UA70972C2 - 13-членні азаліди і їх застосування як антибіотиків - Google Patents

13-членні азаліди і їх застосування як антибіотиків Download PDF

Info

Publication number
UA70972C2
UA70972C2 UA2001053376A UA01053376A UA70972C2 UA 70972 C2 UA70972 C2 UA 70972C2 UA 2001053376 A UA2001053376 A UA 2001053376A UA 01053376 A UA01053376 A UA 01053376A UA 70972 C2 UA70972 C2 UA 70972C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
compounds
formula
compound
alkyl
alkenyl
Prior art date
Application number
UA2001053376A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Роберт Джон Рафка
Баррі Джеймс Мортон
Колмен Бренден Реген
Пітер Бертінато
Питер Бертинато
Джон Філіп Дірлам
Алан Елвуд Блайз
Карл Бернард Ціглер
Original Assignee
Пфайзер Продактс Інк.
Пфайзер Продактс Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Family has litigation
First worldwide family litigation filed litigation Critical https://patents.darts-ip.com/?family=22327457&utm_source=google_patent&utm_medium=platform_link&utm_campaign=public_patent_search&patent=UA70972(C2) "Global patent litigation dataset” by Darts-ip is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Application filed by Пфайзер Продактс Інк., Пфайзер Продактс Инк. filed Critical Пфайзер Продактс Інк.
Publication of UA70972C2 publication Critical patent/UA70972C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07HSUGARS; DERIVATIVES THEREOF; NUCLEOSIDES; NUCLEOTIDES; NUCLEIC ACIDS
    • C07H17/00Compounds containing heterocyclic radicals directly attached to hetero atoms of saccharide radicals
    • C07H17/04Heterocyclic radicals containing only oxygen as ring hetero atoms
    • C07H17/08Hetero rings containing eight or more ring members, e.g. erythromycins
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/70Carbohydrates; Sugars; Derivatives thereof
    • A61K31/7042Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings
    • A61K31/7052Compounds having saccharide radicals and heterocyclic rings having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. nucleosides, nucleotides
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/04Antibacterial agents
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P33/00Antiparasitic agents
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P33/00Antiparasitic agents
    • A61P33/02Antiprotozoals, e.g. for leishmaniasis, trichomoniasis, toxoplasmosis
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07HSUGARS; DERIVATIVES THEREOF; NUCLEOSIDES; NUCLEOTIDES; NUCLEIC ACIDS
    • C07H17/00Compounds containing heterocyclic radicals directly attached to hetero atoms of saccharide radicals

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Tropical Medicine & Parasitology (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Saccharide Compounds (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)
  • Pyridine Compounds (AREA)
  • Preparation Of Compounds By Using Micro-Organisms (AREA)
  • Pyrane Compounds (AREA)
  • Nitrogen Condensed Heterocyclic Rings (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу одержання сполук формули (1) і їх фармацевтично прийнятних солей. Сполуки формули (1) є антибактеріальними агентами, що можуть бути використані при лікуванні різноманітних бактеріальних і протозойних інфекцій. Винахід також стосується фармацевтичної композиції, що містить сполуки формули (1), і способів лікування бактеріальних і протозойних інфекцій шляхом призначення сполук формули (1). Винахід також стосується способу одержання сполук формули (1) і проміжних сполук, корисних в таких способах.

Description

ОС(О)С2-Сіо алкенілу, -ОС(О)С2-Сіо алкінілу, -М(водень, С1-Сто алкіл, Со-Сіо алкеніл або Со2-1іо алкініл)уС(0)(С1-
Сіо алкіл, С2-Сіо алкеніл або Со2-Сіо алкініл), -С(О)М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіюо алкеніл або С2-С10 алкініл)(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -М(водень, С1-Стіо алкіл, Со-С1іо алкеніл або Со-
Сіо алкініл)(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), С1-Сіо алкокси, Св-С1іо арилу і 510 членного гетероциклу; п є цілим числом від 0 до 5;
Ве є воднем або метилом; кожен В" є незалежно воднем, С1-Сго алкілом, С2-Сго алкенілом, С2-Сго алкінілом, -С(О)С1-Сго алкілом, -
С(О)С2-Сг2о алкенілом, -С(0)С2-Сго алкінілом, -С(О)М(Н)С1і-Стіо алкілом, -С(О)М(Н)С2-Сго алкенілом, -
С(ОМ(Н)С»-Сго алкінілом, -502(0)С1-Сго алкілом, -505(0)С2-Сго алкенілом, -502(0)С2-Сго алкінілом або -РО»2;
ВУ є воднем або метилом; пк Ів, сн
В в ТОВ
Веє Я ОС або 4"-оксокладінозилом; і
В! є С1-Сіо алкілом, С2-Сго алкенілом, С2-Сго алкінілом, ціано, -СН25(О)рСі-Сто алкілом, -«СН2З(О)рС2-Сто алкенілом, -СН2гЗ(О)рС2-Сто алкінілом, де р є цілим числом від 0 до 2, -СН2О(С1-Сіо алкілом), -СН2О(С2-Сто алкенілом), -«СНгО(С2-Сіо алкінілом), -«СНаМ(водень, С2-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл)(водень, Сі1-
Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -"СНг)т(Сев-Сіо арилом) або -(СНг)т5-10 членним гетероарилом), де т є цілим числом від 0 до 4, і де вищезгадані алкільний, алкенільний, алкінільний, арильний і гетероарильний замісники є, необов'язково, заміщеними від 1 до З замісників, що незалежно вибирають з галогену, ціано, нітро, трифторметилу, азидо, -С(О)С1-Сіо алкілу, -С(О)С2-Сіо алкенілу, -С(О)С2-Сто алкінілу, -
ОС(О)С1-Сіо алкілу, -ОС(О)С2-Стіо алкенілу, -ОС(О)С2-Стіо алкінілу, -М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або
С2-Сіо алкініл/С(0)(С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -С(О)М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-С1іо алкеніл або С2-Сіо алкініл)у(водень, С1-Стіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -М(водень, С1-Ст1о алкіл, С2-Счо алкеніл або С2-Сіо алкініл)у(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), Сі-Сіо алкокси, Св-С10 арилу або 5-10 членного гетероциклу, гідрокси, С1-Сє алкілу, Сі-Св алкокси, Све-Сіо арилу і 5-10 членного гетероарилу.
Представлений винахід в подальшому стосується сполуки формули 15: : місь
Сну Кк о р С щи ше а ен
Ми ть
М;
Сну ї 32 З й с о. і! Я педа
Сн со) або її фармацевтично прийнятної солі, де: а
Сн 23 о ся де 3 / й У б ож і і
В! є он » ацетилом, 3-М,М-диметиламіно-2-пропеноілом, й ; 1-М-метил-5-піразолілом, 3- піразолілом, 1-метил-М-З-піразолілом, 1-М-бензил-З-піразолілом, /1-М-(З-гідроксибензил)-З-піразоліл, 3- о
Н з ТхЬ Ге;
Суть
ЗА щ-м ч
З | щ ізоксазоліл, ма або ІФ; ;
В? є воднем або Сі-Са алкілом;
ВЗ є воднем, С1-Сто алкілом, С2-Сіо алкенілом, С2-Сто алкінілом, -(СНг)т(Се-Стіо арилом), -(СНг)т(Сев-Сто гетероциклом) або арилом, кожен, інший ніж водень, є, необов'язково, заміщеним від 1 до З замісників, що незалежно вибирають з галогену, ціано, нітро, трифторметилу, азидо, -С(0)С1-Стіо алкілу, -С(0)С2-Сіо алкенілу, -С(О)С2-Сіо алкінілу, -ОС(О)С1-Ст1о алкілу, -ОС(О)С2-Сзіо алкенілу, -«ОС(О)С2-Сіо алкінілу, -М(водень,
Сі-Стіо алкіл, Со-С1іо алкеніл або С2-Стіо алкініл)уС(О)(С1і-Стіо алкіл, С2-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -
С(О)М(водень, С1-Сто алкіл, Со-С1іо алкеніл або Сг-іо алкініл)(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-С1о алкініл), М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-1о алкеніл або С2-Сіо алкініл)(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-10 алкініл), Сі-Стіто алкокси, Св-Сіо арилу, 5-10 членного гетероциклу, гідрокси, метокси, С1-Стіо алкілу, Со2-10 алкенілу, С2о-Сіо алкінілу, 2-піридилу, З-піридилу, 4-піридилу, 2-піримідилу, 4-піримідилу, 2-піридилметилу, 3- піридилметилу, 4-піридилметилу, 2-піридилетилу, З-піридилетилу і 4-піридилетилу;
т є цілим числом від 0 до 4; кожен В" є воднем, -(СНг)т(Сев-Стіо арилом) або -(СНг)т(Се-Сіо гетероциклом), кожен, інший ніж водень, є, необов'язково, заміщеним від 1 до З замісників, що незалежно вибирають з галогену, ціано, нітро, трифторметилу, азидо, -С(О)С1-Сто алкілу, -С(О)С2-Стіо алкенілу, -С(О)С2-Сіо алкінілу, -ОС(О)С1-Сзо алкілу, -
ОС(О)Со2-о алкенілу, -ОС(О)С2-Стіо алкінілу, -М(водень, Сі1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл)/С(О)(С1-
Сіо алкіл, С2-Сіо алкеніл або Со2-Сіо алкініл), -С(О)М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіюо алкеніл або С2-С10 алкініл)(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -М(водень, С1-Стіо алкіл, Со-С1іо алкеніл або Со-
Сто алкініл)ух(водень, С1-Стіо алкіл, Со-Стіо алкеніл або С2-Стіо алкініл), Сі-Сто алкокси, Се-Сіо арилу і 5-10 членного гетероциклу; п є цілим числом від 0 до 5;
А є воднем або метилом; кожен В" є незалежно воднем, С1-Сго алкілом, С2-Сго алкенілом, С2-Сго алкінілом, -С(О)С1-Сго алкілом, -
С(О)С2-Сг2о алкенілом, -С(О)С2-Сго алкінілом, -С(О)М(Н)С1і-Сто алкілом, -С(О)М(Н)С2-Сго алкенілом, -
С(ОМ(Н)С»-Сго алкінілом, -505(0)С2-Сго алкілом. -502(0)С2-Сго алкенілом, -505(0)С2-Сго алкінілом або -РО2:;
ВУ є воднем або метилом;
Се
Де необ
В'є 7 осн, або 4"-оксокладінозилом; і
В! є альфа-розгалуженим С2-Св алкілом, алкенілом, алкінілом, алкоксиалкілом або алкілтіосалкільною групою, будь яка з яких може, необов'язково, бути заміщеною однією або більшою кількістю гідроксильних груп; С5-Св циклоалкілалкільною групою, де алкільна група є альфа-розгалуженою С2-Сз алкільною групою; Сз-
Св циклоалкільною або С5-Св циклоалкенільною групою, обидві з яких можуть, необов'язково, бути заміщеними метилом або однією або більшою кількістю гідроксилів, однією або більшою кількістю С1-Са алкільних груп або атомами галогену; або 3-6 членним кисне або сірковмісним гетероциклічним кільцем, яке може бути насиченим або повністю або частково ненасиченим і яке може, необов'язково, бути заміщеним однією або більшою кількістю С1-С4 алкільних груп або атомів галогену; або В!? є фенілом, який може бути, необов'язково, заміщеним, принаймні, одним замісником, що вибирають з С1-Са алкілу, С1і-Са алкілтіо, атомів галогену, гідроксилу, трифторметилу і ціано; або ВО може бути радикалом формули (а), який показано нижче; їюЬ (св и х ит ї х І Кк
ІЗ що х рреан /4 ноу Сн де У є О, 5 або -СН»-, а, Б, с, і а кожна незалежно є цілим числом від 0 до 2 і а-р--с-акв;
В"! є воднем або -ОН; і
ВЗ є С1-Сіо алкілом, С2-Сіо алкенілом, С2-Сзо алкінілом, ціано, -СН25(О)рС1і-Сто алкілом, -«СН2З(О)рС2-Счо алкенілом, -СН2гЗ(О)рС2-Сто алкінілом, де р є цілим числом від 0 до 2, -СН2Од(С1-Сіо алкілом), -СН2О(С2-Сто алкенілом), -«СНгО(С2-Сіо алкінілом), -«СНаМ(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл)(водень, Сі1-
Сто алкіл, С2-Сіо алкеніл або С2-Стіо алкініл), ««СНг)т(Св-С:іо арилом) або -««СНг)т(5-10 членним гетероарилом), де т є цілим числом від 0 до 4, і де вищезгадані алкільний, алкенільний, алкінільний, арильний і гетероарильний замісники є, необов'язково, заміщеними від 1 до З замісників, що незалежно вибирають з галогену, ціано, нітро, трифторметилу, азидо, С(О)С1-Сто алкілу, -С(О)С2-С1о алкенілу, -С(О0)С2-Сіо алкінілу, -
ОС(О)С1-Сіо алкілу, -ОС(О)С2-Стіо алкенілу, -ОС(О)С2-Стіо алкінілу, -М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або
С2-Сіо алкініл/С(0)(С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -С(О)М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-С1іо алкеніл або С2-Сіо алкініл)у(водень, С1-Стіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -М(водень, С1-Ст1о алкіл, С2-Счо алкеніл або С2-Сіо алкініл)(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), Сі-Сіо алкокси, Св-С10 арилу або 5-10 членного гетероциклу, гідрокси, С1-Свє алкілу, Сі-Св алкокси, Се-Сіо арилу і 5-10 членного гетероарилу, за винятком, що коли В" є Н, В" не є етилом.
Представлений винахід також стосується сполук формули 2: кснав сво. (сну л Й Ко ; щі ие | ро ше
Су, йо і що др че" осн п КО й 0 Ї й зі сн.
І Снує о о. ше або їх фармацевтично прийнятних солей, де: Х є -С(0)- або -«СН(ОВ-; і ре сов
І І сну осн, І І
В2 і В" є такими як зазначено вище, і ВЗ є 7" або 4"-оксокладінозилом; і
Во є Сі1-Сіо алкілом, С2-Сіо алкенілом, С2-Сто алкінілом, ціано, -СН25(О)рС1-Сто алкілом, -СН2З(О)рС2-Счо алкенілом, -СН2гЗ(О)рС2-Сто алкінілом, де р є цілим числом від 0 до 2, -СН2О(С2-Сіо алкілом), -СН2О(С2-Сто алкенілом), -СНгО(С2-Сіо алкінілом), -СНаМ(водень, С1-Сто алкіл, Со-С1о алкеніл або С2-Сіо алкініл)(водень, Сі1-
Сто алкіл, С2-Сіо алкеніл або С2-Стіо алкініл), ««СНг)т(Св-С:іо арилом) або -«СНг)т(5-10 членним гетероарилом), де т є цілим числом від 0 до 4, і де вищезгадані алкільний, алкенільний, алкінільний, арильний і гетероарильний замісники є, необов'язково, заміщеними від 1 до З замісників, що незалежно вибирають з галогену, ціано, нітро, трифторметилу, азидо, -С(О)С1-Сто алкілу, -С(О)С2-Сіо алкенілу, -С(О)С2-Сіо алкінілу, -
ОС(О)С1-Сіо алкілу, -ОС(О)С2-Сіо алкенілу, -ОС(О)С2-Сіо алкінілу, -М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або
С2-Сіо алкініл)С(0)(С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -С(О)М(водень, С1-Сіо алкіл, Со-С1іо алкеніл або С2-Сіо алкініл)ухводень, С2-Стіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), -М(водень, С1-Ст1о алкіл, С2-Счо алкеніл або С2-Сіо алкініл)(водень, С1-Сіо алкіл, Со-Сіо алкеніл або С2-Сіо алкініл), Сі-Сіо алкокси, Св-С10 арилу або 5-10 членного гетероциклу, гідрокси, С1-Свє алкілу, Сі-Св алкокси, Све-Сіо арилу і 5-10 членного гетероарилу.
Переважними сполуками формули 2 є такі, в яких В" і ВЗ є воднями, і ВУ є зе а сот г Дреннечя» осо сн осн,
Сполуки формули 1 і формули 2 переважно знаходяться в їх ізольованій або очищеній формі.
Винахід також стосується фармацевтичної композиції яка може використовуватись для лікування бактеріальної інфекції або протозойної інфекції у ссавця, риби або птаху, що містить терапевтично ефективну кількість сполуки формули 1, формули 2 або формули 15 або її фармацевтично прийнятну сіль і фармацевтично прийнятний носій.
Винахід також стосується способу лікування бактеріальної інфекції або протозойної інфекції у ссавця, риби або птаху, що полягає у призначенні згаданому ссавцю, рибі або птаху терапевтично ефективної кількості сполуки формули 1, формули 2 або формули 15 або її фармацевтично прийнятної солі.
В переважному втіленні, сполукою формули 1 є така в якій В! -
Сну. рокі ситу ом ; ВУ, В" і ВВ х водень; і ВЗ - 4"-((В13)3(ВУМСНег)кладінозил.
Під терміном "лікування", що використовується тут, якщо не вказано інше, розуміють лікування або попередження бактеріальної або протозойної інфекції, як передбачається способом представленого винаходу.
Як зазначено тут, якщо не вказано інше, термін "бактеріальна інфекція" або "протозойна інфекція" включають бактеріальні інфекції або протозойні інфекції, що властиві ссавцям, рибам і птахам, а також захворювання викликані цими бактеріальними інфекціями або протозойними інфекціями, що можуть лікуватись або попереджуватись призначенням антибіотиків, таких як сполуки представленого винаходу.
Такими бактеріальними інфекціями і протозойними інфекціями і захворюваннями викликаними цими інфекціями є наступний перелік: пневмонія, отит середньої оболонки стінки кровоносної судини, синусит, бронхіт, тонзиліт або мастоїдит, що викликані інфекціями бігеріососсив5 рпештопіає, Наєторнпіїиз іпПшепгає,
МогахеїПа саїйагтнаїїв, Зіарпіососсиє айгеиз або Реріозігеріососсив зрр.: фарингіт, ревматоїдна лихоманка і гломерулонефрит, що викликані інфекцією бігеріососсиз руодепев5, стрептококами Груп С і с, Сіозіайт діріпегпіає або Асііпорасіїне паєтоїйісит; респіраторне захворювання, що викликане інфекціями Мусоріазта рпейтопіає, Іедіопейа рпешторніа, Згеріососсив рпейтопіає, Наєторпйе іпйеплає або СпПіатуаїіа рпештопіає; нескладна інфекція шкіри і м'яких тканин, гнійник або остеомієліт і пологова лихоманка, що викликані інфекціями їарпуіососсиз ашгеи5, зкоогульованими-позитивними стафілококами (наприклад, 5.ерідегтіадів, 5.петоїйісив, та і), Зпнеріососсиє руодепез, Бігеріососсиз адаїіасіає, стрептококальними групами С-Е (мілкі-колонії стрептококів), віридансними стрептококами, Согуперасієпйцт тіпиівзвітит,
Сіовігідіпт в5рр., або ВапопеЇйа Ппепзеіає; нескладна гостра інфекція сечовивідних шляхів, що викликана
Зарпуіососсив заргорпуїйсиз або Епієгососсив 5рр.; уретрит і цервецит; і захворювання, що передається статевим шляхом, що викликані інфекціями Спіатуаїйа ігаспотаїййв, Наєторніше аисгеуї, Тееропета раїїїдит,
Огеаріазта игеаїуйсит або Меїзегпіа допоітпєає; захворювання, що викликане токсинами наступних інфекцій 5. айгєи5 (харчове отруєння і синдром токсичного отруєння), або стрептококами Груп А, В 'ї С; виразковикликаємі інфекції Неїїсобрасіег ріїогі; синдром постійної лихоманки, викликаний інфекцією Воітеїїа геситепіїв; хвороба Ліма, що викликана інфекцією Во!їтеїїа ригддогегт, кон'юнктивіт, кератит і дакроцистіт, що викликані інфекціями СПіІатуайа ігаспотаїййв, Меїввзепа допогппоєає, 5.ацгеив, 5.рпейтопіає, 5.руодепев,
Н.іпйшепгає або І івіепйа зрр.: захворювання розсіяння Мусобасіегпшт амішгп комплексу (МАС), що викликані інфекцією Мусорасієйцт амішт або Мусобасієпит іпігасеїІшШіаге; гастроентерит, що викликаний інфекцією
Сатру!обасієг |ве)ипг, кишкова протозоа викликана інфекцією Стуріозрогідіит 5рр.; одонтогенна інфекція, що викликана інфекцією вірідансних стрептококів; постійний кашель, що викликаний інфекцією Вогаєгїеїа репизвзів; газова гангрена, що викликана інфекцією Сіозвіпаішт репііпдеп5 або Васієгоїдев 5рр.; і атеросклероз або кардіоваскулярне захворювання, що викликані інфекцією Спіатуаїа рпештопіає. Бактеріальні інфекції і протозойні інфекції і захворювання, що викликаються такими інфекціями, можуть бути вилікувані або попереджені у тварин і такими захворюваннями є: бичаче респіраторне захворювання, що викликане інфекцією Р.наєт., Р.тиносіда, Мусоріазта роміз або Вогаєїе|йІіа грр.; захворювання на брюшний тиф самиць, що викликане інфекцією Е.соїї або протозойним (наприклад, кокадія, криптоспорідія, та і.); мастит молочних залоз, що викликаний інфекцією барі. айгєив, бігер, ибегів, Зігер, адаіасіає, бігер, дуздаїіасііає, КіерзієПа 5рр.. Согуперасієпйцт або Епіегососсиз 5рр.; респіраторне захворювання свиней, що викликане А.рієицго.,
Р.Миїюосіда або Мусоріазта зрр.; захворювання брюшини свиней, що викликане інфекцією Е.соїі, І ахмувопіа іпігасеїШіагіз, ЗаітопейПа або Зегриїїпа пусдуізіпіепає; гноїння копит, що викликане інфекцією ЕРизобрасіегійт врр.; метрит самиць, що викликане інфекцією Е.соїї; волосяні нарости, що викликані інфекцією Ризобасіейит песгорпогит або Васіегоїдез подозив; почервоніння очей, що викликане інфекцією Могахеїа ромів; передчасні пологи, що викликані протозойними (наприклад, неоспоріум); інфекція сечовивідних шляхів у собак і котів, що викликана інфекцією Е.соїї, інфікування шкіри і м'яких тканин у собак і котів, що викликане інфекцією ар. ерідептідів, Зарп. Міептеадіив, соадшазе пед. Єїарп або Р.типосіда і інфекції зубів і ротової порожнини у собак і котів, що викликані інфекцією АїІсаїїдеп5 зрр., Васіегоїдез зрр., Сіовіпйдішт врр., Епіегорасієг зрр.,
Еибасіепит, Реріозігеріососсив, Рогрпуготопах або Ргемоїе!|Іа. Інші бактеріальні інфекції і протозойні інфекції і захворювання, що викликаються такими інфекціями, можуть виліковуватись або попереджатись згідно із способом представленого винаходу відповідно до описаного 9У.Р.Запіога єї аіІ., "Те бЗапіога Спціде То
Апіїтісгоріа! Тнегару", 261 Еайіоп, (Апіїтістгоріа! Тнегару, Іпс., 1996).
Представлений винахід також стосується способу одержання сполуки формули 1, особливо, в якій ВУ, В' і
ВЗ є воднями, і В! знаходиться в транс положенні відносно метальної групи в позиції 11 сполуки формули 1, або її рармацевтично прийнятної солі, який полягає у взаємодії сполуки формули 5:
Ї МСНу;
Нв, сн Сн й Н
Ной саке отче й Ї с СН, їз Гео зро» і де В? є такою, як зазначено для формули 1;
В? є альфа-розгалуженим Сі-Св алкілом, алкенілом, алкінілом, алкоксиалкілом або алкілтіоалкільною групою, будь яка з яких може, необов'язково, бути заміщеною однією або більшою кількістю гідроксильних груп; С5-Св циклоалкілалкільною групою, де алкільна група є альфа-розгалуженою С2-Сз алкільною групою; Сз-
Св циклоалкільною або С5-Св циклоалкенільною групою, обидві з яких можуть, необов'язково, бути заміщеними метилом або однією або більшою кількістю гідроксилів, однією або більшою кількістю С1-Са алкільних груп або атомами галогену; або 3-6 членним кисне або сірковмісним гетероциклічним кільцем, яке може бути насиченим або повністю або частково ненасиченим і яке може, необов'язково, бути заміщеним однією або більшою кількістю С1-С. алкільних груп або атомів галогену; або В? є фенілом, який може бути, необов'язково, заміщеним, принаймні, одним замісником, що вибирають з Сі1-Са алкілу, С1-Са алкілтіо, атомів галогену, гідроксилу, трифторметилу і ціано; або В'9 може бути радикалом формули (а), який показано нижче; . рани ш ; й лк К -нн У
Еш х І що вн свй, де У є О, 5 або -СН»-, а, Б, с, і а кожна незалежно є цілим числом від 0 до 2 і а-р--с-акв;
В" є воднем або -ОН, з кислотою або основою, з утворенням сполуки формули 1.
Представлений винахід в подальшому стосується способу одержання сполуки формули 1, особливо, в якій Ве, В" і ВУ? є воднями, і В! знаходиться в транс положенні відносно метильної групи в позиції 11 сполуки формули 1, або її фармацевтично прийнятної солі, який полягає у нагріванні сполуки формули 5 в присутності розчинника, з утворенням сполуки формули 1.
Представлений винахід також стосується способу одержання сполуки формули 15, особливо, в якій Не, В" і ВЗ є воднями, і В! знаходиться в транс положенні відносно метильної групи в позиції 11 сполуки формули 15, або її фбрармацевтично прийнятної солі, який полягає у взаємодії сполуки формули 5:
МіСнУ»
Сн; Ї
Що Но. калові
НО, іх. сно он, "Ї Х
Ей ч ; сей чо,
ЕЕ о, а «де рев 5 де В? є такою, як зазначено для формули 15;
В? є альфа-розгалуженим Сг2-Св алкілом, алкенілом, алкінілом, алкоксиалкілом або алкілтіоалкільною групою, будь яка з яких може, необов'язково, бути заміщеною однією або більшою кількістю гідроксильних груп; С5-Св циклоалкілалкільною групою, де алкільна група є альфа-розгалуженою С2-Сз алкільною групою; Сз-
Св циклоалкільною або С5-Св циклоалкенільною групою, обидві з яких можуть, необов'язково, бути заміщеними метилом або однією або більшою кількістю гідроксилів, однією або більшою кількістю С1-Са алкільних груп або атомами галогену; або 3-6 членним кисне або сірковмісним гетероциклічним кільцем, яке може бути насиченим або повністю або частково ненасиченим і яке може, необов'язково, бути заміщеним однією або більшою кількістю С1-С4 алкільних груп або атомів галогену; або В!? є фенілом, який може бути, необов'язково, заміщеним, принаймні, одним замісником, що вибирають з Сі1-Са алкілу, С1-Са алкілтіо, атомів галогену, гідроксилу, трифторметилу і ціано; або ВС може бути радикалом формули (а), який показано нижче; рака Сн / и х
З 4 г х ак | у;
І Й х Ша й їх ее де У є О, 5 або -СНе-, а, Б, с, і а кожна незалежно є цілим числом від 0 до 2 і а-р--с-акв;
В"! є воднем або -ОН, з кислотою або основою, з утворенням сполуки формули 15. Представлений винахід в подальшому стосується способу одержання сполуки формули 15, особливо, в якій ВУ, В" і ВЗ є воднями, і В' знаходиться в транс положенні відносно метильної групи в позиції 11 сполуки формули 15, або її фармацевтично прийнятної солі, який полягає у нагріванні сполуки формули 5 в присутності розчинника, з утворенням сполуки формули 15.
Переважними сполуками формули 5 є такі в яких В"? є етилом, ізопропілом, циклопропілом, втор-бутилом, циклобутилом, циклопентилом, метилтіоетилом або фурилом, і В"! є воднем; і ті в яких В'Є є циклопропілом або циклобутилом, і В"! є -ОН.
Представлений винахід також стосується вищезгаданих сполук формули 5 які, як зазначено вище, є корисними при одержанні вищезгаданих сполук формули 1 або 15 і їх фармацевтично прийнятних солей.
Під терміном "гідроксизахисна група", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти ацетил, бензилоксикарбоніл і різноманітні гідроксизахисні групи добре відомі середньому спеціалісту в цій галузі, включаючи групи описані Т. МУ. Стеепе, Р.Сх.М. МЛ, "Ргоїесіїме Стоцрз Іп Огдапіс Зупіпезів," (О.М Пеу 8
Зопв, 1991).
Під терміном "галоген", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти хлор, фтор, бром та йод.
Під терміном "алкіл", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти насичені моновалентні вуглеводневі радикали, які мають лінійний, розгалужений або циклічний ланцюги. Такими циклічними ланцюгами є циклопропіл, циклобутил і циклопентил. Алкільні групи можуть містити один або два подвійних або потрійних зв'язків. Зрозуміло, що у випадку циклічних замісників, згадана алкільна група, має принаймні три атоми вуглецю, і випадку, коли алкільна група містить подвійний або потрійний вуглець-вуглецевий зв'язок, вказана алкільна група містить принаймні два атоми вуглецю.
Під терміном "алкокси", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти -О-алкільну групу, в якій алкіл такий, як зазначено вище.
Під терміном "арил", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти органічний радикал похідне від ароматичних вуглеводнів у якому відсутній один водень, такий як, феніл або нафтил, також як і бензоконденсовані карбоциклічні замісники, такі як 5,6,7, 8-тетрагідронафтил.
Під терміном "4-10 членний гетероцикл", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти ароматичну або неароматичну гетероциклічну групу, що містить один або більшу кількість гетероатомів, що вибирають з групи, що містить 0, 5 і М, в якій кожна гетероциклічна група містить 4-10 атоми в цій циклічний системі. Під неароматичними гетероциклічними групами розуміють групи, що містять тільки 4 атоми в кільці, але ароматичні гетероциклічні групи повинні містити, принаймні, 5 атомів в кільці. Під гетероциклічною групою розуміють бензоконденсовані циклічні системи і циклічні системи заміщені одним або більшою кількістю замісників. Наприклад, 5 членною гетероциклічною групою є тіазоліл, і наприклад, 10 членною гетероциклічною групою є хінолініл. Прикладами неароматичних гетероциклічних груп є піролідиніл,
піперидин, морфолін, тіоморфолін і піперазиніл. Прикладами ароматичних гетероциклічних груп є піридиніл, імідазоліл, піримідиніл, піразоліл, тіазоліл, піразиніл, тетразоліл, фурил, тієніл, ізоксазоліл і тіазоліл. До гетероциклічних груп, що мають приконденсоване бензольне кільце, слід віднести хроман, бензодигідрофуран і бензоімідазоліл. Під гетероциклічними групами, що мають один або більшу кількість замісників, слід віднести фталімід і урацил.
Під терміном "5-10 членний гетероарил", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти ароматичну гетероциклічну групу, що містить один або більшу кількість гетероатомів, що вибирають з групи, що містить ОС, 5 і М, в якій кожна гетероциклічна група містить 5-10 атоми в цій циклічний системі. Прикладами придатних 5-10 членних гетероарильних груп є піридиніл, імідазоліл, піримідиніл, піразоліл, (1,2,3,)- і (1,2,4)- триазоліл, піразиніл, тетразоліл, фурил, тієніл, ізоксазоліл, оксазоліл, піроліл і тіазоліл.
Термін "дезозамініл", що використовується тут, якщо не вказано інше, стосується групи: щен
Х о Сн
Термін "кладінозил", що використовується тут, якщо не вказано інше, стосується групи: сно сн;
Термін "4"-((В'ХН'ЗБІСН2)кладтнозил", що використовується тут, якщо не вказано інше, стосується групи: вк йо ж СНАКВР ЦИ) ве їх ОН сн сн
Термін "4"-оксокладінозил", що використовується тут, якщо не вказано інше, стосується групи: р р у ш
Термін "ізольована або очищена форма", що використовується тут, якщо не вказано інше, означає виділену або очищену від реакційної суміші, наприклад, реакційну суміш, що містить вихідний 15-членний азалід, очищають до вмісту сполуки формули 1. принаймні, приблизно 9595; бактеріальну культуру або бульйон; або природну, наприклад, рослинні або тваринні джерела, використовуючи загальновідомі методики очищення, такі як хроматографію, перекристалізацію і інші відомі спеціалістам в цій галузі, також як і методи описані тут.
Під фразою "фармацевтично прийнятна сіль(солі)", що використовується тут, якщо не вказано інше, слід розуміти солі кислотних або основних груп, що можуть бути присутні в сполуках представленого винаходу.
Сполуки представленого винаходу основної природи здатні до утворення широкого переліку солей з різноманітними неорганічними і органічними кислотами. Кислоти, що можуть використовуватись для одержання фармацевтично прийнятних кислотноадитивних солей таких основних сполук представленого винаходу з утворенням не токсичних кислотноадитивних солей, наприклад, солей, що містять фармакологічно прийнятні аніони, такі як гідрохлоридний, гідробромідний, гідройодидний, нітратний, сульфатний, бісульфатний, фосфатний, кисло-фосфатний, ізонікотинатний, ацетатний, лактатний, саліцилатний, цитратний, кисло-цитратний, тартратний, пантотенатний бітартратний, аскорбатний, сукцинатний, малеатний, гентисинатний, фумаратний, глюконатний, глукоранатний, сахаратний, форміатний, бензоатний, глутаматний, метансульфонатний, етансульфонатний, бензолсульфонатний, п-толуолсульфонатний та памоатний (наприклад, 1,1-метилен-біс-(2-гідрокси-З-нафтоат)). Сполуки представленого винаходу, що містять аміно замісники можуть утворювати фармацевтично прийнятні солі з різними амінокислотами, на додаток до кислот перелічених вище.
Переважно, сполуки формули 1 можуть бути використані в якості антибактеріальних і антипротозойних агентів, коли їх змішати з сполуками формули 5. В такому випадку, співвідношення сполуки формули 1 і сполуки формули 5 знаходиться в інтервалі від приблизно 2:98 до приблизно 40:60.
Сполуки представленого винаходу кислої природи здатні утворювати основні солі з різноманітними фармацевтично прийнятними катіонами. Прикладами таких солей є солі лужних і лужноземельних металів і, особливо, кальцієві, магнієві, натрієві і калієві солі сполук представленого винаходу.
Деякі сполуки представленого винаходу можуть мати асиметричний центр і існувати в різноманітних енантіомерних і діастероомерних формах. Цей винахід стосується використання всіх оптичних ізомерів і стеріоїзомерів сполук представленого винаходу і їх сумішей, а також всіх фармацевтичних композицій і способів лікування, що їх містять або в яких вони використовуються.
Представлений винахід також включає сполуки представленого винаходу і їх фармацевтично прийнятні солі, де один або більше атомів водню, вуглецю або інші атоми замінені їх ізотопом. Такі сполуки можуть бути корисні для дослідницьких і діагностичних цілей, дослідженні фармакокінетики метаболізму і у вивченні зв'язування.
Представлений винахід може бути зрозумілий більш повно з посиланням на детальний опис винаходу і ілюстративні приклади, які призначені не для обмеження втілень винаходу.
Детальний опис винаходу
Сполуки представленого винаходу можуть бути одержані згідно з Схемами 1 і 2, що приведені далі, і описом що приведений нижче. В наступних Схемах, принаймні якщо не вказано інші, замісники В', В2, В», ВУ,
В», Ве, В", ВВ, ВУ, ВО, ВВ, ВЗ, ДЯ і Д"5 є такими як зазначено вище.
Схема 7
Мен з юю, ле чт
ТИ А ноу сов, то сну ду мно я си нахох МеОН маде ке: о, ав овнй че о о "он с-к Сн к щіСньь он ОЇ и НЯ.
М І . як сне А, нен) обу тен, її ! ,, р р-твсх Манго», сн сн, пода ан но ій В дк сь Вода, ацетон пу о Е 7» сво Со т
Схема т Фродовження) мств «зе
НО,
М ни ве і: "Де НИ й щи ча ее: в, і. Ман ПЯЕ З. де сну й Я сн; петнттннннттнтннкннтяннрю БО з» кпадінозий у У б, -. Ст етипентіколь. ї сн о тон сн Сбву
Схма 2 се усне ск і 5.де сей я Не кове
Нехевндних СЕНАТ Ло що З 00 ет тков, як Н в, ач ря св Оюсююму ог що яй Несная я аю р Кох зе й и
Ки. ди ди ще 7
Й х пет й ро щ оо он з бе вон ль ме щи 1 її ще І Іст ку Лесв ай ек Й щі й -
Й й зу зреметунісуєьфючно що па тн кл ше ве в осв, скаут
Шк є сть І вч пе щь 1 схемах У Продовжимо, 0 їж св»
ТУ ні ї зи і : ве с ие ЧА ши КИ ов не і і вах дн М ст У те сни ЯК св бу
Ше тб
Б
МЕМ де іще
Б
«Нд і : ск 1 Ц Ї
М, Н
Ко Ж. ЕВ ля
Ед о, Ж т Ва ЗДА КА НО ідююжкн я й й й а
БОС ю
Ах х й ов
Сполуки представленого винаходу досить легко одержуються, з посиланням на Схему 1 вище, вихідні сполуки формули 6 легко одержуються або з комерційних джерел або використовуючи звичайні органічні синтези. Переважно сполукою формули 6 є еритроміцин А (В'є-етил; В'/--ОН). Сполуки формули 6 перетворюють у сполуки формули 5, де ВУ: кладінозилом за відомими методами, такими як ті, що описані в патентах США Мо4474768 і 4517350. Зазвичай, сполуки формули 6 обробляють гідроксиламіном в присутності основи, переважно неорганічної основи, такої як бор гідрид, або карбонат лужного металу, або карбонат лужноземельного металу, в присутності води і водорозчинного органічного розчинника з одержанням оксимів, сполук формули 7.
Переважно сполукою формули 7 є така, в якій В'є-етилом і В'--ОН. Переважно, неорганічною основою є карбонат натрію, і водорозчинним органічним розчинником є метанол. Сполуки формули 7 обробляють водною основою і реагентом, що перетворює гідроксильну групу оксиму сполук формули 7 в групу, що відходить, в кінці кінців, одержуючи іміноетерні сполуки формули 8. Реагенти, що використовуються при цьому включають, але не обмежуються, п-толуолсульфонілгалоїди або ангідриди, метансульфонілгалоїди або ангідриди, трифторметансульфонілгалоїди або ангідриди, п-бромбензолсульфонілгалоїди або ангідриди, і їм подібні. Переважно, реагентом є п-толуолсульфонілхлорид. Переважно сполуками формули 8 є такі, в яких
В'о-етил і В"!--ОН. Сполуки формули 8 відновлюють використовуючи звичайний гідридний відновлюючий агент, переважно боргідрид натрію, одержуючи сполуки формули 5, де В? є кладінозилом. В переважному втіленні, сполукою формули 5 є дезметилазитроміцин.
Сполуки формули 5 перетворюють у сполуки формули 1 за методами, що тут описані. Спеціалісту в цій галузі повинно бути зрозуміло, що сполуки формули 5 перетворюють у сполуки формули 1, де В' знаходиться
Сну ун в транс положенні відносно метильної групи в позиції 11 формули 1, і є он ; В2- метил; Ве, В" і В8-
Сто Ов водні; і ВЗ- кладінозил. Сполуки формули 1, де В'!- он х Вг- метил; Вб В" і В8- водні; і Во- кладінозил можуть в подальшому бути перетворені у інші сполуками формули 1 і у сполуки формули 2, використовуючи традиційні органічні синтези і використовуючи методи, що тут описані.
Сполуки формули 5 перетворюють у сполуки формули 15 за методами, що тут описані. Спеціалісту в цій галузі повинно бути зрозуміло, що сполуки формули 5 перетворюють у сполуки формули 15, де В! сне ви ве. ие знаходиться в транс положенні відносно метильної групи в позиції 11 формули 15, і є он ; 82: метил;
ЄНу В! ве
Ве, В" ії ВВ: водні; і ВУ: кладінозил. Сполуки формули 15, де В!- он ; 82 метил; В, В" і В8- водні; і до: кладінозил можуть в подальшому бути перетворені у інші сполуками формули 15 і у сполуки формули 2, використовуючи традиційні органічні синтези і використовуючи методи, що тут описані.
Спеціалісту в цій галузі повинно бути зрозуміло, що на додаток до сполук формули 6, інші 14-членні макроліди чутливі до реакції збільшення кільця Бекмана, такі як, наприклад, еритроміцин В, еритроміцин С і кларитроміцин, можуть бути перетворені у попередники очикуємих 13-членних азалідів представленого винаходу.
Коли потрібні сполуки формули 1, в яких НЗ-4"-(ВЗХА3МСНг)кладінозил, використовують методи приведені на Схемі 2.
Наприклад, 2" гідроксигрупу дезозамінільної групи сполук формули 5 можна спочатку захистити придатною захисною групою, переважно бензилоксикарбонільною ("СрБ2") групою використовуючи Ср2-СІ, одержуючи сполуки формули 9. Таку реакцію можна проводити при температурі від приблизно -78"С до приблизно кімнатної температури, переважно приблизно при 0"С. Переважно сполуками формули 9 є такі, в яких
В'о-етил, і В!--ОН. 4" гідроксигрупу кладінозильної групи сполук формули 9 можна окислити використовуючи стандартні умови окислення одержуючи сполуки формули 10, які мають 4"-оксокладінозильну групу.
Переважно сполуками формули 10 є такі, в яких В'с-етил, і В'!--ОН. Умови проведення окислення можуть бути знайдені, наприклад, в Чопа! ої Апіїбіойсе, 1988, сторінки 1029-1047. Типовими умовами реакції окислення Є: (а) окислення Моффатта, в якому використовують М-етил-М'-(М,М- диметиламінопропіл)карбодіїмід і ДМСО в присутності трифторацетату піридинію; або (б) окисленням Сверма в якому використовують оксалілхлорид і ДМСО в СНоСіІ» з наступним додаванням триетиламіну або, як альтернатива, трифтороцтовий ангідрид і ДМСО в СНесі2 з наступним додаванням триетиламіну. Переважно, використовують спосіб приблизно 60"С, і більш переважно при температурі від приблизно 30"С до приблизно 40"С. Нагрівання можна здійснювати протягом часу від приблизно 20 хвилин до приблизно 48г, переважно протягом часу від приблизно 1г до приблизно Збг.
Корисними розчинниками є такі, що достатньо добре розчиняють сполуки формули 5, і включають, але не обмежуються, нижчими спиртами, діетиловим етером, ацетоном, ацетонітрилом, тетрагідрофураном, етилацетатом, бензолом, толуолом, хлороформом, метиленхлоридом, диметилформамідом, диметилсульфоксидом, М-метилпіролідиноном, і їм подібними, і їх сумішами.
Однак, винахідники представленого винаходу неочікуванно і несподівано встановили, що перетворення сполук формули 5 у сполуки формули 1 і 15 відбувається більш швидко в розчиннику, що містить протонний розчинник. Корисними протонними розчинниками є, але не обмежуються, нижчі спирти, такі як метанол, етанол, н-пропанол, ізо-пропанол, н-бутанол, ізо-бутанол і втор-бутанол; фенольні сполуки, такі як фенол, галогенфеноли, нафтоли і їм подібні; вода; і їх суміш. Однак, це очевидно, що протонним розчинником не є карбонова кислота.
Коли система розчинників містить протонний розчинник, протонний розчинник присутній в кількості від приблизно 1095 до приблизно 7590 загального об'єму суміші, переважно в кількості від приблизно 2595 до приблизно 6095 загального об'єму суміші.
Середньому спеціалісту в цій галузі повинно бути зрозуміло, що протонний розчинник буде змішуватись з розчинником в якому нагрівається сполука формули 5.
Переважно, система розчинників містить ацетонітрил. Більш переважно, система розчинників містить нижчий спирт або воду. Коли система розчинників містить нижчий спирт, нижчим спиртом є переважно метанол.
Сполуки формули 1 і 15 можуть бути виділені або очищені використовуючи загальновідомі методи, наприклад, перекристалізація; хроматографія з використанням колонки, препаративної платівки або прилад
СНАОМАТОТВОМФ); або інші методи відомі спеціалісту в цій галузі. Винахідниками представленого винаходу встановили, що коли для виділення і очистки сполук формули 1 і 15 представленого винаходу використовують окислення Свема, яке проводять в присутності трифтороцтового ангідриду, при температурі від приблизно - 78"С до приблизно 0"С. Більш переважно, окислення Свема проводять приблизно при -607С.
Карбонільну групу 4"-оксокладінозильної групи сполук формули 10 перетворювали в епоксид, одержуючи сполуки формули 11. Переважно сполуками формули 11 є такі, в яких В'є-етил, і В'!--ОН. Сполуки формули можуть бути перетворені у сполуки формули 11, принаймні, за двома методами. В першому методі (Метод
А), сполуку формули 10 обробляють (СНзо5(0)Х?, де Х? є галогеном, -ВЕ« або -РЕє, переважно йодом, в присутності основи, такої як трет-бутоксид калію, трет-бутоксид натрію, етоксид натрію, гідрид натрію, 1,1,3,3- тетраметилгуанідин, 1,8-діазабіцикло(/5.4.0ундец-7-ен, 1,5-діазабіцикло|(4.3.О|нон-5-ен, етоксид калію або метоксид натрію, переважно натрійвмісної основи, такої як гідрид натрію, в розчиннику, такому як ТГФ, ефірний розчинник, диметилформамід (ДМФА) або диметилсульфоксид (ДМСО), або суміш двох або більшої кількості згаданих розчинників, при температурі в межах від приблизно 0"С до приблизно 60"С; альтернативно, використовуючи триметилсульфонілбромід і сильну основу, таку як трет-бутоксид калію, в присутності СН2СІ2/ТГФ.
В другому методі (Метод Б), сполуки формули 10 обробляли (СНз)з5Х2, де Х2 є галогеном, -ВЕ« або -РЕв, переважно -ВЕ4, в присутності основи, такої як трет-бутоксид калію, етоксид натрію, трет-бутоксид натрію, гідрид натрію, 1,1,3,3-тетраметилгуанідин, 1,8-діазабіцикло/5.4.Фундец-7-ен, 1,5-діазабіцикло(4.3.О|нон-5-ен, етоксид калію, гексаметилдисізазид калію (ГМДСК) або метоксид натрію, переважно ГМДСК, в розчиннику, такому як ТГФ, ефірний розчинник, ДМФА або ДМСО, або суміші двох або більшої кількості згаданих розчинників, при температурі в межах від приблизно -78"С до приблизно 60"С.
Переважно, в Методі Б використовують триметилсульфонілбромід і трет-бутоксид калію.
Захисну, переважно Сб, групу дезозамінільної групи сполук формули 11 гідрують в присутності Но, Ра/С і будь якого придатного органічного розчинника, переважно метил-трет-бутилового етеру ("МТБЕ"), одержуючи сполуки формули 12. Переважно сполуками формули 12 є такі, в яких В'є-етил, і В!!--ОН. В кінці кінців, розкривають кільце кладінози по епоксидній групі в 4" позиції сполук формули 12 використовуючи НМ(В'ЗХ(В'У), переважно в присутності йодиду калію одержуючи сполуки формули 5, де ВЗ-4"-((В13)(В!7)МСнНег)клпдінозил.
Сполуками формули НМ(В"З)(В'Х) є первинні і вторинні алкіл, алкеніл і алкініл аміни і легко одержуються спеціалістами в цій галузі. Таку реакцію переважно проводять при температурі від приблизно кімнатної температури до приблизно 80"С, переважно від приблизно 30"С до приблизно 60"С. Сполуки формули 5, де 8З-4"-(8ЗХАМСНг)кладінозил можуть бути перетворені у сполуки формули 1 і 15 використовуючи способи описані тут.
Очевидно, що перетворення сполук формули 11 у сполуки формули 5, де ВЗ-2- (А'ЗХАУМСН»г)кладінозил може бути здійснено в одну стадію шляхом обробки сполук формули 10
НМ(В3)(ВА) в присутності метанолу, який видаляє захисну групу з дезозамінільної групи сполук формули 10.
Переважно, таку реакцію проводять в присутності йодиду калію.
Для того щоб одержати сполуки формули 5, де НО-4"-оксокладіноза, видаляють захисну, переважно Сбз, групу з 2-гідроксигрупи дезозамінільної групи сполук формули 10. Методики видалення таких захисних груп можна знайти, наприклад, в Стгеєпе вї а)., що згадана вище.
Неочікуванно і несподівано винахідниками представленого винаходу було знайдено, що сполуки формули 5, які є 15-членними азалідами, перетворюються у сполуки формули 1 і 15, які є 13-ч-ленними азалідами.
Винахідники представленого винаходу встановили, що перетворення сполук формули 5 у сполуки формули 1 і 15, переважно, де ВС, В' і В? є воднями, і переважно, де В' знаходиться в транс положенні відносно метильної групи в позиції 11 формул 1 і 15 може бути здійснено взаємодією сполуки формули 5 з кислотою або основою.
Кислотами, що для цього придатні є, але не обмежуються, неорганічними кислотами, такими як хлорводнева, бромводнева, йодводнева, фторводнева, сірчана і азотна кислоти; і органічні кислоти, такими як мурашина, оцтова, трифтороцтова, метансульфонова, трифторметансульфонова, бензолсульфонова і п- толуолсульфонова кислоти. Неорганічні кислоти переважно використовують у формі їх водних розчинів; більш переважно, неорганічні кислоти використовують у формі їх розведених розчинів, наприклад, «2М, водних розчинів. Органічні кислоту можуть бути використані у формі розведених водних розчинів або органічних розчинів, де органічний розчин містить розчинник, що достатньо добре розчиняє органічну кислоту і сполуку формули 5.
Основами, що для цього придатні є неорганічні основи, такі як гідроксиди натрію, літію, калію, магнію або кальцію; карбонати і бікарбонати натрію, літію або калію; і карбонати магнію або бікарбонат або карбонат кальцію. Також корисні органічні кислоти, такі як триетиламін, етилдіїзопропіламін, піридин, 4- диметиламінопіридин, колідин, лютидин і їх суміші. Переважно, неорганічні кислоти використовують у формі розведених водних розчинів. Переважно органічні основи використовують у формі розведених органічних розчинів. Перевагу віддають неорганічним або органічним основам ніж неорганічним і органічним кислотам.
Сполуки формули 5 можуть бути додані до кислоти або основи або навпаки. В будь якому випадку реакції сполук формули 5 з кислотою або основою сприяє нагрівання суміші сполуки формули 5 і кислоти або основи при температурі від приблизно кімнатної температури до приблизно 100"С, переважно при температурі від приблизно кімнатної температури до приблизно 60"С, і більш переважно при температурі від приблизно 307 до приблизно 40"С. Таке нагрівання можна здійснювати протягом часу від приблизно 20 хвилин до приблизно 48г, переважно протягом часу від приблизно 1 години до приблизно Збг.
Представлений винахід в подальшому стосується способу одержання сполуки формули 1 і 15, або їх фармацевтично прийнятної солі, який полягає у нагріванні сполуки формули 5 в присутності розчинника.
Таке нагрівання виконують при температурі від приблизно кімнатної температури до приблизно 1002С, переважно при температурі від приблизно кімнатної температури до хроматографію система розчинників, що містить вуглеводневий розчинник і органічний амін забезпечує добрі результати розділення порівняно з іншими системами розчинників. Вуглеводневими розчинниками, що є корисними в цьому відношенні, включають, але не обмежуються, пентаном, гексаном або гексанами, гептанами, петролейним ефіром, бензолом, толуолом, ксиленами, і їм подібними. Переважно, вуглеводневим розчинником є гексан або гексани. Придатними органічними амінами є, але не обмежуються, діетиламіном, триетиламіном, етилдііззопропіламіном, піридином, 4-диметиламінопіридином, колідином, лютидином, і їх сумішами.
Переважно, органічиним аміном є діетиламін.
Переважно, система для елюювання, що вміщує вуглеводневий розчинник і органічний амін містить полярний органічний розчинник. Винахідники представленого винаходу встановили, що додавання полярного органічного розчинника до системи для елюювання забезпечує краще відділення сполукам формул 1 і 15 від інших сполук, порівняно з системами для елюювання, що не містять полярний органічний розчинник.
Придатним полярним органічним розчинником є, але не обмежується, нижчі спирти, ацетонітрил, диметилформамід, диметилсульфоксид, М-метилпіролідинон, 1,4-діоксан, тетрагідрофуран, діетиловий ефір, етилацетат, і їм подібні. Переважно, полярним органічним розчинником є ацетонітрил. Більш переважно, система для елюювання містить гексани, діетиламін і ацетонітрил.
Відношення вуглеводневого розчинника, органічного аміну і, необов'язково, полярного органічного розчинника може змінюватись, але зазвичай, відношення вуглеводневого розчинника до органічного буде знаходитись в інтервалі від приблизно 10:1 до приблизно 1:1, переважно від приблизно 7:1 до приблизно 2:1.
Коли система для елюювання містить полярний органічний розчинник, система для елюювання буде містити полярний органічний розчинник в межах від приблизно 195 до приблизно 1595, переважно в межах від приблизно 1,595 до приблизно 10905.
В іншому втіленні, переважними сполуками формули 1 і 15 є такі, в яких В' є ацетилом. Особливо переважними є сполуки формули 1, в яких В' є ацетилом, Не, В" і В? є воднями і В: кладінозилом ("Сполука 18", Таблиця 1); і в яких В'єацетил, В-метил, В" і В? є воднями і В? є кладінозилом ("Сполука 1Е", Таблиця 1).
Крім того, що сполуки формули 71 і 15, в яких В' є ацетилом, корисні в якості антибактеріальних і антипротозойних агентів, вони також корисні в якості проміжних сполук для одержання інших сполук формули 1 і 15, якописано нижче.
В основному, сполуки формули 1 і 15, в яких В' є ацетилом, одержують шляхом окислення сполук со он вити формули 1 і 15, де В!- он ; які можуть бути одержані за методами, що тут обговорюються. Реакцію окислення проводять, в присутності тетраацетату свинцю, перйодату натрію, або будь якого іншого окислюючого агенту, що перетворює 1-метил-1,2-діоли у метилкетони. Умови проведення реакції окислення 1- метил-1,2-діолу до метилкетону відомі спеціалістам в цій галузі. Переважно, реакцію окислення проводять в присутності від приблизно 1,0 до приблизно 1,5 еквівалентів тетраацетату свинцю на еквівалент сполуки формули 1 і 15, і при температурі від приблизно -78"С до кімнатної температури, переважно від приблизно - 107С до приблизно 10"С, і протягом від приблизно 10 хвилин до приблизно бг.
Сполуки формули 1 і 15, де В'єацетил, можуть бути перетворені у сполуками формули 1 і 15, де В/!-3-
М,М-диметиламіно-2-пропеноїл. Таку реакцію зазвичай проводять в присутності надлишку диметилформаміддиметилацеталю. Переважно, цю реакцію проводять у відсутності додаткового розчинника.
Сполуки формули 1 і 15, де В'-3-М,М-диметиламіно-2-пропеноїл можуть бути перетворені у сполуки формули 1 і 15, де В'-1-М-заміщений-З-піразоліл шляхом обробки сполук формули 1, де В/-3-М,М- диметиламіно-2-пропеноїл приблизно від 1 до приблизно 10 еквівалентів 1-заміщений гідразин або його сіллю.
Якщо використовується кислотна сіль 1-заміщеного гідразину, тоді реакційна суміш містить кислотну сіль і сполуку формули 1 і 15, також переважно місить слабу органічну основу або основу лужного металу для забуферення реакційної суміші. Переважно органічною основою є діїзопропілетиламін, піридин, 4- диметиламінопіридин, лютидин, колідин, і їм подібні, і їх суміші. Переважно, органічною основою є діізопропілетиламін. Реакцію між сполуками формули 1 і 15, де В!-3-М,М-диметиламіно-2-пропенот і 1- заміщеним гідразином або його кислотною сіллю, проводять в протонному розчиннику, такому як один з описаних вище, при температурі в межах від приблизно 50"С до приблизно 1157С, протягом часу від приблизно 1г до приблизно 5 днів. Переважно, протонним розчинником є 2-метокиетанол або 2-пропанол.
Сполуки формули 1 і 15, де В'-3-М,М-диметиламіно-2-пропеноїл можуть бути перетворені у сполуки формули р
Си 115, де В'- мні о, згідно з методикою, що використовується для одержання сполук формули 1 і 15, де
В'-1-М-заміщений-З-піразоліл, за винятком того, що замість 1-заміщеного гідразину використовують вВЗМ(Н)С(-МН)МН». Способи одержання ВЗМ(Н)С(-МНІМН» відомі спеціалістам в цій галузі. Сполуки формули 1 і 15, де В'-3-М.М-диметиламіно-2-пропеноїл можуть бути перетворені у сполуки формули 1 і 15, де В! - о
ІЙ при м-к
Я
(Те - шляхом реакції сполук формули 1 і 15, де В'-3-М,М-диметиламіно-2-пропеноіл, з я в апротонному розчиннику при температурі в межах від приблизно 50"С до приблизно 1107С, протягом часу від приблизно 1 години до приблизно 5 днів. Способи одержання і відомі спеціалістам в цій галузі. Придатними апротонними розчинниками є, але не обмежується, пентан, гексани,
гептан, толуол, бензол, ксиленами, петролейний ефір, тетрагідрофуран, 1,4-діоксан і їм подібні. Переважно, апротонним розчинником є толуол.
Сполуки формули 1 і 15, де В'-3-М,М-диметиламіно-2-пропеноїл можуть бути перетворені у сполуки формули 1 і 15, де В!-3-ізоксазоліл реакцією сполуки формули 1 і 15, де В'-3-М,М-диметил-2-пропенот з від приблизно 1 до приблизно 10 еквівалентами гідроксиламіну або її кислотною сіллю. Реакцію, що використовують для одержання сполук формули 1 і 15, де В'-3-ізоксазоліл, переважно, проводять в апротонному розчиннику, такому як описано вище, при кімнатній температурі, протягом часу від приблизно одного до приблизно п'яти днів. Більш переважно, апротонним розчинником є 1,4-діоксан.
Сполуки формули 1 і 15, де В'хацетил можуть бути перетворені у сполуки формули 2, де Х--С(0)- за допомогою реакції сполуки формули 1 і 15, де В'-ацетил, з надлишком диметилформаміддиметилацеталю з одержанням сполуки формули 1 і 15, де В' є 3-М,М-диметиламіно-2-пропенотом, описано вище. Сполуки формули 1 і 15, де В' є 3-М,М-диметиламіно-2-пропеноїлом піддають внутрішньомолекулярній циклізації з одержанням сполукам формули 2, де Х--С(0)-. Таку внутрішньомолекулярну циклізацію, переважно, проводять при високій температурі, наприклад, приблизно при 110"Сб або вище. Таким чином, внутрішньомолекулярну циклізацію проводять нагріваючи суміш висококиплячого розчинника і сполуки формули 1 і 15, де В! є 3-М,М-диметиламіно-2-пропеноїлом при температурі від приблизно 1102С або вище, протягом часу від приблизно 6бг до приблизно 48г, переважно від приблизно 12г до приблизно 24г. Придатним висококиплячим розчинником є, але не обмежуються, толуол, ксилен, хлорбензол, диметилформамід, 2- метоксиетанол, диметилсульфоксид і їм подібними. Переважно, висококиплячим розчинником є 2- метоксиетанол.
Сполуки формули 2, де Х--С(0)-, перетворюють у сполуки формули 2, де Х--СН(ОН)- обробляючи сполуки формули 2, де Х--С(0)- гідридним відновлюючим агентом, таким як МавнНа, ГіАІНа, МаАЇІНа, відновлюючий агент ЗЕЇ ЕСТІОЕФ або інший гідридний реагент відомий спеціалістам в цій галузі.
Сполуки представленого винаходу можуть мати атом вуглецю і таким чином існувати в різноманітних енантіомерних і діастеріомерних формах. Діастереомерні суміші можуть бути розділені на їх індивідуальні ізомери виходячи з їх фізико-хімічних відмінностей за методами, що добре відомі спеціалістам в цій галузі, наприклад, за допомогою хроматографії або фракційної кристалізації. Енантіомери можуть бути розділені перетворенням енантіомерної суміші у діастереомерну суміш внаслідок реакції з прийнятною оптично-активно сполукою (наприклад, спиртом), розділення діастереомерів і перетворення (наприклад, гідролізом) індивідуальних діастереомерів у відповідні чисті енантіомери. Зрозуміло, що використання всіх таких ізомерів, включаючи діастереомерні суміші і чисті енантіомери є частиною представленого винаходу.
Сполуки представленого винаходу основної природи здатні утворювати широкий спектр різноманітних солей з різними неорганічними і органічними кислотами. Хоча такі солі повинні бути фармацевтично прийнятними для призначення тваринам, також бажано, з практичної точки зору, спочатку виділити сполуку представленого винаходу з реакційної суміші у вигляді фармацевтично неприйнятної солі і потім просто перетворити сполуку у вільну основу обробляючи лужним реагентом і потім просто перетворити вільну основу у фармацевтично прийнятну кислотноадитивну сіль. Кислотноадитивні солі сполук цього винаходу основної природи легко одержуються взаємодією основної сполуки з прийнятною еквівалентною кількістю вибраної мінеральної або органічної кислоти у водному середовищі або прийнятному органічному розчиннику, такому як метанол або етанол. Шляхом обережного випарювання розчинника легко одержується бажана тверда сіль.
Бажана кислотна сіль може також бути одержана з розчину вільної основи в органічному розчиннику додаванням до розчину прийнятної мінеральної або органічної кислоти.
Сполуки представленого винаходу кислої природи здатні утворювати основні солі з різноманітними фармацевтично прийнятними катіонами. Солі сполуки, що призначаються ссавцям, рибам або птахам повинні бути фармацевтично прийнятними. Коли необхідні фармацевтично прийнятні солі, сполуки представленого винаходу можуть, при бажанні, спочатку бути виділені з реакційної суміші, у вигляді фармацевтично неприйнятної солі і потім перетворені у фармацевтично прийнятну сіль в процесі, що подібний до описаного вище і стосується перетворення фармацевтично неприйнятних кислотноадитивних солей у фармацевтично прийнятні солі. Прикладами основних солей є солі лужних і лужноземельних металів і особливо, натрієві і калієві солі. Такі солі можуть бути одержані за відповідними методиками. В якості реагентів при одержанні фармацевтично прийнятних основних солей цього винаходу, використовують хімічні основи, що утворюють нетоксичні основні солі з сполуками представленого винаходу, що мають кислу природу. Такими нетоксичними основними солями є наступні фармацевтично прийнятні катіони, такі як натрій, калій, кальцій і магній та ін. Ці солі можуть утворюватись під час взаємодії відповідної кислотної сполуки з водним розчином, що містить бажаний фармацевтично прийнятний катіон і подальшим випарюванням одержаного розчину до суха, переважно, під вакуумом. Альтернативно, вони можуть також бути одержані змішуванням нижче спиртового розчину, кислотної сполуки їі бажаного алкоголяту лужного металу і подальшим упарюванням одержаного розчину до суха за умов, що приведені вище. В будь якому випадку, переважно використовувати стехіометричні кількості реагенту для гарантування повного закінчення реакції і одержання максимального виходу бажаного продукту.
Антибактеріальна і антипротозойна активність сполук представленого винаходу проти бактеріальних і протозойних патогенів демонструється здатністю сполук інгібувати ріст згаданих штамів у людей або тварин.
Дослідження
У Дослідженні І. що описується нижче, використовували стандартну методологію і критерії інтерпретації, що розроблені для забезпечення безпосередньої хімічної модифікації, що можуть вести до одержання сполук, які обходять деякі механізми опору макролідам. У Дослідженні і, в перелік бактеріальних штамів були включені різноманітні цільові патогенні види, включаючи представників макролідних механізмів опору, що були охарактеризовані. Використання цього переліку дає можливість визначити зв'язок між хімічною структурою і активністю, спектром активності і структурним елементом або модифікацією, що може усунути механізм опору. Бактеріальні патогени, що включені в список для досліджень показані в таблиці нижче. У багатьох випадках, і макролід-сприймаємий матерінський штам і макролід-стійкий штам одержаний з нього придатні для забезпечення більш точної оцінки здатності сполук обійти механізм захисту. Штами містять ген стійкості до макролідів, що позначається ептА/ептВ/ептс, лінкозамідів і стрептограмін В антибіотиків, одержуються шляхом модифікації (метилювання) 235 рРНК молекули Егпт метилази, таким чином взагалі попереджаючи зв'язування всіх трьох структурних класів. Описані два типи макролідних продуктів; те5гА кодує компонент системи виходу продукту в стафілококу, що перешкоджає входу макролідів і стрептограмінів, в той час як теїА/Е кодує трансмембранний білок, який дозволяє входженню тільки макролідів. Інактивація макролідних антибіотиків може мати місце і може бути встановлена шляхом фосфорилюванням 2'-гідроксилу (трі) або розщепленням макроциклічного лактону (естеразою). Штами можуть бути охарактеризовані використовуючи стандартну технологію реакції ланцюгової полімерази (РОСА) і/або встановленням послідовності детермінантним опором. Використана РОСА технологія, що використана в цьому описі описується .). 5цісійНе єї аІ., "Осівсйоп ОЇ Епіпготусіп-Невівїапі ЮОєїептіпапіє Ву РСВ", Апійтісгобіа! Адепі5 апа СпетоїШПегару, 40(11), 2562-2566 (1996). Дослідження проводили в мікротитрованих лотках і інтерпретували згідно Регпоптапсе
Зіапаагав ог Апіїтісгобіа! Сік Бивзсеріїбіїйу Тевів - 5іхіп Едійоп: Арргомед 5іападага, що опубліковано в Те
Майопа! Соттінеє ог Сіїпіса! І арогаюгу Зіапдагаз (МОСС 5) основні принципи; для того щоб порівняти штами використовувалась мінімальна концентрація інгібування (МКІ). Сполуки спочатку розчиняли в диметилсульфоксиді (ДМСО) з розрахунку 40мг/мл готового розчину. макроліду проміжний опір
Дослідження ІІ використовували для перевірки активності проти РазієцигеПйа тийосіда і Дослідження ЇЇ використовували для перевірки активності проти РазієшйгеПйа паєто|уїїса.
Дослідження ЇЇ
Це дослідження базується на методі рідинно розведення в мікролітрових об'ємах. Одиночну колонію
Р.тийосіда (штам 59А067) вводили в 5 мл бульйону мізково-серцевої інфузії (ВНІ). Тестуєму сполуку одержували розчиненням мг сполуки в 125мкл диметилсульфоксиду (ДМСО). Розводячи тестуєму сполуку одержували придатний для використання бульйон мізково-серцевої інфузії (ВНІ). Концентрація тестуємої сполуки, що використовувалась лежала в інтервалі від 20О0мкг/мл до 0,098мкг/мл після двох окремих послідовних розведень. Р.тийОосіда вводили ВНІ розводячи з невведеним ВНІ.бульйоном одержуючи 107 клітинну суспензію на 200мкл. ВНІ клітини суспензії змішували з відповідною серією розведення тестуємої сполуки і інкубували при температурі 37"С на протязі 18 годин. Мінімальна концентрація інгібування (МКІ) дорівнює концентрації сполуки, що викликає 10095 інгібування росту Р.Миїосіда, порівняно з непривитим контрольним зразком.
Дослідження ЇЇ
Це дослідження базується на методі розведення агару, використовуючи реплікатор Стірза. Від двох до п'яти колоній, що ізольовані на агарових пластинках на які прививали ВНІ бульйон і культивували на протязі ночі при температурі 37"С і струшуванні (200 обертів у хвилину). На наступний ранок ЗбОмкл цілком розвинутої Р.паєтоїуїїса прекультури прививали до Змл свіжого ВНІ бульйону і культивували при температурі 37"С і струшуванні (200 обертів у хвилину). Відповідні кількості тестуємих сполук розчиняли в етанолі і готували ряд подвійних серійних розведень. Два мл відповідного серійного різведення змішували з 18мМл розплавленого ВНІ агару і давали затвердіти. Коли привита Р.паєтоїуїїса культура досягала 0,5 стандарту щільності Макфарланда, приблизно 5мкл культури Р.паєтоїуїіса прививали на ВНІ агарові пластинки, що містять різні концентрації тестуємої сполуки, використовуючи репликатор Стірза і культивували протягом 18 годин при 37"С. Вихідні концентрації тестуємих сполук лежали в діапазоні від 100-200мкг/мл. Мінімальна концентрація інгібування (МКІ) дорівнює концентрації сполуки, що викликає 10095 інгібування росту
Р.паєто)ууїїса, порівняно з непривитим контрольним зразком.
Дослідження ІМ
Іп мімо активність сполук формули (І) може бути визначена звичайним вивченням захищеності тварин, за методиками що добре відомі для спеціалістів в цій галузі, і в яких зазвичай використовують мишей.
Мишей розділяли по клітках (10 у клітку) по мірі їх прибуття, і дозволяли акліматизуватися, як мінімум 48 годин, перед використанням. Тваринам внутрішньочеревинно прививали по 0,5мл Зх103 СЕШ/мл суспензії бактерій (Р.тийосіда штам 59А006). Кожний експеримент мав, принаймні, З контрольні групи, що не піддавались лікуванню, включаючи одну, інфіковану дозою введення 0,1Х і дві інфіковані дозою введення 1хХ; може також використовуватись 10Х група даних. Взагалі, усі миші в даному дослідженні можуть бути оскаржені в межах 30-90 хвилин, особливо, якщо використовується шприц для серійних упорскувань (типу шприц КорнуоллафФ), щоб керувати введенням. Починали через тридцять хвилин після введення, використовуючи першу сполуку. Могла б бути необхідна друга людина, щоб почати дозування сполуки, якщо усім тваринам не буде введена доза до 30 хвилин. Шляхи введення - підшкірне або ротове введення.
Підшкірні дози призначають у вільну шкіру за горловиною, приймаючи до уваги, що ротові дози даються за допомогою голки, через яку вводили їжу. В обох випадках, використовували 0,2мл на мишу. Сполуки вводили через 30 хвилин, 4 години і 24 години після введення патогену. Контрольні сполуки з відомою ефективністю, призначали тим же самим шляхом, включаючи їх у кожний тест. За тваринами спостерігали кожний день і реєстрували кількість залишившихся у живих тварин у кожній групі. За моделлю Р.тиййосіда, слідкували на протязі 96 годин (чотири дні) після введення патогену.
РОво - розрахована доза тестуємої сполуки, що 5095 відсотків мишей з групи захищає від хвороби викликаної бактеріальною інфекцією, що була б смертельна у відсутності фармакотерапії.
Сполуки представленого винаходу показали антибактеріальну активність в описаних вище дослідженнях, особливо Дослідженні ІМ.
Сполуки представленого винаходу та їх фармацевтично прийнятні солі (надалі «активні сполуки»), можуть бути призначені будь-яким шляхом - орально, парентерально, місцево або ректально для лікуванні або попереджені бактеріальних або протозойних інфекцій. Загалом, ці сполуки найбільш бажано призначати у дозах в інтервалі від приблизно 0,2мг на кг ваги тіла на день (мг/кг/день) до приблизно 200мг/кг/день, в одиничній або розподіленій дозах (тобто від 1 до 4 доз на день), хоча зміни обов'язково будуть траплятися в залежності від виду, ваги та стану суб'єкту, якого лікують, та вибраного конкретного шляху призначення.
Однак, найбільш бажано використовувати рівень доз, що лежить в інтервалі від приблизно 4мг/кг/день до приблизно 5оОмг/кг/день. Зміни, між тим, можуть траплятися в залежності від виду тварини, риби або птиці, яку лікують та її індивідуальної реакції на згаданий медикамент, а також від типу вибраної фармацевтичної композиції і періоду часу та інтервалу, в яких дане призначення проводять. В деяких випадках рівні доз, нижчі найнижчої межі вищезгаданого інтервалу, можуть бути більш ніж адекватними, в той час, як в інших випадках можуть бути застосовані ще вищі дози без викликання будь-якого шкідливого побічного ефекту, при умові, що такі вищі дози спочатку розподілені на декілька малих доз для призначення протягом дня.
Активні сполуки можуть бути призначені самостійно або в комбінації з фармацевтично прийнятними носіями або розріджувачами будь-яким з заздалегідь вказаних шляхів, і такі призначення можуть бути проведені в одноразовій або багаторазовій дозах. Більш конкретно, активні сполуки можуть бути призначені у великій кількості різних дозованих форм, тобто вони можуть бути скомбіновані з різними фармацевтично прийнятними носіями у формі таблеток, капсул, пігулок, пастилок, твердих льодяників, порошків, спреїв, кремів, бальзамів, супозиторіїв, желе, гелів, паст, лосьйонів, мазей, водних суспензій, розчинів для ін'єкцій, еліксирів, сиропів і т.і. Такі носії включають тверді розріджувачі або наповнювачі, стерильне водне середовище та різні нетоксичні органічні розчинники і т.д. Більш того, оральні фармацевтичні композиції можуть бути прийнятно підсолоджені і/або ароматизовані. Загалом активні сполуки даного винаходу присутні в таких дозованих формах з рівнями концентрації, що лежать в межах від приблизно 5,0ваг.9о до 99ваг.9о.
Для орального призначення, таблетки, що містять різноманітні екціпієнти, такі як мікрокристалічна целюлоза, цитрат натрію, карбонат кальцію, гідрофосфат кальцію та гліцин можуть бути використані разом з різноманітними дезінтегрантами, такими як крохмаль (переважно кукурудзяний, картопляний або тапіоковий крохмаль), алгінінова кислота та певні комплекси силікатів, разом зі зв'язуючими гранулятами, такими як полівінілліролідон, цукроза, желатин та акація. Додатково змащуючи агенти, такі як стеарат магнію, лаурилсульфат натрію та тальк, є часто дуже корисними для цілей таблетування. Тверді композиції подібного типу можуть також бути застосовані як наповнювач в желатинових капсулах; переважні матеріали, у цьому зв'язку, також включають лактозу або молочний цукор, а також поліетиленгліколі з великою молекулярною вагою. Коли для орального призначення бажані водні суспензії і/або еліксири, активна сполука може бути скомбінована з різноманітними підсолоджуючими або ароматизуючими агентами, забарвлюючими речовинами або барвниками і, якщо це бажано, емульсифікуючими і/або суспендуючими агентами, а також з разом з такими розбавниками, як вода, етанол, пропіленгліколь, гліцерин та різні подібні їх комбінації.
Для парентерального призначення можуть бути застосовані розчини активної сполуки даного винаходу або в кунжутному чи арахісовому маслі, або у водному пропіленгліколі. Водні розчини повинні бути придатно забуферені (переважно, рН більше, ніж 8), якщо це необхідно, і рідкий розріджувач спочатку робиться ізотонічним. Такі водні розчини придатні для призначення у вигляді внутрішньовенних ін'єкцій. Масляні розчини придатні для призначення у вигляді внутрішньосуглобових, внутрішньом'язових та підшкірних ін'єкцій.
Одержання всіх цих розчинів в стерильних умовах виконується за стандартними фармацевтичними методиками, добре відомими фахівцю в даній галузі.
Крім того, також можливе призначення активних сполук даного винаходу місцево при лікуванні запальних захворювань шкіри, і це може бути зроблено шляхом застосування кремів, желе, гелів, паст, пластирів, мазей і т.і. у відповідності зі стандартною фармацевтичною практикою.
Для призначення тваринам іншим ніж людина, таким як велика рогата худоба або свійські тварини, активні сполуки можуть вводитись в їжу тварин або орально у вигляді рідких композицій для вливання.
Активні сполуки можуть також призначатись у формі ліпосомної кормової системи, таких як, маленькі моношарові пухирці, великі моношарові пухирці і багатошарові пухирці. Ліпосоми можуть бути одержані з різноманітних фосфоліпідів, таких як, холестерол, стеариламін або фосфатідилхоліни.
Активні сполуки можуть також бути зв'язані з розчинними полімерами, що використовуються в якості носія лікарського засобу. Таким полімером може бути полівінілпіролідин, співполімер пірану, полігідроксипропілметакриламідфеніл, полігідроксиетиласпартамідфенол або поліетиленоксид-полілізин заміщений залишком палмітоіїлу. Крім того, активна сполука може бути об'єднана з біодеградуючими полімерами, що використовуються для контольовання вивільнення лікарського засобу, наприклад, полімолочною кислотою, полігліколевою кислотою, співполімером полімолочної і полігліколевої кислоти, полі- є-карболактоном, полігідроксибутировою кислотою, поліортоетерами, поліацеталями, полідигідропіранами, поліціаноакрілатами і гідрогелями поперечно-зшитих або амфіпатичних блок співполімерів.
Приклади, що приведені нижче, розкривають способи і проміжні сполуки представленого винаходу.
Зрозуміло, що представлений винахід не обмежується специфічними особливостями Прикладів приведених далі.
Сполуки Прикладів 1-12 мають загальну формулу З приведену нижче, з значеннями В' і ВУ замісників вказаними в Таблиці 1, нижче. Сполуки одержувались як описано в Прикладах 1-12.
Мети ст НО ХК уеь КА вок Хретто ся свитоя «лев
К Ге | б, ий, СИ те ях о БУ 70000 Тросвй
СВ
З
Таблиця 1
Сполука В е 1А ди о водень во й А би
Ів вцетил водень що МЛ диметипаміно- є праценой ведань
З З-піразолі водень
ТЕ зцетнл метил
НЯ З-ММ-диметиляміно-о-пропеної метип ме З.разолін метил їн 1-Млаетип: В піразанія метил чн ЗАМ -банзми-З-піразолій УТА 13 1 КЯУжпирокоиванзл на матий
Ж Вакфторфеніт ьо вшиМміднниИ зетни
ТЯ ефектом т рВідинія жати їм ТВметил рат меатий
Приклад 1
Сполука 1А. Дезметилазитроміцин (З0г, 41ммоль) додавали до дейонізованої води (2л) і потім додавали ацетонітрил до повного розчинення (загальний об'єм становив приблизно 4,5л). Одержану суміш залишали перемішуватись при кімнатній температурі протягом 2 днів, і протягом цього часу ВЕРХ показували присутність нового піку (приблизно 2295 від загальної площі піків). Ацетонітрил видаляли в вакуумі. До одержаного залишку додавали карбонат калію (З0г), після чого метиленхлорид (0,3л). Суміш збовтували і органічну фазу, що знаходилась нижче видаляли. Водну фазу екстрагували метиленхлоридом (2х0,Зл).
Об'єднані органічні фази сушили над сульфатом натрію, і потім концентрували в вакуумі одержуючи суху піну (З0г), яку очищали на колонці з силікагелем використовуючи 5/1/0,5 (об/об/об) гексани-діетиламін-ацетонітрил.
Під час розділення змінювали систему розчинників від 4/1/0,1 і закінчували 3/1,5/0,5 гексани-діетиламін- ацетонітрил. Концентруванням прийнятної кінцевої фракції одержували Сполуку 14А, у вигляді сухої піни.
Приклад 2
Сполука 18. До розчину Сполуки 1А (7,63г, 10,41ммоль) в метиленхлориді (10О0мл) при 0"С додавали однією порцією ацетат свинцю (ІМ) (5,54г, 12,49ммоль). Одержану суміш перемішували протягом 30 хвилин при 0"С і потім гасили насиченим водним розчином хлориду натрію (100Омл). Суміш переносили до роздільної воронки і метиленхлоридний шар видаляли. Водний шар екстрагували метиленхлоридом (2х5Омл). Об'єднані метиленхлоридні фракції промивали насиченим водним розчином хлориду натрію (5Омл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі використовуючи в якості елюенту 0,295 гідроксид амонію (1095 водний)/590 метанол/94,895 метиленхлорид одержуючи Сполуку 18 (5,64г, 8,4З3ммоль) у вигляді білої твердої речовини.
Приклад З
Сполука 1С. Сполуку 18 (100мг, 0,15ммоль) розчиняли в диметилформаміддиметилацеталі (2мл) і нагрівали із зворотнім холодильником в атмосфері азоту протягом 8г. Суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім розводили етилацетатом (25мл). Суміш промивали водою (1Омл) і насиченим водним розчином хлориду натрію (1Омл). Етилацетатний розчин сушили над сульфатом магнію, фільтрували і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,290 гідроксид амонію (1095 водний)/1095 метанол/метиленхлорид одержуючи Сполуку 1С (вихід: б5мг, 6090).
Приклад 4
Сполука 10. Сполуку 1С (100мг, 0,14ммоль) і моногідрат гідразину (5мл, 0,15ммоль) розчиняли в 2- метоксиетанолі (1,5мл) і нагрівали при 1057С в атмосфері азоту. Через 2г суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури, і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,295 гідроксид амонію (1095 водний)/10905 метанол/метиленхлорид одержуючи Сполуку 10 у вигляді білої твердої речовини (вихід: 58мг, 6090).
Приклад 5
Сполука 1Е. До розчину Сполуки 18 (3,9г, 5,9ммоль) в хлороформі (5в8мл) додавали мурашину кислоту (ЗЗ3О0мл, 869ммоль) і формальдегід (3790 водний, 1,3мл, 17,33ммоль). Суміш нагрівали при 607С протягом 7г.
Після охолодження до кімнатної температури, суміш переносили до воронки для розділення і промивали водний розчином бікарбонату натрію (20мл). Хлороформну фракцію сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували одержуючи Сполуку 1Е (вихід: 3,9г, 9895), яку використовували без подальшої очистки.
Приклад 6
Сполука 1. Сполуку 1Е розчиняли в диметилформаміддиметилацеталі (25мл) і нагрівали із зворотнім холодильником в атмосфері азоту протягом Збг. Суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури, і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,295- гідроксид амонію (1095 водний)/895 метанол/метиленхлорид одержуючи Сполуку 1Е (вихід: 1,36г, 80905).
Приклад 7
Сполука 10. Сполуку 1Е (250мг, 0,З4ммоль) і моногідрат гідразину (1бмл, 0,5ммоль) розчиняли в 2- метоксиетанолі (3,4мл) і нагрівали при 1057С в атмосфері азоту. Через 4г, суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,295 гідроксид амонію (1095 водний)/1090 метанол/метиленхлорид одержуючи Сполуку 1С, у вигляді білої твердої речовини.
Приклад 8
Сполука 11. Сполуку ТЕ (250мг, 0,34ммоль), дигідрохлорид бензилгідразину (7Змл, 0,37ммоль) і дііззопропілетиламін (130мкл, 1,02ммоль) розчиняли в 2-метоксиетанолі (3,5мл) і нагрівали при 1057С в атмосфері азоту. Через 48г, суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,295 гідроксид амонію (1095 водний)/1095 метанол/метиленхлорид одержуючи Сполуку 11, у вигляді білої твердої речовини (вихід: 137мг, 5090).
Приклад 9
Сполука 1. Сполуку 1Е (250мг, 0,34ммоль), дигідрохлорид З3-гідроксибензилгідразину (142мл, 0,68ммоль) і діззопропілетиламін (148мкл, 0,85ммоль) розчиняли в 2-пропанолі (3З,5мл) і нагрівали із зворотнім холодильником в атмосфері азоту. Через 5г, суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,290 гідроксид амонію (1095 водний)/1095 метанол/метиленхлорид одержуючи Сполуку 1.), у вигляді білої твердої речовини (вихід: 147мг, 5390).
Приклад 10
Сполука 1К. Сполуку 1 (250мг, 0,34ммоль), 4-фторфенілгуанідинкарбонат (240мг, 0,бЗммоль) і діззопропілетиламін (148мкл, 0,85ммоль) розчиняли в 2-пропанолі (3З,5мл) і нагрівали із зворотнім холодильником в атмосфері азоту. Через 24г, суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,290 ацетонітрил/2095 діетиламін/гексани, одержуючи Сполуку
ТК, у вигляді білої твердої речовини (вихід: 120мг, 4295).
Приклад 11
Сполука 11! Сполуку 1Е (125мг, 0,168ммоль), фенілгуанідинкарбонат (84мг, 0,252ммоль) і карбонат калію (70мг, О0,5ммоль) розчиняли в 2-пропанолі (1,5мл) і нагрівали із зворотнім холодильником в атмосфері азоту.
Через 48г, суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім розводили метиленхлоридом (25мл). Суміш потім промивали водою (10мл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,290 гідроксид амонію (1095 водний)/1095 метанол/метиленхлорид, одержуючи Сполуку 1 (54мг, 4095), у вигляді білої твердої речовини.
Приклад 12
Сполуки 1Н і 1М. Сполуку ТЕ (260мг, 0,35ммоль) і моногідрат метилгідразину (5бмкл, 1,05ммоль) розчиняли в 2-метоксиетанолі (3,5мл) і нагрівали при 1157С в атмосфері азоту. Через 6п, суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 195 ацетонітрил/2095 діетиламін/гексани, одержуючи Сполуку 1Н (вихід; 42мг, 1795) і Сполуку 1М (вихід: 21мг, 895), у вигляді твердих білих речовин.
Сполуки Прикладів 13-14 мають загальну формулу 4, що приведена нижче, і значення Х замісників вказані в Таблиці 2, нижче. Сполуки одержували, як описано в Прикладах 13-14.
єв ме 7 но
Риф
Сн, ІС;
Зщін; лих сн хо 2 я се осв тру тея св: 0 беж СВ, ви снуб осі; ї
Таблиця 2 2А ЩО): еВ «Н(Н)-
Приклад 13
Сполуки 2А і 1С. Сполуку 18 (1,5г, 2,23ммоль) розчиняли в диметилформаміддиметилацеталі (15мл) і нагрівали при 105"С протягом 16г. Після охолодження до кімнатної температури, суміш концентрували при пониженому тиску. Залишок розчиняли в 2-метоксиетанолі (25мл) і нагрівали при 125"С протягом 16г. Суміш залишали охолоджуватись до кімнатної температури і потім розводили етилацетатом (100мл). Суміш промивали водою (2х20мл) і насиченим водним розчином хлориду натрію (20мл), сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували при пониженому тиску. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі, використовуючи в якості елюенту 0,290 гідроксид амонію (1095 водний)/1095 метанол/метиленхлорид, одержуючи Сполуки 2А (вихід: 221мг, 1590) і 1С (83Змг, 54965).
Приклад 14
Сполука 28. До розчину Сполуки 2А (150мг, 0,21ммоль) в етанолі (2мл) при 0"С додавали однією порцією боргідрид натрію (ЗЗмг, 0,84ммоль). Суміш перемішували при 0"С протягом 2г і потім повільно виливали у воду (25мл). Суміш переносили до воронки для розділення і екстрагували метиленхлоридом (Зх2Омл).
Об'єднані метиленхлориди) фракції сушили над сульфатом магнію, фільтрували і концентрували. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі використовуючи в якості елюенту 0,295 гідроксид амонію (1095 водний)/59о метанол/метиленхлорид, одержуючи Сполуку 2В (вихід: 10Змг, 71905), у вигляді білої твердої речовини.
Сполуки Прикладів 15-17 мають загальну формулу 14, що приведена нижче, і значення В! замісників вказані в Таблиці 3, нижче. Сполуки одержували, як описано в Прикладах 15-17. місь
Св я КО, нак к т
ГА: / зас й ра атм, си сн «й Ге. -? СН
Ш й сн Пренлнененоь т ОА сну осСк, їх
Таблиця З
Сполука і: вити он і ре ще кхЯ й
Приклад 15
Сполука 1М (Метод А). До гл ерленмеєровської колби додавали дезметилазитроміцин (190,5г, 259,2ммоль), метиленхлорид (572мл) і сульфат магнію (38г). Суміш перемішували протягом 10 хв, потім фільтрували в 5л круглодонну колбу. Додавали метиленхлорид (2285мл) і розчин охолоджували до 0-570.
Протягом 10 хвилин додавали СВ2-СІ (58,4мл). Реакційну суміш перемішували при -0"С протягом 6 годин потім при кімнатній температурі протягом ночі. ВЕРХ аналіз показав присутність залишків вихідного матеріалу, так що реакційну суміш охолоджували до «0"С і однією порцією додавали СВ2-СІ (19,5мл). Реакційну суміш перемішували протягом 5,5 годин при 0"С потім протягом 2,5 годин при кімнатній температурі. ТШХ показала завершення реакції. Реакційну суміш гасили насиченим водним розчином бікарбонату натрію (953мл) і фази розділяли. Органічну фазу сушили над сульфатом магнію, потім фільтрували і концентрували одержуючи сполуку формули 9, де В'Є-етил і В"!--ОН.
До Бл круглодонної колби, що містить сполуку формули 9, де В'-етил і В/!--ОН (225,3г) в метиленхлориді (901мл) і ДМСО (450мл) при -65"С додавали трифтороцтовий ангідрид (82,4мл). Температуру підтримували в межах -60"С протягом додавання, яке тривали хв. Реакційну суміш перемішували при -65- 70"С протягом 20хв. Реакційну суміш гасили триетиламіном (145мл) потім перемішували при -607-6570 протягом 20хв. До реакційної суміші потім додавали воду (1127мл) протягом Зхв., при чому температура підіймалася до -2"С. Реакційну суміш перемішували протягом 1Охв. і фази залишали для розділення.
Органічну фазу промивали водою, (6б75мл) потім насиченим водним розчином хлориду натрію (675мл).
Органічну фазу сушили над сульфатом магнію, потім фільтрували і органічні розчинники видаляли перегонкою. Додавали МТБЕ і переганяли до видалення всіх слідів метиленхлориду і ДМСО. Додавали МТБЕ до загального об'єму 3380мл. Додавали моногідрат дибензоїл-О-винної кислоти (87,8г) в МТБЕ (1126мл) у вигляді тонкої суспензії. Суміш нагрівали із зворотнім холодильником і перемішували протягом ночі. Після охолодження до кімнатній температури, тверді речовини збирали на воронці Бюхнера і промивали МТБЕ.
Тверді речовини сушили при 40"С одержуючи 258,3г дибензоїлтартратної солі сполуки формули 10, де
В'о-етил і В!!--ОН.
До Зл круглодонної колби додавали метиленхлорид (800мл) і дибензоїлтартратну сіль сполуки формули 10, де В'є-етил і В'!--ОН (188г). Додавали воду (400мл) і карбонат калію (45,5г) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 5хв. Органічну фазу відокремлювали, потім промивали водою (250мл) і сушили над сульфатом магнію. Нерозчинні речовини видаляли фільтруванням, і одержаний розчин випарювали в потоці азоту до кінцевого об'єму 623мл, одержуючи вільно-основного кетону.
До 5л круглодонної колби додавали ТГФ (623Змл) і триметилсульфонійбромід (74,7г). Одержану суспензію охолоджували до -10"С і додавали трет-бутоксид калію (54,4г). Реакційну суміш перемішували протягом 10хв. при -107"С потім охолоджували до -70"С протягом 5хв. Додавали розчин вільно-основного кетону протягом 11хв., підтримуючи температуру в межах -60-65"С. ВЕРХ показала, що реакція завершується через 90хв.
Реакційну суміш гасили при -60"С використовуючи розчин хлориду амонію (315г) в воді (1800мл). Температура під час гасіння підіймалась до -5"С. Реакційну суміш нагрівали до 5-107С і фази розділяли. Органічну фазу сушили над сульфатом натрію потім фільтрували і концентрували одержуючи сполуку формули 11, де
В'о-етил і В!--ОН, (117 4г) у вигляді жовтої піни. ВЕРХ показала виходячи з площі піку чистоту 61,495.
До розчину сполуки формули 11, де В'О-етил і В'!--ОН (275г, 312ммоль) в сухому метанолі (2,75л) додавали йодид калію (518г, 3,12моль) і н-пропіламін (250мл, 3,04моль). Суміш перемішували протягом ночі при 45"С. ТШХ показала завершення реакції. Реакційну суміш концентрували на роторному випаровувачі і залишок розділяли між водою (2,5л) і метиленхлоридом (2,5л). Водну фазу підкислювали до рнб,7 використовуючи ЗМ водну НСІ. Екстракцію повторювали ще раз. Об'єднані водні фази об'єднували з свіжим метиленхлоридом (1,5л) і водну фазу підлуговували до рНа,5 використовуючи карбонат калію. Фази розділяли і водну фазу двічі екстрагували метиленхлоридом. Об'єднані органічні фази сушили над сульфатом натрію, потім фільтрували. Фільтрат концентрували на роторному випаровувачі одержуючи бліду піну (230Гг).
Очищення піни здійснювали на колонці з силікагелем використовуючи в якості мобільної фази 19/3 (о0б/об) гексани-діетиламін. Таким чином, з 125г неочищеного продукту одержували 72г сполуки формули 5, де ВО-4"- (пропіламінометил)кладінозил, В'є-етил, і В'!--ОН, у вигляді білої аморфної піни.
Сполуку формули 5, де ВЗ-4"-(пропіламінометил)кладінозил, В'є-етил, і В/!--ОН (10г, 12,4ммоль), розчиняли в ацетонітрилі (0,5л) при кімнатній температурі. Додавали деіонізовану воду (Тл) після чого утворювався осад. Додавали ацетонітрил (0,5л) одержуючи гомогенний розчин, який перемішували при кімнатній температурі протягом 30 годин. ВЕРХ аналіз показав утворення нового компоненту, що складав 2095 від загальної площі піків.
Органічний розчинник видаляли на роторному випаровувачі. До водного залишку додавали карбонат калію (З0г) після чого додавали метиленхлорид (0,З3л). Суміш збовтували і нижчу органічну фазу видаляли.
Здійснювали дві додаткові екстракції (2х0,Зл). Об'єднані органічні фази сушили над сульфатом натрію, потім фільтрували і одержаний розчин концентрували до сухої піни (-10Гг).
Одержану суміш сполуки формули 5, де ВЗ-4"-(пропіламінометил)кладінозил, В'єхетил, і В/!!--ОН; і
Сполуки 1М, розчиняли в суміші метиленхлориду і 19/3 (об/об) гексани-діетиламін, і поміщали на колонку з силікагелем і потім елюювали 19/3 системою. Елюент змінювали на 19/6 гексани-діетиламін на фракції 56.
Фракції 9-17 об'єднували і концентрували до сухої піни, яка містила тільки вихідний матеріал, що непрореагував. Фракції 52-72 об'єднували і концентрували, вони містили Сполуку 1М (7995 чистота за ВЕРХ).
Приклад 16
Сполука 1М (Метод Б). Сполуку формули 5, де ВО-4"-(пропіламінметил)кладілозил, В'є-етил і В!!--ОН, зважували на 6 пляшечок (25мг/пляшечка). Додавали розчинники (0,5мл), як показано нижче:
Пляшечка Розчинник
А 2-пропанол
Б ацетонітрил в ацетонітрил (0,35мл)/вод (0,35мл)
Г ацетон д метанол
Е бензол
Всі пляшечки нагрівали при 50"С на масляній бані протягом 5 годин. ТШХ аналіз (використовуючи 6/1/0,1 (об/о6б/06) гексани-діетиламін-ацетонітрил) показав присутність Сполуки 1М у всіх пляшечках. Найбільша кількість, однак, була в пляшечках В і Д, які містили протонні розчинники.
Приклад 17
Сполука 10. Суміш сполуки формули 5, де НВЗ-4"-(пропіламінометил)кладінозил, В'єхетил і В!!--ОН; і
Сполуки 1М (-1595)(0,8г, 0, їммоль) розчиняли в етилацетаті (ЗОмл). Додавали карбонат калію (0,14г, Тммоль) і етиленкарбонат (0,5г, 5,67ммоль) і суміш нагрівали із зворотнім холодильником в атмосфері азоту протягом ночі. ТШХ аналіз використовуючи 19/3 (об/об) гексани-діетиламін показав відсутність обох вихідних матеріалів.
Реакційну суміш фільтрували і фільтрат концентрували одержуючи темне масло, яке очищали в атмосфері азоту на 4мм платівках СНАОМАТОТНОМФ (Нагізоп ВНезеагсі, Раю АЮ, Саїйогпіа), використовуючи (19/3 (об/об) гексани-діетиламін, в якості елюенту. Фракції 8-13 об'єднували і концентрували;
ЯМР аналіз показав, що цей продукт відповідає вихідному 11,12-циклічному карбонату. Фракції 18-39 містили менш мобільні компоненти, які очищали на 2мм платівках використовуючи 3/1 (об/об) гексани-діетиламін.
Збагачені фракції (16-23) об'єднували і проганяли на 1мм платівці використовуючи вищеописану систему, одержуючи Сполуку 10 у фракції 20 (ЗОмг). ТШХ і ВЕРХ показали, що матеріал є високо чистим.
Представлений винахід не обмежується рамками специфічних втілень описаних в Прикладах, які приведені в якості ілюстрації декількох аспектів винаходу і будь які втілення, які є функціонально еквівалентними знаходяться в межах цього винаходу. Безперечно, різноманітні модифікації винаходу будуть очевидні для спеціаліста в цій галузі виходячи з показаного і описаного тут, і вони викладені в пунктах формули, що додаються.
UA2001053376A 1998-11-20 1999-09-11 13-членні азаліди і їх застосування як антибіотиків UA70972C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US10939998P 1998-11-20 1998-11-20
PCT/IB1999/001803 WO2000031097A1 (en) 1998-11-20 1999-11-09 13-membered azalides and their use as antibiotic agents

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA70972C2 true UA70972C2 (uk) 2004-11-15

Family

ID=22327457

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2001053376A UA70972C2 (uk) 1998-11-20 1999-09-11 13-членні азаліди і їх застосування як антибіотиків

Country Status (46)

Country Link
US (1) US6329345B1 (uk)
EP (1) EP1131331B1 (uk)
JP (1) JP3842973B2 (uk)
KR (1) KR100477774B1 (uk)
CN (2) CN101367853A (uk)
AP (1) AP2001002142A0 (uk)
AR (3) AR019496A1 (uk)
AT (1) ATE260927T1 (uk)
AU (1) AU766106B2 (uk)
BG (1) BG65107B1 (uk)
BR (2) BRPI9915480B8 (uk)
CA (1) CA2351429C (uk)
CO (1) CO5380019A1 (uk)
CZ (1) CZ303099B6 (uk)
DE (1) DE69915336T2 (uk)
DK (1) DK1131331T3 (uk)
DZ (1) DZ2944A1 (uk)
EA (2) EA009729B1 (uk)
EG (1) EG23823A (uk)
ES (1) ES2216581T3 (uk)
GT (1) GT199900198A (uk)
HK (1) HK1041269A1 (uk)
HR (1) HRP20010374B1 (uk)
HU (1) HU229008B1 (uk)
ID (1) ID28548A (uk)
IL (3) IL142631A0 (uk)
IS (1) IS2350B (uk)
MA (1) MA26707A1 (uk)
ME (1) ME00467B (uk)
MY (1) MY122353A (uk)
NO (3) NO319796B1 (uk)
NZ (1) NZ511199A (uk)
OA (1) OA11713A (uk)
PA (1) PA8485601A1 (uk)
PE (1) PE20001378A1 (uk)
PL (1) PL198580B1 (uk)
PT (1) PT1131331E (uk)
RS (1) RS50302B (uk)
SI (1) SI1131331T1 (uk)
SK (1) SK284607B6 (uk)
TN (1) TNSN99214A1 (uk)
TW (2) TWI243824B (uk)
UA (1) UA70972C2 (uk)
UY (1) UY25805A1 (uk)
WO (1) WO2000031097A1 (uk)
ZA (1) ZA200104019B (uk)

Families Citing this family (23)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
HN1998000086A (es) 1997-06-11 1999-03-08 Pfizer Prod Inc Derivados de 9 - desofo - 9 aza - 9a - homoeritromicina a - c - 4 sustituidos.
AP9801420A0 (en) * 1998-01-02 1998-12-31 Pfizer Prod Inc Novel macrolides.
UA70972C2 (uk) * 1998-11-20 2004-11-15 Пфайзер Продактс Інк. 13-членні азаліди і їх застосування як антибіотиків
JP2003500414A (ja) * 1999-05-24 2003-01-07 ファイザー・プロダクツ・インク 13−メチルエリスロマイシン誘導体
US6465437B1 (en) * 1999-06-30 2002-10-15 Pfizer Inc. Diphosphate salt of a 4″-substituted-9-deoxo-9A-AZA-9A- homoerythromycin derivative and its pharmaceutical composition
AP2002002652A0 (en) * 2000-04-27 2002-12-31 Pfizer Prod Inc The use of azalide antibiotic composition for treating or preventing a bacterial or protozoal infection in mammals.
MXPA03009786A (es) * 2001-04-27 2004-01-29 Pfizer Prod Inc Procedimiento para preparar derivados de 9-desoxo-9a-aza-9a-homoeritromicina a 4"-sustituidos.
JP4311203B2 (ja) * 2001-08-08 2009-08-12 大正製薬株式会社 11a−アザライド化合物及びその製造方法
US7601695B2 (en) * 2003-03-10 2009-10-13 Optimer Pharmaceuticals, Inc. Antibacterial agents
WO2004108744A2 (en) * 2003-05-19 2004-12-16 Prasad K Deshpande Azalides and azaketolides having antimicrobial activity
CA2546195A1 (en) * 2003-11-21 2005-06-02 Pfizer Products Inc. The use of anti biotics as vaccine adjuvants
EP1985620A4 (en) * 2006-02-07 2012-08-15 Taisho Pharmaceutical Co Ltd COMPOUND 10a-AZALIDE
US8293715B2 (en) 2007-08-06 2012-10-23 Taisho Pharmaceutical Co., Ltd. 10a-Azalide compound crosslinked at 10a- and 12-positions
US8299035B2 (en) 2008-05-15 2012-10-30 Taisho Pharmaceutucal Co., Ltd. 10a-azalide compound having 4-membered ring structure
WO2012038372A1 (en) * 2010-09-20 2012-03-29 Novartis Ag Novel process for the preparation of 9-deoxo-9a-aza- 9a-homoerythromycin a modified in the c-4'' of the cladinose ring by an epoxide group
CN102295672B (zh) * 2011-07-13 2014-06-04 武汉回盛生物科技有限公司 一种泰拉菌素的合成方法
WO2013013834A1 (en) 2011-07-27 2013-01-31 Farma Grs, D.O.O. New crystalline forms of tulathromycin
CN102786569B (zh) * 2012-09-07 2016-12-07 安徽中升药业有限公司 泰拉霉素中间体及其制备方法与泰拉霉素的制备方法
SI3027634T1 (sl) * 2013-07-31 2018-10-30 Farma Grs, D.O.O. Proces za pripravo tulatromicina
CN109748942A (zh) * 2014-05-16 2019-05-14 普莱柯生物工程股份有限公司 一种大环内酯类化合物
CN104725446B (zh) * 2015-03-26 2017-10-27 宁夏泰瑞制药股份有限公司 一种从泰拉霉素粗品中分离泰拉霉素a和泰拉霉素b的方法
EP3883647A1 (en) * 2018-11-19 2021-09-29 Zikani Therapeutics, Inc. C10-alkylene substituted 13-membered macrolides and uses thereof
US20220177508A1 (en) * 2018-11-19 2022-06-09 Zikani Therapeutics, Inc. C10-Cyclic Substituted 13-Membered Macrolides and Uses Thereof

Family Cites Families (9)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
YU43116B (en) 1979-04-02 1989-04-30 Pliva Pharm & Chem Works Process for preparing 11-aza-4-o-cladinosyl-6-o-desosaminyl-15-ethyl-7,13,14-trihydroxy-3,5,7,9,12,14-hexamethyl-oxacyclopentadecane-2-one(11-aza-10-deox
SI8110592A8 (en) * 1981-03-06 1996-06-30 Pliva Pharm & Chem Works Process for preparing of n-methyl-11-aza-10-deoxo-10-dihydroerythromycine a and derivatives thereof
US4474768A (en) * 1982-07-19 1984-10-02 Pfizer Inc. N-Methyl 11-aza-10-deoxo-10-dihydro-erytromycin A, intermediates therefor
SI8611592A8 (en) * 1986-09-12 1995-04-30 Pliva Pharm & Chem Works Process for preparing complexes of N-methyl-11-aza-10-deoxo-10-dihydroeritromicine A and 11-aza-10-deoxo-10-dihydroeritromicine A with metals
US5106961A (en) 1987-05-26 1992-04-21 Eli Lilly And Company Erythromycin ring-contracted derivatives
SI9011409A (en) 1990-07-18 1995-10-31 Pliva Pharm & Chem Works O-methyl azitromycin derivates, methods and intermediates for their preparation and methods for preparation of pharmaceuticals products which comprise them
HRP931480B1 (en) * 1993-12-08 1997-08-31 Sour Pliva 9a-N-(N'-CARBAMONYL) and 9a-N-(N'-THIOCARBAMONYL) DERIVATES OF 9-DEOXO-9a-HOMOERYTHROMYCIN A
GB2327084A (en) * 1997-07-08 1999-01-13 Merck & Co Inc 9a-Aza-3-ketolide antibiotics
UA70972C2 (uk) * 1998-11-20 2004-11-15 Пфайзер Продактс Інк. 13-членні азаліди і їх застосування як антибіотиків

Also Published As

Publication number Publication date
IL189430A (en) 2010-05-31
IS2350B (is) 2008-04-15
HRP20010374B1 (en) 2006-09-30
BR9915480A (pt) 2001-07-31
NZ511199A (en) 2003-08-29
JP2002530422A (ja) 2002-09-17
HK1041269A1 (zh) 2002-07-05
HUP0104313A3 (en) 2003-12-29
US6329345B1 (en) 2001-12-11
NO20050893L (no) 2001-07-17
IS5918A (is) 2001-04-17
ZA200104019B (en) 2002-06-17
EP1131331B1 (en) 2004-03-03
EA009729B1 (ru) 2008-02-28
IL142631A0 (en) 2002-03-10
NO20050904L (no) 2001-07-17
PA8485601A1 (es) 2000-09-29
ME00467B (me) 2011-10-10
JP3842973B2 (ja) 2006-11-08
SI1131331T1 (en) 2004-08-31
BG65107B1 (bg) 2007-02-28
GT199900198A (es) 2001-05-11
CZ303099B6 (cs) 2012-04-04
OA11713A (en) 2005-01-25
WO2000031097A1 (en) 2000-06-02
NO330249B1 (no) 2011-03-14
AR019496A1 (es) 2002-02-20
NO319796B1 (no) 2005-09-19
SK6632001A3 (en) 2002-07-02
CN1326460A (zh) 2001-12-12
ATE260927T1 (de) 2004-03-15
HUP0104313A2 (hu) 2002-02-28
EA200400701A1 (ru) 2004-12-30
HRP20010374A2 (en) 2002-06-30
BG105600A (en) 2001-12-29
CA2351429C (en) 2005-07-12
IL189430A0 (en) 2008-06-05
TWI243824B (en) 2005-11-21
AR059524A2 (es) 2008-04-09
CZ20011754A3 (cs) 2002-03-13
EG23823A (en) 2007-09-19
NO329629B1 (no) 2010-11-22
PE20001378A1 (es) 2000-12-14
DE69915336D1 (de) 2004-04-08
DZ2944A1 (fr) 2004-03-15
PL198580B1 (pl) 2008-06-30
AU766106B2 (en) 2003-10-09
ES2216581T3 (es) 2004-10-16
NO20012464L (no) 2001-07-17
AU1068600A (en) 2000-06-13
KR20010086043A (ko) 2001-09-07
CN101367853A (zh) 2009-02-18
CA2351429A1 (en) 2000-06-02
MY122353A (en) 2006-04-29
DK1131331T3 (da) 2004-06-14
MA26707A1 (fr) 2004-12-20
TNSN99214A1 (fr) 2005-11-10
RS50302B (sr) 2009-09-08
AP2001002142A0 (en) 2001-05-09
IL142631A (en) 2010-05-31
TW200404077A (en) 2004-03-16
HU229008B1 (en) 2013-07-29
UY25805A1 (es) 2001-08-27
EA200100416A1 (ru) 2001-10-22
YU33401A (sh) 2004-05-12
EP1131331A1 (en) 2001-09-12
TWI243825B (en) 2005-11-21
DE69915336T2 (de) 2005-01-13
ID28548A (id) 2001-05-31
EA005156B1 (ru) 2004-12-30
BRPI9915480B1 (pt) 2015-12-29
PT1131331E (pt) 2004-06-30
NO20012464D0 (no) 2001-05-18
KR100477774B1 (ko) 2005-03-21
SK284607B6 (sk) 2005-07-01
AR059523A2 (es) 2008-04-09
BRPI9915480B8 (pt) 2022-05-10
CO5380019A1 (es) 2004-03-31
PL347784A1 (en) 2002-04-22

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA70972C2 (uk) 13-членні азаліди і їх застосування як антибіотиків
EP0988310B9 (en) 4"-substituted-9-deoxo-9a-aza-9a-homoerythromycin a derivatives
EP0941998B1 (en) 3,6-ketal macrolide antibiotics
UA70298C2 (uk) Похідні с-4"-заміщених макролідів, спосіб їх одержання, проміжні сполуки, фармацевтична композиція та спосіб лікування бактеріальної інфекції або протозойної інфекції
KR20010024818A (ko) 신규 매크롤라이드
SK15162001A3 (sk) Deriváty 13-metylerytromycínu
HRP980316A2 (en) 9-oxime erythromycin derivatives
SK9772000A3 (en) Erythromycin derivatives, methods for their producing and pharmaceutical compositions based thereon
ES2220008T3 (es) Carbamatos d11 de macrolidos antibacterianos.
AU9317698A (en) 3'-n-modified 6-o-substituted erythromycin ketolide derivatives having antibacterial activity
EP1115732B1 (en) Carbamate and carbazate ketolide antibiotics
US20020151507A1 (en) 9-oxime erythromycin derivatives
MXPA01005055A (en) 13-membered azalides and their use as antibiotic agents
NZ526120A (en) 13-membered azalides and their use as antibiotic agents
MXPA99011495A (en) 4"-substituted-9-deoxo-9a-aza-9a-homoerythromycin a derivatives