UA81266C2 - Security paper - Google Patents

Description

Даний винахід відноситься до захищеного від підробки паперу для виготовлення цінних документів, таких як банкноти або інші аналогічні документи, що складається з багатошарової основи, яка мнеться та яка має щонайменше один паперовий шар та щонайменше одну плівку, а також до способу виготовлення такого захищеного від підробки паперу.

Під цінними документами в контексті даного винаходу маються на увазі банкноти, чекові формуляри, акції, посвідчення, поштові марки, авіаквитки, етикетки для захисту від підробки різного роду продукції, товарів і виробів та інші аналогічні документи. Відповідно до цього під спрощеним позначенням "захищений від підробки папір" або "цінний документ", що використовується у наступному описі завжди маються на увазі документи зазначеного типу.

Для виготовлення банкнот звичайно використовують так званий захищений від підробки папір, в основу якого входять бавовняні волокна та який оснащений спеціальними захисними ознаками, такими як щонайменше частково закладена в папір захисна нитка та водяний знак. Тривалість знаходження однієї банкноти в обігу залежить від навантаження, яким вона при цьому піддається.

Звичайно в торгівлі переважно використовуються банкноти певного номіналу, які внаслідок цього піддаються більш інтенсивному зношуванню під впливом зовнішніх факторів, що призводить до скорочення строку їх знаходження в обігу. Однією з основних причин скорочення строку обігу банкнот є їх швидке забруднення. Емісійний папір, що використовується для друкування банкнот, має високу пористість і тому має більшу площу поверхні (високорозвинену поверхню), відповідно більшу шорсткість поверхні. Виступи та западини, що надають поверхні емісійного паперу подібну шорсткість, навіть якщо їх розміри і мають такий порядок величин, що вони не помітні для ока людини, створюють у порівнянні із гладкою поверхнею ідеальні умови для відкладання забруднень.

З врахуванням цього в |заявці МО 98/15418| було запропоновано виготовляти банкноти повністю на полімерній основі Очевидно, однак, що в цьому випадку стає неможливим застосування таких розповсюджених захисних елементів, що гарно зарекомендували себе, як водяні знаки у вигляді портретних зображень і так званих пірнаючих захисних ниток, а також повністю втрачаються такі характерні властивості емісійного паперу, що використовуються при друкуванні банкнот, як його дзвінкість і твердість на дотик. Крім того, і звичайне в технології виготовлення банкнот друкування зі сталевих гравюр, коли в результаті нанесення друкарської фарби на поверхню паперової основи на ній утворюється рельєф, що служить додатковою помітною на дотик ознакою справжності банкноти, приводить до одержання на полімерних основах лише пологого, практично не помітного на дотик рельєфу. Крім цього банкноти, що виготовлені з використанням винятково синтетичних або полімерних основ, дуже чутливі до нагрівання або впливу підвищених температур, у зв'язку з чим такі синтетичні або полімерні основи проявляють високу схильність до усадки саме в країнах із кліматично несприятливими в цьому відношенні умовами. Істотний недолік пластикових банкнот насамперед з погляду їх захисту від підробки полягає в тому, що синтетичні або полімерні матеріали, які можуть використовуватися як основа при виготовленні подібного роду банкнот, широко поширені й доступні кожному.

У Ізаявці МО 96/28610| як альтернатива полімерним або синтетичним основам для виготовлення банкнот було запропоновано лакування банкнот, тобто нанесення на паперові банкноти лакового покриття. Хоча подібний підхід і дозволяє зменшити гостроту проблеми забруднення банкнот, проте він не дозволяє підвищити механічну стабільність їх основи.

Крім цього для виготовлення цінних документів та, зокрема, банкнот вже пропонувалося також використовувати багатошарові основи, що складаються із плівкової серцевини, яка покрита по обидва боки паперовими шарами. Хоча виготовлення банкнот з такою багатошаровою структурою їх основи і дозволяє підвищити їх міцність у порівнянні з основами банкнот, що виконані винятково з паперу, проте проблема їх забруднення через паперові шари, що розташовані зовні залишається не вирішеною. Крім цього, щоб уникнути надмірного збільшення загальної товщини подібних банкнот, паперові шари необхідно виконувати дуже тонкими, що не дозволяє більш оптимально розміщати в них такі широко розповсюджені захисні ознаки, як захисні нитки або водяні знаки.

Виходячи з вищесказаного, в основу даного винаходу було покладено завдання запропонувати захищений від підробки папір, який мав би брудовідштовхувальні властивості, підвищену механічну міцність та завдяки цьому тривалий строк знаходження в обігу та який мав би підвищений ступінь захисту від підробки.

Зазначене завдання вирішується за допомогою представленого в головному незалежному пункті формули винаходу об'єкта. Кращі варіанти здійснення винаходу наведені в залежних пунктах формули.

Відповідно до винаходу пропонований в ньому захищений від підробки папір складається з багатошарової основи, що мнеться, яка має щонайменше один паперовий шар і щонайменше одну плівку, що оснащена щонайменше однією захисною ознакою.

Багатошарова основа являє собою структуру, що мнеться, яка має властиві звичайного аркушу паперу стосовно можливості її перегинання та складання навпіл, а не є аналогічно тонкій картонній або пластиковій картці твердою і здатною гнутися лише в обмежених межах. Подібна багатошарова основа повинна насамперед мати характерні для традиційного емісійного паперу дзвінкість та твердість на дотик, що характерні для традиційного емісійного паперу, і в максимально можливому ступені відповідати їй за цими параметрами.

У найпростішому випадку основа складається із двох шарів, а саме, з паперового шару та з щонайменше частково нанесеної на одну з його сторін плівки. Паперовий шар, так само як і плівковий шар не обов'язково повинні бути суцільними. Однак для максимально повного використання захисних властивостей плівки паперовий шар краще повністю покривати плівкою.

Вищесказане відноситься й до інших багатошарових основ, кількість шарів у яких більше двох.

Кращою є шарувата структура, у якій паперовий шар з обох його сторін, переважно повністю, покритий плівкою. Іншими словами, основа з такою структурою має свого роду паперову серцевину або прошарок, поверхні якої щонайменше частково, а краще повністю, покриті плівкою.

До типу матеріалу, що утворює паперовий шар, не пред'являється ніяких особливих вимог, і тому для виконання паперового шару можуть використовуватися традиційні сорти паперу, що складаються з волокон однолітніх рослин, насамперед з бавовняних волокон або целюлозних волокон, а також особливі сорти паперу, що щонайменше частково складаються з полімерних волокон, краще поліамідних волокон.

Питома вага паперового шару звичайно становить від 50 до 100г/м?, краще від 80 до 90г/м7.

Очевидно, що залежно від мети застосування пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, паперовий шар може мати будь-яку прийнятну питому масу.

Паперовий шар можна виконувати одношаровим або ж багатошаровим. У випадку багатошарового паперового шару окремі його шари можуть бути виконані з паперу одного або різних сортів та у свою чергу можуть комбінуватися з полімерними плівками. У наступному описі під паперовим шаром мається на увазі і одношаровий, і багатошаровий паперовий шар.

Крім цього існує також можливість виконувати паперовий шар суцільним або переривчастим та який складається з окремих ділянок. Відповідно до цього плівкою можна покривати, наприклад, переривчастий паперовий шар або декілька окремих ділянок, що складають його.

Паперовий шар бажано виготовляти в круглосітковій папероробній машині.

Паперовий шар можна додатково оснастити захисними ознаками з метою утруднити підробку захищеного від підробки паперу. Такі захисні ознаки можна при цьому наносити на поверхню паперового шару або заглиблювати або закладати в його об'єм.

При необхідності заглиблення захисних ознак в об'єм захищеного від підробки паперу їх краще закладати в паперову масу ще в процесі виготовлення паперу.

Класичною захисною ознакою, якою можна оснащати паперовий шар, є насамперед водяний знак. Альтернативно водяному знаку або ж на додаток до нього в папір можна також закладати захисні нитки. Як найбільш ефективну міру підвищення ступеня захисту від підробки слід розглядати так звану пірнаючу захисну нитку, що виходить на поверхню паперового шару з його лицьового і/або зворотного боку. В принципі захисну нитку можна також розташовувати в багатошаровій структурі між паперовим шаром і плівкою та таким шляхом залишати її видимою цілком. У цьому випадку захисну нитку можна закладати в багатошарову структуру, наприклад, у процесі її виготовлення, і фіксувати на паперовому шарі клеєм і плівкою, що з'єднують між собою окремі шари багатошарової структури.

Заглиблена або закладена в об'єм паперу захисна ознака може являти собою, наприклад, так звану відмітну речовину, наявність у якої характерних рис дозволяє використовувати її як ознаку справжності та фізичні властивості якої можна перевірити візуально і/або шляхом автоматичного контролю. Така відмітна речовина може мати, наприклад, магнітні, електропровідні, люмінесцентні, такі, що викликають дифракцію світла, такі, що викликають поляризацію світла, фотохромні, термохромні або такі, що викликають інтерференцію світла властивості і може бути рівномірно розподілена по всій площі паперу або може бути присутня в її об'ємі у вигляді візерунків або малюнків. Як відмітні речовини, що володіють люмінесцентними властивостями, можуть використовуватися, наприклад, люмінофори, що збуджуються ультрафіолетовим випромінюванням та які випромінюють у видимій області спектра. Однак для автоматичного контролю можна використовувати і люмінофори, що випромінюють в невидимій області спектра, переважно в інфрачервоній області спектра.

Поряд із закладеними в об'єм паперу захисними ознаками можна використовувати також захисні ознаки, що наносяться на поверхню паперу, переважно у вигляді відбитків. При цьому захисні ознаки можна розміщати не тільки на одній з поверхонь паперового шару, але й, як очевидно, на обох його поверхнях.

При цьому мова може йти, по-перше, про розглянуті вище захисні ознаки, що перевіряють візуально і/або шляхом автоматичного контролю. По-друге, такими захисними ознаками можуть бути насамперед захисні ознаки, які одержані металографським друкуванням, у процесі якої на поверхні матеріалу, що задруковується, утворюється характерний рельєф, легко помітний на дотик. У цьому випадку при покритті паперового шару плівкою мінімально можливої товщини надана поверхні паперу рельєфна структура залишається помітною на дотик, незважаючи на наявність розташованої поверх неї плівки. Процес металографського друкування може полягати в переносі друкарської фарби на основу і/або в її блінтовому тисненні.

Так само на папері можна передбачати захисні елементи з оптично змінними властивостями.

Елементи, що мають оптично змінні властивості, відповідно друкарські фарби, які внаслідок дифракції або інтерференції світла створюють залежний від кута зору ефект переливання кольорів, для гарного розрізнення цього ефекту потрібно розташовувати на максимально гладкому фоні, через що при їх розташуванні на папері на неї часто необхідно попередньо наносити грунтувальне покриття. Як приклад захисних елементів подібного типу можна назвати голограми, кінеграми (КіпедгатФф) або інші дифракційні структури, плівкові рідкокристалічні або інтерференційні шаруваті структури, а також друкарські фарби, що містять інтерференційні або рідкокристалічні пігменти або інші ефект-пігменти, наприклад, пігменти з металевим ефектом. У принципі захисними елементами такого типу можуть бути й прості металеві покриття або відбитки з металевим ефектом.

Нанесені щонайменше на одну з поверхонь паперу захисні ознаки можуть також утворювати деякий код, відповідно відтворювати в закодованому вигляді деяку інформацію. Для цієї мети найбільш доцільно використовувати друковані захисні елементи.

Використання декількох різнотипних відмітних речовин і/або варіювання концентрації однієї або декількох таких відмітних речовин у відповідних друкарських фарбах дозволяє простим шляхом одержувати на захищеному від підробки папері найрізноманітніші коди, наприклад, у вигляді штрих-коду. Такий код може являти собою, наприклад, самостійну додаткову захисну ознаку або ж може бути контрольною або еталонною ознакою для перевірки інших, уже передбачених у захищеному від підробки папері даних. Так, зокрема, інформацію, що міститься на банкноті та яка зорово сприймається наприклад, номінал банкноти, ім'я зображеної на портреті людини або іншу аналогічну інформацію, можна закодувати та "записати" на папері у вигляді прихованого від ока коду. При автоматичній перевірці справжності банкноти отримана в результаті зчитування та дешифруванні цього коду інформація перевіряється на її ідентичність відповідній інформації, що візуально сприймається.

Крім цього існує також можливість наносити на папір різного роду інформацію за допомогою лазера. Таким чином, залежно від енергії лазерного випромінювання, на папері можна одержувати різні сірі, коричневі або чорні відтінки, за допомогою яких можна відтворювати, насамперед, портретні зображення. В іншому варіанті за допомогою лазера на папері можна також випалювати різні мікроскопічні написи, у яких максимальний розмір окремих складових їх букв становить порядку 100мкм.

Плівка, що щонайменше частково покриває паперовий шар, закриває прямий доступ до захисних ознак, що розташовані на поверхні паперового шару або перебуває в його об'ємі, і тим самим значно підвищує ступінь захисту пропонованого у винаході паперу від підробки.

При цьому плівкою можна покрити тільки одну або ж обидві поверхні паперового шару.

Паперовий шар для оптимального захисту його поверхні бажано повністю покривати плівкою.

Плівка, що використовується в пропонованому у винаході захищеному від підробки папері, являє собою полімерну плівку, насамперед плівку з поліетилентерефталату або орієнтованого поліпропілену. Очевидно, що як полімерна плівка може використовуватися також плівка з будь- якого іншого прийнятного полімерного матеріалу. Залежно від мети застосування пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, плівки, що використовуються в ньому можуть бути матовими або глянсовими. В особливому варіанті одну й ту саму плівку можна виконати з матовими й глянсовими ділянками, для чого, наприклад, глянсову плівку на певних її ділянках покривають стійким до протравлювача захисним лаком, потім поверхню плівки піддають травленню й у завершення із плівки видаляють захисний лак. На ділянках, що попередньо покриті стійким до протравлювача захисним лаком, плівка залишається глянсовою, тоді як на не покритих захисним лаком ділянках поверхня плівки витравлюється й стає матовою.

Товщина плівки бажано становить від 1 до 20мкм, найбільш краще від 6 до 15мкм. Залежно від мети застосування пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу можна також використовувати плівки товщиною лише бмкм. У цьому випадку в пропонованому у винаході захищеному від підробки папері найбільш яскраво проявляються типові для аркуша із звичайного паперу властивості, такі як здатність зминатися або м'ятися та здатність складатися.

Плівки дозволяють крім усього іншого підвищити також механічну міцність пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу. Для подальшого збільшення механічної міцності пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу та насамперед для підвищення її міцності на надрив можна використовувати плівки із кратністю витяжки, що розрізняється між собою. Міцність пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу на надрив вдається значно підвищити насамперед у тому випадку, коли на різні боки паперового шару нанесені плівки із кратністю витяжки, що розрізняється між собою.

Поряд з підвищенням механічної стабільності захищеного від підробки паперу та поліпшення його брудовідштовхувальних властивостей, плівки при оснащенні їх відповідними захисними ознаками дозволяють також істотно підвищити ступінь захисту такого паперу від підробки.

Плівки можна оснащати захисними ознаками аналогічно паперовому шару, розташовуючи їх на поверхні плівки і/або заглиблюючи їх в об'єм плівки.

Заглиблена або закладена в об'єм плівки захисна ознака може являти собою, наприклад, відмітну речовину, фізичні властивості якої можна перевірити візуально і/або шляхом автоматичного контролю. Така відмітна речовина може мати, наприклад, магнітні, електропровідні, люмінесцентні, такі що викликають дифракцію світла, такі, що викликають поляризацію світла, фотохромні, термохромні або такі, що викликають інтерференцію світла властивості та може бути рівномірно розподілена по всій площі плівки або може бути присутня у її об'ємі у вигляді візерунків або малюнків. Як добавки, що мають люмінесцентні властивості,

можуть використовуватися, наприклад, люмінофори, що збуджуються ультрафіолетовим випромінюванням та які випромінюють у видимій області спектра. Однак для автоматичного контролю можна використовувати й люмінофори, що випромінюють в невидимій області спектра, переважно в інфрачервоній області спектра.

У випадку нанесених на поверхню плівки захисних ознак їх можна розташовувати зі зверненого від паперу і/або зі зверненого до паперу боку плівки. Відповідно до цього у випадку тришарової основи розташована на одній з поверхонь плівки захисна ознака може знаходитися з зовнішнього боку основи або всередині неї. Всередині багатошарової структури основи бажано розташовувати, насамперед, ті захисні ознаки, які не здатні досить міцно зчіплюватися з плівкою та які завдяки утрудненому тим самим доступу до них ускладнюють їх підробку.

Захисні ознаки, що наносяться на поверхню плівки, можуть являти собою розглянуті вище захисні ознаки, що перевіряються візуально і/або шляхом автоматичного контролю.

Так само на плівці можна передбачати захисні елементи з оптично змінними властивостями.

Елементи, що мають оптично змінні властивості, відповідно друкарські фарби, які внаслідок дифракції або інтерференції світла створюють залежний від кута зору ефект переливання кольорів, для чіткого розрізнення цього ефекту потрібно розташовувати на максимально гладкому фоні, яким і являються переважно плівки. Як приклад захисних елементів подібного типу можна назвати голограми, кінеграми (КіпедгатФф) або інші дифракційні структури, плівкові рідкокристалічні або інтерференційні шаруваті структури, а також друкарські фарби, що містять інтерференційні або рідкокристалічні пігменти або інші ефекти-пігменти, наприклад, пігменти з металевим ефектом. У принципі захисними елементами такого типу можуть бути й прості металеві покриття або відбитки з металевим ефектом.

Нанесенні на плівку захисні ознаки можуть також утворювати деякий код, аналогічний уже докладно розглянутому вище при описі паперового шару.

Як приклад захисної ознаки, яку можна наносити на поверхню плівки, можна назвати спеціальний відбиток.

Для одержання такого спеціального відбитка придатний насамперед метод металографського друкування, у процесі якого поверхні плівки надається легко помітна на дотик рельєфна структура. При цьому друкувати можна на вже остаточно кашированій багатошаровій основі, що дозволяє тим самим переробляти та запечатувати остаточно ламіновану багатошарову структуру аналогічно до традиційного захищеного від підробки паперу. Процес металографського друкування може полягати в перенесенні друкарської фарби на основу і/або в її блінтовому тисненні.

В іншому варіанті плівку можна запечатувати окремо ще до її з'єднання з паперовим шаром та наносити на нього лише по завершенні процесу друкування.

Крім цього на плівку можна також наносити різного роду інформацію за допомогою лазера аналогічно тому, як це описано вище відносно паперового шару.

Серед елементів, що мають оптично змінні властивості, відповідно друкарських фарб слід зазначити, насамперед, нанесені на плівку металеві покриття, які можуть використовуватися в сполученні з дифракційними структурами. Такі металеві покриття можуть бути непрозорими або напівпрозорими, при цьому напівпрозорість металевих покриттів забезпечується за рахунок їх нанесення на плівку шарами винятково малої товщини або за рахунок растрування шару металевого покриття. Під "напівпрозорістю" при цьому мається на увазі обмежена світлопроникність, тобто світлопроникність, що у шарі напівпрозорого металевого покриття звичайно становить менш ніж 9095, краще від 80 до 2095. Крім цього існує можливість використання, відповідно комбінування між собою металевих покриттів різного забарвлення. Для металізації плівок придатні насамперед алюміній і/або мідь. Істотна перевага, яка пов'язана з нанесенням металевих покриттів безпосередньо на плівку полягає в одержанні на ній металевих покриттів, що відрізняються винятково високою соковитістю фарб. Подібний ефект, який обумовлений наявністю в плівки винятково гладкої поверхні, що забезпечує особливо строгу спрямованість виникаючих у захисній ознаці відбиттів. На відміну від цього такі ж металеві покриття, що нанесені на поверхню паперу, завжди виглядають як більш мутні, оскільки нерівності на поверхні паперу створюють перешкоди при відбитті світла.

Подібні металеві покриття з високим коефіцієнтом відбиття бажано наносити на плівку лише частково так званим вимивним методом, що описаний у |заявці УМО 99/13157), яка включена в даний опис як посилання.

Оснащення таких металевих покриттів, наприклад, додатковими, що одержані тисненням дифракційними структурами дозволяє створювати голографічні ефекти, що мають екстраординарну соковитість фарб, які не можливо одержати традиційним шляхом.

Подібні захисні ознаки забезпечують особливо високий ступінь захисту від підробки, коли при нанесеній на папір плівці вони направлені усередину багатошарової структури та завдяки цьому не доступні ззовні.

В іншому кращому варіанті здійснення винаходу плівку пропонується щонайменше частково оснащати мікроперфорацією, яка при виконанні із захищеним від підробки папером не передбачених її призначенням механічних маніпуляцій переважно приводить до розривання плівки. Така мікроперфорація практично непомітна насамперед у плівки, яка вже входить до складу багатошарової структури. Перфорацію можна передбачати тільки на окремій ділянці плівки або ж по всій її площі. Очевидно, що перфораційні отвори можна розташовувати у вигляді деякого візерунка або малюнка, краще у вигляді ліній, по яких при спробах виконання з захищеним від підробки папером не передбачених її призначенням маніпуляцій плівка рветься найбільш легко. В іншому варіанті за допомогою перфораційних отворів замість їх розташування лініями можна також відтворювати деяку інформацію, наприклад букви або портретні зображення.

Перфораційні отвори краще виконувати в плівці до її припресування до паперового шару.

Перевага, що пов'язана з виконанням перфораційних отворів у плівці ще до її припресування до паперового шару, полягає в можливості уникати утворення в процесі припресування плівки повітряних включень між нею та папером, а тим самим й утворення в плівці зморшок та її жолоблення. Для виконання перфорації можна використовувати голчасті циліндри, що нагріваються, та які дозволяють проколювати в плівці перфораційні отвори розміром порядку декількох мікрометрів. Перфораційні отвори значно менших розмірів, а саме, діаметром максимум 1Тмкм, можна одержувати обробкою плівки лазером або коронним розрядом. У принципі перфораційні отвори можна також одержувати шляхом тиснення штампом з гострими крайками.

В іншому варіанті перфораційні отвори можна також виконувати у вже нанесеній на паперовий шар плівці У цьому випадку перфоруванню за певних умов додатково може піддаватися й паперовий шар.

Перфораційні отвори можуть мати будь-яку форму, наприклад, круглу форму або форму прямолінійних прорізів.

Плівку можна наносити на паперовий шар різними методами, наприклад, її екструзією безпосередньо на паперове полотно або припресуванням (кашируванням).

У кращому варіанті плівки наносять на паперовий шар холодним припресуванням. При цьому на плівку спочатку наносять клей, якому потім дають підсохнути і який надалі при необхідності активують під дією температури, що становить бажано максимум 80-907С. Нагрівання до таких температур дозволяє насамперед уникнути розплавлювання плівки й впливу на неї зайво високого термічного навантаження. Пов'язана із цим перевага полягає в можливості уникати порушення можливо наявних у плівок та одержаних їх витяжкою залишкових деформацій та зберегти їх навіть після припресування плівок до паперового шару.

Ламінування, що виконане переважно шляхом холодного припресування, забезпечує міцне та надійне з'єднання між собою паперу та покривного шару без можливості їх наступного відділення один від одного.

Плівку бажано припресовувати до паперового шару методом каширування рулонних матеріалів, що дозволяє припресовувати до паперового шару навіть дуже тонкі плівки товщиною порядку декількох мікрометрів без небезпеки виникнення дефектів, таких як повітряні включення між шаром плівки та паперовим шаром або жолоблення плівки.

На вибір захисних ознак, якими оснащується папір або плівка, а також на їх можливі комбінації не накладається ніяких обмежень.

Паперовий шар і плівку краще з'єднувати між собою клеєм без можливості їх наступного відділення один від одного або розшаровування. Як такий клей краще використовувати клей, що твердіє під дією УФ-опромінення або води. Найбільш краще при цьому використовувати рідкий клей, насамперед поліуретановий клей.

Клей також допускається використовувати й у великих кількостях без небезпеки погіршення властивостей багатошарової структури. Перевага, яка пов'язана з використанням клею в великих кількостях, полягає в можливості винятково простого заглиблення в клей захисних ознак у достатній кількості.

Клей бажано наносити з витратою від 6 до 9г/м? з розрахунку на один бік паперу або плівки.

Клей аналогічно паперовому шару та плівці також можна оснащувати захисними ознаками.

При цьому можуть використовуватися ті ж захисні ознаки, які можна заглиблювати або закладати в об'єм паперу, відповідно плівки. Як подібного роду захисні ознаки можна застосовувати зазначені вище відмітні речовини, фізичні властивості яких можна перевірити візуально і/або шляхом автоматичного контролю. Такі відмітні речовини можуть мати, наприклад, магнітні, електропровідні, люмінесцентні, такі що викликають дифракцію світла, такі, що викликають поляризацію світла, фотохромні, термохромні або такі, що викликають інтерференцію світла властивості і можуть бути рівномірно розподілені по всій площі клейового шару або можуть бути присутні у його об'ємі у вигляді візерунків або малюнків. При цьому найбільш краще використовувати люмінофори або такі, що змінюють свій колір залежно від кута зору так звані пластівці або лусочки з тонкошаровою структурою.

Оптичні властивості клейового шару можна варіювати залежно від конкретної мети застосування захищеного від підробки паперу. Так, наприклад, можна варіювати ступінь прозорості клею від повністю прозорого до повністю непрозорого. Крім цього можна також варіювати забарвлення клею, узгоджуючи його з конкретною метою застосування захищеного від підробки паперу.

Клей можна наносити в один шар або в декілька шарів. Клей бажано спочатку наносити на плівку і лише потім наносити покриту клеєм плівку на паперовий шар. Клей можна наносити суцільними шарами або локально обмеженими шарами, за умови, що в останньому випадку забезпечується міцне з'єднання між собою окремих шарів у багатошаровій структурі.

Так, наприклад, на плівку можна нанести суцільний перший клейовий шар з першою відмітною речовиною, а потім поверх цього першого клейового шару нанести лише на локально обмежених ділянках, наприклад, у вигляді коду, другий клейовий шар із другою відмітною речовиною. Так само присутня в одному із клейових шарів індивідуальна інформація і присутня в іншому клейовому шарі індивідуальна інформація можуть доповнювати одна одну та спільно нести деякий закінчений інформаційний зміст.

В іншому варіанті можна також використовувати різнокольорові клеї, утворений якими клейовий шар у оформленого таким чином цінного документа має райдужне забарвлення.

Клейовий шар з подібним райдужним забарвленням можна одержати, наприклад, методом глибокого друкування з використанням трьох циліндрів, на кожний з яких накочується клей кольору, що відмінний від інших кольорів.

Наявність клею в багатошаровій структурі позитивно позначається, крім того, на інших захисних елементах, насамперед на зоровому враженні, що створюється водяними знаками і захисними нитками, що присутні у паперовому шарі. При цьому завдяки наявності клейового шару набагато чіткіше проявляється світловий контраст у місцях переходу між світлими та темними ділянками водяного знака в порівнянні з водяними знаками, які присутні у звичайному, що не має відповідного покриття папері. Крім цього завдяки наявності клейового шару набагато легше розглянути на просвіт вирізи, що звичайно передбачені в металевих покриттях захисних ниток.

Подібний ефект збільшення контрастності можливо обумовлений тим, що проникаючий у паперовий шар клей змінює показник переломлення. При цьому мова йде лише про спробу пояснення зазначеного ефекту, а не про науково підтверджений факт.

Можливість оснащення паперу і/або плівки і/або клею захисними ознаками дозволяє також комбінувати між собою присутні в окремих шарах багатошарової структури захисні ознаки таким чином, щоб вони доповнювали один одного до деякої інформації закінченого змісту або просто розміщувалися з точною приведенням один відносно одного. Так само комбінування між собою присутніх в окремих шарах багатошарової структури захисних ознак дозволяє, наприклад, створювати особливі колірні ефекти.

Так, зокрема, окремі фрагменти коду, наприклад, частину штрихів штрих-коду, можна друкувати на паперовому шарі, а інші фрагменти коду, відповідно іншу частину штрихів штрих- коду можна розміщувати в об'ємі плівки. З тим же успіхом на окремі фрагменти можна дробити й різного роду написи або графічну, відповідно образотворчу інформацію та розміщувати такі окремі фрагменти в різних шарах багатошарової структури і можливо навіть виконувати їх з використанням різних захисних ознак.

В одному з особливих варіантів взаємне доповнення присутніх у різних шарах багатошарової структури захисних ознак до деякої інформації закінченого змісту може використовуватися також як свого роду самоіїдентифіковна ознака, що засвідчує справжність цінного документа. Так, зокрема, у тих варіантах, у яких плівка та паперовий шар не повністю перекриваються одна з одним, можна, наприклад, передбачити в плівці та у паперовому шарі по певному друкованому візерунку або малюнку, з яких при їх взаємному накладенні складається деякий закінчений візерунок або малюнок.

Накладення кольорових плівок поверх водяних знаків, що присутні в паперовому полотні, дозволяє також одержувати таким чином водяні знаки, що виглядають кольоровими.

Присутні в папері водяні знаки можна, крім того, комбінувати з вищеописаними металевими покриттями. При використанні водяних знаків з особливо світлими ділянками та при накладанні на них, наприклад, напівпрозорої металізованої смужки, що нанесена на плівку, у відбитому світлі можна побачити тільки цю металізовану смужку, а на просвіт крізь метал стає видимий водяний знак. Подібні змінні оптичні ефекти, що полягають у зміні зовнішнього вигляду розглянутого об'єкта у відбитому світлі та на просвіт, найбільш придатні для їх використання як легко помітних візуально ознак справжності.

Пропонована у винаході багатошарова основа, що мнеться, не має відомих з рівня техніки недоліків. Пропонована у винаході основа поєднує в собі за рахунок комбінування в ній паперу та плівки позитивні властивості основ обох цих типів. З одного боку, комбіноване застосування паперу та плівки надає основі, що складається з них, високу механічну міцність і стабільність розмірів. Наявність в основи паперового шару виключає усадку плівки, а наявність в основи плівки збільшує міцність паперового шару. При цьому вдається істотно підвищити насамперед міцність основи на надрив. Крім цього точне узгодження характеристик паперового шару, плівки та клею забезпечує міцне та надійне зчеплення між собою окремих шарів, що тим самим істотно знижує або навіть повністю усуває схильність багатошарової основи до розшаровування. З іншого боку, плівка перешкоджає занадто інтенсивному забрудненню поверхні паперу, на яку вона нанесена, і тим самим збільшує тривалість знаходження в обігу цінного документа, що виконаний із пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу. Наявність плівкового покриття підвищує, крім того, ступінь захисту пропонованого у винаході паперу від підробки, оскільки захисні ознаки, якими оснащений папір, але також частина захисних ознак, якими оснащена плівка, розташовані всередині багатошарової основи та завдяки цьому більше не доступні ззовні, а в деяких випадках перебувають й у складному взаємозв'язку між собою. Крім цього покриття паперу клеєм та плівкою дозволяє поліпшити якість окремих захисних ознак, як це пояснювалося вище на прикладі водяного знака та захисної нитки. Поряд з багатьма, заснованими на властивостях плівки перевагами не можна не згадати й переваги, що привносяться папером. Так,

зокрема, у пропонованої у винаході багатошарової основи, незважаючи на наявність у неї плівкового покриття, практично незмінними залишаються такі характерні для традиційного захищеного від підробки паперу та з цієї причини бажані властивості, як твердість на дотик та дзвінкість.

Інші переваги та варіанти здійснення винаходу більш докладно розглянуті нижче з посиланням на прикладені до опису креслення. При цьому слід зазначити, що шарувата структура пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу зображена на цих кресленнях лише схематично. На наведених на цих кресленнях зображеннях пропорції не обов'язково відповідають реальним співвідношенням розмірів та призначені переважно для більш наочного пояснення принципів, що лежать в основі винаходу. На прикладених до опису кресленнях, зокрема, показано: на Ффіг.1 - вигляд у плані пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, на Фіг.2 - вигляд пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного на

Фіг.1, у розрізі площиною А-В, на Фіг.3 - інший варіант виконання пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного у вигляді в плані, на Фіг.4 - вигляд пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного на

Фіг.3, у розрізі площиною А-В, на Ффіг.5 - наступний варіант виконання пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного у вигляді в плані, на Фіг.6 - вигляд пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного на

Фіг.5, у розрізі площиною А-В, на Ффіг.7 - наступний варіант виконання пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного у вигляді в плані, на Фіг.8 - вигляд пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного на

Фіг.7, у розрізі площиною А-В, на Ффіг.9 - ще один варіант виконання пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу, показаного у вигляді в плані, на фіг.10 - вигляд збоку захищеного від підробки паперу, показаного на Фіг.9, та на Ффіг.11 - вигляд пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу в розрізі.

На Фіг.1 показаний пропонований у винаході цінний документ 1, що у розглянутому прикладі являє собою банкноту. Паперовий шар цінного документа, відповідно банкноти подібного типу, звичайно виготовляють із бавовняних волокон або з волокон інших однолітніх рослин. Однак у деяких випадках може також бути доцільним частково замінювати такі натуральні волокна на синтетичні волокна, насамперед на поліамідні волокна. У принципі для виготовлення цінного документа можна використовувати і повністю синтетичний папір, що складається винятково з полімерних волокон. Папір уже в процесі виготовлення паперового шару оснащують окремими захисними елементами, наприклад водяним знаком 2 у вигляді портретного зображення та пірнаючою захисною ниткою 3. Ця захисна нитка З ніби вплетена в матеріал паперу і на окремих ділянках За безпосередньо виходить на її поверхню, а на позначених на кресленні переривчастою лінією ділянках повністю закладена в паперову масу. При цьому така нитка З може мати будь-які захисні ознаки, наприклад електропровідний металевий шар, голограму або іншу аналогічну захисну ознаку. Паперовий шар з обох його боків покритий плівками, на одну із яких з одного її боку, а саме, з її внутрішнього, тобто напрямленого до паперового шару, боку нанесена голографічна смужка 8. Із зовнішнього боку цієї плівки на неї методом друкування із сталевих гравюр (металографського друкування) нанесена послідовність цифр, що звичайно використовується в техніці друкування банкнот.

На Ффіг.2 пропонований у винаході захищений від підробки папір 1 показаний у розрізі площиною, яка позначена на Ффіг.1 штрихпунктирною лінією А-В. Пропонований у винаході захищений від підробки папір 1 складається з паперу 4, який виготовлений з бавовняного волокна, та із пропонованого у винаході плівкового покриття 6, що у показаному на кресленні варіанті суцільним шаром нанесений шляхом каширування (припресування) з використанням рідкого клею 5 на обидві поверхні захищеного від підробки паперу 1. В іншому варіанті, однак, плівкове покриття 6 може бути нанесене на захищений від підробки папір 1 тільки з одного її боку.

Плівка перед її припресуванням була оснащена голографічною смужкою 8. У припресованій до паперового шару плівці ця голографічна смужка 8 напрямлена усередину багатошарової структури основи. На завершальній стадії на остаточно кашировану основу методом металографського друкування був нанесений відбиток 7.

На Фіг.3 та 4 показаний один з варіантів виконання пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу 9. На Фіг.4 пропонований у винаході захищений від підробки папір 9 показаний у розрізі площиною, яка позначена на Фіг.3 штрихпунктирною лінією А-В.

Захищений від підробки папір 9, складається, як показано на Фіг.4, з роздвоєного паперового полотна 10, крайки 12 якого переважно виконані у вигляді відливних крайок (необрізаних країв) або імітують їх. На паперове полотно з обох його боків шляхом холодного каширування з використанням клею 5, що твердіє під впливом води, нанесені плівки 13. На ділянці 11 паперовий шар відсутній, а присутні тільки клей 5 та плівки 13. Один із плівкових шарів з одного його боку оснащений металевою смужкою 14 з високим коефіцієнтом відбиття. Крім цього в об'ємі паперу присутня так звана відмітна речовина 15, наявність у якої характерних рис дозволяє використовувати її як ознаку справжності та наявність і властивості якої можна перевірити візуально або ж в автоматичному режимі, тобто шляхом машинного контролю або зчитування.

Така відмітна речовина може являти собою, наприклад, прозорий при звичайному освітленні люмінофор, що під впливом ультрафіолетового випромінювання починає випускати випромінювання у видимій області спектра і тим самим здобуває інтенсивний колірний тон.

Очевидно, однак, що в захищеному від підробки папері можна передбачити і декілька різнотипних відмітних речовин, наявність кожної з яких можна перевіряти індивідуально. У цьому випадку, комбінуючи між собою такі різнотипні відмітні речовини та варіюючи співвідношення між ними в їх суміші, захищений від підробки папір можна додатково оснастити деяким кодом, відповідно до деякої, представленої в кодованому вигляді інформації.

На Фіг.5 та 6 показаний наступний варіант виконання пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу 16. На Ффіг.б6 цей пропонований у винаході захищений від підробки папір 16 показаний у розрізі площиною, що позначена на Фіг.5 штрихпунктирною лінією А-В.

На Фіг.5 у вигляді в плані показані три широких смуги 17, 18, 19, кожна з яких має відмінний від інших зовнішній вигляд та розташована у відмінному від інших шарі основи.

На Фіг.6 захищений від підробки папір 16 показаний у розрізі. На паперовий шар 21 при цьому звичайним методом друкування із сталевих гравюр нанесений відбиток у вигляді смуги 17. Поверх нього нанесений прозорий клейовий шар 20. На цей шар на ділянці 18 нанесений другий, забарвлений клейовий шар у вигляді смуги 18. Ці клейові шари 18, 20 у свою чергу покриті плівкою 22 з голографічною смужкою 19 з її внутрішнього боку. Із зворотного боку до паперового шару з використанням прозорого клею 20 припресована ще одна плівка 23.

На Фіг.7 показаний фрагмент пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу 24, у якого різні захисні ознаки розташовані в різних шарах з точним приведенням одна відносно одної та у сполученні із двоколірним металевим круговим кільцем відтворюють інформацію у вигляді напису "ШОЗТЕК" ("ЗРАЗОК"). Кругове кільце розділене на чотири сегменти, два з яких (сегменти 25а) мають золотаві кольори, а два інших (сегменти 255) мають сріблисті кольори. Сегменти золотавих та сріблистих кольорів одержують, наприклад, шляхом вакуумного напилювання міді та алюмінію відповідно. У металевому шарі, що утворює сегменти 25Б, додатково передбачені вирізи, один із яких має форму букви "0", а інший - букви "Е". Букви "М", "5", "т" та "В" утворені відбитками, які одержані методом металографського друкування, при цьому букви "5" та "т" надруковані на поверхні паперу, а букви "М" та "ВЕ" - на зовнішній поверхні плівки. На ділянці 26 присутній люмінофор, що знаходиться в об'ємі паперу та який збуджується ультрафіолетовим випромінюванням, та який флуоресціює (світиться) у видимій області спектра.

На Ффіг.8 зображений на Ффіг.7 фрагмент пропонованого у винаході захищеного від підробки паперу 24 показаний у розрізі. Захищений від підробки папір складається з паперового шару 28 та двох припресованих до нього - по одному з кожного його боків - плівкових шарів 27а, 270. У паперовий шар 28 на ділянці, що має форму кола 26, заглиблений люмінофор 29. На паперовий шар методом металографського друкування нанесені відбитки у вигляді букв "5" та "т", що розташовані над ділянкою 26. Плівка 276 також оснащена захисними ознаками. На плівку з її боку, що напрямлений усередину багатошарової структури, нанесені забарвлені в золотавий та сріблистий кольори металеві покриття, наприклад, з алюмінію та міді, що утворюють у сукупності сегментоване кругове кільце. На ділянці 255 забарвленого в сріблистий колір металевого покриття виконані вирізи у формі букв "О" та "Е". На зовнішніх поверхнях плівки 2765 методом металографського друкування надруковані букви "М" та "В".

На Ффіг.9 у вигляді в плані показаний пропонований у винаході захищений від підробки папір 30. Цей захищений від підробки папір складається з паперового шару 31 та двох припресованих до нього - по одному з кожного його боку - плівкових шарів З2а, 3265.

На Ффіг.10 зображений на Ффіг.9 захищений від підробки папір 30 показаний у розрізі. Плівки 32а та 3265 утворюють при цьому суцільні прозорі шари. Паперовий шар 31 має два вирізи 33, 34 у формі кола кожний. Очевидно, що ці вирізи можуть мати і будь-яку іншу форму. Крім цього на плівку 32а надруковані букви "А", "|" та "М", які в показаному на Фіг.9 вигляді в плані представлені в дзеркальному відображенні. Приблизно по центру захищеного від підробки паперу на паперовому шарі 31 надруковані букви "І" та "0". Якщо захищений від підробки папір скласти за штрихпунктирними лініями С-С та Е-Е, загнувши вверх його ліву та праву третини і наклавши їх одна на одну, то із зазначених надрукованих букв складеться напис "МАГІЮ" ("СПРАВЖНЯ"). Для спрощення поля захищеного від підробки паперу, що сполучені між собою шляхом їх накладання одне на одне, виділені на Фіг.9 окружностями (суцільними, відповідно переривчастими).

Очевидно, що взаємодоповнюючі відбитки можуть мати і більш складний характер, відповідно можуть при відповідному їх виконанні створювати ефекти муару або інші аналогічні ефекти.

На Ффіг.11 пропонований у винаході захищений від підробки папір 40 показаний у розрізі. Цей захищений від підробки папір складається з паперового шару 41 та плівки 42, що з'єднані одне з одним припресуванням з використанням трьох різних клеїв 43, 44, 45. Ці клеї можуть мати різне забарвлення або можуть являти собою клеї різного типу. У розглянутому варіанті клеї 43, 44, 45 відрізняються між собою своїми адгезійними властивостями, що дозволяє передбачити в багатошаровій структурі так звані місця запрограмованого руйнування або розриву, при наявності яких здійснення з захищеним від підробки папером яких-небудь не передбачених його призначенням операцій приводить до виникнення необоротних змін його багатошарової структури, які дуже легко виявити. В іншому варіанті можна також використовувати клеї з показниками заломлення, які відрізняються між собою, що дозволяє, наприклад, цілеспрямовано виділяти або, навпаки, згладжувати окремі контури на ділянці розташування водяного знака.

Фіг.1 Й 3. 1 . и - з т » й 5 '

ЩЕ

А о Ше ШІ В і і і . р й

І - | Я ж-и

Її. КА й і тр. З 7 й За /

Е шо

НЕ и УР КЕ ск сте

КЕ : «Фіг. З х т В нн и І М й й є і ї 7 Ще й 7

І их

І 5 й не а нина ди ї їй х ріг. 4

В '

І: т і ра

ОІД

МК ЕЕ прив к еЕрЕ КУ В нови пон ; Кая ЩІ

І

Б хи г 1

Чи. 5

ІЙ в В Ж й, ! и і р їх ми ак, | А я п ни Ка в ви аа ! йо і й ил, і ; Ки их - й

Фа

В

"7 їв С Й ан я ЕТ ВВ КВК Я Вс окт -2

Си дт

ІІІ я хво

І! и КУ є й Кг ! ! х до З / і | тож й р-р ---- і ни ит, Н і 4 ок чий

ЗАС х : Ї М і дн фен с о

Ф те щі - Ми «дві

Фіг. й і ве І т а ситу

МО В Он:

Как и ки Сов в Б зо с БК

І І Ї

Раш ЧИ! (в), мч і Щ

І. Е Фіг. 9 зо ко н Не М ши: и.

ІЕЕ ЕЕ ЧЕКИ її ГЕС Нма ж су лох МВ У й

МЕ ккал 3 ГК є фіг. 16 . Ух! й я ий 4 вели І НИКИ ИН

Кто зт сти В ь3 в 55 г

Фіг 1ї1

Claims (18)

1. Захищений від підробки папір для виготовлення цінних документів, таких як банкноти, чеки або інші аналогічні документи, який складається з багатошарової основи, що мнеться, та яка має щонайменше один паперовий шар, покритий шаром плівки, який відрізняється тим, що плівка нанесена на паперовий шар з можливістю прикріплення з обох боків і виконана, насамперед, з поліетилентерефталату або орієнтованого поліпропілену, її товщина становить, переважно, від 1 до 20 мкм, причому плівка може бути оснащена мікроперфорацією з можливістю уникнення в процесі припресування плівки повітряних включень між нею та папером та оснащена щонайменше однією захисною ознакою, яка вибрана із групи, яка включає відбиток, дифракційні структури, металеве покриття, люмінофори, тонкошарові елементи, рідкі кристали, магнітні пігменти, термохромні речовини, фотохромні речовини та барвники.

2. Захищений від підробки папір за п. 1, який відрізняється тим, що паперовий шар виконаний переривчастим.

3. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-2, який відрізняється тим, що захисна ознака являє собою відбиток, який виконаний металографським друкуванням.

4. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що при наявності декількох плівок вони мають кратність витяжки, що відрізняється між собою.

5. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що виконаний з волокон однолітніх рослин, насамперед бавовняних волокон.

6. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що щонайменше частково виконаний з полімерних волокон, краще поліамідних волокон.

7. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-6, який відрізняється тим, що паперовий шар оснащений щонайменше однією захисною ознакою.

8. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-7, який відрізняється тим, що захисна ознака в паперовому шарі являє собою водяний знак.

9. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-8, який відрізняється тим, що захисна ознака, якою оснащений паперовий шар, вибрана із групи, яка включає захисну нитку, відбиток, дифракційні структури, металеве покриття, люмінофори, тонкошарові елементи, рідкі кристали, магнітні пігменти, термохромні речовини, фотохромні речовини та барвники.

10. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняється тим, що захисні ознаки, якими оснащені паперовий шар, плівка і/або інші шари, розміщені з точним приведенням одна відносно одної.

11. Захищений від підробки папір за будь-яким з пп. 1-10, який відрізняється тим, що захисні ознаки, якими оснащені паперовий шар, плівка і/або інші шари, розміщені таким чином, що, доповнюючи один одного, у сукупності утворюють інформацію закінченого змісту.

12. Цінний документ, такий як банкнота, чек або інший аналогічний документ, який відрізняється тим, що виготовлений з захищеного від підробки паперу за будь-яким з пп. 1-11.

13. Спосіб виготовлення захищеного від підробки паперу, що мнеться, за будь-яким з пп. 1-12, який відрізняється тим, що в папероробній машині виготовляють щонайменше один паперовий шар та наносять по обидва боки паперового шару клей, та потім на обидві поверхні паперового шару наносять плівку, що повністю покриває його (їх) та оснащена щонайменше однією захисною ознакою, або яку після її нанесення на паперовий шар оснащують щонайменше однією захисною ознакою.

14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що плівку після її нанесення на паперовий шар задруковують.

15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що плівку задруковують методом металографічного друкування.

16. Спосіб за будь-яким з пп. 13-15, який відрізняється тим, що плівку наносять на паперовий шар холодним припресуванням.

17. Спосіб за п.16, який відрізняється тим, що при холодному припресуванні плівки використовують водорозчинний клей.

18. Спосіб за будь-яким з пп. 13-15, який відрізняється тим, що плівку наносять на паперовий шар екструзією.