонат, натрій-М- метилтаурат, та відповідні сполуки, такі як двозаміщенні вищими алкілами амінокислоти, бетаїни, тетіни, сульфатовані довголанцюгові олефінні аміни, та сульфатовані похідні імідазоліну.

Цвітеріонні поверхнево-активні речовини можуть включати синтетичні детергенти. Цвітеріонні поверхнево-активні речовини є взагалі похідними сполук аліфатичного четвертинного амонію, в якому аліфатичний радикал може бути з прямим ланцюгом або розгалуженим, та де один з аліфатичних замісників містить від приблизно З до 18 атомів вуглецю та один містить аніонну водорозчинну групу, наприклад карбокси, сульфо, або сульфато. Прикладами сполук, що підпадають під це визначення, є: 3- (М,М-диметил-М-гексадециламоніо)-пропан-1-сульфонат та 3-(М,М-диметил-М-гексадециламоніо)-2- гідроксипропан-1-сульфонат.

ЛІКУВАННЯ

Краще медичне лікування включає спосіб використання при лікуванні вірусу герпесу або інших інфекційних захворювань шляхом розсмоктування фізичних симптомів інфекційного спалаху вірусу простого герпесу 1 або 2 (НБМ 1 або Н5М 2) або інших інфекційних мікробних захворювань протягом 1-30 годин. Це досягається місцевим застосуванням вищеописаної кращої антимікробної сполуки (ліків) на інфіковане вірусом простого герпесу місце, або для інших інфекційних мікробних захворювань, та утримання антимікробних сполук на інфікованому місці протягом 1-30 годин, краще принаймні 10 годин.

Антимікробна сполука (ліки) можуть бути застосовані способом, описаним раніше, найкраще покриттям інфікованого місця. Бажано, щоб інфіковане місце було промите та висушене з видаленням будь-якого мила або залишку на інфікованому місці перед застосуванням антимікробної сполуки (ліків). Краще, якщо висипання пухирців вірусу герпесу розсмоктується за 19-24 години, та пошкодження, завдані герпесом, загоюють шляхом утриманням вищеописаних найкращих ліків на інфікованій частині протягом 19-24 годин.

Серед багатьох переваг медичного лікування та ліків (композиції) винаходу є: 1. Кращі результати у припиненні болю при вірусній інфекції простого герпесу та інших мікробних інфекцій. 2. Визначне виконання швидкого розсмоктування спалахів вірусної інфекції простого герпесу та інших мікробних інфекцій. 3. Потенційно зберігає життя новонародженим та тваринам. 4. Зменшує ризик сліпоти у новонароджених. 5. Зменшує світові втрати від герпесу та інших мікробних захворювань. 6. Розраджує серйозні емоційні та ментальні страждання хворих на герпес. 7. Легкодоступні матеріали (інгредієнти). 8. Економічне. 9. Безпечне. 10. Легке у використанні. 11. Надійне.

12. Ефективне.

Хоча втілення винаходу та приклади були наведені та описані, зрозуміло, що різноманітні модифікації та заміщення, також як і комбінування частин, компонентів, та етапів процесу, способів та лікування, можуть бути зроблені фахівцем у галузі без зміни новизни та сутності цього винаходу.

Claims (16)

1. Композиція, що містить рослинний компонент та поверхнево-активну речовину, яка відрізняється тим, що рослинний компонент являє собою трав'янисту рослину роду Еспіпасеа, а поверхнево-активна речовина являє собою галогенід бензалконію.

2. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що композиція містить приблизно від 2905 мас. до 9095 мас. трав'янистої рослини роду Еспіпасеа та приблизно від 0,005 мас. до 0,890 мас. галогеніду бензалконію.

3. Композиція за будь-яким з пп. 1-2, яка відрізняється тим, що вода є розріджувачем та носієм для композиції.

4. Композиція за будь-яким з попередніх пп. 1-3, яка відрізняється тим, що композиція містить приблизно від 4090 мас. до 60905 мас. трав'янистої рослини роду ЕсПіпасеа, приблизно від 0,029о мас. до 0,309 мас. галогеніду бензалконію та приблизно від 2090 мас. до 6090 мас. води.

5. Композиція за будь-яким з попередніх пп. 1-4, яка відрізняється тим, що галогенід бензалконію являє собою хлорид бензалконію.

б. Композиція за будь-яким з попередніх пп. 1-5, яка відрізняється тим, що трав'яниста рослина роду Есвпіпасеа являє собою принаймні одну з рослин ЕсПпіпасеа ригригеа, Еспіпасейа апризн она, Еспіпасеа рашаае, Еспіпасеа уереаН» або Еспіпасеа апібаси 5.

7. Композиція за будь-яким з попередніх пп. 1-6, яка відрізняється тим, що трав'яниста рослина являє собою ЕсПіпасеа ригригеа та Еспіпасеа апгивОгопНа.

8. Композиція за будь-яким з попередніх пп. 1-7, яка відрізняється тим, що трав'яниста рослина роду ЕсПіпасеа містить фітохімічні препарати, вибрані з групи, що складається з ехінацену, ехінацену В, ехінацеїну, ехінакозиду, ефіру кофеїнової кислоти, ехінолону, ферментів, глюкуронової кислоти, інуліну, інулоїду, пентадекадієну, поліацеліленових сполук, полісахаридів, арабіногалактану, рамнози, танінів, РБІ (4-0- метилглюкуронарабіноксилан, Му З35кДа), Р5П (кислотного рамноарабіногалактану, М, 45ОкДа), цинарину, 1,5-ди-0О-кофеоїлхінної кислоти, цикорієвої кислоти, 2.,3-0-ди- кофеоїлтартарової кислоти, борнеолу, борнілацетату, пентадека - 8 (7) - ен-зону, гермакрену І, каріофілену, каріофіленепоксиду, антоціаніну, піролізидинового спирту, ліпофільного аміду, ізобутиламіду, поліацетилену, антоціаніну, 3-0О-В-Ю-глюкопіранозиду, 3-0-(6-0- малоніл)-В-Ю-глюкопіранозиду, тусилагіну; ізотусилагіну, ізомерного додекаїзобутиламіду, тетраєнової кислоти або каріофіленів.

9. Композиція за будь-яким з попередніх пп. 1-8, яка відрізняється тим, що трав'яниста рослина роду ЕсПіпасеа містить фітохімічні препарати, що містять у відсотках мас. від загальної ваги композиції приблизно від 0,390 до 9Уо ехінакозиду, приблизно від 0,190 до 790 РБІ (4-0-метилглюкуронарабіноксилан, М, 35кДа) та РП (кислотний рамноарабіногалактан,

М. 45О0кДа), приблизно від 0,196 до 10956 цинарину (1,5-ди-0О-кофеоїлхінної кислоти) та цикорієвої кислоти (2, 3-0О-ди-кофеоїлтартарової кислота) та її похідних, приблизно від 0,290 до 4905 ехінолону, приблизно від 0,290 до 890 ехінацену В, приблизно від 0,195 до 690 ехінацеїну, приблизно від 2905 до 790 антоноціанінів, що містять цинанідин 3-0-8-0- глюкопіранозид та 3-0- (6-О-малоніл)-В-Ю-глюкопіранозид, приблизно від 0.019050 до 0,060 алкалоїдів піролізидину, що містять тусилагін та ізотусилагін, приблизно від 0,00390 до 0,00990 ізомерних додекаїзобутіаламідів та тетраєнової кислоти та приблизно від 0,010 до 290 каріофіленів.

10. Композиція за будь-яким з пп. 1-9, яка відрізняється тим, що її застосовують для приготування продукту для лікування захворювання, вибраного з групи, що містить вірус простого герпесу 1, вірус простого герпесу 2, вірус оперизуючої віспи (оперизуючий герпес), цитомегаловірус, вірус імунодефіциту людини (НІХ) або вірус Епштейна-Барра.

11. Спосіб лікування інфекційних захворювань, викликаних вірусом герпесу, або інших інфекційних захворювань шляхом суттєвого полегшення фізичних симптомів інфекційного спалаху захворювання, викликаного вірусом простого герпесу, або іншого інфекційного мікробного захворювання протягом приблизно від 10 години до 30 годин, що включає нанесення ефективної кількості антимікробної сполуки на місце, інфіковане вірусом простого герпесу або місце іншого інфекційного мікробного захворювання та утримування антимікробної сполуки на інфікованому місці протягом приблизно від 10 годин до 30 годин,

який відрізняється тим, що на інфіковане місце наносять та утримують на ньому антимікробну сполуку, що містить приблизно від 290 мас. до 9090 мас. фітохімічного концентрату трав'янистої рослини роду ЕсПіпасеа, який включає принаймні одну рослину, вибрану з групи, що складається з ЕсБіпасеа ригригеа, ЕсПіпасейа апривзИіоНа, ЕсПпіпасей рашШаае або ЕсПіпасеа уерега їв, або Еспіпасеа апібасиІшп5, при цьому фітохімічний концентрат містить антимікробні ізоляти, вибрані з групи, яка складається з ехінацену, ехінацену В, ехінацеїну, ехінакозиду, ефіру кофеїнової кислоти, ехінолону, ферментів, глюкуронової кислоти, інуліну, інулоїду, пентадекадієну, поліацеліленових сполук, полісахаридів, арабіногалактану, рамнози, танінів, РБІ (4-0- метилглюкуронарабіноксилан, Ме З5кДа); РП (кислотного рамноарабіногалактану, М; 450 кДа), цинарину, 1,5-ди-0О-кофеоїлхінної кислоти, цикорієвої кислоти, 2,3-0-ди-кофеоїлтартарової кислоти, борнеолу, борнілацетату, пентадека - 8(7)-ен-зону, гермакрену Ю, каріофілену, каріофіленепоксиду, антоціаніну, піролізидинового спирту, ліпофільного аміду, ізобутиламіду, поліацетилену, антоціаніну, 3- О-В-Ю-глюкопіранозиду, 3-0-(6-0-малоніл)-В-О-глюкопіранозиду, тусилагіну, ізотусилагіну, ізомерного додекаїзобутиламіду, тетраєнової кислоти, або каріофіленів, приблизно від 0,0059о мас. до 0,895 мас. солі четвертинного амонію як поверхнево-активної речовини, що являє собою сполуку, вибрану з групи, яка складається з хлориду алкілдиметилбензиламонію, галогеніду бензалконію, броміду бензалконію, хлориду бензатонію, хлориду алкілбензилдиметиламонію, хлориду алкілдиметилбетилбензиламонію, хлориду н-алкілдиметилбензиламонію, хлориду діізобутилфеноксіетоксетилдиметиламонію, хлориду н-диметилбензиламонію, хлориду октилдецилдиметиламонію, хлориду дидецилдиметиламонію, хлориду діоктилдиметиламонію, хлориду діакілдиметиламонію, хлориду октилдецилідиметиламонію, хлориду лаурилдиметилбензиламонію, о-бензил-п- хлорфенолу, хлориду дидерилдиметиламонію, хлориду доктилдиметиламонію, хлориду алкілдиметилбензиламонію або хлориду алкілбензилдиметиламонію та води, що є розріджувачем та носієм для фітохімічного концентрату, при цьому загальне співвідношення води до фітохімічного концентрату та солі амонію як поверхнево-активної речовини становить приблизно від 2:1 до 100.1.

12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що інфіковане місце промивають та висушують для видалення мила або осаду з інфікованої зони перед нанесенням антимікробної сполуки, причому поверхнево-активна речовина на основі солі четвертинного амонію містить хлорид бензалконію, а співвідношення поверхнево-активної речовини води та хлориду бензалконію становить приблизно від 30000:1 до 250.1.

13. Спосіб за будь-яким з попередніх пп. 11-12, який відрізняється тим, що антимікробну сполуку наносять на інфіковане місце шляхом розприскування, намазування, посипання, протирання, змащування, намазування щіточкою, заливання, розподілення, покриття, або надмірного вкриття ліками, при цьому інфіковане місце являє собою ротову слизову оболонку, слизову оболонку носа, вагінальну тканину, губну тканину, анальну тканину, періанальну тканину, губи, тканину шкіри, тканину ока, кон'юктиву та повіки.

14. Спосіб за будь-яким з попередніх пп. 11-13, який відрізняється тим, що висипання пухирців вірусу простого герпесу послаблюють за час приблизно від 19 годин до 24 годин при утримуванні антимікробної сполуки на інфікованому місці протягом приблизно від 19 годин до 24 годин, вірус простого герпесу являє собою вірус простого герпесу 1 або вірус простого герпесу 2, а антимікробна сполука містить приблизно від 4090 мас. до 6090 мас. фітохімічного концентрату, приблизно від 0,020 мас. до 0,3090 мас. солі амонію як поверхнево-активної речовини, що містить хлорид бензалконію, та приблизно від 2090 мас. до 6070 мас. води.

15. Спосіб за будь-яким з попередніх пп. 11-14, який відрізняється тим, що здійснюють контроль вірусного розповсюдження, загоєнь, пошкоджень, та продовжують латентний період вірусу простого герпесу шляхом нанесення наступних антимікробних ізолятів фітохімічного концентрату на інфіковане місце, причому фітохімічний концентрат містить у мас. відсотках від загальної маси антимікробної сполуки приблизно від 0,390 до 990 ехінакозиду, приблизно від 0,195 до 77о РБІ (4-О-метилглюкуронарабіноксилану, М, 35кДа) та Р5П (кислотного рамноарабіногалактану, М; 450кДа), приблизно від 0,190 до 109о цинарину

(1,5-ди-О-кофеоїлхінної кислоти) та цикорієвої кислоти (2,3-0-ди-кофеоїлтартарової кислоти) та її похідні, приблизно від 0,290 до 4905 ехінолону, приблизно від 0,290 до 89о ехінацену В, приблизно від 0,1 до 690 ехінацеїну, приблизно від 2906 до 790 антоноціанінів, що містять цинанідин 3-0-В-О-глюкопіранозид та 3-0-(6-0-малоніл)-В-Ю-глюкопіранозид, приблизно від 0,019 до 0,0695 алкалоїдів піролізидину, що містять тусилагін та ізотусилагін, приблизно від 0,0039о до 0,009905 ізомерного додекаїзобутіаламідів та тетраєнової кислоти та приблизно від 0,0195 до 295 каріофіленів.

16. Спосіб за будь-яким з попередніх пп. 11-15, який відрізняється тим, що трав'яниста рослина роду Еспіпасеа являє собою ЕсПіпасеа ригригеа та Еспіпасеа апривиТоГа.