UA121270C2 - Проліки jak-інгібуючої сполуки для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту - Google Patents

Проліки jak-інгібуючої сполуки для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту Download PDF

Info

Publication number
UA121270C2
UA121270C2 UAA201806963A UAA201806963A UA121270C2 UA 121270 C2 UA121270 C2 UA 121270C2 UA A201806963 A UAA201806963 A UA A201806963A UA A201806963 A UAA201806963 A UA A201806963A UA 121270 C2 UA121270 C2 UA 121270C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
compound
methyl
formula
tofacitinib
group
Prior art date
Application number
UAA201806963A
Other languages
English (en)
Inventor
Райан ХАДСОН
Деніел Д. Лонг
Дэниел Д. ЛОНГ
Донна А.А. Уілтон
Донна А.А. УИЛТОН
Менді Лу
Менди ЛУ
Патрік Дж. Брессіл
Патрик Дж. Брессил
Original Assignee
Тереванс Байофарма Ар Енд Ді Айпі, Елелсі
ТЕРЕВАНС БАЙОФАРМА Ар энд Ди АйПи, ЭлЭлСи
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Тереванс Байофарма Ар Енд Ді Айпі, Елелсі, ТЕРЕВАНС БАЙОФАРМА Ар энд Ди АйПи, ЭлЭлСи filed Critical Тереванс Байофарма Ар Енд Ді Айпі, Елелсі
Publication of UA121270C2 publication Critical patent/UA121270C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07H—SUGARS; DERIVATIVES THEREOF; NUCLEOSIDES; NUCLEOTIDES; NUCLEIC ACIDS
    • C07H15/00—Compounds containing hydrocarbon or substituted hydrocarbon radicals directly attached to hetero atoms of saccharide radicals
    • C07H15/26—Acyclic or carbocyclic radicals, substituted by hetero rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/70—Carbohydrates; Sugars; Derivatives thereof
    • A61K31/7042—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings
    • A61K31/7052—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides
    • A61K31/706—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides containing six-membered rings with nitrogen as a ring hetero atom
    • A61K31/7064—Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides containing six-membered rings with nitrogen as a ring hetero atom containing condensed or non-condensed pyrimidines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/54—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an organic compound
    • A61K47/549—Sugars, nucleosides, nucleotides or nucleic acids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/04—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for ulcers, gastritis or reflux esophagitis, e.g. antacids, inhibitors of acid secretion, mucosal protectants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D487/00—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, not provided for by groups C07D451/00 - C07D477/00
    • C07D487/02—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, not provided for by groups C07D451/00 - C07D477/00 in which the condensed system contains two hetero rings
    • C07D487/04—Ortho-condensed systems
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07H—SUGARS; DERIVATIVES THEREOF; NUCLEOSIDES; NUCLEOTIDES; NUCLEIC ACIDS
    • C07H1/00—Processes for the preparation of sugar derivatives
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12P—FERMENTATION OR ENZYME-USING PROCESSES TO SYNTHESISE A DESIRED CHEMICAL COMPOUND OR COMPOSITION OR TO SEPARATE OPTICAL ISOMERS FROM A RACEMIC MIXTURE
    • C12P17/00—Preparation of heterocyclic carbon compounds with only O, N, S, Se or Te as ring hetero atoms
    • C12P17/16—Preparation of heterocyclic carbon compounds with only O, N, S, Se or Te as ring hetero atoms containing two or more hetero rings
    • C12P17/165—Heterorings having nitrogen atoms as the only ring heteroatoms

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Nitrogen Condensed Heterocyclic Rings (AREA)
  • Saccharide Compounds (AREA)
  • Enzymes And Modification Thereof (AREA)

Description

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ ВИНАХОДУ
Галузь техніки, до якої належить винахід
Винахід стосується сполук, розроблених для спрямованої доставки ЗАК-інгібітору до шлунково-кишкового тракту. Винахід також стосується фармацевтичних композицій, які містять
Б такі сполуки, способів застосування таких сполук для лікування запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, а також способів і проміжних сполук, придатних для одержання таких сполук.
Рівень техніки
Запальне захворювання кишечнику, яке насамперед включає виразковий коліт і хворобу
Крона, викликає хронічне запалення всього або частини шлунково-кишкового тракту.
Виразковий коліт характеризується запаленням і виразкоутворенням слизового шару прямої кишки і товстого кишечнику, тоді як хвороба Крона переважно уражує клубову кишку, але може виникати де завгодно по ходу кишечнику. Загальні симптоми включають діарею, кров'янисті випорожнення і біль в області живота. Клінічний перебіг виразкового коліту є рецидивуючим, відрізняється почерговими періодами загострення хвороби і ремісії. Частота виникнення захворювання судячи з усього вище в розвинених країнах, ніж в країнах, що розвиваються. По оцінках 1,3 мільйона людей в основних промислово розвинених країнах страждає від виразкового коліту, і ця кількість, як вважають, зростає разом з ростом чисельності населення.
Хворі з виразковим колітом мають підвищений ризик розвитку колоректального раку (див., наприклад, ЮОапезе еї аї. М. Епої. У. Меай., 2011, 365, 1713-1725). Крім того, по оцінках 1 мільйон людей у промислово розвинених країнах страждає від хвороби Крона.
Хоча існує ряд можливих методів лікування, які стимулюють і підтримують у хворих ремісію виразкового коліту (ВК (ОС)), жоден не є ідеальним. Пов'язані із застосуванням сульфасалазину методи лікування часто є ефективними при легкій формі ВК, але значно менш ефективні при формі захворювання від помірної до важкої. Кортикостероїди часто використовують, щоб забезпечити швидкий прояв ремісії у хворих з помірним і важким ВК. Однак тривале застосування стероїдів для підтримання ремісії не схвалюється через їх зв'язок з довгостроковими побічними ефектами (наприклад, остеопороз і переломи кісток, інфекції, помутніння кришталика, більш повільне загоєння ран і пригнічення продукування гормонів
Зо наднирковою залозою). Системні імуносупресанти, такі як азатіоприн, циклоспорин і метотрексат, відрізняються повільним настанням ефекту і невисокою ефективністю у хворих з
ВК від помірного до важкого, а тривале застосування може бути проблематичним внаслідок тривалої системної імуносупресії (наприклад, підвищений ризик інфекцій і лімфома). Анти- ТМЕо; антитіла (наприклад, інфліксимаб і адалімумаб), хоча є дорогими і вимагають підшкірного або внутрішньовенного введення, ефективні приблизно у 60-70 95 хворих ВК з формою захворювання від помірної до важкої. Однак до однієї третини хворих не можуть реагувати адекватно, при цьому у іншої третини пацієнтів з початковою терапевтичною реакцією розвивається стійкість протягом декількох тижнів (АПе? еї аї.,.). Стопп'5 Соїйів5, 2010, 4, 355-366;
Виюдеенз еї аї., М. Епаої. У. Мед., 2005, 353, 2462-2476). Найбільш нещодавно схвалений метод лікування ВК ведолізумабом, анти-інтегрин ср? антитіло, є ефективним у хворих з помірним і важким ВК, хоча його парентеральний шлях передачі є субоптимальним і наслідки тривалої імуносупресії через такий механізм ще мають бути визначені. Незважаючи на існуючі можливі методи лікування приблизно від 10 до 20 95 хворим ВК усе ще потрібна колектомія протягом 10 років після встановлення діагнозу (Тагдомпік еї аї., Ат. 9. Савігоепіегої., 2012, 107, 1228-1235).
Очевидно, що залишається нереалізованою потреба медицини в ефективному лікуванні з метою стимуляції і підтримання ремісії ВК у формі від помірного до важкого без проблем безпеки лікування, що виникають внаслідок хронічної, системної імуносупресії.
Незважаючи на те, що механізм, який лежить в основі виразкового коліту, повністю не зрозумілий, вважаються, що фактори навколишнього середовища у генетично сприйнятливих людей викликають неналежну (надлишкову) реакцію імунної системи на мікробіоту кишечнику, приводячи до запалення товстої кишки, ушкодження тканин і супутніх симптомів, типових для захворювання.
Хоча точний патогенез ВК не ясний, зрозуміло, що прозапальні цитокіни відіграють ключову роль в імунній відповіді (5ігорег еї аї., Савзігоепіегої., 2011, 140, 1756-1767). Багато які із прозапальних цитокінів, що звичайно мають підвищений рівень при ВК (наприклад, ІІ -4, ІІ -6, І - 13, 11-15, 1-23, І/-24, ІЕМу ії лептин), залежать від сімейства УАК тирозинкіназ (тобто ЗАКТ,
УАК2, УАКЗ ії Тук2) для трансдукції сигналу. Ліганд, що зв'язується з цитокіновим рецептором, запускає автофосфорилування його супутньої УАК, що, у свою чергу, приводить до фосфорилування білка трансдуктора сигналу і активатора трансдукції (5ТАТ). Різні 5ТАТ бо утворюють гетеро- або гомодимери і активують транскрипцію їх цільових генів у ядрах клітин для регулювання таких функцій як клітинний ріст, диференціація і загибель (Сіагк еї аї.,.. Мед.
Спет., 2014, 57, 5023-5038).
Інгібування сімейства ферментів ЗАК може пригнічувати передачу сигналу багатьох ключових прозапальних цитокінів. Таким чином, інгібітори УАК, очевидно, корисні при лікуванні виразкового коліту і інших запальних захворювань, таких як хвороба Крона, алергічний риніт, астма і хронічне обструктивне захворювання легенів (СОРО). Однак внаслідок модулюючого впливу сигнального шляху УХАК/5ТАТ на імунну систему системний вплив інгібіторів "АК може виявляти побічний системний імуносупресивний ефект.
Тофацитиніб-цитрат (Хеап»Ф), пероральний, системно доступний пан-УАК-інгібітор, схвалений у Сполучених Штатах у листопаді 2012 р. для лікування дорослих з активним ревматоїдним артритом у формі від помірного до важкого, які проявляють незадовільну реакцію на метотрексат або які не переносять його. При прояві чудової ефективності в більш високих дозах при клінічних дослідженнях тофацитиніб був схвалений тільки в дозі 5 мг двічі на день (ВІС) на основі лімітуючих дозу, системно опосередковуваних негативних подій (наприклад, підвищені рівні холестерину, підвищена частота опортуністичних інфекцій, нейтропенія, лімфоцитопенія, лімфома і щільні пухлини). Ліки мають особливе попередження в США, яке докладно інформує про ризики безпеки, і були відхилені в Європі на основі "суттєвих і невирішених питань" відносно загального профілю безпеки. Тофацитиніб знаходиться в активній розробці для лікування ВК, проявляючи клінічну реакцію на фазі 2 (8 тижнів) досліджень ВК (Запарот еї аї., М. Епоаї. У. Медй., 2011, 365, 1713-1725), особливо в дозі 10 мгі 15 мг ВІО (див. також, Рапез еї аІ., ВМС Савзігоепіегої., 2015, 15, 14), дозах, не схвалених на даний час для будь-яких показань до застосування. Спонсор також повідомляє, що велика популяція хворих, що приймають тофацитиніб, 10 мг ВІ, при порівнянні із плацебо, знаходиться в стадії ремісії на фазі З (8 тижнів) вивчення індукції ремісії ВК, а також у випадку хворих, що приймають тофацитиніб, 5 мг і 10 мг ВІС, у фазі З (52 тижні) вивчення підтримуючого лікування при ВК.
Для лікування виразкового коліту і інших запальних захворювань шлунково-кишкового тракту було б бажано розробити сполуку, яка при пероральному введенні забезпечує достатньо високий вплив тофацитинібу в шлунково-кишковому тракті, щоб оптимізувати клінічну ефективність, виключивши одночасно загальний дозолімітуючий системний вплив.
Коо) СУТЬ ВИНАХОДУ
В одному аспекті даний винахід пропонує нові глюкуронідвмісні проліки ЗАкК-інгібітору тофацитинібу. Такі проліки використовують кишкову мікробіому, яка містить або продукує велику кількість р-глюкуронідази, яка селективно розщеплює фрагмент глюкуронідвмісних проліків, запускаючи вивільнення тофацитинібу в шлунково-кишковому тракті, зокрема в товстій кишці.
Несподівано глюкуронідвмісні проліки за даним винаходом є достатньо стабільними для виділення, рецептурування у вигляді фармацевтичної композиції і введення пацієнту, що потребує лікування. Однак вони також достатньо рухливі для того, щоб розщеплюватися за допомогою р-глюкуронідази і додатково розпадатися з ефективним вивільненням тофацитинібу.
Навпаки, коли фрагмент глюкуронідвмісних проліків, використовуваний у даному винаході, прикріплюють до деяких інших ліків, відомих або потенційно корисних для лікування ВК, ліки не вивільняються при контакті з Д-глюкуронідазою (як більш докладно описано нижче). Отже, глюкуронідвмісні проліки за даним винаходом особливо корисні для доставки і вивільнення тофацитинібу.
В одному аспекті даний винахід стосується сполуки формули (1):
ОМ ик
Е чех М М я ке; в ря А ц М. ум М що я З (ЗА | М 029 т Зв! ч ша ц по ос плн
Я А і но" п он ще он ;() де п має значення 0, 1 або 2;
В' вибирають із атома водню, Сі---алкілу, С1-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупи, атома галогену, ціано-, гідроксигрупи і трифторметилу; кожний замісник К2, коли присутній, незалежно вибирають із С:-4-алкілу, Сі-з-алкокси-, аміно- ; нітрогрупи, атома галогену, ціаногрупи, гідроксильної групи і трифторметилу;
ВЗ являє собою атом водню, метил або етил;
В" являє собою атом водню, метил або етил; або її фармацевтично прийнятної солі.
В іншому аспекті даний винахід стосується сполуки формули (ІІ):
Сн (8!
ІЙ І
0. М шою р вро нн ши Ше
Н З Н щі -0 СН ве
М у "Сн с и І
Ї В Мт ов
ОК х у р що б чи
НО ї єн тай
Он ; (1) де
А вибирають із атома водню, Сі-4-алкілу, С1-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупи, атома галогену, ціано-, гідроксигрупи і трифторметилу; або її фармацевтично прийнятної солі.
В одному варіанті здійснення винахід пропонує сполуку формули (Ії), де К' вибирають із атома водню, метилу, метокси-, аміно-, нітрогрупи і атома хлору, або її фармацевтично прийнятну сіль.
В іншому аспекті даний винахід стосується сполуки формули 1
СН о я Іа Кох ко) СНУ бшще
Ї М її с
А зо
КО МОЗ св (чі рн . ях
Мо» а та ж не сх НЕ шок нос но. ко О-и
НО Ї ня М й
Он 1 або її фармацевтично прийнятної солі.
Сполука формули 1 проявляє низьку біодоступність при пероральному введенні і надійне вивільнення тофацитинібу 2
Най я як Ге
Зо Що З не р вчи «7 йти хх | й ем
М о
І І ЩЕ шкі 2 іп мімо при пероральному введенні в доклінічних видах, приводячи до помітного підвищення відношення вмісту речовини в товстій кишці до вмісту речовини в плазмі в порівнянні з відношенням, одержаним при пероральному прийомі самого тофацитинібу.
В одному варіанті здійснення сполука формули 1 утворює тофацитиніб або його сіль при контакті з Д-глюкуронідазою.
В іншому аспекті даний винахід стосується фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку формули (І), (І) або 1 або її фармацевтично прийнятну сіль; або будь-яких конкретних варіантів її здійснення, описаних у даному документі.
В іншому аспекті даний винахід стосується способу лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту у ссавців, і такий спосіб включає введення ссавцю фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку формули (І), (ІІ) або 1 або її фармацевтично прийнятну сіль; або будь-яких конкретних варіантів його здійснення, описаних у даному документі.
В одному варіанті здійснення запальним захворюванням шлунково-кишкового тракту є виразковий коліт. В іншому варіанті здійснення захворюванням шлунково-кишкового тракту є хвороба Крона. В іншому варіанті здійснення захворюванням шлунково-кишкового тракту є коліт, викликаний лікуванням інгібіторами імунних контрольних точок.
В іншому аспекті даний винахід стосується способу доставки тофацитинібу до шлунково- кишкового тракту ссавця, зокрема до товстої кишки, причому спосіб включає пероральне введення ссавцю глюкуронідвмісних проліків тофацитинібу, і ці проліки розщеплюються |В- глюкуронідазою у шлунково-кишковому тракті з вивільненням тофацитинібу.
В окремих і відмінних варіантах здійснення глюкуронідвмісні проліки тофацитинібу являють собою сполуку формули (І), (І) або 1 або її фармацевтично прийнятну сіль; або будь-які її конкретні варіанти здійснення, описані в даному документі.
В іншому аспекті даний винахід стосується способу одержання сполуки формули (І) або її фармацевтично прийнятної солі, причому спосіб включає видалення захисних груп сполуки формули (І-А) во о
ОМ тт, -- 9) Кк я р М
Ї МА св еле ий Мою
ПК им я о тв! с обро» йо они - кн ах: р: обро Ме
РО 0 ваг (ІА) або її солі; де К", Ве, З, ІД: і п приймають значення, визначені в даному документі; кожна група Ра незалежно являє собою захисну групу для гідроксильної групи; і група РО? являє собою захисну групу для карбоксильної групи; з одержанням сполуки формули (Ї) або її фармацевтично прийнятної солі.
В одному варіанті здійснення цього способу К' являє собою нітрогрупу; КЗ і К7 являють
Зо собою метил; кожна група Рог являє собою ацетил; група РО? являє собою метил; і п приймає значення 0.
В іншому аспекті даний винахід стосується сполуки формули (І1-А) або її солі; або будь-яких конкретних варіантів здійснення, описаних у документі.
В іншому аспекті даний винахід стосується способу одержання сполуки формули 1 або її фармацевтично прийнятної солі, який включає: (а) взаємодію сполуки формули 12!
Сн
Ше еще щ
Ка СН г. Ц в щи
В ОО СМО» богу» й о" Шк і За -г це
РО о
РІЙ 12! або її солі; де кожна група Ра незалежно являє собою захисну групу для гідроксильної групи, зі сполукою формули 13 0 ман Ся з-ж4 і не Си ем Мо ом і І
Ту Що: що - що а ШИ ї
К і по шань !
Мо 13 з одержанням сполуки формули 14!
Са о
І І
С; ЯМ туя я т ж М З т,
І і Е - СНУ сяшй
А. У є и М -- й 7
Ще Мох св щі Як - ще Х г НН в чо Ме
Азот г Снщя"
Я х пе тя ета й ди ра у г ше мо ваго рез 1 і (Б) зняття захисної групи сполуки формули 14" з одержанням сполуки формули 1 або її фармацевтично прийнятної солі.
В одному варіанті здійснення цього способу група Рог являє собою ацетил.
В окремих і відмінних аспектах даний винахід також стосується сполуки формули 13 або її солі і сполуки формули 14! або її солі; або до будь-яких їх конкретних варіантів здійснення, описаних у документі.
В окремих і відмінних аспектах даний винахід також стосується інших способів синтезу і проміжних сполук, описаних у даному документі, які корисні для одержання сполук за винаходом.
В окремих і відмінних аспектах даний винахід також стосується сполуки формули (І), (ІІ) або 1 або її фармацевтично прийнятної солі; або будь-яких їх конкретних варіантів здійснення, описаних у документі; для застосування в лікарській терапії або для застосування при виробництві лікарського засобу або препарату. В одному варіанті здійснення медикамент або препарат призначений для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту у ссавця.
У даному документі описані інші аспекти і варіанти здійснення даного винаходу.
КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ
ФІГ. 1 ілюструє концентрацію активних метаболітів, тофацитинібу і сполук С-1М ії С-2М,
відповідно, у вигляді функції часу в результаті інкубації сполуки за винаходом (сполука 1) і сполук порівняння С-1 і С-2 із вмістом товстої кишки щура.
ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
Поряд з іншими аспектами винахід пропонує глюкуронідні проліки інгібітору ЗАК-кінази тофацитинібу, їх фармацевтично прийнятні солі і проміжні сполуки для їх одержання.
Хімічні структури названі в даному документі відповідно до правил ІРАС, які реалізовані в програмному забезпеченні СпетОгам (РегкіпЕЇІтег, Іпс., Сатбгідде, МА). Відповідно до правил сполука формули 1 може бути ідентифікована як: (25,35,45,58,65)-6-(4-(((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3- іл)ууметил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|-піримідин-7- карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)окси)метил)-2-нітрофенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро- 2Н-піран-2-карбонова кислота, тоді як тофацитиніб (2) може бути визначений як 3-(З3А,48)-4-метил-3-(метил(7 Н-піроло|2,3- а|піримідин-4-іл)-аміно)-піперидин-1-іл)-3-оксопропаннітрил.
Сполуки за винаходом містять множину хіральних центрів. Зображення або найменування конкретного стереоіїзомера означає, що зазначений стереоцентр має визначену стереохімію, при розумінні, що невеликі кількості інших стереоізомерів також можуть бути присутні, якщо не зазначене інше, за умови, що функціональність зображеної або названої сполуки не виключає присутності іншого стереоізомера.
Визначення
При описі даного винаходу, включаючи його різні аспекти і варіанти здійснення, наступні терміни мають наведені нижче значення, якщо не зазначене інше.
Форма однини термінів, позначувана артиклями "а", "ап" і "пе", включає відповідні форми множини термінів, якщо контекст застосування ясно не диктує інше.
Термін "алкіл" означає одновалентну насичену вуглеводневу групу, яка може бути лінійною або розгалуженою або їх комбінацією. Якщо не зазначене інше, такі алкільні групи, як правило, містять від 1 до приблизно 10 атомів вуглецю. Типовими алкільними групами є, наприклад, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, ізобутил, трет-бутил, н-пентил, н-гексил, 2,2-диметилпропіл, 2-метилбутил, З-метилбутил, 2-етилбутил, 2,2-диметилпентил, 2- пропілпентил і т. д.
Коли визначене число атомів вуглецю передбачене для конкретного терміна, число атомів вуглецю показане попереднім визначенням. Наприклад, термін "С.і-з-алкіл" означає алкільну групу, що має від 1 до З атомів вуглецю, де атоми вуглецю знаходяться у будь-якій хімічно прийнятній конфігурації, включаючи лінійні або розгалужені конфігурації.
Термін "алкоксигрупа" означає одновалентну групу -О-алкіл, де алкіл має значення, визначені вище. Типові алкоксигрупи включають, наприклад, метокси-, етокси-, пропокси-, бутоксигрупи і т. д.
Термін "галоген" означає атом фтору, хлору, брому або йоду.
Термін "т-ерапевтично ефективна кількість" означає кількість, достатню для ефективного лікування при введенні пацієнту, що потребує такого лікування.
Термін "лікування", використовуваний у даному документі, означає лікування захворювання, порушення або патологічного стану (такого як запальне захворювання шлунково-кишкового тракту) у пацієнта, такого як ссавець (особливо людина), що включає одне або декілька положень із числа наступних: (а) попередження виникнення захворювання, порушення або патологічного стану, тобто попередження повторного прояву захворювання або патологічного стану, або профілактичне лікування хворого, який схильний до захворювання або патологічного стану; (Б) зменшення інтенсивності захворювання, порушення або патологічного стану, тобто усунення або ініціювання ремісії захворювання, порушення або патологічного стану, у хворого, у тому числі протидія ефектам інших терапевтичних агентів; (с) пригнічення захворювання, порушення або патологічного стану, тобто уповільнення або купірування розвитку захворювання, порушення або патологічного стану, у пацієнта; або (да) полегшення симптомів захворювання, порушення або патологічного стану у пацієнта.
Термін "фармацевтично прийнятна сіль" означає сіль, яка прийнятна для введення пацієнту або ссавцю, такому як людина (наприклад, солі, що мають прийнятну безпеку для ссавця у випадку даного режиму прийому ліків). Типові фармацевтично прийнятні солі, одержані з кислот, включають солі оцтової, аскорбінової, бензолсульфонової, бензойної, камфорсульфонової, лимонної, етансульфонової, едизилової, фумарової, гентизинової, глюконової, глюкуронової, глютамінової, гіпурової, бромистоводневої, хлористоводневої, 60 ізетіонової, молочної, лактобіонової, малеїнової, яблучної, мигдалевої, метансульфонової,
слизової, нафталінсульфонової, нафталін-1,5-дисульфонової, нафталін-2,б-дисульфонової, нікотинової, азотної, оротової, памової, пантотенової, фосфорної, бурштинової, сірчаної, винної, п-толуолсульфонової і ксинафоєвої кислоти, і т. д.
Солі, одержані з фармацевтично прийнятних неорганічних основ, включають амонієві, кальцієві, магнієві, калієві, натрієві, цинкові солі і т. д. Солі, одержані з фармацевтично прийнятних органічних основ, включають солі аргініну, холіну, глюкаміну, лізину, бенетаміну, бензатину, бетаїну, 2-диметиламіноетанолу, 2-діетиламіноетанолу, гідрабаміну, морфоліну, трометаміну, діетаноламіну, етаноламіну, етилендіаміну, триетаноламіну, 1Н-імідазолу, піперазину і т. д.
Термін "її сіль", використовуваний у даному документі, означає іонну сполуку, у якій форма сполуки формули (І) являє собою або аніон, або катіон іонної форми сполуки. Наприклад, аніоном іонної сполуки може бути карбоксилат-аніон, який являє собою депротоновану форму сполуки формули (І). Катіон може являти собою протоновану форму сполуки формули (І), тобто форму, де аміногрупа протонована кислотою. Як правило, сіль являє собою фармацевтично прийнятну сіль, хоча це не потрібно для солей проміжних сполук, які не призначені для введення пацієнту.
Нейтральні сполуки формули (І) необов'язково можуть приймати форму цвітер-іона, де термін "цвітер-іон" означає нейтральну молекулу як з позитивним, так і з негативним зарядами.
Термін "захисна група для гідроксильної групи" означає захисну групу, прийнятну для запобігання небажаним реакціям на гідроксильній групі. Типові захисні групи для гідроксильної групи включають, але без обмеження ними, алкільні групи, такі як метил, етил і трет-бутил; алільні групи; ацильні групи, наприклад алканоїльні групи, такі як ацетил; арилметильні групи, такі як бензил (Вп), п-метоксибензил (РМВ), 9-флуоренілметил (Ет) і дифенілметил (бензгідрил, ОРМ); силільні групи, такі як триметилсиліл (ТМ) і трет-бутилдиметилсиліл (ТВ5); і т.д.
Термін "захисна група для карбоксильної групи" означає захисну групу, прийнятну для попередження небажаних реакцій на карбоксильній групі. Типові захисні групи для карбоксильної групи включають, але без обмеження, алкільні групи, такі як метил, етил, трет- бутил і т. д.; арилметильні групи, такі як бензил, 4-нітробензил, 4-метоксибензил і т. д.; тіольні
Зо групи, такі як -5-трет-бутил і т. д.; силільні групи, такі як триметилсиліл, трет-бутилдиметилсиліл і т. д.; оксазоліни і ін.
Усі інші терміни, використовувані в даному документі, як мається на увазі, мають значення, які зрозумілі звичайним фахівцям в галузі техніки, до якої вони належать.
Типові варіанти здійснення і охоплення субтипових груп
Наведені нижче замісники і значення, як мають на увазі, пропонують характерні приклади різних аспектів і варіантів здійснення даного винаходу. Такі характерні значення, як вважають, додатково визначають і ілюструють такі аспекти і варіанти здійснення і, як мають на увазі, не виключають інші варіанти здійснення або не обмежують обсяг даного винаходу.
В одному варіанті здійснення КЕ! являє собою атом водню, С:-4-алкіл, С:-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупу, атом галогену, ціано-, гідроксигрупу або трифторметил. В іншому варіанті здійснення Б' являє собою атом водню, Сі-«-алкіл, Сі-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупу або атом хлору. В іншому варіанті здійснення КК! являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або атом хлору. У конкретному варіанті здійснення К' являє собою атом водню. В іншому конкретному варіанті здійснення К' являє собою нітрогрупу.
В одному варіанті здійснення п приймає значення 0. В іншому варіанті здійснення п має значення 1. У ще одному варіанті здійснення п дорівнює 2.
Коли п дорівнює 1, в одному варіанті здійснення К2 являє собою С.-4-алкіл, С:-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупу, атом галогену, ціаногрупу, гідроксильну групу або трифторметил. В іншому варіанті здійснення К2 являє собою Сі-4-алкіл, С:і-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупу, фтор або хлор. В іншому варіанті здійснення К2 являє собою метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу, фтор або хлор.
У конкретному варіанті здійснення НВ? являє собою фтор.
Коли п дорівнює 1, замісник Б? може знаходитися в будь-якому доступному положенні фенільного кільця, до якого приєднаний К2. В одному варіанті здійснення К? знаходиться в орто-положенні до Е!. В іншому варіанті здійснення К2? знаходиться в мета-положенні до В". У ще одному варіанті К? знаходиться в пара-положенні до К".
Коли п дорівнює 2, в одному варіанті здійснення кожний К? незалежно являє собою Сі-4- алкіл, Сі-з-алкокси- аміно-, нітрогрупу, атом галогену, ціаногрупу, гідроксильну групу або трифторметил. В іншому варіанті здійснення кожний К2 незалежно являє собою Сі-4-алкіл, С1-3- алкокси-, аміно-, нітрогрупу, фтор або хлор. У ще одному варіанті кожний КК? незалежно являє бо собою метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу, фтор або хлор. У конкретному варіанті здійснення кожний з К2 являє собою фтор.
Коли п дорівнює 2, замісники К2 можуть знаходитися в будь-якому доступному положенні фенільного кільця, до якого приєднаний Б2. В одному варіанті здійснення замісники КВК? знаходяться в орто- і мета-положенні до К'. В іншому варіанті здійснення замісники КК? знаходяться в орто- і пара-положенні до К!. У ще одному варіанті замісники К2 знаходяться у мета- і пара-положенні до ЕК.
В одному варіанті здійснення КЗ являє собою атом водню. В іншому варіанті здійснення КЗ являє собою метил. У ще одному варіанті ЕЗ являє собою етил.
В одному варіанті здійснення К" являє собою атом водню. В іншому варіанті ЕК" являє собою метил. У ще одному варіанті здійснення К" являє собою етил.
В одному варіанті здійснення як КУ, так і К7 являють собою метил. В іншому варіанті здійснення один з ЕЗ і Е7 являє собою атом водню, а інший являє собою метил.
В одному варіанті здійснення п має значення 0; К' являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або хлор; ЕКЗ являє собою метил; і К" являє собою метил.
В іншому варіанті здійснення п має значення 0; БК! являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або хлор; ВЗ являє собою атом водню; і В" являє собою метил.
В іншому варіанті здійснення п має значення 0; ЩВ' являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або атом хлору; ВЗ являє собою метил; і В" являє собою атом водню.
В іншому варіанті здійснення п має значення 0; ЩВ' являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або атом хлору; ВЗ являє собою етил; і В" являє собою етил.
В іншому варіанті здійснення п має значення 1; В" являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або атом хлору; В? являє собою метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу, атом фтору або хлору; ВЗ являє собою метил; і В" являє собою метил.
В іншому варіанті здійснення п має значення 1; В" являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або атом хлору; В? являє собою метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу, атом фтору або хлору; ВЗ являє собою атом водню; і В" являє собою метил.
В іншому варіанті здійснення п має значення 1; Щ' являє собою атом водню, метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу або атом хлору; В? являє собою метил, метокси-, аміно-, нітрогрупу, атом фтору або хлору; ВЗ являє собою метил; і В" являє собою атом водню.
Методики синтезу
Сполуки формули (І) можуть бути одержані відповідно до методик синтезу, описаних докладно в прикладених прикладах. Як показано на схемі 1, наприклад, для одержання сполуки формули 1 ключовою стадією синтезу є утворення сечовинного містка між тофацитинібом і захищеною формою залишку глюкуронідних проліків 12". На схемі 1 Роза означає захисну групу для гідроксильної групи, переважно аліл або ацетил, хоча також можуть бути використані інші захисні групи для гідроксильної групи, такі як трет-бутилдиметилсиліл.
Схема 1
Сн ке м. «вн - Сн; по го:
Її ри НН й | О в НИ
З - но, Й ще 4 м Ш
Сн чати Ше шк І 13 ст,
Її рве» ! мі
Фу тр ут поз 0 ро сн» а ши Мо ит м бу м" тк йке: сну рн
СН они 29 байт о: й сеу -КО що ваг о трасі те
Формування такого ключового сечовинного місточкового зв'язку початково зосереджене на використанні тофацитинібу як нуклеофіла; однак стадія утворення такого зв'язку, як установлено, непридатна, оскільки реакція тофацитинібу з рядом різних електрофілів приводить до утворення цільового продукту тільки з низьким виходом. Тому буде бажаним переключити роль двох учасників реакції і зробити похідне тофацитинібу електрофільним учасником реакції, а глюкуронідний фрагмент проліків нуклеофілом. Після вивчення великої кількості реагентів було визначено, що тофацитиніб може бути дериватизований і зроблений електрофільним, коли його поєднують з реакційноздатним пара-нітрофенільним або пентафторфенільним фрагментом через карбаматний місток. Наприклад, реагенти пара- нітрофенілхлорформіат, біс(4-нітрофеніл)укарбонат або біс(пентафторфеніл)карбонат здатні забезпечувати необхідний баланс, будучи достатньо реакційноздатними, щоб вплинути на утворення зв'язку з тофацитинібом, і при цьому також давати проміжну сполуку, яка не є настільки реакційноздатною, щоб вона розкладалася до взаємодії з глюкуронідними фрагментами. На наступній стадії з одержаної захищеної проміжної сполуки 14! знімають захисну групу, наприклад, коли Роза являє собою ацетатну групу, за допомогою гідроксиду літію з одержанням сполуки формули 1.
Таким чином, в одному аспекті винахід пропонує спосіб одержання сполуки 1, причому цей спосіб включає (а) взаємодію захищеного фрагмента глюкуронідних проліків 12 з електрофільним похідним тофацитинібу 13 з одержанням сполуки 14", і (б) зняття захисної групи зі сполуки 147 з одержанням сполуки формули 1. В іншому аспекті винахід пропонує електрофільну сполуку тофацитинібу 13.
Дія ферменту р-глюкуронідази на проліки за винаходом показана для сполуки формули 1.
Як видно на схемі 2, при дії ферменту р-глюкуронідази на сполуку формули 1 тофацитиніб вивільняється за рахунок багатостадійного процесу:
Схема 2
І; ня щу
Б Я чн і й нюх, и
КЕ Зно бще МАС ї-щб НВ й 2 тт а ра
Її со, ши -- - и й - жо дин рн щ й ко г Ш кглювуюЮсмнидава ' я маш ше з нок -
Га з НЕ і 3 днк ША Ше жит, о - | А | пу С що йо У р ЩО можн ШИ о У
Ме це - : у Зо утво, расщепленмке ох й шк ваутирммолекулярная пара-хинонметида пиклизацвл
На початковій стадії фермент р-глюкуронідази розщеплює глікозидний зв'язок сполуки формули 1, викликаючи вивільнення глюкуронової кислоти (а) і утворення агліконової проміжної сполуки (Б). Аглікон мимовільно розкладається, даючи хінонметидну сполуку (с), яка може бути захоплена водою, а нестійка карбамінова кислота, яка втрачає діоксид вуглецю, дає діамін (а).
Зо Внутрішньомолекулярна циклізація приводить до утворення імідазолідинонового похідного (е) і вивільнення тофацитинібу.
Як описано нижче в експериментальній частині, перетворення сполуки формули 1 у тофацитиніб через проміжні стадії, проілюстроване на схемі 2, спостерігається в інкубаціях з очищеною р-глюкуронідазою (біологічне дослідження 2) і зі свіжоприготовленим гомогенатом вмісту товстої кишки щура (біологічне дослідження 3). У цих останніх випробуваннях концентрації сполуки формули 1, агліконової проміжної сполуки Б, діамінної проміжної сполуки а і тофацитинібу відслідковують у вигляді функції часу. Швидке зникнення сполуки формули 1 супроводжується швидким і короткочасним утворенням аглікону б і більш повільною появою, що визначає швидкість, діаміну 4 і кінцевого активного метаболіту тофацитинібу.
У даному винаході встановлено, що багатостадійне розкладання сполуки глюкуронідних проліків, яке починається з бактеріального ферментативного розщеплення глікозидного зв'язку р-глюкуронідазою для успішної доставки цільового активного фрагмента безпосередньо до сайта дії, до прямої кишки, чутливо залежить від природи місточкового зв'язку і від конкретного активного фрагмента. Месаламін, 5-аміносаліцилова кислота (5-АБА) (сполука С-1М), являє собою давній агент, тривало використовуваний для лікування виразкового коліту у формі від легкого до помірного. Однак прийом з глюкуронідними проліками, що розглядається, як виявляється, не застосовний для доставки 5-АБЗА безпосередньо до прямої кишки. Глюкуронідні проліки 5-АБА (сполуки С-1) ті сна в, щі К й и? Ки ВУ п М що ї Ки ше он
Н 75 ев. ТІ ш о Ме дея ОН доєоо 4 що нем е орозНн 1 ше -Е т 5 трон
ОН / й
СІ см інкубують з гомогенатом вмісту прямої кишки щура в випробуванні, аналогічному випробуванню, яке розглянуте вище. Хоча нестійкий агліконовий аналог аглікону Б на схемі 2 і більш повільне зникнення аналога діаміну 4 спостерігають на відрізку часу, аналогічному відрізку часу для сполуки формули 1, ніякого доказу присутності активного метаболіту 5-АБА не змогли знайти.
Нещодавня публікація 05 2013/0109720 розкриває 2-(5-фтор-4-метилпіридин-3-іл)-5-(4- метил-6-(метилсульфоніл)піридин-3-іл)-їН-індол (сполука С-2М) як інгібітор активованих вивільненням кальцію кальцієвих каналів (СКАС). Інгібітори СКАС також, як вважають, корисні для лікування запальних захворювань. Однак прийом із глюкуронідними проліками, що розглядається, як виявляється, також не застосовний для цільової доставки такого інгібітору
СЕАС. Розпад проліків інгібітору СКАС 0-2 у туї М й Е ово, чі ко ши ше Госсн. о. а по НЯ і Бе
С» нах, я; СН ну щі
Ї «Ах АК : у в. х в п як м зи
Ії | У КМ» й сн. оце Мен вия оно» в а
НОожю Мей Щи он , ,
Са С-яМ також вивчений у гомогенаті вмісту прямої кишки щура з результатом, аналогічним результату, одержаному у випадку сполуки С-1. Хоча проміжні продукти розпаду спостерігають, ніякого доказу вивільнення активного інгібітору СКАС С-2М знайти не вдалося.
Такі факти підтверджують, що проліки за винаходом винятковим чином прийнятні для використання переваги бактеріального ініційованого р-глюкуронідазою механізму розпаду з вивільненням тофацитинібу в прямій кишці.
Фармацевтичні композиції
Сполуки за винаходом і їх фармацевтично прийнятні солі, як правило, використовують у
Зо формі фармацевтичної композиції або препарату. Таким чином, в одному з аспектів по об'єкту "композиції" винахід стосується фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій або наповнювач і сполуку формули (І), (І) або 1 або її фармацевтично прийнятну сіль. Необов'язково такі фармацевтичні композиції можуть містити інші терапевтичні і/або препаратоутворювальні агенти, якщо бажано.
Фармацевтичні композиції за винаходом, як правило, містять терапевтично ефективну кількість сполуки даного винаходу. Фахівцю в даній галузі техніки буде зрозуміло, однак, що фармацевтична композиція може містити більше, ніж терапевтично ефективну кількість, тобто нерозфасовані композиції, або менше, ніж терапевтично ефективну кількість, тобто дискретні стандартні дози, призначені для багаторазового введення для досягнення терапевтично ефективної кількості.
Як правило, такі фармацевтичні композиції будуть містити приблизно від 0,1 до 95 95 мас. сполуки формули (І), у тому числі приблизно від 5 до 70 95 мас., наприклад приблизно від 10 до 60 95 мас., сполуки формули (1).
Будь-який звичайний носій або наповнювач може бути використаний у фармацевтичних композиціях за винаходом. Вибір конкретного носія або наповнювача, або комбінацій носіїв або наповнювачів, буде залежати від способу введення, який використовують для лікування конкретного пацієнта, або від типу патологічного стану або стадії захворювання. У зв'язку з цим одержання придатної фармацевтичної композиції для конкретного способу введення знаходиться в рамках досвіду фахівця у фармацевтичній галузі. Крім того, носії або наповнювачі, використовувані у фармацевтичній композиції даного винаходу, є комерційно доступними. Як додаткова ілюстрація звичайні методики рецептурування описані в публікаціях "Ветіпдіоп: Те Зсівепсе і Ргасіїсе ої РІНаптасу", 201 Едйіоп, Гірріпсой УМіШате 5 Мне,
Вайітоге, Магуїапа (2000); і Апзеї! Н.С. еї аї., "Рпаптасешіїса! Юозаде ЕРоптв5 і Огид Оевїїмегу
Зувівтв", 7 Еайіоп, Гірріпсой Матв 8 М/пйе, Вайітоге, Магуїапа (1999).
Типові приклади матеріалів, які можуть служити як фармацевтично прийнятні носії, включають, але без обмеження, наступні: цукри, такі як лактоза, глюкоза і сахароза; крохмалі, такі як кукурудзяний крохмаль і картопляний крохмаль; целюлоза, така як мікрокристалічна целюлоза і її похідні, наприклад натрійкарбоксиметилцелюлоза, етилцелюлоза і ацетат целюлози; порошкоподібний трагакант; солод; желатин; тальк; наповнювачі, такі як масло какао і супозиторні воски; олії, такі як арахісова олія, бавовняна олія, сафлорова олія, кунжутна олія, оливкова олія, кукурудзяна олія і соєва олія; гліколі, такі як пропіленгліколь; поліоли, такі як
Зо гліцерин, сорбіт, маніт і поліетиленгліколь; складні ефіри, такі як етилолеат і етиллаурат; агар; буферні агенти, такі як гідроксид магнію і гідроксид алюмінію; альгінова кислота; апірогенна вода; ізотонічний розчин; розчин Рінгера; етиловий спирт; фосфатно-буферні розчини і інші нетоксичні сумісні речовини, застосовувані у фармацевтичних композиціях.
Фармацевтичні композиції, як правило, приготовляють шляхом ретельного і однорідного змішування або перемішування сполуки за винаходом з фармацевтично прийнятним носієм і одним або декількома необов'язковими інгредієнтами. Одержаній однорідно перемішаній суміші потім може бути надана визначена форма або суміш може бути завантажена в таблетки, капсули, пігулки і т. д. з використанням звичайних методик і звичайного обладнання.
Фармацевтичні композиції за винаходом переважно упаковують у стандартні дозовані лікарські форми. Термін "стандартна дозована лікарська форма" стосується фізично дискретної одиниці, прийнятної для прийому дози ліків пацієнтом, тобто кожної одиниці, що містить задану кількість даних сполук, розраховану для продукування бажаного терапевтичного ефекту, або окремо або в комбінації з однією або декількома додатковими одиницями. Наприклад, такі стандартні дозовані форми можуть являти собою капсули, таблетки, пігулки і т. п. або стандартні упаковки, прийнятні для парентерального введення.
В одному варіанті здійснення фармацевтичні композиції за винаходом є прийнятними для перорального введення. Придатні фармацевтичні композиції для перорального введення можуть знаходитися у формі капсул, таблеток, пігулок, пастилок для розсмоктування, пакетиків, драже, порошків, гранул або у вигляді розчину або суспензії у водній або неводній рідині, або у вигляді рідкої емульсії масло-в-воді або вода-в-маслі, або у вигляді еліксиру або сиропу і т. д.; причому кожна містить задану кількість сполуки даного винаходу як активного інгредієнта.
Коли препарат призначений для перорального введення у твердій дозованій лікарській формі (тобто у вигляді капсул, таблеток, пігулок і т. п.), фармацевтичні композиції за винаходом, як правило, будуть містити сполуку за винаходом і один або декілька фармацевтично прийнятних носіїв, таких як цитрат натрію або дикальційфосфат. Необов'язково або як альтернатива, такі тверді дозовані форми також можуть містити: наповнювачі або розріджувачі, такі як крохмалі, мікрокристалічна целюлоза, лактоза, дикальційфосфат, сахароза, глюкоза, маніт і/або саліцилова кислота; зв'язуючі речовини, такі як карбоксиметилцелюлоза, альгінати, желатин, полівінілпіролідон, сахароза і/або аравійська камедь; зволожувачі, такі як гліцерин; бо засоби для поліпшення розпаданості таблеток, такі як кроскармелоза натрію, агар-агар,
карбонат кальцію, картопляний крохмаль або крохмаль тапіоки, альгінова кислота, визначені силікати і/або карбонат натрію; агенти, що затримують розчинення, такі як парафін; прискорювачі всмоктування, такі як четвертинні амонійні сполуки; змочувальні агенти, такі як цетиловий спирт і/або моностеарат гліцерину; абсорбенти, такі як каолінова і/або бентонітова глина; мастильні речовини, такі як тальк, стеарат кальцію, стеарат магнію, тверді полієтиленгліколі, лаурилсульфат натрію і/або їх суміші; барвні агенти і буферні агенти.
Антиадгезивні агенти, змочувальні агенти, покривні агенти, підсолоджуючі, смакові і ароматизуючі агенти, консерванти і антиоксиданти також можуть бути присутні у фармацевтичній композиції за винаходом. Приклади фармацевтично прийнятних антиоксидантів включають: водорозчинні антиоксиданти, такі як аскорбінова кислота, гідрохлорид цистеїну, бісульфат натрію, метабісульфат натрію, сульфіт натрію і т.п.; розчинні в маслі антиоксиданти, такі як аскорбілпальмітат, бутилований гідроксіанізол, бутилований гідрокситолуол, лецитин, пропілгалат, альфа-токоферол і т. п.; і металхелатуючі агенти, такі як лимонна кислота, етилендіамінтетраоцтова кислота, сорбіт, винна кислота, фосфорна кислота і т. п. Покривні агенти для таблеток, капсул, пігулок і т. д. включають агенти, використовувані для кишковорозчинних покриттів, такі як ацетатфталат целюлози, полівінілацетатфталат, фталат гідроксипропілметилцелюлози, метакрилова кислота, співполімери складних ефірів метакрилової кислоти, ацетаттримелітат целюлози, карбоксиметилетилцелюлоза, ацетатсукцинат гідроксипропілметилцелюлози і т. п.
Фармацевтичні композиції за винаходом також можуть бути рецептуровані таким чином, щоб одержувати повільне або контрольоване вивільнення активного агента з використанням, наприклад, гідроксипропілметилцелюлози в змінних пропорціях або інших полімерних матриць, ліпосом і/або мікросфер. Крім того, фармацевтичні композиції за винаходом необов'язково можуть містити агенти, що надають непрозорість, і можуть бути рецептуровані так, щоб вони вивільняли активний інгредієнт тільки або переважно в деяких відділах шлунково-кишкового тракту, необов'язково з відстроченою дією. Приклади зв'язуючих композицій, які можуть бути використані, включають полімерні речовини і воски. Активний агент також може знаходитися в мікрокапсульованій формі, якщо це доцільно, з одним або декількома описаними вище наповнювачами.
Придатні рідкі дозовані лікарські форми для перорального введення включають, наприклад, фармацевтично прийнятні емульсії, мікроемульсії, розчини, суспензії, сиропи і еліксири. Рідкі дозовані форми, як правило, містять активний агент і інертний розріджувач, такий як, наприклад, вода або інші розчинники, солюбілізуючі агенти і емульгатори, такі як етиловий спирт, ізопропіловий спирт, етилкарбонат, етилацетат, бензиловий спирт, бензилбензоат, пропіленгліколь, 1,3-бутиленгліколь, олії (особливо бавовняна, арахісова, кукурудзяна, зародкова, оливкова, касторова і кунжутна олії), олеїнова кислота, гліцерин, тетрагідрофуриловий спирт, поліетиленгліколі і складні ефіри жирної кислоти і сорбітану і їх суміші. З іншого боку, деякі рідкі препарати можуть бути перетворені, наприклад, розпилювальним сушінням, у порошок, який використовують для одержання твердих лікарських форм по звичайних методиках.
Суспензії крім активного інгредієнта можуть містити суспендуючі агенти, такі як, наприклад, етоксиловані ізостеарилові спирти, поліоксіетиленсорбіт і складні ефіри сорбітану, мікрокристалічна целюлоза, метагідроксид алюмінію, бентоніт, агар-агар і трагакант, а також їх суміші.
Наведені нижче необмежувальні приклади ілюструють типові фармацевтичні композиції даного винаходу.
Таблетована тверда лікарська форма для перорального застосування
Сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль змішують сухим способом з мікрокристалічною целюлозою, полівінілпіролідоном і кроскармелозою натрію у співвідношенні 4:5:1:1 і пресують у таблетки, одержують стандартну дозу, наприклад 4 мг, 10 мг або 20 мг, активного агента на таблетку.
Таблетована тверда лікарська форма для перорального застосування
Сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль (40 г) ретельно змішують з мікрокристалічною целюлозою (445 г), високодисперсним діоксидом кремнію (10 г), і стеариновою кислотою (5 г). Суміш потім пресують на таблетковому пресі з одержанням таблеток вагою 100 мг кожна. Кожна таблетка містить 8 мг активного агента на стандартну дозу, придатну для перорального введення.
Таблетована тверда лікарська форма для перорального застосування
Сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль (10 г) ретельно змішують з бо кукурудзяним крохмалем (50 г), кроскармелозою натрію (25 г), лактозою (110 мг) і стеаратом магнію (5 мг). Суміш потім пресують на таблетковому пресі, одержують таблетки вагою 200 мг кожна. Кожна таблетка містить 10 мг активного агента на стандартну дозу, придатну для перорального введення.
Капсульована тверда лікарська форма для перорального застосування
Сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль об'єднують (Із мікрокристалічною целюлозою, полівінілпіролідоном і кроскармелозою натрію у співвідношенні 4:5:1:11 шляхом мокрого гранулювання і завантажують у желатинові капсули або капсули з гідроксипропілметилцелюлози, одержують стандартну дозу, наприклад 4 мг, 10 мг або 20 мг, активного агента на капсулу.
Порошок у капсулах
Сполукою за винаходом або її фармацевтично прийнятною сіллю (від 1 мг до 50 мг") заповнюють порожню капсулу з гідроксипропілметилцелюлози (ГПСЦ (НРМС)), що призначена для перорального введення.
Рідкий препарат
Сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль (50 мг) змішують зі 100 мл низькокалорійного спортивного напою з ягідного асорті в пляшці з кришкою і повністю розчиняють у ньому. Відміряють різні об'єми такого розчину, щоб одержувати різні рівні дози.
Рідкий препарат
Рідкий препарат, що містить сполуку за винаходом (0,1 95), воду (98,9 905) і аскорбінову кислоту (1,0 95), одержують шляхом додавання сполуки за винаходом до суміші води і аскорбінової кислоти.
Лікарська форма з кишковорозчинним покриттям для перорального застосування
Сполуку за винаходом розчиняють у водному розчині, що містить полівінілпіролідон, і наносять розпиленням на мікрокристалічну целюлозу або цукрові бусини у співвідношенні 1:5 мас./мас. (активний агент):бусини і потім приблизно з 5 95-ним збільшенням ваги наносять кишковорозчинне покриття, що містить акриловий співполімер, наприклад комбінацію акрилових співполімерів, доступних під торговельним найменуванням Ешидгадн-| є і Ецагаді-5Ф, або ацетатсукцинат гідроксипропілметилцелюлози. Покриті кишковорозчинним покриттям бусини завантажують у желатинові капсули або капсули з гідроксипропілметилцелюлози, одержують
Зо стандартну дозу, наприклад 5 мг, активного агента на капсулу.
Лікарська форма з кишковорозчинним покриттям для перорального застосування
Кишковорозчинне покриття, що містить комбінацію Ецагадн-/Ї б і Ецагадй-5Ф або ацетатсукцинат гідроксипропілметилцелюлози, наносять на таблетовану лікарську форму для перорального застосування або капсульовану лікарську форму для перорального застосування, описані вище.
Корисність
Сполуки, що розглядаються, розроблені для доставки клінічно ефективного агента безпосередньо до сайта дії в шлунково-кишковому тракті для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту, зокрема для лікування запального захворювання кишечнику, такого як виразковий коліт і хвороба Крона. Сполуки, як очікують, також можуть бути використані для лікування колітів, асоційованих з методами лікування інгібіторами імунних контрольних точок. Зокрема, глюкуронідні проліки за винаходом розроблені для використання переваги великої кількості бактеріального Д-глюкуронідного ферменту в шлунково-кишковому тракті, зокрема в товстій кишці, з метою вивільнення ЗАкК-інгібітору тофацитинібу переважно в нижньому відділі шлунково-кишкового тракту. Крім того сполуки, що наводяться як приклади, за винаходом, як показано, мають погане системне всмоктування, у результаті зводячи до мінімуму ризик імуносупресії.
Пролікарські сполуки, що розглядаються, розроблені з метою зниження біологічної активності. Наприклад, сполука формули 1 не має спорідненості або не має активності відносно сімейства ферментів Янус-кіназ (ЧАК), не-УАК ферментів або ряду С-білоксполучених рецепторів, іонних каналів і транспортерів, які можуть бути експресовані в шлунково-кишковому (ШК) тракті або системно. Біологічну активність після введення даних сполук приписують тофацитинібу, що утворюється.
Як описано нижче в експериментальній частині, дані сполуки широко вивчені в одному або декількох доклінічних біологічних дослідженнях. Сполуки, як показано, розкладаються у присутності р-глюкуронідази товстої кишки, що знаходиться у фекаліях, щурів. Наприклад, метаболічна стабільність сполуки формули 1 і утворення тофацитинібу досліджені в інкубаціях гомогенату вмісту просвіту кишечнику, виділеного із дванадцятипалої кишки, клубової кишки, тонкого кишечнику і товстої кишки щура. Сполука проявляє градієнт зростаючої оборотності від бо стабільної у вмісті дванадцятипалої кишки і тонкого кишечнику (час напіврозпаду 260 хв.) до помірної оборотності у вмісті клубової кишки (час напіврозпаду 34 хв.) і до швидкої оборотності у вмісті товстої кишки (час напіврозпаду «5 хв.) при доказі утворення тофацитинібу. Градієнт зростаючої оборотності сполуки відображує наростаючу присутність бактерій від верхніх відділів
ШКТ до нижніх відділів ШКТ.
Вивільнення тофацитинібу з даних сполук при пероральному прийомі вивчене на мишах, щурах і яванських макаках. Як описано нижче в біологічних дослідженнях 4, 5, 9 і 10, у всіх видах проліки показують значно більш високий вміст тофацитинібу в товстій кишці, ніж в плазмі.
Зокрема, вивільнення тофацитинібу зі сполуки формули 1 у визначених відділах шлунково- кишкового тракту вивчене у щурі і мавпі і порівняне з концентрацією, одержаною при пероральному прийомі самого тофацитинібу в еквівалентних дозах. Сполука 1 не тільки показує значно більш високий вміст на всьому протязі шлунково-кишкового тракту, ніж вміст у плазмі (наприклад, співвідношення більше ніж 500 у щура і приблизно між 60 і 150 у мавп у відділах прямої кишки), але також показує збільшення концентрації в тканинах ШКТ і збільшення відношення концентрації в тканинах ШКТ до концентрації в плазмі відносно відношення, одержаного у випадку перорального прийому самого тофацитинібу. Наприклад, у мавп спостерігають підвищення концентрації тофацитинібу від п'яти- до семикратного в сліпій кишці, проксимальній і дистальній тканині товстої кишки при пероральному введенні проліків в порівнянні з концентрацією, одержаною при пероральному прийомі тофацитинібу.
Ефективність деяких сполук за винаходом також випробувана в моделі індукованого оксазолоном коліту у мишей. Сполуки формули 1 і 4 демонструють активність у моделі індукованого оксазолоном коліту у мишей при більш низьких пероральних дозах, ніж потрібно при прямому введенні тофацитинібу для досягнення еквівалентного ефекту. Крім того, ефективні дози сполуки формули 1 супроводжуються зниженим системним впливом тофацитинібу в порівнянні з системним впливом, одержаним у результаті прийому самого тофацитинібу при його ефективній дозі. У моделі імуносупресії у мишей сполука 1 демонструє мінімальний ефект імуносупресії при тій же дозі, необхідній, щоб показати порівнянну ефективність в оксазолоновій моделі (терапевтичний індекс »3-кратного), тоді як тофацитиніб є імуносупресивним при дозі нижче, ніж його ефективна доза (терапевтичний індекс «0,3).
Відповідно, глюкуронідні проліки тофацитинібу за винаходом, як очікують, є корисними для
Зо лікування запального захворювання, зокрема виразкового коліту. Дані сполуки, як очікують, також корисні для лікування хвороби Крона і для лікування коліту, асоційованого з терапією інгібіторами імунних контрольних точок, потенційно серйозного наслідку імунотерапії раку.
Методи лікування інгібіторами імунних контрольних точок включають, але без обмеження ними, цитотоксичні Т-лімфоцити, що асоціюються з інгібіторами антигену-4 (СТІ А-4), такими як іпілімумаб (УегиоуФ) і тремелімумаб; інгібіторами запрограмованої загибелі клітин-1ї (РО-1), такими як пембролізумаб (КеуїпидаФ) і ніволумаб (ОраїмоФ); і інгібіторами ліганду запрограмованої загибелі клітин-1 (РО-І 1), такими як атезолізумаб (Тесепігідб), дурвалумаб і авелумаб. Зокрема, сполуки, як очікується, корисні для лікування коліту, індукованого інгібіторами СТІ А-4. Сполуки також можуть знайти застосування при лікуванні вторинних станів, таких як шлунково-кишкові побічні дії при реакції "трансплантат проти хазяїна", целіакії-спру, мікроскопічному коліті, паучиті і аутоїмунній ентеропатії.
В одному аспекті, отже, винахід пропонує спосіб лікування захворювання шлунково- кишкового тракту у ссавця (наприклад, людини), який включає введення ссавцю терапевтично ефективної кількості сполуки за винаходом або фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом.
В одному варіанті здійснення захворюванням шлунково-кишкового тракту є виразковий коліт. В іншому варіанті здійснення захворюванням шлунково-кишкового тракту є хвороба
Крона. І в ще одному варіанті здійснення захворюванням шлунково-кишкового тракту є коліт, що асоціюється з терапією інгібіторами імунних контрольних точок.
Винахід також пропонує спосіб лікування виразкового коліту у ссавця, який включає введення ссавцю терапевтично ефективної кількості сполуки за винаходом або фармацевтичної композиції, яка містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за винаходом.
При використанні для лікування виразкового коліту сполуку за винаходом, як правило, будуть вводити перорально в однократному добовому дозуванні або в багаторазових дозуваннях на день, хоча можуть бути використані і інші форми введення. Кількість активного агента, введеного на дозу, або сумарна кількість, введена на день, як правило, буде визначатися практикуючим лікарем з урахуванням існуючих обставин, включаючи стан, який піддається лікуванню, вибраний спосіб введення, фактично існуючу введену сполуку і її відносну активність, вік, вагу і реакцію окремого пацієнта, серйозність симптомів у пацієнта і т. (516) д.
Прийнятні дози для лікування виразкового коліту і інших запальних захворювань шлунково- кишкового тракту, як вважають, знаходяться в інтервалі приблизно від 2 до 60 мг/день сполуки формули (І), у тому числі приблизно від 4 до 50 мг/день і приблизно від 4 до 40 мг на день для середньої людини вагою 70 кг.
Комбінована терапія
Сполуки за винаходом також можуть бути використані в комбінації з одним або декількома агентами, які діють по таких же механізмах або по інших механізмах, для проведення лікування запальних захворювань шлунково-кишкового тракту. Корисні класи засобів для комбінованої терапії включають, але не обмежуються ними, аміносаліцилати, стероїди, системні імуносупресанти, анти-ТМЕо; антитіла, анти-альфа4 (анти-міІ А-4) антитіла, анти-інтегрин о4р7 антитіла, протибактеріальні агенти і протидіарейні медикаменти.
Аміносаліцилати, які можуть бути використані в комбінації з даними сполуками, включають, але без обмеження ними, мезаламін, олсалазин і сульфасалазин. Приклади стероїдів включають, але без обмеження ними, преднізон, преднізолон, гідрокортизон, будесонід, беклометазон і флутиказон. Системні імуносупресанти, корисні для лікування запальних захворювань, включають, але без обмеження ними, циклоспорин, азатіоприн, метотрексат, 6- меркаптопурин і такролімус. Крім того, анти-ТМЕсо; антитіла, які включають, але без обмеження ними, інфліксимаб, адалімумаб, голімумаб і цертолізумаб, можуть бути використані в комбінованій терапії. Корисні сполуки, що діють по інших механізмах, включають анти-альфа4 антитіла, такі як наталізумаб, анти-інтегрин о«р7 антитіла, такі як ведолізумаб, антибактеріальні агенти, такі як рифаксимін, і протидіарейні медикаменти, такі як лоперамід (Могапйагі єї аіІ. Ехреп
Оріп. Віої. Тнег. 2014, 14, 583-600; ЮОапевзе, Сі, 2012, 61, 918-932; ат еї аї., ІттипоїНегару, 2014, 6, 963-971.)
В іншому аспекті, таким чином, винахід пропонує терапевтичну комбінацію для лікування запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, причому комбінація містить сполуку за винаходом і один або декілька інших терапевтичних агентів, корисних для лікування запальних захворювань шлунково-кишкового тракту. Наприклад, винахід пропонує комбінацію, яка містить сполуку за винаходом і один або декілька агентів, що вибираються з аміносаліцилатів, стероїдів, системних імуносупресантів, анти- ТМЕсо; антитіл, анти-альфа4 антитіл, анти-інтегрин
Зо ор? антитіл, антибактеріальних агентів і протидіарейних медикаментів. Вторинний) агенти), коли він (вони) включений), присутній (присутні) у терапевтично ефективній кількості, тобто у будь-якій кількості, яка продукує терапевтично сприятливий ефект при спільному введенні зі сполукою за винаходом.
Крім того, в аспекті по об'єкту "спосіб" винахід пропонує спосіб лікування запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, який включає введення ссавцю сполуки за винаходом і одного або декількох інших терапевтичних агентів, корисних для лікування запальних захворювань шлунково-кишкового тракту.
При використанні в комбінованій терапії агенти можуть бути рецептуровані в одній фармацевтичній композиції, як розкрито вище, або агенти можуть бути представлені в окремих композиціях, які вводять одночасно або в різний час за допомогою одного і того ж або за допомогою різних способів введення. При введенні окремо агенти можуть бути введені достатньо близько у часі для того, щоб забезпечувати бажаний терапевтичний ефект. Такі композиції можуть бути упаковані окремо або можуть бути упаковані у вигляді набору. Два або декілька терапевтичних агентів у наборі можуть бути введені шляхом одного і того ж способу введення або за рахунок різних способів введення.
ПРИКЛАДИ
Представлені далі приклади синтезу і біологічні приклади служать для ілюстрації винаходу, і їх не слід розглядати ніяким чином як обмежуючі обсяг винаходу. Нижче в прикладах наступні скорочення мають наведені нижче значення, якщо не зазначене інше. Скорочення, не позначені нижче, мають їх загальноприйняті значення.
Ас - ацетил,
АСМ - ацетонітрил,
Айос - алілоксикарбоніл, а - день (дні),
ДХМ (ОСМ) - дихлорметан,
ПІРЕА - М.М-діїзопропілетиламін,
ОМАР - 4-диметиламінопіридин,
ЕВМ - триетиламін,
КОАс - етилацетат, 60 ЕКОН - етанол,
й - година,
ІПС (ІРА) - ізопропіловий спирт,
Меон - метанол, мін. - хв. к.т. (КТ) - кімнатна температура,
ІВи - трет-бутил,
ТФОК (ТЕА) - трифтороцтова кислота,
ТГФ (ТНЕ) - тетрагідрофуран.
Реагенти і розчинники придбавають у комерційних постачальників (бЗідта-Аїйагіси, Ріка і ін.) і використовують без додаткового очищення. Зміни в реакційній суміші контролюють за допомогою тонкошарової хроматографії (ТШХ (ТІ С)), аналітичної високоефективної рідинної хроматографії (анал. ВЕРХ (НРІС)) і мас-спектрометрії. Реакційні суміші обробляють так, як описано конкретно для кожної реакції; звичайно їх очищують за допомогою екстракції і інших способів очищення, таких як залежні від температури і залежні від розчинника кристалізація і осадження. Крім того, реакційні суміші звичайним шляхом очищають колонковою хроматографією або препаративною ВЕРХ, як правило, з використанням наповнювачів колонок
С18 або ВОЗ і звичайних елюентів. Типові умови препаративної ВЕРХ описані нижче.
Опис продуктів реакції проводять звичайним шляхом за допомогою мас-спектрометрії і аналітичної ВЕРХ. Мас-спектрометричну ідентифікацію сполук проводять методом іонізації електроспреєм (Е5М5) за допомогою приладу Арріїєа Віозувзієтвз (РБозіег Сйпу, СА), модель АРІ 150 ЕХ, або приладу Умаїег5 (Мінога, МА) 3100, з'єднаних з системами самоочищення.
Умови препаративної ВЕРХ
Колонка: С18, 5 мкм, 21,2х150 мм; або С18, 5 мкм, 21х250 мм; або С14, 5 мкм, 21х150 мм; температура колонки: кімнатна температура; швидкість потоку: 20,0 мл/хв.; рухомі фази:
А-водатО,05 95 ТФОК,
ВААСМ-О0,05 95 ТФОК; об'єм проби, що вводиться: 100-1500 мкл; довжина хвилі детектора: 214 нм.
Сирі сполуки розчиняють у суміші 1:11 вода(оцтова кислота) приблизно з розрахунку 50 мг/мл. Пробне випробування з 4-хвилинною аналітичною шкалою проводять із використанням колонки С18 2,1х50 мм, після чого іде 15- або 20-хвилинне випробування з підготовчою шкалою з використанням 100 мкм об'єму, що вводиться, із градієнтом, основаним на 958 утримання пробного випробування з аналітичною шкалою. Точні градієнти є зразок-залежними. Зразки із домішками, що проходять близько, перевіряють за допомогою колонки С18, 21х250 мм, і/або колонки С14, 21х150 мм, для найкращого розділення. Фракції, що містять цільовий продукт, ідентифікують за допомогою мас-спектрометричного аналізу.
Умови аналітичної ВЕРХ
Метод А
Прилад: Адіїепі 1260 НРІ С, колонка: ГОМА С18 (2), 150х4,60 мм, З мікрони; температура колонки: 35 20; швидкість потоку: 1,2 мл/хв.; об'єм проби, що вводиться: 5 мкл; приготування зразка: розчинити в суміші 1:11 АСМ:вода до одержання розчину «0,5 мг/мл; рухомі фази:
А-вода:"АСМ:ТФОК (98:2:0,05),
В-вода:"АСМ:ТФОК (30:70:0,05); довжина хвилі детектора: 230 нм; градієнт: усього 28 хв. (час (хв.)/958): 010, 20/1100, 22/00, 23/10, 28/10.
Метод В
Прилад: Адіїепі 1260 НРІ С; колонка: 2ограх-Вопив ВР С14, 30х2,1 мм, 1,8 мікрона; температура колонки: 60 20; швидкість потоку: 1,2 мл/хв.; об'єм проби, що вводиться: З мкл; приготування зразка: розчинити в суміші 1:11 АСМ:вода до одержання розчину «1,0 мг/мл; рухомі фази: 60 А-вода: ТФОК (99,9:0,1 95),
ВУАСМ:ТФОК (99,9:0,1 95); довжина хвилі детектора: 214 нм; градієнт: усього 3,0 хв. (час (хв.)/958): 0/5, 1,5/65, 1,8/95, 2,1/95, 2,5/5, 3,0/5.
Методика одержання 1: (25,3К,45,55,65)-2-(4-(гідроксиметил)-2-нітрофенокси)-6- (метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (10)
Ї ун ОН пе був оов Що НУ. А В. я ще і ех МО; ї 00000 дн ОТЖК т Мавні Небо ло й
Оде ваз АСМ п Її пе дкМмунАе 5 АБО тр паде пас
В 9 чо (а) (25,38,45,55,65)-2-(4-форміл-2-нітрофенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран- 3,4,5-триїлтриацетат (9)
В 3-горлу колбу об'ємом 2 л, оснащену механічною мішалкою, додають (22,3Е,45,55,65)-2- бром-6-(метоксикарбоніл)-тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (8) (51 г, 128,4 ммоль), 4- гідрокси-3-нітробензальдегід (20,98 г, 125,5 ммоль) і оксид срібла (37,7 г, 162,7 ммоль), після чого АСМ (750 мл). Реакційну суміш перемішують у темряві 18 годин і фільтрують через діатомову землю (СеїйефФ). Твердий продукт промивають АСМ (Зх100 мл) і фільтрат піддають відгону при зниженому тиску до 100 мл. До фільтрату додають Е(ОАс (1750 мл) і насичений розчин бікарбонату натрію (1 л) і реакційну суміш перемішують при к.т. протягом 30 хв., фільтрують через Сеїйе і дають можливість осісти. Органічний шар промивають насиченим розчином бікарбонату натрію (1 л) ії розсолом (1 л), сушать над сульфатом натрію (100 г) 2 години, фільтрують і відганяють при зниженому тиску досуха, одержують сиру сполуку 9 у вигляді жовтої твердої речовини (55 г, вихід 90 95, чистота 97,4 95). ВЕРХ: час утримання 15,61
ХВ. (р) (25,38,45,55,65)-2-(4-(гідроксиметил)-2-нітрофенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро- 2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (10)
В З-горлу колбу об'ємом 1 л, оснащену механічною мішалкою, додають сполуку 9 (32,7 г, 67,6 ммоль), потім ДХМ (350 мл) і ІПС (70 мл). Реакційну суміш перемішують, щоб розчинити тверду речовину, і потім охолоджують до 0 "С. До розчину додають боргідрид натрію (1,54 г, 40,6 ммоль) за три порції, підтримуючи температуру нижче 5 "С, реакційну суміш перемішують при 0 "С протягом 1 години і повільно виливають у льодяну воду (400 мл). До розчину додають
ДХМ (350 мл) і суміш перемішують 30 хв., дають відстоятися 30 хв. і шари розділяють. Водний шар знову екстрагують ДХМ (100 мл). Об'єднані органічні шари промивають розсолом (500 мл).
Зо Через 30 хв. шари розділяють і шар розсолу знову екстрагують ДХМ (100 мл). Об'єднані органічні шари сушать над сульфатом натрію (50 г) протягом 2 годин, фільтрують через Сеїйе і відганяють при зниженому тиску досуха. Одержану тверду речовину перемішують із 95 956-ним денатурованим ЕН (130 мл) при 50 С протягом 30 хв. і при к.т. протягом 12 годин, одержують кристалічну тверду речовину, яку промивають ЕН (30 мл) і сушать у вакуумі при к.т. 16 годин, одержують названу сполуку у вигляді білої твердої речовини (21 г, вихід 66 95, чистота 98 95)
ВЕРХ, метод А: час утримання 13,18 хв.
Методика одержання 2: (25,35,45,5К,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(4-((метил(2- (метиламіно)етил)укарбамоїл)окси)метил)-2-нітрофенокси)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5- триїлтриацетат (12)
он з | С Ка из бер отнн
АХ вт й ця й НК ит т се іч Ї і, | А ня Є В
С дкмМ я К що о дон Несе
ДЕК в УЖЕ Гляди дао | ДЕ и мор тд 10 м Й 12
У колбу об'ємом 100 мл, оснащену магнітною мішалкою, додають (25,3К,45,55,65)-2-(4- (гідроксиметил)-2-нітрофенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (10) (4,86 г, 10 ммоль) і карбонілдіїмідазол (2,11 г, 13 ммоль), потім додають ДХМ (50 мл).
Реакційну суміш перемішують при к.т. протягом З годин, одержують розчин (25,3К,45,55,65)-2- (4-41 Н-імідазол-1-карбоніл)окси)метил)-2-нітрофенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н- піран-3,4,5-триїлтриацетату (11).
В З-горлу колбу об'ємом 250 мл, оснащену магнітною мішалкою, додають М',Ме- диметилетан-1,2-діамін (3,09 г, 35 ммоль, 3,76 мл), а потім ДХМ (30 мл). Реакційну суміш охолоджують до 0 С і повільно при температурі «5 "С додають оцтову кислоту (2,1 г, 35 ммоль, 2 мл), одержують суспензію. До суспензії повільно додають розчин проміжної сполуки 11; реакційну суміш перемішують при 0-5 С протягом 30 хв. і потім при к.т. протягом З годин.
Додають ДХМ (30 мл) і воду (60 мл) і реакційну суміш перемішують при к.т. протягом 10 хв.
Органічний шар промивають водою (2х60 мл), сушать над сульфатом натрію 2 години і фільтрують, одержують названу сполуку в розчині (вихід «70 95), який зберігають при 0-4 2С і використовують без очищення. ВЕРХ, метод А: час утримання 11,04 хв.
Методика одержання 3: (25,3К,45,55,65)-2-(4-(((2-(4-((3Н8,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4- метилпіперидин-3-іл)у(метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-7- карбоксамідо)етил)(метил)-карбамоїл)окси)метил)-2-нітрофенокси)-6-(метоксикарбоніл)- тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (14) ре 0, Касееі ем
Ше ст ет - 0 ов не з ши ЩО п нин ве
МВ, ий см, с м. Оз о зм й сю Ат й
М РЕА, АС 13 ай 7 ме
СН а з М. мн г? СМ СН о ве. А о. 27 ше ще так: ог ря то Ж Ге ах І аку р ое І З й Ов
САє о А ско» : т; нс. дина. и ді
Ко. |:
Ас 14
В З-горлу колбу об'ємом 1 л, оснащену магнітною мішалкою, додають 3-(З3А,48)-4-метил-3- (метил(7Н-піроло|2,3-4|піримідин-4-іл)аміно)піперидин-1-іл)-3-оксопропаннітрил (2) (9,65 г, 31 ммоль), біс(4-нітрофеніл)укарбонат (12,22 г, 40 ммоль) і АСМ (240 мл) і реакційну суміш охолоджують до 0 С. По краплях додають ОІРЕА (5,59 г, 43 ммоль), реакційну суміш перемішують при к.т. протягом 4 годин і охолоджують до 0 С. До охолодженої реакційної суміші додають розчин (25,35,45,5К,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(4-((метил(2-(метиламіно)етил)
карбамоїл)окси)метил)-2-нітрофенокси)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (12) у ДХМ (350 мл, 30 ммоль) при температурі «10 "С, реакційну суміш перемішують при 15 "С протягом 1 години і потім гасять оцтовою кислотою (2,5 г, 42 ммоль). Додають ДХМ (200 мл) і воду (300 мл), шари розділяють і органічний шар промивають 3 95-ним розчином карбонату натрію (2х350 мл), потім 0,5М НС (2х200 мл) і 10 96-ним розчином хлориду натрію (200 мл), сушать над сульфатом натрію (50 г) протягом 5 годин, фільтрують і концентрують до «100 мл. Концентрований розчин очищають за допомогою хроматографії на силікагелі (колонка 600 г діоксиду кремнію, швидкість потоку 60 мл/хв., градієнт: від 40 96 ДХМ в ЕТОАс до 100 95 ЕОАс протягом 5 хв., 100 96 ЕЮАсС протягом 60 хв., від З 96 МеОнН до 5 95 МеОН в ЕІАсС протягом 30 хв., від 5 96 МеОН в ЕЮАсС до закінчення). Чисті фракції об'єднують і відганяють досуха у вакуумі, одержують названу сполуку (21,2 г, чистота 97 95, вихід 73 95). ВЕРХ, метод А: час утримання 13,92 хв.
Приклад 1: (25,35,45,5К,65)-6-(4-(((2-(4-((3Н8,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3- іл)уху метил)аміно)-М-метил- 7/Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)-2-нітрофенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (1) снх їж: й яв ще бу тн ЩЕ
Н М. у на не Сну сн
А де чі Ко М о е с це ПОН 'М на не М. Мо що г І що п с пе вої ат нен що не он ї
ТЯ
В 3-горлу колбу об'ємом 500 мл, оснащену магнітною мішалкою, додають (25,3К,45,55,65)- 2-(4-((((2-(А-((38,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-ілууметил)аміно)-М-метил-7Н- піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)-окси)метил)-2-нітрофенокси)-6- (метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (14) (20,9 г, 22 ммоль) і ТГФ (210 мл). Реакційну суміш охолоджують до 0 2С і додають протягом 20 хв. 1М розчин ГІОН у воді (46 мл, 47 ммоль) і реакційну суміш перемішують 20 хв. Додають другу рівну порцію розчину СОН протягом 30 хв. і реакційну суміш перемішують 2 години. Додають оцтову кислоту (5,6 г, 93 ммоль) і реакційну суміш переносять у круглодонну колбу об'ємом 2 л. У колбу додають АСМ (500 мл) і суміш піддають відгону при зниженому тиску, видаляють 600 мл розчинника. Процес повторюють двічі, причому третій відгін проводять досуха. Одержану тверду речовину розчиняють в 2 956 АСМ у воді (350 мл) і очищають у партіях по 90 мл за допомогою хроматографії з оберненою фазою (колонка С18 з діоксидом кремнію, 450 г, швидкість потоку 40 мл/хв., розчинник А: 0,5 9о-на оцтова кислота у воді; розчинник В: АСМ, градієнт: усього 110 хв. (час (хв.)/908): 0/2, 10/2, 100/28, 110/28, після цього промивають 90 95 В). Фракції продукту
Зо об'єднують, процедуру повторюють три рази, об'єднані фракції концентрують приблизно до 600 мл і ліофілізують, одержують названу сполуку у вигляді твердої речовини (11,2 г, вихід 60 95, чистота 99 95). ВЕРХ, метод А: час утримання 7,95 хв.
Приклад 2: (25,35,45,5К,65)-6-(2-аміно-4-(((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4- метилпіперидин-3-іл)у(метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-7- карбоксамідо)етил)(метил)-карбамоїл)окси)метил)фенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н- піран-2-карбонова кислота (3)
Я сне ш а з Ми к А. ! нь с и чо
Ко: Сх і А зни
Ї КІ донна г? єн а ТЕС, г А е я "віче ма кн рен Сет ню. Ав. " ОВ вк КЯ те ме" да ве но са СА дн о їй т Ми в щ . м ту г Н. М шк си з
КИ те - хо ЕН пт ор цна (Й З
Но и мин не отроов 4 ж
АК я (а) /(25,38,45,55,65)-2-(2-аміно-4-((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-іл) (метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)фенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (15)
До розчину (25,3К,45,55,65)-2-(4-(((2-(4-((3Н8,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-З-іл) (метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)-2-нітрофенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (14) (1,55 г, 1,65 ммоль) в ЕН (50 мл) додають гідроксид паладію на вугіллі (11,57 мг, 0,08 ммоль).
Реакційний розчин перемішують в атмосфері водню при кімнатній температурі З дні, фільтрують через шар Сеїйе, промивають ЕН і концентрують у вакуумі. Сирий матеріал виділяють у вигляді коричневої піни і використовують без додаткового очищення; (т/2): (МАНІ. Обчислено для Са2НезМеОча4 908,37; знайдено 908,8. (65) (25,35,45,58,65)-6-(2-аміно-4-((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-іл) (метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)фенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (3)
До розчину продукту попередньої стадії (0,95 г, 1,05 ммоль) у суміші 1:1:1 МеонН (3,49 мл),
ТГФ (3,49 мл) і води (3,49 мл) додають ГІОН (63 мг, 2,62 ммоль) і суміш перемішують при кімнатній температурі 1 годину. Реакційний розчин концентрують у вакуумі і сирий матеріал очищають колонковою хроматографією з оберненою фазою, одержують названу сполуку (96 мг, вихід 12 95) у вигляді білої твердої речовини. ВЕРХ, метод В: час утримання 0,85 хв.
Методика одержання 4: 4-нітрофеніл-4-((З3Н,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3- ілуу метил)аміно)-7Н-піроло|2,3-4|-піримідин-7-карбоксилат (13) бу Щі ОА: см, щу ик,
ОО тей ши Ше
Ко ле ще о. т ШИ й ше ще 13
До розчину 3-(З3Н,4Н)-4-метил-3-(метил(7Н-піроло|2,3-4|-піримідин-4-іл)аміно)піперидин-1- іл)у-3-оксопропаннітрилу (2) (0,75 г, 2,40 ммоль) у ДХМ (12 мл) додають розчин гідроксиду натрію (0,29 г, 7,20 ммоль) у воді (4,00 мл) і тетрабутиламонійбромід (0,08 г, 0,24 ммоль). Повільно додають розчин 4-нітрофенілхлорформіату (0,97 г, 4,80 ммоль) у ДХМ (4 мл). Реакційну суміш перемішують при к.т. 1 годину, екстрагують ДХМ і органічний шар промивають насиченим розчином хлориду амонію і розсолом, сушать над сульфатом натрію, фільтрують і
Зо концентрують у вакуумі. Сирий залишок очищають колонковою хроматографією (0-100 95 ЕЮАс у гексанах), одержують названу сполуку (0,94 г, вихід 82 95) у вигляді ясно-жовтої твердої речовини; (т/2): (МАНІ. Обчислено для СгзНгзМ7О5 478,18; знайдено 478,2.
Методика одержання 5: (25,35,45,5К,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(4-«((метил(2-(метиламіно)
етил)карбамоїл)окси)метил)фенокси)-тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (18) де в о зитенм ди ОМ А, сн; - Ом.
Ї Ж ню отже не с тн А а Ся ї: Хе Н, а Ї я вих її г Кам Х г їх по ей о НН йенасн ан ні пити ан се Мр Щи г. тр Я ле в Ж і Т
Ну но ЗЕ ях То іа Во ги
Ів 17 18 (а) (25,35,45,5Н8,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(4-((4-нітрофенокси)карбоніл)окси)метил) фенокси)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (17)
До розчину (25,3К,45,55,65)-2-(4-(гідроксиметил)фенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро- 2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (16) (27,0 г, 61,3 ммоль) і ЕВМ (25,5 мл, 17,0 ммоль) у ДХМ (250 мл) повільно додають розчин п-нітрофенілхлорформіату (18,53 г, 91,9 ммоль) у ДХМ (100 мл).
Розчин перемішують при к.т. 1 годину, розбавляють водою (100 мл) і екстрагують ДХМ (З3х100 мл). Об'єднані органічні шари концентрують при зниженому тиску і сирий залишок очищають колонковою хроматографією (35 96 ЕОАс у гексанах), одержують названу сполуку (37,0 г, вихід 56 об). (5) (25,35,45,58,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(4-«(метил(2-(метиламіно)етил)карбамоїл)окси) метил)фенокси)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (18)
До розчину /(25,35,45,51,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(4-(((4-нітрофенокси)карбоніл)окси) метил)фенокси)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (17) (0,50 г, 0,83 ммоль) у ДХМ (8,26 мл) при к.т. додають М',Ме-диметилетан-1,2-діамін (0,44 мл, 4,13 ммоль). Через 1,5 години реакційний розчин фільтрують і промивають ДХМ. Фільтрат концентрують у вакуумі і залишок очищають колонковою хроматографією (0-10 95 МеонН у ДХМ), одержують названу сполуку (354 мг, вихід 77 95) у вигляді безбарвної твердої речовини; (т/2): (МАНІ. Обчислено для Сг5НзаМ2Оч12 555,21; знайдено 555,6.
Наступні проміжні сполуки одержують способом, аналогічним методиці одержання 5. -9 сн.
ЩІ т тв ке кашка; доб Од
Одес
В | Сполувдаме | Г///7777777777112ЇЇЇЇЇЇ1Ї1Ї1Ї17174ССС1111171111111111111111111111 т/г2): (МАНІ. Обчислено для СгеНзеМ2О 2 569,23; знайдено 569,7 т/2): (МАНІ. Обчислено для Сг5НззСІМ2О12 591,17; знайдено 591,4 т/г2): (МАНІ. Обчислено для СгеНзеМ2О.з 585,22; знайдено 585,5
Приклад 3: (25,35,45,5К,65)-6-(4-(((2-(4-((3Н8,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3- ілуу метил)аміно)-М-метил- 7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)фенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (4)
й Сн» І бок дм гц, щ де й ї г Фк. ск КИ М ан й МН, й г а СИ з З св во в ек, 5 Ми й шо КЕ К Кя ме що 5 о-А ЕК 7 плете п во песо ц и зе тю во у да | АшУ у од мой
Й її 75 п 18 сну З ер Мити що
Яка сн, - Що
А й ук я Н пу зуб» ча Ох Є - і ши: 7 (а) /(25,38,45,55,65)-2-(4-(((2-(4-((3В8,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-З-іл)(метил) аміно)-М-метил-7Н-піроло-(2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)фенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (22)
До розчину (25,35,45,5,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(4-((метил(2-(метиламіно)етил) карбамоїл)окси)метил)фенокси)-тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (18) (0,35 г, 0,63 ммоль) і 4-нітрофеніл-4-((З3А,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-іл)у(метил)аміно)-7Н- піроло|2,3-д|Іпіримідин-7-карбоксилату (13) (0,30 г, 0,63 ммоль) у ДМФА (5,05 мл) додають ЕВМ (0,13 мл, 0,95 ммоль) і одержану суміш перемішують при 40 С. Через 1,5 години дані РХ/МС указують на утворення чистого продукту. Реакційний розчин охолоджують до к.т. і концентрують у вакуумі. Сирий продукт виділяють у вигляді жовтого залишку, який використовують без додаткового очищення; (Іп/27): (МАНІ. Обчислено для Са2Не2МеО 4 893,36; знайдено 893,9. (65) (25,35,45,58,65)-6-(4-(((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-З-іл)(метил) аміно)-М-метил-7Н-піроло-(2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)фенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (4)
До розчину продукту попередньої стадії (0,56 г, 0,63 ммоль) у суміші 1:1:1 МеОнН (2,10 мл),
ТГФ (2,10 мл) і води (2,10 мл) додають ГІОН (40 мг, 1,70 ммоль) і розчин перемішують при к.т., концентрують у вакуумі і сирий залишок очищають колонковою хроматографією з оберненою фазою, одержують названу сполуку (0,12 г, вихід 27 95) у вигляді білої твердої речовини; (т/л):
ІМ-ААНІ". Обчислено для Сз5НаМвОї1 753,31; знайдено 753,8. ВЕРХ, метод В: час утримання 0,98
ХВ.
Приклад 4: (25,35,45,5К,65)-6-(4-(((2-(4-((3Н8,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3- іл)уху метил)аміно)-М-метил- 7/Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)-2-метилфенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (5) пе КІ тут ча Й Ша ШН Не чи нету 7 хек її т БУ ий Її ! г пе т ше й с сб сь МИ ше: м щеня о Й стен й й 1 х шо, З і не є Щ- 7 пер Гой 7 ме Во То дай
Ки и дж нини лем коша а 3
КУ | Її. оо Мих Я. АНЯ зн
Шу ва 34 ів ОМ, З шал т ї Ме ГУ а ве т ж : щ- й Й (а) /(25,38,45,55,65)-2-(А4-((((2-(4-(3Н,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-ілу(метил)
аміно)-М-метил-7Н-піроло-(2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)-окси)метил)- 2-метилфенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (23)
До розчину /(25,35,45,5Н,65)-2-(метоксикарбоніл)-6-(2-метил-4-((метил(2-(метиламіно) етил)карбамоїл)окси)метил)фенокси)-тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (19) (0,46 г, 0,81 ммоль)» у ДХМ (8,00 мл) повільно додають розчин 4-нітрофеніл-4-((ЗН,4Н8)-1-(2- ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-ілу(метил)аміно)-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксилату (13) (0,39 г, 0,81 ммоль) у ДХМ (3,00 мл) і розчин перемішують при к.т. протягом 1,5 години, концентрують у вакуумі і жовту тверду речовину використовують без додаткового очищення; (т/2): (МАНІ. Обчислено для СазНьаМеО 4 907,38; знайдено 9076. (5) (25,35,45,58,65)-6-(4-(((2-(4-((3А8,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-З3-ілууметил) аміно)-М-метил-7Н-піроло-(2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)-окси)метил)- 2г-метилфенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (5)
До охолодженого льодом розчину продукту попередньої стадії (0,73 г, 0,81 ммоль) в МЕеОН (29 мл) повільно додають водний розчин ГіОН (4,04 мл, 4,04 ммоль). Після перемішування при 0 б протягом 1,5 години реакційний розчин доводять до рН 5-6 шляхом повільного додавання Ін. розчину НСЇ. Реакційний розчин концентрують у вакуумі і сирий матеріал очищають колонковою хроматографією з оберненою фазою, одержують названу сполуку (0,47 г, вихід 76 905) у вигляді білої твердої речовини; (т/27): (МАНІ. Обчислено для СзвНаєМавОч1 767,33; знайдено 767,8. ВЕРХ, метод В: час утримання 1,02 хв.
Приклад 5: (25,35,45,58,65)-6-(2-хлор-4-(((2-(4-((3А8,48)-1-(2-ціанацетил)-4- метилпіперидин-3-іл)у(метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-7- карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)-окси)метил)фенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н- піран-2-карбонова кислота (6) б Пот як, 7 а шо ще
Же сн ка: НИ Я Ше ма сн: МИШІ ду Кя ще 7 бе ке руйчция ее ще о. зе 1. г ки ке ко м ен рій у пою В! що
Що и ча
Ді сн, в ї вв
КО я о шн ск щі их п на Ку сно щу (а) (25,38,45,55,65)-2-(2-хлор-4-((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3- іл)уху метил)аміно)-М-метил- 7/Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)фенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (24)
До розчину (25,32,45,55,65)-2-(2-хлор-4-((метил(2-(метиламіно)етил)карбамоїлуокси) метил) фенокси)-6-(метоксикарбоніл)-тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (20) (0,33 г,
Зо 0,57 ммоль) і 4-нітрофеніл-4-((З3Н,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-іл)у(метил)аміно)-7Н- піроло|2,3-д|Іпіримідин-7-карбоксилату (13) (0,27 г, 0,57 ммоль) у ДМФА (4,52 мл) додають ЕїзМ (0,12 мл, 0,85 ммоль) і одержаний розчин перемішують при 40 С. Через 1 годину розчин концентрують у вакуумі. Продукт виділяють у вигляді жовтого залишку, який використовують без додаткового очищення; (Ітп/27): (МАНІ. Обчислено для СагНьіСІМвОн4 927,32; знайдено 927,7. (5) (25,35,45,58,65)-6-(2-хлор-4-((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-іл) (метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)фенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (6)
До розчину (25,3К,45,55,65)-2-(2-хлор-4-(((2-(4-((З3В8,48)-1-(2-ціанацетил)-4- метилпіперидин-3-іл)у(метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло|2,3-4|піримідин-7- карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)-окси)метил)фенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н- піран-3,4,5-триїлтриацетату (0,52 г, 0,57 ммоль) у суміші 1:1:1 МеОнН (1,88 мл), ТГФ (1,88 мл) і води (1,88 мл) додають ІОН (40 мг, 1,53 ммоль) і розчин перемішують при к.т. 2 години.
Реакційний розчин концентрують у вакуумі і сирий матеріал очищають колонковою хроматографією з оберненою фазою, одержують кінцевий продукт (0,22 г, вихід 49 95) у вигляді білої твердої речовини; (т/2): (МАНІ. Обчислено для Сз5НазСІМеОїї 787,27; знайдено 787.8.
ВЕРХ, метод В; час утримання 1,04 хв.
Приклад 6: (25,35,45,5К,65)-6-(4-(((2-(4-((3Н8,4Н8)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-3- ілуу метил)аміно)-М-метил- 7Н-піроло|2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)- окси)метил)-2-метоксифенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (7)
СВ г жк щі, СН, му и и я-М і зов ну р кв, ви ї КЗ Кол тв 5 ї декрувнь ІЗ о». 2 ор днснь 7 не обу» й ко В днк а щі перо дн п личку й йеу р сх Ж Т.. МА ЕНН
ММ ник зх хі соя Щ
Ши щи я сл г, м
КК ж ще а пса ші мрюх ей ЕМ В. (а) /(25,38,45,55,65)-2-(4-(((2-(4-((3В8,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-З-іл)(метил) аміно)-М-метил-7Н-піроло-(2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)-окси)метил)- 2-метоксифенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетат (25)
До розчину (25,3Е,45,55,65)-2-(2-метокси-4-((метил(2-(метиламіно)етил)карбамоїл) окси)метил)фенокси)-6-(метоксикарбоніл)тетрагідро-2Н-піран-3,4,5-триїлтриацетату (21) (0,60 г, 1,02 ммоль) у ДХМ (10,00 мл) повільно додають розчин 4-нітрофеніл-4-(З3А,4Н)-1-(2- ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-іл)-(метил)аміно)-7Н-піроло(|2,3-4|піримідин-7-карбоксилату (13) (0,49 г, 1,02 ммоль) у ДХМ (3,00 мл) і одержану суміш перемішують при к.т. 1,5 години.
Реакційний розчин концентрують у вакуумі і одержану жовту тверду речовину використовують без додаткового очищення; (Ітп/2): (МАНІ. Обчислено для СазН5аМвО!ї5 923,37; знайдено 924,1. (65) (25,35,45,58,65)-6-(4-(((2-(4-((38,48)-1-(2-ціанацетил)-4-метилпіперидин-З-іл)(метил) аміно)-М-метил-7Н-піроло-(2,3-4|Іпіримідин-7-карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)-окси)метил)- 2-метоксифенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро-2Н-піран-2-карбонова кислота (7)
До охолодженого льодом розчину продукту попередньої стадії (0,94 г, 1,02 ммоль) в Меон (36,80 мл) повільно додають водний розчин ІОН (5,12 мл, 5,12 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 0 С протягом 2 годин, потім рН розчину доводять до значення 5-6 шляхом повільного додавання ін. НОСІ. Суміш концентрують у вакуумі і сирий залишок очищають колонковою хроматографією з оберненою фазою, одержують названу сполуку (0,46 г, вихід 57
Фо) у вигляді білої твердої речовини; (т/2): (МАНІ. Обчислено для СзвНавМеОї2 783,32; знайдено 783,8. ВЕРХ, метод В: час утримання 0,99 хв.
Приклад С-1 -о КД зн сне З аг 3. ко с Км «і се Ї ї- М ле ж их сн у я- І у ле т ле ТОСНВИ - СН Є есомви Же сьо" і 0ф-т | Ї сп колін м
Емо Мо Мо»
Неси, г са шко 9 не т он поки ча" м Єк
Сн Сн т- С-а - ІН сь зн ай ї шо ци и чани ше я М ев А дня Ом а сн" шк ножу ней т но троон сл
СЕ
(а) Сполука 0-5
У колбу додають сіль ТФОК сполуки С-3 (285 мг, 0,497 ммоль) і сполуку С-4 (445 мг, 1,289 ммоль), потім ДМФА (2,485 мл) і триетиламін (0,416 мл, 2,98 ммоль). Наступного дня реакційну суміш концентрують шляхом роторного випаровування і очищають колонковою хроматографією з нормальною фазою (0-15 95 Меон у ДХМ протягом 15 хв., потім продовжують 15 95 протягом 5 хв.), одержують названу сполуку (90 мгГг). (Б) Сполука С-1
Продукт попередньої стадії (45 мг, 0,061 ммоль) і карбонат калію (33,8 мг, 0,244 ммоль) розчиняють в Меон (0,8 мл) і воді (0,4 мл) і перемішують при к.т. Через 2 години додають
Меон з утворенням анізотропу з водою, додають ДХМ (0,4 мл), а потім ТФОК (0,4 мл, 5,19 ммоль). Реакційну суміш концентрують шляхом роторного випаровування, розчиняють у суміші 171 вода:АСМ, фільтрують і очищають препаративною ВЕРХ, одержують названу сполуку (17,7 мг, чистота 97 95) у вигляді майже білого порошку; (т/727): МАНІ". Обчислено для СгвНзоМаОч15 639,17; знайдено 639,2.
Одержання сполуки С-7 за Ши ще
М, й й зе, ще ЯМ МН а Кк я - Я СН
Хе ри в р і З і БО к а Б праве ЧИ - Ко. Ко ефе, о Ос похкесесесенсесо ори З Что» ве: ен жд оч млн ші во ОАюЮС Аве у тодноє
ОАЄ АОС сб с
До розчину сполуки С-6 (300 мг, 0,374 ммоль), розчиненої в ДХМ (3,74 мл), при 0 "С однією порцією додають М,М'-диметилетилендіамін (159 мкл, 1,495 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 0 С протягом 30 хв., розбавляють у ДХМ (15 мл) і промивають водою (З3х10 мл). Органічний шар промивають розсолом, розділяють, сушать над сульфатом натрію і фільтрують, одержують названу проміжну сполуку у вигляді жовтого масла, яке використовують без додаткового очищення; (Ітп/2): (МАНІ. Обчислено для СззНаи МзОї7 752,24; знайдено 752,4.
Одержання сполуки 0-8 - о
ВВ ди а ШК Се. Є
Й Мих З ший і і ою ге
М ем - КЕ
Ай
МО» св
До розчину гідриду натрію (36,4 мг, 0,9105 ммоль), розчиненого в суміші ТГФ (3,372 мл) і
ДМФА (1,686 мл), додають біс(2,4-динітрофеніл)/укарбонат (299 мг, 0,759 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 0 "С протягом 1 години і потім повільно додають розчин 2-(5-фтор-4- метилпіридин-3-іл)-5-(4-метил-б6-(метилсульфоніл)піридин-3-іл)-1Н-індолу (сполука С-2М) (200 мг, 0,506 ммоль), розчиненого в ТГФ (1,2 мл), і реакційну суміш нагрівають до к.т. Через 9 годин додають насичений розчин бікарбонату натрію і реакційну суміш промивають розсолом.
Органічний шар відокремлюють, сушать над сульфатом натрію, фільтрують і концентрують.
Сирий залишок очищають колонковою хроматографією (елююють 0-80 906 ЕОАс у гексанах), одержують названу проміжну сполуку (109 мг) у вигляді коричневого забарвленого масла; (т/л7):
ІМ-АНІ. Обчислено для СгвНгоєМ5Ов5 606,10; знайдено для 606,3.
Приклад С-2 сн: в г ям Ов щи
Моря М шиє БЕРН я сій, СН Щі й б ие: НМ сне Є г й хи зате т, Ка ще тю х с Ковш Е ря ї га Кя т еесв на о дово й мес я "Ода оку
ІЗ
МеНОоЄ МО» ту СЯ
СЯ М ЗДА Бк г
Її. гН сно
ЗШ В См о ПД че ЯКІ 7
ШО СНІ ду зуху ххх Врінж. ху не сао Щ
ЩІ у дн о - 1 МО: і 2 щЕ род іх Каще о Ві т То мен ищии Ех ик
Анасох 1 «в ОАНОоС са в
СКК М т т ЖЕ бе. ик ба 4 в ле ше М р м СН ні ц і Не оно трсне 5 : п, і Хе нобтроон сг пс Ге (а) Сполука С-9
До розчину сполуки С-8 (250 мг, 0,413 ммоль) у ДХМ (4,13 мл) додають сполуку С-9 (310 мг, 5 0,413 ммоль), потім 4-диметиламінопіридин (22 мг, 0,180 ммоль). Реакційну суміш перемішують при 40 "С протягом 1 години, охолоджують до к.т. і концентрують, одержують названу проміжну сполуку, яку використовують прямо на наступній стадії без очищення; (т/7): (МАНІ. Обчислено для С55Н57ЕМвОгоз 1173,33; знайдено 11734. (Б) Сполука С-2
До дегазованого розчину продукту попередньої стадії (485 мг, 0,413 ммоль), розчиненого в
ТГФ (4,13 мл), додають тетракис(трифенілфосфін)паладій(0) (47,7 мг, 0,041 ммоль) і морфолін (360 мкл, 4,13 ммоль). Реакційну суміш перемішують при к.т. протягом 45 хв., потім додають воду і шари розділяють. Органічний шар сушать над сульфатом натрію, фільтрують і концентрують у вакуумі. Сирий залишок очищають препаративною ВЕРХ і ліофілізують, одержують названу сполуку (136 мг, чистота 99 95) у вигляді білого порошку; (т/2): (МАНІ.
Обчислено для СаоНа ЕМеОч:45 881,24; знайдено 881,2.
БІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Сполуки за винаходом характеризують в одному або декількох з наведених нижче біологічних досліджень. При описі біологічних досліджень сполука формули 1 в іншому варіанті може бути названа сполукою 1 і аналогічно для додаткових сполук за винаходом.
Біологічне дослідження 1. Біохімічне дослідження ЗАК-кінази
Проводять панель біохімічних випробувань І апіпабсгееп АК (ЗАКІ, 2, З і Тук2) у звичайному буфері для кіназної реакції (50 мМ НЕРЕЗ, рН 7,5, 0,01 95 ВгіЇї-35, 10 мМ МосСі» і 1
ММ ЕСТА). Рекомбінантні з5Т-мічені "АК-ферменти і СЕР-мічений ЗТАТІ пептидний субстрат одержують від компанії І бе Тесппоїодіє5.
Послідовно розведені сполуки попередньо інкубують з кожним із чотирьох У"АК-ферментів і субстратом у білих 384-ямкових мікропланшетах (Согпіпду) при температурі навколишнього середовища протягом 1 години. Потім додають АТФ (АТР), щоб ініціювати кіназні реакції, у сумарному об'ємі 10 мкл з 1 96 ДМСО (ОМ50). Кінцеві концентрації ферменту у випадку ЗАКТ, 2,
З ії Тук2 становлять 4,2 НМ, 0,1 нМ, 1 нМ і 0,25 нМ, відповідно; відповідні використовувані концентрації Кт АТР становлять 25 мкм, З мкм, 1,6 мкм і 10 мкм; тоді як концентрація субстрату дорівнює 200 нМ для всіх чотирьох випробувань. Активність кінази ЗАКІТ також випробовують при концентрації АТФ 1 мМ. Кіназним реакціям дозволяють протікати протягом 1 години при температурі навколишнього середовища перед додаванням 10 мкл препарату ЕДТОК (кінцева концентрація 10 мМ) і Тр-анти-р5ТАТ! (ртТуг/01) антитіла (ЇІШйе ТесппоїЇодіе5, кінцева концентрація 2 НМ) у буфері для розведення ТК-ЕРЕТ (І їе ТесппоЇодіе5). Планшети перед зчитуванням на планшет-рідері Епмізіоп (Регкіп ЕІтег) інкубують при температурі навколишнього середовища протягом 1 години. Сигнали відношення емісії (520 нм/495 нм) записують і використовують для розрахунків значень процента інгібування в перерахуванні на контролі ДМСО і фону.
Аналіз залежності доза-ефект, дані по проценту інгібування, наносять на графік відносно концентрацій сполуки, і визначають значення ІСво з 4-параметричної моделі надійності за допомогою програмного забезпечення Ргізт 5оймжшаге (СгарпРад Зоймаге). Результати виражають у вигляді ріСво (негативний логарифм ІСво) і потім перетворюють в рК; (негативний логарифм константи дисоціації Кі) з використанням рівняння Ченга-Прусоффа. У таблиці 1 узагальнені результати для сполуки 1 і тофацитинібу (сполука 2).
Таблиця 1
Ферментативна активність
Біологічне дослідження 2. Метаболічна стабільність сполуки 1 в Д-глюкуронідазі з Е. соїї
Для опису проміжних метаболітів і кінцевого продукту сполуки 1 у присутності ферменту р- глюкуронідази сполуку 1 (30 мкМ у ДМСО) інкубують при 37 "Сб у присутності очищеної Д- глюкуронідази з Е. соїї (100 од./мл в 0,1М калій-фосфатному буфері) протягом періоду дії 0-90 хв. Інкубаційні середовища гасять при часових точках 0, 1, 2, 3, 5, 10, 15, 30, 60 і 90 хв. шляхом додавання 100 мкл АСМ. Зразки розбавляють сумішшю (вода! 95 мурашина кислота) (4- кратно) і аналізують з використанням системи РХ-МС Тпегто О-Ехасіїме"М | С-М5. Концентрації сполуки 1 і тофацитинібу оцінюють кількісно шляхом порівняння зі стандартними кривими, одержаними при використанні як зразків таких же розведень.
Швидке зникнення сполуки 1 (період напіврозпаду «5 хв.) супроводжується швидким і короткочасним утворенням агліконової проміжної сполуки (сполука Б на схемі 2). Перетворення агліконової проміжної сполуки в її наступну діамінну проміжну сполуку (сполука а) і кінцевий активний метаболіт (тофацитиніб), як установлено, є уповільнюючою швидкість лімітуючою стадією. Концентрація тофацитинібу, як спостерігають, зростає поступово протягом 90- хвилинного періоду випробування до кінцевої концентрації приблизно 20 мкМ.
Щоб показати, що спостережуване перетворення сполуки 1 у тофацитиніб відбувається внаслідок взаємодії з ферментом глюкуронідази, сполуку 1 (30 мкМ) інкубують з р- глюкуронідазою (45 од./мл) і відомим інгібітором бактеріальної р-глюкуронідази амоксапіном (100 мкМ). Через 60 хв. інкубації кінцева концентрація тофацитинібу становить 1 мкМ у присутності інгібітору в порівнянні з 7 мкМ (без інгібітору).
Біологічне дослідження 3. Метаболічна стабільність у гомогенатах, приготовлених із вмісту верхнього відділу і нижнього відділу кишечнику щура
Перетворення сполуки 1 у тофацитиніб оцінюють у вмісті просвіту кишечнику, одержаному з різних відділів ШКТ, виділених з щойно умертвлених щурів. Вміст кожного відділу із дванадцятипалої кишки, тонкого кишечнику, клубової кишки і товстої кишки розбавляють 1:10 у розчині фосфатно-сольового буфера Дюльбекко (ОРВ5). Вихідний розчин (10 мМ у ДМСО) сполуки 1 розбавляють в ОРВ5 до одержання кінцевої концентрації субстрату 10 мкМ. Інкубацію проводять у водяній бані при 37 2С і часові точки встановлюють при 0, 5, 10, 20, 40 і 60 хв.
Сумарний об'єм інкубаційного середовища становить 400 мкл, і аліквоти 40 мкл відбирають у кожній часовій точці і розбавляють в 160 мкл суміші (97 95 АСМж-З 95 мурашиної кислотивнутрішній стандарт). Зразки центрифугують при 2200 гсї (відносне прискорення центрифуги) протягом 10 хв., і 50 мкл надосадової рідини розбавляють в 150 мкл суміші (водажн1 до мурашина кислота). Зразки аналізують на мас-спектрометрі АРІ 4000 на сполуку 1 і тофацитиніб. Час напіврозпаду, визначений по зникненню сполуки 1, показаний нижче.
Таблиця 2
Період напіврозпаду
Біологічне дослідження 4. Фармакокінетика при пероральному введенні сполуки 1 для щура
Ціль даного дослідження полягає в тому, щоб порівняти фармакокінетики сполуки 1 і тофацитинібу в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і у плазмі після разового перорального введення дози. Самцям щурів Зргадие Юаулеу (п-З/часову точку) через шлунковий зонд вводять дозу З мг/кг сполуки 1, і дозу нормалізують 1,2 мг міченого тритієм тофацитинібу (Оз-тофацитиніб), приготовленого у вигляді розчину в суміші (5 95 ДМСО 1 95 гідроксипропілметилцелюлози у воді). У кожній часовій точці (0,5, 1, 3, 6, 8 і 24 години) відбирають зразки плазми за допомогою голки для пункції серця і збирають наступні тканини: шлунок, верхній відділ шлунково-кишкового тракту (розділений приблизно на три частини (0-1, и-2, 0-31), сліпа кишка і нижній відділ шлунково-кишкового тракту (розділений приблизно навпіл
І-1, 1-21). Зразок кожної тканини промивають водою, висушують шляхом промокання, переносять у тарований контейнер, зважують, розбавляють в З рази по масі тканини за об'ємом (мас./о0б.) підкисленою водою, гомогенізують при 6500 об./хв. (3х45 сек.) і заморожують.
Концентрації тофацитинібу, вивільнені зі сполуки 1 і Оз-тофацитинібу в кожному зразку тканини, визначають наступним чином. Зразки тканини перемішують вихровим способом, об'єднують із аліквотою 50 мкл плазми щура, екстрагують 200 мкл АСМ, що містить внутрішній стандарт, і визначають кількісно відносно внутрішнього стандарту за допомогою РХ-МС. Концентрації тофацитинібу, вивільненого зі сполуки 1, можуть бути виміряні в плазмі між З і 8 годинами, у шлунку і на ділянках 0-1, 0-2 ї О-3 протягом 8 годин, а в сліпій кишці і на ділянках І-1 і 1-2 між З і 24 годинами. Концентрації ЮОз-тофацитинібу можуть бути виміряні в плазмі між 0,5 і 8 годинами, у шлунку і на ділянках О-1, 0-2 ї О-3 протягом 8 годин, а в сліпій кишці і на ділянках 1-1 і Ї-2 між
З і 24 годинами. Одержані стандартні фармакокінетичні параметри, Смак (максимальна концентрація) і АОС (0-Ю (площа під кривою залежності концентрації від часу, інтегрована до останньої виміряної часової точки) представлені в таблиці 3.
Таблиця З
Концентрація тофацитинібу і Оз-тофацитинібу у щура
Зразок
Смакс дис (0-) Відношення Смакс дис (0-) Відношення
Плазма | 0009 | 0044 | (| 0094 | 021 кишка
Біологічне дослідження 5. Фармакокінетика при пероральному введенні сполуки 1 для яванського макака
Ціль даного дослідження полягає в тому, щоб порівняти фармакокінетику сполуки 1 і тофацитинібу в товстій кишці і у плазмі після разового перорального введення дози. Самцям яванських макак (п-1/часову точку) через шлунковий зонд вводять дозу З мг/кг сполуки 1 і 2,1 мг/кг міченого тритієм тофацитинібу (Оз-тофацитинібу), приготовленого у вигляді розчину в суміші (98,5 95 лимоннокислого буфера, рН 64-11 95 гідроксипропіл-метилцелюлози--0,5 95 Тмееп 20). У кожній часовій точці (0,5, 1, 3, 6, 9 і 24 години) зразки плазми відбирають зі стегнової вени і зрирають наступні тканини: шлунок, верхній відділ шлунково-кишкового тракту (розділений на три частини (0-1, 0-2, 0-31), сліпа кишка, проксимальний відділ товстої кишки, дистальний відділ товстої кишки і пряма кишка. Зразок кожної тканини промивають водою, висушують шляхом промокання, переносять у тарований контейнер, зважують, миттєво заморожують, перетворюють у порошок і зберігають при -70 "С. Аліквоту приблизно 2 г розбавляють в З рази по масі тканини за об'ємом (мас./0б.) за допомогою плазми контрольного щура у воді, гомогенізують і зберігають при -70 "С. Концентрації тофацитинібу, вивільненого зі сполуки 1, і
ОЮз-тофацитинібу в зразку кожної тканини визначають наступним чином. Зразки перемішують вихровим способом, аліквоту 50 мкл плазми або приготовленого зразка тканини екстрагують 200 мкл АСМ, що містить внутрішній стандарт, і визначають кількісно відносно внутрішнього стандарту за допомогою РХ-МС. Концентрації тофацитинібу, вивільненого зі сполуки 1, можуть бути виміряні в плазмі і у всіх зразках тканини між 0,5 і 24 годинами. Концентрації Юз- тофацитинібу можуть бути виміряні в плазмі і у шлунку між 0,5 і 9 годинами, і на всі інших ділянках тканини між 0,5 і 24 годинами. Одержані стандартні фармакокінетичні параметри, С макс (максимальна концентрація) і АОС (0-3 (площа під кривою концентрації відносно часу, інтегрована до останньої виміряної часової точки) представлені в таблиці 4.
Таблиця 4
Концентрація тофацитинібу і Оз-тофацитинібу у макаки
Зразок мак мггод./мл) |тканина/плазма | (мг/мл) | (мггод./мл) |тканина/плазма
Плазма 04 | 078 | -( | 0535 | 083
Проксимальний відділ товстої 19,5 117 149 3,63 15,9 192 кишки
Дистальний відділ товстої 14,4 46,7 59,6 3,30 8,86 10,7 кишки
Біологічне дослідження 6. Мишача модель індукованого оксазолоном коліту
Індукований оксазолоном коліт являє собою експериментальну модель, яка має гістологічну
Зо подібність із виразковим колітом людини (Неїег еї аї. Іттипоїіоду, 2002, 17, 629-638). У цьому дослідженні використовують дорослих мишей ВАЇВ/С (25-28 г, вік 9-12 тижнів) від компанії
Віомееаз (Іпаіа). На день 1 тварин легко анестезують ізофлураном і шерсть між лопатками ретельно видаляють, потім для сенсибілізації шкіри повільно наносять оксазолон (6 мг/мишу, 100 мкл, препарат у суміші 4:1 ацетон:(оливкова олія)) або розчин носія. Через шість днів після сенсибілізації шкіри мишей не годують протягом ночі, анестезують кетаміном, внутрішньоочеревинно вводять ксилазин і шприц об'ємом 1 мл, заповнений розчином оксазолону, обережно вставляють на -3,8 см у товсту кишку миші. Тварин утримують у положенні лежачи головою вниз і оксазолон (0,5 мг/50 мкл/мишу в 50 95-ному етанолі) або суміш 95 етанолу/(фізіологічний розчин) ректально впускають по краплях дуже повільно протягом
Зо хвилини. Мишей тримають вертикально (головою вниз) протягом ще хвилини, щоб весь розчин оксазолону залишився усередині товстої кишки. Лікування ліками (перорально, два рази (ВІВ) або три рази на день (ТІЮ)) або носієм починають увечері перед інтраректальною (і/р) провокацією оксазолоном. Як на перший (день 1), так і на другий (день 2) день після і/р провокації оксазолоном оцінюють індекс активності хвороби (АХ (ОСОАЇ)) за допомогою експериментаторів, від яких приховані варіанти лікування, для кожної миші згідно з наступними суббалами: консистенція калу (0, нормальний; 2, пронос; 4, діарея); сильн кровотеча і гемокульт-тест (0, відсутня; 2, кров'янистий; 4, явна присутність крові); і втрата ваги (0, немає; 1, 1-5 955 2, 6-10 96; 3, 11-15 95; 4, більше ніж 15 95); ІАХ:середнє значення (консистенція випорожнення тннаявність кровінвтрата ваги).
Проводять розрахунки площі-під-кривою (АС) на основі сумарних балів ІАХ, щоб простежити розвиток хвороби в ході експерименту. Для кожної експериментальної групи АОС розраховують як: АОС- (День 1-День 0)хСереднє значення (бал ІАХ День 0 і День 1))х(День 2-
День 1)хСереднє значення (бал ІАХ День 1 і День 2)). Параметричний і-критерій Стьюдента порівнюють з АОС бала ІАХ груп носій/носій і носій/оксазолон, щоб оцінити, чи індуковане захворювання після обробки оксазолоном. Після цього іде однофакторний дисперсійний аналіз (АМОМА) з апостеріорним критерієм Даннетта (Юиппей' 5 рові пос їе5і) для порівняння АОС бала
ІАХ груп носій/оксазолон і (випробувана сполука)/оксазолон. Статистичний рівень значущості визначають за допомогою рівня значущості с, установленого при р«е0,05.
У моделі індукованого оксазолоном гострого коліту сполука формули 1 (3, 10, 30 ї 60 мг/кг, п/о, ВІЮ) забезпечує значуще купірування індукованого оксазолоном коліту зі ступенем прояву, подібним ступеню, що досягається за допомогою тофацитинібу (30 і 60 мг/кг, п/о, ВІБ). В окремому експерименті в оксазолоновій моделі сполука формули 4 (3, 10, і 30 мг/кг, п/о, ВІЮ) забезпечує значуще купірування індукованого оксазолоном коліту зі ступенем прояву, подібним ступеню, що досягається за допомогою тофацитинібу (30 мг/кг, п/о, ВІ).
Біологічне дослідження 7. Імуносупресивний ефект у мишачих селезінкових натуральних клітинах-кілерах (НК)
Виснаження популяції мишачих селезінкових клітин являє собою експериментальну модель імуносупресії (Киаїас еї аІ., Ат. у). ої Тгтапзріапіайноп, 2004, 4, 51-57). Сполуку 1 оцінюють у моделі мишачих селезінкових клітин, додержуючись того ж стандартного методу лікування, як і метод, використовуваний у моделі індукованого оксазолоном коліту (біологічне дослідження 6).
Для дослідження використовують дорослих самців мишей Ва/!р/С (вік 12-14 тижнів) від компанії Нагіап. Сполуку 1 (1, З і 10 мг/кг, ВІВ) і тофацитиніб (10, 30 ї 60 мг/кг, ВІЮ) вводять перорально протягом трьох днів тваринам, що раніше не використовувалися у випробуваннях.
Селезінки беруть для досліджень через 30 хв. або З години після останнього введення дози і подрібнюють відразу ж для забарвлення клітинних підтипів. Перед фіксацією мічені флуорофором антитіла для СО19 (РІТС; В-клітини), СОЗе (ПЕ; пан-Т-клітини) і ОХ5 (АРС; НК- клітини) інкубують зі зразками спленоцитів від кожної тварини, щоб одержати можливість для одночасного процентного аналізу множини підтипів на проточному цитометрі. Число всіх клітин селезінки для кожної тварини вимірюють за допомогою портативного автоматичного пристрою для підрахунку клітин Зсеріег"м 2.0.
Абсолютне число популяції підтипу лімфоцитів (наприклад, селезінкових В-, Т- і НК-клітин) розраховують із процента кожного підтипу, помноженого на загальну кількість клітин селезінки для кожної тварини. Використовують однофакторний дисперсійний аналіз (АМОМА) з апостеріорним критерієм Даннетта для порівняння числа лімфоцитів селезінки груп носія і випробуваної сполуки. Рівень значущості ох установлюють при р«е0,05. Дані представляють у вигляді (середнє значення)-5ЕЄМ для кожної групи.
Тофацитиніб (10, 30 і 60 мг/кг; п/о, ТІД) значно і у залежній від дози моделі знижує кількість селезінкових НК-клітин. У такому ж дослідженні на кількість селезінкових НК-клітин не впливає сполука 1 при п/о (ВІО) введенні дози до 10 мг/кг (максимальна випробувана доза). Ніякого ефекту від лікування за допомогою будь-якої сполуки не спостерігають у випадку популяцій В- і
Т-клітин.
Такі дані в комбінації із протиколітною дією сполуки 1 у мишачій моделі індукованого оксазолоном коліту (біологічне дослідження 6) дають можливість розрахувати функціональний терапевтичний індекс, який представлений нижче в таблиці 5.
Таблиця 5
Функціональний терапевтичний індекс
Системна функціональна
Ефективність іп мімо активність Функціональний
Сполука (оксазолоновий коліт)" | (виснаження селезінкових | терапевтичний індекс (мг/кг) ню (кратність) (мг/кг) "Ефективна доза, яка проявляє порівнянний фармакологічний ефект в оксазолоновій моделі при порівнянні з її носієм.
Біологічне дослідження 8. Стабільність у фекальному гомогенаті товстої кишки щура
Ціль даного дослідження полягає у визначенні стабільності розглянутих сполук у фекальному гомогенаті товстої кишки щура, тобто час напіврозпаду для розкладання в присутності Д-глюкуронідази у фекаліях товстої кишки щура.
Після умертвіння самців щурів, що раніше не використовувалися в випробуваннях (300 г), шляхом знекровлювання проколом у серце, товсту кишку перев'язують і переносять в анаеробну камеру (А5Б-580, Апаегоре бузіетв5). Фекальний вміст витягають усередині камери і розбавляють 1:10 (1 г до 9 мл фосфатного буфера), потім гомогенізують з використанням ручного гомогенізатора Отпі Тіззвуе Мабзхіег. Фекальний гомогенат центрифугують при 2000 д протягом 10 хв. для видалення баластових речовин, надосадову рідину видаляють і використовують для інкубацій.
Випробувані об'єкти і позитивний контроль (сульфасалазин) приготовляють у вигляді 10 мМ вихідних розчинів у ДМСО. Кінцева концентрація субстрату для кожного аналізу становить 10
МКМ (30 мкМ для сполуки 5). Реакції починають шляхом додавання аліквоти 5 мкл розведеного вихідного розчину випробуваної сполуки до 300 мкл (надосадової рідини)-гомогенату з фекалій.
Через 0, 15, 30, 60, 90 ї 120 хв. після ініціювання реакції аліквоту 50 мкл переносять в 200 мкл ацетонітрилу з З 9о мурашиної кислоти і молекулою внутрішнього стандарту. Усі зразки центрифугують при 2000 9 протягом 10 хв., після чого 50 мкл надосадової рідини розбавляють в 150 мкл води для аналізу на системі РХ-МС. Розраховують іп міго періоди напіврозпаду по убуванню проліків наступним чином: (Т7/2-0,693/константа швидкості елімінації).
Таблиця 6
Стабільність іп міїго у товстій кишці 25 Г11111111111716 76 Її 7
Біологічне дослідження 9. Фармакокінетика при пероральному введенні миші
Ціль даного дослідження полягає в оцінці перетворення проліків за винаходом в
Зо тофацитиніб у плазмі і у товстій кишці після перорального введення дози мишам.
Самці мишей ВаїЇБ/С (п-2/часову точку) одержують разову п/о дозу випробуваних сполук через шлунковий зонд (5 мг/кг у суміші (1:20) 5 956 ДМСО і 1 95 НРМО). Через 2 години і 6 годин після введення дози мишей умертвляють за допомогою знекровлювання проколом у серце, одержані зразки крові поміщають у пробірки МісгоїаіпегФ, що містять МаБР, і потім поміщають на лід. Плазму одержують шляхом центрифугування (центрифуга Еррепоаогї, 5804К) протягом 4 хв. приблизно при 12000 об./хв. при 4 20.
Товсті кишки видаляють зі знекровлених мишей і фекальний вміст товстої кишки обережно витягають. Товсті кишки промивають фізіологічним розчином і висушують шляхом промокання.
Потім їх гомогенізують в 3-х об'ємах стерилізованої води з використанням гомогенізатора
РгесейПух приблизно при 4 2С. Усі зразки зберігають при -80 "С для наступного біоаналізу.
Концентрації тофацитинібу, вивільненого із проліків, у зразку кожної тканини визначають наступним чином. Зразки плазми і гомогенату товстої кишки перемішують вихровим способом, об'єднують з аліквотою 50 мкл плазми щура, екстрагують за допомогою 200 мкл АСМ, що містить внутрішній стандарт, і кількісно визначають відносно внутрішнього стандарту за допомогою РХ-МОС. Площу під концентраційною кривою (АШСов год) розраховують для випробуваної сполуки і вивільненого тофацитинібу в плазмі і у товстій кишці. Ключовим параметром для оцінки стабільності є відношення АОС тофацитинібу (товста кишка)/плазма.
Таблиця 7
Концентрація тофацитинібу у миші о бтолае досмптодлню | АОС(отодЛмИ) | товста ишкаллазма
Сполука, Мо
АиС (мггод./мл) АиС (мггод./мл) товста кишка/плазма
Біологічне дослідження 10. Фармакокінетика при пероральному введенні щуру
Ціль даного дослідження полягає в оцінці перетворення проліків за винаходом в тофацитиніб у плазмі і у товстій кишці після перорального введення дози щурам.
Самці щурів 5ргадое баміеу (п-2/часову точку) одержують разову п/о дозу випробуваних сполук через шлунковий зонд (5 мг/кг у суміші (1:20) 5 96 ДМСО і 1 95 НРМС). Через 0,5,1, 3,6 і 24 години після введення дози щурів умертвляють за допомогою знекровлювання проколом у серце, одержані зразки крові поміщають у пробірки МісгоїаіїпегФ, що містять Май, і потім поміщають на лід. Плазму одержують шляхом центрифугування (центрифуга Еррепаогї, 5804) протягом 4 хв. приблизно при 12000 об./хв. при 4 20.
Товсті кишки видаляють зі знекровлених щурів і вміст товстої кишки обережно витягають.
Товсті кишки промивають фізіологічним розчином і висушують шляхом промокання. Потім їх гомогенізують в 3-х об'ємах стерилізованої води з використанням гомогенізатора РгесейПув приблизно при 4 С. Усі зразки зберігають при -80 "С для наступного біоаналізу.
Концентрації тофацитинібу, вивільненого із проліків, у зразку кожної тканини визначають наступним чином. Зразки плазми і гомогенату товстої кишки перемішують вихровим способом, об'єднують з аліквотою 50 мкл плазми щура, екстрагують за допомогою 200 мкл АСМ, що містить внутрішній стандарт, і кількісно визначають відносно внутрішнього стандарту за допомогою РХ-МОС. Площу під концентраційною кривою (АШСов год) розраховують для випробуваної сполуки і вивільненого тофацитинібу в плазмі і у товстій кишці. Ключовим
Зо параметром для оцінки стабільності є відношення АОС тофацитинібу (товста кишка)/плазма.
Таблиця 8
Концентрація тофацитинібу у щура столу | одоссштодлню | АОсомтодяу | товста кишкатлазма
Сполука, Мо
АиС (мггод./мл) АиС (мггод./мл) товста кишка/плазма 28 Ї7711111110097.... | ..юЮюЮюрю 359 2ЮюЮщЗФЇ Б 39974466ЙЮСДС 27717771111110067771 77111111 Їли
Біологічне дослідження 11. Метаболічна стабільність сполук порівняння у вмісті товстої кишки щура
Фекальний вміст товстої кишки збирають із самців щурів Зргадое ЮаулЛеу, що раніше не використовувалися в випробуваннях, розбавляють 1:10 (1 г до 9У мл фосфатного буфера) і потім гомогенізують з використанням портативного гомогенізатора Отпі Тіє5це Мавіег. Випробувані сполуки, сполуки порівняння С-1 і С-2, а також сполуку за винаходом, сполука 1, приготовляють у вигляді 10 мМ вихідних розчинів у ДМСО і розбавляють у фосфатному буфері до кінцевої концентрації субстрату 10 мкМ. Аліквоту 5 мкл розведеної випробуваної сполуки додають в 300 мкл гомогенату вмісту товстої кишки щура, щоб почати реакцію при 37 С. Із середовища інкубації відбирають аліквоти (50 мкл) при наступних часових точках 0, 15, 50, 85 і 120 хв., і додають в 200 мкл АСМ з З 95 мурашиної кислота і молекулою внутрішнього стандарту.
Одержують стандартні криві для кожного метаболіту, тофацитинібу, 5-АБА (сполука С-1М) і інгібітору СКАС (сполука С-2М) з використанням таких же матриці і методики розведення, як і для зразків. Усі зразки центрифугують при 2000 д протягом 10 хв., після чого 50 мкл надосадової рідини розбавляють 150 мкл води і аналізують з використанням системи РХ-МС
Тнегпто О-Ехасіїме І С-М5. Для зведення даних у таблицю і побудови графіка використовують
СгарпРаай Ргібт і Місго5ой Ехсеї.
Після інкубації при концентрації субстрату 10 мкМ у вмісті товстої кишки щура сполуки порівняння, а також сполука за винаходом, усі, демонструють швидке убування вихідної молекули в інкубаційному середовищі (час напіврозпаду «15 хв.). Однак при визначенні активного метаболіту кожних проліків тільки сполука 1 дає рівні, що піддаються вимірюванню, її активного метаболіту тофацитинібу. Після інкубації 120 хв. виміряна концентрація тофацитинібу становить 8,8 мкМ.
Навпаки, сполуки С-1 і С-2 не здатні давати кількості, що піддаються вимірюванню, їх активних метаболітів (сполука С-1М і С-2М, відповідно). Динаміка в часі продукування метаболіту протягом 120 хв. показана на Фіг.
Хоча даний винахід описаний з посиланням на його конкретні аспекти або варіанти здійснення, фахівцю в даній галузі техніки буде зрозуміло, що можуть бути виконані різні зміни або можуть бути замінені еквіваленти без відхилення від суті і обсягу винаходу. Крім того, у випадках, дозволених застосовуваним патентним законодавством і нормативними вимогами, усі публікації, патенти і патентні заявки, процитовані в даному документі, цим включені як посилання у всій їх повноті тією ж мірою, як якби кожний документ окремо був включений у дану заявку за допомогою посилання.

Claims (32)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Сполука формули (1): МО СН й сет ар що о вени сви й у і і че УЖ КЕу я щі Я Я ОМ ,() Зо де п має значення 0, 1 або 2; В' вибирають із атома водню, С-4-алкілу, Сі-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупи, атома галогену, ціано-, гідроксигрупи і трифторметилу; кожний В-г, якщо присутній, незалежно вибирають із С1-4-алкілу, Сі-з-алкокси-, аміно-, нітрогрупи, атома галогену, ціано-, гідроксильної групи і трифторметилу; ВЗ являє собою атом водню, метил або етил; В" являє собою атом водню, метил або етил; або її фармацевтично прийнятна сіль.
2. Сполука за п. 1, у якій В' являє собою атом водню.
3. Сполука за п. 1, у якій В' являє собою нітрогрупу.
4. Сполука за п. 1, у якій А! являє собою аміногрупу.
5. Сполука за п. 1, у якій п приймає значення 0.
6. Сполука за п. 1, у якій п приймає значення 1.
7. Сполука формули (І):
см, ГУ Мк тк « й 1 мн ; (І) де А" вибирають із атома водню, С.-4-алкілу, Сі-з-алкоксигрупи, аміно-, нітрогрупи, атома галогену, ціано-, гідроксигрупи і трифторметилу; або її фармацевтично прийнятна сіль.
8. Сполука за п. 7, у якій В' вибирають із атома водню, метилу, метокси-, аміно-, нітрогрупи і атома хлору.
9. Сполука за п. 7, у якій В' являє собою атом водню.
10. Сполука за п. 7, у якій В' являє собою аміногрупу.
11. Сполука формули 1 С ЕФ.
0. М іш, ще сон Е кн зон ЕЕ гож яку Ти Уві й я НС і я ве Фі 1 або її фармацевтично прийнятна сіль.
12. Сполука за п. 11, у якій сполука являє собою (25,35,45,58,65)-6-(4-((2-(4-((38,48)-1-(2- ціанацетил)-4-метилпіперидин-3-іл)у(метил)аміно)-М-метил-7Н-піроло-(2,3-а4|-піримідин- 7 - карбоксамідо)етил)(метил)карбамоїл)окси)метил)-2-нітрофенокси)-3,4,5-тригідрокситетрагідро- 2Н-піран-2-карбонову кислоту.
13. Сполука за п. 11, у якій при контакті з ферментом р-глюкуронідази утворюється сполука формули 2
На. Вр я кі ЄТУТ М м, її Я х і: о ел С або її сіль.
14. Фармацевтична композиція, яка містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за будь- яким з пп. 1-13.
15. Спосіб одержання сполуки за п. 1, який включає зняття захисної групи сполуки формули (І- А) до ТЗ шт КА В ї ї. ту а 3 й вще Ше х | хі ем У З ет» ру - , АК й 5. ЕМ х її х и ду не ЕТ Щ р ги ше Мо Боб др тчще (І-А) або її солі; де ЕВ", Ве, ВЗ, В? ї п приймають значення, визначені в п. 1; кожний замісник Різа незалежно являє собою захисну групу для гідроксильної групи; і РО? являє собою захисну групу для карбоксильної групи; з одержанням сполуки формули (І) або її фармацевтично прийнятної солі.
16. Спосіб за п. 15, у якому В' являє собою нітрогрупу; ВЗ ї В" являють собою метил; кожний замісник Ріг являє собою ацетил; РО? являє собою метил; і п має значення 0.
17. Спосіб одержання сполуки за п. 11, який включає: (а) взаємодію сполуки формули 12" ка в 9 0 м а З о ше ме мук т ХК Ми ще Я ' шо 12 або її солі; де кожний замісник Ріг незалежно являє собою захисну групу для гідроксильної групи, зі сполукою формули 13 КА ям Св -й уд у М. : які БО их п М й З веж Я і що 13 з одержанням сполуки формули 14" Зб
ОН. г і їх З С сб бо М Що Кй їх по Ше х ке г ших г
СН. ще ек прощ М в о я я, Фе оз ше 4 йся й 7 ВЯще 14"; (Б) зняття захисної групи сполуки формули 14" з одержанням сполуки формули 1 або її фармацевтично прийнятної солі.
18. Сполука формули 13 жк ин, ж: ШИ й рт ме 8 або її сіль.
19. Сполуки за будь-яким з пп. 1-13 для застосування при лікуванні запального захворювання шлунково-кишкового тракту у ссавця.
20. Сполука за п. 19, де запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою виразковий коліт.
21. Сполука за п. 19, де запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою хворобу Крона.
22. Сполука за п. 19, де запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою коліт, що асоціюється з терапією інгібітором імунних контрольних точок.
23. Застосування сполуки за будь-яким з пп. 1-13 для виробництва лікарського засобу для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту у ссавця.
24. Застосування за п. 23, у якому запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою виразковий коліт.
25. Застосування за п. 23, у якому запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою хворобу Крона.
26. Застосування за п. 23, у якому запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою коліт, що асоціюється з терапією інгібітором імунних контрольних точок.
27. Спосіб лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту у ссавця, який включає введення ссавцю фармацевтичної композиції, що містить фармацевтично прийнятний носій і сполуку за будь-яким з пп. 1-13.
28. Спосіб за п. 27, у якому запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою Зо виразковий коліт.
29. Спосіб за п. 27, у якому запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою хворобу Крона.
30. Спосіб за п. 27, у якому запальне захворювання шлунково-кишкового тракту являє собою коліт, що асоціюється з лікуванням інгібітором імунних контрольних точок.
31. Спосіб доставки тофацитинібу до товстої кишки ссавця, причому спосіб включає введення перорально ссавцю глюкуронідвмісних проліків тофацитинібу, і ці проліки розщеплюються р- глюкуронідазою у товстій кишці з вивільненням тофацитинібу.
32. Спосіб за п. 31, у якому глюкуронідвмісні проліки тофацитинібу являють собою сполуку за будь-яким з пп. 1-13.
: о. -7 Ен он «фе Тофацитиніб Гая : ! Я - ? вн п в А 1 фун ння п ше нн пи ин Тв 0 20 40 60 80 100 120 140 Час (хвилини)
Фіг.
UAA201806963A 2015-11-24 2016-11-22 Проліки jak-інгібуючої сполуки для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту UA121270C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201562259273P 2015-11-24 2015-11-24
PCT/US2016/063254 WO2017091544A1 (en) 2015-11-24 2016-11-22 Prodrugs of a jak inhibitor compound for treatment of gastrointestinal inflammatory disease

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA121270C2 true UA121270C2 (uk) 2020-04-27

Family

ID=57518004

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201806963A UA121270C2 (uk) 2015-11-24 2016-11-22 Проліки jak-інгібуючої сполуки для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту

Country Status (32)

Country Link
US (3) US10435428B2 (uk)
EP (1) EP3380486B1 (uk)
JP (2) JP6778747B2 (uk)
KR (1) KR20180080330A (uk)
CN (1) CN108290918B (uk)
AU (1) AU2016359494B2 (uk)
BR (1) BR112018010650A8 (uk)
CA (1) CA3003283A1 (uk)
CL (1) CL2018001345A1 (uk)
CO (1) CO2018005327A2 (uk)
CY (1) CY1122918T1 (uk)
DK (1) DK3380486T3 (uk)
EA (1) EA035816B1 (uk)
ES (1) ES2784523T3 (uk)
HR (1) HRP20200561T1 (uk)
HU (1) HUE049775T2 (uk)
IL (1) IL259076B (uk)
LT (1) LT3380486T (uk)
ME (1) ME03757B (uk)
MX (1) MX2018006282A (uk)
MY (1) MY189979A (uk)
NZ (1) NZ742574A (uk)
PH (1) PH12018501037A1 (uk)
PL (1) PL3380486T3 (uk)
PT (1) PT3380486T (uk)
RS (1) RS60237B1 (uk)
SG (1) SG11201803686UA (uk)
SI (1) SI3380486T1 (uk)
TW (1) TWI703147B (uk)
UA (1) UA121270C2 (uk)
WO (1) WO2017091544A1 (uk)
ZA (1) ZA201802967B (uk)

Families Citing this family (29)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
WO2017077283A1 (en) 2015-11-03 2017-05-11 Topivert Pharma Limited 4,5,6,7-tetrahydro-1h-imidazo[4,5-c]pyridine and 1,4,5,6,7,8-hexahydroimidazo[4,5-d]azepine derivatives as janus kinase inhibitors
US10556901B2 (en) 2015-11-03 2020-02-11 Topivert Pharma Limited 4,5,6,7-tetrahydro-1H-imidazo[4,5-c]pyridine and 1,4,5,6,7,8-hexahydroimidazo[4,5-d]azepine derivatives as Janus kinase inhibitors
TWI703147B (zh) 2015-11-24 2020-09-01 美商施萬生物製藥研發Ｉｐ有限責任公司 用於治療胃腸發炎性疾病之jak抑制劑化合物之前藥
FR3060567B1 (fr) * 2016-12-19 2019-05-24 Ecole Normale Superieure De Lyon Substrat de glycosidase fluorogene et procede de detection associe
US10472366B2 (en) 2017-03-08 2019-11-12 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Glucuronide prodrugs of tofacitinib
CN110662755A (zh) * 2017-05-23 2020-01-07 施万生物制药研发Ip有限责任公司 托法替尼的硫代氨基甲酸酯前药
EP3609899A1 (en) 2017-05-23 2020-02-19 Theravance Biopharma R&D IP, LLC Glucuronide prodrugs of janus kinase inhibitors
KR20200011972A (ko) * 2017-06-05 2020-02-04 플래그쉽 파이어니어링 이노베이션스 브이, 인크. 멀티바이오틱제 및 이를 사용하는 방법
MX2020007060A (es) 2018-01-05 2020-11-11 Cybrexa 1 Inc Compuestos, composiciones y metodos para tratar enfermedades que involucren tejidos con enfermedades acidas o hipoxicas.
KR20190110459A (ko) * 2018-03-20 2019-09-30 삼진제약주식회사 신규 염, 이의 제조 방법 및 이를 포함하는 약학 조성물
US20220257600A1 (en) 2018-06-20 2022-08-18 Progenity, Inc. Treatment of a disease of the gastrointestinal tract with a jak or other kinase inhibitor
CN111094314B (zh) * 2018-08-15 2022-08-12 江苏豪森药业集团有限公司 含有葡糖苷酸衍生物jak抑制剂的前药及其制备方法和应用
US11555015B2 (en) * 2018-09-06 2023-01-17 Arena Pharmaceuticals, Inc. Compounds useful in the treatment of autoimmune and inflammatory disorders
CN109134564B (zh) * 2018-09-21 2022-03-11 合肥锐思生物医药有限公司 乳果糖糖苷衍生物、其制备方法及其用途
CN113316647A (zh) * 2018-11-15 2021-08-27 詹森生物科技公司 用于预测对炎性肠病疗法的反应的方法和组合物
WO2020132210A1 (en) 2018-12-19 2020-06-25 Incyte Corporation Jak1 pathway inhibitors for the treatment of gastrointestinal disease
AU2020242287A1 (en) 2019-03-21 2021-09-02 INSERM (Institut National de la Santé et de la Recherche Médicale) A Dbait molecule in combination with kinase inhibitor for the treatment of cancer
MX2022000450A (es) 2019-07-10 2022-04-25 Cybrexa 3 Inc Conjugados peptídicos de agentes dirigidos a microtúbulos como terapéuticos.
EP3997093A1 (en) 2019-07-10 2022-05-18 Cybrexa 2, Inc. Peptide conjugates of cytotoxins as therapeutics
CN114761006A (zh) 2019-11-08 2022-07-15 Inserm(法国国家健康医学研究院) 对激酶抑制剂产生耐药性的癌症的治疗方法
WO2021097074A1 (en) * 2019-11-13 2021-05-20 New York University Intestinal organoid co-culture systems and methods for treating or preventing a disease or disorder associated with immune response-mediated tissue injury
WO2021148581A1 (en) 2020-01-22 2021-07-29 Onxeo Novel dbait molecule and its use
WO2021231272A1 (en) * 2020-05-14 2021-11-18 Theravance Biopharma R&D Ip, Llc Administration of gut-selective jak3 inhibitor
CN113943312A (zh) * 2020-07-17 2022-01-18 轶诺(浙江)药业有限公司 一类肠道裂解型共药及其制备和用途
WO2022087313A1 (en) * 2020-10-22 2022-04-28 Progenity, Inc. Methods of treating and predicting non-response to anti-tnf treatment in subjects with gastrointestinal tract diseases
EP4351584A1 (en) * 2021-06-07 2024-04-17 The Regents of the University of California Compositions and methods for treating celiac disease
US20230381185A1 (en) * 2022-05-14 2023-11-30 3-D Matrix, Ltd. Novel formulations for oral administration of therapeutic agents to the gastrointestinal tract
CN115073543B (zh) * 2022-07-20 2022-11-15 北京普祺医药科技股份有限公司 一种jak抑制剂的化合物前药及其制备与应用
CN117567460A (zh) * 2022-08-08 2024-02-20 明慧医药（杭州）有限公司 一种前药化合物及其制备方法和用途

Family Cites Families (13)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
WO1993022334A1 (en) 1992-05-04 1993-11-11 Sri International Pharmaceutical compositions and methods for colonic delivery of corticosteroids
US5811388A (en) 1995-06-07 1998-09-22 Cibus Pharmaceutical, Inc. Delivery of drugs to the lower GI tract
SK287188B6 (sk) 1999-12-10 2010-02-08 Pfizer Products Inc. Pyrolo [2,3-d]pyrimidínová zlúčenina, jej použitie a farmaceutická kompozícia alebo kombinácia s jej obsahom
PT2486041E (pt) 2009-10-09 2013-11-14 Incyte Corp Derivados hidroxilo, ceto e glucuronido de 3-(4-(7h-pirrolo[2,3-d]pirimidin-4-il)-1h-pirazol-1-il)-3-ciclopentil-propanonitrilo
EP2515913A2 (en) 2009-12-23 2012-10-31 Glycomyr Inc. Use of vitamin d glycosides and sulfates for treatment of disease
CN102724967A (zh) 2009-12-31 2012-10-10 安龙制药公司 包括可释放的脲连接体的含芳香胺化合物的聚合缀合物
CN102822177A (zh) * 2010-02-05 2012-12-12 美国辉瑞有限公司 吡咯并[2,3-d]嘧啶脲化合物
US20130109720A1 (en) 2011-11-01 2013-05-02 Hoffmann-La Roche Inc. Indole inhibitors of crac
AU2014273983A1 (en) 2013-05-31 2015-12-17 Cerulean Pharma Inc. Cyclodextrin-based polymers for the therapeutic delivery
JP6697403B2 (ja) * 2014-06-24 2020-05-20 アンスティチュ ナショナル ドゥ ラ サンテ エ ドゥ ラ ルシェルシュ メディカル 炎症性腸疾患の処置のための方法及び医薬組成物
TWI703147B (zh) 2015-11-24 2020-09-01 美商施萬生物製藥研發Ｉｐ有限責任公司 用於治療胃腸發炎性疾病之jak抑制劑化合物之前藥
EP3394080B1 (en) 2015-12-23 2023-06-07 The University Of British Columbia Lipid-linked prodrugs
CN106496233B (zh) 2016-09-26 2018-05-15 东南大学 吡咯并嘧啶类化合物、其制备方法及其用途

Also Published As

Publication number Publication date
EP3380486A1 (en) 2018-10-03
CA3003283A1 (en) 2017-06-01
MY189979A (en) 2022-03-22
NZ742574A (en) 2018-11-30
BR112018010650A8 (pt) 2019-02-26
SG11201803686UA (en) 2018-06-28
EP3380486B1 (en) 2020-02-19
US10435428B2 (en) 2019-10-08
CO2018005327A2 (es) 2018-05-31
US11608354B2 (en) 2023-03-21
DK3380486T3 (da) 2020-05-18
US20190389895A1 (en) 2019-12-26
RS60237B1 (sr) 2020-06-30
EA035816B1 (ru) 2020-08-14
AU2016359494A1 (en) 2018-06-14
LT3380486T (lt) 2020-05-11
US10961267B2 (en) 2021-03-30
PH12018501037A1 (en) 2019-01-28
SI3380486T1 (sl) 2020-07-31
KR20180080330A (ko) 2018-07-11
JP6778747B2 (ja) 2020-11-04
IL259076B (en) 2021-05-31
JP2019501133A (ja) 2019-01-17
CN108290918B (zh) 2021-06-08
MX2018006282A (es) 2019-01-21
IL259076A (en) 2018-06-28
US20170145044A1 (en) 2017-05-25
JP2020196742A (ja) 2020-12-10
AU2016359494B2 (en) 2021-01-07
US20210179655A1 (en) 2021-06-17
PT3380486T (pt) 2020-05-22
TW201720827A (zh) 2017-06-16
ME03757B (me) 2021-04-20
HUE049775T2 (hu) 2020-10-28
CN108290918A (zh) 2018-07-17
EA201891248A1 (ru) 2018-10-31
HRP20200561T1 (hr) 2020-06-26
ZA201802967B (en) 2019-04-24
ES2784523T3 (es) 2020-09-28
CY1122918T1 (el) 2021-10-29
CL2018001345A1 (es) 2018-06-22
BR112018010650A2 (pt) 2018-11-13
WO2017091544A1 (en) 2017-06-01
PL3380486T3 (pl) 2020-07-27
TWI703147B (zh) 2020-09-01

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA121270C2 (uk) Проліки jak-інгібуючої сполуки для лікування запального захворювання шлунково-кишкового тракту
UA123813C2 (uk) Заміщені індазоли, способи їх одержання, фармацевтичні препарати, які їх містять, та їх застосування для одержання лікарських засобів
US10233174B2 (en) Thiocarbamate prodrugs of tofacitinib
EA028026B1 (ru) Противовирусное соединение, содержащая его фармацевтическая композиция и способ лечения
EA027828B1 (ru) Противовирусные соединения
KR20190111133A (ko) 전립선암 치료용 조합, 약학 조성물 및 치료 방법
CA2835688A1 (en) Hepatitis c virus inhibitors
US20230013419A1 (en) Analogues of 3-(5-methyl-1,3-thiazol-2-yl)-n-{(1r)-1-[2-(trifluoro-methyl)pyrimidin-5-yl]ethyl}benzamide
BR112019024509A2 (pt) Glicuronídeo de pró-fármacos dos inibidores da janus quinase
UA127808C2 (uk) Похідна пладієноліду (варіанти) як засіб, що здійснює цілеспрямований вплив на сплайсосому, для лікування раку
JP2023507774A (ja) タンパク質チロシンホスファターゼ阻害剤及びそれらの使用方法
EP3984993A1 (en) Use of aminothiol compounds as cerebral nerve or heart protective agent
CN110049765B (zh) 一种组合、其应用及治疗方法
US11597743B2 (en) Glycosyltransferase inhibitors for treatment of solid tumors
EP4183792A1 (en) 3-deoxy-2-ketonic acid nitrogen-containing derivative, preparation method therefor, and use thereof