UA122020C2

UA122020C2 - Спосіб модифікації високомолекулярної діанової епоксидної смоли

Info

Publication number: UA122020C2
Application number: UAA201811957A
Authority: UA
Inventors: Марія Каніа; Кінга Каламаж; Анна Хамерла; Томаш Сорока; Пшемислав Саржинскі
Original assignee: Цієх Живіце Сп. З О.О.
Priority date: 2017-12-18
Filing date: 2018-12-03
Publication date: 2020-08-25
Also published as: PL423925A1; EP3498749B1; RU2018141903A3; PL3498749T3; RU2018141903A; EP3498749A1

Abstract

Предметом винаходу є спосіб виготовлення високомолекулярної діанової епоксидної смоли з епоксидним еквівалентом 714-833, модифікованої фенольним і фосфітним антиоксидантами, під час синтезу з низькомолекулярної епоксидної смоли з епоксидним числом 0,440-0,510 моль/100 г і бісфенолу А, методом поліприєднання в безкисневій атмосфері, за наявності каталізатора фазового переходу. 1

Description

Предметом винаходу є спосіб модифікації високомолекулярної діанової епоксидної смоли, що використовується у гібридних порошкових фарбах.

Епоксидні смоли є сполуками хімічного твердіння, що принаймні містять дві епоксидні групи.

Сировиною для одержання епоксидних смол є прості поліфеноли, рідше використовують полігліколі та епіхлорогідрин або олігомери, що мають на кінцях епоксидні групи. До найпопулярніших смол належать епоксидні діанові смоли, одержані з діану (інакше кажучи бісфенолу А) і епіхлорогідрину. З огляду на різний ступінь поліконденсації смоли, як правило, поділяються на три групи: низькомолекулярні, середньомолекулярні та високомолекулярні. Для виготовлення порошкових епоксидних і гібридних фарб використовуються високомолекулярні смоли. До цієї групи смол належать тверді смоли з високою температурою розм'якшення (80- 150 "С) і низьким епоксидним числом (0,02-0,18 моль/100 г).

Існує декілька способів виготовлення високомолекулярних смол. За найдавнішим з них конденсація відбувається в масі (без розчинника) за температури вище 100 "С і за підвищеного тиску. Іншим з них є так званий спосіб крапельної конденсації. За цим способом, дотримуючись принципу безпосередньої конденсації діану з епіхлорогідрином, у середовищі водного розчину

Маон вводять до реакційного середовища захисний колоїд, завдяки чому смола, що з'явилася, не утворює суцільної густої маси, а формується у вигляді зависі з дрібними крапельками. За синтезу цим способом смол з більшою молекулярною масою і температурою розм'якшення 100 "Сб, до субстратів додають невелику кількість розчинника. Відомі також способи виготовлення високомолекулярних смол шляхом конденсації в розчині з використанням киплячих спиртів або кетонів як розчинників. Одним з найдавніших способів виготовлення "твердих" смол є проміжний спосіб, що також називають способом плавлення. Відповідно до нього низькомолекулярна епоксидна смола піддається реакції з розрахованою кількістю діану за підвищеної температури, зазвичай за наявності каталізаторів. Унаслідок поліприєднання відбувається подовження поліефірного ланцюга. Крім основної реакції приєднання епоксидних груп до фенолових груп можуть також відбуватись побічні реакції приєднання епоксидних груп до вторинних гідроксильних груп та реакція полімеризації епоксидних груп. Побічні реакції вважаються небажаними і несприятливо впливають на властивості кінцевого продукту. Їхня швидкість залежить від виду використаного каталізатора, його концентрації, молярного

Зо співвідношення смоли до діану та температури процесу. В реакції плавлення не виділяються жодні побічні продукти, завдяки чому спосіб не потребує операції очищення смоли (див. С2ИБ

Р., Вопсла-Тотав2ему»вкі 7., Репс7ек Р., РіеіїспомувкКі У. Спетіа і Тесппоїодіа 7уміс ерокзудомусі.

Мудампісїіма МайКкожо- Гесппіс2гпе, жмудапіє с2гмапе 2тієпіопе, УУаг52ама 2002).

Порошкові фарби - це речовини термічного твердіння на основі полімерів. Гібридні порошкові фарби - це вид фарб, у яких в'яжучою речовиною є епоксидно-поліефірні суміші у співвідношенні 80/20, 70/30, 60/40 і 50/50. Наприклад, співвідношення 60/40 - це співвідношення, що містить 60 95 насиченої поліефірної смоли і 40 95 епоксидної смоли у стехіометричному співвідношенні карбоксильних груп до оксиранових (епоксидних) груп.

Одним з багатьох суттєвих параметрів, що визначають якість порошкової фарби, є стійкість кольору під час затвердіння і неконтрольованого перегрівання в'яжучої речовини, наприклад, у разі поломки фарбувальної лінії. Для цього проводиться тест "Ометфакіпа".

Щоб отримати кінцевий продукт необхідного кольору, виробники насичених поліефірних смол для порошкових фарб використовують у синтезі антиоксиданти, що запобігають пожовтінню поліефіру під час синтезу. Додавання цих речовин має також вплив на стійкість кольору під час затвердіння порошкового покриття. У гібридному складі, де в'яжучою речовиною є суміш поліефір - епоксид, встановлено, що значну тенденцію до пожовтіння має епоксидна смола. Найбільша втрата кольору зустрічається у співвідношення 50/50 і 60/40. Разом з ростом температури затвердіння спостерігається пожовтіння покриття.

Пожовтіння епоксидної смоли під час затвердіння пов'язане з її будовою і властивостями.

Щоб мінімізувати пожовтіння покриття та втрати встановленого кольору, виробники порошкових фарб завжди використовують антиоксиданти, що додаються на етапі попереднього розмелювання. Суттєвим недоліком такого вирішення є відсутність можливості використовувати рідкі антиоксиданти і застосування дорожчих мікронізованих добавок.

Відповідно до винаходу під час одержання високомолекулярної діанової епоксидної смоли її модифікують антиоксидантами, задля обмеження процесу пожовтіння покриття у в'яжучій композиції, а саме, епоксидно поліефірної порошкової фарби, що складається з модифікованої епоксидної смоли, карбоксильної насиченої поліефірної смоли, пігменту, наповнювача, дегазатора і засобу, що покращує текучість, під час з'єднання в'яжучої речовини при температурі 180-220 "С, без необхідності додавання додаткових антиоксидантів на етапі бо виготовлення епоксидно поліефірної композиції порошкової фарби.

У лабораторії Сіесп КУО, а пізніше на виробничих лініях полімеризаційних смол хімічних заводів Сіесп Заглупа розробили спосіб модифікації епоксидної смоли "тип 3" шляхом введення стабілізуючих добавок (антиоксидантів) під час виробничого процесу, за відповідної температури і дотримання відповідних умов проведення процесу. Антиоксиданти, введені під час реакції, запобігають окисленню полімерів і подальшим змінам, таким як розпад і утворення прожилок у смолі під час процесу затвердіння покриття. Шляхом відповідної комбінації фенольних і фосфітних антиоксидантів має місце синергетичний ефект. Підбір відповідних умов проведення процесу і кількості антиоксидантів дозволив отримати стабільність під час синтезу, а саме, відсутність формування кольорових комплексів, що попередньо спостерігались під час роботи над винаходом.

Використання комбінації фенольних і фосфітних антиоксидантів для підвищення стійкості до зміни кольору під впливом температури розкривається у патентній документації, зокрема з

Японії (наприклад: УР7118568А, УРО025435А, ОР2001342240А, ОУР2014129464А, УР2015209509А,

УР2017031270А), але не стосовно до високомолекулярної діанової епоксидної смоли, виготовленої заявленим способом.

СТИСЛИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

Предметом винаходу є спосіб виготовлення високомолекулярної діанової епоксидної смоли з епоксидним еквівалентом 714-833, модифікованої фенольним і фосфітними антиоксидантами, під час синтезу з низькомолекулярної епоксидної смоли з епоксидним числом 0,440-0,510 моль/100 г ії бісфенолу А, методом поліприєднання в безкисневій атмосфері, за наявності каталізатора фазового переходу, концентрація якого в реакційній масі становить 0,05-0,5 Фо, переважно 0,1-0,33 95, а час перебігу реакції поліприєднання становить 60-360 хвилин, переважно 90-240 хвилин, у якому після додавання каталізатора фазового переходу, у процесі реакції поліприєднання в температурному діапазоні 150-220 "С, переважно 180-210 "С, додають сполуку або сполуки з групи фенольних та з групи фосфітних антиоксидантів.

Отримана таким чином епоксидна смола характеризується кількістю епоксидного числа у межах 0,120-0,140 моль/100 г їі колірністю 40 95 розчину бутилдігликолю нижче 100 одиниць за шкалою Хазена.

Переважно фенольні та фосфітні антиоксиданти додають в проміжку 10-200 хвилин, а переважно - 30-170 хвилин, після додавання каталізатора поліприєднання.

Для переважного втілення винаходу в першу чергу додають фенольний антиоксидант у кількості 0,05-0,5 95, переважно, 0,075-0,3 9о, а потім фосфітний антиоксидант у кількості 0,05- 0,4 96, переважно 0,075-0,25 Об.

Як фенольний антиоксидант переважно додавати тетракісІметилен(З3,5-ді-трет-бутил-4- гідроксигідроцинамат)|метан.

Як фосфітний антиоксидант переважно додають дифосфат біс(2,4-ді-трет- бутилфеніл)пентаеритрит.

Переважно як каталізатор фазового переходу в реакції поліприєднання використовувати четвертинну фосфонієву сіль, переважно, етилтрифенілфосфонію бромід, бутилтрифенілфосфоній-хлорид або тетрафенілфосфонію бромід.

ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

РЕЧОВИНИ

Антиоксиданти:

Приклади використання фенольних антиоксидантів:

А. Октадецил-3-(3,5-ді-трет-бутил-4-гідроксифеніл)пропіонат,

В. тріс(3,5-ді-трет-бутил-4-гідроксибензил)ізоціанурат,

С. біс(3-(5-трет-бутил-4-гідрокси-т-толіл)упропіонат|етиленбіс(оксиетиленовий), р. тетракісІметилен(З3,5-ді-трет-бутил-4-гідроксигідроцинамат)|метан,

Е. тіодіетилен бісц|3-(3,5-ді-трет-бутил-4-гідроксифеніл)пропіонаті.

Приклади використання фосфітних антиоксидантів:

Е. фосфіт тріс(2,4-ді-трет-бутилфеніл), б. дифосфат біс(2,4-ді-трет-бутилфеніл) пентаеритрит.

Каталізатори фазового переходу реакції поліприєднання: - четвертинні амонієві солі: тетрапропіламонію хлорид, тетрабутиламонію бромід, гексадецилтриметиламонію бромід, бензилтриетиламонію хлорид, - четвертинні фосфонієві солі: тетрапропілфосфонію хлорид, етилтрифенілфосфонію бромід, тетрабутилфосфонію бромід, бутилтрифенілфосфонію хлорид, тетрафенілфосфонію бромід.

ВИЗНАЧЕННЯ

Епоксидна смола "тип 3" - це тверда немодифікована діанова епоксидна смола з епоксидним еквівалентом 680-830 компанії Сіесп Заглупа 5.А.

Епоксидна модифікована смола "тип 3"- це тверда діанова епоксидна смола з епоксидним еквівалентом 714-833, модифікована відповідно до винаходу.

Колірність 40 95 розчину в бутилдігликолю за шкалою Хазена - бажаним є значення не більше 100 одиниць за шкалою Хазена.

Бутилдігликоль - діетиленгліколь моно бутиловий ефір, або 2-(2-бутоксиетокси)етанол.

Епоксидний еквівалент (анг. Ероху Едиїмаіепї УуеідйпО - визначає в грамах кількість смоли, яку містить один грам-еквівалент епоксидних груп (див.: Оебегтіпаййоп ої (Те ерохіде едиїмаїепі меїдні ої діусіау! еяпегз Бу ргоїюп тадпеїїйс гезопапсе зресіготеїгу, у. с. Богееу, С. Е. Богвгеу, А. с. Кшепбег, Іще А. сгееп, посилання: пир//рибз.асв.ога/доі/аьз5/10.1021/ас5001 ба0207|оитаІСоде-апснат)

М

А

М - молекулярна маса.

М - кількість епоксидних груп у молекулі.

Епоксидне число - це кількість грам-еквівалентів епоксидних груп у 100 г смоли.

ДЕ - це параметр, який визначає кількісну різницю між двома порівнюваними кольорами.

Зміна кольору визначається за формулою ЛЕ СІЕ76 у палітрі кольорів СІЕГ ар.

АБ - (5-1) (а; - ай (о -

В'язкість за 150 "С - Позначення згідно з РМ-ЕМ ІБО 2884-1. Конус Ме 2 при 50 обертах/хвилину.

Гідролізований хлор згідно з АБТМ - вміст легко гідролізованого хлору в епоксидній смолі.

Позначення згідно з АБТМ О 1726-87.

Поліефірна смола у співвідношенні 50/50 - це карбоксильна насичена поліефірна смола з кислотним числом І К-68-78 мгКконН/г, торгової марки 5 5501/1 (Сіесп Загупа 5.А).

Поліефірна смола у співвідношенні 60/50 - це карбоксильна насичена поліефірна смола з кислотним числом І К-55-65 мгкоОнН/г, торгової марки 55 6401/1 (Сіесп Заглупа 5.А).

ПРИГОТУВАННЯ ПОРОШКОВОЇ ФАРБИ

1. Рецептура фарби у співвідношенні 50/50

Зо для співвідношення 50/50 вУКЗбВР ...-:К(|: | 08 2. Рецептура фарби у співвідношенні 60/40 для співвідношення 60/40 вУКЗбВР ...-:К(|: | 08

Ктопов 2310 - титанове білило, що виконує функцію пігменту та наповнювача, виробництва фірми Кгопо5 Тіап стрн;

Сульфат барію Е - сульфат барію, наповнювач, виробництва фірми Заспйереп Спетіе сюртрн;

Бензоїн - засіб для деаерації;

ВУК 368 Р - засіб, що покращує текучість (англ. Іемейїпуд адайіме), виробництва фірми Вук-

Спетів СІтрН.

Загалом сам процес утворення порошкового покриття включає, послідовно: - запікання порошкової фарби; - деаерацію утвореного покриття (повітря, що знаходиться у об'ємі під час запікання фарби вилучають шляхом застосування засобу дегазації/деаерації); - зволоження основи; - розливання і вирівнювання покриття; - вулканізацію.

ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ:

Зважену кількість сировини змелюють в подрібнювачі РІГОТ З фірми Тпепто ЕПІесігоп

Согогаїйоп.

Спершу гомогенізовану суміш екструдують на двохшнековому екструдері РКІБМ Т5Е 16 за таких умов: температура 115 "С, оберти 200 об./хв., навантаження 50-60 95. Отриману стружку здрібнюють та змелюють на центробіжному подрібнювачі КЕТЗСН 2М100 ї просіюють через сито для отримання фракції «100 мкм. Фарбу напилюють методом Согопа на металеві панелі К- 36 фірми О-Рапеї з розмірами 0,9 х 76 х 152 мм. Металеві панелі, покриті порошковою фарбою, піддають застиганню в електричній печі ВІМОЕК ЕО 240, панель Мо 1 при температурі 180 С протягом 15 хвилин, панель Мо 2 при температурі 220 "С протягом 35 хвилин.

Тест "Омегракіпд" - полягає у визначенні рівня стійкості до зміни кольору під час тривалішого часу затвердіння за підвищеної температури.

Спосіб виконання:

Тест полягає у напиленні фарби на дві металеві панелі, та її подальшого термічного затвердіння. Для панелі Мо 1 при 180 "С протягом 15 хвилин, для панелі Мо 2 при 220 С протягом 35 хвилин. Після затвердіння обох панелей проводять вимірювання товщини покриття. Покриття повинно мати товщину в діапазоні 60-90 мкм. Потім на панелях Мо 1 ї Мо 2 визначають місця, де різниця товщини складає 3 мкм і вимірюють колір за допомогою спектрофотометра з використанням системи СІЕГаб. Після вимірювання підраховують значення

ДЕ за вищевказаною формулою.

Зо ПРИКЛАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВИНАХОДУ

Приклад 1

У скляний реактор обладнаний мішалкою, датчиком температури, джерелом азоту і зворотним холодильником, що виконує функцію деаерації, вводять 500 г низькомолекулярної епоксидної смоли з епоксидним числом 0,470 моль/100 г. Смолу в реакторі нагрівають до температури 125 "С постійно помішуючи за допомогою електричної нагрівальної чаші, потім додають 160 г бісфенолу А. Суміш речовин розмішують при температурі 115-130 "С аж до повного розчинення бісфенолу А. Після повного розчинення речовини при температурі 130 "С додають наважку каталізатору поліприєднання в кількості 0,15 95 у перерахунку на всю кількість речовини. Реакцію поліприєднання здійснюють при температурі 170-210 "С приблизно протягом 200 хвилин з використанням азотної подушки. Після закінчення поліприєднання смолу виливають на алюмінієву тацю. Продуктивність 99,9 96. Одержана таким чином епоксидна смола має такі параметри: - епоксидне число: 0,135 моль/100 г, - в'язкість при 150 "С: 3020 мПа:с, - колірність 40 95 розчину в бутилдігликолю за шкалою Хазена: 43.

У прикладах 2-5 описано приклади модифікації синтезу епоксидної смоли тип "3" фенольними і фосфітними антиоксидантами.

Приклад 2

У скляний реактор обладнаний мішалкою, датчиком температури, джерелом азоту і зворотним холодильником, що виконує функцію деаерації, вводять 500 г низькомолекулярної епоксидної смоли з епоксидним числом 0,470 моль/100 г. Смолу в реакторі нагрівають до температури 125 "С постійного помішуючи за допомогою електричної нагрівальної чаші, потім додають 160 г бісфенолу А. Суміш речовини розмішують при температурі 115-130 "С аж до повного розчинення бісфенолу А. Після повного розчинення речовини при температурі 130 "С додають наважку каталізатору поліприєднання в кількості 0,15 95 у перерахунку на всю кількість речовини. Реакцію поліприєднання здійснюють при температурі 170 - 210 "С приблизно протягом 200 хвилин з використанням азотної подушки. Через 155 хвилин після початку поліприєднання при температурі 170 - 210 "С додають перший антиоксидант (сполуку з групи фенольних антиоксидантів) у кількості 0,075 95 у перерахунку на всю кількість речовини. Через 60 15 хвилин після додавання фенольного антиоксиданта при температурі 170-210 "С додають другий антиоксидант (сполуку з групи фосфітних антиоксидантів) у кількості 0,06595 у перерахунку на всю кількість речовини. Реакційну суміш утримують при температурі 170-210 ще впродовж 30 хвилин. Після закінчення поліприєднання смолу виливають на алюмінієву тацю. Продуктивність 99,9 95. Одержана таким чином епоксидна смола має такі параметри: - епоксидне число: 0,134 моль/100 г; - в'язкість при 150 "С: 2963 мПа:с; - колірність 40 95 розчину в бутилдігликолю за шкалою Хазена: 50.

Приклад З

У хімічний реактор, обладнаний мішалкою і трубкою, що підводить азот на подушку, вводять 1900 кг низькомолекулярної епоксидної смоли з епоксидним числом 0,488 моль/100 г. Смолу в реакторі підігрівають дифузійно водною парою або олива-теплоносієм до температури 125 "с.

Після одержання необхідної температури за постійного помішування в реактор додають бісфенол А у кількості 655 кг. Потім суміш речовин помішують при температурі 115-130 "С впродовж 35-45 хвилин. Після повного розчинення речовини додають наважку каталізатору поліприєднання в кількості 0,15 905 у перерахунку на всю кількість речовини. Реакцію поліприєднання здійснюють при температурі 170-210 "С приблизно протягом 200 хвилин з використанням азотної подушки. Через 155 хвилин після початку поліприєднання при температурі 170-210 "С додають перший антиоксидант (сполуку з групи фенольних антиоксидантів) у кількості 0,075 96 у перерахунку на всю кількість речовини. Через 15 хвилин після додавання фенольного антиоксиданта при температурі 170-210 "С додають другий антиоксидант (сполуку з групи фосфітних антиоксидантів) у кількості 0,065 95 у перерахунку на всю кількість речовини. Реакційну суміш утримують при температурі 170-210 "С ще впродовж 30 хвилин. Після завершення поліприєднання смолу направляють на стрічку апарата для лускування, на якому здійснюють процес охолодження і лускування (дроблення) смоли.

Продуктивність 99,9 95. Одержана таким чином епоксидна смола має такі параметри: - епоксидне число: 0,134 моль/100 г; - в'язкість при 150 "С: 3863 мПа:с; - колірність 40 95 розчину в бутилдігликолю за шкалою Хазена: 27.

Приклад 4

Зо Виконують так само, як у прикладі Мо 2, але з додаванням лише одного антиоксиданту з групи фенольних антиоксидантів.

Приклад 5

Виконують так само, як у прикладі Мо 2, але з додаванням лише одного антиоксиданту з групи фосфітних антиоксидантів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Таблиця 1

Порівняння фізико-хімічних параметрів

З Епоксидне число В'язкість при 1507 Колірність 40 Шо розчину разок (моль/100 гі ІмПа-с) смоли в бутилдігликолю за шкалою Хазена) нини: пиши ХЕ: я ПОТ: ТЯ ПО: ПО нн инших, лиш ши т пи пили пол ши ши с ЕТ: я ПО СТ Я ПО У

Продовження таблиці 1

Таблиця 2

Склад і результати спектрофотометричних досліджень з В ДЕ ДЕ разок Виконання (фарбабомо) / (фарба 50/50) 1 |Приладїї | - 2 | - 5 | 207 | 167 2 |Приладїї | /- 2 Щ| - 5 | 172 | 165 3 |Приладї4 | (С 7777-7729 | 7 - 2 Дщ РУУ- 4 |Прилад2 | 0 | 8 | 148 | - |Прилад4 | ЕЕ | - | 222 | - 6 |Прилад4 | А | - | 203 | - 7 |Приладї4 | (0 | 2 ЮюЮюБичхи- 5 5Б5ю»"| 19585 | - '- 8 |Прилад2 | 0 | в | 218. | - 9 |Прилад2 | А | в | 217 | - '- |Прилад2 | 0 | 8 | 142 | - 11 |Прилад2 | 0 | 77777677 17711146 | 7777 - 12 | Приклад5./ | - | 8 | 202 | - '

ШО ПАНИ НИ ПО в синтезу, після додавання антиоксиданта 14 |Прилад3.ї | 0 | 8 | - ! 123 |Прилад3. | 0 2 | 8 9 | 106 | - 16 |Прилад3. | 0 2 | 8 | 142 | - 17 |Прилад3.ї | 0 2 | 8 9 | 105 | - 18 |Прилад3 | 0 2 | 8 | 099 9 Щ | - 5 Як показано у вищенаведеній таблиці 2 у зразках Мо 3, 5, 6, 7, 12, і 13, в яких використовують лише один з антиоксидантів, і в зразках Ме 8 ї 9, у яких використовують комбінацію антиоксидантів, значення параметру ЛЕ наближені до немодифікованих структур (зразки Ме 1 і Мо 2). Лише використання відповідної комбінації фенольного і фосфітного антиоксидантів, як у зразках Мо 4, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18 дозволяє одержати покриття більш 10 стійке до зміни кольору (ДЕ « 1,20). Під час робіт над винаходом, в умовах випробувань в реальному масштабі спостерігається значне пожовтіння смоли під час процесу її одержання вище потрібного колірного діапазону 100 "Н (таблиця 1 зразки Мо 15 і 16). Шляхом добору відповідних умов проведення синтезу, а саме, черговості і підбору відповідної кількості антиоксидантів, температури їх дозування, одержано стійкість кольору протягом усього часу 15 синтезу, разом зі спусканням смоли з реактора і лускуванням (таблиця 1, зразки Мо 17 і 18), а також хорошу стійкість до пожовтіння порошкових покрить (таблиця 2, зразки Мо 17 і 18).

Як видно з вищенаведеної таблиці 1, використання відповідних комбінацій фенольного і фосфітного антиоксидантів, переважно це є // тетракісІметилен(3,5-ді-трет-бутил-4- гідроксигідроцинамат)|метан і дифосфат біс(2,4-ді-трет-бутилфеніл) пентаеритрит дозволяє одержати покриття більш стійке до зміни кольору під час тривалішого часу затвердіння, за підвищеної температури, а також уможливлює отримання стійкого кольору смоли у процесі модифікації антиоксидантами, протягом усього часу синтезу, зливання смоли з реактора та її лускування. (с;

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб виготовлення високомолекулярної діанової епоксидної смоли з епоксидним еквівалентом 714-833, модифікованої фенольним і фосфітним антиоксидантами під час синтезу з низькомолекулярної епоксидної смоли з епоксидним числом 0,440-0,510 моль/100 г і бісфенолу А, методом поліприєднання в безкисневій атмосфері, за наявності каталізатора фазового переходу в реакції поліприєднання, концентрація якого в реакційній масі становить 0,05-0,5 95 мас., переважно 0,1-0,33 95 мас., а час реакції поліприєднання становить 600-360 хвилин, переважно 90-240 хвилин, який відрізняється тим, що після додавання каталізатора фазового переходу, у процесі реакції поліприєднання, в температурному діапазоні 150-220 "С, переважно 180-210 "С, додають сполуку або сполуки з групи фенольних антиоксидантів та сполуку або сполуки з групи фосфітних антиоксидантів.

2. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що фенольний та фосфітний антиоксиданти додають протягом 10-200 хвилин, переважно 30-170 хвилин, після додавання каталізатора поліприєднання.

З. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що в першу чергу додають фенольний антиоксидант у кількості 0,05-0,5 95 мас., переважно 0,075-0,3 9о мас., а потім додають фосфітний антиоксидант у кількості 0,05-0,4 95 мас., переважно 0,075-0,25 95 мас.

4. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що фенольним антиоксидантом є тетракисІметилен(З3,5-ди-трет-бутил-4-гідроксигідроцинамат)|метан.

5. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що фосфітним антиоксидантом є дифосфат біс(2,4-ди-трет-бутилфеніл)пентаеритриту.

6. Спосіб згідно з п. 1, який відрізняється тим, що за каталізатор фазового переходу в реакції поліприєднання використовують четвертинну фосфонієву сіль, переважно етилтрифенілфосфонію бромід, бутилтрифенілфосфонію хлорид або тетрафенілфосфонію бромід.

7. Спосіб згідно з п. 6, який відрізняється тим, що як каталізатор фазового переходу в реакції Зо поліприєднання використовують етилтрифенілфосфонію бромід.