UA126574C2 - Антитіло проти триптази, його композиція та застосування - Google Patents

Антитіло проти триптази, його композиція та застосування Download PDF

Info

Publication number
UA126574C2
UA126574C2 UAA201909161A UAA201909161A UA126574C2 UA 126574 C2 UA126574 C2 UA 126574C2 UA A201909161 A UAA201909161 A UA A201909161A UA A201909161 A UAA201909161 A UA A201909161A UA 126574 C2 UA126574 C2 UA 126574C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
tryptase
amino acid
antagonist
acid sequence
Prior art date
Application number
UAA201909161A
Other languages
English (en)
Inventor
Ксяоченг Чен
Марк Денніс
Марк ДЕННИС
Джанет Джекман
Джеймс Т. Кербер
Мейсон ЛУ
Мэйсон Лу
Генрі Р. Маун
Генри Р. Маун
Катіла Раджапакса
Катила Раджапакса
Сароджа Рамануджан
Трейсі Стетон
Трэйси Стэтон
Лоурен Ву
Тангшенг Йі
Тангшенг Йи
Original Assignee
Дженентек, Інк.
Дженентек, Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Дженентек, Інк., Дженентек, Инк. filed Critical Дженентек, Інк.
Publication of UA126574C2 publication Critical patent/UA126574C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/40—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against enzymes
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • A61K39/39533—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals
    • A61K39/3955—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals against proteinaceous materials, e.g. enzymes, hormones, lymphokines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • A61K39/39591—Stabilisation, fragmentation
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/08—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite containing oxygen, e.g. ethers, acetals, ketones, quinones, aldehydes, peroxides
    • A61K47/10—Alcohols; Phenols; Salts thereof, e.g. glycerol; Polyethylene glycols [PEG]; Poloxamers; PEG/POE alkyl ethers
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/16—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite containing nitrogen, e.g. nitro-, nitroso-, azo-compounds, nitriles, cyanates
    • A61K47/18—Amines; Amides; Ureas; Quaternary ammonium compounds; Amino acids; Oligopeptides having up to five amino acids
    • A61K47/183—Amino acids, e.g. glycine, EDTA or aspartame
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/04—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for ulcers, gastritis or reflux esophagitis, e.g. antacids, inhibitors of acid secretion, mucosal protectants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A61P11/02—Nasal agents, e.g. decongestants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A61P11/06—Antiasthmatics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A61P11/14—Antitussive agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A61P17/04—Antipruritics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A61P17/06—Antipsoriatics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P19/00—Drugs for skeletal disorders
    • A61P19/02—Drugs for skeletal disorders for joint disorders, e.g. arthritis, arthrosis
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P3/00—Drugs for disorders of the metabolism
    • A61P3/04—Anorexiants; Antiobesity agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02—Immunomodulators
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02—Immunomodulators
    • A61P37/04—Immunostimulants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/08—Antiallergic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00—Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/24—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against cytokines, lymphokines or interferons
    • C07K16/244—Interleukins [IL]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12N—MICROORGANISMS OR ENZYMES; COMPOSITIONS THEREOF; PROPAGATING, PRESERVING, OR MAINTAINING MICROORGANISMS; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING; CULTURE MEDIA
    • C12N15/00—Mutation or genetic engineering; DNA or RNA concerning genetic engineering, vectors, e.g. plasmids, or their isolation, preparation or purification; Use of hosts therefor
    • C12N15/09—Recombinant DNA-technology
    • C12N15/63—Introduction of foreign genetic material using vectors; Vectors; Use of hosts therefor; Regulation of expression
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C12—BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12Y—ENZYMES
    • C12Y304/00—Hydrolases acting on peptide bonds, i.e. peptidases (3.4)
    • C12Y304/21—Serine endopeptidases (3.4.21)
    • C12Y304/21059—Tryptase (3.4.21.59)
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K45/00—Medicinal preparations containing active ingredients not provided for in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • A61K45/06—Mixtures of active ingredients without chemical characterisation, e.g. antiphlogistics and cardiaca
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/22—Heterocyclic compounds, e.g. ascorbic acid, tocopherol or pyrrolidones
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/26—Carbohydrates, e.g. sugar alcohols, amino sugars, nucleic acids, mono-, di- or oligo-saccharides; Derivatives thereof, e.g. polysorbates, sorbitan fatty acid esters or glycyrrhizin
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/24—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin containing regions, domains or residues from different species, e.g. chimeric, humanized or veneered
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/31—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency multispecific
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/30—Immunoglobulins specific features characterized by aspects of specificity or valency
    • C07K2317/34—Identification of a linear epitope shorter than 20 amino acid residues or of a conformational epitope defined by amino acid residues
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/40—Immunoglobulins specific features characterized by post-translational modification
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/51—Complete heavy chain or Fd fragment, i.e. VH + CH1
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/515—Complete light chain, i.e. VL + CL
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/55—Fab or Fab'
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL
    • C07K2317/565—Complementarity determining region [CDR]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL
    • C07K2317/567—Framework region [FR]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/76—Antagonist effect on antigen, e.g. neutralization or inhibition of binding
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/90—Immunoglobulins specific features characterized by (pharmaco)kinetic aspects or by stability of the immunoglobulin
    • C07K2317/92—Affinity (KD), association rate (Ka), dissociation rate (Kd) or EC50 value
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/90—Immunoglobulins specific features characterized by (pharmaco)kinetic aspects or by stability of the immunoglobulin
    • C07K2317/94—Stability, e.g. half-life, pH, temperature or enzyme-resistance

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Pulmonology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Oil, Petroleum & Natural Gas (AREA)
  • Endocrinology (AREA)
  • Obesity (AREA)
  • Child & Adolescent Psychology (AREA)
  • Orthopedic Medicine & Surgery (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Physical Education & Sports Medicine (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)

Abstract

Винахід стосується антитіла проти триптази та його фармацевтичної композиції, а також способу їх застосування.

Description

(54) АНТИТІЛО ПРОТИ ТРИПТАЗИ, ЙОГО КОМПОЗИЦІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ (57) Реферат:
Винахід стосується антитіла проти триптази та його фармацевтичної композиції, а також способу їх застосування.
МР-ЇДЕ 1,6 мкг в 200 мкл фізіологічного розчину в/в 0000 Авитіло проти 90 або антитіло проти триптази в/чер й т -"24год Огод / Пемпература тіла миші ! Згод 200 мкг МР-В5А в.200 мкл фізіологічного розчину те- Антитіло проти 40 о зв -в- Антитіло пИЗТАмМ11 проти триптази е 36-Х з ОН вн чик за М я й в -- я ч !
Ф а: й р заг ков офееттотевововое
У
Кз Після ін'єкції (хв) « де
КО че
Фіг. 19
Перехресне посилання на споріднені заявки
Ця заявка заявляє пріоритет за попередньою заявкою США Мо 62/457722, що була подана 10 лютого 2017 року, зміст якої включений в цей документ за допомогою посилання в повному об'ємі.
Перелік послідовностей
Ця заявка містить Перелік послідовностей, який наведений в електронному вигляді у форматі АЗСІЇ і включений в цей документ за допомогою посилання в повному об'ємі. Вказана копія АЗСІЇ, яка створена 9 лютого 2018 року, має назву 50474-112М/02 бедиепсе І івііпа 2.9. 18 5125 і розмір 108967 байт.
Галузь техніки
Цей винахід відноситься до антитіл проти триптази, фармацевтичних композицій і способів їхнього застосування.
Рівень техніки
Триптаза бета людини являє собою трипсиноподібну серинову протеазу, яка в значній мірі поширена в тучних клітинах і, меншою мірою, в базофілах. Триптаза бета людини (якої існує три підтипи: триптаза бета 1, триптаза бета 2 і триптаза бета 3), що продукується локусами ТРЗАВІ1 і ТРЗВ2, є домінуючою активною триптазою, що продукується тучними клітинами людини. Ці два локуси продукують чотири ізоформи триптази; ТРОАВІ1 продукує триптазу альфа і триптазу бета 1, тоді як ТР5ЗВ2 продукує триптазу бета 2 і триптазу бета 3. Триптаза альфа, а також інші ізоформи, такі як триптаза гамма, триптаза дельта і триптаза епсилон, є в основному неактивними.
Протеолітично оброблена активна триптаза бета зберігається в секреторних гранулах тучних клітин у вигляді тетрамера в комплексі з гепарином. Дегрануляція тучних клітин, яка може бути викликана ІДЕ-залежними стимулами (наприклад, алергенами) або не-ІДЕ-залежними стимулами (наприклад, речовиною Р або активною триптазою), призводить до вивільнення триптази бета поряд з іншими гранулярними ферментами і гістаміном. У попередніх дослідженнях спостерігали збільшення числа тучних клітин в гладкій мускулатурі та епітелії бронхів у пацієнтів з астмою, а також підвищення рівня триптази бета в рідині бронхоальвеолярного лаважу. Крім того, триптаза сприяє бронхоконстрикції дихальних шляхів і
Зо гіперреактивності, а також було зроблено припущення про роль триптази в розвитку фіброзу і метаболізмі позаклітинного матриксу, які є відмінними ознаками процесу ремоделювання дихальних шляхів.
Припускається, що триптаза залучена в патогенез різних захворювань і порушень, включаючи астму та інші легеневі, запальні, аутоїмунні і фіброзні порушення, щодо яких залишається потреба в розробці поліпшених терапевтичних засобів, включаючи терапевтичні антагоністи проти триптази, і нових способів лікування. Були спроби розробити низькомолекулярні інгібітори триптази (див., наприклад, Саїгп5, ЧА, 2005, Ритопагу
Ріпаптасоіоду 5 Тнегарецшіїсв 18: 55-66); проте, наскільки нам відомо, про біологічні терапевтичні засоби, які є антагоністами триптази, особливо про антагоністичні антитіла проти триптази, не повідомлялося.
Сутність винаходу
Цей винахід відноситься до антитіл проти триптази, фармацевтичних композицій і способів їхнього застосування.
В одному аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить наступні шість гіперваріабельних ділянок (НМК): (а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОЕММ (ЗЕО ІО МО: 7); (Б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність
РІББО5ЗТМУМАОТМКО (5ЕО ІО МО: 2); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
АМУрОМУМРОМ (БО 10 МО: 8); (0) НМВ-Ї71, що містить амінокислотну послідовність
БАББ5БОМТУМУ (5ЕО ІО МО: 4); (Е) НМВ-І2, що містить амінокислотну послідовність ВТООІ А5 (ЗЕО ІЮ МО: 5); і (3 НУВ-І3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНОУРІ Т (ЗЕО І МО: 6). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло визначається шістьма НМК, що містять амінокислотну послідовність ЗЕО ІО МО: 7, 2, 8, 4, 5 і 6. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить 543, РАб і М/47 в каркасній ділянці
Ї2 варіабельного домену (МІ) легкого ланцюга (ЕК-12) (нумерація за Кабатом). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) варіабельний домен (МН) важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 9995 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮ МО: 9; (5) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить бо амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше
99 95 ідентичності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 10; або (с) домен УН, як в (а), домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить такі каркасні ділянки (ЕК) домену МН: (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність
ЕМО! МЕЗССІ!Ї МОРОЗІ ВІ5СААБОЕТЕВ (БО ОО МО: 11); (5) БЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М/УКОАРИЕКИЇ ЕММА (ЗЕО ІО МО: 12); (с) ЕВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕТІЗКОМЗКМТ М ОММІКАЕОТАМУУСТЕ (5ЕО ІЮ МО: 13); і (а)
ЕВ-Н4, що містить амінокислотну послідовність УММЗОСТІ МТМ (БО ІЮО МО: 14). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН містить амінокислотну послідовність «БО ІЮ МО: 9. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕК-11, що містить амінокислотну послідовність ОІЮМТО5ЗРБОБІ БАЗМООКМТІТС (ЗЕО ІЮ МО: 15); (5) ЕВ-12, що містить амінокислотну послідовність М/МООКРОКЗРКРУМІМ (5ЕО
ІО МО: 16); (с) ЕК-І З, що містить амінокислотну послідовність
СМРОКЕБОЗОБОТОВЕТІ ІЗ ОРЕОБАТУУС (5БО 10 МО: 17); і (4) ЕК-І4, що містить амінокислотну послідовність ЕБОСТКМЕЇК (ЗЕО ІО МО: 18). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен Мі містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮО МО: 10. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮ МО: 76, і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 562 ІЮ МО: 77. В інших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність з«ЕО ІЮО МО: 78), і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ХЕО ІЮ МО: 79.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 9995 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮО МО: 9, ї (Б) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 956, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності за послідовності з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮ МО: 10. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 9, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 10. У деяких варіантах реалізації
Зо цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮО МО: 76, і (5) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЕО
ІЮО МО: 77. В інших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 78), і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 79.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зБЕО ІЮ МО: 76, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 77.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 78, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 79.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить наступні шість НМЕ: (а) НМА-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (ЗЕ
ІО МО: 7); (Б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗБОЗЗТУУУАОТМКО (5ЕО ІЮ
МО: 2); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КОМУОМУМЕОМ (ЗЕО ІЮО МО: 29); (а)
НМВА-11, що містить амінокислотну послідовність БАБОЗМТУМУ (5ЕО ІЮ МО: 4); (є) НМВ-І12, що містить амінокислотну послідовність КТ5ОГАБ (БО ІО МО: 5); ії (3 НМК-ІЗ3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІ-Т (ЗЕО ІО МО: 6). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМКМЕБОСО5МОРОСБККІ ЗСААБОГТЕЗ (5ЕБО ІЮ МО: 21); (Б)
ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М/КОАРОКОГЕМУМА (ЗЕО ІЮО МО: 22); (с) ЕК-
НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕТІЗКОМРКМТ РГОМ55І К5ЕОТАМУМУСАК (ЗЕО
ІО МО: 23); ії (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність УМ ТОТТУТУЗ5 (ЗЕО ІЮ МО: 24). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮ МО: 19. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕК-І1, що містить амінокислотну послідовність
ОІМГТО5РАЇМБАЗРОЕКМТІВС (5ЕБО 10 МО: 25); (Б) ЕВ-І2, що містить амінокислотну послідовність УУУХООКРОБЗРКРУМІМ (5БО ІО МО: 26); (с) ЕК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність СМРАКЕЗОЗОЗОТЗУЗІ ТІЗЗМЕАЕВААТУУС (ЗЕО ІЮ МО: 27); і (4) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕСАСТКІ ЕК (5БО ІЮО МО: 28). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен УМ. містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮО МО: 20.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 9995 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 19; (В) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність БЗЕО ІЮ МО: 20; або (с) домен УН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМК МЕБОСОМОРОСБККІ ЗСААБОГТЕЗ (5ЕБО ІЮ МО: 21); (Б)
ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М/КОАРОКОГЕМУМА (ЗЕО ІЮО МО: 22); (с) ЕК-
НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕТІЗКОМРКМТ РГОМ55І К5ЕОТАМУМУСАК (ЗЕО
ІО МО: 23); ї (4) ЕВ-Н4, що містить амінокислотну послідовність МУ ТОТТУТУ55 (5ЕБЕО ІЮ МО: 24). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮ МО: 19. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕК-І1, що містить амінокислотну послідовність
ОІМГТО5РАІЇМБАЗРОЕКМТІВС (5ЕБО 10 МО: 25); (Б) ЕВ-І2, що містить амінокислотну послідовність УУУХООКРОБЗРКРУМІМ (5БО ІО МО: 26); (с) ЕК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ЗСМРАКЕЗОЗОЗОТЗУЗІ ТІЗЗМЕАЕВААТУМУС (ЗЕО ІЮ МО: 27); і (4) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕЗАСТКІГ ЕК (5БО ІЮО МО: 28). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен УМ. містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮО МО: 20.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, що містить (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю 5ЕС ІО МО: 19 ї (Б) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 9995 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮО МО: 20.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло зв'язується з епітопом триптази бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два,
Зо щонайменше три або всі чотири залишки, вибраних з групи, що складається з Нівз51, Маї80,
Гуз81 ії Азр82 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два, щонайменше три або всі чотири залишки, вибраних з групи, що складається з Ніб51, Маї!80,
Гуз81 ії Азр82 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить Ніє51 та щонайменше один, щонайменше два, або всі три залишки, вибраних з групи, що складається з Маїв80, І уз81 і А5р82
ЗЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, Геи83, АЇІа84, АІа85, Агу87, Рго103, Ма!104, Зег105, Аг9106,
СіІн128, СІй129 і Рго130 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять чи всі дванадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з сіІпб7, І еи83, АІа84, АІа85, Агдо87,
Рго103, МаІ104, бБег105, Аг9106, СІи128, СіІш129 і Рго130 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить Нів5б1, Сіпб7,
Уа1Ів80, І уз81, Азр8в2, І еи83, АІав84, АІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, СІйи128, СІ129 і
Рго130 5БЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати як малу поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини, так і велику поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить наступні шість НМЕ: (а) НМЕ-НІ, що містить амінокислотну послідовність СУА (ЗЕО ІЮ
МО: 30); (5) НМВА-Н2, що містить амінокислотну послідовність СІЗБААТТЕРУЗБЗУМАКЗ (5ЕО І
МО: 31); (с) НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ОРЕСМУСААГОМІ ОЇ (5ЕО ІЮ МО:
Заг); (4) НМВ-1І11, що містить амінокислотну послідовність ОБІКЗМУММАСО (5ЕО ІО МО: 33); (є) 60 НУВ-12, що містить амінокислотну послідовність ЕТ ТЗ (ЗЕО ІО МО: 34); і (3 НМК-І3, що містить амінокислотну послідовність АЄСЕРОКЗОЮТТ (5ЕО ІО МО: 35). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло визначається шістьма НМК, що містять амінокислотну послідовність БХЕО ІЮО МО: 30, 31, 32, 33, 34 і 35. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить Агод71 і Ма/78 в ЕК-НЗ домену МН (нумерація за Кабатом). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність
ЕМО МЕБОаРОЇ МКРЗЕТІ 5БІТОТУЗАЕБИ (5ЕО ОО МО: 38); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність УМІКОРРОКОСГ ЕММІЄ (5ЕБО І МО: 42); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМТІЗКОТЗКМОМ5І КІ ЗБМТААОЮОТАМУМУСАК (ЗЕО ІЮО МО: 43); і (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність УМЗОСТІ МТМ (БО ІЮ МО: 41). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН містить амінокислотну послідовність 5Е0О І МО: 36. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить наступні ЕК домену У: (а)
ЕВ-І1, що містить амінокислотну послідовність ОЮМТО5РБЗБІ БАЗМООКМТІТС (5ЕБО ІЮ МО: 64); (Б) ЕВ-І2, що містить амінокислотну послідовність М/МООКРОКАРКССМ (5ЕО ІО МО: 65); (с) ЕК-І3, що містить амінокислотну послідовність ЗМРОЕКЕЗОБОЗОТОЕТІ ТІЗБІ ОРЕОБАТУУС (ЗЕО І МО: 66); і (а) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕБЄОСТКМЕЇК (ЗЕО І МО: 63). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МІ. містить амінокислотну послідовність
ЗБОЮ МО: 37. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 80, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕСО ІЮ МО: 81. В інших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕО ІЮО МО: 82, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 83.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 9995 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю будь-якої із 5ЕО ІЮО МО: 36, 47, 48, 49, 50, 51 і 52; (В) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю будь-якої із ЗЕО ІЮ МО: 37, 53,
Зо 58 або 59; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕБОРОЇ МКРЗЕТІ ЗІ ТСТУЗРЕЗІІ (5ЕО ІЮ МО: 38); (Б) ЕБ-
Н2, що містить амінокислотну послідовність УМІКОРРОКОГЕУМІЄ (ЗЕО ІЮ МО: 42); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КМТІЗКОТЗКМОМ5І КІ ЗБМТААОТАМУУСАК (5ЕО ІЮО МО: 43); і (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТУ (ЗЕО ІЮ МО: 41). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН містить амінокислотну послідовність хЕО
ІО МО: 36. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕК-І1, що містить амінокислотну послідовність ООМТО5РЗБІ БАЗМОРЕМТІТС (5ЕО ІО МО: 64); (б) ЕВ-12, що містить амінокислотну послідовність МУМООКРОКАРКІ ІМ (ЗЕО
ІО МО: 65); (с) ЕК-І3, що містить амінокислотну послідовність
СМРОКЕБОЗОБОТОВЕТІ ІЗ ОРЕОБАТУУС (5БО 10 МО: 66); і (4) ЕК-1І4, що містить амінокислотну послідовність ЕБЄОСТКМЕЇК (ЗЕО ІЮ МО: 63). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен Мі містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮО МО: 37. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮО МО: 80, ії (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 560 ІЮ МО: 81. В інших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІО МО: 82, і (6) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІОЮО МО: 83.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ
МО: З6, ії (б) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 9995 ідентичності за послідовності з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮ МО: 37. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІО МО: 36, і домен Мі, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 37. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕО ІО МО: 80, і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ХЕО ІЮ МО: 81. В бо інших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО І МО: 82, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 83.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, що містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 80, ї (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 81.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, що містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 82, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 83.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеного антитіла, яке зв'язується з триптазою людини, або його антигензв'язуючого фрагмента, при цьому вказане антитіло містить (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ
МО: 52, ї (Б) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 99 95 ідентичності за послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮО МО: 53.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два або всі три залишки, вибраних з групи, що складається з Сіп100, Геи101 ї Геи102 5ЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, СІпб7, Азр82, І еи83, АІа84, Агд87, Рго103, МаІ104, б5ег105, Аг9106, сІи126,
Ї еи127, СіІи128 ії СІ012955ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять, щонайменше дванадцять, щонайменше тринадцять чи всі чотирнадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, біІпб7, Азр82, Геи83, АІа84, Аг987, Рго103, МаІ104, Зег105,
Аг9106, СІйи126, І еи127, СІйи128 і Сіш129 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить Сіп3З35, Тгр55, СіІпб7, Азр82, І еи83, АІа84, Агу87, С1Іп100,
Зо Ї ем101, І еи102, Рго103, Ма104, 5ег105, Аг9106, СІй126, І ем127, СІн128, СІйи129 і Агда216 ЗЕО ІЮ
МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до тетрамера триптази бета 1 людини і вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або обидва з Сіп35 і Агд216 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати малу поверхню контакту і/або велику поверхню контакту триптази бета 1 людини.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло додатково зв'язує триптазу яванського макака (супо). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково зв'язує триптазу альфа людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково зв'язує триптазу бета 2 людини або триптазу бета З людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу бета 2 людини і триптазу бета З людини.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 1 нМ або менше. У деяких варіантах реалізації цього винаходу значення Ко вимірюють методом поверхневого плазмонного резонансу (5РК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 120 пм до близько 0,5 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 120 пм до близько 300 пМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 120 пм до близько 200 пМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням К о, що становить близько 180 пм. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 400 пм. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аналіз 5РЕК проводять при 25 "С. У деяких варіантах реалізації цього винаходу значення Ко вимірюють за допомогою аналізу ВІАСОКЕФ РЕ, наприклад, як описано в
Прикладі 1, Розділ (А) (мії). У деяких варіантах реалізації цього винаходу для аналізу ЗРК можна застосовувати ВІіАсогеф Т200 або еквівалентний пристрій. У деяких варіантах реалізації цього винаходу сенсорні чіпи ВіАсогеФ серії 5 СМ5 (або еквівалентні сенсорні чіпи) бо іммобілізують моноклональним мишачим антитілом проти дО (Ес) людини, і антитіла проти триптази згодом захоплюються в проточній лунці. Послідовні З-кратні розведення Нів-міченого мономера триптази бета 1 людини (ЗЕО ІЮ МО: 128) вводять при швидкості потоку 30 мкл/хв.
Кожен зразок аналізують з З-хвилинною асоціацією і 10-хвилинною дисоціацією. Аналіз проводили при 25 "С. Після кожного введення чіп регенерували із застосуванням З М Мас».
Відповідь зв'язування коректують шляхом віднімання одиниць відповіді (КО) з проточної лунки, що захоплює нерелевантний Ідс з аналогічною щільністю. Для аналізу кінетики застосовували модель Ленгмюра 1:1 одночасної підгонки Коп і Кок.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло здатне інгібувати ферментативну активність триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації вказане антитіло інгібує активність триптази зі значенням ІСзо, що становить близько 2,5 нМ або нижче, що визначається за допомогою ферментативного аналізу триптази бета людини із застосуванням синтетичного пептиду 5-2288 в якості субстрату. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло інгібує активність триптази зі значенням ІСвхо, що становить від близько 550 пМ до близько 2,5 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло інгібує активність триптази зі значенням ІСзо, що становить від близько 500 пМ до близько 2 НМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло інгібує активність триптази зі значенням ІСзо, що становить від близько 550 пМ до 1,5 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло інгібує активність триптази зі значенням ІСво, що становить від близько 550 пМ до близько 700 пМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інкубуючу активність антитіла визначають, як описано в прикладі 1 (А) (мії) (а)). У деяких варіантах реалізації цього винаходу кінцева концентрація гепарину в ферментативному аналізі триптази бета людини із застосуванням синтетичного пептиду 5-2288 становить 66 мкг/мл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу активний фермент рекомбінантного тетрамера триптази бета 1 людини розводять до 0,75 нМ в буфері ТМН (200 мМ Тріс, 150 мм масі, 0,1 мг/мл гепарину, 0,01 96 ТКІТОМ М Х-100, рН 8,0) і об'єднують в співвідношенні 1:1 з антитілами проти триптази (розведеними в РВ5) на 384-лункових планшетах. Планшети інкубують протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища при обережному перемішуванні.
Колориметричний субстрат 5-2288 (СПпготодепіх, Рай Мо. 82-0852-39) або еквівалентний субстрат розбавляють до 1200 мкМ в буфері ТМН і додають на планшет. У деяких варіантах
Зо реалізації цього винаходу кінцеві концентрації в лунках складають 400 мкм 5-2288, 0,25 нм рекомбінантного тетрамера триптази бета 1 людини, 66 мкг/мл гепарину і від 0,10 до 222 нм антитіла проти триптази. Планшети інкубують протягом 40 хв. при температурі навколишнього середовища з обережним перемішуванням, а потім зчитують при Адо5. Значення ІСво антитіл проти триптази визначають за чотирипараметричною відповідністю їх відповідних кривих.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло здатне інгібувати ферментативну активність триптази бета 1 людини при рН 6. Зокрема, інгібуюча активність антитіла може бути визначена при рн 6.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати опосередковану триптазою стимуляцію проліферації і/або колаген-залежне скорочення клітин гладких м'язів бронхів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати вивільнення гістаміну з тучних клітин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати вивільнення гістаміну, що запускається за допомогою ІдЧЕ, і/або вивільнення гістаміну, що запускається триптазою. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати триптазу 01 яванського макака, що оцінювали за допомогою ІФА для визначення активної триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази в зразках бронхоальвеолярного лаважу (ВАГ) або в назосорбційних зразках яванського макака. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета 1 людини в моновалентному форматі. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний моновалентний формат являє собою Раб формат. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета 1 людини в присутності гепарину. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета людини в присутності 66 мкг/мл гепарину.
В іншому аспекті винаходу пропонується антитіло, яке зв'язується з тим же епітопом, що і будь-яке з вищеописаних антитіл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу визначення того, чи зв'язується антитіло з тим же епітопом або конкурує за зв'язування з триптазою бета 1 людини, здійснюють за допомогою аналізу зв'язування епітопів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аналіз зв'язування епітопів являє собою аналіз зв'язування епітопів ОСТЕТФ), 60 наприклад, як описано в Прикладі З, Розділ С. У деяких варіантах реалізації цього винаходу мономерний білок триптази бета 1 людини біотинують на залишку Г ух шляхом взаємодії з МНО-
РЕСЯ -біотином. Біотинований мономер розбавляють до 5 мкг/мл в кінетичному буфері (ГопгіевВіо, Іпс.) та іммобілізують на наконечниках стрептавидинового сенсора (РопевВіо, Іпс.).
Після етапу іммобілізації, сенсори, іммобілізовані триптазою бета 1 людини, насичують першим антитілом, розведеним до 10-20 мкг/мл, з наступним зв'язуванням з другим антитілом, розведеним до 2,5 мкг/мл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аналіз зв'язування епітопа проводять при 30 "С.
В іншому аспекті даного винаходу пропонується антитіло, яке конкурує за зв'язування з триптазою бета 1 людини, або перехресно блокує, або перехресно блокується будь-яким з вищеописаних антитіл.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло є моноклональним, людським, гуманізованим або химерним. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло є гуманізованим.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло являє собою фрагмент антитіла, який зв'язує триптазу. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний фрагмент антитіла вибирають із групи, що складається з фрагментів Раб, Баб'-ЗН, Ем, 5сЕм і (баб З».
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло є повнорозмірним антитілом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло являє собою антитіло Ід. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло Їдо являє собою антитіло
Ід0с1. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло (ДС являє собою антитіло Ідс4. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло Ідс4 містить мутацію в шарнірній ділянці. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана мутація являє собою мутацію по типу заміни. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана мутація по типу заміни приходиться на амінокислотний залишок 5228 (нумерація Е3). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло Ідс4 містить мутацію 5228Р (нумерація ЕМ).
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло є моноспецифічним антитілом.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло є
Зо мультиспецифічним антитілом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло є біспецифічним атитілом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить перший зв'язуючий домен, який зв'язується з триптазою, і другий зв'язуючий домен, який зв'язується з другою біологічної молекулою, при цьому другу біологічну молекулу вибирають з групи, що складається з інтерлейкіну-13 (1-13), інтерлейкіну-4 (1-4), інтерлейкіну-5 (ІІ -5), інтерлейкіну-17 (1-17), ІДЕ та інтерлейкіну-33 (1-33). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана друга біологічна молекула являє собою ІІ -13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана друга біологічна молекула являє собою ІЇ/-33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана друга біологічна молекула являє собою ІДЕ.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується виділена нуклеїнова кислота, яка кодує будь- яке з антитіл, описаних в цьому документі, або набір виділених нуклеїнових кислот, що спільно кодують вказане антитіло.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеної нуклеїнової кислоти, що кодує антитіло, що містить домен УН, який містить амінокислотну послідовність ЗХЕО ІЮ МО: 9, і/або домен Мі, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО І МО: 10, або набір виділених нуклеїнових кислот, що спільно кодують вказане антитіло, при цьому нуклеїнова кислота містить послідовність, яка щонайменше на 85 96, щонайменше на 90 95, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності «ЕО ІЮ МО: 104 і/або 5ЕО ІЮ МО: 105. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 76, і/або (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 77, і при цьому нуклеїнова кислота або набір містить послідовність, яка щонайменше на 85 95, щонайменше на 90 9565, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності зЗЕО ІЮ МО: 106 і/або 5ЕО ІО МО: 107. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 78, і/або (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 79, і при цьому нуклеїнова кислота або набір містить послідовність, яка щонайменше на 85 95, щонайменше на 90 95, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності 5ЕСО ІЮО МО: 108 і/або 5ЕБО ІО МО: 107. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана нуклеїнова кислота або набір містить послідовність ЗЕО ІЮ
МО: 108 і/або 5ЕО ІО МО: 107.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до виділеної нуклеїнової кислоти, що кодує вказане антитіло, що містить домен МН, який містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 36, і/або домен МІ, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮО МО: 37, або набір виділених нуклеїнових кислот, що спільно кодують антитіло, при цьому нуклеїнова кислота містить послідовність, яка щонайменше на 85 95, щонайменше на 90 9565, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності зЗЕО ІЮ МО: 109 і/або 5ЕО ІО МО: 110. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 80, і/або (5) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮО МО: 81, і при цьому нуклеїнова кислота або набір містить послідовність, яка щонайменше на 85 95, щонайменше на 90 95, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності 5ЕО ІЮ МО: 111 і/або 5ЕО ІО МО: 112. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 82, і/або (5) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮО МО: 83, і при цьому нуклеїнова кислота або набір містить послідовність, яка щонайменше на 85 95, щонайменше на 90 95, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності 5ЕО ІЮ МО: 113 (або 5ЕО ІО МО: 112. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана нуклеїнова кислота або набір містить послідовність ЗЕО ІЮ
МО: 113 і/або 5ЕО ІО МО: 112.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується вектор (наприклад, експресійний вектор) або набір векторів, що містять будь-яку з виділених нуклеїнових кислот або набір виділених нуклеїнових кислот, описаних в цьому документі. В іншому аспекті цього винаходу пропонуються клітини-хазяїни, які містять вищеописані нуклеїнові кислоти і/або вектори і/або набори нуклеїнових кислот і/або набори векторів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу клітина-хазяїн являє собою клітину ссавця. У деяких варіантах реалізації цього винаходу клітина ссавця являє собою клітину яєчника китайського хом'яка (СНО). У деяких варіантах реалізації цього винаходу клітина-хазяїна являє собою прокаріотичну клітину. У деяких варіантах реалізації цього винаходу прокаріотична клітина являє собою клітину Е. соїї.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується спосіб отримання будь-якого з антитіл, описаних в цьому документі, при цьому вказаний спосіб включає культивування клітини-хазяїна,
Зо яка містить будь-який з вищеописаних векторів (наприклад, експресійний вектор) або набор векторів в культуральному середовищі при відповідних умовах, які дозволяють продукувати вказане антитіло. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає виділення антитіла з клітини-хазяїна або культурального середовища.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується композиція (наприклад, фармацевтична композиція), що містить будь-яке з вищеописаних антитіл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція додатково містить фармацевтично прийнятний носій, допоміжну речовину або розчинник.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується фармацевтична композиція, що містить виділене моноклональне антитіло, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини або його антигензв'язуючий фрагмент, і фармацевтично прийнятний носій, допоміжну речовину або розчинник, при цьому вказане антитіло зв'язується з мономерною триптазою бета 1 із значенням Ко, що становить від близько 0,1 НМ до близько 1 нМ, і/або при цьому вказане антитіло здатне інгібувати ферментативну активність триптази з половинною максимально інгібуючою концентрацією (ІСсо) від близько 0,1 нМ до близько 5 нМ, що визначається за допомогою ферментативного аналізу триптази іп мійго із застосуванням 5-2288 в якості субстрату.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 0,5 до близько 1 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 0,1 НМ до близько 0,5 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 0,4 НМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 0,2 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу значення Ко вимірюють методом поверхневого плазмонного резонансу (ЗРК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу аналіз ЗРК проводять при 25 "С. У деяких варіантах реалізації цього винаходу значення Ко вимірюють за допомогою аналізу ВІАСОКЕФ 5РЕ, наприклад, як описано в Прикладі 1, Розділ (А) (мії). У деяких варіантах реалізації цього винаходу для аналізу 5БРК можна застосовувати
ВІАсоге?ж Т200 або еквівалентний пристрій. У деяких варіантах реалізації цього винаходу сенсорні чіпи ВіАсогеФ серії 5 СМ5 (або еквівалентні сенсорні чіпи) іммобілізують бо моноклональним мишачим антитілом проти до (Ес) людини, і антитіла проти триптази згодом захоплюються в проточній лунці. Послідовні З-кратні розведення Ніз-міченого мономера триптази бета 1 людини (5ЕО ІЮ МО: 128) вводять при швидкості потоку 30 мкл/хв. Кожен зразок аналізують з З-хвилинною асоціацією і 10-хвилинною дисоціацією. Аналіз проводили при 25"С. Після кожного введення чіп регенерували із застосуванням З М МоОсі». Відповідь зв'язування коректують шляхом віднімання одиниць відповіді (КО) з проточної лунки, що захоплює нерелевантний дос з аналогічною щільністю. Для аналізу кінетики застосовували модель Ленгмюра 1:1 одночасної підгонки Коп і Кок.
У деяких варіантах реалізації будь-якого з попередніх аспектів вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази зі значенням ІСзхо від близько 0,5 нМ до близько 5 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло інгібує активність триптази зі значенням
ІСво, що становить від близько 0,1 нМ до близько 2 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСво, що становить від близько 4 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази зі значенням ІСзо, що становить близько 0,6 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази при рН 6 в ферментативному аналізі триптази іп міго із застосуванням 5-2288 в якості субстрату. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібуючу активність антитіла визначають, як описано в Прикладах (наприклад, Приклад 1, Розділ (А) (мії) (а)). У деяких варіантах реалізації цього винаходу активний фермент рекомбінантного тетрамера триптази бета 1 людини розводять до 0,75 нМ в буфері ТМН (200 мМ Тріс, 150 мМ Масі, 0,1 мг/мл гепарину, 0,01 95
ТКІТОММ Х-100, рН 8,0) і об'єднують в співвідношенні 1:11 з антитілами проти триптази (розведеними в РВ5) на 384-лункових планшетах. Планшети інкубують протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища при обережному перемішуванні. Колориметричний субстрат 5-2288 (Спготодепіх, Рап Мо. 82-0852-39) або еквівалентний субстрат розбавляють до 1200 мкМ в буфері ТМН і додають на планшет. У деяких варіантах реалізації цього винаходу кінцеві концентрації в лунках складають 400 мкМ 5-2288, 0,25 нМ рекомбінантного тетрамера триптази бета 1 людини, 66 мкг/мл гепарину і від 0,10 до 222 нМ антитіла проти триптази.
Планшети інкубують протягом 40 хв. при температурі навколишнього середовища з обережним перемішуванням, а потім зчитують при Ахо. Значення ІСвхо антитіл проти триптази визначають
Зо за чотирипараметричною відповідністю їх відповідних кривих. У деяких варіантах реалізації цього винаходу кінцева концентрація гепарину в ферментативному аналізі триптази бета людини із застосуванням синтетичного пептиду 5-2288 становить 66 мкг/мл.
У деяких варіантах реалізації попереднього аспекту вказане антитіло здатне інгібувати опосередковану триптазою стимуляцію проліферації і/або колаген-залежне скорочення клітин гладких м'язів бронхів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати вивільнення гістаміну з тучних клітин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати вивільнення гістаміну, що запускається за допомогою ІДЕ, і/або вивільнення гістаміну, що запускається триптазою. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази в зразках бронхоальвеолярного лаважу (ВАГ) або в назосорбційних зразках яванського макака. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета 1 людини в моновалентному форматі. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний моновалентний формат являє собою Бар формат.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета 1 людини в присутності гепарину. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета людини в присутності 66 мкг/мл гепарину.
У деяких варіантах реалізації попереднього аспекту вказане антитіло містить наступні гіперваріабельні ділянки (НУК): (а) НУВ-НІЇ, що містить амінокислотну послідовність ОМЕММУ (ЗЕО ІО МО: 7); (Б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІББЗЗТУУМАОТМКа (ЗЕО ІО МО: 2); (с) НМЕ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМУООСМУМЕОМ (5ЕО Ір
МО: 8); (4) НУВ-І1, що містить амінокислотну послідовність БАБООМТУМУ (ЗЕО ІЮ МО: 4); (є)
НМВ-1І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГ АБЗ (ЗЕО ІЮО МО: 5); і () НМВ-І3, що містить амінокислотну послідовність ОНУН5УРІ Т (ЗЕО ІО МО: 6). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) варіабельний домен (МН) важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 9095, щонайменше 9595 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 9; (Б) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має бо щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮ МО: 10; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-
НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕССІ МОРООБІ КІ ЗСААБОЕТЕ5 (5ЕО 1Ю
МО: 11); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність МЛ/КОАРОКОЇ ЕМУМА (ЗЕО ІО МО: 12); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
КЕТІБКОМЗКМТІ МГ ОММЗІКАЕОТАМУУСТК (5БО ОО МО: 13); ї (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТУ (5ЕБО ІО МО: 14). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН вказаного антитіла містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 9. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕК-11, що містить амінокислотну послідовність ОІЮМТОЗРБОБІ БАБУаОЮВМТІТО (5ЕО ІО МО: 15); (б) ЕВ-12, що містить амінокислотну послідовність МУМООКРОКЗРКРУМУ (5ЕО
ІО МО: 16); (с) ЕК-І З, що містить амінокислотну послідовність
СМРОКЕБОЗОБОТОВЕТІ ІЗ ОРЕОБАТУУС (5БО 10 МО: 17); і (4) ЕК-І4, що містить амінокислотну послідовність ЕСОСТКМЕЇК (ЗЕО ІО МО: 18). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен Мі містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮО МО: 10. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 76, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 77. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність «ЕО ІЮО МО: 78), і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зХЕО ІО МО: 79. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два, щонайменше три або всі чотири залишки, вибраних з групи, що складається з Ніб51, Маії80, їуз81 і Азр82 5ЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить Ніє51 та щонайменше один, щонайменше два, або всі три залишки, вибраних з групи, що складається з Маїв80, І уз81 і Ахр82 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Сіпб7, І еи83, Аїав84,
АІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, сІ0128, СІйи129 і Рго130 5ЕО ІО МО: 71. У деяких
Зо варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять чи всі дванадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, І еи83, Аіа84, АіІа85, Ага87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, Сіи128, Сіи129 і Рго130 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить Нібз51, СсІпб7, Маї!80, І уз81, Азр82, І еи83, АІа84, АІа85, Агав87,
Рго103, МаІ104, бег105, Аг9106, сІи128, СІ0и129 і Ргої130 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати як малу поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини, так і велику поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини.
В інших варіантах реалізації попереднього аспекту вказане антитіло містить наступні шість
НМВ: (а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність (ЗМАЇ!Т (5ЕО ІО МО: 30); (5) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність ВІЗБААТТЕУЗБЗУМАКЗ (ЗЕО ІЮ МО: 31); (с) НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ОРКСУСААГ ОКО (5ЕБО ІЮ МО: 32); (4) НМЕ-І1, що містить амінокислотну послідовність ОБІКЗМУММАКСО (5ЕО ІО МО: 33); (е) НУВ-І2, що містить амінокислотну послідовність ЕТЗІЇ ТЗ (ЗЕО ІО МО: 34); і (3) НМК-І 3, що містить амінокислотну послідовність АОСЕОКЗООТТ (ЗЕО ІО МО: 35). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (ах домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю будь-якої з «ЕО ІЮО МО: 36, 47, 48, 49, 50, 51 їі 52; (В) домен М, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 9595 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю будь-якої з БЗЕО
ІО МО: 37, 53, 58 або 59; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-
НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕБОРОЇ МКРЗЕТІ 5І.ТОТУЗКЕБГІ (5ЕО 10
МО: 38); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність МЛЕОРРОКСЇІ ЕУМІС (ЗЕО ІЮ МО: 42); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність 60 ЕМТІЗКОТЗКМОМ5І КІ З5ЕМТААОТАМУУСАК (БО І МО: 43); і (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТУ (5ЕБО ІО МО: 41). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН вказаного антитіла містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 36. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні
ЕК домену М: (а) ЕК-І1, що містить амінокислотну послідовність бІОМТО5РБОБІ БАБМООАМТІТС (5ЕБО 10 МО: 64); (Б) ЕВ-І2, що містить амінокислотну послідовність МІМООКРОКАРКІ ІМ (5ЕБО ІО МО: 65); (с) ЕК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність СМРОКЕЗОБОБОТОБТІТІЗБГОРЕОБАТУМУС (БО І МО: 66); і (4) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕБОСТКМЕІК (ЗЕБЕО ІО МО: 63). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен Мі. містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 37. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО І МО: 80, ії (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 81. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ
МО: 82, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 83. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два або всі три залишки, вибраних з групи, що складається з СіІп100, Геи101 ії Геи102 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгтр55, СіІпб7, Азрв82,
Ї еи83, АІа84, Агд87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, сІши126, І еи127, СіІй128 і Сі0129 5ЕО І0
МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять, щонайменше дванадцять, щонайменше тринадцять чи всі чотирнадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, СіІпб7,
Азрв2, І еи83, АІа84, Агд87, Рго103, Ма!104, Зег105, Аг9106, СІши126, І ем127, СІйи128 і СІ0129
ЗЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить Сіп35,
Ттрб5, Сіпб7, Азр82, І еи83, Аіа84, Аг987, Сіп100, Гей101, Її ешй102, Рго103, МаІ104, бе105,
Аг9106, сІи126, І еи127, сІ0128, СІ0129 ії Агда216 5ЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації
Зо цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до тетрамера триптази бета 1 людини і вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або обидва з СіІп35 і Агда216 ЗЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати малу поверхню контакту і/або велику поверхню контакту триптази бета 1 людини.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується композиція (наприклад, фармацевтична композиція), що містить виділене моноклональне антитіл, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини або його антигензв'язуючий фрагмент, і фармацевтично прийнятний носій, допоміжна речовина або розчинник, при цьому вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два, щонайменше три або всі чотири залишки, вибрані з групи, що складається з Ніб51, Маї!80, І уз81 і А5хр82 ЗЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить Ніє51ї та щонайменше один, щонайменше два, або всі три залишки, вибраних з групи, що складається з Маї8о, І у581 ії Азхр8в2 5ЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Сіпб7, І еи83,
АІа84, АІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, СІйи128, СІ0129 і Рго130 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять чи всі дванадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, І еи83, АІа84, АіІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, Зет05, Ага106, Сіи128, Сіи129 і Рго130 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить Нібз51, СсІпб7, Маї!80, І уз81, Азр82, І еи83, АІа84, АІа85, Агав87,
Рго103, МаІ104, бег105, Ага106б, Сіи128, Сіи129 і Рго130 5ЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією. У деяких варіантах реалізації цього 60 винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати як малу поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини, так і велику поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить наступні гіперваріабельні ділянки (НМЕК): (а) НУМВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОЕММ (ЗЕО І МО: 7); (Б)
НМУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗБОЗЗ5ТУМУМАОТМКО (5ЕБЕО ІЮ МО: 2); (с)
НМВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМУОСМУМЕОМ (5ЕО ІЮО МО: 8); (4) НМВ-І1, що містить амінокислотну послідовність БАЗООМ ТММ (5ЕО ІО МО: 4); (є) НМВ-І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГ АБ (5ЕБО ІО МО: 5); ії (3 НМА-І3, що містить амінокислотну послідовність ОНМНОМРІТ (ЗЕО ІЮО МО: 6). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) варіабельний домен (МН) важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 9995 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю 5ЕО І МО: 9; (Б) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮ МО: 10; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-
НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕССІ МОРООБІ КІ ЗСААЗСОЕТЕ5 (ЗЕО Ір
МО: 11); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М//КОАРОКОЇ ЕМУМА (5ЕО ІЮ МО: 12); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
КЕТІБКОМЗКМТІ МГ ОММЗІКАЕОТАМУУСТК (5БО ОО МО: 13); ї (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТУ (БО ІЮО МО: 14). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН вказаного антитіла містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 9. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕВ-І1, що містить амінокислотну послідовність ООМТО5РЗБІ БАЗМОРЕМТІТС (5ЕО ІО МО: 15); (б) ЕВ-12, що містить амінокислотну послідовність МУМООКРОКЗРКРУМУ (5ЕО
ІО МО: 16); (с) ЕК-І3, що містить амінокислотну послідовність
СуРЗАЕЗаБаБЗаТОг ТІ ОРЕОБАТММО (5БО ІО МО: 17); ї (4) ЕК-І4, що містить амінокислотну послідовність ЕБОСТКМЕЇК (ЗЕО ІО МО: 18). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен Мі містить амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮО МО: 10. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить
Зо амінокислотну послідовність ЗЕ ІЮ МО: 76, і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 77. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зБЕО ІО МО: 78), і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 79.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується композиція (наприклад, фармацевтична композиція), що містить виділене моноклональне антитіло, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини або його антигензв'язуючий фрагмент, і фармацевтично прийнятний носій, допоміжну речовину або розчинник, при цьому вказане антитіло зв'язується з епітопом триптази бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два, або всі три залишки, вибрані з групи, що складається з СІп100, Гей101 і Геи102 5ЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Ттр55, СіІпб7, Азр82,
Ї еи83, АІа84, Агд87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, сІши126, І еи127, СіІй128 і Сі0129 5ЕО І0
МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять, щонайменше дванадцять, щонайменше тринадцять чи всі чотирнадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, СіІпб7,
Азрв2, І еи83, АІа84, Агд87, Рго103, Ма!104, Зег105, Аг9106, СІши126, І ем127, СІйи128 і СІ0129
ЗЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить СіІп35,
Ттрб55, Сіпб7, Азр82, І еи83, АІа84, Аг987, С1іп100, Гей101, їеши102, Рго103, МаІ104, 5е105,
Аг9106, сІи126, І еи127, сІ0128, СІ0129 ії Агда216 5ЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до тетрамера триптази бета 1 людини і вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або обидва з СіІп35 і Ага21б6 5ЗЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати малу поверхню контакту і/або велику поверхню контакту триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить наступні шість НМЕ: (а) НМЕА-НІ, що містить 60 амінокислотну послідовність ЗУАІТ (5ЕБЕО І МО: 30); (в) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність ЗІЗБААТТЕУЗБЗУМАКЗ (5ЕО ІО МО: 31); (с) НМЕ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ОРКОУСААГ ОКО (5ЕБО ІЮО МО: 32); (4) НМК-І1, що містить амінокислотну послідовність ОБІКЗМУММАСО (5ЕО 10 МО: 33); (ев) НМВ-І2, що містить амінокислотну послідовність ЕТО ТЗ (ЗЕО ІЮО МО: 34); ії (3) НМК-І3, що містить амінокислотну послідовність
АасаБрАБарТТ (5ЕБО ІО МО: 35). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 96, щонайменше 95 956 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю будь-якої з 5ЕО ІЮО МО: 36, 47, 48, 49, 50, 51 і 52; (Б) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю будь-якої з «ЕО ІЮ МО: 37, 53, 58 або 59; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МН: (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕБОРОЇ МКРЗЕТІ ЗІ ТСТУЗРЕЗІІ (5ЕО ІЮ МО: 38); (Б) ЕБ-
Н2, що містить амінокислотну послідовність УМІКОРРОКОГЕУМІО (5ЕО ІО МО: 42); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КМТІЗКОТЗКМОМ5І КІ ЗБМТААОТАМУУСАК (5ЕО ІЮО МО: 43); і (4) ЕК-НА, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТУ (ЗЕО ІЮ МО: 41). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен МН вказаного антитіла містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 36. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕК-І1, що містить амінокислотну послідовність бІОМТО5БРБОБІ БАЗМООАМТІТС (5БО 10 МО: 64); (Б) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність МІМООКРОКАРКІ ІМ (5ЕБО ІО МО: 65); (с) ЕК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ЗСМРОКЕЗОБОБОТОБЕТІТІЗЗГОРЕОБАТУМУС (БО ІЮО МО: 66); і (4) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕБОСТКМЕІК (ЗЕБЕО ІО МО: 63). У деяких варіантах реалізації цього винаходу домен Мі. містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 37. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО І МО: 80, ії (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІО МО: 81. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ
МО: 82, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 83.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне до додаткового зв'язування триптази альфа, триптази бета 2 або триптази бета З людини і/або триптази 01 яванського макака.
У будь-якій з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) вказане антитіло може бути моноклональним, людським, гуманізованим або химерним. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло є гуманізованим.
У будь-якій з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) вказана композиція може бути застосована для людини.
Будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може бути ліофілізована. В інших варіантах реалізації цього винаходу, будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може являти собою рідину.
У будь-якій з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) допоміжна речовина може являти собою антиоксидант. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція містить один або більшу кількість антиоксидантів, вибраних з групи, що складається з М-ацетилтриптофану, триптофану, метіоніну, цистеїну, глутатіону, тіосорбіту, аскорбінової кислоти, монотіогліцерину, циклодекстринів, тролокси(б-гідрокси-2,5,7,8- тетраметилхроман-2-карбонова кислота), піридоксину, маніту і металохелатора. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція містить М-ацетилтриптофан або метіонін. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція містить М- ацетилтриптофан і метіонін.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується композиція (наприклад, фармацевтична композиція), що містить: (ї) виділене антитіло, яке зв'язується з триптазою бета 1 людини, або його антигензв'язуючий фрагмент, при цьому вказане антитіло містить наступні шість гіперваріабельних ділянок (НУК): (а) НМА-НІ, що містить амінокислотну послідовність ФММ (ЗЕО ІО МО: 7); (Б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗБОЗЗТУМУХАОТМКО (ЗЕБЕО ІО МО: 2); (с) НМК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕМУЮООМУМЕОМ (5ЕО І
МО: 8); (4) НУВ-11, що містить амінокислотну послідовність ЗАБЗЗМТУМУ (ЗЕО ІО МО: 4); (є)
НМВ-1І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗ АБ (ЗЕБЕО ІЮ МО: 5); і (3. НМА-І3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІТ (5БО ІЮ МО: 6), при цьому окислення триптофану в положенні 6 НМК-НЗ (5ЕО ІЮО МО: 8) не більше 3095. У деяких варіантах 60 реалізації цього винаходу окислення триптофану в положенні 6 НМК-НЗ (5ЕО ІО МО: 8)
становить не більше 28 95, 25 95, 20 95, 15 У, 10 95 або 6 95. У деяких варіантах реалізації цього винаходу окислення триптофану в положенні 6 НМК-НЗ (5ЕО ІЮО МО: 8) визначається після стрес-тесту ААРН. У деяких варіантах реалізації цього винаходу окислення триптофану в положенні 6 НМК-НЗ (ЗЕО ІЮ МО: 8) визначається протягом одного року з моменту первинного виготовлення композиції.
Будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може містити М-ацетилтриптофан в концентрації від близько 0,1 до близько 5 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація М-ацетилтриптофану становить від близько 0,1 мМ до близько 1 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація М-ацетилтриптофану становить близько 0,3 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція містить метіонін в концентрації від близько 1 до близько 20 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація метіоніну становить від близько 1ММ до близько 10 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація метіоніну становить близько 5 мМ.
В іншому аспекті даного винаходу пропонується композиція (наприклад, фармацевтична композиція), що містить: (ії) виділене антитіло, яке зв'язується з триптазою людини, або його антигензв'язуючий фрагмент, при цьому вказане антитіло містить наступні шість гіперваріабельних ділянок (НУК): (а) НМА-НІ, що містить амінокислотну послідовність ФММ (ЗЕО ІО МО: 7); (Б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗБОЗЗТУМУХАОТМКО (ЗЕБЕО ІО МО: 2); (с) НМК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕМУЮООМУМЕОМ (5ЕО І
МО: 8); (4) НУВ-11, що містить амінокислотну послідовність ЗАБЗЗМТУМУ (ЗЕО ІО МО: 4); (є)
НМУВ-12, що містить амінокислотну послідовність КТЗОЇ АБ (ЗЕО ІО МО: 5); і () НМА-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІТ (БО ІО МО: 6); (ії). М- ацетилтриптофан в концентрації від близько 0,1 до близько 1 мМ; і (ії) метіонін в концентрації від близько 1 до близько 10 мМ.
У будь-якій з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) концентрація антитіл може становити від близько 1 мг/мл до близько 250 мг/мл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація антитіл становить близько 150 мг/мл.
Будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може додатково включати одну або декілька додаткових допоміжних речовин, вибраних з групи, що
Зо складається з стабілізатора, буфера, поверхнево-активної речовини і регулятора тонічності. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція додатково містить буфер. У деяких варіантах реалізації цього винаходу буфер являє собою сукцинат аргініну і/або сукцинат гістидіну. У деяких варіантах реалізації цього винаходу буфер містить сукцинат аргініну і сукцинат гістидіну. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація сукцинату аргініну становить від близько 50 мМ до близько 500 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація сукцинату аргініну становить від близько 100 мМ до близько 300 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація сукцинату аргініну становить близько 200 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація сукцинату гістидіну становить від близько 1 мМ до близько 50 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація сукцинату гістидіну становить від близько 15 мМ до близько 25 мМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація сукцинату гістидіну становить близько 20 мМ.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція додатково містить поверхнево-активну речовину. У деяких варіантах реалізації цього винаходу поверхнево- активна речовина являє собою полоксамер 188 або полісорбат 20. У деяких варіантах реалізації цього винаходу поверхнево-активна речовина являє собою полоксамер 188. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація полоксамеру 188 становить від близько 0,00595 до близько 0,195. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація полоксамеру 188 становить від близько 0,005 95 до близько 0,0595. У деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація полоксамеру 188 становить близько 0,02 95. У деяких варіантах реалізації цього винаходу рН композиції становить від близько 4,5 до близько 7,0. У деяких варіантах реалізації цього винаходу рН композиції становить від близько 4,5 до близько 6,5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу рН композиції становить близько 5,5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція знаходиться в світлонепроникному контейнері. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція знаходиться в попередньо заповненому шприці.
Будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може додатково включати антагоніст зв'язування осі ІІ -13, антагоніст зв'язування осі ІІ -5, антагоніст зв'язування осі ІЇ/-33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКРАТ, антагоніст
СКТН2, бронходилятуючий лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми 60 астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТН2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІІ -13, являє собою антитіло проти ІІ-13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти
І/-13 являє собою лебрикізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування І/-5 або антагоніст зв'язування рецептора 1-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі 1-33 являє собою антагоніст зв'язування 1-33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування ІЇ-33 являє собою антитіло проти І -33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб. У деяких випадках антагоніст ІДЕ являє собою омалізумаб (КСОЛАРФ)).
Будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може бути складена для введення людині. В окремих варіантах реалізації цього винаходу фармацевтичні композиції містять антитіла, які не містять нелюдських послідовностей константної ділянки. В окремих варіантах реалізації цього винаходу фармацевтичні композиції містять антитіла, які не містять нелюдського каркаса і нелюдських послідовностей константної ділянки. В окремих варіантах реалізації цього винаходу фармацевтичні композиції містять антитіла, які є людськими антитілами, гуманізованими антитілами або химерними антитілами.
У деяких аспектах будь-яке з вищеописаних антитіл може застосовуватися в якості лікарського засобу.
У деяких аспектах будь-яке з вищеописаних антитіл може застосовуватися при лікуванні порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лимфоцитарного порушення або порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного
Зо обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем Тп2 або астму з низьким рівнем ТП2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечника (З33К) і хвороби Крона. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК, також відому як хронічна спонтанна кропив'янка, ХСК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення є порушенням, що асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою мастоцито3з. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло призначене для застосування в комбінації з додатковим терапевтичним агентом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі ІІ -13, антагоніст зв'язування осі 1-5, антагоніст зв'язування осі 1-33, антагоніст сегмента М', антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКРАТї, антагоніст СЕТтН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТА2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІІ -13, являє собою антитіло проти ІІ-13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти
І/-13 являє собою лебрикізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування І/-5 або антагоніст зв'язування рецептора 1-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі 1-33 являє собою антагоніст зв'язування 1-33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування ІЇ-33 являє собою антитіло проти І -33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло призначене для введення бо підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально,
інтраперитоніально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло призначене для підшкірного введення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло призначене для застосування у суб'єкта-людини.
У деяких аспектах будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може застосовуватися в якості лікарського засобу.
У деяких аспектах будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може застосовуватися в лікуванні порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лимфоцитарного порушення або порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем Тп2 або астму з низьким рівнем Тп2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечника (З33К) і хвороби Крона. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК або ХСК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення є порушенням, що асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад,
Зо фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою мастоцитоз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція (наприклад, фармацевтична композиція) призначена для застосування в комбінації з додатковим терапевтичним агентом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі ІІ -13, антагоніст зв'язування осі 1-5, антагоніст зв'язування осі ІІ -33, антагоніст сегмента М', антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКРАТї, антагоніст СЕТтН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІІ -13, являє собою антитіло проти ІІ-13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти
І/-13 являє собою лебрикізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування І/-5 або антагоніст зв'язування рецептора 1-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі 1-33 являє собою антагоніст зв'язування 1-33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування ІЇ/-33 являє собою антитіло проти ІЇ/-33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція (наприклад, фармацевтична композиція) призначена для введення підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитоніально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція (наприклад, фармацевтична композиція) призначена для підшкірного введення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана композиція (наприклад, фармацевтична композиція) призначена для застосування у суб'єкта- людини.
У деяких аспектах будь-яке з вищеописаних антитіл може застосовуватися при виготовленні лікарського засобу для лікування порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоімунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лимфоцитарного порушення або бо порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем Тп2 або астму з низьким рівнем ТП2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечника (З33К) і хвороби Крона. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК або ХСК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення є порушенням, що асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою мастоцитоз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для застосування в комбінації з додатковим терапевтичним агентом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі 1-13, антагоніст зв'язування осі ІІ -5, антагоніст зв'язування осі І -33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТЕРАТ, антагоніст СЕТН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІІ -13, являє собою антитіло проти ІІ --13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти ІЇ-13 являє собою лебрикізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування 1-5 або
Зо антагоніст зв'язування рецептора ІІ -5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ-33 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування 1-33 являє собою антитіло проти І--33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для введення підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитоніально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для підшкірного введення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для застосування у суб'єкта-людини.
У деяких аспектах будь-яка з вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій) може застосовуватися при виготовленні лікарського засобу для лікування порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лимфоцитарного порушення або порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем Тп2 або астму з низьким рівнем Т2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечника (З33К) і хвороби Крона. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК або ХСК), анафілаксію, бо анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення є порушенням, що асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою мастоцитоз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для застосування в комбінації з додатковим терапевтичним агентом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі 1-13, антагоніст зв'язування осі ІІ -5, антагоніст зв'язування осі І -33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТЕРАТ, антагоніст СЕТН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІІ -13, являє собою антитіло проти ІЇІ--13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти ІЇ-13 являє собою лебрикізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування 1-5 або антагоніст зв'язування рецептора 1-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ-33 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування 1-33 являє собою антитіло проти 1-33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для введення підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитоніально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для підшкірного введення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний лікарський засіб формують для застосування у суб'єкта-людини.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до способу лікування порушення у суб'єкта, який цього потребує, при цьому вказаний спосіб включає введення суб'єкту терапевтично ефективної
Зо кількості будь-якого з вищеописаних антитіл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоімунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лимфоцитарного порушення або порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем Тп2 або астму з низьким рівнем ТП2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечника (З33К) і хвороби Крона. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК або ХСК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення є порушенням, що асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою мастоцитоз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту додаткового терапевтичного агента. У деяких варіантах реалізації цього винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі ІІ -13, антагоніст зв'язування осі ЇЇ - 5, антагоніст зв'язування осі ІІ -33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКРА!Т, антагоніст СЕТН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази бо або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ/-13, являє собою антитіло проти ІЇ-13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти І/-13 являє собою лебрикізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ-5 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -5 або антагоніст зв'язування рецептора ІІ -5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І/-33 являє собою антагоніст зв'язування ІІ/-33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування ІІ -33 являє собою антитіло проти ЇЇ - 33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст сегмента Мі являє собою квілізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний антагоніст ІДЕ являє собою омалізумаб (Ксоларф)). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло вводять підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитоніально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально. У деяких варіантах реалізації цього винаходу суб'єкт являє собою людину.
В іншому аспекті цей винахід відноситься до способу лікування порушення у суб'єкта, який цього потребує, при цьому вказаний спосіб включає введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості будь-якої із вищеописаних композицій (наприклад, фармацевтичних композицій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лимфоцитарного порушення або порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем Тп2 або астму з низьким рівнем Тп2. У деяких варіантах
Зо реалізації цього винаходу аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечника (З33К) і хвороби Крона. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК або ХСК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення є порушенням, що асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою мастоцитоз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту додаткового терапевтичного агента. У деяких варіантах реалізації цього винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі ІІ -13, антагоніст зв'язування осі ЇЇ - 5, антагоніст зв'язування осі ІІ -33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКРА!Т, антагоніст СЕТН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ/-13, являє собою антитіло проти ІЇ-13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти І/-13 являє собою лебрикізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ-5 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -5 або антагоніст зв'язування рецептора ІІ -5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І-33 являє собою антагоніст зв'язування 1-33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування ІІ -33 являє собою антитіло проти ЇЇ - 33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст сегмента Мі являє собою омалізумаб (КсоларфФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказану композицію вводять підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитоніально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально. У деяких варіантах реалізації цього винаходу суб'єкт являє собою людину.
Короткий опис графічних матеріалів
Фіг. 1 являє собою вирівнювання послідовностей МН і МІ. доменів антитіл пиЗз1Ам11 і
ПиЕ104.м2, яке демонструє ділянки, що визначають комплементарність (СОК), відповідно до позначень за Кабатом, Чотіа і Сопіасі. гіперваріабельні ділянки (НУК) підкреслені.
Фіг. 2А являє собою серію графіків, які демонструють результати аналізу інгібування
ПиЗ1А.м11 ії пиЕ104.м2 ІдО, визначені за допомогою ферментативного аналізу триптази людини.
Обидва антитіла повністю інгібували ферментативну активність триптази.
Фіг. 28 і 2С являють собою графіки, що демонструють результати аналізів проліферації (Фіг. 2В) і скорочення (Фіг. 23) первинних гладком'язових клітин (ГМК) дихальних шляхів людини (Фіг. 28). Додавання триптази бета стимулювало проліферацію первинних ГМК дихальних шляхів людини, яке інгібувалося в дозозалежний спосіб при додаванні антитіла проти триптази пПиЗ1А.м11 ІдС4 або пиЕ104.м2 ІдсС4 (Фіг. 28). Додавання триптази також стимулювало скорочення первинних ГМК дихальних шляхів людини, яке також інгібувалося при додаванні пиЗ1А.м11 Ідо4 і пчЕ104.м2 ІдС4 (Фіг. 23).
Фіг. 20 і 2Е являють собою графіки, що демонструють результати аналізів дегрануляції тучних клітин, в яких тучні клітини стимулювали іп міго шляхом додавання триптази бета або анти-4-гідрокси-З-нітрофенілацетилу (МР) ІДЕ і МР. Додавання триптази призводило до вивільнення гістаміну, яке блокувалося при додаванні пиЗТА.м11 (Фіг. 20). Каталітично неактивна мутантна триптаза (5195А) слугувала в якості контролю. Додавання ІДЕ і МР також призводило до вивільнення гістаміну, яке інгібувалося (30-50 95) при додаванні низькомолекулярного інгібітору триптази (ЗМІ) або пиЗ1А.м11 (фіг. 2Е).
Фіг. ЗА являє собою графік, що демонструє результати дисоціації тетрамера триптази бета 1 людського із застосуванням Бар пиЗтТА.м11, проаналізованого за допомогою ексклюзійної хроматографії (ЗЕС). За допомогою 5ЕС аналізували три прогони: прогін 1 містив тільки тетрамерну триптазу М/Т, в результаті чого отримували пік 1 з часом утримування Тг-26 хв., об'ємом утримування Мг-13 мл; прогін 2 містив тетрамерну триптазу М/Т-Бар пи3З1А.м11 їж гепарин, в результаті чого отримували пік 2 (Тг-27,6 хв., Мг-13,8 мл) і пік 4 (Тг-31 хв., Мг-15,5 мл); прогін З містив тетрамерну триптазу УУТяРар пиЗ1А.м11 без гепарину, в результаті чого отримували пік З (Тг-28,1 хв., Мг-14 мл) і пік 4 (Тг-31 хв., Мг-15,5 мл).
Зо Фіг. ЗВ являє собою графік, що демонструє результати дисоціації тетрамера триптази бета 1 людини із застосуванням пиЕ104.м2 Бар. За допомогою ЗЕС проаналізували три прогони: прогін 1 містив Ніз-мічену мономерну триптазу ї- Бар пиЕ104.м2, в результаті чого отримували пік 2 (Тг-25,8 хв.) і пік 6 (31,6 хв.); прогін 2 містив тетрамерну триптазу УУТ-Рар пиЕ104.м2, в результаті чого отримували пік З (Тг-26 хв.) і пік 7 (Тг-31,8 хв.); і прогін З містив тетрамерну триптазу М/Тя4Бар пиЕ104.м2 ж гепарин, в результаті чого отримували пік 1 (Тг-21 хв.), пік 4 (Тг-27,2 хв.) і пік 5 (Тг-31,2 хв).
Фіг. 4А і 48 являють собою серії графіків, що демонструють результати фармакокінетичного (ФК) моделювання, в якому порівнюється ФК і нейтралізуюча активність дисоціюючого антитіла проти триптази зі специфічним для тетрамера триптази стабілізуючим антитілом при початковому рівні триптази (4 нг/мл сироватки), 10 нг/мл легеневої тканини, Фіг. 4А) або при високому рівні триптази (10 нг/мл сироватки, 40 нг/мл легеневої тканини, Фіг. 4В).
Фі. 4С являє собою серію графіків, що демонструють результати моделювання нейтралізуючої активності, які порівнюють дисоціююче антитіло проти триптази і специфічне для тетрамера триптази стабілізуюче антитіло при початковому рівні триптази або при високому рівні триптази.
На Фіг. 5А і 58 продемонстровані зображення, отримані при аналізі методом електрофорезу в поліакриламідному гелі в присутності додецилсульфату натрію (ДСН-ПААГ) з фарбуванням
Кумассі синім (верхні панелі), які ілюструють, що триптаза бета 1 людини розщеплює фібриноген на пептидні фрагменти як при рН 6 (Фіг. 5А), так і при рН 7,5 (Фіг. 58). Антитіло проти триптази пиЗтТА.м11 Раб блокувало розщеплення фібриногену як при рн 6, так і при рН 7,5, тоді як ПШЕ102. м2 Раб цього не робив в умовах експерименту з високою концентрацією гепарину. Смуга 1, тільки фібриноген, що демонструє альфа-, бета- і гамма-ланцюги нерозщепленого фібриногену; смуга 2, фібриноген і триптаза бета; смуга 3, фібриноген, триптаза бета і пиЗтТА.м11 Рар; смуга 4, фібриноген, триптаза бета і ІдС В12; смуга 5, фібриноген, триптаза бета 1 і пшЕ104.м2 Рар; і смуга 6, що демонструє лише В12 тідс1.
Зниження інтенсивності альфа-ланцюга вказує на протеолітичну активність триптази, яка була проаналізована і кількісно визначена в нижніх панелях.
Фіг. бА являє собою графік, що демонструє результати дисоціації тетрамера УМТ або мутантного тетрамера при застосуванні пиЗз1А.м11 Раб. За допомогою 5ЕС проаналізували бо чотири прогони: прогін 1 містив тетрамер УУТя-пиє104.м1 Раб, в результаті чого отримували контрольний пік (Тг-21,6 хв); прогін 2 містив тетрамерний варіант М75С-пиЗт1А.м11 Раб, в результаті чого отримували пік 1 (Тг-25,6 хв) і пік 4 (Тг-31,6 хв); прогін З містив тетрамерний варіант І99С--пиЗ1А.м11 Раб, в результаті чого отримували пік 2 (Тг-23,9 хв) і пік 4А(Тг-31,6 хв); і прогін 4 містив тетрамер УУТяпиЗ1А .м11 Раб, в результаті чого отримували пік З (Тг-28,1 хв) і пік 4 (Тг-31,6 хв).
Фі. 6В демонструє результати аналізу ДСН-ПААГ з фарбуванням Кумассі синім піків ексклюзійної хроматографії, представлених на Фіг. бА. пиЗ31А.м11 Бар утворював комплекси з мутантними варіантами У75С і199С триптази та дисоціював тетрамер на ковалентно пов'язані димери.
Фіг. 6С являє собою графік, що демонструє результати дисоціації тетрамера М/Т або мутантного тетрамера при застосуванні пиЕ104.м2 Рар. За допомогою 5ЕС проаналізували три прогони: прогін 1 містив тетрамерний варіант М75Ся-пшЧЕ104.м2 Бар, в результаті чого отримували пік 1 (Тг-21,6 хв.) і пік 4 (Тг-31 хв.); прогін 2 містив тетрамер тетрамерний варіант
І99СяпчЕ104.м2 Раб, в результаті чого отримували пік 2 і пік 5 (Тг-31 хв.); і прогін З містив тетрамер М/'пПиЕ104.му2 Раб, в результаті чого отримували пік З (Тг-26 хв.) і пік 6 (Тг-31,8 хв.).
Отримані результати демонструють, що антитіло пшЕ104.м2 Рар утворювало комплекси з мутантними варіантами У75С і 199С триптази і дисоціював тільки тетрамер 1І99С, зв'язаний з великою поверхнею контакту, на ковалентно зв'язані димери. Всі піки 4, 5 і 6 містять надлишок
Еар, що визначалося за допомогою 505-РАСО (дані не показані).
На Фіг. 7 продемонстрована амінокислотна послідовність зрілої триптази бета 1 людини окремо, а також послідовна нумерація генів і система нумерації химотрипсиногена ("хімо- номер"), зазвичай застосовується для серину трипсину ссавців.
На Фіг. 8 продемонстровано зв'язування епітопа аб пиЗ31А.м11 на триптазі бета 1 людини (всі залишки триптази пронумеровані за системою нумерації хімотрипсиногену).
Фіг. 9 являє собою візуалізацію, яка демонструвала б моделювання Раб пиЗ1А.м11 на тетрамері триптази. Мономери триптази в комплексі з Бар пи3З1А.м11 були поєднані з протомерами А і С в тетрамері триптази. Позначено важкі ланцюги і легкі ланцюги.
Переплетення між легсими ланцюгами Бар пиЗ1А.м11 на сусідніх протомерах триптази в цій моделі виділені пунктирним овалом.
Зо Фіг. 10 демонструє конформаційні зміни в петлі 605 триптази, виявлені в складній структурі.
Ма!бос і Ма!90 (показані у вигляді стіків) створюють гідрофобну кишеню для зв'язування Туг173а із сусіднього протомера як частина міжбілкової взаємодії у великій поверхні контакту тетрамерної триптази. Позначено протомери триптази в конформації тетрамера. Триптаза, зв'язана з Бар ПиЗт1А.м11, накладається на один протомер тетрамерного комплексу.
Конформація МаїбоОс змінюється, коли Бар ПпиЗ1А.м11 зв'язується, що створює стеричну перешкоду, яка, як очікується, не дозволить Туг173а зв'язуватися з цією кишенею (всі залишки триптази пронумеровані за системою нумерації хімотрипсиногену).
Фіг. 11 демонструє конформаційні зміни в петлі 305 триптази, локалізовані на малій поверхні контакту, виявлені в складній структурі після зв'язування з пиЗ1А.м11.
Фіг. 12А являє собою візуалізацію кристалічної структури тетрамера триптази У/Т в комплексі з чотирьма пиЕ104.у1 Раб. Протромери триптази позначені відповідно до буквеного маркування або протомерами (див. Регеїга еї аІ. Майшге 392: 306-311, 1998).
Фіг. 128 являє собою візуалізацію ефекту зв'язування пиЕ104.м1 на малій поверхні контакту тетрамера триптази, оціненого по водень-дейтерієвому обміну (НОХ).
Фіг. 13 являє собою графік, що демонструє результати фармакокінетичного (ФК) аналізу гуманізованих антитіл проти триптази пиЕ104.м2 і пиЗ1А.м11, кожне з яких вводили за допомогою внутрішньовенної (в/в) ін'єкції мишам С57ВІ/6б в дозі 1 мг/кг або 10 мг/кг. Графік демонструє концентрацію антитіл проти триптази (мкг/мл) як функцію часу (дні). Наведені результати отримані від трьох тварин.
Фіг. 14 являє собою графік, що демонструє результати ФК аналізу гуманізованих антитіл проти триптази пиЕ104.м2 ії пи31А.м11 в порівнянні з контрольним антитілом Ід4 проти дО.
Кожне антитіло вводили внутрішньовенно в дозі ЗО мг/кг яванським макакам (супо). Графік демонструє концентрацію антитіл проти триптази (мкг/мл) як функцію часу (дні).
Фіг. 15 являє собою схематичну діаграму аналізів для вимірювання кількості активної триптази (ліва панель) і загальної триптази (права панель) в зразку. Позначено мономери і тетрамери триптази. На лівій панелі доданий інгібітор трипсину з соєвих бобів (5ВТІ). Потім до зразка, що містить триптазу (наприклад, до рідини бронхоальвеолярного лаважу (ВАЇ)) додавали типовий біотінільований зонд, орієнтований на активність (АВР), для мічення активної триптази. Мічення зупиняли додаванням типового низькомолекулярного інгібітора 502849855 60 (наприклад, ВМ5-262084, 5!иНоп єї аї. Віоога. Мед. Спет. І ей. 12: 3229-33, 2002, Оіап еї аї., У.
Ог9у. Спет. 2002 67: 3595-3600). Антитіло пиЗт1А.м11 додавали для дисоціації тетрамерів триптази. Мічену триптазу потім детектували в імуноферментному аналізі (ІФА) із застосуванням пероксидази хрону, кон'югованої зі стрептавідином. В аналізі загальної триптази,
ПиЗ31А.м11 додавали до зразка для дисоціації тетрамерів триптази в зразку. Кількість триптази потім визначали за допомогою ІФА.
Фіг. 16 демонструє результати аналізу активної триптази, виконаного на зразках ВАЇ, отриманих від яванських макаків, яким вводили антитіло проти триптази пиЗ1А.м11 шляхом внутрішньовенної (в/в) ін'єкції в дозі 30 мг/кг. Верхня панель демонструє схематичну діаграму експериментального протоколу.
Фіг. 17 являє собою схематичну діаграму, яка демонструє експериментальний протокол моделі зараження яванського макака аскаридою, описаний в Прикладі 6.
На Фіг. 18А і 188 представлені графіки, які демонструють результати аналізу активної триптази (Фіг. 184А) і аналізу загальної триптази (Фіг. 188), проведених на ВАГ, отриманому від окремих тварин в експерименті із зараженням яванського макака аскаридою, описаному в
Прикладі 6.
На Фіг. 18С представлений графік, що демонструє результати аналізу загальної триптази для визначення кількості загальної триптази в секреті слизової оболонки носа (МІ РЕ), отриманої шляхом назосорбції із застосуванням синтетичної абсорбційної матриці (ЗАМ) від окремих тварин в експерименті із зараженням яванського макака аскаридою, описаному в Прикладі 6.
На Фіг. 19 представлений графік, демонструє, що введення антитіла пиЗ1А.м11 проти триптази інгібувало ІДЕ-опосередковану пасивну системну анафілаксію у мишей, які отримували людське антитіло. Після введення ІДЕ у мишей, які отримували антитіло пиЗ1А.м11 проти триптази, спостерігалося покращене підтримання температури тіла в порівнянні з мишами, які отримували контрольне антитіло проти 90. Р « 0,0001 (двосторонній критерій Стьюдента).
Детальний виклад варіантів реалізації цього винаходу (а) Визначення
В даному контексті термін "близько" відноситься до звичайного діапазону помилок для відповідного значення, добре відомого фахівцям в цій галузі техніки. Посилання на "близько" для значення або параметра включає в себе (і описує) варіанти реалізації цього винаходу, які
Зо спрямовані на це значення або параметр як такий.
У контексті цього документа "акцепторна каркасна ділянка людини" являє собою каркасну ділянку, яка містить амінокислотну послідовність каркасної ділянки варіабельного домену легкого ланцюга (МІ) або каркасної ділянки варіабельного домену важкого ланцюга (МН), яка отримана з каркасної ділянки імуноглобуліну людини або консенсусної каркасної ділянки людини, як визначено нижче. Акцепторна каркасна ділянка людини, "отримана з" каркасної ділянки імуноглобуліну людини або консенсусної каркасної ділянки людини, може містити таку ж саму амінокислотну послідовність, як і вказана, або може містити зміни в амінокислотній послідовності. У деяких варіантах реалізації цього винаходу кількість амінокислотних змін становить 10 або менше, 9 або менше, 8 або менше, 7 або менше, 6 або менше, 5 або менше, 4 або менше, З або менше, або 2 або менше. У деяких варіантах реалізації цього винаходу послідовність акцепторної каркасної ділянки МІ людини ідентична послідовності каркасної ділянки МІ імуноглобуліну людини або консенсусної послідовності каркасної ділянки людини.
Термін "афінність" відноситься до сили загальної суми нековалентних взаємодій між одиночним сайтом зв'язування молекули (наприклад, антитіла) і її партнера по зв'язуванню (наприклад, антигена). Якщо не вказано інше, в цьому документі "афінність зв'язування" відноситься до афінності зв'язування, що властива молекулі, і відображає взаємодію між членами пари компонентів, що зв'язуються (наприклад, антитілом і антигеном) при їхньому співвідношенні 1:11. Афінність молекули Х до її партнера по зв'язуванню МУ в цілому можна представити у вигляді константи дисоціації (Ко). Афінність можна виміряти за допомогою загальноприйнятих способів, відомих в цій галузі техніки, в тому числі тих, які описані в цьому документі. Конкретні ілюстративні і типові варіанти реалізації цього винаходу, пов'язані з вимірюванням афінності зв'язування, описані в цьому документі.
Фраза "Ко вимірюють за допомогою аналізу поверхневого плазмонного резонансу", при застосуванні в контексті формули винаходу означає, що Ко вимірюють відповідно до способу, описаного в прикладі 1 (А) (мії), в якому вимірюють кінетичні параметри для зв'язування антитіл проти триптази з мономером триптази бета 1 людини, наприклад, Ніз-міченим мономером триптази, як продемонстровано в 5ЕО ІЮ МО: 128, який самостійно не утворює тетрамер триптази. Для вказаного аналізу можна застосовувати ВіАсоге?ж 1200 або еквівалентний пристрій. Якщо коротко, сенсорні чіпи ВіІАсогеф серії 5 СМ5 (або еквівалентні сенсорні чіпи) бо іммобілізували моноклональним мишачим антитілом проти дес (Ес) людини, і антитіла проти триптази згодом захоплювалися в проточній лунці. Послідовні З-кратні розведення мономера триптази бета 1 людини вводили при швидкості потоку 30 мкл/хв. Кожен зразок аналізували з 3- хвилинною асоціацією і 10-хвилинною дисоціацією. Аналіз проводили при 25 "С. Після кожного введення чіп регенерували із застосуванням З М МасСіг. Відповідь зв'язування коректують шляхом віднімання одиниць відповіді (КИ) з проточної лунки, що захоплює нерелевантний Ідс з аналогічною щільністю. Для аналізу кінетики застосовували модель Ленгмюра 1:1 одночасної підгонки Коп і Кон.
Антитіло "з дозрілою афінністю" являє собою антитіло, що містить одну або більшу кількість змін в одній або більшій кількості НМК і/або каркасних ділянок, що обумовлює посилення афінності антитіла до антигена в порівнянні з початковим антитілом, що не містить вказаної (их) зміни(змін). Більш прийнятні антитіла з дозрілою афінністю матимуть наномолярні або навіть пікомолярні значення афінності до антигена-мішені. Антитіла з дозрілою афінністю отримують за допомогою методик, відомих в цій галузі техніки. Наприклад, в роботі Магк5 еї аї.,
Віо/ТесппоЇоду 10: 779-783 (1992) описано дозрівання афінності шляхом перетасовки доменів
МН і Му. Випадковий мутагенез НМК і/або каркасних залишків описаний, наприклад, в: Ваграх еї аї. Ргос. Маї). Асад. сі. ОБА 91: 3809-3813, 1994; снівг єї ам. Сепе 169: 147-155, 1995; Меноп єї а. У. Іттипої. 155: 1994-2004, 1995; дасквоп еї аї. У. Іттипої. 154 (7): 3310-3319, 1995; ії Наужіп5 еї а. У. Мої. Віо!. 226: 889-896, 1992.
Термін "антитіло" в цьому документі застосовується в найширшому сенсі і охоплює різні структури антитіл, включаючи, але не обмежуючись ними, моноклональні антитіла, поліклональні антитіла, мультиспецифічні антитіла (наприклад, біспецифічні антитіла) і фрагменти антитіл, за умови, що вони проявляють необхідну антигензв'язуючу активність.
В даному контексті термін "триптаза" відноситься до будь-якої нативної триптази з будь- якого джерела, що відноситься до хребетних, включаючи ссавців, таких як примати (наприклад, люди) і гризуни (наприклад, миші та щури), якщо не вказано інше. Триптаза також відома в цій галузі техніки як триптаза тучних клітин, протеаза тучних клітин ІЇ, триптаза шкіри, триптаза легень, триптаза гіпофізу, нейтральна протеїназа тучних клітин і серинова протеїназа тучних клітин ІЇ. Термін "триптаза" охоплює триптазу альфа (кодується у людини за допомогою
ТРЗАВІ), триптазу бета (кодується у людини за допомогою ТРЗАВІ і ТРОЗВ2; див. нижче),
Зо триптазу дельта (кодується у людини за допомогою ТРБО1), триптазу гамма (кодується у людини за допомогою ТРОЇ) і триптазу епсилон (кодується у людини за допомогою РК5522).
Білки триптази альфа, бета і гамма є розчинними, тоді як білки триптази епсилон є заякореними в мембрану. Триптаза бета і триптаза гамма є активними сериновими протеазами, хоча вони мають різні специфічності. Білки триптази альфа і триптази дельта є в значній мірі неактивними протеазами, оскільки вони мають залишки в критичному положенні, які відрізняються від типових активних серинових протеаз. Типові послідовності повнорозмірного білка триптази альфа можна знайти в МСВІ сСепВапк, номер доступу АС298910. 1 (5ЕО ІО МО: 118). Типові послідовності повнорозмірного білка триптази гамма можна знайти під номером доступу
О9МАКК2 в Опіргої або під номерами доступу О9МКК2. 3, ААРОЗ3695.1, МР 036599.3 або
ААР76457.1 в СепВапкК. Типові послідовності повнорозмірного білка триптази дельта можна знайти під номером доступу 29823 в Опіргої або під номером доступу МР 036349. 1 в
СепВапК. Кілька генів триптази згруповані на хромосомі людини 16бр13. 3. Термін охоплює "повнорозмірну" необроблену триптазу, а також будь-яку форму триптази, яка є результатом обробки в клітині. Триптаза бета є основною триптазою, що експресується в тучних клітинах, тоді як триптаза альфа є основною триптазою, що експресується в базофілах. Триптаза альфа і триптаза бета зазвичай включають лідерну послідовність приблизно з 30 амінокислот і каталітичну послідовність з приблизно 245 амінокислот (див., Наприклад, Зспуагя, Іттипої.
Аїегау Сіїп. М. Ат. 26: 451-463, 2006).
В даному контексті термін "триптаза бета" відноситься до будь-якої нативної триптази бета з будь-якого джерела, що відноситься до хребетних, включаючи ссавців, таких як примати (наприклад, люди) і гризуни (наприклад, миші та щури), якщо не вказано інше. Триптаза бета являє собою серинову протеазу, яка є основним компонентом секреторних гранул тучних клітин. В даному контексті вказаний термін включає триптазу бета 1 (кодовану геном ТРБЗАВІ, який також кодує триптазу альфа 1), триптазу бета 2 (кодовану геном ТРБЗВ2) і триптазу бета З (також о кодовану геном ТРОЗВ2). Типова послідовність триптази бета 1 людини продемонстрована в 5ЕБО ІЮ МО: 71 (див. також номер доступу МР 003285. 2 ст СепВапк).
Типова послідовність бета 2 триптази людини продемонстрована в ЗЕО ІЮ МО: 72 (див. також номер доступу Мо. ААЮ13876. 1 в СепВапК). Типова послідовність триптази бета 3 людини продемонстрована в 5ЕБО ІЮО МО: 73 (див. також номер доступу МР 077078. 5 в СепВапкК). 60 Термін триптаза бета охоплює "повнорозмірну" необроблену триптазу бета, а також триптазу бета, отриману в результаті посттрансляційних модифікацій, включаючи протеолітичну обробку.
Передбачається, що повнорозмірна триптаза бета обробляється в два протеолітичних етапи.
По-перше, відбувається автокаталітичне міжмолекулярне розщеплення в Б, особливо при кислотному рН і в присутності поліаніону (наприклад, гепарину або декстрансульфату). Потім про-дипептид, що залишився, видаляється (ймовірно, за допомогою діпептідилпептідази І). Для повнорозмірної триптази бета 1 людини з посиланням на 5ЕО ІЮ МО: 71 нижче, підкреслені амінокислотні залишки відповідають нативній лідерній послідовності, а виділені жирним шрифтом і сірим кольором амінокислотні залишки відповідають про- домену, який розщеплюється з утворенням зрілого білка (див., наприклад, Закаї еї аї. 9. Сііп. Іпмев5і. 97: 988- 995, 1996)
ММС С АСРМІ АБЕВАХААРАРЕСАСОВМИ 1 МасовгАРАБКМ РМОМ5І ВУНОРУМУМНЕСО ав5ІИНРОММІ ТААНСУСРОМУКОЇ ААЇ ВМО ВЕОНІ МОВО РУИЗАВПМНРОЕМУТАСІСА
ПІА ЕГЕЕРУМУЗЗНУНТМУТІ РРАБЕТЕРРОМРСОУУТОаМ аОМОМОЕВІ РРРЕРІ КОМКУ
РІМЕМНІССАКУНІ САМТаВсрУВІУВООМІ СДаМмТтТАНОЗСОСЮЮБИСРІ УСКУМОа ПМ ОС
МУБМИЕССАОРМАРСІМТАУТУМІ ОУМІННУУРККР (ЗЕО ІЮ МО: 71).
Зріла, ферментативно активна триптаза бета зазвичай являє собою гомотетрамер або гетеротетрамер, хоча повідомлялося про активний мономер (див., наприклад, РиКиока еї аї. У.
ІтітипоїЇ. 176: 3165, 2006). Субодиниці тетрамера триптази бета утримуються разом за допомогою гідрофобних і полярних взаємодій між субодиницями і стабілізуються поліаніонами (зокрема, гепарином і декстрансульфатом). Термін триптаза може відноситися до тетрамера триптази або мономера триптази. Типові послідовності для зрілої триптази бета 1, бета 2 і бета
З людини продемонстровані в 5ЕО ІЮ МО: 97, ЗЕО ІЮО МО: 116, і 5ЕО ІЮО МО: 117 відповідно.
Активний сайт кожної субодиниці повернений в центральну пору тетрамера, яка вимірюється приблизно в 50 х 30 ангстрем (див., наприклад, Регеїга еї аІ. Маїште 392: 306-311, 1998). Розмір центральної пори зазвичай обмежує доступ активних сайтів інгібіторами. Типові субстрати триптази бета включають, але не обмежуються ними, РАК2, С3, фібриноген, фібронектин і кініноген.
Терміни "антитіло проти триптази", "антитіло, яке зв'язується з триптазою" і "антитіло, яке специфічно зв'язує триптазу" відносяться до антитіла, яке здатне зв'язувати триптазу з
Зо достатньою афінністю, щоб антитіло можна було застосовувати в якості діагностичного та/або терапевтичного агента для націлювання на триптазу. В одному варіанті реалізації цього винаходу ступінь зв'язування антитіла проти триптази з неспорідненим білком, який не є триптазою, становить менш близько 10 95 від зв'язування антитіла з триптазою згідно з даними, наприклад, радіоїмунсаналізу (РІА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло, яке зв'язується з триптазою, має константу дисоціації (Ко) х 1 мкМ, х 100 НМ, 1О0 НМ, 1 НМ, 0,1
НМ, х 0,01 нМ, або х 0,001 нМ (наприклад, 108 М-менш, наприклад, від 108 М до 10-33 М, наприклад, від 109 М до 10-33 М). В окремих варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти триптази зв'язується з епітопом триптази, який є консервативним для триптази від різних видів. "Антитіло, яке зв'язується з тим же епітопом", що і еталонне антитіло, відноситься до антитіла, яке зв'язується з перекритим набором амінокислотних залишків антигена в порівнянні з еталонним антитілом або блокує зв'язування еталонного антитіла з його антигеном в конкурентному аналізі на 50 95 або більше, на 60 95 або більше, на 70 95 або більше, на 80 95 або більше, або на 90 95 або більше. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний набір амінокислотних залишків, з якими зв'язується антитіло, може повністю перекриватися або частково перекриватися з набором амінокислотних залишків, з якими зв'язується еталонне антитіло. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло, яке зв'язується з тим же епітопом, що і еталонне антитіло, блокує зв'язування еталонного антитіла з його антигеном в конкурентному аналізі на 50 95 або більше, на 60 95 або більше, на 70 95 або більше, на 80 95 або більше, або на 90 95 або більше, і навпаки, еталонне антитіло блокує зв'язування антитіла з його антигеном в конкурентному аналізі на 50 95 або більше, на 60 95 або більше, на 70 95 або більше, на 8095 або більше, або на 9095 або більше. Типовий конкурентний аналіз представлений в цьому документі.
Термін "визначається за допомогою аналізу зв'язування епітопів" в контексті формули винаходу означає, що антитіло зв'язується з тим же епітопом і/або конкурує за зв'язування з еталонним антитілом проти триптази (наприклад, пиЗтТА.м11 або пиЕ104 .м2) із застосуванням аналізу зв'язування епітопів ОСТЕТ Ф), так як описано в Розділі З Прикладу 3. Якщо коротко, білок мономера триптази бета 1 людини піддається біотинілуванню на залишку Гух шляхом взаємодії з МНЗ-РЕСІ4-біотином. Біотинований мономер розбавляють до 5 мкг/мл в кінетичному буфері (гогпіевіо, Іпс.) та іммобілізують на наконечниках стрептавидинового сенсора (РогіеВіо, 60 Іпс.). Після етапу іммобілізації, сенсори, іммобілізовані триптазою бета 1 людини, насичують першим антитілом, розведеним до 10-20 мкг/мл, з наступним зв'язуванням з другим антитілом, розведеним до 2,5 мкг/мл. Температура проведення таких аналізів зв'язування епітопів становить 30 "С. Сигнал зв'язування другим антитілом передбачає, що два антитіла можуть зв'язувати антиген одночасно на різних неперекритих епітопах, тоді як сигнал зв'язування не передбачає, що антитіла зв'язують антиген на загальному епітопі У деяких випадках спостерігається частковий сигнал від другого антитіла (тобто сигнал є слабким у порівнянні з сигналом, що спостерігається, якщо перше антитіло не було додано, але вищими порівняно з фоновим сигналом), що означає часткове перекриття епітопів. "Фрагменти антитіла" містять частину інтактного антитіла, прийнятніше антигензв'язуючу або варіабельну ділянку інтактного антитіла. Приклади фрагментів антитіл включають Рар-,
Раб, Каб »-, і Ем-фрагменти; діатіла; лінійні антитіла (див. патент США Мо 5641870, Приклад 2; 7араїта еї аї. Ргоїєїтй Епа. 8 (10): 1057-1062, 1995); молекули одноланцюгових антитіл; і мультиспецифічні антитіла, утворені з фрагментів антитіл.
При розщепленні антитіл папаїном утворюються два ідентичні антигензв'язуючі фрагменти, які називаються "Рар"-фрагменти, і залишковий "Ес"-фрагмент, назва якого відображає його здатність легко кристалізуватися. Рар-фрагмент складається з цілого І-ланцюга разом з доменом варіабельної ділянки Н-ланцюга (МН), і першим константним доменом з одного важкого ланцюга (Сні). Обробка антитіла пепсином дозволяє отримати один великий Е(ар)» - фрагмент, який умовно відповідає двом дисульфіднозв'язаним Рар-фрагментам, які мають різну антигензв'язуючу активність і, як і раніше, здатні до перехресного зв'язування антигена. Рар'- фрагменти відрізняються від БГаб-фрагментів тим, що мають кілька додаткових залишків на карбоксильному кінці Сні-домену, включаючи один або більшу кількість цистеїну з шарнірної ділянки антитіла. В цьому документі Бар'-5ЄН являє собою позначення Раб, в якому цистеїновий(ї) залишок(и) константних доменів несе (несуть) вільну тіольну групу. К(ар)» - фрагменти антитіла спочатку отримували у вигляді пар Рар'-фрагментів, між якими знаходяться шарнірні залишки цистеїну. Відомі також інші варіанти хімічного зв'язування фрагментів антитіл.
Термін "Рс-область" в цьому документі застосовується для позначення С-кінцевої ділянки важкого ланцюга імуноглобуліну, яка містить щонайменше частину константної ділянки.
Вказаний термін включає Есо-області з нативними послідовностями і варіантні Есо-області. В
Зо одному варіанті реалізації цього винаходу Ес-область важкого ланцюга Ідс людини продовжується від Су5226 або від Рго230 до карбоксильного кінця важкого ланцюга. Однак Ес- область може містити або не містити С-кінцевий лізин (ІГуз447). Якщо в цьому документі не вказано інше, нумерація амінокислотних залишків в Ес-області або константної ділянки відповідає системі нумерації ЄЮ, також званої індексом ЕО, як це описано в Кабаї еї аї.,
Зедиєпсез ої Ргоївіпв ої Іттипоіодісаї! Іпіегеві, Бій Ей. Рибіїс Неайй Зегуісе, Маїйопаї Іп5ійшев ої
Неайн, Веїййезаа, Ма, 1991. "Рим" складається з димера одного домену варіабельні ділянки важкого ланцюга і однієї варіабельні ділянки домену легкого ланцюга, з'єднаних жорстким нековалентним зв'язком. В результаті фолдингу цих двох доменів формуються шість гіперваріабельних петель (по З петлі з
Н ї І-ланцюга), які вносять амінокислотні залишки для зв'язування антигена і надають антигензв'язуючу специфічність антитілу. У той же час, навіть один варіабельний домен (або половина Ем, що містить тільки три Н5, специфічних до антигена) має здатність розпізнавати і зв'язувати антиген, хоча часто з більш низькою афінністю, ніж цілий сайт зв'язування. "Одноланцюгові Ру", також мають абревіатуру "5Ем" або "зем", являють собою фрагменти антитіл, які містять домени МН і Мі. антитіл, пов'язані в один поліпептидний ланцюг. Переважно поліпептид 5Ем додатково містить поліпептидний лінкер між доменами МН і Мі, який дає можливість 5Ем формувати бажану структуру для зв'язування антигена. Для огляду 5ЕМ, див. публікацію РішсКІйип в Те РІНаптасоіоду ої Мопосіопа! Апіїродіє5, Мої. 113, Возепригу апа
Мооге єдвз., 5рііпдег-Мепад, Мем МоїКк, рр. 269-315 (1994).
Термін "діатіла" відноситься до малих фрагментів антитіл, отриманим шляхом конструювання 5Ем-фрагментів (див. попередній параграф) з короткими лінкерами (близько 5-10 залишків) між доменами МН і МІ, з метою забезпечення спарювання У-доменів між ланцюгами, але не всередині ланцюгів, в результаті чого утворюється двовалентний фрагмент, тобто фрагмент, що має два антигензв'язуючі сайти. Біспецифічні антитіла являють собою гетеродімери двох "кросоверних" 5Ем-фрагментів, в яких домени МН і Мі. двох антитіл містяться на різних поліпептидних ланцюгах. Діатіла описані більш детально, наприклад, в ЕР 404,097;
МО 93/11161; і в Ноїїпдег єї а). Ргос. Маї!. Асад. сі. ОБА 90: 6444-6448, 1993.
Під "зв'язує доменом" слід розуміти частину з'єднання або молекули, яка специфічно зв'язується з цільовим епітопом, антигеном, лігандом або рецептором. Зв'язуючі домени 60 включають, але не обмежуються цим, антитіла (наприклад, моноклональні, поліклональні,
рекомбінантні, гуманізовані і химерні антитіла), фрагменти антитіл або їх частини (наприклад,
Еаб-фрагменти, Рар'?:-фрагменти, 5сЕм-антитіла, 5МІР, домени антитіл, діатіла, міні-антитіла, 5сЕм-Ес, аффітіла, нанотіла і УН- і/або МІ -- домени антитіл), рецептори, ліганди, аптамери і інші молекули, які мають певного партнера по зв'язуванню. "Блокуюче" антитіло або "антагоністичне" антитіло являє собою антитіло, що інгібує або знижує біологічну активність антигена, з яким воно зв'язується. Певні блокуючі антитіла або антагоністичні антитіла по суті або повністю інгібують біологічну активність антигена. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказана активність може являти собою ферментативну активність триптази, наприклад, активність протеази. В інших випадках вказана активність може являти собою опосередковану триптазою стимуляцію проліферації і/або колаген-залежне скорочення клітин гладких м'язів бронхів. В інших випадках вказана активність може являти собою вивільнення гістаміну тучними клітинами (наприклад, вивільнення гістаміну, що запускається ІДЕ, і/або вивільнення гістаміну, що запускається триптазою). Антитіло за цим винаходом може інгібувати біологічну активність триптази на щонайменше близько 1 95, близько 595, близько 10 95, близько 20 95, близько 25 95, близько 30 95, близько 35 95, близько 40 95, близько 45 95, близько 50 95, близько 55 95, близько 60 95, близько 65 95, близько 70 95, близько 75 95, близько 80 95, близько 85 95, близько 90 95, близько 95 95, близько 96 95, близько 97 95, близько 98 95, близько 99 95 або близько 100 95.
Термін "що визначається за допомогою ферментативного аналізу триптази бета людини із застосуванням синтетичного пептиду 5-2288 в якості субстрату" в контексті формули винаходу означає, що інгібуючу активність вимірюють відповідно до аналізу, описаному в прикладі 1 (А) (мії) (а). Якщо коротко, активний фермент рекомбінантного тетрамера триптази бета 1 людини розводять до 0,75 НМ в буфері ТМН (200 мМ Тріс, 150 мМ Масі, 0,1 мг/мл гепарину, 0,01 95
ТКІТОМ 7м Х-100, рН 8,0) і об'єднують в співвідношенні 1:11 з антитілами проти триптази (розведеними в РВ5) на 384-лункових планшетах. Планшети інкубують протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища при обережному перемішуванні. Колориметричний субстрат 5-2288 (Спготодепіх, Рап Мо. 82-0852-39) або еквівалентний субстрат розбавляють до 1200 мкМ в буфері ТМН і додають на планшет. У деяких варіантах реалізації цього винаходу кінцеві концентрації в лунках складають 400 мкМ 5-2288, 0,25 нМ рекомбінантного тетрамера триптази бета 1 людини, 66 мкг/мл гепарину і від 0,10 до 222 нМ антитіла проти триптази.
Планшети інкубують протягом 40 хв при температурі навколишнього середовища з обережним перемішуванням, а потім зчитують при Азов. Значення ІСво антитіл проти триптази визначають за чотирипараметричною відповідністю їх відповідних кривих. "Клас" антитіла відноситься до типу константного домену або константної ділянки його важкого ланцюга. Існує п'ять основних класів антитіл: ДА, 90, ІДЕ, дос і ІДМ, і деякі з них додатково діляться на підкласи (ізотипи), наприклад, Іде, Ідс», ІдСз, ІДС, ІА: і ІдА». Константні домени важкого ланцюга, які відповідають різним класам імуноглобулінів, називаються а, б, є, у ін, відповідно. "Ефекторні" функції антитіла" відносяться до біологічних видів активності, що властиві Ес- області (Ес-область з нативною послідовністю або варіант амінокислотної послідовності Ес- області) антитіла, і змінюються в залежності від ізотипу антитіла. Приклади ефекторних функцій антитіла включають в себе: зв'язування С14 і комплементзалежну цитотоксичність; зв'язування з рецептором Ес; антитілозалежну клітинно-опосередковану цитотоксичність (АЗКЦ); фагоцитоз; зниження рівня експресії рецепторів клітинної поверхні (наприклад, рецепторів В-клітини) і активацію В-клітини. "Антитілозалежна клітинно-опосередкована цитотоксичність", або " АЗКЦ, " відноситься до форми цитотоксичності, при якій ІД, що секретується, зв'язується з Ес-рецепторами (ЕсСК), присутніми на деяких цитотоксичних клітинах (наприклад, природні клітини-кілери (МК), нейтрофіли і макрофаги), дозволяючи цим цитотоксичним ефекторним клітинам специфічно зв'язуватися з клітиною-мішенню, що містить антиген, і згодом знищувати клітину-мішень цитотоксинами. Антитіла "озброюють" цитотоксичні клітини і є абсолютно необхідними для такого знищення. Первинні клітини для опосередкування АЗКЦ, МК-клітини, експресують тільки
ЕСУМІ, тоді як моноцити експресують ЕсуКІ, ЕСУКІІ ії ЕСУКІ. Зведена інформація про експресії
ЕСК на кровотворних клітинах приведена в Таблиці З на сторінці 464 в публікації Камеїсі еї а).
Аппи. Нему. Іттипої!. 9: 457-492, 1991. Для оцінки активності АЗКЦ молекули, що представляє інтерес, можна провести аналіз АЗКЦ іп мійго, як описаний в патенті США Мо 5500362 або 5821337. В якості ефекторних клітин в таких аналізах можна застосовувати мононуклеарні клітини периферичної крові (МКПК) і клітини-натуральні кілери (МК). В альтернативному або додатковому варіанті активність АЗКЦ молекули, що представляє інтерес, можна оцінити іп мімо,
наприклад, на моделі тварини, як описано в публікації Сіупе5 еї аі., РМА5 ОБА 95: 652-656
Термін -ї "Рс-рецептор" або "БСК" описує рецептор, який зв'язується з Ес-областю антитіла.
Кращим ЕскК є ЕсК людини з нативної послідовністю. Більш того, прийнятнішим ЕСЕ є рецептор, який зв'язує антитіло дос (гамма рецептор) і включає рецептори підкласів ЕсукіІ, ЕсуКІІ ї ЕсуРЇ, включаючи алельні варіанти і альтернативно сплайсовані форми цих рецепторів. Рецептори
ЕсукКІ! включають ЕсукПА ("активуючий рецептор") і ЕСУМІІВ ("інгібуючий рецептор"), які мають подібні амінокислотні послідовності, які відрізняються головним чином за їх цитоплазматичними доменами. Активуючий рецептор ЕсукКІА містить імунорецепторний тирозиновий інгібуючий мотив (ІТАМ) в його цитоплазматичному домені. Інгібуючий рецептор ЕсуКІІВ містить в своєму цитоплазматичному домені імунорецепторний інгібуючий мотив на основі тирозину (ІТІМ) (див. огляд М. іп Юабгоп, Аппи. Кем. Іттипої. 15: 203-234, 1997). Огляд щодо ЕсК міститься, наприклад, в Камеїспй апа Кіпеї, Аппи. ВНем. Іттипої. 9: 457-492, 1991; Саре!ї еї аї.
Іттипотеїйнодв 4: 25-34, 1994; апа де Нааз евї а. У. І ар. Сііп. Мед. 126: 330-41, 1995. Інші РсВ, включаючи ті, які будуть визначені в подальшому, в цьому документі охоплюються терміном "БсА". вказаний термін також включає неонатальний рецептор ЕсНп, який відповідає за перенесення материнських ДС до плоду (див., наприклад, Сшуєг єї аї. ). Іттипої. 117: 587, 1976; і Кіт еї а. 9. Іттипої. 24: 249, 1994). "Ефекторні клітини людини" являють собою лейкоцити, які експресують один або більшу кількість ЕсА і виконують ефекторні функції. Переважно, вказані клітини експресують щонайменше ЕсуВіІ і виконують ефекторну функцію АЗКЦ. Приклади лейкоцитів людини, які опосередковують АЗКЦ, включають мононуклеарні клітини периферичної крові (МКПК), природні клітини-кілери (МК), моноцити, цитотоксичні Т-клітини і нейтрофіли; прийнятнішими є
МКПК ії МК-клітини. Ефекторні клітини можуть бути виділені з нативного джерела, наприклад, з крові. "Комплементзалежна цитотоксичність "або "СОС "відноситься до лізису клітини-мішені в присутності комплементу. Активація класичного шляху комплементу ініціюється зв'язуванням першого компонента системи комплементу (С1д) з антитілами (відповідного підкласу), які зв'язані з їх родинним антигеном. Для оцінки активації комплементу може бути проведений
Зо аналіз КЗЦ, наприклад, як описано в публікації Са7лапо-Запіого еї аї. у). Іттипої. Меїнодз 202: 163, 1996. "Епітоп" являє собою частину антигена, з якою селективно зв'язується антитіло. Для поліпептидного антигена, лінійний епітоп може являти собою пептидную частину, що становить близько 4-15 (наприклад, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12) амінокислотних залишків. Нелінійний конформаційний епітоп може містити залишки поліпептидної послідовності, розташовані в безпосередній близькості до тривимірної (300) структури білка. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить амінокислоти, які знаходяться в межах 4 ангстремів (А) від будь-якого атома антитіла. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить амінокислоти протомерів триптази, які знаходяться в межах 4 А від будь-якого атома партнера Бар. В окремих варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить амінокислоти, які знаходяться в межах 3,5 А, З А, 2,5 А або 2 А від атома антитіла.
Амінокислотні залишки антитіла, які зв'язуються з антигеном (тобто паратопом), можуть бути визначені, наприклад, шляхом визначення кристалічної структури антитіла в комплексі з антигеном або шляхом здійснення водень/дейтерієвого обміну.
Термін "епітоп визначається за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією ", в контексті формули винаходу означає, що атом амінокислотного залишку триптази (наприклад, залишку триптази бета 1 людини) знаходиться в межах 4 А від будь-якого атома антитіла проти триптази (наприклад, будь-якого антитіла проти триптази, описаного в цьому документі, наприклад, пиЗ31А.м11 або пиЕ104.у2) в моделі за рентгенівською кристалографією, наприклад, як описано в Прикладі 3. У різних варіантах реалізації цього винаходу модель рентгенівської кристалографії має роздільну здатність близько 3,5 А-менш, близько З А-менш, близько 2,5 А- менш, близько 2,15 А-менш або близько 2 А-менш.
В цьому контексті терміни "повнорозмірне антитіло", "інтактне антитіло" і "ціле антитіло" є взаємозамінними і відносяться до антитіла, структура якого по суті аналогічна структурі нативного антитіла, або яке містить важкі ланцюги, що містять Ес-область, описану в цьому документі. "Антитіло людини" являє собою антитіло, що володіє амінокислотною послідовністю, яка відповідає послідовності антитіла, продукованого організмом людини і/або отриманої за допомогою будь-якої методики створення антитіл людини. Це визначення людські антитіла,
зокрема, не включає гуманізоване антитіло, що містить антигензв'язуючі залишки нелюдського походження. "Консенсусна каркасна ділянка людини" являє собою каркасну ділянку, яка містить амінокислотні залишки, що найбільш часто зустрічаються при виборі послідовностей каркасної ділянки МІ або МН імуноглобуліну людини. Як правило, послідовності МІ. або УН імуноглобуліну людини вибирають із послідовностей підгрупи варіабельних доменів. Як правило, підгрупа послідовностей являє собою підгрупу поза класифікацією КаБбаї еї аЇ. Зедиєпсевз ої Ргоїєїп5 ої
Ітітипо!іодіса! Іпіегеві, РійНи Еайіоп, МІН Рибіїсайоп 91-3242, ВешШезаа МО, мої!в5. 1-3, 1991. В одному варіанті реалізації цього винаходу, для Мі, вказана підгрупа являє собою підгрупу каппа
ЇЇ або каппа ІМ, як описано в публікації Кабаї єї аІ., вище. В одному варіанті реалізації цього винаходу, для МН, вказана підгрупа являє собою підгрупу ІІ, як описано в публікації Кабаї є! аї., вище. "Гуманізовані" форми нелюдських антитіл (наприклад, гризуна) являють собою химерні антитіла, які містять мінімальну послідовність, отриману з нелюдського імуноглобуліну. У більшості випадків, гуманізовані антитіла являють собою імуноглобуліни людини (реципієнтне антитіло) в яких залишки гіперваріабельної ділянки реципієнта замінені залишками гіперваріабельної ділянки нелюдського виду (донорське антитіло), такого як миша, щур, кролик або примат крім людини, що має необхідну специфічність, афінність і характеристику антитіла.
У деяких прикладах залишки каркасної ділянки (ЕВ) імуноглобуліну людини замінені на відповідні залишки імуноглобуліну нелюдського походження. Крім того, гуманізовані антитіла можуть містити залишки, що не зустрічаються в реципієнтному антитілі або в донорському антитілі. Ці модифікації здійснюють для додаткового поліпшення характеристик антитіл. У більшості випадків, гуманізоване антитіло буде містити по суті всі або щонайменше один, а зазвичай два варіабельних домени, в яких всі або по суті всі гіперваріабельні петлі відповідають гіперваріабельним петлям імуноглобуліну нелюдського походження, а всі або по суті всі ЕК являють собою ті, які відносяться до послідовності імуноглобуліну людини. Гуманізоване антитіло, необов'язково, також містить щонайменше ділянку константної ділянки імуноглобуліну (Ес), як правило, імуноглобуліну людини. Для отримання додаткової інформації див. допев еї а! Мате 321: 522-525, 1986; Віесптапп еї аї. Майте 332: 323-329, 1988; і Ргевіа, Си. Ор.
Бігисі. Віої. 2: 593-596, 1992. "Імунокон'югат" являє собою антитіло, кон'юговане з однією або більшою кількістю гетерологічних молекул (молекулами), включаючи, але не обмежуючись цим, цитотоксичний агент.
Термін "виділений" при застосуванні для опису різних антитіл, охарактеризованих в цьому документі, означає антитіло, яке було ідентифіковане, відокремлене і/або виділене з клітини або культури клітин, в якій воно експресувалося. Контамінуючі компоненти природного оточення являють собою речовини, які як правило, можуть перешкоджати діагностичному або терапевтичного застосування поліпептиду, і можуть включати ферменти, гормони й інші білкові або небілкові розчинені речовини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло є очищеним до більш ніж 95 95 або 99 95 чистоти, яка визначається, наприклад, за допомогою електрофорезу (наприклад, електрофорез в поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію (ДСН-ПААГ-електрофорез), ізоелектричного фокусування (ІЕФ), капілярного електрофорезу) або способів хроматографії (наприклад, іонообмінна або обернено-фазова
ВЕРХ). Огляд способів оцінки чистоти антитіл див., наприклад, в публікації Ріаїтап еї аї. ..
Спготаїоаг. В 848: 79-87, 2007. У прийнятніших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло буде очищено (1) до ступеня, достатнього для отримання щонайменше 15 залишків на
М-кінцевій або внутрішній амінокислотній послідовності за допомогою секвенатора з обертовою склянкою або (2) до гомогенності, отриманої методом ДСН-ПААГ електрофорезу в невідновлюваних або відновлюваних умовах, із застосуванням фарбування Кумассі синім або, прийнятніше, сріблом. Виділене антитіло включає антитіла, отримані іп 5йи всередині рекомбінантних клітин, оскільки щонайменше один компонент з поліпептидного природного оточення буде відсутній. У той же час, виділений поліпептид отримують щонайменше в результаті одного етапу очищення.
В цьому контексті термін "моноклональне антитіло" відноситься до антитіла, отриманого з популяції по суті гомогенних антитіл, тобто окремі антитіла, що складають популяцію, є ідентичними та/або зв'язують один і той же епітоп на антигені, за винятком можливих варіантних антитіл, наприклад, що містять мутації природного походження або виникають в процесі виготовлення препарату моноклонального антитіла, при цьому такі варіантні антитіла, як правило, присутні в незначних кількостях. На відміну від препаратів поліклональних антитіл, які бо зазвичай містять різні антитіла проти різних детермінант (епітопів), кожне моноклональне антитіло з препарату моноклонального антитіла направлено проти однієї детермінанти антигена. Визначення "моноклональне" вказує на характеристику антитіла, отриманого по суті з однорідної популяції антитіл, і не повинно бути витлумачено як необхідність отримання антитіла будь-яким конкретним способом. Наприклад, моноклональні антитіла для застосування згідно з винаходом можна отримати за допомогою різних технологій, включаючи, без обмежень, метод гібридоми, методи рекомбінантних ДНК, методи фагового дисплею і методи з використанням трансгенних тварин, які повністю або частково містять локуси імуноглобуліну людини, причому такі способи і інші типові способи отримання моноклональних антитіл описані в цьому документі. В окремих варіантах реалізації цього винаходу термін "моноклональне антитіло" охоплює біспецифічні антитіла.
Термін "двовалентне антитіло" відноситься до антитіла, яке має два сайти зв'язування з антигеном. Двовалентне антитіло може бути, без обмеження, у форматі С або у Е(аб)» форматі.
Термін "мультиспецифічне антитіло" застосовується в найширшому сенсі і охоплює антитіло, яке зв'язується з двома або більшою кількістю детермінант або епітопів на одному антигені або з двома або більшою кількістю детермінант або епітопів на більш ніж одному антигені. Такі мультиспецифічні антитіла включають, але не обмежуються ними, повнорозмірні антитіла, антитіла, що володіють двома або більшою кількістю доменів МІ ї МН, фрагменти антитіл, такі як баб, Ем, азЕм, 5сЕм, діатіла, біспецифічні діатіла і тріатіла, фрагменти антитіл, які ковалентно або нековалентно зв'язані. "Поліепітопна специфічність" передбачає здатність специфічно зв'язуватися з двома або більшою кількістю різних епітопів на одній і тій же або різних мішенях. В окремих варіантах реалізації цього винаходу мультиспецифічне антитіло являє собою біспецифічне антитіло. "Подвійна специфічність" або "біспецифічність" відноситься до здатності специфічно зв'язуватися з двома різними епітопами на одній і тій же або різних мішенях. Однак, на відміну від біспецифічних антитіл, антитіла з подвійною специфічністю мають два антигензв'язуючих плеча, які є ідентичними за амінокислотною послідовністю і кожне
Раб-плече здатне до розпізнавання двох антигенів. Подвійна специфічність дає можливість антитілам взаємодіяти з високою афінністю з двома різними антигенами як одна молекула Бар або Ідс. Згідно з одним варіантом реалізації цього винаходу мультиспецифічне антитіло зв'язується з кожним епітопом з афінністю від 5 мкМ до 0,001 пМ, від З мкМ до 0,001 пМ, від 1
МКМ до 0,001 пМ, від 0,5 мкМ до 0,001 пМ або від 0,1 мкМ до 0,001 пМ. Термін "моноспецифічний" відноситься до здатності зв'язувати тільки один епітоп.
Термін "голе антитіло" відноситься до антитіла, яке є некон'югованим з гетерологічною групою (наприклад, цитотоксичною групою) або радіоактивною міткою. Вказане голе антитіло може бути присутнім у фармацевтичній композиції.
Стосовно зв'язування антитіла з молекулою-мішенню, термін "зв'язує" або "зв'язування" або "специфічне зв'язування" або "специфічно зв'язується з" або є "специфічним до" конкретного поліпептиду або епітопів на конкретній поліпептидній мішені означає зв'язування, яке вимірювано відрізняється від неспецифічної взаємодії. Специфічне зв'язування можна виміряти, наприклад, шляхом визначення зв'язування молекули в порівнянні зі зв'язуванням контрольної молекули. Наприклад, специфічне зв'язування можна визначити за допомогою конкурентного аналізу з контрольною молекулою, яка є подібною з мішенню, наприклад, з надлишком неміченої мішені. В цьому випадку, специфічне зв'язування має місце, якщо зв'язування міченої мішені із зондом конкурентно інгібується надлишком неміченої мішені. В цьому контексті термін "специфічне зв'язування" або "специфічно зв'язується з" або є "специфічним для" конкретного поліпептиду або епітопа на конкретній поліпептидній мішені, може описувати, наприклад, молекулу, що характеризується значенням Ко для мішені, що становить 107 М або нижче, в альтернативному варіанті - 105 М або нижче, в альтернативному варіанті - 106 М або нижче, в альтернативному варіанті - 1077М або нижче, в альтернативному варіанті - 109 М або нижче, в альтернативному варіанті - 109 М або нижче, в альтернативному варіанті - 1079 М або нижче, в альтернативному варіанті - 107! М або нижче, в альтернативному варіанті - 1072 М або нижче, або значення Ко в діапазоні від 107 М до 1025 М або від 105 М до 1079 М або від 107 М до 109 М.
Як буде зрозуміло фахівцю в цій галузі техніки, значення афінності і Ко пов'язані зворотною залежністю. Висока афінність для антигена вимірюється низьким значенням Ко. В одному варіанті реалізації цього винаходу термін "специфічне зв'язування" відноситься до зв'язування, при якому молекула зв'язується з конкретним полипептидом або епітопом на конкретному поліпептиді без значного зв'язування з будь-яким іншим полипептидом або епітопом поліпептиду.
Під терміном "паратоп" слід розуміти частину антитіла, яка зв'язує епітоп антигена. Як правило, паратоп являє собою ділянку з близько 15-22 амінокислотних залишків Ем-області антитіла і може містити амінокислоти з ланцюгів Мн і Мі антитіла.
Термін "варіабельний" стосується того факту, що серед антитіл деякі сегменти варіабельних доменів сильно відрізняються за послідовностями. Варіабельний або "М"-домен опосередковує зв'язування антигена і визначає специфічність конкретного антитіла до його конкретного антигена. У той же час варіабельність не є рівномірно розподіленою на проміжку з 110 амінокислот варіабельних доменів. Замість цього М-області складаються з відносно інваріантних фрагментів, що називаються каркасними ділянками (ЕК), що складаються з 15-30 амінокислот, розділених більш короткими ділянками надзвичайної варіабельності, що називаються "гіперваріабельними ділянками", кожна з яких має довжину 9-12 амінокислот. В цьому контексті термін "гіперваріабельна ділянка", відноситься до амінокислотних залишків антитіла, які відповідають за зв'язування антигена. Гіперваріабельна ділянка, як правило, містить амінокислотні залишки, наприклад, з приблизно близько 24-34 (11), 50-56 (12) і 89-97 (3) залишків у МІ ії приблизно близько 26-35 (НІ), 49-65 (Н2) і 95-102 (НЗ) залишків у МН (в одному варіанті реалізації цього винаходу НІ складає приблизно близько 31-35 залишків); Кабраї еї аї. вище), і/або містить ті залишки з "гіперваріабельної петлі" (наприклад, залишки 26-32 (11), 50-52 (І2) і 91-96 (І 3) в МІ. ї 26-32 (НІ), 53-55 (Н2) і 96-101 (НЗ) в МН; Споїпіа еї аї. У. Мо). Віої. 196: 901-917, 1987). Кожен з варіабельних доменів нативних важких і легких ланцюгів містить чотири ЕК, переважно конфігурації бета-листа, з'єднаних трьома гіперваріабельними ділянками, які утворюють петлі, що з'єднують структуру бета-листа, а в деяких випадках - утворюють частину структури бета-листа. гіперваріабельні ділянки кожного ланцюга об'єднані один з одним в безпосередній близькості за допомогою ЕК і, разом з гіперваріабельними ділянками іншого ланцюга, беруть участь в утворенні антигензв'язуючого сайта антитіл (див.
Кабаї єї аІ.,Відповідно, послідовності НМК і ЕК в складі МН (або МІ), як правило, з'являються в наступній послідовності: ЕК1-НІ (11) -ЕН2-Н2 (12) -ЕВЗ3-НЗ (13) -РК4. Константні домени не беруть безпосередньої участі у зв'язуванні антитіла з антигеном, однак виявляють різні ефекторні функції, наприклад, участь антитіла в антитілозалежній клітинно-опосередкованої цитотоксичності (АЗКЦ).
Зо Термін "нумерація залишків варіабельних доменів за Кабатом" або "нумерація положень амінокислот за Кабатом" і їх варіації, відносяться до системи нумерації, яка застосовується для варіабельних доменів важкого ланцюга або варіабельних доменів легкого ланцюга компіляції антитіл в КабБраї еї аі., вище. При застосуванні цієї системи нумерації конкретна лінійна амінокислотна послідовність може містити меншу кількість амінокислот або додаткові амінокислоти, що відповідають укороченню або вставці в ЕК або НМЕ варіабельного домену.
Наприклад, варіабельний домен важкого ланцюга може включати вставку однієї амінокислоти (залишок 52а згідно з нумерацією Кабата) після залишку 52 Н2 і вставлені залишки (наприклад, залишки 82а, 825 і 82с і т. д. згідно з нумерацією Кабата) після залишку 82 важкого ланцюга ЕК.
Нумерація залишків за Кабатом може бути визначена для цього антитіла при вирівнюванні в ділянках гомології послідовності антитіла за допомогою "стандартної" послідовності, нумерованій за Кабатом.
Система нумерації за Кабатом зазвичай застосовується для назви залишку у варіабельному домені (приблизно залишки 1-107 легкого ланцюга і залишки 1-113 важкого ланцюга) (наприклад, Караї еї аі. вище). Як правило, "система нумерації ЕЕ" або "індекс ЕО" застосовується, коли мова йде про залишок в константній ділянці важкого ланцюга імуноглобуліну (наприклад, індекс ЄЮ, описаний в Кабаї еї аїЇ., вище). "Індекс БО згідно з нумерацією Кабата" відноситься до нумерації БО залишків антитіла (91 людини. Якщо в цьому документі не вказано інше, посилання на номери залишків в варіабельному домені антитіл означають нумерацію залишків відповідно до системи нумерації Кабата. Якщо в цьому документі не вказано інше, посилання на номери залишків в константному домені антитіл означають нумерацію залишків відповідно до системи нумерації БО (наприклад, див. попередню заявку США Мо 60/640323, Фігури для нумерації ЕМ). "Порушення" або "захворювання" являє собою будь-який патологічний стан, при якому було б корисним лікування антитілом (наприклад, будь-яке антитіло проти триптази, описане в цьому документі). Цей термін охоплює хронічні і гострі порушення або захворювання, включаючи ті патологічні стани, які збільшують схильність ссавця до розглянутого порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення, аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення, лімфоцитарне 60 порушення або порушення, асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних
Зо клітин нормальної або патологічної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення. У деяких прикладах порушення може являти собою порушення, асоційоване з триптазою, або порушення, опосередковане триптазою.
В цьому контексті терміни "порушення, асоційоване з триптазою" і "порушення, опосередковане триптазою" відносяться до будь-якого порушення або патологічного стану, опосередкованого або асоційованого з триптазою. У деяких варіантах реалізації цього винаходу, порушення, асоційовані з триптазою, є асоційованими з надлишковими рівнями або активністю триптази, при яких через підвищені рівні або активності триптази локально і/або системно в організмі можуть проявлятися атипові симптоми.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою персистуючу хронічну тяжку астму з гострими проявами прогресуючих симптомів (загострень або спалахів), які можуть бути небезпечними для життя. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою атопічну (також відому як алергічну) астму, неалергічну астму (наприклад, часто обумовлену інфікуванням респіраторним вірусом (наприклад, вірусом грипу, парагрипу, риновірусом, метапневмовірусом людини і респіраторно-синцитіальним вірусом) або вдихуваним подразником (забруднювачі повітря, дим, частинки дизельного палива, леткі хімічні речовини і гази в приміщенні або на відкритому повітрі, або навіть на холодному сухому повітрі).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою інтермітуючу або викликану фізичним навантаженням астму, астму, обумовлену коротким або тривалим первинним або вторинним впливом "диму" (зазвичай сигарет, сигар, трубок), вдиханням або "курінням електронних сигарет" (тютюн, марихуана або інші подібні речовини), або астму, обумовлену недавнім прийомом аспірину або споріднених НПЗ33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою легку астму або неліковану кортикостероїдами астму, нещодавно діагностовану і неліковану астму, або астму, яка не потребує до цього тривалого застосування інгаляційних топічних або системних стероїдів для контролю симптомів (кашель, хрипіння, задишка/задуха або біль в грудній клітці). У деяких варіантах реалізації цього
Зо винаходу астма являє собою хронічну астму, резистентну до кортикостероїдів астму, рефрактерну до кортикостероїдів астму, астму, неконтрольовану прийомом кортикостероїдів або інших препаратів, розроблених для контролю хронічної астми.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму від середнього до тяжкого ступеня тяжкості. В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем Тп2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою тяжку астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою атопічну астму, алергічну астму, неалергічну астму (наприклад, обумовлену інфекцією і/або респіраторно- синцитіальним вірусом (К5М)), астму, викликану фізичними навантаженнями, астму, що чутлива/що загострюється при прийомі аспірину, легку астму, астму від середнього до тяжкого ступеня тяжкості, астму, не ліковану кортикостероїдами, хронічну астму, резистентну до кортикостероїдів астму, рефрактерну до кортикостероїдів астму, нещодавно діагностувану і не ліковану астму, астму, викликану курінням, і астму, яка не контролюється прийомом кортикостероїдів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму, обумовлену Т-хелперними лімфоцитами типу 2 (Т2), або астму з високим рівнем Т-хелперних лімфоцитів типу 2 (Ти2), або астму, індуковану Т-хелперними лімфоцитами типу 2 (12). У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою еозинофільну астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою алергічну астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідуум був визначений як позитивний щодо еозинофільного запалення (ЕІР). Див., УМО 2015/061441. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем періостину (наприклад, з рівнем періостіну, що становить щонайменше близько 20 нг/мл, 25 нг/мл або 50 нг/мл сироватки). У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високою кількістю еозинофілів (наприклад, щонайменше близько 150, 200, 250, 300, 350, 400 еозинофілів/мл крові). В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з низьким рівнем ТП2, або астму, що не індукована Тп2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідуум був визначений як негативний щодо еозинофільного запалення (ЕЇМ). Див., УМО 2015/061441. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з низьким рівнем періостину (наприклад, з рівнем періостину, який становить менше ніж близько 20 нг/мл сироватки). У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з низькою кількістю еозинофілів (наприклад, 60 менше ніж близько 150 еозінофілів/мл крові або менше ніж близько 100 еозінофілів/мл крові).
В цьому контексті термін "астма з високим рівнем Тп2" відноситься до астми, яка характеризується високими рівнями одного або більшої кількості цитокінів, пов'язаних з клітинами Тп2, наприклад, І13, 114, 1/9, 5, або яка характеризується запаленням, асоційованим з цитокінами Тп2. В окремих варіантах реалізації цього винаходу термін "астма з високим рівнем Тп2" може застосовуватися як взаємозамінні з терміном "астма з високим рівнем еозинофілів". В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма з високим рівнем Тп2 являє собою астму, індуковану ТП2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу пацієнт з астмою був визначений як позитивний щодо еозинофільного запалення (ЕІР). Див., наприклад, публікацію міжнародної патентної заявки Мо МО 2015/061441, яка в повному об'ємі включена в цей документ за допомогою посилання. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має підвищені рівні щонайменше одного з генів еозинофільного профілю в порівнянні з контрольним або еталонним рівнем. Див. М/О 2015/061441. В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма з високим рівнем Тп2 являє собою астму з високим рівнем періостину. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідуум має високий рівень періостину в сироватці. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідууму вісімнадцять років або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має підвищений рівень періостину в сироватці в порівнянні з контрольним або еталонним рівнем. В окремих варіантах реалізації цього винаходу контрольний або еталонний рівень являє собою середній рівень періостину в популяції. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має рівень періостину в сироватці 20 нг/мл або вище. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має рівень періостину в сироватці 25 нг/мл або вище. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має рівень періостину в сироватці 50 нг/мл або вище. В окремих варіантах реалізації цього винаходу контрольний або еталонний рівень періостину в сироватці становить 20 нг/мл, 25 нг/мл або 50 нг/мл. В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем еозинофілів. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має підвищену кількість еозинофілів в порівнянні з контрольним або еталонним рівнем. В окремих варіантах реалізації цього винаходу контрольний або еталонний рівень являє собою середній рівень в популяції. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено,
Зо що у індивідуума кількість еозинофілів складає 150/в мкл крові або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає 200/мкл крові або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає 250/мкл крові або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає ЗОб/мкл крові або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає 350/мкл крові або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає 400/мкл крові або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає 450/мкл крові або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає 500/мкл крові або більше. В окремих переважних варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає З00/мкл крові або більше. У деяких варіантах реалізації цього винаходу еозинофіли являють собою еозинофіли периферичної крові. У деяких варіантах реалізації цього винаходу еозинофіли являють собою еозинофіли мокротиння. В окремих варіантах реалізації цього винаходу у індивідуума спостерігається підвищений рівень емо (фракція оксиду азоту в повітрі, що видихається) і/або підвищений рівень ІДЕ. Наприклад, в деяких випадках у індивідуума спостерігається рівень БеМмо вище близько 250 частин на мільярд (ррб), вище близько 275 ррі, вище близько 300 ррр, вище близько 325 ррбо, вище близько 325 рро або вище близько 350 ррб. У деяких випадках індивідуум має рівень ІДЕ, який є вище 50 МО/мл.
В цьому контексті термін "астма з високим рівнем Тп2" або "астма з невисоким рівнем Тп2" відноситься до астми, яка характеризується низькими рівнями одного або більшої кількості цитокінів, пов'язаних з клітинами Тп2, наприклад, ІІ 13, 11 4, 11 9, ІІ 5, або яка характеризується запаленням, не асоційованим з цитокінами ТП2. В окремих варіантах реалізації цього винаходу термін "астма з низьким рівнем Тп2" може застосовуватися як взаємозаміний з терміном "астма з низьким рівнем еозинофілів". У деяких варіантах реалізації цього винаходу пацієнт з астмою був визначений як позитивний щодо еозинофільного запалення (ЕІМ). Див., наприклад, МО 2015/061441. В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма з низьким рівнем Тп2 являє собою астму, індуковану ТП17. В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма з низьким бо рівнем Тп2 являє собою астму з низьким рівнем періостину. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідууму вісімнадцять років або більше. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має знижений рівень періостину в сироватці в порівнянні з контрольним або еталонним рівнем. В окремих варіантах реалізації цього винаходу контрольний або еталонний рівень являє собою середній рівень періостину в популяції. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має рівень періостину в сироватці 20 нг/мл або вище. В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з низьким рівнем еозинофілів. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що індивідуум має знижену кількість еозинофілів в порівнянні з контрольним або еталонним рівнем. В окремих варіантах реалізації цього винаходу контрольний або еталонний рівень являє собою середній рівень в популяції. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає менше ніж 150/мкл крові. В окремих варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає менше ніж 100/мкл крові. В окремих переважних варіантах реалізації цього винаходу встановлено, що у індивідуума кількість еозинофілів складає менше З300О/мкл крові.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою езофагіт (наприклад, еозинофільний езофагіт), алергічний риніт, неалергічний риніт, риносинусит з поліпами, поліпи носа, бронхіт, хронічну пневмонію, алергічний бронхолегеневий аспергільоз, запалення дихальних шляхів, алергічний риніт, бронхоектазію і/або хронічний бронхіт.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою артрит. У деяких варіантах реалізації цього винаходу артрит являє собою ревматоїдний артрит. У деяких варіантах реалізації цього винаходу артрит являє собою остеоартрит, ревматоїдний артрит, ювенільний артрит, ювенільний ревматоїдний артрит, ранній артрит, поліартикулярний ревматоїдний артрит, ревматоїдний артрит з системним початком, ентеропатичний артрит, реактивний артрит, псоріатичний артрит і/або артрит в результаті травми.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне
Зо порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою запальний стан шлунково-кишкового тракту. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою ЗЗК (запальне захворювання кишечника), виразковий коліт (ВК), хворобу Крона (ХК), коліт (наприклад, коліт, викликаний впливом навколишнього середовища (наприклад, викликаний або асоційований зі способом лікування, таким як хіміотерапія, променева терапія і т. д.)), інфекційний коліт, ішемічний коліт, колагеновий або лімфоцитарний коліт, некротичний ентероколіт, коліт при таких патологічних станах, як хронічне гранулематозноє захворювання або целіакія, харчові алергії, гастрит, гастроентерит, інфекційний гастрит або ентероколіт (наприклад, хронічний активний гастрит з інфекцією
Неїїсобрасіег руїогі), езофагіт та інші форми запалення шлунково-кишкового тракту, викликані інфекційним агентом, або неуточнений коліт.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою запальний стан шлунково-кишкового тракту. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою ЗЗ3К (запальне захворювання кишечника). У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне захворювання кишечника являє собою виразковий коліт (ВК) або хворобу Крона (ХК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою коліт (наприклад, коліт, викликаний впливом навколишнього середовища (наприклад, викликаний або асоційований з способом лікування, таким як хіміотерапія, променева терапія і т. д.), інфекційний коліт, ішемічний коліт, колагеновий або лімфоцитарний коліт, некротичний ентероколіт, коліт при таких патологічних станах, як хронічне гранулематозное захворювання або целіакія, харчові алергії, гастрит, гастроентерит, інфекційний гастрит або ентероколіт (наприклад, хронічний активний гастрит з інфекцією Неїїсобасіег руїогі) та інші форми запалення шлунково-кишкового тракту, викликані інфекційним агентом, або неуточнений коліт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою виразковий коліт (ВК) або хворобу Крона (ХК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою виразковий коліт бо (ВК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу виразковий коліт являє собою дистальний коліт від легкого до середнього ступеня тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу виразковий коліт являє собою обширний коліт від легкого до середнього ступеня тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу виразковий коліт являє собою тяжкий коліт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою хворобу Крона (ХК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба
Крона знаходиться в стадії гострого захворювання. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона знаходиться в стадії індукованої клінічної ремісії. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона знаходиться в стадії підтримки відповіді/ремісії. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона характеризується легким або середнім ступенем тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона характеризується середнім або тяжким ступенем тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона є тяжким/фулімінантним захворюванням. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона характеризується ураженням клубової кишки, клубової та ободової кишки, або ободової кишки.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення, або лімфоцитарне порушення або порушення, асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або патологічної тканини (таких як тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (таких як фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій) являють собою вовчак або системний червоний вовчак (СЧВ), або один або багато органоспецифічних проявів вовчака (наприклад, вовчаковий нефрит (ВН), що вражає нирку, або позанирковий вовчак (ПНВ), що вражає кров і/або лімфоїдні органи (лімфатичні вузли, селезінку, тимус і пов'язані з ними лімфатичні судини), і/або суглоби, і/або інші органи, але не обов'язково нирки).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення пов'язане з сепсисом і/або травмою, ВІЛ-інфекцією або є ідіопатичним (невідомої етіології), наприклад, АМСА-асоційовані васкуліти (ААМ), гранулематоз з поліангіїтом (раніше відомим як гранулематоз Вегенера), хвороба Бехчета, серцево-судинні захворювання, еозинофільний бронхіт, синдром Рейтера, синдром 5ЕА (серонегативність, ентезопатія, синдром артропатії), анкілозуючий спондиліт, дерматоміозит, склеродермія, наприклад, системна склеродермія, також звана системним склерозом, васкуліт (наприклад, гігантоклітинний артеріїт (ГКА), також званий скроневим артеріїтом, краніальним артеріїтом або хворобою Гортона), міозит, поліміозит, дерматоміозит, вузликовий поліартеріїт, артеріїт, ревматична поліміалгія, саркоїдоз, первинний біліарний склероз, склерозуючий холангіт, синдром Шегрена, псоріаз, бляшковий псоріаз, схожий на краплю псоріаз, псоріаз згинальних поверхонь і шкірних складок, пустульозний псоріаз, еритродермічний псоріаз, дерматит, атопічний дерматит, пухирчатка, наприклад, пухирчатка звичайна, атеросклероз, вовчак, хвороба Стілла, міастенія, глютенова хвороба, розсіяний склероз (РС) рецидивуюче- ремітуючого (РРРС) або первинно-прогресуючого (ППРС) або вторинно прогресуючого (ВПРС) підтипів, хвороба Гійєна-Барре, цукровий діабет І типу (ЦДІ1т), або ЦД інсулінозалежного (ІЗЦД) або юнацького типу, тиреоїдит (наприклад, хвороба Грейвса), целіакії, синдром Шургая-
Штрауса, синдром міалгії, гіпереозинофільний синдром, набрякові реакції в тому числі епізодичний ангіоневротичний набряк, гельмінтози, онхоциркозний дерматит, еозинофільний езофагіт, еозинофільний ентерит, еозинофільний коліт, синдром обструктивного апное уві сні, ендоміокардіальний фіброз, хвороба Аддісона, хвороба і феномен Рейно, аутоімунний гепатит, хвороба "трансплантат проти хазяїна" (ХТПХ), або відторгнення трансплантата.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою запальне захворювання шкіри. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою атопічний дерматит або онхоцеркальний дерматит. У деяких варіантахреалізації цього винаходу вказане порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК або ХСК).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільні порушення або еозинофільні порушення являє собою фіброзне порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзні порушення включають фіброз легенів, фіброз печінки (наприклад, фіброз, асоційований з цирозом печінки (наприклад, цироз печінки, викликаний алкоголем, цироз печінки, викликаний вірусом, цироз печінки після гепатиту С і первинний біліарний цироз), шистосомоз, холангіт (наприклад, склерозуючий холангіт) і аутоїмунно-індукований гепатит), фіброз нирки (наприклад, тубулоінтерстиціальний фіброз, склеродермія, діабетичний нефрит і клубочковий нефрит), фіброз шкіри (наприклад, склеродермія, гіпертрофічні та келоїдні рубці, нефрогенна фіброзуюча 60 дерматопатія і опіки), мієлофіброз, нейрофіброматоз, фіброма, фіброз кишечника і фіброзні спайки в результаті хірургічних процедур), фіброз серця (наприклад, фіброз, асоційований з інфарктом міокарда), фіброз судин (наприклад, фіброз, асоційований з артеріальним рестенозом після ангіопластики і атеросклерозом), фіброз ока (наприклад, фіброз, асоційований з операцією з приводу катаракти, проліферативна вітреоретинопатія і ретроорбітальний фіброз), а також фіброз кісткового мозку (наприклад, ідіопатичний мієлофіброз і мієлофіброз, індукований лікарськими засобами). Фіброз може бути органоспецифічним або системним (наприклад, системний склероз і фіброз, асоційований з ХТПХ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою фіброзуючу інтерстиціальну пневмонію. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ), також відомий як криптогенний фіброзуючий альвеоліт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ІЛФ характеризується | стадією за шкалою САР (стать, вік і фізіологія). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ІЛФ характеризується ІІ стадією за шкалою САР. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ІЛФ характеризується ПІ стадією за шкалою САР. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою спорадичний ІЛФф. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою сімейний легеневий фіброз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою комбінований легеневий фіброз і емфізему. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз асоційований з одним або більшою кількістю з наступних патологічних станів: звичайна інтерстиціальна пневмонія; ідіопатична інтерстиціальна пневмонія; десквамативна інтерстиціальна пневмонія; респіраторне бронхіоліт - інтерстиціальне легеневе захворювання; гостра інтерстиціальна пневмонія; неспецифічна інтерстиціальна пневмонія; саркоїдоз; криптогенная організуюча пневмонія; еозинофільна пневмонія; інфекція; вплив професійних або екологічних факторів; куріння сигарет; інтерстиціальне легеневе захворювання, індуковане лікарськими засобами або радіацією; інтерстиціальне легеневе захворювання, асоційоване з ревматичним захворюванням; лимфоїдна інтерстиціальна пневмонія; плевропульмональний фіброеластоз; гістиоцитоз клітин Лангерганса; системний склероз - інтерстиціальне легеневе захворювання; синдром Германського-Пудлака; а також теломеропатія.
Зо У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане легеневе порушення, аутоіїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільні порушення або еозинофільне порушення являє собою хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією А за
Глобальною ініціативою щодо хронічного обструктивного захворювання легень (5010). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією В за СО 0. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією С за 5010. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією ЮО за 5010. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою хронічний бронхіт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою емфізему. У деяких варіантах реалізації цього винаходу емфізема являє собою проксимальну ацинарну, панацинарну або дистальну ацинарну емфізему. У деяких варіантах реалізації цього винаходу емфізема являє собою емфізему, індуковану курінням сигарет. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є асоційованим з впливом пилу, хімічних парів і/або забрудненням повітря. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є асоційованим з порушенням розвитку легенів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою хронічну обструктивну астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є асоційованим з дефіцитом альфа-1 антитрипсину.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є асоційованим з кладою Е інгібітора серинової протеази, представника 2 (ЗЕКРІМЕ2) руйнування. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою ХОЗЛ з персистуючим системним запаленням. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою ХОЗЛ з високими рівнями еозинофілів або Т-хелперів типу 2 (Тнг). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою
ХОЗЛ з персистуючою бактеріальною колонізацією. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою ХОЗЛ з частими загостреннями. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільне порушення або еозинофільне порушення являє собою перехресний синдром
ХОЗЛ-астма (ПСХА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ПСХА являє собою ПСХА з переважанням еозинофілів, ПСХА з переважанням нейтрофілів, ПСОХА змішаного типу або
ПСХА без запалення (пауцігранулоцитарний). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільне порушення або еозинофільне порушення являє собою перехресний синдром ХОЗЛ - обструктивне апное уві сні (ОАС).
Вищенаведений перелік не є всеосяжним і фахівцю в цій галузі техніки повинно бути зрозуміло, що будь-яке захворювання або порушення може потрапляти в різні категорії.
Термін "вкладиш в упаковку" відноситься до інструкцій, які зазвичай вкладають в комерційні упаковки терапевтичних продуктів, і які містять інформацію про показання, застосування, дози, введення, комбіновану терапію, протипоказання і/або попередження, що стосуються застосування таких терапевтичних продуктів.
Терміни "фармацевтичний склад" і "фармацевтична композиція" застосовуються як взаємозамінні і відносяться до препарату, який знаходиться в такій формі, яка забезпечує ефективну біологічну активність активного інгредієнта, що міститься в ній, і не містить інших компонентів, що володіють неприйнятною токсичністю для суб'єкта, якому будуть вводити вказаний склад. Такі склади є стерильними. У прийнятнішому варіанті реалізації цього винаходу вказану фармацевтичну композицію або фармацевтичний склад вводять суб'єкту-людині. "Стерильний" фармацевтичний склад є асептичним або не містить або по суті не містить будь-яких живих мікроорганізмів і їхніх спор. "Стабільний" фармацевтичний склад являє собою такий склад, в якому білок (наприклад, антитіло, таке як антитіло проти триптази) по суті зберігає свою фізичну стабільність і/або хімічну стабільність і/або біологічну активність при зберіганні. Прийнятніше, якщо склад по суті зберігає свою фізичну і хімічну стабільність, а також свою біологічну активність при зберіганні. У більшості випадків період зберігання вибирають на основі передбачуваного терміну придатності складу. Різні аналітичні методи для вимірювання стабільності білка доступні в цій галузі техніки і розглядаються в публікації Реріїде апа Ргоївіп Огид Оеїїмегу, 247-301, Міпсепі І ее Ейа., Магсеї! реккКег, Іпс., Мем/ МогКк, МУ, Риб. (1991) ї допе5, А. Адм. Огид Оеїїмегу Кем. 10: 29-90 (1993), наприклад. Стабільність можна виміряти при вибраному ступені впливу світла і/або температури протягом вибраного періоду часу. Стабільність можна оцінити якісно і/або кількісно за допомогою різних способів, включаючи оцінку утворення агрегатів (наприклад, за допомогою ексклюзійної хроматографії за розміром, шляхом вимірювання каламутності і/або при візуальному контролі); оцінку утворення АФК (наприклад, за допомогою аналізу легкого стресу
Зо або аналізу стресу ААРН); окислення специфічних амінокислотних залишків білка (наприклад, залишку Тгр і/або залишку Меї моноклонального антитіла); шляхом оцінки неоднорідності заряду за допомогою катіонообмінної хроматографії, ізоелектричного фокусування зображення (сіє) або капілярно-зонального електрофорезу; аналізу амінокінцевої або карбоксікінцевої послідовності; мас-спектрометричного аналізу; аналізу методом ДСН-ПААГ-електрофорезу для порівняння відновленого та інтактного антитіла; аналізу пептидної карти (наприклад, триптичний або І У5-С); оцінки біологічної активності або функції цільового зв'язування білка (наприклад, антигензв'язуючих функції антитіла); і тому подібне. Нестабільність може включати в себе один або більшу кількість з наступних станів: агрегація, дезамідування (наприклад, дезамідування Авп), окислення (наприклад, окислення Меї і/або окислення Тгр), ізомеризація (наприклад, ізомеризація Абвр), відсікання/гідроліз/"фрагментація (наприклад, фрагментація шарнірної ділянки), утворення сукцініміду, неспарений цистеїн(и), подовження М-кінця, процесування С-кінця, відмінності глікозилювання тощо.
Антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) "зберігає свою фізичну стабільність" в фармацевтичному складі, якщо воно зовсім не проявляє або проявляє дуже мало ознак агрегації, осадження, фрагментації і/або денатурації при візуальному дослідженні кольору і/або прозорості, або при вимірюванні з допомогою розсіювання Уф-світла або за допомогою ексклюзійної хроматографії.
Антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) "зберігає свою хімічну стабільність" в фармацевтичному складі, якщо хімічна стабільність в певний момент часу така, що вважається, що антитіло все ще зберігає свою біологічну активність, як визначено нижче. Хімічна стабільність може бути оцінена шляхом виявлення і кількісного визначення хімічно змінених форм антитіла. Хімічна зміна може включати окислення білка, яке можна оцінити, наприклад, за допомогою картування триптичного пептиду, високоефективної рідинної хроматографії з оберненою фазою (ВЕРХ) і рідинної хроматографії-мас-спектрометрії (РХ/МС). Інші типи хімічної зміни включають зміну заряду антитіла, яке можна оцінити, наприклад, за допомогою іонообмінної хроматографії або ісіЕР.
Антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) "зберігає свою біологічну активність" в фармацевтичному складі, якщо біологічна активність антитіла в певний момент часу знаходиться в межах близько 2095 (наприклад, в межах близько 10 95) від біологічної бо активності, що проявляється під час приготування фармацевтичного складу (в межах похибок аналізу), що визначається, наприклад, в аналізі зв'язування антигена або аналізі інгібування іп міго для моноклонального антитіла (наприклад, моноклонального антитіла проти триптази). У деяких варіантах реалізації цього винаходу біологічна активність антитіла в певний момент часу знаходиться в межах близько 25 95, близько 30 95, близько 35 95, близько 40 95, близько 45 95, близько 5095 від біологічної активності, що проявляється під час приготування фармацевтичного складу.
В цьому контексті термін "біологічна активність" антитіла (наприклад, антитіла проти триптази) відноситься до здатності антитіла зв'язуватися зі своєю мішенню, наприклад, до здатності моноклонального антитіла зв'язуватися з антигеном. Крім того, термін "біологічна активність" може включати біологічну відповідь, яка може бути визначена іп міго або іп мімо.
Така активність може бути антагоністичною або агоністичною.
Білок (наприклад, антитіло, таке як антитіло проти триптази), який "сприйнятливий до окислення", являє собою білок, що містить один або більшу кількість залишків, які, як було встановлено, є схильними до окислення, таких як, але не обмежуючись ними, метіонін (Мей, цистеїн (Сувз), гістидин (Ні5), триптофан (Тгтр) і тирозин (Туг). Наприклад, амінокислота триптофан в ЕРаб-частині моноклонального антитіла або амінокислота метіоніл в Ес-частині моноклонального антитіла можуть бути схильні до окислення.
Термін "відсоток окислення" відноситься до відсотку антитіл в складі (наприклад, в фармацевтичній композиції), які Є окисленими на певному амінокислотном залишку, наприклад, залишку Тгр (наприклад, Ттр1і00 в НМК-НЗ пПиЗ1А.м11) або залишку Меї. Відсоток окислення можна визначити, наприклад, за допомогою мас-спектрометричного (МС) аналізу одного або більшої кількості триптичних пептидів, в яких знаходяться один або більша кількість конкретних схильних до окислення амінокислотних залишків. У деяких варіантах реалізації цього винаходу відсоток окислення Тгр100 в НМК-НЗ пиЗ1ТА.м11 визначають за масою окисленого триптичного пептиду, в якому знаходиться Тгр 100, по відношенню до маси всього (окисленого і не окисленого) триптичного пептиду, що визначається за даними МС аналізу. Відсоток окислення можна визначити, наприклад, протягом 9 місяців, 12 місяців, 18 місяців або двох років від початкової продукції антитіла або його фармацевтичної композиції.
В цьому контексті термін "визначається після стрес-тесту ААРН" означає, що відсоток
Зо окислення на певному амінокислотном залишку (наприклад, на Ттр100 в НМК-НЗ пизЗтТАм11) визначають за допомогою мас-спектрометричного аналізу триптичних пептидів після формування антитіла в концентрації 150 мг/мл в 5 мМ ААРН протягом 25 годин при 40 "С, наприклад, як описано в Прикладі 5. Антитіло, піддане стрес-тесту, розщеплюють трипсином, а розщеплені пептиди піддають впливу ультра-високоефективної рідинної хроматографії та мас- спектрометрії високої роздільної здатності (УВЕРХ-МСВР), щоб визначити відсоток окислення.
В цьому контексті "буфер" відноситься до забуференого розчину, який протистоїть змінам рН завдяки дії його компонентів кислотно-основного кон'югату. Буфер за цим винаходом переважно має рН в діапазоні від близько 4,5 до близько 8,0 (наприклад, близько 4,5, близько 5, близько 5,5, близько 6, близько 6,5, близько 7, близько 7,5 або близько 8), наприклад, близько рН 5,5. Наприклад, ацетат гістидіну є прикладом буфера, який буде контролювати рН в цьому діапазоні. Іншим придатним буфером є сукцинат аргініну і/або сукцинат гістидіну. "Консервант" являє собою з'єднання, яке може бути необов'язково включене до складу для істотного зниження бактеріальної дії в ньому, таким чином, полегшуючи, наприклад, отримання багатоцільового складу. Приклади потенційних консервантів включають в себе хлорид октадецилдиметилбензиламонію, хлорид гексаметонію, хлорид бензалконію (суміш хлоридів алкілбензилдиметиламонію, в яких алкіли являють собою сполуки з довгим ланцюгом) і хлорид бензетонію. Інші типи консервантів включають в себе ароматичні спирти, такі як фенол, бутил і бензиловий спирт, алкілларабени, такі як метил або пропілпарабен, катехол, резорцин, циклогексанол, З-пентанол і м-крезол. В одному варіанті реалізації цього винаходу консервант в цьому документі є бензиловий спирт.
В цьому контексті термін "поверхнево-активна речовина" відноситься до поверхнево- активного агента, переважно неіїоногенної поверхнево-активної речовини. Приклади поверхнево-активних речовин в цьому документі включають полісорбат (наприклад, полісорбат 20 і полісорбат 80); полоксамер (наприклад, полоксамер 188); ТКІТОМФ; додецилсульфат натрію (505); лаурел сульфат натрію; октилглікозид натрію; лаурил-, міристил-, лінолеїл- або стеарилсульфобетаїн; лаурил-, міристил-, лінолеїл- або стеарилсаркозин; лінолеїл-, міристил- або цетилбетаїн; лауроамідопропіл-, кокамідопропіл-, лінолеамідопропіл-, міристамідопропіл-, пальмідопропіл- або ізостеарамідопропілбетаїн (наприклад, лауроамідопропіл); міристамідопропіл-, пальмідопропіл- або ізостеарамідопропілдіметіламін; метилкокоїл- або 60 динатрійметилолеїлтаурат; і серії МОМАОСОЦОАТ" (Мопа Іпдивійев, Іпс., Раїєївоп, МУ);
поліетилгліколь, поліпропилгліколь і сополімери етилену і пропіленгліколю (наприклад, блоксополімери типу Р ОКОМІСФ, наприклад Р ОКОМІСФ Е-68); і тому подібне. В одному варіанті реалізації цього винаходу поверхнево-активна речовина являє собою полісорбат 20. У ще одному варіанті реалізації цього винаходу поверхнево-активна речовина являє собою полоксамер 188.
Термін "фармацевтично прийнятний носій" відноситься до інгредієнту фармацевтичного препарату, що відрізняється від активного інгредієнта, який є нетоксичним для суб'єкта.
Фармацевтично прийнятний носій включає, але не обмежується перерахованим, буфер, допоміжна речовина, стабілізатор або консервант.
В контексті цієї заявки термін "проліки" відноситься до прекурсорної або дериватизованої форми фармацевтично активної речовини, яка є менш цитотоксичною для пухлинних клітин в порівнянні з початковим лікарським засобом і здатна ферментативно активуватися або перетворюватися в більш активну початкову форму. Див., наприклад, М/ітап, "Ргодгид5 іп
Сапсег СпетоїНпегару" Віоспетіса! босієїу Тгапзасіп5, 14, рр. 375-382, 6151 Меевіїіпу ВеїГаві (1986) і етеїЇа єї аї. "Ргодгидбе: А Спетіса! Арргоасі о Тагдеївд Огид Оеїїмегу", Оігтесієд Огиа
Оеєїїмегу, ВогсНагаії еї аї. (Еа.), рр. 247-267, Нитапа Ргев55 (1985). Проліки за цим винаходом включають, але не обмежуються ними, фосфатвмісні проліки, тіофосфатвмісні проліки, сульфатвмісні проліки, пептидвмісні проліки, проліки, модифіковані О-амінокислотами, глікозильовані проліки, ВД-лактамвмісні проліки, необов'язково заміщені феноксіацетамідвмісні проліки або необов'язково заміщені фенілацетамідвмісні пролікию, 5 фторцитозин та інші 5- фторурідинові проліки, які можуть бути перетворені в більш активний вільний цитотоксичний препарат. Приклади цитотоксичних препаратів, які можна дериватизувати в пролікарську форму для застосування в цьому винаході, включають, але не обмежуються ними, ті хіміотерапевтичні агенти, які описані вище. "Суб'єкт" є хребетним, переважно ссавцем, більш переважно людиною. Ссавці включають, але не обмежуються ними, сільськогосподарських тварин (таких як корови і вівці), спортивних тварин, домашніх тварин (таких як кішки, собаки і коні), приматів (наприклад, людей і приматів, які не є людьми, таких як мавпи (наприклад, яванський макак)) і гризунів (наприклад, мишей і щурів).
Зо В цьому контексті термін "введення" означає спосіб введення суб'єкту дози сполуки (наприклад, антитіла проти триптази за цим винаходом або додаткового терапевтичного агента) або композиції (наприклад, фармацевтичної композиції, наприклад, фармацевтичної композиції, що включає антитіло проти триптази за цим винаходом, або фармацевтичної композиції, що необов'язково також включає додатковий терапевтичний агент, який може включати допоміжну речовину, таку як антиоксидант (наприклад, М-ацетилтриптофан і/або метіонін)). Композиції, які застосовуються в описаних в цьому документі способах, можна вводити, наприклад, інтравітреально, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, інтрадермально, черезшкірно, внутрішньоартеріально, інтраперитоніально, внутрішньовогнищево, інтракраніально, внутрішньосуглобово, всередину простати, внутрішньоплеврально, інтратрахеально, інтраназально, інтравітреально, інтравагінально, ректально, місцево, внутрішньопухлинно, перитонеально, підшкірно, субкон'юнктивально, інтравезікулярно, мукозально, інтраперикардіально, внутрішньопуповинно, інтраокулярно, інтраорбітально, перорально, місцево, трансдермально, періокулярно, кон'юнктивально, субтенонально, внутрішньокамерно, субретинально, ретробульбарно, внутрішньоканально, шляхом інгаляції, шляхом ін'єкції, шляхом імплантації, шляхом інфузії, шляхом тривалої інфузії, шляхом локалізованої перфузії безпосередньо через клітини-мішені, за допомогою катетера, за допомогою лаважу, в кремах або в ліпідних композиціях. Композиції, які використовуються в описаних у цьому документі способах, також можна вводити системно або місцево. Спосіб введення може змінюватися в залежності від різних факторів (наприклад, сполуки або композиції для введення, ступеня тяжкості патологічного стану, захворювання або порушення, що підлягає лікуванню). "Ефективна кількість" або "терапевтично ефективна кількість" агента, наприклад, антитіла проти триптази або фармацевтичного складу (наприклад, фармацевтичного складу, який включає антитіло проти триптази, яке може включати допоміжну речовину, таку як антиоксидант (наприклад, М-ацетилтриптофан і/або метіонін) відноситься до кількості, ефективної в дозуваннях і протягом періодів часу, необхідних для досягнення бажаного терапевтичного або профілактичного результату. Терапевтично ефективна кількість антитіла або фрагмента антитіла (наприклад, антитіла проти триптази) або його композиції може послаблювати або лікувати порушення або захворювання, або запобігати, зменшувати, послаблювати або лікувати симптоми, асоційовані з порушенням або захворюванням.
В цьому документі термін "лікування" (і його граматичні варіанти, наприклад, "лікувати" або "впливати" відноситься до клінічного втручання при спробі змінити природний перебіг захворювання в індивідуума, що піддається лікуванню, і може здійснюватися для профілактики або при клінічних проявів патології. Бажані ефекти лікування включають, але не обмежуються ними, запобігання виникненню або рецидиву захворювання, ослаблення симптомів, зменшення будь-яких прямих або опосередкованих патологічних наслідків захворювання, запобігання метастазуванню, зниження швидкості прогресування захворювання, поліпшення або тимчасове полегшення патолологічного стану, а також ремісію або поліпшення прогнозу. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіла згідно з цим винаходом застосовують для затримки розвитку захворювання або уповільнення прогресування захворювання. Пацієнт може успішно "лікуватися" від астми, якщо, наприклад, після прийому протиастматичної терапії у вказаного пацієнта спостерігається помітне і/або вимірюване зменшення або відсутність одного або більшої кількості з наступних факторів: рецидивні хрипи, кашель, проблеми з диханням, стиснення у грудній клітці, симптоми, які виникають або погіршуються вночі, симптоми, обумовлені холодним повітрям, фізичними вправами чи впливом алергенів.
В цьому контексті термін "інтерлейкін-5 (ІЇ/-53" відноситься до будь-якого нативного ІЇ-5 з будь-якого джерела, що відноситься до хребетних, включаючи ссавців, таких як примати (наприклад, люди) і гризуни (наприклад, миші та щури), якщо не вказано інше. Термін охоплює "повнорозмірний" необроблений 1-5, зрілий ІЇ/-5, а також будь-яку форму 1-5, отриману в результаті посттрансляційних модифікацій. Термін також охоплює варіанти 1Ї/-5, що зустрічаються в природі, такі як сплайсингові варіанти або алельні варіанти. Амінокислотну послідовність типового 1-5 можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКкВ під номером доступу РОБ5113.
Термін "антагоніст зв'язування осі ІІ -5" відноситься до молекули, яка знижує, блокує, інгібує, придушує або порушує сигнальну трансдукцію, що виникає через взаємодію 1-5 з одним або більшою кількістю його партнерів зі зв'язування, таких як рецептор ІІ -5, альфа (ІІ 5КА). Типові антагоністи зв'язування осі ІЇ/-5, які можна застосовувати в способах за цим винаходом, включають, наприклад, антагоністи зв'язування ІІ -5 (наприклад, антитіла проти 1-5 (наприклад, меполізумаб, бенралізумаб, і реслізумаб) і антагоністи зв'язування рецептора 1-5 (наприклад, антитіла проти ІС-5НА)).
Зо В цьому контексті термін "інтерлейкін-13 (1 -133" відноситься до будь-якого нативного ІІ -13 з будь-якого джерела, що відноситься до хребетних, включаючи ссавців, таких як примати (наприклад, люди) і гризуни (наприклад, миші та щури), якщо не вказано інше. ІЇ/-13 являє собою цитокін, секретується багатьма типами клітин, включаючи клітини Т-хелпери типу 2 (ТА2).
Термін охоплює "повнорозмірний" необроблений ІІ--13, зрілий ІІ -13, а також будь-яку форму ІЇІ- 13, отриману в результаті посттрансляційних модифікацій. Амінокислотну послідовність типового І--13 людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКкВ під номером доступу РЗ35225.
Термін "антагоніст зв'язування осі І/-13" відноситься до молекули, яка знижує, блокує, інгібує, придушує або порушує сигнальну трансдукцію, що виникає через взаємодію 1-13 з одним або більшою кількістю його партнерів зі зв'язування, таких як рецептор 1-4 альфа (14Ка), рецептор І--13 альфа 1 (П1ЗКАТ) і рецептор І--13 альфа 2 (Ї1ЗКАЗ2). Антагоністи зв'язування осі ІІ -13, включають антагоністи зв'язування 1-13 (наприклад, антитіла проти ІІ -13, наприклад, лебрікізумаб, 2288/С-1, 228А-4, 227-26, і 227-43 (див., наприклад, патенти США МоМо 7674459; 8067199; 8088618; 8318160; і 8734797) та антагоністи зв'язування рецептора 11-13 (наприклад, антитіло проти ІІ 4Ка, антитіло проти І 1ЗКАТ або антитіло проти І 1ЗКАЗ2).
В цьому контексті термін "інтерлейкін-17 (1 -17)" відноситься до будь-якого нативного ІІ -17 з будь-якого джерела, що відноситься до хребетних, включаючи ссавців, таких як примати (наприклад, люди) і гризуни (наприклад, миші та щури), якщо не вказано інше, і включає в себе представників сімейства 1Ї/-17А, ІЇ/-178, 11/-17С, 1Ї/-170, 11/-17Є і 11/-17Р. Термін охоплює "повнорозмірний" необроблений 1-17, зрілий 1-17, а також будь-яку форму 1-17, отриману в результаті посттрансляційних модифікацій. Амінокислотну послідовність типового 1-17А людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїкКВ під номером доступу 216552. Амінокислотну послідовність типового ІЇ/-178 людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКкВ під номером доступу О9ИНЕ5. Амінокислотну послідовність типового ІЇ/-17С людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКкВ під номером доступу О9РОМА4. Амінокислотну послідовність типового ЇЇ - 17О0 людини можна знайти, наприклад, в ШпіРгоїкВ під номером доступу О8ТАО2.
Амінокислотну послідовність типового І--17Е людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКВ під номером доступу О9Н293. Амінокислотну послідовність типового І--17Е людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКкВ під номером доступу О96РОАУ.
Термін "антагоніст зв'язування осі І/-17" відноситься до молекули, яка знижує, блокує, бо інгібує, придушує або порушує сигнальну трансдукції, що виникає через взаємодію 1-17 з одним або більшою кількістю його партнерів по зв'язуванню, таким як білки, які є представниками сімейства рецепторів інтерлейкіну-17 (1/-17К): рецептор А інтерлейкіну 17 (І-17КА), рецептор В інтерлейкіну 17 (І/17КВ), рецептор С інтерлейкіну 17 (-17КС), рецептор О інтерлейкіну 17 (,17К0), рецептор Е інтерлейкіну 17 (І-17КЕ)) і Е-подібний рецептор інтерлейкіну 17 (17КЕ).
Типові антагоністи зв'язування осі ІЇ/-17 включають, наприклад, антагоністи зв'язування 1-17 (наприклад, антитіла проти 1-17 (наприклад, секукінумаб (АЇ/М417), іксекізумаб (12439821), бімекізумаб і МІ-1401) і антагоністи зв'язування рецептора 1-17 (наприклад, антитіла проти ЇЇ- 17К (наприклад, бродалумаб (АМО-827))). Див., наприклад, УУО 2006/013107, МО 2007/070750,
УМО 2012/156219, і патент США Мо 8715669.
В цьому контексті термін "інтерлейкін-3З (1 -33)" відноситься до будь-якого нативного ІІ -33 з будь-якого джерела, що відноситься до хребетних, включаючи ссавців, таких як примати (наприклад, люди і яванські макаки) і гризуни (наприклад, миші та щури), якщо не вказано інше.
І/-33 також згадується в цій галузі техніки як ядерний фактор зовнішніх ендотеліальних венул (МЕ-НЕМ; див., наприклад, ВаеккКемоїс еї а!. Ат. .). Раїйої. 163 (1): 69-79, 2003), 0М527, Сбопаб, і представник 11 сімейства інтерлейкінів-ї (1/-1Е11). Термін охоплює "повнорозмірний" необроблений 1-33, зрілий І/-33, а також будь-яку форму 1-33, отриману в результаті посттрансляційних модифікацій. Повнорозмірний необроблений 1І/-33 людини містить 270 амінокислот (а. к) і може також згадуватися як ІІ -331-27о. Оброблені форми 1-33 людини включають, наприклад, ІІ -ЗЗоев-2г70, ІІ -ЗЗое-270, І -ЗЗ109-270, ІІ -З3З112-270, І1Ї-3З1-178 і 1С-33179-270 (І етапсаї5 єї а. Ргос. Маї!. Асай. 5сі. 109 (5): 1673-1678, 2012 і Мапіп, Зетіп. Іттипої. 25: 449- 457, 2013). У деяких варіантах реалізації цього винаходу оброблені форми 1І/-33 людини, наприклад, ІІ -ЗЗо5-270, ІІ -ЗЗоо-270, І -ЗЗ109-г7то, або інші форми, оброблені протеазами, такими як кальпаїн, протеїназа 3, нейтрофільна еластаза і катепсини С, можуть мати підвищену біологічну активність в порівнянні з повнорозмірним 1-33. Цей термін стосується також включає варіанти
І--33, що зустрічаються в природі, наприклад, сплайсингові варіанти (наприклад, конститутивно активний сплайсинговий варіант 5ріІ -33, в якому відсутній екзон 3, Нопо еї аї. 9. ВіоІ. Спет. 286 (22): 20078-20086, 2011) або алельні варіанти. І -33 може бути присутнім в клітині (наприклад, в ядрі) або перебувати в формі цитокіна, що секретується. Повнорозмірний білок 1-33 містить
ДНК-зв'язуючий мотив спіраль-петля-спіраль, включаючи послідовність ядерної локалізації (а. к.
Зо 1-75 1-33 людини), яка включає мотив, що зв'язує хроматин (а. к. 40-58 І, -33 людини). Форми
І/-33, які є обробленими і секретуються, позбавлені цих М-кінцевих мотивів. Амінокислотну послідовність типового ІЇ/-33 людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКВ під номером доступу 095760.
В цьому контексті терміни "білок 1, подібний до рецептора інтерлейкіну-1 (СТУ ї "5Т2", застосовуються в цьому документі як взаємозамінні, відносяться до будь-якого нативного 512 з будь-якого джерела хребетних, включаючи ссавців, таких як примати (наприклад, люди) і гризуни (наприклад, миші та щури), якщо не вказано інше. 5712 також згадується в цій галузі техніки як ОЕКА, Т1 і РІТ-1. Термін охоплює "повнорозмірний" необроблений 51Т2, зрілий 512, а також будь-яку форму 512, отриману в результаті посттрансляційних модифікацій. У цій галузі техніки відомі щонайменше чотири ізоформи 512, включаючи розчинну (5512, також відому як
ІТВ8І 1-а) і трансмембранну (5Т2Ї, також відому як ІЇ/1КІ 1-5), які виникають в результаті диференціальної експресії мРНК з подвійної промоторної системи, і 5Т2М і 512ІМ, які виникають в результаті альтернативного сплайсингу, як описано нижче. Доменна структура 512. включає три позаклітинних імуноглобуліноподібних домени С2, трансмембранний домен і цитоплазматичний домен рецептора ТоїПнтерлейкіну-1 (ТІК). У 5512 відсутні трансмембранний і цитоплазматичний домени, що містяться в 512, але при цьому він включає унікальну С- кінцеву послідовність з 9 амінокислот (а. к.) (див., наприклад, КакККаг еї а. Маї. Нем. ЮОгид бівс. 7: 827-840, 2008). 5512 може функціонувати як рецептор-пастка, щоб інгібувати розчинний ІІ -33.
Термін також охоплює варіанти 512, що зустрічаються в природі, наприклад, сплайсингові варіанти (наприклад, 512, в якому відсутній третій мотив імуноглобуліну і який має унікальний гідрофобний хвіст, і ЗТ2ЇМ, в якому відсутній трансмембранний домен 5121) або алельні варіанти (наприклад, варіанти, які захищають від ризику розвитку астми або сприяють ризику розвитку астми, як описано в цьому документі). Амінокислотну послідовність типового 512 людини можна знайти, наприклад, в ОпіРгоїКкВ під номером доступу 001638. 5Т2 є частиною рецептора 1-33 разом з корецепторним білком І -1КАсР. Зв'язування 1І/-33 з 512 і корецепторним білком рецептора інтерлейкіну-ї (П/-1КАсР) утворює потрійний сигнальний комплекс 1: 1: 1 для стимуляції низхідної передачі сигналу (див., наприклад, Гіпдеї еї аї. зігисішге 17 (10): 1398-1410, 2009, і Пи еї а). Ргос. Маї). Асай. Зсі. 110 (37): 14918-14924, 2013).
Під терміном "вісь 1-33" слід розуміти нуклеїнову кислоту (наприклад, ген або мРНК, що бо транскрується з гена) або поліпептид, який бере участь в трансдукції сигналу ІІ -33. Наприклад,
вісь Ї-33 може включати ліганд ІЇ/-33, рецептор (наприклад, 512 і/або ІЇ-1КАсР), адаптерні молекули (наприклад, МуО88) або білки, які зв'язуються з рецепторними молекулами і/або адапторними молекулами (наприклад, кінази, такі як киназа 1, асоційована з рецептором інтерлейкіну-1 (ІКАКТ) і кіназа 4, асоційована з рецептором інтерлейкіну-1 (ІКАК4), або лігази убіквітину ЕЗ, такі як фактор 6, асоційований з рецептором ТМЕ (ТКАЕб)).
Термін "антагоніст зв'язування осі І/-33" відноситься до молекули, яка інгібує взаємодію партнера зі зв'язування осі ІЇ-33 з одним або більшою кількістю його партнерів зі зв'язування. В цьому контексті антагоніст зв'язування осі ІЇ/-33 включає антагоністи зв'язування 1-33, антагоністи зв'язування 512 і антагоністи зв'язування ІЇ/ТКАсСР. Типові антагоністи зв'язування осі І--33 включають антитіла проти ІІ -33 і їх антигензв'язуючі фрагменти (наприклад, антитіла проти 1-33, такі як АМВ-020 (АпаріузвВіо, Іпс.) або будь-яке з антитіл, описаних в публікаціях ЕР 1725261, 005 8187596, УМО 2011031600, УМО 2014164959, УМО 2015099175 або УМО 2015106080, кожна з яких включена в цей документ за допомогою посилання в повному об'ємі); поліпептиди, які зв'язують ІЇ/-33 і/або його рецептор (512 і/або І./-1ТКАсР) і блокують взаємодію "ліганд- рецептор" (наприклад, білки 512-Ес, такі як описані в публікації УМО 2014/152195, яких включена в цей документ за допомогою посилання в повному об'ємі; імуноадгезини, пептидні антитіла і розчинний 512 або їх похідні); антитіла проти рецептора 1-33 (наприклад, антитіла проти 512, наприклад, АМО-282 (Атдеп) або 5ТІ М15 (дапозеп) або будь-яке з антитіл проти 512, описаних в публікаціях УМО 2013/173761 і МО 2013/165894, кожна з яких включена в цей документ за допомогою посилання в повному об'ємі; або білки 5Т2-Ес, такі як білки, описані в публікаціях
МО 2013/173761; УМО 2013/165894 або УМО 2014/152195, кожна з яких включена в цей документ за допомогою посилання в повному обсязі); і антагоністи рецептора 1-33, такі як низькомолекулярні інгібітори, аптамери, які зв'язують 1-33, і нуклеїнові кислоти, які гибрідизуються в жорстких умовах з послідовностями нуклеїнових кислот осі 1-33 (наприклад, короткі інтерферуючі РНК (5іРНК) або кластеризивані короткі РНК, що регулярно перетинаються, з паліндромним повтором (СКІЗРЕ-РНК або сгРНК), включаючи поодинокі направляючі РНК (59РНК), що мають послідовність сгРНК і їгасгтРНК, як описано в публікації Маїї еї а. (сіепсе. 339: 823-26, 2013), зміст якої включений в цей документ за допомогою посилання в повному об'ємі).
Зо Терміни "антитіло проти 1-33", "антитіло, яке зв'язується з ІІ. -33" і "антитіло, яке специфічно зв'язує ІІ -33" відносяться до антитіла, яке здатне зв'язувати 1-33 з достатньою афінністю, щоб антитіло можна було застосовувати в якості діагностичного та/або терапевтичного агента для націлювання на 1-33. В одному варіанті реалізації цього винаходу ступінь зв'язування антитіла проти І/-33 з неспорідненим білком, який не є ІЇ/-33, становить менш ніж близько 10 95 від зв'язування антитіла з І/-33 згідно з даними, наприклад, радіоїмуноаналізу (РІА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло, яке зв'язується з ІІ -33, має константу дисоціації (Ко) х 1 МКМ, х 100 НМ, 1О НМ, 1 НМ, х 0,1 НМ, х 0,01 нМ, або «х 0,001 нМ (наприклад, 109 М або менше, наприклад, від 109 М до 1073 М, наприклад, від 109 М до 10-73 М). В окремих випадках реалізації цього винаходу антитіло проти ІЇ/-33 зв'язується з епітопом І/-33, який є консервативним для 1-33 від різних видів.
Термін "антагоніст зв'язування 512" відноситься до молекули, яка інгібує взаємодію 512 з І - 33, ІТ КАСсР і/або другою молекулою 512. Антагоніст зв'язування 512 може являти собою білок, такий як "білок 5Т2-Ес", який включає ІІ -33-зв'язуючий домен (наприклад, весь або частину білка 512 або І/1КАсР) і мультимеризучий домен (наприклад, Ес частина імуноглобуліну, наприклад, Ес-домен Ідс, вибраний з ізотипів Ідс1, Ідс2, ІдСЗ ії Ідс4, а також будь-якого аллотипу в кожній групі ізотипів), які приєднані один до одного або прямо, або опосередковано через лінкер (наприклад, лінкер серин-гліцин (55), лінкер гліцин-гліцин (0505) або їх варіант (наприклад, лінкер 500, 505, 5055 або 505)) і включає, але не обмежується ними, білки 5Т2-
Ес і їх варіанти, описані в публікаціях УМО 2013/173761, ММО 2013/165894 і УМО 2014/152195, кожна з яких включена в цей опис за допомогою посилання у всій своїй повноті. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування 512 може являти собою антитіло проти 512, наприклад, АМО-282 (Атдеп) або 5ТІМ15 (дапе5зеп), або будь-яке з антитіл проти 512, описаних в УМО 2013/173761 і УМО 2013/165894.
Термін "виділена нуклеїнова кислота" відноситься до молекули нуклеїнової кислоти, відокремленої від компонента свого природного оточення. Виділена нуклеїнова кислота містить молекулу нуклеїнової кислоти, що містилася в клітинах, які зазвичай містять вказану молекулу нуклеїнової кислоти, проте вказана молекула нуклеїнової кислоти присутня поза хромосомою або в ділянці хромосоми, що відрізняється від її природного місця розташування в хромосомі.
Термін "регуляторні послідовності" відноситься до послідовностей ДНК, необхідних для бо експресії функціонально пов'язаної кодуючої послідовності в конкретному організмі хазяїна.
Контрольні послідовності, які придатні для введення в прокаріоти, наприклад, включають в себе промотор, в деяких випадках операційну послідовність і ділянку зв'язування рибосом. Відомо, що в еукаріотичних клітинах застосовуються промотори, сигнали поліаденілювання і енхансери.
Терміни "клітина-хазяїн", "лінія клітин-хазяїнів" і "культура клітин-хазяїнів" в цьому документі застосовуються як взаємозамінні і відносяться до клітин, в які введена екзогенна нуклеїнова кислота, включаючи потомство таких клітин. Клітини-хазяїни включають в себе "грансформанти" і "трансформовані клітини", які включають в себе первинно трансформовані клітини і отримане з них потомство, незалежно від числа пасажів. Потомство може не бути повністю ідентичним з батьківською клітиною за вмістом нуклеїнових кислот і може містити мутації. В об'єм цього опису входить мутантне потомство, отримане шляхом скринінгу або відбору, яке володіє такою ж функцією або біологічною активністю, що і початково трансформована клітина.
Нуклеїнова кислота є "функціонально пов'язаною", коли вона поміщена в функціональну залежність від іншої послідовності нуклеїнової кислоти. Наприклад, ДНК препослідовності або секреторного лідера є функціонально пов'язаною з ДНК поліпептиду, якщо вона експресується як пребілок, що бере участь в секреції цього поліпептиду; промотор або енхансер функціонально пов'язаний з кодуючою послідовністю, якщо він впливає на транскрипцію цієї послідовності, або ділянка зв'язування рибосом функціонально позв'язана з кодуючою послідовністю, якщо вона розташована так, щоб оптимізувати процес трансляції. В цілому, "функціонально позв'язаний" означає, що послідовності ДНК, будучи зв'язаними, є неперервними і, у випадку наявності секреторного лідера, є неперервними і у фазі зчитування.
Проте, енхансери не повинні бути неперервними. Зв'язування здійснюється шляхом лігування в зручних ділянках рестрикції. Якщо такі ділянки не існують, застосовують синтетичні адаптори або лінкери відповідно до традиційної практики. "Відсоток (95) ідентичності амінокислотної послідовності" стосовно поліпептидних послідовностей, які можуть бути ідентифіковані в цьому документі, визначається як процентний вміст амінокислотних залишків в потенційній послідовності, які ідентичні амінокислотним залишкам в поліпептиді, що підлягає порівнянню, якщо необхідно, після вирівнювання цих послідовностей і введення гепів для досягнення максимального відсотка ідентичності послідовностей і не враховуючи будь-які консервативні заміни, як частини ідентичності послідовності. Вирівнювання для цілей визначення відсотка ідентичності амінокислотних послідовностей можна здійснити за допомогою різних способів, відомих фахівцям в цій галузі техніки, наприклад, використовуючи загальнодоступне комп'ютерне програмне забезпечення, наприклад, програмне забезпечення ВІ А5Т, ВІ А5Т-2, АГІОМ або Медаїїдп (ОМАЗТАК). Фахівці в цій галузі техніки можуть визначити відповідні параметри для вимірювання ступеня вирівнювання, включаючи будь-які алгоритми, необхідні для досягнення максимального вирівнювання послідовностей, що підлягають порівнянню, на повній довжині. Однак для цілей цього винаходу значення бо ідентичності амінокислотних послідовностей отримують за допомогою комп'ютерної програми для порівняння послідовностей АГ І0ЗМ-2. Комп'ютерна програма для порівняння послідовностей АЇГІМ-2 розроблена компанією Сепепіесі Іпс., а початковий код представлений в документації користувача в Бюро реєстрації авторських прав
США, Умазпіпаїоп ОС, 20559, де він зареєстрований під номером реєстрації авторського права
США ТХИ510087. Програма АГІСМ-2 є загальнодоступною в компанії (зепепієсй Іпс., Бошій Зап
Егапсізсо, СаІйогттіа. Програму АГІСМ-2 необхідно компілювати для застосування на операційній системі ОМІХ, переважно в цифровій версії МІХ Мм4. 00. Всі параметри порівняння послідовностей встановлюються програмою АГІСМ-2 і залишаються незмінними.
У випадках, коли АГІСМ-2 використовують для порівняння амінокислотних послідовностей, до ідентичності даної амінокислотної послідовності А і даної амінокислотної послідовності В (що в альтернативному варіанті може бути сформульовано як дана амінокислотна послідовність А, яка має або містить певний 95 ідентичності амінокислотної послідовності до, з або по відношенню до даної амінокислотної послідовності В) розраховують таким чином: 100 помножити на співвідношення Х/У, де Х являє собою число амінокислотних залишків, оцінених програмою вирівнювання послідовностей АГ ЇСМ-2 як ідентичні збіги при програмному вирівнюванні А і В, і де М являє собою загальну кількість амінокислотних залишків в В. Слід брати до уваги, що якщо довжина амінокислотної послідовності А не дорівнює довжині амінокислотної послідовності В, 90 ідентичності амінокислотної послідовності А по відношенню до В не дорівнює 95 ідентичності амінокислотної послідовності В по відношенню до А. Якщо не вказано інше, всі процентні значення ідентичності амінокислотних послідовностей в цьому документі отримані, як описано бо безпосередньо в попередньому абзаці, за допомогою комп'ютерної програми АГІСМ-2.
Амінокислотні послідовності, описані в цьому документі, є безперервними амінокислотними послідовностями, якщо не вказано інше.
В цьому контексті термін "вектор" означає молекулу нуклеїнової кислоти, здатну переносити іншу нуклеїнову кислоту, яка з нею з'єднана. Один тип вектора являє собою "плазміду", яка відноситься до циклічної двухланцюгової петлі ДНК, в яку можуть бути ліговані додаткові сегменти ДНК. Іншим типом вектора є фагий вектор. Інший тип вектора являє собою вірусний вектор, в якому додаткові сегменти ДНК можуть бути ліговані у вірусний геном. Окремі вектори здатні до автономної реплікації в клітині-хазяїні, в яку вони введені (наприклад, бактеріальні вектори, що мають бактеріальну точку початку реплікації, і епісомальні вектори ссавців). Інші вектори (наприклад, не-епісомальні вектори ссавців) можуть бути інтегровані в геном клітини- хазяїна при введенні в клітину хазяїна і, таким чином, реплікуватися разом з геномом хазяїна.
Більш того, деякі вектори здатні направляти експресію генів, з якими вони функціонально пов'язані. Такі вектори згадуються в цьому документі як "рекомбінантні експресійні вектори" (або просто, "рекомбінантні вектори" або "експресійні вектори"). У більшості випадків експресійні вектори, що використовуються в технологіях рекомбінантної ДНК, часто мають форму плазмід.
В цьому описі терміни "плазміда" і "вектор" можуть застосовуватися як взаємозамінні. (Б) Композиції та способи
В одному аспекті цей винахід частково базується на нових антитілах, які зв'язуються з триптазою. В іншому аспекті, цей винахід частково базується на виявленні того, що конкретні залишки (наприклад, залишки НУК, такі як залишок НМК-НЗ М/100, який відноситься до МУ100 домену МН антитіла пиЗ1А.м11 проти триптази) антитіл проти триптази можуть бути схильні до окислення. В цьому винаході пропонуються фармацевтичні композиції, які включають антиоксиданти (наприклад, М-ацетилтриптофан і/або метіонін) для зменшення або запобігання окислення антитіл, описаних в цьому документі (наприклад, антитіл проти триптази). Інші придатні допоміжні речовини-антиоксиданти включають, без обмеження, вільний триптофан, циклодекстрини, тролокс (б-гідрокси-2,5,7,8-тетраметілхроман-2-карбонова кислота), піридоксин, поліоли (наприклад, маніт) і хелатор металів (наприклад, ЕДТК). Див., наприклад, «і еї а!., Віотесппоіоду 98: 4485-4500 2009. Антитіла і фармацевтичні композиції за цим винаходом є придатними, наприклад, для діагностики і /"або лікування порушень (наприклад, легеневого
Зо порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лимфоцитарного порушення або порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або патологічної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій) або порушення, асоційованого з триптазою, або порушення, опосередкованого триптазою. В іншому аспекті цього винаходу пропонуються ліофілізовані фармацевтичні композиції для зменшення або усунення окислення антитіл, описаних в цьому документі (наприклад, антитіл проти триптази). (а) Типові антитіла проти триптази
В цьому винаході пропонуються виділені антитіла, які зв'язуються з триптазою. В окремих варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти триптази за цим винаходом зв'язується з триптазою зі значенням Ко, що становить близько 100 нМ або нижче (наприклад, 100 нМ або нижче, 10 нМ або нижче, 1 нМ або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить 10 нМ або нижче (наприклад, 10 нМ або нижче, 1 нм або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить 1 нМ або нижче (наприклад, 1 нм або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить 0,5 нМ або нижче (наприклад, 0,5 нм або нижче, 400 пМ або нижче, 300 пМ або нижче, 200 пМ або нижче, 100 пМ або нижче, 50 пмМ або нижче, 25 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 0,1 нМ до близько 0,5 нМ (наприклад, близько 0,1 нМ, близько 0,2 нМ, близько 0,3 нМ, близько 0,4 нМ або близько 0,5 нМ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 1 пМ до близько 500 пМ, від близько 1 пМ до близько 400 пМ, від близько 1 пМ до близько 300 пМ, від близько 1 пМ до близько 200 пМ, від близько 1 пМ до близько 100 пМ, від близько 1 пМ до близько 50 пМ, від близько 25 пМ до 500 пМ, від близько 25 пМ до близько 400 пМ, від близько 60 25 пМ до близько 300 пМ, від близько 25 пМ до близько 100 пМ, від близько 50 пМ до близько
500 пМ, від близько 50 пМ до близько 450 пМ, від близько 50 пМ до близько 425 пМ, від близько 50 пМ до близько 400 пМ, від близько 50 пМ до близько 375 пМ, від близько 50 пМ до близько 350 пМ, від близько 50 пМ до близько 325 пМ, від близько 50 пМ до близько 300 пМ, від близько 50 пМ до близько 275 пМ, від близько 50 пМ до близько 250 пМ, від близько 50 пМ до близько 200 пМ, від близько 50 пМ до близько 180 пМ, від близько 50 пМ до близько 175 пМ, від близько 50 пМ до близько 150 пМ, від близько 50 пМ до близько 125 пМ від близько 50 пМ до близько 100 пМ, від близько 50 пМ до близько 75 пМ, від близько 100 пМ до близько 500 пМ, від близько 100 пМ до близько 475 пМ, від близько 100 пМ до близько 450 пМ, від близько 100 пМ до близько 425 пМ, від близько 100 пМ до близько 400 пМ, від близько 100 до близько 375 пМ, від близько 100 пМ до близько 350 пМ, від близько 100 пМ до близько 325 пМ, від близько 100 пмМ до близько 300 пМ, від близько 100 пМ до близько 275 пМ, від близько 100 пМ до близько 250
ПМ, від близько 100 пМ до близько 225 пМ, від близько 100 пМ до око про 200 пМ, від близько 100 пМ до близько 180 пМ, від близько 100 пМ до близько 175 пМ, від близько 100 пМ до близько 150 пМ, від близько 100 пМ до близько 125 пМ, від близько 150 пМ до близько 500 пМ, від близько 150 пМ до близько 475 пМ, від близько 150 пМ до близько 450 пМ, від близько 150
ПМ до близько 425 пМ, від близько 150 пМ до близько 400 пМ, від близько 150 пМ до близько 375 пМ, від близько 150 пМ до близько 350 пМ, від близько 150 пМ до близько 325 пМ, від близько 150 пМ до близько 300 пМ, від близько 150 пМ до близько 375 пМ, від близько 150 пМ до близько 350 пМ, від близько 150 пМ до близько 325 пМ, від близько 150 пМ до близько 300
ПМ, від близько 150 пМ до близько 275 пМ, від близько 150 пМ до близько 225 пМ, від близько 150 пМ до близько 200 пМ, від близько 175 пМ до близько 500 пМ, від близько 175 пМ до близько 475 пМ, від близько 175 пМ до близько 450 пМ, від близько 175 пМ до близько 425 пМ, від близько 175 пМ до близько 400 пМ, від близько 175 пМ до близько 375 пМ, від близько 175
ПМ до близько 350 пМ, від близько 175 пМ до близько 325 пМ, від близько 175 пМ до близько 300 пМ або від близько 180 пМ до близько 400 пМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 0,4 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 0,2 НМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 0,18 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу триптаза являє собою триптазу людини, наприклад, триптазу бета людини (наприклад, триптазу бета 1 людини, триптазу бета 2 людини і/або триптазу бета З людини). У деяких варіантах реалізації цього винаходу значення Ко визначають за допомогою аналізу ЗРК
ВІАСОКЕФ. В окремих варіантах реалізації цього винаходу триптаза являє собою триптазу альфа людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло являє собою людське або гуманізоване антитіло.
В іншому прикладі, в деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти триптази за цим винаходом (включаючи будь-яке з вищеописаних антитіл проти триптази) здатне інгібувати активність триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти триптази за цим винаходом здатне інгібувати протеолітичну активність триптази, наприклад, що визначається в ферментативному аналізі триптази іп міго. У деяких варіантах реалізації цього винаходу штучний субстрат, наприклад, синтетичний пептид 5-2288, можна застосовувати в якості субстрату в ферментативному аналізі триптази іп міго. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти триптази за цим винаходом здатне інгібувати активність триптази людини з половинною максимальною інгібуючою концентрацією (ІСзо), що становить близько 100 нМ або нижче (наприклад, 100 нМ або нижче, 10 нМ або нижче). 5 нМ або нижче, 2,5 нМ або нижче, 1 нМ або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче або 0,1
ПМ або нижче), що визначається за допомогою ферментативного аналізу триптази іп міїго, наприклад, із застосуванням 5-2288 в якості субстрату. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСво, що
БО становить близько 10 нМ або нижче (наприклад, 10 нМ або нижче, 5 нМ або нижче, 2,5 нМ або нижче, 1 нМ або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче), що визначається за допомогою ферментативного аналізу триптази іп міїго, наприклад, із застосуванням 5-2288 в якості субстрату. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСзо, що становить близько 2,5 НМ або нижче (наприклад, 2,5 нМ або нижче, 1 нМ або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче), що визначається за допомогою ферментативного аналізу триптази іп мійго, наприклад, із застосуванням 5-2288 в якості субстрату. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСзо, що становить від близько 0,1 нМ до близько 2 нм 60 (наприклад, близько 0,1 нМ, близько 0,2 нМ, близько 0,3 нМ, близько 0,4 нМ, близько 0,5 нМ,
близько 0,6 нМ, близько 0,7 НМ, близько 0,8 нМ, близько 0,9 нМ, близько 1,0 нМ, близько 1,1 нМ, близько 1, 2 нМ, близько 1,3 НМ, близько 1,4 НМ, близько 1,5 нМ, близько 1,6 нМ, близько 1,7
НМ, близько 1,8 нМ близько 1,9 нМ або близько 2,0 нМ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСво, що становить від 0,5 до 2,5 нМ (наприклад, близько 0,5 нМ, близько 0,6 нМ, близько 0,7 нМ, близько 0,8 нМ, близько 0,9 нМ, близько 1,0 нМ, близько 1,1 нМ, близько 1,2 НМ, близько 1,3 НМ, близько 1,4 нМ, близько 1,5 НМ, близько 1,6 нМ, близько 1,7 НМ, близько 1,8 НМ, близько 1,9 нМ, близько 2,0 нМ, близько 2,1 нМ, близько 2,2 нМ, близько 2,3 НМ, близько 2,4 НМ або близько 2,5
НМ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІС5о, що становить від близько 1 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 25 пМ до близько 2,5 НМ, від близько 50 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 75 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 100 пМ до близько 2,5 НМ, від близько 125 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 150 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 175 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 200
ПМ до близько 2,5 нМ, від близько 225 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 250 пМ до близько 2,5
НМ, від близько 300 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 325 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 325 пМ до близько 2,5 н, Від близько 350 пМ до близько 2,5 НМ, від близько 375 пМ до близько 2,5 НМ, від близько 400 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 425 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 450 пМ до близько 2,5 НМ, від близько 500 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 450 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 500 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 550 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 600 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 650 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 700
ПМ до близько 2,5 нМ, від близько 750 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 800 пМ до близько 2,5
НМ, від близько 850 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 900 пМ до близько 2,5 нМ, від близько 950 пМ до близько 2,5 НМ, від близько 1 нМ до 2,5 нМ, від близько 1,1 нМ до близько 2,5 нМ, від близько 1,2 нМ до близько 2,5 НМ, від близько 1,3 НМ до близько 2,5 НМ, від близько 1,4 нМ до близько 2,5 нМ, від близько 1,5 нМ до близько 2,5 НМ, від близько 1,6 нМ до близько 2,5 НМ, від близько 1,7 НМ до близько 2,5 НМ, від близько 1,8 нМ до близько 2,5 НМ, від близько 1,9 нМ до близько 2,5 нМ, від близько 2,0 нМ до близько 2,5 нМ, від близько 2,1 нМ до близько 2,5 нМ, від близько 2,2 НМ до близько 2,5 нМ, від близько 2,3 нМ до близько 2,5 нМ, від близько 500 пМ до близько 1,9 пМ від близько 750 пМ до близько 1,9 пМ, від близько 1 нМ до близько 1,9 пМ, від
Зо близько 1,25 нМ до близько 1,9 пМ, від близько 1,5 НМ до близько 1,9 пМ, від близько 1 нМ до близько 1,85 НМ, від близько 1,25 НМ до близько 1,85 нМ, від близько 1,25 НМ до близько 1,85
НМ, від близько 1,5 нМ до близько 1,85 НМ, від близько 1 нМ до 1,8 нМ, від близько 1,25 НМ до близько 1,8 нМ, від близько 1,5 НМ до близько 1,8 нМ або від близько 1,6 нМ до близько 1,8 НМ.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСво, що становить близько 1,8 нМ. В інших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням
ІСво, що становить від близько 0,5 нМ до близько 1 нМ (наприклад, близько 0,5 НМ, близько 0,6
НМ, близько 0,7 нМ, близько 0,8 нМ, близько 0,9 нМ або близько 1,0 нМ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСво, що становить від близько 1 пМ до близько 1 нМ, від близько 25 пМ до близько 1
НМ, від близько 50 пМ до близько 1 нМ, від близько 75 пМ до близько 1 нМ, від близько 100 пмМ до близько 1 НМ, від близько 125 пМ до близько 1 нМ, від близько 150 пМ до близько 1 нМ, від близько 175 пМ до близько 1 нМ, від близько 200 пМ до близько 1 нМ, від близько 225 пМ до близько 1 нМ, від близько 250 пМ до близько 1 нМ, від близько 300 пМ до близько 1 нМ, від близько 325 пМ до близько 1 нМ, від близько 350 пМ до близько 1 нМ, від близько 375 пМ до близько 1 нМ, від близько 400 пМ до близько 1 нМ, від близько 425 пМ до близько 1 нМ, від близько 450 пМ до близько 1 нМ, від близько 500 пМ до близько 1 нМ, від близько 450 пМ до близько 1 нМ, від близько 500 пМ до близько 1 нМ, від близько 550 пМ до близько 1 нМ, від близько 600 пМ до близько 1 нМ, від близько 650 пМ до близько 1 нМ, від близько 700 пМ до
БО близько 1 нМ, близько 750 пМ, від близько 250 пМ до близько 800 пМ, від близько 300 пМ до близько 800 пМ, від близько 325 пМ до близько 800 пМ, від близько 325 пМ до близько 800 пМ, від близько 350 пМ до близько 800 пМ, від близько 375 пМ до близько 800 пМ, від близько 400
ПМ до близько 800 пМ, від близько 425 пМ до близько 800 пМ, від близько 450 пМ до близько 800 пМ, від коло 500 пМ до близько 800 пМ, від близько 450 пМ до близько 800 пМ, від близько 500 пМ до близько 800 пМ, від близько 550 пМ до близько 800 пМ, від близько 600 пМ до близько 800 пМ, від близько 650 пМ до близько 800 пМ, від близько 700 пМ до близько 800 пМ від близько 750 пМ до близько 800 пМ, від близько 1 пМ до близько 600 пМ, від близько 25 пМ до близько 600 пМ, від близько 50 пМ до близько 600 пМ, від близько 75 пМ до близько 600 пМ, від близько 100 пМ до близько 600 пМ, від близько 125 пМ до близько 600 пМ, від близько 150 60 ПМ до близько 600 пМ, від близько 175 пМ до близько 600 пМ, від близько 200 пМ до близько
600 пМ, від близько 225 пМ до близько 600 пМ, від близько 250 пМ до близько 600 пМ, від близько 300 пМ до близько 600 пМ, від близько 325 пМ до близько 600 пМ, від близько 325 пМ до близько 600 пМ, від близько 350 пМ до близько 600 пМ, від близько 375 пМ до близько 600
ПМ, від близько 400 пМ до близько 600 пМ, від близько 425 пМ до близько 600 пМ, від близько 450 пМ до близько 600 пМ, від близько 500 пМ до близько 600 пМ, від близько 450 пМ до близько 600 пМ, від близько 500 пМ до близько 600 пМ, або від близько 550 пМ до близько 600
ПМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини зі значенням ІСво, що становить близько 0,6 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу триптаза являє собою триптазу людини, наприклад, триптазу бета людини (наприклад, триптазу бета 1 людини, триптазу бета 2 людини і/або триптазу бета З людини). У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібуючу активність антитіла визначають, як описано цьому документі, наприклад, в Прикладах (наприклад, Приклад 1, зокрема, Розділ (А) (мії) (а)), за допомогою або інших підходів, відомих в цій галузі техніки. У окремих варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло являє собою людське або гуманізоване антитіло. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини як моновалентне антитіло або антигензв'язуючий фрагмент антитіла (наприклад, Раб). В інших варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне інгібувати активність триптази людини як двовалентне антитіло (наприклад, антитіла Ід (наприклад, антитіла ІдС1 або Ідс4) або Е (аб»).
У деяких випадках будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі, може інгібувати стимульоване триптазою скорочення первинних гладком'язових клітин дихальних шляхів людини. В інших випадках будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі, може інгібувати стимульоване триптазою скорочення первинних гладком'язових клітин дихальних шляхів людини. У ще інших випадках будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі, може інгібувати триптазу або ІДЕ-стимульовану дегрануляцію тучних клітин і/або вивільнення гістаміну. В інших випадках будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі, може зменшувати кількість активної триптази (наприклад, в зразку, такому як рідина бронхоальвеолярного лаважу або в назосорбціному зразку), наприклад, після введення суб'єкту. Наприклад, будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі,
Зо може знизити кількість активної триптази на близько 1 95, близько 5 95, близько 10 95, близько 1595, близько 20 95, близько 25 95, близько 30 95, близько 35 95, близько 40 95, близько 45 95, близько 50 95, близько 55 95, близько 60 95, близько 75 95, близько 80 95, близько 90 95, близько 95 95, близько 96 95, близько 97 95, близько 98 95, близько 99 95 або більше. Вказане зменшення може являти собою зменшення щодо еталонної кількості активної триптази, наприклад, кількості активної триптази в зразку до введення антитіла проти триптази.
У деяких випадках вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) може включати щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість гіперваріабельних ділянок (НУК), вибраних 3: (а) НМЕ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ХіІХгаМХз (ЗЕО ІЮ МО: 1), де Хі являє собою Ар або Зег, Х» являє собою Туг або РпПе, і Хз являє собою Маї або Нів; (Б) НМЕ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗ5О5ЗГМУУАОТМКО (ЗЕО ІЮ МО: 2); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕХ:ХгХхзОММЕОМ (ЗЕО ІЮ МО: 3), де Хі являє собою Авп або Ар, Х2 являє собою Туг або Авп, і Хз являє собою Азр або Туг; (4) НМА-І1, що містить амінокислотну послідовність 5АБОЗМІТУМУ (5БО І МО: 4); (є) НМК-І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГАЗ (ЗЕБО ІЮ МО: 5); і () НМАК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ОНУНОМРІТ (5ЕО ІЮ МО: 6) або комбінацію однієї або більшої кількості із вказаних вище НУК і одного або більшої кількості їх варіантів, що мають щонайменше близько 80 95 ідентичності послідовності (наприклад, 81 о, 82 95, 83 о, 84 95, 85 о, 86 95, 87 Фо, 88 95, 89 Фо, 90 Фо, 91 Фо, 92 95, 93 95, 94 95, 95 У, 96 о, 97 Зо, 98 95 або 99 95 ідентичності) до будь-якої з ЗЕО ІЮ МО: 1-6.
Наприклад, в деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) може включати щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість гіперваріабельних ділянок (НМ), вибраних з: (а) НМК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (ЗЕБО ІО МО: 7); (Б) НМК-Н2, що містить амінокислотну послідовність
РІББаЗЗТУУМАОТМКа (ЗЕО ІЮ МО: 2); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
АМУрОМУМРОМ (БО 10 МО: 8); (4) НМУВ-Ї71, що містить амінокислотну послідовність
ЗАББЗЗМТУМУ (5ЕО ІО МО: 4); (ве) НУМВ-І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГАЗ (ЗЕО ІЮ МО: 5); ії () НМА-І 3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІ ТТ (ЗЕО ІЮО МО: б) або комбінацію однієї або більшої кількості із вказаних вище НМК і одного або більшої кількості їх варіантів, що мають щонайменше близько 80 95 ідентичності послідовності
(наприклад, 81 то, 82 то, 83 то, 84 то, 85 то, 86 то, 87 то, 88 то, 89 то, 90 то, 91 то, 92 то, 93 то, 94 Фо, 95 о, 96 95, 97 У, 98 95 або 99 95 ідентичності) до будь-якої з ЗЕО ІЮ МО: 2 або 4-8.
В одному конкретному прикладі, в деяких варіантах реалізації цього винаходу, вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) може включати (а) НМК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (5ЕО ІО МО: 7); (Б) НМЕ-Н2, що містить амінокислотну послідовність ГІЗ5БО5ЗІМУХУАОТМКО (5ЕБЕО ІЮО МО: 2); (с) НМК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність АММООМУМЕОМ (5ЕБЕО 10 МО: 8); (4) НМВ-І1, що містить амінокислотну послідовність 5АЗЗЗМТУМУ (БО ІО МО: 4); (є) НМК-І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГ АБ (5ЕО ІО МО: 5); і () НМК-І3, що містить амінокислотну послідовність
ОНУН5ЗУРІТ (5ЕО ІО МО: 6). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає (а) варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЕС І МО: 9; (Б) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 10; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає одну, дві, три або чотири з наступних каркасних ділянок важкого ланцюга (ЕВ): (а) ЕВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність
ЕМО! МЕЗССІЇ МОРОСБІ ВІ5СААБОЕТЕО (БО ОО МО: 11); (Б) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М//КОАРОКОСГ ЕММА (ЗЕО ІЮО МО:12) (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕТІЗКОМЗКМТ М ОММІ КАЕОТАМУУСТЕ (5ЕО ІЮ МО: 13); і (а)
ЕВ-Н4, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТМ (5БО ІЮО МО: 14). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає одну, дві, три або чотири з наступних ЕК легкого ланцюга: (а) ЕК-І1, що містить амінокислотну послідовність ОТОМТОБРОБІ БАЗМОИаОВмМТІТО (5ЕО ІО МО: 15); (Б) ЕВ-І2, що містить амінокислотну послідовність МУМООКРОКОРКРУММ (ЗБ ІЮ МО: 16); (с) ЕК-ІЇЗ, що
Зо містить амінокислотну послідовність ЗМРОКЕБОЗОЗОТОЕТІ ТІЗБІ ОРЕОБАТУМС (5ЕО ІЮО МО: 17); ії (8) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕБОСТКМЕЇК (ЗЕО ІЮ МО: 18). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІО МО: 9, ії домен Мі, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 10, наприклад, антитіло пиЗ1А.м11.
В іншому конкретному прикладі, в деяких варіантах реалізації цього винаходу, вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) може включати (а) НМК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (5ЕО ІО МО: 7); (5) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність ГІЗ5БО5ЗІМУХУАОТМКО (5ЕБЕО ІЮО МО: 2); (с) НМК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КОМУОМУМУЕРОМ (БО ІО МО: 29); (4) НМК-Ї1, що містить амінокислотну послідовність 5АЗЗЗМТУМУ (БО ІО МО: 4); (в) НМВ-І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГ АБ (5ЕО ІО МО: 5); і () НМК-І3, що містить амінокислотну послідовність
ОНУНЗУРІТ (З5ЕО ІО МО: 6). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає (а) варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮО МО: 19; (Б) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з
БО амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 20; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає одну, дві, три або чотири з наступних каркасних ділянок важкого ланцюга (ЕВ): (а) ЕВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність
ЕМКІМЕЗСОСОЗБМОРОСОАКІ ЗСААБОЕТЕО (5ЕБО ОО МО: 21); (5) БЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М/МКОАРОКОЇ ЕММА (5ЕБО ІЮО МО: 22); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕТІЗКОМРКМТІ РЕГОМ55І КЗЕОТАМУУСАК (5ЕО ІЮ МО: 23); і (9)
ЕВ-Н4, що містить амінокислотну послідовність ММЗТОТТУТУ55 (5БО ІЮО МО: 24). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає одну, дві, три або чотири з наступних ЕК легкого ланцюга: (а) ЕК-І1, що містить 60 амінокислотну послідовність ОІМІТОЗРАІМБАЗРОЕКМТІЗС (БО ІЮ МО: 25); (5) ЕК-І2, що містить амінокислотну послідовність МУМООКРОБЗРКРУМІМ (5ЕБО ІО МО: 26); (с) ЕК-ІЇЗ, що містить амінокислотну послідовність ЗМРАКЕЗО5ОЗОТЗУ5І ТІЗЗМЕАЕПААТУУС (5ЕО ІЮО МО: 27); і (4) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕЗАСТКІ ЕК (ЗЕБЕО ІО МО: 28). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 19, і домен
МІ, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 20, наприклад, антитіло З1а.
У деяких випадках вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає (а) варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю будь-якої з «ЕО ІЮ МО: 9, 101, 102, 103 ї 104; (5) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 90, 94 Фо, 95 Фо, 96 95, 97 95, 9895 або 9995 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю будь-якої з «ЕО ІЮ МО: 10, 105 і 106; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (б). Наприклад, в деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 98, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗБО І МО: 102. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІО МО: 98, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕО ІО МО: 10. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 98, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність «ФЕО ІЮ МО: 103. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 99, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 102. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 99, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 10. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 99, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність «ФЕО ІЮ МО: 103. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність «ЕО ІЮ МО: 100, ії домен Мі, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 102. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність «ЕО ІЮ МО: 100, ії домен Мі, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 10. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність «ЕО ІЮ МО: 100, ії домен Мі, що містить амінокислотну послідовність зБЕО ІЮ МО: 103. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 9, і домен Мі, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮО МО: 102. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІО МО: 9, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність БЗЕО ІЮ МО: 10.
В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕО ІО МО: 9, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 103. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ
МО: 101, ії домен МІ, що містить амінокислотну послідовність зХЕО ІЮО МО: 102. В інших випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮО МО: 101, і домен Мі, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮО МО: 10. В інших випадках вказане антитіло містить домен УН, що містить амінокислотну послідовність 5Е0 ІЮ МО: 101, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 103.
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два, щонайменше три або всі чотири залишки, вибраних з групи, що складається з Нів51, МаїЇ80, І уб81 і Азр82 5ЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два, щонайменше три або всі чотири залишки, вибраних з групи, що складається з Ніб51, МаїІ80, І уз81 і Азхр82 5ЕО ІЮ МО: 71.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить Ніз51 та щонайменше один, щонайменше два, або всі три залишки, вибраних з групи, що складається з Маї!80, Губз81 і Азр82 5ЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з
СІпб7, І еи83, АІа84, АІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, СІи128, СІи129 і Рго130 5ЕО
ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, 60 щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять чи всі дванадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, І еи83, АІа84, АІа85, Агуд87, Рго103, МаІ104, бег105, Аг9106, Сспіши128,
СІй129 і Рго130 5ЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить Ніб51, СіІпб7, Маї80, І уз81, Азр82, І еи83, АІа84, АІа85, Аго87,
Рго103, Ма!104, бег105, Аг9106, СІйи128, СІй129 і Рго130 5ЕО ІЮО МО: 71.У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати як малу поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини, так і велику поверхню контакту тетрамерної триптази бета 1 людини.
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл проти триптази включає паратоп, який пов'язує триптазу (наприклад, триптазу бета 1 людини), яка включає один або декілька амінокислотних залишків (наприклад, 1, 2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 або 19 амінокислотних залишків), вибраних з групи, що складається з амінокислотних залишків варіабельної ділянки легкого ланцюга МаїЇ30; Тпг31; Туг32; Туг34; Агу950; Туг90; Ніз92; бего93; і
Туг94 і амінокислотних залишків варіабельної ділянки важкого ланцюга Рпеб50; Зег52; СІу5З; зегб54; Зего5; Тпгоб; Туго8; Агд95; Туго7; і Азров.
Наприклад, у деяких випадках антитіло проти триптази включає паратоп, який зв'язує триптазу (наприклад, триптазу бета 1 людини), яка включає амінокислотні залишки варіабельної ділянки легкого ланцюга Маї30, Тпг31, Туг32, Туг34, Агд50, Туг90, Нівз92, 5его3 і
Туг94 або амінокислотні залишки варіабельної ділянки важкого ланцюга Рпебо, бег52, СІу5З, зег54, зего5, Тпгоб, Туг58, Агд95, Туг97 і Азро8. В деяких випадках антитіло проти триптази включає паратоп, який пов'язує триптазу (наприклад, триптазу бета 1 людини), яка включає амінокислотні залишки варіабельної ділянки легкого ланцюга МаїЇ30, Тпг31, Туг32, Туг34, Агу50,
Туг90, Ніз92, Зег93 і Туг94 і амінокислотні залишки варіабельної ділянки важкого ланцюга
Рпез50, Зег52, СІу53, 5ег54, Зего5, Тпг5б, Туго8, Агд95, Туг97 і Азров.
У деяких випадках вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) може включати щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість гіперваріабельних ділянок (НУК), вибраних 3: (а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність МАТ (5ЕО ІЮО МО: 30); (в) НМЕ-Н2, що
Зо містить амінокислотну послідовність СІЗБААТТЕМ5ЗУМАКЗ (ЗЕБО ІЮО МО: 31); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ОРКСУСААГ ОКО (5ЕБО ІЮ МО: 32); (4) НМЕ-І1, що містить амінокислотну послідовність ОБІКОМ'УММАКСО (ЗЕБЕО ІО МО: 33); (є) НУМВ-І2, що містить амінокислотну послідовність ЕТ5ІСТ5 (ЗЕБО ІО МО: 34); і (3 НМВА-І3, що містить амінокислотну послідовність АОСЕРОКЗОЮТТ (ЗЕО ІЮ МО: 35), або комбінації однієї або більшої кількості із вказаних вище НУРЕ і одного або більшої кількості їх варіантів, що мають щонайменше близько 80 95 ідентичності послідовності (наприклад, 81 о, 82 95, 83 о, 84 95, 85 о, 86 95, 87 Фо, 88 95, 89 Фо, 90 Фо, 91 Фо, 92 95, 93 95, 94 95, 95 У, 96 о, 97 Зо, 98 о або 99 95 ідентичності) до будь-якої з ЗЕО ІЮ МО: 30-35
У деяких випадках вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає (а) варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю будь-якої з 5ЕБО ІЮ МО: 36, 47, 48, 49, 50, 51 и 52; (Б) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 9895 або 99595 ідентичності послідовності) або послідовність, з амінокислотною послідовністю будь-якої з ФЕО ІЮО МО: 37, 53, 58 або 59; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (б).
В деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл (наприклад, антитіла проти триптази) може включати одну, дві, три або чотири з наступних каркасних ділянок важкого ланцюга (ЕК): (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, по щонайменше 91 95, 92 95, 93 У», 94 У, 95 9», 96 Фо, 97 У, 98 95 або 9995 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю
ЕМО МЕБОаРОЇ МКРЗЕТІ 5БІТОТУЗАЕБИ (5ЕО ОО МО: 38); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 9295, 93 95, 94 95, 95 96, 96 96, 97 У, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю М/Х:'КОРРОКОЇ ЕМО (5ЕБЕО ІЮО МО: 39), де Хі являє собою Пе або Маї; (с) ап ЕБК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 60 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЕХІТІЗХ2ОТ5КМОХз5І КІ 55М ТААОТАМУХ:АСАВ (5ЕО І МО: 40), де Хі являє собою Маї або Зег, Хг2 являє собою Агд або Маї, Хз являє собою Маї або РпНе, і Ха являє собою Туг або РПе; і (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю УМЗОСТІ МТУ (ЗЕО ІО МО: 41).
Наприклад, в деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл (наприклад, антитіла проти триптази) може включати одну, дві, три або чотири з наступних ЕК важкого ланцюга: (а) ЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕБОРОЇ МКРЗЕТІ БТСОТУ5КЕБІІ (ЗЕО ІЮ МО: 38); (6) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність МЛКОРРОКОЇ ЕУМІО (ЗЕО ІО МО: 42); (с)
ЕВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМТІЗЕОТЗКМОМ5БІ КІ 55МТААОТАМУУСАВ (ЗЕО ІО МО: 43); і (4) ЕК-НА4, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТУ55 (ЗЕО ІЮ
МО: 41).
В іншому прикладі, в деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл (наприклад, антитіла проти триптази) може включати одну, дві, три або чотири з наступних ЕК важкого ланцюга: (а)
ЕВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕЗБОСОЇ МОРООБІ КІ БЄСАМЗКЕБГІ (5ЕО
ІО МО: 44); (Б) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність УУМКОАРСОКОСЇ ЕУМІС (5ЕО ІЮ
МО: 45); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
К5ТІЗКОТЗКМТ ММ ОММБІКАЕОТАМУРСАК (5БО 10 МО: 46); і (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність МЗОСТІ МТУ (5ЕО ІЮ МО: 41).
В іншому прикладі, в деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл (наприклад, антитіла проти триптази) може включати одну, дві, три або чотири з наступних ЕЕ важкого ланцюга: (а)
ЕВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕЗБОСОЇ МОРООБІ КІ БЄСАМЗКЕБГІ (5ЕО
ІО МО: 44); (Б) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність УУМКОАРСОКОСЇ ЕУМІС (5ЕО ІЮ
МО: 45); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
К5ТІЗКОТЗКМТ ММ ОММБІКАЕОТАМУРСАК (5БО 10 МО: 46); і (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність МЗОСТІ МТУ (5ЕО ІЮ МО: 41).
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл (наприклад, антитіла проти триптази) може включати одну, дві, три або чотири з наступних ЕК легкого ланцюга: (а) ЕК-І1, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 9195, 9295, 9395, 9495, 9595, 9695, 9795, 9895 або 9995 ідентичності послідовності), або послідовність, З амінокислотною послідовністю
ОХхІОХ2ТО5РБЗБІ ЗАБМООКМТІТС (ЗЕО ІЮО МО: 60), де Хі являє собою Пе або ЛА|іа, і Х2 являє собою Меї або І еи; (Б) ЕК-І2, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 9о, 94 Фо, 95 Фо, 96 95, 97 95, 9895 або 9995 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю МІМООКРОКХ:РКІ ІМ (5ЕО ІЮО МО: 61), де Хі: являє собою Аїа або Рго; (с) ЕВ-Ї З, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, З амінокислотною послідовністю
МРОВЕБЗОаБЗОаЗХТОЕТІ ТІЗ5І ОРЕОБАТУХ»2С (ЗЕО ІО МО: 62), де Хі являє собою су або СІМ, і
Хг2 являє собою Туг або Ре; і (4) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЕБОСТКМЕЇК (5ЕО ІО МО: 63).
Наприклад, в особливих випадках будь-яке з вищеописаних антитіл (наприклад, антитіла проти триптази) може включати одну, дві, три або чотири з наступних ЕК легкого ланцюга: (а)
ЕВ-І1, що містить амінокислотну послідовність ОЮМТО5РБЗБІ БАЗМООКМТІТС (5ЕБО ІЮ МО: 64); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність УУМООКРОКАРКІ ІМ (ЗЕО ІЮ МО: 65); (с) ЕК-І3, що містить амінокислотну послідовність ЗМРЗКЕЗОБОЗОТОЕТІ ТІЗБІОРЕОБАТУУС (ЗЕО ІЮО МО: 66); і (а) ЕК-1.4, що містить амінокислотну послідовність ЕЄОСТКМЕЇК (ЗЕО ІЮ МО: 63).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу будь-яке з вищеописаних антитіл (наприклад, антитіла проти триптази) може включати одну, дві, три або чотири з наступних ЕК легкого ланцюга: (а) ЕК-І/1, що містить амінокислотну послідовність ААМ.УТОТРАБМБААМОСТМ5ІЗС (5ЕО ІО МО: 67); (б) ЕВ-12, що містить амінокислотну послідовність МУМООКРООРРКІ ІМ (ЗЕО
ІО МО: 68); (с) ЕК-І З, що містить амінокислотну послідовність
СУРБЗАЕКавЗзавзеЕТОЕТІ ТІЗОМОХррААТУЕС (5ЕО ІЮО МО: 69), де Хі являє собою Суз або Аа; і (а) ЕВ-1 4, що містить амінокислотну послідовність ЕЄОСТКМЕЇК (ЗЕО ІО МО: 70).
У деяких випадках вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає (а) варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю будь-якої з ЗЕБЕО І МО: 36, 47, 48, 49,50, 51 і 52; (Б) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю будь-якої з зХЕО ІЮО МО: 37, 53, 58 і 59; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (6). Наприклад, у деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 36, і домен Мі, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІОЮО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 47, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 48, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 49, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 50, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність «ЕО ІЮ МО: 50, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 51, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 52, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 37. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 36, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 53. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 47, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІО МО: 53. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 48, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 53. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 49, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 53. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 50, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 53. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 51, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 53. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 52, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 53. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 36, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 58. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 47, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 58. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 48, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 58. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 49, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 58. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 50, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 58. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 51, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 58. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 36, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 59. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 47, і домен МІ,, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 59. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 48, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 59. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 49, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність 60 ЗЕБЕО ІЮ МО: 59. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 50, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕБЕО ІЮ МО: 59. У деяких випадках вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮО МО: 51, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність
ЗЕО І МО: 59.
В іншому конкретному прикладі, в деяких варіантах реалізації цього винаходу, вказане антитіло проти триптази може включати (а) НМЕК-НІ, що містить амінокислотну послідовність
СМАІТ (5ЕБЕО 10 МО: 30); (Б) НМВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність
СІББААТТЕРУББЗУМАКЬ (ЗЕО ІО МО: 31); (с) НУМВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
ОРАСУСААГОВІГ ОЇ (5ЕО ІО МО: 32); (4) НМВ-І1, що містить амінокислотну послідовність
ОБІК5УУММНІ а (5ЕО ІЮО МО: 33); (е) НМК-12, що містить амінокислотну послідовність ЕТ5ІЇ 5 (ЗЕО ІЮ МО: 34); і () НМК-І-3, що містить амінокислотну послідовність АОСЕОКБООТТ (5ЕО ІЮ
МО: 35). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло проти триптази включає (а) варіабельний домен важкого ланцюга (УН), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 36; (5) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮО МО: 37; або (с) домен
МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло проти триптази включає одну, дві, три або чотири з наступних каркасних ділянок важкого ланцюга (ЕК): (а) ЕБ-НІ, що містить амінокислотну послідовність
ЕМО МЕБИаРОЇ МКРЗЕТІ БІТОТУЗАЕБИ (5ЕО ОО МО: 38); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність УМІКОРРОКОСГ ЕММІЄ (5ЕБО І МО: 42); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМТІЗКОТЗКМОМ5І КІ ЗБМТААОЮОТАМУМУСАК (ЗЕО ІЮО МО: 43); і (4) ЕК-Н4, що містить амінокислотну послідовність МОСТІ МТМ (БО ІЮО МО: 41). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло проти триптази включає одну, дві, три або чотири з наступних БЕК легкого ланцюга: (а) ЕК-Ї71, що містить амінокислотну послідовність
РІОМТО5РБЗБІ БАЗМОИОВМТІТС (5БО 10 МО: 64); (р) ЕВ-І2, що містить амінокислотну
Зо послідовність МІМООКРОКАРКІ ІМ (5ЕБО ІО МО: 65); (с) ЕК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ЗСМРОКЕЗОБОБОТОВЕТІ ТІЗБГОРЕОБАТУМУС (БО ІЮО МО: 66); і (4) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕБОСТКМЕІК (ЗЕБЕО ІО МО: 63). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло проти триптази включає домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 36, і домен МІ., що містить амінокислотну послідовність
ЗЕО ІЮ МО: 37, наприклад, антитіло проти триптази пиЕ104.м2.
В іншому конкретному прикладі, в деяких варіантах реалізації цього винаходу, вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) може включати (а) НМК-НІ, що містить амінокислотну послідовність СУАЇТ (5ЕБЕО ІО МО: 30); (5) НМК-Н2, що містить амінокислотну послідовність СІЗБААТТЕУЗБЗУМАКЗ (ЗЕБО ІЮО МО: 31); (с) НМК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ОРНСМОСААГОВІ ОЇ (БО І МО: 32); (4) НМВ-І1, що містить амінокислотну послідовність ОБІК5МУММКІО (БО ІЮО МО: 33); (є) НМК-1І2, що містить амінокислотну послідовність ЕТБІ-Т5 (ЗЕО ІО МО: 34); і () НМАК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність
АпагОрАБарТТ (ЗЕБЕО ІЮ МО: 35). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає (а) варіабельний домен важкого ланцюга (МН), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 9о ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 95, 95 95, 96 95, 97 Уо, 98 96 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ
МО: 52; (5) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 9, 93 95, 94 Фо, 95 о, 96 Фо, 97 Уо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮО МО: 53; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає одну, дві, три або чотири з наступних каркасних ділянок важкого ланцюга (ЕВ): (а) ЕВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність
ОХБІ ЕЕЗОСС ЕКРТОТСТІ ТСОТУЗАЕБИІ (ЗЕО ІЮО МО: 54); (б) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність МІ/МКОБРЕМОСГ ЕММО (5БО ІО МО: 55); (с) ЕК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕЗТІТЕМТМЕМТМТІ КМТЗІ ТААОТАТУЕСАК (5ЕБЕО ІО МО: 56); і (4) ЕБ-Н4, що містить амінокислотну послідовність МИЗОСТІ МТМ (БО ІЮ МО: 57). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає одну, бо дві, три або чотири з наступних ЕК легкого ланцюга: (а) ЕК-11, що містить амінокислотну послідовність ААМГТОТРАБМБЗБААМОСТМУ5ІВС (5БО І МО: 67); (6) ЕК-І2, що містить амінокислотну послідовність МУМООКРООРРКІЛІМ (БО ІО МО: 68); (с) ЕК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ЗМРЗЕКЕКОБОЗЕТОЕТІ ТІЗОМОХ:ОБААТУЕС (5ЕО ІО МО: 69), де
Хі являє собою Суз або АЇа; і (а) ЕК-14, що містить амінокислотну послідовність ЕЗОСТКМЕЇК (ЗЕО ІЮ МО: 70). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає домен МН, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ
МО: 52, і домен МІ, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮО МО: 53, наприклад, антитіло
Е104. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло (наприклад, антитіло проти триптази) включає домен МН, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 52, і домен
МІ, що містить амінокислотну послідовність ФЕО ІЮ МО: 59.
У деяких випадках, у цьому винаході пропонується антитіло, що містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності
ЗБЕО ІЮО МО: 76, і/або (5) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності 5ЕО ІЮО МО: 77. У деяких випадках вказане антитіло містить важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 76, і легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 77. У деяких варіантах реалізації цього винаходу важкий ланцюг додатково містить залишок лізину (К) на С-кінці.
У деяких випадках, у цьому винаході пропонується антитіло, що містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності
ЗЕБЕО ІЮО МО: 78, і/або (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності 5ЕО ІЮ МО: 79. У деяких випадках
Зо вказане антитіло містить важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 78, і легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 79. У деяких варіантах реалізації цього винаходу важкий ланцюг додатково містить залишок лізину (К) на С-кінці.
У деяких випадках, у цьому винаході пропонується антитіло, що містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності
ЗЕБЕО ІЮО МО: 80, і/або (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо, 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності 5ЕО ІЮО МО: 81. У деяких випадках вказане антитіло містить важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність БЕО ІЮ МО: 80, і легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 81. У деяких варіантах реалізації цього винаходу важкий ланцюг додатково містить залишок лізину (К) на С-кінці.
У деяких випадках, у цьому винаході пропонується антитіло, що містить (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 Фо, 94 9», 95 Фо, 96 9», 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності
ЗЕБЕО ІЮО МО: 82, і/або (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95 ідентичності послідовності (наприклад, щонайменше 91 95, 92 95, 93 95, 94 9бо,
БО 9595, 9696, 9795, 98595 або 99595 ідентичності послідовності), або послідовність, з амінокислотною послідовністю амінокислотної послідовності 5ЕО ІЮО МО: 83. У деяких випадках вказане антитіло містить важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність «ЕС ІЮ МО: 82, і легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 83. У деяких варіантах реалізації цього винаходу важкий ланцюг додатково містить залишок лізину (К) на С-кінці.
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл зв'язується з епітопом на триптазі бета 1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два або всі три залишки, вибраних з групи, що складається з СіІп100, Геи101 ії Геи102 5ЕО ІО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгтр55, СіІпб7, Азрв82, бо І ен83, АІа84, Агд87, Рго103, МаІ104, бег105, Агд9106, СІи126, І еи127, СІи128 і Сі0129 5ЕО ІО
МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять, щонайменше дванадцять, щонайменше тринадцять або всі чотирнадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, СіІпб7,
Азрв2, І еи83, АІа84, Агд87, Рго103, Ма!104, Зег105, Аг9106, СІши126, І ем127, СІйи128 і СІ0129
ЗБЕО ІЮО МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить СіІп35,
Ттрб5, Сіпб7, Азр82, І еи83, Аіа84, Аг987, Сіп100, Гей101, Її ешй102, Рго103, МаІ104, бе105,
Аг9106, сІи126, І еи127, сІ0128, СІ0129 ії Агда216 5ЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази бета 1 людини. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до тетрамера триптази бета 1 людини і вказаний епітоп на триптазі бета 1 людини додатково містить один або обидва з СіІп35 і Ага21б6 5ЗЕО ІЮ МО: 71. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати малу поверхню контакту і/або велику поверхню контакту триптази бета 1 людини.
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл проти триптази включає паратоп, який зв'язує триптазу (наприклад, триптазу бета 1 людини), яка включає один або більшу кількість амінокислотних залишків (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16, або 19 амінокислотних залишків), вибраних з групи, що складається з амінокислотних залишків варіабельної ділянки легкого ланцюга Туг29; А5п30; Агд32; і Аг994, і амінокислотних залишків варіабельної ділянки важкого ланцюга СІузЗ1; Туг32; Зег52; Бег53; АІа54; Тпг56б; Рпе58; Рго96;
Агд97; СІуЗ8; ТугО9; ії Ага100е.
Наприклад, у деяких випадках антитіло проти триптази включає паратоп, який зв'язує триптазу (наприклад, триптазу бета 1 людини), яка включає амінокислотні залишки варіабельної ділянки легкого ланцюга Туг29; Азп30; Агд32; і Аг994, або амінокислотні залишки варіабельної ділянки важкого ланцюга СІузЗ1; Туг32; Зег52; Бег53; АІа54; Тпг56б; Рпе58; Рго96;
Аг9д97; сСІу98; Туг99; ії Агд100е. У деяких випадках вказане антитіло проти триптази включає паратоп, який зв'язує триптазу (наприклад, триптазу бета 1 людини), яка включає амінокислотні залишки варіабельної ділянки легкого ланцюга Туг29; А5п30; Агд32; і Аг994, і амінокислотні залишки варіабельної ділянки важкого ланцюга СіуЗ31; Туг32; Зег52; бег53; АІіа54; Тпг56; Рпезв8;
Рго96; Агд97; СІуЗ98; Туг99; і Агоа10Ое.
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл проти триптази зв'язує триптазу людини. У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл проти триптази зв'язує триптазу яванського макака (супо). У деяких випадках вказане антитіло зв'язує триптазу альфа людини або триптазу бета людини. У деяких випадках вказане антитіло додатково зв'язує триптазу бета 1 людини, триптазу бета 2 людини або триптазу бета З людини.
У деяких аспектах цього винаходу пропонуються антитіла проти триптази, які зв'язуються з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає один або більшу кількість амінокислотних залишків (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6 або 7 амінокислотних залишків), вибраних з групи, що складається з Ніб51, Маї180, І уз81, Азрв2, І еи83, Аїав4 і АІа85, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь- якого білка триптази. Наприклад, у деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), що містить щонайменше один, щонайменше два, щонайменше три або всі чотири залишки, вибраних з групи, що складається з Ніб51, Маї!80, І уз81 ії Азхр82 5ЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), що містить Нівб51 і щонайменше один, щонайменше два або всі чотири залишки, вибраних з групи, що складається з Маї80, І уз81 і Азр82 ЗЕО ІО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини) додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Сіпб7, І еи83, АІав84, АІа85, Агуд87, Рго103, МаІ104, 5ег105, Аг9106,
Сіш128, СІи129 і Рго130 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини) містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять чи всі дванадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, І еи83, АІа84, АІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, 60 Бег105, Аг9106, СІи128, СІи129 і Рго130 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини) містить Ніз51, сІпб7, МаїІ80, І уз81, Азр82, І еи83, АІа84,
АІа85, Агд87, Рго103, Ма!104, Зег105, Аг9106, СІйи128, Сіши129 і Рго130 5ЕО ІЮ МО: 71 або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази (наприклад, триптази бета 1 людини). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати як малу поверхню контакту тетрамерної триптази, так і велику поверхню контакту тетрамерної триптази (наприклад, триптази бета 1 людини).
У ще одному аспекті цього винаходу пропонуються антитіла проти триптази, які зв'язуються з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає один або більшу кількість амінокислотних залишків (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6 або 7 амінокислотних залишків), вибраних з групи, що складається з сіІп100, Геи101, І еи102, Рго103, МаІ104, Зег105 і Аг9106, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності ЗЕО 10 МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини) додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгтр55, СіІпб7, Азрв82,
Ї еи83, АІа84, АІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, 5ег105, Аг9106, СІй126, І еи127, СІ0128 і бІ0129 ЗЕО
ІО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини) містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять щонайменше десять, щонайменше одинадцять, щонайменше дванадцять, щонайменше тринадцять або всі чотирнадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, СіІпб7,
Азрв82, І еи83, АІа84, Аг987, Рго103, МаІ104, бет105, Ага106б, сІи126, І еи127, СІйи128 і СІ0129
ЗЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп містить СіІп35, Тгр55, СіІпб7, А5р82, Геи83, Аїав8в4,
Агав87, СІп100, Г еш101, Її еи102, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, СІй126, І ем127, СІй128, СІй129 і
Зо Агд216 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до мономера або тетрамера триптази (наприклад, триптази бета 1 людини). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп відноситься до тетрамера і вказаний епітоп на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини) додатково містить один або обидва з Сіп35 і Агда216 5ЕО ІО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло здатне дисоціювати малу поверхню контакту і/або велику поверхню контакту триптази (наприклад, триптази бета 1 людини).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу будь-яке з вищеописаних антитіл зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає один або більшу кількість амінокислотних залишків (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 або 11 амінокислотних залишків), вибраних з групи, що складається з Сіпб7, Азр82, І еи83, АЇІа84, Агд87, Рго103,
Ма1104, Зег105, Аг9106, СІши128 і СІ0129, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності
ЗЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази.
Наприклад, в деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Сбіпб7 5ЕБЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Азрв82
БО ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Геи83 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Аіав4 5ЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Ага87 ЗЕО ІО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Рго103 ЗЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло бо зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Ма/104
ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає б5ег105 5ЕО ІО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Аг9106 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Сіш128 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає сіІ0129
ЗЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу будь-яке з вищеописаних антитіл зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає два або більшу кількість, три або більшу кількість, чотири або більшу кількість, п'ять або більшу кількість, шість або більшу кількість, сім або більшу кількість, вісім або більшу кількість, дев'ять або більшу кількість, десять або більшу кількість або всі одинадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, Аз5р82, І еи83, АІа84, Агд87, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106,
СіІши128 ії СІц129, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази.
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає один або більшу кількість амінокислотних залишків (наприклад, 1, 2, 3, 4 або 5 додаткових амінокислотних залишків), вибраних з групи, що складається з Нів51, Маї180, І уз81, АІа85 і Рго130, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності зЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. Наприклад, у деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Ніз51 5ЕО ІЮО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає МаЇ80 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло проти триптази зв'язується з епітопом на
Зо триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає І уз81 ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає АіІа85 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Рго130 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь- якого білка триптази.
У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає два або більшу кількість, три або більшу кількість, чотири або більшу кількість, або п'ять або більшу кількість додаткових амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Ніб51, Маї80, Гуза81, АїІа85 і Рго130, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь- якого білка триптази.
У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає Нів5б1, Сіпб7, Маї!80, І уз81, Азрв82, І еи83, АІа84, Аїав5,
Агд87, Рго103, МаІ104, бег105, Аг9106, СіІши128, Сі0и129 і Рго130 5ЕО ІЮО МО: 71, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь- якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло проти триптази зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі людини бета 1), який складається з Нів51, Сіпб7, Маї!80,
Гуз81, Азр82, І еи83, АІа84, АІа85, Агд87, Рго103, МаІ104, бе105, Аг9106, СіІи128, СІи129 і
Рго130 5ЕО ІО МО: 71.
У деяких випадках будь-яке з вищеописаних антитіл проти триптази зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає один або більшу кількість (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8) додаткових амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІп35, Тгр55, СіІп100, Геи101, Геи102, сІ0126, Геи127 і Агд216, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності 5ЕБЕО 10 МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. Наприклад, у деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Сіп35 ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 60 людини), який додатково включає Тгтр55 ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Сіп100 ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Геи101 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає І еи102 5ЕО ІО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Сіи126 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Геи127 ЗЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає Агд216 5ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який додатково включає два або більшу кількість, три або більшу кількість, чотири або більшу кількість, п'ять або більшу кількість, шість або більшу кількість, сім або більшу кількість, або вісім або більшу кількість додаткових амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Сіп35, Тгр55, СіІп100, І ей101,
Їеи102, СІи126, І еи127 і Агд216, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності ЕС
ІО МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази.
У деяких випадках вказане антитіло проти триптази зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає сіп35, Тгр55, СІпб7, Азр82, І еи83, АІа84,
Агав87, СіІп100, І еи101, І еи102, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, СІи126, І еи127, СІн128, СіІи129 і
Агд216, які можуть відноситися до амінокислотної послідовності з«ЕО ІЮ МО: 71, або відповідну амінокислоту будь-якого білка триптази. У деяких випадках вказане антитіло проти триптази зв'язується з епітопом на триптазі (наприклад, на триптазі бета 1 людини), який включає сіп35,
Ттрб5, Сіпб7, Азр82, І еи83, Аіа84, Аг987, Сіп100, Гей101, Її ешй102, Рго103, МаІ104, бе105,
Аг9106, СІи126, І еи127, СІи128, СІи129 ії Ага216 5ЕО ІО МО: 71.
Зо В іншому аспекті цього винаходу пропонується антитіло, яке конкурує за зв'язування з триптазою (наприклад, триптазою бета 1 людини) з будь-яким з вищеописаних антитіл.
В іншому аспекті цього винаходу пропонується антитіло, яке зв'язується з тим же епітопом або перекритим епітопом, що і будь-яке з вищеописаних антитіл.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу будь-яке з вищеописаних антитіл може мати здатність руйнувати триптазу, що має тетрамерну структуру (таку як зріла триптаза, присутня в секреторних гранулах тучних клітин або вивільнена з них) з утворенням частинок з меншою молекулярною масою, наприклад, мономерів, димерів і/або тримерів.
У додатковому аспекті антитіло згідно будь-якого з вищевказаних варіантів реалізації цього винаходу, може мати будь-якою з характеристик окремо або в комбінації, як описано у Розділах 1-7 нижче: 1. Афінність антитіл
У деяких варіантах реалізації цього винаходу пропонується антитіло, яке має константу дисоціації (Ко), що становить х 1 мкМ, х 100 НМ, 10 НМ, 1 НМ, 0,1 НМ, «0,01 НМ, х 1 пМ, або х 0,1 пМ (наприклад, 106 М або менше, наприклад, від 105 М до 109 М або менше, наприклад, від 109 М до 10-73 М або менше). В окремих варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти триптази за цим винаходом зв'язується з триптазою (наприклад, триптазою людини, наприклад, триптазою бета людини) зі значенням Ко, що становить близько 100 нМ або нижче (наприклад, 100 нМ або нижче, 10 нМ або нижче, 1 нМ або нижче, 100 пМ або нижче, 10
ПМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього
БО винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу (наприклад, триптазу людини, наприклад, триптазу бета людини) зі значенням Ко, що становить 10 нМ або нижче (наприклад, 10 нМ або нижче, 1
НМ або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу (наприклад, триптазу людини, наприклад, триптазу бета людини) зі значенням Ко, що становить 1 нМ або нижче (наприклад, 1 нм або нижче, 100 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче, або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього винаходу будь-яке антитіло проти триптази, описане вище або в цьому документі, зв'язується з триптазою (наприклад, триптазою людини, наприклад, триптазою бета людини), зі значенням Ко, що становить 0,5 нМ або нижче (наприклад, 0,5 нМ або нижче, 400 пМ або нижче, 300 пМ або нижче, 200 пМ або нижче, 100 пмМ 60 або нижче, 50 пМ або нижче, 25 пМ або нижче, 10 пМ або нижче, 1 пМ або нижче або 0,1 пМ або нижче). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу (наприклад, триптазу людини, наприклад, триптазу бета людини) зі значенням Ко, що становить від близько 0,1 нМ до близько 0,5 нМ (наприклад, близько 0,1 нМ, близько 0,2 нМ, близько 0,3
НМ, близько 0,4 нМ або близько 0,5 нМ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу (наприклад, триптазу людини, наприклад, триптазу бета людини) зі значенням Ко, що становить близько 0,4 нМ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане антитіло зв'язує триптазу (наприклад, триптазу людини, наприклад, триптазу бета людини) зі значенням Ко, що становить близько 0,18 нМ.
В одному варіанті реалізації цього винаходу Ко вимірюють за допомогою аналізу зв'язування антигена, міченого радіоактивною міткою (РІА). В одному варіанті реалізації цього винаходу РІА виконують із застосуванням Еар-версії, що представляє інтерес антитіла і його антигена.
Наприклад, афінність зв'язування ЕРар з антигеном в розчині вимірюють шляхом врівноваження
Бар з мінімальною концентрацією (729І) - міченого антигена в присутності серії розведень неміченого антигена з подальшим захопленням зв'язаного антигена на планшеті, покритому антитілом анти-Рар (див., наприклад, Спеп еї аї., У. Мої. Віої. 293: 865-881 (1999)). Щоб визначити умови аналізу, багатолункові планшети МІСКОТІТЕКФ (Тпегто Зсіепійіс) покривають протягом ночі уловлюючим антитілом до Раб (Сарреї! Гарз) в концентрації 5 мкг/мл в 50 мМ розчині карбонату натрію (рН 9,6), а потім блокують 295 (мас./об.) розчином бичачого сироваткового альбуміну в РВЗ протягом двох-п'яти годин при кімнатній температурі (близько 23 7С). В планшеті, що не містить адсорбенту (Мипс Мо 269620), змішують 100 пМ або 26 пмМ
ГІ - антигена з серійними розведеннями Раб, що представляє інтерес (наприклад, відповідно до оцінки антитіла проти МЕСЕ, Рар-12, описаного в публікації Ргевіа єї аіІ., Сапсег Кев5. 57: 4593-4599, 1997). Потім Раб, що представляє інтерес інкубують протягом ночі; однак, інкубування може тривати протягом більш тривалого періоду (наприклад, близько 65 годин) для гарантії досягнення рівноваги. Після цього суміші переносять в планшет для захоплення та інкубують при кімнатній температурі (наприклад, протягом однієї години). Після інкубації розчин видаляють, а планшет промивають вісім разів 0,1 95 розчином полісорбату 20 (ТУМЕЕМФ-20) в
РВ5. Після висушування планшетів додають 150 мк л/лунку сцинтилятора (МІСВО5СІМТ-207М;
Раскага) і підраховують планшети на гамма-лічильнику ТОРСОШМТ"М (РасКага) протягом
Зо десяти хвилин. Концентрації кожного Раб, які забезпечували зв'язування, менше або рівне 20 95 від максимального, відбирають для застосування в конкурентному аналізі зв'язування.
Відповідно до іншого варіанту реалізації цього винаходу Ко вимірюють за допомогою методу поверхневого плазмонного резонансу із застосуванням ВІАСОКЕФ. Наприклад, аналіз із застосуванням ВІАСОКЕФ-2000 або ВІАСОКЕ Ф2-3000 (ВіАсоге, Іпс., Різсаїамау, МУ) виконують при 25 "С з чіпами з іммобілізованим антигеном СМ5 при близько 10 одиницях відповіді (КО). В одному варіанті реалізації цього винаходу біосенсорні чіпи на основі карбоксиметильованого декстрану (СМ5, ВІАСОКЕ, Іпс.) активують гідрохлоридом М-етил-М'-(З-диметиламінопропіл)- карбодіміда (ЕЮС) ії М-гідроксисукцинімідом (МН) відповідно до інструкцій постачальника.
Антиген розбавляють 10 мМ розчином ацетату натрію, рн 4,8, до 5 мк г/мл (0,2 мкМ) і вводять при швидкості потоку 5 мкл/хвилину, до досягнення близько 10 одиниць відповіді (КО) спареного білка. Після введення антигена вводять 1 М розчин етаноламіну для блокування груп, які не прореагували. Для вимірювання кінетики вводять дворазові серійні розведення Бар (від 0,78 нМ до 500 нМ) в фосфатно-сольовому буфері (РВ5), з 0,05 95 поверхнево-активною речовиною полісорбатом-20 (ТМУЕЕМФ-20) (РВЗТ), при 25 "С при швидкості потоку приблизно 25 мк л/хв. Швидкості асоціації (Коп) і дисоціації (Кож розраховують за допомогою простої взаємно-однозначної моделі зв'язування Ленгмюра (програмне забезпечення ВІАСОКЕФ
Емаїнайоп, версія 3. 2) шляхом одночасної апроксимації сенсограм асоціації і дисоціації.
Рівноважну константу дисоціації (Ко) розраховують як співвідношення Кон/Коп. Див., наприклад,
Спеп єї аї., У. Мої. Віої. 293: 865-881 (1999). Якщо швидкість асоціації відповідно до вищеописаного аналізу поверхневого плазмонного резонансу перевищує 106 М" 87, то її можна визначити за допомогою методики гасіння флуоресценції, що вимірює збільшення або зменшення інтенсивності випускання флуоресценції (збудження - 295 нм; випускання - 340 нм, смуга пропускання 16 нм) при 25 "С для 20 нМ розчину антитіл проти антигена (в формі Раб) в
РВ5, рН 7,2, в присутності зростаючих концентрацій антигена, виміряних на спектрометрі, наприклад, на спектрофотометрі з пристроєм зупинки потоку (Амім Іпбігитепіб) або спектрофотометрі БІ /М-АМІМСО м 8000 серії (ТПпептпозресігопіс) зі змішувальною кюветою.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу значення Ко вимірюють за допомогою аналізу
ВІАСОКЕФ ЗРК, наприклад, як описано в Прикладі 1, Розділ (А) (мії. У деяких варіантах реалізації цього винаходу для аналізу ЗРК можна застосовувати ВіАсоге?Ф Т200 або бо еквівалентний пристрій. У деяких варіантах реалізації цього винаходу сенсорні чіпи ВіІАсогеєю серії 5 СМ5 (або еквівалентні сенсорні чіпи) іммобілізують моноклональним мишачим антитілом проти Ідс (Ес) людини, і антитіла проти триптази згодом захоплюються в проточній лунці.
Послідовні 3-кратні розведення Ніз-міченого мономера триптази бета 1 людини (ЗЕО ІЮ МО: 128) вводять при швидкості потоку 30 мкл/хв. Кожен зразок аналізують з З3-хвилинною асоціацією і 10-хвилинною дисоціацією. Аналіз проводять при 25 "С. Після кожного введення чіп регенерують із застосуванням З М Маосі». Відповідь зв'язування коректують шляхом віднімання одиниць відповіді (КО) з проточної лунки, що захоплює нерелевантний дО з аналогічною щільністю. Для аналізу кінетики застосовують модель Ленгмюра 1:1 одночасної підгонки Коп Ї Кон. 2. Фрагменти антитіла
У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло, пропоноване в цьому документі, являє собою фрагмент антитіла. Фрагменти антитіл включають, але не обмежуються перерахованим, фрагменти Раб, Раб", Бар'-ЗН, К(аб)» Рм і зсЕм, а також інші фрагменти, описані нижче. Огляд деяких фрагментів антитіл див. в публікації Нидзхоп еї аї. Маї. Мед. 9: 129-134 (2003). Для огляду фрагментів 5сЕм див., Наприклад, Рінскіййп, в ТПпе РНаптасоіоду ої
Мопосіопаї! Апііродієв, мої. 113, Возепригу апа Мооге еав., (Зріпдег-Мепад, Мем Мо), стор. 269- 315, 1994; див. також УМО 93/16185; патенти США МоМо 5571894 і 5587458. Опис фрагментів
Бар- ії г (аб)», що містять залишки епітопу зв'язування рецептора реутилізації, і які характеризуються збільшеним періодом напіввиведення іп мімо, див. в патенті США Мо 5869046.
Діатіла являють собою фрагменти антитіл, що містять два антигензв'язуючих сайти, і можуть бути двовалентними або біспецифічними. Див., наприклад, ЕР 404,097; МО 1993/01161;
Ниадзоп еї аї. Маї. Мед. 9: 129-134, 2003; і Ноїїїподег єї а). Ргос. Маї). Асад. сі. ОБА 90: 6444-6448, 1993. Тріатіла і тетратіла також описані в публікації Нидзоп еї аї. Маї. Меа. 9: 129-134, 2003.
Однодоменні антитіла являють собою фрагменти антитіл, що містять весь варіабельний домен важкого ланцюга антитіла або його частину, або весь варіабельний домен легкого ланцюга антитіла або його частину. У деяких варіантах реалізації цього винаходу однодоменне антитіло являє собою однодоменне антитіло людини (див., наприклад, патент США Мо 6248516
В1).
Фрагменти антитіл можуть бути отримані різними методами, включаючи, але не обмежуючись цим, в результаті протеолітичного розщеплення інтактного антитіла, а також
Зо продукції рекомбінантних клітин-хазяїв (наприклад, Е. соїї або фагу), як описано в цьому документі. 3. Химерні і гуманізовані антитіла
В окремих випадках реалізації цього винаходу антитіло, пропоноване в цьому документі, являє собою химерне антитіло. Деякі химерні антитіла описані, наприклад, в патенті США Мо 4816567 і в роботі Моїгтізоп еї аІ. Ргос. Май. Асай. Зсі. О5А, 81: 6851-6855, 1984). В одному прикладі химерне антитіло містить варіабельну ділянку нелюдського походження (наприклад, варіабельну ділянку, яка походить від антитіла миші, щура, хом'яка, кролика або примата, який не є людиною, наприклад, мавпи) і константну ділянку людини. У ще одному прикладі химерне антитіло являє собою антитіло з "переключеним класом", в якому змінений клас або підклас в порівнянні з батьківським антитілом. Термін "химерні антитіла" включає антигензв'язуючі фрагменти таких антитіл.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу химерне антитіло являє собою гуманізоване антитіло. Як правило, антитіло нелюдського походження гуманізують з метою зниження імуногенності для людей, зберігаючи при цьому специфічність і афінність початкового антитіла нелюдського походження. Як правило, гуманізоване антитіло містить один або більшу кількість варіабельних доменів, в яких НМЕ, (або їх фрагменти) походять від антитіла нелюдського походження, а ЕК (або їх фрагменти) походять від послідовностей людські антитіла. У деяких випадках гуманізоване антитіло також містить щонайменше фрагмент константної ділянки людські антитіла. У деяких варіантах реалізації цього винаходу деякі ЕК залишки гуманізованого антитіла замінені відповідними залишками з антитіла нелюдського походження (наприклад, антитіла, з якого отримані залишки НМК), наприклад, для відновлення або поліпшення специфічності антитіла або афінності.
Гуманізовані антитіла і способи їх виготовлення розглянуті, наприклад, в публікації АІтадго еї а). Егопі. Віовзсі. 13: 1619-1633 (2008), і додатково описані, наприклад, в публікації Кіесптапп еїаї. Маште 332: 323-329, 1988; О!йцееп еї аі. Ргос. Маї). Асад. сі. ОБА 86: 10029-10033, 1989; в патентах США МоМо 5821337, 7527791, 6982321 та 7087409; Кавптіїї еї а. Меїйоа5 36: 25-34, 2005 (опис прищеплення ділянки, яка визначає специфічність (5ОВ)); Радіап, Мої. Іттипої. 28: 489-498, 1991 (опис "зміни поверхні"); ЮОаіАсдца єї а). Меїйоа5з 36: 43-60, 2005 (опис "перетасовки ЕВ"); і О5рошт еї аї. Мейо 36: 61-68, 2005, а також КіїткКа еї а!. Вг. ). Сапсег, 83: бо 252-260 (2000) (опис підходу "спрямованої селекції" до перетасування ЕВ).
Каркасні ділянки людини, які можна застосовувати для гуманізації, включають в себе, але не обмежуються ними: каркасні ділянки, вибрані за допомогою методики "найкращої відповідності" (див., наприклад, біт5 єї аї. ). Іттипої. 151: 2296 (1993); каркасні ділянки, що походять від консенсусної послідовності антитіл людини конкретної підгрупи варіабельних ділянок легкого або важкого ланцюга (див., наприклад, Сапег єї аї. Ргос. Маї!. Асай. 5сі. ОБА, 89: 4285 (1992); і
Ргезіа еї аї. У. Іттипої., 151: 2623 (1993)); зрілі (містять соматичні мутації) каркасні ділянки людини або ембріональні каркасні ділянки людини (див., наприклад, АІтадго еї аї. Егопі. Віозсі. 13: 1619-1633 (2008); і каркасні ділянки, отримані в результаті скринінгу бібліотек ЕВ (див., наприклад, Васа еї аї., у. Віої. Спет. 272: 10678-10684, 1997 і Возок 6ї аї.,». ВіоЇ. Снет. 271: 22611-22618, 1996). 4. Людські антитіла
В окремих випадках реалізації цього винаходу антитіло, пропоноване в цьому документі, являє собою антитіло людини. Людські антитіла можна отримати, використовуючи різні методики, відомі в цій галузі техніки. Людські антитіла описані в загальних рисах в публікації мап рік еї аІ. Сит. Оріп. Рпаптасої. 5: 368-74 (2001) і Гопрега, Сит. Оріп. Іттипої. 20: 450-459, 2008.
Людські антитіла можна отримати шляхом введення імуногену трансгенних тварин, модифікованого з метою надання йому можливості продукувати інтактні антитіла або інтактні антитіла, що містять варіабельні ділянки людини, у відповідь на введення антигену. Такі тварини зазвичай містять всі або частину локусів імуноглобулінів людини, які замінюють ендогенні локуси імуноглобулінів, або які є поза хромосомами, або інтегруються випадковим чином в хромосоми тварини. У таких трансгенних мишей ендогенні локуси імуноглобулінів зазвичай були інактивовані. Огляд способів отримання антитіл людини з трансгенних тварин див. в публікації І опрего, Маї. Віотесп. 23: 1117-1125, 2005. Див., наприклад, патенти США МоМо 6075181 і 6150584. в яких описана методика ХЕМОМОИШ5БЕ "М; патент США Мо 5770429, в якому описана методика НОМАВФ); патент США Ме 7041870, в якому описана методика КМ МООЗЕЄФ,, і публікацію заявки на патент США Мо 2007/0061900, в якій описана методика МЕГОСІМООЗЕФ.
Варіабельні ділянки людини з інтактних антитіл, що генеруються такими тваринами, можна додатково модифікувати, наприклад, шляхом об'єднання з іншою константною ділянкою людини.
Людські антитіла також можна отримати за допомогою гібридомних способів. Описано людські мієломні і мишачо-людські гетеромієломні клітинні лінії, які застосовуються для отримання людських моноклональних антитіл. (Див., Наприклад, Когброг .). Іттипої!., 133: 3001 (1984); Вгодеийг єї аїЇ., Мопосіопа! Апіїбоду Ргодисіоп Тесппіднез апа Арріїсаїйоп5, рр. 51-63 (Магсеї! Оеккег", Іпс., Мем мок, 1987); і Воє!тег еї аї., У. Іттипої!. 147: 86, 1991). Людські антитіла, отримані за допомогою технології на основі В-клітинної гібридоми людини, також описані в публікації їі єї аїЇ., Ргос. Майї. Асай. сі. ОБА, 103: 3557-3562, 2006. Додаткові способи включають в себе описані, наприклад, в патенті США 7189826 (в якому описано отримання моноклональних антитіл (ЯМ людини з гібридомних клітинних ліній) і в публікації Мі, Хіападаї
Міапуїхие, 26 (4): 265-268 (2006) (в якій описані повністю людські гібридоми). Методика на основі гібридоми людини (методика Тгіота) також описана в публікаціях МоїІтегї5 апа Вгапаїеїп,
Нізіоіоду апа НізіораїНо!оду, 20 (3): 927-937 (2005) і МоІІтегїз апа Вгапаїєїп, Меїподз апа Ріпаіпдб іп Ехрегпітепіаї! апа Сіїпіса! Рнаптасоіоду, 27 (3): 185-91 (2005).
Людські антитіла також можна отримати шляхом виділення Ем-клону послідовностей варіабельного домену, вибраних з бібліотек фагового дисплею людського походження. Такі послідовності варіабельного домену можна потім об'єднати з бажаним константним доменом людини. Методики відбору антитіл людини з бібліотек антитіл описані нижче. 5. Антитіла, отримані з бібліотек
Антитіла за цим винаходом можна виділити шляхом скринінгу комбінаторних бібліотек на предмет антитіл, що володіють бажаною активністю або бажаними активностями. Наприклад, в цій галузі техніки відомі різні способи для створення бібліотек фагового дисплею і скринінгу таких бібліотек на предмет антитіл, що володіють бажаними характеристиками зв'язування. Такі способи розглянуті, наприклад, в публікації Ноодепроот еї аї. іп Меїпоа5 іп Моїесшціаг Віоіоду 178: 1-37 (О'Вгієп еї аї.,, Ед., Нитап Ргев55, Тоїома, МУ, 2001) і додатково описані, наприклад, в статтях МсСайепу еї аї., Майшге 348: 552-554, 1990; СіІаскзоп еї аї., Маште 352: 624-628, 1991;
Маїкз еї аї., У. Мої. У. Мої. Віої. 222: 581-597, 1992; МагїКз єї а). в Метод іп МоіІесшаг Віоіоду 248: 161-175 (10, ед., Нитап Ргев5, Тоїоула, МУ, 2003); Бідапи єї аї. У. Мої. Віої. 338 (2): 299-310, 2004;
Їеє еї аї. У. Мої. Віої. 340 (5): 1073-1093, 2004; Реїоиве, Ргос. Маї!. Асай. Зсі. ОБА 101 (34): 12467-12472, 2004; і І ее вї а. У. Іттипої. Метоавз 284 (1-2): 119-132, 2004. бо
У деяких способах на основі фагового дисплея репертуари МН- і МІ-генів окремо клонували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і випадковим чином рекомбінували в фагових бібліотеках, які потім можна піддавати скринінгу на предмет антигензв'язуючого фага, як описано в публікації УУіпієг єї аїІ., Апп. Веу. Іттипої., 12: 433-455, 1994. Як правило, фаг відображає фрагменти антитіл або у вигляді одноланцюгових фрагментів Ем (зсЕм), або у вигляді фрагментів Бар. Бібліотеки, отримані з імунізованих джерел, містять антитіла, що володіють високою афінністю до імуногену, таким чином, необхідність конструювання гібридом відпадає. В якості альтернативи, можна клонувати наївний репертуар (наприклад, людини) для отримання єдиного джерела антитіл до широкого спектру чужорідних антигенів і аутоантигенов без імунізації, як описано в публікації сг ййНв5 єї а!., ЕМВО У, 12: 725-734, 1993. Нарешті, наївні бібліотеки можна також отримати шляхом синтезу, клонуючи сегменти МУ-генів стовбурових клітин, які не піддавалися реаранжуванню, і застосовуючи ПЛР-праймери, що містять випадкові послідовності, для кодування гіперваріабельної ділянки НУВАЗ і здійснення реаранжування іп міо, як описано в публікації Ноодепроот і УМіпієг, У. Мої. У. Мої. ВіоїІ., 227: 381-388, 1992.
Патентні публікації, в яких описані фагові бібліотеки антитіл людини включають в себе, наприклад: патент США Мо 5750373 і патентні публікації США МоМо 2005/0079574, 2005/0119455, 2005/0266000, 2007/0117126, 2007/0160598, 2007/0237764, 2007/0292936 і 2009/0002360.
Антитіла або фрагменти антитіл, виділені з бібліотек антитіл людини, в цьому документі вважаються антитілами людини або фрагментами антитіл людини. б. Мультиспецифічні антитіла
У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло, пропоноване в цьому документі, являє собою мультиспецифічне антитіло, наприклад, біспецифічне антитіло. Мультиспецифічні антитіла являють собою моноклональні антитіла, які містять щонайменше два різних сайти специфічного зв'язування. У деяких варіантах реалізації цього винаходу біспецифічні антитіла можуть зв'язуватися з двома різними епітопами триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу одна з специфічностей зв'язування відноситься до триптази, а інша - до будь-якого іншого антигену (наприклад, другої біологічної молекули). У деяких варіантах реалізації цього винаходу біспецифічні антитіла можуть зв'язуватися з двома різними епітопами триптази. В інших варіантах реалізації цього винаходу одна з специфічностей зв'язування відноситься до триптази (наприклад, триптази людини, наприклад, триптази бета людини), а інша відноситься до будь-якого іншого антигену (наприклад, другої біологічної молекули, наприклад, 1-13, 1Ї -4,
І -5, 1-17, І--33, ІДЕ, основний МІ1, СЕТН2 або ТЕРА). Відповідно, біспецифічне антитіло може мати специфічність зв'язування для триптази і ІІ/-13; триптази і ІІ -4; триптази і 1-5; триптази і
І/-17 або триптази і 1-33. Зокрема, біспецифічне антитіло може мати специфічність зв'язування для триптази і І/-13 або триптази і ІЇ-33. Біспецифічні антитіла можна отримати у вигляді повнорозмірних антитіл або у вигляді фрагментів антитіл.
Наприклад, в деяких випадках біспецифічне антитіло включає перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, і другий зв'язуючий домен, який зв'язує ІЇ-13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, може включати, наприклад, щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість гіперваріабельних ділянок (НУК), вибраних з: (а) НМЕА-НІ, що містить амінокислотну послідовність ХіХгамхХз (5ЕО ІО МО: 1), де Хі являє собою Азр або зЗег, Х» являє собою Туг або Ре, і Хз являє собою Маї або Нів; (Б)
НМУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІББО5ЗТМУХАОТМКО (ЗЕО ІЮО МО: 2); (с)
НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕХІХгХхз0ОУУМЕОрМ (ЗЕО ІО МО: 3), де Хі: являє собою Азп або Азр, Хг2 являє собою Туг або Авп, і Хз являє собою Авр або Туг; (4) НУВ-11, що містить амінокислотну послідовність БЗАЗОЗМІТУМУ (5ЕБО ІЮО МО: 4); (ве) НМК-12, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГАЗ (ЗЕБО ІЮ МО: 5); і () НМАК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ОНУНОМРІТ (5ЕО ІЮ МО: 6) або комбінацію однієї або більшої кількості із вказаних вище НУК і одного або більшої кількості їх варіантів, що мають щонайменше близько 80 95 ідентичності послідовності (наприклад, 81 95, 82 95, 83 95, 84 95, 85 95, 86 95, 87 Фо, 88 905, 89 Фо, 90 Фо, 91 Фо, 92 95, 93 95, 94 95, 95 У, 96 о, 97 Зо, 98 95 або 99 95 ідентичності) до будь-якої з ЗЕО ІЮО МО: 1-6. У деяких випадках другий зв'язуючий домен, який зв'язується з ІІ -13, може, наприклад, включати щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НМК, обраних з (а)
НМВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність АУОММ (ЗЕО ІЮ МО: 84), (Б) НМАК-Н2, що містить амінокислотну послідовність МІММООСКІМУМЗАГК (ЗЕБЕО ІЮО МО: 85); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ООУУРМАМОМ (5ЕО ІЮ МО: 86); (4) НМК-І1, що містить амінокислотну послідовність КАЗКЗ5МОБУСМЗЕМН (БО ІЮ МО: 87); (ве) НМК-І2, що містить амінокислотну послідовність ГАМІ Е5 (5ЕО ІЮ МО: 88); і () НМК-І3, що містить амінокислотну послідовність ООММЕОРКТ (ЗЕО ІЮ МО: 89), або комбінацію однієї або більшої кількості із бо вказаних вище НМК і одного або більшої кількості їх варіантів, що мають щонайменше близько
80 95 ідентичності послідовності (наприклад, 81 о, 82 95, 83 о, 84 95, 85 о, 86 95, 87 Фо, 88 95, 89 Фо, 90 Фо, 91 Фо, 92 95, 93 95, 94 95, 95 У, 96 о, 97 Зо, 98 95 або 99 95 ідентичності) до будь-якої з 5ЕБЕО ІО МО: 84-89. У деяких варіантах реалізації цього винаходу другий зв'язуючий домен містить одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НУР антитіла проти 1-13 лебрікізумаба.
Наприклад, в деяких випадках перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, містить, наприклад, щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість гіперваріабельних ділянок (НУК), вибраних з: (а) НМЕ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (ЗЕО ІЮО МО: 7); (б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗЗОЗЗТУУМАОТМКа (ЗЕО ІО МО: 2); (с)
НМВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМУОСМУМЕОМ (5ЕО ІЮО МО: 8); (4) НМА-І1, що містить амінокислотну послідовність БЗАЗОЗМІТУМУ (5ЕБО ІЮО МО: 4); (ве) НМК-12, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГАЗ (ЗЕБЕО ІЮ МО: 5); і (ї) НМА-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІ Т (5ЕО ІЮ МО: 6), наприклад, антитіло пиЗ31А.м11. У деяких випадках другий зв'язуючий домен, який зв'язується з ІЇ-13, може, наприклад, включати щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НМК, обраних з (а) НМЕ-НІ, що містить амінокислотну послідовність АУЗММ (5ЕБЕО ІЮО МО: 84), (Б) НМА-Н2, що містить амінокислотну послідовність
МІС ОКІМУМБА Кк (ЗЕО ІО МО: 85); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність рамУРМАМОМ (5ЕО 10 МО: 86); (4) НМВА-ЇЇ1, що містить амінокислотну послідовність
ВАЗК5МОБМУОМЗЕМН (ЗЕО ІО МО: 87); (є) НМВ-1І2, що містить амінокислотну послідовність
ГАБМІЕБЗ (ЗЕО ІЮ МО: 88); і () НМК-І3, що містить амінокислотну послідовність ФОММЕОРКТ (ЗЕО ІО МО: 89). У деяких варіантах реалізації цього винаходу другий зв'язуючий домен містить одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НМК антитіла проти ІЇ/-13 лебрікізумаба. У деяких варіантах реалізації цього винаходу перший зв'язуючий домен містить амінокислотну послідовність УН і/або Мі. антитіла пиЗ1А.м11, а другий зв'язуючий домен містить амінокислотну послідовність МН і/або МІ. антитіла проти І--13 лебрікізумаба.
Будь-яке з вищеописаних біспецифічних антитіл проти триптази/проти ІЇ-13 може включати перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, що включає (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 95, 81 Фо, 82 95, 83 95, 84 Фо, 85 95, 86 9, 87 95, 88 95, 89 Ус, 90 У, 91 о, 92 95, 93 У, 94 95, 95 У, 96 Фо, 97 Уо, 98 95 або 99 95) ідентичність послідовності з, або послідовність ЗЕО ІЮ МО: 9, і/або (Б) домен Мі, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 95, 81 95, 82 Об, 83 9, 84 95, 85 95, 86 Ус, 87 У, 88 95, 89 95, 90 Ус, 91 У, 92 95, 93 Ус, 94 Ус, 95 У, 96 95, 97 Ус, 98 Уо або 99 95) ідентичність послідовності з, або послідовність хЕО ІЮ МО: 10; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). Будь-яке з вищеописаних біспецифічних антитіл проти триптази/проти
І-13 може включати другий зв'язуючий домен, який зв'язується з ІЇ-13, що включає (а) домен
МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 95, 81 95, 82 У, 83 95, 84 Фо, 85 95, 86 9, 87 95, 88 У, 89 9, 90 У, 91 Ус, 92 У, 93 Ус, 94 Фо, 95 Ус, 96 9, 97 о, 98 95 або 99 95) ідентичність послідовності з або послідовність зБЕО ІЮ МО: 90 або 5ЕО ІЮО МО: 114, та/або (5) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 то, 81 то, 82 то, 83 то, 84 то, 85 то, 86 то, 87 то, 88 то, 89 то, 90 то, 91 то, 92 то, 93 96, 94 95, 95 9, 96 Фо, 97 90, 98 95 або 99 95) ідентичність послідовності з, або послідовність
ЗЕО ІЮО МО: 91 або 5ЕО ІЮО МО: 115; або (с) домен УН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). У деяких випадках другий зв'язуючий домен містить домен МН і/або МІ. лебрікізумаба.
В іншому прикладі, в деяких випадках біспецифічне антитіло включає перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, і другий зв'язуючий домен, який зв'язує ІІ -33. Другий зв'язуючий домен, який зв'язує ІІ -33, може включати будь-яке з антитіл проти І -33, описаних, наприклад, в патентній публікації США Мо 2016/0168242, зміст якої включено в даний документ за допомогою посилання в повному об'ємі. У деяких варіантах реалізації цього винаходу перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, може включати, наприклад, щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість гіперваріабельних ділянок (НМК), вибраних з: (а) НМАК-НІ, що містить
БО амінокислотну послідовність ХіХгаМуУХз (ЗЕО ІЮ МО: 1), де Х: являє собою Ар або 5ег, Х2 являє собою Туг або Ре, і Хз являє собою Ма! або Ні; (Б) НМЕ-Н2, що містить амінокислотну послідовність ГІЗ5БО5ЗІМУХУАОТМКО (5ЕБЕО ІЮО МО: 2); (с) НМК-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕХІХ 2ХзіОСМуУМерМ (ЗЕО ІО МО: 3), де Хі являє собою Авп або А5р, Х2 являє собою
Туг або Авп, і Хз являє собою Ар або Туг; (4) НМА-1І1, що містить амінокислотну послідовність
ЗАББООМТГУМУ (5ЕО ІО МО: 4); (є) НУВ-1І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОІГ АБЗ (ЗЕО ІЮ МО: 5); і (3) НМА-І 3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗМУРІ Т (ЗЕО ІЮО МО: б) або комбінацію однієї або більшої кількості із вказаних вище НМ і одного або більшої кількості їх варіантів, що мають щонайменше близько 80 95 ідентичності послідовності (наприклад, 81 то, 82 то, 83 то, 84 то, 85 то, 86 то, 87 то, 88 то, 89 то, 90 то, 91 то, 92 то, 93 то, бо 94 95, 95 96, 96 бо, 97 Фо, 98 95 або 99 95 ідентичності) до будь-якої з БЗЕО ІЮО МО: 1-6. У деяких випадках другий зв'язуючий домен, який зв'язується з ІЇ/-33, може, наприклад, включати щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НУК, обраних з (а) НМЕА-НІ, що містить амінокислотну послідовність зЗЕЗМ5 (ЗЕО ІЮ МО: 120), (б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність ТІЗООКТЕТОУМОБМУКО (5ЕО ІО МО: 121); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність АМУСМУМЕРЕМ (5БО ІО МО: 122); (4) НМК-І1, що містить амінокислотну послідовність КАЗЕЗМАКУСІ ЗІ М (5ЕО ІЮ МО: 123); (є) НУВ-І2, що містить амінокислотну послідовність ААЗМКОБ5 (5ЕО ІЮ МО: 124); і () НМК-1І-3, що містить амінокислотну послідовність
ООБКЕМРЕТ (ЗЕО ІЮО МО: 125), або комбінацію однієї або більшої кількості із вказаних вище
НМА ії одного або більшої кількості їх варіантів, що мають щонайменше близько 80 95 ідентичності послідовності (наприклад, 81 Фо, 82 95, 83 9Уо, 84 95, 85 95, 86 бо, 87 Уо, 88 Фо, 89 9о, 90 Фо, 91 95, 92 90, 93 Фо, 94 95, 95 Ус, 96 95, 97 У, 98 95 або 99 95 ідентичності) до будь-якої з ЗЕО
ІО МО: 120-125. У деяких варіантах реалізації цього винаходу другий зв'язуючий домен містить одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НУК антитіла 10С12. 38. Нб. 87. 581 проти 1-33.
Наприклад, в деяких випадках перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, містить, наприклад, щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість гіперваріабельних ділянок (НУК), вибраних з: (а) НМЕ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (ЗЕО ІЮО МО: 7); (б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗБОЗЗТУУХАЮТМКО (ЗЕО ІЮ МО: 2); (с)
НМВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМУОСМУМЕОМ (5ЕО ІЮО МО: 8); (4) НМА-І1, що містить амінокислотну послідовність БЗАЗОЗМІТУМУ (5ЕБО ІЮО МО: 4); (ве) НМК-12, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГАЗ (ЗЕБО ІЮ МО: 5); і () НМАК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІ Т (5ЕО ІЮ МО: 6), наприклад, антитіло пиЗ31А.м11. У деяких випадках другий зв'язуючий домен, який зв'язується з ІІ -33, може, наприклад, містити щонайменше одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НМК, обраних з (а) НМВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЗЕМ (ЗЕБО ІЮ МО: 120); (Б) НМЕ-Н2, що містить амінокислотну послідовність тІБОСКТЕТОМУрБМУКа (5ЕО І МО: 121); (с) НМА-НЗ, що містить амінокислотну послідовність
АМУСМУУЕРЕМ (5БО 10 МО: 122); (04) НМВА-Ї1, що містить амінокислотну послідовність
ВАБЕБМАКМСИІ БІ М (БО ІО МО: 123); (є) НМВА-І2, що містить амінокислотну послідовність
ААБМКОЗ (5ЕО ІЮ МО: 124); і () НМК-І-3, що містить амінокислотну послідовність ФОБКЕМРЕТ (ЗЕБЕО ІО МО: 125). У деяких варіантах реалізації цього винаходу другий зв'язуючий домен містить одну, дві, три, чотири, п'ять або шість НМК антитіла 10С12. 38. Нб. 87У. 581 проти ІІ -33.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу перший зв'язуючий домен містить амінокислотну послідовність УН і/або Мі. антитіла пиЗ1А.м11, а другий зв'язуючий домен містить амінокислотну послідовність МН і/або Мі. антитіла 1012. 38. Нб. 87. 581 проти 1-33.
Будь-яке з вищеописаних біспецифічних антитіл проти триптази/проти ІЇ-33 може включати перший зв'язуючий домен, який зв'язує триптазу, що включає (а) домен МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 95, 81 Фо, 82 95, 83 95, 84 Фо, 85 95, 86 9, 87 95, 88 95, 89 Ус, 90 У, 91 о, 92 95, 93 У, 94 95, 95 У, 96 Фо, 97 Уо, 98 95 або 99 95) ідентичність послідовності з, або послідовність ЗЕО ІЮ МО: 9, і/або (Б) домен Мі, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 95, 81 95, 82 Об, 83 9, 84 95, 85 95, 86 Ус, 87 У, 88 95, 89 95, 90 Ус, 91 У, 92 95, 93 Ус, 94 Ус, 95 У, 96 95, 97 Ус, 98 Уо або 99 95) ідентичність послідовності з, або послідовність хЕО ІЮ МО: 10; або (с) домен УН, як в (а), і домен МІ, як в (Б). Будь-яке з вищеописаних біспецифічних антитіл проти триптази/проти
І/-33 може включати другий зв'язуючий домен, який зв'язується з ІЇ-33, що включає (а) домен
МН, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 95, 81 95, 82 У, 83 95, 84 Фо, 85 95, 86 9, 87 95, 88 У, 89 9, 90 У, 91 Ус, 92 У, 93 Ус, 94 Фо, 95 Ус, 96 9, 97 о, 98 95 або 99 95) ідентичність послідовності з або послідовність зХЕО ІЮ МО: 126, та/або (Б) домен
МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 80 95 (наприклад, 80 95, 81 95, 82 У, 83 95, 84 Фо, 85 95, 86 9, 87 95, 88 У, 89 9, 90 У, 91 Ус, 92 У, 93 Ус, 94 Фо, 95 Ус, 96 9, 97 о, 98 95 або 99 95) ідентичність послідовності з, або послідовність ЗЕО ІЮ МО: 127; або (с) домен
МН, як в да), і домен МІ, як в (Б). У деяких випадках другий зв'язуючий домен містить домен МН і/або МІ. антитіла 10С12. 38. Нб. 87. 581.
Методики отримання мультиспецифічних антитіл включають в себе, але не обмежуються ними, рекомбінантну спільну експресію двох пар "важкий ланцюг - легкий ланцюг імуноглобуліну" з різною специфічністю (див. Міївієїп єї аі. Майте 305: 537, 1983; МО 93/08829; і
ТгташпесКег егаі. ЕМВО .. 10: 3655, 1991), та інженерію згідно з принципом "виступ-в-отвір" (див., наприклад, патент США Мо 5731168) Мультиспецифічні антитіла також можна отримати за рахунок конструювання електростатичних напрямних ефектів для створення гетеродимерних молекул на основі Ес антитіл (М/О 2009/089004 АТ); перехресного зшивання двох або більшої кількості антитіл або фрагментів (див., наприклад, патент США Мо 4676980, і Вгеппап еї аї., бо Зсіепсе, 229: 81, 1985) застосування лейцинових "блискавок" для отримання біспецифічних антитіл (див., наприклад, публікацію Ковієїпу еї аї., У. Іттипої!., 148 (5): 1547-1553 (1992)); застосування технології "діател" для виготовлення біспецифічних фрагментів антитіл (див., наприклад, публікацію НопПпдег еї аї., Ртос. Май. Асай. Осі. ОБА, 90: 6444-6448 (1993); і застосування одноланцюгових Ру- (5сЕу-) димерів (див., наприклад, Стибег єї аї., у. Іттипої., 152: 5368 (1994)); і отримання триспецифічних антитіл, як описано, наприклад, в Тиїй єї аї. ..
Іттипої. 147: 60, 1991.
В цей документ також включено конструювання антитіл з трьома або більшою кількістю функціональних антигензв'язуючих ділянок, включаючи "антитіла-восьминоги" (див., наприклад, 5 2006/0025576 АТ).
В цьому документі антитіло або його фрагмент також включає "РАБ подвійної дії" або "СА", що містить антигензв'язуючий сайт, який зв'язується з триптазою, а також ще одним, відмінним від нього, антигеном (див., наприклад, 05 2008/0069820).
Виступи-в-отвори
Застосування принципу "виступи-в-отвори" в якості способу отримання мультиспецифічних антитіл описано, наприклад, в патенті США Мо 5731168, УМО 2009/089004, О5 2009/0182127, 05 2011/0287009, Магу/іп апа 7Ни, Асіа Рпаптасої. біп. (2005) 26 (6): 649-658 і Копіеттапп (2005)
Асіа РНнаптасої. 5іп 26: 1-9. Нижче наводиться коротке не обмежене обговорення. "Виступ" відноситься до щонайменше одного амінокислотного бічного ланцюга, який виступає з поверхні взаємодії першого поліпептиду і, відповідно, позиціонується з компенсаційною порожниною на прилеглій поверхні взаємодії (наприклад, поверхні взаємодії другого поліпептиду), з тим щоб стабілізувати гетеромультимер, і тим самим зрушити рівновагу на користь утворення гетеромультимерів замість утворення гомомультимерів, наприклад.
Виступ може існувати в природній поверхні взаємодії або може бути введений штучно (наприклад, шляхом зміни нуклеїнових кислот, що кодують поверхню взаємодії). У деяких варіантах реалізації цього винаходу, нуклеїнову кислоту, що кодує поверхню взаємодії першого поліпептиду змінюють для кодування виступу. Для досягнення цієї мети нуклеїнову кислоту, що кодує щонайменше один "оригінальний" амінокислотний залишок на поверхні взаємодії першого поліпептиду, замінюють нуклеїнової кислотою, що кодує щонайменше один "імпортований" амінокислотний залишок, який має більший обсяг бічного ланцюга, ніж "оригінальний"
Зо амінокислотний залишок. Слід розуміти, що може бути більше одного оригінального і відповідного імпортованого залишку. Розміри бічного ланцюга різних амінокислотних залишків наведені в Таблиці 1 05 2011/0287009 або в Таблиці 1 патенту США Мо 7642228.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу імпортовані залишки для утворення виступу являють собою амінокислотні залишки, що зустрічаються в природі, вибрані з аргініну (К), фенілаланіну (РЕ), тирозину (У) і триптофану (ММ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу імпортований залишок являє собою триптофан або тирозин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу оригінальний залишок для формування виступу має невеликий об'єм бічного ланцюга, наприклад, аланін, аспарагін, аспарагінова кислота, гліцин, серин, треонін або валін. Див., наприклад, патент США Мо 7642228. "Отвір" відноситься до щонайменше одного амінокислотного бічного ланцюга, що втоплений в поверхню взаємодії другого поліпептиду і, отже, вміщує відповідний виступ на прилеглій поверхні взаємодії першого поліпептиду. Отвір може існувати в природній поверхні взаємодії або може бути введений штучно (наприклад, шляхом зміни нуклеїнових кислот, що кодують поверхню взаємодії). У деяких варіантах реалізації цього винаходу, нуклеїнову кислоту, що кодує поверхню взаємодії другого поліпептиду змінюють для кодування западини. Для досягнення цієї мети нуклеїнову кислоту, що кодує щонайменше один "оригінальний" амінокислотний залишок на поверхні взаємодії другого поліпептиду, замінюють на ДНК, що кодує щонайменше один "імпортований" амінокислотний залишок, який має менший обсяг бічного ланцюга, ніж "оригінальний" амінокислотний залишок. Слід розуміти, що може бути більше одного оригінального і відповідного імпортованого залишку. У деяких варіантах реалізації цього винаходу введені залишки для формування отвору представляють собою природні амінокислотні залишки, вибрані з аланіну (А), серину (5), треоніну (Т) і валіну (М). У деяких варіантах реалізації цього винаходу імпортований залишок являє собою серин, аланін або треонін. У деяких варіантах реалізації цього винаходу оригінальний залишок для формування отвору має великий обсяг бічного ланцюга, наприклад, тирозин, аргінін, фенілаланін або триптофан.
Виступ "позиціонується" в отворі, що означає, що просторове розташування виступу і отвору на поверхні взаємодії першого поліпептиду і другого поліпептиду, відповідно, і розміри виступу і отвору такі, що виступ може бути розташований в западині без значного порушення нормальної бо асоціації першого і другого поліпептидів на поверхні взаємодії. Оскільки виступи, такі як Туг, Рпе і Ттр, як правило, не проходять перпендикулярно від осі поверхні взаємодії і мають кращі конформації, вирівнювання виступу з відповідною западиною може в деяких випадках грунтуватися на моделюванні пари "виступ/отвір" на основі тривимірної структури, такої як структура, отримана за допомогою рентгенівської кристалографії або ядерного магнітного резонансу (ЯМР). Цього можна досягти за допомогою широко поширених в цій галузі техніки методів.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу мутація виступу в константній ділянці Ідсс1 являє собою Т366МУ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу мутація отвору в константній ділянці 91 містить одну або декілька мутацій, обраних з 73665, І 368А і у407М. У деяких варіантах реалізації цього винаходу мутація отвору в константній ділянці (91 містить 73665,
І 368А і 407.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу мутація виступу в константній ділянці досі являє собою Т366бМУ. У деяких варіантах реалізації цього винаходу мутація отвору в константній ділянці Ідс4 містить одну або декілька мутацій, обраних з 73665, І З368А і У407М. У деяких варіантах реалізації цього винаходу мутація отвору в константній ділянці Ідс4 містить 73665,
І 368А і 407. 7. Варіанти антитіл
У деяких варіантах реалізації цього винаходу розглядаються варіанти амінокислотних послідовностей антитіл, запропонованих в цьому документі. Наприклад, може бути бажаним поліпшення афінності та/л"або інших біологічних властивостей антитіла, такої як інгібуюча активність. Варіанти амінокислотних послідовностей антитіл можна отримати шляхом введення відповідних модифікацій в нуклеотидну послідовність, що кодує антитіло, або шляхом пептидного синтезу. Такі модифікації містять, наприклад, делеції і/або вставки і/або заміни залишків в амінокислотних послідовностях антитіла. Для отримання кінцевої конструкції можна проводити будь-які комбінації делецій, вставок і замін, за умови, що кінцева конструкція володіє необхідними характеристиками, наприклад, антигензв'язуючими. а) Варіанти, отримані в результаті замін, вставок і делецій
У деяких варіантах реалізації цього винаходу пропонуються варіанти антитіл, що містять одну або більшу кількість амінокислотних замін. Ділянки, що представляють інтерес з точки зору
Зо замісного мутагенезу, включають НМК і ЕК. Консервативні заміни наведені в Таблиці 1 під заголовком "прийнятніші заміни". Більш суттєві зміни наведені в Таблиці 1 під заголовком "типові заміни" і детально описані нижче по відношенню до класів бічного ланцюга амінокислот.
Амінокислотні заміни можуть бути введені в антитіло, яке представляє інтерес, а отримані продукти піддані скринінгу на предмет виявлення бажаної активності, наприклад, збереженого/поліпшеного зв'язування антигену, зниження імуногенності або оптимізованої
АЗКЦ або КЗЦ.
Таблиця 1
Оригінальний Типові Прийнятніші залишок заміни заміни
МПе () Ї ем; Маї; Меї; АІа; Рпе; норлейцин
І еш ()) Норлейцин; Пе; Ма!; Меї; Аа; Ре пе
Таблиця 1 залишок заміни заміни
Амінокислоти можна згрупувати за загальними властивостями бічного ланцюга: (1) гідрофобні: норлейцин, Меї, Аа, Маї, І ей, Пе; (2) нейтральні гідрофільні: Суб, Зег, ТАг, Азп, СіІп; (3) кислі: Авр, Спи; (4) основні: Нів, І ув, Ага; (5) залишки, що впливають на орієнтацію ланцюга: су, Рго; (6) ароматичні: Тгр, Туг, Ріє.
Неконсервативні заміни призводять до заміни представника одного з цих класів на представника іншого класу.
Один з варіантів заміни включає заміну одного або більшої кількості амінокислотних залишків гіперваріабельної ділянки батьківського антитіла (наприклад, гуманізованого або людського антитіла). Як правило, отриманий варіант(и), обраний для подальшого вивчення, матиме модифікації (наприклад, поліпшення) певних біологічних властивостей (наприклад, підвищену афінність, знижену імуногенність) в порівнянні з батьківським антитілом, і/або буде мати по суті збережені певні біологічні властивості батьківського антитіла. Типовий варіант, що отримується шляхом заміни, являє собою антитіло зі зрілою афінністю, який може бути безперешкодно отриманий, наприклад, із застосуванням методик дозрівання афінності на основі фагового дисплея, таких як описані в цьому документі. Якщо коротко, один або більша кількість залишків НМК піддають мутації, а варіантні антитіла піддають фаговому дисплею і скринінгу на предмет конкретної біологічної активності (наприклад, афінності зв'язування).
Модифікації (наприклад, заміни) в НМК можна здійснити, наприклад, з метою поліпшення афінності антитіла. Такі модифікації можна внести в "гарячі точки" НМК, тобто залишки, які кодуються кодонами, що з високою частотою піддаються мутаціям під час соматичного дозрівання (див., наприклад, СпоулЯапигу, Меїпод5 Мої. Віої. 207: 179-196 (2008)), та/або в залишки, які зв'язуються з антигеном, з тестуванням афінності зв'язування отриманого варіанту
МН або М. Дозрівання афінності шляхом конструювання і повторного відбору з вторинних бібліотек було описано, наприклад, в публікації Меїпоаз іп Моїесшціаг Віоіоду 178: 1-37 (О'Вгієп єї аІ., Ед., Нитап Ргев5, Тоїоула, МУ, 2001). У деяких варіантах реалізації дозрівання афінності вносять різноманітність у варіабельні гени, вибрані для дозрівання, за допомогою одного з ряду способів (наприклад, ПЛР зниженої точності, перетасування ланцюгів або олігонуклеотид спрямованого мутагенезу). Потім створюють вторинну бібліотеку. Після цього бібліотеку піддають скринінгу для виявлення варіантів антитіла з бажаною афінністю. Інший спосіб для внесення різноманітності включає підходи, спрямовані на НМК, в яких кілька амінокислотних залишків НМК (наприклад, 4-6 амінокислотних залишків підряд) є рандомізованими. Залишки
НМР, які беруть участь у зв'язуванні антигену, можна специфічно визначити, наприклад, за допомогою мутагенезу з аланіновим скануванням або моделюванням. При цьому мішенями часто є НМАК-НЗ и НМК-1І 3.
В окремих варіантах реалізації цього винаходу заміни, вставки або делеції можуть перебувати в одній або більшій кількості НМЕ. до тої міри, поки такі зміни суттєво не знижують здатність антитіла зв'язувати антиген. Наприклад, в НМК можна проводити консервативні заміни (наприклад, консервативні заміни, запропоновані в цьому документі), які по суті не знижують афінність зв'язування. Такі зміни можуть бути, наприклад, за межами залишків, що контактують з антигеном, в НМК. В окремих варіантах реалізації варіантів послідовностей МН і
МІ, наведених вище, кожна НМК є або не зміненою, або містить не більше однієї, двох або трьох амінокислотних замін.
Придатним способом виявлення залишків або ділянок антитіла, які можуть бути мішенями для мутагенезу, є "аланін-скануючий мутагенез", описаний Сиппіпайат еї аї. Зсіепсе 244: 1081- 1085, 1989. В цьому способі виявляють залишок або групу залишків-мішеней (наприклад, заряджених залишків, як-от Агоу, А5р, Нів, І ув і СІ) і заміщають їх нейтральними або негативно зарядженими амінокислотами (наприклад, аланіном або поліаланіном) щоб визначити, чи впливає це на взаємодію антитіла з антигеном. У амінокислотні положення, що демонструють функціональну чутливість до первинної заміни, можна ввести подальші заміни. В альтернативному або додатковому варіанті для виявлення точок контакту між антитілом і антигеном використовують кристалічну структуру комплексу антиген-антитіло. Такі контактні або сусідні з ними залишки можна застосовувати в якості мішеней для заміни, або вони можуть не розглядатися як кандидати для заміни. Варіанти можна піддати скринінгу, щоб визначити, чи мають вони бажані властивості.
Вставки в амінокислотну послідовність включають М- і/або С-кінцеві злиття довжиною від одного залишку до поліпептидів, що містять сто або більше залишків, а також вставки одного або безлічі амінокислотних залишків всередині послідовності. Приклади кінцевих вставок включають антитіло з М-кінцевим залишком метіоніну. Інші вставні варіанти молекули антитіла включають в себе злиття М- або С-кінця антитіла з ферментом (наприклад, для АОЕРТ) або поліпептидом, що збільшує період напівжиття антитіла в сироватці. р) Варіанти, отримані в результаті глікозилювання
У деяких варіантах реалізації цього винаходу запропоноване в цьому документі антитіло модифікують з метою збільшення або зменшення ступеня глікозилювання антитіла. Додавання або видалення ділянок глікозилювання в антитіло може бути з легкістю здійснено шляхом зміни амінокислотної послідовності, в результаті чого створюється або видаляється одна або більша кількість ділянок глікозилювання.
Якщо антитіло містить Ес-область, можна змінити приєднаний до неї вуглевод. Нативні антитіла, які продукуються клітинами ссавців, як правило, містять розгалужений двоантенарний олігосахарид, зазвичай приєднаний за допомогою М-зв'язку до А5п297 в СН2-домені Ес-області.
Див., наприклад, Мугідні еї аІ. ТІВТЕСН 15: 26-32 (1997). Вказаний олігосахарид може містити різні вуглеводи, наприклад, манозу, М-ацетилглюкозамін (сіІсСМАс), галактозу і сіалову кислоту, а також фукозу, приєднану до СІСМАс в "стеблі" двоантенарної олігосахаридної структури. У деяких варіантах реалізації цього винаходу можна виконати модифікації олігосахариду в антитілі відповідно до цього винаходу з метою створення варіантів антитіл з певними покращеними властивостями.
В одному варіанті реалізації цього винаходу пропонуються варіанти антитіл, що містять вуглеводну структуру з недостатньою кількістю фукози, приєднаної (безпосередньо чи опосередковано) до Ес-області. Наприклад, кількість фукози в такому антитілі може становити від 195 до 80 95, від 1 95 до 6595, від 595 до 65 95 або від 20 95 до 40 95. Кількість фукози визначають шляхом розрахунку середньої кількості фукози у вуглеводному ланцюгу при Азп297 по відношенню до кількості всіх вуглеводних структур, приєднаних до Азп 297 (наприклад, складних гібридних структур з високим вмістом манози), виміряної за допомогою МАГОІ-ТОБ- мас-спектрометрії, як описано, наприклад, в УМО 2008/077546. А5п297 відноситься до залишку аспарагіну, розташованому приблизно в положенні 297 в Ес-області (Еи-нумерація залишків Ес- області); проте А5п297 також може розташовуватися на відстані приблизно ж З амінокислоти вище або нижче положення 297, тобто між положеннями 294 і 300, з огляду на незначні варіації послідовності в антитілах. Такі фукозильовані варіанти можуть мати поліпшену функцію АЗКЦ.
Див., наприклад, публікації патентів США МоМо 2003/0157108 і 2004/0093621. Приклади публікацій, що стосуються "дефукозильованих" або "фукозодефіцитних" варіантів антитіла, включають в себе: 5 2003/0157108; УМО 2000/61739; МО 2001/29246; 5 2003/0115614; 05 2002/0164328; 05 2004/0093621; 05 2004/0132140; 005 2004/0110704; 05 2004/0110282; 5 2004/0109865; МО 2003/085119; МО 2003/084570; МО 2005/035586; МО 2005/035778;. МО 2005/053742; МО 2002/031140; ОКа?гакі еї аї. 9. Мої. Віої. 336: 1239-1249 (2004); Матапе-ОНпикі ег а. Віоїтесп. Віоепо. 87: 614 (2004). Приклади ліній клітин, здатних продукувати дефукозильовані антитіла, включають в себе клітини Гес13 СНО, дефектні по фукозилюванню 60 білка (Кірка еї аїЇ. Агсй. Віоспет. Віорпуб5. 249: 533-545, 1986; 5 2003/0157108; ЇМО
2004/056312 А1, особливо в Прикладі 11), і нокаутні лінії клітин, такі як нокаутні клітини СНО по гену альфа-1,6-фукозилтрансферази, РТ8, (див., наприклад, Хатапе-ОНпикі еї аї. Віоїесн.
Віоепа. 87: 614, 2004; Капаа еї а!. ВіоїтесНнпо!. Віоепо. 94 (4): 680-688, 2006; ії УМО 2003/085107).
Крім того, пропонуються варіанти антитіл з олігосахаридами, розділеними навпіл, наприклад, в яких двоантенарний олігосахарид, приєднаний до Ес-області антитіла, розділений навпіл за допомогою ІСМАс. Такі варіанти антитіл можуть володіти зниженим рівнем фукозилювання і/або поліпшеною функцією АЗКЦ. Приклади таких варіантів антитіл описані, наприклад, в М/О 2003/011878; патенті США Мо 6602684; і патенті США Мо 2005/0123546. Крім того, пропонуються варіанти антитіл, що містять щонайменше один залишок галактози в складі олігосахариду, приєднаного до Ес-області. Такі варіанти антитіл можуть володіти поліпшеною функцією КЗЦ. Такі варіанти антитіл описані, наприклад, в МО 1997/30087; УМО 1998/58964; і
МО 1999/22764. с) Варіанти Ес-області
В окремих випадках реалізації цього винаходу одну або декілька амінокислотних модифікацій можна ввести в Ес-область антитіла, представленого в цьому документі, створюючи тим самим варіант Ес-області. Варіант Ес-області може містити послідовність Ес- області людини (наприклад, Ес-області ІДС1, Ідс2, ІдсЗ або ІдсС4 людини), що містить амінокислотну модифікацію (наприклад, заміну) в одному або більшій кількості амінокислотних положень.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу пропонується варіант антитіла, який володіє деякими, але не всіма ефекторними функціями, що робить його придатним кандидатом для практичних застосувань, в яких важливе значення має період напіврозпаду антитіла іп мімо, хоча окремі ефекторні функції (такі як комплемент і АЗКЦ) не потрібні або шкідливі. Для підтвердження зниження/ослаблення КЗЦ- і/або АЗКІЦ-активності можна виконати аналізи цитотоксичності іп міго і/або іп мімо. Наприклад, щоб переконатися у відсутності зв'язування антитіла з ЕсукК (і, отже, у відсутності АЗКЦ-активності) при збереженні здатності зв'язування з
ЕсКп о можна виконати аналіз зв'язування Ес-рецептора (БСК). Основні клітини, що опосередковують АЗКЦ, МК-клітини, експресують тільки ЕсукІ, в той час як моноцити експресують ЕсукКіІ, ЕсуКІІ і ЕсуУКІї. Зведена інформація про експресії ЕСК на кровотворних
Зо клітинах приведена в Таблиці З на сторінці 464 в публікації Камеїсі еї а). Аппи. Кеу. Іттипої. 9: 457-492, 1991. Необмежувальні приклади аналізу іп міго для оцінки АЗКЦ-активності молекули, що представляє інтерес, описані в патенті США Мо 5500362 (див., наприклад, НеїЇ5ігот, І. еї аї.
Ргос. Маї. Асад. бсі. ОБА 83: 7059-7063, 1986 і НеїІвігот єї аї. Ргос. Май). Асад. бсі. ОБА 82: 1499-1502, 1985; в патенті США Ме 5821337 (див. Вгиддетапп еї аї. 9. Ехр. Мед. 166: 1351-1361, 1987). В альтернативному варіанті можна використовувати методи аналізу, не пов'язані із застосуванням радіоактивних речовин (див., наприклад, аналіз цитотоксичності АСТІ"М для проточної цитометрії без застосування радіоактивних речовин (СеїІГесппоіоду, Іпс.,Моишпіаїп
Мієж, СА; і аналіз цитотоксичності СуїоТох 968 без застосування радіоактивних речовин (Рготеда, Мадізоп, МІ). В якості ефекторних клітин в таких аналізах можна застосовувати мононуклеарні клітини периферичної крові (МКПК) і клітини-натуральні кілери (МК). В альтернативному або додатковому варіанті активність АЗКЦ молекули, що представляє інтерес, можна оцінити іп мімо, наприклад, на моделі тварини, як описано в публікації Сіупез еї а)., РМАБ5
БА 95: 652-656 (1998). Крім того, можна виконати аналіз зв'язування Сід з метою підтвердження нездатності антитіла зв'язувати Сід і, отже, відсутність КЗЦ-активності. Див., наприклад, аналіз зв'язування Сід і СЗс методом ІФА в МО 2006/029879 і ММО 2005/100402.
Щоб оцінити активацію комплементу, можна виконати аналіз КЗЦ (див., наприклад, Са7апо- зЗапіого вї аї. У. Іттипої. Меїнод» 202: 163, 1996; Стадо єї а. Віоса 101: 1045-1052, 2003; і Стада еї аІ. Віоса 103: 2738-2743, 2004). Визначення зв'язування з РеНп та іп мімо кліренсу/часу напіввиведення також може бути виконано за допомогою способів, відомих в цій галузі техніки (див., наприклад, Реїкома, ЗВ еї аї. Іпг. Іттипої. 18 (12): 1759-1769, 2006).
Антитіла зі зниженою ефекторною функцією включають в себе антитіла із заміною одного або більшої кількості із залишків 238, 265, 269, 270, 297, 327 і 329 Ес-області (патент США Мо 6737056). Такі мутанти Ес включають в себе мутантів Ес із замінами в двох або більшій кількості амінокислотних положень 265, 269, 270, 297 і 327, включаючи так звані мутанти Ес "САМА" із заміною залишків 265 і 297 на аланін (патент США Ме 7332581).
Описано деякі варіанти антитіл з посиленим або ослабленим зв'язуванням з ЕсА. Див., наприклад, патент США Мо 6737056; ММО 2004/056312; і ЗПпівїд5 еї аї. 9. Віої. Снет. 9 (2): 6591- 6604, 2001).
В окремих варіантах реалізації цього винаходу варіант антитіла містить Ес-область з однією або великою кількістю амінокислотних замін, які покращують АЗКЦ, наприклад, з замінами в положеннях 298, 333 і/або 334 Ес-ділянки (нумерація залишків по системі ЕМ).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вносять зміни в Ес-область, що призводить до
Зміни (тобто поліпшення або зниження) зв'язування Сід і/або комплемент-залежної цитотоксичності (КЗЦ), наприклад, як описано в патенті США Мо 6194551, МО 99/51642 та
Ідизодіє еї аї. У. Іттипої. 164: 4178-4184, 2000.
Антитіла зі збільшеним періодом напіввиведення і посиленим зв'язуванням з неонатальним
Ес- рецептором (ЕсВпПп), який відповідає за перенесення материнських ІдС до плоду (Сишуег еї аї.
У. Іттипої. 117: 587, 1976 апа Кіт еї аї. 9. Іттипої. 24: 249, 1994), описані в О52005/0014934.
Вказані антитіла містять Ес-область з однією або більшою кількістю замін, які покращують зв'язування Ес-області з ЕсАп. Такі варіанти Ес включають в себе ті, які мають заміни в одному або більшій кількості залишків Ес-області: 238, 256, 265, 272, 286, 303, 305, 307, 311, 312, 317, 340, 356, 360, 362, 376, 378, 380, 382, 413, 424 або 434, наприклад, заміну амінокислотного залишку 434 в Ес-області (патент США Мо 7371826).
Див. також публікацію Юипсап єї аї. Майте 322: 738-40, 1988; патенти США МоМо 5648260 і 5624821; і М/О 94/29351 щодо інших прикладів варіантів Ес-області. а) Варіанти антитіл, сконструйовані із застосуванням цистеїну
У деяких варіантах реалізації цього винаходу може бути бажаним створити антитіла, сконструйовані з використанням цистеїну, наприклад, "іомМАБ", в яких один або більша кількість залишків заміщені залишками цистеїну. У конкретних варіантах реалізації цього винаходу заміщені залишки знаходяться в доступних ділянках антитіла. В результаті заміщення вказаних залишків цистеїном в доступних ділянках антитіла розташовуються здатні до реакції тіольні групи, які можна застосовувати для кон'югування антитіла з іншими фрагментами, такими як фрагменти лікарських засобів або фрагменти "лінкер-лікарський засіб", з отриманням імунокон'югата, як описано далі в цьому документі. У деяких варіантах реалізації цього винаходу цистеїном можна замінити один або більшу кількість з наступних залишків: М205 (нумерація Кабата) легкого ланцюга, АТ 18 (нумерація Е3) важкого ланцюга і 5400 (нумерація
Е)) Ес-області важкого ланцюга. Антитіла, сконструйовані шляхом введення цистеїну, можуть бути отримані, як описано, наприклад, в патенті США Мо 7521541. е) Похідні антитіл
У деяких варіантах реалізації цього винаходу, антитіло, запропоноване в цьому документі, можна додатково модифікувати шляхом введення додаткових небілкових фрагментів, відомих в цій галузі техніки і легко доступних. Фрагменти, які можна застосовувати для дериватизації антитіла, включають в себе, але не обмежуються ними, водорозчинні полімери. Не обмежені приклади водорозчинних полімерів включають, але не обмежуються ними, поліетиленгліколь (ПЕГ), сополімери етиленгліколю/пропіленгліколю, карбоксиметилцелюлозу, декстран, полівініловий спирт, полівінілпіролідон, полі-1,3-діоксолан, полі-1,3,6-триоксан, сополімер етилену/малеїнового ангідриду, поліамінокислоти (або гомополімери, або статистичні сополімери), декстран або полі (п-вінілпіролідон) поліеєтиленгліколь, гомополімери пропропіленгліколя, сополімери оксиду/етиленоксиду, поліоксиетильовані поліоли (наприклад, гліцерин), полівініловий спирт та їх суміші. Перевагою пропіонового альдегіду поліетиленгліколю у виробництві є його стабільність у воді. Полімер може мати будь-яку молекулярну вагу і може бути розгалуженим або нерозгалуженим. Число полімерів, приєднаних до антитіла, може змінюватися, і, в разі приєднання більш ніж одного полімеру, вони можуть являти собою однакові або різні молекули. Як правило, число і/або тип полімерів, що застосовуються для дериватизації, можна визначити з урахуванням факторів, що включають, але не обмежуючись перерахованим, конкретні властивості або функції антитіла, що підлягають поліпшенню, незалежно від того, чи буде похідне антитіла застосовуватися в терапії за певних умов та ін.
В іншому варіанті реалізації цього винаходу пропонуються кон'югати антитіла і небілкового компонента, які можна вибірково нагрівати шляхом опромінення. В одному варіанті реалізації цього винаходу небілюковий фрагмент являє собою вуглецеву нанотрубку (Кат еї аї., Ргос. Май).
Асад. осі. ОСОБА 102: 11600-11605, 2005). Опромінення може мати будь-яку довжину хвилі, включаючи, але не обмежуючись перерахованим, довжини хвиль, які не приносять шкоди звичайним клітинам, але нагрівають небілюовий фрагмент до температури, при якій клітини, що знаходяться по сусідству з небілююовим фрагментом, гинуть. (р) Рекомбінантні способи і композиції
Антитіла можна отримати за допомогою рекомбінантних методик і композицій, наприклад, як бо описано в патенті США Мо 4816567. В одному варіанті реалізації цього винаходу пропонується виділена нуклеїнова кислота, що кодує антитіло проти триптази, описане в цьому документі.
Така нуклеїнова кислота може кодувати амінокислотну послідовність, яка містить МІ, і/або амінокислотну послідовність, яка містить МН антитіла (наприклад, легкий і/або важкий ланцюги антитіла). У додатковому варіанті реалізації цього винаходу пропонуються один або більша кількість векторів (наприклад, експресійні вектори), що містять такі нуклеїнові кислоти. У деяких варіантах реалізації цього винаходу пропонується клітина-хазяїн, що містить таку нуклеїнову кислоту. В одному такому варіанті реалізації цього винаходу клітина-хозяїн містить (наприклад, в результаті трансформації): (1) вектор, що містить нуклеїнову кислоту, яка кодує амінокислотну послідовність, яка містить Мі. антитіла, і амінокислотну послідовність, яка містить УН антитіла, або (2) перший вектор, що містить нуклеїнову кислоту, яка кодує амінокислотну послідовність, яка містить Мі антитіла, і другий вектор, що містить нуклеїнову кислоту, яка кодує амінокислотну послідовність, яка містить МН антитіла. В одному варіанті реалізації цього винаходу вказана клітина-хозяїн є еукаріотичною, наприклад, клітиною яєчника китайського хом'яка (СНО), клітиною 293 або лімфоїдною клітиною (наприклад, клітиною МО, М50О, Зрг20). В одному варіанті реалізації цього винаходу пропонується спосіб отримання антитіла проти триптази, при цьому вказаний спосіб включає культивування клітини-хазяїна, що містить нуклеїнову кислоту, що кодує антитіло, як описано вище, в умовах, придатних для експресії антитіла, і, в деяких випадках, вилучення антитіла з клітини-хазяїна (або середовища, в якій культивують клітину-хазяїна).
Для рекомбінантної продукції антитіла проти триптази, нуклеїнову кислоту, що кодує антитіло, наприклад, як описано вище, виділяють і вставляють в один або більшу кількість векторів для подальшого клонування і/або експресії в клітині-хазяїні. Таку нуклеїнову кислоту легко виділити і секвенувати за допомогою загальноприйнятих методик (наприклад, із застосуванням олігонуклеотидних зондів, здатних специфічно зв'язуватися 3з генами, що кодують важкі і легкі ланцюги антитіла).
Клітини-хазяїни, придатні для клонування або експресії векторів, які кодують антитіло, включають прокаріотичні або еукаріотичні клітини, описані в цьому документі. Наприклад, антитіла можна отримувати в бактеріях, особливо, якщо глікозилювання і ефекторна функція Ес не є необхідними. Способи експресії фрагментів антитіл і поліпептидів в бактеріях можна знайти, наприклад, в патентах США МоМо 5648237, 5789199 та 5840523. Див. також Спагоп,
Метод іп МоїІесшіаг Віоіоду, Мої. 248 (В. К. С. Іо, єд., Нитапа Ргевзв, Тоїома, МУ, 2003), рр. 245- 254, де описана експресія фрагментів антитіла в Е. соїї. Після експресії антитіло можна перевести з маси бактеріальних клітин в розчинну фракцію, після чого додатково очистити.
На додаток до прокаріот, придатними хазяїнами для клонування або експресії векторів, які кодують антитіло, є еукаріотичні мікроорганізми, наприклад, міцеліальні гриби або дріжджі, в тому числі штами грибів і дріжджів з "гуманізованими" шляхами глікозилювання, які дозволяють отримувати антитіло з частково або повністю людської моделлю глікозилювання. Див.
Сегпдговв Маї. Віоїесн. 22: 1409-1414, 2004 і | і еї аї. Маї. Віотесі. 24: 210-215, 2006.
Придатні для експресії глікозильованого антитіла клітини-хазяїни також можна отримати з багатоклітинних організмів (безхребетних і хребетних). Приклади клітин безхребетних включають клітини рослин і комах. Ідентифіковано численні бакуловірусні штами, які можна застосовувати в поєднанні з клітинами комах, зокрема, для трансфекції клітин Зродорієга
Тгидірегаа.
Крім того, в якості господарів можна використовувати культури клітин рослин. Див., наприклад, патенти США МоМо 5959177, 6040498, 6420548, 7125978 та 6417429 (які описують технологію РІ АМТІВООСІЕ5" для виробництва антитіл в трансгенних рослинах).
Крім того, в якості хазяїнів можна застосовувати клітини хребетних. Наприклад, можна застосовувати клітинні лінії ссавців, адаптовані для зростання в суспензії. Інші приклади придатних ліній клітин-хазяїнів ссавців представляють собою лінію клітин нирки мавпи СМІ1, трансформованих 540 (СО5-7); ембріональну лінію клітин нирки людини (клітини 293 або 293, як описано, наприклад, в публікації Сзгапат еї аї., У. Сбеп МігоЇ. 36: 59 (1977)); клітини нирки дитинчати хом'яка (ВНК); мишачі клітини Сертолі (клітини ТМ4, як описано, наприклад, в публікації Маїпег Віо!. Кергод. 23: 243-251, 1980); клітини нирки мавпи (СМІ1); клітини нирки африканської зеленої мавпи (МЕКО-76); клітини карциноми шийки матки людини (НЕГА); клітини нирки собаки (МОСК, клітини печінки сірого щура (ВК ЗА), клітини легенів людини (М/138), клітини печінки людини (Нер 02), клітини пухлини молочної залози миші (ММТ 060562), клітини ТК, як описано, наприклад, в Маїнег еї а. АппаіЇ5 МУ Асад. зсі. 383: 44-68, 1982; клітини
МАО-5; і клітини Е54. Інші придатні лінії клітин-хазяїнів ссавців включають клітини яєчника китайського хом'яка (СНО), в тому числі ОНЕК:- клітини СНО (паб еї аї. Ргос. Маї|!. Асай. 5оі. 60 БА 77: 4216, 1980); і лінії клітин мієломи, такі як МО, М5О ї 5рг/0. Огляд деяких ліній клітин-
хазяїнів ссавців, придатних для продукції антитіл, див., наприклад, в публікаціях Малакі еї аї.
Меїподз іп МоїІесшціаг Віоіоду, Мої. 248 (В. К. С. 10, єд., Нитапа Ргевзв, Тоїожма, МУ, ), рр. 255-268, 2003. (с) Аналізи
Антитіла проти триптази, пропоновані в цьому документі, можуть бути ідентифіковані, піддані скринінгу, або досліджені щодо їх фізичних/хімічних властивостей і/або біологічної активності за допомогою різних аналізів, відомих в цій галузі техніки. 1. Аналізи зв'язування та інші аналізи
В одному аспекті антитіло проти триптази згідно з цим винаходом досліджують на його антигензв'язуючу активність, наприклад, за допомогою відомих способів, таких як ІФА, вестерн- блот, поверхневий плазмонний резонанс (РЕ) тощо.
В іншому аспекті можна застосовувати конкурентні аналізи для ідентифікації антитіла, здатного конкурувати з антитілом проти триптази за цим винаходом за зв'язування з триптазою.
В окремих випадках реалізації цього винаходу таке конкуруюче антитіло зв'язується з тим же епітопом (наприклад, лінійним або конформаційним епітопом), що і антитіло проти триптази, описане в цьому документі. В окремих випадках реалізації цього винаходу таке конкуруюче антитіло зв'язується з перекритим епітопом (наприклад, лінійним або конформаційним епітопом), що і антитіло проти триптази, описане в цьому документі. Детальний опис ілюстративних методів картування епітопа, з яким зв'язується антитіло, можна знайти в публікації Моїтіє "Ерйоре Марріпд Ргоїосої5", іп Меїйоав іп Моїеєсціаг Віоіоду Мої!. 66 (Нитапа
Ргез55, Тоїома, М), 1996.
У типовому конкурентному аналізі іммобілізовану триптазу інкубують в розчині, що містить перше мічене антитіло, яке зв'язується з триптазою, і друге немічене антитіло, яке досліджують на його здатність конкурувати з першим антитілом за зв'язування з триптазою. Друге антитіло може бути присутнім в супернатанті гібридом. В якості контролю іммобілізовану триптазу інкубують в розчині, який містить перше мічене антитіло, але не містить друге немічене антитіло. Після інкубування в умовах, що допускають зв'язування першого антитіла з триптазою, видаляють надлишок незв'язаного антитіла і вимірюють кількість мітки, зв'язаної з іммобілізованою триптазою. Якщо кількість мітки, зв'язаної з іммобілізованою триптазою,
Зо істотно знижується в аналізованому зразку у порівнянні з контрольним зразком, то це вказує на те, що друге антитіло конкурує з першим антитілом за зв'язування з триптазою. Див. публікацію
Напоу» єї аї., Апіїродієв: А І арогаюгу Мапиа! Сп. 14 (Сода 5рііпд Наротг І арогаїогу, Соїд 5рііпд
Нагбог, МУ), 1988.
В інших варіантах реалізації цього винаходу конкуренцію двох антитіл за зв'язування з одним і тим же епітопом визначають за допомогою аналізу зв'язування епітопа. Наприклад, мічений антиген іммобілізують на твердій поверхні і вводять в реакцію з насичуючою кількістю першого антитіла. Потім додають друге конкуруюче антитіло. Будь-яке додаткове зв'язування другим антитілом, виявлене, наприклад, за допомогою аналізу ОСТЕТФ (РопевВіо) або інших методів біошарової інтерферометрії(ВІ І), вказує на те, що два антитіла зв'язуються з різними неперекритими епітопами. Відсутність додаткового зв'язування вказує на те, що два антитіла зв'язуються з одним і тим же або перекритим епітопом. Для демонстрації того, що два антитіла зв'язуються з однаковими або перекритими епітопами також можна застосовувати деякі інші методики, включаючи ІФА, ексклюзійну хроматографію, кристалографію, НОХ-М5, мутагенез та інші методи 5РЕ. Подібні методики можуть застосовуватися для визначення того, чи здійснює антитіло перехресне блокування антитіла за цим винаходом або чи є антитіло перехресно блокованим за допомогою антитіла за цим винаходом. 2. Аналізи активності
В одному аспекті пропонуються аналізи для ідентифікації антитіл проти триптази, які мають біологічну активність. Біологічна активність може включати, наприклад, зв'язування з триптазою (наприклад, триптазою в кровоносному руслі або в дихальних шляхах) або її пептидним фрагментом, або іп мімо, іп мійго, або ех мімо. В інших варіантах реалізації цього винаходу біологічна активність може включати блокування або нейтралізацію триптази. Наприклад, в деяких варіантах реалізації цього винаходу біологічна активність може включати блокування або нейтралізацію протеолітичної активності триптази. В цьому винаході також пропонуються антитіла, що володіють такою біологічною активністю іп мімо та/або іп міго. В окремих варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом досліджують на таку біологічну активність.
Наприклад, в деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом досліджують на інгібування активності триптази в ферментативному аналізі триптази, наприклад, із застосуванням пептидного субстрату (наприклад, синтетичного пептиду 5-2288), бо наприклад, як описано в Прикладах. (наприклад, Приклад 1, зокрема Розділ (А) (мії) (а)), або за допомогою методів, відомих в цій галузі техніки (див., наприклад, публікацію Рикиока еї аї. ..
Іттипої. 176: 3165-3172, 2006). У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібування активності триптази в ферментативному аналізі триптази здійснюють при нейтральному рН або близько того (наприклад, при рН 7, наприклад, при рН 7, близько рН 7,4 або близько рН 8). В інших варіантах реалізації цього винаходу інгібування активності триптази в ферментативному аналізі триптази здійснюють при кислотному рН (наприклад, при рН 6,0, наприклад, близько рн 4,0, близько рН 5,0, близько рН 6,0 або близько рн 6,5).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом досліджують на здатність руйнувати триптазу, що має тетрамерну структуру (таку як зріла триптаза, присутня в секреторних гранулах тучних клітин або вивільнена з них), з утворенням мономерів, що можна визначити за допомогою будь-якого придатного способу, відомого в цій галузі техніки, включаючи гель-фільтраційну хроматографію (наприклад, гель-фільтраційну хроматографію
ЗИРЕКОБЕФ 12). Див., наприклад, в публікації Рикиока еї аї. У. Іттипої. 176: 3165-3172, 2006.
В інших варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом досліджують на здатність інгібувати стимульовану триптазою проліферацію і/або скорочення первинних гладком'язових клітин (ГМК) дихальних шляхів людини, як описано, наприклад, в Прикладі 1.
В інших варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом досліджують на здатність інгібувати дегрануляцію тучних клітин і/або вивільнення гістаміну, наприклад, стимульоване триптазою і/або ІДЕ. Такі аналізи описані, наприклад, в Прикладі 1.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом досліджують на здатність інгібувати активну триптазу, наприклад, в аналізі активної триптази (див., наприклад,
Фіг. 15 і Приклад б), наприклад, в зразку (наприклад, в рідині бронхоальвеолярного лаважу), отриманому від суб'єкта після введення антитіла вказаному суб'єкту (наприклад, шляхом внутрішньовенної або підшкірної ін'єкції).
У ще додаткових варіантах реалізації цього винаходу антитіло за даним винаходом досліджують на здатність модулювати (наприклад, збільшувати або зменшувати) рівні загальної триптази, наприклад, в аналізі загальної триптази (див., наприклад, Фіг. 15 і Приклад б), наприклад, в зразку (наприклад, в рідині бронхоальвеолярного лаважу), отриманому від суб'єкта після введення антитіла вказаному суб'єкту (наприклад, шляхом внутрішньовенної або
Зо підшкірної ін'єкції). (4) Імунокон'югати
В цьому винаході також пропонуються імунокон'югати, що містять антитіло проти триптази згідно з цим винаходом, кон'юЮюговані з одним або більшою кількістю цитотоксичних агентів, наприклад, хіміотерапевтичних агентів або лікарських засобів, інгібіторів росту, токсинів (наприклад, білкові токсини, токсини бактеріального, грибкового, рослинного або тваринного походження, що володіють ферментативною активністю, або їх фрагменти) або радіоактивних ізотопів.
У одному варіанті реалізації цього винаходу імунокон'югат являє собою кон'югат антитіло- лікарський засіб (А0С), в якому антитіло кон'юговане з одним або більшою кількістю лікарських засобів, включаючи, але не обмежуючись ними, майтансиноїд (див. в патентах США МоМо 5208020, 5416064 та в Європейському патенті ЕР 0425235 ВІ); ауристатин, наприклад, фрагменти лікарського засобу монометилауристатину СЕ і ОР (ММАЕ і ММАБЕ) (див. в патентах
США МоМо 5635483 і 5780588, а також 7498298); доластатин; каліхеаміцин або його похідне (див. в патентах США МоМо 5712374, 5714586, 5739116, 5767285, 5770701, 5770710, 5773001 ї 5877296; Ніптап вї а!., Сапсег Вев. 53: 3336-3342, 1993; і І оде єї аі. Сапсег Кев. 58: 2925-2928, 1998); антрациклін, такий як дауноміцин або доксорубіцин (див. Кгаїх еї а!., Ситтепі Мед. 13: 477- 523, 2006; Уейтгеу сеї аї. Віоогдапіс є Мед. Спет. І ецегз5 16: 358-362, 2006; Тогдом еї аї. Віосопі.
Спет. 16: 717-721, 2005; Маду вї а!. Ргос. Маї!. Асад. 5сі. ОБА 97: 829-834, 2000; Виромстпік еї аї.
Віоогуд. Мед. Спет. І ецегз 12: 1529-1532, 2002; Кіпо еї а. 9). Мед. Спет. 45:4336-4343, 2002; і в патенті США Мо 6630579); метотрексат; віндезин; таксан, як-от доцетаксел, паклітаксел, ларотаксел, тезетаксел і ортатаксел; тріхотецен; а також СС1065.
В іншому варіанті реалізації цього винаходу імунокон'югат містить антитіло, описане в цьому документі, кон'юговане з токсином, що володіє ферментативною активністю, або його фрагментом, включаючи, але не обмежуючись цим, ланцюг А дифтерійного токсину, незв'язуючі активні фрагменти дифтерійного токсину, ланцюг А екзотоксину (з Рхеендотопах аеєгидіпова), ланцюг А рицину, ланцюг А абріна, ланцюг А модексіна, альфа-сарцин, білки АПІешпіевз Тогаїї, білки діантіна, білки Рпуюіасса атегісапа (РАРІ, РАРІЇ ї РАР-5), інгібітор Мотогаїса сНагапіа, курцин, кротин, інгібітор Заропагіа опПісіпаїї5, гелонін, мітогеллін, рестріктоцин, феноміцин, еноміцин і тріхотецени.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу імунокон'югат містить антитіло, як описано в цьому документі, кон'юЮговане з радіоактивним атомом з утворенням радіокон'югата. Для отримання радіокон'югатів доступні різноманітні радіоактивні ізотопи. Приклади включають в себе АД", 1191, 25, узо Де!86, Де!88, Зп53, Ві, рзг, рр": і радіоактивні ізотопи Ги. У разі, якщо радіокон'югат застосовують для виявлення, він може містити радіоактивний атом для сцинтиграфічних досліджень, наприклад, технецій-99т (іс9У9т) або 123, або спінову мітку для візуалізації за допомогою ядерного магнітного резонансу (ЯМР) (також відомої як магнітно- резонансна візуалізація, МРВ), наприклад, йод-123, йод-131, індій-111, фтор-19, вуглець-13, азот-15, кисень-17, гадоліній, марганець або залізо.
Кон'югати антитіла і цитотоксичного агента можуть бути отримані із застосуванням безлічі біфункціональних агентів, що зв'язують білок, таких як М-сукцинімідил-3-(2-піридилдитіо) пропіонат (5РОР), сукцинімідил-4-(М-малеїмідометил) циклогексан-1-карбоксилат (МСС), імінотіолан (ІТ), біфункціональні похідні імідоефірів (такі як диметиладипімідат НОЇ), активні складні ефіри (такі як дисукцинімідил суберат), альдегіди (такі як глутаровий альдегід), біс- азидосполуки (такі як біс (п-азидобензоїл) гександиамін), похідні біс-діазонію (такі як біс (п- діазонійбензоїл)-етилендіамін), диїзоцианати (такі як толуол-2,6-диізоцианат) і біс-активні сполуки фтору (такі як 1,5-дифтор-2, 4-динітробензол). Наприклад, імунотоксин на основі рицину може бути отриманий, як описано в публікації Мпена еї а!., Зсіепсе 238: 1098, 1987. 1-
Ізотіоцианатбензил-3-метилдіетилентріамінпентауксусна кислота (МХ-ОТРА), мічена вуглецем- 14, являє собою типовий хелатуючий агент для кон'югування радіонуклеотиду з антитілом. Див.
МО 94/11026. Лінкер може являти собою "лінкер, що розщеплюється", який полегшує вивільнення цитотоксичного лікарського засобу в клітині. Наприклад, можна застосовувати кислотолабільний лінкер, лінкер, чутливий до пептидази, фотолабільний лінкер, диметильний лінкер або дисульфідвмісний лінкер (Спагі еї аІ., Сапсег Ке5. 52: 127-131 (1992); патент США Мо 5208020).
Імунокон'югати або АОС в цьому документі прямо мають на увазі, але не обмежуються кон'югатами, отриманими за допомогою перехресно-зшиваючих реагентів, включаючи, без обмежень, ВМР5, ЕМО5, СМВ5, НВУЗ5, І С-5МОС, МВ5, МРВН, ВАР, 5ІА, БІАВ, 5МОС, 5МРВ,
ЗМРН, сульфо-ЕМСОС5, сульфо-ЗМВ5, сульфо-КМИО5, сульфо-МВ5, сульфо-5ІАВ, сульфо-
Зо ЗМСС і сульфо-5МРВ, а також ЗУ5В (сукцинімідил- (4-вінілсульфон) бензоат), які є комерційно доступними (наприклад, від Ріегсе Віоїтесппоіоду, Іпс., ВоскКіога, ІГ., ОБА). (є) Способи та композиції для діагностики та виявлення
В окремих варіантах реалізації цього винаходу кожне із пропонованих в цьому описі антитіл проти триптази можна застосовувати для виявлення наявності 95 в біологічному зразку. В цьому контексті термін "виявлення" охоплює кількісне або якісне виявлення. В окремих варіантах реалізації цього винаходу біологічний зразок містить клітину або тканину, включаючи, але не обмежуючись цим, тучні клітини, базофіли, епітеліальні клітини або легеневу тканину (наприклад, гладкі м'язи бронхів). В окремих варіантах реалізації цього винаходу біологічний зразок містить кров (наприклад, цільну кров, сироватку або плазму), мокроту, рідину бронхоальвеолярного лаважу, або зразок назосорбції.
В одному варіанті реалізації цього винаходу пропонується антитіло проти триптази для застосування в способі діагностики або виявлення. У додатковому аспекті пропонується спосіб виявлення наявності триптази у біологічному зразку. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб включає приведення в контакт біологічного зразка з антитілом проти триптази, як описано в цьому документі, в умовах, що забезпечують зв'язування антитіла проти триптази з триптазою, і визначення утворення комплексу антитіла проти триптази з триптазою.
Такий спосіб може виконувати в умовах іп міго або іп мімо. В одному варіанті реалізації цього винаходу антитіло проти триптази застосовують для вибору суб'єктів, які підходять для лікування за допомогою антитіла проти триптази, наприклад, коли триптаза є біомаркером для відбору пацієнтів.
Типові порушення, які можуть бути діагностовані з застосуванням антитіла за цим винаходом, включають легеневі порушення (наприклад, астма (наприклад, астма з високим рівнем Т2 або астма з низьким рівнем ТП2), гіперреактивність дихальних шляхів або ХОЗЛ), аутоїмунні порушення (наприклад, ревматоїдний артрит, псоріаз, еозинофільний езофагіт, ЗЗК і хвороба Крона), запальні порушення (наприклад, хронічна ідіопатична кропив'янка (ХІК або
ХСК), атопічний дерматит або алергічний риніт), фіброзні порушення (наприклад, ІЛФ), гранулоцитарні (нейтрофільні або еозинофільні) порушення, моноцитарні порушення, лімфоцитарні порушення, порушення, асоційовані зі збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або патологічної тканини (таких як гладкі клітини, макрофаги 60 або лімфоцити) або стромальних клітин (таких як фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелію або ендотелію), а також порушення, асоційовані з триптазою, або порушення, опосередковані триптазою.
Наприклад, в деяких випадках антитіла за цим винаходом можна застосовувати для діагностики або виявлення анафілаксії (наприклад, гострої системної анафілаксії) або мастоцитозу (наприклад, негострого системного мастоцитозу), наприклад, як описано в публікації Зспуагі» еї аї. Іттипої. АМПегду Сіп. М. Ат. 26: 451-463, 2006). Антитіла за цим винаходом можна застосовувати, наприклад, в ІФА для визначення рівнів загальної триптази, про-триптази і/або зрілої триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом можна застосовувати в якості іммобілізованого антитіла в ІФА. В інших варіантах реалізації цього винаходу антитіло за цим винаходом можна застосовувати в якості детекторного антитіла в ІФА. У конкретних варіантах реалізації цього винаходу нормальний еталонний рівень загальної триптази в сироватці або плазмі може становити близько 1-15 нг/мл (наприклад, близько 1 нг/мл, близько 2 нг/мл, близько З нг/мл, близько 4 нг/мл, близько 5 нг/мл, близько 6 нг/мл, близько 7 нг/мл, близько 8 нг/мл, близько 9 нг/мл, близько 10 нг/мл, близько 11 нг/мл, близько 12 нг/мл, близько 13 нг/мл, близько 14 нг/мл або близько 15 нг/мл). У деяких випадках збільшення щодо нормального еталонного рівня загальної триптази застосовується в якості діагностичного індикатора порушення, асоційованого з триптазою. У деяких варіантах реалізації цього винаходу нормальний еталонний рівень зрілої триптази в сироватці або плазмі може становити «1 нг/мл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу збільшення щодо нормального еталонного рівня зрілої триптази можна застосовувати в якості діагностичного індикатора порушення, асоційованого з триптазою.
У деяких варіантах реалізації цього винаход пропонуються мічені антитіла проти триптази.
Мітки включають, але не обмежуючись цим, мітки або фрагменти, які виявляються прямим способом (наприклад, флуоресцентні, хромофорні, електроннощільні, хемілюмінесцентні і радіоактивні мітки), а також фрагменти, такі як ферменти або ліганди, які виявляються непрямим способом, наприклад, через ферментативну реакцію або молекулярні взаємодії.
Типові мітки включають, але не обмежуються перерахованим, радіоізотопи З2Р, 140, 125І, ЗН 11, флуорофори, такі як рідкоземельні хелати або флуоресцеїн і його похідні, родамін і його похідні, дансил, умбелліферон, люціферази, наприклад, люціфераза світлячка і бактеріальна
Зо люціфераза (описана в патенті США Мо 4737456), люциферин, 2,3-дігідрофталазиндіони, пероксидазу хрону (НЕР), лужну фосфатазу, р-галактозидазу, глюкоамилазу, лізоцим, оксидази вуглеводів, наприклад, глюкозооксидазу, галактозооксидазу і глюкозо-6-фосфатдегідрогеназу, оксидази гетероциклічних сполук, такі як уриказа і ксантиноксидаза, в поєднанні з ферментом, який використовує пероксид водню для окислення попередника барвника, такого як НЕР, лактопероксидазу або мікропероксидазу, біотин/авідин, спінові мітки, мітки-бактеріофаги, стабільні вільні радикали тощо. (Її Фармацевтичні склади
Фармацевтичні склади антитіла проти триптази за цим винаходом отримують шляхом змішування такого антитіла, що має необхідний ступінь чистоти, з одним або більшою кількістю необов'язкових фармацевтично прийнятних носіїв (див., наприклад, Кептіпдіоп'є Рпаптасеціїса!
Зсіепсе5 161п еййіоп, О5ої, А. Ед., 1980), у вигляді ліофілізованих складів або водних розчинів.
Фармацевтично прийнятні носії є в загальному випадку нетоксичними для реципієнтів в застосовуваних дозах і концентраціях, і включають, але не обмежуються цим, буферні речовини, наприклад, фосфат, цитрат і інші органічні солі; антиоксиданти, включаючи аскорбінову кислоту та метіонін; консерванти (наприклад, хлорид октадецілдіметилбензиламонію; хлорид гексаметонію; хлорид бензалконію; хлорид бензетонію; фенол; бутиловий або бензиловий спирт; алкілпарабени, наприклад, метил- або пропілпарабен; катехол; резорцин; циклогексанол; З-пентанол; і т-крезол); низькомолекулярні (містять менше 10 залишків) поліпептиди; білки, наприклад, сироватковий альбумін, желатин або імуноглобуліни; гідрофільні полімери, наприклад, полівінілпіролідон; амінокислоти, наприклад, гліцин, глутамін, аспарагін, гістидин, аргінін або лізин; моносахариди, дисахариди та інші вуглеводи, включаючи глюкозу, манозу або декстрини; хелатуючі агенти, наприклад, ЕДТК; цукри, наприклад, сахарозу, маніт, трегалозу або сорбіт; солеутворюючі протиіїони, наприклад, натрію; металовмісні комплекси (наприклад, комплекси 2п-білок) і/або неіїонні поверхнево- активні речовини, такі як поліетиленгліколь (ПЕГ). Приклади фармацевтично прийнятних носіїв в цьому документі додатково включають засоби, що забезпечують внутрішньотканинний розподіл лікарських засобів, такі як розчинні нейтрально-активні глікобілки, що містять гіалуронідазу (ЗНАБЕСР), наприклад, розчинні глікобілки РН-20 людини, містять гіалуронідазу, такі як ГІНиИРН2гО (НУ ЕМЕХФ, Вахіег Іпіегпайіопаї, Іпс.). Деякі приклади 5НАБЕСР і способи їх бо застосування, включаючи гНиРН20, описані в патентних публікаціях США МоМо 2005/0260186 і
2006/0104968. В одному аспекті 56НАБЕСР об'єднують з однією або більшою кількістю додаткових глюкозаміногліканаз, таких як хондроїтінази.
Типові ліофілізовані склади антитіл описані в патенті США Мо 6267958. Водні склади антитіл включають ті, які описані в патенті США Ме 6171586 та МО 2006/044908, останні склади містять гістидин-ацетатний буфер.
Склад, описаний в цьому документі, також може містити більше однієї активної сполуки, якщо це необхідно для конкретного показання, що підлягає лікуванню, прийнятніше, сполуки з взаємодоповнюючими активностями, які не спричиняють взаємного негативного впливу.
Наприклад, може бути бажано додатково забезпечити антагоніст зв'язування осі інтерлейкіну-13 (І -13), антагоніст зв'язування осі інтерлейкіну-1 7 (1-17), антагоніст зв'язування осі інтерлейкіну- 5 (1-5), антагоніст зв'язування осі ІЇ/-33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст
ТЕРАЇТ, антагоніст СКТН2, бронходилятуючий лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ/-13, являє собою антитіло проти 1-13, наприклад лебрікізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування ІЇ/-5 або антагоніст зв'язування рецептора ІЇ/-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ-33 являє собою антагоніст зв'язування
І/-33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування ІІ -33 являє собою антитіло проти ІІ -33. У деяких випадках антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб. У деяких випадках антагоніст ІДЕ являє собою омалізумаб (КСОЛАРФ).
Такі активні інгредієнти присутні в комбінації в кількостях, ефективних для передбачуваної мети.
Активні інгредієнти можна поміщати в мікрокапсули, отримані, наприклад, за допомогою методик коацервації або міжфазної полімеризації, наприклад, такі як гідроксиметилцелюлозні або желатинові мікрокапсули і полі--"метилметакрилатні) мікрокапсули, відповідно, в колоїдні системи доставки лікарських засобів (такі як ліпосоми, альбумінові мікросфери, мікроемульсії, наночастинки і нанокапсули) або в макроемульсії. Такі методики описані в Ветіпдіоп'є
Ріпаптасеціїса! бсіепсе 161п єдійоп, Озої, А. Ес., 1980.
Можна виготовити препарати з уповільненим вивільненням. Придатні приклади препаратів з
Зо уповільненим вивільненням включають в себе напівпроникні матриці з твердих гідрофобних полімерів, що містять вказане антитіло, при цьому вказані матриці знаходяться в формі формованих виробів, таких як, наприклад, плівки або мікрокапсули.
Склади, призначені для застосування іп мімо, зазвичай є стерильними. Стерильності легко досягти, наприклад, шляхом фільтрації через мембрани для стерильної фільтрації.
В цьому винаході пропонуються фармацевтичні композиції, які включають антиоксиданти.
Такі композиції можна застосовувати для зменшення окислення антитіла, описаного в цьому документі (наприклад, антитіла проти триптази, такого як ПиЗ1А.м11). У деяких випадках антиоксидант включають для зменшення окислення залишку триптофану, наприклад залишку триптофану у НМЕ-ділянці або ЕЕ-ділянці варіабельної ділянки. У конкретних випадках антиоксидант включають для зменшення окислення залишку НМК-НЗ антитіла проти триптази, наприклад, М/100 в пиЗт1А.м11. У деяких випадках антиоксидант включають в композицію для зменшення окислення залишку метіоніну, наприклад, залишку метіоніну в Ес-області антитіла (наприклад, антитіла проти триптази), такого як Есе-залишки М251, М357 і/або М427 (наприклад, пПиЗТАм11).
У деяких випадках фармацевтична композиція включає будь-яке з антитіл, описаних в цьому документі, і антиоксидант. У деяких випадках антитіло схильне до окислення (наприклад, на одному або більшій кількості (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10) залишків триптофану або метіоніну). З цією метою можна застосовувати будь-який придатний антиоксидант. Наприклад, в деяких випадках вказана композиція включає один або більшу кількість антиоксидантів (наприклад, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 9 антиоксидантів), вибраних з групи, що складається з М- ацетилтриптофану (наприклад, М-ацетил Оі-триптофан або М-ацетил ОЮ-триптофан), триптофану, метіоніну (наприклад, І -метіонін), цистеїну, глутатіону, тіосорбітолу, аскорбінової кислоти, монотіогліцерину, циклодекстринів, тролокси, піридоксину, поліолів (наприклад, маніт), сахарози, металохелатора (наприклад, ЕДТК) і їх комбінації (наприклад, комбінація М- ацетилтриптофану і метіоніну). У деяких випадках антиоксидант являє собою /-М- ацетилтриптофан (наприклад, М-ацетил ОІ-триптофан або М-ацетил Ю-триптофан). В інших випадках антиоксидант являє собою метіонін (наприклад, І-метіонін або О-метіонін). У конкретних випадках композиція включає М-ацетилтриптофан (наприклад, М-ацетил-Оі - триптофан або М-ацетил-О-триптофан) і метіонін (наприклад, І-метіонін або О-метіонін).. У деяких випадках М-ацетилтриптофан зменшує або запобігає окисленню триптофану в антитілі.
У деяких випадках метіонін зменшує або запобігає окисленню метіоніну в антитілі.
Фармацевтична композиція може включати будь-яку придатну концентрацію антиоксиданту для зменшення або усунення окислення. Наприклад, концентрація поліолів (наприклад, маніту) або сахарози може становити від близько 1 95 (вага/об'єм) до близько 25 95 (вага/об'єм), наприклад, близько 1 95, близько 2 95, близько З 95, близько 4 95, близько 5 95, близько 6 95, близько 7 95, близько 8 95, близько 9 905, близько 10 95, близько 11 95, близько 12 95, близько 13 95, близько 15 95, близько 16 95, близько 17 95, близько 18 95, близько 19 95, близько 20 95 або близько 25 95 (вага/об'єм). У конкретних випадках концентрація поліолів (наприклад, маніту) або сахарози може становити близько 1595 (вага/об'єм). В іншому прикладі концентрація металохелаторів (наприклад, ЕДТК) може становити від близько 0,01 95 (вага/об'єм) до близько 1 95 (вага/об'єм), наприклад, близько 0,01 95, близько 0,02 96, близько 0,03 95, близько 0,04 95, близько 0,05 95, близько 0,06 95, близько 0,07 95, близько 0,08 95, близько 0,09 95, близько 0,1 Об, близько 0,15 95, близько 0,2 95, близько 0,25 95, близько 0,3 95, близько 0,4 95, близько 0,45 95, близько 0,5 95, близько 0,6 95, близько 0,7 95, близько 0,8 95, близько 0,9 95 або близько 1 95 (вага/об'єм). У конкретних випадках концентрація металохелатора (наприклад, ЕДТК) може становити близько 0,4 95 (вага/об'єм). У ще одному прикладі концентрація метіоніну і/або триптофану може становити від близько 0,1 мг/мл до близько 10 мг/мл, наприклад, близько 0,1 мг/мл, близько 0,5 мг/мл, близько 1 мг/мл, близько 2 мг/мл, близько З мг/мл, близько 4 мг/мл, близько 5 мг/мл, близько 6 мг/мл, близько 7 мг/мл, близько 8 мг/мл, близько 9 мг/мл або близько 10 мг/мл. У деяких випадках концентрація метіоніну і/або триптофану становить близько 2 мг/мл.
Наприклад, в деяких випадках, в цьому винаході пропонується фармацевтична композиція, яка включає: () виділене антитіло, яке зв'язується з триптазою людини, або його антигензв'язуючих фрагмент, при цьому вказане антитіло містить наступні шість гіперваріабельних ділянок (НУК): (а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (5ЕО ІЮО МО: 7); (5) НМЕ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗ3ОЗЗТУУХАВТМКО (ЗЕО ІЮО МО: 2); (с) НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КМУООСУУМЕОМ (5ЕБО ІЮ МО: 8); (4) НМА-І1, що містить
Зо амінокислотну послідовність 5АБОЗМІТУМУ (5БО І МО: 4); (є) НМК-І2, що містить амінокислотну послідовність КТЗОГАЗ (ЗЕБЕО ІЮ МО: 5); і () НМК-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІТ (5ЕО ІЮО МО: 6); (ії) М-ацетилтриптофан (наприклад, М-ацетил-Оі - триптофан або М-ацетил-О-триптофан) і (ії) метіонін (наприклад, І -метіонін або ЮО-метіонін).
Будь-яку придатну концентрацію М-ацетилтриптофану (наприклад, М-ацетил-ОІ -триптофану або М-ацетил-О-триптофану) можна застосовувати в будь-який з композицій, описаних в цьому документі. У деяких випадках концентрація М-ацетилтриптофану (наприклад, М-ацетил-ОІ - триптофану або М-ацетил-О-триптофану) становить від близько 0,05 мМ до близько 20 мМ (наприклад, від близько 0,05 мМ до близько 20 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 19 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 18 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 17 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 16 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 15 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 14
ММ, від близько 0,05 мМ до близько 13 мМ від близько 0,05 мМ до близько 13 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 12 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 11 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 10 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 9 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 8 мМ, Від близько 0,05 мМ до близько 7 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 6 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 5 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 4 мМ, від близько 0,05 мМ до близько З мМ, від близько 0,05 мМ до близько 2 мМ, від близько 0,05 мМ до близько 1 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 20 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 19 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 18 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 17 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 16 мМ, від близько 0,1 мМ мМ до близько 15 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 14 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 13 мМ,
БО від близько 0,1 мМ до близько 13 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 12 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 11 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 10 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 9 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 8 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 7 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 6 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 5 мМ, від близько 0, ї1мММ до близько 4 мМ, від близько 0,1 мМ до близько З мМ, від близько 0,1 мМ до близько 2 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 1 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 0,9 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 0,8 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 0,7 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 0,6 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 0,5 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 0,4 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 0,3 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 20 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 19 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 18 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 17 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 16 М. 60 ММ, від близько 0,2 мМ до близько 15 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 14 мМ, від близько 0,2
ММ до близько 13 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 13 мМ, від близько 0, 2 мМ до близько 12
ММ, від близько 0,2 мМ до близько 11 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 10 мМ, від близько 0,2
ММ до близько 9 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 8 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 7 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 6 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 5 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 4 мМ, від близько 0,2 мМ до близько З мМ, від близько 0,2 мМ до близько 2 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 1 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 0,9 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 0, 8 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 0,7 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 0,6 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 0,5 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 0,4 мМ, від близько 0,2 мМ до близько 0,3 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 20 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 19 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 18 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 17 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 16 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 15 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 14 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 13 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 13 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 12 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 11 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 10 мМ, від близько 0,3 ММ до близько 9 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 8 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 7 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 6 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 5 мМ, від про коло 0,3 мМ до близько 4 мМ, від близько 0,3 мМ до близько З мМ, від близько 0,3 мМ до близько 2 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 1 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 0,9 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 0,8 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 0,7 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 0,6 мМ, від близько 0,3 мМ до близько 0,5 мМ або від близько 0,3 мМ до близько 0,4
ММ). У деяких випадках М-ацетилтриптофан присутній в концентрації від близько 0,1 мМ до близько 1 мм (наприклад, близько 0,1 мМ, близько 0,2 мМ, близько 0,3 мМ, близько 0,4 мМ, близько 0,5 мМ, близько 0,6 мМ, близько 0,7 мМ (близько 0,8 мМ, близько 0,9 мм або близько 1
ММ). У конкретних випадках концентрація М-ацетилтриптофану (наприклад, М-ацетил-Оі - триптофану або М-ацетил-О-триптофану) становить близько 0,3 мМ. У конкретних випадках М- ацетилтриптофан являє собою М-ацетил 0 -триптофан.
Будь-яку придатну концентрацію метіоніну (наприклад, І -метіоніну або Ю-метіоніну) можна застосовувати в будь-який з композицій, описаних в цьому документі. Наприклад, в деяких випадках концентрація метіоніну (наприклад, І -метіоніну або Ю-метіоніну) становить від близько 0,1 мМ до близько 30 мМ (наприклад, від близько 0,1 мМ до близько 30 мМ, від близько 0,1 мМ
Зо до близько 25 мМ, від близько 0,1 мМ мМ до близько 20 мМ, від близько 0,1 мМ мМ до близько 19 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 18 мМ, від близько 0,1 мМ мМ до близько 17 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 16 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 15 мМ, близько 0,1 мМ до близько 14 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 13 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 13 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 12 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 11 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 10 мМ, від близько 0,1 мМ до про оло 9 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 8 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 7 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 6 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 5 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 4 мМ, від близько 0,1 мМ до близько З мМ, від близько 0,1 мМ до близько 2 мМ, від близько 0,1 мМ до близько 1 мМ, від близько 1 мМ до близько 20 мМ, від близько 1 мМ до близько 19 мМ, від близько 1 мМ до близько 18 мМ, від близько 1 мМ до близько 17 мМ, від близько 1 мМ до близько 16 мМ, від близько 1 мМ до близько 15 мМ, від близько 1 мМ до близько 14 мМ, від близько 1 мМ до близько 13 мМ, від близько 1 мМ до близько 13 мМ, від близько 1 мМ до близько 12 мМ, від близько 1 мМ до близько 11 мМ, від близько 1 мМ до близько 10 мМ, від близько їмММ до близько 9 мМ, від близько 1 мМ до близько 8 мМ, від близько 1 мМ до близько 7 мМ, від близько 1 мМ до близько 6 мМ, від близько 1 мМ до близько 5 мМ, від близько 1 мМ до близько 4 мМ, від близько 1 мМ до близько З мМ, від близько 1 мМ до близько 2 мМ, від близько 2 мМ до близько 20 мМ, від близько 2 мМ до близько 19 мМ, від близько 2 мМ до близько 18 мМ, від близько 2 мМ до близько 17 мМ, від близько 2 мМ до близько 16 мМ, від близько 2 мМ до близько 15 мМ, від близько 2 мМ до близько 14 мМ, від близько 2 мМ до близько 13 мМ, від близько 2 мМ до
БО близько 13 мМ, від близько 2 мМ до близько 12 мМ, від близько 2 мМ до близько 11 мМ, від близько 2 мМ до близько 10 мМ, від близько 2 мМ до близько 9 мМ, від близько 2 мМ до близько 8 мМ, від близько 2 мМ до близько 7 мМ, від близько 2 мМ до близько 6 мМ, від близько 2 ММ до близько 5 мМ, від близько 2 мМ до близько 4 мМ, від близько 2 мМ до близько З мМ, від близько 5 мМ до близько 20 мМ, від близько 5 мМ до близько 19 мМ, від близько 5 мМ до близько 18 мМ, від близько 5 мМ до близько 17 мМ, від близько 5 мМ до близько 16 мМ, від близько 5 мМ до близько 15 мМ, від близько 5 мМ до близько 14 мМ, від близько 5 мМ до близько 13 мМ, від близько 5 мМ до близько 13 мМ, від близько 5 мМ до близько 12 мМ, від близько 5 мМ до близько 11 мМ, від близько 5 мМ до близько 10 мМ, від близько 5 мМ до близько 9 мМ, від близько 5 мМ до близько 8 мМ, від близько 5 мМ до близько 7 мМ або від око 60 про 5мММ до близько 6 мМ). У деяких випадках метіонін (наприклад, І -метіонін або О-метіонін)
знаходиться в концентрації від близько 1 мМ до близько 10 мМ (наприклад, близько 1 мМ, близько 2 мМ, близько 3 мМ, близько 4 мМ, близько 5 мМ), близько б мМ, близько 7 мМ, близько 8 мМ, близько 9 мМ або близько 10 мМ). У конкретних випадках концентрація метіоніну (наприклад, І-метіоніну або ОЮ-метіоніну) становить близько 5 мМ. В інших випадках концентрація метіоніну становить близько 10 мМ. У конкретних випадках метіонін являє собою
Ї -метіонін.
У деяких випадках присутність антиоксиданта (наприклад, М-ацетилтриптофану (наприклад,
М-ацетил-ОІ -триптофану) і/або метіоніну (наприклад, І-метіоніну або О-метіоніну)) знижує відсоток окислення антитіла проти триптази на конкретному залишку (наприклад, залишку триптофану або залишку метіоніну, наприклад, на залишку НМЕ-НЗ (наприклад, УУ100 домену
МН антитіла пи31А.м11) або на ЕРсо-залишку (наприклад, Ес-залишку М251, М357 і/або М427 (наприклад, пиЗ1Ам11)) на близько 1 95, на близько 2 95, на близько 5 95, на близько 6 95, на близько 10 95, на близько 15 95, на близько 20 95, на близько 25 95, на близько 28 95, на близько 30 95, на близько 35 95, на близько 40 95, на близько 45 95, на близько 50 95, на близько 55 95, на близько 60 95, на близько 65 95, на близько 70 95, на близько 75 95, на близько 80 95, на близько 85 95, на близько 90 95, на близько 95 95, на близько 96 95, на близько 97 95, на близько 98 95, на близько 99 95 або більше, наприклад, щодо відсотка окислення на залишку за відсутності антиоксиданта.
У тих випадках, коли вказане антитіло містить залишок М/100 домену МН в НМК-НЗ (наприклад, пиЗ1А.м11), який схильний до окислення, в деяких випадках залишок М/100 домену
МН в НМКА-НЗ має відсоток окислення менш ніж близько 35 95 (наприклад, менше 35 95, менше 34 9Уо, менше 33 95, менше 32 9о, менше 31 95, менше 30 95, менше 29 95, менше 28 95, менше 27 У, менше 26 95, менше 25 95, менше 24 95, менше 23 95, менше 22 95, менше 21 95, менше 20 96, менше 19 95, менше 18 95, менше 17 95, менше 16 95, менше 15 95, менше 14 95, менше 13 95, менше 12 95, менше 11 95, менше 10 95, менше 9 95, менше 8 95, менше 7 95, менше 6 95, менше 5 95, менше 4 95, менше З 95, менше 2 95, менше 1 95 або менше). Наприклад, в деяких випадках залишок МУ10О0 в НУК-НЗ має відсоток окислення менш ніж близько 35 95. В інших випадках залишок МУ10О0 в НУБК-НЗ має відсоток окислення менш ніж близько 25 95. В інших випадках залишок МУ10О0 в НУБК-НЗ має відсоток окислення менш ніж близько 15 95. В інших випадках залишок МУ100 в НМК-НЗ має відсоток окислення менш ніж близько 10 95. В інших випадках залишок М/100 в НМЕ-НЗ має відсоток окислення менш ніж близько 5 95. В інших випадках залишок М/100 в НУМК-НЗ має відсоток окислення менш ніж близько 4 95, близько З 95, близько 2 95 або близько 1 95.
Наприклад, в деяких випадках, коли вказане антитіло містить залишок М/100 домену МН в
НМУВ-НЗ, який схильний до окислення, в деяких випадках залишок М/100 в домені МН в НМК-НЗ має відсоток окислення від близько 1 95 до близько 50 95, від близько 1 95 до близько 45 95, від близько 1 95 до близько 40 95, від близько 1 95 до близько 35 95, від близько 1 95 до близько
ЗО 95, від близько 1 95 до близько 25 95, від близько 1 95 до близько 20 95, від близько 1 95 до близько 15 95, від близько 1 95 до близько 10 95, від близько 1 95 до близько 5 95, від близько 1 95 до близько 4 95, від близько 1 95 до близько З 95, від близько 1 95 до близько 2 95, від близько 5 95 до близько 50 95, від близько 5 95 до близько 45 95, від близько 5 95 до близько 50 95, від око ло 5 95 до близько 35 95, від близько 5 95 до близько 30 905, від близько 5 95 до близько 25 95, від близько 5 95 до близько 20 95, від близько 5 95 до близько 15 95, від близько 5 95 до близько 10 95, від близько 10 95 до близько 50 95, від близько 10 95 до близько 45 95, від близько 10 95 до близько 40 95, від близько 10 95 до близько 35 95, від близько 10 95 до близько 30 95, від близько 10 95 до близько 25 95, від близько 10 95 до близько 20 95, від близько 10 95 до близько 15 95, від близько 15 95 до близько 50 95, від близько 15 95 до близько 45 905, від близько 15 95 до близько 40 95, від близько 15 95 до близько 35 95, від близько 15 95 до близько 30 95, від близько 15 95 до близько 25 95, від близько 15 95 до близько 20 95, від близько 25 95 до близько 50 95 або від
БО близько 30 95 до близько 50 95.
Відсоток окислення може бути визначений, наприклад, в межах близько 1 місяця, 2 місяців,
З місяців, 4 місяців, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців, 12 місяців, 18 місяців, двох років або більше від початкового виготовлення антитіла або його фармацевтичної композиції. У деяких випадках відсоток окислення визначається в межах близько 9 місяців, близько 12 місяців, близько 18 місяців або двох років від початкового виготовлення антитіла або його фармацевтичної композиції.
Концентрація антитіла в композиції за цим винаходом може варіюватися, наприклад, від близько 1 мг/мл до близько 350 мг/мл (наприклад, від близько 1 мг/мл до близько 350 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 325 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 300 мг/мл, від близько 1 60 мг/мл до близько 275 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 250 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 225 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 200 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 175 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 150 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 125 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 100 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 75 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 50 мг/мл, від близько 1 мг/мл до близько 25 мг/мл, від близько 25 до близько 350 мг/мл, від близько 25 до близько 325 мг/мл, від близько 25 до близько 300 мг/мл, від близько 25 до близько 275 мг/мл, близько 25 мг/мл до близько 250 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 225 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 200 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 175 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 150 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 125 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 100 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 75 мг/мл, від близько 25 мг/мл до близько 50 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 350 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 325 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 300 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 275 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 250 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 225 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 200 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 175 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 150 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 125 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 100 мг/мл, від близько 50 мг/мл до близько 75 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 350 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 325 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 300 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 275 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 250 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 225 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 200 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 175 мг/мл, про т близько 75 мг/мл до близько 150 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 125 мг/мл, від близько 75 мг/мл до близько 100 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 350 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 325 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 300 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 2 75 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 250 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 225 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 200 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 175 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 150 мг/мл, від близько 100 мг/мл до близько 125 мг/мл або від близько 150 мг/мл до близько 175 мг/мл. У деяких випадках вказане антитіло присутнє в концентрації від близько 50 мг/мл до близько 200 мг/мл (наприклад, близько 50 мг/мл, близько 60 мг/мл, близько 70 мг/мл, близько 80 мг/мл, близько 90 мг/мл, близько 100 мг/мл, близько 110 мг/мл, близько 120 мг/мл, близько 130 мг/мл, близько 140 мг/мл, близько 150 мг/мл, близько 160
Зо мг/мл, близько 170 мг/мл, близько 180 мг/мл, близько 190 мг/мл або близько 200 мг/мл. У конкретних випадках концентрація антитіл становить близько 150 мг/мл.
Будь-яка з описаних в цьому документі композицій може включати одну або більшу кількість додаткових допоміжних речовин, вибраних з групи, що складається з стабілізатора, буфера, поверхнево-активної речовини і регулятора тонічності. У деяких випадках вказаний буфер містить сукцинат аргініну і/або сукцинат гістидину. У деяких випадках вказаний буфер містить сукцинат аргініну і сукцинат гістидину.
Можна застосовувати будь-яку придатну концентрацію сукцинату аргініну. Наприклад, в деяких випадках концентрація сукцинату аргініну становить від близько 10 мМ до близько 500
ММ (наприклад, близько 10 мМ, близько 20 мМ, близько 30 мМ, близько 40 мМ, близько 50 мМ, близько 75 мМ, близько 100 мМ, близько 125 мМ, близько 150 мМ, близько 175 мМ, близько 200
ММ, близько 225 мМ, близько 250 мМ, близько 275 мМ, близько 300 мМ, близько 325 мМ, близько 350 мМ, близько 375 мМ, близько 400 мМ, близько 425 мМ, близько 450 мМ, близько 475 мМ або близько 500 мМ). Наприклад, в деяких випадках концентрація сукцинату аргініну становить від близько 100 мМ до близько 300 мМ, від близько 125 мМ до близько 300 мМ, від близько 150 мм до близько 300 мМ, від близько 175 мМ до близько 300 мМ, від близько 200 мМ до близько 300 мМ, від близько 225 мМ до близько 300 мМ, від близько 250 мМ до близько 300
ММ, від близько 275 мМ до близько 300 мМ, від близько 100 мМ до близько 250 мМ, від близько 125 мМ до близько 250 мМ, від близько 150 мМ до близько 250 мМ, від близько 175 мМ до близько 250 мМ, від близько 200 мМ до близько 250 мМ, від близько 100 мМ до близько 225 мМ,
БО від близько 125 мМ до близько 225 мМ, від близько 150 мМ до близько 225 мМ, від близько 175
ММ до близько 225 мМ, від близько 200 мМ до близько 225 мМ, від близько 100 мМ до близько 200 мМ, від близько 125 мМ до близько 200 мМ, від близько 150 мМ до близько 200 мМ або від близько 175 мМ до близько 200 мМ. В особливих випадках концентрація сукцинату аргініну становить близько 200 мМ.
Можна застосовувати будь-яку придатну концентрацію сукцинату гістидину. Наприклад, в деяких варіантах реалізації цього винаходу концентрація сукцинату гістидину становить від близько 1 мМ до близько 100 мМ (наприклад, близько 1 мМ, близько 5 мМ, близько 10 мМ, близько 15 мМ, близько 20 мМ, близько 25 мМ, близько 30 мМ близько 35 мМ, близько 40 мМ, близько 45 мМ, близько 50 мМ, близько 55 мМ, близько 60 мМ, близько 65 мМ, близько 70 мМ,
близько 75 мМ, близько 80 мМ, близько 85 мМ, близько 90 мМ, близько 95 мМ або близько 100
ММ). В особливих випадках концентрація сукцинату гістидину становить близько 20 мМ.
Будь-яка з композицій, описаних в цьому документі, може мати рН від близько 4,0 до близько 7,0 (наприклад, близько 4,0, близько 4,5, близько 5,0, близько 5,5, близько 6,0, близько 6,5 або близько 7,0). У деяких випадках рН становить від близько 4,5 до близько 7,0 (наприклад, близько 4,5, близько 5,0, близько 5,5, близько 6,0, близько 6,5 або близько 7,0). У деяких випадках рН становить від близько 4,5 до близько 6,5 (наприклад, близько 4,5, близько 4,6, близько 4,7, близько 4,8, близько 4,9, близько 5, близько 5,1, близько 5,2, близько 5,3, близько 5,4, близько 5,5, близько 5,6, близько 5,7, близько 5,8, близько 5,9, близько 6, близько 6,1, близько 6,2, близько 6,3, близько 6,4 або близько 6,5). У деяких випадках рН становить від близько 5,0 до близько 6,0 (наприклад, близько 5,0, близько 5,1, близько 5,2, близько 5,3, близько 5,4, близько 5,5, близько 5,6, близько 5,7, близько 5,8, близько 5,9 або близько 6,0). У деяких випадках рН становить від близько 5,5.
У композиціях, описаних в цьому документі, може застосовуватися будь-яка придатна поверхнево-активна речовина. У деяких випадках поверхнево-активна речовина являє собою полоксамер 188 або полісорбат 20. Можна застосовувати будь-яку придатну концентрацію полоксамеру 188. Наприклад, концентрація полоксамеру 188 може становити від близько 0,005 95 до близько 0,5 95, від близько 0,005 95 до близько 0,05 95 або близько 0,02 95. У деяких випадках концентрація полоксамеру 188 становить близько 0,01 95, близько 0,02 95, близько 0,03 95, близько 0,04 95, близько 0,05 95, близько 0,06 95, близько 0,07 95, близько 0,08 95, близько 0,0995 або близько 0,195. У конкретних варіантах реалізації цього винаходу концентрація полоксамеру 188 становить близько 0,02 95. Можна застосовувати будь-яку придатну концентрацію полісорбата 20. Наприклад, концентрація полісорбата 20 може становити від близько 0,005 95 до близько 0,5 95, від близько 0,005 95 до близько 0,05 95 або близько 0,02 95. У деяких випадках концентрація полісорбата 20 становить близько 0,01 95, близько 0,02 95, близько 0,03 95, близько 0,04 95, близько 0,05 95, близько 0,06 95, близько 0,07 95, близько 0,08 95, близько 0,09 95 або близько 0,1 95.
У конкретних випадках композиція включає в себе близько 150 мг/мл антитіла проти триптази, описаного в цьому документі (наприклад, пиЗ1А.м11), близько 200 мМ сукцинату
Зо аргініну, близько 20 мМ сукцинату гістидину, близько 0,3 мМ М-ацетил-Ої. -триптофану), близько 5 ММ І -метіоніну, близько 0,02 95 полоксамеру 188 і має рН близько 5,8.
Будь-яка з композицій, описаних в цьому документі, може бути складена для введення будь- яким придатним шляхом. У конкретних випадках вказана композиція складена для підшкірного або внутрішньовенного введення. У деяких випадках вказана композиція складена для підшкірного введення. (4) Терапевтичні способи і композиції
Будь-яке з антитіл проти триптази або будь-яку з фармацевтичних композицій за цим винаходом можна застосовувати в терапевтичних способах.
В одному аспекті пропонується антитіло проти триптази або його фармацевтична композиція для застосування в якості лікарського засобу. У додаткових аспектах пропонується антитіло проти триптази або його фармацевтична композиція для застосування при лікуванні порушення. В окремих варіантах реалізації цього винаходу пропонується антитіло проти триптази або його фармацевтична композиція для застосування в способі лікування. В окремих варіантах реалізації цього винаходу пропонується антитіло проти триптази або його фармацевтична композиція для застосування в способі лікування суб'єкта, що має порушення, який включає введення суб'єкту ефективної кількості антитіла проти триптази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту ефективної кількості щонайменше одного додаткового терапевтичного агента, наприклад, як описано нижче. "Суб'єктом" відповідно до будь-якого з вищевказаних варіантів реалізації цього винаходу переважно є людина.
У додатковому аспекті цього винаходу пропонується застосування антитіла проти триптази або його фармацевтичної композиції при виготовленні або приготуванні лікарського засобу. В одному варіанті реалізації цього винаходу лікарський засіб призначений для лікування порушення. У подальшому варіанті реалізації цього винаходу лікарський засіб призначений для застосування в способі лікування порушення, що включає введення суб'єкту, що має вказане порушення, ефективної кількості лікарського засобу. В одному з таких варіантів реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту ефективної кількості щонайменше одного додаткового терапевтичного агента, наприклад, як описано нижче. "Суб'єктом" відповідно до будь-якого з вищевказаних варіантів реалізації цього винаходу може 60 бути людина.
У додатковому аспекті цього винаходу пропонується спосіб лікування порушення, що включає, наприклад, легеневе порушення (наприклад, астма (наприклад, астма з високим рівнем Т2 або астма з низьким рівнем ТП2), гіперреактивність дихальних шляхів або ХОЗЛ), аутоїмунне порушення (наприклад, ревматоїдний артрит, псоріаз, еозинофільний езофагіт, ЗЗК, хвороба Крона), запальне порушення (наприклад, хронічна ідіопатична кропив'янка (ХІК або
ХСК), анафілаксія, атопічний дерматит або алергічний риніт), фіброзне порушення (наприклад,
ІЛФ), гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення, лімфоцитарне порушення або порушення, асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або патологічної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій), а також порушення, асоційоване з триптазою, або порушення, опосередковане триптазою. В одному варіанті реалізації цього винаходу вказаний спосіб включає введення суб'єкту, який страждає порушенням, ефективної кількості антитіла проти триптази або його фармацевтичної композиції. В одному з таких варіантів реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту ефективної кількості щонайменше одного додаткового терапевтичного агента, як описано нижче. "Суб'єктом" відповідно до будь-якого з вищевказаних варіантів реалізації цього винаходу може бути людина.
У додатковому аспекті цього винаходу пропонуються фармацевтичні склади, що містять будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі, наприклад, для застосування в будь-якому з вищевказаних терапевтичних способів. В одному варіанті реалізації цього винаходу фармацевтичний склад містить будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі, і фармацевтично прийнятний носій. У ще одному варіанті реалізації цього винаходу фармацевтичний склад містить будь-яке з антитіл проти триптази, описаних в цьому документі, і щонайменше один додатковий терапевтичний агент, наприклад, як описано нижче. Будь-який з фармацевтичних складів, описаних в розділі Е (наприклад, складів, які включають антиоксидант, такий як М-ацетилтриптофан і/або метіонін) вище, можна застосовувати в будь- якому із застосувань або способів, описаних в цьому документі.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або
Зо еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення, лімфоцитарне порушення або порушення, асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або патологічної тканини (наприклад, тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (наприклад, фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою легеневе порушення.
У деяких варіантах цього винаходу вказане легеневе порушення є асоційованим з гранулоцитарним (еозинофільним і/або нейтрофільним) легеневим запаленням, патологічними станами легень, викликаними інфекцією (включаючи патологічні стани, які асоційовані з вірусними (наприклад, грип, парагрип, риновіруси, метапневмовірус людини і респіраторно- синцитіальний вірус), бактеріальними або грибковими (наприклад, АзрегдйШи5) збудниками. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою патологічний стан легенів, індукований алергеном, патологічний стан легенів, індукований токсичним забрудненням навколишнього середовища (наприклад, азбестоз, силікоз або бериліоз), патологічний стан легенів, індукований аспірацією вмістом шлунку, або патологічний стан легенів, асоційований з імунною дисрегуляцією, або запальний стан з генетичною схильністю, такий як муковісцидо3з. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою патологічний стан легенів, індукований фізичної травмою (наприклад, вентиляторне ураження), емфізему, емфізему, індуковану курінням сигарет, бронхіт, саркоїдоз, гістіоцитоз, лімфангіоміоматоз, гостре ураження легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, хронічне захворювання легенів, бронхолегеневу дисплазію, пневмонію (наприклад, позалікарняна пневмонія, госпітальна пневмонія, вентиляторно-асоційована пневмонія, вірусна пневмонія, бактеріальна пневмонія і тяжка пневмонія), загострення захворювань дихальних шляхів і гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС)). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневе порушення являє собою ХОЗЛ.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів легеневе порушення являє собою астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою персистуючу хронічну тяжку астму з гострими проявами прогресуючих симптомів (загострень або спалахів), які можуть бути небезпечними для життя. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою атопічну (також відому як алергічну) астму, неалергічну астму (наприклад, часто бо обумовлену інфікуванням респіраторним вірусом (наприклад, вірусом грипу, парагрипу,
риновірусом, метапневмовірусом людини і респіраторно-синцитіальним вірусом) або вдихуваним подразником (забруднювачі повітря, дим, частинки дизельного палива, леткі хімічні речовини і гази в приміщенні або на відкритому повітрі, або навіть на холодному сухому повітрі).
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів астма являє собою інтермітуючу або викликану фізичним навантаженням астму, астму, обумовлену коротким або тривалим первинним або вторинним впливом "диму" (зазвичай сигарет, сигар, трубок), вдиханням або "курінням електронних сигарет" (тютюн, марихуана або інші подібні речовини), або астму, обумовлену недавнім прийомом аспірину або споріднених НПЗ33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою легку астму або неліковану кортикостероїдами астму, нещодавно діагностовану і неліковану астму, або астму, яка не потребує до цього тривалого застосування інгаляційних топічних або системних стероїдів для контролю симптомів (кашель, хрипіння, задишка/задуха або біль в грудній клітці). У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою хронічну астму, резистентну до кортикостероїдів астму, рефрактерну до кортикостероїдів астму, астму, неконтрольовану прийомом кортикостероїдів або інших препаратів, розроблених для контролю хронічної астми.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів астма являє собою астму від середнього до тяжкого ступеня тяжкості. В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем ТА2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою тяжку астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою атопічну астму, алергічну астму, неалергічну астму (наприклад, обумовлену інфекцією і/або респіраторно-синцитіальним вірусом (К5М)), астму, викликану фізичними навантаженнями, астму, що чутлива/що загострюється при прийомі аспірину, легку астму, астму від середнього до тяжкого ступеня тяжкості, астму, не ліковану кортикостероїдами, хронічну астму, резистентну до кортикостероїдів астму, рефрактерну до кортикостероїдів астму, нещодавно діагностувану і не ліковану астму, астму, викликану курінням, і астму, яка не контролюється прийомом кортикостероїдів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму, обумовлену Т-хелперними лімфоцитами типу 2 (Тп2), або астму з високим рівнем Т-хелперних лімфоцитів типу 2 (Тп2), або астму, індуковану Т-хелперними лімфоцитами типу 2 (12). У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою еозинофільну астму. У деяких варіантах
Зо реалізації цього винаходу астма являє собою алергічну астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідуум був визначений як позитивний щодо еозинофільного запалення (ЕІР). Див. УМО 2015/061441. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високим рівнем періостину (наприклад, з рівнем періостіну, що становить щонайменше близько 20 нг/мл, 25 нг/мл або 50 нг/мл сироватки). Способи визначення рівня періостину в сироватці представлені, наприклад, в публікації О5 2012/0156194. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з високою кількістю еозинофілів (наприклад, щонайменше близько 150, 200, 250, 300, 350, 400 еозинофілів/мл крові). В окремих варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з низьким рівнем Тп2, або астму, що не індукована ТпП2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідуум був визначений як негативний щодо еозинофільного запалення (ЕІР). Див. УМО 2015/061441. У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з низьким рівнем періостину (наприклад, з рівнем періостину, який становить менше ніж близько 20 нг/мл сироватки). У деяких варіантах реалізації цього винаходу астма являє собою астму з низькою кількістю еозинофілів (наприклад, менше ніж близько 150 еозінофілів/мл крові або менше ніж близько 100 еозінофілів/мл крові). В окремих варіантах реалізації цього винаходу у індивідуума спостерігається підвищений рівень гемо (фракція оксиду азоту в повітрі, що видихається) і/або підвищений рівень ІДЕ. Наприклад, в деяких випадках у індивідуума спостерігається рівень емо вище близько 250 частин на мільярд (ррб), вище близько 275 ррі, вище близько 300 ррр, вище близько 325 рро, вище близько 325 рро або вище близько 350 ррб. У деяких випадках індивідуум має рівень ІДЕ, який є вище 50 МО/мл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу індивідуум має обсяг форсованого видиху за 1 секунду (ОФВІ) від 40 95 до 80 95 від прогнозованого.
В інших варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільне порушення або еозинофільне порушення являє собою легеневий фіброз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ).
В інших додаткових варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоіїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою езофагіт (наприклад, еозинофільний езофагіт), алергічний риніт, неалергічний риніт, бо риносинусит з поліпами, поліпи носа, бронхіт, хронічну пневмонію, алергічний бронхолегеневий в2 аспергільоз, запалення дихальних шляхів, алергічний риніт, бронхоектазію і/або хронічний бронхіт.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою артрит. У деяких варіантах реалізації цього винаходу артрит являє собою ревматоїдний артрит. У деяких варіантах реалізації цього винаходу артрит являє собою остеоартрит, ревматоїдний артрит, ювенільний артрит, ювенільний ревматоїдний артрит, ранній артрит, поліартикулярний ревматоїдний артрит, ревматоїдний артрит з системним початком, ентеропатичний артрит, реактивний артрит, псоріатичний артрит і/або артрит в результаті травми.
В інших додаткових варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоіїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою запальний стан шлунково-кишкового тракту.. У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою ЗЗ3К (запальне захворювання кишечника), виразковий коліт (ВК), хворобу Крона (ХК), коліт (наприклад, коліт, викликаний впливом навколишнього середовища (наприклад, викликаний або асоційований зі способом лікування, таким як хіміотерапія, променева терапія і т. д.)), інфекційний коліт, ішемічний коліт, колагеновий або лімфоцитарний коліт, некротичний ентероколіт, коліт при таких патологічних станах, як хронічне гранулематозноеє захворювання або целіакія, харчові алергії, гастрит, гастроентерит, інфекційний гастрит або ентероколіт (наприклад, хронічний активний гастрит з інфекцією Неїїсобасіег руїогі), езофагіт та інші форми запалення шлунково-кишкового тракту, викликані інфекційним агентом, або неуточнений коліт.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення або лімфоцитарне порушення являє собою запальний стан шлунково-кишкового тракту. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою ЗЗ3К (запальне захворювання кишечника). У деяких варіантах реалізації цього винаходу запальне захворювання кишечника
Зо являє собою виразковий коліт (ВК) або хворобу Крона (ХК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою коліт (наприклад, коліт, викликаний впливом навколишнього середовища (наприклад, викликаний або асоційований з способом лікування, таким як хіміотерапія, променева терапія і т. д.), інфекційний коліт, ішемічний коліт, колагеновий або лімфоцитарний коліт, некротичний ентероколіт, коліт при таких патологічних станах, як хронічне гранулематозноеє захворювання або целіакія, харчові алергії, гастрит, гастроентерит, інфекційний гастрит або ентероколіт (наприклад, хронічний активний гастрит з інфекцією Неїїсобасіег руїогі) та інші форми запалення шлунково-кишкового тракту, викликані інфекційним агентом, або неуточнений коліт.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів запальний стан шлунково- кишкового тракту являє собою виразковий коліт (ВК) або хворобу Крона (ХК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою виразковий коліт (ВК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу виразковий коліт являє собою дистальний коліт від легкого до середнього ступеня тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу виразковий коліт являє собою обширний коліт від легкого до середнього ступеня тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу виразковий коліт являє собою тяжкий коліт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний запальний стан шлунково-кишкового тракту являє собою хворобу Крона (ХК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона знаходиться в стадії гострого захворювання. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона знаходиться в стадії індукованої клінічної ремісії. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона знаходиться в стадії підтримки відповіді/ремісії. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона характеризується легким або середнім ступенем тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба
Крона характеризується середнім або тяжким ступенем тяжкості. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона є тяжким/фулімінантним захворюванням. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хвороба Крона характеризується ураженням клубової кишки, клубової та ободової кишки, або ободової кишки.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, гранулоцитарне (нейтрофільне або еозинофільне) порушення, моноцитарне порушення, або лімфоцитарне порушення або порушення, 60 асоційоване із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або патологічної тканини (таких як тучні клітини, макрофаги або лімфоцити) або стромальних клітин (таких як фібробласти, міофібробласти, клітини гладких м'язів, епітелій або ендотелій) являють собою вовчак або системний червоний вовчак (СЧВ), або один або багато органоспецифічних проявів вовчака (наприклад, вовчаковий нефрит (ВН), що вражає нирку, або позанирковий вовчак (ПНВ), що вражає кров і/або лімфоїдні органи (лімфатичні вузли, селезінку, тимус і пов'язані з ними лімфатичні судини), і/або суглоби, і/або інші органи, але не обов'язково нирки).
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення пов'язане з сепсисом і/або травмою, ВІЛ-інфекцією або є ідіопатичним (невідомої етіології), наприклад, АМСА-асоційовані васкуліти (ААМ), гранулематоз з поліангіїтом (раніше відомим як гранулематоз Вегенера), хвороба Бехчета, серцево-судинні захворювання, еозинофільний бронхіт, синдром Рейтера, синдром 5ЕА (серонегативність, ентезопатія, синдром артропатії), анкілозуючий спондиліт, дерматоміозит, склеродермія, наприклад, системна склеродермія, також звана системним склерозом, васкуліт (наприклад, гігантоклітинний артеріїт (ГКА), також званий скроневим артеріїтом, краніальним артеріїтом або хворобою Гортона), міозит, поліміозит, дерматоміозит, вузликовий поліартеріїт, артеріїт, ревматична поліміалгія, саркоїдоз, первинний біліарний склероз, склерозуючий холангіт, синдром Шегрена, псоріаз, бляшковий псоріаз, каплеподібний псоріаз, псоріаз згинальних поверхонь і шкірних складок, пустульозний псоріаз, еритродермічний псоріаз, дерматит, атопічний дерматит, пухирчатка, наприклад, пухирчатка звичайна, атеросклероз, вовчак, хвороба Стілла, міастенія, глютенова хвороба, розсіяний склероз (РОС) рецидивуюче - ремітуючого (РРРС) або первинно-прогресуючого (ППРС) або вторинно-прогресуючого (ВПРС) підтипів, хвороба Гієна-Барре, цукровий діабет І типу (ЦДітт), або ЦД інсулінозалежного (ІЗЦД) або юнацького типу, тиреоїдит (наприклад, хвороба Грейвса), целіакія, синдром Шургая-
Штрауса, синдром міалгії, гіпереозинофільний синдром, набрякові реакції в тому числі епізодичний ангіоневротичний набряк, гельмінтози, онхоциркозний дерматит, еозинофільний езофагіт, еозинофільний ентерит, еозинофільний коліт, синдром обструктивного апное уві сні, ендоміокардіальний фіброз, хвороба Аддісона, хвороба і феномен Рейно, аутоімунний гепатит, хвороба "трансплантат проти хазяїна" (ХТПХ), або відторгнення трансплантата.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів порушення являє собою
Зо запальне захворювання шкіри. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою атопічний дерматит або онхоцеркальний дерматит. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК або ХСК).
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антагоніста І/-13, антагоніста ІЇ/-33, антагоніста ІДЕ, інгібітора кальцію, інгібітора лейкотрієну або антигістамінного агента. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти І--13 являє собою лебрікізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст
ІДЕ являє собою омалізумаб або лігелізумаб.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільне порушення або еозинофільне порушення являє собою фіброзне порушення. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзні порушення включають фіброз легенів, фіброз печінки (наприклад, фіброз, асоційований з цирозом печінки (наприклад, цироз печінки, викликаний алкоголем, цироз печінки, викликаний вірусом, цироз печінки після гепатиту С і первинний біліарний цироз), шистосомоз, холангіт (наприклад, склерозуючий холангіт) і аутоїмунно-індукований гепатит), фіброз нирки (наприклад, тубулоінтерстиціальний фіброз, склеродермія, діабетичний нефрит і клубочковий нефрит), фіброз шкіри (наприклад, склеродермія, гіпертрофічні та келоїдні рубці, нефрогенна фіброзуюча дерматопатія і опіки), мієлофіброз, нейрофіброматоз, фіброма, фіброз кишечника і фіброзні спайки в результаті хірургічних процедур), фіброз серця (наприклад, фіброз, асоційований з інфарктом міокарда), фіброз судин (наприклад, фіброз, асоційований з артеріальним рестенозом після ангіопластики і атеросклерозом), фіброз ока (наприклад, фіброз, асоційований з операцією з приводу катаракти, проліферативна вітреоретинопатія і ретроорбітальний фіброз), а також фіброз кісткового мозку (наприклад, ідіопатичний мієлофіброз і мієлофіброз, індукований лікарськими засобами). Фіброз може бути органоспецифічним або системним (наприклад, системний склероз і фіброз, асоційований з
ХТПХ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброзне порушення являє собою легеневий фіброз (ІЛФ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою фіброзуючу інтерстиціальну пневмонію. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ), також відомий як криптогенний фіброзуючий альвеоліт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ІЛФ бо характеризується І стадією за шкалою САР (стать, вік і фізіологія). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ІЛФ характеризується ІІ стадією за шкалою САР. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ІЛФ характеризується ІІІ стадією за шкалою САР. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою спорадичний ІЛФф. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою сімейний легеневий фіброз. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз являє собою комбінований легеневий фіброз і емфізему. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легеневий фіброз асоційований з одним або більшою кількістю з наступних патологічних станів: звичайна інтерстиціальна пневмонія; ідіопатична інтерстиціальна пневмонія; десквамативна інтерстиціальна пневмонія; респіраторний бронхіоліт - інтерстиціальне легеневе захворювання; гостра інтерстиціальна пневмонія; неспецифічна інтерстиціальна пневмонія; саркоїдоз; криптогенна організуюча пневмонія; еозинофільна пневмонія; інфекція; вплив професійних або екологічних факторів; куріння сигарет; інтерстиціальне легеневе захворювання, індуковане лікарськими засобами або радіацією; інтерстиціальне легеневе захворювання, асоційоване з ревматичним захворюванням; лимфоїдна інтерстиціальна пневмонія; плевропульмональний фіброеластоз; гістіоцитоз клітин Лангерганса; системний склероз - інтерстиціальне легеневе захворювання; синдром Германського-Пудлака; а також теломеропатія.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільне порушення або еозинофільне порушення являє собою хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією А за Глобальною ініціативою щодо хронічного обструктивного захворювання легень (5010). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією В за 5010. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією С за БО 0. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ характеризується категорією О за ОГО. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою хронічний бронхіт. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою емфізему. У деяких варіантах реалізації цього винаходу емфізема являє собою проксимальну ацинарну, панацинарну або дистальну ацинарну емфізему. У деяких варіантах реалізації цього винаходу емфізема являє собою емфізему, індуковану курінням сигарет. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є
Зо асоційованим з впливом пилу, хімічних парів і/або забрудненням повітря. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є асоційованим з порушенням розвитку легенів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою хронічну обструктивну астму. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є асоційованим з дефіцитом альфа-1 антитрипсину.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ є асоційованим з кладою Е інгібітора серинової протеази, представника 2 (ЗЕКРІМЕ2) руйнування. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою ХОЗЛ з персистуючим системним запаленням. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою ХОЗЛ з високими рівнями еозинофілів або Т-хелперів типу 2 (Тнг). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою
ХОЗЛ з персистуючою бактеріальною колонізацією. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ХОЗЛ являє собою ХОЗЛ з частими загостреннями. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільне порушення або еозинофільне порушення являє собою перехресний синдром
ХОЗЛ-астма (ПСХА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ПСХА являє собою ПСХА з переважанням еозинофілів, ПСХА з переважанням нейтрофілів, ПСОХА змішаного типу або
ПСХА без запалення (пауцигранулоцитарний). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказане аутоїмунне порушення, запальне порушення, фіброзне порушення, нейтрофільне порушення або еозинофільне порушення являє собою перехресний синдром ХОЗЛ- обструктивне апное уві сні (ОАС).
Антитіла згідно з цим винаходом або їх фармацевтичні композиції можуть застосовуватися як самостійно, так і в комбінації з іншими агентами в терапії. Наприклад, антитіла цього винаходу або їх фармацевтичні композиції можна спільно вводити з щонайменше одним додатковим терапевтичним агентом. У деяких варіантах реалізації цього винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі інтерлейкіну-13 (11-13), антагоніст зв'язування осі інтерлейкіну-17 (1-17), антагоніст зв'язування осі інтерлейкіну-5 (ІІ-5), або антагоніст зв'язування зв'язування осі ІЇ/-33. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ-13, являє собою антитіло проти 1-13, наприклад лебрікізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ/-5 являє собою антагоніст зв'язування ІЇ/-5 або антагоніст зв'язування рецептора ІЇ/-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування осі ІЇ-13 являє собою антагоніст зв'язування
І/-33 або антагоніст зв'язування 512. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст зв'язування ІІ -33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
У деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою лікарський препарат проти астми, як описано нижче. В даний час помірна астма лікується щоденними інгаляціями протизапальних кортикостероїдів або інгібітора активності тучних клітин, такого як кромолин натрію або недокроміл, в поєднанні, при необхідності, з інгаляціями бета-2-агоніста (3-4 рази на добу) для полегшення симптомів загострення або астми, індукованої алергенами або фізичним навантаженням. Типові інгаляційні кортикостероїди включають КЬЮВАР (ОМАКФ), ПУЛЬМІКОРТ (РОЇ МІСОКТФ), СІМБІКОРТ (5УМВІСОКТФ),
АЕРОБІД (АЕКОВІОФ), ФЛОВЕНТ (РГОМЕМТФ), ФЛОНАЗЕ (РІ ОМАЗЕФ), АДВАЇІР (АОМАЇКФ)) і
АЗМАКОРТ (А2МАСОКТФ). Додаткові лікарські препарати проти астми включають бронходилятатори тривалої дії (АВО). В окремих випадках реалізації цього винаходу ГАВО являє собою агоніст бета-2 тривалої дії (І АВА), антагоніст лейкотрієнових рецепторів (ІГТЕА), мускариновий антагоніст тривалої дії (ГАМА), теофілін або пероральні кортикостероїди (ОС5).
Типові ГАВО включають СІМБІКОРТ (5УМВІСОКТФ), АДВАІР (АбМАІКФ) БРОВАНА (ВКОМАМАФ), ФОРАДИЛ (БОКАБІЇ!) ПЕРФОРОМІСТ (РЕКРОКОМІ5Т М) ї СЕРВЕНТ (ЗЕКЕМЕМТФ).
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення бронходилятатора або лікарського засобу, який контролює симптоми астми. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, являє собою р2-адренергічний агоніст, такий як р2-агоніст короткої дії (ЗАВА) (такий як альбутерол), або р2-адренергічний агоніст тривалої дії (АВА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу (АВА є сальметерол, абедітерол, індакатерол, вілантерол і/або формотерол (формотеролу фумарату дигідрат). У деяких варіантах реалізації цього винаходу лікарський засіб, що контролює симптоми астми, являє собою антагоніст лейкотрієнових рецепторів (ТКА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ТКА являє собою монтелукаст, зафірлукаст і/або зилеутон. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, являє собою мускариновий антагоніст, такий як (холінергічний) антагоніст мускаринового рецептора
Зо ацетилхоліну тривалої дії (АМА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ГАМА являє собою глікопірроній. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, являє собою агоніст іонного каналу, наприклад, рецептор гіркого смаку (такий як ТАБ2К).
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення бронходилятатора. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою інгаляційний бронходилятатор. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгаляційний бронходилятатор являє собою р2-адренергічний агоніст. У деяких варіантах реалізації цього винаходу В2-адренергічний агоніст являє собою р2-адренергічний агоніст короткої дії (ЗАВА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу 5АВА являє собою бітолтерол, фенотерол, ізопротеренол, левальбутерол, метапротеренол, пірбутерол, прокатерол, ритодрин, альбутерол і/або тербуталін. У деяких варіантах реалізації цього винаходу В2-адренергічний агоніст являє собою р2-адренергічний агоніст тривалої дії (І АВА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу (АВА являє собою арформотерол, бамбутерол, кленбутерол, формотерол, сальметерол, абедітерол, кармотерол, індакатерол, олодатерол іабо вілантерол. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгаляційний бронходилятатор являє собою антагоніст мускаринових рецепторів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст мускаринових рецепторів являє собою антагоніст мускаринових рецепторів короткої дії (ФАМА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ЗАМА являє собою іпратропію бромід.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст мускаринових рецепторів являє собою антагоніст мускаринових рецепторів тривалої дії (ГАМА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу ГАМА являє собою тіотропію бромід, глікопірронію бромід, умеклідінію бромід, аклідінію бромід і/або ревефенацин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгаляційний бронходилятатор являє собою комбінацію ЗАВА/5АМА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу комбінація ЗАВА/5АМА являє собою альбутерол/іпратропій. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгаляційний бронходилятатор являє собою комбінацію ГАВА/Л АМА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу комбінація ГАВАЛАМА являє собою формотеролі/аклідіній, формотерол/глікопірроній, формотерол/тіотропій, індакатерол/глікопірроній, індакатерол/гіотропій, олодатерол/гіотропій, сальметерол/гіотропін іабо вілантерол/умеклідіній. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор бо являє собою біфункціональний бронходилятатор. У деяких варіантах реалізації цього винаходу біфункціональний бронходилятатор являє собою мускариновий антагоніст/Вр2-агоніст (МАВА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу МАВА являє собою батефентерол, ТНЕХ 200495,
А70О 2115, І А5 190792, ТЕІЗ3252, РЕ-3429281 та/або РЕ-4348235. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгаляційний бронходилятатор являє собою агоніст ТАБ2К. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою небулізований ЗАВА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу небулізований 5АВА являє собою альбутерол і/або левальбутерол. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою небулізований ГГ АВА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу небулізований І АВА являє собою арформотерол і/або формотерол. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою небулізований ЗАМА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу небулізований ЗАМА являє собою іпратропій. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою небулізований ГАМА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу небулізований ГАМА являє собою глікопірроній і/або ревефенацин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою небулізовану комбінацію
ЗАВА/ЗАМА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу небулізована комбінація
ЗАВА/ЗАМА являє собою альбутерол/іпратропій. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою антагоніст лейкотрієнових рецепторів (ТКА). У деяких варіантах реалізації цього винаходу І ТКА являє собою монтелукаст, зафірлукаст і/або зилеутон. У деяких варіантах реалізації цього винаходу бронходилятатор являє собою метилксантин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу метилксантин являє собою теофілін.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення імуномодулятора. У деяких варіантах реалізації цього винаходу імуномодулятор являє собою антитіло до імуноглобуліна типу Е (9Е) або анти-ІдЕ (інгібітор ЧЕ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу анти-І(ДЕ являє собою омалізумаб і/або лігелізумаб. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає кромолін.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає метилксантин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу метилксантин являє собою теофілін або кофеїн.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення одного або більшої кількості кортикостероїдів, таких як інгаляційний кортикостероїд (С5) або пероральний кортикостероїд. Не обмежені приклади кортикостероїдів включають інгаляційні кортикостероїди, такі як беклометазон дипропіонат, будесонід, циклесонід, флунізолід, флутиказону пропіонат, флутиказону фуроат, мометазон і/або тріамцинолону ацетонід, і пероральні кортикостероїди, такі як метилпреднізолон, преднізолон і преднізон. У деяких варіантах реалізації цього винаходу кортикостероїд являє собою ІС5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу ІС5 являє собою беклометазон, будесонід, флунізолід, флутиказону пропіонат, флутиказону фуроат, мометазон, ціклесонід і/або тріамцинолон. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення комбінації
ІС5З/Л АВА і/або І АМА. У деяких варіантах реалізації цього винаходу комбінація ІС5/ АВА і/або |АМА являє собою флутиказону пропіонат/сальметерол, будезонід/формотерол, мометазон/формотерол, флутиказону фуроат/вілантерол, флутиказону пропіонат/рормотерол, беклометазон/формотерол, флутиказону фуроат/умеклідіній, флутиказону фуроат/вілантерол/умеклідіній, флутиказон/сальметерол/тіотропій, беклометазон/формотерол/глікопірроній, будесонід/формотерол/глікопірроній, імабо будесонід/формотерол/тіотропій. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення небулізованого кортикостероїда. У деяких варіантах реалізації цього винаходу кортикостероїд являє собою будесонід. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення перорального або внутрішньовенного кортикостероїда. У деяких варіантах реалізації цього винаходу пероральний або внутрішньовенний кортикостероїд являє собою преднізон, преднізолон, метилпреднізолон і/або гідрокортизон.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інгібітора шляху ТН2 або Т2, який інгібує одну або більшу кількість мішеней, обраних з
ІТК, ВТК, УАК (ДАК, УЧАК2 і/або ЗАКЗ), ІІ -9, 1-6, 1-5, 11-13, ІІ -4, 11-17 (наприклад, ІІ -17А і 1 - 17), ОХ40Ї, Т5І1 Р, 1-25, 11-33, ЧЕ, рецептора 1-9, рецептора 1-5, рецептора ІІ -4 а, рецептора І/-13 (наприклад, рецептора ІЇ-13 с1 і/або а2), ОХ40, Т5ІР-К, рецептора 1-7 (наприклад, ІІ 7Коа), рецептора 1-17 (наприклад, І -17КД), 512 (рецептора ІІ -33), ССВЗ, ССВ4,
СЕТН2, ЕсеКІ, ЕсеКІ/СО23, Біар, 5укК-кіназиї, ССК4, ТІ КУ, ССКЗ, антагоніста хемокінових рецепторів і ЗМ-С5Р. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково бо включає введення антагоніста 1-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст 1-5 являє собою бенілізумаб, меполізумаб і/або реслізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення антагоніста ІЇ-13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти І/-13 являє собою лебрікізумаб, детрекумаб або тралокінумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення антагоніста ІІ -4 (включаючи антагоніст 1 -4/І -13). У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст ІЇ-4 являє собою дупілумаб або ОВХ-258 (Момагії5). У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення антагоніста Т5І Р. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст Т5І Р являє собою АМО-157 (МЕОІ-9929).
У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення антагоніста 5Т2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вказаний спосіб додатково включає введення антагоніста ІІ -17. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст ІІ - 17 являє собою секукінумаб, іксекізумаб або бімекізумаб. У деяких варіантах реалізації будь- якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення февіпіпранту. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення масітинібу. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інгібітора або антагоніста фосфодіестерази (РОЕ), такого як антагоніст РОЕЗ і/або РОЕ4. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст РОЕ являє собою Тпео-24, даліресп або рофлуміласт.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення одного або більшої кількості активних інгредієнтів, вибраних з аміносаліцилату; стероїду; біологічного; а тіопурину; метотрексату; інгібітора кальциневрину, наприклад, циклоспорину або такролімусу; і антибіотика. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб включає введення додаткового активного інгредієнта в складі для перорального або місцевого застосування. Приклади аміносаліцилатів включають 4- аміносаліцилову кислоту, сульфасалазин, бальсалазид, олсалазин і мезалазин в таких формах, як покритий Еудрагітом-5, рН-залежний мезаламін, покритий етилцелюлозою мезаламін та мезаламін з вивільненням безлічі матриць. Приклади стероїдів включають кортикостероїди або глюкокортикостероїди. Приклади кортикостероїдів включають преднізон і гідрокортизон або метилпреднізолон, або кортикостероїд другого покоління, наприклад, будесонід або азатіоприн;
Зо наприклад, в таких формах, як клізма з гідрокортизоном або піна з гідрокортизоном. Приклади біологічних препаратів включають етанерцепт; антитіло до фактору некрозу пухлини альфа, наприклад, інфліксімаб, адалімумаб або цертолізумаб; антитіло до 1-12 і І/-23, наприклад, устекінумаб; ведолізумаб; етролізумаб і наталізумаб. Приклади тіопуринів включають азатіоприн, б-меркаптопурин і тіогуанін. Приклади антибіотиків включають ванкоміцин, рифаксимін, метронідазол, триметоприм, сульфаметоксазол, діамінодіфенілсульфон (Іі ципрофлоксацин; і противірусні засоби, такі як ганцикловір.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антифібротичного агента. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антифібротичний агент інгібує синтез колагену, стимульованого трансформуючим фактором зростання бета (ТОБ-В) зменшує позаклітинний матрикс і/або блокує проліферацію фібробластів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антифібротичний агент являє собою пірфенідон. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антифібротичний агент являє собою
РВІ-4050. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антифібротичний агент являє собою тіпелукаст.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інгібітора тирозинкінази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор тирозинкінази інгібує тирозинкіназу, яка опосередковує вироблення одного або більшої кількості фіброгенних факторів росту. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фіброгенний фактор росту являє собою тромбоцитарний фактор росту, фактор росту ендотелію судин і/або фактор росту фібробластів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор тирозинкінази являє собою іматиніб і/або нінтеданіб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор тирозинкінази являє собою нінтеданіб. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення протидіарейного агента. У деяких варіантах реалізації цього винаходу протидіарейний агент являє собою лоперамід.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антитіла. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло являє собою антитіло проти інтерлейкіну (І) -13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти 1-13 являє собою тралокінумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло являє собою антитіло проти 1--4/І -13. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти ІІ -А/ЛІ-13 бо являє собою ЗАК 156597. У деяких варіантах реалізації винаходу антитіло являє собою антитіло проти фактора росту сполучної тканини (СТОР). У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти СТОЕ являє собою ЕС-3019. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло являє собою антитіло проти білка 2, подібного до лізилоксидази (І ОХІ 2). У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти ГОХІ2 являє собою симтузумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло являє собою антитіло проти рецептора інтегрина суВб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло проти рецептора інтегрина ам8б являє собою 5ТХ-100. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антитіло являє собою моноклональне антитіло.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антагоніста рецептора лізофосфатидної кислоти-ї (ГРАТ). У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст рецептора ГРАТ являє собою ВМ5-986020. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інгібітора галектину-3. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор галектіну-3 являє собою ТО-139.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення паліативних терапевтичних засобів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу паліативні терапевтичні засоби включають один або декілька з наступних засобів: антибіотик, анксіолітик, кортикостероїд та опіоїд. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою антибіотик широкого спектру дії. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою пеніцилін, інгібітор В-лактамази і/або цефалоспорин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою піперацилін/газобактам, цефіксим, цефтріаксон і/або цефдінір. У деяких варіантах реалізації цього винаходу анксіолітик являє собою алпразолам, буспірон, хлорпромазин, діазепам, мідазолам, лоразепам і/або прометазин.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу кортикостероїд являє собою глюкокортикостероїд.
У деяких варіантах реалізації цього винаходу кортикостероїд являє собою преднізон, преднізолон, метилпреднізолон і/або гідрокортизон. У деяких варіантах реалізації цього винаходу опіоїд являє собою морфін, кодеїн, дигідрокодеїн і/або діаморфін.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антибіотика. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою
Зо макролід. У деяких варіантах реалізації цього винаходу макролід являє собою азитроміцин і/або кларитроміцин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою доксициклін. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою триметоприм/сульфаметоксазол. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою цефалоспорин. У деяких варіантах реалізації цього винаходу цефалоспорин являє собою цефепим, цефіксим, цефподоксим, цефпрозил, цефтазидим та/або цефуроксим. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою пеніцилін. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою амоксицилін, ампіцилін і/або півампіцилін. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою комбінацію пеніциліну/інгібітора В-лактамази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу комбінація пеніциліну/інгібітора В-лактамази являє собою комбінацію амоксицилін клавуланат і/або піперацилін/тазобактам. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антибіотик являє собою фторхінолон. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фторхінолон являє собою ципрофлоксацин, геміфлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин і/або офлоксацин.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інгібітора фосфодіестерази. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор фосфодіестерази являє собою інгібітор фосфодіестерази типу 5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор фосфодіестерази являє собою аванафіл, бензаміденафіл, дасантафіл, ікаріїн, лоденафіл, міроденафіл, силденафіл, тадалафіл, уденафіл і/або варденафіл. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор РОЕЄ являє собою інгібітор РОЕ-4. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор РОЕ-4 являє собою рофлуміласт, ціломіласт, тетоміласт і/або СНЕб6001. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор РОЕ являє собою інгібітор РОЕ-З/РОЕ-4. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор РОЕ-З/РОЕ- 4 являє собою КЕРІ -554.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення цитотоксичного і/або імуносупресивного агента. У деяких варіантах реалізації цього винаходу цитотоксичний і/або імуносупресивний агент являє собою азатіоприн, колхіцин, циклофосфамід, циклоспорин, метотрексат, пеніциламін і/або талідомід. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення агента, який відновлює деплетовані рівні глютатіону в легенях. У деяких варіантах реалізації цього винаходу 60 агент, який відновлює деплетовані рівні глютатіону в легенях, являє собою М-ацетилцистеїн. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антикоагулянта. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антикоагулянтявляє собою варфарин, гепарин, активований білок С і/або інгібітор шляху тканинного фактора.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антагоніста рецептора ендотеліну. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст рецептора ендотеліну являє собою бозентан, макітентан і/або амбрісентан. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антагоніста ТМЕ-а. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст ТМЕ-сй включає один або декілька з наступних препаратів: етанерцепт, адалімумаб, інфліксімаб, цертолізумаб і голімумаб. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інтерферону гамма-16р.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інгібітора інтерлейкіну (І). У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор І. являє собою інгібітор І/-5. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор ІЇ/-5 являє собою меполізумаб і/або бенралізумаб. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор І. являє собою інгібітор ІІ -17А. У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор І--17А являє собою СМТО-6785.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення інгібітора р38 мітоген-активованої протеїнкінази (МАРК). У деяких варіантах реалізації цього винаходу інгібітор рЗ8 МАРК являє собою лосмапімод і/або А2О-7624. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення антагоніста
СХСМК2. У деяких варіантах реалізації цього винаходу антагоніст СХСТК2 являє собою даніріксин.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає вакцинацію. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вакцинація являє собою вакцинацію проти пневмококів і/або грипу. У деяких варіантах реалізації цього винаходу вакцинація являє собою вакцинацію проти бігеріососси5 рпештопіає і/або грипу. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення противірусної терапії. У деяких варіантах реалізації цього винаходу противірусна терапія являє собою осельтамівір,
Зо перамівір і/або занамівір.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає профілактику гастроезофагального рефлюксу і/або рецидивуючої мікроаспірації.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає допоміжну вентиляцію легенів. У деяких варіантах реалізації цього винаходу допоміжна вентиляція легенів являє собою механічну вентиляцію. У деяких варіантах реалізації цього винаходу допоміжна вентиляція легенів являє собою неінвазивну вентиляцію. У деяких варіантах реалізації цього винаходу допоміжна вентиляція легенів являє собою додаткове введення кисню. У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає легеневу реабілітацію.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає трансплантацію легень. У деяких варіантах реалізації цього винаходу трансплантація легень являє собою трансплантацію однієї легені. У деяких варіантах реалізації цього винаходу трансплантація легень являє собою двосторонню трансплантацію легень.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає нефармакологічне втручання. У деяких варіантах реалізації цього винаходу нефармакологічне втручання являє собою припинення куріння, здорове харчування і/або регулярні фізичні вправи.
У деяких варіантах реалізації будь-якого із вказаних способів, спосіб додатково включає введення фармакологічних допоміжних засобів для припинення куріння. У деяких варіантах реалізації цього винаходу фармакологічні допоміжні засоби для припинення куріння являють собою нікотинзамісні препарати, бупропіон і/або варениклін. У деяких варіантах реалізації цього винаходу нефармакологічне втручання являє собою легеневу терапію. У деяких варіантах реалізації цього винаходу легенева терапія являє собою легеневу реабілітацію та/або додаткове введення кисню. У деяких варіантах реалізації цього винаходу нефармакологічне втручання являє собою хірургічне втручання на легенях. У деяких варіантах реалізації цього винаходу хірургічне втручання на легенях являє собою хірургічне втручання по зменшенню об'єму легень, трансплантацію однієї легені, двосторонню трансплантацію легень або булектомію. У деяких варіантах реалізації цього винаходу нефармакологічне втручання являє собою застосування пристрою. У деяких варіантах реалізації цього винаходу пристрій являє собою спіраль для зменшення об'єму легень, стент для дихальних шляхів і/або систему для 60 назальної допоміжної вентиляції легень.
Такі комбіновані види терапії, вказані вище, охоплюють комбіноване введення (в якому два або більша кількість терапевтичних агентів включені в одну і ту ж або окремі композиції, а також роздільне введення, і в цьому випадку, введення антитіла проти триптази або його фармацевтичної композиції може відбуватися до, одночасно і/або після введення додаткового терапевтичного агента (агентів). В одному варіанті реалізації цього винаходу введення антитіла проти триптази або його фармацевтичної композиції та введення додаткового терапевтичного агента відбувається з інтервалом близько одного місяця; або з інтервалом близько одного, двох або трьох тижнів; або з інтервалом близько одного, двох, трьох, чотирьох, п'яти або шести днів; або з інтервалом близько 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 9 годин; або з інтервалом близько 1, 5, 10, 20, 30, 40 або 50 хвилин один від одного. Для варіантів реалізації цього винаходу, що включають послідовне введення, антитіло проти триптази можна вводити до або після введення додаткового терапевтичного агента (агентів).
Антитіло проти триптази за цим винаходом або його фармацевтичні композиції (і будь-який додатковий терапевтичний агент) можна вводити будь-яким придатним способом, включаючи парентеральне, внутрішньолегеневе та інтраназальне введення. Парентеральні інфузії включають внутрішньом'язове, внутрішньовенне, внутрішньоартеріальне, інтраперитоніальне або підшкірне введення. У деяких випадках антитіло проти триптази за цим винаходом можна вводити інтравітреально, внутрішньом'язово, внутрішньовенно, інтрадермально, черезшкірно, внутрішньоартеріально, інтраперитоніально, внутрішньовогнищево, інтракраніально, внутрішньосуглобово, всередину простати, внутрішньоплеврально, інтратрахеально, інтраназально, інтравітреально, інтравагінально, ректально, місцево, внутрішньопухлинно, перитонеально, підшкірно, субкон'юнктивально, інтравезикулярно, мукозально, інтраперикардіально, внутрішньопуповинно, інтраокулярно, інтраорбітально, перорально, місцево, трансдермально, періокулярно, кон'юнктивально, субтенонально, внутрішньокамерно, субретинально, ретробульбарно, внутрішньоканально, шляхом інгаляції, шляхом ін'єкції, шляхом імплантації, шляхом інфузії, шляхом тривалої інфузії, шляхом локалізованої перфузії безпосередньо через клітини-мішені, за допомогою катетера, за допомогою лаважу, в кремах або в ліпідних композиціях. У конкретних випадках антитіло або його фармацевтичну композицію можна вводити шляхом підшкірного введення. Композиції, які використовуються в
Зо описаних у цьому документі способах, також можна вводити системно або місцево. Введення дози можна проводити будь-яким зручним способом, наприклад, шляхом ін'єкцій, таких як внутрішньовенні або підшкірні ін'єкції, частково в залежності від того, чи є введення короткочасним або постійним. В цьому документі розглядаються різні схеми введення доз, включаючи одне або безліч введень в різні моменти часу, болюсне введення і пульс-терапію, але не обмежуючись ними.
Антитіла згідно з цим винаходом або їх фармацевтичні композиції можна включати до складу препарату, дозувати і вводити за допомогою способів відповідно до принципів належної медичної практики. Фактори, які слід враховувати в даному контексті, включають конкретне порушення, що підлягає лікуванню, конкретного ссавця, якому буде проводитися лікування, клінічний стан окремого пацієнта, причину порушення, область для доставки агенту, спосіб введення, схему введення та інші фактори, які відомі медичним працівникам. Антитіло або його фармацевтичну композицію необов'язково складають разом з одним або більшою кількістю агентів, які на даний момент застосовуються для запобігання або лікування відповідного порушення. Ефективна кількість таких інших агентів залежить від кількості антитіла, присутнього в складі, виду порушення або лікування, і інших факторів, описаних вище. Як правило, інші агенти застосовують в тих же дозах і за допомогою того ж шляху введення, як описано в цьому документі, або в дозах, що становлять від близько 1 до 99 95 кількості доз, описаних в цьому документі, або в будь-якій дозі і за допомогою будь-якого шляху введення, емпірично/клінічно вважаються придатними.
Для запобігання або лікування захворювання відповідна доза антитіла відповідно до винаходу (при застосуванні окремо або в комбінації з одним або більшою кількістю інших додаткових терапевтичних агентів) буде залежати від виду захворювання, що підлягає лікуванню, типу антитіла, тяжкості та перебігу захворювання, від того, чи вводять антитіло з профілактичною або терапевтичною метою, попередньої терапії, анамнезу захворювання пацієнта, реакції на антитіло та рішення лікуючого лікаря. Антитіло придатне для введення пацієнтові одноразово або для кількох курсів лікування. Залежно від типу і тяжкості захворювання, початкова передбачувана доза антитіла для введення пацієнту, наприклад, за допомогою одного або більше роздільних введень або безперервної інфузії, становить від близько 1 мкг/кг до 15 мг/кг (наприклад, від 0,1 мг/кг до 10 мг/кг). Типова щоденна доза може 60 перебувати в діапазоні від близько 1 мкг/кг до 200 мг/кг або більше в залежності від вищевказаних факторів. При повторному введенні протягом декількох днів або довше, залежно від патологічного стану, лікування зазвичай слід продовжувати до бажаного зменшення інтенсивності симптомів захворювання. Одна типова доза антитіла повинна знаходитися в діапазоні від близько 0,05 мг/кг до близько 10 мг/кг. Таким чином, пацієнту може бути введена одна або декілька доз, що становлять близько 0,5 мг/кг, 2,0 мг/кг, 4,0 мг/кг або 10 мг/кг (або будь-яка їх комбінація). Такі дози можуть вводитися періодично, наприклад, щотижня, кожні два тижні, кожні три тижні або кожні чотири тижні (наприклад, так, щоб пацієнт отримував від близько двох до близько двадцяти або, наприклад, близько шести доз антитіла). Наприклад, дозу можна вводити один раз на місяць (наприклад, шляхом підшкірної ін'єкції). Можна вводити початкову підвищену навантажувальну дозу, за якою вводиться одна або декілька знижених доз. Однак можна застосовувати й інші схеми введення доз. Ефективність лікування можна контролювати за допомогою звичайних методик і аналізів. У деяких випадках антитіло можна вводити, наприклад, шляхом підшкірної ін'єкції в дозі, яка становить від близько 50 мг/мл до близько 200 мг/мл (наприклад, близько 50 мг/мл, близько 60 мг/мл, близько 70 мг/мл, близько 80 мг/мл, близько 90 мг/мл, близько 100 мг/мл, близько 110 мг/мл, близько 120 мг/мл, близько 130 мг/мл, близько 140 мг/мл, близько 150 мг/мл, близько 160 мг/мл, близько 170 мг/мл, близько 180 мг/мл, близько 190 мг/мл або близько 200 мг/мл). У деяких випадках антитіло можна вводити шляхом підшкірної ін'єкції в дозі, яка становить близько 150 мг/мл.
Слід розуміти, що будь-який з вищевказаних складів або терапевтичних способів може бути здійснений із застосуванням імунокон'югата згідно з цим винаходом замість або на додаток до антитіла проти триптази. (п) Готові вироби
В іншому аспекті цього винаходу пропонується виріб, що містить матеріали, придатні для лікування, запобігання та/або діагностики порушень (наприклад, порушень, асоційованих з триптазою), описаних вище. Готовий виріб включає контейнер та етикетку або листок-вкладиш в упаковці, розміщений на або пов'язаний з контейнером. Придатні контейнери включають, наприклад, бутлі, флакони, шприци, пакети для в/в введення розчинів і т. д. Контейнери можна виготовити з різних матеріалів, наприклад, зі скла або пластику. Контейнер містить композицію, яка сама по собі або в поєднанні з іншого композицією ефективна для лікування, запобігання
Зо та/або діагностики патологічного стану, і може мати стерильний отвір для доступу (наприклад, контейнер може являти собою пакет для в/в введення розчинів або флакон з пробкою, що проколюють голкою для підшкірних ін'єкцій). Щонайменше один активний агент в композиції являє собою антитіло за цим винаходом або його фармацевтичну композицію. На етикетці або на вкладиші в упаковку вказано, що композицію застосовують для лікування конкретного патологічного стану. Крім того, виріб може містити (а) перший контейнер з композицією, при цьому вказана композиція містить антитіло за цим винаходом; і (Б) другий контейнер з композицією, при цьому вказана композиція містить додатковий терапевтичний агент. Готовий виріб в цьому варіанті реалізації винаходу може додатково містити вкладиш в упаковку, в якому вказано, що вказані композиції можна застосовувати для лікування конкретного патологічного стану. В альтернативному або додатковому варіанті готовий виріб може додатково містити другий (або третій) контейнер, що містить фармацевтично прийнятний буфер, такий як бактеріостатична вода для ін'єкцій (ВМУРІ), фосфатно-буферний сольовий розчин, розчин
Рінгера та розчин декстрози. Готовий виріб може додатково включати інші матеріали, бажані з комерційної та споживчої точки зору, в тому числі інші буфери, розріджувачі, фільтри, голки і шприци.
Слід розуміти, що будь-який із вказаних вище готових виробів замість антитіла проти триптази або на додаток до нього може включати імунокон'югат за цим винаходом. (с) Приклади
Нижче наведені приклади способів і композицій згідно з цим винаходом. Слід розуміти, що, з огляду на загальний опис, представлений вище, можна реалізувати різні інші варіанти реалізації цього винаходу. Якщо не вказано інше, в дослідженнях застосовували триптазу бета 1 людини.
Приклад 1: Генерація і гуманізація антитіл проти триптази (а) Матеріали та способи
Залишки пронумеровані за Кабаї єї а!., Зедоепсез ої ргоїєїнз ої іттипо/одісаї! іпієгеві 5 Ей.,
Рибіїс Неанцй 5егуісе, Маїйопаї Іпвійшез ої Неайй, Веїйезаа, МО, 1991. (а) Рекомбінантна експресія та очистка триптази в клітинах комах і клітинах ссавців
Послідовність, що кодує зрілу триптазу бета 1 дикого типу людини (нумерація хімотрипсиногену Пе16-Рго246, ЗЕО ІЮ МО: 97), клонували в модифікований вектор рАсаРб7А за промотором багатогранника і сигнальною послідовністю секреції дрб7. Якщо не вказано інше, бо в цьому розділі триптаза відноситься до триптази бета 1 людини (також званої триптазою Б1 людини). Конструкція містить М-кінцеву мітку Нізб, сайт розщеплення ентерокіназою і, для деяких конструкцій, С-кінцеву мітку ЕГАСб. Сайт-направлений мутагенез проводили із застосуванням стандартних протоколів ОцікСпапде"м (Зігаїадепе) для отримання мутантів триптази. Всі конструкції були підтверджені секвенуванням ДНК. Рекомбінантні бакуловіруси генерували за допомогою системи Васиіосоїа м (ВО Віозсіепсе5) в клітинах 519 відповідно до стандартних протоколів. Клітини Тгіспоріизіа пі інфікували для великомасштабної продукції білка і збирали через 48 годин після інфікування. Зібране середовище доповнювали 1мМ Міс», 5 мМ Сасі» і 20 мМ Тріс рН 8, струшували протягом 30 хв., а потім центрифугували протягом 20 хв. при 8500 х г для видалення клітин і випадання осаду з середовища. Супернатантне середовище фільтрували через фільтр з поліефірсульфону (РЕ5) 0,22 мкм перед завантаженням в афінну колонку з нікель-нітрилотриоцтовою кислотою (Мі-МТА). Триптазу бета 1 людини також експресували шляхом тимчасової трансфекції в клітинній лінії ссавців СНО
ОРРІ12. Середовище для культивування клітин піддавали подібному очищенню, починаючи з афінної очистки Мі-МТА, як описано нижче.
Середовище клітин комах або середовище клітин СНО, що містить секретовану Нізб-мічену рекомбінантну триптазу (дикого або мутантного типу), завантажували в 10 мл колонку Мі-МТА зиретшом (Оіадеп) при об'ємній швидкості потоку 170 см/год. Колонку промивали 10 ОК (об'єми колонки) промивного буфера (20 мМ Тріс, рН 8, 10 мМ імідазол, 300 мМ Масі) і елюювали 8 ОК елюрованого буфера (20 мМ Тріс, рН 8, 300 мМ імідазол, 300 мМ Масі). Фракції, проаналізовані за допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію (ДСН-
ПААГ), що містять триптазу, об'єднували, концентрували і завантажували в колонку для ексклюзійної хроматографії 5200 (СЕ Неайвйсаге) для подальшого очищення із застосуванням робочого буферу (10 мМ 3-(М-морфоліно) пропансульфонова кислота (МОР), рН 6,8, 2 М Масі) при швидкості потоку, рекомендованій виробником. Фракції, що містять Нів-мічену рекомбінантну триптазу (мономерну), об'єднували і концентрували. Потім рекомбінантну триптазу розщеплювали протягом ночі при кімнатній температурі в концентрації 2 мг/мл в буфері (10 мМ МОР, рН 6,8, 0,2 М масі), що містить 0,5 мг/мл гепарину (Зідта Аїагісй) ї 0,1 мг/мл ентерокінази (Мем/ Епдіапа Віоіаре5, Іпс). За допомогою цього етапу видаляли М-кінцеву
Нізб-мітку і отримували тетрамерізацію і протеолітично активну триптазу, яка має МО в якості
Зо новоствореної М-кінцевий послідовності починаючи із залишку 16 (нумерація хімотрипсиногену). Тетрамерну триптазу потім піддавали ексклюзійній хроматографії за розміром із застосуванням колонки 5200 (СЕ Неайсаге) в буфері (10 мМ МОР5, рНбві2 мМ
Масі) для очищення тетрамерної триптази шляхом видалення ентерокінази і будь-якої нерозщепленої рекомбінантної триптази.
Мутанти триптази У75С і 199С, а також каталітично неактивний мутант 5195А (нумерація хімотрипсиногену, відповідна заміні Зег224 на Аа повнорозмірної послідовності триптази 5ЕО
ІЮ МО: 71) очищали за допомогою Мі-афінної хроматографії, як описано вище. Потім дисульфідзв'язані димерні мутанти триптази відокремлювали від недисульфідзв'язаних мономерних мутантів триптази за допомогою ексклюзійної хроматографії за розміром 5200.
Дисульфідзв'язані димерні мутанти потім процесували в тетрамери, як описано вище для триптази дикого типу. (Б) Генерація моноклональних антитіл кролика і миші проти триптази людини
Двох кроликів імунізували отриманою з СНО триптазою бета 1 (тетрамер) з повним ад'ювантом Фрейнда (СЕА). Кроликам вводили бустерну дозу одного і того ж білка з неповним ад'ювантом Фрейнда (ІРА) один раз кожні 2 тижні. Після 4 ін'єкцій очищені зразки сироватки оцінювали на зв'язування за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) і інгібування активності триптази людини за допомогою аналізу ферментативної активності. В-клітини з селезінки, зібрані у одного з кроликів, які продемонстрували інгібування активності триптази людини, потім були злиті з партнером по злиттю кроликів. Через 10-14 днів супернатанти збирали і скринували на предмет зв'язування з білками за допомогою ІФА.
Протокол ІФА був наступним. 96-лункові планшети МОМС МАХІЗОКВФ для ІФА покривали протягом ночі білком, що зв'язує біотин МешгАміаіїпФ (Тпегто 5сіепійіс Мо за каталогом 31000, початк. 10 мг/мл, 5 мкг/мл, 100 мкл/лунку). Лунки тричі промивали промивним буфером (РВЗ з 0,05 96 ТМУЕЕМФ-20) і промокали насухо. Потім лунки блокували із застосуванням блокуючого буфера 200 мкл/лунку (РВЗ з 0,5 95 бичачого сироваткового альбуміну (В5А) і 0,05 95 ТМУЕЕМФ- 20) та інкубували протягом періоду часу, більшого або рівного 30 хв. при кімнатній температурі.
Біотинільований білок триптази бета 1 людини (розведений в буфері для аналізу; РВ5 з 0,5 95
ВБА, 0,05 956 ТМ/ЕЕМФ-20 і 0,1 мг/мл гепарину) додавали в лунки в концентрації 1 мкг/мл та інкубували при кімнатній температурі протягом 1 години ж 10 хв. Гепарин додавали для 60 забезпечення того, щоб триптаза залишалася у вигляді тетрамера. Лунки тричі промивали промивним буфером (200 мкл/лунку) і промокали насухо. Супернатанти гібридоми (зразки) або контролі (наприклад, позитивні контролі очищених поліклональних антитіл 24209 кролика (початк. 0,25 мг/мл) додавали в лунки (розбавлені в буфері для аналізу, 100 мкл/лунку) та інкубували при кімнатній температурі протягом 1 години. Потім лунки тричі промивали промивним буфером (200 мкл/лунку) і промокали насухо. Додавали кон'югат пероксидази хрону (НЕР) (козяче антитіло до дО кролика (Н-Ї) НЕР; Тпепто Зсіепійіс, Мо за каталогом 31460) (розведений 1:10000 в буфері для аналізу, 100 мкл/лунку) та інкубували при кімнатній температурі протягом 30 хв. Лунки знову тричі промивали промивним буфером (200 мкл/лунку) і промокали насухо. Додавали субстрат (Субстрат ВіоєХ ТМВ, Ме продукту: ТМВМУУ-1000-01) (100 мкл/лунку) та інкубували протягом 5 хв. при кімнатній температурі. Реакцію зупиняли додаванням 100 мкл/лунку стоп-розчину ВіобХ (Ме продукту: ВЗТР-0100-01), і планшети зчитували при Авзо.
Всі ІФА-позитивні клони очищали шляхом афінної хроматографії за допомогою стандартних методів (Мабрзеїесі ЗиКе "м: ЗЕ Неаксаге) і потім скринували на предмет інгібування активності триптази людини в аналізі активності рекомбінантної триптази. Якщо коротко, антитіла розводили від 0,007 до 100000 нг/мл (від 0,046 до 667 нМ) в РВ5, рН 7,4. Рекомбінантну триптазу бета 1 людини розводили до З нМ в буфері ТМН (200 мМ Тріс, 150 мМ Масі, 0,1 мг/мл гепарину, 0,01 95 ТАІТОМ М Х-100, рН 8,0) і комбінували в співвідношенні 1:1 з антитілами проти триптази на чорних 384-лункових планшетах (Міем/Ріаге-384 РЕ, Віаск, Сієа/--Воцот, Рекіп ЕЇІтег,
Мо за каталогом 6007470). Планшети інкубували протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища при обережному перемішуванні. Колориметричний субстрат 5-2288 (Спготодепіх, Рагі Мо 82-0852-39) розбавляли до 900 мкМ в буфері ТМН і додавали на планшет.
Кінцеві концентрації в лунках становили 300 мкМ 5-2288, 1 нМ рекомбінантної триптази бета 1 людини, і від 0,015 до 222 нМ антитіл проти триптази. Планшети інкубували протягом 40 хв. при температурі навколишнього середовища з обережним перемішуванням, а потім зчитували при
Адо5. Напівмаксимальну інгібуючу концентрацію (ІСво) антитіл проти триптази визначали за чотирипараметричною відповідністю їх відповідних кривих. Клони, що демонстрували бажане інгібення, потім субклонували шляхом обмеження розведення (окрема клітина/лунка), повторно аналізували, як описано вище, і додатково характеризували.
Зо Мишачі гібридоми генерували і піддавали скринінгу, а позитивні клони аналізували аналогічним чином. Три миші А/У (Напгіап, Іпаіапароїїв5, Іпа.) імунізували очищеним триптазним білком в якості антигена (ЕРС, Іпс.2 ТК913). Ферментативно активну триптазу вводили в дозі 20 мкг/мишу на імунізацію підшкірно та інтраперитоніально після змішування і емульгування 1:1 з повним ад'ювантом Фрейнда (перша імунізація) або неповним ад'ювантом Фрейнда (друга, третя і четверта імунізація). Бустерна доза (п'ята імунізація) не містила ад'юванта. Після четвертої імунізації сироватки від імунізованих мишей аналізували за допомогою ІФА, і мишей з сироватковим титром вище, ніж ОЮзво » 2,16 при розведенні 1:1,28 х 107 вибирали для злиття гібридоми. 107 х 105 виділених клітин селезінки змішували з 100 х 106 5р2/0 клітин мієломи (АТСС) для злиття в присутності поліетиленгліколю (Зідта-Аїдгісй, Мо за каталогом Р7777-50).
Двадцять чотири клони піддавали скринінгу на предмет зв'язування з триптазою і аналізували на інгібування ферментативної активності триптази. Клон Т31а (також званий в цьому документі "З1А" та "ти. З1А ") був обраний для гуманізації. (с) Молекулярне клонування і переформатування кролячих анти-триптазних гібридомних клонів
Загальну РНК екстрагували з клітин гібридоми, яка продукує кролячі моноклональні антитіла проти триптази (КМеазуФ Міпі Кі Оіадеп). Застосовуючи набір для ампліфікації кКДНК
ЗМАКТеге КАСЕ (Сіопіесі), РНК спочатку піддавали зворотній транскрипції, потім піддавали синтезу першого ланцюга кКДНК і 5-ВАСЕ-ПЛР-ампліфікації варіабельних доменів легкого ланцюга (МІ) і важкого ланцюга (МН) з наступними праймерами:
Прямий праймер легкого ланцюга (І С):
Опімегза! Ргітег Міх (набір для ампліфікації КДНК 5МАКТег?» КАСЕ, Сіопіесп, Ме за каталогомб34858)
Прямий праймер важкого ланцюга (НС):
Опімегза! Ргітег Міх (набір для ампліфікації КДНК 5МАКТег?» КАСЕ, Сіопіесй, Мо за каталогомб634858)
Зворотний праймер І С: 5-адтастаАСтТатССАстТТас-3'Є5ЕО І МО: 74)
Зворотний праймер НС: 5-САТТаСТОласатасСбоадатто-3' (ЗЕО І МО: 75)
Зворотні праймери ІС і НС були розроблені для ренатурації до ділянки в константному домені легкого ланцюга (СІ) і константному домені важкого ланцюга 1 (СНІ).
Продукти ампліфікованої ПЛР секвенували безпосередньо. Потім ідентифіковану послідовність МІ ДНК субклонували в експресійний вектор клітин ссавців рКК, що містить константний домен каппа людини. Послідовність МН ДНК вбудовували в вектори рЕК, що кодують повнорозмірний константний домен у! людини. (4) Гуманізація кролячого моноклонального антитіла Е104 проти триптази
МІ. (ЗЕО ІО МО) 53) і МН (ЗЕО ІО МО: 52) домени кролячого моноклонального антитіла Е104 проти триптази вирівнювали з консенсусними послідовностями Мі. каппа | людини (Мі кі) Ї МН підгрупи ІМ людини (МНм) (ЗЕО ІО МО: 92 і 93 відповідно). Див., Наприклад, ЮОєппів, СИ. 2 СОВ
Вераїї: А Моме! Арргоасй ою Апіїбоду Нитапігайоп іп Сшцтепі Тгтепа5 іп Мопосіопа! Апіїроду
Ремеіортепі апа Мапигасіигіпд, Еадв5. ЗнНіге єї а. Зргіпдег, Мем МХоїКк, МУ. гіперваріабельні ділянки (НМР) інтегрували в консенсусні акцепторні каркаси Мі кі ії МН людини для генерації варіантів з прищепленими СОН. З домену Е104 Мі, положення 24-34 (11), 50-56 (12) ії 89-97 (13) прищеплювали в Мік. З домену МН, положення 26-3565 (НІ), 50-65 (Н2г) ії 93-102 (НЗ) прищеплювали в МНму. Щоб оцінити верньєрні положення каркаса, які можуть бути важливими, обрані верньєрні положення мутували назад в послідовності кролика. Верньєрні положення, які були мутовані назад в послідовності кролика, включали положення 2, 4, 43,68і87 ві і 37,67, 71, 78191 в МН.
Домени МІ ої МН з кролячого моноклонального антитіла Е104 проти триптази також вирівнювали з консенсусними послідовностями МІ. каппа І людини (Міккі) І! МН підгрупи І людини (МНі) (ЗЕО ІО МО: 92 і 94 відповідно). Див. ЮОеппі5, вище. гіперваріабельні ділянки (НМК) інтегрували в консенсусні акцепторні каркаси Мік і МНиі людини для генерації СОК- прищеплених варіантів. З домену гар. Е104 МІ, положення 24-34 (11), 50-56 (12) ї 89-97 (І 3) прищеплювали в Мік. З домену МН, положення 26-35 (НІ), 50-65 (Н2) ї 93-102 (НЗ) прищеплювали в МНі.
В цілому були синтезовані дві різні версії гуманізованих послідовностей МІ. і шість різних версій послідовностей гуманізованих УН, а потім субклоновані в експресійні вектори ссавців рЕК. Шляхом комбінування різних версій І С і НС було згенеровано в цілому дванадцять різних
Зо гуманізованих варіантів Е104 (м1-м12) (Таблиця 3). Всі гуманізовані варіанти антитіла проти триптази експресували у вигляді антитіл (ДО1 або Ідс4 в клітинах ссавців. Антитіла очищали шляхом афінної хроматографії за допомогою стандартних методів (Марзеїесі З,ИиКе"м СЕ
Неакрсаге). Всі антитіла Ід054, використані в розділі "Приклади", включали мутацію 5228Р (нумерація ЕО) в константній ділянці важкого ланцюга; однак винахід, описаний в цьому документі, не обмежується варіантом Ід04 з мутацією 5228Р.
Послідовність ДНК, що кодує домен МН антитіла пшЕ104.м2, продемонстрована в 5ЕО ІЮ
МО: 109. Послідовність ДНК, що кодує домен МІ. антитіла пшЕ104.м2, продемонстрована в ЗЕО
ІО МО: 110. Послідовність ДНК, що кодує важкий ланцюг (951), продемонстрована в ЗЕО ІЮ
МО: 111. Послідовність ДНК, що кодує важкий ланцюг (9054. 5228Р), продемонстрована в ЗЕО
ІО МО: 113. Послідовність ДНК, що кодує легкий ланцюг (Ід21 і І(д4), продемонстрована в 5ЕО
ІЮ МО: 112. Амінокислотна послідовність важкого ланцюга (НС) антитіла пиЕ104.м2 Ідс1 продемонстрована в 5ЕО ІЮО МО: 80. Амінокислотна послідовність легкого ланцюга (І С) антитіла пчЕ104.м2 (1901 або Ідс4) продемонстрована в ЗЕО ІЮ МО: 81. Амінокислотна послідовність НС антитіла пиЕ104.м2 ІдД054 5228Р продемонстрована в 5ЕО ІО МО: 82. (є) Гуманізація мишачого моноклонального антитіла З1А проти триптази
МІ. (ЗЕО ІЮ МО) 20) ї МН (ЗЕО ІО МО: 19) домени з мишачого моноклонального антитіла ЗА ("ти. З1А") проти триптази вирівнювали з консенсусними послідовностями Мі. каппа | людини (МІ кі) І! МН підгрупи ІП людини (МНії) (ЗЕО ІЮ МО: 92 їі 93 відповідно). гіперваріабельні ділянки (НУК) інтегрували в консенсусні акцепторні каркаси Мікі ї МНії людини для генерації СОК- прищеплених варіантів. З домену ти. ЗА МІ, положення 24-34 (І1), 50-56 (12) ї 89-97 (І 3) прищеплювали в Мік. З домену ти. З1А МН, положення 26-35Б (НІ), 50-65 (Н2г) і 93-102 (НЗ) прищеплювали в МНії. Щоб оцінити важливість верньєрних положень каркаса, обрані верньєрні положення мутували назад в послідовності миші. Верньєрні положення, які були мутовані назад в послідовності миші, включали положення 4, 43, 46, 47 і 71 в МІ. і положення 49 в УН.
В цілому були синтезовані три гуманізованих ЇС і п'ять гуманізованих НС, а потім субклоновані в експресійні вектори ссавців РКК. Шляхом комбінування різних версій С і НС було згенеровано в цілому п'ятнадцять різних гуманізованих варіантів антитіла З1А (від мі до м15) (пПиЗ1А") (Таблиця 4).
Всі гуманізовані варіанти антитіла проти триптази експресували у вигляді антитіл ЇУс1 або
І954 в клітинах ссавців. Антитіла очищали шляхом афінної хроматографії за допомогою стандартних методів (Марзеїесії ЗиКе м: СЕ Неайвсаге, Різсаїаулау, МУ, ОА).
Послідовність ДНК, що кодує домен МН антитіла пиЗ1А.м11, продемонстрована в 5ЕО ІЮ
МО: 104. Послідовність ДНК, що кодує домен МІ. антитіла пиЗ31А.м11, продемонстрована в ЗЕО
ІО МО: 105. Послідовність ДНК, що кодує важкий ланцюг (951), продемонстрована в ЗЕО ІЮ
МО: 106. Послідовність ДНК, що кодує важкий ланцюг (4054. 5228Р), продемонстрована в ЗЕО
ІО МО: 108. Послідовність ДНК, що кодує легкий ланцюг (Ід21 і І(д4), продемонстрована в ЗЕО
ІО МО: 107. Амінокислотна послідовність НС антитіла пиЗ1А.м11 Ідс1 продемонстрована в 5ЕО
ІО МО: 76. Амінокислотна послідовність ІС антитіла пиЗ1А.м11 Ід1 продемонстрована в ЗЕО
ІО МО: 77. Амінокислотна послідовність НС антитіла пиЗ1А.м11 Ід4 5228Р продемонстрована в
ЗБО ОО МО: 78. Амінокислотна послідовність /С антитіла ПиЗ1А.м11 і!дс4 5228Р продемонстрована в 5ЕО ІЮ МО: 79. (Ї) Клонування, експресія та очистка Гар-фрагментів.
Еар клонували і експресували в Е. соїї, як описано раніше (див. біттопв5 еї аї. У. Іттипої.
Меїйподвз 263: 133-147, 2002; І отбрапа еї а. осі. Вер. 5: 17488, 2015). Клітинну суспензію Е. сої, що містить експресований Бар, збирали в результаті ферментації експресуючих Раб, і розчиняли в буфері РВ5, що містить 25 мМ ЕДТК і 1 мМ фенілметилсульфонілфториду (РМ5БЕ).
Суміш гомогенізували і потім двічі пропускали через мікрофлюідізатор. Потім суспензію центрифугували при 21500 х г протягом 60 хвилин. Супернатант потім завантажували в колонку з білком С, врівноважену РВ5З зі швидкістю 5 мл/хв. Колонку промивали буфером РВ5 до початкового рівня, а потім білки елюювали із застосуванням 0,6 95 оцтової кислоти. Фракції, що містять Раб, згідно з аналізом за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу, об'єднували і потім завантажували в колонку БР ЗЕРНАКО5БЕФ об'ємом 50 мл, врівноважену в 20 мМ МЕЗ (рН 5,5).
Колонку промивали 20 мМ МЕ5 буфером (рН 5,5) для 2 обсягів колонки і потім елюювали з лінійним градієнтом до 0,5 М Масі в 20 мМ МЕЗ буфері (рН 5,5). Для остаточного очищення,
Еаб-вмісні фракції, отримані після іонообмінної хроматографії, концентрували і завантажували в колонку 575 для ексклюзійної хроматографії за розміром в буфері РВ5. Аналогічний протокол використовували для всіх Раб, що застосовувалися в експериментах.
Зо (9) Аналіз гуманізованих варіантів антитіл проти триптази із застосуванням поверхневого плазмонного резонансу (РЕК) ВІіАсогетй
В цьому експерименті все гуманізовані варіанти були експресовані у вигляді (30 шляхом тимчасової трансфекції клітин 293. Їд очищали за допомогою афінної хроматографії з білком б. Афінність кожного варіанта до рекомбінантного Нібх-міченого мономера триптази бета 1 людини (5ЗЕО ІЮ МО: 128) визначали за допомогою аналізу 5РК із застосуванням ВіАсогеєФ
Т200. Сенсорні чіпи ВІіАсогеф серії 5 СМ5 іммобілізували моноклональним мишачим антитілом проти дО (Ес) людини (Набір для захоплення антитіл людини (Нитап апііїбоду саріцйге Кі) від компанії СЕ Неайсаге), і антитіла проти триптази згодом захоплювалися в проточній лунці.
Послідовні З-кратні розведення мономера триптази бета 1 людини вводили при швидкості потоку 30 мкл/хв. Кожен зразок аналізували з З-хвилинною асоціацією і 10-хвилинною дисоціацією. Після кожного введення чіп регенерували із застосуванням З М Маосі». Відповідь зв'язування коректували шляхом віднімання одиниць відповіді (КО) з проточної лунки, що захоплює нерелевантний дос з аналогічною щільністю. Для аналізу кінетики застосовували модель Ленгмюра 1:1 одночасної підгонки Коп і Кок. (п) Аналіз інгібуючої активності гуманізованих варіантів антитіл проти триптази а. Ферментативний аналіз триптази
Пригнічення активності триптази людини гуманізованими антитілами проти триптази вимірювали за допомогою аналізу активності рекомбінантної триптази. Антитіла пиЗ1А.м11 Ідс4 і пиЗ1А.м11 Іде1 розводили від 0,05 до 100 мкг/мл (від 0,30 до 667 нМ) в РВ5, рН 7,4, а антитіла
Пиє104.м2 Ід04 і пиЕ104.м2 ІдДО1 розводили від 0,02 до 50 мкг/мл (від 0,15 до 333 нМ) в РВ5, рн 7,4. Активний фермент тетрамера рекомбінантної триптази бета 1 людини розводили до 0,75
НМ в буфері ТМН (200 мМ Тріс, 150 мМ Масі, 0,1 мг/мл гепарину, 0,01 956 ТКІТОМ М Х-100, рн 8,0) і комбінували в співвідношенні 1:11 з антитілами проти триптази на чорних 384-лункових планшетах (Міем/Ріаїе-384 Р, Віаск, СіІва-Войот, Регкіп ЕІтег, Мо за каталогом 6007470).
Планшети інкубували протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища при обережному перемішуванні. Колориметричний субстрат 5-2288 (Спготодепіх, Рап Мо. 82-0852- 39) розбавляли до 1200 мкМ в буфері ТМН і додавали на планшет. Кінцеві концентрації в лунках становили 400 мкМ 5-2288, 0,25 нМ рекомбінантного тетрамера триптази бета 1 людини, 66 мкг/мл гепарину і від 0,10 нМ до 222 нМ антитіл проти триптази для пиЗ1А.м11 і від 0,05 нМ до бо 111 НМ для пшЕ104.м2. Планшети інкубували протягом 40 хв. при температурі навколишнього середовища з обережним перемішуванням, а потім зчитували при Асхо5. Значення ІСхо антитіл проти триптази визначали за чотирипараметричною відповідністю їх відповідних кривих. р. Аналіз проліферації і колаген-залежного скорочення клітин гладких м'язів бронхів
Клітини гладких м'язів бронхів людини (В5МС; Мо за каталогом СС-2576, І опа Міппеєарої в,
ММ) культивували в зволоженому інкубаторі при 37 С з 595 СО в повному живильному середовищі ЗтоОМ-2 (Мо за каталогом СС-3182, І опа). Середовище для аналізу являло собою культуральне середовище 5бітОт-2 без доданої людської сироватки або добавок (Мо за каталогом СС-3181, Гоп7ла). У вказаних концентраціях застосовували тетрамерну триптазу дикого типу людини або каталітично неактивний фермент триптази 5195А людини (нумерація хімотрипсиногену). У вказаних концентраціях застосовували антитіла проти триптази людини пиЗ1А.м11 Ідо4 і Е104.м2 Ід4.
Для аналізу проліферації, за 1 день до проведення аналізу, ВМС висівали в кількості 2 х 10»клітин/мл на 96-лунковий планшет для тканинних культур (Мо за каталогом 353072, РаїЇсоп
ВО) в повному культуральному середовищі. Через 24 години культуральне середовище замінювали середовищем для аналізу і клітини інкубували протягом додаткових 24 годин.
Антитіла проти триптази людини серійно розводили в 3,3 рази в середовищі для аналізу на 96- лунковому планшеті для тканинних культур (Мо за каталогом 353072, Раісоп ВО). 100 мкл розведеного антитіла пиЗ1А.м11 Ід4 переносили на 96-лунковий планшет, що містить 100 мкл 200 нМ триптази людини. Активну триптазу і антитіла проти триптази людини інкубували протягом 30 хв. при кімнатній температурі. В цей час середовище для аналізу видаляли з посаджених клітин і замінювали 100 мкл розведених антитіл з триптазою. Кінцева концентрація антитіл становила від 2,0 мкМ до 4 пМ. Кінцева концентрація триптази становила 100 нМ (без гепарину). Кінцева концентрація солі становила близько 130 мМ. Лунки з лише триптазою були включені в якості стимульованих контролів. Лунки лише з середовищем для аналізу були включені в якості нестимульованих контролів. Планшети інкубували протягом 24 год. при 37 "С до додавання 1 мкКі НЗ-тимідину на лунку. Після додаткових 6 год. інкубації проліферацію вимірювали за включенням НЗ-тимідину. Асоційовану з клітинами радіоактивність визначали кількісно шляхом сцинтиляційного підрахунку. Результати виражали як середнє з трьох зразків.
Генерували графіки і проводили статистичний аналіз із застосуванням Каїеідаєсгарі (Зупещду
БоЇйМмМагє).
Для аналізу колаген-залежного скорочення, за 1 день до проведення аналізу, ВБЕМС поміщали в колаген в кількості 9 х 105 клітин/мл на 24-лунковий планшет (Мо за каталогом 353047, Раісоп ВО) дотримуючись рекомендацій виробника (Мо за каталогом СВА-201, СеїЇ
Віої арх Іпс.). Після 1 год. інкубації при 37 "С, на клітини нашаровували 1 мл середовища для аналізу. Після 24 год. інкубації при 37 "С, середовище замінювали 250 мкл свіжого середовища для аналізу. Триптазу розбавляли в 250 мкл середовища для аналізу до 660 нМ в присутності або за відсутності 4 мкМ антитіл проти триптази людини та інкубували протягом 30 хв. при 37 "С до додавання в вказану лунку, яка містить матрикс клітина:колаген. Кінцеві концентрації становили 330 нМ триптази і 2 мкМ антитіла (без гепарину). Кінцева концентрація солі становила близько 130 мМ. Скорочення клітин ініціювали вивільненням матриксу клітина: колаген з лунки планшета за допомогою наконечника стерильної піпетки. Лунки лише з середовищем для аналізу застосовували в якості нестимульований контролю. На початку скорочення клітин (1-0) матрикси клітина: колаген візуалізували, відображали та реєстрували за допомогою Ргоїеіп5зітріє АІрпаІтадегя). Клітини інкубували при 37 "С протягом додаткових З год. і матрикси клітина: колаген повторно аналізували і реєстрували (1-3). Дані аналізували за допомогою програмного забезпечення МІН Ітаде .-). Дані представляли як процентну зміну в діаметрі матриксу клітина: колаген від початку скорочення (1-0) до моменту часу З години (1-3).
Результати виражали як середнє з трьох зразків. с. Аналіз вивільнення гістаміну з тучних клітин
Застосовували лінію тучних клітин людини ГАО2. Клітини ГАбБ2 культивували в зволоженому інкубаторі при 37 "С з 595 СО» в безсироватковому ростовому середовищі 5іетРгофФ-34, що містить живильну добавку 5іетРгоФ-34 (Мо за каталогом 10640-019, Сірсо/ їе Тесппоіодієв), їх пеніцилін-стрептоміцин-глютаміну (Мо за каталогом 10378-016, Сірсо// їе Тесппоіодіє5) і 100 нг/мл рекомбінантного фактора стовбурових клітин людини (ЗСЕ) (Мо за каталогом 573908,
ВіоЇ едепа). Див. публікацію КігхПпепбрашит еї аї. | еникетіа Кезеагсп 27: 677-682, 2003. Триптазу дикого типу людини або мутантну триптазу 5195А людини застосовували в вказаних концентраціях. ІДЕ проти МР людини (/М/8. 5. 13; 5еє Чдасктап еї аї. 9. ВіоїЇ Спет. 285 (27): 20850-20859, 2010) отримували від компанії Зегоїес Іпс.МР-ВЗА (Мо за каталогом М5О5ОН-10,
Віозеагсп Тесппоїодієх, Ребаіїшта, СА) застосовували у вказаній концентрації для запуску бо вивільнення гістаміну. У вказаних концентраціях застосовували антитіла проти триптази людини пПиЗ1А.м11 ІдсС4 і Е104.м2 Ід04. Низькомолекулярний інгібітор 502849855 застосовували у вказаній концентрації. Стимуляції клітин здійснювали із застосуванням солі Тироде (Мо за каталогом Т-2397, бідта). Рівень гістаміну вимірювали за допомогою набору ІФА для гістаміну (Сепумау. Мо за каталогом 40-371-25010).
Для аналізу вивільнення гістаміну, що запускається за допомогою ІДЕ людини, клітини ГАО2 висівали в кількості 4 х 109 клітин/4 мл в 2 лунках б-лункового планшета. Анти-МР ЧЕ (100 нг/мл) додавали в одну лунку і клітини інкубували протягом ночі при 37 "С до примірування клітин. В іншій лунці клітини культивували лише в середовищі без додавання анти-МР ІДЕ для отримання негативного контролю. Після інкубації протягом ночі клітини промивали З рази середовищем для культивування клітин для видалення незв'язаного ІДЕ. Клітини ресуспендували в 4 мл солей Тироде (щільність клітин 1 х 1059 клітин/мл) та аліквотували в пробірки Еррепаогіф (300000 клітин/пробірку). Зразки інкубували з 100 мкг/мл пиЗ1А.м11 Ідс4 або 10 мкм с02849855, ретельно перемішували і інкубували при кімнатній температурі протягом 1 години. Після цієї інкубації до зразків додавали МР-В5А в кінцевій концентрації 0,1 мкг/мл для запуску дегрануляції клітин. Зразки ретельно перемішували та інкубували при 37 "С в СО» інкубаторі протягом 1 години. Потім клітини центрифугували при 3000 об./хв. протягом 5 хвилин при кімнатній температурі, і збирали супернатант для вимірювання рівня гістаміну.
Рівень гістаміну в дегрануляційному супернатанті визначали кількісно за допомогою набору ІФА для гістаміну. Дані представляли як середнє значення дублікатів зразків.
Для аналізу вивільнення гістаміну, що запускається за допомогою триптази людини, клітини
ГАБ2 ресуспендували в солях Тироде в концентрації 105 клітин/мл) і аліквотували в пробірки
Еррепадогкюе (300000 клітин/пробірку). Для прискорення дегрануляції клітин, клітини обробляли З мкг/мл триптази (дикого типу або мутанта 5195А) або З мкг/мл триптази, які попередньо інкубували з 100 мкг/мл ПпПиЗтТА.м11 протягом 45 хвилин при кімнатній температурі. РВ5 застосовували в якості контролю без стимуляції. Зразки ретельно перемішували та інкубували при 37 "С в СО» інкубаторі протягом 1 години. Кінцева концентрація солі становила близько 140
ММ. Потім клітини центрифугували при 3000 об./хв. протягом 5 хвилин при кімнатній температурі, і збирали супернатант для вимірювання рівня гістаміну. Рівень гістаміну в дегрануляційному супернатанті визначали кількісно за допомогою набору ІФА для гістаміну.
Зо Дані представляли як середнє значення дублікатів зразків. () Очищення тетрамерів і мономерів рекомбінантної триптази.
Триптазу людини без ендогенного сигнального пептиду (амінокислотні залишки 1-15 5ЕО ІЮ
МО: 71) ї пропептиду (амінокислотні залишки 16-30 5ЕО ІЮ МО: 71) експресували в клітинах
СНО ссавців у вигляді Нібз-міченого рекомбінантного білка з сконструйованим сайтом розщеплення ентерокіназою і піддавали 5-кратній ультрафільтрації з подальшим 5-кратним розведенням в РВ5. Середовище потім завантажували на колонку Мі-МТА і елюювали із застосуванням 250 мМ імідазолу. Елюат діалізували в 10 мМ МОР5, 0,2 М масі, рн 6,8 буфера з отриманням мономерної триптази. Нерозщеплені Нібзб-мічені мономери триптази залишаються мономірними і не утворюють тетрамерів.
Для генерації тетрамерної триптази, мономірну триптазу, що містить Ніз-мітку, розщепляли за допомогою 0,1 мг/мл фермента ентерокінази і стабілізували натрієвою сіллю декстрансульфату-10 в концентрації 0,5 мг/мл протягом 16-20 годин при кімнатній температурі.
Білок пропускали через колонку БЗОРЕКОЕХ "М 200 в кінцевий буфер 10 мМ МОР, 2 М масі, рн 6,8 для відділення тетрамерів від мономерів і від будь-якої залишкової забруднюючої протеази.
Типовий очищений тетрамер продемонстрований на Фіг. ЗА, пік 1. Об'єднану тетрамерну триптазу застосовували для аналізу імунізації і активності. (р) Результати (а) Клонування гібридоми
Молекулярне клонування п'яти кролячих антитіл з ІФА-позитивних клонів гібридоми виявило чотири унікальних клони проти триптази. З них клон Е104 продемонстрував найбільш сильну інгібуючу активність в ферментативному аналізі і був обраний для подальшої інженерії.
Паралельно, клон ЗТ1А мишачого моноклонального антитіла проти триптази, який виявляв інгібуючу активність в ферментативному аналізі, також був обраний для подальшої інженерії. (Б) Генерація химерних варіантів Е104 (СпПЕ104)
Легкий ланцюг кролячого моноклонального антитіла проти триптази Е104 являє собою легкий ланцюг каппа кролика, який містить дисульфідниий місток між Суб580 в ЕКЗ варіабельного домену (МІ) і Субє170 в константному домені (СІ). З метою оцінки важливості
Су580 в МІ, створили химерний варіант Е104 з цистеїном в положенні 80, мутованим в аланін (СузвоАйа). Як продемонстровано в Таблиці 2, немає ніяких відмінностей між двома варіантами бо з точки зору виходу або агрегації, про що свідчить високий відсоток мономера в химерних варіантах як Су580, так і СузвОАЇа, визначених за допомогою ексклюзійної хроматографії за розміром. Таким чином, було визначено, що залишок Су580 не був критично важливим, і в гуманизованій версії Суз80 був замінений на залишок проліну, як у варіанті з прищепленим
МНАа. Крім того, химерні антитіла Е104 з мутацією СузвоАйа у варіабельному домені ЕКЗ, злиті з константними доменами або Ідс1і, або 9054 людини, продемонстрували подібну інгібуючу активність, що і кроляче моноклональне антитіло з цистеїном в положенні 80 (дані не наведено).
Таблиця 2
Вплив залишку Суз80 антитіла проти триптази Е104 на вихід і агрегацію
Клони антитіла проти Варіанти легкого Вихід (мг) до мономера триптази ланцюга (положення залишку 80) (с) Гуманізація клону кролячого моноклонального антитіла Е104 проти триптази і клону мишачого моноклонального антітела проти триптази З1А
Все гуманізовані варіанти були експресовані у вигляді дсС, а їх афінність зв'язування оцінювали в аналізі ВіАсогеФ 5РК. В цілому, все гуманізовані варіанти Е104 (пиЕ104) демонстрували подібні показники афінності зв'язування з мономером триптази бета 1 людини (Таблиця 3). У Таблиці З перераховані варіанти пчЕ104, а також афінність зв'язування (в показниках Ко), як визначено за допомогою аналізу ВіАсогефФ ЗРК. У Таблиці З також наведені
ЗЕО ІЮО МО доменів УН і Мі. для кожного варіанта. Кожен клон в Таблиці З був проаналізований в форматі Ідс1. Відповідно, дуже схожі значення ІСво спостерігалися для цих антитіл в аналізі ферментативної активності, описаному вище, за винятком того, що клони пиЕ104.м1 і пиЕ104. м5 і, в меншій мірі, пПиЄ104.м11 ї пиЕ104.м12, продемонстрували деякий "хук-ефект" (при якому збільшення ферментативної активності, тобто зменшення інгібуючої активності антитіл, спостерігалося при високих концентраціях антитіл) в ферментативному аналізі. Модифікації в
ЕВ-ділянці З важкого ланцюга від М71 гуманізованого антитіла до початкового залишку Агд кролячого моноклонального антитіла (М71К) і 78 гуманізованого антитіла до початкового залишку Ма! кролячого моноклонального антитіла (Е78М) усували наявний хук-ефект в Е104.м1, м5, м11 ії м12. Химерний клон Е104. м9 містить К71 і М78, як в батьківському кролячому моноклональному антитілі Е104. Див. Таблицю 3. Як продемонстровано на фіг. 128, залишок аргініну (К) в положенні 71 і залишок валіну (М) в положенні 78 (обидва згідно з нумерацією
Кабата) можуть відігравати важливу роль в конформації НМЕ-На і, отже, в зв'язуванні антитіла з
Зо триптазою. В результаті, модифікації МУК і Б78М в пиЕ104.м2, можливо, вплинули на конформацію петлі триптази 80, що важливо при об'єднанні двох протомерів, які утворюють малу поверхню контакту. Див. Приклад З нижче. Таким чином, пи104.м2, який має реверсії М71К і Е78М, має поліпшену зв'язуючу та інгібуючу активність в порівнянні з мі, який має М в положенні 71 і Е в положенні 78. Всі варіанти, крім м1', м5, м11 ї м12, продемонстрували повне інгібування активності триптази, що виміряна за допомогою ферментативного аналізу, описаного вище. Гуманізований клон ПшиЕ104.м2 був обраний для подальшої оцінки.
Амінокислотні послідовності варіабельних доменів важкого і легкого ланцюгів антитіла
ПиЕ104.м2 продемонстровані на Фіг. 1.
Таблиця З
Афінність зв'язування гуманізованих варіантів Е104 (пиЕ104) (в дужках - афінність зв'язування з мономером триптази 01 людини)
КІ прищеплення КТ прищеплення -- ХимернаІ1С (ЗЕО І МО: 37) | Аг-і4 44-РАЗ-АЕ68--Е87 | (5ЕО ІЮ МО: (ЗЕО ІО МО: 58) 59)
УНА прищеплення м (0,43 нм) м5 (0,18 нм)
Важкий | (ЗЕО ІО МО: 47) панцюг ГУна прищеплення 0 20,18 нм) мб (0,14 нм) М10 (0,26 нм)
В71-м78
ЗЕО І МО: 36
МНА прищеплення ("К« УЗ (0,21 нм) м (0,25 нм)
М37-4567--871--у78--Е91
ЗЕО І МО: 48
МНЗ прищеплення ма (0,44 нм) м8 (0,24 нм) - І484567-173-78
ЗЕО І МО: 51 бра р 71
ЗЕО ІЮ МО: 52 вно 101 (ЗЕО ІЮ МО: 49)
МНА прищеплення ("К« м12 (0,12 НМ)
В
ЗЕО І МО: 50
У Таблиці 4 перераховані варіанти пиЗ14А, а також афінність зв'язування (в показниках Ко, наномолярних), як визначено за допомогою аналізу ВіІАсоге? ЗРЕ. У Таблиці 4 також наведені
ЗБО ІО МО доменів МН ії МІ для кожного антитіла. Всі варіанти продемонстрували повне інгібування активності триптази, що виміряна за допомогою ферментативного аналізу (дані не наведено). Кожен клон в Таблиці 4 був проаналізований в форматі Ідс1. Клон пПиЗ1А.м11 продемонстрував кращу афінність і кращу інгібуючу активність в ферментативному аналізі і тому був обраний для подальшої оцінки. Амінокислотні послідовності варіабельних доменів важкого і легкого ланцюгів антитіла пиЗ31А.м11 продемонстровані на Фіг. 1.
Таблиця 4
Афінність зв'язування гуманізованих варіантів З1А (пиЗ1А) (в дужках - афінність зв'язування з мономером триптази 01 людини)
КІ КІ КІ прищеплення прищеплення прищеплення щ (ЗЕОІЮ МО: | 4543-Р4А6-М47 | І 4543-РА4Аб-НМ47--71 102 ЗЕОІЮО МО: 10 ЗЕО ІЮ МО: 103
МНЗ прищеплення м (4,04 нм) м2 (0,74 нм) м3 (0,79 нм)
Важкий | (ЗЕО ІО МО: 98) ланцюг ГУнЗз прищеплення | ма (11,8 нм) 5 (1,68 НМ) ув (1,65 нм)
А49
ЗЕО І МО: 99
МНЗ прищеплення м (2,06 нм) м8 (0,94 нм) м9 (0,94 нм) -531-Е232--Н35--А49
ЗЕО ІЮ МО: 100
Продовження таблиці 4
МНЗ прищеплення м10 (1,19 нм) м11 (0,40 нм) м12 (0,43 НМ) ї
А49-7193-М96--9 7-098
ЗЕОІО МО: 9
МНЗ прищеплення м13 (9,65 НМ) м14 (1,34 нМ) м15 (1,32 НМ)
А49-793
ЗЕОІО МО: 101
Інгібуючу активність гуманізованих антитіл проти триптази також визначали за допомогою аналізу ферментативної активності рекомбінантної триптази, описаної вище. Як ПЗ1А. м11, такі пчЕ104.м2, ІдС1 і Ідс4, повністю інгібували активність триптази в ферментативному аналізі (див. Фіг. 2А). Значення ІСво наведені нижче (Таблиця 5).
Таблиця 5
Інгібуюча активність (ІСво) гуманізованих антитіл проти триптази пПиЗ1Ам11 1,82 НМ х 0,09 3,9 НМ хз 0,65 пчЕТО4м2 0,91 нМ х 0,35 0,59 НМ х 0,11
Як пиЗ1Ам11, так ії пиЕ104.м2 зв'язують та інгібують триптазу бета 2 і бета 3 людини на додаток до триптази бета 1. Репрезентативні дані наведені нижче в Таблиці б на основі протоколів, описаних вище для аналізу афінності і ферментативного аналізу із застосуванням триптази бета 1 людини в якості мішені. Як пиЗ1А.м11, так і пиЕ104.м2 також зв'язують та інгібують триптазу 01 яванського макака.
Таблиця 6
Афінність і ІСво гуманізованих антитіл проти триптази
Ко (нм) ІСво (НМ) пиЗтАм1119054 | Триптаза бета 1 11111111 | Триптазабета2 11111111... | Триптазабета3з поЕлО4м21904 | Триптаза бета 1 11111111 | Триптазабета2 11111111 | Триптаза бетаз
Інгібуючу активність Їдс4 пиЗ1А.м11 або Ідс4 пиЕ104.м2 додатково оцінювали на кількох моделях ех мімо функції первинних гладком'язових клітин (ГМК) дихальних шляхів людини.
Додавання триптази бета 1 до культурального середовища призводило до збільшення проліферації первинних ГМК дихальних шляхів людини (Фіг. 28), а також до скорочення клітин (Фіг. 20). Додавання ПпПиЗ1А.мії або пшиЕ104.м2 призводило до дозозалежного зниження проліферації, а при концентрації 300 мкг/мл інгібувало проліферацію до початкових рівнів (фіг. 28). Так само додавання пиЗ1ТА.м11 або пиЕ104.м2 зменшувало скорочення до початкових рівнів (Фіг. 232). Ці дані демонструють, що антитіла проти триптази пиЗ1А.м11 ії пиЕ104.м2 інгібують функцію триптази.
Додавання триптази або ІДЕ до тучних клітин призводило до дегрануляції та вивільнення гістаміну (Фіг. 20-2Е). Оцінювали здатність пиЗ1А.м11 інгібувати вивільнення гістаміну. Триптаза бета 1 із заміною 5195А є каталітично неактивною. Додавання пиЗ1А.м11 блокувало здатність триптази стимулювати вивільнення гістаміну (Фіг. 20-2Е). Ступінь інгібування (30-50 95) була подібною до низькомолекулярного інгібітора активності триптази бета 1, 02849855 (Фіг. 2Е). Ці
Зо результати додатково демонструють, що антитіло проти триптази пиЗтТА.м11 інгібує функцію триптази.
Приклад 2: пиЗ1А.м11 і пиЕ104.м2 до дисоціюють тетрамер триптази бета людини
Кристалічна структура активної тетрамерної триптази демонструє, що каталітичний сайт кожного протомера (представлений 5195, Н57 і 0102 кожного протомера, нумерація хімотрипсиногену) розташований всередині пори тетрамера і що доступ до активних сайтів обмежений таким чином, що тільки пептидні субстрати і більш дрібні молекули можуть отримати доступ (Регеїга еї аІ. Маїшге 392: 306-11, 1999). На сьогоднішній день невідомо, чи інгібують інгібітори серинової протеази ссавців протеолітичну активність триптази. Інгібітори серинової протеази людини з архітектонікою типу домену Кунітца занадто великі для доступу до активних сайтів. Не існує відомих природних інгібіторів триптази у людей. Єдиними відомими природними макромолекулярними інгібіторами триптази на сьогоднішній день є інгібітор триптази, отриманий з п'явки ((ОТІ) (Фоттетоїй еї аї. ВіоЇ. Спет. 373: 685-94, 1997) та інгібітор протеази, отриманий з кліща (Тарі) (Раєзеп еї аї. У). Мої. Віо!. 368: 1172-86, 2007). І ОТІ (4,7 кДа) і тарі (11,11 кДа) мають здатність блокувати два або три з чотирьох активних сайтів тетрамера триптази, відповідно. ГОТІ ї ТаРІ не дисоціюють тетрамер триптази. Як Ідс, так і баб антитіла пПиЗ1А.м11 є набагато більшими, ніж ГОТІ або тарі, ії, тим не менш, вони повністю інгібують триптазу.
Автори визначили стехіометрію зв'язування Бар пиЗ1А.м11 з тетрамерною триптазою в розчині. Активну тетрамерну триптазу бета 1 змішували з 2-кратним молярним надлишком Бар пиЗ1ТА.м11 для кожного протомера і дозволяли комплексоутворенню досягти рівноваги. Оскільки тетрамер зібраний нековалентно, дисоціюючий ефект кожного антитіла на тетрамерну структуру аналізували за допомогою ексклюзійної хроматографії за розміром (ЗЕС) і визначали час утримування/об'єми і молекулярні маси окремих піків білка. Фракції, що містять білок, характеризували за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу для визначення білкових компонентів (Фіг. ЗА). Період часу утримування однієї тетрамерної триптази був значно менший (1-26 хв, прогін 1, пік 1) ніж в комплексі з бар пиЗ1А.м11 ((-28,1 хв., прогін 3, пік 3). Додатковий аналіз БЕС в поєднанні з аналізом багатокутового розсіювання лазерного випромінювання (МАГ 5) виконували для визначення молекулярної маси елюйованих білкових комплексів.
Тетрамерна триптаза мала молекулярну масу 120 кДа ж 0,295 відповідно до МАЇ 5, що
Зо узгоджується з теоретичною молекулярною масою 109,537 кДа, основаній на амінокислотній послідовності (виключаючи глікозилювання). Виміряно, що пік білка, що містить триптазу в комплексі з бар пиЗ1А.м11, становить 67,7 кДа ж З 95 відповідно МАГ 5 (пік 3), що відображає комплекс, який містить 1 мономер триптази, зв'язаний з 1 Раб. Це вказує на те, що тетрамер триптази дисоціює на мономери при зв'язуванні з баб пиЗ1А.м11, що додатково підтверджується кристалічною структурою (див. Приклад 3) та інгібуючою активністю пиЗ1А.м11 Раб.
Коли це й же комплекс тетрамерна триптаза/Рар пиЗ1А.м11 був проаналізований за допомогою 5ЕС в буфері для аналізу ферментів, який містив високу концентрацію гепарину, наприклад, 100 мкг/мл гепарину (прогін 2), період часу утримання комплексу триптаза-Равб лише трохи скоротився з 28,1 хв. (прогін З, пік 3) до 27,6 хв. (прогін 2, пік 2), ймовірно, через зв'язування гепарину з білюоовим комплексом мономера триптази і Раб. Гепарин з слизової оболонки кишечника свині являє собою суміш поліаніонних ланцюгів, що мають молекулярні маси в діапазоні від 6 кДа до 30 кДа, з більшістю ланцюгів з молекулярною масою в діапазоні від 17 кДа до 19 кДа. Цей результат вказує на те, що стабілізуюча дія гепарину на тетрамерну триптазу також нейтралізується або порушується за допомогою Бар пиЗ1ТА.м11; навіть висока концентрація 100 мкг/мл гепарину не може перешкодити Бар пиЗ1А.м11 повністю дисоціювати тетрамер. Див. Фіг ЗА.
Також визначали стехіометрію зв'язування пшЧЕ104.м! і пиЕ104.м2 Рар з тетрамерною триптазою в розчині. Активну тетрамерну триптазу змішували з 2-кратним молярним надлишком Бар для кожного протомера і дозволяли комплексоутворенню досягти рівноваги.
Отриману комплексну суміш розділяли за допомогою 5ЕС з триптазою 5ЕС-буфером без гепарину і визначали час утримування/об'єми і молекулярні маси окремих піків білка). Фракції, що містять білок, характеризували за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу для визначення білкових компонентів (дані не наведено). Тетрамерна триптаза УТ мала час утримування 1-26 хв. (див., наприклад, пік 1 на Фіг. ЗА) і молекулярну масу 120 кДа х 0,2 95 відповідно до МАЇ 5, що узгоджується з теоретичною молекулярною масою 109,537 кДа, основаній на амінокислотній послідовності (виключаючи глікозилювання). пПиЕ104.м1 Бар утворили гомогенний комплекс з тетрамерною триптазою УМТ з часом утримування І-21,6 хв. і молекулярною масою 276,1 кДа, що визначено за допомогою 5ЕС-
МАЇ 5 (дані не наведено). Це буде являти собою комплекс тетрамера триптази з 4 Раб, бо зв'язаними з ним. Аналіз методом ДСН-ПААГ-електрофорезу фракцій з цього піку підтвердив присутність Раб і протомерів триптази. Таким чином, пчЕ104.мі1 Рар утворювали стабільний комплекс з тетрамерною триптазою і не впливали на стабільність тетрамера (дані не наведено).
Мономірну Нібхб-мічену триптазу (Фіг. ЗВ, прогін 1) або тетрамерну триптазу УТ (Фіг. ЗВ, прогін 2) змішували з 2-кратним молярним надлишком пиЕ104.м2 Раб і кожну складну суміш аналізували індивідуально за допомогою ЗЕС. Перший пік білка кожної хроматограми мав час утримування І-25,8 хв (Фіг. 2В, прогін 1, пік 2) і 1-26 хв (Фіг. 28, прогін 2, пік 3) відповідно.
Аналіз методом ДСН-ПААГ-електрофорезу фракцій з цих двох перших піків продемонстрував, що в цьому піку присутні як триптаза, так і Е104.м2 Раб. Обидва піки білка також аналізували за допомогою МАГ 5 і визначали молекулярну масу, що становить 68 кДа ж З 95, що відображає комплекс, який містить 1 мономер триптази, зв'язаний з 1 Раб. Другий пік кожного прогону мав час утримування І-31,6 хв (прогін 1, пік 6) і 1-31,8 (прогін 2, пік 7), відповідно, і містив тільки Бар пчЕ104.м2, що визначено за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу. Хроматограми обох прогонів 5ЕС практично поєднувалися, що вказує на те, що зв'язування пиЕ104.м2 Раб дисоціює тетрамерну триптазу М/Т на мономери, оскільки час утримування був практично ідентичним, незалежно від того, застосовували тетрамерну триптазу чи Ніз-мічену мономірну триптазу для утворення комплексу.
Коли тетрамерну триптазу знову змішували з надлишком Бар пиЕ104.м2 в присутності гепарину 100 мкг/мл і аналізували за допомогою ЗЕС в буфері ТМН в якості робочого буфера (прогін 3), спостерігали З піки білка: перший пік мав набагато коротший час утримування (1-21 хв., Фіг. ЗВ, прогін 3, пік 1) в порівнянні з тетрамерною триптазою УМТ, взятою окремо (-26 хв., наприклад, Фіг. ЗА, пік 1). Другий пік мав час утримування 1,-27,2 хв. (Фіг. ЗВ, прогін 3, пік, а останній пік мав час утримування ї-31,2 хв. (Фіг. ЗВ, прогін З, пік 5), який є показником Раб, взятого окремо. Аналіз за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу продемонстрував, що як триптаза, так і Рар були присутні в піках 1 і 4, причому пік 1 містив активний тетрамер, зв'язаний з пЧЕ104.м2 Ба, а пік 4 містив мономер триптази, зв'язаний з пиЕ104.м2 Раб (дані не наведено).
Це дозволило зробити висновок про те, що в присутності високої концентрації гепарину 100 мкг/мл тільки фракція тетрамерної триптази дисоціювалася за допомогою ПиЕ104.м2 ГаБб, подібно як в піку 4, тоді як більша частина триптази залишалася тетрамерною триптазою, зв'язаною з пи104.м2 Рабр в піку 1. Таким чином, пиЕ104.м1 Бар не демонстрував визначеної
Зо інгібуючої активності, в той час як антитіло пЧЕ104.м2 Рар повністю дисоціювало тетрамер триптази. Однак на відміну від пиЗ1А.м11ї Раб або пиЕ104.м2 Ідс, здатність пиЕ104.м2 Бар дисоціювати тетрамер частково нейтралізувалася високою концентрацією гепарину. Таким чином, на підставі цих даних можна зробити висновок про те, що пиЗ1А.м11 Раб здатний дисоціювати тетрамер триптази з високою концентрацією гепарину або без неї, а пПиЕ104.м2 Бар здатний дисоціювати тетрамер триптази за відсутності високої концентрації гепарину.
Кожен мономер триптази має ідентичний набір каталітичної тріади, і чотири мономери збираються разом, утворюючи тетрамер з чотирьма каталітичними сайтами, оберненими до середньої пори, в яку входить субстрат. Див. Регеїга єї аїЇ., вище. Регеїга єї аІ. обговорюють конструкцію низькомолекулярних інгібіторів триптази шляхом блокування активних сайтів.
Розробка декількох низькомолекулярних інгібіторів триптази була припинена через низьку селективність або низьку біодоступність. Див., наприклад, Саїгтп5, ЗА, 2005, Риїтопагу
Рпаптасоіоду « Пегарешіїсв 18: 55-66.
Тетрамерна триптаза дикого типу ковалентно не утримується в зібраному вигляді і може дисоціювати на мономери в фізіологічних умовах (Зспулагіг еї аї. У. Віої. Спет. 261: 7372-7370, 1986; Анег еї а!. Віоснет. 9. 248: 821-827, 1987; Зспулагіг вї аї. У. Іттипої. 144: 2304-2311, 1990).
Повідомлялося, що зріла триптаза демонструє високу ферментативну активність в формі тетрамера і неактивна в формі мономера в фізіологічно релевантних умовах. (Зспуагія еї аї.,».
Віої. Спет. 261: 7372-7379, 1986). Представлені в цьому документі дані демонструють, що і пПи31. м11, ї пиЕ104.м2 зв'язуються з мономерами триптази, дисоціюють тетрамер на мономери, щонайменше при низькій концентрації гепарину, і після дисоціації залишаються зв'язаними з мономерами. Також повідомлялося, що мономерна триптаза може бути ферментативно активною при певних умовах. (РикиокКа еї аї. У. Іттипої. 176: 3165, 2006; Радагао еї аї., 2003
Віоспет. У. 369: 603-610). Отримані спостереження ставлять питання про те, чи буде дисоціююче антитіло проти триптази поступатися інгібітору, що блокуює активний сайт, такому як антитіло, що стабілізує тетрамер і блокуює активний сайт, оскільки неактивний мономер в сироватці може діяти як основний споживач для дисоціюючих антитіл, які зв'язуються з мономерами. При цьому антитіло, що стабілізує тетрамер і блокуює активний сайт, може бути більш вигідним терапевтично, якщо мономери можуть бути ферментативно активними при певних умовах.
Спочатку автори досліджували ефективність тетрамер-дисоціюючого антитіла в порівнянні з тетрамер-стабілізуючим, що нейтралізує антитілом в експериментах іп 5іїйсо із застосуванням моделі фармакокінетики-фармакодинаміки (ФКФД). Модель була розроблена в програмному забезпеченні БЗітбіооду?т (Маїпугогке Іпс., Сатбгідде, МА) для моделювання генерації, дисоціації і кліренсу тетрамерної триптази в циркулюючій крові та легеневій тканині, а також ФК та зв'язуючих ефектів антитіл проти триптази. Розглядаються два типи антитіл: (1) дисоціююче антитіло, яке швидко дисоціює тетрамер при зв'язуванні, але також зв'язує мономер; і (2) стабілізуюче, специфічне до тетрамера антитіло, яке зв'язує тільки активний тетрамер і нейтралізує його активність, блокуючи доступ до його субстратів, але також подовжує період напіввиведення тетрамера. Антитіло, що дисоціює тетрамер із значенням Ко, що становить 0,2
НМ, моделювали при гіпотетичній дозі 300 мг, що вводиться підшкірно кожні чотири тижні.
Автори припустили 10 95 коефіцієнт легеневого розподілу антитіла. Для початкового сценарію, за основу автори брали рівень загальної триптази в сироватці - 4 нг/мл і загальної триптази в тканинному компартменті - 10 нг/мл, а для сценарію з високим вмістом триптази, за основу автори брали рівень триптази в сироватці - 10 нг/мл і триптази в тканині - 40 нг/мл. Відносні константи швидкості фізіологічної дисоціації тетрамера на мономер і кліренсу кожного виду призводять до співвідношення мономера до тетрамера 8:1 в пулах загальної триптази.
Для змодельованої схеми введення або дисоціюючих, або стабілізуючих антитіл по 300 мг підшкірно один раз в 4 тижні, на Фіг. 4А ліві панелі демонструють концентрацію як загального антитіла, так і вільного/незв'язаного антитіла в легені при початковому сценарії, а праві панелі демонструють відповідні рівні триптази в легені (вільна триптаза) щодо рівнів до обробки як для мономера, так і для тетрамера. Результати демонструють, що для дисоціюючого антитіла зі значенням Ко-0,2п НМ (верхні панелі), велика частина антитіла легень залишається вільною (верхня ліва панель), що вказує на адекватну доступність лікарського засобу, незважаючи на зв'язування з мономером і тетрамером; результати також вказують на те, що дисоціююче антитіло досягне стійкого зниження, більш ніж на 90 95, рівня тетрамерної (активної) триптази (верхня права панель). Для стабілізуючого антитіла (нижні панелі), майже все антитіло є вільним (нижня ліва панель); однак зниження рівня тетрамерної триптази підтримується тільки на 80 95 або вище.
Зо Оскільки специфічність стабілізуючого антитіла до тетрамера можна вважати вигідною в умовах високого рівня загальної триптази, ці моделювання повторювали в сценарії з більш високим рівнем триптази (Фіг. 48). У цих умовах, більш дисоціююче антитіло зв'язується з неактивною мономерною триптазою, що призводить до більш низького рівня вільного антитіла (порівняйте верхню ліву панель на Фіг. 4В із зображенням на Фіг. 4А) і призводить до меншої, але все ж належної нейтралізації тетрамера (мінімум «80 9о0) за допомогою дисоціюючого антитіла (Фіг. 48, верхня права панель). Для порівняння, для антитіла, стабілізуючого тетрамер, незважаючи на більш вільне антитіло через відсутність зв'язування з мономером (Фіг. 4В, нижня ліва панель), вказане антитіло досягає меншої нейтралізації (мінімум «-70 95) у порівнянні з дисоціюючим антитілом в тих же умовах, незважаючи на в 10 разів вищу афінність, передбачувану для стабілізуючого антитіла (Ко-0,02 нМ) при моделюванні (Фіг. 4В, нижня права панель). Менша нейтралізація обумовлена більшою стабільністю (період напіввиведення) зв'язаної мішені, яка служить "резервуаром" для тетрамера. Таким чином, моделювання авторів припускає, що дисоціююче антитіло є перспективним і буде працювати краще, ніж специфічне до тетрамера, стабілізуюче антитіло в різних проаналізованих сценаріях.
Потім автори проаналізували, як дисоціююче антитіло порівнюється з тетрамер- специфічним стабілізуючим антитілом при різних дозах антитіла. На Фіг. 4С продемонстрована нейтралізація тетрамера для обох типів антитіл як при початковому сценарії, так і при сценарії з високим вмістом триптази, в залежності від рівня дози антитіла (30, 100, 300 мг підшкірно 1 раз у 4 тижні). При початковому сценарії (Фіг. 4С, ліві панелі) дисоціююче антитіло послідовно знижує активність тетрамера більшою мірою, ніж стабілізуюче антитіло, у всіх розглянутих дозах. При сценарії з високим вмістом триптази (Фіг. 4С, праві панелі) дисоціююче антитіло має кращі характеристики в порівнянні зі стабілізуючим антитілом щодо нейтралізації тетрамера у всіх випадках, крім найнижчої дози (30 мг), в цьому випадку обидва антитіла діють порівнянно.
Як правило, менша нейтралізація досягається при застосуванні стабілізуючого антитіла, незважаючи на 10-кратне збільшення афінності (Ко-0,02 НМ), в порівнянні з дисоціюючим антитілом (Ко-0,2 НМ), що вказує на значно вищу афінність (» 10х) для порівнянної нейтралізації тетрамера при застосуванні стабілізуючого антитіла в порівнянні з дисоціюючим антитілом. Для обох сценаріїв оптимальна доза для (90 95) нейтралізації тетрамера є нижчою для дисоціюючого антитіла, ніж для стабілізуючого антитіла (результати не наведено), бо незважаючи на в 10 разів вищу афінність, передбачувану для стабілізуючого антитіла. Таким чином, відповідно до цієї моделі, дисоціююче антитіло буде перевершувати або, щонайменше, відповідати стабілізуючому антитілу, яке має в 10 разів вищу афінність, у всьому діапазоні доз і в аналізованих концентраціях триптази в сироватці і легені. Крім того, автори продемонстрували, що пиЗ1А.м11 і пиЕ104.м2 ІдсС повністю інгібують всю активність триптази.
Див. Фіг. 2А і Таблицю 5.
Наскільки відомо авторам, не було жодного прикладу антитіла, що дисоціює тетрамерну триптазу, і розробленого для терапевтичного застосування. Відомо, що запальні локуси уражених тканин, включаючи гостру астматичну легеню, є кислими в порівнянні з контрольними суб'єктами; см., наприклад, Нипі еї аІ. Ат. У). Везріг. Стії. Саге Мей. 161: 694-699, 2000; 5іееп еї аІ. У. Мешйгозсіепсе 15: 3982, 1995; Веїїоса єї аї. У. Віої. Спет. 273: 5086, 1998; ії І агапег 9.
Ї еикосуїе Віої. 69: 522, 2001). Опубліковані дані продемонстрували, що мишаче моноклональне антитіло В12 проти триптази нейтралізує триптазу бета людини при нейтральному рн, але не здатне нейтралізувати активність триптази бета людини в ферментативному аналізі при кислому рН 6 (див. РикиоКа еї аї. У. Іттипої. 176: 3165, 2006). Тому автори проаналізували антитіла пиЗтТА.м11 ії пШЕ104 мг на їх здатність інгібувати активність триптази бета людини при розщепленні фібриногену як при нейтральному, так і при кислому рн.
Якщо коротко, тетрамер триптази бета людини (1,0 мкг/мл) попередньо інкубували з досліджуваним антитілом протягом 30 хв. в буфері ТМН при рН 6,0 або 7,5 (50 мМ Тріс, 150 мМ
МасСі, 0,1 мг/мл гепарину) при кімнатній температурі. Потім суміш інкубували з 5 мкг фібриногенного субстрату людини (Наетайоіодіс Тесппо!іодіев, Іпс., Мо за каталогом НІС-0150ОВ) протягом 2,5 год. при 37 "С. Кожне з антитіл пиЗт1Ам11 Рар, пшЕТ104.м2 Раб і В12 тідсі1 аналізували в концентрації 200 мкг/мл. Продукти розщеплення аналізували за допомогою ДСН-
ПААГ-електрофорезу з фарбуванням Кумассі синім.
Як продемонстровано на Фіг. 5А і 5В, триптаза бета 1 людини розщеплювалася альфа- і бета-ланцюгами фібриногену як при рН б, так і при рН 7,5 (порівняйте смугу 1 - тільки фібриноген, зі смугою 2 - фібриноген плюс триптаза бета 1). Антитіло пиЗ1А.м11 Раб інгібувало триптазу бета людини як при рн 6, так і при рН 7,5 (смуга 3), тоді як антитіло ПиИЕ104.м2 Раб в умовах аналізу з високою концентрацією гепарину 0,1 мг/мл, цього не здійснювало (смуга 5).
Смуга 6 являє собою тільки В12 тідс1. Зниження інтенсивності альфа-ланцюга фібриногену
Зо вказує на протеолітичну активність триптази. Бета-ланцюг фібриногену також розщеплюється, але розщеплення бета-ланцюга має тенденцію затінятися на гелі. Таким чином, інтенсивність альфа-ланцюга була визначена кількісно і продемонстрована на нижніх панелях Фіг. 5А і 58.
Таким чином, антитіло пиЗ1А.м11 Раб інгібувало активність триптази при рН 6 і 7,5, в той час як антитіло пчЕ104.м2 Раб в умовах аналізу з високою концентрацією гепарину не було інгібуючим.
Інгібуючу активність антитіл формату ІдсС (пи3З1А.м11 ІдсС4 і пиЕ104.м2 Ідс4) також оцінювали із застосуванням пептиду 5-2288 в якості субстрату в аналізі інгібування в присутності 1 нМ триптази і 400 мкМ хромогенного 5-2288 в буфері ТМН при рн 6, 7 або 8.
Кінцева концентрація гепарину в цьому експерименті становила близько 95 мкг/мл. Як пиЗ1А. м11, так і пиЕ104.м2 в форматі Ідс повністю інгібували активність триптази при рн 6, 7 і 8 (дані не наведено).
Отже, обидва антитіла: пиЗ1А.м11 Ідс і пиЕ104.м2 до зв'язуються з триптазою з високою афінністю, а також ефективно інгібують активність триптази в фізіологічно релевантних умовах при порушеннях, асоційованих з триптазою, таких як астма. Цікавим є той факт, що в експериментальних умовах авторів мишаче моноклональне антитіло В12 Ід01 проти триптази людини також продемонструвало інгібування триптази бета людини при рн 6 (Фіг. 5А, смуга 4), на відміну від опублікованих результатів. Невідповідність може бути пов'язаною з будь-якою залишковою активністю нетриптазної протеази, яка присутня в матеріалі, використаному для аналізу в опублікованих даних, яка активізувалася за допомогою кислого рН і біла стійкою до інгібення В12.
Приклад 3: Структурний аналіз антитіл проти триптази (а) Антитіла сімейства ЗА (Ї). Рентгенівська кристалографія
Тетрамерну триптазу дикого типу змішували з 1,5--кратним молярним надлишком Еар пиЗ1А.м11 їі 2-кратним молярним надлишком інгібітора трипсину сої (5ТІ) (Коспе) та інкубували протягом 10 хвилин при кімнатній температурі. 5ТІ додавали для полегшення кристалізації.
Потім суміш піддавали аналізу БЕС із застосуванням колонки 5200 (СЕ Неайрсаге) в 10 мМ
МОРБЗ (рН 6,8), 0,5 М Масі. Фракції, що містять потрійний комплекс триптази, ТІ і Бар пПиЗ1А.м11, об'єднували і концентрували до 40 мг/мл.
Кристали триптази/Рар пиЗ1А.м11/5ТІ вирощували при 19 "С за допомогою методу дифузії бо парів у підвісних краплях. Буфер для кристалізації, що містить 0,1 М Тріс (рн 7,5), 002 М сульфату літію і 5 95 поліетиленгліколю (ПЕГ) 4000, змішували в рівному об'ємі з білковим розчином. Кристали занурювали в штучний матковий розчин, що містить 25 95 етиленгліколю, і оскловували в рідкому азоті.
У таблиці 7 наведені зібрані рентгенівські дані та інформація про удосконалення структури гар пиЗз1Ам11/триптаза/5ТІ. Дані дифракції що поширюються до 2,15 А, збирали в гексагональній решітці в А! 5 Веатіїпе 5. 0. 2. Скорочення і масштабування даних дозволили привласнити клас Лауе б/ттт (ОїМм'іпом5Кі, Меїйподз» іп Еп7утої. 276, 307-326, 1997; М/іпп еї аї.
Асіа Стузіайодг. бБесі. Ю-Віо!. СтувіаПодг. 67, 235-242, 2011). Виходячи з об'єму елементарної лунки і передбачуваного вмісту білка, в кристалографічній асиметричній одиниці очікувався один комплекс Бар пиЗтТА.м11/триптаза/5ТІ. Структура була розшифрована із застосуванням молекулярної заміни (МеСоу еї аї. 9. Аррі. Стгуєайодг. 40: 658-674, 2007) в просторовій групі
Рб222. Застосовували такі пошукові зонди, кожен у вигляді окремих тіл: раніше визначений протомер триптази, отриманий з РОВ (База даних структури білків), номер доступу 4АбІ. (Папд еї а. Віоогд. Мед. Спет. Гей. 22: 1049-1054, 2012), 5ТІ з РОВ ТАМИ (5опа еї аї. у. Мої. Віої. 275: 347-363, 1998), фрагмент Рм, позбавлений петель СОВА з РОВ Т1ЕМС (Еідепьгої еї аї. У. Мої. Віо!. 229: 969-995, 1993) і константну ділянку з РОВ Т1ЕМО. Після деякого обмеженого удосконалення (Митгзпидом еї аї. Асіа СтгузіаПйодг. бесі. О-ВіоІ. СтувіаПйодг. 67: 355-367, 2011), карти розподілу електронної щільності дозволили виправити послідовність білка Раб і привести відсутні залишки і бічні ланцюги в чисту щільність (Етвієу єї аЇ. Асіа СтгувіаМодг. 5есі. О-Віо!. СтузіаПодг. 66: 486- 501, 2010). Води додавали автоматично (Адатзв еї аї. Асіа СтувіанНодг. Зесі. О-Віо!. СтувіаПодг. 6б: 213-221, 2010). В результаті додаткових етапів коригування та вдосконалення моделі (програмне забезпечення ВОБЗТЕВ; Спіоба! Рназіпа (14. 2011) отримали остаточну модель.
Модель є континуальною для залишків триптази ІПе16-ІГубз244 (нумерація хімотрипсиногену), залишків 5ТІ Авр1-А5р177, залишків легкого ланцюга Бар Авзр1-Суз214 (нумерація Кабата) (Кабаї, Зедиепсевз ої Ргоївіп5 ої Іттипоіодіса! Іпіегтев5і. ВеіШезаа, МО, 05 Оері. ої Неайй апа
Нитап 5егуісев, Рибіїс Неайй 5егмісе, Маїйопаї! Іпвійшев ої Неанй, 1991). Важкий ланцюг Раб є безперервним за винятком проміжку в п'ять амінокислотних залишків в константному домені.
Значення статистики комплементарності форми (5с) (І амутепсе еї аї. У. Мої. ВіоІ. 234: 946-950, 1993) становить 0,73, що узгоджується з іншими комплексами Рабр/антиген, що міцно зв'язуються. Найбільша ділянка міжбілкових контактів являє собою ділянку між триптазою і 5ТІ, оскільки кожен з елементів втрачає 1260 Аг? доступної для розчинника поверхні (Вгодег С, хзає,
Е. Ноїйтанп-іІ а Коспе, Вазеї, Зм/й7епіапа, 2000) на своїх контактних поверхнях. Навпаки, контакт
Еабр/триптаза становить лише 760 Аг? з кожного боку, рівномірно розподілений між легким і важким ланцюгами Еар. Контакти упаковки кристалів, що складають 4 А або гірше розподілені навколо 5ТІ, триптази і всіх чотирьох доменів Раб і включають численні водневі зв'язки, а також гідрофобні контакти.
Таблиця 7
Зібрані рентгенівські дані та удосконалення структури Бар пиЗ1А.м11/триптаза/5ТІ
Джерело рентгенівських променів А! 55.0.2
Довжина хвилі (А) 0,97395
Діапазон роздільної здатності (А) 31,48-2,15 (2,226-2,149)
Просторова група Рв222
Межі елементарної лунки (А) 128,52 128,52 245,88
Кути елементарної лунки () 90 90 120
Всього відображень 308799
Унікальні відображення 65702 (6404) кт(вв)
Завершеність (90) 99,8 (100)
Середнє І/сигма (І) 14,2 (2,3)
В-фактор Уілсона (Аг) 37,02
Продовження таблиці 7 бовв (0,687
СУдосюнаєня 01010001
Відображення для К-вільн 1996 0190 0283 7057 560 етлентють 77777218
ЕМ (зв'язку) 0,010 вм кути за Рамачандраном; переважн. (6)
Серед: В-Рактор (2) (ї) Епітопне картування антитіл проти триптази, проаналізоване за допомогою воднево- дейтерієвого обміну (НОХ) і виміряне за допомогою МС
Швидкості поглинання дейтерію мономерною триптазою в присутності і при відсутності антитіла вимірювали для визначення структурних ділянок, які модифікуються при зв'язуванні антитіл. Зв'язані зразки містили суміш триптази і відповідного антитіла в співвідношенні 171, приготовлену та інкубовану при кімнатній температурі протягом 1 години. Концентрація триптази до мічення дейтерієм становила 30 мкМ в зв'язаних і незв'язаних з антитілами зразках.
Експерименти з НОХ включали розведення зразків в 15 разів у буфері з міченим дейтерієм, що містить 20 мМ гістидину ацетату при ро 7,0. Шість разів мічення, відібрані логарифмічно між 30 с і 1000 хв., відбирали в трьох екземплярах, гасили шляхом зниження рнН до рн 2,5 і додавання 2 М хлориду гуанідинію (зате) і 0,25 М трис (2-карбоксиетил) фосфіну (ТСЕР), і вводили в холодну онлайнову систему, як описано раніше (Маупе еї аї., У. Ат. 5ос. Мавз5. Зресігот. 22: 1898-1905, 2011).
Якщо коротко, зразки спочатку пропускали через колонку з іммобілізованим пепсином (2,1 х 30 мм, Арріїей Віозузієт5) і завантажували в предколонку (Асдийу Мапдцага Св) для знесолення. Пептидні фрагменти потім розділяли за допомогою обернено-фазової хроматографії із застосуванням колонки Асдийу ОРІ См ВЕН Сів (розмір часток 1,7 мкм, 1,0 х 50 мм) і вводили в мас-спектрометр (Тпегто Огбійгар ЕїШе м, роздільна здатність 120 кГц при т/2 400) для мас-аналізу. Хроматографічні рухливі фази готували, як описано раніше, для мінімізації зворотного обміну дейтерію (У/айегз евї аї!., У. Ат. бос. Маз5 бресігот. 23: 2132-2139, 2012). Програму ЕХМ5 (Кап єї а). У. Ат. бос. Мавз5. бресігот. 22: 1906-1915, 2011) застосовували для ідентифікації дейтерованих пептидів та підготовки екстрагованих іонних хроматограм, які потім аналізували за допомогою внутрішньолабораторних сценаріїв Руїйоп (МУапег5 єї а. Ргос. Майї). Асад. сі. ОБА 110: 18898-18903, 2013). Ці сценарії об'єднують вироджені зарядові стани, підбирають ізотопні розподіли за допомогою біномів і екстрагують кількість дейтерію, що переноситься в середньому кожним пептидом. (Ії) Визначення інтактної маси методом рідинної хроматографії/мас-спектрометрії (РХ/МС)
Зо Очищені білки (включаючи триптазу та її мутанти) підкислювали 0,1 95 трифтороцтовою кислотою (ТЕА) (Тпегто, Косктога, І) і розбавляли до кінцевої концентрації 10 мкМ. Зразки аналізували на квадрупольному часопролітному (0-ТОРЕ) спектрометрі Адіїепі 6520 з точним вимірюванням маси (Адііепі 6520 Ассига(е-Мав5 диаагироїе їіте-оїі-ПОНІ (О-ТОБ)) в поєднанні з хроматографом для високоефективної рідинної хроматографії Адіїепі 1260 Іпїпйу-Снір Сире
Іп'егпасе (Адііепі, Запіа Сіага, СА). Білки розділяли за допомогою ВЕРХ з оберненою фазою на колонці РІГ КР-5 150 мм х 75 мкм при швидкості потоку 40 нЛ/хв. з 10 хв., 5-80 906 градієнтом водного розчинника А (97 95 НгО, З 95 ацетонітрилу, 0,1 95 мурашиної кислоти) до органічного розчинника В (98 95 ацетонітрилу, 0,1 95 мурашиної кислоти). Дані збирали з допомогою робочої станції МаззНипіегф (Адієепі, Запіа Сіага, СА) і початкові мас-спектри деконволютували для отримання даних про інтактну масу. Основні піки спостерігалися при 617644 Да і 63152,9 Да.
Також спостерігалося додавання безлічі мас сісМмАс (203 Да). (м) Результати
Кристалічна структура триптази людини демонструє, що кожен мономер тетрамера контактує зі своїми сусідами по двох різних поверхнях контакту через сегменти шести петель: велика поверхня контакту (між протомерами А/О і В/С) або мала поверхня контакту (між протомерами А/В і С/О)) згідно з номенклатурою протомерів, описаної Регеїга еї аІ. Майиге 392: 306-11, 1998, яка повністю включена в цей опис за допомогою посилання. Шість поверхневих петель кожного протомера оточують активний сайт і вступають в міжмономерні контакти (Регеїга, вище). Серед яких петля 147, петля 70-80 і петля 37 беруть участь у взаємодії малої поверхні контакту, а петля 173, петля 97 і петля 60 є важливими для взаємодії великої поверхні контакту. У той час як мала поверхня контакту включає тільки гідрофобні взаємодії, велика поверхня контакту включає кілька полярних, заряджених взаємодій на додаток до гідрофобних взаємодій. Крім того, гепарин стабілізує малі поверхні контакту, які, як вважають, є точками зсуву тетрамера, шляхом нековалентного зв'язування з позитивно зарядженими залишками, які охоплюють два сусідніх протомери А/В і С/О. Див. Регеіга, вище. Природно, малі поверхні контакту є точками зсуву тетрамера, за яким іде дисоціація димера, утримуваного великими поверхнями контакту. Період напівжиття триптази в крові людини становить близько 2-3 годин після розвитку системної анафілаксії (див., наприклад, Зспугагі» еї аї. 9. Сііп. Іпмев5і. 83: 1551- 1555,1989). Звичайний період напіввиведення тетрамера становить близько 30 хвилин.
Автори визначали, чи дестабілізуються малі або великі поверхні контакту білка, які утримують тетрамер триптази в зібраному вигляді, при зв'язуванні пиЗ1А.м11 або пиЕ104.м2 з триптазою. Генерували два мутанти триптази з ковалентним зв'язком двох сусідніх протомерів в тетрамері через міжмолекулярний дисульфідний зв'язок або на великій поверхні контакту (між
Зо протомерами АЮ і В/С), або на малій поверхні контакту (між протомерами А/В і С/О)) згідно номенклатури протомерів, описаної Регеїга еї аі вище. Таким чином, коли дисоціації малої поверхні контакту можна запобігти через утворення ковалентного дисульфід-зв'язаного димера, дисоціація великої поверхні контакту є все ще можливою. | навпаки, коли дисоціації великої поверхні контакту можна запобігти через утворення ковалентного дисульфід-зв'язаного димера, дисоціація малої поверхні контакту є все ще можливою.
Туг/5 на малій поверхні контакту і Пе99 на великій поверхні контакту (нумерація хімотрипсиногену, Фіг. 7) окремо мутували в цистеїн. Ці сайти були обрані, тому що вони стикаються один з одним цими поверхнями контакту через квазі-2-кратну симетрію тетрамера (бБоттетоїї єї а). Ргос. Май. Асад. осі. ОБА 96: 10984-91, 1999). Заміна Туг/5 або Пе99 на цистеїн іп 5ййсо за допомогою програмного забезпечення РУМОЇ. продемонструвала відповідні відстані 2,4 А і 3,2 А між тіолами кожного протилежного цистеїну, що є дещо більше, ніж типова довжина дисульфідного зв'язку 2,05 А. Проте, були експресовані та очищені два отриманих тетрамерних мутанти, що містять дисульфідний зв'язок, який утворився між відповідними поверхнями контакту, що визначали за допомогою аналізу МС триптичних пептидів. Крім того, обидва мутанти також були ферментативно активними, але приблизно з половиною каталітичної ефективності (Кса/Км) в порівнянні з тетрамерною триптазою дикого типу (Таблиця 8).
Таблиця 8
Ферментативна активність триптази дикого типу і мутантної триптази
Триптаза Км Мтах Ксаї Кса/Км Каталітична (мкм) (нмМ/с) (1/с) (1/(Мус) ефективність (Мутант//Л/тТ)
У75о зго 133 33,25 103906,25 0,57
Мала поверхня контакту заблокована
ІЗ9С 798 235 58,75 73621,55 0,41
Велика поверхня контакту заблокована
Проаналізували розмір цих мутантів, що утворюють комплекс з пПиЗ1А.м11 Раб або пПиЕ104.м1 Бар. Кожен з мутантів триптази М75С і І99С змішували з 2-кратним молярним надлишком Бар пиЗтТА.м11 для утворення комплексу, як описано вище для триптази дикого типу, і аналізували за допомогою ексклюзійної хроматографії за розміром. Як еталон для порівняння, тетрамерну триптазу дикого типу вводили в комплекс з Раб із антитіла пиЕ104.м1, яке специфічно зв'язується з триптазою, але не дисоціює тетрамер і яке втрачає інгібуючу активністьпри високому відношенні антитіла до тетрамера. Тетрамерна триптаза дикого типу в комплексі з ПиЕ104.м1 Раю мала час утримування 21,6 хв. (Фіг. 6А, еталонний пік). За допомогою аналізу ЗЕС-МАЇ 5 цього комплексу визначили молекулярну масу, яка склала 276,1 кДа, що вказує на вміст в комплексі одного тетрамера триптази з чотирма зв'язаними Еар. гар пи31А.м11 утворював комплекси з мутантами тетрамерної триптази У75С і 1992 з часом утримування 25,6 хв. (Фіг. бА, прогін 2, пік 1) і 23,9 хв. (Фіг. 6бА, прогін 3, пік 2) відповідно (Фіг. бА). Обидва показники часу утримування є більшими, ніж у еталонного комплексу, що вказує на те, що обидва тетрамерні мутанти дисоціюють на свої відповідні ковалентно зв'язані димери при утворенні комплексу з Бар пиЗ1А.м11. Зразки з кожного піку збирали і аналізували за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу для підтвердження видів в кожному піку (Фіг. 68). Аналіз цих піків елюйованого білка за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу демонструє, що як Бар
ПиЗ31А.м11, так і відповідні димери триптази присутні в одній і тій же фракції (Фіг. 6В). Пік З (Т, 28,1 хв.) і пік 4 (Т, 31,6 хв.) прогону 4 представляли мономер МТ, який утворює комплекс з Гар
ПиЗ31А.м11 і надлишком Раб відповідно. Невелика кількість зразка піку З переносили на зразок піку 4 в ДСН-ПААГ. Обидва мутанти триптази в комплексі з бар пи31А.м11 демонструють більш тривалий час утримування, ніж еталонний пік, що вказує на те, що як велика, так і мала поверхні контакту дестабілізуються при зв'язуванні Раб пиЗ1А.м11. Ця дестабілізація призводить до дисоціації тетрамера, як це спостерігається для тетрамера трипрази дикого типу, що в кінцевому підсумку інактивує протеолітичну активність триптази. В12 Раб також дестабілізує обидва мутантних тетрамери (дані не наведено).
Зв'язування гуманізованого антитіла проти триптази пиЗ1ТА.м11 зі зрілою триптазою бета 1
Зо людини вивчали за допомогою рентгенівської кристалографії для визначення структури молекулярного комплексу між триптазою і Рар-фрагментом пиЗ1А.м11 з роздільною здатністю 2,15 А. В результаті була отримана кристалографічна асиметрична одиниця, яка містить один комплекс триптаза/5ТІ (інгібітор трипсину сої), який взаємодіє з одним пПиЗтТА.м1і1 Рар. 51 включали з метою кристалізації.
Одним з визначень епітопа є набір амінокислот триптази, які знаходяться в межах 4 А від будь-якого атома ПпиЗ1А.м11 Рар. Для пошуку епітопів застосовували програму РУМОЇ.
Амінокислотні залишки в поліпептидних ланцюгах триптази можна пронумерувати відповідно до конвенції (нумерація хімотрипсиногену), яка відрізняється від послідовної нумерації, для отримання можливості порівнювати гомологічні білки. В цьому документі наведена таблиця, яка переводить цю схему нумерації залишків триптази в просту послідовну схему (Фіг. 7). Залишки триптази нижче названі відповідно до конвенції, з послідовністю нумерації генів в дужках.
Епітоп пиЗ1А.м11 на триптазі включає наступні залишки: НЗб, 250, МбОс, Кбоба, Обое, 1 61,
Аб2, АбЗ3, Кб5, Р84, М85, 586, К87, Е109, Е110, Р111 (нумерація хімотрипсиногену, що відповідає Н51, 2067, 80, К81, 082, 183, А84, А85, К87, Р103, М104, 5105, К106, Е128, Е129 і
Р130, відповідно, зЕО ІЮО МО: 71). Див. Фіг. 8. Залишки петель 60, 80 і 100 триптази знаходяться в тісному контакті з Бар пиЗтТА.м11, тоді як залишки Ніб3б і біп5О знаходяться більше на периферії взаємодії з Габ. Див. також Регеїга еї аі., вище. Контакт Рар-триптаза виключає 760 А? від розчинника (з кожного боку), з рівним внеском від легкого ланцюга Рабр (маїЇз30, Тпг31, Туг32,
Туг34, Агуо50, Туг9о0, Ніз92, Зег93, Туг94) і важкого ланцюга (Рпе50, 5Зег52, СІу53, 5ег54, Бего5,
ТАг56, Туг58, Аг995, Туг97, Азро8). Вважається, що описані вище залишки епітопа також застосовні до інших антитіл, що походять з З1А.
Коли димер Рар/гриптаза з потрійного комплексу був накладений на протромери триптази А і О з тетрамера дикого типу (Регеїга еї аіІ. Вище), автори виявили, що два Раб розміщуються на одній і тій же стороні тетрамера, майже перпендикулярно площині тетрамера (Фіг. 9).
Повторення цього процесу для протомерів В і С вміщує два Бар на протилежну сторону тетрамера. Примітно, що ці результати підтверджують стеричні зіткнення між легкими ланцюгами Бар, що узгоджується з тим фактом, що Бар елююється як комплекс 1:1 з мономерною триптазою при аналізі ЕС, а не як комплекс з тетрамерною триптазою (Фіг. 9).
Тетрамерна триптаза ковалентно не утримується в зібраному вигляді і може дисоціювати на мономери в фізіологічних умовах, що контролюється спадом ферментативної активності з плином часу і змінами спектра кругового дихроїзму (СО) в розчині (ЗспПуагія еї аї. 9. ВіоЇ. Спет. 261: 7372-7379, 1986; 5спугапя вї аї. у. Іттипої. 144: 2304-11, 1990). Зв'язування пиЗ1А.м11 (Раб або Ідс) з кожним протомером тетрамера сприятиме і прискорюватиме дисоціацію тетрамера і буде запобігати будь-якій повторній асоціації тетрамера через стеричні зіткнення Бар при зв'язуванні з триптазою. Таким чином, триптаза дисоціює і стає ферментативно неактивним мономером швидше через аллостеричні зміни на кожному протомері, викликані зв'язуванням
Пи31А.м11. Через псевдо-2-кратну симетрію в тетрамері майже всі взаємодії, які становлять малі та великі поверхні контакту, реалізуюються двічі. Це також означає, що кожна тонка зміна в структурі триптази, викликана зв'язуванням пиЗ1А.м11, відбувається двічі на кожній поверхні контакту, тим самим посилюючи дестабілізацію.
Зо Структура комплексу Бар пиЗ1А.м11 з триптазою демонструє значні зміни в петлі 605, яка знаходиться на великій поверхні контакту. Зокрема, при зв'язуванні антитілом пиЗ1А.м11 Раб, залишок МаЇбос (відповідає МаівО ЗЕО ІЮ МО: 71) має значний зсув в бічному ланцюзі в порівнянні з його положенням, виявленим у незв'язаній структурі триптази. У незв'язаному тетрамері триптази, Туг1734 з сусіднього протомера знаходиться в гідрофобній кишені, утвореній залишками МаїЇбос і МаІ90 (Фіг. 10, обидва згідно нумерації хімотрипсиногену, див. також Фіг. 7). У комплексі антитіл, конформаційна зміна МаібоОс створює стеричну перешкоду, яке запобігає зв'язуванню Туг17З3а з цією кишенею. Оскільки зв'язування пиЗ1А.м11 з триптазою включає взаємодії з частинами петлі 605 і прилеглими залишками, це може бути причиною цієї конформаційної зміни в МаІбоОс. Це може привести до дестабілізації великої поверхні контакту і, відповідно, до посилення дисоціації тетрамера триптази на неактивні мономери.
Імідазольне кільце Ніз36б (нумерація хімотрипсиногену; відповідає Ніз51 ЗЕО ІО МО: 71) в триптазі здійснює гідрофобні взаємодії з баб пиЗ1А.м11, в результаті чого змінюється доріжка Са в петлі 305 залишків триптази Ніз36б, Рго37а і Туг370 в порівнянні з протомерами триптази в незв'язаній структурі тетрамера. Це впливає на конформацію бічного ланцюга Туг37р, так що ключова гідрофобна взаємодія з сусіднім протомером, що включає Рго152 і Рго152а на малій поверхні контакту, може бути ослаблена (Фіг. 11, все згідно з нумерацією хімотрипсиногену, див. також Фіг. 7).
Дослідження комплексоутворення двох різних дисульфід-блокованих варіантів триптази
У75С і 1990 з пиЗ1А.м11 Раб демонструють, що антитіло дестабілізує як велику, так і малу поверхню контакту тетрамерної триптази. Як стеричні зіткнення Рарб, зв'язані з тетрамером, так і конформаційні зміни в ключових взаємодіючих залишках великої і малої поверхні контакту, ймовірно, є важливими для сприяння дисоціації тетрамера. Ці два фактори не є взаємовиключними. Стеричні перешкоди, обумовлені зв'язуванням пиЗТА.м11 Рар з кожним протомером тетрамера і продемонстровані іп 5іїсо, вказують на те, що два Раб з одного до зазвичай не можуть зв'язуватися одночасно з одним тетрамером (Фіг. 9). Це спостереження узгоджується з виявленням того, що як Раб, так і Ї(д пиЗ1А.м11 здатні дисоціювати тетрамер, тим самим інгібуючи ферментативну активність. Це спостереження також вказує на те, що дисоційовані мономери, зв'язані антитілом, навряд чи будуть повторно збиратися з утворенням тетрамера.
Потім були проведені експерименти НОХ з мономерною триптазою, зв'язаною з пиЗ1А.м11
Еаб, для вивчення взаємодій зв'язування в розчині. Ступінь НОХ з плином часу контролювали за допомогою мас-спектрометрії. Хоча цей метод надає інформацію, яка вказує на зв'язуючий епітоп пиЗ1А.м11, він також виявляє аллостеричні зміни конформаційної стабільності, які можуть відбуватися далеко від антитілозв'язуючого епітопа. Амідні зв'язки, які продемонстрували повільніший обмін в триптазі, коли йпиЗ1А.м11 був зв'язаний, були розташовані в ділянках залишків 25-29, 40-41, 57-59, 60-61, 66-67, 83-88, 108-110 і 231-233 (нумерація хімотрипсиногену). При порівнянні цих ділянок із залишками триптази в межах 4 А антитіла Бар пиЗ1А.м11, як видно з кристалічної структури, спостерігався високий ступінь збігу обох методів, що ідентифікують залишки зв'язуючого епітопа в петлях 605, 805 і 1005 (Фіг. 8).
Інші ділянки, ідентифіковані за допомогою НОХ, такі як положення в ділянках 205, 405, 505 і 2305 первинної послідовності триптази, не перебувають у прямому контакті з антитілом відповідно до кристалічної структури, але демонструють зниження конформаційної динаміки в присутності пиЗ1А.м11. Цікавим є той факт, що залишки 57-59, мабуть, аллостерично порушені зв'язуванням пПиЗт1А.м1і1. Ця коротка а-спіраль містить залишок Ніз57 (нумерація хімотрипсиногену), який є частиною каталітичної тріади в серинових протеазах і необхідний для каталітичної активності. Хоча залишки 40 і 41, ідентифіковані за допомогою НОХ, не перебувають у прямому контакті з пиЗ1А.м11, вони знаходяться в інтригуючому структурному місці як частина антипаралельного бета-листа, що відображає Туг37Ь (нумерація хімотрипсину) в їх петлі шпильки, який є важливим залишком для контакту на малій поверхні контакту, як обговорювалося вище (Фіг. 11). Структурні зміни в цій ділянці можуть вплинути на стабільність малої поверхні контакту і потенційно привести до дисоціації тетрамера.
Пептидні зв'язку в петлі 205 (всі залишки в неструктурованій петлі) і ділянки 2305 (також званої спіраллю 2305), які також зазнають змін у своїй структурній динаміці згідно з аналізом
НОХ, знаходяться далеко від сайту зв'язування пиЗ1А.м11. За допомогою експериментів НОХ відслідковуються зміни в структурній динаміці, але немає можливості провести відмінності між змінами об'ємної конформації і змінами енергетичної стійкості конкретної конформації. В цілому, автори виявили високий ступінь відповідності між структурної інформацією, отриманою за допомогою аналізу НОХ і рентгенівської кристалографії, і виявили додаткові залишки, на які
Зо аллостерично впливає зв'язування пиЗТА.м11. (р) Структурний аналіз антитіл проти триптази, отриманих з Е104 () Матеріали та способи
ПиЕ104.м1 Раб застосовували для створення кристалічної структури з тетрамером триптази, оскільки зв'язування пПшЕ104.м! не дисоціює тетрамер. Кристали триптази/пЕ104.м1 вирощували при 19 "С за допомогою методу дифузії парів, змішуючи білок в співвідношенні 11 (об./о6.) з резервуарним розчином, що містить 0,1 М Тріс (рН 8,5), 0,2 М хлорид кальцію, 20 95 поліетиленгліколю (ПЕГ) 4000 і 8 956 етоксилат пентаерітриту. Кристали піддавали кріозахисту в штучному матковому розчині, що містить 0,1 М Тріс (рН 8,5), 0,2 М хлориду кальцію, 35 956 ПЕГ 3350 і миттєво заморожували в рідкому азоті. Дані дифракції збирали в 55КІ пучку випромінювання 12-2 в моноклінній решітці з роздільною здатністю до З А із застосуванням детектора матриці пікселів Ріїайих ЄМ і рентгенівських променів з довжиною хвилі 0,9795 А.
Отримані дані скорочували (Кабзсіп, Асіа Сгузіайодг. ОО Віої. СтувіаПйодг. 66: 125-132, 2010;
МопіНеїп еї аї. Асіа. СтувіаПодг. 067: 293-302, 2011) і масштабували (М/іпп еї аї. Асіа СтувіаїІодг.
О ВіоЇ. Стгузіайодго 67: 235-242, 2011), ії розшифровували структуру із застосуванням молекулярної заміни (МесСоу евї аї. У). Аррі. СтувіаІодг. 40: 658-674, 2007) в просторовій групі Р21, яка демонструє тетрамер триптази, зв'язаний за допомогою чотирьох Бар. Пошуковими зондами для молекулярної заміни були протомер триптази з РОВ (База даних структури білків), номер доступу 4АбІ,, і Бар фрагмент антитіла, отриманий з РОВ, номер доступу ТЕМО, шляхом сканування модифікованих версій з діапазоном ліктьових кутів із застосуванням тільки функції обертання. Після обмеженого удосконалення, одну константну ділянку Бар замінювали в пошуку молекулярної заміни із застосуванням тільки константної ділянки з ТЕМО. Нумерацію залишків триптази змінювали на схему хімотрипсиногену, а нумерацію залишків РГар-Е104м1 - на схему Кабата. Перевірку і коригування моделі і карти електронної щільності виконували за допомогою Соої (Етвіеу еї аї. Асіа СтуєїаПодг. О Віої. СтузіайПодг. 66: 486-501, 2010), а структуру вдосконалили за допомогою НЕЕМАС»5 (Митгзпцдом еї аї. Асіа СтузіаїІодг. О Віої. СтувіаПодг. 67: 355-367, 2011) і Рпепіх. геїїпе (Ада!тз еї аї. Асіа СтузіаїІоаг. О Віої. СтузіаїІодг. 66, 213-221, 2010).
Збір даних і вдосконалені характеристики наведені в Таблиці 9. Експерименти НОХ проводили, як описано вище.
Таблиця 9
Таблиця рентгенологічних характеристик для триптази бета-пишЕ104.мі Бар дан 111 оУдосюналенняу/ 11111111 юн 18 (ї) Результати
Для того, щоб визначити, чи дестабілізуються малі або великі білкові поверхні контакту, які утримують тетрамер триптази в зібраному вигляді, при зв'язуванні пиЕ104.м2 Раб, мутант тетрамерної триптази У75С або 199С (див. вище) змішували з 2-кратним молярним надлишком
Еар пиЕ104. м2 для утворення комплексу і аналізували за допомогою 5ЕС (Фіг. 6С). Антитіло
ПиЕ104.м2 Бар формувало комплекси з мутантом тетрамерної триптази У75С і хроматограма демонструвала два піки з часом утримування ї-21,6 хв. (Фіг. 6С, прогін 1, пік 1) і 1-31 хв. (пік 4), що містить надлишок Бар. Антитіло пиЕ104.м2 Бар формувало комплекси з мутантом тетрамерної триптази 199С і хроматограма демонструвала два піки з часом утримування 1,-23,8 хв. (Фіг. 6С, прогін 2, пік 2) і 1-31 хв. (прогін 2, пік 5), що містить надлишок Раб. Аналіз за допомогою ДСН-ПААГ-електрофорезу продемонстрував, що як пиЕ104.м2 Раб, так і димерний мутант триптази були наявні в піках 1 і 2, а надлишок Бар наявний в піках 4 і 5 (дані не наведено). Для порівняння, пиЕ104.м2 Бар в комплексі з тетрамером триптази М/Ї має час утримування 1-26 хв. (Фіг. 6С, прогін 3, пік 3) і містить мономер, зв'язаний з ар пиЕ104. м, який є меншим, ніж мутант І99С тетрамера триптази в комплексі з пиЕ104.м2 (І-23,8 хв., прогін 2, пік 2). Мутант триптази М75С (мутантний тетрамер з блокуванням малої поверхні контакту) в комплексі з пиЕ104.м2 Раб мав той же час утримання, що і стабільний, інтактний комплекс тетрамера триптази УТ, зв'язаний з чотирма Бар антитіла пиЕ104.м1 (див. Фіг. бА, прогін 1, еталонний пік). З іншого боку, мутант триптази І99С (мутантний тетрамер з блокуванням великої поверхні контакту) в комплексі з ПиЕ104.у2 мав більш тривалий час утримування, що вказує на менший комплекс, ніж перший пік в прогоні 1. Отримані результати демонструють, що антитіло
ПчЕ104.м2 Раб було здатне дисоціювати тільки малу поверхню контакту, на відміну від великої поверхні контакту тетрамера. Таким чином, при зв'язуванні з тетрамером триптази дикого типу зв'язування пишЕ104.м2 Бар дисоціює тільки малу поверхню контакту. В умовах експерименту дисоційована мала поверхня контакту може бути швидко відновлена за допомогою гепарину, присутнього у високій локальній концентрації (наприклад, 0,1 мг/мл), що може привести до повторної збірки тетрамера. Ця концентрація гепарину є істотно вищою, ніж фізіологічна концентрація гепарину, яка, як повідомляється, становить близько 1,5 мкг/мл сироватки крові (див., Наприклад, Епдеїбего еї аї., Сігсшайноп 23: 578-581, 1961 і Юамід5 еї аї. 5. Аїт. Мед. .-). 100: 307-307, 2010). При низькій концентрації гепарину, антитіло пиЕ104.м2 Раб здатне повністю дисоціювати тетрамер триптази УМТ і нейтралізувати активність триптази, хоча і є менш активним порівняно з ПиЄЕ104.м2 в форматі до.
Щоб отримати більш повне уявлення про точний зв'язуючий епітоп пиЕ104.м2 на триптазі, автори спробували кристалізувати комплекс баб пиЕ104.м2/триптаза. Оскільки автори не змогли отримати будь-які придатні кристали, для кристалізації застосовували комплекс тетрамерної триптази УМТ, зв'язаної з чотирма Бар Е104.м1, виділеними за допомогою ексклюзійної хроматографії за розміром. пиЕ104.м1 ії пиЕ104.м2 відрізняються лише двома верньєрними положеннями каркаса, в той час як НУЕ. є ідентичними. Таким чином, антитіло пиЕ104.м1 було належним замінником для з'ясування зв'язуючого епітопа антитіла пиЕ104.м2. Зв'язування гуманізованого антитіла проти триптази пиЕ104.м1 (див. Приклад 1) зі зрілою триптазою бета 1 людини вивчали за допомогою рентгенівської кристалографії для визначення структури
Зо молекулярного комплексу між триптазою і Рар-фрагментом антитіла пиЕ104.м1 з роздільною здатністю 3,0 ангстрем (А). В результаті була отримана кристалографічна асиметрична одиниця, яка містить один тетрамер триптази, стабілізований шляхом комплексоутворення з
ЕСВ-хлорметилкетоном, що взаємодіє з чотирма пчЕ104.м1 Раб таким чином, що кожен Рар взаємодіє майже виключно тільки з одним з протомерів триптази (Фіг. 12А). Міжмолекулярне середовище упаковки кристалів не містить великих пустот і має помірну кількість контактів упаковки кристалів менш ніж 4 А. Наприклад, два пПшЧЕ104.м! Бар Мі-домени мають некристалографічний 2-кратний контакт на своїй поверхні АВОЕ В-ниток, включаючи Н-зв'язки з ланцюгів ТПг ої Зег та інші. Існує ще одна менша ділянка з декількома міжмолекулярними контактами між константним доменом важкого ланцюга (біля пептидного зв'язку з варіабельним доменом того ж ланцюга) і "дном" сусіднього константного домену легкого ланцюга. У контактах упаковки присутні більше залишків для Бар (в середньому 12), ніж для протомерів триптази (в середньому 3,5), незважаючи на те, що протомери триптази мають більше залишків (243 у порівнянні з близько 215). У цьому сенсі кристали утворюються, щонайменше, частково через міжмолекулярні контакти Рар-Рар.
Три копії пчиЕ104.м1 Рар демонстрували дуже подібні ліктьові кути (кути між варіабельними доменами (МН ії МІ) і константними доменами (СН і СІ), що становлять 140", 138" ії 141".
Четверта копія пиЕ104.м1 Раб характеризувалася відносно низькою електронною щільністю для своєї константної ділянки та мала ліктьовий кут 1527. Площі антигензв'язуючих поверхонь антитіл (паратопи), розраховані як втрати площі поверхні, доступні для розчинника (Адатзг еї аї.
Асіа СтузіайПІодг. О Віої!. СтувіаІІодг. 66: 213-221, 2010) з метою контакту з протомером триптази, мали довжину в середньому 682 Аг, з переважанням важкого ланцюга над легким, 71 95 проти 29 95 відповідно. Статистика комплементарності форми (І амтепсе еї аї. У. Мої. Віо!. 234: 946- 950, 1993), 5с, в середньому становила 0,76, що є високим показником для антитіл з білюовими антигенами. Ступінь деталізації результату, отриманого авторами, був надто низьким, щоб розрізнити структуру води, але значення 5с припускають, що, ймовірно, кількість води на поверхні контакту дуже незначна. Застосування обмежень некристалографічної симетрії (МС5) дало можливість отримати чудові удосконалення відповідно до значення /К-Ігев.
Середньоквадратичні відхилення (КМ5О) для накладення атомів Се доменів Раб (МІ, СІ, МН або СНІ) становили близько кількох десятих ангстрем.
Залишки антитіл в межах 4 А від їх триптази-партнера були дуже подібними для чотирьох копій і включають: залишки легкого ланцюга 29, М30, К32 (НМК-11), НЗО4 (НМВ-І 3) ії залишки важкого ланцюга 531, 32 (НМЕ-НІ), 552, 553, АБ4, 56, Е58 (НУВ-Н2) і РОб, К97, 598, М99,
АтОбе (НУВ-НЗ).
Кожен пиЕ104.м1ї Рар контактує з повністю аналогічною ділянкою протомера триптази- партнера. Цей епітоп знаходиться на відстані близько 907 від щілини зв'язування субстрату активного сайту і розміщує кожен Бар, який виступає перпендикулярно площині умовно квадратного планарного тетрамера триптази. Оскільки протомери триптази асоціюють за типом "вгору/вниз/вгору/вниз" навколо кільця триптази, є два Бар, що виступають "вгору" з тетрамера, і два РГар, що виступають "вниз" (Фіг. 12А).
Кристалографічна асиметрична одиниця (ази) включає 4 протомери триптази, організованих в приблизно симетричний тетрамер. Кожен з чотирьох протомерів триптази ковалентно модифікований на активному сайті (в результаті обробки з застосуванням Сіи-Сспу-Ага- хлорметілкетона) і накладається на основі парного ЕМ5О на атоми Са зі значенням близько
О,1А. Якби кожен протомер знаходився в межах 4 А тільки від одного з чотирьох ГЕаб в ази, тоді можна було б визначити чотири епітопи пиЕ104.м1, по одному для кожного протомера триптази, і, за відсутності суворої симетрії, ці чотири епітопи могли б трохи відрізнятися. Існує кілька залишків триптази, які знаходяться в межах 4 А від Бар, що не забезпечує основну частину взаємодій з нею, при цьому такий Бар називається в цьому документі "Бар, який не є партнером". Оскільки це дійсно так, також можна визначити епітоп пшЕ104.м1 для тетрамера триптази.
Програму РУМОЇ. застосовували для ідентифікації епітопа, який в цьому Прикладі являє собою набір амінокислот триптази, які знаходяться в межах 4 А від будь-якого атома ПпИЕ104.м1
Бар. Амінокислотні залишки в поліпептидних ланцюгах триптази можна пронумерувати відповідно до схеми нумерації хімотрипсиногену, як описано вище (Фіг. 7). Залишки триптази, наведені нижче, названі відповідно до схеми нумерації хімотрипсиногену, а схема послідовної нумерації генів вказана в дужках.
Існує 4 епітопи, визначених між протомером триптази і його партнером Рабр. Всі чотири епітопи містять майже ідентичний набір амінокислотних залишків триптази. Ці залишки наступні:
Уу38, 2050, Обоє, 161, Аб62, 65, 081, 182, 183, Р84, мМ85, 586, К87, Е107, 1108, Е109 і Е110 (нумерація хімотрипсиногену, відповідна залишкам М/55, 067, 082, 183, А84, К87, О100,1101, 102, РІОЗ, М104, 5105, К106, Е126, 1127, Е128 ї Е129, відповідно, із застосуванням схеми послідовної нумерації генів, із залишками, відповідними положенням ЗЕО ІЮО МО: 71). Залишок
ІЇ61 (83 5ЕО ІО МО: 71) відсутній для двох з чотирьох епітопів, але лише трохи перевищує критерій 4А. Залишок 081 (0100 5ЕО ІО МО: 71) відсутній для одного з чотирьох епітопів. Якби це було не так, то всі чотири епітопи були б ідентичні за визначальним критерієм.
Крім того, Раб, які не є партнерами, утворюють невелику кількість контактів 4 А в тетрамері.
Саме ці залишки триптази відрізняють тетрамерний епітоп від протомерного епітопа. Пов'язані залишки триптази наступні: 920 і К187 (035 і К216, відповідно, ЗЕО ІЮ МО: 71).
Таким чином, епітоп антитіла пишЕ104.м1 на тетрамері триптази являє собою суму: 4 екземплярів кожного з наступних залишків: М/38, 250, ЮОбоОе, 161, Аб2, Кб5, І 82, І 83, Р84, М85, 86, 87, Е107, 1108, Е109 ії Е110 (нумерація хімотрипсиногену, відповідна залишкам М/55, 967, рег, 183, А84, К87, 1101, 1102, Р10О3, М104, 5105, 106, Е126, 1127, Е128 і Е129, відповідно,
ЗЕО ІЮ МО: 71), плюс три екземпляри 281 (2100 5ЕО ІЮО МО: 71), плюс 1 екземпляр 020 (035
ЗБЕО ІЮО МО: 71), плюс три екземпляри К187 (К216 5ЕО ІО МО: 71). Вважається, що описані вище залишки епітопа також застосовні до інших антитіл, похідних від Е104, включаючи пчЕТО4 ма.
Незважаючи на те, що пПиЕ104.м1ї і м2 мають однакові послідовності СОК і будуть зв'язуватися з одним і тим же епітопом, обидва варіанти поводяться по-різному як в Раб, так і в
Іс: пиЕ104.у2 Раб дисоціює тетрамер і, більш конкретно, на малій поверхні контакту, тоді як пПиЕ104.м1 Раб цього не здійснює; і в ЇДО, пиЕ104.м2 дисоціює та інактивує тетрамер, тоді як пчЕ104.м1 втрачає інгібуючу активність при високому співвідношенні антитіла до триптази.
Автори припустили, що незважаючи на те, що пиЕ104.м1 і пиЕ104.м2 зв'язуються з однаковими контактними залишками на триптазі, між їх взаємодією з триптазою існують тонкі відмінності.
Щоб виявити відмінності у взаємодії між пчЕ104.м1 ії пиЕ104.м2 Раб з триптазою в розчині, були проведені експерименти НОХ з мономерною триптазою, взятою окремо, або зв'язаною або з пчЕ104.м1, або з пиЕ104.м2; крім того, моніторили ступінь водень-дейтерієвого обміну в динаміці за допомогою мас-спектрометрії. Хоча цей метод надає інформацію, яка вказує на зв'язуючий епітоп антитіла пиЕ104.м1 і пиЕ104.м2, він в цілому відстежує зміни в структурній 60 динаміці, які можуть відбуватися далеко від антитілозв'язуючого епітопа. За допомогою цих вимірювань немає можливості провести відмінності між змінами об'ємної конформації і змінами енергетичної стійкості конкретної конформації.
Амідні зв'язки, які продемонстрували повільніший обмін в триптазі, коли або пиЕ104.м1, або
ПЧЕ104.му2 були зв'язані, були розташовані в ділянці залишків 25-27, 60-61, 66-68, 88 ії 108-110 (нумерація хімотрипсиногену; Таблиця 10), але амідні зв'язки, які продемонстрували повільніший обмін, були характерні лише для пиЕ104.мі або пиЕ104.м2. Наприклад, амідні зв'язки залишків триптази 47-50, 54-55, 85-87, 119-122, 179, 230-231 і 244-245 (нумерація хімотрипсиногену) продемонстрували повільніший обмін лише тоді, коли антитіло пиЕ104.м1 було зв'язане. З іншого боку, амідні зв'язки залишків триптази 25, 41-43, 81-81 і 160-162 демонстрували повільніший обмін лише тоді, коли антитіло пиЕ104.му2 було зв'язане (Таблиця 10). Найцікавішими відмінностями при повільнішому водневому обміні є амідні зв'язки залишків 81-83 (081, І 82 і І 83 в нумерації хімотрипсиногену, відповідні О100,110111102 5ЕО ІЮ МО: 71) в триптазі, при цьому повільніший обмін спостерігали лише тоді, коли антитіло ПиЕ104.м2 було зв'язане. Ця ділянка особливо цікава, оскільки вона є частиною петлі, в якій знаходяться два критичних контактних залишки (У74 і 75) малої поверхні контакту. Залишки триптази 81-83 також знаходяться в прямому контакті з НМК-Н2 антитіла пиЕ104.м1, як видно з комплексу кристалічної структури з тетрамерною триптазою, але згідно з результатами аналізу НОХ вважається, що ця ділянка повинна мати сильнішу та, імовірно, відмінну взаємодію з антитілом
ПиЕ104.м2 в порівнянні із взаємодією антитіла пиЕ104.м1 з триптазою. Конформаційні зміни в
Са-каркасі петлі 805 і бічних ланцюгах можуть вплинути на конформацію М74 і М75, які є ключовими для гідрофобної малої поверхні контакту між двома протомерами триптази в тетрамерному комплексі. Оскільки вказана поверхню контакту є симетричною, залишки У74 і
У75 від обох взаємодіючих протомерів залучаються, коли антитіло пиЕ104.м2 зв'язується з кожним протомером, що підсилює будь-які зміни і нестабільність цієї поверхні контакту.
Як згадано вище, відмінності між пиЕ104.м1 і пиЕ104.м2 являють собою верньерні залишки каркаса М71К і Е78У. Раніше повідомлялося, що зміни залишків каркаса в положенні 71 важкого ланцюга антитіл впливають на конформацію НМК-Н2. Моделюючі експерименти НМК-Н2 в
ПиєЕ104.м1 ії пиЕ104.м2 підтверджують цей факт (дані не наведено). Без прив'язки до конкретної теорії вважають, що зміни обох залишків зони верньє можуть вплинути на конформацію НМК-
Н2, так що взаємодія із залишками триптази з 81 по 83 відрізняється і призводить до змін у малій поверхні контакту тетрамера. Крім того, амідні зв'язки залишків триптази КбО і Е70 (нумерація хімотрипсиногену), які знаходяться в тісній структурній близькості, також демонструють повільніший НОХ лише тоді, коли антитіло пшЕ104.м2 є зв'язане. Ще більш імовірно, вищеописані механізми можуть внести зміни в петлю 705, яка становить значну частину малої поверхні контакту.
При порівнянні цих ділянок, що характеризуються повільнішим НОХ через зв'язування Раб із залишками триптази в межах 4 А антитіла Бар Е104.м1, як видно з кристалічної структури, спостерігалася висока ступінь збігу обох методів, що ідентифікують залишки зв'язуючого епітопа в петлях 205, 405, 605, 805 і 100 (Таблиця 10). Інші ділянки, ідентифіковані за допомогою
НОХ, такі як положення в ділянках 1105, 1605, 179, 2305 і 245 первинної послідовності триптази, не перебувають у прямому контакті з антитілом відповідно до кристалічної структури, але демонструють зниження конформаційної динаміки в присутності пПиЕ104.м1 ії пиЕ104.м2.
Таблиця 10
Амідні зв'язки залишків триптази, які продемонстрували повільніший НОХ при зв'язуванні з пиЕ104.м1 або пиЕ104.м2 нини лиш ниж ше Пс ПО же 12220221
ІН
Продовження таблиці 10 60-61 60-61 60-62 108-110 108-110 107-110 пал рот
ІН
Підводячи підсумок для цих даних, ПИЕ104.м1 і пиЕ104.м2 мають однакові послідовності НУК і однакові контактні залишки на триптазі бета 1 людини. Однак на підставі досліджень НОХ були виявлені тонкі відмінності в способі, за допомогою якого ці два антитіла зв'язуються з мішенню.
М71 і Е78 в ЕКЗ ділянки важкого ланцюга антитіла пшЕ104.м1 продемонстровані на Фіг. 128. Як продемонстровано на вказаній фігурі, М/1К і Е78М в ЕКЗ ділянки важкого ланцюга антитіла
ПиЕ104.м2, можливо, вплинули на положення НМК-НЗ2 і зв'язування НМА-НІ2 з триптазою, про що свідчить повільніший НОХ в ділянці 081, 182 і 183 (нумерація хімотрипсиногену), коли пПиЕ104.м2 є зв'язаним. Залишки 081, 182 і 183 продемонстрували повільніший НОХ, коли пчЕ104.м2 був зв'язаний з триптазою в порівнянні з незв'язаною триптазою. В результаті гідрофобна взаємодія У75 з сусіднім протомером є ослабленим. пиЕ104.м1 має М в положенні 171 і Е в положенні 78 (як в прищепленому МН). У цьому контексті НМК-Н2 представлений трохи по-іншому, і ефект зв'язування Е104.м1 з триптазою, хоча і при тих же контактних залишках, дещо відрізняється по дисоціації малої поверхні контакту в порівнянні з Е104 м2.
Таким чином, як пиЗ1А.м11 Бар, так і дб дисоціюють тетрамер триптази. Також, як
ПиЕ104.м2 Рарб, так їі (до дисоціюють тетрамер триптази. Антитіло ПЧЕ104.м1 Ідо, але не Раб, здатне дисоціювати тетрамер триптази. Однак ПпиЕ1!04.мі! дб при високому показнику співвідношення антитіла до тетрамера втрачає інгібуючу активність. Більше одного зв'язування
ПиЗ1А.м11 Рар з одним і тим же тетрамером може викликати стеричне зіткнення, тоді як зв'язування пиЕ104.м2 Рар з одним і тим же тетрамером не викликає такого явища. Таким чином, шарнірна ділянка ІДС! або Ідс54 може грати роль в орієнтуванні двох Раб антитіла
ПиєЕ104.м1 Ідс і створює достатній натяг, який призводить до дисоціації тетрамера (дані не наведено). Однак при високому показнику співвідношення антитіла до тетрамера пиЕ104.м1 Іо з більшою ймовірністю зв'язується з тетрамером в якості моновалентного зв'язуючого, тобто
ЕаБ, і втрачає інгібуючу активність. (с) пиЗ1А.м11 і пиЕ104.м2 конкурують за зв'язування з триптазою бета 1 людини
Епітоп антитіла пиЗ31А.м11, визначений за допомогою рентгенівської кристалографії, по суті перекривається епітопом антитіла пиЕ104.м1! і пиє104.м2. Потім автори визначали, чи
Зо конкурують ПпиЗтТА.м11 і пиЕ104.м2 за зв'язування з триптазою бета 1 людини шляхом зв'язування епітопа. Зв'язування епітопа здійснювали із застосуванням системи ОСТЕТФ
ЕЕОЗ84 (Рогіевіо, Іпс., Мепіо Рагк, СА, ОА). Якщо коротко, білок мономера триптази бета 1 людини біотинували на залишку Гуз шляхом взаємодії з МНЗ-РЕСІ4-біотином. Біотинований мономер розбавляли до 5 мкг/мл в кінетичному буфері (ЕогіеВіо, Іпс., Мепіо РагКк, СА, ОА) та іммобілізували на наконечниках стрептавидинового сенсора (БопевВіо, Іпс., Мепіо Рагк, СА,
О5А). Після етапу іммобілізації, сенсори, іммобілізовані триптазою бета 1 людини, насичували першим антитілом, розведеним до 10-20 мкг/мл, з наступним зв'язуванням з другим антитілом, розведеним до 2,5 мкг/мл. Сигнал зв'язування другим антитілом передбачає, що два антитіла можуть зв'язувати антиген одночасно на різних неперекритих епітопах, тоді як сигнал зв'язування не передбачає, що антитіла зв'язують антиген на загальному епітопі. Програмне забезпечення для аналізу даних Еогіє Віо 8.1 застосовували для генерації матриці, що зв'язує епітопи.
Результати, наведені в Таблиці 11 нижче, демонструють, що ніякого додаткового сигналу зв'язування не було виявлено ні при застосуванні пиЕ104.м2 в якості першого антитіла, ні при застосуванні пиЗ1А.м11 в якості другого антитіла, або навпаки. Будь-яке антитіло, додане після буфера, обумовлювало додаткове зв'язування. Таким чином, два антитіла конкурують за зв'язування з триптазою бета 1 людини.
Таблиця 11 пПиЗ1А.мМ11 і пиЕ104.му2 конкурують за зв'язування з триптазою бета 1 людини
Приклад 4: Фармакокінетичний (ФК) аналіз гуманізованих антитіл проти триптази
Для оцінки фармакодинамічних (ФК) характеристик гуманізованих антитіл проти триптази, антитіла пиЕ104.м2 або пиЗ1А.м11 Ідс4 вводили за допомогою внутрішньовенної (в/в) ін'єкції мишам С57ВІ /6 в дозі 1 мг/кг або 10 мг/кг, п-3. Концентрацію Ідс4 проти 90, антитіла пиЗ1А.м11
Іц94 проти триптази або антитіла пиЕ104.м2 Ідс4 проти триптази в сироватці мишей С57-ВІ 6 визначали за допомогою фармакокінетичного ІФА для генеричного імуноглобуліну із застосуванням овечого антитіла проти ЇДб людини (Те Віпаіпд Зйе; Зап Оіедо, СА) для захоплення, і НКР-кон'югованого овечого антитіла проти дб людини (Веїпуї! І арогайогіє5,
Мопідотегу, ТХ) для виявлення. Чутливість аналізу в сироватці становила 15,6 нг/мл. Антитіла пчЕ104.м2 ії пиЗ1А.м11 /Ідс4 демонстрували подібну ФК, що характеризується дозо- пропорційною і лінійної ФК у всьому аналізованому діапазоні доз (Фіг. 13 і Таблиця 12). Крім того, обидва антитіла мали відносно низький кліренс (ї5 мл/добу/кг), що свідчить про те, що обидва антитіла функціонують належним чином після введення одноразової дози і знаходяться в прийнятних межах. В інших експериментах антитіло пПиЕ104.м2 Ід1 функціонувало аналогічно антитілу пПиЕ104.м2 Ід(4 і пиЗ1А.м11 Ідса4 (дані не наведено).
Таблиця 12
Фармакокінетичний (ФК) аналіз гуманізованих антитіл проти триптази у мишей
Ідс4 (доба " мкг/мл) (мл/добу/кг) (мкг/мл)
Характеристики РК гуманізованих антитіл проти триптази також оцінювали у самців мавп яванського макака (супо), п-3. Контрольне антитіло (проти 90), пчЕ104.м2 Ід04 або пиЗ1А.м11
Ід904 вводили за допомогою внутрішньовенної (в/в) ін'єкції в дозі 30 мг/кг (Фіг. 14 і Таблиця 13).
Зо Концентрацію Ідс4ї проти дО, антитіла пиЗ1А.м11 Ід04 проти триптази або антитіла пчЕ104.м2
І354 проти триптази в сироватці яванського макака визначали за допомогою імуноаналізу
Сугоїар ХР із застосуванням біотин-кон'югованого козячого антитіла проти (До людини (Веїпуї
І арогаїогіех, Мопідотегу, ТХ) для захоплення, і АІеха?Ф РІшог 647-кон'юЮгованого мишачого антитіла проти Ес людини (К1028Е9) для виявлення. Чутливість аналізу в сироватці становила 41 нг/мл. У Таблиці 13 наведені площа під кривою (АС), кліренс (СІ), Стах, та період напіввиведення (Т1/2). Антитіло ПпПиЗт1А.м11 продемонструвало фармакокінетику, схожу з контрольним антитілом проти 40. Низький кліренс (СІ), що становив близько З мл/добу/кг і Ті», що становив близько 15 діб, знаходилися в межах допустимого діапазону.
Таблиця 13
Фармакокінетичний (ФК) аналіз гуманізованих антитіл проти триптази у яванського макака (п--3)
Група АОС С Стах Те (доба " мкг/мл) (мл/добу/кг) (мкг/мл) (доба)
Приклад 5: Складання антитіла проти триптази пиЗТА.м11 для поліпшення окислення НМЕК-
НЗ Ттр100 (М/100)
При оцінці антитіл пиЗ1А.м11 і пшЕ104.м2 було несподівано виявлено, що залишок УН
Тегрі00, присутній у НМК-НЗ ділянці антитіла пиЗ1А.м11 (Фіг. 1), схильний до окислення, наприклад, після впливу 2, 2-азобіс (2-амідинопропан) дигідрохлориду (ААРН) (також званого "стрес від ААРН") або навколишнього освітлення ("стрес від навколишнього освітлення"). Це окислення можна вважати небажаним в контексті терапевтичного антитіла. Однак було виявлено, що залишок Тгтр100 є важливим для зв'язування пиЗ1А.м11 з триптазою, а також для інгібуючої активності. Наприклад, як описано нижче, в результаті мутації Ттр100 для ослаблення окислення отримували варіанти зі зниженою афінністю зв'язування та інгібуючою активністю.
Отже, окислення пиЗ1А.м11, особливо в НМК-НЗ УМ100, послаблювалося при застосуванні складів, що містять антиоксидантну допоміжну речовину, наприклад, М-ацетилтриптофан і/або метіонін.
Оцінювали вплив стресу від ААРН і пиЗ1А.м11 НМА-НЗ М/100 (тобто, залишку триптофану в положенні 100 домену УН, див. Фіг. 1) на зв'язування триптази та інгібуючу активність. Зразки готували в 1 мМ ААРН протягом 16 годин при 40 "С. У цих умовах спостерігалося підвищення рівня окислення МУМ100 на 75595 (відсоток окислення). Антитіло, піддане стрес-тесту, розщеплювали за допомогою трипсину, а розщеплені пептиди піддавали УВЕРХ-МСОВР (ультра- високоефективній рідинній хроматографії і мас-спектрометрії високої роздільної здатності), щоб визначити відсоток окислення триптофану. Якщо коротко, 250 мкг зразка антитіла пиЗ1А.м11 відновлювали за допомогою 20 мМ ОТ в 6 М гідрохлориду гуанідину, 360 мМ Тріс і 2 мМ ЕДТК при рН 8,6 протягом 1 години. Відновлений зразок охолоджували до кімнатної температури і алкілували із застосуванням 1 М йодоцтової кислоти (кінцева концентрація, 50 мМ) протягом 15 хвилин в темряві. Потім в зразок замінювали буфер на буфер для розщеплення (25 мМ Тріс, 2
ММ Сасі», РН 8,2). Зразок із заміненим буфером розщеплювали за допомогою трипсину протягом 4 годин при 37 "С, використовуючи співвідношення фермента до антитіла 1:40 (мас./мас.). Розщеплення зупиняли шляхом додавання 100 95 мурашиної кислоти до кінцевої
Зо концентрації 3,0 9о. 10 мкг триптичних пептидів вводили в колонку М/асег5 2,1 х 150 мм, Асдийу ОРІ СФ СН С18 з частинками 1,7 мкм, 130 А, що працює зі швидкістю потоку 0,2 мл/хв. при 77 "С в поєднанні з системою для мас-спектрометрії С) Ехасіїме з наступним градієнтом: 1 95 В (0,1 96 мурашина кислота в ацетонітрилі) в момент часу 0-2 хв.; 13 95 В в момент часу 7 хв.; 35 95 В в момент часу 42 хв.; 8595 В в момент часу 44-46 хв.; 195 В в момент часу 46,1 хв. Система 0 Ехасіїме функціонувала в режимі, що залежить від даних, збираючи повне сканування МС від 200-2000 т/72 з роздільною здатністю 35 000 і метою автоматичного регулювання посилення (АСС) 1 х 105, 8 найбільш поширених іонів за одне сканування були вибрані для тандемної МС з роздільною здатністю 17,500 і метою АСС 1 х 105. Відносну кількісну оцінку окислення М/1 00 отримували наступним чином: (1) Площі піків розраховували шляхом інтегрування екстрагованих іонних хроматограм трьох найпоширеніших ізотопів із зарядових станів з відносним вмістом 10 95 і вище для нативного триптичного пептиду і його окислених аналогів. (2) Загальну площу окисленого піку поділяли на суму площ окисленого і нативного піків і множили на 100, щоб отримати відсоток окислення.
Результати в Таблиці 14 демонструють, що стрес від ААРН зменшував зв'язування антитіла
Пи3З1А.м11 з мономером триптази, що вимірювали за допомогою аналізу 5РК ВіАсогеФ (Таблиця 14). Зменшення зв'язування також спостерігали щодо зв'язування з тетрамером триптази. Навпаки, на зв'язування пиЕ104.м2 з мономером і тетрамером триптази стрес від
ААРН не впливав (Таблиця 14). Крім того, стрес від ААРН знижував активність антитіла пиЗ1А.м11 в аналізі ферментативної активності триптази іп міго приблизно в 5 разів, тоді як на інгібуючу активність антитіла пиЕ104.му2 він не впливав (дані не наведено). Таким чином, після стресу від ААРН, антитіло пиЗ1А.м11 Ідо4, яке характеризувалося 75 96 окисленням на НМК-НЗ
М/100, продемонструвало приблизно в б разів більш високе значення Ко (Тобто знижену афінність) (з 3595 Кітах) і 5-кратне збільшення ІСво (тобто зниження активності). Значення
Ктах вказує на максимальну відповідь в експерименті ВіІАсоге? ЗРК, а зменшення Ктах відображає той факт, що менша кількість антитіла, що зазнає стресу ААРН, зв'язується з триптазою. Навпаки, стрес від ААРН мав мінімальний вплив, якщо це відбувалося, на зв'язування і активність антитіла пиЕ104.м2 ІдО4.
Таблиця 14
Стрес від ААРН зменшує зв'язування антитіла пиЗ1ТА.м11 з триптазою (1/Мс) (1/с) (М)
В одному з підходів, спрямованих на зниження окислення НМК-НЗ, були отримані варіанти антитіл, які мають заміни в НМК-НЗ М/100, і було оцінено ступінь зв'язування цих варіантів з мономерами триптази бета 1 (Таблиця 15). Залишок М/100 антитіла пиЗ1А.м11 був мутований в фенілаланін (ЕР), тирозин (У), валін (М), лейцин (І) або аргінін (К). Несподіваним було те, що всі варіанти продемонстрували знижене зв'язування з мономером триптази бета 1. Варіант пиЗтТА.м11 М/100Е мав найвищу афінність до мономера триптази бета 1 у порівнянні з іншими варіантами, але демонстрував приблизно в 100 разів вищу швидкість дисоціації (Кок) У порівнянні з диким типом пиЗ1ТА.м11, з аналогічною швидкістю асоціації (Коп) (Таблиця 15). Крім того, ці варіанти поступалися антитілу пиЗ1А.м1і1 УМТ за показником інгібуючої активності (Таблиця 15). Для деяких варіантів, інгібуюча активність була по суті втрачена (наприклад, для
МЛОоОоК, М/О00Ї ї М/ЛО0М). Варіанти пи31А.м11 М/ЛООР ї М/ЛО0МУ інгібували триптазу бета 1 людини, але мали значення ІСво, які були приблизно в 2-3 рази вищі (тобто знижена активність)
Зо в порівнянні з пиЗтТА.м11 МУТ. В Таблиці 15 "н/в" вказує на те, що значення ІСзхо не визначається або перевищує 1 мкМ.
Таблиця 15
Вплив варіантів пиЗз1А.м11 УМ100 на афінність зв'язування з мономером триптази бета 1 і ІСво в порівнянні з пиЗтТА.м11 дикого типу (у вигляді кратного збільшення)
З ГЯх яти ее
М100 МОГ М100У М/100М М1о0. Мо ов
Ко | 1180 | 234 | 82 | 21 | 54
Як описано вище, структурні дослідження продемонстрували, що НМК-НЗ3 М/100 мав множинні взаємодії з триптазою, включаючи взаємодію з Кб5 триптази (нумерація хімотрипсиногену), що було визначено як частина контактних залишків антитіла пиЗ1А.м11 (див.
Фіг. 8). Вважається, що Тгр в положенні 100 взаємодіє з триптазою більшою мірою, ніж Рпе в мутанті М/ООЕ, що призводить до вищої афінності зв'язування і сильнішої інгібуючої активності.
Зважаючи на зниження рівня афінності та інгібуючої активності антитіла пиЗ1А.м11, що має окислення у НМК-НЗ М/100, а також на важливість М/100 в інгібуванні триптази, як продемонстровано вище, була розроблена альтернативна стратегія ослаблення окислення в
М/100. Була визначена здатність антиоксидантних допоміжних речовин знижувати окислення
М/Л100. В одному прикладі зразки піддавали дії 5мМ ААРН протягом 24 год. при 40 "С з типовими антиоксидантними допоміжними речовинами або без них, тобто 0,3 мМ М-ацетилтриптофану (МАТ) і 5 мМ метіоніну (Мей в складі, що містить 0,02 95 полісорбат 20, 200 мМ сукцинат аргініну (рН 5,5) ї 150 мг/мл антитіла пиЗ1А.м11. Рівень окислення СОК НЗ УМ100 ї активність антитіла вимірювали на основі хромогенного ферментативного аналізу 5-2288. Дані в Таблиці 16 нижче демонструють, що в цьому експерименті стрес від ААРН призводив до 38 95 окислення в М/100 антитіла пиЗ1А.м11 ІдсС4, що призводило до втрати активності на 3295 в порівнянні з контрольним, що не піддавалося стресам, зразком антитіла (п-2). Композиція антитіла в складі, що містить 0,3 мМ МАТ і 5 мМ Меї, продемонструвала зниження рівня окислення з 38 95 до 26 95 і зниження втрати активності 3 3295 до 2195 (п-2). Таким чином, склад, що містить антиоксидантні допоміжні речовини, такі як МАТ і Меї, знижує ААРН-індуковане окиснення в
М/Л00 ї відновлює активність антитіла. В окремому прикладі зразок піддавався умовам стресу при навколишньому освітленні (60 год. при 5000 люкс/год., що є м'якшою умовою стресу, ніж
ААРН) в такому ж складі з або без антиоксидантних допоміжних речовин. Стан стресу від м'якого навколишнього світла призводило до 6 95 окислення в М/100, а присутність допоміжних речовин додатково знижувала рівень окислення (Таблиця 16). Рівень окислення, спричинений стресовим процесом в результаті впливу оточуючим світлом, не впливав на активність антитіл.
Таблиця 16
Вплив складу антиоксиданта на окислення антитіла пиЗ1А.м11
Опис зразка Середня відносна нНУв-НЗ М/100 активність окислення (втрата активності) п-2
ММ МЕТ без МАТ/МЕТ
Таким чином, ці результати демонструють, що пиЗтТА.м11 НМК-НЗ УУ100 несподівано піддавався окисленню. Дані мутагенезу продемонстрували, що М/100 є важливим для афінності зв'язування та інгібуючої активності антитіла пиЗ1А.м11, і жоден з протестованих варіантів в цьому залишку не володів порівнянною афінністю або інгібуючої активністю з антитілом
ПиЗ1А.м11 дикого типу. Антиоксиданти, такі як МАТ і Меї, можуть застосовуватися для ослаблення несподіваного окислення, що спостерігається в ПпПиЗ1А.мі1 НМК-НЗ М/100, наприклад, в фармацевтичних складах антитіл для лікування порушень (наприклад, астми).
Приклад 6: Антитіло проти триптази пиЗ1А.м11 інгібує активність триптази іп мімо
А. Матеріали та способи
Зо (І) ІФА для визначення активної триптази яванського макака
Концентрацію активної триптази (тетрамера) яванського макака (супо) в біологічному зразку, наприклад, рідині бронхоальвеолярного лаважу (ВАГ), визначали за допомогою ІФА. В якості захоплюючого антитіла застосовували моноклональне антитіло, що розпізнає триптазу 01 яванського макака. Рекомбінантну активну триптазу Ю1 яванського макака застосовували в якості початкового матеріалу для приготування стандартів для аналізу. Стандарти, контролі і розбавлені зразки для аналізу інкубували з інгібітором трипсину сої 500 мкг/мл (ЗВТІ; Бідта, Мо по каталогу 10109886001) протягом 10 хвилин, а потім мітили зондом, орієнтованим на активність (АВР; 50353816), протягом 1 години. Див. Рап еї аї. Віоогуд. Мед. Спет. І ей. 16: 2882- 85, 2006. 5ВТІ застосовували для зв'язування з активним сайтом в мономері, який зменшує будь-який фон, викликаний активним мономером, видом, який може утворюватися в певних умовах іп міго. 5ВТІ не може зв'язуватися з активним сайтом, коли триптаза знаходиться в тетрамерній конформації. Низькомолекулярний інгібітор триптази (502849855) додавали протягом 20 хв. для припинення мічення АВР. Дисоціююче тетрамер антитіло (наприклад,
ПиЗ31А.м11 Ідо4) додавали протягом 10 хв. для дисоціації як міченого АВР, так і неміченого тетрамера. Цю суміш додавали в планшет для ІФА із захоплюючим антитілом протягом 1 години, промивали 1 х РВ5Т та інкубували з реагентом ЗА-НЕР. (стрептавідин-кон'югована пероксидаза хрону, Сепега! ЕІесігіс (ЗЕ), Мо за каталогом КРМА401М) протягом 2 годин.
Генерували колориметричний сигнал, застосовуючи субстрат НЕР, тетраметилбензидин (ТМВ), і зупиняли реакцію шляхом додавання фосфорної кислоти. Планшети зчитували на планшет- рідері ЗресігаМах? М5 (МоїІесшцаг Оемісе5; Зиппумаїеє, СА) із застосуванням довжини 450 нм для визначення оптичної щільності і 650 нм для еталонної оптичної щільності. Аналіз мав реєстрований діапазон 20-0,04 нг/мл (в лунці), і було визначено, що мінімальна концентрація, що кількісно визначається (МОСС) для кількісного визначення становить 0,08 нг/мл в розведенні 1:22 ВАЇ яванського макака. Кожен окремий зразок яванського макака піддавали скринінгу в одному розведенні в двох повторах. Зразки, проаналізовані при мінімальному розведенні і результат кількісного визначення яких знаходився нижче МОС, були зареєстровані як менші ніж підлягають реєстрації (ТК). (ії) ІФА для визначення загальної триптази яванського макака
Концентрацію загальної триптази яванського макака (супо) в біологічному зразку, наприклад, ВАГ, визначали за допомогою ІФА. В якості захоплюючого антитіла застосовували антитіло, що розпізнає триптазу 01 яванського макака. Антитіло, що розпізнає триптазу 01 яванського макака без конкуренції з антитілом, що дисоціює тетрамер, за зв'язування з триптазою 01 яванського макака, застосовували в якості детектуючого антитіла. Рекомбінантну активну триптазу 01 яванського макака застосовували в якості початкового матеріалу для приготування стандартів для аналізу. Антитіло, що дисоціює тетрамер (наприклад, пиЗ1А.м11,
ІЧ04), додавали протягом 10 хвилин в стандарти, контролі і розведені зразки для аналізу, щобдисоціювати будь-який присутній тетрамер. Цю суміш додавали на планшет для ІФА із захоплюючими антитілами протягом 2 годин і потім промивали 1 х РВ5Т. Біотиноване детектуюче антитіло додавали протягом 1 години. Потім додавали реагент БА-НЕР протягом 1 години. Генерували колориметричний сигнал за допомогою ТМВ, і зупиняли реакцію шляхом додавання фосфорної кислоти. Планшети зчитували на планшет-рідері З5ресігаМах? М5 із застосуванням довжини 450 нм для визначення оптичної щільності і 650 нм для еталонної оптичної щільності. Аналіз мав реєстрований діапазон 20-0,02 нг/мл (в лунці), і було визначено, що МОСС для кількісного визначення становить 0,08 нг/мл в розведенні 1:22 ВАЇ яванського макака. Кожен окремий зразок яванського макака піддавали скринінгу в одному розведенні в двох повторах. Зразки, проаналізовані при мінімальному розведенні і результат кількісного
Зо визначення яких знаходився нижче МОС, були зареєстровані як менші ніж підлягають реєстрації (І ТВ). (ії) ІФА для визначення активної триптази людини
Концентрацію активної триптази (тетрамера) людини визначали за допомогою ІФА. Клон
В12 мишачого моноклонального антитіла, що розпізнає триптазу людини і здатний дисоціювати тетрамер триптази, застосовували в якості захоплюючого антитіла (РикиокКа еї аїЇ. вище). Також можна застосовувати інші антитіла, які зв'язують триптазу людини. Рекомбінантну активну триптазу бета 1 людини очищали і застосовували в якості початкового матеріалу для приготування стандартів для аналізу. Стандарти, контролі і розбавлені зразки для аналізу інкубували з 500 мкг/мл ЗВТІ протягом 10 хвилин і потім позначали АВР (30353816) протягом 1 години. Низькомолекулярний інгібітор триптази (502849855) додавали протягом 20 хв. для припинення мічення АВР. Цю суміш додавали в планшет для ІФА з захоплюючим антитілом протягом 1 години, промивали 1 х РВ5Т та інкубували з реагентом ЗА-НКР протягом 2 годин.
Генерували колориметричний сигнал, застосовуючи субстрат ТМВ, і зупиняли реакцію шляхом додавання фосфорної кислоти. Планшети зчитували на планшет-рідері З5ресігаМах? М5 із застосуванням довжини 450 нм для визначення оптичної щільності і 650 нм для еталонної оптичної щільності.
(ім) ІФА для визначення загальної триптази людини
Концентрацію загальної триптази людини визначали за допомогою ІФА. Антитіло (клон В12), що розпізнає триптазу людини і здатне дисоціювати тетрамер триптази, застосовували в якості захоплюючого антитіла. В якості захоплюючого антитіла застосовували моноклональне антитіло, що розпізнає триптазу людини. Рекомбінантну активну триптазу бета 1 людини очищали і застосовували в якості початкового матеріалу для приготування стандартів для аналізу. Зразки додавали на планшет для ІФА із захоплюючими антитілами протягом 2 годин і потім промивали 1 х РВ5Т. Біотиноване детектуюче антитіло додавали протягом 1 години.
Потімдодавали реагент БА-НКР протягом 1 години. Генерували колориметричний сигнал, застосовуючи субстрат ТМВ, і зупиняли реакцію шляхом додавання фосфорної кислоти.
Планшети зчитували на планшет-рідері зресігаМах? М5 із застосуванням довжини 450 нм для визначення оптичної щільності і 650 нм для еталонної оптичної щільності.
В. Результати
Щоб оцінити, чи націлюються антитіла проти триптази, такі як пиЗ1А.м11, на триптазу іп мімо та чи інгібують активність активної триптази, був розроблений аналіз для вимірювання кількості активної триптази, присутньої в зразках, таких як рідина бронхоальвеолярного лаважу (ВАГ) (наприклад, отриману від яванського макака), або відібраних за допомогою менш інвазивного методу, такого як назосорбція. Було розроблено зонд, орієнтований на активність, який включає мітку (наприклад, біотин), лінкер і реакційноздатну групу, яка реагує з активною триптазою. Цей зонд вибірково і ковалентно зв'язується з активною триптазою. Див. Рап еї а). вище. Цей інструмент можна застосовувати для вимірювання кількості активної триптази в зразку (Фіг. 15).
Процедура збору ВАГ. включає інсталяцію буфера в дихальні шляхи і подальше вилучення цієї рідини (яка може бути варіабельною), і тому для порівняння зразків для всіх моментів часу і для всіх тварин необхідний коефіцієнт нормалізації. Оскільки сечовина являє собою невелику молекулу з пасивною дифузією між судинами і дихальними шляхами, співвідношення сечовини в "ВАЇ /сечовина" в сироватці може бути застосовано для нормалізації для всіх моментів часу і для всіх тварин. Див. Ріппеїго де Оїімеїга еї аї. 2010, Стййса! Саге 14: К39.
Щоб визначити, чи націлюється антитіло пиЗ1А.м11 на триптазу іп мімо, дозу 30 мг/кг вводили шляхом внутрішньовенної ін'єкції здоровим, що не піддавалися раніше якому-небудь
Зо впливу, яванським макакам і визначали кількість активної триптази в ВАГ. На початковому рівні, вміст активної триптази був відносно низькими та варіабельним у різних тварин. Тенденція до зниження рівнів активної триптази спостерігалася в ВАГ. після введення антитіла пиЗ1А.м11 у тварин з виявленою активною триптазою на початковому рівні (Фіг. 16).
Ефект від введення антитіла пиЗ1А.м11 також оцінювали на моделі з введенням алергену, в якій яванських макаків сенсибілізованих до паразитарного нематодного хробака Азсагі5 шляхом багаторазового введення за допомогою різних шляхів (Фіг. 17). Фаза сенсибілізації включала введення Авзсагі5 інтраперитоніально і внутрішньом'язово в дні 0, 7, 15, 71, 78 і 85; шляхом вдихання - в дні 29, 50, 120, 184 і 198-205; і внутрішньом'язово - на 34 добу (Фіг. 17). Шкірну реакцію на кшталт "цвітіння" оцінювали в дні 7, 57 і 140 після внутрішньошкірного введення в ці дні. Кожна тварина отримувала оптимальну дозу Авзсагізх, визначену за допомогою ОКО (оптимальна доза відповіді), яку вводили для характеризації придатних рівнів дози Авзсагі5 для виявлення бажаної відповіді у кожної тварини (здійснювали під час фази сенсибілізації). Дози включали 4, 400 і 4000 мкг/мл. Експериментальна фаза включала фазу із застосуванням носія, в якій носій вводили в день 1 з наступним введенням Авзсагі5 шляхом вдихання в день 2, а потім здійснювали відбір зразків ВАГ. і назосорбцію через 30 хвилин для оцінки кількості загальної та активної триптази (Фіг. 17). Через чотири тижні, фаза із застосуванням препарату включала введення антитіла пиЗ1А.м11 в день 1, з подальшим введенням Абсагі5 в день 2 і відбором зразків ВАГ. та назосорбцією через 30 хвилин для оцінки кількості загальної та активної триптази (Фіг. 17).
У моделі сенсибілізації з Азсагі5, введення антитіла проти триптази пиЗ1А.м11 призвело до значного зниження активної триптази в ВАЇ у 5 тварин, у яких були виявлені активні рівні триптази на початковому рівні (Фіг. 18А), що вказує на те, що це антитіло інгібує активність триптази іп мімо. Крім того, введення антитіла проти триптази також призводило до збільшення загальної кількості триптази в ВАЇ у всіх тварин (Фіг. 188). Інші експерименти продемонстрували, що рівень загальної триптази в секреті слизової оболонки носа (МІ РЕ) збільшувався після введення антитіла пиЗ1А.м11 проти триптази, що оцінювали за рівнем загальної триптази в зразку, отриманому шляхом назосорбції (Фіг. 18С). В цьому експерименті
МІЕ збирали із застосуванням синтетичної абсорбційної матриці (ЗАМ; Нипі ОемеІортепів (ОК), а, УМе5і бив5зех, Епдіапа). Збільшення загальної кількості триптази після введення дози свідчить про поразку мети. Активна триптаза не виявлялася в зразку назосорбції до і після введення дози. На Фіг. 184А і 18С " вказує рівні нижче межі виявлення.
Потім, докази активності іп мімо також перевіряли на мишах з прищепленим людським
І 2Адпи-3/аМ/5Е МО0-5СІО. Раніше була розроблена модель гуманізованої миші для прищеплення тучних клітин людини і оцінки ІДЯЕ-залежних алергічних реакцій людини. Якщо коротко, мишей М5О-5ОМЗ (Часкзоп І арогафогу, інвентарний Мо 013062) отримували з МОО. Сд-
Рікасеса ЦегдїтУл/ 52) (МБО), і при цьому, миші М5О-5ОМ3, як і їхні батьки М5О, були позбавлені зрілих Т-клітин, В-клітин і функціональних МК-клітин, і характеризувалися недостатнім сигналингом мишачих цитокінів. Ці миші містили три спільно введені трансгени, кожен з яких управлявся послідовністю промотора/енхансера цитомегаловірусу людини. Миші
М5а-ЗОМ3 з потрійним трансгеном конститутивно продукували ЗСЕ, (ЗМ-С5ЗЕ і І/-3 людини з сироватковими рівнями 2-4 нг/мл, забезпечуючи сигнали клітинної проліферації і виживання (див., наприклад, Вгусе еї аї. 9. АПегду Сіїп Іттипої. 138 (3): 769-779, 2016). У мишей МЗО-5ОМЗ
ВІТ розвивалися тучні клітини людини, які заселяли периферичні лімфоїдні тканини, тканини слизової оболонки і черевну порожнину. Тучні клітини людини у мишей М5О-52МЗ3 ВІТ експресували СО117, триптазу і ІДЕ-рецептор і могли піддаватися підвищеній проникності для кальцію і дегранулювати ІДЕ-залежним антигенспецифічним чином. Після введення у мишей
М5а-502М3-ВІТ розвивалася антиген-специфічна ІдЕ-опосередкована реакція пасивної системної анафілаксії, залежна від тучних клітин людини, яку можна проаналізувати шляхом вимірювання змін температури тіла.
Вказаний експеримент був розроблений для вивчення здатності антитіл проти триптази пригнічувати ІДЕ-опосередковану пасивну системну анафілаксію у щеплених мишей. Мишей
М5а-5ОМЗ у віці 10-12 тижнів (Часкзоп І арогайогу, інвентарний Мо 013062) розділили на три групи: Група 1: Миші М50-505М3, які інтраперитонеально (і/пер) отримували ізотипове антитіло (500 мкг/миша); Група 2: Миші М50-5ОМ3З, які отримували антитіло проти триптази людини (пиЗ31А.м11 Ід, 13,3 мг/мл), і/пер (500 мкг/миша); Група 3: Миші М5О-5ОМ3З, які отримували низькомолекулярний інгібітор триптази 02849855 (30 мг/кг). У день 1 всім мишам голили шерсть на шкірі черевної порожнини для полегшення вимірювання температури тіла. В день 0 тваринам вводили контрольне ізотипове антитіло або антитіло проти триптази. Об'єм дози
Зо формували в 100 мкл. Антитіло проти триптази розчиняли в 200 мкл фізіологічного розчину для ін'єкцій. Через 15 хвилин після обробки мишей з Груп 1-3 сенсибілізували внутрішньовенно анти-МР (4-гідрокси-З-нітрофенілацетилгаптен) ІДЕ УМУ8. 5. 13 (Зідта, Мо по каталогу 87080706-
ТМ; див. також О5 20070253948 і дасКктап еї аї. 9. ВіоЇ. Спет. 285 (27): 20850-20859, 2010), 1,6 мкг в 200 мкл фізіологічного розчину. У день 1 (через 24 години після обробки) температуру тіла вимірювали шляхом ручного утримання мишей і щільного прикладання Вгашп ТПпеппозсапе Рго 4000 до поголеної шкіри черевної порожнини трохи нижче грудини. Відразу після вимірювання початкової температури тіла мишам вводили внутрішньовенно 500 мкг антигена МР кон'югованого з білком-носієм В5А (МР-ВЗА) в 200 мкл фізіологічного розчину. Кожні 15 хвилин після зараження температуру тіла вимірювали щонайменше 60 хвилин.
Як продемонстровано на Фіг. 19, після введення ІДЕ у мишей, які отримували антитіло
ПиЗ1А.м11 проти триптази, спостерігалося покращене підтримання температури тіла в порівнянні з мишами, які отримували контрольне антитіло проти 40.
Ці дані показують, що антитіло пиЗтТА.м11 проти триптази є активним і може зв'язувати та інгібувати активність триптази іп мімо. Ці дані є додатковим доказом того, що антитіла проти триптази, такі як пПиЗзТА.м11, можна застосовувати в якості терапевтичних агентів для лікування асоційованих з триптазою порушень, таких як астма.
Інші варіанти реалізації цього винаходу
Хоча цей винахід детально описаний за допомогою ілюстрації та прикладу для ясності розуміння, описи і приклади не повинні бути витлумачені як такі, що обмежують об'єм цього винаходу. Опис всіх патентів і наукової літератури, процитовані в цьому документі, явно включені в нього в усій своїй повноті за допомогою посилання.
ІМ. Перелік послідовностей
У Таблиці 17 наведені послідовності, які застосовуються в заявці.
Таблиця 17
Перелік послідовностей о
ІО
МО: собою Маї або Ні
Хзявляє собою Ар або Туг 6 фонУнВуУРІТЇГЛГСГС/С/С/ССССССССССССС 8 | вммроомуврм СС лико пе о о М се
АЮТМКОаВЕТІЗНОМ5КМТІ МІ ОММ5І ВАЕОТАМУМСтТААММ ОМ Мер соті МТУ55 вававзатовЕтІТІЗ5І ОРЕОЕАТУУСОНУНОМУРІ ТЕСОСТКМЕІК
АЮТМКОаВЕТІЗНОМРКМТІ Р ОМ55І А5ЕОТАМУМСАНВОМУ ОМ УЕОУМмататтУтУо а5БавБатомвіІ ТІЗЗМЕАЕВААТУМСОНУНОЗУРІ ТЕСАСТКІ ЕІ К
КОАМТІЗБАОТ5КМОМ5І КІ ЗББМТААОТАУМУСАВОРАВИамМСААГ ОВ Оу саОСстІ МТУ вававзатовтІТІЗ5І ОРЕОЕАТУУСАСаБОВЗаюрттЕаОсатТКкМєїК являє собою Аго ог Маї, Хз являє собою Маї або Ре, і Х4 являє собою Туг або Рпе
КЗАМТІЗМОТЗКМОЕ5І КІ З5МТААОТАМУМСАВОРАСУСААІ ОВО МУуУсОоСТІ ТУ
АКЗАЗТІЗАОТОКМОМБІ КІ 55 ТГААОТАУУЕСАВОРАСУСАА ОВО МУСаОстІ МТУ
КЗАМТІЗМОТЗКМОМ5І КІ 55 ТААОТАМУМСАВОРАСУСААІ ОВ ОЇ МУсао,ті МТУ
КЗАМТІЗАОТЗКМОГ5І КІ 55 ТААОТАУУУСАВОРАСУСААГ ОВО МУаОсті МТУ 51 ЕМО! МЕЗОСІИЇ МОРОСБІІ ВІ БСАМЗАЕЗПИа МА ГПМУУВОАРИаКаїі ЕМОССІЗЗААТТЕУ55 оо
З
ЗАЗ АМТМЕМТУТІ КМТ ТААЮОТАТМЕСАВОРАСУСААГОВІ ОЇ масті МГУ казвавзЕТОЕ ТТ ТІЗрМОоСррААТУЕСАсСавовЗзарттгасаТЕУУМУК зазазЕТОЕ ТІ ОРЕОРАТУЕСАсСОсСмєрВнЗартТЕсОатТКкМєК казвавзЕТОЕ ТТ ТІЗрУОАррАдАТУЕСсСАсавгрвзарттгаса г ЕУММКк
БИ Е спін ііі іні іній
Меї або І еи являє собою Туг або Рпе 66 | СУРОВЕ5ОЗОЗОТОРТІТІЗЗІОРЕОРАТУУЄ:ДГ 71111111 68 | МУСООКРООРРКШІМЇГ 17111111 69 | СУРЗВРКОЗОЗЕТОРТІТІЗОМОХООААТУЕС, деХіявляєсобою Сузабо Агд.:/-//// У
С5БІИІНРОМУМІ ТААНСМОРОМКОЇ ААДІ ВМО ВЕОНІ МОВО ГРИБАВИМНРОЕУТАОСІТИАОІА
ГЕГЕЕРУМУЗЗНУНТМТІ РРАБЕТЕРРаОМРОМУУТОаУМСаОМОМОрЕВІ РРРЕРІ КОУКМРІМЕ
МНІССАКУНІ САУТОрОУВІУАрОМІ СДаМТтАВроЗСОСОЗаСРІ УСКУМОа ГТМ ОДСаМУУ
МУСЕССАОРМАРСЇМТАМТУМІ ВУМІННУУРККР
С5БІИІНРОМУМІ ТААНСМОРОМКОЇ ААДІ ВМО ВЕОНІ МОВО ГРИБАВИМНРОЕУТАОСІТИАОІА
ГЕГЕЕРУКУ5ЗНУНТМУМТІ РРАБЕТЕРРаМРОМУТаМаОрМОМОЕВІ РРРЕРІ КОМКУРІМЕ
МНІССАКУНІ САУТОрОУВІУАрОМІ СДаМТтАВроЗСОСОЗаСРІ УСКУМОа ГТМ ОДСаМУУ
МУСЕССАОРМАРСЇМТАМТУМІ ВУМІННУУРККР
С5БІИІНРОМУМІ ТААНСМОРОМКОЇ ААДІ ВМО ВЕОНІ МОВО ГРИБАВИМНРОЕУТАОСІТИАОІА
ГЕГЕЕРУМУЗЗНУНТМТІ РРАБЕТЕРРаОМРОУМУУТОаУМСаОМОМОрЕВІ РРРЕРІ КОУМКМРІМЕ
МНІССАКУН САУТарОоУвВІМАООМІ САДОМ АВОЗСОМАТАРНТЕРАРЗ
76 | ЕМО МЕБОСОЇ МОРОСБІ ВІ ЗСААБСЕТЕЗОМОМУМУНОАРОКОГЕММАРІЗБОБЗТУМУ
АОТМКОАЕТІЗАОМЗКМТІ МІОМІ ВАЕОТАУУУСтТААММООМУУгрУМУОСТІ МУЗА
ЗІКОРЗУМЕРГАРБЗЗК5ОТЗИасСТААГасі МКОУЕРЕРУТУБУМЗСОАСТЗОМНТЕРАМІ О551.
БІ. 55ММТУРБЗББІ ОТО ГМОМУМНКРЗУЬМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОРРОРАРЕ СОРБМЕ
ГЕРРКРКОТІ.МІЗАТРЕУТСУУМОУЗНЕОРЕУКЕММ УМО МЕМНМАКТКРАЕЕєОУМ ТУНМ
УБМІ-ТМНОВУЛ. МЕ КЕУКСКМУЗМКАЇ РАРІЕКТІЗКАКЕОРАЕРОММ ТІ РРОНЕЕМТКМОМ
ЗІ. ТС УКОЕУРЗОІАМЕМ/ЕЗМООРЕММУКТТРРМ ОБОСЗЕРІ ЗКОТМОКЗАУООСММУБ5
СЗУММНЕАІНМНУТОКБІ БІ ЗРО
77 | ПІОМТОБРББІ БАБМОСАМТІТСБАБЗЗУМ ГУМУМ УООКРОКЗРЕРУЛУАТБОГАБОМРБАЕ завБазатТогтІТтІЗ5І ОРЕОРАТУМСОНУНЗУРІ ТЕБОСТКУБІКАТМААРЗМЕІЕРРБОЕОЇ.
КЗаИатАБУМСІ І ММЕМУРАЕАКМОМКМОМАГОБаМЗОЕЗМТЕООБКОБЗТУБІ З5ТІ ТІ ЗКАВУ
ЕКНКУМАСЕМТНОСІ 55РМТК5ЕМВИЕС 78 | ЕМОЇ МЕБОСОЇ МОРОСБІ ВІ ЗСААБСЕТЕЗОМОМУМУНОАРОКОГЕММАРІЗБОБЗТУМУ
АОТМКОАЕТІЗАОМЗКМТІ МОММБІВАЕОТАУУУСТААМУООМУМУЕОМУСОСТІ МУЗА
ЗІКОРЗМЕРГАРСЗАБТЗЕБЗТААІ СІ МКОМЕРЕРМТУБУУМОАІ Т5ОМНТЕРАМГ ОБОЇ.
УБІ.55ММТУРБЗББІ Я ТКТУТОММОНКРЗЬМТКМОКАУЕЗКУОРРОРРОРАРЕРІ ЯСРБМУРІ Б
РРКРКОТ.МІЗАТРЕУТСУУМОУБОБЄОРЕМОЄМУ УМраМЕМНМАКТКРАЕЄОЄМЗТУВММ
ЗМІЛТМ-НОРМ І МаКЕУКСКУМКОИ РОБІЕКТІЗКАКООРАЕРОММТІ РРЗОБЕМТКМОМ5
ГТС УКагУРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРРМГОБОСЗЕРІ МЗАСТМОКЗНАМОБОМУЕЗСо
ЗММНЕАІ НМНУТОКБІ БІ 5І С 79 | ОІОМТОБРББІ БАБМОСАМТІТСБАБЗЗУМ ГУМУМ УООКРОКЗРЕРУЛУАТБОГАБОМРБАЕ завБазатТогтІТтІЗ5І ОРЕОРАТУМСОНУНЗУРІ ТЕБОСТКУБІКАТМААРЗМЕІЕРРБОЕОЇ.
КЗаИатАБУМСТММЕМРАЕАКМОМКМОМАГОБаМЗОЕЗМТЕООБКОБТУБІ ЗІ ТІ КАВУ
ЕКНКУМАСЕМТНОСІ 55РМТК5ЕМВИЕС
ЕМО МЕЗОРОЇ МКРБЗЕТІ БТ СОТУЗАЕЗПОМАІТУМАОРРОКОГЕМОСІЗБААТТЕУЗБУМА
КЗАМТІЗНОТ5КМОМБ5І КІ ББМТААОТАУМУУСАНОРАСУСААГОВІ ОІ М/СОСТІ МУЗА
ТКОРБМЕРГАРБЗКЗТЗОСТААГ ОСІ МКОМЕРЕРУТУБУ МИЛІ ТЗОМНТЕРАМГ ОББОЇУ
ЗІ. 55ММТУРБЗББІ ОТО ГМІСМУМНКРЗЬМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОРРОРАРЕ ССОРБУРГІ.
ЕРРКРКОТІ МІЗАНТРЕУТСМУМОУ5НЕОРЕУМКЕМУ УМОСМЕУМНМАКТКРАЕЄОУ МТ УАММ
ЗМІ ТМ НОМ МОКЕУКСКМУЗМКАГ РАРІЕКТІЗКАКСООРНЕРОМУТІ РРЗНЕЕМТКМОМ БІ.
ТОСГУКОаРУРБОІАМЕМ ЕМО ОРЕММУКТТРРМОБООЗЕРІ УК МОКЗАМООСМУЕЗО
ЗММНЕАІ НМНУТОКБІ БІ ЗРО
81 ПІОМТО5РББІ БАБМЕОВМТІТСОБІКЗУУММАІ ам МООКРОКАРКСИМЕТВІТ5ОМУРБАЕ завБавБОатТОвТІтТІЗЗІОРЕОРАТУУСАСОгОНЗООТТЕООСТКУЄІКАТМААРЗУРІЕРРБО
ЕОЇ КБЕИТАЗУМСП ММЕМРАЕАКМОМ/КМОМАГ ОБОМБОЕЗМТЕООБКОБТУБІ ЗІ ТІ ЗК
АОУЕКНКУМУМАСЕМТНОСІ 55РМУТКБЕМНСОЕС 82 | ЕМО МЕБОРОЇ МКРБЗЕТІ БЕ ТОТУЗАЕЗПОМАІТМ/ЛАОРРОКОЇ ЕМЛОСІЗБААТТЕУЗЗУА
КЗАМТІЗНОТ5КМОМБ5І КІ ББМТААОТАУМУУСАНОРАСУСААГОВІ 01 М/СОСТІ МУЗА
ТКОРБМЕРГАРСЗАБТЗЕЗТААІ СІ УКОМЕРЕРУТУБУУМЗСАТ5ОМУНТЕРАМІ О55ОПЇ1 У
ЗІ. 55ММТУРБЗББЗІ ОТКТУТОММОНКРЗІЬМТКМОКАМЕЗКУСРРОРРОРАРЕРІ ОРБУРБІ ЕР
РКРКОТІ-МІБАТРЕМТСУУМОУБОЕОРЕМОЄМУМ УМОСМЕМНМАКТКРАЕЄОРМЗТУВУМ5
МТМ НОЖІ МЕКЕУКСКУ5МКО РУОБІЕКТІЗКАКООРАЕРОМУТІ РРЗОБЕМТКМОМ БІ.
ТОСГУКОРЕУРБОІАМЕМЕЗМООРЕММУКТТРРМОБООЗЕРІ У5АСТМОКАУМОБОММУЕ5ОЗ
ММНЕАС-НМНУТОКБІ 5І-5І 83 | ПІОМТОБРББІ БАБМОРАМТІТСОБІКБУУММАІ СУУУООКРОКАРКІ ПМЕТЗІ Т5ОМРЗАЕ завБавБОаТОвТІтТІЗЗІОРЕОРАТУУСАСОгОНЗООТТЕСОСТКУЄІКАТМААРЗУРІЕРРБЗО
ЕОЇ КБЕИТАЗУМСП ММЕМРАЕАКМОМ/КМОМАГ ОБОМБОЕЗМТЕООБКОБТУБІ ЗІ ТІ ЗК
АОУЕКНКУМУМАСЕМТНОСІ 55РМУТКБЕМНСЕС 86 | ОСУУРУАМОМ 11717171 89 | ООММЕОРВТ 71101010
ПЕ сети квт ткож і кЗАСТІЗКОТЗКМОУМІ ТМТММОРМОТАТУУСАСОСУУРМАМОМУУСКОСВІ МТУ
УРОовЕЗОБОЗОТОЕТІ ТІ ОДЕОМАМУУСООММЕОРАТЕРССОСТКМЕЇК завБаватТоОгтІтТІЗ5І ОРЕОРАТУУСООМУУЗУРЕТРЕОСТКМЕК
МРБІК5АМТІЗМОТЗКМОЕБ5ІКІ5ЗМ ТААОТАУУУСАВЕОММ/ СОБІ МТУ55
АроуУканвеЕтІізвОоМЗКМТІ М ОММ5ІВАЕОТАМУУСАВЕОУУУСОСТІ МТУ 96 | ТТЗОУОСОрААТУРСАСОгОАОрТТРОСсТЕММУК Ї 11717171717111їсСсСЯ 97 | ІМОБОБАРАБКМ/ РУУОУБІАУНОРУМУМНЕСОО5ІНРОМ М ТААНСМОРОМУКОГ ААГСАМО
ГАЕОНГУМОВОГГРУЗАПУНРОЕУТАОСІСАВІАН ЕСЕЕРУМУБЗНУНТМТІ РРАБЕТЕРРО
МРОММУТОМ/БОМОМОЕНВІ РРРЕРІ КОМКУРІМЕМНІССАКУНІ САУТОРОМВІМАООМІ СА скчтАнрЗСОСОоБОСРІ УСКУМОТУ ОДОМУБМУСЕССАОРМАРОМТАМТУМІ СУМЛННУМ
РККР
ТЕ сет туя тя
АОТМКОВЕТІЗАОМЗКМТІ МОММБІ-ВАЕОТАУУУСАН НОМУ ОМ МЕОУМУуСОСТІ МТУ55 ре вени вв и
АОТМКОВЕТІЗАОМЗКМТІ МІОМІ ВАЕОТАУУУСАНАОМУ ОМ МЕОУМУСОСТІ МТУ55
АОТМКОВЕТІЗАОМЗКМТІ МОММБІ-ВАЕОТАУУУСАН НОМУ ОМ МЕОУМУуСОСТІ МТУ55
АОТМКОВЕТІЗАОМЗКМТІ МОММБІ-ВАЕОТАУУУСТАВОММОМУМЕОУМУСОСТІ МТУ55 ававатТоОгТтТІЗБІОРЕОРАТУУСОНУНОМУРІ ТРЕЕОСТКМЕЇїЇК завБаватТоОмтТІтТІ5І ОРЕОРАТУУСОНУНЗУРІ ТЕЕОСТКМЕЇК 104 | ОААХСОТОСАОССТОСТОаАААХОСсОоСсоасСс,остастасАасСАвасаасАХасстасСо ссталастасасСоеССА,СсоОасСТТСАССТТСАасСОАТТАТОССАТОСТОТОСОСТОСОС
СсАсСаССССАвОаСАААвасставАатаватаасСсСтТСАТСАССАССсОваСАССАасСАСо
СТатТАТТАТОССОАТАССАТОАААИСССОСТ ТСАССАТСАаССОСОАТААСАССАААДА
САСССТОаТАТСТаСАВАТИаААСАОССТОСОСОаССаААСАТАССОЯССИТОТАТТАТТаСА ссбарсасСААСТАСОАтТаАТТСтТАТТТоСАТаТОТаОСОоССАсСваСАСССтТастТОАС сатстоОАСТ 105 | ФОАТАТСОСАСАТОАСССАСАССССААДаСсАасСстТаласа,ассАасоствасаАтсасатоа
АССАТСАССТОСАОССОЯССАССА,САаСаТтаАССТАТАТОТАТТИСТАТСАССАСАААСС
АСОСААДААДИСССААААССАТОСАТСТАТСЯСАССАХССОАТСОТООСССАОССОсСаИатасСсСА дассасттсАдсссасаасвасАдаСайСАССВАТТТСАСССТаАССАТСАССАСССТОаС
АВССАПААСАТТТСОССАССТАТТАТТЯССАССАСТАТСАСАССТАТССАСТОАССТТОО асСсАпааТАССААлаатапАаАТСААА 106 | ОПААХСОТОСАОССТОСТОааАААХОСсОоСсаасоеостоастасаассАавсасааСАаосстасСО ссталастасасСОаССА,аСсоОасСТТСАССТТСАаСОАТТАТОССАТОСТО ТОСОЯТОСОС
СсАсСаССССАвОаСАААвасставАатаватаасСсСтТСАТСАССАССсОваСАССАасСАСо
СТатТАТТАТОССОАТАССАТОАААИСССОСТ ТСАССАТСАаССОСОАТААСАССАААДА
САСССТОаТАТСТаСАВАТИаААСАОССТОСОСОаССОаААСАТАССОССИТОТАТТАТТОСА ссбарсасСААСТАСОАтТаАТТаСтТАТТТоОАТаТОТаСОоССАсСваСАСССтТастТОАС сатотоОАастТасстоСАССААСВаСССАТСОСОТСТТоССССтТООСАСССТОСТОСААС дасАссТоТОСЯ!авСАСсАссвасоставесСстасстааТСААасСАСТАСТТССССОАА ссаатоАссстатотавААСТоАасОоСасостаАсСАсоавасратаСАСАССТТОССИ аДСстТатоСтТАСАСТОСТоАСаАСТОТАСТОССТоАОССАОСОТвИаТОАСсТатасссСтСтТАС
СсАССсТТаваСАСССАСАССТАСАТСТОСААСИТтТОААТСАСААОСССАССААСАССААО
СТОабАСААСАААСТТаАаСССАААТСТТИтаАСААААСТСАСАСАТОСССАССОЯТОаСОС
АаСАССТаААСТОСТОСООСОСОАССатсАатст ОСТ сСССССААААСССААСаАС
АСССТСАТОАТСТОССООАССССТОАОСТСАСАТОСОТОСТОИаТОБАСОСТОАаССАСОИ
ААаАСССтТОАааИтСААаТТСААСТОСтТАсСатасАссаСсатавАаатаСАТААТИССАА впАСААДАСССОСООАХапАдаСАатТАСААСАаСАСОТАССОТатОатоАаСаТтосСтСАСС стТоСтТОСАССАВОАСтТааСтТаААТаССААдавАСтТАСААатТасСсААааТСТоСААСАААС
СССТоССАВСССССАТСВАСААААССАТСТОСАААИССАААдаваСАаССССОпАВААСС
АСАСИТатТАСАСССТаСССССАТОССОСОААВАСАТОАССААСААССАССОИ ТСАИССТО
АССТОаССТОВТСАААвОСТТСТАТСССАВСОАСАТСОССОСТОСАСТаСаАаАССААТО сасдасСапАвААСААСТАСААЧАССАСОССТОССОТастасаотосаАсаастостт
СТТОСТСТАСАЙСААОСТоАССОСТОПАСААСАаСАсСотТасСА,САаайОААСаТсТТо
ТсАТОаСТОСатОАТОСАТОАСИСТСТаСАСААССАСТАСАСОСАЙААСАСОоСТОоТОССТ атотоСаватААА
107 | ОСАТАТССАВАТОАСССАСАССССААдаСсАасСсталаСасСАасстасасвАтсасата
АССАТСАССТОСАССОССАсаСАаСАаСОаТаАССТАТАТИТАТТаСТАТСАИСАСАААСС
АВБОаСААДААаСССААААССАТасАТСТАТСОСАССАСССАТСТООСССАОССС,оОСТаССА дессасттсАдассесАдсссеаСАсоааСАССаАТТСАСССтТаАССАТСАССАОСССТОаС
АВССАСААСАТТТоИССАССТАТТАТТИССАССАСТАТСАСАССТАТССАСТОаАССТТОССО соСАаааСТАССААсСатТавАаАТСАААСсААСстТаТатаасСстасСАССАТСТОИТСТТСАТСТТО сСасССАТСТОАтТаАаСАаТТОАААТСТаСААСТОСТТОТОТТОтТОатТасССтТастОаААТАА
СТТСТАТСССАВАасСАсОаССАААатАСАатТасяаластасАТААСаСССТоСААТСССОСТ
ААСТоОССАсСОаАспАатТаТСАСАаАдаСАаОАСАаСААдасАСАаСАССТАСАОаССТСАасСА вСАСССтТаАСаСтТаАаСАААаСАСАСТАСОАСАААСАСАААИТСТАСаССстассААаИт
СсАСССАТСАССОЯССТАССТоСОоССОСТСАСААДАСАССТТСААСАсСассАаАс тат 108 | ОПААСТОСАСаСТО а ТапААдАааСсавасавоосаостеастасАХассАсассесАасстасо сСстоАаестасасСасСАаСаасСТТСАССТТСАаСаАТТАТОССАТОСТОТОСОТОСОС
САсаССССАваСААдАаасставААтТаса ТааССТТСАТСАССАсССсвасСАаСАаСАСс стТатТАТТАТЕССВАТАССАТЕАААИОаССОаСтТТСАССАТСАСССаСОАТААСАССААААДА
СсАСССТаТтТАТСТаСАСАТОААСАСССТОСОДСО,СССААСАТАССО,ССОТОТАТТАТТИСА сосСаССОаСААСТАССАТОАТТастТАТТТоОСАТИаТОТОСОСОССсСсАсСОаСАСсССТОИТаАС сетотоаАадстТасстоСАССААдсваССсСАТОСОСТоТтТоСссСтасСАСССТОСТоССсас
АеТАСТТІСтТОАаИтоСАСАОССсСОССССТОСОСсТасстастСААаСАСТАСТТОССССОААС сестаАссоетатоаТабААСТоСАсеаСсасССстаАсСсАссвсасоТасСАСАССТТоССОоа статосСтТАСАСТОоСТоАааАСТСТАСТОССТоАдаСсАсСсстасталстатассстотАОас десттаваСАССААВАССТАСАСаТасСААСатТавАТСАСААаСССАаСААСАССААа С тасАСААДАСаСаТттОАаТоСАААТАТОСТОССССАТаСССАССАТОСССАССАССТОА стостасоаасСАССАТСАСТСТТОСТаИат СсСССССААААСССААасСАСАСТСОТСАТИА тотосСбавАССССтТОАсаетоАсатасатаастастасАасатавласСсАааААсАССССа
АдевеТоСАСТТСААСсТаСИСТАСатТасАтасостасАааТаСАТААТаССААСАСАААСаСС ссасаАдаСАаСАСТТСААСАаСАСсатТАсСсататастоАасатоСстСАССатоСстТасСАС
САдсоАСсТааСстТаААСааСААдапАаТАСААаТаСААааТСТоСААСАААСаСстоССат
ССТоОСАТССАВААДААССАТСТОСАААаССААДАсСИасасАасосєаАаАаССАСАСИТатА
СсАСССТАСССССАТОСССАсСОАСааАвАТОАССААаААССАСИаТсА,аоСстаАССтасСста
СтТСсААдАааСсТТСстТАССССАаСаАСАТСОСССОСТОСАСТОаСОАСАаСААТавасАаоссо
САСААСААСТАСААСАССАСсОсСстТоССсатаставАСтТоСаАСИаСТОСТСТТОСТоСТА
СсАаСсАвасСтТААССатасАСААаАсаСАаатааСАсаАааасААТИТСТСТСАТОСТОС стаАтТаСАТОАаасСтТоТаСАСААССАСТАСАСАСАЧААСАаССТотоССстатстстасо
ТААА
109 | ОПААСОТОСАССТО С ТапААлАсСссвсассСсАавасстас т аАААССААласСОАААСССтТалас
СстаАССТаСАССОтТаАааСсСасСтТСАаССтТОАТоаСТАТОССАТСАССТОСАТОССОЯСС
АдВСсСАССАСОСААдАсСасСстасААатТавАтааоааСАтоАаСА,аСаССасССАССАССТ
ТСТАТАаСАССТаСОССААААлаСсСаСаТтаАССАТСАСССасСоАТАССАССАААААССА сатаАдаССстТОАААСТОАлаСсАасСсатаАассаоСсассвАТАССОСССИСТОТАТТАТТОСОСС сеСвбАТССАСОСОаОСТАТОССОССОоССсТОвАТССССТОСАТСТОТОСОСОСОоСсАСИИС дссстаатаАсСсостстосАсатТ 110 | САТАТССАСВАТОАСССАСАССССААдаСсАсаостТалаСсассАасоатавсасвАтоаСата
АССАТСАССТОССАСАССАТСААААИСОТИТАТААСААССОССТОСОаСтТаСтТАТСАССА
СААДАССАСОСАААаССССААААСТасСТадТсСтТАТЕАААССАССАТОСТОАССАХСИСИИС стасСсАддассасттодасаеСАа,аСсаеСАдасааСАСССАТТТСАСССТОАССАТСАаСА соСстаСсАаССАпААаАТТТСОаССАССТАТТАТТОСОСССОССОСОСОСбИСТТовАТСОССАСССИ
СОАТАССАССТТОССССАСОасТАССААДасТаСАВАТСАДА 111 | ОААСТОСАаСТО С ТапААдАасСссассСсАавасстас АААССААасСОАААСССтТалас
СстаАССТаСАССОтТаАааСсСасСтТСАаССтТОАТоааСТАТОССАТСАССТОСАТОСОСОЯСС деВСсСАССАСаСААдАсСасСстасААатТавАтааоааСАтоАсСАаСаССаССАССАССТ
ТСТАТАаСАССТаСОССААААлаСсСаСаТтаАССАТСАСССасСоАТАССАССАААААССА сатаАдаССстТОАААСТОАлаСсАасСсатаАассаоСсассвАТАССОСССИСТОТАТТАТТОСОСС сеСвбАТССАСОСОаОСТАТОССОССОоССсТОвАТССССТОСАТСТОТОСОСОСОоСсАСИИС досстеаатаАассаетотовАатТасстоСАССААлсваСССАТоСОТСстТоССССтОасСАС
СсСстТоСтТоСААСАаСАССТОТОаСсО!саеСАсАасаессствсестасстасСТСААасСАСТ
АСТТоСССОААсСссатоАассетатоатавААСТоАСОЯСОСССстаАССАЛЬССОаСсаТас
АСсАССТТоССОСООСТаТоСтТАСАИТОСТСАСОАСТСТАСТОССТоАССАССЯЯТасТОАСТ стасостотТАдасАХасттавОаСАСССАСАССТАСАТСТаСААСатаААТСАСААОСССА
ССААСАССАДОатасАСААвАААаТТаАасСсССАААТСТТИТОАСААААСТСАСАСАТОС
СсСАССОСОТаСССАССАССТаААСТОСТОСОВСООАССаТтСАаТСТТОСТСТТОоСССССАА
ААСССААдадвАСАСССТСАТОАТСТоССОпАССССТОАОаСТСАСАТОСОТОСТОСТааА сатаАдаСсСАСИААвАСССтТалааТСААатТСААСТОИатТАСОотасаосасатасАавата
САТААТаССААСАСАААОССОЯСОСОВСАССИАИСАСТАСААСАССАСОСТАССО Та ТаСТСА асатоСтТоАССОСТоСтТаСАССАСОАСТОаСТалАТааЙСААааАСТАСААСТОаСААСИТт
СТОСААСАААДаСССТоССАаСССССАТСОАСААААССАТСТОСАААСССААДАСааТасяс
ССССОпАСААССАСАФОТатТАСАСССТОаСССССАТОССОСОПААаАаАТИаАССААСААСС
АватТсАасСстТаАсСстТарстааТСАААаастсСтТАТСССАаСОАСАТСОССОТОпАСТО саАпАдасСААтТасасаасСацвАвААСААСТАСААСАССАСасстоссиатаставАСТОоС вАССОаСТоСТТоТТоСТСтТАСАаСААДаСТСАССОСТОПАСААСАССАсатасСАасАсао паААСОТСТТСТСАТаАСТОСатОАТаСАТОАОаСТСТОСАСААССАСТАСАСОСАСААС дасстотосстатстоСаватААА 112 | ОАТАТОСАСАТОАСССАСАССССААдаСсА,сСстТаласассАасотвасаАтсасато
АССАТСАССТОССАСАССАТСААААаСаТататТАТААСААССОЯССТОСаСтТааТАТСАССА
САДАССАЧИСАААаССССААААСТОСТОИАТСТАТИАААССАССАТОСТОАССАОССОИС атаСсСсАХлассасттсласваСсАдаСааСАаСсОаСАССОАТТТСАСССТОАССАТСАССА асстТаСсАаССАйААвАТТТоОССАССТАТТАТТаИСОССОССОСИаСстТтоОАТСОСАССИС
СОАТАССАССТТСОСОССАСаСТАССААаОСТОаАСАТСАААСОААСТИИ ТОИСТаСАССА
ТоТатТсТТСАТСТТОССОССАТСТОАТаАОСАСТТОАААТСТавААСТОСТТСТОТТата тасстТасСтТаААТААСТТСТАТСССАСАСАСОИССАААаТАСАСТаСААСаТапАТААСИС
ССТоСААТСОВатААСТОССАаСАвАаТаТСАСАСАаСАаОАСАССААааАСАССАСС
ТАСАСССТСАССАССАСССТаАСасСтТаАлаСАААаСАаАСТАСОАСАААСАСАААИТтТСтТА сарстаСсОААатСАСССАТСАОСОСЯССТаАаСТоОаСССОТСАСАААСАОСТ ТСААСАССИ ссададатат 1139 | ОАДСТОСАССТОСТОапАААасСсвассСАсаССтТавтОАААССААасСаАААсССталас
СстаАССТаСАССОТОДОССОСТТСАаССтТаАТовасСтАТОССАТСАССТОСАТОСОСС
АВССАССАСаСААдАсасставААатТавАтоваСвасСсАТсАаСАаСаССасССАССАССТ
ТСТАТАЄСАССТЙОССААААдаСсСсасра ТЕАССАТСАаССасСспвАТАССАССАААААССА сатаАасСстТаАААстТаласАХаСсаТаАсСаССаССОАТАССОЯССОаТОТАТТАТТОСОЯСО сасвАТССАСОСОСОСтТАТОССОССОСССТОСАТСОССТОСАТСТОТОСССССАОССОС
АсССсСсТОСТОАСсСЯатТостТовАСТаССтТоСАССААЛСОСОСССАТООСОТоТТоСоССстТОасСАС сстастосСаСсАатАСТТСтТаАСТоСАСАОСОССССТОСОЯаСсТОаССтТааТСААаСАСТА
СсТтоСССОААсссаталссоататоаТОвААСстТсАааСсасСсСстОАсСсАаСсваСатТасА
САССТТОССЯОаСтТатосСтТАСАИТОСТСАааАСТОТАСТОССТСАОССАОССООТИТОАСТО тассстотдасАдасттавпаСАССААаАССТАСАСаИТтаСААСатасАТСАСААОСССАС
СААСАССААСИТОСАСАААСаСОаТТалаТСсСАААТАТОСТОССССАТИСССАССАТО С
СсСАССАССТОАСТТОоСТОСОСааОАССАТСАСТСТТ ОСТ ОСССССААААСССААСС
АСАСТОТСАТОАТСТОССООАССССТОАОСОСТоАСОТаСОЯаТаИСТОСстТасСАСОТаАВССА ваААаАССССОАваТоСАСТТСААСТаСтТАсСОТасАтТоаСатавАсСатТасСАТААТИСС
ААаАСААдАдаССассаасАХааАдаСАаТТсААСАаСсАсатассататавтАаСОаТосСтТсСА ссатоСстТаСАССАСаАСсТааСтТОААСайСААСаАСтТАСААИатаСААаатСтоСААСАА
АвасстоССатосСтоСАТОВАСААААССАТСТОСАААаССАААаааСАаососССадада
ССАСАСОСТаТтАСАСССТаСССССАТСССАСаАСаАаАТИАССААаААССАСИтСАаСс таАсстасстайТтосАААаасСтТстТАССССАасСОАСАТоОСССатавАсСТавОАСАаСАА тавасСАдаССОабАСААСААСТАСААаАССАСсасСстоссатаставАСТоСаАСаваСстТос
ТТСТТОСТСТАСАССАвОаСТААССаИТапАСААСАССАсатТасСАаадавОапААТаТОоТ
ТСТСАТОСТОСОТОАТаСАТаАСОаСТСТаСАСААССАСТАСАСАСАЧААОСАИССТОСТОС
СстТатстотТООСатТАдА
ІКЗАСТІЗКОТ5КМОУМІ ТМТММОРМОТАТУУСАСОСУУРМАМОММ/С2ОС5І МТУ
РОонЕЗОаБОБаИТОЕТІТІ5БІ ОАЕОМАУУУСООММЕОРАТЕРСССОТКМБК 116 ) ІМОБОБАРАЗКМ/ РУУОУБІАМНОРУМ/МНЕСОВОБИНРОМ/ М ТААНСМОРОМКОГ ААГСАМО
ГАЕОНГУМОВОГГРУИЗАПУМНРОЕУТАОСІСАВІАН ЕСЕЕРУКУЗЗНУНТМУТІРРАБЕТЕРРОМ
РОМУТОМ/СОМОМОЕАСРРРЕРІ КОМКУРІМЕМНІССАКУНІ САМТОВОМВІМАООМІ САС мтАнозСсОосСОоБОСРІ УСКУМатУм Ода МУСЕВСАОРМАРОІМТАМТУМ ОМІННУМР ккРОМЗОУКООСОСОК 117 ) ІМОБОБАРАЗКМ/ РУУОУБІЛАМАО УМ МНЕСООБИНРОМ/ М ТААНСМОРОМКОГ ААГСАМО
ГАЕОНГУМОВОГГРУЗАПУНРОЕУТАОСІСАВІАСН ЕСЕЕРУМУБЗНУНТМТІ РРАБЕТЕРРО
МРОМУТОМ/БОМОМОЕВІ РРРЕРІКОМКУРІМЕМНІССАКУНІ САУ ТОВОМВІМАООМІ СА
"род основно вт тня
РККРОМЗОУКООСОК
118 |! ІМАСОЄАРАБЗКУ РУУОМ5І ВУВО ВУ МНЕССИДа5І ІНРОМУМІ ТААНСІ аРОМКОЇ ААГАМО
ГАЕОНГУМОБОГ РУБАВПМНРОЕМПОТОИАВІАН ЕГЕЕРУМІЗБАУНТУМІ РРАБЕТЕРРО М
РОМУТОаУМаОМОМОрЕРІ 5РРЕРІ КОУКУРІМЕМНІСВСВАКУНІ САМ ТИООУВІАООМІ САМ зОонрзокарзасрРІ УСКУМИа ТМ ОДАМУБМРРЕССАОРМАРСОМТАУТУМІ ОУМІННУУРК кРОаМмМЗОУКООСВСОК 119 | АГРМІ МЕРАНААРАРСОАІ ОВУСІМаСКЕАРАЗКУМ/РУОМ5І ВІ НаОУМ МНЕССОаІИІНРО
ММ ТААНСУСРОМУКОЇ АОІ ВМО ВЕОНІ УМОБОЇ ГРУИЗАВИМНРОЕМАМОЇІСАВІАЇ І ЕГЕЕР
ММУ5ЗНУНТМТІ РРАГЕТЕРРаТтТРСОМ УТОМУаОМОМОМВІ РРРУРІ КЕМЕМРІМЕМОЇ СОАЕ уУунтагнтарзЕВІУвоОоМІ СааЗЕКНОЗСОСООИСРІ УСКУМИа ГТМ ОДХОММУБУ,ЕС,САЇ.
РМАРСІМТА!АМТУМІ ВУУМІНВУМРЕКР
УрзуУкавЕтІЗАроОЗКМТІ М ОММЗІ ВАЕОТАУМУСТ ВАММаМУггЕУМмаОаті МТУ
АВНЕЗОаБаЗатТОЕТтІЗЗ ЕРЕОРАУУУСООЗКЕМРЕТРС,ОСТКУЄБЇІК 128 |! ДАаЗТННННННООООКІМАСОБгАРАБКМ РУХОМІ ВУНаРУУМУМНЕССОаІИІНРОМ МІ ТААН
СУСРОМКОЇ ААЇ АМОЇ ВЕОНІ МУМОВБОГ ГГ РУИБВИМНРОЕУТАОІСАВІАГІ ЕГЕЕРУМУЗЗНУ
НТМ'Т РРАБЕТЕРРОМРОУМУУТаМаОМОМОЕВІ РРРЕРІ КОМКУРІМЕМНІСВСАКУНІ САМТ сроУвВІУврОоМІ СдаМмтАпрЗСОарзасРІ УСКУМО ГТМ ОДОЕМУЗУМУСЕССАОРМА РИМ
ТАМТУМІ ОУМІННУУРККР

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Виділене антитіло, яке зв'язується з триптазою бета-1ї людини, або його антигензв'язуючий фрагмент, при цьому вказане антитіло містить наступні шість гіперваріабельних ділянок (НУК): (а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (ЗЕО ІО МО: 7); (б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗ ЗЗТУУХАВТМКО (5ЕО І МО: 2); (с) НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМУОСМУУМЕОМ (5ЕО ІЮ МО: 8); (а) НУВ-І1, що містить амінокислотну послідовність ЗАБЗЗМТУМУ (ЗЕО ІЮ МО: 4); (є) НУВ-12, що містить амінокислотну послідовність КТ5ОЇ АБ (ЗЕО ІЮ МО: 5); і () НУВ-І3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІ Т (ЗЕО ІО МО: 6).
2. Антитіло за п. 1, яке відрізняється тим, що містить: (а) варіабельний домен (МН) важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 9; (б) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 9095, щонайменше 9595 або щонайменше 9995 ідентичності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮО МО: 10; або (с) домен МН, як в (а), і домен МІ, як в (Б).
3. Антитіло за п. 1 або 2, яке додатково містить наступні каркасні ділянки (ЕК) домену МН: (а) ЕВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕБОСОЇ МОРООБІ КІ ЗСААБОЕТЕ5 (ЗЕО ІО МО: 11); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М/КОАРОКОЇ ЕМУМА (ЗЕО ІЮ МО: 12); (с) ЕВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕТІЗКОМ5ОКМТІ М ОММ5І ВАЕОТАУУМСтТА (ЗЕО ІЮО МО: 13) і (8) ЕВ-НА, що містить амінокислотну послідовність МЗОСТІ МУЗ (ЗЕО ІЮ МО: 14).
4. Антитіло за будь-яким із пп. 1-3, яке відрізняється тим, що домен МН містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 9.
5. Антитіло за будь-яким із пп. 1-4, яке додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕВ-І1, що містить амінокислотну послідовність ОІЮМТО5РБЗБІ БАБМООКМТІТС (5ЕО ІЮ МО: Зо 15); (5) ЕВ-І2, що містить амінокислотну послідовність МІУООКРОКЗРКРУМУ (5ЕО ІЮ МО: 16);
(с) ЕВ-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ЗМРОКЕЗОЗОБОТОНЕТІ ТІ ОРЕОБАТУУС (ЗЕО ІО МО: 17); і (а) ЕВ-1 4, що містить амінокислотну послідовність ЕЄОСТКМЕЇК (ЗЕО ІО МО: 18).
6. Антитіло за будь-яким із пп. 1-5, яке відрізняється тим, що вказаний домен Мі. містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 10.
7. Виділене антитіло, яке зв'язується з триптазою бета-1 людини, або його антигензв'язуючий фрагмент, при цьому вказане антитіло містить: (ад домен МН, що містить амінокислотну послідовність що має щонайменше 9095, щонайменше 9595 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 9, ї (Б) домен МІ, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 9095, щонайменше 9595 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 10.
8. Антитіло за п. 7, яке відрізняється тим, що вказане антитіло містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 9, і домен Мі, що містить амінокислотну послідовність ЗЕОІЮ МО: 10.
9. Антитіло за будь-яким із пп. 1-8, яке відрізняється тим, що вказане антитіло містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 76, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 77.
10. Антитіло за будь-яким із пп. 1-8, яке відрізняється тим, що вказане антитіло містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 78, і (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 79.
11. Виділене антитіло, що містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮО МО: 76, і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 77.
12. Виділене антитіло, що містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІО МО: 78, і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 79.
13. Антитіло за будь-яким із пп. 1-12, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета-ї людини, що містить щонайменше один, щонайменше два, щонайменше три або всі чотири залишки, вибрані з групи, що складається з Ніб51, Маї!80, І уз81 і А5рв2 5ЕО ІЮ МО: 71.
14. Антитіло за п. 13, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета-1 людини, що містить Ніє51 та щонайменше один, щонайменше два або всі три залишки, вибрані з групи, що складається з Маї80, І уз81 і Азр82 ЗЕО ІЮ МО: 71.
15. Антитіло за п. 13 або 14, яке відрізняється тим, що вказаний епітоп на триптазі бета-1 людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, Геи83, АЇІа84, АІа85, Агу87, Рго103, Ма!104, Зег105, Аг9106, СіІй128, СІйи129 і Рго130 5ЕО ІО МО: 71.
16. Антитіло за п. 15, яке відрізняється тим, що вказаний епітоп на триптазі бета-ї людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять чи всі дванадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з СіІпб7, І еи83, АІа84, АІа85, Аго987, Рго103, МаІ104, Зег105, Аг9106, СІши128, СІш129 і Рго130 5ЕО ІЮ МО: 71.
17. Антитіло за п. 15 або 16, яке відрізняється тим, що вказаний епітоп на триптазі бета-1 людини містить Нібз51, СіІпб7, МаїЇ80, І уз81, Азр82, І еи83, АІа84, АІа85, Агуд87, Рго103, Ма1104, Бег105, Аг9106, Сіи128, СІи129 і Рго130 5ЕО ІЮ МО: 71.
18. Антитіло за будь-яким із пп. 13-17, яке відрізняється тим, що вказаний епітоп належить до мономера або тетрамера триптази бета-1 людини.
19. Антитіло за будь-яким із пп. 13-18, яке відрізняється тим, що вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією.
20. Антитіло за будь-яким із пп. 1-19, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне БО дисоціювати як малу поверхню контакту тетрамерної триптази бета-ї людини, так і велику поверхню контакту тетрамерної триптази бета-1 людини.
21. Антитіло за будь-яким із пп. 1-20, яке відрізняється тим, що вказане антитіло додатково зв'язує триптазу яванського макака (супо).
22. Антитіло за будь-яким із пп. 1-21, яке відрізняється тим, що вказане антитіло додатково зв'язує триптазу альфа людини.
23. Антитіло за п. 22, яке відрізняється тим, що вказане антитіло додатково зв'язує триптазу бета-2 людини або триптазу бета-3 людини.
24. Антитіло за п. 23, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язує триптазу бета-2 людини і триптазу бета-3 людини.
25. Антитіло за будь-яким із пп. 1-24, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 1 нМ або менше.
26. Антитіло за п. 25, яке відрізняється тим, що значення Ко вимірюють методом поверхневого плазмонного резонансу.
27. Антитіло за п. 26, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 120 пМ до близько 0,5 НМ.
28. Антитіло за п. 27, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 120 пМ до близько 300 пМ.
29. Антитіло за п. 28, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить від близько 120 пМ до близько 200 пМ.
30. Антитіло за п. 29, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 180 пМ.
31. Антитіло за п. 27, яке відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язує триптазу зі значенням Ко, що становить близько 400 пМ.
32. Антитіло за будь-яким із пп. 1-31, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне ігібувати ферментативну активність триптази бета-1 людини.
33. Антитіло за п. 32, яке відрізняється тим, що вказане антитіло інгібує активність триптази із значенням ІС5О, що становить близько 2,5 нМ або нижче, що визначається за допомогою ферментативного аналізу триптази бета людини із застосуванням синтетичного пептиду 5-2288 як субстрату.
34. Антитіло за п. 33, яке відрізняється тим, що вказане антитіло інгібує активність триптази із значенням ІС50О, що становить від близько 550 пМ до близько 2,5 НМ.
35. Антитіло за п. 34, яке відрізняється тим, що вказане антитіло інгібує активність триптази із значенням ІС50О, що становить від близько 500 пМ до близько 2 нМ.
36. Антитіло за п. 35, яке відрізняється тим, що вказане антитіло інгібує активність триптази із значенням ІС50О, що становить від близько 550 нМ до близько 1,5 НМ.
37. Антитіло за п. 35, яке відрізняється тим, що вказане антитіло інгібує активність триптази із значенням ІС50О, що становить від близько 500 пМ до близько 700 пМ.
38. Антитіло за будь-яким із пп. 1-37, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне Зо ігіоувати ферментативну активність триптази бета-1 людини при рн 6.
39. Антитіло за будь-яким із пп. 1-38, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне інгібувати опосередковану триптазою стимуляцію проліферації і/або колагензалежне скорочення клітин гладких м'язів бронхів.
40. Антитіло за будь-яким із пп. 1-39, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне інгібувати вивільнення гістаміну з тучних клітин.
41. Антитіло за п. 40, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне інгібувати вивільнення гістаміну, що запускається за допомогою ІДЕ, і/або вивільнення гістаміну, що запускається триптазою.
42. Антитіло за будь-яким із пп. 1-41, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне пригнічувати активність триптази в зразках бронхоальвеолярного лаважу (ВАЇ) або в назосорбційних зразках яванського макака.
43. Антитіло за будь-яким із пп. 1-42, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета-1 людини.
44. Антитіло за п. 43, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета-1 людини в моновалентному форматі.
45. Антитіло за п. 44, яке відрізняється тим, що вказаний моновалентний формат являє собою ЕарБ-формат.
46. Антитіло за будь-яким із пп. 1-45, яке відрізняється тим, що вказане антитіло здатне дисоціювати тетрамерну триптазу бета-1 людини в присутності гепарину.
47. Антитіло за будь-яким із пп. 1-46, яке відрізняється тим, що вказане антитіло є моноклональним.
48. Антитіло за будь-яким із пп. 1-46, яке відрізняється тим, що вказане антитіло є гуманізованим.
49. Антитіло за будь-яким із пп. 1-48, яке відрізняється тим, що вказане антитіло являє собою фрагмент антитіла, який зв'язує триптазу бета-1 людини.
50. Антитіло за п. 49, яке відрізняється тим, що вказаний фрагмент антитіла вибирають з групи, що складається з фрагментів Раб, Рар'-ЗН, Ем, зем і (Раб)».
51. Антитіло за будь-яким із пп. 1-48, яке відрізняється тим, що вказане антитіло являє собою повнорозмірне антитіло. 60 52. Антитіло за п. 51, яке відрізняється тим, що вказане антитіло являє собою антитіло дос.
53. Антитіло за п. 52, яке відрізняється тим, що вказане антитіло ЇДО являє собою антитіло
ІДИ.
54. Антитіло за п. 52, яке відрізняється тим, що вказане антитіло ЇДО являє собою антитіло
Іа.
55. Антитіло за п. 54, яке відрізняється тим, що вказане антитіло Ідс4 містить мутацію 5228Р (нумерація ЕМ).
56. Антитіло за будь-яким із пп. 1-55, яке відрізняється тим, що вказане антитіло являє собою моноспецифічне антитіло.
57. Антитіло за будь-яким із пп. 1-55, яке відрізняється тим, що вказане антитіло являє собою мультиспецифічне антитіло.
58. Антитіло за п. 57, яке відрізняється тим, що вказане антитіло являє собою біспецифічне антитіло.
59. Антитіло за п. 58, яке відрізняється тим, що вказане антитіло містить перший зв'язуючий домен, який зв'язується з триптазою бета-1 людини, і другий зв'язуючий домен, який зв'язується з другою біологічною молекулою, при цьому другу біологічну молекулу вибирають з групи, що складається з інтерлейкіну-13 (1-13), інтерлейкіну-4 (ІІ -4), інтерлейкіну-5 (ІІ -5), інтерлейкіну-17 (1-17), ЗЕ та інтерлейкіну-3З (1-33).
60. Антитіло за п. 59, яке відрізняється тим, що вказана друга біологічна молекула являє собою ІІ -13.
61. Антитіло за п. 59, яке відрізняється тим, що вказана друга біологічна молекула являє собою ІІ -33.
62. Антитіло за п. 59, яке відрізняється тим, що вказана друга біологічна молекула являє собою ІЗЧЕ.
63. Виділена нуклеїнова кислота, яка кодує будь-яке з антитіл за будь-яким із пп. 1-62, або набір виділених нуклеїнових кислот, які спільно кодують вказане антитіло.
64. Виділена нуклеїнова кислота, яка кодує антитіло, що містить домен МН, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО 10 МО: 9, і/або домен Мі, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 10, або набір виділених нуклеїнових кислот, які спільно кодують антитіло, і при цьому нуклеїнова кислота або набір містить послідовність, яка щонайменше на Зо 90 965, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності зЕО ІЮ МО: 104 або ЗЕО ІЮ МО: 105.
65. Нуклеїнова кислота за п. 63 або 64, яка відрізняється тим, що вказане антитіло містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 76, і/або (р) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 77, і при цьому нуклеїнова кислота або набір містить послідовність, яка щонайменше на 90 95, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності 5ЕО ІЮ МО: 106 і/або ЗЕО ІО МО: 107.
66. Нуклеїнова кислота за п. 63 або 64, яка відрізняється тим, що вказане антитіло містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 78, і/або (Б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність ЗЕО ІЮ МО: 79, і при цьому нуклеїнова кислота або набір містить послідовність, яка щонайменше на 90 95, щонайменше на 95 95 або щонайменше на 99 95 ідентична послідовності ФЕО ІЮ МО: 108 і/або 5ЕО І МО: 107.
67. Нуклеїнова кислота за будь-яким із пп. 63, 64 і 66, яка відрізняється тим, що вказана нуклеїнова кислота містить послідовність зЕО ІЮ МО: 108 і/або 5ЕО ІЮ МО: 107.
68. Вектор або набір векторів, що містить виділену нуклеїнову кислоту або набір виділених нуклеїнових кислот за будь-яким із пп. 63-67.
69. Клітина-хазяїн, що містить вказаний вектор або набір векторів за п. 68.
70. Клітина-хазяїн за п. 69, яка відрізняється тим, що являє собою клітину ссавця.
71. Клітина-хазяїн за п. 70, яка відрізняється тим, що вказана клітина ссавця являє собою клітину яєчника китайського хом'яка (СНО).
72. Клітина-хазяїн за п. 69, яка відрізняється тим, що являє собою прокаріотичну клітину.
73. Клітина-хазяїн за п. 72, яка відрізняється тим, що вказана прокаріотична клітина являє собою клітину Е. соїї.
74. Спосіб отримання антитіла за будь-яким із пп. 1-62, який включає культивування клітини- хазяїна за п. 69 в культуральному середовищі в умовах, придатних для продукування антитіла.
75. Спосіб за п. 74, який відрізняється тим, що додатково включає виділення антитіла з клітини-хазяїна або культурального середовища.
716. Фармацевтична композиція, яка містить антитіло за будь-яким із пп. 1-62 і фармацевтично прийнятний носій, допоміжну речовину або розчинник.
71. Композиція, яка відрізняється тим, що антитіло містить наступні гіперваріабельні ділянки 60 (НУБЕ):
(а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (5ЕО ІЮО МО: 7); (б) НУВ-На2, що містить амінокислотну послідовність РІББСОЗЗТУУМАОТМКИа (ЗЕО ІО МО: 2); (с) НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМУОВСУУМЕОМ (5ЕО ІЮ МО: 8); (а) НУВ-11, що містить амінокислотну послідовність ЗАЗ5ЗМТУМУ (5ЕО ІЮО МО: 4); (є) НУВ-12, що містить амінокислотну послідовність КТ5ОЇ АБ (ЗЕО ІЮ МО: 5); і () НУВ-І3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІ Т (ЗЕО ІО МО: 6). 1718. Композиція за п. 77, яка відрізняється тим, що вказане антитіло містить: (а) варіабельний домен (МН) важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 96, щонайменше 95 956 або щонайменше 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотною послідовністю 5ЕО ІЮ МО: 9; (5) варіабельний домен легкого ланцюга (МІ), що містить амінокислотну послідовність, що має щонайменше 90 95, щонайменше 95 95 або щонайменше 99 95 ідентичності з амінокислотною послідовністю ЗЕО ІЮ МО: 10; або (с) домен УН, як в (а), домен МІ, як в (б).
79. Композиція за будь-яким із пп. 77 або 78, яка відрізняється тим, що вказане антитіло додатково містить наступні каркасні ділянки (ЕК) домену МН: (а) ЕВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ЕМОЇ МЕБОСОІ МОРООБІ КІ ЗСААБОЕТЕ5 (ЗЕО ІО МО: 11); (5) ЕВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність М/КОАРОКОЇ ЕМУМА (ЗЕО ІЮ МО: 12); (с) ЕВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність КЕТІЗКОМЗКМТІ М ОММЗІ ВАЕОТАММУСТА (ЗЕО ІО МО: 13); і (8) ЕВ-НА, що містить амінокислотну послідовність МЗОСТІ МУЗ (ЗЕО ІЮ МО: 14).
80. Композиція за будь-яким із пп. 77-79, яка відрізняється тим, що вказаний домен. УНН антитіла містить амінокислотну послідовність ХЕО ІЮ МО: 9.
81. Композиція за будь-яким із пп. 77-80, яка відрізняється тим, що вказане антитіло додатково містить наступні ЕК домену МІ: (а) ЕВ-І1, що містить амінокислотну послідовність ОІЮМТО5РБЗБІ БАБМООКМТІТС (5ЕО ІЮ МО: 15); (5) ЕВ-І2, що містить амінокислотну послідовність МООКРОКЗРКРУМУ (ЗЕО ІЮ МО: 16); (с) ЕВ-І3, що містить амінокислотну послідовність ЗМРЗЕКЕЗОЗОБОТОНЕТІ ТІ ОРЕОБАТУУС Зо (ЗЕО ІО МО: 17); і (а) ЕВ-1 4, що містить амінокислотну послідовність ЕЄОСТКМЕЇК (ЗЕО ІО МО: 18).
82. Композиція за будь-яким із пп. 77-81, яка відрізняється тим, що вказаний домен МІ. антитіла містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 10.
83. Композиція за будь-яким із пп. 77-82, яка відрізняється тим, що вказане антитіло містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЕО ІЮ МО: 76, і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 77.
84. Композиція за будь-яким із пп. 77-82, яка відрізняється тим, що вказане антитіло містить: (а) важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність зЗЕО ІЮ МО: 78, і (б) легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність 5ЕО ІЮ МО: 79.
85. Композиція за будь-яким із пп. 77-84, яка відрізняється тим, що вказане антитіло здатне дисоціювати як малу поверхню контакту тетрамерної триптази бета-ї людини, так і велику поверхню контакту тетрамерної триптази бета-1 людини.
86. Композиція за будь-яким із пп. 77-84, яка відрізняється тим, що вказане антитіло зв'язується з епітопом на триптазі бета-1 людини, що містить щонайменше один, щонайменше два або всі три залишки, вибрані з групи, що складається з СіІп100, І еи101 ї Геи102 5ЕО ІЮ МО:
71.
87. Композиція за п. 86, яка відрізняється тим, що вказаний епітоп на триптазі бета-1ї людини додатково містить один або більшу кількість амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, СІпб7, Азр82, І еи83, АІа84, Агд87, Рго103, МаІ104, б5ег105, Аг9106, сІи126, Ї ем127, СІи128 і СІ0129 5ЕО ІЮО МО: 71.
88. Композиція за п. 87, яка відрізняється тим, що вказаний епітоп на триптазі бета-1ї людини містить щонайменше два, щонайменше три, щонайменше чотири, щонайменше п'ять, щонайменше шість, щонайменше сім, щонайменше вісім, щонайменше дев'ять, щонайменше десять, щонайменше одинадцять, щонайменше дванадцять, щонайменше тринадцять або всі чотирнадцять амінокислотних залишків, вибраних з групи, що складається з Тгр55, СіІпб7, Азр82, І еи83, АІа84, Агуо87, Рго103, МаІ104, бег105, Аг9106, СіІи126, І еи127, СіІ0128 і Сі0129 ЗЕО ІО МО: 71.
89. Композиція за п. 87 або 88, яка відрізняється тим, що вказаний епітоп містить СіІп35, Тгр55, СіІпб7, Азрв82, І еи83, АІа84, Агд87, СіІп100, І еши101, І еи102, Рго103, МаІ104, бег105, Аг9106, бо СІй126, І ем127, СІн128, СІи129 і Агда216 5ЕО ІЮО МО: 71.
90. Композиція за будь-яким із пп. 86-89, яка відрізняється тим, що вказаний епітоп належить до мономера або тетрамера триптази бета-1 людини.
91. Композиція за п. 90, яка відрізняється тим, що вказаний епітоп належить до тетрамера триптази бета-1 людини і вказаний епітоп на триптазі бета-ї людини додатково містить один або обидва з СіІп35 і Агда216 5ЕО ІЮ МО: 71.
92. Композиція за будь-яким із пп. 86-91, яка відрізняється тим, що вказаний епітоп визначають за допомогою моделі за рентгенівською кристалографією.
93. Композиція за будь-яким із пп. 86-92, яка відрізняється тим, що вказане антитіло здатне дисоціювати малу поверхню контакту і/або велику поверхню контакту триптази бета-1 людини.
94. Композиція за будь-яким із пп. 77-93, яка відрізняється тим, що вказане антитіло здатне до додаткового зв'язування триптази альфа, триптази бета-2 або триптази бета-3 людини і/або триптази 01 яванського макака.
94. Композиція за будь-яким із пп. 77-94, яка відрізняється тим, що вказане антитіло є моноклональним.
96. Композиція за будь-яким із пп. 77-94, яка відрізняється тим, що вказане антитіло є гуманізованим.
97. Композиція за будь-яким із пп. 76-96, яка відрізняється тим, що вказана композиція призначена для застосування у людини.
98. Композиція за будь-яким із пп. 76-97, яка відрізняється тим, що вказана композиція є ліофілізованою.
99. Композиція за будь-яким із пп. 76-97, яка відрізняється тим, що вказана композиція являє собою рідину.
100. Композиція за будь-яким із пп. 76-99, яка відрізняється тим, що допоміжна речовина являє собою антиоксидант.
101. Композиція за п. 100, яка відрізняється тим, що вказана композиція містить один або більшу кількість антиоксидантів, вибраних з групи, що складається з М-ацетилтриптофану, триптофану, метіоніну, цистеїну, глутатіону, тіосорбіту, аскорбінової кислоти, монотіогліцерину, циклодекстринів, тролоксу (б-гідрокси-2,5,7,8-тетраметилхроман-2-карбонова кислота), піридоксину, маніту і металохелатору. Зо 102. Композиція за п. 101, яка відрізняється тим, що вказана композиція містить М- ацетилтриптофан і/або метіонін.
103. Композиція за п. 102, яка відрізняється тим, що вказана композиція містить М- ацетилтриптофан і метіонін.
104. Фармацевтична композиція, яка містить: () виділене антитіло, яке зв'язується з триптазою бета-1ї людини, або його антигензв'язуючий фрагмент, при цьому вказане антитіло містить наступні шість гіперваріабельних ділянок (НМА): (а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (5ЕО ІЮО МО: 7); (б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗ ЗЗТУУХАВТМКО (5ЕО І МО: 2); (с) НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМУОВСМУУМЕОМ (5ЕО ІО МО: 8); (а) НУВ-1 1, що містить амінокислотну послідовність ЗАЗ5ЗМТУМУ (5ЕО ІЮО МО: 4); (є) НУВ-12, що містить амінокислотну послідовність КТ5ОЇ АБ (ЗЕО ІЮ МО: 5); і () НУА-ІЗ, що містить амінокислотну послідовність ОНУНОМРІТ (ЗЕБО ІЮО МО: 6), при цьому окислення триптофану в положенні 6 НМК-НЗ (ЗЕО ІЮ МО: 8) становить не більше 30 95.
105. Композиція за п. 104, яка відрізняється тим, що окислення триптофану в положенні б НУВ-НЗ-ділянки (ЗЕО ІЮ МО: 8) визначається після стрес-тесту ААРН.
106. Композиція за п. 104, яка відрізняється тим, що окислення триптофану в положенні б НМУВ-НЗ-ділянки (ЗЕО ІЮ МО: 8) визначається протягом одного року з моменту первинного виготовлення композиції.
107. Композиція за будь-яким із пп. 104-106, яка відрізняється тим, що окислення триптофану БО в положенні 6 НУВ-НЗ-ділянки (ЗЕО ІО МО: 8) становить не більше 28, 25, 20, 15, 10 або 6 9.
108. Композиція за будь-яким із пп. 102-107, яка відрізняється тим, що вказана композиція містить М-ацетилтриптофан в концентрації від близько 0,1 мМ до близько 5 мМ.
109. Композиція за п. 108, яка відрізняється тим, що концентрація М-ацетилтриптофану становить від близько 0,1 мМ до близько 1 мМ.
110. Композиція за п. 109, яка відрізняється тим, що концентрація М-ацетилтриптофану становить близько 0,3 мМ.
111. Композиція за будь-яким із пп. 102-110, яка відрізняється тим, що вказана композиція містить метіонін в концентрації від близько 1 мМ до близько 20 мМ.
112. Композиція за п. 111, яка відрізняється тим, що концентрація метіоніну становить від 60 близько 1мММ до близько 10 мМ.
113. Композиція за п. 112, яка відрізняється тим, що концентрація метіоніну становить близько
ММ.
114. Фармацевтична композиція, яка містить: () виділене антитіло, яке зв'язується з триптазою людини, або його антигензв'язуючий 5 фрагмент, при цьому вказане антитіло містить наступні шість гіперваріабельних ділянок (НМК): (а) НУВ-НІ, що містить амінокислотну послідовність ОМОММ (5ЕО ІЮО МО: 7); (б) НУВ-Н2, що містить амінокислотну послідовність РІЗ ЗЗТУУХАВТМКО (5ЕО І МО: 2); (с) НУВ-НЗ, що містить амінокислотну послідовність ЕМЖОБУУМЕОМ (5ЕО ІО МО: 8); (а) НУВ-1 1, що містить амінокислотну послідовність ЗАЗ5ЗМТУМУ (5ЕО ІЮО МО: 4); (є) НУВ-12, що містить амінокислотну послідовність КТ5ОЇ АБ (ЗЕО ІЮ МО: 5); і () НУВ-І3, що містить амінокислотну послідовність ОНУНЗУРІ Т (5ЕО ІЮ МО: 6); (і) М-ацетилтриптофан в концентрації від близько 0,1 мМ до близько 1 мМ; і (ії) метіонін в концентрації від близько 1 мМ до близько 10 мМ.
115. Композиція за будь-яким із пп. 76-114, яка відрізняється тим, що концентрація антитіла становить від близько 1 мг/мл до близько 250 мг/мл.
116. Композиція за п. 115, яка відрізняється тим, що концентрація антитіла становить близько 150 мг/мл.
117. Композиція за будь-яким із пп. 76-116, що додатково містить одну або декілька додаткових допоміжних речовин, вибраних з групи, що складається з стабілізатора, буфера, поверхнево- активної речовини і регулятора тонічності.
118. Композиція за п. 117, яка відрізняється тим, що вказана композиція додатково містить буфер.
119. Композиція за п. 118, яка відрізняється тим, що вказаний буфер містить сукцинат аргініну і/або сукцинат гістидину.
120. Композиція за п. 119, яка відрізняється тим, що вказаний буфер містить сукцинат аргініну і сукцинат гістидину.
121. Композиція за п. 119 або 120, яка відрізняється тим, що концентрація сукцинату аргініну становить від близько 50 мМ до близько 500 мМ.
122. Композиція за п. 121, яка відрізняється тим, що концентрація сукцинату аргініну становить Зо від близько 100 мМ до близько 300 мМ.
123. Композиція за п. 122, яка відрізняється тим, що концентрація сукцинату аргініну становить близько 200 мМ.
124. Композиція за будь-яким із пп. 119-123, яка відрізняється тим, що концентрація сукцинату гістидину становить від близько 1 мМ до близько 50 мМ.
125. Композиція за п. 124, яка відрізняється тим, що концентрація сукцинату гістидину становить від близько 15 мМ до близько 25 мМ.
126. Композиція за п. 125, яка відрізняється тим, що концентрація сукцинату гістидину становить близько 20 мМ.
127. Композиція за будь-яким із пп. 117-126, яка відрізняється тим, що вказана композиція додатково містить поверхнево-активну речовину.
128. Композиція за п. 127, яка відрізняється тим, що вказана поверхнево-активна речовина являє собою полоксамер 188 або полісорбат 20.
129. Композиція за п. 128, яка відрізняється тим, що вказана поверхнево-активна речовина являє собою полоксамер 188.
130. Композиція за п. 129, яка відрізняється тим, що концентрація полоксамеру 188 становить від близько 0,005 95 до близько 0,1 95.
131. Композиція за п. 130, яка відрізняється тим, що концентрація полоксамеру 188 становить від близько 0,005 95 до близько 0,05 9.
132. Композиція за п. 131, яка відрізняється тим, що концентрація полоксамеру 188 становить БО близько 0,02 95.
133. Композиція за будь-яким із пп. 76-132, яка відрізняється тим, що рН композиції становить від близько 4,5 до близько 7,0.
134. Композиція за п. 133, яка відрізняється тим, що рН композиції становить від близько 4,5 до близько 6,5.
135. Композиція за п. 134, яка відрізняється тим, що рН композиції становить близько 5,8.
136. Композиція за будь-яким із пп. 76-135, яка відрізняється тим, що вказана композиція знаходиться в світлонепроникному контейнері.
137. Композиція за будь-яким із пп. 76-135, яка відрізняється тим, що вказана композиція знаходиться в попередньо заповненому шприці.
138. Композиція за будь-яким із пп. 77-137, яка відрізняється тим, що вказана композиція додатково містить антагоніст зв'язування осі 1-13, антагоніст зв'язування осі 1-5, антагоніст зв'язування осі ІЇ/-33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКРАТ1, антагоніст СЕТНІ2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТН2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази.
139. Композиція за п. 138, яка відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі 1-13 являє собою антитіло проти ІІ -13.
140. Композиція за п. 139, яка відрізняється тим, що вказане антитіло проти 1-13 являє собою лебрикізумаб.
141. Композиція за п. 138, яка відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі 1-5 являє собою антагоніст зв'язування ІЇ -5 або антагоніст зв'язування рецептора ІІ -5.
142. Композиція за п. 138, яка відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІІ -33 являє собою антагоніст зв'язування 1-33 або антагоніст зв'язування 512.
143. Композиція за п. 139, яка відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІІ -33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
144. Композиція за п. 138, яка відрізняється тим, що вказаний антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб.
145. Композиція за будь-яким із пп. 76-144, яка відрізняється тим, що вказану композицію створюють для введення людині.
146. Застосування антитіла за будь-яким із пп. 1-62 як лікарського засобу.
147. Застосування антитіла за будь-яким із пп. 1-62 з метою лікування порушення.
148. Застосування антитіла за п. 147, яке відрізняється тим, що вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лімфоцитарного порушення, порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини, або мастоцитозу.
149. Застосування антитіла за п. 148, яке відрізняється тим, що вказане порушення являє Зо собою легеневе порушення/захворювання.
150. Застосування антитіла за п. 149, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
151. Застосування антитіла за п. 150, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення являє собою астму.
152. Застосування антитіла за п. 151, яке відрізняється тим, що астма являє собою астму з високим рівнем ТП2 або астму з низьким рівнем Тп2.
153. Застосування антитіла за п. 148, яке відрізняється тим, що вказане аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечнику (ЗЗК) і хвороби Крона.
154. Застосування антитіла за п. 148, яке відрізняється тим, що вказане запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт.
155. Застосування антитіла за п. 148, яке відрізняється тим, що вказане фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ).
156. Застосування антитіла за будь-яким із пп. 147-155, яке призначене для застосування в поєднанні з додатковим терапевтичним агентом.
157. Застосування антитіла за п. 156, яке відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі ІІ -13, антагоніст зв'язування осі ЇЇ - 5, антагоніст зв'язування осі ІІ -33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКРА!Т, антагоніст СЕТН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази.
158. Застосування антитіла за п. 157, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі І -13 являє собою антитіло проти ІІ -13.
159. Застосування антитіла за п. 158, яке відрізняється тим, що вказане антитіло проти 11-13 являє собою лебрикізумаб.
160. Застосування антитіла за п. 156, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування І/-5 або антагоніст зв'язування бо рецептора ІІ -5.
161. Застосування антитіла за п. 157, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІІ -33 являє собою антагоніст зв'язування 1-33 або антагоніст, що зв'язує 512.
162. Застосування антитіла за п. 161, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування ІІ -33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
163. Застосування антитіла за п. 157, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст сегмента МІ являє собою квілізумаб.
164. Застосування антитіла за будь-яким із пп. 147-163, яке призначене для введення підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитонеально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально.
165. Застосування антитіла за п. 164, яке призначене для підшкірного введення.
166. Застосування антитіла за будь-яким із пп. 147-165, яке призначене для застосування у людини.
167. Застосування фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 76-145 як лікарського засобу.
168. Застосування фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 76-145 з метою лікування порушення.
169. Застосування фармацевтичної композиції за п. 168, яке відрізняється тим, що вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоімунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лімфоцитарного порушення, порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини, або мастоцитозу.
170. Застосування фармацевтичної композиції за п. 169, яке відрізняється тим, що вказане порушення являє собою легеневе порушення.
171. Застосування фармацевтичної композиції за п. 170, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
172. Застосування фармацевтичної композиції за п. 171, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення являє собою астму. Зо 173. Застосування фармацевтичної композиції за п. 172, яке відрізняється тим, що астма являє собою астму з високим рівнем ТП2 або астму з низьким рівнем ТП2.
174. Застосування фармацевтичної композиції за п. 169, яке відрізняється тим, що вказане аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечнику (ЗЗК) і хвороби Крона.
175. Застосування фармацевтичної композиції за п. 169, яке відрізняється тим, що вказане запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт.
176. Застосування фармацевтичної композиції за п. 169, яке відрізняється тим, що вказане фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ).
177. Застосування фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 168-176, яка призначена для застосування в комбінації з додатковим терапевтичним агентом.
178. Застосування фармацевтичної композиції за п. 177, яке відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі 1-13, антагоніст зв'язування осі ІІ -5, антагоніст зв'язування осі І -33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТЕРАТ, антагоніст СЕТН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази.
179. Застосування фармацевтичної композиції за п. 178, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІЇ-13 являє собою антитіло проти 1І-13.
180. Застосування фармацевтичної композиції за п. 179, яке відрізняється тим, що вказане антитіло проти ІІЇ-13 являє собою лебрикізумаб.
181. Застосування фармацевтичної композиції за п. 178, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі І/-5 являє собою антагоніст зв'язування І//-5 або антагоніст зв'язування рецептора ІІ -5.
182. Застосування фармацевтичної композиції за п. 178, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі І/-33 являє собою антагоніст зв'язування І/-33 або антагоніст зв'язування 512.
183. Застосування фармацевтичної композиції за п. 182, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІЇ -33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
184. Застосування фармацевтичної композиції за п. 178, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб.
185. Застосування фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 168-184, яка призначена для введення підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитонеально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально.
186. Застосування фармацевтичної композиції за п. 185, яка призначена для підшкірного введення.
187. Застосування фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 168-186, яка призначена для застосування у людини.
188. Застосування антитіла за будь-яким із пп. 1-62 при виготовленні лікарського засобу для лікування порушення.
189. Застосування за п. 188, яке відрізняється тим, що вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лімфоцитарного порушення, порушення, асоційованого (із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини, або мастоцитозу.
190. Застосування за п. 189, яке відрізняється тим, що вказане порушення являє собою легеневе порушення.
191. Застосування за п. 190, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
192. Застосування за п. 191, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення являє собою астму.
193. Застосування за п. 192, яке відрізняється тим, що астма являє собою астму з високим рівнем Т2 або астму з низьким рівнем Тп2.
194. Застосування за п. 189, яке відрізняється тим, що вказане аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного Зо езофагіту, запального захворювання кишечнику (ЗЗК) і хвороби Крона.
195. Застосування за п. 189, яке відрізняється тим, що вказане запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт.
196. Застосування за п. 189, яке відрізняється тим, що вказане фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ).
197. Застосування за будь-яким із пп. 187-196, яке відрізняється тим, що лікарський засіб формують для застосування в комбінації з антагоністом зв'язування осі 1-13, антагоністом зв'язування осі ІІ -5, антагоністом зв'язування осі ІІ -33, антагоністом основного МІ, антагоністом ІЗЕ, антагоністом ТКРАЇТ, антагоністом СКТН2, бронходилятаційним лікарським засобом або лікарським засобом, який контролює симптоми астми, імуномодулятором, кортикостероїдом, інгібітором шляху ТП, інгібітором тирозинкінази або інгібітором фосфодіестерази.
198. Застосування за п. 197, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ЇЇ - 13 являє собою антитіло проти ІІ -13.
199. Застосування за п. 198, яке відрізняється тим, що вказане антитіло проти 1-13 являє собою лебрикізумаб.
200. Застосування за п. 197, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі 1-5 являє собою антагоніст зв'язування ІЇ -5 або антагоніст зв'язування рецептора ІІ -5.
201. Застосування за п. 197, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ЇЇ - 33 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -33 або антагоніст зв'язування 512.
202. Застосування за п. 201, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування 1-33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
203. Застосування за п. 197, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб.
204. Застосування фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 76-145 при виготовленні лікарського засобу для лікування порушення.
205. Застосування за п. 204, яке відрізняється тим, що вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лімфоцитарного порушення, порушення, асоційованого (із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини, або мастоцитозу.
206. Застосування за п. 205, яке відрізняється тим, що вказане порушення являє собою легеневе порушення.
207. Застосування за п. 206, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
208. Застосування за п. 207, яке відрізняється тим, що вказане легеневе порушення являє собою астму.
209. Застосування за п. 208, яке відрізняється тим, що астма являє собою астму з високим рівнем Т2 або астму з низьким рівнем Тп2.
210. Застосування за п. 205, яке відрізняється тим, що вказане аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечнику (ЗЗК) і хвороби Крона.
211. Застосування за п. 205, яке відрізняється тим, що вказане запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт.
212. Застосування за п. 205, яке відрізняється тим, що вказане фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ).
213. Застосування за будь-яким із пп. 204-212, яке відрізняється тим, що лікарський засіб формують для застосування в комбінації з антагоністом зв'язування осі 1-13, антагоністом зв'язування осі ІІ -5, антагоністом зв'язування осі ІІ -33, антагоністом основного МІ, антагоністом ІЗЕ, антагоністом ТКРАЇТ, антагоністом СКТН2, бронходилятаційним лікарським засобом або лікарським засобом, який контролює симптоми астми, імуномодулятором, кортикостероїдом, інгібітором шляху ТП2, інгібітором тирозинкінази або інгібітором фосфодіестерази.
214. Застосування за п. 213, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ЇЇ - 13 являє собою антитіло проти ІІ -13.
215. Застосування за п. 214, яке відрізняється тим, що вказане антитіло проти 1-13 являє собою лебрикізумаб. Зо 216. Застосування за п. 213, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі 1-5 являє собою антагоніст зв'язування ІЇ -5 або антагоніст зв'язування рецептора ІІ -5.
217. Застосування за п. 213, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі І! - 33 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -33 або антагоніст зв'язування 512.
218. Застосування за п. 217, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування 1-33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
219. Застосування за п. 213, яке відрізняється тим, що вказаний антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб.
220. Спосіб лікування порушення у суб'єкта, який цього потребує, при цьому вказаний спосіб включає введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості антитіла за будь-яким із пп. 1-62.
221. Спосіб за п. 220, який відрізняється тим, що вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лімфоцитарного порушення, порушення, асоційованого (із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини, або мастоцитозу.
222. Спосіб за п. 221, який відрізняється тим, що вказане порушення являє собою легеневе порушення.
223. Спосіб за п. 222, який відрізняється тим, що вказане легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
224. Спосіб за п. 223, який відрізняється тим, що вказане легеневе порушення являє собою астму.
225. Спосіб за п. 224, який відрізняється тим, що астма являє собою астму з високим рівнем Т2 або астму з низьким рівнем ТП2.
226. Спосіб за п. 221, який відрізняється тим, що вказане аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечнику (ЗЗК) і хвороби Крона.
227. Спосіб за п. 221, який відрізняється тим, що вказане запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит 60 або алергічний риніт.
228. Спосіб за п. 221, який відрізняється тим, що вказане фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ).
229. Спосіб за будь-яким із пп. 220-228, який відрізняється тим, що вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту додаткового терапевтичного агента.
230. Спосіб за п. 229, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі ІЇ/-13, антагоніст зв'язування осі 1І/-5, антагоніст зв'язування осі ІЇ/-33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКЕРАЇТ, антагоніст СЕТНІ2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази.
231. Спосіб за п. 230, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі 1-13 являє собою антитіло проти ІІ -13.
232. Спосіб за п. 231, який відрізняється тим, що вказане антитіло проти ІЇ-13 являє собою лебрикізумаб.
233. Спосіб за п. 230, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі І -5 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -5 або антагоніст зв'язування рецептора І! -5.
234. Спосіб за п. 230, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІІ-33 являє собою антагоніст зв'язування 1-33 або антагоніст зв'язування 512.
235. Спосіб за п. 234, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування 1-33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
236. Спосіб за п. 230, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб.
237. Спосіб за будь-яким із пп. 229-236, який відрізняється тим, що вказане антитіло призначене для введення підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитонеально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально.
238. Спосіб за будь-яким із пп. 220-237, який відрізняється тим, що суб'єкт являє собою людину.
239. Спосіб лікування порушення у суб'єкта, який цього потребує, при цьому вказаний спосіб Зо включає введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 76-145.
240. Спосіб за п. 239, який відрізняється тим, що вказане порушення вибирають з групи, що складається з легеневого порушення, аутоїмунного порушення, запального порушення, фіброзного порушення, гранулоцитарного (нейтрофільного або еозинофільного) порушення, моноцитарного порушення, лімфоцитарного порушення, порушення, асоційованого із збільшеною кількістю або розподілом резидентних клітин нормальної або аномальної тканини, або мастоцитозу.
241. Спосіб за п. 240, який відрізняється тим, що вказане порушення являє собою легеневе порушення.
242. Спосіб за п. 241, який відрізняється тим, що вказане легеневе порушення вибирають з групи, що складається з астми, гіперчутливості дихальних шляхів і хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
243. Спосіб за п. 242, який відрізняється тим, що вказане легеневе порушення являє собою астму.
244. Спосіб за п. 243, який відрізняється тим, що астма являє собою астму з високим рівнем Т2 або астму з низьким рівнем ТП2.
245. Спосіб за п. 240, який відрізняється тим, що вказане аутоїмунне порушення вибирають з групи, що складається з ревматоїдного артриту, псоріазу, еозинофільного езофагіту, запального захворювання кишечнику (ЗЗК) і хвороби Крона.
246. Спосіб за п. 240, який відрізняється тим, що вказане запальне порушення являє собою хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК), анафілаксію, анафілактичний шок, атопічний дерматит або алергічний риніт.
247. Спосіб за п. 240, який відрізняється тим, що вказане фіброзне порушення являє собою ідіопатичний легеневий фіброз (ІЛФ).
248. Спосіб за будь-яким із пп. 239-247, який відрізняється тим, що вказаний спосіб додатково включає введення суб'єкту додаткового терапевтичного агента.
249. Спосіб за п. 248, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою антагоніст зв'язування осі ІЇ/-13, антагоніст зв'язування осі 1І/-5, антагоніст зв'язування осі ІЇ/-33, антагоніст сегмента МІ, антагоніст ІДЕ, антагоніст ТКЕРАТ, антагоніст 60 СЕТН2, бронходилятаційний лікарський засіб або лікарський засіб, що контролює симптоми астми, імуномодулятор, кортикостероїд, інгібітор шляху ТП2, інгібітор тирозинкінази або інгібітор фосфодіестерази.
250. Спосіб за п. 249, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі 1-13 являє собою антитіло проти ІІ -13.
251. Спосіб за п. 250, який відрізняється тим, що вказане антитіло проти ІЇ-13 являє собою лебрикізумаб.
252. Спосіб за п. 249, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІЇ-5 являє собою антагоніст зв'язування ІІ -5 або антагоніст зв'язування рецептора І! -5.
253. Спосіб за п. 249, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування осі ІІ-33 являє собою антагоніст зв'язування ІЇ -33 або антагоніст зв'язування 512.
254. Спосіб за п. 253, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст зв'язування 1-33 являє собою антитіло проти ІІ -33.
255. Спосіб за п. 249, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст сегмента М1 являє собою квілізумаб.
256. Спосіб за будь-яким із пп. 239-255, який відрізняється тим, що вказана фармацевтична композиція призначена для введення підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово, місцево, перорально, трансдермально, інтраперитонеально, внутрішньоорбітально, шляхом імплантації, шляхом інгаляції, інтратекально, інтравентрикулярно або інтраназально.
257. Спосіб за п. 256, який відрізняється тим, що вказану фармацевтичну композицію вводять підшкірно.
258. Спосіб за будь-яким із пп. 239-257, який відрізняється тим, що суб'єкт являє собою людину. Баріабельна ділянка легкого ланцюг нка З АВК ри ВВ ця умерцякюю смиєтюкоквсИВкИвВОВуВИнВЕВЕБИВХВИВНОСХ МАУЙ РБІОМІТОЗРУБЗІЗАВЗУСОВУТІТСВА. ЗВУТУМУЖЧУООКИАО ЕННУг ФІОМТОЗРБВІБАУСОКУТІТОСОВІКВУТМНАц ОЖУДОКРО ' 33812 - Кокукт і МОЯ Присцекю СЗТ ВаоаКоВУосоВиоВиККсЕКксикио ЗАЖИ КаВРКРЖІУНІТІБВБОТАЗОУРЕВНЕВОБОБОТОЕТІ МОРЕ ЕОМ КАРКІТІТЕТ5|ІТВОМРБУНЕБОБОЗБТОЕТІТІВВКОРЕВЕ и МА Носохіносх ЖШВВИОВБОВХВИЙяВаицИВИВАЙВХ І ЗАМ АтТУХСОНУНЕХР. 1ітТРОВОТКУЄТК ЗЕОЮМО Ю ЖЕН? АТУУСАВОРОВКЗОСртІтТеООСТКМЕ ЕК ЗЕОЮМО З? чик
Баріабельна діялика важкого ланцюга 1 СБВІЛ-Ккх песо ТВ Нумерадин Кия емохоючоТМСКОИТкХОоКХУВТВКІВНОВаВАВИВОІИВІИВИВВХВ ЗАМИ ЕЧУОЬМЕВБВСбІУОРООІВЬКІСЛАВОЕТЕВВУОМУКУНОАРЕ ЕНН ЕУСЕУЄЧОРВОІУКРБВЕТІБВЬТСТУЗНЕВЗЕІ ОУАІТЖІНОКРЕО о и я - КЕ Нумерзвкя Коба зз охопив савуиесивиВі ЗАМИ КОРБЕУТУАКІБВБОБЗІУУМАОТИКОНеЕтТІіІЗВОНАКИТіУСИМИА ЕОМ КОКО, ЗААТТРУЗВШАВЗНУТІВНнНОТаКНОУВЕКІВ і ДЕК мегзнікою біпхикувиахизхркоавв ВАВ АВ авт г ЗАУЙ 5ЗІВАБОТАУУУСТВЕМУПОМУКЕ,... бУщОоошТІ МТУ ЕОМ З ЕНН ЗУТААОТАХУУСАВОРНИОУСААІОНІрЬМОваТІ МИТ М В ВБОТМО ЗВ Фік 1 продоалж.
Триптаза Бі людини Триптаза В! людини з й 4 з , ев - СД ЕЙ : ї м: ве Е г; хх го хз З вимо 0000 Яю бю МО божої ою з0ю Концентрація антитіла (НМ) Концентрація антитіла (німі паза ще ВИМ АХмТ І Триптаза Б! людини Триптаза БІ людини в я о з ї жо дво х в те ВО 5 | Е ; У: х в о Ь Ге во є В а ; Ї ; ж 1 - . он за 1 зо ВА ЕКИ моз КТ о Концентрація антиятіпа (нім) Конугнтіація антитіла (НА) ВИЕТОЯа ма а Виг1о4 жо ДС ФА
Проліферація первинних гладком'язових клітини дихальних шляхів людини ОВО 5000 ; в Е104у2 І6б4 - щі з З1Ах11 на ЩЮ0 я 2 : Я м. А х З я не М до т ! Я ще вд Я 0000 МИС МСС о 3 з зо З Триптаза В (мкг/мл) Триптаза ВЗ мкг/мл і р з антитіло проти триптази людини (мкг / мл) Фіг еВ Скорочення первинних гладком'язових клітин дихальних шляхів людини І-0 ТЕ- З год ж в-е МО
25.0 5 200 - Ж Е 9 150 ши ВИШ п що о ! Б по. - 10.0 - й
5
5.0 Без Триптаза Триптаза 4 Триптаза 45 стимуляції ПчЕТО4.у2 низ Ам вин од Ідс4 Фіг 20
«ВШ Ш
Прогін З «тільки тетрамерна трнаптаза УМ (вік 1) Прогін 2 - тетрамерна триптаза УТ я аб М Ам13 я гепарин (піки 2, 4) Прогін 3- тетрамерна триптаза МТ - ЕзбБ З1Ам ті без гепарину (піки 3, 4). Піка мономер, зав'язаний 3 314513 Раб МООощ до тепарин збо ік і і х пік з тетрамер м / мономер, зв'язаний з З1Ам11 Бах без -- іо Ж гепарину Х і і к Лік 4 200 Кх ! і ц р тільки МАМІ ше ши Ж, 150 ар г НА ій ; Мі хх і ей 100 АКТ і Ще ке ше й ну у 11 12 13 14 15 16 17 ма ФІ ЗА Прогін 1 - Ніх-мізена триптазач- ав 104 (піки 2, 6) Прогін 2 - тетрамерна трилтаза МУТ я Раб 104.42 (піки 3, 7) Прогін 3 -тетрамерна трилтаза МУТ баб 104,22 я гепарин (піки 1,4, 5) з5о пк2 у, пік З 50: ; І Ей (25,8хв) 1 ; ПЕ о. 026 хв) ЗО ПО ; ЕК пік 7 КИ І! г Ам 250 пік 1 . гі (318хв) (21 хв) опік 200 ! | у ПИ АК | 31,2 хв) кі 3 ; ц жі х 150 1 і м у грі пік 6 НИ її ц А М ї Кк БД. ср що ше ши ! Ди (31,6 хв) ! у / БО і ау «о / х ї і ло ! і М у Я шй ік ЧИХ 0 інет вт ва 100 12.0 140 15.0 іх мл пік 4 й (27,2 хв)
Фіг. ЗВ
ФК в деленях Триптаза легень с дор жеЕ Ж я х БИПИИ заюькеАВ Поле Ж , ка Ах КОД ян сЯїкьней КУ петннтннння При У й
2. М ; МПП.ПИ.6ПИМИХІ.... -5-ка я
5. ЛИ ; ж ДестблвуюетАв ! х А вавь. 7 й ем ОКО Х І М х М в ло, Й А Бак у Х Ібеари и , . х Кх з М В й 1 «ій І, м і, 7 Я кх Е - м я : ї г я Б х шен пт Об нойтреяі зації б -а жа. зва ще 2-2 5 ва 12 тва я тва дні дні Ву Кт ' З - | ен зкаюе АВ 8 по ЖМОКИ і р я, Кк А А Ас як Ж ер пл леемос кт Спабілізуюче Х а нш | КІ Б й і зераяерпевимане З. ! М х 1 5 58 Й Я тА АТХ ! 5 м і Фред жі Мі х є " - 08 х і І х х оз и ях ях о
Бл . я вари рив 2 КО нейтралізації Ф | й тепрамрру Брі й одне ет ет Ж о 58 лій 388 дає ово о 5 332 Бо даю сво дні дні
Фіг. 4А щік влегенах Триптаза легень 8 КАВА ЖАННА АТ ЕНН АНАННННЯ 4 фу ДК ДТ Зі х Ї пенннннннння загадки ДВ пон вою и 7 маш Я д А й Ді стос КЛЬЖЕАВ хе зе у га В х д А ори яти 7 и і 31315 хх втру у / ВЗ 1541113 1 Б ж: фур, в, 7 Дестабілізкече тА ро д ! М і х і х ов ; ЩІ І; НЕ ! ; І і Й (ред нМ БА А 5 и і, , . " п. ват М Зо її 5 ; що я Ех У | 7 око ох й ХЕ ' у х х
ЕЕ . Пе шжчиК їх х Богі А МАМА Ж оппенейтвькноці ОК і ще » х ві В, Кк ее нейтралізації з а ! З ; ! т як | я о | я и ай ттрареву 0 ца 8 В 24 ак о 55 а 148 р 280 дні дя ори 4 ;
о. ді петнтнтнннтзарльце АК | Ж Ор се мене р Хі А КОД о ліття. | 8 да ст ле я І Зибілізмюча жі д І Ом ін щи | 8 я терамерслецнфчна 31 М ци і ва / пдв - д гм у ДІ й кА І В - / Й А М КЕ А Ж вна ва у ще Зоя; Й , 2 ні У К г хі у х « ї 7 й « в хх 8 и А Ай Оз КК ох 1 и и Вот; нейтралізації ж «сн, тетрамеру ШО Др ння тні Толя о тет п 5 12 та8 22 ЖОВ а а 119 768: тА -80 дні дні
Фіг. 48
Початковий сценарій Сценарій з високим вмістом триптази 4 нглалй сироватки, 19 нглаллквнини ТО нглкл-осироватки, 4 нгюя тканиня ШОК денне дет ВО оуехтудя тт РОобояяяяяняяяяняя: З 1 - . м т 5 , 7 с, мен хх ще КІ зов М - ня д Н ото мок АУ пен раківації. ЗЖовді от бе, й | ав й: Кражфу а. Бо ВМ : ях й - і ТУ я Туя : х Хо о, Свв нн вві й : кій : Достабінізуючетй Й, ! ом ов якоря В Я й ой о оВбеолвМ 4 Г-и ї щ не х Нщ т, 7; 7 ях . 5 од Й Е / і КЕ ; М. : и Я і а ! г т, їх - У р я А їх х як їй й Вод оз ДИВ Бери | А и их ЕК и или й ОК ми 8 в Кт нс дет пн КУН, | З в і м Ку й а 56 332 їв 0оє 280 о за 112 ява 224 аб дні ди --ї поливи ра ллют вала муютаа алла лава пи в ши его ЕТ Ст гдат нет лженої З Коти В Бо ши о дедуйвт віти 5 Я слави ЖИ ит их о ОК вра ек я дося, ТОЖ НЕК Ваня ї щщ ав Ех і Мої лу теерамери Стобхяцуюче - яти ти том т я перяжера і вЯ і й Ї Я ї гу ях х зетрамер о пецичне бов КОМИ і баз, І я я відь ї 2 й дя, ок 1 5 г І, ; у ' і й Кр еоан шаяж или і Є вар Б» 7 1 г й А ай 1й и м « і Є | 7 А я А я них Е о сн їй ТВ ох я Яр их с БИ р їв и А х ГЕ Ж 9 дя дан о Їнннтттттнтет тт ннттттттттттттткттттттннни ГУ З а з 158 кк4 о В 5 5 зт за 22а хво в дні ве дні Фіг 4С рн ШЕ ПЕН Ес в. шю -е нс дв. нн, ан. шо виш 1 72 3 45565 вно Ж во г Б І; ШЕ вв ш о . фібриноген беринотв «Ам жі2 0 зем й я Триптаза Беб ті Еаб Фіг ЗА рН 7.5 с ші зв. ЕЕ. "ко бета ланцюг 1 77 3 455 рн 78 фюринотек блрннотя " дом не ве "емо м Фіг В
Прогпін 1: тетрамер УТ Я ПШЕТОЗУ Раб (еталонний пік) Прогін 2: тетрамерний варіант 7750 5 пиЗТАм11 Раб (пік 1,4) Прогін З: тетрамерний варіант ІЗ9С є ви ЗТАл 1 Ра (піки 2,4) Пренін КЕ тетрамер МИ ВиЗ1ААт І гав (піки 3,4) пік З МОСі | Еталон. пік «1 ад. пік? НА 3 250 и рі Д НА і г оті їі С , 200 А І вікз кА 4 ше ши М, Бк кі Ки тка 150 - ЕВ ШЕ і ї2 ! Бах І і ії 3 1 Га Як А дій ТУ і З НАХ 100 рр ше А : ОК щі А І В х і хв А, щш ше ., р хі ї же г. и КІ КЕ хх
0. кн ввеювь
8.0 10.0 12.0 140 16.0 мА
Фіг. А вас пшона ваь ДН НН б мономердттї її; би тд ло бу Якоба С як ра а и ту -х Ж » т Ж ї т. Прогін4 Прогін2 Прогін З Фіг В
Прогін 1: тетрамерний варіант 7750 -- вчЧЕ104м2 Раб (піки 1,4) Прогін 2: тетрамерний варіант І99С 34. пиЕТО4 2 Раб (піки 2, 5) Прогін 3: тетрамер МУТ 4- пЧЕ104 м2 Габ (піки 3, 6) пік3 мООощ пік 2 (26 хв) 350 (23,8 хв) п . і пік! ! , пікб з00 (21,6 хв) і і пік 4/5 ' , х ! : 31,8 хв А (| обіхв) Ох Е і І 250 І р Ц нич Щі 200 й ЩЕ і і 11 і ; і ши | я 150 ши З ! ! ії) й і 100 шити ши и і і, у Х НІК еш ! ї х щі і хх д хх і зо / г / х х, Її ХК дн й Кт - я КК о ст Ти Пенн ок сен во 10.0 12.0 14.0 16.0 18.0 мл Фіг С охфуктува: Хноскерер вза вниз" и»мо» ве ТПОСМДООННТУМО НИНІ у у дж м ом Ж ою ЖОВ моє сю й ж м б ою ж я хх м м жов ж м зи , ОМ ТУ бОЕАРНКИРМчОоОУ5кУВСВУМЮНИН Зло трапеза бета З Людкни ! ОржуркКноом дак ях зв у жде ж з МОМ Ж м Ж ОМ Ж В вої я г ях меня ж ож шо а м Б е е е вини» ій в я в е е ЗУ ПЗріввлрилтаза пет ї людиви ї ЕСЕ КІН"ВУХУтТААНСУЄВОРХУКО Стиктурх Мідолецуер. і що м вм вм коми зими ма мя м пестідоБня куморантяНк ЗК ОБ Я КОЗИ ЩЕ Же 2) о ом ОЗ ко ЗУ ЯКОБ ЗВО 8Я МЕ Мр од ОК хм о МК НК азіскюумюнкляюкь: ГАЙ ОКВЕПДНіУТ"ВаВввіІРУ ЕХ Зріла труптяза бета т ляюдику ' спуююдатекю мер а жов ов моб мо б овощом ме а ми че бу лю сф вс ме пт васвідовно кунніяНІН НЕ ОВ ЕМ 2 МУ ЕОМ ЮР КЕ ТВ ОВТ ФВ ЗЕ ою ЕВ ЗД ТО ЖЕ ВВ МОВІ ЯК пукневклої на ЛосТіДааНК ть "«РІДЕЯТТтТАІАВТАГБЕВММУ Зріне прхптяза бета Р людини і ект віюочемер ПІВ ул Мф СІВ ТА СВ МЕ ІМО СХ ЗК т З М ІМ Й падку ИМх інже ОСМОМЕЯДВОНР А ЗК оф тт оф су ие то М ЗК 23 2 МИ ЗВО УК озесоу ЕКИВ зозкнначиляяь 55 НУТУ ЬРВАХЄЕТЕР.РВЕВСИТМУ Зркя тринтаза бета З людкки ї Фіг 7
Спрукрря Жмююми! Мф оях ум хе зи ЗЯбОТЯ? МИ, СЗВ ЗОБУ зо 53 5 МБ МФО ТИВНО піевідовня уиерая синь ту дО І о ТОК р СВ ВР СОВОК ХР) УЖ т МФО ПЕ ЄЮ ЛК ВО п пра сву ще Зрілатуйтаза їхля | людиня ВІЙН КЛ ВУ ТКК ЛУНЬ бЕВЖБОУчО ЕІ РР ЕРІКОМКЕМРІМЕ ЦФРУСРЮНММНИЄ;І сво фТф МІ КМ І У око я ж оз вої В БІВ ВВ Ва СОС БІДОВНЕ ЕП уд зд ЗД ВА ДР ЗК Ж МОУ ом 0 М УВО З 2 0 Ка ме мем шт в Ка ма Зріла триктаха боти з людини -ожюостовесі НІС АКІНІіІСАчТтТВОВвУВІУу ЮОВОВИХ Гупуктула: КІМ лк | ЖОВ ОВ ІБК ВОЗИ СТРУ СЕУ ТО І ТВ ІЗ ЗМ сх ПВ: ТУ М 2 КО Ж КМО?О 2 ТеСИДОННА Ну ЕН ї жеоЖ м; Ме МУ МЕ НІ Мф 2 ЩО З Ме ОМ; 225 223 2 З ам Ім 2 ІК ІВ Зріналринптазя бога. людини. зужокжлоте потік АКТИВ авазо5ассвічсктНИаТ гарту: Кіа кокняе ! пе ка лог І ні ма мем 3 3032 В 23 ех КУ о І ЗВ І ЛЕЛЯ НуАрОЦ, Я 3235 2 ЕВ Мф 25 М 2хУ КА 1А5 25 292 ха 29 ФО ЯМ КК 2УК 236 255 8 ЩО МУК Мо Зківа тридгазя ех Тюдини змклкнохтня я лідоннктої САУ У5УБЕбСАОЙРНЕбіІчТтАУ Спруктура, кю кан | им» а іа м 3 ме м поскідеєня нумероціютеніх | Р РА ІМ ІМ ТЕ 2 ИМ мий КОЮ ЖИ КЕ ду м м - Зрікиприттеза ста ЯКДмчИ доікожиснотка ікклидовик тв Ї чУхтчівавнячРхкЕ ЕЙ. і МО. 7 Фіс 7 продолж.
Ах З й В «ко ав ж Я мое х - ме я ЕКО их РВА и ре че КбОВ в Геть вх х х ТО - ши Що пок -о г Мой їх гі Бей , пед ї А «о Коен о -я- бОе Е110 реецені си Пий Же й їй СМ ния ій си ай АК М ен и МбОс а 5 ВН є.
БУ інн я ри «а 61 ЖИ же з о ДИ, РА Ох Ж о щих о У й ія о ох с ри Моя КВ З я лу дн р-н х ву а В моя у О50 . Шев св ЧУ СЗЗ І Хе СКК ЕК вит ов НЕ : ок ОМ ИН . КК : ех ї х УВ5 і У пр І с дя : сне г г Я шию: й й св ди (ОК о юю ях ши А М Кай они Е - Ь Ще ОО Кто, х КкХавтх о ен: г ЧИЯ КЕ х ж я . шо А х Е Б ак і й, г г Ше Я» и шкі Ех її и Шо и, а У Ж у БЕК 5 жк ад і ух се й ; я І з : свя Б їх що ЩЕ не ДВЗ а СНуУСЬ СС ди М у Дон Ь; ДИР ох З о, ї й У Я я А я тур іх У Ки з ау у МН х ще у АК А.
МИНА.
Х Кв со ВОК УК В - КЗ Аг та 2 пою КО а вк В ни МОЖ Протомер триптази Протомертриптази СВ МТК КК еВ ж о о о ек НЕ В 5 ке кн КО АК пи Ж НК МОЯ Фіг Уа в незв'язаній твиптазі щ У шо щи де МН: Увівос в тригтазі, З у є. . ; зв'язаній антитілом тен сних, В в са Ж іх пиЗТАМ І Ба сл ту кий ви АКА зад , уч сон ТУГ17 ЗА із-'сусіднього протомеру : ан о НИЙ Шо Поком я Ба й МА о т Шш- пр ОО Во В ще а Є ; ей НЕ М х З п ЗЕ ж : ї Фіг 10
! ЗАМ ет, щи Ж сусідній протомер ша Рго1525 Ко триптази и Руо37а фа т ко / С ай кою Ка ще за і нвзб ЖЕ Бо ту 7 Ї ї Ех Ї ї Е й в Є, Рре153 МЕ к ж в БІЙ А ш. ЗВ мтляу, й е я З Ге й: «вщй й Ртої52а вже о є» ТУи37В 3 ОБ ще Що пов її Ше СЯ В: Ен яке г АХ ММ й Фіг Ї кулю | «КВ с се Я МА де а Кн Ух (й В, сесія ее : во м : са а у в й ї пе Си о : у о о ую ДУХ и В в у я ї й й ша ОС, С ЕМ о З Ж я кох Ка скену Кох о м нау, : бо зт в КУН ра ех : жав я В 7 п С Бе КЗ Я Ж : ше Бк КВ ой В Но. : в я а. Я. : ша Бе м ШК : «УДИ Кох ЗМО КК зв АН У чи Б. : ММК рес еВ ; КК В У :
ше. во Ех З що Ба и. па : жодні о з о ж в й й Ек ота се у Б ов и Й і По ще в ке Фіг 12А ли і г78 в прищепленій НС ЕКЗ як в ПВЕТО4 м шт зо я Кл ЕЕ і 78 ж 1 ебу й С п А щу НЯ З 5 льш повільний "
З о. . с і й ох ння хі КОЛИ антИТ ЛО ВЕТО, еВ и» ее й и і-й ; зву і і 0-5 мч звтзане (вва ХХ, С у За ях у ж я ко одщко -а м «ой но кл Ме тт в ро 7. Гідрефобні А - о і взаємодії між сусідніми і протомери триптази | протомерами Фіг 12 - | з З1Ам11 Ідб4 проти триптази, 10 мг/кг 2 1000 Фе З1Ам11 11964 проти триптази, 1 мг/кг ке -к ЕТО4.у2 Ід04 проти триптази, 10 мг/кг
Е 5. Е104,.у2 04 проти триптази, 1 мг/кг й рей - 100 ж ЖІ Гл ЕТ ; а тн У с ква тих ою о жде Гай т- КЕ ш ка! шо 10 пе - ех КД, сю кнтяня я УШе Гу у пе в. в є ш 1 ! 0 7 14 21 з Час (дні)
Фіг. 13 те 1000 - и м "а . си т 100 Есе (З фо, їй мех о о
СУ. ч-, - о 210 Е ? 1964 проти дО й як З31А.у11 Ідб4 проти триптази т з Е104.у2 304 проти триптази ш 1 0 7 1421 28 35 42 -к Час (дні)
Фіг. 14
Мономер триптази Тетрамер триптази З-ї і Аналізактивності триптази Фа, Ї --АВР: мічена активна ! І іі триптаза 00 ях ваш "Ж
! . С і Біотинова мітка Лінкер и зав ж Мб Хол АЛ о ж | г щи зем у ам м т р « Інгібітор 5М: зупинка Реакційноздатна п у МЧення група специфічної бе» і триптази КМ ай ть р -- АВ: дисоціативний рен он у Тетрамер айв. б 02 о, . мічений Триптава 1. ФЮТИНОМ у Антитіло захвату й Фіг. 15
Тетрамер триптази Мономер триптази ; е » Аналіз загальної триптази ме» ее «я Ар:дисоціативний -. тетрамер
МД. А а щ 2ое; є Б а «Ви во "зе я Детектуюче антитіло, Триптаза мічене ! біотином Антитіло захвату фіг. 15 продолж.
АТ 1 День -ї 7 яз і ї Дхвідження ДЕ няння ' ! І і І За копа ! М ЗО каукг влюдоза А Активна триптазв в ЕД.
Тварина Т Тварина З 46 4004 - жо ЗО 8 З що ж і вл 20 МЕ 2003 вх шо 1 вк ЯЗ : 2 ще ї - ЕВ в ох 084 о щі ях т І - ї й т 5 т т т 08 435 20 25 3 -5 а 5 ла Я 36 25 30 День доспідження День дослідження Фіг 16 фаза сенсибілізації -ї о 7 35 28 м М О57 71 78 85 150 140 184 198-205 Ю ТЛ діт А Ю Ір Аді І А Аді ' А: інгалиційно І підшкірно М: внутрішньом язово Ю: інтраперитонеальна : Експериментальна фаза птн ДТ яння ї Фаза введення несін А ; Фаза введення препарату Н І з ї ' І 1 Ж Вохві : 4 мк ! І! 2 (Зохв) ! плини же жи ! дні ! і г у носій А БАК, вазо й М птн проти А ВАЇ, вазо й Фіг 17
5 Дктивна триптаза в ВАЇ. 5 100 ХХ нойй
5. ! ще В, ситапяк прогк тркнтази їв" М ВЕБ .
Б . - 8 40- . Я що н | щ . х ож сяк, 0000 Е 002 1005 1008 1009 что и - Тварина Фіг 18А Загальна триптаза в ВАЇ. й: во0о- Ж носій БЕ | ШІ знтитию проте тркптази хе обо ГЕ Б В 40005 58 2000. в ! ! вх | і . ЩЕ х 1002 1005 тов 1099 1мо зн Тварина Фіг 188 Загальна триптаза в зразку назосорбції - оо ВХ напій
Е о. ШИ хнтатхіло проти тривтази то З00о- 5 зо Е ко 20 ХЕ є 160 я | Ж Ж Ка Ж Ж Ж ж пити и и и Тварина Фіг 186
МРАЇДЕ1,6.Мкг в 200-мкя фізіологічного розчину в/в: Антитіло проти 90 або антитіло проти триптази в/чер «Я» ж я ав -2йтод Огод / Пемпература тіла МИШІ 2тод 200 мкг МР-В5А в 200 мкл фізіологічного розчину -е- Антитіло проти 90 о 38 -к- Антитіло ПИЗТА МТ 1 проти триптази Е ча 36 - - | жк РТ щ з х - за в 8 Ф шЕ Е юю з2 кового роегрогово У КУ Після ін'єкції (хв) К х «У :
Фіг. 19
UAA201909161A 2017-02-10 2018-02-09 Антитіло проти триптази, його композиція та застосування UA126574C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201762457722P 2017-02-10 2017-02-10
PCT/US2018/017680 WO2018148585A1 (en) 2017-02-10 2018-02-09 Anti-tryptase antibodies, compositions thereof, and uses thereof

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA126574C2 true UA126574C2 (uk) 2022-11-02

Family

ID=61274365

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201909161A UA126574C2 (uk) 2017-02-10 2018-02-09 Антитіло проти триптази, його композиція та застосування

Country Status (24)

Country Link
US (3) US10738131B2 (uk)
EP (1) EP3580240A1 (uk)
JP (3) JP6995127B2 (uk)
KR (1) KR102362006B1 (uk)
CN (2) CN110494453B (uk)
AR (1) AR110873A1 (uk)
AU (1) AU2018217816A1 (uk)
BR (1) BR112019016595A2 (uk)
CA (1) CA3051700A1 (uk)
CL (2) CL2019002251A1 (uk)
CO (1) CO2019009787A2 (uk)
CR (1) CR20190387A (uk)
IL (1) IL268249A (uk)
MA (1) MA47459A (uk)
MX (1) MX2019009485A (uk)
MY (1) MY197534A (uk)
PE (1) PE20191548A1 (uk)
PH (1) PH12019501872A1 (uk)
RU (1) RU2771485C2 (uk)
SG (1) SG11201907364WA (uk)
TW (1) TWI778018B (uk)
UA (1) UA126574C2 (uk)
WO (1) WO2018148585A1 (uk)
ZA (1) ZA201905023B (uk)

Families Citing this family (9)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP3638697A4 (en) 2017-06-12 2021-07-07 Bluefin Biomedicine, Inc. ANTI-IL1RAP ANTIBODIES AND ANTIBODY INGREDIENT CONJUGATES
MX2020008291A (es) 2018-02-09 2020-09-25 Genentech Inc Metodos terapeuticos y diagnosticos para enfermedades inflamatorias mediadas por mastocitos.
CN110006871A (zh) * 2019-02-20 2019-07-12 常州大学 一个基于外源性组胺检测的细胞模型以及应用
WO2021026337A1 (en) * 2019-08-07 2021-02-11 Icahn School Of Medicine At Mount Sinai Method of treating keloids
CR20220149A (es) 2019-09-20 2022-05-23 Genentech Inc Dosis para anticuerpos anti-triptasa
KR20230001168A (ko) * 2021-06-28 2023-01-04 (주) 넥셀 특발성 폐섬유증 예방 또는 치료용 폴리펩타이드 및 이를 포함하는 약학 조성물
EP4384553A1 (en) 2021-08-13 2024-06-19 Genentech, Inc. Dosing for anti-tryptase antibodies
CN114515296B (zh) * 2022-02-25 2024-01-12 和携科技有限公司 一种脂肪间充质干细胞分泌因子的制备方法
WO2024003825A1 (en) * 2022-06-29 2024-01-04 Kashiv Biosciences, Llc An improved assay method of antibody

Family Cites Families (125)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4816567A (en) 1983-04-08 1989-03-28 Genentech, Inc. Recombinant immunoglobin preparations
US4737456A (en) 1985-05-09 1988-04-12 Syntex (U.S.A.) Inc. Reducing interference in ligand-receptor binding assays
US4676980A (en) 1985-09-23 1987-06-30 The United States Of America As Represented By The Secretary Of The Department Of Health And Human Services Target specific cross-linked heteroantibodies
US6548640B1 (en) 1986-03-27 2003-04-15 Btg International Limited Altered antibodies
IL85035A0 (en) 1987-01-08 1988-06-30 Int Genetic Eng Polynucleotide molecule,a chimeric antibody with specificity for human b cell surface antigen,a process for the preparation and methods utilizing the same
DE3883899T3 (de) 1987-03-18 1999-04-22 Sb2 Inc Geänderte antikörper.
US5770701A (en) 1987-10-30 1998-06-23 American Cyanamid Company Process for preparing targeted forms of methyltrithio antitumor agents
US5606040A (en) 1987-10-30 1997-02-25 American Cyanamid Company Antitumor and antibacterial substituted disulfide derivatives prepared from compounds possessing a methyl-trithio group
US5750373A (en) 1990-12-03 1998-05-12 Genentech, Inc. Enrichment method for variant proteins having altered binding properties, M13 phagemids, and growth hormone variants
AU634186B2 (en) 1988-11-11 1993-02-18 Medical Research Council Single domain ligands, receptors comprising said ligands, methods for their production, and use of said ligands and receptors
CA2007238A1 (en) * 1989-01-13 1990-07-13 Nobuhiko Katunuma Anti-tryptase antibody and composition for treatment of aids using the same
DE3920358A1 (de) 1989-06-22 1991-01-17 Behringwerke Ag Bispezifische und oligospezifische, mono- und oligovalente antikoerperkonstrukte, ihre herstellung und verwendung
CA2025630A1 (en) 1989-09-22 1991-03-23 Nobuhiko Katunuma Human tryptase-like protein
CA2026147C (en) 1989-10-25 2006-02-07 Ravi J. Chari Cytotoxic agents comprising maytansinoids and their therapeutic use
US5208020A (en) 1989-10-25 1993-05-04 Immunogen Inc. Cytotoxic agents comprising maytansinoids and their therapeutic use
US5959177A (en) 1989-10-27 1999-09-28 The Scripps Research Institute Transgenic plants expressing assembled secretory antibodies
US6150584A (en) 1990-01-12 2000-11-21 Abgenix, Inc. Human antibodies derived from immunized xenomice
US6075181A (en) 1990-01-12 2000-06-13 Abgenix, Inc. Human antibodies derived from immunized xenomice
US5770429A (en) 1990-08-29 1998-06-23 Genpharm International, Inc. Transgenic non-human animals capable of producing heterologous antibodies
US5571894A (en) 1991-02-05 1996-11-05 Ciba-Geigy Corporation Recombinant antibodies specific for a growth factor receptor
DK0590058T3 (da) 1991-06-14 2004-03-29 Genentech Inc Humaniseret heregulin-antistof
GB9114948D0 (en) 1991-07-11 1991-08-28 Pfizer Ltd Process for preparing sertraline intermediates
EP0604580A1 (en) 1991-09-19 1994-07-06 Genentech, Inc. EXPRESSION IN E. COLI OF ANTIBODY FRAGMENTS HAVING AT LEAST A CYSTEINE PRESENT AS A FREE THIOL, USE FOR THE PRODUCTION OF BIFUNCTIONAL F(ab') 2? ANTIBODIES
US5587458A (en) 1991-10-07 1996-12-24 Aronex Pharmaceuticals, Inc. Anti-erbB-2 antibodies, combinations thereof, and therapeutic and diagnostic uses thereof
WO1993008829A1 (en) 1991-11-04 1993-05-13 The Regents Of The University Of California Compositions that mediate killing of hiv-infected cells
JPH07501451A (ja) 1991-11-25 1995-02-16 エンゾン・インコーポレイテッド 多価抗原結合タンパク質
WO1993016185A2 (en) 1992-02-06 1993-08-19 Creative Biomolecules, Inc. Biosynthetic binding protein for cancer marker
JP3095175B2 (ja) 1992-11-13 2000-10-03 アイデック ファーマシューティカルズ コーポレイション Ｂ細胞リンパ腫の治療のためのヒトｂリンパ球限定分化抗原に対するキメラ抗体と放射能標識抗体の療法利用
US5635483A (en) 1992-12-03 1997-06-03 Arizona Board Of Regents Acting On Behalf Of Arizona State University Tumor inhibiting tetrapeptide bearing modified phenethyl amides
US5780588A (en) 1993-01-26 1998-07-14 Arizona Board Of Regents Elucidation and synthesis of selected pentapeptides
CA2163345A1 (en) 1993-06-16 1994-12-22 Susan Adrienne Morgan Antibodies
US5595756A (en) * 1993-12-22 1997-01-21 Inex Pharmaceuticals Corporation Liposomal compositions for enhanced retention of bioactive agents
US5773001A (en) 1994-06-03 1998-06-30 American Cyanamid Company Conjugates of methyltrithio antitumor agents and intermediates for their synthesis
US5789199A (en) 1994-11-03 1998-08-04 Genentech, Inc. Process for bacterial production of polypeptides
US5731168A (en) 1995-03-01 1998-03-24 Genentech, Inc. Method for making heteromultimeric polypeptides
US5840523A (en) 1995-03-01 1998-11-24 Genetech, Inc. Methods and compositions for secretion of heterologous polypeptides
US5641870A (en) 1995-04-20 1997-06-24 Genentech, Inc. Low pH hydrophobic interaction chromatography for antibody purification
US5869046A (en) 1995-04-14 1999-02-09 Genentech, Inc. Altered polypeptides with increased half-life
US5712374A (en) 1995-06-07 1998-01-27 American Cyanamid Company Method for the preparation of substantiallly monomeric calicheamicin derivative/carrier conjugates
US5714586A (en) 1995-06-07 1998-02-03 American Cyanamid Company Methods for the preparation of monomeric calicheamicin derivative/carrier conjugates
US6267958B1 (en) 1995-07-27 2001-07-31 Genentech, Inc. Protein formulation
US5594116A (en) 1995-11-08 1997-01-14 Promega Corporation Tryptase polyclonal antibody and purification method for use in human tryptase immunoassay
GB9603256D0 (en) 1996-02-16 1996-04-17 Wellcome Found Antibodies
US5861264A (en) 1996-05-21 1999-01-19 Axys Pharmaceuticals, Inc. Anti-tryptase detection as a diagnostic for inflammatory diseases
US6171586B1 (en) 1997-06-13 2001-01-09 Genentech, Inc. Antibody formulation
JP2002506353A (ja) 1997-06-24 2002-02-26 ジェネンテック・インコーポレーテッド ガラクトシル化糖タンパク質の方法及び組成物
US6040498A (en) 1998-08-11 2000-03-21 North Caroline State University Genetically engineered duckweed
JP2001521909A (ja) 1997-10-31 2001-11-13 ジェネンテク・インコーポレイテッド 糖タンパク質グリコフォームを含む方法及び組成物
US6610833B1 (en) 1997-11-24 2003-08-26 The Institute For Human Genetics And Biochemistry Monoclonal human natural antibodies
AU760562B2 (en) 1997-12-05 2003-05-15 Scripps Research Institute, The Humanization of murine antibody
US6194551B1 (en) 1998-04-02 2001-02-27 Genentech, Inc. Polypeptide variants
IL138608A0 (en) 1998-04-02 2001-10-31 Genentech Inc Antibody variants and fragments thereof
DE69942021D1 (de) 1998-04-20 2010-04-01 Glycart Biotechnology Ag Glykosylierungs-engineering von antikörpern zur verbesserung der antikörperabhängigen zellvermittelten zytotoxizität
US6998260B1 (en) 1998-05-15 2006-02-14 Promega Corporation Recombinant proteolytic tryptases, active site mutants thereof, and methods of making same
US6274366B1 (en) 1998-05-15 2001-08-14 Promega Corporation Enzymatically-active recombinant human β-tryptase and method of making same
KR101077001B1 (ko) 1999-01-15 2011-10-26 제넨테크, 인크. 효과기 기능이 변화된 폴리펩티드 변이체
US6737056B1 (en) 1999-01-15 2004-05-18 Genentech, Inc. Polypeptide variants with altered effector function
DK2270149T3 (en) 1999-04-09 2016-05-09 Kyowa Hakko Kirin Co Ltd PROCEDURE TO CONTROL THE ACTIVITY OF IMMUNOLOGICAL FUNCTIONAL MOLECULE.
US7125978B1 (en) 1999-10-04 2006-10-24 Medicago Inc. Promoter for regulating expression of foreign genes
DE60022369T2 (de) 1999-10-04 2006-05-18 Medicago Inc., Sainte Foy Verfahren zur regulation der transkription von fremden genen in gegenwart von stickstoff
CA2388245C (en) 1999-10-19 2012-01-10 Tatsuya Ogawa The use of serum-free adapted rat cells for producing heterologous polypeptides
AU784983B2 (en) 1999-12-15 2006-08-17 Genentech Inc. Shotgun scanning, a combinatorial method for mapping functional protein epitopes
CA2395660A1 (en) 1999-12-29 2001-07-12 Immunogen, Inc. Cytotoxic agents comprising modified doxorubicins and daunorubicins and their therapeutic use
JP2003531588A (ja) 2000-04-11 2003-10-28 ジェネンテック・インコーポレーテッド 多価抗体とその用途
US7064191B2 (en) 2000-10-06 2006-06-20 Kyowa Hakko Kogyo Co., Ltd. Process for purifying antibody
CN102311986B (zh) 2000-10-06 2015-08-19 协和发酵麒麟株式会社 产生抗体组合物的细胞
US6946292B2 (en) 2000-10-06 2005-09-20 Kyowa Hakko Kogyo Co., Ltd. Cells producing antibody compositions with increased antibody dependent cytotoxic activity
US6596541B2 (en) 2000-10-31 2003-07-22 Regeneron Pharmaceuticals, Inc. Methods of modifying eukaryotic cells
DE60131456T2 (de) 2000-11-30 2008-07-10 Medarex, Inc., Milpitas Transchromosomale transgen-nagetiere zur herstellung von humanen antikörpern
NZ581474A (en) 2001-08-03 2011-04-29 Glycart Biotechnology Ag Antibody glycosylation variants having increased antibody-dependent cellular cytotoxicity
US20030157108A1 (en) 2001-10-25 2003-08-21 Genentech, Inc. Glycoprotein compositions
US20040093621A1 (en) 2001-12-25 2004-05-13 Kyowa Hakko Kogyo Co., Ltd Antibody composition which specifically binds to CD20
WO2003085102A1 (fr) 2002-04-09 2003-10-16 Kyowa Hakko Kogyo Co., Ltd. Cellule avec inhibition ou suppression de l'activite de la proteine participant au transport du gdp-fucose
AU2003236017B2 (en) 2002-04-09 2009-03-26 Kyowa Kirin Co., Ltd. Drug containing antibody composition
WO2003084570A1 (fr) 2002-04-09 2003-10-16 Kyowa Hakko Kogyo Co., Ltd. Medicament contenant une composition d'anticorps appropriee au patient souffrant de polymorphisme fc$g(g)riiia
EP1498491A4 (en) 2002-04-09 2006-12-13 Kyowa Hakko Kogyo Kk METHOD FOR INCREASING THE ACTIVITY OF AN ANTIBODY COMPOSITION FOR BINDING TO THE FC GAMMA RECEPTOR IIIA
PL373256A1 (en) 2002-04-09 2005-08-22 Kyowa Hakko Kogyo Co, Ltd. Cells with modified genome
WO2003085118A1 (fr) 2002-04-09 2003-10-16 Kyowa Hakko Kogyo Co., Ltd. Procede de production de composition anticorps
CA2488441C (en) 2002-06-03 2015-01-27 Genentech, Inc. Synthetic antibody phage libraries
US7361740B2 (en) 2002-10-15 2008-04-22 Pdl Biopharma, Inc. Alteration of FcRn binding affinities or serum half-lives of antibodies by mutagenesis
KR20070055625A (ko) 2002-12-16 2007-05-30 제넨테크, 인크. 이뮤노글로불린 변이체 및 이들의 용도
WO2004065416A2 (en) 2003-01-16 2004-08-05 Genentech, Inc. Synthetic antibody phage libraries
US7871607B2 (en) 2003-03-05 2011-01-18 Halozyme, Inc. Soluble glycosaminoglycanases and methods of preparing and using soluble glycosaminoglycanases
US20060104968A1 (en) 2003-03-05 2006-05-18 Halozyme, Inc. Soluble glycosaminoglycanases and methods of preparing and using soluble glycosaminogly ycanases
JPWO2005035586A1 (ja) 2003-10-08 2007-11-22 協和醗酵工業株式会社 融合蛋白質組成物
EP1705251A4 (en) 2003-10-09 2009-10-28 Kyowa Hakko Kirin Co Ltd PROCESS FOR PRODUCING ANTIBODY COMPOSITION BY RNA INHIBITION OF FUNCTION OF $ G (A) 1,6-FUCOSYLTRANSFERASE
LT2348051T (lt) 2003-11-05 2019-02-25 Roche Glycart Ag Cd20 antikūnai su padidintu fc receptoriaus prisijungimo giminingumu ir efektorine funkcija
CN1938046B (zh) 2003-11-06 2014-03-19 西雅图基因公司 能够与配体偶联的单甲基缬氨酸化合物
WO2005053742A1 (ja) 2003-12-04 2005-06-16 Kyowa Hakko Kogyo Co., Ltd. 抗体組成物を含有する医薬
KR20130041373A (ko) 2003-12-23 2013-04-24 제넨테크, 인크. 신규 항-ｉｌ１３ 항체 및 그 용도
NZ549040A (en) 2004-02-17 2009-07-31 Schering Corp Use for interleukin-33 (IL33) and the IL-33 receptor complex
DOP2005000039A (es) * 2004-03-26 2005-10-31 Aventis Pharma Inc Hidrocloruro de [4-(5-aminometil-2-fluoro-fenil)- piperidin-1-il]-(4-bomo-3-metil-5-propoxi-tiofen-2-il)-metanona como un inhibidor de la triptasa de mastocitos
WO2005097832A2 (en) 2004-03-31 2005-10-20 Genentech, Inc. Humanized anti-tgf-beta antibodies
US7785903B2 (en) 2004-04-09 2010-08-31 Genentech, Inc. Variable domain library and uses
KR100891620B1 (ko) 2004-04-13 2009-04-02 에프. 호프만-라 로슈 아게 항-ｐ-셀렉틴 항체
WO2006010492A1 (en) 2004-07-28 2006-02-02 Bayer Healthcare Ag Diagnostics and therapeutics for diseases associated with tryptase 1 (tps1)
GB0417487D0 (en) 2004-08-05 2004-09-08 Novartis Ag Organic compound
US7655229B2 (en) 2004-09-02 2010-02-02 Chan Andrew C Anti-FC-gamma RIIB receptor antibody and uses therefor
TWI309240B (en) 2004-09-17 2009-05-01 Hoffmann La Roche Anti-ox40l antibodies
DK1791565T3 (en) 2004-09-23 2016-08-01 Genentech Inc Cysteingensplejsede antibodies and conjugates
JO3000B1 (ar) 2004-10-20 2016-09-05 Genentech Inc مركبات أجسام مضادة .
ES2577292T3 (es) 2005-11-07 2016-07-14 Genentech, Inc. Polipéptidos de unión con secuencias hipervariables de VH/VL diversificadas y consenso
US20070237764A1 (en) 2005-12-02 2007-10-11 Genentech, Inc. Binding polypeptides with restricted diversity sequences
EP3366702B1 (en) 2005-12-13 2023-08-09 Eli Lilly And Company Anti-il-17 antibodies
WO2007134050A2 (en) 2006-05-09 2007-11-22 Genentech, Inc. Binding polypeptides with optimized scaffolds
EP2035456A1 (en) 2006-06-22 2009-03-18 Novo Nordisk A/S Production of bispecific antibodies
US7560530B1 (en) 2006-07-20 2009-07-14 Schering Corporation IL-33 receptor
PL2059533T3 (pl) 2006-08-30 2013-04-30 Genentech Inc Przeciwciała wieloswoiste
US20080226635A1 (en) 2006-12-22 2008-09-18 Hans Koll Antibodies against insulin-like growth factor I receptor and uses thereof
CN100592373C (zh) 2007-05-25 2010-02-24 群康科技(深圳)有限公司 液晶显示面板驱动装置及其驱动方法
SI2235064T1 (sl) 2008-01-07 2016-04-29 Amgen Inc. Metoda za izdelavo heterodimernih molekul - protitelesa fc z uporabo elektrostatičnih usmerjevalnih učinkov
KR20150002874A (ko) 2008-05-05 2015-01-07 노비뮨 에스 에이 항-ｉｌ-１７ａ／ｉｌ-１７ｆ 교차-반응성 항체 및 그의 사용 방법
WO2011031600A1 (en) 2009-09-10 2011-03-17 Schering Corporation Use of il-33 antagonists to treat fibrotic disease
DK2560683T4 (da) 2010-04-23 2022-08-29 Hoffmann La Roche Fremstilling af heteromultimeriske proteiner
TW201732294A (zh) 2010-12-16 2017-09-16 建南德克公司 關於ｔｈ２抑制作用之診斷及治療
UA117218C2 (uk) 2011-05-05 2018-07-10 Мерк Патент Гмбх Поліпептид, спрямований проти il-17a, il-17f та/або il17-a/f
US9212227B2 (en) 2012-04-30 2015-12-15 Janssen Biotech, Inc. ST2L antibody antagonists for the treatment of ST2L-mediated inflammatory pulmonary conditions
AR091069A1 (es) 2012-05-18 2014-12-30 Amgen Inc Proteinas de union a antigeno dirigidas contra el receptor st2
EP2913062B1 (en) 2012-10-24 2019-05-08 Japan Innovative Therapeutics, Inc. Therapeutic or prophylactic agent for retinopathy of prematurity and method of testing for retinopathy of prematurity
JO3532B1 (ar) 2013-03-13 2020-07-05 Regeneron Pharma الأجسام المضادة لمضاد انترلوكين-33 واستعمالاتها
EP2968454B1 (en) 2013-03-15 2019-02-13 Regeneron Pharmaceuticals, Inc. Il-33 antagonists and uses thereof
JP6715767B2 (ja) 2013-10-23 2020-07-01 ジェネンテック， インコーポレイテッド 好酸球性疾患の診断及び治療方法
US9758578B2 (en) 2013-12-26 2017-09-12 Mitsubishi Tanabe Pharma Corporation Human anti-IL-33 neutralizing monoclonal antibody
WO2015106080A2 (en) 2014-01-10 2015-07-16 Anaptysbio, Inc. Antibodies directed against interleukin-33 (il-33)
CA2960297A1 (en) 2014-11-10 2016-05-19 Genentech, Inc. Anti-interleukin-33 antibodies and uses thereof

Also Published As

Publication number Publication date
US10752703B2 (en) 2020-08-25
KR20190129040A (ko) 2019-11-19
JP2021098699A (ja) 2021-07-01
TW201835105A (zh) 2018-10-01
CO2019009787A2 (es) 2019-09-18
JP2023103257A (ja) 2023-07-26
CN110494453A (zh) 2019-11-22
MX2019009485A (es) 2019-11-05
RU2771485C2 (ru) 2022-05-04
PE20191548A1 (es) 2019-10-24
PH12019501872A1 (en) 2020-06-29
MA47459A (fr) 2019-12-18
RU2019127870A3 (uk) 2021-06-08
AR110873A1 (es) 2019-05-08
JP2020505927A (ja) 2020-02-27
MY197534A (en) 2023-06-21
US10738131B2 (en) 2020-08-11
AU2018217816A1 (en) 2019-08-15
CR20190387A (es) 2019-09-25
RU2019127870A (ru) 2021-03-10
US20180230233A1 (en) 2018-08-16
US20200325248A1 (en) 2020-10-15
CL2021002503A1 (es) 2022-04-22
KR102362006B1 (ko) 2022-02-14
CL2019002251A1 (es) 2019-11-29
TWI778018B (zh) 2022-09-21
CN110494453B (zh) 2023-05-26
CN116715775A (zh) 2023-09-08
BR112019016595A2 (pt) 2020-03-31
IL268249A (en) 2019-09-26
US20190367637A1 (en) 2019-12-05
SG11201907364WA (en) 2019-09-27
EP3580240A1 (en) 2019-12-18
JP6995127B2 (ja) 2022-02-04
US11939396B2 (en) 2024-03-26
CA3051700A1 (en) 2018-08-16
ZA201905023B (en) 2023-12-20
WO2018148585A1 (en) 2018-08-16

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA126574C2 (uk) Антитіло проти триптази, його композиція та застосування
TWI528974B (zh) 用於增加肌肉生長之組合物及方法
RU2737245C2 (ru) Способы диагностики и лечения, связанные с ингибированием тн2
US11512143B2 (en) Anti-HtrA1 antibodies and methods of use thereof
CN105307676A (zh) 抗il-4抗体和双特异性抗体及其用途
BR112015017338B1 (pt) Anticorpo humano terapêutico isolado ou sua porção de ligação ao antígeno do mesmo, seu uso e seu processo de produção, composição farmacêutica, molécula de ácido nucleico isolada, vetor de clonagem ou de expressão e micro-organismo transgênico
UA123774C2 (uk) Антитіла проти c5 та способи застосування
UA117608C2 (uk) Спосіб лікування еозинофільного захворювання у пацієнта шляхом застосування біспецифічного анти-il-13/il-17 антитіла
BR112020018571A2 (pt) Anticorpos isolados que se ligam a klk5, anticorpo que forma um epítopo termodinâmico quando ligado a klk5, anticorpos, ácido nucleico isolado, célula hospedeira, método para produzir um anticorpo, imunoconjugado, formulação farmacêutica, usos do anticorpo, método para tratar um paciente tendo uma doença, método para inibir a atividade biológica de klk5 em um indivíduo, anticorpo que especificamente se liga a klk5 humano
AU2016326738A1 (en) HIV antibody compositions and methods of use