UA75401C2

UA75401C2 - Method of producing microcapsulated form of high-melting material and a form of an agricultural active material produced by this method

Info

Publication number: UA75401C2
Application number: UA20031110117A
Authority: UA
Original assignee: Monsanto Technology Llc
Priority date: 2001-04-11
Filing date: 2002-04-04
Publication date: 2006-04-17
Also published as: CN101099460A; ES2268073T3; EP1377161B1; CA2442585A1; CN1501771A; BR0208838A; AU2002307105B2; DE60212603D1; ATE330470T1; PL367398A1; US20080242548A1; CN100337541C; EP1377161A1; DE60212603T2; US20030022791A1; ZA200307178B; US20050208089A1; MXPA03009247A; WO2002082901A1; US6992047B2

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до способів мікрокапсуляції сільськогосподарської активної речовини, що має 2 високу температуру плавлення, і, більш конкретно, до способів мікрокапсуляції таких матеріалів, при цьому підтримують температуру сільськогосподарської речовини нижче, ніж її звичайна температура плавлення і речовина не контактує з ароматичним розчинником.

Матеріали, які впливають на ріст і розвиток сільськогосподарсько важливих рослин або надають певний вид захисту рослин від шкідників і хвороб, звичайно відносяться до сільськогосподарських активних речовин. Такі матеріали широко використовуються у сучасному сільському господарстві і надають переваги, підвищуючи врожай, силу і життєздатність рослин в цілому. Однак, деякі сільськогосподарські активні речовини шкідливо впливають за умови, якщо їх проковтнули або яким-небудь іншим чином контактували з ними люди або інші тварини.

Найбільш поширеним способом використання сільськогосподарських активних речовин є пряме нанесення 19 речовини на рослину, насіння або у грунт, в якому рослина буде рости. Але вітер, стоки та вилуговування підземними водами можуть викликати небажане переміщення речовини, що може привести до Її непередбачуваного контакту з рослинами і тваринами через струмки, на сусідніх полях та у будинках. Крім того, таке переміщення речовини з ділянки, де захист є бажаним, може привести до зменшення концентрації речовини до рівнів нижчих за ефективні до того часу, коли з'являться цільові шкідники. Необоротне зв'язування речовини з компонентами грунту посилює дану проблему.

Одним способом вдосконалення доставки і характеристик безпечності сільськогосподарських активних речовин є включення їх як компонентів композиції з контрольованим вивільненням. Велика кількість видів таких композицій з контрольованим вивільненням відома і включає інкапсуляцію крапель, утворення покриття на твердих частинках та включення речовин у матричні мікрочастинки. У таких складах покриття захисного с 29 матеріалу звичайно розміщені між речовиною та навколишнім середовищем, через них речовина повинна (3 рухатись, щоб досягти навколишнього середовища. Рівень, на якому відбувається таке переміщення, залежить як від типу покриття, його товщини, хімічної спорідненості речовини для матриці, так і від багатьох інших умов навколишнього середовища, таких як температура, рівень вологості тощо.

Таким чином, інкапсуляція речовини, може покращити її безпечність і стабільність, її диспергованість і -- навіть поширення, її характеристики поводження, так само як і контролювання швидкості її вивільнення. ав

Хоча як тверді частинки, так і рідини, можуть бути вкладені у покриття, вважається, що формування мікрокапсул навколо крапель рідини має деякі переваги по відношенню до покриття твердих частинок. М

Наприклад, мікрокапсули сформовані навколо крапель рідини мають правильну сферичну форму, покриття ою рівномірної товщини, у них відсутні гострі кути та вигнуті поверхні, що можуть виникнути у покриттях твердих частинок, і які можуть викликати нерівномірну товщину покриття або навіть нестачу покриття на деяких - частинках активної речовини. Покриття, що має правильну форму і рівномірну товщину, забезпечує більш передбачувані характеристики вивільнення, ніж нерівномірне покриття перемінної товщини.

Ряд способів інкапсуляції крапель рідини, що містять сільськогосподарські активні речовини, є відомим у « даній області техніки і короткий опис таких способів приведений, наприклад, у |СопігоПеа-КеІеазе Оеїїмегу З

Зувіетв ог Резвіісідез5, Н. В. Зспег, Ейд., Магсе! ЮОекККег, Іпс., Мем/ Могк (1999); у Місгоепсарзшіайоп, 5. с Вепіа, Ед., МагсеІ ЮОекККег, Мем/ Могк (1996); та у Місгоепсарзціайоп апа Кеїаїей Огид Ргосеззез, Раїйіск В.

Із» Реавзу, Еа., Магсе! ОСеккег, Мем Хогк (1984)|.

Маївоп, у патентах США МоМо 3516846 і 3516941 і пег еї. аІЇ. у патенті США Мо4956129, описують формування покриття з полімеру сечовини-формальдегіду навколо маленьких крапель рідини.

Інший широковживаний спосіб інкапсуляції крапель рідини включає утворення оболонки з полісечовини і навколо ядра, що містить активну речовину, за допомогою міжфазової полімеризації на поверхні крапель. До сл переваг використання оболонки з полісечовини можна віднести те, що матеріал в цілому є нетоксичньім, його властивості проникності можна контролювати і оболонка може бути сформована при відносно низьких шк температурах, фактично, температури полімеризації нижче 909С майже завжди використовуються, а («в 50 температури від 402С до 702С є переважними. ще У патентах США МоМо 4285720 і 4643764 Зспег описує спосіб, що включає змішування різноманітних пестицидів з органічним поліїзоціанатом для формування органічної фази, яку диспергують у маленькі краплі у водній фазі. Деякі молекули органічного поліїзоціанату гідролізують, щоб сформувати аміни, які потім можуть реагувати з іншими ізоціанатами, щоб сформувати оболонку з полісечовини. й й й не

Спао у патенті США Мо4599271 описує використання двох або більше органічних водних емульсій для

ГФ) формування оболонки з полісечовини навколо поліїзоціанату, що містить краплю. 7 Веезітап у патенті США Мо4640709 розкриває включення алкілованого полімеру полівінілпіролідону, що діє як емульгатор у водній фазі двофазової системи, яка здатна надавати мікрокапсули, що мають високі рівні вкладеного матеріалу, який не змішується з водою. бо У патенті США Мо4681806 МаїкКап еї. аі., описує частинки, які містять наповнювальний матеріал, що здатний вивільнятися, і мають покривний шар з полісечовини, який вміщує матрицю з полісечовини, що містить у собі наповнювальний матеріал.

Опізибо еї. а). у патенті США Мо4889719 описує мікрокапсуляцію фосфорорганічних інсектицидних композицій за допомогою формування оболонки з полісечовини. Подібні способи використовувалися для мікрокапсуляції бо гербіцидно активних М-хлорацетилциклогексамінів та гербіцидно активних хлорацетинілідів в оболонці з полісечовини, і описані Наззіїп еї а). у патенті США Мо5006161.

У патенті США Мо4738898 Мімапі описує мікрокапсуляцію великої кількості матеріалів всередині шкірних мембран з полісечовини за допомогою міжфазового полідодавання, що включає поліїзоціанато-гідрофобну рідину у по суті водному середовищі. Поліїзоціанато-гідрофобна рідина містила розчинений матеріал, що повинен бути інкапсульований, аліфатичний діїзоціанат та ізоціанатне тривимірне кільце аліфатичного діїізоціанату. Ізоціанатні матеріали реагували з поліаміном, щоб сформувати матеріал для оболонки з полісечовини. Мікрокапсули описані Мімапі мали непроникні стінки, що були призначені, наприклад, для мікрокапсуляції барвників та виробництва чутливого до тиску паперу з безвугільним шаром. Мікрокапсули були 7/0 розроблені з метою збереження інкапсульованого матеріалу до того, коли капсулу відкривали і вона ставала непридатною для контрольованого вивільнення інкапсульованого матеріалу через стінки капсули.

Наззіїп еї. ам. у патенті США Мо4938797, описує інкапсуляцію пестициду, що не змішується з водою, в оболонці з полісечовини. Даний спосіб включає використання аніонної диспергуючої речовини, такої як сіль полістролсульфонової кислоти у водній фазі. Подібний спосіб описаний Го у патенті США Мо5310721, але всі 7/5 більськогосподарські активні матеріали, що інкапсульовані, є рідинами при температурі навколишнього середовища.

Зей» еї. аі. у патенті США Мо5925595, розкриває процес приготування мікроінкапсульованих матеріалів, включаючи низькоплавкі гербіциди, такі як ацетаніліди, за допомогою поєднання триізоціанату та діїзоціанату з композицією, що не змішується з водою, яка може включати гербіцид; формування дисперсії хімічного реактиву 2о ядра та суміші ізоціанатів у рідині на водній основі; і реагування ізоціанатів з поліаміном для формування мікрокапсул.

У патенті США Моб133197 Спеп еї. аі. описує формування мікрокапсул з швидким вивільненням, які містять сільськогосподарський активний матеріал і мають оболонку з полісечовини з відносно низьким рівнем структурування. с

Незважаючи на переваги, які надають мікрокапсули, що мають оболонки з полісечовини, які включають ядра рідини, що містять сільськогосподарські активні речовини, способи відомі для формування даних структур мають і) певні недоліки, які обмежують їх використання з визначеними багатообіцяючими речовинами. Наприклад, якщо сільськогосподарська активна речовина, що має температуру плавлення близьку до або вищу, ніж переважний рівень полімеризаційної температури для формування оболонки з полісечовини, складно зріджувати активну «- зо речовину для формування мікрокапсули. Спільним вирішенням такої ситуації було розчинення активної речовини в ароматичному розчиннику. Дивіться, наприклад, МО 00/27200, де описується формування суспензії о капсули з повільним вивільненням, в якій суміш фунгіциду (тієноліІ2,3-4|-піримідин-4-ону) та інших «г сільськогосподарських активних речовин (вибраних з переліку можливих матеріалів) змішується з поліїзоціанатами в ароматичному розчиннику. Дану органічну фазу емульгують у водній рідкій фазі, і о 1,6-діаміногексан додається для того, щоб викликати реакцію полімеризації з ізоціанатами для формування ї- мікрокапсул, які включають суміш сільськогосподарських активних речовин.

Оскільки велика кількість ароматичних розчинників є фітотоксичною, їх використання у складах з контрольованим вивільненням, призначених для застосування до рослин або насіння, виявиться потенційно шкідливим для рослин. «

Один новий клас сільськогосподарських активних речовин, що виявляється багатообіцяючим для в с фунгіцидного та інших застосувань, описаний у патентах США МоМо 5482974, 5486621, 5498630, 5693667, 5693667, 5705513, 5811411, 5834447, 5849723, 5994270, 5998466, 6028101 та публікаціях УМО 93/07751 і ЕР ; т 0538231 А1. Однією такою сполукою, зокрема, є 4,5-диметил-М-(2-пропеніл)-2-(триметилсиліл)-3-тіофенкарбоксамід, який має реєстраційний номер Хімічної Реферативної Служби (САБ КМ) 175217-20-6 і для якого запропонованою Міжнародною Організацією зі -І Стандартизації (ЗО) загальноприйнятою назвою є "силтіофам". Силтіофам має звичайну температуру плавлення близько 862С-882С, що обмежує його включення у мікрокапсули з полісечовини за допомогою відомих іні технологій. Додаткову інформацію про силтіофам можна знайти у патенті США Мо5486621. ї» Таким чином, було б корисно забезпечити спосіб формування мікрокапсул, що включають такі високоплавкі сільськогосподарські активні речовини, причому у способі не використовувалися б ароматичні розчинники - і о переважно будь-які розчинники - і даний спосіб міг би проводитися при температурі, що є нижчою, ніж звичайна - температура плавлення активної речовини. Було б також корисним, якщо б даний спосіб був наданий для використання оболонки з полісечовини, призначеної для вивільнення активної речовини з мікрокапсули при контрольованій швидкості тоді, коли мікрокапсулу піддавали впливу звичайних умов навколишнього середовища.

Коротко кажучи, даний винахід таким чином спрямований на новий спосіб виготовлення форми першої іФ) сільськогосподарської активної речовини з контрольованим вивільненням, що має звичайну температуру ко плавлення, спосіб включає надання органічної рідкої композиції, яка містить першу сільськогосподарську активну речовину, що має низьку розчинність у воді, де у композиції відсутні ароматичні розчинники; бо формування рідкої композиції у маленькі краплі, зберігаючи зазначену рідку композицію при температурі нижчій, ніж звичайна температура плавлення першої сільськогосподарської активної речовини; та вкладання кожної краплі у водонерозчинну оболонку для формування мікрокапсули. За бажанням, оболонка може бути призначена для вивільнення першої сільськогосподарської активної речовини з мікрокапсули при заданій регульованій швидкості тоді, коли мікрокапсула піддається впливу звичайних умов навколишнього середовища. 65 Даний винахід також направлений на нову форму сільськогосподарської активної речовини з контрольованим вивільненням, що включає сполуку формули:

А й / й у в г й о і й , то ї і ьо ве" и и? уки

К

А з де 44 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, вибраного з бензолу, піридину, тіофену, фурану, піролу, піразолу, тіазолу та ізотіазолу;

А вибраний з -С(Х)-аміну, -С(0)-5К3, -«МН-ССОМК, і С(-МКУ)-ХК;;

В являє собою -М/ 1-О(К»2)з або вибраний з о-толілу, 1-нафтилу, 2-нафтилу і 9У-фенантрилу, кожний з яких необов'язково заміщений галогеном або К,;

О являє собою С, 5і, Се або 5п;

МУ являє собою -С(Кз)рН(2-ру; або коли С) являє собою С, МУ вибраний з -С(Кз)рН/2-ру» "М(Кз)тНіул-ту» 7(О)р-, с г та -ОХ являє собою О або 5; п дорівнює 0, 1, 2 або 3; (8) т дорівнює 0 або 1; Р дорівнює 0, 1 або 2; кожний К незалежно вибраний з: а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу та гідрокси; «- зо 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.-С,-алкокси, алкілкарбонілом, о алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, «г діалкіламінокарбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, о нітро, С.-С,-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і ї- галоалкенілом; а) С.-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Св-циклоалкокси, циклоалкенокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, « фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; з с де дві групи К можуть бути об'єднані для формування конденсованого кільця; . кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний и? з яких необов'язково заміщений К або галогеном; і де, коли С) являє собою С, К» може також бути вибраний з гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; де дві групи Ко можуть бути об'єднані для формування циклогрупи з с); -І Ез являє собою С.-С,-алкіл;

КЕ. являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; 1 К; являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або К,; їх або її прийнятну у сільському господарстві сіль.

Даний винахід також відноситься до нового способу зниження температури плавлення о сільськогосподарського активного матеріалу формули: -

Ф) іме) 60 б5 їЇ

Гн

КК

Е в ' ;

Е ї

Б у / я - ще й - що ме Ин й ке з де 44 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, вибраного з бензолу, піридину, тіофену, 20 фурану, піролу, піразолу, тіазолу та ізотіазолу;

О являє собою С, 5і, Се або 5п; сч 25 МУ являє собою -С(К з)рН(2-ру; або коли С) являє собою С, М/ вибраний з -С(К 3)рН(2-ру» «М(Кз)тНу1-ту» 70) р-, та -О-; (о)

Х являє собою О або 5; п дорівнює 0, 1, 2 або 3; т дорівнює 0 або 1; . «- зо р дорівнює 0, 1 або 2; кожний К незалежно вибраний з: (ав) а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу та гідрокси; « 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.і-С,-алкокси, алкілкарбонілом, ІС о) 35 алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, м діалкіламінокарбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, нітро, С.-С,-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і галоалкенілом; « дю а) С.-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Св-циклоалкокси, циклоалкенокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, з алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, с діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, :з» фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; де дві групи К можуть бути об'єднані для формування конденсованого кільця; кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний -1 з яких необов'язково заміщений К або галогеном; і де, коли С) являє собою С, К» може також бути вибраний з гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; 1 де дві групи Ко можуть бути об'єднані для формування циклогрупи з с); 2 1» Ез являє собою С.-С,-алкіл;

КЕ. являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; (ав) К; являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або К,; ще або його прийнятної у сільському господарстві солі, що включає змішування вказаного сільськогосподарського активного матеріалу з тебуконазолом або сімеконазолом.

Даний винахід також направлений на нову форму сільськогосподарської активної речовини з контрольованим ря вивільненням, що включає сполуку формули: іме) 60 б5

І

-к и / ра ю і ! ? х де Ку

Х а і му іі

КЕ з де 44 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, вибраного з бензолу, піридину, тіофену, фурану, піролу, піразолу, тіазолу та ізотіазолу;

А вибраний з -С(Х)-аміну, -С(0)-5Кз, -«МН-С(СОЮ» і С(-МКа)-ХК»;

О являє собою С, 5і, Се або 5п;

МУ являє собою -С(К з)рН(2-ру; або коли С) являє собою С, М/ вибраний з -С(К 3)рН(2-ру» «М(Кз)тНу1-ту» 70) р-, с та-О-; о

Х являє собою О або 5; п дорівнює 0,1, 2 або 3; т дорівнює 0 або 1; р дорівнює 0, 1 або 2; - кожний Е. незалежно вибраний з: о а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу та гідрокси; 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково « заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.-С,-алкокси, алкілкарбонілом, ю алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, 3о діалкіламінокарбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; ї- с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, нітро, Сі-С/-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і галоалкенілом; « а) С.-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Св-циклоалкокси, циклоалкенокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, З с діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, "» фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; " де дві групи К можуть бути об'єднані для формування конденсованого кільця; кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний з яких необов'язково заміщений Р. у або галогеном; і де, коли С) являє собою С, Б.» може також бути вибраний з - гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; с де дві групи Ко можуть бути об'єднані для формування циклогрупи з с);

Ез являє собою С.-С,-алкіл; пи КЕ. являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; о 20 К7 являє собою С.-С.-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або Ку; або її прийнятну у сільському господарстві сіль, і -6ь структуру, що контролює вивільнення зазначеної сполуки.

Даний винахід також направлений на нову мікрокапсулу, що містить оболонку з полісечовини, яка включає ядро, що містить силтіофам, причому середній розмір мікрокапсули звичайно складає від близько 2 до близько би, вагове співвідношення оболонки до ядра складає від близько 15:100 до близько 30:100, а кількість

ГФ) силтіофаму в ядрі складає від близько 3095 до близько 6095 за вагою. юю Даний винахід також направлений на новий спосіб виготовлення мікроїнкапсульованих форм з високоплавкого матеріалу, причому у способі не використовуються розчинники, спосіб включає змішування високоплавкого матеріалу зі знижувачем температури плавлення з метою формування композиції, яка не містить 60 розчинників; нагрівання композиції до температури, при якій композиція є рідиною, але ця температура є нижчою, ніж звичайні температури плавлення як високоплавкого матеріалу, так і знижувача температури плавлення; формування рідкої композиції у маленькі краплі, зберігаючи зазначену рідку композицію при температурі нижчій, ніж звичайні температури плавлення як високоплавкого матеріалу, так і знижувача температури плавлення; і вкладання кожної краплі у водонерозчинну оболонку за допомогою міжфазової бо полімеризації для формування мікрокапсули.

Серед декількох переваг, що, як виявлено, досягаються за допомогою даного винаходу, отже, можна зазначити надання способу формування мікрокапсул, які включають високоплавкі сільськогосподарські активні речовини, причому у способі не використовуються ароматичні розчинники і спосіб може бути здійснений при температурі нижчій, ніж звичайна температура плавлення активної речовини; і надання способу, що дозволив би використання оболонки з полісечовини, призначеної для вивільнення активної речовини з мікрокапсули при контрольованій швидкості тоді, коли мікрокапсулу піддавали впливу звичайних умов навколишнього середовища.

Фігура 1 - це профіль швидкості вивільнення, що показує вивільнення силтіофаму як функцію часу і як 70 функцію товщини стінки оболонки для мікрокапсул даного винаходу, що містять 4095 силтіофаму в ядрі, причому профілі показані для мікрокапсул, які мають вагові співвідношення оболонка:ядро близько 15:100, 20:100 і 30:100.

Фігура 2 - це профіль швидкості вивільнення, що показує вивільнення силтіофаму як функцію часу і як функцію товщини стінки оболонки для мікрокапсул, що містять 5095 силтіофаму в ядрі, причому профілі показані /5 для мікрокапсул, які мають вагові співвідношення оболонка:ядро близько 15:100, 20:100 і 30:100.

Фігура З - це профіль швидкості вивільнення, що показує вивільнення силтіофаму як функцію часу і як функцію товщини стінки оболонки для мікрокапсул, що містять 6095 силтіофаму в ядрі, причому профілі показані для мікрокапсул, які мають вагові співвідношення оболонка:ядро близько 15:100, 20:100 і 30:100.

Фігура 4 показує профілі швидкості вивільнення внаслідок вивільнення силтіофаму з мікрокапсул, які мають співвідношення оболонка:ядро близько 30:100, причому профілі вивільнення показані як функція кількості силтіофаму, що початково знаходився в ядрі.

Фігура 5 показує профілі швидкості вивільнення внаслідок вивільнення силтіофаму з мікрокапсул, які мають співвідношення оболонка:ядро близько 15:100, причому профілі вивільнення показані як функція кількості силтіофаму, що початково знаходився в ядрі. сч

Фігура 6 показує профілі швидкості вивільнення внаслідок вивільнення силтіофаму з мікрокапсул, які мають співвідношення оболонка:ядро близько 20:100, причому профілі вивільнення показані як функція кількості і) силтіофаму, що початково знаходився в ядрі.

Фігура 7 показує вплив розміру частинок на профілі вивільнення внаслідок вивільнення силтіофаму з мікрокапсул, що мають співвідношення оболонка:ядро близько 30:100, для мікрокапсул, середній розмір яких «- зо складає близько 2,4) та близько 4.2.

Фігура 8 показує вплив розміру частинок на профілі вивільнення внаслідок вивільнення силтіофаму з - мікрокапсул, що мають співвідношення оболонка:ядро близько 20:100 і мають 3290 вміст за вагою силтіофаму в «І ядрі, для мікрокапсул, середній розмір яких складає близько 2,1 у та близько 4,1у.

Фігура 9 показує вплив на швидкість вивільнення силтіофаму співвідношення триетилентетраміну (ТЕТА) до юю з5 УепПатіпе Т-403 (Т-403, трифункціональний амін) що було використане у міжфазовій полімеризації для ч- формування оболонки з полісечовини для мікрокапсул, які мають вагове співвідношення оболонка:ядро близько 20:100, і показує профілі вивільнення внаслідок вивільнення силтіофаму для мікрокапсул виготовлених з використанням співвідношень ТЕТА/Т-403 від 0/100 до 100/0. «

Фігура 10 показує вплив на швидкість вивільнення силтіофаму співвідношення триетилентетраміну (ТЕТА) до УЧемМатіпе Т-403 (Т-403, трифункціональний амін) що було використане у міжфазовій полімеризації для - с формування оболонки з полісечовини для мікрокапсул, які мають вагове співвідношення оболонка:ядро близько ц З30:100, і показує профілі вивільнення внаслідок вивільнення силтіофаму для мікрокапсул виготовлених з "» використанням співвідношень ТЕТА/1-403 близько 10/90 і близько 50/50.

Фігура 11 - це мікрофотографія, одержана на електронному мікроскопі, що сканує, зроблена з 2000х Мікрокапсул даного винаходу, що мають 5095 вміст за вагою силтіофаму в ядрі і мають співвідношення -І оболонка:ядро близько 30:100; шкала з 5у позначками показує відносний розмір мікрокапсул. сл Фігура 12 - це мікрофотографія, одержана на електронному мікроскопі, що сканує, зроблена з 2000х мікрокапсул даного винаходу, що мають 3295 вміст за вагою силтіофаму в ядрі і мають співвідношення

ЧК» оболонка:ядро близько 30:100; шкала з 5у позначками показує відносний розмір мікрокапсул. о 50 Фігура 13 - це зображення температури плавлення суміші силтіофаму і тебуконазолу як функції відносних кількостей кожного з компонентів у суміші, воно показує, що суміш формує евтектичну суміш, яка має - температуру плавлення приблизно на 262С нижче, ніж температура плавлення силтіофаму при співвідношенні близько 50:50 за вагою.

Фігура 14 - це зображення температури плавлення суміші силтіофаму і сімеконазолу як функції відносних кількостей кожного з компонентів у суміші, воно показує, що суміш формує евтектичну суміш, яка має

Ге! температуру плавлення приблизно на 182С нижче, ніж температура плавлення силтіофаму при співвідношенні близько 80:20 силтіофам:сімеконазол за вагою. о Фігура 15 - це зображення температури плавлення суміші силтіофаму і фторфенілтриазолетанону як функції відносних кількостей кожного з компонентів у суміші, воно показує, що суміш формує евтектичну суміш, яка має 60 температуру плавлення приблизно на 62 нижче, ніж температура плавлення силтіофаму при співвідношенні близько 80:20 силтіофам:фторфенілтриазолетанон за вагою.

Відповідно до даного винаходу, було виявлено, що мікрокапсули, які містять високоплавкий сільськогосподарський активний матеріал (як дані терміни визначені нижче) можуть бути виготовлені без підвищення температури активної речовини до її звичайної температури плавлення та без використання бо ароматичного розчинника. Мікрокапсули можуть мати зовнішню оболонку сформовану з полісечовини і мікрокапсули можуть бути призначені для вивільнення активної речовини з мікрокапсули при заданій контрольованій швидкості тоді, коли мікрокапсулу піддають впливу звичайних умов навколишнього середовища.

В одному варіанті втілення описується мікрокапсуляція першої сільськогосподарської активної речовини, такої як силтіофам, в оболонці з полісечовини, причому інкапсуляції досягають за допомогою процесу міжфазової полімеризації. Розкривається два процеси для приготування емульсії необхідної для міжфазової полімеризації, один з них включає інкапсуляцію активної речовини у розчині в неароматичному органічному розчиннику, а інший включає інкапсуляцію суміші активної речовини та знижувача температури плавлення.

Втілення даного винаходу, що включає виробництво мікрокапсул, які містять силтіофам в ядрі і не містять /о неароматичних розчинників, вважається найбільш переважним. Вважається, що такі мікрокапсули, нанесені на насіння пшениці восени, можуть забезпечити вихідний рівень захисту, достатній для захисту насіння від шкідливих біологічно-активних речовин доти, доки температури стануть достатньо низькими і біологічний вплив буде незначним протягом зими, але зберігатимуть достатню кількість активної речовини, тому все ще вивільнятимуть її у достатній мірі весною, забезпечуючи захист від біологічного впливу, що збільшується, 7/5 протягом проростання і початкового росту рослини. Даний вид захисту однією єдиною обробкою насіння за допомогою нових мікрокапсул забезпечить захист насіння і рослин і позбавить, щонайменше від одного, і можливо двох, традиційних польових застосувань пестицидів.

Як буде розглянуто докладно нижче, було виявлено, що нові мікрокапсули можуть бути призначені для забезпечення заданої контрольованої швидкості вивільнення активної речовини, яка вкладена в них, за допомогою контролювання, серед інших характеристик, вмісту активної речовини в ядрі, товщини стінки оболонки, розміру частинок та композиції стінки оболонки. Дана здатність контролювати профіль вивільнення дозволяє розробляти мікрокапсули для задоволення широкого кола потреб застосування. Як буде зрозуміло фахівцеві у даній області техніки, на швидкість вивільнення інкапсульованого активного матеріалу впливатимуть такі фактори навколишнього середовища як температура і вологість. Однак, можна використовувати с

Контрольовані параметри описані вище для забезпечення бажаної швидкості вивільнення при будь-яких конкретних умовах навколишнього середовища. Наприклад, знаючи географічне розташування ділянки, на якій і) буде застосований новий матеріал, можна передбачити температуру, що очікується протягом різних пір року, і виготовити матеріал, який забезпечить визначену швидкість вивільнення за передбачених температур.

В одному варіанті втілення даного винаходу переважно розширюється рівень техніки для включення «-

Зо Інкапсуляції майже будь-якої високоплавкої твердої речовини за допомогою способу, що включає міжфазову полімеризацію, але не потребує використання розчинника для розчинення високоплавкої твердої речовини. Го у о патенті США Мо5310721 зазначає те, що мікрокапсули, виготовлені за допомогою міжфазової поліконденсації « можуть переважно містити матеріали, які мають широкий ряд застосувань, наприклад для забарвлювання, чорнил, формувачів кольорів, фармацевтичних препаратів, косметичних засобів, ароматичних матеріалів, о сільськогосподарських хімічних реагентів тощо. У патенті Го вказує, що будь-яка рідина, олія, низькоплавка ї- тверда речовина або розчинний у розчиннику матеріал в якому перший стінотвірний матеріал може бути розчинений і який не реагує із зазначеним стінотвірним матеріалом, можуть бути інкапсульовані за допомогою даної технології.

Даний винахід розширює рівень техніки для включення інкапсуляції майже будь-якої високоплавкої твердої «

Бечовини за допомогою формування суміші високоплавкої твердої речовини зі знижувачем температури з с плавлення, яка є твердою при звичайних температурах міжфазової полімеризації (для формування полісечовини вони складають близько 502С-902С), але має здатність до з'єднання з високоплавкою твердою речовиною для ;» формування евтектичної суміші, причому температура плавлення евтектичної суміші є достатньо низькою, щоб дозволити інкапсулювання суміші за допомогою відомих технологій міжфазової полімеризації, таких як описані у патенті Го. Переважно, але не обов'язково, щоб знижувач температури плавлення був матеріалом того ж самого -І типу, що й високоплавка тверда речовина. Наприклад, особливо переважно, коли обидва є барвниками, чорнилами, фармацевтичними препаратами, ароматичними матеріалами, сільськогосподарськими хімічними і-й реагентами тощо. ї» Термін "матеріал, що має високу звичайну температуру плавлення", як використано тут, що також 5ор Відноситься тут до терміну "високоплавкий матеріал", являє собою матеріал, що має звичайну температуру о плавлення вищу, ніж верхня межа діапазону температур, що традиційно використовується для здійснення - М способу міжфазової полімеризації, який застосовується для формування інкапсульованої оболонки навколо матеріалу. Наприклад, якщо спосіб міжфазової полімеризації включає формування оболонки з полісечовини, переважний діапазон температур, що традиційно використовується, складає від близько 502 до близько 909С, більш переважно від близько 5023 до близько 802С, ще більш переважно від близько 502 до близько 709С, і о найбільш переважно від близько 502С до близько 602С. Таким чином, високоплавкий матеріал у даному випадку являє собою матеріал, що має звичайну температуру плавлення більше 902 або вище верхньої межі іншого з ко переважних діапазонів.

Переважно, коли перша сільськогосподарська активна речовина, високоплавкий матеріал і знижувач 60 температури плавлення є матеріалами, що мають низьку розчинність у воді. Коли зазначено, що такий матеріал має "низьку розчинність у воді" або "нерозчинний у воді", це означає, що даний матеріал має розчинність у воді при 2593 менше ніж близько 195 за вагою. Переважно, якщо розчинність у воді складає менше ніж близько 0,195 за вагою, більш переважно, вона складає менше ніж близько 0,0195 за вагою, ще більш переважно, вона складає менше ніж близько 0,00195 за вагою і найбільш переважно, вона складає менше ніж близько 0,000195 за бо вагою.

Коли матеріал, що має високу звичайну температуру плавлення являє собою сільськогосподарську активну речовину, терміни "сільськогосподарська активна речовина, що має високу температуру плавлення" або "високоплавка активна речовина", як використано тут, означають сільськогосподарську активну речовину, що має звичайну температуру плавлення таку ж саму, як описана вище для високоплавкого матеріалу. Загалом, високоплавкі сільськогосподарські активні матеріали є такими, що важко інкапсулювати якісно за допомогою способів формування оболонки з полісечовини навколо ядра активної речовини.

Термін "звичайна температура плавлення" матеріалу, як і інші терміни, що використовуються тут, відноситься до температури, при якій тверда форма матеріалу знаходиться у рівновазі з рідкою формою при атмосферному тиску. Зрозуміло, що дані терміни включають опис матеріалів, таких як деякі полімери, що іноді /о мають діапазон температур при якому відбувається плавлення. У таких випадках звичайна температура плавлення полімеру розуміється як будь-яка температура у межах звичайного діапазону плавлення для полімеру; як правило, це температура в межах середньої температури діапазону плавлення або близько середньої температури діапазону плавлення. Наприклад, матеріал, що має звичайний діапазон плавлення 8620-882С, можна визначити як такий, що має звичайну температуру плавлення близько 872С.

Сільськогосподарські активні матеріали придатні для використання у даному винаході включають сполуки описані у патентах США МоМо 5482974, 5486621, 5498630, 5693667, 5693667, 5705513, 5811411, 5834447, 5849723, 5994270, 5998466, 6028101, і у публікаціях МУМО 93/07751 та ЕР 0538231 А1. Зокрема, такі сполуки описані у патенті США Мо5693667 та Заявці на європейський патент Мо0538231 А1, що описують сполуки формули:

А . -24 й ри у с / ра о , ! 2 7 х ; -

Я - и о хе в я ч уд їз о - гі 18 « 20 де 44 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, вибраного з бензолу, піридину, тіофену, з с фурану, піролу, піразолу, тіазолу та ізотіазолу;

А вибраний з -С(Х)-аміну, -С(0)-5К3, -«МН-ССОМК, і С(-МКУ)-ХК;; :з» В являє собою -М/ т-С(К»2)з або вибраний з о-толілу, 1-нафтилу, 2-нафтилу і 9У-фенантрилу, кожний з яких необов'язково заміщений галогеном або К,;

О являє собою С, 5і, Се або 5п; - МУ являє собою -С(К з)рН(2-ру; або коли С) являє собою С, М/ вибраний з -С(К 3)рН(2-ру» «М(Кз)тНу1-ту» 70) р-, та -О-; о Х являє собою О або 5; їз п дорівнює 0, 1,2 або 3; т дорівнює О або 1; («в») р дорівнює 0, 1 або 2; щк кожний К незалежно вибраний з: а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу та гідрокси; 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.і-С,-алкокси, алкілкарбонілом, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, (Ф) діалкіламінокарбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом;

ГІ с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, нітро, С.-С,-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і во галоалкенілом; а) С.-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Св-циклоалкокси, циклоалкенокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; 65 де дві групи К можуть бути об'єднані для формування конденсованого кільця; кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний з яких необов'язково заміщений К або галогеном; і де, коли С) являє собою С, К» може також бути вибраний з гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; де дві групи Ко можуть бути об'єднані для формування циклогрупи з с);

Ез являє собою С.-С,-алкіл;

КЕ. являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно;

К; являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або К,; або їх прийнятну у сільському господарстві сіль.

Термін "амін" у -С(Х)-аміні означає незаміщений, монозаміщений або дизаміщений амінний радикал, що 7/0 Включає азотвмісні гетероцикли. Приклади замісників для амінного радикалу включають, але не обмежуються ними, гідрокси; алкіл, алкеніл та алкініл, які можуть бути прямими, розгалуженими або циклічними; алкоксіалкіл; галоалкіл; гідроксіалкіл; алкілтіо; алкілтісалкіл; алкілкарбоніл; алкоксикарбоніл; амінокарбоніл; алкіламінокарбоніл; ціаноалкіл; моно- або діалкіламіно; феніл, фенілалкіл або фенілалкеніл, кожний з яких необов'язково заміщений одним або більше С 4-Св-алкілом, алкокси, галоалкілом, 7/5 Сз-Св-циклоалкілом, гало або нітрогрупами; С.-С,-алкіл або алкенільні групи заміщені гетероциклами, необов'язково заміщені одним або більше СрС ,-алкілом, алкокси, галоалкілом, гало або нітрогрупами.

Приклади таких азотвмісних гетероциклів, що зв'язані біля атому азоту з -С(Х)-, включають, але не обмежуються ними, морфолін, піперазин, піперидин, пірол, піролідин, імідазол і триазоли, кожний з яких може бути необов'язково заміщений однією або більше С.і-Се-алкільними групами.

Відповідні приклади амінних радикалів, придатних для використання у даному винаході, включають, але не обмежуються ними, етиламіно, метиламіно, пропіламіно, 2-метилетиламіно, 1-пропеніламіно, 2-пропеніламіно, 2-метил-2-пропеніламіно, 2-пропініламіно, бутиламіно, 1,1-диметил-2-пропініламіно, діетиламіно, диметиламіно,

М-(метил)етиламіно, М-(метил)-1,1--диметил)етил-аміно, дипропіламіно, октиламіно, М-(етил)-1-метилетиламіно, 2-гідроксіетиламіно, 1-метилпропіламіно, хлорметиламіно, 2-хлоретиламіно, 2-брометиламіно, сч ов З-хлорпропіламіно, 2,2,2-трифторетиламіно, ціанометил, метилтіометиламіно, (метилсульфоніл)оксіетиламіно, 2-етоксіетиламіно, 2-метоксіетиламіно, М-(етил)-2-етоксіетиламіно, 1-метокси-2,2-диметилпропіламіно, (8) циклопропіламіно, циклобутиламіно, циклопентиламіно, циклогексиламіно, метоксиметиламіно,

М-(метоксиметил)етиламіно, М-(1-метилетил)пропіламіно, 1-метилгептиламіно, М-(етил)-1-метилгептиламіно, 6,6-диметил-2-гептен-4-ініламіно, 1,1-диметил-2-пропініламіно. Наступні приклади включають бензиламіно, «- зо етилбензиламіно, З-метоксибензиламіно, З-(трифторметил)бензиламіно,

М-метил-3-(трифтор-метил)бензиламіно, 3,4,5-триметоксибензиламіно, 1,3-бензодіоксол-5-ілметил-аміно, о феніламіно, 3-(1-метилетил)феніламіно, етоксифеніламіно, циклопентил-феніламіно, метоксифеніламіно, «г нітрофеніламіно, 1-фенілетиламіно, М-(метил)-3-феніл-2-пропеніламіно, бензотриазолілфенілметил, 2-піридинілметиламіно, М-(етил)-2-піридинілметиламіно, 2-тієнілметиламіно і фурилметиламіно. Наступні о зв приклади амінних радикалів включають метилгідразино, диметилгідразино, М-етиланіліно і 2-метиланіліно. Амін ї- також може бути заміщений діетилом М-етилфосфорамідної кислоти, (-бутоксикарбонілом, метоксикарбонілом, етоксикарбонілом, пропоксикарбонілом тощо. З наведених вище прикладів амінного радикалу, переважним є етиламіно.

Приклади В включають, але не обмежуються ними, триметилсиліл, етилдиметилсиліл, діетилметилсиліл, « триетилсиліл, диметилпропілсиліл, дипропілметилсиліл, диметил-1-(метил)етилсиліл, трипропілсиліл, нн») с бутилдиметилсиліл, пентилдиметилсиліл, гексилдиметилсиліл, циклопропілдиметилсиліл, циклобутилдиметилсиліл, циклопентилдиметилсиліл, циклогексилдиметилсиліл, диметилетенілсиліл, ; т диметилпропенілсиліл, хлорметилдиметилсиліл, 2-хлоретилдиметилсиліл, бромометилдиметилсиліл, біциклогептилдиметилсиліл, диметилфенілсиліл, диметил-2-(метил)фенілсиліл, диметил-2-фторфенілсиліл та

Інші такі силільні групи формули Зі(К2)з; будь-які такі силільні групи приєднані до 7 4-2» кільця за допомогою -І метиленгрупи; і будь-які з цих груп, де германій або олово заміщені кремнієм. З наведених вище прикладів В переважним є триметилсиліл. 1 Наступні приклади В включають 1,1-диметилетил, 1,1-диметилпропіл, 1,1-диметилбутил, 1,1-диметилпентил, їх 1-етил-1-метилбутил, 2,2-диметилпропіл, 2,2-диметилбутил, 1-метил-1-етилпропіл, 1,1-діетилпропіл, 1,1,2-триметилпропіл, 1,1,2-триметилбутил, 1,1,2,2-тетраметилпропіл, 1,1-диметил-2-пропеніл, о 1,1,2-триметил-2-пропеніл, 1,1-диметил-2-бутеніл, 1,1-диметил-2-пропініл, 1,1-диметил-2-бутиніл, як 1-циклопропіл-1-метилетил, 1-циклобутил-1-метилетил, 1-циклопентил-1-метилетил, 1--1-циклопентеніл)-1-метилетил, 1-циклогексил-1-метилетил, 1-(1-циклогексеніл)-1-метилетил, 1-метил-1-фенілетил, 1,1-диметил-2-хлоретил, 1,1-диметил-З-хлорпропіл, 1,1-диметил-2-метоксіетил, 1,1-диметил-2-(метиламіно)етил, 1,1-диметил-2-(диметиламіно)етил, 1,1-диметил-З-хлор-2-пропеніл, 1-метил-1-метоксіетил, 1-метил-1-(метилтіо)етил, 1-метил-1-(метиламіно)етил, 1-метил-1--(диметиламіно)етил,

Ф) 1-хлор-1-метилетил, 1-бром-1-метилетил і 1-йод-1-метилетил. З наведених вище прикладів В переважним є ка 1,1-диметилетил.

Наступні приклади В являють собою 1,1-диметилетиламіно, 1,1-диметилпропіламіно, 1,1-диметилбутиламіно, во 1,1-диметилпентиламіно, 1-етил-1-метилбутиламіно, 2,2-диметилпропіламіно, 2,2-диметилбутиламіно, 1-метил-1-етилпропіламіно, 1,1-діетилпропіламіно, 1,1,2-триметилпропіламіно, 1,1,2-триметилбутиламіно, 1,1,2,2-тетраметилпропіламіно, 1,1-диметил-2-пропеніламіно, 1,1,2-триметил-2-пропеніламіно, 1,1-диметил-бутеніламіно, 1,1-диметил-2-пропініламіно, 1,1-диметил-2-бутиніламіно, 1-циклопропіл-1-метилетиламіно, 1-циклобутил-1-метилетиламіно, 1-циклопентил-1-метилетиламіно, 65 1-«1-циклопентеніл)-1-метилетиламіно, 1-циклогексил-1-метилетиламіно, 1-(1-циклогексеніл)-1-метилетиламіно, 1-метил-1-фенілетиламіно, 1,1-диметил-2-хлоретиламіно, 1,1-диметил-З-хлорпропіламіно,

1,1-диметил-2-метоксіетиламіно, 1,1-диметил-2-(метиламіно)етиламіно, 1,1-диметил-2--(диметиламіно)етиламіно та 1,1-диметил-З-хлор-2-пропеніламіно. У будь-якій з цих груп метил може також бути заміщений азотом, як у

М-(метил)-1,1-диметилетиламіно і М-(метил)-1,1-диметилпропіламіно. З наведених вище прикладів В переважними є 1,1-диметилетиламіно та М-(метил)-1,1-диметилетиламіно.

Наступні приклади В включають 1,1-диметилетокси, 1,1-диметилпропокси, 1,1-диметилбутокси, 1,1-диметилпентокси, 1-етил-1-метилбутокси, 2,2-диметилпропокси, 2,2-диметилбутокси, 1-метил-1-етилпропокси, 1,1-діетилпропокси, 1,1,2-триметилпропокси, 1,1,2-триметилбутокси, 1,1,2,2-тетраметилпропокси, 1,1-диметил-2-пропенокси, 1,1,2-триметил-2-пропенокси, 1,1-диметил-2-бутенокси, 70 1,1-диметил-2-пропінілокси, 1,1-диметил-2-бутинілокси, 1-циклопропіл-1-метилетокси, 1-циклобутил-1-метилетокси, 1-циклопентил-1-метилетокси, 1--1-циклопентеніл)-1-метилетокси, 1-циклогексил-1-метилетокси, 1-(1-циклогексеніл)-1-метилетокси, 1-метил-1-фенілетокси, 1,1-диметил-2-хлоретокси, 1,1-диметил-З-хлорпропокси, 1,1-диметил-2-метоксіетокси, 1,1-диметил-2-(метиламіно)етокси, 1,1-диметил-2-(диметиламіно)етокси, 1,1-диметил-З-хлор-2-пропенокси. З /5 наведених вище прикладів В переважним є 1,1-диметил етокси.

Наступні приклади В включають 1-метилциклопропіл, 1-метилциклобутил, 1-метилциклопентил, 1-метилциклогексил, 1-метилциклопропіламіно, 1-метилциклобутиламіно, 1-метилциклопентиламіно, 1-метилциклогексиламіно, М-(метил)-1-метилциклопропіламіно, М-(метил)-1-метилциклобутиламіно, М-( метил)-1-метилциклопентиламіно та М-(метил)-1-метилциклогексиламіно.

Ка може бути будь-яким замісником(ами), що не зменшує(ють) надмірно ефективність сполук, які залучені до способу контролю захворювання. КК, звичайно являє собою маленьку групу; "п" дорівнює переважно 1 для бензольних кілець і 2 для фуранових і тіофенових. К більш переважно являє собою метил або галоген, і більш переважно розміщений поряд з А.

Коли 72. і 2» є частиною бензольного кільця, наступне не включається як придатні активні речовини даного сч ов винаходу: 1) п не є 0, коли В являє собою триметилсиліл і А являє собою М,М-діетиламінокарбоніл,

М,М-біс(1-метилетил)амінокарбоніл, М-метиламінотіокарбоніл, М-етиламінокарбоніл, 1-піперидинілкарбоніл. або і)

М-феніламінокарбоніл; або коли В являє собою ортотоліл і А являє собою М,М-діетиламінокарбоніл,

М,М-біс(1-метилетил)амінокарбоніл, М-метиламінокарбоніл або О-метилкарбаміл; або коли В являє собою 1,1-диметилетил і А являє собою М,М-диметиламінотіокарбоніл або М-феніламінокарбоніл; або коли В являє «- зо собою триметилстаніл і А являє собою М,М-діетиламінокарбоніл або О-(1,1-диметилетил)карбаміл; 2) коли В являє собою 2-триметилсиліл і А являє собою М,М-діетиламінокарбоніл, К до не є З-фтор-6-формілом, о

З-фтор-б6-метилом, З-хлор-б6-формілом, З-фтором, З-хлором, З-хлор-б-метилом, б-триметилсилілом або «г б-метилом; 3) коли А являє собою О-(1,1-диметилетил)карбаміл і В являє собою 2-триметилсиліл, К д не є 5-трифторметилом; 4) коли А являє собою М-феніламінокарбоніл і В являє собою 2,2-диметилпропіл, К , не є о

З-метилом; і 5) К не є ізотіоціанатом, коли А являє собою -С(О)-амін і УМ являє собою -О-. ї-

Коли 42.4 і 25 є частиною тіофенового, фуранового або піролового кільця, нові сполуки даного винаходу не включають В, що є триметилсилілом, коли А являє собою (діетиламіно)карбоніл.

Придатні сільськогосподарські активні речовини типу описаного вище також були описані у патенті США

Мо5998466 як сполука формули: « - с А г» / г 7 в -і '

С пі й 1 ь , 7

Га ШК у вв , - і: -ї у Зяниї

К п о з іме) де 74 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, що являє собою тіофен;

А вибраний з -С(Х)-аміну, де амін заміщений первинним і вторинним амінним замісником або 60 алкіламінокарбонілом і воднем, -С(0)-5Кз, -МН-С(СХ)Е, і -С(-МКа)-ХК»; первинний амінний замісник вибраний з групи, що включає С.-Сіо прямі або розгалужені алкільні, алкенільні або алкіларильні групи або їх суміші необов'язково заміщені одним або більше галогеном, гідрокси, алкокси, алкілтіо, нітрилом, алкілсульфонатом, галоалкілсульфонатом, фенілом, Сз-Се-циклоалкілом |і

С5-Сво-циклоалкіленом; феніл необов'язково заміщений однією або більше С.-С. прямими або розгалуженими 65 алкільними, алкенільними або алкінільними групами або їх сумішами, циклоалкілом, циклоалкенілом, галоалкілом, алкокси та нітро; Сз-Се-циклоалкіл, Срв-Со-циклоалкеніл, алкокси, алкенокси, алкінокси,

діалкіламіно та алкілтіо; і вторинний амінний замісник вибраний з групи, що включає водень; С4-Све прямі або розгалужені алкільні, алкенільні або алкінільні групи або їх суміші необов'язково заміщені одним або більше галогеном; гідрокси, алкілкарбоніл, галоалкілкарбоніл, алкоксикарбоніл та діалкілкарбоніл;

О являє собою С, 5і, Се або 5п;

МУ являє собою -С(Кз)рН(2-ру; або коли С) являє собою С, У вибирають з -С(К з)рНі(2-ру» "М(Ка)тНул1-ту» (Ор 70 1-05

Х являє собою О або 5; п дорівнює 2; т дорівнює 0 або 1; р дорівнює 0, 1 або 2; де дві групи К об'єднані для формування негетероциклічного кільця конденсованого з тіофеновим кільцем, що не є бензотіофеном, за винятком тетрагідробензотіофену, зазначені дві групи К вибрані з групи, яка включає

С.-С,-алкіл, алкеніл, Сз-Се-циклоалкіл і циклоалкеніл, кожний з яких необов'язково заміщений гідрокси, тіо, фенілом, С.-С,-алкокси, алкілтіо, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний 2о З'яких необов'язково заміщений К,. або галогеном; і де, якщо С) являє собою С, Ко може також бути вибраний з гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; і крім того, коли С) являє собою С, дві групи Ко можуть бути об'єднані для формування циклоалкільної групи з с);

Ез являє собою С.-С,-алкіл;

КЕ. являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; і сч

К; являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або К,; або її прийнятна у сільському господарстві сіль. і)

Терміни "амін", "алкіл", "алкокси", "алкоксіалкіл", "моноалкіламіно", "діалкіламіно", "галоалкіл" і "гало", і В, Кл та особливості 2. і 7» є такими, як описано вище.

Сільськогосподарські активні речовини, що є придатними для використання у даному винаході також можуть с п зо бути вибрані з описаних у патенті США Мо5482974, а саме, сполука формули: «в) о мня? -

ІС) 35 . " - ке А ч - с ;» з З 1 в; щ» о 20 де В? являє собою етил, ізопропіл, пропіл або аліл;

А являє собою М(СН 3)1оНи В? або ОБ, де п дорівнює 0 або 1, Б? являє собою (СН з)п(СНаСНо)зт С, ть 1-метил-1-циклопентан, 1-метил-1-циклогексил або 2,3-диметил-2-бутил, де т дорівнює 0, 1, 2 або З і о незалежно являє собою В, або 2,3,3-триметил-2-бутил;

ЕЗ являє собою Н або незалежно КВ"; і

В" являє собою гало або СНУ;

Ф) за умови, що, коли А являє собою М(СН з)1пНи ВО, якщо БК З являє собою Н і Б З являє собою ко 1-метил-1-циклогексил або (СНа)п(СНоСНз)з-т С, де т дорівнює 0 або 3, або якщо ВЗ являє собою гало і В 2 являє собою (СНа)п(СНаСнНо)з-т С, де т дорівнює 3, В? не є етилом; 60 і за умови, що, коли А являє собою Ов т дорівнює або менше ніж 2, і якщо ВЗ являє собою Н або гало і 2 являє собою етил або ізопропіл, Б 5 є (СНз)п(СНаСНо)з-т С, де т дорівнює 1; або її прийнятна у сільському господарстві сіль.

Активні речовини, що є придатними для використання у даному винаході також можуть бути вибрані з описаних у патенті США Мо5994270, а саме, сполуки формул: б5 а Фе ю ! Її. х: М шву і: й - ще й й боже 2 К. ї я: ах то йо ш. 2 й з ЩО сих й х ж ща се -к че ак сне " :

І ча : ль (5). 1 т ще м («в») их вд ш т. ля ра і | М ще, щ ; - Й в й ' -

ЬЗ ї й сл 1 5 - Шк мк іх "М ко -е й - з : щ | ; шен

Га» Шк і ше 1 й (Ф) ко во 65 т 4 . 7 ' то К . у «в) д « 00 «

Шк і - с ;» що р д - Х 59 в їх пат ОЇ 60 і й ; , ге

Е бо де А являє собою -С(Х)-амін; В являє собою -МУ пт-ОХ(К»2)5; і А може бути В, коли В являє собою А, крім того випадку, коли формула є (1), тоді О не може бути 51;

О являє собою С або 51;

МУ являє собою -МН-, -О- або МОН з-;

Х являє собою О або 5; т дорівнює 0 або 1, за умови, що т дорівнює 0, коли О являє собою 51і; п дорівнює 0, 1, 2 або З р дорівнює 0, 1 або 2, і Н плюс Р дорівнює або менше ніж 3; кожний К незалежно вибраний з: 70 а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу і гідрокси; 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.і-С,-алкокси, алкілкарбонілом, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, діалкіламіно-карбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, нітро, С.-С,-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і галоалкенілом; а) Сі-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Се-циклоалкілокси, циклоалкенілокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; кожний К» незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний з яких необов'язково заміщений К,; або галогеном; і де, коли О являє собою С, К » може також бути вибраний з гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно і діалкіламіно; де дві групи Ко можуть бути об'єднані для формування циклогрупи з С); К у являє собою сч сС.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламінох або їх прийнятна у сільському о господарстві сіль.

Термін "амін" у -С(Х)-аміні означає незаміщений, монозаміщений або дизаміщений амінний радикал, який включає азотвмісні гетероцикли. Приклади замісників амінного радикалу включають, але не обмежуються ними, гідрокси; алкіл, алкеніл і алкініл, що можуть бути прямими, розгалуженими або циклічними; алкоксіалкіл; «- зо галоалкіл; гідроксіалкіл; алкілтіо; алкілтісалкіл; алкіл карбоніл; алкоксикарбоніл; амінокарбоніл; алкіламінокарбоніл; ціаноалкіл; моно- або діалкіламіно; феніл, фенілалкіл або фенілалкеніл, кожний з яких о необов'язково заміщений одним або більше С.-Се-алкілом, алкокси, галоалкілом, Сз-Се-циклоалкілом, гало, або «г нітрогрупами; С.і-С.-алкіл або алкенільні групи заміщені гетероциклами, необов'язково заміщеними одним або більше С.-С,-алкілом, алкокси, галоалкілом, гало, або нітрогрупами. Приклади таких азотвмісних гетероциклів, Щео, зв ЩО зв'язані біля атому азоту з -С(Х)-, включають, але не обмежуються ними, морфолін, піперазин, піперидин, ї- пірол, піролідин, імідазол і триазоли, кожний з яких може бути необов'язково заміщений однією або більше

С4-Св-алкільними групами.

Відповідні приклади амінних радикалів придатних для використання у даному винаході включають, але не обмежуються ними, етиламіно, метиламіно, пропіламіно, 2-метилетиламіно, 1-пропеніламіно, 2-пропеніламіно, « 2-метил-2-пропеніламіно, 2-пропініламіно, бутиламіно, 1,1-диметил-2-пропініламіно, діетиламіно, диметиламіно, па) с М-(метил)етиламіно, М-(метил)-1,1--диметил)етиламіно, дипропіламіно, октиламіно, М-(етил)-1-метилетиламіно, 2-гідроксіетиламіно, 1-метилпропіламіно, хлорметиламіно, 2-хлоретиламіно, 2-брометиламіно, ;» З-хлорпропіламіно, 2,2,2-трифторетиламіно, ціанометил, метилтіометиламіно, (метилсульфоніл)оксіетиламіно, 2-етоксіетиламіно, 2-метоксіетиламіно, М-(етил)-2-етоксіетиламіно, 1-метокси-2,2-диметилпропіламіно, циклопропіламіно, циклобутиламіно, циклопентиламіно, циклогексиламіно, метоксиметиламіно, -І М-(метоксиметил)етиламіно, М-(1-метилетил)пропіламіно, 1-метилгептиламіно, М-(етил)-1-метилгептиламіно, 6,6-диметил-2-гептен-4-ініламіно, 1,1-диметил-2-пропініламіно. Наступні приклади виключають бензиламіно, о етилбензиламіно, З-метоксибензиламіно, 3-«-трифторметил)бензиламіно, М-метил-3-«трифторметил)бензиламіно, їх 3,4,5-триметоксибензиламіно, 1,3-бензодіоксол-5-ілметиламіно, феніламіно, 3-(1-метилетил)феніламіно, 5р етоксифеніламіно, циклопентилфеніламіно, метоксифеніламіно, нітрофеніламіно, 1-фенілетиламіно, о М-(метил)-3-феніл-2-пропеніламіно, бензотриазолфенілметил, 2-піридинілметил-аміно, як М-(етил)-2-тридинілметиламіно, 2-тієнілметиламіно та фурилметиламіно.

Наступні приклади амінних радикалів включають метилгідразино, диметилгідразино, М-етиланіліно і 2-метиланіліно. Амін також може бути заміщений діетилом М-етилфосфорамідної кислоти, Ї-бутоксикарбонілом, 5Б метоксикарбонілом, етоксикарбонілом, пропоксикарбонілом тощо. З наведених вище прикладів амінного радикалу переважними є етиламіно, пропіламіно або аліламіно. (Ф) Приклади В включають, але не обмежуються ними, триметилсиліл, етилдиметилсиліл, діетилметилсиліл, ка триетилсиліл, диметилпропілсиліл, дипропілметилсиліл, диметил-1-(метил)етилсиліл, трипропілсиліл, бутилдиметилсиліл, пентилдиметилсиліл, гексилдиметилсиліл, циклопропілдиметилсиліл, 60 циклобутилдиметилсиліл, циклопентилдиметилсиліл, циклогексилдиметилсиліл, диметилетенілсиліл, диметилпропенілсиліл, хлорметилдиметилсиліл, 2-хлоретилдиметилсиліл, бромометилдиметилсиліл, біциклогептилдиметилсиліл, диметилфенілсиліл, диметил-2-(метил)фенілсиліл, диметил-2-фторфенілсиліл, та інші такі силільні групи формули Зі(К»)з. З наведених вище прикладів В, переважним є триметилсиліл.

Наступні приклади В включають 1,1-диметилетил, 1,1-диметилпропіл, 1,1-диметилбутил, 1,1-диметилпентил, 65 1-етил-1-метилбутил, 2,2-диметилпропіл, 2,2-диметилбутил, 1-метил-1-етилпропіл, 1,1-діетилпропіл, 1,1,2-триметилпропіл, 1,1,2-триметилбутил, 1,1,2,2-тетраметилпропіл, 1,1-диметил-2-пропеніл,

1,1,2-триметил-2-пропеніл, 1,1-диметил-2-бутеніл, 1,1-диметил-2-пропініл, 1,1-диметил-2-бутиніл, 1-циклопропіл-1-метилетил, 1-циклобутил-1-метилетил, 1-циклопентил-1-метилетил, 1--1-циклопентеніл)-1-метилетил, 1-циклогексил-1-метилетил, 1-(1-циклогексеніл)-1-метилетил, 1-метил-1-фенілетил, 1,1-диметил-2-хлоретил, 1,1-диметил-З-хлорпропіл, 1,1-диметил-2-метоксіетил, 1,1-диметил-2-(метиламіно)етил, 1,1-диметил-2-(диметиламіно)етил, 1,1-диметил-З-хлор-2-пропеніл, 1-метил-1-метоксіетил, 1-метил-1-(метилтіо)етил, 1-метил-1-(метиламіно)етил, 1-метил-1--(диметиламіно)етил, 1-хлор-1-метилетил, 1-бром-1-метилетил і 1-йод-1-метилетил. З наведених вище прикладів В переважними є 1,1-диметилпропіл, 1,1-діетилетил або 1-метил-1-циклопентил. 70 Наступні приклади В являють собою 1,1-диметилетиламіно, 1,1-диметилпропіламіно, 1,1-диметилбутиламіно, 1,1-диметилпентиламіно, 1-етил-1-метилбутиламіно, 2,2-диметилпропіламіно, 2,2-диметилбутиламіно, 1-метил-1-етилпропіламіно, 1,1-діетилпропіламіно, 1,1,2-триметилпропіламіно, 1,1,2-триметилбутиламіно, 1,1,2,2-тетраметилпропіламіно, 1,1-диметил-2-пропеніламіно, 1,1,2-триметил-2-пропеніламіно, 1,1-диметил-2-бутеніламіно, 1,1-диметил-2-пропініламіно, 1,1-диметил-2-бутиніламіно, 7/5 1-циклопропіл-1-метилетиламіно, 1-циклобутил-1-метилетиламіно, 1-циклопентил-1-метилетиламіно, 1-«1-циклопентеніл)-1-метилетиламіно, 1-циклогексил-1-метилетиламіно, 1-(1-циклогексеніл)-1-метилетиламіно, 1-метил-1-фенілетиламіно, 1,1-диметил-2-хлоретиламіно, 1,1-диметил-З-хлорпропіламіно, 1,1-диметил-2-метоксіетиламіно, 1,1-диметил-2-(метиламіно)-етиламіно, 1,1-диметил-2-(диметиламіно)етиламіно ії 1,1-диметил-З-хлор-2-пропеніламіно. З наведених вище прикладів В переважними є 1,1-диметилпропіламіно, 1,1-етилетиламіно або 1-метил-1-циклопентиламіно.

Наступні приклади В включають 1,1-диметилетокси, 1,1-диметилпропокси, 1,1-диметилбутокси, 1,1-диметилпентокси, 1-етил-1-метилбутокси, 2,2-диметилпропокси, 2,2-диметилбутокси, 1-метил-1-етилпропокси, 1,1-діетилпропокси, 1,1,2-триметилпропокси, 1,1,2-триметилбутокси, 1,1,2,2-тетраметилпропокси, 1,1-диметил-2-пропенокси, 1,1,2-триметил-2-пропенокси, 1,1-диметил-2-бутенокси, сч 1,1-диметил-2-пропінілокси, 1,1-диметил-2-бутинілокси, 1-циклопропіл-1-метилетокси, 1-циклобутил-1-метилетокси, 1-циклопентил-1-метилетокси, 1--1-циклопентеніл)-1-метилетокси, і) 1-циклогексил-1-метилетокси, 1-(1-циклогексеніл)-1-метилетокси, 1-метил-1-фенілетокси, 1,1-диметил-2-хлоретокси, 1,1-диметил-З-хлорпропокси, 1,1-диметил-2-метоксіетокси, 1,1-диметил-2-(метиламіно)етокси, 1,1-диметил-2-(диметиламіно)етокси, 1,1-диметил-З-хлор-2-пропенокси. З ("др зо наведених вище прикладів В переважними є 1,1-диметилпропілокси, 1,1-діетилетилокси або циклопентилокси.

Наступні приклади В включають 1-метилциклопропіл, 1-метилциклобутил, 1-метилциклопентил, о 1-метилциклогексил, 1-метилциклопропіламіно, 1-метилциклобутиламіно, 1-метилциклопентиламіно і «г 1-метилциклогексиламіно.

Ка може бути будь-яким замісником(ами), що не зменшує(ють) надмірно ефективність сполук, які залучені до о способу контролю Саеиптаппотусез дгатіпів маг. ігйісі. К. звичайно являє собою маленьку групу; "п" дорівнює ї- переважно 0 або 1. К являє собою переважно метил або галоген.

Як використано для опису сполук, розглянутих вище, термін "алкіл", якщо не визначено інакше, означає алкільний радикал, прямий або розгалужений, що має, якщо не визначено інакше, від 1 до 10 атомів вуглецю.

Терміни "алкеніл" та "алкініл" означають ненасичені радикали, що мають від 2 до 7 атомів вуглецю. Приклади « таких алкенільних груп включають етеніл, 1-пропеніл, 2-пропеніл, 1-бутеніл, 2-бутеніл, З-бутеніл, пт») с 2-метил-1-пропеніл, 2-метил-2-пропеніл, 1-метилетеніл і подібні. Приклади таких алкінільних груп включають . етиніл, 1-пропініл, 2-пропініл, 1,1-диметил-2-пропініл і т.д. Замінні групи можуть бути також як и? алкенільними, так і алкінільними, наприклад, 6,б-диметил-2-гептен-4-ініл.

Як використано для опису сполук, розглянутих вище, термін "алкокси" означає алкільну групу, що має, якщо

Не визначено інакше, від 1 до 10 атомів вуглецю, об'єднаних за допомогою ефірного зв'язку. Приклади таких -І алкоксигруп включають метокси, етокси, пропокси, 1-метилетокси і т.д.

Як використано для опису сполук, розглянутих вище, термін "алкоксіалкіл" означає ефірний радикал, що має, о якщо не визначено інакше, від 1 до 10 атомів вуглецю. Приклади таких алкоксіалкільних груп включають ї5» метоксиметил, метоксіетил, етоксиметил, етоксіетил і т.д.

Як використано для опису сполук, розглянутих вище, терміни "моноалкіламіно" та "діалкіламіно" кожний о означає амінну групу, що має, відповідно, 1 або 2 атоми водню заміщені алкільною групою. як Як використано для опису сполук, розглянутих вище, термін "галоалкіл" означає алкільний радикал, що має один або більше атомів вуглецю заміщених галогенами, включаючи радикали, які мають всі атоми вуглецю заміщені галогеном. Прикладами таких галоалкільних груп є фторметил, дифторметил, трифторметил, Хпорметил, трихлорметил і т.д.

Як використано для опису сполук, розглянутих вище, термін "гало" означає радикал, вибраний з хлору,

Ф) брому, фтору або йоду. ка Переважною активною речовиною є сполука формули: 60 б5

; дм 2 зо / Х си З і-й» наз 5

СИз с з і яка відома як 4,5-диметил-Н-(2-пропеніл)-2-«(триметилсиліл)-3-тіофенкарбоксамід, що має реєстраційний і) номер САБ 175217-20-6, і для якої запропонованою ІЗО загальноприйнятою назвою є "Силтіофам" або "Сілтіофам". У даному описі, ця активна речовина вказана як силтіофам.

У даному описі сільськогосподарські активні речовини, описані вище, можуть бути віднесені до "першої "пр

Зо більськогосподарської активної речовини". В іншому варіанті втілення винаходу, перша сільськогосподарська активна речовина може містити сімеконазол. о

Перший сільськогосподарський активний матеріал даного винаходу може використовуватися при будь-якій «Е комерційно прийнятній чистоті. Матеріал може використовуватися у будь-якому вигляді, в якому його одержують від постачальника, або в якому він синтезований. Однак, якщо присутній розчинник, то такі розчинники є о з5 Ннеароматичними органічними рідкими розчинниками, що представлені тут серед описаних нижче. ча

Коли першу сільськогосподарську активну речовину змішують з розчинником для формування органічної фази, що є рідиною при температурах нижчих, ніж звичайна температура плавлення першої сільськогосподарської активної речовини, розчинник може бути неароматичною органічною рідиною, в якій активна речовина є розчинною у кількості щонайменше близько 595 за вагою при температурі 702. Переважно « розчинник є таким, в якому активна речовина є розчинною у кількості щонайменше близько 2095 за вагою, більш у с переважно щонайменше близько 4095 за вагою, ще більш переважно щонайменше близько 5095 за вагою, і й найбільш переважно щонайменше близько 6090 за вагою, у всіх випадках температура складає 70260. "» Переважно, щоб розчинник мав звичайну температуру кипіння більшу ніж верхній рівень звичайного діапазону температур, який зазвичай застосовують для реакції полімеризації використовуваного способу інкапсуляції. Температура кипіння щонайменше близько на 202С вища даного верхнього рівня є переважною, -і щонайменше близько на 302С вища даного верхнього рівня є більш переважною і щонайменше близько на 502 сл вища даного верхнього рівня є найбільш переважною.

Придатні розчинники для використання у даному винаході можна знайти в |Огдапіс ЗоЇмепів РНузіса ї Ргорепієз апа Мейїйоа ої Ригіїйсайоп, ру Кіааіск, 9У.А., МУ. В. Випдег апа Т. К. ЗаКапо, допп УМіеу 5 опе, Мем Хогк о 50 (1984)| і вони можуть бути вибрані з вуглеводнів, гідроксисполук (виключаючи спирти, що реагують швидше з ізоціанатами, які використовуються у процесах синтезу матеріалу оболонки, ніж дані ізоціанати реагують з - використовуваними амінами), простих ефірів, карбонілів, кислот, складних ефірів, галогенованих вуглеводнів, поліхлорованих вуглеводнів, бромованих вуглеводнів, йодованих вуглеводнів, змішаних галогенованих вуглеводнів, нітросполук, амідів, сульфідів, тіоефірів, оксосірчаних сполук і сполук, що мають більше одного характерного атома або групи. Переважно, щоб розчинник для використання у даному способі був вибраний з о вуглеводнів, гідроксисполук, простих ефірів, карбонілів, складних ефірів і сполук з більше ніж одним характерним атомом або групою. іме) Коли розчинником є вуглеводень, насичені аліфатичні вуглеводні, такі як, наприклад, декан, октан, додекан, та ненасичені вуглеводні, виключаючи такі, що мають ароматичну групу, та включаючи, наприклад, 60 і-додекан, 2-пінен, камфен, лімонен та їм подібні, є придатними.

Приклади гідроксисполук, що є придатними для використання, включають аліфатичні спирти, нерозчинні у воді, такі як циклогексанол, 1-октанол і подібні.

Приклади простих ефірів, що є придатними для використання, включають аліфатичні ефіри, нерозчинні у воді, такі як дибутиловий ефір і подібні. 65 Приклади карбонілів включають камфору і подібні.

Приклади складних ефірів включають бутилацетат, гліцерилтриацетат, бутилстеарат, гексилацетат,

ацетилтри-п-бутилцитрат, діетиладипат і подібні. Переважним розчинником є ацетилтри-п-бутилцитрат (який є доступним під торговою маркою СігойПех А-4 від Мопіех, Іпс., сгееперого, МС).

Коли рідку композицію, що містить першу сільськогосподарську активну речовину формують шляхом змішування активної речовини з розчинником, переважно, щоб суміш містила щонайменше близько 5905 за вагою активної речовини, більш переважно близько 2595 і ще більш переважно близько 5095 за вагою активної речовини. Звичайно бажано поміщати якомога більше активної речовини у матеріал ядра, з метою подовження терміну придатності мікрокапсул при звичайному використанні, однак, як буде викладено нижче, іноді необхідно надавати активну речовину у тій мірі, яка є меншою, ніж максимально можлива кількість, для того, щоб одержати 70 бажані характеристики швидкості вивільнення.

Коли активним матеріалом є силтіофам, звичайно переважно мати від близько 595 до близько 9095 за вагою силтіофаму в ядрі, від близько 1095 до близько 8095 за вагою є більш переважним, від близько 2095 до близько 7095 є ще більш переважним, і від близько 3095 до близько 6095 за вагою є найбільш переважним для того, щоб одержати бажану комбінацію швидкості вивільнення і тривалості вивільнення.

Коли першу сільськогосподарську активну речовину змішують з розчинником з метою формування рідкої композиції, яка формуватиме ядро мікрокапсул, інші сільськогосподарські активні речовини, на додаток до першої активної речовини, також можуть бути додані до суміші. Другою або наступною сільськогосподарською активною речовиною може бути майже будь-яка сільськогосподарська активна речовина, але переважно це пестицид або гербіцид. Друга активна речовина більш переважно являє собою інсектицид, акарицид, бактерицид, фунгіцид, нематоцид або молюскоцид. Коли друга активна речовина являє собою фунгіцид, він переважно вибраний з групи, яка включає тебуконазол, тетраконазол, сімеконазол, дифеноконазол, флухінконазол, флудіоксоніл, каптан, металаксил, карбоксин і тирам.

Коли другою або наступною сільськогосподарською активною речовиною є гербіцид, він може бути вибраний з наступних придатних гербіцидів: регуляторів росту, а саме: с феноксіоцтових кислот, таких як, 2,4-О0 і МСРА, феноксипропіонових кислот, таких як, дихлорпроп і мекопроп, і) феноксимасляних кислот, таких як, 2,4-Ю08 і МСРВ, бензойних кислот, таких як, дикамба, піколінових кислот і споріднених сполук, таких як, піклорам, триклопір, клопіралід і хінклорак; «- зо інгібіторів ауксинового транспорту, а саме: напталаму, о семівуглеців, таких як, дифлуфензопір-натрій, «г в-триазинів, таких як, атразин, симазин, ціаназин, прометон, аметрин і прометрин, інших триазинів, таких як, гексазинон і метрибузин, о заміщених сечовин, таких як, діурон, флуометурон, лінурон і тебутіурон, ї- урацилів, таких як бромацил і тербацил, бензотіадіазолів, таких як, бентазон, бензонітролів, таких як, бромоксиміл, фенілкарбаматів, таких як, десмедіфрам і фенмедіфам, « піридазинонів, таких як, піразон, з с феніпіридазинів, таких як, піридат, та інших, таких як, пропаніл; пігментних інгібіторів, а саме: ;» амітролу, кломазону і флуридону, піридазинонів, таких як, норфлуразон, ізоксазолів, таких як, ізоксафлутол; інгібіторів росту, а саме: -І мітотичних руйнівників, типів, динітроанілінів, таких як, бенефін, етальфлуралін, оризалін, пендиметалін, продіамін і трифлуралін, о оксисульфуронів, таких як, флутіамід, їх піридинів, таких як, дитіопір і тіазопір, амідів, таких як, пронамід, та о інших, таких як, ОСРА; інгібіторів паростків розсади, що з'являється, типів, шк карбамотіоатів, таких як, ЕРТС, циклоат, пебулат, триалат, бутилат, молінат, тіобенкарб і бернолат; інгібіторів коріння тільки розсади, типів, амідів, таких як, напропамід, 5Б фенілсечовин, таких як, сидурон, та інших, таких як, бенсулід, бетасан і бенсумек;

Ф) інгібіторів коріння та паростків розсади, типів, ка хлорацетамідів, таких як, ацетохлор, диметенамід, пропахлор, алахлор і метолахлор; інгібіторів синтезу амінокислоти, а саме: во інгібіторів синтезу ароматичної амінокислоти, таких як, гліфосат і сульфосат, інгібіторів синтезу розгалуженої амінокислоти, типів, сульфонілсечовин, таких як, бенсульфурон, хлорсульфурон, галосульфурон, нікосульфурон, просульфурон, фімсульфурон, тіфенсульфурон, трибенурон, хлоримурон, етаметсульфурон, метсульфурон, примісульфурон, оксасульфурон, сульфометурон, триасульфурон і трифлусульфурон, 65 імідазолінонів, таких як, імазаметабенз, імазамокс, імазапік, імазапір, імазахін та імазетапір, триазолопіримідинів, таких як, хлорансулам і флуметсулам,

тиримідинілоксибензоатів, таких як, піритіобак; інгібіторів ліпідного біосинтезу, а саме: аріоксифеноксипропіонатів, таких як, циклофоп-метил, феноксапроп-етил, феноксапроп-р-етил, флуазифоп-р-бутил, галоксифоп і хізалофор-р-етил, циклогександіонів, таких як, клетодим, сетоксидим і тралкоксидим; інгібіторів біосинтезу стінки клітини, а саме: нітритів, таких як, дихлобеніл, бензамідів, таких як, ізоксабен, та 70 інших, таких як, хінклорак; руйнівників клітинної мембрани, а саме: розбавленої сірчаної кислоти, монокарбаміддиводеньсульфату і гербіцидних олій, біпіридиліумів, таких як, дихат і парахат, дифенілових ефірів, таких як, адифторфен, фомесафен, лактофен і оксифторфен, оксидіазолів, таких як, флутіацет і оксадіазон,

М-фенілгетероциклів, таких як карфентразон, флуміклорак і сульфентазон; інгібіторів глутамінової синтетази, таких як глуфосинат; та інших, таких як ОБМА, ММА, асулам, ендоталь, етофумесат, дифензохат і ТСА.

Альтернативний спосіб надання рідкої композиції, що містить сільськогосподарську активну речовину,

Включає перемішування першої сільськогосподарської активної речовини зі знижувачем температури плавлення з метою формування органічної фази, що є рідиною при температурах нижче звичайної температури плавлення активної речовини. Знижувач температури плавлення даного винаходу являє собою матеріал, який при перемішуванні з першою сільськогосподарською активною речовиною, здатний формувати евтектичну суміш, що має температуру плавлення нижчу, ніж температура плавлення як першої сільськогосподарської активної сч г5 речовини, так і знижувача температури плавлення. Переважно знижувач температури плавлення являє собою о такий знижувач, що має звичайну температуру плавлення вищу, ніж звичайна температура навколишнього середовища. Термін "евтектична суміш", як використано тут, означає суміш двох або більше матеріалів, що мають найнижчу температуру плавлення, яку можна одержати змінюючи пропорції компонентів.

Винахідники несподівано виявили, що деякі сільськогосподарські активні матеріали, за винятком перших «- зо Сільськогосподарських активних речовин, описаних вище, можуть діяти як знижувачі температури плавлення даного способу. У даному описі будь-яка сільськогосподарська активна речовина, за винятком перших о сільськогосподарських активних речовин, описаних вище, може бути віднесена до другої сільськогосподарської «Е активної речовини. Коли друга сільськогосподарська активна речовина діє як знижувач температури плавлення, така активна речовина може бути пестицидом або гербіцидом і може бути вибрана з інсектицидів, акарицидів, о бактерицидів, фунгіцидів, нематоцидів, молюскоцидів і подібних. ї-

Коли фунгіцид використовується як знижувач температури плавлення, такі фунгіциди як тебуконазол, сімеконазол, флудіоксоніл, флухінконазол, дифеноконазол, 4,5-диметил-М-(2-пропеніл)-2-(триметилсиліл)-З-тіофен-карбоксамід (силтіофам), гексаконазол, етаконазол, пропіконазол, тритіконазол, флутриафол, епоксіконазол, фенбуконазол, бромуконазол, пенконазол, імазаліл, « Ттетраконазол, флусилазол, метконазол, диніконазол, міклобутаніл, триадименол, бітертанол, піреметаніл, ств) с ципродиніл, тридеморф, фенпропіморф, кресоксим-метил, азоксистробін, 7ЛЕМОО160, фенпіклоніл, беналаксил, . фуралаксил, металаксил, К-металаксил, орфурак, оксадіксил, карбоксин, прохлораз, трифулмізол, пірифенокс, и? ацибензолар-5-метил, хлорталоніл, цимоаксніл, диметоморф, фамоксадон, хіноксифен, фенпропідин, спіроксамін, триазоксид, ВАББООО1Е, гімексазол, пенцикурон, фенамідон, гуазатин і ципроконазол є придатними для використання. Фунгіциди, такі як, тебуконазол, сімеконазол, дифеноконазол, тетраконазол, флухінконазол, -І флудіоксоніл, каптан, металаксил, карбоксин і тирам є переважними.

Коли гербіцид використовується як знижувач температури плавлення, такий гербіцид може бути вибраний з о переліку гербіцидів, описаних вище, як придатний для використання як друга або наступна сільськогосподарська ї5» активна речовина.

В одному переважному варіанті втілення даного способу рідка композиція містить силтіофам як першу о сільськогосподарську активну речовину і силтіофам є перемішаним з другою сільськогосподарською активною

Кк речовиною, що приводить до формування суміші, яка має температуру плавлення щонайменше близько на 59С нижчу, ніж температура плавлення силтіофаму. Більш переважно, щоб температура плавлення суміші була щонайменше близько на 102С, ще більш переважно щонайменше близько на 152С, і найбільш переважно, була щонайменше близько на 202С нижче, ніж температура плавлення силтіофаму.

Було виявлено, що тебуконазол і сімеконазол є переважними знижувачами температури плавлення. Було о виявлено, що суміш силтіофаму і тебуконазолу є евтектичною сумішшю, яка має евтектичну точку при іме) температурі близько 602С, що є значно нижчою, ніж температура плавлення або силтіофаму (т.пл. близько 8620-8822), або тебуконазолу (т.пл. близько 10522). Для одержання додаткової інформації стосовно фізичних 60 властивостей пестицидів див., наприклад, | пе Резіїсіде Мапиа!ї, 11їп Ба, С.0.5. Тотіїп, Е4д., Вийівй Стор

Ргоїесіоп Соипсії, РГатппат, Зигу, ОК (1997)).

Після того як рідку композицію, що містить сільськогосподарські активні речовини, формують використовуючи неароматичний розчинник або використовуючи знижувач температури плавлення, як описано вище, цю композицію диспергують у маленькі краплі. Термін "маленькі краплі", як використано тут, означає краплі, бо середній розмір яких складає менше ніж близько 20. Хоча для диспергування рідкої композиції у краплі може використовуватися будь-який спосіб, загальноприйнятим використовуваним способом є змішування органічної рідкої композиції з достатньою кількістю рідини на водній основі для формування безперервної фази і проведення змішування при високих рівнях зсуву, які можуть досягатися застосуванням мішалок і змішувачів з високим ступенем зсуву.

Коли маленькі краплі рідкої композиції сформовані, було виявлено, що розмір крапель є функцією рівня зсуву, який застосовується до рідин протягом змішування, в'язкості двох рідких фаз і присутності, типу та кількості поверхнево-активної речовини або емульгуючого матеріалу.

Поверхнево-активна речовина або емульгуючі матеріали, що були визначені придатними для використання у даному способі, включають І отаг О (натрієва сіль нафталінового полімеру сульфонової кислоти, 8195 (СА КМ 76 9084-06-4), сульфат натрію, 12,595, і вода, 6,590; доступні від Содпів Согр.) і БоКоїап СР 9 (натрієва сіль малеїнового олефінкислотного співполімеру (СА КМ 127123-37-3) доступна від ВАБ5Е, Рагвіррапу, М).

Переважним способом формування оболонки, що включає маленькі краплі рідини, є міжфазова полімеризація мономерів для формування оболонки з полісечовини навколо кожної краплі. Способом здійснення даної полімеризації є додавання одного або більше типів ізоціанатних мономерів до органічної рідкої 7/5 Композиції. Органічна рідка композиція може потім бути диспергована у водній фазі. Один або більше поліамінних мономерів можуть потім бути додані до водної рідини, в якій органічна рідка композиція диспегована. Поліаміни реагують з ізоціанатами на міжфазовій поверхні маленьких крапель (органічна/водна поверхня контакту) для формування твердої оболонки з полісечовини, яка включає краплі.

Ізоціанати, які є придатними для використання у даному способі, включають поліїзоціанати, що можуть 2о реагувати з поліамінами для формування полісечовини. Може використовуватися один або більше поліїзоціанатів. Поліззоціанати, що є придатними для використання у даному винаході розглядаються у

ІСпетізігу апа Тесппоіоду ої Ізвосуапагцезв, ШІгісн, Н., допп УМіеу 5 5опв, Мем" Хогк, (1996).

Мономерні полізоціанати включають аліфатичні, циклоаліфатичні, араліфатичні, ароматичні та гетероциклічні поліїзоціанати. Приклади таких поліїізоціанатів включають 1,12-до декан діїзоціанат, сч циклобутан-1, З-діїзоціанат, циклогексан-1,З-діїзоціанат, 2,4- і/або 2,6-гексагідротолуілен діїзоціанат, 4,44"--рифенілметан триізоціанат, трис-(4-ізоціанатфеніл)-тіофосфат, ЮОезтодиг МЗ33ЗО0О з реєстраційним і) номером САБ5: 104559-01-575. ОСМ-К-(О-СНЬСНо)-К-МСО (поліетиленгліколь), ОСМ-К-«(ОСНо-СН-СНаз))-К-МСО (поліпропіленгліколь), ОосМ-к«ОоСнН.СнНоСнНьСНо)-К-МСО (політетраметиленгліколь), остч-к«(оСснНоСснНоОоСОо-СНьСнНоСнНоСНо-СО),-К-МСО (поліетиленадипат), «- зо ОосМ-к(оснНосносСнНосСНноОоСО-СснНосСнНосносСНо-СО),-К-МСО (полібутиленадипат) і осМ-к(оСнНОСНоСНьСНьСНьСНоОСО),-К-МСО(полігексаметиленполікарбонат), де у кожному випадку, К може о бути СНо або СНЬСН» або алкілом. «Е

Переважно, щоб один або більше поліїзоціанатів включали щонайменше один діїзоціанат (що має дві хімічно активні ізоціанатні групи на одну молекулу) і/або щонайменше один триізоціанат (що має три хімічно активні о ізоціанатні групи на одну молекулу). ї-

Приклади придатних діїзоціанатів можна знайти у керівництві ШОІігісп, Ід. на стор. 319, 330, 370, 374, і включають (з комерційними постачальниками) НОЇ (Вауег), 1,5 діізоціанатпентан, ТМОЇ (Нав), С120І (айРопу, 1,6,11-ундекантриіїзоціанат (диРопО, СНО (АКкго), ВОЇ (Еазітап/Зип), НХОЇ (ТаКеда), ІРОЇ (ВАБ5БЕ, Вауег, Нав,

ОЇїіп), ІМСІ, 0011-1410 (Непке!), ХО (ТаКеда), т-ТМХОІ (Атегісап Суапатіда), р-ТМХОІ (Атегісап Суапатіа), ОЕВІ, « 40. НМОЇ (Вауег), ОСМ(СН2)ВО(СНоВМСО, ОСМ(СНоВОоСсНньСНоо(СНо)ВМСО, ОСМ(СНоЗзОсСН(СНаІ)СНоО(СнНозМСО, ТЗ с осМсНнозо(сСнНоІзо(СснІзМСОо, ОСМ(СНозЗОо(СНІодД(СНІЮОС(СНОЗзМСО,

Й осщснозосн(снНазсн(СнНЗз(СнНозМСО, ОСМ(СНозОосСнНоС(СНУЗ»СснНоо(СНО)зМСО, и? ОоСМ(СНО)зЗОСНоС(ЕВЬСНоО(СНОЗМСО, оо НН нн ни и НН НИ пит лют нн, ОоСсМ(СНн») « ОсМСнвОСТеНОСтОо(стУМсО, -І ОТ Птахи. З Го М й що г і шко с Я скін пл ЧИН и, й с ї шось о 50 - зОо(СНгІо(СНе)зМСО, ОосМСНноІзо(СнНовО(СНОІЗзМСО, ОСМ(СНо)зЗО(СНоноО(СНоЗзМСО, РРОЇ (АКго, аийРопу, 2,А-ТОІ (Вауег), ТОЇ (80:20) (ВАБЕ, Бом, Оп, Кпопе-Рошіепс, Епіспет), МОЇ (ВАЗЕ, Вауег, ом, ІСІ, Епіспет,

Міївиїі, Тоаізи), РМОЇ (ВАЗЕ, Вауег, ому, ІСІ, Епіспет, Міївиї, Тоаіви), МОЇ (Вауег), ТОБІ (Мірроп-Зода) і подібні.

Суміші діїзоціанатів і триіїзоціанатів, придатні для використання у даному винаході, розкриті Бей» еї. о ам. у патенті США Мо5925595. Переважним діїзоціанатом є мета-тетраметиленксилілен діїзоціанат (ТМХО1Ї) і переважним триіїзоціанатом є /М,М';М"-трис(б-ізоціанатгексил)-нітродотрикарбоновий триамід (САБ КМ іме) 67635-83-0; доступний як Юезтодиг М3200 від Вауег Согрогайоп, Рійзригой, РА). Більш переважно, якщо поліізоціанати містять як діїзоціанат, так і триізоціанат. 60 Вважається, що співвідношення між кількістю функціональних груп, наданих діїзоціанатом і триізоціанатом, впливає на композицію оболонки з полісечовини, і, таким чином, може бути використане як контрольований параметр для одержання бажаної швидкості вивільнення. Коли використовуються ТМХОІ| та

М,М',М"-трис(б-ізоціанатгексил)-нітродотрикарбоновий триамід як діїзоціанат і триізоціанат відповідно, переважне співвідношення складає 1:1. 65 Поліаміни (тобто поліфункціональні аміни), придатні для використання у даному способі, включають будь-який поліамін здатний реагувати з поліїзоціанатами для формування полісечовини. Відповідні аміни включають, але не обмежуються ними, діетилентриамін, триетилентетрамін, тетраетиленпентамін, імінобіспропіламіни, аміноепоксидні аддукти, алкілдіаміни від етилендіаміну до гексаметилендіаміну, триметилопропан трис|полі(пропіленгліколь)аміно-кінцевий| ефір (доступний як деПйатіпе Т-403, САБ КМ 39423-51-3 від Техасо Согр. або АЇагісп), всі діаміни і триаміни створені Техасо Согр. і продаються на ринку під торговою маркою епПатіпе, піперазин, їзофорондіамін, біс-(4-аміноциклогексил)метан, 1,2-, 1,3- і 1,4-циклогександіамін, 1,2-пропандіамін, М,М,М-трис-(2-аміноетил)-амін, полі(етиленімінХи),

М-(2-аміноетил)-піперазин, М,М'-біс-(3-амінопропіл)-етилендіамін, М,М'-біс-(2-аміноетил)-1,3-пропілендіамін,

М,М'-біс-(3-амінопропіл)-1,3-пропілендіамін, М,М,М'-три-(2-аміноетил)-етилендіамін. 70 Переважно, щоб один або більше поліамінів, які використовуються у даному способі, включали щонайменше один триамін і/або щонайменше один тетрамін. Насправді, більш переважно, щоб використовувалося два або більше поліамінів, і щоб вони були вибрані з діамінів, триамінів і тетрамінів. Ще більш переважно, щоб були включені як триамін, так і тетрамін. Переважні триаміни включають триметилолпропан трисіполі(пропіленгліколь)аміно-кінцевий)| ефір (доступний як депатіпе Т-403) та діетилентриамін, і переважні /5 Тетраміни включають триетилентетрамін (ТЕТА).

Коли до реакції додають суміш триаміну і тетраміну, переважно, щоб співвідношення кількості функціональних груп, наданих триаміном, по відношенню до кількості функціональних груп, наданих тетраміном, яке використовується, складало від близько 100:0 до 0:100. Як використано тут, дане співвідношення може бути віднесене до співвідношення між еквівалентами триамін:тетрамін. Співвідношення еквівалентів триамін:тетрамін між близько 90:10 і 10:90 є більш переважним, ще більш переважним є співвідношення між близько 80:20 і 20:80, ще більш переважним є співвідношення близько 60:40 і 40:60, і найбільш переважним є співвідношення близько 50:50.

Було виявлено, що швидкість вивільнення сільськогосподарської активної речовини, яка знаходиться в ядрі мікрокапсули, що має оболонку з полісечовини, може регулюватися за допомогою змінювання співвідношення с ов еквівалентів триаміну, таких як деПйатіпе Т-403, та еквівалентів тетраміну, таких як триетилентетрамін.

Відповідно, параметр співвідношення еквівалентів триаміну до тетраміну, що використовується у реакції і) міжфазової полімеризації є одним з параметрів, які можуть використовуватися для одержання заданої контрольованої швидкості вивільнення активної речовини.

Коли загальна кількість поліїзоціанатів і загальна кількість поліамінів, що зв'язані у даному способі, «- зо розглядаються, переважно, щоб співвідношення загальної кількості еквівалентів поліїззоціанатів до загальної кількості еквівалентів поліамінів було між близько 4:1 і 1:4, більш переважно співвідношення було від 2:1 до о 1:2, і ще більш переважно дане співвідношення було близько 1:1. «г

Вважається, що температура, при якій відбувається реакція полімеризації, є фактором, який впливає на одержання повністю сформованої та непошкодженої оболонки, без отворів або інших виразних нерівностей. о

Відповідно, переважно, щоб реакція полімеризації здійснювалася при температурі між близько 259С та близько ї- 902, і більш переважно, щоб температура була між близько 402С та 7596.

Коли сформовані нові мікрокапсули, товщину стінки оболонки можна контролювати за допомогою змінювання кількості використовуваних змішуваних поліїзоціанатів і поліамінів до загальної кількості рідкої органічної « фази. Чим вищий рівень поліїзоціанатів і поліамінів по відношенню до загальної кількості рідкої органічної фази, тим товща стінка оболонки з полісечовини буде сформована. У даному описі товщина стінки оболонки с виражена на основі вагового співвідношення полісечовини до матеріалу ядра. Вагове співвідношення оболонки з ц полісечовини до ядра може контролюватися так, як описано вище, і переважно складає між близько 5:100 і "» близько 50:100. Більш переважно, щоб вагове співвідношення оболонка:ядро складало між близько 10:100 і близько 40:100, ще більш переважно між близько 15:100 і близько 30:100. Однак, оскільки товщина стінки оболонки впливає на швидкість вивільнення сільськогосподарської активної речовини з ядра мікрокапсули, коли -І її піддають впливу звичайних умов навколишнього середовища, товщина стінки оболонки є регульованою, що може контролюватися з метою забезпечення заданого профілю швидкості вивільнення.

Мн Термін "звичайні умови навколишнього середовища", як використано тут, повинен розумітися як такий, що ьч означає погодні умови, яким буде піддана мікрокапсула за даним винаходом коли її наносять на рослину, насіння або у грунт у звичайному грунтовому середовищі росту. Дані умови включають звичайні природні дощі, вологість о грунту, сонячне світло, температуру, біологічну активність і т.п. - й Коли зазначається, що сільськогосподарська активна речовина вивільняється з мікрокапсули при "заданій контрольованій швидкості", термін "задана контрольована швидкість" відноситься до заданого профілю вивільнення активної речовини з мікрокапсул, що може бути представлено за допомогою зображення загальної

Кількості активної речовини, що вивільнялася, як функції часу впливу. Один спосіб одержання мікрокапсули, що має задану контрольовану швидкість вивільнення, полягає у визначенні швидкості вивільнення активної і) речовини з мікрокапсули при стандартизованих умовах проведення випробування (таких як описані докладно у ко Прикладах нижче) і потім співставленні з профілем вивільнення, одержаним при стандартних умовах, з профілем вивільнення активної речовини при звичайних умовах навколишнього середовища. Фахівцеві в області бо контрольованого вивільнення пестицидів буде зрозуміло, що після того, як дане співставлення проведене декілька разів, профіль вивільнення визначається відповідно до способів стандартизованого випробування, що можуть використовуватися для прогнозування швидкості вивільнення при звичайних умовах навколишнього середовища.

Контрольовані форми вивільнення за даним винаходом можуть бути будь-якої геометричної форми, але 65 Мікрокапсули сферичної форми є переважними. Особливо придатна для використання форма нової мікрокапсули включає оболонку з полісечовини, яка включає ядро, що містить силтіофам, причому середній розмір мікрокапсули складає від близько 2, до близько 8, вагове співвідношення оболонки до ядра складає від близько 15:100 до близько 30:100, і кількість силтіофаму в ядрі складає від близько 3095 до близько 6095 за вагою.

Мікрокапсули можуть використовуватися будь-яким способом, яким використовуються інші форми сільськогосподарських активних речовин з контрольованим вивільненням, і можуть вноситися у грунт, на насіння, коріння, бульби та будь-які інші форми матеріалів розмноження рослин, так само як і на будь-які частини зростаючої рослини. Мікрокапсули, що є предметом винаходу, можуть застосовуватися, без обмежень, на таких рослинах як зернові, злакові, включаючи пшеницю, ячмінь, жито і рис, овочі, конюшини, бобові, включаючи боби, 70 горох і люцерну, цукровий очерет, цукрові буряки, тютюн, бавовна, рапсові, соняшники, сафлор та сорго, і на матеріалах розмноження таких рослин.

Переважно, щоб мікрокапсули використовувалися з бобовими (представники класу Мадпоїіорзіда і підкласу

ЕРабаіез). Більш переважно коли рослина належить до родини Рарасеае (раніше І едитіпозає) і підродини

Рарійопоідеае або Рароідеае, і ще більш переважно, коли рослина вибрана з групи, яка складається з Різит 7/5 8рр. (включаючи горох садовий, Р. ваймит), Медісадо зрр. (включаючи люцерну, М. займа), Агаснів зврр. (включаючи арахіс, А. пуродаеа), сої (включаючи Сіусіпе тах, ОСіусіпе Пізріда), Місід зрр. (включаючи вику),

Мідпа взрр. (включаючи вігну), Місіа зрр. (включаючи фава біб, М. Тара), конюшини і РНпазеоіЇиз зрр. (включаючи

Р. миїЇдагіз, Р. Іспайив, Р. Ітепвів, апа Р. соссіпеив). Найбільш переважним є застосування даних мікрокапсул на пшениці та сої.

Мікрокапсули можуть застосовуватися на будь-яких видах насіння рослин як покриття, або нерозбавлені або з клейкими агентами, або іншими ад'ювантами.

Коли силтіофам використовується як перша сільськогосподарська активна речовина, переважним застосуванням є нанесення мікрокапсул з контрольованим вивільненням на насіння або у грунт протягом висаджування озимої пшениці з метою одержання захисної дії від зсаеитаппотусез дгатіпіз восени і протягом с

Зими, при збереженні достатньої активності для забезпечення захисту від відновленого біологічного впливу навесні. о

У тих варіантах втілення винаходу, де високоплавкий матеріал відрізняється від сільськогосподарської активної речовини, ті ж самі загальні методики, час, температури та концентрації можуть використовуватися для створення мікрокапсул, які були описані тут для сільськогосподарських активних речовин. «--

У наступних прикладах описані переважні варіанти втілення даного винаходу. Інші варіанти втілення у межах пунктів формули винаходу у даному документі будуть очевидними для фахівця у даній області з аналізу опису - або здійснення винаходу на практиці як розкрито тут. Мається на увазі, що опис разом з прикладами « розглядатимуться лише як ілюстративні, причому суть і область винаходу вказані за допомогою пунктів формули винаходу, що йде після прикладів. У прикладах всі процентні співвідношення приводяться за вагою, якщо не юю

З5 Вказано інакше. ї-

Приклад 1

Даний приклад ілюструє виготовлення мікрокапсул, що містять силтіофам як сільськогосподарську активну речовину, з використанням похідного лимонної кислоти як органічного розчинника.

Водний розчин поверхнево-активної речовини І отаг О (5,16г; доступної від НепКе! Согр., Могтізіом/п, МУ) « 0 готували у 90,4г води у хімічній посудині об'ємом 250мл. рН розчину доводили до 7,2 додаванням невеликої шщ с кількості лимонної кислоти, і розчин нагрівали до 559С. Органічний рідкий розчин готували шляхом ц перемішування силтіофаму (М-аліл-4,5-диметил-2-триметилсилілтіофен-3-карбоксамід, 16,00г; доступний від "» Мопзапіо Сотрапу, 5. ІГоців, МО), ацетилтри-п-бутил-цитрату (34,0г; доступний як Сігойех А-4 від Моптіех,

Іпс., Сгеепзрого, МС), Юезтодиг М 3200 (7,23г; аліфатичний поліїзоціанат (три-ізоціанат), що базується на гексаметилендіїзоціанаті, доступний від Вауег Согрогайоп, Ріцвригой, РА) і -І мета-тетраметиленексілілендіїзоціанату (ТМХОІ) (2,37г; доступний від Міїез Іарогайогіев, Іпс.) та потім нагрівання суміші доти, доки всі тверді речовини розчиняться. Коли температуру розчину підтримували на рівні і-й 5020-5597, розчин струшували за допомогою мішалки Біїмеггоп 54КТ-4, обладнаної б-дямковим планшетом

ЧК» протягом 5-10 секунд при 4200об./хв. і додавали органічний розчин у розчин, що струшується, на 20 секунд. о 50 Далі суміш струшували при від 9500 до 10200об./хв. протягом 40 секунд. Після того, як сформовану емульсію поміщали у хімічну посудину об'ємом 400мл, обладнану механічною мішалкою при 625об./хв., зразу ж додавали - й до емульсії амінний розчин, що містить воду (5,38г), триетилентетрамін (молярна маса 146,2), (1,10г) і триметилолпропан трис|Іполі(пропіленгліколь)аміно-кінцевий| ефір (4,32г, доступний як депйатіпе Т-403 від

Техасо Со. або Аїайгісп; молярна маса 440). Температуру хімічної посудини підтримували на рівні 5520-6296 протягом трьох годин, після чого більша частина ізоціанатного 14 піку поглинання при 227Осм 7 зникала,

ГФ! вказуючи на реагування ізоціанату. Збирали блідо-жовту суспензію (118г). Середній розмір частинок складав 4,2 мікрони. Вагове співвідношення між стінкою і ядром складало 30:100 і кількість силтіофаму в ядрі складала 3290 о за вагою.

Приклад 2 бо Даний приклад ілюструє виготовлення мікрокапсул, що містять силтіофам, які мають оболонки тонші, ніж у

Прикладі 1.

Водний розчин ІГотаг О (5,16г) додавали до 90,4г води у хімічній посудині об'ємом 25Омл, і рН розчину доводили до 7,2 додаванням невеликої кількості лимонної кислоти і розчин нагрівали до 5590. Органічний розчин готували шляхом перемішування силтіофаму (16,00г), СйгоПйех А-4 (34,0г), ОЮОезтодиг М 3200 (4,82) і бо ТМХО1 (1,58г) і потім нагрівання суміші доти, доки всі тверді речовини розчиняться, і температуру розчину підтримували близько 5020-5597. Водний розчин струшували за допомогою мішалки Зіїмегзоп 54АКТ-4, обладнаної б-ямковим планшетом, протягом 5-10 секунд при 4200об6./хв. і додавали органічний розчин у розчин, що струшується, на 20 секунд. Далі суміш струшували при від 9500 до 10200об./хв. протягом 40 секунд. Після того, як сформовану емульсію поміщали у хімічну посудину об'ємом 400мл, обладнану механічною мішалкою при 625об./хв., зразу ж додавали до емульсії амінний розчин, що містить воду (5,38г), триетилентетрамін (0,73г) і дематіпе Т-403 (2,88г). Температуру хімічної посудини підтримували на рівні 5590-6292 протягом 2 годин. Ізоціанатний 14 пік поглинання при 227Осм' зникав. Збирали 114г блідо-жовтої суспензії. Середній розмір частинок складав 4,21 мікрони. Вагове співвідношення між стінкою і ядром частинок складало 20:100 і 70 кількість активної речовини в ядрі складала 3295 за вагою.

Приклад З

Даний приклад ілюструє формування мікрокапсул, що містять більш високий рівень силтіофаму в ядрі.

Водний розчин Іотаг О (5,16г) готували шляхом додавання поверхнево-активної речовини до 90,4г води у хімічній посудині об'ємом 25Омл. рН розчину доводили до 7,2 додаванням невеликої кількості лимонної кислоти і 75 нагрівали його до 55922. Органічний розчин готували шляхом змішування силтіофаму (16,00г), Спйгойех А-4 (34,07), ЮОевзтодиг М 3200 (7,237) і ТМХОІ (2,37г) разом і потім нагрівання суміші доти, доки всі тверді речовини розчиняться, і температуру розчину підтримували на рівні 50 20-55. Водний розчин струшували за допомогою мішалки 5іїмеггоп З4КТ-4, обладнаної б-ямковим планшетом, протягом 5-10 секунд при 4200о0о6./хв. і органічний розчин додавали у розчин, що струшується, на 20 секунд. Далі суміш струшували при від 9500 до 10200об./хв. протягом 40 секунд. Після того, як сформовану емульсію поміщали у хімічну посудину об'ємом 40О0мл, обладнану механічною мішалкою при 625о0о6б./хв., зразу ж додавали до емульсії амінний розчин, що містить воду (5,38г), триетилентетрамін (1,10г) і Уепйатіпе Т-403 (4,32г). Температуру хімічної посудини підтримували на рівні 5520-622С протягом З годин. Більша частина ізоціанатного 14 піку поглинання при 2270см зникала. Збирали 118г блідо-жовтої суспензії. Середній розмір частинок складав 4,2 мікрони. Вагове с співвідношення між стінкою і ядром складало 30:100 і кількість активної речовини в ядрі складала 4095 за вагою. Ге)

Приклад 4

Даний приклад ілюструє виготовлення мікрокапсул, що містять силтіофам, які мають вагове співвідношення стінка:ядро близько 20:100 і 4095 за вагою активної речовини в ядрі.

Водний розчин Іотаг О (5,16г) готували шляхом додавання поверхнево-активної речовини до 90,4г води у -- хімічній посудині об'ємом 250мл. рН розчину доводили до 7,2 додаванням невеликої кількості лимонної кислоти і ав! розчин нагрівали до 5523. Органічний розчин готували шляхом змішування силтіофаму (20,00г), СігоПйех А-4 (30,00г), ЮОезтодиг М 3200 (4,64) і ТМХОІ (1,74г) разом і потім нагрівали суміш доти, доки всі тверді т речовини розчиняться, і температуру розчину підтримували на рівні 5020-5592. Водний розчин струшували за (Ю допомогою мішалки 5іїмеггоп З4КТ-4, обладнаної б-ямковим планшетом, протягом 5-10 секунд при 4200о0о6./хв. і м органічний розчин додавали у розчин, що струшується, на 20 секунд. Далі суміш струшували при від 9500 до 10200об./хв. протягом 40 секунд. Після того, як сформовану емульсію поміщали у хімічну посудину об'ємом 40О0мл, обладнану механічною мішалкою при 625о0о6б./хв., зразу ж додавали до емульсії амінний розчин, що містить воду (4,00г), триетилентетрамін (0,74г) і Уепйатіпе Т-403 (2,90г). Температуру хімічної посудини « 20 підтримували на рівні 552-622 протягом 2,5 годин. Ізоціанатний 14 пік поглинання при 227Осм 7" зникав. з с Збирали 118г блідо-жовтої суспензії. Середній розмір частинок складав 4,5 мікрони. Вагове співвідношення між стінкою і ядром складало 20:100 і кількість активної речовини в ядрі складала 40905. :з» Приклад 5

Даний приклад ілюструє виготовлення мікрокапсул, що містять силтіофам, причому капсули мають вагове співвідношення стінка:ядро близько 15:100. -І Мікрокапсули були виготовлені відповідно до способу описаного у Прикладі 4, за виключенням того, що органічний розчин містив 3,61г Юезтодиг М 3200 та 1,197 ТМХОЇ, ії амінний розчин містив З,0г води, 0,55г о триетилентетраміну і 2,16г депатіпе Т-403. Збирали 107г блідо-жовтого продукту і середній розмір частинок їз складав 3,4 мікрони. Вагове співвідношення між стінкою і ядром складало 15:100 і кількість силтіофаму в ядрі 20 складала 4095 за вагою. («в») Приклад 6 щк Даний приклад ілюструє вплив товщини стінки мікрокапсул на швидкість вивільнення силтіофаму у воду.

Мікрокапсули, що містять силтіофам, були виготовлені відповідно до способу описаного у Прикладах 3-5, за виключенням того, що співвідношення еквівалентів ОезтодигМ 3200 та ТМХОІ підтримували близько 2-1, і співвідношення загальної кількості ізоціанатних функціональних груп до загальної кількості амінних функціональних груп підтримували близько 1:11 для того, щоб реакція полімеризації була стехіометрично (Ф; збалансованою. Мікрокапсули, що мають вагові співвідношення стінкаг'ядро близько 15:100, 20:100 та 30:100

ГІ були потім виготовлені, і властивості таких мікрокапсул показані у Таблиці 1. Швидкість вивільнення силтіофаму вимірювали як описано нижче. бо вв

З 30100 50:50 4Би 0,59

Швидкість вивільнення сільськогосподарської активної речовини з композиції з контрольованим вивільненням 9 вимірювали шляхом розміщення композиції з контрольованим вивільненням у воді так, що при 10095 вивільненні загальна кількість наявної активної речовини була меншою, ніж приблизно одна третина рівня розчинності у воді. Розчин, що вивільняється, потім струшують шляхом збовтування або перемішування. Через певні проміжки відбирають аліквоту. Аліквоту відфільтровують, щоб відділити матрицю з контрольованим вивільненням від активної речовини розчиненої у воді. Потім відфільтровану аліквоту перевіряють на наявність активної то речовини. Криві вивільнення зображують для того, щоб показати час з початку експерименту у порівнянні з процентом загальної кількості вивільненої активної речовини.

Коли швидкість вивільнення з мікрокапсул, які мають оболонку з полісечовини, або стінку, що включає ядро, яке містить силтіофам, тестували, дотримувалися наступного порядку виконання дій: 75 Приготування розчину, що вивільняється:

Готують 450мл розчину композиції, що містить цільовий силтіофам кількістю 10-12 проміле (розчинність силтіофаму у воді складає 35 проміле при 202).

Зазначають час початку.

Зразу ж перевертають розчин близько 100 разів і відбирають аліквоту.

Струшують шляхом збовтування на платформному апараті для струшування.

Відділення розчиненої активної речовини від матриці з контрольованим вивільненням:

Зазначають час.

Відбирають аліквоту зразу ж після струшування (рівень активної речовини у даному зразку подається як процент легко екстрагованої активної речовини (90КЕА), який, як вважають, відображає відносну кількість сч активної речовини, що не була вкладена у мікрокапсули, або була присутня на поверхні мікрокапсул).

Фільтрують за допомогою 0,45 мікронного ПТФЕ фільтру, відбираючи перші Змл. о

Оцінюють відфільтровану аліквоту за допомогою рідинної хроматографії високого тиску.

Методика рідинної хроматографії високого тиску (зворотна фаза: УФ):

Колонка: АЩШесі АІШта С18; розмір частинок - 5 мікронів; (250х4,5мм) «- зо Потік: 1,2мл/хв.

Кількість упорскування: 100 мікролітрів о

Індикатор: УФ; 220 нанометрів (Магіап 9050) «Е

Рухома фаза А: 12,6бг КЯОНРО, к З360Омл води до рн 6,4 з 8595 НЗзРО,. Додають 400мл метанолу.

Рухома фаза В: Метанол що)

Рухома фаза: 2290 А; 78905 В ї-

Приблизний час утримування: від 6 до 7 хвилин

Стандартний діапазон: від 0,15 до 15 проміле силтіофаму.

Швидкості вивільнення продуктів мікрокапсул Зразків 1-3 вимірювали як описано вище і результати показані на Фігурі 1. Як видно, менше ніж 1095 силтіофаму вивільнилося зі зразка З (що має співвідношення стінка:ядро « близько 30:100) після 1500 годин і швидкість вивільнення зросла, оскільки співвідношення стінка:ядро (по суті -о с міра товщини оболонки з полісечовини) зменшилося. Це показало, що швидкість вивільнення може бути змінена шляхом контролювання співвідношення стінка:ядро, і, що майже вся активна речовина була наявною в ядрах :з» мікрокапсул. Однак, було помічено, що швидкість вивільнення кожного з трьох зразків була відносно низькою.

Мікрокапсули готували тими ж способами, що описані у Прикладах 3-5, за виключенням того, що кількість силтіофаму, яку вкладали в ядро була різною для того, щоб забезпечити вмісти силтіофаму близько 5096 і 6090, -І за вагою, в ядрі. Співвідношення стінкагядро для мікрокапсул змінювали від 15:100, 20:100 до 30:100, як описано вище у Прикладі б. Швидкості вивільнення кожної з мікрокапсул, що мають різні рівні вмісту о силтіофаму, вимірювали і результати представлені на Фігурі 2 для 5095 вмісту і на Фігурі З для 6095 вмісту. ї5» Загалом, можна побачити, що чим більший вміст активної речовини в ядрі, тим вища швидкість вивільнення, тоді 5р як товщі стінки оболонки дають нижчу швидкість вивільнення, як очікувалося. о Приклад 7 шк Даний приклад ілюструє вплив кількості активної речовини в ядрі мікрокапсул на швидкість вивільнення силтіофаму у воду.

Мікрокапсули, що містять силтіофам, були виготовлені відповідно до способу, описаного у Прикладі 6, за

Виключенням того, що співвідношення стінка:ядро підтримували близько 30:100, тоді як вміст силтіофаму в ядрі змінювали від 32905 до 6090 за вагою. До того ж, реакційну суміш перемішували використовуючи змішувач Умагіпад, (Ф) а не мішалку Біїмеггоп. При використанні змішувача УУагіпд було виявлено, що, загалом, можуть бути ка сформовані менші мікрокапсули, ніж при використанні мішалки 5іїмегвоп.

Змішувач Умагіпд об'ємом 500Омл був з'єднаний з 0-140 вольтовим пристроєм для регулювання напруги Магіас бор для забезпечення регулювання швидкості. Водний розчин поміщали у змішувач і змішували на установках Магіас 30/140 вольт протягом додавання органічного розчину, близько 20 секунд. Після того, як органічний розчин був доданий, установки Магіас піднімали до 140/140 вольт для забезпечення максимальної швидкості протягом 40 секунд. Потім швидкість установок Магіас для додавання амінної суміші зменшували до 20/140 вольт. Це займало приблизно 1 хвилину, після чого суміш зразу ж поміщали у хімічну посудину для перемішування при 65 250-450об./хв. за допомогою верхньої мішалки з метою продовження реакції.

Властивості мікрокапсул показані у Таблиці 2.

; 1 00000001юю0001011 2 я то

Швидкість вивільнення силтіофаму з мікрокапсул була виміряна як описано у Прикладі 6 і результати показані на Фігурі 4. Видно, що зразок, який має найбільший рівень силтіофаму в ядрі забезпечував найвищу швидкість вивільнення, причому швидкість вивільнення знижувалася, коли вміст силтіофаму в ядрі зменшувався. 75 Всі мікрокапсули все ще демонстрували вивільнення після 1200 годин (50 днів). Це свідчило, що швидкість вивільнення можна змінювати шляхом контролювання кількості активної речовини початково вкладеної в ядро мікрокапсул.

Мікрокапсули, що мають співвідношення оболонка:ядро близько 15:100 і 20:100 були також виготовлені тими ж способами і кожна мала вміст силтіофаму 3295, 5095 і 6095 за вагою в ядрі. Швидкості вивільнення для даних зразків також вимірювали як описано у Прикладі 6 і результати показані на Фігурі 5 для мікрокапсул, що мають співвідношення оболонка:ядро близько 15:100, і на Фігурі 6 для мікрокапсул зі співвідношенням оболонка:ядро близько 20:100. Видно, що швидкість вивільнення можна регулювати шляхом змінювання співвідношення оболонка:ядро і шляхом змінювання вмісту активної речовини в ядрі. Загалом, чим більш товстою є стінка оболонки, тим нижчою є швидкість вивільнення, тоді як чим більший вміст активної речовини в ядрі, тим вища с швидкість вивільнення.

Приклад 8 і)

Даний приклад ілюструє вплив розміру частинки на швидкість вивільнення силтіофаму з мікрокапсул, що мають оболонки з полісечовини.

Мікрокапсули були виготовлені відповідно до способів описаних у прикладі б, за виключенням того, що ч- співвідношення стінка:ядро підтримували близько 30:100 і вміст силтіофаму в ядрі підтримували близько 3290 за вагою. Середній розмір частинок змінювали від 2,4 (Зразок 7 - оброблений у змішувачі УМагіпд як у Прикладі о 7) до 4,2и (Зразок 8 - оброблений у мішалці Зімеггоп як у Прикладі 1). Швидкість вивільнення силтіофаму Й вимірювали як описано у Прикладі 6 і результати показані на Фігурі 7. Як видно з даної фігури, при збільшенні ою розміру мікрокапсули швидкість вивільнення знижувалася. Також було видно, що початкова швидкість вивільнення була вищою для менших частинок (595 КЕА для частинок розміром 2,4 у у порівнянні з менш ніж 195 їч-

КЕА для частинок розміром 4,2). Дане випробування повторювали для мікрокапсул, що були сформовані тим же способом, але мали співвідношення оболонка:ядро близько 20:100, 3295 вміст силтіофаму в ядрі, і розміри частинок близько 2,1ц і 4,14. Швидкості вивільнення силтіофаму вимірювали для даних частинок тими ж « способами і криві вивільнення показані на Фігурі 8.

Дані з обох кривих, показують, що швидкість вивільнення активної речовини можна змінювати шляхом но) с контролювання розміру мікрокапсули. Вважається, що розмір можна контролювати шляхом, наприклад, з» регулювання ступеня зсуву і тривалості протягом змішування рідини водної та органічної фаз, і шляхом регулювання температури і в'язкості двох фаз. Вважають, що мікрокапсули, розмір яких складає близько 2 у і близько 8); є переважними для таких використань, хоча можна застосовувати як більші, так і менші мікрокапсули. 35 Приклад 9 ї Даний приклад ілюструє вплив композиції стінки оболонки на швидкість вивільнення силтіофаму з 1 мікрокапсул, що мають оболонки з полісечовини. їз У цьому ряді експериментів мікрокапсули виготовляли відповідно до способів описаних у Прикладі 6, за виключенням того, що вагове співвідношення стінка:ядро підтримували близько 20:100, і вміст силтіофаму в ядрі (ав) 50 підтримували близько 5095, тоді як кількість ХхеПатіпе Т-403, що використовували у реакції, піднімали від 0 до що 10095, і для змішування використовували змішувач УМагіпд як описано у Прикладі 7. Властивості одержаних мікрокапсул приведені у Таблиці 3. Середній розмір частинки для всіх зразків складав від 2,2 до 2,4 мікронів, це свідчило про те, що співвідношення ТЕТА і депатіпе Т-403 на впливає у значній мірі на середній розмір частинки. Фактично, було виявлено, що середній розмір частинки мікрокапсули залежить від (1) струшування 59 протягом змішування водної та органічної рідин, (2) в'язкості диспергованої або емульгованої органічної фази,

ГФ) що містить активну речовину, розчинник та ізоціанати і (3) емульгатора або диспергуючої речовини. Початкове т вивільнення пов'язане з композицією оболонки. Як видно з даних, приведених у Таблиці З, початкове вивільнення залишилося на рівні близько 0,695, коли співвідношення між еквівалентами ТЕТА і еквівалентами

У9епатіпе Т-403 було нижче 5095/5095. Однак початкове вивільнення силтіофаму підвищилося з 1,495 до 17905, 60 коли співвідношення між ТЕТА і депатіпе Т-403 знизилося з 5095/5095 до 0/10095. Такий результат узгоджується з профілями вивільнення силтіофаму у воді, що показані на Фігурі 9, де видно, що швидкість вивільнення знижується, коли концентрація ТЕТА у реакції полімеризації зростає, тобто, співвідношення еквівалентів між

ТЕТА ії депатіпе Т-403 збільшується. При використанні 10095 депйатіпе Т-403 силтіофам вивільнявся у воду найшвидше. Тоді як при використанні 10095 ТЕТА вивільнення силтіофаму було надзвичайно повільним і менш 65 діж 1095 силтіофаму вивільнилося навіть після 300 годин. Відповідно до хімічних структур обох амінів, молекула

Уептатіпе Т-403 з молекулярною масою 440 має три амінні групи, тоді як молекула ТЕТА з молекулярною масою 162 має чотири амінні групи.

Даний експеримент повторювали з мікрокапсулами, що мають співвідношення оболонка:ядро близько 30:100, ане близько 20:100 і було виявлено, що вплив зміни співвідношення ТЕТА:Т-403 на швидкість вивільнення є подібним до впливу тоншої стінки капсули. Результати швидкості вивільнення для мікрокапсул, що мають співвідношення оболонка:ядро 30:100 показані на Фігурі 10 для співвідношень ТЕТА:Т-403 10:90 і 50:50. Як і очікувалося, швидкість вивільнення з мікрокапсул з більш товстими стінками була нижчою, ніж з капсул з більш тонкими стінками. 70 Загалом, амінна група у молекулі поліаміну реагуватиме з ізоціанатом, щоб утворити полісечовину. У даному способі реакція виникає на поверхні контакту органічної краплі і розчину на водній основі, і оболонка складається з форм з полісечовини. Вважають, що щільність або проникність оболонки залежатиме від композиції полісечовини. Оскільки ТЕТА з чотирма амінними групами є значно меншою молекулою, ніж дхепатіпе

Т-403 з трьома амінними групами, вважають, що оболонка з полісечовини виготовлена з більшою концентрацією

ТЕТА матиме більш конденсовану оболонку, відповідно забезпечуватиме нижчу швидкість вивільнення силтіофаму. Отже, результати показують, що профілі вивільнення силтіофаму у воді можна контролювати шляхом змінювання співвідношень ТЕТА і депатіпе Т-403, що використовують протягом полімеризації. 801 юю 10000 сч о - зо о

Приклад 10 -

Даний приклад ілюструє стабільність мікроінкапсульованого силтіофаму. ю

Стабільність продуктів інкапсульованого силтіофаму вивчали за допомогою вимірювання початкового вивільнення силтіофаму у продуктах після того, як пройшов певний час з моменту синтезу. Як видно з Таблиці 4, - стабільність мікрокапсул до деякої міри змінюється серед мікрокапсул, що мають різні характеристики синтезу, але загалом є прийнятною для комерційно використовуваних продуктів. Початкове вивільнення Зразку 8 дещо підвищилося до 1,895 з 0,9595 після 81 дня. Однак, початкове вивільнення Зразку 1 підвищилося до 1190 з 1,590 « ю після 52 днів. З с щ ; 777 Тнесідно| яв (часідно| яв час дно ЯРА.

Зразки! 3 15Ж важ (Зразок? 4 тож! в меж в с Зразок 16/12 265 54 бле в ваз ї- Приклад 11 о 50 Даний приклад ілюструє вивчення мікрокапсул даного винаходу за допомогою растрового електронного мікроскопу. -З Зразок мікрокапсул, що містять силтіофам в ядрі, був виготовлений відповідно до способів описаних у

Прикладі б, за виключенням того, що капсули мали 50905 вміст силтіофаму в ядрі зі співвідношенням стінка оболонки:ядро 30:100, і змішування проводили у змішувачі У/агіпд як описано у Прикладі 7. Середній розмір 2о Частинки як виміряно за допомогою лічильника Сошц(ег складав 2,4 мікрони, який є дуже близьким до того, що о спостерігається за допомогою мікрофотографії, одержаної на сканувальному електронному мікроскопі, що показано на Фігурі 11. Мікрокапсули мають сферичну форму з декількома невеликими ямками на поверхні. о Оскільки ядра даних мікрокапсул містять 5095 силтіофаму, інкапсульована активна речовина здійснила деякий тиск на оболонку і таким чином вважають, що невелика ямка пов'язана з тиском, який виник. бо Зразок показаний на Фігурі 12 має 32905 вміст силтіофаму в ядрі зі співвідношенням стінка оболонки:ядро близько 30:100. Середній розмір частинки як виміряно за допомогою лічильника Соцег для даного зразку складав 4,2 мікрони, що узгоджується з розміром вказаним за допомогою мікрофотографії, одержаної на сканувальному електронному мікроскопі зі шкалою з 5у позначками. Мікрокапсули мають сферичну форму і гладку поверхню. Однак невеликі ямки, що були виявлені на капсулах Фігури 11, не спостерігалися на поверхні бо даних капсул і лише одна велика ямка спостерігалася на одній з мікрокапсул. Оскільки даний зразок має лише 32905 силтіофаму в ядрі, вважають, що тиск від силтіофаму на оболонку є значно меншим, ніж у капсулах, що мають вищі рівні силтіофаму.

Приклад 12

Даний приклад ілюструє формування евтектичної суміші з силтіофаму і тебуконазолу.

Температуру плавлення при тиску в 1 атмосферу було виміряно для чистого силтіофаму і для чистого тебуконазолу, і для сумішей зі співвідношенням близько 10:90, 20:80, 30:70, 40:60, 50:50, 60:40, 70:30, 80:20 і 90:10 силтіофам:тебуконазол за вагою. Результати показані на Фігурі 13 і свідчать, що суміш силтіофам:тебуконазол формує евтектичну суміш зі співвідношенням близько 50:50. Евтектична температура плавлення виявилася до деякої міри нижче 50 2С, тоді як температура плавлення чистого силтіофаму складає 7/0 близько 862С і температура плавлення чистого тебуконазолу до деякої міри вище 10020. Це вказує на те, що евтектична суміш мала температуру плавлення більше ніж на 352С нижчу, ніж така температура чистого компоненту з найнижчою температурою плавлення (у даному випадку силтіофаму).

Приклад 13

Даний приклад ілюструє формування евтектичної суміші з силтіофаму та сімеконазолу.

Температуру плавлення при тиску в 1 атмосферу було виміряно для чистого силтіофаму і для чистого сімеконазолу, і для сумішей двох матеріалів як описано у Прикладі 12. Результати показані на Фігурі 14 та свідчать, що суміш силтіофамхімеконазол формує евтектичну суміш зі співвідношенням між близько 100:0 і 60:40 за вагою. Однак, коли співвідношення суміші зменшувалося до нижче ніж близько 50:50 за вагою, спостерігалися дві температури плавлення. Евтектична температура плавлення виявилася до деякої міри нижче 70 2С, тоді як температура плавлення чистого силтіофаму складає близько 86 С і температура плавлення чистого сімеконазолу складає близько 1182С. Це вказує на те, що евтектична суміш мала температуру плавлення більше ніж на 162С нижчу, ніж така температура чистого компоненту з найнижчою температурою плавлення (у даному випадку силтіофаму).

Приклад 14 с

Даний приклад ілюструє формування евтектичної суміші з силтіофаму та Ге) 1--4-фторфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-етанону.

Температуру плавлення при тиску в 1 атмосферу було виміряно для чистого силтіофаму і для чистого 1-(4-фторфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)у-етанону, і для сумішей зі співвідношенням близько 10:90, 20:80, 30:70, 40:60, 50:50, 60:40, 70:30, 80:20 і 90:10 силтіофам:1-(4-фторфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)у-етанон ХУ" за вагою. Результати показані на Фігурі 15 та свідчать, що сумш силтіофам:1-(4-фторфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)у-етанон формує евтектичну суміш зі співвідношенням між близько 100:0 і 60:40 за вагою. Евтектична температура плавлення виявилася до деякої міри нижче 80 2С, тоді « як температура плавлення чистого силтіофаму складає близько 86 оС і температура плавлення чистого ю 1-(4-фторфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)у-етанону складає близько 1282С. Це вказує на те, що евтектична суміш мала температуру плавлення більше ніж на 62С нижчу, ніж така температура чистого компоненту з найнижчою ге температурою плавлення (у даному випадку силтіофаму).

Приклад 15

Даний приклад ілюструє виготовлення мікрокапсул, що містять силтіофам і тебуконазол в ядрі, і де у « 20 способі не використовується розчинник. з

Водний розчин готували шляхом додавання І отаг О (5,16г) до 90,4г води у хімічній посудині об'ємом 250мл, с і рН розчину доводили до 7,2 додаванням невеликої кількості лимонної кислоти. Розчин нагрівали до 65260. :з» Органічний рідкий розчин готували шляхом перемішування силтіофаму (25,00г), тебуконазолу (25,00г), Оевтоаиг

М 3200 (4,827) і ТМХОІ (1,58г) і потім нагрівали суміші доти, доки тверді речовини не розчиняться, і температуру розчину підтримували на рівні 6590-7092. Водний розчин струшували за допомогою мішалки -І Зіїмеггоп ЗАКТ-4, обладнаної б-ямковим планшетом, протягом 5-10 секунд при 4200об./хв. і додавали органічний розчин у розчин, що струшується, на 20 секунд. Далі суміш струшували при від 9500 до 10200о6./хв. протягом 40 о секунд. Після того, як сформовану емульсію поміщали у хімічну посудину об'ємом 400мл, обладнану механічною ї5» мішалкою при 625о0об./хв. зразу ж додавали до емульсії амінний розчин, що містить воду (4,00ОГг), триетилентетрамін (0,73Зг) і дхУенатіпе Т-403 (2,88г). Після підтримування температури суміші на рівні 6520-7096 о протягом 0,5 години, ізоціанатний ІЧ пік поглинання при 227Осм " зникав. Через 1 годину збирали 108,3г жовтої - М суспензії. Вагове співвідношення між стінкою і ядром складало 20:100.

Приклад 16

Даний приклад ілюструє виготовлення мікрокапсул, що містять силтіофам і тебуконазол, за відсутності розчинника, але при вищому співвідношенні стінка:ядро, ніж у Прикладі 15.

Мікрокапсули були виготовлені відповідно до способу описаного у Прикладі 15, за виключенням того, що о органічний розчин містив 7,23г Юезтодиг М 3200 та 2,37г ТМХОЇ, і амінний розчин містив 6б,0г води, 1,1г їмо) триетилентетраміну і 4,32г Чейатіпе Т-403. Ізоціанатний 14 пік поглинання при 227Осм'' зникав через 1,5 години і через 2 години збирали 107г блідо-жовтого продукту. Вагове співвідношення між стінкою і ядром бо складало 30:100.

Приклад 17

Даний приклад ілюструє виготовлення мікрокапсул, що містять силтіофам і тебуконазол, за відсутності розчинника, але при вищому співвідношенні стінка:ядро, ніж у Прикладі 15 і з лише з одним типом аміну.

Мікрокапсули були виготовлені відповідно до способу описаного у Прикладі 15, за виключенням того, що 65 органічний розчин містив 9,22г Юезтодиг М 3200 та 3,03 г ТМХО1, і амінний розчин містив 6б,0г води, 2,8г триетилентетраміну (ТЕТА) і не містив дейатіпе Т-403. Ізоціанатний ІЧ пік поглинання при 2270см' зникав через 2 години і через 2,25 години збирали 133г блідо-жовтого продукту. Вагове співвідношення між стінкою і ядром складало 30:100.

Продукт має вигляд блідо-жовтої суспензії і при оптичній мікроскопії у продукті не спостерігаються

Кристали. Зображення одержані за допомогою растрової електронної мікроскопії (РЕМ) свідчать про те, що були сформовані сферичні мікрокапсули.

Приклад 18

Даний приклад ілюструє використання мікрокапсул, сформованих відповідно до даного винаходу, для формування покриття на насінні пшениці. 70 Насіння пшениці (100г, виду ігйісцт аевіїмит, маг. "Сопвогі") поміщали у посудину машини для нанесення покриттів на насіння Неде 11. Зразок (0,2мл) композиції приготований відповідно до способу Прикладу 1, але має товщину стінки оболонки з полісечовини близько 3095, концентрацію силтіофаму в ядрі близько 60905 за вагою, і співвідношення аміну між ТЕТА і депйатіпе Т-403 близько 50:50. Даний зразок розбавляли водою (О,вмл), щоб забезпечити композицію з концентрацією силтіофаму близько 125г/1000мл. Цю композицію вносили 7/5 через шприц у посудину Неде, що обертається, наповнену зерном (100г). Посудину Неде вмикали на 30 секунд для того, щоб забезпечити рівномірний розподіл і покриття насіння.

Приклад 19

Даний приклад ілюструє використання мікрокапсул, сформованих відповідно до даного винаходу, для формування покриття на насінні пшениці.

Такий же спосіб як і у Прикладі 18, використовували для покриття насіння пшениці, за виключенням того, що до композиції, яка містить силтіофам, додавали 0,012мл Міпати! 18132. Було одержане насіння пшениці покрите мікрокапсулами за даним винаходом.

Усі посилання наведені у даному описі, включаючи без обмеження всі документи, публікації, патенти, заявки на патенти, зображення, тексти, доповіді, рукописи, брошури, книжки, розсилання у мережі Інтернет, журнальні с статті, періодичні видання і подібні, включені сюди за допомогою посилань. Обговорення посилань тут має на меті лише підсумовування тверджень, зроблених їх авторами, і немає жодного визнання того, що будь-яке і) посилання являє собою прототип. Заявники залишають за собою право заперечувати вірність і застосовність наведених посилань.

Беручи до уваги наведене вище, буде очевидним, що досягнуті декілька переваг даного винаходу і одержані -" де зо інші корисні результати.

Оскільки у зазначених вище способах і композиціях могли бути зроблені різні зміни без відходу від суті о винаходу, мають на увазі, що весь матеріал, який міститься у наведеному вище описі і показаний на кресленнях, «Е що додаються, потрібно розуміти як ілюстративний, який жодним чином не обмежує винахід.

ІС)

Зо

Claims

Формула винаходу -

1. Спосіб виготовлення мікроінкапсульованої форми високоплавкого матеріалу, у якому не використовують розчинники, причому даний спосіб включає: « змішування високоплавкого матеріалу та знижувача температури плавлення, який має звичайну температуру ш-в с плавлення вищу за звичайну температуру зовнішнього середовища, з утворенням композиції, в якій вудсутні розчинники; :з» нагрівання композиції до температури, при якій композиція є рідиною, але яка є нижчою, ніж звичайна температура плавлення високоплавкого матеріалу; формування рідкої композиції у маленькі краплі, зберігаючи зазначену рідку композицію при температурі - нижчій, ніж звичайна температура плавлення високоплавкого матеріалу; і вкладання кожної краплі у водонерозчинну оболонку шляхом міжфазової полімеризації з утворенням о мікрокапсули. їз 2. Спосіб за п. 1, де високоплавким матеріалом є перша сільськогосподарська активна речовина, яка має 50р низьку розчинність у воді.

о З. Спосіб за п. 2, де перша сільськогосподарська активна речовина включає сполуку формули: -х Її , мин В вв я и 2 Я й о мн т-ш н Я о рин Кк, 60 де 44 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, вибраного з бензолу, піридину, тіофену, фурану, піролу, піразолу, тіазолу та ізотіазолу; А вибраний з -С(Х)-аміну, -С(0)-5Кз, -«МН-С(СОЮ» і С(-МКа)-ХК»; В являє собою -М/ 1-О(К»2)з або вибраний з о-толілу, 1-нафтилу, 2-нафтилу і 9У-фенантрилу, кожний з яких необов'язково заміщений галогеном або К,; бо О являє собою С, 5і, Се або Зп;

МУ являє собою -С(К з)рН(2-ру; або коли С) являє собою С, М/ вибраний з -С(К 3)рН(2-ру» «М(Кз)тНу1-ту» 70) р-, та -О-; Х являє собою О або 5; п дорівнює 0,1,2 або 3; т дорівнює 0 або 1; р дорівнює 0, 1 або 2; кожний К незалежно вибраний з: а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу та гідрокси; 70 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.і-С,-алкокси, алкілкарбонілом, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, діалкіламінокарбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, нітро, С.-С,-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і галоалкенілом; а) С.-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Св-циклоалкокси, циклоалкенокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; де дві групи К можуть бути об'єднані з утворенням конденсованого кільця; кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний з яких необов'язково заміщений К або галогеном; і де, коли С) являє собою С, К» може також бути вибраний з гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; сч де дві групи Ко можуть бути об'єднані з утворенням циклогрупи з С); Ез являє собою С.-С,-алкіл; і)

Ку. являє собою С.-С.-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; К; являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або К,; або її прийнятну у сільському господарстві сіль. «- зо 4. Спосіб за п. 2, де перша сільськогосподарська активна речовина включає матеріал формули: А , | «в) ! « ет є й Рай В ю їй ї- зи и Кк, « де 4.4 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, що являє собою тіофен; - 70 А вибраний з -С(Х)-аміну, де амін заміщений первинним і вторинним амінним замісником або с алкіламінокарбонілом і воднем, -С(0)-5Кз, -МН-С(Х)Е і -С(-МКа)-ХК»; Із» первинний амінний замісник вибраний з групи, що включає С.--Сіо прямі або розгалужені алкільні, алкенільні або алкіларильні групи або їх суміші, необов'язково заміщені одним або більше галогеном, гідрокси, алкокси, алкілтіо, нітрилом, алкілсульфонатом, галоалкілсульфонатом, фенілом, Сз-Се-циклоалкілом |і С5-Св-циклоалкіленом; феніл, необов'язково заміщений однією або більше С.-С, прямими або розгалуженими і алкільними, алкенільними або алкінільними групами або їх сумішами, циклоалкілом, циклоалкенілом, ос галоалкілом, алкокси та нітро; Сз-Се-циклоалкіл, Срв-Со-циклоалкеніл, алкокси, алкенокси, алкінокси, діалкіламіно та алкілтіо; е і вторинний амінний замісник вибраний з групи, що включає водень; С4-Се прямі або розгалужені алкільні, ав | 20 алкенільні або алкінільні групи або їх суміші, необов'язково заміщені одним або більше галогеном; гідрокси, ах алкілкарбоніл, галоалкілкарбоніл, алкоксикарбоніл та діалкілкарбоніл; 7" В являє собою -М/ 1-О(К»2)з або вибраний з о-толілу, 1-нафтилу, 2-нафтилу і 9У-фенантрилу, кожний з яких необов'язково заміщений галогеном або К,; О являє собою С, 5і, Се або 5п; МУ являє собою -С(Кз)рН(2-ру;; або, коли З являє собою С, МУ вибирають з -С(К3)рНі(2-ру» "М(Ка)тНі-ту» (О)р- ГФ) і -О-; Х являє собою О або 5; о п дорівнює 2; т дорівнює 0 або 1; бо р дорівнює 0, 1 або 2; де дві групи К об'єднані з утворенням негетероциклічного кільця, конденсованого з тіофеновим кільцем, що не є бензотіофеном, за винятком тетрагідробензотіофену, зазначені дві групи К вибрані з групи, яка включає

С.-С,-алкіл, алкеніл, Сз-Се-циклоалкіл і циклоалкеніл, кожний з яких необов'язково заміщений гідрокси, тіо, фенілом, С.-С,-алкокси, алкілтіо, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; бо кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний з яких необов'язково заміщений К., або галогеном; і де, якщо О являє собою С, Ко може також бути вибраний з гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; і, крім того, коли О являє собою С, дві групи К» можуть бути об'єднані з утворенням циклоалкільної групи з С); Ез являє собою С.-С,-алкіл;

КЕ. являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; і К; являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або К,; або його прийнятну у сільському господарстві сіль.

5. Спосіб за п. 2, де перша сільськогосподарська активна речовина включає матеріал формули: 70 ІВ МНЕ, Ге | | А тв В де В? являє собою етил, ізопропіл, пропіл або аліл; А являє собою М(СН 3)1оНи В? або ОБ, де п дорівнює 0 або 1, Б? являє собою (СН з)п(СНаСНо)зт С, 1-метил-1-циклопентил, 1-метил-1-циклогексил або 2,3-диметил-2-бутил, де т дорівнює 0, 1, 2 або З і о незалежно являє собою ЕЕ? або 2,3,3-триметил-2-бутил; ЕЗ являє собою Н або незалежно КВ"; і В" являє собою гало або СНУ; за умови, що, коли А являє собою М(СН з)1пНи ВО, якщо БК З являє собою Н і Б З являє собою 1-метил-1-циклогексил або (СНа)т(СНоСНа)з-т С, де т дорівнює 0 або 3, або якщо ВЗ являє собою гало і В 2 с являє собою (СНа)т(СНаСНе)з-т С, де т дорівнює 3, ВК? не є етилом; о і за умови, що, коли А являє собою Ов т дорівнює або менше ніж 2, і якщо ВЗ являє собою Н або гало і 2 являє собою етил або ізопропіл, КЗ є (СНа)т(СНаСНе)з-т С, де т дорівнює 1; або її прийнятну у сільському господарстві сіль.

6. Спосіб за п. 2, де перша сільськогосподарська активна речовина включає сполуку формули: - А , (а) о Ве «І ех юю - в, Ер А ,(Ь с В - с Кк, Рв Із» Но (с) й х я А -І Кк, й (а) А , те е В й -М 8) Кк, в, Бог (є) (Ф) ю З В дЩОото бо А б5

КЕ, ЩО Со В А Ка (9) Ше тю | З щі с А ; (п) В Гр чу З Кк,

Б.бв О0 З а а А с й В Фф (8) в, УА ня М ч- І | «в) сСі-С,алкіл ! ! . « де А являє собою -С(Х)-амін; В являє собою -МУ п-О(К»)з5; і А може бути В, коли В являє собою А, крім того т 2/3 випадку, коли формулою є (Г), тоді О не може бути 51; Іс) О являє собою С або 51; М М/ являє собою -МН-, -О- або МСН 5-; З Х являє собою О або 5; т дорівнює 0 або 1, за умови, що т дорівнює 0, коли О являє собою 51і; п дорівнює 0, 1, 2 або 3; « 20 р дорівнює 0, 1 або 2, і п плюс р дорівнює або менше ніж 3; кожний К незалежно вибраний з: -о с а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу і гідрокси; 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково и Н м Н . . Н . . . . . и» заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.і-С,-алкокси, алкілкарбонілом, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, діалкіламінокарбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; - с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, нітро, С.і-С,-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і тод о галоалкенілом; їз а) Сі-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Се-циклоалкілокси, циклоалкенілокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, («в діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, ще фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний з яких необов'язково заміщений К або галогеном; і де, коли С) являє собою С, К» може також бути вибраний з Гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно і діалкіламіно; де дві групи Ко можуть бути об'єднані з утворенням циклогрупи з 0; К. являє собою С 4-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; або їх прийнятну (Ф) у сільському господарстві сіль. ГІ 7. Спосіб за п. 2, де перша сільськогосподарська активна речовина включає 4,5-диметил-М-(2-пропеніл)-2-(триметилсиліл)-3-тіофенкарбоксамід (силтіофам) формули: бо б5

Н, й не МН Гу св Нв вісн» 70 СНУ

8. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, де суміш включає евтектичну суміш.

9. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, де знижувач температури плавлення включає другу сільськогосподарську активну речовину.

10. Спосіб за будь-яким з пп. 2-4 або 7, де першою сільськогосподарською активною речовиною є силтіофам, 15 а знижувач температури плавлення включає пестицид або гербіцид.

11. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, де знижувач температури плавлення включає інсектицид, акарицид, бактерицид, фунгіцид, нематоцид або молюскоцид.

12. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, де знижувач температури плавлення включає фунгіцид, вибраний з групи, що включає тебуконазол, сімеконазол, тетраконазол, дифеноконазол, флухінконазол, флудіоксоніл, каптан, 20 металаксил, карбоксин і тирам.

13. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, де знижувач температури плавлення включає тебуконазол.

14. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, де температурою плавлення суміші є температура, яка щонайменше близько на 102С нижча, ніж температура плавлення силтіофаму.

15. Спосіб за будь-яким з пп. 1-14, де рідкою композицією є органічна рідка композиція і де етап сч 29 вкладання кожної краплі у водонерозчинну оболонку з метою утворення мікрокапсули включає: диспергування Ге) маленьких крапель органічної рідкої композиції у рідині на водній основі, що не змішується з органічною рідкою композицією; і формування водонерозчинної оболонки шляхом міжфазової полімеризації на поверхні контакту крапель і рідини на водній основі, причому оболонка включає кожну краплю як ядро мікрокапсули.

16. Спосіб за п. 15, де органічна рідка композиція включає один або більше поліїзоціанатів; -- 30 рідина на водній основі включає один або більше поліамінів; і де міжфазова полімеризація включає реакцію «З поліїзоціанатів і поліамінів на поверхні контакту крапель і рідини на водній основі.

17. Спосіб за п. 16, де один або більше поліїзоціанатів включають 1,12-додекан діїзоціанат, З циклобутан-1, З-діїзоціанат, циклогексан-1,З-діїзоціанат, 2,4-імабо 2,6-гексагідротолуїлен діїзоціанат, юю 4,4,4"-трифенілметантриізоціанат, трис-(4-ізоціанатфеніл)-тіофосфат, ЮОевзтодиг М3300 (САбБ 104559-01-5), Зо ОоСсМ-к-(0-СНьЬСНо)/-К-МСО (поліетиленгліколь), ОосМ-к«ОоСнНО-СН-СНая))-К-МСО (поліпропіленгліколь), - ОосМ-К«ОСНЬСНЬСНЬСНО)-К-МСО (політетраметиленгліколь), остч-к«(оСснНоСснНоОоСОо-СНьСнНоСнНоСНо-СО),-К-МСО (поліетиленадипат), остч-к(осносно.сньснНьОоСОо-СнНСнНосСнНьСНо-СО),-К-МСО (полібутиленадипат) і « ОосМ-к(оСснНьСнНоСнНьСнНьСНЬСНоОСО),-К-МСО (полігексаметиленполікарбонат), де у кожному випадку К може 7 бути СНо або СНОСН» або алкілом, НОЇ, 1,5-діїізоціанатпентан, ТМОЇ, С1201І, 1,6,11-ундекантриізоціанат, СНОЇ, с ВОЇ, НХОїІ, ІРОЇ, ІМСІ, 0001-1410, ХО, т-ТМХОІ, р-ТМХОІ, ОЕВІ, НМОїІ, ОоСсМ(сСНоЗО(СНозЗМСО, "з осщснозОосносноц(СснНІзМсСО, ОСНО сн(СНзІСнНІо(СнНІЬМСО, ОСМ(СНо)ЗО(СНОзОо(СНо)ЗМСО, осМцсНнозо(снНІЬД(СнНІЬДв(снНоІзМСОо, оОСМ(СнНІЗзОосн(СНЗІСнН(СНЗІЮ(СНо)ЗМСО, осМСсНноІзОосноС(СНЗЬсНноОо(СНоЗМСО, -І ОоСМ(СНО)зЗОСНоС(ЕВЬСНоО(СНОЗМСО, оскениасни оно снІсни МсСо , с їз СНУ о 50 осМсНно)зо(СнНоІОо(СнНоЗзМСОо, ОосМщесНнозОо(СнНоО(СНоІ»зМСО, ОоСМ(СНо)зО(СНоноО(СНо)зЗМСО, РРО, 2,4-ТОІ, ТО (80:20), МОЇ, РМОЇ, МОЇ, ТОБІ та їх суміші.

-. 18. Спосіб за п. 16, де один або більше полііїзоціанатів вибрані з групи, що включає М,М',М"-трис(б-ізоціанатогексил)-нітродотрикарбоновий триамід і мета-тетраметиленксилілен діїзоціанат.

19. Спосіб за п. 16, де один або більше поліамінів включають поліамін, вибраний з групи, що складається з діетилентриаміну, триетилентетраміну, тетраетиленпентаміну, імінобіспропіламінів, амінепоксіадуктів, о алкілдіамінів від етилендіаміну до гексаметилендіаміну і триметилолпропан трисІполі(пропіленгліколь)аміно-кінцевого| ефіру. іме) 20. Спосіб за п. 16, де один або більше поліамінів включають щонайменше два поліаміни, вибрані з груп, що складаються з діамінів, триамінів і тетрамінів. бо 21. Спосіб за п. 16, де один або більше поліамінів включають щонайменше один триамін і щонайменше один тетрамін.

22. Спосіб за п. 21, де один або більше поліамінів вибрані з групи, що включає діетилентриамін, тетраетиленпентамін, триетилентетрамін, імінобіспропіламіни, амінепоксиадукти, алкілдіаміни від етилендіаміну до гексаметилендіаміну і триметилолпропан трис|полі(пропіленгліколь)аміно-кінцевий|) ефір. 65 23. Спосіб за п. 22, де один або більше поліамінів вибрані з групи, що включає триетилентетрамін і триметилолпропан трисіполі(пропіленгліколь)аміно-кінцевий) ефір.

24. Спосіб за п. 16, де співвідношення еквівалентів поліїзоціанатів до еквівалентів поліамінів складає близько 1:21.

25. Спосіб за п. 16, де один або більше поліамінів включають щонайменше один триамін і щонайменше один тетрамін, присутні у співвідношенні еквівалентів триамін:тетрамін близько 50:50.

26. Спосіб за п. 15, де рН розчину доводять до від близько 7 до близько 8 шляхом додавання лимонної кислоти.

27. Спосіб за п. 15, де масове співвідношення оболонки та ядра складає від близько 10:100 до близько 40:100. 70 28. Мікроінкапсульований силтіофам, виготовлений за допомогою способу за будь-яким з пп. 1-4 або 7-27.

29. Форма сільськогосподарської активної речовини з контрольованим вивільненням, що включає мікрокапсулу, яка містить ядро, що включає знижувач температури плавлення та сільськогосподарську активну речовину формули: Її , ца й ня и 2 Я й кеш: Си нн Кк, де 44 і 7» являють собою С або М і є частиною ароматичного кільця, вибраного з бензолу, піридину, тіофену, фурану, піролу, піразолу, тіазолу та ізотіазолу; А вибраний з -С(Х)-аміну, -С(0)-5К3, -«МН-ССОМК, і С(-МКУ)-ХК;; с В являє собою -М/ 1-О(К2)з або вибраний з о-толілу, 1-нафтилу, 2-нафтилу і 9-фенантрилу, кожний з яких (У необов'язково заміщений галогеном або К,; О являє собою С, 5і, Се або 5п; МУ являє собою -С(К з)рН(2-ру; або коли С) являє собою С, М/ вибраний з -С(К 3)рН(2-ру» «М(Кз)тНу1-ту» 70) р-, та -О-; -- Х являє собою О або 5; ав п дорівнює 0, 1, 2 або 3; т дорівнює 0 або 1; в р дорівнює 0, 1 або 2; ою кожний К незалежно вибраний з: Зо а) гало, формілу, ціано, аміно, нітро, тіоціанато, ізотіоціанато, триметилсилілу та гідрокси; - 5) С.і-С,-алкілу, алкенілу, алкінілу, Сз-Св-циклоалкілу і циклоалкенілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, гідрокси, тіо, аміно, нітро, ціано, формілом, фенілом, С.і-С,-алкокси, алкілкарбонілом, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, алкоксикарбонілом, (алкілтіо)укарбонілом, алкіламінокарбонілом, « діалкіламінокарбонілом, алкілсульфінілом або алкілсульфонілом; - 70 с) фенілу, фурилу, тієнілу, піролілу, кожний з яких необов'язково заміщений гало, формілом, ціано, аміно, с нітро, С.-С,-алкілом, алкенілом, алкінілом, алкокси, алкілтіо, алкіламіно, діалкіламіно, галоалкілом і и » галоалкенілом; а) С.-С,-алкокси, алкенокси, алкінокси, Сз-Св-циклоалкокси, циклоалкенокси, алкілтіо, алкілсульфінілу, алкілсульфонілу, алкіламіно, діалкіламіно, алкілкарбоніламіно, амінокарбонілу, алкіламінокарбонілу, діалкіламінокарбонілу, алкілкарбонілу, алкілкарбонілокси, алкоксикарбонілу, (алкілтіо)карбонілу, і фенілкарбоніламіно, феніламіно, кожний з яких необов'язково заміщений гало; ос де дві групи К можуть бути об'єднані з утворенням конденсованого кільця; кожний Ко незалежно вибраний з алкілу, алкенілу, алкінілу, циклоалкілу, циклоалкенілу та фенілу, кожний ть з яких необов'язково заміщений К або галогеном; і де, коли С) являє собою С, К» може також бути вибраний з ав | 20 гало, алкокси, алкілтіо, алкіламіно та діалкіламіно; ах де дві групи Ко можуть бути об'єднані з утворенням циклогрупи з С); 7" Ез являє собою С.-С,-алкіл;

КЕ. являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл, алкокси, алкілтіо, алкіламіно або діалкіламіно; К; являє собою С.-С,-алкіл, галоалкіл або феніл, необов'язково заміщені гало, нітро або К,; або її прийнятну у сільському господарстві сіль, і оболонку, яка включає ядро і регулює вивільнення ГФ) сільськогосподарської активної речовини з мікрокапсули при заданій регульованій швидкості, коли мікрокапсулу піддають впливу звичайних умов навколишнього середовища. о З0. Форма з контрольованим вивільненням за п. 29, де сільськогосподарська активна речовина включає силтіофам. 60 31. Форма з контрольованим вивільненням за п. 30, де оболонка містить полісечовину, сформовану шляхом полімеризації поліїзоціанату і поліаміну.

32. Форма з контрольованим вивільненням за п. 31, де масове співвідношення оболонка:ядро, кількість силтіофаму в ядрі і середній розмір мікрокапсул скориговані для забезпечення вивільнення силтіофаму з мікрокапсули при заданій контрольованій швидкості, коли мікрокапсулу піддають впливу звичайних умов бо навколишнього середовища.

33. Форма з контрольованим вивільненням за п. ЗО, де кількість силтіофаму в ядрі складає від близько 2095 до близько 70 95 мас.

34. Форма з контрольованим вивільненням за п. 30, де ядро включає знижувач температури плавлення.

З5. Форма з контрольованим вивільненням за п. 34, де знижувач температури плавлення включає сільськогосподарську активну речовину на додаток до силтіофаму.

36. Форма з контрольованим вивільненням за п. 35, де сільськогосподарська активна речовина на додаток до силтіофаму вибрана з групи, що включає тебуконазол, сімеконазол, тетраконазол, дифеноконазол, флухінконазол, флудіоксоніл, каптан, металаксил, карбоксин і тирам. 70 37. Форма з контрольованим вивільненням за п. 35, де сільськогосподарською активною речовиною на додаток до силтіофаму є тебуконазол.

38. Рослина або її матеріал розмноження, що контактував з формою сільськогосподарського активного матеріалу з контрольованим вивільненням за п. 29.

39. Рослина або її матеріал розмноження за п. 38, де рослина вибрана з групи, що включає зернові, /5 Зпакові, пшеницю, ячмінь, жито, рис, овочі, конюшини, боби, горох, люцерну, цукрову тростину, цукрові буряки, тютюн, бавовну, рапсові, соняшники, сафлор та сорго. с щі 6) «- «в) « ІФ) і -

- . и? -і 1 щ» («в) - іме) 60 б5