UA58520C2 - Спосіб та проміжні сполуки для одержання похідних заміщеного хроманолу - Google Patents

Спосіб та проміжні сполуки для одержання похідних заміщеного хроманолу Download PDF

Info

Publication number
UA58520C2
UA58520C2 UA99031394A UA99031394A UA58520C2 UA 58520 C2 UA58520 C2 UA 58520C2 UA 99031394 A UA99031394 A UA 99031394A UA 99031394 A UA99031394 A UA 99031394A UA 58520 C2 UA58520 C2 UA 58520C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
compound
alkyl
formula
phenyl
group
Prior art date
Application number
UA99031394A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Ентоні Д. Піскопіо
Джоел М. Хокінс
Стефан Карон
Сара Е. Келлі
Джеффрі В. Реггон
Майкл Джей. Касталді
Роберт В. Даггер
Селлі Г. Раггері
Original Assignee
Пфайзер, Інк.
Пфайзер, Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Пфайзер, Інк., Пфайзер, Инк. filed Critical Пфайзер, Інк.
Publication of UA58520C2 publication Critical patent/UA58520C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07CACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C33/00Unsaturated compounds having hydroxy or O-metal groups bound to acyclic carbon atoms
    • C07C33/40Halogenated unsaturated alcohols
    • C07C33/50Halogenated unsaturated alcohols containing six-membered aromatic rings and other rings
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07DHETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D311/00Heterocyclic compounds containing six-membered rings having one oxygen atom as the only hetero atom, condensed with other rings
    • C07D311/02Heterocyclic compounds containing six-membered rings having one oxygen atom as the only hetero atom, condensed with other rings ortho- or peri-condensed with carbocyclic rings or ring systems
    • C07D311/04Benzo[b]pyrans, not hydrogenated in the carbocyclic ring
    • C07D311/22Benzo[b]pyrans, not hydrogenated in the carbocyclic ring with oxygen or sulfur atoms directly attached in position 4
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07FACYCLIC, CARBOCYCLIC OR HETEROCYCLIC COMPOUNDS CONTAINING ELEMENTS OTHER THAN CARBON, HYDROGEN, HALOGEN, OXYGEN, NITROGEN, SULFUR, SELENIUM OR TELLURIUM
    • C07F5/00Compounds containing elements of Groups 3 or 13 of the Periodic Table
    • C07F5/02Boron compounds
    • C07F5/025Boronic and borinic acid compounds

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Plural Heterocyclic Compounds (AREA)
  • Pyrane Compounds (AREA)
  • Heterocyclic Carbon Compounds Containing A Hetero Ring Having Oxygen Or Sulfur (AREA)
  • Low-Molecular Organic Synthesis Reactions Using Catalysts (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)

Abstract

Винахід стосується способів одержання сполуки формули (X) і енантіомера цієї сполуки, де частина бензойної кислоти приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця, a R1, R2 і R3 мають вказані в описі значення. Винахід також стосується проміжних сполук, які використовуються для одержання сполуки формули (X). (X)

Description

Опис винаходу
Даний винахід стосується одержання похідних заміщеного хроманолу і проміжних сполук, які використовуються для їх одержання. Похідні заміщеного хроманолу, які одержують згідно з даним винаходом, описані в заявці на патент США Мо08/295,827, поданій 9 січня 1995 року, під назвою "Бензопіран і споріднені з ним антагоністи І ТВ/," в опублікованій міжнародній заявці РСТ УМО 96/11925 (опублікованій 25 квітня 1996 року), в опублікованій міжнародній заявці РСТ УУО 96/11920 (опублікованій 25 квітня 1996р.), в опублікованій міжнародній заявці РСТ УУО 93/15066 (опублікованій 5 серпня 1993 р.). Всі вищеназвані заявки США та 70 міжнародні заявки РСТ включені у даний опис як посилання.
Похідні заміщеного хроманолу, які одержують згідно з даним винаходом, інгібують дію І ТВ, як описується у згаданій вище заявці на патент США Мо08/295,827. Як антагоністи І ТВ 4, похідні заміщеного хроманолу, одержувані згідно з даним винаходом, використовують для лікування П-В /-індукованих захворювань, таких як запалювальні захворювання, включно з ревматоїдним артритом, остеоартритом, запалювальними кишковими 72 захворюваннями, псоріазом, екземою, еритемою, свербіжем, акне, раптовим нападом, відторгненням трансплантату, аутоїмунними захворюваннями та астмою.
Короткий виклад суті винаходу
Даний винахід стосується способу одержання сполуки формули он
Со,н 2 г КОЖ вх 3 с 29 або енантіомера цієї сполуки, причому у наведеній сполуці формули Х БЗ-заміщена частина бензойної (3 кислоти приєднана до атома вуглецю у положенні 6 або 7 хроманового кільця;
В! означає «СНо)дСНА Р, де 4 означає число від 0 до 4; кожен з К2 і КЗ незалежно вибирають із групи, що складається з Н, фтору, хлору, С 1-Св алкілу, С4-Св о зо алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С4-Св алкілу) де п означає число від 0 до 2, і де алкільна група, алкільна частина алкокси-групи і групи -5(0)4(С41-Св алкіл), а також фенільна частина с фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені від однієї до трьох групами фтору; ю
ВЕ? означає Н, С.-Св алкіл або феніл, заміщений В; 2? означає Н, Сі-Св алкіл, Сз-Св циклоалкіл, Св-Сіо арил або 5-10-ч-ленний гетероарил, де арильна та со гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, 2 ів) і фенілу, заміщеного 1 або 282; який передбачає взаємодію сполуки формули
СО орг ОН ! «
Н в Х
І ші с у 0 «» в й або енантіомера сполуки формули ІХ, у якій В", В, і ВЗ мають вказані вище значення, В" означає С1-Св с алкіл, і бензоатна частина приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця, з основою.
У способі одержання сполуки формули Х сполуку формули ІХ переважно вводять у взаємодію з водною бо гідроксидною основою, ВЕ! переважно означає бензил, 4-фторбензил, 4-фенілбензил, 4-(4-фторфеніл)бензил або (9) фенетил, В? переважно означає водень або фтор, 2? переважно означає фтор, хлор або метил, необов'язково 7 50 заміщений від одного до трьох атомами фтору, і 2? переважно означає етил або 2,2-диметилпропіл. Найбільш переважно, сполуку формули ІХ вводять у взаємодію з основою, яка містить водний гідроксид натрію, причому с сполукою формули ЇХ є складний етиловий ефір (35,48)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойної кислоти, а сполукою формули Х є (35,4К)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойна кислота. ! ! ! ! ще ві ог
Відповідно до іншого аспекту даного винаходу сполуку формули ІХ або енантіомер цієї сполуки, в якій К", КІ (Ф) ВЗ і В мають вказані вище значення, одержують введенням у взаємодію сполуки формули іме) г Он ї рі 60 «(нООеВ МИ 0 або енантіомера сполуки формули МІЇ, у якій Б і 2 мають вказані вище значення, а частина боронової бо кислоти приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця, зі сполукою формули сов 7 МП рі у якій ВЗ ї Б? мають вказані вище значення, і 7 означає галоген або С 4-Сі перфторалкілсульфонат, у присутності основи або фтористої солі | паладієвого каталізатора. 70 У способі одержання сполуки формули ІХ або енантіомера цієї сполуки бажаними замісниками для В", В, ВЗ і В" є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, 7 означає галоген, основу або фтористу сіль вибирають з карбонату натрію, триетиламіну, бікарбонату натрію, карбонату цезію, трикалійфосфату, фториду калію, фториду цезію, гідроксиду натрію, гідроксиду барію і тетрабутиламонійфториду, паладієвий каталізатор вибирають з тетракис(трифенілфосфін)паладію (0), дихлорбіс(трифенілфосфін)паладію (ІІ), ацетату паладію (І), димеру алілпаладійхлориду, тріс(ідибензиліденацетон)дипаладію (0) і 1095 паладію на вугіллі. Найбільша перевага надається такій основі або фтористій солі як фторид калію, пападієвому каталізатору, такому як 1095 паладій на вугіллі, сполукою формули Мі! є (35,4К)-(3З-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)у"боронова кислота, а сполукою формули МІ є етил 2-йод-4-трифторметилбензоат.
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули МІ! або енантіомер цієї сполуки, у якій В! і 82 мають вказані вище значення, одержують введенням у взаємодію сполуки формули ве он ! рі с 25. Х МІ (8) 7 або енантіомера сполуки формули Мі, у якій В! і К? мають вказані вище значення, а Х означає галогенід і приєднаний у положенні 6 або 7 хроманового кільця, з (1) С4-Су алкіллітієм і (2) борувальним агентом. ав!
У способі одержання сполуки формули МІ! або енантіомера цієї сполуки бажаними замісниками для ВК! і В? сч є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, Х означає бром або йод, а сполуку формули МІ вводять у взаємодію з (1) ІС о) метиллітієм, (2) бутиллітієм і (3) борувальним агентом, який вибирають з борантетрагідрофуранового комплексу, со триіїзопроілборату і триметилборату. Найбільш переважно сполукою формули МІ є (3554К)-3-бензил-7-бромхроман-4-ол, а борувальним агентом є борантетрагідрофурановий комплекс. юю
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули МІ або енантіомер цієї сполуки, у якій В", 2 та Х мають вказані вище значення, одержують введенням у взаємодію сполуки формули ; ОН «
ЗМ
: дну - рі ч І "» у або енантіомера сполуки формули М, у якій В", К2 ії Х мають вказані вище значення, а Х приєднаний у с положенні 4 або 5 фенільного кільця, і М означає галоген або нітро-групу, з основою, необов'язково у присутності добавлених солей міді. со У способі одержання сполуки формули МІ або енантіомера цієї сполуки бажаними замісниками для В", 22 і ос Х є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули МІІ. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, У означає галоген, а в якості основи використовують третбутилат калію, ді біс(триметилсиліл)амід натрію, біс(триметилсиліл)амід калію, карбонат цезію або гідрид натрію. Найбільш о переважно в якості основи використовують третбутилат калію, і сполукою формули М є (14К,25)-2-бензил-1-(4-бром-2-фторфеніл)-пропан-1,3-діол.
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули М або енантіомер цієї сполуки, у якій В", 2,
Х іх мають вказані вище значення, одержують введенням у взаємодію сполуки формули
Ф) 2 бно ве ко Н : Х і « во х Ех і ІУ : ві у КЕ або енантіомера сполуки формули ІМ, у якій В", 2, Х і У мають вказані вище значення, і Х приєднаний у положенні 4 або 5 фенільного кільця, а Хо означає допоміжний хіральний атом, з відновником гідриду. бо ; ; тв : 1 р
У способі одержання сполуки формули М або енантіомера цієї сполуки бажаними замісниками для КК", К-, Х і М є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули МІ. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, Х с означає (К)-4-бензил-2-оксазолідинон, (5)-4-бензил-2-оксазолідинон, (48,55)-4-метил-5-феніл-оксазолідин-2-он або (45,5К)-4-метил-5-феніл-оксазолідин-2-он, де Хо зв'язаний з атомом азоту оксазолідин-2-онового кільця, а відновлювальним агентом є боргідрид літію, алюмогідрид літію, боргідрид натрію або боргідрид кальцію. Найбільш переважно сполукою формули М є
І4В-І3(28,3Е)1|-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|-оксазолідин-2-он, сольват 1-метил-2-піролідинону або
І4К-ІЗ(2 ЗК) )-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|-оксазолідин-2-он, а 70 відновлювальним агентом є боргідрид літію.
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули ІМ або енантіомер цієї сполуки, у якій В",
В, Х, Хо і М мають вказані вище значення, одержують введенням у взаємодію сполуки формули
В!-СНЬС(О)-Хо, у якій В! і Хо мають вказані вище значення, з (1) кислотою Льюіса, (2) основою і (3) сполукою формули в 0 х ПП у в якій В2, Х і У мають вказані вище значення, а Х приєднаний у положенні 4 або 5 фенільного кільця.
У способі одержання сполуки формули ІМ або енантіомера цієї сполуки бажаними замісниками для В ", В,
Х, Хо і У є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули М. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, замість кислоти Льюіса використовують галогенід бору або сульфонат, а в сч об Якості основи використовують триетиламін або діззопропілетиламін. Найбільш переважно сполукою формули в!-сСнНьс(О)-Хо є (К)-4-бензил-3-(3-фенілпропіоніл)-оксазолідин-2-он, сполукою формули ПІ є і) 4-бром-2-фторбензальдегід, в якості кислоти Льюіса використовують дибутилбортрифлат, а в якості основи використовують триетиламін.
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули ІМ або енантіомер цієї сполуки, у якій В, ав!
В, Х, Хо і М мають вказані вище значення, одержують введенням у взаємодію сполуки формули сч
В!-СНЬС(О)-Хо, у якій В! і Хо мають вказані вище значення, з (1) галогенідом титану (ІМ), (2) з основою з необов'язковим наступним введенням у взаємодію з донорним лігандом і (3) зі сполукою формули ів) ве 0 (ее)
ІС в)
Н ее ПІ у « у якій В, Х і У мають вказані вище значення, а Х приєднаний у положенні 4 або 5 фенільного кільця. з 70 У способі одержання сполуки формули ІМ або енантіомера цієї сполуки бажаними замісниками для В ", В, с Х, Хо і У є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули М. У ще одному варіанті реалізації :з» винаходу, якому надається перевага, галогенідом титану (ІМ) є тетрахлорид титану, а в якості основи використовують третинний амін або третинний діамін. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, в якості основи використовують триетиламін або М,М,М'М'-тетраметилетилендіамін, і після сл введення у взаємодію з основою сполуку вводять у взаємодію з донорним лігандом, вибраним з 1-метил-2-піролідинону, диметилформаміду, 1,3-диметил-3,4,5,6-тетрагідро-2(1Н)-піримідинону, со триетилфосфату і 2,2'-дипіридилу. Найбільш переважно сполукою формули БК/-СНоС(0О)-Хо є с (К)-4-бензил-3-(3-фенілпропіоніл)-оксазолідин-2-он, сполукою формули ПП є 4-бром-2-фтор-бензапьдегід, в 5р якості основи використовують М,М,М'М'-тетраметилетилендіамін і в якості донорного ліганду використовують де 1-метил-2-піролідинон. о Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули ІХ або енантіомер цієї сполуки, у якій В,
В2, ВЗ ії В" мають вказані вище значення, одержують реакцією сполучення сполуки формули ве он р
Ф) х ФІ МІ ко 0 або енантіомера цієї сполуки, в якій В! і К? мають вказані вище значення, а Х", приєднаний у положенні 6 60 або хроманового кільця, означає галоген або С.4-Су; перфторалкілсульфонат, зі сполукою формули 0 08 вс; яз ХУ б5 у якій ВЗ і Б? мають вказані вище значення, у присутності основи або фтористої солі та паладієвого каталізатора.
У способі одержання сполуки формули ІХ або енантіомера цієї сполуки, як описувалося вище, бажаними замісниками для ВК", К2, ВЗ і 7 є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, Х / переважно означає бром, йод або трифторметансульфонат, паладієвий каталізатор переважно вибирають з тетракис(трифенілфосфін)паладію (0), дихлорбіс(трифенілфосфін)паладію (І), ацетату паладію (І), димеру алілпаладійхлориду, трісі(ідибензиліденацетон)дипаладію (0) і 1095 паладію на вугіллі, а основу або фтористу сіль вибирають з карбонату натрію, триетиламіну, бікарбонату натрію, карбонату цезію, трикалійфосфату, фториду калію, 70 фториду цезію, гідроксиду натрію, гідроксиду барію і тетрабутиламонійфториду. Найбільш переважно сполукою формули МІ є (35,4К)-3-бензил-7-бромхроман-4-ол, сполукою формули ХІМ є 2-(2,2-диметилпропоксикарбоніл-5--трифторметил-бензолборонова кислота, в якості основи або фтористої соли використовують карбонат натрію, а в якості паладієвого каталізатора - тетракис(трифенілфосфін)паладій (0).
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули ХІМ, у якій ВЗ 5 7 мають вказані вище 75 значення, одержують гідролізуванням сполуки формули о Ов оС нен М-ВВ в ОТ д'в е в якій ВЗ ії КЕ? мають вказані вище значення, пунктирна лінія позначає зв'язок або відсутність зв'язку між атомами бору та азоту, п і т незалежно означають число від 2 до 5, | 28 означає Н або С.-Св алкіл. 8 с 29 переважно означає Н, і бажаними замісниками для ВЗівВ є замісники, описані вище для способу одержання Ге) сполуки формули Х. Переважно, гідроліз здійснюють з допомогою кислоти, такої як соляна кислота, а п і т кожен означає 2. Найбільш переважно сполукою формули ХМ! є складний 2,2-диметилпропіловий ефір 2-(І1,2,6,2)діокеазаборокан-2-іл-4-трифторметилбензойної кислоти. о
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули ХМІ, у якій ВЗ, 27 і З мають вказані вище значення, одержують шляхом введення у взаємодію сполуки формули ХІМ, у якій В З і К7 мають вказані вище с значення, зі сполукою формули НО(СН о)т-(ВНСНоОН (формула ХМ), де п, т і КЗ мають вказані вище ю значення, У способі одержання сполуки формули ХМІ бажаними замісниками для В З і 27 є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. Найбільш переважно сполукою формули ХІМ є со 2-(2,2-диметилпропоксикарбоніл)-5-трифторметилбензолборонова кислота і сполукою формули ХМ є юю діетаноламін.
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули ХІМ, у якій В" і Б? мають вказані вище значення, одержують гідролізуванням сполуки формули « 0 Ов" - с Все
І о в якій ВЗ ї 27 мають вказані вище значення, а В 7 означає С.-Св алкіл. Гідроліз переважно здійснюють з (ее) використанням кислоти, такої як соляна кислота. Бажаними замісниками для К ЗівВ'є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. і-й Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули ХІЇ, у якій БУ, В" ії Е/ мають вказані вище іме) 50 значення, одержують введенням у взаємодію сполуки формули «2 ор? с. ХхІЇ
Ф)
ГІ в якій ВЗ і В? мають вказані вище значення, з амідною основою металу у присутності три-(С4-Св алкіл)борату.
У способі одержання сполуки формули ХІЇЇ бажаними замісниками для ВЕ і В" є замісники, описані вище для во способу одержання сполуки формули Х. У ще одному варіанті реалізації винаходу, якому надається перевага, амідну основу металу вибирають з дііїзопропіламіду літію, діетиламіду літію, 2,2,6,6-тетраметилпіперидину літію і біс(2,2,6,6-тетраметилпіперидин)магнію, а три-(Сі-С; алкіл)борат вибирають з триізопропілборату, триетилборату і триметилборату. Найбільш переважно сполукою формули Хі! є складний 2,2-диметилпропіловий ефір 4-трифторметилбензойної кислоти, в якості амідної основи металу використовують 65 дізопропіламід літію, а в якості три-(С1-Сев алкіл)борату -триізопропілборат.
Згідно з наступним аспектом даного винаходу сполуку формули Х або енантіомер цієї сполуки, у якій В", 2,
і 2? мають вказані вище значення, вводять у взаємодію із вторинним аміном формули МНЕ РВЕ, у якій В? ї 5 мають вказані вище значення, з метою одержання карбоксилату амонію формули 5ре . -
В'ВТНоМ" СО, орг ОН : рі ХМ й : 0
К або енантіомера сполуки формули ХМІЇ, у якій ВК, 2, КУ, ВЗ ії КЗ мають вказані вище значення. Бажаними замісниками для БК", 2 і З є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. У вторинному аміні В? і ЕЗУ кожен переважно означає циклогексил. Найбільш переважно сполукою формули ХМІ! є (35,4Е)-дициклогексиламоній-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7 -іл)-4-трифторметилбензоат. 19 Винахід також стосується способу одержання сполуки формули
Он о вач . НИ х.
Н рі
ХІХ с щі 6) або енантіомера цієї сполуки, в якій КВ! і Хо мають вказані вище значення для способу одержання сполуки формули М, а В! означає Сі-С»о алкіл, Со-С9 алкеніл або феніл, заміщений У у положенні 2, Х у положенні 4 або Бі в одному із решти положень фенільної частини, де У, Х і В2 мають вказані вище значення для способу одержання сполуки формули М, шляхом введення у взаємодію сполуки формули К 1-СНьС(0)-Хо, в якій В! і Хо о мають вказані вище значення, з (1) галогенідом титану (ІМ), (2) з основою з необов'язковим наступним с введенням у взаємодію з донорним лігандом і (3) менше ніж з двома еквівалентами, переважно з одним еквівалентом, сполуки формули К/!-С(0О)Н, у якій Б! має описані вище значення, співвідносно до кількості о сполуки формули К1-СНЬС(О)-Хо. Бажаними замісниками і реагентами для способу одержання сполуки формули 00
ХІХ або енантіомера цієї сполуки є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули ІМ з ою використанням галогеніду титану (ІМ).
Винахід також стосується сполуки формули он рег 8 « т Он У - с х ЕЙ . "» 7 а також енантіомера цієї сполуки, в якій 27, 82, Х і М мають вказані вище значення, описані для способу одержання сполуки формули МІ. 1 У сполуці формули М і в енантіомері цієї сполуки бажаними замісниками для КВ", Б, Х і М є замісники, бо описані вище для способу одержання сполуки формули МІ. Найбільш переважно сполукою формули. М є (1К,25)-2-бензил-1-(4-бром-2-фторфеніл)-пропан-1,3-діол. 1 Винахід також стосується сполуки формули ве он му 0 ? і рі (42) , х МІ 0 . 55 . . ві: ! ж а також енантіомера цієї сполуки, в якій К' ії К- мають вказані вище для сполуки формули М значення, і Х (Ф) означає галоген або С.і-С; перфторалкілсульфонат і приєднаний у положенні б або 7 хроманового кільця. ка У сполуці формули МІ і в енантіомері цієї сполуки бажаними замісниками для БК і К2 є замісники, вказані вище для сполуки формули М, і Х переважно означає бром, йод або трифторметансульфонат. Найбільш бо переважно сполукою формули МІ є (355,4К)-3-бензил-7-бромхроман-4-ол,
Винахід також стосується сполуки формули
Он ве: ї рі в ее й о а також енантіомера цієї сполуки, в якій В! і В? мають вказані вище значення для сполуки формули МІ.
У сполуці формули МІ! і в енантіомері цієї сполуки бажаними замісниками для Кі 2 є замісники, вказані вище для сполуки формули МІ. Найбільш переважно сполукою формули МІ є (3554К)-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-боронова кислота.
Винахід також стосується сполуки формули : рі ІХ 0 р а також енантіомера цієї сполуки, в якій 27, 2, ВЗ і 27 мають вказані вище значення, описані для способу одержання сполуки формули Х, а бензоатна частина приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця.
У сполуці формули ІХ і в енантіомері цієї сполуки бажаними замісниками для ВК", К2, ВЗ ії 27 є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. Найбільш переважно сполукою формули ІХ є складний етиловий ефір (35,4К)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4--рифторметилбензойної кислоти.
Винахід також стосується сполуки формули 0 Ов всов?),
ХПІ с тв 6) в якій КУ, К7 ії В" мають вказані вище значення, описані для способу одержання сполуки формули ХІМ з використанням сполуки формули ХП.
У сполуці формули ХІЇЇ бажаними замісниками для БК", 3 і Б" є замісники, описані вище для способу о зо одержання сполуки формули ХІМ з використанням сполуки формули ХП.
Винахід також стосується сполуки формули с 0-0 г) всон, 09 еЗ ХІМ ю в якій ВЗ і 27 мають вказані вище значення для сполуки формули ХІЇ. « . . З . А . .
У сполуці формули ХІМ бажаними замісниками для К" і К" є замісники, описані вище для сполуки формули 40. ХІЇ. Найбільш переважно сполукою формули ХІМ є - с 2-(2,2-диметилпропоксикарбоніл)-5--трифторметил-бензолборонова кислота. Винахід також стосується сполук ч формули а 4 0 Ок 07 СН?» ; 8 - 2 1-6 с м / ХМ - со (сне, 1 е ю в якій пунктирна лінія позначає зв'язок або відсутність зв'язку між атомами бору та азоту, п і т о незалежно означають число від 2 до 5, ВЗ і КЕ? мають вказані вище для сполуки формули ХІМ значення, і В. 8 означає Н або С.-Св алкіл.
У сполуці формули ХМІ п і т кожен переважно означає 2, бажаними замісниками для Бі є замісники, описані вище для сполуки формули ХІМ, а Б З переважно означає водень. Найбільш переважно сполукою о формули ХМІ є складний 2,2-диметилпропіловий ефір 2-І1,3,6,2|діоксазаборокан-2-іл-4--рифторметилбензойної кислоти. де Винахід також стосується сполуки карбоксилату амонію формули 9р10 к - бо ії ві 0 ХМ 0 в 65 а також енантіомера цієї сполуки, в якій В", 22, 83, 5 і 29 мають вказані вище значення для способу одержання сполуки формули Х. Бажаними замісниками для РБ1 22 і ВЗ є замісники, описані вище для способу одержання сполуки формули Х. КЗ і КЗ в амонієвій частині кожен переважно означає циклогексил. Найбільш переважно сполукою формули ХМІ є (3554К)-дициклогексиламоній-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензоат.
Даний винахід також стосується сполуки формули он 0 ве . у Х х с ІМ
Бі у Е а також енантіомера цієї сполуки, у якій В", 2, Х, М і Хо мають вказані вище значення для способу одержання сполуки формули М. Даний винахід також стосується сольватів сполуки формули ІМ та енантіомера 19 сполуки формули ІМ. Перевага надається сольватам сполуки формули ІМ і енантіомеру цієї сполуки, які утворені
Кк! допомогою донорного ліганду, вибраного Кк! 1-метил-2-піролідинону, диметилформаміду, 1,3-диметил-3,4,5,6-тетрагідро-2(1 Н)-піримідинону, триетил фосфату і 2,2'і'-дипіридилу. Перевага надається сполуці формули ІМ, такій як
І-І К,ЗЕК)І)-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл)|-оксазолідин-2-он, |і переважним сольватом цієї сполуки є сольват
І-І ЗК) -4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|)-оксазолідин-2-ону, 17 -метил-2-піролідинону.
Термін "галоген", якщо не вказано іншого значення, означає фтор, хлор, бром або йод.
Термін "алкіл", якщо не вказано іншого значення, позначає насичені моновалентні вуглеводневі радикали, с 29 якімають лінійні, розгалужені або циклічні частини або їх поєднання. Ге)
Термін "алкокси", вжитий у описі, позначає О-алкільні групи, в яких "алкіл" визначено вище.
Термін "арил", якщо не вказано іншого значення, означає органічний радикал, який одержують з ароматичного вуглеводню відщепленням одного атома водню, такий як феніл або нафтил.
Термін "гетероарил", якщо не вказано іншого значення, означає органічний радикал, який одержують з о ароматичної гетероциклічної сполуки відщепленням одного атома водню, такий як піридил, фурил, тієніл, Ге ізохіноліл, піримідиніл і піразил.
Термін "енантіомер ", вжитий відносно сполуки формули о
СОН ре ОН со ї рі Х до Й 0
ВЗ « 20 означає сполуку формули -о с СОН орг ОН г Кк в! ев
ТО
З 0 с Кк со Термін "енантіомер", вжитий відносно сполуки формули соки рег ОН сл 2 Е ї 1 : К ІХ я СЕ (42) 0 рі означає сполуку формули сбови ре Он й
Ф) ев о 6о в
Термін "енантіомер", вжитий відносно сполуки формули МІЇ б5 ве й 0 рі
Й но щ 0 означає сполуку формули он ре 70 ев! п: ЗІ 0 /5 Термін "енантіомер", вжитий відносно сполуки формули МІ ве он т рі у означає сполуку формули ве он ія сч о
Термін "енантіомер", вжитий відносно сполуки формули М г ЗЕ Щі зо в : с он у х Н : ІФ) рі ї с означає сполуку формули ю
Н в он пУша « ї ші с Термін "енантіомер", вжитий відносно сполуки формули ІМ . оно и» ве : Х. : І го у (ее) означає сполуку формули
Н сл рг 0 о з 50 і 7 х. мк 1 ук
Термін "енантіомер", вжитий відносно сполуки формули ХМІЇ 5ре я - о ВКМ с057 орг ОН ш . ї р у
Й СЕ бо 0 , рі означає сполуку формули б5
5ве Ж - вве НеМ Сб ре Он шк ; о, ! 0 в
Термін "енантіомер", вжитий відносно сполуки формули ХІХ
Он (о) пари
Й і Хе
Бі
ХІХ означає сполуку формули
ОН 0 рії . й Х с рі
Детальний опис винаходу
Спосіб згідно з винаходом і одержання сполук відповідно до винаходу ілюструються наведеними нижче : : ці 1р2рЗ3 р4рБ рб с
Схемами, На наведених Схемах і в наступному описі, якщо не обумовлені інші значення, КК", К-, КУ, К"7, КУ, КУ, в вм, 7, Х, Хо і Х мають вказані вище значення. Наведені нижче Схеми та опис описують одержання (8) сполук формул І-ХІХ. Наведені нижче Схеми та опис також стосуються енантіомерів сполук формул І-ХІХ, в яких термін "енантіомер" має вказане вище значення. (ав) се юю (ее)
ІС о) - с . а 1 (ее) 1 з 50 «2 ко бо б5
СХЕМА 1 о
Й «Ж ! . и | ' х 70 | о , 2 0 82 бно «СХ " ! х-ї5 н ке 4: : Я о - ,-- -- у Фо дну ю
ПІ . : І ке он се - ну х і
ВІ й (ав) сч 4 Іо) (ге)
І І в) кг он н : 1 що х я МІ « - с
І» 4! У (ее) 1 во «2
Ф) ко 60 65
СХЕМА 1 (продовження) рег СН і рі 70 оте М 8 сорви 6 7 МИ. і в
СОоА де ОН й 6
Ї; ак: в с і; о
СОН орг ОН й і: Н 1 Х (ав) сч 3 й ю (ге) ою « - с :з» 1 (ее) 1 ще «2 (Ф) ко 6о 65
СХЕМА 2 он Ов" ок ?
БУ шк в в в г
ХІ ХІІ ХПІ . у де ОН о в гу і сон х. й 0 с
МІ Е ХІХ о
К о зо сч сон ве ОН соки ве ОН 2) і : Кк, - 1 с пл --М ю 1 РІЗ ві
Х ІХ
« - с :з» 1 (ее) 1 му «2
Ф) ко во 65
СХЕМА З в
Ов" |. то оно-«Сне»-М-(Сне»,- ОН вою, ' " ще й ях ХУ 19 ву ХІМ !
Ов ' 07 Сн с )..------ М-Ю8
В, у і: ХМІ о (СН о зо К І: сч
ХУ й со
І
« - с з с
Ге) с з 50 о
Ф) т бо б5
СХЕМА 4 о 0 . ра Щ КАК 11
ВЕ Х, й ХУ Ії | - 1 оно о рії ра ра . : хе рі сч юю (ее)
КІХ
ІС о)
Повна послідовність реакцій синтезу на Схемі | включає приєднання допоміжного хірального атома Хо до сполуки І, що містить в! (стадія 1), конденсацію асиметричного альдолю з альдегідом І (стадія 2 або 2), відновлювальне відщеплення допоміжного хірального атома з альдолю ІМ (стадія 3), опосередковану основою « циклізацію діолу М (стадія 4), літіювання і борування галогенхроманолу МІ (стадія 5), сполучення боронової 70 Кислоти МІЇ з арилгалогенідом або сульфонатом МІ! (стадія б) і гідроліз складного ефіру ІХ (стадія 7). - с На стадії 1 Схеми 1 допоміжна хіральна група НХо перетворюється у відповідний аніон за рахунок взаємодії й з придатною сильною основою, такою як алкіллітієва основа, переважно бутиллітій, в апротичному розчиннику, "» такому як ефірний розчинник, переважно тетрагідрофуран (ТНЕ), при температурі приблизно від -80 до 0"С, переважно від -78 до -55"С, протягом приблизно від 20 хвилин до однієї години. Замісніком Хо є допоміжний
Хіральний атом, здатний контролювати відносну і абсолютну стехіометрію в реакціях конденсації асиметричного ос альдолю. Приклади Нхе включають (2Е)-4-бензил-2-оксазолідинон, (5)-4-бензил-2-оксазолідинон, (45,58)-4-метил-5-фенілоксазолідин-2-он, і (45,5К)-4-метил-5-фенілоксазолідин-2-он. Одержаний в результаті
Со аніон вводять у взаємодію з адилюючим агентом І, в якому групою МУ є галогенід, переважно хлорид, і В! має 1 описані вище значення, у тому самому розчиннику при температурі приблизно від -80 до 0"С, переважно т 50 приблизно при -75"С, протягом приблизно однієї години, після чого перед водною обробкою, яку переважно здійснюють за рахунок обробки водним бікарбонатом натрію, нагрівають приблизно до температури від -20 до «2 20"С, переважно приблизно до 0"С, з метою одержання ацильованого допоміжного хірального радикала ІІ.
На Стадії 2, показаній на Схемі 1, відбувається реакція конденсації альдолів за Евансом, яку здійснюють за умов, аналогічних умовам, описаним в Емапзв, ОЮ. А.; Вагігоїї, 9У.; Зпіп, Т. Її, У. Ат. Спет. ос. 1981, 103. 2127 і Саде, У. К.; Емапев, О. А., Ого. Зуп. 1989, 68, 83, обидва джерела включені в опис в якості посилань.
Зокрема, на стадії 2 Схеми 1, ацильований допоміжний хірапьний радикал ІІ вводять у взаємодію з кислотою о Льюіса, основою і заміщеним бензальдегідом І з метою одержання спирту ІМ з високим ступенем ко стереоселективності. Бензальдегід ЇЇ заміщений орто-замісником У, який виконує функції відщеплюваної групи на стадії циклізації 4, група Х (або Х' для Схеми 2, зокрема стадія сполучення 4 Схеми 2) заміщена ариловим 60 боковим ланцюгом в процесі реакції сполучення на стадії 6 і замісником Б2, який має описані вище значення.
Замісник Х (або Х для Схеми 2) приєднаний у положенні 4 або 5 фенільної частини бензальдегіду І.
Відщеплювана група У, як правило, є галогеном або нітро-групою, а Х є галогенідом (для Схеми 2 Х є галогенідом або С.4-С. перфторалкілсульфонатом). З метою одержання альдолю ІМ ацильований допоміжний хіральний радикал ІІ вводять у взаємодію з галогенідом бору або сульфонатом, таким як діалкілборсульфонат, 65 переважно дибутилбортрифлат, в апротичному розчиннику, такому як дихлорметан, 1,2-дихлоретан, толуол або діетиловий ефір, переважно дихлорметан, при температурі приблизно від -78 до 40"С, переважно при -57С,
протягом приблизно 20 хвилин, після чого вводять у взаємодію з основою третинного аміну, такою як триетиламін або діізопропілетиламін, переважно триетиламін, при температурі приблизно від -78 до 40"С, переважно від -5 до 5"С, протягом приблизно однієї години. Цю суміш вводять у взаємодію з заміщеним бензальдегідом ій при температурі приблизно від -100 до 0"С, переважно приблизно при -70"С, протягом приблизно 30 хвилин. Суміші дають нагрітися до температури приблизно від -20 до 25"С, переважно приблизно до -107С, протягом приблизно однієї годину після чого охолоджують з допомогою протичного окиснювального охолоджувального середовища, переважно шляхом послідовного додавання буферного розчину з рН 7, метанолу і водного перекису водню при температурі нижчій приблизно 15"С, з метою одержання спирту ІМ. 70 Стадія 2 Схеми 1 - альтернативний і переважний спосіб одержання спирту ІМ з використанням титан-вмісної кислоти Льюіса. На стадії 2 Схеми 1 ацильований допоміжний хіральний радикал ІІ вводять у взаємодію з галогенідом титану (ІМ), переважно тетрахлоридом титану, в апротичному розчиннику, такому як дихлорметан, 1,2-дихлоретан або толуол, переважно дихлорметан, при температурі приблизно від -80 до 0"С, переважно від -80 до -70"С, протягом приблизно 30 хвилин з додатковим перемішуванням протягом приблизно 30 хвилин, після /5 Чого вводять у взаємодію з третинним аміном або третинним діаміном, таким як триетиламін або М.М, М'.М'-тетраметилетилендіамін. переважно /М,М,М'М'-тетраметилетилендіамін, при температурі приблизно від -80 до 0"С, переважно від -80 до -657"С, протягом приблизно 30 хвилин. Після цього необов'язково, але бажано, вводять у взаємодію з донорним лігандом, таким як 1-метил-2-піролідинон, диметилформамід, 1,3-диметил-3,4,5,6-тетрагідро-2(1Н)-піримідинон, триетилфосфат або 2,2'-дипіридил, 2о переважно 1-метил-2-піролідинон, при температурі приблизно від -80 до 0"С, переважно від -80 до -657С, після чого перемішують протягом періоду приблизно ЗО хвилин. Цю суміш вводять у взаємодію з заміщеним бензальдегідом ІІ при температурі приблизно від -100 до 0"С, переважно від -80 до -65"С, протягом приблизно
ЗО хвилин, і дають нагрітися до температури від -30 до З0"С, переважно від 0 до 257С, протягом приблизно від 1 до 24 годин, переважно приблизно протягом 4 годин. Цю суміш охолоджують з допомогою протичного сч ов охолоджувального середовища, переважно водного хлориду амонію, при температурі від -30 до З0'С, переважно від 0 до 25"С, з метою одержання спирту ІМ. Коли проводять обробку донорним лігандом, спирт ІМ у і) деяких випадках одержують у вигляді кристалічного сольвату з донорним лігандом. Перемішування охолодженої реакційної суміші з твердим носієм, таким як СеїйеФ, протягом приблизно 12 годин при температурі приблизно 20"С покращує фільтрування реакційної суміші для видалення побічних продуктів титану. о зо Умовам для альдолю титану на стадії 2 Схеми 1 надають перевагу, так як вони є операційно більш простими порівняно з умовами для альдолю бору на стадії 2 Схеми 1, оскільки дають змогу уникнути пірофорного реагенту с трибутилбору, корозійного реагенту трифторметансульфокислоти, і їх екзотермічної комбінації в процесі ю одержання дибутилбортрифлату кислоти Льюіса. Крім того, на противагу реакціям конденсації альдолю титану, описаним в літературі, таким як Емапез, О, А.; Кіедег, ЮО. І; Віодеаи, М. Т.; Огрі, Г., У. Ат. Спет. 5обс. со 1991, 113, 1047, умови для альдолю титану на стадії 2" Схеми 1 забезпечують високу селективність з менше ніж ю двома еквівалентами альдегіду ІП. Переважно на цій стадії використовують приблизно один еквівалент альдегіду
І. Вжитий щодо альдегіду ЇЇ або сполуки формули В'С(О)Н (вказаної у формулі винаходу) вираз "приблизно один еквівалент" означає менше, ніж 1,5 еквіваленти сполуки. У цитованій вище статті Емапз та ін. « повідомляється, що для реакцій конденсації альдолю титану, аналогічних до реакцій, які відбуваються на стадії 70 2" Схеми 1, необхідно використовувати два еквіваленти альдегіду. 8 с Крім використання при одержанні терапевтичних агентів формули Х, умови для альдолю титану на стадії 2 ц Схеми 1 також використовуються при одержанні сполук-інгібіторів ВІЛ-протеази, описаних в заявці на патент "» Об'єднаного королівства Мо2,270,914 (опублікованій ЗО березня 1994 року) та у В.О. Рогзеу еї аІ.,, Тебрапедгоп
Ї енег5, 1993, 34(12), 1851. Схема 4 ілюструє застосування реакції конденсації альдолю титану до альдегіду 45. ХМ, в якому В! означає С..Со алкіл, Со-Со алкеніл або феніл, заміщений У у положенні 2, Х у положенні 4 о або 5і в в одному із решти положень фенільної частини, де У, Х і 22 мають вказані вище значення. Умови о реакції для Схеми 4 ті самі, що були описані вище для стадії 2" Схеми 1. Альдегід ХМІІЇ включає альдегід Ії зі Схеми 1, а спирт ХІХ включає спирт ІМ зі Схеми 1. Реакція, показана на Схемі 4, може застосовуватися з о метою одержання сполук-інгібіторів ВІЛ-протеази, описаних в заявці на патент Об'єднаного королівства ко 20 Мо2,270,914, згадуваній вище, де В! означає Сі1-Со алкіл або Со-Со алкеніл, переважно 3-циклогексилпропеніл.
Наведена нижче Таблиця 1 ілюструє, як може змінюватися продукт, показаний на Схемі 4 або одержаний на с стадії 2 Схеми 1, залежно від умов проведення реакції, і, зокрема, як зростає діастереоселективність завдяки збільшенню кількості ТМЕВА від 1,2 до З еквівалентів і завдяки додаванню 2 еквівалентів ММР. У Таблиці 1 у кожній реакції використовували 1,0 еквівалент альдегіду КСНО, х і у позначають еквіваленти основи і, 22 відповідно, ММР, тоді як ММР означає 1-метил-2-піролідинон, ТМЕОБА означає М,М,М',М'-тетраметилетилендіамін,
ГФ) МЕРго означає діїзопропілетиламін, і співвідношення діастереоізомерів визначали з допомогою ВЕРХ. Ізомери альдолю ідентифікували розділенням і перетворенням у відомі ізомери карбонової кислоти шляхом гідролізу з о використанням ГІОН/Н 20» відповідно до способів, аналогічних до описаних у Огаапеп, М. А.; Агзепіуадів, С.;
Стіттіпв, М. Т.; Неа(йсоск, С. Н., У. Огд. Спет. 1991, 56, 2499 і Саде. 9. К.; Емапе, Д.А., Огуд. уп. 1989, 60 68, 83. Бажані ізомери виділені жирним шрифтом. б5
СХЕМА ДЛЯ ТАБЛИЦІ 1 о о 1.1 тасі, 1.0 м, х основа ра 70 ш-- 001 «СІ«ад сСнасІ12 -7В8 Ко 0"С Серце о вв
Он о |в)
Е
7 в-ва і 0 / се
Рв о
ТАБЛИЦЯ 1 (ав) ен пи нн пн пп нн пн інн температура діастереомерів ! ІС сно х основа у ММ | єнолізації альдолю ! 00/12 МЕРІ; оес 33:-:2:65 | со - Х. (5уп:алій:зуп:алії) ю в ря ч за 71111 лелмері Товмео З оес 0 |сонвкої//- | 2 с 11 земе Товкме/ лес |сеслов с виш затмвОА Юомме| свес | івсвля п о Тотмвоя о |окме) лес ошевит// о1алмюж окме) освю ази
Фі 1 далмвою |екме) олесо іще
Го! а 1.2 ТМЕОА лвес -11:89 ! о (апії:алісзуп:вуп) 1 и м с А А олмюж фане! сяс лю о ' о 0|1.2 ТМЕОА лвес
Ї
111 Татмво о |онме| сво |лемоо///--: 7 в 6 112 ТМЕрА спвесо | 1вжом-
ГФ) ! ул, ко 1 олмеа |овме| осесо |сееїо 60 На стадії З Схеми 1 допоміжний хіральний атом Хо відщеплюється (і необов'язково відновлюється для повторного використання на стадії 1), Її ступінь окиснення сполуки ІМ (кислотний рівень) знижують до рівня бажаного спирту М згідно із способом, аналогічним до описаного у Реппіпо, Т. О.; С|игіс, С, МУ.; Нааск, К. А.;
Каїїзй, М. У.; Міуазпйіго, У. М.; Комеїї. В. МУ.; Ми. С. С., Змп. Соттип. 1990, 20, 307, включений у даний опис як посилання. У цьому способі спирт ІМ вводять у взаємодію з гідрид-відновним агентом, таким як боргідрид бо літію, алюмогідрид літію, боргідрид натрію або боргідрид кальцію, переважно боргідрид літію, в ефірному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, дізопропіловий ефір або метилтретбутиловий ефір, переважно тетрагідрофуран, який, як правило містить, протичний розчинник, такий як вода, етанол або ізопропанол, при температурі приблизно від -78"С до температури кипіння зі зворотним холодильником, переважно від 07С до температури навколишнього середовища (20-25"С). Через проміжок часу, що становить від 1 до 24 годин, як правило 12 годин, реакцію гасять водою з необов'язковим наступним додаванням перекису водню. Допоміжна хіральна група НХо може бути відновлена для повторного використання на стадії 1 селективним осадженням або екстрагуванням НХ С у водній кислоті, переважно соляній кислоті, із розчину діолу М в органічному розчиннику, такому як діізопропіловий ефір або суміш етилацетату і гексану, після чого нейтралізують водні 7/0 Кислотні екстракти з допомогою основи і екстрагують НХе в органічному розчиннику.
Стадію 4 Схеми 1 становить внутрішньомолекулярне заміщення в ароматичному ядрі, під час якого первинний гідроксил в діолі М витісняє віддеплювану в орто-положенні групу У з утворенням циклічної системи хроманолу МІ. Зокрема, діол М, в якому відщеплюваною групою МУ є галоген або нітро-група, переважно фтор-група, вводять у взаємодію з основою, такою як третбутилат калію, біс(триметилсиліл) амід натрію, біс(триметилсиліл)амід калію, карбонат цезію або гідрид натрію, переважно третбутилат калію, в апротичному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, диметилсульфоксид або 1-метил-2-піролідинон, переважно тетрагідрофуран, необов'язково у присутності добавлених солей міді, при температурі від температурі навколишнього середовища до 130"С, переважно приблизно при 707С, протягом від 1 до 24 годин, як правило приблизно протягом чотирьох годин, в результаті чого одержують хроманол МІ. У хроманолі МІ замісник Х (або Х' для Схеми 2) приєднаний у положенні 6 або 7 хроманового кільця.
На стадії 5 Схеми 1 замісник Х в хроманолі МІ перетворюють у літій, а після цього у групу боронової кислоти. Для літіювання хроманол МУ переважно спочатку вводять у взаємодію з метиллітієм з метою одержання алкоксиду літію, а після цього з бутиллітієм з метою одержання ариллітію. У цьому способі хроманол МІ, в якому Х означає галогенід, переважно бромід або йодид, вводять у взаємодію з двома еквівалентами алкіллітію, сч об переважно спочатку з одним еквівалентом метиллітію, потім з одним еквівалентом бутиллітію, в ефірному розчиннику, переважно в тетрагідрофурані, при температурі від -78 до 0"С, переважно від -7О0 до -657С, і) приблизно протягом однієї години, після чого вводять у взаємодію з борувальним агентом, таким як борантетрагідрофурановий комплекс, триізопроілборат або триметилборат, переважно борантетрагідрофурановий комплекс, при температурі від -78 до 0"С, переважно від -70 до -65"С, приблизно су зо протягом 30 хвилин, після чого гасять водою або необов'язково водною кислотої при температурі приблизно від -656"С до температури навколишнього середовища, переважно приблизно при 0"С, з одержанням боронової с кислоти МІЇ, в якій частина боронової кислоти приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця. ю
Стадію 6 Схеми 1 становить реакція сполучення Сузукі між бороновою кислотою МІ! і сполукою МІ з метою утворення біарилового зв'язку сполуки ІХ. У сполуці МІ! 7 означає галогенід або сульфонат, переважно бромід, со йодид або трифторметансульфонат, ВЕ означає С.-Св алкіл, і ЕЗ має описані вище значення. ю
Цей процес подібний до процесу, описаного в Міуацйга, М.; Зигикі, А., Спет. Кем. 1995, 95, 2457, що включено в опис в якості посилання. Цьому процесу надають перевагу перед реакцією сполучення цинку або олова внаслідок труднощів, які виникають в процесі одержання органічних сполук цинку у значній кількості і « внаслідок токсичності органічних сполук олова. У цьому способі суміш боронової кислоти МІЇ, арену МІЇ, 70 паладієвого каталізатора, такого як тетракис(трифенілфосфін)паладій (0), дихлорбіс(трифенілфосфін)пападій - с (І), ацетат паладію (Ії), димер алілпаладійхлориду, тріс(ідибензиліденацетон)дипаладій (0) або 1095 паладій на ц вугіллі, переважно 1095 паладій на вугіллі, І основи або фтористої солі, такої як карбонат натрію, "» триетиламін, бікарбонат натрію, карбонат цезію, трикалійфосфат, фторид калію, фторид цезію або тетрабутиламонійфторид, переважно фторид калію, у розчиннику, такому як етанол, диметоксиетан або толуол, який необов'язково містить воду, переважно етанол, перемішують при температурі від температури ос навколишнього середовища до 1307"С, переважно при температурі кипіння зі зворотним холодильником, протягом приблизно від 1 до приблизно 24 годин, переважно протягом приблизно трьох годин, з одержанням со біарилу ІХ, в якому частина складного бензилового ефіру приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця. ос На стадії 7 Схеми 1 складний ефір ІХ вводять у взаємодію з водною гідроксиосновою, такою як водний гідроксид натрію, у спиртовому розчиннику, такому як ізопропіловий спирт, при температурі від 40"С до о температури кипіння зі зворотним холодильником, переважно при температурі кипіння зі зворотним о холодильником, протягом приблизно від 1 до приблизно 24 годин, переважно приблизно протягом 6 годин.
Реакційну суміш охолоджують до температури навколишнього середовища і розділяють між водною основою і органічним розчинником, таким як суміш гексану та ізопропілового ефіру. Водний розчин підкислюють, а кінцеву сполуку Х екстрагують в органічному розчиннику, такому як етилацетат. Завдяки цьому методу екстрагування сполуки Х з органічними розчинниками видаляють нейтральні домішки, що має особливе значення на останній іФ) стадії синтезу. ко Для полегшення одержання карбонової кислоти Х цю сполуку можна вводити у взаємодію з вторинним аміном формули МНЕ, у якій В? і 25 мають вказані вище значення, у розчиннику, такому як толуол, з метою 60 одержання карбоксилату амонію формули б5
КУВНоМ с057оре ОН ові ХМ 0 в в якій В", 2, 23, 2 і 25 мають вказані вище значення. Карбоксилат амонію ХМІЇ може вводитися у взаємодію 70 з водною кислотою, такою як соляна кислота або сірчана кислота, переважно соляна кислота, у розчиннику, такому як етилацетат, толуол або метиленхлорид, переважно етилацетат, при температурі, яка перебуває в інтервалі від О"С до температури навколишнього середовища, протягом проміжку часу від ЗО хвилин до З годин, переважно протягом 1 години, з метою одержання карбонової кислоти Х.
Схема 2 ілюструє альтернативу до реакцій сполучення на стадіях 5 і 6 Схеми 1. Перевагу надають способу, 75 ілюстрованому Схемою 2. На стадії 1, показаній на Схемі 2, відбувається естерифікація карбонової кислоти ХІ зі спиртом В"ОН, в якому ВЗ і 27 мають вказані вище значення, з одержанням складного ефіру ХІІ. У цьому способі карбонову кислоту ХІ вводять у взаємодію зі спиртом Б ОН переважно з первинним або вторинним спиртом, таким як 2,2-диметилпропіловий спирт, і з кислотою, такою як сірчана кислота, соляна кислота, метансульфоксилота, толуолсульфокислота або камфорсульфонова кислота, переважно сірчана кислота, у розчиннику, такому як толуол, дихлорметан або дихлоретан, переважно толуол, при температурі від ОС до температури кипіння зі зворотним холодильником, переважно при температурі кипіння зі зворотним холодильником, протягом від 1 до 24 годин, як правило протягом 4 годин, з метою одержання складного ефіру
ХІІ.
На стадії 2 Схеми 2 складний ефір Хі вводять у взаємодію з основою, і одержану в результаті с орто-металізовану сполуку відділяють з допомогою триалкілборату з одержанням боронатного складного ефіру о
ХІПІ. На стадії З Схеми 2 боронатний складний ефір ХІЇ! гідролізують до відповідної боронової кислоти ХІМ, що здійснюють з використанням способів, відомих фахівцям у цій галузі. На стадіях 2 і З Схеми 2 складний ефір
ХІЇ вводять у взаємодію з амідною основою металу, такою як діїзопропіламід літію, діетиламід літію, 2,2,6,6-тетраметилпіперидин літію або біс(2,2 Дб-тетраметилпіперидин)магній, переважно діїзопропіламід літію, | «в) у присутності три-(Сі-С;. алкіл)борату, такого як триіїзопропілборат, триетилборат або три метил борат, сч переважно триізопропілборат, в ефірному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, діїзопропіловий, ефір, діоксан або метилтретбутиловий ефір, переважно тетрагідрофуран, в інтервалі температур приблизно від -78С до температури навколишнього середовища (20-257"С), переважно приблизно при 0"С. Через інтервал часу, що со становить від 10 хвилин до 5 годин, як правило через 1 годину, реакцію гасять з допомогою водного розчину кислоти з метою одержання боронової кислоти ХІМ. ІФ)
Для полегшення одержання боронової кислоти ХІМ перед переходом на стадію 4 Схеми 2, боронова кислота
ХІМ може вводитися у взаємодію з амінодіолом, як показано на Схемі 3. Як показано на Схемі 3, боронову кислоту ХІМ вводять у взаємодію з амінодіолом ХМ, в якому К 8 т і п мають вказані вище значення, у « розчиннику, такому як ізопропанол, етанол, метанол, гексан, толуол або комбінація названих розчинників, переважно ізопропанол, в інтервалі температур від ОС до температури кипіння зі зворотним холодильником, З с переважно при температурі навколишнього середовища, протягом від 15 хвилин до 10 годин, переважно "» протягом 10 годин, з метою одержання амінового комплексу ХМІ. Для переходу на стадію 4, показану на Схемі 2, " аміновий комплекс ХМ гідролізують до боронової кислоти ХІМ відповідно до способів, відомих фахівцям у даній галузі. Такі способи передбачають використання водної кислоти, такої як соляна кислота.
На стадії 4 Схеми 2 має місце реакція сполучення Сузукі між бороновою кислотю ХІМ і хроманолом МІ з о утворенням біарилового зв'язку ІХ. У цьому способі одержують суміш, яка містить боронову кислоту ХІМ,
Го! хроманол МІ, паладієвий каталізатор, такий як тетракис(трифенілфосфін)паладій (0), дихлорбіс(трифенілфосфін)паладій (І), ацетат (І) паладію, димер хлориду алілпаладію о тріс(ідибензиліденацетон)дипаладій (0) або 1095 паладій на вугіллі, переважно тетракис(трифенілфосфін)паладій ко 20 (0), основу або фтористу сіль, таку як карбонат натрію, триетиламін, бікарбонат натрію, карбонат цезію, трикалійфосфат, фторид калію, фторид цезію, гідроксид натрію, гідроксид барію або тетрабутиламонійфторид, о переважно карбонат натрію, і розчинник, такий як толуол, етанол, диметоксиетан, який необов'язково містить воду, переважно толуол, який містить воду. У хроманолі МІ, який одержують відповідно до Схеми 1, Х, приєднаний у положенні б або 7 хроманового кільця, означає галогенід або Си1-С, перфторалкілсульфонат, 22 переважно бромід, йодид або трифторметансульфонат. Суміш перемішують при температурі від температури
Ф! навколишнього середовища до температури кипіння зі зворотним холодильником, переважно при температурі кипіння зі зворотним холодильником, протягом приблизно від 10 хвилин до приблизно 6 годин, переважно де протягом 1 години, з одержанням біарилу ІХ.
На стадії 5 Схеми 2 складний ефір ІХ гідролізують з одержанням карбонової кислоти Х, як описувалося вище 60 для стадії 7 Схеми 1.
Даний винахід ілюструється наведеними далі прикладами, які не носять обмежувального характеру. У наведених далі прикладах термін "температура навколишнього середовища" означає температурний інтервал від приблизно 20"С до приблизно 2570.
Приклад 1 бо (К)-4-Бензил-3-(З-фенілпропюніл)-оксазолідин-2-он
До розчину (К)-(-)-4-бензил-2-оксазолідинону (910г, 5,14моль) і 50Омг 2,2'-дипіридилу в якості індикатора в тетрагідрофурані (9 л) при температурі -787"С протягом 30 хвилин додавали 2,5М розчин бутиллітію в гексані (2,0Зл, 5,14моль). Температуру реакційної суміші під час додавання підтримували на рівні нижче -5570. Реакційну суміш охолоджували до -757С і додавали хлорид гідроцинамоїлу (950Г, 5,6Змоль) протягом 5 хвилин.
Реакційній суміші давали нагрітися до 0"С, на цьому етапі реакційну суміш оцінювали з допомогою тонкошарової хроматографії (гексан/етилацетат, 2:1). Реакцію гасили додаванням 1095 водного бікарбонату натрію (З,бл) і води (3,бл). Водну фазу відділяли і екстрагували етилацетатом (Зл). Об'єднані органічні шари промивали 595 водним карбонатом натрію (3,бл) і насиченим водним хлоридом натрію (2л), сушили над сульфатом магнію і 7/0 Концентрували іп масио приблизно до 2 л в'язкої жовтої суспензії. Цю суспензію розчиняли в етилацетаті (Зл), концентрували до твердого стану і розчиняли в етилацетаті при 50"С. Додавали гексан (10,7л), і повільно охолоджували суміш до 10"С, в результаті чого досягали осадження твердих речовин, які перемішували при 107С протягом 30 хвилин. Тверді речовини збирали з допомогою фільтрування, промивали гексаном і сушили на повітрі при температурі навколишнього середовища з одержанням на виході 1,4кг (88905) 75. (Б)-4-бензил-3-(3-фенілпропіоніл)-оксазолідин-2-ону у вигляді блідо-жовтих голкоподібних кристалів: "ЯН яЯМР (ЗООМГц, СОСІз) 5 7,14-7,33 (м, ТОН), 4,66 (м, 1Н), 4,17 (т, У-3,4 Гц, 2Н), 3,26 (м, ЗН), 3,03 (т, 9-7 Гц, 2Н), 2,75 (дд, 9У-9,5, 13,4 Гц, 1Н); ІВ 1787, 1761, 1699, 1390, 1375, 1308, 1208, 1203, 746, 699см'; т. пл. 102-10426.
Приклад 2
І4к-І3(2К,3К)-4-Бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-п'дроксипропіоніл-оксазолідин-2-он
До розчину (К)-4-бензил-3-(3З-фенілпропюніл)-оксазолідин-2-ону (1064г, 3,44моль) в дихлорметані (5,бл) при -5"С додавали дибутилбортрифлат (1133г, 4,13моль) протягом 20 хвилин, після чого додавали триетиламін (719мл, 5,1бмоль), при цьому підтримуючи температуру реакції на рівні нижче 5"С. Цю суміш охолоджували до -1072 і додавали розчин 4-бром-2-фтор-бензальдегіду (699г, 3,44моль) в дихлорметані (2л) протягом 30 хвилин. Ге
Суміші давали нагрітися до -107С протягом 1 години, на цій стадії її оцінювали на готовність з допомогою о тонкошарової хроматографії (гексан/етилацетат, 2:1). Реакцію гасили додаванням буферного розчину фосфату калію і моноосновного гідроксиду натрію з рН 7 (3,5л) протягом 30 хвилин, після чого додавали метанол (1,8л) і 3595 водний пероксид водню (1,вл) протягом 1,5 години, при цьому підтримуючи температуру реакції нижче 15"С. Органічний шар відділялли, промивали насиченим водним бікарбонатом натрію (6б,7л) і розводили (ав) безводним етанолом (4л) і 2595 водним бісульфітом натрію. Органічний шар відділяли, промивали водою (4л), сч сушили над сульфатом магнію і концентрували іп масцо з одержанням 1818г (10395 - маса неочищеного продукту) (48-ІЗ(2К,ЗК)І|-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|- оксазолідин-2-ону ІФ) у вигляді дуже в'язкого масла бурштинового кольору: 'Н ЯМР (400МГц, СОСІз) 5 7,46 (Т, 9-8,0ГЦ, 1Н), со 7,16-7,32 (м, ТОН), 6,94-6,96 (м, 2Н), 5,35 (д, 9У-4,7ГЦц, 1Н), 4,92-5,29 (м, 1Н), 4,45-4,51 (м, 1Н), 3,92 (м, 32 2Н), 3,01-3,14 (м, ЗН), 2,83 (дд, 9У-3,1, 13,6ГЦ, 1Н), 2,05 (дд, У-10,0, 13,5ГцЦ, 1Н); ІК 3460 (ш), 1780, 1696, о 1483, 1388, 1350, 1209, 1106, 1068, 877, 760, 747,701,583,512,486см"7.
Приклад з
Сольват «
Ік-ІЗ(2К,ЗК)І)-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|-оксазолідин-2-ону,. 17 З т0 -Метил-2-піролідинону с До розчину (К)-4-бензил-3-(3З-фенілпропіоніл)-оксазолідин-2-ону (12,О0кг, 38,8моль) в дихлорметані (180л) "з при температурі від -707С до -80"С додавали тетрахлорид титану (8,8кг, 46б,бмоль) протягом 30 хвилин з одержанням густої суспензії яку перемішували додаткових ЗО хвилин при температурі від -707С до -8076.
Додавали М,М,М'М'-тетраметилетилендіамін (17,бл, 116,4моль) протягом 30 хвилин з одержанням більш рідкої реакційної суміші. Додавали 1-метил-2-піролідинон (7,6бкг, 77,бмоль) і реакційну суміш перемішували протягом
Мн ЗО хвилин, при цьому увесь час підтримуючи температуру реакції нижче -657"С. Додавали розчин (оо) 4-бром-2-фтор-бензальдегіду (7,9кг, 38,8моль) в дихлорметані (Звл) протягом 30 хвилин, при цьому підтримуючи температуру реакції нижче або на рівні -68"С. Реакційній суміші давали нагрітися до 207С протягом 8 годин, на і-й цій стадії її охолоджували до 107С і гасили розчином 5,Окг хлориду амонію в 11л води, що зумовлювало ко 20 випадіння білого осаду і нагрів до 28"С. Додавали Сеїйефд (12кг) і реакційну суміш перемішували протягом 12 годин при 207С. Реакційну суміш фільтрували, концентрували під атмосферним тиском до одержання масла, с обробляли гексаном (120л), концентрували приблизно до 50л, повільно охолоджували до 0"С і гранулювали протягом 24 годин. Неочищений продукт, 24,3Зкг, відділлли з допомогою фільтрування, об'єднували з неочищеними продуктами двох подібних реакцій в 110л дихлорметану, обробляли 320л гексану, концентрували 25 під атмосферним тиском до кінцевого об'єму приблизно 250л (температура дистиляту 65"С), вносили затравку у
ГФ) вигляді аутентичного продукту і повільно охолоджували з наступним гранулюванням протягом 18 годин при юю 2076. в результаті фільтрування одержували 67 4кг (9490) сольвату
І-І К,ЗК)І)-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|-оксазолідин-2-ону, во 1-метил-2-піролідинону у вигляді світлої жовтувато-коричневої гранульованої твердої речовини: НО ЯМР (400МГц, СОСІ53) 5 7,46 (Т, 9У-8,0ГЦ. 1), 7,15-7,29 (м, ТОН), 6,94 (дд, 9У-1,9, 7,2ГцЦ, 2Н), 5,34 (д, 9У-4,8Гц, 1Н), 4,91-4,96 (м, 71Н), 4,44-4,49 (м, 1Н), 3,90-3,95 (м, 2Н), 3,55 (шир. с, 71Н), 3,37 (дд, 9У-7,, 7,2 Гц, 2Н), 3,00-3,13 (м, 2Н), 2,83 (с, ЗН), 2,82 (дд, 9-33, 13,93Гц, 1 НН), 2,36 (дд, 9-82, 82Гц, 2Н), 1,97-2,06 (м, ЗН); ІВ 3150 (ш), 1776, 1695, 1652, 1600, 1221, 1050, 996, 953, 875 см-!; т. пл. 80-832С. 65 Приклад 4 (1к325)-2-Бензил-1-(4-бром-2-фторфеніл)-пропан-1,3-діол
2 М розчин боргідриду літію в тетрагідрофурані (1,7л, З4моль) розводили тетрагідрофураном (1,7л) і обережно обробляли водою (бімл, З4моль) протягом 15 хвилин. Цю суміш перемішували при температурі навколишнього середовища, доки не припинялося виділення водню (від 0,5 до 1 години), після чого додавали до
Возчину І4К-ІЗ(2 К,ЗК)ІІ-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|- оксазолідин-2-ону (1,75кг, З, 4моль) в тетрагідрофурані (8,75л) при 07С протягом ЗО хвилин. Одержаній в результаті молочно-білій суспензії давали нагрітися до температури навколишнього середовища протягом 12 годин, на цій стадії її оцінювали на готовність з допомогою тонкошарової хроматографії (гексан/'етилацетат, 2:1), Реакційну суміш охолоджували до 157С і гасили водою (5,25л) протягом 15 хвилин і перемішували протягом додаткових 10 7/0 хвилин перед додаванням 3570 водного пероксиду водню (2,6 І) протягом 20 хвилин. Реакційну суміш перемішували протягом 15 хвилин, після чого розводили етилацетатом (5,3 л) і водою (4 л). Органічний шар відділяли і промивали водою (5,3 л), 595 водним бісульфітом натрію (5,25л) і 5095 насиченим водним хлоридом натрію (7,5л). Пероксиди виявляли в органічному шарі, після чого їх далі промивали 595 водним бісульфітом натрію (бл) і 5095 насиченим водним хлоридом натрію (бл). Органічний шар концентрували іп уасцо до 7/5 одержання масла, розводили етилацетатом (4л) і гексаном (13л) і промивали 1 н водною соляною кислотою (6 раз по 17 л) з метою видалення (Р)-(7)-4-бензил-2-оксазолідинону. Органічний шар промивали насиченим водним бікарбонатом натрію (5,Зл), розводили толуолом (2л) і концентрували іп ухасцо з одержанням на виході 1138г (9896). (18,25)-2-бензил-1-(4-бром-2-фторфеніл)-пропан-1,3-діолу у вигляді масла: "НН ЯМР (400МГу,
СОСІ5) 5 7,47-7,51 (м, 1Н), 7,33 (дд, 9У-1,9, 8,3ГЦ, 71Н), 7,15-7,25 (м, 4Н), 7,04-7,06 (м, 2Н), 5,39 (д, 4-2,6ГЦ, 1Н), 3,77 (дд, У-3,0, 10,ИГЦ, 71Н), 3,64 (дд, 9-5,0), 108ГЦ, 71Н), 344 (шир. с, 71Н), 2,68 (дд, 911,0, 13,8 ГЦ, 1Н), 2,59 (дд, 9У-4,1, 13,9 Гц, 1Н), 2,15-2,20 (м, 1Н), 2,01 (шир. с, 1Н); ІК 3370 (ш), 3269 (ш), 1485, 1406, 1213, 1033, 1021, 870, 700 см".
Приклад 5 (35,48)-3-Бензил-7-бромхроман-4-ол с 1 М розчин біс(триметилсиліл)аміду натрію в тетрагідрофурані (б,55л, 6б,55моль) протягом 20 хвилин о додавали до розчину /(1К,25)-2-бензил-1-(4-бром-2-фторфеніл)-пропан-1,3-діолу (1975г, 5,82мМоль) в диметилсульфоксиді (9,88л) при температурі навколишнього середовища. Суміш повільно нагрівали до 60"С у вакуумі, створюваному відсмоктувальним пристроєм, для видалення тетрагідрофурану з реакційної суміші, після чого нагрівали при температурі від 60 до 657"С протягом 5 годин у вакуумі, створюваному відсмоктувальним («в») пристроєм, на цій стадії реакцію оцінювали на завершеність з допомогою тонкошарової хроматографії сч (гексан/етилацетат, 2:11). Реакційну суміш охолоджували до температури навколишнього середовища і гасили додаванням води (10Ол), а згодом 1 н водної соляної кислоти (10л). Одержану в результаті жовтувато-коричневу Іс) суспензію фільтрували, промивали водою (2 л) і розчиняли в етилацетаті (12л). Цей розчин промивали водою со (двічі по 12л), концентрували до незначного об'єму, розчиняли в ізопропіловому ефірі (4л) і концентрували при атмосферному тиску при 50 Ю 602 до 1,0л, на цій стадії починали випадати в осад тверді речовини. Одержану М в результаті суспензію охолоджували до температури навколишнього середовища, перемішували протягом 12 годин, концентрували до половини її об'єму, охолоджували до температури від О до 5"С і фільтрували з одержанням 916бг (4995) (38,4Р)-3-бензил-7-бромхроман-4-олу у вигляді білої твердої речовини. Фільтрат « концентрували до одержання темного масла (906 г), розчиняли в ізопропіловому ефірі (1,бл) при кипінні зі зворотним холодильником, охолоджували до температури навколишнього середовища, перемішували і т с фільтрували з одержанням на виході додаткових 82г твердої речовини. Фільтрат концентрували і ч хроматографували на силікагелі (660-230 вічок сита), елююючи сумішшю гексан/етилацетат у співвідношенні 3:1. » Збагачені продуктом фракції концентрували і перекристалізовували з ізопропілового ефіру з одержанням на виході додаткових 82г твердої речовини. Загальний вихід (35,4Е)-3-бензил-7-бромхроман-4-олу становив 1080г (58953; "ЯН ЯМР (400МГц, СОСІз) 5 7,29-7,33 (м, 2Н), 7,21-7,25 (м, 1Н), 7,15-7,19 (м, ЗН), 7,06-7,09 (м, 2Н), і-й 4,44 (шир. с, 1Н), 4,21 (дд, 9У-2,6, 11,9ГЦ, 1Н), 3,97 (дд, 9У-4,5, 11,93ГЦ, 1Н), 2,68 (дд, 9У-6,5, 13,8Гц, 1Н),
Го) 2,51 (дд, 9У-9,1, 13,8ГЦ, 1), 2,18-2,23 (м., 1Н), 1,85 (д, 9У-4,3ГЦ, 1); ІК 3274 (ш), 3181 (ш), 1598, 1573, 1493, 1480, 1410 1219, 1070, 1052, 1023, 859, 700см'; т. пл. 143,5-144,02С.
Мн Приклад 6 ко 50 (35,48)-3-Бензил-7-бромхроман-4-ол о До розчину (1Е,25)-2-бензил-1-(4-бром-2-фторфеніл)-пропан-1,3-діолу (одержаного з 33,5кг (54,8моль) сольвату (4К-ІЗ3(2К,ЗК)І|-4-бензил-3-(2-бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|- оксазолідин-2-ону, 1-метил-2-піролідинону без виділення) в 185л тетрагідрофурану додавали 12,9кг (115моль) третбутилату калію.
Реакційну суміш нагрівали при кипінні зі зворотним холодильником протягом 4 годин, на цій стадії виявляли, що 59 реакція завершилась, з допомогою тонкошарової хроматографії (гексан/'етилацетат, 3:1). Реакційну суміш
ГФ) охолоджували до температури навколишнього середовища, гасили 170 л води, розводили 83 л етилацетату і т підкислювали до рН 5,3 (водний шар) з допомогою 7,5л концентрованої соляної кислоти. Органічний шар концентрували у вакуумі приблизно до 38 л суспензії, розводили 76 л ізопропілового ефіру, нагрівали з метою досягнення розчинення кристалів, повільно охолоджували до 07С і гранулювали при 0"С протягом 12 годин. 60 (35,4К)-3-Бензил-7-бромхроман-4-ол, 5,1кг білої твердої речовини, відділялли з допомогою фільтрування.
Маточний розчин промивали 4л насиченого водного хлориду натрію, концентрували до кінцевого об'єму 57л і гранулювали при ес протягом 12 годин з одержанням 4,Зкг другого виходу (35,48)-3-бензил-7-бромхроман-4-олу.
Другу ідентичну реакційну суміш гасили, розводили етилацетатом і підкислювали як описувалося вище. бо Органічний шар сушили над 1Окг сульфату магнію, концентрували під атмосферним тиском приблизно до одержання ЗОл суспензії, розводили Звл ізопропілового ефіру, концентрували приблизно до 57л, повільно охолоджували і гранулювали при температурі від 0 до 107С7 протягом 12 годин. (35,4К)-3-Бензил-7-бромхроман-4-ол, 8,7кг, відділяли з допомогою фільтрування. Маточний розчин об'єднували
З маточним розчином другого виходу з першої реакції, концентрували до одержання масла, затвердівали охолодженням, гранулювали в б л ізопропілового ефіру при 207С протягом 12 годин і при 0"С протягом 2 годин і фільтрували з одержанням б,Зкг (3 5,4Е)-3-бензил-7-бромхроман-4-олу після промивання холодним ізопропіловим ефіром. Об'єднані продукти обох реакцій сушили з одержанням 20,8кг (5995) ої (35,4К)-3-бензил-7-бромхроман-4-олу. 70 Приклад 7 (35,4К)-(3-Бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-боронова кислота
До розчину (35,4К)-3-бензил-7-бромхроман-4-олу (377г, 1,18моль) в тетрагідрофурані (5,бл) при температурі -757С додавали 1,48М розчин метиллітію в простому ефірі (1,бл, 2,37моль) протягом 45 хвилин, при цьому підтримуючи температуру нижче -65"С. Реакційну суміш перемішували при температурі нижче -657С /5 протягом години, після чого додавали 2,5 М розчин бутиллітію в гексані (44Омл, 1,3моль) протягом 15хвилин.
Реакційну суміш перемішували при температурі нижче -657"С протягом 1 години, після чого додавали 1,0М розчин борантетрагідрофуранового комплексу в тетрагідрофурані (5,9л, 5,9моль) протягом ЗОхвилин. Реакційну суміш нагрівали до 0"С, гасили додаванням води (4 4л), доводили рівень рН до 2 з допомогою 1 н водної соляної кислоти (4л) і екстрагували ізопропіловим ефіром (4л). Водний шар екстрагували ізопропіловим ефіром (4л) і об'єднані органічні шари промивали 0,5 н водним гідроксидом натрію (7,2л). Рівень рН водного шару доводили до З з допомогою 1 н водної соляної кислоти (5,5л) і екстрагували етилацетатом (5,4л і 2,7л). Об'єднані шари етилацетату сушили над сульфатом магнію і концентрували іп масцо з одержанням на виході 304,5г (91905) (38,4й)-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-боронової кислоти у вигляді жовтої піни: "Н ЯМР (З00МГЦц, СОСІз) 5 7,35-7,00 (м, 8Н), 4,42 (д, 9У-4,1ГуЦ, 1), 4,19 (д, 9У-11Гц, 1), 3,90 (м, 71), 2,68 (дд, У-6,2, 13,8Гц, 1), с 2,47 (м, 1Н), 2,15 (м, 1Н); ІВ 3330 (ш), 1413, 1348, 1320, 1211, 1025, 749,730,700см7. (5)
Приклад 8
Складний етиловий ефір (35,48)-2-(3-Бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойної кислоти
Суміш етил 2-йод-4-трифторметил-бензоату (723г, 2,моль), (35,48)-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-боронової кислоти (627г, 2,2моль), фториду калію (36бг, б,Змоль), «(2 1095 паладію на вугіллі (157г, на 5096 змочений водою) і безводного етанолу (6,27л) нагрівали при кипінні зі сч зворотним холодильником протягом З годин, на цій стадії з допомогою тонкошарової хроматографії (толуол/оцтова кислота, 5:1) визначали завершення реакції. Реакційну суміш розводили ізопропіловим ефіром ІФ) (вл), фільтрували через Сеїйей і промивали 1095 водним бікарбонатом натрію (1,5л). Водний шар відділяли і со екстрагували ізопропіловим ефіром (Зл). Об'єднані органічні шари промивали водою (бл), сушили над сульфатом магнію і обробляли з допомогою ЮагсоФ (3-60 (1,Окг) та силікагелю (кг, 70-230 вічок сита) при ІФ) температурі навколишнього середовища. Цю суміш фільтрували через прокладку силікагелю (70-230 вічок) і концентрували іп масо з одержанням 922г темного масла. Це масло розводили етилацетатом (Іл) і фільтрували через колонку на силікагелі (2кг)7, елююючи етилацетатом з одержанням світло-бурштинового « розчину, який концентрували з метою одержання 897г (92905) складного етилового ефіру (3554К)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4--рифторметилбензойної кислоти у вигляді світло-бурштинового - с масла: "ЯН ЯМР (400МГЦц, СОСІ 5) 5 7,89 (д, 9У-8,1Гц, 1), 7,63-7,67 (м, 2Н), 7,18-7,38 (м, 6Н), 6,91 (дд. 9-1 "» д 7,8ГЦ, 1), 6,86 (д, 9У-1,7ГЦ, 71Н), 4,55 (шир. с, 1Н), 4,25 (дд, 9У-2,7, 11,2 Гц, 1), 4,17 (кв., 9У-7 ГЦ, " 2Н), 4,00 (ддд, 9У-1,0, 4,5, 11,2Гц, 1Н), 2,75 (дд, У-6,4, 13,9Гц, 1Н), 2,56 (дд, 9У-9,3, 13,8Гц, 1Н), 2,26 (м, 1Н), 1,93 (д, 9-4,3ГЦ, 1Н), 1,09 (т, У-7,2Гц, ЗН); ІК 3307 (ш), 3216 (ш), 1734, 1339, 1298, 1247, 1191, 1175, 75 1118, 1097, 1050см7. і-й Приклад 9 (оо) (35,48)-2-(3-Бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойна кислота
Суміш складного етилового ефіру (35,4К)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойної
Мн кислоти (897г, 1,9Змоль) і 1095 водного гідроксиду натрію (98Омл, 2,72моль) в ізопропіловому спирті (Ол) ко 50 нагрівали при кипінні зі зворотним холодильником протягом б годин, охолоджували до температури навколишнього середовища і перемішували протягом 12 годин. Реакційну суміш розводили водою (13,5л), с гексаном (9 1) і ізопропіловим ефіром (4,5л). Водний шар відділяли і екстрагували гексаном (Ол) і ізопропіловим ефіром (4,5І), рівень рН доводили до 2 з допомогою 2 н водної соляної кислоти і екстрагували етилацетатом (8л і 4л). Об'єднані екстракти етилацетату промивали водою (бл), сушили над сульфатом магнію і 99 концентрували іп масио з одержанням темно-бурштинового масла, яке розводили толуолом (2л) і концентрували
ГФ) знову до одержання масла. Масло розчиняли в толуолі (4,2л) при 60"С і додавали гексан (8,8л) із швидкістю, юю яка б давала можливість підтримувати температуру вище 507С. Жовтувато-коричневі кристали, які випадали в осад під час повільного охолодження до температури навколишнього середовища протягом декількох годин, відфільтровували і промивали сумішшю гексан/толуол (2л) у співвідношенні 21. Ці кристали розчиняли в толуолі 60 (Бл) при 60"С, обробляли Юагсо? 0-60, фільтрували, промивали толуолом і концентрували іп масо приблизно до 4,0л. Цю суміш нагрівали до 50-607С, обробляли по краплях гексаном (8,бл), охолоджували і гранулювали при 5"С протягом від 17 до 2 годин. Одержані в результаті кристали відфільтровували, промивали сумішшю гексан/толуол (2л) у співвідношенні 2:1, і вологий фільтрувальний осад перемішували з гексаном (4л) при кипінні зі зворотним холодильником протягом З0 хвилин. Цю суміш охолоджували до температури 62 навколишнього середовища, гранулювали протягом 1 години, фільтрували, і одержані в результаті кристали сушили у вакуумі протягом ночі Кк) метою одержання 450г (5590) (35,48)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойної кислоти у вигляді не зовсім білої твердої речовини; "Н ЯМР (400МГц, СОСІЗ) 8 7,99 (д, У-8,1Гц, 1), 7,66 (дд, 9У-1,1, 81Гц, 7Н), 7,63 (с, 1Н), 7,15-7,32 (м, 6Н), 6,89 (дд, 9-1,7, 7,9Гц, 71Н), 6,85 (д, 9У-1,7ГцЦ, 71Н), 6,1 (шир. с, 2Н), 4,50 (д, 9-4,3Гц, 1Н), 4,18 (дд, 9У-2,7, 11,2Гц, 71), 3,94 (дд, 9-46, 11,0Гц, 1Н), 2,74 (дд, 9-61, 13,8ГцЦ, 71Н), 2,51 (дд, 4-94, 13,9ГЦ, 1Н), 2,22 (м, 1); ІК 3454, 3218 (ш), 1699, 1431, 1337, 1299, 1275, 1258, 1191, 1178, 1135, 1123, 700 см"; т. пл, 14226.
Приклад 10
Складний 2,2-диметилпропіловий ефір 4-трифторметилбензойної кислоти
До суспензії 4-трифторметилбензойної кислоти (75,0г, 3З94ммоль) і 2,2-диметилпропіловрго спирту (70,5г, 80Оммоль) в толуолі (500мл) додавали концентровану сірчану кислоту (З,О0мл). Суміш перемішували при кипінні зі зворотним холодильником протягом 4 годин, охолоджували до кімнатної температури, вливали у насичений водний карбонат натрію (25Омл) і розділяли шари. Органічний шар промивали насиченим водним карбонатом натрію (250мл), і соляним розчином (1О0Омл) і концентрували з метою одержання складного 2,2-диметилпропілового ефіру 4-трифторметилбензойної кислоти (102г, вихід 9995) у вигляді жовтої рідини: К,; 0,66 (етилацетат/гексан 25/75); ІВ 2932, 1727, 1327, 1280, 1133, 1066, 862, 775, 704 см"; "Н ЯМР (400МГЦ,
СОСІ») 5 8,16 (д, У-7,9Гц, 2Н), 7,70 (д, У-81Гц, 2Н), 4,04 (с, 2Н), 1,04 (с, 9); 13С ЯМР (100МГЦц, СОСІз) 5 26,51, 31,61, 74,72, 123,63 (кв., 9У-272,7ГЦ), 125,4, 129,9, 133,7, 134,35 (кв., У-31,7Гц), 165,35.
Приклади 2-(2.2-Диметилпропоксикарбоніл)-5-трифторметилбензолборонова кислота
До розчину складного 2,2-диметилпропілового ефіру 4-трифторметилбензойної кислоти (4,225г, 16,23ммоль) в тетрагідрофурані (40мл) додавали триізопропілборат (9,00мл, 39,О0ммоль). Розчин охолоджували до -787С і по краплях додавали діїзопропіламід літію (12,0мл 2,0М розчину в суміші тетрагідрофуран/гептан, 24,Оммоль) с протягом 5 хвилин. Червоний розчин перемішували протягом 30 хвилин, нагрівали до 0"С і гасили повільним Ге) додаванням 1 н соляної кислоти (5Омл). Суміші давали нагрітися до кімнатної температури, перемішували протягом З0 хвилин і додавали до гексану (200мл). Розділяли шари і органічний шар послідовно промивали 2н. соляною кислотою (двічі по 10Омл), водою (1О0Омл) і соляним розчином (5Омл). Органічні екстракти сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували до одержання масла. Неочищений продукт кристалізували з о гептану (40мл) з метою одержання 2-(2,2-диметилпропоксикарбоніл)-5--трифторметилбензолборонової кислоти с (3,037г, вихід 6295) у вигляді білої твердої речовини: т. пл. - 159-160"; ІК 3377 (ш), 2963, 1703, 1371, ю 1308, 1171, 1131, 794, 709 см"; "Н ЯМР (400МГц, ОМ5О0/020) 5 8,05 (д, У -81ГЦ, 1), 7,78 (д, У-8,3ГЦ, 1Н), 7,66 (с, 1Н), 3,94 (с, 2Н), 0,95 (с, 9Н); 3С ЯМР (100МГц, ДМСО/0О20) 5 26,69, 31,69, 74,91, 125,29, 125,75, со 128,30, 129,62, 131,98 (кв., У-31,8Гц), 136,28, 142,68, 166,90. ю
Приклад 12
Складний 2,2-диметилпропіловий ефір (35,4К)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойної кислоти
Двофазовий розчин 2-(2,2-диметилпропоксикарбоніл)-5--трифторметилбензолборонової кислоти (1,72г, « 5,6бммоль), (35,4К)-3-бензил-7-бромхроман-4-олу (1,80г, 5,6Зммоль), карбонату натрію (1,82г, 17,2ммоль) і й с тетракис(трифенілфосфін)паладію (0) (12мг, О,19моль 90) в толуолі (15мл) і воді (дУмл) перемішували при кипінні й зі зворотним холодильником протягом 100 хвилин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, "» вливали у воду (40мл) і екстрагували діізопропіловим ефіром (75мл). Органічні екстракти промивали соляним розчином (5Омл), обробляли з допомогою ЮОагсоФ (3-60, сушили над сульфатом магнію, фільтрували Через
Сеїйед і концентрували. Неочищений продукт очищали хроматографією на силікагелі (етилацетат/гексан 20/80) з 4! метою одержання складного 2,2-диметилпропілового ефіру (355,4К)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4--рифторметилбензойної кислоти у вигляді білої піни (2,35г, вихід со 8490); Кк 0,32 (етилацетат/гексан 25/75); ІК 3407 (ш), 2961, 1721, 1336, 1292, 1252, 1172, 1134, 1110, 1022, 1 848, 749 см"; "Н ЯМР (400МГц, СОС») 5 7,90 (д, У-8,1ГгЦ, 1Н), 7,66 (д, У-81ГЦ, 1Н), 7,63 (с, 1Н), т 50 7,19-7,37 (м, 6Н), 6,88-6,93 (м, 2Н), 4,53 (Т, 9У-44ГЦ, 1Н), 4,22 (дд, 9У-11,2, 2,5ГЦ, 1Н), 3,99 (дд, 9У-11,2, 3,ЗГЦ, 1), 3,78 (с, 2Н), 2,73 (дд, 9У-13,8, 6,3ГЦ, 1Н), 2,54 (дд, 9У-13,6, 94ГцЦ, 1Н), 2,20-2,80 (м, 1), 1,81 «2 (д, 9-5,2Гц, 1Н), 0,74 (с, 9); ЗС ЯМР (100МГЦц, СОСІз) 5 26,64, 30,96, 34,62, 41,53, 64,76, 67,42, 75,33, 116,77, 121,07, 122,97, 124,13, 126,44, 127,50, 127,54, 128,45, 128,60, 128,92, 129,11, 130,25, 130,31, 139,08, 141,69, 142,03, 154,44, 168,14. 99 Приклад 13
ГФ) (35,4К)-2-(3-Бензил-4-гідроксихроман-7-іл)у-трифторметилбензойна кислота
Розчин складного 2,2-диметилпропілового ефіру де (35,4К)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7 -іл)-4-трифторметилбензойної кислоти (2,34г, 4,69ммоль) в ізопропіловому спирті (2З3мл) обробляли 1095 водним гідроксидом натрію (2,3мл, б4ммоль) і нагрівали при 60 кипінні зі зворотним холодильником протягом З годин. Реакційну суміш охолоджували до температури навколишнього середовища, вливали у воду (З4мл) і екстрагували гексаном (2Змл) та ізопропіловим ефіром (1Змл). Водний шар відділяли і екстрагували гексаном (2З3мл) та ізопропіловим ефіром (1Змл), рівень. рн доводили до 2 з допомогою 6 н водної соляної кислоти і екстрагували етилацетатом (двічі по 4Омл). Об'єднані екстракти етилацетату промивали соляним розчином (40мл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і бо концентрували до одержання білої піни, яку перекристалізовували з суміші толуол/гексан. Одержані в результаті кристали фільтрували і промивали гексаном, а вологий фільтрувальний осад перемішували з гексаном (20мл) протягом 1 години, Суміш фільтрували, і одержані в результаті кристали сушили у вакуумі з метою одержання 1,01 г (вихід 5095) (38,48)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4--рифторметилбензойної кислоти у вигляді білої твердої речовини: "Н ЯМе (400МГу, СОСІз) 5 8,00 (д, 9У-81ГЦ, 1Н), 7,67 (д, У - 8,1ГЦ, 1Н), 7,64 (с, 1Н), 7,18-7,36 (м, 6Н), 6,91 (дд, 9У-7,9, 1,7Гц, 1Н), 6,86 (д, 9) - 1,7ГЦ, 1Н), 4,53 (д, У -42ГЦ, 1Н), 4,24 (дд, 9 - 11,2, 2,7ГЦ, 71Н), 3,97 (дд, 9У - 11,0, 4,0ГЦ, 1), 2,76 (дд, У - 13,9, 64ГЦ, 1), 2,53 (дд, У - 13,7, 9,3ГцЦ, 1Н), 2,24-2,26 (м, 1Н).
Приклад 14 70 Складний 2,2-диметилпропіловий ефір 2-І(1,3,6,2|діоксазаборокан-2-іл-4--рифторметилбензойної кислоти
До розчину складного 2,2-диметилпропілового ефіру 4-трифторметилбензойної кислоти (35,8г, 13в8ммоль) в тетрагідрофурані (25О0мл) додавали триізопропілборат (73,0мл, З1бммоль). Розчин охолоджували до 0"С, додавали по краплях діїзопропіламід літію (73,О0мл 2,0М розчину в суміші тетрагідрофуран/гептан, 146,0 моль) протягом 20 хвилин, і червоний розчин перемішували протягом додаткових 30 хвилин. Додавали гексан (200мл), 75 після чого додавали ін соляну кислоту (200мл). Суміш перемішували протягом 10 хвилин і вливали у гексан (200мл). Органічний шар промивали їн соляною кислотою (двічі по 15Омл) і соляним розчином (100мл).
Органічні екстракти сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували приблизно до 200мл. Додавали ізопропіловий спирт (1О0Омл) і діетаноламін (15,95г, 151,7ммоль), і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 10 годин. Кристали відфільтровували і промивали сумішшю ізопропілового спирту (15мл) і гексану (ЗОмл) з метою одержання складного 2,2-диметилпропілового ефіру 2-11,3,6,2)діоксазаборокан-2-іл-4-трифторметилбензойної кислоти (37,83г, вихід 7490) у вигляді білої твердої речовини, т. пл. - 233-2347С; ІК 3077, 2963, 2862, 1722, 1480, 1467, 1371, 1331, 1298, 1290, 1279, 1254, 1161, 1117, 1108, 1087, 1074, 995, 952, 862, см"; "Н ЯМР (400МГЦц, СОСІв) 5 8,23 (с, 1Н), 7,72 (д, У - 7,9Гц, 1), 7,52 (дд, У - 7,9, 1,3Гц, 1 Н), 6,33 (шир. с, 1 Н), 4,08-4,14 (м, 2Н), 3,98 (с, 2Н), 3,93-3,98 (м, 2), ЦСЄ 29 342-350 (м, 2Н), 2,88-2,94 (м, 2Н), 1,02 (с, 9Н); С ЯМР (100МГЦц, СОСІ 5) 26,51, 31,69, 50,92, 63,33, 74,72, г) 123,94, 128,59, 132,06, 139,61, 171,56.
Приклад 15 (35,42)-Дициклогексиламоній-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7 -іл)-4--рифторметилбензоат
Суміш складного 2,2-диметилпропілового ефіру 2-(1,3,6,2)діоксазаборокан-2-іл-4-трифторметилбензойної о кислоти (7,04г, 18,9ммоль) в толуолі (45мл) і 1,5 н соляної кислоти (45мл) перемішували при кімнатній с температурі протягом 45 хвилин. Водний шар видаляли і додавали карбонат натрію (2,73г, 25,8ммоль), (35,48)-3-бензил-7-бромхроман-4-ол (5,47г, 17,1ммоль), тетракис(трифенілфосфін)іпаладій (0) (24,Омг, юю 20,вмкмоль) і воду (20мл). Двофазовий розчин перемішували при кипінні зі зворотним холодильником протягом о 100 хвилин, охолоджували до кімнатної температури і вливали у воду (50мл). Розділяли шари і органічний шар 32 обробляли ЮагсоФ 0-60, фільтрували і концентрували. Неочищений складний ефір розчиняли в ізопропіловому о спирті (ЗОмл) і додавали 1095 водний гідроксид натрію (8,О0мл). Розчин нагрівали при кипінні зі зворотним холодильником протягом З годин, охолоджували до кімнатної температури, вливали у воду (120мл) і екстрагували гексаном (8Омл) та ізопропіловим ефіром (40мл). Водний шар промивали гексаном (8Омл) і « ізопропіловим ефіром (4Омл), рівень рН доводили до 2 з допомогою б н соляної кислоти і екстрагували метилтретбутиловим ефіром (двічі по 75мл). Органічні екстракти сушили над сульфатом магнію, фільтрували і З с концентрували. Неочищений продукт розчиняли в метилтретбутиловому ефірі (40мл) і додавали "з дициклогексиламін (4,10мл, 20,бммоль). Суміш перемішували протягом ночі, і твердий продукт відфільтровували " та промивали метилтретбутиловим ефіром (20мл) з метою одержання (35,42)-дициклогексиламоній-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензоату (7,32г, вихід 7096): т. 75 пл, - 209-2102С; ІВ 3307, 3025, 2939, 2858, 1626, 1564, 1429, 1398, 1388, 1333, 1168, 1119, 903, 875, 846, 838 о см"; ЯН ЯМР (400 МГц, СОСІз) 5 7,62 (д, 9 - 7,7ГЦ, 1), 7,55 (с, 1Н), 7,52 (д, У - 7,9Гц, 1Н), 7,17-7,31 ее) (м, 6Н), 7,08 (дд, У - 7,9, 1,7ГЦ, 1), 7,00 (д, У - 1,7ГЦ, 1Н), 448 (д, У -44ГЦц, 1Н), 4,17 (дд, У - 11,0, с 2,6ГцЦ, 1), 3,90 (дд, уУ - 11,0, 5,0Гц тн), 2,74-2,79 (м, ЗН), 2,50 (дд, 9 - 13,8, 94ГЦ, 1Н), 1,80-1,82 (м,
АН), 2,20 (шир. с, 1Н), 1,68-1,70 (м, 4Н), 1,56 (д, У - 12,2Гц, 2Н), 1,00-1,26 (м, 10Н). "С ЯМР (100МГуц, СОСІз) 5 де 24,70, 24,73, 25,03, 28,94, 29,09, 34,75, 41,75, 52,64, 65,00, 67,57, 116,50, 121,42, 122,59, 123,77, 126,38, оз 126,73, 128,03, 128,55, 129,06, 129,45, 138,95, 139,16, 142,51, 144,20, 154,04, 173,85.
Приклад 16 (35,4К)-2-(3-Бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойна кислота
Суміш (35,4К)-дициклогексиламоній-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4--рифторметилбензоату (2,37г, 3,89ммоль) в етилацетаті (25мл) і 1 н соляної кислоти (25мл) перемішували при кімнатній температурі протягом (Ф) 1 години. Суміш вливали в етилацетат (20мл) і видаляли водний шар. Органічний шар промивали водою (шість ко раз по БбОмл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували з метою одержання (35,48)-2-(3-бензил-4-гідроксихроман-7-іл)-4-трифторметилбензойної кислоти (1,66бг, вихід 100965); "Н ЯМР во 40оМГц, СОСІз) 5 8,00 (д, У - 81Гц, 1Н), 7,67 (д, У - 81гЦ, 1Н), 7,64 (с, 1Н), 7,18-7,936 (м, 6Н), 6,91 (дд, у - 7,9, 1,7ГЦ, 71Н), 6,86 (д, .) - 1,7ГЦ, 71), 4,53 (д, У - 42ГЦ, 1), 4,24 (дд, У - 112, 2,7Гц, 1Н),-3,97 (дд, у - 11,0, 4,0Гу, 1Н), 2,76 (дд, у - 13,9, 6,4Гцу, 1Н), 2,53 (дд, У - 13,7, 9,93Гц, 1Н), 2,24-2,26 (м, 1Н).
Приклад 17
ЦЗ(2Е,3К)-4К,551-3-(2-Бензил-3-(4-бром-2-фторфеніл)-3-гідроксипропіоніл|-4-метил-5-Фенілоксазолідин-2-он 65 До розчину / (4К,55)-4-метил-5-феніл-3-(З-фенілпропіоніл)-оксазолідин-2-ону (1,50Ог, 4 дммоль) в дихлорметані (2З3мл) при температурі -70"С додавали тетрахлорид титану (О0,бмл, 5,Зммоль) з одержанням жовто-оранжевого розчину, який перемішували протягом 15 хвилин при температурі -70"С. Додавали
М,М,М',М'-тетраметилетилендіамін (2,2мл, 1бммоль) протягом 10 хвилин з одержанням темно-червоної реакційної суміші, яку перемішували протягом 70 хвилин при температурі -787С. 1-Метил-2-піролідинон (0,9Омл, 9,7ммоль) додавали по краплях, і реакційну суміш перемішували протягом 30 хвилин при температурі -702С.
Додавали по краплях розчин 4-бром-2-фторбензальдегіду (0,990г, 4,9ммоль) в дихлорметані (бмл), при цьому підтримуючи температуру реакції нижче або на рівні -68"С. Реакційну суміш перемішували при температурі -707С протягом 60 хвилин, після чого давали нагрітися до 0"С протягом 90 хвилин, на цій стадії її гасили 15мл насиченого водного хлориду амонію і 1,2г Сеїййет. Цю суміш перемішували протягом ночі при кімнатній /о температурі і фільтрували. Фази розділяли, а органічну фазу промивали тричі водою і один раз соляним розчином, сушили над сульфатом магнію і концентрували у вакуумі до 2,7бг масла, яке містить вказану у заголовку сполуку і 1,2 еквіваленти 1-метил-2-піролідинону: "Н ЯМР (400МГЦц, СОСІ»з) 5 7,48 (Т, 9У-81ГцЦ, 1Н), 7,09-7,34 (м, 12Н), 5,35 (д, 9У-7,3ГЦ, 1), 5,32 (д, 9У-4,9ГЦ, 1), 4,8-4,92 (м, 1Н), 4,51-4,55 (м, 1Н), 3,65 (шир. с, 71Н), 3,35 (дд, 9У-7,1, 7,1Гц, 2Н)Б 3,03-3,06 (м, 2Н), 2,81 (с, ЗН), 2,34 (дд, 9-81, 8,1ГцЦ, 2Н), 75. 1,95-2,03 (м, 2Н), 0,40 (д, У-6,6Гц, ЗН).

Claims (1)

  1. Формула винаходу
    1. Спосіб одержання похідних заміщеного хроманолу формули (Х) ОН о Н рі с У, 7 р . о й й . - . 3 й шо. с або енантіомера цієї сполуки, причому у сполуці формули (Х) КУ - заміщена частина бензойної кислоти приєднана до атома вуглецю в положенні 6 або 7 хроманового кільця; Іс) В" означає «СНо)дСНА в, де 4 означає число від 0 до 4; со кожен 22 ії ВЗ незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 41-Св-алкілу, 3о С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де о алкільна група, алкільна частина алкоксигрупи і групи -5(О)4(С4-Св-алкіл) а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; В? означає Н, Сі-Св-алкіл або феніл, заміщений В2; « 29 означає Н, С.-Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Св-Сіо-арил або 5-10--ленний гетероарил, де арильна та -о с гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, В? й і фенілу, заміщеного 1 або 2 В; "» при якому вводять у взаємодію сполуку формули (ІХ) (х) я СОР орг ОН с : 51 (ее) 1 з 50 0 о в або енантіомер сполуки формули (ІХ), де В", К2 і КЗ мають вказані вище значення, КЕ" означає С.-Св-алкіл, Ї бензоатна частина приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця, з основою.
    2. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що сполуку формули (ІХ) або енантіомер цієї сполуки (Ф) одержують введенням у взаємодію сполуки формули (МІЇ) Ге он МІ вет 60 Н рі (НОВ о ї б5 0 або енантіомера сполуки формули (МІ), де Б' і 2? мають значення згідно з п. 1, а частина боронової кислоти приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця, зі сполукою формули (МІ) ; (МИ! сов
    5 . де ВЗ ії 27 мають значення згідно з п. 1, і 7 означає галоген або С1-С.-перфторалкілсульфонат, у присутності /5 ОСНОВИ або солі фтору і паладієвого каталізатора.
    3. Спосіб згідно з п. 2, який відрізняється тим, що сполуку формули (МІЇ) або енантіомер цієї сполуки, де В! і 22 мають значення згідно з п. 2, одержують введенням у взаємодію сполуки формули (МІ) (М) ре он Е : пі
    Х . с 0 (8) або енантіомера сполуки формули (МІ), де В! і БК? мають значення згідно з п. 2, а Х означає галогенід і приєднаний у положенні 6 або 7 хроманового кільця, з (1) С.-Су-алкіллітієм і (2) з боруючим агентом. о зо 4. Спосіб згідно з п. З, який відрізняється тим, що сполуку формули (МІ) або енантіомер цієї сполуки, де КТ, В2 ї Х мають значення згідно з п. 3, одержують введенням у взаємодію сполуки формули (М) сч ОН (М) юю ве со " ю Ї Он х ї рі « 7 - 10 або енантіомера сполуки формули (М), де К', Б? і Х мають значення згідно з п. 3, Х приєднаний у с положенні 4 або 5 фенільного кільця, а У означає галоген або нітрогрупу, з основою, необов'язково у "з присутності солей міді.
    5. Спосіб згідно з п. 4, який відрізняється тим, що сполуку формули (М) або енантіомер цієї сполуки, де В, В2, Х і У мають значення згідно з п. 4, одержують введенням у взаємодію сполуки формули (ІМ) сл (М) он 0 бо ре Е 1 | х й : о і с 62 ж 1 у Кк 99 або енантіомера сполуки формули (ІМ), де В", В2, Х і М мають значення згідно з п. 4, Х приєднаний у ГФ) положенні 4 або 5 фенільного кільця, а Хо означає допоміжну хіральну групу, з гідридним відновлюючим агентом.
    з 6. Спосіб згідно з п. 5, який відрізняється тим, що сполуку формули (ІМ) або енантіомер цієї сполуки, де АК, в, Х, Хо і М мають значення згідно з п. 5, одержують введенням у взаємодію сполуки формули во к!-сньс(0)-Хо, де КЕ і Хо мають вказані вище значення, з (1) кислотою Льюїса, (2) основою і (3) сполукою формули (ПІ) б5 рг о (1) х у де В2, Х і М мають значення згідно зп. 5, і Х приєднаний у положенні 4 або 5 фенільного кільця.
    7. Спосіб згідно з п. 5, який відрізняється тим, що сполуку формули (ІМ) або енантіомер сполуки формули (ІМ), де в, 2, Х, Хо і Х мають значення згідно з п. 5, одержують введенням у взаємодію сполуки формули В!-сСнНьС(О)-Хо, дейв'ї Хо мають значення згідно з п. 5, з (1) галогенідом титану (ІМ), (2) з основою з необов'язковим наступним введенням у взаємодію з донором ліганду і (3) із сполукою формули (І) "1 ве 0 й с у о де В2, Х і М мають значення згідно зп. 5, і Х приєднаний у положенні 4 або 5 фенільного кільця.
    8. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що сполуку формули (ІХ) або енантіомер цієї сполуки, де о КТ, в2, ВЗ Ге мають значення згідно з п. 1, одержують реакцією конденсування сполуки формули (МІ) сч (М) ре он ю ї со і і ІС в) / х ші с або енантіомера сполуки формули (МІ), де Б! ії Б? мають значення згідно з п. 1, і Х, приєднаний у й положенні 6 або 7 хроманового кільця, означає галоген або С.-С)-перфторалкілсульфонат, зі сполукою формули «» (ХІМ) . ; (ХІМ) 4 0 Ов 1 со вВсон,
    5. Ге; з 50 (42) де ВЗ і 27 мають значення згідно з п. 1, у присутності основи або солі фтору і паладієвого каталізатора.
    9. Спосіб згідно з п. 8, який відрізняється тим, що сполуку формули (ХІМ), де ВЗ ї В" мають значення згідно з п. 8, одержують гідролізом сполуки формули (ХМІ) Ф) іме) 60 б5
    Те 4 ; (ХМІ) І в-м-я8 (СН де ВЗ ії Б? мають значення згідно з п. 8, пунктирна лінія позначає зв'язок або відсутність зв'язку між 12 атомами бору та азоту, п Іі т незалежно означають число від 2 до 5, і ЕЗ означає Н або С1-Св-алкіл.
    10. Спосіб згідно з п. 9, який відрізняється тим, що сполуку формули (ХМ), де ВЗ, 27 ії 28 мають значення згідно з п. 9, одержують шляхом введення у взаємодію сполуки формули (ХІМ) ; (ХІМ) 0 Йов Все ВЗ сч о де КЗ і 27 мають значення згідно з п. 9, зі сполукою формули НО(СНо)т-М(В8)-(СНо) ОН, де п, ті З мають о зо значення згідно з п. 9.
    11. Спосіб згідно з п. 8, який відрізняється тим, що сполуку формули (ХІМ), де В" і КЗ мають значення згідно /-СЄМ з п. 8, одержують гідролізом сполуки формули (ХІЇЇ) ю 4 ; (ХІ!) ЩІ Ок со ІС в) ? Вс, « ші с ;» 3:54 . гот : с де Кк" ік" мають значення згідно з п. 8, і К'" означає С.--Св-алкіл.
    12. Спосіб згідно з п. 11, який відрізняється тим, що сполуку формули (ХІІ), де ВУ, 27 і КЕ" мають значення со згідно з п. 11, одержують введенням у взаємодію сполуки формули (ХІЇ) с 0 ре (ХІІ) з 50 (42) 3 Ф) іме) де ВЗ ї 27 мають значення згідно з п. 11, з амідною основою металу у присутності три-(С41-Св-алкіл)борату.
    13. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що далі передбачає введення у взаємодію сполуки формули 60 (Х) або енантіомера цієї сполуки, де В", В2 і ВЗ мають значення згідно з п. 1, із вторинним аміном формули МНАК5р, де вк і Е5 мають значення згідно з п. 1, з одержанням карбоксилату амонію формули (ХМІЇ) б5
    - (ХМІЇ) Н (2 1 до о 70 І Р 3. або енантіомера сполуки формули (ХМІЇ), одержаного з енантіомера сполуки формули (Х), де 2", В2, ВЗ, во і 29 мають значення згідно з п. 1.
    14. Спосіб одержання сполуки формули (ХІХ) ' (ХІХ) ШЕ них ю . - Ї хе ВІ або енантіомера цієї сполуки, де В! означає «сно)дсне ве, де 4 означає число від 0 до 4; кожен БК? незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 4-Св-алкілу, с
    С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де г) алкільна група, алкільна частина оалкоксигрупи і -5(0)4(С4--Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; В? означає Н, Сі-Св-алкіл або феніл, заміщений В2; о 29 означає Н, С.-Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Св-Сіо-арил або 5-10--ленний гетероарил, де арильна та гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, В? с і фенілу, заміщеного 1 або 2 К2; ю Хо означає допоміжну хіральну групу; і, В"! означає С.1-Со-алкіл, Со-Со-алкеніл або феніл, заміщений У у положенні 2, Х - у положенні 4 або 5, і 2 - со 3з5 в одному із решти положень фенільної частини, де У означає галоген, нітрогрупу або С.--С/-алкокси, і Х зо означає галогенід, який передбачає взаємодію сполуки формули В 1-СНЬС(О)-Хо, де ВК і Хо мають вказані вище значення, з (1) галогенідом титану (ІМ), (2) з основою з необов'язковим наступним введенням у взаємодію з донором ліганду і (3) менше ніж з двома еквівалентами сполуки формули В''С(О)Н, де В"! має описані вище « значення, співвідносно до кількості сполуки формули ВК 1-СНЬС(О)-Хо. 15, Сполука формули (М) З - ОН о ;» ре Е Х | ї (ее) : рі і-й у з 50 або енантіомер цієї сполуки, де В означає «(сноздсНне ве, де д означає число від 0 до 4; с кожен БК? незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 4-Св-алкілу,
    С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де алкільна група, алкільна частина алкоксигрупи і (ОО) (С1-Свалкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; (Ф; В? позначає водень, С4-Св-алкіл або феніл, заміщений 2; ка 2? означає водень, С.і-Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Св-Сто-арил або 5-10-членний гетероарил, де арильна та гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, 2 бо 1 фенілу, заміщеного 1 або 2 в2; Х означає групу галогену і приєднаний у положенні 4 або 5 фенільного кільця; У означає галоген або нітрогрупу.
    16. Сполука формули (МІ) б5
    2 (М) Кк ОН А : 1 ! З і 0 або енантіомер цієї сполуки, де В! означає «сно)дсне ве, де д означає число від 0 до 4; кожен БК? незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 4-Св-алкілу,
    С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де 72 алкільна група, алкільна частина алкоксигрупи і -5(0)(Сі-Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; В? означає водень, С4-Св-алкіл або феніл, заміщений 2; означає водень, Сі-Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Св-Сіо-арил або 5-10-членний гетероарил, де арильна та ор Гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, 2 і фенілу, заміщеного 1 або 2 В2; Х означає галоген або С.-С;-перфторалкілсульфонат і приєднаний у положенні 6 або 7 хроманового кільця.
    17. Сполука формули (МІЇ) 0 Н (МІ) сч 2 ее о : зі в: | о 2 сч або енантіомер цієї сполуки, де В! означає «сно)дсне ве, де д означає число від 0 до 4; со кожен БК? незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 4-Св-алкілу, Іо)
    С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де алкільна група, алкільна частина оалкоксигрупи і -5(0)4(С4--Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; « Е5 означає водень, С.-Св-алкіл або феніл, заміщений 2; - т0 25 означає водень, Сі-Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Св-Сіо-арил або 5-10-членний гетероарил, де арильна та с гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, 2 :з» і фенілу, заміщеного 1 або 2 ВК; і частина боронової кислоти приєднана у положенні 6 або 7 хроманового кільця.
    18. Сполука формули (ІХ) (х) 4 Н с Со 2 Кк р 2 М) со А р 1 1 з 50 о о рі або енантіомер цієї сполуки, де бензоатна частина приєднана до атома вуглецю у положенні б або 7 хроманового кільця; (Ф) В" означає «СНо)дСНА ве, де 4 означає число від 0 до 4; ко кожен 22 ії ВЗ незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 1-Св-алкілу,
    С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де 60 алкільна група, алкільна частина оалкоксигрупи і -5(0)0(С1-Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; В" означає Сі-Срв-алкіл; В? означає водень, С4-Св-алкіл або феніл, заміщений 2; 2? означає водень, С.і-Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Св-Сто-арил або 5-10-членний гетероарил, де арильна та бо гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, В?
    і фенілу, заміщеного 1 або 2 В,
    19. Сполука формули (ХІІ) 0 0 е; 4 ; (ХІ!) ВС?) е де КО вибирають із групи, яка складається з водню, фтору, хлору, С 1-Св-алкілу, Сі-Св-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(0)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де алкільна група, алкільна частина алкоксигрупи і -5(0)1(С1і-Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; В" означає С.-Св-алкіл; і В означає С.і-Срв-алкіл.
    20. Сполука формули (ХІМ) ; (ХІМ) й 05 я Ов ся (8) вою, З Ф 30 й сч ІС) де ВЗ вибирають з групи, яка складається з водню, фтору, хлору, Со 4-Св-алкілу, С.і-Св-алкокси, (ее) 35 фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(0)4(С4-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де алкільна група, ю алкільна частина алкоксигрупи і -5(0)1(С1і-Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; і В" означає Сі-Срв-алкіл.
    21. Сполука формули (ХМІ) « 40 4 ; (ХМ) шо с 0 Ог . Х 8 45 В-------- М--К - со (сно) т 1 з 50 о іє де пунктирна лінія означає зв'язок або відсутність зв'язку між атомами бору та азоту; п і т незалежно означають число від 2 до 5; Ф! ВЗ вибирають з групи, яка складається з водню, фтору, хлору, С 4-Св-алкілу, С.--Св-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(0)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де алкільна група, де алкільна частина алкоксигрупи і -5(0)1(С1і-Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; 60 В" означає С.-Св-алкіл; і 28 означає водень або С.і-Срв-алкіл.
    22. Карбоксилат амонію формули (ХМІЇ) б5
    5Із6 о (ХМІЇ) ? - Н Й | | Я рі Р 3 0 або енантіомер цієї сполуки, де Е?-заміщена фенільна частина приєднана до атома вуглецю у положенні 6 або 7 хроманового кільця; В! означає «СНо)дСНА Р, де 4 означає число від 0 до 4; кожен 22 ії ВЗ незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 1-Св-алкілу,
    С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає ціле число від 0 до 2, і де алкільна група, алкільна частина алкоксигрупи і -5(0)4(С--Св-алкілу), а також фенільна частина фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; кожен 2? незалежно означає водень, С1-Св-алкіл або феніл, заміщений 2; кожен БУ незалежно означає водень, С.--Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Се-Сіо-арил або 5-10-членний гетероарил, де арильна та гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, 22 і фенілу, заміщеного 1 або 2 В. сч
    23. Сполука формули (ІМ) (М) о) ОН 0 ве : х о і Х А с см ві ю у В с або енантіомер цієї сполуки, де Х приєднаний у положенні 4 або 5 фенільної частини; о В" означає «СНо)дСНА в, де 4 означає число від 0 до 4; кожен БК? незалежно вибирають із групи, що складається з водню, фтору, хлору, С 4-Св-алкілу,
    С.-С-алкокси, фенілсульфінілу, фенілсульфонілу і -5(О)4(С1-Св-алкілу), де п означає число від 0 до 2, і де алкільна група, алкільна частина оалкоксигрупи і -5(0)4(С4--Св-алкілу), а також фенільна частина « фенілсульфінільної і фенілсульфонільної груп необов'язково заміщені 1 - З атомами фтору; з с В? означає водень, С4-Св-алкіл або феніл, заміщений 2; "з 25 означає водень, Сі-Св-алкіл, Сз-Св-циклоалкіл, Св-Сіо-арил або 5-10-членний гетероарил, де арильна та " гетероарильна групи необов'язково заміщені одним або двома замісниками, незалежно вибраними з фенілу, 2 і фенілу, заміщеного 1 або 2 В2; Х означає галоген; 1 У означає галоген або нітрогрупу; і о Хо означає допоміжну хіральну групу. о Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних з 50 мікросхем", 2003, М 8, 15.08.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. (42) Ф) іме) 60 б5
UA99031394A 1996-09-16 1997-08-25 Спосіб та проміжні сполуки для одержання похідних заміщеного хроманолу UA58520C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US2637296P 1996-09-16 1996-09-16
PCT/IB1997/001024 WO1998011085A1 (en) 1996-09-16 1997-08-25 Processes and intermediates for preparing substituted chromanol derivatives

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA58520C2 true UA58520C2 (uk) 2003-08-15

Family

ID=21831429

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA99031394A UA58520C2 (uk) 1996-09-16 1997-08-25 Спосіб та проміжні сполуки для одержання похідних заміщеного хроманолу

Country Status (39)

Country Link
US (4) US6096906A (uk)
EP (1) EP0925292B1 (uk)
JP (1) JP3117730B2 (uk)
KR (1) KR100339164B1 (uk)
CN (1) CN1108298C (uk)
AP (1) AP726A (uk)
AT (1) ATE249452T1 (uk)
AU (1) AU713701B2 (uk)
BG (1) BG63542B1 (uk)
BR (1) BR9711482A (uk)
CA (1) CA2265043C (uk)
CO (1) CO4600635A1 (uk)
DE (1) DE69724801T2 (uk)
DK (1) DK0925292T3 (uk)
DZ (1) DZ2308A1 (uk)
EA (1) EA002204B1 (uk)
ES (1) ES2206738T3 (uk)
GT (3) GT199700104A (uk)
HN (1) HN1997000127A (uk)
HR (1) HRP970497B1 (uk)
ID (1) ID19613A (uk)
IL (1) IL128732A0 (uk)
IS (1) IS4980A (uk)
MA (1) MA24319A1 (uk)
NO (1) NO991254L (uk)
NZ (1) NZ334214A (uk)
OA (1) OA10995A (uk)
PA (1) PA8437901A1 (uk)
PE (1) PE109798A1 (uk)
PL (1) PL332351A1 (uk)
PT (1) PT925292E (uk)
SK (1) SK31399A3 (uk)
TN (1) TNSN97155A1 (uk)
TR (1) TR199900592T2 (uk)
TW (1) TW449579B (uk)
UA (1) UA58520C2 (uk)
WO (1) WO1998011085A1 (uk)
YU (1) YU13299A (uk)
ZA (1) ZA978291B (uk)

Families Citing this family (13)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US6436987B1 (en) * 2000-06-08 2002-08-20 Pfizer Inc. Crystalline forms of (3S-trans)-2-[3,4-dihydro-4-hydroxy-3-(phenylmethyl)-2H-1-benzopyran-7-yl]-4-(trifluoromethyl)-benzoic acid
WO2002060888A1 (en) * 2001-01-30 2002-08-08 Pfizer Products Inc. Processes for preparing chromanylbenzoic acids
AU4239302A (en) * 2001-06-28 2003-01-02 Pfizer Products Inc. Benzoic acid substituted benzopyrans for the treatment of atherosclerosis
CA2694068C (en) * 2007-07-23 2016-08-30 The Board Of Trustees Of The University Of Illinois System for controlling the reactivity of boronic acids
US8338601B2 (en) * 2008-09-26 2012-12-25 Board Of Trustees Of The University Of Illinois Slow release of organoboronic acids in cross-coupling reactions
US20110218319A1 (en) * 2009-09-02 2011-09-08 E. I. Du Pont De Nemours And Company Polyaramid films comprising fluorovinylether functionalized aromatic moieties
WO2011028767A2 (en) 2009-09-02 2011-03-10 E. I. Du Pont De Nemours And Company Fluoroether functionalized aromatic diesters and derivatives thereof
KR20120068013A (ko) * 2009-09-02 2012-06-26 이 아이 듀폰 디 네모아 앤드 캄파니 플루오로비닐에테르 작용화된 방향족 부분을 포함하는 폴리아라미드
IN2012DN01776A (uk) * 2009-09-02 2015-06-05 Du Pont
MX2012002590A (es) * 2009-09-02 2012-06-12 Du Pont Poliesteres que comprenden porciones de fluorovinileter aromatico funcionalizado.
US8293928B2 (en) * 2009-09-02 2012-10-23 E I Du Pont De Nemours And Company Fluorinated 4-oxo-chroman-7-carboxylates
WO2011103435A2 (en) 2010-02-18 2011-08-25 The Board Of Trustees Of The University Of Illinois Methods for forming protected organoboronic acids
US10500178B2 (en) 2015-03-13 2019-12-10 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University LTB4 inhibition to prevent and treat human lymphedema

Family Cites Families (8)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
GB9119920D0 (en) * 1991-09-18 1991-10-30 Glaxo Group Ltd Chemical compounds
MX9300312A (es) * 1992-01-23 1993-07-31 Pfizer Antagonistas benzopiranicos y relacionado de ltb.
WO1993015066A1 (en) * 1992-01-23 1993-08-05 Pfizer Inc. Benzopyran and related ltb4 antagonists
CA2146005A1 (en) * 1992-10-21 1994-04-28 Charles W. Murtiashaw, Iii Enantiomeric cis-3-(4,6-dihydroxychroman-3-yl-methyl)benzoic acids
AU5536794A (en) * 1992-10-21 1994-05-09 Pfizer Inc. Sulfonamide derivatives of benzenefused hydroxy substituted cycloalkyl and heterocyclic ring compounds
EP0785935A1 (en) * 1994-10-13 1997-07-30 Pfizer Inc. Benzopyran and benzo-fused compounds, their preparation and their use as leukotriene b4' (ltb4) antagonists
CA2201742A1 (en) * 1994-10-13 1996-04-25 Anthony Daniel Piscopio Benzopyran and benzo-fused compounds, their preparation and their use as leukotriene b4 (ltb4) antagonists
US5539128A (en) * 1994-11-30 1996-07-23 Pfizer Inc. Processes and intermediates for preparing cis(+)3-[4,6-dihydroxy chroman-3-ylmethyl]-4-methoxyaniline

Also Published As

Publication number Publication date
BR9711482A (pt) 1999-08-24
SK31399A3 (en) 2000-05-16
CN1108298C (zh) 2003-05-14
ATE249452T1 (de) 2003-09-15
TNSN97155A1 (fr) 2005-03-15
DE69724801D1 (de) 2003-10-16
US6288242B1 (en) 2001-09-11
NO991254L (no) 1999-05-14
CA2265043A1 (en) 1998-03-19
AU713701B2 (en) 1999-12-09
TR199900592T2 (xx) 1999-06-21
US6444826B1 (en) 2002-09-03
KR20000036136A (ko) 2000-06-26
HN1997000127A (es) 1997-12-20
CO4600635A1 (es) 1998-05-08
ID19613A (id) 1998-07-23
GT199700104AA (es) 1999-03-28
DK0925292T3 (da) 2004-01-12
US6096906A (en) 2000-08-01
HRP970497A2 (en) 1998-08-31
CA2265043C (en) 2003-01-14
IS4980A (is) 1999-02-16
YU13299A (sh) 2001-03-07
NO991254D0 (no) 1999-03-15
BG103231A (en) 1999-12-30
US20020042526A1 (en) 2002-04-11
TW449579B (en) 2001-08-11
CN1230954A (zh) 1999-10-06
EP0925292A1 (en) 1999-06-30
WO1998011085A1 (en) 1998-03-19
GT199700104BA (es) 1999-03-28
DZ2308A1 (fr) 2002-12-28
EA002204B1 (ru) 2002-02-28
JP2000502726A (ja) 2000-03-07
NZ334214A (en) 2000-09-29
AP726A (en) 1999-01-29
ZA978291B (en) 1999-03-15
PT925292E (pt) 2004-01-30
EP0925292B1 (en) 2003-09-10
JP3117730B2 (ja) 2000-12-18
AU3781497A (en) 1998-04-02
MA24319A1 (fr) 1998-04-01
OA10995A (en) 2001-11-06
EA199900204A1 (ru) 1999-08-26
PA8437901A1 (es) 2000-05-24
PE109798A1 (es) 1999-01-13
IL128732A0 (en) 2000-01-31
KR100339164B1 (ko) 2002-06-01
US20020099227A1 (en) 2002-07-25
GT199700104A (es) 1999-03-02
PL332351A1 (en) 1999-09-13
AP9701083A0 (en) 1997-10-31
HRP970497B1 (en) 2002-06-30
US6355825B1 (en) 2002-03-12
DE69724801T2 (de) 2004-06-17
BG63542B1 (bg) 2002-04-30
ES2206738T3 (es) 2004-05-16

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA58520C2 (uk) Спосіб та проміжні сполуки для одержання похідних заміщеного хроманолу
CA2751741C (en) Process for the preparation of (-) -delta 9-tetrahydrocannabinol
JP2019048838A (ja) α,ω−ジカルボン酸末端ジアルカンエーテルを調製するためのプロセスおよび中間体
UA53742C2 (uk) Спосіб одержання альдегідів, які використовують при синтезі сполук, цінних як антифолати
CN101790509A (zh) 制备含有7α-(ξ-烷基氨基-ω-全氟烷基)烷基侧链的雌激素拮抗性11β-氟-17α-烷基雌甾-1,3,5(10)-三烯-3,17-二醇的方法以及α-烷基(氨基)-ω-全氟(烷基)烷烃和它们的制备方法
EP1756027B1 (en) Process for producing indenol esters or ethers
JPS6215057B2 (uk)
US5041640A (en) Process for mono-, di-, trisubstituted acetic acids
SU552897A3 (ru) Способ получени производных пиридина или их солей
JP2009149595A (ja) シアノエチルエーテル類の製造方法
CN111556861A (zh) 茉莉酸酯化合物的制备方法
MXPA01010768A (en) Processes and intermediates for preparing substituted chromanol derivatives
SU213878A1 (ru) Способ получения тетрафенилборнатрия
JP2815988B2 (ja) 3―n―シクロヘキシルアミノフェノール誘導体の製造法
KR20160126700A (ko) 스타틴의 중간체, 이의 제조방법 및 이를 이용한 로수바스타틴의 제조방법
JPH0588693B2 (uk)
WO2002060888A1 (en) Processes for preparing chromanylbenzoic acids
JP2002212167A (ja) ジアセチルピリジン誘導体の製造方法
CZ86799A3 (cs) Způsob výroby substituovaných derivátů chromanolu a meziprodukty pro tyto způsoby
Pevzner Specific features of reactions of halomethyl derivatives of 2-isobutylfuran with nucleophiles
HU184513B (en) Process for preparing prostaglandin-f down 2 alpha-derivatives
JP2003261555A (ja) 2−トリフルオロメチル−4,5−ジヒドロオキセピン類およびその製造方法
JPH07118280A (ja) 第4級アンモニウムホスファイト化合物およびその合成方法
JP2006328058A (ja) 2−(1−ベンゾチオフェン−5−イル)エタノールの新規製造法およびその中間体