UA127469C2 - Спосіб лікування або запобігання злоякісному новоутворенню у пацієнта з онкологічним захворюванням, що експресує cldn18.2 - Google Patents

Спосіб лікування або запобігання злоякісному новоутворенню у пацієнта з онкологічним захворюванням, що експресує cldn18.2 Download PDF

Info

Publication number
UA127469C2
UA127469C2 UAA201711145A UAA201711145A UA127469C2 UA 127469 C2 UA127469 C2 UA 127469C2 UA A201711145 A UAA201711145 A UA A201711145A UA A201711145 A UAA201711145 A UA A201711145A UA 127469 C2 UA127469 C2 UA 127469C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
cancer
cells
amino acid
acid sequence
Prior art date
Application number
UAA201711145A
Other languages
English (en)
Inventor
Уґур Сахін
Угур САХИН
Езлем Тюречі
Эзлем ТЮРЕЧИ
Корден ВАЛЬТЕР
Марія Кройцберґ
Мария КРОЙЦБЕРГ
Ріта Мітнахт-Краус
Рита МИТНАХТ-КРАУС
Ґол Фабріс Ле
ГОЛ Фабрис ЛЕ
Штефан ЯКОБС
Original Assignee
Астеллас Фарма Інк.
Астеллас Фарма Инк.
Трон - Транслаціонале Онколоґі Ан Дер Універзітетсмедіцін Дер Йоханнес Ґутенберґ-Універзітет Майнц Ґґмбх
Трон - Транслационале Онкологи Ан Дэр Универзитетсмедицин Дэр Йоханнес Гутенберг-Универзитет Майнц Ггмбх
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Астеллас Фарма Інк., Астеллас Фарма Инк., Трон - Транслаціонале Онколоґі Ан Дер Універзітетсмедіцін Дер Йоханнес Ґутенберґ-Універзітет Майнц Ґґмбх, Трон - Транслационале Онкологи Ан Дэр Универзитетсмедицин Дэр Йоханнес Гутенберг-Универзитет Майнц Ггмбх filed Critical Астеллас Фарма Інк.
Publication of UA127469C2 publication Critical patent/UA127469C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/30—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants from tumour cells
    • C07K16/3046—Stomach, Intestines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6849—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a receptor, a cell surface antigen or a cell surface determinant
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6851—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a determinant of a tumour cell
    • A61K47/6859—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a determinant of a tumour cell the tumour determinant being from liver or pancreas cancer cell
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/40—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having five-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom, e.g. sulpiride, succinimide, tolmetin, buflomedil
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/62—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being a protein, peptide or polyamino acid
    • A61K47/65—Peptidic linkers, binders or spacers, e.g. peptidic enzyme-labile linkers
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/68031—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being an auristatin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6801—Drug-antibody or immunoglobulin conjugates defined by the pharmacologically or therapeutically active agent
    • A61K47/6803—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates
    • A61K47/68033—Drugs conjugated to an antibody or immunoglobulin, e.g. cisplatin-antibody conjugates the drug being a maytansine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/50—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates
    • A61K47/51—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent
    • A61K47/68—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment
    • A61K47/6835—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site
    • A61K47/6851—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a determinant of a tumour cell
    • A61K47/6863—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient the non-active ingredient being chemically bound to the active ingredient, e.g. polymer-drug conjugates the non-active ingredient being a modifying agent the modifying agent being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. an Fc-fragment the modifying agent being an antibody or an immunoglobulin bearing at least one antigen-binding site the antibody targeting a determinant of a tumour cell the tumour determinant being from stomach or intestines cancer cell
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A61P35/04—Antineoplastic agents specific for metastasis
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/30—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants from tumour cells
    • C07K16/303—Liver or Pancreas
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/62—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the link between antigen and carrier
    • A61K2039/627—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the link between antigen and carrier characterised by the linker
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/24—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin containing regions, domains or residues from different species, e.g. chimeric, humanized or veneered
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C07K2317/732—Antibody-dependent cellular cytotoxicity [ADCC]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C07K2317/734—Complement-dependent cytotoxicity [CDC]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/77—Internalization into the cell
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/90—Immunoglobulins specific features characterized by (pharmaco)kinetic aspects or by stability of the immunoglobulin
    • C07K2317/92—Affinity (KD), association rate (Ka), dissociation rate (Kd) or EC50 value

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Preparation Of Compounds By Using Micro-Organisms (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу лікування або запобігання злоякісному новоутворенню у пацієнта з онкологічним захворюванням, що експресує CLDN18.2. Також винахід стосується кон'югата антитіло-лікарський засіб, фармацевтичної композиції, набору, та їх застосування для лікування або профілактики раку, що експресує CLDN18.2.

Description

антитіло-лікарський засіб, фармацевтичної композиції, набору, та їх застосування для лікування або профілактики раку, що експресує СГ ОМ18.2.
Моноклональні антитіла (птАВ) зробили революцію в лікуванні онкологічних захворювань протягом останніх двох десятиліть (5ІМм/Кому5Кі, М. Х. еї а. (2013) 5сіепсе 341 (6151), 1192-1198).
Критичною особливістю ІтАВ є їхня висока специфічність і здатність вражати пухлинні клітини, маркуючи їх для опосередкованого імунними ефекторами знищення клітин (комплементарно- залежної цитотоксичності (СОС), антитілозалежної клітинної цитотоксичності (АЮОСС)). і/або приводячи до зменшення проліферації й апоптозу (Киброїа, Т. еї аї. (2009) Сапсег сі. 100 (9), 1566-1572). Кон'югація із цитотоксичними препаратами може розширити корисність тАВ і підвищити їхню активність і ефективність (ой таспег, М. 5. еї а. (2011) Тег. Овіїм. 2 (3), 397- 416; Біємегв, Е. І. (2013) Аппи. ВНем. Мед. 64, 15-29).
Історично, використання цитотоксичних препаратів для лікування онкологічних захворювань зосереджене на хіміотерапії, яка націлена на процес ділення клітин злоякісних пухлин. Ці сполуки не тільки націлені на клітини злоякісних пухлин, але й на інші здорові клітини в організмі, в процесі ділення, а пацієнти, що одержують лікування, мають серйозні побічні ефекти, які обмежують дозу. Терапевтичний індекс (максимальна переносима доза/мінімальна ефективна доза) для цих ліків є низьким, що приводить до вузького терапевтичного вікна (Ізтаєї, С. Р. М. єї аї. (2008) Сапсег Тгєаї Веум. 34 (1), 81-91). Щоб обійти цю перешкоду при розробці лікарських засобів і поліпшити терапевтичний індекс, антитіла можуть бути використані для доставки цитотоксичного лікарського засобу прямо в пухлину. При об'єднанні унікальної можливості таргетинга антитіла зі здатністю цитотоксичного лікарського засобу знищувати злоякісні пухлини, кон'югати антитіло-лікарський засіб (АОС) проявляють більш низькі побічні ефекти й забезпечують більш широке терапевтичне вікно в порівнянні із традиційними хіміотерапевтичними засобами (Сегбег, Н.-Р. єї аї. (2013) Маї. Ргод. Нер. 30 (5), 625-639).
АОС призначені для знищення клітин злоякісних пухлин залежним від мішені чином.
Першим кроком у цьому процесі є зв'язування антитіла з його антигеном. При зв'язуванні АОС увесь комплекс антиген-АОС інтерналізується й цитотоксичне корисне навантаження вивільняється в пухлинну клітину, приводячи до загибелі клітин. Фактори, які впливають на терапевтичний індекс для АОС, включають антитіло, антиген пухлини-мішені, цитотокКсичний лікарський засіб і лінкер (Рапом/кві, 5. еї аї. (2014) МАБЗ: 6 (1), 34-45).
Основною передумовою для розробки АОС є те, що антиген пухлинної мішені повинен бути
Зо локалізований на поверхні клітини й доступний для циркулюючого антитіла. Крім того, селективність пухлини й рівень експресії цільового антигену є критичними параметрами для розробки безпечних і ефективних АОС. У цей час різні пов'язані з пухлиною клітинні поверхневі антигени оцінюються як мішені АОС для лікування онкологічних захворювань (Тгтаї, Р. А. (2013)
Апііродієз 2 (1), 113-129; ТеісНег, В. А. (2009) Си. Сапсег Оп Тагдвїз 9 (8), 982-1004).
Ефективність АОС також залежить від цитотоксичного лікарського засобу. Оскільки кількість антитіла, яка локалізується в пухлині, дуже мала в порівнянні з введеною дозою, потрібні токсичні сполуки із субнаномолярною активністю. Ауристатини й майтанзиноїди є двома класами високоефективних цитотоксинів, які в цей час використовуються при розробці АОС (Тгаї, Р. А. (2013) Апіїродієв 2 (1), 113-129). Обидва є антимітотичними агентами, які блокують полімеризацію тубуліну, викликаючи загибель клітин шляхом зупинки клітинного циклу у фазі
С2/М (Горив, М. еї а). (2010) Мої. Сапсег Тег. 9 (10), 2689-2699; Егапсівсо, у. А еї аї. (2003) Віоса 102 (4), 1458-1465). На додачу до специфічності тАВ і ефективності лікарського засобу лінкер є важливим елементом при розробці АОС. Лінкер повинен бути стійким, щоб використовувати фармакокінетичний період напіввиведення тАВ, і не повинен виділяти цитотоксичні ліки до опосередкованої антигеном інтерналізації. Лінкери можуть бути класифіковані відповідно до механізмів вивільнення лікарського засібу: розщеплювальні лінкери вивільняють ліки шляхом гідролізу або ферментативного розщеплення після антигенспецифічної інтерналізації, що тоді як нерозщеплювані лінкери, вивільняють ліки шляхом деградації тАВ в лізосомах після інтерналізації (Оо5іо єї аї. (2011) Тохіп5 (Вазеї) З (7), 5. 848-883).
Залежно від компонування лінксера мембранно-проникні (ліпофільні) токсини, які вивільняються усередині відмічених мішенями клітин, можуть проходити крізь клітинну мембрану й убивати інші близько розташовані клітини, включаючи сусідні клітини злоякісних пухлин, які не експресують антиген («ефект свідка», неспецифічний цитоліз) (Коміцп, У. М. еї аї. (2006) Сапсег Аез. 66 (6) 3214-3221). Здатність цих цитотоксичних препаратів опосередковувати локальний неспецифічний цитоліз є важливим критерієм відбору для тих
АОС, які спрямовані проти антигенів, гетерогенно експресованих в пухлинах.
Молекула щільного контакту клаудину 18, ізотип 2 (СІ ОМ18.2) є асоційованим зі злоякісною пухлиною варіантом сплайсинга клаудину 18. СІ ОМ18.2 є трансмембранним білком 27,8 кДа, який містить чотири трансмембранні домени із двома невеликими позаклітинними петлями 60 (петля 1, охоплена гідрофобною областю 1 і гідрофобною областю 2, петля 2, охоплена гідрофобними областями З і 4). СІОМ18.2 є високоселективним антигеном шлункового походження, який експресується винятково на короткоживущих диференційованих шлункових епітеліальних клітинах, та не виявляється в будь-який іншій нормальній тканині людини.
Антиген ектопічно експресується із значними рівнями у різноманітних злоякісних новоутвореннях людини, включаючи гастроезофагеальний рак і рак підшлункової залози (Запіп, О., еї аї., Сіп Сапсег Не5, 2008. 14 (23): р. 7624-34). Білок СГОМ18.2 також часто виявляється в метастазах у лімфатичних вузлах раку шлунка й у віддалених метастазах.
СІГОМ18.2, очевидно, бере участь у проліферації СІ ОМ18.2-позитивних пухлинних клітин, оскільки негативна регуляція мішені за допомогою технології міРНК приводить до інгібування проліферації клітин рака шлунка.
ІМАВ3З362 є химерним моноклональним антитілом підтипу ІДС1ї, спрямованим проти
СГ ОМ18.2. ІМАВЗ362 розпізнає перший позаклітинний домен СГ ОМ18.2 з високою афінністю й специфічністю й не зв'язується з будь-яким іншим членом родини клаудинів, включаючи близькоспоріднений варіант сплайсинга 1 клаудину 18 (СІ ОМ18.1). У мишей, які мають ксенотрансплантати людини, які експресують СІОМ18.2, після введення ІМАВЗ362 спостерігалися підвищення виживання й регресія пухлин. При внутрішньовенному уведенні релевантним видам тварин токсичність у шлунковій тканині не спостерігалася, оскільки цільовий епітоп недоступний. Однак мішень пухлини стає доступною для ІМАВЗ62 під час злоякісної трансформації. ІМАВ362 поєднує чотири незалежні сильнодіючі механізми дії: (ії) антитілозалежна клітинна цитотоксичність (АОС), (ії) комплементарно-залежна цитотоксичність (СОС), (ії) індукція апоптоза, викликана зшиванням мішені на поверхні пухлини й (ім) пряме інгібування проліферації. Попереднє дослідження фази | оцінило ІМАВЗ362 як монотерапію в разовій дозі для пацієнтів з гастроезофагеальним раком у пізній стадії. Це дослідження показує, що одноразове введення цього антитіла є безпечним і добре переноситься у дозі до 1000 мг/м, оскільки не було виявлено яких-небудь істотних відмінностей у профілі АЕ і інших параметрах безпеки між групами доз (АЕ - несприятлива дія). Кращі результати щодо протипухлинної активності були отримані для груп 300 мг/м? і 600 мг/м7. Це клінічне дослідження фази Па проводилося для визначення безпеки, переносимості й протипухлинної активності повторних доз ІМАВЗ62 у пацієнтів з метастатичним, рефрактерним
Зо або рецидивуючим захворюванням прогресуючої аденокарциноми шлунка або нижнього стравоходу, доведеного гістологією.
Як описано вище, СІ ОМ18.2 має обмежений патерн експресії в нормальних клітинах і, таким чином, представляється ідеальною мішенню для антитілозалежної терапії злоякісних новоутворень, які експресують СІ ОМ18.2. Відповідно, існує потреба в терапії, спрямованій проти клітин злоякісних пухлин, які експресують СГОМ18.2, яка здатна проявляти клінічно корисний цитотоксичний або цитостатичний ефект на клітини, які експресують СІ ОМ18.2, зокрема, не проявляючи небажаного впливу на клітини, які неекспресують СІ ОМ18.2. Бажано, терапія не повинна бути пов'язана з недоліками й небажаними побічними ефектами, звичайно пов'язаними з підходами, які були використані для підвищення терапевтичної ефективності антитіл, такими як радіоактивне мічення й комбінування з хіміотерапією. Наприклад, ізотопна терапія пов'язана з мієлосупресією, а комбінована терапія антитілами й хіміотерапією пов'язана з імуносупресією. Крім того, ізотопно-мічені речовини важко одержувати, а пацієнти часто мають рецидив після первинного лікування ізотопно міченими речовинами.
Даний винахід демонструє існування моноклональних антитіл проти СІ ОМ18.2, які можуть бути високоефективно інтерналізовані при зв'язуванні з СІ ОМ18.2 на клітинах, які експресують
СІ МО18.2 і, отже, придатні для розробки АОС. Крім того, розкрите успішне кон'югування таких антитіл з лікарськими засобами ЮМА4 і ММАЕ з використанням розщеплюваних лінкерів ЗРОВ або Ма!-Сії (мс), відповідно. Іп міго кон'югати антитіл знижують життєздатність клітин злоякісних пухлин шлунка й підшлункової залози, які експресують СІ ОМ18.2. ІМАВ362-«сММАЕ і ІМАВЗ62-
ОМА не зв'язують або не впливають на життєздатність негативних за СІ ОМ18.2 клітин. Обидва кон'югати ЮОМ4 і мемММАЄЕ проявляють ефекти неспецифічного цитолізу на негативні за
СІГОМІ18.2 клітини злоякісних пухлин, спільно культивовані іп міго з позитивними за СІ ОМ18.2 клітинами злоякісних пухлин. Крім того, іп мімо, внутрішньовенне введення кон'югатів антитіл голим мишам із ксенотрансплантатами СІ ЮОМ18.2-позитивної пухлини шлунка або підшлункової залози приводить до дозозалежного інгібування росту пухлини, виживання й навіть повної регресії ранніх і прогресуючих пухлин. Значні терапевтичні ефекти спостерігаються при одноразовому внутрішньовенному застосуванні «4-8 мг/кг; оптимальні терапевтичні ефекти досягаються при 15-16 мг/кг. Максимальна переносима разова доза обох кон'югатів не може бути визначена, тому що максимально можливі тестовані дози 15,2 і 16 мг/кг не приведуть до бо гепатотоксичності або інших токсичних ефектів.
Із представлених у даному документі даних можна зробити висновок, що кон'югати антитіло- лікарський засіб проти СІ ОМ18.2, такі як описані в даному документі, є сильнодіючими лікарськими засобами для лікування СІ ОМ18.2-позитивних карцином людини, таких як карциноми шлунка й підшлункової залози.
СУТНІСТЬ ВИНАХОДУ
Даний винахід у цілому забезпечує терапію для ефективного лікування й/або профілактики онкологічних захворювань, пов'язаних із клітинами, які експресують СГ ОМ18.2, таких як рак шлунка, рак стравоходу, рак підшлункової залози, рак легенів, такий як недрібноклітинний рак легенів (МЗС С), рак яєчника, рак товстої кишки, рак печінки, рак голови й шиї, рак жовчного міхура й метастази, зокрема метастази рака шлунка, такі як пухлини Крюкенберга, перітонеальний метастаз і метастази в лімфатичні вузли. Бажано онкологічними захворюваннями є аденокарциноми шлунка, стравоходу, протоків підшлункової залози, жовчних протоків, легенів і яєчника.
В одному аспекті даний винахід відноситься до способу лікування або профілактики злоякісного новоутворення, яке експресує СІ ОМ18.2, який передбачає введення кон'югата антитіло-лікарський засіб, який містить антитіло, здатне зв'язуватися з СІ ОМ18.2, ковалентно зв'язане, щонайменше, з однією токсичною лікарською групою, пацієнтові з онкологічним захворюванням.
В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб інтерналізується в клітини після зв'язування з СІ ОМ18.2, який експресується клітинами.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, специфічно зв'язується з СІ ОМ18.2. В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб специфічно зв'язується з СІ ОМ18.2.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є моноклональним, химерним або гуманізованим антитілом або фрагментом антитіла. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є моноклональним антитілом.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з нативними епітопами СГОМІ18.2, присутніми на поверхні живих клітин. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з позаклітинним доменом
СІГОМІ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з першою позаклітинною петлею СІ ОМ18.2.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є антитілом, обраним із групи, яка складається з (ї) антитіла, продукованого й/або одержаного із клону, депонованого під обліковим номером ЮО5М АСС2737, ОМ АСС2738, ЮО5М АСС2739, Ю5М
АСС2740, Ю5М АСОС2741, ОМ АСОС2742, Ю5М АСС2743, ОМ АСОС2745, О5М АСС2746, О5М
АСС2747, ОМ АСОС2748, ОМ АСС2808, О5М АСС2809 або ОМ АСС2810, (ії) антитіла, яке є химеризованою або гуманізованою формою антитіла (і), (ії) антитіла, яке має специфічність антитіла (Її), ії (м) антитіла, яке містить антигензв'язувальну частину або антигензв'язувальний сайт, зокрема варіабельну ділянку антитіла (ї) і бажано зі специфічністю антитіла (ї). В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 32, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІО МО: 39, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 17 або 51, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента й легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІО МО: 24, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 30, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 35, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМІ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену
ЗЕО ІЮ МО: 15, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ
МО: 20, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, розпізнає той же або 60 власне той же епітоп, що й СІ ОМ18.2-з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 32, або фрагмент його або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента й легкого ланцюга, який містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 39, або його фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним
СІ ОМ18.2-з'єднувальним антитілом за зв'язування з СІ ОМ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, розпізнає той же або власне той же епітоп, що й
СІ ОМ18.2-з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 17 або 51, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента й легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 24, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним СІ ОМ18.2- з'єднувальним антитілом за зв'язування з СІ ОМ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, розпізнає той же або власне той же епітоп, що й СІ ОМ18.2- з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 30, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 35 або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним СІ ОМ18.2-з'єднувальним антитілом за зв'язування з СГ ОМ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2, розпізнає той же або власне той же епітоп, що й СІ ОМ18.2-з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ
МО: 15, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 20 або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним СІ ОМ18.2-з'єднувальним антитілом за зв'язування з СІ ОМ18.2. Антитіло, яке конкурує із другим антитілом за зв'язування з мішенню, переважно є антагоністом до зазначеного іншого антитіла.
В одному втіленні токсична частина лікарського засобу є проникаючою крізь клітинну мембрану. В одному втіленні токсична частина лікарського засобу є цитотоксичним або
Зо цитостатичним засобом. Воодному втіленні токсична частина лікарського засобу є майтанзиноїдом або ауристатином. В одному втіленні майтанзиноїд обраний із групи, яка складається з ОМІ1 і ОМА. В одному втіленні ауристатин вибирають із групи, яка складається з монометилауристатину Е (ММАЕ) і монометилауристатину Е (ММАБ).
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, ковалентно приєднане до фрагмента лікарського засобу-токсину за допомогою лінкера. В одному втіленні лінксер є розщеплюваним лінкером. В одному втіленні лінкер розщеплюється за внутрішньоклітинних умов. В одному втіленні лінкер гідролізується при рН меншому 5,5.
В одному втіленні лінкер розщеплюється внутрішньоклітинною протеазою. В одному втіленні лінкер є лінкером, який розщеплюються катепсином. В одному втіленні лінкер містить дипептид.
В одному втіленні дипептид є маІ-сї або рпе-Іує. В одному втіленні антитіло приєднане до лінкеру через цистеїновий тіол антитіла. В одному втіленні антитіло приєднане до лінкеру через аміногрупи, зокрема аміногрупи лізинових залишків антитіла.
В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб вводять у кількості, яка є ефективною для лікування або профілактики злоякісного новоутворення, яке експресує СІ ОМ18.2. В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб уводять у дозі від З до 30 мг/кг маси тіла, наприклад від 4 до 25, від 5 до 20, від 10 до 18 або від 15 до 16 мг/кг маси тіла. В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб уводять у дозі від 8 до 150, від 9 до 100 або від 9 до 90 мг/м2 поверхні тіла пацієнта-людини, наприклад від 12 до 75, від 15 до 60, 30 до 54, або від 45 до 48 мг/м? поверхні тіла пацієнта-людини. В одному втіленні вводять одну дозу кон'югата антитіло-
БО лікарський засіб або дві або більше доз кон'югата антитіло-лікарський засіб. В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб уводять шляхом внутрішньовенної ін'єкції.
В одному втіленні спосіб запронований винаходом додатково включає здійснення хірургії, хіміотерапії й/або променевої терапії.
В одному втіленні експресія СІ ОМ18.2 відбувається на клітинній поверхні клітин злоякісних пухлин. В одному втіленні рак є аденокарциномою, зокрема прогресуючою аденокарциномою.
В одному втіленні злоякісне новоутворення обране із групи, яка включає рак шлунка, рак стравоходу, рак підшлункової залози, рак легенів, такий як недрібноклітинний рак легенів (МЗС С), рак яєчника, рак товстої кишки, рак печінки, рак голови й шиї, рак жовчного міхура й метастази, зокрема метастази рака шлунка, такі як пухлини Крюкенберга, перітонеальний бо метастаз і метастази в лімфатичні вузли. В одному втіленні злоякісне новоутворення вибирають із групи, яка складається з раку шлунка, рака стравоходу, зокрема нижнього стравоходу, рака стравохідно-шлункового переходу й гастроезофагеального рака. В одному втіленні пацієнт є пацієнтом негативним за НЕК2г/пеи або пацієнтом з позитивним статусом НЕКг/пеи, але не таким, для якого не підходить терапія трастузумабом.
В одному втіленні СІ ОМ18.2 має амінокислотну послідовність відповідно до 5ЕО ІЮ МО: 1.
У наступному аспекті даний винахід відноситься до кон'югату антитіло-лікарський засіб, який містить антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІОМ18.2, ковалентно приєднане, щонайменше, до однієї частини токсичного лікарського засобу.
В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб інтерналізується в клітині після зв'язування з клітинами, які експресують СІ ОМ18.2.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, специфічно зв'язується з СІ ОМ18.2. В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб специфічно зв'язується з СІ ОМ18.2.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є моноклональним, химерним або гуманізованим антитілом або фрагментом антитіла. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є моноклональним антитілом.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з нативними епітопами СГОМІ18.2, присутніми на поверхні живих клітин. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з позаклітинним доменом
СІГОМІ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з першою позаклітинною петлею СІ ОМ18.2.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є антитілом, обраним із групи, яка складається з (ї) антитіла, продукованого й/або одержаного із клону, депонованого під обліковим номером ЮО5М АСС2737, ОМ АСС2738, ЮО5М АСС2739, Ю5М
АСС2г740, О5М АСС2741, ОМ АСС2742, ОМ АСС2743, О5М АСС2745, О5М АСС2746, О5М
АСС2747, О5М АСС2748, ОМ АСС2808, О5М АСС2809 або О5М АСС2810, (ії) антитіла, яке є химеризованою або гуманізованою формою антитіла (і), (ії) антитіла, яке має специфічність антитіла (Її), ії (м) антитіла, яке містить антигензв'язувальну частину або антигензв'язувальний сайт, зокрема варіабельну ділянку антитіла (ї) і бажано зі специфічністю антитіла (ї). В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 32, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІО МО: 39, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 17 або 51, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента й легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІО МО: 24, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 30, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 35, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМІ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену
ЗЕО ІЮ МО: 15, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ
МО: 20, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, розпізнає той же або власне той же епітоп, що й СІ ОМ18.2-з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 32, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента й легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІО МО: 39, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним
СІ ОМ18.2-з'єднувальним антитілом за зв'язування з СІ ОМ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, розпізнає той же або власне той же епітоп, що й
СІ ОМ18.2-з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 17 або 51, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента й легкий ланцюг, який включає амінокислотну 60 послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 24, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним СІ ОМ18.2- з'єднувальним антитілом за зв'язування з СІ ОМ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, розпізнає той же або власне той же епітоп, що й СІ ОМ18.2- з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 30, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 35 або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним СІ ОМ18.2-з'єднувальним антитілом за зв'язування з СГ ОМ18.2. В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СГ ОМ18.2, розпізнає той же або власне той же епітоп, що й СІ ОМ18.2-з'єднувальне антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ
МО: 15, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 20 або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і/або конкурує із зазначеним СІ ОМ18.2-з'єднувальним антитілом за зв'язування з СІ ОМ18.2. Антитіло, яке конкурує із другим антитілом за зв'язування з мішенню, переважно є антагоністом до зазначеного іншого антитіла.
В одному втіленні токсична частина лікарського засобу проникає крізь клітинну мембрану.
В одному втіленні токсична частина лікарського засобу є цитотоксичним або цитостатичним засобом. Воодному втіленні токсична частина лікарського засобу є майтанзиноїдом або ауристатином. В одному втіленні майтанзиноїд обраний із групи, яка складається з ОМІ1 і ОМА.
В одному втіленні ауристатин вибирають із групи, яка складається з монометилауристатину Е (ММАЕ) і монометилауристатину Е (ММАБ).
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, ковалентно приєднане до фрагмента лікарського засобу-токсину за допомогою лінкера. В одному втіленні лінксер є розщеплюваним лінкером. В одному втіленні лінкер розщеплюється за внутрішньоклітинних умов. В одному втіленні лінкер гідролізується при рН меншому від 5,5.
В одному втіленні лінкер розщеплюється внутрішньоклітинною протеазою. В одному втіленні лінкер є лінкером, який розщеплюється катепсином. В одному втіленні лінкер містить дипептид.
В одному втіленні дипептид є маІ-сї або рпе-Іує. В одному втіленні антитіло приєднане до лінкеру через цистеїновий тіол антитіла. В одному втіленні антитіло приєднане до лінкеру через аміногрупи, зокрема аміногрупи лізинових залишків антитіла.
В одному втіленні СІ ЮОМ18.2 має амінокислотну послідовність відповідно до 5ХЕО І МО: 1.
У наступному аспекті даний винахід відноситься до фармацевтичної композиції, яка містить кон'югат антитіло-лікарський засіб запропонований винаходом і фармацевтично прийнятний розріджувач, носій або ексципієнт.
У наступному аспекті даний винахід відноситься до медичного препарату, який містить кон'югат антитіло-лікарський засіб запропонований винаходом. В одному втіленні медичний препарат присутній у вигляді набору, який містить контейнер, що включає кон'югат антитіло- лікарський засіб. В одному втіленні медичний препарат додатково включає друковані інструкції для використання препарату в способі лікування або профілактики онкологічних захворювань, зокрема злоякісного новоутворення, яке експресує СІ ОМ18.2.
У наступному аспекті даний винахід забезпечує кон'югат антитіло-лікарський засіб запропонований винаходом, запропоновану винаходом фармацевтичну композицію або запропонований винаходом медичний препарат для використання в терапії, зокрема для використання в способі лікування або профілактики онкологічного захворювання, зокрема, злоякісного новоутворення, яке експресує СІ ОМ18.2. В одному втіленні спосіб лікування або профілактики онкологічного захворювання є запропонованим винаходом спосом лікування або профілактики злоякісного новоутворення, яке експресує СІ ОМ18.2.
Інші ознаки й переваги даного винаходу будуть очевидними з наступного докладного опису й формули винаходу.
КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ
Фігура 1. Кон'югація лікарського засобу й антитіла.
Фігура 2. Зниження життєздатності після спільної інкубації клітин НЕК293-СІОМ18.2 з химерними тАВ проти СІ ОМТ18.2 і Рар-2АР (непряма оцінка інтерналізації).
Клітини НЕК293-СІ ОМ18.2 інкубували протягом 72 год. з анти-С ОМ18.2 специфічними антитілами й кон'югованим із сапорином антитілом проти до Раб людини (Рар-2АР людини).
Ендоцитоз ІМАВЗ62, спіт тАВ294, спіт тАВЗО8 і спіт тАВЗ359 визначали опосередковано, вимірюючи життєздатність клітин. Точки даних (п - З повторності) позначаються як середнє 60 50.
Фігура 3. Зниження життєздатності після спільної інкубації клітин НЕК293-СІОМ18.2 з мишачими антитілами проти СГ ОМ18.2 і Рар-2АР (непряма оцінка інтерналізації).
Клітини НЕК293-СІ ОМ18.2 інкубували протягом 72 год. з реакційноздатними мишачими антитілами проти СГОМ18.2 і кон'югованим із сапорином антитілом проти до Раб миші (Рабр- 2АР миші). Ендоцитоз різних анти-СІ ОМ18.2 реактивних мишачих антитіл опосередковано визначали шляхом вимірювання життєздатності клітин.
Фігура 4. Відносні афінності зв'язування ІМАВ362-ОМ4 і ІМАВ362-«СММАЕ з СГОМ18.2- позитивними клітинами.
Відносні афінності зв'язування кон'югатів ІМАВ 362-токсину в порівнянні з некон'югованим
ІМАВЗ62 визначали на клітинах (А) МООС-4 10сЕ7-5 зогіЗа і (В) ПОАМ-С 1С5БГ2, які ендогенно експресують СІОМ18.2, (С) МСІ-М87-С10ОМ18.2 їі (0) ВхРО-3-СІОМ18.2, які ектопічно гіперекспресують СГОМ18.2, за допомогою проточної цитометрії в концентраціях антитіл до 20 мкг/мл. Точки даних (п - 2 повторності) позначаються як середнє ж 50.
Фігура 5. СГОМ18.2-опосередковане зв'язування ІМАВЗ362-ОМА їі ІМАВ362-уУсСММАЕ.
СІ ОМ18.2-опосередковане зв'язування кон'югатів ІМАВ 362-токсин аналізували на клітинах (А) МСІ-М87-СІ ОМ18.2, які ектопічно гіперекспресують СІ ОМ18.2, і на (В) відповідній СІ ОМ18.2- негативній пухлинній клітинній лінії людини, за допомогою проточної цитометрії з концентраціями антитіла аж до 20 мкг/мл. Точки даних (п - 2 повторності) позначаються як середнє х 50.
Фігура 6. Специфічність зв'язування ІМАВ362-ОМА і ІМАВ362-у«сСММАє
Специфічність зв'язування кон'югатів ІМАВ 362-токсину визначали на клітинах (А)
НЕК293-СІ ОМ18.2, (В) НЕК293-СІ 0ОМ18.1 або (С) НЕК293-тоскК як негативному контролі.
Зв'язування аналізували за допомогою проточної цитометрії з концентрацією антитіл аж до 20 мкг/мл. Точки даних (п - 2 повторності) позначаються як середнє ж 50.
Фігура 7. Вплив ІМАВ362-ОМ4 і ІМАВЗ362-мсММАЄЕ на життєздатність клітинних ліній карциноми людини, які експресують СІ ОМ18.2.
Криві доза-відповіді ІМАВЗ362-0М4- і ІМАВ 362-уУсСММАЕ-опосередкованого зниження життєздатності клітин (А) МОСС-4 10сЕ7-5 5ой За, (В) МСІ-М87-СІОМ18.2 і (С) ВхРО- 3-СІОМ18.2. ІМАВЗ362 використовувався як негативний контроль (ніякого ефекту в аналізах
Зо життєздатності в цих умовах). Клітини інкубували протягом 72 год. у присутності антитіл у концентраціях аж до 16875 нг/мл. Зниження життєздатності клітин вимірювали з використанням аналізу життєздатності на основі ХТТ. Точки даних (п - З повторності) позначаються як середнє 50.
Фігура 8. Залежність СІОМ18.2 від ІМАВ 362-уУсСММАЕ-опосередкованого зниження життєздатності пухлинних клітин.
Цільову залежність ІМАВ 362-уУсСММАЕ-опосередкованого зниження життєздатності клітин визначали на клітинах МСІ-М87 (негативні за СГ ОМ18.2) ї МСІ-М87-СІ ОМ18.2, які ектопічно експресують мішень. Клітини інкубували протягом 72 год. з ІМАВЗ62-мсММАЕ або некон'югованим ІМАВ362 при концентраціях аж до 16875 нг/мл. Відомо, що ІМАВЗ362 не має активність за експериментальних умов, які використовуються у даному документі. Зниження життєздатності клітин вимірювали з використанням аналізу життєздатності на основі ХТТ. Точки даних (п-З повторності) позначаються як середнє 50.
Фігура 9. Специфічність опосередкованого ІМАВ362-мУсСММАЄЕ зниження життєздатності клітин
Цільову специфічність ІМАВ 362-УсСММАЕ-опосередкованого зниження життєздатності клітин тестували на стабільно трансфікованих клітинах НЕК293-СІ 0М18.2, НЕК293-СІ ОМ18.1 і
НЕК293-тосК. Клітини інкубували протягом 72 год. у присутності концентрацій ІМАВЗ362-
МСММАЕаї аж до 16875 нг/мл. Зниження життєздатності клітин вимірювали з використанням аналізу життєздатності на основі ХТТ. Точки даних (п - З повторності) позначаються як середнє 50.
Фігура 10. Активності «ефекту свідка» в ІМАВ362-ОМА і ІМАВ362-«СММАЕ.
ІМВАЗ6б2-ОМА- ії ІМАВ 362-"СММАЕ-опосередковану індукцію «ефектів свідка» визначали в експериментах за спільною культуріою з використанням клітин РА-ї (ис) (СІХ18.2- позитивніллюцифераза) і МО(ОсС-4 10сЕВ8 (СІ ОМ18.2-позитивні/ люцифераза-негативні). Як фоновий контроль клітини РА-1 (І ис) інкубували з ІМАВ362-ОМА- або ІМАВ362-«сММАЕ. Для обробки клітини культивували протягом 4 днів у присутності 200 нг/мл ІМАВЗ62-ОМА, 800 нг/мл
ІМАВЗ62-«сММАЕ або 800 нг/мл ІМАВЗ362. Вимірювали активність люциферази.
Фігура 11. Інгібування росту прогресуючих пухлин ксенотрансплантата ВхХРО-3-СІ ОМ18.2 за допомогою ІМАВ362-ЮОМА.
СІ ОМ18.2-позитивні клітини ВхРОС-3-СІ0М18.2 прищеплювали підшкірно в бік самок бестимусних мишей. На 14-й день мишей розподіляли на 4 групи й уводили їм внутрішньовенно однією дозою носій, 7,5 мг/кг, 15 мг/кг ІМАВ362-ОМА або повторною дозою 15 мг/кг ІМАВ362-
ОМА (14 ї 21 день). Розмір підшкірних пухлин вимірювали два рази на тиждень (середнє значення ї- 5ЕМ). Розмір групи п--5. 50: разова доза, КО: повторна доза.
Фігура 12. Середня маса тіла мишей, оброблених ІМАВ362-ОМА.
Маса тіла голих мишей, з пухлиною ВхРОС-3-СІ 0ОМ18.2, оброблених одноразовою дозою контролю над носієм, 7,5 мг/кг або 15 мг/кг або повторних доз 15 мг/кг ІМАВ362-ОМА, відповідно, контролювали двічі на тиждень. Маса тіла 4 груп представлена як середнє. Розмір групи п-5.
Фігура 13. Параметри клінічної хімії при одноразовій і повторній дозі ІМАВ362-ОМА у голих мишей із ксенотрансплантатом.
Клінічну хімію самок голих мишей, які мають ВхРО-3-СІ ОМ18.2-пухлину, і які одержували внутрішньовенно одноразову дозу носія, 7,5 мг/кг, 15 мг/кг ІМАВ362-ОМ4 або повторну дозу мг/кг ІМАВ362-ОМ4, аналізували на 49 день після приживлення. А) Аланінтрансаміназа 15 (ОРТ), В) аспартаттрансаміназа (СОТ), С) глутаматдегідрогеназа, Ю) лужна фосфатаза,
Е) а-амілаза, Е) холінестераза, С) креатинкіназа (СК), Н) лактатдегідрогеназа (ІОН), І) ліпаза,
У) сечовина, К) глюкоза, І) загальний білок і М) альбумін.
Фігура 14. Гістологічний аналіз зрізів шлунка від ІМАВ362-ОМА і мишей, оброблених носієм.
Миші, які несуть ксенотрансплантатні пухлини ВХРО-3-СІ ОМ18.2, одержували ІМАВЗ362-
ОМ4. На 49-й день після трансплантації пухлини мишей забивали, а окремі органи розчленовували й фіксували у формаліні. Зрізи цих ЕЕРЕ-тканин фарбували гематоксилін- еозином і досліджували мікроскопічно на предмет морфологічних змін. (А, С) Тканини шлунка репрезентативної миші із групи обробки з найбільшою експозицією ІМАВ362-ОМА (15 мг/кг
ІМАВЗ62-ЮОМА4 на 14 день і 21 день після трансплантації). (В, Б) Шлункова тканина миші контрольної групи, обробленої тільки носієм. Збільшення: див. шкалу.
Фігура 15. Інгібування росту прогресуючих ксенотрансплантованих пухлин ВхРо- 3-СІ ОМ18.2 за допомогою ІМАВ362-«сСММАЕ.
СІ ОМ18.2-позитивні ВХРО-3-СІ ОМ18.2 клітини трансплантували підшкірно в бік самок голих мишей. На 14-й день розподіляли на 4 групи й уводили внутрішньовенно однією дозою носій,
Зо 8 мг/кг, 16 мг/кг ІМАВ362-УсСММАЕ або повторну дозу 16 мг/кг ІМАВ362-«СММАЕ (14 і 21 день).
Розмір підшкірних пухлин вимірювали два рази на тиждень (середнє значення ї- ЗЕМ). Розмір групи п - 5.
Фігура 16. Середня маса тіла мишей, оброблених ІМАВ362-уСММАЕ
Маса тіла самок голих мишей, які мали пухлини і які отримували одноразову дозу групи контролю, 8 мг/кг або 16 мг/кг, або повторну дозу 16 мг/кг ІМАВ362-«СММАЕ контролювали два рази на тиждень. Маса тіла 4 груп представлена як середнє. Розмір групи п - 5.
Фігура 17. Параметри клінічної хімії при одноразовому і повторному призначенні дози
ІМАВЗ62-«сММАЕ у мишей із ксенотрансплантатом.
Клінічну хімію самок голих мишей, які мають ВхРО-3-С1 ОМ18.2-пухлини, внутрішньовенно оброблених однієї дозою носія, 8 мг/кг, 16 мг/кг ІМАВ362-«сСММАЕ або повторною дозою 16 мг/кг
ІМАВЗ62-«сММАЕ, аналізували на 37-й день після трансплантації. А) аланінтрансаміназа (СОРТ),
В) аспартаттрансаміназа (СОТ), С) глутаматдегідрогеназа, Ю) лужна фосфатаза, Е) а-амілаза,
Е) холінестераза, С) креатинкіназа (СК), Н) лактатдегідрогеназа (І ОН), І) ліпаза, У) сечовина, К) глюкоза, І) загальний білок і М) альбумін.
Фігура 18. Дозозалежна протипухлинна ефективність ІМАВ362-ОМА і ІМАВ362-х«сММАЕ у моделі ксенотрансплантованої прогресуючої пухлини МСІ-М87-СІ ОМ18.2 людини.
Клітини МСІ-М87-СІ10М18.2, які ектопічно експресують СІ ОМ18.2 людини, підшкірно вводили в бік самок голих мишей. На 10-й день після трансплантації миші були розділені на групи і їм уводили внутрішньовенно одну дозу носія, 3,8, 7,6 або 15,2 мг/кг ІМАВ362-ОМА або 4, 8 або 16 мг/кг ІМАВ362-уУсмММАЕ на 13-й день. Інша контрольна група одержувала повторні дози-8 мг/кг ІМАВ362 два рази на тиждень, чергуючи ін'єкції в.в. і в.б. Об'єми пухлин вимірювали два рази на тиждень. Тварин забивали, коли об'єм пухлини перевищував 1400 мм3 або коли на пухлині з'являлася виразка. Статистичний аналіз росту пухлини проводили з використанням тестів КгизкКа!-Умаїїї5 і роБі-йос Юипп. Виживання аналізували з використанням тесту Мапівеї! Сох, який порівнює контрольну групу носія з ІМАВ362-ОМА ї ІМАВ362-уУсСММАЕ, відповідно. (А-Н) Криві росту пухлини, (І, К) середній ріст пухлин (- ЗЕМ), ії (у), І) графіки виживання мишей, оброблених контролем-носієм, ІМАВ362 або ІМАВ362-ОМ4 або ІМАВЗ362-
МСММАЕ. Розмір групи: п-:11; 7: р«0,05; их р«е0,001. Стрілка вказує початок обробки.
Фігура 19. Протипухлинна ефективність ІМАВЗ362-ОМА і ІМАВ362-«сММАЕ у ранній моделі бо ксенотрансплантата шлункової пухлини людини МОСС -4 10с7-5 зопЗа.
Клітини МООС-4 10сЕ7-5 зогпЗа, які ендогенно експресують СІОМ18.2, підшкірно трансплантували в бік самок голих мишей. На 3-й день миші одержували носій, 15,2 мг/кг
ІМАВЗ62-ОМА або 16 мг/кг ІМАВ362-мсММАЕ за допомогою однієї в.в. ін'єкції. Об'єми пухлин вимірювали два рази на тиждень. Тварин забивали, коли об'єм пухлини перевищував 1400 мм3 або коли на пухлині з'являлася виразка або після заданого періоду спостереження протягом 120 днів. Статистичний аналіз росту пухлини проводили з використанням тестів Кги5КаІ-Маїїв5 і розі-пос ЮОипп. Виживання аналізували з використанням тесту Мапієї Сох. (А-С) Криві росту пухлини, (0) середній ріст пухлини (- ЗЕМ) і (Е, Е) графіки виживання мишей, оброблених контролем-носієм, ІМАВ362-0ОМ4 або ІМАВЗ362-хсММАЕ. Розмір групи: п-10; 7 р«0,001; ех р-0,0001. Стрілка вказує момент початку обробки.
Фігура 20. Дозозалежна протипухлинна ефективність ІМАВЗ362-ОМА і ІМАВ362-"УсСММАЕ в удосконаленій моделі пухлини ксенотрансплантата підшлункової залози людини ВхРо- 3-СІ ОМ18.2.
Клітини ВхРО-3-СІ0О0М18.2, які ектопічно експресують людський СІ ОМ18.2, підшкірно трансплантували в бік самок голих мишей. На 13-й день мишей розділяли на групи й уводили внутрішньовенно однією дозою носія, 3,8, 7,6 або 15,2 мг/кг ІМАВ362-ОМА або 4,8 або 16 мг/кг
ІМАВЗ62-мЖсММАЄЕ на 14-й день. Миші з контрольної групи антитіл одержували -8 мг/кг некон'югованого ІМАВ362 два рази на тиждень шляхом чергування в.в. і в.б. ін'єкцій. Розмір пухлини вимірювали два рази на тиждень. Тварин забивали, коли об'єм пухлини перевищував 1400 мм? або коли на пухлині з'являлася виразка. Статистичний аналіз росту пухлини проводили з використанням тестів КгизКа!-УМаїйїє і робі-пос Юипп. Виживання аналізували з використанням тесту Мапіе! Сох, який порівнює контрольну групу носія з ІМАВЗ362-ОМА і
ІМАВЗ62-«сММАЕ, відповідно. (АН) Криві росту пухлини, (І, К) середній ріст пухлини («5ЕМ) і (У,
Ї) графіки виживання мишей, оброблених контролем-носієм, ІМАВЗ362, ІМАВ362-ОМ4 або
ІМАВЗ62-мсММАБ. Розмір групи: п-11; ра«к0055 и раб; и реб 001; и ра0,0001.
Стрілка вказує момент початку обробки.
Фігура 21. Протипухлинна ефективність ІМАВ362-ОМА і ІМАВЗ362-«сММАЕ у ранній моделі пухлини ксенотрансплантата підшлункової залози людини ОАМ-С 1052.
Клітини ОАМ-о 1С5БЕ2, які ендогенно експресують СІ ОМ18.2, трансплантували підшкірно в
Зо бік самок голих мишей. На 3-й день після трансплантації мишей обробляли однією внутрішньовенною ін'єкцією контролю-носія, 15,2 мг/кг ІМАВ362-ОМ4 або 16 мг/кг ІМАВ362-
МеММАЕ. Об'єми пухлин вимірювали два рази на тиждень. Тварин забивали, коли миші втрачали більше 1095 маси тіла через ракову кахексію, коли на пухлині з'являлася виразка або після заданого періоду спостереження 120 днів. Статистичний аналіз росту пухлини проводили з використанням тестів КгизКа!І-Умаїїї5 ії розі-пос ЮОипп. Виживання аналізували з використанням тесту Мапіе! Сох. (А-С). Криві росту пухлини (0) означають графіки росту пухлин (- ЗЕМ) і (Е, Є) виживання мишей, оброблених контролем-носієм, ІМАВ362-ОМА4 або ІМАВ362-«сСММАЕ. Розмір групи: п - 1077: рк0,01; и; р «0,001. Стрілка вказує момент початку обробки.
Фігура 22. Гістологічний аналіз зрізів шлунка з мишей, оброблених ІМАВ362-«сСММАЕ і носієм.
Миші, які мають пухлини ксенотрансплантата ВхРО-3-СІ 0ОМ18.2, одержували ІМАВЗ362-
МеММАБЕ. На 37-й день після трансплантації мишей забивали, а окремі органи розсікали й фіксували формаліном. Зрізи цих тканин ЕЕРЕ фарбували гематоксилін-еозином і досліджували мікроскопічно на предмет морфологічних змін. (А, С) Шлункова тканина репрезентативної миші із групи обробки з найбільшою експозицією ІМАВ362-«сММАЕ (16 мг/кг ІМАВ362-у«СММАЕ на 14- й день і 21-й день після трансплантації). (В, Ю) Шлункова тканина мишей контрольної групи, оброблених тільки носієм. Збільшення: див. шкалу.
Фігура 23. Індукція апоптоза за допомогою ІМАВЗ62-ОМА і ІМАВ362-хУсСММАЕ.
ІМАВЗ62-ОМА- і ІМАВ 362-усСММАЕ-опосередковану індукцію апоптоза визначали шляхом вимірювання активності каспази 3/7 і фарбування анексином М з використанням позитивних щодо мішені клітин МО(зС-4 10СЕ8. А) Активність каспази 3/7 аналізували після того, як клітини інкубували протягом З днів у присутності 2,5 мкг/мл антитіл ІМАВЗ62 (п-З повторності, середнє 50). В) Проточний цитометричний аналіз клітин, пофарбованих анексином М і йодидом пропідію (РІ), проводили через 4 дні після обробки антитілами ІМАВЗ362 об'ємом 2,5 мкг/мл (п-3 повторності). Необроблені клітини служили контролем.
Фігура 24. Протипухлинна ефективність ІМАВ362-0ОМ4 і ІМАВЗ62-«СММАЕ у моделі ксенотрансплантата прогресуючої пухлини шлунка людини МОСС -4 10с17-5
Клітини МООС-4 10сЕ7-5 зогпЗа, які ендогенно експресують СІОМ18.2, підшкірно трансплантувал у бік самок голих мишей. На 10-й день мишам уводили носій, 15,2 мг/кг 60 ІМАВЗ62-ОМА або 16 мг/кг ІМАВ362-мсММАЕ за допомогою однієї в.в. ін'єкції. Об'єми пухлин вимірювали два рази на тиждень. Тварин забивали, коли об'єм пухлини перевищував 1400 мм3, коли на пухлині з'являлася виразка або після заданого періоду спостереження 120 днів.
Статистичний аналіз росту пухлини проводили з використанням тестів КгизКаІ-УМаїййй5 і роБЇі-пос бипп. Виживання аналізували з використанням тесту Мапієї! Сох. (А-С) Криві росту пухлини, (0) означає графіки оцінки росту пухлини (5 ЗЕМ) і (Е, ЕР) виживання мишей, оброблених контролем-носієм, ІМАВ362-0М4 або ІМАВЗ362-мжсММАЕ. Розмір групи: п-10; и ре«0,05; ях р«е0,001. Стрілка вказує момент початку обробки.
Фігура 25. ІМАВ362-ОМ4 і ІМАВ 362-"сСММАЕ-опосередкована АЮСС на СІ ОМ18.2- які експресують клітинах злоякісних пухлин людини
А) Криві доза-відповідь ІМАВ362-ОМА-(суцільні чорні кола), ІМАВ362-уУсММАЕ-(суцільні чорні трикутники) і ІМАВЗ62-(відкриті чорні квадрати), опосередковуваної АОСС на клітинах карциноми шлунка МИОС5С-4 10сЕ7 5 зогіЗа р31519410, які ендогенно експресують СІ ОМ18.2.
Експерименти проводили з використанням співвідношення ефектора до мішені «40:11. Точки даних (п - 4 повторності) позначаються як середнє х 50. В) Проточний цитометричний аналіз експресії СГОМ18.2 на клітинах МОСС-4 10сЕ7 5 зогпіЗа р3151 410. Гістограма, зафарбована сірим: анти-СІ ОМ18.2 (ІМАВЗ62, 50 мкг/мл). Чорна пунктирна лінія: ізотипічний контроль.
Фігура 26. ІМАВЗ362-ОМА- і ІМАВ 362-усСММАЕ-опосередкована СОС на клітинах злоякісних пухлин людини, які експресують СІ ОМ18.2.
А) Криві доза-відповідь ІМАВЗ362-ОМА (суцільні чорні кола), ІМАВ362-«СММАЕ (суцільні чорні трикутники) і ІМАВ362 (незафарбовані чорні квадрати), опосередкованої СОС на клітинах
КАТО-ЇЇІЇ ЕСЕ ВР 2 12 адт р3151 5 25 (ліворуч), які ендогенно експресують СІ ОМ18.2 і клітинах карциноми шлунка людини МО(С-4 10сЕ7 5 5опЗа р31514Ж41О(праворуч). Люциферази, які експресують клітини-мішені, інкубували протягом 90 хв. з 20956 людською сироваткою (пул здорових донорів) і відповідними антитілами в зазначених концентраціях. Точки даних (п-3 повторності) позначаються як середнє ж 50. В) Проточний цитометричний аналіз експресії
СІ ОМ18.2 на клітинах КАТО-0Ї ЕСЕ ВРЯ12 адт р31512425 (ліворуч) і МОСС-4 10сЕ7 5 зопЗа р3151910 (праворуч). Гістограма, зафарбована сірим: анти-С ОМ18.2 (ІМАВЗ362, 50 мкг/мл).
Чорна пунктирна лінія: ізотипічний контроль.
Докладний опис винаходу
Хоча даний винахід докладно описаний нижче, слід розуміти, що цей винахід не обмежений конкретними методами, протоколами й реагентами, описаними в даному документі, оскільки вони можуть відрізнятися. Крім того, слід розуміти, що термінологія, яка використовується в даному документі, призначена для цілей опису тільки конкретних втілень, і не призначена для обмеження, оскільки обсяг даного винаходу буде обмежений тільки прикладеною формулою винаходу. Якщо не вказано інше, усі технічні й наукові терміни, які використовуються в даному документі, мають ті ж значення, які звичайно є зрозуміими для фахівця у даній галузі техніки.
Нижче будуть описані елементи даного винаходу. Ці елементи перераховані в конкретних втіленнях, однак слід розуміти, що вони можуть бути об'єднані будь-яким способом і в будь-якій кількості для створення додаткових втілень. Різні описані приклади й кращі втілення не повинні тлумачитися як такі, що обмежують даний винахід тільки явно описаними втіленнями. Цей опис слід розуміти як такий, що підтримує та охоплює втілення, які поєднують явно описані втілення з будь-якою кількістю розкритих і/або кращих елементів. Крім того, будь-які перестановки й комбінації всіх описаних елементів у цьому додатку повинні розглядатися як такі, що є розкритими описом даної заявки, якщо контекст не вимагає іншого.
Бажано терміни, які використовуються в даному документі, визначаються відповідно до опису «А тийііпудча! діобззагу ої БіоїесппоЇодісаиІ їепт5: (РАС Кесопттепааїййоп5)», НОМУ
Ї ешмепрегоег, В. Мадеї і Н. КОЇБІ, Еа5., Неїмеїїса Спітіса Асіа, СН-4010 Вазеї, Зм/йгепапа), (1995).
Практичне здійснення даного винаходу буде використовувати, якщо не зазначено іншого, традиційні способи хімії, біохімії, клітинній біології, імунології й рекомбінантних ДНК, які пояснюються в літературі в даній галузі (див., наприклад, Моїесшціаг Сіопіпд: А Гарогаюгу Мапааї, гпа Еайоп, У. Затьгоок еї а. еад5., Соїд Зргіпа Нагбог І арогаїюгу Ргезв, Соїа бргіпу Наїбог 1989).
Усюди у даному описі й наведеній формулі винаходу, якщо контекст не вимагає іншого, слово «містить», і варіанти, такі як «включає» і «утримує», означають включення заявленого елемента, цілого або стадії або групи членів, цілих або стадій, але не виключення будь-якого члена, цілого або стадії або групи членів, цілих або стадій, хоча в деяких втіленнях може бути виключений такий інший елемент, ціле або стадія або група членів, цілі або стадії, тобто об'єктом винаходу є включення зазначеного члена, цілого або стадії або групи членів, цілих або стадій. Терміни «а» і «ап» і «Ше» і аналогічні, які використовуються в контексті опису винаходу (особливо в контексті формули винаходу), повинні тлумачитися, як такі, що охоплюють як бо однину, так і множину, якщо в даному документі не зазначене інше або воно явно протирічить контексту. Виклад діапазонів значень у даному документі просто використовується для скороченого способу переліку всіх окремих значень, які входять у діапазон. Якщо іншого не зазначено, кожне індивідуальне значення включається в опис так, ніби воно було окремо описане в даному документі. Усі описані в даному документі способи можуть бути виконані в будь-якому придатному порядку, якщо в даному документі не зазначено іншого або це інше явно суперечить контексту. Використання будь-яких і всіх прикладів або приблизного формулювання (наприклад, «такий як»), наведених у даному документі, призначене просто для кращої ілюстрації винаходу й не є обмеженням обсягу винаходу, заявленого іншим способом.
Жодне формулювання в описі не повинне бути витлумачене як вказівка на будь-який незаявлений елемент як істотний при практичнімому здійсненні винаходу.
У тексті цього опису приводяться кілька документів. Кожний з документів, процитованих у даному документі (включаючи всі патенти, заявки на патент, наукові публікації, специфікації виробників, інструкції тощо), незалежно від того, перебувають вони вище або нижче, повністю включені в даний опис як посилання. Жодну частину даного документа не слід вважати визнанням того, що винахід не може претендувати на більш ранню дату даного опису в силу попереднього винаходу.
Клаудини - це родина білків, які є найбільш важливими компонентами щільних контактів, у яких вони формують парацелюлярний бар'єр, який контролює потік молекул у міжклітинному просторі між клітинами епітелію. Клаудини - трансмембранні білки, які перетинають мембрану 4 рази, з М- і С-кінцем, обидва з яких локалізовані в цитоплазмі. Перша позаклітинна петля або домен складається в середньому з 53 амінокислот, а друга позаклітинна петля або домен складається із близько 24 амінокислот. Білки клітинної поверхні родини клаудинів, такі як
СІГОМ18.2, експресуються в пухлинах різного походження й особливо підходять як цільові структури у випадку антитіло-опосередкованої імунотерапії злоякісних новоутворень внаслідок їхньої вибіркової експресії (відсутності експресії в релевантній до токсичності нормальній тканині) і локалізації в плазматичній мембрані.
Термін «СІ ОМ», який використовується у даному документі, позначає клаудин і включає
СІГОМІ18.2. Бажано клаудином є людський клаудин.
Термін «СІ ОМ18» відноситься до клаудину 18 і включає будь-які варіанти, включаючи
Зо варіант сплайсинга 1 клаудину 18 (клаудин 18.1 (СІ ОМ18.1)) і варіант сплайсинга 2 клаудину 18 (клаудин18.2 (СГ ОМ18.2)).
Термін «СІ ОМ18.1» бажано відноситься до людського СІ ЮМ18.1 і, зокрема, до білка, який містить, краще складається з амінокислотної послідовності, яка відповідає 5ЕО ІЮО МО: 2 переліку послідовностей або варіанта зазначеної амінокислотної послідовності. Перша позаклітинна петля або домен СІ ОМ18.2 бажано містить амінокислоти з 27 по 81, ще краще амінокислоти 29-78 амінокислотної послідовності, показаної в ЗЕО ІЮ МО: 1. Друга позаклітинна петля або домен СІ ОМ18.2 бажано містить амінокислоти 140-180 амінокислотної послідовності, показаної в 5ЕО ІЮ МО: 1. Зазначені перша й друга позаклітинні петлі або домени бажано утворюють позаклітинну частину або домен СІ ОМ18.2.
СІОМ18.2 вибірково експресується в нормальних тканинах у диференційованих епітеліальних клітинах слизової оболонки шлунка. СІ ОМ18.2 експресується в злоякісних новоутвореннях різного походження, таких як карцинома підшлункової залози, карцинома стравоходу, карцинома шлунка, бронхіальна карцинома, карцинома молочної залози й ЛОР- пухлини. СГОМ18.2 є цінною мішенню для профілактики й/(або лікування первинних пухлин, таких як рак шлунка, рак стравоходу, рак підшлункової залози, рак легенів, такий як недрібноклітинний рак легенів (МЗС С), рак яєчників, рак товстої кишки, рак печінки, рак голови й шиї, рак жовчного міхура й метастази, зокрема метастази рака шлунка, такі як пухлини
Крюкенберга, перітонеальні метастази й метастази в лімфатичні вузли.
Термін «СІ ОМ18.1» бажано відноситься до людського СІ ЮМ18.1 і, зокрема, до білка, який
БО містить, бажано складається з амінокислотної послідовності, яка відповідає 5ЕБЕО ІЮ МО: 2 переліку послідовностей або варіанта зазначеної амінокислотної послідовності.
Термін «варіант» згідно з винаходом відноситься, зокрема, до мутантів, варіантів сплайсинга, конформацій, ізоформ, алельних варіантів, видів і гомологів виду, зокрема до тих, які зустрічаються в природі. Алельний варіант відноситься до зміни нормальної послідовності гена, значення якого часто є неясним. Секвенування повного гена часто ідентифікує численні алельні варіанти для даного гена. Гомолог виду є нуклеїновою кислотою або амінокислотною послідовністю виду іншого походження, отриманого з даної послідовності нуклеїнової кислоти або амінокислотної послідовності. Термін «варіант» повинен охоплювати будь-які посттрансляційно модифіковані варіанти й конформаційні варіанти.
Відповідно до винаходу термін «злоякісне новоутворення, яке експресує СІ ОМ18.2» або «СІ ОМ18.2-позитивне злоякісне новоутворення» позначає злоякісне новоутворення, яке включає клітини злоякісних пухлин, які експресують СІ ОМ18.2, бажано на поверхні зазначених клітин злоякісних пухлин. «Клітинна поверхня» використовується відповідно до її нормального значення в даній галузі техніки й, таким чином, включає зовнішню поверхню клітини, яка доступна для зв'язування білками й іншими молекулами.
СГ ОМІ18.2 експресується на поверхні клітин, якщо він розташований на поверхні зазначених клітин і доступний для зв'язування з СІ ОМ18.2-специфічними антитілами, доданими до клітин.
Термін «позаклітинна частина» або «позаклітинний домен» у контексті даного винаходу відноситься до частини молекули, такої як білок, яка обернена до позаклітинного простору клітини й бажано доступна ззовні зазначеної клітини, наприклад, для антигензв'язувальних молекул, таких як антитіла, розташовані поза клітиною. Бажано, термін відноситься до однієї або декількох позаклітинних петель або доменів або до їх фрагменту.
Згідно з винаходом СІ ОМ18.2 суттєво не експресується в клітині, якщо рівень експресії нижче в порівнянні з експресією в клітинах шлунка або тканині шлунка. Бажано рівень експресії становить менше 1095, бажано менше 595, 395, 290, 195, 0,595, 0,190 або 0,0595 від експресії в клітинах шлунка або в тканинах шлунка або навіть нижче. Переважно вважається, що СІ 0ОМ18.2 суттєво не експресується в клітині, якщо рівень експресії перевищує рівень експресії в незлоякісній тканині, відмінної від шлунка, не більше ніж в 2 рази, бажано в 1,5 рази, і бажано не перевищує рівень експресії в зазначеній незлоякісній тканині. Переважно вважається, що
СІГОМ18.2 власне не експресується в клітині, якщо рівень експресії нижче від межі виявлення й/лабо якщо рівень експресії занадто малий, щоб дозволити зв'язування Сі ОМ18.2- специфічними антитілами, доданими до клітин.
Згідно з винаходом СІ ОМ18.2 експресується в клітині, якщо рівень експресії перевищує рівень експресії в незлоякісній тканині, відмінноїїй від шлунка, бажано більше ніж в 2 рази, бажано в 10 раз, в 100 раз, 1000 або 10000 раз. Бажано СІ ОМ18.2 експресується в клітині, якщо рівень експресії вище від межі виявлення й/або якщо рівень експресії досить високий, щоб дозволити зв'язування з СІ 0ОМ18.2-специфічними антитілами, доданими до клітин. Бажано
Зо СІ ОМ18.2, експресований у клітині, експресується або експонується на поверхні зазначеної клітини.
Термін «захворювання» відноситься до аномального стану, який впливає на організм людини. Під захворюванням часто розуміють медичний стан, пов'язаний зі специфічними ознаками й симптомами. Захворювання можуть бути спричинені факторами, які мають зовнішнє джерело походження, такі як інфекційні захворювання, або можуть бути викликані внутрішніми дисфункціями, такими як аутоїмунні захворювання. Для людей «захворювання» часто використовується більше широко, щоб охопити будь-який стан, який викликає біль, дисфункцію, дистрес, соціальні проблеми або смерть для окремих людей, які страждають від подібних проблем або для тих, хто перебуває в контакті з такою людиною. У цьому більш широкому сенсі, захворювання іноді включає травми, інвалідності, розлади, синдроми, інфекції, окремі симптоми, девіантну поведінку й атипові варіації структури й функції, тоді як в інших контекстах і для інших цілей вони можуть розглядатися як відмінні категорії. Захворювання звичайно стосується людей не тільки фізично, але й емоційно, оскільки поява багатьох захворювань і й життя з ними, можуть змінити точку зору на життя й особистість індивідуума. Згідно з винаходом, термін «захворювання» включає злоякісне новоутворення, зокрема ті форми злоякісних новоутворень, які описані в даному документі. Будь-яке посилання в даному документі на злоякісне новоутворення або конкретні форми злоякісних новоутворень також включає метастази злоякісних новоутворень. У кращому втіленні захворювання, що підлягає лікуванню відповідно до даної заявки, включає клітини, які експресують СІ ОМ18.2. «Захворювання за участі клітин, які експресують СІ ОМ18.2» або «захворювання, пов'язане із клітинами, які експресують СІ ОМ18.2» або аналогічні вирази, відповідно до винаходу означають, що СІ ОМ18.2 експресується в клітинах хворої тканини або органа. В одному втіленні експресія СІ ОМ18.2 у клітинах хворої тканини або органа збільшується в порівнянні зі станом у відповідній здоровій тканині або органі. Збільшення відноситься до зростання, щонайменше, на 1095, зокрема, щонайменше, на 2095, щонайменше, на 5095, щонайменше, на 100 95, щонайменше, на 200 95, щонайменше, на 500 956, щонайменше, на 1000 95, щонайменше, на 10000 95 або навіть більше. В одному втіленні експресія виявляється тільки в ураженій тканині, тоді як експресія у відповідній здоровій тканині репресується. Згідно з винаходом захворювання, пов'язані із клітинами, які експресують СГОМ18.2, включають онкологічні захворювання. Крім того, згідно з винаходом, онкологічними захворюваннями бажано є ті, при яких клітини злоякісних пухлин експресують СІ ОМ18.2.
Терміни «онкологічне захворювання» або «злоякісне новоутворення» відноситься до фізіологічного стану індивідуума або описують його фізіологічний стан, який звичайно характеризується нерегульованим ростом клітин. Приклади злоякісних новоутворень включають, не обмежуючись вказаним, карциному, лімфому, бластому, саркому й лейкоз.
Зокрема, приклади таких злоякісних новоутворень включають злоякісні новоутворення кісток, крові, легенів, печінки, підшлункової залози, шкіри, голови або шиї, шкірну або внутрішночну меланому, рак матки, рак яєчників, рак прямої кишки, рак анальної області, рак шлунка, рак товстої кишки, рак молочної залози, рак передміхурової залози, рак матки, карциному статевих і репродуктивних органів, хворобу Ходжкіна, рак стравоходу, рак тонкої кишки, рак ендокринної системи, рак щитовидної залози, рак паращитовидної залози, рак надниркової залози, саркому м'яких тканин, рак сечового міхура, рак нирок, нирково-клітинну карциному, карциному ниркової чаші, неоплазії центральної нервової системи (ЦНС), нейроектодермальний рак, пухлини осі хребта, гліому, менінгліому й аденому гіпофіза. Термін «злоякісне новоутворення», відповідно до винаходу також включає метастази злоякісних новоутворень. Бажано «онкологічне захворювання» характеризується клітинами, які експресують СІ ОМ18.2, і клітина злоякісної пухлини експресує СІ ОМ18.2. Клітина, яка експресує СІОМ18.2, переважно є клітиною злоякісної пухлини, бажано злоякісного новоутворення, описаного в даному документі.
Згідно з винаходом термін «пухлина» або «пухлинне захворювання» відноситься до аномального росту клітин (які називаються неопластичними клітинами, туморогенними клітинами або пухлинними клітинами), що переважно утворюють пухлину або лезію. Під «пухлинною клітиною» мають на увазі аномальну клітину, яка росте швидким, неконтрольованим клітинним поширенням і продовжує рости після того, як стимули, які поклали початок новому росту, припинилися. Пухлини проявляють часткову або повну відсутність структурної організації й функціональної координації з нормальною тканиною й звичайно утворюють виразну масу тканини, яка може бути або доброякісною, передзлоякісною, або злоякісною. Відповідно до винаходу «онкологічне захворювання» бажано є «пухлинним захворюванням». Однак, як правило, терміни «злоякісна пухлина» і «пухлина»
Зо використовуються в даному документі як взаємозамінні.
В одному втіленні злоякісне новоутворення відповідно до винаходу включає клітини злоякісних пухлин, які експресують СГОМ18.2. В одному втіленні злоякісне новоутворення є позитивним за СІ ОМ18.2. В одному втіленні експресія СІ ОМ18.2 здійснюється на поверхні клітин. В одному втіленні, щонайменше, 50 95, бажано 6095, 7095, 8095 або 9095 клітин злоякісних пухлин є СІ ОМ18.2-позитивними й/або, щонайменше, 40 95, бажано, щонайменше, 50 95 клітин злоякісних пухлин є позитивними за поверхневою експресіїєю СІ ОМ18.2. В одному втіленні, щонайменше, 95 95 або, щонайменше, 98 95 клітин злоякісних пухлин є СІ 0ОМ18.2- позитивними. В одному втіленні, щонайменше, 60 96, щонайменше, 70 96, щонайменше, 80 95 або, щонайменше, 90 95 клітин злоякісних пухлин є позитивними за поверхневою експресіїєю
СІ ОМ18.2.
В одному втіленні Злоякісне новоутворення, яке експресує СІ ОМТ18.2, і яке включає клітини злоякісних пухлин, які експресують СІ ОМ18.2 або позитивне за СІОМ18.2 злоякісне новоутворення, обрано із групи, яка складається з раку шлунка, рака стравоходу, рака підшлункової залози, рака легенів, такого як недрібноклітинний рак легенів (МЗСІ С), рака молочної залози, рака яєчників, рака товстої кишки, рака печінки, рака голови й шиї, рака жовчного міхура та їх метастази, пухлини Крюкенберга, перітонеальних метастаз і/або метастаз у лімфатичних вузлах. В одному втіленні злоякісне новоутворення є аденокарциномою, зокрема прогресуючою аденокарциномою. Ще краще, онкологічними захворюваннями є аденокарциноми шлунка, стравоходу, протоків підшлункової залози, жовчних протоків, легенів і яєчника. В одному втіленні злоякісне новоутворення вибирають із групи, яка складається з раку шлунка, рака стравоходу, зокрема нижнього стравоходу, рака стравохідно-шлункового переходу й гастроезофагеального рака. В найкращому втіленні злоякісним новоутворенням є гастроезофагеальний рак, такий як метастатичний, рефрактерний або рецидивуючий прогресуючий гастроезофагеальний рак.
Згідно з винаходом, «карцинома» є злоякісною пухлиною, отриманою з епітеліальних клітин.
Ця група є найпоширенішим видом злоякісних новоутворень, включаючи звичайні форми раку молочної залози, передміхурової залози, легенів і товстої кишки. «Аденокарцинома» - це злоякісне новоутворення, яке виникає в залозистій тканині. Ця тканина також є частиною більш широкої категорії тканин, відомої як епітеліальна тканина. бо Епітеліальна тканина включає шкіру, залози й багато інших тканин, які вистилають порожнини й органи тіла. Епітелій ембріологічно походить з ектодерми, ендодерми й мезодерми. Щоб бути класифікованим як аденокарцинома, клітини не обов'язково повинні бути частиною залози, якщо вони мають секреторні властивості. Ця форма карциноми може зустрічатися в деяких вищих ссавців, включаючи людей. Добре диференційовані аденокарциноми мають тенденцію нагадувати залозисту тканину, з якої вони походять, тоді як погано диференційовані можуть не нагадувати. Шляхом фарбування клітин біопсії патологоанатом визначить, чи є пухлина аденокарциномою або іншим типом злоякісної пухлини. Аденокарциноми можуть виникати в багатьох тканинах тіла через всюдисущу природу залоз в організмі. Хоча кожна залоза не може виділяти одну й ту ж саму речовину, за умови екзокринної функції в клітині, вона вважається залозистою, тому її злоякісна форма називається аденокарциномою. Злоякісні аденокарциноми проникають в інші тканини й часто утворюють метастази, якщо в них є досить часу.
Аденокарцинома яєчників є найпоширенішим типом карциноми яєчників. Вона включає серозну й муцинову аденокарциному, нирково-клітинну карциному й ендометріоїдну аденокарциному.
Під «метастазами» розуміють поширення клітин злоякісних пухлин з вихідного місця в іншу частину організму. Утворення метастазів є дуже складним процесом і залежить від відриву злоякісних клітин від первинної пухлини, інвазії позаклітинного матрикса, проникнення через ендотеліальні базальні мембрани в порожнину тіла й судин, а потім, після транспортування кров'ю, інфільтрації в органіи-мішені. Нарешті, ріст нової пухлини на цільовій ділянці залежить від ангіогенеза. Пухлинні метастази часто виникають навіть після видалення первинної пухлини, тому що пухлинні клітини або компоненти можуть залишатися й розвивати метастатичний потенціал. В одному втіленні термін «метастаза» відповідно до винаходу відноситься до «віддаленого метастазування», яке відноситься до метастазування, відділеному від первинної пухлини й регіональної системи лімфатичних вузлів. В одному втіленні термін «метастаза», відповідно до винаходу, відноситься до метастазування в лімфатичні вузли. Одна конкретна форма метастаз, яка піддається лікуванню з використанням терапії запропонованої винаходом, є метастази, джерелом походження яких є рак шлунка як первинний сайт. У кращих варіантах такі метастази рака шлунка є пухлинами Крюкенберга, перітонеальними метастазами і/або метастазами у лімфатичні вузли.
Пухлина Крюкенберга - незвичайна метастатична пухлина яєчника, на яку припадає від 1 95
Зо до 2 95 усіх випадків пухлини яєчників. Прогноз пухлини Крюкенберга як і раніше дуже поганий, і не існує жодного шляху лікування пухлин Крукенберга. Пухлина Крюкенберга є аденокарциномою перстевидних клітин яєчника, яка утворює метастази. Шлунок є первинною ділянкою в більшості випадків пухлин Крюкенберга (70 95). Карциноми товстої кишки, апендикса й молочної залози (пережвано інвазивна долькова карцинома) є найпоширенішими первинними ділянками. Повідомлялося, що рідко випадки пухлини Крукенберга походять з карциноми жовчного міхура, жовчних шляхів, підшлункової залози, тонкої кишки, фатеровой ампули, шийки матки й сечового міхура/урахуса. Інтервал між діагнозом первинної карциноми й наступним відкриттям участі яєчників звичайно становить б місяців або менше, але повідомлялося про більш тривалі періоди. У багатьох випадках первинна пухлина дуже мала й може не бути виявлена. Історія попередньої карциноми шлунка або іншого органа може бути відома тільки в 20-30 95 випадків.
У пацієнтів з пухлинами Крюкенберга загальна смертність значно вище. Більшість пацієнтів умирають протягом 2 років (середня тривалість життя 14 місяців). Кілька досліджень показують, що прогноз поганий, якщо первинна пухлина ідентифікована після виявлення метастазу в яєчник, і прогноз погіршується, якщо первинна пухлина залишається не виявленою.
У літературі чітко не визначена оптимальна стратегія лікування пухлин Крюкенберга. Чи варто проводити хірургічну резекцію ще не вирішено. Хіміотерапія або променева терапія істотного не впливає на прогноз пацієнтів з пухлинами Крукенберга.
Термін «терапевтичне лікування», зокрема у зв'язку з лікуванням злоякісного новоутворення, як він використовується в даному документі, відноситься до будь-якого лікування, яке спрямоване на поліпшення стану здоров'я й/або продовження (збільшення) тривалості життя пацієнта. Зазначене лікування може усунути злоякісне новоутворення, зменшити розмір або кількість пухлин у пацієнта, зупинити або уповільнити розвиток злоякісного новоутворення в пацієнта, інгібувати або уповільнювати розвиток нового злоякісного новоутворення в пацієнта, зменшувати частоту або тяжкість симптомів у пацієнта й/або зменшити рецидиви в пацієнта, який на даний час страждає або якогоийй раніше мав злоякісне новоутворення. (Терапевтичний) вплив на злоякісне новоутворення може бути обране із групи, яка складається з хірургічного втручання, хіміотерапії, променевої терапії й таргетної терапії.
Термін «хірургічне втручання», який використовується у даному документі, включає видалення пухлини при операції. Це поширене лікування злоякісних новоутворень. Хірург може видалити пухлини, використовуючи місцевий розтин.
Термін «хіміотерапія», який використовується у даному документі, відноситься до застосування хіміотерапевтичних агентів або комбінацій хіміотерапевтичних агентів, бажано для зупинки росту клітин злоякісних пухлин, або шляхом знищення клітин, або шляхом припинення їх ділення. Коли хіміотерапію приймають усередину або вводять у вену або м'яз, препарати надходять у кровоток і можуть проникати в клітини злоякісних пухлин по всьому організму (системна хіміотерапія). Коли хіміотерапію вводять безпосередньо в спинномозкову рідину, орган або порожнину тіла, таку як черевна порожнина, препарати в основному впливають на клітини злоякісних пухлин у цих областях (регіональна хіміотерапія).
Хіміотерапевтичні агенти відповідно до винаходу включають цитостатичні сполуки й цитотоксичні сполуки. Традиційні хіміотерапевтичні агенти діють шляхом знищення клітин, які швидко діляться, що є одним з основних властивостей більшості клітин злоякісних пухлин. Це означає, що хіміотерапія також шкодить клітинам, які швидко діляться за нормальних обставин, таких як клітини в кістковому мозку, травному тракті й волосяних фолікулах. Це приводить до найбільш поширених побічних ефектів хіміотерапії. Відповідно до винаходу термін «хіміотерапія» бажано не включає антитіла, які націлені на білки, які аномально експресуються в клітинах злоякісних новоутворень (пухлинні антигени, такі як СІ ОМ18.2), ії діють шляхом рекрутувания імунної системи пацієнта для знищення пухлинних клітин. Однак антитіла, які націлені на білки, які аномально експресуються в клітинах злоякісних пухлин (пухлинні антигени, такі як С ОМ18.2), і діють через терапевтичний фрагмент або агент, кон'югований з антитілом, можна розглядати як форму хіміотерапії. Однак у точному значенні термін «хіміотерапія» відповідно до винаходу не включає таргетну терапію.
Відповідно до винаходу термін «таргетна терапія» відноситься до будь-якої терапії, яка може бути використана для націлювання бажано на знищення клітин, таких як клітини злоякісних пухлин, і яка не націлюється або націлюється меншою мірою на не порушені захворюванням клітини. Націлювання на хворі клітини бажано призводить до знищення й/або погіршення проліферації або життєздатності уражених клітин. Така терапія включає: ії) антитіла,
Зо фрагменти антитіл і білки, які є або непокритими, або кон'югованими з терапевтичним фрагментом, які націлені на певні мішені клітинної поверхні на уражених клітинах, такі як пухлинні антигени, наприклад СІ ОМ18.2 (наприклад, антитіла або кон'югати антитіл проти
СІГОМ18.2, як описано в даному документі) або ії) невеликі молекули, які порушують проліферацію або життєздатність уражених клітин. У конкретному втіленні агент зв'язується з антигеном, який експресується в більшому ступені на хворих, ніж на нормальних стовбурових клітинах. У конкретному втіленні агент зв'язується специфічно з пухлинним антигеном.
Традиційна хіміотерапія або променева терапія не вважаються «таргетною терапією», незважаючи на те, що їх часто націлюють на пухлини. Крім того, термін «антитільна терапія» відповідно до винаходу бажано не включає терапію антитілами, їх фрагментами або похідними, які кон'юговані з терапевтичною групою, але просто відноситься до терапії антитілами, фрагментами або їх похідними, що діють за допомогою рекрутування імунної системи пацієнта для знищення пухлинних клітин.
У контексті даного винаходу такі терміни, як «захист», «запобігання» або «профілактика», відноситься до запобігання виникнення й/або поширення захворювання в об'єкта й, зокрема, до мінімізації ймовірності того, що в об'єкта буде розвитися захворювання або до затримування розвитку захворювання. Наприклад, об'єкт, який має ризик злоякісного новоутворення, буде кандидатом на терапію для профілактики злоякісного новоутворення.
Під «який, перебуває під погрозою» мають на увазі об'єкт, який ідентифікується як такий, що має більш високий, ніж звичайно, шанс розвитку захворювання, зокрема злоякісного новоутворення, у порівнянні із загальною популяцією. Крім того, об'єкт, який мав або який на даний час має захворювання, зокрема злоякісне новоутворення, є об'єктом, у якого підвищений ризик розвитку захворювання, оскільки в такого об'єкта може продовжити розвиватися захворювання. Об'єкти, які в цей час мають або які мали злоякісне новоутворення, також мають підвищений ризик розвитку метастазів злоякісного новоутворення.
Терміни «індивідуум» і «об'єкт» використовуються в даному документі як взаємозамінні.
Вони відносяться до людей, приматів, крім людини або іншим ссавців (наприклад, мишей, пацюків, кроликів, собак, кішок, коров, свиней, овець, коней або приматів), яких можуть стосуватися або які можуть бути сприйнятливі до захворювання або розладу (наприклад, злоякісного новоутворення), але які можуть мати або не мати захворювання або розладу. 60 У багатьох втіленнях індивідуум є людиною. Якщо не зазначено іншого, терміни «індивідуум» і
«об'єкт» не позначають певний вік і, отже, охоплюють дорослих, людей похилого віку, дітей і немовлят. У кращих втіленнях даного винаходу «індивідуум» або «об'єкт» є «пацієнтом». Термін «пацієнт», відповідно до винаходу, є об'єктом лікування, зокрема хворим об'єктом.
Термін «антиген» відноситься до агента, такого як білок або пептид, який містить епітоп, проти якого спрямована і/або повинна бути спрямована імунна відповідь. У кращому втіленні антиген є асоційованим з пухлиною антигеном, таким як СГОМ18.2, тобто елементом клітин злоякісних пухлин, який може бути отриманий із цитоплазми, поверхні клітини й клітинного ядра, зокрема тих антигенів, які продукуються, бажано у великій кількості, внутрішньоклітинно або як поверхневі антигени на клітинах злоякісних пухлин.
У контексті даного винаходу термін «асоційований з пухлиною антиген» або «пухлинний антиген» бажано відноситься до білків, які за нормальних умов, специфічно експресуються в обмеженій кількості тканин і/або органів або на конкретних стадіях розвитку й експресуються або аберантно експресується в одній або декількох пухлинних або неопластичних тканинах.
У контексті даного винаходу асоційований з пухлиною антиген бажано зв'язується з поверхнею клітини злоякісної пухлини й бажано не експресується або рідко експресується в нормальних тканинах.
Термін «епітоп» позначає антигенний детермінант у молекулі, тобто частину в молекулі, яка розпізнається імунною системою, наприклад, яка розпізнається антитілом. Наприклад, епітопи є дискретними тривимірними ділянками на антигені, які розпізнаються імунною системою. Епітопи звичайно складаються з хімічно активних поверхневих груп молекул, таких як амінокислоти або цукрові бічні ланцюги, і звичайно мають специфічні тривимірні структурні характеристики, а також специфічні характеристики заряду. Конформаційні й неконформаційні епітопи відрізняються тим, що зв'язування з першим, але не з останнім, втрачається в присутності денатуруючих розчинників. Епітоп білка, такого як СІ ОМ18.2, бажано включає безперервну або переривчасту частину зазначеного білка й бажано становить від 5 до 100, бажано від 5 до 50, ще краще від 8 до 30, найбільше бажано від 10 до 25 амінокислот у довжину, наприклад, епітоп може бути бажано 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 або 25 амінокислот у довжину.
Термін «антитіло» включає глікопротеїн, який містить, щонайменше, два важкі (Н) ланцюги й
Зо два легкі ланцюги (І), зв'язані між собою дисульфідними зв'язками, і будь-яку молекулу, яка містить антигензв'язувальну частину такого глікопротеїна. Термін «антитіло» включає моноклональні антитіла, рекомбінантні антитіла, людські антитіла, гуманізовані антитіла, химерні антитіла, молекули, які містять з'єднувальні фрагменти або похідні антитіл, включаючи, не обмежуючись зазначеним, одноланцюгові антитіла, наприклад фрагменти 5сЕм і антигензв'язувальні антитіла, такі як баб і Бар а також включає всі рекомбінантні форми антитіл, наприклад антитіла, експресовані в прокаріотах, неглікозильовані антитіла й будь-які антигензв'язувальні фрагменти й похідні антитіл, як описано в даному документі. Кожний важкий ланцюг складається з варіабельної області важкого ланцюга (скорочено позначеної в даному документі як МН) і константної області важкого ланцюга. Кожний легкий ланцюг складається з варіабельної області легкого ланцюга (скорочено позначеної в даному документі як М) і константної області легкого ланцюга. Області МН і МІ. можна далі розділити на області гіперваріабельності, які називаються областями визначення комплементарності (СОК), що чергуються з областями, які є більш консервативними, і називаються каркасними областями (ЕК). Кожна МН і МІ. складається із трьох СОК і чотирьох ЕК, розташованих від амінокінця до карбоксикінця в наступному порядку: ЕК!, СОКІ, ЕК2, СОК2, ЕКЗ, СОКЗ, ЕК4. Варіабельні області важкого й легкого ланцюгів містять з'єднувальний домен, який взаємодіє з антигеном.
Константні області антитіл можуть опосередковувати зв'язування імуноглобуліну із тканинами або факторами хазяїна, включаючи різні клітини імунної системи (наприклад, ефекторні клітини) і перший компонент (Сід) класичної системи комплементу.
Термін «моноклональне антитіло», який використовується у даному документі, відноситься до препарату молекул антитіл з однаковим молекулярним складом. Моноклональне антитіло проявляє єдину з'єднувальну специфічність і афінність. В одному втіленні моноклональні антитіла одержують гібрідомою, яка включає В-клітину, отриману від тварини, яка не є людиною, наприклад миші, злиту з імморталізованою клітиною.
Термін «рекомбінантне антитіло», який використовується у даному документі, включає всі антитіла, які були отримані, експресовані, створені або виділені рекомбінантними засобами, такими як (а) антитіла, виділені із тварини (наприклад, миші), яка є трансгенною або трансхромосомною щодо генів імуноглобулінів, або отриманої з них гібрідоми, (Б) антитіла, виділені із клітини-хазяїна, трансформованої для експресії антитіла, наприклад, |Ііз 60 трансфектоми, (с) антитіла, виділені з бібліотеки рекомбінантних комбінаторних антитіл, і (4)
антитіла, отримані, експресовані, створені або виділені будь-якими іншими способами, які включають сплайсинг послідовностей генів імуноглобулінів з іншими послідовностями ДНК.
Термін «людське антитіло», який використовується у даному документі, включає антитіла, які мають варіабельні й постійні області, отримані з послідовностей імуноглобуліну людини зародкової лінії. Людські антитіла можуть включати амінокислотні залишки, не кодовані послідовностями імуноглобуліну людини зародкової лінії (наприклад, мутації, уведені випадковим або сайтоспецифічним мутагенезом іп міго або соматичною мутацією іп мімо).
Термін «гуманізоване антитіло» відноситься до молекули, яка має сайт зв'язування антигену, який власне отриманий з імуноглобуліну видів, які не є людиною, у якій решта структури молекули імуноглобуліну заснована на структурі й/(або послідовності людського імуноглобуліну. Ділянка зв'язування антигену може або містити повні варіабельні домени, злиті з константними доменами, або лише області, які визначають комплементарність (СОК), прищеплені на відповідні каркасні області у варіабельних доменах. Сайти зв'язування антигену можуть бути дикого типу або можуть бути модифікованими однією або декількома амінокислотними замінами, наприклад, модифіковані так, щоб більш точно нагадувати людські імуноглобуліни. Деякі форми гуманізованих антитіл зберігають усі послідовності СОК (наприклад, гуманізоване мишаче антитіло, яке містить усі шість СОК з мишачого антитіла). Інші форми мають одну або кілька СОК, які змінюються відносно вихідного антитіла.
Термін «химерне антитіло» відноситься до таких антитіл, у яких одна частина кожної з амінокислотних послідовностей важких і легких ланцюгів гомологічна до відповідних послідовностей в антитілах, отриманих з одного виду або які належать до певного класу, тоді як сегмент ланцюга, що залишився, гомологічний до відповідних послідовностей іншого виду або класу. Звичайно варіабельна область як легкого, так і важкого ланцюгів імітує варіабельні області антитіл, отриманих від одного виду ссавців, тоді як константні частини є гомологічними до послідовностей антитіл, отриманих з іншого організму. Однією явною перевагою таких химерних форм є те, що варіабельну ділянку може бути зручно отримувати з відомих на даний час джерел з використанням легко доступних В-клітин або гібридом з організмів-хазяїв, які не є людиною в комбінації з постійними областями, отриманими, наприклад, із препаратів клітин людини. Хоча варіабельна область має ту, що її легко одержати і на її специфічність не
Зо впливає джерело походження, константна область людини з меншою ймовірністю викликає імунну відповідь у людини при введенні антитіла, ніж постійна область із джерела, що не є людиною. Однак це визначення не обмежується цим конкретним прикладом.
Терміни «антигензв'язувальна частина» антитіла (або просто «з'єднувальна частина») або «антигензв'язувальний фрагмент» антитіла (або просто «з'єднувальний фрагмент») або подібні терміни відноситься до одного або декількох фрагментів антитіла, які зберігають здатність специфічно зв'язуватися з антигеном. Було показано, що антигензв'язувальна функція антитіла може бути виконана фрагментами повнорозмірного антитіла. Приклади з'єднувальних фрагментів, охоплених терміном «антигензв'язувальна частина» антитіла, включають (ї) Рар- фрагменти, моновалентні фрагменти, що складаються із доменів МІ, МН, СІ. ї СН; (ії) фрагменти
К(ар)2, двовалентні фрагменти, що містять два Рар-фрагмента, з'єднаних дисульфідним містком у шарнірній області; (ії) фрагменти Ба, які складаються із доменів МН і СН; (їм) фрагменти Ем, що складаються із доменів Мі. і МН одного плеча антитіла, (м) фрагменти 4дАБ (Уага еї аї., (1989) Майте 341: 544-546), які складаються з домена МН; (мі) виділені області визначення комплементарності (СОМ) і (мії) комбінації двох або більше виділених СОК, які можуть бути необов'язково з'єднані синтетичним лінкером. Крім того, хоча дві області фрагмента Ем, МІ ї МН кодуються окремими генами, їх можна об'єднати, використовуючи рекомбінантні способи, синтетичним лінкером, який дозволяє одержати одиничний білковий ланцюг, у якому МІ. і МН-пари утворюють одновалентні молекули (відомі як одноланцюгові Ем (5сЕм), див., наприклад, Віга еї а. (1988) 5сіеєпсе 242: 423-426; апа Нивюп еї а!. (1989) Ргос. Маї).
Асад. 5сі. ОБА 85: 5879-5883). Такі одноланцюгові антитіла також охоплюються терміном «антигензв'язувальний фрагмент» антитіла. Іншим прикладом є злиті білки імуноглобуліну і з'єднувального домена, які містять (ії) поліпептид з'єднувального домена, який злитий з поліпептидом шарнірної області імуноглобуліну, (ії) константну область СН2 важкого ланцюга імуноглобуліну, злиту із шарнірною областю, і (ії) константна область СНЗ важкого ланцюга імуноглобуліну, злиту з константною областю СН2. Поліпептид з'єднувального домена може бути варіабельною областю важкого ланцюга або варіабельною областю легкого ланцюга. Злиті білки з'єднувального домена й імуноглобуліну далі описані в И52003/0118592 і 5 2003/0133939. Ці фрагменти антитіл одержують звичайними методами, відомими фахівцям у даній галузі, і фрагменти піддають скринінгу стосовно їх корисності в такий же спосіб, як і бо інтактні антитіла.
Антитіла, які зустрічаються в природі, як правило, є моноспецифічними, тобто вони зв'язуються з одним антигеном. Даний винахід включає антитіла, які зв'язуються із клітиною- мішенню (шляхом взаємодії з пухлинним антигеном) і другою сутністю, такою як цитотоксична клітина (наприклад, шляхом взаємодії з СО З-рецептором). Антитіла відповідно до даного винаходу можуть бути біспецифічними або мультиспецифічними, такими як триспецифічні, тетраспецифічні тощо.
Термін «біспецифічна молекула» охоплює агент, який має дві різні специфічності зв'язування. Наприклад, молекула може зв'язуватися з (а) клітинним поверхневим антигеном, таким як СІ ОМ18.2, ії (б) рецептором, таким як Ес-рецептор на поверхні ефекторної клітини.
Термін «мультиспецифічна молекула» охоплює агент, який має більш ніж дві різні специфічності зв'язування. Наприклад, молекула може зв'язуватися з або взаємодіяти з (а) антигеном клітинної поверхні, таким як СГОМ18.2, (Б) рецептором, таким як Ес-рецептор на поверхні ефекторної клітини, і (с) щонайменше, з одним іншим компонентом. Відповідно, термін «антитіло проти пухлинного антигену» включає, не обмежуючись зазначеним, біспецифічні, триспецифічні, тетраспецифічні й інші мультиспецифічні молекули, які спрямовані на пухлинний антиген, і на інші мішені, такі як Ес-рецептори на ефекторних клітинах. Термін «біспецифічні антитіла» також включає діатіла. Діатіла є двовалентними, біспецифічними антитілами, у яких
МН ї МІі-домени експресуються в одному поліпептидному ланцюзі, але з використанням лінкера, який є занадто коротким для того, щоб забезпечити парування між двома доменами в одному й тому ж ланцюзі, тим самим змушуючи домени спаровуватися з комплементарними доменами іншого ланцюга й створювати два сайти зв'язування антигену (див., наприклад, Ноїїдег, Р., еї аї. (1989) Ргос. Маї|!. Асай. 5сі. ОБА 90: 6444-6448; Роак, В. У., еї а. (1994) Бігисішиге 2: 1121-1123).
Антитіла можуть бути отримані з різних видів, включаючи, не обмежуючись зазначеним, мишей, пацюків, кроликів, морських свинок і людину.
Термін «ізотип», який використовується у даному документі, відноситься до класу антитіл (наприклад, І9М або Ідс1), який кодується генами константної області важкого ланцюга.
Термін «перемикання ізотипа», який використовується у даному документі, відноситься до феномена, за допомогою якого клас або ізотип антитіла змінюється від одного класу Ід до одного з інших класів Ід.
Зо Антитіла, описані в даному документі, включають ІдА такі як ІДАТ або ІдАг, ІДИ, дае, да,
І4с54, ІЧЗЕ, І9М, і дО антитіла. У різних втіленнях винаходу антитіло є антитілом Ідс1, більш конкретно ІдС1, каппа або ІдС1, лямбда - ізотипа (тобто ІдС1, к, А), І(дс2а антитіла (наприклад,
ІЧ9ог2а, к, А), антитіло Ідс26р (наприклад, Ідса2б, к, А), ДОЗ, антитіло (наприклад, до 3, к, АХ) або
Ідс4 - антитіло (наприклад, Ідся4, к, А).
Термін «гетерологічне антитіло», яке використовується у даному документі визначається стосовно трансгенного організму, який продукує таке антитіло. Цей термін відноситься до антитіла, яке має амінокислотну послідовність або, яке кодує послідовність нуклеїнової кислоти, що відповідає тій, яка виявлена в організмі, що не збігається із трансгенним організмом, і звичайно отримана з виду, відмінного від трансгенного організму.
Використовуваний у даному документі термін «гетерогібрідне антитіло» відноситься до антитіла, легкі й важкі ланцюги якого походять з різних організмів. Наприклад, антитіло, яке має важкий ланцюг людини, звв'язаний з легким ланцюгом миші, є гетерогібрідним антитілом.
Описані в даному документі антитіла бажано виділяють. «Виділене антитіло», при використанні в даному документі, позначає антитіло, яке власне не містить інших антитіл, що мають різні антигенні специфічності (наприклад, виділене антитіло, яке специфічно зв'язується з пухлинним антигеном, власне не містить антитіл, які специфічно зв'язують антигени іншого пухлинного антигену). Виділене антитіло, яке специфічно зв'язується з епітопом, ізоформою або варіантом пухлинного антигену людини, може, однак, мати перехресну реактивність стосовно інших спорріднених антигенів, наприклад, з інших видів (наприклад, гомологів пухлинних антигенів). Крім того, виділене антитіло може бути власне вільним від іншого клітинного матеріалу й/або хімічних речовин. В одному втіленні винаходу комбінація «виділених» моноклональних антитіл відноситься до антитіл, що мають різну специфічність, та які сполучаються в чітко визначеній композиції або суміші.
У контексті даного винаходу антитіло здатне впливати шляхом рекрутування імунної системи пацієнта для знищення пухлинних клітин, якщо антитіло, зокрема, коли воно зв'язане зі своєю мішенню, такою як пухлинної антиген на ураженій клітині, викликає функції імунного ефектора, як описано в даному документі. Бажано зазначені імунні ефекторні функції спрямовані проти клітин, таких як клітини злоякісних пухлин, які несуть пухлинний антиген, такий як СГОМТ18.2, на своїй поверхні.
Термін «функції імунного ефектора» у контексті даного винаходу включає будь-які функції, опосередковані компонентами імунної системи, які приводять, наприклад, до інгібування росту пухлини й/або інгібування розвитку пухлини, включаючи інгібування поширення пухлин і метастазів. Бажано, функції імунного ефектора приводять до знищення клітин злоякісних пухлин. Такі функції включають комплементарно-залежну цитотоксичність (СОС), антитілозалежну клітинно-опосередковану цитотоксичність (АОСС), антитілозалежний клітинно- опосередкований фагоцитоз (АЮСР), індукцію апоптоза в клітинах, що несуть пухлинний антиген, цитоліз клітин, що несуть пухлинний антиген і/або інгібування проліферації клітин, що несуть пухлинний антиген.
Антитілозалежна клітково-опосередкована цитотоксичність
АрСС описує здатність ефекторних клітин, зокрема лімфоцитів, які переважно вимагають, щоб клітина-мішень була позначена антитілом, убивати клітини.
АрСС переважно виникає, коли антитіла зв'язуються з антигенами на пухлинних клітинах, а
Ес-домени антитіла взаємодіють із Ес-рецепторами (БСК) на поверхні імунних ефекторних клітин. Було ідентифіковано кілька родин Ес-рецепторів, а специфічні клітинні популяції характерно експресують певні Ес-рецептори. АЮОСС можна розглядати як механізм, який дозволяє безпосередньо індукувати варіабельний ступінь негайного руйнування пухлини, що приводить до презентування антигену й індукції пухлино-індукованих Т-клітинних реакцій.
Бажано іп мімо індукція АОСС призводить до пухлино-індукованих Т-клітинних відповідей і відповідей антитіл хазяїна.
Залежна від комплементу цитотоксичність
СОС - ще один спосіб знищення клітин, який може бути керований антитілами. ДМ є найбільш ефективним ізотипом активації комплементу. Їдс1 і Їд03 також дуже ефективні при керуванні СОС через класичний шлях активації комплементу. Бажано в цьому каскаді утворення комплексів антиген-антитіло приводить до оголення множинних сайтів зв'язування С1д у безпосередній близькості від СН2-доменів молекул антитіла, яке бере участь, таких як молекули до (С14 є одним із трьох підкомпонентів комплементу С1). Бажано, ці оголені сайти зв'язування Сід перетворюють раніше низькоафінну взаємодію С14-ІдО на взаємодію з високою авідністю, яка запускає каскад подій, що включають ряд інших білків комплементу, і
Зо призводить до протеолітичного вивільнення хемотоксичних/активуючих агентів ефекторної клітини СЗа і Сба. Бажано каскад комплементу закінчується утворенням комплексу мембранної атаки, який створює пори в клітинній мембрані, що полегшують вільне надходженя води й розчинених речовин у клітину й з неї.
Несподівано було виявлено, що кон'югати антитіло-лікарський засіб, описані в даному документі, здатні опосередковувати знищення клітин, зокрема клітин, які експресують
СІГОМІ18.2, таких як клітини злоякісних пухлин, шляхом індукування лізису, опосередкованого залежною від комплементу цитотоксичністю (СОС) і/або лізису, опосередкованого антитілозалежною клітинною цитотоксичністю (АЮСС). Таким чином, в одному втіленні кон'югати антитіло-лікарський засіб запропоновані винаходом опосередковують знищення клітин шляхом індукування лізису, опосередкованого залежною від комплементу цитотоксичністю (СОС) лізису й/або лізису, опосередкованого антитілозалежною клітинною цитотоксичноїстю (АОСС), бажано шляхом індукування лізису, опосередкованого СОС, і лізису, опосередкованого АОСС.
Відповідно до використання в даному документі, антитіло є «отриманим 3» конкретної послідовності зародкової лінії, якщо антитіло отримане із системи шляхом імунізації тварини або шляхом скринінга бібліотеки генів імуноглобуліну й де обране антитіло, щонайменше, на 90 95, ще краще, щонайменше, 95 95, ще ще краще, щонайменше, 96 95, 97 У, 98 95 або 99 95 є ідентичним по амінокислотної послідовності з амінокислотною послідовністю, кодованою геном імуноглобуліну зародкової лінії. Як правило, антитіло, отримане з конкретної послідовності зародкової лінії, буде містити не більше 10 амінокислотних відмінностей, ще краще не більше 5 або навіть ще краще не більше 4, 3, 2 або 1 амінокислотних відмінностей з амінокислотною послідовністю, кодованою геном імуноглобуліну зародкової лінії.
Термін «гетероантитіла», як він використовується у даному документі, відноситься до двох або більше антитіл, їх похідним або пов'язаних одна з одною антигензв'язувальних областей, принаймні, дві з яких мають різні специфічності. Ці різні специфічності включають специфічність зв'язування з Ес-рецептором на ефекторній клітині й специфічність зв'язування з антигеном або епітопом на клітині-мішені, наприклад пухлинній клітині.
Термін «трансфектома», як він використовується у даному документі, включає рекомбінантні еукаріотичні клітини-хазяї, які експресують антитіло, такі як клітини СНО, клітини М5/О, клітини 60 НЕК293, клітини НЕК293Т, рослинні клітини або гриби, включаючи дріжджові клітини.
Винахід включає всі антитіла й похідні антитіл, описані в даному документі, які для цілей винаходу охоплюються терміном «антитіло». Термін «похідні антитіла» відноситься до будь-якої модифікованої форми антитіла, наприклад, до кон'югату антитіла й іншого агента або антитіла або до фрагмента антитіла.
Термін «антитіло проти пухлинного антигену» або аналогічні терміни відноситься до антитіла, спрямованого або такго, що має здатність зв'язуватися з пухлинним антигеном. Термін «зв'язування» згідно з винаходом бажано відноситься до специфічного зв'язування.
Відповідно до даного винаходу кон'югат антитіло або антитіло-лікарський засіб здатний зв'язуватися із заданою мішенню, якщо він має значну афінність до зазначеної заданої мішені й зв'язується із зазначеною заданою мішенню в стандартних аналізах. «Афінність» або «афінність зв'язування» часто вимірюється константою рівноважної дисоціації (Ко). Бажано термін «значна афінність» відноситься до зв'язування із заданою мішенню з константою дисоціації (Ко) 109 М або нижче, 105 М або нижче, 107 М або нижче, 108 М або нижче, 109 М або нижче, 1079 М або нижче, 10-" М або нижче, або 10-72 М або нижче.
Антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб (практично) не здатний зв'язуватися з мішенню, якщо не проявляє значної афінності до зазначеної мішені й не зв'язується певним чином, зокрема, не зв'язується детектованим чином із зазначеною мішенню в стандартних аналізах. Бажано, антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб детектовано не зв'язуються із зазначеною мішенню, якщо є присутнім в концентрації аж до 2, бажано 10, ще краще 20, зокрема 50 або 100 мкг/мл або вище. Бажано, антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб не має значної афінності до мішені, якщо зв'язується із зазначеним об'єктом з Ко, яка, щонайменше, в 10 раз, 100 раз, 103 раз, 107 раз, 105 раз або в 106 раз вище, ніж Ко для зв'язування із заданою мішенню, з якою антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб здатний зв'язуватися. Наприклад, якщо Ко для зв'язування антитіла або антитіло-лікарського кон'югата з мішенню, з якої антитіло або лікарський засіб кон'югат здатний зв'язуватися, становить 107 М,
Ко для зв'язування з мішенню, до якої антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб не має значної афінності, буде становити, щонайменше, 10 М, 105 М, 102 М, 103 М, 102 М або 107 М.
Антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб є специфічним щодо певної мішені, якщо вони здатні зв'язуватися із зазначеною заданою мішенню, і при цьому не здатні зв'язуватися з іншими мішенями, тобто не мають значної афінності до інших мішеней та істотно не зв'язуються з іншими мішенями в стандартних аналізах. Згідно з винаходом антитіло або кон'югат антитіло- лікарський засіб є специфічним до пухлинного антигену, такого як СІ ОМ18.2, якщо вони здатні зв'язуватися з пухлинним антигеном, але (практично) не здатні зв'язуватися з іншими мішенями.
Бажано, антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб є специфічним до пухлинного антигену, якщо афінність і зв'язування з такими іншими мішенями незначно перевищує афінність або зв'язування з білками, незв'язаними з пухлинним антигеном, такими як бичачий сироватковий альбумін (ВЗА) казеїн, людський сироватковий альбумін (НЗА) або трансмембранні білки, які не є пухлинним антигеном, такі як молекули МНС або рецептор трансферину або будь-який інший зазначений поліпептид. Бажано, антитіло або кон'югат антитіло-лікарський засіб є специфічним до заздалегідь визначеної мішені, якщо вони зв'язуються із зазначеною мішенню з Ко, яка, щонайменше, в 10 раз, 100 раз, 103 раз, 104 раз, 105 раз або 106 раз нижче, чим Ко для зв'язування з мішенню, для якої вони не є специфічними. Наприклад, якщо Ко для зв'язування антитіла або кон'югата антитіло-лікарський засіб з мішенню, для якої вони є специфічними, становить 10-7 М, Ко для зв'язування з мішенню, для якої вони не є специфічними, буде становити, щонайменше, 10 -6 М, 10 -5 М, 10 -4 М, 10 -3 М, 10 -2 М або 10 -1 М.
Зв'язування антитіла з мішенню може бути визначене експериментально з використанням будь-якого придатного способу; див., наприклад, Веглої5Ку еї аї., "Апіїбоду-Апіїдеп Іпіегасіїопв"
Іп Рипдатенпіа! Іттипоіоду, Раш, МУ. Е., Ед., Намеп Ргебз5 Мем МоїКк, М М (1984), Кибру, дапів
ІтітипоЇоду, ММ. Н. Егеетап апа Сотрапу Мем/ МогКк, М М (1992), і способи, описані в даному документі. Афінності можуть бути легко визначені з використанням звичайних методів, таких як рівноважний діаліз; за допомогою приладу Віасоге 2000, використовуючи загальні процедури, зазначені виробником; шляхом радиоімунологічного аналізу з використанням радіоактивно міченого антигену; або іншим способом, відомим фахівцеві в даній галузі техніки. Дані про афінності можуть бути проаналізовані, наприклад, способом 5саїснага еї аї., Апп МУ Асад. ЗСсЇ, 51:660 (1949). Визначена афінність конкретної взаємодії антитіло-антиген може змінюватися, якщо вимірювати її в різних умовах, наприклад, концентрації солі, рН. Таким чином, вимірювання афінності й інших антигензв'язувальних параметрів, наприклад Ко, ІСхо, бажано проводяться зі стандартизованими розчинами антитіл і антигену й стандартизованим буфером.
Термін «такий, що зустрічається в природі», який використовується у даному документі у 60 відношені до об'єкта, стосується того факту, що об'єкт можна знайти в природі. Наприклад,
присутня в організмі поліпептидна або полінуклеотидна послідовність (включаючи віруси), яка може бути виділена із джерела в природі і яка не була навмисно модифікована людиною в лабораторії, є такою, що зустрічається в природі.
Термін «перегрупований», який використовується у даному документі відноситься до конфігурації локусу імуноглобуліну важкого ланцюга або легкого ланцюга, де М-сегмент розташований безпосередньо поруч із сегментом 0-) або .) у конформації, яка кодує, власне, повний домен МН або УМ, відповідно. Перебудований локус гена імуноглобуліну (антитіла) може бути ідентифікований шляхом порівняння із ДНК зародкової лінії; перебудований локус буде мати, щонайменше, один рекомбінований елемент гомології гептамера/нонамера.
Термін «неперебудований» або «конфігурація зародкової лінії», як він використовується в даному документі у відношенні М-сегмента, відноситься до конфігурації, у якій М-сегмент не рекомбінований, щоб бути безпосередньо суміжним із сегментом 0 або .).
Згідно з винаходом антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2 є антитілом, здатним зв'язуватися з епітопом, присутнім в СГ ОМ18.2, бажано епітопом, який перебуває у позаклітисних доменах СІОМ18.2, зокрема, першому позаклітинному домені, бажано в амінокислотних положеннях 29-78 в СІГОМ18.2. У конкретних втіленнях антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІОМ18.2, є антитілом, здатним зв'язуватися з (ї) епітопом на
СГ ОМ18.2, який відсутній на СІ ОМ18.1, бажано ЗЕО ІО МО: 3, 4 і 5, (ії) епітопом, локалізованим в СІ ОМ18.2-петлі 1, бажано ЗЕО ІЮО МО: 8, (ії) епітопом, локалізованим в СІ ОМ18.2-петлі 2, бажано 5ЕО ІО МО: 10, (ім) епітопом, локалізованим в СІ ОМ18.2-петлі ОЗ, бажано ЗЕО ІЮ МО: 11, (м) епітопом, який охоплює СІ0ОМ18.2-петлю 1 і СІОМ18.2-петлю 03, або (мі) неглікозильованим епітопом, локалізованим на СІ ОМ18.2-петлі ОЗ, бажано 5ЕО ІЮО МО: 9.
Згідно з винаходом антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, бажано є антитілом, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, але не з СІ ОМ18.1. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, специфічне до СІ ОМ18.2. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є антитілом, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, бажано, експресованим на поверхні клітини. У кращих втіленнях антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з нативними епітопами СІ ОМ18.2, присутніми на поверхні живих клітин. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з одним
Зо або декількома пептидами, обраними із групи, яка складається з 5ЕО ІЮ МО: 1, 3-11, 44, 46 і 48- 50. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є специфічним для вищезгаданих білків, пептидів або імуногенних фрагментів або їх похідних. Антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ 0ОМ18.2, може бути отримане способом, який передбачає стадію імунізації тварини білком або пептидом, який містить амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з 5ЕО ІЮ МО: 1, 3-11, 44, 46 і 48-50, або нуклеїновою кислотою або клітиною-хазяїном, яка експресує зазначений білок або пептид. Бажано, антитіло зв'язується із клітинами злоякісних пухлин, зокрема із клітинами зазначених вище типів злоякісних новоутворень, і бажано не зв'язується власне із клітинами, які не є клітинами злоякісних пухлин.
В найкращому втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, одержують за допомогою гібрідоми, депонованої в О5МА2 (МазсНегодег М/єд 16, 31824 Вгашпзспмвїд, Ссептапу; пем/ адаге55: ІппоПепзіг. 7В, 31824 Вгашп5сПпмеїд, Септапу) і має наступне позначення й обліковий номер: а. 182-01106-055, обліковий номер ОБМ АСС2737, депоноване 19 жовтня 2005 року р. 182-01106-056, обліковий номер ОБМ АСС2740, депоноване 19 жовтня 2005 року с. 182-01106-057, обліковий номер О5М АСС2740, депоноване 19 жовтня 2005 року а. 182-01106-058, обліковий номер ОМ АСС2740, депоноване 19 жовтня 2005 року е. 182-01106-059, обліковий номер ОБМ АСС2740, депоноване 19 жовтня 2005 року
І. 182-01106-062, обліковий номер О5БМ АСС2742, депоноване 19 жовтня 2005 року, 9. 182-01106-067, обліковий номер ОЗМ АСС2740, депоноване 19 жовтня 2005 року п. 182-0758-035, обліковий номер ОБМ АСС2745, депоноване 17 листопада 2005 р. і. 182-0758-036, обліковий номер ОБМ АСС2746, депоноване 17 листопада 2005 р.
Ї. 182-0758-040, обліковий номер ОБМ АСС2747, депоноване 17 листопада 2005 р.
К. 182-01106-061, обліковий номер ОМ АСС2748, депоноване 17 листопада 2005 року
І. 182-01106-279, обліковий номер О5БМ АСС2808, депоноване 26 жовтня 2006 р. т. 182-01106-294, обліковий номер О5М АСС2809, депоноване 26 жовтня 2006 року, п. 182-01106-362, обліковий номер О5М АСС2810, депоноване 26 жовтня 2006 року.
Кращими антитілами відповідно до винаходу є ті, які продукуються й походять із вищеописаних гібридом; тобто 37011 у випадку 182-01106-055, 37НВ8 у випадку 182-01106-056, 3805 у випадку 182-01106-057, З8НЗ у випадку 182-01106-058, З39Е11 у випадку 182-01106-059, 60 43А11 у випадку 182-01106-062, 6102 у випадку 182-01106-067, 2685 у випадку 182-0758-035,
26012 у випадку 182-0758-036, 28010 у випадку 182-0758-040, 42Е12 у випадку 182-01106-061, 125Е1 у випадку 182-01106-279, 163Е12 у випадку 182-01106-294 і 175010 у випадку 182- р1106-362; та їх химеризовані й гуманізовані форми.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є антитілом, обраним із групи, яка складається з (ії) антитіла, продукованого й/або одержаного із клону, депонованого під обліковим номером ЮО5М АСС2737, Ю5М АСС2г738, Ю05М АСС2739, Ю5М
АСС2740, Ю5М АСОС2741, ОМ АСОС2742, Ю5М АСС2743, ОМ АСОС2745, О5М АСС2746, О5М
АСС2747, О5М АСС2748, ОМ АСС2808, О5М АСС2809 або ОМ АСС2810, (ії) антитіла, яке є химеризованою або гуманізованою формою антитіла (і), (ії) антитіла, яке має специфічність антитіла (ії), і (ім) антитіла, яке містить антигензв'язувальну частину або антигензв'язувальний сайт, зокрема варіабельну ділянку, антитіла (ї) і бажано зі специфічністю антитіла (1).
Кращі антитіла, зокрема химеризировані антитіла та їх послідовності, показані в наступній таблиці. ння в Пра ев область антитіло 777.7.ю 163212 0182-01106-294 Мдс3з3 |5ЕОІЮМОзо |ЗЕОЮ МОЛЬ 11111111 025ЕЇ 0 182-01106-279 Мдбга |5ЕОІЮ МОЗ |ЗЕОЮ Мов 7.7.ю 7 ф166ЕБ2 0182-01106-308 Моз |5ЕОІЮМмОзЗ3 |ЗЕОЮ МОВ 11111111 0175010 0182-01106-362 Мюсі |5ЕОІ0 МОЗ |ЗЕОЮ МОЛІ 11111111 |45С1 0182-0758-187 Мобга |5ЕОІ0МОзЗа4 |ЗЕОЮ МОЛ ЮЗ- 7777.7.юрю 163212 0182-01106-294 МокК |5ЕОІЮМОзЗ5 |ЗЕОЮ Мого 11111111 025ЕЇ 0 182-01106-279 МокК |5ЕОІ0 МОЗ |ЗЕОЮ МО 7.7.ю ф166ЕБ2 0 182-01106-308 Мок (500 МОщо |ЗЕОЮ МО25 11111111 0175010 0182-01106-362 МокК |5ЕОІ0МмОз9 |ЗЕОЮ МО 11111111 |45с1 0182-0758-187 Мок |5ЕОІ0МОз8 |ЗЕОЮ МОг3 11111111 |45с1 0182-0758-187 Мок |5ЕОІЮ МОМ |ЗЕОЮ Мов 11111111 |45с1 0182-0758-187 Мок |5ЕОІ0МОм2а |ЗЕОЮ МО27ЮШ- 11111111 |45с1 1 1182-0758-187 Мок |5ЕОІ0МмОм3 |ЗЕОЮ МО28ЮШ
У кращих втіленнях антитіла, зокрема химеризовані форми антитіл запропонованих винаходом, включають антитіла, які містять константну область важкого ланцюга (СН), яка включає амінокислотну послідовність отриману з константної області важкого ланцюга людини, таку як амінокислотна послідовність, представлена в ЗЕО ІЮ МО: 13 або її фрагмент. В інших кращих втіленнях антитіла, зокрема химеризовані форми антитіл запропонованих винаходом, включають антитіла, які містять константну область легкого ланцюга (СІ), яка включає амінокислотну послідовність отриману з константної області легкого ланцюга людини, таку як амінокислотна послідовність, представлена в ЗЕО ІЮ МО: 12 або її фрагмент. У конкретному кращому втіленні антитіла, зокрема химеризовані форми антитіл запропонованих винаходом, включають антитіла, які містять СН, яка включає амінокислотну послідовність отриману з людської СН, таку як амінокислотна послідовність, представлена в 5ЕБЕО ІЮ МО: 13 її або фрагмент, і включають Сі, яка включає амінокислотну послідовність отриману з людської Сі, таку як амінокислотна послідовність, представлена в ЗЕО ІЮ МО: 12, або її фрагмент.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є химерним
Зо мишачим/людським ІДО1 моноклональним антитілом, яке містить варіабельну область легкого ланцюга каппа миші, константну область легкого ланцюга каппа людини алотипа Кту/3), варіабельну область важкого ланцюга миші, константну область ЇдДС1 людини, алотипа С1т (3).
У деяких кращих втіленнях химеризовані форми антитіл включають антитіла, які містять важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з
ЗЕО ІЮ МО: 14, 15, 16, 17, 18, 19, 51 та її фрагмента й/або такі, що мають легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з ЗЕО ІЮО МО: 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 та її фрагмент.
У деяких кращих втіленнях химеризовані форми антитіл включають антитіла, які містять комбінацію важких ланцюгів і легких ланцюгів, обраних з поміж наступних варіантів (1)-(їх): () важкий ланцюг включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 14 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену в ЗЕО ІЮО МО: 21, або її фрагмент,
(ії) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 15 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 20, або її фрагмент, (ії) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 16 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 22, або її фрагмент, (ім) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 18 або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 25, або його фрагмент, (м) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 17 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 24, або її фрагмент, (м) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 19 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 23, або її фрагмент, (мі) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 19 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 26, або її фрагмент, (мії) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 19 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 27, або її фрагмент, (їх) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 19 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 28 або її фрагмент, і (х) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 51 або її фрагмент, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 24, або її фрагмент.
Антитіла згідно (ії), (м) або (х) є кращими втіленнями «антитіл, які мають здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2». Найкращим є антитіло згідно (м) або (х).
Зо Термін «фрагмент» або «фрагмент амінокислотної послідовності», як він використовується вище, відноситься до частини послідовності антитіла, тобто до послідовності, яка є послідовністю антитіла, скороченою на М- і/або С-кінці, яка, якщо вона заміняє зазначену антитільну послідовність в антитілі, зберігає зв'язування зазначеного антитіла з СГ ОМ18.2.
Бажано, фрагмент амінокислотної послідовності містить, щонайменше, 8095, бажано, щонайменше, 9095, 9595, 9695, 9795, 9895 або 9995 амінокислотних залишків із зазначеної амінокислотної послідовності. Фрагмент амінокислотної послідовності, обраний із групи, яка складається з ЗЕО ІЮО МО: 14, 15, 16, 17, 18, 19, 51, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 і 28, бажано відноситься до зазначеної послідовності, де 17, 18, 19, 20, 21, 22 або 23 амінокислоти на М-кінці видаляються.
У кращому втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, включає варіабельну ділянку важкого ланцюга (УН), яка містить амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з БЕО ІЮ МО: 29, 30, 31, 32, 33, 34 та їх фрагмента.
У кращому втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІОМ18.2, включає варіабельну ділянку легкого ланцюга (МІ), яка містить амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з БЕО ІЮ МО: 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 та їх фрагмента.
У деяких кращих втіленнях антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, включає комбінацію варіабельної області важкого ланцюга (МН) і варіабельної області легкого ланцюга (МУ), обраної з поміж наступних варіантів (1)-(їх): () МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 29 або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 36 або її фрагмент, (ії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 30 або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 35 або її фрагмент, (ії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 31 або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 37 або її фрагмент, (м) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 33, або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 40 або її фрагмент, (М) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 32 або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 39 або її фрагмент, (м) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 34 або її фрагмент, 60 і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 38 або її фрагмент,
(мії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 34 або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 41 або її фрагмент, (мії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 34 або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 42 або її фрагмент, (їх) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 34 або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 43 або її фрагмент.
Антитіла згідно (ії) або (м) є кращими втіленнями «антитіл, які мають здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2». Найкращим є антитіло згідно (м).
Відповідно до винаходу термін «фрагмент» відноситься, зокрема, до однієї або декількох областей, які визначають комплементарність (СОК), бажано, щонайменше, до варіабельної області СОКЗ варіабельної області важкого ланцюга (УН) і/або варіабельної області легкого ланцюга (МІ). В одному втіленні зазначена одна або кілька областей, які визначають комплементарність (СОК), обираються з набору областей, які визначають комплементарність
СОКІ, СОК2 і СОКЗ. В найкращому втіленні термін «фрагмент» відноситься до областей, які визначають комплементарність СОК1, СОК2 і СОКЗ варіабельної області важкого ланцюга (МН) і/або варіабельної області легкого ланцюга (МІ).
У кращому втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить МН, що містить набір областей, які визначають комплементарність СОКІ, СОМК2 і СОКЗ, обраних з поміж наступних варіантів (1)-(мі): () СОМ1: положення 45-52 5ЕО ІЮ МО: 14, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮ МО: 14, СОВЗ: положення 116-125 5ЕО І МО: 14, (ії) СОК1: положення 45-52 5ЕО ІЮ МО: 15, СОК2: положення 70-77 5БЕО ІЮ МО: 15, СОВЗ: положення 116-126 5ЕО ІО МО: 15, (ії) СОК1: положення 45-52 5ЕО ІЮ МО: 16, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІО МО: 16, СОВЗ: положення 116-124 5ЕО І МО: 16, (м) СОВІ1: положення 45-52 5ЗЕО ІЮ МО: 17, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮ МО: 17, СОВЗ: положення 116-126 5ЕО І МО: 17, (м) СОКІ1: положення 44-51 5ЕО ІЮ МО: 18, СОК2: положення 69-76 5ЕО І МО: 18, СОВЗ: положення 115-125 5ЕО ІЮ МО: 18 і
Зо (м) СОК1: положення 45-53 5ЕО ІЮО МО: 19, СОК2: положення 71-78 5БО ІЮ МО: 19, СОВЗ: положення 117-128 5ЕО ІО МО: 19.
У кращому втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, включає МІ, що містить набір областей, які визначають комплементарність СОКІ, СОМК2 і СОКЗ, обраних з поміж наступних втілень (1)-(їх): () СОМ1: положення 47-58 5ЕО ІЮ МО: 20, СОК2: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 20, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 20, (ії) СОКІ1: положення 49-53 5ЕО ІЮ МО: 21, СОК2: положення 71-73 5ЕО ІЮ МО: 21, СОВЗ: положення 110-118 5ЕО І МО: 21, (ії) СОК1: положення 47-52 5ЕО ІЮ МО: 22, СОМК2: положення 70-72 5ЕО І МО: 22, СОВЗ: положення 109-117 5ЕО І МО: 22, (м) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 23, СОК2: положення 76-78 5БО ІЮ МО: 23, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 23, (М СОК: положення 47-58 5ЕО ІЮ МО: 24, СОК2: положення 76-78 5ЕО І МО: 24, СОНВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 24, (м) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 25, СОК2: положення 76-78 5БО ІЮ МО: 25, СОВЗ: положення 115-122 5ЕО І МО: 25, (мі) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮ МО: 26, СОК2: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 26, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 26, (мії) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮ МО: 27, СОК2: положення 76-78 5ЕО ІЮО МО: 27, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО ІЮ МО: 27 і (їх) СОКІ1: положення 47-52 5ЕО ІЮ МО: 28, СОМ2: положення 70-72 5ЕО ІЮ МО: 28, СОВЗ: положення 109-117 5ЕО ІО МО: 28.
У кращому втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить комбінацію
МН і МІ, кожна з яких містить набір областей, які визначають комплементарність СОКІ, СОК2 і
СОН, обраних з поміж наступних втілень (1)-(їх): () МН: СОКІ1: положення 45-52 5ЕО ІЮО МО: 14, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮО МО: 14,
СОВ3: положення 116-125 5ЕО ІО МО: 14, М: СОК1: положення 49 -538 5ЕО ІЮ МО: 21, СОВО: положення 71-73 5ЕО ІО МО: 21, СОКЗ: положення 110-118 5ЕО ІЮ МО: 21,
(ії) МН: СОКІ1: положення 45-52 5ЕО ІЮО МО: 15, СОМК2: положення 70-77 5БО ІЮО МО: 15,
СОВ3: положення 116-126 5ЕО ІО МО: 15, М: СОК1: положення 47 -58 5ЕО ІЮ МО: 20, СОН: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 20, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 20, (ії) МН: СОК1: положення 45-52 5ЕО ІО МО: 16, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮО МО: 16,
СОВ3: положення 116-124 5ЕО ІО МО: 16, М: СОК1: положення 47 -52 5ЕО ІЮ МО: 22, СОВО: положення 70-72 5ЕО ІЮ МО: 22, СОКЗ: положення 109-117 5ЕО І МО: 22, (м) МН: СОКІ1: положення 44-51 5ЕО ІЮ МО: 18, СОК2: положення 69-76 5ЕО ІЮО МО: 18,
СОВ3: положення 115-125 5ЕО ІО МО: 18, М: СОК1: положення 47 -58 5ЕО ІЮ МО: 25, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 25, СОКУ: положення 115-122 5ЕО І МО: 25, (м) МН: СОКТІ: положення 45-52 5ЕО ІЮО МО: 17, СОК2: положення 70-77 ЗЕО ІЮ МО: 17,
СОВ3: положення 116-126 5ЕО ІО МО: 17, М: СОК1: положення 47 -58 5ЕО ІЮ МО: 24, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 24, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 24, (м) МН: СОК1: положення 45-53 5ЕО ІЮ МО: 19, СОК2: положення 71-78 5ЕО ІЮ МО: 19,
СОВ3: положення 117-128 5ЕО ІО МО: 19, М: СОК1: положення 47 -58 5ЕО ІЮ МО: 23, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮО МО: 23, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 23, (мі) МН: СОКТ1: положення 45-53 5ЕО ІЮ МО: 19, СОК2: положення 71-78 5ЕО ІЮО МО: 19,
СОВ3: положення 117-128 5ЕО ІО МО: 19, М: СОК1: положення 47 -58 5ЕО ІЮ МО: 26, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 26, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 26, (мії) МН: СОК1: положення 45-53 5ЕО ІЮО МО: 19, СОК2: положення 71-78 5БЕО ІЮО МО: 19,
СОВ3: положення 117-128 5ЕО ІО МО: 19, М: СОК1: положення 47 -58 5ЕО ІЮ МО: 27, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 27, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО ІЮ МО: 27 і (іх) МН: СОКІ1: положення 45-53 5ЕО ІЮ МО: 19, СОК2: положення 71-78 5ЕО ІЮ МО: 19,
СОВ3: положення 117-128 5ЕО ІО МО: 19, М: СОК1: положення 47 -52 5ЕО ІЮ МО: 28, СОВО: положення 70-72 5ЕО ІЮ МО: 28, СОКУ: положення 109-117 5ЕО І МО: 28.
Антитіла згідно (ії) або (м) є кращими втіленнями «антитіла, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2». Особливо кращим є антитіло згідно (м).
В інших кращих втіленнях антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, бажано включає одну або кілька областей, які визначають комплементарність (СОК), бажано, щонайменше, варіабельну область СОКЗ варіабельної області важкого ланцюга (МН) і/або
Зо варіабельної області легкого ланцюга (МІ) моноклонального антитіла проти СІ ОМ18.2, бажано моноклонального антитіла проти СІ ОМ18.2, описаного в даному документі, і бажано містить одну або кілька областей, які визначають комплементарність (СОК), бажано, щонайменше, варіабельну область СОКЗ варіабельних областей важкого ланцюга (МН) і/або варіабельних областей легкого ланцюга (МІ), описаних у даному документі. В одному втіленні згадана одна або кілька областей, які визначають комплементарність (СОК), обираються з набору областей, які визначають комплементарність СОКІ, СОК2 і СОМКЗ, описаних у даному документі.
В найкращому втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, бажано містить області СОКІ, СОК2 і СОКЗ комплементарності варіабельної області важкого ланцюга (МН) і або варіабельної області легкого ланцюга (МІ) моноклонального антитіла проти СГ ОМ18.2, бажано моноклонального антитіла проти СІ ОМ18.2, описаного в даному документі, і бажано містить області комплементарності СОКІ, СОК2 і СОКЗ варіабельних областей важкого ланцюга (УН) і/або варіабельних областей легкого ланцюга (МІ), описаних у даному документі.
В одному втіленні антитіло, яке містить один або кілька СОК, набір СОК або комбінацію наборів СОК, як описано в даному документі, містить згадані СОК разом з їхніми проміжними каркасними областями. Бажано, ця частина також буде включати, щонайменше, близько 50 95 однієї або обох з поміж першої й четвертої каркасних областей, причому 50 95 є С-кінцневими 95 першої каркасної області й М-кінцевими 5095 четвертої каркасної області. Конструювання антитіл, отриманих методами рекомбінантної ДНК, може призвести до введення залишків М- або С-кінців до варіабельних областей, кодованих лінкерами, уведеними для полегшення 50 клонування або інших маніпуляцій, включаючи введення лінкерів для приєднання варіабельних областей винаходу до додаткові білкові послідовності включаючи важкі ланцюги імуноглобуліну, інші варіабельні домени (наприклад, при виробництві діатіл) або білкові мітки.
В одному втіленні антитіла, яке містить один або кілька СОК, набір СОК або комбінацію наборів СОК, як описано в даному документі, містить зазначені СОК у каркасі людського антитіла.
Посилання в даному документі на антитіло, яке містить стосовно його важкого ланцюга конкретний ланцюг або конкретну область або послідовність, бажано відноситься до ситуації, коли всі важкі ланцюги зазначеного антитіла містять зазначений конкретний ланцюг, область або послідовність. Це може стосуватися, відповідно, легкого ланцюга антитіла.
В одному втіленні антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2 відповідно до винаходу, відноситься до антитіла, яке розпізнає, тобто зв'язується з тим же або власне тим же епітопом, що й СІ ОМ18.2-з'єднувальне антитіло, описане в даному документі, і/або конкурує із зазначеним СІ ОМ18.2-з'єднувальним антитілом за зв'язування з СІ ОМ18.2.
Відповідно до винаходу антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зокрема, якщо воно присутнє в кон'югаті антитіло-лікарський засіб, бажано має афінність і/або специфічність до СІ ОМ18.2, придатні для ендоцитоза антитіла й/або кон'югата антитіло-лікарський засіб.
Термін «ендоцитоз» відноситься до процесу, у якому еукаріотичні клітини інтерналізують сегменти плазматичної мембрани, рецептори клітинної поверхні й компоненти з позаклітинної рідини. Механізми ендоцитоза включають опосередкований рецепторами ендоцитоз. Термін «опосередковуваний рецепторами ендоцитоз» відноситься до біологічного механізму, за допомогою якого ліганд при зв'язуванні зі своєю мішенню запускає мембранну інвагінацію й здавлювання, стаючи інтерналізованими й доставленими в цитозоль або перенесеними у відповідні внутрішньоклітинні компартменти.
Даний винахід також передбачає втілення, у яких «антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2», має значення, яке охоплює будь-який «агент, що зв'язується з СІ ОМ18.2».
Відповідно до винаходу «агент, що зв'язується з СІ ОМ18.2» включає будь-яке сполуку, яка має здатність зв'язування з СІ ОМ18.2. Бажано такий з'єднувальний агент містить, щонайменше, один з'єднувальний домен для СІ 0ОМ18.2. Термін включає всі штучні з'єднувальні молекули (каркаси), що мають здатність зв'язування з СІОМ18.2, включаючи, не обмежуючись зазначеним, наночасточки, афітіла (білок-міметик антитіл, створений компанією Айіроду АВ), антикаліни, сконструйовані білки з анкіриновим повтором, мономери, авімери й мікротіла.
Воодному втіленні зазначений з'єднувальний агент зв'язується з позаклітинним доменом
СІГОМІ18.2. В одному втіленні зазначений сполучний агент зв'язується з нативними епітопами
СГОМ18.2, присутніми на поверхні живих клітин. В одному втіленні зазначений сполучний агент зв'язується з першою позаклітинною петлею СІОМ18.2. В одному втіленні зв'язування з
СІГОМІ18.2 є специфічним зв'язуванням.
Термін «з'єднувальний домен» характеризує у зв'язок зі структурою запропонованою даним винаходом, наприклад антитілом, яке зв'язується/взаємодіє 3 даною цільовою структурою/антигеном/епітопом. Таким чином, домен зв'язування відповідно до винаходу позначає «сайт взаємодії антигену».
Будь-який агент, який проявляє терапевтичну дію на клітини злоякісних пухлин, може бути використаний як лікарський засіб для кон'югації з антитілом проти СІ ОМ18.2 або його похідним.
Бажано кон'югація лікарського засобу не змінює або суттєво не змінює характеристики зв'язування, зокрема специфічність антитіла, описану в даному документі. Таким чином, кон'югат антитіло-лікарський засіб відповідно до винаходу бажано має ті ж або власне ті ж характеристики зв'язування, зокрема специфічність, що й антитіло, яке використовується для кон'югації. Відповідно, якщо в даному документі описані деякі характеристики з'єднання для антитіла, яке використовується для кон'югації, бажано, щоб кон'югат антитіло-лікарський засіб мав такі ж характеристики з'єднання. Наприклад, якщо описано, що антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з позаклітинним доменом СІ ОМ18.2 і/або зв'язується з першою позаклітинною петлею СІ ОМ18.2, бажано, щоб також кон'югат антитіло-лікарський засіб зв'язується з позаклітинним доменом СІ ОМ18.2 і/або зв'язується з першою позаклітинною петлею СІ ОМ18.2.
Як правило, препарат є цитотоксичним або цитостатичним агентом. Цитотоксин або цитотоксичний агент включає будь-який агент, який шкідливий для клітин і, зокрема, убиває клітини.
Корисні класи цитотоксичних агентів включають, наприклад, антитубулінові агенти, речовини, що зв'язуються з малою борозенкою ДНК (наприклад, енедиїни й лекситропсини), інгібітори реплікації ДНК, алкілюючі агенти (наприклад, комплекси платини, такі як цис-платин, моно (платину), біс (платину) і трьеох'ядерні платинові комплекси й карбоплатин), антрацикліни, антибіотики, антифолати, антиметаболіти, сенсибілізатори хіміотерапії, дуокарміцини, етопозиди, фторовані піримідини, іонофори, нітрозосечовини, платинони, преформуючі сполуки, пуринові антиметаболіти, пуроміцини, сенсибілізатори випромінювання, стероїди, таксани (наприклад, паклитаксел і доцетаксел), інгібітори топоіїзомерази, алкалоїди барвінку тощо.
Окремі цитотоксичні агенти включають, наприклад, андроген, антраміцин (АМС), аспарагиназу, 5-азацитидін, азатіоприн, блеоміцин, бусульфан, бутохінонсульфоксимін, камптотецин, карбоплатин, кармустин (В5МО), СС-1065, хлорамбуцил, цисплатин, колхіцин, бо циклофосфамід, цитарабін, цитидину-арабінозид, цитохалазин В, дакарбазин, дактиноміцин
(раніше актиноміцин), даунорубіцин, декарбазин, доцетаксел, доксорубицин, естроген, 5- фтордероксиуридін, 5-фторурацил, граміцидин 0, гідроксисечовину, ідарубіцин, іфосфамід, іринотекан, ломустин (ССМІ), мехлоретамін, мелфалан, б-меркаптопурин, метотрексат, митраміцин, митоміцин С, мітоксантрон, нітроімідазол, паклитаксел, плікаміцин, прокарбізин, стрептозотоцин, тенопозид, б6-тіогуанін, тіотепа, топотекан, вінбластин, вінкристін, вінорелбін,
Мр-16 і ММ-26.
Приклади антитубулінових агентів включають, не обмежуючись зазначеним, доластатини (наприклад, ауристатин Е, АЕР, ММАЕ, ММАЕ, АЕВ, АЕМВ), майтанзиноїди, таксани (наприклад, паклитаксел, доцетаксел), 767 (туларик), алкалоїди барвінку (наприклад, вінкристин, вінбластин, віндезин і вінорелбин), похідні бакатину, аналоги таксанів (наприклад, епотилон А і
В), нокодазол, колхіцин і колцимід, естрамустин, криптофізини, кемадотин, комбретастатини, дискодермолід і елеутеробін.
У конкретних втіленнях цитотоксичний або цитостатичний агент є ауристатином Е (який також відомий у даній галузі як доластатин-10) або його похідним. Як правило, похідним ауристатину Е є, наприклад, складний ефір, утворений ауристатином Е і кетокислотою.
Наприклад, ауристатин Е можна піддати взаємодії з параацетилбензойною кислотою або бензоілвалеріановою кислотою для одержання АЕВ і АЕМВ, відповідно. Інші типові похідні ауристатину включають АЕР, ММАЕ і ММАЕ.
У деяких втіленнях цитотоксичний або цитостатичний агент є майтанзиноїдом, ще одною групою антитубулінових агентів. Наприклад, у конкретних втіленнях майтанзиноїд є майтанзином, ОМ-1 або ЮОМ-4.
Майтанзиноїди є потужними націленими на мікротрубочками сполуками, які інгібують проліферацію клітин у мітозі. Майтанзиноїди є похідними майтанзину, який має 19-членну структуру анса-макроліда, приєднану до хлорованого бензольного кільця. Майнтанзин має наступну формулу:
Ї ну то кри дон н со х т | меч М в б
Було виявлено, що деякі мікроби також продукують майтанзиноїди, такі як майтанзинол і
Зо складні ефіри майтанзинолу С-3 (патент США Мо 4 151 042). Синтетичні майтанзинол і аналоги майтанзинола представлені, наприклад, у пат. США Мо 4137230; 4248870; 4256746; 4260608; 4265814; 4294757; 4307016; 4308268; 4308269; 4309428; 4313946; 4315929; 4317821; 4322348; 4331598; 4361650; 4364866; 4424219; 4362663; і 4371533, і Камаї еї а! (1984) Спет. Рпапт. Виї. 3441-3451, включених до даного документа як посилання.
Майтанзиноїди добре відомі в даній галузі й можуть бути синтезовані відомими способами або виділені із природних джерел. Найкращими майтанзиноїдами відповідно до винаходу є тіоловмісні похідні майтанзину, такі як ЮОМІ і ОМ4. Такі тіоловмісні похідні майтанзину включають сполуки, у яких метильна група, пов'язана з карбонільною групою, заміщена групою, яка містить вільну сульфгідрильну групу, таку як група -В-5Н, де К є алкіленовою групою або іншою вуглецевмісною групою атомів.
ОМІ, також відомий як мертанзин, є майтанзиноїдом, що має наступну формулу:
Ї нм То пеки он вн до п : жено ГІ мн х і ; у т | ую» ки зу ит - з Г М я І З -- с о
Зокрема, термін «мертанзин» або «ОМ'І» відноситься до сполуки М"-деацетил-Ме-(3- меркапто-1-оксопропіл)-майтанзин. "ОМ4" відноситься до сполуки М"-деацетил-М2-(4-метил-4-меркапто-1-оксопентил)- майтанзин.
Кон'югати анти-СОМ18.2 антитіло-майтанзиноїд можуть бути отримані хімічним зв'язуванням антитіла проти СІ ОМ18.2 з молекулою майтанзиноїду без значного зменшення біологічної активності або антитіла, або молекули майтанзиноїду. У середньому 3-4 молекули майтанзиноїду може бути кон'юговано на молекулу антитіла, хоча очікується, що навіть одна молекула токсину на антитіло посилює цитотоксичність у порівнянні з використанням «неозброєного» антитіла.
Таким чином, термін «антитіло, ковалентно зв'язане, щонайменше, з одним компонентом токсичного лікарського засобу» включає ситуації, коли одна або кілька молекул того самого лікарського засобу ковалентно приєднані до молекули антитіла, а також, коли різні лікарські засоби ковалентно приєднані до молекули антитіла. В останньому випадку одна або кілька молекул кожного з різних лікарських засобів можуть бути приєднані до молекули антитіла або їх комбінації (наприклад, одна молекула одного лікарського засобу приєднана, коли приєднано кілька молекул іншого лікарського засобу).
У деяких втіленнях винаходу антитіло кон'югують з доластатинами або пептидними аналогами й похідними долостатину, ауристатинами (патенти США Мо 5635483, 5780588, включені до даного документа як посилання). Ауристатини є синтетичними аналогами долостатину 10, натурального продукту, отриманого з морського молюска, Роїабеїа аигісцшіагіа.
Подібно до майтанзиноїдів, ауристатини руйнують мікротрубочки. Доластатин або лікарський фрагмент ауристатину можуть бути приєднані до антитіла через М (аміно) кінець або С (карбоксильний) кінець пептидної частини лікарського засобу.
Типові варіанти ауристатину включають монометилауристатинові лікарські фрагменти, такі як ММАЕ і ММАРЕ, які бажано пов'язані з М-кінцем.
ММАЕ, також відомий як монометилауристатин Е, має наступну формулу: --йи о, 4 - ни й
М не у пече о Ол Ен дн Ки о о т Є ях Кк. Й о фе пит то : :
МН НН он
Зокрема, термін "ММА" відноситься до сполуки (5)-М-(З3А8,45,55)-1-((5)-2-(18,28)-3- ((15528)-1-гідрокси-1-фенілпропан-2-іл)аміно)-1-метокси-2-метил-3З-оксопропіл) піролідин-1-іл)-
З-метокси-5-метил-1-оксогептан-4-іл)-М,З-диметил-2-((5)-3-метил-2- (метиламіно)бутанамідо)бутанамід. ММАЄЕ насправді є десметил-ауристатином Е, тобто М- кінцева аміногрупа має тільки один метильний замісник замість двох, як у самого ауристатину Е.
Частково прийнятними вілповідно до винаходу є кон'югати антитіло-мс-ауристатин, такі як кон'югати антитіло-мсмММАЄЕ. Згідно з винаходом термін «антитіло-мс-ауристатин» або «МСММАЕ» відноситься до кон'югату антитіло-лікарський засіб (АЮС), що містить ауристатин, такий як ММАЕ, пов'язаний з антитілом через лінкер, який містить дипептид, валін-цитрулін (мс), який розщеплюється лізосомально.
ММАРЕ, також відомий як монометилауристатин Е, відноситься до сполуки (5)-2-(28,3Н8)-3- ((5)-1-(38,45,55)-4-((5)-М,З-диметил-2-((5)-3-метил-2-(метиламіно)бутанамідо) бутанамідо)-3- метокси-5-метилгептаніл)піролідин-2-іл)-3-метокси-2-метилпропанамідо)-3-фенілпропанової кислоти.
Одержання кон'югатів антитіло-лікарський засіб може бути здійснене будь-яким способом, відомим фахівцеві в даній галузі. Кон'югати антитіло-лікарський засіб можуть бути отримані шляхом зв'язування лікарського засобу з антитілом відповідно до загальноприйнятої методики.
Антитіло й лікарський засіб можуть бути безпосередньо зв'язані один з одним через їхні власні лінкерні групи або опосередковано через лінкер або іншу речовину.
Існує велика кількість різних реакцій для ковалентного прикріплення ліків до антитіл. Це часто досягається реакцією амінокислотних залишків молекули антитіла, включаючи аміногрупи лізину, вільні карбоксильні групи глутамінової й аспарагінової кислот, сульфгідрильні групи цистеїну й різні фрагменти ароматичних амінокислот. Одним з найбільш часто використовуваних неспецифічних способів ковалентного приєднання є карбодиімідна реакція для зв'язування карбокси (або аміно) групи сполук з аміно (або карбокси) групами антитіла. Крім того, біфункціональні агенти, такі як діальдегіди або імідоефіри, використовувалися для зв'язування аміногрупи сполуки з аміногрупами молекули антитіла. Також для прикріплення лікарських засобів до антитіл також доступна реакція основи Шиффа. Цей спосіб включає окислення періодата лікарського засобу, який містить гліколеві або гідроксильні групи, з утворенням у такий спосіб альдегіду, який потім зазнає взаємодії з молекулою антитіла.
Приєднання відбувається шляхом утворення основи Шиффа з аміногрупами молекули антитіла.
Ізотіоціанати також можуть бути використані як сполучних агентів для ковалентного прикріплення лікарських засобів до антитіл. Інші методи відомі фахівцеві в даній галузі техніки у межах обсягу даного винаходу.
Зо Існує багато з'єднувальних груп, відомих у даній галузі для одержання кон'югатів антитіло- ліки. Лінкер бажано містить одну або кілька функціональних груп, які реагують із будь-яким або обома антитілами й лікарським засобом. Приклади функціональних груп включають аміногрупу, карбоксильну, меркапто, малеїімідну й піридинільну групи.
В одному втіленні винаходу антитіло пов'язане з лікарським засобом через біфункціональний зшиваючий реагент. Термін «біфункціональний зшиваючий реагент», який використовується у даному документі, відноситься до реагенту, який має дві реакційноздатні групи, одна з яких здатна реагувати з антитілом, тоді як інша здатна взаємодіяти з лікарським засобом для зв'язування антитіла з лікарським засобом, тим самим утворюючи кон'югат. Будь- який придатний біфункціональний зшиваючий реагент, може використовуватися у зв'язку з винаходом доти, поки лінкерний реагент забезпечує збереження властивостей лікарського засобу, наприклад цитотоксичності й цільових характеристик антитіла. Бажано, лінкерна молекула з'єднує лікарський засіб з антитілом за допомогою хімічних зв'язків, так що лікарський засіб і антитіло хімічно зв'язані (наприклад, ковалентно зв'язані) один з одним.
В одному втіленні біфункціональний зшивающий реагент містить нерозщеплювані лінкери.
Нерозщеплюваний лінкер є будь-який хімічний фрагмент, який здатний стабільно ковалентно зв'язувати лікарський засіб, такий як майтанзіноїд з антитілом. Бажано нерозщеплюваний лінкер не розщепляється за фізіологічних умов, зокрема всередині клітини. Таким чином, нерозщеплювані лінкери є власне стійкими до кислотоіїндукованого розщеплення, світлоїндукуваного розщеплення, пептидаза-індукуваного розщеплення, естераза-індукуваного розщеплення і розщеплення дисульфідного зв'язку за умов, у яких ліки або антитіло залишаються активними. Придатні зшиваючі реагенти, які утворюють нерозщеплювані лінкери між ліками і антитілом, добре відомі в даній галузі. В одному втіленні лікарський засіб зв'язується з антитілом через тіоефірний зв'язок.
В одному з кращих втілень з'єднувальний реагент є розщеплюваним лінкером. Бажано, розщеплюваний лінкер розщеплюється за фізіологічних умов, зокрема усередині клітини.
Приклади придатних розщеплюваних лінкерів включають дисульфідні лінкери, кислотолабільні лінкери, фотолабільні лінкери, пептидаза-лабільні лінкери й естеразо-лабільні лінкери.
Приклади лінкерів включають, не обмежуючись зазначеним, М-сукцинімідил-3-(2- піридилдитіо) бутират (5РОВ), /М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо) пропіонат (ЗРОР), 60 сульфосукцинімідил-4-(М-малеімідометил) циклогексан-і-карбоксилат (5!ШОо-5МОС), -М-
сукцинімідил-4-(малеіїмідометил) циклогексанкарбоксилат (ЗМОС), /М-сукцинімідил-4-(М- малеїімідометил) циклогексан-1-карбокси-(б-амідокапроат) (І10-5МСС), М-гідроксисукцинімідний ефір 4-малеіїмідомасляної кислоти (СМВ5), З-малеїмідокапропіловий ефір М- гідроксисукциніміда цинка (ЕМСО5), т-малеімідобензоїл-М-гідроксисукцинімідний ефір (МВ5), М- (с-малеімідоацетокси)-сукцинімідний ефір (АМАб), сукцинімідил-6-(В-малеімідопропіонамідо) гексаноат (5МРН), М-сукцинімідил-4-(р-малеімідофеніл)-бутират (ЗМРВ), М-(р-малеімідофеніл) ізоціанат (РМРІ) б-малеїмідокапроїл (МС), малеімідопропаноїл (МР), р-амінобензилоксикарбоніл (РАВ), М-сукцинімідил-4-(2-піридилтіо) пентаноат (ЗРР) і М-сукцинімідил (4-йодацетил) амінобензоат (5ІАВ). Також може бути використаний пептидний лінкер, такий як валін-цитрулін (Ма!-СІ) або аланінфенілаланін (аіа-рпе), і кожний з поміж вищезгаданих лінкерів можна використовувати у відповідній комбінації.
Дисульфідовмісні лінксери є лінкерами, що розщеплюються за допомогою дисульфідного обміну, які можуть виникати за фізіологічних умов. В інших втіленнях лінкер розщеплюється у відновних умов (наприклад, дисульфідний лінкер). У даній галузі відомі різні дисульфідні лінкери, у тому числі, наприклад, ті, які можуть бути отримані з використанням ЗАТА (М- сукцинімідил-5-ацетилтіоацетату), 5РОР (М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо) пропіонату), ЗРОВ (М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо) бутирату) та 5МРТ (М-сукцинімідил-оксикарбоніл-альфа- метил-альфа-(2-піридилдитіо)толуолу).
Кислотолабільні лінкери є лінкерами, що розщеплюються при кислому рН. Наприклад, деякі внутрішньоклітинні компартменти, такі як ендосоми й лізосоми, мають кислий рН (рн 4-5) і забезпечують умови, придатні для розщеплення кислотолабільних лінкерів. Кислотолабільні лінкери є відносно стабільними за умов нейтральних рн, наприклад, у крові, але нестабільні при рН нижче 5,5 або 5,0. Наприклад, можна використовувати гідразон, семикарбазон, тіосемикарбазон, цис-аконітовий амід, ортоефір, ацеталь, кеталь тощо.
Фотолабільні лінкери корисні на поверхні тіла та у багатьох порожнинах тіла, які доступні для світла. Крім того, інфрачервоне світло може проникати в тканину.
Пептидаза-лабільні лінкери можуть використовуватися для розщеплення певних пептидів усередині або зовні клітин. В одному втіленні, розщеплюваний лінкер розщеплюється в м'яких умовах, тобто за умов усередині клітини, які не впливають на активність цитотоксичного агента.
Лінкер може містити або може включати, наприклад, пептидильний лінкер, який розщеплюється внутрішньоклітинною пептидазою або протеазним ферментом, включаючи, без обмеження перерахованим, лізосомну або ендосомну протеазу. Як правило, пептидильний лінкер має, щонайменше, дві амінокислоти в довжину або, щонайменше, три амінокислоти в довжину. Агенти, що розщеплюють, можуть включати катепсини В і О і плазмін, кожен з яких, як відомо, гідролізує похідні дипептида й лікарського засобу, що приводить до вивільнення активного лікарського засобу усередині клітин-мішеней. Наприклад, можна використовувати пептидильний лінкер, який розщеплюється тіолозалежною протеазою катепсин-В, яка на високому рівні експресується в тканині злоякісної пухлини (наприклад, ліганд Ріеє-І еи або с1у- рпе-Іієи-дІУ). У конкретних втіленнях пептидильний лінкер, який розщеплюється внутрішньоклітинною протеазою, є сполучним лінкером валін-цитрулін (МаІ!-Сії; мс) або лінкером фенілаланін-лізин (РПпе-їу5). Одним з переваг застосування внутрішньоклітинного протеолітичного вивільнення терапевтичного агента є те, що агент звичайно послабляється при кон'югації, а стабільність кон'югатів у сироватці звичайно є високою.
В одному з кращих втілень лінкер відповідно до винаходу містить або складається з дипептида валіна (МаЇ)- цитруліна (Сі) (мс), який розщеплюється катепсином усередині пухлинних клітин.
В одному втіленні лікарський засіб є майтанзиноїдом, таким як ЮОМ4, який пов'язаний з антитілом, що має здатність зв'язуватися з СГ ОМ18.2 через аміногрупу й сульфгідрильний реакційноздатний гетеробіфункціональний білковий перехрестнозшиваючий лінкер, який реагує з первинними амінами (що виявляється в лізинових бічних ланцюгах або на М-кінці білків) антитіла й із сульфгідрильною групою мейтанзиноїда з одержанням оборотного дисульфідного зв'язку. В одному втіленні аміно- і сульфгідрильний реакційноздатний гетеробіфункціональний білюовий зшиваючий агент 5РОВ (М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо) бутират), який реагує за допомогою складного ефіру М-гідроксисукциніміду (МН) з первинними амінами (які виявляються в лізинових бічних ланцюгах або на М-кінці білків) антитіла й через піридинілдисульфідну групу із сульгідрильною групою ОМ4 з утворенням оборотного дисульфідного зв'язку (Фігура 1).
В одному втіленні лікарський засіб є ауристатином, таким як ММАЕ, який пов'язаний з антитілом, що має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2 через пептидний лінкер, такий як бо пептидний лінкер, який розщеплюється катепсином, зокрема МаІ-СйИ (мс). В одному втіленні
Зо антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є тіольованим, наприклад, за допомогою гетеробіфункціонального лінкера 2-11 (2-імінотіолану), який реагує з вільними амінами лізинових залишків.
В одному з кращих варіантів кон'югат антитіло-лікарський засіб відповідно до винаходу містить антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 32, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 39, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, зв'язаного (бажано через їхні аміногрупи) з ОМА (бажано через його сульфгідрильну групу). В одному втіленні антитіло зв'язується з ОМА через лінкер 5РОВ.
В одному втіленні кон'югат антитіло-лікарський засіб відповідно до винаходу містить антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену
ЗЕО ІЮО МО: 17 або 51, або його фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ
МО: 24, або його фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, зв'язаного (бажано через їхні аміногрупи) з ОМА (бажано через його сульфгідрильну групу). В одному втіленні антитіло зв'язується з ОМА через лінкер 5РОВ.
В одному з кращих варіантів кон'югат антитіло-лікарський засіб відповідно до винаходу містить антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 32, або її фрагмент або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 39, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, зв'язаного (бажано через їхні аміногрупи) з ММАЕ (бажано через його М-кінцеву аміногрупу). В одному втіленні антитіло зв'язується з ММАЕ через лінкер, що містить дипептид мс.
В одному з кращих варіантів кон'югат антитіло-лікарський засіб відповідно до винаходу містить антитіло, яке містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 17 або 51, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента й легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність,
Зо представлену ЗЕО ІЮО МО: 24, або її фрагмент, або варіант зазначеної амінокислотної послідовності або фрагмента, зв'язаного (бажано через їхні аміногрупи) з ММАЕ (бажано через його М-кінцеву аміногрупу). В одному втіленні антитіло зв'язується з ММАЕ через лінкер, що містить дипептид мс.
Використовуваний у даному документі термін «нуклеїнова кислота» охоплює ДНК і РНК.
Нуклеїнова кислота може бути одноланцюговою або дволанцюговою, але бажано є дволанцюговою ДНК.
Згідно з винаходом термін «експресія» використовується в його найбільш загальному значенні й включає продукування РНК або РНК і білка/пептиду. Він також включає часткову експресію нуклеїнових кислот. Крім того, експресія може виконуватися транзиторно або стабільно.
Опис, даний в даному документі відносно конкретних амінокислотних послідовностей, наприклад, показаних у переліку послідовностей, зокрема тих, які згадуються в даному документі, шляхом зазначення ЗЕО ІО МО:, повинен тлумачитися так, щоб також відноситися до варіантів зазначених специфічних послідовностей. Такі варіантні послідовності можуть бути функціонально еквівалентні до зазначених конкретних послідовностей, наприклад амінокислотних послідовностей, які мають властивості, ідентичні або подібні до таких для конкретних амінокислотних послідовностей. Одним з важливих властивостей є збереження зв'язування антитіла з його мішенню. Бажано послідовність, яка є варіантом щодо певної послідовності, якщо вона заміняє конкретну послідовність в антитілі, зберігає зв'язування зазначеного антитіла з СІ ОМ18.2.
Фахівцям у даній галузі техніки буде зрозуміло, що, зокрема, послідовності СОК, гіперваріабельні й варіабельні області можуть бути змінені без втрати здатності зв'язувати
СІГОМ18.2. Наприклад, області СОК будуть або ідентичними, або високо гомологічними областям антитіл, зазначених у даному документі. Під «високо гомологічним» розуміють, що в
СОК можуть бути зроблені заміни в кількості від 1 до 5, бажано від 1 до 4, наприклад, від 1 до З або 1 або 2 заміни. Крім того, гіперваріабельні й варіабельні області можуть бути модифіковані так, щоб вони демонстрували істотну гомологію з областями антитіл, конкретно розкритих у даному документі.
Термін «варіант» згідно з винаходом відноситься, зокрема, до мутантів, варіантів 60 сплайсинга, конформацій, ізоформ, алельних варіантів, видових варіантів і видових гомологів,
зокрема до тих, які зустрічаються в природі. Алельний варіант відноситься до зміни нормальної послідовності гена, значення якого часто є неясним. Секвенування повного гена часто ідентифікує численні алельні варіанти для даного гена. Видовий гомолог є нуклеїновою кислотою або амінокислотною послідовністю, джерелом походження якого є інший вид, відмінний від виду даної послідовності нуклеїнової кислоти або амінокислотної послідовності.
Термін «варіант» повинен охоплювати будь-які посттрансляційно модифіковані варіанти й конформаційні варіанти.
Для цілей даного винаходу «варіанти» амінокислотної послідовності включають варіанти з амінокислотними вставками, варіанти з додаванням амінокислот, варіанти з делецією амінокислот і/або варіанти із заміною амінокислот. Варіанти з делеціями амінокислот, які включають делецію на М-кінці й/або С-кінці білка, також називаються М-кінцевими й/або С- кінцевими укороченими варіантами.
Варіанти амінокислотних вставок включають вставки однієї або двох або більше амінокислот у конкретній амінокислотній послідовності. У випадку варіантів амінокислотної послідовності, що мають вставку, один або кілька амінокислотних залишків уводять у конкретну ділянку в амінокислотній послідовності, хоча також можлива випадкова вставка з відповідним скринуванням отриманого продукту.
Варіанти додавання амінокислот включають аміно- і/або карбокси-кінцеві злиття однієї або декількох амінокислот, як наприклад, 1, 2, 3, 5, 10, 20, 30, 50 або більше амінокислот.
Варіанти амінокислотних делецій характеризуються видаленням однієї або декількох амінокислот з послідовності, як наприклад, видалення 1, 2, 3, 5, 10, 20, 30, 50 або більше амінокислот. Делеції можуть бути в будь-якому положенні білка.
Варіанти амінокислот характеризуються, щонайменше, одним залишком у послідовності, що видаляється, та іншим залишком, вставленим на його місце. Перевага віддається модифікаціям, які перебувають у положеннях амінокислотної послідовності, які не є консервативними між гомологічними білками або пептидами й/або замінам амінокислот на інші, які мають подібні властивості Бажано, амінокислотні заміни у варіантах білка є консервативними амінокислотними замінами, тобто замінами однаково заряджених або незаряджених амінокислот. Консервативна амінокислотна заміна включає заміну на одну із
Зо родини амінокислот, які є спорідненими за їхніми бічними ланцюгами. Природні амінокислоти звичайно діляться на чотири родини: кислотні (аспартат, глутамат), основні (лізин, аргінін, гістидін), неполярні (аланін, валін, лейцин, ізолейцин, пролін, фенілаланін, метіонін, триптофан) і незаряджені полярні (гліцин, аспарагін, глутамін, цистеїн, серин, треонін, тирозин) амінокислоти. Фенілаланін, триптофан і тирозин іноді класифікуються як ароматичні амінокислоти.
Бажано, ступінь подібності, бажано ідентичності між даною амінокислотною послідовністю, такою як амінокислотна послідовність, позначена в даному документі шляхом зазначення 5ЕО
ІО МО), ії амінокислотною послідовністю, яка є варіантом зазначеної зазначеної амінокислотної послідовності, буде становити щонайменше, близько 60 9, 65 бо, 70 9, 80 Фо, 81 Фо, 82 Фо, 83 Об, 84 95, 85 95, 86 90, 87 У, 88 95, 89 Фо, 90 90, 91 90, 92 95 93 У, 94 90, 95 о, 96 Фо, 97 У, 98 96 або 9995. Ступінь подібності або ідентичності дається бажано для амінокислотної області, яка становить, щонайменше, близько 1095, щонайменше, близько 2095, щонайменше, близько 30 95, щонайменше, близько 4095, щонайменше, близько 5095, щонайменше, близько 60 95, щонайменше, близько 709565, щонайменше, близько 80 956, щонайменше, близько 90 95 або близько 10095 усієї довжини еталонної амінокислотної послідовності. Наприклад, якщо еталонна амінокислотна послідовність складається з 200 амінокислот, ступінь подібності або ідентичності дається бажано для, щонайменше, близько 20, щонайменше, для близько 40, щонайменше, для близько 60, щонайменше, для близько 80, щонайменше, для близько 100, щонайменше, для близько 120, щонайменше, для близько 140, щонайменше, для близько 160,
БО щонайменше, для близько 180 або для близько 200 амінокислот, бажано безперервних амінокислот. У кращих втіленнях ступінь подібності або ідентичності дається для всієї довжини еталонної амінокислотної послідовності. Вирівнювання для визначення подібності послідовностей, бажано ідентичності послідовності, може бути виконане за допомогою відомих інструментів, бажано з використанням найкращого вирівнювання послідовностей, наприклад, з використанням АїЇїдп, з використанням стандартних настроювань, бажано ЕМВО5З5:пееадіє,
Матриця: Віозитб2, штраф за пропуск 10,0, штраф за подовження 0,5. «Подібність послідовностей» позначає відсоток амінокислот, які або є ідентичними, або консервативними амінокислотними замінами. «Ідентифікація послідовності» між двома амінокислотними послідовностями позначає відсоток амінокислот між послідовностями, які є 60 ідентичними.
Термін «процентна ідентичності» призначений для позначення відсотка амінокислотних залишків, які є ідентичними між двома послідовностями, які слід вирівняти, отриманого після найкращого вирівнювання, причому цей відсоток є чисто статистичним, а відмінності між двома послідовностями розподіляються випадковим чином і по всій довжині. Порівняння послідовностей між двома амінокислотними послідовностями звичайно виконуються шляхом порівняння цих послідовностей після їхнього оптимального вирівнювання, причому зазначене порівняння проводять за допомогою сегмента або «вікна порівняння» для ідентифікації й порівняння локальних областей подібності послідовностей. Оптимальне вирівнювання послідовностей для порівняння може бути отримане, крім того, вручну за допомогою алгоритму локальної гомології З2тйй апа У/атептап, 1981, Ааз Арр. маїй. 2, 482, за допомогою локального алгоритму гомології Нідлмана й Вунша, 1970, .). Мої. Віої. 48, 443, за допомогою методу пошуку подібності Пірсона й Ліпмана, 1988, Ргос. Май Асай. Зсі. ОБА 85, 2444 або за допомогою комп'ютерних програм, які використовують ці алгоритми (ЗАР, ВЕЗТРЇТ, ЕА5ТА, ВІ АБ5Т Р,
ВІА5ЗТ М ї ТЕРАЗТА у програмному пакеті М/ізсопвіп Сепеїійс5, Сепеїйсв Сотриїег Стоир, 575 зсіепсе Огіме, Медисон, штат Вісконсин).
Відсоток ідентичності обчислюється шляхом визначення кількості ідентичних положень між двома порівнюваними послідовностями, ділячи цю кількість на кількість порівнюваних положень і множачи отриманий результат на 100, з одержанням процентного вираження ідентичності між цими двома послідовностями.
Термін «трансгенна тварина» відноситься до тварини, яка має геном, що містить один або кілька трансгенів, бажано трансгенів важкого й/або легкого ланцюга, або трансхромосоми (або інтегровані, або неінтегровані в природню геномну ДНК тварини) і яка бажано здатна експресувати трансгени. Наприклад, трансгенна миша може мати трансген легкого ланцюга людини й або трансген важкого ланцюга людини, або трансхромосому важкого ланцюга людини, так що миша продукує людські антитіла проти СГОМ18.2 при імунізації антигеном
СІГОМ18.2 і/або клітинами, які експресують СІ ОМ18.2. Трансген важкого ланцюга людини може бути інтегрований у хромосомну ДНК миші, як це має місце для трансгенних мишей, наприклад мишей НиМАБ, таких як миші НСо7 або НсСоїі2, або трансген важкого ланцюга людини може підтримуватися позахромосомно, як у випадку трансхромосомних (наприклад, КМ) мишей, як
Зо описано в УМО 02/43478. Такі трансгені й трансхромосомні миші можуть бути здатні продукувати множинні ізотипи людських моноклональних антитіл до СІ ОМ18.2 (наприклад, дос, ІдА і/або ЧЕ) шляхом рекомбінації МО) і перемикання ізотипа. «Знизити», «зменшити» або «інгібувати», при використанні в даному документі, означає загальне зменшення або здатність викликати загальне зменшення, бажано на 5 95 або більше, на 10 95 або більше, на 20 95 або більше, ще краще на 50 95 або більше і найбільше бажано на 75 95 або більше, рівня, наприклад, рівня експресії або рівня проліферації клітин.
Такі терміни, як «збільшення» або «підвищення», бажано відноситься до збільшення або підвищення на близько 10 95, бажано, щонайменше, на 20 95, бажано, щонайменше, на 30 95, ще краще, щонайменше, на 4095, ще краще, щонайменше, на 5095, ще ще краще, щонайменше, на 8095 і найкраще, щонайменше, на 10095, щонайменше, на 200 95, щонайменше, на 500 95, щонайменше, на 1000 95, щонайменше, на 10000 95 або навіть більше.
Антитіла, описані в даному документі, можуть бути отримані різними способами, включаючи звичайну методологію моноклональних антитіл, наприклад, стандартну методику гібридизації соматичних клітин Копйіег апа Міївівїп, Майиге 256: 495 (1975). Хоча кращі процедури гібридизації соматичних клітин, у принципі можуть бути використані інші способи одержання моноклональних антитіл, наприклад, вірусна або онкогенна трансформація В-лімфоцитів або методи фагового дисплея з використанням бібліотек генів антитіл.
Кращою тваринною системою для продукування гібридом, яка секретує моноклональні антитіла, є мишача система. Продукування гібрідоми в мишей - процедура, яка дуже добре зарекомендувала себе. Протоколи імунізації й способи виділення імунізованих спленоцитів для злиття відомі в даній галузі. Також відомі партнери по злиттю (наприклад, клітини мієломи миші) і процедури злиття.
Іншими кращими тваринними системами для одержання гібридом, які секретують моноклональні антитіла, є щуряча й кроляча система (наприклад, описана в 5ріеКег-Роїеї еї аї.,
Ргос. Маїй!. Асад. Зсі. 0.5.А. 92:9348 (1995), див. також Кобзбві еї аї., Ат. у). Сіїп. Раїйої. 124: 295 (2005)).
У ще одному кращому втіленні людські моноклональні антитіла можуть бути отримані з використанням трансгенних або трансхромосомних мишей, які мають частини імунної системи людини, а не системи миші. Ці трансгені й трансхромосомні миші включають мишей, відомих як 60 мишей НиМАБ і мишей КМ, відповідно, і в сукупності згадуються в даному документі як
«трансгені миші». Одержання людських антитіл у таких трансгенних мишей може бути виконане, як докладно описано для СО2О в ММО2004 035607.
Ще одна стратегія одержання моноклональних антитіл полягає в прямому виділенні генів, які кодують антитіла з лімфоцитів, які продукують антитіла певної специфічності, наприклад, див. Вабсоск еї аїІ,, 1996; Нова стратегія одержання моноклональних антитіл з одиничних виділених лімфоцитів, які продукують антитіла певних специфічностей. Докладні відомості про розробку рекомбінантних антитіл див. також Ууеібспої апі Кгаих5, Кесотрбіпапі апіїрбодев5 ог сапсег Іегару ІЗВІМ-0-89603-918-8 і Веппу К.С. І о Апіїбоду Епдіпеегіпд ІЗВМ 1-58829-092-1.
Для генерування антитіл миші можуть бути імунізовані кон'югованими з носієм пептидами, отриманими з послідовності антигену, тобто послідовності, проти якої повинні бути спрямовані антитіла збагаченого препарату рекомбінантно експресованого антигену або його фрагментів і/або клітин, які експресують антиген, як описано. Альтернативно, миші можуть бути імунізовані за допомогою ДНК, що кодує антиген або його фрагменти. У тому випадку, якщо імунізація з використанням очищеного або збагаченого препарату антигену не призводить до одержання антитіл, мишей також можна імунізувати клітинами, які експресують антиген, наприклад клітинною лінією, для стимулювання імунних реакцій.
Імунну відповідь можна контролювати протягом курсу імунізації за допомогою зразків плазми й сироватки, одержаних із хвостової вени або ретроорбітальним кровопусканням. Миші з достатнім титром імуноглобуліну можуть бути використані для злиття. Мишей можна стимулювати внутрішньоочеревинно або внутрішньовенно за допомогою клітин, які експресують антиген, за З дня до забиття й видалення селезінки, щоб збільшити відсоток гібридом, які секретують специфічні антитіла.
Для генерування гібридом, які продукують моноклональні антитіла, спленоцити й клітини лімфатичних вузлів можуть бути виділені з імунізованих мишей і злиті з відповідною імморталізованною клітинною лінією, такою як клітинна лінія мишачої мієломи. Отримані гібрідоми потім можуть бути скриновані для одержання антигенспецифічних антитіл. Потім індивідуальні комірки можна скринувати за допомогою ІФА щодо гібридом, які секретують антитіла. При аналізі імунофлуоресценції й БАС5 з використанням клітин, які експресують антиген, можна ідентифікувати антитіла зі специфічністю до антигену. Гібрідоми, які секретують
Зо антитіла, можуть бути репліковані, знову скриновані й, якщо вони ще позитивні для моноклональних антитіл, то можуть бути субклоновані шляхом лімітуючого розбавлення. Потім стабільні субклони можна культивувати іп мійго для одержання антитіл у тканинному культуральному середовищі для характеризації.
Антитіла також можуть бути отримані в трансфектомі клітини-хазяїна, використовуючи, наприклад, комбінацію методів рекомбінантної ДНК і методів трансфекції генів, які добре відомі в даній галузі (Моггізоп, 5. (1985) 5сіепсе 229: 1202).
Наприклад, в одному втіленні ген, що представляє інтерес (гени), наприклад ген антитіла, можна лігувати в експресуючий вектор, такий як еукаріотична експресуюча плазміда, така як використовувана системою експресії гена 55, розкрита в УМО 87/04462, ЛО 89/01036 їі ЕР 338 841 або інші системи експресії, добре відомі в даній галузі. Очищену плазміду із клонованими генами антитіла можна вводити в еукаріотичні клітини-хазяї, такі як клітини СНО, М5/О клітини, клітини НЕК293Т або клітини НЕК293 або, в іншому випадку, в інші еукаріотичні клітини, такі як клітини, отримані з рослин, грибів або дріжджів. Спосіб, який використовується для введення цих генів, може бути способом, описаним у даній галузі, таким як електропорація, використання ліпофектину, ліпофектаміна або інші. Після введення цих генів антитіл у клітини-хазяї, клітини, які експресують антитіло, можуть бути ідентифіковані й відібрані. Ці клітини є трансфектомами, які потім можуть бути ампліфіковані за їхнім рівнем експресії й виготовлені для одержання антитіл. Рекомбінантні антитіла можна виділити й очистити із цих культуральних надосадових рідин і/або клітин.
В іншому випадку, клоновані гени антитіла можуть бути експресовані в інших експресуючих системах, включаючи прокаріотичні клітини, такі як мікроорганізми, наприклад Е. сої. Крім того, антитіла можуть бути продуковані в трансгенних тварин, які не відносяться до людини, як наприклад у молоці овець і кроликів або в яйцях курей або в трансгенних рослинах; Див., наприклад, Мепта, К., еї аїІ. (1998) 9. Іттипої. Мей. 216: 165-181; РоїПосК, еї аї. (1999) 3.
Іттипої. Меїй. 231: 147-157; апа РізсНег, В., вї а!. (1999) ВіоІ. Спет. 380: 825-839.
Химеризація
Імуногенність мишачих антитіл у людини може бути зменшена або повністю виключена, якщо відповідні антитіла зазнають химеризації або гуманізації. Химерні антитіла є антитілами, різні частини яких отримані з різних видів тварин, таких як ті, які мають варіабельну область, бо отриману з мишачого антитіла, і константні області імуноглобуліну людини. Химеризація антитіл досягається шляхом з'єднання варіабельних областей важкого й легкого ланцюга мишачого антитіла з константною областю важкого й легкого ланцюга людини (наприклад, як описано
Кташив еї аї., іп Меїподз5 іп МоїІесшаг Віоіоду 5егпіев5, Несотбіпапі апіїродієв їог сапсег Шегару
ІБВМ-0-89603-918-8). У кращому втіленні химерні антитіла утворюються шляхом з'єднання константної області легкого ланцюга каппа людини з варіабельною областю легкого ланцюга миші. У також кращому втіленні химерні антитіла можуть бути отримані шляхом з'єднання константної області ланцюги легкого ланцюга лямбда людини з варіабельною областю легкого ланцюга миші. Кращими константними областями важкого ланцюга для одержання химерних антитіл є ІДС1, ІдеЗ ї І(д054. Іншими кращими константними областями важкого ланцюга для одержання химерних антитіл є Іде, ІдА, дО і дм.
Гуманізація
Антитіла взаємодіють із цільовими антигенами бажано через амінокислотні залишки, які розташовані в шести областях, що визначають комплементарність, важкого й легкого ланцюгів (СОК). Із цієї причини амінокислотні послідовності усередині СОК більш різноманітні між індивідуальними антитілами, ніж послідовності поза СОК. Оскільки послідовності СОЖК відповідають за більшість взаємодій антитіло-антиген, можна експресувати рекомбінантні антитіла, які імітують властивості специфічних антитіл, що зустрічаються в природі, шляхом конструювання експресуючих векторів, які включають СОК-послідовності зі специфічного антитіла, що зустрічається в природі, прищепленого на каркасні послідовності з іншого антитіла з іншими властивостями (див., наприклад, Кіесптапп, Г.. еї аї. (1998) Майшге 332: 323-327; допев,
Р. еї аї. (1986) Маїште 321: 522-525; і Оцееп, С. еї аІ. (1989) Ргос. Май. Асай. зсі. 0. 5. А. 86: 10029-10033). Такі каркасні послідовності можуть бути отримані із загальнодоступних баз даних
ДНК, які включають зародкові послідовності генів антитіл. Ці зародкові послідовності будуть відрізнятися від послідовностей генів зрілого антитіла, оскільки вони не будуть включати повністю зібрані варіабельні гени, які утворюються шляхом з'єднання М(0).) під час дозрівання
В-клітин. Послідовності зародкових генів також будуть відрізнятися від послідовностей антитіл з високої афінністю до вторинного репертуару при індивідуальному рівномірному розподілі за варіабельною областю.
Здатність антитіл зв'язувати антиген може бути визначена з використанням стандартних
Зо аналізів зв'язування (наприклад, тІФА, Вестерн-Блота, імунофлуоресценції й проточного цитометричногоаналіза).
Для очищення антитіл обрані гібрідоми можна вирощувати у дволітрових обертових колбах для очищення моноклональних антитіл. В іншому випадку, антитіла можуть бути отримані в біореакторах на основі діалізу. Надосадові рідини можуть бути відфільтровані й, за необхідності, сконцентровані перед афінною хроматографією на сефарозі із протеїном С або на сефарозі із протеїном А. Елюйований дО можна перевірити за допомогою гель-електрофореза й високоефективної рідинної хроматографії для предмет чистоти. Буферний розчин можна замінити на РВ5, і концентрацію можна визначити за допомогою 00280 з використанням коефіцієнта поглинання 1,43. Моноклональні антитіла можна розділити на аліквотів і зберігати при -80 "С.
Для того, щоб визначити, чи можуть обрані моноклональні антитіла зв'язуватися з унікальними епітопами, можна використовувати сайт-спрямований або мультисайт- спрямований мутагенез.
Для визначення ізотипа антитіл може бути проведений ізотипний тіІФА з різними комерційними наборами (наприклад, 7утеай, Коспе Оіадповіїс5). Комірки мікропланшетів можуть бути покриті Ід до мишачого білка. Після блокування планшети реагують із моноклональними антитілами або очищеними ізотипічними контролями за температури навколишнього середовища протягом двох годин. Потім вміст комірок може реагувати з Ідс1, Ідс2А, Ідс2В або
І903, ІДА або з мишачими ІдМ-специфічними кон'югованими з пероксидазою пробами. Після промивання планшети можуть бути виявлені із субстратом АВТ (1 мг/мл) і проаналізовані при
ОО 405-650. Як альтернатива, може бути використаний набір ізотипування мишачих моноклональних антитіл до миші Ізозгір (Коспе, кат. Мо 1493027), як описано виробником.
Щоб продемонструвати присутність антитіл у сироватці імунізованих мишей або зв'язування моноклональних антитіл з живими клітинами, які експресують антиген, можна використовувати проточну цитометрію. Клітинні лінії, які природно або після трансфекції експресують антиген, і негативні контролі, позбавлені експресії антигену (вирощені за стандартних ростових умов), можуть змішуватися з різними концентраціями моноклональних антитіл у надосадових рідинах гібрідоми або в РВ5, що містить 195 ЕВ5, та їх можна інкубувати при 4 "С протягом 30 хвилин.
Після промивання АРС- або АїЇеха 647-мічене антитіло до дос може зв'язуватися з бо антигензв'язаним моноклональним антитілом за тих же умов, що й фарбування первинних антитіл. Зразки можуть бути проаналізовані за допомогою проточної цитометрії за допомогою приладу ЕАС5 з використанням властивостей світла й бічного розсіювання із пропущенням одиничних живих клітин. Щоб відрізнити антигенспецифічні моноклональні антитіла від неспецифічних сполучних компонентів при одиничному вимірюванні, можна використовувати спосіб котрансфекції. Клітини, транзиторно трансфіковані плазмідами, які кодують антиген і флуоресцентний маркер, можуть бути пофарбовані, як описано вище. Трансфіковані клітини можуть бути виявлені в іншому каналі флуоресценції, ніж клітини, пофарбовані антитілами.
Оскільки більшість трансфікованих клітин експресують обидва трансгена, антигенспецифічні моноклональні антитіла зв'язуються бажано із клітинами, які експресують маркер флуоресценції, тоді як неспецифічні антитіла зв'язуються в порівняннім співвідношенні з нетрансфікованими клітинами. Альтернативний аналіз із використанням флуоресцентної мікроскопії може бути використаний на додачу або замість аналізу проточної цитометрії. Клітини можуть бути пофарбовані точно так, як описано вище, і досліджені за допомогою флуоресцентної мікроскопії.
Щоб продемонструвати присутність антитіл у сироватці імунізованих мишей або зв'язування моноклональних антитіл з живими клітинами, які експресують антиген, можна використовувати аналіз імунофлуоресцентної мікроскопії. Наприклад, клітинні лінії, які експресують або спонтанно, або після трансфекції антиген і негативні контрольні зразки, позбавлені експресії антигену, вирощують на предметних скельцях з камерами за стандартних умов росту в середовищі ОМЕМ/Е12, доповненому 1095 фетальною телячою сироваткою (РС5), 2 мМ 1- глутаміном, 100 МО/мл пеніциліну й 100 мкг/мл стрептоміцину. Потім клітини можуть бути зафіксовані метанолом або параформальдегідом або залишені необробленими. Після цього клітини можуть вступати в реакцію з моноклональними антитілами проти антигену протягом 30 хв. при 25"С. Після промивання клітини можуть вступати в реакцію з АЇеха 555-міченим антитілом проти мишачого їдсС (Моїесшаг Ргобе5) за тих же умов. Потім клітини можуть бути досліджені за допомогою флуоресцентної мікроскопії.
Клітинні екстракти із клітин, які експресують антиген, та відповідні негативні контрольні зразки, можуть бути отримані й піддані електрофорезу в поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію (505). Після електрофореза розділені антигени переносять на
Зо нітроцелюлозні мембрани, блокують і досліджують моноклональні антитіла, що підлягають тестуванню. Зв'язування дб може детектуваться з використанням пероксидази Ідс проти мишачого білка, і виявлене за допомогою ЕСІ -субстрату.
Антитіла можуть бути додатково протестовані щодо реакційної здатності із антигеном методом імуногістохимії, добре відомим фахівцеві, наприклад, з використанням криїозрізв, фіксованих параформальдегідом або ацетоном, або залитих парафіном зрізів, фіксованих параформальдегідом, зі зразків непухлинної тканини або пухлинної тканини, отриманих від пацієнтів під час звичайної хірургічної процедури, або від мишей, які мають ксенотрансформовані пухлини, інокулировані клітинними лініями, які спонтанно або після трансфекції експресують антиген. Для імунофарбування антитіла, реакційноздатні до антигену, можуть бути потім інкубувані з козячими антимишачими антитілами або козячими антикролячими антитілами, кон'югованими з пероксидазою хріну (ОАКО), відповідно до інструкцій виробника.
Кон'югати антитіл, які зв'язуються з СІ ОМ18.2, також можуть бути протестовані в моделі іп мімо (наприклад, в імунодефіцитних мишей, які мають ксенотрансплантовані пухлини, інокулировані клітинними лініями, які експресують СІ ОМ18.2, наприклад, ОАМ-С, 5МО-16 або
КАТО-ІЇЇ, або після трансфекції, наприклад, НЕК293), щоб визначити їхня ефективність у контролі росту які експресують СІ ОМ18.2 пухлинних клітин.
Кон'югати антитіл можна вводити безпухлинним мишам з наступною ін'єкцією пухлинних клітин для вимірювання впливу кон'югатів антитіл на запобігання утворення пухлин або пов'язаних з пухлинами симптомів. Кон'югати антитіл можна вводити мишам, що несуть пухлини, для визначення терапевтичної ефективності відповідних кон'югатів антитіл для зменшення росту пухлини, метастазів або пов'язаних з пухлинами симптомів. Застосування кон'югата антитіла можна комбінувати із застосуванням інших речовин як цистостатичних препаратів, інгібіторів фактора росту, блокаторів клітинного циклу, інгібіторів ангіогенеза або інших антитіл, для визначення синергетичної ефективності й потенційної токсичності комбінацій.
Для аналізу токсичних побічних ефектів, опосередкованих кон'югатами антитіл, тварин можна інокулювати кон'югатами антитіл або контрольними реагентами й ретельно досліджувати наявність симптомів, які можуть бути пов'язані з терапією кон'югатом антитіл проти СІ ОМ18.2.
Можливі побічні ефекти застосування іп мімо кон'югатів антитіл СІ ОМ18.2, зокрема, включають бо токсичність в тканині, яка експресує СІ ОМ18.2, включаючи шлунок.
Картування епітопів, розпізнаваних антитілами, може бути виконане, як докладно описано в "Еріюре Марріпа Ргоїосоїв (Меїнодз іп МоїІесшіаг Віоіоду) Бу Сіепп Е. Моїтіз ІЗВМ-089603-375-9 і в "Ерйоре Марріпо: А Ргасіїса! Арргоасі" Ргасіїса! Арргоасії Зегіє5, 248 Бу Оїмуп М. К. Ууезімоса,
Егапк б. Нау.
Сполуки й агенти, описані в даному документі, можуть уводитися у формі будь-якої придатної фармацевтичної композиції.
Фармацевтичні композиції бажано є стерильними й містять ефективну кількість антитільних кон'югатів, описаних у даному документі, і необов'язково додаткових агентів, як обговорювалося в даному документі, для одержання шуканої реакції або шуканого ефекту.
Фармацевтичні композиції звичайно надаються в єдиній лікарській формі й можуть бути приготовлені відомим чином. Фармацевтична композиція може бути, наприклад, представлена у формі розчину або суспензії.
Фармацевтична композиція може містити солі, буферні речовини, консерванти, носії, розріджувачі й/або допоміжні речовини, кожне з яких бажано є фармацевтично прийнятним.
Термін «фармацевтично прийнятний» відноситься до нетоксичності матеріалу, який не взаємодіє з дією активного компонента фармацевтичної композиції.
Солі, які не є фармацевтично прийнятними, можуть використовуватися для одержання фармацевтично прийнятних солей і включені у винахід. Фармацевтично прийнятні солі цього типу необмежено включають такі, які отримані з наступних кислот: соляної, бромистоводневої, сірчаної, азотної, фосфорної, малеїнової, оцтової, саліцилової, лимонної, мурашиної, малонової, бурштинової кислот тощо. Фармацевтично прийнятні солі також можуть бути отримані у вигляді солей лужних металів або солей лужноземельних металів, таких як солі натрію, солі калію або солі кальцію.
Придатні буферні речовини для застосування у фармацевтичній композиції включають оцтову кислоту в солі, лимонну кислоту в солі, борну кислоту в солі й фосфорну кислоту в солі.
Придатні консерванти для використання у фармацевтичній композиції включають хлорид бензалконію, хлорбутанол, парабен і тимеросал.
Композиція для ін'єкцій може містити фармацевтично прийнятну допоміжну речовина, таку як лактат Рінгера.
Зо Термін «носій» відноситься до органічного або неорганічного компоненту природного або синтетичного характеру, у якому активний компонент комбінований для полегшення, посилення або можливості застосування. Згідно з винаходом термін «носій» також включає один або кілька сумісних твердих або рідких наповнювачів, розріджувачів або інкапсулюючих речовин, придатн для введення пацієнтові.
Можливими речовинами-носіями для парентерального введення є, наприклад, стерильна вода, розчин Рінгера, Рінгер-Лактат, стерильний розчин хлориду натрію, поліалкиленгліколі, гідровані нафталіни й, зокрема, біосумісні лактидні полімери, лактид-гліколідні співполімери або поліоксиетилен/поліоксипропіленові співполімери.
Термін «допоміжна речовина», який використовується у даному документі, призначений для охоплення всіх речовин, які можуть бути присутніми у фармацевтичній композиції і які не є активними інгредієнтами, такі як, наприклад, носії, зв'язуючі, змащувальні речовини, загущувачі, поверхнево-активні агенти, консерванти, емульгатори, буфери, ароматизатори або барвники.
Агенти й композиції, описані в даному документі, можуть уводитися будь-яким звичайним способом, таким як парентеральне введення, у тому числі шляхом ін'єкції або інфузії. Уведення краще є парентеральним, наприклад, внутрішньовенним, внутрішнартеріальним, підшкірним, внутрішншкірним або внутрішнм'язовим.
Композиції, придатні для парентерального введення, звичайно містять стерильний водний або неводний препарат активного сполуки, яка бажано є ізотонічним стосовно крові реципієнта.
Прикладами сумісних носіїв і розчинників є розчин Рінгера й ізотонічний розчин хлориду натрію.
Крім того, звичайно як розчин або суспензійне середовище використовуються стерильні жирні олії.
Агенти й композиції, описані в даному документі, уводять в ефективних кількостях. «Ефективна кількість» відноситься до кількості, яка досягає потрібної реакції або потрібного ефекту індивідуально або разом з додатковими дозами. У випадку лікування конкретного захворювання або конкретного стану потрібна реакція бажано відноситься до інгібування перебігу захворювання. Це включає уповільнення прогресу захворювання й, зокрема, припинення або переривання прогресу захворювання. Бажана реакція при лікуванні захворювання або стану може також бути затримкою початку або запобігання початку захворювання або зазначеного стану.
Ефективна кількість агента або композиції, описаних у даному документі, буде залежати від стану, що підлягає лікуванню, тяжкості захворювання, індивідуальних параметрів пацієнта, включаючи вік, фізіологічний стан, розмір і масу, тривалість лікування, типу супутньої терапії (якщо є), конкретного шляху введення й аналогічних факторів. Відповідно, дози, що вводяться агентів, описаних в даному документі, можуть залежати від різних таких параметрів. У випадку якщо реакція в пацієнта недостатня при застосуванні початкової дози, можуть застосовуватися більше високі дози (або ефективні більше високі дози, що досягаються іншим, більше локалізованим способом уведення).
Агенти й композиції, представлені в даному документі, можуть використовуватися індивідуально або в комбінації із традиційними терапевтичними схемами, такими як операція, опромінення, хіміотерапія й/або трансплантація кісткового мозку (аутологічна, ізогенна, аллогенна або неспоріднена).
Лікування злоякісного новоутворення є галуззю, де комбіновані стратегії є особливо бажаними, оскільки часто комбінована дія двох, трьох, чотирьох або навіть більше протипухлинних лікарських/терапевтичних засобів створює синергичні ефекти, які є значно сильнішими, ніж вплив монотерапевтичного підходу. Таким чином, в іншім втіленні даного винаходу лікування злоякісного новоутворення може ефективно поєднуватися з різними іншими лікарськими засобами. До них відноситься, наприклад, комбінації зі звичайними протипухлинними терапиями, стратегіями множинних епітопів, додатковою імунотерапією й підходами до лікування, націленими на ангіогенез або апоптоз (огляд див., наприклад, Апдегзеп еї аІ). 2008: Сапсег іеайтепі: Ше сотріпайоп ої массіпайоп м/н оїйпег ІНегарієв. Сапсег
Іттипоїоду Іттипоїпегару, 57(11): 1735-1743). Послідовне введення різних агентів може інгібувати ріст пухлинних клітин у різних контрольних точках, тоді як інші агенти можуть, наприклад, інгібувати неоангіогенез, виживання злоякісних клітин або метастазів, потенційно перетворюючи злоякісне новоутворення у хронічне захворювання.
Агенти й композиції, описані в даному документі, можуть уводитися пацієнтам, наприклад іп мімо, для лікування або запобігання різних порушень, таких як описані в даному документі.
Кращі пацієнти включають пацієнтів, що страждають від розладів, які можуть бути виправлені або поліпшені шляхом уведення агентів і композицій, описаних у даному документі. Це включає
Зо порушення, пов'язані із клітинами, що характеризуються зміненою моделлю експресії
СІ ОМ18.2.
Наприклад, в одному втіленні агенти й композиції, описані в даному документі, можуть бути використані для лікування пацієнта з онкологічним захворюванням, наприклад онкологічним захворюванням, таким як описане в даному документі, що характеризується наявністю клітин злоякісних пухлин, які експресують СІ ОМ18.2.
Фармацевтичні композиції й способи лікування, описані відповідно до винаходу, також можуть бути використані для імунізації або вакцинації для запобігання описаному в даному документі захворюванню.
Даний винахід додатково ілюструється наступними прикладами, які не повинні витлумачитися як такі, що обмежують обсяг винаходу.
ПРИКЛАДИ
ПРИКЛАД 1: МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ 1. Ендоцитоз
Ендоцитоз СІ ОМ18.2-зв'язаного ІМАВЗ62 визначали з використанням аналізу ендоцитоза на основі цитотоксичності, який грунтується на спільній інтерналізації пов'язаного з мішенню антитіла й кон'югованого із сапорином до проти людського або мишачого Раб-фрагмента (Рар- 2АР людський, Адмапсей Тагдєїїпуд бЗузієтв, ІТ-51, лот: Ж 93-23; мишачий Рар-2АР, Адмапсєй
Тагаеїпа бувієтв, ІТ-48, лот: Мо 93-21). Сапорин є білком, який інактивує рибосоми, і який при інтерналізації інгібує біосинтез білка й, отже, приводить до клітинної смерті. Щоб гарантувати оптимальний клітинний лізис, антитіло Бар-дАР застосовували, щонайменше, в б-разовій молярності в порівнянні із цільовим антитілом.
Стабільно трансфіковані клітини НЕК293-СІ0О0М18.2 збирали за допомогою 0,0595 трипсину/ЕОТА (сСібсо, 25300-054) і 2,5 х 103 клітин/на комірку висівали в 50 мкл ростового середовища в 96-комірковому культуральному планшеті. Через 24 год. до клітин додавали 25 мкл Раб-2АР ії 25 мкл анти-СІ ОМ18.2 тАВ або ізотипічне контрольне антитіло, розбавлене в культуральному середовищі (таблиця 1). Клітини культивували ще 72 години.
Таблиця 1
Концентрація анти-СІ ОМ18.2 тАВ і Рар-2АР для аналізу ендоцитоза 00020677 17711717171717111119207771111111 11111111 825ссСсСс2С 00008 77111117177111111111110907 |... 825сСс2С 09711111 0ом23111 17111111 82е5ссСс2
Молекулярна маса: 150 кДа для ІМАВЗ62 і 110 кДа для Бар2АР.
Життєздатність клітин аналізували, як описано в 6. Як контроль використовували клітини, інкубувані без антитіл у присутності Рар-2АР. 2. Картування епітопів
Антигенний епітоп, який відповідає за специфічність СІ ОМ18.2, аналізували за допомогою проточної цитометрії (див. 5) на клітинах НЕК29ЗТ, які транзиторно гіперекспресують мутанти
СІГОМ18.2. Всього одержали за допомогою ПЛР вісім мутантів СГОМ18.2 з одиничними амінокислотними замінами в першому позаклітинному домені. Отже, амінокислоти СІ ОМ18.2 були замінені амінокислотами гомологічного білка СІ ОМ18.1 у відповідних положеннях. Клітини
НЕК293Т трансфікували плазмідами, які кодують специфічний мутант С ОМ18.2 і ЕСЕР як репортерним геном. Очищені антитіла тестували в концентрації 5 мкг/мл, тоді як антитіла, отримані з надосадової рідини гібрідоми, до випробування розбавляли 1:4. Щоб визначити, чи має вплив на зв'язування антитіла конкретна амінокислотна заміна, середню інтенсивність флуоресценції (МЕЇ), визначену в популяції трансфікованих (ЕСЕР-позитивних) клітин, порівнювали між мутантом, який демонструє найвище значення МЕїЇ, і мутантом, що представляє інтерес. Якщо МЕ! мутанта, що представляє інтерес, нижче 5095, то амінокислотний залишок характеризували як такий, що є істотним для зв'язування антитіла й специфічності СІ ОМ18.2. 3. Кон'югати лікарського засобу й антитіла
Кон'югації ОМ4 і мсММАєЕ з моноклональним антитілом ІМАВЗб62 (партія Ме р412118) і аналітичну характеризацію проводили в Рігата! Неайсаге (Гранджемут, Великобританія).
Методи коротко описані в наступному розділі:
ОМ4 приєднували до ІМАВ362 через 5РОВ (М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо)бутират).
Реагент 5РОВ є реакційноздатним за аміногрупою й сульфгідрильною групою гетеробіфункціональним білковим зшиваючим агентом, який взаємодіє через ефір М- гідроксисукциніміда (МН5) з первинними амінами (як виявлено в лізинових бічних ланцюгах або
М-кінці білка) антитіла й через піридинілдисульфідну групу із сульгідрильною групою ОМА з
Зо одержанням оборотного дисульфідного зв'язку (Фігура 1). Коротко, для кон'югації ОМА ІМАВ362 піддавали діафільтрації в буфер РВ5 (рН 7,2) з використанням ультрацентрифужного фільтра й зв'язували з 5РОВ у молярному співвідношенні 1:6 (ІМАВЗ62:5РОВ) протягом 1 години за кімнатної температури. Модифіковане антитіло діалізували проти 35 мМ цитратного буфера (рН 5,5) і визначали співвідношення лінкера до антитіла. ОМА кон'югували з ІМАВ362-5РОВ при молярному співвідношенні 1:6 (ІМАВ362-5РОВ:ОМА4) протягом 19 год. при 2-8 "С. Кон'юговане антитіло приводили до умов буфера для зберігання (20 мМ Ні, 85 мг/мл сахарози, рН 5,8) і зберігали при -80 "С. Співвідношення антитіл до лікарських засобів аналізували за допомогою
УФ-спектрометрії, вміст мономера - за допомогою 5ЕС-НРІ С, а вміст вільного лікарського засобу - за допомогою КР-НРІ С.
МСММАЕ конденсували з тіольованим ІМАВЗ62. Таким чином, ІМАВЗ62 початково тіолювали гетеробіфункціональним лінкером 2-11 (2-імінотіолан), який реагує з вільними амінами лізинових залишків. Потім моемММАЕ, що містить пептидний лінкер МаІ-Сй (мс), який розщеплюється катепсином, кон'югували через валін із сульфгідрильною групою тіольованого антитіла (Фігура 1). Коротко, ІМАВ362 піддавали диафільтрації в буфері РВЗ (рН 7,2) з використанням ультрацентрового фільтра й інкубували з 2-ІТ при молярному співвідношені 1:20 (ІМАВЗ62: 2-ІТ)
протягом 2 годин за кімнатної температури. Модифіковане антитіло діалізували в 35 мМ цитратний буфер (рн 5,5) і визначали співвідношення лінкера до антитіла. Після цього МЖММАє кон'югували з тіольованим ІМАВЗ362 при молярному співвідношені 1:6 (МАВЗ362-5Н: «сММАЕ) шляхом інкубації протягом 20 год. при 2-8 "С. Кон'юговані антитіла діалізували в буфер для зберігання (20 мМ Ні, 85 мг/мл сахарози, рН 5,8) і зберігали при -80 "С. Співвідношення антитіл до лікарських засобів аналізували за допомогою Уф-спектрометрії, вміст мономера - за допомогою ЗЕС-НРІ С, а вміст вільного лікарського засобу - за допомогою КР-НРІ С. 4. Клітинна культура
Клітинні лінії культивували відповідно до інструкцій виробників і зведення даних по клітинних лініях Сапутей у середовищі, специфічному для даного типу клітин, при 37 "С у зволожених інкубаторах у присутності 595 або 7,595 СО» (Таблиця 2).
Клітинні культуральні середовища й добавки одержували з Іпмігодеп, сібсо і Зідта.
Таблиця 2
Клітинні модельні системи
Клітинна .
НЕК2г93- Я ОМЕМ/НЕ12 (1095 ЕС5, 195 о о й Людська ембріональна нирка о о
І людським СІОМ18.2) б й Людська ембріональна нирка о о
І людським СІ ОМ18.1) б есе КЛИН редут тонн нносьн
ВхХРО-3 пірувата натрію, 4,5 г/л глюкози, | 595 СО», 37 "С залози людини 1096 ЕС
Аденокарцинома підшлункової |КРМІ (10 мМ НЕРЕЗ, 1 мМ
ВхРО- залози людини (стабільно пірувата натрію, 4,5 г/л глюкози, Бо; СО», 37 "С 3-СІ ОМ18.2 | трансдукована людським 1 х бікарбонат натрію, 1095 ЕС5, 77 '
СІ ОМ18.2 0,5 мкг/мл бластицидін)
ЕРМІ (10 мМ НЕРЕФ5, 1 мм
МСІ-М87 карцинома шлунку людини пірувата натрію, 4,5 г/л глюкози, | 595 СО», 37 "С 1096 ЕС карцинома шлунку людини КРМІ (10 мм НЕРЕ5 «1 ММ
МД (стабільно трансдукований пірувата натрію, 4,5 г/л глюкози, Боб СО», 37 С 8.2 1095 ЕС5, 1,5 мкг/мл людським СГ ОМ18.2) б . ластицидіну мое аденокарцинома шлунк 1ОсЕ7- Д Рц унку ЕРМІ (1095 ЕС, 195 пен/стреп) | 595 СО», 37 "С людини 5 Бог За тератокарцинома яєчника ЕМЕМ (1 мМ піруват натрію, 0/1
РА-1 (І ис) людини ММ МЕАА, 1,5 г/л бікарбонату |595 СО», 37 7 натрію, 1095 ЕС) 5. Проточна цитометрія
Відносні афінності зв'язування й специфічності голих анти-СГ ОМ18.2 антитіл і кон'югатів антитіло-лікарський засіб визначали за допомогою проточної цитометрії з використанням позитивних і негативних за СІ ОМ18.2 клітинних ліній.
Клітини з експоненціально зростаючої культури збирали за допомогою 0,05 95 трипсину/ЕЮТА (бібсо, 25300-054) і підраховували з використанням рахункової камери
Нойбауера. Клітини центрифугували 5 хв. при 1500 об./хв. (468 мкг), надосадову рідину відкидали й клітини ресуспендували в буфері БАСЗ (РВ5, що містить 295 ЕС5 (аірсо,
10270-106) для аналізу антитілами, кон'югованими з токсином, РВ5, що містить 2 956 ЕС5і2 мМ
ЕОТА для скринінга СІ ОМ18.2-реактивних «голих» антитіл) у кількості 2х106 клітин/мл. 100 мкл клітинної суспензії на комірку (відповідає 2х10» клітин/комірку) переносили в круглодонний 96- комірковий мікропланшет. Після центрифугування протягом 1 хв. при 1500 об./хв. надосадову рідину відкидали й клітини ресуспендували в буфері ЕАСЗ5, який містить токсин-кон'юговані або «голі» антитіла у відповідних концентраціях (до 20 мкг/мл для вимірювання відносної афінності або 50 мкг/мл для контролю експресії) і інкубували протягом 30-45 хв. при 4 "С (таблиця 3).
Клітини центрифугували протягом 1 хв. при 1500 об./хв. і надосадову рідину відкидали. Після того, як клітини тричі промивали БАСЗ-буфером, їх ресуспендували в РАС5-буфері, який містить АРС-кон'юговані антилюдські Ід (дЧаскбоп Іттипо Кезеагсп, 109-136-170) або АРС- кон'юговані козячі антимишачі дос (Часкбоп Іттипо Кезеагсії, 115-136-146) або Ргоїеїп І -РІТС (1 мкг/мл, аналіз спіт тАВ294) та інкубували протягом 30 хв. при 4 "С (таблиця 3). Після інкубації до кожного зразка додавали 100 мкл ЕАС5-буфера, клітини центрифугували протягом 1 хв. при 1500 об./хв. і надосадову рідину відкидали. Стадію промивання буфером БАС5 повторювали двічі. Нарешті, клітини ресуспендували в 100 мкл РАС5З-буфера, і зв'язування визначали з використанням ВіоапаІулег ВО БАС Аїттау Віоапа!уег.
Слід зазначити, що токсин-кон'юговані й «голі» антитіла застосовували в рівних концентраціях. На відмінності між молекулярною масою антитіл не зважали.
Таблиця З
Експериментальні дані проточної цитометрії
Порівняння "100 мкл
ІМАВЗ6?2 з -0,1,0,3,0,9, 3,1, 10,9, - 50 мкл . 38,1 133,3, 466,5, 1632,7, - розбавлення 1: 200
ІмлвЗба ОМ і 5714,3, 20000 нг/мл - 30 хв
ІМАВЗ62-уУсСММАЕ о І -45хв.4"7С . - 50 мкл
Горівняння МАВОВИ З 1.195391, 781, 156,3, - 30 мкл химерними СІ ОМ18.2 312,6, 625, 1250, 2500, 5000, - розбавлення 1: 100 г 10000, 20000 нг/мл - 30 хв. реактивними антитілами |. 33 хв. 4 2С - 50 мкл . - 19,5, 39,1, 78,1, 156,3, - 50 мкл
Порвнян 83623 312,6, 625, 1250, 2500, 5000, - 1 мкг/мл 10000, 20000 нг/мл - 30 хв. - ЗО хв. 4"7С 6. Аналіз життєздатності
Ефект ІМАВЗ362-0ОМ4 і ІМАВЗ362-«сМмММАЄЕ відносно життєздатності клітин визначали з використанням колориметричного аналізу, який виявляє клітинні метаболічні активності. Аналіз заснований на здатності метаболічно активних клітин відновлювати жовтий ХТТ (2,3-біс-(2- метокси-4-нітро-5-сульфофеніл)-2Н-тетразолій-5-карбоксанілід) до забарвленої в жовтогарячий колір формазанової сполуки, яка може бути виявлена спектрофотометрією. Інтенсивність барвника пропорційна до кількості живих клітин.
Клітини збирали з використанням 0,0595 трипсину/ЕОТА (бірсо, 25300-054), ресуспендували в культуральному середовищі (таблиця 2), і 50 мкл суспензії клітин з відповідною кількістю
Зо клітин висівали в комірку в 96-коміркові культуральні планшети (таблиця 4). Через 24 години додавали токсин-кон'югований ІМАВЗ362 або контрольні антитіла, розбавлені в 50 мкл середовищі у відповідних концентраціях, і клітини культивували ще 72 години.
Таблиця 4
Огляд клітинних ліній, які використовувались в аналізах на життєздатність
Життєздатність клітин аналізували з використанням набору для аналізу клітинної проліферації Арріїспет ІІ (Арріїспет, А8088, 1000) відповідно до інструкцій виробника. Через 3- 5 годин інкубації з реагентом ХТТ вимірювали оптичну щільність при 480 нм (еталон 630 нм) з використанням спектрофотометра (Тесап). Зниження життєздатності розраховували за наступним рівнянням: та вапіе - БідВК
Кебисчоп ой віабіткіЗ - ЦЮ - ЕввЕ п пн жі во. сопігоа! - ВіазкЕ
Ведисітоп ої міаріїйу (Ус): зниження життєздатності |9о ріапК: контроль середовища сопіго!: клітини без антитіл затріе: клітини з антитілом
Значення ЕСво визначали за допомогою Сгарпрай Ргізт б з використанням нелінійної регресії. 7. Аналіз «ефекту свідка»
Активність «ефекту свідка» токсин-кон'югованих антитіл ІМАВЗ362 на клітинах без мішеней аналізували іп міго шляхом спільного культивування СІ ОМ18.2-негативної клітинної лінії РА-1 (ис), яка експресує люциферазу, у присутності або за відсутності СІ ОМ18.2-позитивної клітинної лінії МОСС-4 10СЕ8. Таким чином, 1,5х103 РА-1 (І ис) клітин на комірку висівали для окремої культури або разом з 1,5х103 МИО(0-4 10сЕ8 клітинами на комірку для спільної культивування в середовищі КРМІ, доповненому 1095 ЕС5 і 1 95 пен/стреп. Через 24 год. додавали ІМАВЗ362-0ОМ4, ІМАВЗ362-«єсММАЄЕ або некон'югований ІМАВЗ362 як негативний контроль й клітини культивували протягом ще 72 годин. Життєздатність клітин аналізували, як описано в б. Лізис клітин без мішені визначали шляхом вимірювання біолюмінесценції люциферази, яка експресує клітини РА-1 (ис). Таким чином, додавали 50 мкл суміші люциферину (1,92 мг/мл ЮО-люциферину (Зідта, 50227) і 160 мМ НЕРЕЗ в аанго) на комірку.
Планшет інкубували в темряві за кімнатної температури протягом 90 хв. і вимірювали біолюмінесценцію з використанням люмінометра (Іпіпйе М200, ТЕСАМ). Результати виражали як інтегровані цифрові відносні світлові одиниці (КІ). Зниження життєздатності розраховували,
Зо як описано в 6. 8. Експерименти на тваринах
Усі дослідження ксенотрансплантації проводили відповідно до національних правил регуляції й етичних принципів експериментальних досліджень на тваринах. Усі тварини утримувалися в особливих умовах без патогенів в окремих вентильованих клітках і при 12- годинному штучному циклі день-ніч. Корм і воду надавали ай Ірйшт. Перед початком дослідження мишам давали акліматизуватися протягом як мінімум 6 днів. 8.1. Дослідження максимальної стерпної дози (МСД)
Пухлини ксенотрансплантата інокулювали підшкірною ін'єкцією 8,5х105 ВхРО-3-СІ 0М18.2 людських пухлинних клітин підшлункової залози в 200 мкл РВ5 у бік самки миші Нза:АШшутіс
Миде-Рохпіпи. Для визначення МСОСД і ефективності кон'югатів антитіл проти СГОМІ18.2 і лікарських засобів у мишей, які мають пухлину, одержували різні дози ІМАВ362-0ОМ4 або
ІМАВЗ362-«смММАЕ. Максимально застосована доза була обмежена концентрацією антитіл і об'ємом ін'єкції, рекомендованої зМУ-5ОЇ А5З для внутрішньовенної ін'єкції мишам (х 200 мкл).
Обидва антитіла застосовували в максимальній концентрації у вигляді одноразової й повторної дози (наприклад, 15 і 16 мг/кг відповідно), а також половину цієї концентрації (наприклад, 7,5 і 8 мг/кг відповідно) або порожній контроль носія (розмір групи: п-5). Антитіла вводили внутрішньовенно на 14-й день після ксенотрансплантації й для повторної дози додатково на 21- й день після ксенотрансплантації. Масу тіла, здоров'я тварин, поведінку й розмір пухлини контролювали два рази на тиждень за допомогою циркуля, а об'єми пухлини розраховували за наступною формулою: |дДовжина х ширина х (ширина/2)|. Усіх тварин розтинали, коли перша пухлина групи носія досягла максимуму 1400 мм? або коли на пухлині з'являлись виразки (49-й день після ксенотрансплантації для ІМАВ362-ОМА4, 37-й день після ксенотрансплантації для
ІМАВЗ6б2-мжсММАЄЕ). Зразки крові для клінічного аналізу збирали під загальною анестезією, ініційованою за допомогою 250 мкл розчину суміші, яка складається з 1,25 мл кетаміну, 1 мл ксилазину (2 905) ії 7,75 мл Н2гО. Потім мишей перфузували за допомогою РВ5 з наступною перфузією 4 95 формаліну під загальною анестезією. Відібрані органи й тканини (шлунок, стравохід, мозок, серце, нирки, печінка, легені, підшлункова залоза, селезінка, дванадцятипала кишка, клубова кишка, ободочна кишка, матка і яєчники) розтинали й фіксували в 495 формаліні, зберігали при 4 "С і, нарешті, заливали парафіном. Трьохмікронні зрізи тканини вирізали з кожного зразка ЕЕРЕ (фіксованого формаліном, залитого парафіном) і монтували на адгезивні скельця (Зирегіго5зі Ойга Ріи5, Тпегто Різпег зЗсієпійіс). Після застивания протягом 60 хв. при 58 "С зрізи тканини БЕРЕ депарафінізували з використанням ксилолу й регідратували з використанням різних концентрацій етанолу (2х100 95, 2х96 95, 2х70 95 етанолу протягом З хв. за раз). Ядра фарбували протягом 5 хв. за кімнатної температури за допомогою гематоксиліну
Майера, з наступним промиванням під водою з водогону. Потім цитоплазму дофарбовували водним 0,595 еозином протягом 2 хв. за кімнатної температури. Після зневоднювання з використанням різних концентрацій етанолу й зрізи ксилолу монтували з використанням неводного середовища для заливання Х-ТВА Кії. 8.2. Клінічна біохімія
Для перевірки можливої токсичності щодо органів відповідні маркери токсичності для підшлункової залози, нефронотоксичності й гепатотоксичності аналізували в зразках сироватки.
Рівні аланінамінотрансферази/глутаміно-піровиноградної трансамінази (СРТ), аспартатамінотрансферази/глутамінової оксалооцтової трансамінази (СОТ), гамма- глутамілтрансферази (гама-ст), лужної фосфатази (АР), глутаматдегідрогенази (СОН), креатинину, креатинінкінази (СК), сечовини, холінестерази, білірубіну, ліпази, альфа-амілази,
Зо лактатдегідрогенази (ОН), альбуміну й сумарного білка визначали в Опімегейазтеаігіп аег
Удопаппе5 Сшепрего Опімегзйак (Майнц, Німеччина). Зразки сироватки одержували із крові, отриманої після остаточної кровотечі. Кров збирали за допомогою ретробульбарної венопункції після того, як мишей анестезували кетаміном/ксилазином. 8.3. Дослідження ефективності
Для створення ксенотрансплантатів пухлини людини відповідну кількість клітин суспендували в об'ємі 200 мкл РВ5 і вводили підшкірно в бік самки миші Нза:Ашйутіс Миде-
Еохпіпи. Мишей, які мають пухлину, обробляли за допомогою однієї внутрішньовенної ін'єкції
ІМАВЗ62-ОМ4 або ІМАВ362-уУсММАЄЕ у дозах, які не перевищують МСОСД. Контроль «голого» антитіла вводили двічі на тиждень шляхом чергування ін'єкцій ІМ/р-8 мг/кг ІМАВЗ62. У ранніх дослідженнях обробок, їх починали через З дні після ксенотрансплантації. У сучасних дослідженнях обробок пухлини вирощували до об'єму від 50 до 200 мм", і перед обробкою мишей з гомогенними пухлинами середнього об'єму перерозподіляли по групам контролю й антитіла. Масу тіла, здоров'я тварин, поведінку й розмір пухлини контролювали два рази на тиждень за допомогою циркуля. Об'єми пухлин розраховували за наступною формулою: довжина х ширина х (ширина/2)). Критерієм переривання був розмір пухлини »16 мм у довжину або ширину або за розрахунковим об'ємом »1400 мм3. Іншим критерієм переривання була поява на пухлині виразок або коли тварина втрачала більше 1095 маси тіла. У випадку повного інгібування росту пухлини мишей спостерігали протягом 120 днів після обробки. Персистуючі пухлини готували й фіксували в 495 формаліні для наступних досліджень ІНС. 9. Антитілозалежна клітинна цитотоксичність (АЮОСС)
Антитілозалежну клітинну цитотоксичність (АОСС) визначали шляхом вимірювання вмісту внутрішньоклітинного АТР у нелізованих клітинах після додавання РВМС людини до клітин- мішеней у присутності кон'югатів токсину ІМАВЗ62. Для кількісної оцінки АТР використовували біолюмінесценцію, генеровану люциферазою.
Клітини-мішені МОСО-4 10сЕ7 5 вопЗа р3З1514Ж10 висівали в певній кількості клітин (в8х105 клітин) за два дні до аналізу для одержання відтвореної конфлюентності.
Клітини-мішені збирали за допомогою 0,0595 трипсину/ЕОТА (бібсо, 25300-054) і доводили до концентрації 1,6х105 клітин/мл у ростовому середовищі, яке містить 20 мМ НЕРЕЗ (Сірсо, 15630-056). 8х103 клітин на комірку висівали в білий 96-комірковий РР-планшет та інкубували 60 протягом «5 год. при 37 "С і 5 95 СО».
РВМС готували зі свіжих лейкоцитарних плівок, отриманих від здорових донорів. Близько 20-25 мл крові розбавляли (1:2) РВЗ в З пробірках Раїсоп і ретельно нашаровували на 15 мл
ЕісоІ-Радие Ріи5 (ЗЕ Неансаге, 17144003) у чотирьох пробірках Раісоп об'ємом 50 мл.
Градієнти центрифугували (25 хв., 700 х д, без перерв). Після центрифугування РВМС збирали з інтерфази, промивали в 50 мл РВБЗ/2 мМ ЕОТА, центрифугували (5 хв., 468 х 9), знову ресуспендували в 50 мл РВБЗ/2 мМ ЕОТА і знову центрифугували (10 хв., 208 х д) для видалення тромбоцитів. Опади ресуспендували в 50 мл РВ5БЗ/2 мМ ЕОТА і підраховували клітини. Потім РВМС центрифугували (5 хв., 468 х 9), ресуспендували в культуральному середовищі Х-мімо-15 (І оп2а, ВЕ0О4-41802)), яке містить 5 96 сироватки людини й культивували протягом 1,5 год. при 37"С, 595 СО». РВМС збирали, центрифугували (5 хв., 468х 9) і ресуспендували в культуральному середовищі Х-мімо-145 (Гопга, ВЕО04-4180), регулюючи концентрацію клітин (для співвідношення Е:Т від 40:1) до 1,28 х 107 клітин/мл. ІМАВ362-ОМА,
ІМАВЗ62-«сММАЕ і ІМАВ362 розбавляли серійно (крок розбавлення - в 4,5-рази) 11 разів, з одержанням у результаті концентрації від 160 мкг/мл до 0,05 нг/мл (кінцева концентрація від 40 мкг/мл до 0,01 нг/мл). 25 мкл кожного розбавлення додавали до клітин-мішеней і для кожної умови використовували чотири повторності. РВ5 без антитіл додавали в середовище й у комірки контролю повного лізису. Потім у кожну комірку додавали 25 мкл готових РВМС (3,2 х 105 клітин) для досягнення співвідношення Е:Т 40:11 і планшети інкубували протягом 15 год. 4-1 год. при 37 "С, 595 СО». Після інкубації протягом ночі 10 мкл 8 95 розчину Тгйоп Х- 100/РВ5 додавали в комірки контролю максимального лізису й 10 мкл РВ5 в інші комірки.
Нарешті, додавали 50 мкл свіжоприготовленого стокового розчину люциферину (160 мм
НЕРЕЗ, 1 х РВ5, 3,84 мг/мл О-І исітегіп (Зідта Аїагісй, 50227)) у кожну комірку, і планшети інкубували протягом 90 хв. за кімнатної температури в темряві. Біолюмінесценцію вимірювали з використанням люмінометра (Іпїпйе М200, ТЕСАМ). Результати виражали у вигляді інтегрованих цифрових відносних світлових одиниць (КІ 0).
Специфічний лізис розраховували як: ше Ще | вати ме - бота! Те вів) і вресійсітявів Бі -И 00- З - 5 5 « - 9 -: 656 6 і ие хх -Я я х1001 7 І івахіуйташте сен - ота ірківії вресіїіс Іувів (Уо| - специфічний лізис (Оо ватрі - зразок юїа! Іузі5 - загальний лізис
Мах уїіабіє сеїІ5 - макс. життєздатних клітин (макс. життєздатних клітин: 10 мкл РВ5, без антитіл; загальний лізис: 10 мкл 8 95 (об./об.)
Тиюп Х-100 в РВ5, без антитіл)
Усі дані АЮСС обробляли за допомогою (згарпрад Ргієт б за допомогою функції «Іод(адопіз) м5 ге5ропзе - їїпа ЕС апуїйіпд». Максимальний лізис визначали як діапазон (різниця від верху до низу) кривої доза-відповідь, але максимально 10095. 10. Комплементзалежна цитотоксичність (СОС)
Комплементзалежну цитотоксичність (СОС) визначали шляхом вимірювання вмісту внутрішньоклітинного АТР у нелізованих клітинах після додавання компонента людського комплементу до клітин-мішеней у присутності токсин-кон'югованих ІМАВЗб2. Як показання вимірювали АТР-залежну біолюмінесценцію, генеровану люциферазою.
МОсаб-4 10сЕ7 5 зойЗар3151410 або КАТО- РСЕ-ВРЯТ2 аам р3151425 клітин-мішеней висівали в певній кількості клітин (8х105 і 9х105 клітин відповідно) за два дні до аналізу для одержання відтвореної конфлюентності.
Клітини-мішені збирали за допомогою 0,05 95 трипсину/ЕЮОТА і доводили до концентрації 1,6х105 клітин/мл у їхньому придатному культуральному середовищі, яке містить 10 95 (об./об.)
ЕС5. 8х103 клітин висівали в білий 96-комірковий планшет і інкубували при 37 "Сі 595 СО».
Через 24 години додавали 50 мкл антитіл, серійно розбавлених в аналітичному середовищі (6095 КРМІ, що містить 20 мМ НЕРЕЗ5, 40 95 людської сироватки, об'єднаної від декількох здорових донорів) (кінцева концентрація від 80 до 78,13 нг/мл), і клітини інкубували протягом 80 хв. при 37 "С ії 5 95 СО». Потім до контролів загального лізису додавали 10 мкл 8 95 (об./06.)
Тип Х-100 в РВ5, тоді як 10 мкл РВ5 додавали в усі інші комірки (контролі макс. життєздатних клітин і фактичні зразки). Реакцію люциферази починали з додавання 50 мкл суміші люциферину (3,84 мг/мл Ю-люциферину, 160 мМ НЕРЕБЗ в аангоО) на комірку. Планшет витримували в темряві за кімнатної температури протягом 90 хв. і вимірювали біолюмінесценцію з використанням люмінометра (Іпіпйе М200, ТЕСАМ). Результати виражали як інтегровані цифрові відносні світлові одиниці (КІ 0).
Специфічний лізис розраховували як:
зресійс тів 5 - 100 - тенет ки х іо 7 тіпа хітзатесене - ота! Іквів) ї вресіїіс Іувів (Уо| - специфічний лізис (Оо ватрі - зразок та! Іузі5 - загальний лізис тах уіабіє сеїІ5 - макс. життєздатних клітин (макс. життєздатних клітин: 10 мкл РВ5, без антитіл, загальний лізис: 10 мкл 8 95 (об./об.)
Тиюп Х-100 в РВ5, без антитіл)
Усі дані СОС обробляли за допомогою Сгарпрай 6, за допомогою функції «Іод(адопібї) м5 гезропзе - їпа ЕС апуйіпд». Максимальний лізис визначали як діапазон (різниця від верху до низу) кривої відгуку дози, але максимально 100 9.
ПРИКЛАД 2. СКРИНІНГ ЕНДОЦИТОЗА СІ ЮОМ18.2-СПЕЦИФІЧНИХ АНТИТІЛ
Хоча при протипухлинній терапії з «голими» антитілами інтерналізація антитіл, пов'язаних з мішенню, може зменшити кількість антитіл, пов'язаних з мембраною, доступних для основних механізмів дії, наприклад АОСС і СОС, ендоцитоз є істотною особливістю для розробки кон'югатів антитіло-лікарський засіб (АОС). Однією з важливих властивостей АЮС є ендоцитоз комплексу мішень-АЮС. Отже, швидкість ендоцитоза «голого» антитіла є одним з основних факторів розробки антитіл, кон'югованих з токсином.
Властивості з'єднування, тобто відносну афінність до СІ ОМ18.2, перехресну реактивність до
СІГОМІ18.1 і специфічність до СІ ОМ18.2, опосередковану антигенним епітопом, визначали для різних мишачих і химерних антитіл проти СГОМ18.2 за допомогою аналізу проточної цитометрії (таблиця 5 і таблиця 6). Антитіла, що демонструють сильне зв'язування з СІ ОМ18.2, відбирали для подальшого скринінга ендоцитоза.
Ефективність ендоцитоза різних СІ ОМ18.2-специфічних і СІ І018.2/СГО0М18.1 реактивних антитіл тестували іп міго шляхом спільної інкубації антитіл із сапорин-кон'югованими Еар- фрагментами (Рар-2гАР) разом з клітинами НЕК293-СІ ОМ18.2, які експресують СГОМ18.2. При спільній інтерналізації з антитілом, пов'язаним з мішенню, сапорин інгібує біосинтез білка клітини, що приводить до клітинної смерті, яку можна відстежити за допомогою аналізу життєздатності клітин. Цей спосіб є непрямим способом оцінки ендоцитоза комплексу мішень- антитіло. Антитіла тестували як химерні антитіла, коли вони були доступні, а інакше, скринінг
Зо ендоцитоза проводили за допомогою мишачих антитіл. спіт тАВЗ362 (ІМАВЗ362), а також спіт тАВ294 можна ефективно інтерналізувати при зв'язуванні СГОМ18.2, що приводить до зниження життєздатності клітин НЕК293-СІ 0ЮМ18.2 навіть за дуже низьких концентрацій антитіл ІМАВ362: ЕСзо-11 нг/мл; тАВ294: ЕСво-10 нг/мл).
Напроти, спіт тАВЗ308 ї спіт тАВЗ359 не зменшували життєздатність клітин (Фігура 2). Оскільки спіт тАВ294 і спіт тАВЗ359 проявляють подібні відносні афінності зв'язування й показують значні розбіжності в інтерналізації (спіт тАВ294: ЕСво-10 нг/мл, спіт тАВЗ59: немає ендоцитоза), ефективність ендоцитоза, очевидно, не тільки корелює з афінністю зв'язування антитіла, але також залежить від з'єднувального епітопа.
Навіть інтерналізація ти тАВЗ362 перевершувала всі інші тестовані мишачі СІ ОМ18.2- реактивні антитіла, які не виявили істотного ендоцитоза в аналізі Рар-2АР (Фігура 3).
Таким чином, СІ ОМ18.2-специфічні антитіла ІМАВЗ362 і спіт тАВ294 ефективно інтерналізувались при зв'язуванні з СГОМІ18.2 ії є придатними для подальшого оцінювання їх, як кон'югатів лікарського засобу й антитіла.
Таблиця 5
Відносна афінність зв'язування й специфічність СІ ОМ18.2-реактивних антитіл
Ідентифіковані
Макс Макс. амінокислоти
Антитіло ІзотиП ЕСво ЕСво норма- зв'язування зв'язування, СГОМ18.1 людського
Інг/млі лізована (90) ІМЕЙ нормалізоване | реактивне | СГОМ18.2, які (бе розпізнаються антитілами
ІМАВ
ІМАВ
ІМАВ ІДС ЕБбО
ІМАВ ти тАВ
Ми тАВ |миші ЕБбО титАВ |/|дага титАВ |/|дагЬ ти тАВ . А425, Е56О, ти тАВ Гестмиші| 33263 5102 зва явні оре ти тАВ Побга 27932 4284 2800 35 п.а. 623 миші ти тАВ | дага М370, М45О, ти тАВ Ідага ти тАВ Ідага ти тАВ . ти тАВ Ідага
АЯ425, М4А5О, титАВ 961 8534 1640 ат З ЕББО, О6БР, 3851 миші
І 691
МЗ370, А425,
Е56О), І 691
А425, М450 ти тАВ Ідага не дос- " "
О29М, А425, ти тАВ Іде ді 106 4 М4А5О, 047Е, 317 З миші ЕБ560, С65Р,
І 691 ти тАВ Ідага 360 1 миші титАВ |/|дагЬ
Таблиця 5 (продовження)
Ідентифіковані
Макс Макс. амінокислоти . ЕСво ЕСво норма- ' й зв'язування, | СІ ОМ18.1 людського
Антитіло Ізотип Інг/млі| | лізована (90) я нормалізова | реактивне | СГ ОМ18.2, які не (бо) розпізнаються антитілами ти тАВ й ти тАВ й ти тАВ й ти тАВ й
Зв'язування з СІ ОМ18.2 (ЕСво нормалізована |95| і нормалізоване макс. зв'язування (Обі, були нормалізовані до ІМАВЗ362) і СІ ОМ18.1-реактивність визначали проточною цитометрією на клітинах НЕК293, які стабільно експресують відповідний білок. Антигенний епітоп, відповідальний за специфічність СІ ОМ18.2, аналізували за допомогою проточної цитометрії на клітинах НЕК293Т, які транзиторно гіперекспресують відповідний мутант СІ ОМ18.2. п.а.: не аналізували. Антитіла, відзначені однаковим числом (1, 2, З або 4), тестували в тому самому аналізі зв'язування. 1-3: детектування з використанням АРС-кон'югованих вторинних антитіл; 4: детектування за допомогою Ргоїеїп І -РІТС; п.а.: не аналізували.
Таблиця 6
Відносна афінність зв'язування й ендоцитоз СІ ОМ18.2-специфічних антитіл : :
Макс Ідентифіковані
ЕСво Макс зв'язу макс. амінокислоти . норм п зменшенн людського птто гг алізо вання норма гнглегі г я СГОМ18.2, які вана ІМЕЙ поса ге) життєздат розпізнаються
Ос) че ос) -ності (о) антитілами
МАВ?! т8496 1 10001000
ІМАВЗб22 1942 5319 А425,М45О0, Е56О
ІМАВЗ62З
З ти тидвЗ3б2 4286 | 345 | 5913. 111 -80 231 п.а.
Ідсга
З спіт тАв2942 5701 зо089| 58 | 10 | 91 | 86 |А425. МА5О, Е5бО відсутній | відсутній | відсутній . і ефект ефект ефект відсутній | відсутній | відсутній 1 відсутній | відсутній | відсутній
Відносна афінність зв'язування |96|, макс. зв'язування |9У6| або макс. зниження життєздатності (96|, нормалізоване до ІМАВЗ62, показані для зв'язування й ендоцитоза з використанням проточної цитометрії й аналізу ЕРар-2АР, відповідно. Антитіла, відзначені однаковим числом (1 або 2), тестували в тому самому аналізі зв'язування. Непряму оцінку інтерналізації з антитілами, відзначеними 1 або 2, проводили разом в одному аналізі й з антитілами, відзначеними 3, у другому аналізі життєздатності клітин. 1: детектування з використанням АРС-кон'югованих вторинних антитіл; 2 і 3: детектування за допомогою Ргоїеїп
І-РІТО.
ПРИКЛАД 3. КОН'ЮГАЦІЯ ТОКСИНУ Й ІМАВЗ62
Кон'югацію токсинів проводили в Рігата! Неайпсаге, включаючи кінцеву заміну буфера. Були проведені дослідження стабільності, щоб показати, що АОС залишаються в межах специфікації протягом певного періоду часу, якщо вони зберігаються за конкретних умов зберігання.
ІМАВЗ62 кон'югували з ММАЕ через розщеплюваний валін-цитруліновий лінкер (мсо-лінкер) або з рмаА через розщеплюваний М-сукцинімідил-4-(2-піридилдитіо) бутиратний лінкер (5РОВ-лінкер).
Кон'югати токсинів і ІМАВЗ362 зберігали в буфері для зберігання (20 мМ гистидина й 85 мг/мл сахарози, рН 5,8) при 2-8 76.
Таблиця 7 28-денне тестування стабільності ІМАВЗ362-ОМА і ІМАВ362-усСММАє
Аналіз
Мономеріж| 7/7 17771717196. |... .95..ЮЩ | 95 2 ЮЩщ | 9 рАК: співвідношення лікарського засобу й антитіла
ІМАВЗ62-ОМА їі ІМАВ362-«СММАЕ обидва демонстрували високий вміст мономера 295 95 і незначна кількість вільного лікарського засобу («1 965).28-денне тестування стабільності кон'югованих з токсином антитіл ІМАВ362 за температури зберігання 2-8 "С показало лише незначне зниження вмісту мономера й незначне Збільшення вільного лікарського засобу для обох АОС. Обидва антитіла були ефективно кон'юговані й продемонстрували співвідношення лікарського засобу до антитіла, яке становить 3,2 для ІМАВЗ362-ОМА, і 4,5 для ІМАВ362-усСММАЕ (таблиця 7).
ПРИКЛАД 4. ЗВ'ЯЗУВАННЯ ІМАВЗ362-АОС
Властивості з'єднування ІМАВЗ62 були докладно протестовані раніше: - ІМАВЗ362 зв'язується з першою позаклітинною петлею варіанта сплайсинга 2 клаудину 18 (СГ ОМ18.2). - Афінність до СІ ОМ18.2 перебуває в низькому наномолекулярном діапазоні. - Не спостерігали перехресної реактивності з будь-яким СІ ОМ18.2-негативним типом клітин або тканин. - Не спостерігали перехресної реактивності з найближчим спорідненим членом родини варіантів сплайсинга 1 клаудину 18 (СІ ОМ18.1).
Відносні афінності зв'язування ЮОМ4- і ММАЕ-кон'югованих антитіл ІМАВЗ362 порівнювали з
Зо некон'югованим ІМАВЗб62 за допомогою проточної цитометрії з використанням клітинних ліній, які ендогенно й ектопічно експресують СІ ОМ18.2. З'єднувальні властивості тестували за різних концентрацій антитіл у діапазоні від 0,1 до 20 мкг/мл (Фігура 4, таблиця 8).
Таблиця 8
Огляд аналізів зв'язування кон'югатів ІМАВ 362-токсин з СІ ОМ18.2-позитивними клітинними лініями 11111111 | Вт ІМЕЦЕСво (нг/млу| Влах (МЕ) |ЕСво (нг/мл/| Втах (МЕ) |ЕСво (нг/мл
НЕКгОУЗАголІ ЇЇ 7-11
НЕКгОЗАССОМІВЯ ЇЇ - Її 7-1 - 1-1 11 -
Аме ЇЇ 7 - Її 7-17 - 111-11-11 мМс-мМвЯ 1117-11-11
Втах: максимальне зв'язування, МЕ!: середня інтенсивність флуоресценції
У порівнянні з некон'югованим ІМАВЗ362, ОМВ- і ММАЕ-кон'юговання ІМАВЗ362 показали дещо знижену відносну афінність зв'язування на клітинах, які ендогенно й ектопічно експресують СІ ОМ18.2 (Фігура 4, таблиця 8). Обидва токсин-кон'югованих антитіла мали дуже схожі значення ЕСзхо, але дещо відрізнялися за максимальними значеннями зв'язування, у яких
ІМАВЗ62-ОМА проявляв більш високе максимальне зв'язування (таблиця 8).
СІ ОМ18.2-опосередковане зв'язування токсин-кон'югованих антитіл ІМАВЗ362 тестували на клітинах, які ектопічно гіперекспресують СІ ОМ18.2, і на відповідних вихідних СІ ОМ18.2- негативних клітинних лініях (Фігура 5, таблиця 8).
Зв'язування ІМАВЗ362-ОМА їі ІМАВ362-«кЖсММАЕ строго залежить від наявності їх молекули- мішені СІ ОМ18.2 (Фігура 5). Специфічність зв'язування аналізували за допомогою проточної цитометрії з використанням трансфектантов НЕК293, сконструйованих для гіперекспресії людського СІ ОМ18.2 або високогомологічного білка СІГОМ18.1 людини. НЕК293-тоск використовували як негативний контроль (Фігура 6, таблиця 8).
ІМАВЗ62 і токсин-кон'югування антитіла ІМАВ362-ОМА їі ІМАВЗ362-"«УсММАЕ зв'язувалися зі схожими відносними афінностями із клітинами НЕК293-СІ ОМ18.2, які ектопічно експресують
СІГОМ18.2 людини (таблиця 8). Більше того, ІМАВ362, ОМ4- і ММАЕ-кон'югування ІМАВЗ362 не проявляли перехресної реактивності до людського СІ ОМ18.1 або до нетрансфікованих клітин (Фігура 68 і С).
ПРИКЛАД 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ І СПЕЦИФІЧНІСТЬ ІМАВЗ362-АОС ІМ МІТНО 1. Вплив на життєздатність клітин
Вплив ІМАВЗ362-ОМА ї ІМАВ362-«сММАЕ на життєздатність клітин тестували за допомогою декількох людських пухлинних клітинних ліній рака шлунка й підшлункової залози, які ендогенно й ектопічно експресують СІ ОМ18.2, з використанням колориметрического аналізу на основі ХТТ для спектрофотометричної кількісної оцінки метаболічно активних клітин. Протипухлинну активність тестували за різних концентрацій антитіл у діапазоні від З до 16875 нг/мл (Фігура 7, таблиця 9).
ІМАВЗ62-ОМА і ІМАВ362-«сМмММАЄЕ ефективно інгібували іп мйго життєздатність пухлинної
Зо клітинної лінії рака шлунка МОСС-4, МСІ-М87-СІ ОМ18.2 і клітинної лінії клітин підшлункової залози ВхРО-3-СІОМ18.2 (Фігура 7). Обидва кон'югата ІМАВ 362-токсин інгібували життєздатність клітин МО(С-4, які ендогенно експресують СІ ОМ18.2, (значення ЕСво: 155 - 631 нг/мл, максимальне зниження життєздатності: 2 85905) і клітин ВХРО-3-СІ ОМ18.2, які ектопічно експресують СІ ОМ18.2, (значення ЕСзво:43 - 54 нг/мл, максимальне зниження життєздатності: » 8395) і клітин МСІ-М87-СІОМ18.2 (значення ЕСво: 75-180 нг/мл, максимальне зниження життєздатності: 45 - 61 95) за подібних концентрацій (Фігура 7, таблиця 9).
Таблиця 9
Огляд аналізів життєздатності клітин, виконаних з використанням кон'югатів ІМАВ 362-токсин на
СІ ОМ18.2-позитивних клітинних лініях ши; вв зоп За мас 10сЕВ | 372 | -:( 69 | 61 | Мк: 67 КЖ(С( 743 | щВЗ 1 48 ! (86 р Ж «
Крім усього іншого, опосередковану мішенню протипухлинну активність кон'югата ІМАВ 362- токсин тестували іп міго з використанням СІ ОМ18.2-негативної клітинної лінії МСІ-М87 і стабільно трансфікованою клітинної лінії МСІ-М87-С10М18.2 (Фігура 8). ІМАВ362-усСММАє інгібував життєздатність клітин тільки на СІ ОМ18.2-позитивних, але не на СІ ОМ18.2-негативних клітинах. Таким чином, активність ІМАВ362-«хЖсММАЕ строго залежить від експресії СГ ОМ18.2 (Фігура 8).
Специфічність токсин-кон'югованих антитіл ІМАВЗ6б2 аналізували з використанням трансфектантів НЕК293, які гіперекспресують людський СІ ОМ18.2 або високомологічний білок
СІ ОМ18.1 людини. Як негативні контролі використовували клітини НЕК293, стабільно трансфіковані порожнім вектором (Фігура 9). ІМАВ362-«сСММАЕ знижує життєздатність клітин на
СІ ОМ18.2-позитивних, але не на СІ ОМ18.2-негативних клітинах. Ефект строго залежить від
СІОМ18.2, тому що в клітинах, які експресують гомологічний білок 18.1 (Фігура 9), не спостерігали інгібування клітинної проліферації.
Таким чином, ІМАВ362-«сММАЕ і ІМАВ362-ОМА4 продемонстрували подібну ефективність іп міго, і обидва АЮС дуже ефективно інгібували життєздатність клітин декількох пухлинних клітинних ліній рака шлунка й підшлункової залози людини. Ефект строго залежить від експресії мішені. 2. «Ефект свідка»
Активність «ефекту свідка» ІМАВЗ362-0ОМ4 і ІМАВЗ362-УсММАЄЕ іп мійго визначали з використанням змішаних пухлинних клітинних культур, що складаються із СІ ОМ18.2-позитивних і СІ ОМ18.2-негативних клітинних ліній. Негативні щодо мішені клітини РА-1 (І ис), які стабільно експресують люциферазу світлячків, використовували як репортерні клітини для вимірювання клітинного лізису.
Люциферазна активність спільних культур клітин РА-1 (ис), які експресують люциферазу, і клітин МОСС-4, негативних по люциферазе, показала, що обробка ІМАВ362-ОМА або ІМАВ362-
МСММАЄЕ ефективно видаляла негативні щодо мішені клітини РА-1ї (ис) у присутності позитивних щодо мішені клітин МО(ЗС-4. Крім того, клітини РА-1 (ис) не зазнали впливу за
Зо відсутності клітин, які експресують СІ ОМ18.2 (Фігура 10).
Таким чином, ІМАС362-ОМА і ІМАВ362-"«СММАБЕ-АОС були здатні індукувати «ефект свідка» на сусідні СІ ОМ18.2-негативні пухлинні клітини. Обидва токсини ефективно вивільнялися з
ІМАВЗ362 в СГ ОМ18.2-позитивних пухлинних клітинах і, завдяки своїй проникності крізь мембрани, були здатні виявляти цитотоксичну активність на «клітини-свідки».
ПРИКЛАД 6. ПРОТИПУХЛИННА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІМАВ362-АООС ІМ МІМО 1. Дослідження максимальних стерпних доз
У першому іп мімо експерименті максимальну стерпну дозу (МСД) ІМАВ362-ОМА і ІМАВЗ362-
МСММАЄЕ визначали в голих мишей з розвиненими ксенотрансплантованими пухлинами підшлункової залози людини ВхРО-3-СІ0М18.2. МОСД відноситься до найвищої дози при лікуванні, яка буде давати цільовий ефект без неприйнятної токсичності. 11. МСД ІМАВ362-ОМА
Клітини ВХРО-3-СІ ОМ8.2, які ектопічно експресують СІ ОМ18.2 людини, уводили підшкірно в бік самок мишей Нза:Агїутіс Миде-Рохпіпи. Після того, як на 13-й день пухлини досягли середнього розміру 75 ж 13 мм (середнє значення 5503), мишей розподіляли за групами контролю й антитіла. Миші одержували одноразову дозу 7,5 або 15 мг/кг ІМАВ362-ОМА4 за 5О0 допомогою болюсної в.в. ін'єкції на 14-й день або повторні дози 15 мг/кг ІМАВ362-ОМА4 за допомогою болюсної в.в. ін'єкції на 14-й день і 21-й день, відповідно. Миші контрольної групи одержували носій на 14 день. На 49-й день після трансплантації тварин забивали. Для тестування токсичності проводили відбір зразків крові, і органи готували й зберігали для подальших гістопатологічних досліджень.
Пухлинний ріст
ІМАВЗ62-ОМА4 інгібував ріст пухлини в мишей з розвиненими ксенотрансплантованими пухлинами людини ВхРОС-3-С1Ї0ОМ8.2. Одноразова або повторна обробка ІМАВЗ362-ОМ4 приводила до майже повної регресії пухлини у всіх оброблених мишей протягом періоду спостереження дослідження (49 днів) незалежно від дози. Таким чином, одноразова доза 7 мг/кг
ІМАВЗ62-ОМА може бути достатньою для повної ремісії пухлини (Фігура 11).
Стан здоров'я
Масу тіла, поведінка тварин і загальна стан здоров'я контролювали два рази на тиждень. Усі тварини показали нормальну масу тіла протягом експериментів (Фігура 12). Ніяких поведінкових аномалій не спостерігали. Однак одна тварина вмерла після внутрішньовенного введення другої дози 15 мг/кг ІМАВЗ362-ОМА з невідомої причини.
Клінічні аналізи
Ми визначили рівні в сироватці аланінтрансамінази (СОРТ), аспартаттрансамінази (СОТ), лужної фосфатази (АР), глутаматдегідрогенази (СЗІОН), с-амілази, холінестерази, креатининкінази (СК), лактатдегідрогенази (І ОН), ліпази, сечовини, глюкози, загального білка й альбуміну. Не виявили ніяких відмінностей між групами носія й групами ІМАВ362-ОМА (Фігура 13). Креатинин і гамма-глутамілтрансфераза були нижче межі виявлення у всіх групах (дані не показані). Усі тварини у всіх групах показали нормальні сироваткові рівні тестованих сурогатних маркерів для гепато-, нефро- або панкреатичної токсичності навіть після повторних доз 15 мг/кг
ІМАВЗ62-ОМА.
Таким чином, 15 мг/кг ІМАВ362-ОМА (еквівалент 45 мг/м? у людини) у вигляді одноразового введення добре переносилися мишами й демонстрували високу протипухлинну ефективність при обробці СІ ОМ18.2-позитивних ксенотрансплантатів. Через обмеження концентрації й об'єму ін'єкції, внутрішньовенна ін'єкція більш високих доз була неможливою, і максимальна
Зо переносима одноразова доза не була визначена.
Гістологічний аналіз
Для гістологічного аналізу парафінові зрізи головного мозку, серця, нирок, печінки, підшлункової залози, селезінки й шлунка фарбували гематоксиліном-еозином і досліджували за допомогою мікроскопії на предмет ІМАВ 362-"сСММАЕ-опосередкованих морфологічних змін.
Ніяких морфологічних змін не спостерігали в зрізах тканин у тварин, оброблених ІМАВЗ362-ОМА, у порівнянні з мишами, обробленими носієм. Примітно, що шлунок, єдина тканина, яка експресує мишачий СІГОМ18.2, не демонструвала ушкодження тканини, опосередкованого обробкою антитілом (Фігура 14). 1.2. МСД ІМАВ362-уСММАЕ
МСОСД ІМАВЗ362-усСММАЄЕ тестували з використанням тієї ж мишачої моделі, що й для
ІМАВЗ62-ОМА (1.1). Мишей розподіляли по групах після того, як пухлини досягали середнього значення 111-427 мм3 (середнє ж 50) на 13-й день і обробляли одноразовою болюсною в.в. ін'єкцією 8 або 16 мг/кг ІМАВ362-«СММАЕ (еквівалент 24 і 48 мг/ме у людини) на 14 день або повторними дозами болюсних в.в. ін'єкцій 16 мг/кг ІМАВ362-«хЖсММАЕ на 14 і 21 день. Миші контрольної групи одержували контроль носія на 14-й день. Тварин забивали на 37-й день.
Проводили клінічний біохімічний аналіз, і органі збирали й зберігали для подальших гістопатологічних досліджень.
Пухлинний ріст
Обробка ІМАВ362-«сСММАЕ індукувала регресію пухлини й додатково інгібувала ріст пухлини в мишей з розвиненими ксенотрансплантованими пухлинами людини ВхРОС-3-СІ ОМ8.2.
Наприкінці дослідження (37 днів) одноразова або повторна обробка ІМАВЗ362-"СММАЕ приводила до майже повної регресії пухлини у всіх оброблених мишей незалежно від дози.
Таким чином, одноразова доза 8 мг/кг ІМАВ362-«СММАЕ може бути достатньої для повної ремісії пухлини (Фігура 15).
Стан здоров'я
Масу тіла, поведінку тварин і загальний стан здоров'я контролювали два рази на тиждень.
Усі тварини показали нормальну масу тіла протягом експериментів (Фігура 16). Дві тварини (одна миша із групи 5О і одна із групи КО) були апатичними протягом короткого часу безпосередньо після першої ін'єкції 16 мг/кг ІМАВ362-мМсСмММАЕ. Однак такої аномальної поведінки не спостерігали в жодної іншої тварини або після другого застосування ІМАВЗ362-
МСММАЕ.
Клінічна хімія
Ми визначили сироваткові рівні сурогатних маркерів для гепато-, нефро- або панкреатичної токсичності (аланінтрансаміназа (СРТ), аспартаттрансаміназа (СОТ), глутаматдегідрогеназа (СІ ОН), альфа-амілаза, холінестераза, креатининкіназа (СК), лактатдегідрогеназа (ІОН), ліпаза, сечовина, глюкоза, загальний білок і альбумін). У порівнянні з контрольною групою носія не спостерігали серйозних відхилень сурогатних маркерів у сироватці тварин, що одержували
ІМАВЗ62-«сММАЄЕ (Фігура 17). Креатинин і гамма-глутамілтрансфераза були нижче межі виявлення у всіх групах. Таким чином, ніяких ознак токсичності в печінці, підшлунковій залозі або нефротоксичності не спостерігали в аналізах клінічної біохімії в оціненому діапазоні доз.
Гістологічний аналіз
Для гістологічного аналізу парафінові зрізи головного мозку, серця, нирок, печінки, підшлункової залози, селезінки й шлунка фарбували гематоксиліном-еозином і досліджували за допомогою мікроскопії на ІМАВ 362-усСММАЕ-опосередковані морфологічні зміни.
Ніяких морфологічних змін, пов'язаних з ІМАВ362-«сММАЕ, не спостерігали в зрізах тканин в оброблених ІМАВ362-«сСММАЕ тварин у порівнянні з мишами, обробленими носієм, що вказує на те, що ІМАВ362-«сСММАЕ не викликає ні ушкодження тканини, ні запалення. Примітно, що навіть шлунок, єдина тканина, яка експресує мишачий СіІдп18.2, не демонструвала опосередкованого антитілом ушкодження тканини (Фігура 22). 2. Дослідження ефективності
Протипухлинні ефекти ІМАВЗ362-ОМА ї ІМАВ362-у"сСММАЕ додатково аналізували іп мімо на бестимусних голих мишах Миде-Бохпіпи, яким підшкірно трансплантували клітини карциноми людини, ендогенно або які ектопічно експресують СІ 0ОМ18.2. Оптимальну терапевтичну дозу
ІМАВЗ62-ОМА і ІМАВ362-у«сСММАЕ у тваринних моделях пухлин визначали в дослідженнях на основі діапазону доз (Фігура 18 і Фігура 20, відповідно). Подальші дослідження ефективності ксенотрансплантованих пухлин людини проводили з оптимальною дозою ІМАВЗ362-ОМА і
ІМАВЗ62-«сММАЕ (Фігура 19 і Фігура 21, відповідно).
ІМАВЗ62-ОМА їі ІМАВ362-«сММАЕ сильно інгібували ріст пухлини й поліпшували виживання
Зо мишей, які мають пухлину, у різних моделях ранніх ксенотрансплантатів (початок терапії через
З дня після імплантації пухлини), а також при обробках прогресуючих солідних пухлин (початок терапії при розмірі пухлини-100 мм3).
Обробка прогресуючих ксенотрансплантованих людських пухлин шлунка /МСЇІ-
М87-СІ ОМ18.2
У дослідженні, присвяченому діапазонам доз, протипухлинну ефективність ІМАВЗ362-ОМА і
ІМАВЗ62-жЖсСММАЄЕ аналізували на мишах із опрогресуючими СІ ОМ18.2-позитивними ксенотрансплантованими пухлинами МСІ-М87-СІО0М18.2. Через 13 днів після трансплантації тварин обробляли 15,2, 7,6 або 3,8 мг/кг ІМАВ362-ОМА або 16, 8 або 4 мг/кг ІМАВ362-усСММАє або контролем носія, застосовуючи у вигляді одноразових болюсних в.в. ін'єкцій. Тварини з контрольної групи одержували 8 мг/кг некон'югованого ІМАВЗ362 (два рази на тиждень, в.в./в.б.).
ІМАВЗ362-ОМ4 і ІМАВЗ362-«сММАЄЕ сильно інгібували ріст пухлини, опосередковували регресію пухлини й тривалість виживання мишей, які мають пухлину, дозозалежним чином, у той час як «голе» антитіло ІМАВЗ362 у цій кращій моделі обробки не проявляло статистично значимих протипухлинних ефектів (Фігура 18). Обидва токсин-кон'югованих антитіла ІМАВЗ362 продовжували виживання мишей, які мають пухлину (середня виживання: 73 дня в групі носія в порівнянні з 143 днями в групі ІМАВ362-мсММАЄЕ 16 мг/кг ї 136 днів у групі ІМАВ362-ОМА 15,2 мг/кг) (Фігура 18).
Лікування ранніх ксенотрансплантованих людських пухлин шлунка МШОС-4 10сЕ7-5 взопЗа
Протипухлинну ефективність ІМАВ362-ОМА і ІМАВ362-«сСММАЕ аналізували на мишах, яким підшкірно трансплантували клітини карциноми шлунка МОСОС-4 10сЕ7-5 5огіЗа, які ендогенно експресують СІГОМ18.2. Тварин обробляли на 3-й день після трансплантації шляхом одноразової в.в. ін'єкції 15,2 мг/кг ІМАВ362-ОМА, 16 мг/кг ІМАВ362-«сСММАЕ або контролю носія.
ІМАВЗ62-ОМА ії ІМАВ362-«СММАЕ запобігали росту пухлини в оброблених тварин, тоді як у всіх мишей контрольної групи розвивалися пухлини (р «0,0001) (Фігура 19). Після попередньо певного часу спостереження 120 днів 9 з 10 тварин, які одержували ІМАВ362-ОМА або ІМАВЗ362-
МСММАЕ, були живі й не мали пухлини, тоді як усі тварини з контрольної групи носія повинні були бути піддані евтаназії через критерії переривання не пізніше 41 дня після трансплантації (середня виживання 34 дня, р«е0,0003) (Фігура 19).
Обробка розвинених пухлин ксенотрансплантованих пухлин підшлункової залози людини 60 ВхРО-3-С1 ОМ18.2
Дозозалежну протипухлинну активність ІМАВЗ362-0ОМ4 і ІМАВЗ362--сММАЕ іп мімо аналізували в дослідженні даних діапазону доз у мишей з розвиненими ксенотрансплантованими пухлинами підшлункової залози ВхРО-3-СІ0ОМ18.2. Тварин обробляли на 14-й день за допомогою 15,2, 7,6 або 3,8 мг/кг ІМАВ362-ОМА, 16, 8 або 4 мг/кг
ІМАВЗ62-мжсММАЄЕ, носія, які вводили у вигляді одноразових болюсних в.в. ін'єкцій або повторними дозами 8 мг/кг ІМАВЗ62 (двічі на тиждень, в.в./в.б.).
ІМАВЗ362-ОМ4 і ІМАВЗ362-уУсММАЄЕ значно інгібували ріст пухлини, опосередковували регресію пухлини й тривалість виживання мишей, які мають пухлини, дозозалежним чином.
Напроти, некон'югований ІМАВ362 не демонстрував статистично значимих протипухлинних активностей у цій моделі розвитої пухлини (Фігура 20). Обидва антитіла, кон'юговані з токсинами ІМАВЗ62, значно продовжували виживання пухлинних мишей (середня виживання: 48 днів у групі транспортних засобів у порівнянні з 98,5 днями в ІМАВ362-«сСММАЕ 16 мг/кг і 81 день у групі ІМАВ362-ОМА 15,2 мг/кг) (Фігура 20).
Обробка ранніх ксенотрансплантованих людських пухлин підшлункової залози БАМ-Сї 1С5Бг2
Протипухлинну активність ІМАВ362-ОМА і ІМАВ362-хУсММАЕ іп мімо тестували на мишах, яким підшкірно трансплантували клітини карциноми підшлункової залози ЮОАМ-З 1С5Р2, які ендогенно експресують СГ ОМ18.2. Клітини ЮАМ-з 1С5Б2 містять винятково низькі кількості
СІГОМ18.2 на клітинній поверхні; при цьому значна кількість білка або РНК детектується імуноблотом або 48Т-РСВ. ІГХ-аналізи ксенотрансплантованих пухлин ПОАМ-С 1С5Е2 показали, що тільки субпопуляція пухлинних клітин демонструє фарбування мембранно-асоційованого
СІГОМ18.2 від помірного до сильного. Таким чином, ксенотрансплантовані пухлини ЮАМ-С 1С5Р2 можуть бути придатні для обробки кон'югатами антитіл і лікарських засобів, які демонструють ефект загибелі «свідка». Тварин обробляли на 3-й день після трансплантації шляхом одноразової в.в. ін'єкції 15,2 мг/кг ІМАВ362-ОМ4, 16 мг/кг ІМАВ362-"«СММАЄ або контролю носія.
ІМАВЗ62-ОМА і ІМАВ362-УсММАЕ значно інгібували ріст пухлини й тривалість виживання мишей, які мають пухлину, у порівнянні з контролем носія (Фігура 21). У більшості мишей (5095) ріст пухлини був повністю припинений. Після періоду спостереження 120 днів 2 з 7 тварин в
Зо ІМАВЗ62-ОМА (медіанна виживання 87 днів, р - 0,0002) і 4 з 7 тварин у групі обробки ІМАВЗ362-
МеММАЕ були ще живі (виживання не визначене, р - 0,0006), тоді як усі тваринні групи носія повинні були бути піддані евтаназії протягом 31 дня через критерії скасування, таких як кахексія раку (середня виживання 24 дня) (Фігура 21). Обидва кон'югата, ІМАВ362-ОМА4 ії ІМАВ362-
МеММАЕ, значно інгібують ріст пухлини й продовжують виживання мишей «|Із ксенотрансплантованими пухлинами, що демонструють гетерогенну експресію СІ ОМ18.2.
Таким чином, пухлини з низькою й/або гетерогенною експресією СІ ОМ18.2 (наприклад, ксенотрансплантовані пухлини МО(С-4 і АМ-б) можуть бути ефективно оброблені ІМАВ362-
ОМ4 або ІМАВЗ362-УсММАЕ, і більша частина тварин, які несуть пухлину, були вилікувані.
Протипухлинна активність обох АОС може бути пояснена виходячи з ефекту, який спостерігається: вивільнення клітинних мембранно-проникних форм ОМ4 і ММАЕ після клітинного процесування полегшує знищення сусідніх пухлинних клітин, навіть якщо вони є негативними щодо мішеней. Таким чином, обидва АОС дуже ефективні в знищенні пухлин, що містять тільки фракції СІ ОМ18.2-позитивних клітин.
ПРИКЛАД 7. ІНДУКЦІЯ АПОПТОЗА
Цитотоксичність токсин-кон'югованого ІМАВЗ62 оцінювали за допомогою аналізів апоптоза, що вимірює активність каспази 3/7 і екстернализацію фосфатидилсерину. Активація каспази є одним із самих ранніх вимірюваних маркерів апоптоза, який важливий для ініціювання програмувальної клітинної смерті (НепкКагі 1996). Активність каспази 3/7 визначали в аналізі на основі люциферази розщепленням специфічного пролюміногенного субстрату каспази 3/7. Іншу ранню подію в апоптозі відслідковували за допомогою проточної цитометрії з використанням флуоресцентно-кон'югованого анексину М (Мепте5 еї а). 1995). Анексин М специфічно зв'язується з фосфатидилсерином, який був транслований із внутрішнього листа плазматичної мембрани в зовнішній лист відразу після індукції апоптоза. Щоб розрізняти живі й мертві клітини, клітини фарбували ДНК-барвником йодидом пропідію (РІ).
Для аналізу індукції апоптоза СІ ОМ18.2-позитивні клітини МООС4 обробляли одноразовою дозою кон'югатів ІМАВ 362-токсин протягом декількох днів. Необроблені клітини й клітини, оброблені некон'югованим ІМАВЗ62, були контролем (Фігура 23). Через З дня клітини, оброблені
ІМАВЗ62-ОМА або ІМАВ362-уУсСММАЕ, продемонстрували підвищену активність каспази 3/7, тоді як інкубація з «голим» антитілом не впливала на активність каспази (Фігура 23А). Спільне бо фарбування за допомогою анексину М і РІ використовували як незалежний параметр для перевірки індукції апоптоза за допомогою токсин-кон'югованих антитіл ІМАВЗ362. Через 4 дня після обробки було виявлено, що «5095 клітин, оброблених ІМАВ362-0ОМ4- або ІМАВ362-
МЕеММАЕ, є позитивними за анексином М або по анексином У/РІ, що вказує на те, що клітинна смерть відбулася шляхом індукції апоптоза. Напроти, «голе» ІМАВЗ362 без зшивок не викликає апоптоза в застосованому діапазоні концентрацій (Фігура 23В).
Таким чином, обробка СІ 0ОМ18.2-позитивних пухлинних клітин за допомогою ІМАВЗ362, кон'югованого з ОМА або «УсММАЕ, індукує апоптоз.
ПРИКЛАД 8. ОБРОБКА ПРОГРЕСУЮЧИХ КСЕНОТРАНСПЛАНТОВАНИХ ЛЮДСЬКИХ
ПУХЛИН ШЛУНКА МОСС-4 10сЕ7-5
Протипухлинну ефективність ІМАВ362-ОМА ії ІМАВ362-усММАЕ аналізували на мишах, яким підшкірно трансплантували клітини карциноми шлунка МОСОС-4 10сЕ7-5 5огіЗа, які ендогенно експресують СГ ОМ18.2. Тварини з пухлинами на пізній стадії (розмір пухлини «200 мм) обробляли на 10-й день після трансплантації шляхом внутрішньовенної ін'єкції 15,2 мг/кг
ІМАВЗ62-ОМА, 16 мг/кг ІМАВ362-«сСММАЕ або контролю носія й після рецидиву пухлин в групі обробки ІМАВ 362-кон'юЮгованим антитілом шляхом другої ін'єкції відповідного лікарського засобу (день 38).
ІМАВЗ62-ОМ4 і ІМАВ362-"СММАЄЕ значно інгібували ріст пухлини й опосередковували регресію пухлини у всіх оброблених тварин (день 52), тоді як у всіх мишей контрольної групи розвивалися пухлини (ІМАВЗ362-ОМА: р«е0,05, ІМАВЗб2-м«сММАЕ: р«0,001) (Фігура 24). Через 28 днів після терапії (день 38 після трансплантації) рецидивуючий ріст пухлини (розмір пухлини 2-100 ммУ) спостерігали в 5095 тваринних групи обробки ІМАВ362-0ОМ4. Друга ін'єкція відповідних ІМАВ362-ОМА і ІМАВ362-«сММАЕ знову приводила до часткової або повної ремісії пухлин. Рецидивуючий ріст пухлини, нарешті, спостерігали в 7 з 8 тварин у групі ІМАВ362-ОМА і в 4 з 8 тварин у групі ІМАВ362-«сММАЕ. Після визначеного часу закінчення обробки (день 108 після трансплантації), 4 з 8 тварин у групі ІМАВ362-мсММАЕ і одна тварина в групі ІМАВЗ362-
ОМА і в групі ІМАВЗ62 були живі, у той час як усі тваринні групи носія загинули останніми на 52 день після трансплантації (середня виживання 32,5 дня для носія, 90 днів для ІМАВ362-ОМА (р-«0,0003 проти носія) і не визначена для ІМАВЗ362-«сММАЕ (р «0,0003 проти носія)) (Фігура 24).
ПРИКЛАД 9. ІНДУКЦІЯ АНТИТІЛОЗАЛЕЖНОЇ КЛІТИННОЇ ЦИТОТОКСИЧНОСТІ (АОСОС) І
Зо КОМПЛЕМЕНТ-ЗАЛЕЖНОЇ ЦИТОТОКСИЧНОСТІ (СОС)
Антитілозалежна клітинна цитотоксичність (АЮОСС):
Активність АбСС 0М4- і ММАЕ-коньюгированних антитіл ІМАВЗ6б2 порівнювали з некон'югованим ІМАВЗ62 з використанням людських клітин карциноми шлунка МОСС-4 10сЕ7 5 зогіЗа р3151 2 10, які ендогенно експресують СІ ОМ18.2 (Фігура 25, таблиця 10).
Таблиця 10
АрСс-активність ІМАВЗ362-ОМА і ІМАВ362-у«сММАЕ на клітинах МОСС-4 10сЕ7 5 вопЗа р3151 10 1. Макс. лізис ов ЕСво (нг/мл) |Макс. лізис (95)| ЕСво (нг/мл) |Макс. лізис (36) ЕСво |нг/мл
Донор! | 75 | 1228 | 66 | 151 | 73 | 1085
Обидва токсин-кон'югованих антитіла, ІМАВ362-ОМА їі ІМАВ362-«сСММАЕ, продемонстрували аналогічні значення ЕСво і максимального лізису в порівнянні з некон'югованим антитілом
ІМАВЗ362, що вказує на те, що АЮОСс-активність була збережена після кон'югації лікарського засобу.
Комплементзалежна цитотоксичність (СОС)
Активність СОС ІМАВЗ362-0М4 і ІМАВ362-«сММАЄЕ аналізували на людських клітинах карциноми шлунка, які ендогенно експресують СІ ОМ18.2, МОасО-4 10сЕ7 5 вопЗА р3151 Ж 10 і
КАТО-ЇЇЇ РСаЕ-ВР 2 12 аам р3151 2 25 (Фігура 26, таблиця 11).
Таблиця 11
СОсС-активність ІМАВЗ362-ОМА і ІМАВ362-«сММАЕ, які ендогенно експресують СІ ОМ18.2 на клітинах карциноми. о дтоттетврят а в вна М в до Інг/млі до Інг/млі до Інг/млі
КАТО-ЇЇ гаБР-ВР я 12
МОас-4 10сЕ7 5
Активність СОС не була порушена кон'югацією токсинів з антитілом ІМАВЗ362. Обидва токсин-кон'югованих антитіла, ІМАВЗ362-0М4 і ІМАВЗ62-«сСММАЕ, продемонстрували, щонайменше, аналогічні значення ЕСво і максимальний лізис у порівнянні з некон'югованим антитілом ІМАВЗ362.
Таким чином, ІМАВ362-0ОМ4 і ІМАВЗ362-мсММАЕ поєднують токсин-опосередковану цитотоксичність із антитілозалежною клітинною цитотоксичністю й комплементзалежною цитотоксичністю, основними режимами дії некон'югованого ІМАВЗ362, тим самим поліпшуючи загальну терапевтичну активність. 342-684
ВКАЗІВКИ ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДЕПОНОВАНОГО МІКРООРГАНІЗМУ АБО ІНШОГО
БІОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ
(Правило РСТ 13 біс)
А. Зроблені нижче вказівки відносяться до депонованого мікроорганізму або іншого біологічного матеріалу, зазначеного в описі на стор. 56, у рядку 13.
В. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ДЕПОЗИТУ Подальші депозити зазначені на додатковому аркуші
Назва депозитарної установи рЗМ2-бешвспе Ззаттішипд моп Мікгоогдапізтеп ипа 2ейкКийигеп СітьЬнН
Адреса депозитарної установи (включаючи поштовий індекс і країну)
Мазспегодег М/ед 10 38124 Вгайп5спмеїд
РЕ
Дата депозиту Номер доступу 19 жовтня 2005 р. О5БМ АСС2737
С. ДОДАТКОВІ ВКАЗІВКИ (залиште поле порожнім, якщо воно не використовується)
Ця інформація продовжується на додатковому аркуші - Мишача (Ми5 тизсициіи5) мієлома РЗ3ХбЗАд8И. 1, злита з мишачими (Ми5 ти5сши5)
Зо спленоцитами - Секретоване гібрідомою антитіло проти клаудину-18А2 людини
ІЇ ЗАЗНАЧЕНІ ДЕРЖАВИ, ДЛЯ ЯКИХ ДАНІ ВКАЗІВКИ (якщо вказівки не відносяться до всіх зазначених держав)
Е. ОКРЕМИЙ РОЗДІЛ ВКАЗІВОК (залиште поле порожнім, якщо воно не використовується)
Указані нижче вказівки будуть представлені пізніше в Міжнародне бюро (укажіть загальний характер вказівок, наприклад, «номер депозиту»)
Тільки для відомства, що одержує,
Тільки для Міжнародного бюро
Цей аркуш був отриманий з міжнародною заявкою
Цей аркуш був отриманий міжнародним бюро
Уповноважений співробітник Уповноважений співробітник
Форма РСТ/КО/134 (липень 1998 р., передрук у січні 2004 р.)
Нова міжнародна патентна заявка
ГАНІМЕД ФАРМАСЬЮТІКАЛЗ АГ, та ін. "КОН'ЮГАТИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО МІСТЯТЬ АНТИТІЛА ПРОТИ КЛАУДИНУ 18.2»
Наше посилання: 342-84 РОСТ
Додатковий аркуш для біологічного матеріалу
Ідентифікація додаткових депозитів 1) Назва й адреса депозитарію для депозитів (Ю5М АСС2738, 05М АСС2739, ОМ
АСС2740, Ю5М АСОС2741, ОМ АСОС2742, Ю5М АСС2743, ОМ АСОС2745, ОМ АСОС2746, Ю5М
Абб2747, О5М АСС2748): рЗМ2-бешвспе заттішипд моп Міктоогдапівтеп ипа 2еКийигтеп Сітен
Мазспегодег М/ед 10 38124 Вгашпоспмеїд
РЕ
2) Назва й адреса депозитарію для депозитів (0Ю5М АСС2808, 05М АСС2809, ОМ
АСС2810): рЗМ2А-бешвспе заттішипд моп Мікгоогдапівтеп ипа 2еїїКкийитеп СітьЬн
ІппоїПепзвіг. 7 В 38124 Вгайп5спмеїд
РЕ ооятанну петенянянню ке
Дата депозиту Реєстраційний номер депонованого мікроорганізму в описі на наступних сторінках (сторіНКах,
Додаткові вказівки за всіма перерахованими вище депозитами - Мишача (Ми5 ти5сціи5) мієлома РЗ х 63А980.1, злита з мишачими (Ми5 тизсши5) спленоцитами -Гібрідома, яка секретує антитіло проти клаудину-18А2 людини
З) Депонент
Усі вищезгадані депозити були зроблені:
Сапутей РіаптасеційсаІв АС
Егеїйїдгагн5зігабе 12 55131 Маїп2
РЕ
ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
«1105 ГАНІМЕД ФАРМАСЬЮТІКАЛЗ ГМБХ «120» КОН'юЮГАТИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ МІСТЯТЬ АНТИТІЛА ПРОТИ
КЛАУДИНА 18.2 «1305 3442-84 РСТ «1505 РСТ/ЕР2015/058206 «1515 2015-04-15 «1605 51 «1705 Патентована версія 3.5 «2105» 1 «2115 261 «212» РКТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «4005 1 мес АЇїа ма! тйг АїТа сСу5 сіп сіу Ге сіу Ре ма!Ї ма! 5ег їеи Пе 1 5 10 15 сСІіу ч1Їе АїТа сіу ІЇе ІчІЇе Аїа АїЇа тйг Су5 Мет А5р о сіп тер 5ег тНг 20 25 30 сіп А5р гей Туг АЗп о АбЗп Рго Ма! Тйг Аїа ма! Рпе А5п Туг сіп Сс1У 35 40 45
Гей Тер Агуд бек Суз ма! Агд сій 5ег 5ег сіу Ре тТийг си суз Ага 50 55 60 сІу туг Рпе ТИйг Гей ге сІіу Гей Рго АЇїЇа Мет геи сіп Аїа ма! Ага 65 70 75 80
Аїа гей мет ІЇе ма! сІу ІЇе ма! гей С1уУ АїЇа ІЇе с1Уу гГеи Геи ма! 85 90 95 5зег ІІе Ре АТа Ге їу5 Суз5з І|Іе Агуд ІІе сіу 5ег Мет сіи А5р 5ег 100 105 110
Аїа Гуз АЇїа Азп Мет Тийгоїеи Тийг об5ег сіу ІчІІе Меї Рпе ІЇе маї 5ег 115 120 125 с1у гГеи су5 АЇїа ч11е Аїа сіу Ма! бек ма! Ре АЇа А5п Меї геи ма! 130 135 140
ТИг о АЗп Ре Тер Мет 5ег Тийг АЇїа АЗп Мет Туг тпг сіу Меє сІу сіу 145 150 155 160 мес ма! сіп тк ма! сіп тйг Агдуд туг тг РВе сіу Аїа Аа Ге РПе 165 170 175 ма! сіу тер маїЇ АЇїа сіу сіу Гей Тк оїеи ІЇе сіу сіу ма! Меє мет 180 185 190 суз ІІе Аїа Су5 Агуд сіу Геми АЇа Рго сЇи сіи Тийг Ап Ттуг Гуз АїЇа 195 200 205 ма! бек туг Ні Аїа 5ег су Ні 5ег ма! АТа туг Гуз Рго с1у О1У 210 215 220
Ре Гуз АЇїа 5ег Тиг сіу Ре сіу 5ег Азп ТИг Гуз А5зп Гуз Гуз Пе 40225 230 235 240 туг Азр сіу с1у Аїа Агуд тийг сій Азр сій мМаї сіп 5ег Ттуг Рго 5ег 245 250 255
Гуз Ніз Азр Туг маї 260 «2105» 2 «2115 261 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «4005» 2
Меє б5ег Тиг о тиг о тиг о сСуз сіп маї ма! Аїа Ріє гГецй їеи 5ег ІЇє Ге 1 5 10 15 сіу Ге Аїа сіу Су5 ІЇе Аїа Аїа тйг сіу Мет А5р Мет Тер 5ег тНиг 20 25 30 сіп А5р гей Туг АЗр Ап Рго Ма! Тиг 5ег ма! Ріпе сіп туг сіи сі1у бо 35 40 45
Гей Тер Агуд бек Суз ма! Агд сіп 5ег 5ег сіу Ре тийг си суз Ага 50 55 60 65 Рго Ттуг Рпе ТПйг ІЇе Геи сІіу Гей Рго Аїа Мет гГеи сіп АїЇа маї Ага 65 70 75 80
Аїа гей мет ІЇе ма! сІу ІЇе ма! гей С1уУ АїЇа ІЇе с1Уу гГеи Геи ма! 85 90 95 70
5зег ІІе Ре АТа Геи їу5 Су5з І|Іе Агд ІІе сіу бег мес си А5р 5ег 100 105 110
Аїа Гуз АЇїа Азп Мет Тийгоїеи Тиг о б5ег сіу ІчІІе Меї Рпе ІЇе маї 5ег 115 120 125 с1у Геи сСу5з АЇа ІІе АЇїа сіу ма!Ї 5ег ма! Ріпе АїЇа А5зп Меї Геи маї 130 135 140 тб АбЗп Ре Тгр Меє б5ег Тийг Аіа А5п Меє туг тТиг сіу меє сіу с1у 145 150 155 160 мес ма! сіп тик ма! сіп тйг Агуд тує тг РБе сТу Аїа Аа Ге РПе 165 170 175 ма! сіу тер маїЇ АЇїа сіу сіу Гей Тйг оїеи ІЇе сіу сіу ма! Меє мет 180 185 190 суз ІІе Аїа Су5 Агуд су Геми АїЇа Рго сЇи сіи Тйг Ап тТуг Гуз АїЇа 195 200 205 ма! бек туг Ні АЇа б5ег сіу Ні5 5ег ма! Аїа туг Гу5 Рго с1іу сІу 210 215 220
Ре Гуз АїЇа бек Тийг сІу Ре сіу 5ег Азп ТИг о їу5 А5п Гуз Гуз Пе 225 230 235 240 туг Азр сіу с1у Аїа Агуд тийг сій Азр сій мМаї сіп 5ег Ттуг Рго 5ег 245 250 255
Зо
Гуз Ніз А5зр тТтуг маї 260 «210» З «2115 10 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «4005» З
Азр сп Тер 5ег Ттйг сп А5р гей тТуг дп 44 1 5 10 «210» 4 «2115 11 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното 5арієп5 (людина розумна) «400» 4
Азп АЗп о Рго Ма! Тйг АЇїа ма! Ріе Азп Туг сп 1 5 10 «210» 5 «2115 14 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «А005 5 зег Тс сп АЗр Ге Туг Ап Ап Рго Ма! Тийг АТа ма! РПе 1 5 10 «2105» 6 «2115 13 о 6о0 «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «400» 6
ТВг о АЗп Ре Тер Мет 5ег Тийг АЇїа АЗп Мет Ттуг тиг с1У 1 5 10 65 «2105 7 «2115 13 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) 70 «4005 7
Азр 5ег АЇа Гуз АЇа Ап Мет Тиг огГеи тТиг 5ег су Пе 1 5 10 «210» 8 «2115 55 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «А00» 8 меє А5р сіп Тер о б5ег Тис о сіп Ар ге Туг АбЗп о АЗп Рго ма! Ттиг Аїа 1 5 10 15 ма! Ре Азп туг сіп сіу Гей Тер Агд 5ег Су5з ма! Агд сіи 5ег 5ег 20 25 30 су Ре тиг сіи Суб Агуд сіу Туг Рпе ТПг Гей Гей сіу Гей Рго АїЇа 35 40 45 мес гГеи сіп Аїа маї Агд діа 50 55 «210» 9 «2115 24 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «А00» 9
Ре Аїа гей Гуз Суз ІІе Агуд ІІе сіу 5ег Меї сіи Азр 5ег Аїа Гуз 1 5 10 15
АТїа Азп Мет Ттипг Ге тиг 5ег с1Уу 20
Зо «2105» 10 «2115 40 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «4005 10
Аїа Азп Мет Гей ма! Тиг о А5п РПе Тгр Мет б5ег Тиг АЇа Азп Меє туг 1 5 10 15
Тк о сТу мес сіу сіу мес ма! сіп тк ма! сіп тйг о дгд туго тс Ре 20 25 30 сСІУу АЇїа Аїа ге Ріпе маїЇ су тер 35 40 «2105 11 «2115 153 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Ното з5арієп5 (Людина розумна) «4005 11
Мет Ар сіп Тер бек Тиг о сіп А5р гей Туг Ап АЗп Рго Ма! Тиг Аїа 1 5 10 15 ма! Ре Азп Ттуг сіп сіу Гей Тер Агд 5ег Су5з ма! Агд сіи 5ег 5ег 20 25 30
О1Уу Рпе Тйг сіи сСуз Агуд сіу Туг Ре тНг Гей Геи сіу Гей Рго АїЇа 35 40 45 мес ге сіп Аїа ма! Агуд АЇа гей Меї ІїІе ма! сіу ІїЇе маї гГеи су бо 50 55 60
АЇїа чІІе с1у Ге Ге ма! 5ег ІЇїе Ре АЇа гей Гуз Ссу5 ІІе Агд ІїЇе 65 70 75 80 65 с1у 5ег Меє сій Азр 5ег АЇа Гуз АТа Ап Мет Тпгоїеи тиг 5ег с1у 85 90 95
ІІе Меї Ре ІІе ма!Ї 5ег сіу Ге сСу5 АЇа ІЇїе Аїа сІу маї 5ег маї 100 105 110 70
Рпе АЇїа Азп Мет Гей ма! Тиг о А5Зп Ре Тгр Мет б5ег Тиг АЇа А5зп Мет 115 120 125 тукг тиг о сіу мет сіу сіу мес ма! сіп тк мМмаї сіп тйг Агд туго тег 130 135 140
Рпе СсІіу Аїа АЇа Гей РПе ма! сіу тер 145 150 «2105 12 «2115» 107 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005» 12
Агд Тис ома!ї АТа діа Рго бек ма! Ре ІЇе РПе Рго РгОо 5ег А5р си 1 5 10 15 сіп ге Гуз 5ег сіу Тйг Аїа 5ег ма! маї сут Ге Ге А5Зп А5Зп РІе 20 25 30 туг Рго Агуд сім Аїа Гуз ма! сіп тер Гуз маї д5р доп АїЇа гей сп 35 40 45 5зег с1іу Азп 5ег сіп сіи бек ма! ТтНг сіи сіп А5р 5ег Гуз дА5р 5ег 50 55 60
Тиг о туг б5ег Ге б5ег 5ег ТИг о їеи Тиг ге 5ег Гуз АЇа Азр Туг си 65 70 75 80
Зо
Гуз Ніз Гуз ма! туг АїЇа Су5 сіи ма! тийг ні сіп сіу Гей 5ег 5ег 85 90 95
Рго ма! Тис Гуз 5ег Ре А5п Агу су си сСуз 100 105 «2105» 13 «2115 326 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «400» 13 с1Уу Рго 5ег ма! Ре Рго Гей АЇа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег Тиг 5ег С1У 1 5 10 15 сіу тйг АТа АЇїа гей сіу Суз Гей ма! Гуз Азр Туг Ре Рго сіи РгО 20 25 30 ма! тийг ма! 5ег Тер Азп 5ег сіу Аїа Гей Ттиг 5ег сіу ма! ніх тНг 35 40 45
Ре Рго АЇїа ма! Гей сіп 5ег б5ег сіу Гей Туг 5ег їГеу 5ег 5ег Ммаї 50 55 60 ма! тик ма! Рго 5ег 5ег 5ег їеци сіу Ттиг о сіп тйг тує т11е сСу5 А5п 65 70 75 80 ма! Азп Ні Гуз Рго 5ег А5Зп ТИг Гуз ма! Азр Гуз Гу5 ма! сіи Рго бо 85 90 95
Гуз 5ег Суз А5Зр Гуз ТИг о Ні Тйг оСуз Рго Рго Су5 Рго АЇа Рго си 100 105 110 65 Гей Геи сіу сіу Рго б5ег ма! Ре Ге РМПе Рго РгОо Гу5 Рго Гуз д5р 115 120 125
Тк Се Мет ІЇе бек Агу Тийг о Рго сіи ма! тийг Суз ма! ма! ма! др 130 135 140 70 бо ма! бек Ні сій А5р Рго сіи ма! Гуз Ре Азп Тгр Туг ма!ї Азр су 145 150 155 160 ма! сіи ма! Ні5 А5п АЇа Гуз тТиг о Гуз Рго Агу соЇй сої сіп туг Абп 165 170 175 5зег Тийг отуг Агуд ма! ма! бек ма! Ге тйг ма! гей ніх сіп д5р тгр 180 185 190
Гей А5п сіу Гуз сі Туг Гуз Суз Гуз Ма! 5ег Ап їу5 АЇа Геи Рго 195 200 205
АЇїа Рго ІїІе сЇи Гуз Тк ІЇе 5ег уз АЇа Гуз ОТЇу сп Рго Ага си 210 215 220
Рго сіп ма! Тукг тТийг Ге Рго Рго 5ег Аг А5зр сіи Гей тТНг Гуз А5п 225 230 235 240 сіп ма! 5ег ге тТиг о Су5з Ге маїЇ Гуз сіу Ре Туг Рго 5ег А5Зр Пе 245 250 255
Аїа ма! сіи тер сіи 5ег А5Зп сіу сіп Рго сЇи АбЗп о АЗп о Туг Гуз ТАг 260 265 270
Тс Рго Рго Ма! Гей Азр 5ег А5р сіу бег Ре Ре Геи Туг 5ег Гуз 275 280 285
Гей тТийг омаї Ар Гуз 5ег Аг Тгр сЇп сЇп сіу Азп ма! РНе 5ег су 290 295 300
Зо 5зег ма! мет Ні сі Аїа ге Ні5 Ап Ні5 Туг ТИйг сіп Гуз 5ег ге 305 310 315 320 5ег Гей 5ег Рго сіІу Гуз 325 «2105» 14 «2115 466 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 14 меє сіи Тер тйг тер маї Ре Гей Ре Гей Ге 5ег ма! ТтНг Аїа СсС1У 1 5 10 15 ма! ні 5ег сіп ма! сіп Ге сіп сіп 5ег сіу АїЇа сіи Ге Мет Гуз 20 25 30
Рго сіу АЇа бек ма! Гуз ІІе бек Суз Гуз АЇїа Ттйг сіу туг тНг РПе 35 40 45 5зег б5ег Туг Тгр Іе сіи Тер ма! Гуз сіп Агуд Рго су Ніх сту гей 50 55 60 сій Тер те сіу сій ІЇе Гей Рго сіу бек сіу б5ег ТИг А5ЗпП ТУуУг А5ПпП 65 70 75 80 сій Гуз Ре Гуз сІу Гуз АЇїа Тийг РПе Тийг АЇа А5р Ттиг б5ег 5ег дп бо 85 90 95
ТВг АТа туг мес сіп ге б5ег 5ег ге Тиг 5ег си А5Зр 5ег АїЇа маї 100 105 110 65 о туг туг Суз АЇїа Агуд Туг А5р Туг Рго Тер Ре АїЇа Туг тгр О1у сіІп 115 120 125 сіу тйг Гей ма! тиг омаї 5ег АїЇа АіЇа б5ег Ттиг Гуз сіу Рго 5ег ма! 130 135 140 70
Ре Рго Гей АЇа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег ТИг 5ег су сіу ТНг АїЇа Аїа 145 150 155 160
Гей сіу Суз Ге ма! Гуз А5р Туг Ре Рго сі Рго ма! тТиг ма! 5ег 165 170 175
Тер А5п о б5ег сіу АїЇа Ге Тийг о5ег сіу ма! нНі5 Тийг Ріе Рго АїЇа маї 180 185 190
Гей сіп бек бек с1у Геи Туг бек Ге 5ег 5ег ма! ма! тиг маї Рго 195 200 205 5зег б5ег 5ег ее сіу Тийг о сіп Тийготуг те сСу5 А5зп маї А5тп Ні уз 210 215 220
Рго 5ег АЗп ТИг Гуз маЇ А5Зр Гуз Гуз маЇ сі Рго Гуз 5ег Суз А5р 225 230 235 240
Гуз ТВг ні Тс Суб Рго Рго Су5 Рго АїЇа Рго сіи Гей Гей сіу су 245 250 255
Рго 5ег ма! Ре Ге РМПе РгО РГО Гуз Рго Гуз АЗзр ТИг Гей Мет ІїЇе 260 265 270 зег Агуд ТийгоРгГо сіи ма! Тк Суз ма! ма! ма! Азр маї 5ег ні си 275 280 285
Азр Рго сіи мМмаЇ Гуз Ре А5п Тгр туг ма! Азр сІу маї сіи маї н15 290 295 300
Зо
А5п АЇа Гуз Тиг о Гуз Рго Агуд сої сій сбіп тує АЗп о 5ег о ТАйг туг Агд 305 310 315 320 ма! ма! 5ег маїЇ Ге тиг маї Гей нНі5 сіп А5р Тер 'геи А5бп су Гуз 325 330 335 сі туг Гуз Суз Гуз МмаЇ 5ег Азп Гуз АїЇа Ге Рго АЇа Рго ІЇе Си 340 345 350
Гуз Тийг ІЇе бек Гуз АЇа Гуз сіу сіп Рго Агд сім Рго сіп ма!ї туг 355 360 365
Тк Ге Рго Рго бег Агуд Азр сіи Гей Тийг Гуз Азп сіп ма! 5ег Геи 370 375 380
Тис сСуз Ге ма! Гуз с1у Ре Туг Рго 5ег А5р ІЇе АЇа ма! сіи тер 385 390 395 400 сі б5ег А5п сіу сій Рго сій Абп АЗп о Туг Гуз ТВг о Твг Рго Рго маї 405 410 415
Гей Азр б5ег А5р сіу 5ег Ре Ре Ге Туг б5ег Гуз Ге Тиг ма! дер 420 425 430
Гуз 5ег Агуд Тер сп сіп сіу Азп Ма! Ре 5ег Су5 б5ег ма! мет нів 435 440 445 сій АЇїа Гей Ні А5п Ні Туг Тйг о сіп Гуз 5ег їеи б5ег Геи 5ег РгГО 450 455 460 60 с1у Гуз 465 «2105» 15 «2115» 467 Й 65 «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 15 70 Мет д5р Тер Геи Тгр Ап Геи Гей Рпе Геи мет АїЇа АїЇа Аїа сіп 5ег
1 5 10 15 ч11е сіп Аїа сіп ІЇе сіп Гей ма! сіп 5ег СІу Рго сій Гей Гуз Гуз 20 25 30
Рго сіу сі тТйг ома!їЇ Гуз ІІе 5ег Суз Гуз АЇа б5ег сіу Ттуг Тйг РНе 35 40 45
ТВг оАЗп туго сІу Меє Ап Тгр ма! Гуз сіп АТа Рго сСІу Гуз СТУ Геи 50 55 60
Гуз Тер мес сіу Тер ІЇе доп Тйг Ап Тс сіу сій Рго Тиг туг Аїа 65 70 75 80 сім сій РБе Гуз сіу Агуд Ре діа Рпе 5ег Гей сіи Тйг 5ег Аїа 5ег 85 90 95
Тиг АТа туг Гей сіп Іч1Їе Абп Ап гей уз АЗпП си АЗр Тг Аа тег 100 105 110 тукг Ре сСуз АЇа Агуд Гей сІ1у Ре сіу Азп Аїа Мет д5р Туг тгр с1у 115 120 125 сіп сіу Ттийгоб5ег ма! тис ма! б5ег о 5ег АЇа 5ег Тиг Гуз с1у Рго 5ег 130 135 140 ма! Ре Рго Гей АЇа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег ТИг 5ег сіу сіу типг Аїа 145 150 155 160
Аїа геи сіу Суз Гей ма!ї Гуз А5р Туг Ре Рго сім Рго ма! тиг ма! 165 170 175 5зег Тер А5п б5ег сіу АЇїЇа Ге Тиг об5екг сІіу ма! нНі5 Тийг РМе Рго АїЇа 180 185 190 ма! Ге сіп 5ег 5ег сіу їеи Ттуг б5ег Ге б5ег 5ег мМаї ма! тег ма! 195 200 205
Рго 5ег 5ег 5ег ге сіу Ттийг о сіп тйготуг те Су5 А5зп Ммаї А5п Ні 210 215 220
Гуз Рго 5ег А5Зп ТИг огГуз ма! Азр Гуз Гуз ма! сіи Рго Гуз 5ег су 225 230 235 240
А5зр Гу5 ТигоНі Те Суб Рго Рго Су Рго АїЇа Рго сіи Геи Гей Ос1У 245 250 255 с1Уу Рго 5ег ма! Ре Ге Ре Рго Рго Гуз Рго Гу5 А5зр ТИг Геи мет 260 265 270
ІІе 5ег Аг Тйг оРго сіи ма! тйг о сСуз ма! ма! ма! А5р ма!ї 5ег НІі5 275 280 285 сі А5р Рго сіи ма! Гуз Ре Азп Тгр Туг ма! Азр сіу маї сіи ма! 290 295 00
Ні А5п Аїа Гуз Тийг Гуз Рго Агуд сій сій сіп тує АЗп 5ег Тис туг 305 310 315 320 60 Агуд ма! маї 5егкг ма! Геи тиг маї гей нНі5 сіп Азр Тгр Геи А5Зп су 325 330 335
Гуз сім туг Гуз Суз Гуз ма! 5ег А5Зп Гуз АЇа Гей Рго АЇа Рго Пе 340 345 350 65 си Гуз Тиск ІЇе 5ег Гуз АЇа уз ОТу сп Рго Агд си Рго сп маї 355 360 365 тТук Тиг оГеи Рго Рго 5ег Агд Азр сіи Гей ТНг о Гуз А5зп сіп ма! 5ег 70 370 375 380
Ге тТйг о Суз Ге ма! Гуз сІ1у Ре Туг Рго 5ег А5Зр ІЇе АЇа ма! си 385 390 395 400
Тер си 5ег Ап сіу сіп Рго сЇи Адб5п доп о Туг Гуз ТВг о тТАгс Рго РгГО 405 410 415 ма! Гей А5р 5ег А5Зр сіу 5ег Ре Ре Геи Туг 5ег Гуз Геу Тиг ма! 420 425 430
А5зр Гуз б5ег Агуд Тгр сіп сіп с1у Аб5п ма! Ре 5ег Су 5ег ма! мес 435 440 445
НІі5 сій АЇїа Гей Ні А5п Ні Туг Тйг о сіп Гуз 5ег Гей 5ег геи 5ег 450 455 460
Рго сІу Гуз 465 «2105» 16 «2115» 465 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 16 мес сіи Тер чІЇе Тер ІЇе Ре Гей Ре ІЇе Гей 5ег сіу ТтНг АїЇа сі1уУ 1 5 10 15 ма! нів 5ег сп ма! сіп гей сп сіп 5ег сі1у АТа сЇи Гей АїЇа Агд 20 25 30
Рго сіу Аїа 5ег ма! Гуз Гей 5ег Суб Гуз АЇа 5ег сіу туг Тиг РНе 35 Тс о А5р туг туг ч11е Азп Тгр ма! Гуз сіп Агуд твйг сіу сіп с1у Ге 60 сій Тер те сіу сій ІчІЇе туг Рго сіу 5екг СсІу Азп Тйг о тТуг туг А5бп 65 70 75 80 40 сСЇи Гуз Ре Гуз СІу Гуз АЇїа тТийг о їеи Тийг АЇїа А5р Гуз 5ег 5ег 5ег 85 90 95
ТВг АТа туг мет сіп Ге б5ег 5ег ге Тиг 5ег сіи А5Зр 5ег АїЇа маї 45 100 105 110 тукг Ре Суз АЇа Агдуд 5ег туг сіу АїЇа РПе Азр Туг Тер с1Їу сіп с1у 115 120 125 50 Тис тб оСеи тТиг омаї б5ег б5ег АЇа бек Тк Гуз с1іу Рго бег ма! РНе 130 135 140
Рго Ге АЇїа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег ТИг 5ег сіу С1у Ттйг АїЇа Аїа гей 145 150 155 160 55 сіу Суз Гей ма! Гуз Азр Туг Ре Рго сіи Рго ма! Ттйг ма! 5ег тгр 165 170 175
Азп б5ег сіу Аїа Ге Тийг о5ег сіу ма! нНі5 Тийг Ріе Рго АїЇа маї гГеи бо 180 185 190 сіп 5ег б5ег сіу Ге Туг 5ег Ге 5ег б5ег ма! ма! тиг маї Рго 5ег 195 200 205 65 5зег б5ег Гей со1у Ттйг о сіп тк отуг І1Іе сСу5з Азп ма! А5зп Ні Гуз РгОо 210 215 220 5зег Ап ТИг огГуз ма! А5Зр Гуз Гуз маЇї сі Рго Гу5 5ег Суз А5зр Гуз 225 230 235 240 70
ТВгоні те Суб Рго Рго Суб Рго АЇа Рго сій Ге Гей сіу сІу Рго 245 250 255 5зег ма! Ре Гей Ре Рго Рго Гу5 Рго Гуз Азр ТИг Гей Мет ІЇе 5ег 260 265 270
Ага Тс оРго сіи ма! Тк о Суз ма! ма! ма! Азр ма! 5ег Ні сіи А5р 275 280 285
Рго сіи ма! Гуз Ре Ад5п Тер Туг ма! Азр сіу ма! сіи маї н1і5 А5П 290 295 300
АТїа Гуз тиг Гуз Рго Агуд сій сої сбіп Ттуг Ап 5ег Тег о тТуг Ага ма! 305 310 315 320 ма! 5егкг ма! Гей тйг маї ге ні5 сіп А5р Тер Гей Атп СсІу Гуз си 325 330 335 тукг Гуз Суз Гуз ма! 5ег Азп Гуз АїЇа гей Рго АїЇа Рго ІЇе си Гуз 340 345 350
Тк ІТе 5ег Гуз АїЇа Гуз су сіп Рго Агуд сі Рго сіп ма! Ттуг тТНг 355 360 365
Ге Рго Рго бег Агуд А5р сіи Гей Тиг о Гуз АЗзп сіп ма! 5ег Ге тег 370 375 380 суз Ге ма! Гуз сІіу Ре Туг Рго 5ег Азр ІЇе АїЇа ма! си Тер си 385 390 395 400
Зо 5зег А5Зп сіу сіп Рго сій Аб5п о АЗп о Туг Гу Тс о ТтВг о Рго Рго маї Геи 405 410 415
Азр 5ег А5р сіу 5ег Ре Ре Ге Туг 5ег Гуз Ге Тиг ма! Азр Гуз 420 425 430 зег Агд Тер сЇп сіп сіу Азп Ма! Ре 5ег Су5 5ег ма! меє ніх си 435 440 445
Аїа геи Ні А5п Ні Туг Тийг о сіп Гуз бег Гей 5ег Ге 5ег Рго Ос1у 450 455 460
Гуз 465 «2105 17 «2115» 467 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «4005 17 мес сіу Тер 5ег сСу5 ІЇе те Гей Ре Гей ма!їЇ АТа тйг Аїа тйг с1У 1 5 10 15 ма! нів 5ег сп ма! сіп гей сп сіп Рго сіу АїЇа сіи Гей ма! Агд 20 25 30
Рго сіу Аїа 5ег ма! Гуз Ге 5ег Суз Гуз АЇа б5ег сіу Ттуг Тйг РНе бо 35 40 45
Тк о 5ег туг Тер ІЇе А5Зп тТгр ма! Гуз сіп Аг Рго сІу сіп су Ге 50 55 60 65 сій Тер т11іе сіу Азп ІЇе Туг Рго 5ег А5р 5ег Туг ТИг А5Зп туг А5п 65 70 75 80 сіп Гуз Ре Гуз А5р Гуз АЇа Тийг оїеи Ттийг ма! Азр Гуз 5ег 5ег 5ег 85 90 95 70
ТВг АТа туг мес сіп Ге б5ег б5ег Рго ТиИг 5ег си А5Зр 5ег АїЇа маї 100 105 110
Тукг туг Суз ТИг Агуд 5ег Тер Агуд сіу Ап 5ег Ре А5р Туг Тгр О1У 115 120 125 сіп сіу Ттийг отвгогеи тс омаїЇ б5ег о 5ег АЇа 5ег Тиг Гуз с1у Рго 5ег 130 135 140
Ма! Рійе Рго Ге АЇа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег Тиг 5ег сіу сіу тиг Аїа 145 150 155 160
Аїа гей сіу Суб Ге ма! Гуз Азр тТуг Ре Рго сіи Рго ма! тТиг ма! 165 170 175 5зег Тер Аб5п б5ег сіу АЇїЇа Ге Тиг об5екг сІіу маїЇ Ні Ттийг Ре Рго АїЇа 180 185 190 ма! Ге сіп 5ег 5ег сіу їеи Ттуг б5ег Ге б5ег 5ег мМаї ма! тег ма! 195 200 205
Рго 5ег 5ег 5ег ге сіу Ттийг о сіп тс тує ч1іе сСу5 А5зп ма! А5Зп НІ15 210 215 220
Гуз Рго бег Ап ТИг о Гуз ма! Азр Гуз Гуз ма! сіи Рго Гуз 5ег сСуз 225 230 235 240
Азр Гуз Тйг Ні Тс Су Рго Рго Су5 Рго АїЇа Рго сіи Гей Гей сі1у 245 250 255
Зо с1Уу Рго 5ег ма! Ре Ге Ре Рго Рго Гуз Рго Гу5 А5зр ТИг Геи мет 260 265 270
ІІе 5ег Аг Тйг оРго сіи Ма! тйг Суз ма! ма! ма! А5р ма! 5ег НІі5 275 280 285 сі А5р Рго сіи ма! Гуз Ре Азп Тгр Туг ма! Азр сіу маї сіи ма! 290 295 з00
Ні А5п АЇїа Гуз ТИйг огГу5 Рго Агуд сій сій сій тує АЗп 5ег Тис туг 305 310 315 320
Агд ма! ма! 5ег ма! Гей тик маї геи ніх сіп А5р тер Геи А5Зп су 325 330 335
Гуз сім туг Гуз Суз Гуз ма! 5ег А5Зп Гуз АЇа Гей Рго АЇа Рго Пе 340 345 350 си Гуз Тиск ІЇе 5ег Гуз АЇа уз ОТу сп Рго Агд си Рго сп маї 355 360 365 тТук Тиг оГеи Рго Рго 5ег Агд Азр сіи Гей ТНг о Гуз А5зп сіп ма! 5ег 370 375 380
Ге тТйг о Суз Ге ма! Гуз сІ1у Ре Туг Рго 5ег А5Зр ІЇе АЇа ма! си 385 390 395 400
Тер си 5ег Ап сіу сіп Рго сі АЗп АбЗп о Туг Гуз ТВг Тс РгОо РгГО 405 410 415 60 ма! Ге А5р 5ег Азр сіу 5ег Рпе Ре Геи Туг бег уз Геу тТНг маї 420 425 430
А5зр Гуз б5ег Агуд Тгр сіп сіп с1у Аб5п ма! Ре 5ег Су 5ег ма! мес 435 440 445 65
НІі5 сій АЇїа Гей Ні А5п Ні Туг Тйг о сіп Гуз 5ег Гей 5ег геи 5ег 450 455 460
Рго сІу Гуз 70 465
«2105» 18 «2115 466 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «213» Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 18 мес сім Тер Агуд ІЇїе Ре Ге Ре ІЇїе Ге 5ег сіу тийг Аїа су маї 1 5 10 15
Ні5 5ег сіп ма!їЇ сіп Гей сіп сіп 5ег СсІу Рго сій Гей маїЇ губ Рго 20 25 30 сІ1у АїЇа 5ег ма! Гуз Мет б5ег Суз Гуз АЇа 5ег сіу Туг Тс РПе тНг 35 40 45
Азр Ттуг ма! ІІе 5ег Тгр ма! Гуз сіп Агд тс сТу сп су гГеми си 50 55 60
Тер те сіу сій ІчІЇе туг Рго сіу б5ег сіу б5ег Тиг Туг туг А5ЗпП си 65 70 75 80
Гуз Ре Гуз сіу Гуз Аїа Тйг о їеи ТтиПг АТа д5р губ бег 5ег А5п тИг 85 90 95
АІїа туг Мет сіп ге б5ег 5ег ге Тийг о 5ег сі А5р 5ег АЇа ма! туг 100 105 110
Рпе Ссуз АїЇа Агуд сІу ма! Геи гей Агуд АТа Мет Азр Туг Ттгр О1у сіІп 115 120 125 сіу тйг об5ег ома! тиг омаї 5ег б5ег АЇа б5ег Тиг Гуз сіу Рго 5ег ма! 130 135 140
Ре Рго Гей АЇа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег ТИг 5ег су сіу ТНг АїЇа Аїа 145 150 155 160
Гей сіу Суз Ге ма! Гуз А5р Туг Ре Рго сі Рго ма! тТиг ма! 5ег 165 170 175
Тер А5п о б5ег сіу АїЇа Ге Тийг о5ег сіу ма! нНі5 Тийг Ріе Рго АїЇа маї 180 185 190
Гей сіп бек бек с1у Геи Туг бек Ге 5ег 5ег ма! ма! тиг маї Рго 195 200 205 5зег б5ег 5ег ее сіу Тийг о сіп Тийготуг те сСу5 А5зп маї А5тп Ні уз 210 215 220
Рго 5ег АЗп ТИг Гуз маЇ А5Зр Гуз Гуз маЇ сі Рго Гуз 5ег сСуз дер 225 230 235 240
Гуз ТВг ні Тс Суб Рго Рго Су5 Рго АїЇа Рго сіи Гей Гей сіу су 245 250 255
Рго б5ег ма! РПпе Гей Ре Рго Рго Гуз Рго Гуз Азр ТИг Ге Мет Пе 260 265 270 60 зег Агуд ТийгоРгГоО сіи ма! Тк Суз ма! ма! ма! Азр маї 5ег ні си 275 280 285
Азр Рго сіи МмаЇ Гуз Ре А5п Тгр туг ма! Азр сіу ма!Ї сіи маї ні 290 295 300 65
А5п АЇа Гуз Тиг о Гуз Рго Агуд сій сій сбіп тує Азп о 5ег о Тйг туг Ага 305 310 315 320 ма! ма! 5ег маїЇ Ге тиг маї Гей Ні сіп Азр Тер Гей А5п су Гуз 70 325 330 335 сі туг Гуз Суз Гуз МмаЇ 5ег Азп Гуз АЇа Ге Рго АЇа Рго ІЇе СсЇи 340 345 350
Гуз Тийг ІЇе б5ег Гуз АЇа Гуз сіу сп Рго Агд сіи Рго сіп ма! туг 355 360 365
Тк Ге Рго Рго бег Агуд Азр сіи Гей Тийг Гуз Азп сіп ма! 5ег геи 370 375 380
Тиг осСуз Ге ма! Гуз сіу Ре Туг Рго 5ег А5Зр ІЇе АЇїа ма! си тер 385 390 395 400 сій 5ег Ап сіу сіп Рго сій Ап АбЗп о Туг губ Тс о тТВг Рго Рго маї 405 410 415
Гей Азр б5ег А5р сіу б5ег Ре Ре їеи Туг 5ег губ Ге Тиг ма! дор 420 425 430
Гуз 5ег Агуд Тер сп сіп сіу Азп ма! Ре 5ег Суз5 бег ма! Мет нНі5 435 440 445 сій АЇїа Гей Ні А5п Ні Туг Тйг о сіп Гуз 5ег їеи б5ег гей 5ег РгГО 450 455 460 с1у Гуз 465 «2105» 19 «211» 469 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «4005 19 мет А5зр Тер ІЇе Тгр ІЇе Ммеї Гей Ні Геи Ге АЇїа АЇа АЇа тйг Сс1У 1 5 10 15
І1е сп 5ег сіп ма! Ні5 Ге сіп сіп б5ег су 5ег сіи Гей Агд 5ег 20 25 30
Рго сіу б5ег 5ег ма! Гуз Ге б5ег Суз Гуз А5Зр Ре А5р 5ег сім маї 35 40 45
Ре Рго Рпе Аїа туг Мет 5ег Тгр Іїе Агу сіп Гуз Рго оЇу Ні5 Сс1У 60
Ре сім Тер ІЇе сТу А5р ІЇе гей Рго 5ег ІІе сіу Агуд тйг Пе туг 65 70 75 80 50 сіу сій Гуз Ре сій Ар губ АЇа Тйг гей А5Зр АЇТа А5Зр тиг ма! 5ег 85 90 95
Азп Тг АЇїа туг Ге сі Ге АЗзп б5ег ге Типг 5ег си А5р 5ег АїЇа 55 100 105 110
ІІе туг туг су5з АЇа Агуд о1Їу сім сіу туг с1у Аїа Тер РПе Аїа туг 115 120 125 60 Тер с1у сіп сіу Тйгобеи ма! Тис ма! 5ег Аа Аїа бек тиг Гуз с1Уу 130 135 140
Рго 5ег ма! Ре Рго Гей АЇа Рго 5ег 5ег Гуз 5ег ТИг 5ег су С1У 145 150 155 160 65
ТИг АТа Аїа ге сіу Суз Гей ма! Гуз А5зр Туг Ре Рго сіЇи Рго маї 165 170 175
Тиг ма! бек Тер Ап 5ег сіу АЇїа Гей Тйг об5ег сіу ма! ніх тиг РНе 70 180 185 190
Рго АЇїа ма! їеи сіп б5ег б5ег сіу Ге Туг 5ег Гей 5ег 5ег ма! маї 195 200 205
ТВгомаї Рго 5ег 5ег бек їеи сЇ1у Тйг о сіп тйг тує Іе су5 А5зп маї 210 215 220
Азп Ні Гуз Рго 5ег А5п ТИг Гуз маЇ А5Зр Гуз Гуз ма!Ї си Рго Гуз 225 230 235 240 зег Суз А5р Гуз ТК о Ні ТВг Су Рго Рго Су5 Рго АїЇа Рго сіЇи Геи 245 250 255
Гей сіу сІіу Рго 5ег ма! Ре Гей Ре РгОо РгО Гу5 Рго Гуз А5Зр о тиг 260 265 270
Геи Мет ч11е бек Аг Тйг оРго сіи Ма! тиг сСуз ма! ма! маї А5р маї 275 280 285 5зег Ні сій Азр Рго сій ма! Гуз Ре АЗзп Тгр Туг маї А5р сІуУ ма! 290 295 300 сіи ма! Ні Ап АЇТа Гуз ТИйг губ Рго Аг сій сій сіп туг А5п 5ег 305 310 315 320
Тис туг Ага ма! маї 5ег ма! Ге тиг маї гей ніх сіп А5р тер Геи 325 330 335
А5зп сіу Гуз сі Ттуг Гуз Суз Гуз ма! 5ег Азп Гуз АЇа Геи Рго АїЇа 340 345 350
Зо
Рго ІІе сій Гуз Тийг ІЇе 5ег 1у5 АїЇа Гуз Оу сіп Рго Агу си Рго 355 360 365 сіп ма! Тукг Тиск Ге Рго Рго 5ег Агд Азр сіи Ге Тиг Гуз А5Зп сп 370 375 380 ма! бек ге тТийг Суз Гей ма! Гуз сіу Ре Туг Рго 5ег А5р' ІїЇе АїЇа 385 390 395 400 ма! сіи тер сім 5ег Азп сЇу сіп Рго сій Абп дбЗп о Туг Гуз Тег тег 405 410 415
Рго Рго ма! Гей А5р 5ег Ад5р сіу 5ег РМПе Ре їеи Туг 5ег Гуз Геи 420 425 430
Тк ма! д5р Гуз б5ег Агуд Тер сіп сіп сіу Ап ма! Ре 5ег су 5ег 435 440 445 ма! мес ніх сій АЇа Гей Ні Азп Ні Туг Тйг сіп Гуз 5ег Геци 5ег 450 455 460
Ге 5ег Рго сІу Гуз 465 «2105» 20 «2115 240 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» бо «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «4005» 20 мес сіи б5ег сіп Тийг о сіп маї гей Мет б5екг ге Гей Ре Тгр ма! 5ег 1 5 10 15 65 с1у тгоСуз сіу Азр чІІе ма! Меє Ттийг о сіп 5ег Рго 5ег 5ег Ге ТЕГ 20 25 30 ма! тк Аїа сіу сіи Гуз ма! Тиг о Метс б5ег сСу5 Гу5 5ег 5ег сп 5ег 35 40 45 70
Гей Ге Азп 5ег Сс1у Ап сіп Гуз АЗп Туг Гей Тпг Тер туг сіп сп 50 55 60
Гуз Рго сіу сіп Рго Рго Гуз Гей Ге ІІе Туг Тгр Аїа 5ег ТтНг Ага 65 70 75 80 сі б5ег сіу ма! Рго А5р Аг Ре Тийг сІу 5ег сіу бег су тТНг др 85 90 95
Рпе тТийг Гей Тк ІЇе 5ег 5ег ма! сп АТа сіи Азр Гей АїЇа ма! туг 100 105 110 тукг сСсуз сіп Ад5п Ар о Туг б5ег Туг Рго Гей Тиг Ре СсСІу АїЇа сіу тНг 115 120 125
Гуз Геи сій Гей Гуз Агуд Тйг ма! АТа АТа Рго б5ег ма! РНе ІЇе РПе 130 135 140
Рго Рго 5ег А5зр сій сіп Гей Гуз 5ег сіу Тйг АТа 5ег ма! ма! су 145 150 155 160
Гей Ге А5п АЗп РіПе Туг Рго Агу сім АТа Гуз ма! сіп тгр Гуз маї 165 170 175
А5зр Азп Аіа Ге сіп б5ег с1у А5п 5ег сіп сЇи 5ег ма! тк си сп 180 185 190
Азр 5ег Гуз Азр 5ег ТИг Туг б5ег Ге б5ег б5ег ТИг Гей Ттиг Гей 5ег 195 200 205
Зо
Гуз АЇїа А5зр Туг сій Гуз Ні Гуз ма! туг АЇїа Су5 сіи ма! тис нН15 210 215 220 сіп сіу гей бек б5ег Рго Ма! Тиск Гуз 5ег Ре А5зп Агуд су си сСуз (225 230 235 240 «210» 21 «2115 235 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 21
Мес ніх Рпе сіп ма! сіп ІЇе Рпе 5ег РіПе Гей їеи ІЇе 5ег АїЇа 5ег 1 5 10 15 ма! ІІе Мет 5ег Агд сіу сіп ІЇе ма!ї Ге тк сп 5ег Рго АїЇа ІїЇе 20 25 30
Метє б5ег АЇа б5ег Рго сіу сіи Гуз ма! Тк Іїе тйг су 5ег АїЇа 5ег 35 40 45 5зег бег ма! бек Ттуг Мет Ні Тер Ре сіп сіп губ Рго сіу Тиг 5ег 50 55 60
Рго Гуз Гей Тгр ІчІІе Туг 5ег ТИПг 5ег Ап Ге АЇїа 5ег сіу ма! Рго 65 70 75 80
Аїа Агуд Ре 5ег сіу бек сіу 5ег сіу Тйг бег туг 5ег Ге ТИг Пе бо 85 90 95 зег Агд Мет си Аїа сій Азр Аїа АЇїа тйг о туг туг су5 сЇп сіп Ага 100 105 110 65 зег бег Ттуг Рго Рго Тйг Ре сЇу сіу сіу тиг Гуз Ге сіи Іе Гуз 115 120 125
Агд Тис ома!ї АТа діа Рго бек ма! Ре ІЇе РПе Рго Рго 5ег А5р си 130 135 140 70 сіп ге Гуз 5ег сіу ТПг Аїа 5ег ма! маї Суз Ге Ге А5Зп А5п РІе 145 150 155 160 туг Рго Агуд сім Аїа Гуз ма! сіп тер Гуз маї А5р д5п Аа гей сіп 165 170 175 5ег с1у А5п 5ег сіп сій 5ег ма! тийг си сіп д5р 5ег уз Азр 5ег 180 185 190
ТтАг тує 5ег Ге 5ег б5ег ТИг Ге Тиг Гей 5ег Гуз АЇа Азр Туг ОЇи 195 200 205
Гуз Ніз Гуз ма! туг АїЇа Су5х сіи ма! тийг нНіз сіп сіу Гей 5ег 5ег 210 215 220
Рго ма! Тис Гуз 5ег Ре А5п Агу сіу си су 225 230 235 «2105» 22 «211» 234 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «4005» 22 мес сі Ре сіп Тийг о сіп ма! Ре ма! РНе маїЇ Гей їеи Тер Геи 5ег 1 5 10 15 сіу ма! А5р сіу А5р ІЇе ма! мес тйг сіп 5ег сіп Гуз Ре Мет 5ег 20 25 30
Тк об5ег ма! сіу А5р Агуд Ма! 5ег ІЇе тийг су Гуз АЇа 5ег сп А5п 35 ма! Агуд тНг Аїа маїЇ Аїа тгр туг сіп сіп Гу5 Рго сіу сіп 5ег Рго 60
Гуз Аїа Гей ІІе туг Ге АЇїа бек А5п Аг Ні Тиг сіу маї Рго дор 65 70 75 80 40
Аг Рпе тТийг сІу б5ег сіу бек сІ1у Тйг Ад5р РПе тиг огГеи Тиг ІЇе 5ег 85 90 95
Азп ма! сіп 5екг сі А5Зр Ге АЇїа Азр Туг Ре Су Гей сіп Ні Тер 45 100 105 110
Азп о Туг Рго Ге Тйг Ре сіу сЇу сіу тйг Гуз Гей си ІЇе Гуз Агд 115 120 125 50 ТАйг ма! Аїа Аіа Рго 5ег ма! Ре ІЇе РПе Рго Рго 5ег А5р СсЇи сп 130 135 140
Гей Гуз б5ег сіу ТиПг АїЇа б5ег маї ма! Су5з Ге Гей А5Зп АЗп Ре Ттуг 145 150 155 160 55
Рго Агд сій Аїа Гуз ма! сіп Тер Гуз маї д5р А5Зп АїЇа гГеи сіп 5ег 165 170 175 с1у А5п о б5ег сіп сій б5ег ма! тик сіи сіп д5р б5ег Гуз А5Зр 5ег Тиг бо 180 185 190 туг 5ег Ге б5ег б5ег ТИг Гей Тиг Гей 5ег Гуз АЇа А5Зр Туг Си Гуз 195 200 205 65 Ні Гуз ма! туг Аїа Су5з сіи ма! тйг ніх сіп сІ1у Ге 5ег 5ег РгГОо 210 215 220 ма! Тк Гуз 5ег Ре А5зп Агуд су сім сСуз 225 230 70
«2105» 23 «2115 240 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «4005» 23 мет А5зр 5ег сіп АЇа сіп ма! гей Мет гей їеи ей їеи Тер ма! 5ег 1 5 10 15 сіу тйг о Суз сіу Ар ІЇе ма! Меї 5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег їеи АїЇа 20 25 30 ма! 5ек ма! сіу сіи Гуз ма! Тиг Мет б5ег сСу5 Гу5 5ег 5ег сп 5ег 35 40 45
Гей їеи Ттуг 5ег 5ег А5п сп Гуз А5Зп Туг Ге АЇа Тгр туг сіп сп 50 55 60
Гуз Рго сіу сіп 5ег Рго Гуз Гей Ге ІІе туг Тгр Аїа 5ег ТНг Ага 65 70 75 80 сі б5ег сіу ма! Рго дор Аг Ре тТиПг сІу б5ег сіу бег су тНг др 85 90 95
Рпе тйг Гей тТйг ІЇе 5ег 5ег маїЇ Гуз АЇа сіи Азр Ге АЇа ма! туг 100 105 110 туг сСуз сіп сіп туг туго б5ег Туг Рго Ге ТИг Ре СІУу АЇа сІу тиг 115 120 125
Гуз Геи сій Гей Гуз Агд Тйг ма! АТа АТа Рго б5ег ма! РНе ІЇе РПе 130 135 140
Рго Рго б5ег Ар сій сіп Ге уз б5ег сІ1у Тйг Аїа б5ег ма!ї маї сСуз 145 150 155 160
Гей Ге А5п АЗп РіПе Туг Рго Агу сім АЇїа Гуз ма! сіп тгр Гуз маї 165 170 175
АЗр А5п АЇа Гей сіп 5ег сіу Азп 5ег сіп сій 5ег ма!ї тйг сіи сіп 180 185 190
Азр 5ег Гуз Азр 5ег ТИг Туг б5ег Ге б5ег б5ег ТИг Гей Ттиг Гей 5ег 195 200 205
Гуз АЇїа А5зр Туг сій Гуз Ні Гуз ма! туг АЇїа Су5 сіи ма! тиг нів 210 215 220 сіп с1у Ге б5ег бек Рго ма! ТиИг Гуз бег РіПе А5п Агд сіу сіи су 225 230 235 240 «2105» 24 «2115» 240 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 24 60 Ммеє сіи б5ег сіп Тйг о сіп Ма! гей Меї б5ег ге їеи Ре Тгр ма! 5ег 1 5 10 15 сіу тйг оСуз сіу Ар ІЇе ма! мес тйг сіп 5ег Рго 5ег 5ег Ге ТЕГ 20 25 30 65 ма! Тйг Аїа сіу сіи Гуз ма! Тиг о Метс б5ег сСу5 Гу5 5ег 5ег сп 5ег 35 40 45
Гей Ге Азп 5ег Сс1у Ап сіп Гуз АЗп Туг Ге Тиг Тер туг сіп сп 70 50 55 60
Гуз Рго сіу сіп Рго Рго Гуз Гей Ге ІІе Ттуг Тгр Аїа 5ег ТНг Ага 65 70 75 80 си бек сІ1у ма! Рго А5р Агуд Ре Тийг сіу бег сІ1у 5ег сІу Тиг А5р 85 90 95
Рпе тйг Гей тТйг ІЇе 5ег 5ег маїЇ сіп Аїа сіи А5зр ге АЇа ма! туг 100 105 110 туг Суз сп АЗп Ар оТуг бег Туг Рго Ре ТИг Ре сСІу 5ег су тиг 115 120 125
Гуз Ге сій чІІе Гуз Агуд Тйг ма! АТа АТа Рго б5ег ма! РНе ІЇе РПе 130 135 140
Рго Рго 5ег А5зр сій сіп Гей Гуз 5ег сіу Тйг АТа 5ег ма! ма! су 145 150 155 160
Гей Ге А5п АЗп РіПе Туг Рго Агу сім АЇїа Гуз ма! сіп тгр Гуз маї 165 170 175
АЗр А5п АЇа Гей сіп 5ег сіу Азп 5ег сіп сій 5ег ма!ї тйг сіи сіп 180 185 190
Азр 5ег Гуз Азр 5ег ТИг Туг б5ег Ге б5ег б5ег ТИг Гей Ттиг Гей 5ег 195 200 205
Гуз АЇїа А5зр Туг сій Гуз Ні Гуз ма! туг АЇїа Су5 сіи ма! тис нН15 210 215 220 сіп сіу гей бек б5ег Рго Ма! Тиск Гуз 5ег Ре А5зп Агуд су си сСуз 225 230 235 240 «2105» (25 «2115 239 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «4005» 25 мет А5зр 5ег сіп АЇа сіп ма! гей чІЇе гей їей ей їеи Тгр ма! 5ег 1 5 10 15 сіу тйг сСуз сіу А5р ІчІЇе ма! Мет б5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег ей АїЇа 20 25 30 ма! 5ег АЇїа сіу сіи Гуз ма! Тиг Мет б5ег Суз Гуз 5ег 5ег сп 5ег 35 40 45
Гей Ге А5п б5ег Агуд Тйг Аг Гуз Азп Туг гГеи АїЇа тгр туг сЇп сіп 50 55 60
Гуз Рго сіу сіп 5ег Рго Гуз Гей їеи ІІе туг Тер Аїа 5ег ТтНг Ага 565 70 75 80 сі б5ег сіу ма! Рго дор Аг Ре тТийг сІу б5ег сіу бег су тНг др 85 90 95 60 Рпе тТийг Гей Тк ІТе 5ег 5ег ма! сіп АТа си А5р гей АїЇа маї туг 100 105 110 туг сСуз Гуз сіп б5ег Туг Азп Ге Туг Тйг Ре сіу сІу сіу тТНг Гуз 115 120 125 65
Гей сім ч11е Гуз Агуд Тийг ма! Аїа АЇїа Рго 5ег ма! Ре ІЇе РМПе Рго 130 135 140
Рго 5ег А5Зр сіи сіп Гей Гуз б5ег сіу Тйг АЇїа 5ег ма! ма! сСуз Гей 70 145 150 155 160
Гей А5п о АЗп Ре Туг Рго Агд сій АЇїа Гуз ма! сіп тер Гуз маї дор 165 170 175
А5п АЇа Гей сіп 5ег сіу А5п 5ег сіп сіи бег ма! тиг сіи сіп А5р 180 185 190 5зег Гуз А5Зр б5ег ТИг туг 5ег ге бег бег ТИг їеи Ттиг їГеи 5ег уз 195 200 205
АТїа Азр туг сій Гуз Ні5 Гуз ма! Ттуг АТа Су5 сіи маї тис ні сіп 210 215 220 о1у Геи бек бег Рго Ма! Тийг Гуз 5ег РМНе д5п Агду сіу сім су 15. (225 230 235 «210» 26 «2115» 240 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 26 мет А5зр 5ег сіп АЇа сіп ма! гей Мет гей їеи Гей їеи Тер ма! 5ег 1 5 10 15 сіу тйг о Суз сіу А5зр ІЇе ма! Меї 5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег їеи АїЇа 20 25 30 ма! б5ег ма! сіу сіи Гуз ма! Тиг Меє бек сСу5з Гуз 5ег 5ег сп 5ег
Гей Ге Ттуг 5ег 5ег А5п сп Гуз А5Зп Туг Ге АЇа Тгр туг сіп сп 60 35
Гуз Рго сіу сіп 5ег Рго Гуз Гей Ге ІІе Туг Тгр Аїа 5ег ТтНг Ага 65 70 75 80 сі б5ег сіу ма! Рго дор Аг Ре тТиПг сІу 5ег сіу б5ег АЇїа тНг др 40 85 90 95
Рпе тйг Гей тТйг ІІе 5ег 5ег маїЇ сіп Аїа сіи А5зр'геи АЇа А5р туг 100 105 110 45 Ні Суз сЇу сЇп сіу Тукг бек Ттуг Рго Туг Тйг Ре су сіу сІу тЕг 115 120 125
Гуз Геи сій ІчІІе Гуз Агуд Тйг ма! АТа АТа Рго б5ег ма! РНе ІЇе РПе 130 135 140 50
Рго Рго 5ег А5Зр сій сіп Гей Гуз 5ег сіу Тйг Аїа 5ег маїЇ ма! су 145 150 155 160
Гей Ге А5п АЗп РіПе Туг Рго Агу сім АТа Гуз ма! сіп тгр Гуз маї 55 165 170 175
АЗр А5п АЇа Гей сіп 5ег сіу Азп 5ег сіп сій 5ег маї тег си сп 180 185 190 60 Ар б5ег Гуз А5р бег ТиИг тТуг бег Ге б5ег б5ег ТИг оїеи тНг Геи 5ег 195 200 205
Гуз АЇїа А5зр Туг сій Гуз Ні Гуз ма! туг АТа Су5з сіи маї тиг нів 210 215 220 65 сіп сіу гей бек б5ег Рго Ма! Тиск Гуз 5ег Ре А5зп Агуд су си сСуз 225 230 235 240 «2105 27 70 «2115 240
«212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 27 мет А5зр 5ег сіп АЇа сіп ма! гей Мет гей їеи Гей їеи Тер ма! 5ег 1 5 10 15 сіу тйг о Суз сіу А5зр ІЇе ма! Меї 5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег їеи АїЇа 20 25 30 ма! 5ек ма! сіу сіи Гуз ма! Тиг Мет б5ег сСу5 Гу5 5ег 5ег сп 5ег 35 40 45
Гей Геи Туг бег 5ег А5п о сіп Гуз Азп Туг Геи АЇа тгр туг сЇп сіп 50 55 60
Гуз Рго сіу сіп 5ег Рго Гуз Гей Ге ІІе Ттуг Тгр Аїа 5ег ТтНг Ага 65 70 75 80 сі б5ег сіу ма! Рго дор Аг Ре тТийг сІу б5ег сіу бег су тНг др 85 90 95
Рпе тйг Гей тТйг ІЇе 5ег 5ег маїЇ Гуз АЇа сіи Азр Ге АЇа ма! туг 100 105 110 туг сСуз сіп сіп туг Ттуг б5ег Туг Рго Ге ТИг Ре СІУу АЇа сІу тиг 115 120 125
Гуз Геи сій Гей Гуз Агуд Тйг ма! АТа АТа Рго б5ег ма! РНе ІЇе РПе 130 135 140
Рго Рго 5ег А5зр сій сіп Гей Гуз 5ег сіу Тйг АТа 5ег ма! ма! су 145 150 155 160
Гей Ге А5п АЗп РіПе Туг Рго Агу сім АТа Гуз ма! сіп тгр Гуз маї 165 170 175
АЗр А5п АЇа Гей сіп 5ег сіу Азп 5ег сіп сій 5ег ма!ї тйг сіи сіп 180 185 190
Азр 5ег Гуз Азр 5ег ТИг Туг б5ег Ге б5ег б5ег ТИг Гей Ттиг Гей 5ег 195 200 205
Гуз Аїа А5зр Туг сЇи Гуз Ні уз Ма! туг Аїа Суз сіи ма! тНг ні 210 215 220 сіп сіу гей бек б5ег Рго Ма! Тиск Гуз 5ег Ре А5зп Агуд су си сСуз 225 230 235 240 «2105» 28 «2115 234 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: химерне моноклональне антитіло «400» 28 мес сіи 5ег сіп Тийг Ге ма! Ре ІЇе 5ег те Гей їеи Тер Геи туг 1 5 10 15 бо с1Уу Аїа А5р сіу Ап ІЇе ма! Меє тйг осіп 5ег Рго Гуз 5ег Мет 5ег 20 25 30
Мес б5ег ма! сіу сій Агуд ма! ТийгогГеи тиг суз Гуз АїЇа 5ег ОЇи А5П 65 35 40 45 ма! ма! тийг тукг ма! 5ег Тер туг сіп сіп Гу5 Рго сій сіп 5ег Рго 50 55 60 70 Гуз Гей Гей ІІе туг сіу АЇїа бек А5п Аг Туг Тиг сіу маї Рго дор
65 70 75 80
Аг Рпе тТийг сІу б5ег сіу бек Аїа Тйг дор Ре тиг огГеи Тиг ІЇе 5ег 85 90 95 5ег маЇ Гуз АЇа сі Ар Ге АЇїа ма! Туг туг Суб сіп сіп туг туг 100 105 110 5зег Туг Рго Гей Тйг Рпе сіу АТа сіу тйг Гуз Гей си Гей Гуз Агд 115 120 125
Тиг ма! Аїа Аїа Рго 5ег ма! Ре ІІе РПе Рго Рго 5ег Аз5р Си сп 130 135 140
Гей Гуз б5ег сіу Тийг Аїа б5ег ма! Ма! сузх Ге ге А5Зп АЗп Ріе Туг 145 150 155 160
Рго Агд сій Аїа Гуз ма! сіп Тер Гуз ма! д5р А5п АїЇа гГеи сп 5ег 165 170 175 с1у А5п о б5ег сіп сій б5ег ма! тик сіи сіп д5р б5ег Гуз А5Зр 5ег Тиг 180 185 190 туг 5ег Ге б5ег б5ег ТИг Гей Тиг Гей 5ег Гуз АЇа А5Зр Туг Си Гуз 195 200 205
Ні Гуз ма! туг АЇїа Суз сіи ма! тиск нНі5 сіп сіу Гей 5ег 5ег Рго 210 215 220 ма! тис Гуз 5ег Рпе Азп Агуд су сій сСуз 225 230 «2105» 29 «2115 117 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «400» 29 сіп ма! сіп Ге сіп сіп 5ег су Аїа сій Ге Мет Гуз Рго сіу Аїа 1 5 10 15 5зег ма! Гуз ІІе 5ег Су5 Гуз АЇа тТйг о сіу туг ТИг РМПе 5ег 5ег туг 20 25 30
Тер те сіи Тер ма! Гуз сп Агд Рго сіу Ні5 сІу гГеи сіЇи Тгр Пе 35 40 45 сіу сій ч1І1е Ге Рго сіу б5ег сіу бек ТПг Азп Туг А5Зп си Гуз Ре 50 55 60
Гуз сіу Гуз АЇїа Тийг РМПе Тиг АЇїа А5р тТиг о б5ег о б5ег А5Зп Тиг АЇа туг 65 70 75 80
Ммеє сіп Гей 5ег б5ег о їеи Тиг о б5ег сі Ар 5ег АЇїа ма! Туг туг су 85 90 95
АТїа Агд туг Ар Туг Рго Тгр Ріє АЇа Туг Тгр оЇу сп сІу тТАг геи бо 100 105 110 ма! тик ма! 5ег Аїа 115 65 «2105» 30 «2115 118 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» 70 «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту
«4005 30 сіп ч1Їе сіп ге ма! сіп 5ег сіу Рго сій Ге Гу5 Гуз Рго сІу си 1 5 10 15
Тис омаї Гуз ІЇїе 5ег Су5з Гуз АЇїа б5ег сіу Туг ТНг РМНе тТйг А5п туг 20 25 30 сіу мет Азп Тгр ма! губ сіп АїЇа Рго сіу Гуз СІУ Ге Гуз Тер мес 35 40 45 сіу Тер те А5п о Тиг Ап Ттиг сіу сій Рго ТВг туг АЇа сій сій Ре 50 55 60
Гуз с1у Агуд Рпе Аїа Ре 5ег їеи сіи Ттиг 5ег АЇїа б5ег тНг Аїа туг 65 70 75 80
Гей сіп ІЇе А5п А5пП Гей Гуз Азп сій Азр ТТГ АТа тТйг отуг РВе су 85 90 95
Аїа Агуд Геи сіу Рпе сіу Азп Аіа Мет Ар туг Тгр сІу сіп сіу тНг 100 105 110 5зег ма! тиг ма! 5ег 5ег 115 «210» 31 «2115 116 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність
Зо «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «400» 31 сп ма! сіп гей сп сіп 5ег сіу Аїа сЇи гГеи АїЇа Агуд Рго с1у АїЇа 1 5 10 15 5зег маЇ Гуз Ге 5ег Су5 Гуз АЇа бек сіу туг Тйг Ре Тиг Азр туг 20 25 30 тукг те А5п Тер ма! Гуз сп Агд тик с1у сп су гГеи сіи Тер Пе 35 40 45 сіу сі ІІе Туг Рго сіу 5ег сіу А5п Тийг туго туг А5Зп си Гуз РНе 50 55 60
Гуз сі1у Гуз АїЇа тТийг Ге Тйг Аїа А5р Гуз 5ег б5ег б5ег Тиг Аїа туг 65 70 75 80
Ммеє сіп Гей 5ег б5ег о їеи Тиг о б5ег сі Азр 5ег АЇа ма! Ттуг РПе су 85 90 95
Аїа Агд 5ег туг с1у АїЇа РПе А5зр Туг Тегр сіу сіп сІу тйг тег геи 100 105 110
Тк ма! 5ег 5ег 115 «2105» 32 «2115 118 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) 60 «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 32 сп ма! сіп гей сп сіп Рго сіу АТа сЇи Геи ма! Агуд Рго с1у АїЇа 65 1 5 10 15 5зег маЇ Гуз Ге 5ег Су5 Гуз АЇа бек сіу туг Тиг Ре тТиг 5ег туг 20 25 30 70 Тер Пе д5п Тер маї Гуз сіп Агд Рго с1у сіп сіу гей сЇи тер Пе
35 40 45 с1Уу А5п ІЇе Туг Рго 5ег А5Зр б5ег Туг ТПг о А5ЗпП Туг А5Зп сп Гуз Ре 50 55 60
Гуз А5р Гуз АЇа Тийг гей тТиг омаї А5р Гуз 5ег б5ег 5ег Тиг АїЇа туг 65 70 75 80
Меє сіп Гей 5ег о б5ег Рго ТИг о 5ег сій Ар б5ег АЇа ма! Туг туг су 85 90 95
ТК Агуд б5ег Тер Агуд со1у Азп о 5ег Ре Азр Туг Тгр сІу сіп сіу тНг 100 105 110
ТАг Ге тНг маї 5ег 5ег 115 «2105» 33 «2115 118 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 33 сп ма! сіп Ге сіп сіп 5ег сіу Рго сіи Гей ма! Гуз Рго сіу Аїа 1 5 10 15 5зег ма! Гуз Мет 5ег Су5 Гуз АЇа бек сіу тТуг Тйг Ре Тиг Азр туг 20 25 30
Зо ма! ІІе 5ег тгр ма! Гуз сіп Агд тйг сІ1у сіп су ге сіи Тер Пе сіу сі ІІе Туг Рго сіу 5ег сіу 5ег Тийг о Туг туг А5Зп си Гуз Ре 35 50 55 60
Гуз сіу Гуз АЇїа Ттийг Гей Тиг АЇїа А5р Гуз 5ег б5ег Ап ТИг АЇа туг 65 70 75 80 40 Метє сіп Ге 5ег б5ег Гей Тиг о б5ег сій А5р 5ег Аіа ма! Туг РПе су» 85 90 95
Аїа Агд сІу ма! гГеи гей Агуд Аїа Мет д5р Ттуг Тгр су сп сІу тег 100 105 110 45 5зег ма! тиг ма! 5ег 5ег 115 «2105» 34 «2115» 120 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 34 сіп ма! ні гей соЇп сіп б5ег сіу 5ег соЇи Ге Агд бег Рго су 5ег 1 5 10 15 5зег маЇ Гуз Гей 5ег Су Гуз АЗр Ре А5р б5ег сіи Ма! Ре Рго РІНе бо 20 25 30
АТїа туг Мет 5ег Тер ІЇе Агуд сіп Гуз Рго сіу Ні5 су Ре сіи тТгр 35 40 45 65 че сТ1у А5р ІЇе Гей Рго 5ег ІЇе сіу Агуд тТНг ІЇе Ттуг с1у си Гуз 50 55 60
Рпе сі А5Зр Гуз АЇа Тийг о Гей Ар АЇа Азр Тйг ома!Ї 5ег А5Зп Ттиг Аїа 65 70 75 80 70 туг Ге сі Гей А5зп 5ег о їеи Тиг о б5ег сі А5р 5ег АЇа ІЇе Ттуг туг 85 90 95 су5 АЇа Агд сіу сЇи сіу туг сіу АТа тгр Ре АїЇа туг Ттгр о1у сіп 100 105 110 сіу тйг Ге ма! тиг маї 5ег Аїа 115 120 «2105» 35 «2115 113 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 35
Азр ІІе ма! Меє тийг осіп 5ег Рго 5ег 5ег Ге Тиг маї тйг Аїа сіу 1 5 10 15 сіи Гуз ма! Тиг Меє б5ег сСу5з Гуз б5ег б5ег сп 5ег Ге їеи А5зп 5ег 20 25 30 сСІ1У Аб5п сіп Гуз АЗп о Туг Гей Тийг Тер туг сіп сп Гуз Рго су сп 35 40 45
Рго Рго Гуз Гей Гей ІІе Туг Тгр Аїа 5ег Тийг Агд сіи 5ег су маї 50 55 60
Рго А5р Агу Рпе Тийг сіу б5ег сіу 5ег сІ1у Тйг А5Зр Ре тиг Геи тег 65 70 75 80
ІІе 5ег 5ег ма! сіп АЇа сій А5р ей АЇа ма! туг туг Су5 сп АбЗПп 85 90 95
Ар Ттуг б5ег Туг Рго Гей Тиг Ре Ссіу АїЇа су тйг Гуз їГеми си гей 100 105 110
Гуз «2105» 36 «2115 106 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 36 сіп 1іе ма!ї ге тТиг о сіп 5ег Рго АЇа ІЇе Мет 5ег АЇа 5ег Рго с1у 1 5 10 15 сій Гуз ма! тТйг о ІІе тийг о сСу5з 5ег АЇа б5ег 5ег б5ег ма! 5ег Ттуг мес 20 25 30
Ні5 Тер Ре сіп сіп Гуз Рго сіу Тйг 5ег Рго Гуз Гей Тгр ІЇе туг 35 40 45 5зег ТИг о 5ег Азп Ге АїЇа бек сІу ма! Рго АЇїа Агу Ре 5ег сІу 5ег 50 55 60 60 с1у 5ег сіу Тс бег Туг 5ег Гей Тиг ІЇе 5ег Агд мес си Аїа си 65 70 75 80
А5р Аїа АТа тийг о туго тукг Суз соЇп сіп Агд бег об5ег о туг Рго Рго Тпг 85 90 95 65
Рпе сіу сІу сіу тТНг Гуз Гей сіи ІЇе Гуз 100 105 «2105» 37 70 «2115 107
«212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 37
Азр ІчІІе ма! мес тйг осіп 5ег о сіп Гуз Ре Мет 5ег Тиг 5ег маї сіу 1 5 10 15
А5Зр Агуд ма! 5ег ІЇе тТийг сСуз Гуз АЇїа 5ег сіп АЗзп ма! Агд тиг Аїа 20 25 30 ма! Аїа тер туг сіп сіп Гуз Рго сіу сіп 5ег Рго Гуз АїЇа гей ІїЇє 35 40 45
Туг Гей АТа 5ег А5Зп Агуд Ні Тийг осіу маї Рго А5р Аг Ре тиг с1У 50 55 60 5зег сіу 5ег сіу Тйг о А5р Ре Тиг оГеи Тиг о ІЇе 5ег Азп ма!ї сіп 5ег 65 70 75 80 сім А5р гей АЇа А5р ТтТуг Ре Су5з Ге сіп Ні Тер А5зп Туг Рго Гей 85 90 95
Тиг Ре сіу сІу сіу тйг Гуз Ге си ІІе Гуз 100 105 «2105» 38 «2115 113 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135» Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 38
Азр ІІе ма! Меї 5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег Гец АЇа ма! 5ег маї!ї сіу 1 5 10 15 сій Гуз ма! тТиг Мет б5ег Суб Гуз 5ег б5ег сіп 5ег їеи Гей Туг 5ег 20 25 30 5зег А5п сЇп Гуз А5Зп Туг Гей Аа Тгр Туг сіп сп Гуз Рго сІу сіп 35 40 45 5ег Рго Гуз Гей Ге ІЇе Туг Тгр АЇїа 5ег Тпг Агу сім 5ег су ма! 50 55 60
Рго А5р Агу Рпе Тийг сіу б5ег сіу 5ег сІ1у Тйг А5зр Ре тНг Ге тег 65 70 75 80 че 5ег 5ег маї Гу5 АЇа сій А5р Гей АЇа ма! туг туг сСу5 сп сп 85 90 95 туг туг 5ег Туг Рго Ге Тйг Ре СІУу АЇа сІу тиг Гуз Гей си Гей 100 105 110
Гуз «2105» 39 «2115 113 Й 6о0 «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005 39 65 Азр ІчІІе ма! Меє тийг о сіп 5ег Рго 5ег 5ег Ге Тийг ма! тиг АТа с1у 1 5 10 15 сій Гуз ма! тТиг Мет б5ег Суб Гуз 5ег 5ег сіп б5ег їеу Гей Абп 5ег 20 25 30 70 сСІ1У А5п сіп Гуз АЗп о Туг Гей Тийг Тер туг сіп сп Гуз Рго су сп 35 40 45
Рго Рго Гуз Гей Гей ІІе Туг Тгр Аїа 5ег Тийг Агд сіи 5ег су маї 50 55 60
Рго А5р Агу Рпе Тийг сіу б5ег сіу 5ег сІ1у Тйг А5зр Ре тНг Ге тег 65 70 75 80
ІІе 5ег 5ег ма! сіп АТа сі А5р ей АЇїа ма! туг туг сСу5 сп А5п 85 90 95
Азр туг 5ег Туг Рго Ре Тиг Ріпе сіу 5ег сіу тиг Гуз Ге си Іе 100 105 110
Гуз «2105» 40 «2115 112 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005» 40
Азр ІІе ма! Меї 5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег Гей АЇа ма! 5ег АїЇа сіІу 1 5 10 15 сій Гуз ма! тТиг Мет б5ег Суб Гуз 5ег 5ег сіп б5ег їеу Гей Абп 5ег 20 25 30
Аг Тпг Агдуд Гуз А5Зп Туг Гей Аа Тер Ттуг сіп сп Гуз Рго су сіп 35 5ег Рго Гуз Гей Ге ІЇе Туг Тгр АЇїа 5ег Тпг Агу сім 5ег су ма! 60
Рго А5р Агу Рпе Тийг сіу б5ег сіу 5ег сІ1у Тйг А5Зр Ре тиг Геи тег 65 70 75 80 40
ІІе 5ег 5ег ма! сіп АЇа сій А5р ей АЇа ма! туг туг Су5 Гуз сп 85 90 95 5зег Ттуг А5зп Ге Туг Тиг Ре СсІу сіу сСІу тпг їуз Гей си ІЇе Гуз 45 100 105 110 «210» 41 «2115 113 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) 50 «213» Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «400» 41
Азр ІІе ма! Меї 5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег Гец АЇа ма! 5ег маї!ї сіу 55 Б 1 5 10 15 сій Гуз ма! тТиг Мет б5ег Суб Гуз 5ег б5ег сіп 5ег їеи Гей Туг 5ег 20 25 30 60 5зег А5п сЇп Гуз А5Зп Туг Гей Аа Тгр Туг сіп сп Гуз Рго сІу сіп 35 40 45 5ег Рго Гуз Гей Ге ІЇе Туг Тгр АЇїа 5ег Тпг Агу си 5ег су ма! 50 55 60 65
Рго А5р Агу Рпе Тийг сіу б5ег сіу 5ег АТа Тйг А5Зр РПе тНг Ге тиг 65 70 75 80
ІчІІе 5ег 5ег ма! сіп АЇа сій А5р ей АЇа А5р Ттуг НІі5 Су5 О1у сп 70 85 90 95 сіу туг б5ег Туг Рго Туг ТИг Ре Ссіу сіу сіу ТтНг гуз Гей сіи Пе 100 105 110
Гуз «2105» 42 «2115 113 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту «4005» 42
А5зр ІІе ма! Мет 5ег сіп 5ег Рго 5ег 5ег Ге АЇїа ма! 5ег ма! с1у 1 5 10 15 сій Гуз ма! тТиг Мет б5ег Суб Гуз 5ег б5ег сіп 5ег їеи Гей Туг 5ег 20 5ег Ап сіп Гуз А5зп Туг Ге АЇа Тгр Ттуг сіп сіп Гу5 Рго сІ1у сіп 5зег Рго Гуз Гей Ге ІчІЇе Туг Тер Аїа 5ег Тиг Агу сім 5ег с1у маї 25 50 55 60
Рго А5р Агу Рпе Тийг сіу б5ег сіу 5ег сІ1у Тйг А5зр Ре тНг Ге тег 65 70 75 80 30 ІІе 5ег 5ег ма! Гуз АТа сЇи А5р гей АЇїа ма! туг туг Ссуз сіп сіп 85 90 95 туг туг 5ег Туг Рго Ге Тйг Ре СІУу АЇа сІу тиг Гуз Гей си Гей 100 105 110 35
Гуз «2105» 43 40 «2115» 107 Й «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Опис штучної послідовності: Трансляція ПЛР-продукту 45 «4005» 43
Азп ІІе ма! Меє тийг осіп 5ег Рго Гуз 5ег Мет 5ег Мет 5ег маї сіу 1 5 10 15 сій Агд ма! Тис огеи тийг о сСуз Гуз АТа 5ег сі Азп ма! ма! тиг туг 20 25 30 ма! 5ег Тгр туг сіп сіп Гуз Рго сЇи сіп 5ег Рго Гуз Ге Гей ІїЇє 35 40 45
Туг с1у Аїа 5ег А5п Агуд Туг Тийг о сіу маї Рго А5р Аг Ре тиг с1Уу 50 55 60 5ег сіу 5ег АЇа Тйг А5р Ре Тиг Гей Тиг о ІЇе 5ег 5ег маї Гуз АїЇа 65 70 75 80 бо сі А5р гей АЇїа ма! туг туг Суб сіп сіп туг туг 5ег Туг Рго Гей 85 90 95
Тиг Ре сі1у АїТа сіу тйг Гуз їеи си Геи Гуз 65 100 105 «2105» 44 «2115 15 о «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) 70 «2135 Штучна послідовність
«223» Епітоп «4005» 44 меє А5р сіп Тер б5ег Тис сіп Ар ге Туг АбЗп о АЗп Рго ма! тег 1 5 10 15 «2105» 45 «2115 15 «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Епітоп «4005» 45 5зег ТИйг о сіп Азр Ге тТуг АбЗп АЗп РгГО Ма! Тйг АЇїа маї Ре А5П 1 5 10 15 «210» 46 «2115 15 «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Епітоп «400» 46
Гей тТуг АЗп АЗп о Рго Ма! Тиг АЇїа ма! Рпе А5п Туг сіп СсСІ1У Ге 1 5 10 15 «2105» 47 «2115 15 «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135» Штучна послідовність «220» «223» Епітоп «4005» 47
Рго ма! Тис Аїа ма! Ре д5п Туг сЇп с1у Ге Тгр Агу 5ег су 1 5 10 15 «2105» 48 «2115 15 «212» РЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «2135 Штучна послідовність «220» «223» Епітоп «4005» 48 ма! Ре Азп туг сіп сіу Гей Тер Агд 5ег Су5 ма! Агд сіи 5ег 1 5 10 15 «2105» 49 «2115 15 «212» РЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) «213» Штучна послідовність «220» «223» Епітоп «4005» 49 соіп с1у Гей Тер Агуд б5ег Суз ма! Агд сі 5ег б5ег с1у Ре тЕг
Б 1 5 10 15 «2105 50 «2115 15 «212» РЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) 60 «2135 Штучна послідовність «220» «223» Епітоп «4005 50
Аг бег Суз ма! Агуд сій бек 5ег сіу Ре тийг си суз Агд су 65 1 5 10 15 «210» 51 «2115» 467 «212» РКЕТ (ПРОТЕАЗА ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ) 70 «2135 Штучна послідовність
«223» Химерні моноклональні антитіла «400» 51 мес сіу Тер 5ег сСу5 ІЇе те Гей Ре Гей ма!їЇ АТа тйг Аїа тйг с1У 21 5 10 15 ма! нів 5ег сп ма! сіп гей сп сіп Рго сіу АЇа сіи Ге ма! Ага 20 25 30
Рго сіу АЇїа бек ма! Гуз Геи бек Суз Гуз АЇа бег сіу туг тТНг РПе 35 40 45
Тк о 5ег туг Тер ІЇе А5Зп Тгр ма! Гуз сіп Агу Рго сІу сіп су гей 50 55 60 сій Тер т1Іе сіу А5п ІЇе Ттуг Рго 5ег Азр 5ег Туг ТИг А5ЗпП ТУГ А5П 65 70 75 80 сіп Гуз Ре Гуз А5р Гуз АЇа Тийг огГеи тТийг ма! Ар Гуз 5ег 5ег 5ег 85 90 95
ТВг АТа туг мес сіп Ге б5ег б5ег Рго ТиИг 5ег си А5Зр 5ег АїЇа маї 100 105 110
Тукг туг Суз ТИг Агуд б5ег Тер Агуд с1іу Ап бег Ре А5р Туг Тгр О1У 115 120 125 сіп сіу Ттийг отвгогеи тс омаїЇ б5ег о 5ег АЇа 5ег Тиг Гуз с1у Рго 5ег 130 135 140 ма! Рійе Рго Ге АїЇа Рго 5ег 5ег Гуз бег ТИг 5ег сіу сіу тик Аїа 145 150 155 160
Аїа гей сіу Суб Ге ма! Гуз Азр тТуг Ре Рго сіи Рго ма! тТиг ма! 165 170 175 5зег Тер Аб5п 5ег сіу АЇа Ге Тийг об5екг сІіу маї Ні Ттийг Ре Рго АїЇа 180 185 190 ма! Ге сіп 5ег 5ег сіу їеи Ттуг б5ег Ге б5ег 5ег мМаї ма! тег ма! 195 200 205
Рго 5ег 5ег 5ег ге сіу Ттийг о сіп тс тує ч1іе сСу5 А5зп ма! А5Зп НІ15 210 215 220
Гуз Рго бег Ап ТИг о Гуз ма! Азр Гуз Агд ма! сіи Рго Гуз 5ег сСуз 225 230 235 240
Азр Гуз Тйг Ні Тс Су Рго Рго Су5 Рго АїЇа Рго сіи Гей Гей сі1у 245 250 255 с1Уу Рго 5ег ма! Ре Ге Ре Рго Рго Гуз Рго Гу5 А5зр ТИг Геи мет 260 265 270
ІІе 5ег Аг Тйг оРго сіи Ма! тйг Суз ма! ма! ма! А5р ма! 5ег НІі5 275 280 285 сі А5р Рго сіи ма! Гуз Ре Азп Тгр Туг ма! Азр сіу маї сіи ма! 290 295 00 60 Ні А5п АЇїа Гуз ТИйг огГу5 Рго Агуд сій сій сій тує АЗп 5ег Тис туг 305 310 315 320
Агд ма! ма! 5ег ма! Гей тик маї геи ніх сіп А5р тер Геи А5Зп су 325 330 335 65
Гуз сім туг Гуз Суз Гуз ма! 5ег А5Зп Гуз АЇа Гей Рго АЇа Рго Пе 340 345 350 си Гуз Тиск ІЇе 5ег Гуз АЇа уз ОТу сп Рго Агд си Рго сп маї 70 355 360 365 тТук Тиг оГеи Рго Рго 5ег Агуд сім сіи мес тиг Гуз А5зп сіп ма! 5ег 370 375 380
Ге тТйг о Суз Ге ма! Гуз сІ1у Ре Туг Рго 5ег А5Зр ІЇе АЇа ма! си 385 390 395 400
Тер си 5ег Ап сіу сіп Рго сі АЗп АбЗп о Туг Гуз ТВг Тс РгОо РгГО 405 410 415
Ма! Гей д5р 5ег А5р сіу б5ег Ре РпПе їеи Туг 5ег Гуз Гей тТиг ма! 420 425 430
А5зр Гуз б5ег Агуд Тгр сіп сіп с1у Аб5п ма! Ре 5ег Су 5ег ма! мес 435 440 445
НІі5 сій АЇїа Гей Ні А5п Ні Туг Тйг о сіп Гуз 5ег Гей 5ег геи 5ег 450 455 460
Рго сІу Гуз

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб лікування або запобігання злоякісному новоутворенню у пацієнта з онкологічним захворюванням, що експресує СІГОМ18.2, який передбачає введення кон'югата антитіло- лікарський засіб, який включає антитіло, що зв'язується з СІ ОМ18.2, ковалентно зв'язане щонайменше з одним терапевтичним компонентом, пацієнтові з онкологічним захворюванням, де антитіло вибране з групи, що складається 3: Зо (а) антитіла, яке включає важкий ланцюг антитіла, що містить область, що визначає компліментарність СОМКІ з 5ЕО ІО МО: 17 (положення 45-52), СОМК2 з 5ЕБЕО ІЮ МО: 17 (положення 70-77) і СОКЗ з БЕО ІО МО: 17 (положення 116-126), і легкий ланцюг антитіла, що містить СОКІ з 5ЕО ІЮ МО: 24 (положення 47-58), СОК2 з 5ЕО ІО МО: 24 (положення 76-78) і СОКЗ з БЕО ІЮ МО: 24 (положення 115-123); (Б) антитіла, яке включає важкий ланцюг антитіла, що містить область, що визначає компліментарність СОКІ з 5ЕО ІО МО: 15 (положення 45-52), СОМК2 з 5ЕБЕО ІЮ МО: 15 (положення 70-77) і СОКЗ з БЕО ІО МО: 15 (положення 116-126), і легкий ланцюг антитіла, що містить СОКІ з 5ЕО ІЮ МО: 20 (положення 47-58), СОК2 з 5ЕО ІЮО МО: 20 (положення 76-78) і СОКЗ з БЕО ІЮ МО: 20 (положення 115-123); де терапевтичний фрагмент є майтанзиноїдом або ауристатином і де кон'югат антитіло- лікарський засіб при зв'язуванні з клітинами, що експресують СІ ОМ18.2, інтерналізується в клітину.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що антитіло, що зв'язується з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 32, легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІО МО: 39.
3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що антитіло включає важкий ланцюг антитіла, що містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 17 або 51, і легкий ланцюг антитіла, що містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 24.
4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 30, і легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІО МО: 35.
5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що майтанзиноїд вибраний із групи, яка складається з РМ і Ома.
6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ауристатин вибраний із групи, яка складається з монометилауристатину Е (ММАЕ) і монометилауристатину Е (ММАБ).
7. Спосіб за будь-яким з пп. 1-6, який відрізняється тим, що антитіло приєднане до терапевтичного фрагмента за допомогою розщеплюваного лінкера.
8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що лінкер розщеплюється за внутрішньоклітинних бо умов.
9. Спосіб за п. 7 або 8, який відрізняється тим, що лінкер гідролізується при рН, меншому ніж
5,5.
10. Спосіб за будь-яким із пп. 7-9, який відрізняється тим, що лінкер розщеплюється внутрішньоклітинною протеазою.
11. Спосіб за будь-яким із пп. 7-10, який відрізняється тим, що лінкер є лінкером, який розщеплюється катепсином.
12. Спосіб за будь-яким із пп. 7-11, який відрізняється тим, що лінкер містить дипептид.
13. Спосіб за п. 12, який відрізняється тим, що дипептид є маї!-сії або рпе-іув.
14. Спосіб за будь-яким із пп. 1-13, який відрізняється тим, що кон'югат антитіло-лікарський засіб уводять у дозі від З до 30 мг/кг маси тіла.
15. Спосіб за будь-яким із пп. 1-13, який відрізняється тим, що кон'югат антитіло-лікарський засіб уводять у дозі від 9 до 90 мг/м- поверхні тіла пацієнта-людини.
16. Спосіб за будь-яким із пп. 1-15, який відрізняється тим, що вводять одноразову дозу кон'югата антитіло-лікарський засіб або дві, або більше доз кон'югата антитіло-лікарський засіб.
17. Спосіб за будь-яким із пп. 1-16, який відрізняється тим, що кон'югат антитіло-лікарський засіб уводять шляхом внутрішньовенної ін'єкції.
18. Спосіб за будь-яким із пп. 1-17, де лікування або профілактика раку, що експресує СГ ОМ18.2, у пацієнта додатково включає хірургічне втручання, хіміотерапію й/або променеву терапію.
19. Спосіб за будь-яким із пп. 1-18, який відрізняється тим, що злоякісне новоутворення є аденокарциномою, конкретно прогресуючою аденокарцдиномою.
20. Спосіб за будь-яким із пп. 1-19, який відрізняється тим, що злоякісне новоутворення вибирається із групи, яка складається з раку шлунка, раку стравоходу, раку підшлункової залози, раку легенів, такого як недрібноклітинний рак легенів (М5СІ С), раку молочної залози, раку яєчників, раку товстої кишки, раку печінки, раку голови й шиї, раку жовчного міхура та їх метастазів, пухлини Крюкенберга, перитонеальних метастаз і/або метастазів у лімфатичних вузлах.
21. Спосіб за будь-яким із пп. 1-20, який відрізняється тим, що злоякісне новоутворення вибирається із групи, яка складається з раку шлунка, раку стравоходу, конкретно нижнього відділу стравоходу, раку стравохідно-шлункового переходу й гастроезофагеального раку.
22. Спосіб за будь-яким із пп. 1-21, який відрізняється тим, що пацієнт є пацієнтом, негативним за НЕК2/пеи, або пацієнтом з позитивним статусом НЕК2г/пеи, але таким, що не відповідає вимогам для терапії трастузумабом.
23. Кон'югат антитіло-лікарський засіб для лікування або профілактики раку, що характеризується клітинами, що експресують СІГОМ18.2, де вказаний кон'югат антитіло- лікарський засіб, який включає антитіло, що зв'язується з СІ ОМ18.2, ковалентно приєднане щонайменше до однієї частини терапевтичного компонента, де антитіло вибране з групи, що складається з: (а) антитіла, яке включає важкий ланцюг антитіла, що містить область, що визначає компліментарність СОКІ з 5ЕО ІО МО: 17 (положення 45-52), СОМК2 з 5ЕБЕО ІЮ МО: 17 (положення 70-77) і СОКЗ з БЕО ІО МО: 17 (положення 116-126), і легкий ланцюг антитіла, що містить СОКІ з 5ЕО ІЮ МО: 24 (положення 47-58), СОК2 з 5ЕО ІО МО: 24 (положення 76-78) і СОКЗ з БЕО ІЮ МО: 24 (положення 115-123); (Б) антитіла, яке включає важкий ланцюг антитіла, що містить область, що визначає компліментарність СОМКІ з 5ЕО ІО МО: 15 (положення 45-52), СОМК2 з 5ЕБЕО ІЮ МО: 15 (положення 70-77) і СОКЗ з БЕО ІО МО: 15 (положення 116-126), і легкий ланцюг антитіла, що містить СОКІ з ЗЕО ІО МО: 20 (положення 47-58), СОК2 з 5ЕО ІЮО МО: 20 (положення 76-78) і СОКЗ з БЕО ІЮ МО: 20 (положення 115-123); де терапевтичний фрагмент є майтанзиноїдом або ауристатином і де кон'югат антитіло- лікарський засіб при зв'язуванні з клітинами, що експресують СІ ОМ18.2, інтерналізується в клітину.
24. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 23, який відрізняється тим, що антитіло, що зв'язується з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 32, і легкий ланцюг, який містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 39.
25. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 23 або 24, який відрізняється тим, що антитіло містить важкий ланцюг антитіла, що містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО І МО: 17 або 51, і легкий ланцюг антитіла, що містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО І МО: 24.
26. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 23, який відрізняється тим, що антитіло, яке зв'язується з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність,
представлену 5ЕО ІЮ МО: 30, і легкий ланцюг, який містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 35.
27. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 23, який відрізняється тим, що майтанзиноїд вибраний із групи, яка складається з ОМІ і ОМА.
28. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 23, який відрізняється тим, що ауристатин вибраний із групи, яка складається з монометилауристатину Е (ММАЕ) і монометилауристатину Е (ММАР).
29. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким з пп. 23-28, який відрізняється тим, що антитіло приєднане до терапевтичного фрагмента розщеплюваним лінкером.
30. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 29, який відрізняється тим, що лінкер розщеплюється за внутрішньоклітинних умов.
31. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 29 або 30, який відрізняється тим, що лінкер гідролізується при рН, меншому ніж 5,5.
32. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 29-30, який відрізняється тим, що лінкер розщеплюється внутрішньоклітинною протеазою.
33. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 29-31, який відрізняється тим, що лінкер є лінкером, який розщеплюється катепсином.
34. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за будь-яким із пп. 29-33, який відрізняється тим, що лінкер містить дипептид.
35. Кон'югат антитіло-лікарський засіб за п. 34, який відрізняється тим, що дипептид є маї!-сії або рпе-іув.
36. Фармацевтична композиція для лікування або профілактики раку, що характеризується клітинами раку, що експресують СІ ОМ18.2, де вказана фармацевтична композиція містить кон'югат лікарського засобу-антитіла за будь-яким із пп. 23-35 і фармацевтично прийнятний розріджувач, носій або допоміжну речовину.
37. Набір для лікування або профілактики раку, що характеризується клітинами раку, що експресують СІ ОМ18.2, де вказаний набір містить контейнер, який включає кон'югат антитіло- лікарський засіб за будь-яким із пп. 23-35.
38. Набір за п. 37, що додатково включає друковані інструкції із застосування. Зо 39. Застосування кон'югата антитіло-лікарський засіб за будь-яким з пп. 23-35 для лікування або запобігання злоякісному новоутворенню, що експресує СІ ОМ18.2.
40. Застосування фармацевтичної композиції за п. 36 для лікування або профілактики раку, що експресує СІ ОМ18.2.
41. Застосування набору за п. 37 або 38 для лікування або профілактики раку, що експресує СІ ОМ18.2.
і А) Модифікація за допомогою ЗЕРОВ ' і хм ме Ки У й яке їі 2 "я ' Мн ! Кон'юєвців з Сг сн, ' р м ; я і хх їй і кед ! а 5 7 в ! і « 55 ї А дод " орех Й І Воду що 18 Тюлірування за деловюю 000000 пи: зт ії в - МН І о «Ме ох . ї 2 І Ії ух Му Ж АБ-КНо зей АВІА шу ВН і ря о і я ' Кон'югація з ус МІМАК си к і ' бле Бу В че Гри и ВМ зай и и А, с і і п І о В і і ДІДУ т т копка нонннь уд по опннкононананонннении і вовиекнвянки СУ орокцплювання Момомоиа ! ! кв сивйсне зурстятнн Є і
Фіг. 1 ВО ем ПЛАВУ «Бар-тАР зо е С опи таВоВЯ ЕВ АР ес йо зо Ко спупічЗАВВОВ ав Ае - Ме свіч тАВЗКО за ХАР й лерож,, і і дет
- К. й м т шт ко що | ци
Б. в ща У і Ж ї ох г в, з б с 30 З іе я ее і . - х пе й х Ж соді рик ХЕ ЗО , й Ж ; 5 її . й Ес | їх чі І яке : Ли що і Ж щи о т т бо 1 , о І 105 1 за: ке Концентрація (нг/мл)
Фіг. 2
50 зак НАВ Банк АВ
; 8. пи пАВІЯ я ЕВиДАР і т Со АВ я ана АЕ - Ї Ї і х я щАВЯВО Ба ХАР -е ! дн анннннннннннння й ум тАВЗВО є Бовуар З-и ЗО ї і са ПАНІ ?О ЕДО- ХАР Кк і сю. ящШ ЗАВІЇІ є ЕЕБ-ЖАР і ті з сво ДАВЛ я Ба-лАВ - Е В : о. вдих - | У : з ти тававе Ка АЄ ще ; Ку й ї ї ФО й 5 у г : х т М- і вх пня лих пжлккждкх ж ан ше ї в Ж 5 Д. хеллечичнюхх вих зкхчижхя пи з. В М Кудла ях Ф ше Коти Ж ї т, хитання яння б ве М Я ; х Х ТО ні - не : п Вих ї : ;
о . | , то: Не то їз Концентрація (нг/мл)
чт. З А в вок то й «хе г уБов: ДЮ зАЖЮМІ с Дю Але я АМС я М яко мм я зо ке МКМ УК: 7 й ся «в ле МДУ Я Ж Я Фон Ко и со він пдв йно ВВ сжчляучлнлаянннлвалналнння, 5 удо фл клад пе плоди Кен 6 МТ и МТМ и Хомин: лай Комуентреюца пні Є т Зоре . зо ; і ет -. я з т х Н ал сх зн їй . з фе й Фома он мух: й шт в МАМ я т є брюках їх Ж У. 2 «де: АД КНЙ і Хома жи и Шо сжхю Ї Б зи ПААЖКх сиКК п ТЗ ї 2 у ХЕ їй й зов я Й ; ще ї ; що Я Ї ж і п о х ввів Вон В о ВК ннеесттоетесоктеесесот тост Й у т ця й дя об ола о ВОА ттлпадалаленнтр КАН тету и они ні виш тв МЕТИ Канцентнацьв сталу концен тцік (ни
Фіг. 4
КК тва, ин -ї ТЗ ФУ мах сво Зк маже Як МАО Ох х 2 як мадам ж се ЗАМДЕЛ ВАМ гий че МАЖІЕАУНМЕ 5 жощю. Її 5 зе ЖК дент ЯК ди Х жа не «ей : Х зва фіофроюючнжннні Яни Вл дюо я е 8. МАМ 6 383 ще м оз ф ок їли ко нюови ще Жачзнентрація фіни) Концентрація гм)
фіг. 5 А ВУ око і оо 150р І л5ачей ФУ ма Ма РО хром во мера шмки р ї як пли Ф зб МАМ АТАКА Ж Е бе КОЖ А КА Воло у Ж кам їх п сі Її ЕК 4 оса ф, ка Кк і; Ед лм х й сн в 5 Я дн ее в и и мер ме з В з з С УЮ щеЯВо я МОМ концектрація івглят Концентрацію иа зе лаг як жа мою е ле ВАВЖКЕ КМУ Ж сяк тн 4 одно Дис офклнбьЯ дбай Два ЙО с Якоб Вх т ПЗ з Кониемтрав інгма)
Фіг. 6
В 8 Моя ве т іх во ж Е-и і КУ У їі / . Мо й Б жи - : їх з ден с. : ше Мох ВЕ ра 7 р : - муху Ж с жо может щі а хоххсчк чо їй «а ходхехм ж і Е до ххкохе х у їх роком Ж щу Я фі Ії з? Ж м Ж ія Я й х Ж хх Я он я т хх х ж 1; й ш -К У ах я й кс ді й БІ У Я г ще пи ок п хі: хо че в як Конкектрація інгналі Концентрація інейдиу с - счкфутнтнняя Фе , ДК ЖтВ 5 й о й; Еш з 5 Я хх А е І: ЕЕ Бк ї жо ж хо 5 до ежхех - г пожах: х жк С ча З 1 і в ї з 'ї «БАК нти нюснея В оснчинююечннння че ще щу чи я ке Кокуємтряц іними;
Фіг. 7 Ме йо МОСКВУ ЧОВНАХ х МАВ ММА - ЯКО МСьМиг Мих ВВНЗ хи ВУ ДО МоУмко - ЗДАНО явка В І омИьмат. ПОЗУ Я с КУ ра З дЕ Бо КЕ ж др х з Б Й ї Ж Ех 7 - й зо и тож а ж . Ж їх а 5 бе ни ще Не не Ти Не Му антраці інскц)
Фіг. 8 ню - ж МЕКОВУЧЯЕВНВЯ мое е мЕКУЮЧСЦОВНИ а нНЕКУЗУТИК й Ка є Ж З ЗІ є ! ї с й
Ж. ї х ху у ї г 8 5 й 5 А в бо ; й 2 7 і ї и з я 1 че те ї- Концектевиія ПНалу фіг. 5 Ж ФО Кос нн нн нн нн нн ння ще як 5 7 пи а БУ В Барта Ж он 00000055. ВМюслевАНЬК х Б о Ж БО вм
5 с. В ЗБ рення Ви 3 - ВО киева З борна. ОО Б з т Б Я. с, В ння МАВ МАЗІ 0 МАВ М МАЕ
Фіг. 10 2300 5. звід і я С: НОСІ пе ї То». У, МІК ІМАВЗЯ2-0МА 5 5 Зап і ; : т ява 15 МІКГІМАВЗВа- ОМА 50 : вк ПИ ня- 18 МІЇКРІМАВЗВО- ОМА ВО ) май з щі 2 800 ви 9 зав- АК і що ОО о о 0 День»
Фіг. 11
Зо і : і і Бо х Е м І ск кюювноно птомне с 1 хе Нодюонй Ам ї се о зд 4 ник ка АЙ гонка юн ВК і де п же повне ння ююсн ї пд окр октккюют й ооо - І Ше фон їй фест що ї дао За с до ще З фею 000 МК сонну Ї Н З і ех З ; ме ТЗ Кз 43 ДЕНЬ сочорни ТВ МК МАН ПМК зошне їі Ж ВАК КМ ЖИ сехее У У ВИКО МАМОЮ 0 ев ЗЕД
Як. 12 в ет В 3 Фі М р де КУ жмфе-вмеова ку хх «» Жовь шко. ; Р хо їх х ні що й К ї й Е к хх 7 м ж Ще є І « Ї щ х ; ї чт Кт х т В зі З 4 Вб м кв З х 5 хе Е Що: Е -щ-е « Ї І Кк її . б р г З ї 1 Ка 7 МЕ Е оо Я : НУ 4 щі У ЖЖ м е Я 7 її зе й х ї З ї Зохкюттрютуєєюнктях БА одкккнучнюкуєтюучт Кб умотдачн ут 5 ех х с р УТ Х у нів чн ХХ ХЕ У в хх ЕЕ Мк: й х хх жов к ха» г щойоош що ох хх жк дв З 82 ох й а й ж х З її 5 55 Х 5 Ех х г ї х се х М їх З ІК У Ох А хх ХХ З 5 ЕЕ Х Ек х В х х хх х їх ї З х хх ї 5 5 хх Кя ї х Ж Ж Ж хх ЕЗЕЗННЕЯ х КЕ ХХ хх З Бр Ховіюютарав фу як т що й пекажа «В симаунхе г як змхч пк тд ї х х х і х і Бей кіт. є х г А х
На. зом мах ї т 5 7 і я й т я - С що : ск Ї і 5 5 в ж ! Моя я ї Же" 4 є т хх ЕК ро і АК х Ж кров х их ті Увхкм х і й ло,
Се. Б тов ж ох І Но ов хв і їх і МАО ї г жену сни ми ак; ЯАожечтреттюттю 00 ВАоессстросстутнннучя б уннннуунниденндех Ж ях щ Б АХ 5 85 х 855 х Б З 5 хв їх їх б ооо к Бо що ЩІ по ях Ах Молоко Ж г: 4 5 5 хх хх МЕ ЕЕ Ж Ех МЕ Ж ххх РОКУ й їх ож ох хх їх Ж Ех х т У хх х жо хх х З х З 5 хх хх їх ї й у т ЩЕ шо ще ОА В Ех жк З Ех ШЕУ 5 ВЕ х М зх ОЗ ож Ох В а х хх 5 З З ХХ 5 3 5 ХХ М Кк 5 ХХ ХХ 42 З Ж З Ех Кі їтакази ОКО Здильняй Бекж ЗВ Аньжужю зн їхе х Б що. з - З зе Ї ситі сні, Те ех кож Ж я ж з м в ди е дж З нпккюфнкдрнттькх и Ак х ХХХ ож Мо а. ГсЯ 5 Ж хг Бл МОЯ ж хх и их» ж вт тоойюот ї Е ї ШЕНЬ 5 х 5 2 8 ха Ж: Та в М м Ч В й в БЕ х В 5 Ж Рок хх ж х 5 х 5 5 хх хх хх ХЕ г х В хх
Фіг. 13
ОО оо» ОО М В В А ММ В, ОМ ОКХ ОКХ Б В в 00» 0. с а. ОО В АК ОМ І М М М М М С КК ОО ХК се АК СКК ОК ОМ М ОО М М В КВ ОК М В СО КК. ШО ОК ОК М М ОО о В, Ком. ОО ОВ хх МКК ОО З КЗ Ж УКХ У ЗХ Сх а ЗК ЗЕ ЗК х ХХ 5 ОО з 0: в.г у ХМ ММ НО ММ М ММ ПО ОХ ОХ У СХ КК КОХ УКХ ОК п М Ох о З ОК ОКО й ї НК КО ОО ПО КК ОО МО ОКХ МОБ ОМ МК МО З ОМ МО ВК : ЗМО ЗМ -Мбе. п іш нн ме «Док, Как ОКО КО ще КОХ Х З хх СО ще КОКО», и ЕК КК ОВК оці ОМ М ОО о, ЗО М вк ОО Її М В с с ОО я а 5. І п ОКО КК КО МОМ КК ОК Ж ОК о Ко о. КК а
М. У М ОКХ Я М М спот, я С з я Му ОО ЗОВ о ОО о КК У ММ МК М СОМ М М ММ М М В ША с й І ПО ОО МК ОХ шо МКУ іх а вени ОМ В о Он ОК М о З Я
Фіг. 14 . зх 1204 те Носій т тя. ІМАВЗВО-УЄММАЄ Вп ще ря т їх ЗХ хе ХО хі
5. 00 ї як ІМАВЗВОАСММАЕ 1 х : : у чу в ге п х ве ІМАВЗВРЄММАЄ 16 ме Ж п с хі ех БЮ в.в. Тл: ох | М їх у М 7 ї й - ЕЕ 4 ЗО то в ре ЕН х хх судкенн я Вася Мово в ли зако нкнх лили День
Фіг. 15 ВК Зо : й Х т ї - со о ні 5 - ідеях сх З 5 15 ї 284 ї ї « ї туз 4 КЕ ї і: ї ї і БУД ха 2 5 ДЕНЬ юн ТВ МІ ПАДАВ МВА ВО он МЖГІМАНІВО ММА ВО осехеей МЕТКИ МАВУВИ НМА ВО 0 лем НОЯ Фвіг. 16
UAA201711145A 2015-04-15 2016-04-13 Спосіб лікування або запобігання злоякісному новоутворенню у пацієнта з онкологічним захворюванням, що експресує cldn18.2 UA127469C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
PCT/EP2015/058206 WO2016165762A1 (en) 2015-04-15 2015-04-15 Drug conjugates comprising antibodies against claudin 18.2
PCT/EP2016/058056 WO2016166122A1 (en) 2015-04-15 2016-04-13 Drug conjugates comprising antibodies against claudin 18.2

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA127469C2 true UA127469C2 (uk) 2023-09-06

Family

ID=52875694

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201711145A UA127469C2 (uk) 2015-04-15 2016-04-13 Спосіб лікування або запобігання злоякісному новоутворенню у пацієнта з онкологічним захворюванням, що експресує cldn18.2

Country Status (28)

Country Link
US (2) US11541127B2 (uk)
EP (2) EP4331578A2 (uk)
JP (4) JP6800883B2 (uk)
KR (4) KR102401299B1 (uk)
CN (1) CN107667118A (uk)
AU (1) AU2016249782B2 (uk)
BR (1) BR112017018521A2 (uk)
CA (1) CA2982401A1 (uk)
DK (1) DK3283521T3 (uk)
ES (1) ES2964813T3 (uk)
FI (1) FI3283521T3 (uk)
HK (1) HK1247210A1 (uk)
HR (1) HRP20231609T1 (uk)
HU (1) HUE064753T2 (uk)
IL (1) IL254085A0 (uk)
LT (1) LT3283521T (uk)
MA (1) MA41937B1 (uk)
MD (1) MD3283521T2 (uk)
MX (1) MX2017013075A (uk)
PL (1) PL3283521T3 (uk)
PT (1) PT3283521T (uk)
RS (1) RS64951B1 (uk)
RU (2) RU2021131990A (uk)
SG (2) SG11201708271TA (uk)
SI (1) SI3283521T1 (uk)
UA (1) UA127469C2 (uk)
WO (2) WO2016165762A1 (uk)
ZA (1) ZA201705923B (uk)

Families Citing this family (53)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CN105073776B (zh) 2012-11-13 2019-04-12 拜恩科技股份公司 用于治疗表达紧密连接蛋白的癌症疾病的制剂
WO2016165762A1 (en) * 2015-04-15 2016-10-20 Ganymed Pharmaceuticals Ag Drug conjugates comprising antibodies against claudin 18.2
WO2019060398A1 (en) 2017-09-20 2019-03-28 Ph Pharma Co., Ltd. ANALOGUES OF THAILANSTATINE
CA3089653A1 (en) 2018-03-08 2019-09-12 Phanes Therapeutics, Inc. Anti-claudin 18.2 antibodies and uses thereof
US11485782B2 (en) 2018-03-14 2022-11-01 Beijing Xuanyi Pharmasciences Co., Ltd. Anti-claudin 18.2 antibodies
US11912763B2 (en) 2018-06-17 2024-02-27 L & L Biopharma Co., Ltd. Antibody targeting CLDN18.2, bispecific antibody, ADC, and CAR, and applications thereof
CN110606891B (zh) * 2018-06-17 2022-12-06 上海健信生物医药科技有限公司 一种针对人cldn18.2的抗体分子，抗原结合片段及其医药用途
WO2020009165A1 (ja) * 2018-07-03 2020-01-09 味の素株式会社 修飾抗体およびその製造方法
WO2020018852A2 (en) * 2018-07-18 2020-01-23 Askgene Pharma Inc. Novel antibodies and methods for making and using the same
CN110857322A (zh) * 2018-08-22 2020-03-03 瑞阳(苏州)生物科技有限公司 抗人claudin 18.2单克隆抗体及其应用
WO2020038404A1 (zh) * 2018-08-22 2020-02-27 瑞阳(苏州)生物科技有限公司 抗人claudin 18.2单克隆抗体及其应用
JP2021535744A (ja) * 2018-08-27 2021-12-23 ナンジン・サンホーム・ファーマシューティカル・カンパニー・リミテッドNanjing Sanhome Pharmaceutical Co., Ltd. 抗クローディン１８．２抗体及びその使用
MX2021004588A (es) * 2018-10-22 2022-01-18 Shanghai Genbase Biotechnology Co Ltd Anticuerpo anti-cldn18.2 y sus usos.
WO2020114480A1 (en) * 2018-12-07 2020-06-11 Zai Lab (Shanghai) Co., Ltd. Anti-claudin antibodies and uses thereof
WO2020135201A1 (zh) * 2018-12-28 2020-07-02 四川科伦博泰生物医药股份有限公司 一种抗体及其用途
AU2019415848A1 (en) * 2018-12-28 2021-08-19 Nanjing GenScript Biotech Co., Ltd. Claudin18.2 binding moieties and uses thereof
CN114106183B (zh) * 2019-01-15 2023-06-23 浙江道尔生物科技有限公司 抗cld18a2纳米抗体及其应用
CN109762067B (zh) * 2019-01-17 2020-02-28 北京天广实生物技术股份有限公司 结合人Claudin 18.2的抗体及其用途
SG11202108398YA (en) * 2019-02-01 2021-08-30 Novarock Biotherapeutics Ltd Anti-claudin 18 antibodies and methods of use thereof
US20220184126A1 (en) * 2019-03-29 2022-06-16 Phanes Therapeutis, Inc. Humanized anti-claudin 18.2 chimeric antigen receptors and uses thereof
BR112021019135A2 (pt) * 2019-04-01 2021-11-30 Jiangsu Hengrui Medicine Co Anticorpo anticlaudina 18.2 e aplicação do mesmo
KR20220024010A (ko) * 2019-05-16 2022-03-03 치루 파머수티컬 컴퍼니 리미티드 클라우딘 18a2에 대한 항체 및 그의 용도
CN111944048B (zh) * 2019-05-16 2023-10-03 启愈生物技术(上海)有限公司 抗cldn抗体及其药物组合物和检测方法
EP3972647A4 (en) * 2019-05-22 2023-05-03 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University DRUG CONJUGATES AND METHODS OF USE
AU2020281380B2 (en) * 2019-05-30 2024-04-11 Shandong Boan Biotechnology Co., Ltd. Antibody or chimeric antigen receptor which targets claudin 18.2
KR20220035414A (ko) * 2019-07-17 2022-03-22 더 리전트 오브 더 유니버시티 오브 캘리포니아 Claudin18 항체 및 암 치료 방법
CN114630840A (zh) * 2019-08-20 2022-06-14 苏州创胜医药集团有限公司 新型抗cldn18.2抗体
CN114981303B (zh) * 2019-09-13 2024-01-23 安徽俊义医疗管理咨询有限公司 人源化抗Claudin18.2（CLDN18.2）抗体
CN112707965A (zh) * 2019-09-30 2021-04-27 和铂医药(苏州)有限公司 靶向cldn18.2的抗体及其制备方法和应用
CN115920078A (zh) * 2019-11-05 2023-04-07 礼新医药科技(上海)有限公司 靶向紧密连接蛋白18.2的抗体药物偶联物
WO2021111003A1 (en) 2019-12-06 2021-06-10 SOTIO a.s. Humanized cldn18.2 antibodies
EP4074345A4 (en) * 2019-12-12 2023-10-25 Jiangsu Hengrui Pharmaceuticals Co., Ltd. ANTI-CLAUDINE ANTIBODY-DRUG CONJUGATE AND ITS PHARMACEUTICAL USE
MX2022007849A (es) 2019-12-23 2022-07-19 Sotio Biotech A S Anticuerpos especificos contra la claudina 18.2 tumoral.
IL294096A (en) * 2019-12-27 2022-08-01 Nanjing Legend Biotech Co Ltd Functional groups binding claudin 18.2 and their use
JP2023527937A (ja) * 2020-05-25 2023-06-30 スーチョウ・トランスセンタ・セラピューティクス・カンパニー・リミテッド 抗ｃｌｄｎ１８．２抗体及びその診断用途
CN111704669B (zh) * 2020-07-13 2022-05-13 北京凯因科技股份有限公司 一种用于治疗晚期胃癌的抗cldn18全人源化抗体
CN113929780A (zh) * 2020-07-13 2022-01-14 北京凯因科技股份有限公司 一种结合密蛋白的用于治疗癌症的人源化抗体
WO2022011531A1 (zh) * 2020-07-14 2022-01-20 浙江道尔生物科技有限公司 一种抗cld18a2的单域抗体
TW202227482A (zh) 2020-08-28 2022-07-16 大陸商江蘇恆瑞醫藥股份有限公司 用於降低異源多肽末端異質性的信號肽
KR20230079096A (ko) * 2020-09-30 2023-06-05 지앙수 헨그루이 파마슈티컬스 컴퍼니 리미티드 항체-약물 접합체를 포함하는 약제학적 조성물 및 약제학적 조성물의 용도
CN114366818A (zh) * 2020-10-15 2022-04-19 上海美雅珂生物技术有限责任公司 抗体药物偶联物及其应用
WO2022100590A1 (zh) * 2020-11-10 2022-05-19 齐鲁制药有限公司 针对密蛋白18a2的adcc增强型人源化抗体及其应用
CN112480248B (zh) * 2020-11-24 2023-05-05 三优生物医药(上海)有限公司 与cld18a2特异性结合的分子
IL303273A (en) 2020-11-30 2023-07-01 Cspc Megalith Biopharmaceutical Co Ltd ANTI-CLDN18.2 antibody, drug conjugation and its preparation and use
WO2022122709A1 (en) 2020-12-07 2022-06-16 Sotio Biotech A.S. Antibody-drug conjugates based on humanized cldn18.2 antibodies
EP4267194A1 (en) 2020-12-23 2023-11-01 SOTIO Biotech a.s. Tumor-specific claudin 18.2 antibody-drug conjugates
CN114904015A (zh) * 2021-02-09 2022-08-16 江苏迈威康新药研发有限公司 包含抗cldn18.2的抗体或其抗原结合片段的抗体药物偶联物及其用途
KR20240043797A (ko) 2021-08-13 2024-04-03 싸이튠 파마 암 치료용 IL-2/IL-15Rβγ 작용제와 항체-약물 접합체 조합
CN116059391A (zh) * 2021-08-26 2023-05-05 上海君实生物医药科技股份有限公司 抗cldn-18.2抗体药物偶联物及其用途
CN115991784A (zh) 2021-10-19 2023-04-21 宝船生物医药科技(上海)有限公司 抗cd47-cldn18.2双特异性抗体及其用途
CN117143237A (zh) * 2022-06-01 2023-12-01 百奥泰生物制药股份有限公司 抗cldn18.2抗体及其抗体药物偶联物和用途
CN117229398A (zh) * 2022-06-15 2023-12-15 中山康方生物医药有限公司 抗cldn18.2抗体、其药物组合物及用途
CN115969997B (zh) * 2022-12-19 2024-02-13 华润生物医药有限公司 一种靶向cldn18.2的抗体药物偶联物及其应用

Family Cites Families (41)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4151042A (en) 1977-03-31 1979-04-24 Takeda Chemical Industries, Ltd. Method for producing maytansinol and its derivatives
US4137230A (en) 1977-11-14 1979-01-30 Takeda Chemical Industries, Ltd. Method for the production of maytansinoids
US4265814A (en) 1978-03-24 1981-05-05 Takeda Chemical Industries Matansinol 3-n-hexadecanoate
US4307016A (en) 1978-03-24 1981-12-22 Takeda Chemical Industries, Ltd. Demethyl maytansinoids
JPS5562090A (en) 1978-10-27 1980-05-10 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid compound and its preparation
US4256746A (en) 1978-11-14 1981-03-17 Takeda Chemical Industries Dechloromaytansinoids, their pharmaceutical compositions and method of use
JPS55164687A (en) 1979-06-11 1980-12-22 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid compound and its preparation
JPS5566585A (en) 1978-11-14 1980-05-20 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid compound and its preparation
JPS55102583A (en) 1979-01-31 1980-08-05 Takeda Chem Ind Ltd 20-acyloxy-20-demethylmaytansinoid compound
JPS55162791A (en) 1979-06-05 1980-12-18 Takeda Chem Ind Ltd Antibiotic c-15003pnd and its preparation
JPS55164685A (en) 1979-06-08 1980-12-22 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid compound and its preparation
JPS55164686A (en) 1979-06-11 1980-12-22 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid compound and its preparation
US4309428A (en) 1979-07-30 1982-01-05 Takeda Chemical Industries, Ltd. Maytansinoids
JPS5645483A (en) 1979-09-19 1981-04-25 Takeda Chem Ind Ltd C-15003phm and its preparation
JPS5645485A (en) 1979-09-21 1981-04-25 Takeda Chem Ind Ltd Production of c-15003pnd
EP0028683A1 (en) 1979-09-21 1981-05-20 Takeda Chemical Industries, Ltd. Antibiotic C-15003 PHO and production thereof
WO1982001188A1 (en) 1980-10-08 1982-04-15 Takeda Chemical Industries Ltd 4,5-deoxymaytansinoide compounds and process for preparing same
US4313946A (en) 1981-01-27 1982-02-02 The United States Of America As Represented By The Secretary Of Agriculture Chemotherapeutically active maytansinoids from Trewia nudiflora
US4315929A (en) 1981-01-27 1982-02-16 The United States Of America As Represented By The Secretary Of Agriculture Method of controlling the European corn borer with trewiasine
JPS57192389A (en) 1981-05-20 1982-11-26 Takeda Chem Ind Ltd Novel maytansinoid
GB8601597D0 (en) 1986-01-23 1986-02-26 Wilson R H Nucleotide sequences
GB8717430D0 (en) 1987-07-23 1987-08-26 Celltech Ltd Recombinant dna product
GB8809129D0 (en) 1988-04-18 1988-05-18 Celltech Ltd Recombinant dna methods vectors and host cells
US5635483A (en) 1992-12-03 1997-06-03 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Tumor inhibiting tetrapeptide bearing modified phenethyl amides
US5780588A (en) 1993-01-26 1998-07-14 Arizona Board Of Regents Elucidation and synthesis of selected pentapeptides
ES2295228T3 (es) 2000-11-30 2008-04-16 Medarex, Inc. Roedores transcromosomicos transgenicos para la preparacion de anticuerpos humanos.
US20030133939A1 (en) 2001-01-17 2003-07-17 Genecraft, Inc. Binding domain-immunoglobulin fusion proteins
US7754208B2 (en) 2001-01-17 2010-07-13 Trubion Pharmaceuticals, Inc. Binding domain-immunoglobulin fusion proteins
PL216630B1 (pl) 2002-10-17 2014-04-30 Genmab As Izolowane ludzkie przeciwciało monoklonalne wiążące ludzki CD20, związane z tym przeciwciałem transfektoma, komórka gospodarza, transgeniczne zwierzę lub roślina, kompozycja, immunokoniugat, cząsteczka bispecyficzna, wektor ekspresyjny, kompozycja farmaceutyczna, zastosowanie medyczne, zestaw oraz przeciwciało antyidiotypowe i jego zastosowanie
DE10254601A1 (de) * 2002-11-22 2004-06-03 Ganymed Pharmaceuticals Ag Differentiell in Tumoren exprimierte Genprodukte und deren Verwendung
DE102004024617A1 (de) * 2004-05-18 2005-12-29 Ganymed Pharmaceuticals Ag Differentiell in Tumoren exprimierte Genprodukte und deren Verwendung
EP1997832A1 (en) * 2007-05-29 2008-12-03 Ganymed Pharmaceuticals AG Monoclonal antibodies against Claudin-18 for treatment of cancer
US20100316639A1 (en) * 2009-06-16 2010-12-16 Genentech, Inc. Biomarkers for igf-1r inhibitor therapy
RU2013131232A (ru) * 2010-12-09 2015-01-20 Дженентек, Инк. Лечение her2-позитивного рака при помощи паклитаксела и трастузумаба-mсc-dm1
RU2014124984A (ru) * 2011-12-05 2016-01-27 Идженика Биотерапьютикс, Инк. Конъюгаты антитело-лекарственное средство и родственные соединения, композиции и способы
WO2013167153A1 (en) 2012-05-09 2013-11-14 Ganymed Pharmaceuticals Ag Antibodies useful in cancer diagnosis
WO2013174404A1 (en) * 2012-05-23 2013-11-28 Ganymed Pharmaceuticals Ag Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
WO2014146672A1 (en) * 2013-03-18 2014-09-25 Ganymed Pharmaceuticals Ag Therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
WO2015014376A1 (en) * 2013-07-31 2015-02-05 Biontech Ag Diagnosis and therapy of cancer involving cancer stem cells
WO2016165762A1 (en) 2015-04-15 2016-10-20 Ganymed Pharmaceuticals Ag Drug conjugates comprising antibodies against claudin 18.2
WO2016165765A1 (en) * 2015-04-15 2016-10-20 Ganymed Pharmaceuticals Ag Methods and compositions for prediction of therapeutic efficacy of cancer treatments and cancer prognosis

Also Published As

Publication number Publication date
ES2964813T3 (es) 2024-04-09
AU2016249782A1 (en) 2017-11-02
JP7024152B2 (ja) 2022-02-24
AU2016249782B2 (en) 2022-04-28
US11541127B2 (en) 2023-01-03
FI3283521T3 (fi) 2023-12-12
RU2017139490A (ru) 2019-05-15
WO2016166122A1 (en) 2016-10-20
PL3283521T3 (pl) 2024-01-29
IL254085A0 (en) 2017-10-31
RU2021131990A (ru) 2022-02-04
CN107667118A (zh) 2018-02-06
JP2022031979A (ja) 2022-02-22
US20230270878A1 (en) 2023-08-31
RU2017139490A3 (uk) 2020-01-17
KR20220072874A (ko) 2022-06-02
HK1247210A1 (zh) 2018-09-21
WO2016165762A1 (en) 2016-10-20
MX2017013075A (es) 2018-02-19
RS64951B1 (sr) 2024-01-31
KR102626316B1 (ko) 2024-01-18
HUE064753T2 (hu) 2024-04-28
KR102336566B1 (ko) 2021-12-23
DK3283521T3 (da) 2023-12-18
LT3283521T (lt) 2023-12-27
MA41937A (fr) 2018-02-28
HRP20231609T1 (hr) 2024-03-15
KR102401299B1 (ko) 2022-05-24
SG11201708271TA (en) 2017-11-29
JP2024036444A (ja) 2024-03-15
EP3283521A1 (en) 2018-02-21
SI3283521T1 (sl) 2024-04-30
PT3283521T (pt) 2023-12-18
JP6800883B2 (ja) 2020-12-16
KR20180082325A (ko) 2018-07-18
CA2982401A1 (en) 2016-10-20
US20180117174A1 (en) 2018-05-03
MA41937B1 (fr) 2023-12-29
KR20210150612A (ko) 2021-12-10
JP2018513146A (ja) 2018-05-24
KR20240011250A (ko) 2024-01-25
BR112017018521A2 (pt) 2018-04-17
JP2021038255A (ja) 2021-03-11
SG10202105142VA (en) 2021-06-29
MD3283521T2 (ro) 2024-03-31
EP4331578A2 (en) 2024-03-06
ZA201705923B (en) 2019-06-26
EP3283521B1 (en) 2023-11-15

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA127469C2 (uk) Спосіб лікування або запобігання злоякісному новоутворенню у пацієнта з онкологічним захворюванням, що експресує cldn18.2
JP6010241B2 (ja) Ｄｌｌ３モジュレーター及び使用方法
KR102186027B1 (ko) 항her3 항체-약물 콘주게이트
EP4374852A2 (en) Anti-cdh6 antibody and anti-cdh6 antibody-drug conjugate
EP2096122B1 (en) Anti-human dlk-1 antibody showing anti-tumor activity in vivo
JP6006640B2 (ja) 高い内在化能力を有する抗ｃｄｈ３抗体
US20040048319A1 (en) ALCAM and ALCAM modulators
JP6113717B2 (ja) 抗ｃｄｈ３（ｐ−カドヘリン）抗体の薬剤コンジュゲート
AU2022206771A1 (en) Drug conjugates comprising antibodies against Claudin 18.2
KR20230136875A (ko) 항 b7-h3 단일클론항체 및 이의 용도
RU2816850C2 (ru) Антитела для лечения раковых заболеваний, при которых экспрессируется клаудин 6