UA65531C2 - Luteinising hormone releasing hormone antagonists with an improved effiiciency and a method for the preparation thereof - Google Patents

Luteinising hormone releasing hormone antagonists with an improved effiiciency and a method for the preparation thereof Download PDF

Info

Publication number
UA65531C2
UA65531C2 UA98063319A UA98063319A UA65531C2 UA 65531 C2 UA65531 C2 UA 65531C2 UA 98063319 A UA98063319 A UA 98063319A UA 98063319 A UA98063319 A UA 98063319A UA 65531 C2 UA65531 C2 UA 65531C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
group
amino
acid
general formula
differs
Prior art date
Application number
UA98063319A
Other languages
English (en)
Original Assignee
Zentaris Ag
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Zentaris Ag filed Critical Zentaris Ag
Publication of UA65531C2 publication Critical patent/UA65531C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K7/00—Peptides having 5 to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • C07K7/04—Linear peptides containing only normal peptide links
    • C07K7/23—Luteinising hormone-releasing hormone [LHRH]; Related peptides
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P15/00—Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P5/00—Drugs for disorders of the endocrine system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P5/00—Drugs for disorders of the endocrine system
    • A61P5/02—Drugs for disorders of the endocrine system of the hypothalamic hormones, e.g. TRH, GnRH, CRH, GRH, somatostatin
    • A61P5/04—Drugs for disorders of the endocrine system of the hypothalamic hormones, e.g. TRH, GnRH, CRH, GRH, somatostatin for decreasing, blocking or antagonising the activity of the hypothalamic hormones
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07C—ACYCLIC OR CARBOCYCLIC COMPOUNDS
    • C07C257/00—Compounds containing carboxyl groups, the doubly-bound oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a doubly-bound nitrogen atom, this nitrogen atom not being further bound to an oxygen atom, e.g. imino-ethers, amidines
    • C07C257/10—Compounds containing carboxyl groups, the doubly-bound oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a doubly-bound nitrogen atom, this nitrogen atom not being further bound to an oxygen atom, e.g. imino-ethers, amidines with replacement of the other oxygen atom of the carboxyl group by nitrogen atoms, e.g. amidines
    • C07C257/18—Compounds containing carboxyl groups, the doubly-bound oxygen atom of a carboxyl group being replaced by a doubly-bound nitrogen atom, this nitrogen atom not being further bound to an oxygen atom, e.g. imino-ethers, amidines with replacement of the other oxygen atom of the carboxyl group by nitrogen atoms, e.g. amidines having carbon atoms of amidino groups bound to carbon atoms of six-membered aromatic rings
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D207/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom
    • C07D207/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom with only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D207/18—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom with only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom having one double bond between ring members or between a ring member and a non-ring member
    • C07D207/22—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom with only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom having one double bond between ring members or between a ring member and a non-ring member with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D207/24—Oxygen or sulfur atoms
    • C07D207/26—2-Pyrrolidones
    • C07D207/263—2-Pyrrolidones with only hydrogen atoms or radicals containing only hydrogen and carbon atoms directly attached to other ring carbon atoms
    • C07D207/27—2-Pyrrolidones with only hydrogen atoms or radicals containing only hydrogen and carbon atoms directly attached to other ring carbon atoms with substituted hydrocarbon radicals directly attached to the ring nitrogen atom
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D209/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings, condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom
    • C07D209/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings, condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom condensed with one carbocyclic ring
    • C07D209/04—Indoles; Hydrogenated indoles
    • C07D209/08—Indoles; Hydrogenated indoles with only hydrogen atoms or radicals containing only hydrogen and carbon atoms, directly attached to carbon atoms of the hetero ring
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/04—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D213/60—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D213/61—Halogen atoms or nitro radicals
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/04—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D213/60—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D213/62—Oxygen or sulfur atoms
    • C07D213/63—One oxygen atom
    • C07D213/64—One oxygen atom attached in position 2 or 6
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/04—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D213/60—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D213/72—Nitrogen atoms
    • C07D213/75—Amino or imino radicals, acylated by carboxylic or carbonic acids, or by sulfur or nitrogen analogues thereof, e.g. carbamates
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/04—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D213/60—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D213/78—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms, with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals
    • C07D213/79—Acids; Esters
    • C07D213/80—Acids; Esters in position 3
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/04—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D213/60—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D213/78—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms, with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals
    • C07D213/84—Nitriles
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D215/00—Heterocyclic compounds containing quinoline or hydrogenated quinoline ring systems
    • C07D215/02—Heterocyclic compounds containing quinoline or hydrogenated quinoline ring systems having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen atoms or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D215/16—Heterocyclic compounds containing quinoline or hydrogenated quinoline ring systems having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen atoms or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D215/20—Oxygen atoms
    • C07D215/22—Oxygen atoms attached in position 2 or 4
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D231/00—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings
    • C07D231/02—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings not condensed with other rings
    • C07D231/10—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D231/12—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with only hydrogen atoms, hydrocarbon or substituted hydrocarbon radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D231/00—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings
    • C07D231/54—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings condensed with carbocyclic rings or ring systems
    • C07D231/56—Benzopyrazoles; Hydrogenated benzopyrazoles
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D233/00—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings
    • C07D233/04—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having one double bond between ring members or between a ring member and a non-ring member
    • C07D233/20—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having one double bond between ring members or between a ring member and a non-ring member with substituted hydrocarbon radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D233/26—Radicals substituted by carbon atoms having three bonds to hetero atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D233/00—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings
    • C07D233/04—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having one double bond between ring members or between a ring member and a non-ring member
    • C07D233/28—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having one double bond between ring members or between a ring member and a non-ring member with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D233/30—Oxygen or sulfur atoms
    • C07D233/32—One oxygen atom
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D233/00—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings
    • C07D233/54—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having two double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D233/56—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having two double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with only hydrogen atoms or radicals containing only hydrogen and carbon atoms, attached to ring carbon atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D235/00—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, condensed with other rings
    • C07D235/02—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, condensed with other rings condensed with carbocyclic rings or ring systems
    • C07D235/04—Benzimidazoles; Hydrogenated benzimidazoles
    • C07D235/06—Benzimidazoles; Hydrogenated benzimidazoles with only hydrogen atoms, hydrocarbon or substituted hydrocarbon radicals, directly attached in position 2
    • C07D235/14—Radicals substituted by nitrogen atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D239/00—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazine or hydrogenated 1,3-diazine rings
    • C07D239/02—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazine or hydrogenated 1,3-diazine rings not condensed with other rings
    • C07D239/24—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazine or hydrogenated 1,3-diazine rings not condensed with other rings having three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D239/28—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazine or hydrogenated 1,3-diazine rings not condensed with other rings having three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, directly attached to ring carbon atoms
    • C07D239/32—One oxygen, sulfur or nitrogen atom
    • C07D239/42—One nitrogen atom
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D249/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having three nitrogen atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D249/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having three nitrogen atoms as the only ring hetero atoms not condensed with other rings
    • C07D249/08—1,2,4-Triazoles; Hydrogenated 1,2,4-triazoles
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D257/00—Heterocyclic compounds containing rings having four nitrogen atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D257/02—Heterocyclic compounds containing rings having four nitrogen atoms as the only ring hetero atoms not condensed with other rings
    • C07D257/04—Five-membered rings
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D307/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom
    • C07D307/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings
    • C07D307/34—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D307/38—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one oxygen atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with substituted hydrocarbon radicals attached to ring carbon atoms
    • C07D307/52—Radicals substituted by nitrogen atoms not forming part of a nitro radical
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D471/00—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, at least one ring being a six-membered ring with one nitrogen atom, not provided for by groups C07D451/00 - C07D463/00
    • C07D471/02—Heterocyclic compounds containing nitrogen atoms as the only ring hetero atoms in the condensed system, at least one ring being a six-membered ring with one nitrogen atom, not provided for by groups C07D451/00 - C07D463/00 in which the condensed system contains two hetero rings
    • C07D471/04—Ortho-condensed systems
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Endocrinology (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Reproductive Health (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Plural Heterocyclic Compounds (AREA)

Description

Даний винахід стосується нових антагоністів гормону вивільнення лютеїнізуючого гормону(ЛГ), зокрема пептидоміметиків та пептидів, модифікованих у боковому ланцюгу, їхніх солей фармацевтично прийнятних кислот та способів приготування антагоністів гормону вивільнення ЛГ та їхніх солей. Пептиди згідно з даним винаходом є аналогами гормону вивільнення лютеїнізуючого гормону, який має таку структуру: р-Глу-Пое-Трп-Сер-Тир-Глі-Лей-Арг-Про-Глі-МН», (гормон вивільнення ЛГ, гонадореліні.
Понад 20 років дослідники вишукували антагоністи вибірково активного гормону вивільнення ЛГ - декапептиду (М. Капеп апа у. Е Віміеєї, Епдосіпе Неміємув 1, 44 - 66 (1986)). Великий інтерес до цих антагоністів пояснюється їхнім широким застосуванням у галузях ендокринології, гінекології, для контрацепції та лікування раку. Багато сполук були приготовлені як потенційні антагоністи гормону вивільнення ЛГ. Найбільш цікавими сполуками, виявленими на нинішній час, є сполуки, структура яких є модифікацією структури гормону вивільнення ЛГ.
Першу серію потенційних антагоністів було отримано шляхом введення ароматичних естерів амінокислот у позиції 1, 2, З та 6 або 2, З та 6. Традиційно сполуки записують так: спочатку позначають амінокислоти, які вводяться у пептидний ланцюг гормону вивільнення ЛГ на тому місці, де спочатку були амінокислоти, і позиції, у яких відбувається заміщення, позначають цифрами верхнього індексу. Крім того, позначка "ГВЛГ" (гормон вивільнення лютеїнізуючого гормону), яку ставлять наприкінці, означає, що вони є аналогами гормону вивільнення ЛГ, у якому відбувається заміщення.
Серед антагоністів відомими є такі:
ІДо-О-Фен(4-СІ)12, О-ТрпУб| ГВЛГ |О. Н. Соу еї аї., Іп: Сго55, Е. апа Меїеппоїег, ). (Едв) Рерійідев;
Ргосеєдіпдв ої (пе бій Атегісап Реріїде Зутровішт, рр. 775 - 779, Рієгсе Спет. Со., НоскміІе 1. (19791: (Ас-
Про", О-Фен (4-С1)37, О-Нал (23341 ГВЛГ (О5-Раїепі Ме4,419,347| та (АС-Про", О-Фен (4-С1)2, О-Трп36 ГВЛГ |У.
Ї Ріпеда, єї а)., 9. Сіїп. Епдосгіпо!. Меїаб. 56, 420, 19831.
Для підвищення розчинності антагоністів у воді згодом на 6 позицію вводяться основні амінокислоти, наприклад О-Арг. Наприклад, (Ас-О-Фен(4-СІ)!2, О-Трпу, О-Арг?, О-АІа"чї ГВЛГ (ОВа-302761І (ІО. Н. Соу, еї. аІ.. ЕпдосііпоІоду 100, 1445, 19821; та |Ас-О-Нал(г2)1, О-Фен(4-Е)-, О-Трп3, О-Арі-|ї ГВЛГ |(ОВЕ 182601 |У. Е.
АМміег евї а/., іп: Міскегу В. Н. Мезіог, г. у). 9У., Нагелг, Е. 5. Е (Едвз). І НАН апа їїз Апа/одв, рр. 11- 22 МТР Ргезз,
Ї апсавієг, ОК 1984).
Такі аналоги мали не лише очікувану покращену водорозчинність, але також виявляли підвищену активність як антагоністи. Однак ці надзвичайно активні гідрофільні аналоги з О-Арі? та іншими основними боковими ланцюгами у б позиції викликали тимчасові набряки на мордах та кінцівках щурів, коли їх вводили підшкірно у дозах 1,25 або 1,5мг/кг (Є. Зсптіаії, єї аі., Сопігасеріїоп 29., 283, 1984: 9). Е Могодап, єї а!., Іпі. Агосп5. АПегду Аррі. Іттип. 80, 70 (1986)). Решту активних антагоністів ГВЛГ описано у заявках УУО 92/19651, УМО 94/19370, МО 92/17025, МО 94/14841, МО 94/13313, та патентах О5-А 5,300,492, О5-А 5,140,009таєРо 413 209 А...
Випадки набряків у щурів після введення деяких з цих антагоністів дає привід для сумнівів щодо безпечності у разі застосування на людях, а отже, впровадження цих медикаментів для клінічного застосування відкладається. Таким чином, існує велика потреба в антагоністичних пептидах, що не мають побічних ефектів.
Згідно з даним винаходом вищезгадана мета досягається через застосування сполук загальної формули (І)
Кт в! -се-Мн- сне сок
І - яз (СН
І нн
І: ро- пу в якій п є числом З або 4, В! являє собою алкільну групу, алкоксигрупу, арильну групу, гетероарильну групу, аралкільну групу, гетероалкільну групу, аралкілокси групу або гетероаралкілокси групу, у кожному з випадків заміщену або незаміщену, В? та ВЗ незалежно один від одного являють собою атом водню, алкільну групу, аралкільну групу або гетероалкільну групу, у кожному з випадків незаміщену або заміщену, або -МА2ВЗ є амінокислотною групою, а В" є групою, що має формулу (Ії) а ері ке 7 (в в якій р є цілим числом від 1 до 4, В? є воднем або алкільною групою, а ВЗ є незаміщеною або заміщеною арильною групою або гетероарильною групою, причому заміщення, у свою чергу, може відбуватися або на арильну, або гетероарильну групу, або В" являє собою кільце загальної формули (ІІ) в
М г (
М дв (но в якій д є числом 1 або 2, В" є атомом водню або алкільною групою, Ве є атомом водню або алкільною групою, а Х є киснем або атомом сірки, причому ароматичні або гетероароматичні радикали можуть бути повністю або частково гідрогенізовані, і хіральні атоми вуглецю можуть мати В- або 5-конфігурацію, та їхні солі фармацевтично прийнятних кислот.
Оптимальними комбінаціями радикалів від В! до В" є: а) В' є бензилокси, В: є воднем і ВЗ є воднем, б) В' є бензилокси, В: є воднем і В" є 4-амідинофенілом, і в) В? є воднем, ВЗ є воднем і В" є 4-амідинофенілом.
Оптимальними алкільними групами є метильна, етильна, п-пропільна, і-пропільна, п-бутильна, Іі- бутильна, І-бутильна, 2-етилгексильна, додецильна та гексадецильна групи.
Оптимальними арильними групами є фенільна, нафтильна, фенантренільна та флуоренільна групи.
Оптимальними гетероарильними групами Є піридильна, піримідильна, імідазолільна, імідазопіридильна, індолільна, індазолільна, триазолільна, тетразолільна, бензімідазолільна, хінолільна, 2,5-дихлорпірид-З-ильна та фурильна групи.
Оптимальними гідрогенізованими гетероарильними групами є піперидино, піперазинільна, морфоліно та піролідинільна групи.
Аралкільними групами та гетероаралкільними групами є групи, які зв'язані з відповідними зв'язуючими центрами через алкіленову групу, в оптимальному варіанті - метиленову, етиленову, п-пропіленову або п- бутиленову групи.
Оптимальними замісниками є атоми галогенів, таких як фтор, хлор, бром, йод, а також метил, етипл, і- пропіл, трет-бутил, ціано, нітро, карбонова кислота, карбоксамід, метиловий естер карбонової кислоти, етиловий естер карбонової кислоти, етиловий естер кротонової кислоти, трифторметильна, бензоїльна, метокси, бензилокси, піридилокси, аміно, диметиламіно, ізопропіламіно, амідино та хінолілметокси групи.
Крім того, згідно з винаходом, вищезгаданої мети дозволяють досягти сполуки загальної формули (М)
Ас-О-Нал (2)!-О (рес) Фенг-О-Пал (3)3-Сер-Тиро-О-Ххх-Лей"-Арго-Про?-О-Ала!9-МН» (М), де О-Ххх є амінокислотною групою загальної формули (МІ) -ни-снесо го ісп
Мн
І Гм) со- а п, р, а, ВУ, В», ВЄ, В", ВВ та Х є такими, як визначено вище, а також їхні солі фармацевтично прийнятних кислот.
Сполуки згідно з даним винаходом мають високу антагоністичну активність і не справляють небажаних побічних ефектів, зокрема не викликають набряків. Якщо вони не є присутніми як солі слабо розчинних у воді фармацевтично прийнятних кислот, то вони додатково мають покращену водорозчинність. Крім того, сполуки мають велику спорідненість з рецептором гормону вивільнення ЛГ людини, тобто мають високу активність як інгібітори вивільнення гонадотропінів з гіпофізної залози ссавців, включаючи людину, виявляють довготривалу супресію тестостерону у щурів, а також викликають мінімальне вивільнення гістаміну іп міо.
Оптимальними сполуками загальної формули (І) є: а-М-2-(є-М'-4-(4-амідинофеніл)аміно-1,4- діоксобутил|лізинамід та а-М-2-|І-М'(мідазолідин-2-он-4-іл)форміл|лізинамід. Оптимальними пептидами згідно з формулою (М) є ті, у яких Ххх є (є-М'-4-(4-амідинофеніл)аміно-1,4-діоксобутил|лізильною групою або (є-М'-«імідазолідин-2-он-4-іл)уформіл|лізильною групою. Солі фармацевтично прийнятних кислот в оптимальному варіанті є слаборозчинними у воді. Зокрема, оптимальними солями є солі 4,4"-метилен-бі(3- гідрокси-2-нафтойної кислоти), відомої також під назвами ембонової або памової кислоти.
Номенклатура, використовувана для визначення пептидів, відповідає номенклатурі, прийнятій Комісією з біохімічної номенклатури ІЮПАК-МБС (Еигореап 9. Віоспет. 1984, 138, 9 - 37), в якій аміногрупи на М- кінці традиційно зображуються зліва, а карбоксильна група на С-кінці зображується справа. Такі антагоністи ГВЛГ, як пептиди та пептидоміметики, згідно з даним винаходом включають природні та синтетичні амінокислоти, перші з яких включають Ала, Вал, Лей, Іле, Сер, Тре, Ліз, Арг, Асп, Асн, Глу, Глн,
Цис, Мет, Фен, Тир, Про, Трп та Гіс. В основі скорочень для окремих амінокислотних радикалів лежать традиційні назви амінокислот: Ала - аланін, Арг - аргінін, Глі - гліцин, Лей - лейцин, Ліз - лізин. Пал - (3) 3-(3- піридил)аланін, Нал - (2) 3-(2-нафтил)аланін, Фен - фенілаланін, (рСІ)Фен - 4-хлорфенілаланін, Про - пролін, Сер - серин, Тре - треонін, Трп - триптофан і Тир - тирозин. Усі описані нами амінокислоти походять з І -серії, якщо інші випадки не зазначені окремо. Наприклад, О-Налі(г2) є скороченням для 3-(2-нафтил)-О- аланіну, а Сер є скороченням для І -серину.
Інші скорочення:
Бок - трет-Бутилоксикарбоніл
Боф - Бензотріазол-1-окситри-диметиламіно)фосфоній гексафторфосфат
ДЦК - Дициклогексилкарбодиімід
ДХМ Дихлорметан
Дд27 - Диметоксифенілдиметилметиленоксикарбоніл (диметоксидиметил-2)
ДІК - Діізопропілкарбодиімід
ДІПЕА - М,М-діізопропілетиламін
ДМФф - Диметилформамід
Фмок - Флуоренілметилоксикарбоніл
НЕ - Рідка безводна фтористоводнева кислота
ГОБт - 1-Гідроксибензотріазол
РХВТ - Рідинна хроматографія високого тиску
ТФО - Трифтороцтова кислота 7 - Бензилоксикарбоніл
Згідно з даним винаходом сполуки загальної формули (І) готують таким чином: спочатку забезпечують дві з трьох функціональних груп(а-аміно, є-аміно та група а-карбонової кислоти) захисними групами, а потім відповідним способом здійснюють реакцію з вільною третьою функціональною групою. Якщо потрібно, то з метою досягнення кращого результату можна на першому етапі ввести проміжні захисні функціональної групи. Спеціалістам відомі придатні захисні групи та способи їх приєднання. Приклади захисних груп описано у роботі ("Ріїіпсірієз ої Реріїде біпінезів", Зрііпдег Мепад 1984), у книзі "Бої Рпазе
Реріїде біпіпезів" У. М. біемаг апа 9. О. Моипод, Ріегсе Спет. Сотрапу, Носкога, ПП, 1984, та у роботі Г.
Вагапу апа В. В. Мегійеїа "Тпе Реріідез", Сн. І, рр. 1-285, 1979, Асадетіс Ргевз Іпсі.
Синтез сполук згідно з формулою (ІМ) може здійснюватися або класичним способом конденсації фрагментів, або шляхом твердофазного синтезу Меррифілда з послідовною побудовою однієї фази на іншій з використанням О-лізину, вже ацильованого у боковому ланцюгу карбоновою кислотою загальної формули (МІ), та реакції декапептидного елементу з відповідною карбоновою кислотою через амідний зв'язок у боковому ланцюгу ЮО-лізину. Отже, згідно з даним винаходом існують на вибір три доступні способи приготування сполуки загальної формули (М).
Перший спосіб включає етапи: (а) забезпечення групи а-аміно та карбонової кислоти ЮО-лізину або О-орнітину відповідними захисними групами; (б) реакції О-лізину або ЮО-орнітину з захисними групами з карбоновою кислотою загальної формули (МІ) в''єСсОН (МІ) в якій В" є таким, як зазначено вище; (в) видалення захисної групи з групи а-карбонової кислоти сполуки, отриманої на етапі (б) з метою введення у поз. 6 на етапі (ж), (г) сполучення О-аланіну, забезпеченого на аміногрупі захисною групою, з твердим носієм у формі смоли(синтез Меррифілда) ; (д) видалення захисної групи з аміногрупи аланіну; (є) реакції аланіну, зв'язаного з твердим носієм, з проліном, забезпеченим захисною групою на атомі азоту; (є) видалення захисної групи з атому азоту проліну; (ж) повторення етапів є) та є) з амінокислотами від 17 до 8 згідно з загальною формулою (М) у послідовності від 8 до 1 з використанням модифікованого Ю-лізину або О-орнітину, описаних у п. (в) в поз. 6; (з) видалення сполуки, отриманої на етапі (ж) з носія та, у разі потреби, очищення(напр. РХВТ); (и) у разі необхідності - реакції з фармацевтично прийнятною кислотою, в оптимальному варіанті - з ембоновою кислотою.
Згідно з другим можливим способом процес приготування сполуки загальної формули (М) включає етапи: (а) сполучення ЮО-аланіну, забезпеченого захисною групою на аміногрупі, з носієм, придатним для твердофазного синтезу; (б) видалення захисної групи з аміногрупи аланіну; (в) реакції аланіну, зв'язаного зі смолою, з проліном, забезпеченим захисною групою на атомі азоту; (г) видалення захисної групи з атому азоту проліну; (д) повторення етапів в) та г) з амінокислотами від 17 до 8 згідно з загальною формулою (М), у послідовності від 8 до 1; (е) видалення сполуки, отриманої на етапі (д) з носія; (є) реакції з карбоновою кислотою формули (МІ) в'-ЄСООН (МІ) у якій В" є таким, як визначено вище; (ж) у разі необхідності - реакції з фармацевтично прийнятною кислотою, в оптимальному варіанті - ембоновою кислотою.
Третій варіант процесу приготування сполуки загальної формули (МУ) включає етапи: (а) сполучення ЮО-аланіну, забезпеченого захисною групою на аміногрупі, з носієм, придатним для твердофазного синтезу; (б) видалення захисної групи з аміногрупи аланіну; (в) реакції аланіну, зв'язаного зі смолою, з проліном, забезпеченим захисною групою на атомі азоту; (г) видалення захисної групи з атому азоту проліну; (д) повторення етапів в) та г) з амінокислотами від б до 8 згідно з загальною формулою (М), у послідовності від 8 до 6; (е) видалення є-аміно захисної групи з Ю-лізину або Ю-орнітину у поз. 6 та реакції з карбоновою кислотою формули (МІЇ); в'-ЄСООН (МІ) в якій В" є таким, як визначено вище, (є) видалення захисної групи з а-аміногрупи О-лізину або О-орнітину; (ж) повторення етапів в) та г) з амінокислотами від 1 до 5 згідно з загальною формулою (ІМ), у послідовності від 5 до 1; (з) видалення сполуки, отриманої на етапі (ж) зі смоли та її очищення(напр. РХВТ); (и) у разі необхідності - реакції з фармацевтично прийнятною кислотою, в оптимальному варіанті - ембоновою кислотою.
Оптимальними карбоновими кислотами загальної формули (МІ) є імідазолідин-2-он-4-карбонова кислота та М-(4-амідинофеніл)аміно-4-оксомасляна кислота.
Сполуки формули (М) синтезують згідно з традиційними способами, наприклад, суто твердофазного або частково твердофазного синтезу, або класичним способом сполучення розчинів |див. М. Водапзаку, "Рііпсірієз ої Рерііде біпіпевів", Зргіпдег Мепад 1984). Наприклад, способи твердофазного синтезу описано у книзі ("Зоїїй Рназе Реріїде біпіпевів" У. М. Єїемаг апа 9. О. Моипо, Рієтсе Спет. Сотрапу, Носкоога, ПІ, 1984, а також Г. Вагапу апа В. В. Мегтійєїй "Те Реріїідев", Сп. І, рр. 1-285, 1979, Асадетіс Ргезз Іпсі.
Класичний синтез сполук детально описано у роботі |Меїюдеп дег Огдапізспеп Спетіє(Меййнод» ої Огдапіс
Спетівігу) (Ношреп-М/єеуї), Зупіпезе моп Рерііде (Реріїде Зупіпевів) Е. Мипзсп (Едйог) 1974, Сеогд Тпіете
Мепад, Зщшидаїй, ЕВ.
Поетапний синтез здійснюють, наприклад, через першого типу ковалентне зв'язування амінокислоти з карбокси-закінченням, а-аміногрупа якої є захищеною, з нерозчинним носієм, що є традиційним для подібних цілей, видалення а-аміно захисної групи цієї амінокислоти, зв'язування наступної захищеної амінокислоти з вільною аміногрупою, отриманою таким чином за допомогою її карбоксильної групи, та зчеплення таким способом інших амінокислот пептиду для поетапного синтезування у правильній послідовності, а після зчеплення усіх амінокислот - видалення завершеного пептиду з носія і, якщо потрібно, видалення інших захисних груп з побічними функціями. Поетапну конденсацію здійснюють традиційно шляхом синтезу з відповідних амінокислот, захищених відомим способом. Можна також застосовувати автоматичні синтезатори пептидів, наприклад, типу Гаропйес 5Р 650(Васпет, Швейцарія), з використанням захищених амінокислот, які є у продажу.
Серед традиційних способів зчеплення окремих амінокислот одна з одною, зокрема, застосовують такі:
Спосіб симетричних ангідридів у присутності дициклогексилкарбодиіміду або діізопропілкарбодиіміду(ДЦК, ДІК).
Загальний карбодиімідний спосіб.
Карбодиімідно-гідроксибензотріазольний спосіб |див. Те Реріїде5. Моїште 2, Еа. Е. Стго55 апа ..
Меїєпіоїег). Для зчеплення аргініну краще застосовувати карбодиімідний спосіб. Для інших амінокислот найчастіше застосовують спосіб симетричних ангідридів або змішаний спосіб.
При сполученні фрагментів в оптимальному варіанті застосовують сполучення кислот, яке відбувається без рацемізації, або за ДЦК-1-гідроксибензотріазольним, або за ДЦК-З-гідрокси-4-оксо-3,4- дигідро-1,2,3-бензотріазольним способом. Застосовують також активовані естери фрагментів.
Для поетапної конденсації амінокислот особливо придатними є активовані естери М-захищених амінокислот, таких, наприклад, як М-гідроксисукцинімідні естери або 2,4,5-трихлорфенільні естери.
Активними каталізаторами амінолізу є М-гідрокси сполуки, які мають приблизно ту ж саму кислотність, що й оцтова кислота, наприклад 1-гідроксибензотріазол.
Доступними проміжними амінозахисними групами є групи, які можуть бути видалені шляхом гідрогенізації наприклад бензилоксикарбонільний радикал(-7 радикал), або групи, які можуть бути видалені за допомогою слабкої кислоти.
Захисними групами а-аміногрупи є, наприклад:
трет-бутилоксикарбонільні групи, карбобензоксигрупи або карбобензотіогрупи(якщо потрібно, у кожному випадку мають р-бром- або р-нітробензильний радикал), трифторацетильна група, фталільний радикал, о-нітрофеноксіацетильна група, тритильна група, р-толуолсульфонільна група, бензильна група, бензильні радикали, заміщені у бензольному кільці(р-бром- або р-нітробензильний радикал) та а- фенілетильний радикал. Також робиться посилання на книгу (Чебб5е Р. Сигеєпвієїп апа Мійоп УМіпйя,
Спетівігу ої Атіпо Асій5, Меж/ Хогк 1961, допп У/ієу апа 5опв, Іпс., МоЇїште 2, наприклад, стор. 883, та на
Тне Рерііде5, Моїште 2, Еа. Е. Схгов55 апа у. Меїеппоїег, Асадетіс Ргез5, Мем Хогк). Ці захисні групи також є придатними для захисту інших функціональних бокових груп (ОН-груп, МНе-груп) відповідних амінокислот.
Присутні гідроксильні групи(серин, треонін) в оптимальному варіанті захищаються бензильними та подібними до них групами. Інші аміногрупи, які не перебувають в а-позиції(наприклад, аміногрупи в о- позиції, гуанідиногрупа аргініну) в оптимальному варіанті забезпечуються ортогональним захистом.
Реакція зчеплення амінокислот відбувається у звичайному нейтральному розчиннику або суспендуючому агенті(наприклад, дихлорметані), у разі необхідності для покращення розчинності можна додати диметилформамід.
Для введення Н"-СО-групи шляхом реакції аміногрупи лізину з карбоновою кислотою загальної формули (МІ!) з метою зчеплення амінокислот можуть застосовуватися практично ті ж самі способи, що були описані вище. Проте найбільш оптимальним способом є конденсація з використанням карбодиіміду, наприклад, 1-етил-3-(З-диметиламінопропіл)карбодиїміду та 1-гідроксибензотріазолу.
Придатними синтетичними носіями є нерозчинні полімери, наприклад полістирол у формі гранул, які можуть набухати в органічному розчиннику(наприклад, співполімер полістиролу та 195-го дивінілбензолу).
Синтез захищеного декапептидаміду на метилбензгідриламідному полімері(МБГА, тобто полістирол, що має метилбензгідриламідні групи), який забезпечує потрібну функцію С-кінцевого аміду пептиду після розщеплення НЕ та носія, може здійснюватися згідно з нижчеподаною схемою технологічного процесу:
Схема технологічного процесу.
Протокол синтезу пептидів 6 | Промивання... | -:(К//сс/СдХМо777/ | охахв
ДХМ/ДІПЕА(9 1) 8 | Промивання./// | -:( о Метанол////// | 7 охохв 9 | Промивання... | -:(К/рсрсрсС/єлДдХМ77777777777777771 | зхахв | ТОР | ДодаванняБокаАбудхМДІКЯГОБТГГ/Г/ГЗ 11 | о Сполузвння.//./ | 77777771 | близькобов
Захищені Ма-Бок амінокислоти сполучають у трикратному надлишковому молярному об'ємі у присутності діїізопропілкарбодиіміду(ДІК) та 1-гідроксибензотріазолу(ГОБт) у СН2СІг/ДМФ протягом 90хв і
БОК-захисну групу видаляють за допомогою 5095 трифтороцтової кислоти(ТФО) у СНеосСіІ» протягом півгодини. Щоб пересвідчитися у завершенні конверсії, можуть бути застосовані хлораніловий тест
Крістенсена та нінгідриновий тест Кайзера. Радикали вільної аміно функціональності блокують шляхом ацетилування у п'ятикратній надлишковій кількості ацетилімідазолу у СНоСі». Послідовність етапів реакції синтезу пептидів на полімері відповідає схемі технологічного процесу. Для видалення зв'язаних з полімером пептидів відповідний остаточний продукт твердофазного синтезу висушують в вакуумі над Рг2О5 і обробляють при 0"С протягом бОохв у 500-кратній надлишковій кількості НЕ/анізолу 10 : 1(об'єм : об'єм).
Після відгону НЕ та анізолу в вакуумі шляхом перемішування з безводним етиловим естером отримують пептидні аміди у вигляді білої твердої речовини; видалення додатково отриманого полімерного носія здійснюють шляхом промивання 5095-м водним розчином оцтової кислоти. Шляхом обережної концентрації розчинів оцтової кислоти в вакуумі можуть бути отримані відповідні пептиди у вигляді високов'язких олій, які на холоді перетворюються на білу тверду речовину після додавання абсолютного ефіру.
Подальше очищення здійснюють традиційними способами, застосовуючи рідинну хроматографію високого тиску(РХВТ).
Перетворення пептидів на їхні кислотні адитивні солі може здійснюватися шляхом їхньої реакції з кислотами традиційним способом. | навпаки, вільні пептиди можна отримати шляхом реакції їхніх кислотних адитивних солей з основами. Пептидні ембонати можуть бути приготовлені шляхом реакції солей трифтороцтової кислоти(ТФО) пептиду з вільною ембоновою кислотою(памовою кислотою) або з відповідною динатрієвою сіллю ембонової кислоти. Для цього пептидні солі ТФО обробляють у водному розчині розчином динатрієвого ембонату у полярному апротонному середовищі, в оптимальному варіанті -
у диметилацетаміді, і утворений блідо-жовтий осад відокремлюють.
Подані нижче приклади ілюструють винахід, проте вони не є вичерпними.
Приклад 1
Ас-О-Нал(2)-Б(рсСІ)Фен-О-Пал(з)-Сер-Тир-О-|(2-М'-«(імідазолідин-2-он-4-іл)уформіл|-Ліз-Лей-Арг-Про-О-
Ала-МНг
Синтез здійснювали згідно зі схемою технологічного процесу на 5г полімеру тВвнНА(трет-бутил-4- метоксфенол) (щільність наповнення 1,08ммоль/г). Лізинове сполучення утворювали у вигляді Фмок-О-
Ліз(Бокю)Д-ОН й ацетилюють його імідазолідин-2-он-4-карбоновою кислотою у трикратній надмірній кількості після видалення Бок-групи у боковому ланцюгу. Після видалення захисної групи Фмок за допомогою 2095 піперидину/ДМФ на М-кінці здійснювали видовження ланцюга згідно зі схемою технологічного процесу.
Після видалення полімерного носія отримували 5,2г неочищеного пептиду, який очищали традиційними способами РХВТ. Після наступного висушування виморожуванням було отримано 2,1г РХВТ-гомогенного продукту емпіричної формули С74Не?7МівО15СІ, що мав правильну ЕАВ-МС 1514(МаНУ) (підрах. 1512,7) та відповідний спектр "Н-ЯМР.
ІН-ЯМР (500МГЦц, ДМСО- айв, б у млн"): 8,56, т, 2Н, аром. Н; 8,08, т, 1Н, аром. Н; 7,81, т, 1Н, аром. Н; 7,73 т, 2Н, аром. Н; 7,66, т, 1Н, аром.
Н; 7,60, 5, 1Н, аром. Н; 7,44, т, 2Н, аром. Н; 7,30, й, 1Н, аром. Н; 7,25 та 7,18, 249, 2 х 2Н, аром. Н р-СІ-Фен; 6,97 та 6,60, 29, 2 х 2Н, аром. Н Тир; 9,2-6,3, кілька сигналів, амід МН; 4,8-4,0, кілька т, Са-Н та аліф. Н; 2,1-1,1, кілька т, залишков. аліфат. Н; 1,70, 5, ЗН, ацетил; 1,22, й, ЗН, СВ-Н Ала; 0,85, аа, 6Н, С 6-Н Лей
Приклад 2
Ас-О-Нал(2)-Ю(рсСІ)Фен-О-Пал(3)-Сер-Тир-О-|є-М'-4-(4-амідинофеніл)аміно-1,4-діоксобутил|-Ліз-Лей-
Арг-Про-В-Ала-ТН2о
Здійснювали реакцію 0,7ммоль(1,03г) декапептиду Ас-ЮО-Нал-О-(рсІ)Фен-О-Пал-Сер-Тир-О-Ліз-Лей-Арг-
Про-О-Ала-МН? з 1,0ммоль(0,27г) (4-амідинофеніл)аміно-4-оксомасляної кислоти у присутності 1,0ммоль(О,16г) 1-етил-3-(З-диметиламінопропіл)карбодиіміду та 1,0ммоль (0,16г) 1-гідроксибензотріазолу у свіжодистильованому ДМФ. Розчинник видаляли через 24 години в вакуумі, отриманий залишок розчиняли у воді і розчин сушили виморожуванням. Отриманий неочищений продукт реакції(1,63Зг) очищали за допомогою РХВТ з оберненою фазою; отримували загальну кількість(0,61г) РХВТ-гомогенного продукту емпіричної формули СвіНіо«М19015СІ, що мав правильну ЕАВ-МС: 1618,7(М'-НУ) (підрах. 1617,7) та відповідний спектр "Н-ЯМР.
ІН-ЯМР (500МГЦц, ДМСО- айв, б у млн"): 10,4, 5, 1Н та 9,15, 5, 2Н та 8,8, 5, 1Н, МН 4-амідиноаніліну; 8,60, т, 2Н, аром. Н; 8,20, т, 1Н, аром. Н; 7,80, т, 1Н, аром. Н; 7,73, т, аром. Н; 7,61, 5, 1Н, аром. Н; 7,44, т, 2Н, аром. Н; 7,30, й, ІН, аром. Н; 7,25 та 7,20, 29, АН, аром. Н(ІрСІ)Фен; 7,0 та 6,6, 20, АН, аром. Н Тир; 8,3 - 7,2, кілька сигналів, амід-МН; 4,73 - 4.2, кілька мультиплетів, Са-Н; 4,13, т, 1Н, Со-Н; Ала; 3,78 - 2,4, кілька мультиплетів, СВ-Н та аліфат. Н; 1,72, 8, ЗН, ацетил; 1,22, й, ЗН, СВ Ала; 0,85, аа, 6Н, Сб Лей
Приклад З 0,5г(0,Зммоль) пептидного антагоніста ГВЛГ згідно з Прикладом 1, розведеного у 5Омл Нго, перетворювали шляхом реакції з 0,130г(0,Зммоль) динатрієвого памоату у 2мл водного розчину на пептидний ембонат, який швидко відкладався у розчині у вигляді жовтого осаду. Отримували 0,281г дрібнокристалічного жовто-зеленого порошку, вміст ембонової кислоти - 33905.
Приклад 4 0,З3г(0,17ммоль) пептидного антагоніста ГВЛГ згідно з Прикладом 2, розчиненого у 5мл диметилацетаміду, перетворювали шляхом реакції з 0,195г(0,45ммоль) динатрієвого памоату у 2мл водного розчину на пептидний ембонат, який після додавання 50мл НгО отримували у вигляді жовтого осаду. Отримували 0,330г дрібнокристалічного продукту жовтого кольору, вміст ембонової кислоти - 2095.
Сполуки загальної формули | можна отримати згідно з поданими нижче Схемами 1, 3, 4 та 5, з систематичним чергуванням трьох функціональних груп В', В2 та ВУ. Схема 1 показує синтез сполуки згідно з Прикладом 1:
Схема с. чи х 2. унн-сн-со-не, є 9 ву т Е х неї че хної
З ни, 1) Бензотріазоп- 1-ілокби-три- (диметиламіно)-фосфовій тексафторфостат 2) М-Метилморфолін 3) 2п Ман 4) сесСОон
С р нення їй 5 корсо
В не нн
ГО, го) а - чне чи
Загальна процедура приготування сполуки загальної формули | згідно зі Схемою 1
Карбонову кислоту В:-СООН, заміщену радикалом В", який лежить в основі загальної формули І! та
Схеми 1 синтезу і який у разі основного радикалу В" також може бути присутній у вигляді солі, наприклад гідрохлориду, гідросульфату або ацетату, розчиняють або суспендують з видаленням вологи та перемішуванням у неполярному або диполярному апротонному органічному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, діоксан, метил трет-бутиловий ефір, толуол, диметилформамід, диметилацетамід, М- метил-піролідон, диметилсульфоксид або метиленхлорид, і перемішують з основою, яка служить як кислотна пастка, наприклад Кк! діззопропіламіном, триетиламіном, М-метилморфоліном, диметиламінопіридином або піридином. Потім додають суміш 2-(І)-лізинамідгідрохлориду у розріджувачі, причому придатним розріджувачем може бути використовуваний раніше для розведення карбонової кислоти ВА-СООН, заміщеної радикалом Ва. Потім рівень рН реакційної суміші регулюють з використанням однієї з основ, що застосовуються як кислотні пастки, наприклад, до рН 6,5 - 9,0, в оптимальному варіанті - до 7,0 - 8,5, ще краще - до 7,0 - 7,5. Нарешті до реакційної суміші додають розчин зв'язувального реагента, напр. Бензотріазол-1-ілокси-три(диметиламіно)-фосфонійгексафторфосфату(БОФ), або бензотріазол-1- ілокси-трипіролідинфосфонійгексафторфосфату(ПіБОФ), або дициклогексилкарбодиіміду("ДЦК) З подальшим перемішуванням, і через деякий час рівень рН розчину знову доводиться до вищезгаданого показника. Суспензію перемішують при температурі, наприклад, 0 - 80"С, в оптимальному варіанті - 10 - 50"С, ще краще - 20 - 30"С, протягом 1 - 15год., а потім відфільтровують відсмоктуванням, тверду фазу промивають і фільтрат концентрують до сухого стану в вакуумі. Залишок кристалізують шляхом розтирання з органічним розчинником, наприклад толуолом, тетрагідрофураном, ацетоном, метилетилкетоном або ізопропіловим спиртом, або очищують шляхом рекристалізації, дистиляції або колонкової або тонкошарової хроматографії на силікагелі або оксиді алюмінію. Елюентом є, наприклад, суміш метиленхлориду, метанолу та аміаку(2595) у співвідношенні 85:15:1(об'єм/об'єм) або суміш метиленхлориду, метанолу та аміаку(2595) у співвідношенні 80:25:5(об'єм/об'єм).
Синтез трифторацетату:
Сполуку, очищену згідно з вищеописаною процедурою, розчиняють у протонних або апротонних розчинниках, наприклад, у спиртах, таких як метанол, ЕЮН, ізопропанол, або у циклічних ефірах, наприклад, тетрагідрофурані або діоксані, і рівень її рН доводять до 10 - 11, використовуючи 2М розчин гідроксиду натрію. Осаджену тверду фазу відфільтровують відсмоктуванням, промивають, висушують в вакуумі й обробляють у розчині етанолу при температурі 10 - 80"С, в оптимальному варіанті - 20 - 40"С, молярним еквівалентом або 2- 4-кратною надмірною кількістю трифтороцтової кислоти. Після відстоювання розчину при 0 - 4"С протягом 24год кристалізується потрібний трифторацетат, який відфільтровують відсмоктуванням і висушують в вакуумі.
Згідно з загальною процедурою, яка лежить в основі Схеми 1 синтезу, сполуки синтезували способом, описаним нижче у Прикладі 5 та у Таблиці 1:
Приклад 5
Трифторацетат а-М-(Бензилоксикарбоніл|-є-Іч-(5-(4-амідино-феніл)-аміно|-5-оксо-пентаноїл|-Іі - лізинаміду 5г(17,5ммоль) гідрохлориду 5-(4-(аміноїмінометил)феніл|-аміно|-5-оксопентанової кислоти суспендують шляхом перемішування та видалення вологи у 200мл диметилформаміду й обробляють 3,85мл(35,0ммоль) М-метилморфоліну. Додають суміш 5,53г(17,5ммоль) 5-(І)-лізинамідгідрохлориду у 100мл диметилформаміду й доводять рівень рН до 7,0 - 7,5, використовуючи М-метилморфолін. Нарешті,
додають розчин 9,73г(21,9ммоль) бензотріазол-1-ілокси-триїдиметиламіно)фосфонійгексафторфосфату (БОФ) і через 10 - 15хв рівень рН знову доводять до 7,0 - 7,5. Суспензію жовтого кольору перемішують при постійному контролюванні рівня рН, який має бути у межах 7,0 - 7,5, протягом З - 4год при кімнатній температурі, безбарвний осад відфільтровують відсмоктуванням, двічі промивають диметилформамідом і фільтрат жовтого кольору випарюють до сухого стану. Маслянистий залишок випаровують за допомогою 5 х 40мл метилетилового кетону: після кожного разу 5-кратної обробки розчинником метилетилкетонову фазу виливають і видаляють. Залишковий необроблений продукт, отриманий у кристалічній формі, відфільтровують відсмоктуванням, промивають ЗОмл метилетилового кетону й висушують при кімнатній температурі в вакуумі. Потім тверду фазу розчиняють приблизно у 50мл етанолу й доводять рН до 10 - 11, використовуючи 2М розчин гідроксиду натрію. Осаджену основу відфільтровують відсмоктуванням, промивають водою та етанолом і висушують при 35"С в вакуумі.
Вихід: 5,5г(6295 від теор.)
Трифторацетат: 5,5г основи обробляють при 60"С в етаноловій суспензії 5-кратною молярною кількістю трифтороцтової кислоти. Розчин залишають відстоюватися протягом доби при 4"С, отриманий трифторацетат відфільтровують відсмоктуванням і висушують при 35"С в вакуумі.
Вихід: 5,9г(87,7905 від теор.)
Точка плавлення: 18570
Елементарний аналіз:
ІН-ЯМР (500МГц ДМСО-йбв, б у млн"): 10,47, 5, 1Н, анілід, 9,14 та 8,8, 25, МН амідин, 7,82, т, 1Н, ліз-є-МН, 7,79 та 7,46, 25, аромат. Н, 7,27 та 6,93, 25, 2Н, СОМН», 7,20, д, 1Н, уретан МН, 5,0, 5, 2Н, бензил Н, 3,89, т, 1Н, Са-Н, 3,0 та 2,58 та 2,40, Зт, разом 6Н, аліфат. Н, 1,60 - 1,20, 4т, разом 6Н, зал. Аліфат. Н . ра в ві-со-щн-сн-со-К й дЗ (Сн і чн і се-к (Формула |)
Згідно з вищенаведеною процедурою були приготовлені інші сполуки, показані нижче в Таблиці 1, причому п всюди дорівнює 4.
Таблиця 1: с,є-М-заміщені І-лізинамідні похідні згідно зі Схемою 1 синтезу та загальною формулою І (в усіх Прикладах п дорівнює 4) ер ре 7 к0
І
Ше І Ма й - о о г
ШИ о о
ШИ о. т у о о
ОВа-бензилокси 13 НІ
ЩЕ
14 о осн, шо аш осн, о
Таблиця 1 (продовження) потре ненні
Приклад ! В-со рова в'
В АШВКА- АШШ 2000 ши ах в | - тлу | | ше
ЩІ Ї т | | | шу
ВИН | м бо ів сон Я
МІЙ ши 0 19 | сне 7 я
ЇХ, го курить, пи шо 7 р ря п. с ши й Ще я ва ст зр ! - г - 233 «у | не ня
Ї і за | необ т
Й Хе
ІОАН Ї о шо є
Таблиця. 1 (продовження) діт по и Канн ши й Приклад вВ-со виде | В" і нн пкеююттнятя виш нн и а В В ! й о І
З шо 25 А ши щу
ЩО і - дн 2 ША «АК І 28 пли - І - 5 --О 8 - ДІ а рей жи Ще о - 28 і
КІ
)г і ї-- сою
К - що 29 ! | «А пт І
І й і | | ! вові т | порно ' й
З | бок і ї
Що ше щу з ! т вх
З2 І шу ик, Кк Фо,
Ок щи
Ї | Неск 33 | бек У ї є" ши | щини
Сй за | поні у ї ншшшшш | аа
Точки плавлення сполук згідно з вищеподаними Прикладами вказані нижче на Таблиці 2:
Таблиця 2
Точки плавлення сполук згідно з Прикладами від 5 до 34 6 | 185 | 16 | 211-214 205 - 210 216 - 220 183 - 186 172-177 8 | 225 | 18 | (ол г | 28 | 227-230 9 | 217-220 225 - 229 218-222 | 20 | (оля) | 30 | 233 - 235 208 - 212 215-218 232 - 236 194 - 198
Вихідні речовини сполук загальної формули І приготовляли згідно зі Схемою синтезу за Таблицею 1 2-(|)лізинамід, який використовували як вихідну сполуку для завершального етапу синтезу за
Прикладами 5 - 34, є продуктом серійного виробництва. Заміщені "арил"- або "гетероариламіно-оксо- алканові кислоти", які також використовуються як вихідні матеріали за Схемою 1 синтезу, можуть бути приготовлені відомим з літератури способом за аналогією зі Схемою 2 синтезу |Р. В. Вому, Огдап. Спет.
5Л 7948 (1993)).
Схема 2 о
А Й з ІЗ
Ж з сернікнютіннннннн в ВОД С Хо ий
Аа. х що (сі, МН о дедрия реє АеАрил, Гетерорарил
Гетероврил ре
Ароматичні або гетероароматичні аміни А-МН», використовувані за Схемою 2 синтезу, є продуктами серійного виробництва; аміноіїмідазо(1,2-а|піридин, що лежить в основі сполуки за Прикладом 28, може бути синтезований за аналогією з відомими з літератури способами |В. М/езїмосай, У. Мед. Спет 39 1098 (1988)). "Арил"- або "гетероариламіно-оксо-алканові кислоти", вже згадані як вихідні речовини, можуть також бути приготовлені шляхом реакції амінолізу монометилалкандикарбоксилату, наприклад, монометилсуберату та монометилацелату, з ароматичним або гетероароматичним аміном у киплячому спирті, наприклад, киплячому етанолі або бутанолі, або, як варіант, в ароматичному розчиннику, наприклад, у толуолі або ксилолі, при температурі кипіння, при бажанні - в автоклаві при температурі кипіння розчинника під тиском до 50 атмосфер, концентрування реакційного розчину в вакуумі й очищення залишку шляхом кристалізації з метанолу або етанолу, або шляхом колонкової хроматографії. Як елюент може використовуватися, наприклад, суміш метиленхлориду, метанолу та аміаку(2595) у співвідношенні 85:15:1(об'єм/об'єм) або суміш метиленхлориду, метанолу та аміаку(2595) у співвідношенні 80:25:5(об'єм/об'єм).
Альтернативним способом приготування сполуки загальної формули (), де В є бензилоксикарбонільною групою, а В? та ВЗ є атомом водню, може бути спосіб, що складається з таких етапів: 1. Амідують групу а-карбонової кислоти. 2. є-аміногрупу захищають 2-групою. 3. а-аміногрупу захищають Бок-групою, в результаті чого згодом можна вибірково видаляти амінозахисні групи. 4. Видаляють 2-групу є-аміногрупи. 5. Потрібну групу В!-СО- вводять у є-аміногрупу. 6. Видаляють Бок-групу на а-аміногрупі. 7. а-аміногрупу забезпечують 2-групою.
Інші сполуки загальної формули | можна отримати згідно з нижчеподаною Схемою 3, де показано синтез сполуки за Прикладом 35:
Схема З п а 1 етап і обоай о м шия щ ; Півалоїлхлорид, 9 у й тегом ол ши 2 вІВвп 7 о - о
С ЗІ Й ! роя усео лк, ей а х Кк о я. ще
У у КО
Я Ме її че рнетнни о бо ше маси. но, речя й ва х й: го ті й ке А
І мі
МЕ Е янв оба
ЩЕ
І. Її
МАСИ ни у ж га
Код ооо п пп
Загальна процедура приготування сполук загальної формули І згідно зі Схемою 3: 1-й Етап: 27-Ліз(БОК)-ОН та основу, наприклад, триетиламін, діїзопропіламін, М-метилморфолін, М-етил- піперидин та аліфатичний або ароматичний карбонілхлорид, наприклад, ацетилхлорид, ізобутироїлхлорид, ізовалероїлхлорид, півалоїлхлорид, бензоїлхлорид або 4-метоксибензоїлхлорид додають при температурі у межах від -30"С до 30"С, в оптимальному варіанті - від -207С до 20"С, найкраще - від -157С до 57С, до диполярного апротонного або неполярного органічного розчинника, наприклад, тетрагідрофурану, ди метил сульфоксиду, диметилформаміду, ацетонітрилу, етилацетату, диметилацетаміду, - М- метилпіролідону, діоксану, толуолу, ефіру, метиленхлориду або хлороформу. Через деякий час, скажімо, від ЗОхв до Згод, при інтенсивному помішуванні додають охолоджені до -107С розчин або суспензію аміну у диполярному апротонному або неполярному органічному розчиннику, наприклад тетрагідрофурані, диметилсульфоксиді, диметилформаміді, ацетонітрилі, етилацетаті, диметилацетаміді, М-метилпіролідоні, діоксані, толуолі, ефірі, метиленхлориді або.хлороформі. Суспензію перемішують при температурі у межах від -30"С до 30"С, в оптимальному варіанті - від -207С та 20"С, найкраще - від -157С до 5"С, протягом 1-2 годин. По завершенні реакції основу відфільтровують відсмоктуванням під час концентрування гідрохлориду та розчинника. Маслянистий залишок обробляють апротонним або неполярним органічним розчинником, наприклад, ефіром, дізопропіловим ефіром, метил-трет-бутиловим ефіром, петролейним ефіром, толуолом, ксилолом, пентаном, гексаном. Розчин перемішують протягом деякого часу, скажімо, від
ЗОохв до Згод, доти, доки не утвориться білий осад. Осад відфільтровують відсмоктуванням й висушують. 2-й Етап 2-Ліз(Боюамід, отриманий згідно з вищеописаною процедурою 1-го Етапу розводять у трифтороцтовій кислоті при температурі від -20"С до 30"С, в оптимальному варіанті - від 107С до 20"С, найкраще - від -576 до 5"С і перемішують від 15хв до год. Надмірну трифтороцтову кислоту концентрують і маслянистий залишок обробляють диполярним апротонним або неполярним органічним розчинником, наприклад, диметилформамідом, метиленхлоридом, тетрагідрофураном, ацетонітрилом, М-метилпіролідоном, етилацетатом. Потім додають потрібну кислоту, основу, наприклад діїзопропілетиламін, М-метилморфолін та відповідний сполучний реагент, наприклад БОФ, ПІБОФ, ДЦК у диполярному апротонному або неполярному органічному розчиннику, наприклад, диметилформаміді, метиленхлориді, тетрагідрофурані, ацетонітрилі, М-метилпіролідоні, етилацетаті. Реакція відбувається при температурі від -107С до 1002С, в оптимальному варіанті - від 0"С до 80"С, найкраще - від 107С до 35"С. Після реакції, що триває від 1 до
Б5год, та відстоювання при кімнатній температурі протягом 24год розчинник концентрують. Залишок осаджують, використовуючи органічний розчинник, наприклад воду, ізопропанол, метиленхлорид або ефір.
Необроблений продукт очищають шляхом хроматографії на колонці з силікагелем.
Згідно з цією загальною процедурою для Етапів 1 та 2, яка лежить в основі Схеми З синтезу, сполуки синтезували так, як показано нижче у Таблиці 3, причому п всюди дорівнює 4. рай ві-со-мн-сн-со-н че в (СНО !
Ми
І со-ві (Формула 1)
Таблиця З: се М-заміщені | -лізинамідні похідні згідно зі Схемою З синтезу та загальною формулою І! (в'усіх Прикладах п дорівнює 4) пнижааажаи пани повин поповнив пи
Пейклад! вшісо |в во в ! с - р. кох - Ж
Зк ВК т Го ке А ж о ни,
І сне, з ре ще с ий о775 за і ! ї св
Таблиця: З. (продовження) ян досо м В й ві : ух сн, а осн, реч | яд
С, я 7 й Фе нн 39 І" т оите о Ї сн, нн, «ії
Її «о рн, їв, хе понннанванннннннм: і сн;
З, н є і
КВ, - | т !
І сн, у я й,
Шк са
Н І
43 Хв ее
У
! 44 . се.
Ще й тод 45 ро я ! вини
Ав па ну сн, ! - 47 сут тинЯ яння , о чу ! нн, 8 шк 2. сі ідо пд етжттян
Таблиця З (продовження)
Приклад п-ва в т ок етучд 49 зх Ін 8 о мов
Ії о , кн, птн я
А
Ї сю єн, . я не
Ин ше ий 52 -- т
О
58 свои ит, сн, то і а і не і | но мин -
Приклад 35
М-а-М-2-(є-м-4-(4-Амідинофеніл)-аміно-1,4-діоксобутил|лізин-М-(З-піридилметил))амід 1-й Етап 2-Ліз(Бок)-М-(З-піридилметил)амід
М-(а-ІМ-2-є-М-трет-бутилоксикарбоніл)лізин-М-(З-піридилметил)амід 4г((1О0ммоль) 2-Ліз(Бою-ОН, що є продуктом серійного виробництва, 1г(1О0ммоль) триетиламіну та 1,26г(1Оммоль) півалоїлхлориду додають при -157"С до бОмл тетрагідрофурану. Через ЗОхв при інтенсивному перемішуванні додавали попередньо охолоджений до -10"С розчин 1,08г(1Оммоль) 3- (амінометил)піридину у 20мл тетрагідрофурану. Суспензію перемішують при -157"С від 1 до 2год.
Триетиламінгідрохлорид відфільтровують відсмоктуванням при низькій температурі, а потім випаровують тетрагідрофуран. Маслянистий залишок обробляють 100мл діетилового ефіру. Розчин перемішують до утворення осаду у вигляді білого порошку. Осад відфільтровують відсмоктуванням й висушують. Вихід: 4г(8595 від теоретичного). 2-й Етап
М-(а-м-2-І(-М-4-(4-Амідинофеніл)-аміно-1,4-діоксобутил|лізин-М-(З-піридилметил)амід 2((4,25ммоль) 2-Ліз(Бок)-М-(З-піридилметил)аміду розчиняють у 20мл ТФО при 0"С і розчин перемішують протягом 20хв. Надлишкову ТФО концентрують і маслянистий залишок обробляють 10мл
ДМФ. Потім додають 4,бмл(42,5ммоль) М-метилморфоліну, 1,15г гідрохлориду(4,25ммоль) 4-І((4- аміноіїмінометил) феніл|аміно|-4-оксомасляної кислоти, 2,35г(5,3ммоль) БОФ та 20мл ДМФ. Суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 24год. ДМФ концентрують і залишок двічі варять у 40мл води, потім відфільтровують відсмоктуванням і висушують. Необроблений продукт очищають шляхом хроматографії на колонці з силікагелем, використовуючи елюент 895(7095 НССІз, 4095 Меон, 1095
СНзСОоОмМа: в моль на літр МНАОН 2595). Вихід: 340мг(1495 від теоретичного)
Приклади від 36 до 55 отримували за аналогією з Прикладом 35.
Таблиця 4
Точки плавлення(т. р.) сполук згідно з Прикладами 35 - 55 733 | .рюД2097.Ю | 2. .ЮЮЙ4 | 2 2 ЮфрД2гіз3 | 2 щЩщ 47 34 | 77195 | й |..7777777777|7 в
189-191. | 42 | 175 | 49 215-220 737 7711183 | 771744 | 27 |. м | 7777
Інші сполуки загальної формули І приготовляли згідно з нижчеподаними Схемами 4 та 5.
Схема 4: Реакція з карбоновими кислотами о о Діїзопропілкарбодий лід й
Ї пи в вин в сов щі М-Метилморфелін Кй ще о йо ї і
МН-бос МН-Вос
ЯКА | -Вос о и
Й Кк Е, в Ж Кербодиімід або БОФ о о ї Ї ча, Очищення (РХВ'Є) охо ці з в ж і нн ов й нн; йо: Ге) а Ї жор знн, ЩО нерж ой і о нм свв, нн.
Схема 5; Реакція з естерами хлормуращшиної кислоти нн п п п п о п п п п пп
Й В! Й ї Середовище. о. н А
І - пе: нн нан с нн, виго те 7 ій м Шоттена-Бауманна ке С
І й й ц в Мнвос «ТА | -Вах о Карбодиімій збо БОФ. о
Ж рдстеття АХ ИЩО. «у чн, Очищення (РХБ) бер Нео ву і т о в ма ов й 5 ( бек я й кА и вл я НМ нн, нн, у птн дп пт днсттнетннтнкттн 1. Ацилування за допомогою карбонових кислот або естерів хлормурашиної кислоти згідно зі Схемами 4 та 5:
При кімнатній температурі здійснюють реакцію Н-Ліз(Бою)-МНе в апротонному розчинникуїДМФ, ДМСО) у присутності основи(ДІПЕА, НММ) та сполучного реагента(ДЦК, ДІК, ЕДХІ) з карбоновою кислотою для отримання аміду. Після видалення розчинника залишок обробляють водою і слаборозчинний необроблений продукт відфільтровують відсмоктуванням. Продукт може бути очищений шляхом кристалізації зі спирту"Меон, ЕН « 2-РГОН) або естерів(МЕК, ЕА).
Реакція Н-Ліз(Бок)-МН2 з карбонілхлоридами у водно-лужному розчині(середовище Шоттена-
Бауманна) дозволяє отримати потрібні похідні у вихідній кількості 90-9595. Необроблений продукт виділяють за допомогою відфільтровування відсмоктуванням й очищають шляхом рекристалізації зі спирту (МеЕОН/ЕЮНІ/зопропанол) або етилацетату чи метилетилкетону. 2. Видалення Бок-захисної групи з використанням ТФО:
Видалення Бок-захисної групи при кімнатній температурі у суміші дихлорометану та трифтороцтової кислоти (2:11) піддається вимірюванню приблизно через бОхв. Виділений, як правило, маслянистий необроблений продукт Ві-Ліз-МНг швидко вступає у реакцію без подальшого очищення. 3. Ацилування при Ва - гідрохлорид 4-((4-(аміноіїмінометил)-феніл)аміно)-4-оксомасляної кислоти:
Реакцію з іншою карбоновою кислотою(На) здійснюють в апротонних розчинниках ДМФ, ДМСО) при кімнатній температурі у присутності основи(НММ, ДІПЕА) з використанням сполучних реагентів, таких як
ЕДХІ, Боф або ПіБоф. Після видалення розчинників продукт осідає, якщо додати води. Очищення здійснюють за допомогою РХВТ на колонці АР'зв. з використанням як елюенту сумішей води, ацетонітрилу та трифтороцтової кислоти. Продукт отримують у вигляді солі ТФО.
Згідно з цією загальною процедурою, на якій базуються Схеми 4 та 5 синтезу, сполуки синтезували способом, описаним нижче у Прикладі 56 та Таблиці 5:
Приклад 56
З2ммоль 2-лізинамідгідрохлориду та З2ммоль гідрохлориду 4-(4-(аміноїмінометил)феніл)аміно)-4- оксимаслямої кислоти додають при кімнатній температурі до 120мл сухого дегазованого М.М- диметилформаміду(ДМФ).
Вихідні матеріали швидко розчиняють шляхом перемішування; після додавання 104ммоль діззопропілетиламіну та 40ммоль БОФ суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 16бгод.
Розчинник та надлишок ДІПЕА відпарюють на роторному випарнику при температурі 50-557С та тиску близько 10мбар. Маслянистий залишок обробляють 250мл води, гомогенізують в ультразвуковій ванні й охолоджують. Осаджений необроблений продукт відфільтровують через усотування й промивають водою на капілярному фільтрі.
Після висушування в вакуумі над хлоридом кальцію отримують приблизно 16г бежевого порошку, що має чистоту близько 9095(РХВТ), у вигляді солі НОСІ.
Для приготування відповідного трифторацетату продукт суспендують у 100мл води й обробляють
З2ммоль(2,45мл) трифтороцтової кислоти(9995). Для видалення надлишкової кислоти суміш швидко видаляють на роторному випарнику, а потім ліофілізують водну суспензію.
Після рекристалізації зі спиртус)є(ЮнН/Меон) отриманий таким чином продукт може бути ще раз ліофілізований для покращення його розчинності.
Вихід: 5,26г
Т. пл.: 210-213" ут к/-со-мн-сн-со-м й 3 (сна
МН
; св-к (Формула
Таблиця. ох о.5-М-заміщені похідні К-візинаміду згідно зі Схемами 4-та 5 та заганьної Формули | (в усіх Прикладах п дорівнює 4) ; він о що у и 56 ше У дня щі і С, | ! Ще о І сяде 5В пе й Н ше о «| ФО й носа: -
Таблиця. 5 (продовження)
Ї при тт риклад в'-со пл в Ї тих пиши пиши - ся пед ш--- і й се с й, Х ми
БО, С у; ха НЯ гг в п н, ! фен й ві р ов нн сааав ас ; м в? н 5 М. шт й а з оду т ! шк це ів)
Що хх - пиши 85 | а ут» -ШАшШ 08 що ех ц 156 яТУ
Ї виш вишся их Ех їв 157 ! Що ! дону ше йо ве ЩЕ !
МИ хо - о ше
Таблиця 5 (продовження) ! . пеиклад ! в'-со в'я Е пн тр ши птн ! 7 Га ї68 1 ня є о І т чи
ТЕО ! Син а ар: те ін, о осіння піші ах 70 | я ото7Зо лини нини
БЕ | й - шо: і | йозолво | ! тре о 72
Е пк ! і 73 - ро ! г - у хе щ г р ото
З ще
ЛШ о7За ятутете 75 рай нини пи . 77 й Ї і
ШИ ой й ! нн НИХ ! : зо зо 78 ши ши
Таблиця 5. (продовження)
Приклад вини пн ОО ши: НН хі: ННЯ
І о Й
Із вас ЩІ - і ж
В итзозо й и «У 160 вшшшшНн І оон н, ее ав ав
ВІ С о аль о отит її до од однин нн птннквтн 2
Таблиця 6
Точки плавлення сполук згідно з Прикладами 56-82 т. пл С) Т. пл ГС) Т. пл С) 210-213 218-222 191-193 220-223 66 7 7--| 216-219 186-188
155 | 223-206. | 68 | прю2ів | 77 | 210-215 60 | црю233 | 69 | 205-208. | 78 | црюг223 162 | црюг22! | (71 | 197202 | 80 | 7194197 2 "«д
Примітка: "пр ю.." означає, що речовина, яка утворює аморфну піну, має відповідні фізичні властивості після висушування виморожуванням. Точки плавлення як такої не існує; існує скоріше повільне спікання до розрідження.
Сполуки згідно з даним винаходом можуть також бути присутні у формі кислотних адитивних солей, наприклад солей мінеральних кислот, наприклад соляної кислоти, сірчаної кислоти, фосфорної кислоти, солей органічних кислот, наприклад оцтової кислоти, трифтороцтової кислоти, молочної кислоти, малонової кислоти, малеїнової кислоти, фумарової кислоти, глюжонової кислоти, глюкуронової кислоти, лимонної кислоти, ембонової кислоти, метансульфонової кислоти, гідроксиетансульфонової кислоти, піровиноградної кислоти та бурштинової кислоти.
Ї сполуки загальної формули І, і їхні солі є біологічно активними. Сполуки загальної формули | можуть призначатися у вільній формі або у формі солей фізіологічно прийнятних кислот. Вони можуть призначатися перорально, парентерально, внутрішньовенно, трансдермально або для інгалляції.
Винахід також стосується фармацевтичних препаратів, що містять принаймні одну сполуку формули або її сіль фізіологічно прийнятної неорганічної або органічної кислоти та, у разі потреби, використовувані у фармацевтиці ексципієнти та/або розріджувачі або допоміжні речовини.
Приклад 83 Зв'язуюча спорідненість Сеїгогеїїх, Прикладу 1, Прикладу 2 та Прикладу 56 з рецептором
ГВЛГ людини. (Сеїгогеїїх: Ас-Ю-Нал(2)-О-р-СІ-Фен-О-Пал(3)-Сер-Тир-О-Цит-Лей-Арг-Про-О-Ала-МН»)
Спосіб визначення зв'язуючої спорідненості(константа диссоціації Кд): Зв'язуючу послідовність визначали за допомогою тесту конкурентного зв'язування("аізріасетепі ріпаїпд ехрегптепі"; ВескКе!гз еї аї.
Еишг. у. Віоспет. 231, 535-543, 1995). Як радіомічений ліганд використовується |"2:І| Сеїгогеїїх(специфічна активність 5-10 х 105 чрх/пмоль(число розпадів на хвилину/пмоль), розчинений у 2095(об'єм: об'єм) ацетонітрилу, 0,295(маса: об'єм) альбуміну, 0,195(маса: об'єм) ТФО, «8095(об'єм: об'єм) водний розчин).
Зв'язуюча здатність йодованого пептиду становить від 6095 до 8595. Як немічені тестові сполуки використовувалися Сеїгогеїїх, Приклад 1, Приклад 2 та Приклад 5 у розчині. Речовини використовувалися у концентраціях 0,01нМ - 100ОнМ(Сегїгогеїїх, Приклад 1, Приклад 2) або 0,01мкМ-1О0мкМ(Приклад 56).
Клітини клону окремої клітини 13.5//8, що переекспресовує рецептор ГВЛГ людини, які використовуються для тесту зв'язування, видаляють за допомогою ПБС/ЕДТА(ПБС без Са?/Мда"/11мМ
ЕДТА) з чашки з клітинами культури, які розвивалися в однорідних умовах; визначають число клітин і клітини ресуспендують в інкубаційному середовищі(Модифіковане середовище Ігла, Ошрессо з 4,5г/л глюкози, 10мм Нерез, рН 7,5, 0,595(маса/об'єм) БСА, 1г/л бацитрацину, 0,1г/л 5ВТІ, 0,195(маса/об'єм) МамМз) при відповідній щільності клітин. Спочатку у спеціальні посудини для реакції по 400мкл(типу Реннера-
Бекмана) вводять 200мкл масляної суміші силікон/парафін(84/1695 за об'ємом) і зверху піпеткою додають 5Омкл клітинної суспензії(2,5 х 105 клітин). До клітинної суспензії на масляному шарі силікону/парафіну додають 50мкл зв'язуючого середовища, що містить ("22І| Сеїгогеїїх та сполуку, призначену для тестування.
Потім суміш інкубують з обертанням протягом бОхв при 37"С у термокамері. Після цього етапу, її центрифугують при 9000об/хв(при кімнатній температурі) протягом 2хв у центрифузі Негаєиз Віоїцде 15 з ротором НТА 13,8. В ході цієї операції клітини гранулюються крізь масляний силіконово-парафіновий шар і таким чином відокремлюються від зв'язуючого середовища. Після центрифугування реакційну посудину заморожують у рідкому азоті і щипцями знімають верхівку з вмісту реакційної посудини(клітинний осад), а потім цю верхівку, що містить клітинний осад(зв'язаний ліганд ("25І| Сеїгогеїїх) та супернатант(незв'язаний, вільний ліганд (2чІ| Сеїгогеїїх) переносять у мірні пробірки. Для визначення максимального зв'язування(Во) не треба додавати конкуренту. Для визначення неспецифічного зв'язування для конкуренції додають 1мкМ неміченого Сеїгогеїїх. При «1095 від загального зв'язування Во неспецифічне зв'язування є низьким.
Кількісну оцінку здійснюють у у-лічильнику; аналіз здійснюють, використовуючи програму ЕВОАЛідапа
М3.0(МеРНегзоп, 9. РПпаптасої. Меїйоаз 14, 213-228, 1985). Графік залежності "доза-реакція" дозволяє здійснити оцінку ІСвоконцентрація, яка викликає 5095-е уповільнення реакції рецептора), а програма
ЕВОАЛідапа на основі цих даних розраховує константу диссоціації Кд (НМІ.
Результат: крива конкуренції(див. Фіг.1) показує, що усі тестовані сполуки конкурують з радіоміченим лігандом (25І|Ї Сеїгогеїїх) для зв'язування з рецептором ГВЛГ людини. На всіх графіках показано залежність зв'язування(у 95 від загального зв'язування Во) від концентрації конкуренту. Для сполук показаних на фіг.1, можна розрахувати наступну зв'язуючу спорідненість як константу диссоціації Кд (нНМІ: Сеїгогеїїх(5В-75) - 0,214нМ, Приклад 1 - 0,305нНМ, Приклад 2 - 0,104нМ і Приклад 56 - 986нМ. Зв'язуючу спорідненість як середню величину різних вимірювань можна взяти з Таблиці 7.
Антагоністична дія Прикладу 2 та Прикладу 56 у функціональному аналізі рецептора ГВЛГ людини.
Спосіб визначення ІРз(О-міо-1,3,5-трифосфат): субконфлюентну культуру клону клітини(!. 3,5/78), що переекспресовує рецептор ГВЛГ людини, промивають один раз ПБС, клітини видаляють за допомогою
ПБС/ЕДТА і суспензію клітин осаджують. Клітини ресуспендують в інкубаційному середовищі(модифіковане середовище гла ЮОцірессо з 4,5 г/л глюкози, 1їО0мм Нере5, рН 7,5, 0,5956(маса/об'єм) БСА, 5мм ІСІ, 1Тг/л бацитрацину, 0,1г/л ЗВТ), розподіленого на частини по 1,5мл у реакційні посудини й попередньо інкубованого при 37"С протягом З0хв. На кожну мірну позначку потрібно 4 х 106 клітин у 500мкл об'єму. Після етапу попереднього інкубування до суспензії клітин додають
ГВЛГ(концентрований розчин 0,5мм у 1О0мм трис, рН 7,5, їмм дитіотреїтолу, 0,190(маса: об'єм)
БСА/Васпет Аг Ж Н4005) в остаточній концентрації 1ОнМ. Дію антагоніста випробують шляхом додавання у відповідній концентрації(наприклад, 0,0316, 0,1, 0,316 і т. д. до 100нНМ для Прикладу 2). Як негативний контроль інкубують клітини без додавання ГВЛГ. Після інкубування при 37"С протягом 15хв утворений ІРз виділяють з клітин за допомогою екстракції трихлороцтовою кислотою(ТХО). Для цього до суспензії клітин додають 500мкл крижаного 1595-го розчину(маса: об'єм) ТХО. Утворений в результаті осад піддають центрифугуванню при 4"С у центрифузі Негаєиз Віойшде 158 на швидкості 2000г протягом 15хв.
Надосадову рідину у кількості 950мкл екстрагують тричі з 10 об'ємами холодного насиченого водою діетилового ефіру у 15-мілілітровій посудині, поставленій на лід. Після останнього етапу екстрагування розчин доводять до рівня рН 7,5 за допомогою 0,5М розчину МансСоз.
Визначення концентрації ІРз в екстрактах клітин здійснюють за допомогою чутливого тесту на конкурентне зв'язування з використанням зв'язуючого протеїну ІРз, міченого ІНІ-ІРз та неміченого ІРз. Для цього використовують комплект для аналізу фірми Атегзпат(ТАК 1000); визначення здійснюють, як описано у протоколі аналізу. Після здійснення кількох етапів нарешті додають 2мл сцинтилятора для водних зразків (Воїївгіпі Есоріиз), обережно домішують ресуспендовані гранули, що містять зв'язок (ЗНІ-ІРз і вимірюють у р-сцинтиляційному лічильнику. Кількість пористого ІРз розраховують з використанням стандартної кривої і вибудовують криву залежності "доза-реакція". ІСзхо можна оцінити за точкою перегину цієї кривої.
Результат: на Фігурі 1 показано відповідні криві "доза-реакція" для антагоністів пептиду за Прикладом 2(Фіг.2), а також для пептидоміметика за Прикладом 56(Фіг.3). Стимулювання здійснювали за допомогою
ТОонМ ГВЛГ та інгібування утворення ІРз, визначеного як функція концентрації речовини. Для прикладу 2 та
Прикладу 56 було неможливо визначити активність агоністів, тобто самі по собі речовини не викликають стимулювання синтезу ІРз. У контрольних дослідах, не представлених нами, було продемонстровано, що нетрансфіковані клітини не можуть бути стимульовані ГВЛГ для синтезу ІРз. Концентрації ІРз, які ще піддаються вимірюванню при найвищих концентраціях, відповідають концентраціям нестимульованих клітин. У Прикладі 2 та Прикладі 56, таким чином, маємо справу з функціональними антагоністами ГВЛГ.
Речовини, однак, мають різну активність. За різних експериментальних умов ІСзо Прикладу 2 становить приблизно 0,4нМ, проте ІСзо Прикладу 56, становить приблизно 4мкМ. Ці показники активності дуже добре корелюються зі зв'язуючою спорідненістю іп міо, яка визначається тестом на конкурентне зв'язування з використанням (І251|-Сеїгогеїїх, Кд х 0,109нМ для Прикладу 2 і Кд - 1,08мкМ для Прикладу 56.
Приклад 85 Гормонопригнічуюча дія Прикладу 1, Прикладу 2 та Прикладу 56 у здорового самця щура.
Для визначення пригнічення тестостерону в крові здорових самців щурів речовину вводили підшкірно у правий бік тварин. Доза становила 1,5мг/кг для Прикладу 1 та Прикладу 2, і 10мг/кг - для Прикладу 56. Для перевірки показників тестостерону з під'язикової вени тварин брали приблизно по З0Омкл крові через 0, 2, 4, д(ілише для Прикладу 56), 24, 48, 72 та Убгод, а потім - кожні З дні до закінчення пригнічення.
Пригнічення нг/мл тестостерону після введення Прикладу 1 тривало до 26б4год в однієї тварини, до З3З3бгод у двох тварин і до З84год в однієї тварини(Фіг.4). Після введення Прикладу 2, рівень тестостерону у однієї тварини був пригнічений до 408год, а у чотирьох тварин - до 648год(Ффіг.5). Приклад 56(10мг/кг с. л.) пригнічував рівень тестостерону в усіх 5 тварин вже через 2год, і його дія тривала до 8год. При наступному вимірюванні(24год) показник тестостерону знову підвищився|(Ффіг.б).
З'єднуюча спорідненість з рецептором ГВЛГ людини(виражена як константа диссоціації Кд (нМі; оцінка з використанням програми ЕВОАЛ ідапа Апаїувів; показано середні значення різних експериментів; номер експерименту у дужках), а також пригнічення тестостерону іп мімо, вивільнення гістаміну іп мішо та водорозчинність порівняно з 58-75:
Таблиця 7
Біологічні дані
Спорідненість з (1,5мгикт, одинична й й доза) пригнічення | (ІСво) Вивільнення | Розчинність в Нго
Речовина рецептором ГВЛГ : : / / людини (нмоль/л тестостерону у гістаміну (мкг/мл| мг/мл) рІВ(і(ГгОД о Семогеїх5В-75 | бог) | ..юрюрютляє |7777777977 11191 о Приклаяд3 | 017002) | -:| 864. | - вв" | кв о Приклад4 | 0206622) | -:(( 696 | 7777 нв | 7 тво
Приклад5б// | 108240) | 777777. /|777711111111111111111Є1211 7 Не визначається через погану розчинність
ФГ: с що о в НН о Приклад 56 7, я но Сепогейк (68 75) в Щ Х Х 2 Приклад 1
Що х її М 09 Приклад? 89 у | Й с у Х й
Б 1 у 5 : ще Щі х
В | у Х
ЕК ; у
І. 5 а І жо ! его рі ри офі бя040006000 40004000 00бо
Конкурент ПАМ
Фіг. 2
Й т- Приклад 2 5 : з 3 4 | Х 53 я я й бог х і " ще х х
Е х
М оч о рення 0.00 9.0 тай 10500 100.00 7
Їнм)
Фіг. З ми ше Приклад 56 я
Й й
З 4 Ох .
ЕО х х х 2. х 2 х й хз | е
З хх Я 2 х
Е, х до х
Щ То
Що ї т. - -. й
Педан Ох
Дорн тт ! 2.00 10 ог Забово т005:00
ГмкМмі
Фіг. 4
Пригнічення тестостерону згідно з Прикладом 1 є І Приклад 1: 1,5 мібукт , ших х 165 ннттнннн --Тварина ї
Ко, Тварина
СЕ 414. ? р : г Ко І і -йхх Тварина З
Ф ча г І-к- Хварина 4 о 8 Й І. шо Тварина 5 о о. ЕТ: до
БЕ / ї" ни ше: у / - м т ще о я ши ни ж Е а тов 200 200 «00505 55о таб 800
Чав (год)
ФІГ. 5
Пригнічення тестостерому згідно з Прикладом о?
Приклад. 2: 1,5 мг/кг
І п
З
В 16 і мно п о пп по пи о пп пор п проти е Тварина і Н - 1 ій -ср- Тварина 2 511 | Тина З
З чо / - Тварина З
Е В я І; -- Тварина й
Я о 55 - пу (о -- Тваврина 5 е у Я
Б / ж зо 0 о ра х ж г кому е о а я ЛЯ в 45009. 200 300. моа БОЇ БО0 700 803 909
Час (год)
Фіг. 5
Пригнізення тестостерону згідно з Прикладом 58
Приклад 56: 155 мгуке тов ше х
ТА
Е пит хо" І КІ: Тварина ! бю се Зо Тварина 2 го | -п -кя- Тварина З о 8 КОТ ше Тварина 4
З 85 Дж ши -т | --а- Тварина 5. |. о А : | ПИНОИНВ
Фо, | Я ран
Й Шш--о 2 ій тн ся і . о --о пив нин пн п нн он о нн п вв о о 2 м ло що 5 та а КН 105
Час (год) І

Claims (17)

1. Сполука загальної формули М Ас-0-Ма(2)1-0-(рРС)Рпег-О-Ра1(3)3-Зег!- Тут-О-Хххб-Іеи"-Агуд8-РгоЗ-О-АІа!9-МНа», (М) причому О-Ххх являє собою амінокислотну групу загальної формули (МІ) -ЗЖняи-сН со -0-- (СНУ, МН с0о-кЕ де п - 4, Б" являє собою групу формули (ІІ) Ї ши -- ре (СНО) М- я Ро з (ПІ) де р ціле число від 1 до 4, В? являє собою атом водню або алкільну групу, а ВУ являє собою незаміщену або заміщену арильну чи гетероарильну групу або В" являє собою кільцеву структуру загальної формули (1) Е / М Ов х М 8 Ка де д :- 1 або 2, ЕЕ" і ЕЗ являють собою атом водню, а Х являє собою атом сірки; та її солі з фармацевтично прийнятними кислотами.
2. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що Ххх являє собою (Е-М-4(4-амідинофеніл)-аміно-1,4- діоксобутил|-лізилгрупу.
3. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що Ххх являє собою (Е-М-(імідазолідин-2-он-4-іл)-форміл|- лізилгрупу.
4. Сполука за пп. 1-3, яка відрізняється тим, що являє собою солі ембонової кислоти.
5. Сполука загальної формули І, ра в кш- со -- х«н :.-сп К К «А ссОо-х - в (СНУ, ІК ві сСо-ї "() деп -4, В! - арил-, алкілокси, аралкіл-, гетероаралкіл-, аралкілокси- або гетероаралкілоксигрупа, незаміщена або заміщена, причому Р: і З незалежно один від одного можуть бути представлені атомом водню, алкільною групою, аралкільною групою або гетероаралкільною групою, незаміщеними або заміщеними, причому замісник, у свою чергу, може бути представлений арильною або гетероарильною групою, або -МВ2ВЗ є амінокислотною групою, а ЕК" являє собою групу формули (ІЇ) -(СбНнг)р-СО-МА»НАЄ, (І) де р : 1-4, В? являє собою атом водню або алкільну групу, а Р5 - незаміщену або заміщену арильну або гетероарильну групу, причому замісники можуть бути представлені арильною або гетероарильною групою, або Б" являє собою кільцеву структуру загальної формули (ПІ)
Е / М М ЕЗ з (11) де д- 1, 2, В' і ЕЗ являють собою атом водню, а Х являє собою атом сірки, причому ароматичні залишки можуть бути повністю гідровані, і можуть бути представлені хіральними вуглецевими атомами з конфігурацією І; а також їхні солі з фармацевтично прийнятними кислотами.
6. Сполука за п. 5, яка відрізняється тим, що являє собою а-М-Ібензилоксикарбоніл|-Е-М-І5-(4- амідинофеніл)аміно|-5-оксопентаноїл|-І -лізинамідтрифторацетат.
7. Сполука за п. 5, яка відрізняється тим, що являє собою а-М-Ібензилоксикарбоніл|-Е-ч-(5-((4- амідинофеніл)аміно|-4-оксобутаноїл|-І -лізинамідтрифторацетат.
8. Сполука за п. 5, яка відрізняється тим, що являє собою а-М-Ібензилоксикарбоніл|-Е-ч-(4-((4- амідинофеніл)аміно|-4-оксобутаноїл|-І -лізин-М-(З-піридилметил)амід-трифторацетат.
9. Сполука за пп. 5-8, яка відрізняється тим, що являє собою солі ембонової кислоти.
10. Сполука за пп. 1-9, яка відрізняється тим, що вона призначена для одержання лікарських препаратів для лікування гормонзалежних пухлин, особливо карциноми простати або раку молочної залози, а також незлоякісних пухлин, лікування яких вимагає супресії ЛГ-РФ.
11. Фармацевтична композиція, яка має високу спорідненість до рецептора рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону, яка відрізняється тим, що як активну речовину містить сполуки за пп. 1-4.
12. Спосіб одержання сполуки за п. 1 формули У, який відрізняється тим, що включає такі стадії: (а) зв'язування О-аланіну, що містить блоковану амінокислоту, з придатною підкладкою для твердофазного синтезу, (б) видалення захисної групи з аміногрупи аланіну, (в) забезпечення реакції конденсації зв'язаного з підкладкою аланіну з проліном, який містить захисну групу на атомі азоту, (г) видалення захисної групи з атома азоту проліну, (д) повторення стадій (в) і (г) з амінокислотами 1-8 згідно з формулою (М), у порядку від восьмої до першої, (е) видалення сполуки, отриманої на стадії (д), з підкладки, (є) забезпечення реакції конденсації з карбоновою кислотою загальної формули (МІЇ) В:-СООН, (МІЇ) де Р? має значення відповідно до п. 1, (ж) за необхідності забезпечення реакції конденсації з фармацевтично прийнятною кислотою, переважно ембоновою кислотою, з утворенням солі.
13. Спосіб одержання сполуки за п. 1 формули У, який відрізняється тим, що включає такі стадії: (а) зв'язування О-аланіну, що містить блоковану аміногрупу, з придатною підкладкою для твердофазного синтезу, (б) видалення захисної групи з аміногрупи аланіну, (в) забезпечення реакції конденсації зв'язаного з підкладкою аланіну з проліном, який містить захисну групу на атомі азоту, (г) видалення захисної групи з атома азоту проліну, (д) повторення стадій (в) і (г) з амінокислотами 6-8 згідно з загальною формулою (М), у порядку від восьмої до шостої, (е) видалення захисної групи з Е-аміногрупи О-лізину або О-орнітину в положенні 6 і забезпечення конденсації з карбоновою кислотою загальної формули (МІЇ) В:-СООН, (МІ!) де Р? має значення відповідно до п. 1, (є) видалення захисної групи з І -аміногрупи О-лізину і О-орнітину, (ж) повторення стадій (в) і (г) з амінокислотами 1-5 згідно з загальною формулою (ІМ), у порядку від п'ятої до першої,
(з) видалення сполуки, отриманої на стадії (ж), з підкладки й очищення, особливо методом ЖХВД. () за необхідності забезпечення реакції конденсації з фармацевтично прийнятною кислотою, переважно ембоновою кислотою, з утворенням солі.
14. Спосіб за пп. 12, 13, який відрізняється тим, що як карбонову кислоту загальної формули (МІ!) використовують М-(4-амідинофеніл)-аміно-4-оксоолійну кислоту.
15. Спосіб за пп. 12, 13, який відрізняється тим, що як карбонову кислоту загальної формули (МІЇ) використовують імідазолідин-2-он-4-карбонову кислоту.
16. Спосіб за пп. 12-15, який відрізняється тим, що як фармацевтично прийнятну кислоту використовують ембонову кислоту.
17. Спосіб приготування лікарських препаратів, що містять сполуки за пп. 1-9, який відрізняється тим, що вказані сполуки змішують з допоміжними речовинами.
UA98063319A 1995-11-28 1996-11-14 Luteinising hormone releasing hormone antagonists with an improved effiiciency and a method for the preparation thereof UA65531C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DE19544212A DE19544212A1 (de) 1995-11-28 1995-11-28 Neue LH-RH-Antagonisten mit verbesserter Wirkung
PCT/DE1996/002171 WO1997019953A2 (de) 1995-11-28 1996-11-14 Neue lh-rh-antagonisten mit verbesserter wirkung

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA65531C2 true UA65531C2 (en) 2004-04-15

Family

ID=7778552

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA98063319A UA65531C2 (en) 1995-11-28 1996-11-14 Luteinising hormone releasing hormone antagonists with an improved effiiciency and a method for the preparation thereof

Country Status (30)

Country Link
EP (1) EP0876337B1 (uk)
JP (1) JP2000501083A (uk)
KR (1) KR100460165B1 (uk)
CN (1) CN1087283C (uk)
AR (1) AR004354A1 (uk)
AT (1) ATE289588T1 (uk)
AU (1) AU706546B2 (uk)
BG (1) BG64386B1 (uk)
BR (1) BR9611760A (uk)
CA (1) CA2238570A1 (uk)
CZ (1) CZ290098B6 (uk)
DE (2) DE19544212A1 (uk)
DK (1) DK0876337T3 (uk)
EE (1) EE04318B1 (uk)
ES (1) ES2238704T3 (uk)
HK (1) HK1016999A1 (uk)
HU (1) HUP9901656A3 (uk)
IL (1) IL119703A (uk)
IS (1) IS1914B (uk)
MX (1) MX9804120A (uk)
NO (1) NO311023B1 (uk)
NZ (1) NZ330521A (uk)
PL (1) PL186872B1 (uk)
PT (1) PT876337E (uk)
RU (1) RU2163910C2 (uk)
SI (1) SI0876337T1 (uk)
SK (1) SK282760B6 (uk)
UA (1) UA65531C2 (uk)
WO (1) WO1997019953A2 (uk)
ZA (1) ZA969987B (uk)

Families Citing this family (5)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
DE19911771B4 (de) * 1999-03-17 2006-03-30 Zentaris Gmbh LHRH-Antagonist, Verfahren zu seiner Herstellung und seiner Verwendung
US7005418B1 (en) 1999-09-23 2006-02-28 Zentaris Gmbh Method for the therapeutic management of extrauterine proliferation of endometrial tissue, chronic pelvic pain and fallopian tube obstruction
CA2402193C (en) * 2000-03-14 2010-05-18 Zentaris Ag Novel lhrh-antagonists, production and use thereof as medicament
SE0100567D0 (sv) * 2001-02-20 2001-02-20 Astrazeneca Ab Compounds
CN104086632A (zh) * 2014-08-05 2014-10-08 杭州诺泰制药技术有限公司 一种制备西曲瑞克的方法

Family Cites Families (8)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US5300492A (en) * 1988-02-10 1994-04-05 Tap Pharmaceuticals LHRH analogs
US5110904A (en) * 1989-08-07 1992-05-05 Abbott Laboratories Lhrh analogs
US5140009A (en) * 1988-02-10 1992-08-18 Tap Pharmaceuticals, Inc. Octapeptide LHRH antagonists
IL101074A (en) * 1991-03-14 1997-09-30 Salk Inst For Biological Studi GnRH ANALOGS AND THEIR PREPARATION
DE593491T1 (de) * 1991-04-25 1994-11-17 Romano S.-Cergue Deghenghi LHRH-Antagonisten.
US5698522A (en) * 1992-12-04 1997-12-16 Abbott Laboratories 6-position modified decapeptide LHRH antagonists
EP0683792B1 (en) * 1992-12-18 2001-09-26 Abbott Laboratories Lhrh antagonists having modified aminoacyl residues at postions 5 and 6
IL108509A0 (en) * 1993-02-22 1994-05-30 Salk Inst For Biological Studi GnRH antagonist peptides

Also Published As

Publication number Publication date
DK0876337T3 (da) 2005-05-09
SK62998A3 (en) 1999-07-12
KR100460165B1 (ko) 2005-06-01
WO1997019953A2 (de) 1997-06-05
EP0876337A2 (de) 1998-11-11
MX9804120A (es) 1998-09-30
AU706546B2 (en) 1999-06-17
EE04318B1 (et) 2004-06-15
WO1997019953A3 (de) 1997-08-28
ES2238704T3 (es) 2005-09-01
IS4733A (is) 1998-05-05
PT876337E (pt) 2005-06-30
NZ330521A (en) 1999-01-28
ATE289588T1 (de) 2005-03-15
SI0876337T1 (en) 2005-06-30
PL186872B1 (pl) 2004-03-31
KR19990071864A (ko) 1999-09-27
BG102514A (en) 1999-04-30
HUP9901656A2 (hu) 1999-08-30
CN1202882A (zh) 1998-12-23
ZA969987B (en) 1997-06-17
CZ135898A3 (cs) 1998-09-16
PL326977A1 (en) 1998-11-09
NO982366D0 (no) 1998-05-25
AU1867097A (en) 1997-06-19
IL119703A0 (en) 1997-02-18
NO982366L (no) 1998-05-25
SK282760B6 (sk) 2002-12-03
HUP9901656A3 (en) 2001-10-29
BG64386B1 (bg) 2004-12-30
HK1016999A1 (en) 1999-11-22
DE19544212A1 (de) 1997-06-05
RU2163910C2 (ru) 2001-03-10
CA2238570A1 (en) 1997-06-05
DE59611201D1 (de) 2005-03-31
CZ290098B6 (cs) 2002-05-15
IS1914B (is) 2004-02-03
IL119703A (en) 2001-04-30
WO1997019953A8 (de) 2002-09-26
BR9611760A (pt) 1999-10-05
AR004354A1 (es) 1998-11-04
EP0876337B1 (de) 2005-02-23
CN1087283C (zh) 2002-07-10
EE9800165A (et) 1998-12-15
NO311023B1 (no) 2001-10-01
JP2000501083A (ja) 2000-02-02

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US7732412B2 (en) Methods of treatment using novel LHRH antagonists having improved solubility properties
FI91075C (fi) Menetelmä uusien terapeuttisesti käyttökelpoisten peptidien valmistamiseksi
IE873383L (en) Phosphinic acid derivatives
HU207104B (en) Process for producing new somatostatin analogs inhibiting tumour growth and pharmaceutical compositions comprising such compounds
FI95913B (fi) Menetelmä terapeuttisesti käyttökelpoisen syklisen neurokiniini A -peptidin valmistamiseksi
UA65531C2 (en) Luteinising hormone releasing hormone antagonists with an improved effiiciency and a method for the preparation thereof
US5942493A (en) LH-RH antagonists having improved action
Spatola et al. Synthesis and biological activities of pseudopeptide analogues of LH-RH: agonists and antagonists
BG99110A (bg) Анти-тахикининови трицикло-съединения,получаването им и фармацевтични композиции на тяхна основа
SK136596A3 (en) New opioid peptide analogs with mixed mu agonist/delta antagonist properties
TW379216B (en) Novel LH-RH antagonists having improved action, harmaceutical composition comprising the same and process for preparing the same
IE902136A1 (en) Irreversible bombesin antagonists
JPH06504990A (ja) バソプレッシン−およびバソトシン誘導体
HRP930498A2 (en) Glycine derivatives