UA125118C2

UA125118C2 - Альфа-аміноестери карбоксамідного похідного гідроксипропілтіазолідину та їх сольова форма, кристалічна поліморфна форма

Info

Publication number: UA125118C2
Application number: UAA201806830A
Authority: UA
Inventors: Пейдж Патрік Наксос; Пэйдж Патрик Наксос; Маттіас Шварц; Маттиас Шварц; Катрін Жоран-Лебрен; Катрин Жоран-Лебрен; Анна Куаттропані; Анна Куаттропани; Вінсент Помел; Винсент Помел; Ернест Луме; Эрнест Луме; Олів'є Пол; Оливье Пол; Жан-П'єр Готтеланд; Жан-Пьер Готтеланд
Original assignee: Обсева С.А.
Priority date: 2016-01-04
Filing date: 2017-01-04
Publication date: 2022-01-12
Also published as: EP3400217B1; DK3400217T3; PL3400217T3; HUE058872T2; AU2021218003A1; IL260286B; ES2915948T3; MX2018008157A; KR20180099708A; JP2019501897A; IL289256A; JP2023002668A; LT3397622T; ZA201903769B; AU2021218009A1; JP7432284B2; EA036990B1; CN108779087A; WO2017118639A1; WO2017118641A1

Abstract

У винаході пропонуються фармацевтичні композиції, що містять сполуку формули (І) і додатковий терапевтичний агент. Додатково пропонується сіль НСl і кристалічна форма сполуки формули (І). Сполуки інгібують рецептор простагландину F (РGF2-альфа) і, таким чином, є придатними при лікуванні розладів, таких як передчасні передпологові перейми на ранній стадії гестації.

Description

Х уж дО ВМ ср то

Мі ооо не а

Її я ьо і додатковий терапевтичний агент. Додатково пропонується сіль НСІ і кристалічна форма сполуки формули (І). Сполуки інгібують рецептор простагландину Е (РОЕ2-альфа) і, таким чином, є придатними при лікуванні розладів, таких як передчасні передпологові перейми на ранній стадії гестації.

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ

Винахід відноситься до хімічних композицій, таких як сполуки, солі та кристалічні поліморфні форми, які здатні зв'язувати та інгібувати активність рецептора простагландину Е2а (РОЕ2а), а також способів запобігання передчасним пологам на ранній стадії гестації шляхом введення вказаних композицій пацієнту, який потребує лікування.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

Передчасні передпологові перейми є поширеною причиною перинатальної смертності у розвинених країнах і зустрічаються у близько 7-10 95 усіх пологів (Вегком/ї еї а!., Ерідетіо! Кему. 15: 414-443 (1993) Тяжка захворюваність, особливо респіраторний дистрес-синдром, внутрішньошлуночковий крововилив, бронхолегенева дисплазія та некротичний ентероколіт, набагато частіше зустрічається у недоношених, ніж у доношених новонароджених. Хронічні порушення, такі як церебральний параліч, порушення зору та втрата слуху, також частіше зустрічаються у недоношених дітей. На цей час передчасні передпологові перейми залишаються провідною причиною дитячої смертності та захворюваності в Сполучених Штатах, де, незважаючи на значні покращення акушерської медицини, дитяча смертність є вищою, ніж у багатьох інших промислово розвинених країнах, що спричиняє витрати понад 5 мільярдів доларів на рік на неонатальну інтенсивну терапію дітей, народжених з низькою масою тіла.

Фактичні витрати, пов'язані з таким лікуванням, є ще вищими, якщо враховувати медичний догляд при захворюваннях, пов'язаних з недоношеністю дитини, таких як респіраторний дистрес синдром, серцеві захворювання, церебральний параліч, епілепсія і серйозні проблеми з навчанням.

Протягом останніх 40 років клінічних досліджень і незважаючи на застосування численних терапевтичних засобів, зустрічальність передчасних передпологових перейм суттєво не зменшилася. Профілактика передчасних передпологових перейм є складною і, хоча токолітична терапія залишається наріжним каменем управління передчасними пологовими переймами, не існує загальної згоди щодо її значення при цьому стані. Наявні токолітичні агенти самі по собі не подовжують пологи більш ніж на 48 годин, а більшість цих агентів не володіють селективністю по відношенню до матки, тому вони можуть спричиняти потенційно серйозні побічні ефекти як для матері, так і для плоду.

Зо По суті, вчасні і передчасні передпологові перейми є подібними процесами в тому, що вони мають спільну фізіологічну кінцеву точку, яка характеризується скороченнями матки, розширенням шийки матки та активацією фетальних оболонок. Відмінності полягають в термінах гестації, при яких відбуваються ці процеси, і механізмах, за допомогою яких вони активуються. Вважається, що вчасні передпологові перейми є результатом фізіологічної активації термінального шляху, тоді як передчасні передпологові перейми є патологічним станом, що характеризується множинною етіологією, при якій один або більша кількість компонентів цього шляху аберантно активуються.

Скоротність матки стимулюється або пригнічується різними рецепторами в клітинах міометрію. Висунута гіпотеза про те, що активація міометрію виникає внаслідок скоординованої експресії пов'язаних із скороченням білків, ПСБ (САР), включаючи актин, міозин, конексин-43, рецептори окситоцину та простагландинів. Загалом, рецептори, які провокують вхід кальцію або вивільнення кальцію з внутрішньоклітинних запасів, стимулюють скоротність. Однак рецептори, пов'язані з продукуванням циклічних нуклеотидів, таких як циклічний аденозинмонофосфат (ЦАМФ), розслабляють матку. Наприклад, рецептори окситоцину та простагландину Е (ЕР) є стимулюючими, тоді як В2-адренорецептори та рецептори простагландину Е2, пов'язані з утворенням ЦАМФ, є інгібіторними.

Було показано, що в тканинах матки простагландини Е2 (РОЕ2) та Е2а (РОБЕ29) індукують зміни шийки матки та спричиняють скоротність матки, дві основні події у фізіології передпологових перейм і розродження. Активація рецептора ЕР в міометрії людини за допомогою РОБГ2а приводить до підвищення рівня внутрішньоклітинного кальцію, що, в свою чергу, веде до скорочення гладкої мускулатури матки (Абгатоміїх еї аї., 9. Віої. Спет., 269: 2632- 2636 (1994) і 5Зепіог еї аї., Вг. У. Рпагтасої. 108: 501-506 (1993)). Рецептори ЕР активуються в тканинах матки ближче до терміну пологів (АІ-Майибрві єї аї!., Віо!., Вергод., 65: 1029-1037 (2001)).

Інгібітори синтезу простагландинів (такі як індометацин та німесулід) продемонстрували деякий токолітичний ефект, але не позбавлені побічних ефектів, а їх неліцензійне застосування в клініці викликало занепокоєння щодо безпеки плоду (Могіоп еї аІ., Мемж/ Епаді. У. Мей. 329: 1602-1067 (1993) і Реги7і еї аіІ. Мем/ Епої. У. Мей., 354: 1615 (1999)). Залишається потреба у розробці терапевтичних засобів із селективністю по відношенню до міометрію, які дозволяли б тривале гальмування скорочень матки, що призводять до передпологових перейм, і подовжували б вагітність до стадії, коли збільшення ступеню дозрівання плоду підвищує шанси на його виживання.

КОРОТКИЙ ОПИС СУТІ ВИНАХОДУ

Винахід включає а-аміноестери карбоксамідного похідного гідроксипропілтіазолідину, а також їх солі, здатні виявляти антагонізм по відношенню до взаємодії між простагландином Е2а (РОБГ20) і рецептором простагландину РЕ. Ці сполуки можна вводити суб'єкту, наприклад, вагітній жінці-суб'єкту, для лікування або попередження передчасних передпологових перейм. У винаході додатково пропонуються способи синтезу цих сполук, а також способи одержання їх кристалічних форм.

В першому аспекті винаходу пропонується сполука, представлена формулою (І),

Е

" в НМ

Суть ре пре хх

Ще () (35)-3-0(25)-3-(біфеніл-4-ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2-ілікарбоніл)іаміно)-3-(4- флуорфеніл)пропіл-І -валінат або його фармацевтично прийнятна сіль. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука представлена формулою (ІІ), (35)-3-4((25)-3-(біфеніл-4- ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2-ілікарбоніл)-аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіл-І -валінат гідрохлорид.

Е

" в НМ

Суть Й я - ее пу сі

ХХ

Фф (І)

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука зв'язує рецептор Е2а простагландину з афінністю близько 1 нМ. Сполуки за винаходом демонструють здатність селективно зв'язувати рецептори простагландину КЕ, такі як простагландин Е2са, порівняно з іншими підтипами простагландинового рецептора. Наприклад, сполуки за винаходом виявляють афінність до рецептора Е2а простагландину, у близько 10 разів вищу, ніж спостерігається для рецептора простагландину Е2. Крім того, сполуки за винаходом виявляють афінність до рецептора простагландину Ег2а, у близько 100 або більшу кількість разів вищу (наприклад, від близько 100 до 1000 разів, наприклад, у близько 100 разів, у 110 разів, у 120 разів, 130 разів, 140 разів, 150 разів, 160 разів, 170 разів, 180 разів, 190 разів, 200 разів, 210 разів, 220 разів, 230 разів, 240 разів, 250 разів, 260 разів, 270 разів, 280 разів, 290 разів, 300 разів, 310 разів, 320 разів, 330 разів, 340 разів, 350 разів, 360 разів, 370 разів, 380 разів, 390 разів, 400 разів, 410 разів, 420 разів, 430 разів, 440 разів, 450 разів, 460 разів, 470 разів, 480 разів, 490 разів, 500 разів, 510 разів, 520 разів, 530 разів, 540 разів, 550 разів, 560 разів, 570 разів, 580 разів, 590 разів, 600 разів, 610 разів, 620 разів, 630 разів, 640 разів, 650 разів, 660 разів, 670 разів, 680 разів, 690 разів, 700 разів, 710 разів, 720 разів, 730 разів, 740 разів, 750 разів, 760 разів, 770 разів, 780 разів, 790 разів, 800 разів, 810 разів, 820 разів, 830 разів, 840 разів, 850 разів, 860 разів, 870 разів, 880 разів, 890 разів, 900 разів, 910 разів, 920 разів, 930 разів, 940 разів, 950 разів, 960 разів, 970 разів, 980 разів, 990 разів, 1000 або більшу кількість разів) вищу, ніж по відношенню до інших підтипів простагландинового рецептора, таких, як підтипи рецепторів простагландину

ЕТ, ЕЗ, Е4, 01, 02, 11 та І2. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука є розчинною у водному розчині в концентрації від близько 300 мкг/мл до близько 500 мкг/мл, наприклад, в концентрації близько 380 мкг/мл.

В деяких варіантах сполука інгібує синтез інозитолтрифосфату в клітині, такій як ссавцева клітина. В деяких варіантах ссавцева клітина являє собою клітину людини, таку як клітина міометрію. В деяких варіантах клітина міометрію є міоцитом матки. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука спричиняє зменшення амплітуди скорочень матки у суб'єкта після введення сполуки суб'єкту. Наприклад, сполука може індукувати зменшення від близько 40 95 до близько 50 95 відносно виміряного показника амплітуди скорочень матки у суб'єкта, зареєстрованого до введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє період напіввиведення у суб'єкта від близько 1 до близько 4 годин після введення сполуки суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука досягає максимальної концентрації в плазмі суб'єкта в межах від близько 0,25 до близько 2 годин після введення сполуки суб'єкту.

В деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт є ссавцем. В деяких варіантах реалізації винаходу ссавець є людиною. В деяких варіантах реалізації винаходу ссавець не є людиною, наприклад, собака або щур. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту перорально. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту внутрішньовенно.

В іншому аспекті винахід включає сполуку, представлену формулою (ПІ),

Е

« в НМ ді В, во о аМнУ. С су і:

ФІ (І) причому сполука знаходиться в кристалічному стані.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє характерні піки на дифрактограмі рентгеноструктурного аналізу порошку при близько 7,0728, близько 8,1726, близько 10,07269, близько 20,1728, близько 21,0728 і близько 23,5729. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука додатково демонструє піки на дифрактограмі рентгеноструктурного аналізу порошку при близько 12,07269, близько 13,1729, близько 14,1728, близько 16,4726, близько 18,4729 і близько 29,5729. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука характеризується дифрактограмою рентгеноструктурного аналізу порошку, по суті такою, як зображена на будь-якій з Фіг. 19, 22, 29, 45-49 та 54. Наприклад, у деяких варіантах реалізації винаходу сполука характеризується дифрактограмою рентгеноструктурного аналізу порошку, по

Зо суті такою, як зображена на Фіг. 49.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє піки "Н ядерного магнітного резонансу (ЯМР) з центром близько 1,1 м.ч., близько 3,3 м.ч., близько 4,9 м.ч., близько 5,4 м.ч., близько 7,1 м.ч., близько 7,7 м.ч., близько 7,9 м.ч. і близько 8,0 м.ч. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука характеризується спектром "Н ЯМР, по суті таким, як зображено на

Фіг. 21.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє ендотерму в діапазоні від близько 145 "С до близько 147 "С, за даними диференційної скануючої калориметрії. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє додаткову ендотерму при температурі близько 214 "С, за даними диференційної скануючої калориметрії. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука характеризується кривою диференційної скануючої калориметрії, по суті такою, як зображено на Фіг. 20. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє додаткову ендотерму при температурі близько 228 "С, за даними диференційної скануючої калориметрії. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука характеризується кривою диференційної скануючої калориметрії, по суті такою, як зображено на Фіг. 23.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука зазнає втрати маси від близько 0,2 95 до близько 0,6 95 при нагріванні від 25 "С до 100 "С, за даними термогравіметричного аналізу. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука зазнає втрати маси від близько 2,5 95 до близько

3,5 95 при нагріванні від 100 "С до 160 "С, за даними термогравіметричного аналізу. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє криву термогравіметричного аналізу, по суті таку, як зображено на Фіг. 24.

У додатковому аспекті винаходу пропонується фармацевтична композиція, що містить сполуку за будь-яким з описаних вище аспектів. Фармацевтична композиція може необов'язково містити одну або більше допоміжних речовин. В деяких варіантах реалізації винаходу чистота сполуки становить щонайменше 90 905, 91 95, 92 95, 93 905, 94 905, 95 905, 96 95, 97 90, 98 95, 99 95 або 99,9 95, наприклад, за даними рідинної хроматографії високого тиску, ВЕРХ (НРІ С) або ЯМР спектроскопії. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука та/або фармацевтична композиція складена для перорального введення суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція являє собою таблетку, капсулу, гелевий ковпачок, порошок, рідкий розчин або рідку суспензію. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука та/або фармацевтична композиція складена для внутрішньовенного введення суб'єкту.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить два або більшу кількість терапевтичних агентів, таких як сполука за винаходом (наприклад, сполука, представлена формулою (І) або її фармацевтично прийнятна сіль, така як сполука, представлена формулою (ІІЇ)) ії додатковий терапевтичний агент. Наприклад, фармацевтична композиція може містити два або більшу кількість терапевтичних агентів, змішаних один з одним для спільного введення пацієнту, наприклад, для лікування або профілактики передчасних передпологових перейм. Фармацевтичну композицію за винаходом можна вводити суб'єкту з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1,2,3,4,5,6, 7,8, 9,10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів). В деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт зазнає передчасних передпологових перейм. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтичну композицію вводять суб'єкту (наприклад, суб'єкту-людині) перед початком передчасних передпологових перейм. Фармацевтичну композицію за винаходом можна вводити суб'єкту (наприклад, суб'єктул/людині) 3 метою запобігання передпологовим переймам до кесаревого розтину. Фармацевтичну композицію за винаходом

Зо можна вводити суб'єкту (наприклад, людині) для лікування або профілактики дисменореї.

Фармацевтичну композицію за винаходом можна вводити суб'єкту, такому як вагітний суб'єкт- людина жіночої статі, для полегшення одного або більшої кількості симптомів, пов'язаних з пологами, таких як вагінальна кровотеча та розрив маткових оболонок.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент є додатковим

З5 токолітичним агентом.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і додатковий токолітичний агент. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ЇЇ), і додатковий токолітичний агент.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою антагоніст рецептора окситоцину, такий як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан, або один або більшу кількість їх варіантів, композицій, кристалічних форм або похідних.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і атосибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і атосибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і варіант атосибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 4504469 або 4402942, розкриття кожного з яких включено в цей документ шляхом посилання. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІІ), і варіант атосибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 4504469 або 4402942.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і ретосибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і ретосибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і варіант ретосибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 7141437; 8367673; 8541579; 8071594; 8357685; 8937179; або 05 2016/0074413, розкриття кожного з яких включено до цього бо документу шляхом посилання. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІІ), і варіант ретосибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 7141437; 8367673; 8541579; 8071594; 8357685; 8937179; або 05 2016/0074413.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і барусибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і барусибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і варіант барусибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 6143727; 7091314; 7816489; або 5 2016/0175283, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і варіант барусибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 6143272; 7091314; 7816489; або 05 2016/0175283.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль, та епелсибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і епелсибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і варіант епелсибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 7141437; 8367673; 8541579; 7550462; 1919492; 8202864; 8742099; 9408851; 8716286; або 8815856, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІІ), і варіант епелсибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 7141437; 8367673; 8541579; 7550462; 7919492; 8202864; 8742099; 9408851; 8716286; або 8815856.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і нуласибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і нуласибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і варіант,

Зо композицію або кристалічну форму нуласибану, такі як варіант, композиція або кристалічна форма, описані в патенті США Мо 7115754 або патентній заявці США Мо 2015/0073032; 2015/0164859; або 2016/0002160, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і варіант, композицію або кристалічну форму нуласибану, такі як варіант, композиція або кристалічна форма, описані в патенті США Мо 7115754 або

Публікації заявки на патент США Мо 2015/0073032; 2015/0164859; або 2016/0002160.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою бетаміметик, такий як тербуталін, ритодрин, гексопреналін, альбутерол, фенотерол, нілідрин або орципреналін.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою інгібітор кальцієвих каналів, такий як дигідропіридин. В деяких варіантах інгібітор кальцієвих каналів є ніфедипіном. В деяких варіантах інгібітор кальцієвих каналів є нікардипіном.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою сіль магнію, таку як магній сульфат.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою донор нітрогену оксиду, такий як нітрогліцерол.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою антагоніст рецептора окситоцину, такий як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан, нуласибан або їх варіант, композиція, кристалічна форма або похідне, наприклад, як описано в цьому документі.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для перорального введення, і додатковий токолітичний агент складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для внутрішньовенного введення, і додатковий токолітичний агент складений для внутрішньовенного введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для перорального введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньовенного введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль 60 складена для внутрішньовенного введення, а додатковий токолітичний агент складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для перорального введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для внутрішньовенного введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньом'язового введення.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для перорального введення, і додатковий токолітичний агент складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для внутрішньовенного введення, і додатковий токолітичний агент складений для внутрішньовенного введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для перорального введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньовенного введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для внутрішньовенного введення, а додатковий токолітичний агент складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для перорального введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для внутрішньовенного введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньом'язового введення.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент є прогестероном або його варіантом або похідним, наприклад 17-а-гідроксипрогестерон капроатом.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), або її фармацевтично прийнятну сіль і прогестерон або 17-а- гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для перорального введення, а прогестерон або 17-а-гідроксипрогестерон капроат складений для інтравагінального введення.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для внутрішньовенного введення, а прогестерон або 17-а-гідроксипрогестерон капроат складений для інтравагінального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу як сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль, так і прогестерон або 17-а-гідроксипрогестерон капроат складені для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для внутрішньовенного введення, а прогестерон або 17-с-гідроксипрогестерон капроат складений для перорального введення.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІІ), і прогестерон або 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для перорального введення, а прогестерон або 17-с-гідроксипрогестерон капроат складений для інтравагінального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для ввнутрішньовенного введення, а прогестерон або 17-а- гідроксипрогестерон капроат складений для інтравагінального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу як сполука, представлена формулою (ІІ), так і прогестерон або 17-а- гідроксипрогестерон капроат складені для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для внутрішньовенного введення, а прогестерон або 17-а-гідроксипрогестерон капроат складений для перорального введення.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою кортикостероїд. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є бетаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є дексаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є гідрокортизоном. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для перорального введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для внутрішньовенного введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для перорального введення, і кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або бо гідрокортизон) складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), або її фармацевтично прийнятна сіль складена для внутрішньовенного введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для перорального введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для внутрішньовенного введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для перорального введення, і кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для внутрішньовенного введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для перорального введення.

В іншому аспекті винаходу пропонується спосіб синтезу сполуки, представленої формулою ()

Е й 5

Сто

М що о аМн,

ФІ Ку й ПА У ДИщ . або її фармацевтично прийнятної солі шляхом введення в реакцію прекурсору, представленого формулою (ІМ)

Е я Н

М, її

СИ во й о

Н о (М) з прекурсором, представленим формулою (М) в) «МН х (М) з утворенням аміноестеру, де Х являє собою захисну групу. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає видалення захисної групи з аміноестеру. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука представлена формулою (ІІ).

Е

" в НМ

Суть й я - ре о МН СІ

ФІ (І)

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає введення аміноестеру в реакцію з реагентом, здатним видаляти захисну групу з аміноестеру. В деяких варіантах реалізації винаходу захисна група вибрана з групи, що складається із трет-бутоксикарбонілу, тритілу, 4- монометокситритілу, 4-метилтритілу, 3,5-диметоксифенілізопропоксикарбонілу, 2-(4- біфеніл)ізопропоксикарбонілу, 2-нітрофенілсульфенілу, 9-флуоренілметоксикарбоніл /2-(4- нітрофонеїлсульфоніл)етоксикарбонілу, (1,1-діоксобензо|Б|гіофен-2-іл)метоксикарбонілу, 1-(4,4- диметил-2,6-діоксоциклогекс-1-иліден)-З-метилбутилу, 2,7-ди-трет-бутил-9- флуоренілметоксикарбонілу, 2-флуор-9-флуоренілметоксикарбонілу, 2-моноізооктил-9- флуоренілметоксикарбонілу, 2,7-діїізооктил-З-флуоренілметоксикарбонілу, тетрахлорфталоїлу, 2-Іфеніл(метил)сульфоніо|етилоксикарбоніл тетрафлуорборату, етансульфонілетоксикарбонілу, 2-(4-сульфофенілсульфоніл)етоксикарбонілу, бензилоксикарбонілу, алілоксикарбонілу, о-нітробензенсульфонілу, 2,4- динітробензенсульфонілу, бензотіазол-2-сульфонілу, 2,2,2-трихлоретоксикарбонілу, дитіасукциноїлу, п-нітробензилоксикарбонілу, а-азидокислоти, пропаргілоксикарбонілу, 9-(4- бромфеніл)-9-флуоренілу, азидометоксикарбонілу, гексафлуорацетону, 2- хлорбензилоксикарбонілу, трифлуорацетилу, 2-(метилсульфоніл)етоксикарбонілу, фенілдисульфанілетилоксикарбонілу і 2-піридилдисульфанілетилоксикарбонілу.

В деяких варіантах реалізації винаходу реагент вибраний з групи, що складається із метансульфонової кислоти, хлоргідрогенової кислоти, трифлуороцтової кислоти, оцтової кислоти, піперидину, 1,8-діазабіцикло/5.4.О)ундец-7-ену, морфоліну, гексаметиленіміну, аміаку, діетиламіну, піперазину, трис(2-аміноетил)аміну, гідразину, 1-метилпіролідину, натрій гідрокарбонату, натрій гідроксиду, барій гідроксиду, натрій карбонату, молекулярного гідрогену, бромгідрогенової кислоти, бор триброміду, тетракіс(трифенілфосфін)паладію, тіофенолу, ВД- меркаптоетанолу, 2-меркаптооцтової кислоти, амальгами алюмінію, цинку, гіпофосфористої кислоти, натрій боргідриду, М-меркаптоацетаміду, олово (І) хлориду, триметилфосфіну, трибутилфосфіну, трифенілфосфіну, бензилтриетиламоній тетратіомолібдату, паладій (ІІ) ацетату, флуоргідрогенової кислоти, триметилсилілхлориду, триметилсилілтрифлуорметансульфонату і трирфлуорметансульфонової кислоти.

Зо В деяких варіантах реалізації винаходу захисна група є трет-бутоксикарбонілом, а реагент вибраний з групи, що складається із метансульфокислоти, хлоргідрогенової кислоти і трифлуороцтової кислоти, наприклад, метансульфонової кислоти.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає обробку аміноестеру електромагнітним випромінюванням. В деяких варіантах реалізації винаходу захисна група вибрана з групи, що складається із о-нітробензилоксикарбонілу, 4-нітровератрилоксикарбонілу, 2-(2-нітрофеніл)пропілоксикарбонілу і 2-(3,4-метилендіокси-б-нітрофеніл)/пропілоксикарбонілу. В деяких варіантах реалізації винаходу електромагнітне випромінювання характеризується довжиною хвилі від близько 300 до близько 400 нм.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає введення прекурсору, представленого формулою (ІМ), в реакцію з прекурсором, представленим формулою (М), та діїімідом. В деяких варіантах реалізації винаходу діїмід вибраний з групи, що складається із 1- етил-3-(З-диметиламінопропіл)карбодіїміду, М,М'-діїізопропілкарбодіїміду та М,М'- дициклогексилкарбодіїміду. В деяких варіантах реалізації винаходу діїмід є 1-етил-3-(3- диметиламінопропіл)карбодіїімідом. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає введення прекурсору, представленого формулою (ІМ), в реакцію з прекурсором, представленим формулою (М), і похідним бензотриазолу, таким як похідне бензотриазолу, вибране з групи, що складається із 1-гідроксибензотриазолу, б-хлор-1-гідроксибензотриазолу і 1-гідрокси-7-

азабензотриазолу. В деяких варіантах реалізації винаходу похідне бензотриазолу є 1- гідроксибензотриазолом.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає введення прекурсору, представленого формулою (ІМ), в реакцію з прекурсором, представленим формулою (М), і основою, такою як М,М-диметиламінопіридин.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає синтез прекурсору, представленого формулою (ІМ), шляхом введення прекурсору, представленого формулою (МІ)

Е

5 Н

С3 А.

М

НЕ о

ОН (м) в реакцію з прекурсором, представленим формулою (МІ). с

СОКИ о МІ)

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає введення прекурсору, представленого формулою (МІ), в реакцію з прекурсором, представленим формулою (МІЇ),, і однією або більшою кількістю основ. В деяких варіантах реалізації винаходу одна або більша кількість основ вибрані з групи, що складається із діїізопропілетиламіну, триетиламіну і М,М- диметиламінопіридину.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає введення прекурсору, представленого формулою (МІ), в реакцію з прекурсором, представленим формулою (МІ), діізопропілетиламіном і М,М-диметиламінопіридином.

В додатковому аспекті винаходу пропонується спосіб одержання сполуки, представленої формулою (І),

Е й 5

СУ в)

М ці с що о МНа СІ

Ф хх су о ф (І) причому спосіб включає змішування сполуки, представленої формулою (І)

Е й

З

Суть Й

М що 9 Мн»

ХХ с (І) з хлоргідрогеновою кислотою.

В деяких варіантах реалізації винаходу хлоргідрогенова кислота являє собою водну хлоргідрогенову кислоту. Водна хлоргідрогенова кислота може бути приготована, наприклад,

шляхом розведення хлоргідрогенової кислоти у воді, такій як дистильована або демінералізована вода. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає одержання сполуки, представленої формулою (І), у кристалічному стані.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає розчинення сполуки, представленої формулою (І), в етанолі. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає змішування хлоргідрогенової кислоти з етанолом. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає змішування хлоргідрогенової кислоти з етилацетатом. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає додавання сполуки, представленої формулою (І), до хлоргідрогенової кислоти протягом періоду від близько 20 до близько 30 хвилин, з утворенням суміші. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає підтримання температури суміші під час додавання від близько 15С до близько 25"С. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає зниження температури суміші до близько 5 "С після додавання. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає перемішування суміші протягом періоду від близько 50 хвилин до близько 70 хвилин при температурі від близько 0 "С до близько 5 "С після зниження.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає змішування сполуки, представленої формулою (І), і хлоргідрогенової кислоти в еквімолярних кількостях.

В іншому аспекті винахід включає сполуку, одержану за будь-яким з описаних вище способів.

В додатковому аспекті винаходу пропонується спосіб лікування передчасних передпологових перейм у суб'єкта шляхом введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В додатковому аспекті винаходу пропонується спосіб запобігання передчасним передпологовим переймам у суб'єкта шляхом введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В іншому аспекті винаходу пропонується спосіб запобігання передпологовим переймам до кесаревого розладу у суб'єкта шляхом введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В іншому аспекті винаходу пропонується спосіб лікування або запобігання дисменореї у суб'єкта шляхом введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В іншому аспекті винаходу пропонується спосіб лікування або профілактики ендометріозу у суб'єкта шляхом введення суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт характеризується гестаційним віком від близько 24 до близько 34 тижнів. В деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт демонструє зменшення амплітуди скорочень матки після введення, наприклад, зниження від близько 40 905 до близько 50 95 (наприклад, близько 40 95, 41 90, 42 905, 43 905, 44 95, 45 95, 46 90, 47 90, 48 90, 49

Фо або 50 95) відносно виміряного значення амплітуди скорочень матки у суб'єкта, зареєстрованого до введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука демонструє період напіввиведення у суб'єкта від близько 1 до близько 4 годин (наприклад, близько 1 години, 1,1 години, 1,2 години, 1,3 години, 1,4 години, 1,5 години, 1,6 години, 1,7 години, 1,8 години, 1,9 години, 2,0 години, 2,1 години, 2,2 години, 2,3 години, 2,4 години, 2,5 години, 2,6 години, 2,7 години, 2,8 години, 2,9 години, 3,0 годин, 3,1 години, 3,2 години, 3,3 години, 3,4 години, 3,5 години, 3,6 години, 3,7 години, 3,8 години, 3,9 години або 4,0 години). В деяких варіантах реалізації винаходу сполука досягає максимальної концентрації в плазмі суб'єкта в межах від близько 0,25 до близько 2 годин після введення (наприклад, близько 0,25 години, 0,3 години, 0,4 години, 0,5 години, 0,6 години, 0,7 години, 0,8 години, 0,9 години, 1,0 години, 1,1 години, 1,2 години, 1,3 години, 1,4 години, 1,5 години, 1,6 години, 1,7 години, 1,8 години, 1,9 години або 2,0 години). В деяких варіантах реалізації винаходу, суб'єкт є ссавцем, таким як людина.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення сполуки або фармацевтичної композиції суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення сполуки або фармацевтичної композиції суб'єкту.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в комбінації з додатковим терапевтичним агентом. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в комбінації з додатковим токолітичним агентом.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в поєднанні з антагоністом рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає введення суб'єкту перорального антагоніста рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту антагоніста рецептора окситоцину.

Сполуку можна вводити суб'єкту одночасно із введенням антагоніста рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту до введення суб'єкту антагоніста рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту після введення суб'єкту антагоніста рецептора окситоцину. В деяких варіантах сполуку змішують з антагоністом рецептора окситоцину, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно. В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є атосибаном, ретосибаном, барусибаном, епелсибаном або нуласибаном або їх варіантом, препаратом, кристалічною формою або похідним.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є атосибаном або варіантом атосибану, таким як варіант, описаний в патенті США Мо 4504469 або 4402942, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є ретосибаном або варіантом ретосибану, таким як варіант, описаний в патенті США Мо 7514437; 8367673; 8541579; 8071594; 8357685; 8937179; або 05 2016/0074413, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є барусибаном або варіантом барусибану, таким як варіант, описаний в патенті США Мо 6143722; 7091314; 7816489; або 05 2016/0175283, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є епелсибаном або варіантом епелсибану, таким як варіант, описаний в патенті США Мо 7514437; 8367673; 8541579; 7550462; 7919492; 8202864; 8742099; 9408851; 8716286; або 8815856, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є нуласибаном або варіантом, препаратом або кристалічною формою нуласибану, такими як варіант, композиція

Зо або кристалічна форма, описані в патенті США Мо 7115754 або Публікації патентної заявки США

Мо 2015/0073032; 2015/0164859; або 2016/0002160, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в комбінації з бетаміметиком, таким як тербуталін, ритодрин, гексопреналін, альбутерол, фенотерол, нілідрин або орципреналін. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту бетаміметика. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту бетаміметика. Сполуку можна вводити суб'єкту одночасно з введенням бетаміметика. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту до введення суб'єкту бетаміметика. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту після введення суб'єкту бетаміметика. В деяких варіантах сполуку змішують з бетаміметиком, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в комбінації з інгібітором кальцієвих каналів, таким як дигідропіридин. В деяких варіантах інгібітор кальцієвих каналів є ніфедипіном. В деяких варіантах інгібітор кальцієвих каналів є нікардипіном. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення інгібітору кальцієвих каналів суб'єкту.

В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення |інгібітору кальцієвих каналів суб'єкту. Сполуку можна вводити суб'єкту одночасно з інгібітором кальцієвих каналів. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту до введення інгібітору суб'єкту кальцієвих каналів. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту після введення суб'єкту інгібітору кальцієвих каналів. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку змішують з інгібітором кальцієвих каналів, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в комбінації з сіллю магнію, такою як магній сульфат. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньом'язове введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту солі магнію. Сполуку можна вводити суб'єкту одночасно із введенням солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту до введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту після введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації бо винаходу сполуку змішують із сіллю магнію, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в поєднанні з донором нітрогену оксиду, таким як нітрогліцерол. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту донора нітрогену оксиду. Сполуку можна вводити суб'єкту одночасно з введенням донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту перед введенням суб'єкту донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту після введення суб'єкту донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах сполуку змішують з донором нітрогену оксиду, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в комбінації з прогестероном або його варіантом або похідним, таким як 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту прогестерону або його варіанта або похідного, такого як 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту прогестерону або його варіанта або похідного, такого як 17-а-гідроксипрогестерон капроат.

Сполуку можна вводити суб'єкту одночасно із введенням прогестерону або його варіанту або похідного, такого як 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту до введення суб'єкту прогестерону або його варіанту або похідного, такого як 17-с-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту після введення суб'єкту прогестерону або його варіанту або похідного, такого як 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку змішують із прогестероном або його варіантом або похідним, таким як 17-а-гідроксипрогестерон капроат (наприклад, у препараті для перорального введення, серед іншого), і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту в комбінації з кортикостероїдом. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є бетаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є дексаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту кортикостероїда. В деяких варіантах реалізації винаходу цей спосіб включає внутрішньом'язове введення суб'єкту

Зо кортикостероїда. Сполуку можна вводити суб'єкту одночасно з введенням кортикостероїду. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту до введення суб'єкту кортикостероїда. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку вводять суб'єкту після введення суб'єкту кортикостероїда. В деяких варіантах сполуку змішують з кортикостероїдом (наприклад, у препараті для перорального введення, серед іншого), і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації пропонується набір, що включає сполуку або фармацевтичну композицію у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу, а також листок- вкладиш в упаковку. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо введення сполуки або фармацевтичної композиції суб'єкту з передчасними передпологовими переймами або що піддається ризику передчасних передпологових перейм, такому як суб'єкт, у якого присутні один або більша кількість симптомів передчасних передпологових перейм, описаних в цьому документі. В деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт характеризується гестаційним віком від близько 24 до близько 34 тижнів. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо змішування сполуки або фармацевтичної композиції з водним розчином. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо перорального введення сполуки суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо внутрішньовенного введення сполуки суб'єкту.

У додатковому аспекті винаходу пропонується фармацевтична композиція, що містить сполуку, представлену формулою (Ії),

Е і; в НМ

СУ Он

М, Я

Ще (І) 3-(П1,1"-біфеніл|-4-ілеоульфоніл)-М-(П1-(4-флуорфеніл)-3-гідроксипропіл|-1,3-тіазолідин-2- карбоксамід. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІІ), і додатковий терапевтичний агент. В деяких варіантах 5 реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ЇЇ), і додатковий токолітичний агент. Фармацевтична композиція необов'язково може містити одну або більшу кількість допоміжних речовин. В деяких варіантах реалізації винаходу чистота сполуки, представленої формулою (Ії), становить щонайменше, 90 905, 91 95, 92 95, 93 905, 94 905, 95 95, 96 965, 97 95, 98 95, 99 95 або 99,9 95, наприклад, за даними рідинної хроматографії високого тиску (ВЕРХ) або ЯМР спектроскопії. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука та/або фармацевтична композиція складені для перорального введення суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука та/"або фармацевтична композиція є таблеткою, капсулою, гелевим ковпачком, порошком, рідким розчином або рідкою суспензією. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука та/або фармацевтична композиція складена для внутрішньовенного введення суб'єкту.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить два або більшу кількість терапевтичних агентів, таких як сполука, представлена формулою (І), і додатковий терапевтичний агент. Наприклад, фармацевтична композиція може містити два або більшу кількість терапевтичних агентів, змішаних один з одним для спільного введення пацієнту, наприклад, для лікування або профілактики передчасних передпологових перейм.

Фармацевтичну композицію можна вводити суб'єкту з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 або 30 днів або близько 1,2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів). В деяких варіантах реалізації винаходу у суб'єкта присутні передчасні передпологові перейми. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтичну композицію вводять суб'єкту (наприклад, суб'єктгу-/людини) до початку передчасних передпологових перейм. Фармацевтичну композицію можна вводити суб'єкту (наприклад, суб'єккгуу/людини) для запобігання передпологовим переймам до розродження шляхом

Зо кесаревого розтину. Фармацевтичну композицію можна вводити суб'єкту (наприклад, суб'єкту- людини) для лікування або профілактики дисменореї. Фармацевтичну композицію можна вводити суб'єкту, наприклад, вагітному суб'єкту-людині жіночої статі, 3 метою полегшення одного або більшої кількості симптомів, пов'язаних з передпологовими переймами, таких як вагінальна кровотеча і розрив маткових оболонок.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент є додатковим токолітичним агентом. В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою антагоніст рецептора окситоцину, такий як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан, або один або більшу кількість їх варіантів, композицій, кристалічних форм або похідних.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІЇ), і атосибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і варіант атосибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 4504469 або 4402942, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і ретосибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (Ії), і варіант ретосибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 7 514 437; 8367673; 8541579; 8071594; 8357685;

8937179; або 5 2016/0074413, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (Ії), і барусибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (Ії), і варіант барусибану, такий як варіант, описаний у патенті США Мо 6143722; 7091314; 7816489; або 5 2016/0175283, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІЇ), і епелсибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (Ії), і варіант епелсибану, такий як варіант, описаний у патенті США Ме 7514437; 8367673; 8541579; 7550462; 7919492; 8202864; 8742099; 9408851; 8716286; або 8815856, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і нуласибан. В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (І), і варіант, композицію або кристалічну форму нуласибану, такі як варіант, композиція або кристалічна форма, описані в патенті США Мо 7115754 або Публікації патентної заявки США Мо 2015/0073032; 2015/0164859; або 2016/0002160, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент являє собою донор нітрогену оксиду, такий як нітрогліцерол. В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий

Зо токолітичний агент являє собою антагоніст рецептора окситоцину, такий як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан, нуласибан або їх варіант, композиція, кристалічна форма або похідне, наприклад, як описано в цьому документі.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (Ії), складена для перорального введення, а додатковий токолітичний агент складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для внутрішньовенного введення, і додатковий токолітичний агент складений для внутрішньовенного введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для перорального введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньовенного введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для внутрішньовенного введення, а додатковий токолітичний агент складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (Ії), складена для перорального введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (Ії), складена для внутрішньовенного введення, а додатковий токолітичний агент складений для внутрішньом'язового введення.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент являє собою прогестерон або його варіант або похідне, наприклад, 17-а-гідроксипрогестерон капроат.

В деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтична композиція містить сполуку, представлену формулою (ІІ), і прогестерон або 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (Ії), складена для перорального введення, а прогестерон або 17-с-гідроксипрогестерон капроат складений для інтравагінального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (Ії), складена для внутрішньовенного введення, а прогестерон або 17-а- гідроксипрогестерон капроат складений для інтравагінального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу як сполука, представлена формулою (І), так і прогестерон або 17-а- гідроксипрогестерон капроат складені для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для внутрішньовенного введення, а прогестерон або 17-а-гідроксипрогестерон капроат складений для перорального

Гс10) введення.

В деяких варіантах реалізації винаходу, додатковий терапевтичний агент являє собою кортикостероїд. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є бетаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є дексаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є гідрокортизоном. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (ІІ), складена для перорального введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для внутрішньовенного введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для внутрішньом'язового введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (Ії), складена для перорального введення, і кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для перорального введення. В деяких варіантах реалізації винаходу сполука, представлена формулою (І), складена для внутрішньовенного введення, а кортикостероїд (наприклад, бетаметазон, дексаметазон або гідрокортизон) складений для перорального введення.

В додатковому аспекті винаходу пропонується спосіб лікування передчасних передпологових перейм у суб'єкта шляхом надання (наприклад, введення) суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (І),

Е

« в НМ

СУ он

М, во 7 5, ся о

Ще (І) 3-(П1,1"-біфеніл|-4-ілеоульфоніл)-М-(П1-(4-флуорфеніл)-3-гідроксипропіл|-1,3-тіазолідин-2- карбоксамід, або фармацевтичної композиції, що містить сполуку, представлену формулою (І), у відповідності до будь-якого з вищезазначених аспектів винаходу.

У додатковому аспекті винаходу пропонується спосіб запобігання передчасним передпологовим переймам у суб'єкта шляхом надання (наприклад, введення) суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (І), або фармацевтичної композиції, що містить сполуку, представлену формулою (ІІ), у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В іншому аспекті винаходу пропонується спосіб профілактики передпологових перейм до розродження шляхом кесаревого розтину у суб'єкта шляхом надання (наприклад, введення)

Зо суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (І), або фармацевтичної композиції, що містить сполуку, представлену формулою (Ії), у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В іншому аспекті винаходу пропонується спосіб лікування або запобігання дисменореї у суб'єкта шляхом надання (наприклад, введення) суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (ІІ), або фармацевтичної композиції, що містить сполуку, представлену формулою (ІЇ), у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В іншому аспекті винаходу пропонується спосіб лікування або профілактики ендометріозу у суб'єкта шляхом надання (наприклад, введення) суб'єкту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (Ії), або фармацевтичної композиції, що містить сполуку, представлену формулою (Ії), у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають суб'єкту в комбінації з додатковим терапевтичним агентом. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку надають суб'єкту в комбінації з додатковим токолітичним агентом. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку надають суб'єкту шляхом введення сполуки суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку надають суб'єкту шляхом введення суб'єкту пролікарської речовини, яка метаболізується іп мімо з утворенням сполуки, представленої формулою (І).

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають суб'єкту в комбінації з антагоністом рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення антагоніста рецептора окситоцину суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення антагоніста рецептора окситоцину суб'єкту. Сполуку, представлену формулою (І), можна надавати суб'єкту одночасно з введенням антагоніста рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту перед введенням суб'єкту антагоніста рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту після введення суб'єкту антагоніста рецептора окситоцину. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (Ії) або її проліки змішують з антагоністом рецептора окситоцину, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину являє собою атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан або нуласибан або їх варіант, композицію, кристалічну форму або похідне.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є атосибаном або варіантом атосибану, таким, як варіант, описаний в патенті США Мо 4504469 або 4402942, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є барусибаном або варіантом барусибану, таким як варіант, описаний в патенті США Мо 6143722; 7091314; 7816489; або США 2016/0175283, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

Зо В деяких варіантах реалізації винаходу антагоніст рецептора окситоцину є нуласибаном або варіантом, препаратом або кристалічною формою нуласибану, таким як варіант, препарат або кристалічна форма, описана в патенті США Мо 7115754 або Публікації патентної заявки США Мо 2015/0073032; 2015/0164859; або 2016/0002160, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають суб'єкту в поєднанні з бетаміметиком, таким як тербуталін, ритодрин, гексопреналін, альбутерол, фенотерол, нілідрин або орципреналін. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення бетаміметика суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення бетаміметика суб'єкту. Сполуку, представлену формулою (Ії), можна надавати суб'єкту одночасно з введенням бетаміметика. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту до введення суб'єкту бетаміметика. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту після введення суб'єкту бетаміметика. В деяких варіантах реалізації винаходу, сполуку, представлену формулою (І), або її проліки змішують з бетаміметиком, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту в комбінації з інгібітором кальцієвих каналів, таким як дигідропіридин. В деяких варіантах інгібітор кальцієвих каналів є ніфедипіном. В деяких варіантах інгібітор кальцієвих каналів є нікардипіном. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення інгібітору кальцієвих каналів суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення інгібітору кальцієвих каналів суб'єкту. Сполуку, представлену формулою (Ії), можна надавати суб'єкту одночасно з інгібітором кальцієвих каналів. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту до введення суб'єкту інгібітора кальцієвих каналів. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають суб'єкту після введення суб'єкту інгібітору кальцієвих каналів. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), або її проліки, змішують з інгібітором кальцієвих каналів, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають бо суб'єкту в комбінації з сіллю магнію, такою як магній сульфат. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньом'язове введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту солі магнію.

Сполуку, представлену формулою (ІІ), можна надавати суб'єкту одночасно із введенням солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають суб'єкту до введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (Ії), надають суб'єкту після введення суб'єкту солі магнію. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (Ії) або її проліки, змішують із сіллю магнію, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту в поєднанні з донором нітрогену оксиду, таким як нітрогліцерол. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах реалізації винаходу цей спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту донора нітрогену оксиду. Сполуку, представлену формулою (Ії), можна надавати суб'єкту одночасно із введенням донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту до введення суб'єкту донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту після введення суб'єкту донора нітрогену оксиду. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ) або її проліки, змішують з донором нітрогену оксиду, і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту в комбінації з прогестероном або його варіантом або похідним, таким як 17-а- гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення суб'єкту прогестерону або його варіанта або похідного, такого як 17-а- гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньовенне введення суб'єкту прогестерону або його варіанта або похідного, такого як 17- а-гідроксипрогестерон капроат. Сполуку, представлену формулою (ІІ), можна надавати суб'єкту одночасно із введенням прогестерону або його варіанту або похідного, такого як 17-а- гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену

Зо формулою (ІІ), надають суб'єкту перед введенням суб'єкту прогестерону або його варіанту або похідного, такого як 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (Ії), надають суб'єкту після введення суб'єкту прогестерону або його варіанту або похідного, такого як 17-а-гідроксипрогестерон капроат. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (Ії), або її проліки, змішують з прогестероном або його варіантом або похідним, таким як 17-а-гідроксипрогестерон капроат (наприклад, у пероральному препараті, серед іншого), і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають суб'єкту в комбінації з кортикостероїдом. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є бетаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є дексаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає пероральне введення кортикостероїда суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу спосіб включає внутрішньом'язове введення кортикостероїда суб'єкту. Сполуку, представлену формулою (Ії), можна надавати суб'єкту одночасно із введенням кортикостероїду. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), надають суб'єкту перед введенням суб'єкту кортикостероїда. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (ІІ), надають суб'єкту після введення суб'єкту кортикостероїда. В деяких варіантах реалізації винаходу сполуку, представлену формулою (І), або її проліки змішують з кортикостероїдом (наприклад, у пероральному препараті, серед іншого), і ці агенти вводять суб'єкту одночасно.

В деяких варіантах реалізації винаходу, суб'єкт характеризується гестаційним віком від близько 24 до близько 34 тижнів. В деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт виявляє зменшення амплітуди скорочень матки після введення, наприклад, зниження від близько 40 905 до близько 50 95 (наприклад, близько 40 95, 41 90, 42 905, 43 905, 44 95, 45 95, 46 90, 47 9о, 48 90, 49

Фо або 50 95) відносно виміряного показника амплітуди скорочень матки у суб'єкта, зареєстрованого до введення. В деяких варіантах реалізації винаходу, суб'єкт є ссавцем, таким як людина.

В деяких варіантах реалізації винаходу пропонується набор, що містить сполуку або бо фармацевтичну композицію у відповідності до будь-якого з описаних вище аспектів винаходу, а також листок-вкладиш в упаковку. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо введення сполуки або фармацевтичної композиції суб'єкту, у якого присутні передчасні передпологові перейми або ризик передчасних передпологових перейм, наприклад, у суб'єкта присутні один або більша кількість симптомів передчасних передпологових перейм, описаних в цьому документі. В деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт характеризується гестаційним віком від близько 24 до близько 34 тижнів. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо змішування сполуки або фармацевтичної композиції з водним розчином. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо перорального введення сполуки суб'єкту. В деяких варіантах реалізації винаходу листок-вкладиш в упаковку інструктує користувача набору щодо внутрішньовенного введення сполуки суб'єкту.

Визначення

В цьому описі термін "близько" відноситься до значення, що є в межах 10 95 вищим або нижчим за описане значення.

Як використовується в цьому документі, термін "афінність" стосується міцності зв'язувальної взаємодії між двома молекулами, такими як ліганд та рецептор. Термін "К!", як використовується в цьому документі, призначений для позначення константи інгібування антагоніста для конкретної молекули, що представляє інтерес, і виражається як молярна концентрація (М).

Значення К; для взаємодії антагоніста-мішені можуть бути визначені, наприклад, за допомогою методів, визнаних у даній галузі техніки. Методи, які можуть бути застосовані для визначення Кі антагоніста для молекулярної мішені, включають експерименти з конкурентним зв'язуванням, такі як аналізи конкурентного зв'язування з радіолігандом, наприклад, як описано в 05 8415480.

Термін "Ка", як використовується в цьому документі, призначений для позначення константи дисоціації, яка може бути одержана, наприклад, із співвідношення константи швидкості для дисоціації двох молекул (Ка) і константи швидкості для асоціації двох молекул (Ка) і виражається як молярна концентрація (М). Значення Ка для взаємодії рецептора-ліганда можна визначати, наприклад, за допомогою методів, визнаних у даній галузі техніки. Методи, які можуть бути застосовані для визначення Ка взаємодії рецептора-ліганду, включають поверхневий плазмовий резонанс, наприклад, за допомогою системи біосенсора, наприклад, систему ВІАСОКЕФ)

Як використовується в цьому документі, термін "кортикостероїд" означає будь-який із стероїдних гормонів, що продукуються корою наднирників, або їх синтетичних еквівалентів.

Типовими кортикостероїдами є бетаметазон, дексаметазон і гідрокортизон, серед інших, а також їх варіанти. Кортикостероїди, призначені для застосування разом із композиціями і способами, описаними в цьому документі, включають, наприклад, такі, які здатні спричиняти дозрівання легенів плоду, наприклад, таким чином, щоб запобігти розвитку респіраторного дистрес-синдрому у недоношених немовлят. Типові кортикостероїди для застосування разом із композиціями і способами, описаними в цьому документі, включають описані у Удобе еї аї. Ат. у.

Обзївї. Супесої. 190: 878-881 (2004) і Мігасіє еї аї. .). Регіпаї. Меа. 36: 191-196 (2008), розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

Як використовується в цьому документі, термін "кристалічний" або "кристалічна форма" означає наявність фізичного стану, який є регулярним тривимірним масивом атомів, іонів, молекул або молекулярних агрегатів. Кристалічні форми містять решітчасті масиви будівельних блоків під назвою асиметричних блоків, розташовані відповідно до добре визначеної симетрії в одиничних комірках, які повторюються в трьох вимірах. На відміну від цього, термін "аморфний" або "аморфна форма" означає неорганізовану (без упорядкованості) структуру. Фізичний стан терапевтичної сполуки може бути визначений типовими методами, такими як рентгеноструктурний аналіз, мікроскопія поляризованого світла та/або диференційна скануюча калориметрія.

Як використовується в цьому документі, термін "ендогенний" описує молекулу (наприклад, поліпептид, нуклеїнову кислоту або кофактор), яка природним чином виявляється в певному організмі (наприклад, людини) або в певному місці організму (наприклад, орган, тканина або клітина, наприклад, клітина людини).

Як використовується в цьому документі, термін "екзогенний" описує молекулу (наприклад, поліпептид, нуклеїнову кислоту або кофактор), яка не виявляється природним чином в певному організмі (наприклад, людини) або в певному місці організму (наприклад, орган, тканина або клітина, така як клітина людини). Екзогенні матеріали включають ті, які надходять із зовнішнього джерела до організму або до культивованих речовин, що виділяють з нього.

Як використовується в цьому документі, термін "гестаційний вік" описує, наскільки далеко бо прогресувала конкретна вагітність, і вимірюється з першого дня останнього менструального циклу вагітного суб'єкта жіночої статі до поточної дати. Як використовується в цьому документі, термін "передпологові перейми" (який також може мати назву розродження) відноситься до вигнання плоду та плаценти з матки вагітного суб'єкта жіночої статі. У випадку нормальної вагітності, передпологові перейми можуть виникати в гестаційному віці близько 40 тижнів. "Передчасні передпологові перейми", як використовується в цьому документі, стосуються стану, при якому передпологові перейми починаються більш ніж на три тижні раніше повного періоду гестації, що зазвичай становить близько 40 тижнів. Тобто передчасні передпологові перейми виникають на будь-якій стадії до, наприклад, 38 тижнів вагітності. За відсутності лікування, передчасні передпологові перейми зазвичай призводять до розродження або фізіологічних змін, пов'язаних з розродженням, у вагітного суб'єкта жіночої статі. Передчасні передпологові перейми можуть супроводжуватися або не супроводжуватися вагінальною кровотечею або розривом маткових оболонок. Передчасні передпологові перейми додатково можуть мати назву передчасних пологів. Уникнення передчасних передпологових перейм у суб'єкта подовжує термін вагітності і, таким чином, можна уникнути передчасних пологів, зменшуючи в такий спосіб ризик неонатальної смертності та захворюваності.

Як використовується в цьому документі, термін "ІСво" означає концентрацію речовини (антагоніста), яка знижує ефективність референтного агоніста або конститутивну активність біологічної мішені на 50 95, наприклад, за даними аналізу конкурентного зв'язування ліганду.

Типові аналізи конкурентного зв'язування ліганду включають аналізи конкурентного зв'язування радіоліганду, конкурентні імуноферментні аналізи, ІФА (ЕЇІ5А) та аналізи на базі флуоресцентної анізотропії, серед інших, відомих у даній галузі техніки.

Як використовується в цьому документі в контексті надання або введення суб'єкту двох або більшої кількості терапевтичних агентів, фраза "в комбінації з" означає доставку двох або більшої кількості терапевтичних агентів суб'єкту (наприклад, суб'єкту-ссавцю, такому як суб'єкт- людина), наприклад, одночасно або в різний час. Наприклад, один терапевтичний агент може бути введений суб'єкту в комбінації з іншим шляхом введення обох агентів суб'єкту одночасно, наприклад, в одній фармацевтичній композиції або в окремих композиціях, які вводяться суб'єкту одночасно (наприклад, різними способами введення). В іншому прикладі один терапевтичний агент може бути введений суб'єкту в комбінації з іншим, із введенням спочатку

Зо суб'єкту одного терапевтичного агента, з наступним введенням іншого терапевтичного агента, з використанням того самого або іншого способу введення.

Як використовується в цьому документі, термін "нуласибан" означає (37,55)-5- (гідроксиметил)-1-(2'-метил-1,1"-біфеніл-4-ілукарбоніл|піролідин-3-он О-метилоксим, представлений наступною структурною формулою: пору

М й 9 в,

Нуласибан

Варіанти, препарати і кристалічна форма нуласибану описані, наприклад, у патенті США Мо 7115754 і Патентній заявці США Мо 2015/0073032; 2015/0164859; і 2016/0002160, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

Як використовується в цьому документі, термін "біодоступність при пероральному введенні" стосується частки сполуки, введеної суб'єкту, такому як ссавець (наприклад, людина), яка досягає системного кровообігу у суб'єкта, причому вона не є ізольованою в нецільових органах або виведеною без абсорбції через шлунково-кишковий тракт. Цей термін означає концентрацію в плазмі крові, яка інтегрована в часі, і, як правило, виражається у відсотках від перорально введеної дози.

Як використовується в цьому документі, термін "антагоніст рецептора окситоцину" або "антагоніст окситоцину" відноситься до сполуки, здатної інгібувати взаємодію між окситоцином і рецептором окситоцину, наприклад, таким чином, що інгібується активність однієї або більшої кількості сигнальних молекул нижче в сигнальному шляху в каскаді трансдукції сигналу окситоцину. Антагоністи окситоцину для застосування з композиціями і способами, описаними в цьому документі, включають сполуки, які зв'язуються та інгібують рецептор окситоцину, такі як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан, а також їх варіанти, препарати, кристалічні форми і похідні, в тому числі описані в цьому документі, серед іншого.

Як використовується в цьому документі, термін "фармацевтично прийнятний" стосується тих сполук, матеріалів, композицій та/або лікарських форм, що є придатними для приведення в контакт із тканинами суб'єкта, наприклад, ссавця (наприклад, людина) без надмірної токсичності, подразнення, алергічної реакції та інших проблемних ускладнень, співставно із розумним співвідношенням користі та ризику.

Як використовується в цьому документі, термін "фармацевтична композиція" означає суміш, яка містить терапевтичну сполуку, призначену для введення суб'єкту, такому як ссавець, наприклад, людини, з метою запобігання, лікування або контролю певного захворювання або стану, що впливає на ссавця, такого як передчасні передпологові перейми або дисменорея, серед іншого, наприклад, як описано в цьому документі.

Як використовується в цьому документі, термін "захисна група" відноситься до хімічного фрагменту, який, при зв'язуванні з функціональною групою, робить функціональну групу інертною по відношенню до однієї або більшої кількості хімічних реакцій. Такі реакції можуть модифікувати один або більшу кількість замісників у сполуці та, за відсутності захисних груп, можуть призводити до небажаної хімічної модифікації (наприклад, електрофільне приєднання, сольволіз, окиснення, відновлення або взаємоперетворення функціональних груп) фрагмента, що представляє інтерес (наприклад, аміно, гідроксильний, карбоксильний або карбоксамідний фрагмент). Захисні групи можуть, у відповідний час, бути введені в хімічну реакцію, з метою відновлення початкової функціональної групи. Природа захисної групи може бути вибрана таким чином, щоб вона була сумісною рештою молекули, наприклад, таким чином, що захисна група не видаляється під час інших етапів синтезу або модифікації молекули, а також, необов'язково, таким чином, що реакційні умови, які застосовуються для видалення захисної групи, не призводять до видалення інших захисних груп, розташованих на інших замісниках молекули. Приклади захисних груп включають такі, що можуть бути ковалентно зв'язані, наприклад, з амінним замісником, такими як аміногрупа с-аміноестеру. Подальше видалення захисної групи, згадане в цьому документі як "знаття захисту" з хімічного фрагмента, може бути досягнуте за допомогою реагентів та умов, відомих у даній галузі техніки. Типові захисні групи

Ко) включають, але не обмежуючись цим, бензил, ацетил, оксиацетил, карбоксибензил, 9- флуоренілоксикарбоніл, 2-хлор-1-інданілметоксикарбоніл, бенз|Цінден-З-метоксикарбоніл, 2- (трет-бутилсульфоніл)-2-пропенілоксикарбоніл, бензотіофен сульфон-2-метилкарбоніл, трет- бутоксикарбоніл, трет-амілоксикарбоніл, В-триметилсилілетилоксикарбоніл, адамантилоксикарбоніл, 1-метилциклобутилоксикарбоніл, 2-(п-біфеніліл)пропіл-2-оксикарбоніл, 2-(п-фенілазофеніл)пропіл-2-оксикарбоніл, 2-2-диметил-3,5- диметилоксибензилоксикарбоніл, 2-фенілпропіл-2-оксикарбоніл, бензилоксикарбоніл, п-толуенсульфоніламінокарбоніл, - 0о- нітрофенілсульфеніл, дитіасукциноїл, фталоїл, піперидиноксикарбоніл, форміл, трифлуорацетил, 2,4,6-триметоксибензил, 2,3,6-триметил-4-метоксибензолсульфоніл, трет- бутоксиметил, пентаметилхромансульфоніл, адамантил, В-триметилсилілетил, В- триметилілілетилоксикарбоніл, трет-бутил, трет-бутилбензил, циклопентил, трифенілметил, бензилоксикарбоніл, форміл і трифлуорацетил, серед іншого. Захисні групи можуть бути придатними для конкретного хімічного замісника. Наприклад, приклади гідроксильних захисних груп включають, без обмеження, бензил, п-метоксибензил, п-нітробензил, аліл, тритіл, діалкілсилілові етери, такі як диметилсиліловий етер, і триалкілсилілові етери, такі як триметилсиліловий етер, триєтилсіліловий етер і трет-бутилдиметилсиліловий етер; такі естери, як бензоїл, ацетил, фенілацетил, форміл, моно-, ди- і тригалогенацетил, такі як хлорацетил, дихлорацетил, трихлорацетил, трифлуорацетил; і карбонати, такі як метил, етил, 2,2,2-трихлоретил, аліл, бензил і п-нітрофеніл. Додаткові приклади захисних груп можна найти, наприклад, у Сгеепе апа Ууцї5, Ргоїтесіїме СгоцМирз іп Огдапіс Зупіпебзів, 24 Еа., 1991, Хдопп Уміеу Є зоп5, а також у МсОтіеє, Ргоїесіїме сгоимрз іп Огдапіс Спетізігу, 1975, Ріеєпит Ргез5, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання. Інші приклади захисних груп описані, наприклад, у патентах США МоМо 3835175; 4508657; 3839396; 4581167; 4460501; і 4108846, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

Як використовується в цьому документі в контексті терапевтичного лікування, терміни "надавати" та "надання" стосуються доставки терапевтичного агента суб'єкту (наприклад, суб'єкту-ссавцю, такому як людина), який потребує лікування, такому як суб'єкт, у якого присутні або існує ризик передчасних передпологових перейм. Терапевтичний агент може бути наданий суб'єкту, який потребує цього, наприклад, шляхом прямого введення терапевтичного агента суб'єкту або шляхом введення проліків, які іп мімо перетворюються на терапевтичний агент бо після введення проліків суб'єкту. Типові проліки включають, але не обмежуючись цим, естери,

фосфати та інші хімічні функціональні групи, чутливі до гідролізу при введенні суб'єкту.

Препарати включають відомі в цій галузі техніки, такі, як описані, наприклад, у Мід еї аї., Адм.

Огд Оєїїм. Нем. 65: 1370-1385 (2013), і Нийипеп еї аї., Рпаптасої. Кем. 63: 750-771 (2011), розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

Як використовується в цьому документі, термін "зразок" відноситься до зразка (наприклад, крові, компоненту крові (наприклад, сироватка або плазма), сечі, слини, амніотичної рідини, спинномозкової рідини, тканини (наприклад, плацентарної або шкірної), панкреатичної рідини, зразка ворсин хоріону та клітин), виділеного з організму суб'єкта.

Як використовується в цьому документі, фрази "специфічно зв'язується" і "зв'язується" означають реакцію зв'язування, що є визначальною для наявності певного білка в гетерогенної популяції білків та інших біологічних молекул, який розпізнається, наприклад, специфічним лігандом. Ліганд (наприклад, білок, протеоглікан або глікозаміноглікан), що специфічно зв'язується з білком, буде зв'язуватися з білком, наприклад, з Ко менш ніж 100 нМ. Наприклад, ліганд, що специфічно зв'язується з білком, може зв'язуватися з білком із Ко до 100 НМ (наприклад, від 1 пМ до 100 нМ). Значення Ко для ліганду, що не виявляє специфічного зв'язування з білком або його доменом, буде становити більш ніж 100 нМ (наприклад, більш ніж 200 НМ, 300 нм, 400 нМ, 500 нм, 600 нм, 700 нм, 800 нМ, 900 нМ, 1 мкМ, 100 мкМ, 500 мкМ або 1

ММ) для цього конкретного білка або його домену. Різноманітні формати аналізу можуть бути застосовані для визначення афінності ліганду по відношенню до конкретного білка. Наприклад, твердофазні аналізи ІФА (ЕГІБА) звичайно застосовуються для ідентифікації лігандів, що специфічно зв'язують цільовий білок. Див., наприклад, Нагіоу" 8 І апе, Апііродієв, А І арогайгу

Мапиаї, Сода Зргіпд Нагброг Рге55, Мем ХогК (1988) і Нагіом/ 5 І апе, О5іпуд Апііродієв, А І арогаюгу

Мапиаї!, Со 5ргіпд Нагрог Ргез5, Мем/ МогКк (1999) щодо опису форматів і умов аналізу, які можуть бути застосовані для визначення специфічного зв'язування білка.

Як використовується в цьому документі, терміни "суб'єкт" і "пацієнт" є взаємозамінними і відносяться до організму, який одержує лікування певного захворювання або стану, як описано в цьому документі (такого як передчасні передпологові перейми або дисменорея) або якому встановлено діагноз захворювання або стану відповідно до описаних в цьому документі способів. Приклади суб'єктів і пацієнтів включають ссавців, таких як людина, які одержують

Зо лікування захворювань або станів, наприклад, передчасних передпологових перейм в ранньому гестаційному віці (наприклад, 24-34 тижні).

Сполука, сольова форма, кристалічна поліморфна форма, терапевтичний агент або інша композиція, описані в цьому документі, можуть згадуватися як такі, що характеризуються графічними даними "по суті такими, як зображено на" фігурі. Серед іншого, такі дані можуть включати, але не обмежуючись цим, дифрактограми рентгеноструктурного аналізу порошку, спектри ЯМР, криві диференційної скануючої калориметрії та криві термогравіметричного аналізу. Як відомо в цій галузі техніки, такі графічні дані можуть містити додаткову технічну інформацію для подальшого визначення сполуки, сольової форми, кристалічної поліморфної форми, терапевтичного агента або іншої композиції. Як буде зрозуміло фахівцю в цій галузі, таке графічне представлення даних може бути об'єктом невеликих варіацій, наприклад, відносної інтенсивності піку та положення піку, зумовлених такими факторами, як варіації відповіді приладу та зміни концентрації і чистоти зразка. Тим не менше, фахівець в цій галузі легко зможе порівняти графічні дані на фігурах в цьому документі із графічними даними, одержаними для сполуки, сольової форми, кристалічної поліморфної форми, терапевтичного агента або іншої композиції, і підтвердити, чи характеризують два набори графічних даних один і той самий матеріал чи два різні матеріали. Наприклад, кристалічну форму (35)-3-(((25)-3- (біфеніл-4-ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2-ілІікарбоніл)аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіл-і -валінат гідрохлориду, що згадується в цьому документі, як така, що характеризується графічними даними "по суті такими, як зображено на" фігурі, таким чином, слід сприймати як таку, що включає будь-яку кристалічну форму (35)-3-4((25)-3-(біфеніл-4-ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2- іл)карбоніліаміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіл-Ї -валінат гідрохлориду, яка характеризується графічними даними, що необов'язково містять одну або більшу кількість невеликих варіацій, наприклад, одну або більшу кількість варіацій, описаних вище або відомих фахівцю в цій галузі техніки.

Як використовується в цьому документі, терміни "лікувати" або "лікування" означають терапевтичне лікування, метою якого є запобігання або сповільнення (зменшення) небажаної фізіологічної зміни або розладу, такого як прогресування передчасних передпологових перейм в ранньому гестаційному віці (наприклад, 24-34 тижні). Сприятливі або бажані клінічні результати включають, але не обмежуючись цим, полегшення симптомів, таких як вагінальна 60 кровотеча або розрив оболонки, а також затримку або сповільнення передпологових перейм. Ті,

хто потребує лікування, включають, наприклад, вагітних суб'єктів жіночої статі, у яких вже присутні передчасні передпологові перейми, а також схильних до розвитку цього стану.

Як використовується в цьому документі, термін "токолітичний агент" відноситься до речовини, здатної затримувати початок передпологових перейм у суб'єкта (наприклад, суб'єкта- ссавця, такого як суб'єкт-людина). Функція токолітичних агентів може полягати у пригніченні скоротності матки, наприклад, шляхом збільшення цитоплазматичних рівнів ЦАМФ та пригнічення мобілізації внутрішньоклітинного Са". Типові токолітичні агенти, описані, наприклад, у Нааз еї аї. Іпї. У. Муотеп5 Неакй. 6: 343-349 (2014), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання. Токолітичні агенти для застосування у поєднанні з композиціями та способами, описаними в цьому документі, включають, але не обмежуючись цим, речовини, наведені в Табл. 1 нижче.

Таблиця 1

Типові токолітичні агенти

Сопае-Адцаеїйо єї а. Ат. У.

Тербуталін, ритодрин, оо; Скупесої. 204: е1-6є20

Бетаміметики гексопреналін, альбутерол, Стгеазу ета. Стеаб5і апа Кезпік'5 фенотерол, нілідрин, Маїегтпа! Реза! Медісіпе: орципреналін атег мн

Ріїпсірієз апа Ргасіїсе. Еа. 6.

РНпіПааде!рніа, РА (2009 ніфедипін, нікардипін 281: 57-66 (2011 . . о Мегсег єї а. Орзівї. Супесо).

Антагоністи рецептора Атосибан, ретосибан, Рараїзопів еї аї. Соспгапе окситоцину барусибан, епелсибан, Раїабазе 5уві. Неу. 3: нуласибан сбро4452 (2005 . . . рискій єї аі. Соснтапе Оаїаразе

КОРОТКИЙ ОПИС ГРАФІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Фіг. 1 являє собою графік, що демонструє вплив сполуки ЇЇ і сполуки І на спонтанну скоротність матки у щурів на пізніх термінах вагітності після внутрішньовенного введення.

Фіг. 2 являє собою графік, на якому зображено дозозалежний та оборотний вплив сполуки на спонтанну скоротність матки у щурів на пізніх термінах вагітності.

Фіг. З являє собою графік, що демонструє ефект сполуки ІІ і сполуки ЇЇ на спонтанну скоротність матки у щурів на пізніх термінах вагітності після перорального введення.

Фіг. 4 являє собою таблицю, що узагальнює різні способи, що застосовуються для одержання вільної основи сполуки І. а також спостереження щодо фізичних характеристик і

ЯМР спектри сполуки І, одержаної за допомогою кожного способу.

Фіг. 5 являє собою таблицю, що узагальнює різні способи, що застосовуються для одержання солей сполуки І а також спостереження щодо фізичних характеристик і ЯМР спектри солей сполуки І, одержаних за допомогою кожного способу.

Фіг. б являє собою таблицю, що узагальнює фізичні характеристики, а також спектри рентгеноструктурного аналізу порошку, РСАП (ХКРО) різних солей сполуки І.

Фіг. 7 являє собою таблицю, що узагальнює способи, які застосовуються для одержання

Зо кристалічних форм різних солей сполуки !/, а також спостереження щодо фізичних характеристик і РСАП спектри кожної кристалічної форми.

Фіг. 8 являє собою таблицю, що узагальнює розчинність різних солей сполук І у водному розчині.

Фіг. 9 являє собою таблицю, що узагальнює стабільність кристалічних форм різних солей сполуки І при вказаній відносній вологості, ВВ (КН).

Фіг. 10 являє собою таблицю, що узагальнює різні характеристики сполуки І, визначені за допомогою рентгеноструктурного аналізу порошку (РСАП), диференційної скануючої калориметрії, ДСК (055), термогравіметричного аналізу, ТГ (ТО), сорбції/десорбції вологи, СВ (МВ), а також "Н ядерного магнітного резонансу (ЯМР).

Фіг. 11 являє собою таблицю, що узагальнює різні характеристики гідросульфатної солі сполуки Іі, визначені за допомогою рентгеноструктурного аналізу порошку (РСАП), диференційної скануючої калориметрії (ДСК), термогравіметричного аналізу (ТО), сорбції/десорбції вологи (СВ), а також "Н ядерного магнітного резонансу (ЯМР).

На Фіг. 12 зображений РСАП спектр мезилатної солі сполуки І.

На Фіг. 13 зображений спектр "Н ЯМР спектр мезилатної солі сполуки Ї.

На Фіг. 14 зображений РСАП спектр вільної основи сполуки Ї.

На Фіг. 15 зображений "Н ЯМР спектр вільної основи сполуки І.

На Фіг. 16 зображений раманівський спектр в інфрачервоній області вільної основи сполуки

І.

На Фіг. 17 зображений "Н ЯМР спектр мезилатної солі сполуки І. Мезилатна сіль одержана шляхом додавання метансульфонової кислоти до розчину вільної основи сполуки Ї у діеєтиловому етері.

На Фіг. 18 зображено серію "Н ЯМР спектрів вільної основи сполуки І, зареєстрованих під час експериментів з гомоядерним розривом зв'язків.

На Фіг. 19 зображено серію РСАП спектрів хлоридної солі сполуки І, одержаної із суспензії в ацетоні (верхній), в результаті випарювання метиленхлориду:етилового етеру (другий зверху) і в результаті повільного випарювання суміші ацетону:толуену 1:1 (другий знизу і нижній).

На Фіг. 20 зображено накладення кривої диференційної скануючої калориметрії (в діапазоні від близько -0,5 до близько 1,3 Вт/г) і кривої термогравіметричного аналізу (в діапазоні від близько 0 95 до близько 100 95 по масі), зареєстрованих для хлоридної солі сполуки І, одержаної із суспензії в ацетоні.

На Фіг. 21 зображено "Н ЯМР спектр хлоридної солі сполуки І, одержаної із суміші ацетону- толуену 1:1.

На Фіг. 22 зображено серію РСАП спектрів хлоридної солі сполуки І, одержаної із суспензії в ацетоні (верхній) та після її висушування під вакуумом при температурі близько 50 "С протягом 1 дня (нижній).

На Фіг. 23 наведено накладення кривої диференційної скануючої калориметрії (в діапазоні від близько -1,0 до близько 0,2 Вт/г) і кривої термогравіметричного аналізу (в діапазоні від

Зо близько 30 95 до близько 100 95 по масі), зареєстрованих для хлоридної солі сполуки І після її висушування під вакуумом при температурі близько 50 "С протягом 1 дня.

На Фіг. 24 зображено накладення кривих термогравіметричного аналізу хлоридної солі сполуки І, одержаної із суспензії в ацетоні (верхній) та після її висушування під вакуумом при температурі близько 50 "С протягом 1 дня (нижній).

На Фіг 25 зображено накладення кривих диференційної скануючої калориметрії, зареєстрованих для хлоридної солі сполуки І, одержаної із суспензії в ацетоні (верхній), та після її висушування під вакуумом при температурі близько 50 "С протягом 1 дня (нижній).

На Фіг. 26 зображено криву сорбції/десорбції вологи, зареєстровану для хлоридної солі сполуки І. Значення на осі у показують відсоткову зміну маси хлоридної солі як функцію відносної вологості (ВВ) в атмосфері, що оточує сіль.

Фіг. 27 являє собою таблицю, в якій наведено дані, одержані в експериментах із сорбцією/десорбцією вологи, проведених для хлоридної солі сполуки Ї.

На Фіг. 28 зображено криву сорбції/десорбіції вологи, зареєстровану для хлоридної солі сполуки І. Значення на осі у показують відсоткову зміну маси хлоридної солі як функцію часу, протягом якого відносна вологість в атмосфері, що оточує сіль, змінювалась.

На Фіг. 29 зображено РСАП спектри хлоридної солі сполуки І після (верхній) і перед (нижній) проведенням експериментів із сорбцією/десорбцією вологи.

На Фіг. 30 зображено накладення РСАП спектра фумаратної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші метанолу:толуену 1:1 (верхній) і РСАП фумарової кислоти (нижній).

На Фіг. 31 зображено накладення РСАП спектра дигідрофосфатної солі сполуки І (верхній) і

РСАП гідросульфатної солі сполуки І (нижній).

На Фіг. 32 зображено накладення кривої диференційної скануючої калориметрії (в діапазоні від близько 1,9 до близько 0 Вт/г) і кривої термогравіметричного аналізу (в діапазоні від близько 25 95 до близько 95 95 за масою), зареєстрованих для гідросульфатної солі сполуки Ї.

На Фіг. 33 зображений "Н ЯМР спектр гідросульфатної солі сполуки І.

На Фіг. 34 зображений "Н ЯМР спектр сульфатної солі сполуки Ї.

На Фіг. 35 зображений РСАП спектр мезилатної солі сполуки І.

На Фіг. 36 зображений РСАП спектр цитратної солі сполуки І. бо На Фіг. 37 зображений РСАП спектр едизилатної солі сполуки І.

На Фіг. 38 зображений РСАП спектр гідросульфатної солі сполуки І.

На Фіг. 39 зображений РСАП спектр цитратної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші метанолу:толуену 1:2.

На Фіг. 40 зображений РСАП спектр гідросульфатної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші етилацетату:гептану 6:1.

На Фіг. 41 зображений РСАП спектр гідросульфатної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші в етилацетаті.

На Фіг. 42 зображений РСАП спектр дигідрофосфатної солі сполуки І. одержаної при повільному випарюванні суміші метанолу:ацетонітрилу 1:2.

На Фіг. 43 зображений РСАП спектр дигідрофосфатної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші метилетилкетону:н-бутилацетату 1:1.

На Фіг. 44 зображений РСАП спектр, зареєстрований в ході проведеного у двох екземплярах експерименту РСАП для дигідрофосфатної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші метилетилкетону:н-бутилацетату 1:1.

На Фіг. 45 зображений РСАП спектр хлоридної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші ацетону-толуену 1:1.

На Фіг. 46 зображений РСАП спектр, зареєстрований в ході проведеного у двох екземплярах експерименту РСАП для хлоридної солі сполуки І. одержаної при повільному випарюванні суміші ацетону-толуену 1:1.

На Фіг. 47 зображений РСАП спектр хлоридної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші діетилового етеру:метиленхлориду.

На Фіг. 48 зображений РСАП спектр хлоридної солі сполуки І, одержаної із суспензії в ацетоні.

На Фіг. 49 зображений РСАП спектр хлоридної солі сполуки | після висушування під вакуумом.

На Фіг. 50 зображений РСАП спектр фумаратної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші метанолу:толуену 1:1.

На Фіг. 51 зображений РСАП спектр фумаратної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші метанолу:етилацетату 11.

Зо На Фіг. 52 зображений РСАП спектр фумаратної солі сполуки І, одержаної висушуванням під вакуумом суміші метанолу:толуену 1:1.

На Фіг. 53 зображений РСАП спектр едизилатної солі сполуки І, одержаної при повільному випарюванні суміші метанолу: метилетилкетону:толуену 1:1:1.

На Фіг. 54 зображено накладення РСАП спектрів хлоридної солі сполуки | до (нижній) та після (верхній) зберігання при 40 "С та відносній вологості 75 95.

Фіг. 55 являє собою таблицю, що узагальнює стабільність мезилатної солі сполуки | і сполуки ІЇ в буферному розчині, який використовується в експериментах з проникненням крізь

Сасо-2: збалансований буферний сольовий розчин Хенкса, ЗСРХ (НВ5З5), кінцева концентрація

ДМСО 2 95.

Фіг. 5ба являє собою таблицю, в якій наведені дані, одержані в результаті аналізу здатності мезилатної солі сполуки І проникати з апікального до базолатерального відділення трансвелу, вкритого моношаром Сасо-2. Культивовані клітини Сасо-2 інкубують із вказаною концентрацією мезилатної солі сполуки І в апікальному відділенні трансвелу, а аліквоти з базолатерального відділення відбирають у вказані для відбору зразків моменти часу для визначення присутності сполуки І або сполуки Ії. Дані зареєстровані як концентрація сполуки ІЇ в базолатеральному відділенні у відсотках від вказаної початкової концентрації мезилатної солі сполуки І. Фіг. 560 являє собою таблицю з даними, одержаними в результаті аналізу здатності мезилатної солі сполуки І проникати з базолатерального до апікального відділення трансвелу, вкритого моношаром Сасо-2. Культивовані клітини Сасо-2 інкубують із вказаною концентрацією мезилатної солі сполуки І в базолатеральному відділенні трансвелу, а аліквоти з апікального відділення відбирають у вказані для відбору зразків моменти часу для визначення присутності сполуки І або сполуки ІІ. Дані зареєстровані як концентрація сполуки ІЇ в базолатеральному відділенні у відсотках від вказаної початкової концентрації мезилатної солі сполуки І. Фіг. 5бс являє собою графік, на якому зображено відносну концентрацію сполуки ІІ в базолатеральному відділенні у відсотках від початкової концентрації мезилатної солі сполуки | в апікальному відділенні. Фіг. 564 являє собою графік, на якому зображено відносну концентрацію сполуки ЇЇ в апікальному відділенні у відсотках від початкової концентрації мезилатної солі сполуки І| в базолатеральному відділення. Сполуку І не було виявлено в базолатеральному відділенні через 60 або 120 хвилин інкубації в апікальному відділенні. Крім того, сполуку І не було бо виявлено в апікальному відділенні після 60 або 120 хвилин інкубації в базолатеральному відділення. Скоріше, у кожному випадку було виявлено сполуку ІІ. Фіг. 5бе являє собою таблицю, яка демонструє виділення сполуки | з апікального відділення після 120 хвилин інкубації. Початкову сполуку виділяли у формі деестерифікованого варіанта сполуки ІІ.

Фіг. 57а являє собою таблицю, в якій наведено дані, одержані в результаті аналізу здатності сполуки ІЇ проникати з апікального до базолатерального відділення трансвелу, вкритого моношаром Сасо-2. Культивовані клітини Сасо-2 інкубують із вказаною концентрацією сполуки

ІЇ в апікальному відділенні трансвелу, а аліквоти з базолатерального відділення відбирають у вказані для відбору зразків моменти часу для визначення присутності сполуки ІІ. Дані зареєстровані як концентрація сполуки ІЇ в базолатеральному відділенні у відсотках від вказаної початкової концентрації сполуки ЇЇ. Фіг. 575 являє собою таблицю, в якій наведені дані, одержані в результаті аналізу здатності сполуки ІЇ проникати з базолатерального до апікального відділення трансвелу, вкритого моношаром Сасо-2. Культивовані клітини Сасо-2 інкубують із вказаною концентрацією сполуки ІЇ в базолатеральному відділенні трансвелу, а аліквоти з апікального відділення відбирають у вказані для відбору зразків моменти часу для визначення присутності сполуки ІЇ. Дані зареєстровані як концентрація сполуки ІЇ в базолатеральному відділенні у відсотках від вказаної початкової концентрації сполуки ІІ. Фіг. 57с являє собою таблицю, яка демонструє виділення сполуки ІІ в апікальному відділенні після 60 та 120 хвилин інкубації в базолатеральному відділенні а також швидкість проникнення сполуки І! крізь моношар клітин Сасо-2. Фіг. 574 являє собою графік, на якому зображено відносну концентрацію сполуки ІЇ в базолатеральному відділенні у відсотках від початкової концентрації сполуки ЇЇ в апікальному відділенні. Фіг. 57е являє собою графік, на якому зображено відносну концентрацію сполуки ІІ в апікальному відділенні у відсотках від початкової концентрації сполуки

ІЇ в базолатеральному відділенні.

Фіг. 5ва являє собою таблицю, в якій наведено дані, одержані в результаті аналізу здатності мезилатної солі сполуки І проникати з апікального до базолатерального відділення трансвелу, вкритого моношаром Сасо-2. Культивовані клітини Сасо-2 інкубують із вказаною концентрацією мезилатної солі сполуки І в апікальному відділенні трансвелу, а аліквоти з базолатерального відділення відбирають у вказані для відбору зразків моменти часу для визначення присутності сполуки І або сполуки ІІ. Дані зареєстровані як концентрація сполуки ІЇ в базолатеральному

Зо відділенні у відсотках від вказаної початкової концентрації мезилатної солі сполуки І. Сполуку І не було виявлено в базолатеральному відділенні після 60 або 120 хвилин інкубації в апікальному відділенні. Фіг. 580 являє собою графік, на якому зображено відносну концентрацію сполуки ІЇ в базолатеральному відділенні у відсотках від початкової концентрації мезилатної солі сполуки | у апікальному відділенні. Фіг. 58с являє собою таблицю, що демонструє виділення сполуки | з апікального відділення після 120 хвилин інкубації. Початкову сполуку виділяли у формі деестерифікованого варіанта сполуки ІІ.

Фіг. 59 являє собою таблицю, що узагальнює параметри хроматографії та мас- спектрометрії, які застосовуються для аналізу концентрацій сполуки !/ ії сполуки ЇЇ в експериментах з проникненням крізь клітини Сасо-2, описаних в цьому документі.

Фіг. ба являє собою графік, на якому зображено фракційну життєздатність потомства мишей СО-1, оброблених КО486 або ліпополісахаридом, ЛПС (І Р) в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05. Статистичні аналізи проводили із застосуванням тесту Манна-Уїтні проти відповідної групи. Фіг. 606 являє собою графік, на якому зображено кількість життєздатного та нежиттєздатного потомства мишей СО-1, оброблених КИОШ486 або ЛІС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм.

Фіг. 61а являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до народження першої щеня для мишей СО-1, оброблених КШ486 або ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. Фіг. 6106 та 61с являють собою графіки, що ілюструють період часу від індукції до завершення пологів у мишей СО-1, оброблених КО486 або ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції пологів. Значення вздовж осі у позначають частку мишей СО-1, у яких передпологові перейми завершилися. На кожній фігурі зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05. Статистичні аналізи проводили за допомогою тесту Манна-Уїтні або логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи.

Фіг. б2а являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно) та ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально) на фракційну життєздатність потомства мишей СО-1, оброблених КО486 або ліпополісахаридом (ЛПС) в гестаційному віці 17 днів з бо метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. Зірочка позначає значення р на рівні р ох 0,05; "нз" ("пв5") позначає значення р на рівні р » 0,05. Статистичні аналізи проводили за допомогою тесту

Манна-Уїтні або логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи. розчинника.

Фіг. 626 являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно) та ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально) на кількість життєздатного та нежиттєздатного потомства мишей СО-1, оброблених КО486 або ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм.

Фіг. бЗа являє собою графік, що демонструє вплив сполуки ПІ (10 мг/кг, 30 мг/кг та 100 мг/кг, введена перорально) на фракційну життєздатність потомства мишей СО-1, оброблених КО486 або ЛІС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05; "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05. Статистичні аналізи проводили за допомогою тесту Манна-Уїтні або логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи розчинника. Фіг. 636 являє собою графік, що демонструє вплив сполуки ПІ (10 мг/кг, 30 мг/кг та 100 мг/кг, введена перорально) на кількість життєздатного та нежиттєздатного потомства мишей СО-1, оброблених КО486 або ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм.

Фіг. б4а являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ПІ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на фракційну життєздатність потомства мишей СО-1, оброблених КИ486 в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи; "НЗ" ("М5") позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи розчинника.

Статистичні аналізи проводили за допомогою тесту Мана-Уїтні або логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. 645 являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ПІ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на кількість життєздатного та нежиттєздатного потомства мишей СО-1, оброблених

КОИ486 в гестаційному віку 17 днів з метою індукції передпологових перейм.

Фіг. ббБа являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений

Зо перорально), сполуки І (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на періоду часу від індукції до народження першого щеня у мишей СО-1, оброблених КИ486 в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 проти відповідної групи; дві зірочки позначають значення р на рівні р « 0,01 проти відповідної групи. Групи ніфедипіну, сполуки ПІ ї комбінації демонстрували значення р на рівні р-0,0576, р-0,0601 і р « 0,001 (позначені символом "555"), відповідно, відносно групи, яка одержувала тільки розчинник. Статистичні аналізи проводили із застосуванням тесту Манна-

Уїтні або двохвибіркового І-критерію для незалежних вибірок проти відповідної цільової групи.

Фіг. 65р являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ШІ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до завершення пологів у мишей СО-1, оброблених КО486 в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення вздовж осі у позначають частку мишей СО-1, у яких закінчилися передпологові перейми. Фіг. б5с являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства у групах розчинника та комбінації, зображених на Фіг. 6505. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. 654 являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства для груп сполуки ПІ і комбінації, зображених на Фіг. 6560. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 проти відповідної групи.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. ббе являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства для груп ніфедипіну та комбінації, зображених на

Фіг. 65р. Дві зірочки позначають значення р на рівні р « 0,01 проти відповідної групи.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи.

Фіг. бба являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки ПП (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на фракційну життєздатність потомства мишей СО-1, оброблених КИ486 в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус бо стандартну похибку середнього. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи; "НЗ" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи розчинника.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням тесту Манна-Уїтні проти відповідної цільової групи. Фіг. 66р являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки Ш (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на кількість життєздатного та нежиттєздатного потомства мишей СО-1 оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм.

Фіг. б7а являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки ПІІ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до народження першого щеня у мишей СО-1, оброблених КИ486 в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи; "НЗ" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи розчинника. Групи атосибану, сполуки ПІ ї комбінації продемонстрували значення р на рівні р » 0,05, р-0,0601 та р » 0,05, відповідно, відносно групи розчинника. Статистичні аналізи проводили із застосуванням двохвибіркового І-критерію для незалежних вибірок проти відповідної цільової групи. Фіг. 670 являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки ПІ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до завершення пологів у мишей СО-1, оброблених КИО486 в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення вздовж осі у позначають частку мишей СО-1, у яких закінчилися передпологові перейми. Фіг. 67с являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах носія і комбінації, зображених на Фіг. 67р. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. 674 являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах сполуки ІІ та комбінації, зображених на Фіг. 676.

Група комбінації продемонструвала значення р на рівні р-0,0832 відносно групи сполуки ПП.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. б7е являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах атосибану та комбінації, зображених на

Зо Фіг. 67р. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи.

Фіг. бва являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ІІ (10 мг/кг, 30 мг/кг та 100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на фракційну життєздатність потомства мишей СО-1, оброблених ЛПС, в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи; "НЗ" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи розчинника.

Група ніфедипіну продемонструвала значення р на рівні р-0,0859 відносно групи, яка одержувала тільки розчинник. Статистичні аналізи проводили із застосуванням тесту Манна-

Фіг. 68р являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ПІ (10 мг/кг, 30 мг/кг та 100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на кількість життєздатного та нежиттєздатного потомства мишей СО-1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції пологів.

Фіг. б9а являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ПІ (10 мг/кг, 30 мг/кг та 100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до народження першого щеня для мишей СО-1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. Дві зірочки позначають значення р на рівні р « 0,01 проти відповідної групи, оцінене за допомогою тесту Манна-Уїтні проти відповідної групи; "нз" означає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи, оцінене за допомогою тесту Манна-Уїтні проти відповідної групи; "НЗ" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи розчинника, оцінене за допомогою двохвибіркового І-критерію для незалежних вибірок проти відповідної групи; "без тесту" означає, що для вказаної пари статистичний тест не проводився. Фіг.бОрБ являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ПІ (10 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до завершення пологів у мишей СО-1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Фіг. 69с являє собою графік, бо що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки ПІ (30 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації не період часу від індукції до завершення пологів у мишей СО-1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Фіг. б9а являє собою графік, що демонструє вплив ніфедипіну (5 мг/кг, введений перорально), сполуки

ІШ («100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до завершення пологів у мишей СО-1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Фіг. б9е являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах розчинника та комбінації, зображених на

Фіг. 696. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи.

Фіг. 69ї являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах сполуки І та комбінації, зображених на фіг. 6950. Дві зірочки позначають значення р на рівні р « 0,01 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. 694 являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах ніфедипіну та комбінації, зображених на Фіг. 695. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи. Фіг. 69п являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах розчинника та комбінації, зображених на Фіг. 69с. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи. Фіг. 69і являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах сполуки ІІІ та комбінації, зображених на фіг. 69с. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи. Фіг. 69) являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах ніфедипіну та комбінації, зображених на фіг. 69с. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи.

Фіг. 69К являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення

Зо народження потомства в групах розчинника та комбінації, зображених на фіг. 694. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи. Фіг. 69І являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах сполуки І та комбінації, зображених на Фіг. 694. "нз" позначає значення р на рівні р Е » 0,05 проти відповідної групи. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи. Фіг. б9т являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах ніфедипіну та комбінації, зображених на Фіг. 694. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної групи.

Фіг. 70а представляє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки ПП (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на фракційну життєздатність потомства мишей СО-1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи; "НЗ" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи розчинника.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням тесту Манна-Уїтні або двохвибіркового 1- критерію для незалежних вибірок проти відповідної цільової групи. Фіг. 706 являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки ПІ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на кількість життєздатного і нежиттєздатного потомства мишей СО- 1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм.

Фіг. 71а являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки ПІІ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до народження першого щеня у мишей СО-1, оброблених ЛПС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Значення представляють середнє значення плюс/мінус стандартну похибку середнього. "нз" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи; "НЗ" позначає значення р на рівні р » 0,05 проти відповідної групи розчинника; "Ф" позначає значення р на рівні р « 0,05 проти відповідної групи розчинника. Група комбінації продемонструвала значення р на рівні р-0,0909 відносно групи, що одержувала тільки бо атосибан. Статистичні аналізи проводили із застосуванням тесту Манна-Уїтні або двохвибіркового І-критерію для незалежних вибірок проти відповідної цільової групи. Фіг. 71р являє собою графік, що демонструє вплив атосибану (300 мг/кг, введений підшкірно), сполуки ЇЇ (100 мг/кг, введена перорально) та їх комбінації на період часу від індукції до завершення пологів у мишей СО-1, оброблених ЛІС в гестаційному віці 17 днів з метою індукції передпологових перейм. Фіг. 71с являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства для груп розчинника та комбінації, зображених на Фіг. 7165. Дві зірочки позначають значення р на рівні р « 0,01 проти відповідної групи.

Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. 714 являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах сполуки ПІ та комбінації, зображених на

Фіг. 716. Група комбінації продемонструвала значення р на рівні р-0,0964 відносно групи сполуки ПІІ. Статистичні аналізи проводили із застосуванням логарифмічного рангового критерію проти відповідної цільової групи. Фіг. 71е являє собою графік, на якому зображено період часу від індукції до завершення народження потомства в групах атосибану та комбінації рук, зображених на Фіг. 71р. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 проти відповідної групи.

Фіг. 72а являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки І! (б нМ, 60

НМ, 600 нМ їі 6000 нМ) на частоту індукованих РОЕ2а скорочень гладких м'язів в М-б зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роуегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники частоти спонтанних скорочень. Виміряний показник частоти спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль диметилсульфоксиду (ДМСО) або сполуку ІЇ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки І на частоту скорочень протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ЇЇ на частоту

Зо скорочень в присутності РОБ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2а (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""ОЕ2а 1 нМ", "РОЕ2а 10 нм" і "Рога 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють частоту скорочень як відсоток від частоти початкових спонтанних скорочень. Символ "Ж" позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Фіг. 725 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ІЇ (б нМ, 60 нМ, 600 нм і 6000 нМ) на виконану роботу на скорочення (площа під кривою або "АХОС") для індукованих РОЕ2а скорочень гладких м'язів у М-б6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМЗБТКОМЕМТЗ М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роуегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники спонтанної виконаної роботи на скорочення. Виміряний показник спонтанної виконаної роботи на скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або сполуку ІЇ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки ІЇ на виконану роботу на скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ІЇ на виконану роботу на скорочення в присутності РОБ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕга (1 нМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""сЕ2а 1 нМ", "РОгг2а 10 нм" і "РОгг2а 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють виконану роботу на скорочення як відсоток від виконаної роботи на скорочення для спонтанних початкових скорочень. Символ "Ж" позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО.

Фіг. 72с являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ЇЇ (б нМ, 60 нМ, 600 нм їі 6000 нМ) на пікову амплітуду індукованих РОБ2а скорочень гладких м'язів у М-б зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роуегіар. Після встановлення бо регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники пікової амплітуди спонтанного скорочення. Виміряний показник пікової амплітуди спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або сполуку ІЇ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки ІЇ на пікову амплітуду скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин.

Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ІІ на пікову амплітуду скорочення в присутності РОБ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2а (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""ОЕ2а 1 нМ", "РОЕ2а 10 нм" і "Рога 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють пікову амплітуду скорочення як відсоток від пікової амплітуди спонтанних початкових скорочень. Символ "Ж" позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Фіг. 724 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки Ії (6 нМ, 60 нМ, 600 нМ і 6000 нМ) на тривалість індукованих

Рога скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АРІМ5ТКОМЕМТО М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше хвилин, реєструють початкові показники тривалості спонтанного скорочення. Виміряний показник тривалості спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до 20 кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або сполуку ІІ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки І на тривалість скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ІЇ на тривалість скорочень в присутності РОЕ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОБ2а (1 НМ, 10 НМ ії 100 нм) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "РОГ2а 1 НМ", "РОБг2а 10 нМ" і "РОєг2а 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють тривалість скорочення як відсоток від тривалості початкових спонтанних скорочень. Фіг. 72е являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ІІ (б нМ, 60 нМ, 600 нМ і 6000 нм) на загальну роботу, виконану при всіх скороченнях (сумарна площа під кривою для всіх скорочень)

Зо для індукованих РОЕ2а скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ

Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКИОМЕМТ5"М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіарю. Після встановлення регулярних скорочень протягом 35 щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень. Показник виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або сполуку ЇЇ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки ІЇ на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця 40 точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ІЇ на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, в присутності РОБ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2а (1 нМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "РОЕг2а 1 НМ", "РОБг2а 10 нм" і "РОЄг2а 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють сумарну 45 виконану роботу для всіх наступних скорочень як відсоток від сумарної виконаної роботи для всіх початкових спонтанних скорочень. Символ "Ж" позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО.

Фіг. 7За являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки І! (б нМ, 60

НМ, 600 нМ і 6000 нМ) на частоту індукованих окситоцином (ОТ) скорочень гладких м'язів в М-б 50 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роуегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники 55 частоти спонтанних скорочень. Виміряний показник частоти спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль

ДМСО або сполуку ІІ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки ЇЇ на частоту скорочень протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука 1І". Далі вплив сполуки ІЇ на частоту скорочень в присутності бо ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1

НМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 НМ", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють частоту скорочень як відсоток від частоти початкових спонтанних скорочень.

Зірочка значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Фіг. 735 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки І! (6 нМ, 60 нМ, 600 нм і 6000 нМ) на виконану роботу на скорочення (площа під кривою або "АОС") для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 мМ5 (АБІМЗТКОМЕМТЗ М) в о оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники спонтанної виконаної роботи на скорочення.

Виміряний показник спонтанної виконаної роботи на скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або сполуку ЇЇ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки І на виконану роботу на скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ЇЇ на виконану роботу на скорочення в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 НМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 НМ", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють виконану роботу на скорочення як відсоток від виконаної роботи на скорочення для спонтанних початкових скорочень. Фіг. 73с являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки Ії (б нм, 60 нМ, 600 нМ і 6000 нМ) на пікову амплітуду індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-б6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АРІМ5ТКОМЕМТО М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники пікової амплітуди спонтанного скорочення.

Зо Виміряний показник пікової амплітуди спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або сполуку ІІ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки ІЇ на пікову амплітуду скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ІЇ на пікову амплітуду скорочення в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 НМ, 10 НМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 НМ", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють пікову амплітуду скорочення як відсоток від пікової амплітуди спонтанних початкових скорочень. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем

ДМСО. Фіг. 73й являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки Ії (б нМ, 60 НМ, 600 нМ і 6000 нМ) на тривалість індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення А0І Рожепабр. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники тривалості спонтанного скорочення. Виміряний показник тривалості спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль

ДМСО або сполуку ІІ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки ЇЇ на тривалість скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІП". Далі вплив сполуки ІЇ на тривалість скорочень в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" їі "ОТ 100 нМ", відповідно.

Значення на осі у представляють тривалість скорочення як відсоток від тривалості початкових спонтанних скорочень. Фіг. 73е являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ЇЇ (б нМ, 60 нМ, 600 нМ їі 6000 нМ) на загальну роботу, виконану при всіх скороченнях (сумарна площа під кривою для всіх скорочень) для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у

М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, бо одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину.

Експерименти проводили з використанням ЮОМТ Муодгарпй 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТО5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АРІ Роуегіар.

Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень. Показник виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або сполуку ІІ у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або сполуки ІЇ на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Сполука ІІ". Далі вплив сполуки ІЇ на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нм", відповідно.

Значення на осі у представляють сумарну виконану роботу для всіх наступних скорочень як відсоток від сумарної виконаної роботи для всіх початкових спонтанних скорочень. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО.

Фіг. 74а являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (6 нМ, 60

НМ ї 600 нМ) на частоту індукованих РОБ2а скорочень гладких м'язів в М-б зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники частоти спонтанних скорочень. Виміряний показник частоти спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан "Аго" у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на частоту скорочень протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Аїо". Далі вплив атосибану на частоту скорочень в присутності РОБ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2а (1 нМ, ТО НМ і 100

НМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "РОБЕ2а 1 НМ", "РОБгг2а 10 нм" і "РОЄ2а 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють частоту скорочень як відсоток від частоти початкових спонтанних скорочень. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Фіг. 746 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (б нМ, 60 нМ їі 600) на виконану роботу на скорочення (площа під кривою або "АС") для індукованих РОЕ2а скорочень гладких м'язів у

М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину.

Експерименти проводили з використанням ЮОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТЬ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АРІ Роуегіар.

Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники спонтанної виконаної роботи на скорочення. Виміряний показник спонтанної виконаної роботи на скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на виконану роботу на скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ай". Далі вплив атосибану на виконану роботу на скорочення в присутності РОБ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2а (1 нМ, 10 НМ і 100

НМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "РОБЕ2а 1 НМ", "РОБгг2а 10 нм" і "РОЄ2а 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють виконану роботу на скорочення як відсоток від виконаної роботи на скорочення для спонтанних початкових скорочень. Фіг. 74с являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (б нМ, 60 нМ і 600 нМ) на пікову амплітуду індукованих РОЕ2а скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину.

Експерименти проводили з використанням ЮОМТ Муодгарпй 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТО5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення А0І Ромжепаб.

Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники пікової амплітуди спонтанного скорочення. Виміряний показник пікової амплітуди спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють 60 вплив контролю або атосибану на пікову амплітуду скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "А". Далі вплив атосибану на пікову амплітуду скорочення в присутності РОЕ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОБ2а (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""ОЕ2а 1 нм", "Рога 10 нМ" і "Рога 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють пікову амплітуду скорочення як відсоток від пікової амплітуди спонтанних початкових скорочень. Фіг. 744 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (6 нМ, 60 нМ і 600 нМ) на тривалість індукованих РОБ2а скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням

ОМТ Муодгарп 800 МмМ5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5"М) в оксигенованому розчині Кребса (із застосуванням програмного забезпечення А! Роуегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники тривалості спонтанного скорочення. Виміряний показник тривалості спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль

ДМСО або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на тривалість скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ай". Далі вплив атосибану на тривалість скорочень в присутності

РОБ2а вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями

РОГ2а (1 нМ, 10 нМ ії 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""бЕ2а 1 нМ", "РОЕ2а 10 нм" і "РОєгг2а 100 нМ", відповідно.

Значення на осі у представляють тривалість скорочення як відсоток від тривалості початкових спонтанних скорочень. Фіг. 74е являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (6 нМ, 60 нМ і 600 нМ) на загальну роботу, виконану при всіх скороченнях (сумарна площа під кривою для всіх скорочень) для індукованих РОЕ2а скорочень гладких м'язів у М-б зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роуегіар. Після встановлення

Зо регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень. Показник виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Аю". Далі вплив атосибану на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, в присутності

РОБЕ2а (1 нМ, 10 нМ ії 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""бЕ2а 1 нМ", "Рога 10 нм" і "РОєгг2а 100 нм", відповідно.

Фіг. 75а являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (6 нМ, 60

НМ ії 600 нМ) на частоту індукованих РОЕ2 скорочень гладких м'язів в М-б зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТЗ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники частоти спонтанних скорочень. Виміряний показник частоти спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан (Аїо") у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на частоту скорочень протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "А". Далі вплив атосибану на частоту скорочень в присутності РОЕ2 вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2 (1 нМ, 10 НМ і 100

НМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""СЕ2 1 НМ", "РОЕ2 10 нМ" їі ""єСЕ2 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють частоту скорочень як відсоток від частоти початкових спонтанних скорочень. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 в порівнянні з контролем ДМСО. Фіг. 756 являє собою бо графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (б нМ, 60 нМ і 600) на виконану роботу на скорочення (площа під кривою або "АХАОС") для індукованих РОЕ2 скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину.

Експерименти проводили з використанням ЮОМТ Муодгарпй 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТО5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення А0І Роугепаб.

Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники спонтанної виконаної роботи на скорочення. Виміряний показник спонтанної виконаної роботи на скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на виконану роботу на скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Аго". Далі вплив атосибану на виконану роботу на скорочення в присутності РОЕ2 вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2 (1 нМ, 10 НМ ії 100

НМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""СЕ2 1 НМ", "РОЕ2 10 нМ" їі ""єСЕ2 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють виконану роботу на скорочення як відсоток від виконаної роботи на скорочення для спонтанних початкових скорочень. фіг. 75сє являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (б нМ, 60 нМ і 600 нМ) на пікову амплітуду індукованих РОЕ2 скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину.

Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники пікової амплітуди спонтанного скорочення. Виміряний показник пікової амплітуди спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на пікову амплітуду скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "А". Далі вплив атосибану на пікову амплітуду скорочення в присутності РОЕ2 вимірюють при навантаженні зразків тканини

Зо міометрію зростаючими концентраціями РОЕ2 (1 НМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "РОЕ2 1 нМ", "РОЕ2 10 НМ" її "РОЕ2 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють пікову амплітуду скорочення як відсоток від пікової амплітуди спонтанних початкових скорочень. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Фіг. 754 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (б нМ, 60 нМ і 600 нМ) на тривалість індукованих РОЕ2 скорочень гладких м'язів у М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням

ОМТ Муодгарп 800 МмМ5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5"М) в оксигенованому розчині Кребса (із застосуванням програмного забезпечення АОІ Ромегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники тривалості спонтанного скорочення. Виміряний показник тривалості спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль

РОЕ2 вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями

РОБЕ2 (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як ""ЯСЕ2 1 нМ", "РОЕ2 10 нм" і "РОЕ2 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють тривалість скорочення як відсоток від тривалості початкових спонтанних скорочень. Фіг. 756 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій атосибану (6

НМ, 60 нМ ії 600 нМ) на загальну роботу, виконану при всіх скороченнях (сумарна площа під кривою для всіх скорочень) для індукованих РОЕ2 скорочень гладких м'язів у М-б6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роуегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень. Показник виконаної роботи для всіх бо спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або атосибану на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ай". Далі вплив атосибану на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, в присутності

РОБЕ2 (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "РОЕ2 1 нМ", "РОЕ2 10 нм" і "РОЕ2 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють сумарну виконану роботу для всіх наступних скорочень як відсоток від сумарної виконаної роботи для всіх початкових спонтанних скорочень. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 в порівнянні з контролем ДМСО.

Фіг. 7ба являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ІЇ (60 нМ і 600 НМ), атосибану (б нМ) і комбінацій сполуки ІЇ і атосибану на частоту індукованих ОТ скорочень гладких м'язів в М-3 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АРІМ5ТКОМЕМТО М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше хвилин, реєструють початкові показники частоти спонтанних скорочень. Виміряний показник 20 частоти спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку Ії та/"або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки І та/або атосибану на частоту скорочень протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ІЇ та/або атосибану на частоту скорочень в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, ТО НМ ії 100 нм) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нм", відповідно. Значення на осі у представляють частоту скорочень як відсоток від частоти початкових спонтанних скорочень. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Фіг. 760 являє собою графік, що демонструє

Зо вплив різних концентрацій сполуки ЇЇ (60 нМ і 600 нМ), атосибану (6 нМ) і комбінацій сполуки І! і атосибану на виконану роботу на скорочення (площа під кривою або "ХОС") для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-3 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТЗ М) в о оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники спонтанної виконаної роботи на скорочення.

Виміряний показник спонтанної виконаної роботи на скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку ЇЇ та/або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки ЇЇ та/(або атосибану на виконану роботу на скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ІЇ та/або атосибану на виконану роботу на скорочення в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 НМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" їі "ОТ 100

НМ", відповідно. Значення на осі у представляють виконану роботу на скорочення як відсоток від виконаної роботи на скорочення для спонтанних початкових скорочень. Фіг. 76с являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ІІ (60 нМ і 600 нМ), атосибану (6 нМ) і комбінацій сполуки ІІ і атосибану на пікову амплітуду індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у

М-З зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину.

Експерименти проводили з використанням ЮОМТ Муодгарпй 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТО5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Ромегіаб.

Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники пікової амплітуди спонтанного скорочення. Виміряний показник пікової амплітуди спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку ЇЇ та/або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки ІІ та/або атосибану на пікову амплітуду скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як бо "АМТ". Далі вплив сполуки ІЇ та/або атосибану на пікову амплітуду скорочення в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 НМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 НМ", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють пікову амплітуду скорочення як відсоток від пікової амплітуди спонтанних початкових скорочень. Фіг. 7640 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ЇЇ (60 нМ і 600 нМ), атосибану (6 нМ) і комбінацій сполуки ЇЇ і атосибану на тривалість індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-З зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ

Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТО5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіарю. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники тривалості спонтанного скорочення.

Виміряний показник тривалості спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку ІІ та/або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки ІЇ та/або атосибану на тривалість скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ІЇ та/або атосибану на тривалість скорочень в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 НМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 НМ", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють тривалість скорочення як відсоток від тривалості початкових спонтанних скорочень. Фіг. 7бе являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ЇЇ (60

НМ і 600 нМ), атосибану (6 нМ) і комбінацій сполуки ЇЇ і атосибану на загальну роботу, виконану при всіх скороченнях (сумарна площа під кривою для всіх скорочень) для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-З3 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АРІМ5ТАОМЕМТО М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше

Зо 20 хвилин, реєструють початкові показники виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень.

Показник виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон".

Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку ІІ та/або атосибан у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки ІЇ та/або атосибану на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ЇЇ та/або атосибану на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, ТО НМ і 100 нм) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють загальну виконану роботу для всіх наступних скорочень як відсоток від загальної виконаної роботи для всіх початкових спонтанних скорочень. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 в порівнянні з контролем ДМСО. Два символи "Ж" позначають значення р на рівні р « 0,01 в порівнянні з обробкою атосибаном в концентрації б нМ.

Фіг. 77а являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій ніфедипіну (1 нМ, 6

НМ, 60 нМ, 600 нМ і 10 мкм) на частоту індукованих ОТ скорочень гладких м'язів в М-2 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТО5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роуегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники частоти спонтанних скорочень. Виміряний показник частоти спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль

ДМСО або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або ніфедипіну на частоту скорочень протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ніф". Далі вплив ніфедипіну на частоту скорочень в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 НМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 НМ", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють частоту скорочень як відсоток від частоти початкових спонтанних скорочень. бо Фіг. 776 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій ніфедипіну (1 нМ, 6 нм,

60 нМ, 600 нМ і 10 мкм) на виконану роботу на скорочення (площа під кривою або "ХОС") для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-2 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ

Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТО5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення А0І Рожепаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники спонтанної виконаної роботи на скорочення. Виміряний показник спонтанної виконаної роботи на скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або ніфедипіну на виконану роботу на скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ніф". Далі вплив ніфедипіну на виконану роботу на скорочення в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нМ" ї "ОТ 100 нМ", відповідно.

Значення на осі у представляють виконану роботу на скорочення як відсоток від виконаної роботи на скорочення для спонтанних початкових скорочень. Фіг. 77с являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій ніфедипіну (1 нМ, 6 нм, 60 нМ, 600 нМ і 10 мкМ) на пікову амплітуду індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-2 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ

Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКИОМЕМТ5"М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники пікової амплітуди спонтанного скорочення. Виміряний показник пікової амплітуди спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або ніфедипіну на пікову амплітуду скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ніф". Далі вплив ніфедипіну на пікову амплітуду скорочення в

Зо присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" і "ОТ 100 нМ", відповідно.

Значення на осі у представляють пікову амплітуду скорочення як відсоток від пікової амплітуди спонтанних початкових скорочень. Фіг. 774 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій ніфедипіну (1 НМ, б нМ, 60 нМ, 600 нМ ії 10 мкМ) на тривалість індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-2 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АРІМ5ТКОМЕМТО М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Рожегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники тривалості спонтанного скорочення. Виміряний показник тривалості спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або ніфедипіну на тривалість скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ніф". Далі вплив ніфедипіну на тривалість скорочень в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10

НМ" її "ОТ 100 нм", відповідно. Значення на осі у представляють тривалість скорочення як відсоток від тривалості початкових спонтанних скорочень. Фіг. 77е являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій ніфедипіну (1 НМ, 6 нМ, 60 нМ, 600 нМ ії 10 мкм) на загальну роботу, виконану при всіх скороченнях (сумарна площа під кривою для всіх скорочень) для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-2 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ

Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКИОМЕМТ5"М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіарю. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень. Показник виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень представлений на осі х як бо "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю або ніфедипіну на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "Ніф". Далі вплив ніфедипіну на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нМ", "ОТ 10 нм" "ОТ 100 нм", відповідно. Значення на осі у представляють сумарну виконану роботу для всіх наступних скорочень як відсоток від сумарної виконаної роботи для всіх початкових спонтанних скорочень.

Фіг. 7ва являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки І! (60 нМ і 600 НМ), ніфедипіну (б нМ) і комбінацій сполуки ІЇ ї ніфедипіну на частоту індукованих ОТ скорочень гладких м'язів в М-5 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТЗ М) в о оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше хвилин, реєструють початкові показники частоти спонтанних скорочень. Виміряний показник частоти спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку ІЇ та/або ніфедипін у вказаних концентраціях і 20 вимірюють вплив контролю, сполуки ІЇ та/або ніфедипіну на частоту скорочень протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ІЇ та/(або ніфедипіну на частоту скорочень в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, ТО НМ і 100 нм) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" ї "ОТ 100 нм", відповідно. Значення на осі у представляють частоту скорочень як відсоток від частоти початкових спонтанних скорочень. Фіг. 7805 являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ЇЇ (60 нМ і 600 нм), ніфедипіну (6 нМ) і комбінацій сполуки ІІ і ніфедипіну на виконану роботу на скорочення (площа під кривою або "АОС") для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-5 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ

Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКИОМЕМТ5"М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіарю. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники спонтанної виконаної роботи на скорочення. Виміряний показник спонтанної виконаної роботи на скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку ЇЇ та/або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки І! та/або ніфедипіну на виконану роботу на скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ІІ та/або ніфедипіну на виконану роботу на скорочення в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нМ", "ОТ 10

НМ" ї "ОТ 100 нМ", відповідно. Значення на осі у представляють виконану роботу на скорочення як відсоток від виконаної роботи на скорочення для спонтанних початкових скорочень. фіг. 78с являє собою графік, що демонструє вплив різних концентрацій сполуки ІЇ (60 нМ їі 600 нм), ніфедипіну (б нМ) і комбінацій сполуки ІЇ ії ніфедипіну на пікову амплітуду індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-5 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМЗТКОМЕМТЗ М) в о оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АСбІ Рожегіаб. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники пікової амплітуди спонтанного скорочення.

Виміряний показник пікової амплітуди спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль ДМСО, сполуку ІЇ та/або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки ЇЇ та/або ніфедипіну на пікову амплітуду скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ІЇ та/або ніфедипіну на пікову амплітуду скорочення в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 НМ, 10 нМ і 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу бо тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нм", "ОТ 10 нм" і "ОТ 100

НМ", відповідно. Значення на осі у представляють пікову амплітуду скорочення як відсоток від пікової амплітуди спонтанних початкових скорочень. Фіг. 7840 являє собою графік, що демонструє вплив сполуки ІЇ (60 нМ ї 600 нМ), ніфедипіну (б нМ) і комбінацій сполуки І і ніфедипіну на тривалість індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-5 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням ОМТ Муодгарп 800 М5 (АБІМ5ТКОМЕМТЗ5 М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Роугегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники тривалості спонтанного скорочення. Виміряний показник тривалості спонтанного скорочення представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль

ДМСО, сполуку ІЇ та/або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки ІЇ та/або ніфедипіну на тривалість скорочення протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ЇЇ та/або ніфедипіну на тривалість скорочень в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нМ", "ОТ 10

НМ" її "ОТ 100 нм", відповідно. Значення на осі у представляють тривалість скорочення як відсоток від тривалості початкових спонтанних скорочень. Фіг. 78е являє собою графік, що демонструє вплив сполуки ІЇ (60 НМ і 600 нМ), ніфедипіну (б нМ) і комбінацій сполуки Ії і ніфедипіну на загальну роботу, виконану при всіх скороченнях (сумарна площа під кривою для всіх скорочень) для індукованих ОТ скорочень гладких м'язів у М-5 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Експерименти проводили з використанням

ОМТ Муодгарп 800 МмМ5 (АВБІМ5ТКОМЕМТО5"М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення АОІ Ромегіар. Після встановлення регулярних скорочень протягом щонайменше 20 хвилин, реєструють початкові показники виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень. Показник виконаної роботи для всіх спонтанних скорочень представлений на осі х як "Спон". Після цього до кожного зразка міометрію додають контроль

Зо ДМСО, сполуку ІЇ та/або ніфедипін у вказаних концентраціях і вимірюють вплив контролю, сполуки ІЇ та/або ніфедипіну на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин. Ця точка часу представлена на осі х як "АМТ". Далі вплив сполуки ІІ та/або ніфедипіну на загальну роботу, виконану для всіх наступних скорочень, в присутності ОТ вимірюють при навантаженні зразків тканини міометрію зростаючими концентраціями ОТ (1 нМ, 10 нМ ї 100 нМ) в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин. Ці точки часу представлені на осі х як "ОТ 1 нМ", "ОТ 10 нм" і "ОТ 100

НМ", відповідно. Значення на осі у представляють сумарну виконану роботу для всіх наступних скорочень як відсоток від сумарної виконаної роботи для всіх початкових спонтанних скорочень.

Зірочка значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з контролем ДМСО. Дві зірочки позначають значення р на рівні р « 0,01 в порівнянні з контролем ДМСО. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 в порівнянні з контролем ДМСО. Два символи "«" позначають значення р на рівні р « 0,001 в порівнянні з обробкою сполукою ІІ в концентрації 60 нМ.

Фіг. 79а являє собою Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину, нуласибану та їх комбінації на експресію фосфорильованого рб5 (р-рб5), фосфорильованого рів (р-рзв) і фосфорильованої кінази, регульованої позаклітинними сигналами (р-ЕКК) в М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими нуласибаном в концентрації 1 мкМ або обробленими як окситоцином, так і нуласибаном в концентрації 1 мкМ протягом вказаних періодів часу. Блот проти В-актину одержаний як контроль. Фіг. 795 являє собою Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину та/або різних концентрацій сполуки ЇЇ, необов'язково в комбінації з нуласибаном, на експресію р-рб5, р-р38 та р-ЕКК в М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими сполукою ЇЇ в концентрації З мкМ або обробленими як окситоцином, так і сполукою ЇЇ з різними концентраціями сполуки ЇЇ, як в присутності, так і за відсутності нуласибану в концентрації 1 мкМ у вказані періоди часу. Блот проти В-актину одержаний як контроль. Фіг. 79с являє собою

Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину, нуласибану та їх комбінації на експресію бо прозапальних генів циклооксигенази 2, ЦОГ-2 (СОХ-2) і фосфорильованої кальцій-залежної фосфоліпази А2 (р-сРІ А2) в М-6 зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими нуласибаном в концентрації 1 мкМ або обробленими як окситоцином, так і нуласибаном в концентрації 17 мкМ протягом вказаних періодів часу. Блот проти ДрВ-актину одержаний як контроль. Фіг. 794 являє собою Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину та/або різних концентрацій сполуки ІІ, необов'язково в комбінації з нуласибаном, на експресію прозапальних генів ЦОГ-2 і р-сР А? в М-6б зразках біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими сполукою ІЇ в концентрації З мкМ або обробленими як окситоцином, так і сполукою ЇЇ з різними концентраціями сполуки ІЇ, як в присутності, так і за відсутності нуласибану в концентрації 1 мкМ у вказані періоди часу. Блот проти В-актину одержаний як контроль. Фіг. 79е являє собою графік, на якому кількісно представлена експресія р-рб5, зображеного на Фіг. 7Уа і 79р. Фіг. 797 являє собою графік, на якому кількісно представлена експресія р-р38, зображеного на Фіг. 79а і 7960. Фіг. 79д являє собою графік, на якому кількісно представлена експресія р-ЕКК, зображеного на фіг. 79а і 7950. Фіг. 79п являє собою графік, на якому кількісно представлена експресія ЦОГ-2, зображеної на Фіг. 79с та 7984.

Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 у порівнянні з нестимульованиийм ("НС") зразками.

Два зірочки позначають значення р на рівні р « 0,01 у порівнянні з нестимульованими зразками.

Три зірочки позначають значення р на рівні р «0,001 у порівнянні з нестимульованими зразками.

Три символи "Ж?" позначають значення р на рівні р р «0,001 в порівнянні із зразками, обробленими окситоцином (ОТ). Фіг. 79і являє собою графік, на якому кількісно представлена експресія р-сРІ А2, зображеної на Фіг. 79с та 794. Зірочка позначає значення р на рівні р « 0,05 в порівнянні з нестимульованими ("НС") зразками. Три зірочки позначають значення р на рівні р « 0,001 в порівнянні з нестимульованими зразками.

Фіг. в0а являє собою Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину, нуласибану та їх комбінації на експресію р-рб5, р-р38 та р-ЕКК в М-3З зразках біопсії амніону доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з

Зо розродженням шляхом кесаревого розтину. Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими нуласибаном в концентрації 1 мкМ або обробленими як окситоцином, так і нуласибаном в концентрації 1 мкМ протягом вказаних періодів часу. Блот проти ВД-актину одержаний як контроль. Фіг. 805 являє собою Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину та/або різних концентрацій сполуки Ії, необов'язково в комбінації з нуласибаном, на експресію р-рб5, р-р38 та р-ЕКК в М-3 зразках біопсії амніону доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими сполукою ІІ в концентрації З мкМ або обробленими як окситоцином, так і сполукою Ії з різними концентраціями сполуки ЇЇ, як в присутності, так і за відсутності нуласибану в концентрації 1 мкМ у вказані періоди часу. Блот проти В-актину одержаний як контроль. Фіг. 80с являє собою Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину, нуласибану та їх комбінації на експресію прозапальних генів СОХ-2 і р-сРІ А2 в М-З зразках біопсії амніону доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів- людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину.

Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими нуласибаном в концентрації 1 мкМ або обробленими як окситоцином, так і нуласибаном в концентрації 1 мкМ протягом вказаних періодів часу. Блот проти В-актину одержаний як контроль. Фіг. 804 являє собою Вестерн-блот, який демонструє вплив окситоцину та/або різних концентрацій сполуки ІЇ, необов'язково в комбінації з нуласибаном, на експресію прозапальних генів ЦОГ-2 і р-сРІА?2 в М-3 зразках біопсії амніону доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Зразки були нестимульованими ("НС"), стимульованими окситоцином ("ОТ"), обробленими сполукою ЇЇ в концентрації З мкМ або обробленими як окситоцином, так і сполукою ІІ з різними концентраціями сполуки ЇЇ, як в присутності, так і за відсутності нуласибану в концентрації 1 мкМ у вказані періоди часу. Блот проти В-актину одержаний як контроль.

ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

У винаході пропонуються а-аміноестери тиазолідинкарбоксаміду, такі як (35)-3-3(25)-3- (біфеніл-4-ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2-ілІікарбоніл)аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіл-і -валінат, а також їх сольові форми і кристалічні поліморфні форми. Ці сполуки здатні інгібувати активність бо білків сімейства рецепторів простагландину Е (ЕР-К), таких як рецептор простагландину Е2а

(РОЕ292). Сполуки, солі та кристалічні поліморфні форми, описані в цьому документі, можуть бути застосовані для інгібування активності рецептора простагландину Е іп міго та іп мімо і представляють ефективні терапевтичні композиції для лікування передчасних передпологових перейм. Сполуки, солі та кристалічні поліморфні форми, описані в цьому документі, можна вводити суб'єкту (наприклад, суб'єкту-ссавцю, такому як людина), який зазнає або піддається ризику передчасних передпологових перейм в ранній період гестації, наприклад, до 38 тижнів (наприклад, від близько 20 до 37 тижнів, наприклад, гестаційний вік близько 20 тижнів, 21 тижня, 22 тижнів, 23 тижнів, 24 тижнів, 25 тижнів, 26 тижнів, 27 тижнів, 28 тижнів, 29 тижнів, 30 тижнів, 31 тижня, 32 тижнів, 33 тижнів, 34 тижнів, 35 тижнів, 36 тижнів або 37 тижнів, переважно від близько 24 до близько 34 тижнів, наприклад, гестаційний вік близько 24 тижнів, 25 тижнів, 26 тижнів, 27 тижнів, 28 тижнів, 29 тижнів, 30 тижнів, 31 тижня, 32 тижнів, 33 тижнів або 34 тижнів).

У винаході додатково пропонуються способи синтезу (35)-3-4((25)-3-(біфеніл-4-ілсульфоніл)- 1,3-тіазолідин-2-ілікарбоніл)аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіл-| -валінату, а також способи одержання його сольових форм та кристалічних поліморфних форм. Крім того, у винаході пропонуються способи лікування передчасних передпологових перейм у суб'єкта шляхом введення альфа-аміноестерів за винаходом суб'єкту, який потребує лікування, такому як суб'єкт, який зазнає передчасних передпологових перейм, або суб'єкт, який піддається ризику розвитку передчасних передпологових перейм, необов'язково в комбінації з одним або більшою кількістю додаткових терапевтичних агентів, як описано в цьому документі.

На додаток до вищевикладеного, винахід включає композиції та способи, що стосуються 3- (П1,1"-біфеніл|-4-ілсульфоніл)-М-(1-(4-флуорфеніл)-3-гідроксипропіл|-1,3 тіазолідин-2- карбоксаміду. Як описано в цьому документі, цю сполуку можна надавати суб'єкту (наприклад, суб'єкту-ссавцю, такому як людина), який зазнає або піддається ризику передчасних пологових перейм у ранньому гестаційному віці, наприклад, до 38 тижнів (наприклад, від близько від 20 до 37 тижнів, наприклад, гестаційний вік близько 20 тижнів, 21 тижня, 22 тижнів, 23 тижнів, 24 тижнів, 25 тижнів, 26 тижнів, 27 тижнів, 28 тижнів, 29 тижнів, 30 тижнів, 31 тижня, 32 тижнів, 33 тижнів, 34 тижнів, 35 тижнів, 36 тижнів або 37 тижнів, переважно від близько 24 до близько 34 тижнів, такий як гестаційний вік близько 24 тижнів, 25 тижнів, 26 тижнів, 27 тижнів, 28 тижнів, 29 тижнів, 30 тижнів, 31 тижня, 32 тижнів, 33 тижнів або 34 тижнів), необов'язково в комбінації з одним або більшою кількістю додаткових терапевтичних агентів, описаних в цьому документі. (35)-3-0(25)-3-(біфеніл-4-ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2-ілікарбоніл)іаміно)-3-(4- флуорфеніл)пропіл-! -валінат (Сполука І)

Винахід базується на відкритті того факту, що сполука !/ (35)-3-4(25)-3-(біфеніл-4- ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2-ілікарбоніліаміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіл-і| -валінат, представлений формулою І нижче) та її солі іп мімо перетворюються на 3-(1,1"-біфеніл)-4- ілсульфоніл)-М-(11-(4-флуорфеніл)-3-гідроксипропіл|-1,3-тіазолідин-2-карбоксамід (представлений формулою ЇЇ нижче). Сполука ІІ, раніше описана в 05 8415480, є антагоністом рецептора простагландину РЕ, оскільки ця сполука демонструє константу інгібування (Кі) б нм для ЕР-К людини, визначену за допомогою аналізів конкурентного зв'язування з радіолігандом (деталі експериментів щодо аналізів конкурентного зв'язування з радіолігандом, придатних для визначення значень Кі, описані, наприклад, в 05 8415480, Приклад 51). Після введення суб'єкту, сполука І іп мімо деестерифікується в результаті дії ендогенних естераз, таких як присутні в шлунково-кишковому тракті, таким чином, що утворюється сполука ІІ. й Е й Ендогенні естерази й 5 пет вв З

С У- о С - он

Мао мо А? що МН» до 5 су 5

СА й (у (1)

Виявлено, що сполука І є інгібітором рецептора простагландину Е, оскільки сполука І інгібує

ЕР-К людини з Кі, що становить 1 нМ. Сполука І демонструє покращення декількох фізико-

хімічних характеристик відносно сполуки Ії, включаючи розчинність у воді, а також у середовищах, що імітують вміст тонкого кишечнику в стані після прийому їжі (Безвіб) і натщесерце (Базвівє). Ці дані узагальнені в Табл. 2 нижче.

Таблиця 2

Порівняння фізико-хімічних властивостей сполуки І і сполуки ЇЇ

Розчинністьв гезБІл(мк/млірН5Ю | (90 г юЩщ КБ! б сс

КЕР-АлюдинийМ)ЇГ /777771111111111Ї11111111111111Ї11111111116сС1СС

Крім виявлення збільшеної розчинності у воді, сполука І та її солі виявляють несподіваний та сприятливий механізм абсорбції Як описано нижче у Прикладах, сполука деестерифікується естеразами середовища у тонкому кишечнику і пасивно проникає в епітелій тонкого кишечнику. Несподівано було виявлено, що сполука І та її солі не є субстратами білка- носія Рерії, що являє собою протон-пов'язаний коносій, який опосередковує абсорбцію пептидних поживних речовин. Це відкриття представляє несподівану та сприятливу з фармакологічної точки зору властивість. Відомо, що Рерії опосередковує абсорбцію різних валінатних естерів, як описано, наприклад, у Мід еї аіІ., Адм. Огид Оеїїм. Кем. 65: 1370-1385 (2013), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання. Рериї виявляє широку специфічність по відношенню до субстратів, про що свідчить структурна різноманітність сполук, які транспортуються крізь кишковий епітелій цим білком. Незважаючи на присутність функціональної групи валінатного естеру, абсорбція сполуки І та її солей крізь епітелій тонкого кишечнику не залежить від цього носія. Це є переважною властивістю, оскільки сполука І та її солі (наприклад, сполука Ії), таким чином, не конкурують з природними субстратами Рери, такими як пептидні поживні речовини, за зв'язування і транспортування цим білком. Скоріше, сполука І та її солі іп мімо перетворюються на форму, яка легко абсорбується способом, що не залежить від енергії та місцевого градієнта протонів. Ця несподівана властивість, у поєднанні з високою розчинністю сполуки !/ та її солей у воді, разом забезпечують сприятливий фармакокінетичний профіль, таким чином, що сполуки за винаходом з легкістю розчиняються у водному середовищі і, і свою чергу, перетворюються на форму, здатну до незалежної від носія абсорбції. (35)-3-0(25)-3-(біфеніл-4-ілсульфоніл)-1,3-тіазолідин-2-ілікарбоніл)іаміно)-3-(4- флуорфеніл)пропіл-! -валінат гідрохлорид (сполука ІП)

Виявлено, що хлоридна сіль сполуки і! ((35)-3-4(25)-3-(біфеніл-4-ілсульфоніл)-1,3-

Зо тіазолідин-2-ілікарбоніл)-аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіл-І| -валінат гідрохлорид, позначений як формула Ш нижче) з легкістю кристалізується із застосуванням декількох різних експериментальних методик, як описано у Прикладах нижче. Сполука ІЇ передбачає одинарну, відтворювану кристалічну форму при кристалізації з різних середовищ і в різних умовах навколишнього середовища. Більше того, ця кристалічна форма сполуки І виявляє підвищену стабільність і умовах навколишнього середовища і в присутності підвищеної відносної вологості.

Як докладно описано у наведених нижче Прикладах, сполука ІІ виявляє низьку гігроскопічність і таким чином, не виявляє схильності до поглинання вологи з локальної атмосфери. Таким чином, сполука Ії виявляє стійкість до хімічних змін, таких як гідроліз, а також стійкість до включення домішок. Наприклад, домішки, пов'язані з атмосферною водою, не інтегруються з легкістю в кристалічну форму сполуки І. Сполуку ІЇЇ можна вводити суб'єкту, такому як вагітний суб'єкт-людина жіночої статі, для затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22,23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1,2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів). Крім того, сполуку ІЇЇ вводять суб'єкту, наприклад, вагітному суб'єкту-людині жіночої статі з метою полегшення одного або більшої кількості симптомів, пов'язаних з передпологовими переймами, таких як вагінальна кровотеча та розрив маткових оболонок.

Е

" в НМ

Суть Й я - ре о МН СІ

ФІ (І)

Сполуку І або її фармацевтично прийнятну сіль, таку як сполука Ії, можна вводити окремо або в комбінації з одним або більшою кількістю додаткових агентів, таких як додатковий терапевтичний агент. Приклади додаткових терапевтичних агентів включають додаткові токолітичні агенти, такі як описаний в цьому документі антагоніст рецептора окситоцину, в тому числі, наприклад, атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан, що являє собою (32,55)-5-(гідроксиметил)-1-((2'-метил-1,1-біфеніл-4-ілукарбоніл|піролідин-3-он О-метилоксим, або їх варіант, композиція, кристалічна форма або похідне. Шляхом пригнічення трансдукції сигналу окситоцину, антагоністи рецептора окситоцину можуть здійснювати синергічний вплив з описаними в цьому документі антагоністами рецептора простагландину Е2а в напрямку сповільнення або зупинки скорочень матки, наприклад, у пацієнта, який зазнає або піддається ризику передчасних (наприклад, у якого присутній один або більша кількість симптомів) передпологових перейм. Типові додаткові токолітичні агенти включають бетаміметики, такі як тербуталін, ритодрин, гексопреналін, альбутерол, фенотерол, нілідрин та орципреналін, що можуть функціонувати як неактивна кіназа легкого ланцюгу міозину та/"або виснажувати резерви

Са міометрію шляхом активізації ЦАМФ, тим самим пригнічуючи скоротність матки. Інгібітори кальцієвих каналів, такі як дигідропіридини (наприклад, ніфедипін та нікардипін), можна вводити додатково або як альтернативу, разом із сполукою за винаходом, наприклад, для модулювання

ІСа? міометрію та пригнічення опосередкованої Са?" активації міозинових ниток, що призводить до скорочень міометрію. Солі магнію, такі як магній сульфат, можна вводити додатково або як альтернатива, разом із сполукою за винаходом, наприклад, з метою гіперполяризації плазматичної мембрани та/або конкуренції з Са?" за зв'язування з легким ланцюгом міозину. Додатково або як альтернатива, донори нітрогену оксиду, такі як нітрогліцерол, можна вводити разом із сполукою, описаною в цьому документі, наприклад, з метою збільшення рівнів циклічного гуанозинмонофосфату в міометрії, з інактивацією в такий спосіб ниток легкого ланцюга міозину.

Сполуку за винаходом, таку як сполука І або її фармацевтично прийнятна сіль, така як сполука ІЇЇ, можна вводити, додатково або як альтернатива, разом з прогестероном або його варіантом або похідним, таким як 17-а-гідроксипрогестерон, для пригнічення скоротності матки

Зо у суб'єкта, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм.

Додатково або як альтернатива, сполуку за винаходом можна вводити разом з кортикостероїдом, описаним в цьому документі, або відомим у даній галузі техніки, наприклад, для сприяння дозріванню легеневої тканини плоду, таким чином, щоб запобігти розвитку дихального дистрес-синдрому, серед інших розладів.

Додатково, сполука може бути складена у вигляді фармацевтичної композиції, такої як фармацевтична композиція, складена, як описано нижче.

Способи лікування

Сполука І, а також її солі представляють надійні інгібітори рецептора простагландину Е і можуть бути застосовані з метою антагонізму взаємодії між членами сімейства простагландину

Е, такими як простагландин Ег2а, і відповідним рецептором простагландину Е іп мімо з метою ослаблення скорочень матки. Сполуку І та її солі можна вводити суб'єкту, наприклад, вагітному суб'єкту-людині жіночої статі, для лікування або попередження передчасних передпологових перейм. Ендогенний простагландин Ег2а синтезується та виділяється епітеліальними клітинами матки у відповідь на каскади сигнальної трансдукції, ініційовані окситоцином. Після зв'язування

РОБ2а з РОБ20-К на позаклітинній поверхні міоциту матки фосфоліпаза С розщеплює фосфатидилінозитол-4,5-бісфосфат (РІРг2) з утворенням діацилгліцеролу, ДАГ (БАС), та інозитол-1,4,5-трисфосфату (ІРз). ІРз, у свою чергу, потенціює вивільнення саркоплазматичними ретикулумами внутрішньоклітинного кальцію (Са). Раптове збільшення запасів кальцію в кінцевому підсумку призводить до скорочення м'язів матки та некрозу ендотеліальних клітин жовтого тіла, секретуючої прогестерон структури, яка підтримує розвиток плоду. Аберантна ініціація скорочень матки і деградація жовтого тіла, спричинені порушенням регуляції секреції

РОБЕ2а, може призвести до передчасних передпологових перейм. Сполука І! та її солі, такі як сполука І, можуть ослаблювати опосередковане фосфоліпазою С утворення ІРз і подальшу мобілізацію внутрішньоклітинних запасів кальцію шляхом інгібування асоціації РОБ2а з

РОЕ2ОК. Таким чином, сполуку І або її солі, наприклад, сполуку ЇЇ, можна вводити суб'єктам, таким як вагітні суб'єкти-люди жіночої статі, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 до 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів). Наприклад, сполуку І або її сіль, таку як сполука Ії, можна вводити суб'єкту з метою запобігання передпологових перейм до розродження шляхом кесаревого розтину. Крім того, сполуку І або її сіль, наприклад, сполуку І, можна вводити суб'єкту з метою профілактики та/або лікування дисменореї. Додатково, сполуку І або її сіль, таку як сполука ІЇЇ, можна вводити суб'єкту, такому як вагітний суб'єкт-людина жіночої статі з метою полегшення одного або більшої кількості симптомів, пов'язаних з передпологовими переймами, таких як вагінальна кровотеча та розрив маткових оболонок.

Додатково, сполуки за винаходом можна застосовувати для лікування ендометріозу у пацієнта (наприклад, пацієнта-людини). Підвищена експресія рецептора простагландину Е2а корелювала з аберантним ростом ендометрію. Як антагоністи активності рецепторів простагландину Е2а, сполуки за винаходом (наприклад, сполука (І) або її сіль, така як сполука (І) можна вводити пацієнту, який страждає на ендометріоз, для лікування цього показання.

Крім того, сполуки за винаходом можна вводити пацієнту для пом'якшення одного або більшої кількості симптомів ендометріозу, таких як болісні симптоми, в тому числі дисменорея, диспареунія, хронічний тазовий біль, дизурія та дисхезія під час менструації та/або без неї.

Успішне лікування ендометріозу шляхом введення сполуки за винаходом пацієнту може відображатися, наприклад, зменшенням росту тканин ендометрію та/або зменшенням болісних симптомів під час менструації та/або без неї.

Поряд з вищевикладеним, в цьому винаході пропонуються способи терапевтичного лікування шляхом надання сполуки ІІ суб'єкту, який потребує лікування, станів, описаних в цьому документі. Наприклад, сполуку ЇЇ можна надавати суб'єкту, такому як вагітний суб'єкт жіночої статі, з метою лікування або попередження передчасних передпологових перейм.

Сполука ІЇ є конкурентним антагоністом рецептора РОЕга і, таким чином, може інгібувати асоціацію цього рецептора з РОЕ2а. Таким чином, сполуку ІЇ можна надавати суб'єктам, таким як вагітні суб'єкти-люди жіночої статі, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1,2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів). Наприклад, сполуку І можна надавати суб'єкту з метою запобігання передпологових перейм до розродження шляхом кесаревого розтину. Крім того, сполуку ЇЇ можна надавати суб'єкту з метою профілактики та/або лікування дисменореї. Додатково, сполуку ІЇ можна надавати суб'єкту, такому як вагітний суб'єкт-людина жіночої статі, з метою полегшення одного або більшої кількості симптомів, пов'язаних з передпологовими переймами, таких як вагінальна кровотеча та розрив маткових оболонок.

Додатково, сполуку ЇЇ можна надавати суб'єкту для лікування ендометріозу у пацієнта (наприклад, пацієнта-людини). Як антагоніст рецептора РОБЕ2а, сполуку ЇЇ можна надавати пацієнту, який страждає на ендометріоз, з метою лікування цього показання. Сполуку ІЇ можна надавати пацієнту з метою полегшення одного або більшої кількості симптомів ендометріозу, таких як болісні симптоми, в тому числі дисменорея, диспареунія, хронічний тазовий біль, дизурія та дисхезія під час менструації та/або без неї. На успішне лікування ендометріозу шляхом надання сполуки ІЇ суб'єкту може вказувати, наприклад, зменшення росту тканини ендометрію та/або зменшення болісних симптомів під час менструації та/або без неї.

Комбінована терапія

Хоча процеси, що беруть участь у початку передпологових перейм, ще не визначені повністю, з'являється все більше доказів, що підтверджують значущість запалення як у вчасному, так і в передчасному розродженні. Під час початку передпологових перейм бо спостерігається системне збільшення кількості прозапальних факторів, в тому числі простагландинів, цитокінів і марганець супероксиддисмутази. Крім того, запалення було великою мірою пов'язане з передчасними пологами, спричиненими інфекцією.

Вважається, що окситоцин ініціює передпологові перейми, виявляючи два різних ефекти: безпосереднє індукування скорочення міометрію матки та підсилення синтезу і вивільнення скоротливих простагландинів з ендометрію/децидуальної оболонки матки. Інгібуючи трансдукцію сигналу окситоцину, можна досягти прямого (скоротливого) і непрямого (підсилення синтезу простагландинів) впливу окситоцину на матку. Додатково, обробка децидуальної оболонки людини окситоцином приводить до стимуляції продукування простагландину Е2а. Це наводить на думку про існування додаткової ролі сигнальної системи окситоцину в тканинах матки, завдяки якій окситоцин може взаємодіяти не тільки безпосередньо з міометрієм, стимулюючи скорочення матки, але також опосередковано, шляхом утворення простагландинів у інших тканинах.

Існують останні дані, що підтверджують активність скоротливого рецептора простагландину

Е з початком і при прогресуванні передпологових перейм. Крім того, останні повідомлення на те, що окситоцин спричиняє продукування простагландинів у клітинах міометрію людини шляхом потенціювання циклооксигенази 2 (ЦОГ-2). Такий механізм може пояснити стійке вивільнення простагландинів у тканині матки, що сприяє поширенню передпологових перейм.

Комбінована терапія, що включає антагоніст рецептора простагландину Е2а, такий як сполука або її соль (наприклад, сполука ІІ), і антагоніст рецептора окситоцину, таким чином, може бути придатною для лікування та/або профілактики передчасних передпологових перейм. Крім того, комбінація антагоніста рецептора окситоцину та антагоніста рецептора простагландину Е2а може бути ефективнішою з точки зору лікування передчасних передпологових перейм, ніж існуючі схеми. Синергічні ефекти можуть спостерігатися і описані в цьому документі, для запобігання як скоротливим, так і запальним процесам, що лежать в основі передчасних передпологових перейм, оскільки доза(и) антагоніста рецептора окситоцину, введена(ї) пацієнту, може(уть) бути меншою(ими) при введенні в комбінації з рецептора Е простагландину в порівнянні з дозами, які можна вводити пацієнту, який одержує тільки антагоніст рецептора окситоцину.

Сполуку І або її сіль, таку як сполука І, можна вводити з одним або більшою кількістю

З0 додаткових агентів, таких як антагоніст рецептора окситоцину, з метою зменшення частоти скорочень матки та затримки початку передпологових перейм. Наприклад, сполуку І або її сіль, таку як сполука Ії, можна вводити одночасно з, змішувати з або вводити окремо від антагоніста рецептора окситоцину. Типові антагоністи рецептора окситоцину для застосування разом із композиціями та способами за винаходом включають атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан або їх варіант, композицію, кристалічну форму або похідне. Наприклад, сполуку І або її сіль, таку як сполука І, можна вводити до, після або одночасно з нуласибаном або його варіантом, композицією, кристалічною формою або похідним, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1, 2, 3, 4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів).

Додатково або як альтернатива, сполуку за винаходом (наприклад, сполуку | або її фармацевтично прийнятну сіль, таку як сполука Ії) можна вводити пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, в поєднанні з бетаміметиком. Дія бетаміметиків, таких як тербуталін, ритодрин, гексопреналін, альбутерол, фенотерол, нілідрин та орципреналін, може бути спрямована на зниження рівня внутрішньоклітинного Са? (наприклад, рівня внутрішньоклітинного Са: в міометрії) шляхом потенціювання В-2 адренергічних рецепторів, тим самим активуючи цАМФ і виснажуючи резерви внутрішньоклітинного Саг», які інакше були б доступними для стимуляції скоротності матки. Типові бетаміметики для застосування разом із описаними в цьому документі композиціями та способами, а також типові способи введення бетаміметиків разом з композиціями та способами, описаними в цьому документі, описані, наприклад, у Суєїмаї еї аі. Орегеї. сзупесої. 94: 869-877 (1999), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку за винаходом (наприклад, сполуку | або її фармацевтично прийнятну сіль, таку як сполука Ії) можна вводити пацієнту, який піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом з інгібітором кальцієвих каналів, таким як інгібітор кальцієвих каналів І -типу.

Інгібітори кальцієвих каналів, включаючи дигідропіридини, такі як ніфедипін та нікардипін, бо можуть діяти шляхом пригнічення вивільнення Са? із саркоплазматичних ретикулумів, тим самим запобігаючи мобілізації Са, яка стимулює скорочення м'язів матки. Типові інгібітори кальцієвих каналів для застосування разом з описаними в цьому документі композиціями та способами, а також типові способи введення інгібіторів кальцієвих каналів разом з композиціями та способами, описаними в цьому документі, описані, наприклад, у Умо|сіе57екК еї а. Соспгапе Юаарабзе Бузі. Кем. 6: С0О002255 (2014), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку за винаходом (наприклад, сполуку | або її фармацевтично прийнятну сіль, таку як сполука Ії) можна вводити пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом із сіллю магнію, такою як магній сульфат. Солі магнію, такі як магній сульфат, можуть модулювати скоротність матки за декількома механізмами, такими як індукування гіперполяризації плазматичної мембрани та/або конкуренція з Са" за зв'язування з легким ланцюгом міозину, таким чином пригнічуючи скорочення ниток міозину в міоцитах матки.

Додатково або як альтернатива, сполуку за винаходом (наприклад, сполуку | або її фармацевтично прийнятна сіль, таку як сполука Ії) можна вводити пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом з донором нітрогену оксиду. Нітрогену оксид, вазодилататор, необхідний для підтримки нормального м'язового тонусу, продукується в різних клітинах.

Нітрогену оксид синтезується під час окиснення І -аргініну до Іі-цитруліну. Ця реакція каталізується синтазою нітрогену оксиду, що існує в кількох ізоформах. Обидві, індуцибельна (тип 2) ї мозкова (тип 1) синтази нітрогену оксиду експресуються в клітинах міометрію та ендотеліальних клітинах кровоносних судин, тоді як ендотеліальні (тип 3) синтази нітрогену оксиду експресуються виключно в ендотеліальних клітинах кровоносних судин. Взаємодія між нітрогену оксидом і розчинною гуанілатциклазою, що присутня у найближчих ефекторних клітинах, представляє широко розповсюджений механізм трансдукції сигналу, що сполучає різні позаклітинні стимули утворення нітрогену оксиду із синтезом циклічного гуанозинмонофосфату (ЦГМФ) в клітинах-мішенях. Збільшення вмісту ЦГМФ у гладком'язових клітинах, таких як міоцити матки, інактивує кінази легких ланцюгів міозину, що приводить до розслаблення гладкої мускулатури. Токолітичні ефекти донорів нітрогену оксиду, таких як нітрогліцерол, описані,

Зо наприклад, у 5ітпап еї аі. Мем Епої. У. Мей. 357: 477-487 (2007), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку за винаходом (наприклад, сполуку | або її фармацевтично прийнятну сіль, таку як сполука ІІ) можна вводити пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом з прогестероном або його варіантом, таким як 17-а- гідроксипрогестерон капроат. Прогестерон є стероїдним гормоном, що секретується жовтим тілом і плацентою після близько 8 тижнів вагітності. Прогестерон і його варіанти, такі, як 17-а- гидроксипрогестерона капроат, може регулювати стан спокою матки шляхом прямого модулювання |Саг-| міометрію і синтезу простагландинів, як описано, наприклад, у Мидіїа еї а).

Мем Епаді. У. Меа. 362: 529-535 (2010); бБітнап еї аї. Мем Епаі. У. Мед. 357: 477-487 (2007); тії еї ах. Єшиг. У. ОБзівєї. Супесої. Вергод. Віої. 142: 3-11 (2009); Вегпаї. ет. Сеї!Ї Оєм. Віої. 18: 340- 347 (2007); і Нибіпопі еї аї. 9. Ргедпапсу. 941057 (2011), розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку за винаходом (наприклад, сполуку | або її фармацевтично прийнятну сіль, таку як сполука І) можна вводити пацієнту, що зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом з кортикостероїдами. Допологові кортикостероїди, такі як бетаметазон, дексаметазон і гідрокортизон, являють собою клас терапевтичних агентів, які можна вводити суб'єкту, наприклад, вагітному суб'єкту жіночої статі в ході передчасних передпологових перейм або суб'єкту з ризиком передчасних передпологових перейм (наприклад, суб'єкту, у якого присутні один або більша кількість симптомів передчасних передпологових перейм, такі як вагінальна кровотеча та розрив маткових оболонок) для прискорення дозрівання легенів плоду. Лікування допологовими кортикостероїдами пов'язане із загальним зменшенням смертності новонароджених, частоти респіраторного дистрес-синдрому, внутрішньошлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, допоміжної штучної вентиляції легенів, госпіталізації до відділення інтенсивної терапії, а також системних інфекцій протягом перших 48 годин життя. Крім того, терапія допологовими кортикостероїдами є ефективною у жінок з передчасним розривом оболонок, ПРО (РКОМ) та пов'язаними з вагітністю гіпертензивними синдромами. Існують докази, що наводять на думку про переваги в 60 широкому діапазоні гестаційних вікових груп, наприклад, від 26 до 34 тижнів, серед іншого

(Мігасіє сеї аї. 9). Регіпаї. Меа. 36: 191-196 (2008), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання).

Крім вищевикладеного, у відповідності до способів, описаних в цьому документі, сполуку ЇЇ можна надавати (наприклад, шляхом безпосереднього введення або введення її проліків) суб'єкту, який потребує лікування (наприклад, суб'єкту-людині, який зазнає або піддається ризику передчасних передпологових перейм, або суб'єкту-/людині, який страждає на дисменорею або ендометріозу), з одним або більшою кількістю додаткових агентів, таких як антагоніст рецептора окситоцину, наприклад, з метою зменшення частоти скорочень матки і затримати початку передпологових перейм. Наприклад, сполуку І можна одержувати одночасно з, змішувати з або вводити окремо від антагоніста рецептора окситоцину. Типові антагоністи рецептора окситоцину для застосування разом із композиціями та способами за винаходом включають атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан або їх варіант, композицію, кристалічну форму або похідне. Наприклад, сполуку ІЇ можна надавати до, після або одночасно з нуласибаном або його варіантом, композицією, кристалічною формою або похідним, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1,2,3,4,5,6, 7,8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів).

Додатково або як альтернатива, сполуку ЇЇ можна надавати пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом із бетаміметиком. Як описано вище, функція бетаміметиків, таких як тербуталін, ритодрин, гексопреналін, альбутерол, фенотерол, нілідрин і орципреналін, може полягати у зниженні внутрішньоклітинних рівнів Са-" (наприклад, внутрішньоклітинних рівнів Сає в міометрії) шляхом потенціювання В-2 адренергічних рецепторів, тим самим активуючи цАМФ і виснажуючи внутрішньоклітинні резерви Са", які інакше могли б бути доступними для стимуляції скоротності матки. Типові бетаміметики для застосування разом із описаними в цьому документі композиціями та способами, а також типові способи введення бетаміметиків у поєднанні з композиціями та способами, описаними в цьому документі, описані, наприклад, у Суеїмаї єї аІ. Орзггеї. сСупесої. 94: 869-877 (1999), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку ЇЇ можна надавати пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом з інгібітором кальцієвих каналів, таким як інгібітор кальцієвих каналів І -типу. Як описано вище, інгібітори кальцієвих каналів, включаючи дигідропіридини, такі як ніфедипін та нікардипін, можуть функціонувати шляхом пригнічення вивільнення Са?" із саркоплазматичних ретикулумів, тим самим запобігаючи мобілізації Са, яка стимулює скорочення м'язів матки. Типові інгібітори кальцієвих каналів для застосування разом з описаними в цьому документі композиціями та способами, а також типові способи введення інгібіторів кальцієвих каналів разом з композиціями та способами, описаними в цьому документі, описані, наприклад, у ММо|сіеєє2еК еї ам. Соспгапе Оааразе Бузі. Кем. 6:00002255 (2014), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку ЇЇ можна надавати пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом із сіллю магнію, такою як магній сульфат. Як описано вище, солі магнію, такі як магній сульфат, можуть модулювати скоротливу здатність матки за допомогою декількох механізмів, таких як індукування гіперполяризації плазматичної мембрани та/або конкуренція з Са? за зв'язування з легким ланцюгом міозину, тим самим пригнічуючи скорочення ниток міозину в міоцитах матки.

Додатково або як альтернатива, сполуку ЇЇ можна надавати пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом із донором нітрогену оксиду. Як описано вище, нітрогену оксид, вазодилататор, необхідний для підтримання нормального м'язового тонусу, продукується у різних клітинах, а індуковане нітрогену оксидом збільшення вмісту ЦГМР у клітинах гладкої мускулатури, таких як міоцити матки, приводить до розслабленню м'язів. Токолітичні ефекти донорів нітрогену оксиду, таких як нітрогліцерол, описані, наприклад, у б5ітпап еї аІ. Мем Епаї. 5.

Меа. 357: 477-487 (2007), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку ЇЇ можна надавати пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом з прогестероном або його варіантом, таким як 17-а- бо гідроксипрогестерон капроат. Як описано вище, прогестерон і його варіанти, такі як 17-а-

гідроксипрогестерон капроат, можуть регулювати стан спокою матки шляхом прямого модулювання |Саг-| міометрію та синтезу простагландинів, як описано, наприклад, у Мидіїа еї аї.

Мем Епаї. У. Меа. 362:529-535 (2010); бітнап еї аі. Мем Епаї. У. Мед. 357:477-487 (2007); тії еї а). Єшг. У. ОБзівї. Ссупесої. Нергод. Віої. 142:3-11 (2009); Ветаї!. Зет. Сеї! Оєм. Віої. 18:340-347 (2007); і Нибіпопі еї аї. 9. Ргедпапсу. 941057 (2011), розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

Додатково або як альтернатива, сполуку ЇЇ можна надавати пацієнту, який зазнає або піддається ризику (наприклад, присутні один або більша кількість симптомів) передчасних передпологових перейм, разом з кортикостероїдом. Як описано вище, допологові кортикостероїди, такі як бетаметазон, дексаметазон та гідрокортизон, являють собою клас терапевтичних агентів, які можна вводити суб'єкту, наприклад, вагітному суб'єкту жіночої статі, в ході передчасних передпологових перейм або суб'єкту з ризиком передчасних передпологових перейм (наприклад, суб'єкт, у якого присутні один або більша кількість симптомів передчасних передпологових перейм, таких як вагінальна кровотеча та розрив маткових оболонок) з метою прискорення дозрівання легенів плоду, причому лікування допологовими кортикостероїдами пов'язане із загальним зменшенням смертності новонароджених, частоти респіраторного дистрес-синдрому, внутрішньошлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, допоміжної штучної вентиляції легенів, вміщення до відділення інтенсивної терапії, а також системних інфекцій протягом перших 48 годин життя.

Фармацевтичні композиції

Сполука І або її сіль, така як сполука І, може бути складена у вигляді фармацевтичної композиції для введення суб'єкту, такому як вагітний суб'єкт-людина жіночої статі, у біологічно сумісній формі, придатній для введення іп мімо. Відповідно, в одному аспекті даного винаходу пропонується фармацевтична композиція, що містить сполуку І або її сіль, таку як сполука І, в суміші з придатним розбавлювачем, носієм або допоміжною речовиною. Сполуку І або її сіль, таку як сполука І, можна вводити, наприклад, перорально або шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

В цьому винаході додатково пропонуються фармацевтичні композиції, що містять сполуку ІІ.

Такі композиції можуть містити сполуку ІІ, змішану з придатним розбавлювачем, носієм або допоміжною речовиною.

За звичайних умов зберігання та використання фармацевтична композиція може містити консервант, наприклад, для запобігання росту мікроорганізмів. Звичайні методики та інгредієнти для вибору та приготування придатних препаратів описані, наприклад, у Кетіпдіоп: Те бсіепсе апа Ргасіїсе ої Рпапгтасу (2012, 2279 ей.) і в Те Опйей 5іа(е5 Рпаптасореїа: Те Маїопаї!

Еоптиїагу (2015, ОБР 38 МЕ 33).

Фармацевтичні композиції можуть включати стерильні водні розчини, дисперсії або порошки, наприклад, для екстемпорального приготування стерильних розчинів або дисперсій. У всіх випадках форма може бути стерилізована із застосуванням способів, відомих в цій галузі техніки, і може бути псевдозріджена до такого ступеня, що її можна з легкістю вводити суб'єкту, який потребує лікування.

Фармацевтичну композицію можна вводити суб'єкту, наприклад, людині, окремо або разом з фармацевтично прийнятними носіями, як вказано в цьому документі, частка яких може визначатися розчинністю та/або хімічною природою сполуки, вибраним способом введення і стандартною фармацевтичною практикою.

Композиції для комбінованої терапії

Сполуку І або її сіль, таку як сполука І, можна застосовувати окремо або в комбінації з одним або більшою кількістю додаткових агентів, придатних для інгібування скорочень матки та/або лютеолізу, таких як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан або їх варіант, композиція, кристалічна форма або похідне, серед інших терапевтичних агентів (наприклад, токолітичних агентів), описаних в цьому документі. Сполуку І або її сіль, таку як сполука І, можна змішувати з додатковим активним агентом, таким як антагоніст рецептора окситоцину, бетаміметик, інгібітор кальцієвих каналів, сіль магнію, донор нітрогену оксиду, прогестерон або його варіант або кортикостероїд, описаний в цьому документі, і вводити пацієнту в складі однієї композиції, або сполуку І або її соль, таку як сполука ІЇЇ, можна вводити пацієнту окремо від додаткового активного агента. Наприклад, сполуку І або її сіль, таку як сполука І, ї додатковий активний агент можна вводити пацієнту послідовно.

Крім вищевикладеного, сполуку ІЇ можна надавати суб'єкту окремо або в комбінації з одним або більшою кількістю додаткових агентів, придатних для інгібування скорочень матки та/або лютеолізу, таких як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан або їх варіант, бо композиція, кристалічна форма або похідне, серед інших терапевтичних агентів (наприклад,

токолітичних агентів), описаних в цьому документі. Сполуку ЇЇ можна змішувати з додатковим активним агентом, таким як антагоніст рецептора окситоцину, бетаміметик, інгібітор кальцієвих каналів, сіль магнію, донор нітрогену оксиду, прогестерон або його варіант або кортикостероїд, описаний в цьому документі, і вводити пацієнту в складі єдиної композиції, або сполуку ІЇ можна надавати пацієнту окремо від додаткового активного агента. Наприклад, сполуку ІІ і додатковий активний агент можна надавати пацієнту послідовно, наприклад, шляхом надання пацієнту сполуки ІЇ, з наступним введенням пацієнту додаткового активного агента.

Композицію для комбінованої терапії, описану в цьому документі, таку як фармацевтична композиція, описана в цьому документі, можна вводити суб'єкту з метою затримки початок передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4,5, 6, 7, 8,9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1,2,3,4,5,6, 7,8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів). У деяких варіантах реалізації винаходу суб'єкт зазнає передчасних передпологових перейм. У деяких варіантах реалізації винаходу фармацевтичну композицію вводять суб'єкту (наприклад, суб'єктуу/людині) до початку передчасних передпологових перейм. Фармацевтичну композицію за винаходом можна вводити суб'єкту (наприклад, суб'єкту-/людині) з метою запобігання передпологових перейм до розродження шляхом кесаревого розтину. Фармацевтичну композицію за винаходом можна вводити суб'єкту (наприклад, суб'єкту-/людині) для лікування або профілактики дисменореї. Фармацевтичну композицію за винаходом можна вводити суб'єкту, такому як вагітний суб'єкт-людина жіночої статі з метою полегшення одного або більшої кількості симптомів, пов'язаних з передпологовими переймами, таких як вагінальна кровотеча та розрив маткових оболонок.

Додатковий терапевтичний агент, присутній у композиції для комбінованої терапії, може бути, наприклад, іншим токолітичним агентом. Додатковий токолітичний агент може бути, наприклад, антагоністом рецептора окситоцину, таким як атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан, а також одним або більшою кількістю їх варіантів, препаратів, кристалічних форм або похідних. Наприклад, атосибан і його варіанти описані, наприклад, у патенті США Мо 4504469 і 4402942, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання. Ретосибан і його варіанти описані, наприклад, у патенті США Мо 7141437;

Зо 8367673; 8541579; 8071594; 8357685; 8937179; і 05 2016/0074413, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання. Барусибан і його варіанти описані, наприклад, у патенті США Мо 6143722; 7091314; 7816489; ї 05 2016/0175283, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання. Епелсибан і його варіанти описані, наприклад, у патенті США Мо 7514437; 8367673; 8541579; 7550462; 7919492; 8202864; 8742099; 9408851; 8716286; і 8815856, розкриття кожного з яких включено в дану заявку шляхом посилання. Нуласибан і його варіанти, композиції та кристалічні форми описані, наприклад, у патенті США Мо 7115754 і Публікації патентної заявки США Мо 2015/0073032; 2015/0164859; і 2016/0002160, розкриття кожного з яких включено до цього документу шляхом посилання.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент є бетаміметиком, таким як тербуталін, ритодрин, гексопреналін, альбутерол, фенотерол, нілідрин або орципреналін. В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент є інгібітором кальцієвих каналів, таким як дигідропіридин, такий як ніфедипін або нікардипін. В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент є сіллю магнію, такою як магній сульфат. В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий токолітичний агент є донором нітрогену оксиду, таким як нітрогліцерол.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент є прогестероном або його варіантом або похідним, таким як 17-а-гідроксипрогестерон капроат.

В деяких варіантах реалізації винаходу додатковий терапевтичний агент є кортикостероїдом. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є бетаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є дексаметазоном. В деяких варіантах реалізації винаходу кортикостероїд є гідрокортизоном.

При комбінованому лікуванні дози однієї або більшої кількості терапевтичних сполук можуть бути зменшені відносно стандартних для монотерапії доз. Наприклад, дози можуть бути визначені емпірично, виходячи з комбінацій і перестановок лікарських засобів або можуть бути виведені лікарем, компетентним в цій галузі техніки.

ПРИКЛАДИ

Наступні приклади наведені таким чином, щоб надати звичайному фахівцю в цій галузі техніки опис того, яким чином можна застосовувати, виготовляти та оцінювати композиції і способи, описані в цьому документі, і призначені бути тільки прикладами реалізації винаходу, та 60 не призначені для обмеження того, що винахідники вважають своїм винаходом.

Приклад 1. Одержання сполук І і ПІ

Сполука І! та її хлоридна сіль (сполука Ії) одержані у відповідності до Схеми 1, наведеної нижче. В цьому Прикладі буде описана кожна із стадій, які проводять для синтезу сполуки Ї, позначених Стадії 1-6.

Схема 1. Одержання сполуки І та її хлоридної солі я ИЕ ке р ин ут М ре Ї 78 мем ТИФ Я но б 0 а ДІНЕА, ДМА ТІФ ша в в и Аня ак лу ц В: і й шньеноносо в до ее з ся ле : а ен р й о ан ж щ К Ї ср що зб боНууВ її це

Пити ча Мои Син ей МЯВ» совамомя з санаЕмов МА м. Бпо и

Мі. 235.28 Он Мом Стадія?

Стадія сто щ дея шк Я , г в гі

ЕДКІ, НОВЕ, ДМАП Си о сло, док зи че пом реч вхо Б дю лк «ВО й сндом

ДМФА, Сну Її зр З Стадія 4 ро 5 осно, й н пе чаня в. ав ше чор ї ж Шк й З «бу М ч а - я с ім рачки щй А с ія І ке тки м СНО

Стадія З М лісо 85 Ся нд, хи г н фр 1 мажоу ВХ. СНІЗЬ кл шани уко ва «ВО м-н Но т ю о

ХОНОЬ ЕН, ЮК у! М ї і -НОЇ Седнів На

Ка о Я. ян м

Стадії 5,6 ї дя п Т і

Стадія 1: Одержання 2-1-(4-флуорфеніл)-3-гідроксипропілкарбамоїлі|гіазолідин-3- карбонової кислоти трет-бутилового естеру 1. 5 м г тгФ сни г зон ше г 3 н ФІ у сплю чу о сн БсНСсНОоСОсІ о-о (сН;ЬСНеН, Хі С : Ж. он

М.М,

Сон г

М.м.: 233.28 Ї СН М.О, он М.м.: 384.46

До колби відповідного розміру (ємність А) вміщують 3-(бутоксикарбоніл)-1,3-тіазолідин-(25)- карбонову кислоту (1 мас.), з наступним додаванням тетрагідрофурану, і далі вміст колби охолоджують до температури від -357С до близько -45"С Потім в колбу додають М- метилморфолін (1,18 об.), підтримуючи температури від -307 С до -40 потім додають в колбу, підтримуючи температуру від -30 "С до -40 "С. Далі ізобутилхлорформіат (0,58 об.) вміщують в колбу, підтримуючи температуру від -30 "С до -40 "С.

До окремої ємності (ємність В) вміщують (35)-аміно-3-(4-флуорфеніл)пропан-1-ол (0,76 мас.) і тетрагідрофуран (ТГФ), і ємність ретельно перемішують до тих пір, поки сипкі тверді речовини не розчиняться.

Потім до реакційної ємності А додають розчин (35)-амино-3-(4-флуорфеніл)пропан-1-олу з емності В, підтримуючи температуру від -30"С до -40 "С. Далі вмісту колби дозволяють нагрітись до температури від 15"7С до 25"С протягом періоду від 1 години до 24 годин.

Реакційну суміш перемішують при температурі від 15"С до 25"С до тих пір, поки буде зафіксовано завершення реакції. Реакційну суміш концентрують до сухого стану, потім до 5О0 залишку додають етилацетат, і далі насичений водний розчин амоній хлориду. Органічну фракцію відокремлюють і промивають насиченим водним розчином амоній хлориду. Далі органічну фракцію відокремлюють і промивають насиченим водним розчином натрій гідрокарбонату. Після цього органічну фракцію сушать над натрій сульфатом, фільтрують, і фільтрат концентрують при 35-40 "С до тих пір, поки вміст етилацетату буде становити х 10 95 мас. (мас/мас) з одержанням 2-(1-(4-флуорфеніл)-3-гідроксипропілкарбамоїл|гіазолідин-3- карбонової кислоти трет-бутилового естеру.

Стадія 2: Одержання 3-(бенфіл-4-сульфоніл) тіазолідин-2-карбонової кислоти |1-(4- флуорфеніл)-3-гідроксипропіл|-аміду в 1,на,снсь 8 шк Є г б з. ДІПЕА, ДМАП, ТТФ Су. ХГ ман с тентності М й ІЙ

Ак а 5О,с а: и т о о з ле Й АХ зт о он

В -и пе он - ФІ пох Соню, -д й Моагивогі Сіно,»

Сіно М ОВ Мам 5000

М.м.: 384.45

До колби придатного розміру (ємність А) вміщують /(2-(4-флуорфеніл)-3- гідроксипропілкарбамоїлігіазолідин-З3-карбонову кислоту (1 мас.), з наступним додаванням дихлорметану. Далі вміст колби охолоджують до температури від -15 С до -20 "С. Потім у колбу додають хлоргідрогенову кислоту (3,3 об.), підтримуючи температуру від -15 "С до -20 С, до тих пір, поки буде зафіксовано завершення реакції. Після цього реакційну суміш охолоджують до температури від -357С до -40 "С, і до суміші додають тетрагідрофуран, підтримуючи температуру від -30 "С до -40 "С. Далі до суміші додають М,М-діззопропілетиламін (8,16 об.), підтримуючи температуру від -15 С до -45 С. Після цього в ємність додають 4- диметиламінопіридин (0,032 мас), підтримуючи температуру від -15 "С та -45 76.

До окремої ємності (ємність В) вміщують 4-біфенілсульфонілхлорид (0,85 ваг), з наступним додаванням ТГФф.

Розчин 4-біфренілсульфолхлориду з ємності В додають до реакційної ємності А, підтримуючи температуру від -157С до -45 "С. Після цього реакційній суміші дозволяють нагрітися до температури від 15 "С до 25 "С протягом періоду від 1 години до 24 годин. Далі в колбу додають етилацетат, а потім насичений водний розчин амоній хлориду. Органічну фракцію відокремлюють і промивають насиченим водним розчином амоній хлориду, і потім насиченим водним розчином гідроген карбонату. Далі органічну фракцію сушать над натрій сульфатом і фільтрують. Фільтрат концентрують при температурі від 35 "С до 40 "С до утворення твердого залишку. Після цього дихлорметан додають до залишку і перемішують при температурі від

Зо 30 "С до 35 "С. Після випарювання до залишку додають етилацетат, і суспензію переносять до придатної ємності. Далі перемішувану суспензію нагрівають до кипіння із зворотним холодильником, а потім охолоджують до температурі від 0"С до 5"С. Осаджену тверду речовину відокремлюють фільтрацією. Залишок на фільтрі промивають етилацетатом, потім трет-бутилметиловим естером, і залишок на фільтрі сушать протягом періоду від 1 год до 24 годин в атмосфері нітрогену з одержанням 3-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2г-карбонової кислоти (1-(4-флуорфеніл)-3-гідроксипропілі|аміду.

Стадія ЗА: Одержання 2-трет-бутоксикарбоніламіно-3-метилмасляної кислоти 3-(3-(біфеніл- 4-сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)-З-пропілового естеру ук я -З гр

С у ЕДКІ, НОВ, ДМАП панам заг дк

Су оси ДМФА, СНІ, т м ри і над. ос ря З Но ще 7 на Ї Я о ї ї т

СН МОВ, СанокМ.О, 5,

М.ми5Ю5О М. ва: 899.85

До колб придатного розміру (ємність А) вміщують Вос-їЇ -валін (0,48 мас.), дихлорметан і

М,М-диметилформамід, і далі суміш перемішують в атмосфері нітрогену при температурі від 157С до 25"С. Потім в ємність додають 1-гідроксибензотриазол (НОВІ, 0,3 мас.) і 1-(3- диметиламінопропіл)-З-етилкарбодіїмід гідрохлорид, ЕДКІ (ЕОСІ, 0,42 мас.), підтримуючи температуру при 15 "С до 25 "С. Після цього суміш перемішують при температурі від 15 "С до 25"С до розчинення сипких твердих речовин з одержанням розчину А.

До окремої ємності (ємність В) вміщують 3-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2-карбонової кислоти /(1-(4-флуорфеніл)-З-гідроксипропілф|амід (1,0 мас.;), дихлорметан і М. М- диметилформамід, і далі суміш перемішують при температурі від 15 "С до 25 "С в атмосфері нітрогену. Потім в ємність додають 4-диметиламінопіридин (0,27 ваг), підтримуючи температуру від 15 "С до 25 "С. Суміш перемішують при цій температурі до розчинення твердих частинок (зазвичай від 5 до 15 хвилин) з одержання розчину В.

Далі розчин А додають до розчину В, підтримуючи температуру від 15 "С до 30 "С. Суміш перемішують при цій температурі до тих пір, поки не буде зафіксовано завершення реакції.

Реакційну суміш концентрують для видалення летких розчинників. Після цього в колбу додають етилацетат, і потім 10 95 мас/мас водний розчин лимонної кислоти. Водну фракцію відокремлюють та екстрагують етилацетатом. Об'єднані органічні фракції промивають сумішшю 10 95 мас/мас водного розчину лимонної кислоти, та додають насичений водний розчин натрій хлориду, з наступним додаванням насиченого водного розчину амоній хлориду, насиченого водного розчину натрій гідрокарбонату і насиченого водного розчину натрій хлориду. Далі органічну фракцію сушать над магній сульфатом, фільтрують, і залишок на фільтрі промивають етилацетатом. Фільтрати концентрують з утворенням твердого залишку, з одержанням неочищеного 3-1Ц3-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)-2-трет- бутоксикарбоніламіно-3-метилмасляної кислоти)-З-пропілового естеру.

Стадія ЗВ: Очищення 2-трет-бутоксикарбоніламіно-3-метилмасляної кислоти 3-(3-(біфеніл- 4-сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)-З-пропілового естеру ле де и ди й вче) СИХ же Хроматографія В: : зр а їх Пн нн нн ні ве т -о З й виш У

І я ше Я й у че

СяНоєМО В, Ся МОУ

Му.м.: 559.85 М.м.:889.85

Для очищення 2-трет-бутоксикарбоніламіно-3-метилмасляної кислоти 3-13-(біфеніл-4- сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)-З-пропілового естеру, неочищений

Зо продукт (1 мас.) і дихлорметан змішують в ємності до розчинення сипких твердих речовин.

Потім розчин переносять на силіцію діоксид, з наступним додаванням дихлорметану. Продукт елююють етилацетатом:гептанами. Фракції, що містять продукт, об'єднують і концентрують до сухого стану під вакуумом при температурі водяної бані від 35 "С до 40 "С, з одержанням очищеного 2-трет-бутоксикарбоніламіно-3-метилмасляної кислоти 3-Ц3-(біфеніл-4- сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)-З-пропілового естеру.

Стадія 4: Одержання 2-аміно-3-метилмасляної кислоти 3-13-(біфеніл-4- сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіловий естер метансульфонату й дк У Е ми

А "й Їй З нн ФІ ря ди мевовн ки С ноя прот ї Діоксан С С сно в ру С ирия яю о | ря бай КМ

М.м. 859.85 Соник Ов «сн.

М.м.: 595,83

До колби відповідного розміру вміщують 2-трет-бутоксикарбоніламіно-3-метилмасляної кислоти 3-(3-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|Іаміно)-3-(4-флуорфеніл)-З-пропіловий естер (1 мас.), з наступнім додаванням 1,4-діоксану, і суміш перемішують в атмосфері нітрогену. Потім додають метансульфонову кислоту (0,18 мас.), і вміст колби нагрівають до температурі від 68 "С до 73 "С. Реакційну суміш перемішують при цій температурі до тих пір, поки дані аналізу методом "Н ЯМР не покажуть завершення реакції. Після цього реакційну суміш охолоджують до 35-40 "С і концентрують до сухого стану при цій температурі. Далі залишок розчиняють у ТГФ і концентрують до сухого стану при 35-40 "С. Цей цикл азеосушки продовжують до тих пір, поки вміст 1,4-діоксану не буде становити менш ніж 1,0 95 мас/мас, з одержанням 2-аміно-3-метилмасляної кислоти 3-Ї3-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2- карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропілового естеру метансульфонату.

Стадія 5: Одержання 2-аміно-3-метилмасляної кислоти 3-13-(біфеніл-4- сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропілового естеру (Сполука Ї)

КЕ ро

С я С, К, шк ісвки ій ун мансо, НО, СНАЬ ій Ї г зни ниві ва рі ін СГ я А МН, й ва кт

СеНаєєМусьви СНІЗОУН Св Моя

М.м.: 655.83 М.м.598.75

До колби відповідного розміру вміщують 2-аміно-3-метилмасляної кислоти 3-(ІЗ-(біфеніл-4- сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіловий естер метансульфонат (1 мас.), з наступним додаванням дихлорметану. Далі вміст колби охолоджують до температурі від 5Б"Сб до 15"С. До суміші додають водний розчин натрій гідрокарбонату, підтримуючи температуру від 5"С до 25"С. Потім фракції розділяють, і органічну фракцію повторно вміщують до ємності, з наступним додаванням водного розчину натрій гідрокарбонату, підтримуючи температуру від 5 "С до 25 "С. Після цього водну та органічну фракції розділяють, органічну фракцію сушать над магній сульфатом, фільтрують, і залишок на фільтрі промивають дихлорметаном. Далі комбіновані органічні фракції концентрують до сухого стану при температурі від 40 до 45 "С, до вмісту дихлорметану х 2 95 мас/мас, з одержанням 2-аміно-3- метилмасляної кислоти 3-Ї3-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4- флуорфеніл)пропілового естеру (сполука І).

Стадія 6: Одержання 2-аміно-3-метилмасляної кислоти 3-13-(біфеніл-4- сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіловий естер гідрохлориду (Сполука І) -8 сок й "В ше Й ру УА -ч део5 З | НсЬвБюН БОС ст, вхо С , Ї до Ге р! Я а о

СГ ва А мн С я -.ИМН - У та й З я Ї у й о не

Слон МВ. СаіНаає МОВ» НОЇ

М.м.:599.75 Мом. 538.20

До колби відповідного розміру вміщують воду (1,66 об.), потім додають хлоргідрогенову кислоту (0,18 об.), і встановлюють температуру суміші від 157С до 250. Далі розчин

Зо фільтрують, і фільтрований розчин вміщують до колби відповідного розміру (ємність А), з наступним додаванням етанолу та етилацетату. Одержану суміш перемішують в атмосфері нітрогену при температурі від 15 "С до 25 "С протягом щонайменше 5 хвилин.

До ємності відповідного розміру (ємність В) вміщують 2-аміно-3-метилмасляної кислоти 3- (З-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2-карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)упропіловий естер (1 мас.), і потім етанол. Після цього вміст колби перемішують до розчинення сипких твердих речовин і прояснення розчину.

Далі розчин з ємності В додають в ємність А, підтримуючи температуру від 15 "С до 2576.

Перемішувану суміш охолоджують до температурі від 0 С до 5"С і перемішують при цій температурі протягом 50-70 хвилин. Тверду речовину відокремлюють фільтрацією, і залишок на фільтрі сушать в атмосфері нітрогену протягом щонайменше 12 годин, з одержанням неочищеного 2-аміно-3-метилмасляної кислоти /3-(З3-(біфеніл-4-сульфоніл)тіазолідин-2- карбоніл|аміно)-3-(4-флуорфеніл)пропіловий естер гідрохлориду.

Приклад 2. Фармакодинамічні властивості сполуки І та її солей

Неклінічна фармакологія

Сполука І та її солі швидко перетворюються на сполуку ІЇ після введення через шлунково- кишковий тракт. Сполука І є конкурентним та оборотним антагоністом рецептора Е2а простагландину (К-6 нМ для рецептора ЕР2а людини), який знаходиться в стадії розробки для лікування передчасних передпологових перейм шляхом інгібування передчасних скорочень матки. Ефективна фармакологія (токолітичний ефект) була продемонстрована на моделі спонтанної активності матки у вагітних щурів на пізніх термінах вагітності.

Фармакологія іп міго

Потужність інгібування рецептора Е2а простагландину сполукою І і сполукою ЇЇ оцінювали шляхом аналізу афінності цих сполук до рекомбінантного рецептора ЕР, експресованого у клітинах НЕК293-ЕВМА. Результати демонструють високу афінність зв'язування сполуки | і сполуки ІІ з рецептором людини (див. Табл. 2).

Селективність сполуки ІІ була протестована проти всіх восьми підтипів рецептора простагландину. Селективність була приблизно в 10 разів вищою в порівнянні з рецептором простагландину Е (ЕР) і більш ніж у 100 разів в порівнянні з іншими рецепторами. Тестування впливу 1 мкМ сполуки І проти панелі з 50 рецепторів, каналів та сайтів зв'язування з ферментами показало високу селективність по відношенню до Ер.

Функціональну характеристику сполуки І на ЕР людини проводили на трансфікованих клітинах НЕК293-ЕВМА. Сполука ІІ була здатною до дозозалежного інгібування синтезу ІРЗ із значенням ІСсо 60 НМ. При окремому додаванні до клітин ЕР/НЕК293-ЕВМА, сполука І, протестована в концентрації до 10 мкМ, не спричиняла синтезу ІРЗ, що свідчить про відсутність агоністичної активності у цієї сполуки.

Фармакологія іп мімо

Токолітичний вплив сполуки І і сполуки ІЇ досліджували на моделі спонтанної активності матки у вагітних щурів з пізніми термінами (19-21 дні гестації) під анестезією (Каугагарауаєзпі еї аІ. Ат. У). Орзівї. Супесої. 175:1348-1355 (1996) і ЗпіпкКаї єї а). 9). Рнагт. Рінаптасої. 52:1417-1423

Зо (2000)). Якщо коротко, самок щурів з пізніми термінами вагітності піддають анестезії уретаном.

Один ріг вагітної матки оголюють, і поліетиленовий катетер із встановленим на кінці латексним балоном, заповненим фізіологічним розчином, вставляють у просвіт. Катетер підключають до системи підсилення/реєстрації через перетворювач тиску. Зростаючі дози сполуки І (у формі мезилатної солі) або сполуки ЇЇ вводять перорально або вводять шляхом 10-хвилинної в/в інфузії. У випадку в/в введення скоротливу активність матки кількісно визначають шляхом обчислення АС протягом 10-хвилинного періоду ін'єкції.

Відсоткову варіацію значень АОС відносно спонтанної відповіді матки, яка спостерігається після кожного введення, обчислюють в порівнянні із значенням, зареєстрованим до введення першої дози (початкове значення). Ефект сполуки І або сполуки ІЇ оцінюють шляхом порівняння значень тиску в просвіті матки до та після обробки. У випадку перорального введення застосовують таку ж методику обчислення в різних точках часу після обробки. Статистичні відмінності між групами обробки в кожній точці часу визначають за допомогою одностороннього дисперсійного аналізу (АМОМА) з подальшим тестом Тьюкі. Обидві сполуки, введені внутрішньовенно або перорально, були здатними суттєво зменшувати спонтанні скорочення матки на близько 40-50 95 (максимальний ефект був досягнутий при в/в введенні 30 мг/кг і пероральному введенні 60 мг/кг). Активність при внутрішньовенному введенні була порівнянною або дещо вищою, ніж активність токолітичного лікарського засобу атосибану, ліцензованого в

Європейському Союзі.

Інгібуючий ефект після перорального введення починався швидко (5-15 хвилин після введення) і залишався на стабільному рівні до кінця періоду спостереження З години (Фіг. 3).

При пероральному введенні одиничної дози значне інгібування скорочень матки досягається при 30 мг/кг.

Таким чином, дослідження фармакології іп мйго показали високу афінність сполуки | і сполуки ІЇ до рецептора ЕР людини. При введенні внутрішньовенним або пероральним шляхом ці сполуки були здатними помітно зменшувати спонтанні скорочення матки на близько 40-50 95 при дослідженні на моделі спонтанної активності матки у вагітних щурів на пізніх термінах (19- 21 дні вагітності) під анестезією.

Приклад 3. Скринінг кристалів солей сполуки

В цьому прикладі описані експерименти, проведені з метою одержання та характеристики бо кристалічних сольових форм сполуки І.

Резюме

Мезилатна сіль сполуки | була визначена як аморфна за допомогою РСАП. Спроби кристалізації матеріалу не були успішними. Вільну основу синтезували з мезилатної солі і використовували для одержання різних солей. Кристалічну гідросульфатну сіль одержували безпосередньо в ході синтезу солі. Три солі кристалізували, використовуючи різні суміші розчинників і способи кристалізації: гідрохлорид, фумарат і дигідрофосфат. Схоже, що гідрохлоридна сіль володіє низькою гігроскопічністю, підвищеною стійкістю при підвищеній відносній вологості (ВВ) ії дозволяє одержати монокристалічну форму при кристалізації в різних експериментальних умовах. Кристалічна сіль НСІ була одержана в двох експериментах з випарюванням та експерименті із суспензією. В кожному випадку спостерігався однаковий характер РСАП. На базі термічних даних, у матеріалі містилася певна кількість залишкового розчиннику; ймовірна температура плавлення становить близько 146-147 "С. Ймовірно, під час плавлення відбувається часткове розкладання. На базі даних про баланс вологості, гідрохлоридна сіль є негігроскопічною.

Кристалічна гідросульфатна сіль, ймовірно, сольватується і розкладається при температурі вище за близько 100 "С. Матеріал був стабільним при відносній вологості до близько 65 95.

Кристалічні дигідрофосфатна та фумаратна солі були гігроскопічні при близько 65 95 ВВ.

Спроби збільшити кількість солей не були успішними через високу лабораторну вологість.

Таким чином, для цих солей була доступна тільки часткова характеристика.

Солі гідрохлорид, гідросульфат та фумарат продемонстрували порівнянну розчинність у воді (нижче за 1 мг/мл, див. Фіг. 8).

Експериментальна частина

Дифракційний рентгеноструктурний аналіз порошку, описаний в цьому документі, проводили на порошковому рентгенівському дифрактометрі Зпітад7и ХКО-6000 з використанням випромінювання Си Ка. Прилад обладнаний довгою рентгенівською трубкою з тонким фокусуванням. Напругу і силу току трубки встановлюють на рівні 40 кВ і 40 мА, відповідно.

Щілини розходження і розсіювання встановлюють на рівні 17, а щілину приймання встановлюють на рівні 0,15 мм. Дифраговане випромінювання виявляється сцинтиляційним детектором Маї. Застосовують тета-два тета безперервне сканування при 3"/хв (0,4 с/крок 0,027)

Зо від 2,5 до 40" 29. Щодня аналізують силіцієвий стандарт для перевірки вирівнювання приладу.

Зразки аналізують за допомогою тримача зразка силіцію.

Дифракційний рентгеноструктурний аналіз порошку, описаний в цьому документі, додатково проводили на дифрактометрі ІпеІ ХКО-3000, обладнаному викривленим позиційно-чутливим детектором з діапазоном 29 120". Дані в реальному часі одержують, використовуючи випромінювання Си Ка, починаючи з близько 4" 28 при роздільній здатності 0.03" 28. Напругу і силу току трубки встановлюють на рівні 40 кВ та 30 мА, відповідно. Щілину монохроматора встановлюють на 5 мм на 160 мкм. Діаграми відображають від 2,5 до 40" 26. Зразки готують до аналізу, вкладаючи їх у тонкостінні скляні капіляри. Кожен капіляр встановлюють на гоніометричній голівці яка є моторизованою, щоб дозволити обертання капіляра під час реєстрації даних. Зразки аналізують протягом 5-10 хв. Калібрування приладу здійснюють щодня, використовуючи еталонний стандарт силіцію.

Описані в цьому документі аналізи ДСК були проведені на диференційному скануючому калориметрі 2920 ТА Іпвігитепіб5. Прилад калібрують, використовуючи індій як еталонний матеріал. Зразки вміщують до стандартної алюмінієвої чашки ДСК, чашку обжимають, і точну масу реєструють. Зразки врівноважують при 25 "С і нагрівають до 350 "С при продуванні нітрогеном із швидкістю 10 "С/хв. Як стандарт калібрування використовують металічний індій.

ТГ аналіз, описаний в цьому документі, був проведений на термогравіметричному аналізаторі ТА Іпзігитепів 2950. Стандартами калібрування були нікель та АГОМЕЇ м. Зразки вміщують до алюмінієвої чашки для зразків та вміщують до ТГ печі. Спочатку зразки врівноважують при 25"С, і потім нагрівають до 350 "С в потоці нітрогену із швидкістю нагрівання 10 "С/хв.

Спектри "Н-ядерного магнітного резонансу (ЯМР) в розчині, описані в цьому документі, були зареєстровані при температурі навколишнього середовища на спектрометрі Маїгіап

ИМІТМІМОМА-400 з частотою "Н Лармора 399,8 МГц. Зразки розчиняють в метанолі-а4, метиленхлориді-42 або хлороформі-а3. Спектри реєструють із шириною імпульсу "Н 7,8 або 8,6 мкс, час реєстрації 2,50 секунди, затримка між сканами 5 секунд, ширина спектру 4095 або 6400

Гц з 20474 або 32000 точками даних та 16 або 40 додатковими сканами. Вільний індукційний розпад, ВІР (БІБ) обробляють за допомогою програмного забезпечення Магіап МММЕ. 6.1С з 65536 точками і коефіцієнтом розширення експонентної лінії 0,2 Гц для покращення співвідношення сигнал/шум. Внутрішнім стандартом спектрів був тетраметилсилан, ТМС (ТМ5) при 0,0 м.ч. або пік залишкового розчинника.

Фур'є-раманівські спектри, описані в цьому документі, зареєстровані на спектрометрі ЕТ-

Катап 960 або 860 (Тпепто Місоіє). В цьому спектрометрі використовується довжина хвилі збудження 1064 нм. Для опромінення зразків використовують потужність лазера Ма: УМО4 близько 0,5-0,7 Вт. Раманівські спектри комбінації зареєстровані за допомогою індій галій арсенідного (Іпсадв5) детектора. Зразки готують для аналізу, вміщуючи матеріал до скляного капіляра, а потім у вкритий золотом тримач для капілярів у допоміжному блоці. Загалом було одержано 256 сканів зразків від 3600 до 100 см-1 при спектральній роздільній здатності 4 см-1, з використанням аподизації Хаппа-Гензеля. Калібрування довжини хвилі здійснювали за допомогою сульфуру та циклогексану.

Дані сорбції-десорбції вологи (СВ) одержані на аналізаторі сорбції парів МТ! 5ОА-100. Дані сорбції та десорбції одержані в діапазоні від 5 95 до 95 95 відносної вологості (ВВ) з проміжками 10 95 ВВ при продуванні нітрогеном. Перед аналізом зразки не сушили. Критерієм рівноваги для аналізу була зміна маси менш ніж 0,0100 95 за 5 хвилин, причому максимальний час врівноваження становив З години, якщо критерій маси не витримувався. Дані не були виправлені з урахуванням початкового вмісту вологи у зразках. Як калібрувальні стандарти використовували Масі та полівінілпіролідон, ПВП (РМР).

Одержання сполуки І

Були здійснені множинні спроби одержання вільної основи сполуки | з мезилатної солі, результати яких описані на Фіг. 4. Спочатку застосовували один еквівалент натрій гідроксиду на еквівалент солі. Протонний ЯМР вказує на присутність піків метансульфонової кислоти.

Завершення реакції було досягнуте при змішуванні мезилатної солі в метиленхлориді та розчину Маон у воді із співвідношенням солі:основи 1:2. Органічний шар відокремлювали після декількох промивань та випаровували. Одержаний пастоподібний або в'язкий маслянистий матеріал сушили під вакуумом з одержанням аморфної твердої речовини. Вільну основу аналізувалиь методом "Н ЯМР та раманівською спектроскопією (Фіг. 15 та Фіг. 16, відповідно). В подальших скринінгових дослідженнях солі вільну основу використовували як початковий матеріал (узагальнені на Фіг. 5-7).

Зо Скринінг солі сполуки І

Одержані дванадцять солей сполуки І. Кристалічну гідросульфатну сіль осаджували шляхом додавання близько 25 молярного надлишку сульфурної кислоти до розчину вільної основи в ацетоні. Інші солі із стадії синтезу, схоже, не є двозаломлюючими, за даними мікроскопії, або є аморфними, за даними РСАП (фіг. 5-7). Солі бензенсульфонат, цитрат, етансульфонат, гідрохлорид, гідросульфат та сульфат аналізували методом протонного ЯМР.

Експерименти з кристалізації солей сполуки І узагальнені на Фіг. 5-7. Були кристалізовані наступні солі: гідрохлорид, фумарат та дигідрофосфат.

Хлоридну сіль кристалізували із суміші ацетону:толуену 171, суміші метиленхлориду:етилового етеру та суспензії ацетону. У всіх експериментах спостерігався однаковий патерн РСАП, що позначений як форма А (Фіг. 7). Кристалічна фумаратна сіль одержана в результаті повільного випарювання розчину в метанолі:толуені 1:1. Характер рентгенологічної діаграми був позначений як патерн В. Гідросульфатна та дигідрофосфатна солі демонстрували дуже подібний характер РСАП (позначений як патерн Х). Протиїони НЗО та НеРОХх мають подібні розміри і є невеликими у порівнянні з молекулою вільної основи, тому подібні кристалічні структури, ймовірно, характерні для гідросульфатної та дигідрофосфатної солей. Спроби кристалізації мезилатної солі давали в'язкі або склоподібні тверді матеріали.

Характеристика вільної основи та мезилатної солі сполуки

Протонний ЯМР спектр вільної основи продемонстрував два дублети при близько 1 м.ч., що відповідає метильним групам валінового фрагмента. Метильні групи знаходяться при хіральному карбоновому центрі а, отже, не є еквівалентними для протонного ЯМР. Два дублети для метильних груп спостерігалися для наступних солей сполуки І: безилат, цитрат, езилат, гідросульфат (більшою мірою перекриваються) і сульфат (більшою мірою перекриваються). На спектрах "Н ЯМР мезилатної солі та хлоридної солі дублет при «1 м.ч., що відповідає шести атомам гідрогену, був результатом повного накладання двох дублетів метильних груп (Фіг. 13 і

Фіг. 21).

Експеримент "Н ЯМР з гомоядерним розривом зв'язків у вільній основі підтвердив мультиплет метинового гідрогену (СН) при близько 2 м.ч. (Фіг. 18). Спектр "Н ЯМР вільної основи, зареєстрований без попереднього опромінення будь-якої метильної групи, зображений на нижній частині Фіг. 18. Опромінення кожної метильної групи (зверху, посередині) приводило бо до спрощеного метинового мультиплету з такою ж кількістю ліній (5). Якщо два дублети відповідали б різним діастереоізомерам, спостерігалося б два типи мультиплетів, оригінальний та спрощений.

Характеристика хлоридної солі сполуки І (сполука ПП)

Кристалічну хлоридну сіль аналізували методами термічної обробки, "Н ЯМР та автоматизованого аналізу сорбції/десорбції вологи. Ендотерма ДСК при близько 147 "С виявилася ширшою, ніж та, що зазвичай спостерігається для ендотерми плавлення. Втрата маси близько 4 95 спостерігалася в діапазоні від 25 до 160 "С (аналіз зразків, одержаних із суспензії в ацетоні, Фіг. 20). "Н ЯМР хлоридної солі узгоджується із структурою (Фіг. 21). Однак дані не можуть бути співвіднесені із втратою маси при термічному аналізі, оскільки був проведений аналіз іншого зразка (повільне випарювання із суміші ацетону-толуену 1.1).

Хлоридну сіль із суспензії ацетону сушать під вакуумом при температурі близько 50 "С протягом 1 дня. За даними РСАП, одержаний зразок був подібний до оригінальної солі (Фіг. 22). Термічні дані представлені на Фіг. 23. На базі порівняння термічних даних сухий матеріал демонстрував меншу втрату маси в діапазоні від 25 до 100 "С (0,2 95 проти 0,6 95 для оригінальної хлоридної солі) і від 100 до 160 С (2,5 Фо проти 3,5 90) (Фіг. 24). Це вказує на те, що деяка кількість розчинника видаляється при вакуумній сушці. Однак ендотерма ДСК при температурі близько 146-147 "С була все ще широкою (Фіг. 25). Ймовірно, під час плавлення відбувається часткове розкладання (слід відзначити зниження початкового значення та відповідну втрату маси при ТГ).

Хлоридна сіль сполуки І не переходила до рідкого стану через 2 дні при близько 95 95 ВВ.

Дані щодо сорбції/десорбції вологи узагальнені на Фіг. 27 та відображені на фіг. 26 і 28.

Мінімальна втрата маси спостерігалась у випадку врівноваження при 5 95 ВВ. При сорбції від 5 до 95 9о відносної вологості спостерігалося збільшення маси близько 0,9 95. При десорбції зразок продемонстрував втрату маси близько 0,7 905. Аналіз РСАП зразка після МВ продемонстрував рентгенограму, подібну до вихідного матеріалу (Фіг. 29).

Характеристика гідросульфатної та сульфатної солей сполуки

Одержана як гідросульфатна, так і сульфатна сіль сполуки І. Гідросульфатну сіль осаджують із ацетонового розчину вільної основи шляхом додавання близько 25 молярного надлишку сульфурної кислоти. За даними РСАП, осад виявився кристалічним (Фіг. 38). Термічні дані для гідросульфатної солі наведені на Фіг. 32. Широка ендотерма при близько 68" відповідає втраті маси близько 1 95, ймовірно, внаслідок десольватації (дегідратації). Розпад відбувається при підвищених температурах. Вона не переходила до рідкого стану через З дні при близько 65 95 ВВ (Фіг. 32). Сульфатна сіль одержана з використанням двох еквівалентів вільної основи на один еквівалент кислоти. Спроби кристалізації сульфатної солі сполуки | не були успішними (Фіг. 5-7). Гідросульфатну та сульфатну солі аналізували за допомогою протонного ЯМР (Фіг. 33 та Фіг. 34). Були виявлені відмінності у ЯМР спектрах. Наприклад, метильні групи фрагменту валіну, схоже, мають різний характер сполучення.

Характеристика дигідрофосфатної солі сполуки

Дигідрофосфатна сіль кристалізована із суміші метилетилкетону:н-бутилацетату 1:1 (Фіг. 5- 7). Вона продемонструвала рентгенограму, подібну до гідросульфатної солі (фіг. 43).

Характеристика дигідрофосфатної солі обмежувалася РСАП через втрату зразка під час аналізу. Спроби одержання додаткових кількостей кристалічної солі не були успішними. Під час першої спроби було одержано низько кристалічний матеріал (Фіг. 5-7). Перекристалізація низько кристалічної солі дала в'язку тверду речовину. Матеріал залишався в'язким після сушіння під вакуумом. Вологість в лабораторії становила близько 62 95 ВВ під час росту кристалів і, ймовірно, вплинула на матеріал через його гігроскопічність. Подальших спроб кристалізації дигідрофосфатної солі не проводили.

Характеристика фумаратної солі сполуки І

Невелику кількість фумаратної солі кристалізували з суміші метанолу:толуену 1.1 (Фіг. 5-7).

Спроби збільшення кристалічної солі проводили при лабораторній вологості близько 62 95 ВВ, і вони не були успішними. Одержано переважно маслянисті матеріали, хоча мікроскопія виявила певну кількість кристалічної твердої речовини. Сушіння в'язкої твердої речовини під вакуумом давало в основному аморфний матеріал. Початково одержану кристалічну сіль використовували для експериментів із затравкою. Однак жодних кристалічних матеріалів не було одержано. Гігроскопічний характер фумаратної солі було підтверджено при дослідженнях відносної вологості.

Фумаратна сіль, схоже, є чутливою до вологи. Кристалічна сіль була стабільною при близько 43 та 53 95 відносній вологості і почала переходити до рідкого стану протягом першого дня при близько 65 95 ВВ. Через З дні при 65 95 ВВ утворилося жовте масло (набрало близько 4

Фо вологи). бо Висновки

Мезилатна сіль сполуки І була виязначена як аморфна, за даними РСАП. Спроби кристалізації матеріалу не були успішними.

Вільна основа сполуки І була синтезована з мезилатної солі і використана при приготуванні 12 солей. Кристалічна гідросульфатна сіль була одержана безпосередньо в ході синтезу солі.

Три солі кристалізували, застосовуючи різні суміші розчинників та способи кристалізації: гідрохлорид, фумарат і дигідрофосфат. Хлоридна сіль, схоже, є найкращим кандидатом для подальшої розробки. Кристалічна гідросульфатна сіль, ймовірно, була сольватованою і розклалася вище за близько 100 "С. Матеріал був стабільним при відносній вологості до близько 65 95. Кристалічна сіль НСІ була одержана в двох експериментах з випарюванням та експерименті із суспензією. Спостерігався однаковий патерн РСАП. Термічні дані вказують на наявність в матеріалі деякої кількості залишкового розчинника; ймовірна температура плавлення становила близько 146-147 "С. Часткове розкладання, ймовірно, відбулося під час плавлення. За даними балансу вологи, хлоридна сіль є негігроскопічною. Кристалічні дигідрофосфатна та фумаратна солі були гігроскопічними при близько 65 95 ВВ. Спроби збільшити кількість солей не були успішними через високу лабораторну вологість. Таким чином, для цих солей була доступна тільки часткова характеристика.

Приклад 4. Моніторинг проникності мезилатної солі сполуки І крізь клітини Сасо-2

Біодоступність перорально введених лікарських засобів значною мірою залежить від здатності до транспорту крізь кишкові бар'єри. Клітини Сасо-2, одержані з аденокарциноми ободочної кишки людини, розведені Дж. Фогхом за здатність досягати більш високого ступеня диференціації ентероцитів, можуть бути використані як модель іп міго для дослідження транспорту лікарських засобів крізь кишковий епітелій. При культивуванні на полікарбонатній мембрані з колагеном ці клітини утворюють моношар поляризованих епітеліальних клітин.

Моношар диференційованих клітин є придатною моделлю епітелію тонкого кишечнику. Процес диференціації, що починається із злиття клітин, приводить до утворення щіточкової облямівки з добре розвиненими мікроворсинками, вузькими апікальними з'єднаннями та поляризованим розподілом мембранних компонентів, включаючи ферменти, рецептори, транспортні системи, іонні канали та молекули ліпідів.

Метою дослідження було на першій стадії оцінити неспецифічне зв'язування сполуки | в

Зо тестовій системі клітин Сасо-2 (без клітин), а на другій стадії оцінити перетворення сполуки І на сполуку І ї визначити, чи буде транспортування сполуки | крізь моношар клітин Сасо-2 опосередковуватися білком-носієм Рерт1.

Матеріали

Клітинна лінія Сасо-2 (клітини аденокарциноми ободочної кишки людини) була одержана з контрольованих банків клітин (Віозеагспй ЗрА, Джеренцано, Італія). Модифіковане Дульбекко середовище Ігла, МДСІ (ОМЕМ), сироватка телячого ембріону, розчин замінних амінокислот, І - глутамін 200 мМ, розчин пеніциліну/стрептоміцину, розчин трипсину-етилендіамінтетраацетату,

ЕДТА (ЕОТА) без кальцію та магнію були придбані у Сеїбіо (Мілан, Італія). 4- (2-Гідроксіетил)-1- піперазин етансульфонова кислота, ГЕПЕС (НЕРЕ5), збалансований сольовий розчин Хенкса (ЗСРХ), фосфатно-сольовий буфер ФСБ (РВ5) Дульбекко, диметилсульфоксид, ДМСО (ОМ5О), гліцин-саркозин (Сіу-Заг) були придбані у Зідта (Мілан, Італія).

Експериментальна частина

Клітини Сасо-2 культивують в МДСІ з додаванням 10 95 сироватки телячого ембріону, 2 95 І - глютаміну 200 мМ та 1 95 розчину замінних амінокислот.

Клітини зберігають у заморожених кріопробірках в рідкому нітрогені як аліквоти клітинної суспензії в сироватці телячого ембріону, що містить 10 95 ДМСО, по 1 мл. Клітини, що використовуються для експериментів, будуть утримуватися в культурі не більше одного місяця.

При необхідності, заморожені флакони клітин Сасо-2 швидко розморожують при 37 "С на водяній бані, застосовуючи обережне вихрове перемішування, до напівповного відтавання.

Потім клітинну суспензію додають по краплях до 10 мл поживного середовища. Далі суспензію клітин центрифугують протягом 7 хвилин при 9000-1000 об/хв, супернатант видаляють, клітинну гранулу розбавляють середовищем і розподіляють в колби місткістю 75 см", що містять середовище. Колби інкубують при 37 "С в атмосфері 5 95 СО». Клітини серійно субкультивують до утворення майже злитих моношарів. Середовище з кожної колби видаляють, а моношар промивають 10-15 мл фосфатно-сольового буферу (ФСБ) Дульбекко.

Розчин трипсину-ЕДТА додають до моношару клітин, інкубують при 37 "С, ї рідину обережно, з проміжками витягають, щоб відокремити клітини. Повне відокремлення і дезагрегацію шару клітин підтверджують мікроскопічними дослідженнями. Далі клітини ресуспендують у 10 мл повного середовища і центрифугують протягом 7 хвилин при 900-1000 об/хв. Супернатант відкидають; клітини ресуспендують у поживному середовищі і вкривають ними із щільністю 2,5 х 105 клітин/мл флакони місткістю 175 см.

Клітини з колб із майже злитими культурами від'єднують та дизагрегують обробкою трипсином, як описано вище. Клітини ресуспендують у поживному середовищі та здійснюють підрахунок. Клітинну суспензію розбавляють середовищем, щоб одержати близько 1 х 105 клітин/мл, і 300 мкл клітинної суспензії наносять на апікальне відділення кожного трансвелу (діаметром 6,5 мм, розмір отворів 0,4 мкм). 600 мкл поживного середовища вміщують до базолатерального відділення. Планшети інкубують при 37 "С у зволоженій атмосфері, 5 96 СО» у повітрі, протягом 15-21 дня, замінюючи середовище кожні 48-72 години.

Цілісність кожного моношару клітин Сасо-2 оцінюють методом трансепітеліального електричного опору, ТЕЕО (ТЕЕБК), як до експерименту, так і наприкінці періоду інкубації.

ТЕЕО, виражений як Омхсм-, вимірюють у трансвелах за допомогою МійсеП-ЕеЕН5 (МіПірогеє).

Моношар вважається добре диференційованим, якщо значення ТЕЕО є вищим за 800 Омхсм-.

Цілісність кожного моношару клітини Сасо-2 оцінюють наприкінці періоду інкубації за допомогою Люциферу жовтого. Після експерименту трансвели двічі промивають транспортним буфером. 200 мкл Люциферу жовтого в концентрації 100 мкМ у ЗСРХ розподіляють в апікальному відділенні, а в базолатеральне відділення додають 400 мкл ЗСРХ. Трансвели інкубують при 37"С протягом 1 години. Визначають кількість Люциферу жовтого в базолатеральному відділенні при довжині хвилі 535 нм за допомогою стандартної кривої

Люциферу жовтого у тому ж фізіологічному розчині, використовуючи спектрофлуориметр для мікропланшетів (Еб 5 (з МА АС). Моношар вважається неушкодженим, якщо у базолатеральному відділенні виявлено « 1 95 Люциферу жовтого.

Оцінка неспецифічного зв'язування з трансвелами без клітин

Неспецифічне зв'язування та виділення оцінюють у трансвелах без клітин. Сполуку І тестували в концентрації 1,5, 3 і б мкМ у трансвелах без клітин в двох екземплярах.

Випробування проводять з градієнтом рН між апікальним і базолатеральним відділеннями. В апікальному відділенні (донорне) присутній буферний рН 6,5, тоді як в базолатеральному відділенні (приймач) присутній буферний рн 7,4. Зразки відбирали в наступних точках часу: 60 і 120 хвилин для базолатерального відділення (приймач) та 120 хвилин для апікального

Зо відділення (донорне). Одержані зразки аналізують рідинною хроматографією-мас- спектроскопією, РХ-МС (І. С-М5), здійснюють моніторинг обидвох сполук І і ІЇ для оцінки відсотку виділення.

Оцінка стійкості сполуки І ї сполуки ЇЇ

Стабільність сполуки І і сполуки Ії оцінювали в ході тесту. Ці сполуки розчиняють в буфері

ЗСРХ (кінцева концентрація ДМСО 1 95) в концентрації 1,5, З і 6 мкМ. Аліквоту кожного розчину відбирають в нульовій точці часу (1-0), щоб оцінити початкові концентрації сполук. Розчини інкубують при 37 "С протягом періоду транспортного експерименту. Аліквоту кожного розчину відбирають наприкінці експерименту (1-120), щоб оцінити кінцеву концентрацію сполуки | і сполуки ІІ. Зразки аналізують РХ-МС.

Оцінка двонаправленої проникності сполуки

Сполуку І розчиняють в буфері ЗСРХ (кінцева концентрація ДМСО 1 95) в концентрації 1,5, З і б мкМ. Кожну концентрацію/точку часу аналізують в лунках у двох екземплярах. Тест проводять із градієнтом рН: рН в апікальному відділенні (мукозальне) становить 6,5, рН в базолатеральному відділенні (серозне) становить 7,4.

Транспорт з апікального до базолатерального відділення (А -» В, мукозально-серозний): 200 мкл кожної концентрації сполуки І вміщують до апікального відділення, і 400 мкл ЗСРХ вміщують до базолатерального відділення. Планшети інкубують при 37 "С. Аліквоти вмісту базолатерального відділенні відбирають через 60 та 120 хв (1-60 їі 1-120). Аліквоти вмісту апікального відділенні відбирають в початковій точці часу (1-0) і через 120 хв. (-120).

Транспорт з базолатерального до апікального відділення (В -» А, серозно-мукозальний): 400 мкл кожної концентрації сполуки І вміщують до базолатерального відділення, і 200 мкл ЗСРХ вміщують до апікального відділення. Планшети інкубують при 37 "С. Аліквоти вмісту апікального відділення відбирають через 60 та 120 хв (1-60 і 1-120). Аліквоти вмісту базолатерального відділенні відбирають в початковій точці часу (1-0) і через 120 хв. (-120). Всі зразки аналізують методом РХ/МС для контролю як сполуки І, так і появи сполуки ЇЇ.

Оцінка двонаправленої проникності сполуки ЇЇ

Сполуку ІЇ розчиняють в буфері ЗСРХ (кінцева концентрація ДМСО 1 95) в концентрації 1,5, З і б мкМ. Кожну концентрацію/точку часу аналізують в лунках у двох екземплярах. Тест проводять із градієнтом рН: рН в апікальному відділенні (мукозальне) становить 6,5, рН в бо базолатеральному відділенні (серозне) становить 7,4.

Транспорт з апікального до базолатерального відділення (А -» В, мукозально-серозний): 200 мкл кожної концентрації сполуки І вміщують до апікального відділення, і 400 мкл ЗСРХ вміщують до базолатерального відділення. Планшети інкубують при 37 "С. Аліквоти вмісту базолатерального відділенні відбирають через 60 та 120 хв (1-60 і ї1-120). Аліквоти вмісту апікального відділенні відбирають в початковій точці часу (1-0) і через 120 хв. (1-120).

Транспорт з базолатерального до апікального відділення (В -» А, серозно-мукозальний): 400 мкл кожної концентрації сполуки ІЇ вміщують до базолатерального відділення, і 200 мкл ЗСРХ вміщують до апікального відділення. Планшети інкубують при 37 "С. Аліквоти вмісту апікального відділення відбирають через 60 та 120 хв (1-60 і 1-120). Аліквоти вмісту базолатерального відділенні відбирають в початковій точці часу (1-0) і через 120 хв. (1-120). Всі зразки аналізують методом РХ/МС для контролю сполуки ЇЇ.

Інгібування мукозально-серозного транспорту сполуки І субстратом Рерт (сіу-заї)

Диференційовані клітини попередньо обробляють протягом 30 хв 10 мМ сіу-Заг, щоб заблокувати активний носій Рерт1.

Сполуку І розчиняють в буфері ЗСРХ (остаточна концентрація ДМСО 1 95) в концентрації 1,5, З ї 6 мкМ. Кожну концентрацію/точку часу аналізують в лунках у двох екземплярах. Тест проводять із градієнтом рН: рН в апікальному відділенні (мукозальне) становить 6,5, рН в базолатеральному відділенні (серозне) становить 7,4.

Транспорт з апікального до базолатерального відділення (А -» В, мукозально-серозний): 200 мкл кожної концентрації сполуки І вміщують до апікального відділення, і 400 мкл ЗСРХ вміщують до базолатерального відділення. Планшети інкубують при 37 "С. Аліквоти вмісту базолатерального відділенні відбирають через 60 та 120 хв (1-60 і 1-120). Аліквоти вмісту апікального відділенні відбирають в початковій точці часу (1-0) і через 120 хв. (1-120). Всі зразки аналізують методом РХ/МС для контролю як сполуки І, так і появи сполуки ІІ.

Аналітичні визначення

Концентрації сполуки ЇЇ та сполуки І в зразках після інкубації визначають високоефективною рідинною хроматографією/мас-спектрометрією (РХ/МС), спосіб описаний у Додатку (розділ 7.1), без будь-якого подальшого розведення.

Результати

Зо Використовувані значення ТЕЕО до експерименту для моношарів клітин Сасо-2 знаходяться в діапазоні від 850 до 1160 Охсм?, що вказує на злитий моношар з щільними з'єднаннями. В кінці експериментів значення ТЕЕО знизилися в середньому на 170 Охсм: (з 680 до 990 Охсмг) без впливу на цілісність моношару клітин. Тест з Люцифером жовтим підтвердив цілісність усіх моношарів після експериментів, фактично, кількість Люциферу жовтого, виявлена в базолатеральних відділеннях після експериментів, завжди становила « 1 95, у всіх лунках. На

Фіг. 55 представлені дані, одержані в дослідженні неспецифічного зв'язування сполуки І. В умовах тесту сполуку І було виявлено в апікальному відділенні при всіх протестованих дозах.

Сполуку І не було виявлено в базолатеральному відділенні при жодній з протестованих доз.

Неспецифічне зв'язування сполуки І було виключено. Сполуку ІЇ не було виявлено в жодному відділенні. На Фіг. 55 представлені дані, одержані в тесті на стабільність сполуки І і сполуки ЇЇ.

Обидві сполуки виявилися стабільними в умовах тесту: буфер ЗСРХ (кінцева концентрація

ДМСО 2 95) при 37 "С протягом 60 та 120 хвилин. На Фіг. 5ба-5бе представлені дані, одержані в тесті двонаправленої проникності сполуки І. Ця сполука не проникала крізь моношар клітин. В апікально-базолатеральному тесті сполуку І не було виявлено в приймальному відділенні через 60 і 120 хвилин, і в той же час в кінці експерименту в базолатеральному відділенні було виявлено збільшення концентрації сполуки ІІ. Відсоток проходження сполуки Ії наведено в таблиці. В кінці апікально-базолатерального експерименту в апікальному відділенні спостерігалося низьке виділення сполуки І, і в той же час було виявлено підвищені концентрації сполуки ЇЇ (високе виділення). Збільшену концентрацію сполуки ІЇ через 120 хв у апікальному відділення можна пояснити наявністю поза- та внутрішньоклітинних естераз у клітині Сасо-2, здатній деестерифікувати сполуки (Кегп еї аї. У. Адгіс. Боой Спет. 51: 7884-7891 (2003)). У базолатерально-апікальному тесті сполуку І не було виявлено у приймальному відділенні, і в той же час було виявлено низькі концентрації сполуки ЇЇ. Таким чином, сполука І, ймовірно, переноситься і транспортується крізь моношар Сасо-2 як сполука ІІ. На Фіг. 57а-57е наведені дані, одержані у тесті двонаправленої проникності для сполуки І. Ця сполука показала сприятливий відсоток апікально-базолатерального проникнення і низький рівень проникності з базолатерального до апікального відділення. Було обчислено Рарр, оскільки була відома концентрація в донорних відділеннях. Сполуці І властиве сприятливе пасивне проникнення крізь моношар Сасо-2. Витоку не було виявлено. На Фіг. 5ва-58с представлені дані, одержані в бо тесті інгібування, в якому клітини моношару Сасо-2 попередньо обробляли 10 мМ сіу-Заг (для бо насичення носія Рерт1). Сполуку І не було виявлено в приймальному відділенні, і в той же час спостерігалося проникнення сполуки ІІ. В цьому тесті відсоток проходження не був лінійним.

Обговорення

В цьому дослідженні оцінювали та виключали неспецифічне зв'язування сполуки І у тестовій системі клітин Сасо-2 (без клітин). В умовах тесту сполука | була стабільною. Перетворення сполуки І на сполуку ІЇ оцінювали та підтверджували у тесті двонаправленої проникності. В протестованих умовах сполука І не проникала крізь моношар клітини. Таким чином, сполука Ї, ймовірно, переноситься і транспортується крізь моношар як деестерифікована сполука ІЇ Сасо- 2.

В тесті двонаправленої проникності випробовувана сполука !/| продемонструвала сприятливе пасивне проникнення крізь моношар Сасо-2. Не було виявлено доказів того, що сполука ІЇ може бути субстратом для носія витоку.

Тест з попередньою обробкою Сіу-Заг (для насичення носія Рерт1) показав відсутність проникнення сполуки І і швидкість проникнення сполуки Ії. Транспортування сполуки | крізь моношари клітин Сасо-2, ймовірно, не опосередковується Рерт1.

Ці експерименти вказують на те, що кишкова абсорбція сполуки ! та її солей не опосередкується білком-носієм Рері1. Натомість, вищевикладені результати демонструють, що сполука І деестерифікується естеразами навколишнього середовища в тонкому кишечнику і пасивно проникає в епітелій тонкого кишечнику. Вказана сполука І та її солі не є субстратами для Рерії, що представляє дивовижну і сприятливу з фармакологічної точки зору властивість.

Рери являє собою рН-залежний котранспортер, що, як відомо, опосередковує абсорбцію різних валінатних естерів, як описано, наприклад, у Мід еї а!., Адм. Огид Оеєїїм. Кем. 65:1370-1385 (2013), розкриття якої включено до цього документу шляхом посилання. Рери виявляє широку специфічність по відношенню до субстратів, про що свідчить структурна різноманітність сполук, які транспортуються крізь кишковий епітелій цим білком. Несподівано, незважаючи на присутність функціональної групи валінатного естеру, абсорбція сполуки І та її солей крізь епітелій тонкого кишечнику не залежить від цього носія. Це є переважною властивістю, оскільки

Сполука І та її солі, таким чином, не конкурують з природними субстратами Рерії, такими як пептидні поживні речовини, за зв'язування і транспортування цим білком. Скоріше, сполука І та її солі іп мімо перетворюються на форму, яка легко абсорбується способом, що не залежить від енергії та місцевого градієнта протонів. Ця несподівана властивість, у поєднанні з високою розчинністю сполуки І та її солей у воді, разом забезпечують сприятливий фармакокінетичний профіль, таким чином, що сполуки за винаходом з легкістю розчиняються у водному середовищі і, в свою чергу, перетворюються на форму, здатну до незалежної від носія абсороції.

Приклад 5. Комбінована терапія, що включає додатковий токолітичний агент

Сполуку І або її сіль, таку як сполука І, можна вводити суб'єкту, такому як суб'єкт-людина, в комбінації з одним або більшою кількістю додаткових агентів, таких як антагоніст рецептора окситоцину, бетаміметик, інгібітор кальцієвих каналів, сіль магнію або донор нітрогену оксиду, наприклад, для зменшення частоти скорочень матки та затримки початку передпологових перейм.

Лікар, який є фахівцем в цій галузі техніки, може вводити сполуку І або її сіль, таку як сполука І, одночасно з, в суміші з або окремо від антагоніста рецептора окситоцину. Типові антагоністи рецептора окситоцину для застосування разом із композиціями та способами за винаходом включають атосибан, ретосибан, барусибан, епелсибан і нуласибан або їх варіант, композицію, кристалічну форму або похідне. Наприклад, сполуку І або її соль, така як сполука

ІЇ, можна вводити до, після або одночасно з нуласибаном або його варіантом, композицією, кристалічною формою або похідним, з тим щоб затримати початок передпологових перейм, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22,23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1,2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів).

Додатково або як альтернатива, лікар, що є фахівцем в цій галузі техніки, може вводити сполуку І або її сіль, таку як сполука ЇЇ, одночасно з, в суміші з або окремо від бетаміметика, такого як бетаміметик, описаний в цьому документі. Наприклад, сполуку І або її соль, таку як сполука І, можна вводити до, після або одночасно з бетаміметиком, описаним в цьому документі або відомим в цій галузі техніки, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21,22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 або 30 днів або близько 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 60 15 або 16 тижнів).

Додатково або як альтернатива, лікар, що є фахівцем в цій галузі техніки, може вводити сполуку І або її сіль, таку як сполука ІП, одночасно з, в суміші з або окремо від інгібітору кальцієвих каналів, такого як інгібітор кальцієвих каналів, описаний в цьому документі.

Наприклад, сполуку І або її соль, таку як сполука ІІ, можна вводити до, після або одночасно з інгібітором кальцієвих каналів, описаним в цьому документі або відомим у даній галузі техніки, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3, 4,5,6, 7,8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 або 30 днів або близько 1,2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів).

Додатково або як альтернатива, лікар, що є фахівцем в цій галузі техніки, може вводити сполуку І або її сіль, таку як сполука ЇЇ, одночасно з, в суміші з або окремо від солі магнію, наприклад, магній сульфату. Наприклад, сполуку І або її сіль, таку як сполуку І, можна вводити до, після або одночасно з магній сульфатом, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 20,21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 або 30 днів або близько 1,2,3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів).

Додатково або як альтернатива, лікар, що є фахівцем в цій галузі техніки, може вводити сполуку І або її сіль, таку як сполука І, одночасно з, в суміші з або окремо від донор нітрогену оксиду, такого як нітрогліцерол. Наприклад, сполуку І або її сіль, таку як сполука І, можна вводити до, після або одночасно з нітрогліцеролом, з метою затримки початку передпологових перейм у суб'єкта, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4, 5,6, 7, 8,9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 або 30 днів або близько 1,2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів).

Додатково або як альтернатива, лікар, що є фахівцем в цій галузі техніки, може вводити сполуку І або її сіль, таку як сполука Ії, одночасно з, в суміші з або окремо від прогестерону або його похідного або варіанта, такого як похідне або варіант, описаний в цьому документі або відомий в цій галузі техніки. Наприклад, сполуку І або її сіль, таку як сполука ІЇЇ, можна вводити

Ко) до, після або одночасно з прогестероном або його варіантом або похідним, описаним в цьому документі або відомим в цій галузі техніки, з метою затримки початку передпологових перейм, наприклад, на один або більшу кількість днів або тижнів, наприклад, від близько 1 дня до близько 16 тижнів (наприклад, 1, 2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22,23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 днів або близько 1,2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 або 16 тижнів).

Приклад 6. Токолітичний ефект сполуки І та її фармацевтично прийнятних солей у поєднанні з ніфедипіном та атосибаном на мишачих моделях передчасних передпологових перейм

Для дослідження терапевтичних ефектів сполуки | в комбінації з блокатором кальцієвих каналів або антагоністом рецепторів окситоцину на тваринних моделях передчасного розродження, вагітним мишам СО-1 з першою вагітністю вводять відомі індуктори передпологових перейм в ранньому гестаційному віці 17 днів, після чого вводять різні дози хлоридної солі сполуки І (сполука І; 10 мг/кг, 30 мг/кг або 100 мг/кг, в кожному випадку вводять перорально), окремо або в комбінації з ніфедипіном (5 мг/кг, вводять перорально) або атосибаном (300 мг/кг, вводять підшкірно). Токолітичні ефекти оцінюють шляхом вимірювання часу від індукції до народження першого щеня для кожної миші в когортах лікування та контролю, часу від індукції до завершення розродження у всіх мишей з кожної когорти та життєздатності потомства мишей з кожної когорта. Індукторами передчасних передпологових перейм в цьому дослідженні є КИО486 (також має назву міфепристон), стероїдний антипрогестин, що сприяє дилатації шийки матки і провокує підсилену скоротність матки та чутливість до простагландинів і ліпополісахариду (ЛПС), медіатора запалення.

Для індукції передпологових перейм в ранньому гестаційному віці кожній миші вводять одну дозу КО486 2,5 мг/кг підшкірно (1-0). Мишам, які одержують ЛПС, здійснюють внутрішньочеревинну ін'єкцію ЛПС в дозі 2 мг/кг (1-0). Атосибан вводять мишам СО-1 шляхом підшкірної ін'єкції в дозі 300 мг/кг в дві різні ділянки. Ці ін'єкції здійснюють через 5 годин (1-5) і 29 годин (1-29) після обробки індукуючим агентом КО486 або ЛПС. Ніфедипін вводять мишам СО-1 перорально в дозі 5 мг/кг через 5 годин (1-5), 19 годин (1-19), 29 годин (1-29) і 43 години (1-43) після обробки індукуючим агентом КО486 або ЛПС. Сполуку ПШШ вводять мишам СО-1 перорально в дозі 10 мг/кг, 30 мг/кг або 100 мг/кг через 5 годин (1-5), 19 годин (1-19), 29 годин (1-29) і 43 години (1-43) після обробки індукуючим агентом КО486 або ЛПС. Після індукції КО486 60 або ЛПС та наступного введення атосибану, ніфедипіну тал"або сполуки ПШ, когорти мишей підлягали постійному візуальному моніторингу для оцінки періоду часу, що минув між індукцією та народженням першого щеня для кожної миші, а також долі мишей у кожній когорті, у яких відбулося розродження, в залежності від часу. Життєздатність щенят, народжених у кожній когорті, оцінюють за допомогою галенової гідростатичної легеневої життєвої проби.

Здатність КО486 та ЛПС індукувати передчасні передпологові перейми було підтверджено, оскільки обробка мишей СО-1 Ки486 в гестаційному віці 17 днів призводила до середнього часу розродження близько 21 годин після індукції (1-21, обчислене середнє значення-211,00 год), тоді як миші СО-1, які одержували ЛПС в гестаційному віці 17 днів, продемонстрували середній час розродження близько 26 годин після індукції (1-26; обчислене середнє значення-26:х2,34 год). На відміну від цього, вчасне розродження у мишей СО-1 відбувається в гестаційному віці від близько 19 днів до 21 дня, більш ніж через 50 годин після 17 дня вагітності. Серед щенят, народжених обробленими КО486 мишами, 96 95 були народжені живими, тоді як 48 95 щенят, народжених обробленими ЛІС мишами, були народжені живими (Фіг. 60 і 61). З 95 мишей, оброблених КИ486, були виключені з цього дослідження внаслідок смерті або умертвіння в ході дослідження; 34 95 мишей, які одержували ЛПС, були виключені з цього дослідження внаслідок смерті або умертвіння в ході дослідження.

Під час дослідження спостерігалося, що лікування тільки ніфедипіном спричиняло значне збільшення середнього часу до розродження в порівнянні з розчинником (23,532-0,99 год проти 21,19:41,00 годин, Фіг.б5) у мишей, оброблених МКИ486. Додатково, лікування тільки ніфедипіном сприяло збільшенню часу до розродження і значно підвищувало фракційну життєздатність потомства мишей, оброблених ЛПС, у порівнянні з розчинником (90,39 95ж5,34 90 проти 48,20 90ж-16,45 95; фіг. 68 і 69). Застосування атосибану подібним чином приводило до збільшення часу до розродження у мишей, оброблених ЛПС (Фіг. 70).

Встановлено, що сполука ПП сприяє збільшенню часу до розродження і порівнянні з розчинником у мишей, оброблених КШИ486 (фіг. 65 і 67). Зокрема, оброблені КО486 миші, яким вводили сполуку І перорально в дозах 30 мг/кг і 100 мг/кг, продемонстрували збільшення часу до розродження в порівнянні з розчинником (р-0,0871 і р-0,0601, відповідно). Крім того, введення сполуки Ш оброблених ЛПС мишам приводило до дозозалежного збільшення фракційної життєздатності потомства (життєздатність 69,41 90ж-15,76 905 спостерігалася у відповідь на 100 мг/кг сполуки І в порівнянні з 48,20 90-16,45 95 у відповідь на розчинник,

Фіг. 68).

Комбінація ніфедипіну і сполуки ІЇЇ приводила до особливо вираженого токолітичного ефекту (Фіг. 65 і 69). Пероральне введення ніфедипіну (5 мг/кг) і сполуки ПІ (100 мг/кг) оброблених

КИ486 мишам приводило до чіткого синергічного ефекту, оскільки ця комбінація спричиняла значне збільшення часу до розродження в порівнянні з розчинником (27,91520,35 години проти 21,19:21,00 година), окремо такою ж дозою ніфедипіну (27,91250,35 години проти 23,53:20,99 години) і окремо такою ж дозою сполуки ПІ (27,91-0,35 години проти 23,7020,60 години). Крім того, пероральне введення ніфедипіну (5 мг/кг) і сполуки ПІІ (10 мг/кг) обробленим ЛІС мишам приводило до значного збільшення часу до розродження в порівнянні з когортою, що одержувала тільки 10 мг/кг сполуки ПІ (31,01-41,89 години проти 23,98:0,66 години). Крім того, пероральне введення 10 мг/кг сполуки ПІ в комбінації з 5 мг/кг ніфедипіну сприяло підвищенню життєздатності щенят, народжених обробленими ЛІС мишами, в порівнянні з мишами, яким окремо вводили таку ж дозу сполуки ПІІ (94,23 90ж23,68 95 проти 57,90 95--14,89 95) та в порівнянні з мишами, яким вводили окремо розчинник (94,23 90-3,68 95 проти 48,20 9ож16,45 90; Фіг. 68).

Комбінація атосибану та сполуки ІЇЇ додатково потенціювала токолітичний ефект кожної окремо застосовуваної сполуки. Підшкірне введення атосибану (300 мг/кг) та пероральне введення сполуки ІІ (100 мг/кг) обробленим ЛПС мишам індукували значне збільшення часу до розродження в порівнянні з мишами, яким вводили тільки носій (33,23ж242,95 годин проти 26,17541,98 годин) та в порівнянні з мишами, яким окремо вводили таку ж дозу атосибану (33,23:242,95 годин проти 28,41ж242,99 годин; Фіг. 71). Ця комбінація також продемонструвала тенденцію до збільшення фракційної життєздатності потомства у порівнянні з мишами, яких лікували тільки розчинником, окремо такою ж дозою атосибану або окремо такою ж дозою сполуки ПП (Фіг. 70).

Це дослідження додатково ілюструє токолітичний ефект солі антагоніста ЕР сполуки І на двох різних тваринних моделях передчасних пологів та підтримує застосування сполуки І та її солей для лікування та запобігання передчасним передпологовим переймам, незалежно від базової біохімічної етіології. Це дослідження додатково підтримує застосування антагоністів ЕР, таких як сполука | і її солі (наприклад, сполука І) в комбінації з кожним із антагоніста кальцієвих каналів та антагоніста рецептора окситоцину для запобігання передчасним передпологовим бо переймам. Вплив застосування сполуки П в комбінації з кожним із ніфедипіну та атосибану значно перевищував терапевтичні ефекти окремих компонентів і демонструє, що сполука І і її солі, такі як сполука Ії, можуть виявляти синергізм з додатковими токолітичними агентами.

Приклад 7. Токолітичні ефекти сполуки Ії в комбінації з ніфедипіном, атосибаном і нуласибаном на зразках тканини людини

Для дослідження терапевтичних ефектів сполуки ЇЇ активний метаболіт сполуки І та її солей (таких як сполука ІІ) в комбінації з антагоністами рецептора окситоцину та блокаторами кальцієвих каналів були одержані зразки біопсії міометрію доношеної вагітності до початку передпологових перейм, від суб'єктів-людей жіночої статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Серед завдань цього дослідження було охарактеризувати вплив сполуки ІЇ окремо та в комбінації з додатковими токолітичними агентами на частоту, пікову амплітуду і тривалість скорочень міометрію, а також на виконану роботу на скорочення та загальну виконану роботу для всіх скорочень. З цією метою проводили експерименти з використанням ОМТ Муодгаріп 800

М5 (АБІМЗТВОМЕМТЗ"М) в оксигенованому розчині Кребса із застосуванням програмного забезпечення А0І Рожепар, що полегшувало одночасне проведення паралельних вимірювань для декількох м'язових препаратів.

Експерименти на зразках біопсії міометрію розпочинали, дозволяючи встановитися скороченням гладкої мускулатури на початковому рівні протягом щонайменше 20 хвилин. Після цього періоду часу реєстрували початкові значення частоти спонтанних скорочень, пікової амплітуди, тривалості, виконаної роботи на скорочення та загальної виконаної роботи для всіх скорочень. Далі зразки біопсії міометрію обробляли контролем ДМСО, сполукою ІІ, атосибаном, ніфедипіном, комбінацією сполуки ІЇ і атосибану або комбінацією сполуки Ії ї ніфедипіну. В подальшому вплив цих агентів на частоту, амплітуду і тривалість, а також на виконану роботу при скороченнях міометрію вимірювали протягом наступного періоду тривалістю 10 хвилин.

Далі зразки міометрію навантажували додаванням зростаючих концентрацій стимулюючого скорочення агента, такого як окситоцин, РОЕ2а або РОБЕ2, в ході послідовних проміжків часу тривалістю 10 хвилин, і вимірювали частоту скорочень, пікову амплітуду, тривалість, виконану роботу на скорочення і загальну виконану роботу для всіх скорочень, відповідно. Кожен з окситоцину, РОГ2а і РОЕ представляє різні типи модуляторів скоротності матки та передчасних пологів. Окситоцин безпосередньо індукує скорочення міометрію матки і підсилює синтез та

Зо вивільнення скоротливих простагландинів з ендометрію матки та децидуальної оболонки. Крім того, окситоцин був залучений до сприяння продукуванню простагландинів в клітинах міометрію людини шляхом потенціювання циклооксигенази 2 (ЦОГ-2). Показано, що простагландини

РОБЕ2а ії РОЕ2 індукують зміни шийки матки та спричиняють скоротність матки, дві ключових події у фізіології передпологових перейм і пологів. Активація РОЕ2а рецептора ЕР в міометрії людини приводить до підвищення внутрішньоклітинної концентрації кальцію, що, в свою чергу, приводить до скорочення клітин гладкої мускулатури матки. Таким чином, ще одним завданням цього дослідження було оцінити здатність сполуки ІЇ зменшувати скоротливу активність матки, індуковану трьома різними біохімічними способами.

Результати цих експериментів демонструють, що сполука ІЇ окремо здатна дозозалежним чином пригнічувати як індуковану РОЕ2а, так і індуковану ОТ скоротність міометрію (Фіг. 72 і 73).

Більше того, на даний час було встановлено, що сполука ІЇ виявляє несподіваний синергічний вплив у напрямку зменшення скоротності міометрію при застосуванні в комбінації з антагоністом рецептора окситоцину атосибаном (Фіг. 76) та блокатором кальцієвих каналів ніфедипіном (Фіг. 78). Несподівано, дози сполуки ІЇ що демонструють знижений потенціал зменшення скоротності міометрію, застосовані за відсутності додаткового токолітичного агента (наприклад, 60 нМ, Фіг. 72 і 73), демонструють яскраве збільшення інгібіторної активності в комбінації з атосибаном (Фіг. 76) та ніфедипіном (Фіг. 78). Подібним чином, дози атосибану (6

НМ, Фіг. 74 і 75) і ніфедипіну (б нМ, Фіг. 77), які за відсутності сполуки ЇЇ виявилися субопгимальними для зменшення скоротності міометрію, продемонстрували несподіване збільшення протискоротливої активності в комбінації із сполукою І (Фіг. 76 і 78). Ці дані демонструють, що сполука І здатна виявляти синергізм із додатковими токолітичними агентами, такими як антагоністи рецептора окситоцину та блокатори кальцієвих каналів, для пригнічення скоротливої активності матки, що може призводити до передчасних пологів.

На додаток до пригнічення скоротності міометрію, токолітичні ефекти сполуки ЇЇ також виявляються у здатності цього агента зменшувати експресію прозапальних генів нижче в біохімічному шляху у зразках біопсії міометрію та амніону людини (Фіг. 79 і 80). Вестерн-блоти були одержані з метою характеристики здатності сполуки Ії, окремо і в комбінації з додатковими токолітичними агентами, модулювати експресію різних білків у зразках міометрію і амніону доношеної вагітності до початку передпологових перейм, одержаних від суб'єктів-людей жіночої 60 статі з розродженням шляхом кесаревого розтину. Результати цих досліджень демонструють,

що сполука ІЇ здатна зменшувати експресію різних прозапальних білків і виявляє несподіваний синергізм в напрямку зменшення експресії ЦОГ-2 при застосуванні в комбінації з нуласибаном.

В сукупності, дані, одержані в цих експериментах, демонструють, що сполука Ії здатна пригнічувати активність гладкої мускулатури, спричинену різними модуляторами скоротності матки, яка може призвести до передчасних пологів. Більш того, сполука ІЇ виявляє несподіваний синергічний вплив у напрямку зменшення скорочень матки при застосуванні в комбінації з антагоністами рецептора окситоцину та блокаторами кальцієвих каналів. Ця взаємодія виявляється як на рівні активності гладких м'язів, так і в зменшенні експресії прозапальних генів у зразках біопсії міометрію і амніону, та демонструє різні сприятливі ефекти надання сполуки ЇЇ в комбінації з одним або більшою кількістю додаткових токолітичних агентів суб'єкту, який потребує лікування, наприклад, суб'єкту, який зазнає або піддається ризику передчасних передпологових перейм.

Інші варіанти реалізації винаходу

Всі публікації, патенти і патентні заявки, згадані в цьому описі, включені в цей документ шляхом посилання такою ж мірою, ніби кожна незалежна публікація або патентна заявка була конкретно і індивідуально вказана як така, що включена шляхом посилання.

Хоча винахід був описаний в зв'язку з конкретними варіантами реалізації винаходу, необхідно розуміти, що він може бути об'єктом подальших модифікацій, і ця заявка охоплює будь-які варіанти, застосування або адаптації винаходу, що загалом слідують принципам винаходу, і включає такі відхилення від винаходу, що знаходяться в межах звичайної практики в галузі техніки, до якої належить винахід, і можуть бути застосовані до основних ознак, наведених вище в цьому документі та викладених у формулі винаходу.

Інші варіанти реалізації винаходу знаходяться в межах формули винаходу.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб лікування або профілактики передчасних передпологових переймів у пацієнта людини, який включає введення вказаному пацієнту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (1): Коо) К «5 нм бек НИ т й: в. І - зі о бум, ; (І) або її фармацевтично прийнятної солі та додаткового терапевтичного агента.

2. Спосіб запобігання передпологовим переймам до розродження шляхом кесаревого розтину у пацієнта людини, який включає введення вказаному пацієнту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (1):

й нм, но т ренні га о. а СУК й нку ху я й вч | () або її фармацевтично прийнятної солі та додаткового терапевтичного агента.

3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що вказана сполука представлена формулою (І) й й ши ( У о 7-х В ще рук КІ у що о М уче МУ С ко К -: М (ПВ).

4. Спосіб за п. 3, який відрізняється тим, що вказана сполука знаходиться в кристалічному стані.

5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що вказана сполука демонструє характерні піки на дифрактограмі рентгеноструктурного аналізу порошку при 7,07 20, 8,17 26, 10,07 26, 12,07 26, 13,17 26, 14,17 26, 16,47 26, 18,47 26, 20,17 26, 21,07 26, 23,57 26 та 29,57 26, де дифракційний рентгеноструктурний аналіз порошку виконаний шляхом піддавання сполуки випромінюванню СиКа при напрузі трубки 40 кВ.

6. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що вказана сполука демонструє піки "Н ядерного магнітного резонансу (ЯМР) із центром 1,1, 3,3, 4,9, 5,4, 7,1, 7,7, 7,9 і 8,0 м.ч., де "Н ЯМР виконаний з використанням частоти спектрометра 399,8 МГц.

7. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що вказана сполука демонструє ендотерму в діапазоні від 145 до 147 "С, за даними диференційної скануючої калориметрії (ДСК), де ДСК виконана шляхом нагрівання сполуки зі швидкістю 10 "С на хвилину до 350 "С.

8. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що вказана сполука зазнає втрати маси від 0,2 до 0,6 95 при нагріванні від 25 до 100 "С, за даними термогравіметричного аналізу (ТГА), де ТГА виконаний шляхом нагрівання сполуки зі швидкістю 10 "С на хвилину до 350 "С.

9. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою токолітичний агент.

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що токолітичний агент являє собою антагоніст рецептора окситоцину.

11. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст рецептора окситоцину вибраний з групи, що складається із атосибану, ретосибану, барусибану, епелсибану і Зо ноласибану.

12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст рецептора окситоцину являє собою атосибан.

13. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що токолітичний агент являє собою інгібітор кальцієвих каналів.

14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що вказаний інгібітор кальцієвих каналів вибраний з групи, що складається із ніфедипіну та нікардипіну.

15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що вказаний інгібітор кальцієвих каналів являє собою ніфедипін.

16. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою бетаміметик, сіль магнію, донор нітрогену оксиду, прогестерон або 17-а- гідроксипрогестеронкапроат або кортикостероїд.

17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою бетаміметик, вибраний з групи, що складається із тербуталіну, ритодрину, гексопреналіну, альбутеролу, фенотеролу, нилідрину і орципреналіну.

18. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою магнію сульфат.

19. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою нітрогліцерин.

20. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою прогестерон.

21. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою кортикостероїд, вибраний з групи, що складається із бетаметазону, дексаметазону і гідрокортизону.

22. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що сполуку вводять пацієнту перорально.

23. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що вказаний пацієнт характеризується гестаційним віком від 24 до 34 тижнів.

24. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що вказаний пацієнт демонструє зменшення амплітуди скорочень матки після вказаного введення.

25. Спосіб лікування або попередження передчасних передпологових переймів у пацієнта людини, який включає надання вказаному пацієнту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (ІІ): К и кт Мк ій У ОМ 19 й , (1) Коо) і додаткового терапевтичного агента.

26. Спосіб запобігання передпологовим переймам до розродження шляхом кесаревого розтину у пацієнта людини, який включає надання вказаному пацієнту терапевтично ефективної кількості сполуки, представленої формулою (ІІ):

Е М 7 хо сей і, веА Й т он - 5 -й о ве ве ше ще ши Зря Ще са КД , (1) і додаткового терапевтичного агента.

27. Спосіб за п. 25 або 26, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою токолітичний агент.

28. Спосіб за п. 27, який відрізняється тим, що токолітичний агент являє собою антагоніст рецептора окситоцину.

29. Спосіб за п. 28, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст рецептора окситоцину вибраний з групи, що складається із атосибану, ретосибану, барусибану, епелсибану і ноласибану.

30. Спосіб за п. 29, який відрізняється тим, що вказаний антагоніст рецептора окситоцину являє собою атосибан.

31. Спосіб за п. 27, який відрізняється тим, що токолітичний агент являє собою інгібітор кальцієвих каналів.

32. Спосіб за п. 31, який відрізняється тим, що вказаний інгібітор кальцієвих каналів вибраний з групи, що складається із ніфедипіну та нікардипіну.

33. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що вказаний інгібітор кальцієвих каналів являє собою ніфедипін.

34. Спосіб за п. 25 або 26, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою бетаміметик, сіль магнію, донор нітрогену оксиду, прогестерон або 17-а- гідроксипрогестеронкапроат або кортикостероїд.

35. Спосіб за п. 34, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою бетаміметик, вибраний з групи, що складається із тербуталіну, ритодрину, гексопреналіну, альбутеролу, фенотеролу, нилідрину і орципреналіну.

36. Спосіб за п. 35, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою магнію сульфат.

37. Спосіб за п. 35, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою нітрогліцерин.

38. Спосіб за п. 35, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент Зо являє собою прогестерон.

39. Спосіб за п. 35, який відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою кортикостероїд, вибраний з групи, що складається із бетаметазону, дексаметазону і гідрокортизону.

40. Спосіб за п. 25 або 26, який відрізняється тим, що вказаний пацієнт характеризується гестаційним віком від 24 до 34 тижнів.

41. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку, представлену формулою (1):

Е ЩО ГУ

«В. НЄ он ай о й й І т ; (І) або її фармацевтично прийнятну сіль, причому вказана фармацевтична композиція додатково містить додатковий терапевтичний агент та одну або більше допоміжних речовин.

42. Фармацевтична композиція за п. 41, яка відрізняється тим, що вказана сполука представлена формулою (ПІ) ща Мт 7 нм «З Що нн С о о чі (В й нут, і У щ ме ще З і й кн и нн ЩІ м (11).

43. Фармацевтична композиція за п. 41 або 42, яка відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою токолітичний агент.

44. Фармацевтична композиція за п. 43, яка відрізняється тим, що токолітичний агент являє собою антагоніст рецептора окситоцину.

45. Фармацевтична композиція за п. 44, яка відрізняється тим, що вказаний антагоніст рецептора окситоцину вибраний з групи, що складається із атосибану, ретосибану, барусибану, епелсибану і ноласибану.

46. Фармацевтична композиція за п. 45, яка відрізняється тим, що вказаний антагоніст рецептора окситоцину являє собою атосибан.

47. Фармацевтична композиція за п. 43, яка відрізняється тим, що токолітичний агент являє собою інгібітор кальцієвих каналів.

48. Фармацевтична композиція за п. 47, яка відрізняється тим, що вказаний інгібітор кальцієвих каналів вибраний з групи, що складається із ніфедипіну та нікардипіну.

49. Фармацевтична композиція за п. 48, яка відрізняється тим, що вказаний інгібітор кальцієвих каналів являє собою ніфедипін.

50. Фармацевтична композиція за п. 41 або 42, яка відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою бетаміметик, сіль магнію, донор нітрогену оксиду, прогестерон або 17-а-гідроксипрогестеронкапроат або кортикостероїд.

51. Фармацевтична композиція за п. 50, яка відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою бетаміметик, вибраний з групи, що складається із Зо тербуталіну, ритодрину, гексопреналіну, альбутеролу, фенотеролу, нилідрину і орципреналіну.

52. Фармацевтична композиція за п. 50, яка відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою магнію сульфат.

53. Фармацевтична композиція за п. 50, яка відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою нітрогліцерин.

54. Фармацевтична композиція за п. 50, яка відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою прогестерон.

55. Фармацевтична композиція за п. 50, яка відрізняється тим, що вказаний додатковий терапевтичний агент являє собою кортикостероїд, вибраний з групи, що складається із бетаметазону, дексаметазону і гідрокортизону.

56. Фармацевтична композиція за п. 41 або 42, яка відрізняється тим, що складена для перорального введення пацієнту людині.

57. Фармацевтична композиція за п. 41 або 42, яка відрізняється тим, що являє собою таблетку, капсулу, гелеву капсулу, порошок, рідкий розчин або рідку суспензію. Щ за. нн куме дум Досотнтнен Ж сс її. й: і ши х т І щ док, що й і Е м, т, і х Ва - у, Т як : ож в а ш - вича Е Н 5 Бе м - Ше ках ! ре пом Ком в ж ах і ш Бе мое ооо ооо рова у оо о а вИВОвой т ох хх Е і це охо феерРозчинних 12.5 ба сяюк. у філологічному розчині ее ях ххх че Кос Розчининк СХ Е3Х у АЖ Н - Костжее Сполука Ф Ме і Щ Коха Єнолука (і) Я: З Н і тек АЛОСИбАН | В початкове значення БУ З Ися ! Упуктіхн ох 10 хв у вигляди ме інфузії «кора я ЗХ: проти руни розчинника фіг. 1 СИ км мщн м, ши и о ан не шин З Закінчення інфузії ! Пам іфуфт а ср ния ! інашяж Душ Ці І Й що січ, і |! і іргаккне й КАНА ; Ь; ки юю 7 ни шк й І Ж зу Н і в | й ик ДНК пе Є й А п ; і Стенека З мгЙкгха іа фуф фрі ння Закінчення інфузії пшня 33 ; і Ум ДНО них, в і і нин п Я т Продовження у Ї Сполука (У Хмі/ктха і . г Закіхетежтя іжфузії І Н со їнок у у у ід: ! вс р ПИ | з» Н іммра. ЗИ НБН зв і: пня і й Кі НЕК А у То і ФУ че яв В | ше а ху ун е сежждее ї Е зов вини 5 точи Ше Котекс щі в | ох я | тя, ши вод Ши и Ж шк т т ля а -««козчинник води: У АруУкг жк ще І ней роазчинник МРІХ, 5 млі і 5 оф Спалука 0) 30 мілко по і чек полУЖВ ОМ ЗО мех є мпочаткове значення ях жу БЕК З545 тин Хвилини ннеля виелшнНня дах тер Ол проти грепи разчинника Фіз й Результати Спосіб Спостереження ЯМ Додавання розчину МаОН (Випарюють до сухого стану) присутній пік НОЮ) до розчину солі на роторному випарнику. ) метансульфоно Її (СНЬСі») сушать у вакуумній печі вої кислоти Додавання розчину МАОН ОЇ /ЗКовта паста сушать у | присутній пік в и 2, 7 - (НО) до розчину солі вакуумній печі метансульфоно (СС) вої кислоти До СНСІ; розчину додають воду. Збовтують і Осад твердої речовини у уручну. Видаляють шар водному шарі І У водного СНІСІ;, випарюють До водного шару Додають! дез пи п Маон (у воді). Додають В аку ен У ї - СС, збовтують уручну УУ. 4 оновив М Керр ор еннцонв дру рисп рицриунн са Мн пвх сер ди сіни ШВИ Видаляють шар СНоСІ;, Паста, сушать у вакуумній | метансульфонової випарюють неч КИСЛОТИ Слабке осадження, білий, ! | І Додавання розчину МаОН | вміщують до холодильника, присутній пік (ЕН) до розчину солі Випарюють на роторному МК | метансульфоно (ЕЮН) випарнику, сушать у вакуумній вої КИСЛОТИ печі Додавання розчину МаОН | Пп , я ; : аста, сушать у вакуумній (ЕЮН) до розчину солі "бу печі Уу | вільна основа (КОН) 21. Випарюють і Додавання розчину МаОН с, (КОН) до розчину солі Сушать у вакуумній печі | вільна основа (ЕФОНП)2:1. Випарюють : | с Додавання розчину МаОН | Паста, сушать у вакуумній А й (МОН) до розчину солі. | печі Вільна основа (ЕН) 21. Випарюють п ВИННИК ни Додаванняводного -// Паста, сушать у вакуумній | : розчину МаОН до розчину | ши цея Уу вільна основа солі в СНЬСІ». Випарюють

Фіг. 4 пи ; Результати Сіль | Спосіб Спостереження ЯМ ! Її т ій аног Прозорий резчин, вити рижть. я Н о до профільтрх о ср ми сттетиуи ! і хх фільтрованою ШПеохара, склоподібна Твершя, Бензенсу льфої у розчину основи л Тр резовнна, суспендуютьсв етері. Біль, | ущугНа сіль розчин кислоти, Бі склопоіюви тверав резина і ОРОозЗиН Вільно еєнови Прозорни розчин околоджуют. Ї Безилаті додають ло суспензії Вмипують до морозильної « Н п: кислоти (СТЬ камери Н КО розчян крелоти дено мутвий розчин, В Р дет о пернстітянии 1 Забаралевий У жовтий колів,. Н іон че Чину Е, В - х - Н р ЯодАюТть де розтину Дуже маленька кількість основи (анетоні твердої резовини, охолоджують і ГРОЗА ВІЛЬНОЇ ОСВОВНА МАНКИ ОЗ СУусиенДУЮТЬ, ! Її доданкуть ло суспенан тверда речовина виглядає - і кл Од) пастоподіюною, Випарюють Н Її : й НИ оса. НаСТополІОННЙ. Я РО боззин вільної сововн Вміщуют на орбкталь ний оладок Зміщують за орбітальний . і ! повен Ол щшейкер при 50 С. Прозорий І тА АН К, зозчни. охолоджують Н Цитрак! ПаСТОПОЦОННИ АНЯ. РОЛЧИ ! о рози вільної дао мутний, перемітують. ; гОоЗчНИ ВІЛЬНОЇ Прозорий роззив. біна паста. І р ооснОовВи додають до Вмипують до вакуумної печі ти піп ! 7 ум и и й тгритиуа сіль ії вузспензі кислоти Білвй осад невідомої Цитрати: ! Ї (Оле), морфелогі місцями прозора і і склоподіюва плівка. Ме є Н двозаломлютючою і Її й - Прозорий розчин. ї І Розчнав вільної осмокм ої ура гм рон, ! Її додають ло суспензії Охолоджують. Розчин твердне, Я Ро Кисла лівхсвяя доводять до КІ, прозорий 7 Н ! пох Омоковн) вачин, випарюють : Едизнляат. ХК вІЯСИ ни Прозорий розчин І Боззив колоти єМуТЯНИ моонодявкть Повно Я квчаттУ лі ; у джують. Пов З Н ДІКе: дОоланх у 7 там « : ! ДЕ їй они Оле випарюють - безбарнне масло, ; розчину остови (МОЛ) Сутать лід пакуумом при і кімнатній темпера Н К дути я ПД Білий осад, суслевю , і НСІв ББО додають перемітують протягом 30 хв, щ. ідо розчину основи в і фільтрують під вакуумом. Тверда НСісльь ! оо вречевнна невідомої морфології, не І уч є ДОЗА МЛІЮЮТОЮ ! з тт З ту прута пив осад, суспенЗюю ІЗ і Неї В оо ДОДШЮТЬ | ерсмімують протягом 15 хв, у. Н і до розчину основи В ї фільтрують під вакуумом. В'язка НСісіль І сНниУкО тверда речовина. Додаю їв аветон, Я І суспендуюТть протягом 2 двів ;

Фіг. 5 ря "з х у Єіль Спосіб Спостереження Результати Банктнесеевосваннннссоф ЯМ ; ен мон нн нн НН НН КН В В В і До профільтрованого | Прозорий розчин, випарюють. Прозора, і склоподібна тверда речовина, . і розчину основи: суспендують в етері. їла плівкоподібна Етансульфонат ОО Езилат додають кислоту, тверда речовина, не виявляє іншої на сіль СНЬСІ» поведінки; не є двозаломлюючою і х ВІДСУТНІСТЬ негайного Утворення осаду. і До ротяну основ долають Дуже невеликі кількості твердої речовини х дентин Ту; при перемішуванні. Охолоджують ; і РОЗЧИН ВІЛЬНОЇ ОСНОВИ. дуже невеликі кількості осаду речовини Н Фумарат додають до суспензії при перемішуванні. Частково випарюють. « Н ООН НИ ее НИКИ схе з ЗМИНОННИХ МИ, Розчин кислоти (Н2О) Краплі маслянистого матеріалу, Е І додають до розчину розчинник декантують, масло сушать у - І лутамат основи (НОО/ЛЕЄОН) / івакуумній печі при кімнатній температурі і ОЗЧИН КИСЛОТИ НОЇ жовтуватий Маслянистий осад, МУТНИЙ додають до розчину основи ; білий розчин. Обробляють ультразвуком, х й адетоні охолоджують і ОЗзчИН ВІЛЬНОЇ основи, й і додають до суспензії Прозорий розчин. Охолоджують - кислоти (ацетон) Малеат До розчину основи Негайно утворюється осад, переходить у додають кислоту, розчин при. перемішуванні. Дуже - І ЕОАс невелика кількість осаду, охолоджують і Но п дЕгайно утворюється СІЛИЙ осад, Шо з перемішують близько 30 хвилин. ! Мезилат До розчину основи в. | Фільтрують під вакуумом - в'язка тверда Мезилатна й ЕБО додають кислоту | речовина, промивають етером, сушать під сіль і й вакуумом при кімнатній температурі. і о. КлЛоподіона, цедвозаломдююча 4 і Дещо мутний розчин. Випарюють. Тонка І До розчину основи біла тверде речовина - морозильна І ( мутний) в ьо камера. Розбиті склянисті агрегати а одають кислоту (Н.О) невідомої морфології, білі. Не виглядає Фосфат додають Кк ту (Н.Ю) двозаломлюючою -- Зберігання. і і ет тнжетннннен "ВІДТЕТет доку Око Кування До розанну пенови ацетон) світло-жовтого кольору, сушать під - І лод Ту вакуумом при кімнатній температурі. і о возчину основи В Гетерогенна реакційна суміш: Слабкий А ї М ТЕ У 1СНоСІЬ о осад, енергійне перемішування близько Сульфатна ! Сульфат У її 1-3 30 хв - біла суспензія, залишають сіЛлЬ І додають кислоту (Н»2О) випарюватися й

Фіг. 5 (продовження) . ЩИ ! й Результати Сіль Спосіб | Спостереження ЯМ і і Білий осал, суспендують ма ротктері. 1000 Прозорий розчин. Схолоджеють. Білий, Е і молочний роутни морозильна камера. Біла І До розчину основи (мутанйїві зверда речовина, декантують вмищукть до ТОВ додають кислету (Нм) витяжної шафи для випарювання - трерля. є 77 Ерочовина переходять до залишкового розчину, Її прозорий, Супіате під овакуємохм гверда Її речонива залишається настополімова, Не є і двозадомливочові зберігання «Гіпросутльфат Її Мутивії розчив, охолоджувуть. Вміщент до свнвснне тОоВуют І І і 0 морозичьної камери. Івсрда резовяна- е 5 золярнинтя До профідьтрованого 3 найбільш імовірно. внаслідок води у розчині І шик розчину зоновніапетоюі | Кнелоти, часткове випарювання. Залишковий т) пам сетрут ТЕТУ ОЇ Во «вивливанвуть біта тверда речовниа 7 додають кислоту (Бо) | позвннниквнлньмоїь біла хверля речовина ! - 570 Міщазткюві голюн. сфероліти, двозхаломнення, і Єущшать під вакуумом. Коричнева паст ; пиеріраня і т тий тувати Щ Налий осад, в'язкий. СЮробляють ультразвук До профільтрованого | 0 близько 30 хв. Біла паастівчаєта тверда Гідпосульфатна розчину основи (ацетон). речовина, паста на дві флакону. СхКолоджжуюь сіль і лодають киелотУ (НОСУ Р О Брізотівчаста тверде речовина, мінізтююрні шо Е і голки. Моспрофутьтровамого разммни о ББЕНИ спаду язки. ОКрефть ухвтропвукм біг. М) хе. остов ацетоні додшють киця у 000 Біях плостівоаста тверхе ребчовняв, попу на нні фіакову. х Й На ХахолоджуУюТЬ. Пластівчиста увердя речивина, мінатлюрні пайка Тозилат пнетесноспнеснееснвосіевонес ооготевстсосссее Мі зокетесс нн нн ши осо До розчину основи І Відсутність осаду, Охолоджують. Повільно ї додають розчи пслоти?і внпарювюкуть -огзбаране мясле, Супать що е додають розчни кислоти? | ) Зезовр гак СУ лід КОЮАсе і вакуумом при кімнатній температурі

Фіг. 5 (вволоевження)

й с Й | Результат ! Сіль | постереження РСАП - СТЕВІТЛОТЖОВТ ТВеОДа ше і Безилат речовина, склоподібна, не є ше двозаломлююча ї : ; еклоподібна, не двозаломлююча аморфна склоподібна, не двозаломлююча ; к Цитрат 0 прозорасклоподіона плівка,їд у невідомої морфології, не ше ши шо двозаломлююча ії склоподібна, не двозаломлююча | аморфна о Едизилат / рожева склоподібна тверда Ії речовина, недвозаломлююча | х : Е 000 біла склоподібна тверда Е зилат речовина, не двозаломлююча | т Фумарат і помаранчева склоподібна тверда. и Ії речовина, не двозаломлююча |! т З ІГлутамат | еклоподібна, не двозаломлююча ! щ і Малеат ї біла склоподібна тверда / речовина, не двозаломлююча т ! біла тверда речовина невідомої їх г х Ти Фосфат і морфології, не двозаломлююча нини пласт вчастА тверда БУЧОВИНА; ння ТОЛК нт Гідросульфат ; світло-жовте масло - ; світло-жовте масло НИ ; | біла тверда речовина невідомої Сульфат / морфології, не двозаломлююча | 7 ! : склоподібна, не двозаломлююча ж . Тозилат і - ода оловововлоовоос :склоподібна, не двозаломлююча - щи біла тверда речовина невідомої ! що | морфології, не двозаломлююча т

Фіг. 6

Сіль/ Ло в : Спосіб" Н с Результат Н Н зразка озчинник І Спосіб! | постереження РСАП То В В г еклоподіона, частково лтолуєн І: Н Н метанол:толуєн і І двозаломлююча аморфна нн нн нн нання Цитрат НО М нн М соня метанол:етилацетат 1:2 Н ІВ Ц двозаломлююча МНН . . ал і склоподібна; не ацетон:етилацетат:гептан 2:31 і ПВ | лвозаломлютча « Н о кежлжжкнин - кт яв фл влувт ж яю ї і п. - н Н частково склоподібна, . ли тат . ї Н з Гідросульфат етилацетат:гтептан 1 Н їв Ї. частково двозаломлююча аморфна п и кн п п и и кн и пня етилацетат ї ПВ Н х аморфна Н Н же в'язке масло ЕМ м метилетилкетон (МЕК ши в еВ лляна ічних (МЕС): н-ебутилацетат 1:11 1 вакуумна / ко о й й ї у Її речовина, склоподібна, не х ЩІ сушка | двозаломлююча ння мин в ни пн ння нн о В вн зно ацетонлолуєної ї 7 ОО ДІ - подав синя Мояет ЗаЛОМЛюЮЮЧА ся Сульфат у ін ГоКЛоподІОна білачтверде У метилетилкетон(МЕК)ун- її тв Н речовина, не х ---- оо булилацетат 1:1....3 | возаломдююча. метанол:толуєн 1:25 Н Н воза метанол'етилацетаті:2. ПВ і двозаломлюгча, лет сожжжжиличикчнклаккьквликютктння кн кю кєкнни ли чакк ння чижи я кужатжавжжажи - - я й : й Н Ї в основному склоподібна. метанол:ацетовтрил 1:72 Н ПВ Її слабко двозаломлююча аморфна Дигідросуль ШО , Н Ї невідомої морфології, не фат метанол:толуен 1:2 : ПВ і двозаломлююча х нан ан а нн а а а о а а а а В п ї рооіла тверда речовини ' Н ПВ | невідомої морфології, не кристалічна Х

М. р-н Пе Не, Вих ЗАД реттити оі тверда речовина; стру ркокристя : ї ПВ р агломератні пластини, чна Х метилетилкетон'н-бутилацетат : Но двозаломлююча лічна Х ГІ УВС в'язка тверда речовина ї вакуумна | в основному склоподібна, . і сушка слабко двозаломлююча шиття пан нава ал суне пи нини зни нини й Глутамат етилацетат"гептан 1:1 Н тв ! склоподібна, не ї двоезаломлююча Ї Н : зтустадоттодуєв тут тт октопОодібна нет у метанол:толуен 1: Н ПВ ! двозаломлюча Що сш метанол:толуен 1:24 ї Н склоподібна, не Тозилат ї ПВ і с дібна, й : і двозаломлююча. ГО яетоназопропанолі й 0 ПВ двозаломлюдчя, п ШИ СПІСМ толуен 12 ПВ | КЕ ОДВНа Не - Й Кк пн аа иа Бу етилацетат:н- : вс І - склоподібна; не утилацетат:гептан Н Н двозаломлюйча

Й . -т- Н склоподібна, не метипетилкетон-іептан 32 1 пПв Н двозаломлюгтчи апетонтолуен І. Ї олннн НК дддднняфннннннн-н-- ПВОЗАЛОМИЮ Чорна хання у пд 51 ї тв Р частково склоподібна, не етилацетат:гептан 5: і Г і двозаломлююча - Н Бонн й пен нення пан нн пон М ОН : Е | невідомої морфології, кристалічна А. етонт : ; Н В вн ацетон'толуен 1:1 | в БІК ТВЕБДЯ ВОЧОБИНИ : ї Ро невідомої морфології, кристалічна А нн п по ов вп В ек ї Н аглюомерати голок, : Ех СВ Й шв ї двозаломлююча кристалічна А ї т ВійяЯ ласівчаста тверда з тт ї : р. ацетон Н уд ро речовина, тонкі голки, кристалічна А. кон а АН двозаломлююча, : сушать лід вакуумом при кімнатній температурі я кристалічна А а. ПВ - повільне випарювання; ПІВ - швидке випарювання; ПО. - повільне охолодження, ОО - обвальне охолодження

Б. Оригінальний зразок

Фіг. 7

Сіль / Ло 1 Я Результат зразка Розчинник | Спосіб" Спостереження | РСАП : й ї склоподібна, не мн метанол:етилацетат 1:2 ; пв лвозаломлютча | х МЕК:н-бутилацетат1:1 1 ПВ в'язка тверда речовина | й Е СНІСМ:н-бутилацетат 1: 1 | ПВ в'язка тверда речовина ! й |! ск «КН ях МБ о еклололІЮНа не (| і СН ОА то їв двозаломлюгюча ! -« пе Є іа и Зп осені Нечннн коххсккоккеткменечкнек по прозорий розчин о й й й г ТВО СКЛОПОДІОНа, Не іннтннтні тн ізопропілацетат:метанол двозаломлююча : - і ш- ї озорасклоподіона ! ПВ. склоподІОНа. Не Ї Мезилат | гептан"МЕК:етанол б: 1:2. оонсстессееххсонннто вв тн 7 :

Її .оо прозорий розчин | й : 7 В пр івоЗора СКОПОДІСНа й ї тверда речовина НІ х Ще ацетон:іметил-йірет-оутиловииїх склоподіОНна, не: ' н ете й й й : ПВ і двозаломлютча і - Е ацетон:толуен 1:2 І шВв двозаночлюга | - Ї пав не вини Мн п я тв склоподіона, не Я ацетон:толугн 3:1 її шВ склеподібна, не | Кк і х істотною ізопропанол:ізопропілови | ШВ прозора склоподібна ! йетер 1 тверда речовина | я шк 06) прозорий розчин о//| - Ї ССМ: вода 1:1 ! НЕВІДОМОЇ ! ї ПВ морфології, Не | - : двозаломлююча / І іопропіловий етер: щ.09 сНСМІМегеоОН 20:5:2 ПВ " СКЛОПОДІОНа, Не ї й й ї двозаломлююча. твентоя ацетон:н-бутилацетат 1:11 ПВ явозаломпкюючи х Й СНоСізізопропанолі! 0 ПВ двоЗалемлюгюча | - Е ! частково склоподібна, ! «таті метанол:толуен 1:1 | ПВ до певної міри кристалічна. двозаломлююча -/| в і пивна " г " частково масляниста, ин г «егчя т - - Я частково Н метанол'етилацетат 1:1 | ПВ двозаломлююча аморфна мін волокна. Я Н Фумарат рн нові я кп м мінні он рон ня дк мні інею кін він нон й нок нн вк нс нок м нення пон наван частково масляниста, : і частково ' ж і ПВ двозаломлююча і ! їн - ї світло-жовте масло. | і метанол:толуен 1:1 по Й опноосоніннвевчетсннннвснчню І світло-жовта тверда що і Івакуумна речовина невідомої ! аморфна Е сушка двозаломлююча Я метанолу ОВО0вевнева а. ПВ - повільне випарювання; ШІВ - швидке випарювання; ПО - повільне охолодження; ОО - обвальне охолодження

Б. Оригінальний зразок

Фіг. 7 (продовження)

Сіль / До | ї ! Результат зразка ї Розчинник Спосіб" | Спостереження : РСАП о Езилат | меон: н-бутилацетат!:1 | ПВ | склоподіна, не Н е : : - са рен местсех ацетонгтолуен І Дю ІЗ г. нт . ІЗ Й і етилацетат:гептан 4:1 сКЛОПОДІВНА но н ; ацетон:толуен 1:1 ПВО 0000 склоподібна не ши Безилат Ц, : У : двозаломлююча Н ж Ї м 7 ман дкннняттяяянятллтнттялятняя тв зни о СНоСІ;пзопропанол 1:1 рев ін х Її МЕК:н-бутилацетат 1:1 сКЛоподівнА НО і й тя "н-бутилаце! 171 в м СКЛОПоДІОНа, Не й й. мини ацетон:н-бутилацетат 1: п двозаломлююча ! х Едизилат ДУ вн с с оч пою 3

Н . че . частково склоподібна, МеОН:МЕК:толуен 1:1 ПВ частково двозаломютча | аморфна Малеат Її МеОН: н-бутилацетат 1:1 пв вюлоподіона КО В Й нн а нн ск аа че с 2 Її ацетон:ізопропанол 1:2 ІВ двсзаломлююча і й нн в в ав вн й а :

а. ПВ - повільне випарювання; ШВ - швидке випарювання; ПО - повільне охолодження; ОО - обвальне охолодження

Ь. Оригінальний зразок

Фіг. 7 (продовження) опонентом, ; х Сіль Розчинність (мг/мл) КУ по саавава - у» У ІЗ гідросульфат кої І, фумарат «0,5 (стає в'язкою) ; - : ТУ мезилат «а І а. Значення розчинності обчислені на базі загальної кількості розчинника, використаного для одержання розчину: фактичні значення розчинності можуть бути вищими внаслідок об'єму порцій використаного розчинника або повільного розчинення. Розчинність округлена до найближчого значення мі/мл.

Фіг. 8 пн зни нн пн пн пон нн нин ! Сіль і Примітки Відносна і Зміна маси, і Р вологість, 9/о Час ! Спостереження 0/) ! і - З | їй : і - ад і виглядає сухою У і Я : исушена під з хх : Н Н М « Н ЛЯ; ке ї і вакуумом че А | виглядає сухою х і - год виглядає сухою ' Е - ях -« ГОД ІЙ виглядає сухою Її : Гі дросу льфат Н вен пивні ння ин нав оадн і ! - ! ково ід | виглядає сухою Я і ми х -еЕ ї ! і -їД виглядає сухою - і : і Ж, я-« ГОД виглядає сухою - й : : . і виглядає частково о Фумарат |; Я й маслянистою і і ке А | жовтувате масло з . і Е - й Д "невеликою кількістю - ! : і і твердого матеріалу І

Фіг. 9 Ажерело зразка Меетолика Ази результии РОСА кристалічний Ї ендо 147228 розклад і у пуер у Е кни Е і тре 0555 500 абуспензії в апетох 5 70 дод оті і їх суспензії в ацетоні 0,3 ба мас. втрата при 5 55 ВВ МВ По бу мес. зей вія З до 55 55 В 0,7 Зв мас. втрата від 55 до 5 75 ВВ ням" узгОДджуєТЬСЯ їз структурою РОСА кристалічний і І БВноетемхиай під пен ши и й Ву й пек хндо 140 вакуумом і дек і ендо Мо ЯК рик г 1 по Ба 4 з сх ав дух Н З53 5 ОА і а. Енлос: ендотерма, наведені значення температури (3 являють собою перехідні максимуми. Значення І р ратури (о їх у З температхри округлені до найближчого градиса.

Б. Втрата маси (95 при певній темшщературі (С; зміни маси (5) окриклені до двох десяткових знаків; значення температури округлені до найслижчого градуса.

Фіг. то

: Методика Аналіз/результат Дек видо 147, 206,27 же ЩЕ М : Й дО со ВК НЯМ" 042 мозярного ба ВОМ а. Ендо с: ендотерма. наведені значення температури (ОС) являють собою перехідні максимуми. Значення температури округлені до найближчого градуса.

В. Втрата маси (5) при певній температурі (Су, змін маси (95) округлені до двох десяткових знаків; значенвя температури округлет до найближчого градуса.

фіг. 11 ' : : Ер | ! ши шт ще : : : де, : : : Н : КЕ : т : : і, : Й. : : НУ що , Не з" ! це во й

0.75 ШК ше Ж 07 о них М У НН в нн нн У п КН Но ная : ! Ще ! : ЯК на : : Ок : в Н Н ї : : : є : : в М : Н . : - НО - : щ : : ! : : Ж : й І КІ т 95 Н з : : : : Из : : щ і ' ! і бр А : і Ї : Ї Ї Ще в : : : : : я . . Ума. Н Н Н Н : СУЩЕ щ І і : : Н ! щу Е : : : Й вва п в ни я 20: 25 30 ЗУ 40 в. 2е (град)

Фіг. 12

! і : і НЕ і 1 ! / нишиНи н кененікжтрнт невктртрнекесрив учити Кун иенн чани тут коре учи пон рч ня стктунут чн ннккі нні 14 12 10 В 6 4 2 0 Мм.д.

Фіг. 13 Н у : : «В, Н Щі и Н : ! ! : Ну ЧИ : : Н ЗОВ. : НЕ : ТМ, :

и г. шу 075 020 ВВ - ни, кн а а ди | її ши | | ОК І Н Н Н : ї ТЗ, : ше г , Й . р. ії й . в і ї : : ї НО ! і : : : Н 8. : :

0.5 ї : : : 67 В Н : Й : В : : : : : Б : : т і Н Е : и :

та . НОСИ еВ ' ' : ! і ПВ ! з ; : і ! щі ще ЕЕ Н Н : : . : й Тек 02500 шт шо шодо пошті : 5 10 15 20 25 зо 35 40 8- га(трад)

Фіг. 14 ї Н : Н І ї : ї Н й ї В Н й с Я 5 о.

НЯ . ! Н МНН Н і : ЗЕ: ї В Н Но, Її а : М і Еш ШИ . т 1; : . У Н й З Е і 15 : по, п а 14 12 то 8 6 4 2 «(0 М.Д.

Фіг. 15 линяння ання Анна Аа Аня АНА я АНА АНА Ат нА яння Аня Ач АААН НААН ння Ан ячна АНА Аа АНА Ат ААчА Ат Аня нтннн Х х К ї кЇ Н : я : ї В ї : х в ї ! 5 ї ї ї ї Її да ІЗ ; ще ї Е і ІЗ І : х 3 З Н і 4 З ; ті ї ! Ї ї ї Н Ї ї КУ Н ! «кі В Н : Ка ГУ і х х В Н З ї В Н Ї В В : її - ЗД В І З Ї Е Н У З ї Е Н х У І Е 1 ї 1 Е Н х х х З БІ х 2 ІЗ Е і : ї і Є Н З за: І Е Е : 7 НЕ й : ї Е ІН В і Ї х НЕ КЕ і 352 Н й 5 і Н Х т ц ї Ш : ї : | І! в ї й НІ ву Е : х 5 п 1х її : ше , Її шк : Х Її НАШН, НВ ЕРі : і 3 й Не НЕ пів : : кі зх 1: і М Є Ще х ке Я ї х І М пла Х у : ї хи : 5 ДЕ АК, В М і : РУ х Тед ИН Ба, А Х ї й ща Х с дея М Ми ще З ЖМ ВВЕ Й х т ет: є І; се с С й и й У ї ; осо о с с о НИ В ОН ОД ВАВ ; за Кежи я Н х йо смітт ярі м ї Ї Комбівахійннйя зсув (см) Н

Фіг. 16

! ЕЕЕЕ че ї ІВ КІ х КІ КЗ ї КЕ ї і Я ї ї Е І ; ії і ; З Я ГУ й В : й Е Не : Е В ї Н х І і І І Кк Не Н й НЕ ві ї і ЦІ Н Ж НІ. Н НІНІ і і й ие й ЕШНВ ща. дп. 5 ж. х.5 а 2.х М.

За. ех: 2. - Б,23 859.31

Ус. ох 72.8У іп2057 Я сух

Фіг. 17

Що і ! ШИ ЦО. Я, - А ! ї п и НН, и і сш ! Сі ди вх: ШИШКИ 2.0 1:8 1.5 1.4 І 1.2 1,0 0.8 М.Д.

Фіг. 18 пе а а а а М НК НК НК і І . . . . . Ї ! і : і і ї Ш Н ї : : : ОК Я : Н Но: ше ї ї ї ї ї Н ї п ї І 1 Н І : : : НУ й Я Її Н Не: Н 1 К ї х у : : р їх : : : :ї і й ЕН и Н : - . Ї їх и . - . НЕ Н і : : : ї оз : : : 1 ї й ЕН Кк 5 і І : : : ЕЕ ро; ; : : Н Н НН і Н Н : : : поп Трої: з : : Н 4 й ЕЕ Бо й Й ЩЕ ї ї . Мох Ії . . . Е Н ! : : Е ІНН ЕН ї рот ї : :х і Н Й ї х Н з КЕ по.

НІ : З Н Н : ї Х: ї І Мо НЕ : її : НЕ: Н Н ї ЕІ ї З БЕ і сУ : у Н ї її іх 3 МОЖ КУ Б Й х Н і Я ї : 33 5 3 Кк ПРЕ. х, : і ї І : її : Ву : ї КЕ ЗХ :,х, : : їх Н В Кк 5 г ї З р п Ї 5: НН: є п в и на А В А А З ЕМ З ВИ А п ех пк хі ї пові пох ЦК ПІТ : НІ У: 8 ца і ,. КЕ А «БАР п О.І 8. в 00 ЕВ М хЖ.

Тк) НК АМНЕНКЯ ЕЕ а не з ИН З ШО ВИШ Ж: НУ ЦП Е гм З Не нн НН НЕ іх. 47. ЩІ як КОЖ п ІК ді зн ЕВ Ме І БУ.

ЕК У дек па ох БМ.

В ІЗ ПУХ і п вн НЕ ЗА В Ж ТЕ У ЧЕ З во Ж хе ЗЕ вет ев о ТМ ска Я НЯ КО ГЕО ЗБК Ж МОЄ хі Гвя Е ЩІ ех У Б М.

Кр Ват Но хх Тї Х Х 7 З хх ев УМ З БК В Їй і ев РК. й Н Кі 5 5 : т г НЕЯ - ; в НКУ А к Ми ав вих І о:х ЕТ : : й Нд СО ШИН, ДЕННЕ «ВИ ІК, Ед п ) щ Ек: У ЩИ ї МОЖ ВК І ЗП ТЕЖ п.

У І 013 ів рост захі 5. М КО КИ ПК ТЕ В М ЗХ НУ :3, З її Я 5: їі в Н ОГУК мя У щи Ж У БУ Бу Я ЩЕ. у вот ху З.

Кт КК у в З м, ен . Ї й і : ви и КЗ В В и В З не КОаЗ Ж рах. ся КЕ : Н ї З ЖЕ і й ШЕ 22) Н і А.А З ЕЕ УУЯ хх Її о 5 м п п п М п м п в о и С З КУ х -щ 95. Е : Во поні КУ : і - ки : ЕНН ї й А (пове ТІ: Б: БК : 3 Кк : п 2 5 І НИ и 157. пт: 3:1 5 ТІ: 5 5. 14 с їх МОЯ ПО Е В Нлі и дп в: АХ 11155 ЕЕ З хх ТК, ОХ х ойу і ц и КІТ: г: ПОЇ хх.

АК ТМ ОЗ Кк й хх: н Божі ЦЕ ОБО М Ол Бір, МЕ ва НИ.

Н і І о ВК йог ОО ІБК БІ ТУ У Ж в КБ і і М Вк АВС ТІ І ЕІ М У МТ, БЕ ЖИ М КК, і ; Мох В ЗКУ КО їх ШИ ро Ек Н : пи НЕ НН Но Я і! с : ї Ел ЕН ЕК ї . . Ї Н ї . Ії й 2 ; КЕ. : ЕК ЕННЕ ШЕ 1: НЕ КН, НН : :і і Кз Н ЗАЯВ ви ДЕН.

КЕЙ. ж, НЕ В мо ід і З ОХ, ЕХ і: І А КІ 5: ія З Ж Уа З Е БО В ш КЗ КН МЕЧ Що; Та ЕІ ВА ин Н Н У че и Ве Ж ож Ех - З у щі 7 ще і: У х І ТУ ВК ний Я Як ех Ж ТУ БАКу 1 б Й . я Н - : з: є ек ; і 5 то 15 20 75 Зо Зо НВ, елавлавалааалава лак Гезгалалавааньк азаанавинй вазглаладаня Козаани леаавалькя егааанияй Коазанавняї (трад) лю «5 КУ В нні ій ні нний й іній дні ній нн ні ній нні нні ній вій нів ї о ї ї Н і ! ї ї ПОМИЛКУ Н 1 ї км у і енннннннннни ! У ї кож, : ма 1 мк пктлекху Н і і дме МОВ щк ї ї п ТОМУ х Кия НАМ - КО ї КУ пжетяжт 7 ІЗ Ж Тюж у, Е Н Мас х : КУ ; Без ит ЯМ - ри У са. і ся р; ї К; : што ї і: ї УМ У КІ : й Я х -о іш діжу М с і т Н х х с Є Я цк є : 7- У х ї 3 й жа КЗ й їди я ї У : її В їх ТІ К; КЕ М по туї х я й ї КЗ Бо що сбЯ у Н КІ і гЯ | КУ а ї х З у у Її й у є ш ї є З ї М ІЗ в 5 Е о. нзчуе іч ! я ре ЩІ ї : ІЗ х І І ш - і і 1 Н В Кз З в: 17 ї д шо ЯН Гі їі і - д: Ї її 1: Мав т І хі їжу Кк щ Н НИ У Н - Н і 4 і ї Н ш З хі І: : ; 4 і М : ї звя : ї ї ї з ї «Ва ЕН ЩІ т, Н ї ї У ; ї ї 5 й ї ї 1 о ча : ї х м. с КУ і ЩЕ й о га М ї В 3 НЕ Н 3 у і ї ; Ї ї в : ї ее ВИМ 5 нич і ває ї ї ї хх ЕК «З г нн знане мне «нн нн пвх кв «с й ее БК ЗІ РзяЗУ а КС Ж ско вгору те дев Бко вгору Гемператури С)

і

Н . . не: 12 10 8 6 4 2 чу М.Д.

Фіг. 21 роя х Н Н вЕхі Зсях : ма : ЕН Е ї і і і Н І: Її Н і : : Н ІЗ Її Н ї і: ї І ї Н і Н Ї Н ї 3 Н Н і і: ; Н ї Н ї : і Н ї і : : ї Н ї і І Н цу і Н ї : па а а а а а а .5 2.2 3.5 3.5 я. -й м.д Мету ет чт чжи чений мк Мужчж уч у яку ян «жертв юю ни хе ок З-х ААУ т ель

Фіг. 21 (Продовження)

ж» В ККУ Е Ся ї сення х у - со ! ї ! З Н І ХЕ : х І х ї х : Кк : Е і Н і У і і і У і і і і і і і і і 1 р 3 р 3 с І р І р ї р 3 ГУ 3 р з р 3 о Н і і 3 р, 1 р 3 р 1 ч і і ї 3 р ІЧ р ІЧ р ї р ї р з р 3 р ІЧ р 1 р ї р 3 р ІЧ р і В 1 о 3 р І и І і Е : і Н | й ; М ! ; ЕВ ї і ї : ї Щ ї ї й ! ї тя Н ї ї Н це ЕН І Н й ЕН Н Н ї М х ; і : : зх : НА ЩЕ УК і і: сад лдтялилилтядеднлюи Велндядтятнняня і ОД АН ВЕ НААН ОАЕ: ИЙ пн а па о п п и п а о о в Я ; У х я й а 5. й М. л. зв в.я ж 5.в 4.8 3.8 3.3 з.2 ж.в з. зкоз З м. ОКО ОО Ко ОО КУН КОКО А нини тенден ннкннненнння -й уяоїх БУК іх ще я м хзяках «ко.ух о3,тх 305.5» том Я

Фіг. 21 (Продовження) хі хо -е Е ще ж зайвих планах жк ше ки з: пак т 5 х у 5 « чини кк С: 7ч5 Ту мі ТІ 11 ї З Е рід НЕ ОА Баш т НЯ оду т Ж ТЕ МАТКА ВИ НЕ ЗХ ВАМ ж ГКУ ЕВ ВИК РНК ВІК і у ЕВ МЕ -- ЕЗА КІВ ВХ КЗ Кк ГОКУ ВЗ ЖБК ІМК 1 ВО МЕ ЗА ЖК ОНИ ЕЕ НКУ Е МЕ ЗВ А КИ КН КУ ЩЕ ЖЕ З А ие тях НКУ ЩЕ МЕ ЗК ВІКА КН У ЩЕ МЕ З ВВЕ Іх ЦеУ ВЕК ЕІ З ЕК ОВЕК н НКУ ЩЕ МЕ ЗА КБ ВщИ КО УК І и ГУ 38 щи УК У У М ЗВ ОВК ЖЕ НЕУ БУ У ТОК ЖЕ МУ ЗМ ща 15 ВК ЖИ Ж Ж КН КУ ВЕ КІН ККЗ НЕ Б МЕ ХЕ ЖАКА ЖЕ их В ЖЕ ЗЕ ВК ях ЕК ВЕ ГУ 3 «КОН ТЕ У що НУ 8 ВІВ жи ТЕ Б ІВ ЗЕ ВК ІКОК ТЕ ! Б У у ЕХ їх ЕЕ Її ЩЕ: о В ЕЯ г : Ії ІН. БЕЖ: с ВЕ : у ЗЕ КУ Бе ЕЗН БОНН КЕ т ЩІ Ж ЗЕ ВК ТАКЕ В Її її З ЯН ТЕ З | ІК Я ЖЕНЕ НЕ Я Ве Ж ЧЕ ОВК ВВ ЖЕ Я КН : ЗУ ВБІВШЕ КН їх ВЗ су З ЗК І І ЩІ ІЗ що : З БІВ З ї р: : В г "их Я І Б ї НО Ж ЗКУ Що : 5 ЗРК ї У КК х х3 ЩЕ Ж КУ : їЯ ГУ ЯК 1 Ж х : ї Не Ед МК ї : х х х В: ТУ ї х ІК І ЖК НК їх Я х х КЕ ОНцх ТУ хх 55 з ЖЕ ЗОНИ ЧЕ КУ ВЖИ МИ МЕРЕ ОВЕОЦ 5 хх Е Щи МЕ щу Х КНУ Е ВНІ МОЖУ ІБ УМА її ЕН. ТІ, ЕЧНЖЯ ІН НЕ Я МЕ НІ МК ЗК МЕ ЗМК: В НК В ПЕНЯ ВЕН : : ЯН 1. ХІБОЖ МЕНІ и НУ НК я МН КЗ В ЗЕ НН АН Н М ВОЦМОТІ тік НН Че НУ ЯН НЕК ВЕК Не В й ВЛ ОББАТ Я 53 Хі ЕН ЕІ НКК у НЕК 54 а І НЕ ВУ у ке дл тх чи пава аасви не вав ее ен ий плете зав памаже ламана всем пасоана вень пава плавав ав ламай Ср тету пу цн супи у чну і ех і: ? ; х то З г, ще

8.х 3.8 з. зів жу тіж з. в т.з х.2 х.3 хе 5.9 му, МАУ квж? вх вх Й я БЕК іх: зкаожУ

Фіг. 21 (Продовження)

м п ов і : : : Е ; Я Я : Е : : : : і : : : і : Н : і : : : : 1 5 - че он НН я : в че Се у т Ан я : ск ен я т ке у : як жи жк що ле поиск . і ї : : : і : Я : р ' що ни ни | пн ще і: В ! ' | ! І ЩО | ! . | І р. : з В Тв. ЕЕ і і З | Н 1 у і І / й ІМ і : ши кю ул м хни: ни А на в а а Мі а ин о Н : : : ТИН Ро: : ; : ФЕ ! / ро, | : : і |: ра ВЕ ШЕ ЧО ! і ! ни и ЗА ши нини Еш |; ; : : в ишшш ен : ЦІ арогі 1 У ж ин ин НІ Б ШЕ Те я ан ше нн АН ШЕ А и Щи ЗК: ши У шва іш КЕ и НН Ах Ват, щі ша й им що А й ни, 1 15 20 25 Зо 35 40 9-28 (град)

Фіг. 22 пихи вису ре св воюм зате КУ нн ! ой за тА. " і ра ані "да Е Що М пише ч | є Нех 13 Ї ! я їз чмаджи: ! ГЕ З рі Н НУ х г ї 4 шо З» заз 5 р | 23 аву З ач ! а б Е З Бо що Зо Го вхору Температура (23

Фіг. 23

ВК р КК Н ї 4 Е і пли няЕ ' : ВАЗИ ЗазеВ і зх і : КОМ - З і як нн в ОВД що ВОМУ ї : у і н одотненнтннн БОМ. у ; і сн нн и ЕС НН к ; в і дев Енн о і Я ЗМІГ ; У : м 4 х ї р з : х Н ме с і чех : ря В і ч х ! я 2 сх. У й І - я «4 їч У ї Ко ГУ КМ : в: З і ; -з В і У І В і: ! і Со З : Бі | : і «Х ! сь, т ж в й ; і хх | і Ок заавва пом оввва ово заввво вових попав вових золаво повних говово пово завдав овавих завово павоа оввва вних повава вав сравв повели падало вих правах пови павове лова й 5 БО ЗУ дО да ВЕУ З Температура Ккзо мгорх

Фіг. 24 18 чн КУНА КАНАТА ЧАН КАН ЧК нн У о Н КУ 15 Кк ра у В ї пк, Її й : ши Мо й ят- й й і ро - да де ЩЕ д м у Коен дини Н Ї : ні в й і їх оо ї 1: п - і Р Ем ; и м М х Н НУ х » і й щ-- па Н 3 і ЕН ку КАЖУ х х Ї ІЗ ев рі в ї п, КО одну шк Ки зе а А ЧИ м спо я 152 Ве м щи «ХХХ х і її й: ше З НА їмаКе НЕ 5 Н хі ї х У " хі й -1Е ще ї Кй ї еано ідвзажи ВЗ и ко зо вену Те За З Бкзо вгору Темперитера (0 Фіг, 25

; | і и ЯН оре френч рення нн ни ни пи щи: р вся Ж і о нн пн сю ни нн из нн нки фожутнужукуююннюеннжннтн ч ДОЗВО фон и МИ ПИ МИ МИ З шо ) й "5 т і НИ шк й Пенн А дкорбіій ! г по. в НН ПН ПА МИ за сит ве еДесороція -ї Е і й 7 и ! Хоннеунннннняя нання няння во Я : фе тдяинтя ЯКО пр пжрии ше нин нини нини ах ва ВВ фік. 55 Маса 95 Темп зразка ВВ зразка Час хв Маса мг п р їй зМІНИ град С о ЩЕ 4 во пдв 457 ОС «ІВ ДУ 5 кое ев: КЕ «505 358 кк2В вав -йла2 5ов зБл7 783 З.щВ «ЛЗ БД а як З Ям жів 4 5 ню 4 ДУ во 5 нев 48 4902 пліт 25.08 вая? У З РЕЯ а 7487 ЗБ Но паз 25 ЩА 1818 ал па І па 38 4450 вад Од ау 23 За пдв ОЗ тА З КН ГЕО ЗІ Ви ЗОВ я а 303 ОДУ зт83а ЕЕ ЕН КА АК ща 4853 чо Ка ща КУБОК 457 ЕК Ки ОД ща 48853 ЕК БД зо 5215 Яд ЯМ Кві 5

Фіг. 27 тп ЗИ й нн зн нн зни мом зм м зони мин х ї Н Її ї Н х з і і Я і | і ї сли ї Н Н Н ї Н ЕН в ПИ о ПО ОК в МИ й пкт і ; і І ях ї Я КО Ще із Її . І Я ІЗ ї Н х з ї і Н й : Н ї Н запа ! і | З і і ; і ет нн и и п п В се ї : Е Ї ! ІЗ КУ ї еюкююююююююююююююю ооо ення ї ! і ік г | і і і У у ї Я ЗМ Н і ї : ЗщЕ ве хижннжинжкжнажнах фжижнижжюжююькжнажииккукюжкжкажкькнажююкяжжфрккилуфіжежижькнкия пллллжлжаЖ и кьнллжлжл оф жижлжиилжиюювижижжжж и кяжилжижижжжиюжижлжиллюижжжжжежиижжилжижлх и 1 Я 5 х І : ; що х 1 Н їх ж ІЗ Н х І х ї ї ї Її х І Н ї Н гучних ї Н У З Н ї Н - 3 : ж. шо т Н І З А ї Я З | | М І Шин дк ї ї Н і ї- Н хм Н ш «у 1 Н і 17, Н урни ВО -ї 8 Фо ! і РА Н рр Ажоріців 1 м ї ї Н ІЗ г х ще х 1 Н с ї Н ж Н і І ке Е і і гй І і М НИ МАЙ "«хАесорбнція : Зк ово ї і я Н : х Н Н хг 0000000 Н х І Н 3 ЕКС КВ пен нн нн нн нн нн ння ж: З 3 ї НК Н 3 х : Ен 8 у і Н ї з Н х ре ї Не Н З ті ї й Я сля аж АКА АВАЖААА НЯ ДА НАААААЖНТ ТАННЯ нн нн мн нн нн х --ї у 3 1 як : ІЗ І З кад ЗЕ ої КД каз де ї даній о иБбо збо Фо збо зом бо бю» ХВ ій ї нні панни он знана пон пн нн о нн зни Ї і с Я і З НУ і і ї ї х Я І 3 ож х 3 ї ї К ! 3 І Н У х З х ї ї 1 «г. ї ук Х ї 1 зай Я ІЗ ї Н ях з ЯВЛОЖК оф М А ПИ ЗА З н са щу : ї ї Мк: Ї х о пн мор но зм хх і Н З ї Н і щі : І ї ше і Е З і ї і «ФВДЮ дня : : і | ; у ї Я Н ї ї Н З Н Н ї І ї Н І Н ї дів ; | і | : пеню Во юютюююююютююююююююю юю юю юючтючеютюююючеюютеютея Час

«іт. 28 : ії І : : : Я : : : : х : і : : :

: у. Е і | і | : і і

ШЕ. ше : рос ї й : ї; Й й ; : ЩО: У : : ! М ТЕ ГК ї Її Н КН І у : м Хе». - я ІЗ Й Й : ТУ: притг Ше й пн т шк ши : Б ї ж ШЕ і і що ж М : . її і й Ку З : : : і : : - і ЧНІ НИ : В ї їх 1 : : т ТОБ лі Й. ї : :ї ІЗ : : Бо і ВЕС ЕЕ Й. НКУ в : Я : Тисі 1 МК НІ Б Щі : й и д і КБ ЗЕД В. Я Щі Н НЯ С Її ї їх В Щ їх .: : : « Н і її з у У х - : ОБ 5 Ж: - 15 ї І : їх Я : уд Н ОО ВКЕ НЄ ВЕУ ТИ КО: Х й мг : Й пе 15 ЕІ й НЕ: х : а : т ТЯ, зва В ЗАВ ке а НЕК І І ОБ ха БІВ Я ЯН: п У : 8 їн рн ВВ у зро ко ЖК ЕК пон а Зк А Мо : : "о ії з іі НІ КЕ ІВ ВН ЖЕ З Ве НЯ їх : й й З ЗЕ ЗКЧ БАН ІОНІВ, й Н ЕТ «Я. щ Я й і НУ Ей ЯК САН НА, 4 БІО: ОА у : Н КОЖ Р ЕНН ; ОК КЯ і ам хух ци З : Н : : М НИ СОБНЕ ЕН З ЗМІНУ щи Р: КВ: ДІКЖУІ : І 1 тр ми ПАН ВІКИ В МСгІ із В ; ! ї : БЕ ИН ШЕ МИ ЕНН а пива : Во, ВЕН НЕ ШЕ ША: НЕННЯ Я: ри : : В Я КЕ: шодо дО ВВ фл БАХ хо хі : (а : Не їі ї шОДЬйІЯ БОЇБ ЕН сТІ спі п. : ХЕ НЕЗ

: п. ОК 5 Оп ІН ЕН, А Б. ОООЕООВ НО : Н БО РО Х БЕ ОХ ОВК 8 10 І ЖІ Ко ЖЕ: : Емі 0 БІЧНОЇ ІТИ Я ПЛОТЬ КК ЗВ Н : У ККК в ролі МИ шу ни ХЕ щІ.Й ЕК ж та БУ о ще 1: ї : р Ве НН ту «ЖЕ ЗІ ОХ НК Ж УЖ А КУ шишиши и ен Не шини ши шен ї я: ї й 1 І т Н шк 7 й 7 : о м а ; 5 я за 5 пи и Ми С ПИ - йо З 5 чо Зехевук рт ї 7 Зсунутий а - зв сград)

т що : : ! : ЕНН : : в І й й В Й Й Б НІ Н : : : і : : З ще , , В. В : : : 1 І : Н Е : ЇЇ : ї : І 3 і ї Н Н їв у | | ЕН Її, | ро ск и з й ї Н і : Н : і І ЩО ! : : й ! ! ро б | : | з ПВ, : 1. щ щ | ше ще п, ше п : Її : : : |! Н Б! : ЕЯ | : НН : Н Н НЕ і М; : МЕ, щи ! : ії: , п: : її : І ШЕ Щі : ії ! ше ! й ЕЕ НІ 15 ТЕ ще ий Ши шк? жом ЛИКУ МУ Коні кий чи пек а я ДИ «Кук и А їх реж МАЛ хвоя ей о й де нн М МУ ПЕКИ 8- ге (трад)

Фіг. 30 ! В ! ! : : : : А З ї : : : : : и н : . т : : : : і З у ХВ: - : : : : і ше Ше і і : : Я ї їЕ ВУЗ ох . , , Я ії шо ш Х І; -; ІЙ ї с. Шк : Й ШЕ : : ши ше ше і 7 : ї : і й У ІК КА хх В і, : : : ШЕ | Е ши з ШЕ, з ! : НЕ : ї шин в НЕ НК НАШЕ м : ж ! й ї Мас НЕО, ігр Ще ше с. : В ІВ, МІВ: Б ПЕ: І. ЕН - ; КЕ ША ІНК 1 МВ З Ж КВ же її за. ве Де КЕН ЩЕЕЯ Е | і ЩО : в. ух і і А ов В: ща Ек: рН Ки дн в р НІЙ Е Ії ВВЕ ОІВ ЦЕ 3 і : ще ТВ їх п В: Еш ОДНА : НОЯ п Зі Ж ІІІ ВЖК фр, іо. ! ЩЕНЯ Бей ОО пок 5 іі: Я. : 5 МЕКХ зії ЩІ. КЗ Ах КЗ : я КЗ й нм Ех КЕ г : п НИ М: У ММ В СУК : КЕ ТТ У З : ОТ о і ї ша ще В; : шо ! і : пу Ада АК А А А АНА А ДА А А А А А у А А А Ап А А А А А АРААКААя АЛАА АНА А Ал Аа крАянттІ пАпяяяАлАя, Р нн В дн 1000 00РО ОВО в.зяіград)

Фіг. Зі пс пн І хдаве лава поетом І вом ; ач я Н З й й й Я і Н во ще й, ГУ 3 і ї Н ро ! | ий х : БЕ і | о ЕЕ і 1 ри Ше еЕ і ЗНО і г, щ і і ЗЕ х ди а КУ ів ! 5 АВ уч , 5 ГА / і ої шо Зй ВІ х ! в ве ії т ; 1 га я Й і ілезес хі і а ща яю 155 що за ЗВ зб Еко вгору Температура (є

Фіг. 32 : і і

Г. ; Ї: Н І : ЯН НІ шк ; В ; ще М ЯК ПИ еще НЕОН ШЕ | Із НЕ НН аа а аа а аа і А и пе я НИ НК птн урну нотаток рент кс ек розтерті тнткнстктьн 14 12 10 8 6 4 ? 9 МД.

Фіг. 33 і Н і Н і ! іч Н Н Н Н ї Н Н Н і Н ; Н Н х ї і Н ї ї її зі Н Ї Н її 1 ! Н Н НУ НЯ ! х ; її: її Н х Н НН НН Н ї Н НН НЕ ! А і ях: І І їі ї чн 1 Н з Н НН НЕ | ї Е 1 1 Н : Н

В. НЕ | ; КЕ НЕ ! Е і Не НЕ і : Н НИ НЕ | Е і 1 іі Н Е ї КЕ 1 Н Е ї т її Н К ї І 1 І Н Е Н їх: її Н з ї р НЕ | ше НЕ ! з Н 1 ' ї Н Н ті Н з ї її Н : ї ! й ши ШЕ ! НЕ ! ! є ЗЕ ї НЕ | ї і НЕ І Н и | ши ші її І і 1 51 з З: хх Н як УКВ Я й В ЩЕ Тк че ЩО. ВЕ БАХ В Б 31; 14 їв 10 В 5 4 2 МД.

Фнг. 34

1 в. М. х З 7 У й КЕ 5. й, ху «і ій с і: дн ний й Ю хх ЕК Й я ША, й С чи ХК і шо , т Ї те й Тк М в й Ж: іх

«8. й. - що ш те в "Ж З З ! "Важ о 2 ІЗ 15 хх ді за в я ала(траді

Фіг. 35

! ев, ше у ке І шт к НУ ї їх. ше те й З І ши шо шу. я я у щи і) А ЩІ ЦЕ й КИ 15 Ку з ж в. 5 вав гряд

Фіг. і и К : ї | дик. 37 му чі ще ї Че З ! Бу "і ! і уні о Я (граду

Фіг. 37 м Ї п | Е і й; | І Е Не о ! ! їв і : Її: І | Н і | Е і ї ! : | НІ В А Я ї і і і 8; в й ЧЕ: ї й т і ! ' І і. ї 1. ІК м: В ! І ; І ; Е ! ї м Ц/ т. ; ! ї ОАЄ ше 115 ря ОО і і їй Не М й й 3 «й влястраді

Фіг. За

М. Ї, т, й а К. х ; | у - ; ; Ко ї Щі г В Е І Моря г | у І і т в в в Во жо 5 -ї в-а«град)

Фіг. 39 п ї ! і і ! У

НІ. й : Ж Н НЕЗ ЗК і І в ; і ж ї 7Й Я І ев 1 - БІС 1 К Н К . В і Пенні з : й ВЕ НЕ ИН ве НЕ А КІ УЗАЕННЬ Я і ЕОЗЕНЬ УЗ вБЕЕИЩН ! і 1 | ЗИ і Не ЕН З о В ї СЕК Я іже и у КВ І Н і КІН: КЕ її 533 В Ще КУ СНІ і Н ! г: ТВ КЕИ І и Ж М І ТЯ Н ТЕН ані певною, ев АН РИН :| і ши В ЕЕ е е ВН ИК о ННЯ Б А Я, ННЯ В СЕНИК Ко і я нео ЖОВ БК НА НІНУ ОБОВ Ж ік ; х і ! КО В ан ТЯ ком ЕК Іня ВД с: и У ці 1 ! яз КВ БЕН ПЕ : Б: ЗК 5 Зк З ї | ННЯ в ЩЕ і ше в ЗОВ ЕН, БОБ НК пе ПОН ВІ ов щи ЕЕ З НВ Б ШЕ БОБ БНО ЕКО ЗА НЕ НЕ ШНЕ 1 і Р НЕ ; НИК Ск Н з ! т ГЕНКОНОМе і и ТІ МКК МІВ ЖИВ ІНІ їх 7 ово В М оо З в вуавграді «біг, 40 зді й зі ах г" шо І

34. радію сх й Е; Ї ЦІ Я й ! шт Н ув 8 т ій

Що. Кт ш т Я З Щі м Н ої ! й 3, і РКК ач І іч. КН Н 5 в Но М Ко У За а а(трад)

Фе.

ши ві На І ШІ Мам о ШИНИ ие ий Ше, Її Б, в. , що ! Ку з / Мт шу що і щи ! ! им нн нн нн нн нн пн нн вамтраді

Фіг. 42 як і ! і; ! Я і Її і : | Її. 5 З Е ч ! БУ і ; Я ТІ З , ' | Ту ЕЕ Я | ї Ці :

І. дей Й я і ше ! ж град)

Фіг. 43 і і ! а ї ї Н - З ї ! ле, 1 І Кк 4 ! , и Я Б НУ ше КИ І, в. БЕРИ ан, РОК ші мами м Н щи 5 Ілик і і і | м Е и М ! Бек ОК в за а 25 За хі «з язвіграді

Фіг. 44 во як і і г і З 4 Я В і і КА ме Дід, ОА ДИ У у моми, : зв їз є 35 КІ З гу АХА ігра ді фиг, 45 кі - Ех ! ! ї І й ; ! | і ! ! і ці ;

в. | НН І А) ІН, | й ї ! ї | ! ДНІ с Я Я у Не и Е ТЕО у і Її Коза М ь ЯМ ня 8 шві і |. З | Х І КЖ У ч . іх і ї 19 вв ЩЕ 3 Зх Ки я град

Фіг. 46 ; ск «ВА Н ! пово І і Н И В

! . | Й 185 ї. І ! | | Я Ї 7 це. | і | І ПЕ | й ЕЕ, Там: ї : І ЩЕ і; Ї у і І у і Я х5 тя Б 7 Я і в я й ож З СІМЕЙ и п нн п п КН х 15 Ів Хі хе Б: Зх 3 власграді

Фіг. 47 шк ШО! ак | | . | | й ! і І | | | ТІ | ШИЯ щі Мк ЩІ Ку ДИ у ми нин нина нн пн пн и на иа хм траді

Фіг. 48 шия і щі ЕЕ | ТТ Н І й Я Е З ; , Й, КИ, м у лк М ОА и И у Ми с-м тка трад)

Фіг. 49

-о 4 ця Й НІ НІ НІ -х НІ -- НІ т НІ їх НІ -Е ЧІ Я І в ї - 1 І ї ! 1 І о І хе і и рі Е ! ї ї і І Її; і ; Н И і ГУ і ; Н НЕ | и і й ; Х і ГА : ції Н . Н 1 хі і, АЛАНА Ай Кох нд подючнтюнннннй М они Я Я й КЛ им кв нні ло Те ху їх З в 33 35 І ев(граді фіг. 50 і Н І Н ВЕБ Ві і ШЕННЯ і ' З ОМП. Я Н і, ВИК З Н ЕНН Я. З ! БЕ НЯ ЯЕ і ШАР СН ВІК Н ЗБК ІНЬВ ЗіБ: Н и НИЖ Н Н ех ЗНЯН Н Н З І і НЯ Н х в Ве НІ Я Ка Н з ЗИ В ПЗ УРНИ В Н ; | КН. ВОНО ВВ ШАНИ ! БЖ: НН ЧК НИ, КВН Н ІК: ІКЧІХ УНІ ЗЕ ВЕН Н нд КЕНЕ БОР ІНІ РЕННЯ у Н ДЯН БО ЕНН го і я НЕО НУ ЩО: ВЕН Я Ех Н се : ЕЕ МЕ БЕРН: Но і Б не З КК ІЯУ БЕ НЯ В Н З К ЩО ЗШ ШИ Не з !

В 1. ПНЯ КОП ЕИе Ї ! В ц КУ НН КЕН ! і Н мк НИ з Ха : Б В КИ 1 ШК і ве ; УК Шу А Е р: Я ЗЕ На ТК і ! я ПІНЕЙН НЕ Я, І НЯ НЕННЯ НЕ і З До ВАВ З й Н З Н Ії и Н Н : ЖЕК Я І З Ще, 11 Н У КЕН Б ; Во і ЕН ЯН: ПН ТАБ НИЖНЯ! НОЯ ЗУНЕ ТЕЕНАЕНА АН ЕНЕР НІ; НА Б НІЙ 1 Кей АН ВУ АН, Е ЧеВ ДЯ ВКЛ ОН З КУА Я НБК: ЕН Я ЯК: ПЗ 1 НН т ВГ Й ФЕН Я - Я КЕ В Ін ЗВ КН З МЕ я В ні Ї МОНЕ ОЗ КЕ. ЯМ ФЕВ | п КИ ЕК З ТЯ ОВ Зо: МІК НА Ж - КІ БЕН: : НУ В В СТВА і В ДІ ШЕ : КВ 1: і і ТР Е ЕН Рі ви п в п п в в пн в в 5 за ІЗ за З за 35 «а вв сграді

Фіг. 5 п Її М ИН 1; и ЖЕ ШИ і ПЕ : ВХ: НИ ІЗ Я: НІ з ЧАК: У й вич шЕЧ і: : ЕУЩЕ Я 5

ЩІ. ці ТВ я пл 1 "НЕ З ЩЕ З І ЩЕ з КЕН ЗН ТІВ У : ЗННЖКІВ Ве НЕ НД: ККУ ї Я ше і ! : ВЗН Е Е ЩО: НЕ і ь ВЕ ! ЯН з 5 ЖИ ЩЕ ООН З є ЩІ НИ: й Н В й : ! Ж ДК ЖІ : НОВ КЕ ! 5 о г Е Не Тр. Ох й. : | КІ ВУ . 1 Я ЗБ Н | і | , і х НН ї ШІ ї г щі З ї ї ГНН і І й 1 Кі я "к Я х й, ЗІ ЕД Що І, і. МН ! щі, | її ТММ К В ів Я ій х і й ї. Н Ж ОІЕИНІя, ЕНН 1 й Я і НІ ншНКХ ВЕ ї ї і ; ГИ: В ША ЧА ОВК 4 ОВ СІК кнозя Еф пе я і в н ГК ЗВТ чн 4 В Я КН З ТИМ сті її БО р ІІ за ЕН 3 ЯН ! ІВ НЕ і : й . ; Щі її й т Е ПИ Кк Щ НЯ Н р ТЕ й я Й ук їв 5 ! Ме а да їх в Зх ока 7 я | З з(крахі й й

Фіг. 52 ! ! спите че чичичю че че зи з з чи п чт юю чи чи чи з чи чи че чи чи чи чи чи чи чи чи вн нн зептетнетттттттннннеттнтнтннн нн ни не Її, зн; ї КІН Ї : і й ! ЕЩЕ ВЕ ВЗ Й і ; й Я І ! | І; ЖЕ І Я і : ЕН й ; т Я «ЗК Же І І І ПЕ | ! Ех й ! | хв ЖК і 5 ше і ї З ТМ З шк хх х ТЕ ЕНН НЕ. і до й і НЯ Б. і хи В. ; БЕ КЕ і х ТРИ й МК Ще

Її. і ІЧ х і Еш ЯН ЖОрі Н ЯН БрЕДУУ У і х Б ШЕННЯ ! НИ Її ! БО: КИ

КК. ОН НЕ ТЕДИ щ. : в ан Я Я КОЖ і | І п КІ ХУ : НЕ Щи ТО | | ! Я ЧИНА І Я я ЧІ ех ЯН и і З Що : |. , НЕ її х і й їй ьІвЖН НЕ К Щі М | Ї . Ту . ТТ щу ЗВ ЕН В: хо : КН Я М ПТВЕ ДЕ ЕВ ВБЕЕ Ж Н У і с 5 М ВЕН НЕ 1 її НИ КЗ у Ежен НК: 8 ї Н В: 8 че В; Н ІВЕ Н ЕН 2 Е Н х ЕЕ М ЩЕ Я У й и Ж ш. ФУ БИЕ Тв, Ме Е Ів Ше ние В г ВОВНУ Не Пі 7 Її НЕ жк ЩЕ ЗМ ЧЕ ЗАН І | Кі о І мовно вих попос мвв звалнавонь ще о ї ша нен пон нин вини но й Ї Кх нт трнттюн і Ку Кк он зво нн коник зимовою пиноканнню й ІВ 2 УзнНше пла й т а ЕН Уа т Щ і хаитрад) й Ш

Фіг. 53 о запа ш ї ІЗ : шини ше бю: : 1 0 Но, | га ща | І яще ; : ОО ЕН й А Н і ний ях І ЦІ М ляй р ГУ ще ши ше КЕ ай ваш МЕН В Й ЕНН НЕ ВЕН І і Е тн і І ІАЕ ви ; НК ї ! НУ КЛ САМ КА ЮА НІ 51 жан Он м ДМА КЛ ОА у Ли о пт ? зо та за 48 ги Шікада З тетв. Фіг, 54 ! Сполука (І) Сполука (ПП) Часвідбору,.ї 000 і ! Концентрація миаМ о Зразка центрація з Концентрація миМ ооахво 0148 здавав зт? інтернет вн оо яжхво Її 00143 2 88 свя ї48 000315

Фіг. 55 Апікально-базолатеральний: виявлено Сполуку (І) мкм З МЕМ ! 5 МЕМ Е «Ки жАжжиж ЖЖ ижАнЖиЖА ЖИ жжжи ЖЖ око ЖЖ жо Жжжжж омкокклннок нки жи юн ою проходження ! бо проходження / до проходження Час відбору Середнє І Середнє ! Середнє Б її ї г зразка значення СВ значення СВ 00 значення СВ 3 ж 048 227 ж 038 441 з 038 2 хво 12022 ж ї147| Я ж 073 744 ж 089

Фіг. 56А

/ Базолатерально-апікальний: виявлено Сполуку ПП) СС 415 мкм З мкм МЕМ Ге я по ОД ПИ х і Із Е! о бо проходження / 95 проходження | бо проходження . Час відбору Середнє Середнє і Середнє зразка / значення СВ значення СВ 3 значення СВ |; 7 ! їх ХВ: 1 те ж ги : - ВЕ -тоодих 3 о У ЗО хво 0 58 ж ОБ 104 ж 034 049 ж 0.

Фіг. 568 Апікально-базолатеральний: 90 проходження Виявлена як сполука (І) Код, пн нн нн І пре рв рнеенееннтненнннютнн Е ОО ї ФО нбнннюеюнн рення одини ШЕ с. ОБОВ хв у В - ох ВЕ ну кн о 3 кову ше ШЕ 18 з а Концентрація маМ Вихід в апікальному відділенні в кінці періоду обробки (120 хв)

Фіг. 56С Атшкально-базолатеральний: 95 проходження Виявлена як сполука (1) 5) І р І Ок Зо хв /х

Б. 4др данннюотвтттннювттвненккончтюттювтюннетнонювнсоноютютн: ІЗ ЗУ ХВ

Е. в х оп жпдждажи ІВ й Ж - 5-1 аа й До ОО ВИХ Кі ния

! з. з В Концентрація МКМ. Вихід в апікальному відділенні в кінці періоду обробки (120 хв)

Фіг. 560 їб5мМмкМІ ЯмкМ о ЯмкМ Сполука!) (дж 0.5 15 Сполука(Н) защж о17955 | 30295

Фіг. 5бЕ Атпікально-базолатеральний Зб8мМкМо МЕМ. в МКМ КК НК НК т с т у туту т п ту пт фу Фо проходження | о проходження / бо проходження : Час відбору Середнє, (38 Середнє, Сдообереднє. сво зразка значення значення" ізначення "7 ббхв 1 пої парова 5 Л9 1 ваво 5 Я . 1 с ї я лк і Ух Я г похила опя зов ля зав Яв

Фіг. 57А Базолатерально-апікальний 18 мМ | З МЕМ | 5 МЕМ о а КД од в М З І Е Е об проходження бо проходження бо проходження Час відбору Середнє св береднє, Св о обереднє, ср ! зразка ізпачення" ізначення" значення" дк Щі Ї І й І щ д ї Фу жук І ДІ ЖК Е жо сухе І ЩІ я ж 1 іЖхв 1 пд ж пЯ ЗУ ж 00 300 ж об пак и пи м п и п

Фіг. 578 60 хв 1950 хв ""Затальне середнє зпачеття питав и п середнє значення 0 СВ се али. ! Кі х рн Рарр(х 10.) нм/с 0.4 2.78

Фіг. 570

Атпткально-базолатеральний: о проходження Сполука (ПП) вк пон п пін» її: С хв мо їв - ! Концентрація МЕМ

Фіг. 570 Базолатерально-апікальний: 956 проходження Сполука (1) ІДЕ древню ен, в те " : Я зо осооооорюютссо мееменнокою ооо од ооо Хуг олеоооеноє ; їв ж : ї І а ЕЕ ре п о а КК АК КА НК А В АКА А КАВА А А АКА А КК АК доолллажхмнму ЕД пеки нн С. ЯК Я, о Е в а пкт нс текс нс то косо осно сосенї, 14 З В Концентрація мЕІМ

Фіг. 57Е

Атшкально-базолатеральний: виявлено Сполуку (ПП) 0035 проходження ббпроходження Об проходження т т т т Час відбору |Середнє св Середнє. ср Середнє - св зразка начення значення значення 80: хв ЗЛ жк В в ЗЯЗ0Оов 0 120 хв 1447 -5 515 1325 ж 56 5 є

Фіг. 58А Апікально-базолатеральний: бо проходження Виявлена як сполука (1) я ни ; пи ;

В. 1 -- ЩО ЩО ІЗО хв) да Е ПЕКККН ВО НК Мо ее - есе ня | : і о п Е нн 0 ---- нерв в о 6 . нен . І 1 ш Е й с КК Дн, о КО ВВ ї ОК В, КЗ Концентрація маМ Вихід в апікальному відділенні в кінці періоду обробки (120 хв)

Фіг. 588 1,5 мкм ЗмкМ мМ з і таб її «жов тТолокє Сполука (І) Об пло Сполука) ГТД ДИ ТТ и ці | ша киш ВИШ ШЕ Я ЕІ СН ЗТ 1 39196 | 166305

Фіг. 580

Аналітичне обладнання зшувеуоиг Віпат Ритр ВЕРХ СТ, Раї Й що Аутосемплер Мас-спектрометр Іегто Еіппірапе Детектор РЕСА ХР РіІп5 Система даних Ехсанбиг Бої йхаге МС інтерфейс ІЕРМ Вид скану ЕМП Полярність 501,2 м/з (вихідний іон 484,1 --. Контрольований 10н Сполука (І) озитивна з М/З (вихІДНИЙ юн я Контрольований іон Сполука (11)291,9 - 349,9 м/з) 202,1 м/з (вихідний 1он 349,5 м/з) Хроматографічні і мас-спектрометричні умови Аналітична колонка Хісїта 5 МКМ Сі8(2), 2,0 х 3,0 мм, Маїег22 С Температури колонки 5-флуороротова кислота (5-ФОК (5-ЕОА)) У ' Рухома фаза А водісСнНЯСМ Рухома фаза В 400 мкл/хв Швидкість потоку Об'єм інжекції 10 мкл й Рухома фаза Рухома фаза Градієнт Час (хв) о А о В і о в кН ВЕ ї 5 38 5 ої

Фіг. 59 жах цк ЕС: сккккнккккАКх жу З ХМ дж КАМ: ге Е- З Ж Ф Е : ік Е Е! хе З БЕН . - Е Е ! хх Х Х х Ф ЗК. 3 3 Е КОЖ: Я їх З : : ТЕ мех ч ч сю охоюКк. з вав лис я

Фіг. бОД ресього шк Мертві щенята

. ї КоУ 1: ! ЕЕ є ї «хм че Я З вн Х х Га ЕЗ Х ех г Я о Кк жк ж: М: их х Х Х х З ЕЯ х Х ЕЗ ос х х х х Ж Х х г х жі Й х х х х їх З х їх ЕЗ х х ї ; ші ж о її її --т х х З ЕЗ х КУ Х їх й Х х х х до гу х х ї А ши щі МО х х х ІЗ ух Я шк ши ші. -т- х Х Х ї ІЗ Є ї х х ЕЗ х ЕЗ х х х ї Х ЕЗ х ї ї х Х х х х їх х х З х. х Х х ЕЗ Я Х КУ х їх ї ШИ Ше ши Ж ї ї ЩЕ у х х х їх З Е КУ Ж їх я К ій г Х х хх З з х Х х ХХ Е Га їх х х х з Е х х х х Е Гак ж: Е : х х х. ЕЗ Е су х х хх З ; Х х х їх : ФІ х х х ЕЕ. З с х їх З Ше З БУ ІЗ х їх 5 Е я х Х ї КЕ КУ ІЗ З їх ЕЕ В я ЕЗ Х Х х з Е х х х ще Е ї х х х К ї х х х З ї х х ХХ з Е х х х їх з х х х ЕЕ: ї Х х х ї Е їх ЕЗ х х Е Х х х х З Е їх Х кю х ХХ: Е х Х сек х хз ї Х -У же х ЕЕ: з х КУ Я х ще Е Х х х х "Я х Х х є х ХХ З ЖЕ їх КУ х їх : Е Жх х Х У х хо. К хх поем а я жвава кн лпсе т"

Фіг. 60В т Б я - УЗ ЩО Ф - КУ о | повнвкх - ЗО о-вії пи: сх 54 у зи ; ними ИН | Е о ! ЕФ Ек | : в в З : щ сої ! о а - Й щкк ! В ко лпПс

Фіг. 61А ! о поважав са я ня и нан що ША о ше шин ан В НИ сж вого

7. попіл и А І Х 7 В «оф осанки оренн кр інункоуненнжнснне рококо нн на ше п я о С о о а а В С ОО М ши ше Час після ін'єкції КО4ВО або ЛПС (тодини) Ще

Фіг. 618 во. а о з: ШИ не б. | ' ' | : 805 | - Вид ни -- Ки4ав 1 8 254 ше шини се ЛИС ше 17.39 31 23 935 97 729 ЗР 33 35 37 39. Час після 1н'єкції КО486 або ЛІС (години)

Фіг. 61С по по Ж 100 жнив Ге я з іш . пе х Щі ! ПО МІМВБ лис ШИК Розчинникійх Я КОМ ОВ, пет РО, ДАтосибан ЗО мг/кг (пе КЦАВО, пев СО Ніфедипін 5 мг/кг (де 0 БО486, дих? КО)

Фіг. 62А

Є-З Всього Мертві щенята ши Мертві щ 18 - 154. й ! ! і: 9 | р | ще що т Ї ! І. 6 й ШІ з; | | ШІ щ З й Ще Й ке щи о са щи сх КЗ Кей Є СЯ код . Е «У й 8 й «в Ще . шк Ка оС ше о Виавв пис

Фіг. 628

Е п Б Б 3 ту ух с жк 5 Й Її аа хе Е ще 15 Е ши . зу» п х БОМ соднках ІЗ КО МЛ ЖЕ ї ЕОМ ОО схрх її КОХ М па х Я БОШ з МОЯ ЖК 3 ІЗ КОСМОС ША Я 4 З ї з ЕОМ Бу 5 В з5-і ше о чі но Ї БОКОМ ОО ї В із ї КО ЗШ З Я їх ОН ї БО МИ З ВХ зхжх ї ОХ Ж КОХ ОООО Я ї їх ЗО ІЗ БО долина КОХ х їх МОУ

В І. КО Ди ОО ї ї ХК ї КОХ М ОХ се ї ї ОВ Ї БО Бош МОЯ ІЗ Х бо МОХ ї КО КВЯ - ВО Х х 5 ОХ є І п їв їз й х БО ХО Я ї ШО о їх КОфлаенх, ОХ їх ШИНКИ З ОХ й ї КОФЕ Я ГУ ДОЮ ХХ в В КО БО МОВ х МАЕ Ве ГЕ Е ВО МО КО ї МК в 5 ОВО З У : ОО ЗЕ З хі КО флонионним ОК КО ОДЕХ З ОХ -Е Х КО ЗЕ Я : со ЩНМЇ ЗОМ с ї КО ЗОЗ ХК Е У Е ХО Е ЕОМ ВО Е ШЕ В Ж БОМ В о ВЕ ЗЕ КОХ ще ЕОМ ОХ і ОКО : Ох ЗЕ ОВ Е МОЯ Е ІШИШИННК З ОХ р 5 і КОГО ОО Е ОК ЗОВ х Е ПИШНИЙ МК Е о ОфШШИХНЕ ОК Ж БО ТЕХ Я ОВЕН ОК ї БОСОВІЛИЦИОХ о ж ШИК З ОХ х КО А МОЯ Е ЩЕ З ОК їх КОСОВА ЗЕ Я Е КО ДЕЕЕХ М їх КО ОЖИНИ з ОХ КО ВИНИК З ХХ ї КОЛ Я Е ДОК З М КЕ БО ВОИНХ М КЕ КОМ Е М с З ВИМИ ПК з ко ЕИЖИОуУ ї ж : ОА У МОЯ ЗМО ї БОМ . МОХ ! МА ОО х : ЖЕН З Я ДИН ИИИХ З ХХ З БО . Я М СО ж НН ОТ ШО щк З ЗХ же ОККО хх - лях сти й ня ххх я я Ах се я ях ні ях ; з с : хх п ним ж ши м ;

3 . сд у кА т їх «о У я Ка І А У Др ху х- х х А х ок ще ок жк я х о км « Кк вх се 5 Я «ех У Су че зх ж че ж ке щі « я я - ще (о о Фе? 4 «З ще с І сяе 5 с пт Бен Всього ше поплолети полова Мертві щенята их ин сеї пишне шия Пат т шнек и ки не Е ЩЕ НИННЕ ЩЕ НЕ к ще Е НИ ШЕ Ка мн ще ном Мк ВН МИ НН : Е.О Е- у ЕЗШУ ЕНН ЩЕ Ми МИНА МИ ИНА ЕЕ НЕ Шк ЕНН що ї. шин шк я Еш и нн в інши шишки Е шк и Ще Ер УМ и НИ и ЗНАННЯ: ж шини ще НН Ж АН во я ше й шик ши НИ І ен ШК ШЕ - З. й 3, й а ши ШИ Я Б ШІ ЕЕ : г р. НН НЕ ЗННН х : 3. 5 КНУ 3 Ж. 5) ' ОР Еш жен й и ЩЕ НН ШЕ Є ж ши не ша не о МЕ Ми НЕ МЕ ЗИ о КЕ ЩЕ 5 ХЕ ОС ХО у 45 М МЕ МНЕ ЕН 35 5 ЩЕ 5 ЗЕ. її НЕ АКНЕ І шини нини шеш: ши ші БЕ ях ЕЗУ - мн ЗИ НИ . ЕЗ є 5 ЗК Е 1. 5 : Ми ЕН: 5. ! 3. 05 5 ЩЕ. ЖК ЗБЕ: ех 1. 3.5. їх ЩЕ МОН ЗНЕУ о Ж НЕ ї й СЩЕЖ Ко: й НН ЗЕ ЗИ НИ 8. ШЕ НН МЕНА ЕЕ з ї х ЖЕ ЕУ - ЗЕ. нн он нн а ши ше нин нн а о а а Й пт аЕ М НИ КУ 17 хе ша м с ше НС а Й й і ще я Сполука Ш (мг/кг) У 50 Сполука Ш (мг/кг)

Фіг. 63В

ТОНЕ мер - екон й г. пн х. 1. с. й й о п З - 5. «Х. й дехжхрмюкх Кк . . ; НУ - їх мамоноя опорах Н У їх з ММ я ие їх ї ОХ ку и Й Й х їх ОХ ХО -

Ко. й 6. х ЖК МУ й Ве скккжжнкк й І НЕ У За нс у - х . їх МКК Ах . ех ж х . ї МОХ Е У і; і. ї «їх - ОКХ х г І : ше пиши НН НИЗ ШЕ : 5 я . і ІЗ . ЕН о КО НН: ї ШЕ ще ОО ШЕ ще СИС І я і ї ЩІ М ЗК І ох Ж пи ОСОБ: ВМ Й : ше ще ї І ї КК КЗ І НИК о ЕЕ Я ЕЗ . . ЕК У Й й х ща» : 5. ї о и КИ . ще ; нн о ШЕ КИ ж щ- ї Й їх ШИ ОО Й З о. ї ї ЗИ В ОСИ ен. о : 3 з ОКО «Ж я і ник х. ОККО Ех КЗ вд ї -х й ШЕ . п ше : З ! : ши ше Щ КЕ ни Н З їх х МЕ Ще з Ко Я х о х ОКХ МО НЕ - і ї : ї ШОН Е МИС Ши шо ка ї . ЕЗ БЕК са Є жо пн и. ЮК. . з й й Я х . ї о . ЗИ с іх - 5 У " т ЧО ж: м и ї У Е У ня Я . ЕМО й Е а у : і й ї х. У нИш Як Х . ї ї МЕ КОКО й . Й ї . 3 - ОО я. Я н -х ї - . їх ХХ ЗХ п . ни НН 00 І С С . Ж ЕН НК КО . : . ї ШЕ В З : щ жк Кс Х ЩЕ КХ ОО В й Тшь шо 3 ШУ ОК ОК ше А Я - й 3 І ПО й й ; же КОЖ Е УНН ОККО Е ке

7. -Х Ко . З а пен их СЕ КИ ЗИ В й Й ня Кк з . Шо ен хкжх -ЗМ Роз вежу чи же ВО . нниківей 5 ССЗ НІф ск х Що ме ж КОВО т5 зх 7 Ст ши полука г ще . - У МГ, КГ й 5 щЕк й : із . Е ех : є і омбінація (пед) А В

Фіг. 64Д

Кун коня ГСЬОГО за Зк Мертві щенята ще хх ее я їх схе Ех і КУ і ях но шк З МОЖ ІЗ з же х зві |. що а ї Я дея ; і ї в ; . : Ж ї що жк ЕЗНЕІ її ЗУ ек ЕВ ШЕ ШЕ ЕЕ ї ї т жк З х ї З 8 З вх в ЕН. і ШИ ШІ 53 КЕ ЕМ: З і х .Щ- З ЕЗ ї : х Е х Х на ща ої їі її КО нг Б ск ї х ї Х х х ша ї г їх : 3 ї х -А ГНЕ ЕТ ї : їх у х х У КУ У х х ка ЕЗДЕУ ЕЕ : хх У х х їх Я х х ї В я КЕ ОВ ЕД: У її хх Я ї х У ї х г Бе їі ВО ЕЕ: - ЕЕ ШЕ. ЕМ: Я і ІВ) ІЩЕ їі ї ЗЕ:

В Я. і її і я Я х х Я КУ Я х о зе ЗЕ: ЕЕ: ЗК У Ме: ж МЕ: З ї іа : ЕЗ ЕЗ - ї х х я шЕ: ЕЕ ї ЕЕ: ЕМ: їі є ЕЕ

5. їх: Я Х З їЕ но Ж ї З х Я їх хе зда посох осот у В охстюстосі ся ор ооххххххоко оо ххх ка м А ями с «8 59 У чу се я С ся? У С

Фіг. 6485 т щ вка 0 дкнана 0 ОВК. В нин ня Оошн О ВООя ОО хв Е Е ши | ш- лий о ши ! Й СС в шк с ий р ни | ро ОБУ ; сш шини Є що. ! | шишншнини я а нин Е 3 . ОК СЯ й кН шини и шия ше бо А жен нне07/ КНИИИ ЩЕ з МШИРОЗЧИННИКІі пе В) пише ини СО НіІфедипін 5 мі/кгіле Сполука ЦІ 100 мі/кг (7) ТЯ Комбінація (пах

Фіг. 65А щ 04 ше що бай ний пн нний пий нний ї Й н й ї Й Н н І В оку Ї г ИН и ! о Фо ам . не 7 Ї; пи. но в о і ! плини ни оте йо Розчинник рр ще ни ж Па --. Ніфедипін (5 мі/кг) Се к-к ї ож БОЯ не ях ії. а ще Ш НВ | и І я «е- Сполука Ш (100 мг/кг) що А, . В Зк вв Ї ше ой Ніфедипін ї- Сполука ЦІ Имя в. Ку Є я ; Й Ше и, й ше Час після Ін'єкції КО48бабо ЛІС (тодини) о. я

Фіг. 658

- р. Ще що о щй Ач нн НН р в; Р. нн .- ' : фен : шо В як Ж дже Не Наш з: ВН и ще : й озчинник с «НН шк і | | | ї ' Ге Гоа 00 жфую Ніфедипін Сполука Я 0 шин ще пн о і ! ви т ши: иа о т о у В я и В С ТЕ М С В ти Час післяін'єкції ЕІЯ8бабо ЛПС(гтодини) 0000003

Фіг. 650 о Я й шк НМ Ми о о ! ШЕ Бо ! щ а 4 : | шк не що | . що ! З ж, : пи й Фе Сполука Ш.(100 мг/кг) Ж. шк НИ ШИ шк їі щ-к ШИ . . ЖЖ

В. й шия о щ ше шу. Ніфедипін - Сполука Ш 7 кое жк ВИК и ВИ В В с У ВИ ХО В А ПВС ! | Час після 1н'ЄКЦії КО486 або ЛИС (години) --

Фіг. 650 ї Ї . й Й Ко й НЕ ЗНА ШИНИ ок | щ- що ' | р, . . ! Сн ши | . 200яевео Ніфедипн с: їз ЩЕ . | Ж ж й о. п фвененюювюююьн о. : еко Ніфедипін - Сполука ШО. ши ж Уч у ж жк Ко і Сх о жк с ум Е се о . . з ч. я . м т Час після ін'єкції КО4Вбабо ЛІПС(тодини) 000:

Фіг. 65Е пак а снк НІ 00 нзІ--- НЗ ОЗ сжнющянкко зенернн ше що 7 вро . Е п весен ОЗ й не а В Ов - В и КУ ОКО - КК, ї ші ШЕ 5 . ш- возі сш п. нн У Е ДОН н МЕ 0 я Ок ЗО 5 - щ ни ши М о а їх : Ми ОХ ОКО б. : б ШЕ 000 С 5 Н Е КЕШ КК ЗИ ся й : - с що. шен : ОБ. МО, ше т КЕН ОВ нн се : ОКО ОЙ в ! : ! Зо ВЕ о БЕ. ж що 0 Ши (В о ШИ . й : ВИК КН ОК З -

шо. НЕ 0 В о Є о . Ф Е МИМО ОО. а. ще . З ОО ЖЕН ОК КО УК и з вк : КО Й в КО км ЩЕ «І ВК ОХ а . Е й ВИКО . Я. є ОО Кс и : б ВЕ І Ж оо ; : ши ї Шо 5555 В нн. о и Е : с - ВО: ОО ! Щ ши ВН о З Ши нак ОО ОО ОН Ко І Е ПЕ ОКХ Б о. пк МВА МОЮ Баха | І Що й ВШМВРОозчинниКіеВ С. ШК: Сак ЧЕ і | І І КО АтосибаніваіїюЮ; 3 ШК 4 Ту ту Сполука Ш 100 мг/кг (пе) м оо я . . рок ж БК Комбінація?)

Фіг. 66А вт Всього 18 зи Мертві щенята ОТ Ї щ ЩІ т т в яз. | | | зкіння з щ Є Щ 584 ЩЕ в. їі щ щ о ще ке я 5 х Я ай що и Я г «М Ко М хо я ря се «о сх ой

Фіг. б6В за Щі " во «ВЗ щ -Ш | СИП с вов На. Ге Ши ний од с пеня !

Ок. я о Ге о не В ї КЕ В щ-- що ЕНН ОК о ВИ й и В. -- ще шо- ШЕ ши ДФ Д (Щ о Бо. и о : 5 щ - шт 7 г ще ш щ- й б б ШЕ Й . ! о ше в одне. 3 ЗШ 1 Кен Я ОХ КК тов я (я Ф ф Щ м шРОозчинникіпеЯ) Що ФЗАтосибанійе ПУ : ВЕСполука Ш 100 мг/кг (пет) «КУМ Комбінація тет

Фіг. 67А що ОУ ши нш пика ти су ' шо і пи у, що го ! ОО і | о н | шк ши Ге) : ши хх СИ . : . : г р й ше: М ШУ ш тя ме в ши . я Ї . т, що я | . нн йе | ни ле ан не слой Розчиннико 3300 пишна ин ВИН полити я я о . МУ х Я м ко ше ншч й А і І | бо» Атоеибан (300 мг/кг) . т-ва ди мно ЗЕ НУ, ШЕ ше с». Сполука Ш (100 мг/кг) «Бей "ні Фе дн Атосибан-я Сполука Ш що гир ач аа а и ие не т -. Час після ін'єкції КО486б або ЛІПС(години) 0000.

Фіг. 678

- . В Не . ! ' . ях | ! ! - ї в ше о | . -- во ! х ! Розчинник я 254. ГО «фу Атосибан - Сполука Ш . З о. ше о пня се . 178 081 935 25 27 995 м 33 55 57 39 00 Час після ін'єкції 486 або ЛПС (години)

Фіг. 670 ноя. ши що ві 9 ще си ше че ше й ши З 804 г ше ев. ! Й Й на Й Й ко З : Й . і й й . в я . Ро : -- Атосибан 254 ; ше : з З ши що | | Й | те Атосибан т Сполука ШІ в пін рення Мун ! СОЯ 31 23 955 27 28 31 33 35 5 з но Час після ін єкції КО486 або ЛІС (години)

Фіг. 67Е нз вину не не щ що --- о тестували тестували іса. ово НН ення и п ни НН Б с є жд НЗ Х отв І1Вв'Є т ни х ни ен 2 в. ша шН шими шОКИЙ МИ «А - «че Ка ЯЗ а ще К ж Є ух Ка я ко я я, З ав ЗКУ о А ИНА МИ Я о ще коле оо «У «У АТ У зи «В

Фіг. 68А щ- Всього Же Я 184 Мертві щенята

КЕ. ві дек о т і т | ! во ТЯ і і : т і те о ї КІ Шк Н і ЕЕ В я і ШЕ в | нки і г нн | г ше шини З ші ши ще що В) | | ЕЕ і : ШЕ ШЕ а ; 5 х х о « «В я кя «В «В «У о, ви кхжи КУ в ну ки У З АНАНАС НА НИК З с я ще о Ки ще У Ж о о с о о о Я . р Кз я я СИ а Я У ва «З

Фіг. 638 ні нянь ння пеня не в. винен Пежо тестували МІУВОЛИ

В. З двері кни ше и рр п шо с: ря: ше шен ше БК нет : г ща х х . вУшши ие ще Ах Ж КЗ кл на Я Се: Я з че ОВ А а ме я; ке АН я з я «У ну - х «У с «У КО « (зи хо ки МК Ки з хе вх ; е 8 і: Ше

Фіг. б9А

0 «й Розчинник ше ши. 27257 е Ніфедипін (5 мі/кг) м ще ше 106 70» Сполука Ш (10 мг/кг) Ф-о-он оо в-ва / Ї; : дуєтт: : . й . ЩА у ОТ Ніфедипін - Сполука ш! ну о Дт ше ще тк . г --чно Й й лк я ; «ї | СлИшН : їй» шо шин х. шу ії ака ИШЙ о Ї це х г. н | Й що Й Ж й 7 Й Ї І | г Ї й Н я ді ро фо ї бо пи у : дам зр з дефіс их кккдікнк нянні ко имя НИ С М В С з В Є і Є Є п СМ ше ще Час після ін'єкції ЛПС (години)

Фіг. 6938 77 яке Розчинник ни НН сяє, Ніфедипін (5 мг/кг) тт ше ше Е 100,6». Сполука ШІ (30 мг/кг) ши рлжеваре ! бо Се Ніфедипін є Сполукаці ян. - их Е | . - - . ТЯ тн . І шк: нини п вич НН нини ЗВ М т КА. в «в н й Ще БО ни Кс я І : й Шана канананкя : : жировою то «В НН КУ щі и но нини вин ой М. . г вин ни ши З ОС ВН Б виш ни: а з ВО А НК о В А ТЕ ШИ ше Час після 1н''ЄКції ЛПС (години) У

Фіг. 69С о сей Розчинник и, о по» Ніфедипін (5 мІ/кг) в М вини Е 100 Я Сполука ШІ (30 мг/кг) ши дккакаже і КЕ Й Н ЕЛИКИ о Аж: : Ї і па кто НИ що ВО Ніфедипін - Сполука ШІ - а дао ЕЙ ' . а я А не г г ши н и й НИ ДЯ Й - щи ши шк ни ОЙ НЯ г ка м й Я ої й - о х . - А. ра х Й й що ! ру чи чия и ЛЕ Я. Ме Овен : й соді Що й ше не ! Час після ін'єкції ЛІС (години) ще

Фіг. ЄЮ о-нея Розчинник | З пн нь що осей Ніфедипін Я Сполука ШУ чн а

ОБ . | | 1007 фучнннянннннняннннннннкнннн но

В в. ше шк ї | | он | | що ва ! ин, Й Й І хек - Ще т І Й й ШИ Що що ! ше й ! ших НН ни) оф пи Час після ін'єкції ЛИС (години) я и

Фіг. 69Е о що тю гени ши | пн иа в. ! с ! пе о о нн . п М ше М а: ПИШНЕ ше ние фея Сполука Ш (10 мг/кг) |» шини ШИ : шк нн ши . Ж п Ши нини чи щи 2007 еЯНіфедипін ї- Сполука Ш, нн а Ем В о п м п М п о п Є сп

Ще . Час після ін'єкції ЛПС (години) о. ви

Фіг. б69Е щ і ефе Ніфедипін - Сполука ШІ й ще 1. шо а Б. о пи ПН зних нин зак Вин ща - ШИН и сх що пиши Ох . ще Хор | | | | Не І : м Ех ше: Шк Ми ВЗ ВИН В ПИ З М З Я ИН ВИ и нн Час після ін'єкції ЛПС (години) пен

Фіг. 690

ОНКВУ о зяаео Розчинник . нн ще и шк рн | ги. НН ся: Ніфедипін Сполука Ш я. Е Яр шоу нище нн пан в ши ще нн нн пня а . Н жк Н й ни | Й Й - Й Й ин Ех я В В я а: а В Кк з З МН нин Час після ін'єкції ЛПС (години) ше

Фіг. бОН 1 ее Сполука Ш (30 мг/кг) В що Ес ефе Ніфедипін я Сполука Ш м. й ни ШИ ше - | ше Її ше но | ро о шин ше Не т щи -: нини пи шо виш шин пон я НЕ ОО Ви є а У В В В о о С С КВ ше нин Час після ін'єкції ЛІС (тодини) рин

Фіг. 691

105 яю Ніфедипін нини | Щі. що ! ін Ї | ! З : Я 4 З Кене ШЕ що соя Ніфедипін є Сполука Ше с ше щк 7 : о ро . ши : : : . . ЩІ НИ - КТ р. 0. а Н . ие м : м с. | Й І й І - дае юю нях І «З М ке по и МИ Мк Й ї и" ОХ ши ни НЕ: . Пи: не ! нн а З я а В В З В В» ВХ В ВИ В виш Час після тн'єкцї ЛИС (тодини) и

Фіг. 69.) СЕ й Й Ї ко фрочеє РозчИинник 7 п ж й унз не о | се Ніфедипін - Сполука ШІ «і ех | шин Фе ще и, ше й ! ! а Я щ- | Ї Ей м ше Ех Я5 І ва ни - й НИ Ши ва . : й о ХХ Є ше ще 3 Й . й щ и. ' шин г: и я п с и Вих ВИС Є ВС КП КН В ни щ Час після ін'єкції ЛІТО (тодини) м

Фіг. ОК

1005 -еее Сполука Ши бо мік) і шк еф ПНіфедишн нн Сполука Ше 2 фрнонодюннно ще в. ши ! ту ит "ше Мине д. ще о ши . ши Й г и Е Що денні внакаввв вн и й Й и Н : Й шк Щ Й н С МИНА НИ МАН ше Час після Ін'єкції ЛПС (години) п

Фіг. 691. шк і в | ЕВ Й ! ще . . Що шо : І "ф'ікоомююююююох . їх оорояеже Ніфедипін ї- Сполука ШІ . шк й 1 н в тк Н : НИ ЗИ ШЕ ве | шк . ще - ї ше : ' . й . пи : о р: ' т. но со х Й й . . - шк . З ї Що й ши Ки се сухостою | | І

З . ! . иа п о ше - ї і ке й нн нн пн НК В М В М а ВК Є С КС ше щ Час після ін'єкції ЛПС (години) у

Фіг. 6ОМ пн «ми НнЗ ве нини й Из о що -яя- Еш: А ншиеРОозчинниКкійх?) С Атосибанійхй) щі Сполука Ш 100 мг/кг (п59) Комбінація (п:х7)

Фіг. 70А о Є Всього т дит зв. шк Мертві щенятад | Щ ки й шш М о пи Е кни ше ш р 8-1 9 ш во | ще о р р ! ся » « х й М їи с У х я Кеш ке КУ , ія

Фіг. 708 в | й й ні ' 7 ОоЯая Я їй оосжвюр кеенннннн А сини шщ- шо ш що. ! ! Б ШЕ ши Ом ши - 20 | ш-бй щ щ Кв З ! ВК я КО ве о. ШЕ ПЕ ин. НН шо 6 БВ А т й ! й ОМ. а п .

о . . Се о МИ Розчинникіпе?) м Атосибанійт?) В ЩЕ Сполука Ш 100 мг/кг (пхй) ' Комбінація (пе 7)

Фіг. 71А т цю се Й . | --й КО ЩО Е «ак Розчинник ше | УДО, ій Б ее Атосибан (300 мг/кг) | ' комод н | ! ри їк А.

в. тв. 79» Сполука Ш (100 мг/кг) і о г.

в. кн ) | : й Ст: Атосибан ї- Сполука Ш // пи нн о шо | Що ей есьну А в. ! я у ШУ за же Й ши с ще ше пи МИ еру кВ В вв в ВВ ще Її я 16 18 290. 28 34 565. 25 30 35 34 35 з «0 в | Час після ін'єкції ЛІС (години) Ще г. .

Фіг. 718 у екрозчинник її. ! ; ! Е- д Ро еНіфедипін Сполука ШО 5 ж вин нн Ши МН пи я ШИ | | в З пит ци се | и ши д риму ! ни пи я що ще нин а п ОН М М ВИ ДИ На С НК В ЗИСК М ВИНИ мон нн Час після ін'єкції ЛПС (години) шо

Фіг. 716 004 6 сполукашобомоикої 00 В Щ еф Піфедипін що Сполука Ш й о І й но Й око й в шо т нин и п о й й х - х З ! ша пан ше ше т со ВИНИ у ! ще . Й Е Й т | ПОД нене І Й Й Її Й Й а й що й пи на ин а нн п що ше Ї Час після 1н'ЄКЦІЇ ЛИС (години) пан

Фіг. 710

НЕ; о незАтосибан ї | о ше «веНіфедипін В Сполука ті на в фруежкокноой фр о Ко Й " -е : нн З ВЕ ни ЩИТ І | І . . й ня г. д : нин о. Ї р тп м М Е Ще ен а о и КК КК и М м м

Е З. ї З : - . ше й пишних нн мн нн Мен нн, Мн зн нн пеня нн пон зи нин ни и ІК а с М п З В п В КО В ! миши Час після ін'єкції ЛПС (години) | ши

Фіг. 71Е Співвідношення скорочень зі ва - ЯБІч в В ! че т е ДМСО В 5 йо - . зе Сполука П 6 нм а, в | : тт яке Сполука П 60 нм ві 4 щ я і і? ква Є ш ню че ще «ве Сполука НП 600 НМ щ т : Ша нн НИ ЩА «ве Сполука ЦП 6000 нм з-0000 у Ех ххх МИ й 7 товщ ; че о, а - Гай і є а Ж НИ с т и МН « а й х хо К ня а « ях ее є Час

Фіг. 72А

І З в ТО дмсо Ще 7 Сполукац б М Бо зав ям Сполука П 60 ЯМ я В й -е Сполука ЦП 600 НМ БІ Й р ши, «ак Сполука П 6000 НМ Ост : ше жи ! зи ше а ШИ Ше МДЕ ов, чи ИН; 2 х І їй ооо сзи Я зи с г їй « Фе Фе Час

Фіг. 7285 З Пік т в ; Ж й я- ДМСО жк, а дм БЕ ев й - СполукаЦ о нм в е -к Сполука П 60 НМ 5 5 | Й - пе «ж Сполука П 600 нм до ше пи ша Е «аю Сполука П 6000 нм з : Й . ; " Урнння - Ше ї вх мое | І з зако . Кк У « М ЗД Ин СЯ я «о ее Ко «а о й о я Час

Фіг. 720 щ Тривалість г з : ще ча шО Щ | "7 дДМСО я Е КЕ т з 77 СполукаПЦ 6 нм шо | й Ф ї т зе Сполука П 60 НМ ЗО дв ЕЕ ЗІ «же Сполука Ц 6000 нм У- Ч Е Ко ч й М Кс ра щ о Е Кох Й же й І чек й Ж т В, : ; я тн 2 5 | , . іі с и и У ФУ , щ « «Р КИ Я а я Час

Фіг. 720 та д - ні Загальна виконана росота е ЗЕ ЩО --- ДМСО дя о ян Сполукаце М ще і «ке Сполука П 60 ЯМ ж Б о Ше. -к Сполука П 600 нм сш ї й р. за- Сполука П 6000 ЯМ Кто З ни ШЕ ї- се Ва - С Ко ой БОВОюе ее шен ще ТЯ НИ закін в пи Е; А МН Мем сі ФУ У є с «Є ман шу Час

Фіг. 72Е щ Співвідношення скорочень ї : оо а і

БВ. то дМсо В 4004 т І. к Сполука ЦП б нм

В. Е бок СполукаП 60 НМ 5 5 зов дент «ак Сполука П 600 нм Як -- у Ж ий ше зе б о -» Сполука П 6000 ЯМ я - Ше й й е Б жи пох в й сн І 10 мс: нев шк ! ій Ки Ки хх ре 5. сх я-и о Я г с Час

Фіг. 73А но вс х зво Е че ДдМСО В в ще Н ко Сполука П 6 М я Е 2ав- ї не - -ю Сполука П 60 НМ А щи ше: -а- Сполука П 600 НМ : Е | а ше а! зе. Сполука П 6000 ЯМ о о тує кН НИ с. Й Кох ННЯ дн Вон зано паж їй На й Бк о Ж (9) я п - ЕН хх че ооо о У з ке 5 ом ГУ КУ я ФУ У Час

Фіг. 738 щ Шк - : -о -ік я т - ЯМСО оо о т т "7 Сполука ЦП 6 нм В о о сонній зм Сполука П 60 нм 5150 тт -к Сполука П 600 ЯМ дО шт ве ннсдденннн 000 Сполука П 6000 ЯМ я в 06 ж Енн я кВ в Е їй В Е нич ншшн ння вжи чини и мя ; : в Ку о Ф Ф су Час

Фіг. 730 Тривалість ОБ сю я ВО , зе , ї 7 ДМсо 5 Ше ЧІ й 7 СполукаПЦе НМ З сш ШЕ з нн, н "Б Сполука П 60 НМ 5 я | шин шш ш ев Сполука ІП 600 нм В От ве 0я Сполука П 6000 НМ Обо-- І БХЗЯ ак ке во ВЕ ще м сі й ке: Я є г а КЗ в сх Час

Фіг. 730 щ - Загальна виконана робота но - 9 є оо з в Е т " дДМСО е Е во ! Н о Сполука П 6 НМ що М е хв Сполука ЦП 60 мМ кі -а- Сполука П 600 ЯМ в в «0 я шо - сан Сполука П 6000 НМ З з Р ванн у В я ї 2 З ке М я с -ї я я ве о гом се с о Час

Фіг. 73Е Співвідношення скорочень я с гео дМСсОо д : Я Щі са АТО Ц б НМ ЗЩе т 00 деАтопбоНМ

З. я 00 , й сво Ато П 600 НЯМ в Е ов. са Ше кс М на во о в чо вва ооо З в шани иа на а и А А а нн В ! ! ) (5; ки п НИ КУ и: г -е СЯ Час

Фіг. 74А но де Е 53 ще В й тек ДМСО о ов | -ае« Ато Пе НМ що В «а Ато ПбО ЯМ шо я БО - К: ее -аео то П 600 М Б 100 ЗШ Щ т 7 їй 9 - «А о о. З - КУ В ; ; я бе щу «ї СЯ «а Час

Фіг. 7485 Шк В вощ те» ДМСО я. с «в Ато П б НМ во т т дю Ато По М х 5 | чн «ве то П 600 М в ! ши не щи й ід Ще ЗО : Ву се ак , ве с п : Е Е Ше Ши З Ши чі но ка : «де да Ф д г о хо се т са ей К-Я Ди: МИ и Час

Фіг. 740

Тривалість - ВМ до й т || т дМсо ЗЕ як : ше: че Ато П б НМ ще сонне ри оч зав то П 600 ЯМ що ю ши Ше я. Б ши че в ї 5 о Ше о у УДК м (в) У с М КА ще Фо ее дк ОЙ Час Що

Фіг. 740 в Загальна виконана робота з З 400 Кв : | - ДМСО и НИ Ї «ее Ато Пе НМ ож 003 | Ї ле АюпеоВМ : з | тт лан Ато П 600 М 2 2004 ій ит щоо- І о чи й : Ії- щ З хккж. М б, щк «Ж ДОЕО 004 ен шен реч : ше м І МИ М -5 ту ху - сх о, М Ка КЗ ще ду « в ее : є о Час

Фіг. 7АЕ

Частота скорочень - АШ у. ча: ДМСО в'є точне АтоПенМ о «ве Ато П 60 НМ -що І сах В з В 200 т і: тав АТО Ц 600 НМ ух - їх у з зни є бе с В в - КЯ Й Ме нях З Коеаа - д зі . Ж о У їх с У сх Фо о ех ИН я я Гея «- Час

Фіг. 75А Пік - Ж тв -- ДМсо Я В о й пе Ато ПенмМ ее що ї ее Ато Ц 60 нм во ЩО щ щ ВВ пон о «ШИ «а Ато ІП 600 НМ в. і 2 с Ов : : . кН т м ШИЯ о то що яе Ши ДЯ нн Час

Фіг. 756

. дис В | ее ДМСО В «ее Ат Пе ЯМ Я й оче АюпбонМ де оп ше Ато П 600 НМ Фо Й б. З З ни й с г яки Ка а й - ху ге Час

Фіг. 758 Тривалість ш Во Ж д в --- ДМСО В «а» Ато Пе НМ о о М в. во т «ак Ато ЦП 60 НМ

5 а. т ша Ато П 600 НМ : : | | А І ї і; АК Ю КМ іі ее Вон В в о жи ще с 9 ИН Є ші Час

Фіг. 750

Загальна виконана робота т аа В х -- ДМСО ЗЕ Т ян АюценМ дово Зю б 0ояе Ато ПОМ я я - І ща Ато П 600 НМ сою "7 і а - Що дети що пе НЕ. д щ - рев ся им кн Ще 106 фен не - З р ж що-В ще а в дв Ф ки «т ще х - Ко с т ай кб не ке Ф Час

Фіг. 75Е и Ї Частота скорочень І ро - 1 -«- ДМСО я я Дт в -еАто Пе нм вв с. с Ї й з во . ня . ть Сполука П 60 нМ а. З пен Ей: ти 007 Сполука П 600 НМ во Му от в Сполука П 60 НМ Кк Ато П б НМ х д м з Ж и тк Сполука П 6000 нМ 4 Ато П 6 НМ в т і . швом с ч- а й : о 8004 ее 1 ! !

ваш. | Б | ' й их ! с с й о : ша Ще КА п о нн и м о ще 7 ! Час що що ше о

Фіг. 76А еЕ й - де ДМСО ин Ши ПТ течАюценМ й -В ни ко г ! «вх Сполука ПП 60 нм ж 5 НИ й еще й р зо ше «ак. Сполука ІІ 600 НМ 581 Шрі як снн оте Сполука 60 НМ 1 Ато Пе М Я шестеро в ОЇ оте Сполука НП 6000 нМ 4 Ато П б нм ЖК ЮВ и і ще 2 | Час ПИ му я

Фіг. 768 Тривалість и : ' в 1 лж дМсО В же Ато ПеВМ : 150 ! Кя у я-кко Сполука П 60 НМ 95 а а: Фк яко Сполука П 600 НМ 85 а ес шк Сполука бо М Лто Пе ям бстоо с. у ин тн 017. Сполука ПП 6000 нМ -- Ато ПІ 6 "М

В Я. шк шо : Ж ши Її н- ІНН НИЙ ПИТ рянити ту 8? по ани чин чини о пише оо Я. ем пси ТТ ' . ос ту я. У: У пи ши их ши шк Час п шин

Фіг. 760

Пік шо в Е Ж. й й 2 що Е о дю ДМСО В Е мих ИН і шк слав», Сполука ІП 60 НМ З 5 Шини й гЯ По-к. Сполука ЦП 600 ЯМ добро ее В -е Сполукап бо нМ к Ато Пе ЯМ З Шо пе Сполука П 6000 нМ - Ато П 6 ЯМ со о о і й СУ и

Фіг. 760 аа В в Б - Загальна виконана робота се Б во ее В т - ДМСО ЕЕ уо0яе АтоПбнМ В в А ек Сполука ІІ 60 НМ : є «ов та КЕ яш т Сполука П 600 М - Е М ї 7 Сполука ПП 60 НМ в Ато П б мМ ; в Ж оонж в жк и : тк Сполука П 6000 нМ ї Ато П 6 НМ ВВ Мо М нини в фо м 3 -М що хх Кі ве х І с с їй х «й ж чу о Час

Фіг. 76Е Частота скорочень я що щ в З В я : - ДМСО "Ше ) шж ж я Б а в я -е МТМ в | | -- МВНМ 5 З | ши ши В : ши КОН -ек МЕ ВО НМ о Б заде ж і в. до що КЕ не ни «ве ВВЕ ЯМ В НК ке нн: НН ше: : ше ен : : з'д'ЮЮВ З ще я и ря С» З і о ша : ЕК я оегтафааа кава «З ; Дам су ах са сага з І МНК и Ки ке в «У | «ех У ге А і о Час

Фіг. 77А

: | --- ДМСО т ;

В. т -е МЕ їм Б ; : ж ок - Е ра : хе ії поем ми нм Що щ ! як шк н «ве МЕ БОнНМ в : Ко - й ша в: 5 БЕ. Е чи г. Б ше шин дрон 2-8 ! і Зк Де ще й ох о | з І Е ши х І з о оухкоювхо. щк їх З: Ей сн рн ш-х ов жк си нн нн І ІН и мА: МКУ У і ке «- У о Я щх «ее и ни о Час

Фіг. 778 Шк о З | й ж - 0 ДМСО ї : х ЕЕ Коифеннння МеВиМ я о щ ни ше щи «ве МЕ ВОЙШНМ т щ Ї і; шо сей. й УМ я - ; й Ше. ше бо пах в їх що Ї з З ій І; и: зе В з й ж и м ШИХ Фу КО " г 4 в Час

Фіг. 776

Тривалість вовО3 - ДМСО а в Її Д ХЕ - ЮЕїНМ ВЕ 400 я . оч МЕВИМ 9 5 ох с - є ве М банМ ОВ | у й ше че М й мкМ о ся Х Я . ш т В що» че т В | і; і х в Гая ХЕ 5 це . у -- : х Фе Б б т Ге че є ее ку о), о 5 ке о «є Час

Фіг. 770 Загальна виконана робота Ек -ве ДМСО Ф е і ожива - 80000однннн 0» МВИМ Я 53 ра ши шо З Е щш й ши - «че М ДОДНМ "т Моя ї Х зо Я хдкдкикнимккн кВ У М В сш ши х че ВО мМ щ х ЩЕ чия а и ку У: КЗ Й ще ї Б Щі не «В ЕН З 5 в с : і. Мі ту вод в й. Її ше во Е Зк Є ї що як І ки о НИК Я су : Ж -« щі Ах і гай Час

Фіг. 77Е н Частота скорочень . щ Є ; | га ДМСО д В 400 Й -а Сполука ПП 60 НМ І ще | Ж. сш «-е-Сполука П 600 нМНІф П 6 НМ о щу 3004 , пла оочееСполука П 60 нм я НіФП б М БЕ зб р ШТ, ОВО т Сполука П 6000 М я НІФТ 6 «ВН ще р тя ояМ Бод те ш 100 ' д й . од | що о п а о в пас

Фіг. 78А в дис ще т . Мсо о | -о

В . | св. Сполука ПП 60 нм в : а. Сполука ІІ 600 нМНІф П 6 М д Б | -е- Сполука П 60 НМ я НІФІ 6 5 що 200 кв -М оо й й ; - ; не Сполука ІІ 6000 нм -- НіІф 6 обо є - м Ох К км: и: МИ се КУ ДИС я о Час :

Фіг. 78835

Тривалість | в а 5 : щ 200 . в Е -- ДМСО 2 В їв : Ї «в. Сполука П 60 НМ о ша я х і , та: Сполука П 600 нМНІф П 6 нм в | шоссе з та Сполука П 60 НМ я НІФТ 6 а п 100 он на: с «фе Ще з: сне он пом В : во щі 7 Сполука П 6000 нМ -- НІф ТП 6 сов, М х в І й . що І но 6 « Ж Я Я я Се; Лют лит . | Час .

Фіг. 780 - Шк в дМсо я 5 х Сполука П 60 ЯМ в я З т т за Сполука П 600 нМНІфФ 6 М а 5 і ш- ь. НЕ тт хах Сполука П бо НМ фе в ол я пня ин ВИ зе НМ В я й Ж й ї. «же Сполука ПОБО0О М я БфІЇ б дов ям

Іс . 9 У М У ж о де Час

Фіг. 780 : щу Загальна виконана робота 5 долю піп ко ж ДМСО в РА пт ду ек Сполука П 60 НМ в по: ше ПТ тов оте Сполука П 600 нм В шо; сееНІфпе НМ в Му сжСполукап бо нм я НІФПе ЯМ щодо | соку ото Сполука П 6000 НМ я Ніф ТІ 6 ЯМ киш : СЛИНИ во. Ной що нн мини ЗНА В НИ ПН Фе о : о о них а шк з й ще Й . с Час

Фіг. 78Е

Нуласибан Нуласибан І мам Ус с і МЕМ м 3 я смокююввюовюввавск. й миска му в'І5 30 Б 15 3 5 15 30 з'зїУзоУ у Е ОКО КК - Мая ВЖК У А жи КЕВККОе ОН о о р-рБа с ; ОО сх СОЯ КК КК ПО

Ж с. ОК с ЗО сктентетн МКК ех ОО ; : пи МОЯ ЗАТ ВМ КК о ря 0. с ПОКИ х У КХ ОХ КК У ОО я КІ Щі с сш З ов БО хх ТЕВК с с. Ши вен З Зх хх ще що о с о ах КО са ще с. Й ПНЯ ОО ОО с(((« : Коня ОО ; ОВ ХУ МИХ | І - ОКО МІК я УКХ м-актин Кк: СО М Я по М В Х ОМ ОВ КОКОККХ ОО

Фіг. 79А що с Сполука Сполука (с Сполука ПО1 ПОЗ Ді мом Сполука от ПЗ мем МКМ МЕМ МКМ ПЗ МКМ. 3 хх Ж Й з ко ах ХУ Я ОТ КН ЕжеТ о ще х момомаммнн но узі шу А вк У щу щи кю щу поши ік 5 ЗМ їх А ЩЕ «що оду ОКУНЯ МО ші 5 З ОБУ р-об5 г етно ай ПУ п У хз а коми Хя ЕКО ОО с ОО ще о ОО УХУСУМУМО У Х ОМ ОКО ОК о КК Ро З МВ. ще со У ОО ОО ОН х Ох Но -к ОХ КМ ОМ ХХ З ще ще КН ПМ В МО ОО нс се а Б З пен но нн ш. зви ОО З о ЕКО ОО ОА я МОХ КОКО МОХККН МК ОО сх МКК с о п . о ОКО КК ПОВ 5 - ОО Нуласибан оо МО М Уж КОКОН я МО М М тек с, ос. пн і - я нн о ее ХМК о ОХ З що о В . М М й ння ОН СЕК ОО ОО я І і. . . с Оу с / Нуласибан шо | У Я о ак . с ох т Мова ОХ ОО я ОО УМ й А: М СО 0 КЕ с . о 5 п МУХООУУОМх сенс ЗОВ З о. РО МОМ КОКО Хо о с ОО ОО ПМККОК КК ОО КО пн уласибан

Фіг. 798

Нуласиб бо ан і МЕМ Нуласибо й і; - ОЗ ан 1 мкм ЕФ; ЗМОВ ЗЕМНА 0 ЗМОВ ММК п и З я 2 х Кох ж ж МО сь Я ОБ ль ЯВ Бь Зв Я Б ююжшимннн НН НН НН с ПО КК КУ ОО . КЕ В М о ХК ТЗН МЕ АК х З ше ши НН НЦНЦНЦНЦНЦНОЯЯ МА п, І М М 5 ши ОО ОХ ПЕОМ КК В о ОС о Я Дактино | . ще . В ОО я В Сполука Сполука с В В; Сполука полука по по ДМ ПЗ МКМ і Нуласиб мМ мМ т ан 3 мМ ої ОЇ -ої ОТ кан 0 мінінініініннакініккік "Фепінінінііккінівікакінінікікінінь. "паніні. фініків» ОО пікніків х - ; тк сх мок од М5 ОВ Ав оовБ Зв ав оБв ов ЯВобЬ в ав шов ль Б сь Яв БВ ОК ОО ОМ І І І Я моху БЕК ОМ М М М М М М М М шо, ОО и ОО ОН Я а М В в и Кн ОО ОК нини нки ПК А М М Я НУ пасибан АК НИХ т ОС М услід С ес А С ОО М М ЕКО ОКХ ОМ М М М М М ОХ оо КОООМО В ооо ММ ї ОО КУ ОО ОН ОО М М М Ну ласибан ШК ЗК о - п КК ще ее ОО с Бо ХО ОК ОХ З ОО що ДОС о оо ОО ОК о о оо о о МК ОХ х х з З ТЕ З с УО ОО ОВКОО І уласибан х Еш ре о ові й в Я ж Я жах 2 М ще т 1 їти - х , 2 3 Я З де Фо ! щі 5, Ока й ії В ва що - ка я НЕ КН і г Бе ї ЗТ нові ї я м ОК Ян КЗ ККЗ Я же док Я Я, ї че ї щи ЗК А к КЗ Бе З ЖЕ й УКХ В З х й , 4 че Ж ЗЕ дО и де З 33 гос Ку ЯН - х і, ї ВІ АК КУ З І о Я З Як ЕЕ ря з г о У зі о х . . . мне ше У же у ВХ Я 4 КЕ ВК х оче я сві КК ох ще ДУ. З ЗБ Б: ТО в 5 1 і віх ВЕ ЕН її. г. ЕЕ й НЕ: КЕНЕ: ЗНО щ ая -- В Б І и І КЗ З КЗ ма ще ЖЕ СЕ ВН кое ва 5 | ке К про жо ефек Акрююькорояе АЮ пз о г Й 5 др щошо - З У Ж ПЕВ Кох г ля А ЛА: ха о о що вм ие щи о БУ Я Є Ь ДИНИ що У м о ча вд е щи ш5 ЗІЗ зв вом Аж Веваоевавовю вві: дев Ясен ЗеВ528 ЕВЛЕЕ с я шевевеВх Ж В ши р, ме я фе ен я ен рія Зцаимиш живи же М м о о м Хо. І с ри я ла ях ЖК м, КЗ що Ав о тБББОЗОВ5в 555 ВБЕВЕБВК В з в: 55 ЕЕ , и і зд кі пк Гоа о 4 с А КУ ; да Я, Е БУНІО ТМ яшЕя моти ож я тою у Ол ге тА нноння рт Я55 пла све недели Е ГЕ шию уЕЕ ниви до ЩО Мора тт роти НЕ А ХЕ Бий дощ Ваши ПЕСНЯ НАВ КЕЗЕВ Би цен шому ни шен ЕВОЕЕТЕВЕВНОВНАЕ ЕЕ ЗЕЕщОо що ВЕ ВЕНУ ле ЕВ ЕОВОБОЯ х ів БЕ ШЕ Шк К ж шо Ми тин щоки Нелі Я ЕН в ЕВ ттІВОодНОвДІ ни м. ік пах Мпа, о боб: : дк ВЕ Оу Ви и зни Ії ІТТ щих векЕшплввиВко не 11855555 ш- сш порося «ау Ще Е мож б Б вт, ном шЕшв ах М ОО МА щитові ти ой - о от м я я и їх. Я ооо осї 2 -7 я 5 5 мя ке км я г З Ек з : шщ ОО шЕШ т т ВЕ : і - - х щ ще я ш ОО щи ко і ЕЕ ш ж ее, еко З цк. ПУ БОЖИХ т щ пеуМаиии пюре ДАО ре Боеіко нема пам ня и А сли жидщду

Фіг. 79Е зд Ен 8 Е М кг ІЙ БВ ще: і . ш | ко , 1, ЗА зу З вк ЗК КК с Во фах ї Е с ХХ БОБ ду ЕЕ: що о КІ З КЕ: ІВ З ї хЯ м З ї ех: ЕЕ ПЕ - І Е ОККО ад З КЗ З З В Я Х чи айх зх ХХ ПРЕ Що 3 о КЗ і ВЕ ІК ТКЗ КЗЗ Ха Ж ть В ЗКУ Би мо В в ВК З ПІВСКУВЕ СУКА ВИЙ ще ВВ ВК жк ї з ОЗ У В к ВЕ: ЯН р НЕ ЕЕ Її ЕН ТІ,

Маг. ВОК В У Кс ту 3 пс: З ХХ: З ек ЗХ А ІБ як В я Яке ЕК | Її І В АКНЕ ос дя б т Що ро з дз г да 5 вах 2 В в ї КІВ КН ЕЕ ИНА г й де ба їх де СА дя обі що ввеевасвовЕ шк ПО НВ 5 24 Ка жу 2 дух юю зав ев в 5 5 вав зеяешнусниниик, р мо р о звонка шо о он али кт зоЕБОКЕСЕВЕВ Шо -Ех Бе БЕБІХЕБЕВ зБЕВІЗОББОББОВБОБЕ пд де дя я я А "БЕЛЕТІВ5 а Се Аж дк ж Ж ння МВ щв5Е ода о Я ж ожч інш жид ня вис шкя - див еесяшшн в Хоч я -«, прес ши жк НК є шошоевреве п ве вт шидщЕнЯ МЕ до в пон мих тн и свщивнасвинеюв нд: В М Я во воптнай о й и Ж ви ВЕ Есе я щош я ВЕ гл Зб тост Бод жо КО ЗаАБЕЯ ЕЕ а Р Ж ще "же сту --ои при ше МОХ шЕВНВ ВВ пес Яд с кон б аа вЕсЕБнВи ВВ ТНЕЕ якддоя со у Б р З ОЗ зав уиоии ЗБ шщи реа ери аа и ен я с как това дЕ жов в В я Гой йо ЗЕуваввн ; іні я ї сх тї ща ши НН зи 555955 ші ТЕБОБЕДЕВАН Я 855555 ше вові г Ева БЕ ут» заводи о ЯН -ечУТн ит -е и о не : Я ки я ве важ. що щ ки ж х пЕ ЕЕ А 555 ЕНН же Зв щоОпоОт пл Здя вх пі ОБ щуд я мохи в в Еш иаш щщ- панни Ся изкан в ня пн дея шт

Фіг. 79Е їх - : ; і - ї хо ш Її ОВК да Е Ї ПЕ ПІКИ - ЗХ я 1 о о ВЕ їх їх т. Я Ох : ) Ева ВВ т:

щ 3.5 й 7 З З Х а ії: кЗ і. Х : ЗВТ г ДУ и БУ У 5 т зе КН і. З її КУ (ся зо ВК Я ще іа ах По Я - 4 і, ЕЕ | т я ЕЕ 3: КУ ї Її Ве Я Бена КІВЯЯ Би КАщь іх Кт фо о: 5 їх А КК х У Х СХ в ще Я ХО З Кук ОО КІ В що КУ Я в Ж с АЖ : х ЕК КВ : у А КАХ М Бу ЖК й У ІЕЕ жк | Іо Си ще ОКУ о ТБ ВК : І. ЩЕ хо МКК ш Ї БЕН КЛИНКИ свв г ВУ ВМ КЕ: о: ще В ЕК ї З З Ку Я и ТЕЗ У чан еп БЕ их ре ЖК Я КУ У Х ВАЛАХ, нь: ких де лк г» 2 ж їв ч ЕКОН г), КО: ВН мк м Фів Ю ре) мк шк Ех Шо МО - о, о, Ме Ж ЗК ЯК юр З х т 5 2 м М ХЕ м ММ ша и В ія СВК ЛЬСВя 5 НН, зевЕРВсеВсеВсевЯсево во сеоеВО ЕВ вс ивьам с ВЕ ВОК иВовВевевВ ЗЕБаУванн ІЗ о» Мої із 2 ча В ча м-н щі Ку т м ощо що в ш м хх 2 в І ШНН ШЕ ЕННН - ді люту пу ою МИ шк ще х ож Меч ст мякі зако по Фо ом ше и и а ше и НАВ "ру етьим т ЛК шуми и роя "спо о з ее ж є хе ц ре ос шт - яд св шою сих Іо кс си у ух режи фасон які мо ПИВ но ТІЙ Зп ши вишах. вода Вена Й БЕ. кої - що по жо ш ОМ щощ ТЛ БА де до Ж їх їж, Щ'шощ в'я ва АоВАНИя Я дент еВЕВоЕн не шо що мк що тут й ; щов. ен ртиве я Ге кора У ри о нн ВоасєскЕсЕЕДЕВ ОЗ ВЯЕнт бтндоодесавннв де вана ЗО т Ес вшянЕ ней зобов ав щі Акне рей тт сто ОІВ -- 6 В шаМаих ВЕ ша св аа Чин я ет нижчу сен ее оо т -Е ї ». 2 У. ТЕ ши НН 55525522 35575 55 чена дЕНЕЕКА вили БаЕЗБиНЕ в, вав оо дя ВЕНЕЦІЯ по ее: Злив Ад ден и В дн тя найк шо що -- ВШ Б що що шов сн щодо В М щош що й щОШОшАЮЛю Ж Се аб адам шо ух щгу ше ж ще Убий мара й Фе що аєш нЕВОВЕ м вн ен щи В З ЕВ пов я мер, поет ипттшще щи Ну М ду у МУ яд я

Фіг. 7985 а МОЖЕ 5 жк ш ох Ж Кк 18» хе и в 2 ХУ жах сх хох сх Х Б хх є 3 Зх як й М ге ! М - Я Ж т з сй ія ї , : у хе "а ; | щк еЗ 4 щЗ з ще Є КАХ ін : щу Й ОТ ІЗ г ь 5 КІ и з З щВ ЩЕ: БУВ я св: ш ; ІЗ КЗ хв І: ЕК аку ї МК ех ех хх - ї 5 І ІІ ПІКУКЗАЖ ВЕ 3 3 СКК и обох і. ВК як хх, в "х Що Х їх КК ї КУ СО А З 4 ММ з КЕ Кт З аа зе, ВУ ВН щ ібн Ж ЕН: РЕ ЩЕ ЕЕ ЕЕ ОРЕ й: ох хі З ЕН ЕЕ Кая а ІН Мк дек ен М ІНН, сш ші ш Ся ва хх ДЕ ВУ З: я І З КЕ КУ НАВ звання: пра рай СКУ Ж що в ЯН ДЗ З: КОВО КУКИ сккикуІваике БІ СЯ Я лет М І-у ЗНУ ВЕК КО ЕК ЯНЕЯНЕ пра З пі ж вва ши о НАННЯ ск «сеЕкаЕкнЕгвксавЕ Ек ЕЕ оВНоВВНаХ п кртрення йе й З ОК 5 Кеш У й ар х г І г я бокс ш : Іо ш НН ЧЕННЯ Попов т ж х дн це шапки жк ж жа КА скобу м у ус иви - шу В м ооовиарооОвОос шок 7 а и й ЕМ; --н забез 5 Ех хм муж р Ос юю ен швів чума у по зве ші юю «ке ха оптпаевниевих а Ен ЕК яння т вет вище шии У З чере вя виник вва ие пен три рем кате Ву ломи ЩОБ Об туя вн у БЗНЕННЕКЕВВНЕ В хр еЕсЕЕесссшня ше лавини шо ще ЗЄС ДК дея що що вени: - З ши Ваше хх МЕ ооо шов ща Я щ швом м Зоо : ана даСавЕВивеосе ТУТ пресу па ут В ВХ ни р дез тем ов В Ж сцЕШАБЕНЕ и не ресресвевевсм жен ЕВ ЕвВяЕВОООоООЮ тал Яя я печер? вай ПА Ж сттяяя кА Я задо щошошт т нт т вх В щщощшоОт шк шх пав і сх В щощошо во доза вх ж в'я я Ж жо ння ЕВ ІВ в о, зеЕВЕВ АВ ВЕК ик до ОЇ обл тини ри ню Діву ні КНУ єю у, УК

Фіг. 79Н