UA123953C2 - Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (мнс) людини і класу - Google Patents

Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (мнс) людини і класу Download PDF

Info

Publication number
UA123953C2
UA123953C2 UAA201808809A UAA201808809A UA123953C2 UA 123953 C2 UA123953 C2 UA 123953C2 UA A201808809 A UAA201808809 A UA A201808809A UA A201808809 A UAA201808809 A UA A201808809A UA 123953 C2 UA123953 C2 UA 123953C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
cancer
gland
bladder
cells
peptide
Prior art date
Application number
UAA201808809A
Other languages
English (en)
Inventor
Андреа Мар
Леа Стеверманн
Тоні Вайншенк
Олівер Шор
Йенс Фрітше
Харпреет Сінгх
Original Assignee
Імматікс Біотекнолоджіс Гмбх
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Імматікс Біотекнолоджіс Гмбх filed Critical Імматікс Біотекнолоджіс Гмбх
Publication of UA123953C2 publication Critical patent/UA123953C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/705—Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • C07K14/70503—Immunoglobulin superfamily
    • C07K14/70539—MHC-molecules, e.g. HLA-molecules
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A01—AGRICULTURE; FORESTRY; ANIMAL HUSBANDRY; HUNTING; TRAPPING; FISHING
    • A01N—PRESERVATION OF BODIES OF HUMANS OR ANIMALS OR PLANTS OR PARTS THEREOF; BIOCIDES, e.g. AS DISINFECTANTS, AS PESTICIDES OR AS HERBICIDES; PEST REPELLANTS OR ATTRACTANTS; PLANT GROWTH REGULATORS
    • A01N37/00—Biocides, pest repellants or attractants, or plant growth regulators containing organic compounds containing a carbon atom having three bonds to hetero atoms with at the most two bonds to halogen, e.g. carboxylic acids
    • A01N37/44—Biocides, pest repellants or attractants, or plant growth regulators containing organic compounds containing a carbon atom having three bonds to hetero atoms with at the most two bonds to halogen, e.g. carboxylic acids containing at least one carboxylic group or a thio analogue, or a derivative thereof, and a nitrogen atom attached to the same carbon skeleton by a single or double bond, this nitrogen atom not being a member of a derivative or of a thio analogue of a carboxylic group, e.g. amino-carboxylic acids
    • A01N37/46—N-acyl derivatives
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/40—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having five-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom, e.g. sulpiride, succinimide, tolmetin, buflomedil
    • A61K31/403—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having five-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom, e.g. sulpiride, succinimide, tolmetin, buflomedil condensed with carbocyclic rings, e.g. carbazole
    • A61K31/404—Indoles, e.g. pindolol
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/47—Quinolines; Isoquinolines
    • A61K31/4738—Quinolines; Isoquinolines ortho- or peri-condensed with heterocyclic ring systems
    • A61K31/4745—Quinolines; Isoquinolines ortho- or peri-condensed with heterocyclic ring systems condensed with ring systems having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. phenantrolines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/519—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim ortho- or peri-condensed with heterocyclic rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/66—Phosphorus compounds
    • A61K31/675—Phosphorus compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. pyridoxal phosphate
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/04—Peptides having up to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • A61K38/06—Tripeptides
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/04—Peptides having up to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • A61K38/08—Peptides having 5 to 11 amino acids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/17—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • A61K38/177—Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • A61K38/1774—Immunoglobulin superfamily (e.g. CD2, CD4, CD8, ICAM molecules, B7 molecules, Fc-receptors, MHC-molecules)
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001102—Receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001102—Receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • A61K39/001103—Receptors for growth factors
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001148—Regulators of development
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001152—Transcription factors, e.g. SOX or c-MYC
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001154—Enzymes
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001154—Enzymes
    • A61K39/001158—Proteinases
    • A61K39/001159—Matrix metalloproteinases [MMP]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001154—Enzymes
    • A61K39/001162—Kinases, e.g. Raf or Src
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/0005—Vertebrate antigens
    • A61K39/0011—Cancer antigens
    • A61K39/001184—Cancer testis antigens, e.g. SSX, BAGE, GAGE or SAGE
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/46—Cellular immunotherapy
    • A61K39/461—Cellular immunotherapy characterised by the cell type used
    • A61K39/4611—T-cells, e.g. tumor infiltrating lymphocytes [TIL], lymphokine-activated killer cells [LAK] or regulatory T cells [Treg]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/46—Cellular immunotherapy
    • A61K39/464—Cellular immunotherapy characterised by the antigen targeted or presented
    • A61K39/4643—Vertebrate antigens
    • A61K39/4644—Cancer antigens
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K45/00—Medicinal preparations containing active ingredients not provided for in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • A61K45/06—Mixtures of active ingredients without chemical characterisation, e.g. antiphlogistics and cardiaca
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A61P35/02—Antineoplastic agents specific for leukemia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02—Immunomodulators
    • A61P37/04—Immunostimulants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P39/00—General protective or antinoxious agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/001—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof by chemical synthesis
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/46—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates
    • C07K14/47—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/46—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates
    • C07K14/47—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals
    • C07K14/4701—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals not used
    • C07K14/4702—Regulators; Modulating activity
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/46—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates
    • C07K14/47—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals
    • C07K14/4701—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals not used
    • C07K14/4748—Tumour specific antigens; Tumour rejection antigen precursors [TRAP], e.g. MAGE
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/705—Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • C07K14/70503—Immunoglobulin superfamily
    • C07K14/7051—T-cell receptor (TcR)-CD3 complex
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2803—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily
    • C07K16/2833—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the immunoglobulin superfamily against MHC-molecules, e.g. HLA-molecules
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/30—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants from tumour cells
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K7/00—Peptides having 5 to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • C07K7/02—Linear peptides containing at least one abnormal peptide link
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K7/00—Peptides having 5 to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • C07K7/04—Linear peptides containing only normal peptide links
    • C07K7/06—Linear peptides containing only normal peptide links having 5 to 11 amino acids
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N15/00—Mutation or genetic engineering; DNA or RNA concerning genetic engineering, vectors, e.g. plasmids, or their isolation, preparation or purification; Use of hosts therefor
    • C12N15/09—Recombinant DNA-technology
    • C12N15/11—DNA or RNA fragments; Modified forms thereof; Non-coding nucleic acids having a biological activity
    • C12N15/115—Aptamers, i.e. nucleic acids binding a target molecule specifically and with high affinity without hybridising therewith ; Nucleic acids binding to non-nucleic acids, e.g. aptamers
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N5/00—Undifferentiated human, animal or plant cells, e.g. cell lines; Tissues; Cultivation or maintenance thereof; Culture media therefor
    • C12N5/0081—Purging biological preparations of unwanted cells
    • C12N5/0093—Purging against cancer cells
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N5/00—Undifferentiated human, animal or plant cells, e.g. cell lines; Tissues; Cultivation or maintenance thereof; Culture media therefor
    • C12N5/06—Animal cells or tissues; Human cells or tissues
    • C12N5/0602—Vertebrate cells
    • C12N5/0634—Cells from the blood or the immune system
    • C12N5/0636—T lymphocytes
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N5/00—Undifferentiated human, animal or plant cells, e.g. cell lines; Tissues; Cultivation or maintenance thereof; Culture media therefor
    • C12N5/06—Animal cells or tissues; Human cells or tissues
    • C12N5/0602—Vertebrate cells
    • C12N5/0634—Cells from the blood or the immune system
    • C12N5/0636—T lymphocytes
    • C12N5/0638—Cytotoxic T lymphocytes [CTL] or lymphokine activated killer cells [LAK]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N5/00—Undifferentiated human, animal or plant cells, e.g. cell lines; Tissues; Cultivation or maintenance thereof; Culture media therefor
    • C12N5/06—Animal cells or tissues; Human cells or tissues
    • C12N5/0602—Vertebrate cells
    • C12N5/0634—Cells from the blood or the immune system
    • C12N5/0646—Natural killers cells [NK], NKT cells
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N5/00—Undifferentiated human, animal or plant cells, e.g. cell lines; Tissues; Cultivation or maintenance thereof; Culture media therefor
    • C12N5/06—Animal cells or tissues; Human cells or tissues
    • C12N5/0602—Vertebrate cells
    • C12N5/0693—Tumour cells; Cancer cells
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N9/00—Enzymes; Proenzymes; Compositions thereof; Processes for preparing, activating, inhibiting, separating or purifying enzymes
    • C12N9/14—Hydrolases (3)
    • C12N9/48—Hydrolases (3) acting on peptide bonds (3.4)
    • C12N9/50—Proteinases, e.g. Endopeptidases (3.4.21-3.4.25)
    • C12N9/64—Proteinases, e.g. Endopeptidases (3.4.21-3.4.25) derived from animal tissue
    • C12N9/6421—Proteinases, e.g. Endopeptidases (3.4.21-3.4.25) derived from animal tissue from mammals
    • C12N9/6489—Metalloendopeptidases (3.4.24)
    • C12N9/6491—Matrix metalloproteases [MMP's], e.g. interstitial collagenase (3.4.24.7); Stromelysins (3.4.24.17; 3.2.1.22); Matrilysin (3.4.24.23)
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12Q—MEASURING OR TESTING PROCESSES INVOLVING ENZYMES, NUCLEIC ACIDS OR MICROORGANISMS; COMPOSITIONS OR TEST PAPERS THEREFOR; PROCESSES OF PREPARING SUCH COMPOSITIONS; CONDITION-RESPONSIVE CONTROL IN MICROBIOLOGICAL OR ENZYMOLOGICAL PROCESSES
    • C12Q1/00—Measuring or testing processes involving enzymes, nucleic acids or microorganisms; Compositions therefor; Processes of preparing such compositions
    • C12Q1/68—Measuring or testing processes involving enzymes, nucleic acids or microorganisms; Compositions therefor; Processes of preparing such compositions involving nucleic acids
    • C12Q1/6876—Nucleic acid products used in the analysis of nucleic acids, e.g. primers or probes
    • C12Q1/6883—Nucleic acid products used in the analysis of nucleic acids, e.g. primers or probes for diseases caused by alterations of genetic material
    • C12Q1/6886—Nucleic acid products used in the analysis of nucleic acids, e.g. primers or probes for diseases caused by alterations of genetic material for cancer
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/5005—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells
    • G01N33/5008—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing or evaluating the effect of chemical or biological compounds, e.g. drugs, cosmetics
    • G01N33/5044—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing or evaluating the effect of chemical or biological compounds, e.g. drugs, cosmetics involving specific cell types
    • G01N33/5047—Cells of the immune system
    • G01N33/505—Cells of the immune system involving T-cells
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/5005—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells
    • G01N33/5008—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing or evaluating the effect of chemical or biological compounds, e.g. drugs, cosmetics
    • G01N33/5082—Supracellular entities, e.g. tissue, organisms
    • G01N33/5088—Supracellular entities, e.g. tissue, organisms of vertebrates
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/53—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor
    • G01N33/566—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor using specific carrier or receptor proteins as ligand binding reagents where possible specific carrier or receptor proteins are classified with their target compounds
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/53—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor
    • G01N33/569—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor for microorganisms, e.g. protozoa, bacteria, viruses
    • G01N33/56966—Animal cells
    • G01N33/56972—White blood cells
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/53—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor
    • G01N33/569—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor for microorganisms, e.g. protozoa, bacteria, viruses
    • G01N33/56966—Animal cells
    • G01N33/56977—HLA or MHC typing
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00—Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48—Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50—Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/53—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor
    • G01N33/574—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor for cancer
    • G01N33/57484—Immunoassay; Biospecific binding assay; Materials therefor for cancer involving compounds serving as markers for tumor, cancer, neoplasia, e.g. cellular determinants, receptors, heat shock/stress proteins, A-protein, oligosaccharides, metabolites
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/51—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising whole cells, viruses or DNA/RNA
    • A61K2039/515—Animal cells
    • A61K2039/5158—Antigen-pulsed cells, e.g. T-cells
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/54—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the route of administration
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/57—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the type of response, e.g. Th1, Th2
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/57—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the type of response, e.g. Th1, Th2
    • A61K2039/572—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the type of response, e.g. Th1, Th2 cytotoxic response
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/58—Medicinal preparations containing antigens or antibodies raising an immune response against a target which is not the antigen used for immunisation
    • A61K2039/585—Medicinal preparations containing antigens or antibodies raising an immune response against a target which is not the antigen used for immunisation wherein the target is cancer
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/24—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin containing regions, domains or residues from different species, e.g. chimeric, humanized or veneered
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/31—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency multispecific
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/34—Identification of a linear epitope shorter than 20 amino acid residues or of a conformational epitope defined by amino acid residues
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2319/00—Fusion polypeptide
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2319/00—Fusion polypeptide
    • C07K2319/33—Fusion polypeptide fusions for targeting to specific cell types, e.g. tissue specific targeting, targeting of a bacterial subspecies
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2319/00—Fusion polypeptide
    • C07K2319/40—Fusion polypeptide containing a tag for immunodetection, or an epitope for immunisation
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2319/00—Fusion polypeptide
    • C07K2319/55—Fusion polypeptide containing a fusion with a toxin, e.g. diphteria toxin
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2319/00—Fusion polypeptide
    • C07K2319/60—Fusion polypeptide containing spectroscopic/fluorescent detection, e.g. green fluorescent protein [GFP]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2310/00—Structure or type of the nucleic acid
    • C12N2310/10—Type of nucleic acid
    • C12N2310/16—Aptamers
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2501/00—Active agents used in cell culture processes, e.g. differentation
    • C12N2501/998—Proteins not provided for elsewhere
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2502/00—Coculture with; Conditioned medium produced by
    • C12N2502/11—Coculture with; Conditioned medium produced by blood or immune system cells
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N2510/00—Genetically modified cells
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12Q—MEASURING OR TESTING PROCESSES INVOLVING ENZYMES, NUCLEIC ACIDS OR MICROORGANISMS; COMPOSITIONS OR TEST PAPERS THEREFOR; PROCESSES OF PREPARING SUCH COMPOSITIONS; CONDITION-RESPONSIVE CONTROL IN MICROBIOLOGICAL OR ENZYMOLOGICAL PROCESSES
    • C12Q2600/00—Oligonucleotides characterized by their use
    • C12Q2600/106—Pharmacogenomics, i.e. genetic variability in individual responses to drugs and drug metabolism
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12Q—MEASURING OR TESTING PROCESSES INVOLVING ENZYMES, NUCLEIC ACIDS OR MICROORGANISMS; COMPOSITIONS OR TEST PAPERS THEREFOR; PROCESSES OF PREPARING SUCH COMPOSITIONS; CONDITION-RESPONSIVE CONTROL IN MICROBIOLOGICAL OR ENZYMOLOGICAL PROCESSES
    • C12Q2600/00—Oligonucleotides characterized by their use
    • C12Q2600/158—Expression markers
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12Y—ENZYMES
    • C12Y304/00—Hydrolases acting on peptide bonds, i.e. peptidases (3.4)
    • C12Y304/24—Metalloendopeptidases (3.4.24)
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2333/00—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature
    • G01N2333/005—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from viruses
    • G01N2333/01—DNA viruses
    • G01N2333/03—Herpetoviridae, e.g. pseudorabies virus
    • G01N2333/04—Varicella-zoster virus
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2333/00—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature
    • G01N2333/435—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from animals; from humans
    • G01N2333/46—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from animals; from humans from vertebrates
    • G01N2333/47—Assays involving proteins of known structure or function as defined in the subgroups
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2333/00—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature
    • G01N2333/435—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from animals; from humans
    • G01N2333/705—Assays involving receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • G01N2333/70503—Immunoglobulin superfamily, e.g. VCAMs, PECAM, LFA-3
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2333/00—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature
    • G01N2333/435—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from animals; from humans
    • G01N2333/705—Assays involving receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • G01N2333/70503—Immunoglobulin superfamily, e.g. VCAMs, PECAM, LFA-3
    • G01N2333/7051—T-cell receptor (TcR)-CD3 complex
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2333/00—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature
    • G01N2333/435—Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from animals; from humans
    • G01N2333/705—Assays involving receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • G01N2333/70503—Immunoglobulin superfamily, e.g. VCAMs, PECAM, LFA-3
    • G01N2333/70539—MHC-molecules, e.g. HLA-molecules
    • G—PHYSICS
    • G01—MEASURING; TESTING
    • G01N—INVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2500/00—Screening for compounds of potential therapeutic value
    • G01N2500/10—Screening for compounds of potential therapeutic value involving cells

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Urology & Nephrology (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Analytical Chemistry (AREA)
  • Pathology (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Food Science & Technology (AREA)
  • General Physics & Mathematics (AREA)
  • Tropical Medicine & Parasitology (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)

Abstract

Винахід належить до пептиду, який здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (MHC) людини І класу. Винахід також належить до нуклеїнової кислоти, що кодує такий пептид, рекомбінантної клітини-хазяїна, способу отримання пептиду, активованої Т-клітини, застосування пептиду в діагностиці або лікуванні раку, терапевтичного комплекту та фармацевтичної композиції.

Description

Винахід належить до пептиду, який здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини І класу.
Винахід також належить до нуклеїнової кислоти, що кодує такий пептид, рекомбінантної клітини-хазяїна, способу отримання пептиду, активованої Т- клітини, застосування пептиду в діагностиці або лікуванні раку, терапевтичного комплекту та фармацевтичної композиції.
Цей винахід стосується пептидів, білків, нуклеїнових кислот та клітин для їх застосування в імунотерапії. Зокрема, цей винахід стосується імунотерапії раку. Цей винахід також стосується епітопів пухлиноасоційованих пептидів Т-клітин, які самостійно або в комбінації з іншими пухлиноасоційованими пептидами можуть, наприклад, служити активними фармацевтичними інгредієнтами композицій вакцин, які стимулюють протипухлинні імунні відповіді, або стимулювати Т-клітини ех мімо і переносити їх в організм пацієнта. Пептиди, зв'язані з молекулами головного комплексу гістосумісності (МНС), або пептиди як такі можуть також бути мішенями для антитіл, розчинних Т-клітинних рецепторів та інших зв'язувальних молекул.
Цей винахід стосується декількох нових пептидних послідовностей та їх варіантів, отриманих із молекул НІГА | класу пухлинних клітин людини, які можуть застосовуватися у вакцинних композиціях з метою викликати протипухлинну імунну відповідь або являють собою мішені для розробки фармацевтично або імунологічно активних сполук і клітин.
ПЕРЕДУМОВА СТВОРЕННЯ ВИНАХОДУ
Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), рак був у 2012 році одним із чотирьох найбільш смертельних неінфекційних захворювань у масштабах всього світу.
У тому ж році колоректальний рак, рак молочної залози і ракові захворювання дихальних шляхів потрапили до списку 10 головних причин смерті в країнах з високим рівнем доходів (пер//млум мо. іпитеадіасепітеЛасівпевів /5310/еп/).
Епідеміологія
У 2012 році, згідно з оцінками, в усьому світі було вперше діагностовано 14,1 мільйона захворювань на рак, 32,6 мільйона пацієнтів страждало від цього захворювання (в межах 5 років після встановлення діагнозу), і мало місце 8,2 мільйона смертей від раку (Репау еї аї., 2013; Вгау єї а!., 2013).
У групах хворих на рак головного мозку, лейкоз і рак легенів цей винахід особливо стосується хворих на гліобластому (ГБ), хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ) і гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ), недрібноклітинний і дрібноклітинний рак легенів (НДРЛ і ДРЛ), відповідно.
ГБ є найбільш поширеним злоякісним захворюванням центральної нервової системи з показником захворюваності, скоригованим за віком, що дорівнює 3,19 на 100 000 жителів
Зо Сполучених Штатів Америки. ГБ пов'язана з дуже несприятливим прогнозом з показниками 1- річної виживаності 35 95 і 5-річної виживаності нижче за 5 95. Чоловіча стать, похилий вік і етнічна приналежність, очевидно, є факторами ризику для ГБ (ТНакКкКаг евї а!., 2014).
ХЛЛ є найпоширенішим лейкозом на Заході, де його частка сягає приблизно одної третини від усіх лейкозів. Показники захворюваності ним аналогічні у СЩА та Європі. Кожний рік вперше діагностується приблизно 16 000 випадків. ХЛЛ більш поширений серед представників європеоїдної раси, ніж у афроамериканців, ще рідше у латиноамериканців і корінних американців і рідко зустрічається у представників монголоїдної раси. У населення монголоїдного походження показник захворюваності ХЛЛ у З рази нижчий за представників європеоїдної раси (Ссипамагаапа еї аї., 2008). П'ятирічна загальна виживаність пацієнтів із ХЛЛ становить приблизно 79 95 (НЕр/Лимлу.сапсег.пеусапсег-їурезЛейКетіа-сНгопіс-Іутрносуїіс- сіиетайвїісв).
Рак легенів є найпоширенішим видом раку на земній кулі. Він є головною причиною смерті від раку у багатьох країнах. Рак легенів поділяється на дрібноклітинний і недрібноклітинний.
НДРЛ включає такі гістологічні типи як аденокарцинома, плоскоклітинна карцинома і крупноклітинна карцинома і становить 85 95 від усіх випадків раку легенів у Сполучених Штатах
Америки. Захворюваність на НДРЛ тісно корелює з поширенням паління, включаючи активних і колишніх курців, і п'ятирічна виживаність, як повідомлялося, становить 15 95 (М/опа Сапсег
Вероні, 2014; Моїна еї а!., 2008).
Терапія
Рак молочної залози
Стандартне лікування пацієнтів, хворих на рак молочної залози, залежить від різних параметрів, стадії розвитку пухлини, статусу гормональних рецепторів і профілю експресії
НЕК2Х. Стандарт лікування включає повну хірургічну резекцію пухлини з наступною променевою терапією. До або після резекції може бути проведена хіміотерапія, головним чином антрациклінами і таксанами. Додатково до хіміотерапевтичних засобів, пацієнти з НЕК2- позитивними пухлинами отримують трастузумаб, антитіло проти НЕК2 (53-Ї ешіпіє
МатитакКаггіпот, 2012). Рак молочної залози є імуногенним видом раку, а різні типи інфільтруючих клітин імунної системи у первинних пухлинах є важливими показниками з певною прогностичною і передбачувальною цінністю. На пацієнтах, хворих на рак молочної залози, бо проведено велику кількість досліджень ранніх фаз щодо імунотерапевтичних засобів.
З'являються клінічні дані відносно ефектів модуляції імунних контрольних точок під дією іпілімумабу та інших антитіл, що активують Т-клітини, у пацієнтів, хворих на рак молочної залози (Етепв, 2012).
Хронічний лімфоцитарний лейкоз
Хоча ХЛЛ є поки що невиліковним, багато пацієнтів демонструють лише повільне прогресування захворювання або погіршення симптомів. Існує декілька варіантів лікування для пацієнтів з симптоматичним або швидко прогресуючим захворюванням. Вони включають хіміотерапію, таргетну терапію, терапію імунними засобами на основі антитіл, таких як моноклональні антитіла, імунотерапію з використанням хімерних антигенних рецепторів (ХАР) і активну імунотерапію, а також застосування трансплантатів стовбурових клітин.
Декілька завершених досліджень і таких, які ще продовжуються, базуються на отриманих методами генної інженерії аутологічних Т-клітинах, які модифіковані хімерними антигенними рецепторами (ХАР), що мають специфічність до СЮО19 (Мав еї аї!., 2014). На цей час тільки меншість пацієнтів показала наявність ХАР, які можна виявити або які стабільно присутні. Були зареєстровані одна часткова відповідь (ЧВ) і дві повні відповіді (ПВ) у дослідженнях з використанням Т-клітин, модифікованих ХАР, проведених Рогіег і співавт. і КаЇо5 і співавт. (Каїоз єї аї., 2011; Ропег єї аї., 2011).
Активна імунотерапія включає наступні стратегії: генну терапію, застосування вакцин на базі модифікованих цільних пухлинних клітин, вакцин на основі ДК і пептидних вакцин, отриманих із пухлиноасоційованих антигенів (ТАА).
Декілька ТАА надмірно експресовані при ХЛЛ і прийнятні для вакцинації. Вони включають фібромодулін (Мауг еї а!., 2005), АНАММ/СО168 (Спіаппорошціоз еї аї., 2006), МОМа2 (Мауг еї аї., 2006), НТЕВТ (Соипіег еї аї., 1995), білок, ракоембріональний антиген - незрілий рецептор ламініну(ОГАЇЇ ЕР) (5ієдеї єї а!., 2003), адипофілін (Зсптіаії єї а!., 2004), сурвівін (Стаплієго еї аї., 2001), засоби від КМ/ до КУМ14 (КгаскКнНагаї еї а!., 2002) і отриману з пухлин ділянку ІЄМНСОКЗ (Ната єї аї., 2001; Сатаїйдо єї аїЇ., 2012). Було проведене клінічне дослідження фази | із застосуванням як вакцини пептиду КНАММ-КЗ. У 5 із 6 пацієнтів спостерігалися КЗ-специфічні відповіді СО8-- Т-клітин, які піддаються виявленню (Сіаппороціоз єї аї., 2010).
Колоректальний рак
Зо Залежно від стадії розвитку колоректального раку (КРК), різні стандарти лікування застосовуються для раку товстої і прямої кишки. Стандартні процедури включають хірургію, променеву терапію, хіміотерапію і таргетну терапію для лікування КРК (Вегтап еї аї!., 2015а;
Вегтап єї аї., 201565).
В найпізніших клінічних дослідженнях аналізується активна імунотерапія як варіант лікування КРК. Її стратегії включають вакцинацію пептидами з пухлиноасоційованих антигенів (ТАА), цільними пухлинними клітинами, вакцинами на основі дендритних клітин (ДК) і вірусними векторами (Коїдо єї а!., 2013).
Пептидні вакцини були спрямовані на ракоембріональний антиген (РЕА), муцин 1, ЕСЕК, антиген плоскоклітинної карциноми, що розпізнається Т-клітинами З (ЗАКТЗ), бета-субодиницю хоріонічного гонадотропіну людини (бета-ХГЛ), антиген 1 пухлини Вілмса (М/11), сурвівін-2В,
МАСЕЗ, р53, білок з доменом Кіпд Яйпдег 43 і транслоказу зовнішньої мітохондріальної мембрани 34 (ТОММ34) або мутований ККА5. У декількох клінічних дослідженнях фаз | і І у пацієнтів спостерігалися антигенспецифічні відповіді або продукція антитіл. На противагу імунологічним відповідям, багато пацієнтів не отримували користі від пептидних вакцин на клінічному рівні (Коїдо еї аї., 2013; Міуаді еї аї., 2001; Мошоп еї аї., 2002; ОКипо еї а!., 2011).
Вакцини на основі дендритних клітин містять ДК, оброблені отриманими з ТАА пептидами, лізатами пухлинних клітин, апоптотичними пухлинними клітинами, РНК пухлин, або продуктами злиття ДК і клітин пухлин. Хоча багато пацієнтів, що брали участь у клінічних дослідженнях фаз
ІІ, продемонстрували специфічні імунні відповіді, тільки меншість отримала клінічну користь (Коїдо єї аї., 2013).
Рак стравоходу
Головна стратегія лікування раку стравоходу залежить від стадії розвитку і локалізації пухлини, її гістологічного типу і медичного стану пацієнта. Стандартні режими хіміотерапії включають застосування оксаліплатину у комбінації з флуорацилом, карбоплатину у комбінації з паклітакселом, цисплатину у комбінації з рфлуорацилом, РОГ ЕОХ і цисплатину у комбінації з іринотеканом. Пацієнтів із НЕК2-позитивними пухлинами слід лікувати відповідно до протоколу лікування раку шлунка, оскільки рандомізовані дані для таргетних методів терапії раку стравоходу дуже обмежені (51ані еї а!., 2013).
Даних щодо імунотерапевтичних підходів при лікуванні раку стравоходу недостатньо, бо оскільки було проведено лише дуже обмежену кількість клінічних досліджень ранніх фаз.
Вакцину, що складається з трьох пептидів, отриманих із трьох різних раково-тестикулярних антигенів (протеїнкіназа ТТК, комплекс лімфоцитарного антигену 6, локус К і інсуліноподібний фактор росту (ІСЕ)-ІЇ іРНК зв'язувальний білок 3) вводили пацієнтам з поширеним раком стравоходу у клінічному дослідженні фази І; результати були помірними. Внутрішньопухлинна ін'єкція активованих Т-клітин після стимуляції аутологічними злоякісними клітинами іп міго викликала повну або часткову відповідь пухлини у чотирьох із одинадцяти пацієнтів у дослідженні фази ІЛІ (Тоотеу сеї а!., 2013).
Рак шлунка
Пухлина раку шлунка (РШ) виникає у клітинах, що вистилають м'язовий шар, і у міру росту поширюється крізь зовнішні шари. Використовують чотири види стандартного лікування.
Лікування раку шлунка може включати ендоскопічну або хірургічну резекцію, хіміотерапію, променеву терапію або хіміопроменеву терапію (І ейіпіє МадепКаггіпот, 2012).
Ефективність сучасних терапевтичних режимів для поширеного РШ низька, що призводить до низьких показників 5-річної виживаності. Імунотерапія може бути альтернативним підходом до поліпшення виживаності пацієнтів з РШ. Адоптивне перенесення пухлиноасоційованих лімфоцитів і індукованих цитокінами кілерних клітин, вакцини на основі пептидів, націлені на
НЕВг/пеи, МАСЕ-3 або на рецептор 1 і 2 ендотеліального фактора росту судин та вакцини на основі дендритних клітин, націлені на НЕК2/пеи, продемонстрували багатообіцяючі результати при клінічних дослідженнях РШ. Використання інгібіторів імунних контрольних точок і отриманих методами генної інженерії Т-лімфоцитів можуть виявитися додатковими варіантами терапії, які зараз оцінюються у доклінічних і клінічних дослідженнях (Маїзиєда апа Сстанат, 2014).
Гліобластома
Варіанти лікування гліобластоми (ІМ ступеню злоякісності згідно класифікації ВООЗ) дуже обмежені. Для лікування ГБ досліджувалися різні імунотерапевтичні підходи, включаючи використання інгібіторів імунних контрольних точок, вакцинацію і адоптивне перенесення генетично модифікованих Т-лімфоцитів.
Зараз проходять дослідження різних вакцинаційних стратегій для пацієнтів із ГБ, включаючи вакцини на основі пептидів, вакцини на основі білків теплового шоку, аутологічні вакцини на основі пухлинних клітин, вакцини на основі дендритних клітин і вакцини на основі вірусних білків. У цих підходах пептиди, отримані з асоційованих із ГБ білків, подібних до варіанту ПІ рецептора епідермального фактора росту (ЕСЕКМІІІ), або білків теплового шоку, або дендритних клітин, оброблених лізатом аутологічних пухлинних клітин, або з компонентів цитомегаловірусу, застосовують для індукції протипухлинної імунної відповіді у пацієнтів із ГБ. У декількох таких дослідженнях отримані добрі профілі безпеки і переносимості, а також багатообіцяючі дані з ефективності.
Адоптивне перенесення генетично модифікованих Т-клітин є одним із додаткових імунотерапевтичних підходів до лікування ГБ. У різних клінічних випробуваннях зараз оцінюється безпека і ефективність Т-клітин, які несуть химерні антигенні рецептори НЕК, рецептора альфа 2 ІЛ-13 і ЕСЕЕМмІІ (Атріє єї а!., 2015).
Рак печінки
Ведення пацієнтів з захворюванням залежить від стадії розвитку пухлини на час виявлення та від загального стану печінки. Хіміотерапія ГЦК включає комбінацію доксорубіцину, 5- фторурацилу і цисплатину для системної терапії і доксорубіцин, флоксуридин і мітоміцин С для інфузії в печінкову артерію. Однак більшість пухлин ГЦК демонструє високу резистентність до хіміотерапевтичних препаратів (Епдийа-Септап апа Еопев, 2014).
Варіанти терапії нерезектабельних ГЦК на пізніх стадіях обмежені сорафенібом, мультикіназним інгібітором тирозинкіназ (Снапад єї аї., 2007; М/ПНеїт сеї а!., 2004). Сорафеніб є єдиним препаратом системної дії, відносно якого існують підтверджені дані щодо підвищення виживаності приблизно на З місяці, і він у даний час являє собою єдиний експериментальний варіант терапії для таких пацієнтів (СНаріго сеї а!., 2014; Помеї егаі., 2008).
Останнім часом була проведена обмежена кількість досліджень імунотерапії ГЦК. Для стимулювання субпопуляції клітин імунної системи і (або) підвищення імуногенності пухлин були застосовані цитокіни (Неїпізспй єї аїЇ., 2002; Запдго єї аї., 2004). Інші дослідження були сконцентровані на інфузії лімфоцитів, які інфільтрують пухлину, або активованих лімфоцитів периферійної крові (Пі єї аі!., 2004; Такауата вї аї., 1991; ТаКауата єї аї., 2000).
На цей час була проведена лише невелика кількість досліджень терапевтичної вакцинації.
ВичетпієЇй і співавт. провели два дослідження з застосуванням пептидів, отриманих із альфа- фетопротеїну (АФП), у ролі вакцини або ДК, навантажених АФП-пептидами ех мімо (Винепієїа єї а!., 2003; Виценів!а єї аї., 2006). У двох різних дослідженнях аутологічні дендритні клітини (АДК) 60 були оброблені ех мімо лізатом аутологічних пухлинних клітин (І ее єї аї., 2005) або лізатом клітин гепатобластоми лінії Нербс2 (Раїтег єї аї., 2009). На цей час дослідження вакцинації показали лише обмежене поліпшення кінцевих клінічних результатів.
Меланома
Стандартом лікування меланоми є повна хірургічна резекція разом з прилеглою здоровою тканиною. Терапевтичні методи лікування включають монохіміотерапію, поліхіміотерапію і таргетну терапію специфічними інгібіторами (53-І ейіпіе МеІапот, 2013).
На пацієнтах з поширеною меланомою вже було оцінено декілька різних вакцинаційних підходів. На цей час випробування фази ІШ призвели до невтішних результатів. Стає зрозумілим, що різні стратегії вакцинації потребують удосконалення. У зв'язку з цим нові клінічні випробування, подібні до випробувань ОпсоМЕХ ЗМ-СЗЕ або РЕЕМА, націлені на підвищення клінічної ефективності без зменшення переносимості (пер:/Лумли.сапсеггезеагспик.ога).
Адоптивне перенесення Т-клітин продемонструвало велику перспективність у лікуванні меланоми пізніх стадій. Культивовані іп міго аутологічні лімфоцити, які інфільтрують пухлину, а також Т-клітини, що несуть високоафінний Т-клітинний рецептор раково-тестикулярного антигену МУ-Е5О-1, продемонстрували значущі позитивні клінічні і низькотоксичні ефекти після перенесення пацієнтам з меланомою. На жаль, Т-клітини з високоафінними Т-клітинними рецепторами до меланоцитспецифічних антигенів МАКТІ і др100 ї раково-тестикулярного антигену МАСЕАЗ у клінічних випробуваннях індукували значні токсичні ефекти. Таким чином, адоптивне перенесення Т-клітин має великий терапевтичний потенціал, однак безпека і переносимість цих лікарських препаратів потребують подальшого підвищення (РНап апа
Возепбрегу, 2013; Ніпгісн5 апа Незійо, 2013).
Недрібноклітинний рак
Методи лікування залежать від типу (дрібноклітинний або недрібноклітинний) і стадії раку і включають хірургію, променеву терапію, хіміотерапію і таргетну терапію біологічними препаратами, такими засобами як бевацизумаб, ерлотиніб і гефітиніб (53-ІЇ ейіпіє
І ипдепКаг!гіпот, 2011).
Для розширення кола варіантів лікування НДРЛ вивчалися і все ще продовжують досліджуватися різні імунотерапевтичні підходи. У той час як вакцинація І -ВІ Р25 або МАСЕАЗ не продемонструвала переваги щодо виживання за рахунок застосування вакцин у пацієнтів із
Зо НДРЛ, алогенна вакцина, отримана з клітинних ліній, показала багатообіцяючі результати у клінічних дослідженнях. Крім того, у даний час продовжується проведення досліджень вакцин, мішенями яких є гангліозиди, рецептор епідермального фактора росту і ряд інших антигенів.
Альтернативна стратегія посилення протипухлинної відповіді Т-клітин пацієнта полягає у блокуванні Т-клітинних рецепторів або їх лігандів специфічними антитілами. У даний час у клінічних випробуваннях оцінюється терапевтичний потенціал щодо НДРЛ декількох таких антитіл, включаючи іпілімумаб, ніволумаб, пембролізумаб, МРОЇІ 3280А і МЕ0І-4736 (Веіптий еїа!ї., 2015).
Рак яєчника
Як первинна терапія як ранніх, так само як і пізніх стадій карциноми яєчника застосовується хірургічна резекція (53-І ейіпіе таїдпе Омагіайитоге, 2013).
Імунотерапія, напевно, є багатообіцяючою стратегією поліпшення результатів лікування пацієнтів, хворих на рак яєчника, оскільки присутність прозапальних лімфоцитів, які інфільтрують пухлину, особливо СО8-позитивних Т-клітин, корелює зі сприятливим прогнозом, а
Т-клітини, специфічні до пухлиноасоційованих антигенів, можна виділити з ракових тканин.
У зв'язку з цим докладено чимало зусиль до дослідження різних імунотерапевтичних засобів лікування раку яєчника. Значна кількість доклінічних і клінічних досліджень уже була проведена, а подальші дослідження проводяться зараз. Існують клінічні дані для терапії цитокінами, вакцинації, лікування моноклональними антитілами, адоптивного перенесення клітин і імуномодуляції.
Дослідження вакцинації фаз І ї ІІ із застосуванням одного чи декількох пептидів, отриманих із різних пухлиноасоційованих білків (Негг/пеи, МУ-ЕБЗО-1, р53, антиген 1 пухлини Вілмса), або цілісних пухлинних антигенів, отриманих із аутологічних клітин пухлин, виявили хороші профілі безпеки і переносимості, але лише низькі або середні за рівнем клінічні ефекти.
Адоптивне перенесення клітин імунної системи дало неоднорідні результати у клінічних випробуваннях. У пілотному дослідженні було показано, що застосування культивованих іп міго аутологічних Т-клітин, які інфільтрують пухлину, являє собою багатообіцяючий підхід. Навпроти, перенесення Т-клітин, що несуть химерні антигенні рецептори, специфічні до фолатного рецептора альфа, не викликало значущої клінічної відповіді у дослідженні фази І/. Було показано, що дендритні клітини, оброблені лізатом пухлинних клітин або пухлиноасоційованими бо білками іп міго, посилюють протипухлинну відповідь Т-клітин після перенесення, але ступінь активації Т-клітин не корелює з клінічними ефектами. Перенесення природних кілерних клітин викликало значні токсичні ефекти у дослідженні фази ІІ.
Внутрішньому імунітету проти пухлини, а також імунотерапії заважає імуносупресивне мікрооточення пухлини. З метою подолати цю перешкоду проводять випробування лікарських препаратів-імуномодуляторів, таких як циклофосфамід, антитіла проти СО25 і пегільований ліпосомальний доксорубіцин у комбінації з імунотерапією. Найнадійніші результати зараз отримані для іпілімумабу, антитіл проти СТІ А4, які посилюють активність Т-клітин. Було показано, що іпілімумаб справляє значущі протипухлинні ефекти у пацієнтів з раком яєчника (Мапііа-5таїдопе еї а!., 2012).
Рак підшлункової залози
Варіанти терапевтичного лікування раку підшлункової залози дуже обмежені. Однією з головних проблем ефективного лікування є зазвичай пізня стадія розвитку пухлини на час виявлення.
Стратегії вакцинації досліджуються як додатковий інноваційний і багатообіцяючий альтернативний варіант лікування раку підшлункової залози. У клінічних випробуваннях, частина результатів яких є багатообіцяючою, вже оцінювалися вакцини на основі пептидів, мішенями яких є мутації ККА5, активна теломераза, гастрин, сурвівін, раковоембріональний антиген (РЕА) ії МОСТІ. Крім того, клінічні випробування вакцин на основі дендритних клітин, алогенних ЗМ-СОЕ-секретуючих вакцин і альгенпантусель-і на пацієнтах, хворих на рак підшлункової залози, також виявили користь імунотерапії. У даний час проводяться додаткові клінічні випробування для подальшого дослідження ефективності різних протоколів вакцинації (ЗаІтап еї а!., 2013).
Рак передміхурової залози
Терапевтична стратегія для лікування раку передміхурової залози головним чином залежить від стадії розвитку раку. Для місцево-поширеного передміхурової залози без метастазів варіанти лікування включають активне спостереження (чекай і спостерігай), повну хірургічну резекцію передміхурової залози і місцеву променеву терапію високими дозами з або без брахітерапії (53-І ейіпіє РгозіаїаКаггіпот, 2014).
Вакцина сіпулейцел-Т на основі дендритних клітин була першою протираковою вакциною,
Зо схваленою Управлінням ЕСА, США. Завдяки її позитивному впливу на виживаність пацієнтів зі стійким до кастрації раком передміхурової залози, багато зусиль зараз зосереджено на розробці інших імунобіологічних препаратів. Стосовно стратегій вакцинації, багатообіцяючі результати були отримані для пептидної вакцини на основі простатспецифічного антигену (ПСА)-ТВІСОМ, персоналізованої пептидної вакцини РРМУ, ДНК-вакцини рТМО-НР і вакцини на основі цільних клітин, що експресують ЗМ-С5Е (СМАХ. Крім того, було показано, що вакцини на основі дендритних клітин, відмінні від сіпулейцел-Т, а саме ВРХ-101 ії ОСМАС/Ра, викликали клінічні відповіді у пацієнтів, хворих на рак передміхурової залози. Інгібітори імунних контрольних точок, такі як іпілімумаб і ніволумаб, у даний час проходять оцінку у клінічних дослідженнях як засоби монотерапії, а також у комбінації з іншими методами лікування, включаючи андроген- деприваційну терапію, місцеву променеву терапію, ПСА-ТКІСОМ і ОМАХ. Речовина з імуномодулюючими властивостями, тасквінімод, який значуще уповільнював прогресування і подовжував виживання без прогресування у дослідженні фази ІІ, зараз проходить подальше дослідження фази ПП. Леналідомід, інший імуномодулятор, продемонстрував обнадійливі ефекти в клінічних дослідженнях ранніх фаз, але не покращив виживаність у дослідженні фази
ІП. Незважаючи на ці невтішні результати, ведуться подальші випробування леналідоміду (Оціпп еї а!., 2015).
Нирковоклітинна карцинома
Первинним лікуванням найчастіше є часткове або повне видалення ураженої(их) нирки(ок), яке залишається основою радикального лікування (Віпі єї аї., 2008). Для терапії першої лінії пацієнтів з низьким прогностичним індексом настанова, запропонована декількома онкологічними організаціями і товариствами, рекомендує застосування інгібіторів білка рецепторного типу тирозинкінази (ІТК), сунітинібу і пазопанібу, моноклонального антитіла бевацизумабу у комбінації з інтерфероном-альфа (ІФН-альфа) і інгібітором тток темзиролімусом. Виходячи з настанови з клінічної практики в онкології МССМ, розробленої у
США, а також настанов Європейської асоціації урологів ЕАО ії Європейського товариства медичної онкології ЕБМО, ІТК сорафеніб, пазопаніб або нещодавно акситиніб рекомендовані як терапія другої лінії для пацієнтів із НКК у разі неефективності попереднього лікування цитокінами (ІФН-альфа, ІЛ-2). Настанови МССМ радять також застосовувати сунітиніб за такого перебігу хвороби (докази високого рівня відповідно до МССМ, Категорія І).
Відома імуногенність НКК є підставою для застосування імунотерапії і протиракових вакцин за поширеної форми НКК. Цікавий факт кореляції між експресією РО-1 лімфоцитами і пізніми стадіями НКК, її ступеню злоякісності і прогнозом перебігу, а також селективною експресією РО-
Ї1 пухлинними клітинами НКК і її можливого зв'язку з гіршими клінічними результатами привели до розробки нових засобів проти РО-1/РО-1 1, які самостійно або в комбінації з антиангіогенними лікарськими засобами або іншими імунотерапевтичними підходами можуть застосовуватися для лікування НКК (Мазвзаї! єї а!., 2015). У хворих з поширеною формою НКК у дослідженні фази ПІ протиракової вакцини під назвою ТКІ5Т оцінюється, чи може ТгоМах (вакцина з використанням пухлиноасоційованого антигену, 514, з вектором на основі поксвірусу), додана до стандарту терапії першої лінії, подовжити виживання пацієнтів з місцево-поширеною або метастатичною
НКК. Медіана виживаності не була досягнута в жодній групі із 399 пацієнтів (54 95), що залишилися у дослідженні, проте аналіз даних підтвердив попередні клінічні результати, продемонструвавши, що ТгомМах є імунологічно активною, так само як і те, що існує кореляція між інтенсивністю відповіді 5Т4-специфічних антитіл і покращенням виживаності. Також проводяться декілька досліджень з пошуку пептидних вакцин з використанням епітопів, що надлишково експресуються у НКК.
Досліджувалися різні підходи до створення протипухлинних вакцин. На пацієнтах із НКК були проведені дослідження із застосуванням цілісних компонентів пухлин, включаючи лізати пухлинних клітин, злиття дендритних клітин з клітинами пухлини або РНК цільних клітин. У деяких із цих випробувань спостерігалася ремісія пухлинних уражень (Амідап еї а!., 2004; Ноїй єї а!., 2002; Мапеп еї а!., 2002; Би єї а), 2003; МїНід еї а!., 2001).
Дрібноклітинний рак легенів
Лікування і визначення прогнозу перебігу ДРЛ сильно залежать від діагностованої стадії раку. Класифікація ДРЛ за стадіями, що базується на клінічних результатах, є більш поширеною, ніж класифікація за патоморфологічними особливостями пухлини. Для стадіювання за клінічними ознаками використовуються результати фізикального обстеження, різних візуалізаційних досліджень і біопсії. У стандарті хіміотерапії ДРЛ застосовується комбінація або етопозиду чи іринотекану з цисплатином або карбоплатином (Атегісап Сапсег босівїу, 2015;
З3-І ейіпіє І ипдепКаггіпот, 2011).
Зо Імунотерапія є об'єктом широкого кола досліджень в області ракової терапії. Вивчаються різні підходи до лікування ДРЛ. Один із підходів націлений на блокування СТІ А-4, засобу пригнічення природного імунітету людини. Інгібування СТІ А-4 призначено для стимулювання імунної системи на боротьбу з раковим захворюванням. Нещодавно почалася розробка багатообіцяючих інгібіторів імунних контрольних точок для лікування ДРЛ. Інший підхід пов'язаний з протираковими вакцинами, які у цей час застосовуються для лікування ДРЛ у клінічних дослідженнях (Атегісап Сапсег босієїу, 2015; Маййопа! Сапсег Іпвійшіє, 2015).
Гострий мієлоїдний лейкоз
Лікування ГМЛ поділяється на дві фази: індукційна терапія і постремісійна/"консолідаційна терапія". Індукційна терапія проводиться з метою індукції ремісії і полягає у комбінаційній хіміотерапії. Консолідаційна полягає у додатковій хіміотерапії або у трансплантації гемопоетичних клітин (ТГК) (Зпомуеї апа І емів, 2014).
Участь у клінічних випробуваннях рекомендується пацієнтам, що належать до прогностичних груп несприятлива і проміжна-2. Варіанти лікування включають застосування гіпометилюючих агентів (НМА), таких як азацитидин або децитабін, СРХ-351, який є ліпосомною композицією даунорубіцину і цитарабіну у "оптимальному" молярному співвідношенні 125, і воласертиб, що є інгібітором кіназ Роіо. Воласертиб приймають у комбінації з І БАС (цитарабін у низьких дозах). У випадку мутацій РІТЗ3 можна вводити декілька різних інгібіторів РІТ3. Вони включають сорафеніб, який приймають у комбінації з 3-7, квізартиніб, більш селективний інгібітор Е-ТЗ ІТО, який також інгібує СКІТ, креноланіб і мідостаурин, неселективний інгібітор
ЕтТЗ 110. Іншим варіантом лікування є націлювання на СОЗ3З3 кон'югатів антитіло-лікарський засіб (антитіло проти СОЗ33 ж каліхеаміцин, ЗОМ-СОЗЗа, антитіло проти СЮОЗ33 ж актиній-225), біспецифічних антитіл (розпізнавання СОЗ33 - СОЗ (АМО 330) або СО33 ж СО16) і хімерних антигенних рецепторів (ХАР) (Евіву, 2014).
Неходжкінська лімфома
НХЛ має більш ніж 60 підтипів. Трьома найпоширенішими підтипами є дифузна В- великоклітинна лімфома (ДВВКЛ, найбільш поширений підтип), фолікулярна лімфома (ФЛ, другий за поширеністю підтип) і дрібноклітинна лімфоцитарна лімфома/хронічна лімфоцитарна лімфома (ДЛЛ/ХЛЛ, третій за поширеністю підтип). ДВВКЛ, ФЛ і ДЛЛ/ХЛЛ становлять приблизно 85 95 випадків НХЛ (Іі еї аї., 2015). Тееайтепі ої МНІ. дерепав оп Ше Півіоіодіс їуре апа 5іаде (510) (Маїопаї Сапсег Іпвійшіе, 2015).
У пацієнтів, хворих на лімфому, може спостерігатися спонтанна регресія пухлини. Таким чином, активна імунотерапія є варіантом лікування (Раіотрва, 2012).
Важливий варіант вакцинації включає ідіотипічні (4) вакцини. В-лімфоцити експресують поверхневі імуноглобуліни зі специфічною амінокислотною послідовністю у варіабельних доменах їх важких і легких ланцюгів, унікальні для кожного клону клітин (- ідіотип, ідіотуре - Ід).
Ідіотип виконує функції пухлиноасоційованого антигену.
Активна імунізація включає ін'єкцію рекомбінантного білка (Ід), кон'югованого з ад'ювантом
КІН), який вводять разом із ЗМ-С5Е як імунним ад'ювантом. Пухлиноспецифічний Іа отримують із культур гібридомних клітин або з використанням рекомбінантних ДНК (плазмід) шляхом експресії у клітинах бактерій, комах або ссавців.
Рак матки
Більш ніж 80 95 ракових захворювань ендометрію припадає на ендометріоїдну аденокарциному (тип Ї), форму, що пов'язана з дією естрогену і яка добре або помірно диференційована. Лікування карцином ендометрію і раку шийки матки залежить від стадії (У/опа Сапсег Вероті, 2014).
Існують також деякі імунотерапевтичні підходи, які проходять перевірку в даний час. У клінічному випробуванні фази ІЛІ пацієнтів, що страждають від раку матки, вакцинували аутологічними дендритними клітинами (ДК), у які методом електропорації вбудована ІРНК гена 1 пухлини Вілмса (М/Т1). За виключенням одного випадку місцевої алергічної реакції на ад'ювант, жодних несприятливих побічних ефектів не спостерігалося, і З з 6 пацієнтів показали імунну відповідь (Соозетапз вї а!., 2013).
Аденокарцинома жовчного міхура і холангіокарцинома
Холангіокарциному (ХКЦ) важко лікувати, і вона зазвичай є летальною. Єдиним методом радикального лікування є повна резекція (КО). Дані щодо ефективності біологічних лікарських препаратів при лікуванні ракових захворювань жовчних протоків є суперечливими. Зараз вивчається можливість застосування лікарських засобів, мішенню яких є ріст кровоносних судин, таких як сорафеніб, бевацизумаб, пазопаніб і регорафеніб, для лікування ХКЦ. Крім того, лікарські засоби, мішенню яких є ЕСЕК, такі як цетуксимаб і панітумумаб, використовуються у клінічних дослідженнях у комбінації з хіміотерапією (Атегісап Сапсег босієїу, 2015). Для
Зо більшості лікарських засобів, що пройшли випробування на цей час, контроль перебігу захворювання і загальна виживаність значуще не покращилися, але продовжуються подальші клінічні випробування.
Рак жовчного міхура (РЖМ) є найпоширенішим і найагресивнішим злоякісним захворюванням жовчних протоків у масштабах всього світу. У зв'язку з тим, що карциноми жовчних протоків взагалі є рідкісним захворюванням, є відомості лише про декілька досліджень, присвячених конкретно РЖІМ і ХКЦ, в той час як більшість із них включає всі ракові захворювання жовчних протоків. Це є причиною того, чому лікування не покращилося протягом останніх десятиріч і резекція КО все ще залишається єдиним варіантом радикального лікування.
Рак сечового міхура
Стандарт лікування раку сечового міхура включає хірургічні втручання, променеву терапію, хіміотерапію і імунотерапію (Маїйопа! Сапсег Іпвійшіє, 2015).
Ефективний імунотерапевтичний підхід встановлений для лікування агресивного раку сечового міхура без інвазії у м'язовий шар (ММІВС). За цим способом ослаблена форма бактерії
Мусобасієгішт Броміз (расіШив СаітенНе-Сцегіп - БЦЖ) вноситься як розчин для інтравезикального застосування. Головним ефектом лікування вакциною БЦЖ є значущий довгостроковий (до 10 років) захист від рецидивів раку і знижена швидкість прогресії. У принципі, лікування вакциною БЦЖ викликає місцеву запальну відповідь, яка стимулює клітинну імунну відповідь. Імунна відповідь на вакцину БЦЖ базується на наступних ключових етапах: інфікування уротеліальних клітин і клітин раку сечового міхура вакциною БЦЖ, за яким йде підвищення експресії антигенпрезентуючих молекул, індукція імунної відповіді, опосередкована вивільненням цитокінів, індукція протипухлинної активності шляхом залучення різних клітин імунної системи (відповідно до цього, цитотоксичні Т-лімфоцити, нейтрофіли, природні кілерні клітини і макрофаги) (Риде єї аї., 2015; Сапані єї аї!., 2013).
Зважаючи на важкі побічні ефекти і витрати, пов'язані з лікуванням раку, існує потреба ідентифікувати чинники, які можуть застосовуватися у лікуванні раку взагалі і гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК), колоректальної карциноми (КРК), гліобластоми (ГБ), раку шлунка (РШ), раку стравоходу, недрібноклітинного раку легенів (НДРЛ), раку підшлункової залози (РПШЗ), нирковоклітинної карциноми (НКК), доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПМ3), раку передміхурової залози (РПМ3), раку яєчника (РЯ), меланоми, раку молочної залози, бо хронічного лімфоцитарного лейкозу (ХЛЛ), карциноми з клітин Меркеля (ККМ), дрібноклітинного раку легенів (ДРЛ), неходжкінської лімфоми (НХЛ), гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ), раку жовчного міхура і холангіокарциноми (РЖМ і ХГК), раку сечового міхура (РСМ), раку матки (РЕМ) зокрема. Є також потреба в ідентифікації інших чинників, які виконують роль біомаркерів раку взагалі і вищезгадані види раку зокрема, знання яких веде до кращої діагностики раку, прогностичної оцінки перебігу захворювання і передбачення успіху лікування.
Імунотерапія раку є варіантом специфічного націлювання на ракові клітини, і у той же час зведення до мінімуму побічних ефектів. В імунотерапії раку використовуються пухлиноасоційовані антигени. Сучасна класифікація пухлиноасоційованих антигенів («ТАА) охоплює наступні головні групи: а) раково-тестикулярні антигени: перші будь-коли ідентифіковані ТАА, які можуть бути розпізнані Т-клітинами, належать до цього класу, які були спочатку названі раково- тестикулярними (СТ) антигенами завдяки експресії його представників у гістологічно різних пухлинах людини і, поряд із нормальними тканинами, тільки в сперматоцитах/сперматогоніальних клітинах яєчок і іноді в плаценті. Оскільки клітини яєчок не експресують молекули НГА І та Ії класу, ці антигени не можуть розпізнаватися Т-клітинами у нормальних тканинах і можуть, таким чином, вважатися пухлиноспецифічними, з точки зору імунології. Добре відомими прикладами СТ антигенів є члени сімейства МАСЕ і МУ-ЕБО-1; б) антигени диференціації: ці ТАА розподілені між пухлинами та нормальними тканинами, з яких виникла пухлина. Більшість з відомих антигенів диференціації знайдена в меланомах і нормальних меланоцитах. Багато цих білків, пов'язаних із диференціацією у меланоцити, беруть участь у біосинтезі меланіну і тому не є пухлиноспецифічними, але, тим не менше, широко застосовуються для імунотерапії раку. Приклади включають, без обмеження, тирозиназу і Меіап-А/МАВТ-1 для меланоми або ПСА для раку передміхурової залози; в) надмірно експресовані ТАА: гени, що кодують ТАА, які широко експресуються, були виявлені в гістологічно різних типах пухлин, а також у багатьох нормальних тканинах, загалом з нижчими рівнями експресії. Можливо, що багато епітопів, що були процесовані і, можливо, презентовані нормальними тканинами, присутні у кількості, що нижча за пороговий рівень розпізнання Т-клітинами, в той час як їх надекспресія в пухлинних клітинах може запустити антиракову реакцію, порушивши раніш встановлену толерантність. Відомими прикладами для
Зо цього класу ТАА є Нег-2/пеи, сурвівін, теломераза або УМТ1; г) пухлиноспецифічні антигени: ці унікальні ТАА утворюються в результаті мутацій нормальних генів (таких як бета-катенін, СОКА тощо). Деякі з цих молекулярних змін зв'язані з неопластичною трансформацією і (або) прогресуванням пухлини. Пухлиноспецифічні антигени загалом можуть викликати сильні імунні відповіді, не спричиняючи ризику аутоїмунних реакцій проти нормальних тканин. З іншого боку, ці ТАА у більшості випадків мають відношення тільки до певної пухлини, на якій вони були ідентифіковані, і зазвичай не є спільними для багатьох окремих пухлин. Специфічність пептиду до пухлини (або асоціація з пухлиною) може також виникати, якщо пептид походить із екзону пухлини (пухлиноасоційованого екзону) у випадку білків з пухлиноспецифічними (-асоційованими) ізоформами; д) ТАА, що виникають в результаті посттрансляційних модифікацій: Такі ТАА можуть виникати з білків, які не є ні специфічними, ні надмірно експресованими у пухлинах, але, незважаючи на це, стають асоційованими з пухлинами в результаті посттрансляційних процесів, первинно активних у пухлинах. Прикладами ТАА цього класу є антигени, що виникають в результаті змін характеру гликозилування, що приводить до утворення у пухлинах нових епітопів, таких як МОСТІ, або таких подій, як білковий сплайсинг під час деградації, які можуть бути пухлиноспецифічними, а можуть і не бути; е) онковірусні білки: ці ТАА є вірусними білками, які можуть відігравати вирішальну роль в онкогенному процесі і, оскільки вони є чужорідними (не походять від людини), вони можуть викликати відповідь Т-клітин. Прикладами таких білків є білки вірусу папіломи людини типу 16,
Еб і Е7, які експресуються клітинами карциноми шийки матки.
Мішенями імунотерапії з використанням Т-клітин є пептидні епітопи, отримані з пухлиноасоційованих або пухлиноспецифічних білків, які презентуються молекулами головного комплексу гістосумісності (МНС). Антигенами, які розпізнаються пухлиноспецифічними Т- лімфоцитами, тобто їхніми епітопами, можуть бути молекули, що отримані з усіх класів білків, таких як ферменти, рецептори, фактори транскрипції тощо, які експресуються і, у порівнянні з незміненими клітинами того ж походження, активність яких підвищена у клітинах відповідної пухлини.
Існує два класи молекул МНС, МНС | класу і МНС І класу. Молекули МНС І! класу складаються з альфа-важких ланцюгів і бета-2-мікроглобуліну, а молекули МНС ЇЇ класу - з альфа- і бета-ланцюгів. Їхня тримірна конформація приводить до утворення зв'язувальної щілини, що використовується для нековалентної взаємодії з пептидами.
Молекули МН І класу можна виявити в більшості клітин, що мають ядро. Вони презентують пептиди, які утворюються в результаті розщеплення протеолітичними ферментами переважно ендогенних білків, дефектних рибосомальних продуктів (ОКІР) та більш великих пептидів.
Однак пептиди, одержані з ендосомальних компартментів чи екзогенних джерел, також часто зустрічаються на молекулах МНС І класу. Цей некласичний спосіб презентації | класом називається у науковій літературі крос-презентацієй (Вго55ап апа Вемап, 1997; Носк еї аї., 1990). Молекули МНС Ії класу містяться головним чином на професійних антигенпрезентуючих клітинах (АПК) і презентують головним чином пептиди екзогенних або трансмембранних білків, які поглинаються АПК, наприклад, в ході ендоцитозу і згодом процесуються.
Комплекси пептидів і молекул МНС І класу розпізнаються СО8-позитивними Т-клітинами, що несуть відповідний Т-клітинний рецептор (ТКР), в той час як комплекси пептиду і молекул МНС
МП класу розпізнаються СО4-позитивними Т-хелперами, що несуть відповідний ТКР.
Загальновідомо, що ТКР, пептид і МНС, таким чином, є присутніми у стехіометричних кількостях у співвідношенні 1:1:1.
Сора-позитивні Т-хелпери відіграють важливу роль, викликаючи та підтримуючи ефективну відповідь СЮО8-позитивних цитотоксичних Т-клітин. Ідентифікація епітопів СО4-позитивних Т- клітин, отриманих із пухлиноасоційованих антигенів (ТАА), може мати велике значення під час розробки фармацевтичних засобів для ініціювання протипухлинних імунних реакцій (Спайс єї а!., 2003). У місці локалізації пухлини Т-хелперні клітини підтримують сприятливе для Т-клітин (ЦТЛ) цитокінове середовище (Мопага евї а!., 2006) і притягують ефекторні клітини, такі як ЦТЛ, природні кілерні (МК) клітини, макрофаги і гранулоцити (Нулапа еї аї., 2007).
За відсутності запалення експресія молекул МНС Ії класу обмежується головним чином клітинами імунної системи, особливо професійними антигенпрезентуючими клітинами (АПК), наприклад, моноцитами, клітинами, що походять з моноцитів, макрофагами, дендритними клітинами. Було виявлено, що клітини пухлин у хворих на рак пацієнтів експресують молекули
МНЄе Ії класу (Оеєпадіеї! єї а!., 2006).
Подовжені пептиди за винаходом можуть діяти як епітопи, активні відносно молекул МН ЇЇ
Зо класу.
Т-хелперні клітини, активовані зв'язаними з молекулами МНС ІІ класу епітопами, відіграють важливу роль в регуляції ефекторної функції ЦТЛ у протипухлинному імунітеті. Епітопи Т- хелперних клітин, які ініціюють реакцію Т-хелперів типу ТНІ, підтримують ефекторні функції
СОв-позитивних Т-кілерів, котрі включають цитотоксичні функції, спрямовані проти клітин пухлини, що презентують комплекси пухлиноасоційованого пептиду/ммНсС на поверхнях своїх клітин. У такий спосіб епітопи пухлиноасоційованих пептидів Т-хелперів самостійно або в комбінації з іншими пухлиноасоційованих пептидами можуть служити активними фармацевтичними інгредієнтами композицій вакцин, які стимулюють протипухлинні імунні реакції.
На моделях тварин-ссавців, наприклад, на мишах, було показано, що навіть за відсутності
СОрв8-позитивних Т-лімфоцитів, присутності СЮО4-позитивних Т-клітин виявляється достатньо для послаблення клінічних проявів пухлин шляхом інгібування ангіогенезу за рахунок секреції інтерферону-гамма (ІФН-у) (Вєайну апа Раїегзоп, 2001; Митрбега еї а!., 1999). Існують докази, що
Сбра4 Т-клітини є ефекторними клітинами прямої протипухлинної дії (Вгаштиїег єї а!., 2013; Ттап еї а!., 2014).
Оскільки конститутивна експресія молекул НГА ІЇ класу зазвичай обмежується клітинами імунної системи, вважалося неможливим виділити пептиди ЇЇ класу безпосередньо з первинних пухлин. Однак Репдієї! і співавт. вдалося ідентифікувати декілька зв'язаних з молекулами МНЕ Ії класу епітопів безпосередньо із пухлин (МО 2007/028574, ЕР 1760088 В1).
Оскільки обидва типи відповіді, залежні від СО8 та СО4, спільно та синергічно роблять свій внесок у протипухлинну дію, для розробки протипухлинних вакцин важливими є ідентифікація та визначення характеристик пухлиноасоційованих антигенів, які розпізнаються або СОв- Т- клітинами (ліганд: молекули МНС | класу ї- пептидний епітоп), або СО4- позитивними Т- хелперними клітинами (ліганд: молекули МН ІІ класу т пептидний епітоп).
Щоб пептид, зв'язаний з молекулою МНС І класу, ініціював (викликав) клітинну імунну відповідь, він також має зв'язатися з молекулою МНС. Цей процес залежить від алеля молекули
МНС ії специфічних поліморфізмів амінокислотної послідовності пептиду. Пептиди, що зв'язуються з молекулами МНС | класу, зазвичай мають 8-12 амінокислотних залишків у довжину і зазвичай містять два консервативні залишки ("якорі") у своїй послідовності, які 60 взаємодіють з відповідною зв'язувальною щілиною молекули МНС. У такий спосіб кожний алель
МНС має "зв'язувальний мотив", що визначає, які пептиди зможуть специфічно зв'язатися зі зв'язувальною щілиною.
В імунній реакції, залежній від молекул МНС І класу, пептиди не тільки мають бути здатними зв'язатися з певними молекулами МН І класу, що експресуються клітинами пухлини, але вони також мають розпізнаватися Т-клітинами, що несуть специфічний Т-клітинний рецептор (ТКР).
Для того, щоб білки розпізнавалися Т-лімфоцитами як пухлиноспецифічні або пухлиноасоційовані антигени, та щоб їх було можливо застосовувати в терапії, необхідно створити особливі передумови. Антиген має експресуватися, головним чином, пухлинними клітинами і не експресуватися або експресуватися у порівняно невеликих кількостях нормальними здоровими тканинами. В переважному втіленні вищезгаданий пептид має надмірно презентуватися пухлинними клітинами у порівнянні з нормальними здоровими тканинами. До того ж бажано, щоб відповідний антиген не тільки був присутнім у пухлині певного типу, але також був присутнім у високих концентраціях (тобто як декілька копій відповідного пептиду на клітину). Пухлиноспецифічні та пухлиноасоційовані антигени часто отримують із білків, які беруть безпосередню участь у трансформації нормальної клітини в пухлинну клітину, завдяки їх функції, наприклад, в контролі клітинного циклу або пригніченні апоптозу. Крім цього, низхідні мішені білків, що також є безпосередньою причиною трансформації, можуть мати підвищену активність і, таким чином, можуть бути опосередковано пухлиноасоційованими. Такі опосередковано пухлиноасоційовані антигени також можуть бути мішенями у вакцинаційному підході (біпди-Чазціа єї а). 2004). Важливим є те, щоб в амінокислотній послідовності антигену були присутні епітопи, оскільки такий пептид
Сімуногенний пептид"), отриманий із пухлиноасоційованого антигену, має приводити до відповіді Т-клітин іп міго або іп мімо.
По суті, будь-який пептид, що здатний зв'язуватися з молекулою МНС, може відігравати роль епітопу Т-клітини. Передумовою індукції відповіді Т-клітин іп міго або іп мімо є присутність
Т-клітин із відповідним ТКР ії відсутність імунологічної толерантності до цього конкретного епітопу.
Таким чином, ТАА є стартовою точкою для розробки Т-клітинної терапії, включаючи, але не обмежуючись ними, протипухлинні вакцини. Методи ідентифікації та визначення характеристик
Зо ТАА зазвичай базуються на використанні Т-клітин, які можна виділити з організму пацієнтів або здорових суб'єктів, або вони грунтуються на генерації різних профілів транскрипції або різному характері експресії пептидів тканинами пухлин і нормальними тканинами. Проте ідентифікація генів, які надмірно експресуються пухлинними тканинами або лініями пухлинних клітин людини, або селективно експресуються в таких тканинах або клітинних лініях, не дає точної інформації щодо використання антигенів, що кодуються цими генами, в імунній терапії. Причиною цього є те, що тільки окрема субпопуляція епітопів цих антигенів придатна для такого застосування, оскільки має бути присутня Т-клітина з відповідним ТКР, і імунологічна толерантність відносно цього епітопу повинна бути відсутньою або мінімальною. Отже, у більш переважному втіленні цього винаходу важливо вибрати тільки ті надмірно або селективно презентовані пептиди, проти яких можна знайти функціонуючу Т-клітину і (або) Т-клітину, здатну до проліферації. Така функціонуюча Т-клітина визначається як Т-клітина, яка за стимуляції специфічним антигеном може бути клонована і здатна виконувати функції ефектору (ефекторна Т-клітина").
У випадку націлювання на комплекс пептид-МНОС специфічних ТКР (наприклад, розчинних
ТКР) їі антитіл або інших зв'язувальних молекул (каркасів) за цим винаходом, імуногенність базових пептидів є вторинним фактором. У цих випадках визначальним фактором є презентація.
КОРОТКЕ ФОРМУЛЮВАННЯ СУТІ ВИНАХОДУ
Згідно з першим аспектом цього винаходу, пропонується пептид, що містить амінокислотну послідовність, вибрану з групи послідовностей від 5ЕО ІЮО МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або варіант його послідовності, який принаймні на 77 9о, переважно принаймні на 88 95 гомологічний (переважно принаймні на 77 95 або принаймні на 88 95 ідентичний) послідовності від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288, де згаданий варіант зв'язується з МНС і (або) викликає перехресну реакцію Т-клітин із згаданим пептидом або його фармацевтично прийнятною сіллю, де згаданий пептид не є базовим повнорозмірним поліпептидом.
У той час як найважливішим критерієм виконання пептидом функції мішені для ракової терапії є його надмірна презентація на тканинах первинних пухлин у порівнянні з нормальними тканинами, при виборі відповідних пептидів інформативним є також профіль експресії РНК відповідного гена. Особливо якщо деякі пептиди важко виявити методом мас-спектрометрії, або внаслідок їх хімічних властивостей, або якщо кількість їх копій на клітинах невелика, і 60 скринінговий підхід, сфокусований на виявленні презентації пептидів, може виявитися невдалим для ідентифікації цих мішеней. Однак ці мішені можна виявити в результаті альтернативного підходу, який починається з аналізу експресії генів у нормальних тканинах, а потім визначається презентація пептидів і експресія генів у пухлинах. Цей підхід був реалізований у цьому винаході, в якому використовуються дані щодо ІРНК із бази даних вільного доступу (І опзааїІє, 2013) у комбінації з додатковими даними експресії генів (включаючи зразки пухлин), а також дані презентації пептидів. Якщо іРНК гена практично відсутня у нормальних тканинах, особливо у системах життєво важливих органів, більш ймовірно, що націлювання на відповідні пептиди навіть дуже ефективними засобами (такими як біспецифічні оптимізовані за афінністю антитіла або Т-клітинні рецептори) буде безпечним. Такі пептиди, навіть якщо вони ідентифіковані лише у невеликому відсотку пухлинних тканин, являють собою цікаві мішені. Стандартний мас- спектрометричний аналіз є недостатньо чутливим, щоб оцінити ступінь охоплення цільових мішеней на рівні пептидів. Скоріше для оцінки охоплення може використовуватися експресія
ІРНК пухлиною. Для детекції самого пептиду може виявитися необхідним застосувати підхід з таргетною мас-спектрометрією, що має більшу чутливість у порівнянні з традиційним скринінгом, який може забезпечити кращу оцінку охоплення на рівні презентації пептидів.
Цей винахід також стосується пептиду, що містить послідовність, вибрану з групи послідовностей від ЗЕО ІЮО МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або його варіант, який принаймні на 77 95, переважно принаймні на 88 95 гомологічний (переважно принаймні на 77 95 або принаймні на 88
Фо ідентичний) послідовності від 5ХЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІО МО: 288, де згаданий пептид або його варіант має загальну довжину між 8 і 100, переважно між 8 і 30 і найбільш переважно між 8 і 14 амінокислот.
У нижче наведеній таблиці описані пептиди за цим винаходом, їх відповідні зЗЕО ІЮ МО і очікувані вихідні (основні) гени для пептидів. Усі пептиди у Таблиця і Таблиця зв'язуються з
НІГА-А"02. Пептиди у Таблиця були розкриті раніше у великих списках як результати високопродуктивного скринінгу з великою частотою помилок або були розраховані з використанням алгоритмів, але їхній зв'язок з раковими захворюваннями взагалі не було встановлено.
Таблиця 1
Пептиди за цим винаходом
ЗЕО І . . . . . . Символ гена
КІГ ОЕКІОЄГ- 1062 СЕМРЕ
ЗМІ ЕКЕЇМ5БІ 127602 ОМАНІ4 вМрорзі'Умам 2187 ЕАМСВ
МІЕСЕГ РАЇ. 8701 ОМАНІ1 а мМОІММНІ. 8701 ОМАНІ1 в ЕСМАТЕТАЇ. 8701 ОМАНІ1
ЕАМ2ОЗА, 7 АГ ОА МЕ. 51236,728071 ЕАМ2ОЗВ 8000 АІ5990АЕУ 3833 КІЕСІ в | задом 51804 ЗІХА
ОШЕКММУМС І. 56992 КІБ15
ГСОРКТІР. 26762 НАМСВ1
ВІГСОРКТІБС 26762 НАМСВ1
ВІЕНОЕМС 23322 ВАРОВІР'ІІ.
УТЕВОармМо. 4312 ММР1
СІ РБЗАТТТУ 94025 МОС16
ЗАРІЗШІ. 134391 аРА151
СІ РЗАЕБІКІ. 132989 С4оп36
КТАБІМОММ 81930 КІЕТ8А
Таблиця 1
Пептиди за цим винаходом 0 мно сан 0000
КІМЕЕГ ЗМІ ЕМ 4102,4105 МАСЕАб
Таблиця 1
Пептиди за цим винаходом
ЦЕ зо вюю 56 М. 3188 НМАМРН2 ово | ншевсАвОМЇ //////7777лвве0 (вові ово | мовою | 77777710 | сЕМ ово |АМЕРОТРАМ | /////11оввоаго | ЕРНАЄ вв |сіммявмМ | 77777777111в5игя 0 внзР ве фікмкАВУМ | ///7111овезої (ми ово | млеоуніь | //777777711лолв 0 | свв ово | віємМЕБМ | //777711ваав 0 | АВНовРаВ ве | віАЕТЕМ | 77777771 | нт ово | АпМмусЕКМОМ | 77711111 | нта
Таблиця 1
Пептиди за цим винаходом ев | ліЮтвнЕ | /7777777711езааз | наб ев | вМоєРЕЬ | //77777771вая | ма ов | лівсютвА | //77777771овея | ма шо доле | жежвнши З воно, 103 М АОТМОКІ. 100526761,54937 ЗОНІ нг, ЗОНІ На2
ШЕ зіслісй НИ Я ПНЯ 104 Т 354 КІ-КЗ
Таблиця 1
Пептиди за цим винаходом
ЗЕО І . . . . . й Символ гена ідентифікатор гена (ідентифікатори генів)
ОГ УСВА. 158067 5ІУРНЕТИ. 440138 А С11
АПМММІЕМ 57101 АМО?
ЕІ ОСВРІТІ. 83734 АТСО1О
І УК5Н о. АТРЄМОС
НІ ОТУКІЕМ 135152 ВЗОАТ?
ПЛМУРАРАКС 192134 взамтв
КИУКОГ УМ 85016 Сі1оп7о
СТМКІ УТ 440087 Стгогів9
ПСЕМІОВІ. 55732 Стоті2
РІГ О5ОїТтУ 255119 Слопо?
МІОІМММЕЇ. 57082 СА5СБ
ПИ ОдАНАЄІ 284992 Сссос150
МІМЕВІМВМ 166979 сосгов
ЕПЗОТРІЇ. 60437 сонгб
АГ ЕЕКІГЕММ 79172 СЕМРО
МУААНІ АСА 148113 СІ Ро
СИ ЗАГЕММ 1269 сМв2
УПІ.З5НО. 1269 сМв2
СМТМАРЗВ, 149 ММАОСО НОМ 728577,79937 СМТМАРЗ
СТАТ,
СТАТАТІ,
СТАТА?,
СТАТАТО,
СТА7А9, СТАТАВ, 100507170,255313,653282,728036,728042,7 СТ4А7Аб6, СТА7АБ, 28049,728062,728072,728075,728082,72809 | СТА7А4, СТА7АЗ, 150 МИ ОМУН. 0,728096 СТАТА?, СТАТ7А!
СТАСЕА4,
СТАСЕТОР,
СТАСЕ!16Р, 151 РІЗКВІОВІ. 100128553,220429,341689,4253,64693 СТАСЕ5, СТАСЕ!
ІУТВІЕКІ. схсн5
КІМЕГЕНТІ. 203413 СХопв1
АПКЕЮТМУ 1588 СУРІОАЇ
СУРА7ОР, 155 ТІ О5МІ КАМ 163720,199974 СУРАЇІ
МІТ59РЕЇ. 10800 СУ ТВі
ТКев/єтеїи 138009 ОСАБАІ 2
УГОРІ МНОЇ. 2072 ЕВССЯА
ОГОРУРМТІ 285966 ЕАМІ15С
ТОМІ ТЕМ 167555 ЕАМІ5ІВ
Таблиця 1
Пептиди за цим винаходом
НЕ Ес НИ НН ПР 172 Е 28426 ІшНУЗ-43 ше вшюоют | ваше ЛЮ 182 сасГгорангоІтм 284194,654346 Галі Бос - шоноюю | сплю» ШОЮ 188 М'ЯЕЕОЕєСМ 4108,728269 МАСЕАОВ
Таблиця 1
Пептиди за цим винаходом в аюют 0 зшнеше МО 205 ГАРСМООБЇ. 391004,654348 РААМЕРЕ16 о Клео 224 БА 79465 ОСвРЗ ам зва | зяоажими А 227 ЗЕМЕЕЇГ РБУ 26609,425054,51481 МОСХЗА
Таблиця 2
Додаткові пептиди за цим винаходом
ЗЕО
Таблиця 2
Додаткові пептиди за цим винаходом
ЗЕО
ІО Послідовність Ідентифікатор гена (ідентифікатори генів) | Символ гена (символи генів)
МО:
Т.СТЕЕНнЕГ- 55215 ЕАМСІ
МІЛЕММЕБІ 55215 ЕАМСІ
ЕММЕСЕРРКІ. 348654 СЕМ!
ЗІ МКОЕТМ 57650 КІАА1524
ТММРЕВТІТУ 10642,10643 ІСЕ2ВРІ, ІСР2ВРЗ
АУМРРРРБОБУ 10642 ІСЕ2ВРІ1
АВМРТІМ'ОСМ 9622 КІ Ка
КОЕЄСМКУ 3161 Ним
МІЕОКМІ ЗУ 128239 ІОСАРЗ
МІМОЕСАМІ ТІ. 54596 101
НІЖНА РІ. 89866 ЗЕС16В
ГГ ЕБОРКУМБІ. 6491 ЗІ
ЗІ МА НУКА 79001 УКОВС1
А ЗЕ 'ОСМ 9816 уувва2
КІМОРОаБІ РРІ. 2118 ЕТУ4
Мі соТМОКМ 54892 МСАРСО2
Е-СТЕМУНЕЇ 93517 ЗОВ42Е1
КІОЕШЩТОМ 10643 ІСЕ2ВРЗ зі укаг вм 25188 ВАОБбаВ
У - фосфосерин
Особливо переважними є пептиди - для застосування самостійно або в комбінації - за цим винаходом, вибрані з групи послідовностей від 5ЕО ІЮО МО: 1 до 5ЕО ІЮО МО: 288. Особливо переважними є пептиди - для застосування самостійно або в комбінації - за цим винаходом, вибрані з групи послідовностей від 5ЕО ОО МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 126 (див. Таблиця ) і їх застосовування в імунотерапії гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК), колоректальної карциноми (КРК), гліобластоми (ГБ), раку шлунка (РШ), раку стравоходу, недрібноклітинного раку легенів (НДРЛ), раку підшлункової залози (РПШЗ), нирковоклітинної карциноми (НКК), доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГІПМ3), раку передміхурової залози (РПМ3), раку яєчника (РЯ), меланоми, раку молочної залози, хронічного лімфоцитарного лейкозу (ХЛЛ), карциноми з клітин Меркеля (ККМ), дрібноклітинного раку легенів (ДРЛ), неходжкінської лімфоми (НХЛ), гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ), раку жовчного міхура і холангіокарциноми (РЖМ, ХГК), раку сечового міхура (РСМ), раку матки (РЕМ).
Найбільш переважними є пептиди - для застосування самостійно або в комбінації - вибрані з групи послідовностей від ЗЕО ІЮ МО: 274, 14, 21, 23, 25, 157, 168, 11, 253, 85, 89, 40, 264, 155, 233 і 245 (див. Таблиці 1, 2 і 10), і їх застосовування в імунотерапії ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМУ, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ,
НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ і ХЛЛ.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, які здатні зв'язуватись з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини І класу або - у подовженій формі, такій як відмінний за довжиною варіант - МНС ІІ класу.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, де згадані пептиди (кожний із них) складаються або по суті складаються з амінокислотної послідовності від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО
ІО МО: 288.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, де згаданий пептид є модифікованим і (або) включає непептидні зв'язки.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, де згаданий пептид є частиною злитого білка, зокрема злитого з М-термінальними амінокислотами НІГА-ОК антиген- асоційованого інваріантного ланцюга (Ії) або злитого з послідовністю (або вбудованого у послідовність) антитіла, наприклад, антитіла, що є специфічним до дендритних клітин.
Цей винахід також стосується нуклеїнової кислоти, що кодує пептиди за цим винаходом.
Цей винахід також стосується нуклеїнової кислоти за цим винаходом, яка являє собою ДНК,
КДНК, ПНК, РНК чи їх комбінацію.
Цей винахід також стосується вектора експресії, що здатний експресувати і (або) експресує нуклеїнову кислоту за цим винаходом.
Цей винахід також стосується пептиду за цим винаходом, нуклеїнової кислоти за цим винаходом або вектора експресії за цим винаходом для застосування у лікуванні захворювань і в медицині, зокрема в лікуванні раку.
Цей винахід також стосується антитіл, специфічних до пептидів за цим винаходом або комплексів згаданих пептидів за цим винаходом з МНС та способів їх отримання.
Цей винахід також стосується Т-клітинних рецепторів (ТКР), зокрема розчинних ТКР (ртКР), і клонованих ТКР, вбудованих у аутологічні або алогенні Т-клітини, та способів їх отримання, а також МК-клітин або інших клітин, що несуть згаданий ТКР або вступають у перехресну реакцію із згаданими ТКР.
Антитіла і (або) ТКР є додатковими втіленнями імунотерапевтичного застосування пептидів за винаходом що розглядається.
Цей винахід також стосується клітини-хазяїна за цим винаходом, що містить нуклеїнову кислоту за цим винаходом або вектор експресії, як зазначено вище. Цей винахід також стосується клітини-хазяїна за цим винаходом, де антигенпрезентуюча клітина є дендритною клітиною, і переважно дендритною клітиною.
Цей винахід також стосується способу отримання пептиду за цим винаходом, причому спосіб включає культивування клітини-хазяїна за цим винаходом і виділення пептиду зі згаданого клітини-хазяїна або її культурального середовища.
Зо Цей винахід також стосується способу за цим винаходом, де антиген навантажують на молекули МНС І або ІІ класу, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини або штучної антигенпрезентуючої клітини шляхом контакту достатньої кількості антигену з антигенпрезентуючою клітиною.
Цей винахід також стосується способу за цим винаходом, де антигенпрезентуюча клітина містить вектор експресії, що здатний експресувати або експресує згаданий пептид, що містить послідовність від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5БЕО ІО МО: 288, переважно, що містить послідовність від
ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІО МО: 126 або варіант амінокислотної послідовності.
Цей винахід також стосується активованих Т-клітин, отриманих згідно способу за цим винаходом, де згадана Т-клітина селективно розпізнає клітину, яка експресує поліпептид, що містить амінокислотну послідовність за цим винаходом.
Цей винахід також стосується способу знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта, клітини-мішені якого аберантно експресують поліпептид, що містить будь-яку амінокислотну послідовність за цим винаходом, причому спосіб включає введення в організм пацієнта ефективної кількості Т-клітин за цим винаходом.
Цей винахід також стосується застосування будь-якого пептиду, що описаний тут, нуклеїнової кислоти за цим винаходом, вектора експресії за цим винаходом, клітини за цим винаходом або активованого Т-лімфоцита, Т-клітинного рецептора або антитіла або інших молекул, що зв'язують пептид або комплекс пептид-МНОС, за цим винаходом як лікарського засобу або в процесі виробництва лікарського засобу. Переважно, якщо згаданий лікарський засіб виявляє протиракову активність.
Переважно, якщо згаданий лікарський засіб прийнятний і застосовується для клітинної терапії, є вакциною або білком на основі розчинного ТКР або антитілом.
Цей винахід також стосується застосування за цим винаходом, де згадані ракові клітини є клітинами ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РІПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ.
Цей винахід також стосується біомаркерів на основі пептидів за цим винаходом, які у цьому документі іменуватимуться як "мішені", які можуть використовуватися в діагностиці раку, переважно ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ їі ХЛЛ. Цей маркер 60 може бути або надмірною презентацією самого(их) пептиду(ів), або надмірною експресією відповідного(их) гену(ів). Ці маркери можуть використовуватися для передбачення успіху лікування, переважно імунотерапії, і найбільш переважно імунотерапії, націленої на ту саму мішень, яка ідентифікується біомаркером. Наприклад, антитіло або розчинний ТКР може використовуватися для барвлення зрізів пухлини для виявлення присутності досліджуваного пептиду у комплексі з МНС.
Необов'язково, антитіло містить додаткову функціональну ділянку, таку як імуностимулюючий домен або токсин.
Цей винахід також стосується застосування цих нових мішеней у контексті лікування раку.
САВУК кодує білок, який локалізує головну ділянку джгутика сперматозоїда у поєднанні з фіброзною оболонкою і здійснює зв'язування кальцію, якщо він фосфорилюється під час процесу капацитації (Веїбед, 2002). Було показано, що нокдаун ізоформ САВУК, САВУРВ-а і
САВУВ-Б, у лініях клітин недрібноклітинного раку легенів МСІ-Н460О і А549 приводить до інгібування проліферації і зниження фосфорилювання конститутивно активної форми АКІ (Оіап еї аї,, 2014). Було показано, що пригнічення експресії САВУК впливає на компоненти, що лежать далі у каскаді АКТ-опосередкованого шляху, такі як фосфо-с25К-Збета і білки р53 і р27 (Оіап еї аї!., 2014). Більш того, було показано, що нокдаун САВУРЄ значуще підвищує чутливість до хіміотерапевтичних препаратів і викликаний ліками апоптоз як іп міїго, так і іп мімо, і може, таким чином, бути новим методом покращення апоптотичної відповіді і чутливості до хіміотерапевтичних препаратів у хворих на рак легенів (Оіап єї аї!., 2014). САВУК був спочатку охарактеризований як білок, специфічний для сім'яників, про який згодом стало відомо, що він присутній у пухлинах мозку, ракових пухлинах підшлункової залози і легенів (Нзи еї аї., 2005;
Шо еї аї., 2007; її еї аї, 2012). Було показано, що активність САВУК підвищена у гепатоцелюлярній карциномі і що він може відігравати роль онкогену у гепатоканцерогенезі, а також у його прогресії (І і еї а!., 2012).
СОЇ бАЗ кодує колаген МІ типу, альфа 3, один із трьох альфа-ланцюгів колагену МІ типу, колаген, що формує філаменти-намистини, який знайдений у більшості сполучних тканин і важливий для організації компонентів матриксу (Веїбед, 2002). СОЇ б6АЗ кодує ланцюг альфа З колагену МІ типу - знайденого у більшості сполучних тканин колагену у вигляді філаментів- намистин, що відіграє важливу роль в організації компонентів матриксу (Веїб5ед, 2002). СОЇ бАЗ
Зо експресується внаслідок альтернативного сплайсингу при раку товстої кишки, сечового міхура і передміхурової залози. Довга ізоформа СОЇ бАЗ експресується майже виключно в зразках ракових хворих і потенційно може служити новим маркером раку (ТНогзеп евї аї!., 2008). СОЇ бАЗ експресується на високому рівні у тканинах аденокарциноми протоків підшлункової залози і зазнає пухлиноспецифічного альтернативного сплайсингу (Капу єї аї)., 2014). Було продемонстровано, що присутність СОЇ бАЗ корелює з раком яєчника високого ступеню злоякісності і робить свій внесок у резистентність до дії цисплатину. Спостерігалося, що
СО бАЗ часто надмірно експресується у тканинах раку шлунка (Хіє еї аї., 2014). Мутація(ї)
СОІЇбАЗ дозволяє(ють) зробити значуще передбачення кращих показників загальної виживаності пацієнтів з колоректальною карциномою незалежно від диференціації пухлини і стадії за класифікацією ТММ (ми еї а!., 2015). Доповідалося, що експресія СОЇ 6АЗ підвищується у пухлинах раку підшлункової залози, товстої кишки, шлунка, яєчника і у мукоепідермоїдній карциномі. Асоційовані з раком варіанти транскрипту, включаючи екзони 3, 4 і б, були виявлені при раку товстої кишки, раку сечового міхура, раку передміхурової залози і раку підшлункової залози (Агаїаї єї а!., 2011; Зтійй єї а!., 2009; Мапа еї а!., 2007; Хіє єї аї., 2014; І вімо єї а!ї., 2005; ЗПептап-Вайві єї а!Ї., 2003; Сагампа еї аї., 2006; Тпогбєеп еї аї., 2008). При раку яєчника спостерігалася кореляція рівнів СОЇ 6АЗ зі ступенем злоякісності пухлини. Було показано, що при раку підшлункової залози СОЇ бАЗ являє собою придатний діагностичний сироватковий біомаркер (Зпептап-Вашисві евї а!., 2003; Капа єї аї., 2014).
СХопеб1, також відомий як СТ83, кодує раково-тестикулярний антиген 83 і розташований на хромосомі Ха23 (НКеїбед, 2002). Експресія СХогіб1! була описана при різних видах раку, включаючи рак молочної залози і рак легенів (Мао есеї аї., 2014; Напавфдігєі єї аї., 2013; Ваба ес! аї., 2013). Було показано, що СхХогбі! є , імуногенним за природою раково-тестикулярним антигеном при раку легенів. Таким чином, він може виявитися багатообіцяючим кандидатом у протиракові імунотерапевтичні засоби (ЕиКиуата еї а!., 2006).
СУР421 кодує члена суперсімейства ферментів цитохромів Р.450. Білки цитохроми Р450 є монооксигеназами, які каталізують багато реакцій, задіяних у метаболізмі лікарських препаратів і синтезі холестерину, стероїдів та інших ліпідів (Неї5ед, 2002). Надмірна експресія СУРА71 при раку молочної залози асоціюється з високим ступенем злоякісності і несприятливим прогнозом.
Функціонально СУР471 сприяє ангіогенезу пухлини і росту ракової пухлини молочної залози 60 частково через сигнальні шляхи РІЗ/АКЕі ЕККТ/2 (Ми еї аї., 2012; Митау еї а!ї., 2010). Крім того, є свідчення, що СУРА21 відіграє роль у прогресії недрібноклітинного раку легенів (ВапкКоміс еї аї., 2010). При раку передміхурової залози і раку яєчника СУР471 був ідентифікований як незалежний прогностичний маркер (Тгтадоп5Ку єї аї., 2012; Юомлпіє єї аЇ., 2005). СУР472Р є псевдогеном, розташованим на хромосомі 1р33 (Реїзеад, 2002). рСАРБ412 кодує ЮОВІ ї СЦІ 4-асоційований фактор 4-подібний 2. Конкретні функції цього білка ще мають бути з'ясовані, тим не менш, було показано, що ген ОСАКА4Ї асоційований з морфологією оптичного диска і виникненням розщепленням верхньої губи (ЗргіпдеІКатр еї аї., 2015; Веаїу єї а!., 2013).
ЕК! кодує естрогеновий рецептор, ліганд-активований фактор транскрипції, який є важливим для зв'язування гормонів, зв'язування ДНК і активації транскрипції, що є суттєвим чинником статевого розвитку і репродукційної функції (НКеїбед, 2002). Мутації і однонуклеотидні поліморфізми ЕБКІ! асоціюються з ризиком розвитку різних видів ракових захворювань, включаючи рак печінки, передміхурової залози, жовчного міхура і молочної залози. Підвищена експресія ЕК пов'язана з проліферацією клітин і ростом пухлини, але загальна виживаність пацієнтів із ЕЗ2К1-позитивними пухлинами є кращою завдяки успішності терапії селективними модуляторами рецепторів естрогенів (Бип еї аї!., 2015; Науавнпі еї а!., 2003; Водивни еї аї!., 2009;
Міуобвні еї аї!., 2010; Хи єї аї., 2011; Макітснпик еї аї., 2013; Ридпа єї аї., 2014). Сигнальний шлях за участі ЕЗ2К1 заважає різним шляхам, відповідальним за трансформацію, ріст і виживання клітин, таким як ЕСЕКЛОЕР, РІЗК/АКИтптТОк, р53, НЕК2, МЕкаппаВ і ТОЕ-бета (Егазог вї аї., 2015; Вапа апа І аіно, 2011; Вегодег єї а!., 2013; ЗКапааїї5 еї аї!., 2014; Меніа апа Тгіраїтну, 2014;
Сіпоеє!оз С, 2014).
ЕММІ кодує формін!і, білок, який відіграє роль у утворенні адгезивних контактів і полімеризації лінійних актинових філаментів (Неїбед, 2002). Однонуклеотидний поліморфізм у
ЕММІ має зв'язок із підвищеним ризиком розвитку раку передміхурової залози (І івіїзКаїа еї аї., 2010).
НАМСМК1, відомий також як клітинний рецептор 1 вірусу гепатиту А або КІМ-1, кодує мембранний білок-рецептор як вірусу гепатиту А людини, так і ТІМО4, і може бути задіяний у пом'якшенні проявів астми і алергічних захворювань (НеїбЗєед, 2002). НАМСКІ був охарактеризований як новий кандидат у біомаркери, що асоціюється зі світлоклітинним раком яєчника і нирковоклітинною карциномою (Вопмепіге, 2014; Корауавні еї аї., 2015). Стало відомо, що НАМСКІ активує вісь ІЛ-6/5ТАТ-З/НІЕ-ТА у лінії клітин, отриманих із світлоклітинної нирковоклітинної карциноми, і визначає прогресію пухлини і клінічний результат у пацієнтів (Сцадгов єї аї., 2014). Конститутивна експресія НАМСКІ у нирці була охарактеризована як ознака потенційної схильності до розвитку світлоклітинної нирковоклітинної карциноми (Спайдгов5 еї аіІ., 2013). Крім того, було показано, що підвищене "злущення" екгодомену НАМСКІ сприяє формуванню інвазивного фенотипу іп міїго і більшій агресивності пухлин іп мімо (Сцаадгоз еї аї., 2013). Було описано підвищену активність НАМСКІ у світлоклітиних нирковоклітинній карциномі і карциномі яєчника і пухлинах колоректального раку (Уапа еї а!., 201305). Підвищену активність
НАМСТКІ було описано як потенційний діагностичний біомаркер колоректального раку і прогностичний маркер довшого періоду без ознак захворювання після хірургічної операції, який, можливо, також залучений у метастатичний каскад при колоректальному раку (Уапод еї аї., 201365). Було показано, що НАМСК'І асоціюється з Т-клітинним лейкозом із великих гранулярних лейкоцитів (УМіодаг»кКі єї а!., 2008).
НОРМА (який також має назву СТ46) кодує білок, що містить домен НОЕМА, який може відігравати роль у мейозі Домени НОКМА залучені у зв'язування хроматину і регуляцію клітинного циклу (НеїзЗед, 2002). НОЕМАЮІ1 є раково-тестикулярним антигеном, він надмірно експресується у пухлинах різних видів раку, включаючи рак молочної залози, шлунка і яєчника і, таким чином, є потенційним біомаркером і мішенню для імунотерапії (Мао еї а!., 2014; 5нангай еї аі., 2013; Спеп еї аї., 2005; Айпод еї аї., 2006; Ааеїаїде еї аї!., 2007). Знижена активність
НОКМАЮОІ веде до зменшення інвазії, міграції і маси пухлини і зменшує рівні білюьа МЕСЕ (Зпангає еї а!., 2013).
Н5Б2ВР кодує Н5ЗЕ2-зв'язувальний білок, який пов'язаний із Н5Е2 і може бути залученим у модуляцію активації Н5Е2 (ВНеїзЗеад, 2002).
Н5КЕ4 кодує фактор транскрипції теплового шоку 4, який активує гени відповіді на тепловий шок за умов теплового або іншого стресу (Веїб5ед, 2002). Було показано, що Н5ОК4 має знижену активність у гліобластомі (Мигіаїа єї а!., 2010).
НТЕЗА кодує рецептор 5-гідрокситриптаміну (серотоніну), що належить до суперсімейства рецепторів ліганд-залежних іонних каналів, які викликають швидкі деполяризуючі відповіді у нейронах після активації (Неїбед, 2002). НТЕЗА (який також має назву 5-НТЗ) є дерегульованим бо у декількох видах раку, наприклад, спостерігається негативна регуляція його активності у лімфомах з клітин мантійної зони, різна експресія у різних пухлинах В-клітин і знижена експресія у лініях клітин раку молочної залози (Раї єї а!., 2009; Віпаїйаі еї аї., 2010; ЕК еїа!., 2002).
ІСЕ2ВРІ, також відомий як СКО-ВР, кодує члена сімейства іРНК-зв'язувального білка інсуліноподібного фактора росту 2, функції якого полягають у тому, що він зв'язує ІРНК певних генів і регулює їх трансляцію (Неїбед, 2002). Два члени сімейства білків, що зв'язують ІРНК
ІЗЕ2, включаючи ІСЕ2ВРІ, були охарактеризовані як дійсно онкофетальні білки, що синтезуються йде помо у багатьох видах раку людини і які можуть бути потужними посттранскрипційними онкогенами, що прискорюють ріст пухлин, розвиток резистентності до лікарських препаратів і метастазування (Іедегег еї аї., 2014). Доповідалося, що експресія
ІСЕ2ВРІ корелює з у цілому несприятливим прогнозом і утворенням метастазів при різних видах раку людини (І єдегег вї а!., 2014). Таким чином, було зроблено припущення, що СЕ2ВРІ1 є потужним біомаркером і кандидатом у мішені для терапії раку (І єдегег еї аї., 2014). Члени сімейства ІЗЕ2ВР були охарактеризовані як такі, що мають тісний зв'язок із розвитком метастазів раку і експресією таких онкогенних факторів як ККА5, МУС і МОКІ (Веї! єї а!., 2013).
Було показано, що ІСЕ2ВРІ взаємодіє з С-МУС ії, як виявилося, експресується у переважній більшості пухлин товстої кишки і молочної залози і сарком, а також у доброякісних пухлинах, таких як фіброаденоми молочної залози і менінгіоми (Ісаппідів еї аї!., 2003). Як з'ясувалося,
ІСЕ2ВРІ має підвищену активність у гепатоцелюлярній карциномі і у базальноклітинній карциномі (Моибівві єї аї!., 2014; 7папа єї а!І., 2015а). Було показано, що підвищена активність
ІСЕР2ВРІ та інших генів значуще асоціюється з невтішним прогнозом після хірургічного втручання у випадку гепатоцелюлярної карциноми (2Папа есеї а!., 2015а). Як виявилося, ІСЕ2ВРІ1 є мішенню супресорів пухлин тік-9 і тік-372 при гепатоцелюлярній карциномі і нирковоклітинній карциномі, відповідно (Ниапо еї аї., 2015; папа еї аї!., 2015а). Було показано, що втрата стромального ІСЕ2ВРІ сприяє утворенню онкогенного мікросередовища у товстій кишці, вказуючи на те, що ІСЕ2ВРІ1 відіграє роль супресора пухлини в клітинах строми товстої кишки (Натійоп єї аї., 2015). Як було показано, ІСЕ2ВРІ1 асоціюється з пухлинами стадії 4, зниженою виживаністю пацієнтів і ампліфікацією гена МУСМ при нейробластомі і може, таким чином, бути потенційним онкогеном і незалежним негативним прогностичним фактором при нейробластомі (Веї! еї а!І., 2015) ІСЕ2ВРІ1 був охарактеризований як безпосередня мішень у
Зо сигнальному шляху М/МТ/В-катеніну, який регулює експресію С 1 ї його активність у розвитку базальноклітинної карциноми (Моцрбівзві єї а!., 2014).
ІСЕ2ВРЗ кодує зв'язувальний білок З ІРНК гена, що кодує інсуліноподібний фактор росту ЇЇ, онкофетальний білок, який пригнічує трансляцію інсуліноподібного фактора росту І! (Веїбед, 2002). У декількох дослідженнях було показано, що ІСЕ2ВРЗ залучений у різні важливі аспекти функції клітини, такі як поляризація клітини, її міграція, морфологія, метаболізм, проліферація і диференціація. Дослідження іп міго показали, що ІСЕ2ВРЗ сприяє проліферації, адгезії і інвазії пухлинних клітин. Крім того, було показано, що ІСЕ2ВРЗ асоціюється з агресивними формами раку і пізніми його стадіями (Веї| єї аі!., 2013; Сопа єї аіІ., 2014). Надмірну експресію ІСЕ2ВРЗ було описано у багатьох видах раку. Вона корелює з несприятливим прогнозом, пізніми стадіями розвитку пухлини і наявністю метастазів, наприклад, при нейробластомі, колоректальній карциномі, внутрішньопечінковій холангіокарциномі, гепатоцелюлярній карциномі, раку передміхурової залози і нирковоклітинній карциномі (Веї! єї аї., 2013; Ріпавів-
Нозеу апа Хи, 2012; Ни єї а!., 2014; 57агуавз єї а!., 2014; деп єї а!., 2009; Снеп еї а!., 2011; Снеп еїгаї!., 2013; Ноїтапп єї а!., 2008; іп еї аІ., 2013; цап еї а!., 2009).
МАСЕАЗ кодує члена АЗ сімейства меланома-асоційованих антигенів. МАСЕАЗ є широко відомим раково-тестикулярним антигеном (Неїзеад, 2002; Ріпеда єї а!., 2015; Оеє еї аї., 1994).
МАСЕАЗ давно використовується у випробуваннях терапевтичної вакцинації при такому раковому захворюванні як метастатична меланома. Було показано, що здійснювана зараз підшкірна пептидна імунізація антигеном МАСЕАЗ і 4 іншими антигенами пацієнтів із злоякісною меланомою на пізніх стадіях робить значущий внесок у довшу загальну виживаність пацієнтів з повною відповіддю у порівнянні з пацієнтами з неповною відповіддю (Сошцііє еї аї., 2002;
Еціуата еї аї., 2014). Як було показано, МАСЕАЗ часто експресується при НДРЛ. Експресія
МАСЕАЗ корелювала з більшою кількістю спостережень некрозу пухлини у зразках тканин
НДРЛ і, як було показано, інгібує проліферацію та інвазію і сприяє апоптозу в лінії клітин раку легенів. У пацієнтів із аденокарциномами експресія МАСЕАЗ асоціювалася з кращою виживаністю. Лікування хворих на НДРЛ вакциною проти МАСЕАЗ на основі цільних клітин проходить у даний час випробування у багатообіцяючому клінічному дослідженні фази ПІІ (Реге: еї аі,, 2011; ВескК, 2012; Наї! єї а!., 2013; Стан еї аї., 2014; Пи єї аї., 2015). Було показано, що
МАСЕАЗ разом із 4 іншими генами часто експресується у ГЦК. Експресія цих генів корелювала з бо кількістю циркулюючих пухлинних клітин, високим ступенем злоякісності і пізніми стадіями у пацієнтів із ГЦК. Було показано, що частота метастазів в печінку є значуще вищою у хворих, у чиїх зразках пухлин експресується МАСЕАЗ, ніж у хворих, зразки яких не експресують цей ген (ВаНпаззу єї аї., 2014; Назедама еї аї!., 1998). Подібні до стовбурових клітин пухлини "бічні" популяції, виділені з лінії клітин раку сечового міхура, а також ліній клітин раку легенів, товстої кишки або молочної залози, виявили експресію МАСЕАЗ серед інших раково-тестикулярних антигенів. Взагалі, стовбурові клітини пухлини, як відомо, є резистентними до засобів лікування раку, які зараз застосовуються, і викликають постлікувальний рецидив і прогресію раку. Таким чином, МАСЕАЗ може служити новою мішенню для імунотерапевтичного лікування, особливо раку сечового міхура (Матада еї аї., 2013; Міп еї аї., 2014). Було показано, що при плоскоклітинній карциномі голови та шиї експресія МАСЕАЗ асоціюється з кращою виживаністю без ознак захворювання (7атипег" єї а!., 2015). Більш того, МАСЕАЗ може використовуватися як прогностичний маркер для раку яєчника (57а/)пік єї аї., 2013).
МАСЕАХЯ, також відомий як МАСЕЯ, кодує члена сімейства генів МАСЕА і розташований на хромосомі Ха28 (Неїбед, 2002). МАСЕА4 був охарактеризований як раково-тестикулярний антиген, який, як було з'ясовано, експресується у невеликій частині класичних семіном, але не в несеміноматозних герміногенних пухлинах яєчка, у карциномі молочної залози, негативних щодо вірусу Епштейна-Барра випадках лімфоми Ходжкіна, карциномі стравоходу, карциномі легенів, карциномі сечового міхура, карциномі голови та шиї і колоректальному раку, плоскоклітинній карциномі порожнини рота і гепатоцелюлярній карциномі (Нієз еї а!., 2005; Воде еїаї., 2014; її еї а)І., 2005; ОКаміапі єї аї., 2006; Неппага еї аї., 2006; СНеп еї аї., 2003). Було показано, що МАСЕАЯ часто експресується у первинних меланомах слизової оболонки голови і шиї і, таким чином, може бути потенційною мішенню імунотерапії на основі раково- тестикулярного антигену (Ргазай єї аї., 2004). Як було показано, МАСЕА4 переважно експресується клітинами, подібними до стовбурових клітин пухлини, отриманими з клітинної лінії аденокарциноми легенів ІНК2, клітинної лінії аденокарциноми товстої кишки 5УМ480 і клітинної лінії аденокарциноми молочної залози МСЕ? (Уатада еї а!., 2013). Було показано, що надмірна експресія МАСЕА4 у спонтанно трансформованих нормальних кератиноцитах слизової оболонки ротової порожнини сприяє росту шляхом запобігання зупинки клітинного циклу і інгібування апоптозу, опосередкованого мішенями транскрипції р53: ВАХ і СОКМІА
Зо (Внап еї аї., 2012). Як було показано, МАСЕАЯ4 частіше експресується у пацієнтів, інфікованих вірусом гепатиту С, з цирозом і гепатоцелюлярною карциномою на пізніх стадіях, у порівнянні з пацієнтами з гепатоцелюлярною карциномою на ранніх стадіях, таким чином роблячи виявлення транскриптів МАСЕА4 потенційно корисними для передбачення перебігу захворювання (Низзеїп еї а!., 2012). Було показано, що МАСЕАХЯ є одним із декількох раково- тестикулярних антигенів, які експресуються при раку легенів і які можуть виявитися потенційними кандидатами у засоби полівалентної імунотерапії для пацієнтів, хворих на рак легенів (Кіт єї аї., 2012). Активність МАСЕАЯ4, як було описано, є підвищеною при карциномі стравоходу і гепатоцелюлярній карциномі (7пао еї аї., 2002; Ми єї аї., 2011). Аналог природного пептиду, отриманий із МАСЕАЯ4, який назвали р286-1у21 91, був охарактеризований як новий епітоп-кандидат, придатний для розробки пептидних вакцин проти раку стравоходу (Уи 6ї аї., 2011). Як було показано, декілька членів сімейства генів МАСЕ, включаючи МАСЕАХ, часто є мутованими при меланомі (Сабаїего єї аї., 2010).
МАСЕАб кодує члена Аб сімейства меланома-асоційованих антигенів. МАСЕАЗ є широко відомим раково-тестикулярним антигеном (Неїзеад, 2002; Ріпеда єї а!., 2015; Оеє еї аї., 1994).
Було показано, що МАСЕАб часто експресується у меланомі, поширеній формі мієломи, дитячій рабдоміосаркомі, саркомі, ракових пухлинах легенів, сечового міхура, передміхурової залози, молочної залози і колоректального раку, плоскоклітинній карциномі голови та шиї, плоскоклітинній карциномі стравоходу і плоскоклітинній карциномі порожнини рота (Ніез еї аї., 2005; Назедама еї аї., 1998; (1ірБ5 еї аї., 2000; ОаїІегбра еї аї., 2001; Оце еї аї., 2001; мап дег
Вгиддеп еї аї., 2002; (іп еї аї., 2004; Тапака есеї аї., 1997). Експресія МАСЕАб асоціюється з коротшою виживаністю без прогресування у пацієнтів із множинною мієломою. Було показано, що навпаки, при плоскоклітинній карциномі голови та шиї експресія МАСЕАб асоціюється з кращою виживаністю без ознак захворювання (мап еї аї!., 2011; 7атипег єї аі!., 2015). МАСЕАб була серед набору генів, надмірно експресованих в паклітаксел-резистентній лінії клітин раку яєчника. Більш того, трансфекція МАСЕАб також надавала підвищену лікарську резистентність паклітаксел-резистентним клітинам (Юцап еї аї!., 2003). МАСЕАб може використовуватися як прогностичний маркер раку яєчника (57а|пік єї а!., 2013). Подібні до стовбурових клітин пухлини "бічні" популяції, виділені з ліній клітин раку легенів, товстої кишки або молочної залози, виявили експресію МАСЕАб серед інших раково-тестикулярних антигенів (Матада еї а!., 2013).
МАСЕА9О, також відомий як МАСЕЗУ або МАСЕ-А9, кодує члена сімейства генів МАСЕА і розташований на хромосомі Ха28 (Веїбед, 2002). Була показана кореляція високого рівня експресії МАСЕАЗУ у пухлинах і клітинах строми недрібноклітинного раку легенів з гіршим виживанням (7папуд еї аїЇ. 20155). Експресія МАСЕАЗУ, як було описано, є незалежним прогностичним фактором для оцінки п'ятирічної загальної виживаності пацієнтів, хворих на недрібноклітинний рак легенів (7йапуд єї аї., 20156). Присутність МАСЕАЗУ у щойно діагностованих хворих із множинною мієломою, як було показано, асоціюється з коротшим загальним виживанням (мап єї аї., 2011). МАСЕАЗУ був охарактеризований як антиген нирковоклітинної карциноми, застосування якого у вакцинації мишей ВАЇВ/с дендритними клітинами, як було виявлено, призводило до відторгнення трансплантату нирковоклітинної карциноми з низькими дозами КЕМСА-МАСЕАЗ (Небент еї а!., 2010). Було продемонстровано, що лінії МАСЕА9ЗУ-пептидспецифичних цитотоксичних Т-лімфоцитів виявляють високу цитотоксичну дію на навантажені пептидами клітини Т2 і лінії клітин нирковоклітинної карциноми, що природно експресують МАСЕА9ЗУ, що робить МАСЕА9У потенційно прийнятною мішенню при імунотерапії нирковоклітинної карциноми (Оеєпігісй еї аї!., 2005). Як було показано,
МАСЕА9О є одним із раково-тестикулярних антигенів, які найчастіше експресуються при раку матки (Вівіпдег еї аї!., 2007). МАСЕА9 був охарактеризований як член сімейства МАСЕ, який експресується при раку яєчка (Пап єї аї., 2015). Високий рівень експресії МАСЕАЗ, як показано, асоціюється з венозною інвазією і метастазами у лімфатичні вузли при колоректальному раку (Япап еї аї., 2015). Було показано, що існує зв'язок між експресією МАСЕАЗ9 ї низькою виживаністю при колоректальному раку. Високий рівень експресії МАСЕА9У був охарактеризований як несприятливий прогностичний фактор для пацієнтів, хворих на колоректальний рак (2Нап еї аї., 2015). Таким чином, очікується, що МАСЕАЗ9У стане новою мішенню при лікуванні колоректального раку (2Нап сеї а!., 2015). Надмірна експресія МАСЕАЗ, як було продемонстровано, свідчить про несприятливий прогноз при раку епітелію яєчника, інвазивному протоковому раку молочної залози, плоскоклітинній карциномі гортані і гепатоцелюлярній карциномі (Си єї аї., 2014; Нап еї аї., 2014; Хи евї аї., 2014; Хи єї а. 2015). Як було показано, активність МАСЕАЗУ підвищена при плоскоклітинній карциномі гортані, інвазивному протоковому раку молочної залози, епітеліальному раку яєчника, колоректальному
Зо раку і гепатоцелюлярній карциномі (Си еї аї!., 2014; Нап еї аї., 2014; Хи єї аї., 2014; Хи еї аї., 2015; 7/пап еї а!ї., 2015).
МАСЕАЗУВ кодує подвоєння білка МАСЕАЗУ на Х-хромосомі (Веїбед, 2002). Експресія
МАСЕАЗВ у пухлині недрібноклітинного раку легенів стадії І6Б корелює з виживаністю пацієнта (Оюага єї аї., 2011).
ММРІ кодує члена сімейства пептидаз М10 матричних металопротеїназ (ММР). Білки цього сімейства причетні до руйнування позаклітинного матриксу у нормальних фізіологічних процесах, таких як розвиток ембріона, репродукція і реконструювання тканин, а також у процесах, пов'язаних із захворюваннями, таких як артрит і метастазування (Неїбед, 2002).
Багато авторів продемонстрували позитивну кореляцію між характером експресії ММР і інвазивним та метастатичним потенціалом пухлини, включаючи: рак прямої кишки і шлунка, карциному легенів, ракові пухлини молочної залози, яєчника, передміхурової залози, щитоподібної залози і пухлини мозку (МеїЇпом єї аЇ., 2010). ММРІ був ідентифікований як біомаркер із залежним від стадії розвитку пухлини рівнем експресії у випадку плоскоклітинної карциноми гортані (Ниї еї а!., 2015). У пацієнтів, хворих на рак молочної залози з циркулюючими пухлинними клітинами з епітеліально-мезенхімальним переходом (СТО ЕМТ) у периферичній крові, спостерігалася значуще підвищена експресія ММРІ у пухлинних клітинах (р - 0,02) і стромі пухлини (р - 0,05) у порівнянні з пацієнтами без СТО ЕМТ (Сієта єї аї., 2014). На мишачій моделі з'ясувалося, що експресія ММРІ1 блокується специфічними моноклональними антитілами проти ЕСЕКЗ, що суттєво блокує прогресію пухлини (Ви еї а!., 2014).
Білки сімейства матричних металопротеїназ (ММР) причетні до руйнування позаклітинного матриксу у нормальних фізіологічних процесах, таких як розвиток ембріона, репродукція і реконструювання тканин, а також у процесах, пов'язаних із захворюваннями, таких як артрит і метастазування. Однак фермент, що кодується цим геном, активується внутрішньоклітинно фурином в за конститутивним секреторним механізмом. Також у протилежність іншим ММР, цей фермент розщеплює інгібітор протеїнази альфа-1, але незначно розщеплює структурні білки позаклітинного матриксу (Кеїбед, 2002). ММР-11, також відомий під назвою стромелізин-3, є членом підгрупи стромелізинів, які належать до суперсімейства ММР, який був виявлений у ракових клітинах, клітинах строми і прилеглому мікрооточенні. ММР-11 має різний двобічний ефект на пухлини. З першого боку, ММР-11 сприяє розвитку раку, інгібуючи апоптоз, а також бо прискорюючи міграцію і інвазію ракових клітин, а, з другого боку, ММР-11 відіграє негативну роль, спрямовану проти розвитку раку шляхом пригнічення метастазування у моделях тварин.
Надмірна експресія ММР-11 була виявлена у сироватці хворих на рак пацієнтів у порівнянні з контрольною групою норми, а також у багатьох зразках тканин пухлин, таких як рак шлунка, рак молочної залози і рак підшлункової залози (2Напад еї аї., 2016). Надмірну експресію ММР-11 було продемонстровано на рівні ІРНК і на рівні білків у тканині КРК у порівнянні з відповідною нормальною слизовою оболонкою. Крім цього, експресія ММР-11 корелює з метастазами у лімфатичні вузли хворих на КРК, наявністю віддалених метастазів і стадією за класифікацією
ТММ (Тіап еї аї., 2015). Надмірна експресія ММР-11 асоціюється з агресивним фенотипом пухлини і несприятливим клінічним результатом для хворих на уротеліальні карциноми верхніх сечових шляхів (УРВСП) і уротеліальні карциноми сечового міхура (УРСМ), наводячи на думку, що він може служити новою прогностичною і терапевтичною мішенню (Гі єї аї., 2016).
МХРЕА5 кодує один із пов'язаних з ремоделюванням матриксу білків, який містить 7 лейцин- збагачених повторів і 12 імуноглобуліноподібних доменів С2-типу, споріднених із перлеканом (Веїзед, 2002). У проведеному в Китаї дослідженні МХКА5 був ідентифікований як другий за поширеністю мутований ген при недрібноклітинному раку легенів (Хіопа єї аї., 2012). Було показано, що при раку товстої кишки МХКА5 експресується надмірно і може служити біомаркером для ранньої діагностики захворювання і метастазів сальника (70и еї аї., 2002;
Мапа еїга!., 2013а).
ЕАО5БА кодує білок, що належить до суперсімейства ОЕАО-бБрох геліказ. Він має схожість із
КЕАО5Б4 і КОН5БЯ дріжджів Засспаготусев5 сегемізіае, обидва з яких причетні до гомологічної рекомбінації і репарації ДНК. Цей білок зв'язується з дволанцюговою ДНК і виявляє АТФазну активність у присутності ДНК. Цей ген експресується на високому рівні у сім'яниках і селезінці, що говорить про його активну роль у мейотичній і мітотичній рекомбінації (Веїбеєд, 2002).
Гомозиготні мутації КАЮ54В спостерігалися у первинній лімфомі і ракових пухлинах товстої кишки (Нігатоїо єї аїЇ., 1999). КАЮБ54В протидіє геном-дестабілізувальним ефектам безпосереднього зв'язування КАЮ5І1 з длДНК у клітинах пухлин людини (Мазоп єї а!., 2015). 2ЕР42 (який також має назву КЕХТ1) кодує білок з мотивом 27іпс їпдег, який використовується як маркер стовбурових клітин і є важливим для плюрипотентної дії і перепрограмування (50п єї а!., 2013; Мопдап есеї аї!., 2006). Експресія ЕР42 знижена у клітинах раку передміхурової залози і
Зо нирковоклітинної карциноми, але, навпаки, підвищена у плоскоклітинній карциномі (Натангт 6ї аї., 2006; ГІ ее єї аї., 2010; Веїпівсй еї аї., 2011). 2ЕР42 інгібує сигнальний шлях ЗАК/ЗТАТ шляхом регуляції експресії БХОС53, яка моделює диференціацію клітин (Хи єї а!., 2008).
Стимуляція імунної відповіді залежить від присутності антигенів, що сприймаються імунною системою хазяїна як чужорідні. Відкриття пухлиноасоційованих антигенів зробило можливим використання імунної системи хазяїна для втручання в ріст пухлини. Зараз вивчається можливість використання для імунотерапії раку різних механізмів задіяння як гуморальної, так і клітинної ланки імунної системи.
Специфічні елементи клітинної імунної відповіді здатні специфічно розпізнавати та знищувати пухлинні клітини. Виділення Т-клітин із популяції пухлиноінфільтруючих клітин або з периферичної крові говорить про те, що такі клітини відіграють важливу роль у природному імунному захисті проти раку. Важливу роль у цій відповіді відіграють, зокрема, СО8-позитивні Т- клітини, які розпізнають пептиди, зв'язані з молекулами головного комплексу гістосумісності І класу (МНС). Ці пептиди зазвичай складаються з 8-10 амінокислотних залишків, що отримані з білків або дефектних рибосомальних продуктів (ОРІР), які містяться у цитозолі. Молекули МНС людини також визначаються як лейкоцитарні антигени людини (НІ А).
Термін "Т-клітинна відповідь" означає специфічну проліферацію та активацію ефекторних функцій, індукованих пептидом іп міїго чи іп мімо. Для цитотоксичних Т-клітин, обмежених МНЕ |І класу, ефекторними функціями можуть бути лізис клітин-мішеней, оброблених пептидом чи пептидним прекурсором чи клітин-мішеней, природно презентуючих пептид, секреція цитокінів, переважно гамма-інтерферону, ТМЕ-альфа або ІЛ-2, індукована пептидом, секреція ефекторних молекул, переважно гранзимів чи перфоринів, індукована пептидом, або дегрануляція.
Термін "пептид" використовується в цьому описі для позначення серії амінокислотних залишків, що з'єднані один 3 одним зазвичай пептидним зв'язком між альфа-аміно та карбонільними групами сусідніх амінокислот. Бажано, щоб пептиди були довжиною у 9 амінокислот, але можуть бути такими короткими, як довжиною у 8 амінокислот, і такими довгими, як довжиною у 10, 11, 12 або 13 амінокислот або довше, а у випадку пептидів, що зв'язані з молекулами МНС І класу (подовжені варіанти пептидів за цим винаходом), вони можуть досягати такої довжини, як 14, 15, 16, 17, 18, 19 або 20 або більше амінокислот.
Термін "пептид" використовується також для позначення солей серії амінокислотних 60 залишків, що з'єднані один 3 одним зазвичай пептидним зв'язком між альфа-аміно та карбонільними групами сусідніх амінокислот. Переважно, щоб ці солі були фармацевтично прийнятними солями пептидів, наприклад, такими як хлорид або ацетат (трифторацетат). Треба зазначити, що солі пептидів за цим винаходом суттєво відрізняються від пептидів у їхньому стані іп мімо, оскільки пептиди не є солями іп мімо.
Термін "пептид" повинен також включати "олігопептид". Термін "олігопептид" використовується в цьому описі для позначення серії амінокислотних залишків, що з'єднані один з одним зазвичай пептидними зв'язками між альфа-аміно- та карбонільними групами сусідніх амінокислот. Довжина олігопептиду не є критичною для цього винаходу за умови, що він містить правильний епітоп чи епітопи. Олігопептиди зазвичай коротші, ніж довжиною близько 30 амінокислотних залишків, і довші, ніж довжиною близько 15 амінокислотних залишків.
Термін "поліпептид" використовується для позначення серії амінокислотних залишків, що з'єднані один з одним зазвичай пептидними зв'язками між альфа-аміно та карбонільними групами сусідніх амінокислот. Довжина поліпептиду не є критичною для цього винаходу за умови, що він містить правильні епітопи. На відміну до термінів "пептид" і "олігопептид", під терміном "поліпептид" маються на увазі молекули, що містять більш ніж 30 амінокислотних залишків.
Пептид, олігопептид, білок або полінуклеотид, що кодує таку молекулу, має назву "Імуногенного" (і, отже, є ""імуногеном" в межах цього винаходу), якщо він здатний індукувати імунну відповідь. У межах цього винаходу імуногенність точніше визначається як здатність викликати відповідь Т-клітин. Отже, "іімуногеном" може бути молекула, яка здатна індукувати імунну відповідь, і що стосується цього винаходу, молекула, що здатна індукувати відповідь Т- клітин. В іншому аспекті імуноген може бути пептидом, комплексом пептиду з МНС, олігопептидом і/або білком, який використовується для продукції специфічних антитіл або ТКР проти нього. "Епітоп" | класу Т-клітини потребує короткого пептиду, який зв'язаний із рецептором молекули МНС І класу, утворюючи потрійний комплекс (альфа-ланцюг молекули МНС І класу, бета-2-мікроглобулін і пептид), який може розпізнаватися Т-клітиною, що несе відповідний Т- клітинний рецептор, який зв'язується із комплексом МНС/пептид із належної афінністю.
Пептиди, які зв'язані з молекулами МН І класу, зазвичай мають довжину в 8-14 амінокислот, і, найбільш типово, довжину в 9 амінокислот.
У людини є три різні генетичні локуси, які кодують молекули МНС І класу (молекули МНС людини мають також визначаються як лейкоцитарні антигени людини (НГА)): НГА-А, НІ А-В і
НІГА-С. НІ А-А"О1, НІ А-А"О02 і НГ А-В"07 є прикладами різних алелів МНС І класу, які можуть експресуватися з цих локусів.
Таблиця 1: Частоти експресії Е для НІ А"А02 і НІ А-А"24 і найбільш поширених серотипів
НГА-ОК. Частоти, отримані з частот виявлення гаплотипів Сї серед населення США, адаптовано з публікації Могі і співавт. (Могі еї аЇ., 1997) з використанням формули Харді-
Вайнберга: Е-1-(1-597. Комбінація А"02 або А"24 з певними алелями НІГ А-ОК внаслідок неврівноваженого зчеплення може бути збагаченою або збідненою у порівнянні з передбачуваною на основі індивідуальних частот виявлення. Докладну інформацію див. у
Спапоск і співавт. (Спапоск еї аї., 2004).
Алель Популяція Фенотип, розрахований із частоти алелів
Європеоїдна раса (Північна Америка) 491 95
Афроамериканці (Північна Америка) 341 95
Американці монголоїдної раси (Північна Америка) 43,2 95
Латиноамериканці (Північна Америка) 48,3 95
Європеоїдна раса (Північна Америка) 19,4 95
Європеоїдна раса (Північна Америка) 28,2 95
Європеоїдна раса (Північна Америка) 20,6 95
Європеоїдна раса (Північна Америка) 30,7 95
Європеоїдна раса (Північна Америка) 23,3 95
Об | Європеоїдна раса (Північна Америка) 26,7 9
Європеоїдна раса (Північна Америка) 24,8 96 частоти алелів ба | Європеоднараса(івнниалменн!: 1275 ря | АфрозмерианціПівннналмериє) |. залоз рве | дфровмериканціПівннналмериє) 31. 580 ов дмертанці монголоїдної раси (Північна Америка) |... 251036 рве дмериканці монголоїдної раси (Північна Америка) | 186035 ря Летиновмериканці Півнчналмериє) 3333100 3лозе рве | Летиноамериканці Півнчналмериє) 3333120 яти яю 22020200, мо пря 020,16 хе | 02020201 955
Алель Популяція Фенотип, розрахований із частоти алелів
Пептиди за винаходом, переважно якщо введені до складу вакцини за винаходом, як описано в цьому документі, зв'язуються з А"02. Вакцина може також містити пептиди, що універсально зв'язуються з молекулами МН ІІ класу. Таким чином, вакцина за винаходом може застосовуватися для лікування раку у пацієнтів, що є А"02-позитивними, у той час як немає необхідності вибору алотипів МНС ІІ класу завдяки здатності цих пептидів до універсальності зв'язування.
Якщо зв'язані з А"02 пептиди за винаходом застосовуються у комбінації з пептидами, що зв'язуються з іншим алелем, наприклад, із А"24, більш високий відсоток будь-якої популяції пацієнтів можна буде лікувати у порівнянні з проведенням лікування для різних алелів МНС |І класу індивідуально. У той час як у більшості популяцій менше ніж 50 95 пацієнтів може бути охоплено кожним алелем індивідуально, вакцина, що містить епітопи, рестриктовані за НІ А-
А"24 і НГА-А"02, дозволяє вакцинувати принаймні 60 95 пацієнтів у кожній відповідній популяції.
Конкретно, наступні відсоткові долі пацієнтів будуть позитивними принаймні до одного з цих алелів у різних регіонах: США - 61 95, Західна Європа - 62 95, Китай - 75 95, Південна Корея - 77 до, Японія - 86 95 (розраховано з даних мулиу.аеетедицепсіев5.пей.
У переважному втіленні термін "нуклеотидна послідовність" стосується гетерополімеру дезоксирибонуклеотиду.
Нуклеотидна послідовність, що кодує конкретний пептид, олігопептид або поліпептид, може зустрічатися в природі або може бути сконструйована синтетично. Загалом, сегменти ДНК, які кодують пептиди, поліпептиди та білки за цим винаходом, зібрані з фрагментів кКДНК їі коротких олігонуклеотидних лінкерів або з серії олігонулеотидів з утворенням синтетичного гена, що здатний експресуватися в рекомбінантній транскрипційній одиниці, що містить регуляторні елементи, які отримані з оперона мікроорганізму або вірусу.
Термін "нуклеотидне кодування пептиду" в контексті цього винаходу означає нуклеотидну послідовність, що кодує пептид, включаючи штучні (створені руками людини) старт- і стоп- кодони, сумісні з біологічною системою, якою ця послідовність буде експресуватися, наприклад, з дендритними клітинами або іншою системою клітин, застосовних для отримання ТКР.
Для цілей цього винаходу посилання на нуклеїновокислотну послідовність означає як
Зо одноланцюгову, так і дволанцюгову нуклеїнову кислоту. Отже, наприклад, щодо ДНК, конкретна послідовність, якщо контекст на вказує на інше, відноситься до одноланцюгової ДНК такої послідовності, дуплекса такої послідовності з її комплементом (дволанцюгова ДНК), і комплементу такої послідовності.
Термін "кодуюча ділянка" відноситься до тієї частини гена, яка або природно, або нормально кодує продукт експресії цього гена в його природному геномному оточенні, тобто до ділянки, що кодує іп мімо природний продукт експресії гена.
Кодуюча ділянка може бути ділянкою немутованого ("нормального"), мутованого або зміненого гена, або навіть ділянкою послідовності ДНК або гена, повністю синтезованого в лабораторії з використанням методів, добре відомих фахівцям у галузі синтезу ДНК.
Термін "продукт експресії" означає поліпептид або білок, котрий є природним трансляційним продуктом гена та будь-якої нуклеїновокислотної послідовності, що кодує еквіваленти, які є результатом виродження генетичного коду, і, таким чином, кодує ту ж амінокислоту (ті ж амінокислоти).
Термін "фрагмент", стосовно кодуючої послідовності, означає частину ДНК, яка містить менш ніж повну кодуючу ділянку, і продукт експресії якої зберігає по суті ту ж біологічну функцію чи активність, що й продукт експресії повної кодуючої ділянки.
Термін "сегмент ДНК" відноситься до полімеру ДНК у формі окремого фрагмента чи як компонент більшої конструкції ДНК, що одержаний з ДНК, виділеної принаймні один раз по суті в чистій формі, тобто без забруднюючих ендогенних матеріалів та в кількості чи концентрації, яка дає змогу ідентифікувати, виконувати маніпуляції та відновлювати сегмент і його складові нуклеотидні послідовності за допомогою стандартних біохімічних методів, наприклад, з використанням вектора клонування. Такі сегменти надаються у формі відкритої рамки зчитування, без порушень внутрішніми нетрансльованими послідовностями, чи інтронів, які зазвичай присутні в еукаріотичних генах. Послідовності нетрансльованих ДНК можуть бути присутні за відкритою рамкою зчитування, де вони не заважають маніпуляціям або експресії кодуючих ділянок.
Термін "праймер" означає коротку нуклеїновокислотну послідовність, котра може бути спарена з одним ланцюгом ДНК та надає вільний З'ОН-кінець, на якому ДНК-полімераза починає синтез дезоксирибонуклеотидного ланцюга.
Термін "промотор" означає ділянку ДНК, яка бере участь у зв'язуванні РНК-полімерази для ініціації транскрипції.
Термін "виділений" означає, що матеріал видаляється зі свого первісного середовища (наприклад, природного середовища, якщо він має природне походження). Наприклад, існуючий у природі полінуклеотид чи поліпептид, присутній у живих тваринах, не є виділеним, але той самий полінуклеотид чи поліпептид, відокремлений від якихось чи всіх співіснуючих матеріалів в природній системі, є виділеним. Такі полінуклеотиди можуть бути часткою вектора, і (або) такі полінуклеотиди чи поліпептиди можуть становити частину композиції і все ж таки бути виділеними, якщо такий вектор чи композиція не є частиною свого природного середовища.
Ці полінуклеотиди та рекомбінантні чи імуногенні поліпептиди, розкриті відповідно до цього винаходу, також можуть бути в "очищеній" формі. Термін "очищений" не вимагає абсолютної чистоти; скоріше він має відносне значення та може включати препарати високого ступеню очищення або препарати, які тільки частково очищені, в тому сенсі, як спеціалісти в цій галузі розуміють такі терміни. Наприклад, окремі клони, виділені з бібліотеки КДНК, були стандартним чином очищені до електрофоретичної однорідності. Очищення вихідного матеріалу чи природного матеріалу принаймні на порядок величини, переважно на два-три порядки, та більш переважно, на чотири-п'ять порядків величини, чітко передбачається в цьому винаході. Крім того, заявлений поліпептид, котрий має чистоту переважно в 99,999 95, або принаймні в 99,99 95 чи 99,9 95; і навіть бажано 99 95 за масою чи більше, також чітко пропонується у винаході.
Нуклеїнові кислоти та поліпептиди як продукти експресі, що розкриваються відповідно до цього винаходу, а також вектори експресії, які містять такі нуклеїнові кислоти і (або) такі поліпептиди, можуть бути в "збагаченій формі". Термін "збагачений" в тому виді, в якому він використовується тут, означає, що концентрація матеріалу принаймні приблизно в 2, 5, 10, 100 або 1000 разів перевищує його природну концентрацію (наприклад), бажано 0,01 95, за масою, принаймні краще приблизно 0,1 95 за масою. Також маються на увазі збагачені препарати приблизно в 0,5, 1, 5, 10 та 20 95 за масою. Послідовності, конструкції, вектори, клони та інші
Зо матеріали, які складають цей винахід, можуть, що більш сприятливо, бути у збагаченій чи виділений формі. Термін "активний фрагмент" означає фрагмент, зазвичай пептиду, поліпептиду або нуклеїновокислотної послідовності, що генерує імунну реакцію (тобто має імуногенну активність) при введенні індивідуально чи, необов'язково, з прийнятним ад'ювантом або у векторі, тварині, наприклад, ссавцю, такому як кролик чи миша, і також включаючи людину, до того ж така імунна реакція має вид стимуляції Т-клітинної відповіді у тварини- реципієнта, такої як людина. Альтернативно, "активний фрагмент" також може використовуватись для індукції Т-клітинної відповіді іп міо.
В цьому винаході терміни "частка", "сегмент" і "фрагмент", якщо вони використовуються відносно поліпептидів, означають безперервну послідовність залишків, таких як амінокислотні залишки, причому ця послідовність утворює підгрупу більшої послідовності. Наприклад, якщо поліпептид був підданий обробці будь-якою з типових ендопептидаз, таких як трипсин або хімотрипсин, олігопептиди, одержані в результаті такої обробки, будуть представляти частки, сегменти чи фрагменти початкового поліпептиду. Якщо такі терміни використовуються стосовно полінуклеотидів, вони означають продукти, одержані після обробки згаданих полінуклеотидів будь-якою з типових ендонуклеаз.
Відповідно до цього винаходу, термін "відсоткова ідентичність" або "відсоток ідентичності" відносно послідовності означає, що послідовність порівнюється із заявленою або описаною послідовністю після вирівнювання послідовності, яка порівнюється ("Послідовність, що порівнюється"), з описаною або заявленою послідовністю ("Контрольна послідовність").
Відсоткова ідентичність визначається відповідно до наведеної нижче формули: відсоткова ідентичність - 100 (1 - (С/В)|, де С - кількість відмінностей між Контрольною послідовністю та Послідовністю, що порівнюється, на довжині вирівнювання між Контрольною послідовністю та Послідовністю, що порівнюється, де () кожна основа чи амінокислота в Контрольній послідовності, котра не має відповідної вирівняної основи чи амінокислоти у Послідовності, що порівнюється, і (ії) кожний розрив у Контрольній послідовності та () кожна вирівняна основа чи амінокислота в Контрольній послідовності, котра не має відповідної вирівняної основи чи амінокислоти у Послідовності, що порівнюється, становить 60 відмінність, і
Зо
(ійї) вирівнювання повинне починатися з позиції 1 вирівняних послідовностей; і К є числом основ або амінокислот у Контрольній послідовності по довжині вирівнювання з
Послідовністю, що порівнюється, причому будь-який розрив, створений у Контрольній послідовності, також вважається основою або амінокислотою.
Якщо існує вирівнювання між Послідовністю, що порівнюється, та Контрольною послідовністю, для якої відсоткова ідентичність, що розрахована вище, є приблизно рівною чи більшою, ніж зазначена мінімальна Відсоткова ідентичність, то Послідовність, що порівнюється, має зазначену мінімальну відсоткову ідентичність до Контрольної послідовності, хоча можуть існувати вирівнювання, в яких розрахована, як описано вище, Відсоткова ідентичність є меншою, ніж зазначена Відсоткова ідентичність.
Як згадано вище, цей винахід також стосується пептиду, що містить послідовність, вибрану з групи послідовностей від ЗЕО ІЮО МО: 1 до ЗЕО ІО МО: 288 або їхній варіант, який на 88 95 є гомологічним послідовностям від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або їхнього варіанту, який викликає перехресну реакцію Т-клітин із зазначеним пептидом. Пептиди за винаходом здатні зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини | класу, або подовжені версії згаданих пептидів - з молекулою ІЇ класу.
У цьому винаході термін "гомологічний" означає ступінь ідентичності (див. "Відсоткова ідентичність" вище) послідовностей двох амінокислотних послідовностей, тобто пептидних або поліпептидних послідовностей. Згадана вище "гомологія" визначається порівнянням двох послідовностей, що були вирівняні в оптимальних умовах щодо послідовностей, які порівнюються. Таку гомологічність послідовностей можна розрахувати, створивши вирівнювання за допомогою, наприклад, алгоритму СіивіаіМУ. Загальнодоступне програмне забезпечення для аналізу послідовностей, більш конкретно, Месіог МТІ, СЕМЕТУХ або інші інструменти для аналізу можна знайти у базах даних у вільному доступі.
Фахівець у цій галузі в змозі оцінити, чи будуть Т-клітини, індуковані варіантом конкретного пептиду, вступати в перехресну реакцію із самим пептидом (Аррау вї а!., 2006; Соіотрені еї аї., 2006; Бопа еї а!., 2001; 7агетрбва еї а!., 1997).
Під терміном "варіант" даної амінокислотної послідовності автори винаходу мають на увазі, що бокові ланцюги, наприклад, одного чи двох амінокислотних залишків змінюються (зокрема,
Зо шляхом заміни їх боковим ланцюгом залишку іншої природно існуючої амінокислоти чи якимось іншим боковим ланцюгом) таким чином, що пептид все ще здатний зв'язуватися з молекулою
НГА, по суті, у такий же спосіб, як і пептид, що складається з даної амінокислотної послідовності від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІО МО: 288. Наприклад, пептид може бути модифікований так, що він буде принаймні зберігати, чи навіть поліпшувати, здатність взаємодіяти та зв'язуватися зі зв'язувальною щілиною прийнятної молекули МНС, такої як НІ А-А"02 або -ОЕК, і у такий спосіб принаймні зберігати чи навіть поліпшувати здатність зв'язуватися з ТКР активованих Т-клітин.
Ці Т-клітини можуть згодом вступати в перехресну реакцію із клітинами і знищувати клітини, які експресують поліпептид, що містить природну амінокислотну послідовність спорідненого пептиду як визначено в аспектах цього винаходу. Як можна дізнатися з наукових публікацій і баз даних (КНаттепзев вї аї., 1999; СюакКіп сеї аї!., 1997), окремі позиції пептидів, що зв'язують НГА, є типово якірними залишками, які формують ключову послідовність, що відповідає зв'язувальному мотиву рецептора НІА, який визначається полярністю, електрофізичними, гідрофобними властивостями і просторовою структурою поліпептидних ланцюгів, що утворюють зв'язувальну щілину. Отже, фахівець у цій галузі зможе модифікувати амінокислотну послідовність від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІО МО: 288, зберігаючи відомі якірні залишки, і буде здатний визначити, чи зберігають такі варіанти здатність зв'язувати молекули МНС |І або І класу. Варіанти за цим винаходом зберігають здатність зв'язуватися з ТКР активованої Т- клітини, який потім може вступати в перехресну реакцію з- і знищувати клітини, які експресують поліпептид, що містить природну амінокислотну послідовність спорідненого пептиду як визначено в аспектах винаходу.
Первісні (немодифіковані) пептиди, що розкриваються в цьому винаході, можуть модифікуватися заміщенням одного чи кількох залишків на різних, можливо, селективних, ділянках пептидного ланцюга, якщо не зазначено інакше. Переважно, щоб ці заміщення знаходилися на кінці амінокислотного ланцюга. Такі заміщення можуть бути консервативного характеру, наприклад, коли одна амінокислота замінюється амінокислотою подібної структури та характеристик, наприклад, коли гідрофобна амінокислота замінюється іншою гідрофобною амінокислотою. Навіть більш консервативною буде заміна амінокислот такого ж чи подібного розміру та хімічного характеру, наприклад, коли лейцин замінюється на ізолейцин. В дослідженнях варіацій послідовностей в сімействах природних гомологічних білків певні бо амінокислотні заміщення допускаються частіше, ніж інші, ії вони часто демонструють кореляцію зі схожістю за розміром, зарядом, полярністю та гідрофобністю між первісною амінокислотою та її заміною, і це є основою для визначення "консервативних заміщень".
Консервативні заміщення визначаються в цьому документі як обмін в межах однієї з наведених нижче п'яти груп: група 1 - малі аліфатичні, неполярні чи слабо полярні залишки (Аа, зег, ТАг, Рго, Су); група 2 - полярні, негативно заряджені залишки та їх аміди (Авр, Азп, СІМ,
Сп); група З - полярні, позитивно заряджені залишки (Ні, Аго, Гуз); група 4 - великі аліфатичні неполярні залишки (Меї, І е!и, Пе, Маї, Сув); та група 5 - великі ароматичні залишки (Ре, Туг,
Тр).
Менш консервативні заміщення можуть включати заміну однієї амінокислоти іншою, котра має подібні характеристики, але дещо відрізняється за розміром, наприклад, заміна аланіну залишком ізолейцину. Високо-неконсервативні заміни можуть включати заміщення кислої амінокислоти полярною, або навіть такою, що є основною за своїм характером. Такі "радикальні" заміщення не можуть, однак, відхилятись як потенційно неефективні, оскільки їх хімічні наслідки не є повністю прогнозованими, та радикальні заміщення також можуть несподівано призвести до сприятливих ефектів, які неможливо передбачити за простими хімічними принципами.
Звичайно, такі заміщення можуть включати структури, що відрізняються від звичайних І - амінокислот. Отже, Ю-амінокислоти можуть заміщуватися І-амінокислотами, котрі зазвичай виявляються в антигенних пептидах цього винаходу та все ж охоплюються розкриттям в ньому.
Крім того, нестандартні амінокислоти (тобто інші, ніж стандартні амінокислоти природних білків), також можуть використовуватись для заміщення з метою отримання імуногенів та імуногенних поліпептидів відповідно до цього винаходу.
Якщо виявляється, що заміщення в більш ніж одній позиції приводять до утворення пептиду по суті з еквівалентною чи більшою антигенною активністю, як визначено нижче, тоді комбінації цих заміщень будуть досліджуватись з метою визначення, чи мають комбіновані заміщення додатковий чи синергічний вплив на антигенність пептиду. Як правило, в пептиді замінюються одночасно не більш ніж чотири позиції.
Пептид, що по суті складається з амінокислотної послідовності як зазначено у цьому документі, може мати одну або дві неякірні амінокислоти (див. нижче пояснення щодо якірного
Зо мотиву), що були замінені без того, щоб здатність пептиду зв'язуватись з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини І або Ії класу суттєво змінилася або піддалася негативному впливу у порівнянні з немодифікованим пептидом. У іншому пептиді, що складається або по суті складається з цієї амінокислотної послідовності як зазначено у цьому документі, одна або дві амінокислоти можуть бути замінені партнерами по консервативній заміні (також див. нижче у цьому документі) без того, щоб здатність пептиду зв'язуватись з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини | або ІІ класу суттєво змінилася або піддалася негативному впливу у порівнянні з немодифікованим пептидом.
Ті амінокислотні залишки, що не є суттєвими для взаємодії з Т-клітинним рецептором, можуть бути модифіковані шляхом заміни іншою амінокислотою, введення якої не має суттєвого впливу на реактивність Т-клітин та не виключає зв'язування із відповідним МНС. Отже, за винятком зазначеної умови, пептид за винаходом може бути будь-яким пептидом (до цього терміну автори винаходу відносять олігопептид чи поліпептид), котрий включає амінокислотні послідовності або їхню частину чи її варіант, як він є.
Таблиця 2
Варіанти і мотив пептидів відповідно до 5ЕО ІЮ МО: 4,2, 13115 1 пощя | 1 |2/|з|4|5 6 || в| ві вебюМмої 7 |У ІЕІе ЕІ РА
Варіанти нин ПИ М ПОН НО ННЯ ННЯ НЯ НК ни п ПИ ПО ПО НОЯ НО ПОН ВССУ в НТ по п ПО НО НОЯ НАННЯ МОТО ни нт о В п НОЯ НО ПОН НЕ ни нт о В ПО НОЯ НО ПОН НОЯ ни т по по п НОЯ НО ПО ВАСУ
Таблиця 2
Варіанти і мотив пептидів відповідно до 5ЕО ІЮ МО: 4,2, 13115 1 пощя | 1 |2/|з|4|5 6 || в| ві
ГАТТ
А
А
АГ ни пот п По По НОЯ ПО ПО ВАТ ни пат п п п НОЯ ПО ПО НЕ ния пат п В п НОЯ НО ПОН НОЯ ния пт ПИ ПО ПО ПНЯ НАННЯ НАННЯ НОСА ни п ПИ В ПО НОЯ НО ПОН МТ ни па В ПО НОЯ НО ПОН НЕ ния п ПИ ПО НОЯ НОЯ ОНИ НАННЯ ПАК ни пк ПИ В ПО НОЯ НО ПОН НАСЕ ни ис ПО В п НОЯ НО ПО ВТО ни ит ПО В п НОЯ НО ПО НЕ т 171111 нм и ПО В ПО НОЯ НО ПОН НОСІ 11111пощя.д////////// | 11213141 516 7189 оввоюМмоїх 7 |5 І РІБІА ТЛІ
Варіанти ни М ПИ ПО ПО НОЯ НО ПОН НАС и в ПИ ПО ПО НОЯ НО ПОН НЕ и в ПИ ПО ПО НОЯ НО ПОН НОЯ ни ис ПИ ПО НОЯ НОЯ НАННЯ НАННЯ НОСА ни Мт о ПО ПО НОЯ НО ПОН НАС ни нт о В п НОЯ НО ПОН НЕ ния пт я ПО НОЯ НОЯ ОНИ НАННЯ ПАК ни т о В п НОЯ НО ПОН ВОССЧІ
А
А
А
А ния пат ПИ В п НОЯ НО ПОН НАС ния пот ПИ ПО ПО ПНЯ НОЯ НАННЯ НА ния пат п В п НОЯ НО ПОН НОЯ ни по п По п НОЯ НО ПОН ВОССЧІ ния п ПИ ПО НОЯ НОЯ НАННЯ НАННЯ НАС ни пак ПИ ПО ПО НОЯ НО ПОН НЕ ни па ПО ПО НОЯ НО ПОН НЯ ни п ПИ В ПО НОЯ НО ПОН ВССУ ни пис я п ПО НОЯ ОНИ АНЯ НАС
Таблиця 2
Варіанти і мотив пептидів відповідно до 5ЕО ІЮ МО: 4,2, 13115 1 пощя/////// | 1 |2/|з|4|5 6 || в| ві ни ит по п ПО НО НОЯ ННЯ В пок н шк шко ши ша СЯ 11111пощяї////// 11121311 516 1 815 овеоюМмоїз 7/0 ІІІ 1 711
Варіанти ни пи ПИ В ПО НОЯ НО ПОН МТ ни п ПИ ПО ПО НОЯ НО ПОН НЕ ни пи по п ПО НО НОЯ ННЯ НАСЕ ни т о В п НОЯ НО ПН МОТО ни нт о В п НОЯ НО ПОН НЕ в НТ по п ПО НО НОЯ НАННЯ НОЖА ни ит о В ПО НОЯ НО ПОН ВОССЧ
АК
А
ТАТ 1
А ни пат п По по НОЯ ПО ПО ВТО ни ПОТ пи о п ПО НОЯ ННЯ В ния пат п В п НОЯ НО ПОН НОЯ ни по п По По НОЯ НО ПО ВАСУ ни п ПИ В ПО НОЯ НО ПОН МТ в п по п ПО НО НОЯ ННЯ В ни па ПО ПО НОЯ НО ПОН НЯ ни п ПИ В ПО НОЯ НО ПОН ВССУ ни ит по п ПО НО НОЯ ННЯ МОТО ни ит ПО В п НОЯ НО ПО НЕ ни ит ПО В п НОЯ НО ПОН НОЯ тем
Більш довгі (подовжені) пептиди також можуть бути придатними. Також можливо, щоб епітопи комплексу МНС | класу, хоча вони мають зазвичай довжину 8-11 амінокислот, утворювались шляхом процесингу з більш довгих пептидів чи білків, які включають фактичний епітоп. Бажано, щоби бокові залишки фактичного епітопу не завдавали значного впливу на протеолітичне розщеплення, необхідне для презентації фактичного епітопу під час процесингу. збої сити нон яти лан о Ст нн у уко син мо о,
Комбінації подовжень за цим винаходом можуть бути проілюстровані у Таблиця 3.
Таблиця З
Комбінації подовжень пептидів за винаходом а 01111111 бабої,абог,абоз,абод.:/://Уо:СУ а 01111111 бабої,абог,абоз,абод.:/://УУСО
Амінокислотами для подовжень/елонгацій можуть бути пептиди вихідної послідовності білка або будь-яка інша амінокислота. Подовження може використовуватися для підвищення стабільності або розчинності пептидів.
Отже, епітопи відповідно цього винаходу можуть бути ідентичними природним пухлиноасоційованим та пухлиноспецифічним епітопам або можуть включати епітопи, які відрізняються не більше ніж на чотири залишки від контрольного пептиду, за умови, що вони мають по суті ідентичну антигенну активність.
У альтернативному втіленні пептид є подовженим з одного боку або з обох боків більш ніж 4-ма амінокислотами, переважно до загальної довжини до 30 амінокислот Це може привести до утворення пептидів, що зв'язують МНС І класу. Зв'язування з МНС ІІ класу може бути перевірене методами, відомими в цій галузі.
Відповідно, за цим винаходом також пропонуються пептидні епітопи і епітопи пептидних варіантів, що зв'язуються з молекулами МНС І класу, де згаданий пептид або його варіант має загальну довжину від 8 до 100, переважно від 8 до 30, та найбільш переважно від 8 до 14, а саме 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 амінокислот, а у випадку подовжених пептидів, що зв'язуються з молекулами НГА ЇЇ класу, вони можуть також досягати довжини 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 або 22 амінокислоти.
Зрозуміло, що пептид або його варіант за цим винаходом здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини І або ІЇ класу. Зв'язування пептиду або його варіанту з комплексом МНС може бути досліджено методами, відомими в цій галузі.
Переважно, коли Т-клітини, специфічні відносно пептиду за цим винаходом, досліджують у порівнянні із заміщеними пептидами, причому концентрація пептиду, за якої заміщені пептиди досягають половини максимального росту лізису відносно фонових значень, є не більше ніж 1
ММ, переважно не більше ніж 1 мкМ, ще більш переважно не більше ніж приблизно 1 нМ, і ще більш переважно не більше ніж приблизно 100 пМ, і найбільш переважно не більше ніж
Зо приблизно 10 пМ. Переважно також, щоб заміщений пептид розпізнавався Т-клітинами, отриманими від більш ніж однієї особи, принаймні двох, і більш переважно трьох осіб.
У особливо переважному втіленні цього винаходу пептид складається або по суті складається з амінокислотної послідовності від зЗЕО ІЮ МО: 1 до ЗЕО ІЮО МО: 288. "По суті складається 3" означає, що пептид за винаходом, на додаток до послідовності відповідно до будь якої послідовності від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮО МО: 288, чи його варіант, містить додаткові М- і (або) С-термінальні фрагменти послідовності амінокислот, які не обов'язково формують частину пептиду, що функціонує як епітоп для молекул МНС.
Проте ці фрагменти можуть бути важливими для забезпечення ефективного введення пептиду відповідно до цього винаходу в клітини. В одному з втілень цього винаходу пептид є частиною гібридного білка, який містить, наприклад, 80 М-термінальних амінокислот НІ А-ОВ- антиген-асоційованого інваріантного ланцюга (р33, надалі "Ії"), одержаного з МСВІ, інвентарний номер в генному банку (СепВапкК) ХО0О0497. У інших злиттях пептиди за цим винаходом можуть бути злиті з антитілом, як описано в цьому документі, або з його функціональною частиною, зокрема з послідовністю антитіла, щоби бути специфічно націленими згаданими антитілами,
або, наприклад, злиті з антитілом або з послідовністю антитіла, що є специфічним до дендритних клітин, як описано в цьому документі.
Крім того, пептид чи його варіант може бути додатково модифікований для поліпшення його стабільності і (або) зв'язку з молекулами МНС, щоб викликати сильнішу імунну відповідь.
Методи такої оптимізації пептидної послідовності добре відомі в цій галузі та включають, наприклад, введення реверсованих пептидних зв'язків чи непептидних зв'язків.
В реверсованому пептидному зв'язку амінокислотні залишки не з'єднуються пептидними зв'язками (-СО-МН-), а пептидний зв'язок реверсується. Такі ретро-інверсивні пептидні міметики можуть бути отримані методами, відомими в даній галузі, наприклад, описаними в роботі
Мелієге і співавт. (1997) (Ме?івге еї а!., 1997), яка включена в цей документ шляхом посилання
Такий підхід включає формування псевдо-пептидів, які містять зміни із залученням остова, а не орієнтації бокових ланцюгів. Автори Ме?іеге і співавт. (Ме?ієге еї аї., 1997) показують, що для зв'язування МНС і відповіді Т-клітин-хелперів зазначені псевдо-пептиди є прийнятними. Ретро- інверсивні пептиди, які містять зв'язки МН-СО замість пептидних зв'язків СО-МН, набагато більш стійкі до протеолізу.
Непептидний зв'язок - це, наприклад, -СНо-МН, -СНг5-, -СНаСНе-, -СН-СН-, -СОСН»-, -
СнН(ОН)СН»- та -СН2г50О-. У патенті США 4897445 пропонується метод твердофазного синтезу непептидних зв'язків (-СН2-МН) в поліпептидних ланцюгах, що включає поліпептиди, синтезовані за допомогою стандартних методик, та непептидний зв'язок, синтезований шляхом реакції аміноальдегіду та амінокислоти в присутності МасСМВН»з.
Пептиди, що включають послідовності, описані вище, можуть бути синтезовані з додатковими хімічними групами, присутніми на їхніх аміно- і (або) карбоксильних кінцях, для посилення стабільності, біологічної доступності і (або) афінності пептидів. Наприклад, гідрофобні групи, такі як карбобензоксильні, данзильні чи трет-бутилоксикарбонільні, можуть додаватися до аміно-кінців пептидів. Подібним чином, на аміно-кінцях пептидів може розміщуватись ацетильна група чи 9-флуоренілметоксикарбонільна група. До карбоксильних кінців пептидів може бути додана також гідрофобна група, трет-бутилоксикарбонільна чи амідо- група.
Крім того, пептиди за винаходом можуть бути синтезовані для зміни їхньої просторової
Зо конфігурації. Наприклад, може використовуватися ЮО-ізомер одного чи кількох амінокислотних залишків пептиду, а не звичайний І-ізомер. До того ж, принаймні один з амінокислотних залишків пептидів за винаходом може замінюватись одним з добре відомих амінокислотних залишків неприродного походження. Такі заміни можуть служити для підвищення стабільності, біологічної доступності і (або) здатності до зв'язування пептидів за винаходом.
Подібним чином, пептид чи його варіант за винаходом може модифікуватися хімічно, шляхом реакції окремих амінокислот до чи після синтезу пептиду. Приклади таких модифікацій добре відомі в цій галузі та узагальнені, зокрема, в роботі К. І ипабіад, Спетіса! Кеадепів ог
Ргоївіп Моаіїісайтоп, За еа. СВС Ргев5, 2004 (І ипаріад, 2004), яка включена в цей документ шляхом посилання. Хімічна модифікація амінокислот включає, але не обмежується ними, модифікацію шляхом ацилювання, амідинування, піридоксилювання лізину, відновлювального алкілування, тринітробензилювання аміногруп 2,4,6-тринітробензолсульфоновою кислотою (ТМВ5), амідну модифікацію карбоксильних груп та сульфгідрильну модифікацію шляхом окиснення пермурашиною кислотою цистеїну в цистеїнову кислоту, формування похідних ртуті, утворення змішаних дисульфідів з іншими тіольними сполуками, реакцію з імідом малеїнової кислоти, карбоксиметилювання йодоцтовою кислотою чи йодацетамідом та карбамоїлування ціанатом при лужному рнН, хоча способи модифікації не обмежуються наведеними тут. В цьому відношенні досвідчений фахівець може звернутися до Глави 15 публікації Ситепі Ргоїосої5 Іп
Ргоївіп бсіепсе, Ед5. Соїїдап еї аї. (ойп Уміеу апа 5оп5 МУ 1995-2000) (Соїїдап еї а!., 1995), де докладно описано методику відносно хімічної модифікації білків.
Стисло, модифікація, наприклад, аргінільних залишків часто базується на реакції віцинальних дикарбонільних сполук, таких як фенілгліоксаль, 2,3-бутандіон і 1,2- циклогександіон, з утворенням аддукту. Іншим прикладом є реакція метилгліоксалю з аргініновими залишками. Цистеїн може бути модифікований без супутньої модифікації інших нуклеофільних сайтів, таких як лізин та гістидин. В результаті велика кількість реагентів є доступною для модифікації цистеїну. Веб-сайти таких компаній, як Зідта-Аїагісн (перулумли.відта-аїІагісп.сот), надають інформацію щодо конкретних реагентів.
Селективне відновлення дисульфідних зв'язків також є поширеним. Дисульфідні зв'язки можуть утворюватися і окислюватися під час теплової обробки біофармацевтичних препаратів.
К-реагент Вудворда може використовуватися для модифікації деяких залишків глутамінової бо кислоти. М-(З-диметиламінопропіл)-М'-етилкарбодіїмід може використовуватися для утворення внутрішньомолекулярних зшивок між залишками лізину і глутамінової кислоти. Наприклад, діетилпірокарбонат є реагентом для модифікації гістидильних залишків у білках. Для модифікації гістидину може також використовуватися 4-гідрокси-2ноненаль. Реакція залишків лізину та інших альфа-аміногруп є, наприклад, прийнятною для зв'язування пептидів до поверхонь або поперечного зшивання білків/пептидів. Лізин є сайтом для прикріплення поліетиленглікюолю і головним сайтом модифікації при глікозилюванні білків. Метіонінові залишки у білках можна модифікувати, наприклад, йодацетамідом, брометиламіном (і хлораміном Т.
Тетранітрометан і М-ацетилімідазол можуть використовуватися для модифікації тирозильних залишків. Поперечне зшивання шляхом утворення дитирозину може здійснюватися пероксидом водню/іонами міді.
У недавніх дослідженнях модифікації триптофану використовувалися М-бромсукцинімід, 2- гідрокси-о-нітробензилбромід або 3-бром-3-метил-2-(2-нітрофенілмеркапто)-ЗН-індол.: (ВМРЗ- скатол).
Успішна модифікація ПЕГ (поліетиленгліколем) терапевтичних білків та пептидів, що часто асоціюється з подовженням напівперіоду циркуляції при перехресному зшиванні білків із глутаральдегідом, поліетиленглікольдіакрилатом та формальдегідом, використовується для приготування гідрогелів. Хімічна модифікація алергенів для використання в імунотерапії часто досягається шляхом карбамоїлування ціанатом калію.
Пептид чи його варіант, де пептид є модифікованим або включає непептидні зв'язки, є переважним втіленням цього винаходу. Загалом, пептиди і їх варіанти (принаймні такі, що містять пептидні зв'язки між амінокислотними залишками) можуть бути синтезовані Етос- поліамідним методом твердофазного синтезу пептидів, як це розкрито у роботі І иКах і співавт. (І иКаз еї аї., 1981) і в посиланнях, що є в ній. Тимчасовий захист М-аміногрупи забезпечується 9-флуоренілметилоксикарбонільною (Етос) групою. Повторювальне розщеплення цієї дуже нестійкої до дії луг захисної групи виконується за допомогою 20 95 піперидину у М,М- диметилформаміді. Можна захистити функціональні групи бокових ланцюгів, такі як бутилові етери (у випадку серину, треоніну та тирозину), бутилові естери (у випадку глутамінової кислоти і аспарагінової кислоти), бутилоксикарбонільне похідне (у випадку лізину і гістидину), тритильне
Зо похідне (у випадку цистеїну) і 4-метокси-2,3,6-триметилбензосульфонільне похідне (у випадку аргініну). У сполуках, в яких С-термінальними залишками є глутамін або аспарагін, для захисту амідогруп бокових ланцюгів використовують 4,4"-диметоксибензгідрильну групу. Основою твердофазного носія є полідиметилакриламідний полімер, що складається з трьох мономерів: диметилакриламіду (каркасний мономер), біс-акрилоїлетилендіаміну (компонент для перехресного зшивання) і акрилоїлсаркозинметилового естеру (функціоналізуючий агент). Як агент, що утворює зв'язок пептиду і смоли, який піддається розщепленню, використовується нестійке до дії кислот похідне 4-гідроксиметилфеноксиоцтової кислоти. Всі амінокислотні похідні додають у вигляді заздалегідь синтезованих симетричних ангідридних похідних за винятком аспарагіну і глутаміну, які додають з використанням зворотної М,М-дициклогексилкарбодіїмід/1 - гідроксибезотриазол-опосередкованої реакції сполучення. Усі реакції сполучення і зняття захисту відслідковували за допомогою методів контролю з використанням нінгідрину, тринітробензолсульфонової кислоти і ізотину. Після завершення синтезу пептиди віддеплюють від смоли-носія з супутнім видаленням захисних груп бокових ланцюгів шляхом обробки 95 95 трифтороцтовою кислотою, що містить 50 95 суміші поглиначів. Зазвичай використовувані поглиначі включають етандитіол, фенол, анізол і воду, конкретний вибір залежить від амінокислотних складових пептиду, що синтезується. Для синтезу пептидів можливе також використання комбінації твердофазних і рідкофазних методик (див., наприклад (Вгискаотпег єї а!., 2004), і посилання, наведені в цій роботі).
Трифтороцтову кислоту видаляють випаровуванням у вакуумі з подальшим подрібнюванням із діетиловим етером, що забезпечує отримання сирого пептиду. Будь-які поглиначі, які присутні в матеріалі, видаляються простою процедурою екстракції, яка після ліофілізації водної фази дозволяє отримати сирий пептид, вільний від поглиначів. Реагенти для синтезу пептидів, як правило, можна придбати, наприклад, у компанії СаІріоспет-Момабріоспет (Нотінггем, Велика
Британія).
Очищення може виконуватися за допомогою одного будь-якого методу або їх комбінації, таких як перекристалізація, ексклюзійна хроматографія, іонообмінна хроматографія, хроматографія гідрофобної взаємодії та (зазвичай) зворотно-фазова високоефективна рідинна хроматографія із градієнтним розділенням, наприклад, з використанням системи ацетонітрил/вода.
Аналіз пептидів може виконуватися за допомогою тонкошарової хроматографії, електрофорезу, зокрема, капілярного електрофорезу, твердофазної екстракції (ТФЕ), зворотно- фазної високоефективної рідинної хроматографії, амінокислотного аналізу після кислотного гідролізу та мас-спектрометрії із бомбардуванням прискореними атомами (ЕАВ), а також мас- спектрометричного аналізу МАО та Е5БІ-О-ТОБЕ.
З метою ідентифікації пептидів за цим винаходом був проведений скринінг на гени з майже відсутньою експресією у системах життєво важливих органів і низьким рівнем експресії у інших системах важливих органів. Скринінг проводився по базах даних, що є у вільному доступі, експресії РНК (І опзадаіе, 2013) у приблизно 3000 зразках нормальних тканин. На другому етапі раково-асоційовані пептиди, отримані з білків, що є продуктами цих генів, ідентифікували методом мас-спектрометрії з використанням платформи ХРКЕБІОЕМТ М, як описано у цьому документі.
Докладніше, для вибору досліджуваних генів за допомогою даних ЕМА-5еад із згаданої бази даних, системами життєво важливих органів вважалися: головний мозок, серце, кровоносні судини, легені і печінка. Для вибору гена вважалося за необхідне, щоб медіана показника кількості зчитувань КРКМ (теай5 рег Кпобазе рег тіШоп геад5) для життєво важливих органів була нижче 2, а 75-й процентиль становив менш ніж 5 КРКМ. Якщо системи органів були охоплені більш ніж одним класом зразків, наприклад, різні ділянки мозку, які аналізувалися окремо, для розрахунків використовували максимальне значення медіани і максимальний 75-й процентиль для декількох класів зразків. Іншими системами важливих органів вважалися: шкіра, нерви, гіпофіз, товста кишка, нирки, жирова тканина, надниркові залози, сечовий міхур, цільна кров, стравохід, м'язи, підшлункова залоза, слинні залози, тонка кишка, шлунок, молочні залози, селезінка, щитоподібна залоза. Для вибору гена вважалося за необхідне, щоб максимальне значення медіани КРКМ для цих органів було менше 10. Інші органи вважалися такими, що не є життєво важливими, і, таким чином, порогові значення для експресії генів щодо них не застосовувалися. Цими органами вважалися шийка матки, матка, фаллопієві труби, піхва, передміхурова залоза, сім'яники і яєчники. Використовуючи цей скринінг, було вибрано близько 14 000 генів-кандидатів. Далі були проаналізовані профілі презентації пептидів, отриманих із відповідних білків. Пептиди вважалися як такі, що привертають увагу, якщо вони презентуються
Зо на менш ніж п'ятьох нормальних зразках у наборі з більш ніж 170 проаналізованих нормальних (тобто неракових) зразків, і якщо найвища презентація на нормальних тканинах становила менше ніж 30 95 від медіанного сигналу пухлини (по всіх пухлинних зразках).
Щоб вибрати надмірно презентовані пептиди, розраховується профіль презентації, який дозволяє оцінити медіану презентації у зразку, а також варіацію повторних вимірювань.
Профіль зіставляє зразки досліджуваної пухлини з фоновим рівнем зразків нормальних тканин.
Кожний із цих профілів можна потім консолідувати у показник надмірної презентації, підрахувавши р-значення за допомогою лінійної моделі змішаних ефектів (Ріпнеїго еїаї.,2015), з поправкою на багаторазове тестування за методом оцінки долі хибних відхилень (Вепіатіпі апа Носпрего, 1995).
З метою ідентифікації і відносного кількісного визначення НІ А-лігандів методом мас- спектрометрії молекули НІГ А зразків тканин після шокової заморозки були очищені, і були виділені пептиди, що зв'язуються з молекулами НІ А. Виділені пептиди були розділені, а їх послідовності були ідентифіковані методом рідинної хроматографії і мас-спектрометрії (РХ-МС) у режимі реального часу з іонізацією у наноелектроспреї. Отримані пептидні послідовності були перевірені порівнянням шаблону фрагментації природних ТОМАР, записаного для зразків первинних пухлин, із шаблонами фрагментації відповідних синтетичних контрольних пептидів із ідентичними послідовностями. Оскільки було безпосередньо виявлено, що пептиди є лігандами молекул НГА на клітинах первинних пухлин, ці результати надали прямі докази природного процесингу і презентації ідентифікованих пептидів на тканинах первинних ракових пухлин.
Кількість зразків становила (зразки загалом/зразки, що пройшли контроль якості): для РПШЗ
М-39 (36), для НКК- 22 (18), для КРК М-31 (28), для карциноми стравоходу М- 14 (11), для
ДГПМ3З і раку передміхурової залози М- 53 (43), для ГЦК М-15 (15), для НДРЛ М-96 (87), для
РШ М-35 (33), для ГБ М- 38 (27), для раку молочної залози М- 2 (2), для меланоми М-5 (2), для раку яєчника М- 21 (20), для ХЛЛ М- 5 (4), для ДРЛ М- 18 (17), НХЛ М- 18 (18), ГМЛ М- 23 (18),
РЖМ, ХГК М: 18 (17), для РОМ М: 17 (15), для РЕМ М: 19 (16). Зразки вважалися такими, що пройшли контроль якості, якщо 5 реплікатів були досліджені методом мас-спектрометрії або зразок повністю витратився, а пептиди, використані для розрахунку нормалізаційного фактора (тобто, який спостерігається у технічних реплікатах того ж самого зразка з варіабельністю меншою за 50 95 і який спостерігається у принаймні 2 незалежних зразках), становили бо принаймні 30 95 від усіх пептидів, виміряних у зразку. Зразки, що були визнані приналежними до такого підтипу, який рідко спостерігається (такі як А"02:05, А"02:06), були виключені з процесу вибору пептидів за цим винаходом.
Патентовані інформаційні канали з наукової розробки ХРКЕЕБІОЕМТФ м2.1 (див., наприклад, заявку США 2013-0096016, яка таким чином включена в цей документ шляхом посилання в усій повноті) дозволяють ідентифікувати і виділяти відповідні кандидати у вакцини на базі надмірно презентованих пептидів, застосовуючи метод прямого відносного кількісного визначення рівнів
НІГ А-рестриктованих пептидів на ракових тканинах у порівнянні з декількома різними нераковими тканинами і органами. Цього вдалося досягти за рахунок розробки методу диференційного кількісного визначення на основі даних РХ-МС без використання ізотопної мітки, що були оброблені патентованими інформаційними каналами аналізу даних, в яких об'єднані алгоритми для ідентифікації послідовностей, спектральної кластеризації, підрахунку іонів, вирівнювання часу утримання, деконволюції за зарядовими станами і нормалізації.
Були встановлені рівні презентації, включаючи оцінку похибок для кожного пептиду і зразка.
Були ідентифіковані пептиди, що презентуються виключно на пухлинних тканинах, і пептиди, надмірно презентовані на пухлинних тканинах у порівнянні з нераковими тканинами і органами.
Комплекси НІ А-пептид, отримані із зразків первинних пухлин ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМУ, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ,
НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ і ХЛЛ, очищували, і пептиди, зв'язані з молекулами НІГ А, були виділені і проаналізовані методом РХ-МС (див. приклади). Усі ТОМАР, включені у цю заявку, були за допомогою цього підходу ідентифіковані на зразках тканин ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМУ, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ,
НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ і (або) ХЛЛ, що підтвердило факт їх презентації на тканинах цих видів пухлин.
Ідентифіковані на тканинах багатьох пухлин і на нормальних тканинах ТОМАР були кількісно визначені методом РХ-МС без застосування ізотопних міток з реєстрацією спектрів у режимі підрахунку іонів. Цей метод базується на припущенні, що площі піків РХ-МС пептиду корелюють з його кількістю у зразку. Усі сигнали, які залежать від кількості пептиду, у різних експериментах за методом РХ-МС, були нормалізовані на основі середніх значень, усереднені по зразках і злиті у гістограму, що має назву профілю презентації. Профіль презентації об'єднує дані різних методів аналізу, таких як пошук по базах даних для білків, спектральної кластеризації, деконволюції за зарядовими станами (розрядження) і вирівнювання часу утримання і нормалізації.
Крім того, патентовані інформаційні канали з наукової розробки ХРКЕБІОЕМТФ м2.х дозволяють провести пряме кількісне визначення абсолютних значень рівнів МНСО-, переважно
НІГА-рестриктованих пептидів на ракових та інших інфікованих тканинах. Стисло, загальне число клітин було розраховано з сумарного вмісту ДНК у зразку тканини, яку аналізують.
Загальну кількість пептиду для ТОМАР у зразку тканини вимірювали методом наноРХх-МС/МС як співвідношення природного ТОМАР і відомої кількості версії ТОМАР із міченням ізотопом, так званим внутрішнім стандартом. Ефективність виділення ТОМАР була визначена методом введення стандартних добавок комплексів пептид-МНО всіх вибраних ТОМАР до тканинного лізату у найранішій можливій точці процедури виділення ТОМАР і визначенням методом наноРхХ-МС/МС, після чого відбувалося закінчення процедури виділення пептидів. Загальне число клітин їі загальна кількість пептиду були розраховані з результатів трьеох паралельних вимірювань на кожний зразок тканини. Ефективності виділення конкретних пептидів розраховували як середнє 10 дослідів введення стандартних добавок, кожну у трьох паралельних вимірюваннях (див. Приклад 6 і Таблицю 11).
Цей факторний аналіз експресії РНК їі дані мас-спектрометрії дали 288 пептидів за цим винаходом. У багатьох випадках пептид був ідентифікований лише у невеликій кількості пухлин.
Проте, у зв'язку з обмеженою чутливістю стандартного мас-спектрометричного аналізу дані щодо РНК надають набагато кращу основу для оцінки охоплення (див. Приклад 2).
Предметом цього винаходу є пептиди для лікування раку та інших пухлин, переважно ГЦК,
КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РІПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК,РСМ, РЕМ ії ХЛЛ, які надмірно чи виключно презентують пептиди за цим винаходом. Ці пептиди, за даними мас-спектрометрії, презентуються природно молекулами НГА на зразках первинних пухлин людини, таких як ГЦК,
КРК, ГБ, РШ, рак стравоходу, НДРЛ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3З, РЯ, ККМ, меланома, рак молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ, ХЛЛ і (або) на зразках РПШЗ.
Багато вихідних генів/білків (які також визначаються як "повнорозмірний білок" або "базовий білок"), із яких отримані пептиди, як було показано, відзначаються високою надекспресією у бо клітинах раку у порівнянні з нормальними тканинами - "нормальні тканини" у контексті даного винаходу означає або здорові тканини, що відповідають типу тканини зразка пухлин (печінки, товстої/прямої кишки, головного мозку, шлунка, стравоходу, легені, підшлункової залози, нирки, передміхурової залози, яєчника, шкіри, молочної залози і лейкоцитів), або клітини інших здорових тканин, що свідчить про високий ступінь зв'язку пухлин із вихідними генами (див.
Приклад 2). Більш того, самі пептиди дуже надмірно презентуються на тканинах пухлини - "пухлинні тканини" у контексті даного винаходу означає зразок від пацієнта, що страждає на
ГУК, КРК, ГБ, РШ, рак стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3У, РЯ, ККМ, меланому, рак молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ, але не на нормальних тканинах (див. Приклад 1).
Зв'язані з НА пептиди можуть розпізнаватися імунною системою, а саме Т-лімфоцитами. Т- клітини можуть руйнувати клітини, що презентують розпізнаний комплекс НіА/пептид, наприклад, клітини ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ, що презентують отримані пептиди.
Було показано, що пептиди за цим винаходом здатні стимулювати відповідь Т-клітин і (або) надмірно презентуються, і, таким чином, можуть використовуватися для отримання антитіл і (або) ТКР, таких як розчинні ТКР за цим винаходом (див. Приклад 3, Приклад 4). Більш того, пептиди, якщо вони утворюють комплекси з відповідними молекулами МНС, також можуть використовуватися для продукції антитіл і (або) ТКР, особливо рТІКР за цим винаходом.
Відповідні способи добре відомі фахівцю у цій галузі, і їх описи можна знайти також у відповідній літературі. Отже, пептиди за цим винаходом можуть використовуватись для генерації імунної відповіді організму пацієнта, завдяки чому клітини пухлини можуть бути зруйновані. Імунна відповідь організму пацієнта може індукуватися прямим введенням пацієнту описаних пептидів або відповідних прекурсорних речовин (наприклад, подовжених пептидів, білків або нуклеїнових кислот, які кодують ці пептиди), ідеально в комбінації з агентом, що підвищує імунну реакцію (тобто ад'ювантом). Можна очікувати, що імунна відповідь, що виникає в результаті такої терапевтичної вакцинації, є високо специфічною відносно клітин пухлини, оскільки цільові пептиди за цим винаходом не є присутніми на нормальних тканинах у достатній кількості копій, що попереджає ризик небажаних аутоїмунних реакцій проти нормальних клітин в організмі
Зо пацієнта.
Цей винахід також стосується Т-клітинних рецепторів (ТКР), що містять альфа- ланцюг і бета-ланцюг ("альфа/бета ТКР"М. Предметом цього винаходу також є пептиди, здатні зв'язуватися з ТКР і антитілами, якщо вони презентуються молекулою МНС. Цей опис стосується також нуклеїнових кислот, векторів і клітин-хазяїв для експресії ТКР і пептидів за цим описом і способів їх використання.
Термін "Т-клітинний рецептор" (скорочено ТКР) означає гетеродимерну молекулу, що містить альфа-поліпептидний ланцюг (альфа-ланцюг) і бета-поліпептидний ланцюг (бета- ланцюг), де гетеродимерний рецептор здатний зв'язуватися з пептидним антигеном, що презентується молекулою НГ А. Цей термін також охоплює так звані гамма/дельта ТКР.
В одному з втілень пропонується спосіб отримання ТКР, як описано у цьому документі, де згаданий спосіб включає культивування клітини-хазяїна, здатної експресувати ТКР за умов, прийнятних для сприяння експресії цих ТКР.
Цей винахід в іншому аспекті стосується способів за цим описом, де антиген навантажують на молекули МНС І або ІІ класу, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини або штучної антигенпрезентуючої клітини шляхом контакту достатньої кількості антигену з антигенпрезентуючою клітиною або антиген навантажують на тетрамери МНС І або ІІ класу шляхом тетрамеризації мономерних комплексів антиген/Мне І або ІІ класу.
Альфа- і бета-ланцюги альфа/бета ТКР і гамма- і дельта-ланцюги гамма/дельта ТКР взагалі вважаються як такі, кожний із яких має два "домени", а саме варіабельні і константні домени.
Варіабельний домен складається з послідовно розташованих варіабельного сегменту (М) і з'єднувального сегменту (7). Варіабельний домен може також включати лідерний сегмент (|).
Бета- і дельта-ланцюги можуть також включати ЮО-сегмент. Альфа- і бета- константні домени можуть також містити С-кінцеві трансмембранні (ТМ) домени, які заякорюють альфа- і бета- ланцюги на клітинній мембрані.
Що стосується гамма/дельта ТКР, термін "гамма-варіабельний домен ТКР" у тому вигляді, в якому він використовується тут, означає зчеплення сегменту гамма М ТКР (ТКОМ) без лідерного сегменту (І) і сегменту ТКР гамма У (ТКС)), а термін "константний домен ТКР гамма" означає позаклітинний сегмент ТКОС або С-кінцеву усічену послідовність ТКОС. Подібним чином, термін "дельта-варіабельний домен ТКР" означає зчеплення сегменту ТКР дельта М (ТКОМ) без лідерного сегменту (ГІ) і сегменту ТКР дельта 0Б/) (ТКОО/ТКОУ)), а термін "константний домен
ТКР дельта" означає позаклітинний сегмент ТКОС або С-кінцеву усічену послідовність ТКОС.
ТКР за цим описом переважно з'єднуються з комплексом пептид-молекула НГіА зі спорідненістю (КО) приблизно 100 мкМ або менше, приблизно 50 мкМ або менше, приблизно 25
МКМ або менше, або приблизно 10 мкМ або менше. Більш переважними є високоафінні ТКР, які мають спорідненості приблизно 1 мкМ або менше, приблизно 100 нМ або менше, приблизно 50
НМ або менше, приблизно 25 нМ або менше, Приклади, що не мають обмежувального характеру, переважних діапазонів спорідненості для ТКР за цим винаходом включають від приблизно 1 нМ до приблизно 10 нМ, від приблизно 10 нМ до приблизно 20 нМ, від приблизно 20 НМ до приблизно 30 нМ, від приблизно 30 нМ до приблизно 40 нМ, від приблизно 40 нМ до приблизно 50 нМ, від приблизно 50 нМ до приблизно 60 нМ, від приблизно 60 нМ до приблизно 70 нМ, від приблизно 70 нМ до приблизно 80 нМ, від приблизно 80 нМ до приблизно 90 нМ, від приблизно 90 нМ до приблизно 100 нМ.
В тому виді, в якому він використовується тут, у зв'язку з ТКР за цим винаходом, "специфічне зв'язування" та його граматичні варіанти використовуються для позначення ТКР, що має спорідненість (КО) для комплексу пептид-молекула НІ А 100 мкМ або менше.
Альфа/бета гетеродимерні ТКР за цим винаходом можуть мати введені дисульфідні зв'язки між їх константними доменами. Переважними ТКР цього типу включають такі, що мають послідовність константних доменів ТКЕАС і послідовність константних доменів ТЕВСІ або
ТКВС2, за винятком того, що Тпг 48 послідовності ТЕАС і бег 57 послідовності ТКВСІ1 або
ТКВС2 заміщені залишками цистеїну, причому згадані цистеїни утворюють дисульфідний зв'язок між послідовністю константних доменів ТКАС і послідовністю константних доменів
ТАВСІ1 або ТКВС2 Т-клітинного рецептору.
З введеним згаданим вище міжланцюговим зв'язком або без нього, альфа/бета гетеродимерні ТКР за цим винаходом можуть мати послідовність константних доменів ТКАС і послідовність константних доменів ТЕВСІ або ТЕВС2, а послідовність константних доменів
ТКАС і послідовність константних доменів ТЕВСІ або ТКВС2 Т-клітинного рецептору можуть бути з'єднані природним дисульфідним зв'язком між Субз4 екзону 2 у ТКАС ії Суз2 екзону 2 у
ТЕВС1 або ТКВС2.
Зо ТКР за цим описом можуть включати детектовану мітку, вибрану з групи, що складається з радіонукліду, флуорофору і біотину. ТКР за цим описом можуть бути кон'юговані з терапевтично активною речовиною, такою як радіонуклід, хіміотерапевтичний препарат або токсин.
У одному втіленні ТКР за цим винаходом, що має принаймні одну мутацію в альфа-ланцюгу і (або) має принаймні одну мутацію у бета-ланцюгу, має модифіковане глікозилювання у порівнянні з немутованим ТКР.
У одному втіленні ТКР, що містить принаймні одну мутацію в альфа-ланцюгу і (або) у бета- ланцюгу ТКР має спорідненість до і (або) напівперіод зв'язування з комплексом пептид- молекула НГА, які принаймні вдвічі вище таких для ТКР, що містить немутований альфа-ланцюг
ТКР ї (або) немутований бета-ланцюг ТКР. Підсилення афінності пухлиноспецифічних ТКР та її застосування грунтується на існуванні "вікна" для оптимальної афінності ТКР. Існування такого вікна базується на спостереженнях, що ТКР, специфічні до патогенів, рестриктованих за молекулами НГ А-А2, мають значення КО, які, як правило, приблизно у 10 разів нижчі, якщо їх порівняти з ТКР, специфічних до "своїх" власних антигенів (аутоантигенів), рестриктованих за молекулами НІГА-А2. Зараз відомо, що хоча пухлинні антигени мають потенціал ставати імуногенними, оскільки пухлини виникають із власних клітин індивідуума, тільки мутовані білки або білки зі зміненою трансляційною модифікацією будуть сприйматися імунною системою як чужорідні. Антигени, які мають підвищену активність або надмірно експресуються (так звані аутоантигени), зовсім необов'язково викликають функціональну імунну відповідь на пухлину. Т- клітини, що експресують ТКР, які є високореактивними відносно цих антигенів, будуть піддаватися негативному відбору у тимусі у процесі, відомому як центральна толерантність, що означає, що залишаться лише Т-клітини з низькоафінними ТКР до аутоантигенів. Таким чином, афінність ТКР або їх варіантів за цим описом до пептидів за цим винаходом можна підвищити методами, добре відомими фахівцям у цій галузі.
Цей винахід також стосується способу ідентифікації і виділення ТКР відповідно до цього опису, причому згаданий спосіб включає інкубування МКПК, отриманих у НІ А-А"02-негативних здорових донорів, із А2/пептидними мономерами, інкубування МКПК з тетрамер-фікоеритрином (ФЕ) і виділення високоавідних Т-клітин методом флуоресцентного сортування клітин на аналізаторі ЕАСЗ Саїїриг.
Цей винахід також стосується способу ідентифікації і виділення ТКР відповідно до цього бо опису, де згаданий спосіб включає отримання трансгенної миші з цілими локусами генів людини
ТКРОВ (1,1 ї 0,7 млн. п. н.), Т-клітини якої експресують широкий спектр ТКР людини, які компенсують дефіцит ТКР у миші, імунізацію миші досліджуваним пептидом, інкубування МКПК, отриманих від трансгенної миші, з тетрамер-фікоеритрином (ФЕ) і виділення високоавідних Т- клітин методом флуоресцентного сортування клітин на аналізаторі ЕАС5 Саїїриг.
Згідно з одним аспектом винаходу, для отримання Т-клітин, що експресують ТКР за цим винаходом, нуклеїнові кислоти, які кодують ТКР-альфа і (або) ТКР-бета ланцюги за цим винаходом, клонують у вектори експресії, такі як гамма-ретровірус або лентівірус. Рекомбінантні віруси отримують, а потім перевіряють на функціональність, таку як специфічність до антигену і функціональну авідність. Аліквоту кінцевого продукту після цього використовують для трансдукції цільової популяції Т-клітин (як правило очищених від МКПК пацієнта), яку культивують перед введенням пацієнту.
У іншому аспекті, з метою отримання Т-клітин, які експресують ТКР за цим описом, синтезують РНК ТКР за методиками, відомими фахівцям у цій галузі, наприклад, використанням систем транскрипції іп міго. Синтезовані іп міго РНК ТКР потім вводять у первинні СОв8- Т- клітини, отримані від здорових донорів електропорацією для повторної експресії альфа- і (або) бета-ланцюгів ТКР, специфічних для пухлини.
З метою підвищення рівня експресії нуклеїнові кислоти, що кодують ТКР за цим описом, можна функційно зв'язати із сильними промоторами, такими як довгі кінцеві повтори ретровірусу (ТК), цитомегаловірусу (СММ), вірусу стовбурових клітин мишей (М5СМ) ОЗ, фосфогліцераткіназа (РОК), бета-актин, убіквітин і композиційний промотор мавпячого вірусу 40 (5М40)/2043, фактор елонгації (ЕБ)-їа і промотор вірусу некрозу селезінки (ЗЕЕМ). У переважному втілення промотор є гетерологічним відносно нуклеїнової кислоти, що експресується.
На додаток до сильних промоторів, касети експресії ТКР за цим описом можуть містити додаткові елементи, які можуть посилити трансгенну експресію, включаючи центральний поліпуриновий тракт (СРРТ), який сприяє ядерній транслокації лентівірусних конструкцій (Боїеплі і співавт., 2000), посттранскрипційний регуляторний елемент вірусу гепатиту Вучук американських байбаків (мРЕКЕ), який підвищує рівень трансгенної експресії шляхом підвищення стабільності РНК (2иїегеу і співавт., 1999).
Зо Альфа- і бета-ланцюги ТКР за цим винаходом можуть кодуватися нуклеїновими кислотами, розташованими у різних векторах, або кодуватися полінуклеотидами, розташованими у одному і тому ж векторі.
Щоб досягти високого рівня поверхневої експресії ТКР, необхідно, щоб як альфа-, так і бета- ланцюги ТКР введеного ТКР транскрибувалися на високому рівні. Щоб досягти цього, альфа- і бета-ланцюги ТКР за цим описом можуть бути клоновані у біцистронні конструкції в одному векторі, які, як було показано, здатні подолати цю перешкоду. Використання ділянки внутрішньої посадки рибосоми вірусу (ІКЕ5) між альфа- і бета-ланцюгами ТКР приводить до координованої експресії обох ланцюгів, оскільки альфа- і бета-ланцюги ТКР утворюються з одного транскрипту, який розділяється на два білки в ході трансляції, забезпечуючи утворення рівних молярних співвідношень альфа- і бета-ланцюгів ТКР. (5сптій і співавт. 2009).
Нуклеїнові кислоти, що кодують ТКР за цим описом, можуть бути кодон-оптимізовані для підвищення рівня експресії клітиною-хазяїном. Надмірність генетичного коду дозволяє деяким кислотам кодуватися більш ніж одним кодоном, але певні кодони є менш "оптимальними" ніж інші внаслідок відносній наявності відповідних РНК, а також інших факторів (сЗивіаїв550оп і співавт., 2004). Як було показано, модифікація послідовностей генів альфа- і бета-ланцюгів ТКР таким чином, щоб кожна амінокислота кодувалася оптимальним кодоном для експресії генів у ссавців, а також видалення мотивів нестабільності ІРНК або прихованих сайтів сплайсингу, значно підвищує експресію генів альфа- і бета-ланцюгів ТКР (ЗспокКеп і співавт., 2006).
Крім того, порушення парування між введеними і ендогенними ланцюгами ТКР може привести до набуття таких видів специфічності, які становлять значний ризик для аутоіїмунності.
Наприклад, утворення суміші димерів ТКР може знизити кількість молекул СОЗ, що доступні для утворення належнім чином спарених комплексів ТКР, і у такий спосіб може значно зменшити функціональну авідність клітин, які експресують введені ТКР (Кикбвагї! і співавт., 2007).
Для зменшення порушень парування, С-кінцевий домен ланцюгів введеного ТКР за цим описом можна модифікувати, щоб підвищити взаємодію між ланцюгами, у той же час зменшити здатність введених ланцюгів утворювати пари з ендогенним ТКР. Ці підходи можуть включати заміну С-кінцевих доменів альфа- і бета-ланцюгів ТКР їх мишачими двійниками (наближений до мишачого С-кінцевий домен), утворюючи другий міжланцюговий дисульфідний зв'язок у С- кінцевому домені шляхом введення другого залишку цистеїну як у альфа-ланцюги ТКР, такі у бо бета-ланцюги ТКР введеного ТКР (цистеїнова модифікація); перестановка взаємодіючих залишків С-кінцевих доменів альфа- і бета-ланцюгів ТКР ("виступ-у-западину"); і злиття варіабельних доменів альфа- і бета-ланцюгів ТКР безпосередньо з СОЗС (злиття СЮОЗС). (ФСпті і співавт. 2009).
У одному втіленні клітина-хазяїн отримана методами генної інженерії з метою експресувати
ТКР за цим описом. У переважних втіленнях клітина-хазяїн є Т-клітиною людини або попередником Т-клітини людини. У деяких втіленнях Т-клітина або попередник Т-клітини отримані від хворого на рак пацієнта. У інших втіленнях Т-клітина або попередник Т-клітини отримані від здорового донора. Клітини-хазяї за цим описом можуть бути алогенними або аутологічними відносно пацієнта, якого належить лікувати. У одному втіленні клітиною-хазяїном є гамма/дельта Т-клітина, трансформована для експресії альфа/бета ТКР. "Фармацевтична композиція" є композицією, прийнятною для введення людині у медичній установі. Переважно, фармацевтична композиція є стерильною і виробляється відповідно до вимог належної виробничої практики (ЗМР).
Фармацевтичні композиції включають пептиди або у вільній формі, або у формі фармацевтично прийнятної солі (див. також вище). Термін "фармацевтично прийнятна сіль" в контексті цього винаходу означає похідну сполуку розкритих пептидів, в якій пептид модифікується шляхом створення кислої чи основної солі речовини. Наприклад, кислі солі готуються з вільної основи (як правило, де нейтральна форма лікарського засобу має нейтральну -МН2-групу), за участю реакції з прийнятною кислотою. Прийнятні кислоти для приготування кислих солей включають органічні кислоти, такі, наприклад, як оцтова кислота, пропіонова кислота, гліколева кислота, піровиноградна кислота, щавлева кислота, яблучна кислота, малонова кислота, бурштинова кислота, малеїнова кислота, фумарова кислота, винна кислота, лимонна кислота, бензойна кислота, корична кислота, мигдальна кислота, метансульфокислота, етансульфокислота, п-толуолсульфокислота, саліцилова кислота і т. ін., а також неорганічні кислоти, наприклад, соляна кислота, бромистоводнева кислота, сірчана кислота, азотна кислота, фосфорна кислота і т. ін. | навпаки, приготування основних солей кислотних компонентів, які можуть бути присутніми на пептиді, здійснюється з використанням фармацевтично прийнятної основи, такої як гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид амонію, гідроксид кальцію, триметиламін і тому подібні.
Зо В особливо переважному втіленні фармацевтичні композиції містять пептиди у вигляді солей оцтової кислоти (ацетати), трифторацетатів або солей соляної кислоти (хлориди).
Переважно, лікарський засіб за цим винаходом є імунотерапевтичним препаратом, таким як вакцина. Вона може вводитися безпосередньо пацієнту, в уражений орган або системно в/ш, в/м, п/ш, в/ч і в/в, або вноситися ех мімо у клітини, отримані від пацієнта, чи у клітинну лінію людини, котрі згодом вводяться пацієнту, або використовуватись іп мйго для селекції субпопуляції з клітин імунної системи, які отримані від пацієнта і які потім знов вводяться йому.
Якщо нуклеїнова кислота вводиться у клітини іп міго, тоді може бути корисним, щоб клітини були трансфекованими, щоб спільно експресувати імуностимулюючі цитокіни, наприклад, інтерлейкін-2. Пептид може бути, по суті, чистим, або поєднаним з імуностимулюючим ад'ювантом (див. нижче), чи використовуватись в комбінації з імуностимулюючими цитокінами, або вводитися з належною системою доставки, наприклад, ліпосомами. Пептиди також можуть бути кон'юговані з належним носієм, таким як гемоціанін фісурели (КІН) або маннан (див. патентну заявку УМО 95/18145 та (І опдепескКег єї аї!., 1993)). Пептид також може бути міченим або бути злитим білком чи гібридною молекулою. Очікується, що пептиди, послідовності яких наведені у цьому винаході, стимулюють СО4 або СО8 Т-клітини. Проте стимуляція СО8Т-клітин є більш ефективною за умови сприяння з боку СО4 Т-хелперних клітин. Таким чином, для епітопів МНС І класу, які стимулюють СО8 Т-клітини, партнер по злиттю або сегменти гібридної молекули принагідно постачають епітопи, які ссимулюють СО4-позитивні Т-клітини. СО4- і СО8- стимулюючі епітопи добре відомі фахівцям в цій галузі і включають епітопи, ідентифіковані в цьому винаході.
Згідно з одним аспектом винаходу, вакцина містить принаймні один пептид, який має амінокислотну послідовність від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288, і принаймні один додатковий пептид, переважно, від двох до 50, більш переважно, від двох до 25, ще більш переважно, від двох до 20, і найбільш переважно, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять або вісімнадцять пептидів. Пептид(и) може (можуть) бути виділений (виділені) з одного або більшої кількості специфічних ТАА ії може (можуть) зв'язатися з молекулами МНС І класу.
Згідно з ще одним аспектом винаходу пропонується нуклеїнова кислота (наприклад, полінуклеотид), що кодує пептид чи його варіант за винаходом. Полінуклеотид може бути, 60 наприклад, ДНК, кКДНК, ПНК, СНК, РНК чи їх комбінацією, як одноланцюговою, так і (або)
дволанцюговою, або природними чи стабілізованими формами полінуклеотидів, такими як, наприклад, полінуклеотиди з фосфоротіоатним скелетом; він може містити або не містити інтрони, за умови, що він кодує пептид. Звичайно, що тільки пептиди, що містять природно існуючі амінокислотні залишки, з'єднані природно існуючими пептидними зв'язками, можуть бути кодовані полінуклеотидом. Згідно з ще одним аспектом цього винаходу, пропонується вектор експресії, здатний експресувати поліпептид відповідно до винаходу.
Було розроблено багато способів зв'язування полінуклеотидів, особливо ДНК, з векторами, наприклад, за допомогою комплементарних липких кінців. Наприклад, можуть бути додані комплементарні гомополімерні хвости до сегменту ДНК, щоб бути вставленими у вектор ДНК.
Цей вектор і сегмент ДНК потім з'єднують водневим зв'язком між комплементарними гомополімерними хвостами з утворенням молекул рекомбінантної ДНК.
Синтетичні лінкери, що містять один або більше сайтів рестрикції, забезпечують альтернативний спосіб об'єднання фрагментів ДНК у вектори. Синтетичні лінкери, що містять різноманітні сайти впізнавання рестрикційних ендонуклеаз, комерційно доступні у декількох джерелах, включаючи компанію Іпіегпайопа! ВіосФесппоіодіез Іпс., Нью Хейвен, Коннектикут,
США.
У бажаному методі модифікації ДНК, що кодує поліпептид за винаходом, використовується полімеразна ланцюгова реакція, як це розкрито у роботі ЗаїКі КК і співавт. (ЗаїКі єї аї!., 1988).
Цей метод може використовуватися для введення цієї ДНК у відповідний вектор, наприклад, шляхом створення відповідних сайтів рестрикції, або його можна застосовувати для модифікації
ДНК у інший прийнятний спосіб, відомий фахівцеві у цій галузі. Якщо використовуються вірусні вектори, переважними є вектори на основі поксвірусу або аденовірусу.
Ця ДНК (або, у випадку ретровірусного вектора, РНК) може потім експресуватися у відповідному організмі-хазяїні, утворюючи поліпептид, що містить пептид або чи його варіант за винаходом. Таким чином, ДНК, яка кодує пептид чи його варіант за винаходом, може використовуватися відповідно до відомих методик, належним чином модифікованих виходячи з ідей, розкритих у цьому описі, для конструювання вектора експресії, який після цього використовується для трансформації відповідних клітин-хазяїв таким чином, щоб вони набули здатність експресувати і виробляти пептиди за винаходом. Ці методики включають такі, що розкриті, наприклад, у патентах США 4 440 859, 4 530 901, 4 582 800, 4 677 063, 4 678 751, 4 704 362, 4 710 463, 4 757 006, 4 76607514 810 648.
Ця ДНК (або, у випадку ретровірусного вектора, РНК), яка кодує поліпептид, що є предметом цього винаходу, може бути з'єднана з широким спектром інших послідовностей ДНК для введення у відповідну клітину-хазяїна. Ця супутня ДНК буде залежати від природи хазяїна, способу представлення ДНК хазяїну, і від того, необхідне утримання в епісомальній чи інтегрованій формі.
Зазвичай ДНК вставляється у вектор експресії, такий як плазміда, у належній орієнтації і коректній рамці зчитування для експресії. Якщо необхідно, ДНК може бути зв'язаною з відповідними нуклеотидними послідовностями, що забезпечують координацію транскрипції і трансляції, що розпізнаються бажаним хазяїном, хоча такі контрольні елементи зазвичай містяться у векторі експресії. Вектор згодом вводиться хазяїну із використанням стандартних методик. Загалом, не всі хазяї трансформуються вектором. Отже, необхідно виділити трансформовані клітини-хазяї. Одна з методик виділення включає введення до складу вектора експресії такої послідовності ДНК із будь-якими необхідними контрольними елементами, яка кодує вибрану ознаку у трансформованій клітині, таку як резистентність до антибіотиків.
Як альтернатива, ген для такої вибраної ознаки може бути вбудованим в інший вектор, який використовується для спільної трансформації бажаної клітини-хазяїна.
Клітини-хазяї, які були трансформовані рекомбінантною РНК за винаходом, потім культивують протягом достатнього періоду часу у відповідних умовах, які відомі фахівцеві в цій галузі з точки зору ідей, розкритих тут, з метою дати можливість експресувати поліпептид, який потім може бути виділений.
Фахівцям відомі багато експресійних систем, включаючи бактерії (наприклад, Е. сої ії Васійи5 5,ибБій5), дріжджі (наприклад, басспаготусе5 сегемізіає), міцеліальні гриби (наприклад,
АзрегодіНи5 5рес.), клітини рослин, тварин і комах. Переважно, система може бути клітинами ссавців, таких як клітини СНО, які комерційно доступні від Американської колекції типових культур АТСС.
Типова векторна плазміда клітин ссавців для конститутивної експресії включає вірус СММУ або опромотор 5М40 з відповідним поліаденільним хвостом роїу(А)-їай і маркером резистентності, таким є неоміцин. Одним із прикладів є рем, доступний від компанії Ріагіттасіа, бо Піскатеуей, Нью-Джерсі, США. Прикладом вектора індуцибельної експресії у ссавців є РМ5О,
також доступний від компанії Рпагтасіа. Корисними є плазмідні вектори дріжджів рК5403-406 і рАб413-416, які доступні від компанії Зігаїадепе Сіопіпд Зубіетв5, Ла Джола, Каліфорнія 92037,
США. Плазміди рКк5403, рК5404, рїК5405 і рК5406 є дріжджовими інтегруючими плазмідами (МІр) і включають дріжджові селективні маркери НІ5ЗЗ, ТКРІ, ГЕЦ2 ї ОКАЗ. Плазміди рК5413- 416 є дріжджовими плазмідами з центромерами (ХУср). Вектори на базі промотору СММ (наприклад, від компанії бідта-АїЇдгісй) забезпечують тимчасову або стабільну експресію, цитоплазматичну експресію або секрецію і М-термінальне або С-термінальне мічення для різних комбінацій ЕРГАС, ЗхХРГАС, с-тус або МАТ. Ці злиті білки можна використовувати для виявлення, очищення і аналізу рекомбінантного білка. Злиття з використанням двох міток забезпечує гнучкість під час виявлення.
Сильна регуляторна область промотора цитомегаловірусу (СММ) людини підвищує рівні конститутивної експресії білка у клітинах лінії СО5 до таких високих значень, як 1 мг/л. У разі не таких активних ліній клітин рівні білка зазвичай становлять «0,1 мл/л. Присутність ділянки початку реплікації у фрагменті 5М40 приводить до високих рівнів реплікації ДНК у пермісивних клітинах СО5. Вектори СММУ, наприклад, можуть містити рРМВІ1 (похідне рВК322) ділянку початку реплікації у клітинах бактерій, ген бета-лактамази для вибору резистентності бактерій до ампіциліну, роїу(А) гормону росту людини і ділянку початку реплікації 7. Вектори, що містять лідерну послідовність препротрипсину (РРТ), можуть направляти секрецію злитих білків БІ АС в культуральному середовищі на очищення антитіл проти ЕГАсС, смол і планшетів. Інші вектори і експресійні системи також добре відомі у цій галузі для використанні у багатьох клітинах- хазяїнах.
В іншому втіленні два або більше пептидів або варіантів пептидів за винаходом кодуються і, отже, експресуються послідовно (подібно до конструкцій "вузли на мотузці"). При цьому пептиди або варіанти пептидів можуть бути зв'язані або злиті одне з одним фрагментами лінкерних амінокислотних послідовностей,такими, наприклад, як //, або можуть зв'язатися без будь- яких додаткових пептидів між ними. Ці конструкції можуть також застосовуватися для терапії раку і можуть індукувати імунну відповідь за участі як молекул МН І класу, так і МНС ІІ класу
Цей винахід також стосується клітини-хазяїна, трансформованої полінуклеотидною векторною конструкцією за винаходом. Клітина-хазяїн може бути або прокаріотичною, або
Зо еукаріотичною. Бактеріальні клітини можуть бути переважно прокаріотичними клітинами- хазяїнами у деяких обставинах, а зазвичай це штам Е. соїї, такий як, наприклад, штам ОН5 Е. соїї, доступний від компанії Ве(пезаа Кезеагсі І арогайгіез Іпс., Бетесда, Меріленд, США, і КК, доступний від Американської колекції типових культур АТСС, Роквіл, Меріленд, США (Номер
АТСС 31343). Переважні еукаріотичні клітини-хазяї включають клітини дріжджів, комах і ссавців, переважно клітини хребетних, такі як лінії фібробластних клітин і клітин товстої кишки від мишей, пацюків, мавп або людини. Дріжджові клітини-хазяї включають УРІН499, УРН5БОО і
УРН5БОЇ, які зазвичай доступні від компанії Зігаїадепе Сіопіпд Зузіет5, Ла Джола, 92037,
Каліфорнія, США. Переважні клітини-хазяї ссавців включають клітини яєчника китайського хом'яка (СНО), доступні як штам АТСС ССІ161, клітини ембріонів швейцарської миші штаму
МІН/ЗТЗ, доступні з колекції АТСС СК. 1658, клітини СО5-1 з нирок мавп, доступні з колекції
АТСС СНІ 1650 і клітини 293 нирок ембріонів людини. Переважними клітинами комах є клітини 519, що можуть бути трансфековані векторами експресії бациловірусу. Огляд публікацій щодо вибору відповідних клітин-хазяїв для експресії можна знайти, наприклад, у підручнику: Рашіпа
Ваїбазх апа Агодеїїа І огепсе "Меїпод» іп МоїІесшіаг Віоюду Кесотбріпапі Сепе Ехргезвзіоп, Кеміем/5 апа Ргоїосоїів," Рай Опе, Зесопа Еайоп, ІЗВМ 978-1-58829-262-9, і інших літературних джерелах, відомих фахівцю у цій галузі.
Трансформація відповідних клітин-хазяїв за допомогою ДНК-конструкції за цим винаходом здійснюється добре відомими методами, вибір яких, як правило, залежить від типу вектора, що використовується. Щодо трансформації прокаріотичних клітин-хазяїв див., наприклад, Сопеп і співавт. (СопНеп еї аї., 1972) і (Стеєп апа Затргоок, 2012) . Трансформація дріжджових клітин описана в роботі Зпептап і співавт. (Зпегтап єї аї!., 1986) . Також прийнятним є метод Ведда5 (Вед95, 1978). Щодо клітин хребетних, реагенти, придатні для трансфекції таких клітин, наприклад, фосфат кальцію і ДЕАЕ-декстран або ліпосомні препарати, доступні від компанії
Зігаїадепе Сіопіпд Зубіет5, або І їе Тесппоіодіе5 Іпс., Гейтерсберг, Меріленд 20877, США.
Електропорація також придатна для трансформації і (або) трансфекції клітин і відома в цій галузі як метод трансформації клітин дріжджів, клітин бактерій, клітин комах і клітин хребетних.
Успішно трансформовані клітини, наприклад, клітини, що містять ДНК-конструкцію за цим винаходом, можуть бути ідентифіковані добре відомими методами, такими як ПлР.
Альтернативно, присутність білка у супернатанті можна виявити за допомогою антитіл.
Зрозуміло, що певні клітини-хазяї за винаходом здатні синтезувати пептиди за винаходом, наприклад, клітини бактерій, дріжджів і комах. Проте в певних терапевтичних методах можуть використовуватися інші клітини-хазяї. Наприклад, антигенпрезентуючі клітини, такі як дендритні клітини, можуть принагідно використовуватися, щоби експресувати пептиди за винаходом, які можуть бути навантажені на відповідні молекули МНС. Отже, цей винахід також стосується клітини-хазяїна, що містить нуклеїнову кислоту або вектор експресії за цим винаходом.
У переважному втіленні клітина-хазяїн є антигенпрезентуючою клітиною, зокрема дендритною клітиною або антигенпрезентуючою клітиною. Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (ЕСА) США 29 квітня 2010 року схвалило застосування
АПК, навантажених рекомбінантним злитим білком, що містить простатичну кислу фосфатазу (РАР), для лікування метастатичного НКРС (гормон-рефрактерного раку передміхурової залози), що протікає безсимптомно або з мінімально вираженими симптомами (сіпулейцел-Т) (Віпі егаї., 2006; Зтаї! єї а!., 2006).
Згідно з ще одним аспектом винаходу пропонується спосіб отримання пептиду або його варіанту, причому спосіб включає культивування клітини-хазяїна і виділення пептиду з клітини- хазяїна або її культурального середовища.
В іншому втіленні пептид, нуклеїнова кислота або вектор експресії за винаходом застосовуються у медицині. Наприклад, пептид або його варіант може бути приготований для внутрішньовенного (в/в) введення, підшкірного (п/ш) введення, внутрішньошкірного (в/ш) введення, внутрішньочеревного (в/ч) введення, внутрішньом'язового (в/м) введення. Переважні способи введення пептиду - це п/ш, в/ш, в/ч, в/м і в/в. Переважними способами введення ДНК є в/ш, в/м, п/ш, в /ч ії в/в. Можуть вводитись дози від 50 мкг до 1,5 мг, переважно від 125 мкг до 500 мкг пептиду або ДНК залежно від відповідного пептиду чи ДНК. Дози в цьому діапазоні успішно використовувались в попередніх дослідженнях (Уаїег еї аї., 2012).
Полінуклеотид, що використовується для активної вакцинації, може бути по суті чистим або включеним в належний вектор чи в систему доставки. Нуклеїнова кислота може бути, наприклад, ДНК, кКДНК, ПНК, РНК чи їхньою комбінацією. Методи конструювання і введення такої нуклеїнової кислоти добре відомі фахівцям в цій галузі. Їх огляд наведений, наприклад, у роботі Тешеї! і співавт. (Тешєї єї а), 2005). Полінуклеотидні вакцини легко приготувати, але
Зо механізм дії цих векторів у виникненні імунної відповіді повністю не з'ясований. Прийнятні векторні системи і системи доставки включають вірусну ДНК і (або) РНК, такі як системи на базі аденовірусу, вірусу коров'ячої віспи, ретровірусу, вірусу герпесу, аденоасоційованого вірусу або гібридів, що містять елементи більш ніж одного вірусу. Невірусні системи доставки включають катіонні ліпіди та катіонні полімери, добре відомі в галузі засобів доставки ДНК. Також може використовуватись фізична доставка, наприклад, за допомогою "генної гармати". Пептид або пептиди, що кодуються нуклеїновою кислотою, може (можуть) бути злитим білком, наприклад, з епітопом, що стимулює Т-клітини щодо відповідних протилежних СОК, як відзначається вище.
Лікарський засіб за винаходом може також включати один або більше ад'ювантів. Ад'юванти є речовинами, які у неспецифічний спосіб підвищують або підсилюють імунну відповідь (наприклад, імунну відповідь на антиген, яку опосередкують СО8-позитивні Т-клітини і Т- хелпери (ТН), і, отже, можуть вважатися корисними для використання у лікарському засобі за винаходом. Відповідні адюванти включають, але не обмежуються ними, 1018 І55, солі алюмінію, АМРІ ЇМАХФ, АБ15, ВСО, СР-870,893, Сро7909, Суад, аз ІМ, флагелін чи ліганди
ТІК5, які походять з флагеліну, ліганд ЕГТ3, ЗМ-С5Е, ІСЗО, ІСЗ1, іміквімод (АГОАКАФ), резиквімод, ІтигРасі ІМР321, інтерлейкіни, такі як ІЛ-2, ІЛ-13, ІЛ-21, інтерферон-альфа чи -бета, або їхні пегільовані похідні, ІЗ Раїсі, ІЗ5, ІЗСОМАТЕЇХ, імуностимулюючі комплекси ІЗСОМ,
УиміттипеФф, ГіромМас, МАГР2, МЕ59, монофосфориловий ліпід А, монтанід ІМ5 1312, монтанід
ІБА 206, монтанід І5А 50УМ, монтанід ІЗА-51, емульсії "вода у маслі" та "масло у воді", ОК-432,
ОМ-174, ОМ-197-МР-ЕС, ОМТАК, О5рА, векторну систему Рертеїб, мікрочастинки на основі полілактиду когліколіду |РГС| та декстрану, талактоферин, 5КІ 172, віросоми та інші вірусоподібні частинки, УЕ-17О0, МЕСЕ ігар, К848, бета-глюкан, РатзЗСув, стимулон 0521 Адиїйа, який виділяється з сапоніну, мікобактеріальні екстракти та синтетичні імітатори стінок бактеріальних клітин, а також інші патентовані ад'юванти, наприклад, Кіріє ЮОейох, ОицїЇ чи
Зирего5. Переважними є такі ад'юванти, як ад'ювант Фрейнда або СМ-С5Е. Декілька імунологічних ад'ювантів (наприклад, МЕ59), специфічних до дендритних клітин, та способи їх приготування були описані раніше (АїЇЇїзоп апа Киттвеї!, 1995). Також можуть застосовуватися цитокіни. Окремі цитокіни були прямо співвіднесені з впливом на міграцію дендритних клітин до лімфоїдних тканин (наприклад, ТМЕ-), прискорюючи дозрівання дендритних клітин до ефективних антигенпрезентуючих клітин для Т-лімфоцитів (наприклад, ЗМ-С5Е, ІЛ-1 та ІЛ-4) бо (Патент США 5 849 589, конкретно включений в цей документ шляхом посилання в усій повноті)
та діючі як імуноад'юванти (наприклад, ІЛ-12, ІЛ-15, ІЛ-23, ІЛ-7, ІФН-альфа, ІФН-бета) (Сабпоміснй єї а!., 1996).
Також доповідалося про те, що імуностимулюючі Сро-олігонуклеотиди посилюють ефект ад'ювантів у складі вакцин. Якщо не вдаватися у подробиці теорії, Сро-олігонуклеотиди діють шляхом активації природної (не здобутої) імунної системи за допомогою ТоїІ-подібних рецепторів (ТІК), переважно ТКУ. Активація ТІКОУ, ініційована Сро, посилює антигенспецифічні гуморальні та клітинні реакції на широкий спектр антигенів, включаючи пептидні чи білкові антигени, живі або знищені віруси, вакцини на основі дендритних клітин, аутологічні клітинні вакцини та полісахаридні кон'югати як в профілактичних, так і в терапевтичних вакцинах. Важливішим є те, що посилюється визрівання та диференціація дендритних клітин, що в результаті збільшує активацію ТНІ-клітин та інтенсивну генерацію цитотоксичних Т-лімфоцитів (ЦТЛ) навіть за відсутності підтримки з боку СО4 Т-клітин.
Активація ТНІ, індукована стимуляцією ТІКО, зберігається навіть у присутності вакцинних ад'ювантів, таких як галун чи неповний ад'ювант Фрейнда (ІРА), котрі зазвичай сприяють активації ТН2. СроО-олігонуклеотиди демонструють навіть більшу ад'ювантну активність, коли переводяться в лікарську форму або вводяться разом з іншими ад'ювантами чи в таких формах, як мікрочастинки, наночастинки, ліпідні емульсії або подібні композиції, особливо необхідні для індукування сильної відповіді, коли антиген відносно слабкий. Вони також прискорюють імунну відповідь та дозволяють зменшити дози антигену приблизно на два порядки в порівнянні з відповідями антитіл на вакцину в повній дозі без Сро, як спостерігалося в деяких експериментах (Ктієд, 2006). У патенті США 6 406 705 В1 описується комбіноване застосування
Сра-олігонуклеотидів, ад'ювантів, що не містять нуклеїнові кислоти, та антигену для індукування антигенспецифічної імунної відповіді. Сро ТІ КОУ-антагоністом є азгІм (імуномодулятор із структурою типу дволанцюжкове стебло-петля) компанії МоЇодеп (Берлін,
Німеччина), котрий є переважним компонентом фармацевтичної композиції за цим винаходом.
Також можуть використовуватись інші ТІ К-зв'язувальні молекули, наприклад, ТІК 7, ТІК 8 і (або) ТІ К 9, що зв'язуються з РНК.
Інші приклади прийнятних ад'ювантів включають, без обмежень, хімічно модифіковані Сро (наприклад, СркЕ, Ідега), аналоги а5-РНК, такі як полі(І:С) та їхні похідні (наприклад, АтріїсепФф),
НійопоїФ, полі-(ІСІ С), полі(ІС-К), полі(:С12)), бактеріальні ДНК або РНК, відмінні від Сро, а також невеликі імунологічно активні молекули та антитіла, такі як циклофосфамід, сунітиніб, бевацизумаб, целебрекс, МСХ-4016, сілденафіл, тадалафіл, варденафіл, сорафеніб, темозоломід, темзиролімус, ХІ -999, СР-547632, пазопаніб, МЕСЕ Тгар, 202171, А2О2171, анти-
СТІ А4, інші антитіла, націлені на ключові структури імунної системи (наприклад, анти-С040-, анти-ТОЕбета-, анти-ТМЕальфа-рецептори) та 5358175, які можуть діяти терапевтично і (або) як ад'юванти. Кількості та концентрації ад'ювантів та добавок, прийнятних в контексті цього винаходу, можуть бути легко визначені досвідченим фахівцем без зайвого експериментування.
Переважними ад'ювантами є анти-СО40-антитіла, іміквімод, резиквімод, «М-С5Е, циклофосфамід, сунітиніб, бевацизумаб, інтерферон-альфа, Сро олігонуклеотиди та їх похідні, полі-(І: С) та її похідні, РНК, сілденафіл і композиції з твердих мікрочастинок з РІ С або віросоми.
В переважному втіленні фармацевтичної композиції за винаходом ад'ювант вибирається з групи, що складається з колонієстимулюючих факторів, таких як Фактор стимулювання утворення колоній гранулоцитів-макрофагів (ЗМ-С5Е, сарграмостим), циклофосфамід, іміквімод, резиквімод та інтерферон-альфа.
В переважному втіленні фармацевтичної композиції за винаходом ад'ювант вибирається з групи, що складається з колонієстимулюючих факторів, таких як Фактор стимулювання утворення колоній гранулоцитів-макрофагів (ЗМ-С5Е, сарграмостим), циклофосфамід, іміквімод і резиквімод. У переважному втіленні фармацевтичної композиції за винаходом ад'ювантом є циклофосфамід, іміквімод чи резиквімод. Навіть більш переважними ад'ювантами є монтанід
ІМ5 1312, монтанід ІЗА 206, монтанід ІЗА 50М, монтанід ІЗА-51, полі-ІСЇ С (Нінкопоїт)) і моноклональні анти-СО040-антитіла або їх комбінація.
Ця композиція може застосовуватися для парентерального введення, наприклад, підшкірного, внутрішньошкірного, внутрішньом'язового або для перорального застосування Для цього пептиди і необов'язково інші молекули розчиняють або суспендують у фармацевтично прийнятному, переважно водному носієві. Крім того, композиція може містити допоміжні речовини, такі як буфери, зв'язувальні речовини, баластні речовини, розріджувачі, ароматизатори, антифрикційні речовини тощо. Пептиди можна також ввести разом із імуностимуляторами, такими як цитокіни. Великий перелік допоміжних речовин, які можна використовувати у такій композиції, можна знайти, наприклад, у посібнику А. Кірбе, Напаросок ої 60 Рпаптасешіса! Ехсіріепі5 (Кіррбе, 2000). Ця композиція може застосовуватися для попередження, профілактики і (або) лікування аденоматозних або ракових захворювань.
Приклади фармацевтичних композицій наведені, наприклад, у ЕР2113253.
Важливо розуміти, що імунна відповідь, ініційована вакциною за винаходом, спрямована проти ракових клітин на різних стадіях клітинного циклу і на різних стадіях розвитку пухлини.
Більш того, атака здійснюється на різні асоційовані з раковими пухлинами сигнальні шляхи. Це є перевагою над вакцинами, які направлені тільки на одну чи малу кількість мішеней, що може привести до легкої адаптації пухлини до атаки (уникання пухлиною). Більш того, не усі індивідуальні пухлини експресують одну й ту саму картину антигенів. Таким чином, комбінація декількох пухлиноасоційованих пептидів гарантує, що кожна окрема пухлина несе принаймні деякі з мішеней. Композиція спеціально створена виходячи з того, що, як очікується, кожна пухлина експресує декілька антигенів і охоплює декілька незалежних сигнальних шляхів, необхідних для росту і розвитку пухлини. Таки чином, вакцину може легко використовувати у "готовому для застосування" вигляді для більшої популяції пацієнтів. Це означає, що попередній відбір пацієнтів, що потребують лікування цією вакциною, можна обмежити типуванням за НІ А, не потребує будь-якого додаткового дослідження біомаркерів експресії антигенів, але все ж забезпечується одночасна атака декількох мішеней у вигляді індукованої імунної відповіді, що є важливим для ефективності (Вапспегеаий евї а!., 2001; УУанег єї аї., 2012).
Термін "каркас" в контексті цього винаходу означає молекулу, яка специфічно зв'язується з (наприклад, антигенною) детермінантою. В одному з втілень каркас здатний направляти об'єкт, до якого він приєднаний (наприклад, (другий) антиген-зв'язувальний елемент) до сайта-мішені, наприклад, до клітини конкретного виду пухлини або до строми пухлини, що несе антигенну детермінанту (наприклад, комплекс пептиду з МНС відповідно до цього підходу). В іншому втіленні каркас здатний активувати сигнальний шлях через його антиген-мішень, наприклад, антиген комплексу Т-клітинного рецептора. Каркаси включають, але не обмежуються ними, антитіла і їх фрагменти, антиген-зв'язувальні домени антитіл, що містять варіабельну ділянку важкого ланцюга антитіла і варіабельну ділянку легкого ланцюга антитіла, зв'язувальні білки, що містять принаймні один модуль анкіринового повтору і однодоменні антиген-зв'язувальні (ЗОАВ) молекули, аптамери, (розчинні) ТКР і (модифіковані) клітини, такі як алогенні або аутологічні Т-клітини. Щоб оцінити, чи буде молекула каркасом, що зв'язується з мішенню,
Зо можна провести аналіз зв'язування. "Специфічне" зв'язування означає, що каркас зв'язується з досліджуваним комплексом пептид-МНС краще, ніж з іншими природно існуючими комплексами пептид-МНС, у такій мірі, що каркас, споряджений активною молекулою, яка здатна знищувати клітину, що несе специфічну мішень, не здатна знищувати іншу клітину без специфічної мішені, але презентуючу інший(ї) комплекс(и) пептид-МНОС. У зв'язуванні з іншими комплексами пептид-МНС немає потреби, якщо пептид із утвореного в результаті перехресної реакції комплексу пептид-МНС не зустрічається в природі, тобто не отриманий із пептидому НІ А людини. Дослідження для оцінки знищення клітин-мішеней добре відомі фахівцям у цій галузі. Їх слід проводити з використанням клітин-мішеней (первинних клітин або клітинних ліній) з незміненою презентацією комплексів пептид-МНС або клітин, навантажених пептидами, у такий спосіб, щоб досягти рівнів природно існуючих комплексів пептид-МНО.
Кожний каркас містить мітку, яка забезпечує можливість виявлення зв'язаного каркаса шляхом визначення присутності або відсутності сигналу, який генерує мітка. Наприклад, каркас може бути міченим флуоресцентним барвником або іншою застосовною маркерною молекулою клітини. Такі маркерні молекули добре відомі в цій галузі. Наприклад, флуоресцентне мічення, наприклад, флуоресцентним барвником, може забезпечити візуалізацію зв'язаного аптамеру за допомогою флуоресценції або лазерної сканувальної мікроскопії або проточної цитометрії.
Кожний каркас може бути кон'югованим з другою активною молекулою, такою як, наприклад,
ІЛ-21, антитіло проти СОЗ і антитіло проти СО28.
Додаткову інформацію щодо поліпептидних каркасів дивись, наприклад, у розділі про передумови створення винаходу патентної заявки УМО 2014/071978А1 і у посиланнях, наведених у ній.
Цей винахід також стосується аптамерів. Аптамери (див., наприклад, УУО 2014/191359 і посилання, наведені в цій роботі) є молекулами коротких одноланцюгових нуклеїнових кислот, які можуть складатися у певні тримірні структури і розпізнавати специфічні структури-мішені.
Вони, очевидно, є прийнятними альтернативами для розробки таргетної терапії. Було показано, що аптамери селективно зв'язуються з багатьма складними мішенями з високою афінністю і специфічністю.
Аптамери, що розпізнають розташовані на поверхні молекули, були ідентифіковані у бо минулому десятиріччі і забезпечують засоби для розробки діагностичних і терапевтичних підходів. Оскільки було показано, що аптамери майже не проявляють жодної токсичності і імуногенності, вони є перспективними кандидатами у речовини для біомедичних застосувань.
Справді, аптамери, наприклад, такі, що розпізнають простатспецифічні мембранні антигени, були успішно застосовані для таргетної терапії, і було показано, що вони виявляють ці функції в трансплантатних моделях іп мімо. Більш того, були ідентифіковані аптамери, які розпізнають конкретні лінії пухлинних клітин.
Можуть бути вибрані аптамери ДНК, що проявляють розпізнавальні властивості широкого спектра відносно різних ракових клітин, особливо до таких, що отримані з солідних пухлин, у той час як непухлиногенні і первинні здорові клітини ними не розпізнаються. Якщо ідентифіковані аптамери розпізнають не тільки підтип конкретної пухлини, але скоріше взаємодіють з рядом пухлин, це надає аптамерам властивість бути застосовними як так звані діагностичні і терапевтичні засоби широкого спектра.
Далі, дослідження зв'язувальних властивостей відносно клітин методом проточної цитометрії показало, що аптамери виявляють дуже добру позірну афінність у наномолярному діапазоні.
Аптамери можуть використовуватися для діагностичних і терапевтичних цілей. Далі, можна показати, що деякі аптамери поглинаються пухлинними клітинами і таким чином можуть використовуватися як молекулярні носії для цілеспрямованої доставки протиракових препаратів, таких як міРНК, у пухлинні клітини.
Аптамери можуть бути вибрані проти складних мішеней, таких як клітини і тканини і комплекси пептидів, що включають, переважно що складаються з послідовності відповідно до будь якої послідовності від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 за цим винаходом із молекулою
МНС оз використанням методики ЗБЕ ЕХ (Систематична еволюція лігандів шляхом експоненційного збагачення).
Пептиди за цим винаходом можуть використовуватися для продукції і розробки антитіл, специфічних до комплексів МНС/пептид. Вони можуть застосовуватися для лікування, націлюючи токсини або радіоактивні речовини на хворі тканини. Іншим використанням цих антитіл може бути націлювання радіонуклідів на хворі тканини з метою формування зображень, таких як позитронна емісійна томографія (ПЕТ). Таке використання може виявляти невеликі
Зо метастази або визначати розмір і точну локалізацію хворих тканин.
Таким чином, в ще одному аспекті цей винахід стосується способу отримання рекомбінантного антитіла, яке специфічно зв'язується з головним комплексом гістосумісності (МНС) людини | або ІІ класу, який входить до складу комплексу з антигенами, обмеженими за
НА, причому спосіб включає: імунізацію клітинами ссавців нелюдського походження, отриманих методами генної інженерії що експресують згаданий головний комплекс гістосумісності (МНС) людини І або ІЇ класу із розчинною формою молекули МНЄе І або ЇЇ класу, яка входить до складу комплексу зі згаданими антигенами, обмеженими за НІГА; виділення молекул ІРНК із клітин згаданих ссавців нелюдського походження, що продукують антитіла; отримання бібліотеки фагового дисплея, що містить фаги, які експонують молекули білка, який кодується згаданими молекулами іРНК; і виділення принаймні одного фага із згаданої бібліотеки фагового дисплея, причому згаданий принаймні один фаг експонує згадане антитіло, що специфічно зв'язується із згаданим головним комплексом гістосумісності (МНС) людини І або ІЇ класу, який входить до складу комплексу із згаданим антигеном, обмеженим за НІ А.
У ще одному аспекті цей винахід стосується антитіла, яке специфічно зв'язується з головним комплексом гістосумісності (МНС) людини І або І класу, який входить до складу комплексу з антигенами, рестриктованими за НіА, в якому антитіло переважно є поліклональним антитілом, моноклональним антитілом, біспецифічним антитілом і (або) хімерним антитілом.
Відповідні способи отримання таких антитіл і одноланцюгових головних комплексів гістосумісності І класу, а також інші інструменти отримання цих антитіл розкриті в заявках УМО 03/068201, УМО 2004/084798, УМО 01/72768, УМО 03/070752 і статтях (Сопеп еї аї!., 200За; Сопеп еї аї., 20030; Оепкбрего еї а!., 2003), які для цілей цього винаходу всі у прямій формі включені в цей документ шляхом посилання в усій повноті.
Переважно, антитіло зв'язується з спорідненістю на рівні нижче 20 наномолів, переважно нижче 10 наномолів, у комплекс, який також вважається "специфічним" у контексті цього винаходу.
Цей винахід також стосується пептиду, що містить послідовність, вибрану з групи послідовностей від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або їхній варіант, який принаймні на 88 95 є гомологічним (переважно ідентичним) послідовностям від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або їхнього варіанту, що викликає перехресну реакцію Т-клітин із зазначеним пептидом, де зазначений пептид не є базовим повнорозмірним поліпептидом.
Цей винахід також стосується пептиду, що містить послідовність, вибрану з групи послідовностей від ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮО МО: 288 або їхній варіант, який принаймні на 88 95 є гомологічним (переважно ідентичним) послідовностям від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5БЕО ІЮ МО: 288, де зазначений пептид або його варіант має загальну довжину між 8 і 100, переважно між 8 і 30 і найбільш переважно між 8 і 14 амінокислот.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, які здатні зв'язуватись з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини І або ЇЇ класу.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, де згадані пептиди складаються або по суті складаються з амінокислотної послідовності від ЗЕО ІЮО МО: 1 до ЗЕО ІО МО: 288.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, де згаданий пептид є (хімічно) модифікованим і (або) включає непептидні зв'язки.
Цей винахід також стосується пептидів за цим винаходом, де згаданий пептид є частиною злитого білка, зокрема злитим із М-термінальними амінокислотами НІА-ОК антиген- асоційованого інваріантного ланцюга (Ії), або де пептид є злитим із антитілом (або вбудованим в антитіло), наприклад, із антитілом, що є специфічним до дендритних клітин.
Цей винахід також стосується нуклеїнової кислоти, що кодує пептиди за цим винаходом за умови, що пептид не є повністю (цілковито) людським білком.
Цей винахід також стосується нуклеїнової кислоти за цим винаходом, яка являє собою ДНК,
КДНК, ПНК, РНК чи їх комбінацію.
Цей винахід також стосується вектора експресії що здатний експресувати нуклеїнову кислоту за цим винаходом.
Цей винахід також стосується пептиду за цим винаходом, нуклеїнової кислоти за цим винаходом або вектора експресії за цим винаходом для застосування в медицині, зокрема в лікуванні ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РІПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РІПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ.
Цей винахід також стосується клітини-хазяїна, що містить нуклеїнову кислоту за цим винаходом або вектор експресії за цим винаходом.
Цей винахід також стосується клітини-хазяїна за цим винаходом, яка є антигенпрезентуючою клітиною, і переважно дендритною клітиною.
Цей винахід також стосується способу отримання пептиду за цим винаходом, причому спосіб включає культивування клітини-хазяїна за цим винаходом і виділення пептиду зі згаданого клітини-хазяїна або її культурального середовища.
Цей винахід також стосується способу за цим винаходом, де антиген навантажують на молекули МНС І або ІІ класу, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини шляхом контакту достатньої кількості антигену з антигенпрезентуючою клітиною.
Цей винахід також стосується способу за цим винаходом, де антигенпрезентуюча клітина містить вектор експресії, здатний експресувати згаданий пептид, що містить послідовність від
ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або згаданий варіант амінокислотної послідовності.
Цей винахід також стосується активованих Т-клітин, отриманих згідно способу за цим винаходом, де згадана Т-клітина селективно розпізнає клітину, яка аберантно експресує поліпептид, що містить амінокислотну послідовність за цим винаходом.
Цей винахід також стосується способу знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта, клітини-мішені якого аберантно експресують поліпептид, що містить будь-яку амінокислотну послідовність за цим винаходом, причому спосіб включає введення в організм пацієнта ефективної кількості Т-клітин за цим винаходом.
Цей винахід також стосується застосування будь-якого пептиду, що описаний тут, нуклеїнової кислоти за цим винаходом, вектора експресії за цим винаходом, клітини за цим винаходом, або активованого цитотоксичного Т-лімфоцита за цим винаходом, як лікарського засобу або в процесі виробництва лікарського засобу. Цей винахід також стосується застосування за цим винаходом, де лікарський засіб виявляє протиракову активність.
Цей винахід також стосується застосування за цим винаходом, де лікарський засіб являє собою вакцину. Цей винахід також стосується застосування за цим винаходом, де лікарський засіб виявляє протиракову активність.
Цей винахід також стосується застосування за цим винаходом, де згадані ракові клітини є клітинами ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3З, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ.
Цей винахід також стосується конкретних маркерних білків і біомаркерів на основі пептидів бо за цим винаходом, які у цьому документі іменуватимуться як "мішені", які можуть використовуватися в діагностиці і (або) визначенні прогнозу перебігу ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМУ, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ,
НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ. Цей винахід також стосується застосування цих нових мішеней для лікування раку.
Термін "антитіло" або "антитіла" використовується в тут у широкому сенсі і включає як поліклональні, так і моноклональні антитіла. На додаток до інтактних або "повнорозмірних" молекул імуноглобуліну, до терміну "антитіла" також входять фрагменти (наприклад, фрагменти
СОН, Ем, Раб ї Ес) або полімери цих молекул імуноглобуліну і гуманізовані версії молекул імуноглобуліну, за умови, що вони виявляють будь-які з бажаних властивостей (наприклад, специфічне зв'язування (полі)пептидних маркерів ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ,
РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ,
ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ, доставку токсину до клітини ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу,
НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3У, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ,
РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ, що експресує ген-маркер раку на підвищеному рівні, ії (або) інгібування активності поліпептидного маркера ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ,
РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ,
ХГК, РОМ, РЕМ або ХЛІ/) відповідно до цього винаходу.
За найменшої можливості антитіла за винаходом слід закуповувати у комерційних підприємств. Антитіла за винаходом можуть бути отримані з використанням добре відомих методів. Кваліфікований фахівець зрозуміє, що для отримання антитіл за винаходом можуть бути використані як повнорозмірні поліпептидні маркери ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу,
НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3У, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ,
РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛА, так і їх фрагменти. Поліпептид, який буде використовуватися для отримання антитіл за винаходом, може бути повністю чи частково очищеним компонентом природного джерела або може бути отриманий за допомогою технології рекомбінантних ДНК.
Наприклад, кКДНК, що кодує пептид за цим винаходом, такий як пептид з послідовністю від
ЗБЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або його варіант чи фрагмент, може експресуватися в прокаріотичних клітинах (наприклад, бактерій) або еукаріотичних клітинах (наприклад, клітинах дріжджів, комах або ссавців), після чого рекомбінантний білок можна очистити і використати для
Зо отримання препарату моноклональних або поліклональних антитіл, які специфічно зв'язують поліпептидний маркер ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РІПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3З,
РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ, що був використаний для отримання антитіл за цим винаходом.
Фахівцю ов цій галузі відомо, що отримання двох або більше різних комплектів моноклональних або поліклональних антитіл максимально збільшує ймовірність отримання антитіла, що буде мати специфічність та афінність, необхідні для використання за призначенням (наприклад, для ЕГІ5А, імуногістохімічних методів, візуалізації іп мімо, лікування імунотоксинами). Антитіла досліджують на бажану активність добре відомими методами, відповідно до цілей, у яких мають використовуватися антитіла (наприклад, ЕГІ5А, імуногістохімічні методи, імунотерапія тощо; додаткові відомості щодо отримання і перевірки антитіл див., наприклад, Сгеепіїєїд, 2014 (Стеепіїєїд, 2014)3). Наприклад, антитіла можуть бути досліджені методами ЕГІЗА, Вестерн-блотингу, імуногістохімічним забарвлюванням фіксованих формаліном зрізів ракової тканини або заморожених зрізів тканини. Після попередніх досліджень іп міго антитіла, які мають використовуватися для терапевтичних цілей або для діагностики іп мімо, досліджують з використанням відомих методів клінічного дослідження.
Термін "моноклональне антитіло" в тому виді, в якому він використовується тут, означає антитіло, отримане із по суті гомогенної популяції антитіл, тобто індивідуальні антитіла, що складають популяцію, є ідентичними, за винятком мутантних форм, що спостерігаються в природі, які можуть бути присутніми в незначній кількості. Моноклональні антитіла за цим патентом конкретно включають "химерні" антитіла, у яких частина важкого і (або) легкого ланцюга ідентична або гомологічна відповідним послідовностям в антитілах, отриманих із окремого виду, або які належать до окремого класу чи підкласу антитіл, в той час як решта ланцюга (ланцюгів) ідентична або гомологічна відповідним послідовностям в антитілах, отриманих із іншого виду або які належать до іншого класу чи підкласу антитіл, а також фрагментів таких антитіл, за умови, що вони виявляють бажану антагоністичну активність (Пат.
США 4816567, включений в цей документ шляхом посилання в усій повноті).
Моноклональні антитіла за винаходом можуть бути отримані гібридомними технологіями. У гібридомних технологіях мишу або іншу прийнятну тварину-хазяїна, як правило, імунізують імунізуючим агентом для створення лімфоцитів, які продукують або здатні продукувати антитіла, які специфічно зв'язуються з імунізуючим агентом. Альтернативно, лімфоцити можуть бути імунізовані іп міїго.
Моноклональні антитіла можуть також бути створені технологіями рекомбінантних ДНК, такими як описані в патенті США 4816567. ДНК, що кодує моноклональні антитіла за винаходом, можна легко виділити і секвенувати з використанням традиційних методик (наприклад, використовуючи олігонуклеотидні зонди, здатні специфічно зв'язуватися з генами, що кодують важкі та легкі ланцюги антитіл миші).
Методи Іп міго також придатні для створення одновалентних антитіл. Розщеплення антитіл з метою отримання їх фрагментів, зокрема, Рар-фрагментів, можна провести з використанням стандартних методик, відомих у галузі. Наприклад, розщеплення можна виконати за допомогою папаїну. Приклади розщеплення за допомогою папаїну описані у заявці УУО 94/29348 і в патенті
США 4342566. При розщепленні антитіл за допомогою папаїну, як правило, утворюються два ідентичних антиген-зв'язувальних фрагменти, які звуться Еаб-фрагментами, кожний з одним антиген-зв'язувальним сайтом, і залишковим Ес фрагментом. Обробка пепсином дає фрагмент
Каб)2 і фрагмент рес.
Фрагменти антитіл, чи то з'єднані з іншими послідовностями, чи ні, можуть також включати вставки, делеції, заміни або інші вибрані модифікації окремих частин або амінокислотних залишків за умови, що активність фрагмента не є значно зміненою або пошкодженою у порівнянні з немодифікованим антитілом або фрагментом антитіла. Ці модифікації можуть надати деякі додаткові властивості, такі як видалити/додати амінокислоти, що здатні до дисульфідного зв'язування, підвищити біологічну довговічність, змінити секреторні властивості тощо. У будь-якому випадку, фрагмент антитіла має виявляти біологічну активність, таку як зв'язувальна активність, регулювання зв'язування у зв'язувальному домені тощо. Функціональні або активні центри антитіла можуть бути ідентифіковані шляхом мутагенезу конкретної ділянки білка, який супроводжується експресією і перевіркою експресованого поліпептиду. Такі методи є цілююм очевидними для фахівця у цій галузі і можуть включати сайт-специфічний мутагенез нуклеїнової кислоти, що кодує фрагмент антитіла.
Антитіла за винаходом можуть додатково включати гуманізовані антитіла або людські антитіла. Гуманізованими формами антитіл нелюдського походження (наприклад, мишачі) є
Зо химерні імуноглобуліни, ланцюги імуноглобулінів або їх фрагменти (такі як Ем, Рабр, Раб" та інші антиген-зв'язувальні послідовності антитіл), які містять мінімальну послідовність, отриману з імуноглобуліну нелюдського походження. Гуманізовані антитіла включають імуноглобуліни людини (антитіло-реципієнт), в яких залишки від комплементарної детермінантної групи (СОК) реципієнта заміщені залишками від СОК нелюдського походження (антитіло-донор), такого як від миші, пацюка або кроля, що має бажану специфічність, афінність і зв'язувальну здатність. У деяких випадках Ем каркасні (ЕК) залишки імуноглобуліну людини є заміщеними відповідними залишками нелюдського походження. Гуманізовані антитіла можуть включати залишки, які не були виявлені ні в антитілі-реципієнті, ні в імпортованих СОК або послідовностях каркаса. Як правило, гуманізоване антитіло буде містити по суті всі з принаймні одного, а зазвичай двох варіабельних доменів, в яких всі або по суті всі із діллнок СОК відповідають ділянкам імуноглобуліну нелюдського походження і всі або по суті всі із ділянок ЕК є ділянками консенсусної послідовності імуноглобуліну людини. Оптимально, якщо гуманізоване антитіло містить також принаймні частину константної ділянки імуноглобуліну (Ес), зазвичай ділянку імуноглобуліну людини.
Методи гуманізації нелюдських антитіл добре відомі фахівцю у цій галузі. Загалом, гуманізоване антитіло має один або більше амінокислотних залишків, введених в нього з джерела, яке є нелюдського походження. Ці амінокислотні залишки нелюдського походження часто називають "імпортними" залишками, які зазвичай беруть із "імпортного" варіабельного домену. Гуманізацію можна по суті провести шляхом заміщення СОК або послідовностей СОМ гризунів відповідними послідовностями людського антитіла. Відповідно, такі "гуманізовані" антитіла є химерними антитілами (патент США 4816567), в яких суттєво менша частина ніж інтактний варіабельний домен людини була заміщена відповідною послідовністю біологічних видів, відмінних від людини. На практиці гуманізовані антитіла є зазвичай людськими антитілами, в яких деякі залишки СОК і, можливо, залишки ЕК є заміщеними залишками з аналогічних сайтів антитіл гризунів.
Можуть використовуватися трансгенні тварини (наприклад, миші), які після імунізації набувають здатність продукувати повний спектр людських антитіл в умовах відсутності виробки ендогенного імуноглобуліну. Наприклад, було описано, що гомозиготна делеція гена, що кодує ділянку з'єднання важких ланцюгів антитіла, у химерних клітин і лінії клітин зародків мутантних бо мишей приводить до повного інгібування виробки ендогенних антитіл. Перенесення генної матриці імуноглобуліну клітин зародків людини у лінію клітин зародків мутантних мишей приводить до виробки людських антитіл після антигенної стимуляції. Людські антитіла можуть також бути виділені методом фагового дисплея з комбінаторної бібліотеки.
Антитіла за винаходом переважно вводять суб'єкту у фармацевтично прийнятному носієві.
Як правило, для надання фармацевтичній композиції ізотонічності використовують відповідну кількість фармацевтично прийнятної солі. Приклади фармацевтично прийнятного носія включають фізіологічний розчин, розчин Рінгера і розчин глюкози. рН розчину переважно має становити приблизно від 5 до 8, і більш переважно приблизно від 7 до 7,5. Додатково пропонуються носії, що включають препарати з тривалим вивільненням, такі як напівпроникні матриці твердих гідрофобних полімерів, які містять антитіла, причому ці матриці мають вигляд сформованих предметів, наприклад, плівок, ліпосом або мікрочастинок. Фахівцю в цій галузі зрозуміло, що певні носії можуть бути більш переважними, залежно від, наприклад, способу введення і концентрації антитіла, що вводиться.
Антитіла можна вводити суб'єкту, пацієнту або в клітину шляхом ін'єкції (наприклад, внутрішньовенної, внутрішньочеревної, підшкірної, внутрішньом'язової) або іншими методами, такими як інфузія, яка гарантує їх доставку у кровотік у ефективній формі. Антитіла можуть також бути введені внутрішньопухлинним або перитуморальним шляхом з метою отримати місцевий, а також системний терапевтичний ефект. Кращими є місцеве або внутрішньовенне введення.
Ефективні дози і режими дозування для введення антитіл можна визначити емпіричним шляхом, такі визначення знайомі фахівцю в цій галузі. Фахівцю в цій галузі зрозуміло, що дози антитіл, які необхідно вводити, залежать, наприклад, від суб'єкта, який отримує антитіла, шляху введення, конкретного типу використовуваних антитіл та інших лікарських препаратів, які вводяться. Типова щоденна доза при застосуванні антитіл як монотерапії може становити від приблизно 1 мкг/кг до 100 мг/кг маси тіла або більше на добу, залежно від вищезгаданих факторів. Після введення антитіл, переважно з метою лікування ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМУ, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ,
НХЛ, ГМЛ, РЖМ, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ, ефективність терапевтичної дії антитіл можна оцінити різними способами, відомими фахівцю в цій галузі. Наприклад, розмір, кількість і (або)
Зо розповсюдження раку в організмі суб'єкта, що отримує лікування, можна контролювати за допомогою стандартних методик візуалізації пухлин. Введене з терапевтичними цілями антитіло, яке затримує ріст пухлини, приводить до скорочення пухлини і (або) запобігає розвитку нових пухлин у порівнянні з перебігом захворювання, який би спостерігався за відсутності введення антитіла, є ефективним антитілом для лікування гліобластоми.
У ще одному аспекті цей винахід стосується способу отримання розчинного Т-клітинного рецептора (рТКР), що розпізнає конкретний комплекс пептиду і МНС. Такі розчинні Т-клітинні рецептори можуть бути отримані зі специфічних клонів Т-клітин, і їх спорідненість можна підвищити мутагенезом, націленим на комплементарні детермінантні групи. З метою вибору Т- клітинних рецепторів може використовуватися метод фагового дисплея (5 2010/0113300, (Цаау еї а!., 2012)). З метою стабілізації Т-клітинних рецепторів у процесі фагового дисплея і у разі застосування як лікарського препарату альфа- і бета-ланцюги можуть бути зв'язані, наприклад, ненативними дисульфідними зв'язками, іншими ковалентними зв'язками (одноланцюговий Т-клітинний рецептор) або доменами димеризації (ВошПег еї а!., 2003; Сага єї аім, 2004; МУйсох єї аї., 1999). Т-клітинний рецептор може бути зв'язаний з токсинами, лікарськими препаратами, цитокінами (див., наприклад, заявку США 2013/0115191), доменами, що залучають ефекторні клітини, такі як домени антитіл проти СОЗ тощо, щоб виконувати конкретні функції на клітинах-мішенях. Більш того, він може експресуватися у Т-клітинах, що використовуються для адоптивного переносу. Додаткову інформацію можна знайти у заявках
УМО 2004/033685А1 і УМО 2004/074322А1. Комбінація рТКР описана у заявці УМО 2012/056407А1.
Інші способи отримання розкриті у заявці УМО 2013/057586А1.
Крім того, пептиди і (або) ТКР, або антитіла, або інші зв'язувальні молекули за цим винаходом можуть використовуватися для підтвердження діагнозу "рак", поставленому патоморфологом на основі дослідження біоптату.
Ці антитіла або ТКР можуть використовуватися також для діагностики іп мімо. Зазвичай антитіла мітять радіонуклідами (такими як "и, 99Тс, 120, 191|, ЗН, 82 Р або 955), щоб пухлину можна було локалізувати, використовуючи імуносцинтіграфію. В одному з втілень антитіла або їх фрагменти зв'язуються з зовнішньоклітинними доменами двох або більше таких мішеней білка, вибраного з групи, що складається з вищезгаданих білків, із константою зв'язування (Ка) меншою ніж 1х10 мкМ.
Антитіла для діагностичного застосування можна мітити зондами, що підходять для виявлення різними методами візуалізації Методи виявлення зондів включають, але не обмежуються ними, флуоресценцію, світлову, конфокальну і електронну мікроскопію, магнітно- резонансну візуалізацію і спектроскопію, флуороскопію, комп'ютерну томографію та позитронну емісійну томографію. Відповідні зонди включають, але не обмежуються ними, флуоресцеїн, родамін, еозин та інші флуорофори, радіоіїзотопи, золото, гадоліній та інші лантаноїди, парамагнітне залізо, фтор-18 та інші радіонукліди, що випромінюють позитрони. Крім цього, зонди можуть бути бі- або багатофункціональними і виявлятися більш ніж одним із зазначених методів. Ці антитіла можуть бути безпосередньо або опосередковано мічені вищезгаданими зондами. Прикріплення зондів до антитіл включає ковалентне зв'язування зонда, включення зонда в антитіло і ковалентне прикріплення хелатуючої сполуки для зв'язування зонда, серед інших методів, добре відомих фахівцю у цій галузі. У разі імуногістохімічних методів зразок хворої тканини може бути свіжим чи замороженим або може бути залитим у парафін і фіксованим за допомогою консерванту, такого як формалін. Фіксовані або залиті зразки зрізів тканин приводять у контакт із міченим первинним антитілом і вторинним антитілом, де антитіло використовується для виявлення експресії цих білків іп 5йи.
Згідно з іншим аспектом цього винаходу пропонується спосіб отримання активованих Т- клітин іп мійго, причому спосіб включає контактування іп мійго Т-клітин із навантаженими антигеном молекулами МНС, що експресуються на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини протягом періоду часу, достатнього для активації Т-клітини шляхом набуття нею специфічності до антигену, де згаданий антиген є пептидом за винаходом. Переважно з антигенпрезентуючою клітиною використовують достатню кількість антигену.
Переважно клітина ссавців не має пептидного транспортера ТАР чи має його знижений рівень або знижену функціональну активність. Відповідні клітини з дефіцитом пептидного транспортера ТАР включають клітини Т2, КМА-5 і клітини дрозофіли. ТАР є транспортером, асоційованим із процесингом антигену.
Лінія людських клітин з недостатністю Т2, на які завантажуються пептиди, доступна для придбання у Американській колекції типових культур АТСС за адресою 12301 РагКіамлт Огіме,
КоскКміїе, Магуїапа 20852, США, номер за каталогом СК. 1992; лінія клітин дрозофіли Зсппеїдег 2 доступна для придбання в АТСС, номер за каталогом СК 19863; клітинна лінія миші ЕМА-5 описана у Ципдаогеп і співавт. (І їипддгеп апа Каїте, 1985).
Переважно, клітина-хазяїн до трансфекції не експресує суттєвої кількості молекул МНС І класу. Також переважно клітина-стимулятор експресує молекулу, яка є важливою для забезпечення додаткового стимулюючого сигналу для Т-клітин, таку як будь-яка з молекул В7.1,
В7.2, ІСАМ-1 ії БА 3. Послідовності нуклеїнових кислот багатьох молекул МНС І класу і костимуляторних молекул є у вільному доступі в базах даних сСепВапк і ЕМВІ..
У випадку, коли роль антигенів відіграють епітопи комплексу МНС І класу, Т-клітини є СО8- позитивними Т-клітинами.
Якщо антигенпрезентуючи клітину трансфекують для експресії такого епітопу, клітина переважно містить вектор експресії, здатний експресувати пептид, що містить послідовності від
ЗЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО: 288 або варіант його амінокислотної послідовності.
Ряд інших способів може використовуватися для отримання Т-клітин іп міго. Наприклад, для отримання ЦТЛ можуть використовуватися аутологічні лімфоцити, які інфільтрують пухлину.
Ріебапзкі і співавт. (Ріерап:хкі еї а!., 1995) використовували аутологічні лімфоцити периферійної крові (РГВ) для отримання Т-клітин. Більш того, можливе створення аутологічних Т-клітин шляхом обробки дендритних клітин пептидом або поліпептидом або інфікуванням рекомбінантним вірусом. Для отримання аутологічних Т-клітин можуть також використовуватися
В-клітини. Крім того, для отримання аутологічних Т-клітин можуть використовуватися макрофаги, оброблені пептидом або поліпептидом або інфіковані рекомбінантним вірусом. 5.
Умацег і співавт. (У/аег еї а!., 2003) описують примування Т-клітин іп міго за допомогою штучних антигенпрезентуючих клітин (штучні АПК), що також є прийнятним способом отримання Т-клітин проти вибраного пептиду. В цьому винаході штучні АПК отримували шляхом прикріплення заздалегідь сформованих комплексів МНС-пептид до поверхні полістирольних частинок (мікрогранул)у за допомогою системи біотин-стрептавідин. Ця система забезпечує точний контроль щільності МНС на штучних АПК, що дозволяє селективно викликати високо- або низькоавідні специфічні до антигену відповіді Т-клітин з високою ефективністю для зразків крові.
Окрім комплексів МНСОС-пептид, штучні АПК мають нести інші білки з костимулювальною активністю, такі як антитіла проти СО28, прикріплені до їхньої поверхні. До того ж такі системи на базі штучних АПК часто вимагають додавання відповідних розчинних елементів, наприклад, бо цитокінів, таких як інтерлейкін-12.
Алогенні клітини також можуть використовуватися для отримання Т-клітин, і відповідний спосіб докладно описаний у заявці М/О 97/26328, яка включена в цей документ шляхом посилання. Наприклад, окрім клітин ЮОго5орпйа і клітин Т2, інші клітини можуть використовуватися для презентації антигенів, такі як клітини СНО, інфіковані бациловірусом клітин комах, бактеріальні, дріжджові клітини та клітини-мішені, інфіковані коров'ячою віспою.
Крім того, можуть використовуватись віруси рослин (див., наприклад, роботу Рога і співавт. (Ропа єї аї., 1994), в якій описується розробка мозаїчного вірусу вігни як високопродуктивної системи для презентації чужорідних пептидів.
Активовані Т-лімфоцити, які спрямовані проти пептидів за винаходом, є корисними в терапії.
Отже, згідно з ще одним аспектом винаходу пропонуються активовані Т-клітини, які можна отримати за допомогою вищезгаданих способів за винаходом.
Активовані Т-клітини, які отримані вищезгаданим способом, селективно розпізнають клітину, яка аберантно експресує поліпептид, який містить амінокислотну послідовність від 5ЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО ІЮ МО 288.
Переважно, Т-клітина розпізнає цю клітину шляхом взаємодії свого Т-клітинного рецептору з комплексом НІ А/пептид (наприклад, зв'язуванням). Т-клітини є корисними у способі знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта, клітини-мішені якого аберантно експресують поліпептид, що містить амінокислотну послідовність за винаходом, за яким пацієнту вводиться ефективна кількість активованих Т-клітин. Ці Т-клітини, що вводяться пацієнту, можуть бути виділені з організму пацієнта і активовані як описано вище (тобто вони є аутологічними Т-клітинами). Як альтернатива, ці Т-клітини одержуються не з організму пацієнта, а від іншої людини. Зрозуміло, що переважно ця людина є здоровою людиною. Під терміном "здорова людина" автори винаходу мають на увазі, що людина має хороший загальний стан здоров'я, переважно має адекватну імунну систему та, ще більш переважно, не страждає від якогось захворювання, на яке її можна легко перевірити і виявити.
Іп мімо клітини-мішені для СО8-позитивних Т клітин за цим винаходом можуть бути клітинами пухлини (які іноді експресують МНС ЇЇ класу) і (або) клітинами строми, що оточують пухлину (пухлинні клітини) (які іноді також експресують МН ІІ класу; (Оеєпадіеє! еї а!., 2006)).
Т-клітини за цим винаходом можуть використовуватися як активні інгредієнти терапевтичної
Зо композиції. Отже, предметом цього винаходу також є спосіб знищення клітин-мішеней в організмі пацієнта, клітини-мішені якого аберантно експресують поліпептид, що містить амінокислотну послідовність за винаходом, причому спосіб включає введення пацієнту ефективної кількості Т-клітин згідно визначеному вище.
Під терміном "аберантно експресовані" автори винаходу мають на увазі, що поліпептид є надмірно експресованим у порівнянні з нормальними рівнями експресії або що ген є "мовчазним" у тканині, з якої походить пухлина, але він експресується в пухлині. Під терміном "надмірно експресований" автори винаходу мають на увазі, що поліпептид присутній на рівні, що принаймні у 1,2 рази вищий за рівень у нормальній тканині, переважно принаймні у 2 рази, та більш переважно принаймні у 5 або 10 разів вищий за рівень у нормальній тканині.
Т-клітини можуть бути отримані способами, що відомі в галузі, наприклад, тими, що описані вище.
Протоколи для цього так званого адоптивного перенесення Т-клітин добре відомі в цій галузі. Огляди можна знайти, наприклад, у роботах Ссайціопі і співавт. і Могдап і співавт. (Саціпопі еї а!., 2006; Могдап еї а!., 2006).
Згідно з іншим аспектом цього винаходу пропонується використання пептидів, які входять до складу комплексу з МНС, для отримання Т-клітинного рецептору, нуклеїнова кислота якого клонована і введена у клітину-хазяїн, переважно Т-клітину. Ця отримана методами генної інженерії Т-клітина може бути перенесеною в організм пацієнта для лікування раку.
Будь-яка молекула за винаходом, тобто пептид, нуклеїнова кислота, антитіло, вектор експресії, клітина, активована Т-клітина, Т-клітинний рецептор або нуклеїнова кислота, яка її кодує, є прийнятною для лікування захворювань, для яких є характерним те, що клітини уникають імунної відповіді. Таким чином, будь-яка молекула за цим винаходом може застосовуватися як лікарський засіб або в процесі виробництва лікарського засобу. Згадана молекула може використовуватися сама по собі або у комбінації з іншою молекулою (іншими молекулами) за винаходом або відомою молекулою (відомими молекулами).
Предметом цього винаходу є лікарський засіб, який може застосовуватися при лікуванні раку, зокрема ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГБК, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ та інших злоякісних захворювань. 60 За цим винаходом також пропонується комплект, що включає:
(а) контейнер, який містить фармацевтичну композицію як зазначено вище, у розчині або у ліофілізованій формі; (б) необов'язково, другий контейнер, що містить розріджувач або розчин для відновлення ліофілізованої композиції, і (в) необов'язково, інструкції із (і) застосування розчину або (ії) відновлення і (або) застосування ліофілізованої композиції.
Комплект може додатково включати один або більше (ії) буферів, (ім) розріджувачів, (м) фільтрів, (мі) голок або (мії) шприців. Контейнер є переважно пляшкою, флаконом, шприцом або пробіркою; і він може бути контейнером багаторазового застосування. Фармацевтична композиція є переважно ліофілізованою.
Комплекти за винаходом, переважно, включають ліофілізовану композицію за цим винаходом в належному контейнері та інструкції з її відновлення і (або) застосування. Належні контейнери включають, наприклад, пляшки, флакони (наприклад, двокамерні флакони), шприци (такі як двокамерні шприци) і пробірки. Контейнер може бути виготовленим із багатьох видів матеріалів, таких як скло або пластмаса. Переважно, комплект і (або) контейнер містить(ять) інструкції із застосування контейнера або пов'язані з контейнером, які містять вказівки щодо відновлення і (або) застосування. Наприклад, на етикетці може вказуватися, що ліофілізована лікарська форма має бути відновлена до таких концентрацій пептидів як зазначено вище. На етикетці, крім того, може бути зазначено, що лікарська форма є прийнятною для або призначена для підшкірного введення.
Контейнер із лікарською формою може бути флаконом багаторазового застосування, котрий дозволяє робити повторні введення (наприклад, від 2 до б введень) відновленої лікарської форми. Комплект додатково може включати другий контейнер, що містить прийнятний розріджувач (наприклад, розчин бікарбонату натрію).
Після змішування розріджувача та ліофілізованої форми остаточна концентрація пептиду у відновленій формі переважно становить принаймні 0,15 мг/мл/пептиду (-75 мкг) та переважно не більше З мг/мл/пептиду (-1500 мкг). Комплект додатково може включати інші матеріали, бажані з комерційної точки зору та з точки зору користувача, включаючи інші буфери, розріджувачі, фільтри, голки, шприци та вкладиші в упаковку з інструкціями із застосування.
Зо Комплекти за цим винаходом можуть включати один контейнер, який містить лікарську форму фармацевтичних композицій відповідно до цього винаходу з іншими компонентами чи без них (наприклад, інші сполуки або фармацевтичні композиції цих інших сполук) чи включати окремі контейнери для кожного компоненту.
Переважно, комплекти за винаходом включають композицію за винаходом, упаковану для використання, в комбінації з одночасним введенням другої сполуки, такої, як ад'юванти (наприклад, ЗМ-С5Е), хіміотерапевтичний агент, природний продукт, гормон чи антагоніст, анти-ангіогенезний агент чи інгібітор, апоптоз-індукуючий агент або хелатор) чи їхню фармацевтичну композицію Компоненти комплекту до введення пацієнту можуть бути завчасно змішані, чи кожний компонент може бути в окремому контейнері. Компоненти комплекту можуть бути надані в одному чи кількох рідких розчинах, переважно, водному розчині, більш переважно, стерильному водному розчині Компоненти комплекту також можуть надаватись як речовини у твердому стані, які можуть бути переведені на рідини шляхом додання прийнятних розчинників, котрі переважно містяться в іншому окремому контейнері.
Контейнер терапевтичного комплекту може являти собою флакон, пробірку, колбу, пляшку, шприц або будь-який інший засіб для вміщення твердої речовини чи рідини. Зазвичай, коли є більш ніж один компонент, комплект включає другий флакон чи другий контейнер, який дозволяє окреме дозування. Комплект може також включати інший контейнер для фармацевтично прийнятної рідини. Переважно, терапевтичний комплект буде включати апарат (наприклад, одну чи кілька голок, шприци, очні піпетки, піпетку та ін), який робить можливим введення речовин відповідно винаходу, що є компонентами цього комплекту.
Ця лікарська форма є формою, прийнятною для введення пептидів будь-яким зручним способом, наприклад, пероральним (ентеральним), назальним, очним, підшкірним, внутрішньошкірним, внутрішньом'язовим, внутрішньовенним або трансдермальним. Переважно, введення може здійснюватися підшкірно, та найбільш переважно, внутрішньошкірно інфузійним насосом.
Оскільки пептиди за винаходом були виділені з тканин ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу,
НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3У, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ,
ГБК, ХГК,РСМ, РЕМ і ХЛЛ, лікарський засіб за винаходом переважно застосовується для лікування ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3З, РЯ, ККМ, 60 меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГЕК, ХГК, РСМ, РЕМ і ХЛЛ.
Цей винахід також стосується способу отримання персоналізованого фармацевтичного засобу для застосування для конкретного пацієнта, який включає виготовлення фармацевтичної композиції, яка містить принаймні один пептид, вибраний із "сховища" заздалегідь "просіяних" ТОМАР, в якому щонайменше один пептид, використаний у фармацевтичній композиції, вибраний таким чином, щоб підходити конкретному пацієнту. В одному з втілень фармацевтична композиція є вакциною. Спосіб може також бути пристосованим для отримання клонів Т-клітин для подальшого використання, такого як виділення ТКР, або розчинних антитіл та інших варіантів лікування. "Персоналізований фармацевтичний засіб" означає засоби лікування, спеціально адаптовані для конкретного пацієнта, які будуть застосовані для лікування лише цього конкретного пацієнта, включаючи активно персоналізовані протиракові вакцини і засоби адоптивної клітинної терапії з використанням аутологічних тканин, отриманих від пацієнта.
Термін "сховище" в контексті цього винаходу означає групу пептидів, яка заздалегідь пройшла "просіяння" (скринінг) на імуногенність і (або) надмірну презентацію у конкретному виді пухлин. Термін "сховище" не означає, що конкретні пептиди, що входять до складу вакцини, були заздалегідь виготовлені і зберігалися у фізичному об'єкті, хоча така можливість мається на увазі. Прямо передбачається, що пептиди можуть бути виготовлені де помо для кожної отриманої персоналізованої вакцини або вони можуть бути виготовлені заздалегідь і зберігатися. "Сховище" (наприклад, у формі бази даних) складається з пухлиноасоційованих пептидів, що були дуже надмірно експресовані тканинами пухлин хворих на ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РІПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3У, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози,
ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГБЕК, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ пацієнтів із різними алелями НІ А-А, НІ А-В і НІ А-
С. Воно може містити пептиди, що зв'язані з молекулами МНС І класу і з молекулами МНЕ Ії класу або подовжені пептиди, що зв'язані з молекулами МНС і! класу. На додаток до пухлиноасоційованих пептидів, отриманих із декількох тканин пухлин, сховище може містити маркерні пептиди, що зв'язані з НІ А-А"02 і НІ А-А"24. Ці пептиди дозволяють кількісно порівняти інтенсивність Т-клітинної відповіді, індукованої ТОМАР, і таким чином дозволяє зробити важливий висновок відносно здатності вакцини викликати протипухлинну відповідь. По-друге, вони виконують функцію важливих пептидів позитивного контролю, отриманих з "не свого"
Зо антигену, у випадку, якщо у пацієнта не спостерігаються жодні вакцино-індуковані Т-клітинні відповіді на ТОМАР, отримані зі "своїх" власних антигенів пацієнта. І по-третє, воно дозволяє зробити висновки щодо стану імунокомпетентності пацієнта.
ТОМАР за цим винаходом і "сховище" ідентифікуються за допомогою підходу інтегрованої функціональної геноміки, що поєднує аналіз генної експресії, мас-спектрометрію і Т-клітинну імунологію (ХРгезідепі Ф). Цей підхід гарантує, що тільки ТОМАР, насправді присутні у великому відсотку пухлин, але не взагалі неекспресовані або лише мінімально експресовані на нормальних тканинах, будуть вибрані для подальшого аналізу. Для первинного вибору пептидів зразки ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГІПМЗ/РІПМ3З, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГЕК, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ пацієнтів і зразки крові від здорових донорів аналізували з використанням поетапного підходу: 1. Аналіз експресії інформаційної рибонуклеїнової кислоти (ІРНК) в усьому геномі використовували для ідентифікації генів, що експресуються на дуже низьких рівнях у важливих нормальних (неракових) тканинах. Була проведена оцінка, чи експресуються ці гени надмірно у злоякісній тканині (ГЦК, КРК, ГБ, РШ, НДРЛ, РІПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3З, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГБК,
ХГК, РОМ, РЕМ) у порівнянні з рядом нормальних органів і тканин 2. НГ А-ліганди зі злоякісного матеріалу (ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РІПШЗ,
НКК, ДГПМЗ/РПМУ, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГБЕК, ХГК, РСМ,
РЕМ, ХЛЛ) ідентифікували методом мас-спектрометрії 3. Ідентифіковані НІ А-ліганди порівнювали з даними генної експресії Пептиди, надмірно або селективно презентовані на пухлинній тканині, переважно такі, що кодуються селективно експресованими або надмірно-експресованими генами, як було визначено на етапі 2, вважали прийнятними ТОМАР-кандидатами для включення до складу мультипептидної вакцини. 4. Пошук літератури був проведений для ідентифікації додаткових свідоцтв, що підтверджують доречність використання ідентифікованих пептидів як ТОМАР 5. Доречність надмірної експресії на рівні ІРНК була підтверджена повторним виявленням вибраних ТОМАР етапу 3 на пухлинній тканині і їх відсутністю (або рідким виявленням) на здорових тканинах. 6. Для оцінки того, чи є здійсненною індукція вибраними пептидами Т-клітинної відповіді іп мімо, був проведений аналіз імуногенності іп міго з використанням Т-клітин людини, отриманих 60 від здорових донорів, а також від пацієнтів, хворих на ГЦК, КРК, ГБ, РШ, рак стравоходу, НДРЛ,
РПШЗ, НКК, ДГПМЗ/РПМ3, РЯ, ККМ, меланому, рак молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГБК, ХГК,
РСМ, РЕМ або ХЛЛ.
В одному з аспектів пептиди проходять попередній скринінг на імуногенність перед тим, як їх включать до "сховища". Як приклад, що не має обмежувального значення, імуногенність пептидів, доданих до "сховища", визначають методом, що включає примування Т-клітин іп міго шляхом повторних стимуляцій СО8- Т-клітин від здорових донорів клітинами, що презентують штучний антиген, навантаженими комплексами пептид/МНе і антитілами проти СО28.
Цей метод є переважним для видів раку, що рідко спостерігаються, і для пацієнтів з рідкісними профілями експресії. На відміну від мультипептидних коктейлів зі сталим складом, які у даний час вже розроблені, "сховище" дозволяє забезпечити значно кращий збіг з вакциною реальної експресії антигенів у пухлині. Вибрані "готові для застосування" індивідуальні пептиди або комбінації декількох пептидів будуть використані для кожного пацієнта у багатоцільовому підході. Теоретично, підхід, який базується на виборі, наприклад, 5 різних антигенних пептидів із бібліотеки з 50 пептидів, вже мав би привести приблизно до 17 мільйонів можливих складів лікарських препаратів.
В одному варіанті винаходу пептиди вибираються для включення до складу вакцини на основі їхньої прийнятності для конкретного пацієнта на основі способу за цим винаходом як вже описано в цьому документі або як викладено нижче.
З матеріалу пухлини і зразків крові пацієнта будуть зібрані дані щодо фенотипу НГА, транскриптомного і пептидомного аналізу з метою ідентифікувати найбільш прийнятні для кожного пацієнта пептиди "сховища" і унікальні для пацієнта (тобто мутовані) ТОМАР. Будуть вибрані ті пептиди, які селективно або надмірно експресуються в пухлинах пацієнтів і, де можливо, демонструють сильну імуногенність іп міго, якщо вони були досліджені на зразках
МКПК індивідуальних пацієнтів.
Переважно, пептиди, що входять до складу вакцини, ідентифіковані методом, що включає: (а) ідентифікацію пухлиноасоційованих пептидів (ТОМАР), які презентуються зразком пухлини від конкретного пацієнта; (б) порівняння пептидів, ідентифікованих в (а), зі сховищем (базою даних) пептидів як зазначено вище; і (в) вибір принаймні одного пептиду зі сховища (бази даних), який корелює з пухлиноасоційованим пептидом, ідентифікованим у пацієнта.
Зо Наприклад, ТОМАР, які презентуються зразком пухлини, ідентифікуються за допомогою: (а1) порівняння даних експресії зі зразка пухлини з даними експресії зі зразка нормальної тканини, що відповідає типу тканини зразка пухлини, для ідентифікації білків, які надмірно експресуються або аберантно експресуються у зразку пухлини; і (а2) проведення кореляції даних експресії з послідовностями лігандів МНС, зв'язаних із молекулою МНС І класу і (або) ІІ класу, в зразку пухлини для ідентифікації лігандів МНС, отриманих із білків, що надмірно експресуються або аберантно експресуються пухлиною. Переважно, послідовності лігандів МНС ідентифікуються елююванням зв'язаних пептидів із їхніх комплексів із молекулами МНС, виділених із зразка пухлини, і секвенуванням елюйованих лігандів. Переважно, зразок пухлини і нормальна тканина отримані від того самого пацієнта.
На додаток до (або як альтернатива йому) вибору пептидів з використанням моделі "сховища", ТОМАР можуть бути ідентифіковані у пацієнта де помо і потім введені до складу вакцини. Як один приклад, ТОМАР-кандидати можуть бути ідентифіковані у пацієнта шляхом (а1) порівняння даних експресії зі зразка пухлини з даними експресії зі зразка нормальної тканини, що відповідає типу тканини зразка пухлини, для ідентифікації білків, які надмірно експресуються або аберантно експресуються у зразку пухлини; і (а2) проведення кореляції даних експресії з послідовностями лігандів МНС, зв'язаних із молекулою МНС І класу і (або) ІЇ класу, в зразку пухлини для ідентифікації лігандів МНС, отриманих із білків, що надмірно експресуються або аберантно експресуються пухлиною. Як інший приклад, білки можуть бути ідентифіковані як такі, що містять мутації, які є унікальними для зразка пухлини, відносно відповідної нормальної тканини конкретного пацієнта, а ТОМАР можуть бути ідентифіковані як такі, що специфічно націлені на цю мутацію. Наприклад, геном пухлинної клітини і геном клітин відповідної нормальної тканини можливо секвенувати методом повногеномного секвенування: для викриття несинонімічних мутацій у білок-кодуючій ділянці генів геномні ДНК їі РНК екстрагують із пухлинних тканин, а нормальну немутовану геномну ДНК лінії зародкових клітин екстрагували з мононуклеарних клітин периферичної крові (МКПК). Використаний метод секвенування нового покоління (МО5) зводиться до повторного секвенування білок-кодуючих ділянок (ресеквенування екзому). З цією метою екзонну ДНК із зразків людини уловлюють за допомогою комплектів збагачення цільовими фрагментами, придбаних у постачальника, з наступним секвенуванням, наприклад, за допомогою Нізед2000 (Шиптіпа). Крім цього, ІРНК бо пухлинних клітин секвенують для прямого кількісного визначення генної експресії і підтвердження того, що мутовані гени експресуються у пухлинах пацієнтів. Отримані мутації послідовностей зчитування обробляють з використанням програмно-реалізованих алгоритмів.
Таблиця результатів містить мутації і показники генної експресії. Пухлиноспецифічні соматичні мутації визначають шляхом порівняння з варіаціями зародкових ліній, що походять від МКПК, і розміщують у відповідності до пріоритету. Ідентифіковані де помо пептиди можуть згодом бути досліджені на імуногенність як викладено вище для "сховища", а і ТОМАР-кандидати, що мають прийнятну імуногенність, вибирають для включення до складу вакцини.
В одному з прикладів втілень пептиди, що входять до складу вакцини, ідентифікуються таким чином: (а) ідентифікацією пухлиноасоційованих пептидів (ТОМАР), які презентуються зразком пухлини від конкретного пацієнта описаними вище методами; (б) порівнянням пептидів, ідентифікованих в а), зі сховищем пептидів, які пройшли попередній скринінг на імуногенність і на надмірну експресію у пухлинах у порівнянні з відповідною нормальною тканиною; (в) вибором принаймні одного пептиду зі сховища, який корелює з пухлиноасоційованим пептидом, ідентифікованим у пацієнта, і г) необов'язково, вибором принаймні одного пептиду, ідентифікованого де помо в (а) і підтвердженням його імуногенності.
В одному з прикладів втілень пептиди, що входять до складу вакцини, ідентифікуються таким чином: (а) ідентифікацією пухлиноасоційованих пептидів (ТОМАР), які презентуються зразком пухлини від конкретного пацієнта; і (б) вибором принаймні одного пептиду, ідентифікованого де помо в (а) і підтвердженням його імуногенності.
Після вибору пептидів для персоналізованої вакцини на основі пептиді виготовляється вакцина. Ця вакцина переважно є рідкою лікарською формою, що складається з окремих пептидів, розчинених у ДМСО концентрацією від 20 до 40 95, переважно приблизно від 30 до 35 до, такою як приблизно 33 96 ДМСО.
Кожен пептид, який належить включити до композиції, розчиняють у ДМСО. Концентрацію розчинів окремих пептидів необхідно вибирати залежно від кількості пептидів, які належить включити до складу продукту. Розчини окремих пептидів у ДМСО змішують у рівних частинах, щоб отримати розчин, який містить усі пептиди, які належить включити до складу продукту, з концентрацією -2,5 мг/мл для кожного пептиду. Змішаний розчин потім розводять у співвідношенні 1:3 водою для ін'єкцій з метою досягти концентрацію 0,826 мг/мл для кожного
Зо пептиду у 33 90 ДМСО. Розведений розчин фільтрують через стерильний фільтр із розміром пор 0,22 мкм. Отримують нерозфасований кінцевий розчин.
Нерозфасований кінцевий розчин розливають по флаконах і зберігають при температурі - 20 7С аж до використання. Один флакон вміщує 700 мкл розчину, що містить 0,578 мг кожного пептиду. 500 мкл цього розчину (приблизно 400 мкг кожного пептиду) буде використано для внутрішньошкірної ін'єкції.
На додаток до можливості використання для лікування раку, пептиди за цим винаходом можуть також використовуватися як діагностичні реактиви. Оскільки пептиди генерувалися з клітин ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГІПМЗ/РІПМ3, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГЕК, ХГК, РСМ, РЕМ або ХЛЛ і оскільки було визначено, що ці пептиди не є присутніми у нормальних тканинах або присутні у низькій кількості, ці пептиди можуть використовуватися для діагностики наявності раку.
Присутність пептидів за цим винаходом на біоптатах тканин у зразках крові може допомогти патоморфологу в діагностуванні раку. Виявлення певних пептидів за допомогою антитіл, мас- спектрометрії або інших методів, відомих фахівцям у цій галузі, може надати патоморфологу інформацію, чи є тканина злоякісною або запаленою або взагалі ураженою хворобою, або може використовуватися як біомаркер ГЦК, КРК, ГБ, РШ, раку стравоходу, НДРЛ, РПШЗ, НКК,
ДГПМЗ/РПМУ, РЯ, ККМ, меланоми, раку молочної залози, ДРЛ, НХЛ, ГМЛ, ГБЕК, ХГК, РОМ, РЕМ або ХЛЛ. Наявність груп пептидів може дозволити віднести хворі тканини до певного класу чи підкласу.
Виявлення пептидів на зразках хворої тканини дає можливість прийняти рішення відносно користі від методів лікування за участю імунної системи, особливо якщо відомо або передбачається, що Т-лімфоцити причетні до механізму дії. Втрата експресії МНС є добре відомим механізмом, за яким інфіковані або злоякісні клітини уникають імунного контролю.
Отже, наявність пептидів свідчить про те, що цей механізм не використовується клітинами, що аналізуються.
Пептиди за цим винаходом можливо використовувати для аналізу відповіді лімфоцитів на дію таких пептидів, такої як реакція Т-клітин або відповідь антитіл на пептид або комплекс пептиду і молекул МНС. Ці відповіді лімфоцитів можливо використовувати як прогностичні маркери для прийняття рішень щодо наступних терапевтичних дій. Ці відповіді можна також бо використовувати як сурогатні маркери відповіді в імунотерапевтичних підходах, що мають на меті викликати відповіді лімфоцитів у різний спосіб, наприклад, вакцинацією білками, нуклеїновими кислотами, аутологічними матеріалами, адоптивним перенесенням лімфоцитів. В закладах, де застосовують генну терапію, для оцінки побічних ефектів рекомендується проаналізувати реакції лімфоцитів на пептиди. Моніторинг реакцій лімфоцитів може також бути цінним інструментом під час обстеження при подальшому спостереженні після трансплантації, наприклад, для виявлення реакцій "трансплантат проти хазяїна" та "хазяїн проти трансплантата".
Цей винахід буде проілюстрований наведеними нижче прикладами, які описують його переважні втілення, і з посиланнями на супроводжувальні фігури, але не обмежуються наведеними тут. Для цілей цього винаходу всі цитовані джерела включені в цей документ шляхом посилання в усій повноті.
ФІГУРИ
На Фігурі 1 показана надмірна презентація різних пептидів на різних ракових тканинах у порівнянні з нормальними тканинами. Аналіз включає дані для більш ніж 170 зразків нормальних тканин і 376 зразків ракових тканин. Показані лише зразки, для яких була показана присутність пептидів.
Фігура 1А) Ген: СЕМРЕ, Пептид: КСОЕКІОЕБЇ. (ЗЕО ІЮО МО: 1), Тканини зліва направо: 4 лінії клітин лейкозу, 1 лінія клітин раку підшлункової залози, 1 лінія клітин меланоми, 2 зразки нормальних тканин (1 надниркова залоза, 1 селезінка), 31 зразок тканин первинного раку (1 рак головного мозку, 4 раки товстої кишки, 1 рак стравоходу, 1 рак нирки, 2 раки печінки, 16 раків легенів, 4 раки яєчника, 1 рак прямої кишки, 1 рак шлунка). Фігура 18) Ген: КІЕ15, Пептид:
ОШПЕКМУМ І. (5ЕО ІЮО МО: 10). Тканини зліва направо: 5 ліній клітин лейкозу, 1 лінія клітин раку підшлункової залози, 1 лінія клітин мієлоїдного лейкозу, 1 зразок нормальної тканини (1 надниркова залоза), 29 зразків ракових тканин (4 раки товстої кишки, 2 раки стравоходу, 1 лейкоз, 1 рак печінки, 10 раків легенів, 11 раків яєчника). Фігура 1С) Ген: НАМСК'І, Пептид:
ГООРКТІНРГ. (ЗЕО ІО МО: 11), Тканини зліва направо: 1 лінія клітин раку нирки, 13 зразків ракових тканин (8 раків нирки, 1 рак печінки, 2 раки легенів, 2 раки прямої кишки). Фігура 10) Ген:
ЕРОБКІРІЇ,, Пептид: КСНОЄЕМІСІ (5ЕО І МО: 13), Тканини зліва направо: 1 лінія клітин раку нирки, 1 лінія клітин раку передміхурової залози, 1 лінія клітин меланоми, 50 зразків ракових
Зо тканин (4 раки головного мозку, 1 рак товстої кишки, 2 раки стравоходу, З раки нирки, 2 раки печінки, 23 раки легенів, 7 раків яєчника, 2 раки підшлункової залози, 2 раки передміхурової залози, З раки прямої кишки, 1 рак шлунка). на Фігурах 1Е-) показана надмірна презентація різних пептидів на різних ракових тканинах у порівнянні з нормальними тканинами. Аналіз включає дані для більш ніж 320 зразків нормальних тканин і 462 зразки ракових тканин.
Показані лише зразки, для яких була показана присутність пептидів. Фігура 1Е) Ген: ОМАНІЯ4,
Пептид: ЗМІ ЕКЕЇМ5І (5ЕБО ІО МО: 2), Тканини зліва направо: 4 лінії клітин (З клітин крові, 1 підшлункової залози), 2 нормальних тканини (1 лімфатичний вузол, 1 трахея), 52 зразки ракових тканин (2 раки жовчних протоків, 1 рак мієлоїдних клітин, З раки лейкоцитів, 5 раків молочної залози, 1 рак стравоходу, 1 рак стравоходу і шлунка, 1 рак жовчного міхура, 4 раки товстої кишки, 7 раків легенів, 6 раків лімфатичних вузлів, 7 раків яєчника, 4 раки передміхурової залози, 4 раки шкіри, 2 раки сечового міхура, 4 раки матки). Фігура 1Е) Ген: МАСЕАЗ, МАСЕАб,
Пептид: КІМ/ЕЕІ ЗМЕМ (5ЕБО ІО МО: 40), Тканини зліва направо: 8 ракових тканин (1 рак печінки, З раки легенів, 2 раки шкіри, 1 рак шлунка, 1 рак сечового міхура), Фігура 15) Ген:
НМУ, Пептид: ЕПЕМІГАА (5ЕО ІО МО: 67), Тканини зліва направо: 7 ракових тканин (4 раки головного мозку, 2 раки легенів, 1 рак матки), Фігура 1Н) Ген: ССОС138, Пептид ЕГ'ЕКЕОЇГ І. (ЗЕО ІО МО: 84), Тканини зліва направо: З лінії клітин (2 клітин крові, 1 шкіри), 24 ракові тканини (1 рак мієлоїдних клітин, З раки лейкоцитів, 1 рак кісткового мозку, 1 рак молочної залози, 1 рак нирки, 2 раки товстої кишки, З раки прямої кишки, 1 рак легенів, 7 раків лімфатичних вузлів, З раки сечового міхура, 1 рак матки), Фігура 1І) Ген: СІ 5РМ, Пептид: БІ МОРКАМ (ЗЕО ІЮО МО: 235), Тканини зліва направо: 13 ліній клітин (З клітин крові, 2 нирки, 8 підшлункової залози), 30 ракових тканин (1 рак мієлоїдних клітин, 1 рак лейкоцитів, 2 раки головного мозку, 2 раки молочної залози, 2 раки стравоходу, 1 рак жовчного міхура, 1 рак прямої кишки, 2 раки печінки, 4 раки легенів, 5 раків лімфатичних вузлів, 2 раки яєчника, 2 раки шкіри, 4 раки сечового міхура, 1 рак матки), Фігура 17) Ген: 5РСОС25, Пептид: СОГАЕРОЄЕММ (ЗЕО ІО МО: 243), Тканини зліва направо: З лінії клітин (1 клітин крові, 1 нирки, 1 підшлункової залози), 67 ракових тканин (1 рак жовчних протоків, 4 раки лейкоцитів, 1 рак мієлоїдних клітин, 2 раки головного мозку, З раки молочної залози, 4 раки стравоходу, 2 раки жовчного міхура, 2 раки товстої кишки, 1 рак прямої кишки, 2 раки печінки, 15 раків легенів, 8 раків лімфатичних вузлів, 9 раків яєчника, З раки шкіри, 4 раки сечового міхура, 6 раків матки). бо
На Фігурі 2 показані приклади профілів експресії (відносна експресія у порівнянні з нормальною ниркою) вихідних генів за цим винаходом, які дуже надмірно або виключно експресуються у різних ракових пухлинах у порівнянні з панеллю нормальних тканин. Фігура 2А)
РВІМАО2 - Тканини зліва направо: надниркова залоза, артерія, кістковий мозок, головний мозок (весь), молочна залоза, товста кишка, стравохід, серце, нирка (три паралельні вимірювання), лейкоцити, печінка, легеня, лімфатичний вузол, яєчник, підшлункова залоза, плацента, передміхурова залоза, слинна залоза, скелетний м'яз, шкіра, тонка кишка, селезінка, шлунок, сім'яник, тимус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шийка матки, матка, вена (кожний нормальний зразок являє собою пул від декількох донорів), 22 індивідуальні зразки раку передміхурової залози. Фігура 28) СНЕК'! - Тканини зліва направо: надниркова залоза, артерія, кістковий мозок, головний мозок (весь), молочна залоза, товста кишка, стравохід, серце, нирка (три паралельні вимірювання), лейкоцити, печінка, легеня, лімфатичний вузол, яєчник, підшлункова залоза, плацента, передміхурова залоза, слинна залоза, скелетний м'яз, шкіра, тонка кишка, селезінка, шлунок, сім'яник, тимус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шийка матки, матка, вена (кожний нормальний зразок являє собою пул від декількох донорів), З індивідуальні зразки нормальної товстої кишки, 10 індивідуальних зразків колоректального раку.
Фігура 22) ТТСЗОА - Тканини зліва направо: надниркова залоза, артерія, кістковий мозок, головний мозок (весь), молочна залоза, товста кишка, стравохід, серце, нирка (три паралельні вимірювання), лейкоцити, печінка, легеня, лімфатичний вузол, яєчник, підшлункова залоза, плацента, передміхурова залоза, слинна залоза, скелетний м'яз, шкіра, тонка кишка, селезінка, шлунок, сім'яник, тимус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шийка матки, матка, вена (кожний нормальний зразок являє собою пул від декількох донорів), 30 індивідуальних зразків раку головного мозку. Фігура 203 ТКІР1ІЗ - Тканини зліва направо: надниркова залоза, артерія, кістковий мозок, головний мозок (весь), молочна залоза, товста кишка, стравохід, серце, нирка (три паралельні вимірювання), лейкоцити, печінка, легеня, лімфатичний вузол, яєчник, підшлункова залоза, плацента, передміхурова залоза, слинна залоза, скелетний м'яз, шкіра, тонка кишка, селезінка, шлунок, сім'яник, тимус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шийка матки, матка, вена (кожний нормальний зразок являє собою пул від декількох донорів), 1 індивідуальний зразок нормальної легені, 38 індивідуальних зразків раку легенів. Фігура 2Е)
МХВА»5 - Тканини зліва направо: надниркова залоза, артерія, кістковий мозок, головний мозок (весь), молочна залоза, товста кишка, стравохід, серце, нирка (три паралельні вимірювання), лейкоцити, печінка, легеня, лімфатичний вузол, яєчник, підшлункова залоза, плацента, передміхурова залоза, слинна залоза, скелетний м'яз, шкіра, тонка кишка, селезінка, шлунок, сім'яник, тимус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шийка матки, матка, вена (кожний нормальний зразок являє собою пул від декількох донорів), 9 індивідуальних зразків раку підшлункової залози. На Фігурах 2БЕ-Н показані типові профілі експресії вихідних генів за цим винаходом, які дуже надмірно або виключно експресуються у ракових пухлинах у порівнянні з панеллю нормальних тканин (білі стовпчики) і різними раковими зразками (чорні стовпчики).
Фігура 2) ММРІ11, ММРІ1З (ЗЕО ІЮО МО: 24) - Тканини зліва направо: 80 зразків нормальних тканин (6 артерій, 2 клітини крові, 2 головних мозки, 1 серце, 2 печінки, З легені, 2 вени, 1 жирова тканина, 1 надниркова залоза, 5 кісткових мозків, 1 хрящ, 1 товста кишка, 1 стравохід, 2 ока, 2 жовчних міхури, 1 нирка, 6 лімфатичних вузлів, 4 підшлункові залози, 2 периферичних нерви, 2 гіпофізи, 1 пряма кишка, 2 слинні залози, 2 скелетних м'язи, 1 шкіра, 1 тонка кишка, 1 селезінка, 1 шлунок, 1 щитоподібна залоза, 7 трахей, 1 сечовий міхур,! молочна залоза, 5 яєчників, 5 плацент, 1 передміхурова залоза, 1 сім'яник, 1 тимус, 1 матка), 50 ракових зразків (10 раків молочної залози, 4 раки жовчних протоків, б раків жовчного міхура, 11 раків стравоходу, 10 раків сечового міхура, 10 раків матки). Фігура 25) НОКМАОЮІ1 (5ЕО ІЮ МО: 168) -
Тканини зліва направо: 80 зразків нормальних тканин (6 артерій, 2 клітини крові, 2 головних мозки, 1 серце, 2 печінки, З легені, 2 вени, 1 жирова тканина, 1 надниркова залоза, 5 кісткових мозків, 1 хрящ, 1 товста кишка, 1 стравохід, 2 ока, 2 жовчних міхури, 1 нирка, 6 лімфатичних вузлів, 4 підшлункові залози, 2 периферичних нерви, 2 гіпофізи, 1 пряма кишка, 2 слинні залози, 2 скелетних м'язи, 1 шкіра, 1 тонка кишка, 1 селезінка, 1 шлунок, 1 щитоподібна залоза, 7 трахей, 1 сечовий міхур, 1 молочна залоза, 5 яєчників, 5 плацент, 1 передміхурова залоза, 1 сім'яник, 1 тимус, 1 матка), 41 раковий зразок (10 раків молочної залози, 10 раків шкіри, 11 недрібноклітинних раків легенів, 10 дрібноклітинних раків легенів. Фігура 2Н) ІСЕ2ВРІ1, ІСЕ2ВРЗ (ЗЕО ІЮ МО: 274) - Тканини зліва направо: 80 зразків нормальних тканин (6 артерій, 2 клітини крові, 2 головних мозки, 1 серце, 2 печінки, З легені, 2 вени, 1 жирова тканина, 1 надниркова залоза, 5 кісткових мозків, 1 хрящ, 1 товста кишка, 1 стравохід, 2 ока, 2 жовчних міхури, 1 нирка, 6 лімфатичних вузлів, 4 підшлункові залози, 2 периферичних нерви, 2 гіпофізи, 1 пряма кишка, 2 60 слинні залози, 2 скелетні м'язи, 1 шкіра, 1 тонка кишка, 1 селезінка, 1 шлунок, 1 щитоподібна залоза, 7 трахей, 1 сечовий міхур,ї молочна залоза, 5 яєчників, 5 плацент, 1 передміхурова залоза, 1 сім'яник, 1 тимус, 1 матка), 53 ракових зразки (4 раки жовчних протоків, 6 раків жовчного міхура, 10 раків лімфатичних вузлів, 12 раків яєчника, 11 раків стравоходу, 10 раків легенів).
На Фігурі З показані типові дані імуногенності: результати проточної цитометрії після пептидспецифічного мультимерного забарвлення.
На Фігурах 4А-К показані у верхній частині: медіани інтенсивності МО-сигналів вимірювань на технічних реплікатах нанесені на графік як кольорові точки для одиночних НІ А-А"02- позитивних нормальних зразків (зелені або сірі точки) і пухлинних зразків (червоні точки), на яких був виявлений пептид. Пухлинні і нормальні зразки згруповані відповідно до органів, з яких вони походять, а графіки типу "коробка з вусами" відображають медіану, 25-й і 75-й процентилі (коробка) і мінімум та максимум (вуса) нормалізованих інтенсивностей сигналу для декількох зразків. Порядок розташування нормальних органів визначається категоріями ризику (клітини крові, серцево-судинна система, головний мозок, печінка, легені: високий ризик, темно-зелені точки; репродуктивні органи, молочна залоза, передміхурова залоза: низький ризик, сірі точки; усі інші органи: середній ризик, світло-зелені точки). Нижня частина: Відносна частота виявлення пептиду у кожному органі показана як спинограма. Числа нижче панелі означають кількість зразків, на яких пептид був виявлений, із загальної кількості зразків, проаналізованих для кожного органу (М - 298 для нормальних зразків, М - 461 для пухлинних зразків). Якщо пептид був виявлений на зразку, але не міг бути визначений кількісно з технічних причин, зразок був включений у це зображення частоти виявлення, але точка у верхній частині фігури не ставилася. Тканини (зліва направо): нормальні зразки: артерія (апегу); клітини крові (Біоса сеїЇів5); головний мозок (бгаїп); серце (пеаг); печінка (Іїмег); легеня (Ішпод); вена (меіп); жирова тканина (адірозе); надниркова залоза (аагеп.ад1І.); кістковий мозок (ВМ); товста і пряма кишка (соогес); дванадцятипала кишка (диса); стравохід (езорії); жовчний міхур (дапшІІб); лімфатичний вузол (І М); підшлункова залоза (рапс); паращитоподібна залоза (рагаїпуг); очеревина (регі); гіпофіз (рішію; слинна залоза (заї.діапа); скелетний м'яз (зКеїЇ.ти5); шкіра (5Кіп); тонка кишка (5т.іп); селезінка (5ріееп); шлунок (5і0тасі); щитоподібна залоза (Шугоїд); трахея (Ігаспеа); сечовід (игеїег); сечовий міхур (Бріаддег); молочна залоза (ргеаз|); яєчник (омагу); плацента (ріасепіа);
Зо передміхурова залоза (рговзіаїе); сім'яник (Тевіїз); тимус (Шутив); матка (шіеги5). Пухлинні зразки: гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ); рак передміхурової залози (РСА); рак молочної залози (ВКСА); хронічний лімфоцитарний лейкоз (СГ); колоректальний рак (СКС); рак жовчного міхура (САГ В); гепатоцелюлярна карцинома (НСС); меланома (МЕ); неходжкінська лімфома (МН); рак яєчника (ОС); рак стравоходу (ОБСАК); рак стравоходу і шлунка (05(02 сс); рак підшлункової залози (РС); гліобластома (СВ); рак шлунка (С); недрібноклітинний рак легенів (МЗС С); нирковоклітинна карцинома (КСС); дрібноклітинний рак легенів (ЗСІ С); карцинома сечового міхура (ВС); рак ендометрію матки (ШЕС).
На Фігурах 5А-К показані типові профілі експресії вихідних генів за цим винаходом, які надмірно експресуються у різних ракових зразках. Пухлинні (червоні точки) і нормальні (зелені або сірі точки) зразки згруповані відповідно до органів, з яких вони походять, а графіки типу "коробка з вусами" відображають медіану, 25-й і 75-й процентилі (коробка) і мінімум та максимум (вуса) показників КРЕМ. Порядок розташування нормальних органів визначається категоріями ризику. КРКМ - кількість зчитувань на тисячу нуклеотидів на мільйон картованих зчитувань. Нормальні зразки: артерія (агпегу); клітини крові (ріоса сеїї5); головний мозок (бБгаїп); серце (пеаг); печінка (Іїмег); легеня (Ішпд); вена (меіп); жирова тканина (адірозе); надниркова залоза (адгеп.9іІ.); кістковий мозок (ВМ); хрящ (сагпйШаде); товста і пряма кишка (соіогесі); стравохід (езорі); око (еуе); жовчний міхур (да); нирка (Кідпеу); лімфатичний вузол (ІМ); нервова тканина (пегме); підшлункова залоза (рапс); гіпофіз (ріші); слинна залоза (заї.дЧіІапа); скелетний м'яз (5Кеі.тив); шкіра (5Кіп); тонка кишка (5т.іп); селезінка (з5ріееп); шлунок (біотасії); щитоподібна залоза (ІШугоїд); трахея (Ігаспеа); сечовий міхур (Біададег); молочна залоза (бгеа5); яєчник (омагу); плацента (ріасепіа); передміхурова залоза (ргозіаїе); сім'яник (евіі5); тимус (Шутив); матка (шеги5). Пухлинні зразки: гострий мієлоїдний лейкоз (АМІ); рак передміхурової залози (РСА); рак молочної залози (ВКСА); хронічний лімфоцитарний лейкоз (СІ); колоректальний рак (СКС); рак жовчного міхура (САГ В); гепатоцелюлярна карцинома (НСС); меланома (МЕ); неходжкінська лімфома (МНІ); рак яєчника (ОС); рак стравоходу (ОЗСАК); рак підшлункової залози (РС); гліобластома (СВ); рак шлунка (С); недрібноклітинний рак легенів (М5СІ С); нирковоклітинна карцинома (КСС); дрібноклітинний рак легенів (СІ С); карцинома сечового міхура (ШВС); рак ендометрію матки (ШЕС).
На Фігурах бА-М показані типові результати відповіді іп міго пептидспецифічних СОв'ж Т- бо клітин здорового НІ А-А"02-- донора. СЮО8-позитивні Т-клітини були примовані з використанням штучних АПК, навантажених моноклональними антитілами проти СО28 і НІГ А-А"02 у комплексі, наприклад, з пептидом з послідовністю ЗЕО ІЮО МО: 11 (А, ліва панель) або 5ЕО І МО: 14 (В, ліва панель), відповідно (ЗЕО ІО МО: 157 (С), 233 (0), 85 (Е), 89 (Р), 155 (С), 153 (Н), 264 (І), 117 (9), 253 (К), 39 (І) ї 203 (М)). Після трьох циклів стимуляції були проведене визначення клітин, що реагують із пептидом, за допомогою подвійного фарбування мультимерів з, наприклад,
А"02/ 5БЕО ІО МО: 11 (А) або А"02/ 5ЕО ІО МО: 14 (В). На правих панелях (наприклад, А і В) показане контрольне забарвлення клітин, стимульованих невідповідними комплексами
А"02/пептид. Проводили "гейтування" життєздатних поодиноких клітин на належність до СОвж лімфоцитів. Булеві гейтування допомогли виключити хибнопозитивні відповіді, виявлені з мультимерами, специфічними до різних пептидів. Наведені частоти виявлення специфічних мультимер-позитивних клітин серед СО8-- лімфоцитів.
На Фігурах 7А-С показана надмірна презентація різних пептидів на різних ракових тканинах у порівнянні з нормальними тканинами. Аналіз включає дані для більш ніж 320 зразків нормальних тканин і 462 зразки ракових тканин. Показані лише зразки, для яких була показана присутність пептидів. Фігура 7А) Ген: ССК8, Пептид: І ІРЕТІЕМ (ЗЕО ІЮ МО: 43), Тканини зліва направо: 16 ракових тканин (1 рак жовчних протоків, 1 рак молочної залози, 1 рак товстої кишки, 7 раків легенів, 2 раки лімфатичних вузлів, З раки яєчника, 1 рак шкіри); Фігура 7В) Ген: СХСРК5,
Пептид: ІМТ5ІРРІ (5БО ІЮ МО: 152), Тканини зліва направо: б нормальних тканин (1 лімфатичний вузол, 5 селезінок), 16 ракових тканин (8 раків лейкоцитів, 8 раків лімфатичних вузлів); Фігура 7С) Ген: СУБІ-ТКІ1, Пептид: МІСТ55РЕЇ (5ЕО ІО МО: 156), Тканини зліва направо:
З нормальні тканини (1 легеня, 1 лімфатичний вузол, 1 селезінка), 11 ракових тканин (2 раки молочної залози, 5 раків лейкоцитів, З раки лімфатичних вузлів, 1 рак мієлоїдних клітин).
ПРИКЛАДИ
ПРИКЛАД 1
Ідентифікація і кількісне визначення рівнів пухлиноасоційованих пептидів, презентованих на поверхні клітин
Зразки тканин
Зразки тканин пухлин пацієнтів були отримані з Абіегапа (Детройт, США і Ройстон,
Хартфордшир, Велика Британія); лікарні Університету Валь д'Хеброн (Барселона); Віобегме
Зо (Белтсвілл, Меріленд, США); Центра імунотерапії раку (ССІТ), лікарні Херлев (Херлев);
Сепеїсіві Іпс. (Глендейл, Каліфорнія, США); лікарні Університету Женеви; лікарні Університету
Гейдельберга; лікарні Університету Мюнхена; Університету медицини префектури Кіото (КРОМ); Університету міста Осака (ОС); РгоївоСепех Іпс., (Калвер Сіті, Каліфорнія, США); лікарні Університету Тюбінгена. Зразки нормальних тканин були отримані з Віо-Оріїопве Іпс.,
Каліфорнія, США; Віобегме, Белтсвілл, Меріленд, США; Сарйа! ВіозЗсіепсе Іпс., Роквілл,
Меріленд, США; Сепеїїсібї Іпс., Глендейл, Каліфорнія, США; лікарні Університету Женеви; лікарні Університету Гейдельберга; лікарні Університету Мюнхена; РгоїеосСепех Іпс., Калвер
Сіті, Каліфорнія, США; лікарні Університету Тюбінгена. До хірургічного видалення тканин або аутопсії була одержана письмова інформована згода від усіх пацієнтів. Тканини були заморожені шоковим способом безпосередньо після вирізування та зберігались до виділення
ТОМАР при температурі -70 "С або нижче.
Виділення пептидів НГА із зразків тканин
Пули пептидів НГА із заморожених шоковим способом зразків тканин були одержані імунним осадженням із твердих тканин відповідно до незначно зміненого протоколу (гаїК еї аї., 1991; зЗеедег єї а!Ї., 1999) з використанням НІ А-А"02-специфічного антитіла ВВ7.2, використанням
НІА-А, -В, -С-специфічного антитіла УУб/32, використанням СМВг-активованої сефарози, кислотної обробки та ультрафільтрації.
Аналіз методом мас-спектрометрії
Одержані пули пептидів НІГА розділялися відповідно до їхньої гідрофобності із використанням зворотно-фазної хроматографії (папоАсдийу РІС з5увзієт, Умаїегв), та елюйовані пептиди були проаналізовані на гібридному мас-спектрометрі ГТО-уєЇо5 (ТпегптоЕїПІесігоп) з джерелом іонів типу електроспрей (Е5І). Пептидні пули були завантажені безпосередньо на аналітичну мікрокапілярну колонку з плавленого кварцу (75 мкм в. д. х 250 мм), заповнену зворотно-фазним сорбентом С18 розміром 1,7 мкм (УмМаїегв), із застосуванням швидкості потоку 400 нл на хвилину. Згодом пептиди були розділені з використанням двоетапного 180-хвилинного бінарного градієнту з 10 956 до 33 956 розчинника В при швидкості потоку 300 нл на хвилину. Градієнт був забезпечений розчинником А (0,1 95 мурашиної кислоті у воді) та розчинником В (0,1 95 мурашиної кислоті в ацетонітрилі). Був використаний скляний капіляр із золотим покриттям (РісоТір, Мем/ ОБіесіїме) для введення в джерело іонів нано-ЕбІ. бо Мас-спектрометри ГТО-Огріїгар працювали в інформаційно залежному режимі з використанням стратегії ТОР5. Стисло, цикл сканування був ініційований з повним скануванням при високій точності визначення маси на Огрійгар (КК - 30 000) з наступними сканами МС/МС також на
Огрігар (К - 7500) на 5 найбільш поширених прекурсорних іонах з динамічним виключенням раніше вибраних іонів. Тандемні мас-спектри були інтерпретовані програмою ЗЕОЦЕ5Т з додатковим контролем в ручному режимі. Ідентифікована пептидна послідовність була підтверджена порівнянням генерованої моделі фрагментації природного пептиду 3 моделлю фрагментації синтетичного контрольного пептиду з ідентичною послідовністю.
Відносне кількісне визначення на основі даних РХ-МС без використання ізотопної мітки здійснювалось підрахунком іонів, тобто екстракцією і аналізом компонентів РХ-МС (Миеїег еї аї., 2007). Цей метод базується на припущенні, що площі піків РХ-МС сигналів пептиду корелюють з його кількістю у зразку. Екстраговані компоненти були потім піддані обробці методами деконволюції за зарядовими станами і вирівнювання часу утримання (Миеїег еї аї., 2008; 5їШтт еї а!., 2008). Нарешті, компоненти РХ-МС були піддані обробці методом перехресних посилань з результатами ідентифікації послідовностей з метою об'єднати кількісні дані різних зразків і тканин у профілі презентації пептидів. Кількісні дані пройшли двоярусну нормалізацію відповідно до основної тенденції, з урахуванням варіабельності технічних і біологічних повторних вимірів. Отже, кожний ідентифікований пептид можна зв'язати з кількісними даними, що дозволяє провести відносний кількісний аналіз між зразками і тканинами. Крім того, усі кількісні дані, отримані для пептидів-кандидатів, були перевірені вручну для забезпечення погодженості даних і перевірки точності автоматичного аналізу. Профілі презентації були розраховані для кожного пептиду, які дозволяють оцінити середній рівень презентації у зразку, а також варіацію повторних вимірювань. На профілях зіставляються ракові зразки з фоновим рівнем зразків нормальних тканин. Профілі презентації типових надмірно презентованих пептидів показані на Фігурі 1. Зведення рівнів презентації пептидів по видах пухлин наведений у
Таблиці 4 для вибраних пептидів.
Таблиця 4. Зведення рівнів презентації вибраних пептидів по видах пухлин. Пептид вважали таким, що викликає інтерес для виду пухлини, якщо він надмірно презентується на ракових зразках цього виду пухлини у порівнянні з нормальними тканинами. МЕ - меланома (МЕЛ),
ВАСА - рак молочної залози (РМЗ), ОЗСАК - рак стравоходу (РС). ВРН (ДГПМ3) включає
Зо доброякісну гіперплазію передміхурової залози, а також рак підшлункової залози.
ЗЕО Послідовність Пухлини, що становлять особливий інтерес
ІО
МО:
КІГ ОЕКІОЕЇГ. авас,МсІС,нос, ОС АСС САС, РО, ОБСАВН
ОМІ ЕКЕЇМ5І М5СІ С,НСС,ВРН, ОС,СВС,РС
ВМІБОБІ ММОМ М5СІ С,НСС, ОС,МЕГ,СВС,РС, ОБСАВ
МІ РОБ РА. СВ,М5СІ С,ВАВСА,ВСС,РС, ОС, РОС
СІ МОІМУНІ. МОСІ С,ВОС, ОС
АП ОА МЕ. СС,М5СІ С,ВСС,СВС, РО 8 А 5550АЕМ СВ,М5СІ С, ОС,СВС, РО 9 | вита БМ МОСІ С,ВРН, ОС,МЕС, РОС, ОБСАВ
ОПЕКМУЛІ. МОСІ С, ОС,СВС, РОС, НСС, СІ, ОБСАВ
ПІ ОРКТІКІ. МЗС С,НоС,воС,СВС
ВГ ОРКТІНІ. М5СІ С,воС
ВІНОЕМШ. СВ,аС,М5СІ С,НСС,ВРН, ОС, ВСС,СВС,РС, ОБСАВ
ТЕРМО. ас, М5СІ С,САС,РО, ОБСАН
СІ РБАТТТУ СС, М5СІ С, ОС, РС
ЗАЛІ БП. М5СІ С,НСС,РС
СІ РБЗАЕБІКІ. М5СІ С,ВРН, ОС, ОБСАВ
КТАБІМОММУ М5СІ С,СВС,РС, ОБ5САВ, ОС
КУЕЕЇГ ОГ МТ. СС,М5СІ С,СВС, ОБСАВ
ЗЕО Послідовність Пухлини, що становлять особливий інтерес
І | ТИМ 50 мтвовгові 0БоеюЄ 11111111 66 АМЕРОТЬВУ 00БоеЮЄ 11111111
СНИ Кт сті ДІЯ Кс ННЯ
КУ АВИЙ 00вожває 11010111
ЗЕО Послідовність Пухлини, що становлять особливий інтерес
І | ТИМ 86 ВИБМЕВУ 000 МБоевРНеЄ 11111111
ВОЕЛЕМ 0000 вокваєює 11111111 96 АФИТАНЕС 000 БоеюЄ 11101111 зво опе 00 ф|вббє 11111111
ЗЕО Послідовність Пухлини, що становлять особливий інтерес
БІО
Таблиця 4Б: Зведення рівнів презентації вибраних пептидів по видах пухлин.
СВ - гліобластома (ГБ), ВЕСА - рак молочної залози (РМЗ), СЕС - колоректальний рак (КРК),
ВС - нирковоклітинна карцинома (НКК), СІ. - хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ), НСС - гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК), МЗСІ С - недрібноклітинний рак легенів (НДРЛ), 5СІ С - дрібноклітинний рак легенів (ДРЛ), МНІ - неходжкінська лімфома (НХЛ), АМІ - гострий мієлоїдний лейко з (ГМЛ), ОС - рак яєчника (РЯ), РС - рак підшлункової залози (РПШЗ), ВРН - рак передміхурової залози і доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПМ3), О5САК - рак стравоходу (РС), включаючи рак шлунково-стравохідного сполучення, ВС ССС - аденокарцинома жовчного міхура і холангіокарцинома (АК ХКЖМ), МЕГ. - меланома (МЕЛ), СС - рак шлунка (РШ), ОВС - рак сечового міхура (РСМ), ОТС - рак матки (РМ). 6 шень | пшнннлитнюниннтьнєнешнни:
ІО
МО: Послідовність Додаткові пухлини, що становлять особливий інтерес 6 | РМАЕТА | СС 8 | АЇЗ5БОАЕМ | ВРН,ЧОБ5САН,5СІС, ОВС, ОТО, ВАСА, ОВС СОС, МЕ АМІ,МНІСС/:777777777771111 9 (| зПптеори5У | БСІС, ОВС, ОТс,вВАсСА,оВосос1111111111с1с1с у 68 | с0мММШАяМ | ОВСАМЕ (:/ 71111111 80 | МТеОУНЕСЇГ/// ов 77777771 86 | БІРЗМЕБМ 0 | 5СІС,ВАСА,оВС СОС 89 | ЗІАЕТНМ 0 | БсСовВссоСвосСМн 77777711 90 | АШЧУСЕКМОМ.Ї З: Гос77777777111111111111111111111111111111111111111111111 пише | дншнтнннюстннтьсннннние
І
МО: Послідовність Додаткові пухлини, що становлять особливий інтерес 96 | АОТТАНЕС 0 | О5САВ,ОВС, ІТС 98 | РМОЕКІРЕСЇ////// фОвВбсос 77777711 99 | ПРОЮСТЕА | оСб;ов6сос77И7И7И7Й7Й721ссС у пшщюнши | дншнтнтннюстнннтьсннннние
І
МО: Послідовність Додаткові пухлини, що становлять особливий інтерес
ПРИКЛАД 2
Профілі експресії генів, що кодують пептиди за винаходом
Надмірна презентація або специфічна презентація пептиду пухлинних клітинах у порівнянні з нормальними клітинами є достатньою для можливості його використання в імунотерапії, а деякі пептиди є пухлиноспецифічними, незважаючи на те, що їхній вихідний білок зустрічається також у нормальних тканинах. Все ж, отримання профілю експресії ІРНК додає додатковий рівень безпеки у виборі пептидних мішеней для імунотерапії. Це особливо важливо для варіантів терапії з високим ризиком для безпеки, таких як ТКР із дозрілою афінністю, де ідеальний пептид буде отриманий з білка, унікального для пухлини і який не виявлений у нормальних тканинах. Для цілей цього винаходу було показано, що експресія нормальними тканинами усіх вихідних генів є мінімальною, виходячи з описаної вище бази даних щодо експресії РНК, яка охоплює близько 3000 зразків нормальних тканин. Додатковий аналіз РНК нормальних і пухлинних тканин був доданий у випадку деяких видів ракових пухлин (ГЦК, КРК,
ГБ, РШ, НДРЛ, РПШЗ, НКК, ДГІПМЗ/РІПМ) з метою оцінки охоплення цільових мішеней в популяції пацієнтів, що мають відповідне ракове захворювання.
Джерела та приготування РНК
Зразки тканин, видалені хірургічним шляхом, були придбані у зазначених вище джерел (див.
Приклад 1) після одержання письмової інформованої згоди від кожного пацієнта. Зразки пухлинної тканини були миттєво заморожені в рідкому азоті безпосередньо після хірургічної операції та пізніше гомогенізовані з використанням ступки та товкача під рідким азотом.
Тотальна РНК була приготована з цих зразків з використанням реактиву ТКІ (АтрБріоп,
Дармштадт, Німеччина), з наступним очищенням за допомогою КМеазу (ОІАСЕМ, Хільден,
Німеччина); обидві методики виконувались за протоколом виробника.
Тотальна РНК зі здорових тканин людей була одержана комерційним шляхом (Атріоп,
Хантингтон, Велика Британія; Сіопіесп, Гейдельберг, Німеччина; 5бігаїадепе, Амстердам,
Нідерланди; ВіоСпаіїп, Хейард, Каліфорнія, США). РНК від кількох осіб (від 2 до 123 осіб) були змішані таким чином, щоб РНК від кожної особи була рівнозважена. Якість та кількість усіх зразків РНК були оцінені на біоаналізаторі Адіїепі 2100 (Адіїепі, Вальдброн, Німеччина), з використанням комплекту КМА 6000 Рісо Гарспір Кії (АдіїепО).
Зо Усі зразки РНК здорових тканин людини для проведення експериментів ЕМАбед були отримані від організацій: Авіегапа (Детройт, Мічиган, США і Ройстон, Хартфордшир, Велика
Британія), ВіоСаї стрН (Гейдельберг, Німеччина), Віобзегме (Белтсвілл, Меріленд, США),
Сарпйа! Віозсієпсе Іпс.(Роквілл, Меріленд, США), Сепеїісібзї Іпс. (Глендейл, Каліфорнія, США), інститут Ізійшо Маліопаїе Титогі "Разсаїіе" (Неаполь, Ігалія), РгоїеосСепех Іпс., (Калвер Сіті,
Каліфорнія, США), лікарня Університету Гейдельберга (Гейдельберг, Німеччина).
Усі зразки РНК пухлинних тканин для проведення експериментів КМАзЗед були отримані від організацій: Авіегапа (Детройт, Мічиган, США ї Ройстон, Хартфордшир, Велика Британія), Віо-
Орійоп5 Іпс. (Брі, Каліфорнія, США), Віобегме (Белтсвілл, Меріленд, США), Сепеїйсіві Іпс. (Глендейл, Каліфорнія, США), РгоїеосСепех Іпс., (Калвер Сіті, Каліфорнія, США), Тізвце ЗОЇшШіоп5 а (Глазго, Велика Британія), лікарня Університету Бонна (Бонн, Німеччина), лікарні
Університету Гейдельберга (Гейдельберг, Німеччина) лікарні Університету Тюбінгена (Тюбінген,
Німеччина).
Експерименти з використанням мікрочипів
Охоплення оцінювалося шляхом аналізу профілів експресії РНК (мікрочипи АйПутеїгіх) зразків: 30 ГБ, 16 КРК, 56 НКК, 12 ГЦК, 38 НДРЛ, 11 РПШЗ, 34 РШ ії 20 зразків раку передміхурової залози.
Аналіз генної експресії усіх зразків РНК пухлинних і нормальних тканин був виконаний з використанням олігонуклеотидних мікрочипів Айутеїгіх Нитап Сепоте (НС) О133А або НОо- 133 Ріюиз 2.0 (Апутеїгіх, Санта Клара, Каліфорнія, США). Усі етапи виконувалися відповідно до посібника АПутеїгіх. Стисло, дволанцюгова кДНК була синтезована з 5-8 мкг тотальної РНК, з використанням Зирегзогірі КЕТІ! (Іпмігодеп) та оліго-4Т-Т7-праймеру (МУУС Віоїесі, Еберсберг,
Німеччина), як описано в посібнику. Транскрипція Іп міго була виконана з використанням комплекту маркування РНК-транскриптів ВіоАггау Нідп місій КЕМА Тгапвзосгірі Гарейпо Ки (ЕМ2О ріадповійсв, Іпс., Фармінгдейл, Нью-Йорк, США) для чипів О1З3ЗА або комплекту СепесСпір ІМТ
І абеїїїпу Кії (Абутеїгіх) для чипів 0133 Рій 2.0, після чого були здійснені КРИК-фрагментація, гібридизація та забарвлювання стрептавідин-фікоеритрином та біотинільованим анти- стрептавідиновим антитілом (МоїІесціаг Ргобе5, Лейден, Нідерланди). Зображення були скановані приладом Адііепі 2500А СепеАітау бсаппег (01З3ЗА) або АпПутеїйіх Ссепе-СНпір Зсаппег 3000 (0133 Ріє 2.0). Дані аналізувалися за допомогою програми 5СО5 (АПутейіх), з бо використанням стандартних установок для усіх параметрів. Для нормалізації були застосовані
100 службових генів, наданих компанією Айутеїйгіх. Відносні значення експресії були розраховані по відношенням логарифмів зареєстрованих сигналів, наданим комп'ютерною програмою, причому значення для нормального зразка тканин нирки було довільно встановлене на 1,0. Типові профілі експресії вихідних генів цього винаходу, які дуже надмірно або виключно експресуються у ГЦК, КРК, ГБ, РШ, НДРЛ, РПШЗ, НКК або ДГПМЗ/РПМ, показані на На Фігурі 2.
Зведення даних з охоплення для вибраних генів показано в Таблиця.
Таблиця БА. Цільове охоплення для вихідних генів вибраних пептидів. За надмірну експресію вважали більш ніж у 1,5 рази вищу експресію на пухлині у порівнянні з відповідною нормальною тканиною, яка виявила найвищу експресію гена. Надмірна експресія «19 Фо - І, 20- 49 95 - ІІ, 50-69 95 - ШІ, »70 95 - ІМ. Якщо пептид можна отримати із декількох вихідних генів, ген з найменшим охопленням вважався вирішальним.
ЗЕО | послі- | гБ | кРК | НКК | ГЦК ОО НДРЛ РпПШшЗ | Я/ПМЗ/ й Ідентифі- | Символ
ІО й о о о о о о РоПМ РШ (95)
МО: | довність (95) | (95) | (90) | (Ов) (бо) (Ов) (96) катор гена гена
А 55
АЛ 1011 рфровме | дятх
ЗНПЕМІ. зів и 11 1тввив | дтаов вах вод при рим ровтво | лока слак ек 111 вав | ері
ІКМТОР ве ІТТ 1 1111 вени | вив
ЗІМЕМІ ев | и"|п" и мм 0вв | вясла
КОРЕС пер пом и рт м м1втв | вод
ТІСІРЕ ему "|| 1", вввво | вк!
НІ ОЕ
58 САРАО вив
М
ТІ ГЕС тів тро еве | слемя
М ОЕМ ми 11 вве осв
ССос16 103 МАРТ 100526761, | 9-
МОКІ. 54937 5ОНІ На,
ЗОН Наг
ТМГЕЕЇ ве "МІ 111 рвиза | сок
МІ СО кі ІМ и им м вв сок
МФ) в)
СЕЗ НИ НУО СТИ НЕСТИ НАСТЯ НОСНИ НАСНННЯ НОСИ НАНУ СУ вою крик, 71761799 1оою
ГМмОО5 ві мІм "|" міт м | вв сок
КІГОЕКІ лам ротова | овмеє мем и" три ров2 | овмее зе мії 11 17771177117717711. зов. | елек
МО: довність| (96) | (90) | (90) | (бо) (Ус) (б) (96) й катор гена гена
ВИ о МИ ПИ ПОН ПОН КОНЯ ПОН КОХАННЯ ПОН НОЯ КОХ іс М ім! 11 ролово|овек геіому | Ми! рлово|овек
АПЕО ів я рю ен гео м ім"! ротова |овмек сао "| Мі им м рови ов о рови ов зіали м ім! и им м рот |снек вів! | 1111 рев о юю | 1111 и вв ох
КІМОР
Соки ни шо и МСЕ іно пути | вано гін! рми рови |вяксА оін | "|" рови |в пів ану тут | вив |в пф ГГ реве | наст ів! ГГ реве |насті пра рим дров |нмма пліви | пі ви |нммя
НСД еая ши шля ля ВТ ПО ННЯ НОЯ НОТ НСС НЕТ ен и
ЗМ. ві | 11171 ровввю нта ово 11 розв нт ім | | вве |на тіту Мі" мм м | ротовяз | іоковро. тіста |м|м| "|" ую | ром |поваве
5ЕО Послі- ГБ | КРК | НКК | ГЦК | НДРЛ | РПШЗ дтмз/ о Ідентифі- | Символ в) й РПМ РШ (96) . Ідовність) (95) | (90) | (90) | (бо) (Ус) (б) о катор гена гена
МО: (бе)
МИКаї. зі |! | 1711 вв |кви
ТМГОЕ щиро ке
ОЇМЕГІ тік | |в |кви
МИКаї. вм "рр 1 рзва ке
ЗМОЕМ ск! "рова кен
ОПЕК хи мімртри рим вве кіче
ІГАОЮ мо" ми ри ром дроамзт кін 70 аіІ/ТЕК ІМ 24,137,285, | КІБ4А,
ТММ 643 КІБ4В
ЗІ МЕК 24,137,285, | КІБ4А, ме "ІМ | и и, м вв ків
ПІ РТО
104 | ЕРА С ІМ 354 КІКЗ
ТТ
ІАУМР мі 11 и зам кіло!
Р РІК ви рити рвав ото
МІМОЕ
279 | САМІТ 54596 ї1т01
Ї
ЗПЕЕ5 пів | вв ями
АМІ АБЗ сві "им рожеве мав мімози у меме
КМІБАЇ зі пр ми ровноов | мосте крути 1внов мисте
ОСПЕТ
31 ТО А 94025 МиС16
ЦІ
МУММІ. мм миро ровно мисте
Тов з ритми ровнов | мосте
ТЕМІ же рт рими ровноов | мосте
КОМБІ се "мі 1717 м уровиві | кслео
МІЛЛМЕЇ во "ім Ір р омурвюві | молео
МІ от мі 11111171 0 вжвве |молеог
5ЕО Послі- ГБ | КРК | НКК | ГЦК | НДРЛ | РПШЗ дтмз/ о Ідентифі- | Символ в) й о о о о о о РПМ РШ (96)
МО: | довність (96) | (90) | (90) | (бо) (Ус) (б) (96) катор гена гена
ПЕР дол "ри рим овввет кодек
ВМІРОа 107 | ОАУТОа 55247 МЕС
М же рр ти вве мя
ІГАЕЕР ж т и оввевв | мя
ІСНОЕ МОРБб2С же |" 11 рвав
М ЕсСС
САНИ НТ НС НОСНО НОСННО НОСТНИ НОСИ НОСІ НОВ
СЕМ зно "іп"! и" |", 7,7 | и 0роовтвв | вдова
КІГ АМІ світ 171и111 01, | чюовю з'ука ще яр, 1117171 яв | она
ЕРІАМІ Р ка 110111 виз нм
АСНОЕ А!АРОВІР мае п"|и" І, 711 роввог
ГОГОРІ. кави "Ім ри"| и | оваи вм
ЕТАЕР в "Іри лвеот | внови
ЕСМКМ
255 | 5ПІ а 79801 ЗНОВ
А
САРІ. му и 11111111 ев віствм
А ра мо робото вшотем
СГАЕР ом "| 111177 и и 1 вляов | врозе
І ЕБ5 281 | ОРКМУ 6491 ЗТ.
ЗІ
І 'аЗЕЕ іо рми том едее 8) ям Мр том чом
ОСИ СТ ПТН НТ НОСУНО НОСННО НОСА НОСІ НС ЕЕ
З'ОКОЇІ свідо хіх три 111 тот
АГ МО
СУКИ НТ НТ НИ НОСИ ПОС НОСА НОСИ НО моє м мітки м | зв |на
ОТАРЕ 15,073,792, | ТТОЗОВ, век мими им До лтовох
СОС НС НЕТ СТН НОСНЯ НОСУНИ НОСИ НООСТННЯ НОСИ ВАЄ УНІ КЕ ше Послі- ГБ | КРК | НКК | ГЦК | НДРЛ | РПШЗ дав РШ (9 Ідентифі- Символ 1 о, о, о, о, о, о, (90)
МО: | довність (96) | (90) | (90) | (бо) (Ус) (б) (96) катор гена гена
ААГЕМ зму Тр 0111 ртвю замки
ОЇ ВЕА зів "| 1111
Експерименти КМАзеа
Аналіз генної експресії зразків РНК пухлинних і нормальних тканин проводився методом секвенування наступного покоління (ЕМАзед) лабораторією Себат (Тюбінген, Німеччина).
Стисло, бібліотеки секвенування були створені з використанням набору реагентів Шитіпа Нізед м4 відповідно до протоколу постачальника (ПШитіпа Іпс., Сан-Дієго, Каліфорнія, США), який включає фрагментацію РНК, синтез кКДНК і приєднання адаптерів секвенування. Бібліотеки, отримані з багатьох зразків, змішують у еквімольних кількостях і секвенують на секвенсорі
Шитіпа НізЗед 2500 згідно з інструкціями виробника, генеруючи поодинокі зчитування довжиною 50 п. н. Результати зчитування картують на геном людини (ЗКСпЗ38) за допомогою програми
ЗТАК. Дані експресії надаються на рівні транскриптів як КРКМ (кількість зчитувань на тисячу нуклеотидів на мільйон картованих зчитувань, згенерованих програмою Сийіпк5) і на рівні екзонів (загальна кількість зчитувань, згенерованих програмою Весйоо!і5), грунтуючись на анотаціях бази даних послідовностей епхетбі (Епзетрбі7 7). Зчитування екзонів нормалізують за довжиною екзону і розміром вирівнювання, щоб отримати значення АРКМ.
Типові профілі експресії вихідних генів цього винаходу, які дуже надмірно або виключно експресуються у НХЛ, РМЗ, РЖМ, ХГК, МЕЛ, РЯ, РС, ДРЛ, РСМ, РЕМ, показані на Фігурах 2 Б-
Н. Показники презентації додаткових типових генів наведені у Таблиці 58.
Таблиця 58. Цільові охоплення для вихідних генів вибраних пептидів.
За надмірну експресію вважали більш ніж у 1,5 рази вищу експресію на пухлині у порівнянні з відповідною нормальною тканиною, яка виявила найвищу експресію гена. надмірна експресія -19 95 - І, 20-49 965 - ІІ, 50-69 95 - Ш, »70 95 - ІМ. Якщо пептид можна отримати із декількох вихідних генів, ген з найменшим охопленням вважався вирішальним. Фоновий рівень включав наступні відповідні нормальні тканини: жирову тканину, надниркову залозу, артерію, кістковий мозок, головний мозок, хрящ, товсту кишку, стравохід, жовчний міхур, серце, нирку, печінку, легеню, лімфатичний вузол, підшлункову залозу, гіпофіз, пряму кишку, скелетний м'яз, шкіру, тонку кишку, селезінку, шлунок, тимус, щитоподібну залозу, трахею, сечовий міхур і вену. У випадку, якщо були наявні дані експресії для декількох зразків одного і того ж самого виду тканини, для розрахунків використовували середнє арифметичне всіх відповідних зразків. ГМЛ - гострий мієлоїдний лейкоз, НХЛ - неходжкінська лімфома, РМЗ - рак молочної залози, ХЛЛ - хронічний лімфоцитарний лейкоз, АК ХКЖМ - аденокарцинома жовчного міхура і холангіокарцинома, МЕЛ - меланома, РЯ - рак яєчника, РС - рак стравоходу, включаючи рак шлунково-стравохідного сполучення, ДРЛ - дрібноклітинний рак легенів, РСМ - рак сечового міхура, РМ - рак матки.
ЗЕ
О | Послі-
І дов- МЛ ХЛ РМЗ хлл АКОХК МЕЛ РЯ Ро дрл РОМ РМ
МО | ність (Ус) (Ус) (ув) | (У) | ЖМ (90)| (95) | (96) | (95) (Ус) (Ус) (Ус) ік! | 1 (1 111 1 ло 1 | КІОЕЇ.
ЗМЕ
КЕ
2
ЗЕ е дов ГМлЛ | НХЛ | РМЗ |ХЛЛ| АК ХК МЕЛО РЯ | РС | ДРЛ | РСМ | РМ
МО! ність 9 | (95) ) (96) ) (926) ЖМ(96)) (36) | (95) | (96) | (96). (96) | (95)
ВМІр рБІ М
З | МОМ
Міга
ЕГРА
4
І МО
ІМУН
АПО
А МЕ
7
АІ 55
ЗОАЕ
У з та еів/щи
ЗМ
РЧЕ сі ВР РО ВР ВОНО ВЧ ВР ВЧ ВЧ ВІРНО НІЧ | ММС
МУ, АШРИШЧЯ ШРЯ НМУ ПОРЧІ ШРІ ВР ВІЧІ ПЕЧІ ВІРНО НІЧ 11 | КТГ
ЧОРНИМИ ШРІ НМ НОРІ ВЧ ВР ПІЧ БАЧ ВІРНО НІЧ
13 | ЕМ
УТЕ5 ру 14| ІМ
СІ Р
ЗАЕБІ
17 | КО
РЧЕ УВА ШИ ШР ВМ ВОНО ВІЧНО ВР ВЧ ВЧИВ НІЧ
18 | МОММ в) рЕ55 21
ІГМУР
Мун 22| У
КУМ/5
ОМтТР 2г4|ї ІМ ІМ ІМ ІМ ІМ
МЕ
СЕАУ
39| М
КІМЕ
БІ 5М | ТЕМ ІМ ІМ
РУ: а МН ННЯ ПЧ ВР НОЧНЯ НОЧН ЧЯ ВЧ ВЧ ВОРНЯ ПЧ 41 | ЗЕ!
РЕЯ РН ШРІ ВМ ПОРНО ВІЧНО ВМО ВР ПЧ ВЧ НІЧ
43 | ТІМ ІМ звізоєЇ 1/1 71 711711 1 11711
ЗЕ е дов ГМлЛ | НХЛ | РМЗ |ХЛЛ| АК ХК МЕЛО РЯ | РС | ДРЛ | РСМ | РМ
МО! ність 9 | (95) ) (96) ) (926) ЖМ(96)) (36) | (95) | (96) | (96). (96) | (95) ет
І пі Ма
ЕММІ. 47 ка
МІНО
49 | МЕМ
РЧІ РИМИ ШРІ НМ НОРІ ВІЧІ ВР ВІЧІ ПМ ВІРНО НІЧ
50 | НО.
РУ НАННЯ ШРІ НМА ВОНИ ВІЧНО ВР ВЧ ПМ ВІРНО НА
67 | ГАА
ЕТАЕ
РЕК
716| У
СЕ
МЗРН
83| С
ЕШЕ
ВЕОЇ. 84
Ко
КРЕО
85 | ЕС ЇМ
І
МЕ
У
ПЕРІ
БІ 5. 88 | А
РУБАН ШРІ РО ВР ВОРЧНЯ ВОЧНО РЧ ПЧ ВЧ ВІРНО НІЧ
ТІБІМ
ВІРЕ
ЕМО
92| МУ
КООЕ
СЕР. 95 | ЕС
АГОТ
ТАНЕ
І
СІ МР
| МТМ 2 | СМ
АГ 5 11 | 5БМАЕ б |А ІМ
ТЕ
11 | СІНА 7 |А
ЕЛ ТА
7 | АГЕМ ІМ
ЗЕ е дов ГМлЛ | НХЛ | РМЗ |ХЛЛ| АК ХК МЕЛО РЯ | РС | ДРЛ | РСМ | РМ
МО! ність 9 | (95) ) (96) ) (926) ЖМ(96)) (36) | (95) | (96) | (96). (96) | (95) тт
ВДЕ: НМ ПРИ ПММ НОРАНО ПРО Я ПЧ ПМ ВОНИ ПЧ
ВЕ кни ЧИ ПЧ В НОРІ ПЧ ЧО ПЧ ПАН ПОЧНИ ПЧ 2 | ІЕЕ
КІМЕ
15 | ГЕНТ
З т о5 15 | МІКА |М
ЕЛЕ ни М ПЧ ПМ НОРАНО ПЧ ЧО ПЧ ПАН ПОЧНИ ПЧ б | 5РЕГ.
Іще в; | СОР 7 |М
МОР
15|| ГНН 8 пар 16 | 55ЕЕ б
АГА
16 | ГЕЗМА 9 |М
ВАЗІ НМН М ПМ ВЧ НОРАНО ПЕЧО ПРЧЯ ПЧ ПА ВОМ ПЧ
0 | МЕКУ
ПМА
18 | РТАО 1|ЧА
ТІ МО
18 | СІ РА 5 | ЕМ ІМ ІМ
ЕСЕМ
| ОРЕГ
З|М
АІ ЗЕ
22 | ТГЕНМ о їлта 22 | МЕАО 2|ї
ЗІ РЕ
23 | БІ ЕУ
З
МЛМ
23 | ЕІГЕО 4|М
ЗМ
23 | ОРКА 5 |М 2зікмє! і 1 1 11 1171 1 11711171
ЗЕ е дов ГМлЛ | НХЛ | РМЗ |ХЛЛ| АК ХК МЕЛО РЯ | РС | ДРЛ | РСМ | РМ
МО! ність 9 | (95) ) (96) ) (926) ЖМ(96)) (36) | (95) | (96) | (96). (96) | (95)
БЛЕМ І НН ННІ НО ПОН НОЯ Б БОНН НОЯ НН ВО
У
АПЕ
23 | ОТОаО 7 | М5.
КОРЕ
24 | ОТМЕ 11 з 1. 1 А 2 | ЕІРМІ.
СІАЄЕ
24 | РОЕМ
З|М
АПЕ
24 | ЕЕЕВ |М
СЕЗ ВМО НМ РОН ВРУ ПОРЧА ВОНО ПРУТ ВОНИ ПЧ НРУ МОЯ б | МТММ
ММО
24 | ОБАІ. 8
БЕ ВАН ПРІ НМНЯ ВР НОМ ВОРОН ВРАЯВОРНЯ ПОР МАН НОЯ
1 | МІ РЕЇ
ЗІ МЕ
25| КМО5 2|ї
ТЕГ... з 1 1 Те
З | МНЕ
РМК
| МБО. 5 | МОА
КОН
25| ОСІ У 7
АЇМЕ
26 | БІМЕ 0 с ІМ
СІ АД
26 | ГАМН 1 тег ТТ
З | ГРТ
Ще дів) 26 | ОМНІ. 411 ІМ ЇМ ІМ що) 26 | КРОЮ 5 | 151
Душ щв) 26 | МРГ. 7 | УМ. іс! |, 7 711711 7 11711
ЗЕ е дов ГМЛ | НХЛ | РМЗ |ХЛЛ)| АК ХК | МЕЛ | РЯ РС ДРЛ | РСМ РМ
МО | ність (Ус) (Ус) (ув) | (У) | ЖМ (90)| (95) | (96) | (95) (Ус) (Ус) (Ус) 8 с ГГ О11ГГг 27 | ТТЕ сіні 1 (1 (1111 11 кл
Бо: о ШРІ ШРІ НМ ПОРНО НОЧІ НУО НМ ННЯ НОЧН ВОРНЯ 1 | МЕБІ
ТІ ММ
27 | РЕВТІ 4 | ТМ ІМ ІМ ІМ ІМ ІМ ІМ
КГОЕ
27 | ЕГМК 7 ЇМ
ММо 27 | ЕСАМУ 9 | т
АІ ЗЕ
281 100
З |М
ЕСТЕ
28 | МУНЕ б
ПРИКЛАД З
Імуногенність іп міго пептидів, презентованих молекулами МНе І класу
Щоб отримати інформацію стосовно імуногенності ТОМАР за цим винаходом, автори винаходу провели дослідження з використанням примування Т-клітин іп мійго на основі повторної стимуляції СО8ж- Т-клітин штучними антигенпрезентуючими клітинами (штучними
АПК), навантаженими комплексами пептид/МНе і антитілами проти СО28. У такий спосіб автори винаходу змогли показати імуногенність на цей час 47 ТИОМАР за цим винаходом, рестриктованих за НІ А-А"0201, що продемонструвало, що ці пептиди є епітопами Т-клітин, проти яких в організмі людини існують попередники СО8-- Т-клітин (Таблиця 6А і Б).
Примування СОВ8 я Т-клітин іп міго
Для проведення стимуляцій іп мйго штучними антигенпрезентуючими клітинами, завантаженими комплексом пептид-МНС (рмМмНнео) та антитілами проти СО28, спочатку були виділені СО8-- Т-клітини зі свіжих продуктів лейкаферезу НІ А-А"02 шляхом позитивного відбору з використанням анти-СО8 мікрогранул (Міпепуї Віоїес, Бергіш-Гладбах, Німеччина) здорових донорів, отриманих із Клініки Університету міста Мангейм, Німеччина, після одержання інформованої згоди. МКПК їі виділені СО8---лімфоцити інкубували аж до використання в Т- клітинному середовищі (ТОМ), що складається з КРМІ-СІшатах (Іпмігодеп, Карлерує,
Німеччина) з додаванням 10 95 термічно інактивованої АВ-сироватки людини (РАМ-Віоїеси,
Ейденбах, Німеччина), 100 Од/мл пеніциліну/100 мкг/мл стрептоміцину (Сатрбгех, Кельн,
Німеччина), 1 мМ пірувату натрію (СС Рго, Обердорла, Німеччина), 20 мкг/мл гентаміцину (Сатргех). Цитокіни у концентраціях 2,5 нг/мл ІЛ-7 (РготосеїЇ, Гейдельберг, Німеччина) та 10
Од/мл ІЛ-2 (Момагіх Рпагта, Нюрнберг, Німеччина) також додавалися до ТОМ на цьому етапі культивування. Приготування мікросфер, покритих рМНеС і антитілами проти СО28, Т-клітинні стимуляції та зчитування виконувалися у добре вивченій системі іп мйго з використанням чотирьох різних молекул РМНС для кожної стимуляції і 8 різних молекул РМНОС для кожної умови зчитування.
Очищені костимулювальні антитіла мишачого І(дДо2а проти СО28 людини АБ 9.3 (ипа еї аї., 1987) були хімічно біотинільовані за допомогою сульфо-М-гідроксисукцинімідобіотину, як
Зо рекомендовано виробником (Регріо, Бонн, Німеччина). Використовували полістирольні гранули діаметром 5,6 мкм, покриті стрептавідином (Вапоз І арогайогіе5, Іллінойс, США).
рМНС, використаними як позитивний і негативний контроль, були А"0201/МІ А-001 (пептид
ЕГАСІСІИ ТМ (ЗЕБЕО ІЮ МО: 289) з модифікованого Меїап-А/МАВТ-1) та А"0201/00Х5-001 (МИ РАЇМНІ з 0ОХ5 (ЗЕО І МО: 290), відповідно.
В 96-лункові планшети вносили 800000 мікрогранул/200 мкл у присутності 4х12,5 нг різних біотинільованих комплексів РМНС, промивали та додавали 600 нг біотинільованих антитіл проти СО28 в об'ємі 200 мкл. Стимуляція була проведена в планшетах на 96 лунок шляхом спільного інкубування 1х105 СОВ8-- Т-клітин із 2х105 промитих мікрогранул з покриттям у 200 мкл
ТОМ з доданням 5 нг/мл ІЛ-12 (РготосСеїІ) протягом З днів за температури 37 "С. Половина середовища була потім замінена свіжим ТОМ з доданням 80 Од/мл ІЛ-2, та інкубування продовжували 4 дні за 37 "С. Цей цикл стимуляцій був виконаний загалом три рази. Для зчитування з РМНО-мультимерів з використанням 8 різних молекул РМНС для кожної умови зчитування застосовувалося двомірне структурне кодування як описано раніше (Апаегзеп еї аї., 2012) з невеликими модифікаціями, які стосуються зв'язування з п'ятьма різними флуорохромами. Нарешті, був проведений аналіз мультимерів за допомогою забарвлювання клітин барвником для визначення їхньої життєздатності І іме/деай у ближньому ІК-діапазоні (Іпмігодеп, Карлесрує, Німеччина), клону антитіл СО8-РІТС 5КІ1 (ВО, Гейдельберг, Німеччина) і флуоресцентних РМНО-мультимерів. Для аналізу використовували цитометр ВО І ЗК ЗОКР, обладнаний відповідними лазерами і фільтрами. Пептидоспецифічні клітини були розраховані як відсоток від загальної кількості СО8-позитивних клітин. Оцінка результатів мультимерного аналізу була виконана за допомогою комп'ютерної програми Еіоулдо (Тгее 5іаг, Орегон, США).
Примування іп міго специфічних мультимер-позитивних СО8- лімфоцитів було визначене порівнянням зі стимуляціями негативних контролів. Імуногенність для даного антигену визначалася, якщо було виявлено, що принаймні одна оцінювана іп міго стимульована лунка одного здорового донора містить специфічні СО8-- Т-клітини після стимуляції іп міго (тобто коли ця лунка містила хоча б 1 95 специфічних мультимер-позитивних серед СОбвж Т-клітин та відсоток специфічних мультимер-позитивних клітин був принаймні в 10 разів більше медіанного значення стимуляцій відповідних негативних контролів).
Імуногенність пептидів іп міго
Для перевірених пептидів НГА | класу імуногенність іп міго можна продемонструвати
Зо генерацією пептидоспецифічних Т-клітинних ліній. Типові результати проточної цитометрії після
ТОМАР-специфічного мультимерного забарвлення для 15 пептидів за винаходом показані на
Фігурі З і Фігурі 6, разом із відповідними негативними контролями. Результати для двох пептидів за винаходом зведені у Таблиця 6А і В.
Таблиця бА
Імуногенність іп міго пептидів НГ А класу І за винаходом
Типові результати експериментів по визначенню імуногенності іп міго, проведених подавцем заявки, для пептидів за винаходом. «20 95 -: ж; 21 90-49 95 - --5 50 90-69 90 - нн; » - 70 96 - нижня
Таблиця 68
Імуногенність іп міго пептидів НГ А класу І за винаходом
Типові результати експериментів по визначенню імуногенності іп міго, проведених подавцем заявки, для пептидів за винаходом, обмежених за Ні А-А"02. Наведені результати експериментів по визначенню імуногенності іп міго. Відсоткові долі позитивних лунок і донорів (серед оцінюваних) зведені як зазначено «20 90 2 ж; 20 90-49 Фо - -5 50 У0-69 У - нн; - 70 96 - нижня 11118 |5БПТОрИВ5М 7 ЇЇ.
11111661 |ДАМЕРОТІРВМЇГ/Г/// Ї7777777771717171ясИсИсЙ;20 11111891 | БСАЕТІНМ С Ї7777777771717171ясИсЙИЙ;20
ПРИКЛАД 4
Синтез пептидів
Усі пептиди були синтезовані стандартним і широко використовуваним методом твердофазного синтезу пептидів за стратегією Етос.
Ідентичність і чистоту кожного окремого пептиду визначали методами мас-спектрометрії і аналітичної ЗФ-ВЕРХ. Пептиди одержували у вигляді білих або брудно-білих ліофілізатів (солей фторацетатів) чистотою »50 95.
Усі ТОМАР переважно вводять у вигляді трифторацетатних солей або ацетатних солей, використання інших солей також можливе.
ПРИКЛАД 5
Аналіз зв'язування з МНС
Пептиди-кандидати для Т-клітинної терапії за цим винаходом були додатково перевірені на здатність зв'язуватися з МНС (афінність). Окремі комплекси пептид-МНСО були отримані УФф- індукованим обміном лігандів, за якого УФ-чутливі пептиди розщеплюються під дією Уф- випромінювання, і аналізується продукт обміну з пептидом, що вивчається. Тільки пептиди- кандидати, які здатні ефективно зв'язуватися з пептгидсприйнятливими молекулами МНС і стабілізувати їх, попереджають дисоціацію комплексів із МНС. Для визначення виходу реакції обміну проводили аналіз методом ЕЇІ5А на основі виявлення легких ланцюгів (В2т)
стабілізованих комплексів із МНС. Аналіз проводили згідно з загальним описом у роботі
Коаепко і співавт. (Нодепко евї а!., 2006). 9б-лункові планшети МАХІЗогр (МОМС) були покриті протягом ночі розчином 2 мкг/мл стрептавідину у РВ5 при кімнатній температурі, 4 рази промиті і блоковані протягом 1 год. при 37"С у 2 95 розчині БСА, що містить блокувальний буфер. Ренатуровані мономери НІА-
А"02:01/МІ А-001 використовувались як стандарти, охоплюючи діапазон 115-500 нг/мл.
Мономерні комплекси пептид-МНСОС, продукти реакції обміну, що протікає під дією УФф- випромінювання, розводили у 100 разів у блокувальному буфері. Зразки інкубували протягом 1 год. за температури 37 "С, промивали чотири рази, інкубували з 2 мкг/мл кон'югованих із пероксидазою хріну антитіл проти В2т протягом 1 год. за температури 37 "С, знову промивали і визначали з розчином ТМБ, реакцію зупиняли за допомогою МНаг5О». Поглинання вимірювали при 450 нм. Пептиди-кандидати, що демонстрували високий вихід реакції обміну (переважно вище 50 95, найбільш переважно вище 75 95) є зазвичай переважними для синтезу і продукції антитіл або їх фрагментів і (або) рецепторів Т-клітин або їх фрагментів, оскільки вони показують достатню авідність до молекул МНС і попереджають дисоціацію комплексів МНС.
Таблиця 7
Показники зв'язування з молекулами МНе І класу
Зв'язування пептидів, рестриктованих за молекулами НГІА І класу, з НІГ А-А"02:01, було класифіковане за виходом реакції обміну пептидів: 210 95 - ж; »20 95 ж жк; »50 т нн; 75 96 нижня 20060001 Сн 77772772778 | 8БшитворивМ 00010101 33
66222200 | миВовівВС 0010315 77776671 АМЕРОТРЯВ 07711017 68611111 мя 07073011 85 6011111 МКАС 02070707 33 в 22227 1млевун 20202030 5 60000000 | 8В5МЕМ 00703031 5 в ВАМ З2З301177 88 6622771 |АюмМЮМ 07070301 33
66022 ГАЮТЯН 02 20202031 35 вв 0000 йо 020207073030303177 85 ве бюл 03030175
ПРИКЛАД 6
Таблиця 8
Переважні пептиди за цим винаходом ве 0 |БІАЕТАМ 0 нтязаюют
Абсолютне кількісне визначення рівнів пухлиноасоційованих пептидів, презентованих на поверхні клітин
Отримання зв'язувачів, таких як антитіла і (або) ТКР, є трудомістким процесом, який можна провести лише для обмеженої кількості вибраних мішеней. У випадку пухлиноасоційованих і пухлиноспецифічних пептидів критерії вибору включають, але не обмежуються ними, винятковість презентації і щільність пептиду, презентованого на поверхні клітини. На додаток до виділення і відносного кількісного визначення пептидів, як описано у цьому документі, автори цього винаходу проаналізували абсолютну кількість копій пептиду на одну клітину як описано.
Підрахунок числа копій пептиду ТОМАР на одну клітину в зразках солідних пухлин потребує абсолютного кількісного визначення пептидів ТОМАР, визначення ефективності виділення
ТОМАР і числа клітин на зразку тканини, що аналізується.
Кількісне визначення пептидів методом наноРх-МС/МС
Для точного кількісного визначення пептидів методом мас-спектрометрії для кожного пептиду була побудована калібрувальна крива з використанням методу внутрішнього стандарту. Внутрішнім стандартом є подвійно мічений ізотоп версії кожного пептиду, тобто дві мічені ізотопом амінокислоти були введені під час синтезу ТОМАР. Він відрізняється від пухлиноасоційованого пептиду лише масою, але не виявляє жодних відмінностей у інших фізико-хімічних властивостях (АпОегзоп єї аї., 2012). Внутрішній стандарт вводили як стандартну добавку у кожний зразок для МС, і усі МС сигнали були нормалізовані відносно МС сигналу внутрішнього стандарту для згладжування можливих технічних флуктуацій між результатами МС вимірювань.
Калібрувальні криві були зняті принаймні у трьох різних матрицях, тобто елюатах пептиду
НІА з природних зразків, подібних до звичайних зразків для МС, і кожний препарат пройшов вимірювання у двох прогонах на мас-спектрометрі. Для оцінки МС сигнали були нормалізовані відносно сигналу внутрішнього стандарту, а калібрувальну криву розраховували методом логістичного регресійного аналізу.
Для кількісного визначення пухлиноасоційованих пептидів із зразків тканини у відповідні зразки вводили внутрішній стандарт як стандартну добавку; здійснювали нормалізацію МС
Зо сигналів відносно сигналу внутрішнього стандарту і кількісне визначення за допомогою калібрувальної кривої пептиду.
Ефективність виділення комплексів пептид/МНСО
Як і для кожного процесу очищення білків, виділення білків із зразків тканини пов'язано з певними втратами білка, що вивчається. Для визначення ефективності виділення ТОМАР були отримані комплекси пептид-МНОС для всіх пептидів ТОМАР, вибраних для абсолютного кількісного визначення. Щоб розрізнити комплекси пептид-МНС, до яких вводили стандартні добавки, і комплекси з природними пептидами, були використані версії ТОМАР із однократним міченням ізотопом, тобто одна мічена ізотопом амінокислота була введена під час синтезу
ТОМАР. Ці комплекси були додані як стандартні добавки до свіжеприготованих лізатів тканин, тобто у найранішній можливій точці процедури виділення ТОМАР, а потім уловлювали у вигляді комплексів природний пептид-МНС у подальшому афінному очищенні. Таким чином, вимірювання ступеня вилучення однократно мічених ТОМАР дозволяє зробити висновки щодо ефективності виділення індивідуальних природних ТОМАР.
Ефективність виділення аналізували на низькій кількості зразків, і її значення були зіставні для цих зразків тканин. Навпаки, ефективність виділення індивідуальних пептидів є різною. Це наводить на думку, що ефективність виділення, хоча й визначена лише у невеликій кількості зразків тканин, можна екстраполювати на будь-який інший тканинний препарат. Однак є необхідним аналізувати кожний ТИОМАР індивідуально, оскільки ефективність виділення неможливо екстраполювати з одного зразка на інші.
Визначення числа клітин у твердій замороженій тканині
Щоб визначити число клітин у зразках тканин, для яких проводили підрахунок абсолютної кількості пептиду, автори винаходу застосували аналіз вмісту ДНК. Цей метод є застосовним до широкого діапазону зразків різного походження і, що найбільш важливо, до заморожених зразків (АІсозег еї аї., 2011; ЕРогзеу апа Снацйанигі, 2009; 5іїма єї аЇ., 2013). Під час стандартної процедури виділення пептидів із зразка тканини отримували гомогенний лізат, із якого відбирали невелику аліквоту. Аліквоту ділили на три частини, із яких виділяли ДНК (набір
ОіаАтр ОМА Міпі, Оіадеп, Хільден, Німеччина). Сумарний вміст ДНК у кожному зразку виділеної
ДНК кількісно визначали флуоресцентним методом кількісного визначення ДНК (набір для кількісного визначення Оцбрії азхоОМА Н5, І Ме ТесппоЇодіех, Дармштадт, Німеччина) щонайменше удвох повторних вимірюваннях.
Для розрахунку кількості клітин отримували стандартну криву для ДНК на основі аліквот індивідуальних здорових клітин крові, з діапазоном визначених кількостей клітин. Стандартну криву використовували для розрахунку загального вмісту клітин із сумарного вмісту ДНК у кожному зразку виділеної ДНК. Середнє значення загального числа клітин у зразку тканини, який використовували для виділення пептидів, екстраполювали з урахуванням відомого об'єму аліквот лізату і загального об'єму лізату.
Кількість копій пептиду на одну клітину
Використовуючи дані згаданих вище експериментів, автори винаходу розрахували кількість копій ТОМАР на одну клітину, розділивши загальну кількість пептиду на загальне число клітин у зразку, з наступним діленням на ефективність виділення. Кількості копій на клітину для вибраних пептидів наведені у Таблиці 9.
Таблиця 9
Абсолютні кількості копій. У таблиці наведені результати підрахунку абсолютних кількостей пептидів у пухлинних зразках. Медіани кількості копій на одну клітину наведені для кожного пептиду: «100 - ж; -100 - я; 1000 - я--; 5-10 000 - я---. Наводиться кількість зразків, для яких є в наявності оцінювані високоякісні дані МО.
ЗЕО І
МО: Код пептиду Кількість копій на клітину (медіана) Кількість зразків
НАУСНІ-001
ММРІ-003
СО бАЗ-015
ММР-002
ЕММІ-001 ве | нтязАо
САВУ-001
СУРА7-001
ОСАЕА1 2-001
МАСЕА4-003
ВАОБАВ-002 нн |в
ЕБАТ-ООІ
ІсЕ-004 11111116
Список посилань
Аде!аїае, 4. єї аі., Сапсег Вез 67 (2007): 11565-11575
АїІсозег, 5. У. ві аІ., ВМО.Віоїеснпої. 11 (2011): 124
АЇІзоп, у). Р. егаі., Зсієпсе 270 (1995): 932-933
Атетгісап Сапсег босівїу, (2015), м/млиу.сапсег.ога
Атріє, Ї. еї а!., Егопі Опсої. 5 (2015): 12
Апаегзеп, В. 5. еї а!., Маї. Ргоїос. 7 (2012): 891-902
Апаегзоп, М. І... еї а!., У Ргоїтеоте. Нез 11 (2012): 1868-1878
Аррау, М. егаї., Єиг.У Іттипої!. 36 (2006): 1805-1814
Агагаї, Н. єї аї., Зигаегу 150 (2011): 306-315
А!цпа, Р. Р. вї аі., Опсодепе 25 (2006): 2546-2557
Амідап, 0. еї а!., Сіїп Сапсег Рез. 10 (2004): 4699-4708
Ваба, Т. еї аї!., Єиг.уУ Сагаіоїтогас.5иго. 43 (2013): 759-764
Ванпавззу, А. А. евї аїІ., Мопа У Сазігоепієгої. 20 (20143: 18240-18248
Вапснегеаи, 9. єї а!., Сеї! 106 (2001): 271-274
Вапа, А. М. єї аї., / Маттагу.СпПапа.Віо! Меоріавзіа. 16 (2011): 109-115
Вапкоміс, .. еї а!., па Сапсег 67 (2010): 151-159
Веацу, а. єї а!., У Іттипої 166 (2001): 2276-2282
Веагу, Т. Н. еї а)., Нит .«зепеї. 132 (2013): 771-781
Ведазв, «4. 0., Маїшге 275 (1978): 104-109
Веї), 9. Ї.. ега!., У Сіїпй Опсої 33 (2015): 1285-1293
ВеїЇ, «. Ї.. еї аї!., Сеїї Мо! І Те 5сі. 70 (2013): 2657-2675
Вепіатіпі, У. еї аї., Чошигпаї ої їе Ноуаї зіаїйвіїса! босієїу.Зегієз В (Меїподоіодісаї), 57 (1995): 289-300
Вегаєг, С. єї аї., Сцт.Мої!.Меа. 13 (2013): 1229-1240
Вептап, В. 5. єї а)!., Майопаї! Сапсег Іпзійше: РОО(В) Соїоп Сапсег Тгєаїтепі (2015а)
Вептап, В. 5. єї аї!., Майопаї! Сапсег Іпзійше: РОО(В) Весіа! Сапсег Тгеаїтепі (201565)
Внап, 5. єї аї., Опсої! Вер. 28 (2012): 1498-1502
Воде, Р. К. еї а!., Мод. Раїної. 27 (2014): 899-905
Коо) Водивн, Т. А. єї аї., Апііріої.Кнітіоїег. 54 (2009): 41-49
Вопумепіге, у. М., Ттап5.Ат.Сіїп Сіітаю|.Авзос. 125 (2014): 293-299
Воипег, у. М. еї а!., Реоївїп Епод 16 (2003): 707-711
Вгаштипет", Н. еї аї., Маїиге (2013)
Вгау, РЕ. єї аї., Іпі У Сапсег 132 (2013): 1133-1145
Вгоззані, Р. єї а!., Віоса 90 (1997): 1594-1599
Вгпискаогтетг", Т. егаі!., Сит.РНагт.Віоїеснпої. 5 (2004): 29-43
Винепіє! с, Г.. Н. єї а!., Сііп Сапсег Нез 12 (2006): 2817-2825
Винепівї!а, Г.. Н. єї аї., Сіїп Сапсег Вез 9 (2003): 5902-5908
Сабаїет, 0. Ії. єї а!., РІ о5.Опе. 5 (2010)
Сага до, Е. еї а)І., Сапсег Сопігої 19 (2012): 54-67
Сага, К. Р. єї а)., Сапсег Іттипої! ІттипоїНег. 53 (2004): 345-357
Снапа, У. 5. егаі., Сапсег СпетоїНег.Рпаптасої. 59 (2007): 561-574
СНапоск, 5. У. еї аіІ., Нит.Іттипої. 65 (20043: 1211-1223
Спарітго, «у. еї а!., Надіо!.Меа. 119 (2014): 476-482
Снеп, Н. 5. вг аІ., 7попдпца Сап 7апо.Віпд.7а пі. 11 (2003): 145-148
Снеп, 5. Т. ві а)., Сапсег 5сі. 102 (20115): 2191-2198
Снеп, У. Ї... ві а. Іл У Зиго. 11 (2013с): 85-91
Снеп, У. Т. еї а)., Сапсег Іттип. 5 (2005): 9
Сієта, 2. еїаІ., ВМС.Сапсег 14 (2014): 472
Сіпоє!оз С, Е. М., Сапсег Ттєаї.Нем 40 (2014): 862-871
Сопеп, С. у. еї а!., У Мої Несоодпії. 16 (200За): 324-332
Сопеп, С. У. єї аї., У Іттипої 170 (200360): 4349-4361
Сопеп, 5. М. еї а!., Ргос.Маї!.Асад.5сі.0.5.А 69 (1972): 2110-2114
Соїїдап, 4. Е. еї аіІ., Ситепі Ргоїосоїв іп Ргоївіп Зсієпсе (1995)
СоІотрбенцйі, 5. єї аї., У Іттипої. 176 (2006): 2730-2738
Соозетанпзв, А. вї аї., Апіїісапсег Ве 33 (2013): 5495-5500
Сошіїє, Р. а. єї а!., Іттипої!.Нем 188 (2002): 33-42
Соипіетг, С. М. еї аї., Віоса 85 (1995): 2315-2320
Сцадгов5, Т. єї аІ., Сапсег Вез 74 (2014): 1416-1428 бо Спцаайгов, Т. еї аі., Єиг.) Сапсег 49 (2013): 2034-2047
ОаїіІета, Р. єї а). Ії.) Сапсег 93 (2001): 85-90 ре, Ріаєп Е. єї аї., Іттиподепеїйсв 40 (1994): 360-369
Оепаіеї, «у. єї аї., Сіїп Сапсег Нез 12 (2006): 4163-4170
Бепкбего, а. єї аї., У Іттипої 171 (2003): 2197-2207
Боулпіє, 0. єї а!., Сіїп Сапсег Вев. 11 (2005): 7369-7375 ри, Х. еїа!., Сіїп Сапсег Нез 20 (2014): 6324-6335
Оиап, 2. ега!., Сіїп Сапсег Нез 9 (2003): 2778-2785
ЕК, 5. ві а)., Сапсег Вез 62 (2002): 4398-4405
Етепз, Г. А., Ехреп.Нем.Апіїсапсег ТНег. 12 (2012): 1597-1611
Епдийа-Септанп, М. еї аї., УУопа У Нераїйо!. 6 (2014): 716-737
Евієу, Е. Н., Ат.) Нетайо!|. 89 (2014): 1063-1081 еак, К. еї а!ї., Маїиге 351 (1991): 290-296
Еепау еї аі.,, СГОВОСАМ 2012 м1.0, Сапсег Іпсідепсе апа Мопаїйу УУопамжіде: ІАВС
СапсегВазе МО:11 (піегпеї|, (2013), пр //дІоросап.іагс. її
ЕНіпавіб-Нозвеу, «. у. еї а!., Віоїтесп.Нібвіоспет. 87 (2012): 24-29
Еопа, Г. єї аї!., Ргос.Маїй.Асай.5сі.0.5.А 98 (2001): 8809-8814
Еогзеу, В. МУ. єї а!., ВіоїесНппої!.Г ен. 31 (2009): 819-823
Егазог, «. єї аї., Мої.СеїЇ Епдостіпої. 418 РІ З (2015): 235-239
Ецде, 0. еї а!., Ве5 Вер.Огої. 7 (2015): 65-79
Ецщіуата, Т. єї а!., У Овептатю!.5сі. 75 (2014): 43-48
ЕиКкиуата, Т. єї а!І., Сапсег Рез. 66 (2006): 4922-4928
Ецдпа, 5. А. еї а!., Вгєазі Сапсег Нез Тгеаї. 144 (2014): 11-19
Сабтомісн, 0. І. ега!., Маї Мед. 2 (1996): 1096-1103
Сапані, А. М. еї аі., Апп 5йигу.Опсої 20 Зиррі З (2013): 5636-5643
Сагаїпа, Р. у. єї аі., ВМО.Сепотісв 7 (2006): 325
Саціпопі, І. єї а)., Маї Вем.Іттипої! 6 (2006): 383-393
Сіаппороціов, К. еї а!., Ї еоКетіа 24 (2010): 798-805
Сіаппороціов, К. еї аї!., Іпї.У Опсої 29 (2006): 95-103 сіррз, Р. єї а)І., Меіапота Рез 10 (2000): 259-264
Ко) Спіаїйс, 5. еї а), Ргос Маїй.Асад.5сі.0.5.А 100 (2003): 8862-8867
Соакіп, А. еї аї., п Іттипої! 9 (1997): 905-911
Сопо, У. еї а!., Адму.Апаї. Раїної. 21 (2014): 191-200
Стан, «. у. еїгаї., Титогі 100 (2014): 60-68
Стгапглієго, Ї.. єї аї., Віоса 97 (2001): 2777-2783
Стееп, М. В. еї аї!., МоїІесшіаг Сіопіпу, А ІГарогаїюгу Мапиаї 4 (2012)
Стеепів!а, Е. А., Апіїродієв: А І арогаюгу Мапиаї 2па (2014)
Си, Х. еї аї., Зсі.Вер. 4 (2014): 6625
Сипамагаапа, С. єї а)ї., Вг.) Наєтаїй). 142 (2008): 606-609
Наї, А. 0. єї аї., Сапсег Сопігої 20 (2013): 22-31
Натійп, К. Е. еї а!., МоЇ.Сапсег Вез 13 (2015): 1478-1486
Най, І. еї а!., Ії.) Сіїп Ехр.Раїної. 7 (2014): 6734-6742
Нападіїі, Т. еї а!., Апіїсапсег Нез. 33 (2013): 2123-2128
Нагід, 5. еї а)ї., Віоса 98 (2001): 2999-3005
Назедама, Н. еї а!., Агосп.Раїпо!.Г ар Меа. 122 (1998): 551-554
Науазвні, 5. І. єї а!., Епдосг.Веїаї Сапсег 10 (2003): 193-202
Неппага, С. еїа!., У Раїної. 209 (2006): 430-435
Негбені, М. еї аї!., У Іттипої. 185 (2010): 902-916
Ніпііснв, 0. 5. еї аї., Маї.ВіоїесНпої. 31 (2013): 999-1008
Нігатою, Т. єї а)І., Опсодепе 18 (1999): 3422-3426
Ноптанптн, М. Е. еї аІ., Сапсег 112 (2008): 1471-1479
НО, Ії. еїга!., СІіп.Сапсег Вез. 8 (2002): 3369-3376
Нзи, Н. С. еї аі., Віоспет.Віорпуз.Не5 Соттип. 329 (2005): 1108-1117
Ни, 5. ві а!., / Сапсег Вез Сіїп Опсої 140 (2014): 883-893
Ниапоя, Х. евї а!., Сеї! Ргоїїї. 48 (20155): 593-599
Ниї, Ї.. еї аї., Опсої Вер. 34 (2015): 2627-2635
Низзеїп, У. М. єї аІ., Мед.Опсої 29 (2012): 3055-3062
Нулапа, М. І. еї аї., у Іттипої. 179 (2007): 5829-5838
Ісаппіаів, Р. еї аї., Апіїсапсег Нез 23 (2003): 2179-2183
Уепо, У. М. еї аї!., Ве.) Зига. 96 (2009): 66-73 60 Уипо, С. єї аї., Ргос Маї! Асай 5сі 0 5 А 84 (1987): 4611-4615
Каїо5, М. еїа!., сі. Ттапві.Меа. З (2011): 9бга7З
Капо, С. У. єї а!., У Савігоіпіеві 5ийигу. 18 (20143: 7-15
Кірре, А. Н., НапароокК ої Рпаптасецшіїса! Ехсірієпів га (2000)
Кіт, У. 0. еїаї., Іпї.) Мої.Меа. 29 (2012): 656-662
Кобауазвні, Н. єї а!., Опсої Ген. 10 (2015): 612-618
Коїдо, 5. єї а)І., ММопа у) Сазігоепієгої!. 19 (2013): 8531-8542
КгаскКнагаї, А. М. еї аї., Віоса 100 (2002): 2123-2131
Кіїєд, А. М., Маї Нех.Огпа бівсоу. 5 (2006): 471-484
Ї едегег, М. еїа!., хетіп.Сапсег Віої! 29 (2014): 3-12
Ї ее, М. У. єї аї., У СеїІ Рнузіої 224 (2010): 17-27
Ї ее, МУ. С. еї аї., ) ІттипоїНег. 28 (2005): 496-504
Ї ейшіпієп Тйг Оіадпо5ііК ипа Тегаріє іп дег Меигоїодіє, 030/099, (2014)
І еіїмо, І. еї аІ., Сапсег Сепеї.Суїодепеї. 156 (2005): 104-113
Ї еопеїіі, М. 0. еї а!., Ргос.Маїй.Асад.5сі.0.5.А 109 (2012): 19274-19279
Її, Н. еї аї., Виїї.Сапсег 99 (2012): ЕЄ2б6-ЕЗЗ
Її, М. ега!., Сіїпй Сапсег Нез 11 (2005): 1809-1814
ЦП, М. М. еїа!., У Зйигу.Опсої (2016)
Її, М. ес а)І., Сапсег Ерідетіо!. 39 (2015): 8-13
Паау, М. єї аї., Маї Мед. 18 (2012): 980-987
Мп, у. ега!., Сіїп Сапсег Нез 10 (2004): 5708-5716
Мп, М. ега)ї., Опсої І ей. 6 (2013): 740-744
І івіївКаїа, К. М. єї а!., МоІ.Сбеп.Міктобіої!.Мігивої. (2010): 34-37
Пи, Х. єї аІ., ІП. ттипорпаттасої. 25 (2015): 416-424
Циподгеп, Н. а. єї аї., У Ехр.Меад. 162 (1985): 1745-1759
Помеї, у. М. ега!., М.Епад/.У Мед. 359 (2008): 378-390
Ї опдепескег", В. М. єї аї!., Апп М.У.Асад.5сі. 690 (1993): 276-291
Ї опзааге, 9., Маї.Сепеї. 45 (2013): 580-585
І иКа»в, Т. у. еї аі., Ргос.Маї!.Асайд.5сі.0.5.А 78 (1981): 2791-2795
Ї опабіад, В. І, Снетіса! Неадепів юг Ргоїєїп Модіїісайоп Зга (2004)
Ї о, С. еіг аі|., Сіїп Сапсег Вез 13 (2007): 1288-1297
Мапііа-5таїдопе, а. М. єї а!., Нит.Массіп.ІттипоїНег. 8 (2012): 1179-1191
Мапеп, А. єї а!., Сапсег Іттипої.ІттипоїНег. 51 (2002): 637-644
Мазоп, .. М. еї а!., Мисієїс Асіа5 Нев. 43 (2015): 3180-3196
Мазвзагі, РЕ. еї а!., Сапсег Тгєаї.Веу. 41 (2015): 114-121
Маїзиєаа, 5. еї аІ., Мопа У Савзігоєпівєгої. 20 (2014): 1657-1666
Мав, М. М. еї а!., Віоса 123 (2014): 2625-2635
Маутг, С. єї аІ., Ехр.Нетацй!). 34 (2006): 44-53
Мауг, С. еїга!., Віоса 105 (2005): 1566-1573
Мена, А. еї аї!., Вгєаві 23 (2014): 2-9
Меієге, С. єї а!., У Іттипої 159 (1997): 3230-3237
Міуасвді, У. єї аї., Сіїп Сапсег Вез 7 (2001): 3950-3962
Міуозні, У. еї аІ., Мед.Мої.Могрпної. 43 (2010): 193-196
Моїпа, -. В. єї аі!., Мауо Сіїп Ргос. 83 (2008): 584-594
Мопаап, М. Р. еї а!., Мої.Сагсіпод 45 (2006): 887-900
Могаап, В. А. вії а!., 5сіепсе 314 (2006): 126-129
Моті, М. еї а!., Тгап5ріапіайоп 64 (1997): 1017-1027
Мопага, І. єї аї., Сіїп Сапсег Вев. 12 (2006): 3435-3443
Мошп, Н. М. єї аї., Сіїп Сапсег Вез 8 (2002): 2044-2051
Миеї!ег, Ї.. М. еї аї., У Реоїєоте.Нез 7 (2008): 51-61
Миеї!ег, Г.. М. єї а!., Ргоїєотісв. 7 (2007): 3470-3480
Митрего, 0. єї аї., Ргос.Маї.Асайд.5сі.0.5.А 96 (1999): 8633-8638
Митау, а. І. еїг а, Нізораїйоіоду 57 (2010): 202-211
Маїйопаї! Сапсег Іпвійшіе, (5-6-2015), м/млу.сапсег.дом
Моцшбівві, Р. К. еї аї., У Іпмезі Оеєсгтаї!йо!. 134 (2014): 1718-1724
Оенпікнісн, М. єї аї!., Іпі.У Сапсег 117 (2005): 256-264
ОкКипо, К. еї аї!., Ехр. Тнег Мед. 2 (2011): 73-79
ОНаміапі, 5. еї аї!., Сапсег Іттипої.ІттипоїНег. 55 (2006): 867-872
Оце, М. еї а!., Сапсег Нез 61 (2001): 6682-6687
О7екі, М. єї аї., ІП.) Мої.5сі. 17 (2016) 60 Раї, М. Р. вії аі!., Вгєавзі Сапсег Нез 11 (2009): В81
Раїтет", 0. Н. еїгаї., Нераїйоіоду 49 (2009): 124-132
Раіотва, М. Г., Сит.Опсої Вер. 14 (2012): 433-440
Регег, С. А. ега!., Ехреп.Нем Апіїсапсег Тег. 11 (2011): 1599-1605
Рпап, а. 0) єї аі., Сапсег Сопігої 20 (2013): 289-297
Ріпеда, С. Т. еїаї., Се! 160 (2015): 715-728
Ріпнеїго, у). єї аїЇ., піте: Ііпеаг апОа Мопійпеаг Міхед ЕПесіє Модвів (ппр/СвВАМ.В- рго|есі.ога/расКе-піте) (2015)
Ріебап:»кі, М. еїа!., Єик.у Іттипої 25 (1995): 1783-1787
Ропа, С. єї а!., Мігоїоду 202 (1994): 949-955
Ропег, 0. Ї. еї аІ., М.Епді.У Меа. 365 (2011): 725-733
Ргазад, М. Г. єї аіІ., Неай Меск 26 (2004): 1053-1057
Оіап, 7. еї а)., Мої.Сапсег Вез 12 (2014): 335-347
Опціпп, 0. І. єї аї., ОгоІ.Опсої. (2015)
Ватанп, .). 0. єеї а)., Сагсіподепевів 27 (2006): 499-507
Ваттепзее, Н. а. вї аі!., Іттиподепеїїсв 50 (1999): 213-219
Веск, М., Апп.Опсої 23 Зиррі 8 (2012): міїй28-міїЗ4
Веїзеад, Те МОВІ папароок Пиїетеї), Спаріег 18, (2002), пЕрулимли. порі. піт.піпдом/бооК5/МВК21091/
Веїпізси, С. М. еї аї!., Іпі.У Ехр.Раїної. 92 (2011): 326-332
Веїпівси, МУ. єї а!., У ІттипоїНег. 25 (2002): 489-499
ВеіптшШ, М. еї аі., Оібсп. Мей. Моспепзенг. 140 (2015): 329-333
Вієв5, «у. єї а!., Іпї.у Опсої 26 (2005): 817-824
Віпаїйаі, А. еї а!., Райобіоіоду 77 (2010): 129-135
Віпі, В. І. егаіІ., Сит.Оріп.Опсої!. 20 (2008): 300-306
Віпі, В. І. еї аІ., Сапсег 107 (2006): 67-74
Вівзіпаєег, «). І. еї а!., Сіїп Сапсег Вез 13 (2007): 1713-1719
Воск, К. Ї. єї а)., 5сіепсе 249 (1990): 918-921
Водепко, В. еї а!., Маї Ргоїос. 1 (2006): 1120-1132
З3-І ейшіпіє ЕхоКгіпе5 РапКгеазКаггіпот, 0032-0100, (2013)
Коо) З3-І ейіпіє І ипдепКаггіпот, 020/007, (2011)
З3-І ейшіпіє таїдпе Омагіайитоге, 032-0350О1, (2013)
З3-І ейіпівє Маттакаггіпот, 032-04501,, (2012)
З3-І ейіпіє Меіапот, 032-02401,, (2013)
З3-І ейіпіє РговіаїаКаггіпот, 043/02201,, (2014) заїкі, В. К. егаІ., Зсієпсе 239 (1988): 487-491 заїтап, В. еї а)., Опсоїттипоіоду. 2 (2013): е26662 запаго, В. еї аї., / СіІїп Опсої! 22 (2004): 1389-1397
Зсптіаї, 5. М. єї а!І., Сапсег Нез 64 (2004): 1164-1170 зЗеедег, КЕ. Н. евї а!., Іттиподепеїйсзв 49 (1999): 571-576 зпапгай, М. М. еї а!., Сапсег І ей. 330 (2013): 123-129
ЗПпептанп, РЕ. вї а!., арогаюгу Сошгзе Мапиаї ог Меїнод3з іп Меавзі Сепеїйсз (1986)
ЗПпептап-Вашисві, С. А. єї а)., Сапсег Сеї! З (2003): 377-386
ЗП, М. еї аї., УМопа у) Сазігоепієгої. 10 (2004): 1146-1151
ЗпОомеї, М. М. еїа!., ЕТО00ОР'гіте. Вер. 6 (2014): 96 зієдеї, 5. єї а!., Віоса 102 (2003): 4416-4423 зіма, Ї.. Р. ві а)., АпаІ.Спет. 85 (2013): 9536-9542 зЗіпдйп-Уавзціа, Н. еї аї., Сапсег Іттипої.ІттипоїНег. 53 (2004): 187-195 зЗкКапааїв, 5. 5. єї а!., Маїгіх Віо! 35 (2014): 182-193 зтаї,, Е. ». еї аї., У СіІїп Опсої. 24 (2006): 3089-3094
Зтій, М. У. еї а!., Вг.) Сапсег 100 (2009): 1452-1464
Зоп, М. У. еїаї., 5Їет СеїЇІв 31 (2013): 2374-2387
ЗргіпдеІКатр, Н. єї аї., сепеї.Ерідетіо!. 39 (2015): 207-216
Зіані, М. еї аї., Апп.Опсої. 24 Биррі 6 (2013): мі51 -мі5б
ЗіШпт, М. еї а!., ВМСО.Віоіптоптаїісв. 9 (2008): 163 зи, 2. ві а)ї., Сапсег Вев. 63 (2003): 2127-2133
Зип, Н. еї аї., / ВООМ. 20 (2015): 296-308 з7а|пік, М. єї аІ., супесої.Орвівї (З!иппумаїеє.) Зиррі 4 (2013): З
З7агмав, ГТ. еї аї., Іпї ) Сапсег 135 (2014): 1596-1604
ТаКауата, Т. еї а)І., Сапсег 68 (1991): 2391-2396 60 ТаКауата, Т. єї а!., І апсеї 356 (2000): 802-807
Тапака, РК. еї аї., Ії.) Опсої! 10 (1997): 1113-1117
Тешеї, В. еї аї., СеїЇ Мої те 5сі. 62 (2005): 1755-1762
ТНаккаг, ». Р. єї а)І., Сапсег Ерідетіо!.ВіотагКегїв Ргем. 23 (2014): 1985-1996
ТНогзеп, К. єї аї., Мої Сеї! Ргоїеотісв. 7 (2008): 1214-1224
Тіап, Х. еї аї., / Ткапві.Меа. 13 (2015): 337
Тоотеу, Р. а. егаіІ., Сапсег Сопігої! 20 (2013): 32-42
Тгадопзку, А. єї аі., Ат.) Сіїп Раїної. 137 (2012): 918-930
Тгап, Е. єег аіІ., Зсієпсе 344 (2014): 641-645 гдагті, Е. єї аї., Сапсег Іптогт. 10 (2011): 175-183 мап дег Втпддеп, Р. еї аї., Іттипої.Нем 188 (2002): 51-64 мап, Риїп М. єї аї., Наєеєтайіодіса 96 (2011): 1662-1669
Меїїпом, М. еї аї., Кпігигдіїа (Зоїйа) (2010): 44-49
Муапнетг, 5. еї аї., У Іттипої 171 (2003): 4974-4978
Муапнег, 5. еї а!., Маї Мед. 18 (2012): 1254-1261
Мапа, а. Н. єї а!., Опсо! І ейї. 5 (2013): 544-548
Мапа, У. еї а|., Апіїсапсег Нез 33 (2013): 207-214
УНеї!т, 5. М. єї аі!., Сапсег Нез 64 (2004): 7099-7109
М сох, В. Е. єї а!., Ргоївіп 5сі. 8 (1999): 2418-2423
МіНід, В. єї аі., Нит.Ссепе ТНег. 12 (2001): 267-278
УМодаг»кКі, М. МУ. еї а!., У ГеиКос.Віо! 83 (2008): 589-601
УМопа Сапсег Вероні, (2014)
МИ, 2. М. еї а|., Зсапа.) Іттипої. 74 (2011): 561-567
Хіє, Х. еї аї., Опсої! І ей. 7 (2014): 1537-1543
Хіопо, 0. еї аі., Сагсіподепевзів 33 (2012): 1797-1805
ХИ, «. еї аї., У Мо!.Віої! 377 (2008): 28-46
Хи, Ї. егаі., попддио Ееі.Аї.7а пі. 14 (2011): 727-732
Хи, Х. вї аі!., Ехр.Мої. Раїної. 97 (2014): 579-584
Хи, У. еї аї., Зсі.Вер. 5 (2015): 12104
Уакітснпик, К. єї аї!., Мої.СеїЇ Епдостіпої. 375 (2013): 121-129
Зо Уатада, В. еїа!., Тізвиє Апіїдеп5 81 (2013): 428-434
Мапа, 95. еї аї., Віоспіт.Віорпувз.Асіа 1772 (2007): 1033-1040
Уао, ч. єї аІ., Сапсег Іттипої.Вев. 2 (2014): 371-379
Уіп, В. еї аї., Іі.) Сіїп Ехр.Раїної. 7 (2014а): 2934-2941
ХИи, у. ета., ції 64 (2015): 636-645
Уи, М. еї а., ТохісоІ.,Аррі.Рпаттасої. 264 (2012): 73-83
Уцап, В. Н. еї аІ., Апп Зигу.Опсої 16 (2009): 1711-1719 7атипег, Е. Т. еі а)., МоїЇ.Сапсег ТНег. 14 (2015): 828-834 7агетрва, 5. єї аіІ., Сапсег Нев. 57 (1997): 4570-4577 7пап, МУ. єї а!., Сіїп Ве5 Нераш!.Савзігоепіегої. (2015) 7папо, Н. єї а!., Сагсіподепевів 35 (2014): 1863-1871 7папо, ». єї а!., Опсоїагаєї. 6 (2015): 42040-42052 «папа, 5. еї аї., Іі.) Сіїп Ехр.Раїйої. 8 (2015): 541-550 "Пап, Х. еї аї!., Іпї.У Опсої (2016) паб, Н. еї а)., Апопдапца Сап 7апо.Віпд.7а 2 пі. 10 (2002): 100-102 70и, Т. Т. егаі., Опсодепе 21 (2002): 4855-4862
Еоїеп?і А,еї а. Маї Сепеї. 2000 дип;25(2):217-22. «иШегеу Н, еї аї. У Мігої. 1999 Арг;73(4):2886-92. зЗепоїїеп КВ, еї аї. СіІїп Іттипої. 2006 Мау;119(2):135-45.
Сивіаївзоп С, єї аі. Ттепав Віоїеснпо!. 2004 ди22(7):346-53. Вемівму.
КиваїЇ, ., еї а. (2007). Віоса 109, 2331-2338.
Зсптій, ГТ. М., вї а!. (2009). Нит. Сепе Тнег. 20, 1240-1248. (516)

Claims (1)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Пептид, що має амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 14, або його фармацевтично прийнятна сіль, причому згаданий пептид здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (МНС) людини І класу.
2. Нуклеїнова кислота, що кодує пептид за п. 1.
З. Нуклеїнова кислота за п. 2, яка зв'язана з гетерологічною послідовністю промотору, або вектор експресії, здатний експресувати вказану нуклеїнову кислоту.
4. Рекомбінантна клітина-хазяїн, що містить пептид за п. 1 або нуклеїнову кислоту або вектор експресії за п. 2 або п. 3.
5. Рекомбінантна клітина-хазяїн за п. 4, яка є антигенпрезентуючою клітиною, переважно дендритною клітиною.
6. Пептид за п. 1, нуклеїнова кислота або вектор експресії за п. 2 або 3 або рекомбінантна клітина-хазяїн за п. 4 або 5 для застосування в медицині, зокрема в діагностиці та/або лікуванні раку.
7. Спосіб отримання пептиду за п. 1, який включає культивування рекомбінантної клітини- хазяїна за п. 4 або 5, яка презентує пептид за п. 1 або яка експресує нуклеїнову кислоту або вектор експресії за п. 2 або п. 3, і виділення пептиду з клітини-хазяїна або її культурального середовища.
8. Активована Т-клітина, одержана способом, який включає контактування /п ум/то Т-клітин з навантаженими антигенами молекулами МНС людини І або ЇЇ класу, експресованими на поверхні придатної антигенпрезентуючої клітини, протягом періоду часу, достатнього для активації згаданих Т-клітин шляхом набуття ними специфічності до антигену, де згаданий антиген є пептидом відповідно до п. 1, який селективно розпізнає клітину, що презентує поліпептид, що містить амінокислотну послідовність, визначену в п. 1.
9. Застосування пептиду за п. 1, нуклеїнової кислоти або вектора експресії за п. 2 або 3, рекомбінантної клітини-хазяїна за п. 4 або 5 або активованої Т-клітини за п. 8 в діагностиці раку.
10. Застосування пептиду за п. 1, нуклеїнової кислоти або вектора експресії за п. 2 або 3, рекомбінантної клітини-хазяїна за п. 4 або 5 або активованої Т-клітини за п. 8 в лікуванні раку.
11. Застосування пептиду за п. 1, нуклеїнової кислоти або вектора експресії за п. 2 або 3, рекомбінантної клітини-хазяїна за п. 4 або 5 або активованої Т-клітини за п. 8 у виробництві лікарського засобу проти раку.
12. Застосування за будь-яким з пп. 9-11, де рак вибраний з групи, що включає гепатоцелюлярну карциному (ГЦК), колоректальну карциному (КРК), гліобластому (ГБ), рак шлунка (РШ), рак стравоходу, недрібноклітинний рак легенів (НДРЛ), рак підшлункової залози (РПШЗ), нирковоклітинну карциному (НКК), доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПМ3У), рак передміхурової залози (РПМ3У), рак яєчника (РЯ), меланому, рак молочної залози, хронічний лімфоцитарний лейкоз (ХЛЛ), карциному з клітин Меркеля (ККМ), дрібноклітинний рак легенів (ДРЛ), неходжкінську лімфому (НХЛ), гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ), рак жовчного міхура і холангіокарциному (РЖМ, ХГК), рак сечового міхура (РСМ), рак матки (РЕМ) та інші пухлини, які виявляють надмірну експресію білка ММРІ, з якого був отриманий пептид з послідовністю ЗЕО ІЮО МО: 14.
13. Терапевтичний комплект, що містить контейнер, який містить фармацевтичну композицію, що містить пептид за п. 1, нуклеїнову кислоту або вектор експресії за п. 2 або п. 3, рекомбінантну клітину-хазяїна за п. 4 або п. 5 або активовану Т-клітину за п. 8 у розчині або у ліофілізованій формі.
14. Терапевтичний комплект за п. 13, який додатково містить другий контейнер, що містить розріджувач або розчин для відновлення ліофілізованої композиції.
15. Терапевтичний комплект за п. 13 або 14, який додатково містить інструкції із застосування розчину або відновлення і/або застосування ліофілізованої композиції.
16. Терапевтичний комплект за будь-яким з пп. 13-15, який додатково містить принаймні ще один пептид, що містить послідовність, вибрану з групи від ФЕО ІЮ МО: 1 до 5ЕО І МО: 288.
17. Терапевтичний комплект за будь-яким з пп. 13-16, який додатково містить один або більше з (ї буфера, (ії) розріджувача, (ії) фільтра, (ім) голки або (м) шприца.
18. Фармацевтична композиція, що містить принаймні один активний інгредієнт, вибраний з групи, що складається з: а) пептиду, який складається з ЗЕО ІЮ МО: 14;
б) нуклеїнової кислоти, що кодує а), або вектора експресії, що містить згадану нуклеїнову кислоту; в) рекомбінантної клітини-хазяїна, що містить вектор експресії за б); г) активованої Т-клітини, отриманої згідно зі способом, що включає контактування Т-клітин /л уйго з пептидом за а), експресованим на поверхні відповідної антигенпрезентуючої клітини протягом періоду часу, достатнього для активації згаданої Т-клітини шляхом набуття нею специфічності до антигену, а також способу перенесення цих активованих Т-клітин в організми аутологічних або інших пацієнтів; і фармацевтично прийнятний носій.
19. Фармацевтична композиція за п. 18, яка додатково містить фармацевтично прийнятну допоміжну речовину і/або стабілізатор. Зкгкри ТА; я Невтиах КЕОКАТОКЕ АВ ШЕ ще с НЕ ЗИ ДЕ д ї ГКУ ОЇ Жоюх Ж фею с як - ПЕН Кене к шо . І т с 0 Ше І ще ЩІ бо 5. . Фо и ННЯ . о. ЩЕ - . х ш. о ще с. Е х " щи як жї У 4 Н ІЗ - 5 : деп тю пе пе тю тю пе юю кю тю пе пе по тю тю по пе кю тю п АРТ потен юю ттююпюте тю юю тюттюпютето пютетт ою по т т по пютт попо пе т п по пю тют попо пе тт по по тет пе по те т п по по тет по по те т т по по по т т по по те т т о по тет по по тю т по по по тт по по тю т по по по т т по по т т по пе пе тт по по т те по по пе тт по по те т пе по петтпо В З ЯЖийжхжтня 0 Ноууванені Рахо тижнини я зані Пегстид; ВИННИЙ Я: 4 вімійх клівнн ксннозх, З вкії кліумн Зху подилуннової Зияои, Ї Ж квіт злами, З зразках коумеднаньх каже ЇЇ модниркова мне, і селеннкай 35 здну тиаени периниоко рану; рах головного козу; Ера поет ен, ї рак стравоходу; вк ниркм, я рак печін 16 ДК леленув; Я дане зечжнев, З рах прав; кеихов, ї рах пунк (діва мега
«Фігура 1Н-- Пептид: ОБЛЕКОУУТЬ (АЖВИВІ) о ПТ - т . о г й ша і Ліні клітин Ноургайльні Ракові тканини Пептид,; видавлений на: З піміях клітин лейкозу, З НИ клітян раку лідшаункоувої залова, і яінії клітин вієлаєдного лейкозу; і зразку нярмальних тканин іі наднирибка залоза), 29 зразках ракових тканиніЯ раки зовстої кишки, З раки стввоходу, ї лейкоз, і рак таеінки, 1 раків люзенів, 34 раків яечниканНзлівя вапраної «Бігкра 10 - Пептид: БЛЕК ІВЕ гла мО
КЕ. Пептид, вмявлений на; 1 нінії клітин раку нирки, Й норжальних тканин, 33 зрайнах ракових тканин (5 ранів нирки, З рак лечінми, 2 раки легенів, 2 раки прямої кишки(зліва направо)
ччегтра 10 Бентих: ВІ НОВЕ. САХВХНИ) Б І : -о В -5 ! ще ! о ще В : КУ : 5; ши шк ж й | | Я . в щ «В т ща 2 -- КЗ В - е щої - її КТ - ши й. т . 3 Ї : З щ | НО . : КУ щ що є ї о ГБ | : . ж щен ши ши ни я ши ше я ин ш пи ше - В. ше ши шен ши щи Кк ши ее ВЕ оо. 8 Ліні кдіни Раков тканини в Пептид, знявдений на: ї лінії клітин току нирки, Ліни клітин вику передгліхувової далози; і Ліни клітин гваеланокли, ЗО зразках ваиових ткавим Ї4 раку головного мозку, і Бак тювстн нини, 2 рами стравоходу, З раки мирніх; 2 ран печінки; 23 раки лютенів; 7 раків вЕЧНИКа; 2 раки підшлункової залози; 2 раки пеердніхуроваї залози, З раки прямої нушки; 1 раклюлунка) зліва направо Фігура 1Є Пептяид: ЗМЦЕКЕМВІ (АО2 01) ЗО 2 і | .
що. ; ; ; Лін Нормальні Ракоці тканини Я КНТИВО тезнини Пе ний на: 4 лінішк каітин (5 влітини мові, і підшлункової зилозмі, 2 нормальних тканинних (1 лімфатичний вузол, 1 трахея), 52 зразнах йпанових тканин Її» раки жовчних протонів, 3 бак міслоїдних клітин, З раки лейнацитів, 5 ранів молочної залози, 1 рак травакоду, ї рак стравоходу і шлунка, і дан ковчніхо міхуза, З рани товстої нишки, 7 раків петенів, б раків лімфатичних очалів, з ванів яєчника, З рани передміхурової залози, 4 рани шкірн, 2 еки сечового міхува, З раки тати! Ізліва направо)
фігура Ж Пептид: КРАЛЕКСЗУЦЕМ (АО2 За: 40
Б. в СІ ЕНН д : - : Ж: ої жо Ж: піпне шк ння Ракові тканини я щ- Пептид, видвленьй па: З вахових тканинах ії рак печінки, З пзни легенів, 2 раки шніри, 1 рзн шлунка, і дан скечевога міхура) (зліва напиавої Фігура 165 Пептид. ЕЦЕМЦАА ГАТО2 50: в - Ж д Б ЕН « 1 КУ : о щі й ЩІ Що ІЙ Ж з З Ракові тнанини Е г Пептид, виявлений ма: 7 ванових тнанинак (4 рак головного мозку, 2 пани легенів, 1 ран матки) (зліва маправої
Фігура 1 Рева: РСЕКЕСМ (АТО: ЗО: а ї х ї ще В ш о К т - С п й с . | й | у В ЛНЙ «лізин Раконітизимня й Пептид, виявлений на: З лінівх клітині? клітин крові, З нір), 54 дакових тяанимак іі вік міелоїдних клітин, З раки плейкоцщинів, З пак ністизного мозку, ї рак молочної залязи, 1 рак нирни, Х раки товстої зцаицни, З пані промо нини, Я рак легенів, 7 раків. лівфатичник вузлів, Я раки сечового заінжра, 1 рак маною ізліза взвравої Фігура Пептид: ЗМ.МИРКАМ (АТО2 01) т х - Ея о - ЖЕ - в: ї : ЕЕ ще ор І, чт ай 7 я т ш ше ше: шу ; | В | Ши І! м | ; в ж,иоЕкнкнжнжжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжнжннннннннннннньа алнннаннннннннннннннннннннннннаан аа аа а а а а а а в оту . 5 ліві: Ядкові тнанини ни клі в Пелптид, виявлений на: 43 лініях клітин (З клітин рові, 8 нирки, 5 підшлункових завізі, ЗО ракових тканих 1ї рак мієлоїдних клітин, З рак лейноцичів, 2 раки славного мозку, х раки молачної залаза, 2 раки стравоходу, З рак жовчного міхура, З рак прямої нишни, 2 раки пежним; 4 рани легезів, 5 ранів ліпфатязних тузнін, х взни яезнина, 2 раки звкіри, З рани сечового мікура, 1 рак матки (зліва направо)
Фігупа 11 Пептид: ЗБАЕРОЕММ (АТО2 о: 243 Ж сі т 2 : щ : Ж : во: Я о : ен : ке : Ф - я Сеня -в ; й І ! й й й - І Кз а 1 В Е ХУ. са ш.жави Ве "як й пасок. к Р сани я Й ж З я ше 5 НАМО А А А - ЛЕВ ялітни Раксвізканини щ Пептид, вияклений на: З'лініях клітини (Ї клітин кращі, З мирні, 1 підяуннова залозі, 57 рзкозих тизнинах 1ї рак жовчних зротоків, 4 раки лейкоцютів, З рак хієлоїдних клітин,х раки соповного мозну, З раки молочної залози, З рани странокоду, Х рани жавчного міхума, а рани товстої кими, З ран пра кошики, 2 раки печінки, 15 Манів легенів, В раків лнафатичних вузлів, З ранків яєчника, З раки шкіри, З рани сечового міхура, й раків затим (зліва напраної Фігура НН Гежих» ОР2ВРІ, ОБР Пептид. ТІУМРЕКТІТУ ЗЕ: 274 ТЕ ви ож ЗЕ
ВЕ. Ба Мо: я о ї з ї ЕОЖ ї ря -- т т" УЖЕ я й ї що НН о ї НУ ЕЕ і « Е І Хвх М ЕН ЗЕ ПЕН р с НН | РОКИ ї МОДУ ОБ. оМохтуюємстуєтютутує тут тет ут хто тут У У тт У Кс Хо ЗЕ Ковй КАВИИЩЕ ЯВННИ Я ВК ХУ ЕК КК ЯК МК ев - я Я 80 нормальних зразків 53 ракових зразки х на й ичої - В З « званий, плклани кров ? ранаваня моз, 1 свце, м ранами 4 Баки жовчних протоків, 5 раків Ох вегені, Д вени, Х жирока кенина, 1 надниркова залоза, 5 кістнових жовчного мікура, 10 раків здозків, З храш, Х товста ким, З стравохід, 2 ака, 2 жавчних міхури, лімфатичних вузлів, 12 раків І нарнг, 5 лімфатичних вузлів, й підінлунков залози, х ша и й ід МОМ Р їй перифернчних пером, 2 Ппофізи, З пряма кишка, А слинні ззлози, й яечника, 33 раків стравоходу, 30 сивлеткі м'язи, Х шкіра, їханна кишка, З келюцінкаєі шлунок, Х вБавівлегення щитаподібня залоза, 7 трахей, 1сечовий міхур,) малочна залоза, 5 ясчників, З плаценті, і передміхурсаз залоза, З сім ваним, З тимус, ї матка сігкра ЗА Ген РЕЛЕ г Кс КУ ш Ж шк КУ їх хх. 5 КУ х г та г СЕК Б ща 5. БВ ОК У Б а - - Б Ебех М Я Ко р е - 8 БЕ Б БУ - КО « БУ ЗЕ се БУ ЩО са е шЩ Бе КК ВООЗ КУ зе В. КУ л КЗ ес: КУ КУ З ММ ос мее т З - Че « Ж БЕЖ. БНВО В Б ка ооо ш пожеощо ті й к . хм т БЕЗ є У осог - ЩІ КЕ ПОВ Ин ПКУ |. Ентер Пи кот росою РЕЯ КХАЩєтьо є ВЕ М В НН М о ще со: нених НИ ЕЙ КО в. гав БУГ со Кі с ІЗ МК КУ З ЗБ Ве ЗЕ У І УК Зразки неркальних тканин (кожний здазон являє совВою пул від 22 зразна рану передміхурової залази денількох донорів): надниркова залоза, артерія, кістковий возок, головний мозок (весь), молочна залоза, стравохід; серце, нирка (три паралельні виміри), лейкоцити, печінка, легеня, лімфатичний вузол. яєчник, підшлункова залоза; плацента, паредпаіхурова залоза, Ссяммма закоза, скелетний мухіз, шкіра, знна ника, селезінка, ау нізну сім'яник, тивіус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шийка ватки, пиватка, вені (зліва направо Фігура 2 Ген: СНЕКІ Ка Ко Б У йняй в Я ОО ща 5 ОКУ М ш ЖЕ КУ ТК С з КУ З о. ш ші т ЗВ МОУ Ко нкемя з З я се 5 Б У І ве естед вккиКВК вет тех тт кт б ква ВК т ою докт Я. ЕЕЖВет как чо око КВК ВаеЯ ВХ ВЕУ КО ЕК ї 3 1 В - Я : : ; Ї Зразки ноймальниклканин (кожний зразок являє собою пуп від декільком донорів; 10 зразків " надниркова залоза, артерія, кістковий мозок; головний мозон (весь), молочна залоза, колоректального раку товста кишка, стравохід, серце, нирка (три парая ельні виміри); лейкощити, печінка, легеня, лівафлкичний вузол, яєчник, підшлункова залоза, плацента, лередмтіку рова залоза, Слинна залоза, сколетний мяз, шкіра, тонка кишка, селезінка, шлуномк, сім'янин, тиглус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шийка глатки, матка, нена (кожний нормальний зразом являє собою пул від декількох донорів), З індивідуальних 2разки нормальної товстої кишки (зліва направої
Фігура С Те КЕСУВА я З Я Се 4 ' КУ т Я й Ку їУ Бе Н Го Ге КУ КЕ як Я БВ БО КУ Бе Сх щи ши з в» У г - ЕХ Б- ЗК КО В Ка В Бек КІ з : ве ке БО С БУ еВ ва в ! Воно УЯВА Се ВЗ ЕР Б Бе ва в Н КОХ КОХ со ВАК Б Є КЗ Ж Н КЕНЕ НЕ -Шш- Б я -- ж Ве ие БОНН В ше ва Н кеВ вн ОК ВК В. ВК Н ке ВМ В ЕЕ ЗБК Н зу шен нини я т т ЕК КЕ ЕК КЕ Не: хо кї - З р - КВН НН НН сс В ГЕ їе ща КО я тя В Ка ав ЕТА 2 їЬ лою соя ПАВОСМЕВ ВО КН В мес яя ЕМ певдітея ан вви ва ККуао ВИНИ ВМ ВОМ ЕЕ МЕН Зразки кормальних тканмн (кожний зразок являє собою пул 30 зразків раку головного мозку нід декільках донорінр: надниркова залоза, артерія, кістковий гм зок; головний мозонівесь), молочна залоза, тонста кишна, стравохід, серце, нирка (при паралельні виміри), лейкоцити, печіння, легеня, лімфатичний вузбл, яєчник, підшлункова залоза, плацентня, передтікуропва залоза, слинна залозя, єкелетний ка'яз, шкіра, пока кишка, селезінки, шпик, ківл'яник, тил ус, щитоподівна знлоза, сечовий міхур, шийка матки, матка, явна (злівн направо) Фиура 2 си: ЕВІРІЗ го хе Ех ї Во Їх: К-Я як Кк КЕ г КУ КЕ КЕ в. й КУ КЕ КЕ ї-я 8 ту ЕХ КЕ КЕ - д -к КУ КУ ЕХ КЕ г ою С КУ В В ВХ ж х п т КУ КУ КЕ Ж х т ЗК КЗ Кк сх Е. Кк В оз СІВ: ШИ ЗВ Ен ве МА ВЕ ї - ВЕК КІ КУ КУ КНЕУ МЖК КЗ С У ві КК - КУ КЕ ою КУ В КЕ ЕЕ є БУХ БВ вик БО В З М не ВХ МЖК ККУ КО. ККЗ ЕЕ вве ЖУК ЗЕЯКХ ЕК Б НАХ же. ЗЕ КК ру - ВЕ ЕК ше ж: З КК хе ЕХ ЕОМ КУ - ЕЕ ЕК - Ки КК КОВО ШЕ З БЕ ЕЕ - їх ка о ВЕ М ЕВ кн МБО Я МОВИ, ЕК Хе Хо вет 2 на КК м КБ АВК - ЩЕ фо В КК тнчини НМ дя КА Ех в. КЕ ЕЕ її її ЗКУ і КУ с где: КЕ с вола Ме ок КЕ ЕЕ ОК з со ппоппплплжтьлжтотшг ж п Зразки портмальниж ткани (кознни й зрезюм лвляс собою. пул під докількох донерів): 38 зразків раку легенів наданркови зблеза, в ртеріл, кістковий мозон,теловний мозоіс(весь), Молочна залоза, Й тобсто кишко, стравсюд, серце, пирко о ітри пеєролельні вигтміре), лей коцк ти, печінка, леганн, лімфатичний: вузол, печ ний, підшлуннково зидлозя, плаценке, перадніхуреония золола, глини зало, скелетні мийз, шміро, топка киціка, Єслезика, шлунсн, сім'яник, тимус, щитоподібна зелоза, сечовий міхур, шийко певтки, ме тка, вена іксжний нормальний зразок являє собою пул від дахількох донорів), ііндивідуальний зразок портальної легені (злівв направо
Фігура 7Е Ген: МХКА5 Ф а шо КІ КО р КЕ С - КУ Де а КЗ КУ р Б КУ в КІ КО о У КО а ж КУ ї Ж КУ хе тон. ВЕК нини БО її сен У ен ре « ЩЕ ; м вч і . ЕК М В Я КУ і п - - - - о І М М СОКИ З гч 2 . З чв е Ж 2 . - МКМ Я В Б КУ ЗК З. Кк КК 5.8 ЩО БО У ен се се У В Я 2 КЗ мо ЕІ М о Бах Й З М ВХ ОКХ ЩІ ла п М . МОВ М З І Я У пох ОН Зрезимй нормельних лієвнин кожний зрезон нелясосовб ою пул від декількох» донорів Е 9 зразнів наку. наднкркова залозн, артерія, кістковий мозок, головний мозок (весь), масолочня валова, товста кишка, підцлучкової залози стравохід, серце; нкрке ітри пералельні виміри), лейкоцкти, печінки, легеня, лімфатичний вузся, печник, підз:яункова залоз, плЕЦенте, Передміхурова звлозв, слинна залоза, скелетний м'яз, шкіра, л1енка кишка, селешнкв, ши унок, сім'яних ти мус, щитоподібна залоза, сечовий міхур, шкикс матки, унатка, вена (кожний. нормальний зрезок являє кобою пул від декількох донорів), З індкнідуальних зразвів року підшлункової залози (знівв напрявої Фігура ЗЕ Гени: ММРІ1, ММРІЗ Пептид. КИМИУБОМТР ж г - У і Й -і п В з ОХ НЕ
ВЕ. Те ва! НО : Е 5 пд Її в ЖЖ І і і. КЕ їх ЕС: ЯН ЩЕ я П : й ! ПВ ГИ Кг: А і я : НЕ НК ОЩЕО у ааННН а ті --Й ТЕ ах ЩЕ УНН : БИ В КК ані нн анжньньн ниві сть ЖЕО ст ВО нормальних тканин 5 ракових зразків артерій, 2 нлітини крові, 2 толовних мозкн, Її Сарце, Х печінки, З 10 раків молючної залози, Я рони легені, 2 вени, ж жирова тканина, Ії наднирнова залоза, 5 кісткових жовчних протоків, 5 раків жовчного моакін. і хрящ, Е Увста кишка, і ставок, 2 ока, й жовчних міхури; ї тліхура, М. раків стравоходу, 19 раків нирка, 8 лімофнтичних вузлів, Я підшлуннові звлюзи, 2 периферичних сечового міхура; то рання латини нерен, 2 Профізи, ї пряма киший, 2 слинні залози, скелетні м'язи, І шкіра, лоний кишиа, З семезівна, З шлунок 1 щитоподібна звлаза,ї трахеї, і сечовий мірі молочна залоза, 5 яєчииків, 5 плацент; ї вередіхуров: залоза, і сім вник, Ї тиеує, Я мана
Фуура 25 Генія: НОКМАГІ Петтид: МЕРЕСЕРММХІ. « Я і щЕ Я А Є : Й : Но З Ж НІ Я у які НІ
В. Й хі Н НЕ а і г ВО Й з | НІ Б Я НЕ із : 1 й і - -ї п НЕ і е с С п КН с Ф шен їх Во нормальних тканин і раковий зразак Й б артерій, 7 клізнни крові, Х коловних мозни, і серце, К печінки, З 10 раків молочної залози, ХО раці : легені, 2 вени, З Жирова тийнина; і кадииркова зилоза, 5 кістконяк жовчних претоніважіри, м Й кацакін, ї иряш, ії товста кмівна, З стравохід, 2 ока, У жовчних недрібноклітинних ракія пегенія, 30 зліхури, 3 вирка; 5 пілфатичних вузлів, 4 підмілункові халози, Х дрівнеклітнниних ранів лаганів педиферичних нерви, 2 ппофізи, і примі кишко, й слинні злом, й скелетні киязн; і шкіра, тонка кишка, 1 селезінна, З шлумон; 1 шитоподібна ззлоза, 7 трахей, з сачайий міхур, молочна залоза, 5 вечнинів З плаценті, І перерміхурова залоз, ісім'яник, і тикує, Ї затка Фігура 2Н Геник Е2ВРІ, СКЗ ВРІ Пагптидо ПУМРЕВТІТУ КЗ Б ря т 5 Н Ек п « 5 щі І ВЕ | Й в! й У Н т й І
БЕ. ПИ | | : Кя і НУ ! 1 Й вх ЯН ! ! ІІ, м Н І Ї | й К Ж Н НЯНИ Й ; І ЩІ У т Н ВЧНЧНН Г | ЖЖ Н а. ! ЧЧННН я | ї ж ія Ж ой я Кк ! по А Же не Я НАННЯ | |. п ДАМ етУ У У УТ УК КУ УЧ У У у я У руч ро КК Кен ВАК КЕ КАК А 8 нормальних тнанмин 53 ракових зразки Що б артерій, З нлнни крові, 2 головних мозки, ї сврме, їх печінни, З 4 рани жовчних протоків, Б раців легені, 2 вени, і жировазтканина, і нздкиркова залоза, 5 кісткових жечного міхур, ТО рзків лемфатичних маків, 1 хрящ, Її ппвста кмика, З стравохід, ом, й жовчних вузлів, 12 рані яєчника, 43 рак ваіхурн, З нирка, 6 ліютфатичних вузлік, й підшлункаві залази, Х стравоходу, 10 пнів легенів периферичних черви, 2 іпофіан, і прякає купи, 2 слинні залом, х скалетні Ази, З кірз, 1 тонка нишива, 1 селозінка, і шлунох, З щитоподібна залоза, У трихей, і сечовий міхур, молочна залоза, 5 яєчників, 5 плаценту, ї передміхурова залозг, З сім'яник, г тимусу матна
Ффігкра 4 : ; ї КЕ х ; гр ї Кк я хр Стимуляція Стимуляція щокучеірютих МНК. я - г сучка пеунккюьх яки х НЕЛЬАОУЗЕО ІЮ Ме о НоААЧЕНегатив. кантроль 7 пн вм ДУХУ УМ УК У У У У У У А У С г о.о89; 3 А ! 18515 Е Ге 9 1 Її я ; Я - ШК Н . Н з хх Й і; - КУ : ї 1 Кох ші ! ! 1 ї м ЕЕ Н З о Ше ШЕ і ще її ших дв ШЕ шк: сет у Зі не нний ЩО нн зх Ж й по ДЯ Щі й Ну сня Ї - г б М пОЖЯ Що. пло ВК в 1 ше 0 Ро Але, Е чі їх ОК Щі ЗА ОКО В Я Г ОПЕК КК, - ц : ВХ УЗН т ЕКЗ АМК В НО З Я ОК о: -ПЖЕ ще ХМК В 1 Б ше Е 531 Мо Я ОО В НЕ Я ІМК ВЕК ш й: о ОХ Я їх Я ПЛЮСИ МВА М. ПАХ ЖК дм. І с 1 ПК СЕ Мн СКЗ ї В я Я ПО ЕК: ї ї ЛІККМІЖМУКИ Ж з Ж Я ІМ ВЕДИ В Н МИ ТИВИ, ЩІ «і ш : зе й : Н : ї дик й рес есе в АК ЕО І МО. 28 ше ВУ Ат О МО 28 ї ка тимМУлЛяЯ ця КГ ИН М ЕНЦІЯ Я ї учоч их ря Е що дО их один х НААН ВЕС Ю МОВА НСА-АОрінегатив. контроль се Ши ши
, о. - СК Н ; «ЕВ: Ш Ж їх ї ч т вир рн : пи іх шк Е 5 4 п ЕЯБ; тост и ши З : Не шк й я М Ин НІ Ї пи пкт ї ПИ п й І Тож ув м ; 4 онук еВ З З ЕН У : їй Де З Тов му : ря ек і В пах -і ЕЕ З Н ТЕКА, І : МЕМКШКН і 3 ОО и ІЗ - КК і ТО Ох ! У п І шу ; ; КВ З ТО КЕКВ І К ДЕ 3 1 ПИТИ ІЗ що ЕЙ Н І МИТИ Ки І зе ШИШКУ КИТ ЕІ ІЗ ПОЛО Кит ІЗ ко к др в У - З 3 пеня І Кк В Н : ї 1 3 : й З 3 В ет в: АПК АК ОМБЕС ІВ МО С288 «Чгура ЯА ач слу ЗЕО ПО ЮК 11: НАУСКІ-ОЮЇ Блю Вт це Я Ж і ї ш ЗпюцЯ ї ре ЩІ в - | НЕ З за НЕ в | В г б зе НЕ ЖЕ | І х звик НЕ оди КУ Ж Я і І Я і В -ї ж Й - Ж і МА: В ДО в М о В ДК КД ЩО СІ МВ У МЕ БАК В і КК Еге ня вив УаКови кВ БИ х киш р А Кв а М и а КО и в ВІН ВЕ АЯ я ЗО КО Ох ж тк ВЕ Е давл я Б в ши ше х чш хе т ке 5 тин ТОЩО Кано КЯ Ж В їх що. вая М Ж м я Ж Я КЕНЕ НЕ НН НЯ ЕЕ НУ В УЧ В КНУ ЕНН НЕ КНЕУ ЯН ож а ее ЕН ни З НЕ и ЕЕ НК В НЕ МЕНЕ НН ЕНН ЗЕ ЕЕ ЖЕН ев Ач УК ЕНЕНЕ НН ЧЕН ЕЕ ВЕН ВЕНА ВН Е НН УЕНН ЕНЕНЕ ЖОЕНЕНИ 5 ЕЕ, ЗЕ ЯК ВН НК ЗУ НЕ КН ЯН ШЕ МК ВА ЕНН КЕН НЕ НН ЖЕННІ І ІК ЯКЕ Ве чен НИ Ме ЗЕ У НЕ НН ВЕ Ки В АЕН КЕН ЕН НН ЯН Б пп ипшицимиКинимницни мимо: иМмиБиЦЕРЦцфлЬм мимо ще а М ЧЕ НК НН ЯН НН НЕ Ка НЕ АК У ІНН МКК Не І ЕНН ЗЕННН т х ва КА НН ЗК КИ МН ННІ ТК. ЗАННН Межує Ж мезо міІМІМО З КМ ММ Є мМ УЮ мує т М І шу милу у УМ Му, ЖЕ УКВ ІХС жу ЩЕ ІКТ а жд ва но і а і и нь м в Й а КЗ ОР ти АНТ Я КДЯДЮХ КУ ЛУКЕУ В КИ Кл ІРНК ДО АКА ДО о НЕ Ж и р ДЕ Тканини іаміна вадханує нержмажьн зрази: артерім сабагу). клітинках крові (Біссє сеЦеу голевнці мозох ел; серце фея пезпіюа бе легеня Хв лека (сах жирова тканина гадгрохе); наднеркава залоза гайкеп ві, кістюсятй мозок Ск хвяпосовиціявех товста і злояма каека ехо, ввавихи яти ами ак ек, стратхій сезоріу; ско ема зкореней міхур НУК лукраттемламь вузах То годпвтункев залоза сек, парчшиеганолдібна. чяпоза срагацек); очеревина регі селофіз ри», слркна захо (58: вало; сюетнм мяз еКабтмеу пера бл ванка хика Тато мм), селезінка (врісєт); шлунок саотаєскк птопонібня звеказа ппутоі; трахея пуяєлея; сечові: йагерек; сечовий міхур (Віндцетгі, молочна знє ев, яечних СокАгу плилежівя рій дередацхевова залоза сртохс сіяних Петі, тимує Пул; матка пжегохі, Пухамнні зрзожи тонер уелоїуней лейкоз АК. ю рах передм хурвої залози ПКСАХ пак жопоамої зале (ЗСУ, храпенний лиафецитарняй злейвех СТЕ, коперектачаний рак сво рек жовчного міхура ВЛАС телаговнютлярна карцинома СХ малята СМ; нехоцжкувеька жмрмфома СУ рах лезника ПОС, рак стравах (ОСА: рях стрцвоходУ ктяунка ПЗВС (НС; рак підвели занезн СО, гобознетоми (СПУ, рах пигУюка ТС); нелрісвоклітинняй рах лезуемц КЛ ниркою хпртйноми СМС, дурісноюттивній пак лег сесТиТі; карма овеояою мішура СХ рак матхи і спдометрао ПБС сигура Я - «ди : ЗО МО: 14: ММРІчН дол дкце. п й і сржец ії Ж Її а Н і о ще ж Х - т здкН НН ї в ж 1: Н З м я х «М 7 Є М Я ту ; Ж Тож мМ міжн м жі мою ша ох ЕІ Ж М Ж пощо да З: МОМ жо М ик и ВВ ЩЕ вилки ДЕ В У ЖЕледже МЕЖ щи ій Ж о Бу ЩО З багети р у ур го у УР Я ге ГК ши ЕНН ВН А АЕН ЕЕ ЕЕ ЕНН Ж ЕН В ВАЗУ НЕННЯ ВЕН ЧЕ ВЕ АННА ЕЕ КОНІЧНІ НН ш ж аа ВИПИВ ЕННЕНЕНЕИКИЕВВНЕ ІВ ВН Ап ВНЕаККИ Ти ОНІ и НиВІИНиКНеВиК З шщ са пІпипІпнпжНп цип пивних хви нигипнинпіІпинипіІНиИниИНиИпи по Зв ВН Нв НН ЯН МНН НЕ КАНЕВА ЗБНАН І НЕЧННН я Б ав п а о о ОА о ДЕ ДОВ А а В МА А ВВ ки ос в м Кв п о в п и о о в м о и в п по а о оо й й пов м о о по а она хахзмаму ел мснІМ'ЗоЗеииУТасМІМИ ММ ПІМОМІВСЗОВТУЛВММ ОМ УМІВ тич мутна «ІВ ХУ с М ЕЕ її МІІМІИТУЄ яка с Ух ЗВАНІ МечІК їй ве В «щі : й пкт я . Фан Тявнинеізлівв направо нормальні зрязки. яругеріч (япегу хх клітини крові Свіося се, соповелУм. мовою хіх; серою Пр, зкеялакя меті леенж Хироувенв ее); жирова ткакина хорове климиркова. запою свогелою в окцкопий мозок (ЯМИ, хр гсагіїнаеї; товста 1 пряме юулка пеобомесіу; папу тала. кала, Сан стр севорх спе вала, хоч миого вай, лим пучел и ГЛ: пли нога ваза бсржиєт цавралітогоніюна залоза грати очеревина срені)х тикиріз сричиу слина залоза сцен: скелетні кгялізкеї тих): яекіра (ЗХІпх Тонка шапка ївтрілк селезннка (3ріеен, веахнок писевАєНУ; ЗДО ичня зала Сл тряхея тасіе сечовід сопе ке сезчавой; міг ад мотоія золи СІмсаво; ясуклук соєву х плацента піна передміху рев залоза стевія сім'яник пеаце), тимує суєта! матка плрелах). Пуханах зразкам: гастрии міслоїдний лейкоз САМИХ, рек передміхуравої залоза (СА рах мопоної залози (ЗК, хронічний пифоцитаринй хейкоз СЛ, жилети тький рах ССКСУ, рак ховчневро міхуря СВ; пеня топечюлирни карими ОС, меляцема СМІТА; неходжааномка пікрама СНИ. рик яєчники пл пах спозлоходу ОВЗСАТУ рах стравоходу Ііхлуквка ТОБ СК рах гомилумкової залози СРС спебинотома Ох рак пілумия ОК; ведрійнаклусицннй рик цегенів СЯБСЬСТІ чиркочукттиння карцицема ВССУ, прібнохаттинний рик метенів СЗСТАХІ, казцимома сечорого махуря ЧЛ рак меткм о евломению ПУ. Фігура АС се НН вен За гли АК ЗЕ МОХ В ОСОБА ОЇ ші дКЦР В х р їй с пхіцтя з т Н Ко ! В ! ж зе | ; ! Ж У Н У тож 3 Г х Ж ІЗ їЕ ; ї хх Мох Е їй х Ох А ж - Ух т ц х х ж (з ї ОК и ІА Аа АЙ е5ЕшшжеишЕ сш Ева жів пе міш хх щі 5 ще ші Уч я пи СД ен НН НК А АН хм м ву пл ж лев шк п СЯ ВБИВ МА КК ля БИК ТМ ТЕ Що о ох ооо таж ПЕ а т ЩЕ Б й шо ши хх ї я МОХ БО я х ше - ш пр аа а а а а а і а а а ща а і а а и а си НН ЕЕ ВА ЗИ КН НИ ЕНН ЯНА ВЕ ЗЕ А ЕН Й АН НА ВК НИНІ 5 Ж ИН НН ЕНН НЕ ЗЕ НННЧ Е НЕНЕНЕНІНННН АНА НА З АННЕНВ З НеВ А НН КНЕУ
3. ДЕННІ «НН НН ЕНН НЕ МЕНІ ЧЕ УНН КН НН ЗНАННІ В А ВЕН НН НН ННІ жене: НИ я ВИН НН НЕ НА ЕНН ЕНН ЕН НН БОННННИ НН, Б Вин В ЕНН ЯН НИ КАН НН и НН. ЗНАННІ СУ Н ДЕННЕ ЧНУ їни пппивинни Н пНпиИми и Не ЗКУ ПЧ ЗННІНІНННЕН ж х НЕННЯ НН НЕ ЕНН НН НН я: ІН ЕК НН У СЕК КАК В ЕК ЕЕ ЦЕ ПА А В НН Ж НІ М КК ВК НЕ НчИ ко а м ат ин вп и п пн ми о Ко ВК ВИ по а нео в о п в и в в о о о в а м сома а в м с м а п вовни ТУТУТУЄУ УОМІДІВСНСПІИТУТУЄУТУ У ДУТИ ІПОПСПТУИВЛВ Те МИ МИСУ СИ СП СТУ ТУТУ ТТ т ТК ТА Фии тю тя ЗАДУМ СМ смт си ч- що ли я кдиючи мужня хори Тканини (тува пяаправох вормальні зразки: зртерія самлегу р ки хини кухня (віоой се), головний милою праці): серце бреаую; печнияка Стусгі, летемя инделр пеня пев, жнива кання а рових, налажркова залоза схе у кісткове мозок ОВБМЕК хрящ гово чле); товета 1 хрями киця горе, дванадтіауюталя яйця стівейи стравохід севорп око бекеу, жовтій міхур рату, зпізратичнукй туз, СКЛ педмвслуютюсвта залоза (айс, паряишитопонвісна залоза і рагяїйуєи счеровиня рогну, гикофіз (ри); спинна залоза ва! апа; схолетинії моз Ес люпяу, шжіра сві); тонка клшшка млі; селезінки є5ріевих; пигунсях свіоюза ол) ппекопюліивня зажаза ЯВусойТ; трахея проїде саєновіх бтефет)у свчювнй міхур С1аерь молочай залози Ливаво; вечтик повагу к плацента пйгсепізи лередунхурова залоза бровах сім'яних ев титує (йриливі; малка бфбалих і. Пухлянні зразки: гострий У У ; У й у у х міспоїцний лейкоз САМУ. рек пережміхеравої звлози (РОСА ко рак молочні залози (ВЕС Кк хромічлнй лімфонктарний лейкоз СТ копорекізльний ракет рак жовчного міхура ЗА: гав оцепючлрна карпинома Нет, меланома (МІ л, неходжкінська лімфома МН; рак яєчника кОм; рах стравоходу ССБСА ВЛ; рах стравоходу 1 нілуУНКа ГОБС СКЗ. рах нрдплУнковВох зашози СРО; квобнастома СО; рах пилеунка СОС, цедрійноклюиннй раклегеці (МЕСТО пирсвока тив карцицома (ВССУ лрібвеклитинй рах ле ев СС карими сечовоко міхура ЛІВСЯ, рах матки і енлометрію ПВС
«ісера 4 сег у ве я. гу за ОКО: за: ММРЯЮХ ж зле Ня - Н З | - ЗУ пхНеЯ їх І яд З ому х тд 8 а і ботдянея ря Н х плжіцея ї Хх Н ї: КЕ вх ТИ щ- МашЕ щошитсух зви вом мм и Кі и НИ АВ ен ки и КІ ЕК БК НК ун В В ИН КК и НИ МК Ти Б МН НВ БО Би знані и ВІЙ ЩЕ що ї МОЩІ В М зх ВО Я к їх т їх й НН ту їз ЯтЕани ти ен НН МН Кк НЕ а а М МЕН МЕ НЕННЯ ІН І НН КАН НН НН ВН Я НЕ В НН ЧАНЕН за НАДАНА ІНН ЗНАННЯ МНН НЕ ККЗ ІНН НН ЗНАННЯ З ЗНА НН НЧВОЧННК КЕН КК НН НН І ЗАНЕНЕНЕ НАННЯ НН ІН ЗЕ НЕ ННННЧЕНН Ж НЕННЯ НН Я З НН НН ЕН ЯЗ НН В ЯНННЕ НЕННЯ Бех АНАЧЕ НН НН І НЕ НН АН ЕНН АНЯ ЕНН НН Я ЗВ НН КАН НН ЯНВ ЕНН НЕ пп ппи ННЕЧНУ ЯНА НН или; АН ННЯ НН калини цию НИ пиИБЦИнИни ЗЕ се а НАЙ КАНА ЕНЖ УНК ЯН Ач НН НЯ Не НА ЕНН м ЗНА ЕНН Я НА и МНЕ НЕ МН НН Я НН НА НН НН НЯ НЕ ЕНН НН ШО П ВЖК еАЧАЧАЧ ЧАТКУ МКК Км МУ МУ КУМ АКА Вик пхати ЗХ х МУ ВШ Ко Ми а НО ЦЕ У дІма м иЯи Му і І МЕ КІТ ЮК КАН нути ти ти ВО АЗК ВИ ХУ У ІА и М нн а и в и и р о м п о и М и М ровом УК З КК А ДІВО о ДОЩІ ССО ДО, З ЗДО КД ЩО 7 ЩО КОТОМ ДЖ ДАХ ДНК УКВ М КМТ Ку СУ МТУ ДІ до до окон т ме ДО М меч ДОУЮ Ме хе меча ма ме ме чл МЕ ЩІ рос клю Со.
ВУ ах цІНІ ТМУМІ Ул Е І М Ткачини зліва направо полхтьні пики. артерія свиетуу юн кують (ою сени гоновнни мозок сану, серце СВечнт). печенка СН усту легеня (ну, пона (хе); жирова тканина сноброве у надинркова залеса сіре ві У злетковий мозок «ВМ, хрящісапнавих товста пряма киріка (ооїстевіу двапздиатняа хитка (бю стравохід реву око сек жений міхур гав; лімфатичний везаз СО). відшяенкома палоза рай пара ганодійния жапоза рагу счеревчня орейек, голе; рівну; еліткзют залезя (хі еізпах скелетний мяз сякеілицек шкіра яких танка ки італ» селезінки серієвту; пілувок зіопНу в(гРчюдизна залоза вух трахея птаепой Кк сечовід егк сви міхув (Рівчаегу; мозочно залоза КБлоду ясчник гохагух, пллгента срійостів) лерспміху рова зялола мохатсь сім'яник пеня тиме (пупмеу, матка мети»). Пухлини) зразки тостркя хпелеядняхі лейкоз ТАМ вак передміхурової залези (РСА х рак молочної зало ЛАК хронічний пічфопитарнай лейкоз (СВІ. косоректальний рак (САС пах жовзясто міхура АТ пепатоцевеля рн карлинома НСС, меланома ОМ. у нехоляютовка лімфома МЕН. рак хсчника рак сравохолу ПОЯСА КУ рвх страноходу і ілуцка «(09 СТЬ рак підцюту вової залози Є писбластома (У); рак пютуУнка ПС, педріснохли нині рак олегенк че, пирковокютитьима кароикома ОС дрібтекаининий рак олетенв Сх кериннома сечового міхура КАС, рях мало; ендометрио ПВА. «рігера АБ З ве св ся ЗЕД НО ВЕК 56: МХКАВАКЕ ре оплхіВ. с її щ - їде: т кх Її к я С Ії пожхдхні : що : е ї -
Кі Ух ї - бом м ціа рух ВМ У о и и виш М А КК ВИ МД Ми УВК КИ ЕЕ КЕ ЕН и ВВЕ ою оком вка и В и и Шини тив МОНО М я ж мох ЩО пал: мВ Б ш ех ФУТ Я ТЕ ЗВ ї ге шк ЕЕ о 2 Ж мя чи ки А КЕНЕ ННЯ НН А МНЕ В ЕНН ЕН НН АВ НА ЗНАННІ ЕНН ЕНН Ат ЖАННИ УНН ВНЧННЕУЯ НЕНЕАВЗВЕ ІННА КН НН и Ж КН НЕ І З НН В АН НН Мф НДННННННЕеНННННН ЧЕ НН УНК ЕМВ ИН МЕ ІНН НН МНЕ ВВ З ВІ ИН Я а В МИ М НЕ КИ ЗОН МТ ВІЗ М ВТ ВУ Ж ЗІ ЕНЯИ М НЕННЯ НУ Я МЕНЕ НЕЯЕНЕ НИНІ НЕНІЕНЕЧЕНЕНЕ ЕНН НН В НВ НЕНЕНИ НЕ НІ ЗВ ВЗ ВЕН НЕ У ЗАНЕН Я ЖЕ ДЕД о НА КН НЕ ЕН НЕ НИ ЧЕН ЕНН ЕН ОЗ уєУювювоюХІ ую мож МТМ ми ММ ЖЖ ПТМ КІЗ М КІН ЗУЄ; КіКО УМ МІК ХУ юю є т ЗМУ М І хх ху мем т мем ко мм м м м мим м им ско михи сх КЯЦМИ ДЯА Т Е ЕХ Ж тут во ЕЕ а в вн и НИ с ке ее см лях же ще КЯ Кк кн есе Кк я КМУ КА КА Ткачину (зліва нждухмнтх нормальні зразки зркерів тегу х хлізнни крові (рікихі сей) головний мозек жан серцю с Везя печінка суєти легеня (вищо; пеня суєти у, жерова талии скогрозе ю надихрк залола парео у астковий мезу ВМ; хря (озепійнем волотв поями яки соо1тесту дванзапятитала віко (о етрамехія созорік ско семек жевчний міхур оиви лімфаличзний вузом (Тк, відпілуУвкоВе залаза (раму паращитонелібно залоза брага, очерепння грегпх гелю пк, слина засюза зві апа) скелетний м'яз гаком х шпра как тантя кетка свпіміу; селезінка сврієсть плевок свеопястк; пвтопознона воза вив х трахея Саяспеа сечавіл смс, сечоннії міхур СКіадасту молочна залоза Страву; яешик і охатгу У плацента Срілюктть, пережніхунова залажь рт; сіжяцнк ох памує (ПУХ); матка плйсеця). Пухииняй зразки: Рострий хмієлеїдний люйкох САМ); рак передміхурової залози ОРОС рак мозюоєнаї зиюзи (ВКА р хронічний піхфоцитяринії лейкоз Су велнцюктильний лак СКС рах жовчного міхура (ОА. гепалоцшетанярня кирцмцома (СС, меланома ПМ. нехолжетська ліманма (МЕН.
Х рак зсчнчка ХУ так етравохолу ПУЖСАКЕ, рек веранду і свулея ОБО ЯТу рай пометтуцетї зализа СРС полотме (ЗНУ, рик шлунка (ОХ, педрістюклітинвні рак легетв КВТ пиреувоючтттив каргітома КОСУ, ярівнокличитний ряк легеків (С СУ, карцинома ссаового міхура ПВС рих матки ї еидометрно (ЕС
«рігеря ЯР МО ОО ВК НЕ МАБЕАЗЮЗ ж дна ря Н т - н паж ї Н ж іга : о Н : 8 Ж фу ї їй їххій ї : я ї : - Н : Я яскц : х Н Н о З М З Н ші . що Е ЕМ реа ті ду ВЕ ФК у у р в мкл Ву Кр Ди ВА ЛВ и т -ї на І и В НІ В о ІН о ОО ус ни В В НН Кв В ВАЄ мя те хв й їв ак ни м В В КЕ м шк сей А хо г Я шодо КО б ше КУ Я в БО брипплллллиллалипллиге ит гнали г НН ву лог вели падепиалимий Ех НЕННЯ АН НН КЕН НН ЕНН ЕНН НН НН НЕ НН ЕНН У ЕЕ А НН АН НН ВЕ НК АН НН НН У НН ВЧЕННЯ АКНЕ НЯНІ КЕНЕ ННЕЧННН БА звір нивин ЕЕ БЕ ЕНН БОБАБВО ООН ОННБ ЗЕ ЕНН ЕЕ НЕ ЯЕ НАННЯ КЕНЕ ВИН ЧАН МНН НЕ НН КЕ МЕН АНА ЕНН НЕЧЕНННЕНЕННЕНННН ЖЕ НН ЕНН Ви НЕ НЕ ЗКУ НН ЕН НЕ НК ЧАНЕНІН НН | НЕЗЯЕНЕНЕУ І. ПЕНІ ЩЕ НИЦІ г; НЕ ЧЕННІ ЧАН В ЗВАНА НН НН НЕ НЕ УНН Я МНН НН НІНІ ННМІ НІНІ ви: БІпІпиппИисинигпции чен Аа А КИ В М ЕТ ТВ ВВ ЕЕ ПУЧХХЖЖХ ХХ ХХ г МК Тахти ик и КМ о ис ж ту Ми сечу мм хи Іл у п чу М ІК МІЖ МЕ ХХХ Ж ІМ МИТ и ХУ ЮК п а хх пн ча ки и нн м в і и в в А и і КЕ лу. о му моти У ТТ ПТ М М М ЛАТИ ХМК У МУ МЛК МУ І у и в ть Тканини «зліва валранох поркаліниї зразкв: артеревідзлекую клини крові (віскі сепву гановини мозок Сргант сере нен печінка снхеск легеня
Ме. вена тепле жирова кання сваровеї, нзлинркови зале (вмрепові о: заетковий мозок МУ; хмнцісапйанек товста пряма ква бе югРесьу дезппдмязнигь кінеж люк «плявохід союрік пз еко жевчний міхур (ей лімфратнений вза М; педишенкома лалоза сролюх парадом ях залоза праг; очеревина срепке пивофіз річ; слина залоза (зві оізлеах скелетний м'яз яке цю кавіря Как тонка катка Сяштіягк селеянка (5ріосяк шлекок свісчнаєів; шитополібна залоза ЯНуто у зрахея (аснсих сеовід сигеїет сечовий міхур (Наст молюся звлоза Свтеахі» лечцик ох плацента (ррасеціви передміхкуола залоза г рговідеек сім'яких Сенів тимус (Тут; матка днетче». Лухлинні зрзакв: гострий місжядний лейкоз САМ. ких передміх ууювої зарази (РОСА, рак уолочної залоз (ЗКСАХ, хромічний лімфоециярняй пейкол СТ; кохаректальний рак КС. пах жовчного міхура (АТ гепатопелючирна каравкома (ПСО; медзнома (ЯЕЕЛЬ нехолжкіивевька лірацютча СНО пак яечника ОС, рак стравахолу ОБСАКЕ рок стравоходу і лунка (ОБО С рак диьтУнкорюї задози ПК рлобластма ОК рак шлунка СО цедрібнокимизнній раколесетв СС пирковокютиний карцинома КОСІ, принт вний рак овутенів ССС карцинома. сечового міхура ТЕС, рих матки ї ендометркю ЯТЕАКТЬ Фігура 45 ц шо т. ож; БЕ З АК 85: ЕМІНІ-О0І УА Е х Н т яд Н ш ті в Ед НІ г НУ У я ож» і З й ВЯ ії Ж я х К4 и ори ак п А о КЛ НВ а Як п З и З АК ДА В а о ве ешкж ис мимо их мими мВ о ОМА ун Ке ниві и и А ВЕК ОО на АННИ ЕНН ВЕНА овЕ ши б ккд ту З;Ей ие вищ и ЖЖ «о фе тиру ер мом куту ни и р и КК Ки у р я В чи Кутя ЕЕ ДПА п ЕЕ ЛА АНА ї З НЕ НЕ НЕЧЕНЕНЕ ЧАН НЕ НІЧНІ НЕННЯ НЕ ЗНМ ПЕН НИ НВ В КН ПЕ ЕН ЖЕН В З ВН Я ЕН в пак ГЕНЕЗА ЗК ННВВЕИ ПАНІН КН ВЕНІННІННІ ЕНН рапс пиппппуцигисцнлпплииппвН ЕН: нище Я НЕ НЕ НЕНАНІЕНЕ ЖЕНЕ НУ ЗЕНІННІЕНИ ЧІ НЕ НІНУ ВН НІ В ЗЕМ Я З. С ПЕН НН НИЗ ІЗ ВЕН ЕН ЕН ВН ВЗ В І В ЗНУ Мох ПЕВНЕ жи НН в КЗ З НН ЕЕ НН КН НН ВАННИ НЯ ЖН АКНЕ НЕ ВИК И КНЕ Я ВН КАН А КЕ А КН я ЕНН НЕ ЯВ НИЖНЯ ЕНЕЙ ше ММцІХ ІІІ МІХОЄ МУ УДО МММ М У узі Во зом КУМ УМ ме Мт с п пе не ах т КІ І ен и р а м м ме и ми і а А а і А в в м м и и р п а А А ек оо а Мр р ам Мао пот мк панни УМІМІЬМУХ ХІМІМІМІМІМТАМУМУЄУЄМХ ММ МИІМІУМІМІМОВЗІМІВІВСЗІВІВТЗ СУ ЛУЄЄМММІМОМ З А ТАЛА ММА АТ ТМ КТ ТК чих. щи їх в оо їх «В«ІВсВщІй мижІПЯЖеМ (ПІКУ КВК Тканинк (піна направо): нормальні згразит: аргерін ап, клітини кухні Сленхі ее3153 позовния мозок ролі серце іваті; певінка мель устене Ярало), пезга гиету, жУуропа тканини (асбровві, мадниржова зазчома (адгет 1), кістковия мотлох ВМ х ху стат )аве); товота і прям калка соска, дванадиятилимча купи сао: стравохід гехорб: ско (вуєр ою зихур ван пімератяєея вуз м; пІДтУМКВа залоза (р парашитоподібна залоза і рагаїййуку; счеровина греки; гіпофіз ри) слинна залоза сзаі візпа), сюелетннії мог кет, шкіра іл); тонка китка іван; ст нка хр) ван)х поток еласн); чпиеоподієна важча Бут): тращея птаснемх сечовід пика сечовий міхур маєлаг молочна зазоза Тртезщо); чечник сагу у. плацента спЯссепіаи, передмихусві залоза ов сім'лиих певне): тихуєтйктик), матка (піегне). Тухлянні зразки: гострий міслоєднкйї майоз САМЕ Тек передміхурової зале (РОСА, рак Укжнучної зало ВАСАХ хронічний лімфоцютерний лейкоз А.К копорекувняций раку); рак жовчного міхура ЗАВ); гепатоцелюллоко кижщинама (НЕ, меланома (МБТ); походжкінська лімаєма «МН рак дстника СО; СБ Ура с : З А Н ;, З , рахкстравохолу СІБСА МК рах страуюхалу і пілункв 05 СУ, раж понплуякової замови РОС), стобластома СС рек племкя ОКЛ, нодрібпоклюснитні рак легенів (МЕС): пирковсюлітнтва гарпивома КОСУ; арібнокцітний рак лего (СТА: катцином сечоїююо міхура ВСУ, рак матки і зндомеотрію ПЛІНСУ,
Фигура ЯН х ; - вд» фе а ЗЕ МО: ва: НТАЗА-ВОЇ жо ійинея - ї Ж сих! х ле НиЯ І В Н В і Хх дл їх дк Я 3: 8 Н ІН жд Н р: ЩохлкрмЯ Не НН: НЕ Е - ЦЕ т Я пляя к ; ї НІ Е | ї Ї - 24 й з КУ 5 х Ж Ак дя А м КЗ ЇХ КН ОН Зак ми В вв ни Ва и о ов І А в в мн а В Я А ВЕ шк м Коша МКрвЕТЕЗИЕВЕВВ З и Я Р МИШІ - же хи м х пох ж пив" и з Ех х КЗ п т Б Берест кН ЕН НН г ен НЕ кни НН З НК ЕНН ЕН НН ВАН АНЯ ЯН НН ЕНН рРОшШЯ пинпппвевипиценипу У ЕНН ВУ КН; КУНА пп пп арініи НЕШННВН Б Не ЕНН ЕНН ПН НН ЯНА НН ЕЕ НЕ КН НН НН КЕ ЕНН НЕ ЗА ИМЕНИ НЕК НН пт жЕ а пципиМминпипБинии пп речи Папи лиціІ пнпипшігишитІНі вищі ве ЗЕ ВН АН НЕ ІКНІ ЕНН НЕННЯ папи пнунипн ПИПЕЦрИІшВЕпСНИиИВНИипі ох НН НЕ ЕНН НН НН НН НН ЕН ЗК НН НН КІН НН ЕНН НЕ НН ме Ак ЗУ ІННННн НН ЯН ан Не КІН ЕН КН НН Я.
ННЯ НН оМОУММУЖК УЮ є ДУМУ МУ ККУ ми не УЖ Є КУ МУ УКХ Ж мис и УЖ У КК КУА НК юн У МВ УЖНУ КД М КК В М я ТМ Ж КО КДИ ДИ КН Хм у МК ИХ веж Я щу чис: Пп чи: ї пшивитшисмиВиМ шо ми «х М д пи Мп я Я ще тт г ве й їх «хх пд; дя ї «ХХ ши Х Ткяавч кзліжа нзиравок нодмальн зразки: зрієрія сагегук хлини розі Мос еейя м коповнції мазок о бгаіпу, серце Бех печінка (нути легеня См; вет усі жирова ткацина пмбров у подитриосва зало (афтецві.х кісчковцй молоко ПЗУ, хрямі низ вех товста пряме кни сере дванадцзптзля хнілка (ке стравохід сор око (сус жоячний міхурі ра ву піжовалений вхо У прлинУвкома жансула (ране парялитанодійна зачала расу счереяиня г рейб спина єришну; езиння залила (ха! яп окслетний мова ське пра (5М1ИХ товка. киціка сви и; еемезі ним зріемк, могти і віотиа, кто деяна залоза Приз зрехея (браслет): осад (умеїст у сечовий міхур рів оцекк кое залоза, (Віри; лечо агу хх подив мя сріпоєстив); переду хурови зало ергавиет рім'якми Зезазе пуху (ВУХ матка (еп). Пухличні лрахит мострий міклоїдний лейкоз САМ: рик перезміху рони лоз СРСАУ, рих молот залоли НЕ СА у хропчний лемакихуютрнмй лейкоз (СТІ волорехівльний рак СВКТУ ух жовчиаего тура (АС гелжрнделквірна кироннома ССС менанама ОМ: пехсхжжацтнтьке лізіютия СЧЕН.К рак яєчника ХО рак страпохолу ПБС АКО; рек етравикоду і лунка (ОБ СС рак пудштункопої зачозн Су; гліадлаєтомо (ЗК рах птенки ПОСТУ нелрібнаклітянний рак легенів (УСТА нирковоклітнина картннома СКС дрібноклітниний рек легенів (СТО); нарнинома сечового міхура ОЛВСУ, рах матки кевхомеврню ПЛЕЮХ Ффіурч 41 ху їх . -х. я А р 5 Мох ТКУ СВУ ге За Це З й жо - З НЕ М З її Тооовах їх БОМ 1: ТІ І: й іт х х " ах Е х пох Х Е д З- кр о в и у і МКК у он фо у да в Де ДК і а и М В АД - о Ан а о в о вп о НА У ставив Енн Ева НИЖ ше НЕ Ов о я о Ми ЩІ ТОЖ ЖИМ ше п М т МО КУ 1 о он Ти ЛОТ т одн вив и В п І НН В а В В в В о В а в и се В У ев С Я Ії зи а пошу ПОШИ ОО Оу г 5 : ПІ ПИТ: У же ЕХ Ж х а в в Ма що М ЩІ ОО Х Ж гя й м и КЕ - В М щ Фк Зк и а п о а в м у мя м ж Ор НАЛИТИ г хЕ НЕННЯ Я ЧАН ВАННІ ЗК ЗЕНИК НН МНН НЕ У Я ВАНН Не М НН ННІ о 5 НН Ва НН НН В ЗЕ ЕНН ЕНН НААН НЕ НАННЯ ВАННИ НЕ НЕ ЕНН НН Ба ванни сийнниняи МННЕ ВЕНИ 1 У еЕ ННІНН ЗКННН ІН ВЕ ме НА Я Я МНН ЯН НН М ЕНН НІЧНЕ км иа ЯН ВУАН НЕ Не Я НН НЕННЯ НИ ЕНН ЕН Я НН НН А НЯНИ шк і НАНЕНЕНЕНІННе ЯН ЯЧНчЕ ВАННИ НИ НН ЗНАЧНЕ НЕ НЯ З ДЕННІ ЯН НЕННЯ СЕ НАЕК НА ВЕ АННИ НИ ВИНИ ЯКЕ НВ Й АНА АННИ НН НН ЗЕ УА, Ул т т Фета своим УмиМми чім хо мот уемІ му юМ мімиЗме зу щи сет шал ее МУ МІ КІМ т и А КМ на нов и и с и и и и с с и нн а о в и п м и в и п тая тов ма мав я м ВОВНИ кдетзу ул ситуу тс смуги смисл слива коти Х Гая щ- що Ком що педа В Аа Я В ЛКК АНКАЯ Тквиннч зліва чаправау: зормкльні зразки: зртерівіаневув юцтини кров бісюй сеНук еоловняй мелок хай; серп Безтсу печкнку Є хегу, пегеки (Ши; всяв г усіп у мирорх іканива і афроз надниркова лалеаза сабтст.ві у кістковий мозок (ПМ хряцпісалияоєю тайста р пряма кміхк сеоістеоце лванздпяунтьле яплоса (у, «стравохід пері око (сеек жований міхурівайі» нимфазичнмй пух) пеашлуУцВа залоза грек пари тоне діва хзоза сраку: ечеревкми регі памфркх Срмаці; силу заелюза гені аку, теле мона ке кма х шякра бик товка кирка Ся еелезака серієвту пяувтк опт кантата. залоза ву цнох зрахея пкаєпея), спчовід дети соч міхур свід чЯеть мені залозу (Влсаізет, хечцнх Сохетх у пладеніз срізеєвіху, нерелуйху рова задела српохецеу сім'якни пезйхх памує Пул х матка ет Пухуннмні зрзаки: постуна міслоідникй лейкоз ТАМИ: вах передмілероти залоз СРСА КЕ рак мюлочної зицн ВКСАХ хропічний зрафоцятарняй лейкоз (Сх кажиреклаткий рак СЕС рях жавного міхура (САТ гепакоцелючтарва карцноми НСС, мелянома МЕТ, неходжкінська лічеюнма (МЕ 3, рах хочнииа (ОК; рак сзравихому ОБСАК У рах стравохомцу і пнлуцка 09 С, рак підівлункової занозн ПРЄ, пиоблаєтома ПОТ, рах илунка ск недрійчекптиннций пак легенів ОМС АК виркорскліузуння карпинахма ПОС дрібноклітнияний рак легенів (ВССУ, кярнинома сечового міхура ИТВСх рах матем і спрочетрно (ВСЮ
«рісуря 44 Кк а х Зі ща: 3153: СТО що Е 5-3 м Ге ; ЗЕ 5 КУ 5 Я -щ сах у : Га : МЕ х ЕК хів ! що лків : ЕЗ : х х я У а и ВН и и ВО ЩЕ ШО ЛЕ Оощар жк АЕ ху М БЕ р ЕМВ Е ЦЕ ВК Ку АТ У ЖЕО що Зб ничер ну згин ач УНН ге риг и рин У чи Ми ж М АН НА АН Я ЕН АННА Я АННА НЯ В ЕНН АН, З ЕНЕНЕНЕНЕННН Я.
НН КУА НЕНЕННННН Я НЕ ЕНИ НЕННЯ МНН НН Я НАННЯ НУ рома ЖЕНЕ ЕНАН І ВИННУ КЕНЕ З Я Не АН НЕ ВН Ж КН КУН НЕ НАНЕН Е МЕ ЗКНННН НННЕ НН ИН пиши НЯНІ НВ ЕНН Я ЧЕ ЖЕНЕ А ІНН УНН НЕ Не АННИ У цк Ж НЕЗАКІНЧЕНА Не НЕЯВКУ ВЕН Я ЗВ КУН ЧЕ НІЧНУ ЗВАНІ ДАННІ НІ ЗНУ ях вав рН ПЕНІ НК М КН НЯННЯ НН МОМ ЖОММ МАТ ТАКО КК а КИ МІУ КУКИ МУ МОМ УМ МКФ В Аби рр ся ВК КК КД ТУ У ую Ге МОХ МОМ М КМ пт т Й КИ тя ких вод а и и о и и и и и и и в в т в КК м в и п я КК Бони оо рон р В З АННИ НААН ших - у мом ДРАМІ І ДИИКЯ ріжки Тканини (зліва напрацек попмальи зразки: аухнерія аперуу; клітини крові (Бі осях годовнмй мозок сімя; сере (Безвик печінка сНусгу легеня (пек ясна уки, жирова тканих пий рохє); надонпркова залоза збрепо кіствовий мюзок ЗМО; хряц(езіляреу товстя пряма кнішах ссопогесі Авиваниатилах жна (ЯлоЯх стравохіх соБорні; ока су); жовчний міхурграйвх нифализний вузан Му підшлувкова залозе ранек пари сотдібна жита орагаїйхть очеревина реп пикеріз срічну; елитння зала сві ек), скелети м'хз (5МеЇ пиву; викців СМІТ, товки кине (втвмік селезінки і ерієєт); шлунок хзімносі; пумтелощнм за век трахея еаейся у, сечовід ситеївг р сечолий міхур с рісбсю меючна зале Сбіепви: яечпик і оуктую влмиетта співселі х зерелміхурепа чалози ортохіатех сім'яник пеня тимус пулу матка (моги). Пуклинні зразки пхлрий місжедани лейкоз МИХ, ув перелміхуртвої залози РОДУ, рак мконної зала (ВЕСА у хронічний лрафогритарний лейкоз (СТІЛ, колжоректальний ак Ст ряк жецчного міх (ОВУ, гепалецеловчярня хлрценома СС мазапома МЕ. у пехаужкенитькалічахная СМЕНОХ рак яєчня СУ, рак стравохоацу ТОБСАКУ, рак ецравоходх і талеюнка (ОС СХ, рак зндіплувканої хадезн У гліаблаєтома ПІБ, рак пигивка ПТ, педрісноклітинний рак зегевів (ЗБ вирковокчцтння карцинома ПКС дргунокл тий раковуенів ЗОСБСК кврцивома сечового міхура ВСУ, рах матки і ендометрію (ВС.
Фнхра ЧК. : у Кф матиму ЗЕ ОО АН 15 СУРАХАЮИ пе ТЯ Не Ку - Ж щ Х с Фоішхцк» в Х й НЕ г НЕ дожкиат НЕ ж ВИеНЕ НН Ф НЕ х НУ ря М ся ші 54 : Я м де хор щЕ не ВьВ ПЕЛЕНВАВ Ю ли ьо рю р Е ЗЕ Зак І ПЕВ В КИ Ан о осн - не о а в и а НК ІА ВНО НЕНАТАНЧННЙ Я ки ко КН КУ и Ки У жест пл що КЕ ТАМ ХЕ ща МК чан Пежо ку Мі ти и охо шо ре нн и и ВИК НЯ М - МЕ що Ка сх М КЯ Ох оо ІМ М роя ї НН НИ І АН ЯНЧН ННЯ ши шипи КІННІ ВАННА ЗА НЕНННННУНІНН пи Б х ЕЕННННІ ВІЯМИ ЕНН НЕ НВ КАН ЕНН В НН АННИ МЕ НЕ Гез зве че ЗАННІЕ ННЧІННІННВ З Ж ЗВО АВ АННИ ЗНА, З ЕНН ВЕНЕ КВ ее МНН ВН НЕ НН КН АННУ ПЗ устави ЗА ЕНЕ НЕНЕНІННІ ЯЗ ЗЕ НЕ НАНУ КЕН КН ЗНУ НЕ НЕНІННЕ НЕ НВ НА КЗ З ВЗН НЕ НН ЗІЗНАННЯ ПІ У ЖЕНЕ НЕННЯ Я ЗЕ ЕНЕ МЕН УНН ЗНАЧ ЧЕННІ НЕ НН В НН НН НН НІНУ ПІ ДЕ НН АБИ А АНА К КИ ВВЕ ЕНН ИНА ИН МИ КАНВИ НН Мом р мили и Мк Ки У Ж ВУ Кк У І и МІ МИ МЕ ке гев иди ЛД КМУМ УУМ МУМІ М УМО МУХИ ІМ КЛИМ ІК юю дк кю пора и я и чи че ча а чи м м а і в а о и и а в м і и у М т м в У НЕ нах Мн В Ана Аа З вне раки у Ек ПВА ВИ ВИ Ж І ВИ ВК АЖ Жя я ча ау ка АК Аг АК уч ик ія Ва ЖИВ Сума лалепених меш ім мищі Тканини сзліво нанрапо): мармаяеьні зразки; артерія багігух клітини кроці (Біосод оеіху, каловний мазок рідія у; серце ато); печзнікв Пруюгх люгеця (тд нема суФнту язерова тканеві. бас ріжок. медика ноз сздееп кі. х кістеовнії мозок (ВМ хрзан (езпіавек зопета | пряма кнінка геоКие дювнидиятитани тивика сіно отревохій Геховй у «назіеуех жомений чіхуріраНву: лімфатичкий вулох ТЕМУ, підплувкова засіуза Сратех пара онеліюсна жапеза рагаійутх охеревита рогу полофіз (риш; еру зилозя сові віл около мяз схе яма; лкіра зи ко зона мита (втоті; селезінюьсвріветх потенове с віютаєт. пикюогодкня леза пп трахен пкяспенк сечонія своїх у сечовнй міхур (бінйдеть мозюоєво залози (блгаз), ясамих (патуатех пзапетка смассята; зперзлміху рова задо грог. сім'яднх Севміяу тимус пийте матка сел) ЗУхляті празкюи: гострий мнследдивній пейкоз АВМ ра перодчігруралсі лази (РОСА ух рак чолачнної залоз КС АК хронічний лемаюкатарний лейжол (Си касизреютальний ак ОКО, рам ожютаного кзхура СЗАВІУЮ топатоцелюларна карета С; мелантма МЕ, х нюхоНСЬКа лімфома СЯ: рах. яеуика ЗСУ, рак стравохиду ГОЗСАВ рах стравоходу пінка (С ЗО раклндшлункювих залази (РО, г ліобластюма ЗБ, рак тленка (ОХ пезрібнохльєннкй рах легеня (МУСОСЬ вирковеснтвика парнннома (КСО лрібноклютиний рах легеня СТУ каріенома сеченюге міхура ПЛ: рах жатки і спломегрію ЛЕО
Чигура 4. «ль тв з 5: ЗЕ МС 157: САРИ 2 зх БУ -
ре . ща юр 7 х ї й ї то у Я - де Н х ! ом Ч Б зх пре З х ! КУ НН м х х гЯ й з КЕ пе А ак ЕК К пи Аа ла ЗАЛА МАН ВК АК АК АКА Як ПК А АНА МА МА АК А ЛК АК аа ЛАНА ЛАВА АК Ж ЛК ВКДКА ЗААМАЛК В Й КЗ ОМ Ішов В У Б А Ж МК БУ хім щи м ГУ ер вен ши І ІК ХХ БИКІВ ЕВ ЕЕвЕипмсК А НО ВК шиялдчч Ем Вт И с шиетАВВИ Ап МУ ЕМ дл ЦО ІТю МО Му Ки ХХ М сш НЕ ЕМ М В За у ВВ В ше що Ж Ж п х ВЕ ово х. пе ж у Я Я БУ ЕЕ ННЯ НН ЕНН Не НН ЕНН КН НН Б ВНИХ ЕНН в ВН НЯ НІНА КНАНН ЕАН ЕН ЧНИЯН І ие плавних попввупиппнНнигпиципх пипиоЗепзпнсипцНниці п Ес пиВНКипи Не НН ЗВУ НІНІ ЯН ЗЕ НІ ВЕНУ пи ож зв ами ТЕН ЯН ЗВАНА ММК МОМ ТІ ХК ме У УЮ МОХ УМ МОХ МК ди лю У М кю ху Му МОМ Мох МУК п с пу ую Ук УЮ КК МХ Мф Ко Км УМ МОХ МИ ен о ов и о а в в в в м в с в м в с м С о в п тонна с а і с пи п ве ос наван ви А В В п Ан Чканикня (хліва напраної вопмацпьні зразки: артерія саме клини крові вки сеЧах гозоввай молок свому; серцю Ветіх печінка (іхегу; легеня СКіпц у ана (чу. жирова тканина свя мадникриова залоза скігеп ці у етконнй моз ТМ хрящі сала ввота і пруме киижа хоЇокесп назнадпахипяла кміяка Ок стризохія йоьорі); око еує), жеоачний міхурів); лімфатичний пузоп Г.М); мідпілункова заноза (расу паролдятопом сна зало рагинутх очзсренина срегіє» палофіз орицн); слинних залоза зі ран скелетні м'яз Келих м шкіра хів к понка кн (вчив сестра нка (хріевя х пуноктякниаойх шщитомєаназа залоза будні х трахея сизепеяу, сечо (ппеієгі, чений міхур (Візайег кожна халоза (Віва ясатих ока ух вдале а соди пережміх роми алея прговіатеу сім'явик скаах викже буть х маука сег ух у ХррулМ зролии. мослумя. мпкледний лейкоз ЛАМИ к пек передміхурової замізи ВСАА ря мезочтої зидези (ЕКС А Кк хооніотий піяфолитарний лейказ (СТ келоарокізльний рагсстксСя рех жевчнного міхура (ЗАТЕ гелалецелкоя на карцинома НСС, малацема МЕТ, ваходякиьнк лом бхіма МЕН рак зечияка ЦО, рак етралохолу ОВСАКХ рек стравоуєду і лин ПБС КУ ряк увдидукікової залози С паобчаєтома 3 рак пиручка ССС педрібнокаттинний раколегеців МВС), нарковоклітинна кирцивома (БОС преовохлуєниний рак легенів (УСЕ каруинома еепового міхура. ПС, рок матки і ечдоме яю (ОБО, «рігура ЗМ « х жа У ч тей е БЕ ОО С 155: НОЯМАПІ-О01 ях Б гя Ж й : шт лхвКг я Кя зх -ї Е З ж дні» х «У м я щ Е їм І З А уккрккуєорр ер чрекревререррюгрекркцркнркр єть ре реуссуєсуюєрою рою ресур ук укусу реч ечречререцрюююрецрєркркч ку кер усу роюросрестктуккуксує захи с в В А у Мирона и а КА КВ КН КН АВ Нр НЯ З І С ВО СМ а У о в ПЕ КВК ВН Во ни и В В ВМ М рН КО ОКХ дове МІ ге ще а В У Я Я УНН КІ у и в ї ТО "жде Ат 4 - Же що КЕ в ям г Ох ВМ щш ка ТУ хх ке Щи х мк хш КМ ж х що но ож ДИЛИ ЛИпеплИпАмелееепезге гг ИИгн оф пупси пІпнНсппуНциплприппнпсприцсппцнрвопвипппинНрасппициппНии их кер ІА ЗНННІХ ВАНН ЗА НЕНЕНЕ ЯНН ЖНЕНЕ НЕЗНАЧНЕ БЕБІ пцрапиннипицрниипо сс ННЯ НН ВЧ ЗННЕНЬМН Я ЯН МЕ ЯН ЕНН НН З Я випипнигпиднвиппиварипинитшвураеи ШЕ НЕДЕЕ НН; ЗЕ ЯНВ ЗНАННІ. ЯНВ МЕ ЯН НИЕВЕНИ ЗІННІННИ ЗВУ ципи пнигпсоппвиппинцрипипниппнвціних де ПЕНЕЕЕЧЕНЕ НЕ ЕНН НЕ ЧЕ НЕЧННН У НЕ НЕ УННННИ Же НЕННЯ АН НЕ ПЕН НН ВЕ Я НИ ИНА КИ КЕНЕ КЕ НЕ ВЕН ЯННКНІ Я ИНА АК М ЧИ и МУ НВ КЕН Ен а о в п и т у КК и о ЕМ В ПВ ЕЕ тин тя б У Му мя мя я я т мя мя Мам Ма Мчч ня ж ря тя М та тя та ха таня СУ дк ЖЕ Ж АКТИ ПпОИЛВІВ СУ ЗЛІ Ле ие ПК КМ В КО ХО В В и и А ХАН ТАТ ВТ М ММ Ох шк щі щ о АЖ шУШУМШІ МИ ДІ ж ди БИ СИ ТАКЕ КЛЕЮ Тканини хлів папранех вормальтя зразки: пртерія апегух кличе крові со сеНяк головний мелом Ся); серце Кей печінка ість легеця (нище ясна сусілх, житава тканина сйрояех ядинчирковя лавлоза закл, кістковий коло ЗМУ, хожісаинявех поветя і пряма яапога совісті. дканпздпяінизла юка г аподЕ, стравохій сзорнх ско (суєю жовамий кехерішинву зпікафадувний вузан 1 МК Мідшаукксява залеваірацек паратитопов зна залоза гратайбет); очеревннй рей) сніфіз риНну, слина лоза за ат), скелетний м'яз (8хеі ливу пекіра 5ківх, тонка кміка сяітьінітк еелечнка (кріт. поток савогаєти, пшитопаднона лалоза нка к трахея пиюлеві; сечовід пет сечовий міхур бівадйекх молочна зале сема, ничими боувгу у влипентя слійсеюиз) передміхурова запелю о рговінех сім'ятик бзхця х тя мує пули. матка плете Пухпиня зразки дютрий міслоний зейкоз САМ); рак передміхурової зале (СА у; рак мелючної залози СВЕСА У хротапий лімфопитьрина ледкоз (СБ, калоректальний рак (САСХ пак жовчооко міхура АТ гепатонеолярия капіннома НСС мелянама ОМ.) пеходичанвовка лізнрема МЕ т. рак яєчника ОК рик стравоходу (САУ так стралехолу і зилунка ОС СИ пакаюцилувнової залозн СРС поети (ОТ рак ялункв ОС ведлібнокитичихий ряк легевів СЗТ, вирковокаітична карпявома КОСУ дрійноклілинний рак легенів СТАС У, карцинома сечевого міхура ЧЛВСУ, рак матки і скдометрно (ЛЕСЮ
Фігута ЯМ дк їіїх ую. я. де х ЗО ОБ МО: 233: СЕРЯЗ ОЦ Б оІлхва ГІ і Ж ояиоівеї ш Тл . о : кота ї. щОозлеНея Н і Н може Н КЗ Н шооплазіце хІ Ж Кз Її « щ х ї ї- - ЩЕ М - еваяаюЕмегиІкЕивишлмимаимивимихми вм шок мит Ши мМ МН оАА ен ан ІН В Я В На в ММ од Ж ях щи Зх й овоча ще - в М м Шечгріитетрьие тики Іри К ИН ЦИ ЕЕ гм тити у зу Ву УЧИ и АННА в Я а а в ВАННЯ НАВАН АН НН ЕНН т їх ННІ КМ ННИННННУУ ДНИНУ ЕОАЕІННІ А НВ З ІН ЗНА НН За НН НН Ме ВЗ УНН НН З НІЧНІ жо: ЩЕ З ЯНННННИННВ ННІ: ЕЕНЕНІЕНКУ НУ ОАЕ Я НВЧ З ІН НН А НН ЗК НН ВН Ме ВЗ ЗНАННІ З НІЧНІ хм НН ЗНАНІ МНН: ДЕННІ РАДА ІА ВАВ З НН ЯН Ви ІА ЗК НІЧ ВН М З Ж ВЗ АНЕНЕНІН МК НІЧНІ ев ЗЕНЕНІЕНЕНЕ НЕННЯ Я НЕННЯ прп пнпнивсопцциппинниппНЕКпдуНспиНирииї ЕЕ нини Не и ния я Б АНА НН НААН НН НН НЕ ВНЕ НН ще пинпипиднино НИНІ ДАННІ НН пи мипииипиинийимкМиц ЕНН НН в ВМО Х Муки МАМ у ум АМАА Ану У чи Мене усе. Мам УмУм те ем ЕМ М МКУ МУ У же мчУ юю І УЮ МУ мете мА у М п І У МІНІ НІВ КТ МУ ІІ чуму и и и ну у у и и п о м ме ни М п А о и Іл ав і по ва о кана Ко А В В ПА а Аа А еаВ М а І че оо «сим Мих имя ЕІ МІ Ж Не МЕМ Ткачик ізтез направо нормаль зразки: яртера з алетук кзитини крові Вісі сеМех головний мозок Пане серце Гея печінка (уст); логона «Віпд ік, вені ех, жирова ткання пі ровеу, надниревь залоза (пдует х кісткова мозок ЗМО; хр (опа к конст і пряме кине соросту дазпедпятипяле кірка (ак стравохід іхаорікх око (вуєт, жевчний міхур щей; лімфатичний везол Му; неойлевкова залоза рат), паращицєволібна залоза сралвуть очеревини регі, гелі реву; схил залеза ха! фа); екслетнияй м'яз зе тиви шен аківх понкУ вт яму. пеня г врішет пплунек запи, щитопадеюих оелази нях трахем с вейенх сечевіх сигтеівгу вичовий кур кодек унхочин залоля. стен яєчник Уєату К плацеєся спізеєтія у; передміхурова зала грві сім'яних пет тиме вулиць матка (нега туханині зукики: кострий мієстюідний лейкоз САМИХ, умис перелкихуратої лю РОСА у рак мают залоз (ВККС у хроцічний лізфолитарний лейкоз (СБ колареківльний рак іСсКоСу езкх жеовчиоко міхура (САД ЛІЗУ, тет топетотярнй карцинома НСС; меланома МЕ У веходженська люмфоча МНИХ. рак яечинка ОТ пак етравохолу ПЗСАКУ рек стривоходу | попка (ОВС. СУ, раклучилункової залом РСУ, клобластома ЦЗН ракилуНКа (ОС неярісноклітичний ряк легетв МБСТКС нирковоклииния карцинома КСО; дрібноклиавяй рак летенів СКК, капомнома сечового міхура КІВС к рах матки і сидометрію ПДЛСХ «Ффігера 30 їх зу - Зак. Б я З БО ОО МО: 245: МАЗЕЛЯЬАООЯ зе ВХ І п ОН у (9 х Ж юр ! Е : ке, Н ІС «а Н х. Не 1 в Хай А с Ж їй : ри У т у т у; ЖИ МВА із у; їх |; - Ко м мА ІС жим мм м Мом І М ДОМ І с и МИ ИН ПММ шви дк ВЕ М шо: ЗБЕ ни а оо У щишя Я ТКА - Бо ХЕ а Не НН ЕЙ ї 2 уча х се Х жи й Х що ЕТ ВО я хе с м ї шщожо рРНК Ар Ен рр ги Ех ПиИНКик Не В НЕНЕ ЕНН ВЗ Не КЕНЕ НН КН КВ З НН НЕ НН НН ДАЧНЕ НЕННЯ КН В НЕ НЕНН Н ВК НН ІНК НЕННЯ ЕН ЕНН З Я ВЕНА ЕНН НК НН НН ах ЗВ НЕ НЕЧННИН ппІрцрипппиппридЯпинпппципппццппІрБрнпппнипппццНспциннихі ЩО пий иик ВАН о УЯВНЕ зе НЕННЯ ЗК ЗНАННІ НН У ЕЕ НН шо Е КЕНЕ Я МЕНЕ НЕННЯ ВЕ ЯН І НЕННЯ ЕН Я ЕН Я МЕНЕ НЕ КН ОНЕУ її ми Кк НЕННЯ ЕНН МІК: УЛ: І РЕ ПОП: ЦІ ат і: 211231 о дп у Ак Уу ни ук у у ку У у у АК КЕ Мч кА Кк укусу сггсделки ит ут Ж еРеЕТ Жофтт УЖ юю «ЖУКА жи І МЕ ДЕ МИТТИ МЕ ЖИВ Дю Я АХА УВУ МАУС Мп Котов ТК Ки Кгх А ти му а о в А а а на кн о м в а о в хо а ваш ака и шехнш тс мтнІаеІлсмминнимкІМІМІВСЗІВМО ІВ ІВТВТМОМІ МСС с мех Іллю я «ІМ щ - чУ М М «зе ЗаІМХУ «кан: Миша МІчс мус Тхинюни і зліва майравок пеоомюльні ямок. прієрія схосккх хатини крово сей); головний; мозок бек серцю Векти печінки СіУсу); легеня пд, нсця хек жирова тканння сяпйрояєх яаинирюота залоза свагово віх ккотковий мезока ДМЕ хозиі сала к вуст прям кни поЇовес двзигдпатитана кита ЯюФе етоавехід гезорій; око соте) жований міхер айву лімфа пани вело (ЧК мідптункома запа ранах паращиятокидісня залоза ряст, очеревини реє к сикхріз (риші», слиною залоза (ві сапу скелеїний м'яз (хКоїлпиху фкую хіп у тонка киця світів; селезінка (крісст и пенок (асптастк; вилеоднва. залоза ву Я У трахея (насе сечомід неті осчевий міхур (ВІЗайстк меснУтіа залопа, Сваави: ясамак пехьТух, плапента білети; яерелміхурова зазола умовні вім'ятак пеня тими нуля матка с пбсгия) Сухяннчиі зразки. гострий міклеїняй лейкоз юМі. рек передміхупеної зв ПРОСА рок зюлечної вели СВЕСА У хропчний ліерогвитарний лейкоз (Лу келоректанений тах (СКС пох жевзиосго міхуна ЗАЛУ, гектара хором НСС. кпаздонеую МЕ ЕХ, нехсюрюютька пиайхтмо (МЕЗОУ раю жениха Ху Гак стравоходу О8САКУ вих отранеходу і можна (ОБО СНУ, ря приллункової залоз СУ, каіостаєтуа СНУ ре пиека КОС педрінюкєлючй рак песеців МЕСТО); пиркоавютевниях варонома КССХ лрібцеакюітвними рах легенів СТ СУ, харч сесоваго міхжра, ПЛ рах ущаки г евхомервю (ВСУ,
Фріз АВ ЕС ОО: 253: ВАЛА ВОЗ Ж «дхика БУ ї : х ! 5 Еш ї Н Б захи ай і во ! і х ! і КЕ шле і х ' і ко лхійЯ з і х о; Н 7 во Н Ме У ! їх х В Ї ЗВ су ШИ КЕ «4 х Х що ХЕ? А Ро чел Жан ЖЖ ЯК ЗИ Я МЛК ДА М ДАНА ЧИ І ЯК Я АКА М ЯК ЯК ЧАН Я ЗАЖАА ЗК АЛАА А КААЛАНАНИЯ же шо ВІ бом КК КО МК ОМ дм і о Ми ДМК А КИ ие коника ни Енн в ша йти а сивих уд ЕМ У МОЛ ТТ жі Фо Ох шт г пиши х Ж С щп п М Ми Є М хх 7 ї Я Ма м а В и ТМ хх в ЗО х. щих оз т- о еМЖ - ря Е їх я Ж бурити цу н и ак ежия ин еНидагь ШЕ: нин и НН ВИНИ ІІ ЕН ЕН АННА НН НИНІ ВІННІ ее НН НН НК І В НН НК НН ПОН НИ НН СЯ ВН і АН КАН НК НЕ ЕНН НЯ НВК ЕН НН НН НН НИНННИ ОО списи пипппопвБцппннпппппррипиццуцсипіІМИІ ЛІНІ БЦИ 1: Ох дали Ве м У му ві ОК ж ж дю Ж ор Ж УФК Моди Кк ФУ МОМ ХМ У оке дет ХК У ее я М ВМО ХУ Ин ок ою ши ее ВУ УМХ пн на на а що в о а в о о о п и і п и п и Ко п мн нн и и В КТ ванни ув вн аа На она ня шик ча 1х -- «2 хІ же ЛЯ диф З МІХ Є КІН І Чквннич бліва цалраясх нормальні яаки, прієріх гаиетю клени крові кох «еНях поповиийк мозок рані серцю «Пет у печткя (НУЄГЬ логопЯ Милек мево Сус, жирова ткзнмих смій розеу, наденрюсва. залола Сміт вістковмй моло 3; кун сбпівсю, тевсота і пряма кнійка боо1окесіу, двадпатятя келка (Як стровохкя спорі, око бує, жовч міхур (вв ліхнфятичний уза 00 Кк првилуУвКОВЯ ЗАпочя (ропо паромтополі сна зало сраєиветх счеревмна регі с лофіз орі; слина залоза за оїалах скелети м'яз акеілиивк нипрааківк товка канта (втік селюзінка. (вріюємх шиенок Сзаслптнеївх шина зало пули, трахея їнаспен); остов пнеісгі, оедоний міхув (МіааЧег молочна зало (Вгсеяі); яєчник Соуагх), Блін тя сріаестів), яередміху рова залоза мот х сім'якик Оеяйзц внкко авутизк матка с істця». Пухнямні зпазки: кострий міскидний лейкоз АМИ рак персаміхурової залоз СА Кк вак молочної залози (НЕСА у хоонічний лімфонжарний лейкоз (С.У колоректалький рак КО), узи жовч цюге міхура (ЗАТ Ю гепатоцетенярна карцинома НСС, меланама СЯ, неюурикіцевоя льяаюти (МЕН) ря ясчинкИ ХК рак етрацлхожу ПОЖСА КУ; раю стравоходу і яілУЧКа (ОБ ЯК рак пліппу нканої залози СРС коблоєтома (15 рак птуяка УК педрібпокиконнтвий рак дегеців ОМС, запрова кирппнома (ВССУ, дрібеюклурниний вах лепевів ССС У, карими сечового міхи ЗСУ, рак матки г ендометрію ШЕСЬ лиуре Я м «у к се Як БКЯ БОЮ МО ака: БК делла шлю с х - вдеНим и плюси, х «о Зх й 2, В, іх Й 5 х ди цу.
Не М НЕ Х Н ї х, Е шле мі хі Бу З НЕ чі Ф Х Не У СЯ А Кай с А ін Ада; пусеоахштик Зиму ом м В ек а аа вс алко мала ля й окт У М ща МЕНА МКК м шу ЩО Ж В М о М ЕІ Шо МН Й МИТИ ПК ФІ - БЕБІ ТЕВІ Вулик я ОВЕН Ко ЕаОр иоелсюю шишки» дю ак а ших сечо спкнп УКХ ваш сс В М Івах пе у ОО шосту йцеш сндешлеаеки дм Бе ши ш КЕ пЕ ЯМ ї шх 7» ов ЧО ПЕ -ш Ж іх : ш СЕН зт ананани нати ен аа и а вит ЕН НЕ НН НН ик о ТЕ ПИВНІ пох НН ВЕНА НВ БНВО В ЕВ ВВ НЕЗЕ ВХ В В ЗІ М ІАНВЧЕНІ МЕНЕ НЕНІННІН пі ЕЕ ЗВАНІ НЕ НИЗ НАНІННИ ЧИ ЕНН МЕНЕ ЗМЕН Це ЗУ ЯНІЗ КЕ НЕ ВІ ЕН ЗІЕН И Т УНИ ВЕ Ж ННЯ ЗННЕНЕНЕН ВАН ИНА НУК НЕННЯ ЗА НА К НИНА НЯ НН А НН НН -о що НН ІА АНІМЕ НЕІАНІННН Ж АНА ЗЕ ЧІЕНІННЕЕ НЕ НЕНІВНЕНИ МЕ ЗІ ВЕН ЖЕНЕ НЕ ЦО З ЗНМ ВИНЕН З ВН З У 2Н ТЕЗУ ДАНА ННІ НЕНІННІННИЧ Я ИЕНІННІ У ЯН: ЗМО ННІЕ НЕ НЯ НІНІ ЧЕ ЗВ НК НИЗ НН МЕ З ЯЗ НЕННЯ ЗВ ЯНВ У ЯН НИНІ ДИНИ АКНЕ НИ А И ДИ МАН АННИ НН А ИНА КИ НВ В НЯ АННИ 8 ООП у с ст - с ; свой МЖК ХО ТА КК ЛИХІ ТИМ ТУ ТИКИ М и Кт кАККККК ТК АМІ КТЖЧАТТ ЛАСТІ МКАС КИ ПДМ п У ТВІТИ ИМЕНИ тт ля КК ІКТ КК М еучАЯ тю кт жа жд та я МІ МА Ж жах аю ин Ж жк и и дну КТ ТКА и КМ ММ вно и І ПО В ЕС Кн я Чканяви зло нзправох: нормальні зрази: зртеріз і ацегу?; клітини крові Со се); головні: мозек Статі; сере С Пезл, печінка сот), легеня. опе; вена сесії. жепюола зкапяма Слокрове); нанмширкова залоза євагетьві. у, кістеєвнй моззок СЕМ. хрят слапЦате)у тестя і пряма купи сосгекеєт лдванадцчяхнпала кипка (апойі, стравохід езорл і, окосеск жовчний міхурієаНЦок лімфатичний вузол ПМ); педшлУНКОВа залоза грало, паратцнлухтодіюна залоза (рагаїнух у сенеревелева рес синхв пи к сла залоза хаї запо скелети м'яз схКаг зт) писіра СУК. лока кита св; оелезизка (ріееті), хплузток свїсвтасі; зпилаподівна. залоза Суто); трахея гасла сечомід я укетері, сечовий міхур (Біафіегь, молоєтна залоза Лави, ямник (схагу), паща срізевпак передахурова зале рови сім'яних ев); памує тн матка биття: Пуха зразки: гострий мієлошнні лейков Я АМЬУ. днк пережміхуривої залози (СА, рак молочної залози С БЕСА), хронічний лімфоцитарний нойкоз (СІЯ колоректюїьний рек ЕС; рак жопчного міхура СОА14У); геталоценючарна коариннома СНесу, менамома (МЕТ: нах оджкивев прафюма СМ рах хееняка СОСУ рак стриваходу (ОСА КЕ рах стравохалу і ілумка ОБ СС рак пішлумкомх залюзи РО; глізбвлаєтома сту. рак нілу нка є надрібноклітенний пак паля Место; нирковоютітитта карнинома КОСІ: дрібноклітиннЕ рокочегенів СМС карипиноми сечопого мосура МНС; рак матям і сндометріях ЛЗ.
Фігура ЧЕ су 3 и та.
ВІК З Ба а МО: УА Еш - і йхїдх. - пи з я ; 1 Е і ! Ж : Я зр Н г ' і я Н Н КЕ і і в Еко і У ШУ х Н Я : і Н Я - пі а ск их вт МК М мк о М м м В А У Ву ТИ І ОН ВИ ПУ т М Е х ЕВ х х 55 гЗ МАХ Х щх ЗЕ 5 ще Е їх 7 Ж Со ток В. ке х За еВ де о и о кам В ВО и о ВИ І ЕВ яв Ех ОН У Би ие З ВИМ НИВИ Фі що Ку Оля я НЯ і: В І и Я З як -- КЗ М КЕ Н ЕН НА ЯМ ННЯ ги рати ДУМУ ВЗ НЕННЯ ее ов о о В З З во У МАНІ в ЯН НН Я ЯН вн НН ИН НН КК НН ВАНН КН ш Н пивиписуурринині АКНЕ НЕ ЕНН НІННННЕ КН НІ пі І ННЕЯНЕЯННІННІННІННІНУ Де ННЯ НН Ж ЗНН в ННЯ АННИ НН НИК НК В ИН КВ НН ВАНН голи Ша ЗНЗ НН УНН Я З НИНІ М УЗ ВН ННЕ НН ДЕ НИ МН З ДН НВ З В ЗЕ У ВО М КЕ ЗНМ З З НВ ВН НІНУ вк КН ЯНУНН НЕННЯ ЯН В І НН НЕ НН ЗНА Я З ВН З В НЯ МЕНІННІНІННКИ я Б в ЕЕ ДПЕ ВЕК їй М і: х : мав нас х й у; о не о и а А АК КО на я АН КМ ХКоЖ лу тю юю мч ММ ММ Ж ов млн Мк М І МО М Уж ж миють в ТЕЖ У МЕЖ ДУЕ зве а на офі мачо озера вафоверии «ще -ї пе І «ес лади «че УшІ КУМ ХуІКІ Кох Ткевивн галіва напрацех орел зразки: аржереіайскух клин кров рова сенхх головний мазак хан серпю невх жебика уст любе «илек вена сю грона ткавннааЯ равех пахву залоза міг в сзпєтковий можн М» хро вангарюх твоя ї пряма хна СОЇотеєух двзийдрутия ківі СОС стравах сор вка пес жовчний міх (Не, деефеатиччнв вузон ПМК пізнружвков» залоза рено парещаитодина зала рагу ти пчерев ня сег сних с вмчм хх сквна зало ха? даті у океледния м'яз (Хе тав и хг ва ек 1обієя мркка вия селезінка ері пахнок Ото, вузол ви залюза Яру зракея (паслеа х сечовід (пет, кочовий міхур Біжіюстя, мелена залозв Сбгсахо: дечЕик соахяго); клацкента Сб юені), передміхурова залоза (ринок зім'явнк пеня тимус ВУ матка тоеви: Пухоиниі зразк: кострий міюкЯдний ленкоз ГАМК рак передміхурової залоз (КО рак модечної киюза (ВАСА Є хропе лічфоцітарняя денкатеЄтТх колорестельняй рак; рак явного вия (Ок теп клея риа калглнвома ППС мелднома МЕТ пехоляєтирка лімфом СМ рак яечинка (АТ, рик страва ОМА КУ паісстравохону і лукаво є рах пошукової занозн Те гаісблаєточа Б: раклялунка сн педакчюкютаинний рах лес МЕС, нирковоклітитция. карпанома ПОС древа яти рак легені я Су, а пни ноя сечового міхура ЧК рак маку рецдометраа (ОБС «Фігура ЗА у З є є а, і: ЖЕ ; 5 АК ТИ нАУСКІЧЮІ «па ше т Ї З ї Її Її і 1 зх Ж їх У Н Ті ж В БЯ ї І що ЯцЯ М Н ГУ ї ві де 3 З її в: Ї т їй Н ї 1 Щщ Н я му ї х Ей х ї -ї т Ж Ж кА її: ха Парфенюк рогмфот дю дреди М Км рококо ха КК ВК У ММ м В Вк м БЕ дорос ооо вв с ЗМК ом Ж ше В хе ВКМ Мед Аен ЩА Х т СК ш ж Ехо І а ОО 55 Уж КО ЩІ Ук ЩЕ пеки шо хх 7 м щх 7 ВЕ п: БУ цк Я: її У Ткачяки Стіва напрчнох вопмалімн зразки: ариерів саперу ду, клани крові (рКкмі сеНх гоповинії мозок чани; серпю сБезті; знузіяка (НУЄ лесеця св, вена пусту жирна тканин сейгрозеу падикукова зомузи (погетої у заетковни мезокх МУ хрян(енплареи тлнстя і ряма сне осіли есу, двзнадцязипале кишка бої, сіравохь сторі: окосту жовчний міхур ва, лімфатненний вузол МУ; нідпілувкова залоза (ране паратитоволівна лалоза грагацвко; засревина срегіть гаюфіз см слина зовзан (ві оїзлЯ у скелети м'яз 5Кеї віях нткура (5КЯХ, гонка киш иа (ятяту, селезінки (яріввть пиунак | зва нутчюдина зага (моні прохо (паснену, сечовід яеїетк, ссчевий міхур іеадекх мохучно залопе СБівазі яєчник оуВТУ х плацента Српфасєтів); передміхурова залоз српзхіев сім ядяк ев, зимує Пух міка пнегахю Гехлянн зразки: дхлрин міслеїдний лейкоз САМ: рах передміхурової залози ТРОСА Є рак модекмної лози (ВАСА ХУ, хровічниу лімфоцитерння лейкоз (Сх колоректальний рак (СС, пох жовчоєто міхура (САТ, пеппз опеволярна карцинома СС, мезапома МЕТ. пехожяктвотка ліжфєма МН, рак ясчняка СКУ, рак стравоха де ЛЯСАКУ пвх страцходу і аютка ОС ЗСУ раковдиютутков запо ВСУ, кпобчаютами (ОХ у, рак лунка НІХ педдійнеклізиниий рак легенів МЕСТО, ниріеввевльнння карцвнома ПЕТ дрезеютчинний пок легенів СТО, варчинома веченого міхла "МВС рах матки і ендачетрацо (ЦЕСУ
ЄБігуря ЗЕ
- . Є - БЕЗ О МО: ЗА: ММВІОЗЗ Ж й М ї НК й Кк : хі ДДХ х Н ж мч ї Н М т Н ре : Н Кк ЇЄ тут : ї ї Ук ЯКІ : у І х т І М і Н І МІ Ц Ї ЯК Ж М іш 85 15 «й я У НН 15 1 їх - 5 Же щі ЖЕ дх Ж. В СОКИ КА А С А КК ОК танки вони ги м Ви о кВ ЦБ ов пани Ви ояоОопжЕВКЕЕдОВ вва АЖ вав т Баки р о ВВ о м мо в'я ше и Ж Ух ЕІ А В ЕМ я й ОЙ Ве ве ЗЕ Що щшЖОО Б хх Тими смлва наро яормальи зразка арк і мівгух клини юка (век сепку гопсвиий мезок саму, серену Бен ї пнучічиа СН уету легеня Чала х вена ями жирова ткакиня справ падоирюотва залоза затепоя р у жіотковиВ мозок (ВМ: хрящ сяииинех кове і пряме кпк сота дванадцята китяка (йкіх етранохія севоріт; око тує; жовчний міхурі вай); лімфатична й вузол КМ); піджлувкова залоз і рянек паретуатовомі она залоз срагаявуть счеревца срегієу плюофіз срінану; ежинна залоза сах ві еколезния м'яз 5кеї вх вітра (яКіяХ тонка кпк Сиплятх еслюлімткя срісєли ше ник іх хипаей; прелюдія нонуя ЯВукнй М тряхеч і паейея и сечові; питієгу; вочовий міхур (Піх сгу. можна залоза, С(бесай; яечинк ісугату їх взацента (ріяесція у, передміхурова зала (рома сім'яник пеня; Тимує нуля матка ппстих). Сухлинці зразки: пря хпсжлний лейкоз САМИХ рак перезенххусвої хуюзн РОК рак мкзочнох залози ВС; хікничний лізброцитарнияй лейкоз (СТ; колоректальний ракову, рах аюячиюго кіхура (САТ ЛУ пегалолезарця харцзома НСС меланома МЕ Х пехоасви веька лихвема СВ. рак лечняка КТ іч страпохоау ПОЖСА КУ, ких етрапохолу і плупка ОБО СТЕ рок піді пковиї зяпеха ОСТ пліва СНУ, дяк пеенка КОС, недрізнокльчнняй вак легеців МЕСІТ нярюзванклітяняя каріявама КОС дріонеютаииний рак летеві ЗСУ, хорумнома сечового міхура ПМС; рах матки і свдометрік ОХ Чмгура З з. Я У ра з пь'алЕ ОО: І ССАВЦІВ ке ВЕНИ т Фе : Т х ! Н 5 у Н Н є І З Н : Н 2 її ак Н ке ІЗ : ж Бі НКУ і 5, т пи ИМЕНИ УН 2 т хх .' 0 Ж і Кт м Н ТО я хх Н ї ТЗ гі: а ЕКЗ ІШЄ і І М ок. їх бе кН х чхх х КУ Ж 8 ЖІ С ща х КЕ Ко г - - щ- щкО ж У н - Ку їх о Є що - У орав ер одкровень Керн Й рон еф вк нев КК пок ва а В КО а и В в А А КВ ж ен а ев и а КН Не о ав м м в І и на и а на а М МЕ Ж хщм В от НИ М - Ткацин гзлінх направо: зоржельці зразки: вринх питету х хлітнни крові сБіккхі сеНях теловинії мюзок стані; серце (реву печінка ПЕ УЄТЬ легеня. Силу, вели керу; зона коника су ее у, моднкікока залоха схірелі у квлковий мозох СИМ хрящі снцнлеєу поветві кряме янтиа сопе пранлдцититью китах йоду суравохіа сор око пеуєк жеокчний міхур сх, ліупіатичний пу заз (КОМ): люди яУюТВ зале рай). параремтеруютиоти залоза срагацуєх очеревиня реп сф: ричних сливнах залоза (вві діва х скелетні м'яз саке лем, полерх єакілу: тонке киев (втік. солезінка (зрієсту; піленок сзіоціасв. щитоподезня залози уко к трахея (васбем); сеенувія інеіегу воновиВ міхур іх йдете, молока залоза. СБлеавіх ясчних охаги) плата ріасета); передміхурова залоза (робо) сім'янмк пен); тимус (ВУЛИК матка (пмсгох). Мухлинні зразки. кострий міслеїдний ленкоз Ам, рак передміюу рової залюзи (СА, Кк нак молочної залели ВЕС; хротчний лімфодатарняй лейкоз (СТ; колоректанький рак СТ рах жовчного міхура ЗАЛІ гепвіимгеислярна карцинома ЗНОСУ меланома МЕ: пехалянуока ліупфома (МНИХ рак яєчника ОК, рак стравохому (ОБСАКУ пак страшовюту і шлунки (ОБ СС рак іди унковпої залози ПМ рцобекаттма (ЗУ, рак зилувив ПОС, нпедрінюхипинииі пак легеня ВУСТ; пирковекттимння корцинема КС дпнзноютинний пек ослиленів С СГС хкоущицома семовоге міхура СЛУ, рах матки Е еидомет ПЛЮС
Фагира 5 І МО: ЗА: ММА ЩЕ У - З - х г Гей У ї з 5 Ве і ЕЕ с НЄ Н З Н 5 ЩЕ щі Н кі її яку і 1 жі Гі : і Е з ЖІ ТА ІН Н Щ в т Би ШЕ 3 На Х ЩЕУ щі хх НЕ Х і: «ай о . х - с : З 5 ХК КО хх фор рану оранки нн рити фони кри рн ун стро фисрннр Яни ор Я Корані ОВ ен дош м мо а що І Кіш ех ж хо ЩІ Ж МІ СО м ей ою ЖІ КК в КВ и КИ І оо Ж ще В в М я шою ша Ох МЕ ЕВ ТУ щих ШОЖмО др ся «ке ГОМ ОШХ, поши я ж ОМ Оу ОБ Ху пе и Моя ще МО У по ОО ча Ж ОО ІЕС о В В БУ ще Б мо ку в КУ іш мл жк щ- гу Те ом Црм ПОД ро їх чи -- Тюливин упав ках нормальні зразки: вриднх сапки); клітини крані (рою сей): головними мозок (манить серих пев пеепака (ук легеня «пах, веня пази); жирова звикання прове, наднкрхова зилеза схдфеті в кістковий мозок БМ хляш ов плавоу, вста пряма хитка озоїжес, дитазличутивлу ямікя СО стравехує ев схо сус), жовчний міхур Вау пкфузачний зехол СБ підшнувкова залилм срзаех паранцятопіеіна зазела ротяїнх); заеревива среєік і пеафіз риму, лень зи (ва) ефівпа у. скалеїний м'яз ке яву пед ак терка кицка Сет вл: селен Серієтту, піл нсх ГСесвки, пелена зма вул кю трахев і нястевх сечовід пейту осчовий ки хур у віяйете мезуана зилола сБгсазе очних схуд плядентя (різеста; передміхурова залеза руомайск сім зрикоехня о пімує У шихх мазка (цер) Пухцинні зозаки. гострий міиюизіднимч лейказ АМПУ рак перецміхулавої зани СРСА їх рак молочної кону САУ храцений лімуюпитаринй лейкоз (СЛ; коалюоректанькна рак (САС, рах, жованого дижери ПЛАТ попа топелючяроа карцинома ССС, меланома МЕ. Х пеходженька лімба ПИ. х рок яєчумймка КОХ рак етравохолу ПОЗСЛЕХ рак сіавоходу і петувка (С СУ» рах поспалувкової кто 1ТЮ постастомо ЗБ рах аюотувка (СХ недрібниюклатинимй рак легеня СМС, пирковохліина карптома ОКССУ, дрібнохлючятий реколегевів СЯ СУ якичи кома усчиовомо міхури ПЛИТ рак матки ї еахометню СОБЕТЬ Фугура ЗЕ. ЗБИВ АК 25: МХКАБ-ОЮЗ Б х в : «кі : « : її : те : з БУ хі 7 ж | : 117 Ж І що: НЕ ж їх : Х. 14 Ж х Н УЖ в юка і з. га Я «Ї КЕ : :. - з чий т х дж ол м Щі - щі НМ КВ КВ ши Уникнути вита я шести щі м вм щи цк т ММ НН М у І ц кОм ЖЕ ІІ іш Ох ВИ и Іри і суд УК В ВО У З Ко п ЗВ КВ В КВ Не а св ве Ви Ви п М поОож ОП УЖ Ох у и ев в он ВН А Во и и я іл ща Ж оз ло Мишка її с й КО я ЩЕ ЖК палав ся в Ж ше мо м ХМ хе Техчним зліва направо цормельні зразки: яртеріх сорогу ху клтувни зум (ро сеНях гопавинії мезек о беаніх сер Вено; печека (Неег; легеня Ока, звзаа схе жирова кава сірою назнирієва забихва (збе ві. кеоткочнй мес САМУ, хр (сапавеу; ТОМУ КірвяМма кн С еоісогост, мианахпя явка істтлься СОЦ у, кчравехія кехорі око (еуєк жевчний міхур сан; лімфатявчані яузоні | Му, нпідупчуююова зидозв рано, парзтитоволіюяа запо (рагайує очеретяаня Грет геофія ричних санях залоза та яізлЯх скелетні м'яз (5Кеї яю шир сх). топка киткАа СНО ЛЕ, селен (ері дове зле щтопоцнва залоза ун трахея (паснеях сечорід мете сечовий міхур (Біаадеру кола жде (Вена), зечнях соку, влапента срака передуйхурова заніза сргокінех, сім вним зеви ху, пямлує (пути матка (пистих) укл зразки гасурий міслоїдний лейкоз АМЦ.Х дак лередецу утво кою СРСА ХУ рак молечнаї залази (ПЗВ СА х хронічний зімеронтарняй лейкох (СА коалоректальняй рактсксу пак ожевчнаго міхура ЦАТЛИ т сепатопетонярна карізнаома ВС, мезанома ЄМЕЇЛ; нехолшекитька лімфома МЕН, Х рак ясчнака КТ рак странехолу ОЗСАКУ, рек сплавоханх злунка ОВС СС рак опемилувиевої здези ОЮ робіт ВУ рик шлуни СНО, цедрібноклітниний рак легенів СК; пиркоковлітинча карцинома (КССТ; дрібнают нний раколезенів 15 СУ. карцинома сечового міх ра ТАС, ряк матки б ендомерино ТКУ Фігкра З "о гк КВ - й ска 5ЕО В АК КЕ МАСКА Хе І не х 2 ! НУ цк зі Щ Я к їх 115 й: Н х НЕ х В тю у ТІВ ШЕ М МИНА МЕНЕ: НЯНИ 1 щі
1.25 0 ЕМ КН РІЗ МРТ м ті. - - ЩЕ НО ИН і : но нн ни ни и в и мн и нн ин о Кн в и зи ниви ги Зими В и м Ж ні и ВШ щи жи ш ев З ше ВО ше Ех В В КЕ я ША М В МК ЕЕ ку ме Б живими ВКА м Б линии СКУ Е ж СУ же ккВшЕша ви я КУ т щ рани пот ФА В ХА я я Тевиивм сліви Вл навОє нормальні зе время сек карти кре сеї вебух похоті хехак сбеа нь сорпе Без пвчтака (ПУЄТУ, Ленні, сек пеня СИП; жорна ткання ла ровек одн окол зло спа гело у кеВ й мозок ПОМ хрянрісл наше конетя пряме кер есе пезнахцатитаск кра КОС Е втравохяи (сор ско гео у жавний міхур сну лімфа аи яз СКК пеуппуюкова залоза сравех, парапет зазозха сраку» ачереввна прак азпофіз СМИН; слинні залози (Ві х сколетнаю м'яз кої вік при яку товка катка супи селезінки ярі ес. ям вот 5іопаєти; вико юлібка заопзя Був лрахея дасйвнм сеча амер оечовий ху ВІкОйегх мала али (б;сазвю явно Умук ВлЛянента ріасевіяк нереаміхурова халюза риеовнек сім'лимх пен, вче ву иВи мазка їсімах Пухувмні зразки: гостре хмівлоїдний лейкоз САМ праклередмаху рої зт РОСА, ря кох зала НЕСА у. хроцетий лізмфюцитярнни лейвоз СБО, У птлювестольвий так СВУ пак жоячноко міна ОА ВХ поема нудетючярой ждупинома ССС мезанома СМ, меходжевоьки ліжнрть (ЧЕНО пак хечника ракстравохоль ОМСАКУ рак втраятоду і пальнка ОСС КК рак педитунковаї залози ту кліюблестамх Я рак злучки тедризниюі тя рук пог МКС Кз; вивковоклі ння клрдиКома я КОСх ярібваюютивний рек лехент в ВСЕ, керуннома сечового міхура ЯН рак охатяч і евламатрю ПОГ,
«Фіра ЗО «Ег виз. як. в ОО МО: 85: ЕММІчХ я У Ж Н Н ж НЕ шк 7 м т ці з Кк х че ї ГК с ч с. се. м . С ії хх сх ч ї ч я ЕН шо х Ж долю ЕІ З аа В 5 о КВ ВК ВВ о як Ди емо Є ЩО МОУ Фк фШ І ов ОО ОВ І ОК М Ж ші ха я о АВ ЕІ о не я я Ва НА КК ОК еко жав а ЕІ ОВ нин в В І Б НК З о и а А ВНМУ МЕ й ох от В жи ве о щ В У моде ка Що МО юю Шо Тканини сзліва заправо)у: цоукмальні зразки: артерія (япеге клітнни крові осі се); головний мозок о бгаїпх «ерие хай к печінка біхетгу; логоня Омир ясна Сусілу жирова зканава сх роко падннркота зоюза сяфтеп ом кісчковні: мозок 13, хрящ саннавих товста) прима кинука осіогтосту двячелцятиполх кишка сйоу стравохід б ехорію, скоїсуєх жовчний міхурірянех зхфразизний вузол ПОМ зідипитенковвя лах ря паракихтанодійна залоза (рагаїнуєу; паерецякя релі к лефів сркчн у сля хионуза кві скелети хгяз еко вик виора кпк зспікя кигка квиілік. «лено, (вріюєчі ялинок лоза шитополіви залоз втіх зрехея пизепеа у, сечовід (илетегх сечовий міхур (Від ідегу, молочка зло сВгевви ясамих сови), вляценка сріасстяу перенміху поля лчлоза повне х вім'яннк пекбях тиме рУтнх матка снела). Мухаинн зразки. пострий іслам лейкоз Мк рак передміх улацої рю ГРОМ, рах модеаної люваза (ВВСА хропапий лімфевитарний лейкоз (СТЕ кохоректььний рак (СБС рах жовчного міхура (САТВК гпепатеценаєярня курми СС міланома СМЕК, пеход аа тоька лама МЕНОЇ рок зечинка КК рок егряноходу (ОКСАКУК, рак стравюохиях і пожнеа єв ОС, рак піютувковї залоз СРСУ, сліобластоача (СНУ, рак пілучния СОН, неярійнохнітичцй рак легенів (МЕСТО пирковокльснина каріннома (СС дрібнохли ни рак легенів (СТУ квущдинена сечового міхура: С!ЛСУ, рах матки бсндомеотрию ГОЮ «ігри 5 Е: х я з хе х ЗЕ На ВО Ва; ТКАЧ во Н ше ті ще У Зк ? Я Н що ї МО Жю Н т Н ї Н ї к ! : 1 їй ге т : СН і її: З я с. с. с Ж 4 Ж, и КК А М М М А А А КК ХК року куме демо ОБО во ЩІ мо ОМ м І У В Ж КВ дій хі НИ М і М ПВ Р БИ Й и ТК Енн: ниви нки Тех м ща - лок щи КО БО п й їх що ях Кх БК ля ох ТІ Ж Тканики баліва направо цоукмальні зразки: хртєрія згісту ко хом крові БК сей геловеній мозок г бтаніх серцє ек печінка уст); летеця Се всол хе, жирова зканяви яцохех надій раява залозв (ямепоі Кк вістковий мозок ВМ; храм ся ронсти ю прима килка соіуеоту дванздия птзле пишна пціночк сірапохідоворі; око (еуєх жоячнин міхур вар я мафизизлвй вел ЦЯ пілплункима залоза (рапс паращионодібно запи (расу счеравнця сремук а піз рій; лицо зала хяі яп окалетннй м'яз (якої пливу: шко (ну товка киці (вия, селелінка серієстх шлУване (Змити ШНомОлІбки зало ПУ мох 1рахеа (пяслселк сечоміл лін. дезовий уїхур (Ніжайегу успизчна зало (нясзвіу яєчник (охагех пляпентя (різоєтях пережиізупова залоза сріомаи сілтявак езНх; памує (ПУХУ; мадка пнегах) Пухливні заки; гострий міслоеідняв жйкоз АМИ: рак пепедміхжрової залози ГРА У, рак малочнцої залози (СЛУ хакваний ліфопатерині лейкоз СБ. колоректачьний ракіСВсСу рях жомавстго міхура (АСВ, гепалоцежелядна клрцянома СС мезавома ОМ цехова нська ліимаюма МЕЙО рак ясчянка КТ рак стравоходу ПОБСАКИ рак сцявохях і пілувкн ОБСЄ ОС рак звлінчупкової залолю ск пліоблаєта (ЗХ рак порука ОС педрібнеклітячниий рак лего МОСТА, пирповокліуянних кардикома (КОСУ, дрібцеклєтиннций рак легенів ВЛ С); капчннома естовего міхура ПКУ рак зак вевдометцвно ПОБЖ
«Фчгуря З ; ЕК Я хо туУ: а НА ТК САВУЯЮТ рт НО ж чи» з х пок і СУШеЄ : хек, хх ї Ж і х і : і : КЗ ї і А НИК «Е а ї 1. М хх СЕУ в 3 й 7 2 щі щік Ж (ві ЩЕ х ги х й С : ох 5 а ЦІМ а ВЧХ не и и и МИ я НН от Ж КЕ КК КУ КК КЕ ФМ М Ом МІ ІА ВШ М Ж Ж В М М М ж Ом І ОК ВО Ши На Мн І В Ід ах дж щ ж М вищ З ОН НА А С о В пови и З с ВО а вве в ве а У МАС АК УК Я ПО І Ки ами шк ши ви ви ни ЕН: ЖОВ ема й й ЕЕ я ва мив ВЕ дя Ох й КО кове ОЗ що ХМ М й Тканяву (зліва ваправоу пермальні хек артерія апскук клітани хро (ві спеку; гало мозок рен серпе ев; печінка (Нусть легеря « равоу; яко х (в сезпу сек вена іусілЕ жирава тканява сіровех яханиркова залоза адек к котковаи мозок МО; хрярісвиаре, товста Кк пряма кана спот днапздпялиька кипися сацейк стравохід сезарну око (суєх жования месуріванх пефааичний вузол Му віниаувкове залоза (рацех паля ня она ашточа Срагайг); счереваня репу гатофіз рин; вхатляке юза ва! рат), скелетний м'яз ве пу. пікераівніву лонку киця Свуліні к. калвем нка. Серію злу свйотаст июня жк пух уряхея Святе у сечовід псів печоний міхур (РіБодерх, мен; плат ЄВгехзбу, ясчних беуцгер влити спіосавіз); зередміхувовоь чалозі оргекітих сім'явик ех кум вулику; махен піогих) Пуклинця пачки: пхлрий «тен ві) х (охагу советт Єрбосеніз); нередміхур їх : ення у зимує (ух Ї ; : : містдногі жейког САМУ рак передміхурової залоз СА Кк рек минечної чькепй ВСАА крошічний лімдхтиєгерний лейкоз (СТІЛ, калорктальняй ракісСксу рах жованого міхупа (АТХ, гепалоеволярна карцинема (НССУ, меланома СМ пеходженеькиа лемтютма МНК рак яєчника СХ рак стравоходу ПУСК рак стравохому і мшленка (ОС ОС ракзвдівтуєтової зажоли єеСу, глобластома НУ. рак мл унка СХ, яедріноклю ній рак легенів ХУСТ вирковоклєманя карцинома СКС, презнокттинний рак легенів СЬО, кари нома сетвового міху ря ПВС рах мазки рекдометрию ЯТЬСЮ «Фігура 34 й ко щ у: и ЗО ОО МС 153: СТА Од х Бо і - і ФО І Ех РІШИ Б в: | ї д ! : ті ! т ї і і ї т : ж : ті ' З Ї : А | ; їк 5 хі Еш 1 Р Мь ії. У хі х їі М їх Н У
- . ХУ хх Я її з. нс кн ми ни нд ин и нс шли мое МОМ ЩІ; м ШОЮ Же МОм од СМ С В м ОХ М да М ді ке а КО М ау оче ав а ВН В вн У ВВ І КК ФК ПО ВА шия ОУН УеАт жд мов ож ел о М Комод ТІ Ж КУ Ме АТ фЕАт К бо Ой ОВ воли «шк т мен ЛУ З МН Ж ПОМ ке ся А ШУ ох ще ту Я й ши п ВА ВЗ ее а Тканнкм (зліво наповнох поржальні граки: зртєрія Саноту у клітини крав росою сер головний мозок хз, сер (Біхчіх печінка Нет легеня ше пепа сус, жирова ткавиннка са роне к мах рова залези сохбреп вх заоткозни моз НМ; кра (еннтароу зовотв ; вояма кими обігові, знанадия пивле яка (Лк у странокія лезо» ско есе жачннй міхур Сай х лімфа везла Му, нідпиженкова жи (ряст прі зрдіюне, зм рагу гя, очеревині срезіск пиві СвЕМИХ, сивні; заст (ав) ой. екепезний м'яз хв вив пра зкіпу, товка кишки, стару, селезінка (зрівсп у підувак випасу щира юдійна залола ЗБукніу трахея (масмеві, вочеві пис у сочовмй міхур (ріяддету; молочня затоля Свягаія ясних похвал визпенти грінестів); нерелуйхурова залози сргоазіноу, сім'ях (оон; тимус (ПпУШИя матка (стає. Пухюіинт зозаки: гострий міслоїдний лейкоз САМУ; рак передміхурової зали (РСАХ, рак укихкної залози (ВКСАХ хронічниу лімфоцитарний лейкоз (СІК, колореклатний ракісксу, пах жовмиого міхтра ТАТУ, гепатоцельюцварна катудвавома (НСС; меланома ПМК). неходженеька ліміхча (МЕНОХ рак зезника ку пак стравоходу ВСАА рак втравохочу і пора (ОС ОС рик пед лу нової залив СРС вніобчаєтема (О3у. рак пелунка С, недризкеаситнивий рак легенів (МС); пирковоклітинна карцинома КОС, дріднюклітинний рак легенів С; кайцитнома сєтпуваго міхера СБС вах мат і евломе тро (КС
«Фігура ЯК
Ви. ЗК УВА и За МО 155: СУРЯЄОЮІ я су скат 1 «І ) Б з ! Н ГУ я Н Е і Е й її : і ож Ні гі НА ї і Ну Її Н НИ З і У і : Н - Но її щі ї і я Й -ї ж : І: що на п НН НН НЕ ТИ В КН ПАННА НК А ЕК ЕЕ КМ ЕКО МОМ МК шо шоЗ У МАМО ох ОМ ОМ Ов АОМОМ МСВ еКООм хі м ші НАМ нн щі МИ ІВ ІІ пав мм хх ВАШИМ Ж а в В В У и У ОБ Крат др А ШИХ нн с С В ж ЗНМ ЗЕ И М ДЕ ЕМ вищ Ук КО чщазпщ хо Ь 23 Б 7 ом ео я от Ук ОХ. БУ - Тканами Салівя ях рано поржівльн зразкк: пртерія (япели); клітини кро (Тк) оеНВх головний мозок ант; пероє пев, мечнка (НУєть легеня (кн, вена (увіл; жирова зкакивл (розв пази ркюта залюза збкеп ех кістновий мезек ТМ); хрян і свінатек товета о пряма китхо пооіскесту; дезнадцязиияла киціка бік етравохія гезорі; еко сус жовчнин міст п пі мфазичнай вузел ЛІ; нідпінуЮКОРИ. зале (раму парлтпалопидієна залоз рагу єх ачеревмня репо гакефрех сриом), лих залоза ан скецетний ма секс лях кра сяк; танка кищея гяпін, сслезпака Серієсєтьх шлувок і ххтаєй; ние нюдіюна зауза Явкний трахея (глейеу, кеоувіх пиєісг); ссчсвий міхур (Ач у моло залола (вуса); яєчник сосну к плацента різеєтія); яережміхувова задо орто сім'яних ех); кимує (Вушицхх миска истчю), Лухлинні ллазаи: пхлрий міглоїдний лейкоз САМИХ, пек передміхурової мнзн (РСА Е рок малочцої залалу (НЕСЛА), хротчвий лімфоцитарнтий лейкоз «СТ; коснзукастьльняй рак (КС, дах жовчного міхура СОДУ, геть цоколя рів варонноми ЗНОСУ, меявнома МЕТА, пожодкновка лірика ОЧЕН АХ рак ясчпнка ККУ, рак правоохо ле ОЗСАК, рах сіравоходу мису Я СС раки дну йкОпої залози СУ кобаєтоми Зк ряк пчунки ОС, педрійнокиітинний гак пдогетів УЗ вирковоклиння клрцинома (КС У. прібноклітинний пд легенів СЯСТА карцинома сочового міхура ОЛВСУ рах маткн і спдоменяю ЦЛСХ смгура З). «Ек : 5 5 НО МО: 15 ОСА ОЮВХ Що ж я і ж ЗХ : те о Н до Н ФО Н ЩО їй х г га т че й БІВ ч 2 Беререврнре дор уроре рекумре рю у ресор конфорок ре ро тус кун естфеу фор рр ро фор руюя се мо МОЇ ото М І Ж ЖІХ о що МОМ шої Я А 5 МО еВ МО ШЕ ці Всі ї х й в ж ши ШІ Б і: раз раки Кк М г й КЕ ко Кк ЩО ш й ше ТЕ щ я І К ЖЕ Ми? З 5 кош пра Ех Боже шк Зпшшикх ник мкА АХ А му ЦО от ж виш СХ пила БЕ ВКЕВ в НИ ФМ хх» 5 т шх тав в ж Б Ж М КОЖ тА ї. Тккнивм (зліко марряпок ноомазені змен: зріє самегух клітини «лові (пихи сеНзу головам мозом с Вухни; еерпю с Невт; печінки ог ке легекя (Вик дено (мист жермуя тканинна бядйірохеї неднирковя зялючя сядкоп мі. кірепожвав мозок ВМ хрящ спп ак тошотя ї пряма ки опіскатюх лизнадцяизаата квітка Які страяотід говорів; охо (сус жевчннй мір каву диф пен вухол ПЛМу, підплупкОлпа лалозвірацен перашнтанодійни хлозя сративуті, очеревина піс» гіюофіо сріану, слинна залоз (о іній к скелеїний мбяз хм доику, покіра бек): 1онжя ця івшіпіх семеанки трів; зпих нок якнидех цаиктохиадібня звонка ЯпукиЯХ тралем (асіса), сечовід (нет). сечові міхур (різЯйст хеулючна лалеза. і висияі у лечник оку плацента ріст) передміхурова залюза рових сім'нняк пеня теме ПВУШИихХ мазка цістив). Збулинн зразки: гострий міслоїлний лейкоз САМІ ож пережміхупомої зании СРС рак меланної хотпзи (КОСА ХУ дкноаний лімбфюцитауряй лейказ (СТ; калоректальний ракСЕСу рах жовчиоко зро (АЛЛУ псегпаоцетовярна карцинома СОС у, меланома ОМ, нехилракоттьки лімахима (МН. рек озечияка ОС рак схповоаходу ПОБСАКХ рак скраяохаду лах нкя ОБС КСК рок педільнкалої залози АСУ, кпобтастомах (НУ, рак пшовунка СС незпібнохлітичний рак легевїв МОСТА ниркорохлізнияа кардявома (ВСУ дрібною вний рак легевівсЯСІ у, карнянома сечового міхура ЧСС рах матч і спдочесрцо ОЛЕКХ
«рігура УМ ЗУ дз. у фета БОЮ НО: 185: НОЯМАВЬООЇ ще М -у 4 х й ! Ж ж ! ож гу і х 7 і ! її іш ло : НИ х ке нини ши НН | ; Ко» | і К ЧК КК ана: я й й с ЗИ - ЗУ АК Дерево рено рон ик ДМ удо фр доме реніну фор нор кп фр і Ко В КО кн ВВА ев м коли мм КУ м жом Ж КА І ОшослуЗщоно С у ми і М А І ВЕ ши Щек ЕМ шк ож ЕЕ: ік шик ак нин А лок шк ж в'я ока ми ие рю в Пуми ЖЕ пи т виш шен ли т о гі Ж Ж де БУК щЩох т Хе НЯ Ж Тканикви (зліва нан рах порзальн зразки: артерія іапениу клітиви зроб (рює севу гоновині мозок чані» серцю са печнака (і хегу логоця (Віпшу пеня (усіх, жирова тканинна пнфбірсове), надпнрхова залоза бафеепо| к кистковий мезек МИ; хрящ осла товстою пра уивіко сосіотесту дванадихпнівле киева ок стравохід (сяорі), ско сеує, жовчний міхурів лімфазиений вуз М); піду НнкКОВЕ задо (ряще, парицчятовудіюна залохе (рагаівуєк очеревина срейіт гирофіз ИН, слина залозі вний скелечння м'яз ок ше р пипра які); товка кутка (згас сезре нка. і яріеєі); зпажнок ікнцясів, пивезпоізви вла Бен я ую тради (гвстнеа; ев не еечовиі упхур (Мапс у мончио залоза (Вівазі), ясчиних Соусєю влзпента срівсетох, передміхурова ханоза роя), сім'ямим Пози тимус (ПУЛ; мазка шістнх) пухлинні здазки: гостру міслюїдниві лейкол ЗАМОК рак пепеджміхжрової залози ГРСАХ рак мелочної залози (ВКА, хранічни й лімфоци рний лейкоз СТА, козеукастьльнмМй вакісксу рах жовмиого місура (ТАТУ, пепатоцереирна карлавома (НСС меланома СМЕ1Л; пехопжквеька ляти (МН їмих ясаника (ОСТ рак стравоходу ГОБСАВУ; рак стравоходу і хлунка ОБО СТЕ рак пушиклудкової ис ЕС плебтястома СИЗХ рак поляка ОС недрібноклітнинмй рак легеців ПМС, нирковеютьнина карцттома КОС лртопоюватиня рак легенів СНО; хзруннома сечового міхура (ВСУ рях мати і ендометрію (КОХ «рісура З г х за а - К ЗК МО 233: ЕРЯС ОВ х 4 і ЕН і ї А в е : хі и ї І о | ! ї Н : «і х ї - 1 Н Е 51 Н й - Е жі Н т Н п НН НВ ЕК ЕКОН мот мок ВОМУ ША шо о Кок М М ре ВД КО ШК я сн ШК ІТК ІВ ин ви и Не Ки и ялешки и ше л Іавижи наве ВА т МЕМ У БИ ВАН З й КОЖ БоУ помело ЩЕ БУ Хм ю ях Бе ОТ мери Ж МОм й ще Кен - - Ж ож Не хи щи я Б т - ЕО ж й ЩА Б т оЄ ОО Ох ра Ткаянни єзліка нзиранх пормельн хкки: аржерія (амер клини рові (хі сеНве головнай молок Сбец; еерпе ев печінка (Пул; легеня (пищок ясна їси жирова тканика сбровех яхичиркови залоза (закл ях, кістковий. козак ЗАМ, хожріевилявех товетаї пряме яапога совіти якападцалтьла ква апету стравою сезоарій; ско (оре; жовчвия крсер вах піафеличнийк вулоля ЛК, відшлукисява залоза (рацек паршзпятонся на залоза срагаїути очеревина регу гіагофіз орпину; санках зюза гаї зіапу, вколетамй м'яз із пвх пекірізКійх язика кишка світіпі; совка (врієєт пілукок Ойотасі щитоподеня залоза Пен» трахея (паспсах сечовід несу шизовий міхур (Різійсьх молочна залог (вує хечими (ох, плипента (пілосствів і; передміхурова засл сім'явмк вия тимує булі матка ісп Пухинія зразка пори міскнлдний жейкоз САМИМИ 3; рак передміхурової залоли СРС У; рак мелютіюї залози СВІЕСА Ж хловічний льмфовитарняй лейкоз (СТІК волоректялький пак(СкСх пах авчиока хро ах пепав ноаляукна карпннома НСС У, меланома МО; пехаляанська ліміюма СМЕН.Х рак ясчанка СУ, рак страпоходу ПОБСА КУ; рах странухомк ї воушка ОК «НО рак стидидуютоної залози РУ, плівсяавтоме Я рак пютувка (ОКУ, педпібнаклітянний рак легенів (МЕС пирюзрослітитиа каріннома (КС лрібнаклітннний пак оюгренів СС клуканнома сечавого міхура СІВСУ; рах матки їендометрцо (ШЕСУ.
Фігура ЗО це ня ад каа лаз МО: 345: МАСЕЛЯ-ОМЗ т т я з ЩІ НИ. х о : : 5 КУ : - ви : їі кЕ по : ! Е : її ї г ОР хх їі ше НИ: Ха і їх о НЕ ШЕ: 5 її - РО: і СН й іі іх і ТІ У ХИМ й : З ие ЕН й ЩЕ й У: о НН В КК КК оформ юМ д ОМ мА мот І у С хм КО ОМ ХВ ОВ ХК й я Ток и ВА КІ ЦИ КИ Безе пи сек фо и он: ана ин и ше ви а ван и НО МЖОЗ СлНш пох Ох и а я ВН ро р що жк ще БУ В х що ЩО 53 - Ткача (зліва направо пормальці зразки: арром а іатегух клічкниї крові (Бісок сеНяк гапоРянй кнузок мані серце і Веаг печінки (і еегу. легеця очи Вега яму жирова зпванчна баров падниркова хоюза збгов ях кістковий мозок М хозн ся анек вето прикла кино про)лєвеову, звапедцязннала кнтшка дю етравохід севорід; око ссує), жоьчний міхер раПбу; зкфадизний вузол ПМ; підпору вкома залюза рало паратитопалісня хілозх брагу є озеревина грегпіїк пимефез ергїчно; юлиттка хаенза зх: зва; екенетний м'яз і 5Кеї лк вих Кн; тонка кити сотіак сеженмка. Скрівня, піаевочг хіть палає залоза яву урахея (наспея), сечо баг сечовий кхул єніадаету, молока звлоза сБлечяй у; мечпих сохагуу, плліеткиз грічеевіях, зеркелмі уро лалоч рокі сім'яник пехцях вим Вулик, матка сего ух зазани. пестрнй міслоїдеатй лейкоз САМІ рак передміхууювай залози СРО У, рак моснучаоя залози (ВІВСА кроні лемфепитарний лейкоз (СТ); колореєтьтький гак СС пвх жовзного міхура АТХ гепатоцелтонярня карцинома ПНОСУ, мелянамя СМЕО У, нехолжетноька лімаюма СУБ дяк лечника (ОС, рак страпохолу (ОСА КУ, рак стравоходу і пІЛУвКЯ (ОБС ЗСХ, рак идіпнункової залозн у пліобластома ПО13У; рак оятнкя КО, неярібнеклітниний рак дегетв ПУСТО, нирковоклютинна карцшема ДОС дрізиовліннннкий раковгенів СС, карчинома сечового міхура СОС, рак матки і сндометрно (ЕС У ЯМмгура ЗВ 5 т ЗЕ ДА г БЕ МО: 53: КАВсЯВАНІ -к ї5 ще х со ; ки у ще хо : ре ще й : х о К Ї : Е зх : х - : ШЕ ЗШИИ в ще й ї. ЩІ хе В уві.
с. ХЕ ЧЕ НУ п Хх Ще - М Мосс х і: н с ОК а ж 3 НАХ . З ви хи ЧИ «7 ж с НУ МКК НЕ я СК осла а М НН ве я ще вух К. Н Бі. г СОЦ а ЗВ вну у рек орокфетрн учений шк ЗД дА В поро я: і Б с Но Ін о я ФІ ОЕМ І І ЛЕ І о ОО ОО ОО ОМ що шу ДЕ Б ши НИ І КК ки вив ик сшкЕЗОок КЕНЕ пЕВаие Ен ВЕ ке и в М и и и В МНН я ше а ОО де юка тк М ВО ке о Задинен слів язрравох повмельні зразки: пруврія гапегуу клини крові (Ме оз у половині мозок блін зер спек печиика СН ег; легевя Папе неза серіях жирова пкаднна ааЯронех недзиркова сю дом внипеовні: мозок ММ), рано атех взвстаі пряма хннеомоо сте Дванкд я чню кеівкж дію стравохія рем. око теуєу; жовчний мір ан; падеазичннй вза зиопчуУВКОВА ЗАЛОЗА СреВО паратщитокилібних залоз срасимухх очеревина репост риму сли заінуха ха рах еколетция м'яз ке тих ни ря Кім токха кНКО. питав веснянка (крієєтьи пізукок (хни щлонюдіна задо вує х трахея (езепйеа)у, семеріл (иусіюгуєтстий міхурі Візайсту молочний залоза Стевія чниК отак плацента пасок переду папа лжлю раків сіхяниклехцях вна Сіла матка сс Мехлиній зразки; гострий мієлоідний пейкоз САМИХ вч періджихттюто зенан СРО рай мімекної залози ЗЕСАХ хрошічний яеафоцнтаоний лейкоз СЛУ коалнектезений рак (СКС; рах жовчного міхура АТХ гепатоцежеюлирна карпюкома (КОС мезаноме МЕ к нехопжюенська ліз ахина ОМЕНОХ рак ястника ак отравохоат ГОЖСАЮ пак странохали лунка (ОКО. Су уки пода влунхової залози ВСУ епоспоавецви о рак шик СХ педрізаклютаніий пак аж МЕС; пиркововлювия каржнномя КОСХ лркннусттиВний рак легенів (ВСТА); карннеома сечового міхури ПКТ Крик жатки я епдометриа ОВС
Чигура 50 ж т кто. «жк Е ЗО НО АЮ 64: Е5КІ-О01 НЕ з їх й її т о Рі зу Р: Н й ; : ЗУ ГУ ї З ЕЗНІН ке Ї Х ле з М КЕ 07 п Хккрлкумиднф уміднк учи нку нку днк учи дну чу чу ккд уч ди уч учи дачник дк Кухта лк улятнн УХА КУ у у чуми то м ОВ МОЖ МІ М ж й а и Ж жи МЕ У спиш Мои пБІВІсвжВ нику ВВЕ Ви В я ЕНЕ ща Мат т що 55 км ж ошж й ою ОО В Ох о ЦІ ТК я пп я хх САНУ Мох кое с і НН ВУ щ Кк Б шу ЖЕ ЗО5 ЇМО тм пу Бош Ж т ж В що рН їх хЕОЖе - Тханини (зліва цаправо хорколь хра ки хртєрія (атіссу), клітини яроя! Вісі сеЦях гоновчий мому бат); хорце (са, пезрнкеа (уст); легеня Папа ясна (усілк ятрова тканина саЯірохе); паливркока засрюоза садуец вх кістковий мозом ПМ; хрхт спиця вех ковета і прима кидка ес оте, внкацадця нат кита с фбпойх стрявохід севорі), око сус, жовчний міхур вену лімфа вузов ТХХ, шідрпаункова лаложя і рацех парео мх залоз раль сасревемиа реле єспкефіз рин у, слинно маса ха дао) того м'я ско тоху кактдя сек; спека киш свв ілі, селезінка (ярієсті пута ххізлеті; плилкадіна захола ЗВУ Х тражем (астся у. сечові лиеіюгу вечовий міхур (Вівнает мелатта зилозе Стезаєь нечіак осагух плалоцка сріясецівє передміхувана залеча сргивіатву, сім'яник пехаху; тимус (Пул, муки (сих). ПВуклинні хризки: мазУрий міслоїняй лейкоз САМІ к дек передміхурваиої зррюзнірРСАх ряк меленої залози (ВКА хро чцни лесфоцвларннії лейкоз (СТУ; коіхукист льний так СС пях жовчнака міхура САС ВХ гецетатецючярна карцивеми ЗСУ, деланема МЕ цехолженовко лімфома (МН, рак зечнака КОС рак стравохолу КОНСАКИ, рак стравоходу і лунка ПЗВ КИТ рах попялувкової залоза (Є кипобхтастоме ЗЗБУ, рак оютуика бо, чедрівйнослітвнний рак легенів МКУ пирковоклітинна корципома (КОСУ дрісноюттвоний рак легевів СБС корцчнома сеповога міху ря (ВСУ рах мазки і енлометріяз ПАКТ фігура ЗК сфтту ка. уд, сарі ЗЕВІБМО: Я: ВЗА щ ї їі хі х ат 1 я п М ж хх 14 ї 5 1 ! щш 7 ох їх ро тРрріпї т я НЕ 1 хі ї ї ж ЕН щ с І 515 У хе ФІ: ІЗ Темі Аня ж я Не ІНЬ х ЕЕ АЖ - сякк, . я ще СД мо М ВИ КА ий о ни ни ни нн и нн ни ними ни м и и м и в и и КУ АХ ОДА а о в м в НН ІК ананаси кине во ек и и а и ВЕ ЗЕ В С ОН ЕЕ Я Ю МЖК й МОМ ЕС -Е й - пжжщи М 5 з? че що хх чом я рам УВО їх тх ск В по В що ЖЕ їх БУ ТІкзиннч (зліка чхнранех нормальні зражи: зридмя сапстух китівня крові (рірой окіїбі; коповинй мозок (фпвлх серце с юако. мечінка (уст) лереня дво, вена есть жирова тпеанина іжфгрозех надниркова малих айс щі; шетковнй мозок ОМ; ря (снавеу пс9ети і пряма вка (соботесі, леанадиятУвию киця (І сіракамія серб), око боже жовчний махур вок ліжфитичний зузвліїЇЙХ); прп нкховя зда раю, передитєвкдєтім стола зику; очеревися грек поадфіз (рих слиння ярів хо! віді сеенетеий м'язі ке тних пхірмі (5Кійу, тика хишка св іМу; селезінка (зріст); пітуцек (кіло арцннздівня челоапа (ПВутоїу трахев (Пекфеаї сечеція (огоїету сечовину міхур с пізадст); мечечна заполи сбтезвіх, земних бохлтю хх пртценга ріясеія у лереаміхурова зяпозв с ргозмієх сім'яних Пец зихоке (Пи ліг (кіш). Пухлинні раки: гострий містднций ленгоз САМЕ рак передміюурот залази ПРСАХ раї молочної залози (ЕН А Кк хропічний ліафоцита рий лейказі 11; копорекчальний раксскосу рам жоячцюго міхура (АТХ пепалацельсхрих коруннома (НСС меланома ОМЕУ пеходжкінська лімбкма СХ. рак яєчикка У пак стравоходу ТОБІ У рах сурамохолу іисленка (СКС СУ; ракопідшиу кової жом От пліоюляєтома (3 рак пінка Єк нелінсноклуУєнцінй Бак лсрств МЖСЬСХ пмрковоклітимна варпнкома СКС арібноклітнниянії рак лютевів (СТАТЬ кирпинома сепового міхура (ШВЄ вки матка і ендожеця (БОС
Чигтра б бтимупияція Стимуляція - НСА АТО ВеЧІЮ Мо 11 НСАЗАТО С негатив, контроль В : : КЕ 4.89 і ОО се Я ШЕ и : | с ї г шани у : ою . й ен АЙ х У НЯ їй КОКО по і ДЕ: СВ Е коро Ба. 3 ВЕК ОН ее НЕ ОЙ : У : В | І сн попненкееткеєкеєквеєкеєквенкнюнннн у вУа АТЗаецію Мо Стимуляція Слимуляців З 0 НААНУ ВеЯіЮ Мо 14 НЕА-А" Поу негатив; контроль и 1 ав, | у ад : Кз й - Н 1 Н Ї ХЕ і: ОК Е ЩЕ і У ї роде Ше НМ Й і ї и п то НУ сш | и я ї і | 0. ; « й . її щі і СТВ г - х вкя ще Ї щ й Е и ОМАН, В. режи ЩЕ по Е я.
ВИ с СО кома а а аа ща в п ах з: АРСО А Веці Мо 14
Фігура б (проховження Фієх ї С Стимуляція | Слимупяція ї- НЕА-АЧчЮлЗаЧн Мо 5 НГ АЗА ПО негатив. кожмтроль теля лен 8 чвФаннннннннннллН млн лм вл м ла а Лв ЛА у Е, і; жа» ї Її Ше КЕ в і аА4Ую. і Ов я Ї СЕ ї Н 5 я і о ! і і ІЗ з ! - ще і : ! Е пи х ї х З у | Ї Я ! й ї Н і її са вки их Кк ек . ї. Е Я Ко ко ННЯ Кв: си КВ Е сей око о ДНИНИ Кекс сх схо КЕ що 35 й он : ЕН У КЕН В В РЕ-Су? АТОДЗаціЮ Мо 157 Стимуляція Стимузація з : 0 НА АТОМУКеці Мо 233 НЕАЗА По і негатив контроль не щі Мол 2 Де ня Е сфере я подо соосооооссоссога Й 589. | Годо Ж ро | роОБАя шк: (У Кох 4 Н ї щі. Я вн | данні ? ; ПА Я Т ' и ОНИ Н 1 ; ло і й | (Я «КВ : КО. СЬО: ї що ШЕ 55538 и сх Й ві і -- Ж ЯКЕ: й ОЕМ с м. Н НН КО : шк ЩІ ше : нн ш- у; С о ек неон оо в и КОХ УС ПИ и и У Й РЕ; АРГО ЗО чо 253
Фіскра бінридевження! Е Стимуляція Стимуляція те НЕА-АОСІВаеці Мо я НЕДЗАКО о нагатив: контроль ЩО, рення іден рон - щ ЗБ.
КО «ЩЕ їі. й : м ще Б і : в шк ання В нн щі ше й | ска : НЯ ОВ Е Ше: : щі но | Що РЕ АТО ВеціЮ Мо 85 Стимуляція Стимупяція НААУ взеціЮ Ме 89 НІ А-А"поі негатив. контроль С Я рути фр р 11о96 ' ї 0.00; жі | | ! В ши | ! наші 00 НН Еш иш 00 НН І.
НН РЕ-Су? Аа ЗецЧчію Мо 89
«Вігура біпкреквженняї 7 Стимуляція Стимуляція шо НЕАААТОВВеЯІЮ Мо 155 НЕАЗАТОД негатив. контроль
М . яр хни п сег нн ВВЕ ві. ОАЄ : / опи. Р ЩЕ оо Е Її : Я і Ка : і : щЕ ей . ! ГУ ОБ : : ї. : ; Н Есе Н Кк: : сту 1 о ВН х но С СХУМНЙ Е Б Б АВ ши ;
ЖЕ. ш- сни я ше : ме ЩЕ Е | Щі : де Поннюнкюнкоконкннно пи нан ЩІ РЕ: АМОВеЧІЮ Мо 5 - Стимуляцня Стимупяція в НЕААМВеЯІЮ Мо 153 НЕА-АРОД негатив, контроль -к ; " р ви ун ИН Ор
Я . В.В, | і 0.0, аж ШІ КІ . кі г | ща Вк В і ШІ І ЩЕ. а. ; | Ще ее ї ше Ше . ше и шш ше ще І о ИН с Е ОО її ши Енн да оро пн є РЕ А"О2/Зечію Мо 153 фісува Б з ен кехв Ух Фіра б в радо З ) Стимуляція Стимуляція - 0 НА ОМВеців Мо 254 НЕА-А" ОО негатив. контроль ща. ЄМ, роооююхеохоюооюосох оон нн ши КЗ Ж В з. Е ї Бах І 00156 а і і З : ї що Ко Е і : А; і КГ осеаю В Ї ї я і Є В В З Е и і Не що І зх щ фот Ще Б Я и кн і Й ЩО сслу и і е вКУККх й та ра ма В ни КІ ж І Б УМХ ум щшл р пон УМ Я піти т 1: ві ї ОБ ВІ В о В |! ЗІ Ес 5 ОІВ З Ії ТПОНННМНН.ОС Кх Ш Ол ЕН ЖК її ОМС: й ї ко СВОИ 1: «о МК я ! г в ОО БНИННИ І! 2 УС: : й о оо ОН 1; Я РОК ВІ КМУ. 1: се РОВОМ, ї ПА Ат : р: ЦЗ ї ЖИ КИЬИИ їх й ІТТ ВИ ОМ Е Н ці ко РЕСУР Аа Мо 284 А ев ат й: У Ст женці Стимуляція. ме ПИЛ ЦІ НАЦ зе Мо 117 НЕА-А ОД негатив. контроль у і: Ь, Дт фе и пн а фреон а ЩЕ лабо . я ОО: й Її КЗ КК ї х : ЩЕ ЩЕ я ; . | ' Е їх ах с: - МИ Ай Е оно ідфк ой ше оон ши з нн Кі х Ко В 3 ОН Н х ШЕУ Ме й І Її АКОВООННО. й Н СУЯ НИК ї ОНА и ДО Н Но КН Ж Он і оШЕ ШШШ х о в Е їх ОВ: і ер НОВ Е ОПЕК ! сте: ШЕ В ПН і жо ИМе і Ж ШК КЕ МО ВЖИ Ї х СЕУ ДИ Н син: ШЕУ ТУТ 3 х нн а Н с ШЕ ШЕ : і х ти і ШЕ ШЕ - - В ЕЗ и Я 5 З : Е ї і ЩЕ З Е ї ! и А Вирия зх 5, я АРО АММЗеціЮ Мо 117 йпгура біпрозавшенняї 000 Стимуляція Стимуляція ЕН А-АРОДІЗецію Ме 253 НІ Д-АМОд негатив, контроль ЧІ пиши, ненні Хо Яке Е і ї Я с Гах | / йо о Я. | ! Її Ж ОБ ня | Ї нн | 0 ШЕ Е і АС АалЗецчіЮю Мо 253 аура б роз овження м ро;
і. Стимуляція Сикимеутяція НА АТ ВВаЮ Мо 39 НСА-АТОСУнегатив. Контвоть мне ша їй і ОБ. ' ше іти С Б ни ! шиї б др і пе ей : ек Ж ШЕ І а ВН - Ех Й Н и: У ЗБНННн : о ПИ І Кк : ВУ: АгОдузеці Мо 39 Стимупяція Стимуляція ОМЕА-АТОглЗеЯН Мо 205 НІА-А"ОДНегатив. контроль 53 Е. риамамамамамамаманамамауюаувамо мама фимюмамююмаиююхмумюу юною юноют не щЕ ШЕ ОО | -1 ОЗ чі. ШЕ ші : ШІ ке і нини : Е і ях Н ОНА З 3 . ги Е пол ВЕ З Ї по г Н п МНН: і ШО НИ
81 . (В ОО : у
«Ії. о. р о . п що роги ЕІ ОМ ЕВЕВЕИУ «і КЛ дЕТО МШОЖ ІЗ Віл 2 КОС МИТ х З ОСА ДЮ і донні ЕП анддннннннннннн няння ння нах ЗК нання Й ш Вл Аг зечію Мо 203
Фнура 7А Пептид: БЕКВЕ ТЕР БУЧІ, ВЕК КМ Я
- . Що « може Що схххх. Ж свя Ж х ж з «лнкпнооннн». ЗМВВМЙЙХ живе: тет. сом. Ж сн НК НН : ишшНН 000 ооо оосоососооооосоогосооогосооі Ж гі Ракові тканини Лептид, вилвлений на: 16 ранковим тканинах З ваноновчних аротанів, 1 Вак молочної залози, Її ван товстої пиши, 7 раків легенів, 2 рани анафатизних вузлів, З Ваня яєчника, Е рак шкірні (зліва направої ргурва ув. Пептиді ЗБАРНКНЬ БУЧЕ т- - ЕЗ до КІ ; ! ї х Н Е : КЗ же як о у у т ї рос; ї Е Е ; о Е и х ме г ту Е з Я й в А нн м вх смкаджнжк З Е 2900000. РМ... о. ВМВВВЬЬ: ЗАДИНИИК лк я палка . ш шк т лк ш - : і : с Нермальнітканини Раковітканини Х нев їй Перо, виявлений на: бБвормаальнахтнанинакх 1 гіафатичний вузол, ж селен), 16 дановихтнаним (В раків лейкоцитів, В ванів лімлфвтичних вузлів) (зліва направо)
Фігура Я
Пептмд: ЗЕМ ВК Ще ж кн В МКв КиаЄх да -Е ш г ї ї г! ї ще Ж 8: зе Е ня ; ж Її - і Ж ч ї ї ' . Е З В ї : : ЗП ноо нооооооооооонннннн : Моравльні тизняни Рзкаві зкавини ся Іл
Пентид, внивлений на:
З нормальних тканинах (і легеня, З лімфатичний вузол, і сележннна), 33 ваноних тканинній ака милочної залозн, 5 раній дейноцитін, З раки лімфатичних вузлів, рак міслоїдних клітині (зліва направо!
UAA201808809A 2015-03-27 2016-03-24 Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (мнс) людини і класу UA123953C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201562139189P 2015-03-27 2015-03-27
GBGB1505305.1A GB201505305D0 (en) 2015-03-27 2015-03-27 Novel Peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against various tumors

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA123953C2 true UA123953C2 (uk) 2021-06-30

Family

ID=53178247

Family Applications (2)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201708272A UA124139C2 (uk) 2015-03-27 2016-03-24 Пептид, який здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (мнс) людини і класу
UAA201808809A UA123953C2 (uk) 2015-03-27 2016-03-24 Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (мнс) людини і класу

Family Applications Before (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201708272A UA124139C2 (uk) 2015-03-27 2016-03-24 Пептид, який здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (мнс) людини і класу

Country Status (19)

Country Link
US (52) US10000547B2 (uk)
EP (8) EP3273986B1 (uk)
JP (1) JP6882985B2 (uk)
KR (3) KR20170129787A (uk)
CN (2) CN107531754A (uk)
AR (4) AR127116A2 (uk)
AU (13) AU2016239920B2 (uk)
BR (1) BR112017017289A2 (uk)
CA (26) CA3111059A1 (uk)
CR (3) CR20200478A (uk)
EA (3) EA201891699A3 (uk)
GB (1) GB201505305D0 (uk)
MA (9) MA41805A (uk)
MX (1) MX2017012427A (uk)
PE (1) PE20171442A1 (uk)
SG (3) SG10201806839PA (uk)
TW (3) TW202043258A (uk)
UA (2) UA124139C2 (uk)
WO (1) WO2016156202A1 (uk)

Families Citing this family (84)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
PT3388075T (pt) 2015-03-27 2023-08-18 Immatics Biotechnologies Gmbh Novos péptidos e combinações de péptidos para uso em imunoterapia contra vários tumores
GB201505305D0 (en) * 2015-03-27 2015-05-13 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel Peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against various tumors
GB201507719D0 (en) * 2015-05-06 2015-06-17 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides and combination of peptides and scaffolds thereof for use in immunotherapy against colorectal carcinoma (CRC) and other cancers
MY189596A (en) 2015-07-15 2022-02-18 Immatics Biotechnologies Gmbh A novel peptides for use in immunotherapy against epithelial ovarian cancer and other cancers
GB201520545D0 (en) * 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
GB201520568D0 (en) 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd Peptides
GB201520542D0 (en) * 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
GB201520558D0 (en) * 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
GB201520562D0 (en) * 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
GB201520550D0 (en) 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
GB201520603D0 (en) * 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
GB201520583D0 (en) 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
TWI765875B (zh) 2015-12-16 2022-06-01 美商磨石生物公司 新抗原辨識、製造及用途
GB201604490D0 (en) * 2016-03-16 2016-04-27 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptides combination of peptides for use in immunotherapy against cancers
JP7075125B2 (ja) 2016-05-25 2022-05-25 イマティクス バイオテクノロジーズ ゲーエムベーハー 標的としてのおよび胆嚢がんおよび胆管がんおよびその他のがんに対する免疫療法で使用するための新規ペプチド、ペプチド組み合わせ
GB201609193D0 (en) 2016-05-25 2016-07-06 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel peptides, combination of peptides as targets for use in immunotherapy against gallbladder cancer and cholangiocarcinoma and other cancers
ZA201900664B (en) 2016-08-17 2021-09-29 Paul Ehrlich Strasse 15 Tuebingen 72076 Germany T cell receptors and immune therapy using the same
EP4317432A3 (en) 2016-12-08 2024-04-17 Immatics Biotechnologies GmbH T cell receptors with improved pairing
DE102016123859B3 (de) * 2016-12-08 2018-03-01 Immatics Biotechnologies Gmbh Neue T-Zellrezeptoren und deren Verwendung in Immuntherapie
DE102016123893A1 (de) 2016-12-08 2018-06-14 Immatics Biotechnologies Gmbh T-Zellrezeptoren mit verbesserter Bindung
WO2018126002A1 (en) * 2016-12-29 2018-07-05 Board Of Regents, The University Of Texas System Hla-restricted vcx/y peptides and t cell receptors and use thereof
WO2018140525A1 (en) * 2017-01-24 2018-08-02 Abexxa Biologics, Inc. Methods and compositions for targeting a complex comprising non-classical hla-i and neoantigen in cancer
MA47367B1 (fr) * 2017-01-27 2023-06-28 Immatics Biotechnologies Gmbh Nouveaux peptides et combinaison de peptides à utiliser en immunothérapie contre le cancer de l'ovaire et d'autres cancers
US11771749B2 (en) 2017-02-03 2023-10-03 The Medical College Of Wisconsin, Inc. KRAS peptide vaccine compositions and method of use
US11649288B2 (en) 2017-02-07 2023-05-16 Seattle Children's Hospital Phospholipid ether (PLE) CAR T cell tumor targeting (CTCT) agents
EP3366704A1 (en) 2017-02-28 2018-08-29 Affimed GmbH Antibodies specific for mmp1/hla-a2 complex
JP7115758B2 (ja) 2017-02-28 2022-08-09 アッフィメッド・ゲー・エム・ベー・ハー Ｃｄ１６ａ指向性ｎｋ細胞エンゲージメント用タンデムダイアボディ
WO2018160622A1 (en) 2017-02-28 2018-09-07 Endocyte, Inc. Compositions and methods for car t cell therapy
GB201704128D0 (en) * 2017-03-15 2017-04-26 Univ Swansea Method and apparatus for use in diagnosis and monitoring of colorectal cancer
MA49122A (fr) * 2017-04-10 2021-03-24 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptides et combinaisons de peptides destinés à être utilisés en immunothérapie anticancéreuse
US11427614B2 (en) 2017-04-10 2022-08-30 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptides and combination thereof for use in the immunotherapy against cancers
DE102017115966A1 (de) 2017-07-14 2019-01-17 Immatics Biotechnologies Gmbh Polypeptidmolekül mit verbesserter zweifacher Spezifität
PL3428194T3 (pl) 2017-07-14 2022-01-17 Immatics Biotechnologies Gmbh Ulepszona cząsteczka polipeptydu o podwójnej specyficzności
WO2019067887A1 (en) * 2017-09-29 2019-04-04 Spyryx Biosciences, Inc. ENAC INHIBITOR PEPTIDES AND USES THEREOF
EP3694532A4 (en) 2017-10-10 2021-07-14 Gritstone Oncology, Inc. IDENTIFICATION OF NEOANTIGENS BY MEANS OF HOT SPOTS
EP4219543A1 (en) * 2017-11-06 2023-08-02 Immatics Biotechnologies GmbH Novel engineered t cell receptors and immune therapy using the same
DE102017125888A1 (de) * 2017-11-06 2019-05-23 Immatics Biotechnologies Gmbh Neue konstruierte T-Zell-Rezeptoren und deren Verwendung in Immuntherapie
JP2021503897A (ja) 2017-11-22 2021-02-15 グリットストーン オンコロジー インコーポレイテッド 新生抗原のためのジャンクションエピトープ提示の低減
DE102017127984B4 (de) 2017-11-27 2019-12-05 Immatics US, Inc. Verfahren für die Vermehrung und Aktivierung von γδ-T-Zellen
CN112292138A (zh) 2018-01-22 2021-01-29 西雅图儿童医院（Dba西雅图儿童研究所） Car t细胞的使用方法
BR112020016176A2 (pt) 2018-02-09 2022-02-22 Immatics Us Inc Métodos de transdução de uma célula t, célula t transduzida geneticamente, composição farmacêutica, métodos de preparação de uma população de células t e uso da célula t
MY182816A (en) * 2018-02-15 2021-02-05 National Univ Corporation Asahikawa Medical Univ Cancer antigen peptide
DE102018107224A1 (de) * 2018-02-21 2019-08-22 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptide und Kombinationen von Peptiden nicht-kanonischen Ursprungs zur Verwendung in der Immuntherapie gegen verschiedene Krebsarten
EP4197552A1 (en) * 2018-03-12 2023-06-21 The Children's Hospital of Philadelphia Methods and compositions for use of tumor self-antigens in adoptive immunotherapy
EP3545967A1 (en) * 2018-03-28 2019-10-02 Deutsches Krebsforschungszentrum Stiftung des Öffentlichen Rechts Cancer immunization platform
TW202016131A (zh) * 2018-05-16 2020-05-01 德商英麥提克生物技術股份有限公司 用於抗癌免疫治療的肽
KR20210022680A (ko) * 2018-06-22 2021-03-03 메르크 파텐트 게엠베하 담도암의 치료에 사용하기 위한 표적화된 TGF-β 억제를 위한 투약 레지멘
US10925947B2 (en) 2018-06-29 2021-02-23 Immatics Biotechnologies Gmbh A*03 restricted peptides for use in immunotherapy against cancers and related methods
TW202019955A (zh) 2018-07-31 2020-06-01 德商英麥提克生物技術股份有限公司 B*07 限制肽和肽組合的抗癌免疫治療和相關方法
US11945850B2 (en) * 2018-09-17 2024-04-02 Immatics Biotechnologies Gmbh B*44 restricted peptides for use in immunotherapy against cancers and related methods
TW202024121A (zh) 2018-09-18 2020-07-01 德商英麥提克生物技術股份有限公司 A*01 限制肽和肽組合物在抗癌免疫治療中的用途和相關方法
WO2020191172A1 (en) 2019-03-19 2020-09-24 Immatics US, Inc. Cd28 t cell cultures, compositions, and methods of using thereof
US20220211832A1 (en) * 2019-05-15 2022-07-07 Genocea Biosciences, Inc. Treatment methods
JP2022534716A (ja) 2019-05-27 2022-08-03 イマティクス ユーエス，アイエヌシー． ウイルスベクターおよびその養子細胞療法における使用
US20200384028A1 (en) 2019-06-06 2020-12-10 Immatics Biotechnologies Gmbh Sorting with counter selection using sequence similar peptides
DE102019121007A1 (de) 2019-08-02 2021-02-04 Immatics Biotechnologies Gmbh Antigenbindende Proteine, die spezifisch an MAGE-A binden
US20210032370A1 (en) 2019-08-02 2021-02-04 Immatics Biotechnologies Gmbh Recruiting agent further binding an mhc molecule
CN110567861B (zh) * 2019-09-09 2021-12-21 浙江普罗亭健康科技有限公司 基于质谱流式检测技术筛查具有免疫原性抗原肽的试剂盒及检测方法
CN110804643B (zh) * 2019-10-29 2022-06-21 同济大学 一种体外评价卡介苗对中性粒细胞活性影响的方法
JP2023504659A (ja) 2019-12-03 2023-02-06 ニューボーゲン，インコーポレイティド 腫瘍細胞ワクチン
JP2023515131A (ja) 2020-02-24 2023-04-12 イマティクス ユーエス，アイエヌシー． がんおよび関連する悪性腫瘍の治療のためにｔ細胞を増殖させる方法
DE102020106710A1 (de) 2020-03-11 2021-09-16 Immatics US, Inc. Wpre-mutantenkonstrukte, zusammensetzungen und zugehörige verfahren
DE102020111571A1 (de) 2020-03-11 2021-09-16 Immatics US, Inc. Wpre-mutantenkonstrukte, zusammensetzungen und zugehörige verfahren
TW202227616A (zh) 2020-08-21 2022-07-16 美商英麥提克斯股份有限公司 分離ｃｄ８＋選擇ｔ細胞的方法
WO2022047325A1 (en) * 2020-08-31 2022-03-03 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Targeting of tgm4 to treat prostate cancer
DE102020125457A1 (de) 2020-09-29 2022-03-31 Immatics Biotechnologies Gmbh Amidierte Peptide und ihre deamidierten Gegenstücke, die durch HLA-A*02-Moleküle präsentiert werden, zur Verwendung in der Immuntherapie gegen verschiedene Krebsarten
US11891427B2 (en) 2020-09-29 2024-02-06 Immatics Biotechnologies Gmbh Amidated peptides and their deamidated counterparts displayed by non-HLA-a*02 for use in immunotherapy against different types of cancers
WO2022125874A2 (en) * 2020-12-11 2022-06-16 Berkeley Lights, Inc. Methods for identification of exchangeable mhc binding peptides and methods of use thereof
EP4271481A2 (en) 2020-12-31 2023-11-08 Immatics US, Inc. Cd8 polypeptides, compositions, and methods of using thereof
DE102021100038A1 (de) 2020-12-31 2022-06-30 Immatics US, Inc. Modifizierte cd8-polypeptide, zusammensetzungen und verfahren zu deren verwendung
KR20230169944A (ko) 2021-03-09 2023-12-18 씨디알-라이프 아게 Mage-a4 펩티드-mhc 항원 결합 단백질
CA3211645A1 (en) * 2021-03-12 2022-09-15 Erika VON EUW Methods of enhancing diversity of hla haplotype expression in tumors to broaden tumor cell susceptibility to tcr-t therapy
CA3217739A1 (en) 2021-05-05 2022-11-10 Sebastian Bunk Bma031 antigen binding polypeptides
WO2022256700A1 (en) * 2021-06-04 2022-12-08 Second Genome, Inc. Peptides for immunotherapy
EP4113120A1 (en) 2021-06-28 2023-01-04 Immatics Biotechnologies GmbH Method of characterizing the binding characteristics between a peptide of interest and mhc molecules
US20230024554A1 (en) 2021-06-28 2023-01-26 Immatics Biotechnologies Gmbh Method of characterizing the binding characteristics between a peptide of interest and mhc molecules
WO2023025851A1 (en) 2021-08-24 2023-03-02 Immatics US, Inc. Selection of immune cells using peptide mhc complexes generated by conditional ligand exchange
WO2023044488A1 (en) 2021-09-20 2023-03-23 Immatics US, Inc. Monocyte depletion of t cells populations for t-cell therapy
US20230192886A1 (en) 2021-11-08 2023-06-22 Immatics Biotechnologies Gmbh Adoptive cell therapy combination treatment and compositions thereof
US20240066127A1 (en) 2022-04-28 2024-02-29 Immatics US, Inc. Il-12 polypeptides, il-15 polypeptides, il-18 polypeptides, cd8 polypeptides, compositions, and methods of using thereof
WO2023212697A1 (en) 2022-04-28 2023-11-02 Immatics US, Inc. Membrane-bound il-15, cd8 polypeptides, cells, compositions, and methods of using thereof
WO2023212691A1 (en) 2022-04-28 2023-11-02 Immatics US, Inc. DOMINANT NEGATIVE TGFβ RECEPTOR POLYPEPTIDES, CD8 POLYPEPTIDES, CELLS, COMPOSITIONS, AND METHODS OF USING THEREOF
WO2023215825A1 (en) 2022-05-05 2023-11-09 Immatics US, Inc. Methods for improving t cell efficacy
CN115785204B (zh) * 2022-06-10 2024-02-13 河北博海生物工程开发有限公司 肺癌特异性分子靶标08及其用途

Family Cites Families (146)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US8211999B2 (en) * 1970-02-11 2012-07-03 Immatics Biotechnologies Gmbh Tumor-associated peptides binding promiscuously to human leukocyte antigen (HLA) class II molecules
US4493795A (en) * 1983-10-17 1985-01-15 Syntex (U.S.A.) Inc. Synthetic peptide sequences useful in biological and pharmaceutical applications and methods of manufacture
JPH07108224B2 (ja) 1985-11-07 1995-11-22 重三 鵜高 バチルス・ブレビスを用いる遺伝子の発現方法
US4772557A (en) * 1985-11-12 1988-09-20 Washington University DNA clone of human skin fibroblast collagenase enzyme
US9340577B2 (en) 1992-08-07 2016-05-17 Epimmune Inc. HLA binding motifs and peptides and their uses
WO1997000449A1 (en) 1995-06-14 1997-01-03 Aberdeen University Prognostic and therapeutic system for cancer
US6143509A (en) 1996-02-06 2000-11-07 Abbott Laboratories Prostate specific antigen peptides and uses thereof
NZ333203A (en) * 1996-06-07 2000-07-28 Kyogo Itoh Tumour antigen proteins, genes thereof, and tumour antigen peptides
AU4086397A (en) 1996-09-06 1998-03-26 Centocor Inc. Monoclonal antibodies specific for prostate specific antigen and methods of detecting prostate specific antigen
US6291430B1 (en) * 1997-09-12 2001-09-18 Ludwig Institute For Cancer Research Mage-3 peptides presented by HLA class II molecules
US7105488B1 (en) * 1998-02-27 2006-09-12 The United States Of America As Represented By The Department Of Health And Human Services G protein-coupled receptor antagonists
ES2299242T3 (es) 1998-02-27 2008-05-16 The Government Of The Usa As Represented By The Secretary Of Department Of Health And Human Services Antagonistas de los receptores copulados a proteina g.
US6255055B1 (en) 1998-03-09 2001-07-03 Wisconsin Alumni Research Foundation c-myc coding region determinant-binding protein (CRD-BP) and its nucleic acid sequence
US7579160B2 (en) 1998-03-18 2009-08-25 Corixa Corporation Methods for the detection of cervical cancer
US7258860B2 (en) 1998-03-18 2007-08-21 Corixa Corporation Compositions and methods for the therapy and diagnosis of lung cancer
US20030236209A1 (en) * 1998-03-18 2003-12-25 Corixa Corporation Compositions and methods for the therapy and diagnosis of lung cancer
AU2001213184A1 (en) 1998-09-28 2002-05-06 Bio Polymer Products Of Sweden Ab A process of producing polyphenolic adhesive proteins and proteins produced in accordance with the process
US20070020327A1 (en) 1998-11-10 2007-01-25 John Fikes Inducing cellular immune responses to prostate cancer antigens using peptide and nucleic acid compositions
US7259253B2 (en) 1999-05-14 2007-08-21 Quark Biotech, Inc. Genes associated with mechanical stress, expression products therefrom, and uses thereof
US6869951B1 (en) 1999-07-16 2005-03-22 Pharmacia Corporation Method of changing conformation of a matrix metalloproteinase
US20020123095A1 (en) 1999-10-20 2002-09-05 Pe Corporation (Ny) Estrogen receptor alpha variants and methods of detection thereof
US20040142361A1 (en) 1999-11-30 2004-07-22 Corixa Corporation Compositions and methods for the therapy and diagnosis of breast cancer
EP1235841A4 (en) 1999-12-10 2006-04-12 Epimmune Inc TRIGGERING MAGE2 / 3 CELLULAR IMMUNE RESPONSES USING PEPTIDE AND NUCLEIC ACID COMPOSITIONS
AU2001236589A1 (en) 2000-02-04 2001-08-14 Aeomica, Inc. Methods and apparatus for high-throughput detection and characterization of alternatively spliced genes
US20030050456A1 (en) 2000-02-24 2003-03-13 Gabriel Vogeli Novel G protein-coupled receptors
US6934639B1 (en) 2000-02-25 2005-08-23 Wyeth Methods for designing agents that interact with MMP-13
US7094890B1 (en) 2000-03-10 2006-08-22 Novartis Ag Arthritis-associated protein
WO2001070979A2 (en) 2000-03-21 2001-09-27 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Genes, compositions, kits, and method for identification, assessment, prevention and therapy of ovarian cancer
US6861234B1 (en) 2000-04-28 2005-03-01 Mannkind Corporation Method of epitope discovery
US20030073622A1 (en) 2000-06-07 2003-04-17 Kumud Majumder Novel proteins and nucleic acids encoding same
AU2001268361A1 (en) 2000-07-07 2002-01-21 Saint Louis University Method of modulating expression of ldl-receptor-related protein and uses thereof
US20030114410A1 (en) * 2000-08-08 2003-06-19 Technion Research And Development Foundation Ltd. Pharmaceutical compositions and methods useful for modulating angiogenesis and inhibiting metastasis and tumor fibrosis
US20070014801A1 (en) 2001-01-24 2007-01-18 Gish Kurt C Methods of diagnosis of prostate cancer, compositions and methods of screening for modulators of prostate cancer
EP1911461B1 (en) 2000-10-19 2011-12-07 Epimmune Inc. HLA class I and II binding peptides and their uses
JP2004531228A (ja) 2000-10-20 2004-10-14 アプレラ コーポレーション エストロゲン受容体アルファ変異体及びその検出方法
US7919467B2 (en) 2000-12-04 2011-04-05 Immunotope, Inc. Cytotoxic T-lymphocyte-inducing immunogens for prevention, treatment, and diagnosis of cancer
US20040053822A1 (en) 2000-12-11 2004-03-18 John Fikes Inducing cellular immune responses to mage2/3 using peptide and nucleic acid compositions
US20030170630A1 (en) 2000-12-21 2003-09-11 Alsobrook John P. Proteins and nucleic acids encoding same
WO2002068649A2 (en) 2001-01-31 2002-09-06 Curagen Corporation Proteins and nucleic acids encoding same
US20050069976A1 (en) 2001-02-14 2005-03-31 Peter Lind Protein-coupled receptor
CA2440747A1 (en) * 2001-03-15 2002-09-26 Hyseq, Inc. Novel nucleic acids and polypeptides
US20030077664A1 (en) 2001-04-18 2003-04-24 Yi Zhao Methods of screening for compounds that modulate hormone receptor activity
JP2005527180A (ja) * 2001-04-18 2005-09-15 プロテイン デザイン ラブス， インコーポレイテッド 肺がんの診断方法、肺がんの修飾因子の組成及びスクリーニングの方法
US6867283B2 (en) 2001-05-16 2005-03-15 Technion Research & Development Foundation Ltd. Peptides capable of binding to MHC molecules, cells presenting such peptides, and pharmaceutical compositions comprising such peptides and/or cells
US20050053918A1 (en) 2001-05-16 2005-03-10 Technion Research & Development Foundation Ltd. Method of identifying peptides capable of binding to MHC molecules, peptides identified thereby and their uses
US7049413B2 (en) * 2001-05-18 2006-05-23 Ludwig Institute For Cancer Research MAGE-A3 peptides presented by HLA class II molecules
CA2449042A1 (en) 2001-05-30 2002-12-27 Biomedical Center In silico screening for phenotype-associated expressed sequences
US7705120B2 (en) 2001-06-21 2010-04-27 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Compositions, kits, and methods for identification, assessment, prevention, and therapy of breast cancer
US20030068636A1 (en) 2001-06-21 2003-04-10 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Compositions, kits and methods for identification, assessment, prevention, and therapy of breast and ovarian cancer
CA2489420A1 (en) 2001-06-25 2003-01-03 Buadbo Aps Oncology drug innovation
US20030108963A1 (en) 2001-07-25 2003-06-12 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Novel genes, compositions, kit, and methods for identification, assessment, prevention and therapy of prostate cancer
JP2003088388A (ja) 2001-09-14 2003-03-25 Herikkusu Kenkyusho:Kk 新規な全長ｃＤＮＡ
US20040142325A1 (en) 2001-09-14 2004-07-22 Liat Mintz Methods and systems for annotating biomolecular sequences
CA2461280A1 (en) 2001-09-24 2003-04-10 Nuvelo, Inc. Novel nucleic acids and polypeptides
JP2003135075A (ja) 2001-11-05 2003-05-13 Research Association For Biotechnology 新規な全長ｃＤＮＡ
AU2002357747A1 (en) 2001-12-10 2003-06-23 Millennium Pharmaceuticals Inc. Novel genes encoding colon cancer antigens
US6689431B2 (en) 2001-12-12 2004-02-10 Eastman Kodak Company Ink jet recording element
US20050084841A1 (en) 2002-01-29 2005-04-21 Orit Segev Isle gene and its association with osteoarthritis and other bone and cartilage disorders expression products derived therefrom and uses thereof
US7193069B2 (en) 2002-03-22 2007-03-20 Research Association For Biotechnology Full-length cDNA
DE10225144A1 (de) 2002-05-29 2003-12-18 Immatics Biotechnologies Gmbh An MHC-Moleküle bindende Tumor-assoziierte Peptide
SE0201863D0 (en) 2002-06-18 2002-06-18 Cepep Ab Cell penetrating peptides
US7311914B2 (en) 2002-08-13 2007-12-25 Ludwig Institute For Cancer Research MAGE-A4 antigenic peptides and uses thereof
WO2004014867A2 (en) * 2002-08-13 2004-02-19 Warner-Lambert Company Llc Matrix metalloproteinase inhibitors and methods for identification of lead compounds
US20070224201A1 (en) 2002-10-02 2007-09-27 Genentech, Inc. Compositions and methods for the diagnosis and treatment of tumor
WO2004058052A2 (en) 2002-12-20 2004-07-15 Applera Corporation Genetic polymorphisms associated with myocardial infarction, methods of detection and uses thereof
US20050181375A1 (en) * 2003-01-10 2005-08-18 Natasha Aziz Novel methods of diagnosis of metastatic cancer, compositions and methods of screening for modulators of metastatic cancer
JP2009523404A (ja) 2003-01-30 2009-06-25 アプレラ コーポレイション 慢性関節リウマチに関連する遺伝的多型、その検出方法および使用
DE10309729A1 (de) 2003-02-26 2004-09-16 Hinzmann, Bernd, Dr. Humane Nukleinsäuresequenzen aus Harnblasenkarzinomen
WO2004081186A2 (en) 2003-03-10 2004-09-23 Applera Corporation Single nucleotide polymorphisms associated with stenosis, methods of detection and uses thereof
CN1331885C (zh) * 2003-05-15 2007-08-15 北京大学 肿瘤抗原蛋白及抗原肽在作为肿瘤－睾丸抗原、制备治疗肝癌/肺癌药物中的应用
CA2529659A1 (en) 2003-06-18 2004-12-29 Ulrich Haupts Engineered proteolytic enzyme with altered specificity determining regions
US20050002897A1 (en) 2003-06-18 2005-01-06 Ulrich Haupts Biological entities and the pharmaceutical or diagnostic use thereof
US7807392B1 (en) 2003-09-15 2010-10-05 Celera Corporation Lung disease targets and uses thereof
EP1892306A3 (en) 2003-10-06 2008-06-11 Bayer HealthCare AG Methods and kits for investigating cancer
US7667001B1 (en) 2004-01-27 2010-02-23 Compugen Ltd. Nucleotide and amino acid sequences, and assays and methods of use thereof for diagnosis of lung cancer
US7569662B2 (en) 2004-01-27 2009-08-04 Compugen Ltd Nucleotide and amino acid sequences, and assays and methods of use thereof for diagnosis of lung cancer
EP1749025A2 (en) 2004-01-27 2007-02-07 Compugen Ltd. Novel nucleotide and amino acid sequences, and assays and methods of use thereof for diagnosis of colon cancer
WO2005084116A2 (en) 2004-01-27 2005-09-15 Compugen Usa, Inc. Calcium channel variants
ES2533002T3 (es) * 2004-03-10 2015-04-06 Creighton University Receptores estrogénicos y métodos de uso
EP1766412B1 (en) * 2004-05-21 2009-04-01 The Institute for Systems Biology Compositions and methods for quantification of serum glycoproteins
WO2006088483A2 (en) * 2004-06-16 2006-08-24 Trustees Of Dartmouth College Compositions and methods for inhibiting the synthesis or expression of mmp-1
WO2006037993A2 (en) 2004-10-02 2006-04-13 Auvation Limited Cancer markers
DE102005059937A1 (de) 2004-12-21 2006-07-13 Continental Teves Ag & Co. Ohg Verfahren zum Betrieb einer hydraulischen Bremsanlage für Kraftfahrzeuge
EP1827486A2 (en) 2004-12-22 2007-09-05 Direvo Biotech AG Targeted use of engineered enzymes
US7883858B2 (en) 2005-01-27 2011-02-08 Institute For Systems Biology Methods for identifying and monitoring drug side effects
CA2598889A1 (en) * 2005-02-24 2006-08-31 Cemines, Inc. Compositions and methods for classifying biological samples
WO2006106912A1 (ja) 2005-03-31 2006-10-12 Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha 癌関連抗原アナログペプチド、およびその利用
US7842467B1 (en) 2005-05-12 2010-11-30 Celera Corporation Breast disease targets and uses thereof
US7521195B1 (en) 2005-07-21 2009-04-21 Celera Corporation Lung disease targets and uses thereof
ATE440107T1 (de) * 2005-09-05 2009-09-15 Immatics Biotechnologies Gmbh Tumorassoziierte peptide, die hla klasse i oder ii-moleküle binden, und anti-tumor impfstoffe
PT1806358E (pt) * 2005-09-05 2010-05-28 Immatics Biotechnologies Gmbh Peptídeos associados a tumor ligando promiscuamente às moléculas do antigénio de leucócitos humanos (hla) da classe ii
CA2623531C (en) * 2005-10-07 2013-12-10 Istituto Di Ricerche Di Biologia Molecolare P Angeletti Spa Matrix metalloproteinase 11 vaccine
WO2007047796A2 (en) * 2005-10-17 2007-04-26 Institute For Systems Biology Tissue-and serum-derived glycoproteins and methods of their use
US20070248628A1 (en) * 2005-12-06 2007-10-25 Keller Lorraine H Immunogens in cancer stem cells
EP1806413A1 (en) * 2006-01-06 2007-07-11 Oligene GmbH An in-vitro-method and means for determination of different tumor types and predicting success of surgical procedures in ovarian cancer
US20100120627A1 (en) 2006-08-02 2010-05-13 Abdelmajid Belouchi Genemap of the human genes associated with psoriasis
AU2007284651B2 (en) 2006-08-09 2014-03-20 Institute For Systems Biology Organ-specific proteins and methods of their use
WO2008053573A1 (fr) 2006-10-30 2008-05-08 National University Corporation Hokkaido University Remède pour néoplasme malin
GEP20125659B (en) * 2006-12-29 2012-10-10 Ipsen Pharma Sas Pharmaceutical compositions containing glucagon-like peptide-1 (glp-1)
US7589662B1 (en) 2007-06-20 2009-09-15 The United States Of America As Represented By The Secretary Of The Navy Synthetic aperture radar systems and methods
CA2694805C (en) 2007-07-27 2014-09-09 Immatics Biotechnologies Gmbh Immunogenic epitopes of tumour-associated antigens
CN101835892B (zh) 2007-08-20 2013-11-06 肿瘤疗法科学股份有限公司 Cdca1肽和包含cdca1肽的药剂
WO2009036246A2 (en) * 2007-09-14 2009-03-19 Immunotope, Inc. Immunogens that induce cytotoxic t-lymphocytes and their use in prevention, treatment, and diagnosis of cancer
WO2009102909A2 (en) * 2008-02-15 2009-08-20 Board Of Regents, The University Of Texas System Anti-cancer vaccines
TWI395593B (zh) 2008-03-06 2013-05-11 Halozyme Inc 可活化的基質降解酵素之活體內暫時性控制
WO2009126271A1 (en) * 2008-04-11 2009-10-15 China Synthetic Rubber Corporation Methods, agents and kits for the detection of cancer
NO2119726T3 (uk) * 2008-05-14 2015-05-23
WO2010037395A2 (en) * 2008-10-01 2010-04-08 Dako Denmark A/S Mhc multimers in cancer vaccines and immune monitoring
US20110189694A1 (en) 2008-10-22 2011-08-04 Biomarker Design Forschungs Gmbh Methods for detection and diagnosis of a bone or cartilage disorder
KR101032860B1 (ko) 2008-10-22 2011-05-06 한국식품연구원 췌장 조직 특이적 유전자 ｍｍｐ1
CN102307595A (zh) * 2009-02-10 2012-01-04 盛诺基医药科技有限公司 治疗雌激素受体相关疾病的抗体及方法
WO2010102157A1 (en) * 2009-03-04 2010-09-10 The Regents Of The University Of California Molecular predictors of biological response to a cenpe inhibitor in cancer
US20110229451A2 (en) 2009-03-06 2011-09-22 Halozyme, Inc. Temperature sensitive mutants of matrix metalloproteases and uses thereof
WO2010106535A1 (en) 2009-03-15 2010-09-23 Technion Research And Development Foundation Ltd. Soluble hla complexes for use in disease diagnosis
WO2010125566A2 (en) * 2009-04-27 2010-11-04 Technion Research And Development Foundation Ltd. Markers for cancer detection
US9181527B2 (en) 2009-10-29 2015-11-10 The Trustees Of Dartmouth College T cell receptor-deficient T cell compositions
US9273283B2 (en) 2009-10-29 2016-03-01 The Trustees Of Dartmouth College Method of producing T cell receptor-deficient T cells expressing a chimeric receptor
US20130011496A1 (en) 2009-11-25 2013-01-10 Ludwig Institute For Cancer Research Ltd. Cancer testis antigens as biomarkers in non-small cell lung cancer
SG183174A1 (en) * 2010-02-04 2012-09-27 Gilead Biologics Inc Antibodies that bind to lysyl oxidase-like 2 (loxl2) and methods of use therefor
MA34521B1 (fr) * 2010-08-17 2013-09-02 Ambrx Inc Polypeptides de relaxine modifiés et leurs utilisations
US20130225443A1 (en) 2010-11-05 2013-08-29 Kyoto University Method of examining polycystic kidney disease and method of screening for therapeutic agent of the disease
WO2012068210A1 (en) 2010-11-18 2012-05-24 Janssen Pharmaceutica Nv Pyridyl-thiazolyl inhibitors of pro-matrix metalloproteinase activation
EP2663672A1 (en) 2011-01-11 2013-11-20 University Health Network Prognostic signature for oral squamous cell carcinoma
US20130064901A1 (en) * 2011-04-18 2013-03-14 Agency For Science, Technology And Research Gene expression profiling for classifying and treating gastric cancer
WO2012162461A1 (en) 2011-05-25 2012-11-29 Janssen Pharmaceutica Nv Phenyl-thiazolyl inhibitors of pro-matrix metalloproteinase activation
US20120302573A1 (en) 2011-05-25 2012-11-29 Paul Francis Jackson Methods of inhibiting pro matrix metalloproteinase activation
KR20140057354A (ko) 2011-08-31 2014-05-12 온코사이트 코포레이션 결장직장암의 치료 및 진단을 위한 방법 및 조성물
US20140274794A1 (en) * 2011-09-09 2014-09-18 The Wistar Institute Of Anatomy And Biology Methods and Compositions for Diagnosis of Ovarian Cancer
CA2860307A1 (en) 2011-12-21 2013-06-27 Integrated Diagnostics, Inc. Selected reaction monitoring assays
WO2013126726A1 (en) 2012-02-22 2013-08-29 The Trustees Of The University Of Pennsylvania Double transgenic t cells comprising a car and a tcr and their methods of use
WO2013147233A1 (ja) 2012-03-30 2013-10-03 国立大学法人岡山大学 抗体検出用試薬の製造方法、及びその用途
AU2013243953A1 (en) 2012-04-02 2014-10-30 Modernatx, Inc. Modified polynucleotides for the production of nuclear proteins
US9303079B2 (en) 2012-04-02 2016-04-05 Moderna Therapeutics, Inc. Modified polynucleotides for the production of cytoplasmic and cytoskeletal proteins
GB201208293D0 (en) * 2012-05-11 2012-06-20 Circassia Ltd Hydrochlorice salt of peptide
EP2669378A1 (en) 2012-05-31 2013-12-04 Helmut Hanenberg Cytochrome P450 suicide gene system
HUE048014T2 (hu) * 2012-09-14 2020-05-28 Us Health MHC Class II-korlátozott MAGE-A3-at felismerõ T-sejt receptorok
EP2931312A4 (en) 2012-12-13 2016-10-19 Univ Virginia Patent Found TARGET PEPTIDES FOR THERAPY AND DIAGNOSIS OF OVARIAL CARCINOMA
WO2015014375A1 (en) 2013-07-30 2015-02-05 Biontech Ag Tumor antigens for determining cancer therapy
TWI777194B (zh) 2013-08-05 2022-09-11 德商伊瑪提克斯生物科技有限公司 新穎肽類，細胞及其用於治療多種腫瘤的用途，其製造方法及包含其等之醫藥組成物（一）
GB201505305D0 (en) * 2015-03-27 2015-05-13 Immatics Biotechnologies Gmbh Novel Peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against various tumors
PT3388075T (pt) * 2015-03-27 2023-08-18 Immatics Biotechnologies Gmbh Novos péptidos e combinações de péptidos para uso em imunoterapia contra vários tumores
GB201520583D0 (en) 2015-11-23 2016-01-06 Immunocore Ltd & Adaptimmune Ltd Peptides
DE102017006829B3 (de) 2017-07-19 2018-09-06 Daimler Ag Regalsystem
EP3731876A4 (en) 2017-12-28 2022-04-06 Gritstone bio, Inc. ANTIGEN-BINDING PROTEINS DIRECTED AGAINST COMMON ANTIGENS
EP3796927A4 (en) 2018-05-23 2022-04-20 Gritstone bio, Inc. SHARED ANTIGENS
EP3946439A4 (en) 2019-03-30 2023-08-02 BioNTech US Inc. COMPOSITIONS AND METHODS FOR PREPARING T LYMPHOCYTE COMPOSITIONS AND THEIR USES

Also Published As

Publication number Publication date
PE20171442A1 (es) 2017-09-29
US10947293B2 (en) 2021-03-16
US20160279216A1 (en) 2016-09-29
US10479823B2 (en) 2019-11-19
US10155801B1 (en) 2018-12-18
US10450362B2 (en) 2019-10-22
US10106594B2 (en) 2018-10-23
US10202436B2 (en) 2019-02-12
US10947294B2 (en) 2021-03-16
US20180141993A1 (en) 2018-05-24
AU2016239920A1 (en) 2017-08-24
EP3388076A1 (en) 2018-10-17
US10106593B2 (en) 2018-10-23
EA201791925A1 (ru) 2018-02-28
US10501522B2 (en) 2019-12-10
EA202191027A3 (ru) 2021-12-31
US20190002524A1 (en) 2019-01-03
US10000547B2 (en) 2018-06-19
CA3109693A1 (en) 2016-10-06
US20180037629A1 (en) 2018-02-08
SG10201806839PA (en) 2018-09-27
US10059755B2 (en) 2018-08-28
US9982030B2 (en) 2018-05-29
US20180346548A1 (en) 2018-12-06
AU2021204075B2 (en) 2023-02-02
AU2021204075A1 (en) 2021-07-15
US20160280757A1 (en) 2016-09-29
US20210188944A1 (en) 2021-06-24
US20180251518A1 (en) 2018-09-06
US20170158750A1 (en) 2017-06-08
US20180230195A1 (en) 2018-08-16
AU2021204081B2 (en) 2023-04-13
CA3110241A1 (en) 2016-10-06
CA3112078A1 (en) 2016-10-06
AU2019202561A1 (en) 2019-05-02
US20180208641A1 (en) 2018-07-26
MA43438A (fr) 2018-10-17
AR127116A2 (es) 2023-12-20
US20200325206A1 (en) 2020-10-15
EA201891699A3 (ru) 2019-04-30
CA3109690A1 (en) 2016-10-06
CA3111633A1 (en) 2016-10-06
US20160280758A1 (en) 2016-09-29
CA3111899A1 (en) 2016-10-06
CA3111194A1 (en) 2016-10-06
US20170305993A1 (en) 2017-10-26
AU2021204079B2 (en) 2023-02-02
US20160280738A1 (en) 2016-09-29
US20210179691A1 (en) 2021-06-17
EP3273986B1 (en) 2023-11-22
US20200087378A1 (en) 2020-03-19
EP3273986A1 (en) 2018-01-31
US20160279214A1 (en) 2016-09-29
BR112017017289A2 (pt) 2018-04-10
AR127119A2 (es) 2023-12-20
US20200024325A1 (en) 2020-01-23
EA201891699A2 (ru) 2018-12-28
US9982031B2 (en) 2018-05-29
CA3111891A1 (en) 2016-10-06
US20180030113A1 (en) 2018-02-01
US20160279217A1 (en) 2016-09-29
US20170145072A1 (en) 2017-05-25
US10081665B2 (en) 2018-09-25
TWI721971B (zh) 2021-03-21
CR20180422A (es) 2018-11-16
JP6882985B2 (ja) 2021-06-02
CA3111037A1 (en) 2016-10-06
CA3111739A1 (en) 2016-10-06
US10519215B2 (en) 2019-12-31
EP3388076B1 (en) 2024-05-29
US9988432B2 (en) 2018-06-05
AU2018232952B2 (en) 2020-07-16
EP3388080A1 (en) 2018-10-17
JP2018519243A (ja) 2018-07-19
CA2980805A1 (en) 2016-10-06
AU2021204076A1 (en) 2021-07-15
AU2021204078B2 (en) 2023-02-02
US11873329B2 (en) 2024-01-16
US9951119B2 (en) 2018-04-24
CA3112084A1 (en) 2016-10-06
MA43437A (fr) 2018-10-17
US20200308250A1 (en) 2020-10-01
US9994628B2 (en) 2018-06-12
US20160280752A1 (en) 2016-09-29
CA3111741A1 (en) 2016-10-06
UA124139C2 (uk) 2021-07-28
US11407807B2 (en) 2022-08-09
US20160279215A1 (en) 2016-09-29
US20190023762A1 (en) 2019-01-24
AU2019202561B2 (en) 2020-07-23
US10066003B1 (en) 2018-09-04
US10723781B2 (en) 2020-07-28
US10072063B2 (en) 2018-09-11
AU2021204074B2 (en) 2023-02-02
CA3110180A1 (en) 2016-10-06
US20180100005A1 (en) 2018-04-12
TW202043258A (zh) 2020-12-01
US20170145073A1 (en) 2017-05-25
TW201700496A (zh) 2017-01-01
US20210188943A1 (en) 2021-06-24
US20170305992A1 (en) 2017-10-26
AU2021204076B2 (en) 2022-12-22
US10934338B2 (en) 2021-03-02
US20180230194A1 (en) 2018-08-16
EP3388075B1 (en) 2023-05-24
US10005828B2 (en) 2018-06-26
EP3388079B1 (en) 2024-05-29
AU2021204078A1 (en) 2021-07-15
AR127118A2 (es) 2023-12-20
US20180208640A1 (en) 2018-07-26
AU2020256298B2 (en) 2022-07-14
US20180037626A1 (en) 2018-02-08
US9802997B2 (en) 2017-10-31
AU2019222976A1 (en) 2019-09-26
AU2020256298A1 (en) 2020-11-05
US10487131B2 (en) 2019-11-26
US20190119351A1 (en) 2019-04-25
AU2019222976B2 (en) 2021-03-18
AU2018232952C1 (en) 2020-10-29
KR102251606B1 (ko) 2021-05-12
MA43435B1 (fr) 2023-08-31
KR20170129787A (ko) 2017-11-27
EP3456347A1 (en) 2019-03-20
US9862756B2 (en) 2018-01-09
US20190185540A1 (en) 2019-06-20
CA3111881A1 (en) 2016-10-06
US20170313760A1 (en) 2017-11-02
US10766944B2 (en) 2020-09-08
US20160280760A1 (en) 2016-09-29
AU2021204074A1 (en) 2021-07-15
AU2021204077B2 (en) 2023-02-02
US20180251517A1 (en) 2018-09-06
CA3111740A1 (en) 2016-10-06
US10370429B2 (en) 2019-08-06
US20160280759A1 (en) 2016-09-29
AU2021204077A1 (en) 2021-07-15
US10183982B2 (en) 2019-01-22
US9840548B2 (en) 2017-12-12
AU2016239920B2 (en) 2019-07-04
CN107531754A (zh) 2018-01-02
AR127117A2 (es) 2023-12-20
CA3111059A1 (en) 2016-10-06
US20180340019A1 (en) 2018-11-29
EP3388075A1 (en) 2018-10-17
AU2021204080A1 (en) 2021-07-15
US20200031899A1 (en) 2020-01-30
CA3110160A1 (en) 2016-10-06
US10081664B2 (en) 2018-09-25
US20180237494A1 (en) 2018-08-23
US10138288B2 (en) 2018-11-27
KR20180093124A (ko) 2018-08-20
CR20200478A (es) 2021-01-20
US20180094043A1 (en) 2018-04-05
US9932384B2 (en) 2018-04-03
US10093715B2 (en) 2018-10-09
EA202191027A2 (ru) 2021-07-30
CA3111096A1 (en) 2016-10-06
CA3111648A1 (en) 2016-10-06
MA41805A (fr) 2018-01-30
WO2016156202A1 (en) 2016-10-06
CA3111077A1 (en) 2016-10-06
EP3388078B1 (en) 2024-05-29
EA039163B1 (ru) 2021-12-13
MA40813A1 (fr) 2018-02-28
EP3388078A1 (en) 2018-10-17
US10336809B2 (en) 2019-07-02
CA3108776A1 (en) 2016-10-06
AU2021204079A1 (en) 2021-07-15
CA3110245A1 (en) 2016-10-06
US20160279218A1 (en) 2016-09-29
CN113480635A (zh) 2021-10-08
KR20210043752A (ko) 2021-04-21
US20180037627A1 (en) 2018-02-08
MX2017012427A (es) 2018-01-11
US10131703B2 (en) 2018-11-20
MA43435A (fr) 2018-10-17
US11897934B2 (en) 2024-02-13
US20180037628A1 (en) 2018-02-08
US11466072B2 (en) 2022-10-11
US20180237493A1 (en) 2018-08-23
US11702460B2 (en) 2023-07-18
US20220009995A1 (en) 2022-01-13
CA3111744A1 (en) 2016-10-06
SG10202001485UA (en) 2020-04-29
MA43440A (fr) 2018-10-17
GB201505305D0 (en) 2015-05-13
US11155597B2 (en) 2021-10-26
CR20200471A (es) 2021-01-26
MA43436A (fr) 2018-10-17
AU2021204080B2 (en) 2023-02-02
CA3111203A1 (en) 2016-10-06
US20190119352A1 (en) 2019-04-25
SG11201706681VA (en) 2017-10-30
TW201902917A (zh) 2019-01-16
MA43439A (fr) 2018-10-17
CA3111621A1 (en) 2016-10-06
MA44999A (fr) 2019-03-20
EP3388077A1 (en) 2018-10-17
US20180258155A1 (en) 2018-09-13
AU2021204081A1 (en) 2021-07-15
AU2018232952A1 (en) 2018-10-11
TWI722311B (zh) 2021-03-21
EP3388079A1 (en) 2018-10-17
US20200040060A1 (en) 2020-02-06
US20180327475A1 (en) 2018-11-15

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA123953C2 (uk) Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (мнс) людини і класу
US10314896B2 (en) Peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against various cancers
UA125816C2 (uk) Пептид, придатний для лікування та/або діагностики раку
UA124519C2 (uk) Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (mhc) людини i класу
UA124575C2 (uk) Пептид для лікування раку
UA123699C2 (uk) Пептид та його застосування для лікування раку
UA124577C2 (uk) Пептид для лікування раку
UA123392C2 (uk) Пептид, здатний зв'язуватися з молекулою головного комплексу гістосумісності (mhc) людини i класу, та його застосування для лікування раку
UA123941C2 (uk) Пептид та його застосування для лікування раку
CN108713024A (zh) 用于nhl和其他癌症免疫治疗的新型肽和肽组合物
UA122661C2 (uk) Пептид, який має здатність зв'язуватися з молекулою мнс і класу
DE102018107224A1 (de) Peptide und Kombinationen von Peptiden nicht-kanonischen Ursprungs zur Verwendung in der Immuntherapie gegen verschiedene Krebsarten
UA124411C2 (uk) Фармацевтично прийнятна сіль пептиду та її застосування для лікування раку
AU2020264365C1 (en) Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against various cancers
UA125817C2 (uk) Пептид, придатний для лікування та/або діагностики раку
CN109152813A (zh) 作为靶标以及用于胆囊癌和胆管癌以及其他癌症免疫治疗的新型肽、肽组合物
NZ789493A (en) Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against ovarian cancer and other cancers
NZ741296B2 (en) Novel peptides and combination of peptides for use in immunotherapy against various cancers