UA74889C2 - Benzoylsulfonamides and sulfonylbenzamidines for the application as antitumour agents - Google Patents

Description

Опис винаходу

Впродовж останніх років було здійснено фундаментальний поступ у розробці хімічних засобів та схем 2 лікування, спрямованих на боротьбу з неопластичними захворюваннями. Незважаючи на цей безперервний поступ, різновиди ракових захворювань продовжують настійно вимагати нестерпних рівнів людського болю та страждань. Потреба у нових та кращих способах лікування злоякісних неоплазм та лейкозів продовжує підкріплювати зусилля, спрямовані на створення нових класів сполук, особливо у галузі іноперабельних та метастатичних солідних пухлин. Нещодавня лавина інформації відносно основних біологічних процесів, 70 залучених до утворення неоплазм, призвела до глибшого розуміння гетерогенності пухлин. Завдяки цій надзвичайній гетерогенності серед популяцій неопластичних клітин, нові хіміотерапевтичні засоби повинні мати широкий спектр дії та прийнятний терапевтичний індекс. Окрім того, такі засоби повинні бути хімічно стійкими та сумісними з іншими засобами. Важливо також щоб будь-яка схема застосування хіміотерапевтичних засобів була зручною та, наскільки це можливо, безболісною для пацієнта. 12 При лікуванні раку часто вдаються до застосування хіміотерапії та опромінювання, і хоча у цьому разі часто викликається певна реакція з боку злоякісного захворювання, вони рідко коли виявляються цілющими.

Зростання маси більшості солідних пухлин відбувається завдяки проліферації злоякісних клітин та клітин строми, у тому числі клітин ендотелію. Для того, щоб пухлина збільшилась у діаметрі більше за 2-3мм, вона повинна утворити судинну сітку, тобто повинен відбутись процес, відомий як ангіогенез. Повідомлялось, що наслідком пригнічення ангіогенезу, індукованого пухлиною, за допомогою ангіостатину та ендостатину є протипухлинна активність |О'Рейлі (О'Кейу) та інші, СеїЇ, 88, 277-285 (1997)) Оскільки ангіогенез є критичною складовою збільшення маси більшості солідних пухлин, розробка нових засобів для пригнічення цього процесу є перспективним варіантом підходу до протипухлинної терапії. Цей варіант підходу до протипухлинної терапії може бути позбавленим токсичних побічних ефектів або властивостей стандартних с хіміотерапевтичних заходів, що індукують резистентність до лікарських засобів |Джуда Фолькман (дай (у

ЕоїКтап), Епдодепоиз Іппірйоге ої Апдіодепезіз, Те Нагмеу І есійгез, Зегіез 92, стор.65-82, УМіПеу-іівв Іпс., (1998).

М-Ібензоїл|-фенілсульфонаміди є добре відомими у галузях сільськогосподарської хімії як інсектициди та гербіциди (патент Германії Мо2744137). Застосування М-І|бензоїл|-фенілсульфонамідів як протипухлинних засобів о взагалі або як інгібіторів ангіогенезу зокрема до цього часу не визнавалось. с

Цей винахід надає сполуку Формули І: 4 с о Х Кк « в і в ї- -

М

О Б їх

Н

- с в! З в! ;» 2

Кк -і х я І (ее) де: (ее) 50 Х - О або МН;

Ге В" - водень, галоген, С.і-Сб алкіл, С.і-С,. алкокси-, С.4-С. алкілтіогрупа, СЕз, ОСЕз, 5СЕз, (С4-С4 алкокси)карбоніл, нітро-, азидогрупа, Ф(505)СНз, М(СН»з)», гідроксигрупа, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, фурил, хінолініл або тіазоліл; в2- водень, галоген, ціан, СЕз, С4-Св алкіл, (Сі-С; алкокси)карбоніл, С4і-С; алкоксигрупа, феніл або хінолініл; о Іа - водень або С.-С; алкоксигрупа; 225 - водень або С.-Св алкіл, за умови, що щонайменше один із К22 та К2? є воднем; о ВЗ - водень, галоген, С.-Св алкіл, СЕз або нітрогрупа;

За - водень, галоген або С.-Св алкіл, за умови, що у разі, коли Ка є С.-Св алкіл, ВЗ - водень та Б7./- 60 галоген; та в - галоген, С4-Св алкіл або СЕз, за умови, що лише один із З та В? може бути С.-Се алкілом та за умови, що у разі, коли В" - галоген або С.-Св алкіл, лише один із КО та Ка є воднем; або її фармацевтично прийнятну сіль, одержану доданням основи, за умови, що: в5 а) у разі, коли обидва КЗ та В" - хлор та К2 - водень, КЕ! - бром, йод, Сі-С; алкокси-, С--Су; алкілтіогрупа,

СЕ., ОС, нітро-, азидогрупа, ФО(505)СНз, М(СН»з)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл,

фурил або триазоліл;

Ь) у разі, коли обидва КЗ та В - хлор та ВК! - водень, В? - бром, фтор, СЕз, С1-Св алкіл, С--С; алкоксигрупа, феніл або хінолініл.

Цей винахід додатково надає спосіб обробки сприйнятливих неоплазм у ссавця, що включає введення ссавцю, який потребує такого лікування, онколітично ефективної кількості сполуки Формули І: й о х Кк 70 дов і щі ва

НИМ

О нн 9 в! да д3 2

Кк я

П де: с з Х - О або МН; о)

В! - водень, галоген, Сі-Св алкіл, С4-С4 алкокси-, С.4-С4 алкілтіогрупа, СЕз, ОСЕз, ЗСЕз, (С4-С4 алкокси)карбоніл, нітро-, азидогрупа, ФО(5025)СНз, М(СН»з)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, фурил, хінолініл або тіазоліл; Ге!

В2 - водень, галоген, ціан, СЕз, С4-Св алкіл, (С4-Су; алкокси)карбоніл, С.-Су алкоксигрупа, феніл або хінолініл;

Іа - водень або С.-С; алкоксигрупа; 09 225 - водень або С.-Св алкіл, за умови, що щонайменше один із К22 та К2? є воднем; (се)

ВЗ - водень, галоген, С.4-Св алкіл, СЕз або нітрогрупа; «г вза - водень, галоген або С.і-Се алкіл, за умови, що у разі, коли Ка - С.-Св алкіл, КЗ - водень та В" - галоген; та -

В - галоген, С.-Св алкіл або СЕз, за умови, що лише один із ВЗ та В? може бути С.-Се алкілом та за умови, що у разі, коли 7 - галоген або С.-Сб алкіл, лише один із ЕЗ та Ба є воднем; або її фармацевтично прийнятної солі, одержаної доданням основи. « 20 Цей винахід також надає спосіб пригнічення ангіогенезу пухлин у ссавця, що включає введення ссавцю, який -о потребує такого лікування, кількості сполуки Формули Ії або її фармацевтично прийнятної солі, одержаної с доданням основи, що пригнічує ангіогенез. :з» Цей винахід надає також фармацевтичну композицію, що містить сполуку Формули ЇЇ або її фармацевтично прийнятну сіль, одержану доданням основи, у комбінації з фармацевтично прийнятним носієм, розріджувачем 415 або наповнювачем. - Цей винахід надає також застосування сполуки Формули ІІ для одержання лікарського засобу для лікування сприйнятливих неоплазм. На додаток до цього, цей винахід надає фармацевтичну композицію, пристосовану - для лікування сприйнятливих неоплазм, що містить сполуку Формули ІІ. Крім того, цей винахід включає спосіб о лікування сприйнятливих неоплазм, що включає введення ефективної кількості сполуки Формули ІІ.

Загальні хімічні терміни, що використовуються у вищенаведених формулах, мають своє звичайне значення. (ог) Наприклад, згаданий термін "С.--Се оалкіл" означає метил, етил, пропіл, ізопропіл, бутил, ізобутил,

Ге) втор-бутил, трет-бутил, пентил та гексил. Згаданий термін "С4-С; алкіл" входить до значення терміну "С 1-Св алкіл" і означає метил, етил, пропіл, ізопропіл, бутил, ізобутил, втор-бутил та трет-бутил. Згаданий термін "С4-Су алкоксигрупа" означає С.-С; алкіл, зв'язаний з вихідною молекулою за допомогою атому кисню, і включає метокси-, етокси- та ізопропоксигрупу. Подібним же чином, згаданий термін "С.4-Су алкілтіогрупа" означає С.4-С/ алкіл, зв'язаний з вихідною молекулою за допомогою атому сірки, і включає метилтіо-, етилтіо- та (Ф) ізобутилтіогрупу. Згаданий термін "галоген' означає хлор, фтор, бром та йод. Згаданий термін "заміщений

ГІ феніл" означає монозаміщений феніл, де згадані замісники вибрані з групи, що включає С.--С; алкокси-, С41-Су алкілтіогрупу, Сі-Сі ацил, трифторметил та галоген. Згаданий термін "ацил" означає органічну кислотну групу, во Ве ОН карбоксилу заміщується якимось іншим замісником (КСО-).

У разі, коли Х-АМН, згадана молекула може існувати у двох таутомерних формах: б5 о МН о МН

Ї Ї " й 5 5 рай он о;

Цей винахід передбачає обидві згадані форми.

Незважаючи на те, що усі сполуки Формули ІІ є корисними протипухлинними засобами, перевага віддається певним класам сполук. У подальших параграфах наведено опис таких класів, яким віддається перевага. а) В! - водень та В2 - бром;

В) В! - фтор та В2 - хлор; й с) В! - фтор; 4) - хлор; е) ВЕ! - метил; 8 В - метилтіогрупа; 9) 2 - водень; п) 83 - хлор, бром або СЕ»; ї) З - хлор;

Ї) В - бром; ю в - СЕ; см

І) За - водень; (8) т) В - хлор, бром, метил або СЕ»; п) В7 - хлор; о) В" - бром; Ге»! р) В" - метил; со а) Ви - СЕ; г) обидва ВЗ та В" - хлор; 09 з) обидва ВЗ та ВК - СЕУ; «І 9 23 - бром та 27 - хлор; М и) Ва - водень, ВЗ та В" - не водень;

МІХ -09; м) Згадана сполука Формули ІІ, де згаданою сполукою є фармацевтично прийнятна сіль, одержана доданням основи; « х) Згадана сполука Формули ІІ, де згаданою сполукою є сіль натрію; - с у) В", 22 та 2? - водень, В? вибрані з групи, що включає галоген, Сі-Су алкіл, С4-Сі алкоксигрупу, ціан, а трифторметил та хінолініл; » 2) 82 та 25 - водень, В! - галоген або С.-Су алкіл та 22 - С.-Су алкіл або С.4-Су алкоксигрупа; або аа) К2а - водень, К! - С.-С; алкоксигрупа та ВК? та К25 - С.-Су алкіл.

На додаток до цього, особлива перевага віддається таким класам: і а) В2, 122 та Е25 - водень, В! вибрані з групи, що включає водень, галоген, С.4-Св алкіл, С4-Са алкокси-, С1-Сл «г» алкілтіогрупу, СЕз, ОСЕз, ЗСЕз, (С1-С; алкокси)карбоніл, нітро-, азидогрупу, О(5025)СНз, М(СН»З)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, фурил, хінолініл та триазоліл; або со р) Ка та К25 - водень, БК! вибрані з групи, що включає галоген та С.4-Су4 алкіл, БК? вибрані з групи, що (ее) 20 включає галоген, С4-Су алкіл та Сі-Су алкоксикарбоніл. с Слід розуміти, що вищенаведені класи, яким віддається перевага і яким віддається особлива перевага, можуть комбінуватись з одержанням додаткових класів, яким віддається перевага і яким віддається особлива перевага.

Сполуки Формули ІІ є протипухлинними засобами. Таким чином, цей винахід також надає спосіб лікування 59 сприйнятливої пухлини у ссавця, який включає введення ссавцю, який потребує згаданого лікування,

ГФ) онколітично ефективної кількості сполуки Формули ІІ. Гадають, що ці сполуки є придатними для лікування 7 карцином, наприклад, пухлин центральної нервової системи: мультиформної гліобластоми, астроцитоми, пухлин олігодендроглії, пухлин епендими та хоріоїдного сплетення, пухлин шишкоподібного тіла, пухлин нервових клітин, медулобластоми, шванноми, менінгіоми, менінгеальної саркоми; пухлин ока: базально-клітинної бо карциноми, плоскоклітинного раку, меланоми, рабдоміосаркоми, ретинобластоми; пухлин ендокринних залоз: пухлин гіпофізу, пухлин щитовидної залози, пухлин кори надниркових залоз, пухлин нейроендокринної системи, пухлин гастроентеропанкреатичної ендокринної системи, пухлин статевих залоз; пухлин голови та шиї: раку голови та шиї, ротової порожнини, глотки, гортані одонтогенних пухлин; пухлин грудної клітки: великоклітинного раку легень, дрібноклітинного раку легень, недрібноклітинного раку легень, злоякісної 65 мезотеліоми, тимом, первинних зародково-клітинних пухлин грудної клітки; пухлин травного тракту: пухлин стравоходу, пухлин шлунка, пухлин печінки, пухлин жовчного міхура, пухлин екзокринних залоз підшлункової залози, пухлин тонкого відділу кишечнику, червоподібного відростка та очеревини, аденокарциноми товстої кишки та прямої кишки, пухлин анального отвору; пухлин сечо-статевого тракту: раку ниркових клітин, пухлин Ниркових мисок та сечоводу, пухлин сечового міхура, пухлин сечовипускального каналу, пухлин передміхурової залози, пухлин статевого члена, пухлин яєчок; пухлин жіночих статевих органів: пухлин вульви та вагіни, пухлин шийки матки, аденокарциноми тіла матки, раку яєчника, гінекологічних сарком; пухлин молочної залози; пухлин шкіри: базально-клітинної карциноми, плоскоклітинного раку, дерматофібросаркоми, пухлин клітин

Меркела; злоякісної меланоми; пухлин кісток та м'яких тканин: остеогенної саркоми, злоякісної волокнистої 7/0 Пістіоцитоми, хондросаркоми, саркоми Юінга, первинної нейроектодермальної пухлини, ангіосаркоми; пухлин системи кровотворення: мієлодиспластичних синдромів, гострого лейкозу спинного або кісткового мозку, хронічного лейкозу спинного або кісткового мозку, гострого лімфолейкозу, вірусу людського Т-клітинного лейкозу/лімфоми, хронічного лімфолейкозу, злоякісного ретикулоендотеліозу, хвороби Ходжкіна, неходжкінських лімфом, базофільного лейкозу; та пухлин дітей: гострого лімфолейкозу, гострих мієлоцитарних лейкозів, нейробластоми, пухлин кісток, рабдоміосаркоми, лімфом, пухлин нирок. Гадають, зокрема, що ці сполуки є придатними для лікування солідних пухлин, особливо пухлин товстої кишки та прямої кишки. Перевага віддається тому, що ссавцем, який піддається лікуванню шляхом введення згаданих сполук Формули ЇЇ, є людина.

Згадані сполуки за цим винаходом є кислотними за своєю природою і, відповідно, можуть вступати до реакції

З будь-якою з цілого ряду неорганічних та органічних основ, у тому числі амінами та четвертинними амонієвими основами, з одержанням фармацевтично прийнятних солей, одержаних доданням основи. Перевага віддається перетворенню сполук Формули ІІ на їхні фармацевтично прийнятні солі, одержані доданням основи, для полегшення введення у разі, коли виникає потреба у водних розчинах згаданої цільової сполуки. Згадані сполуки

Формули ІЇ можуть вступати до реакції з основними матеріалами, наприклад, гідроксидами, карбонатами та сч бікарбонатами лужних металів або лужноземельних металів, у тому числі, без обмеження, гідроксидом натрію, карбонатом натрію, гідроксидом калію, гідроксидом кальцію, гідроксидом літію тощо, з одержанням (8) фармацевтично прийнятних солей, наприклад, відповідної солі натрію, калію, літію або кальцію. Особлива перевага віддається солям натрію та калію.

Прикладами амінів, придатних для одержання солей є: первинні, вторинні та третинні аліфатичні та Ге! зо ароматичні аміни, наприклад, метиламін, етиламін, пропіламін, і-пропіламін, чотири ізомерні бутиламіни, диметиламін, діетиламін, діетаноламін, дипропіламін, діїзопропіламін, ді-п-бутиламін, піролідин, піперидин, со морфолін, триметиламін, триетиламін, трипропіламін, хінуклідин, піридин, хінолін та ізохінолін, зокрема, со етил-, пропіл-, діетил- або триетиламін, але особливо ізопропіламін та діетаноламін.

Прикладами четвертинних амонієвих основ є, взагалі, катіони галогенамонієвих солей, наприклад, катіон - тетраметиламонію, катіон триметилбензиламонію, катіон триетилбензиламонію, катіон тетраетил амонію або ї- катіон триметилетиламонію, але також катіон амонію.

Згадані сполуки за цим винаходом можна одержати за способами, добре відомими пересічному фахівцю у цій галузі техніки. Взагалі, М-(бензоїл|І-фенілсульфонаміди Формули ІЇ одержують шляхом сполучення відповідно заміщеного фенілсульфонаміду з відповідно заміщеною бензойною кислотою або похідною бензойної кислоти, « 70 як показано на подальшій схемі. Змінні Б", 2, 872, Кб, кЗ ва та К? відповідають попередньо наведеному ЩО с визначенню, 7 - ОН, СІ, Вг, метансульфонілокси- або трифторметансульфонілоксигрупа. хз» Схема синтезу 1 4 о о в! о 9) Кк сь П За в 9 в - Е б. Кк ПМ тах кх о ц ве ' 2 3 в! ви в о Кк Е КЕ з 2 Кк оо 50 Кк

У разі, коли 7 - ОН, відповідна бензойна кислота сполучається з фенілсульфонамідом за стандартних умов со сполучення пептидів, добре відомих досвідченому фахівцю. Зокрема, фенілсульфонамід та бензойна кислота сполучаються у присутності реактиву сполучення пептидів, факультативно у присутності каталізатора. До придатних реактивів сполучення пептидів належить М,М'-карбонілдіїмідазол (СО), М,М'-дициклогексилкарбодіїмід (0Сс), гідрохлорид 1-"3-диметиламінопропіл)-3З-етилкарбодіїміду (ЕС) та

ГФ) 1-(3-(1-піролідиніл)пропіл)-3-етилкарбодіїмід (РЕРС). Були описані форми ЕС (|Гегапедгоп І ейегв, 34(48), кю 7685 (1993)) та РЕРС |патент США Мо5,792,763) на основі полімеру, які є придатними для одержання згаданих сполук за цим винаходом. До придатних каталізаторів для реакції сполучення належить

М,М-диметил-4-амінопіридин (ОМАР). Усі згадані реактиви об'єднують у придатному розчиннику, як правило, 60 дихлорметані, хлороформі, тетрагідрофурані, діоксані або діетиловому ефірі і перемішують впродовж 1-72год. при температурі у межах від температури навколишнього середовища до приблизно температури кипіння згаданого розчинника. Потрібний продукт може бути виділеним за допомогою стандартних методів екстрагування та кристалізації, і очищеним шляхом хроматографування або кристалізації, за потребою або бажанням. У разі застосування реактивів на основі полімеру, вони можуть легко видалятись зі згаданої бо реакційної суміші шляхом фільтрації.

За альтернативним варіантом сульфонамід може вступати до реакції з похідною бензойної кислоти, наприклад, такими сполуками, де 2 - хлор, бром, метансульфонілокси- або трифторметансульфонілоксигрупа, у присутності акцептора кислоти, наприклад, піридину, триетиламіну або основної смоли, факультативно у присутності каталізатора. Згадані реактиви об'єднують, і продукти виділяють, по суті як було описано вище.

Фахівцю, досвідченому у цій галузі техніки, буде зрозуміло, що сполуки Формули ІІ, де Х - МН, можна одержати, як показано на Схемі ІІ, де Б, 2, а, 25, в, вза та В? відповідають визначенню, яке було наведено перед тим. 70 Схема синтезу І 2 , 4 в о чно в І Кк о Ми Кк й в/ 5. в І Їм кх пи ж НМ От (8; У-8---- н в: | вк в? в? де в

Відповідно заміщений бензамідин вступає до реакції з похідними сульфонілу, наприклад, сполуками, де 7 - хлор, бром, метансульфонілокси- або трифторметансульфонілоксигрупа, у присутності акцептора кислоти, наприклад, піридину, триетиламіну або основної смоли, факультативно у присутності каталізатора. Згадані реактиви об'єднують, і продукти виділяють, по суті як було описано вище.

Необхідні бензойні кислоти, похідні бензойної кислоти, бензамідини, похідні сульфонілу та сульфонаміди є доступними або комерційними шляхами, або їх можна одержати способами, добре відомими досвідченому с

Фахівцю.

Підготовчий синтез 1 о 2,4-дибромбензонітрил

Розчин ціаніду міді (І) (2,32г, 25,9ммоль) у безводному диметилсульфоксиді (5Омл) перемішують при температурі 6б0еС, і до цього розчину однією порцією додають трет-бутилнітрит (7,їмл, 59,7ммоль). До Ф) одержаної суміші крапля за краплею за допомогою канюлі додають розчин 2,4-диброманіліну (5,0г, 19,9ммоль) у безводному диметилсульфоксиді (ЗОмл). Після завершення додання одержану реакційну суміш перемішують 09 впродовж 1год., охолоджують до температури 452С, після чого повільно обробляють 5М розчином НОЇ (5Омл). (ее)

Через бхв. згадану реакційну суміш охолоджують до температури навколишнього середовища і екстрагують « сумішшю (1:11) етилацетатутексану (2х З0Омл). Об'єднані органічні шари промивають водою (1О00мл) та насиченим водним розчином хлориду натрію (100мл), сушать, концентрують під зниженим тиском,і одержаний її залишок піддають хроматографуванню на силікагелі з елююванням гексаном, що містить 0-595 етилацетату.

Фракції, що містять продукт, об'єднують, і концентрують під зниженим тиском з одержанням цільової сполуки (1,61г, 31905 вихід). «

Т.пл. (температура плавлення): 76-7890.

ЕОМ (мас-спектрометрія з полевою десорбцією): т/е-261 (М). но) с Підготовчий синтез 2 2,4-дибромбензойна кислота "» Перемішувану суспензію 2,4-дибромбензонітрилу (1,57г, б,О0ммоль) у сірчаній кислоті (ЄМ, 15Омл) нагрівають " зі зворотним холодильником впродовж З днів. Одержану реакційну суміш охолоджують до температури навколишнього середовища, після чого екстрагують етилацетатом (2 х 7Ббмл). Об'єднані органічні шари промивають водою (10Омл) та насиченим водним розчином хлориду натрію (5Омл), сушать, концентрують, після і чого піддають хроматографуванню на силікагелі з елююванням хлороформом, що містить 0,596 метанолу та ьч 0,195 оцтової кислоти. Фракції, що містять продукт, об'єднують, і концентрують під зниженим тиском з одержанням цільової сполуки (0,81г, 48905 вихід). со т.пл.-171-172С. (ее) 50 Е5ВІМ5 (мас-спектрометрія з електрон-стимульованою іонізацією): т/е-279 (М7-1). с Підготовчий синтез З 2-бром-4-хлорбензойна кислота

Розчин нітриту натрію (2,21г) у воді (1бмл) крапля за краплею додають до перемішуваної суміші 2-аміно-4-хлорбензойної кислоти (5,00г, 29,1ммоль) та 4895 бромистоводневої кислоти (150мл) у воді (15Омл), охолодженої до температури танення льоду. Одержану реакційну суміш перемішують впродовж 2год. при (Ф) температурі 02С, після чого обробляють (шляхом додання крапля за краплею) розчином броміду міді (І) (7,81г)

ГІ у воді (20мл). Після завершення додання одержану реакційну суміш витримують з нагріванням до температури навколишнього середовища, і перемішують впродовж ночі. Після цього одержану реакційну суміш екстрагують во сумішшю (3:11) етилацетату:сгексану (2х 400Омл). Об'єднані органічні шари промивають насиченим водним розчином хлориду натрію (200мл), сушать, концентрують під зниженим тиском, і одержаний залишок піддають хроматографуванню на силікагелі з елююванням хлороформом, що містить 195 метанолу та 0,595 оцтової кислоти. Фракції, що містять продукт, об'єднують, і концентрують під зниженим тиском з одержанням цільової сполуки (4,04г, 59905 вихід). 65 т.пл.-154-155960,

ЕВІМ5: т/е-233, 235 (М7-1).

Підготовчий синтез 4

Метиловий складний ефір 4-сульфамоїлбензойної кислоти 4-карбоксифенілсульфонамід (2,00г, 9, 9ммоль) суспендують у суміші (3:1) хлороформу:метанолу (200мл).

При температурі навколишнього середовища додають 2,0М розчин (триметилсиліл)-діазометану у гексані (7 Амл, 14 вммоль), і перемішують впродовж 5хв. Одержаний розчин концентрують іп масіо, неочищену речовину хроматографують на силікагелі, 0,596 Меон/0,196 АсОН у СНьЬСІ». Одержаний продукт являє собою тверду речовину білого кольору, 2,11г, 9895 вихід. т.пл.-18096, 70 ЕВІМ5 т/е 214 (М'-1).

Підготовчий синтез 5 3,4-дибромфенілсульфонамід 3,4-дибромфенілсульфонілхлорид (2О0ммоль, АїЇагісп) суспендують у 40мл 3095 водного розчину МНАОН, і одержану суміш перемішують. Порціями повільно додають ацетон з одержанням гомогенної реакційної суміші (5-10мл). Під час згаданого додання відбувається екзотермічна реакція з інтенсивним газоутворенням. Одержану 75 реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі, і контролюють засобами ЕЗІ-М5. Одержану суміш концентрують на роторному випарнику з видаленням ацетону і одержанням твердої речовини. Одержану тверду речовину збирають шляхом фільтрування з відсмоктуванням, промивають водою і витримують з висушуванням на повітрі. Одержаний матеріал використовують у тому вигляді, у якому його було одержано без додаткового очищенням. ЕБІМ5: 312, 314, 316 (М. -1); т.пл.-169-171922; за літературними даними т.пл.-175-1762С, (Хантресс

Б.Г. (Нипігезз Е.Н.), Картен Ф.Г. (Сапеп Е.Н.), У. Ат. Спет. Зос. 1940, 62, 511-514).

Сполуки Підготовчих синтезів 6-15 одержують по суті як описано у процедурі Підготовчого синтезу 5. 0086000 (дхлорафторфенілсульфонамід ввімеОМОМУ 11111111 з о 8 Вяпвооруентулсюютх ЕвМетезом М. С, 6с) та 22 М: Зб, Тс) та ав М СІ Тс в опропілфенілсульронамід вметесамої 000000

Ф

» со со

М

-

Підготовчий синтез 16 2-хлор-4-метилбензойна кислота

До розчину 4-бром-3-хлортолуолу (4,97г, 24,2ммоль) у диметилформаміді (ОМЕ) (25мл) додають РЯ(ОАс)» (0,54г, 2,42ммоль), 1,3-бісідифенілфосфіно)пропан (0,998г, 2,42ммоль), триетиламін (12,5мл) та метанол « (12,5мл). Повітря з реакційної посудини видаляють, і тричі продувають газоподібним моноксидом вуглецю. Для з с підтримування атмосфери моноксиду вуглецю застосовують еластичну камеру, наповнену газоподібним . моноксидом вуглецю. Одержану реакційну суміш нагрівають при температурі 809С впродовж 8год. Після «» охолодження додають НО (50мл). Одержану суміш екстрагують гексаном (2х 5Омл). Об'єднані органічні шари сушать над Ма»5О), фільтрують, концентрують, і хроматографують з 0-396 Е(ОАс у гексані. 1,24г (28965) метил-2-хлор-4-метилбензоату виділяють у вигляді безбарвного масла. ЕІМ5 т/е 184 (М "; 33(21) та 186 - (М; З7С. їз До метил-2-хлор-4-метилбензоату (1,00г, 5,42ммоль) у ТНЕ (10мл), Меон (5мл) та НоО (2,5мл) додають 2М

ПОН (8,12мл, 16,2ммоль). Одержану реакційну суміш нагрівають при температурі 509С впродовж 2,5год., бо охолоджують до кімнатної температури, після чого реакцію швидко припиняють шляхом додання холодного 5М о 20 розчину НСЇ (3,24мл). Одержану суміш концентрують з видаленням ТНЕ та МеонН. Одержаний осад білого кольору відфільтровують. Після висушування виділяють 0,922г (10095) 2-хлор-4-метилбензойної кислоти. ЕБІМ5 с т/е 169 (М- -1; З5СІ) та 171 (М- -1; З/СІ).

Підготовчий синтез 17 4-(трет -бутилдиметилсилілокси)фенілсульфонамід 29 4-гідроксифенілсульфонамід (3,46г, 20ммоль) розчиняють у диметилформаміді (4Омл), і обробляють

ГФ) трет-бутилдиметилсилілхлоридом (3,31г, 22,О0ммоль) та імідазолом (1,50г, 22,Оммоль) при кімнатній температурі. юю Через 20год. одержану реакційну суміш розбавляють ЕАс (100мл), і промивають 1,0М розчином НСІ (2 х 5Омл). Одержану органічну фазу сушать (М950)4), фільтрують, і концентрують з одержанням масла. Неочищене масло очищають шляхом хроматографування на колонці Віоїаде (колонка з 40ОМ 5іО 5, елюювання 75мл/хв. 60 сумішшю (1:1) гексану:Е(ЮАс). Одержують тверду речовину білого кольору (4,24г, 15,4ммоль, 77965). ЕБІ-М5 т/е 288,1 (М ж Н); т.пл.-117-1189С; "Н ЯМР (СОСІз) 5 7,78 (а, 2Н), 6,89 (й, 2Н), 4,86 (рг 8, 2Н), 0,97 (в, ОН), 0,20 (з, 6Н).

Підготовчий синтез 18 65 ІМ-(2,4-дихлорбензоїл)-4-"(трет-бутилдиметилсилілокси)фенілсульфонамід

До перемішуваного розчину 2,4-дихлорбензойної кислоти (1,2бекв.) у сухому дихлорметані (1Омл/ммоль)

однією порцією додавали 4-(трет-бутилдиметилсилілокси)фенілсульфонамід (1,Оекв.), потім ЕОС (1,25-1,5екв.) і, нарешті, М,Модиметил-4-амінопіридин (1,2екв.). Одержану суміш енергійно перемішують у атмосфері азоту впродовж 16бгод., концентрують під зниженим тиском, і одержаний залишок розподіляють між етилацетатом та

Водою. Одержаний органічний шар промивають 1М розчином хлористоводневої кислоти (4 рази, 20мл/ммоль), після чого об'єднані водні фази екстрагують етилацетатом (двічі, 2Омл/ммоль). Об'єднані органічні шари врешті промивають водою та насиченим водним розчином хлориду натрію, сушать над сульфатом натрію, та концентрують під зниженим тиском. Одержаний залишок очищають шляхом хроматографування на силікагелі або концентруванням, у разі потреби або бажання. ЕБІ-М5 т/е 458,0 (М" -Н; 460,0(М Н). 70 Сполуки Підготовчих синтезів 19-21 одержують по суті як описано у процедурі Підготовчого синтезу 18. і

Загальна методика сполучення

До перемішуваного розчину бензойної кислоти (1,2бекв.) у сухому дихлорметані (1Омл/ммоль) однією порцією додавали фенілсульфонамід (1,Оекв.), потім ЕОС (1,25-1,5бекв.) і, нарешті,

М,М-Ідиметил)|-4-амінопіридин (1,2екв.). Одержану суміш енергійно перемішують у атмосфері азоту впродовж 16год., концентрують під зниженим тиском, і одержаний залишок розподіляють між етилацетатом та водою.

Одержаний органічний шар промивають 1М розчином хлористоводневої кислоти (4 рази, 20мл/ммоль), після чого об'єднані водні фази екстрагують етилацетатом (двічі, 2Омл/ммоль). Об'єднані органічні шари врешті промивають водою та насиченим водним розчином хлориду натрію, сушать над сульфатом натрію, та су концентрують під зниженим тиском. Одержаний залишок може піддаватись хроматографуванню на силікагелі або кристалізації, у разі потреби або бажання. о

Сполуки Прикладів 1-84 одержують по суті як описано у цій загальній процедурі. я зо , й

ІМ-НІ- со « й й, (6 Міра дибромбенаоільяхлорфенілсульфонамя 000000 ввімеавьявемч в Міроюиахлороенютрахлореентеулнютми 0000 вемелжвоме; 00000000 ,ю (79 (Мел лжторботюлузжлора тюртентсульронаня 000000 семою мм; 00000000 с г» -7 т со со 9 с св 23 М-(2-метил-4-хлорбензоїл|-4-метилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при мас-спектрометрії з

ГФ) електророзпилюванням негативних іонів (ЕЗ МІ М5) |М-НІ- : т/х 342 (35СІ, З5СІ), т/х 344 (35СІ, З7СІ) та т/х 346 бо (35СІ) та т/х 324 (З7СІ) 28 М-(2-метил-4-бромбензоїл|-4-хлорфенілсульфонамід ЕБІМ5 т/е 386,0, 387,9, та 389,9 бо (м'-1; 79Ву, З5сі; 79Вг, З7сі; 81Вг, З7СІ)

М-(2-метил-4-бромбензоїл|-4-метилфенілсульфонамід ЕВІМЗ т/е 366,0 та 368,0 (М7-1; 79Вг; 818г) 30 М-(2-бром-4-хлорбензоїл|-4-метоксикарбонілфенілсульфонамід ЕБІМЗ т/е 430,0, 431,9 та 433,9 (ми-1; З5СІ, 79Вг; З7СІ, 79Вг; Зсі, 818г) 31 -(2,4-дибромбензоїл)|-4-метоксикарбонілфенілсульфонамід ЕБІМ5 т/е 473,8, 475,9, та 477,9 (ми-1; 79вг, 79вг; 79вг, 81Вг; 81Вг, 818г) 32 М-(2-бром-4-хлорбензоіл|-3-метоксикарбоніл-4-метоксифенілсульфонамід І!Е5ІМ5 т/е 459,9, 461,9, 463,9 (ми-1; 79Вг, З5сі; 81вг, З5сі; 818г, З7СІ) 33 М-(2-бром-4-хлорбензоїл|-4-трет-бутилфенілсульфонамід ЕВІМЗ т/е 428,2, 430,2, та 432,2; 70 (Мем; 79вг, З5сі; 81вг, З5сі; 81вг, З7сІ 34 М-(2,4-дибромбензоїл|-3-метоксикарбоніл-4-метоксифенілсульфонамід ЕБІМО т/е 503,9, 506,0 та 508,0; (ми-1; 79вг, 79вг; 818г, 79Вг; 81вг, 818г) 35 М-(2-метил-4-бромбензоїл|-3-хлор-4-фторфенілсульфонамід ЕВІМЗ т/е 404,0, 406,0, 408,0 (м7-1; 79вг, З5сі; 81вг, З5Сі; 81вг, ЗТ СІ)

М-(2-метил-4-бромбензоїл|-4-йодофенілсульфонамід ЕВІМЗ п/е 478,0 та 480,0 (М7-1; 79Вг; 818Гг) 8700 Ма метил-4-бромбензоїлі-3-метилфенілсульфонамід ЕВІМЗ т/е 366,1 та 368,1 (М-1; 79Вг; 818Гг) 38 М-(2,4-дибромбензоїл|-4-йодофенілсульфонамід ЕВІМЗ т/е 541,9, 543,9 та 545,9 (ми-1; 79вг, 79вг; 818г, 79Вг; 81вг, 818г) 39 М-(2,4-дихлорбензоїл|-4-йодофенілсульфонамід ЕВІМ8 п/е 454 (М- -1; З5СІ, З5СІ) та 456 (М- -1; З5СІ, З СІ) та 458 (М- -1; З7СІ, З7СІ) 40 |М-2-хлор-4-бромбензоїл)-4-йодофенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М (М-НІ|- : т/х 498 (79Вг, З5СІ), т/2 500 (818г, З5СІ) та т/ 502 (818г, З7СІ) 41. |МЧ2-метил-4-хлорбензоїл)-4-метоксифенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при Е5 МІ М |М-НІ- : т/2 338 (З5СІ) та т/2 340 (З7СІ) с 42 |М2-метил-4-хлорбензоїл)4-фторфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М |М-НІ- : т/2 326 (5) (З5СІ) та т/ 328 (З7СІ) 43 |М-(2-метил-4-хлорбензоїл|-4-бромфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М |М-Н|- : т/2 386 (79Вг, З5СІ), т/2 388 (818г, З95СІ) та т/ 390 (818г, З7СІ)

А М-(2-метил-4-хлорбензоїл|-2-метокси-4-метилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М |М-НІ- : т/х 352 Ге») зо (35СІ) та т/2 ЗБА(З7СІ) 45 |М2-метил-4-хлорбензоїл|-З-хлор-4-метилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М5 (М-НІ- : т/х 356 со (35СІ, З5СІ), т/х 358 (З5СІ, З7СІ) та т/х 360 (З7СІ, З7СІ) со р4600(М2,4-біо-трифторметилбензоїлІ-4-фторфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М |М-НІ- : т/2 414 (47. |МЧ2А-біс-трифторметилбензоїлІ-4-метоксифенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М |М-НІ- : т/2 426 «І (48. |МН24-біо-трифторметилбензоїлІ-4-метилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М |М-НІ- : т/2 410 їм 49. |М2,А-біс-трифторметилбензоїл)-4-бромфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М |М-НІ- : т/2 474 (79Вг) та т/2 476 (818г) роБо 00 (М2,4-біо-трифторметилбензоїлІ-3-метилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М |М-НІ- : т/2 410 51 |М-(2-метил-4-хлорбензоїл|-4-трифторметоксифенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М |М-НІ-: т/2 392 « (35СІ) та т/х 394 (З7СІ) З 70 52 |М-2,4-біс-трифторметилбензоїл)-3,4-дихлорфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 (М-НІ- : т/х 464 с (35СІ, З5СІ), т/х 466 (935СІ, З7СІ) та т/х 468 (З7СІ, З7СІ) ч з» -(2,4-біс-трифторметилбензоїл|-3,4-дифторфенілсульфонамід они, що спостерігаються при -НІ-: т/х 53 М-(2,4-бі б їлІ-3,4 і і | і ЕЗ МІ М |М-Н /72 432 " - - - 54 )М2-метил-4-хлорбензоїл)|-3З-хлор-4-фторфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М |М-НІ- : т/х 360 (35СІ, З5СІ), т/х 362 (З5СІ, З7СІ) та т/х 364 (З7СІ, З7С) )М-(2-метил-4-хлорбензоїл|-3-метилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 |М-НІ-: т/х 322 - і (З5СІ) та т/х 324 (З7СІ) ї5» 56 /М-(2-метил-4-хлорбензоїл)|4-йодофенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 |М-НІ- : т/х 434 (35СІ) та т/х 436 (З7СІ) со 57 |М-(2-метил-4-хлорбензоїл)|-3,4-дифторфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 (М-НІ- : т/х 344 со 50 (35СІ) та т/х 346 (З7СІ) 58 |М-2,4-біс-трифторметилбензоїл)|-3-хлор-4-фторфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 (М-НІ- : т/х 448

Ге (З5СІ) та т/л 450 (З7СІ) 59 М-(2-хлор-4-метилбензоїл|-3-хлор-4-фторфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при мас-спектрометрії з електророзпилюванням позитивних іонів (ЕЗ РІ МБ) ря ІМЕНІ": т/ 362 (35СІ) та т/г 364 (37 СІ)

М-(2-метил-4-хлорбензоїл|фенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ РІ М8 МН)": т/» 310

ГФ) (З5СІ) та т/ 312 (З7С)

ГІ 61 М-(2-метил-4-бромбензоїл|-4-етилтіофенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М5 (М-НІ- : т/ 412 (79вВг) та т/х 414 (8Вг) 62 /М-12,4-дихлорбензоїл)-4-етилтіофенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М8 |М-НІ- : т/2 388 бо (35СІ, З9СІ), т/х 390 (З5СІ, З7СІ) та т/х 392 (З СІ, ЗТ) (63. |МЧ2,4-біс-трифторметилбензоїл/ 4-ізопропілфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М |М-НІ- : т/2 438 64 М-(2-хлор-4-бромбензоїл|-4-ізопропілфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М5 (М-НІ- : т/ 414 (79Вг, З5СІ), т/2 416 (818г, З95СІ) та т/л 418 (818г, З7СІ) 65 |М-(2,4-дибромбензоїл|-4-етилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М |(М-НІ-:, т/х 65 444(79Вг, 79Вг), т/х 446 (79Вг, 818г) та т/г 448 (818г, 818г) 66 МУ2-метил-4-бромбензоїл)-4-етилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М |М-НІ- : т/х 380 -11- (79Вг) та т/2 382 (818г)

67 М-(2,4-дибромбензоїл|-4-ізопропілфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ РІ М8 (МН): т/»2 460 (79Вг, 798г), т/х 462 (79Вг, 818Гг) та т/» 464 (818г, 818г)

М-(2,4-дихлорбензоїл) 4-ізопропілфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при Е5 МІ МВ |М-НІ- : т/2 370 (35СІ, З9СІ), т/х 372 (35СІ, З'7СІ) та т/х 374 (З СІ, ЗТ)

М-(2,4-дихлорбензоїл|-4-етилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕЗ МІ М8 |М-НІ- : т/2 356 (35СІ, З5СІ), т/2 358 (З5СІ, З7СІ) та т/х 360 (З7СІ, З7СІ) 70 |М-2-метил-4-хлорбензоїл)|-4-етилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 |М-НІ- : т/х 336 (З5СІ) та т/7 338 (З7СІ) 71 М-(2-хлор-4-бромбензоїл)|-4-етилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 |М-НІ- : т/х 400 (79Вг, З5СІ), т/х 402 (81Вг, ЗБСІ) та т/х 404 (818Вг, З7СІ) 712. М2-бром-4-хлорбензоїіл)-4-етилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 |М-НІ- : т/х 400 (79Вг, З5СІ), т/2 402 (818г, З5СІ) та ті/з 404 (818г, З7СІ) 73 |М-2-бром-4-хлорбензоїл)-4-ізопропілфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М |М-НІ- : т/2 414 (79Вг, З5СІ), т/2 416 (818г, З95СІ) та т/л 418 (818г, З7СІ)

М-(2-хлор-4-йодобензоїл|-4-азидофенілсульфонамід ЕБІМ5 т/е 460,9 (М-1) 75 М2-метил-4-хлорбензоїл)-4-метилтіофенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 (М-НІ- : т/х 356 (35СІ) та ту/х 358 (З7СІ) 76. М2-метил-4-хлорбензоїл|4-трифторметилтіофенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ МІ М5 (М-НІ- : т/х 408 (79Вг, З5СІ), т/2 410 (818г, З5СІ) та т/ 412 (818г, З7СІ) 77 00 |М2-метил-4-хлорбензоїл|-З-трифторметилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ РІ М8 МН)": т/»2 378 (35СІ) та т/х 380 (З7СІ) 78 |М-2-метил-4-бромбензоїл|-З-трифторметилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ РІ М8 МН)": т/» 422 (79Вг) та т/х 424 (818г)

М-(2-трифторметил-4-метилбензоїл)-4-метилфенілсульфонамід Іони, що спостерігаються при ЕВ РІ М5 МАНІ": т/х 358 сем ово |МЧ2м дихлорбензоїлі 3-метоксифенілоульфонамід 1ТН яЯМР (СОСІЗ) 5 7,68-7,15 (т, 7Н); 3,80 (в, ЗН) Ге)

М-(2,4-дихлорбензоїл|-4-трифторметилфенілсульфонамід ЕВ8І-М5 т/е 395,9 (М7'-Н)

М-(2,4-дихлорбензоїл|-4-гідроксифенілсульфонамід Т.пл.-155-1572С; ЕВІ-М8 т/е 344,0 (М7-Н)

М-(4-бром-2-метилбензоїл|-3,4-диметилфенілсульфонамід М5 (ЕБ): М-НІ- 379,9943 б зо М-(2,4-біс-трифторметилбензоїл|-3-фторфенілсульфонамід М (ЕБ): (М-НІ- 414,0049 с

Приклад 85 М-|2-хлор-4-бромбензоїл|-4-хлорфенілсульфонамід со

До 8мл реакційної посудини вносять 2-хлор-4-бромбензойну кислоту (0,39ммоль, 1,бекв.) та 2,Омл дихлорметану. Додають концентрований розчин (4,0мл), що містить 4-хлорфенілсульфонамід (0,2бммоль, екв.) «Ж та М,М-І|диметил)-4-амінопіридин (48мг, 0,З39мМмоль, 1,5екв.) у дихлорметані, потім 0,261г м карбодіімідполістиролу (2,О0ммоль/г, 0,52ммоль, 2,Оекв., Момаріоспет), пробірку закривають пробкою і центрифугують. Через 72год. додають 0,77г сульфованого полістиролу (МР-Т8ОН) (1,53ммоль/г, 1,17ммоль,

Агдопаці). Через приблизно 18год. одержану реакційну суміш фільтрують, і концентрують у потоці азоту.

Одержаний залишок піддають високоефективній рідинній хроматографії з оберненою фазою; колонка « дю СотбріРгер, колонка УМО О005-А 20Х5О0мм (5мкм), С18, розмір пор 120Е, градієнтне елюювання: 5950-9590 з

СНУСМ/О,01 водний розчин НС. Фракції, що містять продукт, об'єднують, і концентрують під зниженим тиском з с одержанням цільової сполуки.

Із» ЕВІМ8: т/е-408(М1), 406(М"-1), 4А1О(М 3).

Сполуки Прикладів 86-107 одержують по суті як описано у Прикладі 85. й -

Приклад Мо Продукт Мас-спектрометричні дані (т/е) т вв ї -(2,4-дихлорбензоїл|-4-метилфенілсульфонамід ЕВБІМУ: 342 (М'-1),344 (МІ) ї 87000 МАР А дихлорбензоїл| 4-метилтіофеніпсульфонамід ЕВІМ5: 374 (М т-1),376 (М т) о вв |МІаА-дихлорбензоїлі 4-трет-бутилфенілсульфонамід ЕВІМ8: 384 (М7-1), 386 (М 1) со 50 89 МІРА дихлорбензоїл| З-хлор-4-метилфенілсульфонамід ЕВІМ8: 378 (М'-1), 376 (М7-1), 380 (М 3) 80 |Мч2-метил-4 хлорбензоїлі 3-бромфенілсульфонамід ЕВІМ8: 388 (М н1), 386 (М7-1), 390 (М 73) іЧе) в Ма дихлорбенгоїлі 4-фторфенілсульфонамід ЕВІМ8: 346 (М7-1), 348 (М'1) 82 МІРА дихлорбензоїл| З.А-дихлорфенілсульфонамід ЕВІМ8: 398 (М'н1), 396 (М-1), 400 (М 73) 093 |МЧр-метил-4-хлорбензоїл| 4-хлорфенілсульфонамід ЕВІМ5: 342 (М т-1у, 344 (М В) 25 Г84000 Май дихлорбензоїлі 4-бромфенілсульфонамід ЕЗІМ: 408 (М'-1), 406 (М-1), 410 (М3)

ГФ) Го95. Ма дихлорбензоїлі4-метилсульфонілоксифенілсульфонамід ЕЗІМ: 422 (М-2), 424 (М), 426 (М.-2)

ГІ роб Ма дихлорбензоїлІ 4-трифторметоксифенілсульфонамід ЕЗІМ: 412 (М-2), 414 (М), 416 (М.-2) 97. МА дихлорбензоїлі 4-метокси-3,5-диметилфенілсульфонамід ЕЗІМ8: 368 (М-2), 370 (М), 372 (М.-2) (98 Ма дихлорбензоїлі4-диметиламінофенілсульфонамід ЕЗВІМ8: 371 (М-2), 373 (М) 60 - - й й ро89|Мча А біс-трифторметилбензоїл)4-хлорфенілсульфонамід ЕЗІМ: 430 (М-1), 432 (М.-1)

Го100 0 |МЧр-метил-4-бромбензоїлі4-бромфенілсульфонамід ЕВІМ8: 430 (М-3), 432 (М-1), 434 (Ма)

Голо Мурр-хлор-4-нітробензоїлі-4-фторфенілсульфонамід ЕЗІМ8: 357 (М-1) (0102. |МЧа-хлор-3-метилбензоїл| 4-хлорфенілсульфонамід ЕЗІМ8: 342 (М-1) 344 (М-1) дБ М2,А-дихлорбензоїлі-4-нітрофенілсульфонамід ЕВІМ8: 373 (М-1) 375 (М-1) 104 М-(2-метил-4-хлорбензоїл|-3,4-дихлорфенілсульфонамід ЕЗІМ8: 378 (М.1) 376 (М-1) 380 (М.-3)

9 Приклад 108

І-(2,4-дихлорбензоїл1|-4-(1-метилсульфанілфен-4-іл)уфенілсульфонамід

Стадія А: Методика активації смоли

Поліамід (фірмова назва Кіпк) (фірма СА Момабіоснет, 0,5Зммоль/г) суспендували у 3095 розчині піридину у 70 диметилформаміді, і перемішували при кімнатній температурі впродовж Згод. Одержану суміш фільтрували, і згадану смолу двічі промивали диметилформамідом, потім почергово СНоСІ»о та МеонН. Активовану смолу з вільною аміногрупою сушили, і застосовували без додаткового очищення.

Поліамід (фірмова назва Кіпк) (0,5З3ммоль/гї суспендували у суміші (1:11) СНЬСІО/ТНЕ та ЕБМ (4екв.), 4-йодофенілсульфонаміду (Зекв.) та ОМАР (каталітична кількість). Одержаний розчин перемішували при 75 кімнатній температурі впродовж ночі. Одержану суміш фільтрували, і смолу почергово промивали СНоСі» та

Меон. Одержаний 4-йодофенілсульфонамід сушили під вакуумом.

Відповідний 4-йодофенілсульфонамід (0,2бммоль, 0,5Зммоль/г), метилсульфанілфенілборну кислоту (2екв.), карбонат калію (бекв.) та ацетат паладію (0О,бекв.) змішували, і суспендували у 7мл суміші (6:1) діоксану/води. Цю суміш нагрівали у Агаомапсю ОШЕБТО 210 при температурі 10023; впродовж 24год. Після цього згадану смолу двічі промивали 5мл суміші (6:1) діоксану/води, потім шість разів СНЬСІ» (7мл) із промиванням після кожного разу МеОнН (7мл).

Змл 9595 водного розчину трифтороцтової кислоти додавали до згаданої смоли, попередньо розчиненої у З мл СНьЬСі». Одержану суміш перемішували впродовж ЗОхв. при кімнатній температурі, і фільтрували, як описано вище. 4-метилсульфанілдифеніл-4-сульфонамід застосовували без додаткового очищення. сч

До перемішуваного розчину 2,4-дихлорбензойної кислоти (1,25екв.) у сухому СНоСі» (1Омл/ммоль) однією порцією додавали 4-метилсульфанілдифеніл-4-сульфонамід (1,0екв.), потім ЕОС (1,2бекв. або 1,5бекв.) і, о) нарешті, ОМАР (1,2екв.). Одержану суміш енергійно перемішували у атмосфері азоту впродовж 16год., потім випарювали іп масіо, і одержаний залишок розподіляли поміж ЕТОАс та водою. Одержаний органічний шар промивали ІМ НОЇ (4 рази, 20мл/ммоль), потім водну фазу екстрагували Е(ОАс (двічі, 2о0мл/ммоль). Одержані б зо органічні шари кінець-кінців промивали водою та розсолом, сушили над Ма»5О), і концентрували іп масіо.

Неочищений продукт очищали шляхом хроматографування на силікагелі із застосуванням відповідного елюенту со з одержанням цільової сполуки. с

Е8І-М5 (М'"-Н) 450,9870/450,0.

Приклад 109 -

І-(2,4-дихлорбензоїл/|-4-3'-ацетилдифенілсульфонамід че

Суспензію 4-йодофенілсульфонаміду (0,2бммоль, 0,5Зммоль/г), З-ацетилфенілборної кислоти (2екв.) та 2,4-дихлорбензойної кислоти (1,25екв.) застосовували по суті як описано у Прикладі 108 з одержанням цільової сполуки.

Е8І-М5 (М'-Н) 447,0099/446,0. «

Приклад 110 - с І-(2,4-дихлорбензоїл|фенілсульфонамід ц До суміші фенілсульфонаміду (0,1бмоль, 25,12г) та карбонату калію (0,2моль, 27,6г) у 50Омл діоксану "» крапля за краплею додавали 2,4-дихлорбензоілхлорид (0,1З3моль, 18,0мл). Одержану суміш нагрівали зі зворотним холодильником у атмосфері азоту впродовж 1бгод. Після цього одержану реакційну суміш розбавляли водою (500мл), нейтрализували до рН 5 концентрованою хлористоводневою кислотою, і тричі -І екстрагували етилацетатом. Об'єднані етилацетатні шари промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, сушили над сульфатом натрію, і концентрували під зниженим тиском з одержанням твердої речовини те білого кольору. Одержаний твердий залишок піддавали хроматографуванню на силікагелі з елююванням (ее) дихлорметаном, що містив 0-595 метанолу. Фракції, що містять продукт, об'єднують та концентрують під со 50 зниженим тиском з одержанням цільової сполуки.

МО(ЕЗ): т/е-329,9 (М"-1), 327,9 (М"-1). (Че) Приклад 111

І-(2,4-дихлорбензоїл| -4-хлорфенілсульфонамід

Згадану цільову сполуку одержали практично згідно з описом Прикладу 110 із суміші 4-хлорфенілсульфонаміду (0,1моль; 19,0г) та 2,4-дихлорбензоїлхлориду (0,12моль; 16,8мл). о МО(ЕБ): т/е-363,9 (М).

ЕА (елементний аналіз) Обчислено для С 413НаСІзМОз5: Теоретично: С, 42,82; Н, 2,21; М, 3,84. іме) Встановлено: С, 42,56; Н, 2,14; М, 3,76.

Приклад 112 60 М-(2-хлор-4-бромбензоїл|-4-хлорфенілсульфонамід

До реакційної суміші 4-хлорфенілсульфонаміду (15,6г, 81,4ммоль), СОЇ (15,82г, 97,7ммоль) та етилацетату (З00мл) при кімнатній температурі впродовж 15,0хв. додають суспензію 2-хлор-4-бромбензойної кислоти (23,ОГг, 97,7Мммоль) у етилацетаті (100,Омл) (примітка: спостерігається виділення газу, яке може контролюватись швидкістю додання суспензії; реакційна суміш переходить до розчину на кінець додання згаданої суспензії; 65 проходження реакції можна контролювати засобами високоефективної рідинної хроматографії або тонкошарової хроматографії із застосуванням суміші (1:11) етилацетату/гептану як елюенту). Після цього реакційну суміш перемішують при кімнатній температурі впродовж ЗОхв, після чого нагрівають при температурі 602С впродовж

З9Охв. або доти, доки не припиниться виділення газу. Одержану реакційну суміш охолоджують до температури 402С, і додають 1,8-діазабіцикло|5.4.0)ундец-7-єн (14,63мл) (весь одразу). Температура реакційної суміші підвищується з 402 до 459. Одержану реакційну суміш перемішують доти, доки її температура не досягне рівня кімнатної температури, після чого реакцію швидко припиняють доданням холодної деіонізованої води (400мл). Верхній органічний шар відокремлюють, промивають ІМ НС (300,О0мл), висушують за допомогою безводного Ма95О», фільтрують, і осад промивають етилацетатом (20,Омл). Одержаний фільтрат концентрують з одержанням сиропоподібного розчину (50,0г), після чого з енергійним перемішуванням додають гептан 70. (250,Омл). Під час нагрівання одержують суспензію білого кольору, яку нагрівають зі зворотним холодильником, після чого витримують з охолодженням до кімнатної температури. Осад білого кольору відфільтровують |і промивають гептаном (20,О0мл). Одержаний осад висушують у вакуум-сушільній печі при температурі 5590 впродовж 18год. (маса-29,12г, вихід 87,495 (мас.)).

Суміш 19,17г згаданого продукту та етилацетату/гептану (1:2, 150, Омл) нагрівають зі зворотним 75 холодильником впродовж ЗОхв., після чого охолоджують до кімнатної температури. Осад не зовсім білого кольору відфільтровують і потім промивають гептаном (50,0мл). Одержаний осад висушують у вакуум-сушільній печі при температурі 5023 впродовж 18год. (маса-14,93г, вихід 78905).

ЕВІМ5: т/е-408(М 7-1), 406(М-1), 4А1О(М 3).

Приклад 113

Натрієва сіль М-(2-хлор-4-бромбензоїл|-4-хлорфенілсульфонаміду

До розчину М-(2-хлор-4-бромбензоїл|-4-хлорфенмсульфонаміду (5,2г, 12,72ммоль) та трет-бутилметилового ефіру (88,0мл) при кімнатній температурі додають метоксид натрію (0,69г, 12,72ммоль) (весь одразу). Після цього одержану реакційну суміш перемішують впродовж бБгод., і додають гептан (88,0мл) з подальшим енергійним перемішуванням впродовж бОхв. Осад білого кольору відфільтровують під надлишковим тиском с азоту, після чого промивають гептаном (2 х 44,0мл). Осад підсушують до напівсухого стану, після чого г) висушують у вакуум-сушільній печі при температурі 1302 впродовж 18год. (маса-4,4г, вихід 8095 (мас.)). "Н

ЯМР (0МБО ав) 7,8-7,85 (т, 1Н), 7,81-7,82 (т, 1Н), 7,58-7,59 (а, тн, 9-1,76ГЦ), 7,51-7,52 (т, 1Н), 7,48-7,49 (т, 1Н), 7,44-7,45 (а, 1Н, 9-1,76Гц) 7,37-7,4 (а, 1н). п 114 Ф риклад

ІМ-ІЗ-хлор-4-фторфенілсульфоніл|-3-фтор-4-метилбензамідин (ее)

До З-хлор-4-фторфенілсульфонілхлориду (0,0304г, 0,13З3ммоль) додають спочатку розчин гідрохлориду

З-фтор-4-метилбензамідину (0,025г, 0,13З3ммоль) у тетрагідрофурані (0,бмл), потім Мометилморфолін (0,2мл). со

Одержану реакційну суміш концентрують і піддають високоефективній рідинній хроматографії з оберненою «Ж фазою (градієнт 5-9595 (0,195 розчин трифтороцтової кислоти у СНЗСМ) у (0,196 розчин трифтороцтової кислоти у Н20). Було виділено тверду речовину білого кольору (16,4мг, 3695). (Іони, що спостерігаються при Е5 РІ М5 -

ІМЕНІ": т/2 345 (25СІ) та т/2 347 (37).

Приклад 115

ІМ-ІЗ-хлор-4-фторфенілсульфоніл|-4-хлорбензамідин « 20 Гідрохлорид 4-хлорбензамідину (0,025г, 0,13Зммоль) та З-хлор-4-фторфенілсульфонілхлорид (0,0304г, -в с 0О,13Зммоль) застосовували по суті як описано у Прикладі 114 з одержанням згаданої цільової сполуки. Іони, що спостерігаються при Е5 РІ М5 МАНІ": т/2 347 (25СІ, З5СІ), т/2 349 (35СІ, З7СІ) та т/2 351 (З7СІ, СІ). :з» Приклад 116

ІМ-ІЗ-хлор-4-фторфенілсульфоніл|-3-хлор-4-фторбензамідин

Суміш гідрохлориду З-хлор-4-фторбензамідину (0,025Г, О,13З3ммоль) та -І З-хлор-4-фторфенілсульфонілхлориду (0,0304г, 0,13З3ммоль); згадану цільову сполуку одержують по суті як описано у Прикладі 115. Іони, що спостерігаються при Е5 РІ М5 |МАНІ": т/:2 365 (З9СІ, З5СІ), т/2 367 (39СІ, З7СІ) те та т/х 369 (З7СІ, З7С). (ее) Приклад 117

ІМ-(2,4-дихлорбензоїл|-4-гідроксифенілсульфонамід

Со 4-метоксифеніл-4-сульфонамід (0,0608г, 0,132ммоль) розчиняють у тетрагідрофурані (1,25мл), і обробляють (Че) тетрабутиламонію фторидом (1,0М/ТНЕ; 200мкл, 2,0ммоль) при кімнатній температурі з перемішуванням впродовж 18год. Одержану реакційну суміш розбавляють ЕАс (1Омл), і промивають насиченим водним розчином МНАСІ (мл), Н»О (2х Тмл) та розсолом (мл). Одержану органічну фазу висушують за допомогою МабзО), фільтрують та концентрують на роторному випарнику. (Ліофілізують із НоО/МеоН з одержанням о склоподібної твердої речовини, 20мг (0,058ммоль, 5895). Очищають засобами препаративної високоефективної рідинної хроматографії. т.пл.-155-1572С; ЕБІ-М5 т/е 344,0 (М - Н); "Н ЯМР (4д5-ОМ50О) 7,90 (4, 2 Н); 7,68 (в, о 1 Н); 7,44 (5,2 Н); 6,90 (й, 2Н); 3,43 (Бг 5, ЗН).

Приклад 118 60 І-(2,4-дихлорбензоїл|-4-(тієн-3-іл)уфенілсульфонамід

До розчину М-(2,4-дихлорбензоїл)-4-йодофенілсульфонаміду (0,1Оммоль) у толуолі/етанолі (20/1, Змл) додають З-тіофенборонову кислоту (0,18ммоль, 0,18мл, 1,0М розчин у диметилформаміді) та тетракіс--трифенілфосфін)паладій (0) (1095 (моль)). Після цього додають 2М водний розчин Ма»СО»з (0,Змл), і перемішувану суміш нагрівають при температурі 1009 впродовж ночі (17год.) (система Виспі Зупсоге). бо Одержану реакційну суміш концентрують (апарат Сепемас), після чого додають воду (2,5мл) та етилацетат

(бмл). Одержані фази відокремлюють, і водний шар екстрагують етилацетатом (Зх Бмл). Цей процес здійснюється автоматично за допомогою системи Тесап. Розчинники випарюють, відповідний неочищений продукт очищають засобами високоефективного рідинного хроматографування з одержанням згаданої цільової сполуки.

ЕВ8І-М5 т/е 410,96/410,0 |М"-Н|.

Сполуки Прикладів 119-130 одержують по суті як описано у процедурі Прикладу 118. я й

Усі сполуки, що мають відношення до цього винаходу, є придатні для перорального застосування і, як с ов правило, вводяться пероральним шляхом, тому перевага віддається пероральному введенню. Однак пероральне введення не є єдиним шляхом або не є навіть єдиним шляхом, якому віддається перевага. і)

Наприклад, для пацієнтів, які є забудькуватими або невдоволені пероральним застосуванням лікарського засобу, дуже бажаним може бути трансдермальне введення; інтравенозному шляху може віддаватись перевага з точки зору зручності або для запобігання можливих ускладнень, пов'язаних із пероральним застосуванням. За Ф зо особливих обставин, сполуки Формули І! можуть також вводитись підшкірним, внутрішньом'язовим, інтраназальним або інтраректальним шляхом. Шлях введення може змінюватись будь-яким чином, з огляду на со обмеження, що накладаються фізичними властивостями лікарських засобів, зручністю для пацієнта та особи, яка со доглядає за хворим, та інші відповідні обставини (Кетіпдіоп'з РпагтасеціісаІ! Зсіепсез. 18-те видання, Маск

Рибіїзпіпу Со. (1990)). «

Згадані фармацевтичні композиції одержують способом, добре відомим у фармацевтичній галузі. Носій або ча наповнювач може бути твердим, напівтвердим або рідким матеріалом, який може прислужуватись як розчинник або середовище для активного інгредієнта. Придатні носії або наповнювачі є добре відомими у цій галузі техніки. Фармацевтична композиція може бути пристосованою для перорального, інгаляційного, парентерального або місцевого застосування і може вводитись пацієнту у формі таблеток, капсул, аерозолей, « лікарських форм для інгаляції, супозиторіїв, розчинів, суспензій тощо. -о с Згадані сполуки за цим винаходом можуть вводитись пероральним шляхом, наприклад, з інертним розріджувачем для капсул, або пресуватись з одержанням таблеток. З метою перорального терапевтичного з введення згадані сполуки можуть змішуватись із наповнювачами і застосовуватись у формі таблеток, пастилок, капсул, еліксирів, суспензій, сиропів, облаток, жувальних гумок тощо. Ці препарати повинні містити щонайменше 495 сполуки за цим винаходом як активного інгредієнта, однак вміст може коливатись у залежності від конкретної -І форми, і може, звичайно, складати від 495 до приблизно 7095 (мас.) лікарської форми. Кількість згаданої сполуки, присутня у композиціях, є такою, що буде одержуватись відповідна доза. Композиції та препарати за ве цим винаходом, яким віддається перевага, можуть визначатись способами, добре відомими досвідченому о фахівцю.

Таблетки, драже, капсули, пастилки тощо можуть також містити один або декілька таких ад'ювантів: в'яжучі со речовини, наприклад, повідон, гідроксипропілцелюлозу, мікрокристалічну целюлозу або желатин; наповнювачі

Ге або розріджувачі, наприклад, крохмаль, лактозу, мікрокристалічну целюлозу або дикальційфосфат; дезінтеграційні агенти, наприклад, кроскармелозу, кросповідон, натрійглікозилований крохмаль, кукурудзяний крохмаль тощо; змащувальні речовини, а саме: стеарат магнію, стеаринову кислоту, тальк або гідрогенізовану ов Вослинну олію; ковзні речовини, наприклад, колоїдний діоксид силікону; змочувальні компоненти, наприклад, лаурилсульфат натрію та полісорбат 80 (САБ5 Мо9005-65-6); можуть додаватись підсолоджуючі речовини, (Ф. наприклад, цукроза, аспартам або сахарин або коригенти, наприклад, м'ята перцева, метилсаліцилат або ко апельсиновий ароматизатор. У разі, коли лікарською формою є капсула, вона може містити, на додаток до матеріалів вищезгаданого типу, рідкий носій, наприклад, поліетиленгліколь або жирну олію. Інші лікарські 60 форми можуть містити різні інші матеріали, які модифікують фізичну форму лікарської форми, наприклад, покриття. Так, таблетки або драже можуть бути покриті цукром, гідроксипропілметилцелюлозою, поліметакрилатами або іншими покривними матеріалами. Сиропи можуть містити, на додаток до цих сполук, цукрозу як підсолоджуючу речовину та певні консерванти, барвники, забарвлювальні речовини та коригенти.

Матеріали, що застосовуються для одержання різних згаданих композицій, повинні бути фармацевтично бб5 чистими і нетоксичними у застосованих кількостях.

Ін'єкції для парентерального введення включають стерильні водні або неводні розчини, суспензії та емульсії. Водні розчини та суспензії можуть містити дистильовану воду для ін'єкцій або фізіологічний розчин.

Неводні розчини та суспензії можуть містити пропіленгліколь, поліетиленгліколь, рослинну олію, наприклад, оливкову олію, спирт, наприклад, етанол або полісорбат 80. Ін'єкції можуть включати додаткові інгредієнти, окрім інертних розріджувачів, наприклад, консерванти, змочувальні компоненти, емульгатори, диспергувальні речовини, стабілізатори (наприклад, лактозу), допоміжні речовини, наприклад, речовини, що сприяють розчиненню (наприклад, глутамінова кислота або аспарагінова кислота). Вони можуть стерилізуватись, наприклад, фільтруванням через бактеріальний фільтр, включенням стерилізаційних речовин до композицій або опромінюванням. Вони можуть також виготовлятись у формі стерильних твердих композицій, які можуть 7/0 розчинятись у стерильній воді або якомусь іншому стерильному розчиннику(ах) для ін'єкції безпосередньо перед застосуванням.

Сполуки Формули ІІ є, взагалі, ефективними у широкому діапазоні доз. Наприклад, добова доза, як правило, становить від приблизно 1Омг/кг до приблизно ЗО0Омг/кг маси тіла. У деяких випадках дози нижче нижньої межі згаданого діапазону можуть виявитись більше ніж адекватними, у той час як у інших випадках можуть /5 застосовуватись ще більші дози без спричинення жодного шкідливого побічного ефекту, тому згаданий діапазон дозування не є призначеним для будь-якого обмеження обсягу цього винаходу. Слід розуміти, що фактична введена кількість сполуки буде визначатись лікарем у світлі відповідних обставин, у тому числі, стану, призначеного для лікування, обраного шляху введення, фактичної введеної сполуки або сполук, віку, маси та реакції індивідуального пацієнта та тяжкості симптомів згаданого пацієнта.

Пригнічення проліферації НОМЕС

Клітини ендотелію людської пупкової вени (НОМЕС; ВіомУпівсакег/Сіопеїйісв, УМУаїКегеуйШе, Мериленд) підтримували на середовищі для вирощування ендотеліальних клітин (ЕОМ), що містило основне живильне середовище (ЕВМ) з екстрактом головного мозку великої рогатої худоби, людським епідермальним фактором росту, гідрокортизоном, гентаміцином, амфотерицином В та 295 сироватки зародка великої рогатої худоби. Для (сх проведення аналізів НОМЕС (5х 103) у ЕВМ (200мкл) з 0,596 сироватки зародка великої рогатої худоби вносили до лунок 9б-лункового культурального планшета та інкубували при температурі 376 впродовж 24год. у і9) зволоженій 5956 атмосфері діоксиду вуглецю/повітря. Експериментальні сполуки послідовно розбавляли диметилсульфоксидом (ОМ5О) у концентраціях від 0,0013мкМ до 4ОмкМ, і вносили до лунок 20мкл порціями.

Після цього до лунок вносили людський фактор росту ендотелію кровоносних судин (МЕСЕ) (2Онг/мл на Ге) лунку; КО Бувіетв, Міппеароїїзх, Міннесота), який одержували з концентрованого розчину (10Омкг/мл) у забуференому фосфатом фізіологічному розчині, що містив 0,195 сироваткового альбуміну великої рогатої со худоби. НОМЕС інкубували при температурі 376 впродовж 72год. у зволоженій 595 атмосфері діоксиду с вуглецю/повітря. До лунок вносили реактив для проліферації клітин М/5Т-1 (20мкл; Воепппдег МаппПеїіт, «

Іпаіапароїі5, Індіана), і планшети знову інкубували впродовж 1год. Визначали оптичну густину кожної лунки при 44О0нм. Долю росту визначали за оптичною густиною оброблених лунок з/без МЕСЕ, поділеною на оптичну /-їче густину, визначену для контрольних лунок, виставлених на нуль та 1,0. У цьому аналізі випробуванню піддавались зразкові сполуки, усі з яких продемонстрували ІСвсох 1,0мкМ.

Аналіз на мікропорожнинах пацючої рогівки Й «

Пацюків-самиць лінії Різвпег 344 (145-155г; Тасопіс, Іпс., Сеппапіосмяпл, Нью-Йорк) анестезували ацепромазином (2,5мг/кг, внутрішньоочеревинно) за 20хв. до започаткування вдихання 2-395 суміші ші с ізофурану/кисню. Температуру тіла підтримували за допомогою грілки-матрацу з циркулюючою гарячою водою. м Хірургічне втручання здійснювали із застосуванням офтальмологічного операційного мікроскопу (0М5.75 я Орегаїййпд Місгозсоре, ТорСоп Согрогайоп, Японія). Лезом скальпелю (Мо15) робили прямолінійний вертикальний розріз рогівки на половину її товщини у латеральному, відносно центру ока, напрямку. Кінцем леза скальпеля обережно піддівали верхній шар рогівки якнайближче до краю. Порожнину у рогівці утворювали шляхом - відшарування за допомогою ножиць для рогівки (Корог, КоскКміПе, Мериленд). Нітроцелюлозні фільтри (0,45мкм, їз МіПіроге, Вега, Массачусетс) різали на невеликі диски за допомогою голки-перфоратора 20 калібру (0,811мм). Одержані диски просочували 2мкл розчину людського МЕС (0,82мкг/мкл; КО Зувіетв) або (о) основним людським фактором росту фібробластів (0,20мкг/мкл; КО Зузіетв) впродовж 10хв. на льоду. Згадані со 50 диски, просочені ангіогенним фактором (МЕСЕ або рБЕСР), за допомогою пінцета вставляли до рогівкової порожнини таким чином, що диск надійно накривався епітелієм рогівки. Тварин обробляли сполукою Прикладу

Ме, 110 (16бОмг/кг) (яку вводили перорально за допомогою шлункового зонда) у забуференому фосфатом фізіологічному розчині один раз на добу впродовж 1-10 днів після імплантації згаданих дисків. Очі фотографували на 7 день та 14 день після імплантації дисків. Для фотографування тваринам місцево вводили атропіну сульфат (АтТесп Огоицр, Іпс., Рпоепіх Зсіепійіс, Іпс., 5. дозері, Міссурі) для розширення зіниць і

Ге! анестезували 2-395 сумішшю ізофурану/кисню. Очі фотографували за допомогою офтальмологічного мікроскопа, і зображення зберігали за допомогою програми Ітаде Рго-Ріиз. Зображення аналізували шляхом перетворення іме) ділянок, які викликали інтерес, на висококонтрастні чорно-білі негативні зображення, і підраховували світлі мінімальні елементи зображення, як визначення васкуляризованої ділянки. Наведені дані були одержані із 60 зображень щонайменше 6 очей. Сполука Прикладу 110 виявилась дуже ефективним інгібітором неоангіогенезу, індукованого МЕС, але вона не була ефективним інгібітором несангіогенезу, індукованого ВЕС.

Пригнічення росту клітин карциноми товстої кишки НСТ116.

Клітини карциноми товстої кишки людини НСТ116 вирощували як моношарову культуру на живильному середовищі КРМІ 1640, доповненому 1095 сироватки зародка великої рогатої худоби та 195 суміші 65 пеніциліну-стрептоміцину (СібсоВЕ!, ОСгапіа Івіапа, Нью-Йорк). Клітини НСТ116 у експоненційній фазі росту обробляли експериментальними сполуками різної концентрації при температурі 379С впродовж 72год. у 590 суміші діоксиду вуглецю/повітря. Після обробки згаданим засобом, клітини промивали 0,995 забуференим фосфатом фізіологічним розчином. Пригнічення росту визначали за допомогою реактиву для проліферації клітин

МУ5Т-1, як описано вище. Результати виражені як доля росту оброблених клітин, порівняно з контрольними

Культурами. Репрезентативні сполуки за цим винаходом перевіряли на ефективність проти людських клітин пухлини товстої кишки НСТ116. Дані цих експериментів узагальнені у Таблиці І. то вро 101169 8111 вв мов 080123 6 вав |в о 124 1ваяв я 0045 см о вв я зв во лом вм

Ф зо зт вв зо со зм | 6588 зв со - зв в « з З - г» в - з со о со в | вв м | вв с

Аналізи звичайних пухлин мишей та людських пухлинних ксенотрансплантатів 5 Пригнічення пухлин, трансплантованих мишам, є загальноприйнятою методикою вивчення ефективності протипухлинних засобів (Корбетт (Согрей) та інші, іп мімо Меїйодз ібг Зсгеепіпд апа Ргесіїпіса! Тевійпод: Ове (Ф) ої годепі зоїїд (тоге бог сйгод дівсомегу,, У: Апііїсапсег ЮОгид Оемеортепі Сціде: РгесіїпісаЇ! Зсгеепіпа, г Сіїпіса! Таз, апа Арргома!ї, під редагуванням Б. Тейчер (В. Теіспег), Нитапа Ргезз Іпс., Тоїула, Нью-Йорк, розділ 5, стор.75-99 (1997); (Корбетт (Согрей) та інші, Іпї. У. РІагтасоз.. 33, Зирріетепі, 102-122 (1995)|. во Пухлини мишей або людські ксенотрансплантати імплантували по суті як описано І(Корбетт (Согреф) у Іп мімо

Меїйподз їТог Зсгеепіпд апа Ргесіїпіса! Тевііпуд: Ове ої годепі зоїід (Штоге ог агид дізсомегу)|. Стисло, мишачу пухлину або людський ксенотрансплантат імплантували підшкірно з використанням або троакарових (12 калібр (2,052мм)) імплантатів або підрахованої кількості клітин. Троакар вводили посередині між пахвовою та паховою ділянками на боці миші. Троакар вводили приблизно на 3/4 дюйма (19,049мм) підшкірно у напрямку пахвової в5 ділянки перед введенням фрагмента пухлини; шкіру при видаленні троакару прищемляли. За альтернативним варіантом людські пухлинні клітини, одержані з гомогенату донорських пухлин (б5х 109 клітин), імплантували підшкірно у задню лапку "голої" миші-самиці або самця (фірма Спагіез Кімег). Експериментальну сполуку у носії або сам носій вводили шляхом інтравенозної ін'єкції (м) ударної дози, внутрішньоочеревинної ін'єкції (ір) або за допомогою шлункового зонда (ро). Кожна експериментальна група у кожному експерименті, а також група Контрольних тварин, які обробці не піддавались, складалась із п'яти тварин на групу. Підшкірну пухлинну реакцію контролювали шляхом визначення об'єму пухлин, яке здійснювали двічі на тиждень на протязі експерименту (60-120 днів). Маса тіла приймалась як загальний критерій токсичності. Підшкірні пухлинні дані аналізували шляхом визначення середньої маси пухлин для кожної експериментальної групи на протязі експерименту або шляхом визначення затримки росту пухлин як різницю у днях до досягнення пухлинами 70 (пухлини експериментальні порівняно з контрольними) об'єму БООмм? або 1000мм3.

Сполуку прикладу 110 перевіряли проти цілого ряду мишачих та людських пухлин по суті, як описувалось вище. Дані цих експериментів узагальнені у Таблицях 1І-ХІЇ. Параметри, визначені у кожному експерименті, узагальнені у подальших параграфах.

Маса пухлини (мг)-(ах 2/2, де а-довжина пухлини (мм) та б-ширини пухлини (мм).

Затримка росту пухлини-Т-С. де Т - середній період часу (дні), необхідний для того, щоб пухлини експериментальної групи досягли визначеного розміру, та С - середній період часу (дні), необхідний для досягнення пухлинами контрольної групи такого саме розміру. Тварини, що вижили без пухлин, виключаються з цих обчислень, і їх дані наведені у окремій колонці (Без пухлин).

Год ураження «Затримка росту пухлини (3.32Х(Та) де Затримка росту пухлини відповідає визначенню, наведеному вище, а Та - час подвоєння об'єму пухлини (дні), що визначається за найкращою емпіричною прямою графіка у логарифмічному масштабі контрольної групи пухлин у експоненційній фазі росту (діапазон 100-80Омг).

ФоЕ/К маси - Виміри експериментальної та контрольної груп здійснюють тоді, коли розмір пухлин контрольної СІ групи досягає приблизно 700-1200мг (середні дані групи). Визначають середню масу пухлини кожної групи (з о включенням нульових). Значення Е/К у відсотках є свідченням протипухлинної ефективності. Е/К « 4290 розглядається як значуща протипухлинна активність. Е/К «1095 вважається свідченням високозначущої протипухлинної активності.

Найнижчий рівень зменшення маси тіла - найнижчий рівень (середнє значення групи) зменшення маси тіла, (о) більший за 2095 або загибель, що викликається лікарським засобом, більша за 2095 розглядаються як свідчення со надмірно токсичної дози у експериментах з одноразовим курсом обробки.

Оцінка активності - оцінку активності виводять за І од ураження відповідно до наведеної далі таблиці. (ее) ч зв м ян ян нн ХЕ и

Пекин 01111111 їх - - ї» доза (мг/кг) | зменшення маси тіла (95) | лікарським засобом маси росту (Дні) ураження | на 144 день активності ша 06 ваю011о601010010010о601 2 со я (ее) добу у дозі 120мг/кг на дні 7-9. з 16Омг/кг на дні 5-9. 1О6бмг/кг на дні 5-6. щі ю 60 (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом |маси (росту (дні) ураження пухлин на 14 день активності пе юю1в11о6 ша "1 розріджувача) юю 01000085 акт) 01000050 зяб, в в 90100004 200860 ввос 7,69 0/5 3996 2,5 0,75 0/5 х а Лікарський засіб у дозі 5бомг/кг вводили шляхом інтравенозного вливання впродовж Згод. на день 3.

Ь Лікарський засіб у дозі 28Омг/кг вводили шляхом інтравенозного вливання на дні З та 7. с Лікарський засіб вводили інтравенозним шляхом у дозі 8вОмг/кг на ін'єкцію на дні 3-6; 120мг/кг на ін'єкцію на дні 7-9.

Таблиця ІМ

Рання стадія аденокарциноми - СТ116 товстої кишки людини (миші-самиці лінії ВаІр/С ЗСІО, МС)

Загальна доза | Найнижчий рівень Загибель, спричинена 95 Е/КІЗатримка ОС Відсутність пухлин Оцінка (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом маси |росту (дні) ураження на 115 день активності п я001000000111106 а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 14Омг/кг на дні 3, 4, 5 та 9. й й й й й й й

Ь Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 7Омг/кг на дні 3, 4, 5 та 9.

Таблиця М

Рання стадія чутливої до таксолу аденокарциноми Ме15/0 товстої кишки людини (миші-самиці лінії ВаІр/С ЗСІО, МС)

Загальна |Найнижчий рівень Загибель, спричинена 9Е/К/ІЗатримка Об Відсутність пухлин Оцінка доза(мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом маси |росту (дні) ураження на 151 день активності

ГИ ЕЕ: УА ПО ПИ ПОН ПОН ПОН ОН ПО а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 14Омг/кг на дні 3, 5 та 7. с щі 6)

Таблиця МІ

Рання стадія пласкоклітинного раку легень мишей І. С-12 (миші-самиці лінії Ва!Ір/С, МСІ-Кіповіоп)

Загальна доза Найнижчий рівень Загибель, спричинена 90Е/К|Затримка Об Відсутність пухлин Оцінка (2) (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом |/маси |росту (дні)) ураження на 174 день активності со п вяк00111о601-0301030100о600 со - а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 16Омг/кг на дні 4, 6, 8 та 10. м

Ь Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 107мг/кг на дні 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26 та 28.

Таблиця МІЇ «

Рання стадія раку передміхурової залози людини І МСар (миші-самиці лінії ВаІБ/С СІЮ, МС) з т0 Загальна доза Найнижчий рівень Загибель, спричинена 90Е/К|Затримка Об Відсутність пухлин Оцінка с (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом |/маси |росту (дні) ураження на 185 день активності ; вва хз» і 1 - вюа веж 106 ро вола ян а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 14Омг/кг на дні 3, 5, 7, 9, 10 та 11. -І Одна миша.

ЧК» со Таблиця МІ

Занедбаний рак молочної залози людини М/З0И-ВІ-1 (миші-самиці лінії ВаІр/С ЗСІО, МС) (ее) Загальна доза | Найнижчий рівень Загибель, спричинена 95 Е/КІЗатримка ОС Відсутність пухлин Оцінка в! (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом маси |росту (дні) ураження на 179 день активності й ни ЕЕ Ст З ПО ов «3 ов - а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 145мг/кг на дні 11-13 та 19-20.

Ф, Ь Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 100мг/кг на дні 11-13 та 19-20. ко во Таблиця ІХ

Рання стадія раку яєчника людини ВО-1 (миші-самиці лінії ВаІр/С ЗСІО, МС)

Загальна доза Найнижчий рівень Загибель, спричинена 90Е/К|Затримка Об Відсутність пухлин Оцінка (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом |/маси |росту (дні) ураження на 176 день активності 10100011 ов зв во -3,095 0/5 о 30 3,6 0/5 жк а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 145мг/кг на дні 3-5 та 9-11.

Ь Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 10Омг/кг на дні 3-5 та 9-11.

Таблиця Х

Рання стадія мишачої карциноми-26 товстої кишки (миші-самиці лінії Ва!Ір/С, МСІ-Кіповіоп-СКІ)

Загальна доза | Найнижчий рівень Загибель, спричинена 9Е/К/ІЗатримка Об Відсутність Оцінка (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом |/маси Іросту (дні) ураження |пухлин на 31 день активності то ря 1о6 а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 10Омг/кг двічі на добу на дні 1, 3, 5, 7, 13, 15, 17 та 21.

Ь Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 145мг/кг на дні 1, 3, 5, 7, 9, 13, 15, 17 та 19. с Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 145Бмг/кг на дні 1, 2, 3, 7, 8, 13, 14, 16, 18 та 20-22.

Таблиця ХІ

Рання стадія пласкоклітинного раку легень людини МКІ-НІ165 (миші-самиці лінії ВаіБ/С ЗСІЮ, МС)

Загальна доза | Найнижчий рівень Загибель, спричинена 95 Е/К Затримка Об Відсутність Оцінка (мг/кг) зменшення маси тіла (95) лікарським засобом |маси (росту (дні) ураження пухлин на 55 день|активності ев сч й ПД й пд й й а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 10Омг/кг на дні 3-5 та 10-12. Ге)

Таблиця ХІЇ

Рання стадія резистентної до таксолу аденокарциноми Мо 15/МОК товстої кишки людини (миші-самиці лінії ВаІр/С ЗСІО, МС) Ме

Загальна доза | Найнижчий рівень Загибель, спричинена 95 Е/К | Затримка Об Відсутність Оцінка Ге (мг/кг) зменшення маси тіла (95) (лікарським засобом |маси / росту (дні) ураження |пухлин на 38 день активності 1 ю01о60011330010301о6 со їй а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 100 мг/кг на дні 3-5 та 13-14. в.

Таблиця ХІЇЇ

Не дуже занедбана аденокарцинома-38 товстої кишки мишей (лікарський засіб вводили інтравенозним, підшкірним, пероральним та « внутрішньоочеревинним шляхами) (миші-самиці лінії ВОЕ1, СК -Каївеідн-МСЇ)

Загальна Найнижчий рівень Загибель, спричинена / 90Е/К | Затримка росту | 00 Відсутність Оцінка - с доза (мг/кг) зменшеннямаси тіла (95) / лікарським засобом маси (дні) ураження / пухлин на 161 / активності день .

І» пгт ЕС: УА ПОЛОН ПОН ПО ПОН ПОН НИ ОН - зво гоє бо а Лікарський засіб вводили інтравенозною ін'єкцією у дозі 15Омг/кг на дні 5, 7 та 9. (ее) Ь Лікарський засіб вводили перорально у дозі 26Омг/кг на дні 5, 7 та 9.

Ге) с Лікарський засіб вводили перорально у дозі 15Омг/кг на дні 5, 7 та 9. 9 Лікарський засіб вводили підшкірною ін'єкцією у дозі 15Омг/кг на дні 5, 7 та 9. е Лікарський засіб вводили внутрішньоочеревинною ін'єкцією у дозі 15Омг/кг на дні 5, 7 та 9. ; І ! !

Год ураження лише пухлинами, що відновили ріст (середні значення). (Ф) Я Оцінка активності для кожної миші у експерименті. У кожному експерименті було виліковано одну мишу, що відображено оцінкою "вк",

Основу іншої оцінки активності становить сд ураження, обчислений для кожної миші у експерименті. ко

Claims (10)

Формула винаходу

1. Сполука Формули І: б5 а Х ЕЕ І, м) А За і іон і о і в раз т 2 де: Х - О або МН; В" - водень, галоген, С.і-Сб алкіл, С.і-С,. алкокси-, С.4-С. алкілтіогрупа, СЕз, ОСЕз, 5СЕз, (С4-С4 алкокси)карбоніл, нітро-, азидогрупа, ФО(5025)СНз, М(СН»з)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, фурил, хінолініл або тіазоліл; В2 - водень, галоген, ціан, СЕз, С4-Св алкіл, (С4-Су; алкокси)карбоніл, С.-Су алкоксигрупа, феніл або хінолініл; т Іа - водень або С.-С; алкоксигрупа; 225 - водень або С.-Св алкіл, за умови, що щонайменше один із К22 та К2? є воднем; ВЗ - водень, галоген, С.-Св алкіл, СЕз або нітрогрупа; вза - водень, галоген або С.і-Се алкіл, за умови, що у разі, коли Ка - С.-Св алкіл, КЗ - водень та В" - 2о галоген; та В - галоген, С.-Св алкіл або СЕз, за умови, що лише один із ВЗ та В? може бути С.-Св алкілом та за умови, що у разі, коли В - галоген або С.-Св алкіл, лише один із ВЗ та ва є воднем; або її фармацевтично прийнятна сіль, одержана доданням основи, за умови, що: а) у разі, коли обидва ВЗ та 7 - хлор та К2 - водень, В! - бром, йод, Сі-С; алкокси-, Сі-Сі алкілтіогрупа, ЄМ

СЕ., ОС, нітро-, азидогрупа, ФО(505)СНз, М(СН»з)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, г) фурил або триазоліл; Ь) у разі, коли обидва КЗ та В - хлор та ВК! - водень, В? - бром, фтор, СЕз, С1-Св алкіл, С--С; алкоксигрупа, феніл або хінолініл. о зо 2. Сполука за п. 1, де БК, 22 та 25 - водень, а ЕК вибрані з групи, що включає водень, галоген, С4-Св алкіл, Сі-С; алкокси-, Сі-С; алкілтіогрупу, СЕз, ОСЕз, ЗСЕз, (С.-С, алкокси)карбоніл, нітро-, азидогрупу, с Фо(505)СНз, Щ(СН»)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, фурил, хінолініл та тіазоліл. со

З. Сполука за п. 1 або п. 2, де згадана сполука є фармацевтично прийнятною сіллю, одержаною доданням основи. «І

4. Сполука за п. 3, де згаданою фармацевтично прийнятною сіллю, одержаною доданням основи, є сіль їч- натрію.

5. Сполука за п. 1, яка є М-(2-хлор-4-бромбензоїл|-4-хлорфенілсульфонамідом або його сіллю, одержаною доданням основи.

6. Сполука за п. 1, яка є М-(2-метил-4-хлорбензоїл|-4-хлорфенілсульфонамідом або його сіллю, одержаною « 70 Воданням основи. -о с

7. Сполука за п. 5 або п. 6, де згаданою сіллю, одержаною доданням основи, є сіль натрію.

8. Спосіб лікування сприйнятливих пухлин у ссавця, що включає введення ссавцю, що потребує такого :з» лікування, онколітично ефективної кількості сполуки Формули ІІ: Ох ве ЇЇ, рн у. А ра - її ї т е раз т (ее) ре о 50 де: (Че) Х - О або МН; В" - водень, галоген, С.і-Сб алкіл, С.і-С,. алкокси-, С.4-С. алкілтіогрупа, СЕз, ОСЕз, 5СЕз, (С4-С4 алкокси)карбоніл, нітро-, азидогрупа, Ф(502)СНз, М(СН»з)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, фурил, хінолініл або тіазоліл; ГФ) В2 - водень, галоген, ціан, СЕз, С4-Св алкіл, (С4-Су; алкокси)карбоніл, С.-Су алкоксигрупа, феніл або хінолініл; кю Іа - водень або С.-С; алкоксигрупа; 225 - водень або С.-Св алкіл, за умови, що щонайменше один із К22 та К2? є воднем; во ВЗ - водень, галоген, С.-Св алкіл, СЕз або нітрогрупа; вза - водень, галоген або С.-Св алкіл, за умови, що у разі, коли За - С.-Сев алкіл, КЗ - водень та ВК - галоген; та в - галоген, С4-Св алкіл або СЕз, за умови, що лише один із З та В? може бути С.-Се алкілом та за умови, що у разі, коли В - галоген або С.-Св алкіл, лише один із ВЗ та ва є воднем; 65 або її фармацевтично прийнятної солі, одержаної доданням основи.

9. Спосіб за п. 8, де сприйнятливою пухлиною є пухлина товстої кишки або прямої кишки.

10. Фармацевтична композиція, що містить сполуку Формули ІІ: пд х ре Ії, ве Я А ре п 1 Н еЕ раз Шк в2 710 де: Х - О або МН; В - водень, галоген, С.і-Св алкіл, Сі-С, алкокси-, Сі-Сі алкілтіогрупа, СЕз, ОСЕз, ЗСЕз, (С1-С/ алкокси)карбоніл, нітро-, азидогрупа, ФО(5025)СНз, М(СН»з)», гідроксил, феніл, заміщений феніл, піридиніл, тієніл, фурил, хінолініл або тіазоліл; В2 - водень, галоген, ціан, СЕз, С4-Св алкіл, (С4-Су; алкокси)карбоніл, С.-Су алкоксигрупа, феніл або хінолініл; Іа - водень або С.-С; алкоксигрупа; 225 - водень або С.-Св алкіл, за умови, що щонайменше один із 222 та К2? є воднем; в3- водень, галоген, С4-Св алкіл, СЕз або нітрогрупа; вза - водень, галоген або С.-Св алкіл, за умови, що у разі, коли За - С.-Сев алкіл, КЗ - водень та ВК - галоген; та В - галоген, С.-Св алкіл або СЕз, за умови, що лише один із ВЗ та В? може бути С.-Св алкілом та за умови, що у разі, коли В - галоген або С.-Св алкіл, лише один із ВЗ та ва є воднем; або її фармацевтично прийнятну сіль, одержану доданням основи, та фармацевтично прийнятний носій, с розріджувач або наповнювач. о Ге) со (ее) «І м. -

с . а -І т» (ее) о 50 (Че) (Ф) ко бо б5