UA75114C2 - GlyT-1 INHIBITORS - Google Patents

Description

Опис винаходу

Даний винахід стосується класу заміщених амінів, фармацевтичних композицій, які їх містять, та способів 2 лікування неврологічних та нейропсихіатричних порушень із застосуванням таких сполук.

Синаптична передача є складною формою міжклітинного сполучення, в якому задіяно значну кількість спеціалізованих структур як у пре-, так і у постсинаптичному відділах та навколишніх гліальних клітинах (Каппег апа спцідіпеб, СКС Стйісаї Кеміемуев іп Віоспетівігу, 22, 1987:1032). Транспортери ізолюють нейротрансмітери від синапсу, таким чином регулюючи концентрацію нейротрансмітерів у синапсі, а також їх 70 тривалість у ньому, які разом впливають на величину синаптичної передачі. Крім того, запобігаючи поширенню нейротрансмітера на сусідні синапси, транспортери підтримують точність синаптичної передачі. | нарешті, завдяки ізоляції вивільненого нейротрансмітера у пресинаптичному відділі транспортери дозволяють повторно застосовувати нейротрансмітер.

Перенесення нейротрансмітера залежить від позаклітинного натрію та різниці напруг по різні боки мембрани. 72 За умов інтенсивного нейронального збудження, наприклад, під час нападу, транспортери можуть функціонувати у зворотному напрямку, вивільнюючи нейротрансмітер кальцій незалежно і неекзоцитотично |Абфмеї! еї аї.,

Месшгоп, 11, 1993:401-407). Фармакологічна модуляція транспортерів нейротрансмітерів, таким чином, забезпечує засіб зміни синаптичної активності, який забезпечує успішну терапію для лікування неврологічних та психіатричних порушень.

Амінокислота гліцин є головним нейротрансмітером у нервовій системі ссавців, який функціонує і в інгібіторному, і у збуджувальному синапсах. Що стосується нервової системи, то йдеться і про центральну, і про периферичну частину нервової системи. Ці чіткі функції гліцину опосередковуються двома різними типами рецептора, кожен з яких є пов'язаним зі своїм класом транспортера гліцину. Інгібіторна дія гліцину опосередковується гліциновими рецепторами, які є чутливими до конвульсантного алкалоїду стрихніну і, таким с чином, мають назву "чутливих до стрихніну". Такі рецептори містять внутрішній хлоридний канал, який Ге) відкривається після зв'язування гліцину з рецептором; шляхом збільшення провідності хлориду збільшують поріг збудження біоелектричного потенціалу. Чутливі до стрихніну гліцинові рецептори містяться здебільшого у спинному мозку та стовбурі мозку, а фармакологічні засоби, які підвищують активацію таких рецепторів, таким чином, збільшують інгібітору нейротрансмісію у цих ділянках. З

Гліцин також функціонує у збуджувальній передачі, модулюючи дію глутамату, головного збуджувального - пе нейротрансмітера у центральній нервовій системі Моппзоп апа Азспег, Маїцге, 325, 1987:529-531; РіІеіспег еї а! Сіусіпе Тгапетівзвіоп, ОНегзоп апа Біогт-Маїпізеп, есдв., 1990:193-219). Зокрема, гліцин вважають - обов'язковим співагоністом у класі глутаматних рецепторів, які називають рецепторами М-метил-О-аспартату ою (ММОА). Активація ММОА-рецепторів підвищує провідність натрію та кальцію, що деполяризує нейрон, таким чином збільшуючи можливість збудження біоелектричного потенціалу. -

ММОА-рецептори у гіпокампальній ділянці мозку відіграють важливу роль у моделі синаптичної пластичності, відомій як довготривале потенціювання (І ТР), яке є суттєвим у певних типах навчання та пам'яті (Небб, 0.0 (1949) Тпе Огодапігайоп ої Вепаміог, МУПеу, ММ; Віївв апа СоПпогідде (1993) Маїшге 361: 31-39; Моітів еї « а!., (1986) Майшге 319: 774-776). Підвищена експресія вибраних елементів ММОА-рецептора у трансгенних мишей З в результаті веде до підвищення опосередкованих ММОА-рецептором струмів, збільшення І ТР та поліпшення с функціонування у деяких тестах навчання та пам'яті |Тапо еї аї., (1999) Майшиге 401:63).

Із» Ї навпаки, зниження експресії вибраних елементів ММОА-рецептора у трансгенних мишей спричиняє поведінку, подібну до фармакологічно індукованих тваринних моделей шизофренії, включаючи підвищену рухливість, підвищену стереотипію та дефіцит соціальної / статевої взаємодії (Мойп еї аї., (1999) Сеї 98:427-436). Така аномальна поведінка може бути покращена завдяки застосуванню антипсихотичних засобів 7 галоперидолу та клозапіну. сл ММОА-рецептори є дуже поширеними у мозку, з особливо високою густиною у корі головного мозку та гіпокампальній структурі. - Молекулярне клонування виявило існування двох класів гліцинових транспортерів у мозку ссавців, які було - 20 названо СІУТ-1 та СІуТ-2. СІУТ-1 є присутнім по всьому головному мозку та спинному мозку, і було висловлено припущення, що його розподіл відповідає розподілові глутаматергічних шляхів та ММОА-рецепторів (Зтій, еї

Т» аІ., Мешгоп, 8, 1992:927-935). Молекулярне клонування також виявило існування чотирьох варіантів С1ІУТ-1, які було названо СІУТ-1 а, СІУТ-1 р, СІУТ-1 с та СІуТ-1 а. Два з цих варіантів (1а та 15) виявлено у гризунів, і кожен з них має унікальний розподіл у мозку та периферичних тканинах |ВогомузКу еї аї., Меийгоп, 10, 52 1993:851-863; Адатв еї аї., 9). Мейгозсіепсе, 15, 1995:2524-25321. Третій варіант, 1с, було виявлено лише у

ГФ) людських тканинах |Кіт, еї аї., МоіІесцаг РНнагтасоіоду, 45, 1994:608-617). Четвертий варіант було виявлено у людських тканинах |див. Патент США Моб,008,0151. Ці варіанти виникають у результаті диференційного о сплайсингу та застосування екзону, і між ними існують розбіжності в їх М-кінцевих ділянках. СІУТ-2 міститься переважно у стовбурі мозку та спинному мозку, і його розподіл майже точно відповідає розподілові чутливих до 60 стрихніну гліцинових рецепторів (іш еф аї.,, 9. Віоіодісаї СПетівігу, 268, 1993:22802-22808; ОигеКу апа

Меївоп, У. Меийгоспетівігу, 64, 1995:1026-1033)Ї. Іншою відмітною особливістю перенесення гліцину, опосередкованого (СУуУТ-2, є те, що воно не інгібується саркозином, як у разі перенесення гліцину, опосередкованого С1УТ-1. Ці дані відповідають точці зору, згідно з якою через регулювання синаптичних рівнів гліцину СІУТ-1 та СІуУТ-2 селективно впливають на активність ММОА-рецепторів та чутливих до стрихніну бо гліцинових рецепторів, відповідно.

Від сполук, які інгібують або активують гліцинові транспортери, таким чином, можна очікувати зміни рецепторної функції через зміну концентрації гліцину в синапсі, а отже, і забезпечення терапевтичних переваг при різних хворобах.

Наприклад, сполуки, які інгібують опосередковане СІуУТ-1 перенесення гліцину, можуть підвищувати концентрацію гліцину у ММОА-рецепторах, розташованих, крім інших місць, у передньому мозку. Це збільшення концентрації, можливо, може підвищувати активність ММОА-рецепторів і цим, можливо, послаблювати симптоми шизофренії і посилювати когнітивну функцію. В альтернативному варіанті сполуки, які прямо взаємодіють із гліциновим компонентом ММОА-рецептора, можуть мати такий самий або подібний вплив, що й збільшення або 7/0 Зменшення наявності позаклітинного гліцину, викликане інгібуванням або посиленням активності «1ІУТ-1, відповідно. |Див., наприклад, Ріїкапеп сеї аїЇ., ЄЕицг. 9. Рагтасої. 253, 125-129 (1994); Тпієеїв еї аї.,

Меипгозсіепсе, 46, 501-509 (1992); і Кгеївсптег апа Зсптіаї, 9. Мешговсі,, 16, 1561-1569 (1996)).

Було виявлено, що багато сполук, які є ефективними у зв'язуванні з транспортером СІУТ-1 та його інгібуванні, також справляють токсичний вплив при введенні іп мімо. Хоча такі сполуки є корисними 7/5 фармацевтичними засобами для дослідження функції транспортерів, токсичність обмежує застосування таких сполук як фармацевтичних засобів.

Отже, існує потреба в одержанні сполук, які впливають на перенесення гліцину. Також існує потреба в одержанні сполук, які впливають на перенесення гліцину, але є достатньо нетоксичними для того, щоб бути застосовуваними у фармацевтичних композиціях.

Даний винахід стосується сполук, які виявили свою ефективність в інгібуванні перенесення С1УТ-1 і є достатньо нетоксичними для медичного застосування. Тобто, сполуки винаходу несподівано виявляють поліпшений профіль токсичності порівняно з іншими відомими інгібіторами С1ІУТ-1. Згідно з одним аспектом винаходу пропонуються сполуки Формули І: гРУНиЙ . ! с

Енея "і - НеХ Пріяня «А с че ве ю і - де:

Агі є тіофеновою групою, яка може включати 2 або З тіофени і є необов'язково заміщеною не більше, ніж одним замісником, вибраним з-поміж метилу або етилу; і Аго є вибраним з-поміж тіофену, фурану та заміщеного фенілу, причому заміщення на фенільній групі є вибраним з-поміж С 36 алкіл, гало, Сів галоалкіл, « 40. Сі1-в алкокси, Су.в галоалкокси, ціано, з с та її солі, сольвати або гідрати.

Згідно Кк! іншим аспектом винаходу, пропонується сполука: ; » (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин.

Було виявлено, що сполуки Формули І та сполука 45. (Д-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-З-іл)саркозин інгібують перенесення гліцину через -І СІуУТ-1, або є попередниками (наприклад, проліками) таких сполук. Інгібітори перенесення С1ІУТ-1 є корисними для лікування шизофренії, а також інших пов'язаних із ЦНС порушень, таких як когнітивна дисфункція, о слабоумство (включаючи пов'язане з хворобою Альцгеймера), дефіцит уваги, депресія та первазивні порушення - розвитку, такі як аутизм, хвороба Ретта, дитяча розірваність мислення, синдром Аспергера та спеціально не вказані первазивні порушення розвитку (наприклад, атиповий аутизм). - Згідно з іншим аспектом винаходу пропонується композиція, яка включає сполуку формули 1 або сполуку ї» (2-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин та носій.

Згідно з іншим аспектом винаходу пропонується фармацевтична композиція, яка включає сполуку формули та фармацевтично прийнятний носій. В іншому аспекті винаходу пропонується фармацевтична композиція, яка ов Включає сполуку формули 1 у кількості, ефективній для інгібування перенесення гліцину, та фармацевтично прийнятний носій. (Ф, В іншому аспекті винаходу пропонується фармацевтична композиція, яка включає сполуку ка (2-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозин та фармацевтично прийнятний носій. У ще одному аспекті винаходу пропонується фармацевтична композиція, яка включає сполуку во (20-М-(1-(4-(З-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-З-ілусаркозин у кількості, ефективній для інгібування перенесення гліцину, та фармацевтично прийнятний носій.

В іншому аспекті винаходу пропонуються композиції, які містять сполуки Формули 1 або сполуку (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин. .--:/у кількостях, придатних для фармацевтичного застосування для лікування медичних станів, при яких показано інгібітор перенесення гліцину. 65 Перевагу віддають композиціям, які містять сполуки, корисні для лікування медичних станів, при яких вимагається опосередковане СІУТ-1 інгібування перенесення гліцину, наприклад, для лікування шизофренії або когнітивної дисфункції.

Сполуки Формули 1 або сполука (2)-М-(1-(4-(З-тієніл)феніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозин можуть бути застосовані для лікування пацієнта, який має медичний стан, при якому показано інгібітор перенесення гліцину, і які наведено вище. Насамперед це стосується шизофренії. Сполуки також можуть застосовуватися для одержання медикаменту для лікування пацієнта, який має медичний стан, при якому показано інгібітор перенесення гліцину.

Визначення

Вжитий авторами термін "алкіл" означає лінійні або розгалужені радикали, що містять вуглець або водень, з 70 1, 2, 3, 4, 5 або 6 атомами азоту і включає метил, етил та ін.

Вжитий авторами термін С.і.6 означає алкільний радикал з 1, 2, 3, 4, 5, або б атомами вуглецю.

Вжитий авторами термін "алкокси" означає лінійні або розгалужені алкільні групи, які закінчуються оксирадикалами, що містять 1, 2, 3, 4, 5, або 6 атомів вуглецю, і включає метокси, етокси, І-бутокси і т. ін.

Вжитий авторами термін "гало" означає галоген і включає фторо, хлоро, бромо |і т. ін.

Термін "галоалкіл" стосується алкільної групи, заміщеної одним або кількома незалежно вибраними галоатомами, такої як -СЕз.

Подібним чином, термін "галоалкокси" стосується алкоксигрупи, заміщеної одним або кількома незалежно вибраними галоатомами, такої як -ОСЕз.

Оптимальні варіанти втілення

Придатні варіанти втілення винаходу охоплюють сполуки Формули 1, в яких Аг 1 є вибраним з-поміж необов'язково заміщеного 2-тіофену або З-тіофену. У придатному варіанті втілення винаходу Аг.4 є 2-тіофеном.

В оптимальному варіанті втілення винаходу Аг4 є 2-(З-алкілтіофеном), краще - 2-(З-метилтіофеном). В іншому оптимальному варіанті втілення винаходу Аг. є З-тіофеном. У ще одному оптимальному варіанті втілення Ап є 3-(4-алкілтіофеном), краще - 3-(4-метилтіофеном). сч

У придатних варіантах втілення винаходу Аго є вибраним з-поміж заміщеного фенілу, тіофену та фурану. У ще кращому варіанті втілення винаходу Аго є заміщеним фенілом, у якому такі замісники перебувають у З або 4 і) позиції, і замісники є вибраними з-поміж: Сів алкілу; гало; Сів галоалкілу; Сів алкокси; Сі 6 галоалкокси та ціано. В інших оптимальних варіантах втілення фенільний замісник у З або 4 позиції є вибраним з-поміж СЕ з,

Ме, іРг, Мео, СМ та СЕ3О. В оптимальному варіанті втілення Аго є З-метоксифенілом. В іншому оптимальному «г зо варіанті втілення Аг 2 є З-метилфенілом. У ще одному оптимальному варіанті втілення Аг 2. є

З-трифторометоксифенілом. У ще одному варіанті втілення Аго є З-трифторометилфенілом. У ще одному 87 оптимальному варіанті втілення Аг» є 4-ізопропілфенілом, і у ще одному оптимальному варіанті втілення Аго Є де

З-ціанофенілом.

У придатних варіантах втілення Аго є тіофеном. В оптимальному варіанті втілення винаходу Аго є 2-тіофеном. о

Гу ще одному оптимальному варіанті втілення Аго є 2-фураном. ї-

Більш оптимальні варіанти втілення винаходу включають: (2)-М-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, (сполука ОЇ)); (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука (ііЇ)); (2Д)-М4-(1-(4-(2-тієніл)уфеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука Фіїї)); « (2Д)-М4-(1-(4--2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, (сполука СФ(ім)); з с (2)-М4-(1-(4--3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, (сполука с(хм)); (2Д)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука с(хмі)); ;» (2Д)-М4-(1-(4--3-"трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, (сполука с(мії)); (2)-М4-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука с(міїї)); (2)-М4-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука Фх)); -І (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука О(Х)); (2)-М4-(1-(4--3-"трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука СХхі)); о (2Д)-М4-(1-(4--(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука о(хії)); - (2)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(3З-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)усаркозин, (сполука сХхіїї));

Найкращим варіантом втілення винаходу є (2)-М-(1-(4-(-2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, - (сполука С(ім)). ї» Іншим придатним варіантом втілення винаходу є сполука (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука О(хім)).

В іншому варіанті втілення винаходу сполука Формули І пропонується у міченій формі, такій як радіоактивно Мічена форма (наприклад, мічена шляхом включення в її структуру ЗН або "С або шляхом кон'югації з 1291), В оптимальному аспекті винаходу застосовують сполуки, які вибірково зв'язуються з С1ІУТ-1, для розпізнання

Ф, лігандів рецептора СІУТ-1 загальноприйнятими серед спеціалістів способами. Цього досягають шляхом ко інкубування рецептора або тканини у присутності можливого ліганду з наступним інкубуванням одержаної в результаті композиції з еквімолярною кількістю радіоактивно міченої сполуки винаходу. Ліганди рецептора бо СІуТ-1, таким чином, виявляють себе як такі, що значною мірою займають ділянку СІУТ-1 і перешкоджають зв'язуванню радіоактивно міченої сполуки даного винаходу. В альтернативному варіанті можливі ліганди рецептора СІуУТ-1 можуть бути розпізнані спочатку шляхом інкубування радіоактивно міченої форми сполуки винаходу, а потім - інкубування одержаної в результаті композиції у присутності можливого ліганду. Більш ефективний ліганд рецептора СІУТ-1 в еквімолярній концентрації витісняє радіоактивно мічену сполуку винаходу. 65 Найбільш придатні основні адиційні солі сполук Формули І утворюють із фармацевтично прийнятних кислот.

Обсяг винаходу також охоплює кислі адиційні солі, сольвати та гідрати сполук винаходу.

Перетворення даної солі сполуки на потрібну сіль сполуки досягають, застосовуючи стандартні способи, добре відомі спеціалістам.

Схема 1

Й

"зни Зродво ди Зевиві т- й Ще - / - щує пита й мА Ві Й - вне Що р їх ЕЯ см (8) в ЗЯ ЗЕ ї з й ве а ЧИНИ (а): пропаргіловий спирт, РЯ(РРАНз)4, Си, ЕБМ, кімн. темп., до наступного дня; (Б): Кеа-А!І, ТНЕ, 02С, год., потім Е(ФАс, І», -782С7 до кімн. темп., до наступного дня; (с); МВ5, РРАИ з, СН»оСіІ», -4092С, год.; (а):

І-бутилсаркозин, К»СОз, КІ, МесмМ, кімн. темп., до наступного дня; (е): АгіВ(ОН)», РЯ(РРНз)4, 2М Ма»СОз, ОМЕ, « 902С, 4,5год.; (): АгВ(ОН)», РЯ(РРИНз)лх, 2М Ма»СО», ОМЕ, А, Згод.; (4): мурашина кислота, 402С, до наступного 40. дня. ші с Сполуки Формули 1 легко одержують способом, показаним вище на Схемі 1. Проміжну сполуку В одержували "з шляхом каталізованої паладієм реакції 4-бромойодобензолу з пропаргіловим спиртом. Сполуку В " перетворювали на йодид С шляхом обробки натрію біс(2-метоксіетокси)алюмогідридом (Кеа-АїЇ) з наступною обробкою йодом. Двоетапний процес, який складався з перетворення спирту на бромід з наступним витісненням саркозином давав проміжну сполуку Ю. Проміжна сполука О є особливо корисною проміжною сполукою, оскільки -і вона дозволяє одержувати багато похідних, у яких арильна група може бути орієнтована з повним сл стехіометричним контролем. Наприклад, спільну проміжну сполуку Ю приводять у реакцію з різними борними кислотами для забезпечення продуктів формули Е. -й Продукти формули Е також є корисними проміжними хімічними сполуками. Ці продукти дозволяють шоу 90 одержувати багато сполук з 4-арильними групами (Аго групами). Продукти Е приводять у реакцію з різними борними кислотами для одержання різних продуктів формули Е, з яких на останньому етапі, застосовуючи

Я» мурашину кислоту, знімають захисну групу для одержання кінцевих сполук типу 0.

Застосовуючи описані авторами реакції, отримували такі сполуки винаходу:

Ф) іме) 60 б5

Щ ей сн НІЙ те т - я сей сей й юю т 50 (ву

ШИ дб оту : фе чо а Й й Ще й вій т Й о « - «- ю ї- « - с ;» -І 1 шк цу

ЧТ» (Ф) іме) бо б5

Е Е. Шк, -й Й

Ї ж ; ! ШИ ЯМоо-зяу с і ця Ха | СА Ії Шо й шо о) 5. во з . й - о вн й кг. ' спо и я в З

В; й . "ай Б 5 вки і. р ш й й Все ЧІ - Ер, е йо са;

Ж ИН Пл де й - Б

ЧТ» 95 р -- й Я с С за же, Чи ря бо й ще

Оу ви

Сполуки винаходу вводять пероральним, під'язиковим, ректальним, назальним, вагінальним, місцевим бо (включаючи застосування пластиру або іншого засобу крізьшкірного доставления) способами, легеневим шляхом із застосуванням аерозолю, або парентерально, включаючи, наприклад, внутрішньом'язовий, підшкірний, внутрішньочеревинний, внутрішньоартеріальний, внутрішньовенний або інтратекальний способи.

Введення здійснюють за допомогою насоса для періодичного або безперервного доставления. Сполуки Винаходу вводять окремо або у комбінації з фармацевтично прийнятним носієм або наповнювачем згідно з традиційною фармацевтичною практикою. Для перорального режиму введення сполуки винаходу можуть застосовуватися у формі таблеток, капсул, пілюль, жувальних гумок, порошків, сиропів, еліксирів, водних розчинів та суспензій і т. ін. У разі таблеток до можливих носіїв належать лактоза, цитрат натрію та солі фосфорної кислоти. У таблетках зазвичай використовують різні дезінтегратори, такі як крохмаль, та змащувачі, 7/о такі як стеарат магнію та тальк. Для перорального введення у формі капсул застосовують такі розріджувачі, як лактоза та поліетиленгліколі високої молекулярної маси. Якщо потрібно, додають підсолоджувачі та/або ароматизатори. Для парентерального введення зазвичай приготовляють стерильні розчини сполук винаходу, і рівень рН цих розчинів відповідним чином регулюють і буферують. Для внутрішньовенного застосування загальна концентрація розчинених речовин повинна контролюватися для надання композиції ізотонічності. Для /5 очного введення мазі або краплі доставляють за допомогою відомих спеціалістам систем очного доставления, таких як аплікатори або піпетки. Такі композиції можуть включати мукоміметики, такі як гіалуронова кислота, хондроїтинсульфат, гідроксипропілметилцелюлоза або полівініловий спирт, консерванти, такі як сорбінова кислота, ЕДТА або бензилхром хлорид, і розріджувачі та/або носії у звичних кількостях. Для легеневого введення розріджувачі та/або носії вибирають за придатністю для утворення аерозолю.

Сполуки винаходу у формі супозиторіїв застосовують для вагінального, уретрального та ректального введення. Такі супозиторії як правило, складаються з суміші речовин, яка є твердою при кімнатній температурі, але розплавляється при температурі тіла. До речовин, які зазвичай застосовують для створення таких наповнювачів, належать олія какао, гліцеринізований желатин, гідрогенізовані рослинні олії, суміші поліетиленгліколів різної молекулярної маси та естери жирних кислот поліетиленгліколю. Докладніше дозовані сч ов форми супозиторіїв висвітлюються (у Кетіпудіоп'5 Рпагтасеціїса! Зсіепсев, 161п Ед., Маск Рибіїзпіпо, Еазіоп,

РА, 1980, рр.1530-1533). Аналогічні гелі або креми можуть застосовуватися для вагінального, уретрального та і) ректального введення.

Спеціалістам у даній галузі стане зрозумілою можливість застосування багатьох різних наповнювачів, включаючи, крім інших, композиції уповільненого вивільнення, ліпосомні композиції та полімерні матриці. «г зо Прикладами фармацевтично прийнятних кислих адиційних солей для застосування у даному винаході є ті, які походять від мінеральних кислот, таких як соляна, бромистоводнева, фосфорна, метафосфорна, азотна та - сірчана кислоти, та органічних кислот, таких як винна, оцтова, лимонна, яблучна, молочна, фумарова, бензойна, - п гліколева, глюконова, сукцинова, р-толуолсульфонова та арилсульфонова кислоти. Прикладами фармацевтично прийнятних основних адиційних солей для застосування у даному винаході є ті, які походять від нетоксичних о металів, таких як натрій або калій, солі амонію та аміноорганічні солі, такі як триетиламінні солі. ї-

Спеціалістам відомо багато подібних придатних солей.

Лікар або інший професійний медпрацівник може вибрати відповідну дозу та режим лікування на основі маси, віку та фізичного стану суб'єкта. Дози, як правило, вибирають таким чином, щоб підтримувати рівень сполук винаходу у сироватці від приблизно 0,01мкг/см" до приблизно 100Омкг/см?, краще - від приблизно 0,1мкг/см? до « приблизно 100мкг/см?. Для парентерального введення альтернативна міра оптимальної кількості становить від - с приблизно 0,001мг/кг до приблизно 1Омг/кг (в альтернативному варіанті - від приблизно О,01мг/кг до приблизно а 10мг/кг), краще - від приблизно 0,01мг/кг до приблизно мг/кг (від приблизно 0,1мг/кг до приблизно мг/кг). "» Для перорального введення альтернативна міра оптимальної кількості становить від приблизно 0,001мг/кг до приблизно 1Омг/кг (від приблизно 0,1мг/кг до приблизно 1Омг/кг), краще - від приблизно 0,01мг/кг до приблизно

Ммг/кг (від приблизно 0,1мг/кг до приблизно мг/кг). Для введення у формі супозиторіїв альтернативна міра -| оптимальної кількості становить від приблизно 0,1мг/кг до приблизно 1Омг/кг, краще - від приблизно 0,мг/кг сл до приблизно мг/кг.

Для застосування в аналізі активності щодо інгібування перенесення гліцину еукаріотні клітини, в - оптимальному варіанті - ОТ-6 клітини, які походять від фібробластів перепела, трансфікували для експресії шу 20 одного з чотирьох відомих варіантів людського СІУТ-1, тобто, СІуУТ-їа, СІУТ-15, СІУТ-Іс або сСІут-14, або людського (ЗІУТ-2. Послідовності цих транспортерів (ІУТ-1 (описано в роботі Кіт еї аїЇ., Моїес. РНагт. чз» 45:608-617, 1994|Ї, і лише послідовність, що кодує крайній М-кінець СІУТ-1 а було логічно виведено з відповідної послідовності щура. Нині є підтвердженим, що ця М-кінцева послідовність, яка кодує білок, відповідає послідовності, виведеній авторами Кіт еї а). Послідовність (ІуУТ-1 4 описано |у патенті США

Моб,008,015), на який авторами робиться посилання у повному обсязі. Послідовність людського СІуУТ-2 описано |У патенті США Мо5,919,653), на який авторами робиться посилання у повному обсязі. До прийнятних векторів о експресії, крім інших, належать ркКс/СММ (Іпуйгодеп), ар Ехргезз Месіог (Зігаїадепе Сіопіпд Бувіетв, іме) Іадопа, СА; далі - "Зігаїадепе"), вектори рВК/СММ або рвк-К5М (зЗігаїадепе), Віпезсгірі І 8К ч/-Рпадетій

Месіогз (Зігаїадепе), І асзу/йсп (Зігаїадепе), РМАМ та рмАМ пео (Сіопіесп). Прийнятний вектор експресії здатен 60 сприяти експресії включеної ДНК СУТ у відповідній клітині-хазяїні в оптимальному варіанті - клітині-хазяїні, яка належить не ссавцеві і яка може бути еукаріотною, грибковою або прокаріотною. До таких оптимальних клітин-хазяїв належать клітини земноводних, птахів, грибків, комах та плазунів.

Приклади

Приклад 1: 1-(4-бромофеніл)проп-1-ін-3-ол (Проміжна сполука В): До розчину 4-бромойодобензолу (10,ОГг, 65 З5,Зммоль) у триетиламіні (ЕБМ, 100мл) додавали пропаргіловий спирт (2,7мл, 2,57г, 45,9ммоль), Си! (0,81г, 4,24ммоль) та РЯ(РРНз)4 (1,63г, 1,4ї1ммоль). Суміш перемішували до наступного дня, потім реакційну суміш концентрували. Колонкова хроматографія (20-3590 ЕЮдАс/гексани) забезпечувала 1-(4-бромофеніл)-1-пропін-3-ол В (6,58г, 8895) у вигляді жовтої/оранжевої твердої речовини. "Н ЯМР (ЗО0МГЦ,

СОСІ») 1,77 (ї, 1Н), 4,48 (а, 2Н), 7,29 (9, 2Н), 7,45 (а, 2Н).

Приклад 2: (2-1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-3-ол (Проміжна сполука с): Розчин 1--4-бромофеніл)-1-пропін-3-олу В (6,58г, 31,2ммоль) у безводному тетрагідрофурані (ТНЕ, ббмл) охолоджували у льодяній ванні. По краплях протягом 15 хвилин додавали 6595 (маса/маса) розчин Кеа-АЇ! у толуолі (РиМе, 18,7мл, 19,4г, 62,4ммоль). Через 1год. додавали етилацетат (Е(ОАс, З,Омл, 2,75г, 31,2ммоль). Реакційну суміш охолоджували в ванні з сухим льодом/ацетоном. По краплях додавали розчин І!» (12,7г, 49,У9ммоль) у 70 безводному ТНЕ (ббмл). Реакційній суміші давали поступово охолонути до кімнатної температури до наступного дня. Реакційну суміш гасили насиченим Ма»зО»з і фільтрували крізь целіт. Осад на фільтрі добре промивали

ЕЮАс. Фільтрат промивали водою та розсолом, висушували (М9505), фільтрували і концентрували. Колонкова хроматографія (2095 ЕЮАс/гексани) забезпечувала (7)-1-(4-бромофеніл)-1-йодопропен-З-ол С (8,82г, 8395) у вигляді жовтої твердої речовини. ІН яЯМР (ЗООМГц, СОСІз) 1,82 (Б 1Н), 4,37 (соМарзей аа, 2Н), 6,25 (ї, 75. 1Н), 7,34 (агн), 7,44 (а2Нн).

Приклад 3: (2)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-З-іл)усаркозин, "бутиловий естер (Проміжна сполука 0):

Розчин (2)-1--4-бромофеніл)-1-йодопропен-З-олу С (8,81г, 26,0ммоль) у СНЬСІ» (220мл) охолоджували у ванні з сухим льодом / ацетонітрилом в атмосфері аргону. Додавали РРАз (10,9г, 41,бммоль) та М-бромосукцинімід (МВ5, 7,40г, 41,6ммоль). Через год. реакційну суміш гасили насиченим МансСоОз. Суміш промивали насиченим

Мансо»з та розсолом, висушували (Ма»5О)), фільтрували і концентрували. Залишок відразу після цього захоплювали безводним ацетонітрилом (МесмМ, 104мл). Додавали і-бутилсаркозин гідрохлорид (5,20г, 28,б6ммоль), К»СО»з (35,9г, 260ммоль) та КІ (21,6г, 130ммоль). Суміш перемішували до наступного дня, потім фільтрували і осад на фільтрі промивали Е(Ас. Фільтрат розподіляли між Е(Ас та водою. Органічну фазу промивали розсолом, висушували (Ма5О4), фільтрували і концентрували. Колонкова хроматографія (2090 с

ЕЮдДс/гексани) забезпечувала (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-З-іл)усаркозин, "бутиловий естер О о (9,63г, 8095 у 2 етапи) у вигляді світло бурої олії. "Н ЯМР (ЗО0МГц, СОСІз) 1,48 (з, 9Н), 2,46 (в, ЗН), 3,23 (з, 2Н), 3,43 (9, 2Н), 6,12 (ї, 1Н), 7,34 (а, 2Н), 7,43 (а, 2Н).

Приклад 4-1: (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука «

Е()): До розчину / (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-З-іл)усаркозину, /"бутилового естеру ОО (29,86г, 64,0бммоль) у диметоксіетані (ЗООмл) додавали З-тіофенборну кислоту (9,02г, 70,47ммоль), РЯ(РРАз)и (3,70г, 3З,2Оммоль) та 2М Ма»СОз (З0Омл). Реакційну суміш нагрівали до 909С з інтенсивним механічним «- перемішуванням протягом 4,5 години. Суміш охолоджували і розподіляли між ЕЮАс та водою. Органічну фазу промивали розсолом, висушували (М95О)), фільтрували і концентрували. Колонкова хроматографія (2-590 що)

Зз5 ацетон/гексани) забезпечувала (2)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-З-іл)саркозин, Ібутиловий естер ї-

Е(ї) (27,06г, 7895) у вигляді жовтої олії. "Н ЯМР (ЗО0МГц, СОСІз) 1,43 (в, 9Н), 2,36 (в, ЗН), 3,14 (зв, 2Н), 3,28 (9, 2Н), 6,16 (7, 1Н), 6,86 (д, 1Н), 7,12-7,14 (т, ЗН), 7,32 (соПарзеа аа, 1 Н), 7,41 (а, 2Н). 4-2: (23-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)саркозин, (бутиловий естер (Проміжна сполука К(ії)): «

Подібним чином (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-тієніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий естер Е(ії) одержували з (2)-м-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-З-іл)усаркозину, (бутилового естеру Ю та 2-тіофенборної кислоти для не) с одержання 24Змг (5290) жовтої олії. ІН ЯМР (ЗООМГц, СОСІз) 1,43 (в, 9Н), 2,39 (в, ЗН), 3,16 (в, 2Н), 3,38 "з (9, 2Н), 6,16 (в, 1Н), 6,90 (а, 1Н), 7,04 (соіІПарзеа аа, 1нН), 7,19 (а, 2Н), 7,35 (ан), 7,42 (а2нН). 4-3: (23-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин, "бутиловий естер (Проміжна сполука

Е(й)): Подібним чином (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин, "бутиловий естер -і Е(ії) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофент)-1-йодопроп-1-ен-З-іл)усаркозину, бутилового оестеру ОО та

З-метил-4-тіофенборної кислоти для одержання 574мг (61965) жовтої олії. "Н ЯМР (З00МГЦ, СОСІ5) 1,42 (в, й ОН), 1,85 (8, ЗН), 2,33 (в, ЗН), 3,10-3,12 (т, 4Н), 6,35 (ї, 1Н), 6,99 (а, 1Нн), 7,03 (а, 1н), 7,10 (а, 2Н), 7,38 (92Н). -й 4-4: (23-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-(З-метилтієніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин, "бутиловий естер (Проміжна сполука - 20 Е(м)): Подібним чином (2)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-(3-метилтієніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин, Ібутиловий естер

Е(м) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-З-іл)саркозину, /бутилового естеру 0 та т» З-метил-2-тіофенборної кислоти для одержання 4Збмг (4796) жовтої олії. "НН ЯМР (ЗО0МГЦц, СОСІз) 1,43 (зв,

ОН), 1,97 (в, ЗН), 2,35 (в, ЗН), 3,12 (в, 2Н), 3,16 (й, 2Н), 6,43 (Її, тн), 6,90 (а, 1), 7,14 (а, 2Н), 7,26 (д, 1н), 7,40 (а, 2Нн). 4-5: (2)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-З-ілусаркозин, (бутиловий естер (Проміжна сполука (Ф. Е(м)): Подібним чином (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин, (бутиловий естер Е(М) ко одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-3-іл)усаркозину, (бутилового естеру Ю та 2-толуїлборної кислоти для одержання 37Умг (66905) жовтої олії. 60 Приклад 5-1: (2)-М-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука Е(Ї)): До розчину (2)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(З-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, "бутилового естеру Е(ї) (21,14г, 50, 05ммоль) у диметоксіетані (210мл) додавали 4-ізопропілбензолборну кислоту (16,41г, 100, Тммоль), РЯ(РРАз)А4 (2,89г, 2,5О0ммоль), та 2М Ма»СоО» (210мл). Інтенсивно перемішувану суміш нагрівали до дефлегмації протягом 2 годин. Суміш охолоджували і розподіляли між ЕОАс та водою. Органічну фазу 65 промивали розсолом, висушували (М95О4), фільтрували і концентрували. Колонкова хроматографія (2-590 ацетон/гексани) з наступною другою хроматографією (2-2090 ЕЮдАс/гексани) забезпечувала

(2)-м-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)саркозин, "бутиловий естер РЕ(і) (18,65г, 8195) у вигляді жовтої олії. ІН яЯМР (ЗООМГц, СОСІз) 1,29 (а, 6Н), 1,44 (в, 9Н), 2,39 (в, ЗН), 2,95 (гепт., 1Н), 3,16 (5, 2Н), 3,30 (а, 2Н), 6,26 (І, 1Н), 6,93 (й, 1Н), 7,18 (а, 1Н), 7,26-7,35 (т, 5Н), 7,50-7,54 (т, 4Н). 5-2: (2)-М-(1-(4-(З-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука (ії): Подібним чином (7)-М-(1-(4-(З-тієнілуфеніл)-1-(З-тієніл)проп-1-ен-3З-іл)усаркозин, І(бутиловий естер Кії) одержували з /(7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, бутилового естеру Е(Ї) та

З-тіофенборної кислоти для одержання 1,00г (50905) жовтої олії. 70 5-3: (2)-М-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука (й): Подібним чином (7)-М-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, "бутиловий естер Кіії) одержували з /(7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, бутилового естеру Е(Ї) та 2-тіофенборної кислоти для одержання ЗО0Омг (6490) жовтої олії. 5-4: (2)-М-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)саркозин, "бутиловий естер (Проміжна сполука 75. (М): Подібним чином (7)-М-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, (бутиловий естер (м) одержували з /(2)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, "бутилового естеру Е(Ї) та 2-фуранборної кислоти для одержання 216бмг (8295) жовтої олії. "Н ЯМР (ЗО0МГЦц, СОСІз) 1,44 (в, 9Н), 2,38 (5, ЗН), 3,16 (в, 2Н), 3,30 (а, 2Н), 6,23 (ї, тн), 648 (а, 1), 6,64 (а, тн), 6,90 (а, тн), 7,16 (а, лн), 7,26-7,35 (т, ЗН),7,46 (в, 1Н),7,58 (4, 2Н). 5-5: (2)-М-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука Е(м)): Подібним чином (7)-М-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(З-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (бутиловий естер Е(х) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(З-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, бутилового естеру Е(ії) та

З-метоксифенілборної кислоти для одержання 241мг (99965) жовтої олії. "Н ЯМР (З0О0МГЦц, СОСІ»в) 1,44 (в, 9Н), с 28 2,39 (8, ЗН), 3,17 (в, 2Н), 3,30 (0, 2Н), 3,86 (в, ЗН), 6,26 (Б 1Н), 688-693 (т, 2Н), 7,12 (в, 1Н), 7,18-7,19 (т, 2Н), 7,33-7,38 (т, 4Н), 7,52 (4, 2Н). і) 5-6: (2)-М-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(З-тієніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука

Е(мі)): Подібним чином (7)-М-(1-(4-(З-метилфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, Ібутиловий естер

Е(мі) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, "бутилового естеру Е() та Ж З-метилфенілборної кислоти для одержання 15Омг (6495) блідо-жовтої олії. "Н ЯМР (ЗО0МГЦц, СОСІ8) 1,45 (в, -

ОН), 2,40 (в, ЗН), 2,42 (8, ЗН), 3,17 (в, 2Н), 3,32 (й, 2Н), 6,26 (Ії, 1), 6,94 (й, 1), 7,15-7,19 (т, ЗН), 7,30-7,41 (т, 5Н), 7,52 (а, 2Н). -- 5-7: 00 (2Д3-М-(1-(4-(3-(трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, /"бутиловий естер ю (Проміжна сполука Емії)): Подібним чином (2-М-(1-(4-(3-"трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, Ібутиловий естер ЕКмії) ге одержували з /(2)-М-(1-(4-бромфеніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, (бутилового естеру Е(Ї) та

З-(трифторометокси)фенілборної кислоти для одержання 127мг (51965) жовтої олії. 5-8: (7)-М-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл) саркозин, І"бутиловий естер (Проміжна сполука « 70 (мії): Подібним чином (2)-М-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, Ібутиловий естер ЩЕ с Е(мії) одержували з (27)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозину, "бутилового естеру Е(ї) та а З-ціанофенілборної кислоти для одержання 57мг (7790) жовтої олії. ни 5-9: (2)-М-(1-(4-(З-тієніл)феніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука

Е(їх)): Подібним чином (7)-М-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин, (бутиловий естер К(їх) - 45 одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, бутилового естеру (ії) та

З-тіофенборної кислоти для одержання 152мг (7695) жовтої олії. "Н ЯМР (ЗО0МГц, СОСІз) 1,44 (в, 9Н), 2,40 1 (8, ЗН), 3,18(5, 2Н), 3,41 (а, 2Н), 6,24 (ї, 1Н), 6,94 (а, 1Нн), 7,06 (аа, 1нН), 7,35-7,39 (т, 4Н), 7,46 (а, 1н), 7,54 (а, 2Нн). - 5-10: (2)-М-(1-(4-(3-тієнілуфеніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)усаркозин, Ібутиловий естер (Проміжна 5р сполука ЕС): Подібним чином - (23-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-З-іл)саркозин, /бутиловий естер Б(х) одержували з

Чл» (2-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозину, Ібутилового естеру Кїї) та

З-тіофенборної кислоти для одержання 222мг (64906) жовтої олії. 5-11: (23-М-(1-(4-(3-(трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл)) проп-1-ен-З-іл)саркозин, "бутиловий естер (Проміжна сполука ЕСхІ)): Подібним чином

Ге! (22-м-(1-(4-(3-«трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-З-іл)усаркозин, "бутиловий естер К(хі) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-З-іл)саркозину, бутилового естеру Е(ії) та де З-(трифторометил)фенілборної кислоти для одержання 26бОмг (54905) світло-жовтої олії. 5-12: (23-М-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-З-іл)усаркозин, бутиловий /естер 60 (Проміжна сполука Е(хії)): Подібним чином (2-М-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)усаркозин, Ібутиловий естер Ехії) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-З-іл)саркозину, бутилового естеру Е(ії) та

З-метоксифенілборної кислоти для одержання 19Змг (6990) жовтої олії. 65 5-13: (2Д)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(3-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)усаркозин, Ібутиловий естер (Проміжна сполука К(хіїї)): Подібним чином

(2Д)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(3-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)усаркозин, Ібутиловий естер Кхіїї) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-(3-метилтієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, "бутилового естеру Е(ім) та

З-метилфенілборної кислоти для одержання 17бмг (7395) жовтої олії. "Н ЯМР (ЗО0МГЦц, СОСІз) 1,44 (зв, 9Н), 2,02 (8, ЗН), 2,37 (8, ЗН), 2,41 (в, ЗН), 3,14 (в, 2Н), 3,19 (42Н), 6,50 (5 1Нн)6,92(а, 1Н),7,16(а, 1), 7,26-7,39 (т, 6Н), 7,50 (а, 2Н). 5-14: (23-М-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-З-іл)саркозин, бутиловий естер (Проміжна сполука Е(хім)): Подібним чином (7)-М-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, "бутиловий естер Е(хім) одержували з (7)-М-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, Ібутилового естеру то Е(м) та З-тіофенборної кислоти для одержання 6б2мг (4895) жовтої олії.

Приклад 6-1: (2)-М4-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3-ілусаркозин (6): (2Д)-М4-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин, Ібутиловий естер КО) (18,62г, 40,Зммоль) розчиняли у 9695 мурашиній кислоті (200мл). Розчин нагрівали при 402С до наступного дня, потім /5 Концентрували. Залишок двічі випарювали разом з СНьЬСі». Колонкова хроматографія (2-159060 Меон/сСнН 2Сі») забезпечувала блідо-жовту тверду речовину. Розтирання з метанолом (МеОН) забезпечувало чистий (2Д)2-М-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-З-ілусаркозин (Її) (11,38г, 7095) у вигляді білої твердої речовини. ІН яЯМР (ЗООМГЦ, метанолі) 1,23 (а, 6Н), 2,47 (в, ЗН), 2,92 (гепт., 1Н), 3,26 (в, 2Н), 3,50 (9, 2Н), 6,22 (ї, 1Н), 6,94 (а, 1Н), 7,32 (49, 4Н), 7,46 (й, 1Н), 7,57-7,65 (т, 5Н). 6-2: (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин (сії)): Подібним чином (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин сії) одержували з (22-м-(1-(4-(З-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, "бутилового естеру К(ії) для одержання 486мг (6195) білого порошку. 6-3: (2)-М-(1-(4-(2-тієнілуфеніл)-1-(З-тієніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозин (сіїї)): Подібним чином є 25. (Д)-М-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин сії) одержували З о (2)-м-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-З-іл)саркозину, "бутилового естеру Кі(її) для одержання 145мг (5395) білого порошку. 6-4: (2)-М-(1-(4--2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозин (О(ім)): Подібним чином (2)-М-(1-(4--2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозин сім) одержували з 30. (2Д3-М-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-З-іл)усаркозину, (бутилового естеру (ім) для одержання 158мг «- (9795) безбарвної олії. "Н ЯМР (ЗО0МГЦ, метанолі) 2,74 (в, ЗН), 3,63 (в, 2Н), 3,88 (а, 2Н), 6,31 (ї, 1н), 6,42 (85, 1Н), 6,58 (й, 1Н), 6,80 (4, 1Н), 7,10 (в, 1Н), 7,25 (д, 2Н), 7,31 (соМПарзеа да, 1Н), 7,41 (в, 1Н), 7,52 (а, 2Н). -- 6-5: (2)-М4-(1-(4--3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин (о(мМ)): Подібним чином юю (2)-М4-(1-(4--3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин (хм) одержували з (22-м-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(З-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, "бутилового естеру Е(м) для одержання - 156мг (7496) білуватої піни. "Н ЯМР (ЗО0МГЦ, метанол-дл) 2,76 (в, ЗН), 3,56 (85, 2Н), 3,82 (в, ЗН), 3,91 (а, 2Н), 6,36 (ї, 1Н), 6,82-6,88 (т, 2Н), 7,06-7,11 (т, ЗН), 7,26-7,32 (т, 4Н), 7,46 (а, 2Н). 6-6: (2Д)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин (о(мі)): Подібним чином « 20 (2Д)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин (мі) одержували з з с (23-М-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3З-іл)усаркозину, "бутилового естеру Е(мі) для одержання й 127мг (10095) безбарвної олії. "Н ЯМР (З00МГЦ, метанол-ді) 2,38 (в, ЗН), 2,76 (в, ЗН), 3,56 (в, 2Н), 3,90 "» (9, 2Н), 6,36 (ї, 1Н), 6,83 (а, 1Н), 7,10-7,15 (т, 2Н), 7,24-7,33 (т, 6Н), 7,46 (а, 2Н). 6-7: (2Д3-М-(1-(4--3-(трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозин (с(мії)): Подібним

ЧИНОМ (2)-М-(1-(4-(3-«трифторметокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-ілусаркозин ((мії) одержували з - І (23-М-(1-(4-(3-(трифтарометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, І"бутилового естеру К(мії) для одержання 8Омг (7890) білого порошку. і-й 6-8: (2)-М4-(1-(4--(3-ціанофеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин (с(міїї)): Подібним чином - (2)-М4-(1-(4--(3-ціанофеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин о(міїї) одержували з що 20. (2Д)-М-А(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозину, Ібутилового естеру К(мії) для одержання 48мг (8495) білого порошку.

Я» 6-9: (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин (о(їх)): Подібним чином (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин ох) одержували з (23-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)усаркозину, (бутилового естеру Е(їх) для одержання 108мг 22 (5995) білого порошку. "Н ЯМР (ЗО0ОМГЦ, СОСІз) 2,73 (в, ЗН), 3,44 (в, 2Н), 3,88 (а, 2Н), 6,14 (5 1Н), 6,90

Ф! (д, 1н), 7,04 (да, 1н), 7,26-7,34 (т, 4Н), 7,38-7,41 (т, 2Н), 7,48 (а, 2Н). 6-10: (2Д-М-(1-(4-(З-тієніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))упроп-1-ен-З-іл)саркозин ((3(х)); Подібним чином о (2)-М4-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-ілусаркозин ох) одержували з (23-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозину, "бутилового естеру Е(х) для одержання 60 157Мг (8290) білого порошку. 6-11: (2Д)-М4-(1-(4--3-"трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл)) проп-1-ен-3-іл)усаркозин (о(хі)):

Подібним чином (2)-М-(1-(4-(3-"трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл)у)проп-1-ен-З-іл)усаркозин (хі) одержували з в5 (23-М-(1-(4-(3-(трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл)у)проп-1-ен-З-іл)усаркозину, Ібутилового естеру

Е(хі) для одержання 9Омг (7390) білого порошку.

6-12: (2Д)-М-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-З-іл)усаркозин / (с(Ххії)): Подібним чином /((2)-М-(1-(4--3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-З-іл)усаркозин (хі) одержували з (23-М-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл)у)проп-1-ен-З-ілусаркозину, "бутилового естеру Кі(хії) для одержання 152мг (69905) білого порошку. 6-13: (2)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(З-метилтієніл))проп-1-ен-3-ілусаркозин (о(хіїї)): Подібним чином (((2)-М-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(З-метилтієніл))проп-1-ен-З-іл)усаркозин (хії) одержували з (22-м-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(З-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)усаркозину, "бутилового естеру Кі(хії) для одержання 129мг (9995) білого порошку. "Н ЯМР (ЗО0МГЦц, метанол-дл) 1,97 (в, ЗН), 2,38 (з, ЗН), 2,80 (в, 70. ЗН), 3,58 (в, 2Н), 3,81 (й, 2Н), 6,65 (ї, 1Н), 6,90 (а, 1Н), 7,15 (соПарзеа ад, 1Н), 7,26-7,38 (т, 6Н), 7,48 (а, 2Н). 6-14: (2-М-(1-(4-(3-тієнілуфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозин (О(хім)): Подібним чином (2-М-(1-(4-(3-тієнілуфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозин (хім) одержували З (23-М-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)усаркозину, І"бутилового естеру Е(хім) для одержання

З7мг (6190) білого порошку.

Приклад 7: Аналіз перенесення через С1УТ-1

Цей приклад пояснює спосіб вимірювання поглинання гліцину трансфікованими культивованими клітинами.

Клітини, стабільно трансфіковані СІУТ-1 С див. Кіт, еї аїЇ., МоЇІесціаг РІіаптасоіоду, 45, 1994:608-617) двічі промивали НЕРЕЗ-буферованим розсолом (НВ5). Клітини після цього інкубували протягом 10 хвилин при 372С або (а) без можливого конкурента, або (б) з 10ММ нерадіоактивного гліцину, або (в) з концентрацією випробуваних ліків. Діапазон концентрації випробуваних ліків застосовували для отримання даних для розрахунку концентрації, яка в результаті забезпечує 5095 ефекту (наприклад, ІС 5), тобто, концентрації ліків, яка інгібує поглинання гліцину на 50965). Після цього додавали розчин, який містив | ЗНігліцин у кінцевій концентрації 5ОНМ (17,5 Кі/ммоль). Клітини після цього інкубували з обережним перемішуванням протягом додаткових ЗО хвилин при 372С, після чого реакційну суміш відсмоктували і тричі промивали льодяним НВ5. с

Клітини розчиняли сцинтилятором і давали їм врівноважитись. Радіоактивність у клітинах визначали за Го) допомогою сцинтиляційного лічильника. Порівнювали дані між однаковими клітинами, зв'язаними або не зв'язаними випробуваним агентом, залежно від здійснюваного аналізу.

Сполуки даного винаходу були активними як інгібітори СІУТ-1. « зо Приклад 8: Аналіз зв'язування з асоційованою з ММОА-рецепторами ділянкою зв'язування гліцину

Цей приклад пояснює спосіб, який застосовують для вимірювання взаємодії сполук з гліциновою ділянкою на -

ММОА-рецепторі. У цьому аналізі відомий агент зв'язування з гліциновою ділянкою ММОА (тритійований МОЇ. - 105519, від Атегепат) застосовують для зв'язування з гіпокампальною тканиною щура. Після цього вводять випробувану сполуку і дають їй витіснити гарячий ліганд. Зв'язування випробуваної сполуки витісняє гарячий І в) ліганд і в результаті дає знижену радіоактивність, яка піддається підрахункові. Сполуки, як правило, м випробують у двох концентраціях, і якщо спостерігають інгібування, сполуки знову випробують при різних концентраціях для побудови кривої відповіді на дозу, на основі якої можна визначити ІСво.

Випробувані сполуки приготовляють для аналізу шляхом розведення 50ММ Ттгіз-ацетатним буфером.

Аліквоти гіпокампальної мембрани щура, які використовують для цього аналізу, двічі промивають холодним « дю 10мММ Тгіз-ацетатним буфером і піддають ультрацентрифугуванню при 20000об./хв. протягом 15 хвилин та - регомогенізації між промиваннями. Остаточні гранули після цього ресуспендують у 50ОмММ Тгіз-ацетатного буфера с для одержання мембран у концентраціях, придатних для аналізу. Неспецифічне зв'язування визначають у :з» присутності 1ММ гліцину. Загальне зв'язування визначають за присутністю лише Тгіз-ацетатного буфера.

Реакційну суміш приготовляють шляхом комбінування 75мкг гомогенізованого препарату гіпокампальної мембрани з (НІ-МОЇ. 105519 до кінцевої концентрації 5НМ і гліцином та випробуваною сполукою як розчином у -І Тгів-ацетатному буфері. Реакційну суміш збовтують під час інкубації при кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Вміст планшетів після цього збирають на фільтри СЕС за допомогою збирача 48мжм/ Вгапаеї! Нагмезіег. о Фільтри СЕС протягом принаймні ЗО хвилин попередньо обробляють розчином 0,595 В5А у дистильованій воді - для зменшення неспецифічного зв'язування гарячого ліганду з фільтром. Лунки промивають 4-5 об'ємами

Хоподного БОМ Ттгіз-ацетатного буфера. Фільтри після цього переносять до сцинтиляційних пробірок і в кожну - пробірку додають 2мл сцинтилятора. Пробірки залишають до наступного дня, а потім підраховують у

Їх» В-лічильнику Бекмана. Дані аналізують за допомогою програми Ргізт.

Сполуки даного винаходу не виявляють значного зв'язування з асоційованою з ММОА-рецептором ділянкою зв'язування гліцину.

Приклад 9: Аналіз зв'язування з гліциновим рецептором

Цей приклад пояснює аналіз, який застосовують для вимірювання перехресної реактивності сполук з (Ф, гліциновим рецептором. У цьому аналізі відомий агент зв'язування з гліциновим рецептором | ЗНІ-стрихнін ка застосовують для зв'язування з тканиною спинного мозку щура. Після цього вводять випробувану сполуку і дають їй витіснити гарячий ліганд. Зв'язування випробуваної сполуки витісняє гарячий ліганд і в результаті бр дає знижену радіоактивність, яка піддається підрахункові. Сполуки, як правило, випробують у двох концентраціях, і якщо спостерігають інгібування, сполуки знову випробують при різних концентраціях для побудови кривої відповіді на дозу, на основі якої можна визначити ІСво.

Випробувані сполуки приготовляють для аналізу шляхом розведення у калієвофосфатному буфері. Аліквоти мембрани спинного мозку щура, які використовують для аналізу, промивають двома порціями холодного 65 фосфатного буфера з наступним мікроцентрифугуванням при 42 і 1400б0об./хв. між промиваннями. Остаточні гранули після цього ресуспендують в об'ємі фосфатного буфера для одержання концентрації, придатної для умов аналізу. Неспецифічне та загальне зв'язування визначають за 10мММ кінцевою концентрацією лише гліцину та фосфатного буфера, відповідно.

Реакційну суміш приготовляють шляхом комбінування 15Омкг мембрани спинного мозку щура з

ІЇ"НіІ-стрихніном до кінцевої концентрації 7НМ та гліцином або випробуваною сполукою. Реакційну суміш інкубують протягом двох годин при збовтуванні на льоду. Вміст планшетів після цього збирають на фільтри СЕС, застосовуючи збирач 48у Вгапааї! Нагмезіег. Фільтр ОЕС попередньо обробляють протягом принаймні 30 хвилин розчином 0,595 ВЗА у дистильованій воді для зменшення неспецифічного зв'язування. Лунки планшетів промивають 4-5 об'ємами холодного фосфатного буфера. Фільтри після цього переносять до сцинтиляційних 70 пробірок і в кожну пробірку додають 2мл сцинтилятора. Пробірки залишають до наступного дня, а потім підраховують у В-лічильнику Бекмана. Дані аналізують за допомогою програми Ргізт.

Сполуки даного винаходу не виявляють значного зв'язування з гліциновим рецептором.

Приклад 10: Аналіз вимірювання токсичності у мишей

Цей приклад пояснює випробування хронічної токсичності з 5-денним пероральним введенням дози 75 інгібіторів СІУТ1І Сполуки вводили перорально (РО) самцям мишей СО-1 протягом 5 днів у дозах 4Омг/кг/день.

Дані спостережень за поведінкою (клінічні ознаки) та маси тіла записували щоденно для всіх випробуваних сполук. Самців мишей СО-1 отримували з лабораторії Спагпез Кімег І арз (Кіповіоп, МУ). Тварини після прибуття важили 20-25 грамів. Тварин акліматизували у віварії з контрольованими температурою / вологістю (729--59Р/50906-5905) з загальним циклом 12год. світла / темряви (Гіднпів 07ООгод) за 5 днів до випробування. Усім тваринам давали їжу (Ригіпа Іараекю Кодепі спом/ Ж 5001) та воду (від Еїїгаре(йпіомп УМаїег Сотрапу) аа

Прішт під час періоду акліматизації і протягом усього дослідження. За один день до початку випробування тварин на випадковій основі розділяли на групи: усі вибрані для випробування тварини важили не менше 20 грамів і на вигляд мали добрий стан. Кожній тварині протягом 5 днів раз на день вводили дозу. Тварини залишалися на місці на З-денний період відновлення після періоду хронічного дозування. см

Вихідну концентрацію кожної випробуваної сполуки одержували в день початку дослідження. Аліквоти (5) розводили до потрібної концентрації для щоденного дозування. Вихідні розчини між введеннями зберігали в холодильнику. Кожну сполуку розчиняли у невеликій кількості дистильованої води. Можливим є додавання одного еквівалента гідроксиду натрію (2М) для сприяння розчиненню кожного випробуваного агента. Після цього дцапішт зийісіаї додають носій до кінцевого об'єму. Кінцеві об'єми врегульовували для відображення, у «І відповідному разі, відсотка вільної основи. Носієм, застосованим у цьому експерименті, був - гідроксипропіл-В-цдиклодекстрин (НРСО) Асгов, партія 011849601, розчинений у дистильованій воді для утворення концентрації 1095 маса/об'єм. Рівень рН регулювали, застосовуючи гідроксид натрію (2М), таким - чином, щоб він дорівнював рівневі випробуваних агентів (зазвичай від 8 до 10). ю

Усі приготовлені випробувані сполуки мали форму або розчину і були прозорими, або суспензії і були злегка каламутними. Суспензії змішували безпосередньо перед застосуванням. -

Усім тваринам вводили або випробувану сполуку, або носій Рег Оз (РО) через голки 21 розміру в об'ємах 10,Омл/кг. Щоденні дані маси тіла використовували для визначення об'ємів індивідуальних доз. Усі випробувані сполуки зважували на аналітичних вагах ЮОепмег Іпзігитепів (модель МоА-250). Тварин зважували на портативних « вагах Опацйз, модель Мої 52000.

Тварин оцінювали на прояви поведінки (клінічні ознаки) безпосередньо після введення випробуваних агентів, - с а потім через 4 та 24 години. Тварин оцінювали на 27 окремі клінічні ознаки: . и » Активність: Опишіть, чи є тварина ненормально гіпер- або гіпоактивною.

Атаксія: Нестійка хода, нездатність координувати довільні рухи м'язів.

Каталепсія: Стан, який характеризується воско-подібним закляканням кінцівок у різних позиціях, які утримуються протягом -І певного часу, відсутність реакції на подразники, ознак пульсу та дихання, блідість шкіри.

Хроматурія: Червонуваті виділення в сечі. 1 Хромодакріорея: Червонуваті виділення з очей. - Стан випорожнень: Рідкий і водянистий, твердий і незначний.

Судоми: Клонічні: генералізований переміжний тонус та релаксація скелетних м'язів. Тонічні: генералізований постійний -- тонус м'язів, який часто супроводжується розтягненням задніх та/або передніх кінцівок.

Т» Ціаноз: Синюватий колір зовнішніх тканин (вуха, пальці ніг, хвіст).

Смерть: Вкажіть, чи мала вона спонтанний характер, чи була викликана евтаназією.

Енофтальм: Ненормальне втягування очей в орбіти.

Носова кровотеча: Червоні виділення з носа.

Екзофтальм: Ненормальне випинання очей. (Ф) В'ялість: Скелетні м'язи виглядають позбавленими тонусу.

Кк. Викривлена постава: Тварина ходить, високо піднімаючись на кінцівках над землею.

Гіперчутливість до Тварина реагує голосом або стає надмірно активною під час маніпуляцій. во дотику:

Сльозотеча (обидва ока): Секреція та виділення сліз.

Латеральне лежаче Тварина спонтанно набуває лежачого положення. положення:

Втрата здатності до Тварина залишається лежачою при наданні такого положення. відновлення: б5 Міоз: Надмірне звуження зіниць.

Мідріаз: Надмірне розширення зіниць.

Пальпабральний птоз: Стосується опущення верхньої повіки обох очей.

Пілоерекція: Наїжування шерсті на спині та шиї.

Хрипи (сухі або вологі) Вологий (слизовий): під час дихання чутно булькаючий звук.

Сухий: під час дихання чутно різкий або мелодійний звук.

Дихання (ТД: Незвичне підвищення або зниження цієї активності.

Заклякання: Воскоподібне: кінцівки залишаються у позиції, якої їм було надано.

Свинцева труба: ригідність м'язів, кінцівки важко ворушаться.

Слиновиділення Утворення та надмірна секреція слини. (підвищене):

Заспокоєння: Тварина повільно реагує на дотик та маніпуляції.

Стереотипія: Постійне повторення певних безглуздих рухів.

Тремор: Дрібний: постійна швидка вібрація тіла та/або кінцівок.

Грубий: швидка вібрація тіла та/або кінцівок, яка з часом зменшується і зростає.

Кожну тварину, в якої спостерігали 1) втрату маси тіла зі зниженням до 75905 від середньої маси контрольної групи за 2 наступні дні або 2) початок передсмертного стану, коли тварина втрачає здатність нормально приймати їжу або пити, умертвляли до завершення дослідження.

Дані щодо токсичності, отримані шляхом описаного вище аналізу, представлено в Таблицях з 1 по 14 для сполук з Сі по Схім включно. Тварин спостерігали відразу після введення, а потім через 4 години та 24 години.

Дані спостережень вказуються з використанням кодових номерів представленої нижче таблиці: о нормальний витяд | 7 (Носова кровотеча 2 Пальлавральний птов| ри Вакляканя сч

ПіАктивноть підв/зних)8(Шеноз 005 Втрата здатності о лтаюя

З Застокосннялетартя 8 Бялсть 006 хроматуря 00025 ремр о « зо (6 Хромодакрорея 13 Екзофтальм 20 Мідраз 007 смерть - «-- ю з ці 0 день 101 бою ля о а 140 юю о о ч а 10 боррнамоо, 2 с . пиши пи ПН г» 11ю ро оо 1 72 | ю сор оо - з | лю юю о о о щ ще

І» в ПИ Уч п ЕТ ТЕТ 21 бою о 8140 ор о) 101 день бо 1 ром рою а 140 ооо з | лю ооо дв

Сполука с(хім)

400001 яв рю бою

РИ ЕТ ТТ

8150 бою нн ГИ їо тю ооо, 771 ооріро з 1 юю 400001 яв тю ооо, 2150. бою 8150 ою сч 0000001 вень о рю бою

РИ ЕТ ТТ з 1 юю « «- - ю зв пи ПОЛЯ ПО ча 71 юр плавав ля 2150 бо тозоятов вия оо, Бл. вою бою 001 ч 2 с ПИ ПНЯ ПОЛ У . з ою во а рю юю 010 аю юю 9019 -І

Н- Биття головою й -їь з ю ть 400001 яв 5 ою бою

Ф) 2150. бою ю 8150 ою 0000001 вень 7 рю ооо а 150 ооо з 1лю юю бо ни ПИ ВЧ 71 ю рроо 72 юю ріроо 7331 ю рів о пиши пи ШИ 71 ю рр 27 ю ро ів 731 лю рів 2 пиши ПИ ШИ 1 ю ріроо 727 ю рою сч 7331 ю рію о пиши пи ВЧ 71 ю ро - зо 277 ю ро - 731 лю рів е ю зв м пиши ПИ ВЧ « 71 роооо, и 777177 ооо з с 7з7717ю оіроор . г» нин І ВЧ 1 ве 1 - юю ооо сл 777177 ооо 871 ооо шк - г» пи ПИ ШИ зв о 1 ю ріроо 727 ю рою ю 733 юю рірою во пиши пи ВЧ 71 ю рроо 72 юю ріроо з | юю ріроо, б5 пи ПИ УЧ 71 ю рроо 72 юю ріроо 7331 ю рів о пиши пи ШИ 71 ю рроо 727 ю рою ів 731 лю юорівоо, 2 пиши ПИ ШИ 1 ю ріроо 727 ю рою сч 7331 ю рію о пиши пи ВЧ 71 ю рроо - зо 727 ю рою - 731 лю юорівоо, е ю зв м пи ПИ ШИ « 71 ю рроо и 727 ю рою з с 37717 орівоо . г» пиши пи ВЧ 1 71 ю рроо - 727 ю рою сл з | юю ріроо, шк - г»

ПОЛЯ ПИЛ ПО У зв юю 1741045 о ереирення 2 ю 31715109 5

ЖШ8Ш- --- хй 5ю5жюйБИА5:Щ45 2 (ЩЬ- 2 (Щ2- о во 1100000 71 ю 17510915 717ю11751091 55 65 З до о) о) о) о) о)

Для порівняння, сполуки формули 1 є менш токсичними, ніж інші інгібітори СІУТ1 подібної ефективності.

Наприклад, нижченаведені сполуки Н, І, У ії К показують вищий профіль токсичності, ніж сполуки даного винаходу, як видно з таблиць 15, 16, 17 і 18.

Км КУДИ м 1 шк ї з а 7 ци ак ие щк ль НИ Й як щи. рі Я :

КАН т ь Кн іа КН в "ЕН. ші и чеДя -з :, пе ЩІ - Я

Б і Я Ди

Ше ня що д СЕ, см , Щ ве я

Та ній ий - ик р Я Й з ст я рег п ве ЕЙ щ Ї З че Ше: хо а - ож ж. що 7 я ті сет В М стння сіна зо со са ш че

В) 5 ю

Ша. га З п й

Ма - -

Таблиця 15 с

Із» дн

Тварина мо Доза (ми) 7 а 1910 помоговивзмою ор -1 2 40 1,22,10,21,26,15,3,10, 2 12 80140 13и42 12242) 1229102 |19,26и15/14,10,21,2. 1 - в цьому досліді спостереження за поведінкою записувалися один раз на день. -к 70

Таблиця 16 ї» дні

Тварина ко Доза (мак

ГФ) 126,10 11,22,28,410 1,22,10 141,22,26, 410,1.1,22, МО кю 122,10 | 122,0 2610 0 31,26и15,.10 1,26, 0 тв 14000 фи2гов, о 2, о 26, о 2 1И22, о й дні

Тварина ко Доза (мок) вою 16191916 рю 16161960 1 65 18 40 о о о о -

ден д ПЕ НЕТ НИ СЯ НО И 22 ни ЕТ СЯ НО ИН 22 310010 оо пиши ни о У й 126 орг лелвовивияио 91500 тввлвовивлаою а 15 0 пелвовивияог ов дн см о юн 11176100 нини нн нн хе з що ян - 00 пвовававмлоюв т 001000 - 1 авивмат 1 ю з 11160000 плавав 1 ЩІ

Claims (18)

1. « Формула винаходу з с и 1. Сполука формули -» А т Шк щ 45 с -т м. АЖ ан сл Ан й - у якій: Агі являє собою тіофенову групу, яка може бути 2- або З-тіофеном і є необов'язково заміщеною не більше - ніж одним метилом або етилом, або 2-метилфенільну групу, ГТ» Аго є вибраним з-поміж тіофену, фурану та заміщеного фенілу, причому замісник на фенільній групі є вибраним з-поміж С..в алкілу, гало, Сі.6 галоалкілу, С 4.6 алкокси, С 4.6 галоалкокси, ціано; та її сіль, сольват або гідрат.
2. 2. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що Аг. є вибраним з групи, яка включає 2-тіофен, 59 2-(З3-метилтіофен), З-тіофен, 3-(4-метилтіофен). ГФ)
3. 3. Сполука за п. 1 або п. 2, яка відрізняється тим, що Аго є вибраним з групи, яка включає заміщений феніл, ГФ де замісник є вибраним з-поміж СЕз, Ме, іРг, МеО, СМ та СЕз0О; та фуран і тіофен.
4. 4. Сполука за будь-яким з пп. 1-3, вибрана з групи, яка включає: во (2Д)-М4-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин; (2Д)-М4-(1-(4-(3-тієнілуфеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин; (2Д)-М4-(1-(4-(2-тієніл)уфеніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин; (2)-М4-(1-(4--2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин; (2)-М4-(1-(4--3-метоксифеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)саркозин; (2)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин; 65 (2)-М4-(1-(4--3-"трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин;

   (2Д)-М4-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин; (2Д)-М4-(1-(4-(3-тієнілуфеніл)-1-(2-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)саркозин; (2Д)-М4-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1-(4-метил-З-тієніл)упроп-1-ен-З-іл)саркозин; (2Д)-М4-(1-(4--3-"трифторометил)феніл)феніл)-1-(4-метил-З3-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин; (2)-М4-(1-(4--3-метоксифеніл)феніл)-1-(4-метил-З-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин; (2Д)-М4-(1-(4--3-метилфеніл)феніл)-1-(3З-метил-2-тієніл)упроп-1-ен-3-іл)усаркозин та (2)-М-(1-(4-(3-тієніл)уфеніл)-1--2-метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин.
5. 5. Композиція, яка містить сполуку вказану в будь-якому з пп. 1-4. 70
6. 6. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку вказану в будь-якому з пп. 1-4, та фармацевтично прийнятний носій, розріджувач або наповнювач.
7. 7. Фармацевтична композиція за п. 6, яка відрізняється тим, що призначена для лікування стану, вибраного з групи, яка включає шизофренію, когнітивну дисфункцію, слабоумство та/або хворобу Альцгеймера, дефіцит уваги, депресію, аутизм, хворобу Ретта, дитячу розірваність мислення, синдром Аспергера, атиповий аутизм, /5 Неврологічні та невропсихіатричні розлади та стани, при яких показано інгібітор перенесення гліцину.
8. 8. Спосіб одержання йодиду С ан (С Ве при якому здійснюють: а) відновлення проміжної сполуки В сч ан Во (В) « біс(2-метоксіетоксі)їалюмогідридом натрію (Кеа-АЇ); та «- б) обробку одержаної проміжної сполуки йодом з одержанням йодиду С.
9. 9. Спосіб одержання проміжної сполуки Ю -- тек т сови ю і - « (0) ВГ - с при якому здійснюють: "» а) відновлення проміжної сполуки В п он -І сл Во (В) - біс(2-метоксіетоксі)залюмогідридом натрію (Кеда-АІ)Й) та обробку одержаної проміжної сполуки йодом з одержанням йодиду С - ан Т» І ді (С; (Ф, б) перетворення спиртової частини йодиду С на бромід; та ка в) витіснення броміду саркозин - трет-бутиловим естером з одержанням проміжної сполуки Ю.
10. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що стадія перетворення (б) включає обробку М-бромсукцинімідом бо та трифенілфосфіном.
11. 11. Спосіб одержання проміжної сполуки Е б5 тм тоо Ви АТ Е, В (2 70 у якій Агі являє собою тієніл, необов'язково заміщений не більше, ніж одним метилом або етилом, при якому здійснюють: а) відновлення проміжної сполуки В ан Ве (8 біс(2-метоксіетоксі)залюмогідридом натрію (Кеда-АІ)Й) та обробку одержаної проміжної сполуки йодом з одержанням йодиду С ан . с ов ВІ (С); о б) перетворення спиртової частини йодиду С на бромід; в) витіснення броміду саркозин - трет-бутиловим естером з одержанням проміжної сполуки Ю тек т сови « «- - ІС) (0); Вг м. та г) взаємодію проміжної сполуки ЮО з борною кислотою формули Аг/В(ОН)», де Агі приймає значення, вказані вище, у присутності паладієвого (0) каталізатора з одержанням проміжної сполуки формули Е. «
12. 12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що стадія перетворення (б) включає обробку М-бромсукцинімідом та трифенілфосфіном. З с
13. 13. Спосіб одержання сполуки формули о . Із м тео -І сл АН 5), а А (8) - 70 у якій Т» Агі являє собою тієніл, необов'язково заміщений не більше ніж одним метилом або етилом, і Аго є вибраним з групи, яка включає тієніл, фурил та заміщений феніл, причому замісники фенілу є вибраними з-поміж С. в алкілу, гало, С..6 галоалкілу, Сі.в алкокси, С..6 галоалкокси та ціано; ря при якому здійснюють: а) відновлення проміжної сполуки В Ф) он о сто 60 ; Ве (8) біс(2-метоксіетоксі)залюмогідридом натрію (Кеда-АІ)Й) та обробку одержаної проміжної сполуки йодом з одержанням йодиду С б5 ан І В (с) б) перетворення спиртової частини йодиду С на бромід; в) витіснення броміду саркозин - трет-бутиловим естером з одержанням проміжної сполуки Ю то тек т сови (ву Ве г) взаємодію проміжної сполуки ОО з борною кислотою формули Аг/В(ОН)», де Аг/ приймає значення, зазначені вище, у присутності паладієвого (0) каталізатора з одержанням проміжної сполуки формули Е тм тоо Ви дв АТ сч (ЕХ; о) Ве д) взаємодію проміжної сполуки Е з арилборною кислотою формули АгоВ(ОН)», де Аго приймає значення, зазначені вище, у присутності паладієвого (0) каталізатора з одержанням проміжної сполуки Е «г 3о тм со Ви - «- ю АК ! - А (Ф та « е) гідроліз естерної групи проміжної сполуки Е з одержанням сполуки формули 0.
14. 14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що стадія перетворення (б) включає обробку М-бромсукцинімідом - с та трифенілфосфіном. "з
15. 15. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що стадія гідролізу (е) включає обробку мурашиною кислотою. "
16. 16. Сполука формули С | ан

    В. І 1 з Ве (С. ши 20
17. 17. Сполука формули Ю ля тм тсовВи ! о (0). ко Ве
18. 18. Сполука формули Е 60 б5 тм тоо Ви АТ Е, В (2 70 де Аг являє собою тієніл, необов'язково заміщений не більше ніж одним метилом або етилом. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2006, М З, 15.03.2006. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і /5 Науки України. с (8) « «- «- ІС) і - -

    с . и? -І 1 - - 50 с» Ф) іме) 60 б5