UA72448C2

UA72448C2 - Azabenzimidazole-based compounds, methods for their synthesis and pharmaceutical composition, method for modulating function of serine/threonine protein kinases with azabenzimidazole-based compounds, method for identifying compounds modulating functioning of serine/threonine protein kinase, method for preventing and treating serine/threonine protein kinase-related abnormal conditions with azabenzimidazole-based compounds

Info

Publication number: UA72448C2
Application number: UA2000042349A
Authority: UA
Original assignee: Zentaris Gmbh
Priority date: 1997-09-26
Filing date: 1998-09-23
Publication date: 2005-03-15
Also published as: IL135109A0; DE69827516D1; HUP0004024A3; IL158649A; EP1017384A1; EP1017384B1; NZ517808A; HUP0004024A2; CN1167420C; AU748849B2; SK4152000A3; NO325663B1; RU2230553C2; CN1278172A; IL158649A0; CA2305370A1; TR200001546T2; BG64784B1; US6093728A; KR100547929B1

Description

Наведений нижче опис рівня техніки цього винаходу призначений для того, щоб допомогти зрозуміти цей винахід, але не претендує бути описом відомого рівня техніки стосовно цього винаходу.

Клітинна сигнальна трансдукція є фундаментальним механізмом, за допомогою якого зовнішні подразники, що регулюють різні клітинні процеси, переносяться усередину клітин. Один з ключових біохімічних механізмів сигнальної трансдукції включає обернене фосфорилування білків, яке створює можливість регулювання активності повноцінних білків шляхом зміни їхньої структури та функцій.

Найбільш охарактеризовані протеїнкінази в еукаріотах фосфорилують білки на спиртовій складовій серину, треоніну та залишках треозину. Ці кінази головним чином належать до двох груп, тобто до групи, специфічної щодо фосфорилування серину та треоніну, і до групи, специфічної щодо фосфорилування тирозину. Деякі кінази, що їх називають кіназами "із подвійнею специфічністю", здатні фосфорилувати як на тирозині, так і на залишках серину/греоніну.

Протеїнкінази класифікують також за їх розташуванням усередині клітини. Деякі кінази являють собою білки із трансмембранним рецептором, здатні зв'язувати ліганди, зовнішні стосовно клітинної мембрани.

Зв'язування лігандів змінює рецепторну каталітичну активність протеїнкінази. Інші являють собою безрецепторні білки, в яких відсутній трансмембранний домен. Безрецепторні протеїнкінази виявляють у багатьох клітинних компартментах у просторі між внутрішньою поверхнею клітинної мембрани та ядром.

Багато кіназ утягнуто у регуляторні каскади, де їхні субстрати можуть включати інші кінази, активності яких регулюються їхнім станом фосфорилування. Зрештою активність нижнього ефектора модулюється фосфорилуванням, яке є результатом активації такого шляху.

Сімейство кінази серин/треонін включає члени, що регулюють багато стадій сигналізуючих класичних шляхів, включаючи класичні шляхи, що контролюють ріст клітин, міграцію, диференціацію, експресію генів, м'язове скорочення, глюкозний метаболізм, синтез клітинного білка та регулювання клітинного циклу.

Прикладом безрецепторної протеїнкінази, що фосфорилує білкові мішені на серинових та треонінових залишках, є ВАР. ВАЕ модулює каталітичну активність інших протеїнкіназ, наприклад, протеїнкінази, що фосфорилує і, таким чином, активує протеїнкіназу, активовану мітогеном (МАРК). ВАЕ сам по собі активується мембранним якірним білком ВАБ, який, у свою чергу, активується у вигляді реакції на активовані лігандами протеїнкінази із тирозиновим рецептором, такі як епідермальний рецептор фактора росту (ЕСЕВ) та похідний від тромбоцитів рецептор фактора росту (РОСЕН). Біологічне значення ВАЕ у контролюванні подій, що відбуваються у клітинах, підкреслюється тим відкриттям, що змінені форми ВАЕ можуть спричинити розвиток раку в організмах. Докази значення ВАЕ щодо розвитку злоякісних пухлин наведено у праці Мопіа еї а!., 1996,

Майштге Меаісіпе 2: 668, посилання на яку наведено у цьому тексті у всій її цілісності, включаючи всі рисунки і таблиці.

Намагаючись винайти нові способи лікування раку та інших захворювань, дослідники медико-біологічного напрямку та хіміки розробили, синтезували і апробували молекули, які інгібують функцію протеїнкіназ. Деякі малі органічні молекули утворюють клас сполук, що модулюють функцію протеїнкіназ. Прикладами молекул, стосовно яких доведено, що вони інгібують функцію протеїнкіназ, є бі-моноциклічні, біциклічні або гетероциклічні арильні сполуки ІРСТ УУО 92/20642|, похідні вінілен-азаіндолу (РСТ УМО 94/14808), 1- циклопропіл-4-піридил-хіноліни (Патент США Ме5,330,9921|, стирильні сполуки (Патент США Ме5,217,9991|, заміщені стирилом піридильні сполуки (Патент США Ме5,302,606|, деякі похідні хіназоліну |Європейська патентна заявка Ме0 566 266 А1|, селеоіндоли та селеніди |РСТ УО 94/03427|, трициклічні полігідроксильні сполуки (РСТ УМО 92/216601| та сполуки бензилфосфорної кислоти |РСТ УМО 91/15495).

Сполуки, що можуть перетинати клітинні мембрани і є стійкими до кислотного гідролізу, є потенційно корисними лікувальними засобами, оскільки вони можуть набувати високого рівня біонакопичення після орального введення в організм хворих. Проте багато з цих протеїнкіназних інгібіторів лише у незначній мірі інгібують функцію протеїнкіназ. Крім того, багато з них інгібують різноманітні протеїнкінази і, таким чином, як засоби для лікування захворювань можуть викликати численні побічні ефекти.

Цей винахід стосується, зокрема, способів модулювання функції протеїнкіназ серину/треоніну сполуками на основі азабензімідазолу. Способи охоплюють клітини, які витискають серинову/гтреонінову протеїнкіназу, такі як ВАР. Крім того, цей винахід охоплює способи профілактики та лікування пов'язаних із сериновою/греоніновою протеїнкіназою хворобливих станів в організмі сполукою цього винаходу. Крім того, цей винахід стосується фармацевтичних композицій, що містять сполуки згідно зі способами цього винаходу. 1. Способи скринінгу сполук, що модулюють функцію серинової/гтреонінової протеїнкінази

Способи цього винаходу дають можливість одержувати засоби, призначені для модулювання функції як рецептора, так і цитозольних серинових/треонінових протеїнкіназ. Ці способи дають можливість одержувати засоби модулювання ферментів як іп міїго, так і іп мімо. Щодо застосування іп міо, способи цього винаходу, охоплюють, зокрема, спосіб ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинових/треонінових протеїнкіназ.

Таким чином, у першому аспекті цей винахід характеризує спосіб модулювання функції серинової/треонінової протеїнкінази сполукою на основі азабензімідазолу. Азабензімідазольну сполуку в оптимальному варіанті заміщають органічними групами. Спосіб включає контактування клітин, що витискають серинову/греонінову протеїнкіназу, зі сполукою.

Термін "функція" стосується клітинної ролі серинової/треонінової протеїнкінази. Сімейство серинової/греонінової протеїнкінази включає члени, що регулюють багато стадій впливу подавання сигналу на класичні шляхи, включаючи класичні шляхи, що контролюють ріст клітин, міграцію, диференціацію, експресію генів, м'язове скорочення, глюкозний метаболізм, синтез клітинного білка та регулювання клітинного циклу.

Термін "модулює" стосується здатності сполуки змінювати функцію протеїнкінази. Модулятор в оптимальному варіанті активує каталітичну активність протеїнкінази, у кращому варіанті активує або інгібує каталітичну активність протеїнкінази залежно від концентрації сполуки, якою діють на протеїнкіназу або у найкращому варіанті інгібує каталітичну активність протеїнкінази.

Термін "каталітична активність", у контексті цього винаходу, визначає швидкість, з якою протеїнкіназа фосфорилує субстрат. Каталітичну активність вимірюють, наприклад, шляхом визначення кількості субстрату,

перетвореного на продукт, як функції часу. Фосфорилування субстрату відбувається на активній ділянці протеїнкінази. Активна ділянка зазвичай являє собою порожнину, в якій субстрат зв'язується з протеїнкіназою і фосфорилується.

Термін "субстрат" у цьому тексті стосується молекули, що фосфорилується сериновою/треоніновою протеїнкіназою. Субстратом в оптимальному варіанті є пептид, а у кращому варіанті білок. У зв'язку із протеїнкіназою ВАЕ, оптимальними субстратами є МЕК та субстрат МЕК МАРК.

Термін "активує" стосується підвищення клітинної функції протеїнкінази. Функцією протеїнкінази є в оптимальному варіанті взаємодія з природним зв'язувальним партнером, а у найкращому варіанті - каталітична активність.

Термін "інгібують" стосується зниження клітинної функції протеїнкінази. Функцією протеїнкінази є в оптимальному варіанті взаємодія із природним зв'язувальним партнером, а у найкращому варіанті - каталітична активність.

Термін "модулює" також стосується зміни функції протеїнкінази шляхом підвищення або зниження ймовірності того, що між протеїнкіназою і природним зв'язувальним партнером утворюється комплекс.

Модулятор в оптимальному варіанті підвищує ймовірність того, що подібний комплекс утворюється між протеїнкіназою і природним зв'язувальним партнером, у кращому варіанті підвищує або знижує ймовірність того, що між протеїнкіназою і природним зв'язувальним партнером утворюється комплекс, залежно від концентрації сполуки, якою діють на протеїнкіназу, а у найкращому варіанті знижує ймовірність того, що між протеїнкіназою і природним зв'язувальним партнером утворюється комплекс.

Термін "комплекс" стосується сукупності принаймні двох молекул, зв'язаних одна з одною. Комплекси сигнальної трансдукції часто містять принаймні дві молекули білка, зв'язаних одна з одною. Наприклад, протеїнкіназа з рецептором білка тирозину, АВ2, 505, ВАЕ та ВА5 об'єднуються з утворенням комплексу сигнальної трансдукції у вигляді реакції на мітогенний ліганд.

Термін "природний зв'язувальний партнер" стосується поліпептидів, що зв'язуються з протеїнкіназою у клітинах. Природні зв'язувальні партнери відіграють певну роль щодо поширення сигналу у процесі сигнальної трансдукції протеїнкінази. Зміна у взаємодії між протеїнкіназою та природним зв'язувальним партнером виявляє себе як підвищена або знижена ймовірність того, що утворюється взаємодія, або як підвищена або знижена концентрація комплексу протеїнкіназа/природний зв'язувальний партнер.

Природний зв'язувальний партнер протеїнкінази зв'язується із внутрішньоклітинною ділянкою протеїнкінази з високим ступенем спорідненості. Високий ступінь спорідненості виявляє себе у рівноважній константі зв'язування порядку 109М або менше. Крім того, природний зв'язувальний партнер може також нестійко взаємодіяти із внутрішньоклітинною ділянкою протеїнкінази і хімічно змінювати її. Природні зв'язувальні партнери протеїнкінази вибирають з групи, до якої належать, крім іншого, домени гомології БАС2 (5Н2) або З (5Н3), інші домени фосфорильного зв'язування тирозину (РТВ), фактори нуклеотидного обміну гуаніну, протеїнфосфатази та інші протеїнкінази. Способи визначення змін у взаємодіях між протеїнкіназами та їхніми природними зв'язувальними партнерами є легко здійснюваними у цій галузі.

Термін "серинова/треонінова протеїнкіназа" стосується ферменту з амінокислотною послідовністю із принаймні 1095 амінокислотною ідентичністю до інших ферментів, що фосфорилують білки на залишках серину та треоніну.

Серинова/греонінова протеїнкіназа каталізує додавання фосфату до білків на залишки серину та треоніну,

Серинови/греонінови протеїнкінази існують мембранозв'язувальні білки або цитозольні протини.

Термін "контактування" у цьому тексті стосується змішування розчину, що містить азабензімідазольну сполуку цього винаходу із рідинним середовищем, в якому плавають клітини способів цього винаходу. Розчин, що містить сполуку, може також містити інший компонент, такий як диметилсульфоксид (ОМ5О), який полегшує поглинання азабензімідазольної сполуки або сполук у клітини способів цього винаходу. Розчин, що містить азабензімідазольну сполуку, додають до середовища, в якому плавають клітини, шляхом використання пристрою для введення, такого як пристрій із принципом дії піпетки або шприца.

Термін "сполука на основі азабензімідазолу" стосується азабензімідазольної органічної сполуки, заміщеної хімічними замісниками. Азабензімідазольні сполуки мають таку загальну структуру: ва; -6-

Ві

Термін "заміщений" у контексті цього винаходу стосується азабензімідазольної сполуки, перетвореної на її похідні будь-якою кількістю хімічних замісників.

В оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу модулювання функції серинової/греонінової протеїнкінази, в якому протеїнкіназою є ВАР.

Протеїнкіназа ВАЕ фосфорилує білкові мішені на залишках серину або треоніну. Однією такою білковою мішенню протеїнкіназа (МЕК), що фосфорилує і далі активує протеїнкіназу, активовану мітогеном (МАРК). ВАГ сам по собі активується ферментом ВАБ5, що гідролізує зв'язаний мембраною гуанінтрифосфат, у вигляді реакції на тирозинові кінази зі стимульованим мітогеном рецепторним білком, такі як епідермальний рецептор фактора росту (ЕСЕВ) та похідний від тромбоцитів рецептор фактора росту (РОСЕРН).

Способи цього винаходу виявляють сполуки, що модулюють функцію протеїнкінази ВАР у клітинах. ВАГ фосфорилує протеїнкіназу (МЕК), яка, у свою чергу, фосфорилує активовану мітогеном протеїнкіназу (МАРК).

Кількісні аналізи, за якими проводять моніторинг лише фосфорилування МЕК за допомогою ВАБК, не є високочутливими, оскільки рівні фосфорилування МЕК є незначними. Для подолання цієї пов'язаної із чутливістю дилеми у кількісних аналізах цього винаходу проводять фосфорилування як МЕК, так і МАРК.

Сигнал фосфорилування МАРК підсилює сигнал фосфорилування МЕК і дозволяє проводити у кількісних аналізах залежне від ВНАЕ фосфорилування, наприклад, проводити кількісні аналізи зв'язаного ферментом імуносорбанта. Крім того, кількісний аналіз цього винаходу виконують у режимі високого рівня витрачання речовини, для того, що швидко піддати моніторингу велику кількість сполук за короткий період часу.

У іншому аспекті цей винахід стосується способу ідентифікації сполук, які модулюють функцію серинової/треоніної протеїнкінази, що включає стадії контактування клітин, що витискають серинову/гтреонінову протеїнкіназу, зі сполукою, а також моніторинг ефекту по клітинах.

Термін "моніторинг" стосується спостереження за ефектом додавання сполуки до клітин цього способу.

Ефект виявляє себе у зміні фенотипу клітин, проліферації клітин, каталітичної активності протеїнкінази, або у взаємодії між протеїнкіназою та природним зв'язувальним партнером.

Термін "ефект" стосується зміни або відсутності зміни у фенотипі клітини або проліферації клітин. Термін "ефект" може також стосуватися змін або відсутності зміни у каталітичній активності протеїнкінази. Термін "ефект" може також стосуватися зміни або відсутності зміни у взаємодії між протеїнкіназою та природним зв'язувальним партнером.

Оптимальний варіант реалізації цього винаходу стосується способу ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинової/треонінової протеїнкінази, в якому ефект полягає у зміні або відсутності зміни фенотипу клітин.

Термін "фенотип клітини" стосується зовнішнього обліку клітини або тканини чи функції клітини або тканини. Прикладами фенотипу клітини є розмір клітини (зменшення або збільшення), проліферація клітин (збільшені або зменшені кількості клітин), диференціація клітин (зміна або відсутність змін у формі клітини), виживаність клітин, апоптозис (смерть клітин) або коефіцієнт використання метаболічної поживної речовини (наприклад, поглинання глюкози). Зміни або відсутність змін фенотипу клітин легко вимірюють за допомогою відомої у галузі технології.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинової/греонінової протеїнкінази, в якому ефект полягає у зміні або відсутності змін у проліферації клітин.

Термін "проліферація клітин" стосується швидкості, з якою поділяється група клітин. Кількість клітин, що ростуть у судині, кількісно визначає фахівець у цій галузі, коли такий фахівець візуально підраховує кількість клітин у визначеному об'ємі з використанням звичайного оптичного мікроскопу. Як альтернатива, швидкість проліферації клітин кількісно визначають за допомогою лабораторних приладів, які оптично або з використанням електрики дозволяють вимірювати густину клітин у відповідному середовищі.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинової/треонінової протеїнкінази, в якому ефект полягає у зміні або відсутності зміни взаємодії між сериновою/греоніновою протеїнкіназою з природним зв'язувальним партнером.

Термін "взаємодія" у контексті цього винаходу стосується комплексу, що утворюється між внутрішньою ділянкою протеїнкінази та природним зв'язувальним партнером або сполукою. Термін "взаємодія" також охоплює комплекс, утворюваний між сполукою цього винаходу із внутрішньоклітинними ділянками та позаклітинними ділянками досліджуваної протеїнкінази. Хоча цитозольна опротеїнкіназа не матиме позаклітинної ділянки, протеїнкіназа із рецептором буде збирати як позаклітинну, так і внутрішньоклітинну ділянку.

Термін "внутрішньоклітинна ділянка" у цьому тексті стосується частини протеїнкінази, яка існує усередині клітини. Термін "позаклітинна ділянка" у цьому тексті стосується частини протеїнкінази, яка існує назовні клітини.

В оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинової/треонінової протеїнкінази, який додатково включає такі стадії: (а) лізування клітин з одержанням лізату, що містить серинову/треонінову протеїнкіназу; (б) адсорбування серинової/треонінової протеїнкінази в антитіло; (в) інкубування адсорбованої серинової/греонінової протеїнкінази зі субстратом або субстратами і (г) адсорбування субстрату або субстратів у тверду основу або антитіло. Стадія моніторингу впливу на клітини включає вимірювання концентрації фосфату в субстраті або субстратах.

Термін "лізування" у цьому тексті стосується способу руйнування цілісності клітини у такий спосіб, що її внутрішній вміст вивільнюється. Лізис клітин виконують за допомогою багатьох технологій, відомих фахівцям у цій галузі. Спосіб в оптимальному варіанті реалізують шляхом обробки ультразвуком або за допомогою технології різкого струшування клітин, а у кращому варіанті - за допомогою технології з використанням детергентів.

Термін "антитіло" у цьому тексті стосується молекули білка, що специфічно зв'язує протеїнкіназу. Антитіло в оптимальному варіанті зв'язується з однім класом протеїнкінази і у кращому варіанті специфічно зв'язується з протеїнкіназою ВАБК.

Термін "специфічно зв'язує" у цьому тексті стосується антитіла, що зв'язує протеїнкіназу з вищим ступенем спорідненості, ніж інша протеїнкіназа або клітинний білок. Антитіло, що специфічно зв'язується з протеїнкіназою, зв'язує специфічну протеїнкіназу у вищій концентрації, ніж це відбувається з будь-якою іншою протеїнкіназою або клітинним білком.

Термін "адсорбування" у цьому тексті стосується зв'язування молекули із поверхнею антитіла або твердою основою. Прикладами твердих основ є хімічно змінена целюлоза, наприклад, фосфоцелюлоза, і нейлон.

Антитіла зв'язують із твердими основами з використанням технологій, добре відомих звичайному фахівцю у цій галузі. Див., наприклад, Напо 8. І апе, Апіїродієв, А І арогаюгу Мапиаї, 1989, Соїа бргіпд Натог І арогагієв.

Термін "вимірювання концентрації фосфату" у цьому тексті стосується технологій, загальновідомих для звичайних фахівців у цій галузі. Ці технології включають кількісне визначення концентрацій фосфату у субстраті або визначення відносних кількостей фосфату у субстраті. Ці технології включають адсорбування субстрату до мембрани і виявлення кількості фосфату у субстраті за допомогою радіоактивних вимірювань.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинової/гтреонінової протеїнкінази, який додатково включає такі стадії: (а) лізування клітини з одержанням лізату, що містить НАЕ; (б) адсорбування НАЕ на антитіло; (в) інкубування адсорбованих ВАЕ із ЕК та МАРК; і (г) адсорбування МЕК та МАРК на тверду основу або антитіло, або антитіла. Стадія вимірювання впливу на клітини включає моніторинг концентрації фосфату згаданих МЕК та

МАРК.

В оптимальному варіанті реалізації винахід стосується способу ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинової/треонінової протеїнкінази, де сполука на основі азабензімідазолу має структуру, відображену формулами І, ІІ або ЦІЇ, визначеними у цьому тексті, або будь-яких її підгруп, наведених у цьому тексті.

Термін "сполука" означає сполуку або фармацевтично прийнятну сіль, естер, амід, проліки, ізомер, або їх метаболіт.

Термін "фармацевтично прийнятна сіль" стосується композиції сполуки, яка не погіршує біологічну активність і властивості сполуки. Фармацевтичні солі одержують шляхом уведення в реакцію сполуку цього винаходу з неорганічними або органічними кислотами, такими як соляна кислота, бромисто-воднева кислота, сірчана кислота, азотна кислота, фосфорна кислота, метансульфонова кислота, етансульфонова кислота, р- толуолсульфонова кислота, саліцилова кислота тощо.

Термін "проліки" стосується агента, який перетворюють на вихідну лікарську речовину іп мімо. В деяких ситуаціях проліки легше вводити в організм, ніж вихідну лікарську речовину. Наприклад, проліки є біологічно цінними у разі орального введення, а вихідна лікарська речовина - ні, або для проліків покращують розчинність, одержуючи можливість внутрішньовенного введення.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу ідентифікації сполук, що модулюють функцію серинової/треонінової протеїнкінази, де сполука на основі азабензімідазолу має структуру, відображену формулою 1, Ії або І, де азабензімідазольну сполуку вибирають з групи, до якої належать сполуки 5АВІ.

Термін "сполуки ЗАВІ" стосується групи сполук на основі азабензімідазолу, що мають структуру, відображену формулою А або В, і пронумеровані від А-1 до А-198 у наведеній нижче таблиці: (А). н п

Вих, Ії (В) н

В М о. я си Й ук 25, в, лука

Ал о |фенл.7 01 - 1:

Аг |фенл...:.:.и/и:ии(:К(х(|( | 5І -

А-З |фенл.////7 | О |метлі О

А4 |фенл. 7 | |етл/

АБ |2-нітрофенл.:.:7:/:///. | ОЇ - о А-б |З-нітрофенл./7/7/:/// |О| - о А-7 |4-нітрофенл.77/:/ З |О| - о А-8 |г-хпорфенл.:К(/ /./. | ОЇ -

ААУ |З-хпорфенл.://:/)"Г |0О| -

ОАЛО (4хлорфенл../////:/:/З (ОЇ -

АЛІ |2-метилфенл.4././:/ |0О0| - |: о А-л2 |З-метилфенл.4./.:/ / |0О0| -

А-3 |4-метилфенл.:7/КФ/|:ЦВ || - о А-4 |2-фторфенл.:К// || -

ОА-Л5 (З-фторфенл././ЗГ (ОЇ -

А-16 |4-фторфенл.4:7/7/://у |О| - 2-(трифторметил) феніл | ОЇ -

А-18 |З-(трифторметил) феніл | О | - /-

А-19 |4-(трифторметил) феніл | О | - /- о А-2О (2-метоксифенл././:/ |О| - о А-21 |З-метоксифенл./:/ |О| - |: о А-?2 |4-метоксифенл././:/ |О| - |: о А-23 |2-карбоксифенл./:/ || - о А-24 |З-карбоксифеніл././З || - о А-25 |4-карбоксифенл.:.:/ |О| - о А-26б |2-нітрофенл./7/:/З |51| -

Аг? |З-нітрофенл.:-/://./) |5| - о А-28 |4-нітрофенл.4./7/7/://сЯо Г | 58| -

А-29 |2-хлорфенл.:/ |85| -

А-30 |З-хлорфенл././:// /' | 51 -

А-ЗІ |4хлорфенл.//:/:/ |5| -

А-З2 (2-метилфенл././ | 8 -

А-З3 |З-метилфенл.././:// |ЗІ| -

А-ЗА 4 метилфенл.// | 5 -

АЗ5 (2-фторфенл../:/ З | 5 -

ОА-Зб З-фторфенл.//:/// | 58 -

ОА-З7 4-фторфенл////// | 58 - 2-(трифторметил) феніл | 8 -

З-(трифторметил) феніл. | З | - 4-(трифторметил) феніл. | З | -

А-Я45 З-карбоксифеніл../:/ |5 -

А-46 о 4карбоксифенл../З |58 -

АЯ47 фенл.///////777777 Мн - о А-Я8 |о-нітрофенл../-/.. |ІМНІ - (

А-49 З-нтрофенл../-:/ З |МН -

АБО (4нітрофенл./-///// |МНО -

АБ (2-хлорфенл./-/-/// |МНО -

А-Б2 |Зхлорфенл.//-/---/-// |ІМНІ - (

АБЗ 4хлорфенл.//////// |МНО -

АБ (2-метилфенл/-/-/// |МНО -

АБ оЗ-метилфенл/-/-/-/-// |МН -

АБ о4-метилфенл./-//// |МНО -

АБУ |2-фторфенл.//-/-:-:--// |МНІ - (

АБО З-фторфенл.//-:// |МН -

АБО 4 фторфенл.////// |МНО -

А-6бО (2-(трифторметил) феніл |МН| - |-

А-б1 (З-(трифторметил) феніл |МН| - |- 4-(трифторметил) феніл |МНІ| -

А-б3 (2-метоксифеніл.//--/ |МН/ -

А-64 (З-метоксифенл.//--/ |МН -

ОА-б5 4-метоксифенл.//--/ |МН -

А-бб (2-карбоксифеніл.//-/-/ |МН/ - о А-6б7 |Зжарбоксифенл./// |МН

А-68 (4 карбоксифеніл.// |МН/ -

А-69 (2-нітрофенл.//////// | О метил О

А-7О З-нітрофенл.//////// | О метил О

АС 4снітрофенл./////// | О метил О

Аа |2-хлорфенл. | О |метил О

А-7З З-хпорфеніл.///////// | О метил О о А-74 о 4хлорфенл.///////// | О метил О

ОА-75 2-метилфенл.//////// | О метил О

А-76 (З-метилфенл.//////// | О метил О о А-77 |4-метилфеніл. | О |метил О

А-78 2-фторфенл.//////// | О метил О

А-79 З-фторфенл./////// | О метил О

А-8О (4-фторфенл. | О метил О

А-8В1 |(2-(трифторметил) феніл | О метил 0

З-(трифторметил) феніл | О |метил| 0 4-(трифторметил) феніл | О метил 0

А-84 2-метоксифеніл.// | О метил О

ОА-85 З-метоксифеніл. | О метил О

А-8б 4-метоксифеніл. | О метил О о А-87 |2-жарбоксифеніл. | О |метил О

АВ З-карбоксифеніл.// | О метил! О

А-89 (4карбоксифеніл. | О метил! О

А-ЗО |фенл. 7 | З метил О

АЗІ 2-нітрофеніл.//////// | 5 метил О

А-З2 З-нітрофеніл.//-///// | 5 метил О

А-ЗЗ 4-нітрофенл.///////// | 5 метил О о А-ЗЯ |2-хлорфеніл. | З |метил О

АУБ З-хпорфеніл.////// | 5 метил О

А-ЗВ |З-метилфенл. | 5 |метил О

АТЗ 4-метилфенл. | 5 метил О

А-ОО|2-фторфеніл. | З |метил О

АЛЛО З-фторфенл. | 5 метил О

А-ЛО2 4-фторфенл. | 5 метил О

А-ЛОЗ (2-(трифторметил) феніл | 5 метил 0

А-104 |З-(трифторметил) феніл | 5 метил 0 4-(трифторметил) феніл | 5 |метил| 0

А-ЛОб 2-метоксифеніл.ї | 5 метил! О

А-О7 З-метоксифеніл.ї | 5 метил! О

ОА-ЛОВ 4-метоксифеніл. | 5 метил О

А-09 2-карбоксифеніл. | 5 метил О

АТО |З-арбоксифеніл. | З |метил О

АЛІ (4 карбоксифеніл. | 5 метил! О

ОАЛЛ2 феніл.//////////////// |МН метил ОЦ

ОА-ЛІЗ о-нітрофеніл. | МН метил О

А-114 З-нітрофеніл. | МН метил О

АЛІ5|4Анітрофенл. | МН метил О

ОА-16 2-хлорфенл. | МН метил/ О

ОА-117 (З-хпорфеніл. | МН метил| О

ОА-18 4-хлорфенл. | МН метил О

А-19|2-метилфеніл. | МН метил О

А-20 З-метилфенл.///////// |МН метил О

ОА-л21 4-метилфеніл. | МН метил О оА-22 2-фторфеніл. | МН метил| О

А-л23 З-фторфеніл. | МН метил О оА-24 |4-фторфеніл. | МН метил О 2-(трифторметил) феніл | МН метил О

З-(трифторметил) феніл | МН метил О

А-127 | 4-(трифторметил) феніл | МН метил О

А-28 2-метоксифеніл. //// |МН метил О оА-29|З-метоксифеніл. | МН |метил О

ОА-13О 4-метоксифеніл. /// |МН метил О

А-ІЗ1 (2-карбоксифеніл. | МН метил О

А-132 З-карбоксифеніл. | МН метил О

А-133 4-карбоксифеніл. | МН метил О

А-134 |2-нітрофенл.//-/--///// | |етил О)

ОА-135 З-нітрофенл..//-/-/-/-/-// | (етил| 0

ОА-13б Я4-нітрофенл.//////// | (етил| 0

ОА-137 2-хлорфенл.////////// | (етил| О

ОА-140 2-метилфенл.//////// | (етил| 0

ОА-4А1 З-метилфенл./-/-//// | (етил| О

А-і42 4-метилфенл.//////// | (етил| О

А-ЛА5 4-фторфенл///////// | (етил| 0 2-(трифторметил) феніл. | О | етил | О /А-147 | З-(трифторметил) феніл | О | етил | О /А-148 | 4-(трифторметил) феніл | О | етил | О оА-149|2-метоксифенл./// | 0О |етил О)

А-15О З-метоксифенл.д/// | (етил| 0

ОА-БІ 4-метоксифенл.// | (етил| 0

ОА-152 2-карбоксифеніл./// | (етил| О

АЛ55 Фенл///////////////// | 5 етил| ОЦ

ОА-156 2-нітрофенл.///////// | 5 етил| 0

ОА-157 |З-нітрофенл.//-/-/-/// | З |етил О)

ОА-158 ЯА-нітрофенл.//-/-///// | 5 етил| 0

ОА-159 2-хпорфенл./////// | 5 (етил| О

ОА-16О З-хлорфенл.///-/ | 5 етил| 0

А-61|4хлорфенл. | З | етил О)

АС 162 2-метилфенл//////// | 5 (етил| О

АС 163 З-метилфенл.///// | 5 (етил| 0 (А-164 (4-метилфенл.//-/--- | 5 |етил| О о А-165|2-фторфенл. | 5 | етил| О оА-166|3-фторфенл. | 5 | етил/| О о А-167 4-фторфеніл.//-/-: | 5 |етилЇ 0 2-(трифторметил) феніл | З | етил | О

З-(трифторметил) феніл | З | етил | О

А-170 |4-(трифторметил) феніл | 5 | етил | О

А-171 |2-метоксифеніл.д | 5 | етил/| О о А-172 |3З-метоксифеніл.. | 5 | етилЇ 0 о А-173|4-метоксифеніл.д | 5 | етил/ О

А-174|2-карбоксифеніл..ї |З | етил/ О

А-175|З-карбоксифеніл.. | 5 | етил/| О оА-176 |4-карбоксифеніл. | 5 | етил/| О

А-177 Фенл.////////////////// |МНІетил| ОЦ

А-178|2-нітрофенл.. | МНІ|етил/| О

А-179|З-нітрофенл.. | МНІ|етил/| О оА-180 |4-нітрофенл.ї// |МНІ|етил/| О

А-181|2-хлорфенл.д// |МНІ|етил/| О о А-182 З-хпорфеніл.ї | МНІетил| 0

А-183|4-хпорфеніл. | МНІ|етил/| О

А-184 |2-метилфеніл.ї/ |МНІетил/ О

А-187|2-фторфенл./ |МНІ|етил/| О

А-188|3-фторфенл./ |МНІ|етил/ О

А-189|4-фторфенл./ |МНІ|етил/| О

А-190 | 2-(трифторметил) феніл | МН | етил | О

А-194|3З-метоксифеніл.ї | МНІ| етил | О о А-195|4-метоксифеніл. | МНІ етил | О о А-196 (2-карбоксифеніл. | МНІ|етил| 0

А-197|3З-карбоксифеніл.ї / |МНІ етил | О (А-198|4-карбоксифеніл.д | МНІ| етил | С

ІІ. Способи профілактики або лікування хворобливих станів

У іншому аспекті, цей винахід характеризує спосіб профілактики або лікування хворобливого стану в організмі шляхом уведення сполуки цього винаходу, яка відображена у цьому тексті формулами І, ІІ або І, з урахуванням будь-яких передбачених у цьому тексті обмежень, в організм.

Термін "організм" стосується будь-якої живої істоти, що має принаймні одну клітину. Організм може бути простим, як еукаріотна клітина, або складним, як ссавець. В оптимальних варіантах реалізації термін «організм» стосується людей або ссавців.

Термін «профілактика» стосується способу цього винаходу, який зменшує ймовірність або усуває можливість того, що організм захворіє.

Термін "лікування" стосується способу цього винаходу, який має лікувальний ефект і принаймні частково полегшує або усуває хворобливий стан в організмі.

Термін "лікувальний ефект" стосується інгібування росту клітин, що викликає або сприяє хворобливому стану. Термін "лікувальний ефект" також стосується інгібування факторів росту, що викликають або сприяють хворобливому стану (наприклад, раку). Лікувальний ефект у деякій мірі послаблює один або кілька симптомів хворобливого стану. Щодо лікування раку, лікувальний ефект стосується одного або декількох з таких моментів: (а) зменшення розміру пухлини; (б) інгібування (тобто уповільнення або припинення) розвитку метастаз пухлин; (в) інгібування росту пухлин і (г) послаблення у деякій мірі одного або кількох симптомів, пов'язаних із хворобливим станом. Сполуки, що відзначаються ефективністю щодо інгібування проявів лейкемії, також належать до наведених у цьому описі, за винятком того, що ці сполуки скоріше уповільнюють або пригнічують проліферацію або ріст клітин, ніж інгібують розвиток метастаз.

Термін "хворобливий стан" стосується функцій клітин або тканин організму, стосовно яких спостерігається відхилення від норми щодо даного організму. Хворобливий стан зв'язаний із проліферацією клітин, диференціацією клітин або виживаністю клітин.

До аномальних станів проліферації клітин належать ракові захворювання, такі як захворювання волокон та мезангію, патологічний розвиток та утворення кровоносних судин, загоєння ран, псоріаз, діабет мелітус та запальні процеси.

До аномальних станів диференціації належать, крім іншого, нейродегенеративні розлади, повільне загоєння ран, а також стани, пов'язані із технологією пересадження тканин.

До аномальних станів виживаності клітин належать такі стани, в яких запрограмовані шляхи смерті клітин (апоптозис) активуються або анулюються. Певну кількість протеїнкіназ пов'язують із шляхами апоптозису.

Анулювання функції будь-якої з протеїнкіназ призводить до безсмертя клітин або передчасної смерті клітин.

Проліферація, диференціація та виживання клітин є явищами, які без утруднень вимірюють за допомогою відомих у галузі способів. До цих способів належать спостереження кількості клітин або зовнішнього вигляду клітин під мікроскопом за певний період часу (наприклад, кілька днів).

Термін "введення" у широкому розумінні стосується доставления в організм і, більш конкретно, способу введення сполуки у клітини або тканини організму. Хворобливому стану запобігають або лікують від нього, якщо клітини або тканини організму існують усередині організму або назовні організму. Клітини, що існують назовні організму, зберігають або вирощують у чашках для культивування клітин. Щодо клітин, які знаходяться усередині організму, в цій галузі існує багато способів введення сполук, включаючи (крім іншого) оральне, парентеральне, підшкірне, ін'єкційне та аерозольне застосування. Щодо клітин, які знаходяться назовні організму, в галузі існує багато технологій введення сполук, включаючи (крім іншого) технологію мікроін'єкції в клітину, технологію трансформації та технологію використання носія.

В оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу профілактики або лікування хворобливого стану в організмі, в якому сполука на основі азабензімідазолу має структуру, відображену визначеною тут формулою І, ІІ або ІІЇ або одну з її підгруп, наведених у цьому тексті.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу профілактики або лікування хворобливого стану в організмі, де азабензімідазольну сполуку вибирають з групи, до якої належать сполуки

ЗАВІ.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу профілактики або лікування хворобливого стану в організмі, де йдеться про організм ссавця.

Термін "ссавець" в оптимальному варіанті стосується організму таких істот, як миші, щурі, кролики, морські свинки та кози, у кращому варіанті мавп та людиноподібних мавп, а у більш важливому варіанті - людей.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу профілактики або лікування хворобливого стану в організмі, де хворобливим станом є рак або фіброзні розлади.

Ще в одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу профілактики або лікування хворобливого стану в організмі де до групи ракових захворювань належать рак легенів, рак яєчника, рак молочної залози, рак мозку, рак внутрішньоосьового мозку, рак товстої кишки, рак передміхурової залози, саркома, саркома Калоші, меланома та гліома.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу профілактики або лікування хворобливого стану в організмі який застосовують для хворобливого стану, пов'язаного із відхиленням шляху трансдукції сигналу, який відзначається взаємодією між сериновою/гтреоніновою протеїнкіназою та природним зв'язувальним партнером.

Термін "шлях трансдукції сигналу" стосується поширення сигналу. Загалом позаклітинний сигнал передається через клітинну мембрану, перетворюючись на внутрішньоклітинний сигнал. Цей сигнал після цього стимулює клітинну реакцію. Термін також охоплює сигнали, які повністю поширюються усередині клітини. Молекули поліпептидів, які беруть участь у процесах трансдукції сигналів, зазвичай являють собою рецепторні та безрецепторні протеїнкінази, рецепторні та безрецепторні протеїнфосфатази, фактори нуклеотидного обміну та фактори транскрипції.

Термін "відхилення" у зв'язку із процесом трансдукції сигналів стосується протеїнкінази, що над- або недоекспресується в організмі, мутованої у такий спосіб, що її каталітична активність є нижчою або вищою за активність природної протеїнкінази, мутованої у такий спосіб, що вона надалі не може взаємодіяти із природним зв'язувальним партнером, не змінюється у подальшому іншою протеїнкіназою або протеїнфосфатазою, або у не взаємодіє надалі з природним зв'язувальним партнером.

Термін "стимулювання або переривання аномальної взаємодії" стосується способу, який реалізують шляхом уведення сполуки цього винаходу до клітин або тканин організму. Сполука стимулює взаємодію між протеїнкіназою та природними зв'язувальними партнерами шляхом створення сприятливих взаємодій із численними атомами на складній поверхні поділу. Як альтернатива, сполука може інгібувати взаємодію між протеїнкіназою та природними зв'язувальними партнерами шляхом узгодження сприятливих взаємодій, утворюваних між атомами на складній поверхні поділу. В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу профілактики або лікування хворобливого стану в організмі, де серинова/греонінбеа протеїнкіназа являє собою ВАБК.

Ш. Сполуки та фармацевтичні композиції винаходу В іншому аспекті винахід характеризує азабензімідазольні сполуки зі структурами, відображеними формулою І, ІІ або ПІ: (1) В

В, (1) Вз С ро "

Вт. сао 53

У «М 2 В. (п) В й дю 2 зв, де (а) Ви, А», Аз та Ва незалежно вибирають з групи, до якої належать (ї) водень; (ії) насичений або ненасичений алкіл; (Пі) МХаХз, де Хо» та Хз незалежно вибирають із групи, до якої належать водень, насичений або ненасичений алкіл або складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець;

(м) галоген або тригалометил; (м) кетон формули -СО-Х., де Хи вибирають із групи, до якої належать водень, алкіл та складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець; (мі) карбонова кислота формули - (Хв)л - СООН або естер формули - (Х5)ї СОО-Х7, де Х5, Хв та Х7 незалежно вибирають із групи, до якої належать алкіл та складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець і де п дорівнює 0 або 1; (мії) спирт формули (Хв)п1-ОН або складова алкокси формули -(Хв)п-О-Хе, де Хв та Хо незалежно вибирають із групи, до якої належать водень, насичений або ненасичений алкіл та складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець, де кільце в оптимальному варіанті заміщають одним або кількома замісниками, що їх вибирають з групи, до якої належать алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро й естеріде п дорівнює 0 або 1; (мії) амід формули -МНСОХ о, де Хіо вибирають із групи, до якої належать алкіл, гідроксил та складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець, де кільце в оптимальному варіанті заміщають одним або кількома замісниками, що їх вибирають з групи, до якої належать алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро й естер; (іх) -502МХіїХі2, де Хії та Хії вибирають із групи, до якої належать водень, алкіл та складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець; (х) складова гомоциклічних або гетероциклічних кілець, як варіант заміщена одним, двома або трьома замісниками, що їх вибирають з групи, до якої належать такі складові, як алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро й естер; (хі) альдегід формули -СО-Н; і (хі) сульфон формули -502-Хіз, де Хіз вибирають із групи, до якої належать насичений або ненасичений алкіл і складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець; (б) 71 та 72 незалежно вибирають із групи, до якої належать азот, сірка, кисень, МН та МВА», за умови, що коли один з радикалів 21 та 22 являє собою азот, МН або МВа, тоді інші радикали 21 та 72 являють собою азот, сірка, кисень, МН або МА; І (в) 2з та Хі незалежно вибирають із групи, до якої належать азот, сірка та кисень.

Термін "насичений алкіл" стосується алкільної складової, яка не містить будь-яку алкенову або алкінову складову. Алкільна складова може бути розгалуженою або нерозгалуженою.

Термін "ненасичений алкіл" стосується алкільної складової, що містить принаймні одну алкенову або алкінову складову. Алкільна складова може бути розгалуженою або нерозгалуженою.

Термін "амін" стосується хімічної складової формули МАН», де Ві та В» незалежно вибирають із групи, до якої належать водень, насичений або ненасичений алкіл та складові гомоциклічних або гетероциклічних кілець, де кільце в оптимальному варіанті заміщають одним або кількома замісниками, що незалежно вибирають із групи, до якої належать алкіл, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро й естер.

Термін "арильні" стосується ароматичної групи, яка має принаймні одне кільце з кон'югованою системою пі-електронів і включає як карбоксильну арильну (наприклад, феніл), та гетероциклічну арильну групи (наприклад, піридин). Термін "карбоксильна" стосується сполуки, яка містить один або кілька ковалентно замкнених кільцевих структур, причому каркас кільця утворюють атоми вуглецю. Термін, таким чином, відокремлює карбоксильні від гетероциклічних кілець, в якій "скелет" кільця містить принаймні один атом, який не є атомом вуглецю. Термін "гетероарил" стосується арильної групи, яка містить принаймні одне гетероциклічне кільце.

Термін "галоген" стосується атома, що його вибирають з групи, до якої належать фтор, хлор, бром та йод.

Термін "кетон" стосується хімічної складової формули -(А)-СО-В", де В та В" вибирають із групи, до якої належать насичений або ненасичений алкіл і такі складові, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця, і де п дорівнює 0 або 1.

Термін "вугільна кислота" стосується хімічної складової формули -(А)и-СООН, де В вибирають із групи, до якої належать насичений або ненасичений алкіл і такі складові, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця, і де п дорівнює 0 або 1.

Термін "естер" стосується хімічної складової з формулою -(В)и-СООВ, де А та В" незалежно вибирають із групи, до якої належать насичений або ненасичений алкіл і такі складові, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця, і де п дорівнює 0 або 1.

Термін "спирт" стосується хімічного замісника формули -ВОН, де А вибирають із групи, до якої належать водень, насичений або ненасичений алкіл і такі складові, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця, де кільцеву складову в оптимальному варіанті заміщають одним або кількома замісниками, що їх незалежно вибирають із групи, до якої належать такі складові, як алкіл, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро й естер.

Термін "амід" стосується хімічного замісника формули -МНСОВН, де ВА вибирають із групи, до якої належать такі складові, як водень, алкіл, гідроксил і гомоциклічні або гетероциклічні кільця, де кільце в оптимальному варіанті заміщають одним або кількома замісниками, що їх незалежно вибирають із групи, до якої належать алкіл, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро, або естер.

Термін "складова алкокси" стосується хімічного замісника формули -ОВ, де А являє собою водень або насичену або ненасичену алкільну складову.

Термін "альдегід" стосується хімічної складової формули -(А)2-СНО, де А вибирають із групи, до якої належать насичений або ненасичений алкіл і такі складові, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця, і де п дорівнює 0 або 1.

Термін "сульфон" стосується хімічної складової формули -502-ЩВ, де А вибирають із групи, до якої належать насичений або ненасичений алкіл і такі складові, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, ІІ або ІІ, де 71 та 72 незалежно вибирають із групи, до якої належать азот та МН.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, ІІ або ПІ, де Ві, Р», Аз та Ва незалежно вибирають із групи, до якої належать водень, насичений або ненасичений алкіл, як варіант заміщені такими складовими, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця, де кільцева складова, як варіант, заміщена одним, двома або трьома замісниками, що їх незалежно вибирають із групи, до якої належать такі складові, як алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, гідрокси, алкокси, карбоксилат, нітро й естер, і такі складові, як гомоциклічні або гетероциклічні кільця, як варіант заміщені одним, двома або трьома замісниками, що їх незалежно вибирають із групи, до якої належать такі складові, як алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, гідрокси, алкокси, карбоксилат, нітро й естер.

В інших оптимальних варіантах реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, що має структуру, яку відображено формулою 1,11 або І, де Р» та Аз являють собою водень.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, ІІ або Ії, де Аі являє собою феніл, як варіант заміщена одним, двома або трьома замісниками, що їх незалежно вибирають із групи, до якої належать такі складові, як алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро або естер.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, Ії або ІІ, де Ві вибирають із групи, до якої належать замісники 5АВІ.

Термін "замісники 5АВІ" стосується групи замісників, до якої належать феніл, 2-нітрофеніл, З-нітро-феніл, 4-нітрофеніл, 2-хлорфеніл, З-хлорфеніл, 4-хлорфеніл, 2-метилфеніл, З-метилфеніл, 4-метил-феніл, 2- фторфеніл, 3-фторфеніл, 4-фторфеніл, 2-(трифторметил) феніл, 3-(трифторметил) феніл, 4- (трифторметил)феніл, 2-метоксифеніл, З-метокси-феніл, 4-метоксифеніл, 2-карбоксифеніл, З-карбоксифеніл та 4-карбоксифеніл.

В інших оптимальних варіантах реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, І! або ЇЇ, де Хі являє собою сірку.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, ІІ або ІІ, де Хі являє собою кисень.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, ІІ або ЦІЇ, де 7з являє собою кисень.

В інших оптимальних варіантах реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою |, Ії або ІІ, де Ва вибирають із групи, до якої належать метил та етил.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується сполуки на основі азабензімідазолу, яка має структуру, відображену формулою І, ІІ або ІІ, де азабензімідазольну сполуку вибирають з групи, до якої належать сполуки 5АВІ.

У іншому аспекті, цей винахід характеризує фармацевтичну композицію, яка містить описану тут сполуку цього винаходу або її сіль, а також фізіологічно прийнятний носій або розріджувач.

У іншому аспекті, цей винахід стосується фармацевтичної композиції, яка містить сполуку, що має визначену в цьому тексті структуру формули І, ІІ або І! або одну з її підгруп, наведених у цьому тексті.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується фармацевтичної композиції, в якій азабензімідазольну сполуку вибирають з групи, до якої належать сполуки 5АВІ.

Термін "фармацевтична композиція" стосується суміші азабензімідазольної сполуки цього винаходу з іншими хімічними компонентами, такими як розріджувачі або носії. Використання фармацевтичної композиції полегшує введення сполуки в організм. У цій галузі існує багато технологій введення сполуки, включаючи, крім іншого, оральне, ін'єкційне, аерозольне, парентеральне та поверхневе введення. Фармацевтичні композиції одержують також шляхом уведення сполуку реакцію з неорганічними кислотами, такими як соляна кислота, бромистоводнева кислота, сірчана кислота, азотна кислота, фосфорна кислота, метансульфонова кислота, етансульфонова кислота, п-толуолсульфонова кислота, саліцилова кислота тощо.

Термін "фізіологічно прийнятний" означає носій або розріджувач, які не справляють небажаного впливу на біологічну активність та властивості сполуки.

Термін "носій" означає хімічну сполуку, що полегшує проникнення сполуки у клітини або тканини.

Наприклад, диметилсульфоксид (ДМСО) є зазвичай використовуваним носієм, оскільки він полегшує поглинання багатьох органічних сполук клітинами або тканинами організму.

Термін "розріджувач" означає розріджені у воді хімічні сполуки, які розчиняють потрібну сполуку, а також стабілізують біологічну активну форму сполуки. У цій галузі як розріджувачі використовують розчинені у буферному розчині солі. Одним з поширених буферних розчинів є буферований фосфатом сольовий розчин, оскільки він імітує умови солоності людської крові. Оскільки буферні солі регулюють рН розчину при низькій концентрації, буферований розріджувач рідко впливає на біологічну активність сполуки.

ІМ. Способи синтезування винаходу

У іншому аспекті, цей винахід стосується способу синтезування азабензімідазольної сполуки формули І, ЇЇ або ПІ, який включає стадії (а) уведення 2-аміно-б-хлор-З-нітропіридину в реакцію з другим реагентом у розчиннику з одержанням першого посередника, де другим реагентом заміщене арильне кільце; (б) відновлення першого посередника у присутності каталізатора і відновлювального агента з одержанням другого посередника; (в) уведення в реакцію другого посередника з третім реагентом; і (г) виділення та очищення сполуки винаходу.

В оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де заміщене арильне кільце являє собою заміщений фенол, заміщений тіофенол та заміщений анілін.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де заміщений фенол, заміщений тіофенол та заміщений анілін вибирають із групи, до якої належать реагенти 5АВІ.

Термін "реагенти 5АВІ" стосується групи реагентів, до якої належать натрієва сіль фенолу, 2-нітрофенолу,

З-нітрофенолу, 4-нітрофенолу, 2-хлорфенолу, З-хлорфенолу, 4-хлорфенолу, 2-крезолу, 3-крезолу, 4-крезолу,

2-фторфенолу, 3-фторфенолу, 4-фторфенолу, 2-(трифторметил)фенолу, 3З-(трифторметил)фенолу, 4- (трифторметил)фенолу, 2-метоксифенолу, З-метоксифенолу, 4-метоксифенолу, 2-гідроксибензойної кислоти,

З-гідроксибензойної кислоти, 4-гідроксибензойної кислоти, тіофенолу, 2-нітротіофенолу, З-нітротіофенолу, 4- нітротіофенолу, 2-хлортіофенолу, 3-хлортіофенолу, 4-хлортіофенолу, 2-тіокрезолу, З-тіокрезолу, 4-тіокрезолу, 2-фтортіофенолу, З-фтортіофенолу, 4-фтортіофенолу, 2-(трифторметил)тіофенолу, 3-(трифторметил) тіофенолу, 4-(трифторметил)тіофенолу, 2-метоксибензолтіолу, З-метоксибензолтіолу, 4-метоксибензолтіолу, 2-меркаптобензойної кислоти, З-меркаптобензойної кислоти, 4-меркаптобензойної кислоти, аніліну, 2- нітроаніліну, З-нітроаніліну, 4-нітроаніліну, 2-хлораніліну, З-хлораніліну, 4-хлораніліну, 2-толуїдину, 3- толуїдину, 4-толуїдину, 2-фтораніліну, З-фтораніліну, 4-фтораніліну, 2-(трифторметил)аніліну, /3- (трифторметил)аніліну, 4-(трифторметил)аніліну, 2-анізидину, З-анізидину, 4-анізидину, 2-амінобензойної кислоти, 3-амінобензойної кислоти та 4-амінобензойної кислоти.

В оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де розчинником є н-пропанол.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де відновлювальним агентом є водень.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де каталізатором є нікелевий каталізатор Ренея.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де третім реагентом є О-метилізосечовина.

В іншому оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де третім реагентом є продукт реакції сульфату 5-метилізотіоуронію та алкілхлорформату.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де алкілхлорформат представлений метилхпорформатом.

У ще одному оптимальному варіанті реалізації цей винахід стосується способу синтезування сполуки цього винаходу, де алкілхлорформат представлений етилхлорформатом.

Цей винахід не обмежується наведеним вище описом; інші характеристики та переваги цього винаходу стануть очевидними з наведених нижче опису оптимальних варіантів реалізації і формули винаходу.

Опис оптимальних варіантів реалізації

Цей винахід стосується, зокрема, способів модулювання функції серинової/гтреонінової протеїнкінази сполуками на основі азабензімідазолу. Крім того, цей винахід стосується, зокрема, способів ідентифікування сполук, що модулюють функцію серинової/треонінової протеїнкінази. Способи стосуються клітини, що експресують серинову/гтреонінову протеїнкіназу, наприклад, ВАК.

ВАР являє собою безрецепторну протеїнкіназу, що потрапляє до клітинної мембрани, коли зв'язується з активованим ВА5, ферментом, що гідролізує гуанінтрифосфат. ВА5 активується, коли активована тирозинова кіназа з рецепторним білком, наприклад, ЕСЕА або РОСЕЕН, зв'язується з адапторним білком, САВА, і фактор нуклеотидного обміну гуаніну, 505. 505 видаляє гуаніндифосфат з ВА5, заміщає його гуанінтрифосфатом, і, таким чином, активує ВА5. ВАЗ далі зв'язує ВАБЕ і після цього активує ВАК. ВАБЕ після цього фосфорилує інші білкові мішені на серинових та треонінових залишках, такі як кіназа (МЕК), що фосфорилує і після цього активує мітоген-активовану протеїнкіназу (МАРК). Таким чином, НАЕ править за проміжний контролюючий фактор у мітоген-активованій трансдукції сигналів.

Через важливу регуляторну роль ВАБЕ у клітинах зміни амінокислотної послідовності в ВАЕ призводять до змін у його функції і далі змінюють характер функціонування клітин. Роль ВАЕ у проліферації клітин підкреслюється тим спостереженням, що мутації у амінокислотній послідовності ВАЕ пов'язані із пухлинами та раковими захворюваннями. Через те, що мутації в ВАР, які викликають рак у клітинах, призводять до утворення молекул ВАР, які відзначаються нерегульованою каталітичною активністю, інгібітори ВАГ послаблюють або навіть припиняють проліферацію (розмноження) тих клітин, які призводять до раку в цих клітинах.

Способи цього винаходу виявляють сполуки, що модулюють функцію ВАР протеїнкіназ у клітинах. ВАГ фосфорилує протеїнкіназу (МЕК), яка, у свою чергу, фосфорилує мітоген-активовану протеїнкіназу (МАРК).

Кількісні аналізи, за даними яких проводять моніторинг лише фосфорилування МЕК за допомогою ВАБЕ, не є високочутливими, оскільки рівні фосфорилування МЕК є незначними. Для подолання цієї пов'язаної із чутливістю дилеми у кількісних аналізах цього винаходу проводять фосфорилування як МЕК, так і МАРК.

Сигнал фосфорилування МАРК підсилює сигнал фосфорилування МЕК дозволяє прослідкувати залежне від

ВАР фосфорилування у кількісних аналізах зв'язаного ферментом імуносорбанта. Крім того, кількісний аналіз цього винаходу в оптимальному варіанті виконують з високим ступенем комплексності, для того, щоб якнайбільше сполук можна було 6 піддавати моніторингу протягом короткого періоду часу.

Способи цього винаходу дали можливість ідентифікувати сполуки, що інгібують функцію протеїнкінази

ВАР. Ці сполуки створюють на основі похідних азабензімідазолу. Хоча на похідні азабензімідазолу було випробувано на предмет їхньої здатності інгібувати ферменти, які беруть участь у синтезі нуклеотидів у бактеріях, більшість цих сполук ще недостатньо вивчено щодо інгібування протеїнкінази.

Оскільки НАЕ відзначається значною гомологією амінокислот стосовно інших серинових/треонінових протеїнкіназ, існує ймовірність того, що сполуки на основі азабензімідазолу цього винаходу можуть інгібувати інші серинові/треонінові протеїнкінази, ніж ВАР. Таким чином, способи цього винаходу також стосуються інших серинових/треонінових протеїнкіназ, ніж ВАР, включаючи рецепторні та безрецепторні серинові/треонінові протеїнкінази.

Способи цього винаходу також стосуються інших сполук, що модулюють функцію ВАБЕ у клітинах, оскільки висока продуктивність способів цього винаходу дозволяє тестувати багато різноманітних молекул протягом короткого періоду часу.

Таким чином, способи цього винаходу дозволяють ідентифікувати існуючі молекули, не описані у цьому винаході, які модулюють функцію 5ТК.

І. Біологічна активність сполук на основі азабензімідазолу

Сполуки на основі азабензімідазолу цього винаходу піддавали тестуванню на їхню здатність інгібувати функцію протеїнкінази ВАБЕ. Біологічні кількісні аналізи та результати цих досліджень з інгібування описано у цьому тексті. Способи, що їх використовують для вимірювання модулювання за допомогою сполуки на основі азабензімідазолу функції протеїнкінази, аналогічні описаним у патентній заявці США, реєстраційний

Ме08/702,232 (Тапо вї а1.), під назвою "Іпаоїїпопе Сотрбіпайогіа! І Іргагієз та Веїаїей Ргодисів апа Меїпоадз ог Ше

Тгеаїтепі ої Оізеазе," | уоп 4 Гуоп Боскеї Ме221/187|, зареєстрованій 23 серпня 1996р., стосовно високої продуктивності цього способу. На заявку 08/702,232 у цьому тексті наведено посилання у всій її цілісності, включаючи будь-які рисунки.

І. Цільові захворювання, які лікують за допомогою сполук на основі азабензімідазолу

Способи, сполуки та фармацевтичні композиції, описані у цьому тексті, призначені для інгібування пов'язаних із проліферацією клітин розладів шляхом модулювання функції протеїнкінази ВАЕ. Проліферативні розлади призводять до небажаної проліферації клітин з однієї або кількох клітинних популяційну багатоклітинному організмі, яка завдає шкоди організму. Способи, сполуки та фармацевтичні композиції, описані у цьому тексті, також використовуються для лікування та запобігання іншим розладам в організмі, наприклад, розладам, пов'язаним із передчасною смертю клітин (тобто неврологічним захворюванням), або запальним процесам. Ці розлади є наслідком неправильного функціонування молекул ВАР або наслідком неправильного функціонування пов'язаних із ВАЕ молекул протеїнкінази.

Зміни у функціонуванні протеїнкінази ВАЕ або протеїнкіназ, пов'язаних із ВАР, призводять до підвищення або зниження рівня проліферації клітин, яку можна чітко спостерігати для деяких захворювань. Аномальні рівні проліферації клітин спостерігаються для ракових захворювань, розладів у волокнах, розладів мезангію, патологічного розвитку кровоносних судин та васкулогенезу, загоєння ран, псоріазу, рестенозу та запальних процесів.

Розлади у волокнах пов'язані з аномальним утворенням позаклітинного матеріалу (матриксу). Прикладом розладу у волокнах є гепатичний цироз. Гепатичний цироз відзначається підвищеною концентрацією складових позаклітинного матеріалу (матриксу), що призводить до утворення рубців на печінці. Гепатичний цироз викликає такі захворювання, як цироз печінки.

Проліферативні розлади мезангію клітин трапляються через аномальну проліферацію клітин мезангію. До проліферативних розладів мезангію належать різні захворювання нирок у людей, такі як гломерулонефрит, діабетична нефропатія, злоякісний нефросклероз, синдроми тромботичної мікроангіопатії, відторгнення трансплантата та гломерулопатії.

В оптимальному варіанті реалізації винаходу до типів ракових захворювань, що їх лікують за допомогою способів та сполук цього винаходу, належать рак легенів, рак яєчника, рак молочної залози, рак мозку, рак внутрішньоосьового мозку, рак товстої кишки, рак передміхурової залози, саркома Калоші, меланома та гліома. У цьому описі наведено посилання на фактичні дані, які підтверджують, що сполуки та способи цього винаходу можна ефективно застосовувати для припинення та пригнічення проліферації ракових клітин.

Розлади в утворенні та розвитку судин є наслідком надмірної проліферації кровоносних судин.

Проліферація кровоносних судин є необхідною під час перебігу нормальних фізіологічних процесів, таких як розвиток ембріона, утворення лютеуму тіла, загоєння ран та відновлення органів. Проте проліферація кровоносних судин є також важливим фактором розвитку ракових пухлин. Іншими прикладами проліферативних розладів кровоносних судин є артрит, який характеризується тим, що новоутворені капілярні кровоносні судини "вторгаються" до суглобу і руйнують хрящ. Крім того, до проліферативних захворювань кровоносних судин належать очні захворювання, такі як діабетична ретинопатія, які характеризуються тим, що новоутворені капіляри у сітківці "вторгаються" до склистого тіла, кровоточать і призводять до сліпоти. Навпаки, розлади, пов'язані зі звуженням, стисканням або закупорюванням кровоносних судин, наприклад, ре стеноз, також пов'язані із шкідливим впливом на функціонування протеїнкіназ.

Крім того, утворення та розвиток кровоносних судин пов'язують із ростом злоякісних солідних пухлин і розвитком метастаз. Для інтенсивного росту ракової пухлини потрібне надходження збагаченої поживними речовинами і киснем крові, яке є необхідною умовою для тривалого і безперервного росту. Внаслідок цього разом із ростом пухлини часто спостерігається ріст аномально великої кількості капілярних кровоносних судин, котрі діють як канали постачання до пухлини поживних речовин. Крім постачання до пухлин поживних речовин, новоутворені кровоносні судини, що "проникли" у пухлини, утворюють канал для надходження пухлинних клітин до шляхів циркуляції крові і формування метастаз у видалених ділянках організму. БоїКктап, 1990, 9У.Маї!. Сапсег Іпві, 82: 4-6.

Непотрібна активність НАР стимулює пов'язані з проліферацією клітин розлади. Було виявлено, що молекули, специфічним призначенням яких є модулювання функції протеїнкінази ВАБЕ, інгібують проліферацію клітин. Якщо казати більш конкретно, антисенсові молекули нуклеїнової кислоти, призначені як для зв'язування з інформаційною РНК» що кодує протеїнкіназу ВАЕ, так і для блокування трансляції з цієї інформаційної РНК, ефективно пригнічували трансформацію клітин А549 іп міо. (Праця Мопіа еї аї., 1996,

Майшге Меаісіпе 2: 688, посилання на яку наведено у цьому описі у всій її цілісності, включаючи асі рисунки і таблиці. Клітини А549 є клітинами злоякісних пухлин, що трапляються у людей.

Ці дослідження антисенсових молекул, дія яких спрямована на ВАР, дозволили одержати підтвердження того, що молекули азабензімідазолу цього винаходу, які модулюють функцію протеїнкінази ВАР, затримують і, очевидно, припиняють проліферацію злоякісних клітин в організмі. Ці азабензімідазольні сполуки тестують за допомогою застосовуваних іп міо способів, приклади яких наведено в цьому описі. Крім того, азабензімідазольні сполуки тестують на ефективність впливу на пухлинні клітини іп мімо шляхом застосування способів ксенотрансплантації, приклади яких також наведено у цьому тексті.

Існують принаймні два шляхи, за якими непотрібна активність ВАР стимулює небажану проліферацію клітин певного типу: (1) безпосереднє стимулювання росту певної клітини, або (2) підвищення ступеня васкуляризації певної ділянки, наприклад, пухлинної тканини і, таким чином, сприяння росту такої тканини.

Використання цього винаходу полегшується, якщо спочатку визначають, чи пов'язаний із проліферацією клітин розлад залежить від НАР. Якщо такі розлади ідентифікуються, хворих на подібний розлад ідентифікують за допомогою аналізу симптомів з використанням процедур, добре відомих звичайним лікарям або ветеринарам. Таких хворих далі лікують у спосіб, описаний у цьому тексті.

Визначення того факту, чи пов'язаний із проліферацією клітин розлад залежить від ВАР, починають із визначення рівня активності НАЕ, що має місце у клітині або у конкретній ділянці організму хворого.

Наприклад, у разі утворення ракових клітин рівень однієї або кількох активностей ВАЕ можна зіставити для незалежних від ВАР ракових захворювань і залежних від ВАЕ ракових захворювань. Якщо клітини рака мають більш високий рівень активності ВАЕ, ніж залежні від ВАЕ ракові захворювання, в оптимальному варіанті рівний або більш значний, ніж залежні від ВАЕ ракові захворювання, тоді вони є "кандидатами" для лікування з використанням описаних способів модулювання ВАБЕ і сполук цього винаходу.

У разі виникнення пов'язаних із проліферацією клітин розладів через небажану проліферацію неракових клітин, рівень активності ВАЕ порівнюють із тим рівнем, що має місце у загальній популяції (наприклад, із середнім рівнем, що спостерігається у загальній популяції людей або тварин, крім людей або тварин, хворих на пов'язаний із проліферацією клітин розлад). Якщо пов'язаний із небажаною проліферацією клітин розлад відзначається більш високим рівнім ВАБЕ, ніж той рівень, що має місце у загальній популяції, тоді розлад є "кандидатом" для лікування з використанням описаних способів модулювання ВАБЕ і сполук цього винаходу.

І. Фармацевтичні композиції і введення сполук на остові азабензімідазолу

Способи приготування фармацевтичних композицій сполук, способи визначення кількостей сполук, призначених для введення хворому, а також способи введення сполуки в організм описано у патентній заявці

США, реєстраційний Меб8/702,232 (Тапд еї а1і.), під назвою "Іпдоїїпопе Сотрбріпаюга! І Іргапйез апа Реїаїєй

Ргодисів апа МеїШтоав г (пе Тгеаїтепі ої Оізеазе" |Реєстр Гуоп 5 Гуоп Ме221/187|, зареєстрованій 23 серпня 1996 р., і у Міжнародній публікації патенту Ме УМО 96/22976 (Виг2ейці єї а!) під назвою "Нуагозо|цбіе-13-

Агуїїдепе-2-Охіпдоіе Оегмаймевз аз Туговіпе Кіпазе Іппіріюгв5," опублікованій 1 серпня 1996 р., посилання на які наведено у цьому тексті у всій їх цілісності, включаючи будь-які рисунки. Для фахівців у цій галузі відомо, що ці описи можна застосовувати для цього винаходу і легко адаптуються до нього.

Приклади

Винахід не обмежується наведеними нижче прикладами, які лише сприяють створенню уявлення про різні аспекти та ознаки цього винаходу, на прикладах описано способи синтезування сполук цього винаходу і способи вимірювання вплив сполуки на функцію протеїнкінази ВАБЕ.

Використовувані у способи клітини одержують за серійною технологію. Вектори нуклеїнової кислоти, що містяться у клітинах, також одержують серійним способом, і послідовності генів для різних протеїнкіназ можна легко одержати у банку даних послідовностей. Таким чином, звичайний фахівець може без ускладнень своєчасно відновити клітинні лінії шляхом комбінування серійно одержуваних клітин, серійно одержуваних векторів нуклеїнової кислоти та генів протеїнкінази з використанням технологій, доступних звичайним фахівцям у цій галузі.

Приклад 1: Процедури синтезування азабензімідазольних сполук цього винаходу

Цей винахід проілюстровано у наведених нижче прикладах, якими не обмежується обсяг винаходу, в яких (якщо не зазначено вище); () випарювання виконували за допомогою роторного випарника у вакуумі; (і) операції виконували в атмосфері інертного газу, наприклад, азоту; (її) високоефективну рідинну хроматографію (НРІ С) виконували за допомогою пристрою для обернено- фазової хроматографії на силікагелі Мегек ГіСнгозого АР-18, придбаної у Е. Мегск, Дармштадт, Німеччина; (м) кінцеві кількісні результати наведено тільки для ілюстрації, і вони не обов'язково є максимально можливими; (у) температури плавлення не коригували і визначали з використанням НМ/5 Маїіп2 52 2000 цифрового приладу для визначення температур плавлення; (мі) хімічні структури всіх сполук формули І, ІІ та Ії цього винаходу підтверджували за допомогою магнітно- резонансної спектроскопії протонів з використанням спектрофотометра Вгикег АМХ50О0О-ММА, за допомогою мікроаналізу хімічних елементів, а в деяких випадках - за допомогою мас-спектрометрії; (мії) очищення та виділення хімічних структур виконували за допомогою хроматографії тонких шарів (ТІ С) з використанням силікагелю (Мегек 5іїїса Се! 60 Р254) або за допомогою НРІ С; і (мії) проміжні хімічні сполуки зазвичай повністю не характеризували, і їхню чистоту оцінювали за допомогою хроматографії тонких шарів (ТІ С) або за допомогою НРІ С.

Процедури синтезування

Сполука А-90: 2-метоксикарбоніламіно-(6-фенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4.5-БІ| піридин 2-аміно-З-нітро-6-(фенілмеркапто)піридин приготовляли шляхом нагрівання 2-аміно-б-хлор-3- нітропіридину (84,0г, 0,484моль) та тіофенолату натрію (Ріка) (72,0г, 0,545моль) у 2-пропанолі (1500мл) з дефлегмуванням протягом 2год. Після охолодження до кімнатної температури суспензію розбавляли водою (100мл), тверду фазу збирали за допомогою вакуум-фільтрації промивали водою та 2-пропанолом і висушували при 50"С у вакуумі з одержанням 109,1г (вихід 9595) 2-аміно-З-нітро-6-(фенілмеркапто)піридину, т.п. 148-15275). 2,3-діаміно-6-(фенілмеркапто)піридин приготовляли шляхом гідрування 2-аміно-3З-нітро-6- (фенілмеркапто)піридину (107 1г, 0,43Змоль) під тиском 5атм у штучно створеній атмосфері Но у присутності

Зог нікелевого каталізатора Ренея у 1200мл 2-пропанолу при 7070. Через 4год. (29 1л водню) реакційну суміш охолоджували до 4"С із безперервним перемішуванням. Осад збирали за допомогою вакуум-фільтрації, промивали 2-пропанолом і висушували при 50"С у вакуумі. Об'єднані фільтрати концентрували у вакуумі і рекристалізували з 2-пропанолу. Після промивання пристрою для гідрування (двічі) 1000мл ТГФ, випарювання у вакуумі і рекристалізації з 2-пропанолу осад збирали і висушували при 50"С у вакуумі з одержанням 80,4г (вихід 87,195) 2,3-діаміно-6-(фенілмеркапто)піридину, т.п. 119-12276.

2-метоксикарбоніламіно-6-фенілмеркапто-ЗН-імідазо(4,5-Б)піридин приготовляли шляхом додавання по краплинах метилхлорформату (З4мл, 0,44моль) до утворення холодного (5-157С) розчину сульфату 5- метилізотіоуронію (53г, 0,19моль) (Аїагісни) у бвмл води зі збереженням температури не вище за 20"С. Після цього обережно додавали водний розчин гідроксиду натрію (116г, 2595 Маон) і одержували осад білого кольору. Через 20хв. додавали воду (210мл) і рН доводили до 4,0 оцтовою кислотою (кристалічною З4мл). До цієї суміші по краплинах додавали розчин 2,3-діаміно-6-(фенілмеркапто)піридину (37,8г, 0,174моль) у 210мл етанолу, і суміш нагрівали до 85-907С протягом 2год. Після охолодження реакційної суміші протягом доби осад виділяли за допомогою фільтрації, промивали теплою водою (1000мл), висушували і рекристалізували з оцтової кислоти й етанолу при 4"С. Осад збирали за допомогою фільтрації промивали метанолом і висушували при 50"С у вакуумі з одержанням З0г (вихід 57,495) 2-метоксикарбоніламіно-6-фенілмеркапто-ЗН- імідазо(4,5-б|піридин, т.п. 269-274" (дек.).

Сполука А-3: 2-метоксикарбоніламіно-(6б-фенокси-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

Шляхом заміщення фенолятом натрію тіофеноляту натрію з Прикладу А-90 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати 2-метоксикарбоніламіно-(6б-фенокси-ЗН-мідазої|4,5-б|піридин, т.п. »280"С (дек.).

Сполука А-4: 2-етоксикарбоніламіно-6-Фенокси-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

Шляхом заміщення етилхлорформатом метилхлорформату з Прикладу А-3 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати 2-етоксикарбоніламіно-(6-фенокси-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин, т.п. »280"С (дек.).

Сполука А-1: 2-оксо-6-фенокси-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

Шляхом уведення в реакцію О-метилізосечовини безпосередньо із 2,3-діаміно-6- (фенілмеркапто)піридином замість продукту реакції сульфату 5-метилізотіоуронію та метилхлорформату з

Прикладу А-3 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати 2-оксо-(6-фенокси-ЗН-імідазо|4,5-

Б|піридин, т.п. 277-27870.

Сполука А-2: 2-оксо-6-фенілмеркапто-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

Шляхом заміщення тіофенолятом натрію феноляту натрію з Прикладу А-1 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати 2-оксо(б-фенілмеркапто-ЗН-імідазо(|4,5-р|піридин, т.п. 253-254760.

Сполуки А-5 - А-25:

Шляхом заміщення відповідного феноляту фенолятом натрію з Прикладу А-1 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-23, А-24 та А-25 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-5 2-оксо-6-(2-нітрофенокси)-ЗН-імідазо(4,5-р|піридин

А-6 2-оксо-6-(З-нітрофенокси)-ЗН-імідазо(4,5-р|піридин

А-7 2-оксо-6-(4-нітрофенокси)-ЗН-імідазо(4,5-р|піридин

А-8 2-оксо-6-(2-хлорфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-9 2-оксо-6-(3-хлорфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-10 2-оксо-6-(4-хлорфенокси)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-11 2-оксо-6-(2-метилфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-р|піридин

А-12 2-оксо-6-(З-метилфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-р|піридин

А-13 2-оксо-6-(4-метилфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-р|піридин

А-14 2-оксо-6-(2-фторфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-15 2-оксо-6-(3-фторфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-16 2-оксо-6-(4-фторфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-17 2-оксо-6-(2-«-трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-18 2-оксо-6-|ІЗ-«-«трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-19 2-оксо-6-І4-«трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-20 2-оксо-6-(2-метоксифенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-21 2-оксо-6-(3-метоксифенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-22 2-оксо-6-(4-метоксифенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-23 2-оксо-6-(2-карбоксифенокси)-ЗН-імідазої(4,5-б|піридин

А-24 2-оксо-6-(З-карбоксифенокси)-ЗН-імідазої(4,5-б|піридин

А-25 2-оксо-6-(4-карбоксифенокси)-ЗН-імідазої(4,5-б|піридин

Сполуки А-26 - А-46

Шляхом заміщення відповідного тіофеноляту на тіофенолят натрію з Прикладу А-2 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-44, А-45 та А-46 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-26 2-оксо-6-(2-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-27 2-оксо-6-(З-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-28 2-оксо-6-(4-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-29 2-оксо-6-(2-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-30 2-оксо-6-(З-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|Іпіридин

А-31 2-оксо-6-(4-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-32 2-оксо-6-(2-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-33 2-оксо-6-(З3-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-34 2-оксо-6-(4-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-35 2-оксо-6-(2-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-36 2-оксо-6-(3-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-37 2-оксо-6-(4-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-38 2-оксо-6-(2-(трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-39 2-оксо-6-|ІЗ-«(трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-40 2-оксо-6-І4-(трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-41 2-оксо-6-(2-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-42 2-оксо-6-(З-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-43 2-оксо-6-(4-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-44 2-оксо-6-(2-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-45 2-оксо-6-(З-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-46 2-оксо-6-(4-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

Сполуки А-47 - А-68

Шляхом заміщення відповідної солі аніліну фенолятом натрію з Прикладу А-1 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-66, А-67 та А-68 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-47 2-оксо-6-феніламіно-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-48 2-оксо-6-(2-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо|(4,5-б|піридин

А-49 2-оксо-6-(З-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-50 2-оксо-6-(4-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-51 2-оксо-6-(2-хпорфеніламіно)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-52 2-оксо-6-(З-хлорфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-53 2-оксо-6-(4-хпорфеніламіно)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-54 2-оксо-6-(2-метилфеніліаміно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-55 2-оксо-6-(З-метилфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-56 2-оксо-6-(4-метилфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-57 2-оксо-6-(2-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-58 2-оксо-6-(3-фторфенілаїіпіпо)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин

А-59 2-оксо-6-(4-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-60 2-оксо-6-(2-«трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-р|піридин

А-61 2-оксо-6-|ІЗ-«трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-р|піридин

А-62 2-оксо-6-І4-(трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-р|піридин

А-63 2-оксо-6-(2-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-64 2-оксо-6-(З-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-65 2-оксо-6-(4-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-66 2-оксо-6-(2-карбоксифентаміно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-67 2-оксо-6-(З-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-68 2-оксо-6-(4-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

Сполуки А-69 - А-89.

Шляхом заміщення відповідного феноляту фенолятом натрію з Прикладу А-3 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-87, А-88 та А-89 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-69 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-нітрофенокси)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-70 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-нітрофенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-71 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-нітрофенокси)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-72 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-хлорфенокси)-З3Н-імідазо(4,5-б|піридин

А-73 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-хлорфенокси)-З3Н-імідазо(4,5-б|піридин

А-74 2"метоксикарбоніламіно-6-(4-хлорфенокси)-ЗН-імідазо|(4,5-В|піридин

А-75 2-метоксикарбоніламіно-6-(2"метилфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-76 2-метоксикарбоніламіно-6-(З3-метилфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-77 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-метилфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-78 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-фторфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-79 2-метоксикарбоніламіно-6-(3-фторфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-80 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-фторфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-81 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-«трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-82 2-метоксикарбоніламіно-6-(3-«трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-83 2-метоксикарбоніламіно-6-І(4--трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-84 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-метоксифенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-85 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-метоксифенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-86 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-метоксифенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-87 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-карбоксифенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-88 2-метоксикарбоніламіно-6-(3З-карбоксифенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-89 2-метоксикарбоніламіно"6-(4-карбоксифенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

Сполуки А-91 -А-111

Шляхом заміщення відповідного тіофеноляту тіофенолятом натрію з Прикладу А-90 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-109, А-110 та А-111 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-91 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо|(4,5-б|піридин

А-92 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо|(4,5-б|піридин

А-93 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо|(4,5-б|піридин

А-94 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-95 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-96 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-97 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-98 2-метоксикарбоніламіно-6-(З3-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-99 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-100 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5)піридин

А-101 2-метоксикарбоніламіно-6-(3-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-102 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-103 2-метоксикарбоніламіно-6-І(2-(трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-104 2-метоксикарбоніламіно-6-ІЗ-«"«трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-105 2-метоксикарбоніламіно-6-І4-"'трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-106 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо(|(4,5-б|піридин

А-107 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо(|(4,5-б|піридин

А-108 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-109 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-110 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-111 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

Сполуки А-112 - А-133

Шляхом заміщення відповідної солі аніліну фенолятом натрію з Прикладу А-3 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-131, А-132 та А-133 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-112 2-метоксикарбоніламіно-6-феніламіно-ЗН-імідазо|4,5-А-112

А-113 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-114 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-115 2-метоксикарбоншаміно-6-(4-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-116 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-хлорфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-117 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-хлорфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-118 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-хлорфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-119 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-метилфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-120 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-метилфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-121 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-метилфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-122 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-123 2-метоксикарбоніламіно-6-(3-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-124 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-125 2-метоксикарбоніламіно-6-І(2-(трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-126 2-метоксикарбоніламіно-6-ІЗ-«трифторметил)феніламіно!|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-127 2-метоксикарбоніламіно-6-І4-"'трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-128 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-129 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-130 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|(4,5-б|піридин

А-131 2-метоксикарбоніламіно-6-(2-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-132 2-метоксикарбоніламіно-6-(З-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-133 2-метоксикарбоніламіно-6-(4-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

Сполуки А-134 - А-154

Шляхом заміщення відповідного феноляту фенолятом натрію з Прикладу А-4 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-152, А-153 та А-154 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутиловим естером або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-134 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-нітрофенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-135 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-нітрофенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-136 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-нітрофенокси)-ЗН-імідазо (4,5-б|піридин

А-137 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-хлорфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-138 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-хлорфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-1392-етоксикарбоніламіно-6-(4-хлорфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-140 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-метилфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-141 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-метилфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-142 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-метилфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-143 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-фторфенокси)-З3Н-імідазо(4,5-б|піридин

А-144 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-фторфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-145 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-фторфенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-146 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-(трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо(4,5-5|піридин

А-147 2-етоксикарбоніламіно-6-ІЗ-(трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо(4,5-5|піридин

А-148 2-етоксикарбоніламіно-6-І(І4-(трифторметил)фенокси|-ЗН-імідазо(4,5-5|піридин

А-149 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-метоксифенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-150 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-метоксифенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-151 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-метоксифенокси)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-152 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-карбоксифенокси)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-153 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-карбоксифенокси)-3Н-імідазо|4,5-б|піридин

А-154 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-карбоксифенокси)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

Сполуки А-155 - А-176

Шляхом заміщення відповідного тіофеноляту фенолятом натрію з Прикладу А-4 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-174, А-175 та А-176 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-155 2-етоксикарбоніламіно-6-фенілмеркапто-ЗН-імідазої(4,5-б|піридин

А-156 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-157 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-158 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-нітрофенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-159 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-160 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|Іпіридин 0

А-161 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-хлорфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-162 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-163 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-метилфенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-5|піридин

А-164 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-метилфеніл)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-165 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-166 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-167 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-фторфенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-168 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-(трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо(4,5-рв|піридин

А-169 2-етоксикарбоніламіно-6-(3-(трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо|4,5-5)піридин

А-170 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-(трифторметил)фенілмеркапто|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-171 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-172 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-173 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-метоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо(|4,5-б|піридин

А-174 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-175 2-етоксикарбоніламіно-6-(3-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-176 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-карбоксифенілмеркапто)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

Сполуки А-177 - А-198

Шляхом заміщення відповідної солі аніліну фенолятом натрію з Прикладу А-4 застосування ідентичного процесу дозволяє одержати наведені нижче приклади. Для прикладів А-196, А-197 та А-198 групи карбокси захищають метилом, етилом, бензилом, т-бутилом або іншим прийнятним естером, після чого на останній стадії депротектують з одержанням наведених нижче сполук.

А-177 2-етоксикарбоніламіно-б-феніламіно-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-178 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-179 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-180 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-нітрофеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-181 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-хлорфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-182 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-хлорфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-183 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-хлорфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-184 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-метилфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-185 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-метилфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-186 2-етоксикарбоніламіно-6- (4-метилфенокси)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-187 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-188 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-189 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-фторфеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-190 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-(трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-191 2-етоксикарбоніламіно-6-ІЗ-«(трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-192 2-етоксикарбоніламіно-6-І4-(трифторметил)феніламіно|-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-193 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо(|4,5-5|піридин

А-194 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо(|4,5-5|піридин

А-195 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-метоксифеніламіно)-ЗН-імідазо(|4,5-5|піридин

А-196 2-етоксикарбоніламіно-6-(2-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо|4,5-б|піридин

А-197 2-етоксикарбоніламіно-6-(З-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

А-198 2-етоксикарбоніламіно-6-(4-карбоксифеніламіно)-ЗН-імідазо(4,5-б|піридин

Приклад 2: Кількісне вимірювання функції фосфорилування ВАГ

За допомогою наведеного нижче аналізу визначають величину каталізованого ВАЄ фосфорилування його цільового білка МЕК, а також мішені МЕК МАРК. Генну послідовність ВАЕ описано у Воппег" єї а!., 1985, Моїес.

Сеїї. Вісі. 5: 1400-1407, і вона є легко доступною у багатьох банках даних генних послідовностей. Структуру вектора нуклеїнової кислоти і клітинних ліній, що їх використовують для цієї частини цього винаходу повністю описано у Могтізоп еї а!., 1988, Ргос. Маї!. Асад. 5сі. ЮА 85: 8855-8859.

Матеріали та реагенти 1. Клітини 519 (Бродорієга Гидірегаа); ІВСО-ВВАЇГ, Гейтерсбург, штат Меріленд. 2. Буфер ВІРА: 20мМ Тііз/НСІ рн7,4, 137мМ Масі, 1095 гліцерин, мМ фенілметилсульфонілфторид (РМ5БЕ), 5мг/л Аргоїепіп, 0,595 Топ Х-100; 3. Тіоредоксин-МЕК злитий білок (Т-МЕК): експресію та очищення (виділення) Т-МЕК за допомогою афінної хроматографії виконували згідно із процедурами виробника (Саїаіодкме К 350-01 та А 350-40, Іпмігодеп

Согр., штат Сан-Дієго, штат Каліфорнія 4. Ніз-МАРК (ЕВК 2); мічений Ні5 МАРК експресували у клітинах ХІ1 Війе, трансформованих вектором рист8, що кодує Ніз-МАРК. Ніз-МАРК очищали та виділяли за допомогою Мі-афінної хроматографії (Саї Ме27- 4949-01, Рпаптасіа, Аламеда, штат Каліфорнія, як описано у цьому тексті). 5. Овечий протимишачий да: дасквоп Іабогаюгієз, Вест-Гроув, штат Пенсильванія (СаїаІод, Ме515-006-

0О8, І оїМо28563). 6. Специфічне щодо протеїнкінази ВАЕ-1 антитіло: ШАР2653 з ОВІ. 7. Покривний буфер: РВ5; буферований фосфатом сольовий розчин, СІВСО-ВАЇ, Гейтерсбург, штат

Меріленд 8. Промивний буфер: ТВ5Т - 50мМ Ттгіз/НСї рн7,2, 150мМ Масі, 0,195 Тпюп х-100 9. Блокувальний буфер: ТВ5Т, 0,195 етаноламін ріН7,4 10. ДМСО, 5ідта, Сент-Луїс, штат Монтана 11. Кіназний буфер (КВ): 20мМ Нерев/НСІ рн7,2, 150мМ МасСі, 0,195 Топ о Х-100, 1мМмМ фенілметилсульфонілфторид (РМ5БЕ), 5мг/л Аргоїєепіп, 75мММ ортованадат натрію, 0,5мМ дитіотреїтол (ОТ) та 10мММ Мас». 12. Суміш АТФ: 100мММ Масіг, ЗО0ММ АТФ, 10тсі д-3Р АТФ (Пиропі-МЕМ)/мл. 13. Розчин для припинення реакції: 195 фосфорна кислота; Різпег, Піттобург, штат Пенсільванія. 14. Целюлозофосфатні плоскі фільтри фірми «УаїІіас»; УМаїІас, Турку, Фінляндія. 15. Розчин для промивання фільтрів: 195 фосфорна кислота, Різпег, Піттобург, штат Пенсільванія. 16. Планшетний харвестер «Топпіес», УМаїІас, Турку, Фінляндія. 17. Планшет-рідер бета У/аіІїас Ме1205, Уаїїас, Турку, Фінляндія. 18. 96-коміркові поліпропіленові планшети з М-подібним профілем «МОМС» для сполук із Арріїєй Зсіепійіс

Саїаюд МеА5-72092.

Процедура

Усі наведені нижче стадії виконували при кімнатній температурі, якщо іншого не було зазначено окремо. 1. Гальванічне покриття ЕЇ І5А: комірки ЕГІБЗА покривають 100 мілілітрами овечої протимишачої очищеної антисироватки (покривний буфер у концентрації 1мг/10О0мл) протягом доби при 4"С. Планшети ЕГІЗА використовують протягом двох тижнів за умови збереження при температурі 47с. 2. Перевернути планшет і видалити рідину. Додати 100мл блокувального розчину і виконувати інкубування протягом ЗОхв. 3. Видалити блокувальний розчин і чотири рази промити промивним буфером. Покласти вміст планшету на промокальний папір з метою видалення надлишку рідини. 4. Додати по 1мг антитіла, специфічного для ВАБЕ-1, у кожну комірку й інкубувати протягом 1год. Промити, як описано для стадії 3. 5. Відморозити лізати від заражених ВАБ/ААРЕ клітин 519 і розбавити їх, використовуючи ТВ5Т, до концентрації 10мг/100мл. Додати до комірок 10мг розрідженого лізату і інкубувати протягом 1год. Струшувати планшет під час інкубування. До комірок із негативними контрольними зразками лізату не додавали. Лізати зі заражених ВАБ/ВАБЕ клітин 519 комах приготовляють після зараження клітин рекомбінантними бакуловірусами при множинності зараження (МОЇ) 5 для кожного вірусу і через 48год. збирають. Клітини один раз промивають фізіологічним розчином із фосфатним буфером (РВ5) і лізують у буфері ВІРА. Нерозчинну речовину видаляють за допомогою центрифугування (5хв. при 1000Охг). Аліквотні кількості лізатів заморожують у сухому льоді/етанолі і зберігають при - 80"С до використання. 6. Видалити незв'язаний матеріал і промити, як було описано вище (стадія 3). 7. Додати по 2мг Т-МЕК та 2мг Ніз-МАЕРК на комірку і довести об'єм до 40мл з використанням кіназного буфера. Способи виділення Т-МЕК та МАРК із клітинних екстрактів наведено у цьому описі через приклади. 8. Попередньо розвести сполуки (вихідний розчин - ДМСО у концентрації 1Омг/мл) або 20-кратні екстракти у ТВ5Т плюс 195 ДМСО. Додати 5мл попередньо розведених сполук/екстрактів до комірок, описаних у стадії 6.

Інкубувати протягом 20Охв. До комірок із контролями препаратів не додають. 9. Розпочати реакцію кінази шляхом додавання 5мл суміші АТФ. Під час інкубування струшувати планшети на планшетному шейкері ЕГІ5А. 10. Зупинити реакцію кінази через бО0хв. шляхом додавання по ЗОмл розчину для припинення реакції до кожної комірки. 11. Помістити фосфоцелюлозний плоский фільтр і планшет ЕГІЗА у планшетний харвестер «Тотіес».

Зібрати з фільтра матеріал і промити фільтр розчином для промивання фільтрів згідно із рекомендаціями виробника. Висушити плоскі фільтри. Закупорити плоскі фільтри і помістити їх у тримач. Вставити тримач у пристрій для виявлення радіоактивності і зробити кількісне визначення радіоактивного фосфору на плоских фільтрувальних матах.

Як альтернатива, аліквотні 40мл кількості з окремих комірок планшета для кількісного аналізу переносять у відповідні положення на осфоцелюлозному плоскому фільтрі. Після висушування фільтрів повітрям помістити фільтри у планшет. Обережно струшувати планшет, замінюючи промивний розчин з інтервалами 15хв. протягом год. Висушити плоскі фільтри повітрям. Закупорити плоскі фільтри і помістити їх у тримач, придатного для вимірювання кількості радіоактивного фосфору у зразках. Вставити тримач у пристрій для виявлення і кількісно оцінити наявність радіоактивного фосфору на плоских фільтрах.

Значення ІСзо вимірювали згідно із протоколом для наведених нижче сполук на основі азабензімідазолу під час виконання кількісного аналізу на предмет дослідження НАБ-1 (ЕГІЗА):

і

ШЕ ша . і-й в ші КУ і Е ІЗ їж (йо ви ефе пи

Бо ЕЙ КУ прак п й ща

Кз ша щ МНСВ, пити, вт

ЄВ ТАСОЮХ

(оз, а сив

ГУ дя й т а в і Й Й Я А

КОЮ рт й

Кк й св я

Значення ІСво є концентрацією інгібітора на основі азабензімідазолу, необхідною для зменшення максимальної кількості фосфорилованого цільового білка або росту клітин на 5095. Значення ІСзо, виміряні під час виконання кількісного аналізу фосфорилування ВАБЕ-1, відображено у Таблиці 1:

Таблиця 1

Приклад 3: Виділення МАРК та МЕК

Білки МАРК та МЕК білки без ускладнень експресують у клітинах шляхом субклонування гена, що кодує ці білки з перетворенням їх на серійно одержуваний вектор, що експресує білки з міченням полігістидином. Гени, що кодують ці білки, легко одержати з лабораторій, які головним чином працюють із цими білками, або шляхом клонування цих генів з клітин, що містять бібліотеки кКДНК. Бібліотеки легко одержують серійними партіями, і кваліфікованому фахівцю не важко створити зонди нуклеїнової кислоти, гомологічні до молекули

КДНК, що кодує МЕК або МАРК із послідовностей нуклеїнової кислоти МЕК та МАРК, що їх можна одержати з багатьох баз даних про гени, наприклад, з банку даних про гени "Сепрапк". Клонування гена виконують протягом короткого періоду часу з використанням технологій, нині доступних для фахівців.

Виділення білків МЕК та МАРК з клітинних екстрактів виконують з використанням наведеного нижче протоколу, адаптованого на базі Робрбіпз еї аї!., 1993, У.ВіоІ. Спет. 268: 5097-5106: 1. Лізувати клітини за допомогою таких технологій, як обробка ультразвуком, осмотичним тиском або французьким пресом, добре знайомих фахівцям. Відповідний буфер для обробки ультразвуком наведено нижче. 2. Урівноважити тверду основу, спряжену з нікелем або кобальтом, урівноважувальним буфером, описаним нижче. Полігістидинова мітка специфічно зв'язується з атомами нікелю та кобальту на твердій основі. Рівноваги досягають шляхом промивання полімеру (тричі) об'ємам урівноважувального буфера, рівним десятиразовому об'ємові твердої основи. Тверду основу без ускладнень одержують звичайні фахівці у цій галузі.

З. Додати клітинний лізат до твердої основи і врівноважувати у хімічній посудині протягом певного періоду часу. Як альтернатива, тверду основу напаковують усередині колонки для хроматографії білка, а потік лізату перепускають через тверду основу. 4. Промити тверду основу промивним буфером, описаним нижче. 5. Елюювати білок МЕК або МАРК з виходом із твердої основи, використовуючи для цього певний об'єм буфера для елюювання (наведеного нижче), який видаляє значну частину білка з твердої основи.

Буфер для обробки ультразвуком 50мММ фосфату натрію, рна,о 0,З3М хлориду натрію 10мММ Вр-меркаптоетанолу 1956 МРА4О 1омМм маг

О,5мММ регенту "Регаріоск"

Урівноважувальний буфер 50мММ фосфату натрію, рна,о 0,З3М хлориду натрію

10мММ Вр-меркаптоетанолу 196 МРАО 10мМ маг 1мМ імідазолу

Промивний буфер 50мММ фосфату натрію, рна,о 0,З3М хлориду натрію 10мММ п-меркаптоетанолу 196 МРАО 1омМм маг 10мММ імідазолу

Буфер для елюювання 50мММ фосфату натрію, рна,о 0,З3М хлориду натрію 10мММ п-меркаптоетанолу 196 МРАО 1омМм маг 10-500ММ імідазолу

Приклад 4: Кількісне вимірювання функції фосфорилування рецептора ЕСЕ

Активність рецепторної кінази ЕСЕ (кількісний аналіз ЕСЕВ-МІНЗТЗ) у цілій клітині вимірювали у спосіб, детально описаний у публікації РСТ У/09640116, зареєстрованій 5 червня 1996р. (Тапд еї а!ї.) під назвою "Іпдоїйпрпе Сотроипав5 ог Ше Тгєайтепі ої Оізеазє, посилання на яку наведено у цьому описі у всій її цілісності, включаючи будь-які рисунки.

Значення ІСво, вимірювані під час виконання кількісного аналізу ЕСЕ фосфорилування рецептора, відображено у Таблиці 2:

Таблиця 2

Приклад 5: Кількісне вимірювання впливу сполук на основі азабензімідазолу на ріст клітин, що експресують Наз

Наведений нижче кількісний аналіз дозволяє виміряти швидкості росту для клітин МІН-З3Т3, що експресують НА5. Мета кількісного аналізу є визначення впливу сполук на ріст клітин МІН 373, що надмірно експресують Н-Нав.

Матеріали 96-коміркові плоскодонні стерильні планшети 96-коміркові круглодонні стерильні планшети стерильний 25-мілілітровий або 100-мілілітровий резервуар піпетки, багатоканальна піпетка наконечники стерильних піпеток стерильні 15мл та 50мл пробірки

Реагенти 0,495 ЗАВ в 19б5-ій оцтовій кислоті 10мММ основного реагента "Ттгів" 1095-а трихлороцтова кислота (ТСА)

Тов-а оцтова кислота стерильний ДМСО (Зідта) сполука в ДМСО (вихідний розчин у концентрації не більше 100мММ)

Трипсин-ЕДТК (СІВСО ВАГ)

Клітинна лінія:

ЗТ3/Н-Наз (МІН ЗТ3З клон 7 клітин, що експресують геномний фрагмент онкогенних Н-Нав).

Клітини створюють з використанням наведеного нижче протоколу: 1. Субклонувати фрагмент гена, що кодує Наз з утворенням серійно одержуваного вектора, який буде стабільно трансфікувати клітини МІН-3Т3. Фрагмент є з геномного трансформувального алеля сНа-гав. 2. Трансфікувати клітини МІН-3Т3 субклонованим вектором за допомогою способу, в якому використовують фосфат кальцію. Вибрати клітини, що експресують конструкт На5з у 295-ій сироватці в модифікованому за способом Дульбекко середовищі Ігла (ОМЕМ). Видимі осередки спостерігають через 2 тижня. Зібрати трансформовані клітини з метою створення стабільно трансформованої клітинної лінії.

Середовище росту: 2ув-а теляча сироватка/о МЕМ «2мМ глутамін, Реп/бігер

Протокол:

День 0: Висівання клітин на чашки планшета:

Цю частину кількісного аналізу виконують у витяжній шафі з ламінарним потоком. 1. Обробити клітини трипсином. Перенести 200мл суспензії клітин до 1Омл ізотонічного розчину.

Перелічити клітини за допомогою спеціального лічильника (Соиег Соипіег).

2. Розвести клітини середовищі для росту до концентрації 6000Оклітин/мл. Перенести 100мл клітин до кожної комірки у 96-комірковому плоскодонному планшеті з одержанням бООбОклітин/комірку. 3. Використати половину планшета (4 рядка) для кожної сполуки і зробити по чотири комірки для кожної з концентрацій сполуки, а також зробити групу з 4 комірок для контрольного середовища. 4. Обережно струшувати планшети з метою створення умов для рівномірного прикріплення клітин. 5. Інкубувати планшети при 37"С в інкубаторі з 1095-им вмістом СО».

День 1: Додавання сполуки:

Цю частину кількісного аналізу виконують у витяжній шафі з ламінарним потоком. 1. У 96-комірковий планшет додати 120мл середовища для росту, що містить подвійну кінцеву концентрацію (95) ДМСО, яка мала місце при найвищій концентрації сполуки під час скринінгу, у колонки 1-11.

Наприклад, якщо максимальна концентрація становить 1ООмл і її створювали з вихідного розчину з концентрацією 100ММ, то одинарна концентрація ДМСО становить 0,195, отоке подвійна концентрація ДМСО становить 0,295. Цей планшет використовували для титрування сполуки, по 4 рядки на сполуку. 2. У сстерильній 15-міліметровій пробірці зробити подвійний розчин сполуки з максимальною концентрацією під час скринінгу у середовищі росту плюс подвійний ДМСО. На одну клітинну лінію потрібно 1Тмл розчину. Початкова концентрація сполуки зазвичай становить 100ММ, проте цю концентрацію можна змінювати залежно від розчинності сполуки. 3. Перенести 240мл подвійного початкового розчину сполуки для створення чотирьох комірок у колонці 12 96-коміркового круглодонного планшета. Послідовно виконати розбавлення (1:2) поперек планшета справа наліво шляхом перенесення 12мл із колонки 12 у колонку 11, із колонки 11 у колонку 1.0 і далі до колонки 2.

Перенести 100мл розбавленої сполуки, а також 100мл середовища у колонці 1, на 100 мл середовища на клітинах у відповідних комірках 96-коміркового плоскодонного планшета. Сумарний об'єм на одну комірку має становити 200мл. 4. Помістити планшет назад до інкубатора і інкубувати протягом З днів.

День 4: Доведення кількісного аналізу до результату

Цю частину кількісного аналізу виконують на лабораторному столі. 1. Видалити або вилити середовище. З метою фіксації клітин до кожної комірки додати 200мл холодної 1095-ої ТСА. Інкубувати планшет протягом принаймні бОхв. при 4"С. 2. Видалити ТСА і прополоскати комірки 5 разів водопровідною водою. Висушити планшети догори дном на промокальному папері. 3. Обробляти клітини з розрахунку 100мл/комірку 0,496-им ЗАВ протягом 10хв. 4. Вилити 5ВАВ і 5 разів прополоскати комірки 1956-0ю оцтовою кислотою. Повністю висушити планшети догори дном на промокальному папері. 5. Підвищувати розчинність барвника основою "Тіз" у концентрації 10ММ з розрахунку 100мл/комірку протягом 5-10хв. на шейкері. 6. Прочитати планшети на планшет-рідері "Супаїеси" ЕГІЗА при 57Онм, виходячи з б3Онм.

Вибрані сполуки інгібували швидкість росту клітин, що надмірно експресують ВАБ, як це видно з Таблиці 3.

Таблиця З

Приклад 6: Кількісне вимірювання впливу сполук на основі азабензімідазолу на ріст клітин А549

За допомогою наведеного нижче кількісного аналізу вимірюють швидкості росту клітин А5Б49. Мета кількісного аналізу полягає у визначенні впливу сполук на ріст клітин карциноми А5б49 у легенях людини.

Клітини А549 легко придбати у комерційних фірм, наприклад, АТСС (ССІ 185).

Матеріали: 96-коміркові плоскодонні стерильні планшети 96-коміркові круглодонні стерильні планшети стерильні 25мл або 100мл посудини піпетки, багатоканальна піпетка наконечники стерильних піпеток стерильні 15-мілілітрові та 50-мілілітрові пробірки

Реагенти: 0,49о-ий ЗАВ у 195-іїй оцтовій кислоті

Основа "Тіз" у концентрації 10ММ 1о9-атсА

Тов-а оцтова кислота стерильний ДМСО (Зідта) сполука у ДМСО (вихідний розчин у концентрації не більше 100мМ)

Трипсин-ЕДТК (СІВСО ВАГ)

Клітинна лінія та середовище росту:

Клітини карциноми А549 у легенях людини (АТС СС 185) 1095 сироватка телячого ембріону у спеціальному реагенті (Нат'в Е12-К)

Протокол:

День 0: Висівання клітин на чашки планшета: зробити по чотири комірки для кожної концентрації сполука, а також зробити

Цю частину кількісного аналізу виконують у витяжній шафі з ламінарним потоком 1. Обробити клітини трипсином. Перенести 200мкл суспензії клітин до 10мл ізотонічного розчину. Полічити клітини за допомогою спеціального лічильника (Сошіег Сошпіег). 2. Розбавити клітини у середовищі для росту до концентрації 20000Оклітин/мл. Перенести 100Омкл клітин до кожної комірки у 96-комірковому плоскодонному планшеті з одержанням 2000клітин/комірку. 3. Використати половину планшета (4 рядки) для кожної сполуки і 5. Інкубувати планшети при 37"С в інкубаторі з 10956-им вмістом СО» групу з 4 комірок для контрольного середовища. 4. Обережно струшувати планшети з метою створення умов для рівномірного прикріплення клітин.

День 1: Додавання сполуки:

Цю частину кількісного аналізу виконують у витяжній шафі з ламінарним потоком. 1. У 96-комірковий планшет додати 120мкл середовища для росту, що містить подвійну кінцеву концентрацію (95) ДМСО, яка мала місце при найвищій концентрації сполуки під час скринінгу, у колонки 1-11.

Наприклад, якщо максимальна концентрація становить 1О0ОмкМ і її створювали з вихідного розчину з концентрацією 100мММ, то одинарна концентрація ДМСО становить 0,195, отже подвійна концентрація ДМСО становить 0,295. Цей планшет використовували для титрування сполуки, по 4 рядки на сполуку. 2. У сстерильній 15-міліметровій пробірці зробити подвійний розчин сполуки з максимальною концентрацією під час скринінгу у середовищі росту плюс подвійний ДМСО. На одну клітинну лінію потрібний

Імл розчину. Початкова концентрація сполуки зазвичай становить 100мкМ, проте цю концентрацію можна змінювати залежно від розчинності сполуки. 3. Перенести 240мкл подвійного початкового розчину сполуки для створення чотирьох комірок у колонці 12 96-коміркового круглодонного планшета. Послідовно виконати розбавлення (1:2) поперек планшета справа наліво шляхом перенесення 12мкл із колонки 12 у колонку 11, із колонки 11 у колонку 10 і далі до колонки 2.

Перенести 100мкл розбавленої сполуки, а також 100мл середовища у колонці 1, на 100мкл середовища на клітинах у відповідних комірках 96-коміркового плоскодонного планшета. Сумарний об'єм на одну комірку має становити 200мкл. 4. Помістити планшет назад до інкубатора і інкубувати протягом З днів.

День 5: Доведення кількісного аналізу до результату 1. Видалити або вилити середовище. З метою фіксації клітин до кожної комірки додати 200мл холодної 1095-ої ТСА. Інкубувати планшет протягом принаймні бОхв. при 47. 2. Видалити ТСА і прополоскати комірки 5 разів водопровідною водою. Висушити планшети догори дном на промокальному папері. 3. Обробляти клітини з розрахунку 100мкл/комірку 0,495-им ЗАВ протягом 10хв. 4. Вилити 5ВАВ і 5 разів прополоскати комірки 1956-0ю оцтовою кислотою. Повністю висушити планшети догори дном на промокальному папері. 5. Підвищувати розчинність барвника основою "Ттів" у концентрації 10мММ з розрахунку 100мкл/комірку протягом 5-10хв. на шейкері. 6. Прочитати планшети на планшет-рідері "Супаїеси" ЕГІЗА при 57Онм, виходячи з б3Онм.

Вибрані сполуки інгібували швидкість росту клітин А549, як це видно з Таблиці 4.

Таблиця 4

Приклад 7: Спосіб визначення біологічної активності модуляторів Ваї іп мімо

Для моніторингу впливу сполук цього винаходу на інгібування меланоми яєчника, передміхурової залози, а також пухлинних клітин у легенях та молочній залозі використовують технологію дослідження ксенотрансплантату. Протокол кількісного аналізу детально описано у публікації РСТ У/09640116, зареєстрованій 5 червня 1996р. (Тапо еї а1.), під назвою "Іпдоїїпопе Сотроипав ог Ше Тгеаїтепі ої Оізеазе," посилання на яку наведено у цьому описі у всій її цілісності, включаючи будь-які рисунки.

Ілюстративно описаний у цьому тексті винахід може бути реалізований на практиці у відсутності будь- якого елемента або елементів, обмеження йбо обмежень, що їх конкретно не розкрито у цьому тексті.

Застосовані терміни та вирази використовують як терміни опису, але не як обмежувальні терміни, і у разі використання таких термінів та виразів не передбачено виключення будь-яких еквівалентів охарактеризованих і описаних ознак або їх частин, але визнається, що всілякі зміни можливі в межах заявленого обсягу цього винаходу. Таким чином, слід розуміти, що хоча цей винахід конкретно описаний у вигляді оптимальних варіантів реалізації і необов'язкових ознак, фахівці у цій галузі можуть удаватися до модифікацій і змін розкритих у цьому тексті понять і що такі модифікації і зміни вважаються такими, що не виходять за межі обсягу цього винаходу, окресленого доданими пунктами формули винаходу.

Для фахівця очевидно, що цей винахід повністю дозволяє виконати задачі і досягти згаданих вище кінцевих результатів і переваг, а також тих результатів і переваг, можливість досягнення яких передбачено у цьому тексті апріорно. Молекулярні комплекси і способи, процедури, деталі лікувальних процедур, молекули, специфічні сполуки, описані у цьому тексті, у даний час представляють оптимальні варіанти реалізації винаходу, мають ілюстративний характер і не служать обмеженнями обсягу цього винаходу. Фахівці стикатимуться зі змінами та іншими способами використання винаходу, які не виходять за межі сутності цього винаходу і окреслені обсягом формули винаходу.

Для фахівців очевидно, що в описаний тут винахід можуть впроваджуватися змінні заміщення та модифікації, без відхилення від обсягу і сутності цього винаходу.

Усі згадані в описовій частині патенти та публікації відображають рівні тих фахівців з "ноу-хау", яких стосується цей винахід. На всі патенти та публікації у цьому тексті наведено посилання у тій самій мірі, в якій кожну окремо взяту публікацію було б конкретно й окремо зазначено як об'єкт посилання.

Ілюстративно описаний у цьому тексті винахід відповідним чином може бути реалізований на практиці у відсутності будь-якого елемента або елементів, обмеження або обмежень, спеціально не розкритих у цьому тексті. Таким чином, наприклад, у кожному з наведених тут прикладів будь-який із термінів "що включає", "що переважно складається з" та "що складається з" може бути замінений будь-яким з двох інших термінів.

Крім того, якщо ознаки або аспекти цього винаходу описано в термінах формул винаходу "груп Маркуша" (Маїкивзп дгоцпре), фахівці визнають, що цей винахід, таким чином, також описаний у термінах будь-якого окремого елемента або підгрупи елементів "групи Маркуша". Наприклад, якщо Х описано як вибраний із групи, до якої належать бром, хлор та йод, пункти формули для Х як брому і пункти формули для Х як брому та хлору є описаними повністю.

Посилання, що раніше не згадувалися, включаючи як патентні, так і непатентні посилання, спеціально згадані шляхом посилання на них для всіх цілей. Інші варіанти реалізації винаходу не виходять за межі наведених нижче пунктів формули винаходу.

Claims

1. Азабензімідазольна сполука формули І, ІІ або ПІ

Кк. що ее 2.

Х. М 2 () Ка Ко ее 75 х хром 2 9 7 що пед) Кз Ко ех 2. ша Кг 8-7 --- хром 2 /-9 7 що В, (І) де (а) Ві, Р», Вз та Ва незалежно вибрані із групи, яка включає (водень; (ї) насичений або ненасичений алкіл; (ії) МХ2Хз, де Х» та Хз незалежно вибрані із групи, яка включає водень, насичений або ненасичений алкіл і гомоциклічні або гетероциклічні кільцеві залишки; (м) галоген або тригалометил; (у) кетон формули -СО-Хи, де Х. вибраний із групи, яка включає водень, алкіл і гомоциклічні або гетероциклічні кільцеві залишки; (мі) карбонову кислоту формули -(Х5)-СООН або естер формули -(Хв)1-СОО-Х?7, де Х5, Хв та Х7 незалежно вибрані із групи, яка включає алкіл і гомоциклічні або гетероциклічні кільцеві залишки, і де п приймає значення 0 або 1; (мі) спирт формули (Хв)ії-ОН або алкокси залишок формули -(Хв)и-О-Хе, де Хв та Хо незалежно вибрані із групи, яка включає водень, насичений або ненасичений алкіл і гомоциклічні або гетероциклічні кільцеві залишки, де зазначене кільце необов'язково заміщене одним або кількома замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро і естер, таде п приймає значення 0 або 1; (мії) амід формули -МНСОХ о, де Хіо вибраний із групи, яка включає алкіл, гідроксил і гомоциклічні або гетероциклічні кільцеві залишки, де зазначене кільце необов'язково заміщене одним або кількома замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає алкіл, алкокси, галоген, тригалометил, карбоксилат, нітро і естер; (їх) -502МХихі», де Хі та Хі вибрані із групи, яка включає водень, алкіл і гомоциклічні або гетероциклічні кільцеві залишки; (х) гомоциклічний або гетероциклічний кільцевий залишок, необов'язково заміщений одним, двома або трьома замісниками, незалежно вибраними з групи, яка включає залишки алкілу, алкокси, галогену, тригалометилу, карбоксилату, нітро та естеру; (хі) альдегід формули -СО-Н; і (хі) сульфон формули -502-Хіз, де Хіз вибраний із групи, яка включає насичений або ненасичений алкіл і гомоциклічні або гетероциклічні кільцеві залишки; (6) 71 та 22 незалежно вибрані із групи, яка включає азот, сірку, кисень, МН та МА», за умови, що коли один 3 21 та 72 являє собою азот, МН або МЕ», тоді інший з 271 та 72 являє собою азот, сірку, кисень, МН або Ма; і (в) 23, та Хі незалежно вибрані із групи, яка включає азот, сірку і кисень.

2. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що 721 і 72 незалежно вибрані із групи, яка включає азот та МН.

3. Сполука за п. 2, яка відрізняється тим, що Ні, РН», Вз і Ва незалежно вибрані із групи, яка включає (Ї) водень; (ї) насичений або ненасичений алкіл, необов'язково заміщений гомоциклічним або гетероциклічним кільцевим залишком, або поліциклічним кільцевим залишком, де вказаний кільцевий залишок необов'язково заміщений одним, двома або трьома замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає залишки алкілу, галогену, тригалометилу, гідрокси, алкокси, карбоксилату, нітро та естеру; і (ії) гомоциклічний або гетероциклічний кільцевий залишок, необов'язково заміщений одним, двома або трьома замісниками, незалежно вибраними з групи, яка включає залишки алкілу, галогену, тригалометилу, гідрокси, алкокси, карбоксилату, нітро і естеру.

4. Сполука за п. 3, яка відрізняється тим, що Р; і Вз являють собою водень.

5. Сполука за п. 4, яка відрізняється тим, що Ні являє собою феніл, необов'язково заміщений одним, двома або трьома замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає залишки алкілу, алкокси, галогену, тригалометилу, карбоксилату, нітро або естеру.

6. Сполука за п. 5, яка відрізняється тим, що Кі вибраний із замісників ЗАВІ, вибраних із групи, до якої входять феніл, 2-нітрофеніл, З-нітрофеніл, 4-нітрофеніл, 2-хлорфеніл, З-хлорфеніл, 4-хлорфеніл, 2- метилфеніл, З-метилфеніл, 4-метилфеніл, 2-фторфеніл, З-фторфеніл, 4-фторфеніл, 2- (трифторметил)феніл, 3-(трифторметил)феніл, 4-(трифторметил)феніл, 2-метоксифеніл, З-метоксифеніл, 4-метоксифеніл, 2-карбоксифеніл, З-карбоксифеніл і 4-карбоксифеніл.

7. Сполука за п. 6, яка відрізняється тим, що Хі вибраний із групи, яка включає сірку, кисень та МН.

8. Сполука за п. 7, яка відрізняється тим, що 7з являє собою кисень.

9. Сполука за п. 8, яка відрізняється тим, що На вибраний із групи, яка включає метил та етил.

10. Сполука за п. 9, яка відрізняється тим, що зазначена азабензімідазольна сполука вибрана із групи сполук 5БАВІ, що являють собою сполуки формул А або В, і пронумеровані від А-1 до А-198 у наведеній нижче таблиці: Н Н Н М схо 0

Кк. - М Х, М Н А Н н с М в | йшк п - - хом В рт у В, в І Сполукамеї | (о ВА ЇХ | т: |з А | 77777171 фенл/////////// | 0777 77717 -Ї17- А 11111111 фени | 58517717 Ї1- 1 АЗ | 77777777 фенл/////////// | 0 | мемл | 0 ( 11 АЯ | 77777777 фенл///////// | 077771 | етло | 0 11 А | 2-нпрофен/:/ ОЇ. / 077717 7777-11-00 111 А6 | З-нйрофен/Г/ | 0777 | -1 17 - АЙ 11111111 жнітрофені.//7///////|Ї.771707717117171771111-1Ї1111-1 111 А8 | 2хлорфенл./:/ | 07777 | 17 - 11 А8 | З-хлорфеніл./:/ | 07777 777-117 АЛЛО | о йжхлорфенл./7/:/ |. 07777 | -1 17 - АЙ 1111111 е-метилфенл/// |. 77077171717177717117-1 1111-11 АЛ | о З-метилФенл/ | 07777771 11 АЙЛЗУ | о а4метилФенл/Г/ | 07777 777-117 11 АЛЯ. | 7 2-фторфенл7/(/ | 07777 777-117 1 АЙЛ5 | З-фторфенл/Г/ | 07777 7777-17 - 1 АНЙ6 | 111 ж-фторфенл/// | 77077777 1111-11 2-(трифторметил)феніл 90 1-1 З «(трифторметил)феніл 90 1-1 11 АЛ | | а4-трифторметилуфеніл.7/./ | -/(0.Ю |. 7- 1 АО | 0 2-метокифенл/:/ | 0777777 - 1-0 А | 1111 З-метоксифен/Г/ | 07777171 ЇЇ 11 Ат? | 0 асметоккифенл./:/ | 0777-17 - 11 АЗ | 0 гарбоксифенл.7/:/ | 07777771 11 АЯ | 0 З-жарбоксифенл.7/:/ | /-(/(0777|Ї 7-1 - АБ | 0 4жкарбоккифенл.7/:/ | (07771 7- ЇЇ - А | 1 2снітрофені./////// | 7/5 1777117 Ї|Ї111-1 А | 0 З-ірофенл/ | 5 | - | - 11 АВ | 0 4нірофен./:/ | 5 | - | - А | 0 г-хлорфеніл./7/7/:/./О|.. 5 | - | - 11 АЩО | 0 З-хлорфенл./7/:/./О|. 5 | - | - ЛАВІ | 11111 4хлорфенл/// | 7/5 1777777 11 АЩа | 0 2-метилФенл/З/ | 5 | - | - 11 АЗЗУ | о З-метилФенл/Г/ | 5 | - | - 11 АЩА | 0 й-метилфенл7/7/7/:/ | 5 | - | - І АЗ5 | о 2-фторфенл7/ | 5 | - | -

11 АВ | З-фторфенл7/7/7/7/7// | 585 | - | - 11 АЗ, | 0/0 4-фторфенл7/7/7/7/7// | 585 | - | - ( 2-(трифторметил)феніл 8 1 Її З-(трифторметил)феніл 85 ЇЇ 1 4-(трифторметил)феніл 85 ЇЇ 1 - ГАМІ | 1 осметоккифени.//7/7// | 585 | - | - ( Аве | 0 З-метоккифени//7/// | 585 | - | - ( 11 АЯЗ | 0 4сметоксифенл/З/ | 585 (| - | - 11 АМА | 0 гжарбоксифенл7/7/ | 5 | - | - ( 11 АМ5 | 0 Зжарбоксифенл/ | 5 | - | - ( 11 АЯ6Є | 0 4жкарбоккифени//7/7// | 585 | - | - А? | 77777 фенл//////// | Мн Її - АВ | о 2знтрофени/7// | Мн ЇЇ 7 - | - 11 АМУ | 0 Зчтнірофенл//////// | МН Ї /- ЇЇ 7 АБО | 1 йнірофени////// | МН Ї /- ЇЇ 7 АБ | 1 гхлорфенл/// | МН ЇЇ /- | - АБ | о Зхлорфенл///// | МН Ї /- | 4 11 АБЗ | о жхлорфенл// | МН ЇЇ 7 - | - 11 АБА | 1 г-метилфени7//7/7// | МН ЇЇ 7 11 АБ | о З-метилфени//// | МН ЇЇ 7 11 АБО | о 4мелилфени7//// | МН ЇЇ /- | - АБУ | 2-фторфенл/ | Мн ЇЇ /- | - 11 АБО | З-фторфенл7// | МН ЇЇ 7 11 АБУ | 0 жфторфенл///// | МН ЇЇ 7 2-(трифторметил)феніл Мн 177-117 111 А | 0 З-(трифторметилуфенл.// | МН ЇЇ /- | 4 - 4-(трифторметил)феніл Мн 17-17 111 А6У | 1 2сметоксифен// | МН ЇЇ /- ЇЇ 7 11 АЩЯА | 0 З-метоккифенл// | МН ЇЇ 7 111 А65 | 0 4сметоккифенл// | МН ЇЇ /- | 4 11 А66 | 1 г-жарбоккифенл// | МН | - | 4 11 А | 0 Зжарбоксирфенл/ | МН ЇЇ 7 | 7 - 11 АВ | 0 4 карбоксифенл7// | МН ЇЇ 7: 111 АУ | 1 ознітрофенл///// | 0 | мемл | 0 ГГ АТО | 111 Ззнітрорденл//// | 0 | мемл | 0 "Н/ АТ | 1 анітроденл////// | 0 | мемл | 0 7П( 1 АТ2 | г-хлорфенл//// | 0 | мешмл | 0 2 жЗ 11 АТЗ | 1 Зхлорфенл//// | 0 | мемл | 0 КН 11 АТА | а4хлорфенл//// | 0 | мемл | 0 ЖН(/ 11 А5 | 1 г-мелилфенл// | 0 | мемл | 0 7" 11 АТ6 | 1 З-метилфенл// | 0 | мемл | 0 «п 1 АЙ77 | 1 йметилфенл// | 07 | мемл | 0 ж 11 АВ | 1 2-фторфенл// | 0 | мемл | 0 КН 11 АТЗ | 1 З-фторфенл/// | 0 | мемл | 0 КП 11 А8О | 0 4-фторфенл/// | 0 | мемл | 0 «/ 111 АВ | 0 о-трифторметилуфенл.// | 0 | мемл | 0 ( З-(трифторметилуфеніл.// | 0 | метшмл | 0 « 4-(трифторметил)феніл 10 | мемл | 0 ( 11 АЩА | 0 гсметоксифенл// | 0 | мемл | 0 " 11 АВ | 0 З-метоккифенл// | 0 | мемл | 0 "( 11 АВЕ | 0 4сметоксифен// | 0 | мемл | 0 "( 11 А87 | 0 2жарбоксиренл// | 0 | мемл | 0 ЖЕ) 11 АВ | 0 Зжарбоксифенл// | 0 | мешмл | 0 Ж 11 АЩУ | 4 карбоксифенл// | 0 | мемл | 0 " 1 АВО | 7777777 фенл/////////// | 585 | мемл | 0 7 АВ | 1 ознітроденл////// | 585 | мемл | 0 Ф«/ Аа | 0 З-тнірофенли// | 5 | мешмл | 0 4) ААУ | 1 йнітробенл////// | 5 | мешмл | 0 КП А А | гхлорфенл//// | 5 | мемл | 0 КП 11 А85 | о Зхлорфенл//// | 585 | мемл | 0 «( 11 А8ЮЄ | о 4хлорфенл//// | 585 | мемл | 0 1 А8У | 1 гометилфенл// | 5 | мешмл | 0 Ж) 111 АВ | 0 З-метилфенл// | 5 | мешмл | 0 КП 111 АЩУ | й метилфенл// | 5 | мешмл | 0 КП І АЛОЮ | //// 2-фторфенл// | 5 | мешмл | 0 2 ЯЕРІ

1 АЛОЇ | З-фторфенл// | 5 | мешмл | 0 2 К АЛЛО? | ///// 4-фторфенл/// | 5 | мешмл | 0 "«( 2-(трифторметил)феніл 78 | мемл | 0 З-(трифторметил)феніл 85 | мемл | 0 ( 4-(трифторметил)феніл 85 | мемл | 0 ( 1 АЛО6Б | 0 о-метоккифенл// | 585 | мемл | 0 ( 11 АЙОЇ | 0 З-метоккифенл// | 585 | мемл | 0 (/( 1 АМОВ | 0 4сметоксифенл// | 5 | мешмл | 0 2 ЖЕТ 1 АЛОЯ | 2жарбоксифенл// | 5 | мешмл | 0 ( АЛЛО | 0 Зжарбоксифенл// | 5 | мешмл | 0 «( АЛІ | 1 4 жкарбоксифенл// | 585 | мешмл | 0 «/ 1 АЙЛ2 | 77777771 фенл//////////// | МН | мемло | 0 ч"("д 1 АНІЗ | 1 гснітрофенл// | МН | мемло | 0 2 жЗ 1 АЙЛЯ | 1 Зчтнітрофенл// | МН | мемло | 0 НГ! АЛІ | 1 йнітрофенл/// | МН | мемло | 0 Ч"/Ч(( 1 АЙІ6 | 1 г-хлорфенл/// | МН | мемл о | 0 У/( АЛЛУ | 11 Зхлорфенл// | МН | мемл | 0 У/ 1 АНІВ | 1 жхлорфенл// | МН | мемл | 0 2 жЗ 1 АЙТЯ | 1 о-метилфенл// | МН | мемл | 0 Гн АЛЛО | З-метилфенл// | МН | мемл | 0 «( АРІ | 1 4метилфенл// | МН | мемло | 0 «(7 Аг? | 2-фторфенл// | МН | мемл | 0 2 жР 1 АЙ2З | З-фторфенл// | МН | мемл | 0 ) 1 АЙЛРЯ | 4 фторфенл// | МН | мемл о | 0 К"П 2-(трифторметил)феніл МН | мемл | 0 ( 1 АЛО6 | 0 З-(трифторметилуфенл.// | МН | мешмл | 0 ( 4-(трифторметил)феніл МН | о мемло | 0 11 АЛ2В | 0 2сметоксифенл// | МН | мемл | 0 ЖД АЛІ | 0 З-метоксифенл// | МН | мемл | 0 11 АЙЗО | 0 4сметоксифенл// | МН | мемл о | 0 "( 1 АЙЗІ | 0 г-арбоксифенл// | МН | мемл | 0 2 ЧЖ|« АНУ | 0 Зжарбоксиренл// | МН | мемл | 0 2 ЖРШ АЛЛУ | 0 4 карбоксифенл// | МН | мемл | 0 "( 11 АЙЛЩЗЯ | 0 ознітробенл///// | 0 | емл | 0 7зЗ 11 АЙЗБ | 0 Ззнірофенл////// | 0 | емл | 0 КПІ 11 АЙЗ6 | 0 4нітроденл///// | 0 | емл | 0 КН" АЗИ | 1 г-хлорфенл// | 0 | емл | 0 З(! 1 АЙЛЗВ | 0 Зхлорфенл///// | 0 | емл | 0 Ф«Д/ 1 АЙЛЩЗУ | о ахлорфенл//// | 0 | емл | 0 ( 1 АЙЯО | 0 г-мелилфенл// | 0 | емл | 0 Ж«(/ 1 АЙЯТ | 0 Зметилфенли/// | 0 | емл | 0 Ж«(/ 1 АЯ2 | о асметилфенл/-/:/ | 0 | емл | 0 ЗБ). 1 АЛЯЗ | 2-фторфенл// | 0 | емл | 0 ( 1 АЛЯЯ | З-фторфенл/// | 0 | емл | 0 ( 1 АЛЯЄ5 | ///// 4-фторфенл/// | 0 | емл | 0 ( 1 АЛЯ6Є | 0 о-трифторметилуфенл.// | 0 | емл | 0 «( З-(трифторметилуфенл.// | 0 | емл | 0 ( 4-(трифторметил)феніл 70 | ем | 0 ( 1 АЛЯЮ | 0 гсметоксифенл// | 07 | емл | 0 Ф«/)ГЗ 11 АЙЛБО | 0 З-метоккифенл// | 0 | емл | 0 -К"П« 1 АЙЛБІ | 0 4сметоккифенл// | 0 | емл | 0 КП" АБ | 2жарбоксифенл// | 0 | емл | 0 2 жЗ 1 АЛБЗ | 0 Зжарбоксифенл// | 0 | емл | 0 -К"ЧГ' 11 АЛБЯ. | 4 карбоксифенл// | 0 | емл | 0 Ф«/ 1 АЙЛВБ | о фенл////////// | 585 | емл | 0 ( АЛЬ | о 2знітрорденл///// | 585 | емл | 0 АБ, | 0 З-тнірофени//// | 5 | семл | 0 з(/ 11 АЛБВ | о анітрофенл///// | 5 | емл | 0 Ж«(/ АЛЬ | о гхлорфенл//// | 5 | емл | 0 Ф«Д/ 1 АЙЛвбО | о Зхлорфенл////// | 585 | емл | 0 " АЛЛО | 4хлорфенл///// | 585 | емл | 0 ( Ав | 0 гометилфенл/ | 5 | емл | 0 з- 1 АЙЛВУ | 0 З-метилфенл// | 5 | емл | 0 Ж«/ АЙВА. | ж метилфенл/// | 5 | емл | 0 ( І АЛОБ | ///// 2-фторфенл7// | 5 | емл | 0 РУ!)

11. Спосіб модулювання функції серин/гтреонін протеїнкінази сполукою на основі азабензімідазолу за будь- яким з пп. 1-10, у якому клітини, що експресують зазначену серин/греонін протеїнкіназу, вводять у контакт зі згаданою сполукою.

12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що згаданою серин/греонін протеїнкіназою є ВАР.

13. Спосіб ідентифікації сполук, що модулюють функцію серин/греонін протеїнкінази, який відрізняється тим, що здійснюють контактування клітин, що експресують згадану серин/греонін протеїнкіназу, зі сполукою за будь-яким з пп. 1-10 і виконують моніторинг ефекту на зазначені клітини.

14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що зазначеним ефектом є зміна або відсутність зміни клітинного фенотипу.

15. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що зазначеним ефектом є зміна або відсутність зміни клітинної проліферації.

16. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що зазначеним ефектом є зміна або відсутність зміни у каталітичній активності зазначеної серин/греонін протеїнкінази.

17. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що зазначеним ефектом є зміна або відсутність зміни взаємодії між зазначеною серин/греонін протеїнкіназою і природним зв'язуючим партнером.

18. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що лізують зазначені клітини з одержанням лізату, що містить серин/греонін протеїнкіназу, адсорбують зазначену серин/греонін протеїнкіназу на антитілі, інкубують зазначену адсорбовану серин/треонін протеїнкіназу з субстратом або субстратами, і адсорбують зазначений субстрат або субстрати на твердому носії або антитілі, причому моніторинг зазначеного ефекту на зазначені клітини включає вимірювання концентрації фосфату зазначеного субстрату або субстратів.

19. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що як зазначену серин/греонін протеїнкіназу вибирають ВАБЕ, при цьому зазначені клітини лізують з одержанням лізату, що містить КАРЕ, адсорбують зазначену КАЕ на антитілі, інкубують адсорбовану КАБ з мітогеною або позаклітинно регульованою кіназою (МЕК) та мітоген- активованою протеїнкіназою (МАРК) і адсорбують зазначені МЕК та МАРК на твердому носії або антитілі, або антитілах, причому ефект на зазначені клітини вимірюють шляхом моніторингу концентрації фосфату у згаданих МЕК та МАРК.

20. Спосіб профілактики або лікування хворобливого стану, пов'язаного з відхиленням шляху трансдукції сигналу, який характеризується взаємодією між серин/треонін протеїнкіназою і природним зв'язуючим партнером в організмі, онкологічним захворюванням або фіброзним порушенням, що включає введення у зазначений організм сполуки на основі азабензімідазолу за будь-яким з пп. 1-10.

21. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що зазначеним організмом є ссавець.

22. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що зазначене онкологічне захворювання вибране з групи, яка включає рак легень, рак яєчника, рак молочної залози, рак мозку, рак внутрішньоосьового мозку, рак товстої кишки, рак передміхурової залози, саркому, саркому Капоші, меланому та гліому.

23. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що зазначена серин/греонін протеїнкіназа являє собою ВАБЕ.

24. Фармацевтична композиція, що включає азабензімідазольну сполуку за будь-яким з пп. 1 - 10, та фізіологічно прийнятний носій або розріджувач.

25. Спосіб синтезу сполуки формули (І) за п. 1, який відрізняється тим, що 2-аміно-б-хлор-З-нітропіридин вводять в реакцію із заміщеним арильним циклом у розчиннику, з одержанням першого проміжного продукту, відновлюють зазначений перший проміжний продукт у присутності каталізатора та відновлювального агента, з одержанням другого проміжного продукту, який потім вводять в реакцію з 0- метилізосечовиною або продуктом реакції сульфату З-метилізотіоуронію та алкілхлорформіату з одержанням цільового продукту, який потім очищають.

26. Спосіб за п. 25, який відрізняється тим, що зазначеним розчинником є н-пропанол.

27. Спосіб за п. 26, який відрізняється тим, що зазначений заміщений арильний цикл являє собою заміщений фенол, заміщений тіофенол або заміщений анілін.

28. Спосіб за п. 27, який відрізняється тим, що зазначений заміщений фенол, заміщений тіофенол або заміщений анілін вибирають із групи реагентів 5АВІ, яка включає натрієву сіль фенолу, 2-нітрофенолу, 3- нітрофенолу, 4-нітрофенолу, 2-хлорфенолу, 3-хлорфенолу, 4-хлорфенолу, 2-крезолу, З-крезолу, 4- крезолу, 2-фторфенолу, 3-фторфенолу, 4-фторфенолу, 2-(трифторметил)фенолу, З-«трифторметил)фенолу, 4--трифторметил)фенолу, 2-метоксифенолу, З-метоксифенолу, 4-метоксифенолу, 2-гідроксибензойної кислоти, 3-гідроксибензойної кислоти, 4-гідроксибензойної кислоти, тіофенолу, 2-нітротіофенолу, З-нітротіофенолу, 4-нітротіофенолу, 2-хлортіофенолу, З-хлортіофенолу, 4- хлортіофенолу, 2-тіокрезолу, З-тіокрезолу, 4-тіокрезолу, 2-фтортіофенолу, З-фтортіофенолу, 4- фтортіофенолу, 2-(трифторметил)тіофенолу, 3-(трифторметил) тіофенолу, 4-(трифторметил)тіофенолу, 2- метоксибензолтіолу, З-метоксибензолтіолу, 4-метоксибензолтіолу, 2-меркаптобензойної кислоти, 3- меркаптобензойної кислоти, 4-меркаптобензойної кислоти, аніліну, 2-нітроаніліну, З-нітроаніліну, 4- нітроаніліну, 2-хлораніліну, З-хлораніліну, 4-хлораніліну, 2-толуїдину, З-толуїдину, 4-толуїдину, 2- фтораніліну, З-фтораніліну, 4-фтораніліну, 2-(трифторметил)аніліну, 3--(трифторметил)аніліну, 4-«трифторметил)аніліну, 2-анізидину, З-анізидину, 4-анізидину, 2-амінобензойної кислоти, З-амінобензойнбі кислоти та 4-амінобензойної кислоти.

29. Спосіб за п. 25, який відрізняється тим, що зазначеним відновлювальним агентом є водень.

30. Спосіб за п. 25, який відрізняється тим, що зазначеним каталізатором є нікелевий каталізатор Ренея.

31. Спосіб за п. 25, який відрізняється тим, що зазначений алкіл являє собою метил або етил.