UA124237C2 - Заміщені індазоли, придатні для лікування і попередження алергійних і/або запальних захворювань у тварин - Google Patents

Заміщені індазоли, придатні для лікування і попередження алергійних і/або запальних захворювань у тварин Download PDF

Info

Publication number
UA124237C2
UA124237C2 UAA201812729A UAA201812729A UA124237C2 UA 124237 C2 UA124237 C2 UA 124237C2 UA A201812729 A UAA201812729 A UA A201812729A UA A201812729 A UAA201812729 A UA A201812729A UA 124237 C2 UA124237 C2 UA 124237C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
trifluoromethyl
carboxamide
indazol
alkyl
hydroxypropan
Prior art date
Application number
UAA201812729A
Other languages
English (en)
Inventor
Джеральд Беддіс
Джеральд БЕДДИС
Едріан Фостер
Эдриан ФОСТЕР
Ульріх Боте
Ульрих Боте
Ніколє Шмідт
Николе Шмидт
Ульф Бьомер
Ульф Бёмер
Райнхард Нуббемейер
Марія Де Лурдес Мот'є
Мария Де Лурдес Мотье
Original Assignee
Байєр Енімал Хелс Гмбх
Байер Энимал Хелс Гмбх
Байєр Фарма Акцієнгезелльшафт
Байер Фарма Акциенгезелльшафт
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Байєр Енімал Хелс Гмбх, Байер Энимал Хелс Гмбх, Байєр Фарма Акцієнгезелльшафт, Байер Фарма Акциенгезелльшафт filed Critical Байєр Енімал Хелс Гмбх
Publication of UA124237C2 publication Critical patent/UA124237C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D401/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, having nitrogen atoms as the only ring hetero atoms, at least one ring being a six-membered ring with only one nitrogen atom
    • C07D401/02—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, having nitrogen atoms as the only ring hetero atoms, at least one ring being a six-membered ring with only one nitrogen atom containing two hetero rings
    • C07D401/12—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, having nitrogen atoms as the only ring hetero atoms, at least one ring being a six-membered ring with only one nitrogen atom containing two hetero rings linked by a chain containing hetero atoms as chain links
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/44—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof
    • A61K31/4412—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof having oxo groups directly attached to the heterocyclic ring
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/44—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof
    • A61K31/4427—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof containing further heterocyclic ring systems
    • A61K31/4439—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof containing further heterocyclic ring systems containing a five-membered ring with nitrogen as a ring hetero atom, e.g. omeprazole
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/04—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for ulcers, gastritis or reflux esophagitis, e.g. antacids, inhibitors of acid secretion, mucosal protectants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A61P11/04—Drugs for disorders of the respiratory system for throat disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A61P11/06—Antiasthmatics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P15/00—Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P19/00—Drugs for skeletal disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P19/00—Drugs for skeletal disorders
    • A61P19/02—Drugs for skeletal disorders for joint disorders, e.g. arthritis, arthrosis
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/08—Antiallergic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D405/00—Heterocyclic compounds containing both one or more hetero rings having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, and one or more rings having nitrogen as the only ring hetero atom
    • C07D405/14—Heterocyclic compounds containing both one or more hetero rings having oxygen atoms as the only ring hetero atoms, and one or more rings having nitrogen as the only ring hetero atom containing three or more hetero rings

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Pulmonology (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Physical Education & Sports Medicine (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Reproductive Health (AREA)
  • Endocrinology (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Otolaryngology (AREA)
  • Orthopedic Medicine & Surgery (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Plural Heterocyclic Compounds (AREA)

Abstract

Дана заявка належить до застосування заміщених індазолів для лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин, зокрема для лікування і/або профілактики атопічного дерматиту, алергійного блошиного дерматиту, запального захворювання кишечнику, остеоартриту і запального болю, неінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів, гіперчутливості до комах, астми, респіраторних захворювань, маститу й ендометриту у тварин.

Description

Дана заявка відноситься до застосування нових заміщених індазолів для лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин і до їх застосування для виготовлення лікарських засобів для лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин, зокрема атопічного дерматиту і/або алергійного блошиного дерматиту, і зокрема у домашніх тварин, особливо у собак.
Даний винахід відноситься до застосування нових заміщених індазолів загальної формули (І), які інгібують асоційовану з рецептором інтерлейкін-1 кіназу 4 (ІКАК4).
Людська ІКАК4 (асоційована з рецептором інтерлейкін-ї кіназа 4) грає ключову роль в активації імунної системи. Тому, ця кіназа є важливою терапевтичною молекулою-мішенню для розробки речовин, які інгібують запалення. ІКАК4 експресується множиною клітин і опосередковує сигнальну трансдукцію толл-подібних рецепторів (ТІ К), за виключенням ТІ КЗ, і рецепторів родини інтерлейкіну (133-138, що складається з І -1К (рецептор), І--188, 1 -3ЗК і 1/-
Зб6А (Чапежау апа Меагпйюом, Аппи. Нем. Іттипої., 2002; ОіпагеПо, Аппи. Неум. Іттипої., 2009;
Наппегу апа Вом/є, Віоспетіса! Рнпаптасо!іоду, 2010).
Ні ІКАКаА-нокаутні миші, ні людські клітини пацієнтів з відсутньою ІКАК4 не реагують на стимуляцію за допомогою ТІК (за виключенням ТІ КЗ) і родини І/-18 (Зи7икКі, Зи27икі, еї аї.,
Маїшге, 2002; Оаміавзоп, Сиів, еї аїЇ., Те Чдошитаї ої Іттипоіоду, 2006; Ки, моп Веттшй, еї аї.,
УЕМ, 2007; Кіт, еїазспке, еї аї., "ЕМ, 2007).
Зв'язування лігандів ТІ К або лігандів родини ІЇ-14ф8 з відповідним рецептором приводить до рекрутменту і зв'язування МуОв88 Іген первинної імунної відповіді мієлоїдного диференціювання (88))| з рецептором. В результаті цього МуО88 взаємодіє з ІКАК4, що приводить до утворення активного комплексу, який взаємодіє з і активує кінази ІКАК!І або ІКАК2 (КоїПеуге, МасКепзеп, єї а!.,, доигпаї ої Віоіодіса! Спетівігу, 2004; Ргесіоциз еї аї., 9. Віої. Спет., 2009). Внаслідок чого активується сигнальний шлях МЕ (ядерний фактор)-КВ і сигнальний шлях МАРК (мітоген- активована протеїнкіназа) (Умапо, Оепо, еї а!., Маїиге, 2001). Активація як сигнального шляху МЕ-
КВ, так і сигнального шляху МАРК приводить до процесів, зв'язаним з різними імунними процесами. Наприклад, збільшується експресія різних запальних сигнальних молекул і ферментів, таких як цитокіни, хемокіни і СОХ-2 (циклооксигеназа-2), і підвищується стабільність
МРНК зв'язаних із запаленням генів, наприклад, СОХ-2, 1-6 (інтерлейкін-б), 1-8 (Нойтапп,
Зо Еппіпда, єї аї., дУошгттаї ої Віоіодісаї Спетівігу, 2001; Рана, Момоїпу, єї аіЇ., Те доцгпаї!Ї ої
Ітітипоіоду, 2004). До того ж, ці процеси можуть бути зв'язані з проліферацією і диференціацією конкретних типів клітин, наприклад, моноцитів, макрофагів, дендритних клітин, Т-клітин і В- клітин (ММап, Сі, еї аїЇ., Маї Іттипої, 2006; МесСейгіскК апа 3. О'Меї!, Війївй дуоштаї ої
Наєтапйоіоду, 2007).
Головна роль ІКАК4 в патології різних запальних порушень була показана шляхом безпосереднього порівняння мишей дикого типу (М/Т) з генетично модифікованими тваринами, що мають кіназа-інактивовану форму ІКАК4 (ІКАК4 КОКІ). Тварини ІКАК4 КОКІ мають покращену клінічну картину в тваринній моделі розсіяного склерозу, атеросклерозу, інфаркту міокарду і хвороби Альцгеймера (Кекпег, 5іазспкКе, еї аї., Віоспетісаї! апа Віорпузіса! Кезеагсп
Соттипісайоп, 2008; МаеКауа, Мігие, еї аї., Сігсміаноп, 2009; ЄтазснКке, опо, еї аї., Те дошгаї ої Іттипоіоду, 2009; Кіт, Рерьгаїо, еї аї., Те дошгпаї ої Іттипоіоду, 2011; Сатегоп, Тве, еї аї.,
Тпе дошигпа! ої Мешигоз5сіепсе, 2012). Крім того, було виявлено, що делеція ІКАКА в тваринній моделі захищає від викликаного вірусами міокардиту за допомогою покращеної противірусної реакції з одночасно зниженим системним запаленням (Маїарегії, Мізвпії, еї аї., Сігосшайноп, 2013).
Також було доказано, що експресія ІКАКА корелює зі ступенем синдрому Фогта-Коянаги-Харада (Зйп, Мапо, еї аІ., РГо5 ОМЕ, 2014). Крім того, була продемонстрована висока значимість ІКАКА для продукування опосередкованого імунним комплексом ІБМа (інтерферон-альфа) за допомогою плазмоцитоїдних дендритних клітин, ключового процесу в патогенезі системного червоного вовчака (СЧВ) (Спіапо еї аї., У Іттипої, 2010). Крім того, сигнальний шлях зв'язаний з ожирінням (Аптасд, К., Р. Зпіпаб, еї а!., Оіареіоду «є Мегабоїїс Зупаготе, 2015).
Окрім основної ролі ІКАК4 у вродженому імунітеті, також є вказання на те, що ІКАКА впливає на диференціацію Тйп17 Т-клітин, компонентів набутого імунітету. При відсутності кіназної активності ІКАК4, генерується менше 1І-17-продукувальних Т-клітин (Т-клітин Тп17) у порівнянні з мишами М/Т. Інгібування ІКАК4 дозволяє проводити профілактику і/або лікування атеросклерозу, цукрового діабету 1 типу, ревматоїдного артриту, спондилоартриту (зокрема псоріатичного спондилоартриту і хвороби Бехтерева), червоного вовчака, псоріазу, вітиліго, гігантоклітинного артеріїту, хронічного запального захворювання кишечника і вірусних захворювань, наприклад, ВИЧ (вірус імунодефіциту людини), вірусного гепатиту (-Фазспке, еї а|І., Те Уоигпаї ої Іттипоїіоду, 2009; Магдпнег, вї аі., Апп Апешйт Оі5, 2014; /атьгапо-7агадога, єї бо а!., Іпетаїйопаї Уоигпаї ої Іпїаттацйоп, 2014; М/апо, еї аІ., Ехрегітепіа! апа Пегарешііс Медаісіпе,
2015; Сіссіа, еї аіІ., Виештайіоау, 2015).
Внаслідок центральної ролі ІКАК4 в Мур88-опосередкованом сигнальному каскаді ТІ К (за виключенням ТІ КЗ) і родини рецепторів 1-1, інгібування ІБАК4 може бути використано для профілактики і/або лікування порушень, опосередкованих зазначеними рецепторами.
В рівні техніки розкрито багато інгібіторів ІКАКА (див., наприклад, Аппиаї Керогізх іп Меадісіпа!
Спетівігу (2014), 49, 117 - 133).
В 58293923 ії 0520130274241 описані інгібітори ІКАКА4, які мають 3-заміщену індазольну структуру. Опис 2-заміщених індазолів відсутній.
В заявках МО2013106254 і ММО2011153588 розкриті похідні 2,3-дизаміщеного індазолу.
В заявці УМО2007091107 описана похідна 2-заміщеного індазолу для лікування м'язової дистрофії Дюшенна. Розкриті сполуки не мають 6-гідроксиалкільного заміщення.
У МО2015091426 описані індазоли, такі як Приклад 64, заміщені у 2 положенні карбоксамідним бічним ланцюгом.
КМ.
І МНН оч -ї
Ї | бо
Пржклад ва
В заявці ЛО2015104662 описані 2-заміщені індазоли наступної загальної формули: (кі Кк - у, ЕЙ оф о
М В; в якій К2 представляє собою алкільну або циклоалкільну групу. Є ясні описи 2-заміщених індазолів, що мають метильну, 2-метоксиетильну і циклопентильну групу в положенні 2 (Приклади 1, 4 і 76). В Прикладі 117 також описана похідна індазолу, що має гідроксиетильний замісник в положенні 1. Однак не описані похідні індазолу, які мають З-гідрокси-3- метилбутильний замісник в положенні 1 або положенні 2.
Індазоли, які мають гідроксил-заміщену алкільну групу в положенні 2 загалом охоплені загальною формулою, але явно не розкриті у УМО 2015104662.
Індазоли, які мають алкільну групу в положенні 2, де алкільна група додатково заміщена метилсульфонільною групою не охоплені загальною формулою і визначеннями замісників Кг у
Зо заявці УМО 2015104662.
На додаток до описаної вище схеми заміщення для індазолу в положеннях 1 і 2 в заявці УМО 2015104662 описані індазоли, які мають заміщення в положенні б, для якого Кі визначений наступним чином: алкіл, ціано, -МВаВь або необов'язково заміщені групи, вибрані з циклоалкілу, арилу або гетероциклілу, де замісниками є незалежно алкіл, алкокси, галоген, гідроксил, гідроксиалкіл, аміно, амінсалкіл, нітро, ціано, галогеналкіл, галогеналкокси, -ОСОСН»-О-алкіл, -
ОР(О)(О-алкіл)г або -СН2-ОР(О)(О-алкіл)». Для сполук індазолу, в яких Кі представляє собою алкільну групу, дійсна дата подачі заявки складає 7 січня 2015 (дата подачі міжнародної заявки
УМО 2015104662). В заявках Індії 146/СНЕ/2014 ії 3018/СНЕ/2014, пріоритет яких заявлений, не описані ніякі сполуки індазолу, для яких К: представляє собою алкільну групу.
Таким чином, сполуки індазолу наступної загальної формули: (ве п вЯ їх 3 оф с (253 ,
Ко
М ві а в якій КК: представляє собою необов'язково заміщену алкільну групу описані вперше 7 січні
2015 року і, відповідно, після дати пріоритету даної заявки.
Прикладами замісників у положенні б, описаних у М/О 2015104662 для Кі є циклопропільний, циклогексильний, ціано, З-фторфенільний і насичений гетероциклічний замісники. Індазоли, які мають гідроксил-заміщену алкільну групу в положенні 6, явно не описані в УМО 2015104662.
Застосовані у даному винаході сполуки, також описані в патентній заявці
РСТ/ЕР2015/077596, яка знаходиться на розгляді, опублікованій як УМО2016083433 2 червня 2016 року.
Сучасні варіанти лікування алергійних і/або запальних захворювань у тварин, наприклад алергійних шкірних захворювань, звичайно охоплюють застосування стероїдів і циклоспорину - обидва зв'язані з побічними ефектами. Нещодавно інгібітор янус-кінази (АК) був схвалений для використання при атопічному дерматиті у собак (АДС), який симптоматично забезпечує позбавлення від свербіння, однак режим дозування знов може бути обмежений побічними ефектами. Лікування АДС за допомогою засобу, який модифікує захворювання і без побічних ефектів, зв'язаних з лікуванням, залишається незадовільною медичною потребою.
Задача, яку вирішують за допомогою даного винаходу, полягає у тому, щоб забезпечити кращий варіант лікування запальних і/або алергійних захворювань у тварин.
Дані інгібітори ІБКАК4 є зокрема придатними для лікування і профілактики запальних захворювань у тварин, для яких є характерною надмірна реакція імунної системи. Особливо слід згадати собачий атопічний дерматит, алергійний блошиний дерматит у собак і кішок, запальні захворювання кишечника у собак і кішок, остеоартрит і запальні болі у собак, кішок, коней і великої рогатої худоби, неінфекційні рецидивуючі захворювання дихальних шляхів у коней (також відома як хронічна обструктивна хвороба легенів, запал), гіперчутливість до комах у коней (також відома як солодка короста, літня екзема), астма у кішок, респіраторні захворювання великої рогатої худоби, мастит і ендометрит у великої рогатої худоби і респіраторні захворювання у свиней.
Наприклад, атопічний дерматит є розповсюдженим захворюванням у домашніх тварин, особливо у кішок і собак.
Як один конкретний приклад, собачий атопічний дерматит (АДС) є одним з найбільш
Зо розповсюджених захворювань собак. АДС може уражати пацієнтів з раннього віку, і повторюватися протягом усього життя. У дослідженні Гипа еї аїЇ. 1999, в ході якого було досліджено 31484 собаки в 52 приватних практиках в США, розповсюдженість АДС складала 8,7 95. АДС є другою найбільш розповсюдженою причиною свербіння у собак після алергійного блошиного дерматиту (АБД).
Атопічний дерматит у собак можна визначити як "генетично схильне запальне і свербляче алергійне захворювання шкіри із характерними клінічними ознаками, зв'язаними з ІДЕ, частіше за все спрямованими проти алергенів навколишнього середовища (Наїїм'еїЇ, Мегїегіпагу
Іттипоіоду апа ІттипораїоїІоду, 2006), таких як пилові кліщі й пилок, яких домашнім тваринам неймовірно важко уникнути, тому що пилові кліщі є практично усюди, а пилок проникає у повітря ззовні.
Атопічний дерматит у собак є складним і багатофакторним захворюванням, яке охоплює імунну дисрегуляцію, алергійну сенсибілізацію, дефекти шкірного бар'єра, мікробну колонізацію і фактори навколишнього середовища.
ІЗЕ не є обов'язковою умовою для розвитку клінічних ознак у всіх випадках, і окрема клінічна одиниця, відома як атопічний дерматит, була визначена як "запальне і свербляче захворювання шкіри з клінічними ознаками, ідентичними тим, які спостерігають при атопічному дерматиті у собак, при якому відповідь ІДЕ на зовнішні або інші алергени не може бути задокументована" (Мпаї! єї а!., Меї. Несога, 2013).
Найбільш розповсюджені симптоми собачого атопічного дерматиту охоплюють свербіж, надмірне розчухування, стирання килима, випадіння шерсті, жирну шкіру або шкіру, яка лущиться шкіру з неприємним запахом, надмірне кусання лап і таких областей, як пах і пахви. З часом на подряпаній шкірі можуть утворюватися гарячі вогнища - вологі запальні ділянки, які можуть стать інфікованими.
В даний час лікування гострих спалахів атопічного дерматиту (АД) повинно включати в себе пошук, а потім усунення причини загострень, купання в м'яких шампунях і контроль свербіння і уражень шкіри за допомогою утручань, які включають місцеві та/або пероральні глюкокортикоїди або оклацітініб. Для хронічного АДС першими кроками в терапії є виявлення і запобігання спалахових факторів, а також забезпечення належної гігієни шкіри ії шерсті, й догляду за ними; це може охоплювати більш часте купання і, можливо, збільшення споживання бо незамінних жирних кислот. В даний час найбільш ефективними препаратами для зменшення хронічного свербіння і уражень шкіри є місцеві і пероральні глюкокортикоїди, пероральний циклоспорин, пероральний ооклацитиніб і, де це є доступним, ін'єкційні рекомбінантні інтерферони. Алергенспецифіна імунотерапія і проактивне переривчасте місцеве застосування глюкокортикоїдів є єдиними утручаннями, які можуть запобігти або відстрочити рецидив спалахів АД. (Оїїмгу еї аІ., ВМС Меїегіпагу Кезеагсп, 2015).
Як інший конкретний приклад алергійний блошиний дерматит (АБД) або гіперчутливість до укусу бліх є найбільш розповсюдженим дерматологічним захворюванням домашніх собак (5сой ей аІ,, Іп: Мийег апа Кік Зтай Апіта! Оегптаїйоіоду, 2001), викликаним найбільш розповсюдженою блохою на собаках і кішках: Сіепосерпаїїдез Теїї5 (Вегев'тога-допев, у Зтаї!
Апітаї! Ргасіїісе, 1981; Спезпеу, Меїегіпагу Кесога, 1995). У кішок також розвивається АБД, який є однією з основних причин міліарного дерматиту у кішок.
АБД найбільш розповсюджений влітку, хоча в теплому кліматі зараження блохами може зберігатися протягом усього року. У північних помірних регіонах тісний зв'язок домашніх тварин і їх бліх з житлом людей створює умови, які забезпечують проблему протягом усього року.
Екстремальні температури і низька вологість перешкоджають розповсюдженню бліх.
Під час укусу блохи впорскують слину, яка містить різні гістаміноподібні сполуки, ферменти, поліпептиди й амінокислоти, які охоплюють широкий діапазон розмірів (40-60 кДа) і викликають гіперчутливість типу І, типу ІМ ї базофільну гіперчутливість. У незаражених блохами собак, які періодично піддаються укусам бліх, розвиваються негайні (15 хв.) або відтерміновані (24-48 год.) реакції, або обидві, і виявлювані рівні як циркулюючих антитіл проти ІДЕ, так і проти ІдО.
Собаки, які постійно піддаються укусам бліх, мають низький рівень цих циркулюючих антитіл і або не проявляють шкірних реакцій, либо розвивають їх пізніше в значно зниженому ступені. Це може вказувати на те, що імунологічна толерантність може природно розвиватися у собак, які постійно піддаються укусам бліх. Хоча патофізіологія АБД у кішок погано вивчена, подібні механізми можуть існувати.
Кошача блоха (Сіепсерпаїїдеє5 тей) викликає сильне подразнення у тварин і людей і відповідає за алергійний блошиний дерматит. Типовими симптомами є: свербіж, запалення шкіри і ураження шкіри (еритема, лусочки, папули, корки і ліхеніфікація). Ці ураження частіше за все можна спостерігати уздовж спини і у основи хвоста.
Зо По мірі прогресування стану може статися випадіння шерсті, ламкість шерсті, вологі або покриті лушпайками виразки, пухирчики і загальне почервоніння і запалення шкіри. Рани можуть бути дуже болючими. У важких випадках шкіра стає потовщеною і темною, переважно в області спини у основи хвоста собаки. Собака сама завдає собі шкоди нанесенням собі каліцтв через сильне свербіння.
В цілому, переважним варіантом лікування є профілактика і лікування зараження блохами.
Частіше за все використовують неонікотиноїди, такі як імідаклоприд, або блокатори хлоридних каналів, які контролюються гамма-аміномасляною кислотою (ГАМК), такі як фіпроніл. У випадках, коли симптоми шкірного алергійного дерматиту не минають, використовують сучасні методи лікування, згадані в розділі АДС, такі як місцеві і пероральні глюкокортикоїди, пероральний циклоспорин, пероральний оклацитиніб.
Даний винахід забезпечує сполуки загальної формули (І) ві хх в М
НМ
-680 1
М-А 2 З в в (І) в якій:
В' представляє собою С1-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену, гідроксилу, незаміщеного або моно- або полі-галоген-заміщеного Сз-Св- циклоалкілу або групи КУ, А/5О», В'5О або ВО, або групу, вибрану з:
тон про апа ра
У з. Го! Ен де " представляє собою місце зв'язування групи з рештою частини молекули; 82 і З завжди мають одне й те саме визначення і обидва є або воднем, або С-і-Св-алкілом;
В" представляє собою галоген, ціано, незаміщений або одноразово або багаторазово однаково або по-різному заміщений С.і-Св-алкіл або незаміщений або одноразово або багаторазово однаково або по-різному заміщений Сз-Св6-циклоалкіл, і замісники вибрані з групи галогену і гідроксилу;
АВ? представляє собою водень, галоген або незаміщений або моно- або полі-галоген- заміщений Сі-Св-алкіл;
ВЯ представляє собою незаміщений або моно- або ди-метил-заміщений моноциклічний насичений гетероцикл з 4-6 кільцевими атомами, який містить гетероатом або гетерогрупу з групи О, 5, 5О і 505;
В" представляє собою С1-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену, гідроксилу або Сз-Св- циклоалкілу, або К" представляє собою Сз-Св-циклоалкіл;
АВ представляє собою Сі-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену; і їх діастереомери, енантіомери, метаболіти, солі, сольвати або сольвати солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
У випадку описаних нижче проміжних продуктів синтезу і демонстраційних прикладів винаходу будь-яка сполука, зазначена у формі солі відповідної основи або кислоти, звичайно представляє собою сіль невідомого точного стехіометричного складу, одержаного відповідним способом одержання і/або очищення. Тому, якщо не зазначено більш докладно, доповнення до назв і структурних формул, таких як "гідрохлорид", "трифторацетат", "натрієва сіль" або "х НОСІ", "х СЕЗСООН", "х Ма" не слід розуміти у стехіометричному сенсі у випадку таких солей, але вони носять описовий характер відносно присутніх у них солеутворювальних компонентів.
Це ж відповідним чином відноситься і до випадку, коли проміжні продукти синтезу або демонстраційні приклади або їх солі були одержані у формі сольватів, наприклад, гідратів, невідомого стехіометричного складу (якщо вони визначеного типу) описаними способами одержання і/або очищення.
Дані сполуки представляють собою сполуки формули (І) і їх солі, сольвати і сольвати солей, сполуки, що охоплені формулою (І) і які мають формули, зазначені нижче і їх солі, сольвати і сольвати солей і сполуки, які охоплені формулою (І) і які згадані нижче як варіанти здійснення і їх солі, сольвати і сольвати солей, якщо сполуки, які охоплені формулою (І) і зазначені нижче, ще не є солями, сольватами і сольватами солей.
Переважними солями в контексті даного винаходу є фізіологічно прийнятні солі сполук даного винаходу. Тим не менше, винахід також охоплює солі, які самі не є придатними для фармацевтичних застосувань, але які можна застосовувати, наприклад, для виділення або очищення сполук даного винаходу.
Фізіологічно прийнятні солі сполук даного винаходу охоплюють кислотно-адитивні солі мінеральних кислот, карбонових кислот і сульфонових кислот, наприклад, солі хлористоводневої кислоти, бромистоводневої кислоти, сірчаної кислоти, фосфорної кислоти, метансульфонової кислоти, етансульфонової кислоти, толуолсульфонової кислоти, бензолсульфонової кислоти, нафталіндисульфонової кислоти, оцтової кислоти, трифтороцтової кислоти, пропіонової кислоти, молочної кислоти, винної кислоти, яблучної кислоти, лимонної кислоти, фумарової кислоти, малеїнової кислоти і бензойної кислоти.
Фізіологічно прийнятні солі сполук даного винаходу також охоплюють солі звичайних основ, як приклад і з перевагою - солі лужних металів (наприклад, солі натрію і калію), солі лужноземельних металів (наприклад, солі кальцію і магнію) і солі амонію - похідні аміаку або органічних амінів, які містять від 1 до 16 атомів вуглецю, як приклад і з перевагою - етиламіну, дієтиламіну, триетиламіну, етилдиізопропіламіну, моноетаноламіну, дієтаноламіну, триетаноламіну, дициклогексиламіну, диметиламіноетанолу, прокаїну, дибензиламіну, М- метилморфоліну, аргініну, лізину, етилендіаміну і М-метилпіперидину.
Сольвати в контексті винаходу описані у тих формах сполук відповідно до винаходу, які у твердому або рідкому стані утворюють комплекс шляхом координації з молекулами розчинника.
Гідрати є особливою формою сольватів, в яких координація відбувається з водою.
Сполуки даного винаходу залежно від їх структури, можуть існувати в різних стереоіїзомерних формах, тобто у формі конфігураційних ізомерів або ж необов'язково у вигляді конформаційних ізомерів (енантіомерів і/або діастереомерів, включаючи такі у випадку атропоізомерів). Відповідно, даний винахід охоплює енантіомери і діастереомери, і їх відповідні суміші. Стереоїзомерно однорідні складові частини можна виділити з таких сумішей енантіомерів і/або діастереомерів відомим способом; для цієї мети переважно застосовують хроматографічні способи, особливо ВЕРХ хроматографію на ахіральній або хіральній фазі.
Якщо сполуки згідно з даним винаходом можуть зустрічатися в таутомерних формах, то даний винахід охоплює всі таутомерні форми.
Даний винахід також охоплює застосування всіх придатних ізотопних варіантів даних сполук.
Під ізотопним варіантом сполуки відповідно до винаходу слід розуміти сполуку, в якій щонайменше один атом в сполуці відповідно до винаходу був замінений на інший атом того ж самого атомного числа, але з атомною масою, що відрізняється від атомної маси, яка звичайно або переважно зустрічається в природі. Приклади ізотопів, які можуть бути введені в сполуку відповідно до винаходу, представляють собою ізотопи водню, вуглецю, азоту, кисню, фосфору, сірки, фтору, хлору, брому і йоду, такі як 2Н (дейтерій), ЗН (тритій), 13С, 14С, 15М, 170, 180,
З2Р, ЗЗР, 335, 345, 355, 365, 18Е, З6СІ, 82Вг, 1231, 1241, 1291 ї 1311. Можуть бути придатними окремі ізотопні варіанти сполуки відповідно до винаходу, особливо ті, в які були введені один або декілька радіоактивних ізотопів, наприклад, для вивчення механізму дії або розподілу діючої сполуки в організмі; порівняно легкої здатності одержання і здатності до виявлення для цієї мети особливо придатні сполуки, мічені ізотопами ЗН або 14сС. До того ж, введення ізотопів, наприклад, дейтерію, може привести до окремих терапевтичних ефектів як наслідок більше високої метаболічної стабільності сполуки, наприклад, до подовження періоду напіврозпаду в організмі або до зниження необхідної активної дози; відповідно, такі модифікації сполук згідно з даним винаходом можуть у деяких випадках також представляти переважний варіант здійснення даного винаходу. Ізотопні варіанти сполук згідно з даним винаходом можуть бути одержані способами, відомими спеціалісту в даній галузі техніки, наприклад, за допомогою способів, описаних нижче, і методик, описаних в демонстраційних прикладах, шляхом
Зо використання відповідних ізотопних модифікацій конкретних реагентів і/або вихідних сполук.
Даний винахід також передбачає застосування всіх можливих кристалічних і поліморфних форм даних сполук, де поліморфи можуть бути присутніми або у вигляді окремих поліморфів, або у вигляді суміші множини поліморфів у всіх діапазонах концентрацій.
Даний винахід додатково також охоплює застосування проліків даних сполук. Термін "проліки" у даному контексті відноситься до сполук, які самі можуть бути біологічно активними або неактивними, але перетворюються (наприклад, метаболічно або гідролітично) на сполуки, що присутні в організмі протягом часу їх знаходження в організмі.
В контексті даного винаходу, якщо не зазначене інше, замісники мають наступні значення:
Алкіл в контексті винаходу представляє собою алкільну групу з прямим або розгалуженим ланцюгом, що містить зазначене конкретне число атомів вуглецю. Приклади охоплюють метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, 1-метилпропіл, 2-метилпропіл, трет-бутил, н-пентил, 1-етилпропіл, 1-метилбутил, 2-метилбутил, З-метилбутил, 2,2-диметилпропіл, н-гексил, 1- метилпентил, 2-метилпентил, З-метилпентил, 4-метилпентил, 1-етилбутил і 2-етилбутил.
Перевагу надають метилу, етилу, н-пропілу, н-бутилу, 2-метилбутилу, З-метилбутилу і 2,2- диметилпропілу.
Циклоалкіл в контексті винаходу представляє собою моноциклічну насичену алкільну групу, що містить зазначене у кожному випадку число атомів вуглецю. Переважні приклади охоплюють циклопропіл, циклобутил, циклопентил і циклогексил.
Алкокси в контексті винаходу представляє собою алкокси-групу з прямим або розгалуженим ланцюгом, що містить зазначене конкретне число атомів вуглецю. Переважними є від 1 до 6 атомів вуглецю. Приклади охоплюють метокси, етокси, н-пропокси, ізопропокси, 1- метилпропокси, н-бутокси, ізобутокси, трет-бутокси, н-пентокси, изопентокси, 1-етилпропокси, 1- метилбутокси, 2-метилбутокси, З-метилбутокси і н-гексокси. Особливу перевагу надають лінійному або розгалуженому алкокси-радикалу, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю.
Приклади, які можуть бути згадані як переважні, представляють собою метокси, етокси, н- пропокси, 1-метилпропокси, н-бутокси й ізобутокси.
Циклоалкіл в контексті винаходу представляє собою моноциклічну насичену алкільну групу, що містить зазначене у кожному випадку число атомів вуглецю. Переважні приклади охоплюють циклопропіл, циклобутил, циклопентил і циклогексил. 60 Алкокси в контексті винаходу представляє собою алкокси-групу з прямим або розгалуженим ланцюгом, що містить зазначене конкретне число атомів вуглецю. Переважними є від 1 до 6 атомів вуглецю. Приклади охоплюють метокси, етокси, н-пропокси, ізопропокси, 1- метилпропокси, н-бутокси, ізобутокси, трет-бутокси, н-пентокси, изопентокси, 1-етилпропокси, 1- метилбутокси, 2-метилбутокси, З-метилбутокси і н-гексокси. Особливу перевагу надають лінійному або розгалуженому алкокси-радикалу, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю.
Приклади, які можуть бути згадані як переважні, представляють собою метокси, етокси, н- пропокси, 1-метилпропокси, н-бутокси й ізобутокси.
Галоген в контексті винаходу означає фтор, хлор і бром. Перевагу надають фтору.
Гідроксил в контексті винаходу означає ОН.
Моноциклічний насичений гетероцикл представляє собою моноциклічний насичений гетероцикл, який має від 4 до 6 кільцевих атомів і містить гетероатом або гетерогрупу з групи 0, 5, ЗО і 50». Переважним є гетероцикл, що містить гетероатом або гетерогрупу з групи О, 50 і
ЗО. Приклади охоплюють: оксетан, тетрагідрофуран, тетрагідро-2Н-піран-4-іл, 1,1- діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-З-іл, 1,1-діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-2-іл, 1,1- діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-4-іл, 1,1-діоксидотетрагідротіофен-З-іл, 1,1- діоксидотетрагідротіофен-2-іл, 1,1-діоксидотіетан-2-іл або 1,1-діоксидотіетан-З-іл. У даному випадку особливу перевагу надають оксетану і тетрагідрофурану. Найбільшу перевагу надають оксетан-З-ілу.
Символ " на зв'язку позначає точку приєднання в молекулі.
Коли групи у сполуках згідно з даним винаходом заміщені, то такі радикали можуть бути моно- або полізаміщеними, якщо не зазначене інше. В контексті даного винаходу, всі радикали, що зустрічаються більше одного разу, визначені незалежно один від іншого. Переважним є заміщення одним, двома або трьома однаковими або різними замісниками.
Переважний варіант здійснення К' представляє собою С2-Св-алкільну групу, заміщену 1, 2 або З атомами фтору. Особливу перевагу надають 2,2,2-трифторетилу, 3,3,3-трифторпропілу і 4,4,4-трифторбутилу. Найбільш переважною є 4,4,4-трифторбутильна група.
Додатковим переважним варіантом здійснення К' є Сг-Св-алкільна група, заміщена одним або двома гідроксильними групами або одним С1-Сз-алкокси або три-фтор-заміщеним С1-Сз- алкокси. Особливу перевагу надають Сг2-Св-алкільній групі, заміщеній гідроксилом або С1-Сз-
Зо алкокси або трифторметокси або 2,2,2-трифторетокси. Найбільш переважним є 3-гідрокси-3- метилбутил, З-метоксипропіл, З-гідроксипропіл, З-трифторметоксипропіл, 2-метоксиетил або 2- гідроксиетил. Зокрема переважною є 3-гідрокси-3-метилбутильна група.
Крім того, переважно, К'" представляє собою Сг2г-Св-алкільну групу заміщену за допомогою
Сі-Св-алкіл-5О2 групи. Особливо переважною є метил-5О2-заміщена С2-С--алкільна група.
Зокрема переважними для К' є 2-(метилсульфоніл)етил або 3-(метилсульфоніл)пропіл. З останньої групи особливо переважним є 2-(метилсульфоніл)етил.
Додатково переважно, К' представляє собою Сі1-Сз-алкільну групу, заміщену оксетанілом, тетрагідрофуранілом, тетрагідро-2Н-піран-4-ілом, 1,1-діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-3-ілом, 1,1-діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-2-ілом, 1,1-діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-4-ілом, 1,1- діоксидотетрагідротіофен-З-ілом, 1,1-діоксидотетрагідротіофен-2-ілом, 1,1-діоксидотієтан-2- ілом або 1,1-діоксидотіетан-3-ілом. Особливу перевагу надають Сі-Сз-алкільній групі, заміщеній оксетановою групою. Зокрема переважно для К!' є оксетан-3-ілметильна група.
Для Б: і З, які завжди мають одне й те саме визначення, переважними є водень або метил.
Особливо переважним є метил.
У випадку з К", переважною є незаміщена або моно- або полі-галоген-заміщена С1-Сз- алкільна група або Сі-Сз-алкільна група, заміщена однією гідроксильною групою або С1-Сз- алкільна група, заміщена однією гідроксильною групою і трьома атомами фтору.
Для КУ, особливу перевагу надають наступним групам: метил, етил, трифтор-С:і-Сз-алкіл, дифтор-С:і-Сз-алкіл, гідроксиметил, 1-гідроксиетил, 2-гідроксипропан-2-іл і 2,2,2-трифтор-1- гідроксиетил. Для К", особливу перевагу надають метильній, трифторметильній і дифторметильній групам. При цьому особливу перевагу надають трифторметильній групі.
Переважний варіант здійснення ЕЕ? представляє собою водень, фтор, хлор або С:-Сз-алкіл.
Більш переважно, ЕЕ? представляє собою водень, фтор або метил. Найбільш переважно, Б» представляє собою водень або фтор.
Також особливу перевагу надають сполукам, в яких К" представляє собою метил або трифторметил і КК? представляє собою фтор. Найбільш переважними є сполуки, в яких КК представляє собою метил і КЕ? представляє собою фтор, де КЕ? знаходиться в орто-положенні до
ВУ.
Для К-, переважні варіанти здійснення охоплюють оксетаніл, тетрагідрофураніл, тетрагідро- 60 2Н-піран-4-іл, 1,1-діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-З-іл, 1,1-діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-2-іл,
1,1-діоксидотетрагідро-2Н-тіопіран-4-іл, 1,1-діоксидотетрагідротіофен-З-іл, 1,1- діоксидотетрагідротіофен-2-іл, 1,1-діоксидотіетан-2-іл або 1,1-діоксидотіетан-З-іл. При цьому особливу перевагу надають оксетанілу. Найбільш переважним є оксетан-3-іл.
В" виключно зв'язаний з функціональними групами -5052- і -50-, т.е. представляє собою К"- заміщену -502- або 50 групу. У цьому зв'язку, К" представляє собою переважно Сі-С4-алкіл, де
С1-С4-алкільна група є незаміщеною або монозаміщеною гідроксилом або циклопропілом або заміщеною трьома атомами фтору. Додатково переважно К' представляє собою циклопропільну групу. Зокрема переважно В" означає метил, етил або гідроксиетил. Найбільш переважним для К" є метил.
Це означає, що у випадку Сі-Св-алкільної групи, заміщеної за допомогою К/5О2- або К/"50О-, в контексті ЕК", перевагу надають Сі-Св-алкілу, заміщеному за допомогою С1і-Св-алкіл-5О» або а
Сі-Св-алкіл-БО. При цьому для К', перевагу надають зокрема метилсульфонілетилу і метилсульфонілпропілу. Причому найбільшу перевагу надають метилсульфонілетилу.
Для КУ, перевагу надають незаміщеній С1-С4-алкільній групі або три-фтор-заміщеній С1-С4- алкільній групі Особливу перевагу надають метилу, етилу, трифторметилу або 2,2,2- трифторетилу. Найбільш переважним є метил, трифторметил або 2,2,2-трифторетил.
Як описано раніше, внутрішньоклітинний фермент асоційована з рецептором інтерлейкін- 1 кіназа 4 (ІКАК4) грає невіддільну роль в сигнальному шляху рецепторів, що активуються цитокінами і лігандами ТІК, які беруть участь в запальних процесах. Окрім запалення, ІКАКА також бере участь в передачі сигналів алергійних процесів. Такі алергійні процеси грають важливу роль в патогенезі алергійних захворювань шкіри, таких як атопічний дерматит.
Наприклад, 1-33, нещодавнє доповнення до родини цитокінів ІІ -1, яке також охоплює 1І-18 і
І/-1, зв'язується й активує рецептори 1-33 (11-33), які потім зв'язуються з МуО88, ІКАКА і ТКЕб (Зсптіїг еї аї, Іттипійу, 2005). ІВАКА є основним компонентом цього сигнального шляху. 1ІІ-33А сильно експресуються на хелперних Т-клітинах 2 типу (Т2), тучних клітинах і еозинофілах. І - 33 активує ці клітини і стимулює імунні відповіді ТП2 (5Ссптії? еї аї, Іттипйу, 2005). Кожний з цих типів клітин бере участь в патогенезі атопічного дерматиту. Рівні І--33 в сироватці корелюють з тяжкістю атопічного дерматиту у людини і знижуються при лікуванні місцевими стероїдами та інгібітором кальциневрину (Татадаула-Міпеока евї аї, ) Атегісап Асадету Юептацйооду, 2014). На
Зо моделях гострого собачого атопічного дерматиту було показано, що експресія гена ІІ -33 була значно підвищена при ураженнях шкіри (Зспатрег еї аї., 3 (Веїпезаа), 2014; Оїїмгу еї аї, Уоигпаї ої Іпмевіїдаїме ЮОептаїйо!іоду, 2016).
Крім того, в атопічний дерматит був залучений другий член родини цитокінів ІЇ--1, ІІ -18. Рівні
І--18 в сироватці крові підвищуються з тяжкістю атопічного дерматиту у дітей (зопп еї аї, АПегду апа Абійта Ргосеедіпд5, 2004). На моделях гострого собачого атопічного дерматиту було показано, що ген І/-18 був значно активований при ураженнях шкіри (Зспатбег еї аї., 53 (ВеїШезаа), 2014; Оїїмгу еї аї, доигпаї ої Іпмевіїдайме Юептаїйоіоду, 2016 Крім того, подібне до атопічного дерматиту запалення і свербіж були викликані надмірним вивільненням 1-18 і прискорені за допомогою ІЇ/-1 у мишей (Копізпі еї аїЇ, Ргосеєдіпд5 ої (Ше Маїопа! Асадету ої
Зсіепсев5, 2002). І знов було доказано, що ІКАКА є важним компонентом сигнального каскаду ЇЇ-- 18 (Зи2икі еї аї, У Іттипоіоду, 2003). Аналогічним чином ІКАКА4 є вирішальною для передачі сигналів 1-1 і ТІК лігандів (Зи7икКі еї аї, Маїиге, 2002). Відомо, що агоністи ТК викликають свербіж (гій еї аїЇ, Меигозсіепсе риПеййп, 2012), важний симптом атопічного дерматиту, і для лікування атопічного дерматиту анти-ІЇ!-1 терапії застосовують не за показаннями. Крім того, поліморфізми в ІКАК4 зв'язані з підвищеним загальним ІДЕ при алергійних захворюваннях, таких як астма і хронічний риносинусит (Теулік еї аї, АПегоду, 2009). Рівні ІДЕ також підвищені при атопічному дерматиті.
Тому, оскільки ІКАКА4 є важливим елементом сигнальних шляхів, які активуються рядом цитокінів, лігандів ТІК і ІКАК4 має поліморфізми, зв'язані з підвищеним рівнем ІДЕ, то інгібування ІКАКА є важливою терапевтичною стратегією для лікування алергійних захворювань шкіри, таких як атопічний дерматит. Крім того, у домашніх тварин (зокрема собак і кішок) як атопічний дерматит, так і алергійний блошиний дерматит є відповідними показаннями, оскільки обидва захворювання охоплюють в себе гіперчутливості | типу, яка охоплює антитіла ІДЕ, клітини ТП2, тучні клітини і еозинофіли. До того ж, АБД може включати гіперчутливість ІМ типу, в яку залучені 1-1 їі 1-18.
Сполуки згідно з даним винаходом діють як інгібітори кінази ІБАКА і, відповідно, мають непередбачуваний спектром корисної фармакологічної активності при лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Перевагу надають сполукам формули (1), в якій 60 В' представляє собою С1-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою фтору, гідроксилу або групи Бе, 8750»,
В'5О або КО;
В2 і ЕЗ завжди мають одне й те саме визначення і обидва є або воднем, або С:і-Сз-алкілом;
В" представляє собою галоген, ціано або Сі-Сз-алкіл, де Сі-Сз-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену або гідроксилу;
В? представляє собою водень, фтор, хлор або С1-Сз-алкіл;
ВУ представляє собою оксетаніл або тетрагідрофураніл;
В" представляє собою Сі-С--алкіл, де Сі-С-алкільна група є незаміщеною або монозаміщеною гідроксилом або циклопропілом або заміщеною трьома атомами фтору;
В? представляє собою незаміщений С1-С4-алкіл або три-фтор-заміщений Сі-С4-алкіл; і їх діаастереомерам, енантіомерам, метаболітам, солям, сольватам або сольватам солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Додатково перевагу надають сполукам формули (І), в якій
В" представляє собою С2-Св-алкіл, де Се-Св-алкіл є незаміщеним, або
С2-Св-алкіл є моно-, ди- або три-фтор-заміщеним або
С2-Св-алкіл є монозаміщеним за допомогою гідроксилу, БЄ, В/5О», або 80, або в якій Е! представляє собою оксетаніл-заміщений С:1-Сз-алкіл;
В2 і ЕЗ завжди мають одне й те саме визначення і обидва є або воднем, або метилом;
В? представляє собою незаміщену або моно- або полі-галоген-заміщену С:-Сз-алкільну групу або Сі-Сз-алкільну групу, заміщену однією гідроксильною групою або Сі1-Сз-алкільну групу, заміщену однією гідроксильною групою і трьома атомами фтору;
В» представляє собою водень, фтор або Сі-Сз-алкіл;
В" представляє собою С:-Сз-алкіл;
В? представляє собою Сі-Са-алкіл, де Сі-С--алкільна група є незаміщеною або моно-, ди- або три-фтор-заміщеною; і їх діастереомери, енантіомери, метаболіти, солі, сольвати або сольвати солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у
Зо тварин.
Особливу перевагу також надають сполукам загальної формули (І), в якій
В' представляє собою С2-Св-алкільну групу, заміщену за допомогою гідроксилу або С1-Сз- алкокси або трифторметокси або 2,2,2-трифторетокси або трифторметилу або представляє собою метил-502 -заміщену С2-С--алкільну групу або представляє собою оксетан-3-іл-заміщену Сі-Сг2-алкільну групу;
В2 ї ЕЗ завжди мають одне й те саме визначення і обидва представляють собою водень або метил;
В" представляє собою метил, етил, трифтор-С1-Сз-алкіл, дифтор-С:-Сз-алкіл, гідроксиметил, 1-гідроксиетил, 2-гідроксипропан-2-іл і 2,2,2-трифтор-1-гідроксиетил і
В? представляє собою водень, фтор або метил; і їх діаастереомерам, енантіомерам, метаболітам, солям, сольватам або сольватам солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Найбільш переважними є сполуки, в яких
АВ' представляє собою 4,4,4-трифторбутил, З3-гідрокси-З-метилбутил, З-гідроксибутил, 3- метоксипропіл, З-гідроксипропіл, З-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3- трифторметоксипропіл, 2-метоксиетил, 2-гідроксиетил, 2-(метилсульфоніл)оетил або 3- (метилсульфоніл)пропіл;
В? ї ЕЗ обидва представляють собою метил або водень і
В" представляє собою дифторметил, трифторметил або метил і
В? представляє собою водень або фтор; і їх діастереомери, енантіомери, метаболіти, солі, сольвати або сольвати солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Також особливу перевагу надають сполукам, в яких
В' представляє собою 3-гідрокси-3З-метилбутил, 3-гідроксибутил, 3-гідрокси-2-метилпропіл,
З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3-(метилсульфоніл)пропіл або 2-(метилсульфоніл)етил;
В2 ії ЕЗ обидва представляють собою метил;
В? представляє собою дифторметил або трифторметил; і 60 В? представляє собою водень;
і їх діаастереомерам, енантіомерам, метаболітам, солям, сольватам або сольватам солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Також особливу перевагу додатково надають сполукам, в яких
В" представляє собою 3-гідрокси-З-метилбутил, З-гідроксибутил, 3-гідрокси-2-метилпропіл,
З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3-(метилсульфоніл)пропіл або 2-(метилсульфоніл)етил;
В? ї ЕЗ обидва представляють собою метил;
В" представляє собою метил і
В? представляє собою фтор, де ЕК? знаходиться в орто-положенні до К-; і їх діаастереомерам, енантіомерам, метаболітам, солям, сольватам або сольватам солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Даний винахід зокрема забезпечує наступні сполуки: 1). Мч-І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(2-метоксиетил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин- 2-карбоксамід 2) М-І6-«Гідроксиметил)-2-(2-метоксиетил)-2Н-індазол-5-іл|-6-"'трифторметил)піридин-2- карбоксамід
З) М-І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(З-метоксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 4) М-І6-«Гідроксиметил)-2-(З-метоксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6-"'трифторметил)піридин-2- карбоксамід 5) М-(2-(2-Гідроксиетил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин- 2-карбоксамід б) М-І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(3-гідроксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 7) М-(2-(2-Гідроксиетил)-6-(гідроксиметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід 8) -І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(оксетан-3-ілметил)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід
Зо 9) ч-І6-«Гідроксиметил)-2-(оксетан-3-ілметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід 10) М-(6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(ІЗ--(«метилсульфоніл)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 11) М-(2-(3-Гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-ілі|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 12) М-16-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(2-(метилсульфоніл)етил|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 13). 6-«Дифторметил)-М-(2-(З-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5- іл|Іпіридин-2-карбоксамід 14) 6-(Дифторметил)-М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(2-(метилсульфоніл)етил|-2Н-індазол-5- іл)піридин-2-карбоксамід 15) 6-(Дифторметил)-ІМ-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(З-гідроксипропіл)-2Н-індазол-5- іл|Іпіридин-2-карбоксамід 16) М-(6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(4,4,4-трифторбутил)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 17) М-16-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-ІЗ-«трифторметокси)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 18) М-(6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(3-(2,2,2-трифторетокси)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід 19) Б-Фтор-М-(2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- метилпіридин-2-карбоксамід 20) М-(2-(3-Гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-ілі|-6- метилпіридин-2-карбоксамід 21) 6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(4,4,4-трифторбутил)-2Н- індазол-5-іл|Іпіридин-2-карбоксамід 22) М-(2-(2-(1-Гідроксициклопропіл)етил|-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин. бо Крім того, винахід забезпечує сполуки загальної формули (І)
в
Ки
НМ
- 1 о -0И-в 6) (п) в якій
А' представляє собою 4,4,4-трифторбутил, З-гідрокси-З-метилбутил, З-метоксипропіл, 3- гідроксипропіл, З-гідроксибутил, 3-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3- трифторметоксипропіл, 2-метоксиетил, 2-гідроксиетил, 2-(метилсульфоніл)етил, 3- (метилсульфоніл)пропіл або 2-(1-гідроксициклопропіл)етил;
В" представляє собою дифторметил, трифторметил або метил; і
В? представляє собою водень або фтор; і їх діастереомери, енантіомери, метаболіти, солі, сольвати або сольвати солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Зокрема перевагу надають наведеним нижче сполукам загальної формули (11): метил 5-((5-фтор-6-метилпіридин-2-іл)/укарбоніл|іаміно)-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н- індазол-б-карбоксилат і метил 2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-5-((6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-2Н- індазол-б-карбоксилат, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Сполуки загальної формули (ІІ) є придатними для одержання частини сполук загальної формули (1).
До того ж, сполуки загальної формули (ІІ) представляють собою інгібітори асоційованої з рецептором інтерлейкін-1 кінази-4 (ІВНАКАа).
Сполуки загальної формули (ІІІ) можуть бути одержані з сполук загальної формули (І) в в г Хо в" М в" М
НМ НМ х ---6 -е8И 1 о й о 0 л-в с М не м (в) (в) (1) (1) в яких
Зо А' представляє собою 4,4,4-трифторбутил, З-гідрокси-З-метилбутил, З-метоксипропіл, 3- гідроксипропіл, З-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3- трифторметоксипропіл, 2-метоксиетил, 2-гідроксиетил, 2-« метилсульфоніл)етил, 3- (метилсульфоніл)пропіл або 2-(1-гідроксициклопропіл)етил;
В" представляє собою дифторметил, трифторметил або метил; і
В? представляє собою водень або фтор; за допомогою реакції (І) з відповідно заміщеними алкілгалогенідами або алкіл 4- метилбензолсульфонатами в присутності карбонату калію.
Далі, сполуки загальної формули (І) можуть бути одержані з сполук формули (ІП)
ву вх
Х Ве о в М
НМ
НМ - - -- с 4 бом-в! і о о. но селі
Но М з 2
З в в (в) (1) щі в якій
АВ' представляє собою 4,4,4-трифторбутил, З3-гідрокси-З-метилбутил, З-гідроксибутил, 3- метоксипропіл, З-гідроксипропіл, З-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3- трифторметоксипропіл, 2-метоксиетил, 2-гідроксиетил, З3-(метилсульфоніл)пропіл /-2-(1- гідроксициклопропіл)етил;
В? ї ЕЗ представляють собою метил;
В" представляє собою дифторметил, трифторметил або метил; і
В? представляє собою водень або фтор; шляхом реакції Гриньяра з бромідом метилмагнію.
Запропоновані у даному винаході сполуки діють як інгібітори кінази ІКАК4 і мають непередбачуваний спектр корисної фармакологічної активності.
Крім того, перевагу надають сполукам формули (І), або сполукам зокрема згаданим вище, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у домашніх тварин, особливо у кішок і собак, і особливо у собак.
Поняття "домашні тварини" у даному контексті охоплює, наприклад, ссавців, таких як хом'яки, морські свинки, щури, миші, шиншили, тхори або, зокрема, собаки, кішки; кліткових птахів; рептилій; земноводних або акваріумних рибок.
Крім того, перевагу надають сполукам формули (І), або сполукам зокрема згаданим вище, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійного дерматиту у домашніх тварин, зокрема собачого і кошачого алергійного дерматиту і, зокрема, собачого алергійного дерматиту.
Крім того, перевагу надають сполукам формули (І), або сполукам зокрема згаданим вище, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у сільськогосподарських тварин, особливо у овець, кіз, коней, великої рогатої худоби і свиней, і зокрема у великої рогатої худоби і свиней.
Поняття "сільськогосподарські тварини" у даному контексті охоплює, наприклад, ссавців, таких як коні, вівці, кози, буйволи, північні олені, лані або, зокрема, велика рогата худоба або свині.
Зо Крім того, перевагу надають сполукам формули (І), або зокрема згаданим вище сполукам, для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту, алергійного блошиного дерматиту, запального захворювання кишечника, остеоартриту і запального болю, неінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів, гіперчутливості до комах, астми, респіраторних захворювань, маститу й ендометриту у тварин, зокрема атопічного дерматиту й алергійного блошиного дерматиту.
Особливу перевагу надають сполукам формули (І), або зокрема згаданим вище сполукам, для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак, алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок, запального захворювання кишечника у собак або кішок, остеоартриту і запальних болів у собак, кішок, коней або великої рогатої худоби, неінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів у коней, гіперчутливості до комах у коней, кошачої астми, респіраторних захворювань у великої рогатої худоби, маститу, ендометриту у великої рогатої худоби, і респіраторних захворювань у свиней.
Найбільш переважними є сполуки формули (І), або зокрема згадані вище сполуки, для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак і алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок, більш конкретно у собак.
Крім того, найбільш переважними є сполуки формули (І), або сполуки зокрема згадані вище, для застосування в способі лікування і/або профілактики остеоартриту і запального болю у великої рогатої худоби, респіраторних захворювань у великої рогатої худоби, маститу у великої рогатої худоби, ендометриту у великої рогатої худоби, і респіраторних захворювань у свиней.
Що стосується сполук формули (І), крім того, перевагу надають сполукам формули (ІІІ) для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у домашніх тварин, особливо у кішок і собак, і більш конкретно у собак.
Крім того, перевагу надають сполукам формули (І) для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійного дерматиту у домашніх тварин, зокрема алергійного дерматиту у собак і кішок і, зокрема, алергійного дерматиту у собак.
Крім того, перевагу надають сполукам формули (ІІ) для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у сільськогосподарських тварин, особливо у овець, кіз, коней, великої рогатої худоби і свиней, і більш конкретно у великої рогатої худоби і свиней.
Крім того, перевагу надають сполукам формули (Ії) для застосування в способі лікування іМабо профілактики атопічного дерматиту, алергійного блошиного дерматиту, запального захворювання кишечника, остеоартриту і запального болю, неінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів, гіперчутливості до комах, астми, респіраторних захворювань, маститу і ендометриту у тварин, зокрема атопічного дерматиту і алергійного блошиного дерматиту.
Особливу перевагу надають сполукам формули (ІІЇ) для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак, алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок, запального захворювання кишечника у собак або кішок, остеоартриту і запального болю у собак, кішок, коней або великої рогатої худоби, неіїінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів у коней, гіперчутливості до комах у коней, астми у кішок, респіраторних захворювань у великої рогатої худоби, маститу у великої рогатої худоби, ендометриту у великої рогатої худоби, і респіраторних захворювань у свиней.
Найбільш переважними є сполуки формули (ІІ) для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак і алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок, більш конкретно у собак.
Крім того, найбільш переважними є сполуки формули (І) для застосування в способі лікування і/або профілактики остеоартриту і запального болю у великої рогатої худоби, респіраторних захворювань у великої рогатої худоби, маститу у великої рогатої худоби, ендометриту у великої рогатої худоби, і респіраторних захворювань у свиней.
Зо Як приклад, сполуки прикладів 11, 12, 13, 19 (як показано нижче) були оцінені в аналізі ТК-
ЕКЕТ ІРБАКА іп міїго, докладно описаному нижче із застосуванням рекомбінантного ферменту
ІКАКА собаки. Значення ІС5О для кожної сполуки були розраховані для інгібування ІКАК4А собаки. Примірні сполуки (11, 12, 13, 19) були визначені як придатні в лікуванні алергійних кожних захворювань у тварин, зокрема собак і кішок, таких як атопічний дерматит і алергійний блошиний дерматит. Примірні сполуки 11, 12, 13, 19, кожна, були сильнодієвими інгібіторами
ІБАКА собаки зі значеннями ІС50 в 1.7, 9.2, 2.2, 7.6 нм, відповідно. Значення ІС5О для кожної з цих примірних сполук також були аналогічні значенням ІС5О, розрахованим для інгібування
ІЕАКА людини.
Як додатковий приклад Примірну сполуку 12 також оцінювали в аналізі іп міго, щоб установити дії сполук на викликану ліпополісахаридами (ЛПС) вироблення цитокінів мононуклеарними клітинами периферійної крові собак (МКПК). Примірна сполука 12 інгібувала вироблення прозапального цитокіна фактору некрозу пухлин альфа (ТМЕс) за допомогою МКПК собак, викликане за допомогою ЛПС, залежно від концентрації. МКПК охоплюють типи клітин, такі як дендритні клітини, Т- і В-лімфоцити, а також моноцити, кожний з яких залучений в атопічний дерматит, а ТМЕРа підвищений у пацієнтів з атопічним дерматитом (Зитітоїо еї аї,
Агопімез ої бізеазе іп Спідпоса, 1992). Цей наприклад також представлений на Фігурі 7.
Відповідно, сполуки згідно з даним винаходом демонструють інгібування рекомбінантного ферменту собачої ІКАК4 і вироблення цитокінів собачими МКПК, що вказує на потенційну терапевтичну користь таких примірних сполук при атопічному дерматиті у собак і алергійному блошиному дерматиті.
Крім того, примірна сполука 12 також була оцінена іп мімо в подальшому дослідженні для встановлення впливів сполук при лікуванні клінічних ознак, зв'язаних з алергійним дерматитом у собак, зокрема з атопічним дерматитом у собак (АДС), в моделі домашнього пилового кліща.
Примірна сполука 12 значно зменшувала клінічні ознаки АДС, такі як набряк шкіри і еритема.
Цей наприклад також представлений на Фігурах 11 і 12.
Відповідно, сполуки згідно з даним винаходом демонструють зменшення характерних клінічних ознак алергійного дерматиту у собак, що вказує на терапевтичну користь таких примірних сполук при алергійному дерматиті у собак, зокрема атопічному дерматиті у собак (АДС). До того ж, примірна сполука 12 була оцінена в моделі іп мімо алергійного блошиного бо дерматиту у собак (АБД) для встановлення протисвербіжної дії сполук. Лікування за допомогою
Примірної Сполуки 12 значно зменшило свербіж, зв'язаний з алергійними захворюваннями, такими як алергійний блошиний дерматиту. Цей наприклад також представлений на Фігурі 13.
Відповідно, сполуки згідно з даним винаходом демонструють зменшення супутніх патогномонічних клінічних ознак алергійного дерматиту, таких як запалення шкіри і свербіж, що вказує на терапевтичну користь таких примірних сполук при алергійному дерматиті у собак, зокрема при алергійному блошиному дерматите (АБД) і атопічному дерматиті у собак (АДС).
Термін "алергійний дерматит у собак" у даному контексті охоплює, зокрема, атопічний дерматит у собак (АДС) і алергійний блошиний дерматит (АБД).
Як додатковий приклад Примірну сполуку 12 також оцінювали в аналізі ех мімо для встановлення впливів сполук на викликане ліпополісахаридами (ЛПС) вироблення цитокінів мононуклеарними клітинами периферійної крові великої рогатої худоби (МКПК). Примірна сполука 12 інгібувала вироблення прозапального цитокіна фактору некрозу пухлин альфа (ТМЕа) за допомогою МКПК великої рогатої худоби, викликаного за допомогою ЛПС, залежно від концентрації. МКПК охоплюють типи клітин, такі як дендритні клітини, Т- і В-лімфоцити, а також моноцити, кожний з яких залучений в запальні й інфекційні захворювання з пригніченням прозапальної імунної відповіді, такі як респіраторні захворювання (5іегпег-КоскК, Наїдег", еї аї.,
Тгоріса! Апіта! Неайп апа Ргодисіоп, 2016), кишечні захворювання (Рап, Козіадпіо, еї аї.,
Меїегіпагу Іттипоїюду апа Іттипораїоіоду, 2015), і мастит (2Ппепд, Хи, еї аї!., Егеє Надісаї!
Віоіоду апа Меаісіпе, 2016), при яких ТМЕс підвищений у цих пацієнтів. Цей наприклад також представлений на Фігурах 8 і 9.
Відповідно, сполуки згідно з даним винаходом демонструють інгібування вироблення цитокінів за допомогою МКПК великої рогатої худоби, що вказує на потенційну терапевтичну користь таких примірних сполук при запальних і/або інфекційних захворюваннях, таких як респіраторні захворювання, кишкові захворювання і мастит.
Як додатковий приклад Примірну сполуку 12 також оцінювали в аналізі ех мімо для встановлення впливу сполук на викликане ліпополісахаридами (ЛПС) вироблення цитокінів мононуклеарними клітинами периферійної крові свині (МКПК). Примірна сполука 12 інгібувала вироблення прозапального цитокіна фактору некрозу пухлини альфа (ТМЕо) МКПК свині, викликане за допомогою ЛПС. МКПК охоплюють типи клітин, такі як дендритні клітини, Т- і В-
Зо лімфоцити, а також моноцити, кожний з яких залучений в запальні й інфекційні захворювання з надмірною прозапальною імунною відповіддю, такі як респіраторні захворювання і кишкові захворювання, при яких у цих пацієнтів підвищений ТМЕа. Цей наприклад також представлений на Фігурі 10.
Тому, сполуки згідно з даним винаходом демонструють інгібування вироблення цитокінів
МКІК свині, що вказує на потенційну терапевтичну користь таких примірних сполук при запальних і/або інфекційних захворюваннях, таких як респіраторні захворювання і кишкові захворювання.
Профілактика і/або лікування свербіння і болю, зокрема гострого, хронічного, запального і невропатичного болю у тварин, також забезпечується сполуками згідно з даним винаходом.
Крім того, сполуки згідно з даним винаходом є придатними для лікування і/або профілактики больових розладів, зокрема гострого, хронічного, запального і невропатичного болю у тварин.
Переважно це охоплює в себе гіпералгезію, алодинію, біль від артриту (такого як остеоартрит, ревматоїдний артрит і спондилоартрит), передменструальний біль, біль, зв'язаний з ендометріозом, післяопераційний біль, біль від інтерстиціального циститу, СЕРЗ (комплексний регіональний больовий синдром), невралгію трійчастого нерву, біль від простатиту, біль, викликаний ушкодженнями спинного мозку, біль, викликаний запаленням, біль у попереку, біль при злоякісному новоутворенні, біль, зв'язаний з хіміотерапією, невропатію, викликану лікуванням ВІЛ, біль, викликаний опіком і хронічний біль.
Крім того, у даному винаході запропонований спосіб лікування і/або профілактики захворювань у тварин, зокрема згаданих вище захворювань, із застосуванням ефективного кількості щонайменше однієї з представлених сполук.
Перевагу надають способу лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин шляхом введення ефективного кількості щонайменше однієї сполуки представленої формули (І), як визначено вище, тварині, яка цього потребує.
В контексті даного винаходу термін "лікування" або "проведення лікування" охоплює інгібування, уповільнення, контроль, полегшення, послаблення, обмеження, зменшення, пригнічення, подолання або вилікування захворювання, стану, розладу, ушкодження або проблеми зі здоров'ям, або розвитку, перебігу або прогресування таких станів і/або симптомів таких станів. При цьому термін "терапія" слід розуміти як синонім терміну "лікування". бо Терміни "попередження", "профілактика" і "запобігання" в контексті даного винаходу використані як синоніми і відносяться до запобігання або зниження ризику заразитися, перенести, страждати від або мати захворювання, стан, розлад, ушкодження або проблему зі здоров'ям, або розвиток або прогресування таких станів і/або симптомів таких станів.
Лікування або попередження захворювання, стану, розладу, ушкодження або проблеми зі здоров'ям може бути частковим або повним.
Сполуки згідно з даним винаходом можна застосовувати окремо або, якщо потрібно, у поєднанні з іншими активними інгредієнтами. Даний винахід також відноситься до лікарських засобів, які містять, щонайменше, одну зі сполук згідно з даним винаходом і один або декілька додаткових активних інгредієнтів, для лікування і/або попередження алергійних і/або запальних захворювань у тварин. Переважні приклади активних інгредієнтів, придатних для комбінацій, охоплюють:
Загалом, можна назвати такі активні інгредієнти, як антибактеріальні (наприклад, пеніциліни, ванкоміцин, ципрофлоксацин), противірусні (наприклад, ацикловір, осельтамівір) і протигрибкові (наприклад, нафтифін, ністатин) речовини, гамма-глобуліни, імуномодулювальні й імуносупресорні сполуки, такі як циклоспорин, метотрексатб), антагоністи ФНП (наприклад,
НитігатФ, етанерцепт, інфліксимаб), інгібітори 1-1 (наприклад, анакінра, канакінумаб, рилонацепт), інгібітори фосфодиестерази (наприклад, апреміласт), інгібітори уак/зтАТ (наприклад, тофацитиніб, барицитиніб, І РООб634), лефлуномід, циклофосфамід, ритуксимаб, белімумаб, такролімус, рапаміцин, микофенолат мофетилу, інтерферони, кортикостероїди (наприклад, преднізон, преднізолон, метилпреднізолон, гідрокортизон, бетаметазон), циклофосфамід, азатіоприн і сульфасалазин; парацетамол, нестероїдні протизапальні речовини (НПЗР) (аспірин, ібупрофен, напроксен, етодолак, целекоксиб, колхіцин).
На додаток до наведених вище, інгібітори ІКАК4 відповідно до винаходу можна також комбінувати з наступними активними інгредієнтами: речовини для лікування захворювань легенів, наприклад, бета-2-симпатоміметики (наприклад, сальбутамол), антихолінергічні засоби (наприклад, глікопіроній), метилксантини (наприклад, теофілін), антагоністи лейкотриєнових рецепторів (наприклад, монтелукаст), інгібітори РОЕ-4 (фосфодиестераза типу 4) (наприклад, рофлуміласт), метотрексат, антитіла
ІДЕ, азатіоприн і циклофосфамід, препарати, що містять кортизол; речовини для лікування
Зо остеоартриту, такі як нестероїдні протизапальні речовини (НПЗР). На додаток до двох зазначених видів лікування слід назвати метотрексат і біологічні препарати для В-клітинної і Т- клітинної терапії (наприклад, ритуксимаб, абатацепт) при ревматоїдних розладах, наприклад, ревматоїдного артриту, ревматоїдном артриті, спондилоартриті і юнацькому ідіопатичному артриті. Нейротрофічні речовини, такі як інгібітори ацетилхолінестерази (наприклад, донепезил), інгібітори МАО (моноамінооксидази) (наприклад, селегілін), інтерферони і протисудомні засоби (наприклад, габапентин); активні інгредієнти для лікування серцево- судинних захворювань, такі як бета-блокатори (наприклад, метопролол), інгібітори АПФ (наприклад, беназеприл), блокатори рецепторів ангіотензину (наприклад, лозартан, валсартан), діуретики (наприклад, гідрохлоротіазид), блокатори кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипін), статини (наприклад, симвастатин, флувастатин); протидіабетичні засоби, наприклад, метформін, глініди (наприклад, натеглінід), інгібітори ОРР-4 (дипептидилпептидаза-4) (наприклад, лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин, вілдагліптин), інгібітори 50172 (натрій- глюкозний котранспортер 2) /гліфлозин (наприклад, дапагліфлозин, емпагліфлозин), міметики інкретину (аналоги/агоністи гормон глюкозо-залежного інсулінотропного пептиду (СІР) і глюкагоноподібного пептиду 1 (СІ Р-1)) (наприклад, ексенатид, ліраглутид, ліксисенатид), інгібітори а-глюкозидази (наприклад, акарбоза, міглітол, воглібіоза) і сульфонілсечовини (наприклад, глибенкламід, толбутамід), сенсибілізатори до інсуліну (наприклад, піоглітазон) і терапія інсуліном (наприклад, інсулін МРН, інсулін лізпро). Активні інгредієнти, такі як мезалазин, сульфасалазин, азатіоприн, б-меркаптопурин або метотрексат, пробіотичні бактерії (Мшапйог, М5І Ж, ІасіорасшШив (30, Іасіобрасійи5 ріапіагит, /. асідорийи5, С. савзеїі,
Вітідобрасіетішт іптапіїз 35624, Епіегососсив Тесішт 5Е68, Вітдобрасієгійт Іопоайт, ЕзсНепсніа соїї
Міввіє 1917), антибіотики, наприклад, ципрофлоксацин і метронідазол, протидіарейні препарати, наприклад, лоперамід або проносні засоби (бісакодил)у для лікування хронічних запальних захворювань кишечника. Імунодепресанти, такі як глюкокортикоїди і нестероїдні протизапальні речовини (НПЗР), кортизон, хлорохін, циклоспорин, азатіоприн, белімумаб, ритуксимаб, циклофосфамід для лікування червоного вовчака. Аналоги вітаміну 03, наприклад, кальципотриол, такальцитол або кальцитриол, саліцилова кислота, сечовина, циклоспорин, метотрексат, ефалізумаб при дерматологічних порушеннях.
Слід також назвати лікарські засоби, що містять щонайменше одну зі сполук згідно з даним 60 винаходом і один або декілька інших активних інгредієнтів для застосування відповідно до винаходу, зокрема інгібітори ЕРА (інгібітори рецептора 4 простагландину Ег2), інгібітори Р2 х З (Р2Х пуриноцептор 3), інгібітори РТОЕ5 (інгібітори простагландин Е синтази) або інгібітори
АККІ1СЗ3 (інгібітори альдокеторедуктази 1-ї родини, член С3) для лікування і/(або попередження наведених вище захворювань.
Сполуки згідно з даним винаходом можуть діяти системно і/або місцево. Для цієї мети їх можна вводити придатним способом, наприклад, пероральним, парентеральним, внутрішньолегеневим, назальним, сублінгвальним, лінгвальним, букальним, ректальним, дермальним, трансдермальним, кон'юнктивальним шляхом або у вухо, або у вигляді імплантату або стенту.
Сполуки згідно з даним винаходом можна вводити у лікарських формах, придатних для цих шляхів введення.
Придатними лікарськими формами для перорального введення є форми, які функціонують згідно з відомим рівнем техніки і вивільняють сполуки згідно з даним винаходом швидко і/або модифікованим чином і які містять сполуки згідно з даним винаходом в кристалічній і/або аморфній і/або розчиненій формі, наприклад, таблетки (непокриті або покриті оболонкою таблетки, наприклад, які мають стійкі до шлункового соку покриття або покриття, які розчиняються із затримкою, або нерозчинні покриття, які контролюють вивільнення сполуки відповідно до винаходу), таблетки або плівки/облатки, які швидко розпадаються у ротовій порожнині, плівки/ліофілізати, капсули (наприклад, тверді або м'які желатинові капсули), таблетки з цукровим покриттям, жувальні таблетки (наприклад, м'які жувальні таблетки), гранули, пелети, порошки, емульсії, суспензії, аерозолі або розчини.
Парентеральне введення можна здійснити, уникаючи стадії усмоктування (наприклад, внутрішньовенним, внутрішньоартеріальним, внутрішньосерцевим, інтраспінальним або інтралюмбарним способом) або з включенням стадії усмоктування (наприклад, внутрішньом'язовим, підшкірним, внутрішньошкірним, крізьшкірним або внутрішньочеревним способом). Формами застосування, придатними для парентерального введення, зокрема, є склади для ін'єкцій та інфузій у вигляді суспензій, емульсій, ліофілізатів або стерильних порошків
Для інших шляхів введення, придатними прикладами є інгаляційні форми лікарських засобів
Зо (що містять застосування порошкових інгаляторів, небулайзерів), краплі в ніс, розчини або спреї, таблетки, плівки/облатки або капсули для лінгвального, сублінгвального або букального введення, супозиторії, препарати для введення у вуха або в очі, водні суспензії (лосьйони, суміші для збовтування), ліпофільні суспензії, мазі, креми, трансдермальні терапевтичні системи (наприклад, пластири), молочко, пасти, піни, присипки, імплантати або стенти.
Перевагу надають пероральному або парентеральному введенню, особливо пероральному введенню.
Сполуки згідно з даним винаходом можуть бути перетворені у зазначені лікарські форми. Це можна здійснити по суті відомим способом змішування з інертними, нетоксичними, фармацевтично придатними наповнювачами. Такі наповнювачі охоплюють носії (наприклад, мікрокристалічну целюлозу, лактозу, маніт), розчинники (наприклад, рідкі поліетиленгліколі), емульгатори і диспергувальні або змочувальні засоби (наприклад, додецилсульфат натрію, поліоксисорбітанолеат), зв'язувальні речовини (наприклад, полівінілпіролідон), синтетичні і природні полімери (наприклад, альбумін), стабілізатори (наприклад, антиоксиданти, наприклад, аскорбінову кислоту), барвники (наприклад, неорганічні пігменти, наприклад, оксиди заліза) і добавки для корекції смаку і/або запаху.
Даний винахід також забезпечує лікарські засоби, які містять, щонайменше, одну сполуку згідно з даним винаходом, як правило, разом з одним або декількома інертними, нетоксичними, фармацевтично прийнятними наповнювачами для застосування в способі лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
Загалом, було виявлено, що у випадку парентерального введення для досягнення ефективних результатів вигідно вводити сполуки у кількості приблизно від 0,001 до 1 мг/кг, приблизно від 0,01 до 0,5 мг/кг маси тіла. У випадку перорального введення доза складає приблизно від 0,01 до 100 мг/кг, переважно приблизно від 0,01 до 20 мг/кг і найбільш переважно від 0,1 до 10 мг/кг маси тіла.
Тим не менше, у деяких випадках може виявитися необхідним відхилитися від зазначених кількостей, а саме залежно від маси тіла, шляху введення, індивідуальної відповіді на активний інгредієнт, природи препарату і часу введення або інтервалу, протягом якого його здійснюють.
Таким чином, у деяких випадках може бути достатньо кількостей, менших ніж зазначена вище мінімальна кількість, у той час як в інших випадках згадана верхня межа повинна бути 60 перевищена. У випадку введення більш значних кількостей, може виявитися доцільним розділити їх на декілька окремих доз, які вводять протягом доби.
Демонстраційні приклади, які наведені нижче, демонструють винахід. Винахід не обмежений прикладами.
Якщо не зазначене інше, процентні значення, згадані в тестах і прикладах, які наведені нижче, є процентними значеннями за масою; частини є частинами за масою. Співвідношення розчинників, ступеня розведень і дані концентрацій для розчинів рідина/рідина у кожному випадку перераховані на об'єм.
Одержання сполук
Одержання сполук згідно з даним винаходом показано за допомогою схем синтезу, які наведені нижче.
Вихідні речовини, які використовують для синтезу сполук згідно з даним винаходом представляють собою карбонові кислоти (Проміжна сполука М3), які є комерційно доступними або їх можна одержати відомими з літературних джерел способами або аналогічно відомим з літературних джерел способам (див., наприклад, Еигореап Уошгпаї ої Огдапіс Спетівігу 2003, 8, 1559 - 1568, Спетіса! апа РНаптасеціїса! Вийейп, 1990, 38, 9, 2446 - 2458, 5упіпеїййс
Соттипісайопе5 2012, 42, 658 - 666, Темапнеагоп, 2004, 60, 51, 11869-11874) (див., наприклад,
Схему синтезу 1). Деякі карбонові кислоти М3 можуть бути одержані із складних ефірів карбонових кислот (Проміжна сполука М2) шляхом гідролізу (див., наприклад, реакцію етил 6- (гідроксиметил)піридин-2-карбоксилату з водним розчином гідроксиду натрію в метанолі,
УМО200411328) або - у випадку складного трет-бутилового ефіру - шляхом реакції з кислотою, наприклад, хлористоводневою або трифтороцтовою кислотою (див., наприклад, Байоп
Тгапзасіп5, 2014, 43, 19, 7176 - 7190). Карбонові кислоти М3 також можна застосовувати у вигляді їх солей лужних металів. Проміжні сполуки М2 також необов'язково можна одержати з проміжних сполук М1, які несуть атом хлору, брому або йоду як замісника Х' по реакції в атмосфері монооксиду вуглецю, необов'язково при підвищеному тиску, в присутності фосфінового ліганда, наприклад, 1,3-біс(ідифенілфосфіно)пропану, сполуки паладію, наприклад, ацетату паладіюцІІ), і основи, наприклад триетиламіну, з додаванням етанолу або метанолу в розчиннику, наприклад диметилсульфоксиді (для способів одержання див., наприклад, М/О2012112743, УМО 2005082866, Спетіса! Соттипісайоп5 (Сатргідде, Англия),
Зо 2003, 15, 1948 - 1949, МУМО200661715). Проміжні сполуки М1 є або комерційно доступними, або їх можна одержати відомими з літературних джерел способами. Ілюстративні способи одержання докладно описані в УМО 2012061926, Еигореап Удоштпаї ої Огдапіс Снетівігу, 2002, 2, 327 - 330, зЗупіпевзів, 2004, 10, 1619 - 1624, доитаї ої Те Атегісап Спетіса! Зосівїу, 2013, 135, 32, 12122 - 12134, Віоогдапіс апа Медісіпа! Снетівігу І еНегв, 2014, 24, 16, 4039 - 4043, О052007185058,
МО2009117421. ні ні ві
Ше пккккнкжкккні вче нн й Ве
Гувніжна сполука ХК Тнхменена саочука Ух Нреміжна зак УЗ
Схема синтезу 1
Х' представляє собою хлор, бром або йод.
ВЗ представляє собою метил, етил, бензил або трет-бутил.
ВУ, В» має значення, визначені в загальній формулі (І).
Метил 5-аміно-1Н-індазол-б-карбоксилат (Проміжна сполука 2) може бути одержаний, виходячи з метил 1Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 0) відповідно до Схеми синтезу 2 згідно зі Схемою синтезу 2 шляхом нітрування і відновлення нітрогрупи проміжної сполуки 1 воднем в присутності паладію на вугіллі, аналогічно УМО 2008/001883. Для одержання проміжних сполук З, виходячи з проміжної сполуки 2, можна застосовувати різні реагенти сполучення, відомі з літературних джерел (Атіпо Асій5, Рерііде5 апа Ргоїеіп5 іп Огдапіс
Спетівігу, том З - Виїдіпа ВіосК5, Саїаузів апа Соиріїтд Спетівігу, Апагем/ В. Ниспез, У/іеу, глава 12-Реріїде-Соцріїпу НКеадепів, 407-442; Спет. бос. Кеу., 2009, 38, 606). Наприклад, можна застосовувати гідрохлорид 1-(З-диметиламінопропіл)-3-етилкарбодиіміду у комбінації з гідратом 1-гідрокси-1Н-бензотриазолу (НОВІ, ММО2012107475; Віоогу. Мед. Спет. І ей, 2008, 18, 2093), тетрафторборатом (1Н-бензотриазол-1-ілокси)(диметиламіно)-М, М-диметилметанамінію (ТВТИ,
САБ 125700-67-6), гексафторфосфатом (диметиламіно)-М, М-диметил(ЗН-(1,2,3З|гриазолі4,5-
В|Іпіридин-З-ілокси) метанамінію (НАТО, СА5 148893-10-1), пропанфосфоновим ангідридом (у вигляді розчину в етилацетате або ДМФА, СА568957-94-8) або ди-1Н-імідазол-1-ілметаноном (СОЇ) як реагентів сполучення, з додаванням до реакційної суміші у кожному випадку основи, такої як триетиламін або М-етил-М-ізопропілпропан-2-амін. Перевагу надають застосуванню
ТВТИ ї М-етил-М-ізопропілпропан-2-аміну в ТГФ. . ом се пер ева; нд СА - ова; не и не Тс М т Я о б б
Проміжна сподука Проміжні вволуюв і Проміжна спелува З
Гео
До ве ри й -ова о
Проміжна сполука З
Схема синтезу 2
Кожний із замісників К", В» є таким, як визначено для загальної формули (1).
Виходячи з проміжних сполук 3, можна одержати похідні 2-заміщеного індазолу (Проміжна сполука 4) (див. Схему синтезу 3). Застосовні реакції для цієї мети охоплюють у себе реакції з необов'язково заміщеними алкілхлоридами, алкілбромідами, алкілиодидами або алкіл-4- метилбензолсульфонатами. Застосовні алкілгалогеніди або алкіл-4--метилбензолсульфонати є комерційно доступними або можуть бути одержані аналогічно відомим з літературних джерел способам (для одержання алкіл-4-метилбензолсульфонатів одним прикладом є реакція відповідного спирту з 4-метилбензолсульфонілхлоридом в присутності триетиламіну або піридину; див., наприклад, Віоогдапіс апі Меадісіпа! Спетівігу, 2006, 14, 12, 4277 - 4294).
Необов'язково, у випадку застосування алкілхлоридів або алкілбромідів, також можна додавати йодид лужного металу, такий як йодид калію або йодид натрію. Застосовні основи можуть представляти собою, наприклад, карбонат калію, карбонат цезію або гідрид натрію. У випадку реакційноздатних алкілталогенідів також можна у деяких випадках застосовувати М- циклогексил-М-метилциклогексанамін. Застосовні розчинники охоплюють, наприклад, 1- метилпіролідин-2-он, ДМФА, ДМСО або ТГФф. Необов'язково, використовувані алкілгалогеніди або алкіл-4-метилбензолсульфонати можуть мати функціональні групи, які необов'язково заздалегідь захищені захисною групою (див. також Р. (з. М. УУші5, Т. МУ. Сгеепе, Сгеепе5
Ргоїєсіїме Стоцмрзв іп Огдапіс Зупіпезів, Еошпй Еайіоп, ІЗВМ: 9780471697541). При застосуванні, наприклад, алкілгалогенідів або алкіл-4--метилбензолсульфонатів, що мають одну або декілька гідроксильних груп, ці гідроксильні групи можуть бути необов'язково захищені трет-
Зо бутилідиметил)усилільною групою або подібною кремнійвмісною захисною групою, відомою спеціалістам в даній галузі. Альтернативно, гідроксильні групи також можуть бути захищені тетрагідро-2Н-пірановою групою (ТНР) або ацетильною або бензоїльною групою. Застосовні захисні групи потім можна відщепити до синтезу проміжної сполуки 4, або так само після синтезу (І). Якщо, наприклад трет-бутилідиметилсилільну) групу використовують як захисну групу, то її можна відщепити, із застосуванням тетрабутилфториду амонію в розчиннику, такому як, наприклад, ТГФ. ТНР захисну групу можна відщепити, наприклад, із застосуванням 4- метилбензолсульфонової кислоти (необов'язково у формі моногідрату). Ацетильні групи або бензоїльні групи можна відщепити обробкою водним розчином гідроксиду натрію.
Використовувані алкілгалогеніди або алкіл-4-метилбензолсульфонати можуть необов'язково містити функціональні групи, які можна піддати реакціям окиснення або відновлення, відомим спеціалістам в даній галузі (див., наприклад, Зсієепсе ої Зупіпеві5, бзеогд Тпіете Мепіад). Якщо, наприклад, функціональна група представляє собою сульфідну групу, то її можна окиснити способами, відомими з літературних джерел, до сульфоксидної або сульфонової групи. У випадку сульфоксидної групи її також можна окиснити до сульфонової групи. Для цих стадій окиснення можна застосовувати, наприклад, З-хлорпербензойну кислоту (САЗ 937-14-4) (у цьому відношенні див. також, наприклад, И0Ш5201094000 для окиснення похідної 2-
(метилсульфаніл)етил-1 Н-піразолу до похідної 2-(метилсульфініл)етил-1Н-піразолу і окиснення додаткової похідної 2-(метилсульфаніл)етил-1 Н-піразолу до похідної 2-(метилсульфоніл)етил- 1Н-піразолу). Якщо використовувані алкілгалогеніди або тозилати містять кетогрупу, то її можна відновити за допомогою способів відновлення, відомих спеціалістам в даній галузі, до спиртової групи (див., наприклад, Спетізспе Вегісніє, 1980, 113, 1907 - 1920 для використання боргідриду натрію). Ці стадії окиснення або відновлення можна згодом здійснити до синтезу проміжної сполуки 4, або ж після синтезу сполуки згідно з даним винаходом загальної формули (1).
Альтернативно, проміжну сполуку 4 можна одержати реакцією Міцунобу (див., наприклад, К. С.
К. Зулату і др. Спет. Кему. 2009, 109, 2551 - 2651) з проміжної сполуки З з необов'язково заміщеними алкіловими спиртами. Можна застосовувати різні фосфіни, такі як трифенілфосфін, трибутилфосфін або 1,2-дифенілфосфіноетан у комбінації з диізопропілазодикарбоксилатом (СА5 2446-83-5) або іншими похідними діазолу, згаданими в літературних джерелах (К. С. К.
Зуату і др. Спет. Кем. 2009, 109, 2551 - 2651). Перевагу надають застосуванню трифенілфосфіну і диїізопропілазодикарбоксилату. Якщо алкіловий спирт несе функціональну групу, то можна - як у випадку наведених вище реакцій з алкілгалогенідами - здійснити відомі способи із захисними групами (подальші вказівки можна знайти в Р. 3. М. Му/шів5, Т. МУ. сгеепе,
Сгеепе"5 Ргоїесіїме сгоимрз іп Огдапіс Зупіпезі5, четверте видання, ІЗВМ: 9780471697 541) і - як у випадку наведених вище реакцій з алкілгалогенідами - здійснити стадії окиснення або відновлення відповідно до синтезу проміжної сполуки 4, або ж після синтезу сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І). Виходячи з проміжної сполуки 4, сполуки згідно з даним винаходом загальної формули (І) де К:2 і ЕЗ визначені як Сі-Св-алкіл (де К2 і КЗ мають однакове визначення) можна одержати за допомогою реакції Гриньяра (див., наприклад, реакцію похідної метил-1 Н-індазол-б-карбоксилату з бромідом метилмагнію в ЕР 2489663). Для реакції Гриньяра можна застосовувати галогеніди алкілмагнію. Особливу перевагу надають хпориду метилмагнію або броміду метилмагнію в ТГФ або діетиловому ефірі, або також у сумішах ТГФ і діетилового ефіру. Альтернативно, виходячи з проміжної сполуки 4, сполуки відповідно до винаходу загальної формули (І), де В: і ЕЗ визначені як Сі-Св-алкіл (де КЗ: і КЗ мають однакове визначення), можна одержати за допомогою реакції з алкіллітієвим реагентом (див., наприклад, реакцію похідної метил-2-аміно-4-хлор-1-метил-1Н-бензімідазол-7-
Зо карбоксилату з ізопропіллітієм або трет-бутиллітієм в УУО2006116412). Виходячи з проміжної сполуки 4, можна одержати сполуки згідно з даним винаходом загальної формули (І), де КЗ? і КЗ визначені як Н, шляхом відновлення алюмогідридом літію в ТГФ, боргідридом літію в ТГФ або боргідридом натрію в ТГФ, необов'язково з додаванням метанолу, або сумішами боргідриду літію і боргідриду натрію. є вх вч 7 чи пет нн с негіносів ни : щИ Гм (З не до КК ве З вся
Проміжна спопука З Проміжна сполука Я ї
Схема синтезу З
Кожний із замісників К', Ве, Аз, ВУ, В» має значення, визначені в загальній формулі (1).
Виходячи з проміжної сполуки 3, проміжна сполука 5, де КЗ: і ЕКЗ визначені як Сі-Св-алкіл (де
В2 ії КЗ мають однакове визначення) можна одержати за допомогою реакції Гриньяра (див., наприклад, Схему синтезу 4). Для цієї мети можна застосовувати придатні галогеніди алкілмагнію, наприклад хлорид метилмагнію або бромід метилмагнію в ТГФ або в діетиловому ефірі або ж у сумішах ТГФ і діетилового ефіру.
Виходячи з проміжної сполуки 5, потім можна одержати частину (І-а) сполук згідно з даним винаходом формули (І), де Кг і КЗ визначені як Сі-Св-алкіл (де Б? і КЗ мають однакове визначення). Для цієї мети, аналогічно до Схеми синтезу З (одержання проміжної сполуки 3), застосовними є реакції проміжної сполуки 5 з необов'язково заміщеними алкілхлоридами, алкілбромідами, алкілиодидами або алкіл-4--метилбензолсульфонатами. Можна застосовувати способи із захисними групами, аналогічно описаними в Схемі синтезу 3.
Альтернативно, для одержання частини (І-а) сполук згідно з даним винаходом формули (1), де Кг і КЗ визначені як С.і-Св-алкіл (де КК: ії КЗ мають однакове визначення), можна застосовувати реакцію Міцунобу проміжної сполуки 5 з необов'язково заміщеними алкіловими спиртами (аналогічно до Схеми синтезу 3).
Якщо БЕ у сполуках формули (І-а) охоплює придатну функціональну групу, потім необов'язково можна, по аналогії зі Схемою синтезу 3, застосовувати реакції окиснення або реакції відновлення для одержання додаткових сполук згідно з даним винаходом. у «ЖК ще 85
Ь ня с ЦІ нн от ет | й ве з Ши шу пенні с нн не | М за
З Я дрозіжна сич уюи Я
Грукюмкяснюв столика З ; / нео не : ; я | зе
Вб ее ин
ТТ Щі
За
Схема синтезу 4
Кожний із замісників К', В", В? має значення, визначені в загальній формулі (І). 2 ї ВЗ завжди мають одне й те саме визначення і обидва представляють собою С1-Св-алкіл.
Виходячи з проміжної сполуки 1, можна одержати проміжну сполуку 4 альтернативним способом (див. Схему синтезу 5). Насамперед, проміжну сполуку 1 перетворюють на проміжну сполуку 6 способами, як в Схемі синтезу З (одержання проміжної сполуки 4 з проміжної сполуки
З).
Проміжну сполуку 6 потім можна перетворити на проміжну сполуку 7 шляхом відновлення нітрогрупи. Наприклад, нітрогрупу можна відновити паладієм на вугіллі в атмосфері водню (див., наприклад, УМО2013174744 для відновлення б-ізопропокси-5-нітро-1ІН-індазолу в 6- ізопропокси-1Н-індазол-5-аміні) або використовуючи залізо і хлорид амонію у воді й етанолі (див., наприклад, також дошигпаї ої Ше Спептісаї! босієїу, 1955, 2412-2419), або використовуючи хлорид олова) (СА 7772-99-8). Переважним є застосування заліза і хлориду амонію у воді і етанолі. Одержання проміжної сполуки 4 з проміжної сполуки 7 можна здійснити аналогічно до
Схеми синтезу 2 (одержання проміжної сполуки З з проміжної сполуки 2).
Як описано для Схеми синтезу 3, необов'язково можна застосовувати способи із захисними групами і у випадку Схеми синтезу 5. Необов'язково, додатково можна, виходячи з проміжної сполуки 6 або проміжної сполуки 7, як описано для схеми синтезу 3, провести реакції окиснення або відновлення, відомі спеціалістам в даній галузі (див., наприклад, б5сіепсе ої Зупіпеві5, беога
Тпіете Мепад).
ОА "і ОМ ді нний Мт нови, .
ОС» - ОДУ - АОЮ на їЕ неті кА ши щі 7 Проміжна сполука 7
Проміжна слеолука ї Нукечіжна спогука 6 в ра ді ит
НМ б не
Ф: - нер й до Преміжна сполук Я
Схема синтезу 5
Кожний із замісників КЕ, В", ВЕ? має значення, визначені в загальній формулі (1).
Синтез примірних сполук
Скорочення і пояснення
МН 77711111 Їамак////////111111111111111111111111111111111111111
Термін розчин хлориду натрію завжди означає насичений водний розчин хлориду натрію.
Хімічні назви проміжних сполук і прикладів генерували із застосуванням програмного забезпечення АСО / ГАВЗ (Ваїсп Мегзіоп 12.01.).
Методи
У деяких випадках дані сполуки і попередники і/або їх проміжні продукти були проаналізовані за допомогою РХ-МС.
Метод А1: НЕРХ (МесМм-НОСООН):
Прилад: Умаїег5 Асдийу НЕРХ-МС 5ОЮ 3001; колонка: Асдийу НЕРХ ВЕН С18 1.7 50 х 2.1 мм; елюент А: вода « 0.1 об'ємн. 95 мурашиної кислоти (99 95), елюент В: ацетонітрил; градієнт: 0-1.6 хв. 1-99 95 В, 1.6-2.0 хв. 9995 В; швидкість потоку 0.8 мл/хв; температура: 60 "С; об'єм введеної проби: 2 мкл; САО скан: 210-400 нм; РС ЕРІк, ЕРІ-, діапазон сканування 160-1000 т/2;
ЕІ 50.
Метод А2: НЕРХ (Месм-МНа):
Прилад: Умаїег5 Асдийу НЕРХ-МС 5ОЮ 3001; колонка: Асдийу НЕРХ ВЕН С18 1.7 50 х 2.1 мм; елюент А: вода ї 0.2 об'ємн. 95 аміаку (32 95), елюент В: ацетонітрил; градієнт: 0-1.6 хв. 1- 99 965 В, 1.6-2.0 хв. 9995 В; швидкість потоку 0.8 мл/хв.; температура: 60 "С; об'єм введеної проби: 2 мкл; АЮ скан: 210-400 нм; РС ЕРІ»х, ЕРІ-, діапазон сканування 1600-1000 т/2; ЕІ 50.
Метод АЗ: (РХ-МС)
Прилад: Адііепі 1290 Іпіпйу РХ; колонка: Асдийу НЕРХ ВЕН С18 1.7 50 х 2.1 мм; елюент А: вода ж 0.05 об'ємн. 96 мурашиної кислоти, елюент В: ацетонітрил ж 0.05 об'ємн. 95 мурашиної кислоти; градієнт: 0-1.7 хв. 2-9095 В, 1.7-2.0 хв. 9095 В; швидкість потоку 1.2 мл/хв;
температура: 60 "С; об'єм введеної проби: 2 мкл; ВАЮ скан: 190-390 нм; МС: Адіїепі ТОЕ 6230.
Метод А4: (РХ-МС)
Прилад: УМагег5 Асдийу; колонка: Кіпеїех (Рпепотепех), 50 х 2 мм; елюент А: вода ж 0.05 об'ємн. 96 мурашиної кислоти, елюент В: ацетонітрил ж- 0.05 об'ємн. 96 мурашиної кислоти; градієнт: 0-1.9 хв. 1-99 95 В, 1.9-2.1 хв. 99 95 В; швидкість потоку 1.5 мл/хв; температура: 60 "С; об'єм введеної проби: 0.5 мкл; САО скан: 200-400 нм.
У деяких випадках дані сполуки і попередники і/або їх проміжні продукти очищали ступними ілюстративними препаративними методами ВЕРХ:
Метод РІ: система: УМаїег5 Ашоригійсайоп зухїет: Ритр 2545, Затріє Мападег 2767, СЕО, радр 2996, ЕІ 50 2424, 500; колонка: ХВгідде С18 5 мкм 100 х 30 мм; елюент А: вода «х 0.1 об'ємн. У6 мурашиної кислоти, елюент В: ацетонітрил; градієнт: 0-8 хв. 10-100 95 В, 8-10 хв. 100 905 В; потік: 50 мл/хв; температура: кімнатна температура; розчин: макс. 250 мг / макс. 2.5 мл
ДМСО або ОМЕ; об'єм введеної проби: 1 х 2.5 мл; детектування: САО діапазон сканування 210-- 400 нм; РС ЕРІ»к, ЕРІ-, діапазон сканування 160-1000 т/2.
Метод Р2: система: УМаїег5 Ашоригійсайоп зузіет: Ритр 254, затріє Мападег 2767, СЕО, рда 2996, ЕІ 50 2424, 500 3100; колонка: ХВгідде С18 5 мкм 10 х 30 мм; елюент А: вода ж 0,2 об'ємн. 96 аміаку (32 95), елюент В: метанол; градієнт: 0-8 хв. 30-70 95 В; потік: 50 мл/хв; температура: кімнатна температура; детектування: САО діапазон сканування 210-400 нм; РС
ЕРІх, ЕРІ-, діапазон сканування 160-1000 т/л; ЕІ 50.
Метод РЗ: система: І аротаїййс, насос: НО-5000, відбірник фракцій: І АВОСОЇ. Магіо-4000, УФ детектор: Кпацег ОМО 2.15; колонка: ХВгідде С18 5 мкм 100 х 30 мм; елюент А: вода ж 0,2 об'ємн. 95 аміаку (25 95), елюент В: ацетонітрил; градієнт: 0-1 хв. 1595 В, 1-6.3 хв. 15-55 95 В, 6.3-6.4 хв. 55-100 90 В, 6.4-7.4 хв. 100 9о В; потік: 60 мл/хв; температура: кімнатна температура; розчин: макс. 250 мг / 2 мл ДМСО; об'єм введеної проби: 2 х 2 мл; детектування: УФ 218 нм; програмне забезпечення: ЗСРА РгерсСоп5.
Метод Ра: система: І аротаїййс, насос: НО-5000, відбірник фракцій: І АВОСОЇ. Магіо-4000, УФ детектор: Кпацег ОМО 2.15; колонка: Спготаїйогех КР С18 10 мкм 125 х 30 мм; елюент А: вода ях 0,1 об'ємн. 95 мурашиної кислоти, елюент В: ацетонітрил; градієнт: 0-15 хв. 65 - 100 95 В; потік: 60 мл/хв; температура: кімнатна температура; розчин: макс. 250 мг / 2 мл ДМСО; об'єм введеної
Зо проби: 2 х 2 мл; детектування: УФ 254 нм; програмне забезпечення: ЗСРА РгерсСоп5.
Метод Ро: система: Зеріасес: Преп. БЕС100, колонка: СпігаІрак ІА 5 мкм 250 х 20 мм; елюент
А: двооксид вуглецю, елюент В: етанол; градієнт: ізократичний 20 95 В; потік: 80 мл/хв; температура: 40 "С; розчин: макс. 250 мг / 2 мл ДМСО; об'єм введеної проби: 5 х 0.4 мл; детектування: УФ 254 нм.
Метод Рб: система: Адіїепі: Преп. 1200, 2 х преп. насос, ОГА, МУМО, сіїзоп: Гідцій Напаїйег 215; колонка: СпігаІсеІ ФО-Н 5 мкм 250 х 20 мм; елюент А: гексан, елюент В: етанол; градієнт: ізократичний 30 95 В; потік: 25 мл/хв; температура: 25 "С; розчин: 187 мг / 8 мл етанол/метанол; об'єм введеної проби: 8 х 1.0 мл; детектування: УФ 280 нм.
Метод Р7: система: І аротаїййс, насос: НО-5000, відбірник фракцій: І АВОСОЇ Магіо-4000, УФ детектор: Кпацег ОМО 2.15; колонка: ХВгідде С18 5 мкм 100 х 30 мм; елюент А: вода «ж 0.1 об'ємн. 95 мурашиної кислоти, елюент В: ацетонітрил; градієнт: 0-3 хв: 65 95 В ізократичний, 3-13 хв: 65-100 9о В; потік: 60 мл/хв; температура: кімнатна температура; розчин: макс. 250 мг/2 мл
ДМСО; об'єм введеної проби: 2 х 2 мл; детектування: УФ 254 нм.
Метод Р8: система: Адіїепі: Преп. 1200, 2 х преп. насос, ОГА, МУМО, сіїзоп: Гідцій Напаїйег 215; колонка: СпігаІрак ІЕ 5 мкм 250 х 20 мм; елюент А: етанол, елюент В: метанол; градієнт: ізократичний 5095 В; потік: 25 мл/хв; температура: 25"С; розчин: 600 мг / 7 мл М, М- диметилформамід; об'єм введеної проби: 10 х 0.7 мл; детектування: УФ 254 нм.
У деяких випадках суміші речовин очищали колонковою хроматографією на силікагелі.
Для одержання деяких сполук згідно з даним винаходом і їх попередників і/або проміжних сполук очищення за допомогою колонкової хроматографії ("флеш-хроматографії") проводили на силікагелі із застосуванням пристроїв ІзоЇега? від Віоїаде. Це здійснювали із застосуванням картриджів від Віоїаде, наприклад, картриджа "ЗМАР Сагпігідде, КР ЗІ" різного розміру і картриджів "Іпсегопіт Ригйавхп 5ійса НР 150М ПЯазп соїштп" від ІпФегсопіт різного розміру.
Вихідні речовини
Проміжна сполука М2-1
Метил 6-(2-гідроксипропан-2-іл)/упіридин-2-карбоксилат і не їх о
М он Осн, 2.00 г (9.26 ммоль) 2-(6-бромпіридин-2-іл/упропан-2-олу (СА5 638218-78-7) розчиняли в 20 мл метанолу і 20 мл ДМСО. Потім додавали 250 мг 1,3-біс(фенілфосфіно)пропана, 130 мг ацетату паладію(ІІ) і З мл триєетиламіну. Реакційну суміш три рази продували монооксидом вуглецю при кімнатній температурі й перемішували в атмосфері монооксиду вуглецю 13 бар протягом 30 хв. Атмосферу монооксиду вуглецю видаляли шляхом застосування вакууму, і суміш перемішували під 14 бар атмосфери монооксиду вуглецю при 100 "С протягом 24 год.
Автоклав декомпресували, до реакційної суміші додавали воду, і реакційну суміш екстрагували три рази етилацетатом, промивали насиченим водним розчином гідрокарбонату натрію і розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Це забезпечило 1,60 г сирого продукту.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 0.76 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 195.00.
Проміжна сполука М3-1 6-(2-Гідроксипропан-2-іл)піридин-2-карбоксилат калію й ну хх | (в)
М Ки он о Кк 1.60 г сирого продукту проміжної сполуки 0-1 спочатку завантажували в 15 мл метанолу, додавали 0,74 г гідроксиду калію, і суміш перемішували при 50 "С протягом 16,5 год. Після концентрування це забезпечило 2.1 г залишку, який використовували без додаткового очищення.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 0.47 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 181.00.
Проміжна сполука 1-1
Метил 5-нітро-1Н-індазол-б-карбоксилат
ІФ) п. о о) м
НС" її
ІФ) 4.60 г (26.1 ммоль) метил 1Н-індазол-6-карбоксилату (СА5 Мо: 170487-40-8) розчиняли в 120
Зо мл сірчаної кислоти (96 95) і охолоджували до -15 "С у тригорлій колбі, що містить СРО-мішалку, крапельну лійку і внутрішній термометр. Протягом 15 хв. нітрувальну кислоту (10 мл 96 95 сірчаної кислоти в 5 мл 65 95 азотної кислоти), яку попередньо одержували і охолоджували, додавали по краплях до цього розчину. По завершенню додавання по краплях суміш перемішували протягом ще 1 години (внутрішня температура -13 "С). Реакційну суміш додавали у лід і залишок відфільтровували шляхом відсмоктування, промивали водою і сушили у сушильній шафі при температурі 50 "С під зниженим тиском. Одержували 5,49 г зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 0.75 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-222(МаН):
І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО- 46): б |част. на млн.| - 3.87 (5, З Н), 7.96 (5, 1 Н), 8.44 (5, 1 Н), 8.70 (5, 1 Н), 13.98 (ру. 5., 1 Н).
Проміжна сполука 2-1
Метил 5-аміно-1Н-індазол-б6-карбоксилат ном (в) м нс" їх (в) 4,40 г (19.8 ммоль) метил 5-нітро-1Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 1-1) розчиняли в 236 мл метанолу і гідрували з 1,06 г (0,99 ммоль) паладію на активованому вугіллі під стандартним тиском водню при 25 "С протягом З год. Реакційну суміш фільтрували через целіт, фільтр промивали метанолом, і фільтрат концентрували. Одержували 3,53 г зазначеної у заголовку сполуки.
І"Н ЯМР (300 МГц, ДМСоО-аб): б |част. на млн.| - 3.85 (5, З Н) 6.01 (5, 2 Н) 6.98 (5, 1 Н) 7.79- 7.91 (т, 1 Н) 7.99 (в, 1 Н) 12.84 (р. 5., 1 Н).
Проміжна сполука 3-1
Метил 5-((6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1Н-індазол-6-карбоксилат й
Е
Е їй Й
Е НМ з (в) Ну ніс" їй (в) 4,95 г (25.9 ммоль) 6-(трифторметил)піридин-2-карбонової кислоти спочатку завантажували в 45 мл ТГФ. Додавали 9.07 г (28.2 ммоль) тетрафторборату О-(бензотриазол-1-іл)-М, М, М'М'- тетраметилуронію і 4.92 мл (28.2 ммоль) М-етил-М-ізопропілпропан-2-амін і суміш перемішували при 25"С протягом 30 хв. Потім додавали 4.50 г (23.5 ммоль) метил 5-аміно-1Н-індазол-б- карбоксилату (Проміжна сполука 2-1) і суміш перемішували при 25 "С протягом 24 год.
Реакційну суміш фільтрували шляхом відсмоктування через мембранний фільтр, тверді речовини промивали за допомогою ТГФ і водою, і сушили у сушильній шафі протягом ночі.
Одержували 7,60 г зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.16 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-365 (МН) "Н ЯМР (400 МГц, ДМоО-аб): б |част. на млн.) - 3.97 (5, З Н), 8.13-8.27 (т, 2 Н), 8.30 (в, 1 Н), 8.33-8.45 (т, 1 Н), 8.45-8.51 (т, 1 Н), 9.15 (в, 1 Н), 12.57 (5, 1 Н), 13.44 (5,1 Н).
Проміжна сполука 3-2
Метил 5-((6-(дифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1 Н-індазол-6-карбоксилат 95
Е хе і)
М
Е нм (в) р нс й о 2,85 г (23.5 ммоль) 6-(дифторметил)піридин-2-карбонової кислоти спочатку завантажували в 30 мл ТГФ. Додавали 6.05 г (18.8 ммоль) тетрафторборату О-(бензотриазол-1-іл)-М, М, М',М'- тетраметилуронію і 3,3 мл М-етил-М-ізопропіллропан-2-аміну і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Потім додавали 3.00 г (15.7 ммоль) метил 5-аміно- 1Н-індазол-б-карбоксилату і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. До реакційної суміші підмішували воду і залишок відфільтровували шляхом відсмоктування |і багаторазово промивали водою і дихлорметаном. Це забезпечило 1.53 г (27 95 від теорії) зазначеної у заголовку сполуки. Фази фільтрату розділяли, органічну фазу концентрували, підмішували невелику кількість дихлорметану і суспендували в ультразвуковій бані, і залишок відфільтровували шляхом відсмоктування. Це забезпечило ще 1.03 г зазначеної у заголовку сполуки.
1Н-ЯМР (фракція першого продукту, 300 МГц, ДМОО-аб): б |част. на млн.|- 3.99 (5, ЗН), 7.09 (, 1Н), 8.00 (й, 1Н), 8.21-8.40 (т, 4Н), 9.14 (в, 1Н), 12.53 (5, 1Н), 13.44 (5, 1Н).
Проміжна сполука 3-3
Метил 5-(((6-(2-гідроксипропан-2-іл)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-1Н-індазол-б-карбоксилат «г не ху (в;
М он нм і) у;
Не М і) 2,10 т 6-(2-гідроксипропан-2-іл)упіридин-2-карбоксилату калію (Проміжна сполука М3-1) спочатку завантажували в 15 мл ТГФ. Додавали 3.69 г (11.5 ммоль) тетрафторборату О- (бензотриазол-1-іл)-М, М, М';М'-тетраметилуронію і 2.00 мл М-етил-М-ізопропілпропан-2-аміну, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хв. Потім додавали 1.83 г (9.58 ммоль) метил 5-аміно-1Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 2-1), і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 19 год. До суміші підмішували воду і етилацетат, нерозчинені тверді речовини відфільтровували, фази фільтрату розділяли, і водну фазу екстрагували два рази етилацетатом, промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр, концентрували і очищали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). Після видалення розчинників одержували 1.56 г зазначеної у заголовку сполуки у вигляді жовтої піни.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.00 хв. (УФ детектор: ТІС Зтооїй), виявлена маса 354.00. 1Н-ЯМР (500 МГц, ДМСоО-аб): 6 |част. на млн.| - 1.63 (5, 6Н), 3.97 (5, ЗН), 5.37(5, 1Н), 7.90- 7.95 (т, 1Н), 8.03-8.07 (т, 2Н), 8.23(5, 1Н),8.29 (5, 1Н), 9.19 (в, 1Н), 12.79 (5, 1Н), 13.41 (Брг.5., 1Н).
Проміжна сполука 4-1
Метил 2-(оксетан-3-ілметил)-5-((6б-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-2Н-індазол- б-карбоксилат а
ЕЕ || Ж о
Е М
Е НМ
-е (в) -к (в) (в) 1.00 г (2.66 ммоль) метил 5-(Ц6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1Н-індазол-б- карбоксилату (Проміжна сполука 3-1) розчиняли в 10 мл ДМФА і, після додавання 1.10 г (7.99
Зо ммоль) карбонату калію і 221 мг (1.33 ммоль) йодиду калію, суміш перемішували при 25 С протягом 30 хв. Додавали 603 мг (3.99 ммоль) З-бромметилоксетану, і суміш перемішували при 25"С протягом 24 год. Реакційну суміш розподіляли між водою і етилацетатом. Суміш екстрагували два рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). Одержували 260 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.24 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-435(МаН):
І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.) - 3.49-3.64 (т, 1 Н), 3.95 (5,3 Н), 4.49 1.2 Н), 4.68 (ад, 2 Н), 4.81 (а, 2 Н), 8.20 (ад, 1 Н), 8.35-8.41 (т, 1 Н), 8.43-8.49 (т, 2 Н), 8.55-8.58 (т, 1 Н), 9.06 (5, 1 Н), 12.53 (5, 1 Н).
Проміжна сполука 4-2
Метил 2-(2-метоксиетил)-5-((6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-2Н-індазол-б6- карбоксилат
ХУ
МА
М бе НМ щ що в о сн. 1.00 г (2.75 ммоль) метил 5-(Ц6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1Н-індазол-б- карбоксилату (Проміжна сполука 3-1) розчиняли в 5 мл ДМФА, і при перемішуванні додавали 387 мкл (4,12 ммолів) простого 2-брометил-метилового ефіру, 1.14 г (8.23 ммоль) карбонату калію і 228 мг (1.37 ммоль) йодиду калію. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 24 год., розводили з водою і екстрагували два рази етилацетатом. Об'єднані органічні фази фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). Одержували 12 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.24 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-423 (МН)
І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.) - 3.24 (5, З Н), 3.86 (ї, 2 Н), 3.96 (5, З Н), 4.65 (2 Н), 8.21 (ад, 1 Н), 8.35-8.42 (т, 1 Н), 8.43-8.51 (т, 2 Н), 8.52 (й, 1 Н), 9.06 (в, 1 Н), 12.53 (5,1
Н).
Проміжна сполука 4-3
Метил 2-(3З-метоксипропіл)-5-((6-(трифторметил)піридин-2-ілІікарбоніл)аміно)-2Н-індазол-6- карбоксилат
МА
Е | у о
М
Е
Е НМ
-е- о й нс" у 8 М да
ГФ) о-сн, 1.00 г (2.75 ммоль) метил 5-(Ц6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1Н-індазол-б- карбоксилату (Проміжна сполука 3-1) розчиняли в 5 мл ДМФА, і при перемішуванні додавали 460 мкл (4.12 ммолів) 1-бром-З-метоксипропана, 1.14 г (8.23 ммоль) карбонату калію і 228 мг (1.37 ммоль) йодиду калію. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 72 год., розводили з водою і екстрагували два рази етилацетатом. Об'єднані органічні фази фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). Одержували 28 мг зазначеної у заголовку сполуки.
Зо НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.29 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-437 (Ман):
І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.) - 2.17 (дціп, 2 Н), 3.24 (5, З Н), 3.33-3.36 (т, 2
Н), 3.96 (5, З Н), 4.53 (ї, 2 Н), 8.21 (аа, 1 Н), 8.35-8.42 (т, 1 Н), 8.45-8.49 (т, 2 Н), 8.54 (0,1 Н), 9.06 (5, 1 Н), 12.54 (5, 1 Н).
Проміжна сполука 4-4
Метил 2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-5-((6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-2Н- індазол-б-карбоксилат
Спосіб одержання 1 в - (в)
Е НИ - Он о що СН, не М в) 930 мг (2.55 ммоль) метил 5-(Ц6б-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1 Н-індазол-6- карбоксилату (Проміжна сполука 3-1), 1.06 г карбонату калію і 212 мг йодиду калію спочатку 5 завантажували в 9 мл ДМФА і суміш перемішували протягом 15 хв. Потім додавали 0.62 мл 4- бром-2-метилбутан-2-олу, і суміш перемішували при 60 С протягом 16 год. До суміші підмішували воду і екстрагували два рази етилацетатом, і екстракт промивали три рази насиченим розчином хлориду натрію, фільтрували і концентрували. Очищення за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (гексан/етилацетат) забезпечувала 424 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.21 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 450.00. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 1.16 (5, 6 Н) 2.02-2.11 (т, 2 Н) 3.96 (5, З Н) 4.51-4.60 (т, З Н) 8.20 (ад, 9У-7.83, 1.01 Гц, 1 Н) 8.39 (5, 1 Н) 8.45 (5, 2 Н) 8.55 (й, 9У-0.76 Гц, 1 Н) 9.05 (5, 1 Н) 12.52 (5,1 Н)
Спосіб одержання 2 1.95 г (7.03 ммоль) метил 5-аміно-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н-індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 7-1) спочатку завантажували в 30 мл ТГФ. Додавали 1.48 г (7.73 ммоль) 6- (трифторметил)піридин-2-карбонової кислоти, 2.71 г (8.44 ммоль) тетрафторборату 0О- (бензотриазол-і1-іл)-М, М, М',М'-тетраметилуронію і 1.47 мл (8.44 ммоль) М-етил-М- ізопропілпропан-2-аміну, і суміш перемішували при 25 "С протягом 20,5 год. Додавали воду, суміш екстрагували три рази етилацетатом і екстракти промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок розділяли колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат градієнт). Одержували 2.79 г зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1,23 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 450.00.
Проміжна сполука 4-5
Метил 2-(2-Чгрет-бутил(ідиметил)силіл|окси)етил)-5-((6-«трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б-карбоксилат
МА,
ЕЕ || у о
Е М
Е НМ м нс сн, не емо М ов 9) ж-сн, зо нс сн, 1.00 г (2.66 ммоль, 97 95) метил 5-(Ц6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-1 Н- індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 3-1) спочатку завантажували в 50 мл ДМФА, при перемішуванні додавали 1.10 г (7.99 ммоль) карбонату калію і 221 мг (1.33 ммоль) йодиду калію, і суміш перемішували при 25 "С протягом 30 хв. Потім додавали 857 мкл (3.99 ммоль) (2- брометокси)(трет-бутилудиметилсилану, і суміш перемішували при 25 "С протягом 24 год.
Реакційну суміш розводили з водою і екстрагували етилацетатом. Об'єднані органічні фази фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). Одержували 400 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.58 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-523(МаН):
І"Н ЯМР (300 МГц, ДМСО- 46): б |част. на млн.| - -0.18 - -0.13 (т, 6 Н), 0.74 (5, 9 Н), 3.96 (5, З
Н), 4.08 (ї, 2 Н), 4.57 (І, 2 Н), 8.15-68.25 (т, 1 Н), 8.32-8.43 (т, 1 Н), 8.43-8.52 (т, З Н), 9.07 (в, 1 Н), 12.53 (5, 1 Н).
Проміжна сполука 4-6
Метил 2-(3-Тгтрет-бутил(диметил)силіл|окси)зпропіл)-5-(Ц(6б-(трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б-карбоксилат
У
ЕЕ | у о
Е М
Е нм - і) ше М с ТК М АН»
ЖХ-сн, в ния сн,
Аналогічно до проміжної сполуки 4-5, 1.00 г (2.75 ммоль) метил 5-(16- (трифторметил)піридин-2-ілІкарбоніл)аміно)-1Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 3-1) розчиняли в 10 мл ДМФА, 1.14 г (8.24 ммоль) карбонату калію і додавали 228 мг (1.37 ммоль) йодиду калію при перемішуванні, і суміш перемішували при 25 "С протягом 30 хв. Потім додавали 1.04 г (4.12 ммоль) (3-бромпропокси)(трет-бутилудиметилсилану і суміш перемішували при 25 "С протягом 24 год. Реакційну суміш фільтрували і залишок на фільтрі промивали етилацетатом. Реакційну суміш розподіляли між водою і етилацетатом, і водну фазу екстрагували два рази етилацетатом. Об'єднані органічні фази фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Очищення залишку за допомогою препаративної ВЕРХ забезпечувала 428 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.63 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-537(МаН) "Н ЯМР (400 МГц, ДМСоО- аб): 6 |част. на млн.І1 - -0.02-0.06 (т, 6 Н), 0.87 (5, 9 Н), 2.14 (дціп, 2
Н), 3.62 (Ї, 2 Н), 3.96 (5, З Н), 4.54 (ї, 2 Н), 8.20 (й, 1 Н), 8.35-8.42 (т, 1 Н), 8.43-8.48 (т, З Н), 8.49- 8.53 (т, 1 Н), 9.06 (5, 1 Н).
Проміжна сполука 4-7
Метил 5-(Ц6-(2-гідроксипропан-2-іл)піридин-2-ілІікарбоніл)аміно)-2-(4,4,4-трифторбутил)-2Н- індазол-б-карбоксилат й не зх в) Е
М Е он НМ ря -еУ
Ге) -Уп /й не М в) 300 мг (0.80 ммоль) метил 5-(16-(2-гідроксипропан-2-іл)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1 Н- індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 3-3) спочатку завантажували в 4.5 мл ДМФА. 287 мг
Зо (1.21 ммоль) 1,1,1-трифтор-4-йодбутану і 333 мг карбонату калію додавали і суміш перемішували при 100 С протягом 23 год. Додавали воду, і суміш екстрагували три рази етилацетатом. Суміш концентрували продукт очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. Це забезпечило 72 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.26 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 464.17.
Проміжна сполука 4-8
Метил 5-((5-фтор-6-метилпіридин-2-іл)/укарбоніл|іаміно)-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н- індазол-б-карбоксилат
Ре | ху - (в) нс М сн,
НМ дщ ЮКА-К-он о що сн, не М (в) 195 мг (0.46 ммоль) метил 5-аміно-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 7-1) вводили в реакцію з 78 мг (0.50 ммоль) 5-фтор-б-метилпіридин-2- карбонової кислоти Аналогічно до проміжної сполуки 4-4 (Спосіб одержання 2) протягом 19,5 год. Одержували 228 мг сирого продукту після аналогічної водної обробки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.20 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 414.00.
Проміжна сполука 4-9
Метил 2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-5-((б-метилпіридин-2-іл)укарбоніл|Іаміно)-2Н-індазол-6- карбоксилат хх - о нем сн,
НМ д- КА-Кон о м сн, о М о 195 мг (0.45 ммоль) метил 5-аміно-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 7-1) вводили в реакцію з 70 мг (0.50 ммоль) б-метилпіридин-2-карбонової кислоти аналогічно з одержанням проміжної сполуки 4-4 (Спосіб одержання 2) протягом 19.5 год. Одержували 278 мг зазначеної у заголовку сполуки у вигляді сирого продукту після аналогічної водної обробки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.14 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 396.00.
Проміжна сполука 4-10
Метил 2-І3-(2,2,2-трифторетокси)пропіл|-5-((6-(трифторметил)піридин-2-ілІікарбоніл)аміно)- 2Н-індазол-6-карбоксилат 4 Е
У Щх:
Е хх (в) Е
М о Е
Е НМ /- -еиИ (о) щ-- / нс М ів)
Суміш з 250 мг (0.58 ммоль) метил 5-(16-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-1 Н- індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 3-1), 193 мг (0.88 ммоль) 3-бромпропіл 2,2,2- трифторетилового ефіру, 242 мг карбонату калію і 145 мг йодиду калію в З мл ДМФА перемішували при 100 "С протягом 20 год. Додавали воду, суміш екстрагували етилацетатом і
Зо екстракт промивали розчином хлориду натрію і концентрували. Очищення за допомогою препаративної ВЕРХ забезпечувало 52 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.39 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 504.12.
Проміжна сполука 4-11
Метил 5-(Цб-(дифторметил)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-2-(З-гідрокси-3-метилбутил)-2Н- індазол-б-карбоксилат
(в) / хх -м ни
ОеИмх й М- Но СНУ
Е з ща сна о. сна 2.00 г метил 5-аміно-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 7-1) спочатку завантажували в 40 мл ТГФ. Додавали 1.50 г б-(дифторметил)піридин-2- карбонової кислоти, 2.78 г тетрафторборату О-(бензотриазол-1-іл)-М, М, М'М'-тетраметилуронію (ВТО, Номер САБ 125700-67-6) і 1.5 мл М-етил-М-ізопропілпропан-2-аміну, і суміш перемішували при КТ протягом 24 год. Додавали воду, суміш екстрагували три рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали розчином хлориду натрію і фільтрували через гідрофобний фільтр. Суміш концентрували і залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/Оетилацетат). Це забезпечило 3.05 г зазначеної у заголовку сполуки у вигляді твердої речовини жовтого кольору.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.15 хв. (УФ детектор ТІС), виявлена маса 432.00. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 1.17 (5, 6Н), 2.04-2.11 (т, 2Н), 3.99 (5, ЗН), 4.52-4.60 (т, ЗН), 7.10 (ї, 1Н), 8.00 (аа, 1Н), 8.28-8.38 (т, 2Н), 8.44 - 8.47 (т, 1Н), 8.56 (а, 1Н), 9.05 (5, 1Н), 12.49 (5, 1Н).
Проміжна сполука 5-1
М-(6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-1 Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2-карбоксамід а
Е
Е с Ф);
М
Е нм не тм но їх сн,
До розчину, охолодженого в охолоджувальній бані з льодяною водою, 1.50 г (4.12 ммоль) метил 5-(Ц6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-1Н-індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 3-1) в 20 мл ТГФ обережно додавали 6.9 мл (5 еквівалентів) ЗМ розчину броміду метилмагнію в діетиловому ефірі. Суміш перемішували при охолодженні на льодяній бані протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 19,5 год. Додавали ще 2 еквіваленти розчину броміду метилмагнію, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ще 24 год. Додавали насичений водний розчин хлориду амонію і суміш перемішували і три рази екстрагували етилацетатом. Об'єднані органічні фази промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали колонковою
Зо хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). Одержували 763 мг зазначеної у заголовку сполуки. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): 6 |част. на млн.|- 1.63 (5, 6Н), 5.99 (5, 1Н), 7.49 (5, 1Н), 8.06 (5, 1Н), 8.14-8.19 (т, 1Н), 8.37 (І, 1Н), 8.46 (й, 1Н), 8.78 (5, 1Н), 12.32 (5, 1Н), 12.97 (5, 1Н).
Проміжна сполука 5-2 6-(Дифторметил)-М-І(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|піридин-2-карбоксамід 595
Ре у (в)
М
Е НМ не тм
М но Н сн,
Зо
Аналогічно до одержання проміжної сполуки 5-1, 2.40 г (6.93 ммоль) метил 5-((6- (дифторметил)піридин-2-ілІікарбоніл)аміно)-1 Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 3-2) в 10 мл ТГФ вводили в реакцію з трьеома частинами ЗМ розчину броміду метилмагнію в діетиловому ефірі (6.9 мл, потім перемішували при кімнатній температурі протягом 45 хв; 11.6 мл, потім перемішували при кімнатній температурі протягом 2 год.; 6.9 мл, потім перемішували при кімнатній температурі протягом 2 год.). Після обробки, як для проміжної сполуки 5-1, одержували 2,39 г сирого продукту, які використовували далі без подальшого очищення.
Проміжна сполука 6-1
Метил 2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-5-нітро-2Н-індазол-б-карбоксилат
О.М -2еИУ о -- я он
Не М хх о нс сн, 5.00 г (22.6 ммоль) метил 5-нітро-1Н-індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 1-1) спочатку завантажували в 40 мл ДМФА. Додавали 5.65 г (33.9 ммоль) 4-бром-2-метилбутан-2- олу, 9.37 г (67.8 ммоль) карбонату калію і 5.63 г (33.9 ммоль) йодиду калію і суміш перемішували при 100 С протягом 20 год. Додавали воду, суміш екстрагували три рази етилацетатом і екстракти промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/оетилацетат). Одержані тверді речовини екстрагували перемішуванням з діетиловим ефіром, відфільтровували шляхом відсмоктування, промивали діеєтиловим ефіром і сушили.
Одержували 2,49 г зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 0.93 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 307.00. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 1.15 (5, 6Н), 2.02-2.11 (т, 2Н), 3.84 (5, ЗН), 4.54 (5, 1Н), 4.58-4.65 (т, 2Н), 8.05 (5, 1Н), 8.69 (5, 1Н), 8.86 (5, 1Н).
Проміжна сполука 7-1
Метил 5-аміно-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н-індазол-б-карбоксилат
НМ д о -- / он
Но М ах о но сн, 4.53 г заліза і 217 мг хлориду амонію додавали до 2.49 г (8.10 ммоль) метил 2-(3-гідрокси-3- метилбутил)-5-нітро-2Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 6-1) в 30 мл етанолу і 10 мл води, і суміш перемішували при 90 "С протягом 21,5 год. Суміш фільтрували через целіт і три рази промивали етанолом, і фільтрат концентрували, а до остатку підмішували воду.
Екстракцію здійснювали три рази етилацетатом (додавали розчин хлориду натрію для покращення розділення фаз). Об'єднані органічні фази промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Це забезпечило 1.95 г (85 95 від теорії) зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 0.67 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 277.00. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б (част. на млн.|е 1.14 (5, 6Н), 1.96-2.08 (т, 2Н), 3.85 (в, ЗН), 4.39-4.51 (т, ЗН), 5.81 (5, 2Н), 6.80 (5, 1Н), 8.05 (5, 1Н), 8.18 (5, 1Н).
Демонстраційні приклади
Приклад 1
М-І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(2-метоксиетил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2- карбоксамід сх
МА
- і)
М
Е
Е нм
Йеято пен е х
Но сн, сн, 15 МГ (0.18 ммоль) метил 2-(2-метоксиетил)-5-(Ц6-(трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-2) розчиняли в 500 мкл Т/фі змішували з 887 мкл (0.89 ммоль) 1 М розчину броміду метилмагнію в ТГФф. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 60 хв. Потім, 1 мл насиченого водного розчину хлориду амонію обережно додавали і суміш фільтрували. Водну фазу екстрагували два рази етилацетатом, і органічні фази поєднували, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок розчиняли в З мл ДМСО і очищали за допомогою препаративної
ВЕРХ. Фракції, що містять продукт піддавали ліофілізації. Одержували 20 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.08 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-423 (МН)
І"Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.) - 1.62 (5, 6 Н), 3.22 (5, З Н), 3.82 (І, 2 Н), 4.55 (І, 2 Н), 5.96 (5, 1 Н), 7.57 (в, 1 Н), 8.16 (1 Н), 8.29-8.42 (т, 2 Н), 8.42-8.50 (т, 1 Н), 8.71 (5,1 Н), 12.36 (5,1 Н)
Приклад 2
М-І6-«Гідроксиметил)-2-(2-метоксиетил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід й
УА
- (в)
М
Е
Е НМ щ М
ОН сн, 13 мг (0.36 ммоль) алюмогідриду літію суспендували в 1 мл ТГФ і суміш охолоджували до
ОС. Додавали по краплях 75 мг (0.17 ммоль) метил 2-(2-метоксиетил)-5-((6- (трифторметил)піридин-2-ілІкарбоніл)аміно)-2Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-2), розчиненого в 500 мкл ТГФ і суміш перемішували при 25 "С протягом 60 хв. Суміш розводили з водою і екстрагували два рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр, концентрували і сушили під зниженим тиском. Це забезпечило 13 мг зазначеної у заголовку сполуки.
Зо НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 0.99 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-394 (МН). "Н ЯМР (400 МГц, ДМСОО-а6): 5 |част. на млн.) - 3.23 (5, З Н), 3.83 (ї, 2 Н), 4.56 (ї, 2 Н), 4.69 (4,2 Н), 5.77 (І, 1 Н), 7.57 (5, 1 Н), 8.19 (й, 1 Н), 8.33-8.41 (т, 2 Н), 8.43-8.47 (т, 1 Н), 8.51 (5,1 Н), 11.20 (5,1 Н)
Приклад З
М-І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(З-метоксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин- 2-карбоксамід хх є - 6)
М
Е
Е нм й
М
УК дк но - сн, о-сн, 75 мг (0.17 ммоль) метил 2-(3З-метоксипропіл)-5-((6-«трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-3) розчиняли в 500 мкл Т/фі змішували з 859 мкл (0.86 ммоль) 1 М розчину броміду метилмагнію в ТГФф. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 60 хв. Потім, 17 мл насиченого розчину хлориду амонію обережно додавали і суміш фільтрували. Водну фазу екстрагували два рази етилацетатом, і органічні фази поєднували, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок розчиняли в З мл ДМСО і очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. Фракції, що містять продукт піддавали ліофілізації. 25 мг зазначеної у заголовку сполуки одержували.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.13 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-437 (Ман):
І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.| - 1.62 (5, 6 Н), 2.14 (дншіп, 2 Н), 3.23 (5, 3 Н), 3.26-3.32 (т, 2 Н), 4.44 (І, 2 Н), 5.95 (5, 1 Н), 7.58 (5, 1 Н), 8.16 (0, 1 Н), 8.31-8.40 (т, 2 Н), 8.435- 8.48 (т, 1 Н), 8.72 (в, 1 Н), 12.36 (5, 1 Н).
Приклад 4
М-І6-«Гідроксиметил)-2-(З-метоксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід хх
МА, 2 (в)
М
Е
Е НМ рий
М ше / рови
ОН о-сн, 13 мг алюмогідриду літію суспендували в ТГФ, ії суміш охолоджували до 0 "С. Додавали по краплях 75 мг (0.17 ммоль) метил 2-(3-метоксипропіл)-5-(16-«трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 4-3) в ТГФ, і суміш залишали досягти кімнатної температури протягом 30 хв. Суміш розводили водою і фільтрували, залишок промивали етилацетатом і фільтрат екстрагували етилацетатом. Об'єднані фази етилацетату промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували.
Залишок очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. "Н ЯМР (300 МГц, ДМоО-ав): 6 |част. на млн.) - 2.14 (дип, 2 Н), 3.23 (5,3 Н), 3.29(1,2 Н),
Зо 4.45, 2 Н), 4.68 (а, 2 Н), 5.77 (І, 1 Н), 7.58 (5, 1 Н), 8.18 (а, 1 Н), 8.32-8.48 (т, З Н), 8.51 (5,1 Н), 11.21 (5,1 Н).
Приклад 5
М-(2-(2-Гідроксиетил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід
Стадія А:
Одержання М-(2-(2-Чтрет-бутил(диметил)силіл|окси)етил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н- індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2-карбоксаміду хх
УА
- (в)
М
Е
Е НМ щ М оо он Нес-ві-К-сН, не сн, 100 МГ (0.19 ммоль) метил 2-(2-Чтрет-бутил(диметил)силіл|окси)етил)-5-(6- (трифторметил)піридин-2-ілІкарбоніл)аміно)-2Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-5) розчиняли в 1 мл ТГФ і змішували з 669 мкл (0.67 ммоль) 1 М розчину броміду метилмагнію в
ТГФ. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 60 хв. Додавали ще 287 мкл (0.29 ммоль) 1 М розчину броміду метилмагнію в ТГФ і суміш перемішували при 25 "С протягом З год.
Потім обережно додавали 20 мл насиченого розчину хлориду амонію і суміш фільтрували.
Водну фазу екстрагували два рази етилацетатом, і органічні фази поєднували, сушили над сульфатом магнію, фільтрували, концентрували і сушили під зниженим тиском. Це забезпечило 50 мг М-(2-(2-Чгтрет-бутил(диметил)силіл|окси)етил) -6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксаміду.
НЕРХ-МС (Метод АЗ2): Чу - 1.51 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-523(МаН):
ІН ЯМР (300 МГц, ДМоО-аб): б |част. на млн.| - -0.17 - -0.09 (т, 6 Н), 0.78 (5, 9 Н), 1.62 (5,6
Н), 404, 2Н), 4.47 (1,2 Н), 5.98 (5,1 Н), 7.57 (5,1 Н), 8.16 (9,1 Н), 8.29(5,1 НН), 8.37 (1 Н), 8.45 (0, 1 Н), 8.73 (5, 1 Н), 12.38 (5, 1 Н).
Стадія В:
Ух
МА, - (в)
М
Е
Е Нм щ М но сн, 50 мг (96 мкмолів) М-(2-(2-Чтрет-бутил(ідиметил)силіл|окси)етил)-6-(гідроксиметил)-2Н- індазол-5-іл|-6-«стрифторметил)піридин-2-карбоксаміду розчиняли в 1.0 мл ТГФф і змішували з 144 мкл (0.14 ммоль) 1 М розчину фториду тетрабутиламонію в ТГф. Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 год. Суміш розводили з водою і екстрагували два рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали насиченим розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Це забезпечило 36 мг
М-(2-(2-гідроксиетил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2- карбоксаміду (Приклад 5).
Зо "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО- ав): а |част. на млн.| - 1.62 (5, 6Н), 3.86 (4, 2Н), 4.43 (І, 2Н), 4.95 (ї, 1Н), 5.94 (5, 1Н), 7.57 (5, 1Н), 8.16 (ай, 1Н), 8.30 (5, 1Н), 8.37 (І, 1Н), 8.45 (а, 1Н), 8.72 (5, 1Н), 12.36 (5, 1Н).
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 0.97 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 408.00.
Приклад 6
М-І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(3-гідроксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6-"'трифторметил)піридин- 2-карбоксамід
Стадія А:
Одержання М-(2-(3-Чтрет-бутил(диметил)силіл|окси)зпропіл)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н- індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2-карбоксаміду
МА,
ЕЕ || у о
Е М
Е нм -6ИхХх
М що М це сн, "1 би» Оо-51
Ж-сн, нс сн, 50 МГ (0.09 ммоль) метил 2-(3-Ттрет-бутил(диметил)силіл|окси)зпропіл)-5-(6- (трифторметил)піридин-2-ілІкарбоніл)аміно)-2Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-6) розчиняли в 500 мкл ТГФ і змішували з 326 мкл (0.33 ммоль) 1 М розчину броміду метилмагнію в ТГФ. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 60 хв. Потім обережно додавали 20 мл насиченого розчину хлориду амонію і суміш екстрагували два рази етилацетатом. Об'єднані органічні фази фільтрували через гідрофобний фільтр, концентрували і сушили під зниженим тиском. Залишок очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. Одержували 40 мг М-(2-(3-ЦЧтрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)зпропіл)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксаміду.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.58 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-537(МаН):
І"Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-аб): 5 |част. на млн.) - 0.02-0.05 (т, 6 Н), 0.84-0.91 (т, 9 Н), 1.62 (5, б Н), 2.02-2.18 (т, 2 Н), 3.55-3.62 (т, 2 Н), 4.45 (І, 2 Н), 5.96 (5, 1 Н), 7.57 (5,1 Н), 8.16 (4,1 Н), 8.31 (5, 1 Н), 8.33-8.42 (т, 1 Н), 8.45 (й, 1 Н), 8.72 (5, 1 Н), 12.37 (5, 1 Н).
Стадія В:
Ех
УА
- о
М
Е
Е Нм й-х
М
-ех дк бно он 37 мг (0.07 ммоль) М-(2-(3-ЦЧгтрет-бутил(диметил)силіл|окси)зпропіл)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)- 2Н-індазол-5-іл|-6-(трифторметил)піридин-2-карбоксаміду розчиняли в 500 мкл ТГФф і змішували 3 207 мкл (0.21 ммоль) 1 М розчину фториду тетрабутиламонію в ТГФ. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 2 год. Суміш розводили з водою і екстрагували два рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали насиченим розчином хлориду натрію, фільтрували і концентрували. Після очищення за допомогою препаративної ВЕРХ, одержували 10 МГ ІМ-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(3-гідроксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксаміду (Приклад 6, що містить вторинний компонент).
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.00 хв
Коо) МС (ЕРІпОоЗз): т/2-423 (МН):
ІН ЯМР вибрані сигнали (400 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.| - 1.61 (5), 2.00-2.12 (т), 3.38 (2 Н), 4.44 (її, 2 Н), 4.62 (ру. 5., 1 Н), 5.93 (бБг. 5., 1 Н), 7.55 (5, 1 Н), 8.13 (а, 1 Н), 8.27-8.38 (т, 2
Н), 8.43 (9, 1 Н), 8.71 (в, 1 Н), 12.30 (рг. 5., 1 Н).
Приклад 7
М-(2-(2-Гідроксиетил)-6-(гідроксиметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«-трифторметил)піридин-2- карбоксамід
Стадія А:
М-(2-(2-Чтрет-Бутил(диметил)силіл|окси)етил)-6-(гідроксиметил)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід
УА вд - ів)
М
Е
Е НМ щ М 7
Хо в он но-ві-|-сн, нс сн, 100 МГ (0.19 ммоль) метил 2-(2-Чтрет-бутил(диметил)силіл|окси)етил)-5-(6- (трифторметил)піридин-2-ілІікарбоніл)аміно)-2Н-індазол-6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-5) розчиняли в 1 мл ТГФ і змішували з 191 мкл (0.38 ммоль) 2 М розчину боргідриду літію. Суміш залишали перемішуватись при 25 "С протягом 24 год. Додавали 14 мг (0.38 ммоль) боргідриду натрію і 500 мкл метанолу, і суміш перемішували при 25 "С протягом 4 год. Додавали ще 14 мг (0.38 ммоль) боргідриду натрію, і суміш перемішували при 25 "С протягом 24 год. До реакційної суміші обережно додавали воду і органічну фазу видаляли. Потім суміш екстрагували два рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали насиченим розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок ресуспендували в 2 мл ДМСО і очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. Це забезпечило 30 мг М-(2-(2-Чтрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)етил)-6-(гідроксиметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-(трифторметил)піридин-2- карбоксаміду.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу :- 1.44 хв
МС (ЕРІпоз): т/7-495(МаН):
І"Н ЯМР (300 МГц, ДМОО- аб): 6 |част. на млн.) - -0.16 - -0.12 (т, 6 Н), 0.75-0.79 (т, 9 Н), 4.05 (2 Н), 4.48 (ї, 2 Н), 4.69 (а, 2 Н), 5.75-5.77 (т, 1 Н), 7.57 (в, 1 Н), 8.18 (аа, 1 Н), 8.30-8.33 (т, 1
Н), 8.38 (Ї, 1 Н), 8.45 (0, 1 Н), 8.51 (в, 1 Н), 11.20 (5, 1 Н).
Стадія В: 7
УА
- в);
М
Е
Е Нм щ М дон, он 33 мг (0.07 ммоль) М-(2-(2-ЦЧтрет-бутил(ідиметил)силіл|окси)етил)-6-(гідроксиметил)-2Н- індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2-карбоксаміду розчиняли в 1 мл ТГФ і змішували з 100 мкл (0.10 ммоль) 1 М розчину фториду тетрабутиламонію в ТГФ. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 1 год. Суміш розводили з водою і екстрагували два рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали насиченим розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр, концентрували і сушили під зниженим тиском. Одержували 25 мг М-(2-(2-
Зо гідроксиетил)-6-(гідроксиметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-(трифторметил)піридин-2-карбоксаміду (Приклад 7).
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 0.87 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-381 (МН).
ІН ЯМР (300 МГц, ДМСоО-аб): 6 |част. на млн.) - 3.87 (д, 2 Н), 4.44 (ї, 2 Н), 4.69 (й, 2 Н), 4.98 (ї, 1 Н), 5.70-5.81 (т, 1 Н), 7.57 (5, 1 Н), 8.11-8.23 (т, 1 Н), 8.31-8.42 (т, 2 Н), 8.43-8.49 (т, 1 Н), 8.51 (5, 1 Н), 11.20 (5,1 Н).
Приклад 8
М-І6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(оксетан-3-ілметил)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід й
МА, -д- в)
М
Е
Е НМ й
М сн. он Го) 50 мг о (0.12 ммоль) метил 2-(оксетан-3З-ілметил)-5-((6-«"трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-1) розчиняли в 500 мкл Т/фі змішували з 576 мкл (0.58 ммоль) 1 М розчину броміду метилмагнію в ТГф. Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 60 хв. Потім обережно додавали 20 мл насиченого водного розчину хлориду амонію і суміш концентрували. Водну фазу екстрагували два рази етилацетатом, і органічні фази поєднували, сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували. Залишок розчиняли в 2.0 мл ДМСО і очищали за допомогою препаративної
ВЕРХ. Фракції, що містять продукт піддавали ліофілізації. Одержували 30 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АЗ2): Чу - 1.03 хв
МС (ЕРІпоз): т/2-435 (МН).
І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.) - 1.62 (5, 6 Н), 3.45-3.61 (т, 1 Н), 4.48 1,2 Н), 4.66 (аа, 2 Н), 4.72 (а, 2 Н), 5.94 (5, 1 Н), 7.57 (5, 1 Н), 8.16 (9, 1 Н), 8.33-8.42 (т, 2 Н), 8.42-8.47 (т, 1 Н), 8.72 (в, 1 Н), 12.36 (5, 1 Н).
Приклад 9
М-І6-«Гідроксиметил)-2-(оксетан-3-ілметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід
Ех в
Е
Е НМ Ве -6ЬИХ
М он 75 мг (0.17 ммоль) метил 2-(оксетан-3З-ілметил)-5-((6-«"трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 4-1) розчиняли в 1 мл суміші
ТГФ/метанол (1:1), і додавали 8 мг (0.21 ммоль) боргідриду натрію. Суміш залишали перемішуватись при 25 "С протягом 60 хв. Реакційну суміш концентрували, і залишок змішували з водою. Суспензію енергійно перемішували протягом 15 хв., і тверді речовини відфільтровували шляхом відсмоктування, промивали два рази водою і два рази діетиловим ефіром, і сушили під зниженим тиском. Одержували 48 мг зазначеної у заголовку сполуки.
Зо НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 0.94 хв
МС (ЕРІпоз): пт/2-407 (МН):
І"Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-аб): б |част. на млн.) - 3.55 (5, 1 Н), 4.48 (ї, 2 Н), 4.61-4.77 (т, 6 Н), 7.57 (5, 1 Н), 8.18 (ад, 1 Н), 8.33-8.49 (т, З Н), 8.51 (5, 1 Н), 11.21 (5, 1 Н).
Приклад 10
М-16-(-2-Гідроксипропан-2-іл)-2-ІЗ-(метилсульфоніл)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід
Е | ме (в) У
Е ин, од
М но ем бно
Суміш з 0500 мг (1.32 ммоль) /М-І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксаміду (Проміжна сполука 5-1), 569 мг карбонату калію і 114 мг 5 йодиду калію в 5.0 мл ДМФА перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додавали 414 мг 1-бром-3-(метилсульфоніл)/пропану, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали воду, суміш два рази екстрагували етилацетатом і екстракти промивали розчином хлориду натрію і концентрували. Залишок очищали колонковою хроматографією (дихлорметан/метанол градієнт). Екстракція фракції продукту шляхом перемішування з діетиловим ефіром забезпечувала 59 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.02 хв
МС (ЕРІпоз): пт/2-485 (МН) "Н-ЯМР (300 МГц, ДМСО-ав): б (част. на млн.|- 1.63 (5, 6Н), 2.26-2.42 (т, 2Н), 2.99 (в, ЗН), 3.06-3.16 (т, 2Н), 4.55 (ї, 2Н), 5.96 (5, 1Н), 7.60 (5, 1Н), 8.16 (й, 1Н), 8.33-8.48 (т, ЗН), 8.73 (5, 1Н), 12.37 (5, 1Н).
Приклад 11
М-(2-(3-Гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід хх в - (Ф)
Шов:
М сн, не ем сн, он
Спосіб одержання 1 705 мг (1.57 ммоль) метил 2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-5-(Ц(6б-(трифторметил)піридин-2- іл)карбоніліаміно)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-4) спочатку завантажували в 10 мл ТГФ і охолоджували в охолоджувальній бані з льююдяною водою. Додавали 2.6 мл (5.0 еквівалентів) ЗМ розчину броміду метилмагнію (в діетиловому ефірі), і суміш залишали перемішуватись при охолодженні на льодяній бані протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 4,5 год. Додавали ще 1 еквівалент розчину броміду метилмагнію, і суміш залишали перемішуватись при кімнатній температурі протягом 20,5 год. Знов додавали ще 1 еквівалент
Зо розчину броміду метилмагнію, і суміш залишали перемішуватись при кімнатній температурі протягом 22 год. Реакційну суміш змішували з насиченим водним розчином хлориду амонію, перемішували і екстрагували три рази етилацетатом. Об'єднані органічні фази промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Це забезпечило 790 мг залишку, який очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. Це забезпечило 234 мг зазначеної у заголовку сполуки і 164 мг фракції продукту, який перемішували з діетиловим ефіром. Після фільтрації шляхом відсмоктування з подальшою сушкою, одержували додаткові 146 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.10 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 450.00. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 1.14 (5, 6Н), 1.61 (5, 6Н), 1.99-2.08 (т, 2Н), 4.42-4.55 (т, ЗН), 5.93 (5, 1Н), 7.56 (5, 1Н), 8.15 (аа, 1Н), 8.32-8.39 (т, 2Н), 8.41-8.47 (т, 1Н), 8.70 (5, 1Н), 12.34 (5, 1Н).
Спосіб одержання 2
Суміш з 0500 мг (1.37 ммоль) /М-І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксаміду (Проміжна сполука 5-1), 569 мг карбонату калію і 114 мг йодиду калію в 5 мл ДМФА перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додавали 344 мг (1.5 еквівалентів) 4-бром-2-метилбутан-2-олу і суміш нагрівали до 100 "С протягом 2 год.
Додавали ще 0.5 еквівалента 4-бром-2-метилбутан-2-олу, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 год. До суміші підмішували воду і екстрагували два рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали насиченим розчином хлориду натрію і фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали шляхом очищення колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/(етилацетат). Це забезпечило 100 мг фракції продукту, який перемішували з діетиловим ефіром. Тверду речовину фільтрували і сушили.
Одержували 60 мг зазначеної у заголовку сполуки. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|е: 1.14 (5, 6 Н), 1.61 (5, 6Н), 1.99-2.07 (т, 2 Н), 4.43-4.52 (т, З Н) 5.94 (5, 1 Н) 7.57 (5, 1 Н) 8.15 (аа, 1Н) 8.33-8.40 (т, 2 Н), 8.42-8.48 (т, 1 Н), 8.71 (5, 1 Н), 12.35 (5, 1 Н)
Приклад 12
М-16-(-2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(2-(метилсульфоніл)етил|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід сх в шо НМ «сн, воза не в сн, он 160 мг (0.44 ммоль) М-І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин- 2-карбоксаміду (Проміжна сполука 5-1) суспендували разом з 182 мг карбонату калію і 36 мг йодиду калію в 1.0 мл ДМФА, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хв.
Потім додавали 123 мг 2-брометилметилсульфону (0.66 ммоль) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Додавали воду, суміш екстрагували два рази етилацетатом і екстракти промивали насиченим водним розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Очищення залишку за допомогою препаративної
ВЕРХ забезпечувала 20 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ (Метод Аг): Чу - 1.01 хв;
МС (ЕРІпоз): п/2-471 (МН)
І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО- ав): 6 |част. на млн.|- 1.63 (5, 6 Н), 2.90 (5, З Н), 3.85 (ї, 2 Н), 4.86 (ї, 2 Н), 5.97 (в, 1 Н), 7.59 (5, 1 Н), 8.13-8.19 (т, 1 Н), 8.37 (5, 1 Н), 8.41-8.48 (т, 2 Н), 8.74 (5,1 Н), 12.37 (5,1 Н).
Приклад 13 6-(Дифторметил)-М-(2-(З-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5- іл|Іпіридин-2-карбоксамід 595
Е ХУ | (в)
М
Е НМ
-еИУ
ХО у
М но
СН. НС СН»
Спосіб одержання 1
Суміш з 250 мг б6-(дифторметил)-М-І(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|піридин-2- карбоксаміду (сирий продукт проміжної сполуки 5-2), 144 мг йодиду калію і 239 мг карбонату калію в 2.5 мл ДМФА перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додавали 145 мг (0.87 ммоль) 4-бром-2-метилбутан-2-олу, суміш перемішували при 110 "С протягом 3 год., додавали ще 96 мг 4-бром-2-метилбутан-2-олу, і суміш перемішували при 110 "С протягом 4 год. Додавали воду, суміш екстрагували два рази етилацетатом і екстракт промивали напівнасиченим водним розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Очищення здійснювали колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). Одержували 61 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.00 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 432.00. "Н-ЯМР (300 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 1.14 (5, 6Н), 1.63 (5, 6Н), 1.97-2.08 (т, 2Н), 4.41-4.55 (т, ЗН), 5.99 (5, 1Н), 7.03 (І, 1Н), 7.56 (5, 1Н), 7.94 - 8.00 (т, 1Н), 8.24-8.38 (т, ЗН), 8.71 (5, 1Н), 12.49 (5, 1Н).
Спосіб одержання 2
Аналогічно до одержання Прикладу 11 (Спосіб одержання 1), 3.00 г метил 5-(І6- (дифторметил)піридин-2-ілІкарбоніл)аміно)-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-2Н-індазол-б- карбоксилату (Проміжна сполука 4-11) вводили в реакцію з ЗМ розчином броміду метилмагнію (в діетиловому ефірі). Після очищення сирого продукту при перемішуванні з діетиловим ефіром, фільтрації з подальшою препаративною ВЕРХ, одержували 1,37 г зазначеної у заголовку сполуки.
Приклад 14 6б-(Дифторметил)-М-16-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(2-(метилсульфоніл)етил|-2Н-індазол-б- іл)піридин-2-карбоксамід
А
Е хх | (в)
М
Е НМ но т М (в) по ще но сн, дО сн,
Суміш з 250 мг б6-(дифторметил)-М-І(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|піридин-2- карбоксаміду (сирий продукт проміжної сполуки 5-2), 144 мг йодиду калію і 239 мг карбонату калію в 2,5 мл ДМФА перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додавали 162 мг 2-брометилметилсульфону (0.87 ммоль), і суміш перемішували при 110 "С протягом З год.
Додавали воду, суміш екстрагували два рази етилацетатом і екстракт промивали напівнасиченим водним розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали за допомогою препаративної ВЕРХ і фракції продукту додатково очищали шляхом очищення колонковою хроматографією на силікагелі (гексан/етилацетат). 40 мг зазначеної у заголовку сполуки одержували. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 1.65 (5, 6Н), 2.90 (5, ЗН), 3.85 (ї, 2Н), 4.85 (ї, 2Н), 6.03 (5, 1Н), 7.04 (1, 1Н), 7.59 (5, 1Н), 7.98 (ай, 1Н), 8.25-8.36 (т, 2Н), 8.43 (5, 1Н), 8.75 (5, 1Н), 12.52 (5, 1Н).
Приклад 15 6б-(Дифторметил)-М-І(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(3З-гідроксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|піридин-2- карбоксамід
Стадія А:
Одержання М-(2-(3-Чтрет-бутил(диметил)силіл|окси)зпропіл)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н- індазол-5-іл|-6-(дифторметил)піридин-2-карбоксаміду й
Е - о СН»
М о-5817 Ну
Е Нм - /- Ж-сн, нс Ж нс сн,
М но сн,
Суміш з 250 мг б6-(дифторметил)-М-І(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|піридин-2- карбоксаміду (Проміжна сполука 5-2), 48 мг йодиду калію і 239 мг карбонату калію в 2.5 мл
ДМФА перемішували при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додавали 219 мг (0.87 ммоль, 1.5 еквівалентів) (З3-бромпропокси)(трет-бутил)диметилсилану і суміш перемішували при 110 "С протягом З год. Додавали ще 1 еквівалент (3-бромпропокси)(трет-бутил)диметилсилану, і суміш перемішували при 100 "С протягом 4 год. Додавали воду, суміш екстрагували етилацетатом і екстракт промивали водним розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали колонковою хроматографією (гексан/етилацетат).
Одержували 92 мг зазначеної у заголовку сполуки.
Стадія В: і
Е Я в)
М он
Е НМ /- й
М но
СН,
Аналогічно до одержання Прикладу б, Стадія В, 92 мг М-(2-(3-Цтрет- бутил(ідиметил)силіл|окси)зпропіл)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (дифторметил)піридин-2-карбоксаміду вводили в реакцію з 0.53 мл 1 М розчину фториду тетрабутиламонію в ТГФ протягом 1 год. Водна обробка як в Прикладі б і Очищення за допомогою препаративної ВЕРХ забезпечувало 46 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 0.92 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 404.00. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО- ав): 5 (част. на млн.|е 1.64 (5, 6Н), 2.05 (дшіп, 2Н), 3.35-3.46 (т, 2Н), 4.45 (І, 2Н), 4.64 (І, 1Н), 5.99 (в, 1Н), 7.04 (1, 1Н), 7.57 (5, 1Н), 7.95 - 7.99 (т, 1Н), 8.25-8.36 (т,
ЗН), 8.73 (5, 1Н), 12.50 (5, 1Н).
Приклад 16
М-(6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-2-(4,4,4-трифторбутил)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід сх й | - (в) Е
Е М АТ
Е НМ Е тем
З М бнУз
Суміш 3 0210 мг (0.58 ммоль) /М-І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксаміду (Проміжна сполука 5-1) в З мл ДМФА змішували з 0.11 мл (0.87 ммоль) 1,1,1-трифтор-4-йодбутану і 239 мг карбонату калію, і суміш перемішували при 80 С протягом б год. Після додавання води, суміш екстрагували три рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази промивали насиченим розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Сирий продукт очищали за допомогою препаративної
ВЕРХ. Одержували 19 мг зазначеної у заголовку сполуки.
Зо НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.27 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 474.15. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО- ав): 6 |част. на млн.|- 1.62 (5, 6Н), 2.10-2.33 (т), 4.49 (І, 2Н), 5.94 (в, 1Н), 7.59 (5, 1Н), 8.13-8.18 (т, 1Н), 8.32-8.41 (т, 2Н), 8.41-8.47 (т, 1Н), 8.72 (5, 1Н), 12.35 (5, 1Н).
Приклад 17
М-16-(-2-Гідроксипропан-2-іл)-2-ІЗ-«трифторметокси)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід
МА Ж
М 0-Х
Е
Е Нм /-7 Е -6ш-О
М бно з 150 мг (0.33 ммоль) М-І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин- 2-карбоксаміду (Проміжна сполука 5-1) спочатку завантажували в 2 мл ТГФ. Додавали 58 мг (0.40 ммоль) 3-(трифторметокси)пропан-1-олу, 131 мг трифенілфосфіну і 71 мкл диїзопропіл азодикарбоксилату (ОІАОЮ, СА 2446-83-5), і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 19 год. Додавали 0.83 мл розчину гідроксиду натрію (2М) і суміш перемішували при 40 "С протягом 5 год. Суміш розводили з водою і екстрагували три рази етилацетатом, і об'єднані органічні фази концентрували і очищали за допомогою препаративної ВЕРХ.
Одержували 16 мг зазначеної у заголовку сполуки у вигляді сирого продукту.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.26 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 490.14. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-дв, вибрані сигнали): б Ічаст. на млн.|- 1.61 (5, 6Н), 1.84 (й, 1Н), 2.32 (аціпі., 2Н), 4.08 (її, 2Н), 4.51 (ї, 2Н), 7.58 (5, 1Н), 8.15 (0, 1Н), 8.31 - 8.39 (т, 2Н), 8.44 (а, 1Н), 8.72 (5, 1Н), 12.35 (5, 1Н).
Приклад 18
М-(6-(-2-Гідроксипропан-2-іл)-2-І3-(2,2,2-трифторетокси)пропіл|-2 Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід й: Е й | р (9) Шк
Е " о Й
Е НМ /- рай
М дну з
Аналогічно до одержання Прикладу 11 (Спосіб одержання 1), 52 мг (0.10 ммоль) метил 2-І|3- (2,2,2-трифторетокси)пропіл|-5-((6-«трифторметил)піридин-2-ілікарбоніліаміно)-2Н-індазол-б- карбоксилату (Проміжна сполука 4-10) в З мл ТГФ вводили в реакцію з 2 х 171 мкл ЗМ броміду магнію розчин в діетиловому ефірі Очищення за допомогою препаративної ВЕРХ забезпечувало 12 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод АТ): Чу - 1.25 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 504.16. "Н-ЯМР (500 МГц, ДМСоО- ав): 5 (част. на млн.| - 1.63 (5, 6Н), 2.20(дшіп, 2Н), 3.58, 2Н),4.05(4, 2Н), 4.47, 2Н),5.94(5, 1Н), 7.58 (5, 1Н), 8.15 (ай, 1Н), 8.32 (5, 1Н), 8.36 (ї, 1Н), 8.45(9, 1Н), 8.73 (5, 1Н), 12.36 (5, 1Н).
Приклад 19
Б-Фтор-М-(2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- метилпіридин-2-карбоксамід
ДА хх | (в) нс М
НМ й
ХО
М но сн. Не СН, 228 мг (0.31 ммоль) метил 5-((5-фтор-6-метилпіридин-2-іл)/укарбоніл|аміно)-2-(З-гідрокси-3- метилбутил)-2Н-індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 4-8) спочатку завантажували в 4.5 мл ТГФф і охолоджували на льодяній бані. Додавали 0,63 мл ЗМ розчин броміду метилмагнію (в діетиловому ефірі), і суміш залишали перемішуватись при охолодженні за допомогою льодяної бані протягом 2 год. і при кімнатній температурі протягом 21 год. Реакційну суміш змішували з насиченим водним розчином хлориду амонію і екстрагували три рази етилацетатом. Об'єднані органічні фази концентрували. Залишок очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. 82 мг зазначеної у заголовку сполуки одержували.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.03 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 414.21. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б (част. на млн.|е 1.13 (5, 6Н), 1.63 (5, 6Н), 1.99-2.05 (т, 2Н), 2.55-2.59 (т, ЗН), 4.42-4.50 (т, ЗН), 5.95 (в, 1Н), 7.54 (5, 1Н), 7.83 (І, 1Н), 8.05 (ай, 1), 8.31 (в, 1Н), 8.68 (5, 1Н), 12.33 (5, 1Н).
Приклад 20
М-(2-(3-Гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6-метилпіридин-2- карбоксамід д, хх | (в) но М
НМ тех
ХК у
М но сн, не СН, 278 мг (0.48 ммоль) метил /2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-5-((б-метилпіридин-2- ілукарбоніл|аміно)-2Н-індазол-б-карбоксилату (Проміжна сполука 4-9) спочатку завантажували в 5.0 мл ТГФ і охолоджували на льодяній бані. Додавали 0.97 мл ЗМ розчин броміду метилмагнію (в діетиловому ефірі) і суміш залишали перемішуватись при охолодженні за допомогою льодяної бані протягом 2 год. і при кімнатній температурі протягом 20,5 год. Додавали ще 0.48 мл ЗМ розчину броміду метилмагнію і суміш залишали перемішуватись при кімнатній температурі протягом 67 год. Суміш змішували з насиченим водним розчином хлориду амонію і екстрагували три рази етилацетатом, і екстракти промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали за допомогою препаративної ВЕРХ. Одержували 111 мг зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 0.97 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 396.22. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б (част. на млн.|е 1.15 (5, 6Н), 1.64 (5, 6Н), 2.00-2.08 (т, 2Н), 2.61 (5, ЗН), 4.41-4.59 (т, ЗН), 5.92 (5, 1Н), 7.50 (аа, 1Н), 7.56 (5, 1Н), 7.90-7.99 (т, 2Н), 8.33 (5, 1Н), 8.70 (5, 1Н), 12.39 (5, 1Н).
Приклад 21 6-(2-Гідроксипропан-2-іл)-М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(4,4 4-трифторбутил)-2Н-індазол-5- іл|Іпіридин-2-карбоксамід й не х | (в й
М Е он НМ орх т
М но сн,
Розчин 72 мг (0.16 ммоль) метил 5-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)піридин-2-ілІікарбоніл)аміно)-2- (4,4,4-трифторбутил)-2Н-індазол-б6-карбоксилату (Проміжна сполука 4-7) в 10 мл Т/Ф охолоджували в охолоджувальній бані з льодом/водою. Додавали 0,26 мл ЗМ розчину броміду метилмагнію в діетиловому ефірі і суміш перемішували протягом 2 год. і потім при кімнатній температурі протягом 20 год. Додавали ще 1 еквівалент ЗМ розчину броміду метилмагнію, і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 год. Додавали насичений водний розчин хлориду амонію, суміш три рази екстрагували етилацетатом і екстракти промивали розчином хлориду натрію і концентрували. Препаративна ВЕРХ забезпечувала 22 мг (31 95 від теорії) зазначеної у заголовку сполуки.
НЕРХ-МС (Метод Аг): Чу - 1.15 хв. (УФ детектор: ТІС), виявлена маса 464.20. "Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 1.56 (5, 6Н), 1.64 (5, 6Н), 2.07-2.34 (т, 4Н),
4.49 (ї, 2Н), 5.32 (5, 1Н), 6.05 (5, 1Н), 7.60 (в, 1Н), 7.87 (аа, 1Н), 7.99-8.05 (т, 2Н), 8.35 (5, 1Н), 8.79 (5, 1Н), 12.45 (5, 1Н).
Приклад 22
М-Г2-(2-(1-Гідроксициклопропіл)етил/|-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід що
Е | р (9)
М
Е
Е нм й
М но сна он 250 мг (0.69 ммоль) М-І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-1Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин- 2-карбоксаміду (Проміжна сполука 5-1) спочатку завантажували в 5 мл ДМСО. Додавали 159 мг (0.96 ммоль) 1-(2-брометил)циклопропанолу, 285 мг карбонату калію і 171 мг йодиду калію і суміш перемішували при 100 "С протягом 5 год. Додавали воду і суміш екстрагували три рази етилацетатом. Об'єднані органічні фази промивали розчином хлориду натрію, фільтрували через гідрофобний фільтр і концентрували. Залишок очищали за допомогою препаративної
ВЕРХ (колонка: Умаїегє ХВгідде С18 5 мкм 100 х 30 мм, елюент А: вода ж 0.1об'ємн. 95 мурашиної кислоти (99 95), елюент В: ацетонітрил). Ліофілізація забезпечувала 45 мг зазначеної у заголовку сполуки. "Н-ЯМР (500 МГц, ДМСО-ав): б |част. на млн.|- 0.18-0.22 (т, 2Н), 0.48-0.52 (т, 2Н), 1.62 (в, 6Н), 2.08 (ї, 2Н), 4.54-4.60 (т, 2Н), 5.36 (5, 1Н), 5.96 (5, 1Н), 7.57 (5, 1Н), 8.16 (аа, 1Н), 8.34-8.39 (т, 2Н), 8.45 (0, 1Н), 8.72 (5, 1Н), 12.36 (5, 1Н).
Оцінка фізіологічної ефективності при різних аутоїмунних захворюваннях
Аналіз ІКАКА кінази
ІВАКА-інгібувальну активність речовин згідно з даним винаходом вимірювали в аналізі
ІНАКА4 ТА8-РЕВЕТ (ТА-РКЕТ - флуоресцентний індуктивно-резонансний перенос енергії с розділенням у часі), описаному нижче у даній заявці.
Як фермент використовували рекомбінантний білок злиття з М-кінцевою 51 (глутатіон 5- трансфераза) і ІКАКА людини, експресований в клітинах комах, інфікованих бакуловірусом (НІ5,
ВТІ-ТМ-581-4, клітинну лінію придбавали у Іпмігодеп, Мо за каталогом В855-02) і очищених за допомогою афінної хроматографії. Застосовуваний для кіназної реакції субстрат являв собою біотинільований пептид біотин-АнНх-ККАВЕЗАЕГАСИЗОЗРБОАБЗЕАЕР (С-кінець в амідній формі), який можна придбати, наприклад, у Віозупсап СтрН (Вегіїп-Висин).
Для аналізу одержували 11 різних концентрацій в діапазоні від 20 мкМ до 0,073 нМ з 2 ММ розчину досліджуваної речовини в ДМСО. 50 нл відповідного розчину піпетували в чорний низькооб'ємний 384-лунковий мікротитраційний планшет (ОСгеіпег Віо-Опе, ЕгісКепнаийзеп,
Німеччина), додавали 2 мкл розчину ІКАКА в буфері для аналізу (ХО мм НЕРЕЗ рН 7.5, 5 мм
Масіг, 1.0 мм дитіотреїтолу, 30 мкм активованого ортованадату натрію, 0.1 95 (мас./об'ємн.) бичачого гамма-глобуліну (ВО), 0.04 95 (об'ємн./об'ємн.) нонідет-Р40 (Зідта)|, і суміш інкубували протягом 15 хв. для забезпечення попереднього зв'язування речовин з ферментом перед кіназною реакцією. Потім ініціювали кіназну реакцію шляхом додавання З мкл розчину аденозинтрифосфату (АТР, 1.67 мм - кінцева концентрація в 5 мкл аналітичного об'єму: 1 мм) і пептидного субстрату (0.83 мкм - кінцева концентрація в 5 мкл аналітичного об'єму: 0.5 мкм) в буфері для аналізу, і одержану в результаті суміш інкубували при 22 "С протягом часу реакції хв. Концентрацію ІКАК4 регулювали до відповідної активності ферменту і встановлювали такою, яка забезпечувала проведення аналізу в лінійному діапазоні. Типові концентрації 45 складали приблизно 0.2 нм. Реакцію зупиняли додаванням 5 мкл розчину реагентів для детектування ТК-ЕКЕТ (0,1 мкм стрептавідин-ХІ 665 (Сізріо Віоаззау5; Франція, Мо за каталогом 61О5АХІ С)| ії 1.5 нм анти-фосфосеринового антитіла (МегоК Мійїроге, "ЗТК Апіїбоду", Мо за каталогом 35-002| ії 0.6 нм ГАМСЕ ЕО-М/1024-міченого анти-мишачого-ІдО антитіла (Реїкіп-
ЕІтег, Мо продукту АЮО077; альтернативно можна застосовувати мічене криптатом тербію анти- мишаче-Ідс антитіло від Сізбіо Віоахззауз) у водному розчині ЕДТУ (100 мм ЕОТА, 0.4 95
Імас./об'ємн.| бичачого сироваткового альбуміну ІВБАЇ в 25 мм НЕРЕ5 рн 7.5).
Одержану в результаті суміш інкубували при 22С протягом 1 год. для забезпечення утворення комплексу біотинільованого фосфорильованого субстрату і реагентів для детектування. Кількість фосфорильованого субстрату потім оцінювали шляхом вимірювання резонансного перенесення енергії від міченого хелатом європію анти-мишачого-Ідсо антитіла до стрептавідин-ХІ 665. Для цієї мети випромінювання флуоресценції на довжинах хвиль 620 нм і 665 нм вимірювали після збудження на довжині хвилі 350 нм у вимірювальному приладі ТВ-
ЕКЕТ, наприклад, Кибрузіаг (ВМО І абтесппоїодіе5, Оффенбург, Німеччина) або Міемлих (Регкіп-
ЕІтег). Співвідношення випромінювань на довжинах хвиль 665 нм і 622 нм приймали як міру кількості фосфорильованого субстрату. Дані нормалізували (ферментативна реакція без досліджуваної речовини - 0 95 інгібування; решта компонентів аналітичного середовища, але без ферменту - 100 95 інгібування). Звичайно, досліджувані речовини тестували на тих самих мікротитраційних планшетах в 11 різних концентраціях в діапазоні від 20 мкМ до 0.073 нм (20 мкм, 5.7 мкм, 1.6 мкм, 0.47 мкм, 0.13 мкм, 38 нм, 11 нм, 3.1 нм, 0.89 нм, 0.25 нм і 0.073 нм). Серії розведень готували перед аналізом (від 2 мм до 7.3 нм в 10095 ДМСО) шляхом серійних розведень. Значення ІСво були розраховані шляхом підбирання за 4 параметрами.
Таблиця 1
Значення ІСво примірних сполук в аналізі кінази ІКАКА
ІСво 1176 11111185 1281 Г11111111150 2298. 703.82 22218189
Інгібувальну активність даних речовин загальної формули (Ії) по відношенню ІКАКА рівним чином вимірювали в описаному вище аналізі ІКАК4 ТК-ЕКЕТ. Як приклад згадані наступні: проміжна сполука 4-2 з ІСво-21.7 нм, проміжна сполука 4-3 з ІСво-13.0 нм і проміжна сполука 4-4 з ІСво-6.2 нм.
Секреція ТМЕ-а в клітинах ТНР-1
За допомогою цього тесту можна протестувати речовини на їх здатність інгібувати секрецію
ТМЕ-а (фактор некрозу пухлини-альфа) в клітинах ТНР-1 (лінія клітин гострого моноцитарного лейкозу людини). ТМЕ-а є цитокіном, що приймає участь в запальних процесах. У цьому тесті секрецію ТМЕ-а запускають шляхом інкубування з бактеріальним ліпополісахаридом (ЛПС).
Клітини ТНР-1 витримували в безперервній суспензійній клітинній культурі (середовище
ЕРМІ 1460 з І -глутамаксом (сібсо, кат. Мо. 61870-044) доповненому 10 95 фетальною бичачою сироваткою (ЕС5) (Іпмігодеп, кат. Мо. 10082-147), 1 9о суміші пеніцилін/стрептоміцин (сібсо ВК, кат. Мо. 15140-114))| і концентрація клітин не повинна перевищувати 1 х 105 клітин/мл. Аналіз здійснювали в середовищі для культивування клітин (середовище КРМІ 1460 з І -глутамаксом, доповнене ЕС5 10 Об).
У кожному випадку 2-2,5 мкл клітинної суспензії (відповідає 4000 клітинам) на лунку розподіляли в 384-лунковий планшет для тестування (Сгеїіпег, кат. Мо 784076), у кожній з яких 40-50 нл речовини було розчинено в 100 95 ДМСО. Це було зроблено із застосуванням 10 різних концентрацій в діапазоні від 20 мкм до 0.073 нм для кожного речовини. Клітини інкубували при кімнатній температурі протягом 15 хв. Потім у кожну лунку розподіляли 2-2.5 мкл 0.1 мкг/мл ЛПС (Зідта, ЕзсПегіспіа соїї 055:85, кат. Мо І 5418), розчиненого в середовищі для культивування клітин (кінцева концентрація 0.05 мкг/мл). Як нейтральний контроль клітини обробляли концентрацією ЛПС в 0.05 мкг/мл і 1 95 ДМСО і, як контроль інгібітора тільки за допомогою 1 95
ДМСО.
Планшети центрифугували при 80 д протягом 30 з і інкубували при 37 "С, 595 СО» і 95 95 атмосферній вологості протягом 17 год. Кількість ТМЕ-а визначали із застосуванням набору для детектування ТМЕ-альфа НТРЕЕ (Сівріо, кат. Мо 6Є2ТМЕРЕВ/С). Для цієї мети у кожному випадку 2 мкл розчину для детектування, що складається з кон'югату анти- ГМЕ-6-ХІ 665 і кон'югату анти-
ТМЕ-а-криптату, розчинених у відновлювальному буфері відповідно до інструкцій виробника, додавали для проведення тесту НТКЕ (гомогенна флуоресценція з временним розділенням).
Після додавання суміш інкубували або при кімнатній температурі протягом З год., або при 4 "С протягом ночі. Потім сигнали зчитували на довжинах хвиль 620/665 нм, із застосуванням підтримуваного НТКЕ вимірювального приладу, такого як ВМО РПегазіаг.
Активність речовин виражали в процентах у вигляді співвідношення між нейтральним контролем і контрольним інгібітором. Значення ІСво були розраховані шляхом підбирання за 4 параметрами.
Таблиця 2
Значення ІСво примірних сполук відносно секреції ТМЕ-а в клітинах ТНР-1 111761. .09 28111110 28111165
Викликане за допомогою ЛПС (ліпополісахаридів) вироблення цитокінів іп мйго в МКПК (мононуклеарні клітини периферійної крові) людини)
Досліджували дію сполук загальної формули (І) на викликане вироблення цитокінів в МКПК людини. У даному випадку вироблення цитокінів викликали за допомогою ЛПС, ліганда ТІ К4, який приводить до активації ІКАК4-опосередкованого сигнального шляху.
МКПК людини одержували з антикоагульованої цільної крові людини. Для цієї мети 15 мл
Зо середовища фікол-пак (Віоспгот, кат. Мо І 6115) спочатку піпетували в пробірки І ейсозер і додавали 20 мл крові людини. Після центрифугування крові при 800 д протягом 15 хв. при кімнатній температурі плазму, включаючи тромбоцити, видаляли і відкидали. МКПК переносили в центрифужні пробірки і доливали РВ5 (фосфатно-сольовий буферний розчин) (сібсо, кат. Мо 14190). Суспензію клітин центрифугували при кімнатній температурі при 250 у протягом 10 хв. і супернатант відкидали. МКПК ресуспендували у повному середовищі (КРМІ 1640, без І1- глутаміну (РАА, кат. Ме Е15-039), 10 96 ЕС5; 50 Од/мл пеніциліну, 50 мкг/мл стрептоміцину (РАА, кат. Мо Р11-010) і 1 95 І -глутаміну (Зідта, кат. Мо (537513)).
Аналіз також проводили у повному середовищі. РВМС висівали в 96-лункові планшети при густині клітин 2,5 х 105 клітин/лунку. Сполуки згідно з даним винаходом піддавали серійному розведенню в постійному об'ємі 10095 ДМСО і використовували в аналізі в 8 різних концентраціях в діапазоні від 10 мкМ до З нМ таким чином, що кінцева концентрація ДМСО складала 0,4 95 ДМСО. Потім перед фактичною стимуляцією клітини попередньо інкубували з ними протягом 30 хв. Для індукування секреції цитокінів клітини стимулювали за допомогою 0,1 мкг/мл ЛПС (Зідта, Езспегіспіа соїї 0128:812, кат. Мо І 2887) протягом 24 годин. Життєздатність клітин визначали із застосуванням люмінесцентного аналізу СеПТйетг-Сіо (Рготеда, кат. Мо 07571 (5755/5756А)) відповідно до інструкцій виробника. Кількість секретованого ТМЕ-а в супернатанті культури клітин визначали із застосуванням набору Нитап РгоІпПаттайогу 9-РіІех
Тівзце Сийиге КИ (М5О, кат. Мо К15007В) відповідно до інструкцій виробника. Як приклад, примірна сполука 11 і примірна сполука 12 мають активність х 1 мкм.
Іп міто ТІ 8-4/1 І В-7-індукована секреція інтерлейкіну (1-23 дендритних клітин (ДК) людини
Досліджували дію сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) на індуковане продукування прозапального цитокіна ІІ -23, який грає значну роль для генерації клітин ТН-17 в
ДК людини. Установлено, що клітини ТН-17 грають вирішальну роль в патогенезі порушень, таких як ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерева (анкілозуючий спондилоартрит) або розсіяний склероз (І ибБбБрегі5, Маї. Кему. ЕПештаї!цо!., 2015; Магіпопі еї аї.,
Ашо. Іттип. Ніопіїднів, 2014; Ізайоміс еї аї., У. Ашіоійттип., 2015; єїазсНкКе еї аї., / Іттипої., 2009). Для визначення впливу сполук згідно з даним винаходом на продукування 1-23, первинні людські моноцити (виділені 3 РВМС людини із застосуванням магнітного розділення |Мінепуї
Віоїтесп, Мопосуїе ІзоЇайоп Кії, кат. Мо 130-091-153) за допомогою додавання факторів зростання (рекомбінантний людський ЗМ-С5ЗЕ |РергоТесі, кат. Мо 300-031 і ІІ -4 |РергоТесі, кат. Мо 200-041)
Зо у повному середовищі (МЕ (наднизький ендотоксин) КРМІ 1640 |Віоспгот Ас, кат. Мо Ес1415), 10 95 фетальной бичьей сиворотки (ЕВ5) |Сібсо, кат. Мо 10493-1061|; 50 мкм р-меркаптоетанолу (Сібсо, кат. Мо 31350|, 50 Од/мл пеніциліну і стрептоміцину (Сібсо, кат. Мо 15140-114Ї) були диференційовані в культурі протягом б днів, щоб одержати ДК. Після збирання ДК їх ресуспендували у повному середовищі і висівали з густиною клітин 2 х 107 клітин/лунку в 96- лунковий планшете (Собвіаг, кат. Мо 3599). Сполуки згідно 3 даним винаходом піддавали серійному розведенню в постійному об'ємі 100 95 ДМСО і використовували в аналізі в 9 різних концентраціях в діапазоні від 10 мкМ до 1 нМ. У даному випадку забезпечували, щоб присутня концентрація ДМСО завжди складала 0.195 ДМСО для кожної з 9 використовуваних концентрацій. Проводили 30-хвилинну попередню інкубацію ДК з сполуками згідно з даним винаходом. Після цього, ДК стимулювали для продукування 1-23 за допомогою 10 нг/мл ЛПС (Зідта, Е5спПегіснпіа соїї серотип 0127:88, кат. Мо І 3129) (ліганд ТІ КА) і 2,5 мкг/мл ліганда ТІ К7/8
К848 (Іпмімодеп, кат. Мо ЦгІ-/848-5)3, обидва з яких приводять до активації ІКАКа4- опосередкованого сигнального шляху, в інкубаторі (37 "С, 95 95 Н, 5 96 СОг) протягом 24 годин.
Після закінчення цього часу інкубації протягом 24 годин, супернатанти збирали і аналізували із застосуванням комерційно доступного ПІЇ-23 ЕГІБА (еВіозсіепсе5, кат. Мо 88-7237-88), що проводили відповідно до інструкцій виробника. Результати інгібування ІЇ/-23 в ДК людини представлені як приклад для примірної Сполуки 12 на Фігурі 1.
Іп міїго ТІ В7/8- або ТІ К9-індуковане вироблення ІЄМ-« плазмоцитоїдних дендритних клітин людини (рос)
За допомогою цього тесту можна дослідити в людських рОС5 дію сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) на вироблення ІЄМ-са (інтерферон-альфа), ключового цитокіна в патогенезі системного червоного вовчака (Маїніап еї аї., Апйгйї5 ВНеит, 2009; Стом/ М.К.,
Кпеит бі5 Сіїп М Ат, 2010). Для цієї мети, як описано вище, МКПК людини виділяли з цільної крові і плазмоцитоїдні ДК (рОСв) виділяли з них за допомогою комерційно доступного набора для розділення клітин (Мікепуї Віоїесі, Ріазтасуйід Оепагійіс Сеї! ІзоЇайоп КИ ІІ, кат. Мо 130-097- 415). Одержані таким чином рос ресуспендували у повному середовищі (ЕРМІ 1640-бІЩщамах
ІСібсо, кат. Мо 61870-010), доповненому за допомогою 10 95 ЕВ5 |Сірсо, кат. Мо 10493-1061| і 50 од. пеніциліну/стрептоміцину (Сірсо, кат. Мо 15140-1141) і висівали з густиною клітин в 5 х 104 клітин/лунку в 9б-лунковий мікротитраційний планшет (Совіаг, кат. Мо 3599). Сполуки згідно з 60 даним винаходом піддавали серійному розведенню в постійному об'ємі 10095 ДМСО і використовували в аналізі в 9 різних концентраціях в діапазоні від 10 мкМ до 1 нМ. При цьому було гарантовано, що присутня концентрація ДМСО завжди складала 0,1 95 ДМСО для кожної з 9 застосовних концентрацій. Проводили 30-хвилинну попередню інкубацію рОС з сполуками згідно з даним винаходом. рос стимулювали або з лігандом ТІ К7/8 (іміквімод, К837, Іпмімодеп, кат. Мо Цгі-іто), або з лігандом ТКУ (СРО-А, О0М2216, Іпмімодеп, кат. Мо ЦгІ-2216-1), і це приводило до активації ІКАК-4-опосередкованих сигнальних шляхів. Після інкубації протягом 24 годин супернатанти клітинної культури видаляли і аналізували із застосуванням комерційно доступного людського ІЕМ-са ЕГІЗА (ІЄМаїрна Мийі-5!ибіуре ЕГІЗА Кії, ррі Аззау Зсіепсе, кат. Мо 41105-1). Результати інгібування ІЕМ-са в плазмоцитоїдних ДК людини представлені як приклад для Примірної Сполуки 12 на Фігурі 2.
Модель іп мімо запалення, опосередкованого ТІ Кк
Сполуки згідно з даним винаходом загальної формули (І) досліджували відносно їх ефективності іп мімо в моделі іп мімо опосередкованого ТІ К запалення. Ця механістична модель зокрема показує потенційну дію сполук загальної формули (І) на опосередковані ТІК4 порушення, тому що була застосована опосередкована ЛІС модель запалення. В цій моделі самки мишей ММКІ (віком приблизно б тижнів; Спапев Кімег Іарогайюгіе5, Німеччина) були розподілені на групи по 5 тварин у кожній. Здоровій контрольній групі давали лікарську основу (етанол-арахісове масло 10:90 об'ємн./об'ємн.), в якій була розчинена речовина (наповнювач для речовини), а також лікарську основу, в якій був розчинений ЛПС. Поряд з групами лікування субстратом, групі позитивного контролю також вводили внутрішньочеревно (в.ч-) 0,2 мг у кожному випадку ЛІПС/кг маси тіла (5ідта, кат. Мо І 4391) (ліпополісахариди з Е. соїї 0111:84).
Крім того, групі позитивного контролю вводили наповнювач для речовини, описаний вище.
Речовину вводили перорально за 16 годин до індукції запалення шляхом введення ЛПС. Щоб дослідити дію сполук згідно з даним винаходом на запалення, у тварин брали конечний зразок крові через 1,5 години. Концентрацію цитокінів ТМЕ-а і 1-6 в плазмі визначали із застосуванням набора Моизе РгоІпПатіпайгу 7-Ріеєх Тіззце Сийиге КИ (МО, кат. Мо К150128) згідно з інструкціями виробника. Інгібітори ІБКАК4 є ефективними в моделі опосередкованого ТІ запалення. На Фігурі З показано кількість ТМЕ-а в плазмі крові, яка зменшується залежно від дози при введенні Примірної Сполуки 11 у порівнянні з викликаної за допомогою ЛПС
Зо концентрацією.
Модель іп мімо запалення, опосередкованого ІІ -14ф3
Щоб оцінити потенційну ефективність сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) в ІЕ-1Д-опосередкованих захворюваннях, ІІ -1ф вводили в.ч. самкам Ваїр/с (віком приблизно 8 тижнів, Спагпев5 Кімег І арогаїогіе5, Німеччина) і досліджували дію сполук згідно з даним винаходом на ІГ-18-опосередковану секрецію цитокінів. У кожній групі було по 5 тварин.
Контрольна група отримувала лікарські основи, які використовують для розчинення речовини і
І-18. Групам, що одержували речовину, і групі позитивного контролю у кожному випадку вводили в.ч. 90 мкг І--1Д8 /кг маси тіла (К2О, кат. Мо 401-МЛ/СЕ). Речовину або її лікарську основу в групі позитивного контролю вводили за б годин до введення ІІ/-1Дф8. Через 2 години після введення ІЇ-18, визначали ТМЕ-4 в плазмі, виділеної з крові із застосуванням набора
Моизе РгоІпПаттаййогу 7-Ріех Тіззие Сийиге Кії (МБО, кат. Ме К15012В) відповідно до інструкцій виробника. Введення І/-18 приводило до підвищення концентрації ТМЕ-й4 в плазмі, що інгібувалась введенням Примірних Сполук 11 і 12. Це представлено на фігурі 4.
Модель іп мімо викликаного ад'ювантом артриту
Для визначення протизапальної активності сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І), вони були досліджені відносно їх ефективності іп мімо в моделі артриту. Для цієї мети кожному самцю щурів Льюіса (приблизно 100-125 г, Спагіе5 Кімег І арогайгіє5, Німеччина) в основу хвоста в день 0 вводили підшкірно 100 мкл повного розчину ад'юванта Фрейнда (СЕА) (М. їирегсшовіз. НЗ7Ка (Ото І ар, кат. Мо -231141), розчиненого в неповному ад'юванті Фрейнда
ІОіїсо І ар, кат. Мо -2639101). Кожна група нараховувала п-8 щурів. У дослідження включали як здорову контрольну групу, так і контрольну групу захворювання. Кожна контрольна група отримувала п.о. як лікування тільки лікарську основу досліджуваної речовини. Лікування різними дозами досліджуваної речовини проводили у профілактичному порядку, тобто починаючи з 0 дні, шляхом перорального введення. В день 0 додатково визначали початковий стан тварин з точки зору показників активності захворювання (оцінка тяжкості артриту на основі системи балів). У даному випадку, бали надавали і сумували залежно від ступеню запалення суглобів від 0 до 4 при наявності еритеми, включаючи опухання суглобів (0 - ні; 1 - незначне; 2 - помірне; З - виражене; 4 - важке) для обох задніх лап. Щоб визначити протизапальну ефективність сполук активність захворювання тварин оцінювали за допомогою оцінки 60 активності захворювання, починаючи з 8-го дні, коли у тварин спочатку проявляються ознаки артриту, а потім З рази на тиждень до кінця (20-й день). Статистичний аналіз здійснювали із застосуванням однофакторного дисперсійного аналізу (АМОМА) і шляхом порівняння з контрольною групою за допомогою багаторазового порівняльного аналізу (тест Даннетта).
Підшкірне введення СЕА крисам приводить до гострого артриту з вираженим запаленням суглобів у щурів. Цей індукований артрит був інгібований шляхом лікування за допомогою
Примірної Сполуки 11. Це представлено на Фігурі 5.
Модель іп мімо, викликаного колагеновим антитілом артриту у мишей
Досліджували протизапальну дію сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) в ще одній мишачій моделі артриту. Для цієї мети самкам мишей ВаїБр/с (віком приблизно 9 тижнів, Спагпез Кімег І арогафогіє5, Кіпде(оп, Канада) в О день кожної вводили внутрішньовенно в хвостову вену 200 мкл коктейлю колагенового антитіла (10 мг/мл; АгіпгійоМар, МО Віоргодисів) (за виключенням здорової контрольної групи, включеної у дослідження). Потім на 6-й день кожна з цих мишей отримувала додаткову внутрішньочеревну ін'єкцію 200 мкл ЛПС. Кожна група нараховувала п-10 мишей. У дослідження включали як здорову контрольну групу, так і контрольну групу захворювання. Кожна контрольна група отримувала п.о. як лікування тільки лікарську основу досліджуваної речовини у профілактичному порядку, тобто починаючи з 0 дні.
Лікування різними дозами досліджуваної речовини здійснювали у профілактичному порядку, тобто починаючи з 0 дні шляхом перорального введення. Протягом експерименту, ступінь захворювання оцінювали на основі системи балів для оцінки активності захворювання на всіх чотирьох лапах. В такій системі нарахування балів за здорову лапу бали не нараховували, тоді як бали з 1 (|легке запалення, наприклад, пальця(ів) лапи) до 4 |сильне запалення, що розповсюджується по всій лапі) нараховували у кожному випадку за визначений ступінь запалення суглобів, яке виникло від пальців лап через плюсневий суглоб до гомілковостопного суглобу, як описано нижче: - 0 х норма - 1 ж еритема або слабке опухання, обмежене передплюсневим або гомілковостопним суглобом або пальцями лапи - 2 х еритема або слабке опухання, що розповсюджується від гомілковостопного суглоба до плюсневої кістки (2 сегменти)
Зо - З - еритема і помірне опухання, що розповсюджується від гомілковостопного суглоба до плюсневих суглобів - 4 х еритема і сильне опухання, що охоплює плюсневі суглоби, стопи і пальці лап.
Для цього параметра початкова умова було визначено заздалегідь за один день до початку експерименту (день -1), і цей показник активності захворювання згодом оцінювали три рази на тиждень, починаючи з 8 дня. Статистичний аналіз проводили із застосуванням однофакторного дисперсійного аналізу (АМОМА) і шляхом порівняння з контрольною групою за допомогою багаторазового порівняльного аналізу (тест Даннетта).
Внутрішньовенне введення коктейлю з колагенових антитіл, включаючи подальше внутрішньочеревне введення ЛПС мишам приводить до гострого артриту з вираженим запаленням суглобів. Цей викликаний артрит був інгібований внаслідок лікування за допомогою
Примірної Сполуки 12. Це представлено на Фігурі 6.
Мишача модель НАСГ іп мімо
Щоб експериментально індукувати НАСГ, 200 мкг стрептозотоцину (517; Зідта-Аїакісн,
США) вводять підшкірно кожному із 45 самців 2-денних мишей С57ВІ/6. Починаючи з 4- тижневного віку, ці тварини одержують необмежено раціон з високим вмістом жирів (НЕО; 57 ккал 9о жиру, ЯНЕОЗ32 від СІ ЕА, Японія). У віці б тижнів тварин рандомізують на З групи (15 тварин на групу). У той час як одна з груп не одержує ніякого лікування, іншим двом групам щоденно протягом 4 тижнів вводять перорально або лікарську основу, або досліджувану речовину. Після 4-тижневого лікування всіх тварин безболісно вмертвляють, а печінку видаляють і фіксують для гістологічного дослідження в розчині Буїна (Н. ОепкК, "Ріхіегипд півоЇодізспег Ргарагаїе" (Фіксація гістологічних препаратів|, в: Р. ВбсК (еа.): "Котеїі5
МіктозКорізспе Тесппік" (|Вотеї5 Містозсору Тесппідце5|, Огбап 4 Зспмаггепрегу, Мипісн-
Міеппа-Вайітоге 1989, 17-е видання, стор. 97, ІЗВМ 3-541-11227-1). Після цього зразки печінки поміщають в парафін і одержують зрізи парафіну товщиною 5 мкм. Гістологічні зрізи кожної печінки забарвлюють а) для визначення показника активності НЖБП (НАСГ) за допомогою гематоксилін-еозину (НС) і б) для визначення фіброзу печінки за допомогою Рісго-5іпи5 гей (уУмаідеск, Німеччина). Оцінку активності НЖБП визначають в зрізах гематоксилін-еозину на основі критеріїв, рекомендованих О.Е. КіІеїпег еї аї., Нерайоіоду 41 (2005), 1313-1321 (Таблиця 1). Для гістологічного кількісного визначення фіброзних зон роблять 5 цифрових фотографій бо (ОРС280; І еіса, Німеччина) для кожного зрізу при 200-разовому збільшенні мікроскопа, і процент фіброзу визначають із застосуванням програмного забезпечення Ітадеу (Національний інститут охорони здоров'я, США).
Мишача модель іп мімо аБ/ар
Використовували 30 самців мишей ар/аЬ віком 8 тижнів. Ця модель є загальноприйнятною моделлю для ожиріння, резистентності до інсуліну і діабету 2 типу (Айееп УЕ Кіпд; Те изе ої апіта! тоае!5 іп діабеїе5 гезеагси; ВиййБпи дуоитаї ої Рпаптасоіоду 166 (2012), 877-894). Під час експерименту тварини одержували необмежено стандартний раціон харчування (ЕМ'1(Е) 801492, 505) і водопровідну воду. Тварин розподіляли рандомізовано на З групи (по 10 тварин у групі) і лікували перорально досліджуваною речовиною протягом 6 тижнів. Протягом періоду дослідження у тварин брали кров у різні моменти часу (до початку лікування, через З тижні після початку лікування і за 2 дні до закінчення лікування) для визначення параметрів чутливості до інсуліну (наприклад, НБАТс, вміст глюкози, вміст інсуліну). Крім того, проводили ОСТ (тест на толерантність до глюкози) як параметра для визначення чутливості до інсуліну за 1 день до початку лікування і через 2 дні після завершення лікування. Крім того, розраховували індекс
НОМА-ІК (рівень глюкози натощак (мЕд/л) " рівень інсуліну натощак (ммоль/л) / 22,5).
Іп мімо ксенотрансплантантна модель, асоційована з В-клітинною лімфомою
Досліджували протипухлинну активність сполук згідно 3 даним винаходом загальної формули (І) в мишачих ксенотрансплантантних моделях. Для цієї мети, самкам мишей С.В-17
ЗСІО імплантували підшкірно клітинні лінії В-клітинної лімфоми людини, наприклад, ТМО-8. При середньому розмірі пухлини 20-30 мм? пероральне монотерапевтичне лікування починали сполукою згідно з даним винаходом або шляхом введення сполуки згідно з даним винаходом у комбінації зі стандартною терапією, кожну з яких вводять перорально. Тим не менше, тварини були рандомізовані заздалегідь. Лікування завершували, як тільки у необробленої контрольної групи були великі пухлини. Розмір пухлини і масу тіла визначали три рази на тиждень.
Зниження маси тіла є мірою токсичності, зв'язаної з лікуванням (» 10 9о - критична, зупинка в лікуванні до відновлення, » 2095 - токсична, припинення). Площу пухлини визначали електронним штангенциркулем довжина (мм) х ширина (мм)). У кінці дослідження також визначали масу пухлини. Протипухлинну ефективність визначають співвідношенням маси пухлини, яку піддавали лікуванню, у порівнянні з контролем (Т/С) (маса пухлини групи, що
Зо отримувала лікування в день х/маса пухлини контрольної групи в день х| або співвідношенням площі пухлини, яку піддавали лікуванню у порівнянні з контролем (площа пухлини групи, яка отримувала лікування в день х/площа пухлини контрольної групи в день х). Сполука, що має Т/с вище ніж 0,5 визначають як активну (ефективну). Статистичний аналіз здійснюють із застосуванням однофакторного дисперсійного аналізу АМОМА і шляхом порівняння з контрольною групою за допомогою порівняльного аналізу "пари до паре" (тест Даннетта).
Аналіз кінази ІКАКА собаки
Інгібувальну ІКАК4 активність сполук згідно з даним винаходом відносно ІБАК4А собаки вимірювали в аналізі Ігак4 ТК-ЕНЕТ (ТА-ЕКЕТ - флуоресцентний резонансний перенос енергії з временним розділенням), описаному нижче.
Як фермент використовували рекомбінантний білок злиття з М-кінцевого НІЗ (полігістидин) і
Ігак4 собаки, експресований в інфікованих бакуловірусом клітинах комах (Ні5, ВТІ-ТМ-581-4, клітинна лінія, придбана у Іпмігодеп, Мо за каталогом В855-02) і очищений за допомогою афінної хроматографії. Застосовуваним для кіназної реакції субстратом був біотинільований пептид біотин-Анх-ККАВЕЗАЕГАИЗОЗРБОАБЕАЕРИ (С-кінець в амідній формі), який можна придбати, наприклад, у Віозупіап зтрН (Вепіп-Висп).
Для аналізу були приготовлені 11 різних концентрацій в діапазоні від 20 мкМ до 0,073 нМ з 2
ММ розчину досліджуваної речовини в ДМСО. 50 нл відповідного розчину піпетували в чорний низькооб'ємний 384-лунковий мікротитраційний планшет (Сгеіїпег Віо-Опе, ЕгісКепнаийзеп,
Німеччина), додавали 2 мкл розчину Ігак4 в буфері для аналізу (ХО мм НЕРЕЗ рН 7.5, 5 мм
Масі2, 1.0 мм дитіотреїтолу, 30 мкм активованого ортованадату натрію, 0.1 95 (мас./об'єм.) бичачого гамма-глобуліну (ВС) 0.04 95 (об'ємн./об'ємн.) нонідет-Р40 (Зідта)), і суміш інкубували протягом 15 хв., щоб забезпечити попереднє зв'язування речовин з ферментом до кіназної реакції. Потім кіназну реакцію починали за допомогою додавання З мкл розчину аденозинтрифосфату (АТФ, 1.67 мм - кінцева концентрація в 5 мкл об'єму аналізу: 1 мм) і пептидного субстрату (0.83 мкм - кінцева концентрація в 5 мкл об'єму аналізу: 0.5 мкм) в буфер для аналізу, і одержану суміш інкубували при 22 "С протягом часу реакції 45 хв.
Концентрацію Ігак4 підбирали згідно з відповідною активністю ферменту і встановлювали так, щоб аналіз був проведений у лінійному діапазоні. Типові концентрації складали приблизно 0,1 нМ. Реакцію зупиняли шляхом додавання 5 мкл розчину реагентів для детектування ТК- бо ЕВЕТ 0,1 мкм стрептавідин-ХІ 665 (Сівріо Віоаззаув; Франція, Мо за каталогом 6105АХІ Ф)| і 1,5 5О0 нм антифосфосеринового антитіла |(Мегок МіпПіроге, "ЗТК Апііїбоду", Мо за каталогом 35-0021ї 0,6 нм САМСЕ ЕО-МУ/1024-міченого антимишачого-Ідо антитіла (Регкіп-ЕІтег, Ме продукту АООО77; як альтернативу, можна застосовувати мічене криптатом тербію анти-мишаче антитіло дос від
Сібріо Віоаєзауз) у водному розчині ЕОТА (100 мм ЕЮОТА, 0,495 Імас./об'єм.| бичачого сироваткового альбуміну ІВБАЇ в 25 мм НЕРЕЗ рН 7,5).
Одержану суміш інкубували при 22 "С протягом 1 год., щоб забезпечити утворення комплексу біотинільованого фосфорильованого субстрату і реагентів для детектування.
Кількість фосфорильованого субстрату потім оцінювали шляхом вимірювання резонансної передачі енергії від міченого хелатом європію антимишачого-Ідо антитіла до стрептавідину-
ХІ 665. Для цієї мети флуоресцентні випромінювання при 620 нм і 665 нм вимірювали після збудження при 350 нм у вимірювальному приладі ТК-ЕКЕТ, наприклад, Кибузіаг (ВМО
І абіесппоїодієх, ОйПепригу, Німеччина) або Міеулих (РегКіп-ЕІтег). Співвідношення випромінювань при 665 нм і 622 нм було прийнято як міру кількості фосфорильованого субстрату. Дані були нормалізовані (реакція ферменту без досліджуваної речовини - 0 95 інгібування; все інші компоненти аналізу, але без ферменту - 100 95 інгібування). Звичайно досліджувані речовини тестували на тих самих мікротитраційних планшетах в 11 різних концентраціях в діапазоні від 20 мкм до 0.073 нм (20 мкм, 5.7 мкм, 1.6 мкм, 0.47 мкм, 0.13 мкм, 38 нм, 11 нм, 3.1 нм, 0.89 нм, 0.25 нм і 0.073 нм). Серії розведень готували перед аналізом (2 мм о 7.3 нм в 100 96 ДМСО) шляхом серійних розведень. Значення ІСзо розраховували шляхом підбирання за 4 параметрами.
Таблиця З
Значення ІСзхо від двох експериментів примірних сполук в аналізі собачої кінази ІКАКА 1.48 1.75 8.99 8.46
Викликане ліпополісахаридом (ЛІС) іп мійго вироблення цитокінів мононуклеарними клітинами периферійної крові собак (МКПК)
Досліджували дію сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) на викликане вироблення цитокінів в МКПК собак. У даному випадку вироблення цитокінів викликали за допомогою ЛПС, ліганд ТІ К4, що приводить до активації сигнального шляху, опосередкованого
ІВАКА.
МКІК собак були одержані з антикоагульованої цільної крові собаки. Для цієї мети
Зо збагачена лейкоцитами собаки плазма була приготовлена з 15 мл крові собаки шляхом центрифугування при 400 д протягом 15 хв. при 4 "С, з подальшим збиранням і потім суспендуванням лейкоцитарної оболонки МКПК собак в плазмі. Сім (7) мл РісоїІ-Радие Рів (Різспег Зсіепіййс, кат. Мо 11778538) піпетували в пробірку для центрифугування і 7 мл збагаченої лейкоцитами собаки плазми потім нашаровували поверх РісоїІ-Радце Ріи5. Після центрифугування пробірки при 400 д протягом 20 хв. при 4"С, МКПК собаки збирали з поверхні розділу плазми собак і Рісої-Радие Ріни5. МКПК переносили в нову пробірку для центрифугування і доповнювали збалансованим сольовим розчином Хенкса їх (НВЗ5) без
Са»з/Мадг: (Зідта-ЛАіагіси, кат. Мо Но394). Суспензію клітин центрифугували при 400 д протягом 5 хв. при 42С і супернатант відкидали. Потім клітинний залишок повторно суспендували в 0,2 Фо гіпотонічному сольовому розчині, щоб лізувати будь-які залишкові еритроцити. Через 30 секунд суспензію клітин робили ізотонічною і центрифугували при 400 д протягом 5 хв. при 4 "С. Потім клітинний залишок ресуспендували в НВ55 без Са»з/Мд" для кінцевого промивання і центрифугували при 400 д протягом 5 хв. при 49С. Потім МКПК ресуспендували у повному середовищі (КРМІ 1640 з СішамАХ (Зідта-Аїагісй, кат. Мо КО883), 1095 ЕС5; 50 од./мл пеніциліну, 50 мкг/мл стрептоміцину (Зідта-Аїйагіси, кат. Мо РА333)).
Аналіз також здійснювали у повному середовищі. МКПК висівали в 96-лункові планшети при густині клітин 2,5 х 105 клітин/лунку. Сполуки згідно з даним винаходом розчиняли в ДМСО і піддавали серійному розведенню у повному середовищі. Примірні сполуки використовували в аналізі в 8 різних концентраціях в діапазоні від З нМ до 10 мкМ, так що кінцева концентрація
ДМСО складала 0,0003-0,4 95. Для індукції секреції цитокінів клітини стимулювали за допомогою
0,1 мкг/мл ЛПС (5Зідта-Аїагісп, Ев5спегіспіа соїї 0111:84, кат. Мо 3024) протягом 24 годин.
Життєздатність клітин визначали із застосуванням 0,2 96 трипанового синього (5Зідта-Аїагіси, кат. Мо Т8154). Кількість ТМЕ-а, що секретується, в супернатанті клітинної культури визначали із застосуванням собачого ТМЕса Юиозеї Еїїза (КО бузіетв5, кат. Мо ОМ1507) згідно з інструкціями виробника. Як приклад, Примірна сполука 12 інгібувала вироблення ТМЕса собачими МКПК, стимульованими за допомогою ЛПС. Це представлено на Фігурі 7.
ІЇп міго викликане ліпополісахаридом (ЛПС) вироблення цитокінів бичачими мононуклеарними клітинами периферійної крові (МКПК)
Досліджували дію сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) на викликане вироблення цитокінів в бичачих МКПК. У даному випадку вироблення цитокінів викликали за допомогою ЛПС, ліганд ТІ К4, що приводить до активації сигнального шляху, опосередкованого
ІВАКА.
Бичачі МКПК були одержані з антикоагульованої цільної крові великої рогатої худоби. Для цієї мети збагачену бичачими лейкоцитами плазму готували з 500 мл крові великої рогатої худоби центрифугуванням при 1000 д протягом 20 хв. при кімнатній температурі (КТ), з подальшим збиранням і потім суспендуванням бичачої лейкоцитарної плівки МКПК у рівному об'ємі РВ5Б/5 мм ЕОТА (КТ). Тридцять (30) мл Рісої-Радие Ріи5 (Рієспег Зсіепійіс, кат. Мо 11778538) піпетували в пробірку Іеисозер і 30 мл суміші бичача лейкоцитарна плівка
МКПК/РВБ/ЕЮОТА потім нащаровували поверх Рісої-Радие Ріиб5. Після центрифугування пробірки при 800 д протягом 25 хв. при КТ, бичачі МКПК збирали з поверхні розділу бичачої плазми і РісоІ-Радце Ріи5. МКПК переносили в нову пробірку для центрифугування і додавали холодним РВ5З/ 5 мм ЕОТА. Суспензію клітин центрифугували при 350 д протягом 10 хв. при 4С і супернатант відкидали. Потім клітинний залишок повторно суспендували в 0,2 95 гіпотонічному сольовому розчині, щоб лізувати будь-які залишкові еритроцити. Через 30 секунд суспензію клітин робили ізотонічною і центрифугували при 500 д протягом 5 хв. при 4 "С. Потім залишок клітин МКПК ресуспендували у повному середовищі (ОМЕМ з СішамАХ (ТПепторРізпег, кат. Мо 32430100), 1095 кінської сироватки (АТССФ 30-20407М), 20 мкм 0- меркаптоетанолі (ТпептоРі5пег кат. Мо 31350010 Івихідний розчин: 50 ммі/).
Аналіз також здійснювали у повному середовищі. МКПК висівали в 24-лункові планшети при
Зо густині клітин 1 х 106 клітин/лунку. Сполуки згідно з даним винаходом розчиняли в ДМСО і піддавали серійному розведенню у повному середовищі. Примірні сполуки використовували в аналізі в 8 різних концентраціях в діапазоні від 0,003 мкМ до 10 мкМ, так що кінцева концентрація ДМСО складала 0,5 95. Для індукції секреції цитокінів клітини стимулювали за допомогою 1 мкг/мл (Фиг. 8) і 0,1 мкг/мл ЛПС (Фиг. 9) (ЛПС з БЕ. соїї К12; Іпмімодеп Ж ЧгіІ-еКІрв5) протягом 24 годин. Життєздатність клітин визначали із застосуванням розчину Тюрка (Мегск
МіПроге 2 1092770100).
Кількість ТМЕа, що секретується, в супернатанті клітинної культури бичачих МКПК, які піддавали впливу ЛПС визначали із застосуванням кролячого антибичачого антитіла ТМЕса на основі зчитування даних ЕГІЗА. Аналіз ЕГІЗА проводили в 384-лункових планшетах ЕЇ І5А, які були покрити 5 мкг/мл кролячого антибичачого антитіла ТМЕс (Віокадй, АНР2383) в 50 мм
МагбОз/МмансСоОз рн 9,6 буфера в 10 мкл/лунку протягом ночі при 4 "С. Після видалення антитіла і промивки лунок три рази за допомогою 50 мкл промивного буфера (РВ5, 0,05 95 (об'ємн./об'ємн.) Тжееп 20), лунки інкубували протягом 90 хв. при 37 "С з 40 мкл блокувального буфера (РВ5, 0,05 95 (об'ємн./об'ємн.) Тмееп 20, 1 95 (мас./об'єм.) бичачого сироваткового альбуміну). Після цього блокувальний буфер видаляли і додавали зразки культурального супернатанта (20 мкл/лунку). Після інкубації протягом 90 хв. при 37 "С, зразки видаляли, і лунки три рази промивали за допомогою 50 мкл промивного буфера. 1 мкг/мл кон'югованого з біотином кролячого антибичачого антитіла ТМЕс (Віокад, АНР2383В) в блокувальному буфері додавали в планшети (20 мкл/лунку), які інкубували протягом 60 хв. при 37 "С. Після видалення біотинільованого антитіла і промивання лунок три рази за допомогою 50 мкл промивного буфера, 20 мкл/лунку ЕхігАмідіп"Мм-лужної фосфатази (Зідта, Е2636), 1:10.000 розведеної в блокувальному буфері, додавали протягом 1 год. при 37 "С. Після видалення ЕхігАмідіп'м- лужної фосфатази і промивки лунок три рази за допомогою 50 мкл промивного буфера, ініціювали ферментативну реакціюлпроявлення кольору шляхом додавання 50 мкл/лунку буфера для проявлення (5 мм пара-нітрофенілфосфат (рМРР) в 50 мм МагСОз/мансСоз рн 9.6, 2 мм Маосіг). Оптичну густину реєстрували при довжині хвилі 405 нм. Для кінетичних вимірювань точки даних реєстрували кожні 5 хвилин протягом 1 години, вимірювання кінцевих точок проводили через 2 години. Як приклад, Примірна сполука 12 інгібувала вироблення ТМЕа бичачими МКПК, стимульованими за допомогою ЛПС. Це представлено на Фігурах 8 і 9. бо Іп мйго викликане ліпополісахаридом (ЛПС) вироблення цитокінів мононуклеарними клітинами периферійної крові свиней (МКПК)
Як ще один приклад, було досліджено дію сполук згідно 3 даним винаходом загальної формули (І) на викликане вироблення цитокінів у МКПК свиней. У даному випадку вироблення цитокінів індукували за допомогою ЛПС, ліганд ТІ К4, що приводить до активації сигнального шляху, опосередкованого ІКАКА.
МКІК свиней були одержані з антикоагульованої цільної крові свиней. Для цієї мети збагачену лейкоцитами свиней плазму готували з 36 мл свинячої крові центрифугуванням при 1000 д протягом 20 хв. при кімнатній температурі (КТ), з подальшим збиранням, а потім суспендуванням лейкоцитарної плівки МКК свиней в рівному об'ємі РВ5/5 мм ЕОТА (КТ).
Тридцять (30) мл РісоїІ-Радиє Ріив (Різспег Зсієпійіс, кат. Мо 11778538) піпетували в пробірку
ІГеисозер і 30 мл суміші лейкоцитарна плівка МКПК свиней/РВБЗ/ЕОТА потім нашаровували поверх РісоїЇ-Радие Ріи5. Після центрифугування пробірки при 800 д протягом 25 хв. при КТ,
МКПК свиней збирали з поверхні розділу свинячої плазми і РісоїІ-Радне Ріиз. МКПК переносили в нову пробірку для центрифугування і доповнювали за допомогою холодного РВБЗ/ 5 мм ЕОТА.
Суспензію клітин центрифугували при 350 9 протягом 10 хв. при 42С і супернатант відкидали.
Потім клітинний залишок повторно суспендували в 0,2 95 гіпотонічному сольовому розчині, щоб лізувати будь-які залишкові еритроцити. Через 30 секунд суспензію клітин робили ізотонічною і центрифугували при 500 д протягом 5 хв. при 42С. Потім залишок клітин МКПК ресуспендували у повному середовищі (МЕМ з сіІшамАХ (ТпепторРізпег, кат. Мо 32430100), 10 95 конячої сироватці (АТОСФ 30-20407м), 20 мкм Бб-меркаптоетанолу (ТпептоРізпег кат. Мо 31350010
Івихідний розчин: 50 ммі/).
Аналіз також проводили у повному середовищі. МКПК висівали в 24-лункові планшети при густині клітин 1 х 106 клітин/лунку. Сполуки згідно з даним винаходом розчиняли в ДМСО і піддавали серійному розведенню у повному середовищі. Примірні сполуки використовували в аналізі в 8 різних концентраціях в діапазоні від 0,003 мкМ до 10 мкМ, так що кінцева концентрація ДМСО складала 0,5 95. Для індукції секреції цитокінів клітини стимулювали за допомогою ЛПС (ЛПС з БЕ. соїї К12; Іпмімодеп Ж ЧгіІ-еКіІр5) в діапазоні концентрацій від 0,01 до 1 нг/мл протягом 24 годин. Життєздатність клітин визначали із застосуванням розчину Тюрка (Мегск Міїїроге я 1092770100).
Зо Кількість ТМЕа, що секретується, в супернатанті клітинної культури МКПК свиней, яких піддавали впливу ЛПС визначали із застосуванням кролячого антисвинячого антитіла ТМЕс на основі зчитування даних ЕГІЗА. Аналіз ЕГІЗА проводили в 384-лункових планшетах ЕЇГ І5А, які були покрити З мкг/мл кролячого антисвинячого антитіла ТМЕРса (Віокайд, АНР2397) в 50 мм
МагбОз/МмансСоОз рн 9,6 буфера в 10 мкл/лунку протягом 48 год. при 4 "С. Після видалення антитіла і промивки лунок три рази за допомогою 50 мкл промивного буфера (РВ5, 0,05 95 (об'ємн./об'ємн.) Тжееп 20), лунки інкубували протягом 60 хв. при 37 "С з 50 мкл блокувального буфера (РВ5, 0,05 95 (об'ємн./об'ємн.) Тмееп 20, 1 95 (мас./об'єм.) бичачого сироваткового альбуміну). Після цього блокувальний буфер видаляли і додавали зразки культурального супернатанта (20 мкл/лунку). Після інкубації протягом 90 хв. при 37 "С, зразки видаляли, і лунки три рази промивали за допомогою 50 мкл промивного буфера. 0,25 мкг/мл кон'югованого з біотином кролячого антисвинячого антитіла ТМЕса (ВіоКай, АНР2397В) в блокувальному буфері додавали в планшети (20 мкл/лунку), які інкубували протягом 60 хв. при 37 "С. Після видалення біотинільованого антитіла і промивання лунок три рази за допомогою 50 мкл промивного буфера, 20 мкл/лунку ЕхігАмідіп"Мм-лужної фосфатази (Зідта, Е2636), 1:10.000 розведеної в блокувальному буфері, додавали протягом 1 год. при 37 "С. Після видалення ЕхігАмідіп'м- лужної фосфатази і промивки лунок три рази за допомогою 50 мкл промивного буфера, ініціювали ферментативну реакціюлпроявлення кольору шляхом додавання 50 мкл/лунку буфера для проявлення (5 мм пара-нітрофенілфосфат (рМРР) в 50 мм МагСОз/Мансоз рн 9.6, 2 мм Маосіг). Оптичну густину реєстрували при довжині хвилі 405 нм. Для кінетичних вимірювань точки даних реєстрували кожні 5 хвилин протягом 1 години, вимірювання конечних точок проводили через 2 години. Як приклад, при 10 мкм Примірна сполука 12 інгібувала вироблення
ТМЕа бичачими МКПК, стимульованими за допомогою 0,1 нг/мл ЛПС. Це представлено на фігурі 10.
Модель іп мімо викликаного домашнім пиловим кліщем алергійного дерматиту у собак
Щоб оцінити потенційну протиалергійну/протизапальну ефективність сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) використовували модель собак породи бігль, сенсибілізованих домашнім пиловим кліщем (НОМ). При цьому сенсибілізація НОМ складалась з серії підшкірних ін'єкцій антисену НОМ (10 мкг, ОСгеег І арогаюгіе5, Гепої, МС, США) і АІнуйгодекю (0.2 мл,
Іпмімосеп, Зап Оієвдо, СА 921221, США) як ад'юванта з часовими інтервалами приблизно два бо тижні. Процес сенсибілізації контролювали і підтверджували внутрішньошкірним тестуванням шкіри. Після того, як собаки дали позитивний результат на внутрішньошкірне тестування шкіри
НОМ, через місяць після останньої сенсибілізації місцево наносили антиген (135 мкг) і вколювали у шкіру (за допомогою мікроголок довжиною 2 мм) дорослих собак породи бігль у внутрішню частину задніх лап і досліджували дію сполук згідно з даним винаходом на ознаки алергійного дерматиту, наприклад, еритема і набряк. Було 2 групи по 4 тварини у кожній: 1 1 контрольна група плацебо і 1 група, що одержувала Примірну сполуку 12. Контрольній групі вводили перорально желатинові капсули, що містять мікроцелюлозу, у той час як групі, яку піддавали лікуванню за допомогою Примірної Сполуки 12 вводили перорально желатинові капсули, що містять Примірна сполука 12 і мікроцелюлозу. Введення Примірної Сполуки 12 або плацебо починали за 5 днів до зараження антигеном НОМ і продовжували до 2 днів після зараження. Частота введення складала один раз в день, з дозою 10 мг/кг маси тіла у випадку
Примірної Сполуки 12. Починаючи з 30 хв. після зараження і в різні моменти часу протягом 48 год., еритему і набряк оцінювали із застосуванням МА5 (Мізча! Апаіодце 5саїє) в 2 групах.
Зразки плазми були проаналізовані для визначення впливу сполуки у зв'язку з клінічними оцінками. Набряк і еритема були значно зменшені після лікування за допомогою примірної
Сполуки 12. Це представлено в Таблиця 4 і 5, і на Фігурах 11 і 12.
Таблиця 4
Еритема (в одиницях МУА5) після лікування за допомогою Примірної Сполуки 12 у порівнянні з плацебо (години) Іодиниці МАЗІ (одиниці МА5І 01111111 001111111171111111111111001 нинкСЬСЬТЬЬИШИШКШЕ ж ПИ шшшШшх пиши
Таблиця 5
Набряк (в одиницях МА) після лікування за допомогою Примірної Сполуки 12 у порівнянні з плацебо (години) Іодиниці МАЗІ (одиниці МА5І 01111111 001111111171111111111111001 41111117 0811111117 11111103 нини нини хни 2 2411111117111111111111110611111171 11111102 С 48111111 011111111111111111111001
Модель свербіння іп мімо алергійного блошиного дерматиту
Для оцінки потенційного протисвербіжного ефекту сполук згідно з даним винаходом загальної формули (І) використовували модель алергійного блошиного дерматиту (АБД). У дослідження були включені тільки дорослі собаки з історією АБД. Життєва фаза дослідження складалась з двох фаз: фази індукції свербіння (2 тижні) з подальшою фазою лікування (2 тижні). Собак заражали блохами Сіепосерпаїїде5 (перше контрольне зараження за допомогою 100 бліх/собаку, всі подальші зараження за допомогою 30 бліх/собаку) два рази на тиждень протягом обох фаз дослідження. Було 2 групи по 12 тварин у кожній: 1 контрольна група плацебо і 1 група, яку лікували за допомогою Примірної Сполуки 12. Контрольній групі вводили перорально желатинові капсули, що містять мікроцелюлозу, тоді як групі, яку лікували за
Зо допомогою Примірної Сполуки 12, перорально вводили желатинові капсули, що містять
Примірну сполуку 12 і мікроцелюлозу. Частота введення складала один раз на добу, з дозою 20 мг/кг маси тіла у випадку Примірної Сполуки 12. Починаючи з 1 дня після лікування і кожного третього дня, собак записували протягом 4 годин і час, проведений у стані свербіння визначали як секунди, витрачені на розчухування, лизання, кусання. Зразки плазми були проаналізовані для визначення впливу сполуки у зв'язку з клінічними оцінками. Свербіж значно зменшувався після 10 днів лікування за допомогою Примірної Сполуки 12. Це представлено в Таблиці 6 і
Фігурі 13.
Таблиця 6
Зниження поведінки при свербіжі у порівнянні з вихідним рівнем після лікування за допомогою
Примірної Сполуки 12 у порівнянні з плацебо (показано як процентну зміну від вихідного рівня в зазначений день після лікування) 11111111 день4 | о День7 | Деньї0 | День!з
Фігура 1: Інгібування 1-23 в людських, утворених моноцитами ДК для Примірної Сполуки 12.
Дані представлені у вигляді середніх значень зі стандартними відхиленнями.
Фігура 2: Інгібування ІМЕ-4 в стимульованих (А) іміквімодом (К837)- або (В) Сро-А- стимульованих людських плазмоцитоїдних ДК для Примірної Сполуки 12. Дані представлені у вигляді середніх значень зі стандартними відхиленнями.
Фігура 3: Лікування викликаного за допомогою ЛПС запалення за допомогою Примірної
Сполуки 11 приводить до зниженої кількості ТМЕ-ай, що секретується. Дані представлені у вигляді середніх значень зі стандартними відхиленнями.
Фігура 4: Лікування викликаного за допомогою І/-18 запалення за допомогою Примірних
Сполук 11 (зліва) і 12 (справа) приводить до залежного від дози зменшення кількості ТМЕ-а, що секретується. Дані представлені у вигляді середніх значень зі стандартними відхиленнями.
Фігура 5: Протизапальні дії Примірної Сполуки 11 в тваринній моделі ревматоїдного артриту (викликана ад'ювантом щуряча модель). Значне і залежне від дози інгібування ревматичного запалення суглобів, виміряне на основі оцінки активності захворювання. Дані відповідають середнім значенням ж стандартні відхилення. Однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА з подальшим багатократним порівняльним аналізом з СЕА контрольною групою за допомогою тесту Даннетта; "р «0.05; р '« 0.017ир «0,001; р « 0.0001.
Фігура 6: Протизапальні дії Примірної Сполуки 12 в тваринній моделі ревматоїдного артриту (мишача модель, індукована колагеновими антитілами). Значне і залежне від дози інгібування ревматичного запалення суглобів, виміряне на основі оцінки активності захворювання. Дані відповідають середнім значенням « стандартні відхилення. Статистичні значення між контролем колагенових антитіл (АК) і терапевтичними групами підраховували за допомогою
Зо однофакторного дисперсійного аналізу АМОМА з подальшим багатократним порівняльним аналізом (тест Даннетта) Ср «0.05; р 0017 рак 0001; хр «0.0001).
Фігура 7: Інгібування викликаного за допомогою ЛІС вироблення ТМЕс собачими МКПК для
Примірної Сполуки 12. Дані представлені у вигляді середніх значень зі стандартними відхиленнями.
Фігура 8: Залежне від дози інгібування за допомогою Примірної Сполуки 12 вироблення
ТМЕа бичачими МКПК, викликаної за допомогою 1 мкг/мл ЛПС (кінетичне вимірювання). Дані показують середні значення зі стандартними відхиленнями біологічних трипликатів, кожний з яких вимірюють у двох екземплярах. Значення ІС50, визначене з цієї кривої складає 120 нм.
Фігура 9: Залежне від дози інгібування за допомогою Примірної Сполуки 12 вироблення
ТМЕа бичачими МКПК, викликаної за допомогою 0,1 мкг/мл ЛПС (кінетичне вимірювання). Дані показують середні значення зі стандартними відхиленнями біологічних трипликатів, кожний з яких вимірюють у двох екземплярах. Значення ІС50, визначене з цієї кривої складає 70,5 нм.
Фігура 10: Інгібування за допомогою 10 мкм Примірної Сполуки 12 вироблення ТМЕа свинячими МКІК, викликаної за допомогою 0,1 нг/мл ЛПС (кінетичне вимірювання). Дані показують середні значення зі стандартними відхиленнями біологічних трипликатів, кожний з яких вимірюють у двох екземплярах.
Фігура 11: Лікування моделі алергійного дерматиту у собак, викликаного домашнім пиловим кліщем, за допомогою Примірної Сполуки 12 приводить до зменшення еритеми (а). Дані представлені у вигляді середніх значень зі стандартними відхиленнями.
Фігура 12: Лікування моделі алергійного дерматиту у собак, викликаного домашнім пиловим кліщем, за допомогою Примірної Сполуки 12 приводить до зменшення набряку (б). Дані представлені у вигляді середніх значень зі стандартними відхиленнями.
Фігура 13: Протизудний ефект Примірної Сполуки 12 в тваринній моделі алергійного блошиного дерматиту. Дані виражені в процентах зміни від базової лінії, відповідаючи серединним значенням.

Claims (27)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Сполуки загальної формули (1): ві хх в М НМ -60И 1 М-В8 вв (0) в якій: А" являє собою Сі-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену, гідроксилу, незаміщеного або моно- або полігалогензаміщеного Сз-Св-циклоалкілу, або групи КУ, В'50», В'5О або 80, або групу, вибрану з: " й Он і ; де " являє собою місце зв'язування групи з рештою частини молекули; 82 і З завжди мають одне й те саме визначення і обидва є або воднем, або С:і-Св-алкілом; В? являє собою галоген, ціано, незаміщений або одноразово або багаторазово однаково або по-різному заміщений С1-Св-алкіл або незаміщений або одноразово або багаторазово однаково або по-різному заміщений Сз-Св6-циклоалкіл, і замісники вибрані з групи галогену і гідроксилу; Во являє собою водень, галоген або незаміщений або моно- або полігалогензаміщений С1-Св- алкіл; ВЯ являє собою незаміщений або моно- або диметилзаміщений моноциклічний насичений гетероцикл з 4-6 кільцевими атомами, який містить гетероатом або гетерогрупу з групи 0, 5, 50 Ко) і ЗО; А" являє собою Сі-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену, гідроксилу або Сз-Св- циклоалкілу; або В" являє собою Сз-Св-циклоалкіл; Вб являє собою С.і-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену; і їх діастереомери, енантіомери, солі, сольвати або сольвати солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
2. Сполуки за п. 1, в яких А" являє собою Сі-Св-алкіл, де Сі-Св-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою фтору, гідроксилу або групи Б6, В/50», В'5О або 80; 82 і З завжди мають одне й те саме визначення і обидва є або воднем, або С:і-Сз-алкілом; В" являє собою галоген, ціано або Сі-Сз-алкіл, де Сі-Сз-алкільна група є незаміщеною або моно- або полізаміщеною однаково або по-різному за допомогою галогену або гідроксилу; В» являє собою водень, фтор, хлор або С1-Сз-алкіл; Ве являє собою оксетаніл або тетрагідрофураніл; В' являє собою Сі-С.-алкіл, де Сі-С4-алкільна група є незаміщеною або монозаміщеною гідроксилом або циклопропілом або заміщеною трьома атомами фтору;
В? являє собою незаміщену С1і-С4-алкільну групу або трифторзаміщену Сі-С4-алкільну групу.
3. Сполуки за п. 1 або 2, в яких К" являє собою дифторметил, трифторметил або метил.
4. Сполуки за пп. 1, 2 або 3, в яких Е? являє собою водень або фтор.
5. Сполуки за пп. 1, 2, З або 4, в яких Е:2 і ЕЗ обидва являють собою водень або метил.
6. Сполуки за п. 2, в яких ВА' являє собою С2-Св-алкіл, де Со-Св-алкільна група є незаміщеною, або С2-Св-алкільна група є моно-, ди- або трифторзаміщеною або С2-Св-алкільна група є монозаміщеною за допомогою гідроксилу, БЄ, В'50О», або 80, або К! являє собою оксетанілзаміщену С:і-Сз-алкільну групу; В2 і ЕЗ завжди мають одне й те саме визначення і обидва є або воднем, або метилом; В? являє собою незаміщену або моно- або полігалогензаміщену С1-Сз-алкільну групу або С1-Сз- алкільну групу, заміщену однією гідроксильною групою, або С.і-Сз-алкільну групу, заміщену однією гідроксильною групою і трьома атомами фтору; В» являє собою водень, фтор або Сі-Сз-алкіл; В" являє собою Сі-Сз-алкіл; ВЗ являє собою Сі-Са-алкіл, де С:і-С--алкільна група є незаміщеною або моно-, ди- або трифторзаміщеною.
7. Сполуки за п. 6, в яких А" являє собою Со-Св-алкільну групу, заміщену гідроксилом або С;і-Сз-алкокси, або трифторметокси, або 2,2,2-трифторетокси, або трифторметилом, або являє собою метил-502-заміщену Сг-С--алкільну групу, або являє собою оксетан-3-іл-заміщену Сі-Сг-алкільну групу; 82 і З завжди мають одне й те саме визначення і обидва являють собою водень або метил; В" являє собою метил, етил, трифтор-С1-Сз-алкіл, дифтор-С1-Сз-алкіл, гідроксиметил, 1- гідроксіетил, 2-гідроксипропан-2г-іл і 2,2,2-трифтор-1-гідроксіетил; В? являє собою водень, фтор або метил.
8. Сполуки за п. 7, в яких ВА" являє собою 4,4,4-трифторбутил, 3-гідрокси-З-метилбутил, З-гідроксибутил, З-метоксипропіл, З-гідроксипропіл, З-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3- Зо трифторметоксипропіл, 2-метоксіетил, 2-гідроксіетил, 2-(метилсульфоніл)оетил або 3- (метилсульфоніл)пропіл; 82 і 23 обидва являють собою метил або водень; В" являє собою дифторметил, трифторметил або метил; В» являє собою водень або фтор.
9. Сполуки за п. 8, в яких В' являє собою 3-гідрокси-3-метилбутил, 3-гідроксибутил, З-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3-(метилсульфоніл)пропіл або 2-(метилсульфоніл)етил; В2 і ЕЗ обидва являють собою метил; В" являє собою дифторметил або трифторметил; В? являє собою водень.
10. Сполуки за п. 8, в яких В' являє собою 3-гідрокси-3-метилбутил, 3-гідроксибутил, З-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3-(метилсульфоніл)пропіл або 2-(метилсульфоніл)етил; 82 і ЕЗ обидва являють собою метил; В" являє собою метил; В» являє собою фтор, де ЕК? знаходиться в орто-положенні до КУ.
11. Сполуки за пп. 1-10, які являють собою наступні: 1) ІМ-(І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(2-метоксіетил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2- карбоксамід; 2) М-(6б-«гідроксиметил)-2-(2-метоксіетил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2- карбоксамід;
3). М-І6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(З-метоксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2- карбоксамід; 4) М-(6б-(гідроксиметил)-2-(З-метоксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6-(трифторметил)піридин-2- карбоксамід; 5) М-(2-(2-гідроксіетил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-ілІ|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід;
б). М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(3-гідроксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|-6-«трифторметил)піридин-2- карбоксамід; бо 7) М-(2-(2-гідроксієтил)-6-(гідроксиметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«-трифторметил)піридин-2-
карбоксамід;
8). М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(оксетан-3-ілметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин- 2-карбоксамід; 9) М-(6б-(гідроксиметил)-2-(оксетан-3-ілметил)-2Н-індазол-5-іл|-6-«(трифторметил)піридин-2- карбоксамід; 10) М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-ІЗ--сметилсульфоніл)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід; 11) М-(2-(З-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід; 12) М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(2-- метилсульфоніл)етил|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід; 13) б-(дифторметил)-М-(2-(З-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5- іл|Іпіридин-2-карбоксамід; 14) б-(дифторметил)-М-16-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(2-«метилсульфоніл)етил|-2Н-індазол-5- іл)упіридин-2-карбоксамід; 15) 6-(дифторметил)-М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(3-гідроксипропіл)-2Н-індазол-5-іл|піридин-2- карбоксамід; 16) М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(4,4,4-трифторбутил)-2Н-індазол-5-ілі|-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід; 17) М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-ІЗ--(трифторметокси)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід; 18) М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-І3-(2,2,2-трифторетокси)пропіл|-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід; 19) Б-фтор-М-(2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6- метилпіридин-2-карбоксамід; 20) М-(2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл|-6-метилпіридин-2- карбоксамід; 21) 6-(2-гідроксипропан-2-іл)-М-(6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2-(4,4,4-трифторбутил)-2Н-індазол-5- іл|Іпіридин-2-карбоксамід; Зо 22) М-(2-(2-(1-гідроксициклопропіл)етил/|-6-(2-гідроксипропан-2-іл)-2Н-індазол-5-іл)-6- (трифторметил)піридин-2-карбоксамід.
12. Сполука загальної формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у домашніх тварин.
13. Сполука загальної формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у сільськогосподарських тварин.
14. Сполука загальної формули (І) за будь-яким з пп. 1-12 або за п. 13 для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту, алергійного блошиного дерматиту, запального захворювання кишечнику, остеоартриту і запального болю, неінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів, гіперчутливості до комах, астми, респіраторних захворювань, маститу і ендометриту у тварин.
15. Сполука загальної формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак, алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок, запального захворювання кишечнику у собак або кішок, остеоартриту і запального болю у собак, кішок, коней або великої рогатої худоби, неіїінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів у коней, гіперчутливості до комах у коней, астми у кішок, респіраторних захворювань у великої рогатої худоби, маститу у великої рогатої худоби, ендометриту у великої рогатої худоби, і респіраторних захворювань у свиней.
16. Сполука загальної формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 для застосування в способі лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак і алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок.
17. Сполука загальної формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 для застосування в способі лікування іабо профілактики остеоартриту і запального болю у великої рогатої худоби, респіраторних захворювань у великої рогатої худоби, маститу у великої рогатої худоби, ендометриту у великої рогатої худоби і респіраторних захворювань у свиней.
18. Застосування сполуки загальної формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 для виготовлення лікарського засобу для застосування в способі лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
19. Застосування за п. 18, в якому лікарський засіб використовують для лікування і/або профілактики атопічного дерматиту, алергійного блошиного дерматиту, запального бо захворювання кишечнику, остеоартриту і запального болю, неінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів, гіперчутливості до комах, астми, респіраторних захворювань, маститу і ендометриту у тварин.
20. Застосування за пп. 18 і 19, причому тварина є домашньою твариною.
21. Застосування за пп. 18 і 19, причому тварина є сільськогосподарською твариною.
22. Застосування за пп. 18 і 19 для лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак, алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок, запального захворювання кишечнику у собак або кішок, остеоартриту і запального болю у собак, кішок, коней або великої рогатої худоби, неінфекційного рецидивуючого захворювання дихальних шляхів у коней, гіперчутливості до комах у коней, астми у кішок, респіраторних захворювань у великої рогатої худоби, маститу у великої рогатої худоби, ендометриту у великої рогатої худоби, і респіраторних захворювань у свиней.
23. Застосування за пп. 18 і 19 для лікування і/або профілактики атопічного дерматиту у собак і алергійного блошиного дерматиту у собак або кішок.
24. Лікарський засіб, який містить сполуку формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 у комбінації з інертним, нетоксичним, фармацевтично прийнятним наповнювачем для застосування в способі лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
25. Спосіб лікування і/або профілактики алергійних і/або запальних захворювань у тварин шляхом введення ефективної кількості щонайменше однієї сполуки формули (І) за будь-яким з пп. 1-11 тварині, яка цього потребує.
26. Сполуки загальної формули (110): в: Дія вм НМ - 1 не й, (9) ; (11) в якій ВА' являє собою 4,4,4-трифторбутил, З-гідрокси-З3-метилбутил, З-метоксипропіл, /3- гідроксипропіл, З-гідроксибутил, 3-гідрокси-2-метилпропіл, З-гідрокси-2,2-диметилпропіл, 3- трифторметоксипропіл, 2-метоксіетил, 2-гідроксіетил, 2-с метилсульфоніл)етил, 3- (метилсульфоніл)пропіл або 2-(1-гідроксициклопропіл)етил; В? являє собою дифторметил, трифторметил або метил; і Ко) В» являє собою водень або фтор; і їх діастереомери, енантіомери, солі, сольвати або сольвати солей, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
27. Сполуки за п. 26, які являють собою: метил-5-((5-фтор-6-метилпіридин-2-іл)/карбоніл|Іаміно)-2-(З-гідрокси-3-метилбутил)-2Н-індазол- б-карбоксилат і метил-2-(3-гідрокси-3-метилбутил)-5-(6-(трифторметил)піридин-2-ілікарбоніл)аміно)-2Н- індазол-б-карбоксилат, для застосування в лікуванні і/або профілактиці алергійних і/або запальних захворювань у тварин.
20обо- КЗ що ї кто КО Е к
- с. А: як ї КК о. ще се. КБУ З со ! КО ква ОХ Кз Ко Я Я со М 5 ТО о С ! СД бою ШЕ Ноя КВ Ве в ке: НИ КН НН ЗШ що я с ах 4 АЖ «е кош -еЕ ас: ШО М МАЄ В й ще и зак ие ши ши ши шу ше ше ШИ с и ши: ни: нн м з
Фіг. 1 ВО її ОХ ОК Ка я ОО КО ка їі шу ре ши ші і в Че - Як ай ям сей їх жк «З як ща ей й у КИ ше 8 Кі У в Кк - ки щі сш: ши З и З: НН
Фіг. 2А здо0о ш че о КЯ Т МК ВК і В о алийя Б я І чи . Еш Б на БО І МК М М пи шк и А А ШИНКУ и и ки о і В з о «
Фіг. 2 бо дя ки КУ К в 80005 тк ІЗ Е З ші х ! Е ; кож су ї Я ОО ОО ОЗ КОМ іс ї БУМ як Ж в ни нн ВИ й Е ше шу - О ке що ши «М Вузи НС вою
Фіг. З зок М - о що з сі Е; | - В їх | З т БІВ. морок хх Ох 5 ех - ЖК що хх 5 Ж не КЗ | Ох збо СО о. ши шен й ЩЕ саше я КЗ Зк вв В Ко С я У ок ке - ши: М к ше се коя ши шик є Дн М З екю НОЯ во. Яа марке ВАЗИ во. жо
Фіг. 4 шк - що кв ОК я Ж я Ми-зИ и хх, - : т | т | | зве КЕНЕ КОВІ У | рн сь те вовтроль СЕ Х м к Б У ; -о ж Б Ї ї дк. ї се й. у - з вк Сак Б є є Й ї Ж З і с "ШИ ій . Я ЗО ке ш З я : З ї що і її сифронх х й ви як ж. яко |і Ж І. а КН НИ МЕ ЗМ: а Я ЖЖ що 5 : є п НН я з Мо а сей В в в ох їх Церчьененя я зоре с; ФЕН Я е-- ро» фукя В о яю я у я лі я ну нн я я Ш о в ОО ло 13 А т5 1 35 18 39.50 Дві пвіека виховав зе ЕЕ
Фіг. Б тя сей «й В я жк ков т ! З юЮрОвні ковку» хе МЕ Е Е З Е Е Ж щ Жоовя : й у ще ж Контроль кожне 5 ди |! - Ша рез я Я сс х А - й й ! | якіх міки ВІВ У М ; З я. у ї -к 0 Ж ссвьма ев лм жи лінк ці В Й т й в плен нвнтння Кт Ку г по КЕЕТХ і Ж х й че БО зак ВЕ 5 14 і ке ЗИ ї | ї га чо ня , З дея -е БЗЩНЯ ме я кн ви. АЖ совки ч що; ож: х в нин знов вн нн ин зн за - «З В 1 їй 15 її Ко ї віє викзннкання явернЕх В
Фіг. в в2
- ВО: НС Принірвиженолука 15 ВОВО я п ЗМ КУ ж я "В Ж КО. у З -к : з з «ШК . М СИ и и о де вк в ще У Кз кв ак ди з ще " аб а вд а А КО АТ Ку й й ія шик ші Мо є: - ке
Фіг. 7 ії чксіма ЛИС з примірна сполука 13 |мюМ Е шк н нин ро секс Х Е Е М, й 1900 ре ек океененконннн нання сок жк жк са СО - ЩО с ї . ше з нн Е т В Я Ш ШЕ ЕО: ЕЯ ши ше ше в ж и ще ща Пнйж ня м лю в. лю ЗСУ Є рогата
Фіг. 8
ВО межа ЛИС Кк примізна сполею БЕ ГавеМу я - а Я СО сх днини но леннвнн нн ненні н г» В Е В о х ВЗ У КК й 5 й
- п. ще Ї і КУ ; З БУ Ж Б З її 2-3 -щ-г.- ї де С КЕ х ко Як ее М т- -е пу КУ а В в в соте? Ге т
Фіг. 8 г 50003 Щі вена ЯН вування свое 1 ем ех щ х ви : КОКО ве Я я ПФ а У х в е З У КЕ ще - ;
Фіг. 70
UAA201812729A 2016-06-01 2017-05-29 Заміщені індазоли, придатні для лікування і попередження алергійних і/або запальних захворювань у тварин UA124237C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP16172544 2016-06-01
PCT/EP2017/062876 WO2017207481A1 (en) 2016-06-01 2017-05-29 Substituted indazoles ueful for treatment and prevention of allergic and/or inflammatory diseases in animals

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA124237C2 true UA124237C2 (uk) 2021-08-11

Family

ID=56097024

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201812729A UA124237C2 (uk) 2016-06-01 2017-05-29 Заміщені індазоли, придатні для лікування і попередження алергійних і/або запальних захворювань у тварин

Country Status (25)

Country Link
US (2) US20200216413A1 (uk)
EP (1) EP3464266B1 (uk)
JP (1) JP7004677B2 (uk)
KR (1) KR102547834B1 (uk)
CN (1) CN109219603A (uk)
AU (1) AU2017272505B9 (uk)
BR (1) BR112018074927A2 (uk)
CA (1) CA3025847A1 (uk)
CL (1) CL2018003432A1 (uk)
CO (1) CO2018013029A2 (uk)
DK (1) DK3464266T3 (uk)
DO (1) DOP2018000262A (uk)
ES (1) ES2898771T3 (uk)
IL (1) IL263132B (uk)
MX (1) MX2018014899A (uk)
MY (1) MY199070A (uk)
PH (1) PH12018502530A1 (uk)
PL (1) PL3464266T3 (uk)
PT (1) PT3464266T (uk)
RU (1) RU2743170C2 (uk)
SG (1) SG11201809470RA (uk)
SI (1) SI3464266T1 (uk)
TW (1) TWI781935B (uk)
UA (1) UA124237C2 (uk)
WO (1) WO2017207481A1 (uk)

Families Citing this family (14)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
JO3705B1 (ar) 2014-11-26 2021-01-31 Bayer Pharma AG إندازولات مستبدلة جديدة، عمليات لتحضيرها، مستحضرات دوائية تحتوي عليها واستخدامها في إنتاج أدوية
US10435396B2 (en) 2016-03-03 2019-10-08 Bayer Pharma Aktiegesellschaft 2-substituted indazoles, methods for producing same, pharmaceutical preparations that contain same, and use of same to produce drugs
WO2017186689A1 (en) 2016-04-29 2017-11-02 Bayer Pharma Aktiengesellschaft Synthesis of indazoles
AU2017256659B2 (en) 2016-04-29 2021-05-27 Bayer Pharma Aktiengesellschaft Synthesis of indazoles
SG11201810769QA (en) * 2016-06-01 2018-12-28 Bayer Pharma AG Use of 2-substituted indazoles for the treatment and prophylaxis of autoimmune diseases
MX2020004155A (es) 2017-10-19 2020-08-03 Bayer Animal Health Gmbh Uso de pirrolidonas heteroaromaticas fusionadas para el tratamiento y prevencion de enfermedades en animales.
CN110835338A (zh) * 2018-08-17 2020-02-25 浙江海正药业股份有限公司 咪唑并吡啶类衍生物及其制备方法和其在医药上的用途
US20220241410A1 (en) 2019-05-23 2022-08-04 The University Of Montana Vaccine adjuvants based on tlr receptor ligands
WO2021057785A1 (zh) * 2019-09-24 2021-04-01 上海美悦生物科技发展有限公司 一种irak抑制剂及其制备方法和用途
EP3800188A1 (en) 2019-10-02 2021-04-07 Bayer AG Substituted pyrazolopyrimidines as irak4 inhibitors
JP7429032B2 (ja) * 2019-12-24 2024-02-07 学校法人順天堂 間質性肺炎モデル非ヒト動物の作製方法
CN113521079A (zh) * 2020-04-20 2021-10-22 上海领泰生物医药科技有限公司 Irak4抑制剂在治疗ali/ards中的应用
CN115300627B (zh) * 2021-05-08 2024-01-26 中南大学湘雅医院 钠-葡萄糖共转运蛋白2抑制剂的应用、一种药物组合物及其应用
CN113402499B (zh) 2021-06-21 2022-05-13 上海勋和医药科技有限公司 一种亚磺酰亚胺取代的吲唑类irak4激酶抑制剂、制备方法及用途

Family Cites Families (30)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
BR0313122A (pt) * 2002-07-31 2005-07-05 Schering Ag Antranilamidopiridinas inibidoras de vegfr-2 e vegfr-3
EP1646608B1 (en) 2003-06-25 2011-03-02 JE IL Pharmaceutical Co., Ltd. Tricyclic derivatives or pharmaceutically acceptable salts thereof, their preparations and pharmaceutical compositions containing them
WO2005082866A2 (en) 2004-02-20 2005-09-09 Pfizer Limited Substituted 1, 2, 4- triazole derivatives as oxytocin antagonists
JP2008523046A (ja) 2004-12-08 2008-07-03 ワーナー−ランバート カンパニー リミテッド ライアビリティー カンパニー メチレン誘導体
TWI370820B (en) 2005-04-27 2012-08-21 Takeda Pharmaceutical Fused heterocyclic compounds
US7745477B2 (en) 2006-02-07 2010-06-29 Hoffman-La Roche Inc. Heteroaryl and benzyl amide compounds
MX2008010193A (es) 2006-02-10 2008-11-27 Summit Corp Plc Tratamiento de distrofia muscular de duchenne.
EP2045253A4 (en) 2006-06-29 2013-01-23 Nissan Chemical Ind Ltd alpha-amino acid derivative and pharmaceutical agent containing it as an active ingredient
WO2008030584A2 (en) 2006-09-07 2008-03-13 Biogen Idec Ma Inc. Indazole derivatives as modulators of interleukin- 1 receptor-associated kinase
WO2009117421A2 (en) 2008-03-17 2009-09-24 Kalypsys, Inc. Heterocyclic modulators of gpr119 for treatment of disease
US20100094000A1 (en) 2008-09-03 2010-04-15 Takeda Pharmaceutical Company Limited Pyrazole compounds
WO2011153588A1 (en) 2010-06-10 2011-12-15 Biota Scientific Management Pty Ltd Viral polymerase inhibitors
US20140113898A1 (en) 2010-11-08 2014-04-24 Zalicus Pharmaceuticals Ltd. Bisarylsulfone and dialkylarylsulfone compounds as calcium channel blockers
HUE029617T2 (en) 2010-12-20 2017-03-28 Merck Serono Sa Indazolyl triazole derivatives as IRAK inhibitors
US8748432B2 (en) 2011-02-10 2014-06-10 Syngenta Participations Ag Microbiocidal pyrazole derivatives
EP2489663A1 (en) 2011-02-16 2012-08-22 Almirall, S.A. Compounds as syk kinase inhibitors
US10385070B2 (en) 2011-02-18 2019-08-20 Vertex Pharmaceuticals Incorporated Chroman-spirocyclic piperidine amides as modulators of ion channels
US8575336B2 (en) * 2011-07-27 2013-11-05 Pfizer Limited Indazoles
WO2013042137A1 (en) * 2011-09-19 2013-03-28 Aurigene Discovery Technologies Limited Bicyclic heterocycles as irak4 inhibitors
WO2013106254A1 (en) 2012-01-11 2013-07-18 Dow Agrosciences Llc Pesticidal compositions and processes related thereto
JP6234444B2 (ja) 2012-05-21 2017-11-22 バイエル ファーマ アクチエンゲゼルシャフト チエノピリミジン類
WO2015017336A1 (en) * 2013-07-29 2015-02-05 OmniGen Research, L.L.C. Combination and method for administration to an animal
TWI667233B (zh) 2013-12-19 2019-08-01 德商拜耳製藥公司 新穎吲唑羧醯胺，其製備方法、含彼等之醫藥製劑及其製造醫藥之用途
AU2015205348A1 (en) 2014-01-10 2016-07-28 Aurigene Discovery Technologies Limited Indazole compounds as IRAK4 inhibitors
CN104093061B (zh) * 2014-07-18 2020-06-02 北京智谷睿拓技术服务有限公司 内容分享方法和装置
JO3705B1 (ar) * 2014-11-26 2021-01-31 Bayer Pharma AG إندازولات مستبدلة جديدة، عمليات لتحضيرها، مستحضرات دوائية تحتوي عليها واستخدامها في إنتاج أدوية
UY36660A (es) * 2015-04-30 2016-11-30 Bayer Pharma AG Combinaciones de inhibidores de irak4
AU2017256659B2 (en) * 2016-04-29 2021-05-27 Bayer Pharma Aktiengesellschaft Synthesis of indazoles
WO2017186689A1 (en) * 2016-04-29 2017-11-02 Bayer Pharma Aktiengesellschaft Synthesis of indazoles
SG11201810769QA (en) * 2016-06-01 2018-12-28 Bayer Pharma AG Use of 2-substituted indazoles for the treatment and prophylaxis of autoimmune diseases

Also Published As

Publication number Publication date
BR112018074927A2 (pt) 2019-03-12
CL2018003432A1 (es) 2019-03-22
MX2018014899A (es) 2019-04-24
EP3464266B1 (en) 2021-10-20
US20200216413A1 (en) 2020-07-09
PL3464266T3 (pl) 2022-01-24
PT3464266T (pt) 2021-11-23
SG11201809470RA (en) 2018-11-29
SI3464266T1 (sl) 2021-12-31
AU2017272505A8 (en) 2018-11-29
AU2017272505B2 (en) 2021-10-07
JP2019520348A (ja) 2019-07-18
MY199070A (en) 2023-10-12
AU2017272505A1 (en) 2018-11-15
AU2017272505B9 (en) 2021-10-28
KR20190015252A (ko) 2019-02-13
RU2018145860A3 (uk) 2020-07-09
IL263132A (en) 2018-12-31
WO2017207481A1 (en) 2017-12-07
CA3025847A1 (en) 2017-12-07
DK3464266T3 (da) 2021-11-22
CO2018013029A2 (es) 2018-12-28
KR102547834B1 (ko) 2023-06-26
TWI781935B (zh) 2022-11-01
CN109219603A (zh) 2019-01-15
RU2743170C2 (ru) 2021-02-15
ES2898771T3 (es) 2022-03-08
WO2017207481A8 (en) 2018-11-22
JP7004677B2 (ja) 2022-01-21
PH12018502530A1 (en) 2019-10-21
RU2018145860A (ru) 2020-07-09
US20220204474A1 (en) 2022-06-30
TW201808933A (zh) 2018-03-16
DOP2018000262A (es) 2019-02-28
EP3464266A1 (en) 2019-04-10
IL263132B (en) 2022-04-01

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA124237C2 (uk) Заміщені індазоли, придатні для лікування і попередження алергійних і/або запальних захворювань у тварин
TWI703147B (zh) 用於治療胃腸發炎性疾病之jak抑制劑化合物之前藥
UA123916C2 (uk) Застосування 2-заміщених індазолів для лікування і профілактики аутоімунних захворювань
ES2816060T3 (es) Aza-aril 1H-pirazol-1-il-bencenosulfonamidas como antagonistas de CCR(9)
CN110997674B (zh) 作为C5a抑制剂的6-5稠合环类
TW201819380A (zh) 作為抗病毒劑之稠合四環吡啶酮化合物
JP2022504638A (ja) 統合的ストレス経路のプロドラッグ調節剤
CN108697684A (zh) 趋化因子受体的调节剂
CN105960237B (zh) Ccr6化合物
JP2011526295A (ja) ５員および６員複素環化合物
EA025393B1 (ru) Пиразолилмочевины в качестве ингибиторов киназы
ZA200604926B (en) Methods of treating acute inflammation in animals with p38 MAP kinase inhibitors
KR20180018661A (ko) 치환 디히드로피롤로피라졸 유도체
JP2022095809A (ja) ヒストン脱アセチル化酵素阻害剤とプログラム細胞死リガンド１（ｐｄ－ｌ１）阻害剤とを含む医薬組み合わせ物及びその使用方法
JP2022527401A (ja) 炎症性障害を治療するための化合物および方法
TW201736345A (zh) 2-羥吲哚化合物
RU2757014C1 (ru) Композиции для предупреждения или лечения волчанки
WO2019233366A1 (zh) 选择性a 2a受体拮抗剂
EA037513B1 (ru) Циклические динуклеотидные соединения и способы их применения