UA82907C2 - Amidomethyl-substituted 2-(4-sulfonilamino)-3-hidroxy-3,4-dihydro-2h-chromium-6-yl-derivatives, process and intermediates for the preparation thereof and drugs containing said compounds - Google Patents

Amidomethyl-substituted 2-(4-sulfonilamino)-3-hidroxy-3,4-dihydro-2h-chromium-6-yl-derivatives, process and intermediates for the preparation thereof and drugs containing said compounds Download PDF

Info

Publication number
UA82907C2
UA82907C2 UAA200605330A UAA200605330A UA82907C2 UA 82907 C2 UA82907 C2 UA 82907C2 UA A200605330 A UAA200605330 A UA A200605330A UA A200605330 A UAA200605330 A UA A200605330A UA 82907 C2 UA82907 C2 UA 82907C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
compounds
formula
phenyl
dimethyl
dihydro
Prior art date
Application number
UAA200605330A
Other languages
English (en)
Inventor
Dieter Ziegler
Reinhard Bruckner
Michael Weske
Original Assignee
Solvay Pharm Gmbh
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Solvay Pharm Gmbh filed Critical Solvay Pharm Gmbh
Publication of UA82907C2 publication Critical patent/UA82907C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07DHETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D407/00Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, not provided for by group C07D405/00
    • C07D407/02Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, not provided for by group C07D405/00 containing two hetero rings
    • C07D407/12Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, not provided for by group C07D405/00 containing two hetero rings linked by a chain containing hetero atoms as chain links
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33Heterocyclic compounds
    • A61K31/335Heterocyclic compounds having oxygen as the only ring hetero atom, e.g. fungichromin
    • A61K31/35Heterocyclic compounds having oxygen as the only ring hetero atom, e.g. fungichromin having six-membered rings with one oxygen as the only ring hetero atom
    • A61K31/352Heterocyclic compounds having oxygen as the only ring hetero atom, e.g. fungichromin having six-membered rings with one oxygen as the only ring hetero atom condensed with carbocyclic rings, e.g. methantheline 
    • A61K31/3533,4-Dihydrobenzopyrans, e.g. chroman, catechin
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00Drugs for disorders of the nervous system
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00Drugs for immunological or allergic disorders
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02Immunomodulators
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A61P9/06Antiarrhythmics
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07DHETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D311/00Heterocyclic compounds containing six-membered rings having one oxygen atom as the only hetero atom, condensed with other rings
    • C07D311/02Heterocyclic compounds containing six-membered rings having one oxygen atom as the only hetero atom, condensed with other rings ortho- or peri-condensed with carbocyclic rings or ring systems
    • C07D311/04Benzo[b]pyrans, not hydrogenated in the carbocyclic ring
    • C07D311/58Benzo[b]pyrans, not hydrogenated in the carbocyclic ring other than with oxygen or sulphur atoms in position 2 or 4
    • C07D311/68Benzo[b]pyrans, not hydrogenated in the carbocyclic ring other than with oxygen or sulphur atoms in position 2 or 4 with nitrogen atoms directly attached in position 4

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Cardiology (AREA)
  • Heart & Thoracic Surgery (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Neurology (AREA)
  • Neurosurgery (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Pyrane Compounds (AREA)
  • Plural Heterocyclic Compounds (AREA)

Description

Опис винаходу
Даний винахід стосується нових амідометилзаміщених похідних 2 2-(4-сульфоніламіно)-3-гідрокси-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-ілу з блокуючою дією на калієві канали, насамперед з дією на серцево-судинну систему, а також лікарських засобів, які містять ці сполуки. Винахід стосується також способу одержання запропонованих у винаході нових сполук і проміжних продуктів, які одержують цим способом і використовують при його здійсненні.
Із заявки МО 00/12077 А1 |відповідає патенту ОБ 6150356)| уже відомі індани, бензопірани й аналоги 70 подібних сполук, які мають блокуючу дію на калієві канали, насамперед дію, яка позитивно впливає на серцево-судинну систему.
У заявці МО 00/58300 А1 описуються похідні хроману, придатні для застосування як лікарські засоби, насамперед засоби, які мають противоаритмічну дію.
В основу даного винаходу було покладена задача запропонувати нові діючі речовини для лікування 12 захворювань серцево-судинної системи, переважно серцевої аритмії, які відрізнялися б високою ефективністю при хорошій фізіологічній сумісності, а при застосуванні як протиаритмічні засоби - також вираженою вибірною дією по відношенню до передсердя (атріоселективною дією).
При створенні винаходу несподівано було встановлено, що запропонована в ньому група нових амідометилзаміщених похідних 2-(4-сульфоніламіно)-3-гідрокси-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-ілу має властивості, які 20 блокують калієві канали, і придатна для лікування захворювань серцево-судинної системи, переважно для лікування серцевої аритмії. Запропоновані у винаході сполуки відрізняються високою ефективністю при хорошій фізіологічній сумісності а у випадку застосування як протиаритмічні засоби - також вираженою атріоселективною дією. Крім цього запропоновані у винаході сполуки проявляють такі властивості, які ймовірно дозволять використовувати їх для надання додаткового позитивного впливу на імунну систему. с 29 Відповідно до вищевикладеного об'єктом даного винаходу є нові амідометилзаміщені похідні ге) 2-(4-сульфоніламіно)-3-гідрокси-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-ілу загальної формули о (в) ра хв т 30 5 т м - ез о
Ф
ЇМ. ОН | см 35 в | 4 з со
З - о. « 40 о Е! шо с з» у якій
В" означає С.-Суалкіл,
В? означає С.-Суалкіл, оо ВЗ означає феніл, необов'язково одно- або двозаміщений галогеном, С.-С;алкілом, С--С.алкоксигрупою або трифторметилом, нафтил або біфеніл, де В" означає водень, Сі-Свалкіл або Сз-Сциклоалкіл-С 1-С.алкіл, «се В означає водень й 50 25 означає С.-Свалкіл, феніл-С--Слалкіл, фенільна група якого необов'язково однозаміщена галогеном, іш фурил-С.-Салкіл або тетрагідронафтил або "і В? й 9 разом з азотом, з яким вони зв'язані, утворюють піперазинове кільце, необов'язково заміщене фенілом.
Об'єктом винаходу є також лікарські засоби, які містять сполуки формули І. Об'єктом винаходу є також спосіб одержання сполук формули І і проміжні продукти, які одержують цим способом і використовують при його о здійсненні.
У тих випадках, коли замісники в сполуках формули І або в інших представлених в даному описі й формулі іо) винаходу сполуках являють собою або містять С 4-С.алкіл або Сі-Свалкіл, цей алкіл у кожному випадку може мати прямий або розгалужений ланцюг. 60 Кожний з В й В? переважно означає метил. 3 переважно означає феніл, необов'язково одно- або двозаміщений огалогеном, С .4-С;алкілом,
С.-С,алкоксигрупою або трифторметилом. Насамперед КЗ означає однозаміщений С.-Слалкілом феніл.
Якщо КЗ означає феніл, заміщений галогеном, то як останній можуть розглядатися фтор, хлор, бром й йод. В 65 одному з особливо переважних варіантів КЗ являє собою 4-етилфеніл.
В" переважно означає водень, С.і-Свалкіл або циклопропіл-С1-Слалкіл, насамперед циклопропілметил. Якщо
В" означає С.-Свалкіл, то цей алкіл насамперед є розгалуженим і переважно являє собою неопентил, 2,2-диметилбутил, 2-етилбутил, З-метилбутил або 2-метилпропіл.
ВЕ? переважно означає водень. 25 переважно означає феніл-С.--Слалкіл, насамперед бензил або фенетил, або означає тетрагідронафтил, насамперед 1-тетрагідронафтил. Переважним значенням є (К)-1-тетрагідронафтил.
Особливо переважні сполуки формули І вибрані із групи, яка включає 2-(4-І((4-етилфеніл)сульфоніл|аміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідрона фтален-1-ілацетамід, 70. 2-(3554К)-4-(4-етилфеніл)сульфоніл|аміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-(1К)-1,2,3, 4-тетрагідронафтален-1-іл|іацетамід,
М-бензил-2-14-І(4-етилфеніл)сульфоніл|(неопентил)аміно|-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6б-ілзїац етамід, 2-А-І(4-етилфеніл)сульфоніл|(неопентил)аміно|-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-(2-феніле тил)ацетамід й 2-(4-І(4-метилфеніл)сульфоніл|аміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідрон афтален-1-ілацетамід.
Відповідно до винаходу нові сполуки формули | одержують взаємодією сполуки загальної формули ЇЇ
З ро Мн шо М он с б 4 П (о)
З - , о; о й.
ЕЕ о у якій КЕ", В, В", В? й В? мають вказані вище значення, зі сполукою загальної формули ЇЇ о 4 с з Х-30-К ШІ, со у якій КЗ має вказані вище значення, а Х означає відщдеплювану групу, яку вилучають. Цю реакцію можна проводити відомим гідрохімічним шляхом в умовах з використанням інертного органічного розчинника, « 70 насамперед диполярного апротонного розчинника, такого як дихлорметан, або з використанням суміші подібних З розчинників й у присутності відповідної основи. Як основи придатні ненуклеофільні органічні азотисті основи, с такі як третинні (нижч.)алкіламіни, наприклад, триетиламін. Використовувані в надлишку рідкі органічні основи :з» можуть служити також розчинниками. При необхідності реакцію можна каталізувати яким-небудь відомим допоміжним агентом, який сприяє сполученню, таким як 4М,М-диметиламінопіридин (ДМАП). Реакцію переважно проводити при температурі в інтервалі від кімнатної до 802С, наприклад, при 6520. Реакцію можна проводити при о тиску в діапазоні від нормального до порядку 200 бар, наприклад, при тиску 180 бар. При застосуванні сполуки формули І у рідкому вигляді може виявитися доцільним видаляти з реакційної суміші відомим шляхом, ко наприклад, при зниженому тиску, використовуваний розчинник після додавання сполуки формули ПП до «с розчиненої в розчиннику сполуки формули ІІ. Якщо у вихідних сполуках формули ІІ КБ? являє собою водень, то сполуку формули ІІ доцільно застосовувати в еквімолярних кількостях. Як групу Х, яку вилучають, у сполуках о формули І звичайно використовують галоген, переважно хлор або бром. Взаємодію сполуки формули І зі «м сполукою формули ІІ можна здійснювати також відомим способом на твердій фазі, насамперед на термопласті, такому як амінометилполіистирол (АМПС). Відповідно до цього варіанта реакцію переважно проводити для одержання невеликих кількостей продукту, наприклад, порядку 1-10 ммолів. При здійсненні синтезу на твердій фазі як основу переважно використовувати відомий іммобілізований на полімері (ІП-) метилпіперидин. При здійсненні синтезу на твердій фазі доцільно працювати при температурі в інтервалі від 10 до 402С, переважно (Ф. при кімнатній температурі. Сполуки формули | можна виділяти з реакційної суміші за відомою методикою й при ко необхідності очищати їх також відомим способом.
Сполуки формули ІЇ можна одержувати здійснюваною за відомою методикою взаємодією епоксидної сполуки 60о загальної формули ІМ б5
| о
З 2 ІМ о Кк , я еЕ у якій ЕК", К?, КЗ? й ВК? мають вказані вище значення, з нуклеофільною органічною азотистою основою, переважно аміаком у водному розчині, у диполярному протонному розчиннику, такому як (нижч.)алкіловий спирт, переважно в етанолі. Реакцію можна проводити при температурах в інтервалі від кімнатної до 602б. Якщо як цільовий продукт потрібно одержати сполуки формули І, де Б" являє собою С -Свалкіл або
С.-С,циклоалкіл-С.-С.алкіл, то отриману сполуку формули ІЇ, де В являє собою водень, можна потім відомим способом алкілувати. Алкілування можна здійснювати як аміноалкілування, піддаючи спочатку сполуку формули
Ії, де В7 являє собою водень, взаємодії з альдегідом загальної формули М
Кк -СсСНно У, сч 7 о у якій БК 7291 означає водень, Со-Свалкіл або С4-Сциклоалкіл-Со-Сзалкіл, і відновлюючи потім утворений проміжний іміновий продукт додаванням відповідного відновника до алкіламінової сполуки формули ІІ. Як відновники можна використовувати комплексні борогідриди, такі як Мавн см або відомий іммобілізований на полімері борогідрид (ІП-ВН;). Відповідно до одного з варіантів реакцію можна проводити в умовах з використанням інертного полярного протонного органічного розчинника, насамперед метанолу, при цьому відновлення іміну іп зи здійснюють без його виділення в тому ж самому розчиннику. Реакцію за цим варіантом о можна проводити при температурах в інтервалі від кімнатної до 6б02С, наприклад, при 5020. Відповідно до Фо іншого варіанта взаємодію сполуки формули ІІ, де Б" являє собою водень, з альдегідом формули М з сч одержанням проміжного імінового продукту можна здійснювати в диполярному апротонном розчиннику, насамперед у тетрагідрофурані (ТГФ). При цьому для прискорення реакції доцільно додавати каталітичні с кількості зневоднювального засобу, наприклад, ортоефіру, насамперед триметилортоформіату (ТМОФ). Потім проміжний іміновий продукт можна виділяти й розчиняти в вказаному вище для першого варіанта полярному протонному розчиннику з метою його відновлення в цьому розчиннику. Реакцію за другим варіантом переважно « проводити при кімнатній температурі. За допомогою нуклеофільної реакції з розмиканням циклу епоксидів формули ІМ, здійснюваної за вищеописаними двома варіантами, як правило, одержують сполуки формули І, де -) с віцинальні (сусідні) замісники в положенні З й у положенні 4 піранового кільця, а саме, гідроксигрупа й "з аміногрупа, знаходяться відповідно в транс-конфігурації один відносно одного. " Сполуки формули ІІ є новими й можуть успішно застосовуватися як проміжні продукти для одержання нових фармакологічно активних діючих речовин, наприклад, для одержання сполук формули І.
Сполуки формули І, так само як і сполуки формули М у принципі відомі або ж їх можна одержувати за (ее) відомою методикою також з відомих сполук. юю Сполуки формули ІМ можна одержувати здійснюваною за відомою методикою взаємодією сполуки загальної формули МІ (Се) 5 о "А 5» В й: 2 МІ о о "
Е
60 у якій 2", 2, ВЗ й 2? мають вказані вище значення, зі здатною утворювати епоксид пероксидною сполукою, насамперед з .м-хлорпербензойною кислотою (МХПБК), в умовах з використанням інертного органічного полярного протонного розчинника, переважно дихлорметану, і в присутності відповідної основи. Як така основа 65 придатний насамперед водний розчин гідрокарбонату натрію. Реакцію переважно проводити при кімнатній температурі.
Сполуки формули І мають принаймні у віцинальних атомах вуглецю в положенні З й у положенні 4 піранового кільця відповідно хіральний центр, і тому вони можуть бути представлені в декількох ізомерних формах.
Об'єктом винаходу відповідно до цього є сполуки формули І як у вигляді чистих ізомерів, так й у вигляді сумішей даних ізомерів. Оптично активні сполуки формули | можуть бути отримані, наприклад, із сумішей ізомерів формули !/ або із сумішей ізомерів формули !| за допомогою відомих методів, зокрема хроматографічним розділенням на використовувані в цих цілях хіральних матеріалах. Суміші ізомерів формули ЇЇ можна одержувати також взаємодією з відповідними оптично активними кислотами, такими як камфорсульфонова кислота або 0- або І -винна кислота, і наступним розділенням на відповідні оптичні антиподи 7/0 шляхом фракціонованої кристалізації отриманих солей.
Оптично активні сполуки формули | можна одержувати також безпосередньо хіральним синтезом. Якщо передбачається одержання сполук формули !, де гідроксизамісник у положенні З піранового кільця й
В"М5Оов-замісник у положенні 4 піранового кільця знаходяться відповідно до стереохімії в траноконфігурації один відносно одного, то в цих випадках можна виходити з епоксидів формули ІМ із 75 заздалегідь визначеною відповідною стереохімією. Епоксиди формули ІМ із заздалегідь визначеною відповідною стереохімією можна одержувати, наприклад, здійснюваним звичайним способом епоксидуванням алкенів формули МІ з використанням хірального каталізатора за методом Якобсена (порівн., наприклад, ЕР 0521099 АТ).
Якщо, наприклад, передбачається одержання сполуки формули І, де хіральний центр у положенні З піранового кільця знаходиться в 5-конфігурації, а хіральний центр у положенні 4 піранового кільця знаходиться в
К-конфігурації, то проміжний продукт формули МІ можна перетворювати в присутності хірального каталізатора, насамперед (5,5)-марганець(ПІ)-салену (сален являє собою 2-І2-К2-гідроксифеніл)метилиденаміно|етилімінометил| фенол), і в присутності донора кисню, насамперед гіпохлориту натрію, в умовах з використанням інертного органічного розчинника, насамперед дихлорметану.
Реакцію доцільно проводити при значенні рН порядку 9,5-11,5. Для встановлення значення рН на необхідне до Га реакційної суміші переважно додавати буферний розчин, який складається з Ма «НРО, й М-оксиду піридину. о
Реакцію можна проводити при температурах в інтервалі від -109С7 до кімнатної температури, переважно при 02С. Якщо передбачається одержання сполуки формули І, де хіральний центр у положенні З піранового кільця знаходиться в К-конфігурації, а хіральний центр у положенні 4 піранового кільця знаходиться в 5-конфігурації, то можна працювати аналогічно до описаного вище методу, але використовуючи замість Її (5,5)-марганець(ІІІ)-салену (К,К)-марганець(ІІІ)-сален. о
Сполуки формули МІ можна одержувати за відомою методикою аміноацилювання взаємодією сполуки загальної формули МІЇ б» но см ее со ве УНН о 2 о Е - - у якій В! й 2? мають вказані вище значення, зі сполукою загальної формули МІ! п тткто 56
НяКк У , со у якій 2? й КЕ? мають вказані вище значення. Як ацилювальні агенти можуть використовуватися карбонові км кислоти формули Мі! або їх реакційноздатні похідні, такі як галогенангідриди, насамперед хлор- і бромангідриди цих кислот. При використанні як адилювальних агентів кислот формули МІ! як таких їх взаємодію з со аміновими сполуками формули МІЇ доцільно здійснювати також у присутності якого-небудь відомого агента о 20 сполучення, наприклад, 1,1-карбонілдіїмідазолу, етилового ефіру хлормурашиної кислоти або алкілкарбодіїміду, такого як М'-«З-диметиламінопропіл)-М-етилкарбодіїмід (ДЕК), або циклоалкілкарбодіїміду, такого як "і дициклогексилкарбодіїмід. Ацилювання можна здійснювати в умовах з використанням інертного органічного розчинника при температурі в інтервалі від -3О0 до -502С, переважно при кімнатній температурі. Як розчинники для вказаних цілей прийнятні галогеновані вуглеводні, такі як дихлорметан, або прості циклічні ефіри, такі як 59 тетрагідрофуран і діоксан, або ж суміші цих розчинників.
ГФ) Сполуки формули МІЇ можна одержувати здійснюваним за відомою методикою омиленням складноефірної групи сполуки загальної формули ЇХ ко 60 б5 й ; Ш-- во о; Іх, о; л я е у якій К" й К? мають вказані вище значення, а К / означає С.--Слалкіл. Омилення можна проводити в полярному протонному розчиннику, такому як етиленгліколь, шляхом контактування з відповідною основою, наприклад, сильною основою, такою як розведений водний розчин їдкого натрію. Реакцію переважно проводити у5 при температурі в інтервалі від кімнатної до температури кипіння розчинника або суміші розчинників.
Сполуки формули ІХ можна одержувати здійснюваним за відомою методикою взаємодією сполуки загальної формули Х
КОХ. ,
І о Х, он сч 7 о у якій К" має вказані вище значення, зі сполукою загальної формули ХІ й: -о м - хі 5 ? (22) в2 с
Зо со у якій ВК й К? мають вказані вище значення. Цю реакцію можна проводити в умовах з використанням інертного органічного розчинника, такого як толуол або ксилол, у присутності відповідної кислоти при відділенні води шляхом азеотропної дистиляції. Як кислоту в вказаних цілях можна використовувати, наприклад, « 70 цтову кислоту або пропіонову кислоту. При проведенні реакції переважно працювати з додаванням З с каталізатора, такого як кислота Л'юіса, наприклад, фенілборонова кислота. Реакцію переважно проводити при температурі в інтервалі від до температури кипіння розчинника або суміші розчинників, наприклад, при и . и» температурі порядку 12090.
Сполуки формули Х, так само як і сполуки формули ХІ у принципі відомі або ж їх можна одержувати за відомою методикою також з відомих сполук. о Наявність у сполук формули | як фармакологічно активних діючих речовин позитивних властивостей стає очевидним на фоні наступних пояснень. Відомо, що речовини, які блокують аутогенні кардіальні калієві канали, ко можуть застосовуватися як діючі речовини при серцево-судинних захворюваннях, насамперед при серцевій «с аритмії. Завдяки блокаді перетіканню іонів калію із клітин серця можна збільшити потенціал дії серця, що здійснює позитивний протиаритмічний ефект. Як приклади цього відомого використовуваного в терапії підходу (ав) можна назвати застосування протиаритмічних засобів класу І. Проблема, зв'язана із застосуванням таких ч неспецифічних блокаторів калієвих каналів, полягає в низькій вибірності їх дії на різні тканини серця. Так, уже тривалий час існує припущення, що насамперед протиаритмічні засобу класу І можуть приводити до небажаного збільшення тривалості інтервалу ОТ на електрокардіограмі (ЕКГ) і до поліморфної шлуночкової тахікардії (тріпотінню-мерехтінню шлуночків), що в остаточному підсумку може викликати небажані ускладнення, такі, наприклад, як фібриляція шлуночків. Тому здійснювалися й здійснюються спроби створення таких
ГФ) блокаторів калієвих каналів, які були б здатні селективно впливати на калієві потоки передсердя, а не шлуночка. з Оскільки виявлені в серці недавнокалієві канали К 1.5 локалізовані винятково в передсерді, а не в шлуночку, відносно сполук, які блокують ці калієві канали К /1.5, можна припустити, що вони можуть бр застосовуватися як протиаритмічні засоби з атріоселективною дією. Однак калієві канали К,1.5, так само як й інші калієві канали локалізовані не тільки в серці, але й, наприклад, у судинах інших частин тіла. Тому не можна повністю виключити можливість того, що сполуки, які блокують калієві канали К,1.5, внаслідок блокади калієвих каналів у судинах не приведуть до підвищення кров'яного тиску. Переважні тому такі сполуки, які блокують калієві канали Ку/1.5, які не здатні викликати супутні ефекти, що проявляються в підвищенні 65 кров'яного тиску. Із числа інших небажаних супутніх ефектів, які можуть мати місце при введенні в організм деяких сполук, які мають блокуючу дію на калієві канали К,/1.5, слід назвати також ефекти, що супроводжують застосування протиаритмічних засобів класу І, і негативні інотропні ефекти.
Сполуки формули І відрізняються яскраво вираженою і вибірною кардіальною дією, яка блокує калієві канали
КУ1.5. Поряд з особливо високою ефективністю й вираженим атріоселективним протиаритмічним профілем дії сполуки формули І дозволяють при всіх умовах мінімізувати виникнення небажаних супутніх ефектів, таких як підвищення кров'яного тиску, ефектів, які супроводжують застосування протиаритмічних засобів класу І, а також негативних інотропних ефектів. Відповідно до цього сполуки формули | показані для лікування й/або профілактики серцево-судинних захворювань, насамперед мерехтіння передсердь, тріпотіння передсердь й інших серцевих аритмій, у великих ссавців і людини. 70 Крім того, сполуки формули І проявляють виражену блокуючу дію на калієві канали К,1.3. Калієві канали
К/1.3 переважно локалізовані в клітинах імунної системи. Блокада калієвих каналів Ку/1.3 розглядається, зокрема, у взаємозв'язку з антипроліферативною й/або імуносупресивною дією |див. С. Веєейп й ін., Те дошигпаї! ої Іттипоіоду 166, 2001, сс.936-944). Виходячи із цього, відносно сполук, здатних блокувати калієві канали
КМ1.3, у тому числі, наприклад, і відносно сполук формули !/, можна припустити, що вони можуть /5 застосовуватися також для лікування й/або профілактики проліферативних, хронічних запальних й аутоїмунних захворювань, таких як розсіяний склероз.
Вказані в наступному описі номери прикладів відповідають номерам описаних нижче прикладів одержання запропонованих у винаході сполук. 1. Дослідження блокуючої дії сполук на калієві канали К,/1.5 в експериментах іп мйго
Наявність в запропонованих у винаході сполук блокуючої дії на калієві канали К Уу1.5 підтверджують дослідним шляхом проведенням дослідження на відомій як такій експериментальній моделі або її аналогу |див.
ММ. Ни й ін. 9. РНаптасої. ТохісоЇ. Меїйодз 34, 1995, сс.1-7). При проведенні дослідження на цій експериментальній моделі використовують лінію клітин яєчника китайського хом'ячка (СНО-клітин від англ. "спіпезе патвзвіег омагу"), отриманих від однієї єдиної клітини й стабільно експресуючих канал КУу1.5. Вказані с дв СНО-клітини їх інкубацією протягом ночі в живильному середовингу, що містить КЬСІ, або в "буфері для навантаження" (склад (всі значення вказані в мМ) КЬСІ 5, МасСі 140, СасСі 5 2, Мо5О, 1, (о)
М-2-гідроксіетилпіперазин-М'-2-етансульфонова кислота (НЕРЕЗ5) 10, глюкоза 5) "навантажують" катіонами КБ" під дією АТФ-ази, яка переносить Ма"/К". Потім одну частину СНО-клітин, яку використовують як порівняльний стандарт, інкубують за відсутності інгібітора, а іншу частину СНО-клітин інкубують у присутності відповідних р тестованих сполук формули І, які мають інгібуючу дію. Після цього СНО-клітини шляхом підвищення позаклітинної концентрації іонів калію деполяризують, у результаті чого калієві канали К 1.5 СНо-клітин о відкриваються. За інгібітора іони БЬ " перетікають через калієві канали Ку/1.5 у рідину, яка їх оточує. У б присутності ж тестованої сполуки формули І, яка має інгібуючу дію, сни ББ" залишаються локалізованими всередині СНО-клітин. Як міру блокуючої дії тестованих сполук формули | на калієві канали Ку/1.5 см
Зо атомно-адсорбційною спектроскопією вимірюють концентрацію іонів ББ' у рідині, яка їх оточує, в (ге) зіставленні з порівняльним стандартом.
Клітини яєчника китайського хом'ячка (див. вище) культивували у відомому як такому, живильному середовищу, яке містить КЬСІ, для культивування СНО-клітин і потім переносили в лунки 9б-лункового « планшета. Для одержання моношару СНО-клітин їх залишали на ніч для розмноження. Після цього спочатку піпеткою видаляли живильне середовище й з кожну лунку тричі промивали буфером для попередньої інкубації з - с низькою концентрацією в ньому іонів калію (склад (всі значення вказані в мМ): КСІ 5, Масі 140, Сасі» 2, Мазо, "» 1, НЕРЕЗ 10, глюкоза 5) порціями по 10О0мкл. Потім у кожну лунку додавали по 5Омкл розчину відповідної " тестованої сполуки (вихідний розчин у ДМСО, розведення буфером для попередньої інкубації, кінцева концентрація в дослідній суміші 1ОмкМ) або тільки розчинника (як негативний контроль) і інкубували в кожному випадку протягом 10Охв при кімнатній температурі. Далі в кожну лунку додавали по 5Омкл буфера для стимуляції (ог) з підвищеною концентрацією в ньому іонів калію (склад: КСІ 145мМ, Масі ОмМ, інші компоненти відповідають т буферу для попередньої інкубації), після чого зразки інкубували ще протягом 1Охв при кімнатній температурі.
Потім по 8Омкл рідини, яка оточує СНО-клітини, з кожної лунки окремо одна від одної переносили в лунки со аналітичного планшета й атомно-адсорбційною спектроскопією визначали концентрацію іонів КБ" у зразках о 250 рідини. З кожною з тестованих сполук проводили по два експерименти. На спектрограмі виділяли той фрагмент сигналу, який відповідав складовій перетікання катіонів КБ 7 із клітин, що стосується каналу К уУ1.5, "м використовуючи як позитивний контроль відомий блокатор калієвих каналів 4-АР у високій концентрації (що в 100 разів перевищує значення ІС 50 для каналу К),1.5). Таким шляхом вдалося визначити, яка частина перетікання катіонів КБ" із клітин залежала від впливу блокатора А-АР і тому повинна була бути співвіднесена з каналом Ку/1.5. Зі сполуками, які у використовуваній концентрації, що дорівнює 10мкМ, зменшували (Ф) перетікання катіонів КБ" із клітин принаймні на 5095, проводили додаткові досліди, у яких тестовувану сполуку
Ф використовували в менших концентраціях для можливості визначення Її інгібуючої концентрації, яка дорівнює половині від максимально ефективної. Як відповідний показник у кожному випадку визначали ту концентрацію бо тестованої сполуки формули І, при якій ступінь інгібування дорівнює половині від максимальної (ІС во).
У наведеній нижче таблиці 1 представлені тестовані сполуки формули І й отримані для них за результатами проведеного на цій експериментальній моделі дослідження значення ІС во. о
Приклад Мо ІСво вв вв вв о вв ся о 2. Дослідження блокуючої дії сполук на калієві канали К,/1.3 в експериментах іп мйго
Наявність в запропонованих у винаході сполук блокуючої дії на калієві канали К.1.3 підтверджують дослідним шляхом проведенням дослідження на відомої як такої експериментальної моделі (наприклад, за методикою фірми Сепіоп, Гамбург) або її аналогу |див.. У. Ріавек й К. Зідіег, У. Ріоїоспйет. РНоіобіої. 33, 1996, че сс.101-124). При проведенні дослідження на цій експериментальній моделі використовують відомі клітини о яєчника китайського хом'ячка (СНО-клітини), стабільно трансфіковані калієвим каналом К ,1.3. Блокада в трансфікованих клітинах властивої їм самим активності калієвих каналів К)/1.3 супроводжується зсувом (о) мембранного потенціалу у бік позитивних значень із приблизно -40мВ до -ЗОмВ, тоді як у СНО-клітинах дикого типу, які досліджувалися паралельно, не відбувається ніякого скільки-небудь істотного зсуву мембранного ся потенціалу. Зміна мембранного потенціалу безпосередньо зв'язана, таким чином, зі зниженням активності с о) калієвих каналів К/1.3. Блокада калієвих каналів К/1.3, наприклад, сполуками формули І, і зміна мембранного потенціалу, яка відбувається в результаті цього, приводять до нагромадження чутливого до мембранного потенціалу флуоресцентного барвника у внутрішньоклітинних компартментах СНО-клітин і в остаточному « підсумку до збільшення інтенсивності флуоресценції. Зміну мембранного потенціалу СНО-клітин вимірюють, таким чином, непрямим шляхом за збільшенням інтенсивності флуоресценції чутливого до мембранного - с потенціалу барвника. ч Клітини трансфікували К/1.3-плазмідою відомим методом з використанням наявного в продажі реагенту для ,» трансфекції (ОМКІЕ-С фірми Сібсо ВК, Німеччина). Результати трансфекції перевіряли за допомогою імунофлуоресценції, а також дослідженням струму іонів калію методом петч-клампа (фіксації потенціалу). Для вимірювання флуоресценції використовували флуориметр типу Тесап Заїйге фірми Тесап, Німеччина. Як о відповідний показник у кожному випадку визначали збільшення інтенсивності флуоресценції, зумовлене блокадою калієвих каналів К/1.3 в СНО-клітинах сполуками формули І у концентрації, що дорівнює 10мкМ. Таке о збільшення інтенсивності флуоресценції в кожному випадку виражали у відсотковому відношенні (90) до (се) збільшення інтенсивності флуоресценції, що викликається маргатоксином, який використовували як порівняльну сполуку. Маргатоксин відомий як селективний блокатор калієвих каналів К 1.3 |див., наприклад, М. о Сагсіа-Саїмо й ін., 9. Віої. Спет. 268, 1993, сс.18866-18874). "І В наведеній нижче таблиці 2 представлені тестовані сполуки формули І й отримані для них за результатами проведеного на цій експериментальній моделі дослідження процентні значення. іФ) Приклад (Збільшення інтенсивності флуоресценції (в 96 по відношенню до збільшення інтенсивності флуоресценції, яке викликається ко м маргатоксином) 5 в 1000000 вв 10000005 12 111 кни нишишшшиииии 70 З. Дослідження функціональної ефективності запропонованих у винаході сполук в експериментах іп мйго на передсерді щура
Наявність у запропонованих у винаході сполук функціональної протиаритмічної ефективності підтверджують дослідним шляхом проведенням дослідження на описаній нижче експериментальній моделі. При дослідженні на цій експериментальній моделі визначають ступінь, у якій сполуки формули І, які мають блокуючу дію на калієві /5 Канали Ку1.5, подовжують функціональний рефрактерний період у лівому передсерді щура. Рефрактерний період являє собою мінімально можливий інтервал часу, який проходить із моменту реакції на основне подразнення до моменту реакції на додатковий стимул і протягом якого можливо викликати повторне скорочення м'яза. Ступінь подовження функціонального рефрактерного періоду є мірою протиаритмічної ефективності запропонованих у винаході сполук. Для визначення функціонального рефрактерного періоду на препараті, який піддається електростимуляції, перевіряють, після закінчення якого проміжку часу з моменту попереднього скорочення можна викликати повторне скорочення в результаті додаткового подразнення імпульсом електричного струму.
В щурів (лінії Зргадие-ЮОаміеу, фірма Спагіевз-Кімег, Німеччина) відразу ж після їх умертвіння витягали серце. Після цього виділяли ліві передсердя й закріплювали їх на датчиках сили в термостатованій (30 2), с ов продутій газом певного складу (02 9575, СО» 5905) ванночці для органів, заповненої модифікованим розчином
Тироде (склад (всі значення вказані в мМ): масі 137, КСІ 2,7, Сасі»о 1,8, МосСіІ»ь 0,8, МансСо» 11,9, Ма?РО, 0,6, (8) глюкоза 5). Регулярні скорочення викликали додаванням до препаратів стимулюючих імпульсів електричного струму (імпульси прямокутної форми, інтенсивністю, яка в З,5-рази перевищує поріг подразнення, тривалістю 1,5мс і частотою повторення 1Гц). Спочатку визначали початкове значення функціонального рефрактерного м-н зо періоду, для чого додатково до основного подразнення до препаратів прикладали додаткові імпульси електричного струму, поступово скорочуючи при цьому інтервал часу, який проходить із моменту попереднього «2 основного подразнення до моменту подачі наступного додаткового імпульсу електричного струму, доти, поки у б відповідь на подачу чергового додаткового імпульсу електричного струму не відбувалося додаткової скорочувальної реакції на нього препаратів. Після цього починали кумулятивне додавання сполук формули | у з.
Зз5 Зростаючих концентраціях (від 0,1 до 1ОмМкМ) з інтервалами в 20хв, повторно визначаючи при цьому с рефрактерний період через 18хв після кожного додавання сполук формули І. Перед проведенням вимірювань готували вихідні розчини тестованих сполук (3,2 й 0,32мММ в 10095 ДМСО). Для досягнення необхідної кінцевої концентрації тестованих сполук (0,1-10мкМ) у ванночці для органів (об'ємом 1ООмл) у неї потім додавали ці вихідні розчини у відповідних об'ємах. «
Як відповідний показник у кожному випадку визначали подовження в мілісекундах функціонального -в с рефрактерного періоду (ФРП) у лівому передсерді щурів, що спостерігалося після додавання відповідної сполуки формули І у концентрації 10мкМ до препаратів передсердь. :з» У наведеній нижче таблиці З представлені тестовані сполуки формули І й отримані для них за результатами проведеного на цій експериментальній моделі дослідження значення подовження рефрактерного періоду, при цьому більш високі значення відповідають більш високій протиаритмічній ефективності. со ю о я.
Фо
І нини з юю
Ф. ю во 4. Дослідження функціональної ефективності запропонованих у винаході сполук в експериментах іп мімо на б5 серце морських свинок
На прикладі описаної нижче експериментальної моделі продемонстровано, що запропоновані у винаході сполуки мають також незначну небажану проаритмічну дію на реполяризацію шлуночків серця. Із цією метою іп мімо досліджують вплив сполук формули | на ефективний рефрактерний період (ЕРП) і на інші величини, які впливають на роботу серця морських свинок. У дослідженні на цій експериментальній моделі застосування неселективних блокаторів калієвих каналів, які не відповідають даному винаходу, що блокують також канали
НЕКО й/або КЛ ОТ1, приводить до небажаної зміни ЕРП, а також тривалості інтервалу ОТ на електрокардіограмі (ЕКГ). Тривалість інтервалу ОТ також є мірою реполяризації серця. Обумовлене застосуванням блокаторів калієвих каналів збільшення ЕРП і тривалості інтервалу ОТ у кожному їх двох випадків незалежно вказує на ризик виникнення небажаного тріпотіння-мерехтіння шлуночків ("Тогзаде-де-Роіпіез"). Крім цього за ЕКГ у 7/0 Кожному випадку визначали також тривалість СКЗ-комплексу як міру швидкості поширення шлуночкового збудження. Обумовлене застосуванням тестованої сполуки збільшення тривалості ОКО5-комплексу також зв'язують із підвищеним ризиком небажаних проаритмічних супутніх ефектів. Тому при дослідженні на цій експериментальній моделі відсутність збільшення ЕРП і тривалості інтервалу ОТ вказує на малий ризик, а поява значного збільшення ЕРП і тривалості інтервалу ОТ вказує на підвищений ризик небажаної проаритмічної дії. 7/5 Крім цього відсутність обумовленого застосуванням досліджуваних сполук формули І збільшення тривалості о кЗ-комплексу означає малий ризик небажаних проаритмічних супутніх ефектів, оскільки відсутність збільшення тривалості ОК5-комплексу вказує на непорушене поширення збудження в шлуночці серця. | навпаки, збільшення тривалості ОКЗ-комплексу, яке звичайно викликається протиаритмічними засобами класу І, свідчить про сповільнення швидкості проведення збудження й може сприяти виникненню шлуночкової тахікардії аж до мерехтіння шлуночків серця.
При проведенні дослідження самців морських свинок (лінії ОітКіп-Напеу, фірма Спагез Кімег) наркотизували (кетаміном у дозі 5Омг/кг, ксилазином у дозі ТОмг/кг) і в кожної тварини звільняли доступ до однієї з яремних вен для введення через неї сполук формули І або тільки носія. Через іншу яремну вену морським свинкам у правий шлуночок серця вводили біполярний катетер для стимуляції (стимуляційна частота с дв ЗГЦ). Артеріальний кров'яний тиск вимірювали за допомогою введеного в сонну артерію катетера, підключеного до датчика тиску Стетхема (Зіаїйат). ЕКГ знімали за допомогою голчастих електродів. Дані вимірювань (8) оцифровували за допомогою аналого-дифрового перетворювача, обробляли на комп'ютері за допомогою відповідного програмного забезпечення (Ропетайпй РпПузіоїоду Ріацйогт, фірма Соції, США) і паралельно роздруковували на багатоканальному самописі. Після закінчення 45-хвилинного періоду досягнення чн зо рівноважного стану морським свинкам з 12-хвилинними інтервалами внутрішньовенно вводили сполуки формули
Ї або носій у зростаючому дозуванні. Перед першим введенням і через хвилину після кожного наступного о введення сполук формули І у зростаючому дозуванні (від 0,1 до максимум ЗОмкмолів/кг) вимірювали ефективний б рефрактерний період. Із цією метою після подачі кожних п'яти звичайних стимулюючих імпульсів електричного струму подавали додатковий імпульс, поступово збільшуючи при цьому інтервал часу, що проходить із моменту ЄМ зв подачі попереднього імпульсу епектричного струму до моменту подачі наступного додаткового імпульсу, доти, со поки подача чергового додаткового імпульсу електричного струму не викликала серцеву діяльність.
Зареєстрований інтервал часу відповідає ЕРП шлуночкового міокарда.
Для виявлення можливого впливу, який здійснюється тестованими сполуками на кров'яний тиск, у цьому ж дослідженні після кожного введення тестованих сполук визначали систолічний й діастолічний кров'яний тиск і « порівнювали виміряні значення з попереднім рівнем кров'яного тиску. Параметри кров'яного тиску реєстрували з с автоматично через 1 й 8хв після кожного введення тестованих сполук. У наведеній нижче таблиці 4 додатково представлені дані про зміну систолічного кров'яного тиску, викликану вказаними нижче сполуками формули І (за з винятком обумовлених носієм ефектів). Жодна із вказаних сполук не приводила до істотного підвищення кров'яного тиску.
У наведеній нижче таблиці 4 представлені тестовані сполуки формули І і виявлена ними в дослідженні на цій со експериментальній моделі дія. У наведеній нижче таблиці представлені тільки статистично значимі результати, при цьому для статистичної перевірки використовували і-критерій при рівні значимості р «0,05. У наведеній ко нижче таблиці 4 скорочення "с.н." ("статистично недостовірний") означає, що сполука з відповідного прикладу «с не здійснює на вказану вимірювану величину ніякого статистично значимого впливу. о
Дія тестованих сполук (через їхв після внутрішньовенного введення в дозі 1їОмкмолів/кг) на тривалість ЕРП, тривалість інтервалу ОТ і й іп мімо (скорочення "с.н. " означає "статистично недостовірно", негативні значення вказують на скорочення вказаних тривалості ЕРП, тривалості інтервалу ОТ і тривалості ОКЗ-Ккомплексу, відповідно на зниження систолічного кров'яного тиску) е (мм.рт.ст) о ю во нн нн и о ПО я Пот з 00010861 вк1 61788 вв вл |в |в
5. Дослідження функціональної ефективності запропонованих у винаході сполук в експериментах іп мімо на серце наркотизованої кішки
На прикладі описаної нижче експериментальної моделі продемонстровано, що запропоновані у винаході сполуки мають виражену вибірну дію на передсердя. Після введення запропонованих у винаході сполук спостерігається значне підвищення порогу виникнення миготливої аритмії передсердь, тобто збільшення сили струму, при якій наступає фібриляція передсердь. Одночасно із цим на поріг виникнення миготливої аритмії шлуночків виявляється лише мінімальний вплив.
Живих кішок наркотизували хлоралозом й уретаном (внутрішньовенно в дозі 50 й ЗОбОмг/кг відповідно) і то штучно вентилювали їх легені навколишнім повітрям. Потім після торакотомії до правого передсердя й до шлуночка серця пришивали подразливі електроди. Поріг виникнення миготливої аритмії передсердь і шлуночків визначали відомим методом подачею прямокутних імпульсів електричного струму зростаючої сили до настання фібриляції передсердь, відповідно шлуночків |більш докладну інформацію про методику проведення цього дослідження можна знайти в Вг.). Рпагтас. 17, 1961, с.167, в Наб. ехр. Рпагтасої. ХМІ/3, 1975, с.131, а також т5 в РІНаптасої. Кев. 25, доповн. 2, 1992, с.156). Тестовані сполуки формули | розчиняли в пропіленгліколі (8096-ном) і вводили внутрівенно в зростаючому дозуванні (від 5 до ЗОмкмолів/кг). Надалі поріг виникнення миготливих аритмій передсердь і шлуночків визначали за відомою методикою кожного разу через 5хв після введення тестованих сполук у відповідному дозуванні. Підвищення відповідного порога виникнення миготливої аритмії, обумовлене введенням досліджуваних сполук, виражали у відсотковому відношенні до значення, яке передувало введенню досліджуваних сполук, тобто подвоєння порога виникнення миготливої аритмії відповідає його підвищенню на 10095.
У наведеній нижче таблиці 5 представлені тестовані сполуки формули І і виявлене ними в дослідженні на цій експериментальній моделі дія. сч 5) (доза ЗОмкмолів/кг, внутрішньовенно)
Мо (о) (о) - зв вв о
Ф вв с со
Особливо високу переносимість запропонованих у винаході сполук можна продемонструвати й проведенням досліджень на інших фармакологічних експериментальних моделях. Так, наприклад, в експериментах іп мйго на препаратах міокарда морських свинок можна продемонструвати, що сполуки формули | у крайньому випадку мають лише незначні ефекти, які супроводжують застосування протиаритмічних засобів класу І. Крім цього в « експериментах іп мйго на серці щурів, а також в експериментах іп міо на серці морських свинок можна в) с продемонструвати, що сполуки формули І у крайньому випадку викликають лише незначні негативні інотропні ц ефекти. "» Сполуки формули І можна вводити в організм у вигляді звичайних фармацевтичних композицій. В окремих випадках можуть призначатися спеціальні дозовані форми. Застосовувані дози залежать від індивідуальних особливостей пацієнта й змінюються, як очевидно, залежно від стану, який підлягає лікуванню, і від о використовуваної діючої речовини. Слід, однак, відзначити, що при лікуванні людини й великих ссавців рекомендується, як правило, застосовувати лікарські форми зі вмістом діючої речовини від 0,2 до 50Омг, і насамперед від 10 до 20Омг, з розрахунку на разову дозу. Відповідно до винаходу сполуки формули І разом зі «о звичайними фармацевтичними допоміжними речовинами й/або носіями можуть входити до складу твердих або рідких фармацевтичних композицій. Як приклад твердих препаратів можна назвати препарати, призначені для о перорального введення, такі як таблетки, драже, капсули, порошки або гранули, а також призначені для «І ректального застосування супозиторії. Ці препарати разом зі звичайними допоміжними фармацевтичними засобами, яка наприклад ковзаючими речовинами або розпушувачами таблеток, можуть містити звичайно використовувані у фармацевтиці неорганічні й/або органічні носії, такі, наприклад, як тальк, лактоза або
Крохмаль. До складу рідких препаратів, таких як суспензії або емульсії діючих речовин, можуть входити звичайні розріджувачі, наприклад вода, масла й/або суспендуючі агенти, такі як поліетиленгліколи, і т.п. До (Ф. вказаних препаратів додатково можна додавати інші допоміжні речовини, такі, наприклад, як консерванти, ка поліпшувачі смаку й т.п.
Діючі речовини можна відомим способом змішувати з фармацевтичними допоміжними речовинами й/або 60 носіями й готувати із сумішей за відомою методикою відповідні композиції. Так, для одержання твердих лікарських форм діючі речовини можна, наприклад, звичайним способом змішувати з допоміжними речовинами й/або носіями й потім також за відомою методикою піддавати мокрому або сухому гранулюванню. Отриманий гранулят або порошок можна безпосередньо розфасовувати в капсули або пресувати з них за звичайною технологією серцевину таблеток. Ці останні за необхідності можна використовувати для приготування за 65 звичайною технологією драже.
Нижче винахід більш докладно пояснюється на прикладах, які не обмежують його обсяг.
Приклад 1 2-(4-(4-етилфеніл)сульфонілі|аміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл)-М-1,2,3,4-тетрагід ронафтален-1-ілацетамід о ще
Що 70 Що нм
Н о
М он о ще
З
А) 25г метил-4-гідроксифенілацетату, 14,5мл З-метилбут-2-еналю й 18,3г фенілборонової кислоти спільно додавали в атмосфері азоту віл сухого толуолу й протягом 7год кип'ятили зі зворотним холодильником. Потім до цієї суміші при кімнатній температурі (КТ) додавали бОмл льодяної оцтової кислоти й знову протягом 7год кип'ятили зі зворотним холодильником. Після цього суміші давали охолонути до КТ, випарювали при зниженому с г тиску практично повністю розчинник і утворений залишок зливали в З0Омл суміші етилацетату (ЕА) і води (в об'ємному співвідношенні 1:11). Додаванням твердого бікарбонату натрію значення рН установлювали на 5, о органічну фазу відокремлювали й практично повністю упарювали її при зниженому тиску. Після хроматографії утвореного залишку на силікагелі (рухома фаза: петролейний ефір/ЕА в об'ємному співвідношенні 10:1) одержали 16г метил(2,2-диметил-2Н-хромен-6-іл)ацетату у вигляді блідо-жовтого масла. чн
ТНА-ЯМР (400МГЦц, СОСІз) 5 Ічаст./млні|: 1,15 (в, ЗН), 1,27 (5 ЗН), 1,43 (з, ЗН), 1,60-1,85 (ЗН), 1,97 (т, 1), 2,66-2,82 (4 Н), 3,20-3,29 (ЗН), 3,54 (ад, їн), 423 (ад, 1), 5,06 (т, 1Н), 5,28 (а, тн), 5,59 (а, о 1Н), 6,55 (4, 1Н), 6,66 (а, 1Нн), 6,97 (аа, 1нН), 7,03-7,18 (4Н), 7,35 (т, 2Н), 7,87 (т, 2 Н). Ге)
ЗС-ЯМР (101МГгц, СОСІї) 5 Ічаст./млні|: 15,1 (4), 18,5 (4), 20,1 (0, 26,6 (4), 28,8 (0, 292 (0, 302 (0, 42,9 (0, 47,7 (4), 55,1 (4), 74,8 (9), 78,7 (8), 117,9 (4), 121,3 (8), 126,3 (й), 127,2 (в), 127,4 (а, с
З), 128,2 (9), 128,8 (9), 128,9 (а, 2С), 129,3 (а), 130,3 (а), 136,5 (5), 137,6 (8), 137,7 (в), 150,2 (в), 152,3(8),170,3(8). 00
Б) 46бг отриманого вище метил(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)ацетату (загальна кількість із декількох аналогічних сумішей), 15О0мл етиленгліколю й 400мл 20956-ного водного розчину їдкого натрію протягом З год кип'ятили зі зворотним холодильником в 44Омл тетрагідрофурану (ТГФ). Потім утвореній суміші, давали « охолонути до КТ, розчинник практично повністю випарювали при зниженому тиску й до отриманого залишку додавали 200мл трет-бутилового ефіру й ЗОО0мл води. Суміш залишали на 1Охв для перемішування, після чого - с РН водної фази додаванням 2095-ного водного розчину соляної кислоти встановлювали на 6. Далі водну фазу ч двічі екстрагували дихлорметаном порціями по 300 мл й об'єднані органічні фази сушили над 20г сульфату » натрію. Потім розчинник практично повністю випарювали при зниженому тиску, отриманий залишок змішували з петролейним ефіром і першу утворену кристалічну фракцію відокремлювали фільтрацією від розчинника.
Фільтрат повторно концентрували при зниженому тиску, при цьому в осад знову випадала кристалічна фракція. со Об'єднані кристалічні фракції сушили й одержали в результаті 33,8г 2,2-(диметил-2Н-хромен-б-іл)оцтової з кислоти, яку без подальшого очищення використовували в наступній реакції. "Н-ЯМР (400МГЦц, СОСІЗ) 5 Ічаст./млні): 1,41 (з, 6Н), 3,52 (в, 2Н), 5,59 (й, їн), 6,27 (а, 1), 6,72 (а, со 1Н), 6,88 (4, 1Н), 6,99 (аа, 1н). о 50 ЗС-ЯМР (101МГгц, СОС) 5 (част/млн)| 28,1 (4, 22), 40,2 (0, 76,3 (в), 116,5 (4), 121,4 (8), 122,1 (9), 125,3 (8), 127,2 (а), 129,9 (а), 131,1 (а), 152,3 (в), 177,8 (8).
Ще. В) Розчин 9,6г 1,1-карбонілдіїмідазолу (КДІ) в 85мл ТГФ повільно додавали до розчину 11,7г отриманої вище 2,2-(диметил-2Н-хромен-б-іл)оцтової кислоти в ї0О0мл ТГФ і протягом ЗОхв перемішували при КТ. Потім до цієї суміші по краплях повільно додавали розчин 8,8мл 1,2,3,4-тетрагідро-1--сафтиламіну в ЗОмл ТГФ, утворену суміш перемішували протягом год і залишали стояти на ніч при КТ. Потім розчинник практично повністю випарювали
ГФ) при зниженому тиску й отриманий залишок перемішували із сумішшю діетилового ефіру й ізопропанолу (в об'ємному співвідношенні 100:1) і кристалізували. Утворені кристали відокремлювали вакуум-фільтрацією й ді сушили при температурі 659С і тиску 20 бар. Після хроматографії на силікагелі промивної рідини, що во складалася з діетилового ефіру/зопропанолу, додатково одержали проміжний продукт, який об'єднали з основною його кількістю Й сушили. У результаті одержали 17,5г 2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б6-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду у вигляді безбарвної твердої речовини, яку без подальшого очищення використовували в наступній реакції.
ТНА-ЯМР (400МГЦц, СОС) 5 Ічаст./млн)|: 1,41 (в, б6Н), 1,60-1,85 (ЗН), 1,98-2,08 (1), 2,65-2,80 (2Н), бе З,45-3,55 (2Н), 5,12-5,20 (1Н), 5,60 (й, 1Н), 5,66 (4, 1Н), 6,26 (9, 1Н), 6,71 (а, їн), 6,86 (а, тн), 6,96 (аа, 1н), 7,02-7,07 (1Н), 7,08-7,17(З3Н).
ЗС-ЯМР (101МГц, СОС) 5 |част/млн| 20,2 (0, 28,0 (4, 2С), 29,2 (0, 303 (0, 43,2 (0, 47,7 (9), 76,3 (в), 116,8 (а), 121,7 (8), 122,0 (4), 126,2 (9), 126,9 (8), 127,2 (а), 128,2 (0), 129,1 (4), 129,8 (9), 131,3 (49), 136,7 (в), 137,5 (8), 152,2 (в), 170,7 (в).
Г) 95Омл насиченого водного розчину гідрокарбонату натрію додавали до розчину 11г отриманого вище 2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б6-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду в бООмл дихлорметану. Потім до утвореної суміші трьома порціями по бг з б-хвилинними інтервалами додавали в цілому 15г г-хлорпероксибензойної кислоти (МХПБК) і протягом 18год перемішували при КТ. Органічну фазу відокремлювали й практично повністю упарювали на роторному випарнику при температурі 659С і тиску 20 70 бар. У результаті одержали 2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксирено|с|хромен-б-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетамід у вигляді сирого масла, яке без подальшого очищення використовували в наступній реакції.
ТНА-ЯМР (400МГЦц, СОСІ) 585 Ічаст./млн|: 1,23 (в, бН), 1,56 (з, б6Н), 1,63-1,85 (6Н), 1,97-2,10 (2Н), 2,65-2,82 (4Н), 3,43-3,56 (6Н), 3,84-3,89 (2Н), 5,12-5,22 (2Н), 5,62-5-72 (2Н), 6,75 (а, тн), 6,76 (а, тн), 79.7,02-7,19 (10 Н), 7,23-7,27 (2Н).
ЗС-ЯМР (101МГгц, СОСІї) 5 Ічаст/млн)|: 20,1 (0, 22,6 (4), 25,7 (94), 292 (0, 30,2 (9, 431 (9, 47,7 (4), 50,8 (49), 62,7 (9), 73,2 (8), 118,6 (4), 120,5 (8), 126,2 (40), 126.3 (4), 127,2 (4), 127,3 (й), 127,5 (5), 128,2 (а), 128,3 (а), 129,2 (а), 130,5 (а), 131,1 (а), 131,2 (а), 136,5 (8), 137,5 (8), 137,6 (в), 151,8 (8), 170,4 (в).
Д) До розчину 16г отриманого вище 2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксирено|сІхромен-б-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду в 88мл етанолу додавали 8Змл 25956-ного водного розчину аміаку й протягом 18год перемішували при КТ. Потім додавали 200мл дихлорметану й 5О0мл метанолу й продовжували перемішування ще протягом 15 хв. Після цього додавали 200мл води й залишали на 15хв для подальшого перемішування. Органічну фазу відокремлювали й практично повністю упарювали її при зниженому тиску, утворений залишок перемішували з ЗОмл ЕА, сч 29 фільтрували й сушили на роторному випарнику при температурі 702С і тиску 20 бар. У результаті одержали (У
З1г 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-1,2,3, 4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду у вигляді сірої твердої речовини, яку без подальшого очищення використовували в наступній реакції. "НА-ЯМР (400МГц, ДМСО-О6) 5 (|част./млн|: 1,08 (в, 6Н), 1,35 (з, 6Н), 1,60-1,95 (12Н), 2,63-2,83 (4Н), т 3,17 (9, 2Н), 3,32-3,40 (4Н), 349 (а, 2Н), 4,90-4,98 (2Н), 5,32-5,38 (2Н), 6,62 (а, 2Н), 7,01 (ад, 2н), «Ф 7,05-7,18 (8Н), 7,47 (а, 2Н), 8,32-8,35 (2Н). б
ЗС-ЯМР (101МГгц, ДМСО-Ов) 5 (|част./млн): 18,6 (4), 19,9 (0, 27,0 (4), 28,7 (0, 29,8 (0, 41,7 (0, 46,2 (9), 50,8 (4), 76,6 (4), 77,8 (8), 115,6 (4), 125,5 (8), 125,6 (а), 125,7 (а), 126,5 (4), 127,9 (в), с 128,0 (4), 128,1 (49), 128,3 (9), 128,4 (4), 128,6 (4), 136,9 (в), 137,5 (8), 150,5 (в), 169,8 (в). со
Е) 1,67г 4-етилбензолсульфонілхлориду по краплях додавали до розчину 3,75г отриманого вище 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду й 8,4мл триетиламіну в 16б0мл дихлорметану. Потім додавали ще 5мл диметилформаміду (ДМФ) і отриману суміш перемішували протягом 18год при КТ. Після цього додавали 100мл води й продовжували перемішування ще « протягом 5хв. Органічну фазу відокремлювали й розчинник практично повністю випарювали при зниженому (73 с тиску, утворений залишок хроматографували на силікагелі (рухома фаза: ЕА/циклогексан/метанол в об'ємному й співвідношенні 110:140:2) , а фази, які містять продукт, об'єднували й концентрували. Залишок перемішували з "» петролейним ефіром/діегиловим ефіром (в об'ємному співвідношенні 10:1). Утворений кристалізат відокремлювали вакуум-фільтрацією й сушили на роторному випарнику при температурі 402С і тиску 25 бар. У результаті одержали 2,3г вказаної в заголовку прикладу 1 сполуки у вигляді безбарвних кристалів. со ТН-ЯМР (400МГЦц, СОСІв) 5 Ічаст./млн): 1,14 (в, ЗН), 1,16 (в, ЗН), 1,26 (5 ЗН), 1,28 ( ЗН), 1,44 (5, з б6Н), 1,60-1,85 (8Н), 1,95-2,08 (2Н), 2,66-2,83 (8Н), 3,18-3,33 (6Н), 3,53-3,63 (2Н), 418-428 (2Н), 5,02-5,13 (2Н), 5,26-5,37 (2Н), 5,52-5,60 (2Н), 6,54 (а, 2Н), 6,66-6,71 (2Н), 6,95-7,19 (т, 1ОН), 7,34-7,39 (се) (4 Н), 7,85-7,92 (4Н). о 20 ЗС-ЯМР (101МГгц, СОСІї) 5 Ічаст./млні|: 15,1 (4), 18,4 (4), 20,1 (0, 26,6 (4), 28,8 (0, 292 (0, 302 (0, 42,9 (0, 47,7 (4), 47,8 (4), 55,1 (4), 74,9 (4), 75,0 (а), 78,6 (5), 78,7 (8), 118,0 (4), 121,0 (в), "і 126,2 (9), 126,3 (4), 127,2 (в), 127,4 (а), 128,2 (4), 128,8 (а), 128,9 (й), 129,2 (а), 129,3 (4), 130,3 (9), 136,5 (в), 137,6 (8), 150,3 (8), 152,3 (в), 170,3 (8).
Приклад 2 2-(3554К)-4--(4-етилфеніл)сульфоналіаміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-К1К)-1,
ГФ! 2,3,4-тетрагідронафтален-1-іл|іацетамід ко 60 б5 сн
З о
ОА С
З нм
Н що | я уОн
Ф о 6 8) з
С
З
А) 24,5г КДІ, ЗОг 2,2-(диметил-2Н-хромен-б-іл)уоцтової кислоти (одержання див. приклад 1Б)) і 22,8мл (1кК)-1,2,3,4-тетрагідро-1-н-сафтиламіну піддавали взаємодії між собою аналогічно до прикладу ІВ). У результаті одержали 49г 2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)-М-|-(1К)-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду у вигляді безбарвного кристалізату, який без подальшого очищення використовували в наступній реакції.
ТН-ЯМР (400МГЦц, СОС) 5 (част./млн): 1,41 (в, 6Н), 1,60-1,85 (ЗН), 1,98-2,08 (1Н), 2,65-2,80 (2Н), 3,45-3,55 (2 Н), 5,12-520 (1), 5,60 (а, 1 НН), 5,66 (а, тн), 6,26 (а, тн), 6,71 (а, їн), 6,86 (а, тн), 6,96 с (аа, 1н), 7,02-7,07 (1Н), 7,08-7,17(З3Н).
ЗС-ЯМР (101МГгц, СОС) 5 |част./млн)| 20,2 (9, 28,0 (4, 2С), 292 (0, 303 (0, 43,2 (9, 47,7 (9), о 76,3 (в), 116,8 (а), 121,7 (8), 122,0 (4), 126,2 (9), 126,9 (8), 127,2 (а), 128,2 (0), 129,1 (4), 129,8 (9), 131,3 (49), 136,7 (в), 137,5 (8), 152,2 (в), 170,7 (в).
Б) До розчину 44г отриманого вище р 2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)-М-(1К)-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду в 80Омл дихлорметану додавали 5г (5,5)-марганець(ІІї)-салену й 7г М-оксиду піридину. Отриману таким шляхом суміш охолоджували до - 02С і впродовж 45хв додавали до неї суміш із бббмл водного розчину гіпохлориту натрію (С1»1396) і 8вмл щдУ
З9ЗФо-ного водного розчину Маг2НРО,). Суміш протягом Згод перемішували при 02С, після чого органічну фазу відокремлювали й протягом год перемішували її з 500г продукту Сеїйе? 503. Далі відфільтровували тверду с речовину й фільтрат промивали дихлорметаном до повного знебарвлення. Після цього фільтрат при зниженому «є тиску концентрували досуха. У результаті одержали 4ог 2-(ІЧа,75)-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксирено|с|хромен-б-іл|-ІМ-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду У вигляді сирого масла, яке без подальшого очищення або більше детального визначення характеристик використовували в наступній реакції. « в) 40г отриманого вище Ще с 2-(Та,75)-(2,2-диметил-1а, 7Б-дигідро-2Н-оксирено|с|хромен-б6-іл|-М-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетаміду й и 250мл 2595-ного водного розчину аміаку піддавали взаємодії між собою аналогічно до прикладу 1Д). Після "» хроматографії сирого продукту на силікагелі (рухома фаза: дихлорметан/метанол/2590-ний водний розчин аміаку (в об'ємному співвідношенні 75:50:2)) одержали 13,2г 2-І(35,4К)-4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл|-М-К1К)-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілі (се) ацетаміду у вигляді масла, яке без подальшого очищення використовували у наступній реакції. з "НА-ЯМР (400МГц, ДМСО-О6) 5 (|част./млн|: 1,08 (в, 6Н), 1,35 (з, 6Н), 1,60-1,95 (12Н), 2,63-2,83 (4Н), 3,17 (а, 2Н), 3,32-3,40 (4Н), 3,49 (а, 2Н), 4,90-4,98 (2Н), 5,32-5,38 (2Н), 662 (а, 2), 7,01 (аа, 2н), (Се) 7,05-7,18 (8Н), 7,47 (а, 2Н), 8,32-8,35 (2Н). о 250 ЗС-ЯМР (101МГгц, ДМСО-О6) 5 Ічаст./млн|і: 18,6 (4), 19,9 (0, 27,0 (4), 28,7 (0, 29,8 (0, 41,7 (0, 46,2 (9), 50,8 (4), 76,6 (4), 77,8 (8), 115,6 (4), 125,5 (8), 125,6 (а), 125,7 (а), 126,5 (4), 127,9 (в), "м 128,0 (49), 128,1 (4), 128,3 (49), 128,4 (а), 128,6 (а), 136,9 (в), 137,5 (8), 150,5 (в), 169,8 (8). г) 5,94мМл 4-етилбензолсульфонілхлориду, 13,2г отриманого вище 2-(3554К)-4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл|-М-К1К)-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілі 25 ацетаміду, 8в8мл триетиламіну й 4мл диметилформаміду піддавали взаємодії між собою аналогічно до прикладу
Ф! 1Є). У результаті одержали 6,2г вказаної в заголовку прикладу 2 сполуки у вигляді твердої аморфної пінистої речовини. о ТН-ЯМР (400МГЦц, СОСІз) 5 Ічаст./млн|: 1,15 (в, ЗН), 1,26 (5 9-76 Гц, ЗН), 1,45 (в, ЗН), 1,60-1,85 во (ЗНУ, 2,01 (т, 1Н), 2,65-2,82 (4Н), 3,20-3,33 (ЗН), 3,58 (аа, 9У-9,0, 3,0Гц, 1), 4,23 (аа, 9-9,0, 8,7ГцЦ, 1Н), 5,04 (т, 1), 5,16 (а, 9-8,7ГЦ, 71), 5,51 (а, 9-8,5Гц, 1Н), 6,54 (а, 9-2,0Гц, 1Н), 6,68 (а, 9-8,4ГцЦ, МН), 6,98 (аа, 2-84, 2,0Гц, 1Н), 6,95-7,19 (4Н), 7,37 (т, 2Н), 7,87 (т, 2Н).
ЗС-ЯМР (101МГц, СОСІв), 5 Ічаст./млні: 15,1 (4), 18,4 (4), 201 (0, 26,6 (4), 28,9 (9, 29,2 (0, 302 (0, 43,0 (0, 47,8 (4), 55,1 (4), 75,0 (9), 78,7 (8), 118,0 (4), 121,1 (8), 126,2 (й), 127,3 (в), 127,4 (а, бв5 ЗС), 128,2 (4), 128,7 (4), 129,0 (й, 2С), 129,3 (а), 130,4 (4), 136,5 (8), 137,6 (8), 137,7 (8), 1504 (в), 152,3 (8), 170,3 (8).
Іо 9--8,32 (с-0,1, МеОН).
Приклад З
М-бензил-2-14-І(4-етилфеніл)сульфонілі(неопентил)аміно)|-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл )ацетамід о сн, 70 : ре
НМ
Н й й М. о .ОоНн о о КА са
С З
А) Розчин 16,2г КДІ в ЗООмл ТГФ повільно додавали до розчину 19,7г 2,2-(диметил-2Н-хромен-б-іл)оцтової кислоти (одержання див. приклад 1Б)) в ЗООмл ТГФ і протягом 1О0хв перемішували при КТ. Потім до цієї суміші по с об краплях повільно додавали 10,9мл бензиламіну й отриману суміш перемішували протягом год. Розчинник практично повністю випарювали при зниженому тиску й утворений залишок один раз екстрагували 500мл суміші (о)
ЕА й води (в об'ємному співвідношенні 2:3). Органічну фазу практично повністю упарювали при зниженому тиску й після хроматографії на силікагелі утвореного залишку (рухома фаза: ЕА/циклогексан в об'ємному співвідношенні 1:1), сушіння фракцій, які містять продукт, на роторному випарнику при температурі 70 2С і тиску ї- зо 20 бар одержали 28г М-бензил-2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)ацетаміду у вигляді масла, яке без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик використовували в наступній реакції. о
Б) 980мл насиченого водного розчину гідрокарбонату натрію додавали до розчину 28г отриманого вище Ф
М-бензил-2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)яуацетаміду в 480мл дихлорметану. Потім до утвореної суміші трьома порціями по 14,7 г з 5-хвилинними інтервалами додавали в цілому 44,1г МХПБК і протягом 18год перемішували ЄМ з5 при КТ. Органічну фазу відокремлювали, один раз екстрагували 200мл насиченого водного розчину с гідрокарбонату натрію й потім її практично повністю упарювали при зниженому тиску. У результаті одержали З5г
М-бензил-2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксиреної|сІхромен-б-іл)уацетаміду у вигляді сирого масла, яке без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик використовували в наступній реакції. в) До розчину З5г отриманого вище «
М-бензил-2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксиреної|с|хромен-б-іл)лацетаміду в 250мл етанолу додавали 250мл -в с 2590-ного водного розчину аміаку й перемішували протягом 18год при КТ. Потім реакційну суміш зливали в 500 мл води й екстрагували 250мл дихлорметану. Органічну фазу відокремлювали, сушили над сульфатом натрію й :з» практично повністю упарювали при зниженому тиску, утворений залишок змішували з 200мл діетилового ефіру.
Кристали, які випали через деякий час, відокремлювали вакуум-фільтрацією й сушили на роторному випарнику
При температурі 60 і тиску 20 бар. У результаті одержали 11г о 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6б-іл)-М-бензилацетаміду у вигляді сірої твердої речовини, яку без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик використовували в ле наступній реакції. «се г) До розчину 11г отриманого вище 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл)-"М-бензилацетаміду в 200мл метанолу додавали о 4мл триметилацетальдегіду. Потім декількома порціями додавали 2,44г Мавн зСМ і утворену суспензію «М перемішували протягом 2год при 5020. Після охолодження до КТ реакційну суміш зливали в 200мл води. Водну фазу екстрагували один раз 150мл ЕА, об'єднані органічні фази сушили над сульфатом натрію й розчинник практично повністю випарювали при зниженому тиску. Після хроматографії утвореного залишку на силікагелі (рухома фаза: ЕА/циклогексан в об'ємному співвідношенні 1:1) і сушіння фракцій, які містять продукт, на роторному випарнику одержали 10,вг (Ф. М-бензил-2-(З-гідрокси-2,2-диметил-4-(неопентиламіно)-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл|Іацетаміду у вигляді ко безбарвного масла. "Н-ЯМР (400МГЦц, СОСІЗ) 5 Ічаст./млні): 1,15 (в, ЗН), 1,25 (Б ЗН), 1,43 (в, ЗН), 2,70 (д, 2Н), 3,18-3,31 бо (З3Н), 3,55 (аа, 1), 4,22 (да, тн), 4,30 (4, 2), 5,51 (а, їн), 5,81 (ї л1Н), 6,56 (а, тн), 6,67 (а, тн), 6,96 (аа, 1Н), 7,15 (т, 2Н), 7,21-7,30 (ЗН), 7,32 (т, 2Н), 7,84 (т, 2Н).
ЗС-ЯМР (101МГц, СОСІв), 5 Ічаст./млні: 15,1 (4), 18,5 (4), 26,6 (4), 28,8 (0, 42,7 (9, 43,5 (0, 551 (4), 74,8 (9), 78,7 (8), 117,9 (94), 121,2 (8), 127,0 (в), 127,4 (0, 22), 127,5 (4, 3), 128,7 (й, 22), 128,9 (9, ЗО), 130,4 (4), 137,6 (в), 138,1 (8), 150,2 (5), 152,3 (5), 171,0 (5). бо Приклад 4
М-бензил-2-14-І(4-етилфеніл)сульфоніл|(неопентил)аміно|-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6б-іл )ацетамід сн. о;
І
Ще р: й
М Ме оре,
З
4, мл 4-етилбензолсульфонілхлориду по краплях додавали до розчину 10,8г отриманого вище в прикладі З
М-бензил-2-|З-гідрокси-2,2-диметил-4-(неопентиламіно)-3,4-дигідро-2Н-хромен-6б-іл)іацетаміду Й мл триетиламіну в 10О0мл дихлорметану. Дихлорметан відразу ж практично повністю випарювали при зниженому тиску й отриману суміш перемішували протягом УОхв при температурі 652С і тиску 180 бар. Потім всю суміш зливали в 150мл води, водну фазу один раз екстрагували 200мл ЕА. Розчинник практично повністю випарювали «М при зниженому тиску, утворений залишок сушили над сульфатом натрію й потім хроматографували його на о силікагелі (рухома фаза: петролейний ефір/ЕА в об'ємному співвідношенні 3:1). Після сушіння фракцій, які містять продукт, одержали 3,6 вказаної в заголовку сполуки (2 конформери) у вигляді безбарвного масла.
ТН-ЯМР (400МГц, СОСІВ) основні ізомери, 5 |част./млні: 0,75 (в, 9Н), 1,15 (5, ЗН), 1,26 (ї, ЗН), 1,46 (5, ЗН), 2,36 (1Н), 2,65-2,75 (2Н), 2,90-3,40 (4Н), 3,86 (аа тн), 4,39 (а, 2Н), 4,76 (а, 1), 5,50 (5 тн), - 6,48 (1Н), 6,73 (д, 1Н), 7,03 (да, 1Н), 7,15-7,35 (7Н), 7,81 (т, 2 Н). о "Н-ЯМР (400МГЦц, СОСІв) мінорні ізомери, 5 |част./млн|: 0,86 (з, 9Н), 1,19 (5, ЗН), 1,24 (Б ЗН), 1,51 (5, ЗН), 2,65-2,75 (2Н), 2,81 (й, тн), 3,25-3,60 (4Н), 4,25-4,61 (4Н), 4,60 (аа 1), 5,87 (ї, 1Н), 6,73 (а, о 1Н), 6,96 (аа, 1Н), 7,15-7,35 (8Н), 7,66 (т, 2Н). сеч
ІЗС-ЯМР (101МГц, СОСІв) основні ізомери, 5 |част./млн|: 15,1 (4), 17,9 (4), 27,0 (4), 28,8 (4, ЗС), 28,8 со (0, 32,0 (8), 43,0 (0, 43,7 (0, 56,3 (0, 59,0 (4), 71,2 (а), 79.1 (8), 118,4 (а), 120,7 (в), 127,0-130,4 (123), 137,2 (8), 138,1 (8), 150,4 (в), 153,0 (8), 170,7 (8).
ІЗС-ЯМР (101МГц, СОСІв) мінорні ізомери, 5 Ічаст./млні): 15,1 (4), 18,6 (4), 27,2 (4), 28,0 (4, ЗС), 28,8 (0, 33,5 (8), 43,3 (0, 436 (0, 63,0 (0, 63,4 (4), 73,2 (а), 78,8 (8), 118,0 (а), 122,0 (в), 125,7-129,8 « 20 (123), 137,3 (8), 138,3 (8), 150,2 (8), 151,8 (5), 171,3 (8). з с Приклад 5 й М-(4-хлоробензил)-2-(3-гідрокси-2,2-диметил-4--(«З-метилфеніл)сульфонілтаміно)-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл) и? ацетамід ; о о; о Ми
Ф СІ 8 сн,
НМ х з М | он о о о Кз во сн, 60 , , й , . ,
А) 175,6г метил-4-гідроксифенілацетату й 128,9г фенілборонової кислоти спільно додавали в З3,5л м-ксилолу.
До цієї суміші потім додавали 88,9г З-метилбут-2-еналю й 130мл льодяної оцтової кислоти. Далі в атмосфері азоту в апарату Діна-Старка після досягнення приблизно 7095-ного перетворення фенолу (тривалість приблизно 48-72год) нагрівали до 14020. Потім реакційної суміші давали охолонути до кімнатної температури, фільтрували 65 й розчинник випарювали при зниженому тиску. Утворений залишок розчиняли в суміші ТГФ й 2595-ного водного розчину аміаку (в об'ємному співвідношенні 1:1) і перемішували протягом 2 год. Після цього ТГФ практично повністю випарювали при зниженому тиску й додавали ЕА. Органічну фазу відокремлювали, послідовно промивали водним 7н. МасОнН і насиченим водним розчином кухонної солі й на завершення сушили над сульфатом натрію. Розчинник практично повністю випарювали при зниженому тиску й утворений залишок хроматографували на силікагелі (рухома фаза: н-гексан/ЕА в об'ємному співвідношенні 15:1-10:1). Після сушіння фракцій, які містять продукт, у вакуумі, створюваному масляною помпою, одержали 106г метил(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)їацетату у вигляді блідо-жовтого масла, яке без подальшого більш докладного визначення характеристик використовували в наступній реакції.
Б) 106г отриманого вище метил(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)ацетату розчиняли в 9УООмл ТГФ. До цієї суміші 7/0 додавали розчин 57,6г ШОН в 900мл води й протягом 1бгод перемішували при КТ. ТГФ практично повністю випарювали при зниженому тиску й водний залишок підкисляли додаванням водного розчину бн. соляної кислоти. Потім водну фазу екстрагували ЕА й об'єднані органічні фази послідовно промивали насиченим водним розчином повареної солі й водою. Органічну фазу сушили над сульфатом натрію й розчинник практично повністю випарювали під вакуумом. У результаті одержали 97,6бг 2,2-(диметил-2Н-хромен-б-іл)оцтової кислоти, /5 яку без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик використовували в наступній реакції.
В) 14,0г отриманої вище 2,2-(диметил-2Н-хромен-б-іл)оцтової кислоти й 13,54г ДЕК-НСІ розчиняли при КТ у дихлорметані. Потім до цієї суміші по краплях додавали при перемішуванні 10,0г 4-хлорбензиламіну й перемішування продовжували ще протягом 16бгод при КТ. Потім реакційну суміш послідовно промивали водою,
Зн. водним розчином соляної кислоти й насиченим водним розчином кухонної солі й органічну фазу сушили над сульфатом натрію. Після випарювання розчинника при зниженому тиску й сушіння утвореного залишку у вакуумі, створюваному масляною помпою, одержали 21,92г сирого
М-4-хлорбензил-2-(2,2-диметил-2Н-хромен-6-іл)ацетаміду, який без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик використовували в наступній реакції. сч
Г) 700 мл насиченого водного розчину гідрокарбонату натрію додавали до розчину 21,92г отриманого вище
М-4-хлорбензил-2-(2,2-диметил-2Н-хромен-6б-іл)уацетаміду в ббОмл дихлорметану. Потім до цієї суміші порціями і) додавали в цілому З31,б6г МХПБК (7295-ної) і протягом 1бгод перемішували при КТ. Органічну фазу відокремлювали, двічі промивали 596-ним водним розчином гідрокарбонату натрію, сушили над сульфатом натрію й практично повністю упарювали при зниженому тиску. Після сушіння у вакуумі, створюваному масляною (з зо помпою, одержали //М-(4-хлоробензил)-2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксиреної|сІхромен-б-іл)дацетамідй У вигляді сирого масла, яке без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик о використовували в наступній реакції. Фо
Д) Отриманий вище М-(4-хлоробензил)-2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксирено|сІхромен-б-іл)ацетамід відразу ж додавали до суміші з такої кількості етанолу й 2595-ного водного розчину аміаку (в об'ємному се співвідношенні 6:5), що дозволяло одержувати 0,2-молярний розчин вказаної сполуки, який потім перемішували со протягом 1бгод при 50 9С. Після цього сполуці давали охолонути до КТ і розчинник практично повністю випарювали при зниженому тиску, утворений залишок хроматографували на силікагелі (рухома фаза: градієнт дихлорметан/метанол/2595-ний водний розчин аміаку в об'ємному співвідношенні, яке змінюється від 97,5:2:0,5 до 90:9,5:0,5). Після сушіння фракцій, які містять продукт, одержали 7,Зг « 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6б-іл)-М-4-хлорбензилацетаміду, який без подальшого 2 с очищення використовували в наступній реакції. Утворення іншого регіоїізомеру, й 2-ІЗ-аміно-4-гідрокси-2,2-диметилхромен-б-іл|-М-4-хлорбензилацетаміду, не спостерігалося. "» Е) У гнізді планшета для зразків, призначеного для паралельного автоматизованого синтезу, до розчину Умг отриманого вище 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-4-хлорбензилацетаміду в б,5Мл дихлорметану послідовно додавали 15мг ІП-метилпіперидину Й розчин б,Омг со З-метилбензолсульфонілхлориду в О,5мл дихлорметану. Суміш струшували протягом 40год при КТ і потім до неї додавали 20мг АМПС. Струшування продовжували ще протягом 1бгод при КТ, після чого рідку фазу де відокремлювали від термопласту й термопласт двічі промивали дихлорметаном порціями по Тмл. Розчинник, «се який містився в об'єднаних органічних фазах, випарювали при зниженому тиску й у результаті одержали вказану в заголовку прикладу 5 сполуку із чистотою 9595 (визначення за допомогою РХВР-МС), МАНІ)" 529. - Приклад 6 «І М-бутил-2-А-І(2,5-диметоксифеніл)сульфонал|-2-"-етилбутил)аміно|-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хр омен-6-іл)ацетамід
Ф) ко 60 б5
Ме
У
-З 70 М А
М о знОМе о ; о Є з
З
А) 10,0г 2,2-(диметил-2Н-хромен-6б-іл)оцтової кислоти (одержання див. приклад 5Б)), 9,67г ДЕК.НСІ й 5,41г н-бутиламіну піддавали взаємодії між собою аналогічно до прикладу 58). У результаті одержали 17,5г сирого
М-(н-бутил)-2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)яацетаміду, який без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик використовували в наступній реакції. сч ре Б) 7О00Омл насиченого водного розчину гідрокарбонату натрію, розчин 17,5г отриманого вище
М-(н-бутил)-2-(2,2-диметил-2Н-хромен-б-іл)яацетаміду в ббОомл дихлорметану й 31,6г МХПЕК (72965-ної) піддавали (о) взаємодії між собою аналогічно до прикладу БМ). У результаті одержали сирий
М-бутил-2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксирено|сІхромен-б-іл)уацетамід, який без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик безпосередньо використовували в наступній реакції. ча 20 В) Отриманий вищем-бутил-2-(2,2-диметил-1а,7р-дигідро-2Н-оксиреної|сІхромен-б-іл)яуацетамід відразу ж додавали до суміші з такої кількості етанолу й 25906-ного водного розчину аміаку (в об'ємному співвідношенні са 6:5), що дозволяло одержувати 0,2-молярний розчин вказаної сполуки, який потім піддавали подальшій переробці аналогічно до прикладу 5Д). У результаті одержали 7 4г Ф 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл)-М-(н-бутил)ацетаміду, який без подальшого Га очищення використовували в наступній реакції. Утворення іншого регіоїізомеру, й й й й й (се) 2-ІЗ-аміно-4-гідрокси-2,2-диметилхромен-б6-іл|-М-(н-бутил)ацетаміду, не спостерігалося. г) 610мг отриманого вище 2-(4-аміно-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл)-М-(н-бутил)ацетаміду розчиняли в 20мл 1ТГФ і додавали 220мкл ТМОФ. Потім до цієї суміші додавали 197мг етилбутилальдегіду й струшували її протягом « 20 16год при КТ. Далі видаляли розчинник при зниженому тиску, утворений залишок розчиняли в 20мл метанолу, З с додавали 7,9г ІП-ВН. і суміш струшували ще протягом 1бгод при КТ. Потім суміш фільтрували й термопласт промивали метанолом. Об'єднані фільтрати практично повністю упарювали при зниженому тиску, утворений :з» залишок розчиняли в 2О0мл дихлорметану й після цього послідовно додавали 0,4 еквівалента відомого іммобілізованого на полімері альдегіду (ІП-СНО) і 0,6 еквівалента АМПС. Далі повторно струшували протягом 15 16год при КТ, рідку фазу відфільтровували від термопласту й останній промивали ТГФ. Об'єднані рідкі органічні фази упарювали при зниженому тиску Й у результаті одержали 572мМг со 2-І(4-(2-етилбутиламіно)-3-гідрокси-2,2-диметилхромен-б6-іл|-М-(н-бутил)ацетаміду із чистотою 9595 (визначення
КкЗз за допомогою РХВР-МС), який без подальшого очищення або більш докладного визначення характеристик використовували в наступній реакції. ї-о 50 Д) У гнізді планшета для зразків, призначеного для паралельного автоматизованого синтезу, до розчину ав | 14,8мг отриманого вище 2-І4-(2-етилбутиламіно)-3-гідрокси-2,2-диметилхромен-б6-іл|-М-(н-бутил)ацетаміду в
О,бмл дихлорметану послідовно додавали 20мг ІП-метилпіперидинової смоли й розчин /37,1мг
Ще 3,5-диметоксибензолсульфонілхлориду в О4мл дихлорметану. Суміш протягом 168год струшували при КТ, відфільтровували смолу й потім до фільтрату додавали 120мг ІП-АМПС. Далі струшували ще протягом 16бгод 5 при КТ, після чого рідку фазу відокремлювали від смоли й смолу двічі промивали дихлорметаном порціями по 1мл. Розчинник, який містився в об'єднаних органічних фазах, випарювали при зниженому тиску й у результаті
ГФ) одержали вказану в заголовку прикладу 6 сполуку із чистотою 9695 (визначення за допомогою РХВР-МС), ІМЕНІ 591. о За описаними у наведених прикладах методами або аналогічними до них можна одержувати також сполуки во формули І, представлені в нижченаведеній таблиці 6. б5
Таблиця 6: Інші сполуки формули І ; | Прикл.|К | І жо ко-4
Мо 4-етилфеніл неопентил бензил ІА 008 |Ме|Ме 4 етилфеніл неопентил бензил 70 Ме Ме! 4-етидфеніл НН НІ (5)-тетрагідро- | 5 нафтален-1-іл 4-етилфеніл неопентил фенілетил транс 4-етилфеніл бензил. | 5 4-етилфеніл фенілетил | транс 13 |МеїМе) 3-фторфеніл Нн Н| (5)-тетрагідро- | транс нафтален- 1-1л 14 |Ме|Ме феніл н Н | (5)-тетрагідро- | транс що нафтален- 1-іл |Ме|Ме)| 4-метилфеніл Н НІ (5)-тетрагідро- | птранс нафтален- 1-іл я с ю» 16 |Ме/Ме| 4-етилфеніл ДОСНо»ІЕМСоНЬ 1 тран | с 4-йодфеніл. | НН | | н-бутил транс
Ме Ме| 4-метилфеніл | циклопропіл- | Н бензил транс метил ї- зо 4-метилфеніл | З-метилбутил бензил о 21 |Ме|Ме| 2,5-диметокси- | 2-етилбутил |Н| 2-фурилметил транс Ф феніл 22 |Ме|Ме| З-метоксифеніл| н-пентил |Н 1,2-диметил- тране см пропіл со 23 |Ме|Ме| 4-трифтор- | 3-метилбутил | Н бензил транс метилфеніл « лю 24 |Ме|Ме 3З-хлор-4- 2-метилпропіл | Н н-пропіл транс - с фторфеніл з» 2-нафтил 3З-метилбутил бензил тране і 4-біфеніл | З-метилбутил н-пропіл 15 З-метоксифеніл | 3-метилбутил 4-хлорбензил транс со "Примітка: поняттям "транс" позначена транс-конфігурація замісників при атомах С-3 і С-4, при цьому, ко однак, мова йде про суміші стереоізомерів, Ме означає метил, "5" й "К" означають відповідно абсолютну конфігурацію при відповідному атомі вуглецю. с Приклад о 20 Капсули, які містять 2-(4-((4-етилфеніл)сульфоналіаміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідрона "і фтален-1-ілацетамід
Склад виготовлюваних капсул з розрахунку на одну капсулу: 22 2-(А--(4-етилфеніл)сульфонілі|аміно)-З-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-ілацетамід 20мг кукурудзяний крохмаль бомг о лактоза ЗбОмг іо) ЕА 4.5. 60 З діючої речовини, кукурудзяного крохмалю й лактози з використанням ЕА (етилацетату) готують гомогенну пастоподібну суміш. Потім цю пасту подрібнюють і утворений гранулят поміщають на відповідний піддон, на якому його для видалення розчинника сушать при 4520. Висушений гранулят пропускають через установку для подрібнення й у відповідному змішувачі змішують із іншими допоміжними речовинами, як які використовують такі речовини: б5 тальк Бмг стеарат магнію Бмг кукурудзяний крохмаль Умг.
На завершення отримані гранули розфасовують в 400-міліграмові капсули (капсули розміру 0).

Claims (11)

  1. Формула винаходу
    0 1. Сполуки загальної формули І
    4 о. ще і х й - ЯЗ-рз3 тв ве / ОН Ї З ев о (в; ри у якій В" означає С.-Суалкіл, В? означає С.-Суалкіл, ВЗ означає феніл, необов'язково одно- або двозаміщений галогеном, С.4-Слалкілом, С--Слалкоксигрупою або трифторметилом, нафтил або біфеніл, сі 29 В" означає водень, Сі-Свалкіл або Сз-Сциклоалкіл-С 1-С.алкіл, ге) ВЕ? означає водень й 29 означає С.-Свалкіл, феніл-С4-Слалкіл, фенільна група якого необов'язково однозаміщена галогеном, фурил-С.-Салкіл або тетрагідронафтил, або М зо В? й К9 разом з азотом, з яким вони зв'язані, утворюють піперазинове кільце, необов'язково заміщене фенілом. о
  2. 2. Сполуки за п. 1, у яких кожний з ВК! й В? означає метил. б
  3. 3. Сполуки за п. 1, у яких КЗ означає необов'язково однозаміщений феніл.
  4. 4. Сполуки за п. 1, у яких В" означає водень, Сі-Свалкіл або циклопропіл-С.-Суалкіл. ся Зо 5.
  5. Сполуки за п. 1, у яких КЕ? означає феніл-С--Слалкіл або тетрагідронафтил. со б.
  6. Сполуки за п. 1, у яких у пірановому кільці атом вуглецю (С-3), який несе гідроксизамісник, знаходиться в 5-конфігурації, а атом вуглецю (0-4), який несе азотвмісний замісник, знаходиться в К-конфігурації. «
  7. 7. Сполуки формули І за будь-яким з попередніх пунктів, вибрані із групи, яка включає 2-(4-І(4-етилфеніл)сульфоніл|аміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл)-М-1,2,3,4-тетрагід - с ронафтален-1-ілацетамід, "» 2-(3554К)-4-Щ(4-етилфеніл)сульфоніл|аміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6-іл)-М-Щ1К)-1, " 2,3,4-тетрагідронафтален-1-іл|ацетамід, М-бензил-2-14-І(4-етилфеніл)сульфоніл|(неопентил)аміно|-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-6б-іл (ацетамід, (ог) 2-4А-І(4-етилфеніл)сульфоніл|(неопентил)аміно|-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-(2-фе з нілетил)ацетамід й 2-(4-І(4-метилфеніл)сульфоніл|аміно)-3-гідрокси-2,2-диметил-3,4-дигідро-2Н-хромен-б-іл)-М-1,2,3,4-тетрагі (Се) дронафтален-1-ілацетамід. о 20
  8. 8. Лікарський засіб, який містить фармакологічно активну кількість сполуки формули І! за п. 1 і звичайні фармацевтичні допоміжні речовини й/або носії. "і
  9. 9. Застосування сполук формули І! за п. 1 для одержання лікарського засобу, призначеного для лікування серцево-судинних захворювань й/або для лікування проліферативних, хронічних запальних й аутоіїмунних захворювань.
  10. 10. Спосіб одержання сполук формули о. 05 (Ф) - б-І з їй ЗД З-рез3 60 ре 1 Он тив? (о о і б5 но у якій
    В" означає С.-Суалкіл, В? означає С.-Суалкіл, ВЗ означає феніл, необов'язково одно- або двозаміщений галогеном, С.-С;алкілом, С--С.алкоксигрупою або трифторметилом, нафтил або біфеніл, В" означає водень, Сі-Свалкіл або Сз-Сциклоалкіл-С 1-С.алкіл, В означає водень й В означає С.-Свалкіл, феніл-С--Слалкіл, фенільна група якого необов'язково однозаміщена галогеном, 70 фурил-С.-Салкіл або тетрагідронафтил, або 25 й К9 разом з азотом, з яким вони зв'язані, утворюють піперазинове кільце, необов'язково заміщене фенілом, який відрізняється тим, що сполуку загальної формули ЇЇ ін Ії, 5 - Ї Мн ІЧ Он Б- 4 З БЕ: о го КЕ у якій КЕ", В, В", В? й В? мають вказані вище значення, піддають взаємодії зі сполукою загальної формули ЇЇ х-50.-КЗШ, см у якій ЕЗ має вказані вище значення, а Х означає відщеплювану групу, яку вилучають. (о)
  11. 11. Сполуки загальної формули ІІ Б Ії, З у Її Мн т о дви т он о сч о і Зо со у якій В" означає С.-Суалкіл, В? означає С.-Сдалкіл, « 20 В" означає водень, С.-Свалкіл або С3-СУциклоалкіл-С.-Суалкіл, З7З с ВЕ? означає водень й й 25 означає С.-Свалкіл, феніл-С--Слалкіл, фенільна група якого необов'язково однозаміщена галогеном, «» фурил-С.-Салкіл або тетрагідронафтил, або В? й К9 разом з азотом, з яким вони зв'язані, утворюють піперазинове кільце, необов'язково заміщене фенілом. со Офіційний бюлетень "Промислова власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних о мікросхем", 2008, М 10, 26.05.2008. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і Ге науки України. о що ко 60 б5
UAA200605330A 2003-10-17 2004-10-14 Amidomethyl-substituted 2-(4-sulfonilamino)-3-hidroxy-3,4-dihydro-2h-chromium-6-yl-derivatives, process and intermediates for the preparation thereof and drugs containing said compounds UA82907C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DE10348298A DE10348298A1 (de) 2003-10-17 2003-10-17 Amidomethyl-substituierte 2-(4-Sulfonylamino)-3-hydroxy-3,4-dihydro-2H-chromen-6-ylderivade, Verfahren und Zwischenprodukte zu ihrer Herstellung und diese Verbindungen enthaltende Arzneimittel
PCT/EP2004/052539 WO2005037780A2 (de) 2003-10-17 2004-10-14 Amidomethyl-substituierte 2-(4-sulfonilamino)-3-hidroxy-3,4-dihydro-2h-chromen-6-yl-derivate, verfahren und zwischenprodukte zu ihrer herstellung und diese verbindungen enthaltende arzneimittel

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA82907C2 true UA82907C2 (en) 2008-05-26

Family

ID=34442032

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA200605330A UA82907C2 (en) 2003-10-17 2004-10-14 Amidomethyl-substituted 2-(4-sulfonilamino)-3-hidroxy-3,4-dihydro-2h-chromium-6-yl-derivatives, process and intermediates for the preparation thereof and drugs containing said compounds

Country Status (25)

Country Link
EP (1) EP1678130B1 (uk)
JP (1) JP4791968B2 (uk)
KR (1) KR20060129170A (uk)
CN (1) CN100532375C (uk)
AR (1) AR046106A1 (uk)
AT (1) ATE405547T1 (uk)
AU (1) AU2004281195B2 (uk)
BR (1) BRPI0415523A (uk)
CA (1) CA2542813C (uk)
DE (3) DE10348298A1 (uk)
DK (1) DK1678130T3 (uk)
ES (1) ES2313126T3 (uk)
HK (1) HK1096960A1 (uk)
HR (1) HRP20080602T3 (uk)
IL (1) IL174950A (uk)
MX (1) MXPA06003958A (uk)
NO (1) NO20062202L (uk)
PL (1) PL1678130T3 (uk)
PT (1) PT1678130E (uk)
RU (1) RU2355685C2 (uk)
SI (1) SI1678130T1 (uk)
TW (1) TWI321564B (uk)
UA (1) UA82907C2 (uk)
WO (1) WO2005037780A2 (uk)
ZA (1) ZA200602788B (uk)

Families Citing this family (10)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP1871758B1 (en) * 2005-04-12 2010-08-25 Abbott Products GmbH Aminoalkyl-amidomethyl-substituted 2- (4-sulphonylamino) -3-hydroxy-3 , 4-dihydro-2h-cromen-6-yl derivatives and their use as potassium channel blockers
US7714150B2 (en) 2005-04-12 2010-05-11 Solvay Pharmaceuticals Gmbh Aminoalkyl-amidomethyl-substituted 2-(4-sulphonylamino)-3-hydroxy-3,4-dihydro-2H-chroman-6-yl derivatives
JP4943429B2 (ja) * 2005-07-22 2012-05-30 メルク・シャープ・エンド・ドーム・コーポレイション カリウムチャネル阻害剤
GB0525164D0 (en) 2005-12-09 2006-01-18 Xention Discovery Ltd Compounds
GB0815781D0 (en) 2008-08-29 2008-10-08 Xention Ltd Novel potassium channel blockers
GB0815782D0 (en) 2008-08-29 2008-10-08 Xention Ltd Novel potassium channel blockers
GB0815784D0 (en) 2008-08-29 2008-10-08 Xention Ltd Novel potassium channel blockers
NO3175985T3 (uk) 2011-07-01 2018-04-28
JP2015504923A (ja) 2012-01-27 2015-02-16 ギリアード サイエンシーズ, インコーポレイテッド 後期ナトリウムイオンチャネル遮断剤およびカリウムイオンチャネル遮断剤を使用する併用療法
WO2014134419A1 (en) 2013-03-01 2014-09-04 Gilead Sciences, Inc. Use of ikach blockers for the treatment of cardiac diseases

Family Cites Families (6)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CZ282172B6 (cs) * 1992-11-30 1997-05-14 Smithkline Beecham Plc Benzpyranové analogy pro léčení úzkosti, mánie, deprese nebo symptomů po přerušení podávání drog nebo léčiv, způsob přípravy těchto sloučenin, jejich použití a farmaceutický prostředek obsahující tyto sloučeniny
DE19546736A1 (de) * 1995-12-14 1997-06-19 Hoechst Ag Substituierte Chromanylsulfonyl(thio)harnstoffe, Verfahren zu ihrer Herstellung und ihre Verwendung zur Herstellung pharmazeutischer Präparate
WO2000012077A1 (en) * 1998-09-01 2000-03-09 Bristol-Myers Squibb Company Potassium channel inhibitors and method
WO2000058300A1 (fr) * 1999-03-25 2000-10-05 Nissan Chemical Industries, Ltd. Derives du chroman
JP2000336085A (ja) * 1999-03-25 2000-12-05 Nissan Chem Ind Ltd クロマン誘導体
AU781365B2 (en) * 1999-12-21 2005-05-19 Icagen, Inc. Potassium channel inhibitors

Also Published As

Publication number Publication date
CA2542813A1 (en) 2005-04-28
WO2005037780A2 (de) 2005-04-28
TW200523259A (en) 2005-07-16
HRP20080602T3 (en) 2008-12-31
RU2355685C2 (ru) 2009-05-20
PT1678130E (pt) 2008-10-08
CN100532375C (zh) 2009-08-26
DE502004007916D1 (de) 2008-10-02
DE112004001659D2 (de) 2006-08-10
NO20062202L (no) 2006-07-03
CN1894233A (zh) 2007-01-10
CA2542813C (en) 2011-08-30
EP1678130B1 (de) 2008-08-20
MXPA06003958A (es) 2006-07-05
ES2313126T3 (es) 2009-03-01
IL174950A (en) 2010-06-30
EP1678130A2 (de) 2006-07-12
IL174950A0 (en) 2006-08-20
AU2004281195A2 (en) 2005-04-28
PL1678130T3 (pl) 2009-01-30
JP4791968B2 (ja) 2011-10-12
DK1678130T3 (da) 2008-12-01
DE10348298A1 (de) 2005-05-19
BRPI0415523A (pt) 2006-12-26
JP2007516235A (ja) 2007-06-21
ZA200602788B (en) 2008-01-30
HK1096960A1 (en) 2007-06-15
SI1678130T1 (sl) 2008-12-31
ATE405547T1 (de) 2008-09-15
KR20060129170A (ko) 2006-12-15
TWI321564B (en) 2010-03-11
AU2004281195A1 (en) 2005-04-28
AR046106A1 (es) 2005-11-23
AU2004281195B2 (en) 2010-12-16
RU2006116629A (ru) 2007-11-27
WO2005037780A3 (de) 2007-10-18

Similar Documents

Publication Publication Date Title
EP2675812B1 (en) Chroman - spirocyclic piperidine amides as modulators of ion channels
EP2804868B1 (en) Pyran-spirocyclic piperidine amides as modulators of ion channels
EP2670752B1 (en) Pyrrolopyrazine-spirocyclic piperidine amides as modulators of ion channels
EP1051394B1 (en) Potassium channel inhibitors
RU2383536C2 (ru) Производное триазола
CN102282141B (zh) 黑皮质素受体激动剂
EP2767531B1 (en) Cyclic n,n'-diarylthioureas and n,n'-diarylureas as androgen receptor antagonists, anti-cancer agent, method for producing and using same
CN101921279A (zh) 螺环杂环衍生物及其应用方法
KR20170033314A (ko) Fshr의 조절제로서의 피라졸 화합물 및 이의 용도
IL174950A (en) Amidomethyl-subsituted 2 - (4 - sulfonilamino) - 3 - hydroxy - 3, 4 - dihydro -2h - chromen - 6 - yl -derivatives and drugs containing said compounds
FR3066761A1 (fr) Nouveaux composes inhibiteurs des canaux ioniques
KR100939243B1 (ko) 포타슘 채널의 기능을 조절하는 아민 유도체, 그의제조방법 및 용도
US7534903B2 (en) Use of amidomethyl-substituted 2-(4-sulfonylamino)-3-hydroxy-3,4-dihydro-2H-chromen-6-yl-compounds in the treatment of cardiac arrhythmia and other disease states
EP4209492A1 (en) Compound for treating thrombotic diseases
CN1980910B (zh) 用于治疗心律失常的苯并吡喃化合物
CN104105690A (zh) 作为雄激素受体拮抗剂的环状尿素衍生物
WO2018125968A1 (en) Glut4 selective inhibitors for cancer therapy
IL186513A (en) Aminoalkyl - amidomethyl - substituted 2 - (4 - sulphonylamino) - 3 - hydroxy - 3, 4 - dihydro - 2h - cromen - 6-yl derivatives and their use as potassium channel blockers
EP3218363B1 (en) Sulfonyl piperidine derivatives and their use for treating prokineticin mediated gastrointestinal disorders
WO2014022639A1 (en) Solid forms of (4-isopropoxy-3-methoxyphenyl)(2'-methyl-6'-(trifluoromethyl)-3',4'-dihydro-2'h-spiro[piperidine-4,1'-pyrrolo[1,2-a]pyrazine]-1-yl)methanone
JPH11222485A (ja) スルホンアミド置換ベンゾピラン誘導体、その製造法、医薬としてのその使用およびそれを含有する医薬製剤
US5962454A (en) Neovascularization inhibitor
UA74568C2 (en) 4-amino-azepan-3-one derivatives as protease inhibitors and a method for obtaining thereof