UA61050C2 - Method of increasing expression of molecular chaperons using hydroxylamine derivatives, drug formulations (variants) - Google Patents

Method of increasing expression of molecular chaperons using hydroxylamine derivatives, drug formulations (variants) Download PDF

Info

Publication number
UA61050C2
UA61050C2 UA97084081A UA97084081A UA61050C2 UA 61050 C2 UA61050 C2 UA 61050C2 UA 97084081 A UA97084081 A UA 97084081A UA 97084081 A UA97084081 A UA 97084081A UA 61050 C2 UA61050 C2 UA 61050C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
substituted
alkyl
unsubstituted
aralkyl
aryl
Prior art date
Application number
UA97084081A
Other languages
English (en)
Original Assignee
Biorex Kutato Fejlesztoe Kft
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Family has litigation
First worldwide family litigation filed litigation Critical https://patents.darts-ip.com/?family=27270113&utm_source=google_patent&utm_medium=platform_link&utm_campaign=public_patent_search&patent=UA61050(C2) "Global patent litigation dataset” by Darts-ip is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Application filed by Biorex Kutato Fejlesztoe Kft filed Critical Biorex Kutato Fejlesztoe Kft
Publication of UA61050C2 publication Critical patent/UA61050C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/04—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D213/60—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D213/78—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms, with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/04—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for ulcers, gastritis or reflux esophagitis, e.g. antacids, inhibitors of acid secretion, mucosal protectants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A61P11/16—Central respiratory analeptics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P13/00—Drugs for disorders of the urinary system
    • A61P13/12—Drugs for disorders of the urinary system of the kidneys
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A61P17/02—Drugs for dermatological disorders for treating wounds, ulcers, burns, scars, keloids, or the like
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/14—Drugs for disorders of the nervous system for treating abnormal movements, e.g. chorea, dyskinesia
    • A61P25/16—Anti-Parkinson drugs
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/18—Antipsychotics, i.e. neuroleptics; Drugs for mania or schizophrenia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/28—Drugs for disorders of the nervous system for treating neurodegenerative disorders of the central nervous system, e.g. nootropic agents, cognition enhancers, drugs for treating Alzheimer's disease or other forms of dementia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00—Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00—Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/04—Antibacterial agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00—Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/12—Antivirals
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/08—Antiallergic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00—Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A61P9/02—Non-specific cardiovascular stimulants, e.g. drugs for syncope, antihypotensives
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A61P9/08—Vasodilators for multiple indications
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00—Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A61P9/10—Drugs for disorders of the cardiovascular system for treating ischaemic or atherosclerotic diseases, e.g. antianginal drugs, coronary vasodilators, drugs for myocardial infarction, retinopathy, cerebrovascula insufficiency, renal arteriosclerosis
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07C—ACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C259/00—Compounds containing carboxyl groups, an oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a nitrogen atom, this nitrogen atom being further bound to an oxygen atom and not being part of nitro or nitroso groups
    • C07C259/02—Compounds containing carboxyl groups, an oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a nitrogen atom, this nitrogen atom being further bound to an oxygen atom and not being part of nitro or nitroso groups with replacement of the other oxygen atom of the carboxyl group by halogen atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07C—ACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C259/00—Compounds containing carboxyl groups, an oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a nitrogen atom, this nitrogen atom being further bound to an oxygen atom and not being part of nitro or nitroso groups
    • C07C259/12—Compounds containing carboxyl groups, an oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a nitrogen atom, this nitrogen atom being further bound to an oxygen atom and not being part of nitro or nitroso groups with replacement of the other oxygen atom of the carboxyl group by nitrogen atoms, e.g. N-hydroxyamidines
    • C07C259/18—Compounds containing carboxyl groups, an oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a nitrogen atom, this nitrogen atom being further bound to an oxygen atom and not being part of nitro or nitroso groups with replacement of the other oxygen atom of the carboxyl group by nitrogen atoms, e.g. N-hydroxyamidines having carbon atoms of hydroxamidine groups bound to carbon atoms of six-membered aromatic rings
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07C—ACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C275/00—Derivatives of urea, i.e. compounds containing any of the groups, the nitrogen atoms not being part of nitro or nitroso groups
    • C07C275/64—Derivatives of urea, i.e. compounds containing any of the groups, the nitrogen atoms not being part of nitro or nitroso groups having nitrogen atoms of urea groups singly-bound to oxygen atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07C—ACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C279/00—Derivatives of guanidine, i.e. compounds containing the group, the singly-bound nitrogen atoms not being part of nitro or nitroso groups
    • C07C279/18—Derivatives of guanidine, i.e. compounds containing the group, the singly-bound nitrogen atoms not being part of nitro or nitroso groups having nitrogen atoms of guanidine groups bound to carbon atoms of six-membered aromatic rings
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/89—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with hetero atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D215/00—Heterocyclic compounds containing quinoline or hydrogenated quinoline ring systems
    • C07D215/02—Heterocyclic compounds containing quinoline or hydrogenated quinoline ring systems having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen atoms or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D215/16—Heterocyclic compounds containing quinoline or hydrogenated quinoline ring systems having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen atoms or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D215/48—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen
    • C07D215/54—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen attached in position 3
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D217/00—Heterocyclic compounds containing isoquinoline or hydrogenated isoquinoline ring systems
    • C07D217/22—Heterocyclic compounds containing isoquinoline or hydrogenated isoquinoline ring systems with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to carbon atoms of the nitrogen-containing ring
    • C07D217/26—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D295/00—Heterocyclic compounds containing polymethylene-imine rings with at least five ring members, 3-azabicyclo [3.2.2] nonane, piperazine, morpholine or thiomorpholine rings, having only hydrogen atoms directly attached to the ring carbon atoms
    • C07D295/04—Heterocyclic compounds containing polymethylene-imine rings with at least five ring members, 3-azabicyclo [3.2.2] nonane, piperazine, morpholine or thiomorpholine rings, having only hydrogen atoms directly attached to the ring carbon atoms with substituted hydrocarbon radicals attached to ring nitrogen atoms
    • C07D295/08—Heterocyclic compounds containing polymethylene-imine rings with at least five ring members, 3-azabicyclo [3.2.2] nonane, piperazine, morpholine or thiomorpholine rings, having only hydrogen atoms directly attached to the ring carbon atoms with substituted hydrocarbon radicals attached to ring nitrogen atoms substituted by singly bound oxygen or sulfur atoms
    • C07D295/084—Heterocyclic compounds containing polymethylene-imine rings with at least five ring members, 3-azabicyclo [3.2.2] nonane, piperazine, morpholine or thiomorpholine rings, having only hydrogen atoms directly attached to the ring carbon atoms with substituted hydrocarbon radicals attached to ring nitrogen atoms substituted by singly bound oxygen or sulfur atoms with the ring nitrogen atoms and the oxygen or sulfur atoms attached to the same carbon chain, which is not interrupted by carbocyclic rings
    • C07D295/088—Heterocyclic compounds containing polymethylene-imine rings with at least five ring members, 3-azabicyclo [3.2.2] nonane, piperazine, morpholine or thiomorpholine rings, having only hydrogen atoms directly attached to the ring carbon atoms with substituted hydrocarbon radicals attached to ring nitrogen atoms substituted by singly bound oxygen or sulfur atoms with the ring nitrogen atoms and the oxygen or sulfur atoms attached to the same carbon chain, which is not interrupted by carbocyclic rings to an acyclic saturated chain
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D307/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom
    • C07D307/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings
    • C07D307/34—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D307/56—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D307/68—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D333/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom
    • C07D333/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings
    • C07D333/04—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings not substituted on the ring sulphur atom
    • C07D333/26—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings not substituted on the ring sulphur atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D333/38—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D409/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D409/02—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings
    • C07D409/12—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings linked by a chain containing hetero atoms as chain links
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D413/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having nitrogen and oxygen atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D413/02—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having nitrogen and oxygen atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings
    • C07D413/04—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having nitrogen and oxygen atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings directly linked by a ring-member-to-ring-member bond
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07C—ACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C2601/00—Systems containing only non-condensed rings
    • C07C2601/12—Systems containing only non-condensed rings with a six-membered ring
    • C07C2601/14—The ring being saturated

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Neurology (AREA)
  • Neurosurgery (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Heart & Thoracic Surgery (AREA)
  • Cardiology (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Urology & Nephrology (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Pulmonology (AREA)
  • Psychiatry (AREA)
  • Psychology (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Virology (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Hospice & Palliative Care (AREA)
  • Vascular Medicine (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Heterocyclic Carbon Compounds Containing A Hetero Ring Having Nitrogen And Oxygen As The Only Ring Hetero Atoms (AREA)
  • Cosmetics (AREA)
  • Compounds Of Unknown Constitution (AREA)

Description

Опис винаходу
Молекулярні шаперони є білковими сполуками, які опосередковують процес складання білків. Вони 2 нековалентно зв'язуються із зовнішньою поверхнею білків, які були щойно синтезовані, або є денатурованими або хибно складеними, та допомагають їм скластися у правильну конформацію. Молекулярні шаперони беруть також участь у ряді клітинних процесів, таких як синтез білків, транслокація білків та реплікація ДНК.
До молекулярних шаперонів належать білки "теплового шоку", що є білками, експресія яких значно зростає в клітинах після дії незвичайно високої температури (теплового шоку) або різноманітних фізіологічних стресів. 70 Це зростання експресії молекулярних шаперонів у свою чергу забезпечує захист клітин від небажаних ефектів гіпертермії, про що свідчить термостійкість клітин до температур, які за інших умов були б летальними, якщо клітини не будуть попередньо оброблені шляхом короткострокової дії високої температури.
До фізіологічних стресів, які індукують експресію білків теплового шоку, належать різноманітні фізіологічні стани, що асоційовані з різними хворобами. Синтез білків теплового шоку в клітинах, які 72 піддавали таким стресам, свідчить про захист клітин від фізіологічних стресів, як і у випадку реакції на тепловий шок.
Одним з таких фізіологічних станів, асоційованих з індукцією молекулярних шаперонів, є ішемічна хвороба.
Ішемічні ушкодження тканин є наслідком порушень кровопостачання за будь-якої можливої причини. Наприклад, тривала коронарна оклюзія спричинює тяжкі пошкодження міокарда, що призводить до некрозу міокарда та погіршенню шансів на видужання навіть при відновленні кровопостачання. У мозку ішемія часто може спричинювати значні пошкодження, що призводять до некрозу тканин мозку.
Виявлено, що кількість білка теплового шоку пзр70 у міокарді збільшується при ішемії, що призвела до некрозу, навіть якщо тривалість ішемії була малою. У цих випадках, як і у разі теплового шоку, підвищений вміст Нзр70 у клітинах захищає їх від наслідків наступної ішемії, яка інакше призвела б до некрозу (Оаз О.К. с та ін., Сагдіомазсшаг Кез., 578, 1993). Те ж саме було знайдено, коли клітини щура у культурі зазнають (39 ішемічної дії (У. Сійп. Іпмеві,, 93, 759-767, 1994). Згідно з цим, білки теплового шоку, синтезовані клітинами міокарда, забезпечують захист від ішемічних пошкоджень.
Аналогічна ситуація спостерігається для тканин мозку, де церебральна ішемія призводить до збільшення експресії білків теплового шоку у тканині мозку. Експерименти засвідчили також, що попереднє піддання тварин о сублетальній ішемії індукує білок теплового шоку (пзр70) та захищає мозок проти подальшого більш тяжкого ю ішемічного інсульту (Зітоп та ін.,, Мешговсі. Гей., 163,135-137,1993).
Ще одним прикладом фізіологічного стресу тканин та органів, пов'язаним із індукцією молекулярних о шаперонів, є запальні хвороби. Запалення є неспецифічною реакцією хазяйських клітин на вторгнення «-- чужорідного матеріалу, як у випадку інфекції різними бактеріальними та вірусними патогенами, і включає агрегацію та активацію лейкоцитів у місці пошкодження, що призводить до продукування та виділення о підвищених рівней реакційноздатних кисневмісних сполук та цитокінів. Ці цитокіни та реакційноздатні кисневмісні радикали атакують патоген, але пошкоджують також тканини хазяїна (дадціег Загіп, Ехрегітепіа, 50,1031-1038,1994). Вважається, що для захисту проти цих токсичних медіаторів запалення тканини хазяїна « збільшують продукування молекулярних шаперонів. Продуковані таким чином молекулярні шаперони захищають З клітини хазяїна від пошкоджень, спричинених реакційноздатними кисневмісними радикалами та захищають с клітини від токсичності фактора некрозу пухлинних клітин та інших цитокінів і реакційноздатних кисневмісних з» радикалів. Дослідження на тваринах продемонстрували, що попередня обробка тварини тепловим шоком, що спричинює збільшення експресії білку теплового шоку (п5р70), призводить до значного скорочення легеневого запалення. Відповідно до цього, молекулярні шаперони виконують протизапальну функцію.
Наведені вище приклади ілюструють здатність молекулярних шаперонів захищати клітини проти б різноманітних фізіологічних стресів, які порушують гомеостатичний баланс клітин та спричинюють пошкодження - клітин. Було продемонстровано також корисність молекулярних шаперонів при лікуванні неоплазм. Наприклад, повідомлялось, що при трансфекції клітин пухлини геном, що кодує молекулярний шаперон (б5кд Нгр), вони о втрачали або зменшували свою онкогенність (заявка РСТ Мо РСТ/З893/02339). Крім того, повідомлялось, що сл 20 пухлинні клітини у відповідь на тепловий шок експресують збільшену кількість молекулярних шаперонів. Проте вони знаходяться не в цитоплазмі, а на поверхні клітинних мембран (Регїтагіпі М. та ін., Іпї. У. Сапсег, 51, с 613-619, 1992). Підвищена кількість молекулярних шаперонів на клітинних поверхнях корелює з підвищеною чутливістю природних клітин-кіллерів (МК) до пухлинних клітин, що забезпечує краще визначення мішені, інфільтрацію та знищення пухлинних клітин клітинами-кіллерами (Кигозамжма 5. та ін., Ешиг. 9. Іттипої., 23,1029, 29 1993).
ГФ) З урахуванням переваг, пов'язаних з підвищеною експресією молекулярних шаперонів у клітинах, дуже бажано було б створити спосіб підвищення такої експресії або посилення активності молекулярних шаперонів. о Даний винахід стосується способів підвищення експресії або посилення активності молекулярних шаперонів у клітині. Зокрема, у відповідності з одним варіантом здійснення винаходу, запропоновано спосіб, який включає 60 обробку клітини, яку піддавали фізіологічному стресу, під час, до або після фізіологічного стресу, ефективною кількістю хімічної сполуки, що підвищує експресію молекулярного шаперона клітиною до рівня, який перевищує кількість, індуковану фізіологічним стресом, згідно з яким ця хімічна сполука є похідною гідроксиламіну, таутомерні форми якої зображені формулами (І) та (Ії), або її сіллю, включаючи оптично активні стереоізомери, де бо А позначає алкіл, заміщений алкіл, ара л кіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, арил, заміщений арил, гетероарил або заміщену гетероарильну групу, 7 позначає ковалентний зв'язок, кисень або -МВ З, де ВЗ обирають із групи, яка складається із водню, алкілу, заміщеного алкілу, арилу, заміщеного арилу, аралкілу, або аралкілу, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, К позначає алкіл або заміщений алкіл,
Х у таутомері формули (І) позначає галоген або заміщену гідроксильну або зміно-, монозаміщену зміно- або двозаміщену аміногрупу, і Х у таутомері формули (ІІ) позначає кисень, іміно- або заміщену іміногрупу, і КК позначає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, ацил або заміщену ацильну групу, 70 і сполуки формули (І) необов'язково містять внутрішньомолекулярні кільцеві структури, які утворені з'єднанням Х та реакційноздатного замісника.
Іншим варіантом виконання даного винаходу, який не обмежує його, є спосіб підвищення активності молекулярних шаперонів в клітині, яку піддавали фізіологічному стресу, який включає введення ефективної кількості похідної гідроксиламіну формули (І) або (ІЇ), що була описанз вище. Таким чином, активність 75 молекулярного шаперона посилюють до рівня, який перевищує дію, індуковану лише фізіологічним стресом. За будь-яким із цих способів, перевага надається випадку, коли клітина, якій вводять похідну гідроксиламіну, є еукаріотичною клітиною.
Згідно з винаходом, еукаріотичні клітини обробляють похідними гідроксиламіну, як описано вище.
Ще однією метою винаходу є спосіб лікування або можлива профілактика захворювань, пов'язаних із функціонуванням системи супроводжування або асоційованих з пошкодженнями мембрани клітини або органели клітини, згідно з яким для приглушення патологічного стану організму-хазяїну вводять ефективну кількість похідної гідроксиламіну формули (І) або (І).
Ще однією метою даного винаходу є використання похідних гідроксиламіну формули (І) або (ІІ) або їх солей для виготовлення фармацевтичних композицій, які можуть бути використані при лікуванні серцево-судинних, с судинних, церебральних, пухлинних захворювань, захворювань шкіри та/або слизистої оболонки або епітеліальних клітин ниркових канальців, а також для виготовлення косметичних композицій. і)
Винахід також стосується нових похідних гідроксиламіну, які мають широкий спектр біологічної дії та є придатними для підвищення рівня молекулярних шаперонів в організмах або активність вказаних молекулярних шаперонів, та для виготовлення фармацевтичних та косметичних композицій, що можуть бути застосовані з цією «3 метою.
Ще однією метою винаходу є фармацевтичні та косметичні композиції, що містять нові похідні гідроксиламіну о разом з носіями та допоміжними засобами, які звичайно є прийнятними у таких композиціях. ав
Даний винахід оснований, принаймні частково, на несподівано відкритті, що похідні гідроксиламіну, які мають описані вище структури, здатні, при їх застосуванні у лікуванні клітин, підвищувати кількість -- молекулярних шаперонів, які продукує ця клітина, або посилювати їх активність. Цей ефект є особливо значним, Ге) коли клітина зазнає фізіологічного стресу, котрий індукує експресії молекулярних шаперонів. У таких випадках хімічна сполука підвищує експресії молекулярних шаперонів до рівня, який перевищує їх кількість за умов індукування лише фізіологічним стресом. Це відкриття є важливим, беручи до уваги роль, яку молекулярні « шаперони грають у захист/ клітин проти патологічних ефектів різних захворювань. Так, якщо сполука здатна 70 Збільшити кількість або посилити активність молекулярних шаперонів, що експресуються клітинами, то це - с дозволяє забезпечити захист клітин проти шкідливої дії захворювань та відновлення спричиненої їм шкоди. ц Фіг.1 зображує зміни рівня Нзр у міокарді щурів НОс2, яких піддавали тепловому шоку, внаслідок обробки "» малеїновим ефіром /М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-З-піридинкарбоксімідоїлхлориду. Ця сполука позначена літерою В на Фігурах та надалі також буде позначатись як сполука В.
Фіг2 показує результати описаного вище експерименту, одержані методом Вестерн-блоттінг аналізу на б основі денситометричних визначень. з Фіг.3 зображує результати Нозерн-блоттінг аналізу пзр70 мРНК, одержані при дослідженнях впливу сполуки
В на клітинну експресію йз5р на транскрипційному рівні. ав! Фіг4 зображує результати Нозерн-блоттінг аналізу пзр70 мРНК, одержані на клітинах Засспаготусез сегемізіае при дослідженнях впливу сполуки В на активацію нер. і-й Фіг.5 зображує вплив бензилового спирту на активацію аденілатциклату та стан мембрани плазми. о Фігб зображує швидкість експресії Пзр-гена у клітинах Неіа з використанням для випробувань гена-репортера люциферази.
Фіг.7 зображує вплив сполуки В на експресію Нзр70 поверхнею клітин лінії К562.
Фіг.8 зображує взаємодію сполуки В з різними ліпідними мембранами, яке свідчить про підвищення поверхневого тиску.
Ф, Фіг.9 зображує вплив сполуки В, взятої у концентрації 10мММ та 100мММ, на двошаровий фазовий перехід ко (Га) (Т-гексагональна фаза (НІЇ) у великих одношарових везикул, одержаних із дипальмітоїл-фосфатидил етаноламіну. 60 Фіг.10 є діаграмою впливу сполуки В на рівень фактора некрозу пухлинних клітин у сироватці здорових та хворих на 512-діабет щурів.
Фіг.11 зображує дію сполуки В проти інгібуючої ріст дії кератиноцита циклогексиліміду.
Фіг.12 зображує дію сполуки В проти пошкоджуючої клітини дії циклогексиліміду на епітеліальні клітини.
Фіг.13 зображує цитозахисну дію сполуки В проти пошкоджуючої клітини дії циклогексиліміду на клітини 65 лінії Неї а.
Фіг.14 зображує дію сполуки В проти інгібуючої ріст дії циклогексиліміду лінії клітин міокарду щурів РОс2.
Фіг.15 зображує вплив сполуки В на активність фактора транскрипції АР клітин дріжджів АВ 1380.
Фіг.16 зображує вплив сполуки В на активність фактора транскрипції Р1 клітин дріжджів УЕ1.
Фіг.17 зображує вплив сполуки В на активність фактора транскрипції АР клітин дріжджів АВ 1380.
Фіг.18 зображує результати випробувань, одержані на ізольованій функціонуючій моделі ішемічного серця щура, у яких модель була оброблена сполукою В, що були визначені методом Вестерн-блоттінгу через 2години після ішемії.
Фіг.19 зображує результати випробувань, одержані на ізольованій функціональній моделі ішемічного серця щура, у яких модель була оброблена сполукою В, що були визначені методом Вестерн-блоттінгу через Згодини 7/о після ішемії.
Фіг.20 зображує загоєння ран у щурів, хворих 5Т2-діабетом, після теплового шоку при лікуванні кремом, що містить 195 сполуки В.
Фіг.21 зображує загоєння ран у щурів, хворих 5Т2-діабетом, після теплового шоку при лікуванні кремом, що містить 295 сполуки В.
Фіг.22 зображує загоєння ран у щурів, хворих 5Т2-діабетом, після теплового шоку при лікуванні кремом, що містить 495 сполуки В.
Фіг.23 зображує загоєння ран у щурів, хворих 5Т2-діабетом, після теплового шоку при лікуванні кремом, що містить 1 9о сполуки В, але визначається візуально.
Фіг.24 зображує загоєння ран у щурів, хворих 5Т2-діабетом, після теплового шоку при лікуванні кремом, що
Містить 295 сполуки В, але визначається візуально.
Фіг.25 зображує загоєння ран у щурів, хворих 5Т2-діабетом, після теплового шоку при лікуванні кремом, що містить 495 сполуки В, але визначається візуально.
Фіг26 зображує порівняльні фотографії (контрольна та після лікування), одержані у вищезгаданих випробуваннях методом цифрової епілюмінесцентної мікроскопії. сч
Фіг.27 зображує рівень йзр70 у зразках, одержаних за попередніми випробуваннями, що було визначено методом Вестерн-блоттінгу при лікуванні кремами, що містять 1, 2 та 495 сполуки В. і)
Фіг.28 зображує рівні пзр70, визначені методом імуногістохімічного аналізу (контрольна група та після лікування) на мишах ЗСІО, яких піддавали опромінюванню ультрафіолетом (280-320нм) та тих, що отримували курс лікування сполукою В. о зо Фіг.29 зображує рівні пзр70, визначені методом Вестерн-блоттінгу зразків біопсії шкіри мишей СІЮ, яких піддавали опромінюванню ультрафіолетом (280-32Онм) та тих, що отримали курс лікування сполукою В. о
Похідні гідроксиламіну, таутомерні форми яких зображені формулами (І) та (І), можуть бути використані у о відповідності до описаного у даній заявці винаходу. У зазначеній вище формулі А позначає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, арил, заміщений арил, -- з5 Гетероарил або заміщену гетероарильну групу, со 7 позначає ковалентний зв'язок, кисень або -М8 3, де 3 обирають із групи, яка складається із водню, алкілу, заміщеного алкілу, арил, заміщеного арилу, аралкілу, або аралкілу, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, «
К позначає алкіл або заміщений алкіл,
Х у таутомері формули (І) позначає галоген або заміщену гідроксильну або зміно-, моно- або двозаміщену ЩО с аміногрупу, і ц Х у таутомері формули (Ії) позначає кисень, іміно- або заміщену іміногрупу, і и"? К позначає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, ацил або заміщену ацильну групу, і сполуки формули (І) необов'язково містять внутрішньомолекулярні кільцьові структури, які утворені
Ге») з'єднанням Х та реакційноздатного замісника. з Коли згадується "алкіл", то маються на увазі лінійні або розгалужені алкільні групи, що містять як короткі, так і довгі ланцюги. ав! Перевага надається коротколанцюговій алкільній групі, в якій типова кількість атомів вуглецю становить
Від 1 до 8, і яка може бути метильною, етильною, пропільною, ізопропільною, бутильною, ізобутильною, втор.- і-й бутильною, пентильною, трет-пентильною, гексильною, гентильною та октильною групою і т. ін; бажано ця о кількість становить від 71 до б, і це може бути метильна, етильна, пропільна, ізопропільна, бутильна, ізобутильна, втор-бутильна, пентильна, трет-пентильна та гексильна група.
Типова кількість атомів вуглецю у довголанцюговій алкільній групі, що має перевагу, становить від 9 до 21, і це може бути нонільна, децильна, ундецильна, додецильна, тридецильна, тетрадецильна, пентадецильна, гексадецильна, гептадецильна, октадецильна, нонадецильна, ейкозильна та генейкозильна група і т. ін.; бажано іФ) ця кількість становить від 9 до 17, і це може бути нонильна, децильна, ундецильна, додецильна, тридецильна, ко тетрадецильна, пентадецильна, гексадецильна та гептадецильна група.
Циклоалкільною групою, що має перевагу, є циклоалкільна група, яка має короткий циклоалкільний ланцюжок бо Від З до 8 атомів вуглецю і може бути циклопропільною, циклобутильною, циклопентильною, циклогексильною, циклогептильною та циклооктильною групою і т. ін., бажано від З до 7 атомів вуглецю, і може бути циклопропільною, циклобутильною, циклопентильною, циклогексильною та циклогептильною групою.
Необов'язково заміщений арил або алкіл позначає арильну або алкільну групу, що має один або кілька замісників, таких як ціаногрупа, гідроксил, коротколанцюжковий алкіл (наприклад, метил, етил, пропіл, 65 ізопропіл, бутил, ізобутил, втор.-бутил, пентил, трет-пентил, гексил, гептил, октил і т.ін.), коротколанцюжкова алкоксигрупа (наприклад, метокси-, етокси-, пропокси-, ізопропокси-, бутокси-, ізобутокси-,
втор-бутокси-, трет-бутокси-, пентилокси-, трет-пентилокси-, гексилоксигрупу і т.ін.), арил (наприклад, феніл, нафтил і т.ін), нітрогрупу, аміногрупу, моно-(«коротколанцюжковий алкіл)-заміщена амінофупа (наприклад, метил-, етил-, пропіл-, ізопропіл-, трет-бутиламінофупа і т.ін), ди-(коротколзанцюжковий алкіл)-заміщена амінофупа (наприклад, диметиламіне-, діетиламіне-, дипропіламіно-, діїзопропіламіно-, дибутиламіно-, дипентиламіно-, дигексиламінофупа і т.Ін.), моногалогеня-, дигалоген-або тригалоген-(коротколанцюжковий) алкіл, наприклад, хлорметил, 2,2-дихлоретил, трифторметил і т. ін.) або атом галогену (наприклад, атом фтору, хлору, брому та йоду), а також інші.
Аралкільна група, якій надається перевага, позначає коротколанцюжкову алкільну фупу, як описано вище, /о заміщену однією або кількома (необов'язково заміщену) арильними фупами, і яка може бути бензильною, бензгідрильною, тритильною, 1-фенілетильною, 2-фенілетильною, З-бензгідрилетильною, З-фенілпропільною, 1-метил-2-фенілетильною, 1-фенілбутильною, 4-тритилбутильною, 1,1-диметил-2-фенілетильною, 4-фенілбутильною, 5-феніллентильною, б-фенілгексильною групою і т.ін., бажано нижча алкільна група, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю, заміщена фенільною групою, та може бути бензильною, 1-фенілетильною, 75 2-фенілетильною та 1-метил-2-фенілетильною групою. Перевага надається арильним групам, які можуть бути фенільною, нафтильною, пенталенільною, антраценільною групами і т.ін., бажано фенільною та нафтильною групами.
М-вмісна насичена гетероциклічна група, який надається перевага, позначає 3-8--ленну, бажано 5-8--ленну насичену гетероциклічну групу, яка містить 1-4 атомів М, і яка може бути азиридинільною, азетидинільною, оксазиранільною, піролідинільною, імідазолідинільною, піразолідинільною, пергідротіазолільною, пергідроізоксазолільною, піперидинільною, піперазинільною, пергідропіримідинільною, пергідропіридазинільною, морфолінільною, пергідро-1Н-азепінільною групою і т.ін.
Гетероарильна група, який надається перевага, позначає ненасичену 3-8--ленну, бажано 5-6-ч-ленну ненасичену гетеромоноциклічну групу, яка містить 1-4 атомів М, і яка може бути піролільною, піролінільною, сч імідазолільною, піразолільною, піридильною групою та її М-оксидом, піримідинільною, піразинільною, піридазинільною, триазолільною, дигідротриазинільною групою і т.ін; або позначає ненасичену конденсовану і) гетероциклічну групу, яка містить 1-5 атомів М, і яка може бути індолільною, ізоіндолільною, індолізинільною, бензимідазолільною, хінолільною, ізохінолільною, індазолільною, бензотриазолільною, тетразолопіридильною, тетразолопіридазинільною, дигідротриазолопіридазинільною групою і т.ін; або позначає 3-6б--ленну, бажано о
Зо 5-6--ленну ненасичену гетеромоноциклічну групу, яка містить 1-2 атомів кисню та 1-3 атомів М, і яка може бути оксазолільною, ізоксазолільною, оксадіазолільною (наприклад, 1,2,4-оксадіазолільноюта іншими) групою і т.ін.; що) або позначає ненасичену конденсовану гетероциклічну групу, яка містить 1-2 атомів кисню та 1-3 атомів М, і о яка може бути бензоксазолільною, бензоксадіазолільною групою і т.ін; або позначає 3-8 членну, бажано 5-6 членну ненасичену гетеромоноциклічну групу, яка містить 1-2 атомів сірки та 1-3 атомів М, і яка може бути -- тіазолільною, 1,2-тіазолільною, тіазолінільною, тіадіазолільною групою і т.ін.; або позначає 3-8 членну, «о бажано 5-6 членну ненасичену гетеромоноциклічну групу, яка містить один атом 5, і яка може бути тієнільною групою; або позначає ненасичену гетеромоноциклічну групу, яка містить один атом О, і яка може бути фурильною групою; або позначає ненасичену конденсовану гетероциклічну групу, яка містить 1-2 атомів сірки та 1-3 атомів М, і яка може бути бензотіазолільною, бензотіадіазолільною групою і т.ін. «
Ацильна група, якій надається перевага, сама по собі або, коли вона утворює частину ацилованої групи, в с бажано позначає ацильну групу, яка може бути коротколанцюжковим алканоїлом (наприклад, формілом, ацетилом, пропіонілом, о бутирилом і т. ін), коротколанцюжковим алкоксикарбонілом (наприклад, ;» метоксикарбонілом, стокси-карбонілом, пропоксикарбонілом, бутоксикарбонілом, трет-бутоксикарбонілом і т. ін), коротколанцюжковим алкілсульфонілом (наприклад, метилсульфонілом, етилсульфонілом, і т. ін.), арилсульфонілом (наприклад, фенілсульфонілом і т. ін.), ароїлом (наприклад, бензоїлом, нафтоїлом і т. ін.),
Ге» арил-«(«коротколзанцюжковим алканоїлом) (наприклад, фенілацетилом і т. ін), арил-«(«коротколанцюжковим алкокси)-карбонілом (наприклад, бензилоксикарбонілом і т. ін), арилкарбамоїлом (наприклад, - фенілкарбомоїлом, нафтилкарбамоїлом і т. ін.), циклоалкілкарбамоїлом (наприклад, циклогексилкарбамоїлом і т. о ін.), гетеромоноциклічним сульфонілом (наприклад, тієнілсульфонілом, фурілсульфонілом і т. ін); причому 5р ацильна група може бути заміщена 1-3 замісниками, які були описані у розділі "необов'язково заміщений". о о-аміноалкільна група, що має перевагу, позначає коротколанцюжкову алкільну групу, яка містить заміщений о М-атом у о-положенні алкільного ланцюга, та в якій алкільний ланцюг необов'язково заміщений одним або кількома замісниками, бажано такими, що містять один або два атоми галогенів (наприклад, хлору, брому, фтору, йоду), гідроксильну групу або ацильовану гідроксильну групу, де ацильна група має наведене вище визначення; більш бажано з одною або двома коротколанцюжковими алкільними групами, де "алкіл" має визначення, яке було наведено вище. Атом М в со-положенні алкільного ланцюга може бути заміщений одним і) або двома коротколанцюжковими замісниками, бажано метилом, етилом, трет-бутилом і т. ін. ко циклоалкілкарбамоїлом (наприклад, циклогексилкарбамоїлом і т. ін.), бажано атом М може бути частиною насиченої гетероциклічної групи, яка містить 1-4 атоми азоту, і яка може бути азиридинілом, азетидинілом, бо оксазиранілом, піролідинілом, імідазолідинілом, піразолідинілом, пергідротіазолілом, пер-гідроізоксазолілом, піперидинілом, піперазинілом, пергідропіримідинілом, пергідропіридазинілом, морфолінілом, пергідро-1Н-азепінілом і т.ін., атом М у о-положенні може бути заміщений арильною групою (наприклад, фенілом і т. ін.), і може бути також кватернізований коротколанцюжковим алкільним замісником або оксидований. У разі необхідності, вільні основи загальних формул (І) та (ІІ) можуть бути перетворені на солі приєднання кислоти 65 шляхом проведення реакції з органічними кислотами, і можуть бути ацетатом, малеатом і т. ін; або шляхом проведення реакції з неорганічними кислотами, і можуть бути гідрохлоридом, гідробромідом, гідро йодидом,
сульфатом, фосфатом і т. іно; або шляхом проведення реакції з амінокислотами, і можуть бути сіллю аргініну, сіллю глутамінової кислоти і т. ін.
За не обмежувальним варіантом здійснення винаходу, у похідній гідроксиламіну формули (І), 7 позначає
Ковалентний зв'язок, а Х позначає галоген, бажано хлор або бром. Перевагу мають сполуки, що належать до цієї групи, у яких А позначає (ії) аралкіл або аралкіл, заміщений в арильній частині, бажано фенілалкіл або фенілалкіл, що має один або кілька замісників, бажано алкоксигруп; (ії) арил або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл, бажано заміщений феніл, який містить одну або кілька алкільних груп, галоген, галоалкільну, алкоксигрупу або нітрогрупу; (ні) нафтил; (ім) М-вмісну гетероарильну групу, у тому числі такі, /0 що можуть бути конденсовані з бензольним кільцем, бажано піридильну групу; (у) З-вмісну гетероарильну групу; або (мі) О-вмісну гетероарильну групу. Перевагу мають сполуки, що належать до цієї групи, у яких К позначає (Ї) ю--аміноалкіл; (ії) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу; (її) о--аміноалкіл, що має заміщену алкільну групу (ім) о-аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або 75 ацилоксигрупою. Із о--аміноалкільних груп за (і)-(ім) особлива перевага надається таким, що мають алкільну групу, яка містить 3-8 атомів вуглецю.
Деякі типи похідних гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х - галоген, були описані у патентах США МоМо 5147879, 5328906 та 5296606.
Ці сполуки можуть бути одержані за методиками, що описані у вказаних патентах США, бажано шляхом діазотування відповідних ХАМН о» похідних у присутності відповідного гідрогалоїду. Вихідні сполуки можуть бути отримані за відомими методиками, що описані, наприклад, у патенті Угорщини Мо 177578 (1976), а саме шляхом проведення взаємодії амідоксиму формули 1 (БВ 1-22-Н) з, наприклад, реакційноздатною похідною формули 2 у присутності основи, і звичайно можуть бути діазотовані без виділення або очищення. Кінцеві групи
А та К цих сполук можуть піддаватись амідуванню або заміщенню, якщо це бажано. с
За одним із необмежувальних варіантів винаходу похідні гідроксиламіну формули (І), де 7 позначає о ковалентний зв'язок, а Х - заміщену гідроксильну групу СО), де СО) позначає незаміщену або заміщену алкільну або аралкільну групу. За варіантом, якому надається перевага, О позначає лінійний або розгалужений алкіл. У цих сполуках, А позначає арил або гетероарил, бажано М-вмісну гетероароматичну групу, а К бажано позначає (Ї) о--аміноалкіл, (її) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу; (іїї) со--аміноалкіл, який має (ав) заміщену алкільну групу (ім) о-аміноалкіл, який має моно-або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну ю групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. Із 5--аміноалкільних груп за (І)-(ім) особлива перевага надається таким, що мають алкільну о групу, яка містить 3-8 атомів вуглецю. «--
Особливу групу похідних гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначує
ОО, утворюють такі що мають формулу (І). Структура (Г) містить кільце, яке замкнуте через гідроксильну о групу. Ці сполуки є циклічною формою сполук формули (І), у яких В позначає СН2-СН(ОН)-В", де В" є лінійним або розгалуженим алкілом, або заміщеним лінійним або розгалуженим алкілом, бажано (-аміноалкілом, який необов'язково заміщений в аміногрупі та бажано містить лінійний або розгалужений С1-5-алкільний ланцюг. «
Більш бажано, КК" позначає о-аміноалкіл, який є моно- або дизаміщений у аміногрупі, де замісники у 7 то аміногрупі, незалежно один від одного, можуть бути одним або двома лінійним або розгалуженим алкілом або с циклоалкілом, або два замісника аміногрупи, разом з суміжним атомом М, утворюють 3-7-ч-ленне, бажано :з» 5-7--ленне гетерокільце, яке необов'язково містить додатковий гетероатом. Із цих сполук, перевага надається таким, у яких А позначає феніл, заміщений феніл, М-вмісний гетероарил, заміщений М-вмісний гетерсоарил,
З-вмісний гетероарил або заміщений 5-вмісний гетероарил.
ФУ 15 Похідні гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає ОО), були описані у заявці Угорщини Мо 2385/1992. Ці сполуки можуть бути отримані із відповідних галоген похід них вказаної вище - групи (похідні гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає галоген) за о методиками, що описані у заявці Угорщини Мо 2385/1992, наприклад, за реакцією із алкоксидами, або шляхом лужного замикання кільця циклічних сполук формули (1). 1 20 За одним із необмежувальних варіантів винаходу, у похідних гідроксиламіну формули (І) 7 позначає оз ковалентний зв'язок, а Х позначає ме в, де В та в, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, або В! та В, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють насичене 3-7--ленне, бажано насичене 5-7-ч-ленне кільце.
Із сполук, що описані у попередньому абзаці, особлива перевага надається таким, у яких К позначає (Ї) є--аміноалкіл, (її) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу; (ії) о--аміноалкіл, який має і) заміщену алкільну групу (ім) о-аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену іме) алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. Із о-аміноалкільних груп за (і)-(ім) особлива перевага надається таким, що мають алкільну бо групу, яка містить 3-8 атомів вуглецю. Із цих сполук, подальша перевага надається таким, у яких А позначає (Ї) аралкіл або аралкіл, заміщений в арильній частині, бажано фенілалкіл або фенілалкіл, що має один або кілька замісників, бажано алкоксигруп; (ії) арил або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл, бажано заміщений феніл, який містить одну або кілька алкільних груп, галоген, галоїдалкільну, алкоксигрупу, нітрогрупу або ациламіногрупу; (іїїї) нафтил; (їм) М-вмісну гетероарильну групу, у тому числі такі, що можуть 65 бути конденсовані з бензольним кільцем, бажано піридильну групу; (м) 5-вмісну гетероарильну групу; або (мі)
О-вмісну гетероарильну групу.
Похідні гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає МА В, охоплюють як відомі, так і нові похідні. Сполуки, у яких Х позначає МН 5, описані у патенті Угорщини Мо 177578 (1976), і можуть бути синтезовані за реакцією алкілування незаміщених похідних амідоксиму формули 1 (формула 1, де К1-в2-н) реакційноздатними похідними формули 2 у присутності основи.
Особлива група похідних гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає
МА Тр, описана формулою (І"). Структура (І") є циклічною формою сполуки формули (І), яка містить кільце, замкнене через МЕ В 2-групу. Такі сполуки можуть бути одержані із сполук формули (І), у яких ВК? позначає Н, а
К позначає СНО-СН(ОН)-К", де К" є лінійним або розгалуженим алкілом, або заміщеним лінійним або 710 розгалуженим алкілом.
Із сполук формули (І"), особлива перевага надається таким, у яких А позначає (ії) арил або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл, бажано заміщений феніл, який містить одну або кілька алкільних груп, галоген, галоїдалкільну, алкоксигрупу або нітрогрупу; (її) нафтил; (її) М-вмісну гетероарильну групу, у тому числі таку, що може бути конденсована з бензольним кільцем; (ім) З-вмісну гетероарильну групу; і (м) О-вмісну 72 тгетероарильну групу. Із цих сполук особлива перевага надається таким, що містять В", який позначає () о-аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, або (її) с--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група за (ї) та (її) мають 1-5 атомів вуглецю. Особлива перевага надається Фф--аміноалкільній групі, яка має дизаміщену аміногрупу, причому замісники разом з приєднаним до них атомом азоту утворюють 3-7-членне, бажано 5-7--ленне, насичене гетероциклічне кільце. Гетероциклічне кільце може додатково містити гетероатом(и).
У цих о-аміноалкільних групах, замісник аміногрупи є бажано лінійним або розгалуженим алкілом або циклоалкілом. У сполуках загальної формули (І"), В! позначає водень, незаміщений або заміщений лінійний або сч об розгалужений алкіл, циклоалкіл, незаміщений аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній о частині.
Сполуки формули (І") можуть бути одержані за реакцією замикання кільця між атомами М(4)-С(5). Потрібні похідні з відкритим ланцюгом є сполуками формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає
МЕ "В, де В! має значення, яке було визначено вище для сполук формули (І"), Б? позначає Н, а В є групою о формули СНо-СНУ 2-В", де У? позначає відщеплювану групу, наприклад, атом галогену. Такі похідні можуть бути ю одержані із відповідних У9-ОН сполук, шляхом проведення реакції із неорганічними галогенізуючими агентами, наприклад, тіонілхлоридом або п'ятихлористим фосфором. Галогенування може бути здійснено в інертному о розчиннику, наприклад, бензолі, хлороформі, тетрагідрофурані і т. ін.,, або без нього, звичайно при «- кип'ятінні. Після вилучення надлишку реагенту, наприклад, випарюванням тіонілхлориду, сиру галогенвмісну похідну циклізують - чи після виділення або очищення, чи без них - шляхом обробки сильною основою, |се) наприклад, бутоксидом калію в т-бутанолі, одержуючи в результаті сполуку І", яку зрештою виділяють та очищують стандартними методами (екстракція, перекристалізація і т. ін.).
За одним із необмежувальних варіантів винаходу, похідні гідроксиламіну мають формулу (І), в якій 7 є « киснем, а Х позначає СО), де С) позначає алкіл, аралкіл або аралкіл, що має заміщену арильну або заміщену алкільну частину. Алкіл або заміщений алкіл, який позначено як СО), має бажано 1-4 атоми вуглецю. Із цих т с сполук, перевага надається таким, у яких А позначає алкіл або заміщений алкіл, бажано з 1-4 атомами вуглецю, "» або аралкіл або аралкіл, що має заміщену арильну або заміщену алкільну частину. Із цих сполук, перевага " надається таким, у яких К позначає (ї) Ф--аміноалкіл, (її) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу; (ії) єо-аміноалкіл, який має заміщену алкільну групу (м) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна
Фо група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. - Такі похідні гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає кисень, а Х позначає СО), можуть бути одержані шляхом проведення реакції О-заміщених гідроксиламінів формули 6 (дивись, наприклад, заявку Німеччини Мо о 2651083 (1976)), та ортоефіров формули 7. Реакцію конденсації звичайно здійснюють з використанням самого «сл 20 реагенту у якості розчинника, бажано при кип'ятінні. Після упарювання продукт виділяють кристалізацією, необов'язково (якщо боковий ланцюг К містить функціональну аміногрупу) у формі солі приєднання кислоти. мк За одним із необмежувальних варіантів винаходу у похідних гідроксиламіну формули (І) 7 позначає кисень, а
Х позначає МВВ, де В! та В2, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, арил, заміщений арил, або Б та В, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють насичене 3-7--ленне кільце, бажано насичене 5-7-членне кільце. Із
ГФ) цих сполук особлива перевага надається таким, у яких К позначає (ії) о--амінсалкіл, (ії) о--аміноалкіл, який має г моно- або дизаміщену аміногрупу; (іїї) о--аміноалкіл, який має заміщену алкільну групу (їм) о--аміноалкіл, який має моно-або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у бо яких алкільна група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. Із Ф--аміноалкільних груп за (1)-(їм), особлива перевага надається тим, які мають алкільну групу, що містить 3-8 атомів вуглецю. Із цих сполук перевага надається тим, у яких А позначає (ії) алкіл або заміщений алкіл, (ії) аралкіл або аралкіл, що має заміщену арильну та/або заміщену алкільну групу, або (ім) арил або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл. 65 Препарати сполук можуть бути одержані так, як це буде описано нижче, причому методика залежить від природи Х, а саме від того, чи є Х незаміщеним аміном (МН»), чи то заміщеною функціональною аміногрупою.
() Одержання сполук, у яких Х позначає МН 5, може бути здійснено шляхом додавання гідроксиламіну формули 6 до органічного ціанату формули А-О-СМ (дивись, наприклад, Спет. Вег., 98, 144, 1965). Реакцію проводять бажано в інертному органічному розчиннику, звичайно при кімнатній температурі. Виділення продукту часто вимагає хроматографічного очищення. (ї) Сполуки, у яких Х є монозаміщеною аміногрупою (наприклад, МНЕ "), отримують із відомих галоїдформімідатів формули 9 (дивись, наприклад, Ноиреп-УУеїЇ, "Меїйодеп дег Огдапізспеп Спетіе", т.Е/4, стор.544 (1983)) та сполуки формули б у присутності органічної основи (наприклад, триетиламіну) або неорганічної основи, такої як карбонат натрію, в інертному розчиннику, такому як бензол, тетрагідрофуран і т. 70. ін., із звичайними подільшими процедурами доробки та очищення. (ії) Похідні, у яких Х є дизаміщеною аміногрупою, отримують за реакцією вторинного аміну формули 5 зі сполукою формули І, у який 7 позначає кисень, а Х позначає 00 (одержання цих похідних описано вище). Ці реакції амінування здійснюють у полярних органічних розчинниках, наприклад, етанолі, у разі потреби, за умов кип'ятіння зі зворотним холодильником.
За одним із необмежувальних варіантів винаходу у похідних гідроксиламіну формули (І) 7 позначає -МЕУ, де ВЗ позначає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, або аралкіл, який є заміщеним у арильній або алкільній групі, Х позначає МА 'В2, де В! та В2, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, арил або заміщений арил, циклоалкіл, або В" та Б2, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють насичене 3-7-членне кільце, бажано насичене 5-7-членне кільце.
Із цих сполук перевага надається тим, у яких А позначає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл, аралкіл, що має заміщену арильну або заміщену алкільну частину, арил або заміщений арил. Із сполук, що належать до цієї групи похідних гідроксиламіну, перевага надається таким, у яких К позначає (і) со-аміноалкіл, (ії) о--аміноалкіл, який має моно-або дизаміщену аміногрупу; (ії) с«з-аміноалкіл, який має заміщену алкільну групу с (м) о-аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому Го) перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. Перевага надається тим о--аміноалкілам за (1)-(ім), у яких алкільний радикал містить 3-8 атомів вуглецю.
Похідні гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає МЕ, а Х позначає МЕ'В2, можуть бути одержані за о зо реакцією амінолізу відповідних похідних ізосечовини, які належать до описаної вище групи сполук (ця група відповідає похідним гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає кисень, а Х позначає МЕ 22) з аміаком або що первинним або вторинним аміном. Реакцію здійснюють бажано у полярному розчиннику, наприклад, воді або («3 етанолі, використовуючи при цьому надлишок аміну. За іншим варіантом, галощшформаміди формули 10 (Ношреп-У/еїї, "Ме(подеп дег Огдапізспеп Спетіе", Т.Е/4, стор.553 (1983)) можуть також бути введені до реакції -- із сполуками формули 6 у присутності органічної або неорганічної основи для одержання сполук, що належать (Се) до цієї групи. Цю реакцію здійснюють у інертному органічному розчиннику, звичайно при помірній температурі.
Сполуки, у яких В є групою формули (Б), де В" позначає ацил, одержують шляхом етерифікації відповідних сполук, які містять водень як ЮК 7. Алкільні або арильні ефіри одержують звичайно при використанні « хлорангідриду або ангідриду кислоти у присутності третинного аміну або неорганічної основи, бажано в інертному розчиннику. З с Ще одна група похідних гідроксиламіну, які є придатними для використання за даним винаходом, має "» формулу (Ії), яка є таутомерною формою сполук формули (І). Згідно з одним варіантом винаходу, у похідних " гідроксиламіну формули (Ії) 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає кисень.
Із сполук, що належать до цієї групи, перевага надається таким, у яких А позначає (ї) алкіл, аралкіл або аралкіл, який є заміщеним у арильній або апкільній частині; (ії) арил або заміщений арил, бажано феніл або (2) заміщений феніл, що має один або кілька замісників, причому до замісників, яким надається перевага, належать - алкіл, галоїдалкіл або алкоксигрупа; (ії) М-вмісну гетероарильну групу, бажано, піридил; або (ім) 5-вмісну гетероарильну групу. Із сполук, що належать до цієї групи, перевага надається таким, у яких К позначає о (Ї) о-аміноалкіл, (ії) о--аміноалкіл, який має моно-або дизаміщену аміногрупу; (ії) оФ--аміноалкіл, який має с 20 заміщену алкільну групу (ім) о-аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або с ацилоксигрупою. Особлива перевага надається тим хо-аміноалкілам за (і)-(м), у яких алкільний радикал містить 3-8 атомів вуглецю. Із цієї групи перевага надається сполукам, у яких К' позначає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл або аралкіл, який є заміщеним у арильній або алкільній частині. 59 Сполуки, що належать до цієї групи, описані у заявці Угорщини Мо 2385/1992. У цьому джерелі описані
ГФ) методи їх одержання, причому за методом, якому надається особлива перевага, вони можуть бути одержані 7 шляхом ацилювання О-заміщених похідних гідроксиламіну формули б (дивись також, наприклад, патент
Німеччини Мо 2651083 (1976)) хлорангідридом кислоти формули 11. Цей метод може бути також використаний для одержання цих нових похідних, у яких К' є відмінним від водню, при використанні як вихідного матеріалу бо сполуки формули 12 замість сполуки формули 6.
За одним із необмежувальних варіантів винаходу у похідних гідроксиламіну формули (ІІ) 7 позначає хімічний зв'язок, Х позначає МЕ, де В" позначає Н, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, що має заміщену арильну або заміщену алкільну групу, циклоалкіл, а Б! позначає алкіл, заміщений алкіл, арил, 65 заміщений арил, аралкіл або аралкіл, що має заміщену арильну або заміщену алкільну групу. Із цих сполук, перевага надається таким, у яких А позначає (ї) аралкіл або аралкіл, який є заміщеним у арильній частині,
бажано фенілалкіл або фенілалкіл, що має один або кілька замісників, бажано алкоксигруп; (ії) арил або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл, що містить одну або кілька алкільних, галоїдалкільних або нітрогруп; (ії) нафтил; (м) М-вмісну гетероарильну групу, бажано, піридил; або (м) 5-вмісну гетероарильну
Групу. Із сполук, що належать до цієї групи, перевага надається таким, у яких К позначає (ї) о--аміноалкіл, (ї) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу; (ії) о--аміноалкіл, який має заміщену апкільну групу (ім) є--аміносалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. Особлива перевага надається тим о--аміноалкілам за (1)-(ім), у яких алкільний радикал містить 3-8 атомів вуглецю.
Ці сполуки можуть бути одержані чи шляхом О-алкілування М,М'-дизаміщеного амідоксиму формули 13 хімічною сполукою, яка містить структурний фрагмент 2 (про умови проведення реакції дивись одержання сполук формули І, де 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає МЕ 787), чи шляхом О-ацилювання
М,О-дизаміщеного гідроксиламіну формули 12 імідоїлгалоїдом формули 16, причому реакцію проводять в інертному розчиннику, бажано в присутності органічного або неорганічного поглинача кислоти.
Сполуки, у яких В є групою формули (Б), де В" позначає ацил, одержують шляхом етерифікації відповідних сполук, які містять водень як В 7. Алкільні або арильні ефіри звичайно одержують з використанням хлорангідриду або ангідриду кислоти у присутності третинного аміну або неорганічної основи, бажано в інертному розчиннику.
За іншим необмежувальним варіантом винаходу, у похідних гідроксиламіну формули (ІІ) 7 позначає кисень і Х позначає кисень. Із сполук, що належать до цієї фупи, перевага надається тим, у яких А позначає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл або аралкіл, який має заміщення в арильній або алкільній частині. Перевага надається тим випадкам, коли К позначає (ії) о--аміноалкіл, (ії) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу; (її) о-аміноалкіл, який має заміщену алкільну групу (їм) оФ--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена сч ре гідроксильною або ацилоксигрупою. Особлива перевага надається тим Ф--аміноалкільним групам за (1)-(ім), У яких алкільний радикал містить 3-8 атомів вуглецю. Із цієї групи перевага надається таким сполукам, у яких КК (о) позначає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл або аралкіл, що має заміщення в арильній або алкільній частині.
Сполуки, що належать до цієї групи, описані у заявці Угорщини Мо 1756/95 (подана 15 червня 1995). їх о зо Одержують шляхом ацилювання гідроксиламіну формули 6 або формули 12 хлороформіатом формули 14 у спосіб, подібний до того, який використовується для хлорангідридів простих кислот, як це було описано для іт) синтезу сполук формули ЇЇ, у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, а Х позначає кисень. Ця реакція потребує о присутності органічної або неорганічної основи, і може проводитись у інертному розчиннику, наприклад, хлороформі. Побічний продукт вилучають, наприклад, шляхом екстракції водою, і продукт виділяютьізрозчинув 7 органічному розчиннику. «со
За ще одним необмежувальним варіантом винаходу у похідної гідроксиламіну формули (Ії) 7 позначає кисень, Х позначає МЕ", де В" позначає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл, аралкіл, що має заміщену арильну або заміщену алкільну групу, арил, заміщений арил, гетероарил або заміщену гетероарильну групу. Із цих сполук, перевага надається таким, у яких А позначає алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, бажано « незаміщений або заміщений феніл, аралкіл або аралкіл, що має заміщену арильну або заміщену алкільну групу, Ше) с а К бажано позначає с--аміноалкіл, який може містити гідроксигрупу або ацилоксигрупу у алкільному ланцюгу, й і необов'язково є заміщеним по азоту аміногрупи, причому алкільний ланцюг зазначеної Фф--аміноалкільної "» групи містить 3-38 атомів вуглецю. У цих сполуках К' бажано позначає алкіл, арил або аралкіл, групи якого можуть бути незаміщеними або заміщеними.
Ці сполуки є М-заміщеними аналогами похідних гідроксиламіну формули (І), у яких 2 позначає кисень, і Х (22) позначає МАЕ'В2, і можуть бути одержані аналогічно із галоїдформімідатів формули 9 та хімічної сполуки - формули 12 в присутності органічної основи (наприклад, триетиламіну) або неорганічною основи, наприклад, карбонату натрію, в інертному розчиннику, такому як бензол, тетрагідрофуран і т. ін., з подальшими звичайним (ав) процедурами доробки та очищення. с 50 За іншим необмежувальним варіантом винаходу у похідних гідроксиламіну формули (І) 7 позначає МАУ, де КЗ обирають із групи, що складається із водню, алкілу, заміщеного алкілу, арилу, заміщеного арилу, с аралкілу та аралкілу, який має заміщену арильну або заміщену алкільну частину, а Х позначає кисень. Із сполук, що належать до цієї групи, перевага надається тим, у яких А позначає (і) аралкіл або аралкіл, що має заміщення в арильній або алкільній частині, бажано фенілалкіл або фенілалкіл, що має один або кілька 22 замісників; (ї) арил або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл, бажано заміщений феніл, який
ГФ) містить одну або кілька алькільних груп, алкілоксигрупу, галоген, галоїдалкільну або нітрогрупу; (ії)
М-вмісну гетероарильну групу; або (ім) алкіл або заміщений алкіл, лінійний або розгалужений, який бажано о містить від 4 до 12 атомів вуглецю; або (у) циклоалкільну групу. Перевага надається тим сполукам, що належать до цієї групи, які містять (ї) Ф--аміноалкіл, (ії) о--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, 60 (її) о-аміноалкіл, який має заміщену алкільну групу, (м) ощ--аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. Особлива перевага надається тим Ф--аміноалкільним групам за (1)-(ім), У яких алкільний радикал містить 3-8 атомів вуглецю. Із цієї групи перевага надається таким сполукам, у яких КК позначає водень, алкіл, заміщений алкіл, аралкіл або аралкіл, що має заміщення в арильній або алкільній б5 частині, арил, заміщений арил, ацил або заміщений ацил.
Ці сполуки описані у заявці Угорщини Мо 1756/95, що розглядається, і можуть бути одержані за реакцією гідроксиламінової сполуки формули б або формули 12 з ізоціанатом формули 15 в інертному розчиннику, звичайно шляхом простого перемішування суміші при кімнатній температурі протягом 2-24годин. Наприкінці продукти виділяють - після упарювання розчинника - бажано кристалізацією.
За іншим необмежувальним варіантом винаходу, у похідних гідроксиламіну формули (І) 7 позначає МАУ, де
ВЗ обирають із групи, що складається із водню, алкілу, заміщеного алкілу, арилу, заміщеного арилу, аралкілу та аралкілу, який має заміщену арильну або заміщену алкільну частину, а Х позначає МЕ" де Р"позначає Н, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, який має заміщену арильну або заміщену 70 алкільну групу, циклоалкіл, а К' позначає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл або аралкіл, який має заміщену арильну чи заміщену алкільну групу, або арил чи заміщений арил. Із сполук, що належать до цієї групи, перевага надається тим, у яких ЕЗ позначає водень, алкіл або заміщений алкіл, В" позначає водень або арильну групу, А позначає алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил або аралкіл, який має заміщену арильну та/або алкільну групу. Із цих сполук, перевага надається тим, у яких К позначає (ї) Ф--аміноалкіл, (ії) ю--аміноалкіл, 719 який має моно- або дизаміщену аміногрупу; (ії) с--аміноалкіл, який має заміщену алкільну групу (м) о-аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, а також заміщену алкільну групу, причому перевага надається таким, у яких алкільна група заміщена гідроксильною або ацилоксигрупою. Особлива перевага надається тим Ф--аміноалкільним групам за (і)-(ім), у яких алкільний радикал містить 3-8 атомів гр Вутецю.
Одержання сполук, що належать до цієї групи, може бути здійснено шляхом амінолізу відповідних похідних ізосечовини (сполуки формули (І), у яких 7 позначає кисень, а Х позначає МЕ 7) первинним або вторинним аміном або аміаком. Цю реакцію бажано проводити у полярному розчиннику, наприклад, воді або етанолі, з використанням надлишку аміну. За іншим варіантом, галооїдформаміди формули 10 можуть реагувати зі сч ов сполукою формули 12 у присутності органічної або неорганічної основи в інертних розчинниках, звичайно при їх кип'ятінні. (8)
За одним із необмежувальних варіантів винаходу, похідні гідроксиламіну формули (І) становлять нову групу сполук, у яких Х позначає галоген, бажано хлор або бром, 7 позначає хімічний зв'язок, і А позначає групу формули (а), де У1 позначає галоген, алкоксигрупу, нітрогрупу або галоїдалкільну групу, бажано галоїдалкільну о зо Групу, яка містить 1-4 атоми вуглецю, а п дорівнює 1, 2 або 3; або О-вмісний гетероарил, бажано фурил,
З-вмісний гетероарил (бажано тієніл), або М-вмісну гетероарильну фупу (бажано піридил, хінолл або М) ізохіноліл), яка може бути конденсована з бензольним кільцем, а К позначає групу, яка має структурну формулу о (Б), де В? та ВУ, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано заміщений лінійний або розгалужений алкіл, бажано С. .-алкіл, або циклоалкіл, або 2? та 25, разом з приєднаним до них -- атомом азоту, утворюють 3-7-членне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У? позначає -ОВ/, де (о
В" позначає Н або ацильну групу, бажано алкілкарбоніл, заміщений алкілкарбоніл, арилкарбоніл чи заміщений арилкарбоніл, або аміноацил чи заміщений аміноацил; К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, за умови, що якщо А є піридилом або нафтилом або групою формули (а), де У! є галогеном або алкоксигрупою, то В/ « відрізняється від Н. Ці сполуки можуть необов'язково містити як А М-вмісну гетероароматичну групу з приєднаним до четвертинного атому М С. 4-алкілом або оксидом зазначеної М-вмісної гетероароматичної групи, но) с та/або В з утвореним термінальними групами В та В кільцем є М-кватернізованим або М-окисненим насиченим :з» гетероциклічним кільцем, із цих сполук перевага надається тим, у яких А є групою формули (а),де У. є трифлорметилом. Ця група похідних гідроксиламіну формули (І) включає також оптично активні стереоізомери сполук, у яких Х є галогеном, А є піридилом, 7 позначає хімічний зв'язок, а В є групою формули (Б), де 2? та Б,
ФО незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано Сі"-алкіл або циклоалкіл, або ЕЗТа КУ, разом з суміжним атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-ч-ленне гетероциклічне кільце, - У позначає -оВ7, де В'/ є аміноацилом, К дорівнює 1, 2 або 3, та т дорівнює 1, 2 або 3. («в Ці нові сполуки можуть бути одержані за методиками, які є аналоп'чними до тих, що були описані у патентах сл 50 США МоМо 5147879, 5328906 та 5296606. Наприклад: (І) Похідні, у яких 2? та 29 обидва відрізняються від водню, одержують шляхом діазотування відповідних 62 МН. -похідних (похідні гідроксиламіну формули (І), у яких 7 позначає ковалентний зв'язок та Х позначає МН 2). У присутності відповідного галогеноводню, аналогічно до методики, що описана у патентах США МоМо 5147879, 5328906 та 5296606. Вихідні сполуки також можуть бути одержані за відомою процедурою, що була описана, 22 наприклад, у патенті Угорщини Мо 177578, а саме шляхом проведення взаємодії амідоксиму формули 1, де В!
Ф! та В? у формулі 1 позначають Н, з, наприклад, реакційноздатною похідною, яка має структурну формулу 2, у присутності основи, і можуть бути діазотовані звичайно без виділення або очищення. т (ї) Якщо у бажаній структурі К/ позначає Н і т дорівнює 1, то синтез може бути здійснено за реакцією оксирану структурної формули З та аміну структурної формули 4. Ця процедура може бути також використана 60 для синтезу похідних з К:Н. (її) Сполуки, у яких В позначає групу структурної формули (Б), і у яких В " у цій групі є ацильною групою, одержують шляхом етерифікації відповідних похідних з К-Н. Алкільні або арильні ефіри звичайно одержують за допомогою хлорангідриду або ангідриду кислоти у присутності третинного аміну або неорганічної основи, бажано у Інертному розчиннику, або, у певних випадках, за методикою Шоттена-Баумана з використанням водного 65 розчину неорганічної основи у двофазовій системі. Для одержання аміноацильних ефірів карбоксил-активовані
М-захищені похідні амінокислоти (наприклад, активні ефіри) використовуються як реагенти за методиками, що є загальновідомими у хімії пептидів. Ця реакція приєднання також потребує присутності основи (наприклад, триетиламіну). Виділення та очищення продуктів здійснюється з використанням стандартних препаративних методик; кінцевий препарат часто знаходиться у формі солі з придатними неорганічними або органічними кислотами. Починаючи з хіральних амінокислот, продукти часто є діастереомерами, які мають другий хіральний центр у групі К. Під час виділення ці діастереомери часто розділюються і продукт може бути одержаним у формі чистого стереоізомера.
Сполуки, що мають структурну формулу (І), у якій 7 позначає хімічний зв'язок, Х позначає галоген, бажано 70 хлор або бром, А позначає групу структурної формули (с), і К є групою формули (а); один чи обидва замісника У? та УЗ, хоча б один із яких повинен бути присутнім у молекулі, є киснем або алкілом чи заміщеним алкілом, який містить 1-4 атоми вуглецю; К дорівнює 1, 2 або 3, та т дорівнює 1, 2 або 3. У? та УЗ приєднані пунктирною лінією, що означає необов'язкову присутність цих замісників, і також утворюють нові похідні гідроксиламіну.
Коли сполука є моно- або бівалентним катіоном, її аніоном є один або два іони галогену, бажано йоду.
Ці похідні гідроксиламіну одержують шляхом хімічної модифікації (наприклад, М-окиснення або кватернізації) термінальних піридинових та/або піперидинових груп їх незаміщених попередників. Для проведення реакції окиснення перевага надається використанню надкислот, наприклад, заміщених надбензойних кислот, в інертних розчинниках (наприклад, хлороформ, дихлорметан). Якщо у молекулі присутні обидві групи, які піддають окисленню, томожуть утворюватись моно- чи діоксиди у залежності від кількості використаного реагенту. Наприкінці реакції надлишок реагенту розкладається, а продукт виділяють випарюванням. Кватернізація може бути здійснена за допомогою алкілгалоїдів (наприклад, метилйиодиду), бажано за умов кип'ятіння реагенту в придатному розчиннику, наприклад, ацетоні. Продукт часто є нерозчинним у середовищі і може бути виділений простою фільтрацією.
Ще однією новою групою сполук, які належать до похідних гідроксиламіну структурної формули (І), є такі, в с яких 7 позначає хімічний зв'язок, А позначає аралкіл, заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, який може мати о одну або більше алкоксигрупу, бажано алкоксигрупу, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю, феніл, заміщений феніл, який має один або кілька замісників, причому до груп-замісників, яким надається перевага, належать алкіл, бажано алкіл або галоїдалкіл, що містить від 17 до 4 атомів вуглецю, галоген, ациламіногрупа або нітрогрупа; або М-вмісну гетероарильну групу, яка може бути конденсована з бензольним кільцем, бажано (ав) піроліл, піридил, ізохіноліл або хіноліл, або сірковмісну гетероароматичну групу, бажано тієніл, де гетероарильні групи можуть бути заміщені однією або кількома алкільними групами, бажано алкільними групами, й які містять від 1 до 4 атомів вуглецю; Х позначає -МВ "82, де В! та В2, незалежно один від одного, позначають («2
Н, лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, бажано алкіл, який містить від «- 1 до 6 атомів вуглецю, циклоалкіл, або ВК! та В? разом з приєднаним до них атомом азоту можуть утворювати
Зо 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце; В позначає групу формули (е), де В? та Б, о незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, бажано алкіл, який містить від 1 до 4 атомів вуглецю, або циклоалкіл, або 25 та 5 разом з приєднаним до них атомом азоту можуть утворювати 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне « дю кільце, яке може містити додаткові гетероатоми або замісники, причому замісники бажано є алкілами, які з с містять від 1 до 4 атомів вуглецю; У 4 позначає Н, або алкіл, або заміщений алкіл, який містить від 1 до 4 . атомів вуглецю; УЗ позначає Н, або алкіл, або заміщений алкіл, який містить від 1 до 4 атомів вуглецю, або и"? ОВ, деВ' є Н або ацилом; К дорівнює 1, 2 або 3; і т дорівнює 1, 2 або 3, за умови, що коли А є фенілом, який є незаміщеним або заміщеним галогеном або алкоксигрупою, або фенілалкілом, який заміщено алкоксигрупою, або піридильною групою, а В є Н, то принаймні одна із Е та в? буде відмінною від (о) Н, або - коли А є фенілом, який є незаміщеним або заміщеним галогеном або алкоксигрупою, або фенілалкілом, який заміщено алкоксигрупою, або піридильною групою, а кожен із Б'а В? позначає Н, то В відрізняється від Н. («в Сполуки, в яких Х позначає похідну МН о-групи одержують, аналогічно описаній вище методиці, шляхом с 20 проведення реакції відповідних проміжних сполук структурної формули 1, у яких Б " та В? за формулою 1 позначають Н, зі сполукою, що має структурну формулу 2. Алкілувальний агент (що має формулу 2) може ме, містити гідроксильні та/або аміногрупи у якості замісників. Реакція потребує присутності неорганічної або органічної основи, а за варіантом, якому надається перевага, спиртовий розчин алкоголяту використовується у якості середовища та основи. Продукти часто виділяють у формі солі з придатною органічною або неорганічною 59 КИСЛОТОЮ.
ГФ) Ще одна група нових сполук відрізняється тим, що у цих похідних один або обидва із КЕ та К2 відрізняється кю від Н. Такі структури можуть бути синтезовані двома шляхами: () Амідоксим структурної формули 1, який вже містить потрібні замісники Б та/або 2, може вступати у взаємодію з реакційноздатною сполукою структурної формули 2, аналогічно методиці, що була описана у 60 попередньому абзаці. Заміщені амідоксими структурної формули 1, які використовуються як вихідні матеріалій, відомі із літератури |Спет. Кему., 62,155-183, 19621. (ї) Заміщення атомів галогенів у сполуках структурної формули (І), де 7 позначає ковалентний зв'язок, а
Х позначає галоген, аміном структурної формули 5, також може привести до одержання аналогічних сполук. У ди випадку похідних, які мають ОН-замісник у В-групі (7-ОН), ця гідроксильна група повинна бути захищена перед проведенням реакції заміщення з подальшим зняттям захисту, бо інакше утворюються переважно циклічні похідні структурної формули (І). Для захисту найбільш задовільними виявилися захисні групи ацетильного типу, наприклад, тетрагідропіранільна група. Захист здійснюють шляхом проведення реакції незахищеної сполуки з дигідропіраном, після чого проводять реакцію заміщення галогену/аміну, що звичайно потребує кип'ятіння зі Зворотним холодильником у розчиннику, наприклад, у спирті. Зняття захисту з продукту може, зрештою, бути здійснено шляхом кислотної обробки, наприклад, шляхом кип'ятіння етанольного розчину у присутності, наприклад, п-толуолсульфокислоти.
Як було зазначено, до групи нових сполук належать такі, у яких У? позначає ацилоксигрупу. Вони можуть бути одержані за реакцією ацилювання відповідних похідних з МУ У-ОН, які або є відомими із літератури 70 (наприклад, патент Угорщини Мо 177578), або описані у даному винаході. Реакції можуть бути проведені аналогічно до тих, які було описано для аналогічних галоїдпохідних, де В / позначає ацильну групу (метод (іїї)).
До нових похідних гідроксиламіну формули (І) належать також такі у яких 7 позначає кисень або
ЕМВ З-групу, де ВЗ є незаміщеною або заміщеною алкільною групою, Х позначає -«МЕ'В2, 2! та Б? незалежно один від одного позначають водень, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений 19 або заміщений арил, бажано феніл, або незаміщену або заміщену аралкільну групу, або В! та В? разом з приєднаним до них атомом азоту можуть утворювати 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, яке необов'язково містить один або кілька гетероатомів. У цих сполуках А позначає незаміщений або заміщений алкіл або незаміщений або заміщений арил, бажано феніл або заміщену фенільну групу, або незаміщену або заміщену аралкільну групу, а ВЕ є групою формули (Б), де В? та 29, незалежно один від одного, 720 позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С../-алкіл, або циклоалкіл, або В? та 5, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У 5 позначає Н або -ОВ'", де К/ є Н або ацилом, бажано незаміщеним або заміщеним алкілкарбонілом або арилкарбонілом, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3. с
Нові похідні гідроксиламіну, у яких 7 позначає кисень, а Х позначає ОК, де СО) є незаміщеною або заміщеною алкільною або незаміщеною або заміщеною аралкільною групою, А позначає незаміщену або заміщену і) алкоксигрупу або незаміщену або заміщену аралкільну групу, а Е позначає групу формули (Б), де В? та 5, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С. ./-алкіл, або циклоалкіл, або Б? та ей разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене с5 гетероциклічне кільце, У позначає Н або -ОБ', де Б є Н або ацилом, бажано незаміщеним або заміщеним ю алкілкарбонілом або арилкарбонілом, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, також належать до сполук формули (1). (ав)
В? та в, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано СІі.;-алкіл, «- або циклоалкіл, або Б? та КЗ, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7-членне, бажано 5-7--ленне гетероциклічне кільце, 9 позначає Н або -ОБ', ВК'/ є Н або ацилом, бажано незаміщеним або ї-о заміщеним алкілкарбонілом або арилкарбонілом, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3.
Ще одна група нових похідних гідроксиламіну формули (І) представлена такими, у яких А позначає незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або М-вмісну гетероароматичну групу, бажано піридил, або « дю 5-вмісну гетероароматичну групу, 7 позначає хімічний зв'язок, Х позначає -00, де С) є С /-алкілом, а К є з с групою формуди (Б), у який В? та З, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений . алкіл, бажано С. /-алкіл, або циклоалкіл, або 25 та В, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють и"? 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне гетероциклічне кільце, У позначає Н, Кк дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3.
Ці сполуки одержують за реакцією відповідних похідних гідроксиламіну формули (їі), у яких Х позначає
Ге») галоген, та відповідними алкоголятами, бажано у спирті, який відповідає алкоголяту, бажано при кип'ятінні зі з зворотним холодильником. Реакційна суміш піддається обробці відомими фахівцям методами, і продукт виділяють хроматографією або солеутворенням. ав! Нові похідні гідроксиламіну формули (І) включають також групу сполук, у яких Х позначає кисень, А позначає С.і20о лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл або і-й галоїдфеніл, незаміщений або заміщений аралкіл, нафтил або М-вмісну гетероароматичну групу, бажано о піридил, 7 позначає хімічний зв'язок, К' позначає Н, С 4.4-алкіл або аралкіл, бажано фенілалкіл, К є групою формули (Б), де ВО та Кб. незалежно один від одного, позначають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано Сі.4-алкіл, або циклоалкіл, або БК? та К?, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють оо 3-7--ленне, бажано 5-7-членне гетероциклічне кільце, У позначає Н або -оВ7, В' є Н, К дорівнює 1, 2 або 3,
ГФ) і т дорівнює 1, 2 або 3, за умови, що коли А відрізняється віл алкілу та К' позначає Н, У5 буде Н. 7 Нові сполуки, у яких 7 позначає ковалентний зв'язок, кисень або -МК З групу, де ВЗ є воднем або незаміщеною чи заміщеною алкільною групою, Х позначає «МЕ, де В" є воднем, незаміщеним чи заміщеним во алкілом або незаміщеним чи заміщеним арилом, бажано фенільною групою, або незаміщеним чи заміщеним аралкілом, бажано фенілалкілом, також належать до сполук формули (ІІ). У цих сполуках А є незаміщеним чи заміщеним алкілом або незаміщеним чи заміщеним арилом, бажано фенілом чи заміщеним фенілом, або незаміщеним чи заміщеним аралкілом, бажано фенілалкілом, Б позначає групу формули (Б), де В? та Б, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С.і./-алкіл, або циклоалкіл, в5 або 5 та в разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-членне гетероциклічне кільце, У позначає Н або -ОБ', ВК'/ є Н або ацилом, бажано незаміщеним або заміщеним алкілкарбонілом або арилкарбонілом, К дорівнює 1,2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3.
Новими похідними гідроксиламіну є також сполуки формули (ІЇ), у яких Х позначає кисень, А є незаміщеним чи заміщеним алкілом, незаміщеним чи заміщеним аралкілом, бажано фенілалкілом, 7 є киснем, К' є алкілом чи аралкілом, К позначає групу формули (Б), де 2? та ВУ, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано Сі.4-алкіл, або циклоалкіл, або Е"та Р, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7-ч-ленне гетероциклічне кільце, У? позначає Н або -ОВ", ВК" є Н або ацилом, бажано незаміщеним або заміщеним алкілкарбонілом або арилкарбонілом, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3.
Похідні гідроксиламіну формули (Ії), у яких Х позначає кисень, а 7 позначає -МН, також є новими сполуками.
Одна із груп цих сполук утворена такими, у яких А є незаміщеним чи заміщеним алкілом, циклоалкілом, незаміщеним чи заміщеним аралкілом, бажано фенілалкілом, незаміщеним фенілом чи фенілом, заміщеним галогеном, алкілом, галоїдалкілом, алкоксигрупою чи нітрогрупою, В позначає групу формули (Б), де В? та Б, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С.і./-алкіл, або циклоалкіл, 12 або 5 та в, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-членне гетероциклічне кільце, У позначає Н або ОН, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3.
Ще одна група цих сполук утворена такими, у яких А позначає групу формули (а), у якій М" є галоідалкілом, бажано трифторметилом, а п дорівнює 1, 2 або 3, В! позначає Н, і В позначає групу формули (б), де В? та В, го незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С. ./-алкіл, або циклоалкіл, або 5 та В, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-членне гетероциклічне кільце, У позначає Н або ОН, К дорівнює 1, 2 або 3, та т дорівнює 1, 2 або 3.
До нових похідних гідроксиламіну за винаходом належать також циклічні сполуки формули (І"), у яких А позначає незаміщений феніл чи феніл, заміщений галогеном або нітрогрупою, або М-вмісний гетероарил, В! с позначає Н, і К" позначає (-аміноалкільну групу, яка є моно- або дизаміщеною в аміногрупі, алкільний ланцюг о якої містить від 1 до 5 атомів вуглецю, а замісники у аміногрупі, незалежно один від одного, можуть бути одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або обидва замісника аміногрупи, разом із суміжним до них атомом М азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, або четвертинну похідну аміногрупи, кватернізованої С. /-алкілом, за умови, що, коли А є З-піридилом, «2
КК" відрізняється від 1-піперидинілметилу.
Даний винахід стосується способу підвищення експресії молекулярних шаперонів у клітинах шляхом обробки й клітин та тканин ефективною кількістю похідної гідроксиламіну. Похідні гідроксиламіну, таутомерні форми яких «3 представлені формулами (І) або (Ії), можуть бути використані за цим способом.
За одним із необмежувальних варіантів виконання винаходу передбачено спосіб підвищення експресії -- молекулярних шаперонів у клітинах, які піддавали стресу. За цим способом, клітини, що піддавали (Се) фізіологічному стресу, який індукує експресію молекулярних шаперонів клітинами, обробляють ефективною кількістю похідних гідроксиламіну, таутомерні форми яких представлено формулами (І) та (І), після закінчення стресу. Похідні гідроксиламіну підвищують експресію молекулярних шаперонів у цих клітинах до рівня, який « перевищує той, що індукується фізіологічним стресом.
За іншим необмежувальним варіантом виконання винаходу, клітини обробляють похідними гідроксиламіну - с перед тим, як їх будуть піддавати фізіологічному стресу. Похідні гідроксиламіну підвищують експресію а молекулярних шаперонів до рівня, який перевищує той, що індукується фізіологічним стресом. "» Термін "молекулярний шаперон", що використовується в даному описі, стосується білків, які допомагають іншим білкам скластися у правильні або активні конформації, звичайно шляхом нековалентного зв'язування з білками. Шаперони допомагають не лише у виправленні та відновленні нещодавно синтезованих білків, але й (о) таких, що були денатуровані або неправильно складені. До молекулярних шаперонів належать, серед інших, - білки теплового шоку (пеаї зпоскК ргоїеіпз, Нзр), серед яких найбільш важливими з точки зору даного винаходу є изр70 та Нзр72, а також білок, що зв'язує "важкий" ланцюг ІдсС (ВІР), та глюкорегуляторні білки (діисозе (ав) гедшайе ргоїеїіпв, дгр). Приклади йзр та дгр включають білки, що належать до таких класів, але не обмежені сл 50 ними: пзр70, нзрбо, зро, дгр94, дгр80 та пзр27.
Бажано, еукаріотичні клітини, які обробляють похідними гідроксиламіну, є клітинами ссавців, найбільш 62 бажано, клітинами людини. Термін "еукаріотична клітина" стосується еукаріотичних клітин як в умовах іп мйго (клітини, що знаходяться поза межами живого організму, наприклад, у стані культури), так і іп мімо (клітини, що знаходяться у живому організмі, наприклад, клітини, що утворюють тканини та органи).
Для обробки за методом у відповідності з даним винаходом із еукаріотичних клітин живого організму перевага надається нейронам, клітинам м'язів, клітинам стінок судин, особливо ендотеліальним клітинам, о епітеліальним клітинам та клітинам імунної системи. Перевага надається також обробці за методом згідно з іме) даним винаходом рослинних клітин, у тому числі живих клітин рослинних організмів.
Під терміном "фізіологічний стрес", який використовується у даному описі, слід розуміти клітину умови чи 60 фактори, які пошкоджують клітину, та такі, що індукують "стресову реакцію" клітини, наприклад, індукування синтезу молекулярних шаперонів. Фізіологічні стреси включають фактори, які можуть спричинити пошкодження клітин, або такі, що порушують гомеостатичний баланс клітин. До них належать, наприклад, метаболічні, окисні, локальні механічні стреси або стреси, спричинені гіпоксією, ішемією, тепловим шоком, опроміненням або токсичними матеріалами. Важливою формою метаболічного стресу є така, що спричинена цукровим діабетом. 65 Ще одна важлива форма проявлення фізіологічного стресу включає такі, що призводять до утворення вільних радикалів або збільшення кількості цитокінів у середовищі клітин. Прикладами фізіологічних стресів є пошкодження клітин, що пов'язані з різними патологічними станами.
За одним із необмежувальних варіантів винаходу, фізіологічний стрес, що індукує клітини до експресії молекулярних шаперонів у відповідь на фізіологічний стрес, призводить до серцево-судинних, судинних, церебральних, алергічних, імунних, аутоїмунних захворювань, вірусних та бактеріальних інфекцій, захворювань шкіри та слизової оболонки або захворювань ниркових канальців епітеліального походження, або призводить до станів, які потребують косметичного втручання.
Такі серцево-судинні захворювання бажано включають атеросклероз, спричинений фізіологічним стресом, коронарні захворювання або серцево-судинні захворювання, спричинені гіпертонією чи легеневою гіпертонією. 70 Прикладами церебральних захворювань є, між інших, такі, що викликані ішемією судин мозку, спричиненою фізіологічним стресом, ударом, травматичним пошкодженням голови, старечі нейродегенеративні захворювання, особливо стареча деменцією, деменція, що спричинена СНІДом, алкогольна деменція, хвороба
Альцгеймера, хвороба Паркінсона або епілепсія.
Прикладами захворювань, викликаних хворобами шкіри та слизової оболонки, є дерматологічні /5 захворювання чи виразкові хвороби шлунково-кишкової системи.
Під час вищеназваних хвороб фізіологічний стрес індукує експресію молекулярних шаперонів у клітинах, але цей ефект є недостатнім для захисту проти викликаних захворюванням пошкоджень клітин. Курс лікування вищеописаними похідними гідроксиламіну, які викликають посилення експресії шаперонів або підвищення активності шаперонів робить можливим усунення структурних відхилень, спричинених хворобою і, таким чином, регенерацію клітин.
За одним із необмежувальних прикладів за винаходом, фізіологічний стрес є тепловим шоком чи піданням клітин дії незвичайно високої температури. За іншим необмежувальним прикладом згідно з винаходом, фізіологічний стрес є пошкодженням клітин, пов'язаним з ішемією. Ішемічні ураження клітин, особливо клітин серцевого м'яза та мозку, спричинюються серцево-судинними розладами, викликаними оклюзією чи розривом с ов будин, такими як коронарний або церебральний тромбоз чи оклюзія судини, удар, емболія або хронічний судинний спазм. Ішемія викликає "стресову реакцію" у клітинах, яка призводить до підвищення кількості нер, і) що, у свою чергу, захищає клітини проти шкідливих ефектів ішемії (К. МевзвігіїЇ та ін., У. Мої. СеїЇ. Сагайїої., 27,45,1995).
Експресія молекулярних шаперонів у таких клітинах, так само як і активність молекулярних шаперонів, може о зо бути підвищена до рівня, який перевищує той, що індукується ішемічним станом, шляхом дії на ці клітини ефективною кількістю похідних гідроксиламіну. о
У зв'язку з цим, при видаленні органу тварини для трансплантації, таке видалення є фізіологічним стресом, о який спричинює ушкодження клітин, що утворюють цей орган, призводячи до експресії шаперонів. У такому випадку введення похідних гідроксиламіну перед або після узяття органу може збільшити кількість шаперонів, -- з5 Що продукуються клітинами органу, або їх активність, забезпечуючи тим самим цитозахисну дію. со
Пошкодження нейронів, що можуть бути викликані різними іншими стресами, окрім ішемії, спричинюють продукування молекулярних шаперонів у клітинах нейронів. Додатково, екситотоксичні ушкодження нейронів також можуть індукувати експресію молекулярних шаперонів клітинами нейронів та включені до терміну "фізіологічний стрес". «
За ще одним прикладом виконання винаходу, фізіологічний стрес створюється токсичними медіаторами в с запалення, такими як окислювальні радикали та цитокіни, такі як фактор некрозу пухлини, що продукуються макрофагами. Показано, що клітини, які піддано дії збільшеної кількості цих токсичних медіаторів, експресують ;» збільшену кількість пзр, що у свою чергу забезпечує захист цим клітин проти токсичності (5. Капіепдула та ін.,
Зетіп. Іттип., З, 49-56. 1991). Різні запальні хвороби, до яких належать легеневі запальні стани, такі як синдром дистресу дорослого, індукують експресію Нзр у клітинах, що у свою чергу забезпечує цитозахисну дію
Ге» (М.К.Оасдціег-Заійп ота ін., Ехрегіепіа, 50,1031-1038, 1994). Якщо кількість молекулярних шаперонів у клітинах зростає до рівня, який перевищує той, що індукується фактором некрозу пухлини чи реакційноздатними - кисневмісними сполуками, клітини можуть бути краще захищені проти цих цитотоксичних факторів та більш о здатні до відновлення спричинених ними ушкоджень.
Фактори, які впливають на фізіологічний стан клітинних мембран, у тому числі рідинний стан клітинних о мембран, також є прикладами фізіологічного стресу. Підвищення експресії молекулярних шаперонів у цих о клітинах до рівня, який перевищує той, що індукується порушенням фізіологічного стану клітинних мембран, може забезпечити кращий захист та надати можливість клітинам відновити клітинні мембрани.
Фраза "ефективна кількість похідних гідроксиламіну", яка використовується у даному опису у зв'язку з ов підвищенням продукування молекулярних шаперонів у клітинах, що піддані фізіологічному стресу, або клітинах, які згодом будуть піддані фізіологічному стресу, стосується такої кількості, яка збільшує експресію
Ф) молекулярних шаперонів до рівня, який перевищує той, що індукується самим лише фізіологічним стресом. Такі ка кількості легко можуть бути визначені фахівцем у даній галузі. Для клітин іп мійго, ефективна кількість бажано становить від 1072 до 103М. Більш бажано, ефективна кількість становить від 108 до 5 х107М. во При введенні тварині ефективна кількість змінюється у залежності від різних факторів, таких як спосіб введення, але фахівець у даній галузі здатен визначити ефективний інтервал без зайвих експериментів.
Наприклад, якщо похідні гідроксиламіну вводяться внутрішньовенне, ефективна кількість становить бажано від 0,1 до 1Омг/кг ваги тіла, більш бажано від 0,5 до 2,Омг/кг ваги тіла; а при введенні перорально ефективна кількість становить бажано від 10 до 5О0Омг/кг ваги тіла, більш бажано від 50 до 1ООмг/кг ваги тіла. 65 Підвищення експресії молекулярних шаперонів у клітинах може бути виявлено з використанням добре відомих лабораторних методик, таких як методи нозерн- або вестерн-блоттінгу.
Далі описано приклад методики вестерн-блоттінгу, яка може бути використана. Клітини культивують іп міго при 37(С на модифікованому Дюльбеко середовищі Ігла (ОМЕМ) з доданням 1095 навколоплідної сироватки теляти (СІВСО) у 5965 СО». Похідні гідроксиламіну, таутомерні формули яких зображені формулами (1) та (Ії), можуть бути додані до культури у концентрації, наприклад, 10-5М сполуки, за 16годин до фізіологічного стресу, або через деякий час після фізіологічного стресу. Проте концентрація похідної гідроксиламіну, так само як і час введення цієї сполуки, можуть змінюватися у відповідності до плану експерименту.
Через шість годин після теплового шоку клітини промивають два рази у фосфатно-сольовому буферному розчині (РВ5), після чого зішкрібають з поверхні чашок для культивування у фосфатно-сольовому буферному 70 розчині. Після цього клітини центрифугують протягом 5 хвилин при 1500об./хв та розводять у 100Омкл модифікованого солюбілізуючого буфера (МоіІесціаг Сіопіпу, А І арогаїюогу Мапиаї, під ред. ЗатргоокК, Ргіїзспе,
Мапіаїйіз, видавництво Воїд Зргіпуд І арогаїогу Ргезв, 1989), який містить 5О0мММ Ттгіз-НСІ з рН8в,О; 5ММ ЕДТА; 150мМ Масі; 15 Титйох М-100; 1 РМ5БЕ, 2мкг/мл апротиніну, мкг/мл хімостатину, мкг/мл пепстатину; та піддають дії ультразвуку З рази по 20сек (інтервали 2 хвилини, показання шкали 8).
Після цього визначалась концентрація білку у зразках 5мкл методом аналізу за Бредфордом (М.М.Вгаатога,
Апаї. Віоспет., 72, 248-254, 1976) з трьома паралельними вимірами. Зразки доводили до концентрації білка 10Омкг/ЗОмкл зазначеним вище буфером та описаним нижче буфером таким чином, щоб кінцева концентрація компонентів буфера у зразку становила: 110мММ Тгіз-НСІ з рНб,8; 8,3ММ меркаптоетанолу, 395 ДСН, 395 гліцерину, додавали деяку кількість бромфенолового синього, і струшували при кімнатній температурі протягом
ЗО хвилин. Одержаний таким чином зразок може потім використовуватись для проведення гель-електрофорезу.
При вивченні посилюючої дії на молекулярні шаперони похідними гідроксиламіну за винаходом на клітинах іп мімо, тварину піддають фізіологічному стресу, наприклад, ішемії чи ЗТ2-індукованому діабету. У випадку ішемії, ішемія міокарду може бути викликана у тварини, як описано у Прикладі 8; діабетичний стан може бути індукований, як описано у Прикладі 10. Похідні гідроксиламіну за даним винаходом можуть бути введені тварині Га до того, як її буде піддано фізіологічному стресу, під час стресу або згодом. Як було визначено раніше, час введення може змінюватись у залежності від плану проведення експерименту. і)
Подальші стадії підготовки білків, одержаних з відповідних тканин тварин, яких було піддано такий обробці, здійснюють при 0-47"С. Тканини, такі як тканини печінки (біля 15-20г) гомогенізують за допомогою побутового змішувача протягом 2хв. у лізисному буферному розчині, який містить 50мМ Ттіз-НСІ з рН 8,0; 5бмМ ав! зо ЕДТА; 150мМ Масі; 0,195 ДСН; 195 Тійоп Х-100 та 1-1мММ (інгібіторів протеази (РМЗЕ, бензамідин, амінокапроновая кислота). Гомогенат потім центрифугують при 20000 х д протягом ЗО хвилин у центрифузі о
Боп/аїІ! КС 285. ав
Концентрацію білків у препараті визначали за методом Бредфорда та доводили до 5мг/мл. Зразки, які містили 1,8мг білка, солюбілізували перед проведенням гель-електрофорезу у 0,бмл буфера, що містить 110мММ -- Тів-НСІ з рНб,8; 8,3МмМ меркаптоетанолу, 390 ДСН, 390 гліцерину та деяку кількість бромфенолового синього,Ї «о струшували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин.
Зразки білка, одержані із культур клітин чи із тканин тварин, як було описано вище, використовують для електрофорезу та подальшого імуноблоттінгу (обидві процедури добре відомі фахівцям у даній галузі і детально « описані у таких роботах: Моіесшаг Сіопіпу, А Іарогаїгу Мапиа!Ї, під ред. ЗатрбгоокК, Ргйвзспе, Мапіаїйізв, видавництво Вої4 Зргіпд Іарогаїгу Ргезв, (1989); Ргоївіп Віоціпуд Ргоїосоїв їог Ше Іпттобіоп-Р Тгапегег й с Метргапе, З, І арогаїюгу Мапиаї, МіПроге, та О.К. аеттії, Майшге, 227, 680-685,1970. ц Наприклад, електрофорез може бути здійснено за методом І аеттії (О.К. аеттії, Маїиге, 227, 680-685, 1970) "» на поліакриламідному гелі 8-1895 при постійній напрузі 50ОВ протягом ночі. Білки або забарвлюють за допомогою
Соотаззіе ВгШіапі Віше К-25, або переносять на Іттобіопе РМОЕ (фірма МіШіроге) при постійному струмі (ЗО0мА) протягом Згодин при 4"С у буфері для перенесення (10ММ САРЗ, рНІ1, 1095 метанолу) (Ргоїеіп Віоціпо
Ге») РгоїосоЇїв їТог (Ше Іттобріюп-Р Тгтапзїег Метбгапе, З, Іарогаїгу Мапиа)Ї, МійПіроге). Після перенесення -3з неспецифічні ділянки мембрани блокують 295 бичачого сироваткового альбуміну (В5А) у ТРВ5 (фосфатно-сольовий буферний розчин з 0,195 Гмееп 20) протягом ночі при 4"С. Після цього блот може бути ав) інкубований з антитілом, яке використовується як молекулярний шаперон, наприклад, моноклональним антитілом ОКРОУ4 (5РА-850, Бігезвбеп), при розведенні 1:3000, моноклональним антитілом НЗРБбО (ЗРА-600, і-й ЗігеззбСеп), при розведенні 1:2700, моноклональним антитілом НЗР72 (С92Е34-5, 5ігезвСеп), при розведенні о 1:1250, або моноклональним антитілом НЗРОО (АС88, Зігеззсеп), при розведенні 1:2000, протягом 1Тгодини при кімнатній температурі. Після цього мембрану промивають ТРВ5 буфером протягом Тгодини та інкубують з пероксидазою хріну, що кон'югована з антищурячим (фірма Зідта, розведення 1:4000, для дгр-94) або антимишиним (фірма Зідта, адсорбоване білками сироватки людини чи щура, розведення 1:3000, для Нербо,
НЗР72 чи НБРОО) вторинним антитілом протягом ще години, відповідно. Після подальшого промивання ТРВ5
Ф, мембрану проявляють за допомогою системи ЕСІ (посиленої хемілюмінесценції) (фірма Атегзпат). ко Зміни у вмісті стресового білка можуть бути кількісно визначені за допомогою денситометра Віо-Кай (модель 1650) та інтегратора Неміей-Раскага Іпіедгаюг (НР 3394А). Ряди розведення одержували із розчину білка, що бо містить відому кількість шаперона, після чого описану вище процедуру повторюють для розведених розчинів і визначають концентрацію шаперона у зразках, що досліджуються, по калібрувальній кривій, яку одержують за вимірами розведених розчинів.
Нозерн-гібридизація є ще однією експериментальною процедурою, придатною для визначення рівня посилення молекулярних шаперонів (шляхом вимірів рівня мРНК) похідними гідроксиламіну за винаходом. 65 Клітини або тканини можуть бути одержані методами, які було описано для процедури вестерн-блоттінгу.
Загальна кількість РНК із цих клітин та тканин може бути екстрагована за допомогою КМАдепі (фірма Рготеда)
згідно з інструкціями виробника (РгоїосоЇїв апа Арріїсайопе (зціде, 2п4 едйоп, 1991, Рготеда Согрогайоп).
Зразки замороженої тканини (кожен приблизно по 50-100мг) гомогенізують у 1,0мл денатуруючого розчину, який містить 4М гуанідинтіоціанату; 42мММ цитрату натрію; 0,8Зм р-меркаптоетанолу; 0,190 Мопідеє Р-40) при С (гомогенізація за Брінкманом). Потім додають 1/10 об'єму ЗМ ацетату натрію (рН4,0) та гомогенат екстрагують підкисленим фенолом (фенол: хлороформ:ізоаміловий спирт - 25:24:21) протягом 10 секунд у вихровому апараті.
Зразок інкубують на льоду протягом 15 хвилин і потім центрифугують (4"С, 20хв., 10000 х 4). Після цього водну фазу переносять до нової пробірки Еррепаогї, процес повторюють і водну фазу осаджують при -207С протягом ночі з рівним об'ємом ізопропанолу. Після центрифугування (4"С, 20Охв., 10000 х д) осад двічі промивають 9590 7/0 етанолом та висушують при кімнатній температурі РНК суспендують у 20Омкл води, обробленої діетилпірокарбонатом (ОЕРС) та визначають концентрацію шляхом спектрофотометрії при 260-280Онм. Вісім мкг загальної кількості РНК поміщають на формальдегід-агарозний гель шляхом капілярного перенесення, і РНК на гелі реплікують на нейлонову мембрану згідно з інструкціями виробника (7е(а-Ргобе СТ, ВіоКад).
У окремих зразках вміст мРНК молекулярного шаперона порівнюють з рівнем мРНК гену 7/5 гліцеральдегід-З-фосфатдегідрогенази (ЗАРОН) у зразках. Проби кДНК (наприклад, нер70 кКДНК повної довжини людини, якщо вимірюють вміст пзр70 мРНК, та фрагмент Ара-Мсо! КДНК САРОН щура) мітять альфа-32Р СТР за допомогою Капдот Ргіте ОМА І абеїїпд КИ (058). Радіомічені фрагменти ДНК очищують на колонці Зерпадех о-50 (Рпаптасіа), як описано у: (під ред. А!йзБбеї та ін., Сиштепі Ргоїосоїв іп МоіІесціаг Віоіоду, дойп УуПеу б Бопв, 1987).
Прегібридизацію здійснюють при 65(С у Н-буфері (0,Ж25М Ма»НРО,); рН7,2; 790 ДСН) протягом 15 хвилин.
Гібридизацію здійснюють протягом ночі (657С, Н-буфер) ізотопно міченою кКДНК-пробою, яка має концентрацію щонайменше 10бсрт/хв./мл. Після цього мембрану промивають 20мМ Ма»2НРО,, рН7,2, 595 ДСН (65"С, 2 рази по 15 хвилин) та проводять вимірювання методом авторадіографії. Ту ж саму мембрану використовують для вимірів проб пзр70 мРНК та вимірів ЗАОРН і мРНК, які використовуються як внутрішній стандарт. с
Даний винахід включає також спосіб лікування або профілактики різних патологічних станів, тобто захворювань, пов'язаних з функціонуванням системи шаперонів та пошкодженнями клітинних мембран та о органел клітин, шляхом введення ефективної кількості похідних гідроксиламіну, таутомерні форми яких зображені формулами (І) та (Ії), для боротьби з патологічними станами у організмі. При патологічних станах у клітинах індукується експресія молекулярних шаперонів. Підвищена експресія молекулярних шаперонів у таких Га») клітинах може допомогти їм відновити ушкодження, спричинені патологічними станами, а також відновити гомеостатичний баланс клітин. о
До таких патологічних станів належать ішемія, пухлинні хвороби, інфекції, спричинені патогенними о мікроорганізмами, аутоїмунні захворювання та дерматоз.
При використанні у даному опису термін "лікування" стосується поліпшення клінічного стану суб'єкта і не -
Зз5 вказує обов'язково на те, що було досягнуто повного видужання. Поліпшення стосується скорочення тривалості Ге) захворювання чи тяжкості хвороби, або суб'єктивного поліпшення якості життя суб'єкта чи збільшеної тривалості життя пацієнта.
Ефективна кількість похідної гідроксиламіну за винаходом для лікування стосується кількості, достатньої для того, щоб спричинити поліпшення клінічного стану, як це визначено вище. Ефективна кількість залежить від « таких факторів, як спосіб введення, і може легко бути визначена фахівцем. Похідні гідроксиламіну за даним шщ с винаходом можуть бути введені парентерально чи перорально, бажано перорально чи локально, а ефективна й кількість становить 10-500мг/кгваги тіла. Більш бажано, ефективна кількість становить 20-10Омг/кг ваги тіла. "» Використовуючи спосіб лікування за даним винаходом, можна захистити міокард, тканини мозку та печінку від ушкодження тканин чи некрозу, спричиненого ішемією, при цьому спосіб включає введення суб'єкту ефективної
Кількості похідних гідроксиламіну за винаходом для зменшення, профілактики або усунення шкідливої дії
Ге»! тривалої ішемії.
Даний винахід включає використання похідних гідроксиламіну, таутомерні форми яких зображені формулами - (І) та (ІІ), для виробництва медикаментів для лікування патологічних станів, описаних у даній заявці. о У способі визначення захисного ефекту похідних гідроксиламіну використовуються випробування на 5р тваринах, які описані нижче. Щурів анестезують пентобарбіталом натрію (Метршіа), бОмг/кг ваги тіла, іні внутрішньовенне) та забезпечують штучну вентиляцію легенів кімнатним повітрям (2мл/100г; 54 удари/хвилина) о шляхом трахеотомії. Після цього вставляють катетер до правої сонної артерії і підключають до перетворювача тиску (ВРК-0О1, 5іоеціпу) для вимірювання системного артеріального кров'яного тиску (ВР) за допомогою попереднього підсилювача (На-02, Ехрегітепійа). Похідні гідроксиламіну за винаходом вводять через канюлю до яремної вени (в.в.) або перорально (п.о.). Частоту серцевих скорочень вимірюють кардіотахометром (НЕ-01,
Ехрегіепііа); електрокардіограму (ЕКГ, стандартне відведення ІІ) реєструють самописом (МЕ-12, Меаісог) за іФ) допомогою підшкірних електродів із сталевих голок. Розтинають грудну клітку шляхом лівосторонньої ко торакотомії і серце тимчасово виводять назовні м'яким надавлюванням на правий бік грудної клітки.
Здійснювали надавлювання нижче головної лівої вінцевої артерії як описано Зеїуе та ін. (1960). Серце обережно бо повертали до грудної клітки та тварину залишали опритомнювати. Ректальну температуру контролювали і підтримували на рівні 37"С. Експериментальний протокол починали з 15-хвилинного стабілізаційного періоду.
Якщо протягом цього періоду спостерігались кров'яний тиск нижче 7ОмММ рт. ст. або аритмія, то цю тварину виключали із подальшого проведення експерименту. Після цього індукували ішемію міокарда коронарною оклюзією тривалістю 5 хвилин та дозволяли відновлення кровопостачання протягом 10 хвилин. 65 Протягом всього експерименту безперервно реєстрували кров'яний тиск (ВР), частоту серцевих скорочень (НК) та ЕКГ за допомогою багатоканального самописа (К61-6СН, Медісог"). Похідні гідроксиламіну вводили за
5-60 хвилин до оклюзіїза внутрішньовенним чи пероральним маршрутом. Дози похідної гідроксиламіну могли становити 0,5; 0,75; 1,О0мг/кг при внутрішньовенному введенні та 1О0Омг/кг ваги тіла при пероральному введенні, тоді як еталонну речовину Вергіді! вводили дозою 1,Омг/кг внутрішньовенне. Визначали та аналізували середню тривалість шлуночкової тахікардії (МТ) та/(або шлуночкової фібриляції (МЕ) протягом перших З хвилин відновлення кровопостачання.
Даний винахід включає також спосіб підтримання рідинного стану клітинної мембрани, якщо рідинний стан клітинної мембрани було порушено внаслідок фізіологічного стресу. Спосіб включає обробку клітини чи органел клітини, що мають порушений рідинний стан мембрани, ефективною кількістю похідних гідроксиламіну для 7/0 Відновлення рідинного стану зазначеної мембрани. Експериментальний протокол, описаний у Прикладі 9 (флуоресцентна анізотропія стабільного стану ОРН) може бути використана для визначення ефекту похідної гідроксиламіну за винаходом на рідинний стан клітинної мембрани.
Як було зазначено, даний винахід включає спосіб лікування патологічних станів, пов'язаних з клітинними мембранами або мембранами органел клітини. Одним із прикладів такого патологічного стану є цукровий діабет, /5 а також хвороби, пов'язані з пошкодженнями мітохондрій, такі як боковий аміотрофічний склероз (АГ 5), хвороба
Альцгеймера, хвороба Паркінсона, хвороба Хантінгтона (НО), деякі кардіоміопатії, як ті, що мають токсичне походження, спричинені алкоголем або важкими металами, запальна чи вірусна кардіоміопатія або аутоїмунна кардіоміопатія. За цим способом можуть використовуватись похідні гідроксиламіну, таутомерні форми яких зображені формулами (І) та (ІІ).
Спосіб за даним винаходом може бути використаний у лікуванні пухлинних захворювань, причому цей спосіб включає введення ефективної кількості похідних гідроксиламіну пухлинному організму для запобігання утворенню чи росту пухлин. За цим способом можуть використовуватись похідні гідроксиламіну, таутомерні форми яких зображені формулами (Її) та (ІІ).
Як вже було зазначено, винахід також стосується використання похідних гідроксиламіну загальних формул (І) сч сов та (І), включаючи їх оптично активні стереоїзомери, для виготовлення фармацевтичних композицій (і необов'язково косметичних композицій), придатних для лікування серцево-судинних, судинних, алергічних, і) імунних, аутоїмунних захворювань, хвороб, викликаних вірусною чи бактеріальною інфекцією, онкологічних захворювань, хвороб шкіри та слизистої оболонки, та хвороб ниркових канальців, спричинених як фізіологічним стресом, так і станами, що спричинені фізіологічними стресами, які можуть лікуватись косметичним втручанням, о зо де у сполуках формул (1) та (ІІ), або їх солях, включаючи їх оптично активні стереоізомери,
А позначає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, арил, о заміщений арил, гетероарил або заміщену гетероарильну групу, о 7 позначає ковалентний зв'язок, кисень або -МЕ З, де ВЗ вибирають із групи, яка складається із алкілу, заміщеного алкілу, арилу, заміщеного арилу, аралкілу або аралкілу, заміщеному у арильній та/або алкільній -- частині, К позначає алкіл або заміщений алкіл.Х у таутомері формули (І) позначає галоген або заміщену «о гідроксильну чи аміногрупу, монозаміщену аміногрупу чи дизаміщену аміногрупу, ЇХ у таутомері формули (Ії) позначає кисень, іміно- чи заміщену іміногрупу, і ЕТ позначає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, ацил або заміщену ацильну групу, і « сполуки формули (І) необов'язково містять внутрішньомолекулярні кільцьові структури, утворені шляхом з'єднання Х з реакційноздатним замісником. З використанням цих сполук можуть бути виготовлені композиції для с використання як у профілактичних, так і лікувальних цілях, які при введенні чи використанні в організмі й людини чи тварини можуть бути придатними для запобігання чи боротьби з пошкодженнями клітин, "» спричиненими зазначеними вище хворобами, полегшуючи або усуваючи, таким чином, патологічний стан організму. Ці композиції можуть бути виготовлені за методами, відомими рег зе у виробництві косметичних та фармацевтичних композицій, шляхом змішування активного матеріалу та відповідних носіїв та/або допоміжних
Ге) речовин. Композиції загалом містять від 0,5 до 99,595 мас. активної сполуки. Вміст активного матеріалу у композиції визначається природою та тяжкістю захворювання, віком пацієнта та способом лікування. Похідні - гідроксиламіну формул (І) та (ІЇ) можуть бути використані у складі композицій, призначених для застосування ав! перорально чи парентерально, а також локально. Денні дози активної сполуки становлять приблизно від 10 до ЗООмг/кг, бажано від 20 до 1ООмг/кг, які, особливо у випадку композицій для перорального введення, і-й розподіляють на 2-3 прийоми. Композиції для перорального введення виготовляють у формі драже, о гранульованого матеріалу, у разі потреби, розчину чи суспензії. Композиції для парентерального введення включають водні суспензії та стерильні розчини для ін'єкцій, формами композицій для ректального введення є, поміж інших, супозиторії, а до форм для локального застосування належать рідкі мазі, креми, емульсії та гелі.
Для виготовлення таблеток, активний інгредієнт змішують з придатними носіями, такими як желатинізований крохмаль, лактоза, стеарат магнію, тальк, гуміарабік і силікагель, суміш гранулюють та пресують у таблетки.
Ф, При виготовленні драже з активних інгредієнтів та допоміжних речовин готують суміш, аналогічну до описаної ко вище, гранулюють цю суміш, пресують гранулят у ядро, яке згодом покривають цукром, наприклад, шляхом використання цукорвмісного водного розчину полівінілпіролідону. Для виготовлення капсул активний інгредієнт бо змішують з допоміжними речовинами, такими як крохмаль, тальк, оксид кремнію, мікрокристалічна целюлоза, та заповнюють сумішшю тверді або м'які желатинові капсули. Ці композиції для перорального введення можуть містить добавки, які промотують або затримують всмоктування. Сиропи чи еліксири або краплі можуть бути приготовлені з використанням, крім активного інгредієнта, підсолоджувачів, метил-або пропілпарабену та, у разі потреби, смакових добавок, шляхом змішування з ними водного розчину активного інгредієнта. Для 65 ректального способу введення можуть бути виготовлені супозиторії з використанням придатних допоміжних речовим, таких як олія какао або поліетиленгліколь. Композиції, придатні для парентерального введення, можуть бути розчинами для ін'єкцій, одержаними шляхом розчинення активного інгредієнта у стерильному ізотонічному сольовому розчині, або суспензіями, які можуть бути одержані шляхом використання придатних диспергувальних та змочувальних агентів, таких як пропіленгліколь чи бутиленгліколь. Креми та рідкі креми для локального використання можуть бути одержані з використанням первинних чи вторинних спиртів, таких як цетиловий спирт, стеариловий спирт, гліцерин, природні жири та олії, такі як оливкова олія, олія зародків пшениці, ланолін, довголанцюгові вуглеводи, такі як вазелін, а також похідні целюлози. Ці композиції можуть також містити консерванти, такі як метил-п-гідроксибензоат. Композиції, призначені для використання у якості косметики або медичної косметики, можуть бути виготовлені аналогічним способом. Бажано, спочатку змішують 7/0. Лліпофільні компоненти, а водорозчинні компоненти розчиняють У воді, необов'язково при незначному нафіванні.
Якщо бажано, встановлюють потрібне значення рН водного розчину, і одержану таким чином емульсію перемішують до повного охолодження. Активний інгредієнт додають до одержаної таким чином суміші у формі водного розчину. Фармацевтичні та косметичні композиції, які містять нові похідні гідроксиламіну, описані детально у розділі 4.1 цього опису, також можуть бути виготовлені згідно з описаними вище способами. Ці 7/5 Композиції також є об'єктом винаходу. За одним із варіантів фармацевтичні та косметичні композиції за винаходом містять похідні гідроксиламіну формули (І) у кількості від 0,5 до 99,5906 мас. разом з носіями та допоміжними речовинами, які звичайно використовуються у таких композиціях, де: а) Х позначає галоген, бажано хлор або бром, 7 позначає хімічний зв'язок, і а!) А позначає групу формули (а), де У! позначає галоген, алкокси-, галоіїдалкільну або нітрогрупу, і п дорівнює 1, 2 чи З, або О-вмісну гетероарильну групу, бажано фурил, З-вмісну гетероарильну групу, бажано тієніл, або М-вмісну гетероароматичну групу, необов'язково конденсовану з бензольним кільцем, або її
М-С4.4-алкільну четвертинну похідну чи М-оксид, бажано піридил, хіноліл або ізохіноліл,
К позначає групу формули (б), де К5 та 25, незалежно один від одного, позначають кожен Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С-.4-алкіл чи циклоалкіл, або КО та 9, разом з суміжним з ними атомом М СМ утворюють 3-7-членне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У9 позначає -ОВ 7, де В" позначає Н г) або ацил, бажано незаміщений чи заміщений алкілкарбоніл, арилкарбоніл чи ацилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 чи 3, і т дорівнює 1, 2 чи З, або її М-С../-алкільну четвертинну похідну чи М-оксид, за умови, що якщо А позначає піридил чи нафтил, чи групу формули (а), де У! позначає галоїд чи алкоксигрупу, то В" відрізняється від Н, або а?) А позначає групу формули (с), Б позначає групу формули (4), а необов'язкові замісники М 2 та УЗ, о 3о щонайменше один з яких повинен бути присутнім у молекулі, позначають кисень чи С../-алкіл, Кк дорівнює 1,2... чи 3, а т дорівнює 1, 2 чи 3, і коли сполука є одно- або двовалентним катіоном, то аніоном буде один або два іони галогену, бажано йоду, або о 5) Х позначає -МВ'"В2, де В! та В2, незалежно один від одного, позначають Н, незаміщений чи заміщений - лінійний чи розгалужений алкіл, незаміщений чи заміщений арил, бажано феніл, незаміщений чи заміщений с аралкіл, або В! та В, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, яке може містити один чи кілька додаткових гетероатомів,
А позначає незаміщений чи заміщений арил, бажано феніл, незаміщений чи заміщений аралкіл, 7 позначає кисень чи -МАУ, де ВЗ є Н або незаміщений чи заміщений алкіл, і В позначає групу формули (б), « де В? та КУ, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С. .4-алкіл. чи - с циклоалкіл, або В? та БУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-членне, бажано 5-7-членне "» насичене гетероциклічне кільце, У? позначає -ОК', де К/ позначає Н або ацил, бажано незаміщений чи " заміщений алкілкарбоніл чи арилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 чи З, і т дорівнює 1, 2 чи З, або с) Х позначає -0О), де О є незаміщеним чи заміщеним алкілом чи аралкілом, 2 позначає кисень, і К позначає групу формули (б), де де 25 та ВУ, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл,
Ф бажано С. д-алкіл чи циклоалкіл, або ЕУТа В, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-членне, бажано - 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, УЗ позначає -ОК 7, де 27 позначає Н або ацил, бажано незаміщений о чи заміщений алкілкарбоніл, арилкарбоніл чи аміноацил, К дорівнює 1, 2 чи 3, і т дорівнює 1, 2 чи З, або 4) А позначає незаміщений чи заміщений арил, бажано феніл, або М-вмісну гетероароматичну групу, бажано о піридил, або 5-вмісну гетероароматичну групу, 7 позначає хімічний зв'язок, Х позначає -00), де СО) є о Су. д-алкілом, і
К позначає групу формули (Б), де де ВЕ? та ей незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С.і./-алкіл чи циклоалкіл, або В? та 29, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, 6 позначає Н, К дорівнює 1, 2 чи 3, і т дорівнює 1, 2 чи 3. Ще одна група фармацевтичних та косметичних композицій за винаходом включає такі, о що разом з фармацевтичне та косметичне придатними носіями та/або допоміжними речовинами, містять ко приблизно від 0,5 до 99,595 мас. похідних гідроксиламіну формули (І), або їх солей та/або оптично активних стереоізомерів, де 60 Х позначає -МЕ'В2, де В! та В2, незалежно один від одного, позначають Н, незаміщений чи заміщений лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С. 4-алкіл чи циклоалкіл, або В! та БК, разом з суміжним з ними атомом
М утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце А позначає незаміщений чи заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, заміщений однією чи кількома алкоксигрупами, бажано
Сі л-алкоксигрупами, незаміщений феніл чи феніл, заміщений одним чи кількома атомами галогенів, алкільними 65 чи галоїдалкільними, ациламіно- чи нітрогрупами, або незаміщену чи заміщену М-вмісну гетероароматичну групу, яка необов'язково конденсована з бензольним кільцем, бажано піроліл, піридил, ізохіноліл чи хіноліл, або незаміщену чи заміщену 5-вмісну гетероароматичну групу, бажано тієніл, де гетероарильні групи можуть мати один чи кілька замісників, бажано одну чи кілька алкільних груп, бажано С. ./-алкільних груп, 7 позначає хімічний зв'язок, і К позначає групу формули (е), де В 5 та В9, незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано Січ-алкіл чи циклоалкіл, або В? та РВ5, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, яке може містити додаткові гетероатоми і може мати замісник(и), бажано С-М-алкіл, У" позначає Н чи незаміщений чи заміщений
СМ-алкіл, У5 позначає Н, незаміщений чи заміщений С. .4-алкіл або -оВ7, де В/ позначає Н або ацил, К дорівнює 1, 2 чи 3, і т дорівнює 1, 2 чи 3, за умови, що коли А позначає незаміщений феніл чи феніл, заміщений галоїдом чи алкоксигрупою, або фенілалкіл, заміщений алкокси- чи піридильною групою, і В позначає Н, то принаймні один із В та в2 відрізняється від Н, і коли А позначає незаміщений феніл чи феніл, заміщений галоїдом чи алкоксигрупою, або фенілалкіл, заміщений алкокси- чи піридильною групою, і В та в? обидва позначають Н, то в' відрізняється від Н. Ще одна група фармацевтичних та косметичних композицій за винаходом включає такі, що разом з фармацевтичне та т косметично придатними носіями та/або допоміжними речовинами, містять приблизно від 0,5 до 99,595 мас. похідних гідроксиламіну формули (ІІ), або їх солей та/або оптично активних стереоізомерів, де а) Х позначає кисень,
А позначає Сі20 лінійний чи розгалужений алкіл, ненасичений чи насичений арил, бажано феніл чи галоїдалкілфеніл, незаміщений чи заміщений аралкіл, нафтил або М-вмісну гетероароматичну групу, бажано піридил, 7 позначає хімічний зв'язок,
ЕК позначає Н, С)у./-алкіл або аралкіл, бажано фенілалкіл, і
К позначає групу формули (Б), де 5 та Кб. незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи сч розгалужений алкіл, бажано С. /-алкіл чи циклоалкіл, або Б? та К9, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У позначає Н або -ОВ', де В" і9) позначає Н, К дорівнює 1, 2 чи З, і т дорівнює 1, 2 чи З, за умови, що коли А відрізняється від алкілу і К' позначає Н, то Уу6 позначає Н, або
Б) Х позначає -МЕ", де В" позначає незаміщений чи заміщений алкіл або незаміщений чи заміщений арил, «(2 бажано феніл, або незаміщений чи заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, ю
А позначає незаміщений чи заміщений алкіл або незаміщений чи заміщений арил, бажано феніл чи заміщений феніл, або незаміщений чи заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, або циклоалкіл, | «в) 7 позначає хімічний зв'язок, кисень або «МЕ, де ВЗ позначає Н або незаміщений чи заміщений алкіл «-
К позначає незаміщений чи заміщений алкіл або незаміщений чи заміщений арил, бажано феніл, або 32 незаміщений чи заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, і ісе)
К позначає групу формули (Б), де 5 та Кб. незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С-М-алкіл чи циклоалкіл, або БК? та БУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У позначає Н або -ОВ', де В" « 70 позначає Н чи ацил, бажано незаміщений чи заміщений алкілкарбоніл чи арилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 чи З, і т ш-в дорівнює 1, 2 чи З, або с с) Х позначає кисень, :з» А позначає незаміщений чи заміщений алкіл, незаміщений чи заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, і 7 позначає кисень,
ЕК позначає алкіл або аралкіл, бажано фенілалкіл,
Ге» К позначає групу формули (Б), де 5 та Кб. незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи з розгалужений алкіл, бажано С. /-алкіл чи циклоалкіл, або Б? та К9, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У позначає Н або -ОВ', де В" (ав) позначає Н чи ацил, бажано незаміщений чи заміщений алкілкарбоніл чи арилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 чи З, і т сл 50 дорівнює 1, 2 чи З, або 4) Х позначає кисень, «2 7 позначає -МН, і 1) А позначає незаміщений чи заміщений алкіл, циклоалкіл, незаміщений чи заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, незаміщений феніл або феніл, заміщений галогеном, галоїдалкілом, алкокси- чи нітрогрупою,
ЕК позначає алкіл або аралкіл, бажано фенілалкіл,
Ге! К позначає групу формули (Б), де 5 та Кб. незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи розгалужений алкіл, бажано С. /-алкіл чи циклоалкіл, або Б? та К9, разом з суміжним з ними атомом М о утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, УЗ позначає Н або -ОН, К дорівнює 1,2 чи З, і т дорівнює 1, 2 чи 3, або 60 42) А позначає групу формули (а), де У! позначає галоїдалкіл, бажано трифторметил, і п дорівнює 1, 2 чи 3, або
К позначає Н, і
К позначає групу формули (Б), де 5 та Кб. незалежно один від одного, позначають Н, лінійний чи 65 розгалужений алкіл, бажано а-4-алкіл чи циклоалкіл, або 2? та БУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У позначає Н або -ОН, К дорівнює 1, 2 чи З, і т дорівнює 1, 2 чи 3.
Ще одна група фармацевтичних та косметичних композицій за винаходом включає такі, що разом з фармацевтичне та косметичне придатними носіями та/або допоміжними речовинами, містять приблизно від 0,5 до 99,595 мас. похідних гідроксиламіну формули (І"), або їх солей та/або оптично активних стереоізомерів, де
А позначає незаміщений феніл або феніл, заміщений огалогеном чи нітрогрупою, або М-вмісну гетероароматичну групу, бажано піридил,
КІ позначає Н, їі
К" позначає со-аміноалкільну групу, яка може бути моно- чи двозаміщеною, де алкільний ланцюг містить від 70 1 до атомів вуглецю, і замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними чи розгалуженими алкілами чи циклоалкілами, або де два замісника аміногрупи, разом із суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне гетероциклічне кільце, або її четвертинну М-С. /-алкільну похідну, за умови, що якщо А є піридилом, то К" відрізняється від 1-піперидинілметилу.
Варіанти виконання даного винаходу більш детально проілюстровані подальшими прикладами. Слід розуміти, однак, що обсяг захисту не обмежений конкретними варіантами виконання, наведеними у Прикладах.
Приклад 1:
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-2-тіофенкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид 5Ог о (15,66мМоль) - М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси)|-2-тіофен-карбоксімідаміду моногідрохлориду (Приклад 44) розчиняли у 19мл води, після чого додавали б,їмл концентрованої хлористоводневої кислоти.
Розчин охолоджували до -5"С, після чого по краплям додавали холодний розчин 4 .4г (63,8мМоль) нітриту натрію в 2,4мл води. Під час протікання реакції температуру підтримували на рівні 0"С. Після завершення додавання суміш продовжували перемішувати протягом 1Ігодини. Додавали холодний бензол (бОмл) і суміш підлужували, повільно додаючи холодний розчин 3,2г (80мМоль) гідроксиду натрію в 4Ббмл води. Органічну фазу сч ов Відокремлювали та промивали послідовно 20мл порціями води доти, доки не одержували рН «9 (3-5 разів).
Органічний розчин зневоднювали на безводному сульфаті натрію, обробляли активованим вугіллям, і) фільтрували та упарювали під вакуумом (і«45(С), одержуючи 2,6бг маслянистої рідини. Цей залишок розчиняли у
Бмл ізопропілового спирту та підкислювали (рН2) ізопропіловим спиртом, який містить хлористоводневу кислоту.
Продукт кристалізували із н-гексану, одержуючи матеріал не зовсім білого кольору. о зо Вихід: 2,0г (3890).
Точка плавлення: 115-12376. юю
Використовуючи спосіб, описаний у попередньому прикладі, було одержано такі сполуки: о
Приклад 2:
І-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси|-1 -ізохінолінкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид --
Вихідний матеріал: Приклад 46. «о
Вихід: 4895.
Точка плавлення: 168-17276.
ІЧ (КВг): 3425, 3128, 2947, 2866, 2650, 2540, 1622, 1597, 1556, 1452, 1385, 1364, 1329, 1296, 1281, 1240, 1117, 1092, 1024, 1015, 978, 953, 903, 881, 795, 743, 718, 658, 5Б59см"! «
Приклад 3: з с І-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси|-3-хінолінкарбоксимідоїл хлорид (7)-2-бутендіоат(1:1)
Вихідний матеріал: Приклад 42. ;» У цьому випадку кінцевий продукт виділяли у кінці методики одержання шляхом розчинення сирової основи а ацетоні та додавання еквівалентної кількості малеїнової кислоти.
Вихід: 67905.
Ге» Точка плавлення: 159-16276.
ІЧ (КВг):3427, 3019, 2947, 2886, 2689, 1583, 1477,1450, 1352,1293, 1221, 1194, 1132, 1072, 1045, 939, - 919, 872, 833, 754, 650, 557 см"! о Приклад 4:
ІМ-(2-тідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-3-бензолкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид 1 Вихідний матеріал: Приклад 40. о Вихід: 5895.
Точка плавлення: 185-189.
Приклад 5:
М'2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-4-бензолкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид
Вихідний матеріал: Приклад 43. іФ) Вихід: 4795. ка Точка плавлення: 180-18276.
ІЧ (КВг):3331, 2953, 2853, 2735, 2654, 2577, 2548, 1605, 1568, 1516, 1456, 1348, 1261, 1165, 1119, 1072, 60 1059, 1007, 960, 933, 862, 849, 754, 719, 690, 673, 627, 581, 550, 478 см"!
Приклад 6:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-2-нітро-бензолкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид
Вихідний матеріал: Приклад 45.
Вихід: 5095. 65 Точка плавлення: 159-16276. 14 (КВг):3298, 2983, 2932, 2746, 1593, 1574, 1535, 1445, 1391, 1354, 1317, 1288, 1242, 1198, 1117, 1092,
1069, 1020, 968, 947, 914, 852, 793, 756, 708, 577 см"!
Приклад 7:
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-2-фуранкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид
Методика: 1-Хлор-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропан (У. Огд. Спет., 33(2), стор.523-530 (1968)| (З3,0г, 116,9мМоль) розчиняли у воді (1,6мл). Додавали твердий Маон (1,19г, 29, 8мМоль) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом години. Додавали М-гідрокси-2-фуранкарбоксимідамід (1,92г, 15,2мМоль) і суміш залишали при перемішуванні при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали концентровану НС (2,1мл) для 7/0 встановлення рН близько 4, і розчин упарювали під вакуумом до сухого залишку.
Залишок (5,4г) розчиняли у концентрованій НСІ (З7мл), охолоджували до 0-57"С, та додавали по краплям протягом 30 хвилин водний розчин МамМмОа (5,б6г, в0мМоль у 2З3мл води). Після цього розчин підлужували, додаючи 2Н розчин Маон (102мл) до рН-10, і екстрагували етилацетатом (2х13Омл). Об'єднані органічні фази промивали водою, зневоднювали на безводному Ма»5О4 та упарювали. Залишок (2,0г) знову розчиняли у /5 невеликому об'ємі етилацетату (20мл) і продукт осаджували доданням ізопропанольного розчину НОСІ (3,2Н,
Змл). Одержаний білий осад відокремлювали на фільтрі, промивали і остаточно перекристалізовували з ізопропанолу.
Вихід: 1195.
Точка плавлення: 139-141 76.
ІЧ (КВг):3427, 3267, 3094, 2955, 2922, 2964, 2745, 1637, 1584, 1479, 1452, 1391, 1319, 1281, 1259,1157, 1117, 1074, 1024, 999, 980, 943, 887, 854, 843, 743, 710, 596 см"!
Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано таку сполуку:
Приклад 8:
І-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси)|-4-піридинкарбоксімідоїл хлорид (7)-2-бутендіоат(1:1) сч
У цьому випадку кінцевий продукт виділяли у кінці методики одержання шляхом розчинення сирової основи в ацетоні та додання еквівалентної кількості малеїнової кислоти. (8)
Вихід: 2595.
Точка плавлення: 165,5-16976.
Приклад 9: о зо М-13-(01,1 -диметилетил)аміно)|-2-гідроксипропокси)-3-трифторметилбензолкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид юю
Методика: о а) 50г (0,245моль) М-трифторметилбенза-мідоксиму і 33,7г (0,бмоль) гідроксиду калію розчиняють у суміші диметилсульфоксиду та 170мл води, і охолоджують суміш до 07С. Додають 48мл (0,бмоль) епіхлоргідрину і /ї7 реакційну суміш перемішують при 07С протягом 5годин, після чого тримають протягом ночі у холодильнику. «о
Наступного дня додають 250мл води и суміш екстрагують етилацетатом (4х250мл). Об'єднані органічні фази промивають водою, осушують, обробляють активованим вугіллям та упарюють до сухого залишку, одержуючи
М-трифторметил-М-(2,3-епоксипропо-кси)-бензамідін у вигляді безбарвної маслянистої рідини.
Вихід: 61г (9696). «
Б) До одержаної маслянистої рідини додають 400мл 18905 розчину хлористоводневої кислоти та бОмл ефіруі с-у с суміш охолоджують до -5"С при перемішуванні. Протягом 40 хвилин повільно додають 17,4г (0,25моль) нітриту . натрію, розчиненого у бОмл води, і реакційну суміш продовжують перемішувати ще 20 хвилин. Після цього суміш и?» екстрагують ефіром (2х16Омл) і об'єднані органічні фази двічі промивають водою. До ефірного розчину додають
З4Омл 2095 розчину гідроксиду натрію і двофазову систему кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 1
Години при перемішуванні. Після цього фази розділяють і органічний шар промивають розчином до нейтральної
Ге» реакції, осушують і упарюють до сухого залишку, одержуючи
М-трифторметил-М-(2,3-епоксипропокси)-бензімідоїлхлорид у вигляді безбарвної маслянистої рідини. - Вихід: 30,5г (4596). о с) Суміш 1,19г (4,2мМоль) М-(2,3-епокси)пропокси|-3З-трифторметил-бензолкарбоксимідоїлхлориду та 0,89мл 5ор /(8,5ММоль) трет-бутиламіну у 12мл ізопропілового спирту кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 2 о годин. Розчинник вилучають при зниженому тиску. Залишок розчиняють в етилацетаті, додають 0,98мМл о метанольного розчину хлористого водню (4,3Н) і суміш концентрують під вакуумом до маленького об'єму, а потім розводять ефіром. Відокремлюють осад, що утворився, промивають холодним ефіром та висушують.
Вихід: 0,48г (32905).
Точка плавлення: 150-153".
ІЧ (КВг): 3423, 3233, 2978, 2880, 2784, 1620, 1570, 1479, 1441, 1400, 1383, 1340, 1238, 1167, 1128, 1101, о 1072, 1038, 982, 930, 897, 804, 787, 714, 694 см"! ка Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано такі сполуки:
Приклад 10: во М-(2-гідрокси-3-(1-метилетил)аміно|Іпропокси)-3-трифторметил-бензолкарбоксімідоїл. хлорид моногідрохлорид
Вихід: 30905.
Точка плавлення: 105-108".
ІЧ (КВг):3358, 2984, 2883, 2804, 1595, 1441, 1383, 1335, 1238, 1184, 1171, 1121, 1099, 1074, 1011, 995, 65 947, 906, 891, 798, 779, 696, 681, 567 см"!
Приклад 11:
ІМ-ІЗ-(циклогексиламіно)-2-гідроксипропокси|-З-трифторметил-бензолкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид
Вихід: 3595.
Точка плавлення: 147-149,576.
ІЧ (КВг):3381, 2951, 2860, 2820, 1580, 1439, 1344, 1246, 1161, 1126, 1099, 1074, 1003, 986, 932, 903, 872, 802, 787, 716, 692, 681, 648 см"!
Приклад 12:
І-ІЗ-(діетиламіно)-2-гідроксипропокси|-З-трифторметил-бензолкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид
Вихід: 2195. 70 Точка плавлення: 121-12876.
ІЧ (КВг):3425, 3289, 2951, 2667, 1818, 1443, 1337, 1238, 1178, 1115, 1078, 1049, 997, 910, 804, 781, 696, 683 сМм-!
Приклад 13:
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-3-трифторметил-бензолкарбоксімідоїл хлорид моногідрохлорид
Вихід: 1395.
Точка плавлення: 119-12376.
ІЧ (КВг):3366, 2937, 2854, 2737, 2673, 2538, 1616, 1570, 1439, 1404, 1337, 1290, 1236, 1199, 1165, 1129, 1101, 1074, 1030, 984, 972, 933, 901, 829, 804, 788, 717, 699, 685, 646 см"!
Приклад 14:
І-(2-гідрокси-3-(піперидин-1-оксид-1-ил)пропокси|-М'-окси-3-піридинкарбоксімідоїл. хлорид
Методика:
До розчину М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-3-піридинкарбоксімідоїлу хлориду (5,0г, 17,1мМоль) у хлороформі (5бмл) маленькими порціями додають М-хлорпербензойну кислоту (7,0г, 40мМоль), і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 2годин. Розчинник вилучають, залишок розчиняють у ЗОмл сч об етилацетату, екстрагують водою, висушують і упарюють. Одержаний маслянистий продукт остаточно кристалізують з ацетоном, одержуючи продукт у вигляді білуватої твердої речовини. і)
Вихід: 2,21г (6,7мМоль, 4095).
Точка плавлення: 140-14276.
ІЧ (КВг):3437, 3071, 2943, 2880, 2590, 1801, 1578, 1475, 1454, 1433, 1375, 1294, 1194, 1165, 1121, 1088, («У 1043, 1011, 995, 924, 905, 888, 845, 808, 710, 671, 554, 513, 413 см"!
Приклад 15: що)
І-(2-гідрокси-3-(піперидин-1-оксид-1-ил)пропокси|-М'-окси-3-піридинкарбоксімідоїл. хлорид о
Методика:
До розчину М-І(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси|-3-піридинкарбоксімідоїлу хлориду (2,0г, б 8мМоль) у. 7-7 хлороформі (20мл) додають М-хлорпербензойну кислоту (1,6г з чистотою 7095, 6,5мМоль), і суміш перемішують Ге при кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Розчин підлужують 1095-ним розчином гідроксиду натрію, після чого розділяють і органічний шар промивають розчином, осушують та упарюють. Твердий залишок перекристалізовують етилацетатом, осад відокремлюють на фільтрі, промивають та висушують, одержуючи продукт у вигляді білої твердої речовини. «
Вихід: 1,03г (48905). шщ с Точка плавлення: 127-130".
Й ІЧ (КВг):3454, 2988, 2945, 2880, 2585, 1585, 1512, 1479, 1443, 1416, 1393, 1350, 1331, 1289, 1183, 1134, "» 1072, 1051, 1030, 997, 953, 939, 879, 847, 808, 702, 519, 417 см"!
Приклад 16:
МГ-(2-гідрокси-3-(1 -метил-1 -піперидиній-1 -ил)упропокси|-М-метил-піридиній-3-карбоксімідоїл хлорид дийодид
Ге» Методика:
Суміш М-(2-гідрокси-3--1 . -піперидиніл)пропокси|-3-піридинкарбоксімідоїлу хлориду (1,0г, З3З,4мМоль) та - 1,2мл (20мМоль) метилийодиду кип'ятять зі зворотним холодильником в ацетоні (1Омл) під азотом протягом о 2годин. Одержаний темно-жовтий осад відокремлюють на фільтрі та промивають ацетоном, одержуючи сировий продукт (1,8г), який потім перекристалізовують із 20мл етанолу. о Вихід: 1,2г (6090). о Точка плавлення: 153-157".
ІЧ (КВг):3462, 3406, 3317, 3040, 2941, 2878, 2831, 1729, 1636, 1589, 1504, 1462, 1378, 1350, 1290, 1171, 1121, 1069, 1047, 1030, 1001, 941, 897, 868, 818, 706, 673, 635, 589 см"!
Приклад 17:
І-(2-ацетокси-3-(піперидиніл)пропокси|-3-піридинкарбоксімідоїл хлорид (2)-2-бутендіоат (1:1) (Ф) Методика: ка 1,48г (500мМоль) М-(2-гідрокси-3-(1-піпери-диніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідоїлу хлориду розчиняють у
БбБмл оцтового ангідриду. Температуру реакційної суміші підвищується до 40"С. Після ЗО хвилин при кімнатній бо температурі розчинник цілком вилучають під вакуумом, залишок розчиняють у ЗОмл діетилового ефіру, обробляють активованим вугіллям, фільтрують і вилучають розчинник при зменшеному тиску, одержуючи 1,74г маслянистої рідини оранжевого кольору.
Залишок розчиняють у 1Омл ацетону і додають розчин 0,6бг (5,17мМоль) малеїнової кислоти у 1Омл ацетону.
Кристалічний продукт відокремлюють фільтруванням і промивають ацетоном, одержуючи 1,43г білуватого 65 матеріалу. Після перекристалізації із знебарвлюванням із Умл ізопропілового спирту одержують зазначений у назві продукт.
Вихід: 1,22г (54906).
Точка плавлення: 143-14476.
Приклад 18: (5)-М-12-І2-(К)-(1,1 -диметилетилоксикарбоніламіно)-3-фенилпропіонілокси |-3-(1 -піперидиніл)пропокси)-З-піридинкарбоксімідоїл хлорид 0-2-бутендіоат (1:1)
Методика: 6б,7г (25,5мМоль) М-(трет-бутоксикарбоніл)-О-фенілаланіну розчиняють у 5БОмл дихлорметану. Розчин охолоджують до 0"С і додають по краплям 4,Омл триетиламіну і потім 2,5мл (2бмМоль) етилхлороформату. 7/0 Суміш перемішують протягом 20 хвилин при 0"С, після чого протягом 30 хвилин додають розчин 7,5г (26мМоль)
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-3-піридинкарбоксімідоїлу хлориду у БОмл дихлорметану. Реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі протягом Тгодини. Розчин екстрагують спочатку 1095 оцтовою кислотою (2Хх100мл), а потім водою, зневоднюють безводним сульфатом натрію і упарюють до сухого залишку.
Залишок (10,7г) розчиняють у 7Тмл ацетону і додають 1,53г (13мМоль) малеїнової кислоти. Одержану тверду 7/5 речовину відокремлюють на фільтрі та промивають ацетоном.
Вихід: 4,Ог (6,О0мММоль, 2396).
Точка плавлення: 146,5-14870. (Чо - 21,57(с - 1,мМеонН).
ІЧ (КВг):3393, 2978, 1744, 1697, 1582, 1518, 1468, 1454, 1420, 1381, 1358, 1313, 1290, 1256,1213, 1169, 1126,1099, 1084, 1045, 1016, 930, 908, 870, 750, 690, 575 см"!
Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано таку сполуку:
Приклад 19: (кО-М-12-(2-(5)-(1,1-диметилетилоксикарбоніламіно)-3-фенилпропіонілокси|-3-(1-піперидиніл)іпропокси)-3-піри динкарбоксімідоїл хлорид (7)-2-бутендіоат (1:1) с
Вихід: 2595.
Ця сполука має такі ж самі фізичні властивості (точка плавлення, 14), як було описано в Прикладі 18. о (Чо - 23,69 (с - 1,меОнН).
Приклад 20:
ІМ-(2-бензоїлокси-3-(піперидиніл)пропокси)|-З-піридинкарбоксімідамід хлорид (7)-2-бутендіоат (1:1) о
Методика: 20,9г (75,0мМоль) М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідаміду |(патент Угорщини Мо юю 177578 (1976)| розчиняють у ЗОО0мл бензолу. До цього розчину додають 150мл 1Н розчину гідроксиду натрію, о після чого додають по краплям 19,5мл (168мМоль) бензоїлхлориду. Після інтенсивного перемішування суміші протягом 2годин, додають 7,1г (67мМоль) карбонату натрію та додаткову порцію бензоїлхлориду (9,75Ммл, - 84мМоль), і продовжують перемішування протягом ночі. Фази відокремлюють, органічний шар екстрагують 1Н Ге) розчином гідроксиду натрію та водою, осушають та упарюють до сухого залишку. Залишок (41г маслянистої рідини) розчиняють у 150мл ацетону і додають 8,7г (/5мМоль) малеїнової кислоти. Одержаний осад відокремлюють на фільтрі, промивають ацетоном і висушують. «
Вихід: 29,1г (78905).
Точка плавлення: 194-19576. - с Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано таку сполуку: ц Приклад 21: "» І-(2-бензоїлокси-3-(піперидиніл)пропокси)|-З-піридинкарбоксімідоїл. хлорид (2)-2-бутендіоат(1:1)
Вихідний матеріал: патент США Мо 5147879 (1992).
Вихід: 6490.
Ге») Точка плавлення: 134-136". з ІЧ (КВг):2955, 2939, 2517, 1718, 1583, 1477, 1452, 1410, 1370, 1354, 1317, 1268, 1209, 1173, 1117, 1057, 1043, 998, 968, 939, 903, 870, 748, 723, 714, 652, 582 см" ав | Приклад 22:
М-(2-пальмітоїлокси-3-(піперидиніл)пропокси|-З3-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид і-й Методика: с 14,7г (52,8мМоль) М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пролокси)|-З-піридин-карбоксімідаміду (патент Угорщини Мо 177578 (1976)| розчиняли у 1б6бмл хлороформу. До цього розчину додавали 7,/мл (55мМоль) триетиламіну, після чого додавали по краплям розчин пальмітоїлхлориду (14,7г, 56,5мММоль) у вВбмл хлороформу. Суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Наступного дня додавали додатково З,8мл триетиламіну та 7,4г пальмітоїлхлориду і продовжували перемішування протягом ще одного дня. Після цього розчин і) екстрагували водою, 5956 оцтовою кислотою та водою, по черзі, зневоднювали на безводному сульфаті натрію та іме) упарювали до сухого залишку.
Залишок (28,2г маслянистої рідини) розчиняли у етилацетаті та осаджували, додаючи ЗОмл 1Н розчину НСІ у бо етилацетаті. Густий білий осад відокремлювали на фільтрі, промивали етилацетатом та висушували.
Вихід: 10,9г (37905).
Точка плавлення: 110-113".
Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано такі сполуки:
Приклад 23: 65 М-(2-пальмітоїлокси-3-(піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідоїл хлорид дигідрохлорид
Вихідний матеріал: патент США Мо 5147879 (1992).
Примітка: реакцію проводили при кип'ятінні зі зворотним холодильником.
Вихід: 7295.
Точка плавлення: 69-73,570.
ІЧ (КВг):3425, 2922, 2853, 2648, 2544, 1742, 1632, 1468, 1416, 1377, 1287, 1183, 1113, 1087, 1032, 984, 708, 675 см"!
Приклад 24:
ІМ-(2-(2-фуроїлокси)-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідамід(7)-2-бутендіоат(1:1)
Примітка: продукт виділяли у формі малеїновокислої солі. 70 Вихід: 5295.
Точка плавлення: 167-171,576.
Приклад 25:
ІМ-(2-(о-хлорбензоїлокси)-3-(1-піперидинт)пропокси)|-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид
Примітка: реакцію проводили при кип'ятінні зі зворотним холодильником.
Вихід: 5095.
Точка плавлення: 91-9476,
Приклад 26: -(2-(п-метоксибензоїлокси)-3-(1-піперидиніл)пропокси1|-3-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид
Примітка: реакцію проводили при кип'ятінні зі зворотним холодильником.
Вихід: 7195.
Точка плавлення: 152-15576.
Приклад 27:
ІМ-(2-(М-трифторметилбензоїлокси)-3-(1-піперидиніл)пропокси)|-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид
Примітка: реакцію проводили при кип'ятінні зі зворотним холодильником. сч
Вихід: 4595.
Точка плавлення: 144-14776. і)
Приклад 28:
І-(2-(теноїлокси)-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідамід-(7)-2-бутендіоат (1:1)
Примітка: реакцію проводили при кип'ятінні зі зворотним холодильником, а продукт виділяли у формі о зо малеїновокислої солі. Вихід: 5895. Точка плавлення: 168-176".
Приклад 29: М-(2-ацетокси-3-(1-піперидинт)пропокси)|-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид о
Методика: о 2,5г (9ОмМоль) М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)іпропокси|-3-піридин-карбоксімідаміду розчиняли у 27мл хлороформу, додавали 1,бмл (1бмМоль) оцтового ангідриду і перемішували при кімнатній температурі протягом (87 1години. Реакційну суміш упарювали до сухого залишку і розчиняли в ізопропиловому спирті, який містив «о еквімолярну кількість (ЗмМоль) сухого хлористого водня. Розчин охолоджували та тверду речовину відокремлювали на фільтрі. Після перекристалізації із ізопропілового спирту отримували білу кристалічну речовину.
Вихід: 1,9г (5990). «
Точка плавлення: 10770. з с Приклад 30: . І-(2-(З-піридинкарбонілокси)-3-(1-піперидиніл)|пропокси-3-піридин-карбоксімідамід-(2)-2-бутендіоат(1:1) и? Методика:
До розчину М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідаміду (1,68г, бмМоль) у сухому Піридині додавали 1,68г (7,4мМоль) нікотинового ангідриду і залишали при кімнатній температурі на ніч. Суміш
Ге» упарювали, залишок розчиняли у ЗОмл етилацетату, фільтрували, фільтрат екстрагували 1095 розчином
Мансо», висушували та упарювали. Одержану маслянисту рідину розчиняли у 20мл ацетону і додавали 0,53г - малеїнової кислоти, що призводило до утворення осаду. Продукт відокремлювали на фільтрі і промивали о ацетоном.
Вихід: 1,84г (61905). о Точка плавлення: 157-160". о Приклад 31: М-І3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідамід дигідрохлорид
Методика: 2,86г (51,1мМоль) гідроксиду калію розчиняють у 20мл абсолютного спирту, потім додають 6,45г (47, 0мМоль)
ІМ-гідрокси-З-піридинкарбо-ксімідаміду та 7,7г (47,7мМоль) 1-хлор-3-(1-піперидиніл)-пропану і кип'ятять зі зворотним холодильником протягом Угодин. Тверду фазу відокремлюють фільтруванням і фільтрат упарюють.
Ф) Сировий продукт розчиняють у 100мл хлороформу і промивають 1Н розчином гідроксиду натрію, а потім три ка рази водою. Органічний шар зневоднюють на безводному сульфаті натрію, фільтрують і розчинник упарюють при зниженому тиску. Залишок розчиняють у невеликій кількості абсолютного спирту і додають ізопропіловий бо спирт, який містить суху хлористоводневу кислоту (рН 2) для одержання білуватих кристалів.
Вихід: 4,8г (3890).
Точка плавлення: 95-10070.
ІЧ (КВг): 3422, 3294, 3107, 2984, 2937, 2870, 2818, 1649, 1616, 1593, 1479, 1462, 1441, 1381, 1309, 1194, 1123, 1094, 1059, 1042, 982, 910, 858, 816, 712, 559см" 65 Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано такі сполуки:
Приклад 32:
ІМ-ІЗ-«1-піперидиніл)пропокси|-3-трифторметил-бензолкарбоксімідамід моногідрохлорид
Вихід: 4295.
Точка плавлення: 116-119.
ІЧ (КВг):3412, 3082, 2949, 2874, 2827, 1655, 1485, 1447, 1383, 1325, 1283, 1171, 1121, 1094, 1072, 986, 920, 905, 808, 700, 677, 627 см"!
Приклад 33:
ІМ-ІЗ-«1-піперидиніл)пропокси)-(3,4-диметоксифеніл)метанкарбоксімідамід дигідрохлорид
Вихід: 3595. 70 Точка плавлення: 207-209.
Приклад 34: М-(2,2-диметил-3-(1-піпериди-ніл)/пропокси|-3-піридинкарбоксімідамід
Вихід: 3895 (масляниста рідина).
ІЧ (КВг): 3323, 2935, 2888, 2785, 1637, 1477, 1393, 1360, 1157, 1111, 1057, 995, 943, 860, 814, 789, 708, 627 см!
Приклад 35:
ІМ-ІЗ-«4-метил-1-піперидиніл)пропокси)|-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид
Вихід: 2395.
Точка плавлення: 127-130".
ІЧ (КВг):3387, 2947, 2878, 2802, 1730, 1639, 1450, 1389, 1283, 1242, 1194, 1150, 1083, 1015, 964, 933, 814, 710см"!
Приклад 36:
М-(3-(1-піперидинт)пропокси|-З-нітро-бензолкарбоксімідамід моногідрохлорид
Вихід: 5195.
Точка плавлення: 158-16276. сч
Приклад 37:
ІМ-ІЗ-«1-піперидиніл)пропокси|-бензолкарбоксімідамід дигідрохлорид і)
Вихід: 6495.
Точка плавлення: 207-209.
Приклад З8: о зо І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси)|-2,4,6-триметил-бензолкарбоксімідамід
Вихід: 4495. о
Точка плавлення: 199-201 76. о 14 (КВг):3410, 3103, 2943, 2912, 2814, 2791, 1634, 1582, 1441, 1383, 1350, 1321, 1304, 1254, 1204, 1146, 1111, 1099, 1065, 993, 878, 851, 785, 754, 525 см"! -
Приклад 39: «о
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси)|-4-ацетаміно-бензолкарбоксімідамід моногідрохлорид
Вихід: 2595.
Точка плавлення: 133-137".
Приклад 40: М-(2-гідрокси-3-(1-піпериди-ніл)пропокси|-З-нітро-бензолкарбоксімідаміддигідрохлорид «
Вихід: 3895. шщ с Точка плавлення: 190-193". . Приклад 41: и?» І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-2-(1,5-диметил)-піролкарбоксімідамід моногідрохлорид
Вихід: 2095.
Точка плавлення: 144-14776. б ІЧ (КВг): 3458, 3369, 2930, 2849, 1622, 1587,1502, 1468, 1437, 1396, 1354, 1323, 1279, 1254, 1200, 1157, 1115, 1078, 1042, 988, 962, 930, 870, 856, 758, 737, 694, 609 см"! - Приклад 42: о І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-3-хінолінкарбоксімідаміддигідрохлорид
Вихід: 36905. о Точка плавлення: 210-21176. о Приклад 43: М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси)-4-нітро-бензолкарбоксімідаміддигідрохлорид
Вихід: 77905.
Точка плавлення: 184-18976.
Приклад 44: М-(2-гідрокси-3-(1-піпериди-ніл)упропокси)|-2-тіофенкарбокамідамід дигідрохлорид
Вихід: 7395. (Ф, Точка плавлення: 157-170. іме) ІЧ (КВг): 3280 (шир.), 2940, 1655, 1420, 1120, 1018, 1002, 857, 710 см"!
Приклад 45: во М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-2-нітро-бензолкарбоксімідамід моногідрохлорид
Вихід: 4795.
Точка плавлення: 200-20870.
ІЧ (КВг): 3300 (шир.), 2960, 1670, 1535, 1347, 1155, 1020, 1002, 860, 800, 753 см"!
Приклад 46: 65 М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси|-1 -ізохінолілкарбоксімідамід дигідрохлорид
Вихід: 5695.
Точка плавлення: 208-21670.
Приклад 47:
ІМ-43-К1,1 -диметилетил)аміно)|-2-гідроксипро-покси)-3-трифторметил-бензолкарбоксімідамід дигідрохлорид
Методика:
Суміш 21,0г (80,8мМоль) М-трифторметил-М-(2,3-епоксипропокси)-бензамідину (Приклад 9/а), 1Обмл трет-бутиламіну, 210мл ефіру та в4і4мл 4Н розчину гідроксиду натрію кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 5годин. Фази розділяють і ефірний шар промивають розчином, зневоднюють та упарюють до сухого залишку. Одержану маслянисту рідину (25,8г) розчиняють у 250мл ацетону, обробляють активованим вугіллям, а 7/0 потім додають ЗО9мл 4Н розчину НСІ у етилацетаті при перемішуванні, що призводить до утворення білого осаду твердої речовини, який відокремлюють на фільтрі і промивають ацетоном.
Вихід: 22,8г (70905).
Точка плавлення: 186-1927С (розл.).
ІЧ (КВг): 3418, 2984, 2785, 2625, 2527, 2401, 1664, 1585, 1487, 1437, 1381, 1329, 1173, 1155, 1130, 1078, 7/5 905, 874, 820, 692, 642, 594 см"!
Приклад 48:
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-М'-бутил-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид
Методика: а) Одержання М-(2-((2-тетрагідропіраніл)окси|-3-(1 -піперидиніл)пропокси)-3-піридинкарбоксімідоїлу хлориду 21,3г (71,4мМоль) М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси)|-З-піридин-карбоксімідоїлу хлориду розчиняють у 50Омл хлороформу, підкислюють водним розчином хлористоводневої кислоти до рН-З, потім додають 32,бмл (0,357 моль) 3,4-дигідро-2Н-пірану. Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 20годин, промивають три рази порціями 2Н розчину гідроксиду натрію по 200мл та чотири рази такою ж кількістю води.
Органічну фазу зневоднюють на сульфаті натрію, фільтрують та упарюють при зниженому тиску. Маслянистий сч ов залишок розчиняють у ббОмл етилацетату та промивають чотири рази 150мл порціями буферного розчину з рн. Органічний розчин зневоднюють, фільтрують та упарюють. і)
Вихід: 24,5г (90905).
Б) Суміш З, 7г (9,68мМоль)
М-2-(2-тетрагідропіраніл)окси|-3-(1-піперидиніл)іпропокси)-З-піридинкарбоксімідоїлу хлориду і 4Омл (0,41 о
Зо Моль) н-бутиламіну кип'ятили зі зворотним холодильником протягом Згодин. Надлишок аміну випарювали під вакуумом, одержуючи темно-коричневу маслянисту рідину, яку розчиняли у 40мл етанолу, що містить З,0г юю 4-толуолсульфокислоти, і нагрівали суміш до 607С протягом години. Розчинник вилучали при зниженому тиску, су залишок підлужували (рН10) 2Н розчином гідроксиду натрію, а потім екстрагували три рази хлороформом.
Органічний розчин зневоднювали на сульфаті натрію, фільтрували та розчинник упарювали під вакуумом. (ї7
Залишок у вигляді темної маслянистої рідини очищали хроматографією, одержуючи чисту основу, яку розчиняли «о у 20мл етанолу та підкислювали еквівалентною кількістю сухої хлористоводневої кислоти, розчиненої в ізопропіловому спирті, для одержання зазначеної у заголовку сполуки у вигляді блідо-жовтої кристалічної речовини.
Вихід: 1,22г (3490). «
Точка плавлення: 120-12276. з с ІЧ (КВг):3319, 3293, 3040, 2959, 2928, 2854, 2842, 2552, 1612, 1580, 1450, 1427, 1399, 1333, 1315, 1221, й 1196, 1171, 1126, 1103, 1051, 1022, 964, 928, 899, 858, 829, 719, 692, 602 см"! а Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано таку сполуку:
Приклад 49:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-М'-циклогексил-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид
Ге» Вихід: 0,89г (2490).
Точка плавлення: 130-134". - ІЧ (КВг): 3280, 2935, 2853, 2640, 1720, 1619, 1551, 1514, 1452, 1404, 1313,1236, 1194, 1155, 1124, 1111, ав) 1090, 1040, 978, 828, 735, 627 см"!
Приклад 50: о М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси|-М'-(1,1 -диметилетил)-бензолкарбоксімідамід о Методика:
До розчину 0,92г (5,2мМоль) 1-хлор-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)у-'пропану у 2мл води додають 0,42г (10,4мМоль) гідроксиду натрію і перемішують протягом однієї години. До цієї суміші додають 1,0г (5ж,2мМоль)
М-гідрокси-М'-(1,1-диметилетил)-бензолкарбоксімідаміду, розчиненого у 20мл етанолу, та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 4годин. Розчинник упарюють, додають 50мл води і тричі екстрагують 5Омл порціями
Ф) хлороформу. Органічну фазу зневоднюють на сульфаті натрію, фільтрують та упарюють під вакуумом. Залишок ка у вигляді жовтої маслянистої рідини повільно кристалізується у холодильнику. Кристали розтирають з діетиловим ефіром та фільтрують. во Вихід: 0,55г (31905).
Точка плавлення: 134-137".
ІЧ (КВг): 3427, 3254, 2929, 2853, 2814, 1739, 1603, 1510, 1445, 1391, 1367, 1302, 1281, 1190, 1140, 1117, 1094, 1067, 1036, 993, 963, 922, 841, 789, 716, 675см"
Приклад 51: 65 М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-М',М'-діетил-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид
Методика:
0,6бг (16,6мМоль) гідроксиду натрію розчиняють у 25мл абсолютного спирту, потім додають 1,61г (8,3ММоль)
М-гідрокси-М',М'-діетил-З3-піридинкарбоксімідаміду та 1, 48г (8,3ММоль) 1-хлор-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропану, та кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 5годин.
Розчинник упарюють, додають 5Омл води і тричі екстрагують 5Омл порціями етилацетату. Органічний шар зневоднюють на сульфаті натрію, фільтрують та упарюють розчинник під вакуумом. Залишок у вигляді жовтої маслянистої рідини очищають хроматографією для одержання чистої основи, яку розчиняють у 20мл етилацетату та підкислюють еквівалентною кількістю сухої хлористоводневої кислоти, розчиненої в етилацетаті, для одержання зазначеної у заголовці сполуки у вигляді білої кристалічної речовини. 70 Вихід: 1,3г (4290).
Точка плавлення: 113-117".
Приклад 52: М-(2-гідрокси-3-(1-піпериди-ніл)упропокси)|-гексадеканоїкамід моногідрохлорид
Методика: 1,747. (1О0мМоль) 1-аміноокси-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропану розчиняють у 20Омл хлороформу і 7/5 охолоджують до 0"С. Розчин пальмітоїлхлориду (2,85г, 10мМоль) у ТОмл хлороформу додають по краплям протягом 10 хвилин. Після перемішування суміші протягом 15 хвилин одержаний білий осад відокремлюють на фільтрі, промивають хлороформом та висушують.
Вихід: З3,2г (7190).
Точка плавлення: 147-15076.
ІЧ (КВг): 3242, 3090, 2951, 2916, 2849, 1730, 1653, 1520, 1472, 1439, 1371, 1300, 1229, 1169, 1136, 1099, 1070, 1009, 993, 962, 928, 858, 760, 719, 602, 471 см"!
Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано такі сполуки:
Приклад 53:
ІМ-ІЗ-«1-піперидиніл)пропокси|-З-трифторметил-бензамід сч
Вихідний матеріал: патент ЕР Мо 365364 (1990).
Вихід: 6995 (масляниста рідина). і)
ІЧ (КВг): 3425, 2941, 2864, 2775, 1674, 1614,1566, 1520, 1483, 1441, 1393, 1337, 1319, 1277, 1187, 1129, 1072, 922, 914, 750, 698, 650 см"!
Приклад 54: о зо М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-нафталін-1-карбоксамід
Вихід: 5495. о
Точка плавлення: 1004-1077. о
ІЧ (КВг): 3375, 2934, 1641, 1593, 1564, 1439, 1340, 1325Ю, 1113, 1026, 941, 810, 779 см"!
Приклад 55: --
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-М'-гептил-сечовина «о
Методика:
До розчину 1,23г (7,1мМоль) 1-аміноокси-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)у- пропану у 20мл хлороформу додають 1,0г (7, 1мМоль) гептилізоціанату і реакційну суміш перемішують протягом 20годин. Розчинник упарюють під вакуумом і залишок очищають хроматографією, одержуючи прозору безбарвну маслянисту рідину. Білий « кристалічний продукт одержують, розтираючи її з петролейним ефіром. з с Вихід: 8195.
Точка плавлення: 49-5170. ;» Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано таку сполуку:
Приклад 56:
ІМ-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-М'-пропіл-сечовина
Ф Вихід: 5095 (масляниста рідина).
ІЧ (КВг): 3319, 2934, 2878, 2802, 1666, 1551, 1456, 1393, 1308, 1155, 1092, 1040, 993, 889, 793 см"! - Приклад 57: о М-циклогексил-ІМ'-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина
Вихід: 67905. о Точка плавлення: 108-110". о ІЧ (КВг): 3319, 3287, 3188, 2930, 2853, 2797, 1637, 1574, 1452, 1354, 1331, 1300, 1101, 1098, 991 см"!
Приклад 58:
М-гексил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина
Вихід: 2795.
Точка плавлення: 50-5270. о ІЧ (КВг): 3310, 2932, 2858, 2804, 1666, 1551, 1454, 1377, 1306, 1092, 1040, 995, 791, 725, 604 см"! ка Приклад 59:
М-(З-хлорфент)-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина во Вихід: 34905.
Точка плавлення: 117-11870.
ІЧ (КВг): 3250, 2939, 2900, 1670, 1597, 1551,1491, 1429, 1329, 1252, 1119, 972, 775, 718, 700 см!!!
Приклад 60:
М-циклогексил-М'-(2-гідрокси-3-|(М-циклогексилкарбамот-М-(1,1 -диметилетил)-аміно|Іпропокси)-сечовина 65 Вихід: 4495.
Точка плавлення: 151-15276.
ІЧ (КВг): 3312, 2932, 2854, 1668, 1616, 1555, 1450, 1393, 1364, 1354, 1252, 1220, 1130, 941,891 см"!
Приклад 61:
М-гексил-М'-(3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина
Вихід: 8595 (масляниста рідина). 14 (КВг): 3354, 2932, 2856, 2810, 2777, 1666, 1543, 1486, 1377, 1308, 1155, 1134, 1076 см"!
Приклад 62:
М-трет-бутил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидинт)пропокси|-сечовина
Вихід: 3895. 70 Точка плавлення: 71-73".
ІЧ (КВг): 3314, 2945, 2916, 1651, 1555, 1460, 1393, 1384, 1335, 1254, 1111, 988, 903, 839, 781 см"
Приклад 63:
М-(З-нітрофеніл)-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина
Вихід: 5495.
Точка плавлення: 137-139".
ІЧ (КВг): 3281, 2943, 2818, 1672, 1607, 1560, 1529, 1486, 1437, 1354, 1283, 1115, 802, 739, см"!
Приклад 64: 5,6-дигідро-5-(1-піперидиніл)метил-3-(З-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазин
Методика: а) 17,5г (00Бмоль) /М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-3-піридинкарбоксімідаміду дигідрохлориду розчиняють у 50мл тіонілхлориду, кип'ятять протягом однієї години, після чого суміш упарюють до сухого залишку. Залишок розчиняють у З0Омл метанолу, обробляють активованим вугіллям, і після фільтрації упарюють розчинник при зниженому тиску. Залишок розчиняють у мінімальній кількості етанолу та заморожують, одержуючи у вигляді кристалічної речовини М-(2-хлор-3-(1-піперидиніл)пропокси1|-3-піридин-карбоксімідамід сч дигідрохлорид як проміжний продукт.
Вихід: 13,2г (7196). і)
Точка плавлення: 127-14576.
Б) 13,2г (35,7мМоль) /М-(2-хлор-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідаміду дигідрохлориду додають до розчину 16,5г (143,5мМоль) трет-бутоксиду калію у 150мл трет-бутанолу. Суміш кип'ятять протягом о зо бгодин, після чого упарюють під вакуумом. Додають 100мл 595 розчину гідроксиду натрію та екстрагують суміш тричі ЗООмл порціями етилацетату. о
Органічний шар зневоднюють на сульфаті натрію, фільтрують і упарюють до сухого залишку. Залишок о розтирають з діетиловим ефіром, одержуючи зазначену у заголовці сполуку у вигляді білих кристалів.
Вихід: З3,5г (3890). -
Точка плавлення: 157,5-15870. «о
Приклад 65: М-(3-(1,1-диметилетил)аміно)|-2-гідроксипропокси)-3-трифторметил-бензамід
Методика: 1,3мл (15,2моль) епіхлоргідрину додають до розчину 1,бмл (15,2мМоль) трет-бутиламіну у вмл етанолу протягом 10 хвилин при перемішуванні, підтримуючи температуру не вище 20"С, та залишають стояти на З дні. «
Окремо розчиняють 0,8г (14,3мМоль) гідроксиду калію у суміші 20мл етанолу і Змл води, і до цього розчину пт) с додають 3,42г (15,2мМоль) калієвої солі М-гідрокси-3-"-трифторметил)-бензаміду та приготовлений раніше розчин . епіхлоргідрину та трет-бутиламіну. Реакційну суміш перемішують та кип'ятять протягом 1Огодин, після чого и?» розчинник упарюють. Залишок розтирають з 20мл дихлорметану і їОмл води, органічну фазу відокремлюють, промивають 5мл води та 5мл насиченого розчину хлориду натрію, зневоднюють на сульфаті натрію, фільтрують таупарюють. Залишок у вигляді маслянистої рідини кристалізують у суміші ацетон-гексан, одержуючи зазначену б у заголовці сполуку.
Вихід: 0,85г (17,390). - Точка плавлення: 156-15870. ав) ІЧ (КВг): 2976, 2858, 1612, 1556, 1379, 1352, 1313, 1273, 1165, 1130, 1072, 694 см"!
Приклад 66: о Метил-М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)іпропокси)|-З-піридинкарбоксімідат(7)-2-бутендіоат (1:1) о Методика: 11,4г (38,2мМоль) М-(2-гідрокси-3-(1-піперидинт)пропокси)|-З-піридинкарбоксімідоту хлориду розчиняють у бОмл абсолютного метанолу, після чого протягом 5 хвилин по краплям додають 25мл (0,1 моль) 2590 дв Мметанольного розчину метоксиду натрію. Реакційну суміш кип'ятять протягом півгодини та упарюють. Залишок перемішують з 210мл дихлорметану протягом півгодини, хлорид натрію відокремлюють на фільтрі, фільтрат
Ф) промивають 5Омл води, а потім 5ХОмл насиченого розчину хлориду натрію, зневоднюють на сульфаті магнію та ка упарюють при зниженому тиску. Сировий продукт (9,8г) очищають хроматографією, одержуючи зазначену у заголовці сполуку у вигляді блідо-жовтої маслянистої рідини. во Вихід: 2,9г (2990).
Елементний аналіз на Сі5Н»2зМз3Оз3 7 розрак найдено, р.
Приклад 67: Діетил-М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-імінокарбонат
Методика:
Суміш 0,87г (БмМоль) 1-аміноокси-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)- пропану та 11г (5,5МмМоль) тетраетилортокарбонату перемішували при 1007С протягом Згодин у присутності каталітичної кількості п-толуолсульфокислоти. Після упарювання залишок очищали методом хроматографії на колонці (МегскК Кіезеїдеї! 60; елюент -хлороформ/метанол/конц. МНАОН 30:5:0,2), одержуючи зазначену у заголовці сполуку у вигляді блідо-жовтої маслянистої рідини. /0 Вихід: 27,79 (масляниста рідина). 13ЗС-ЯМР (СОСІЗз): 154,9 (с., С-М), 76,5 (т., М-ОСН»), 66,6 (д., СНОН), 64,5 (т., СНУСН»), 641 (т., СНзСН»), 61,5 (т., СНСНЬМ), 54,8 (т., піперидин), 26,0 (т., піперидин), 24,2 (т., піперидин), 14,9 (кв., СН»), 14,1 (кв., СНУ).
Приклад 68:
М-13-(1,1 -диметилетил)аміно)-2-гідроксипропокси)-О-етил-М'-феніл-ізосечовина
Методика: 18,4г (0,1 моль) етил-М-феніл-хлороформімідату (Р.Гепоїтеій та 9.5(Цедій».,, Ат. Спет. .)., 16, 70 (1894)) і 16,2 г (О0,моль) 1-аміноокси-2-гідрокси-3-((1,1-диметилетил)аміно|- пропану (заявка Німеччини Мо 2651083) розчиняли у 200мл тетрагідрофурану. Додавали 13,б9мл (0,1 моль) триетиламіну і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1Огодин. Пдрохлорид триетиламіну, що утворився, відокремлювали на фільтрі, і фільтрат упарювали у вакуумі, залишок розчиняли у 200мл хлороформу і промивали 5Омл води. Органічний шар зневоднювали на сульфаті натрію, фільтрували та упарювали при зниженому тиску. Сировий залишок маслянистої речовини очищали хроматографією, одержуючи зазначену у заголовці сполуку у вигляді блідо-жовтої маслянистої рідини.
Вихід: 18,5г (59,890). сч
Елементний аналіз на Сі6Н27М3Оз о 7 ровряк найдено! о ю
Приклад 69: М-І3-(1-піперидиніл)пропокси|-О-феніл-ізокарбоксамід
Методика: о 3,16г (20мМоль) 1-аміноокси-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропану розчиняють у 5Омл бензолу, додають 2,4Гг "че (20мМоль) фенілціанату, і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 12годин. Додають ще 0,16г (1,3мМоль) ціанату та суміш продовжують перемішувати протягом ще 12годин. Після упарювання залишок і-й розчиняють у метанолі і розчин освітлюють активованим вугіллям та упарюють. Продукт кристалізують із етилацетату/етилового спирту, одержуючи білий матеріал.
Вихід: 46,995 «
Точка плавлення: 63-707С (етилацетат). З то 13С-ЯМР (050): 152,4; 129,9; 125,8; 119,9; 70,3; 57,4; 54,3; 53,2; 23,0; 22,7; 21,0. с Приклад 70 ; з» ІМ-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-М'-пентаметилен-О-етил-ізосечовина
Методика: 2,7г (0,0їмоль) діетил-М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-імінокарбонату (дивись Приклад 67) і
ФУ 15 0,99мл (0,0їмоль) піперидину розчиняли у 40мл тетрагідрофурану і перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин, після чого упарювали до сухого залишку. Залишок очищали хроматографією, одержуючи - зазначену у заголовці сполуку у вигляді маслянистої рідини.
Вихід: 2,1г (67,1905). («в) ів :
Елементний аналіз на С16Н27Мз3Оз с 50 - о вл вв
ГФ) Приклад 71: М,М-диметил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М"-феніл-гуанщинпдрохлорид
Методика: ді 1150мг((6,58мМоль) 1-аміноокси-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)у-'пропану (Заявка Німеччини Мо 2651083) розчиняють у хлороформі та додають 7/5О0мг Ма 2СО3, а потім по краплям розчин 120бмг (6,58мМоль) 60 М,М-диметил-М'-феніл-хлорформамідину (ВЕ. 888646 (1959), Вауег, авт.: Кипіе та Єце І.., СА 57, 136961 (1962)) у 10мл хлороформу. Після 5годин тверду речовину відокремлювали на фільтрі і фільтрат упарюють. Цей залишок (1800мг маслянистої рідини) розчиняли у їОмл етилацетату і продукт осаджували доданням 10,4бмл 0,54Н розчину НСІ у етилацетаті Жовтий осад відокремлювали на фільтрі промивали, і остаточно перекристалізовували із ацетону, після етилацетату. бо Вихід: 2895.
Точка плавлення: 127-12976.
ІЧ (КВ): 3220, 2093, 2840, 2690, 2620, 1608, 1580, 1475, 1433, 1375, 1250, 1070, 1050, 1000, 925, 900, 760, 705 см"!
Приклад 72:
М-13-(1,1 -диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-М'-феніл-гуанідин
Методика:
Зго (0О,0їмоль) М-33-(1,1-диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-О-етил-М'-феніл-ізосечовини (дивись
Приклад 68) розчиняли у 20мл тетрагідрофурану, додавали 200мл 2595 розчину гідроксиду амонію та 0,26г 7/0 (бмМоль) хлориду амонію і залишали суміш при кімнатній температурі на 15годин. Суміш упарювали до сухого залишку і очищали хроматографією, одержуючи зазначену у заголовці сполуку у вигляді маслянистої рідини.
Вихід: 1,7г (60,7905).
Елементний аналіз на С41/Н24М4О»
І 7 ровряк найдено! сзьвоо 602 наве ве
Приклад 73:
М,М'-дифеніл-М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-бензолкарбоксамідин гідрохлорид
Методика:
З,55г (2о0мМоль) З-піперидино-2-гідрокси-1-пропану розчиняли у 2,5мл води, додавали 0,8г (20мМоль) Маон, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом Тгодини. Потім додавали по краплям розчин 6,49г (20мМоль) М,М'-дифеніл-М-гідрокси-бензолкарбоксамідину гідрохлориду у бОмл етилового спирту, та ще 0,8г сч (20мМоль) Маон. Одержану жовту суспензію кип'ятили протягом 2годин. Після цього осад хлориду натрію о відокремлювали на фільтрі та промивали етиловим спиртом. Розчинник упарювали, додавали 40мл етилацетату і два рази екстрагували 40мл порціями дистильованої води. Органічну фазу зневоднювали на сульфаті натрію та фільтрували. Продукт осаджували доданням 5,5мл 3,67Н розчину НСІ у етилацетаті. Осад відокремлювали на фільтрі, промивали, і остаточно перекристалізовували із метанолу/ефіру. о
Вихід: 4295, ю
Точка плавлення: 151-1557С (метанол/ефір). о 13С-ЯМР (СОСІЗз): 159,6; 148,0; 140,9; 131,0; 129,7; 129,3; 128,9; 128,5; 127,9; 127,5; 64,2; 60,2; 54,5; 22,7; 21,9.
Приклад 74: М-І3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М-метил-М'-феніл-О-етил-ізокарбоксамід «--
Методика: «со
Методика одержання цієї сполуки така ж сама, як описано у Прикладі 68, з використанням 1-метиламіноокси-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)у-'пропану та етил-М-феніл-хлороформімідату як вихідних матеріалів.
Вихід: 5695 (масляниста рідина). « 20 Елементний аналіз на С47НооМз3Оз3 ш-в с- Ірозрах. знайдено г» нове 89 б Приклад 75: М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М-метил-М'-феніл-гуанідин - Методика:
Методика одержання цієї сполуки така ж сама, як описано у Прикладі 68, з використанням о ІМ-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-М-метил-М'-феніл-О-етил-ізосечовини (дивись Приклад 74) як вихідного 4! 20 матеріалу.
Вихід: 4395 (масляниста рідина). с Елементний аналіз на Сі6НовМ4аО» розрах знайдено. є. іме)
Приклад 76: 60 М,М,М'-триметил-М'-І3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М"-феніл-гуанідин
Методика:
З44мг(2,О0ММоль) 1-метиламіноокси-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)у-пропану розчиняли у хлороформі та додавали 220мг Ма»СО)»з, а потім по краплям розчин 4З8мг (2,0мМоль) М,М'-диметил-М'-феніл-хпороформамідину у Змл хлороформу. Після вгодин тверду речовину відокремлювали на фільтрі, а фільтрат упарювали. Цей б5 залишок розчиняли у етилацетаті і продукт екстрагували доданням розчину НС (рН-1) до води. Після цього водну фазу підлужували доданням 2Н розчину Маон до рнН-11, і екстрагували етилацетатом. Органічну фазу упарювали і подальшу очистку здійснювали методом хроматографії на колонці, одержуючи зазначену у заголовці сполуку у вигляді жовтої маслянистої рідини.
Вихід: 1095 (масляниста рідина). 13С-ЯМР (СОСІз): 156,6; 150,5; 128,4; 121,4; 120,5; 70,0; 55,9; 54,4; 40,6; 39,4; 25,8; 25,6; 24,3.
Приклад 77: /АКН-М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-З-піридинкарбоксімідоїлхлорид (2)-2-бутендіоат(1:1)
Методика: 2,16г (3,2бмМоль) 70. (8)-М-(2-(2-(К)-(1,1-диметилетилоксикарбонтаміно)-3-фенілпропіонілокси|-3-(1-піперидиніл)пропокси)-З-піридинка рбоксімідоїлхлорид (72)-2-бугендіоат (1:11) (дивись Приклад 18) суспендували у 40мл метанолу і кип'ятили протягом години, після чого упарювали до сухого залишку. Залишок розтирали з 20мл етилацетату, осад фільтрували, промивали етилацетатом. Сировий продукт перекристалізовували в ізопропіловому спирті, одержуючи зазначену у заголовці сполуку.
Вихід: 1,16г (85905).
Точка плавлення: 136-137". (сЧо: ї5,6( (с-1, МеонН, г - 2775).
Приклад 78
М-(З-піперидино-1-пропокси)-3-піридинкарбоксімідоїлхлориддигідрохлорид
Методика:
Після охолодження до 0"С до суміші їОмл дистильованої води та 4,3бмл концентрованої хлористоводневої кислоти, додавали при перемішуванні 2г (7,62мМоль) М-(З-піперидино-1-пропокси)-З-піридинкарбоксімідамідіну (дивись Приклад 31). До жовтого розчину по краплям протягом ЗО хвилин додавали при -57С 2,7г (3,81мМоль) нітриту натрію, розчиненого у ТОмл води. Після перемішування зеленуватого розчину при -5 «С протягом 1,5 Ге годин рН розчину встановлювали до 10 доданням 1Н водного розчину гідроксиду натрію при охолоджуванні, (5) після чого розчин екстрагували З рази 40мл хлороформу. Органічну фазу промивали 20мл води, зневоднювали на сульфаті натрію та упарювали. Залишок очищали хроматографією на колонці (Мегск КіезеїЇде! 60; елюент: хлороформ/метанол 1:1), одержуючи 1,7г (79,296) основи, що відповідає зазначеній у заголовці сполуці.
Зазначену у заголовці хлористоводневу сіль одержують із основи шляхом додавання етанольного розчину (ав) хлористого водню, точка плавлення: 165-16770. ю
ІЧ (КВг): 3015, 2945, 2617, 2515, 2088,1982, 1600, 1570, 1437, 1402, 1200, 1060, 988, 912, 808 см"!
Зазначений вище вихідний матеріал можна одержати таким чином: | «в)
Після розчинення 2,86г (51,0бмМоль) гідроксиду калію у 20мл абсолютного етанолу, порціями додають при - перемішуванні 6,45г (47,0мМоль) З-піридинкарбоксаміду. Після розчинення додають по краплям розчин у б5мл етанолу 7,7г (47,66бмМоль) 1-(З-хлорпропіл)піперидину. Після проведення реакції протягом Угодин осад хлориду (Се) калію, що утворився, відокремлюють на фільтрі, а етанольний розчин освітлюють активованим вугіллям та упарюють. Після розведення у 100мл хлороформу, залишок від упарювання промивають З рази 100мл порціями 1Н розчину гідроксиду натрію, а потім 5Омл води. Після розділення, органічну фазу зневоднюють на сульфаті « натрію, фільтрують та упарюють. Маслянистий залишок кристалізується при охолоджуванні. Кристали розтрають з приблизно 20мл ефіру, фільтрують та сушать, одержуючи продукт бежевого кольору з виходом 4,8г - с (38,996). "» ІЧ (КВг): 3422, 3107, 2937, 2870, 2819, 1640, 1479, 1391, 1309, 1194, 1123, 1059, 1042, 982, 916 см"! " Використовуючи описану у попередньому прикладі методику, було одержано таку сполуку:
Приклад 79: О-(3-піперидинопропіл)-3-нітробензгідроксимоїлхлорид гідрохлорид
Вихід: 5095. (22) Точка плавлення: 173-17576. - ІЧ (КВг): 3420, 2926, 2953, 2649, 2546, 1514, 1591, 1533, 1452, 1354, 1259, 1252, 1049, 994, 733 см"!
Приклад 1: Таблетка (ав) Таблетку, яка містить 5Омг активного матеріалу, одержують із таких компонентів: с 50
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-2-тіофен-карбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид 50,0мг 2 кукурудзяний крохмаль 100,Омг лактоза 95,О0мг тальк А Бмг стеарат магнію О,Бмг іФ) Активну сполуку тонко роздрібнювали, змішували з добавками, суміш гомогенізували та гранулювали. км Гранулят пресували у таблетки.
Приклад 2: Таблетка во Таблетку, яка містить 5мг активного матеріалу, одержують із таких компонентів:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)| - 2 - нітро - бензімідоїлхлорид моногідрохлорид 5,0мг кукурудзяний крохмаль 75,Омг лактоза 7,Бмг 65 колоїдний діоксид кремнію 7,Бмг стеарат магнію О,Бмг
Композицію готують із вищевказаних компонентів згідно з Прикладом 1.
Приклад 3: Таблетка
Таблетку, яка містить 5мг активного матеріалу, одержують із таких компонентів:
М-(2-бензилокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-З-піридин-карбоксімідамід-(7)-2-бутендіоат (1:1) Б,Омг кукурудзяний крохмаль 75,Омг желатин 7,Бмг мікрокристалічна целюлоза (Арісаї) 25,05мМг стеарат магнію 2,БмМг
Композицію готують із вищевказаних компонентів згідно з Прикладом 1.
Приклад 4: Капсула:
Капсулу, яка містить 1Омг активного матеріалу, готують із таких компонентів:
М-(2-пальмітоїлокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид 1Омг лактоза 8Омг кукурудзяний крохмаль 25Мг тальк Змг колоїдний діоксид кремнію ЗмМг стеарат магнію 2мМг
Активний матеріал змішують з добавками, суміш гомогенізують та заповнюють нею желатинові капсули.
Приклад 5: Капсула: с
Капсулу, яка містить 20мг активного матеріалу, готують із таких компонентів: о
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-2-тіофен-карбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид 20мг мікрокристалічна целюлоза (Арісаї) ЗОмг аморфний діоксид кремнію 1мг («в
Активний матеріал змішують з добавками, суміш гомогенізують та заповнюють нею желатинові капсули. о
Приклад 6: Драже: о
Драже, яке містить 25мг активного матеріалу, готують із таких компонентів: - -(3-(1,1 -диметил-етил)-аміно|-2-гідрокси-пропокси|-3-трифторметил-бензамідин гідро хлорид 25мМг Ге карбоксиметилцелюлоза 295мМг стеаринова кислота 20мг целюлози ацетат-фталат дОмг « 20 Активний матеріал змішують з карбоксиметилцелюлозою та стеариновою кислотою і суміш грунулюють у -в розчині ацетат-фталату целюлози у 200мл етанол-етилацетату. Із гранулята пресують ядро, яке покривають с водним розчином полівінілпіролідону, що містить 595 цукру. :з» Приклад 7: Розчин для ін'єкцій:
Розчин для ін'єкцій готують із таких компонентів: м-К2-гідрокси-3-піперидиніл)-пропокси|-2-нітро-бензімідоїлхлорид 5,0г
Ф стерильний фізіологічний сольовий розчин 2,Омл -
Приклад 8: Мазь: о Мазь готують із таких компонентів: М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-2-тіофен - карбоксімідоїлхлорид с 50 моногідрохлорид 7,Бг і) стеаринова кислота 18,0г цетилстеариловий спирт 15,0г гліцеринмоностеарат 4,Ог лаурилсульфат натрію 1,5г
ГФ) метил-п-гідроксибензоат 0,2г дистильована вода 15б0мл іме)
Стеаринову кислоту, цетилстеариловий спирт та гліцеринмоностеарат розплавлюють разом. Лаурилсульфат 60 натрію та метил-п-гідроксибензоат розчиняють у 100мл води при незначному нагріві та потім додають до ліпофільних компонентів при перемішуванні, поки температура не знизиться до кімнатної температури. Згодом додають розчин активної сполуки у 5Омл води та ретельно перемішують.
Приклад 9: Мазь:
Мазь готують із таких компонентів: б5
М -(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси) - 2 - нітро - бензімідоїлхлорид моногідрохлорид 7,0г полісорбат Аг рідкий парафін 4,Ог цетилстеариловий спирт 12,0г білий вазелін 20,0г гліцеринмоностеарат 4,Ог метил-п-гідроксибензоат 0,2г етиловий спирт 1,6вг дистильована вода 15б0мл
Композицію готують, як описано у Прикладі 8.
Приклад 10: Крем:
Крем готують із таких компонентів:
М-(2-гідрокси-3-піперидиніл-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид (2)-2-бутендіоат (1:1) 10,0г білий вазелін 90,Ог білий віск З,Ог цетилстеариловий спирт З,Ог тетраборат натрію 4,Ог метил-п-гідроксибензоат 0,2г дистильована вода 9Омл
Розчин водорозчинних компонентів додають до теплої суміші ліпофільних компонентів, як у Прикладі 8, і водний розчин активної сполуки додають до одержаної емульсії. ря ЕФЕКТ М-І2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛУПРОПОКСИ1|-3-ПІРИДИНКАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИДМАЛЕАТУ НА с
КЛІТИННУ ЕКСПРЕСІЮ Н5Р (ДОСЛІДЖЕНО НА ТРАНСЛЯЦІЙНОМУ РІВНІ) о
Вступ
Експерименти, що описані у цьому розділі було проведено з метою визначення, чи спричинює
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидинт)-пропокси|-4-піридин-карбошмідоїлхлорид малеат підвищення експресії о молекулярних шаперонів клітиною. Було вивчено нагромадження різних білків теплового шоку після періоду дії самого теплового шоку та після дії теплового шоку у поєднанні з введенням ІФ)
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату шляхом додавання 10 М о
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату перед, під час або зразу після проведення гіпертермічної обробки міогенних клітин серця (клітини НОсг). --
Матеріали та методи «о (а) Культура клітин:
Лінію клітин НОс2 серця ембріона щура було одержано від Європейської колекції культур тваринних клітин (ЕСАСС) (88092904). Клітини утримувались при 37"С у модифікованому за Дюльбеко середовищі ігла (ОМЕМ), доповненому 1095 плодної сироватки великої рогатої худоби (СІВСО) у термостаті «ЧОШОАМ СО2 (595 С02). « 20 (Б) Умови проведення обробки М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид - с малеатом та теплового шоку
Тепловий шок здійснювали при 437С у СО2о-термостаті протягом заданого періоду часу (20, 40, 60, 90 та :з» 120 хвилин). Після цього клітини знову витримували при 37"С протягом бгодин і екстрагували білки для аналізу методом ЗО5-РАСЕ, Коли М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат додавали перед тепловим шоком, 1075 М
Ге») І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату вводили за ібгодин до теплового шоку. У інших серіях експериментів, - М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси1-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат додавали у концентрації 107 о М зразу ж після теплового шоку, під час б-годинного періоду відновлювання. Експерименти повторювали три рази. іні 7 (с) Вестерн-блоттінг о Для проведення 5ОЗ-РАСЕ клітини вирощували у чашках Петрі діаметром бсм. Кількість клітин на початку експерименту становила 8х102, і при екстракції білків вони все ще не утворювали колоній, що зливалися.
Після бгодин відновлення клітини двічі промивали фосфатно-сольовим буферним розчином, а потім зішкрібали з поверхні чашок у фосфатно-сольовому буферному розчині. Після цього клітини центрифугували протягом 5 хвилин при 1500об/хв та розводили у 100мкл модифікованого солюбілізувального буферного розчину (Моіесшаг о Сіопіпд. А Іарогаїгу Мапиа!Ї, Під ред. ЗатбгооК, Егіе(зспе, Мапіайіз, Воїд Зргіпд Нагрог І арогаїогу Ргезв, ко 1989), що містить 50мММ Тгіз-НСі; рНев,О; 5МмМ ЕДТА; 150мМ Масі; 15 Ттійох М-100; 1 РМ5БЕ; 2 мкг/мл апротиніну; 1мкг/мл хімостатину; 1 мкг/мл пепстатину; та піддавали обробці ультразвуком З3х2Осек (інтервали 2 хвилини, 60 показання шкали 8).
Концентрацію білка визначали у зразках 5 мкл методом аналізу за Бредфордом (М.М.Вгадога, Апаї.
Віоспет., 72, 248-254, 1976) з трьома паралельними вимірюваннями. Зразки доводили до концентрації білка 10Омкг/ЗОмкл зазначеним вище буфером таким чином, щоб кінцева концентрація компонентів буфера у зразку становила: 110мМ Тгіз-НСІ з рН 6,8; 8,3ММ меркаптоетанолу, 396 ДСН, Зо гліцерину та деяка кількість 65 бромфенолового синього, і струшували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин.
Електрофорез здійснювали за методикою І аеттії (О.К. аеттії, Майиге, 227, 680-685, 1970) на двох 8-1895 поліакриламідних гелях при постійній напрузі 5ОВ протягом ночі. Білки або забарвлювали за допомогою
Соотаззіє Вгйапі Віце К-250, або переносили на мембрану Іттобіопе РМОЕ (фірма Міїїроге) при постійному струмі (ЗООмМА) протягом З годин при 4"С у буфері для перенесення (10ММ САРЗ, рНІ1, 1095 метанолу) (Ргоїеіп
Віоціпд РгоїосоЇїв Тог (пе Іттобіоп-Р Тгапезїег Метрьгапе, З, І арогаїогу Мапиаї!, Мійіроге). Після перенесення неспецифічні ділянки мембрани блокували 295 розчином бичачого сироваткового альбуміну (ВБА) у ТРВ5 (фосфатно-сольовий буферний розчин з 0,190 Тмееп 20) протягом ночі при 4"С. Після цього блоти інкубували з моноклональним антитілом СКРО4 (5РА-850, Бігеззбеп), при розведенні 1:3000, з моноклональним антитілом
НЗРБбО (5РА-600, 5ігеззбСеп), при розведенні 1:2700, з моноклональним антитілом НЗР72 (С92Е34-5, Бігеззбеп), 7/0 при розведенні 1:1250, або з моноклональним антитілом НЗРОО (АС88, бігезвСбеп), при розведенні 1:2000, протягом 1 години при кімнатній температурі. Після цього мембрану промивали ТРВ5 буфером протягом 1години та інкубували з пероксидазою хріну, що кон'югована з антищурячим (фірма Зідта, розведення 1:4000, для агр-94) або антимишачим (фірма Зідта, адсорбоване білками сироватки людини чи щура, розведення 1:3000, для НгзрбОо, НЗР72 чи Н5РОО) вторинним антитілом протягом ще години, відповідно. Після подальшого 7/5 промивання ТРВЗ мембрану проявлюють за допомогою системи ЕСІ (посиленої хемілюмінесценції) (фірма
Атегепат).
Здійснювали біотилування рядів розведення розчинів з повним вмістом білків і кожен раз проявляли їх паралельно із зразками, та розраховували калібрувальну криву. Зміни у вмісті стресового білка кількісно визначали за допомогою денситометра Віо-Кай (модель 1650) та інтегратора Неулец-Раскага Іпіедгайг (НР
ЗЗ94А) з поправкою на калібрувальну криву. При здійсненні розрахунків денситометричні дані для смуги даного білка при 37"С без обробки М-(2-гідрокси-3-піперидиніл-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлоридом малеатом брали за 10095, а усі інші інтенсивності порівнювали з цим зразком. (4) Статистична обробка
Дані подаються як середнє значення х середньоквадратична помилка. Статистичне порівняння здійснювали с ов за методом одностороннього дисперсійного аналізу з використанням тесту Ровійос Мемжмтап-Кеців (Рпапгтасоїодіса! СаІсціайноп Зузіет). Статистичну значимість було визначено як Р«0,05. і)
Результати
Незрбо: Обробка М-І(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом при 377"С не виявляла помітного ефекту на рівень цього пзр. Лише тепловий шок при 43"С, тривалістю 20 хвилин, о зо Може збільшити кількість пзрбО майже вдвічі. Збільшення тривалості теплової обробки не призводило до подальшого підвищення рівня цього білка. Коли о
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси1-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат додавали у концентрації 107 ав!
М за 16 годин до теплового шоку, кількість пзрбо зростала приблизно у п'ять разів (порівняно з контрольним зразком при 37") навіть у зразках, що були піддані 20-хвилинній тепловій обробці Цей вплив (87 з8 /М--тідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату на рівень зро (о спостерігається також у зразках, що піддавали обробці протягом 40 та 60 хвилин, відповідно, але починає зменшуватися у подальшому. Додавання
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату під час фази відновлення також було ефективним, хоча у значно меншій мірі, ніж при доданні цієї сполуки перед шоком. «
Невр72: Кількість пзр72 у клітинах РОс2 була досить низькою, але різні види обробки мали дуже сильний пт») с вплив на рівень пзр70. Значне підвищення спостерігалось вже при 20-хвилинному тепловому шоку, а після 40 хвилин теплової обробки кількість зростала майже у 10 разів порівняно з контрольними клітинами. Більш ;» тривала теплова обробка не призводила до помітних змін порівняно із зразками, що були піддані 40-хвилинній обробці. Введення М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату перед тепловим шоком мало дуже глибокий вплив. При 6бО-хвилинному тепловому шоку рівень йзр72 зростав
Ге» приблизно у 50 разів порівняно із зразками 37"С, але значний ефект спостерігався вже при тепловому шоку тривалістю 40 хвилин. Такі дуже високі індуковані рівні пзр72 стабільно спостерігались у клітинах, підданих - тепловому шоку тривалістю 120 хвилин. Додавання о І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату під час фази відновлення бо також було ефективним, хоча у меншій мірі. о Незро0: При тепловому шоку тривалістю 20 хвилин, самого лише теплового шоку було недостатньо для о індукування підвищеного рівня йзрОО, але, якщо перед тепловим шоком додавали М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат, рівень йзроОО зростав майже у п'ять разів.
Найбільший ефект від попередньої інкубації з препаратом спостерігався у випадку її поєднання з тепловою обробкою тривалістю бО хвилин. Цікаво зазначити, що у випадку П85рОО додання
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату після 60 хвилин обробки при
Ф) 43"С мало таку ж ефективність (якщо не більшу), як і при доданні перед високотемпературним шоком. Очевидно, ка при тривалості інкубації при високій температурі більше 90 хвилин дія
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату слабшала. во Сгр9о4: Утворення білка теплового шоку СгроО4 індукувалось внаслідок теплового шоку тривалістю 20 хвилин.
Найбільший ефект спостерігався при тривалості теплової обробки 60 хвилин, а для зразків, які піддавали 90-хвилинній обробці, спостерігалось різке зниження. Здатність ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату індукувати підвищення рівня ОСгр94 була найбільш помітна у випадку, коли сполука додавалась перед тепловим шоком, але значне підвищення можна 65 було спостерігати, якщо попереднє введення препарату поєднувалось із тепловим шоком тривалістю 20 хвилин (коли спостерігалось 4-кратне підвищення порівняно з обробкою при 43"С). З іншого боку, додавання сполуки під час відновлення після теплового шоку тривалістю 40 або 60 хвилин мало майже такий самий вплив, як і введення М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату за 1бгодин до шоку.
Фіг2 зображує аналіз методом вестерн-блоттінгу білків із клітин НОс2. Використані такі проби: антитіло
Нзрбо, яке зображене на (1); антитіло пзр72, яке зображене на (2); антитіло НпзрО0О, яке зображене на (3), та антитіло дгр94, яке зображене на (4). Смуга (-) відповідає клітинам, які утримувались без
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату при 377"С; а смуга (5 відповідає клітинам, які тримали у його присутності (концентрація 10 7? М протягом 1бгодин). Тепловий шок здійснювали в зазначені на Фігурі моменти часу. 70... М-(2-гідрокси-3-піперидиніл-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат додавали за 1бгодин до теплового шоку (смуга (В)) або під час періоду відновлення (смуга (А)).
Загальна картина впливу різних видів обробки на кількість різних пзр у НОс2 клітинах серця приведена на
Фіг.1. Кількість білків шоку у клітинах, які піддавали самому лише тепловому шоку (43"С), зображена на (А); кількість білків шоку у клітинах, які було оброблено 10 ЗМ 15... М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом перед тепловою обробкою, зображене на (В); а кількість білків шоку у клітинах, які було оброблено 10 "М
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом під час шестигодинного періоду відновлення, зображене на (С). Горизонтальна вісь позначає тривалість часу теплової обробки, а вертикальна вісь позначає відносну кількість білків шоку.
Самий лише тепловий шок індукував всі види й5р, які було досліджено у цій роботі. У випадку Нзрбо підвищення було менш значним. Рівень Нзрбо після нагрівання клітин протягом 20 хвилин зріс приблизно вдвічі, після цього подальше зростання при більш тривалій тепловій обробці не спостерігалось. Найбільший ефект теплового шоку спостерігався для Пзр72, кількість якого зростала приблизно у 12 разів. Коли
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат додавали за бгодин до «С теплового шоку, рівні всіх пзр додатково зростали щонайменше вдвічі порівняно з величинами, які спостерігали о після теплового шоку. Ясно також, що рівень йзр/2 при поєднанні теплового шоку та
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату зростав значно сильніше, ніж рівні інших Н2р, також у порівнянні з індукуванням, яке спостерігалось для самого лише теплового шоку. При застосуванні М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбокамідоїлхлорид малеату під час фази (2 відновлення майже у всіх випадках вміст нер зростав, але найбільш значним також було підвищення рівня Нзр72. ю
Обговорення
Аналіз методом вестерн-блоттінгу виявив значне накопичення різних класів пзр після піддання клітин серця (ав) дії теплового шоку. Додання М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату «- перед чи після шокової дії високої температури посилювало ефект теплової обробки на продукування Нгр. Таким чином, М-І(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат діє синергічне з (0 тепловим шоком, індукуючи утворення всіх класів молекулярних шаперонів.
ПРИКЛАД 7: ЕФЕКТ М-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИ|-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД
МАЛЕАТУ НА КЛІТИННУ ЕКСПРЕСІЮ НУР (ДОСЛІДЖЕНО НА ТРАНСЛЯЦІЙНОМУ РІВНІ) «
Вступ
Короткострокова дія ішемії (наприклад, шляхом тимчасової втрати свідомості, що повторюється) може т с підготувати серце та захистити його від наступної летальної ішемії, про що свідчать зниження частоти ч фібриляції шлуночка, зменшення розміру інфаркту та краще відновлення регіональної міокардіальної функції » після регіонального інфаркту міокарда під час реперфузії ішемічного серця. Було показано, що така підготовка індукує експресію Негр, особливо Нзр7г2. У цьому розділі досліджено дію
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату на експресію пзр72 шляхом (о) вивчення накопичення мРНК у клітині після ішемії та порівняння з даними, одержаними у випадку поєднання - ішемії з застосуванням М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату.
Матеріали та методи («в (а) Індукування теплового шоку с 20 Експерименти проводились на самцях щурів ЗРКО. Тварин анестезували нембуталом у дозі бОмг/кг внутрішньовенне. Температура тіла щурів підтримувалась за допомогою інфрачервоної лампи, розміщеної над (зе) черевом, при цьому вимірювалась ректальна температура. Через 25-40 хвилин температура щурів зростала до 42,0-42,27"С, і така температура підтримувалась протягом 15 хвилин. Після періоду відновлення (2години) відбирались зразки тканин із лівого та правого шлуночків. 22 (в) Індукування серцевої ішемії
Ге! Експерименти проводились на самцях щурів ЗРКО. Тварин анестезували нембуталом у дозі бОмг/кг внутрішньовенне. Після розтину грудної клітки та перикарда створювали на 5 хвилин оклюзію коронарної артерії де ГАЮ, після чого спостерігали за виникненням та тривалістю шлуночкової тахікардії та фібриляції у період реперфузії (10 хвилин). Брали зразки тканин із лівого та правого шлуночків. 60 (с) Метод нозерн-блоттінгу
Екстрагували загальну РНК, використовуючи набір КМАдепіз КИ (фірма Рготеда) у відповідності до інструкцій виробника (Ргоїосоїз апа Арріїсайопе Сціде, 2пй еййоп, 1991, Рготеда Согрогайоп). Коротко, зразки замороженої тканини (зразки тканин із лівого та правого шлуночків щурів) піддавали тепловому шоку або серцевій ішемії. Зразки тканин вагою від 50 до 100мг гомогенізували у 1,0мл денатуруючого розчину при 47С 65 шляхом гомогенізації за Брінкманом. Потім додавали 1/10 об'єму ЗМ ацетату натрію (рН4,0) та гомогенат екстрагували кислим фенолом (фенол: хлороформ:ізоаміловий спирт - 25:24:11) протягом 10 секунд у вихровому апараті. Зразок інкубували на льоду протягом 15 хвилин, а потім центрифугували (4"С, 20хв., 10000Охд). Водну фазу переносили до нової пробірки Еррепдоп, процес повторювали і водну фазу осаджували при -207С протягом ночі. Після центрифугування (4"С, 20Охв., 1000Охд) осад двічі промивали 9595 етанолом та висушували при кімнатній температурі. РНК суспендували у 20 мкл води, обробленої діетилпірокарбонатом (ОЕРС). Вісім мкг загальної РНК поміщали на формальдегід-агарозний гель шляхом капілярного перенесення, і РНК на гелі реплікували на нейлоновій мембрані згідно з інструкціями виробника (7е(а-Ргобе СТ, ВіоКад).
Вміст мРНК молекулярного шаперона в окремих зразках порівнювали з рівнем мРНК рівня гену гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази (САРОН) у відповідних зразках. Проби ДНК (нзр70 "ДНК повної довжини 7/0 людини та фрагмент Ара-МсоЇ! КДНК ЗАРОН щура) мітили альфа-32Р СТР за допомогою Кападот Ргіте ОМА
І абеїїпд КИ (0588). Радіомічені фрагменти ДНК очищали на колонці Зерпадех 0-50 (Ріаптасіа), як описано у: (під ред. А!цзгрбеї та ін., Ситепі Ргофосоїв іп МоіІесшціаг Віоіоду, допп Ум/іеу Є 5опв, 1987).
Попередню гібридизацію здійснювали при 657"С у Н-буфері (0,Р25М Ма»НРО,; рН7,2; 795 ДСН) протягом 15 хвилин. Гібридизацію здійснювали протягом ночі (657С, Н-буфер) ізотопне міченою кКДНК пробою, яка мала 7/5 Концентрацію щонайменше 10бвідліків/хв./мл. Мембрану промивали 20мММ Ма»НРО», рН7,2, 590 ДСН (657С, 2 рази по 15 хвилин) та робили виміри методом авторадіографії. Ту ж саму мембрану використовували для вимірів зразків п5р70 мРНК та вимірювання САОРН і мРНК, які використовувались як внутрішній стандарт.
Результати
Коронарна оклюзія тривалістю 5 хвилин супроводжувалась реперфузією, яка провокувала шлуночкову 2о тахікардію та фібриляцію у щурів. Попереднє введення
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (0,55 0,75 та 1,Омг/кг ваги тіла внутрішньовенне за 5 хвилин перед оклюзією) значно зменшувало середню тривалість шлуночкової тахікардії та покращувало коефіцієнт виживання внаслідок попередження шлуночкової фібриляції.
Якщо усі тварини із контрольної групи (п-б) загинули на фазі реперфузії, то ті, що одержали сч
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (1ООмг/кг перорально) не тільки пережили реперфузію після 5 хвилин оклюзії, але у препаратах їх серцевого м'яза спостерігалась значно і) підвищена експресія гена пзр72.
Фіг.3 зображує результати, одержані експериментальне під час аналізу методом нозерн-блоттінгу загальної
РНК, ізольованої з лівого шлуночка серця щура. Контрольна група (смуга 1); теплова обробка (смуга 2); о зо симуляція операції (смуга З); ішемія (смуга 4); ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси1|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат плюс ішемія (смуга 5); і о
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (смуга 6). Як внутрішній о стандарт використовувався САОЮРН. Для здійснення теплового шоку ректальна температура підтримувалася на рівні 427"С протягом 15 хвилин. --
Виявлено, що за відсутності стресу саме лише введення со
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату було неспроможним активувати ген пзр72.
ПРИКЛАД 8: ЗАХИСНА ДІЯ ПОХІДНИХ ГІДРОКСИЛАМІНУ ЗА ВИНАХОДОМ ПРОТИ СЕРЦЕВОЇ ІШЕМІЇ
Самців щурів Зргадое-Оаулеу (вага тіла 380-450г) анестезували пентобарбіталом натрію (Метрьшіа!, бОмг/кг « 70 ваги тіла, внутрішньовенне) і робили штучну вентиляцію легень, використовуючи кімнатне повітря (2мл/100г; 54 пт») с удари за хвилину), шляхом трахеотомії. Праву сонну артерію катетеризували та приєднували до перетворювача тиску (ВРК-0О1, 5іоеціпу) для вимірювання системного артеріального кров'яного тиску (ВР) за допомогою з попереднього підсилювача (На-02, Ехрегітепійа). Похідні гідроксиламіну, описані у Прикладі 5, вводилися за допомогою венозної канюлі до яремної вени (і.М.) та перорально (р.о.). Частоту серцевих скорочень вимірювали
Ккардіотахометром (НЕК-01, Ехрегітепіа). Електрокардіограму (ЕКГ, стандартне відведення ІІ) реєстрували
Ге» самописом (МЕА-12, Меадісог) за допомогою підшкірних електродів із сталевих голок. Розтинали грудну клітку шляхом лівосторонньої торакотомії і серце тимчасово виводили назовні м'яким надавлюванням на правий бік - грудної клітки. Шовковою ниткою 4-0 швидко накладали шов під головною лівою вінцевою артерією, как описано о Зеїуе та ін. (1960). Серце обережно повертали до грудної клітки та тварину залишали опритомнювати. 5р Ректальну температуру контролювали і підтримували на рівні 377С. Експериментальний протокол починали з о 15-хвилинного стабілізаційного періоду, під час якого тварину виключали із подальшого проведення о експерименту, якщо у неї спостерігались підтримуючий кров'яний тиск нижче 7ОмММ рт. ст. або аритмія.
Індукували ішемію міокарда коронарною оклюзією тривалістю 5 хвилин та дозволяли відновлюватись кровопостачанню протягом 10 хвилин. 5Б Протягом всього експерименту безперервно реєстрували кров'яний тиск (ВР), частоту серцевих скорочень (НК) та ЕКГ за допомогою багатоканального самописа (К61-6СН, Медісог). Похідні гідроксиламіну, таутомерні
Ф) формули яких зображені формулами (І) та (І), вводили за 5-60 хвилин до оклюзії внутрішньовенним чи ка пероральним шляхом, відповідно. Дози похідних гідроксиламіну за Прикладом 5 становили 0,5; 0,75; 1,Омг/кг прк внутрішньовенному введенні та 1ООмг/кг ваги тіла при пероральному введенні, тоді як еталонну речовину во Вергіаї вводили дозою 1,Омг/кг внутрішньовенне.
Значення середньої тривалості шлуночкової тахікардії (МТ) та/"або шлуночкової фібриляції (МЕ) протягом перших З хвилин відновлення кровопостачання аналізували методом одностороннього дисперсійного аналізу.
Частоту спостереження шлуночкової фібриляції аналізували за критерієм хі-квадрат. Гемодинамічні змінні аналізували за критерієм Т Стьюдента. Критичний рівень значимості було прийнято р «0,05. Всі результати 65 подаються як середнє значення ж середньоквадратична помилка. Препарати вводили внутрішньовенне за 5хв. до оклюзії дозою мг/кг ваги тіла.
Похідні гідроксиламіну, які, як було знайдено, мають особливу перевагу при використанні для захисту тварин проти ішемічних/реперфузійних пошкоджень, перелічуються нижче. Виживання (905) вказує частку тварин, що вижили після 5-хвилинної коронарної оклюзії. о Прилади 00000000
Прилад 0000006 ів
Прилад 00 2
Прилад 0000050 сч о
Приладва вв о зо Приладво 006 ю
Приладяв 00000006 Ф - з Ф
Додатково до вищевказаних сполук, було знайдено, що такі сполуки також забезпечують позитивні ч результати: о) с І-(2-гідрокси-3-(піролідин-1-ил)-пропокси|-3З-піридин-карбоксімідоїлхлорид (2)-2-бутендіоат (1:1) (патент "» США Мо 5328906, Приклад 12, мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, 95 виживання: 67); " І-(2-гідрокси-3-(діетил-аміно)-пропокси)|-3З-піридин-карбоксімідоїлхлорид гідрохлорид (1:11) (патент США Мо 5328906, Приклад 11, мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, 9о виживання: 62);
І-(2-гідрокси-3-(проп-2-іл-аміно)-пропокси)|-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид (7)-2-бугендіоат (1:11) (патент (22) США Мо 5328906, Приклад 13/4, мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, 9о виживання: 60); - І-(2-гідрокси-3-(морфолін-1-ил)-пропокси|-3З-піридин-карбоксімідоїлхлорид (2)-2-бутендіоат (1:11) (патент
США Мо 5328906, Приклад 12, мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, 95 виживання: 71); о ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидил)-пропокси|-(-(3,4-диметокси-феніл)-ацетімідоїлхлорид (1:11) (патент США Мо с 20 5328906, Приклад 14, 1мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, 95 виживання: 67);
І-(2-гідрокси-3-(трет-бутил-аміно)-пропокси)|-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид (2-2-бутендіоат (17) «2 (патент США Мо 5328906, Приклад 13/5, мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, 95 виживання: 57); 0-(З-піперидино-2-гідрокси-1-пропіл)-бензгідроксимової кислоти хлорид гідрохлорид (патент США Мо 5147879,
Приклад 1, 1мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, о виживання: 100); 29 І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид (7)-2-бутендіоат (1:11) (патент
ГФ! США Мо 5147879, Приклад 2, мг/кг ваги тіла внутрішньовенне, 956 виживання: 100, 20мг/кг ваги тіла перорально,
Уо виживання: 100). о ПРИКЛАД 9: ДІЯ М-(2-ГІДРОКСИ-3-(1 -ПІПЕРИДИНІЛ)У-ПРОПОКСИ|-3-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИДУ
МАЛЕАТУ НА ВІДНОВЛЕННЯ КЛІТИННОЇ МЕМБРАНИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДИННОГО СТАНУ МЕМБРАНИ бо (а) Вступ
Один із підходів до моделювання патофізіологічних явищ, спричинених стресом метаболічних порушень, що супроводжують діабет, полягає у зниженні рівня інсуліну у культуральному середовищі. Оскільки інсулін надходить із сироватки з харчовими речовинами, часткове або загальне вилучення може бути оптимальним засобом для виявлення змін у різних регуляторних рівнях клітини. бо Депривація сироватки є методом, який широко використовується для затримки клітин на фазі 1/5, тобто синхронізації клітинного циклу (Азпіпага Т., Меїйодз ої Епгутоіоду, 58, 248-249, 1979). Було виявлено, що культивовані клітини за відсутності добавок до сироватки зазнають апоптотичних процесів (Сопеп , Аду. іп
Іттипоіоду, 50, 50-85, 1991), ії це явище було вивчене як альтернативний варіант шоку стауроспорином та інгібіторами топозіомерази у клітинах ВаЇрБ/3ТЗ (КиїКагпі (.М. та ін., у. Се Зеї., 107, 1169-1179, 1994), або тепловому шоку та вилученню глутаміну у клітинах Ерліха (Коміапаз А.(. та ін., Еиг. 9. Віоспет., 175, 93-99, 1988) у дослідженнях синтезу інгібованого білка фосфорилуванням фактора еукаріотичної ініціації (еіг2). Крім того, є дані, що свідчать про індукування цитозахисту у клітинах, що позбавлені сироватки, шляхом введення зовнішнього пзр72 (рппзоп А.О. та ін., іп Міго СеїЇ Оеу. Віої. Апіт., 29А, 807-812, 1993).
Було також продемонстроване підвищення відносного синтезу пзр82 та Нзр72 при депривації сироватки (Тоуе Р. у та ін., Мої. Віоспет. Рагавзійо!., 35,11-10, 1989).
Ішемічне та гіпоксичне пошкодження міокарда та інших органів опосередковується прогресуючим порушенням функції мембрани та її ушкодженням. Було також продемонстровано, що під час метаболічного ушкодження серцевих клітин відбуваються зміни у рідинному стані мембрани (Вціа | М. та ін., Іп мімо, 5, 233-238, 1991). Рідинний стан мембрани у першу чергу відображає орієнтацію та швидкість руху ліпідів, що /5 утворюють мембрану, і будь-які його зміни сильно впливають на фундаментальну функцію мембрани (Оціпп Р./). та ін., Ргод. Віорпуз. Моїес. Віо!., 53, 71-103, 1989; Зспіате М. та ін., Віоспіт. Віорпуз Асіа, 1045, 1-8,1990).
У цьому експерименті було проведено дослідження з метою визначення, чи впливають зміни у рідиному стані плазми мембрани на розвиток клітинного ушкодження, індукованого депривацією сироватки, а також, чи може введення М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату відновити зміни Відинного стану, індуковані депривацією сироватки. (Б) Матеріали та методи
Експерименти проводили з використанням ліній клітин мишачої фібросаркоми УУЕНІ та клітин щурячого серця НОс2, розподілених на три групи: контрольна (1095 навколоплідної сироватки телі); сч позбавлена сироватки оброблена М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом і позбавлена і) сироватки. (5) (1) Депривація сироватки та МТТ-тест
Ми провели скринінг різних ліній клітин, концентрацій препарату, видів попередньої обробки та часів су позбавлення та знайшли, що найбільш придатними умовами є такі: Б5Х107/мл клітин серцевого м'яза щура Нос? (п-6) та клітини мишачої фібросаркоми УУЕНІ (п-7) висівали на планшет з 24 лунками у модифіковане за о
Дюльбеко середовище Ігла (ОМЕМ) з 1095 навколоплідної сироватки великої рогатої худоби та інкубували «3 протягом 2годин при 377"С, 596 СО 5. Середовище видаляли та замінювали на ОМЕМ з 1095 навколоплідної сироватки великої рогатої худоби, що містить 105М ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -- -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид мапеату. Після подальшої інкубації протягом бгодин у (Се) зазначених вище умовах планшети інтенсивно промивали фосфатним сольовим буфером та позбавляли сироватки. Піддані попередній обробці клітини одержували
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат до кінця експерименту. Після « 18 годин голодування у культурі, позбавленої сироватки, більшість клітин за мікроскопічними спостереженнями була відокремлена, тобто були загиблими, а культури, що одержали попередню обробку М-І(2-гідрокси-3-(1 - с -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом, поводилися аналогічно контрольній групі. а Життєздатність клітин вимірювали за МТТ-тестом, на базі методу Ріштр та ін. (Сапсег Кез., 49, 4435-4444, "» 1989). Метод з використанням солі тетразолію, який включає конверсію Мт (3-(4,5-диметилтіазол-2-іл)-2,5-дифенілтетразолій бромид) у забарвлений формазан живими клітинами, використовується як непряме вимірювання життєздатності клітин. МІГ додавали безпосередньо до середовища у (о) концентрації мг/мл. Після 2годин інкубування при 37"С у темряві супернатант вилучали та безпосередньо до - клітин додавали 200мкл 0,05М НСЇ у ізопропанолі. Оптична густина пластин вимірювалась при 570 нм за допомогою планшетного сканера ЕГІЗА (І арзувіете Мийівзсап Віоспготаїййс, тип 348). Кожен експеримент («в) проводився щонайменше у трьох паралельних дослідах. Розраховували відносну життєздатність клітин, сл 50 приймаючи контрольну групу за 100905. (в) (2) Визначення анізотропії флуоресценції у рівноважному стані Суспензії клітин 1х105 клітин/мл у 62 фосфатно-сольовому буфері мітили, додаючи ОРН-РА (3-(п-(б-феніл)-1,3,5-гексатриєніл|-фенілпропіонову кислоту), розчинену у тетрагідрофурані з кінцевою концентрацією 0,1мМ, та інкубували протягом 1Охв. при 377С.
Кількість доданого органічного розчинника становила 0,0595 для запобігання його впливу на мембрани клітин.
Мембранний зонд ОРН-РА було обрано внаслідок наявності заряду у молекули-зонда, що дає змогу ОРН-РА локалізуватися переважно усередині зовнішнього листка мембрани плазми, причому дифенілгексатриєновий о радикал інтеркалюється між верхніми частинами жирних ацильних ланцюгів (ККадажа 5. та ін., У. Метрбгапе іме) Віої., 119, 221-227, 1991). ОРН-РА дає сильне посилення флуоресценції при зв'язуванні з ліпідами, що дає змогу визначити анізотропію флуоресценції як функцію упорядкованості ліпідів. Флуоресцентні виміри 60 проводились при 377"С за допомогою люмінесцентного спектрометра Оцапіа Мазіег ОМ-1 (Ріоїп Тесппоіоду Іпі.
Іпс., США), обладнаного поляризаторами на шляху збуджувалього та двох емісійних світлових пучків. Довжини хвиль збудження та емісії становили відповідно Збонм (ширина щілини 5нм) та 43О0нм (ширина щілини бнм). До виміряних інтенсивностей флуоресценції робилась поправка на фонову флуоресценцію та світлорозсіювання від неміченого зразка. Анізотропію флуоресценції розраховували як: ге - (ІМУ - (ІМН) / (ІММ ях (2 (5 (ІМН)) 65 де ІМ/ та ЇМН позначають виміряні інтенсивності, що спостерігіються при паралельному та перпендикулярному положенні полярізаторів відносно вертикально полярізованого збуджуючого променя,
відповідно. Фактор С дорівнює ІМН/ЛМУ та вносить поправку на нездатність інструмента однаково пропускати по-різному поляризоване світло та на різницю у чутливості двох емісійних каналів (Кпіадамжма 5. та ін., 5.
Метбгапе Віої., 119, 221-227, 1991). ІНМ та ІНН позначають інтенсивності флуоресценції, виміряні при Вертикальному та горизонтальному положенні емісійного поляризатора, коли поляризатор збудження встановлено горизонтально. (Б) (3) Статистичний аналіз
Дані подаються як середнє значення хх середньоквадратична помилка. Статистичне порівняння та розрахунки здійснювали за методом одностороннього дисперсійного аналізу з використанням критерію Ровзійос 7/0 Межтап-Кеців (Рпагтасоіодіса! СаІсцаноп Зузіет). Статистичну значимість було визначено як Р«0,05. (с) Результати (с) (1) Позбавлення сироватки як модельне випробування цитозахисної дії
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату
Позбавлені сироватки клітини МУЕНІ та НОс2 виявили відносну життєздатність клітин 74,895 та 50,5905, 75 Відповідно. У випадку, коли до культурального середовища було введено 105М
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, це призвело до майже повного виживання УМЕНТ (93905) та високого ступеня захисту у клітинах серцевого м'яза НОс2 (82,75960).
Зниження відносної життєздатності клітин при позбавленні сироватки та захисна дія проти цього
І-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату для обох ліній клітин були менш значними. (с) (2) Вплив /М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату на рідинний стан позбавлених сироватки клітин ссавців.
Для вивчення впливу депривації сироватки на рідинний стан плазматичної мембрани культивованих клітин ссавців було проведено виміри анізотропії флуоресценції з використанням мембранного зонда ОРН-РА. Фізичні су властивості плазмових мембран клітини значно змінювались внаслідок депривації сироватки. Депривація сироватки спричинювала значне зниження анізотропії флуоресценції ОРН-РА, що свідчить про аномальне і9) розрідження плазматичних мембран в обох вивчених клітинних моделях. Після введення
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату ми спостерігали майже повне збереженя фізичного стану мембрани. Ці зміни, очевидно, збігаються з тенденціями, що спостерігались при ав! вивченні життєздатності клітин. (4) обговорення о
Депривація нормального культурального середовища призводила до метаболічних пошкоджень і ав спричинювала зниження життєздатності обох вивчених типів клітин, про що свідчать результати тестів за методом МТ. Цей ефект майже повністю усувався при введенні ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -- -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату. Депривація сироватки спричинювала також Ге) значні зміни у рідинному стані плазматичних мембран, що, як відомо, робить внесок у порушення функції мембрани, яке супроводжує ушкодження міокарда. Навпаки, позбавлені сироватки клітини, які вирощувались у присутності /М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, були здатні « частково зберігати (чи відновити) нормальний фізичний стан своєї плазматичної мембрани.
ПРИКЛАД 10: вплив ІНСУЛІНУ ТА с М-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІТЛ)-ПРОПОКСИ|-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ НА РІВЕНЬ й СКР-94 У ПЕЧІНЦІ ХВОРОГО НА 5Т2-ДІАБЕТ ЩУРА. "» Вступ
Аноксія, глюкозне голодування та кілька інших станів, які негативно впливають на функцію ендоплазматичного ретикулума (ЕК), індукують синтез шокових білків глюкорегулюючого класу (СЕР) (Мп Н.У. та
Ге») ін., Мої. Віої. СеїІ., 4, 1109-1119, 1993). ОКР-94 - представник класу ОКР розміром З94кДа, 5095-гомолог з 9ОкДа-шокового білка, є кальційзв'язувальним білком ЕК. Разом з іншими білками ЕК ЗКР-94, певно, функціонує як молекулярний шаперон (Мідет 5.К. та ін., у. Віої. Спет., 263, 1744-1749, 1994). Гадають, що накопичення ав! молекулярного шаперона СКР-94 повинно мати позитивний вплив на відновлення клітинних пошкоджень, спричинених 5Т2-діабетом у щурів. Згідно з цим, в описаних тут експериментах ми порівнювали різні рівні і-й СКР-94 у печінках одержаних від здорових і хворих діабетом щурів, та щурів, які одержували о ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси1|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат чи інсулін плюс
ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат.
Матеріали та методи (а) Використані у тестах сполуки:
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (ВІОКЕХ Ца.);
Ф, інсулін (Ргоюрпапе НМ іпі.). ко (в) Тварини:
Самці щурів Сті (МАЕ рів) УМівтаг (250-300Гг) 60 Тварин тримали по 7 у клітці при 23-25"С та 50-6095 відносної вологості з циклом світло-темрява 12/12годин. Надавався вільний доступ до їжі та водопровідної води. (с) Індукування діабету:
Тваринам у стані голодування давали однократну дозу 517 (45мг/кг ваги тіла). (4) Тварини були поділені на такі групи: а. Здорові тварини 65 1. Здорові тварини, що одержували сольовий розчин протягом 1 тижня (п-5); 2. Здорові тварини, що одержували сольовий розчин протягом 2 тижнів (п-5);
3. Здорові тварини, що одержували сольовий розчин протягом 4 тижнів (п-5); 4. Здорові тварини, що одержували
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 1 тижня (п-7); 5. Здорові тварини, що одержували
І-(2-гідрокси-3-(1-пілеридиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 2 тижнів (п--7); б. Здорові тварини, що одержували
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 4 тижнів (п-7); р. Тварини, хворі на 512-діабет 70 7. Хворі на діабет тварини, що одержували сольовий розчин протягом 1 тижня (п-5); 8. Хворі на діабет тварини, що одержували сольовий розчин протягом 2 тижнів (п-5); 9. Хворі на діабет тварини, що одержували сольовий розчин протягом 4 тижнів (п-5); 10. Хворі на діабет тварини, що одержували ІМ-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)- пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 1 тижня (п-7); 11. Хворі на діабет тварини, що одержували
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 2 тижнів (п-7); 12. Хворі на діабет тварини, що одержували
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 4 тижнів (п-7); с. Інсулінізовані тварини, хворі на діабет 13. Хворі на діабет тварини, що одержували інсулін протягом 1 тижня (п-7); 14. Хворі на діабет тварини, що одержували інсулін протягом 2 тижнів (п--7); 15. Хворі на діабет тварини, що одержували інсулін протягом 4 тижнів (п--7); а. Хворі на діабет тварини, що одержували інсулін та
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат сч 16. Хворі на діабет тварини, що одержували інсулін та
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 1 тижня (п-7); і) 17. Хворі на діабет тварини, що одержували інсулін та
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 2 тижнів (п-7); 18. Хворі на діабет тварини, що одержували інсулін та є зо І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат протягом 4 тижнів (п-7).
Після проведення курсу лікування печінку вилучали і негайно заморожували при -70"7С у рідкому азоті. о
Курс лікування М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (у о випадку проведення): 20мг/кг/добу, перорально. Курс лікування інсуліном: двічі на добу у дозі, потрібній для підтримання нормального рівня глюкози. -- (е) Визначення рівня СКР-94 «о
Екстрагування загального розчинного білка з печінки щура.
Всі стадії здійснюють при 0-47С. Печінки щурів (приблизно 15-20г) гомогенізують за допомогою побутового змішувача протягом 2хв. у модифікованому детергентвмісному лізисному буферному розчині, який містить 5Х0ММ
Тгів-НСІ з рН8В,О; 5ММ ЕДТА; 150мМ Масі; 0,195 ДСН; 195 Топ Х-100 та 1-1мМ інгібіторів протеази (РМ5БЕ, « бензамідин, амінокапронова кислота). Гомогенат центрифугують при 20000хд протягом ЗО хвилин у центрифузі пт) с ЗогмаїІ! КС 285. Більшу частину супернатанту заморожували при -207С для створення запасу для зберігання, мл використовували для проведення аналізу. ;» Концентрацію білків визначали за методом Бредфорда (Сціде (о Ргоївіп Ригійсайоп, Меїйпоавз іп Епгітоіоду,
МУо|.182, М.Р.Оецїзснег (ред.), Асадетіс Ргезв, 1990) у трьох паралельних зразках та доводили до 5мг/мл.
Електрофорез та іммуноблоттінг
Ге» Лабораторні методики електрофорезу та імуноблоттінгу детально описані у МоїІесціаг Сіопіпо, А І арогайгу
Мапиа!Ї, під ред. ЗатрьгоокК, Ргйвзспе, Мапіайв, видавництво Вод бргіпд Іарогаїгу Ргезв, (1989), Ргоїевіп - Віоціпд Ргоїосоїв їТог (Ше Іттобріоп-Р Тгапзїег Метргапе, З, І арогаїогу Мапиаї!, Мійіроге, та ЦК. аеттії, о Маїйге, 227, 680-685, (1970). Кожен зразок, що містить 1,8мг білка, солюбілізували для проведення 5р Гель-електрофорезу у 0,бмл буфера, що містить 110мМ Тгтгів-НСІ з рНб,8; 8,3МмМ меркаптоетанолу, 395 ДСН, 395 о гліцерину та деяку кількість бромфенолового синього, і струшували при кімнатній температурі протягом 30 оз хвилин. Електрофорез здійснювали на 890о-ному поліакриламідному гелі при ЗОмкг білка на смугу та постійній напрузі 508 протягом ночі. Білки або забарвлювали за допомогою Соотазвззіе Вгапі Віце К-25, або переносили на мембрану Іттобіопе РМОЕ (фірма МіШіроге) при постійному струмі (ЗО0ОмМА) протягом Згодин при 47С у буфері ов для перенесення (Т10ММ САРБ, рНІ1, 1095 метанолу). Неспецифічні ділянки мембрани блокували 295 бичачого сироваточного альбуміну (ВБА) у ТРВ5 (фосфатно-сольовий буферний розчин з 0,195 Тмееп 20) протягом ночі
Ф) при 4"С. Блот інкубовали з моноклональним антитілом ЗКРО4 (ЗРА-850, ЗігеззСеп), при розведенні 1 : 3000, ка протягом 1 години при кімнатній температурі. Після цього мембрану промивали ТРВ5З-буфером протягом ще 1 години та інкубували з пероксидазою хріну, що кон'югована з антищурячим вторинним антитілом (фірма Зідта, бо розведення 1:4000) протягом ще 1 години. Після подальшого промивання ТРВ5 мембрану проявляли за допомогою системи ЕСІ (посиленої хемілюмінесценції) (фірма Атегейпат).
Кожен раз паралельно зразкам піддавали блоттінгу та проявляли ряди розведення для загального білка (9/1 зразків), і розраховували калібрувальну криву. Зміни у вмісті стресового білка кількісно визначали за допомогою денситометра Віо-Кай (модель 1650) та інтегратора Неміей-РасКага Іпіегдогаюг (НР 3394А) і 65 Корегували у відповідності до калібрувальної кривої.
Статистичний аналіз
Дані подаються як середнє значення хх середньоквадратична помилка. Статистичне порівняння та розрахунки здійснювали за методом одностороннього дисперсійного аналізу з використанням критерію Ровзійос
Мем/тап-Кеців (Рпапгтасоіодіса! СаІсцаноп Зузіет). Статистичну значимість було визначено як Р«0,05.
Результати
Значне зменшення відносного вмісту СКР-94 спостерігається у хворих на діабет щурів після 1 тижня, 2 тижнів та 4 тижнів. У тварин, хворих на діабет протягом 1 та 2 тижнів, цей ефект міг бути цілком усунений при проведенні курсу лікування М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом.
Лікування інсуліном, самим чи у поєднанні з 70 І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом, у зразках після 1 та 2 тижнів майже подвоювало рівні цього білка порівняно з контрольним зразком.
На противагу попереднім результатам, лікування щурів, хворих на діабет, протягом 4 тижнів, самим лише
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом не призвело до помітних змін відносної кількості ОКР-94. Більш того, у обох інсулінизованих групах, незалежно від того, чи отримували /5 ВОНИ І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат чи ні, ми спостерігали відновлення СКР-94 до контрольного рівня.
ПРИКЛАД 11: вплив
Мм-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИЇ)-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ НА ЗАХИСТ
ЕПІДЕРМАЛЬНИХ КЛІТИН ПРОТИ ПОШКОДЖЕНЬ, СПРИЧИНЕНИХ ДІЄЮ ТЕПЛА ТА УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО
СВІТЛА
Матеріали та методи
Лінія клітин НаСатї є спонтанно імморталізованою анеуплоїдною лінією клітин кератиноциту людини, одержаної із нормальної шкіри дорослої людини (ВоиКатр та ін., 9. СеїІ Віоі., 106, 761-771, 1988). НасСат є лінією клітин, яка має повну здатність до епідермальної диференціації, нормальну кератинізацію та сч об Неонкогенний характер. Ця кератиноцитна лінія, що швидко розмножується та має високу чутливість до дитарнолу, характеризується також наявністю стероїдних рецепторів. Клітини НаСат (4х10 9? клітин на чашку і9)
Петрі діаметром З5ММ) висівали та вирощували у ОМЕМ з доданням 595 навколоплідної сироватки великої рогатої худоби (бірсо, номер за каталогом 011-6290Н) у зволоженій атмосфері з 596 СО» при 37"С. Через 24 години після посіву у чашки культури прополоскували фосфатно-сольовим буфером та піддавали дії тепла чи ав! світла.
Культури клітин, що зливаються, були піддані дії тепла (42, 44, 46, 47, 48"С) чи УФ-світла (УФ-А, 1, 2, о 4, бДж/см7). Теплова обробка забезпечувалась водяною банею циркуляційного типу. В якості джерела (ав)
УФ-випромінювання використовували УУаіїдтап РОМА 4000 з енергетичним спектром кінцевого виходу від 320 до
З9Онм, максимум при Збонм. Вихід по енергії контролювали за допомогою радіометра 1І/-1700, оснащеного -- датчиком УФ-А та УФ-В випромінення. (се)
Морфологію клітин контролювали за допомогою фазово-контрастної мікроскопії (мікроскоп Оріоп Ахіоріап з фазово-контрастними об'єктивами Ріап-Ароспготаї РИ). Як індикатори цитотоксичності розглядались такі фактори: (а) зменшена густина прилеглих клітин; (5) втрата регулярного візерунку "бруківки" зі збільшенням « міжклітинних проміжків; (с) зміна форми клітин, наприклад, утруднене поширення, розростання, пікнотичне зморщування, фрагментація; і (4) зміни у цитоплазмі, наприклад, конденсація чи вакуолізація. Вивчалась також - с життєздатність клітин за допомогою теста на виключення трепанового синього. а Результати "» Чутливість кератиноцитів НаСаї до теплового шоку визначалась шляхом вивчення їх життєздатності.
Результати свідчать, що через 24години після піддання дії тепла при температурі 48"С живих клітин практично не залишалось (2,795) порівняно з контрольною групою (10095) при 377"С. Життєздатність кератиноцитів НаСат (о) через 24години після теплового шоку при 4573 становила 5995. Морфологічних змін у культурах НаСат через - 1годину після теплового шоку не спостерігалось. Через 24години після теплової обробки при 467С або більш високих температурах спостерігалось значне (р«0,01) відокремлення клітин та морфологічні зміни, такі як (ав) втрата регулярного візерунку "бруківки" зі збільшенням міжклітинних проміжків, розростання, пікнотичне сл 50 зморщування і вакуолізація НаСатТ-кератиноцитів. Було знайдено, що після обробки УФ-випромінюванням зменшення кількості життєздатних клітин безпосередньо корелює з дозою УФ-А випромінювання. 62 Попереднє витримування клітин при 42"С протягом години очи обробка /М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (у концентрації 5х109М протягом Тгодини) забезпечувала захист клітин проти дії теплового шоку при 48"С. При спостереженні клітин через 24години після обробки при температурі 48"С було знайдено, що порівняно з клітинами, які не були піддані обробці, о життєздатність зростала до 4895 (у випадку попереднього витримування при 42"С) та 8495 (у випадку попередньої обробки ІМ-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид мале атом). ко Найбільш виражений ефект захисту (підвищення життєздатності до 14095) спостерігався у випадку поєднаної обробки (витримування при 42 та обробка 60 0 М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом).
Попереднє витримування при 42"С, але не при 44"7С та 457С, індукувало помітне зниження цитотоксичності, спричиненої УФ-світлом. Витримування при 427С забезпечувало захист проти експозиції при 2 та 4Дж/см 2.
Життєздатність НаСат-керотиноцитів, які пройшли попередню обробку, зростала до 13295 (при 2Дж/см 2) та до 21895 (при 4Дж/см?) порівняно з клітинами, які було піддано дії УФ-випромінювання без попередньої обробки 69 (10096).
ПРИКЛАД 12: вплив
Мм-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИЇ)-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ НА
ІНДУКУВАННЯ ЕКСПРЕСІЇ МОЛЕКУЛЯРНИХ ШАПЕРОНІВ У ТКАНИНАХ ШКІРИ ЛЮДИНИ
Ультрафіолетове випромінювання УФ-В (290-320нм) є одним з компонентів сонячного світла і, як відомо, спричинює ушкодження шкіри. Було вивчено роль ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату у зменшенні пошкоджень тканин шкіри, спричинених дією УФ-В випромінювання, а також ефект
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату у підвищенні експресії 7/0 молекулярних шаперонів у тканинах шкіри.
Матеріали та методи
Тканини шкіри людини пересаджували мишам з імунною недостатністю (ЗСІЮ). Експериментальний протокол включав надання одній групі мишей М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (5мг/кг, внутрішньовенне), а іншій групі - розчину Масі (ЗООмкл) протягом 7 днів. На 8 день обидві 75 групи мишей було піддано дії УФ-В випромінювання (100мДж/см 2), через 24години після експозиції біопсії шкіри було взято для проведення гістологічних (забарвлення зрізів гематоксиліном та еозином) та імуногістологічних досліджень (метод непрямої імунофлуоресценції з моноклональним антитілом, тАВ).
Результати
У опромінених УФ-випромінюванням мишей, які одержали попередню обробку М-І(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом, клінічні ознаки пошкоджень, спричинених
УФ-випромінюванням, не спостерігались. На відміну від цього, у однієї з тварин, що не одержали попередньої обробки, спостерігалась реакція роздратування трансплантованої ділянки. Крім того, дослідження методом непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклонального антитіла Пзр/2 засвідчили наявність інтенсивного лінійного забарвлення вздовж базової мембранної зони ділянок шкіри людини та миші у тварин, які Га одержували М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат. Така реакція не спостерігалась на шкірі тварин, не підданих попередній обробці. Крім того, у тварин, не підданих попередній і9) обробці, спостерігався ядерний тип забарвлення гранулоцитів у пустулі (запальна реакція шкіри).
Відповідно до цього, введення М-І(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату до тканин шкіри призводило до підвищення утворення пзр72 у тканинах шкіри та забезпечувало захист «3 проти ушкоджень від дії УФ-випромінювання.
Визначення рівня НЗР-70О у шкірі: Аналіз методом вестерн-блоттінгу білків, одержаних із шкіри людини, о трансплантованої мишам з імунною недостатністю (5СІО), підданої дії УФ-В випромінювання, та УФ-В ав! випромінювання у поєднанні Кк! обробкою
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом. --
Методи: Ге) а. Екстракція загального розчинного білка із шкіри
Всі стадії виконували при кімнатній температурі. Шкіру (приблизно 9-З5мг) різали на дрібні шматочки та гомогенізували у пробірках Епендорфа товкачиком із шершавого "льодяного" скла протягом 2 хвилин у (2мкд/мкг « шкіри) двічі концентрованого буфера Іаеттії (65мМ Ттгів-НСІ з рнНб,8; 595 р-меркаптоетанолу; 290 ДСН; 1090 гліцерину; 0,195 бромфенолового синього; усі ці матеріали виробництва фірми Зідта). Потім зразки - с солюбілізовали протягом ще 6О хвилин при безперервному струшуванні. Гомогенати центрифугували при ч 1000006 7 протягом 10 хвилин перед перенесенням на гель. -» р. Електрофорез та імуноблоттінг |5, 7, 8)
Електрофорез здійснювали на 8956-ному поліакриламідному гелі при розмірі зразків ТОмкл на смужку при постійній напрузі 50 В протягом ночі. (о) Білки або забарвлювали барвником Соотазвззіє ВгіШапі Віше К-250, або переносили на мембрану Іттобіопе - РМОБЕ (фірма Мійіроге) при постійному струмі (300 мА) на З години при 4"С у буфері для перенесення (10ММ
САРФБ, рН 11, 1095 метанолу). (ав) Неспецифічні ділянки мембрани блокували 295 бичачого сироваткового альбуміну (В5А) у сл 50 фосфатно-сольовому буферному розчині (ТРВ5) з 0,195 Тмееп 20 протягом ночі при 4"С. Блот інкубували з моноклональним антитілом НЗР7О (ЗРА-вас, ЗігеззСеп) при розведенні 1:1500 протягом години при кімнатній с2 температурі. Після цього мембрану тричі промивали ТРВ5З-буфером протягом ще години та інкубували з пероксидазою хріну, що кон'югована з антимишачим вторинним антитілом (фірма бідта, розведення 1:1500) протягом ще години.
Після подальшого промивання ТРВ5 (тричі) мембрану проявляють за допомогою системи ЕСІ. (посиленої о хемілюмінесценції) (фірма Атегепат).
ПРИКЛАД 13: вплив іме) Мм-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИЇ)-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ НА
АКТИВАЦІЮ УТВОРЕННЯ Н5Р ТА ЗАХИСТ ВІД ОКИСЛЮВАЛЬНОГО ФОСФОРИЛЮВАННЯ бо Вступ
Було продемонстроване, що піддання клітин Засспаготусез сегемізіае тепловому шоку (5 хвилин при 427С) призводить до пошкодження сполучення окислювального фосфорилювання та системи мітохондріального транспорту електронів, що вражає здатність клітин синтезувати АТР (Раїгагса та ін. Віоспетізігу апа Сеї
Віоісду, 70, 207-214, 1992). Проте, коли клітини були піддані попередній обробці 65 Н-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом протягом короткого часу при 37"С перед тепловим шоком, це зменшувало пошкодження сполучення та захищало мітохондріальний синтез
АТР. Інгібування цитоплазматичного синтезу РНК чи білків під час теплового шоку, певно, перешкоджало цьому захисту мітохондріальної активності. Відповідно до цього, однією з ролей Пзр є, певно, захист сполучення окислювального фосфорилювання і системи мітохондріального транспорту електронів, яке зазнає пошкодження при підданні фізіологічному стресу, наприклад, тепловому шоку.
У цьому розділі, М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат вводився до клітин перед підданням їх дії теплового шоку, і вивчався його вплив на захисне сполучення окислювального фосфорилювання з системою мітохондріального транспорту проти теплового шоку.
Було також досліджено, чи може активність факторів транскрипції АР-1 та Р1і регулюватись 70 І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїхлорид малеатом у клітинах дріжжів, підданих дії різних стресових станів.
Матеріали та методи
Експериментальний протокол визначення пошкоджень окислювального фосфорилювання та мітохондріального синтезу АТР у Засспаготусевз сегемівіае описано Раїгіагса та ін., Віоспетівігу апа сСеї 75 Віоіоду, 70, 207-214, 1992.
До клітин з. сегемівіає, що утримувались при 2576, додавали
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (концентрації від 710 до 10ОмМкМ) і клітини інкубували протягом ігодини при 25"С у присутності /М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату. Після цього температуру підвищували до 427С 2о та оксиграфічні виміри проводились як описано у роботі Раїгіагса.
Клітини, оброблені М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом, було перевірено на супутнє індукування Пзр-генів за методикою нозерн-блоттінгу. Методи екстрагування та очищення мРНК від еукаріотичних клітин і аналізу одержаної таким чином РНК за методом нозерн-блоттінгу добре відомі фахівцям у цій галузі і описані у Мапіайв, а також Магезса та ін., Агспімез Меадіса!| Кезеагсй, сч орво 24, 241-249, (1993). Протокол нозерн-блоттінгу описано також у Прикладі 7 вище. Як проба використовувались
ДНЕК-послідовності нзр2б та пзр70. і)
Результати
Фіг4 зображує експериментальне одержані результати аналізу методом нозерн-блоттінгу мРНК Нзра26, індукованої у 5.сегемівіде. Показано концентрацію хімічної сполуки, що була введена клітинам, а також о зо тривалість інкубації.
У клітинах, що були інкубовані у присутності о
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (10-100мкМ) протягом від о бхв. до 1 години при 23"С, спостерігалось індукування пзр2б. Результати також свідчать про те, що, певно, індукування відбувається навіть після інкубації протягом 5 хвилин. --
Було також знайдено, що концентрація випробуваної сполуки від 10 до 100мкМ була ефективною при «о зменшенні пошкоджень у сполученні окислювального фосфорилювання та системи мітохондріального транспорту електронів, що спричинені тепловим шоком. Захист проти пошкоджень мітохондріального синтезу
АТР знаходився у таких межах, які було одержано у випадку, коли теплову толерантність було індуковано попередньою обробкою клітин шляхом піддання їх дії проміжної температури 37"С (захист 40-60905). «
Вплив бензилового спирту на (а) активність аденілатциклази та (Б) фізичний стан плазматичних мембран пу с щитовидної залози великої рогатої худоби зображено на Фіг.5 - Вплив бензилового спирту на (а) активність аденілатциклази та (Б) фізичний стан плазматичних мембран щитовидної залози великої рогатої худоби. ;» Зображено зміни активності аденілатциклази (а) для базової (0-0), тиреотропін-стимульованої (-), форсколін-стимульованої (А-л), холероген-стимульованої (7-7) та фтор-стимульованої (0-3) активності ферменту. Мембрани інкубували з препаратами перед доданням факторів спряження. Фізичний стан мембрани
Ге») оцінювали шляхом визначення анізотропії флуоресценції стабільного стану (Б) декількох флуорофорів, вбудованих у мембрани: ОРН (о-о), 12-АЗ (-) та ТМА-ОРН (А-/л). Вимірювання проводилися при 377"С. Молярне що співвідношення флуорофор/ліпід завжди становило 1:500. (ав) Наші експерименти засвідчили, що М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид 50р малеат має значний вплив на активність АР-Ї, і що його вплив визначається дійсним метаболічним станом клітин. і-й Хоч М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат підвищує активність АР-Ї «2 у випадку неадекватного надходження поживних речовин, у багатому середовищі він знижує активність фактора.
Вплив препарату найбільш виражений у щільних культурах, що знаходяться на пізній фазі логарифмічного росту.
Для Р1 спостерігалась протилежна тенденція. Його активність знижувалась, якщо
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат додавався до клітин у мінімальному середовищі. Можна припустити, що зниження активності Р-1 спричинене саме тими змінами у
ІФ) механізмі антистресового захисту, які індукують активацію ІМ-(2-гідрокси-3-(1 ко -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом АР-Ї. Помічено, що Р-1 реагував на усі типи стресів, але його активність не залежала від матеріалу, що випробується. Наші важливі спостереження, 60 особливо щодо АР-Ї, можуть пояснити багато аспектів активності лікарського препарату іп мімо та будуть розглянуті детально.
Вплив М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси1|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (В) на експресію гену йзр у культурі тканини зображено на Фігурі б. Клітини Неїа було трансфіковано конструкцією плазміди-репортера, у якій промотер гена пзр70 людини був сплавленим з геноМ-репортером люциферази. 65 Вплив теплового шоку та/або М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату на промотор пзр визначався шляхом вимірювання активності люциферази у люмінометрі та визначення рівня
Нзр-білка (експресованого із хромосомного гена) на вестерн-блоті.
Були використані зразки: 1 - без ДНК, контрольний; 2 - ДНК, трансфікована 1Омкг, у ї, без теплового шоку; З - ДНК, трансфікована
Т1Омкг, у б, Через 24 години після бОхв. теплового шоку; 4 - як раніше жк
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (В) У 0; 5 - ДНК, трансфікована 1Омкг, У їю, ж М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (В) у б; 6 - ДНК, трансфікована Омкг, у (3, Через 24 години після бОхв. теплового шоку,
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (В) додано під час теплового /0 шоку; 7 - ДНК, транофікована 10 мкг У Ю, через 24години після боОхв. теплового шоку,
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (В) додано у час 0 та під час теплового шоку; 8 - ДНК, трансфікована 1Омкг, у Ю, без теплового шоку,
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (В) додано у час 0 та через 24години.
ПРИКЛАД 14: Й вплив ІЧ-(2-ГІДРОКСИ-3-(1 -:ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИ|)-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОІЛХЛОРИД МАПЕАТУ НА ІНДУКУВАННЯ
МОЛЕКУЛЯРНИХ ШАПЕРОНІВ У ПУХЛИННИХ КЛІТИНАХ
Нелетальний тепловий шок збільшував чутливість до лізису, опосередкованого МК-клітинами, у 1,5 рази, а тепловий шок плюс обробка М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом го мали синергічний ефект на схильність до лізису клітин К5б2. Цей додатковий ефект, викликаний
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом, очевидно, спричинено підвищеною експресією пзр72 плазматичною мембраною, оскільки іп мімо дослідження блокування антитіл (з використанням специфічних до пзр72 моноклональних антитіл) виявили сильне інгібування МК-лізису.
На Фіг.7 зображено вплив М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату сч дв (В) на рівні індукованого тепловим шоком Нзр7г2. Один ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат не підвищував рівні пзр72, тоді як комбінація і) теплового шоку та обробки М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом призводила до значного підвищення експресії пзр72 порівняно з самим лише тепловим шоком.
Вступ о зо Відомо, що білкі теплового шоку знаходяться у цитоплазмі, де вони виконують різні функції супроводження.
Проте у клітинах пухлин Н2р, як повідомляється, експресується на поверхні клітинної мембрани (Регїтагіпі М. та о ін., Ійб У. Сапсег, 51, 613-619, 1992). Ці експерименти, певно, вказують на те, що підвищений вміст Нйг5р о (наприклад, Н5р70) на поверхні клітини індуковано підданням пухлинних клітин нелетальному тепловому шоку, І це підвищення корелює з підвищеною чутливістю специфічних до 1І/-2, СО-3 природних клітин-вбивць (МК) по -- відношенню до пухлинних клітин. Оскільки, як повідомляється, МК-клітини беруть участь в інфільтрації та «о знищенні пухлинних клітин іп мімо (Кигозажа 5. та ін., Еиг. 9. дУттипоїі., 23, 1029, 1993), ця підвищена чутливість МК-клітин щодо пухлинних клітин дозволяє забезпечити краще розпізнання пухлинних клітин
МК-клітинами. Таким чином, якщо можливе індукування експресії пер у пухлинних клітинах з підвищенням вмісту негр на поверхні клітин, це може забезпечити краще розпізнання та знищення цих клітин МК-клітинами. У цьому « розділі було досліджено вплив /М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид пев) с малеату на індукування експресії пзр72 у пухлинних клітинах.
Матеріали та методи ;» Було використано клітини К562 людини - лінію клітин плазмоцитоми, одержаних від пацієнта з хронічною мієлогенною лейкемією на фазі бластних клітин (АТСС, ССІ 243) (1027іо В.С. та І о27іо В.В., Віосд, 45, 321, 1975). Клітини на експоненціальній фазі росту були оброблені Бх10 М
Ге») ІМ-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату під час піддання «рлдії з нелетальної температури (427С) протягом 2годин. Після періоду відновлення протягом 1бгодин при 37"С, рівень пзр/2 у клітинах вимірювався методом поточної цитометрії (Мийпой та ін., Ійї 9. Сапсег, 61, 272-279, ав! 1995). Обробка М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом призводила до підвищення рівня Н5р72 у пухлинних клітинах. і-й ПРИКЛАД 15: ВЗАЄМОДІЯ о Мм-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИЇ)-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ З
ЛІПІДНИМИ МЕМБРАНАМИ. ДОСЛІДЖЕННЯ МОНОШАРІВ.
Вступ
Механізм(и), за яким шок (фізичний, патофізіологічний і т.н.) детектується у вигляді сигналу та передається на транскрипційний апарат, досі невідомий. Вважалось, що фізичний стан ліпідної матриці о мембрани, який визначає структуру та функцію зв'язаних з мембраною білків, безпосередньо бере участь у ко сприйнятті температурних змін, і що за умов температурного шоку збурювання структури мембрани спричинює трансдукцію сигналу, який індукує транскрипцію генів теплового шоку. Було продемонстровано, що одночасно з бо індукуванням стійкості до шоку, М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат підвищує здатність клітин детектувати різні стресові стани шляхом регулювання експресії деяких генів-шаперонів.
Відомо, що метод моношарів з використанням мономолекулярних ліпідних шарів, поширених на поверхні розділу повітря-вода є ефективним інструментом верифікації наявності взаємодії між мембранами та 65 мембранно-активними агентами. Поведінка двошарової системи за багатьма аспектами дуже подібна до поведінки відповідної моношарової системи (молекулярна площа мембраноутворюючих речовин,
фофсфоліпазна активність, орієнтація білків проникнення і т.ін-). Вимірюючи зміни поверхневого тиску, спричинені молекулами, що проникають до моношарів, можна одержати дані про молекулярні аспекти взаємодії.
Ключовою передумовою припущення про те, що деякі ранні події запуску реакції на стрес, що медіюються
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом, можуть відбуватись У клітинній мембрані, є надання доказів прямої фізичної взаємодії
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату зі складовими мембрани.
Метою цих досліджень було вивчення взаємодії ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату з мембранами шляхом використання різних 70 ліпідних моношарів як модельної системи біологічних мембран.
Матеріали та методи
Експерименти з моношарами проводились у тефлоновій чашці об'ємом 6б,5мл та площиною поверхні 8,8см2 при 25"С у пристрої К5МЗ000 Іапдтиї-Віодденк (КМ Іпвігитепів Ца., Хельсінкі, Фінляндія), по суті як описано. Мономолекулярні ліпідні шари, що складаються із 1,2-дипальмітоїл-8п-гліцеро-3-фосфохоліну (ОРРО), 75 фосфатидилгліцерину яєчного жовтка (Едоро) чи кардіоліпіну бичачого серця (ВНС) наносились із розчинів ліпідів у хлороформі для одержання потрібного вихідного поверхневого тиску на основі із 10мММ розчину фосфата натрію (рН7,0). Розчин-основу безперервно перемішували за допомогою магнітної мішалки.
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат, розчинений у воді, подавали під моношар крізь отвір у тефлоновій камері, приєднаний до прилеглої основи. Об'єми розчину, що вводився, го завжди становили менш за 195 від загального об'єму підлеглої фази. Поверхневий тиск вимірювали за методом
Вільгельмі з використанням платинової пластинки. Дані стосовно підвищення поверхневого тиску одержували із сирових даних за допомогою програми І 85000 вимірювальної системи Ленгмюра-Блоджет.
Результати
Взаємодія М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорида малеату з різними сч ов фосфолілідами визначалась шляхом вимірів індукованого препаратом підвищення поверхневого тиску ліпідних моношарів, поширених по поверхні розділу повітря-вода (Фіг.8). Моношари у цих дослідженнях утворювались із і)
ОРРС, Едоро та ВНОЇ, і до підлеглої фази додавали кількість
ІЧ-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, що зростає у вигляді розчинів двох концентрацій (109М, 1029М). Введення препарату під ліпідний моношар призводило до ав! підвищення поверхневого тиску, яке у всіх випадках залежало від концентрації
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату у підлеглій фазі. Але між о різними ліпідними моношарами спостерігалась помітна різниця у поведінці поверхневого тиску. У випадку ав! цвітеріонної речовини ОРРС тиск швидко змінювався після ін'єкції
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, після чого залишався на -- постійному рівні. При використанні моношарів, що містили негативно заряджений ВНОЇ, крива поверхневого Ге) тиску відповідала типовій кінетиці проникнення, тобто тиск зростав протягом приблизно двох хвилин, після чого досягав рівноваги. У присутності фосфатидилгліцерину кінетика проникнення препарату була подібною до тої, що спостерігалась для ВНОЇ, але після досягнення певної величини тиск починав зменшуватись. Швидкість « зменшування тиску залежала від концентрації препарату у підлеглій фазі. Одним із можливих пояснень цього 70 явища є вилучення комплексів М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид - с малеат-Еддро з поверхні розділу, оскільки зменшення тиску продовжувалось навіть після досягнення вихідного й значення тиску чистого ліпідного моношару. "» Для більш повного розуміння специфіки взаємодії
І-(2-гідрокси-3-(1-пілеридиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату з ліпідними моношарами, було проведено виміри спричененого препаратом зростання поверхневого тиску при різних вихідних величинах
Ге») поверхневого тиску (Фіг.8). Метод екстраполяції до високих значень вихідного поверхневого тиску дозволяє з оцінити граничний тиск проникнення для молекули, при якому вона вже нездатна проникати до моношару.
Екстрапольовані граничні величини поверхневого тиску становили 89мН/м та З9мН/м для ВНСЇ та ОРРС, ав! відповідно. У випадку моношарів, що містили негативно заряджений ВНОЇ, величини підвищення тиску завжди були більшими, ніж для цвітер-іонного ОРРС, що може свідчити про важливість електростатичної взаємодії. іні Наші дослідження підтверджують, що при введенні о І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату у фізіологічне значимих концентраціях, він здатен взаємодіяти з ліпідними мембранами за механізмом специфічної взаємодії головних груп.
На Фіг8 зображено взаємодію /М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (В) з мономолекулярними ліпідними шарами. Стрілками помічено моменти введення до підлеглої фази
Ф, І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату у зазначених концентраціях. ко На Фіг.9 зображено підвищення поверхневого тиску після ін'єкції
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (В) під моношари ВНОЇ чи во ОРРС при різному вихідному тиску. Концентрація
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату у фазі-основі становила 10мкмоль. Лінійний регресійний аналіз експериментальних даних дав коефіцієнти кореляції 0,844 та 0,995 для
ВНОЇ. та ОРРС, відповідно.
ПРИКЛАД 16: ЗАХИСНА ДІЯ в М-І2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИ|-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ / ПРОТИ
ЦИиТОоТОКСИЧНнИХ ЦИТОКІНІВ ТА ЦИКЛОГЕКСІМІДУ
Вступ
Метою цих досліджень було вивчення можливого зв'язку між продукуванням цитокінів та патофізіологічними змінами, проти яких М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат, певно, має захисну дію.
Наші дані дозволяють припустити, що
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат є цитозахисним агентом для культур клітин тканин, підданих дії дцитотоКксичнихХ цитокінів. Обробка
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом підвищувала показник /0 виживання для оброблених фактором некрозу пухлини клітин УМЕНІ 164 (та інших клітин ссавців). Цей ефект залежав від концентрації, але не був прямо пропорційним до концентрації препарату. Ступінь захисту, яку забезпечувала обробка /М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом, змінювалась у різних експериментах, хоч тенденція підвищення стійкості оброблених клітин проти цитотоксичних цитокінів явно спостерігалась в усіх експериментах. Ступінь захисту, яку забезпечує
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат, була не дуже великою, проте у живої тварини навіть така ступінь захисту може бути достатньою для послаблення або відвернення патофізіологічних процесів.
Мета дослідження
Вимірювались рівні фактору некрозу пухлини у сироватці та індукування макрофагів від хворих на ЗТ2-діабет 2о та контрольних тварин. Індукована І РЗ активність фактору некрозу пухлини у хворих на ЗТ2-діабет щурів (віком 6-18 тижнів) була значно підвищена порівняно з показниками для не хворих на діабет тварин протягом першого місяця діабету.
Результати
Середня концентрація фактора некрозу пухлини у сироватці (вимірювалась методом радіоімунного аналізу) у сч діабетичній групі (4802-96бод./мл) була значно вище, ніж у здорових тварин контрольної групи (345:480од./мл).
Еозз та ін., 1992, Вга. 9. Мед. Віої. Кез., 25239, сповіщають про аналогічні результати для пацієнтів-людей. (8)
Усередині діабетичної групи кореляції між рівнем фактора некрозу пухлини у сироватці та тривалістю діабету не спостерігалось. Ми не знайшли біологічно активного фактора некрозу пухлини у сироватці діабетичних тварин методом аналізу цитотоксичності на клітинах І 929. Різниця між методом радіоіїмунного аналізу та вимірами о
Зо Читотоксичності свідчить про наявність високих рівней розчинних антагоністів рецепторів фактора некрозу пухлини (молекули, яка має захисну, протизапальну дію), що дає можливість припустити участь фактора некрозу юю пухлини при діабетичних ускладненнях. о
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат несподівано мав проліферативний вплив на на клітини дріжджів (а також на різні культивовані, нормальні, диплоїдні тваринні та ж" людські клітини). Вплив М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату був «о особливо значним у присутності малих концентрацій інгібуючого ріст антибіотика - циклогексіміду. Колонії клітин дріжджів, які було вирощено у присутності
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату та циклогексіміду, не мали підвищеної частоти генетичних змін (стійких до антибіотика мутацій), а лише підвищену метаболічну стійкість « проти інгібуючої дії циклогексіміду на синтез білків. з с Згідно Кк! нашими дослідженнями вплив
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату можна прослідкувати для ;» підвищення активності фактора транскрипції АР-1, який опосередковує як дію мітогенних факторів, так і різних типів стресу. Результати свідчать також про те, що вищевказана випробувана сполука та подібні сполуки
Впливають на активність АР-1 і, можливо, інших факторів транскрипції, шляхом підтримки дії факторів росту та б умов метаболічного стресу.
На Фіг.10 зображено індуковане І Р5 продукування фактора некрозу пухлини іп міїго макрофагів, ізольованих - з хворих на ЗТ2-діабет (1) та нормальних («Х(2) тварин; на Фіг.11 - індукований о І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом захист кератиноцитів проти рост-інгібуючого впливу циклогексіміду; на Фіг.12 - індукований о І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (В) захист клітин о (ендотеліальні клітини) проти токсичних ефектів циклогексіміду; на Фіг.13 - захист
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (В) цервікальних клітин
Неа людини проти ріст-інгібуючої дії антибіотика циклогексіміду; на Фіг.14 - індукований
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (в) захист клітин серцевого м'яза проти ріст-інгібуючої дії антибіотика циклоогексіміду; і на Фіг.15 - вплив
Ф) І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (В) на активність фактора ка транскрипції РІ у клітинах дріжджів АВ1380. Ряд б зображує середні значення. Ряд 5 пустий. На Фіг.16 зображено вплив //- М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату на бо активність фактора транскрипції АРІ у клітинах дріжджів УР1. Ряд 11 зображує середні значення. На Фіг.17 зображено вплив М-І(І2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (В) на активність фактора транскрипції Р1 у клітинах дріжджів АВ1380. Ряд 6 зображує середні значення. Ряд 5 пустий.
ПРИКЛАД 17: КАРДІОЗАХИСНА ДІЯ
Мм-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)-ПРОПОКСИЇ)-4-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ в в5 ЇЗОЛЬОВАНИХ СЕРЦЯХ ЩУРІВ.
Метою досліджень було вивчення кардіозахисної та антиаритмічної дії /М-(2-гідрокси-3-(1
-піперидиніл)-пропокси1|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату у ізольованих серцях щурів, що працюють.
Методи
Після 10-хвилинної аеробної робочої перфузії серця (п-10 у кожній групі) піддавали 10-хвлинній коронарній оклюзіїз подальшою З-хвилинною реперфузією у присутності 0,055 0,55 5,0; 200 і 5БОмг/л
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, відповідно.
У подальших дослідженнях щурів піддавали попередній обробці найбільш ефективною дозою (2Омг/кг)
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату за одну та за п'ять годин до ізоляції сердець, відповідно. Після вирізування сердець їх піддавали коронарній оклюзії за описаним вище 7/0 протоколом і проводили перфузію у присутності 2Омг/л
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату чи без нього. в окремих експериментах було вивчено вплив теплового шоку, ішемії,
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату та їх комбінацій на зміст міокардіального білку НОР-70. Ізольовані серця піддавали 15-хвилинному тепловому шокові (42(С), глобальній нормотермічній ішемії та перфузії М-І2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, з послідуючою реперфузією протягом 120 та 180хв., відповідно.
Результати
До ішемії М-(2-гідрокси-3--1 -піперидиніл)-пропокси)-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат підвищував коронарний кровотік (СЕ), даючи криву залежності концентрація-реакція у формі дзвону. Інші параметри 2о функціонування серця при малих концентраціях препарату не змінювались. При 5Омг/л
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат спричинював значну брадикардію, зменшення аортального кровотоку (АБ) та величини жагР/дітах, і підвищення кінцевого діастолічного тиску у лівому желудочку (ІМЕОР) до ішемії. У контрольній групі, коронарна оклюзія призвела до значного зниження СЕ, АРК, т/-нар/атах та підвищення ЇМЕОР. ІМ-(2-гідрокси-3-(1 сч -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат послаблював індуковане ішемією зниження серцевої функції, даючи криву залежності концентрація-реакція у формі дзвону. Найбільш виражений і) анти-ішемічний ефект спостерігався при концентрації
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату 2Омг/л. Реперфузія після 10хв. коронарної оклюзії викликала шлуночкову фібриляцію (МЕ) у всіх серцях контрольної групи. Більш високі о зо Концентрації М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату спричинювали залежний від дози антиаритмічний ефект. що)
Після однієї години попередньої обробки о
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид о малеат все ще забезпечував кардіозахист і потенціював гострі ефекти сполуки. Через п'ять годин після попередньої обробки кардіозахисний -- ефект не спостерігався, але деякі гострі ефекти перфузії «о
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату були підвищеними.
Сама лише сполука не підвищувала вміст міокардіального НеР-70. Вміст стетіокарді«ального НеР-70 внаслідок теплового шоку помітно підвищувався, але ішемія призводила до незначного підвищення рівня
НР-70. Проте, коли ішемію було індуковано у присутності 2Омг/л «
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, вміст НОР-70О зростав п» с приблизно до такого ж самого рівня, як і після теплового шоку. . Ми прийшли до висновку, що М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид и?» малеат виявляє антиішемічну, а також антиаритмічну дію. Було знайдено, що концентрація 20мг/л виявляє як помітну антиішемічну, так і антиаритмічну дію в ізольованому серці щура. Хоч прямий антиішемічний ефект препарату зникає через одну годину, він все ж таки підвищує ступінь захисту, яку створює гостра обробка
Ге» ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси1|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом.
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат та ішемічний шок разом - індукують швидкий де помо синтез НР-70 у серці щура. Самий лише о І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат не впливає на синтез НЗР-70.
На Фіг.18-19 зображено рівні білків пзр, визначені методом вестерн-блоттінгу для контрольних, підданих о дії теплового шоку, ішемії, М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату о (В) та ішемії ж- М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (ішемія ж В) щурів з подальшим відновленням протягом 2 (Фіг.2) чи З (Фіг. 19) годин.
ПРИКЛАД 18: ВИКОРИСТАННЯ ПІДСИЛЮВАЧА ДІЇ ШАПЕРОНА 5Б Мм-(2-ГІДРОКСИ-3-(1-ПІПЕРИДИНІЛ)У-ПРОПОКСИН-ПІРИДИН-КАРБОКСІМІДОЇЛХЛОРИД МАЛЕАТУ У
ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ПОШКОДЖЕНЬ ШКІРИ: ЗАХИСТ ВІД УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО СВІТЛА (В) ШКІРИ (Ф, ЛЮДИНИ, ПЕРЕСАДЖЕНОЇ ДО МИШЕЙ З ТЯЖКОюЮ КОМБІНОВАНОЮ ХВОРОБОЮ ІМУННОЇ ка НЕДОСТАТНОСТІ ТА ПРИСКОРЕНЕ ЗАГОЄННЯ РАНИ У ХВОРОГО НА ДІАБЕТ ЩУРА.
Вступ во Білки теплового шоку, певно, грають загальну роль у фізіологічному захисті шкіри від стресового впливу навколишнього середовища. Як молекулярні шаперони вони беруть участь у попередженні та відновленні пошкоджень, спричинених різними факторами, такими як механічна травма, світло, тепло та хімічні пошкодження, інфекції і т.ін. (Е.М.Мауйп, ЛЮ, 104, 448, 1995). При патологічних станах, таких як цукровий діабет, сповіщалось про підвищення функції деяких зр (М.Спегіап та Е.С.Абгапйат, Віоспет. Віорпувз. Кев. 65 Сотт., 212, 184, 1995). Оскільки було продемонстровано, що
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат діє как підсилювач активності молекулярних шаперонів (Мідп та ін., готується до друку), можна чекати, що цей препарат може посилювати найрізноманітніші механізми захисту та відновлення.
Метою цього дослідження було вивчення впливу системного (і) та локального (ії) застосування
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату: () для захисту проти пошкоджень шкіри, індукованих ультрафіолетовим (МВ) світлом, на шкірі людини, пересадженої мишам з тяжкою комбінованою хворобою імунної недостатності (ЗСІЮ), та (ії) для відновлення порушеного процесу загоєння ран у хворих на 512-діабет щурів. (ї) Хворі на зСІЮ миші з пересадженою людською шкірою, що одержували 70 І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (5,Омг/кг, внутрішньовенне) чи носій, опромінювались ультрафіолетовим (МВ) світлом (100мДж/см2). Через 24години брали біопсію шкіри для гістологічних досліджень та визначення П5р/2 з використанням |імуногістологічних методів та вестерн-блоттінгу. Попередня обробка І-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом запобігала індукованому УФ-світлом (МВ) 75 пошкодженню шкіри, як було визначено кліничними та гістологічними дослідженнями. Інтенсивне забарвлення
Нзр72 лінійної базової мембрани спостерігається методом імунолюмінісценції, і підвищений вміст пзр72 було знайдено методом вестерн-блоттінгу у зразках шкіри, обробленої
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом.
Методи (ї) Щурів, хворих на індукований стрептозотоцином (517) діабет, які мали термічні рани від часткової до повної глибини, створені на двосторонній торакальній депільованій шкірі щупом електронагрівача (діаметр ЗмМ; 6бО"С; протягом 30, 60 та ЗОсек.), яких лікували локальним застосуванням крему, що містив 195, 290 чи 490
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату, або носія, використовували для дослідження загоювання ран у формі самоконтролю з порівнянням бік-о-бік. Загоєння ран фіксували Га фотографічне та шляхом використання цифрової епілюмінесцентної мікроскопії. Площу ран вимірювали планіметричне через 48 годин та через 21 день після заподіяння термічної рани. Рівень й5р72 у зразках біопсії і9) шкіри визначали методом вестерн-блоттінгу.
Результати
Лікування кремом, що містить 4905 М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид ав! малеату, значно (р«0,01) прискорювало загоєння ран та підвищувало рівень пзр72 у зразках біопсії шкіри порівняно з контрольною групою, що одержувала носій. юю
Наші результати призвели до висновку, що введення ав
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату забезпечує захист проти пошкоджень, спричинених дією УФ-випромінення, і має потенціал для терапевтичного використання при -
Клінічному лікуванні станів з порушеннями загоєння ран чи після хірургічних операцій. Ге)
На Фіг.20, 21, 22 показано вплив кремів, що містять 190, 290 та 490
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату (В), на загоєння ран. На
Фіг.23, 24, 25 результати наведено у відповідності до ступеня тяжкості ран. «
На Фіг2б наведено фотографії ран, що не одержували лікування та лікувались 40. М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом. - с Фіг.27 зображено рівні білка йзр72 у зразках біопсії контрольної групи та груп, у яких проводилось ц лікування ран М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (В) (195, 295 "» та 496).
На Фіг28 показано результати імуногістохімічного визначення білка 5р/2 після лікування
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (В).
Ге») На Фіг29 показано рівні йзр/2 у зразках шкіри ЗСІЮ-мишей, які одержували лікування з І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом (В) та не одержували лікування (Контрольна група). ав) ПРИКЛАД 19: ВИЗНАЧЕННЯ СТИМУЛЮЮЧОЇ ДІЇ ПОХІДНИХ ГІДРОКСИЛАМІНУ ЗА ВИНАХОДОМ НА ЕКСПРЕСІЮ Н5ЗР72 У КЛІТИНАХ, ЯКІ ПІДДАВАЛИ СТРЕСАМ. і-й а). Характеристика культур клітин о Із використаних клітин фібробласти миші ЗТЗ та І/-929 культивувались на середовищі МЕМ та росли у вигляді моношару, клітини лейкемії людини 0-937 утримувались у середовищі КРММб640 у суспензійній культурі, а епітеліальні клітини людини Не а культивували у ОМЕМ-середовищі у вигляді моношару. Культури клітин утримували за умов, що описані у прикладі 6.2 (а) з тією відміною, що їх культивували у зазначених вище культуральних середовищах.
Ф, Б). Умови експерименту ко Експерименти проводились шляхом створення стресів до та після проведення обробки препаратом. Стрес створювали дією тепла, хімічного агента, обробкою НаосСі». Тестові сполуки застосовували для обробки у 60 концентрації 102М.
Дослідження цитотоксичності, які проводили протягом З днів за методом МТТ (Суфюіесппоіоду, 11, 49-58), засвідчили, що всі досліджені сполуки у концентрації вище 1077М мали 5096 ріст-інгібуючу дію. Таким чином, концентрації, що використовувались при дослідженнях пзр72, не мали значної цитотоксичної дії.
Експерименти з тепловим шоком 65 Ці експерименти проводились на клітинах фібробластів миші ЗТЗ та І-929, а також на клітинах лейкемії людини 0О-937. -БО0-
Експерименти на клітинах ЗТЗ з тепловим шоком проводили як описано у пункті 6.2(с) Прикладу б, з тією відміною, що шок індукували 30-хвилинною дією температури 43"С, а обробку тестовими сполуками проводили за 15 хвилин до чи через 100 хвилин після теплового шоку.
Імуновизначення проводили з використанням первинних НЗР72-специфічних ЗРА 810 (ЗігеззвСепе) та вторинних кон'югованих з пероксидазою хріну А9О44 (Зідта) антитіл. Денситометричні виміри проводились за допомогою денситометра 1КВ ШКгазсап Хі.
Результати наведено у Таблиці 2 та Таблиці 3.
Таблиця 2
Стимулюючий вплив похідних гідроксиламіну за винаходом на індуковану тепловим шоком експресію НБОР72 у клітинах ЗТЗ при їх обробці перед підданням шоку.
Сполука Рівень НЗР72 у порівнянні з підданою шоку контрольною групою
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат вн 5,6-дигідро-5-(1-піперидиніл)-метил-(3-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазин клали 2 3-(З-піридил)-5-((1-піперидиніл)-метилі-5,6-дигідро-б6Н-1,4,2-діоксазин-(2)-2-бутендіоат (пл) Бл
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид ж
М (е-тідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|Ї-М';М'-діетил-З-піридин-карбоксімідамід см моногідрохлорид ж о 3-(3-піридил)-5-діетиламінометил-5,6-дигідро-ВН-1,4,2-діоксахин гідрохлорид В
З-феніл-5-((1-піперидиніл)-метилі-5,б-дигідро-БН-1,4,2-діоксахин гідрохлорид жк о
ВД) М4(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид-(2)- ю бутендіоат (1:1) вк о (-)М-(е-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропоксиі-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид-(2)-бутендісат - зе (11) ния со
М-2-гідрокси-3-(піперидиніл)-пропокси!-нафталін-1-карбоксамід вн 3-(3-піридил)-5-трет-бутиламіно-5,6-дигідро-8Н-1,4,2-діоксазин К
М-(2-гідрокси-3-піперидиніл-пропокси)-етилуретан В «
М-(г-пальмітоїлокси-3-(1-пілперидиніл)-пропокси|-3-піридин-карбоксімідамід З с моногідрохлорид пиши ;» М-ге-тідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М'-пропіл-сечовина важ
М-(3-хлорфеніл)- М'-(е-гідрокси-3-(1-піперидинілу-пропокси|-сечовина пли
ФУ 175 М-(З-піперидино-1-пропокси)-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид дигідрохлорид Би -з О-(3-діетиламіно-пропокси)-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид гідрохлорид пл о О-(3-піперидино-пропіл)-З-нітро-бензгідроксімоїлхлорид гідрохлорид льш сі 1.- 318- (трет-бутиламіно)-2-гідрокси-пропокси|-іміно)- 1-(м-трифторметилфеніл)-етан ацетат в о М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|)-бензилуретан 0
М'-(2-гідрокси-3-(1-метил-1-піперидиній-1-їл)-пропокси)-М-метил-піридиній-3- 25 Ккарбоксімідоїлхлорид дийодид ве (Ф, М-гексил-М'-(3-(1-піперидиніл)-пропокси|-сечовина жк ко М-циклогексил-М'-(2-ацетокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-сечовина гідрохлорид 0 во М-(2-гідрокси-3-/1-піперидиніл)-пропокси)-2-нітро-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид ж
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-3-хінолін-карбоксімідамід дигідрохлорид я
М,М'-дифеніл-бензамідин" 07 7 М,М-диметил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-М"- фенілгуанідин о 65
М,М-диметил-М'-феніл-М"-І3-(1-піперидиніл)-пропокси|-гуанідин гідрохлорид я
М-метил-М-(3-(1-піперидиніл)-пропокси|-бензамід гідрохлорид ж - - . сша - 5,6б-дигідро-3-(4-хлорфеніл)-5-(М-метил-піперидиній- 1-Е1|-метил-4Н-1,2,4-оксадіазин йодид - метил-(М-І3-(1-піперидиніл)-пропокси))-3-піридин-карбокімідат малеат 0 790. М-метил-М-(3-(1-піперидиніл)-пропокси|-м-трифторметил-бензамід гідрохлорид кали
М-(3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М'-тетраметилен-З-піридинкарбоксімідин гідрохлорид нн
М-(3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М-метил-М'-(н-гексил)-сечовина 0
Таблиця З Обробка
Стимулюючий вплив похідних гідроксиламіну за винаходом на індуковану тепловим шоком експресію НОР72 у клітинах ЗТ3 при їх обробці після піддання шоку.
Сполука Рівень Н5Р72 у порівнянні з підданою шоку контрольною групою сч 25. МА(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат 0 о
М(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-2-нітро-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид 0 5,6-дигідро-5-(1-пілеридиніл)-метил-3-(З-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазин 0 зо О-(З-піперидино-пропіл)-З-нітро-бензгідроксімоїлхлорид гідрохлорид в ою
М-2-пальмітоїлокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-3-піридин-карбоксімідамід о моногідрохлорид ія «- зв М-гексил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-сечовина вн со
М-(2-гідрокси-3-«1-піперидиніл)-пропоксиї-нафталін- 1-карбоксамід тх
МА(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-4-піридин-карбоксімідоїлхлорид-(7)-бутендіоат « (17) я ть . 1. ! Що в) с М'-(2-гідрокси-3-(1-метил-1-піперидиній- 1-їл)-пропокси)|-М-метил-піридиній-3- ч» карбоксімідоїлхлорид дийодид жк п
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-З-хінолін-карбоксімідамід дигідрохлорид ек о 35 В Таблиці «О» показує, що обробка призводила до зміни у клітинах рівня -3з індукованого шоком пзр72 на 2095, а ж, ж, н-- показують підвищення рівня п5р72 на 21- о 5090, 51-100965 та 210095, відповідно, порівняно з рівнем у підданій шоку контрольній групі. сто 20 Експерименти з тепловим шоком у клітинах лейкемії 0937 та клітинах мишачих о фібробластів І-929 проводились аналогічно тому, як описано вище, але обробка препаратом завжди здійснювалась перед тепловим шоком. У цьому експерименті сполука вв 0 МУЧе-підрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат
Ге) використовувалась у концентрації 107 М.
ГІ призводила до підвищення рівня індукованого тепловим шоком Нзр72 більше, ніж на 50905.
Експерименти з шоком, спричиненим хімічним агентом. во Ці експерименти проводились на клітинах епітелію людини Неї! а та клітинах лейкемії людини 0-937 з використанням Насте для індукування шокової реакції. Обробка препаратом проводилась перед тим, як клітини піддавали шоку. Підготовка та обробка культур, що піддавали тестуванню здійснювались так само, як в експериментах з клітинами З3Т3. Після обробки препаратом клітини інкубували при 37"С протягом 15 хвилин, після чого всі культури за винятком двох (не піддана шоку контрольна група) піддавали дії НоСтТе у 65 концентрації 0,5 мкг/мл з подальшою інкубацією. Кількість індукованого пзр72 вимірювали через б годин після піддання шоку. Концентрація Ндсі», що застосовувалась, спричинювала підвищення максимального рівня п5р72 на 15-3090.
На клітинах Нега /М-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид /-" та
І-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-3-нітро-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид призводили до підвищення порівняно з індукованим шоком рівнем Нзр72 більше, ніж на 2095 та більше, ніж на 5095, відповідно.
У клітинах 0-937 обробка Мо(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом підвищувала рівень індукованого шоком йзр72 більше, ніж на 2095 порівняно з підданою шоку контрольною групою.
Експерименти з первинними експлантатами тканин 70 Ці експерименти було проведено на селезінці щурів та експлантатах тестикулярної тканини шляхом піддання їх тепловому шоку після обробки експериментальними сполуками. Експерименти на суспензії селезінки проводили таким чином.
Селезінку СЕМ-щурів вагою 200г вилучали в асептичних умовах і гомогенізували у культуральному середовищі МЕМ, що містить 1095 сироватку плоду корови, Концентрацію суспензії клітин встановлювали на 7/5 рівні 50-100мг/5 мл.
П'ять мл суспензії клітин поміщали у кожну чашку для культивування діаметром бсм і експлантати інкубували протягом 1години у атмосфері 595 СОа, яка містила зволожене повітря при 37"С, після чого культури обробляли сполуками, що тестуються, у концентрації 10 М. Після 15-хвилинного інкубування при 377С культури піддавали тепловому шоку при 437С протягом 30 хвилин в інкубаторі. Кількість індукованого пзр72 вимірювали після ще бгодин інкубування при 3770.
Результати приведено у Таблиці 4, і підвищення рівня пзр72 вимірюється за такою ж шкалою, як у Таблицях 2 та 3.
Таблиця 4 с о
Стимулюючий вплив похідних гідроксиламіну за винаходом на індуковану тепловим шоком експресію Н5ОР?72 в експлантатах селезінки щура. «в) ю
Сполуки Рівень НБР?72 у порівнянні з підданою шоку контрольною групою
М-3-(1,1-диметил-етил)-аміно)-2-гідрокси-пропокси)-3-трифторметил-бензамід ж «-
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М'-гептил-сечовина я-- о
М-(3-хлорфеніл)- М'2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-сечовина не 5,б-дигідро-5-(1-піперидиніл)-метил-3-(3-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазин 0
Експерименти на тестикулярному експлантаті щура проводили таким чином. «
Яєчко СЕМ-щура вагою 200г вилучали у стерильних умовах і виділені тестикулярні канальці суспендували у. ЩО) с культуральному середовищі МЕМ, що містить 1095 сироватку плоду корови, таким чином, щоб у п'ятимл суспензії ц містилось 50-100мг тканини. Експлантати інкубували протягом Ігодини у атмосфері 595 СО 5, яка містила "» зволожене повітря при 37"С, після чого культури обробляли сполуками, що тестуються, у концентрації 10 М.
Після 15 хвилин інкубування при 37"С експлантати піддавали тепловому шоку при 437"С протягом 30 хвилин.
Кількість індукованого пзр72 вимірювали після ще бгодин інкубування при 377С. (о) Результати, наведені у Таблиці 5, а також підвищення рівня пзр72 вимірюється за такою ж шкалою, як у - Таблиці 4. («в) с 50 (42)
Ф) іме) 60 б5
Таблиця 5
Стимулюючий вплив похідних гідроксиламіну за винаходом на індуковану тепловим шоком експресію НОР 72 у тестикулярному експлантаті щура.
Сполуки Рівень Н5Р72 у порівнянні з підданою шоку контрольною групою
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат ння 5,6-дигідро-5-(1-піперидиніл)-метил-3-(3-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазин жк
М-2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-3-бензімідоїлхпорид моногідрохлорид в
М-3-Ц1,1-диметил-етил)-аміно|-2-гідрокси-пропокси)-З-трифторметил-бензамід 0 то М-(2-бензилокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид-(2)-2- бутендіоат (1:1) жа 3-(3-піридил)-5-діетиламінометил-5,6-дигідро-вН-1,4,2-діоксазин гідрохлорид шк
М-(е-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-4-ацетамідо-бензамідин моногідрохлорид.- 0 3-(З-піридил)-5-трет-бутиламіно-5,5-дигідро-БН-1,4,2-діоксазин 0
М-(2-пальмітоїлокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-З-піридин-карбоксімідамід ря моногідрохлорид 0 о
М-гексил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-сечовина ж
М-(З-піперидино-1-пропокси)-3-піридин-карбоксзімідоїлхлорид дигідрохлорид Бал
О-(3-діетиламіно-пропокси)-3-піридин-карбоксімідоїлхлорид гідрохлорид 0 о
О-3-піперидино-пропіл)-3-нітро-бензгідроксімоїлхлорид гідрохлорид вк ою 1-(3-(трет-бутиламіно)-2-гідрокси-пропокси|-іміно)-1-(м - трифторметилфеніл) - етан о ацетат х
М-(3-(1,1-диметил-етил)-аміно|-2-гідрокси-пропокси)-3-трифторметил-бензімідоїлхлорид т моногідрохлорид Ж ї-о
М-І3-(діетиламіно)-2-гідрокси-пропокси|-3-трифторметил-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид вн « 40... Ме-пальмітоїлокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид -о с моногідрохлорид ня "з М-гексил-М'-13-(1-пілеридиніл)-пропокси)-сечовина (5;
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-З-нітро-бензімідоїлхлорид
Моногідрохлорид 7
Ф М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-2-нітро-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид з т М-2-тідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-М'-гептил-сечовина я 7 о М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси)- 1-ізохінолін-карбоксімідамід дигідрохлорид ж
Фо М-метил-М-(3-(1-піперидиніл)-пропокси)|-бензамід гідрохлорид ж (зе) 5,6 - дигідро - З - (4-хлорфеніл)-5-(М-метил-піперидиній-1-ї1)-метил-4Н-1,2,4-оксадіазин йодид Кл
М-ІЗ-(1-піперидиніл)-пропокси|-тіофен-2-карбоксімідоїлхлорид гідрохлорид жк
ГФ) ПРИКЛАД 20: ВИМІРИ РІВНЯ мРНК Н5Р У ГРУДНІЙ АОРТІ ЩУРІВ З ГЕНЕТИЧНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
Щурів з генетичною гіпертензією розділяли на чотири групи по чотири тварини. Групам щодня вводили де перорально: першій групі - фізіологічний сольовий розчин, другій групі -
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-3З-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат (2Омг/кг) протягом 8 днів, 60 третій групі - М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид (5мг/кг) протягом 20 днів, і четвертій групі - /М-(2-гідрокси-3--1 -піперидиніл)-пропокси|-2-тіофен-карбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (5мг/кг)у протягом 20 днів. Тварин умертвляли, аорти вилучали, миттєво заморожували у рідкому азоті і зберігали при -707С до використання.
В) Морфологічні дослідження грудної аорти бо Дослідження проводили згідно з опублікованими методиками (Вг. у). ої РНагтасої., 1995, 115, 515-420).
Вирізували шматочок грудної аорти їмм? і фіксували у 2,595 глутаральдегіді при кімнатній температурі.
Вторинну фіксацію здійснювали у 1956-ному тетроксиді осмію протягом однієї години. Тканину дегідратували в етанолі та поміщали у ЮОигсирап АСМ. Знімки робили електронним мікроскопом Нікгасні 7100 та здійснювали якісну оцінку.
Було знайдено, що обробка /М-(2-гідрокси-3-(1-птеридиніл)-пропокси|-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеатом і І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-бензімідоїлхлорид моногідрохлоридом, та
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-2-тіофен-карбоксімідоїлхлоридом моногідрохлоридом сприяла регенерації клітин аорти при середньому та сильному ступені, відповідно. 70 с) Кількісні виміри пзр70
Експерименти були проведені за методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією. Принцип методу полягає у тому, що, якщо дві дуже подібні, але неоднакові матриці ампліфікувати за допомогою однієї й тої самої ПЛР-реакції, то співвідношення їх продуктів під час процесу не змінюватиметься. Якщо вихідна кількість однієї з матриць відома, а відносна кількість продуктів піддається 75 визначенню, то можна розрахувати вихідну кількість невідомої матриці. За методом, який найбільш часто використовується, відома матриця (конкурент) та невідома матриця (ціль) розрізняються лише за довжиною, причому конкурент коротший, внаслідок чого продукти ПЛР можуть бути розділені за їх розміром.
РНК виділяли із тканин за гуанідін-ізоціанатним методом (СпотсгупеКі Р та бассі М., Апа! Віоспет., 162, 156, 1987). Концентрацію та якість нуклеїнової кислоти оцінювали спектрофотометром та електрофорезом на 2о агарозному гелі в умовах денатурації (Затрьгоок . та ін., МоіІесціаг Сіопіпд. А Гарогаюгу Мапиаї!, Со Зргіпуд
Нарбоиг І арогайогу Ргезз, 1989). Ізольовану РНК зберігали при -707С.
Конструювали фрагмент з кДНК, що кодує ген Пзр-7О0, шляхом сплайсинга внутрішньої послідовності (ПЛР-сплайсинг, Кіеду М.С. та ін., Віоїесппідсез, 18, 70, 1995). Фрагмент ампліфікували праймерами, які специфічно зв'язуються з його зовнішньою частиною (Епісп А., РОК Тесппоіоду. Ргіпсіріеєв апа Арріїсайопв ог Га
ОМА Атрійїсайоп, БіосКкюп Ргезз, 1989) і після вимірювання концентрації продукту зберігали при -7070.
Зворотню транскрипцію здійснювали у стандартних умовах з використанням мкг ізольованої РНК/зразок за і9) допомогою ат (атТ16) праймера (Затьгоок .). та ін., як вказано вище).
Рівні кількості КДНК, одержаних із зразків РНК, змішували з різними кількостями синтетичного конкурента (одержаними шляхом послідовного розведення у 3,10 разів) і матриці ав! ампліфікували методом полімеразної ланцюгової реакції. Під час циклу використовувались такі температури: денатурація (957, 1хв.), гібридизація (587С, 1хв.), синтез (72"С, 0,5хв.). о
Після ПЛР-ампліфікації продукти розділяли на агарозному гелі (195) та забарвлювали етидійбромідом у о стандартних умовах (ЗатргооК 3). та ін., як вказано вище). Забарвлені фрагменти ДНК візуалізували
УФ-транслюмінатором для фотографування. Кількість продуктів ПЛР визначали денситометрією негативів -- фотографій. Ге)
Було знайдено, що рівень йзрТО у грудній аорті щурів, що одержували /М-І(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-З-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеат,
І-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-бензімідоїлхлорид моногідрохлорид та ІМ-(2-гідрокси-3-(1 « -піперидиніл)-пропокси)|-2-тіофен-карбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид, більше, ніж на 5095 перевищував рівень ЯгрТО у контрольних тварин. - с ПРИКЛАД 21: ДОСЛІДЖЕННЯ ІНГІБУЮЧОГО ЕФЕКТУ НА СТАРІННЯ ШКІРИ МОРСЬКОЇ СВИНКИ ц Інгібуючу дію сполук за винаходом на старіння шкіри досліджували на морських свинках. Шкіру п'яти тварин "» у кожній групі депілювали та ділянку їсм 2 та опромінювали джерелом УФ-В випромінення з інтенсивністю 100мДж/см2 з обох боків. Після опромінення один бік шкіри обробляли кремом, зкомпонованим за прикладом 10, який містить 59омас. М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)-пропокси|-3З-піридин-карбоксімідоїлхлорид малеату або (2) ІМ-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)-пропокси|-бензімідоїлхлорид моногідрохлориду або ІМ-(2-гідрокси-3-(1 - -піперидиніл)-пропокси|-2-нітро-бензімідоїлхлорид моногідрохлориду, а другій бік тварин обробляли тим самим кремом без активного інгредієнта. Це був експеримент з самоконтролем. («в Лікування розпочинали негайно після опромінення та проводили двічі на день протягом двох тижнів. с 20 УФ-В опромінення спричинювало тяжкі пошкодження шкіри (везикули, пухирі, пошкодження епітелію та утворення ран), які загоювались на 4 дні раніше та мали значно менший розмір рани, якщо тварин лікували м) сполуками за винаходом. Сполуки сприяли утворенню епітелію.
Експерименти показали, що лікування підвищувало стійкість шкіри до УФ-В опромінення та покращувало відновлення шкіри (Ф.

Claims (1)

  1. Формула винаходу іме)
    1. Спосіб підвищення експресії молекулярних шаперонів, що продукуються еукаріотичною клітиною внаслідок бо фізіологічного стресу, або підвищення активності молекулярного шаперону до величини, що перевищує активність, викликану фізіологічним стресом, що включає: обробку еукаріотичної клітини, яка зазнала фізіологічного стресу, ефективною кількістю похідної гідроксиламіну, таутомерні форми якої представлені формулами (І) та (ІІ): б5 х х
    А. А рем пеюрнппттт А. А 29 й Ї М В 2 МА В Ф (р або її сіллю та/або оптичноактивними стереоізомерами, де А означає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним в арильній та/або алкільній частині, 70 арил, заміщений арил, гетероарил або заміщену гетероарильну групу, 7 означає ковалентний зв'язок, кисень або -М8 3, де 3 вибирають із групи, яка складається з водню, алкілу, заміщеного алкілу, арилу, заміщеного арилу, аралкілу і аралкілу, який є заміщеним в арильній та/або алкільній частині, К означає алкіл або заміщений алкіл, Х у таутомері формули (І) означає галоген або заміщену гідроксильну або аміно-, монозаміщену аміно- або двозаміщену аміногрупу, і Х у таутомері формули (Ії) означає кисень, іміно- або заміщену іміногрупу, і К означає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, ацил або заміщену ацильну групу, і сполуки формули (І), необов'язково, містять внутрішньомолекулярні кільцеві структури, утворені з'єднанням Х та реакційноздатного замісника.
    2. Спосіб за п. 1, в якому клітину піддають обробці перед фізіологічним стресом.
    3. Спосіб за п. 1, в якому клітину піддають обробці після фізіологічного стресу.
    4. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, в якому еукаріотична клітина, що зазнала фізіологічного стресу, є с клітиною ссавця. о
    5. Спосіб за п. 4, в якому клітина ссавця є клітиною людини.
    6. Спосіб за п. 4 або 5, в якому клітина є клітиною живого організму.
    7. Спосіб за будь-яким із пп. 1-6, в якому клітина є нервовою клітиною, клітиною м'яза, клітиною стінки судини, особливо ендотеліальною, епітеліальною клітиною або клітиною імунної системи. (ав)
    8. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, в якому еукаріотична клітина, яку піддавали стресу, є клітиною рослини.
    9. Спосіб за п. 8, в якому рослинна клітина є клітиною живого рослинного організму. й
    10. Спосіб за будь-яким із пп. 1-7, в якому фізіологічний стрес є метаболічним, окислювальним або і «в) локальним механічним стресом, або стресом, спричиненим гіпоксією, ішемією, тепловим / шоком, випромінюванням або токсичними матеріалами. --
    11. Спосіб по п. 10, в якому стрес спричинено цукровим діабетом. (Се)
    12. Спосіб за будь-яким із пп. 1-7, в якому фізіологічний стрес викликає підвищення вмісту реакційноздатних вільних радикалів або цитокінів у навколоклітинному просторі.
    13. Спосіб за будь-яким із пп. 1-7, в якому фізіологічний стрес призводить до виникнення « серцево-судинних, судинних, церебральних, алергічних, імунних, аутоїмунних захворювань, захворювань вірусного або бактеріального походження, пухлинних захворювань, захворювань шкіри та/або слизової оболонки - с або епітеліального захворювання ниркових канальців, або стану, який може лікуватись косметичним втручанням. а 14. Спосіб за п. 13, в якому серцево-судинне захворювання спричинено атеросклерозом, коронарною "» хворобою, гіпертонією або легеневою гіпертонією, що провокується фізіологічним стресом.
    15. Спосіб за п. 13, в якому церебральне захворювання спричинено ішемією судин мозку, ударом, травматичним пошкодженням голови, старечою нейродегенеративною хворобою, особливо старечою Ге) деменцією, деменцією, спричиненою СНіДом, алкогольною деменцією, хворобою Альцгеймера, хворобою - Паркінсона або епілепсією, провокованою фізіологічним стресом.
    16. Спосіб за п. 13, в якому захворювання шкіри та/або слизової оболонки спричинено дерматозом або (ав) виразковою хворобою шлунково-кишкової системи, провокованою фізіологічним стресом. сл 50 17. Спосіб за будь-яким із пп. 1-16, в якому молекулярний шаперон є білком теплового шоку (Пзр).
    18. Спосіб за п. 17, в якому гр є пзр70 або Нзр72. 62 19. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, в якому використовуються гідроксиламіни формули () Х (0, А,
    А. С, род Ф) 7 М в іме) де К означає алкіл або заміщений алкіл, і во (а) 7 означає ковалентний зв'язок, а Х означає галоген, (5) 7 означає ковалентний зв'язок, а Х означає заміщену гідроксильну групу -«0О), де О означає вуглеводень, а похідна, необов'язково, має внутрішньомолекулярне кільце, яке утворено з'єднанням Х та реакційноздатного замісника К, (с) 7 означає ковалентний зв'язок, а Х означає МА 'В2, де В! та В2, незалежно один від одного, означають Н, 65 лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, або В! та В2, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють насичене кільце, яке містить від З до 7 атомів, і, необов'язково, -58в-
    похідна має внутрішньомолекулярне кільце, яке утворено з'єднанням Х та реакційноздатного замісника К, (8) 7 означає кисень, а Х означає заміщену гідроксильну групу -0О), де ОО) означає вуглеводневу групу, (е) 7 означає кисень, а Х означає МА 2, де В! та В2, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, або В! та Б, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють насичене кільце, яке містить від З до 7 атомів, () 7 означає -М8, де ВЗ означає алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, або аралкіл, який має заміщення у арильній або алкільній групі, а Х означає ме в, де В та в, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, або В! 70 та е2, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють насичене кільце, яке містить від З до 7 атомів.
    20. Спосіб за п. 19, в якому К означає с;-аміноалюіло, який є, необов'язково, заміщеним у аміно- та/або алкільній групі, і алкільний ланцюг якого бажано містить від З до 8 атомів вуглецю, є лінійним або розгалуженим, і може бути заміщений гідроксильною або ацилоксигрупою.
    21. Спосіб за п. 19 або 20, в якому К означає с) - аміноалюкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий гетероатом(и).
    22. Спосіб за будь-яким з пп. 19-21, в якому 7 означає хімічний зв'язок і Х означає галоген, бажано хлор або бром, а А означає аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, арил, заміщений арил або гетероарил.
    23. Спосіб за п. 22, в якому А означає незаміщений або заміщений фенілалкіл, який може мати один або кілька замісників, бажано алкоксигрупу, феніл, феніл, заміщений галогеном, алкілом, алкоксигрупою, галоїдалкілом або нітрогрупою, нафтил, або М-вмісний гетероарил, який може бути конденсованим з бензольним й /--СЄМ кільцем, бажано піридил, або 5-вмісний або О-вмісний гетероарил. о
    24. Спосіб за будь-яким з пп. 19-21, в якому 7 означає хімічний зв'язок, а Х означає заміщену гідроксильну групу -0С), де С) означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає гетероарил, бажано М-вмісний гетероарил.
    25. Спосіб за будь-яким з пп. 1-18, в якому похідна гідроксиламіну має формулу (1): («в») д', Іо) в) о А-ї й М-О (Се; де К" означає алкіл або заміщений алкіл, і А означає незаміщений або заміщений арил або гетероарил. «
    26. Спосіб по п. 25, в якому К" означає 0)-аміноалюл, який може бути заміщеним у аміногрупі та/або 70 алкільному ланцюгу, і алкільний ланцюг має бажано від 1 до 5 атомів вуглецю. 8 с 27. Спосіб за п. 25 або 26, в якому К" означає с; - аміноалюі ло, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, ;» де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють З-т-членне, бажано 5-7--ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий гетероатом(и). б 28. Спосіб за будь-яким з пп. 19-21, де 7 означає хімічний зв'язок, - Х означає -МЕ'В2, де БК! та В2, незалежно один від одного, означають Н, незаміщений або заміщений (ав) лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, або В! та К2, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють сл 50 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене кільце, і А означає аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, незаміщений або заміщений арил 62 або гетероарил.
    29. Спосіб за п. 28, в якому А означає фенілалкіл, фенілалкіл, який має один або кілька замісників, бажано алкоксигрупу у фенільній групі, феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галогеном, алкоксигрупою, галоїдалкілом, нітрогрупою або ациламіногрупою, нафтил, або М-вмісний гетероарил, який може бути конденсованим з бензольним кільцем, бажано піридил, або 5-вмісний або О-вмісний гетероарил. о 30. Спосіб за будь-яким з пп. 1-18, в якому похідна гідроксиламіну має формулу (І") ко в' де, х бо що А- М-о0 де 65 К" означає алкіл або заміщений алкіл, і А означає незаміщений або заміщений арил або гетерсарил, і В! означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, аралкіл, заміщений у алкільній та/або арильній частині.
    З1. Спосіб за п. ЗО, в якому К" означає 2;-аміноалю ло, який може бути заміщеним у аміногрупі та/або алкільному ланцюгу, і алкільний ланцюг має бажано від 1 до 5 атомів вуглецю.
    32. Спосіб за п. ЗО або 31, в якому К" означає п) - аміноалюіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий гетероатом(и). 70 33. Спосіб згідно з п. 28, в якому А означає феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галогеном, алкоксигрупою, галоїдалкілом або нітрогрупою, нафтил, або М-вмісний гетероарил, який може бути конденсованим з бензольним кільцем, бажано піридил, або 5-вмісний або О-вмісний гетероарил.
    34. Спосіб за будь-яким з пп. 19-21, де 7 означає кисень, Х означає -0О, де ОО означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, бажано /5 С. д-алкіл, аралкіл, або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл, або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині.
    35. Спосіб за будь-яким з пп. 19-21, де 7 означає кисень, Х означає -МЕ'В2, де БК! та В2, незалежно один від одного, означають Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, або незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або Б! та 2, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене кільце, і А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині. с
    36. Спосіб за будь-яким з пп. 19-21, де 7 означає -МЕЗ, де ВЗ означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений о або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині. х означає -Мв В, де В та в, незалежно один від одного, означають Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл або незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або БК! та о в, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене кільце, і ю А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині. о
    37. Спосіб за будь-яким з пп. 1-18, в якому похідна гідроксиламіну має формулу (ІІ): «- Х (0, рів о (Се) А й За7оМмАО СВ де « К означає алкіл або заміщений алкіл; і (а) 7 означає хімічний зв'язок, і Х означає кисень, або о) с (Б) 7 означає хімічний зв'язок, а Х означає «МА, де 7 означає Н або незаміщений або заміщений алкіл або з» циклоалкіл, (с) 7 означає кисень, і Х означає кисень, (4) 7 означає кисень, а Х означає МА", де В" означає незаміщений або заміщений алкіл, аралкіл або арил, б» 15 або гетероарил, (е) 7 означає -«МЕЗ, де ВЗ означає Н, незаміщений або заміщений алкіл, арил або аралкіл, а Х означає -й кисень, о (0) 7 означає -М83, де ВЗ означає Н, незаміщений або заміщений алкіл, арил або аралкіл, і Х означає -М8, 5Оо де В означає Н, незаміщений або заміщений алкіл або аралкіл, або циклоалкіл. і-й З8. Спосіб за п. 37, в якому К означає с) -аміноалюіл, який є, необов'язково, заміщеним у аміно- та/або с алкільній групі, а алкільний ланцюг, який містить бажано від З до 8 атомів вуглецю, і є лінійним або розгалуженим, може бути заміщений гідроксильною або ацилоксигрупою.
    39. Спосіб за п. 37 або 38, в якому К означає с; -аміноалюіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, 25 де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами
    (Ф. або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють ГІ 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий гетероатом(и).
    40. Спосіб за будь-яким з пп. 37-39, в якому во 7 означає хімічний зв'язок, Х означає кисень, К означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає незаміщений або заміщений арил або аралкіл, або гетероарил. 65 41. Спосіб за п. 40, в якому А означає феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галоїдалкілом або алкоксигрупою, аралкілом або аралкілом, заміщеним у арильній та/або алкільній частині, або М-вмісний гетероарил або 5-вмісний гетероарил.
    42. Спосіб за будь-яким з пп. 37-39, в якому 7 означає хімічний зв'язок, Х означає -МА, де В? означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, або циклоалкіл, і К означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, незаміщений або заміщений арил або гетероарил.
    43. Спосіб за п. 42, в якому А означає фенілалкіл, фенілалкіл, який заміщено однією або кількома алкоксигрупами у фенільній групі, феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галоїдалкілом або нітрогрупою, нафтил або М-вмісний гетероарил, бажано піридил, або 5-вмісний гетероарил.
    44. Спосіб за будь-яким з пп. 37-39, в якому 7 означає кисень, Х означає кисень, К' означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині.
    45. Спосіб за будь-яким з пп. 37-39, в якому 7 означає кисень, Х означає -МА 7, де ВЕ означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або незаміщений або заміщений гетероарил, а КК означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині. с
    46. Спосіб за будь-яким з пп. 37-40, в якому 7 означає -МК З де ВЗ означає незаміщений або заміщений о лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, Х означає кисень, К' означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, або ацил, і А означає незаміщений або заміщений алкіл, аралкіл, арил або гетероарил або циклоалкіл. («в»)
    47. Спосіб за п. 46, в якому А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, який ю містить бажано від 4 до 12 атомів вуглецю, циклоалкіл, незаміщений або заміщений фенілалкіл, феніл, феніл, який заміщено одним або кількома галогеном, алкілом, галоїдалкілом, алкоксигрупою або нітрогрупою, або (ав) М-вмісна гетероциклічна група. «-
    48. Спосіб за будь-яким з пп. 37-39, в якому Зо 7 означає -МЕЗ, де КЗ означає означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, ре) незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, Х означає -МА, де В? означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, або « циклоалкіл, бажано Н або алкіл, З 70 К означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, с аралкіл, або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, Із» А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, або незаміщений або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл.
    49. Спосіб лікування захворювання, пов'язаного з функціонуванням системи молекулярного супроводжування або асоційованого з пошкодженням клітини або органели клітини, чи, необов'язково, профілактики такого б захворювання, який включає введення організму-хазяїну ефективної кількості хімічної сполуки з метою - зменшення інтенсивності патологічного стану організму, в якому хімічна похідна є похідною гідроксиламіну, о таутомерні форми якої представлені формулами (І) та (І): ся 70 ре А Х й , п ст ль. я- п о нн В ТВ и) - що й або її сіллю та/або оптичноактивними стереоізомером, де ГФ) А означає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, 7 арил, заміщений арил, гетероарил або заміщену гетероарильну групу, 7 означає ковалентний зв'язок, кисень або -МЕ З, де ВЗ вибирають із групи, яка складається з водню, во алкілу, заміщеного алкілу, арилу, заміщеного арилу, аралкілу і аралкілу, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, К означає алкіл або заміщений алкіл, Х у таутомері формули (І) означає галоген або заміщену гідроксильну або аміно-, монозаміщену аміно- або двозаміщену аміногрупу, і 65 Х у таутомері формули (Ії) означає кисень, іміно- або заміщену іміногрупу, і К означає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, ацил або заміщену ацильну групу, і сполуки формули (І), необов'язково, містять внутрішньомолекулярні кільцеві структури, утворені з'єднанням Х та реакційноздатного замісника.
    50. Спосіб за п. 49, в якому патологічний стан вибирають із групи, яка складається із ішемії, неопластичної хвороби, інфекції, спричиненої патогенним мікроорганізмом, аутоїмунного захворювання та дерматозу.
    51. Спосіб за п. 49 для захисту міокарда, тканин мозку та нирки від пошкодження тканин та/або некрозу, спричиненого ішемією, в якому спосіб включає введення в організм-хазяїн ефективної кількісті хімічної сполуки 7/0 З метою зменшення інтенсивності, профілактики або зворотного розвитку шкідливої дії тривалої ішемії, в якому хімічна похідна є похідною гідроксиламіну, таутомерні форми якої представлені формулами (І) та (Ії), або її сіллю та/або оптичноактивними стереоізомерами, де х Х року
    А. А Оу Пенн ліннлві шва А р х ) н! 7 Ме і де А, 2, К, К та Х мають значення, що вказані у п. 49.
    52. Спосіб за будь-яким із пп. 49-51, в якому організмом-хазяїном є організм людини.
    53. Спосіб за будь-яким з пп. 49-52, в якому похідна гідроксиламіну має формулу (1): дб, о с щі ( 6) К" означає алкіл або заміщений алкіл, і А означає незаміщений або заміщений арил або гетероарил. о зо 54. Спосіб за будь-яким з пп. 49-52, в якому похідна гідроксиламіну має формулу (І"), д' д" (7, іс) М | «в) А-« ій х о (Се) де К" означає алкіл або заміщений алкіл, і « А означає незаміщений або заміщений арил або гетерсарил, і В! означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, аралкіл, заміщений у З с алкільній та/або арильній частині. "» 55. Спосіб за п. 54, в якому К" означає с) - аміноалкіл, який може бути заміщеним у аміногрупі та/або п алкільному ланцюгу, і алкільний ланцюг має бажано від 1 до 5 атомів вуглецю.
    56. Спосіб за п. 54 або 55, в якому К" означає п) - аміноалюіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, (о) де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами - або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий гетероатом(и). (ав) 57. Спосіб за будь-яким з пп. 49-52, в якому похідна гідроксиламіну має формулу (Ії), сл 50 Х (І), о А ре ап 7 МА в де К означає алкіл або заміщений алкіл; Ге! (а) 7 означає хімічний зв'язок, і Х означає кисень, або (Б) 7 означає хімічний зв'язок, а Х означає «МА, де 7 означає Н або незаміщений або заміщений алкіл або о циклоалкіл, (с) 7 означає кисень, і Х означає кисень, 60 (а) 7 означає кисень, а Х означає «МЕ, де КЕ? означає незаміщений або заміщений алкіл, аралкіл або арил, або гетероарил, (е) 7 означає -«МЕЗ, де ВЗ означає Н, незаміщений або заміщений алкіл, арил або аралкіл, а Х означає кисень, 65 (0) 7 означає -М83, де ВЗ означає Н, незаміщений або заміщений алкіл, арил або аралкіл, і А означає -М8, де В" означає Н, незаміщений або заміщений алкіл або аралкіл, або циклоалкіл.
    58. Спосіб за п. 57, в якому К означає с)-аміноалюкіл, який є, необов'язково, заміщеним у аміно- та/або алкільній групі, а алкільний ланцюг, який містить бажано від З до 8 атомів вуглецю, і є лінійним або розгалуженим, може бути заміщений гідроксильною або ацилоксигрупою.
    59. Спосіб за п. 57 або 58, в якому К означає 2; -аміноалюіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий гетероатом(и).
    60. Спосіб за будь-яким з пп. 57-59, в якому то 7 означає хімічний зв'язок, Х означає кисень, К означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає незаміщений або заміщений арил або аралкіл, або гетероарил. т 61. Спосіб за п. 60, в якому А означає феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галоїдалкілом або алкоксигрупою, аралкілом або аралкілом, заміщеним у арильній та/або алкільній частині, або М-вмісний гетероарил або 5-вмісний гетероарил.
    62. Спосіб за будь-яким з пп. 57-59, в якому 7 означає хімічний зв'язок, 7 Х означає -МА, де В? означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, або циклоалкіл, і К означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, сч аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, незаміщений або заміщений арил (о) або гетероарил.
    63. Спосіб за п. 62, в якому А означає фенілалкіл, фенілалкіл, який заміщено однією або кількома алкоксигрупами у фенільній групі, феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галоїдалкілом або о нітрогрупою, нафтил або М-вмісний гетероарил, бажано піридил, або 5-вмісний гетероарил.
    64. Спосіб за будь-яким з пп. 57-59, в якому 7 означає кисень, Х означає кисень, К' означає Н, ів) незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або о аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл, аралкіл, заміщений у ж арильній та/або алкільній частині. с
    65. Спосіб за будь-яким з пп. 57-59, в якому 7 означає кисень, Х означає -МА 7, де ВЕ означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або незаміщений або заміщений гетероарил, а КК означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл « 70 або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині. в с 66. Спосіб за будь-яким з пп. 57-59, в якому 7 означає -МК З де ВЗ означає незаміщений або заміщений й лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній "» та/або алкільній частині, Х означає кисень, К' означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній 75 частині, або ацил, і А означає незаміщений або заміщений алкіл, аралкіл, арил або гетероарил або циклоалкіл. Ге») 67. Спосіб за п. 66, в якому А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, який містить бажано від 4 до 12 атомів вуглецю, циклоалкіл, незаміщений або заміщений фенілалкіл, феніл, феніл, - який заміщено одним або кількома галогеном, алкілом, галоїдалкілом, алкоксигрупою або нітрогрупою, або ав! М-вмісна гетероциклічна група.
    68. Спосіб за будь-яким з пп. 57-60, в якому і-й 7 означає -МЕЗ, де КЗ означає означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, 62 незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, Х означає -МА, де В? означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, або циклоалкіл, бажано Н або алкіл, о К означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл, або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, де А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, або незаміщений або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл. 60 69. Похідна гідроксиламіну, таутомерні форми якої представлені формулами (І) та (І): х Х пе А А -О
    А. лето Жан нів тивні а МЕ: ЗВ 65 в (п)
    або її сіль та/або оптично активний стереоізомер, де А означає алкіл, заміщений алкіл, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, арил, заміщений арил, гетероарил або заміщену гетероарильну групу, 7 означає ковалентний зв'язок, кисень або -МЕ З, де ВЗ вибирають із групи, яка складається з водню, алкілу, заміщеного алкілу, арилу, заміщеного арилу, аралкілу і аралкілу, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, К означає алкіл або заміщений алкіл, Х у таутомері формули (І) означає галоген або заміщену гідроксильну або аміно-, монозаміщену аміно- або 70 двозаміщену аміногрупу, і Х у таутомері формули (Ії) означає кисень, іміно- або заміщену іміногрупу, і К означає водень, алкіл, заміщений алкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, ацил або заміщену ацильну групу, і сполуки формули (І), необов'язково, містять внутрішньомолекулярні кільцеві структури, утворені 75 з'єднанням Х та реакційноздатного замісника, для лікування церебральних, алергічних, імунних, аутоїмунних захворювань, захворювань, викликаних вірусними або бактеріальними інфекціями, захворювань шкіри та/або слизової оболонки, а також епітеліальних захворювань ниркових канальців.
    70. Похідна згідно з п. 69, де похідна гідроксиламіну має формулу (1) В", в) А- М-о с де о К" означає алкіл або заміщений алкіл, і А означає незаміщений або заміщений арил або гетероарил.
    71. Похідна згідно з п. 70, де К" означає 24) -амноалюіл, який може бути заміщеним у аміногрупі та/або о алкільному ланцюгу, і алкільний ланцюг має бажано від 1 до 5 атомів вуглецю.
    72. Похідна згідно з п. 70 або 71, де К" означає с; - аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену о аміногрупу, де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або о розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом -/-с де азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-ч-ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий Зо гетероатом(и). ісе)
    73. Похідна згідно з пп. 69, де похідна гідроксиламіну має формулу (1") д' д'( хе « А-Х шЗ с ч Мч-о0 и? де 415 К" означає алкіл або заміщений алкіл, і А означає незаміщений або заміщений арил або гетерсарил, і б В! означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, циклоалкіл, аралкіл, заміщений у алкільній та/або арильній частині. - 74. Похідна згідно з п. 73, де К" означає 0) -амноалюіл, який може бути заміщеним у аміногрупі та/або («в алкільному ланцюгу, і алкільний ланцюг має бажано від 1 до 5 атомів вуглецю. с 20 75. Похідна згідно з п. 73 або 74, де К" означає с) - аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену о аміногрупу, де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом азоту, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-ч-ленне насичене гетерокільце, яке може містити додатковий гетероатом(и). й й й й .
    76. Похідна згідно з п. 69, де похідна гідроксиламіну має формулу (І): Ф, Х (І, іме)
    А. АХ 4 о. 7 МЕ ів! бо де К означає алкіл або заміщений алкіл; (а) 7 означає хімічний зв'язок, і Х означає кисень, або (Б) 7 означає хімічний зв'язок, а Х означає «МА, де 7 означає Н або незаміщений або заміщений алкіл або 65 циклоалкіл, (с) 7 означає кисень, і Х означає кисень,
    (а) 7 означає кисень, а Х означає «МЕ, де КЕ? означає незаміщений або заміщений алкіл, аралкіл або арил, або гетероарил, (е) 7 означає -«МЕЗ, де ВЗ означає Н, незаміщений або заміщений алкіл, арил або аралкіл, а Х означає кисень, (0) 7 означає МА, де ВЗ означає Н, незаміщений або заміщений алкіл, арил або аралкіл, і Х означає ЕМВ, де В" означає Н, незаміщений або заміщений алкіл або аралкіл, або циклоалкіл.
    77. Похідна згідно з п. 7б, де К означає с) - аміноалю ль, який є, необов'язково, заміщеним у аміно- 70 та/або алкільній групі, а алкільний ланцюг, який містить бажано від З до 8 атомів вуглецю, і є лінійним або розгалуженим, може бути заміщений гідроксильною або ацилоксигрупою.
    78. Похідна згідно з п. 76 або 77, де К означає с; - аміноалкіл, який має моно- або дизаміщену аміногрупу, де замісники аміногрупи, незалежно один від одного, є одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, разом з приєднаним до них атомом 75 азоту, утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетерокільце яке може містити додатковий гетероатом(и).
    79. Похідна згідно з будь-яким з пп. 76-78, де 7 означає хімічний зв'язок, Х означає кисень, К означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і А означає незаміщений або заміщений арил або аралкіл, або гетероарил.
    80. Похідна згідно з п. 79, де А означає феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галоїдалкілом або алкоксигрупою, аралкілом або аралкілом, заміщеним у арильній та/або алкільній частині, або СМ М-вмісний гетероарил або 5-вмісний гетероарил. о
    81. Похідна згідно з будь-яким з пп. 76-78, де 7 означає хімічний зв'язок, Х означає МЕ, де В" означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, або (2 циклоалкіл, і ю К означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і | «в) А означає аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, незаміщений або заміщений арил «- або гетероарил.
    82. Похідна згідно з п. 81, де А означає фенілалкіл, фенілалкіл, який заміщено однією або кількома (Се) алкоксигрупами у фенільній групі, феніл, феніл, заміщений одним або кількома алкілом, галоїдалкілом або нітрогрупою, нафтил або М-вмісний гетероарил, бажано піридил, або 5-вмісний гетероарил.
    83. Похідна згідно з будь-яким з пп. 76-78, де 7 означає кисень, Х означає кисень, К' означає Н, « незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, і т с А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл, аралкіл, заміщений у "з арильній та/або алкільній частині. " 84. Похідна згідно з будь-яким з пп. 76-78, де 7 означає кисень, Х означає «МА, де В" означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або незаміщений або заміщений гетероарил, а Б"
    Ме. означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл - або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині.
    85. Похідна згідно з будь-яким з пп. 76-78, де 7 означає -МАЗ, де ВЗ означає незаміщений або заміщений о лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл, аралкіл, заміщений у арильній сл 20 та/або алкільній частині, Х означає кисень, В" означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній с частині, або ацил, і А означає незаміщений або заміщений алкіл, аралкіл, арил або гетероарил або циклоалкіл.
    86. Похідна згідно з п. 85, де А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, який містить бажано від 4 до 12 атомів вуглецю, циклоалкіл, незаміщений або заміщений фенілалкіл, феніл, феніл, 29 який заміщено одним або кількома галогеном, алкілом, галоїдалкілом, алкоксигрупою або нітрогрупою, або ГФ) М-вмісна гетероциклічна група. кю 87. Похідна згідно з будь-яким з пп. 76-78, де 7 означає -МЕЗ, де КЗ означає означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, Х означає МЕ, де В" означає Н, незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, аралкіл або аралкіл, заміщений у арильній та/або алкільній частині, або циклоалкіл, бажано Н або алкіл, К означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бе аралкіл, або аралкіл, який є заміщеним у арильній та/або алкільній частині, А означає незаміщений або заміщений лінійний або розгалужений алкіл, або незаміщений або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл.
    88. Сполуки формули (1): І), Х ()
    А
    А. ХУ ро 7 М в де а) Х означає галоген, бажано хлор або бром, 7 означає хімічний зв'язок, і ат) А означає групу формули (а): ' С ю-0). (а) де У означає галоген, алкоксигрупу, галоїдалкіл або нітрогрупу, а п дорівнює 1, 2 або 3, або О-вмісний гетероарил, бажано фурил, 5-вмісний гетероарил, бажано тієніл, або М-вмісну гетероароматичну групу, яка може бути конденсована з бензольним кільцем, або четвертинну похідну аміногрупи М-С 4.4-алкіл, або її М-оксид, бажано піридил, хіноліл або ізохіноліл, К означає групу формули (б): Гі й в -(сн,ии-сн-- «( НО й шо с в і. я і) «в) де ВЗ та Б, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С. /-алкіл о або циклоалкіл, або 25 та В, разом з приєднаним до них атомом М, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-ч-ленне насичене гетероциклічне кільце, 9 означає -ОБ', де Б/ означає Н або ацил, бажано незаміщений або «(2 заміщений алкілкарбоніл, арилкарбоніл або аміноацил, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, або її «-
    М-С.4-алкільну четвертинну похідну або М-оксид, за умови, що, Зо коли А означає піридил або нафтил, або групу формули (а), де У! означає галоген або алкоксигрупу, то В ісе) відрізняється від Н, або аг) А означає групу формули (с): (977 ( с ) - с М п 1 и? , щу" (о) а -«сн;)- сн- (сни я М У сон їз («в) м 1 м ' Я : 2 З я Я Я а необов'язкові замісники У та У", щонайменше один з яких повинен бути присутнім у молекулі, означають кисень або С./-алкіл, К дорівнює 1, 2 або З, а т дорівнює 1, 2 або З, і коли похідна є одно- або св двовалентним катіоном, то аніоном буде один або два іони галогену, бажано йоду, або 5) Х означає -МА 2, де В! та В2, незалежно один від одного, означають Н або незаміщений або заміщений Ф) лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, незаміщений або заміщений ко аралкіл, або В! та В, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, яке може містити один або кілька додаткових гетероатомів, во А означає незаміщений або заміщений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або незаміщений або заміщений аралкіл, 7 означає кисень або -МЕ, де В? означає Н або незаміщений або заміщений алкіл, і БЕ означає групу формули (б), де В? та в, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С../-алкіл або циклоалкіл, або В? та КУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-членне, бо бажано 5-7-ч-ленне насичене гетероциклічне кільце, У8 означає Н або -ОВ", де В! означає Н або ацил, бажано незаміщений або заміщений алкілкарбоніл або арилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, або с) Х означає -00), де О є незаміщеним або заміщеним алкілом або аралкілом, 7 означає кисень, і К означає групу формули (Б), де 5 та ВЗ, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С..4-алкіл або циклоалкіл, або В? та КУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У означає Н або -ОВ", де В" означає Н або ацил, бажано незаміщений або заміщений алкілкарбоніл або арилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, або а) А означає незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або М-вмісну гетероароматичну групу, бажано піридил, або 5-вмісну гетероароматичну групу, 7 означає хімічний зв'язок, Х означає -00О), де О є С. /-алкілом, і К означає групу формули (Б), де 5 та ВЗ, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або 19 розгалужений алкіл, бажано С. .4-алкіл або циклоалкіл, або Б? та ЗУ, разом з суміжним з ними атомом М, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У9 означає Н, К дорівнює 1, 2 або З, і т дорівнює 1, 2 або 3.
    89. Похідна за п. 88, де А означає групу формули (а), і У! означає Су. у-галоїдалкіл, бажано трифторметил.
    90. Похідна за п. 88, яка є оптично активним стереоізомером похідної гідроксиламіну. Х означає гелоген, 7 означає хімічний зв'язок, а В означає групу формули (Б), де ВЕ? та 5, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С../-алкіл або циклоалкіл, або З та Вб, разом з суміжним з ними атомом М, утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У6 означає -ОВ", де В" означає аміноацил, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3. с
    91. Похідні гідроксиламіну формули (1): (5) Хх (у,
    А. А -О. 7 М в о де ою Х означає -МВ'В2, де В! та В2, незалежно один від одного, означають Н, незаміщений або заміщений о лінійний або розгалужений алкіл, бажано С. в-алкіл або циклоалкіл, або КЕ! та К2, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7-ч-ленне гетероциклічне кільце, -- А означає незаміщений або заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, заміщений однією або кількома со алкоксигрупами, бажано С../-алкоксигрупами, феніл, феніл, заміщений одним або кількома атомами галогену, алкілом або галоїдалкілом, бажано С.-алкілом або галоїдалкілом, або ациламіно- або нітрогрупою, або незаміщену або заміщену М-вмісну гетероароматичну групу, яка може бути конденсована з бензольним кільцем, бажано піроліл, піридил, ізохіноліл або хіноліл, або З-вмісний гетероарил, бажано тієніл, де гетероатоми « 70 Можуть мати один або кілька алкільних замісників, бажано С../-алкільних груп, - с 7 означає хімічний зв'язок, і й К означає групу формули (е), де 5 та ВЗ, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або "» розгалужений алкіл, бажано С..4-алкіл або циклоалкіл, або В? та КУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, яке може містить додатковий гетероатом(и) і, необов'язково, замісник(и), бажано С /.4-алкіл, У? означає Н або незаміщений або заміщений (2) С. д-алкіл, УЗ означає Н або незаміщений або заміщений С. д-алкіл або -ОВ7, де В" означає Н або ацил, К - дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, за умови, що, коли А означає феніл, феніл, заміщений галогеном або алкоксигрупою, або фенілалкіл, заміщений алкокси- о або піридильною групою, і В означає Н, то принаймні один із В тав? відрізняється відн, і с 50 коли А означає феніл, феніл, заміщений галогеном або алкоксигрупою, або фенілалкіл, заміщений алкокси- о або піридильною групою, і В! та 22 обидва означають Н, то В! відрізняється від Н.
    92. Похідні гідроксиламіну формули (11): Х (1), А р 27 о 7 МА в т пе а) Х означає кисень, А означає Сі.20 лінійний або розгалужений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл або 60 галоїдфеніл, незаміщений або заміщений аралкіл, нафтил або М-вмісну гетероароматичну групу, бажано піридил, 7 означає хімічний зв'язок, К означає Н, С..-алкіл або аралкіл, бажано фенілалкіл, і б К означає групу формули (Б), де 5 та ВЗ, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С. .4-алкіл або циклоалкіл, або Б? та КУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У означає -оВ7, де В означає Н, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, за умови, що, коли А відрізняється від алкілу і К' означає Н, то 25 означає Н, або БВ) Х означає -МЕ7, де В" означає Н, незаміщений або заміщений алкіл, незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або незаміщений або заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, А означає незаміщений або заміщений арил, бажано феніл або заміщений феніл, або незаміщений або заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, або циклоалкіл, 7 означає хімічний зв'язок, кисень або «МЕ, де ЕЗ означає Н або незаміщений або заміщений алкіл, К означає незаміщений або заміщений алкіл або незаміщений або заміщений арил, бажано феніл, або незаміщений або заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, і К означає групу формули (Б), де В? та в, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С. -алкіл або циклоалкіл, або В? та 29, разом з суміжним з ними атомом М /5 утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, 9 означає Н або -ОВ', де В! означає Н або ацил, бажано незаміщений або заміщений алкілкарбоніл або арилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3, або с) Х означає кисень, А означає незаміщений або заміщений алкіл, незаміщений або заміщений аралкіл, бажано фенілалкіл, і 7 означає кисень, К означає алкіл або аралкіл, бажано фенілалкіл, К означає групу формули (Б), де 5 та ВЗ, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або розгалужений алкіл, бажано С..4-алкіл або циклоалкіл, або В? та КУ, разом з суміжним з ними атомом М утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У означає Н або -ОВ", де В" с означає Н або ацил, бажано незаміщений або заміщений алкілкарбоніл або арилкарбоніл, К дорівнює 1, 2 або 3, і о т дорівнює 1, 2 або 3, або 4) Х означає кисень, 7 означає МН, і а1) А означає незаміщений або заміщений алкіл, циклоалкіл, незаміщений або заміщений аралкіл, бажано «5 фенілалкіл, феніл або феніл, заміщений галогеном, алкілом, галоїдалкілом, алкокси- або нітрогрупою, К означає алкіл або аралкіл, бажано фенілалкіл, о К означає групу формули (Б), де 5 та ВЗ, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або «2 розгалужений алкіл, бажано С..4-алкіл або циклоалкіл, або В? та КУ, разом з суміжним з ними атомом М «- утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, УЗ означає Н або -ОН, К дорівнює 1, 2 або З, і т дорівнює 1, 2 або 3, або о 42) А означає групу формули (а), де У! означає галоїдалкіл, бажано трифторметил, і п дорівнює 1, 2 або 3, або К' означає Н, і К означає групу формули (Б), де 5 та ВЗ, незалежно один від одного, означають Н, лінійний або « розгалужений алкіл, бажано С. -алкіл або циклоалкіл, або В? та 29, разом з суміжним з ними атомом М з с утворюють 3-7-ч-ленне, бажано 5-7--ленне насичене гетероциклічне кільце, У означає Н або -ОВ", де В" ц означає Н, К дорівнює 1, 2 або 3, і т дорівнює 1, 2 або 3. "» 93. Похідні гідроксиламіну формули (1"): в' де (І: х Ф М АК ; о М-о0 сло де А означає феніл або феніл, заміщений галогеном або нітрогрупою, або М-вмісну гетероарильну групу, с бажано піридил, В! означає Н, і Кк" означає с; - аміноалюіль який, необов'язково, є моно- або двозаміщеним у аміногрупі, де алкільний 95 ланцюг бажано містить від 1 до 5 атомів вуглецю, і замісники аміногрупи, незалежно один від одного, можуть (Ф, бути одним або двома лінійними або розгалуженими алкілами або циклоалкілами, або два замісники аміногрупи, ка разом із суміжним з ними атомом М утворюють 3-7--ленне, бажано 5-7--ленне гетероциклічне кільце, або її четвертинну М-С. /-алкільну похідну або М-оксид, за умови, що, во якщо А є З-піридилом, то К" відрізняється від 1-піперидинілметилу.
    94. Фармацевтична і, необов'язково, косметична композиція для лікування серцево-судинних, судинних, церебральних, алергічних, імунних, аутоїмунних захворювань, захворювань, спричинених вірусними або бактеріальними інфекціями, онкологічними хворобами, хворобами шкіри або слизової оболонки, де зазначена композиція містить від 0,5 до 99,5 95 мас. сполуки гідроксиламіну формули (І), де А, 7, Х та К мають значення, 65 ЩО вказані в п. 72, разом з фармацевтично та/або косметично прийнятними носіями та допоміжними речовинами.
    95. Фармацевтична і, необов'язково, косметична композиція для лікування серцево-судинних, судинних, церебральних, алергічних, імунних, аутоїмунних захворювань, захворювань, спричинених вірусними або бактеріальними інфекціями, онкологічними хворобами, хворобами шкіри або слизової оболонки, де зазначена композиція містить від 0,5 до 99,5 95 мас. сполуки гідроксиламіну формули (І), де А, 7, Х та К мають значення, що вказані в п. 75, разом з фармацевтично та/або косметично прийнятними носіями та допоміжними речовинами.
    96. Фармацевтична і, необов'язково, косметична композиція для лікування серцево-судинних, судинних, церебральних, алергічних, імунних, аутоїмунних захворювань, захворювань, спричинених вірусними або бактеріальними інфекціями, онкологічними хворобами, хворобами шкіри або слизової оболонки, де зазначена композиція містить від 0,5 до 99,5 95 мас. сполуки гідроксиламіну формули (І), де А, 7, Х та К мають значення, що вказані в п. 76, разом з фармацевтично та/або косметично прийнятними носіями та допоміжними речовинами.
    97. Фармацевтична і, необов'язково, косметична композиція для лікування серцево-судинних, судинних, /5 Черебральних, алергічних, імунних, аутоїмунних захворювань, захворювань, спричинених вірусними або бактеріальними інфекціями, онкологічними хворобами, хворобами шкіри або слизової оболонки, де зазначена композиція містить від 0,5 до 99,5 95 мас. сполуки гідроксиламіну формули (І), де А, 7, Х та К мають значення, що вказані в п. 77, разом з фармацевтично та/або косметично прийнятними носіями та допоміжними речовинами. с щі 6) «в) ІФ) «в) «- (Се)
    - . и? (о) - («в) 1 (42) іме) 60 б5
UA97084081A 1995-11-02 1996-01-11 Method of increasing expression of molecular chaperons using hydroxylamine derivatives, drug formulations (variants) UA61050C2 (en)

Applications Claiming Priority (4)

Application Number Priority Date Filing Date Title
HU9503141A HU222994B1 (hu) 1995-11-02 1995-11-02 Hidroxilaminszármazékok és azok alkalmazása sejtek molekuláris chaperon-termelésének fokozására alkalmas gyógyszerkészítmények előállítására
HU9603919 1996-02-09
HU9629820 1996-10-04
PCT/HU1996/000064 WO1997016439A1 (en) 1995-11-02 1996-11-01 Hydroxylamine derivatives useful for enhancing the molecular chaperon production and the preparation thereof

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA61050C2 true UA61050C2 (en) 2003-11-17

Family

ID=27270113

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA97084081A UA61050C2 (en) 1995-11-02 1996-01-11 Method of increasing expression of molecular chaperons using hydroxylamine derivatives, drug formulations (variants)

Country Status (31)

Country Link
US (4) US6653326B1 (uk)
EP (1) EP0801649B1 (uk)
JP (2) JP4531865B2 (uk)
KR (1) KR19980700976A (uk)
CN (1) CN1152871C (uk)
AT (1) ATE221880T1 (uk)
AU (1) AU720195B2 (uk)
BG (1) BG63944B1 (uk)
BR (1) BR9607565B1 (uk)
CA (1) CA2209167C (uk)
CZ (1) CZ295562B6 (uk)
DE (1) DE69622840T2 (uk)
DK (1) DK0801649T3 (uk)
EE (1) EE04239B1 (uk)
ES (1) ES2176502T3 (uk)
HR (1) HRP960508B1 (uk)
HU (1) HU222994B1 (uk)
IL (1) IL121126A (uk)
MX (1) MX9704988A (uk)
NO (1) NO321140B1 (uk)
NZ (1) NZ320523A (uk)
PL (1) PL195634B1 (uk)
PT (1) PT801649E (uk)
RS (1) RS49981B (uk)
RU (1) RU2206320C2 (uk)
SI (1) SI0801649T1 (uk)
SK (1) SK284823B6 (uk)
TR (1) TR199700574T1 (uk)
UA (1) UA61050C2 (uk)
WO (1) WO1997016439A1 (uk)
ZA (1) ZA969249B (uk)

Families Citing this family (41)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
HUT78139A (hu) * 1995-12-22 2000-11-28 BIOREX Kutató és Fejlesztő Rt. Készítmény, különösen a bőr öregedési folyamatainak mérséklésére
UA64716C2 (en) * 1996-08-09 2004-03-15 Pharmaceuticals for therapy or prevention of illnesses connected with dysfunction of vascular endothelial cells
WO2000007580A2 (en) * 1998-08-03 2000-02-17 N-Gene Kutató Kft. Pharmaceutical compositions against autoimmune diseases
HU226617B1 (en) * 1998-12-14 2009-04-28 Cytrx Corp Optically active pyridyl-4h-1,2,4-oxadiazine derivatives, and pharmaceutical composition containing the compound as active ingredient
HUP9900475D0 (en) * 1999-02-26 1999-04-28 Biorex Kutato Fejlesztoe Kft O-(3-piperidino-2-hydroxy-1-propyl)-hiyroximic acid-halogenid derivative, it's use for treating insulin resistance, and pharmaceutical compositions containing them as active component
FR2792832B1 (fr) * 1999-04-28 2002-05-10 Codif Internat Sa Procede de protection de la peau pour la prevenir de son vieillissement cellulaire
HUP0001583A2 (hu) * 2000-04-18 2002-11-28 BIOREX Kutató és Fejlesztő Rt. Egy piridin-1-oxid-származék és eljárás annak átalakítására gyógyászati hatású vegyületekké
WO2003000861A2 (en) * 2001-06-22 2003-01-03 The Regents Of The University Of California Eukaryotic genes involved in adult lifespan regulation
HUP0105205A2 (hu) * 2001-11-29 2003-08-28 BIOREX Kutató és Fejlesztő Rt. Metformint és egy hidroxilaminszármazékot tartalmazó, gyógyászati készítmény
RS60604A (en) * 2002-01-11 2006-12-15 Biorex Kutato Es Feyleszto Rt. Carboxamidine derivatives and their use in the treatment of vascular diseases
NZ543028A (en) * 2003-03-27 2008-06-30 Childrens Hosp Medical Center A method for detecting the early onset of renal tubular cell injury
HUP0303584A3 (en) * 2003-10-30 2009-12-28 Cytrx Corp Use of a hydroximic acid halide derivative in the treatment of neurodegenerative diseases
CN1964946A (zh) * 2004-04-12 2007-05-16 托伦脱药品有限公司 作为hsp 70诱导物的2－丙烯－1－酮
WO2006006267A1 (ja) * 2004-07-07 2006-01-19 House Wellness Foods Corporation 抗ストレス剤
FR2880022B1 (fr) * 2004-12-24 2007-08-24 Mayoly Spindler Soc Par Action Nouveaux derives de la n-hydroxy-n'-phenyluree et de la n-hydroxy-n'-phenylthiouree et leur utilisation comme inhibiteurs de la synthese de la melanine
WO2008039514A1 (en) * 2006-09-26 2008-04-03 Cytrx Corporation Pharmaceutical compositions and methods for treating diseases associated with neurodegeneration
AU2007328280A1 (en) * 2006-12-01 2008-06-12 Cytrx Corporation Hydroxylamine derivatives for the treatment of stroke
TW200901958A (en) * 2007-05-04 2009-01-16 Cytrx Corp Diabetic wound healing
CN101790516A (zh) * 2007-06-29 2010-07-28 托伦特药物有限公司 作为hsp诱导剂的新的取代的哌啶酮
CA3004867C (en) 2008-06-26 2020-09-15 Orphazyme Aps Use of hsp70 as a regulator of enzymatic activity
KR101645937B1 (ko) * 2008-11-11 2016-08-08 (주)아모레퍼시픽 육음외사에 의한 피부 변화를 정량하는 방법 및 이를 이용한 피부 개선 물질의 스크리닝 방법
CN102215842A (zh) * 2008-11-18 2011-10-12 参天制药株式会社 含有吡啶-3-甲醛o-(哌啶-1-基-丙基)-肟衍生物作为有效成分的脉络膜视网膜变性疾病的治疗剂
US20110123473A1 (en) * 2009-11-26 2011-05-26 Basf Se Use of highly-branched polycarbonates in cosmetic and dermatological formulations
EP3626255A1 (en) 2010-11-30 2020-03-25 Orphazyme A/S Methods for increasing intracellular activity of hsp70
KR101275264B1 (ko) 2011-08-24 2013-06-17 포항공과대학교 산학협력단 샤프로닌 단백질의 조절 물질 탐색 방법
HUP1100535A2 (en) 2011-09-26 2013-04-29 Bracelia Invest Ltd Pharmaceutical composition for enhancement of stem cell treatment
HUP1100534A2 (en) 2011-09-26 2013-04-29 Balazs Dr Hazay Pharmaceutical composition for the treatment of muscle atrophy
RU2495928C2 (ru) 2012-01-30 2013-10-20 Сергей Юрьевич Лешков Средство для стимуляции синтеза белков теплового шока hsp 70 в клетках человека и животных; косметическое средство для стимуляции репаративных процессов; косметическое средство для снижения побочных эффектов агрессивных косметологических процедур; биологически активная добавка; пищевой продукт; способ снижения побочных эффектов агрессивных косметологических процедур
US10709700B2 (en) 2014-09-15 2020-07-14 Orphazyme A/S Arimoclomol formulation
WO2017178029A1 (en) 2016-04-13 2017-10-19 Orphazyme Aps Heat shock proteins and cholesterol homeostasis
PT3448382T (pt) 2016-04-29 2020-11-20 Orphazyme As C/O Cobis As Arimoclomol para o tratamento de distúrbios associados à glucocerebrosidase
US20200085812A1 (en) 2017-05-24 2020-03-19 Orphazyme A/S Heat shock protein inducers and frontotemporal disorders
CN108314630B (zh) * 2018-02-08 2020-11-06 广西民族大学 一种肟醚类衍生物及其制备方法与应用
EP3803406A1 (en) 2018-05-28 2021-04-14 Orphazyme A/S Hsp70 protein levels in pbmc samples as biomarker for disease
HUP1800298A1 (hu) 2018-08-30 2020-05-28 N Gene Res Laboratories Inc Gyógyszerkombináció béta-receptor blokkolók hatásának módosítására és a mellékhatások csökkentésére
CN110048418B (zh) * 2019-05-08 2023-03-24 辽宁工程技术大学 一种基于细胞-组织算法的微电网经济调度方法及装置
KR20230035586A (ko) 2020-06-24 2023-03-14 켐팜 덴마크 에이/에스 고셔병을 치료하기 위한 아리모클로몰
CN112094878A (zh) * 2020-08-18 2020-12-18 周银根 一种二步酶提取香菇多糖的方法、香菇多糖提取物及其应用
JP2024500632A (ja) 2020-11-19 2024-01-10 ゼブラ デンマーク エー／エス アリモクロモルクエン酸塩及びその中間体の調製プロセス
MX2023007551A (es) 2020-12-24 2023-09-04 Zevra Denmark As Arimoclomol para el tratamiento de la enfermedad de niemann pick, tipo c, en pacientes con mutaciones de sentido erroneo de tipo reticulo endoplasmatico (er).
IL311672A (en) * 2021-09-28 2024-05-01 Zevra Denmark As Dioxazines and their use in the treatment of GBA-related diseases

Family Cites Families (8)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
HU177578B (en) * 1976-08-27 1981-11-28 Chinoin Gyogyszer Es Vegyeszet Process for preparing new 0-/3-amino-2-hydroxy-propyl/-amidoxime derivatives
DE2651083A1 (de) 1976-11-09 1978-05-18 Hoechst Ag Neue o-alkylierte hydroxylamine, verfahren zu ihrer herstellung und ihre verwendung
HU207988B (en) 1988-10-20 1993-07-28 Biorex Kutato Fejlesztoe Kft Process for producing halogenides of o-/3-amino-2-hydroxy-propyl/hydroximic acid and pharmaceutical compositions containing them as active components
HUT54347A (en) * 1989-01-10 1991-02-28 Chinoin Gyogyszer Es Vegyeszet Improved process for producing amidoximes
US5334600A (en) * 1991-07-30 1994-08-02 Ciba-Geigy Corporation Isoquinolyl substituted hydroxylamine derivatives
HU216830B (hu) 1992-07-21 1999-09-28 BIOREX Kutató és Fejlesztő Rt., N-[2-Hidroxi-3-amino-propoxi]-amidok és -imidátok, valamint dioxazinok, eljárás ezek előállítására, és a vegyületeket tartalmazó gyógyszerkészítmények
NZ285151A (en) * 1994-05-06 1998-09-24 Biorex Kutato Fejlesztoe Kft Hydroximic acid derivatives
HU9502843D0 (en) * 1995-09-29 1995-11-28 Livigene Ltd Pharmaceutical composition

Also Published As

Publication number Publication date
SK88197A3 (en) 1998-04-08
JP4531865B2 (ja) 2010-08-25
PL195634B1 (pl) 2007-10-31
HU222994B1 (hu) 2004-01-28
CZ295562B6 (cs) 2005-08-17
PT801649E (pt) 2002-12-31
AU7326396A (en) 1997-05-22
CA2209167C (en) 2009-05-19
BG101713A (en) 1998-03-31
US7148239B2 (en) 2006-12-12
CN1152871C (zh) 2004-06-09
IL121126A (en) 2002-07-25
CZ207297A3 (cs) 1998-03-18
ZA969249B (en) 1998-03-02
ES2176502T3 (es) 2002-12-01
NO973059D0 (no) 1997-07-01
SK284823B6 (sk) 2005-12-01
US6653326B1 (en) 2003-11-25
CA2209167A1 (en) 1997-05-09
HUT76659A (en) 1997-10-28
NZ320523A (en) 2001-05-25
JP2009108048A (ja) 2009-05-21
MX9704988A (es) 1998-07-31
HU9503141D0 (en) 1995-12-28
BG63944B1 (bg) 2003-07-31
EE04239B1 (et) 2004-02-16
RU2206320C2 (ru) 2003-06-20
BR9607565A (pt) 1999-07-20
AU720195B2 (en) 2000-05-25
US7745465B2 (en) 2010-06-29
US20040067940A1 (en) 2004-04-08
DK0801649T3 (da) 2002-12-02
KR19980700976A (uk) 1998-04-30
ATE221880T1 (de) 2002-08-15
BR9607565B1 (pt) 2011-08-23
JPH10512590A (ja) 1998-12-02
EE9700146A (et) 1997-12-15
CN1177351A (zh) 1998-03-25
US20040019103A1 (en) 2004-01-29
US20100267711A1 (en) 2010-10-21
DE69622840D1 (de) 2002-09-12
DE69622840T2 (de) 2003-04-30
HRP960508A2 (en) 1998-06-30
HRP960508B1 (en) 2004-10-31
NO973059L (no) 1997-09-02
YU58796A (sh) 1999-09-27
IL121126A0 (en) 1997-11-20
EP0801649A2 (en) 1997-10-22
SI0801649T1 (en) 2002-12-31
EP0801649B1 (en) 2002-08-07
NO321140B1 (no) 2006-03-27
TR199700574T1 (xx) 1999-08-23
RS49981B (sr) 2008-09-29
PL322015A1 (en) 1998-01-05
WO1997016439A1 (en) 1997-05-09

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA61050C2 (en) Method of increasing expression of molecular chaperons using hydroxylamine derivatives, drug formulations (variants)
AU2017203107A1 (en) Small molecule CD38 inhibitors and methods of using same
US20090306201A1 (en) Selective inhibitors for transferases
KR20160009667A (ko) 염증의 예방 및 치료를 위한 크리오피린 억제제
US7550457B2 (en) Pharmaceutically effective compounds
US20230054270A1 (en) Bifunctional compound, preparation method therefor, and use thereof
WO2020233618A1 (zh) 一类细胞程序性坏死抑制剂及其制备方法和用途
JP2013515766A (ja) イマチニブジクロロ酢酸塩及びそれを含む抗癌剤組成物
BG64456B1 (bg) Фармацевтични продукти за лечение и предпазване от болести, свързани с дисфункцията на васкуларни ендотелиални клетки
US20030171379A1 (en) Methods of treating, preventing, or inhibiting inflammation with Mactanamide compounds
CN114573459B (zh) β-榄香烯双胺基取代衍生物及其制备方法和应用
CN112979541B (zh) 一种基于n-(3-羟基吡啶-2-羰基)甘氨酸的抗肿瘤药物增敏剂及其应用
AU2006236251A1 (en) Method and composition for inhibiting cell proliferation and angiogenesis
CN113387909A (zh) 2,3-环氧丁二酰衍生物的医药用途
EP2421532A2 (en) Spiperone derivatives and methods of treating disorders
WO2011140682A1 (zh) （2e）-3-苯基-n-[2，2，2-三氯-1-[[（8-喹啉基氨基）硫代甲基]氨基]乙基]-2-丙烯酰胺及其医药用途
WO2020033377A1 (en) Histone demethylase 5 inhibitors and uses thereof
US20030166516A1 (en) Methods of treating, preventing, or inhibiting inflammation with exumolide compounds
WO2010051129A2 (en) New imidazolidinedione derivatives as antimalarial agents, preparation thereof, and methods of use