UA72194C2 - Method of treatment for patients with acquired hypercoagulable state or acquired protein c deficiency - Google Patents

Method of treatment for patients with acquired hypercoagulable state or acquired protein c deficiency Download PDF

Info

Publication number
UA72194C2
UA72194C2 UA2000042259A UA2000042259A UA72194C2 UA 72194 C2 UA72194 C2 UA 72194C2 UA 2000042259 A UA2000042259 A UA 2000042259A UA 2000042259 A UA2000042259 A UA 2000042259A UA 72194 C2 UA72194 C2 UA 72194C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
protein
hours
deficiency
acquired
dose
Prior art date
Application number
UA2000042259A
Other languages
English (en)
Original Assignee
Lilly Co Eli
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Lilly Co Eli filed Critical Lilly Co Eli
Publication of UA72194C2 publication Critical patent/UA72194C2/uk

Links

Classifications

    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/43Enzymes; Proenzymes; Derivatives thereof
    • A61K38/46Hydrolases (3)
    • A61K38/48Hydrolases (3) acting on peptide bonds (3.4)
    • A61K38/482Serine endopeptidases (3.4.21)
    • A61K38/4866Protein C (3.4.21.69)
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/43Enzymes; Proenzymes; Derivatives thereof
    • A61K38/46Hydrolases (3)
    • A61K38/48Hydrolases (3) acting on peptide bonds (3.4)
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00Drugs for disorders of the respiratory system
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P15/00Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00Drugs for dermatological disorders
    • A61P17/02Drugs for dermatological disorders for treating wounds, ulcers, burns, scars, keloids, or the like
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P3/00Drugs for disorders of the metabolism
    • A61P3/02Nutrients, e.g. vitamins, minerals
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/04Antibacterial agents
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P41/00Drugs used in surgical methods, e.g. surgery adjuvants for preventing adhesion or for vitreum substitution
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • A61P7/02Antithrombotic agents; Anticoagulants; Platelet aggregation inhibitors
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12NMICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N9/00Enzymes; Proenzymes; Compositions thereof; Processes for preparing, activating, inhibiting, separating or purifying enzymes
    • C12N9/14Hydrolases (3)
    • C12N9/48Hydrolases (3) acting on peptide bonds (3.4)
    • C12N9/50Proteinases, e.g. Endopeptidases (3.4.21-3.4.25)
    • C12N9/64Proteinases, e.g. Endopeptidases (3.4.21-3.4.25) derived from animal tissue
    • C12N9/6421Proteinases, e.g. Endopeptidases (3.4.21-3.4.25) derived from animal tissue from mammals
    • C12N9/6424Serine endopeptidases (3.4.21)
    • C12N9/6464Protein C (3.4.21.69)
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12YENZYMES
    • C12Y304/00Hydrolases acting on peptide bonds, i.e. peptidases (3.4)
    • C12Y304/21Serine endopeptidases (3.4.21)
    • C12Y304/21069Protein C activated (3.4.21.69)

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Endocrinology (AREA)
  • Nutrition Science (AREA)
  • Pulmonology (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Reproductive Health (AREA)
  • Surgery (AREA)
  • Obesity (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)

Description

Цей винахід має відношення до медицини, зокрема, до лікування станів гіперкоагуляції або набутої недостатності білку С за допомогою активованого білку С.
Білок С є сериновою протеазою та природним антикоагулянтом, який відіграє роль у регулюванні гемостазу завдяки своїй здатності до блокування продукування тромбіну шляхом інактивації факторів Ма та
МПа у системі згортання крові. Людський білок С утворюється іп мімо головним чином у печінці у вигляді одноланцюгового поліпептиду, який складається з 461 аімінокислоти. Ця молекула-попередник піддається численним посттрансляційним модифікаціям, до яких належать 1) гідроліз 42-амінокислотної сигнальної послідовності; 2) протеолітичне видалення з одноланцюгового зимогену залишку лізину у положенні 155 та залишки аргініну у положенні 156 з одержанням молекули 2-ланцюгової форми (тобто легкого ланцюгу з 155 амінокислотних залишків, який приєднано через дисульфідний місток до важкого ланцюгу з 262 амінокислотних залишків, до складу якого входить серинова протеаза); 3) залежне від вітаміну К карбоксилювання дев'яти залишків глутамінової кислоти, згрупованих у перших 42 амінокислотах згаданого легкого ланцюгу, наслідком чого є одержання дев'яти залишків гамма-карбоксиглутамінової кислоти; та 4) приєднання вуглеводу у 4 місцях (одне у згаданому легкому ланцюзі та три у згаданому важкому ланцюзі). До складу згаданого важкого ланцюгу входить добре відома серинпротеазна триада Авр 257, Нір 211 та бег 360.
І, нарешті, циркулюючий 2-ланцюговий зимоген активується іп мімо тромбіном на поверхні фосфоліпіду у присутності іону кальцію. Активація є наслідком видалення додекапептиду на М-кінцевій ділянці згаданого важкого ланцюгу з утворенням активованого протешу С (аРС), який має ферментну активність.
У злагоді з іншими білками, активований протеїн С функціонує як, можливо, найважливіший негативний регулятор згортання крові, наслідком чого є захист від тромбозу. На додаток до антикоагуляційних функцій арс має протизапальні ефекти завдяки тому, що він інгібірує продукування цитокінів (наприклад, ТМЕ (фактор некротизації пухлинних клітин) та 1/-1 (інтерлейкін-1)), а також має профібринолітичні властивості, які полегшують лізис згустку крові. Таким чином, ферментна система білку С представляє собою головний фізіологічний антикоагуляційний, протизапальний та фібринолітичний механізм.
СЕПСИС.
Сепсис визначають як системну запальну реакцію на інфекцію, яка пов'язується з та опосередковується активацією цілого ряду механізмів захисту хазяїна, у тому числі сітки цитокінів, лейкоцитів та системи комплементу та коагуляції/фібринолізу. (Местерс (Мезіеєгз) та інші, Віоса, 88: 881-886, 1996). Дисеміноване внутрішньосудинне згортання |ОІСЇ з поширеним відкладенням фібрину у мікроциркуляторній частині судинного русла різноманітних органів є початковим проявом сепсису/септичного шоку. Дисеміноване внутрішньосудинне згортання є важливим посередником у розвитку синдрому одночасної недостатності багатьох органів і додає свій внесок до несприятливого прогнозу пацієнтів з септичним шоком |ІФурьєр (Роштієг) та інші, Спевзі, 101: 816-823, 19921.
Було повідомлено про декілька обнадійливих передклінічних досліджень з використанням білку С на різних тваринних моделях сепсису. Під час проведення дослідження Тейлором (Тауїої) та іншими, |У.Сіїп.
Іпмезі., 79: 918-25, 1987| у моделі сепсису на павіанах було використано одержаний з плазми людський активований білок С Тварин піддавали профілактичній обробці (тобто, аРС вводили перед започаткуванням двогодинної інфузії І Очоо Е.соїї). П'ять з п'яти тварин вижили впродовж 7 днів і їх було віднесено до тварин, які, за згаданим експериментальним протоколом, виживають постійно. П'ять з п'яти контрольних тварин, яким було проведено ідентичне впорскування Е.соїї. завинули впродовж 24-32 годин. Ефективна доза становили від 7мг/кг до мг/кг.
У ліпополісахаридній (І РО; Е.соїї) моделі сепсису на пацюках (Муракамі (Мигакаті) та інші, Віоса, 87: 642- 647, 1996) пошкодження легеневих судин, яке було спричинено ліпополісахаридом, пригнічували активованим білком С, який було одержано з людської плазми, у дозі 10Омкг/кг. На додаток до цього на моделі сепсису у кролів, який було викликано накладенням лігатури та пункцією, Окамото (Окатоїйо) та інші, |(Завігоепіегоіоду, 106: А747, 1994), було продемонстровано ефективність плазматичного людського активованого білку С щодо захисту тварин від коагулопатії та недостатності органів у дозі 12мкг/кг/год впродовж дев'яти годин. Унаслідок видоспецифічності аРС результати, які було одержано на згаданих тваринах, не є обов'язково прогностичними для лікування людей. Рівні ефективної дози людського активованого білку С є надзвичайно змінними та непередбачуваними у залежності від обраної тваринної моделі. Наприклад, час напівжиття людського активованого білку С у кров'яному руслі людей становить від 30 хвилин до 40 хвилин, порівняно до 8-10 хвилин у павіанів та 90 хвилин у кролів.
Нещодавно було здійснено численні спроби лікування сепсису у людей з застосуванням, у більшості випадків, агентів, які блокують посередники запалення, пов'язані з патофізіологією цього захворювання.
Однак, клінічні дослідження з різноманітними агентами, які блокують посередники запалення, були невдалими (оглядова стаття Натансона (Маїапзоп) та інших, Апп. Іпієтп. Мей., 120: 771-783, 1994; Джібалді (сіра),
РПпаптасоїшШегару, 13: 302-308, 1993). Оскільки багато зі згаданих посередників, які залучено до запального процесу, є компенсаторними реакціями і, таким чином, вони мають корисні ефекти, деякі дослідники висунули припущення, що блокування їхньої дії може бути невідповідним (наприклад, Паррілло (Райо), М.Епаї. У.Меа., 328: 1471-1477, 1993).
Нещодавно блокування дисемінованого внутрішньосудинного згортання було запропоновано як нову ціль клінічних досліджень при сепсисі (наприклад, Леві (І емі) та інші, ФАМА, 270: 975-979, 1993). Однак просте блокування коагуляційного пошкодження при сепсисі може бути недостатнім. Як повідомляється у оглядовій роботі Есмона (Ев5топ), |АпепозсіеговізбТиготр., 12: 135-145, 1992), декілька протитромбоцитарних препаратів виявились неефективними у моделі сепсису на павіанах, у тому числі активний фактор Ха з блокованими ділянками (Тейлор (Тауюог) та інші, Віооа, 78: 364-368, 19911, гірудин та гірулог (Мараганоре (Магадапоге), Регзресіїме іп Ото Оівсомегу апа Оевідп, 1: 461-478, 1994) Кожен зі згаданих протитромбоцитарних препаратів був здатним до блокування коагулопатії споживання у тварин, але вони не були здатними до поліпшення виживаності. На додаток до цього японські дослідники Ізаявка на патент Японії
УР-7097335А| запропонували лікування коагулопатії, пов'язаної з печінковою недостатністю, яка має потенціал розвитку симптомів, які нагадують дисеміноване внутрішньосудинне згортання, за допомогою плазматичного активованого білку С
До цього часу зимоген плазматичного людського білку С було використано як вдалий допоміжний засіб до інвазивних методів лікування двадцяти п'яти пацієнтів з блискавичною пурпурою, після бактеріального сепсису від якої двадцять два пацієнти вижило (Герсон ((зегзоп) та інші, Реадіайнісв, 91:418:422, 1993; Сміт (тій) та інші, Тиготр. Наетозі, РБО1709, стор.419, 1997; Рінтала (Віпіаїа) та інші, І апсеї, 347: 1767, 1996;
Рівард (Вімага) та інші, у.Реаїаїг., 121: 646-652, 1995). У роботі Герсона (Сеггоп) та інших, (1993), наведено опис випадку лікування дитини з підтвердженою грампозитивною бактеріемією та блискавичною пурпурою, яка не реагувала на традиційні інвазивні методи лікування. Згаданого пацієнта лікували плазматичним зимогеном людського білку С (ударна доза 280мкг/кр-кінфузія 40мкг/кг/год), внаслідок чого вдалось досягти асоційованої корекції коагулопатії та дисемінованого внутрішньосудинного згортання, та пригнічення клінічних симптомів розвитку пов'язаного з блискавичною пурпурою септичного шоку. У роботі Рінтала (Віпіаїа) та інших, І(1996| повідомлялось про лікування 2 дорослих з менінгококовою септицемією у поєднанні з блискавичною пурпурою. Згаданих пацієнтів лікували плазматичним зимогеном білку С (ударна доза, 40Оомкг/кг, кожні шість годин впродовж 8-10 днів). Один вмер, один вижив. У роботі Ріварда (Вімага) та інших, 11995) повідомлялось про лікування чотирьох пацієнтів з менінгококемією, також у поєднанні з блискавичною пурпурою, усі з яких вижили після лікування зимогеном людського білку С. Згаданих пацієнтів лікували шляхом введення ударної дози, 40Омкг/кг, кожні шість годин. Незважаючи на невеликі розміри зразків зі згаданих досліджень, смертність унаслідок менінгококемії у поєднанні з блискавичною пурпурою, перевищує 50905 (ІПоуерс (Ромагв) та інші, Сіїп. ІпТесйоив Оізеазев, 17: 254-261, 1993). Однак, оскільки згадані дослідження проводили з зимогеном людського білку С, одержані результати не дозволяють робити значні припущення щодо встановлення дози та тривалості лікування за допомогою активованого білку С.
На додаток до менінгококемії, блискавична пурпура та/або дисеміноване внутрішньосудинне згортання пов'язуються з численними бактеріальними, вірусними або протозойними інфекціями, до яких належать, але якими не обмежуються, інфекції, які викликаються Віскейвіа (плямиста пропасниця Скелястих Гір, кліщова гарячка, висипний тиф і т.ін.) (Грейбілл (Стгаубрії)) та інші, Хошнегт Меаіїсаї! дошгпаї, 66 (4): 410-413, 1973; Лубсер (І оирзег) та інші, Аппаї5 ої Тгоріса! Раєдіайнісв, 13: 277-280, 19931); ЗаІтопеїа (черевний тиф, пропасниця від укусу пацюка) (Коул (Коші) та інші, Асіа Наєтайі, 93: 13-19, 1995); Рпешитососсі (Карпентер (Сагрепіє!) та інші,
Зсапа. 9.Іп'есі. Оів., 29: 479-483, 1997), Хегвіпа ревзіїз (бубонна чума) (Батлер (Вшег) та інші, Те Чдоштгпаї ої
Іп'есйоив Оізеазе, 129: 578-584, 1974); І едіопейа рпеишторніїа (хвороба легіонерів); Ріазтоадішт Гаісірагит (церебральна малярія) (Леркарі (Іегсаг) та інші, Чоигпа! ої Сіїпіса! Арпегевів, 7: 93-96, 1992); ВиїкПпоїдега рзепдотаїйвї (меліодоз); протеїну(меліодоз) (Путучері (Риштиснвєагу) та інші, Тгапзасійопв ої Те Ноуаї Босієїу ої
Тгоріса! Меадісіпе апа Нудієпе, 86: 683-685, 19921; Зігеріососсі (одонтогенні інфекції) (Ота І. (Ога У.), У.дарапезе
Аззос. Іптесі. Оів., 68: 157-161; вірусом оперізуючого лишаю (|ІНгуєн (Мдиуеп) та інші, Ешиг. У.Редіаїг., 153: 646- 649, 1994); ВасШизв апіпгасів (сибірка) (Франц (Егап?) та інші, дошгпаї ої (пе Атегісап Медадіса! Авзос, 278 (5): 399- 411, 19971; Герюзріга іпієїтодапз (лептоспіроз) (Хілл (НІЇ) та інші, бетіпаг: іп Незрігайюгу ІпгГесіїопв, 12 (1): 44- 49, 1997); Єгарпміососсі (Левін М. (Геміп М.), Реаіайніс Мерпгоіоду, 8: 223-229); Наєторпйи5 аєдурійшв5 (бразильська пурпурова пропасниця); Меїззепа (гонококемія, менінгококемія) та Мусобасієгішт Шрвегсшовів (міліарний туберкульоз).
Незважаючи на те, що стани блискавичної пурпури, дисемінованого внутрішньосудинного згортання або набутої недостатності білку С при сепсисі/септичному шоку або інших інфекціях, було добре задокументовано, як вказано перед тим, існує незначний об'єм даних відносно того, як лікувати згаданих пацієнтів за допомогою активованого білку С Встановити рівні людської дози на основі передклінічних фармакологічних даних, які було одержано при лікуванні активованим людським білком С на тваринних моделях, важко внаслідок видоспецифічних властивостей біологічної дії білку С.
ТРАНСПЛАНТАЦІЯ
Після пересадження кісткового мозку (ВМТ), печінки, нирок або трансплантування іншого органу можуть відбуватись різноманітні тромбоемболічні ускладнення, пов'язані з пересадженням (Хер (Наїге) та інші, ЧАМА, 274: 1289-1295, (1995); Харпер (Нагрег/) та інші, І апсеї, 924-927 (1988); та Соренсен (Зогепзеп) та інші, ..Іпіег.
Меа., 226: 101-105 (1989); Гордон (Согаоп) та Інші, Вопе Маїтом Тгапгеріап., 11: 61-65, (1993)). Повідомляли про знижені рівні циркулюючого білку С після пересадження кісткового мозку (Базарбаші (Вагаграсні) та інші,
Моцм. Веум. Ег.Нетаїйо!, 35: 135-140 (1993); Гордон (Сюогаоп) та інші, Вопе Маїтом/ Тгапв., 11: 61-65 (1993)|, трансплантації нирок (Соренсен (богепгеп) та інші, .Іпіег. Мед., 226: 101-105 (1989))| та трансплантації печінки
ЇХарпер (Нагреї!) та інші, І апсеї, 924-927 (1988)). Згадана недостатність білку С додає свій внесок до стану гіперкоагуляції, внаслідок чого у пацієнтів з'являється небезпека тромбоемболічних ускладнень.
Наприклад, первинний тромбоз печінкових вен (МОЮ) є головним ускладненням, яке викликає обмеження дози у передтрансплантаційних схемах прийому лікарського засобу у разі пересадки кісткового мозку.
Гадають, що первинний тромбоз печінкових вен є результатом облітерації невеликих внутрішньопечінкових венул внаслідок внутрішньосудинного відкладення фібрину. |(Файоні (Раїопі) та інші, Віоса, 81: 3458-3462 (1993). На додаток до цього, первинний тромбоз печінкових вен викликає значну захворюваність та смертність після пересадження кісткового мозку (Коллінз (СоїІїпв) та інші, Тигот. апа Наєто., 72: 28-33 (1994).
Повідомляли про знижений рівень білку С, який співпадав з максимальним рівнем первинного тромбозу печінкових вен (Харпер (Нагрег!) та інші, Вопе Маїтом/ Тгапв., 5: 39-42 (1990)| і який, можливо, є сприятливим фактором генезу цього стану.
Дисфункція органу після пересадження кісткового мозку, у тому числі легень, центральної нервової системи, печінки або нирок, є ускладненням, яке відбувається у високого відсотку, трансплантованих пацієнтів
І(Хер (Наїге) та інші, "АМА, 274: 1289-1295, (1995)). Дисфункція одного органу у разі пересадження кісткового мозку є вагомим прогностичним фактором синдрому одночасної недостатності багатьох органів (МОЮО5), який є провідною причиною смерті пацієнтів з пересадженим кістковим мозком. Дисеміноване внутрішньосудинне згортання (0ІС) внаслідок масованої активації системи коагуляції та поширеного відкладення фібрину у мікроциркуляторній частині судинного русла різних органів є важливим посередником розвитку синдрому одночасної недостатності багатьох органів (Фурьєр (Еошгієг) та інші, Спеві, 101: 816-823, 19921. Таким чином, недостатність рівнів білку С у пацієнтів, яких було піддано пересадженню кісткового мозку або інших органів, веде до стану гіперкоагуляції, яка забезпечує схильність згаданих пацієнтів до венозних тромбоемболічних ускладнень та дисфункції органів. Зараз існує потреба визначення способу лікування людей зі станом гілеркоагуляції, пов'язаним з трансплантацією органів, з застосуванням активованого білку С.
ОПІКИ
Здавна визнається, що пацієнти з тяжкими опіками мають ускладнення, пов'язані з гіперкоагуляцією
ІКаррері (Ситегії) та інші, Апп. БЗигод., 181: 161-163 (1974)). Пацієнти з опіками мають наднормальну коагулювальну активність іп міо. У згаданих пацієнтів часто спостерігається розвиток дисемінованого внутрішньосудинного згортання, яке характеризується раптовим виникненням дифузного крововиливу; споживанням фібриногену, тромбоцитів та активністю Фактору МІЇї; внутрішньосудинним гемолізом; вторинним фібринолізом; та мікротромбами, підтвердженими біопсією |МакМаніс (МеМапів) та інші, у. ої Тгашта, 13: 416- 422, (1973)). Нещодавно повідомляли про те, що у пацієнтів з тяжкими опіками спостерігались дуже знижені рівні білюу С, і що згадане зниження природного антикоагулянту може привести до підвищення ризику дисемінованого внутрішньосудинного згортання |Ло (Го) та інші, Витв, 20: 186-187 (1994)). На додаток до цього Уяма (Оеуата) та інші, при обговоренні патоіїенезу дисемінованого внутрішньосудинного згортання на ранньому етапі опікової травми, дійшли висновку, що масоване утворення тромбіну та зниження антикоагулянтної активності може відбуватися пропорційно до тяжкості опіків (Уяма (Оеуата) та інші, Мірроп
Сека СакКкКаї 7аввпі, 92: 907-12 (1991)). Дисеміноване внутрішньосудинне згортання є одним із поширених ускладнень у пацієнтів, які страждають на тяжкі опікові травми.
Як вказувалось перед тим, у пацієнтів з тяжкими опіками було задокументовано недостатність білку С; існує, однак, невеликий об'єм даних відносно того, чи буде ефективною заміщувальна терапія з застосуванням білку С, та відносно того, яким чином лікувати згаданих пацієнтів за допомогою активованого білку С
ВАГІТНІСТЬ
Добре відомо, що вагітність викликає численні зміни у системі згортання, що може привести до стану гіперкоагуляції. Наприклад, під час вагітності та після пологів ризик венозного тромбозу майже у п'ять разів вищий, аніж у разі відсутності вагітності. На додаток до цього, підвищуються рівні факторів системи згортання крові, знижуються рівні природних інгібіторів згортання, відбуваються зміни у фібринолітичній системі, посилюється венозний стаз, підвищується травмування судин під час пологів унаслідок відокремлення плаценти, кесарева розтину або інфекції (Барбур (Вагбоиг) та інші, ОБзівї. Супесої., 86: 621-633, 1995).
Незважаючи на те, що ризик ускладнення унаслідок згаданого стану гіперкоагуляції у жінок без ніяких факторів ризику є незначним, жінки, у анамнезі яких є тромбоемболічні випадки, знаходяться у стані підвищеного ризику рецидиву, коли вони вагітніють. На додаток до цього, жінки зі станом гіперкоагуляції, який знаходиться у основі, з урахуванням недавнього відкриття спадкової стійкості до активованого білку С, також мають підвищений ризик рецидиву (Далбек (ОСапібаск), Віоса, 85: 607-614, 19951.
Таким чином, було висунуто припущення, що жінки, які мають у анамнезі венозні тромбоемболічні явища, недостатність антитромбіну-ІІ, білку С або білку 5, знаходяться у стані значного ризику рецидиву тромбозу і повинні піддаватись профілактичному антикоагулянтному лікуванню (Конрад (Сопгад) та інші, Тпгот. Наєтозі, 63: 319-320, 1990).
Стани прееклампсії та еклампсії у вагітних жінок виявляються станом підвищеної коагулопатії, як свідчить підвищення утворення фібрину, активація фібринолітичної системи, активація тромбоцитів та зниження кількості тромбоцитів ІСіїп. ОБвієї Супесої!., 35: 338-350, 1992|. Гадають, що прееклампсія є результатом матково-плацентарної ішемії унаслідок аномалії "судинного прикріплення" плаценти. До наслідків прееклампсії належить гіпертензія, а також дисеміноване внутрішньосудинне згортання, яке призводить до вивільнення численних мікротромбів, які викликають плацентарні та церебральні пошкодження, а також пошкодження нирок та печінки (Нем. Ег«зупесої. Орвієї.,, 86: 158-163, 1991)|. На додаток до цього, прееклампсія може призвести до тяжкого з загрозою для життя стану, відомого, як синдром НЕЇЇР, який визначається як прееклампсія, ускладнена тромбоцитопенією, гемолізом та порушенням функціонування печінки (Ратгебер (ВНаїпдебег!) та інші, Апавій. Іпіепзіміпег. Моїаїтей., 25: 206-211, 19901. На додаток до цього, документально було зафіксовано зниження рівнів білку С у вагітних жінок з тяжкою прееклампсією, порівняно до випадків нормальної вагітності |Де Стефано (Оє 5іеїапо) та інші, Тпготб. Наєтозві., 74: 793-794, 19951.
Таким чином, ризик венозних тромбоемболічних ускладнень, які відбуваються у вагітних жінок, є головною турботою, зокрема, у жінок, анамнез яких включає тромбоемболічні явища. Незважаючи на те, що імовірність тяжких ускладнень, наприклад, прееклампсії або дисемінованого внутрішньосудинного згортання, є відносно низькою, було висунуто припущення про необхідність започаткування лікування згаданого дисемінованого внутрішньосудинного згортання негайно після діагностування шляхом пригнічення активованої системи згортання (Ратгебер (ВНаїпдебег) та інші, Апавзій. Іпіепвіміпег. МойаїІтеа., 25: 206-211, 1990). Ускладнення прееклампсії або дисемінованого внутрішньосудинного згортання є аналогічними до ситуації, яка складається під час сепсису, тим, що спостерігається стан гіперкоагуляції та зниження рівнів білку С.
ВЕЛИКЕ ОПЕРАТИВНЕ ВТРУЧАННЯ/ТРАВМА
У пацієнтів, які видужують після великого оперативного втручання або травми, яка є наслідком нещасного випадку, часто спостерігаються ускладнення зі згортанням крові як результат індукованого стану гіперкоагуляції (Уоткінс (Умаїкіпв) та інші, Кіїп. М/оспепзепг., 63: 1019-1027, 1985). Стани гіперкоагуляції усе частіше визнаються як причина венозної тромбоемболії у хірургічних пацієнтів (Томас (Тпотав) та інші, Ат. уУ.Биго., 158: 491-494, 1989; ЛеКлерк Дж.Р. (І еСієгс .8.), Сіїп. Аррі. Тпготровів/Нетозвіавів, З (3): 153-156, 1997). На додаток до цього, згаданий стан гіперкоагуляції може привести до ускладнень з симптомами, які нагадують дисеміноване внутрішньосудинне згортання, що зустрічаються нечасто, але, незважаючи на це, є загрозливими і часто ведуть до летального кінця у разі виникнення. (Коллінз (Соїїпв), та інші, Ат. .5ийго., 124:
375-380, 1977).
На додаток до цього, у пацієнтів, яких було піддано обхідному шунтуванню коронарної артерії (САВО) (Менгес (Мепдев) та інші, 9У.Сагаііног. Мазе. Ап., 10: 482-489, 1996), великому спінальному оперативному втручанню (Майєр (Мауєг) та інші, Сіп. Оппор., 245: 83-89, 1989), великому порожнинному оперативному втручанню |(Блемі (Віагпеу) та інші, ТНготр. Наетозі., 54: 622-625, 1985), великому ортопедичному оперативному втручанню або артропластичному оперативному втручанню на нижніх кінцівках (ЛеКлерк (ГеСіегс), 1997| або оперативному втручанню інших типів (Томас (Тпотазв) та інші, Ат. У.5ийго., 158: 491-494, 1989), іноді розвиваються венозні тромбоемболічні ускладнення. На додаток до цього, японські дослідники запропонували лікування мікросудинного тромбозу, пов'язаного з травмою спинного мозку, (заявка на патент
Японії УР-83251614А), плазматичним білком С у дозі 1-10мг/день для дорослих, або, за переважним варіантом, 2-6мг, поділених на 1-2 рази, для введення у вигляді ударної дози або шляхом внутрішновенозної інфузії.
Висунули припущення, що антикоагулянтна терапія є важливою, як профілактична терапія для запобігання венозним тромбоемболічним явищам у травмованих пацієнтів або пацієнтів, яких було піддано великому оперативному втручанню (Томас (ТПоптав) та інші, 1989; ЛеКлерк (І еСієегс), 1997). Наприклад, багато пацієнтів, які вмирають від емболії легеневої артерії не мають клінічних свщчень попередніх тромбоемболічних явищ, і вмирають до встановлення діагнозу та започаткування лікування |(ЛеКлерк (ГеСіегс), 1997). Профілактичні засоби, які існують, наприклад, варфарин, низькомолекулярні гепарини, мають обмеження, наприклад, залишковий проксимальний тромбоз або необхідність частого коректування дози.
РЕСПІРАТОРНИЙ ДИСТРЕС-СИНДРОМ У ДОРОСЛИХ (АВОБ)
Респіраторний дистрес-синдром у дорослих (АВО5І характеризується набряком легень, мікротромбами, інфільтрацією запальних клітин та пізнім фіброзом. Основною подією згаданих численних клітинних та запальних реакцій є активація коагуляції, наслідком чого є стан гіперкоагуляції. До поширених розладів згортання, пов'язаних з респіраторним дистрес-синдромом у дорослих, належать внутрішньосудинне згортання та пригнічення фібринолізу. Фібрин, який було утворено унаслідок активації системи згортання та пригнічення фібринолізу, можливо, сприяє патогенезу гострого травмування легень. Сепсис, травми та інші критичні захворювання є важливими факторами ризику, які ведуть до респіраторного дистрес-синдрому у дорослих (Хасегава (Назедама) та інші, Спеві, 105 (1): 268-277, 1994).
Респіраторний дистрес-синдром у дорослих пов'язується з активацією коагуляції та пригніченням фібринолізу. Існує значне клінічне підтвердження присутності легеневих судинних мікроемболів, що є аналогічним до гіперкоагуляції, яка спостерігається у разі дисемінованого внутрішньосудинного згортання.
Таким чином, зараз існує потреба ефективного лікування згаданого стану гіперкоагуляції, який пов'язується з респіраторним дистрес-синдромом у дорослих.
Для полегшення порівняння рівнів доз білку С, наведених у літературі та патентних документах, у Таблиці 1 наведено нормалізовані рівні доз за даними декількох досліджень на людях та нелюдиноподібних приматах.
Ці дані встановлюють рівні доз, які Є вищими або нижчими за рівні доз, які передбачаються цим винаходом.
Слід прийняти до уваги, що дослідження на людях здійснювались з застосуванням плазматичного зимогену білку С, у той час, як у дослідженнях на нелюдиноподібних приматах було застосовано рекомбінантний людський арс.
Таблиця 1
Тейлор (Таупог) та | Інтравенозне введення від 2мкг до бімкг аРсС/кг/хв.; Впорскування від інші, патент США | додатково може вводитись ударна доза від 1мг до 10мгаРс )120мкг/кг/год. до мМе5009889 Істовпчик 5, рядки 14-19) ЗзвООмкг/кг/год. впродовж 8-10 годин
Рівард (Вімага) та | Інтравенозне введення у дозі 100МОд "/кг плазматичного 400мкг/кг впродовж 15- інші, У.Реа., 126: зимогену білку С впродовж 15-20 хвилин кожні 6 годин 20 хвилин 646, 1995 впродовж гострої фази, потім 1-2 рази на день впродовж 9 днів (стор.648, стовпчик 1, перший параграф
Герсон (Сегзоп) та | Інтравенозне введенння ударної дози 70МОд."/кг Ударна доза 280мкг/кг інші, Ред., 91: 418- | плазматичного зимогену білку С кожні 6 годин. У кожні 6 годин, після чого 422, 1993 подальшому, безперервна інфузія 10МоОд/кг/год впродовж 11| безперервна інфузія днів. (стор.419, стовпчик 2, 1 параграфі 4Омкг/кг/год. впродовж 11 днів
Рінтала (Віпіаїа) га | Інтравенозне введення починали через З години після Ударна доза 40Омкг/кі інші, І апсеї, 347: госпіталізування хворого та здійснювали впродовж 7 днів. кожні 6 годин впродовж 1767, 1996 100МОд"/кг плазматичного зимогену білку С кожні б годин з |7 днів пізнішим коректування дози відповідно до активності плазматичного білку С. Істор.1767, стовпчик 2, 2 параграфі
Сміт (тій) та Кожному пацієнту вводили ударну дозу 100МОд'/кг Ударна доза інші, Тпготбь. плазматичного зимогену білку С з подальшою безперервною | 40Омкг/кг-бОмкг/кг/год.
Наєт., РБ-1709, інфузією 15МОд/кг. (стор.419, стовпчик 1, Р5З-1709) (тривалість 1997 впорскування не наведено)
Фуджівара Звичайна доза 20-1000Од"" плазматичного аРС/кг маси Від 4мкг/кг до 200мкг/кг. (Еціїмага) та інші, )/ тіла/день або, за більш переважним варіантом, 50-300Од/кг з| Тривалість впорскування патент Японії 1-2-разовим введенням. Найбільш прийнятним способом не наведено.
УР7097335А введення є інтравенозне впорскування, (стор.9, параграф
1 Фомер111111111111111111111
Окаджіма Ефективна доза плазматичного білку С або аРС дорівнює 1- | Від 42мкг/год. до (ОКаїїта) та інші, | 1Омг/день для дорослого, або, за переважним варіантом, 2- | 420мкг/год. патент Японії бмг з 1-2-разовим введенням. Способом введення може бути
УРєР8ВЗ25161А введення ударної дози (одноразово) або інтравенозне впорскування, Істор.10, параграф 00131
Окаджіма Введення плазматичного аРсС (Змг/день впродовж 2 днів, 2мкг/кг/год. та (ОКаїїта) та інші, | після чого бмг/день впродовж З днів), (стор.278, стовпчик 1, 1| 4мкг/кг/год.
Атег. у. ої повний параграфі
Нетайіоду, 33:277-278 (1990
Бенг (Вапо) та інші, Доза активованого білку С коливається у межах 1-10мг у Від 1,д8мкг/кг/год. до патент США вигляді ударної дози з подальшим безперервним 18мкг/кг/год. Тривалість мо4775624 впорскуванням у кількості від Змг/день до ЗОмг/день. впорскування не стовпчик 19, рядки 55-59 наведено. ж нормалізована доза представляє собою перетворення повідомленої дози на еквівалентне позначення у мкг/кг/год. х 1мОд є еквівалентом, приблизно, 4мкг білку С. ях 1Од визначається, як кількість яка подвоює час активованого протромбіну (АРТТ) у нормальній людській плазмі з подальшим перетворенням на, приблизно, ЗОдиниць/мкг арс.
Однак, незважаючи на ці повідомлення, схема прийому лікарського засобу для безпечного та ефективного лікування людей, які страждають на стан набутої гіперкоагуляції або набуту недостатність білку С, пов'язані з сепсисом, трансплантаціями, опіками, вагітністю, великим оперативним втручанням, травмами або респіраторним дистрес-синдромом у дорослих, залишається невідомою. Ці дослідження не є прогностичними для застосування рекомбінантного активованого білку С за цим винаходом для лікування станів гіперкоагуляції або набутої недостатності білку С у людей.
Цей винахід розкриває застосування арРс у клінічних випробуваннях на пацієнтах з тяжким сепсисом. У згаданих пацієнтів група, яку було піддано обробці /г-аРС, демонструвала статистичне поліпшення функціонування органів, зниження рівнів маркерів дисемінованого внутрішньосудинного згортання та зниження рівня смертності порівняно до контрольної групи, яка одержувала плацебо. Дози аРс, які було застосовано для лікування пацієнтів з тяжким сепсисом, становили 12мкг/кг/год, 18мкг/кг/год, 24мкг/кг/год та
Зомкг/кг/год з інфузією впродовж 48 годин. Під час згаданого дослідження була встановлена неефективність доз 12мкг/кг/год та 18мкг/кг/год. Подиву гідне, але дози 24мкг/кг/год та ЗОмкг/кг/год, які було застосовано під час проведення згаданого дослідження, виявились ефективними та значно і неочікувано низькими, порівняно до опублікованих передклінічних фармакологічних даних.
На додаток до цього заявники встановили, що результати передклінічних токсикологічних досліджень на нелюдиноподібних приматах вказують, що безпечність аРС для 96-годинного впорскування обмежується верхньою дозою приблизно 50мкг/кг/год. Ці дані також є неочікуваними, порівняно до попередніх даних, які були відомі у цій галузі. Фактично, рівні доз г-аРС для людей, які було основано на результатах попередніх передклінічних або клінічних досліджень, будуть перевищувати токсикологічний діапазон, який було встановлено у вищезгаданих токсикологічних дослідженнях.
Цей винахід надає спосіб лікування пацієнтів-людей зі станом набутої гіперкоагуляції або набутою недостатністю білку С, який включає введення згаданому пацієнту активованого білку С у дозі від приблизно 20мкг/кг/лод до приблизно 50мкг/кг/год шляхом безперервної інфузії впродовж від приблизно 24 годин до приблизно 144 годин.
Цей винахід додатково надає спосіб лікування пацієнтів-людей зі станом набутої гіперкоагуляції або набутою недостатністю білку С, який включає введення згаданому пацієнту ефективної кількості активованого білку С для досягнення рівнів активованого білку С у плазмі у діапазоні від 2нг/мл до 200нг/мл.
Таким чином, цей винахід надає способи застосування аРС для лікування стану гіперкоагуляції або недостатності білку С, пов'язаної з сепсисом, блискавичною пурпурою та менінгококемією у пацієнтів-людей.
Цей винахід надає способи застосування арРс для лікування стану гіперкоагуляції або недостатності білку
С, пов'язаної з тяжкими опіками.
Цей винахід надає способи застосування арРс для лікування стану гіперкоагуляції або недостатності білку
С, пов'язаної з пересадженням кісткового мозку або іншого органу.
Цей винахід надає способи застосування арРс для лікування стану гіперкоагуляції або недостатності білку
С у пацієнтів-людей, які піддаються або видужують від великого оперативного втручання або тяжкої травми.
Цей винахід надає способи застосування арРс для лікування стану гіперкоагуляції або недостатності білку
С, пов'язаної з ускладненнями під час вагітності.
Цей винахід додатково надає спосіб лікування пацієнтів-людей зі станом набутої гіперкоагуляції або набутою недостатністю білку С, пов'язаною з респіраторним дистрес-синдромом у дорослих.
Для цілей цього винаходу, які розкрито та заявлено у цьому описі, використано наведені терміни, визначення яких наведено далі.
Термін "аРС або активований білок С" означає рекомбінантний активований білок С аРС включає та є переважно людським білком С, хоча аРС може включати також білок інших видів або похідні, які мають повну протеолітичну, амідолітичну, ефіролітичну та біологічну (антикоагулянтну або профібринолітичну) активність білку С. Приклади похідних білку С наведено у патенті США Ме5,453,373, який було видано на ім'я Герліцу (Сетпійг) та інших, та у патенті США Ме5,516,650, який було видано на ім'я Фостеру (Еозіє!) та інших; описи до згаданих патентів включено до цього опису у повному об'ємі як посилання. Рекомбінатний активований білок
С можна одержувати шляхом активування рекомбінантного зимогену людського білку С іп мйго або безпосереднім секретуванням активованої форми білку С. Білок С може продукуватись клітинами, еукаріотичними клітинами, трансгенними тваринами або трансгенними рослинами, у тому числі, наприклад, секретуванням лінією 293 людських клітин нирок у вигляді зимогену, з подальшим очищенням та активуванням способами, відомими досвідченому фахівцю.
Термін "лікування" означає догляд та піклування про пацієнта з метою подолання хвороби, стану або розладу, та включає профілактичне введення аРС з метою запобігання появі симптомів або ускладнень хвороби, стану або розладу, або введення арРс з метою ліквідування хвороби, стану або розладу.
Безперервне впорскування - по суті, безперервне продовження введення розчину до вени впродовж певного періоду часу.
Впорскування ударної дози речовини - впорскування певної кількості лікарського засобу (яка носить назву ударної) впродовж періоду часу до приблизно 120 хвилин.
Придатний для введення - ліофілізована лікарська форма або розчин, придатні для введення як терапевтичний засіб.
Поємник - контейнер, наприклад, ампула або пляшечка, яка використовується для вміщення певного матеріалу, наприклад, аРс.
Термін "стандартна дозована форма" означає фізично дискретні одиниці, придатні як стандартні дози для людей, кожна одиниця включає визначену кількість активного матеріалу, яка, за розрахунками, викличе необхідний терапевтичний ефект, у поєднанні з придатним фармацевтичним наповнювачем.
Стан гіперкоагуляції - надмірна коагулювальна здатність, пов'язана з дисемінованим внутрішньосудинним згортанням, передтромботичними станами, активацією коагулювання, уродженою або набутою недостатністю факторів системи згортування крові, наприклад, агРс.
Зимоген - термін "зимоген білку С", який використано у цьому описі, означає секретовані неактивні форми, одно- або дволанцюгові, білку С.
Юнак/підліток -- пацієнт-людина з включенням, але без обмеження, новонароджених, немовлят та дітей, молодших за 18 років.
Ефективна кількість - терапевтично ефективна кількість фармацевтичної сполуки.
Пурпура блискавична - екхімозні пошкодження шкіри, пропасниця, гіпотензія, пов'язані з бактеріальним сепсисом, вірусними, бактеріальними або протозойними інфекціями; при цьому, як правило, реєструється дисеміноване внутрішньосудинне згортання.
Цей винахід має відношення до лікування або профілактики станів гіперкоагуляції або набутої недостатності білку С, пов'язаної з сепсисом, трансплантаціями, опіками, вагітністю, великим оперативним втручанням, травмами або респіраторним дистрес-синдромом у дорослих, активованим білком С. аРС можна одержувати за допомогою способів, добре відомих у цій галузі, з використанням ліній еукаріотичних клітин, трансгенних тварин або трансгенних рослин. Досвідченим фахівцям легко зрозуміло, що до відповідних ліній еукаріотичних клітин-хазяїв належать, але ними не обмежуються, клітини НЕРО-2, ГІ. С-МК2, СНО-КІ1, 293 або
АМ12, приклади яких наведено Гріяеллом (СсіппеїЇ) у патенті США Мо5,681,932, який включено до цього опису як посилання. На додаток до цього, приклади трансгенного продукування рекомбінантних білків наведено
Дроганом (Огопап) та іншими у патенті США Ме5,589,604 та Арчібальдом (Агеспіра|д) та іншими у патенті США
Ме5,650,503, які включено до цього опису як посилання.
З метою повної активації та забезпечення можливості функціонування за згаданими способами, аРс, який було одержано за будь-яким зі згаданих способів, необхідно піддати посттрансляційним модифікаціям, наприклад, доданню дев'яти гамма-карбокси-глутаматів (гамма-карбоксилювання, наприклад, вмісту (іа), доданню одного еритро-бета-гідрокси-Аєр (бета-гідроксилювання), доданню чотирьох Авп-пов'язаних олігосахаридів (глікозилювання), видаленню лідерної послідовності (42 амінокислотних послідовностей) та видаленню дипептиду Гуз 156-Агу 157. Без згаданих посттрансляційних модифікацій аРС не є повністю функціональним або є повністю нефункціональним. аРС може вводитись до складу лікарської форми за допомогою відомих способів з метою одержання фармацевтично придатних композицій. аРС буде вводитись парентерально для забезпечення його доставки до кровотоку у ефективній формі впорскуванням відповідної дози шляхом безперервної інфузії впродовж від приблизно 24 годин до приблизно 144 годин. Кількість введеного аРС буде становити від приблизно 20мкг/кг/лод до приблизно 5О0мкг/кг/лод. За більш переважним варіантом, кількість введеного аРС буде становити від приблизно 22мкг/кг/год до приблизно 40мкг/кг/год. За ще більш переважним варіантом, кількість введеного аРС буде становити від приблизно 22мкг/кг/год до приблизно Збмкг/кг/год. Найпереважніша кількість введеного аРсС буде становити від приблизно 24мкг/кг/год до приблизно ЗОмкг/кг/год.
За альтернативним варіантом, аРС буде вводитись впорскуванням частини (від 1/3 до 1/2) відповідної дози на годину шляхом впорскування ударної дози впродовж періоду часу від приблизно 5 хвилин до приблизно 120 хвилин, з подальшою безперервною інфузією відповідної дози впродовж періоду часу від приблизно двадцяти чотирьох годин до приблизно 144 годин, внаслідок чого відповідну дозу буде введено впродовж періоду часу від 24 годин до 144 годин.
Лише після ретельно контрольованих клінічних досліджень та вичерпних експериментальних досліджень заявники відкрили, що ефективне лікування забезпечується при рівнях доз у межах від приблизно 20мкг/кг/год до приблизно 50мкг/кг/год за умови безперервної інфузії впродовж періоду часу від приблизно 24 годин до приблизно 144 годин. Найпереважніша доза аРС до введення з метою лікування пацієнтів-людей зі станом набутої гіперкоагуляції або набутої недостатності білку С, за наведеним описом, буде становити приблизно 24мкг/кг/год.
Препарат 1
Одержання людського білку С
Рекомбінантний людський білок С (І-ПРС) було одержано з лінії клітин 293 людських нирок за способами,
добре відомими досвідченому фахівцю, наприклад, за способами, які викладено у патенті США Мо4,981,952, який було видано на ім'я Яна (мап), опис якого у повному об'ємі включено до цього опису як посилання. Ген, який кодує людський білок С, розкрито та заявлено у патенті США Ме4,775,624, який було видано на ім'я Бенга (Вапо) та інших, опис якого у повному об'ємі включено до цього опису як посилання. Плазмідою, яку було використано для експресування людського білку С у лінії клітин 293, була плазміда рі РС, яку розкрито у патенті США Ме4,992,373, який було видано на ім'я Бенга (Вапод) та інших, опис якого у повному об'ємі включено до цього опису як посилання. Опис конструкції плазміди рі РС наведено також у Європейській патентній публікації Ме0445939 та у роботі Гріннелла (Стіппеї|ї) та інших, 1987, Віо/Тесппоіоду 5: 1189-1192. які також включено у повному об'ємі до цього опису як посилання. Стисло, згаданою плазмідою було трансфектовано лінію клітин 293, після чого стійкі трансформанти було виявлено, субкультивовано та вирощено у безсироваткових живильних середовищах. Після зброджування безклітинне живильне середовище було одержано шляхом мікрофільтрування.
Згаданий людський білок С було відокремлено від культуральної рідини за способом Яна (мап), патент
США Ме4,981,952, опис якого у повному об'ємі включено до цього опису як посилання. Освітлене живильне середовище розводили до 4мММ у етилендіамінтетраоцтовій кислоті (ЕОТА) перед тим, як його було абсорбовано аніонообмінною смолою (Раві-Біом/ ОО, компанія РІНагптасіа). Після промивання 4 об'ємами колонки 20мМ Трис-буфером, 200мМ Масі, рн7,4, та 2 об'ємами колонки 20мМ Трис-буферу, 150мМ масі, рН, 4, зв'язаний зимоген рекомбінантного людського білюу С елюювали 20мМ Трис-буферу, 150мМ масі, 10мМ Сасі», рнН7,4. Чистота одержаного елюйованого білку, за даними електрофорезу у поліакриламідному гелі у присутності додецилсульфату натрію, перевищувала 9595.
Додаткове очищення згаданого білку здійснювали шляхом його розчинення (ЗМ) у Масі, з подальшим адсорбуванням на гідрофобну інтерактивну смолу (Тоуорєаг! Рпепу! 650ОМ, компанія ТозоНаавз), яку було урівноважено за допомогою 20мМ Трис-буферу, ЗМ Масі, 10мМ Сасі», рН7,4. Після промивання 2 об'ємами колонки урівноваженого буферу без Сасі», одержаний рекомбінантний людський білок С елюювали за допомогою 20мМ Трис-буферу, рн? 4.
Одержаний елюйований білок готували до активування шляхом видалення залишкового кальцію.
Одержаний рекомбінантний людський білок С пропускали через металеву афінну колонку (СПпеїех-100, компанія Віо-Вай) з метою видалення кальцію та поновно зв'язували з аніонообмінною смолою (Раві Ріом/ С, компанія Рпаптасіа). Обидві згадані колонки розміщували послідовно та урівноважували за допомогою 20мММ
Трис-буферу, 150мМ МасСі, 5мМ ЕОТА, рн7,4. Після завантаження згаданого білку, колонку Спеїех-100 промивали одним об'ємом колонки того ж самого буферу перед її відокремленням від згаданої послідовності.
Згадану аніонообмінну колонку промивали З об'ємами колонки урівноважувального буферу перед елююванням білку за допомогою 0,4М масі, 20мМ суміші Трис-буферу-ацетату, рНб,5. Концентрації білку у розчинах рекомбінантного людського білку С та рекомбінантного активованого білюу С вимірювали шляхом визначення екстинкції ультрафіолетового випромінювання на 280нм. ЕС!--1,85 або 1,95, відповідно.
Препарат 2
Активація рекомбінантного людського білку С
Тромбін великої рогатої худоби сполучали з активованою сефарозою (Асіїмаїєй СН-Зерпагозе 48 (компанія РІагтасіа)) у присутності 50мММ ГЕПЕС-буферу, рН7,5 при температурі 4"С. Згадану реакцію сполучення здійснювали на смолі, якою вже було заповнено колонку, з використанням приблизно 5000 одиниць тромбіну/мл смоли. Розчин тромбіну циркулював через колонку впродовж приблизно З годин перед доданням 2-аміноетанолу (МЕА) до концентрації О,бмл/л циркуляторного розчину. Одержаний розчин, який вміщував МЕА, додатково піддавали циркуляції впродовж 10-12 годин для забезпечення повного блокування на смолі амінів, які не прореагували. Після блокування тромбін, зв'язаний зі смолою, промивали 10 об'ємами колонки 1М МасСі, 20мМ Трис-буфером, рНб,х для видалення усього неспецифічно зв'язаного білку, та використовували у реакціях активування після урівноважування у активаційному буфері.
Очищений І-пПРС розчиняли (5мМ) у ЕОТА (для утворення хелатних сполук з будь-яким залишковим кальцієм) та розбавляли до концентрації 2мг/мл за допомогою 20мМ Трис-буферу, ріН7,4 або 20мМ суміші
Трис-буферу-ацетату, рНб,5. Цей матеріал пропускали через тромбінову колонку, урівноважену при температурі 37"С за допомогою 50мМ Масі та 20мМ Трис-буферу, рн7,4, або 20мМ суміші Трис-буферу- ацетату, рНб,5. Швидкість потоку регулювали таким чином, щоб забезпечити приблизно 20-хвилинну тривалість контактування І-ПРС та тромбіну на смолі. Потік, який витікав, збирали та негайно перевіряли на амідолітичну активність. У разі, якщо одержаний матеріал не мав специфічної активності (амідолітичної), порівняно до встановленого стандарту аРС, його поновно пропускали через згадану тромбінову колонку для завершення активування І/-ПРО. Після цього одержаний матеріал розбавляли 1:1 за допомогою 20мМ буферу, як згадувалось перед тим, з доведенням рН до рівня між приблизно 7,4 або 6,0 (перевага надається більш низьким рівням рН для запобігання саморозпаду) з метою підтримання найнижчих концентрацій аРС до наступного етапу його обробки.
Видалення вилуженого тромбіну з одержаного аРС здійснювали шляхом зв'язування згаданого аРс з аніонообмінною смолою (Равзі Ріож/ СО), компанія Рнагтасіа), яку було урівноважено у активаційному буфері (або 20мМ Трис-буфер, рін7,4, або, за переважним варіантом, 20мМ суміш Трис-буферу-ацетату, рнб,5) 150мМ масі. Тромбін пропускали через колонку та елюювали 2-6 об'ємами колонки 20мМ урівноважувального буферу. Зв'язаний аРС елюювали ступінчастим градієнтом з застосуванням 0,4М Масі у 5мМ суміші Трис- буферу-ацетату, рНб,5 або 20мМ Трис-буферу, рН7 4. Промивання колонки більшими об'ємами полегшувало більш повне видалення додекапептиду. Матеріал, який було елюйовано зі згаданої колонки, зберігали. у вигляді замороженого розчину (-20"С) або у вигляді ліофілізованого порошку.
Амідолітичну активність (А)) аРС визначали шляхом виділення р-нітроаніліну з синтетичного субстрату Н-
Б-РПпе-Рір-Агод-р-нітроаніліду (5-2238) який було закуплено від компанії Карі Мігит, з застосуванням діодного спектрофотометру Весктап 0И-7400. Одиницю активованого білку С було визначено, як кількість ферменту, необхідну для виділення їмкмоль р-нітроаніліну впродовж 71 хвилини при температурі 25"С, рн?74ї, з використанням коефіцієнту екстинкції для р-нітроаніліну на 405нм, який дорівнював 9620 М''см"!.
Антикоагулянтну активність активованого білку С визначали вимірюванням подовження часу згортання у аналізі коагулювальної активності крові при доданні частково активованого тромбопластину (АРТТ).
Стандартну криву було одержано у буфері для розбавлення (мг/мл сироваткового альбуміну великої рогатої худоби (В5А) (чистого для радіоіїмунологічних проб), 20мМ Трис-буфер, рнНн7,4, 150мМ Масі, 0,0295 МеМз) з концентрацією білку С у межах 125-100Онг/мл, у той час, як проби було виготовлено у декількох розведеннях у згаданому діапазоні концентрацій. До кожної кювети з пробою додавали 50мкл холодної конячої плазми та 5Омкл відновленого частково активованого тромбопластинового реактиву (АРТТ Неадепі, компанія бідта), та інкубували при температурі 37"С впродовж 5 хвилин. Після інкубування до кожної кювети додавали 50мкл відповідних проб або стандартів. Для визначення основного часу згортання крові замість проби або стандарту додавали буфер до розбавлення. Таймер фіброметру (СоА бсгеєпег Нетозіавзіз Апаїугег, компанія Атегісап
Іарог) запускали після додання до кожної проби або стандарту 5Х0мкл ЗОмМ Сасіг (температура 37"С).
Концентрацію активованого білку С у пробах вираховували за допомогою лінійного рівняння регресії зі стандартної кривої. Час згортання, який наведено у цьому описі, представляє собою середнє як мінімум трьох повторів, у тому числі, зразків стандартних кривих.
Наведені описи надають фахівцю з відповідним досвідом у цій галузі можливість одержання арРс та його застосування для лікування станів гіперкоагуляції або набутої недостатності білку С, яка є пов'язаною, але не обмежується, сепсисом, трансплантаціями, опіками, вагітністю, великим оперативним втручанням/травмами та респіраторним дистрес-синдромом у дорослих.
Приклад 1
Рівні аРС у плазмі людини
Шість пацієнтів одержували інтравенозне впорскування аРС у дозі 1мг/мг/год. або приблизно 0,024мг/кг/год. впродовж 24 годин. аРС, який було введено, представляв собою ліофілізовану лікарську форму, до складу якої входило 10мг аРС, 5мМ Трис-ацетатного буферу та 100мМ хлориду натрію, яку було відновлено двома мл води та рН доведено до 6,5.
Концентрації аРС у плазмі вимірювали за допомогою твердофазного аналізу амідолітичної активності з захопленням антигену або антитіла (Іттипосаріиге-Атідоїуїс Авззау). Кров збирали у присутності цитратного антикоагулянту та бензамідину, зворотного інгібітора аРС. Згаданий фермент захоплювали з плазми аРсС- специфічним мишачим моноклональним антитілом, ССЗ, імобілізованим на титраційному мікропланшеті.
Згаданий інгібітор видаляли промиванням і рівень амідолітичної активності або аРС вимірювали за допомогою олігопептидного хромогенного субстрату. Після інкубрання впродовж 16-20 годин при температурі 37"С, поглинання вимірювали на 405нм і одержані дані аналізували за допомогою лінійного зваженого алгоритму з підбором емпіричної кривої. Концентрації аРС, які було визначено за стандартною кривою, дорівнювали 0- 10Онг/мл. Межа кількісного визначення при проведенні аналізу дорівнювала 1,Онг/мл. Дози аРсС та концентрації у плазмі визначали впродовж приблизно 24 годин. Доза 0,024мг/кг/год. забезпечувала концентрацію у плазмі приблизно 5Онг/мл впродовж 24 годин.
Приклад 2
Подвійне сліпе плацебо-контрольоване випробування на пацієнтах-людях з сепсисом. Етап 1
Цей протокол представляє собою двоетапне подвійне сліпе плацебо-контрольоване випробування на пацієнтах з тяжким сепсисом. На Етапі 1, у цілому, 72 пацієнтам впродовж 48 годин впорскували рекомбінантний людський активований білок С (г-аР С).
Критерії для включення до випробування включали три з чотирьох традиційно прийнятих критеріїв для сепсису (частота серцевих скорочень, зусилля для здійснення вдиху/видиху, підвищена/знижена температура, підвищена/знижена кількість лейкоцитів). Пацієнти також повинні були демонструвати певну ступінь дисфункції органів, яка визначалась, як шок, знижене виділення сечі або гіпоксемія. Було застосовано чотири різні дози: 12мкг/кг/год., 18мкг/кг/год., 24мкг/кг/год., ЗОмкг/кг/год. г-аРС вливали впродовж 48 годин шляхом безперервної інфузії. Головні кінцеві точки цього дослідження: безпека, як функція дози та тривалості введення дози; здатність г-аРС до коректування коагулопатії, як функція дози та тривалості введення дози.
Інформація про смертність включала усі дози, навіть найнижчі, якщо не було вказано інше. Важливо занотувати, що смертність у разі застосування плацебо у нашому випадку співпадає з запрогнозованою смертністю для плацебо. 28-денна смертність від будь-яких причин була кінцевою точкою для пацієнтів, які одержували плацебо, порівняно до пацієнтів, які одержували г-арс.
Загальний коефіцієнт смертності у групі з плацебо дорівнював 3895 (10/26), у той час, як загальний коефіцієнт смертності у групі з ї-аРС дорівнював 20905 (9/46). Підгрупа, яка залучала лише дві верхні дози г- арс (24 та Зомкг/кг/год), порівняно з пацієнтами, які одержували плацебо, мала коефіцієнт смертності 13905 (3/24).
До аналізу другої підгрупи було включено пацієнтів з набутою недостатністю білку С, яку було визначено, як вихідну активність білку С, яка становила менше за 6095. З 64 пацієнтів, які мали дані по вихідній активності білку С, 61 пацієнт (або 9595) мав набуту недостатність білюу С на момент включення до згаданого випробування. Коефіцієнт смертності у групі пацієнтів з недостатністю білку С, які одержували плацебо, дорівнював 41905 (9/22), у той час, як коефіцієнт смертності у групі пацієнтів з недостатністю білку С, які одержували г-аРсС, дорівнював 1895 (7/39).
Значуща частина інформації, яка дозволяє зробити припущення про те, що лікування низькими дозами г- арс є благодійним для пацієнтів з тяжким сепсисом, включає середній час до настання смерті у пацієнтів, які одержували плацебо, порівняно до пацієнтів, які піддавались лікуванню. У десяти пацієнтів, які вмерли у групі, яка одержувала плацебо, середній час до настання смерті дорівнював 6 дням. У пацієнтів, яких лікували за допомогою г-аРсС, середній час до настання смерті дорівнював 14 дням. На додаток до цього 4 з 9 пацієнтів, які вмерли у групі, яку лікували за допомогою г-аРС, залишались живими впродовж 21 або більше днів, і у подальшому вмерли з приводу, який не було пов'язано з їхнім першим епізодом сепсису. Два з чотирьох випадків пізньої смерті трапились у групі, яка одержувала низьку дозу (12мкг/кг/год). Обидва пацієнти знаходились у відділенні інтенсивної терапії та піддавались штучному вентилюванню легень за допомогою автоматичного дихального апарату впродовж усього періоду проведення випробування до моменту настання смерті (день 27). Два інші пацієнти з пізнім настанням смерті належали до групи, яка одержувала високу дозу (ЗОмкг/кг/год). У обох згаданих пацієнтів спостерігалось початкове поліпшення. Через два тижні обох було знято з штучного вентилювання легень за допомогою автоматичного дихального апарату та переведено з відділення інтенсивної терапії. Один пацієнт вмер за тиждень від респіраторного дистрес-синдрому, який було індуковано сепсисом, після набуття за власною вимогою статусу ОМА ("реанімації не піддавати"). Другий пацієнт вмер на 28 день після епізоду легеневої недостатності, пов'язаної з другим епізодом сепсису. Цей пацієнт також набув статусу ОМА за власною вимогою, і з цього приводу його не було реінтубовано. Слід звернути увагу на те, що повторне лікування за допомогою г-аРсС пацієнту з другим епізодом тяжкого сепсису під час 28-денного випробування протоколом лікування не передбачалось.
Інформація відносно смертності, яку було одержано під час проведення цього випробування, є неочікуваною та викликає подив. Жодне інше подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження сепсису не надало даних, які б демонстрували таке явно виражене зменшення рівня 28-денної смертності від будь-яких причин.
Приклад З
Одержання лікарської форми активованого білку С
Стійку ліофілізовану лікарську форму активованого білюу С було одержано способом, який включає ліофілізування розчину, до складу якого входять приблизно 2,5мг/мл активованого білку С, приблизно 15мг/мл цукрози, приблизно 20мг/мл Масі та натрійцитратний буфер, який має рН більше за 5,5 та менше ніж 6,5. На додаток до цього, одержання стійкої ліофілізованої лікарської форми активованого білку С включає ліофілізацію розчину, до складу якого входять приблизно 5мг/мл активованого білку С, приблизно ЗОмг/мл цукрози, приблизно Звмг/мл Масі та цитратний буфер, який має рН більше за 5,5 та менше ніж 6,5.
Співвідношення арРс:сіль:наповнювач (у масовому відношенні) є важливим фактором у лікарській формі, придатній для процесу ліофілізації. Згадане співвідношення змінюється у залежності від концентрації аРс, вибору та концентрації солі та вибору та концентрації наповнювача. Зокрема, перевага надається співвідношенню, яке складає приблизно 1 частину активованого білку С до приблизно 7,6 частини солі та до приблизно 6 частин наповнювача.
Стандартну дозовану лікарську форму активованого білку С, придатну для введення шляхом безперервного впорскування, було одержано шляхом змішування активованого білку С, Масі, цукрози та натрійцитратного буферу. Після змішування, 4мл одержаного розчину переносили до поємнику для стандартної дози та ліофілізували. Поємник для стандартної дози, який вміщував від приблизно 5мг до приблизно 20мг активованого білку С, придатного для введення дози, яка складає від приблизно 0,02мг/кг/год. до приблизно 0,05мг/кг/год., пацієнту, який цього потребує, герметично закривали та зберігали до використання.

Claims (17)

1. Спосіб лікування пацієнтів-людей зі станом набутої гіперкоагуляції або набутою недостатністю білка С, який включає введення згаданому пацієнту людського активованого білка С у дозі від приблизно 20 мкг/кг/год до приблизно 50 мкг/кг/год шляхом безперервної інфузії впродовж від приблизно 24 годин до приблизно 144 годин.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що згаданий стан гіперкоагуляції або недостатність білка С пов'язані з сепсисом.
3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що згаданий стан гіперкоагуляції або недостатність білка С пов'язані з пурпурою блискавичною.
4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що згаданий стан гіперкоагуляції або недостатність білка С пов'язані з менінгококемією.
5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що згаданим пацієнтом-людиною є підліток.
6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що згаданий стан гіперкоагуляції або недостатність білка С пов'язані з опіками.
7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що він призначений для людей, які страждають на венозні тромбоемболічні ускладнення, пов'язані з пересадженням кісткового мозку або іншого органа.
8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що він призначений для людей, які страждають на венозні тромбоемболічні ускладнення, пов'язані з хірургічним втручанням або травмою.
9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що він призначений для людей, які страждають на стан набутої гіперкоагуляції або недостатність білка С, які пов'язані з ускладненнями під час вагітності.
10. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що згаданий стан гіперкоагуляції або недостатність білка С пов'язані з респіраторним дистрес-синдромом у дорослих.
11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що згадану безперервну інфузію здійснюють після болюсної ін'єкції людського активованого білка С.
12. Спосіб за п. 17, який включає введення згаданому пацієнту людського активованого білка С у дозі від приблизно 20 мкг/кг/год до приблизно 50 мкг/кг/год шляхом безперервної інфузії впродовж від приблизно 36 годин до приблизно 120 годин.
13. Спосіб за п. 12, який включає введення згаданому пацієнту людського активованого білка С у дозі від приблизно 20 мкг/кг/год до приблизно 50 мкг/кг/год шляхом безперервної інфузії впродовж від приблизно 48 годин до приблизно 96 годин.
14. Спосіб за п. 13, який включає введення згаданому пацієнту людського активованого білка С у дозі від приблизно 22 мкг/кг/год до приблизно 30 мкг/кг/год.
15. Спосіб за п. 14, який включає введення згаданому пацієнту приблизно 24 мкг/кг/год людського активованого білка С.
16. Спосіб лікування пацієнтів-людей зі станом набутої гіперкоагуляції або набутою недостатністю білка С, який включає введення згаданому пацієнту шляхом безперервної інфузії впродовж від приблизно 24 годин до приблизно 144 годин ефективної кількості активованого білка С для досягнення рівня активованого білка С у плазмі у межах від 2 нг/мл до 200 нг/мл.
17. Застосування активованого білка С як медикаменту для лікування стану набутої гіперкоагуляції або набутої недостатності білю»а С шляхом введення людського активованого білка С у дозі від приблизно 20 мкг/кг/год до приблизно 50 мкг/кг/год шляхом безперервної інфузії впродовж від приблизно 24 годин до приблизно 144 годин.
UA2000042259A 1997-10-20 1998-10-14 Method of treatment for patients with acquired hypercoagulable state or acquired protein c deficiency UA72194C2 (en)

Applications Claiming Priority (3)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US6254997P 1997-10-20 1997-10-20
US6476597P 1997-11-07 1997-11-07
PCT/US1998/021723 WO1999020293A1 (en) 1997-10-20 1998-10-14 Methods for treating hypercoagulable states or acquired protein c deficiency

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA72194C2 true UA72194C2 (en) 2005-02-15

Family

ID=26742406

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2000042259A UA72194C2 (en) 1997-10-20 1998-10-14 Method of treatment for patients with acquired hypercoagulable state or acquired protein c deficiency

Country Status (28)

Country Link
US (7) US6037322A (uk)
EP (2) EP1449537A3 (uk)
JP (2) JP3805981B2 (uk)
KR (1) KR100798174B1 (uk)
CN (1) CN1276726A (uk)
AT (1) ATE292979T1 (uk)
AU (1) AU748417B2 (uk)
BR (1) BR9812965A (uk)
CA (1) CA2306983A1 (uk)
DE (1) DE69829721T2 (uk)
DK (1) DK0913156T3 (uk)
EA (1) EA002496B1 (uk)
ES (1) ES2239382T3 (uk)
HK (1) HK1020529A1 (uk)
HU (2) HUP0001237A3 (uk)
ID (1) ID24901A (uk)
IL (2) IL135712A0 (uk)
MY (1) MY117655A (uk)
NO (1) NO20002005L (uk)
NZ (1) NZ504026A (uk)
PL (1) PL200515B1 (uk)
PT (1) PT913156E (uk)
SI (1) SI0913156T1 (uk)
TR (1) TR200001059T2 (uk)
TW (1) TWI225404B (uk)
UA (1) UA72194C2 (uk)
WO (1) WO1999020293A1 (uk)
ZA (1) ZA989385B (uk)

Families Citing this family (72)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US6630137B1 (en) 1997-04-28 2003-10-07 Eli Lilly And Company Activated protein C formulations
BR9809304B1 (pt) 1997-04-28 2011-02-08 formulação liofilizada estável, processo para preparação da mesma, bem como forma de dosagem unitária.
HUP0001237A3 (en) * 1997-10-20 2002-01-28 Lilly Co Eli Methods for treating vascular disorders
US6921751B1 (en) 1998-05-20 2005-07-26 Erasmus Universiteit Rotterdam Immunoregulator
EP1138692A1 (en) 2000-03-29 2001-10-04 Erasmus Universiteit Rotterdam Fragments of human chorionic gonadotropin (hcg) as immunoregulator
US20050227925A1 (en) * 2004-04-08 2005-10-13 Robbert Benner Compositions capable of reducing elevated blood urea concentration
US20040202645A1 (en) * 2003-04-08 2004-10-14 Khan Nisar Ahmed Administration of gene-regulatory peptides
US6844315B2 (en) * 1998-05-20 2005-01-18 Erasmus Universiteit Rotterdam Immunoregulator
US20030220258A1 (en) * 2001-12-21 2003-11-27 Robbert Benner Treatment of ischemic events
US7175679B2 (en) * 2001-03-29 2007-02-13 Biotempt B.V. Oligopeptide treatment of NF-κB mediated inflammation
US8680059B2 (en) 1998-05-20 2014-03-25 Biotempt B.V. Oligopeptide acetate and formulations thereof
US20040199099A1 (en) * 1998-07-10 2004-10-07 Matson James R Hemofiltration systems, methods and devices used to treat inflammatory mediator related disease
US6287516B1 (en) 1998-07-10 2001-09-11 Immunocept, L.L.C. Hemofiltration systems, methods, and devices used to treat inflammatory mediator related disease
IL142248A0 (en) 1998-10-22 2002-03-10 Lilly Co Eli Methods for treating sepsis
IL142255A0 (en) * 1998-11-13 2002-03-10 Lilly Co Eli Method of treating heparin-induced thrombocytopenia
AU1723200A (en) * 1998-11-23 2000-06-13 Eli Lilly And Company Method of treating sickle cell disease and thalassemia
US7074402B2 (en) 2000-02-04 2006-07-11 The Scripps Research Institute Neuroprotective, antithrombotic and anti-inflammatory uses of activated protein C (APC)
US7291122B2 (en) * 2000-03-24 2007-11-06 Immunocept, L.L.C. Hemofiltration methods for treatment of diseases in a mammal
US6736972B1 (en) 2000-03-24 2004-05-18 Immunocept, L.L.C. Method and system for providing therapeutic agents with hemofiltration for reducing inflammatory mediator related diseases
US8535258B2 (en) * 2000-03-24 2013-09-17 Immunocept, L.L.C. Hemofiltration methods for treatment of diseases in a mammal
US7204981B2 (en) * 2000-03-28 2007-04-17 Eli Lilly And Company Methods of treating diseases with activated protein C
EP1267915B1 (en) * 2000-03-28 2005-06-22 Eli Lilly And Company Activated protein c for treating pancreatitis
US20050037430A1 (en) * 2000-03-29 2005-02-17 Biotempt B.V. Methods and uses for protein breakdown products
EP1300418A1 (en) 2001-10-04 2003-04-09 Erasmus Universiteit Rotterdam Gene regulation by oligopeptides
USRE43279E1 (en) 2000-03-29 2012-03-27 Biotemp B.V. Compositions capable of reducing elevated blood urea concentration
US7358330B2 (en) 2001-03-29 2008-04-15 Biotempt B.V. Immunoregulatory compositions
US7576174B2 (en) * 2000-03-29 2009-08-18 Biotempt B.V. Compositions capable of reducing elevated blood urea concentration
US6787040B2 (en) * 2000-05-16 2004-09-07 Immunocept, L.L.C. Method and system for colloid exchange therapy
US8597516B2 (en) * 2000-05-16 2013-12-03 Immunocept, L.L.C. Methods and systems for colloid exchange therapy
WO2001089558A2 (en) * 2000-05-24 2001-11-29 Eli Lilly And Company Formulations and use of activated protein c and protein c zymogen for treating hypercoagulable states
AU2001290553A1 (en) * 2000-09-18 2002-04-02 Eli Lilly And Company Method for using activated protein c for the treatment of coagulation-associated disorders
WO2002069232A2 (en) 2001-02-19 2002-09-06 Merck Patent Gmbh Method for identification of t-cell epitopes and use for preparing molecules with reeduced immunogenicity
WO2002085117A1 (en) * 2001-04-24 2002-10-31 Eisai Co., Ltd. Methods and compositions for preventing and treating septic shock and endotoxemia
WO2002100445A1 (en) * 2001-06-13 2002-12-19 The University Of Sydney Treatment and composition for wound healing
WO2003007686A2 (en) * 2001-07-19 2003-01-30 Dmi Biosciences, Inc. Use of copper chelators to inhibit the inactivation of protein c
US20030220259A1 (en) * 2001-12-21 2003-11-27 Robbert Benner Treatment of neurological disorders
HUP0501111A2 (en) 2001-10-15 2007-12-28 Chiron Corp Treatment of severe pneumonia by administration of tissue factor pathway inhibitor
US20030224995A1 (en) * 2001-12-21 2003-12-04 Khan Nisar Ahmed Treatment of burns
US20040013661A1 (en) * 2001-12-21 2004-01-22 Gert Wensvoort Stratification
US7501391B2 (en) * 2001-12-21 2009-03-10 Biotempt B.V. Treatment of transplant survival
US20030220260A1 (en) * 2001-12-21 2003-11-27 Khan Nisar Ahmed Peptide compositions
US20080318871A1 (en) * 2001-12-21 2008-12-25 Khan Nisar A Treatment of neurological disorders
US20030220257A1 (en) * 2001-12-21 2003-11-27 Robbert Benner Treatment of trauma
US20030220261A1 (en) * 2001-12-21 2003-11-27 Khan Nisar Ahmed Treatment of iatrogenic disease
US7560433B2 (en) * 2001-12-21 2009-07-14 Biotempt B.V. Treatment of multiple sclerosis (MS)
US7786084B2 (en) 2001-12-21 2010-08-31 Biotempt B.V. Treatment of burns
AU2003213146A1 (en) * 2002-03-08 2003-09-22 Eli Lilly And Company Activated protein c formulations
TW200407335A (en) * 2002-07-22 2004-05-16 Chugai Pharmaceutical Co Ltd Non-neutralizing antibody to inhibit the inactivation of activated protein C
EP1545690A4 (en) * 2002-08-13 2006-04-12 Arbios Systems Inc SELECTIVE PLASMA EXCHANGE THERAPY
WO2004056309A2 (en) 2002-12-05 2004-07-08 Socratech L.L.C. Neuroprotective activity of activated protein c is independent of its anticoagulant activity
EP1598368A4 (en) * 2003-01-20 2007-07-25 Chugai Pharmaceutical Co Ltd ANTI-PCI neutralizing ANTIBODY
US20070142272A1 (en) * 2003-01-24 2007-06-21 Zlokovic Berislav V Neuroprotective activity of activated protein c independent of its anticoagulant activity
US7517529B2 (en) * 2003-04-08 2009-04-14 Biotempt B.V. Treatment of type I diabetes
EP2266606B1 (en) 2003-05-15 2014-09-10 Genentech, Inc. Methods and compositions for the prevention and treatment of sepsis
EP1651252B1 (en) * 2003-07-08 2014-11-26 The Scripps Research Institute Activated protein c variants with normal cytoprotective activity but reduced anticoagulant activity
US9192657B2 (en) * 2003-07-08 2015-11-24 The Scripps Research Institute Activated protein C variants with normal cytoprotective activity but reduced anticoagulant activity
US20090227669A1 (en) * 2004-01-23 2009-09-10 The University Of Toledo Compositions and Methods for Perioperative Bladder Instillation
AU2005244249A1 (en) * 2004-03-17 2005-11-24 Novartis Vaccines And Diagnostics, Inc. Treatment of severe community-acquired pneumonia by admistration of tissue factor pathway inhibitor (TFPI)
AU2005243161A1 (en) * 2004-05-11 2005-11-24 Heptest Laboratories, Inc. Compositions, kit and one-step method for monitoring compounds having anti-factor Xa and/or anti factor iia activities
EP1773371A4 (en) * 2004-07-23 2009-12-30 Univ Rochester ACTIVATED PROTEIN C INHIBITS SIDE EFFECTS OF PLASMINOGEN ACTIVATOR IN THE BRAIN
WO2006124770A2 (en) * 2005-05-13 2006-11-23 The Feinstein Institute For Medical Research Treatment of sepsis and inflammation with alpha2a adrenergic antagonists
US8088728B2 (en) * 2005-06-24 2012-01-03 Drugrecure Aps Airway administration of tissue factor pathway inhibitor in inflammatory conditions affecting the respiratory tract
JP4846799B2 (ja) 2005-07-05 2011-12-28 バイオテンプト ベー.フェー. 腫瘍の治療
EP1864692A1 (en) 2006-06-07 2007-12-12 Biotempt B.V. Use of peptides for the control of radiation injury
US7785857B2 (en) * 2006-08-31 2010-08-31 Saint Louis University Protein C variant
GR1005700B (el) * 2006-09-01 2007-10-22 (40%) ����� �������� Τροπος αντιμετωπισης της 1ης φασης του εγκαυματοσσε μη σηπτικους ασθενεις με συνεχη ενδοφλεβια χορηγηση ενεργοποιημενης πρωτεινης-c για 48 ωρες με στοχο τη μειωση της τελικης εγκαυματικης βλαβης καιαυξηση της ταχυτητας επουλωσης κατα τα πρωτα επτα μετεγκαυματικα 24ωρα
WO2008073603A2 (en) * 2006-10-31 2008-06-19 The Scripps Research Institute Dosing regimen of activated protein c and variants having reduced anticoagulant activity
RU2445365C1 (ru) * 2010-11-03 2012-03-20 Общество с ограниченной ответственностью "Инновационный Центр "Новые Технологии и Материалы" (ООО "ИЦ Новтехмат") Штамм гибридных культивируемых клеток mus musculus - продуцент моноклональных антител, специфичных к протеину с человека (варианты)
RU2490722C1 (ru) * 2012-04-24 2013-08-20 Федеральное государственное бюджетное учреждение науки Институт химической биологии и фундаментальной медицины Сибирского отделения Российской академии наук (ИХБФМ СО РАН) Способ восстановления кровотока в регионе тромбированной вены в эксперименте
US20150150954A1 (en) 2012-07-04 2015-06-04 The University Of Sydney Treatment of inflammatory skin disorders
AU2014391082B2 (en) 2014-04-16 2020-04-09 Zz Biotech Llc Treatment of abnormal cutaneous scarring
WO2019238787A1 (en) 2018-06-15 2019-12-19 Ab Sandvik Materials Technology A duplex stainless steel strip and method for producing thereof

Family Cites Families (17)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4775624A (en) * 1985-02-08 1988-10-04 Eli Lilly And Company Vectors and compounds for expression of human protein C
US5516650A (en) * 1985-06-27 1996-05-14 Zymogenetics, Inc. Production of activated protein C
US5084274A (en) * 1987-11-17 1992-01-28 Scripps Clinic And Research Foundation Inhibition of arterial thrombotic occlusion or thromboembolism
US4992373A (en) * 1987-12-04 1991-02-12 Eli Lilly And Company Vectors and compounds for direct expression of activated human protein C
US5009889A (en) * 1987-12-31 1991-04-23 Oklahoma Medical Research Foundation Treatment of dysfunctional vascular endothelium using activated protein C
GB8819607D0 (en) * 1988-08-17 1988-09-21 Wellcome Found Novel combination
US4981952A (en) * 1988-10-04 1991-01-01 Eli Lilly And Company Method for the purification of vitamin K-dependent proteins
US5254532A (en) * 1989-06-26 1993-10-19 Immuno Aktiengesellschaft Fur Chemisch-Medizinische Produkte Preparation for treating and preventing thromboses and thromboembolic complications, use of such a preparation and a method of producing the same
IL97312A (en) * 1990-02-23 1999-01-26 Lilly Co Eli A method of generating a polypeptide in an eukaryotic vector AND recombinant surrogate cell containing an enhanced transcriptional control unit based on the primary late adenovirus coefficient
AT402262B (de) * 1991-06-20 1997-03-25 Immuno Ag Arzneimittel enthaltend aktiviertes protein c
MY110664A (en) * 1992-05-21 1999-01-30 Lilly Co Eli Protein c derivatives
JP3434326B2 (ja) * 1992-08-25 2003-08-04 財団法人化学及血清療法研究所 成人呼吸窮迫症候群(ards)予防、治療剤
JP2825739B2 (ja) * 1993-09-20 1998-11-18 帝人株式会社 急性肝不全治療剤
JP3802104B2 (ja) * 1995-05-31 2006-07-26 財団法人化学及血清療法研究所 脊髄損傷に伴う神経障害の予防・治療剤
WO1997020043A1 (en) * 1995-11-30 1997-06-05 Zymogenetics, Inc. Protein c production in transgenic animals
BR9809304B1 (pt) * 1997-04-28 2011-02-08 formulação liofilizada estável, processo para preparação da mesma, bem como forma de dosagem unitária.
HUP0001237A3 (en) * 1997-10-20 2002-01-28 Lilly Co Eli Methods for treating vascular disorders

Also Published As

Publication number Publication date
JP2005097313A (ja) 2005-04-14
US6426071B2 (en) 2002-07-30
HU224901B1 (en) 2006-04-28
JP2001520199A (ja) 2001-10-30
SI0913156T1 (en) 2005-10-31
PL340096A1 (en) 2001-01-15
US6008199A (en) 1999-12-28
WO1999020293A1 (en) 1999-04-29
EP0913156A1 (en) 1999-05-06
ES2239382T3 (es) 2005-09-16
TR200001059T2 (tr) 2000-10-23
US6037322A (en) 2000-03-14
IL135712A0 (en) 2001-05-20
HUP0001237A2 (hu) 2000-08-28
DE69829721T2 (de) 2006-02-09
BR9812965A (pt) 2001-03-20
KR20010031217A (ko) 2001-04-16
ZA989385B (en) 2000-04-14
EP1449537A3 (en) 2005-09-21
MY117655A (en) 2004-07-31
NZ504026A (en) 2002-12-20
US6156734A (en) 2000-12-05
ID24901A (id) 2000-08-31
DK0913156T3 (da) 2005-06-27
EA002496B1 (ru) 2002-06-27
AU9804098A (en) 1999-05-10
EA200000445A1 (ru) 2000-10-30
TWI225404B (en) 2004-12-21
US20010036456A1 (en) 2001-11-01
HUP0100025A3 (en) 2003-08-28
NO20002005L (no) 2000-05-16
DE69829721D1 (de) 2005-05-19
IL135712A (en) 2010-12-30
NO20002005D0 (no) 2000-04-17
HUP0001237A3 (en) 2002-01-28
EP0913156B1 (en) 2005-04-13
US6489296B1 (en) 2002-12-03
PT913156E (pt) 2005-08-31
PL200515B1 (pl) 2009-01-30
ATE292979T1 (de) 2005-04-15
KR100798174B1 (ko) 2008-01-24
US6268344B1 (en) 2001-07-31
JP3805981B2 (ja) 2006-08-09
HUP0100025A2 (hu) 2001-05-28
CN1276726A (zh) 2000-12-13
EP1449537A2 (en) 2004-08-25
AU748417B2 (en) 2002-06-06
HK1020529A1 (en) 2000-05-12
CA2306983A1 (en) 1999-04-29
US6268337B1 (en) 2001-07-31

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA72194C2 (en) Method of treatment for patients with acquired hypercoagulable state or acquired protein c deficiency
US20010006806A1 (en) Methods for treating sepsis
US7087578B2 (en) Formulations and methods for treating hypercoagulable states
EP0872245B1 (en) Methods for treating vascular disorders with activated Protein C
US6743426B2 (en) Method of treating heparin-induced thrombocytopenia
AU1723200A (en) Method of treating sickle cell disease and thalassemia
EP1137432B1 (en) Use of protein c for the treatment of thrombocytopenic purpura and hemolytic uremic syndrome
CZ20001392A3 (cs) kané nedostatečnosti proteinu C
MXPA00003805A (en) Methods for treating hypercoagulable states or acquired protein c deficiency