UA124026C2 - Фенільні похідні - Google Patents

Abstract

У даній заявці запропонована нова фенільна похідна 5-[(2,4-динітрофенокси)метил]-1-метил-2-нітро-1Н-імідазол або її фармацевтично прийнятна сіль, які можна застосовувати для регулювання активності мітохондрій, зниження ожиріння, лікування захворювань, включаючи діабет й ускладнення, пов'язані з діабетом.

Description

Область техніки

У даній заявці запропоновані нові фенільні похідні. Нові сполуки можна застосовувати для регулювання активності мітохондрій, зниження ожиріння, лікування захворювань, у тому числі діабету й ускладнень, пов'язаних з діабетом.

Рівень техніки

Ожиріння являє собою добре відомий фактор ризику розвитку багатьох розповсюджених захворювань, таких як діабет 2 типу (Т20)) та неалкогольна жирова хвороба печінки (МАРІ 0).

Ожирінням слід вважати будь-який ступінь надлишкового відкладання жиру, який створює ризик для здоров'я. У випадку, коли споживання енергії перевищує витрату, надлишкові калорії накопичуються переважно в жировій тканині, й, якщо зазначений чистий позитивний баланс є тривалим, виникає ожиріння, тобто існують два компоненти стабільності маси тіла, й аномалії з будь-якої сторони (споживання або витрати) можуть призвести до ожиріння. Для запобігання ожиріння можна збільшити витрату енергії або зменшити споживання енергії. Отже, існує потреба у фармацевтичних агентах, які здатні контролювати надлишок жирової тканини, наприклад, шляхом збільшення витрати енергії або зменшення споживання енергії.

Організм отримує енергію за рахунок окиснення їжі, такої як глюкоза та жирні кислоти.

Відомо, що мітохондрії контролюють обмін речовин в окремих клітинах шляхом спалювання цукрів і жирів. Однією з основних функцій мітохондрій є овислювальне фосфорилювання, тобто процес, у ході якого енергія, отримана в результаті метаболізму таких джерел енергії, як глюкоза або жирні кислоти, перетвориться в АТР (АТФ). Утворення АТР у мітохондріях пов'язане з окисненням МАЮОН, що призводить до транспортування протонів у ланцюзі переносу електронів. Хімічні роз'єднувачі (роз'єднувальні агенти) можуть перешкоджати виробленню ефективної енергії (АТР) у клітинах з мітохондріями. Вони розщеплюють окислювальне фосфорилювання шляхом переносу протонів через мітохондріальну мембрану, що призводить до швидкого споживання енергії (витрати енергії) без утворення АТР. Інакше кажучи, роз'єднувачі заповнюють мітохондріальну матрицю протонами, й окиснення МАОН триває, однак замість утворення енергії у формі АТР відбувається розсіювання енергії протонного градієнта у вигляді тепла.

Застосування хімічних роз'єднувачів мітохондрій з метою зменшення відкладень жиру є

Зо науковим завданням протягом більше вісімдесяти років. Див. бітКіп5 З "Оіпігорпепої апа дезіссаївй Шугоїа іп їйе і єаїтепі ої орезйу: а сотргепепвіме сіїпіса! апа Іарбогаюгу зішау". ) Ат

Мей Авзос 108: 2110-2117 (1937) і РІвеигу С еї аї, Машге Сепеїісз 15, 269-272 (1997), Опсоиріїпа

Ргоїєїп-2: А Моме! Сепе І іпКеа тю ОбБезйу апа Нурегіпзцііпетіа. Найбільше відомим хімічним роз'єднувачем є 2,4-динітрофенол (ОМР), який, як було показано, збільшує витрату енергії у людей, а також у тварин. Однак хімічні роз'єднувачі нерідко є токсичними. Побоювання з приводу небезпечних побічних ефектів призвели до видалення ОМР з ринку.

Існує потреба у безпечних мітохондріальних роз'єднувачах, які здатні безпечно забезпечувати потрібний медичний ефект без шкоди для людини. Розкриті в даному описі нові фенільні похідні задовольняють зазначеним потребам.

Сутність винаходу

Запропонована нова сполука, 5-(2,4-динітрофенокси)метил|-1-метил-2-нітро-1Н-імідазол або її фармацевтично прийнятна сіль (Сполука А).

Також запропоновані нові сполуки Формули

Ох не ся формула і або фармацевтично прийнятні солі зазначених сполук, де: кільце А являє собою імідазол, заміщений 1-3 замісниками, незалежно вибраними з -МО:5 і метилу; кожний КЕ" незалежно являє собою галоген, ціано, МО», -С(О)Н, -СООН, -С(О)О(С« алкіл), -

С(О)(С:. а алкіл), Сч-« алкіл, Сі-4 алкеніл або С. алкініл, де зазначені С--4« алкіл, С:-4 алкеніл і С-4 алкініл кожний незалежно та необов'язково заміщені 1-3 замісниками, вибраними з групи, що складається з галогену, МО: і ціано; у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 6.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу;

кожний КК" незалежно являє собою галоген, МО», Сі-4 алкіл, Сі-4 алкеніл і Сі.4 алкініл, де зазначені С.-4 алкіл і Сі. алкеніл кожний незалежно та необов'язково заміщені 1-3 замісниками, вибраними з групи, що складається з галогену, МО? і ціано; у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 3.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний Е! незалежно являє собою галоген або МО?5; у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 2.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний Е! незалежно являє собою галоген або МО»; у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 2.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний В! являє собою МО52; у дорівнює 1 або 2; і х є цілим числом від 1 до 2.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний ЕК! являє собою МО»; у дорівнює 2; і х дорівнює 1.

Нові сполуки згідно з даним винаходом можна застосовувати для регулювання активності мітохондрій, зниження ожиріння, лікування захворювань, включаючи порушення обміну речовин, діабет або пов'язані з діабетом ускладнення, такі як серцеві захворювання та ниркова недостатність, а також для зниження або контролю набору маси тіла у ссавця.

Зо Короткий опис креслень

На Фигурі 1 представлена сумарна експозиція ОМР (сірий колір) і Сполуки А (чорний колір), розрахована за площею під кривою (АС) протягом перших 24 годин після перорального введення сполуки, і відповідна концентрація сполуки, зазначена під віссю Х. Половина тварин, яким давали ОМР, не вижили в дослідженні, таким чином, 050 для ОМР склала 100 тркК (мгм/кг маси тіла).

На Фігурі 2 представлено введення Сполуки А мишам. Максимальна концентрація у плазмі (Стах) залишку ОМР значно знижена у порівнянні з безпосереднім введенням ОМР, токсичність також значно менше.

На Фігурі З показано, що сумарна експозиція ОМР зростає лінійно щонайменше до 1500 трк

Сполуки А. Сумарна експозиція ОМР після введення 100 тркК ОМР на цьому графіку прийнята за 10095. Кожна точка даних представлена у вигляді чорної точки. Пряма лінійність (У-0,1932-х413,94) представлена суцільною чорною лінією, а 95 95-ий довірчий інтервал представлений пунктирними лініями. К2-0,9770. Експозиція на графіку виражена у відсотках від сумарної експозиції ОМР, при цьому експозиція після введення 100 трк ОМР прийнята за 100 б.

На Фігурі 4 показано, що максимальна концентрація ОМР у плазмі у мишей, які одержують

Сполуку А, лінійно збільшується залежно від дози, але не досягає тих рівнів, які спостерігаються при введенні дози 050 ЮОМР. Максимальна концентрація ОМР після введення 100 тркК ОМР прийнята на даному графіку за 100 95. Кожна точка даних представлена у вигляді чорної точки.

Пряма лінійність (у-0/04178-х-11,34) представлена суцільною чорною лінією, а 95 95-ий довірчий інтервал представлений пунктирними лініями. К2-0,9770.

На Фігурі 5 представлена концентрація у плазмі ферментів печінки АТ, А5Т й АЇ Р у мишей з індукованою жировою хворобою печінки після 4 тижнів введення Сполуки А.

На Фігурі 6 представлений вміст глюкози в крові у тварин, що одержували Сполуку А, у порівнянні з аналогічними тваринами, що не одержували лікування, через 120 хвилин після введення глюкози у всіх трьох групах лікування (р«е0,05 для лікування 25 мг/кг і 100 мг/кг, р«е0,01 для лікування 5 мг/кг). Усі відмінності між тими, що одержували носій, та лікування є статистично значимими (р«0,05)3. Глюкозотолерантний тест для перорального введення проводили після п'яти тижнів лікування Сполукою А.

На Фігурі 7 представлені ліпідні краплі у печінці контрольної миші у мишей з МАН (НАСГ), індукованим дієтою МСО (метіонін-холін-дефіцитна).

На Фігурі 8 представлені ліпідні краплі миші у печінці мишей з МАЗН, індукованим дієтою

МО, яких лікували 5 трК Сполуки А.

На Фігурі 9 представлене зниження рівня ТМЕо й ІС-1р у печінці у мишей з МАБН, індукованим дієтою МСС, яких лікували 5 трК Сполуки А.

На Фігурі 10 представлений рівень ТО у сироватці для досліджуваної групи з Прикладу 5.

На Фігурі 11 представлений рівень ЕРА у сироватці для досліджуваної групи з Прикладу 5.

На Фігурі 12 представлений рівень ТО у печінці для досліджуваної групи з Прикладу 5.

На Фігурі 13 представлений рівень церамідів печінки для досліджуваної групи з Прикладу 5.

На Фігурі 14 представлені криві споживання корму в досліджуваних групах із Прикладу 6.

На Фігурі 15 представлений рівень вільної жирної кислоти (ЕРА) у третій групі з Прикладу 6.

Слід відзначити, що р«е0,05 у порівнянні з р«е0,01 при порівнянні з групою, що одержувала носій (середнє х 5ЕМ).

На Фігурі 16 представлені рівні ТО (тригліцеридів) у крові з Прикладу 6, які свідчать про те, що результати в групах лікування були нижче, ніж у контрольній групі, що одержувала носій, у всіх досліджуваних групах.

На Фігурі 17 показано, що ТО у печінці також були нижче у всіх досліджуваних групах у

Прикладі 6, і зниження мало статистичну значимість у групі, що одержувала найвищі рівні

Сполуки А (5,0 мг/кг) з р«е0,05 у порівнянні з групою, що одержувала носій (середнє ж ЗЕМ).

На Фігурі 18 показано, що рівні інсуліну в крові були нижче у всіх групах лікування у Прикладі б.

На Фігурі 19 представлений ефект сорафенібу окремо та в комбінації зі Сполукою. при лікуванні ортотопічної моделі раку печінки людини НерзВ-Іис, як описано у Прикладі 7.

На Фігурі 20 представлена схема експерименту та прогресування захворювання в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин. Див. Приклад 8.

На Фігурі 21 представлена зміна маси тіла в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин після введення західної дієти (тиждень 0) і під час лікування (тижні 12- 20). Дані свідчать про значне зниження загальної маси тіла при лікуванні високою дозою

Зо Сполуки А. Див. Приклад 8.

На Фігурі 22 представлене значне загальне зниження маси тіла на моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин після восьми тижнів приймання високої дози

Сполуки А. Див. Приклад 8.

На Фігурі 23 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієт- індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на масу печінки після прийому протягом восьми тижнів. Див. Приклад 8.

На Фігурі 24 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієтіндукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на масу печінки після прийому протягом восьми тижнів. Див. Приклад 8.

На Фігурі 25 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієтіндукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні АТ (аланінамінотрансамінази) у сироватці. Див. Приклад 8.

На Фігурі 26 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієтіндукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні АЇК Рпо5 (лужної фосфатази) у сироватці. Див. Приклад 8.

На Фігурі 27 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієтіндукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні А5Т (аспартаттрансамінази) у сироватці. Див. Приклад 8.

На Фігурі 28 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієтіндукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні АІ В (альбуміну) у сироватці. Див.

Приклад 8.

На Фігурі 29 представлений ріст клітин клітинних ліній МСІ-60, підданих лікуванню Сполукою

А або ОМР при 10 мкМ. Див. Приклад 10.

На Фігурі 30 представлене утворення ОМР з 2 мкМ Сполуки А у мікротомах печінки від різних видів і необхідність МАОРН для зазначеного утворення. Див. Приклад 11.

На Фігурі 31 представлене 7-денне дослідження на мишах токсичності повторної дози для оцінки змін у параметрах поведінки і безпеки. Сполука А при пероральному введенні на рівнях до 500 мг/кг не викликала дисфункції нирок за результатами вимірювання креатиніну в крові, у той час як введення всього 1 мг/кг або ОМР призвело до підвищення рівня креатиніну в крові. бо Зміни креатиніну залежать від Стах.

На Фігурі 32 представлений ефект високої дози Сполуки А в моделі дієтіндукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні АТ, АЗТ й АГ Р у сироватці. Див.

Приклад 8.

На Фігурі 33 представлений ефект високої дози Сполуки А на індекси активності МА5 і ЗАЕ.

Обидва індекси були значно знижені за допомогою Сполуки А.

Докладний опис винаходу

Визначення

Всі терміни, що використовуються у даному документі, мають значення, загальноприйняті для фахівців в області фармацевтики.

У даному документі ефективна кількість визначається як кількість, необхідна для надання терапевтичного ефекту на пацієнта, що піддається лікуванню, і, як правило, визначається на підставі віку, площі поверхні тіла, маси і стану пацієнта.

У даному описі термін "ссавець", "пацієнт" або "суб'єкт" відноситься до будь-якої тварини, включаючи людину, домашню худобу та домашніх тварин. Словосполучення "домашня тварина" або "домашні тварини" відноситься до тварин, яких тримають як домашніх тварин.

Приклади домашніх тварин включають кішок, собак і коней.

У даному описі термін "контролювання", "лікування" включає: (1) інгібування захворювання, станів або розладів, тобто припинення або зменшення розвитку захворювання або його клінічних симптомів/ознак; або (2) полегшення захворювання, тобто регрес захворювання або його клінічних симптомів/ознак.

У даному описі термін "фармацевтично прийнятний" означає підходящий для застосування для ссавців, домашніх тварин або домашньої худоби.

У даному описі термін "ОМР" належить до 2,4-динітрофенолу або його солі, сольвату або адукту.

У даному описі термін "порушення обміну речовин" відноситься до стану, що характеризується зміною або порушенням метаболічної функції.

У даному описі словосполучення "фармацевтично прийнятна сіль" відноситься до солі, яка являє собою фармацевтично прийнятні нетоксичні кислоти, включаючи неорганічні кислоти, органічні кислоти, сольвати або гідрати.

Зо У даному описі термін "фармацевтично прийнятний носій" означає фармацевтично прийнятний матеріал, композицію або носій, такий як рідкий або твердий наповнювач, стабілізатор, диспергуючий агент, суспендуючий агент, розріджувач, наповнювач, загущувач, розчинник або інкапсулюючий матеріал.

В одному з аспектів винахід забезпечує нові сполуки Формули І

Є т - А пише а ожини:

В; ее

Формуна або фармацевтично прийнятну сіль зазначених сполук, де: кільце А являє собою імідазол, заміщений 1-3 замісниками, незалежно вибраними з -МО» і метилу; кожний К' незалежно являє собою галоген, ціано, МО», -С(О)Н, -СООН, -С(О)О (С. алкіл), -

С(О)(С:. а алкіл), Сч-« алкіл, Сі-4 алкеніл або С. алкініл, де зазначені С--4« алкіл, С:-4 алкеніл і С-4 алкініл кожний незалежно та необов'язково заміщені 1-3 замісниками, вибраними з групи, що складається з галогену, МО: і ціано; у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 6.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний КК" незалежно являє собою галоген, МО», Сі-4 алкіл, Сі-4 алкеніл і С..4 алкініл, де зазначені С.-« алкіл і Сі-4 алкеніл кожний незалежно та необов'язково заміщені 1-3 замісниками, вибраними з групи, що складається з галогену, МО» і ціано;

БО у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 3.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний Е! незалежно являє собою галоген або МО?5; у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 2.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний Е! незалежно являє собою галоген або МО?5; у дорівнює 1, 2 або З; і х є цілим числом від 1 до 2.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО2 і метилу; кожний ЕК! являє собою МО»; у дорівнює 1 або 2; і х є цілим числом від 1 до 2.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО:» і метилу; кожний ЕК! являє собою МО»; у дорівнює 2; і х дорівнює 1.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою 1-імідазоліл, 5-імідазоліл або 2- імідазоліл.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою 1-імідазоліл або 5-імідазоліл.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою 1-імідазоліл.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою 5-імідазоліл.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою 2-імідазоліл.

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою ; Н : ! є і У. А « ще Ж м - ї: і - їй 5 4 в нн, Те; фе ч їх ВК т, :

ЖВУ, в. ТЯ зе Кв я їм ій тм інший

Деу мі же й г ше у ; . Е з або

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою

Ки «ре би й я Ж т ой ня М

Ам ПИ дтМн тем ше

КА А й ей ! не З

МТМО» М'свш. см'смо» ом сей ОМ, т ШЕ: з й ши або

У деяких варіантах реалізації кільце А являє собою не М, мох ек ї- МОМ ною п з Кк

МУ. дн плн ож Ко СУМ 7 або І

Ко) У деяких варіантах реалізації кожний КК незалежно являє собою галоген, ціано, МО», Сі-4 алкіл або С.-4 алкеніл, де зазначені С--« алкіл і Сі-4 алкеніл кожний незалежно та необов'язково заміщені 1-3 ціано- або фтор-замісниками.

У деяких варіантах реалізації галогенний замісник вибраний з СІ і Вг. В іншому варіанті реалізації Е" являє собою СНеЕ, СНЕ» або СЕз.

У деяких варіантах реалізації кожний С.і-« алкіл незалежно являє собою метил, етил, пропіл або бутил. В деяких інших варіантах реалізації кожний Сч.-4 алкіл незалежно являє собою пропіл або бутил. В інших варіантах реалізації кожний Сіл алкіл незалежно являє собою бутил. У додатковому варіанті реалізації кожний С.-4 алкіл являє собою трет-бутил.

У деяких варіантах реалізації кожний С.-« алкеніл незалежно являє собою етеніл, аліл, бут-

З-ен-1-іл або бут-2-ен-1-іл, необов'язково заміщений 1-3 ціано-замісниками. В деяких інших варіантах реалізації зазначений Сі-4 алкеніл заміщений двома ціанозамісниками. В іншому

С ох ук гом варіанті реалізації зазначений Сіл алкенілявляє собою !

У деяких варіантах реалізації Е' являє собою МО».

У деяких варіантах реалізації ЕЕ! являє собою галоген або МО».

У деяких варіантах реалізації у дорівнює 2, і кожний К! являє собою МО» або галоген. ; ме: 0, еВ . - - Е се К КУ

У деяких варіантах реалізації фрагмент боту вибраний з

Мо МО де мо» с я их Юрі з бе дер МО; шт р с ге

ОАЕ ЧА А Ме дебчай ще ото вра Ше вка ше ее Ох я Зх б 1 см мет» сх ке ше з Ох

У деяких варіантах реалізації кожний КК незалежно являє собою галоген, ціано, МО», Сі-4 алкіл або С.-4 алкеніл, де зазначені С--« алкіл і Сі-4 алкеніл кожний незалежно та необов'язково заміщені 1-3 ціано-замісниками, і кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО» або метилу; або кільце А являє собою імідазол, заміщений одним -МО» й одним метилом; або кільце А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу, 5- імідазолілу й 2-імідазолілу; або кільце А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу й 5- імідазолілу; або кільце А являє собою 1-імідазоліл; або кільце А являє собою 5-імідазоліл; або кільце А являє собою 2-імідазоліл; або кільце А являє собою х НІ х і ЯК ке дя а пет че ох щи ; УДК АК, я Тв, Ж Кк: м, Ж Б Ж гм зе С "М п. м и те-кі

Клей обсеті детелуі Ше рах я ех Є М сь ет. ВИН ЧИ а х Ме МО» во м'ткоь ; Ми х Кі я во мн ут НМ: реч 7 й " їх ху -кі : т йх Пк. Ми 7 М. ше і і НМ. с-м

С ії й : ся м ;

КК і Кк ре Я г ще ! ; 7 з або з або кільце А

ОТ м чок

Ї | у ї ; рено У ДУ

Сом ря ОМ вибранез "7 : :

У деяких варіантах реалізації кожний ЕК! незалежно являє собою СІ, Вг, ціано, МО», метил, етил, пропіл, бутилетеніл, аліл, бут-3-ен-1-іл або бут-2-ен-1-іл. де зазначений етеніл, аліл, бут-

З-ен-1-іл або бут-2-ен-1-іл необов'язково заміщений 1-3 ціано-замісниками, і кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО» або метилу; або кільце

А являє собою імідазол, заміщений одним -МО» й одним метилом; або кільце А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу, 5-імідазолілу й 2-імідазолілу; або кільце А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу й 5-імідазолілу; або кільце А являє собою 1-імідазоліл; або кільце А являє собою 5-імідазоліл; або кільце А являє собою 2-імідазоліл; або кільце А являє собою

КЗ І -К Х Н Я ки К Ко я Як ТК Кс . є Ще Жуки в Я с Го ве с ще с ЕК Є : Ще

Ж їх : М 5 Ка ще і М М М і Но и 7 і М і В В М Ек Зно А як їни у - Б ре Бан й

Кано ек що ю хх - ху й я ія в ИЙ

СЬМ сь кОм х МО МС МО МОСМО» ск ; Зах - я й пак я. Ж ще М ря м а - я А: нені ці ; дну ж ик не ще М Ї НЯ ко М «й М ХМН я Ма М ж. ці че Я век М і де і кох ни я я що в Кк тА

М що МО СМО» ОМ сом ИЙ й 7 " з або ; або кільце А

МО» яких -й М НИ Х

КУ ОК, ї ях

МТ и вм з-й ММ дені

І ит Й зок : ШИ

Оз К СМ вибране з з й й

У деяких варіантах реалізації кожний К' незалежно являє собою СІ, Вг, ціано, МО», метил, трет-бутил або етеніл, де зазначений етеніл необов'язково заміщений 1-3 ціано-замісниками, і кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО» або метилу; або кільце А являє собою імідазол, заміщений одним -МО» й одним метилом; або кільце

А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу, 5-імідазолілу й 2-імідазолілу; або кільце А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу й 5-імідазолілу; або кільце А являє собою 1- імідазоліл; або кільце А являє собою 5-імідазоліл; або кільце А являє собою 2-імідазоліл; або кільце А являє собою і !

В Ї є ; х ВЗ і

К ц -й й Ку і дк кі я Ж, Ту ях ся ой ; їх: Бе Укр Х я м; них ме ОО ОЗ є км ни Ши і-й тм шк і-й їй їж Шк каві я й ке ща Шо ї-- Ж Ше с Шк зак х х - й хх х «Ку Я

СОМ ОМ хо ОМ хо. МО. МО. МО м'сМоь .

К їй Ки кА хо Нд І й КЗ І Мн хг Гівнеза ока дет ДУХ ай Кк і ї ПО Куия і їх п 7 ; н ч ї у ї ше ж-Ммн Мои М НМ ем

ЧЕ ГО їй еВ й м «шк Й ее р й Ї й к Кк м й

М МО м МО» СМ сь М й » х » або ; або кільце А вибране ! МО». кю

В і Й 3. аа Мк у ей и и ша Мом

Хш-ннй ї МН,

Ка ши І усі й з ; .

У деяких варіантах реалізації ррагмент й о й о Е не: й

Гоше І

Кк ве емй вибраний з

МО: й в не с і ст я оз. ех ТМ и Ки МО» ст - нах ще ши щи прі ши ще ши ще що кА Кох Яд шк Той КАШУ «Коокий де ли аа а чн ож й що Я що В - зе е йо -ї те я тр й ві я ге

Мом г ния ни і кільце А являє собою імідазол, заміщений 2 замісниками, незалежно вибраними з -МО» або метилу; або кільце А являє собою імідазол, заміщений одним -МО» й одним метилом; або кільце

А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу, 5-імідазолілу й 2-імідазолілу; або кільце А вибране з групи, що складається з 1-імідазолілу й 5-імідазолілу; або кільце А являє собою 1- імідазоліл; або кільце А являє собою 5-імідазоліл; або кільце А являє собою 2-імідазоліл; або кільце А являє собою ф і : і : і ї и х ї і с ре КУ що Ка А, УАЕ

Же Же Ж с А ЄМ, СА нс 2 "щ- З М: Ех М М Це бу м "в й її М М М ее й і-й й їш- гй м тео Й плн й Зк й хо кл й я Я о Що Ме щ ці й ях 4 . ЕЧ щ КУ х й - хх ж в Бе ця

Се М сь Х ї5 М х КО з їх Се М Не М МО 2 хо Піна Ж шк ел ж с У пт щі 5 ТМ М-«В М.М М. і НМ се -- їі й те мМ ї

Кох що Кк МК і : й Ся Р

М МО» М МО» Сей ОМ То ада НІ х., й х я аа я . 7 і й з або кільце А ! МО» фе 5 і рот А

Кох А. теки Ук «є У ск и х Ї х сни: ще ШИ НО, реве іх манні в ра вибране з й У й "

У деяких варіантах реалізації у дорівнює 1. У деяких варіантах реалізації у дорівнює 2. У деяких варіантах реалізації у дорівнює 3.

У деяких варіантах реалізації х являє собою ціле число від 1 до 3. В іншому варіанті реалізації х дорівнює 1. В іншому варіанті реалізації х дорівнює 2.

У деяких варіантах реалізації нові сполуки відповідно до даного винаходу можуть бути представлені Формулою Іа:

МО ки ше

К ок сл В ши Зо й

ІК Її у мя

Формула На або фармацевтично прийнятною сіллю сполуки, де К' і у визначені вище.

У деяких варіантах реалізації Формули Па у дорівнює 1, а К' являє собою МО». В іншому варіанті реалізації у дорівнює 2, і кожний К' незалежно являє собою МО» або галоген. В іншому варіанті реалізації у дорівнює 2, і кожний К' незалежно являє собою МО», СІ або Вг. В іншому варіанті реалізації у дорівнює 3, і кожний К' незалежно являє собою МО» або СІ. В іншому варіанті реалізації у дорівнює 3, і кожний КЕ" незалежно являє собою метил або трет-бутил. В іншому варіанті реалізації у дорівнює 3, і кожний К' незалежно являє собою трет-бутил або

СМ

СОМ вк

У деяких варіантах реалізації нові сполуки відповідно до даного винаходу можуть бути представлені Формулою Ір:

КК я и ух ие

Формуза НВ або фармацевтично прийнятною сіллю сполуки, де ЕК" і у визначені вище.

У деяких варіантах реалізації Формули ІБ у дорівнює 1, і кожний В' незалежно являє собою

МО». В іншому варіанті реалізації у дорівнює 2. і кожний К' незалежно являє собою МО» або галоген. В іншому варіанті реалізації у дорівнює 2, і кожний КЕ" незалежно являє собою МО» або

СІ. В іншому варіанті реалізації у дорівнює 3, і кожний К' незалежно являє собою МО» або СІ.

В одному з варіантів реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу вибрано зі сполук, перерахованих в Таблиці А нижче.

Таблиця

Структурна формула

ОМ й ан Мем 4 1-(2-(2,4-динітро-феноксі)етил|-2-метил-Б- У й ш-В ЩЕ нітро-1Н-імідазол тА оо од

Но що Мо

Ом А-у 2 -(2 4-динітро- -1- -20- ре ши 2 (Сполука А) 5- (2,4 динітро феноксиметил)-1-метил-2 й Х Що М нітро-1Н-імідазол г ул:

З

У

Не . й Ми х

З 1 -метил-2-нітро-5-(4-нітро-феноксиметил)- дн янК І; 1Н-імідазол ож . її хм

Кей

А 1-метил-г-нітро-5-(З-нітро-феноксиметил)- Ей Ж нумо, 1Н-імідазол ку ТО й

О.М

М. і 5 5-(3,5-динітро-феноксиметил)-1-метил-2- й гч і ЯМ нн МО, нітро-1Н-імідазол де прин У. й

Сем Ії в ! 3 ї пк 5-(2,4-дихлор-феноксиметил)-1 -метил-2- с р о у Мо» нітро-1Н-імідазол ї у

НН

Ве я сна 5-(2,4-дибромфенокси)метил)-1 -метил-2- шо м 3, 1 нітро-1Н-імідазол жах й МО,

Де т і сь ТК М. що 5-(2,6-дихлор-4-нітро-феноксиметил)-1 - Н ще и Р и - с. У "З їм й метил-2-нітро-1Н-імідазол вх Мом ї !

С

Таблиця

Структурна формула

На еч

Й ие . , Мини -- ТОНУ з 2-(3,5-ди-трет-бутил-4-((1-метил-2-нітро- ! ше й те й - УМ ко. 1Н-імідазол-5-іл)метокси) бензиліден) СМ Ми ой а ря Ж малононі трил і -В де она я СН.

Пот уєн

На нн тону уз 5-(2,6-ди-трет-бутил-4-метилфенокси) 1 в яти МО метил)-1-метил-2-нітро-1Н-імідазол зи а й й ї шк нас Сн» 7 СНУ а і «ту рез 2-метил-5-нітро-1-(4-нітро-феноксиметил)- ен НЕ ни М 11 ще зни уже! 1нН-імідазол ее дек сь . . й 12 2-метил-5-нітро-1-(З-нітро-феноксиметил)- хх у "М М 1нН-імідазол й м дит

С ем

СьМ 13 1-(3,5-динітро-феноксиметил)-2-метил-5- 2 -мм нітро-1Н-імідазол хо уся ЩІ

Де де

Сом СьМ що кеша Н

Сі М ша кі 14 1 --2,4-дихлор-феноксиметил)-2-метил-5- х. ке й "М М нітро-1Н-імідазол Ше я у со сом сао КЕ і . Сом- и А 1 -2,6-дихлор-4-нітро-феноксиметил)-2- м реа в метил-5-нітро-1Н-імідазол Моз о ул

Н й с СьМ и М. и В рани, 16 2-(2,4-динітрофенокси)метил)-1 -метил-5- м, - М-А нітро-1Н-імідазол тя І у.

Мо; У

МО» ри 17 2-(2-(2,4-динітро-феноксі)етил|-1-метил-5- - нот нітро-1Н-імідазол б ;

ОО я В ли 7 ДМ»

М

Таблиця

Е

1Н-імідазол йо ем 7 1 ітро-2-(З-ні г 19 триотиеНітро: -(З-нітро-феноксиметил)- ре щи дин М ме» -імідазол ме ви и НВ я ї сь я й

ГУ Щ--Я

ЦЯ х . ке І нітро-1Н-імідазол Боби у МО, ка КА с» Щ-- вили І ШИХ й 24 2-(2,4-дихлор-феноксиметил)-1 -метил-5- їж. ря Ше умо нітро-1Н-імідазол З К-

Сі

С і , ни ! 29 2-(2,6-дихлор-4-нітро-феноксиметил)-1 - он . р умо» метил-5-нітро-1Н-імідазол Є о М-5

С

В одному з варіантів реалізації даний винахід забезпечує нову сполуку 5-|(2,4- динітрофенокси)метилі|-1-метил-2-нітро-1Н-імідазол або її фармацевтично прийнятну сіль.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування мітохондріальних захворювань, включаючи, але не обмежуючись ними, ожиріння, діабет, інсулінову резистентність та серцеву або ниркову недостатність у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування захворювань, розладів і станів, пов'язаних з порушеннями мітохондріальної функції у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нова сполука відповідно до даного винаходу може стимулювати швидкість споживання кисню (ОСК) у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування діабетичних захворювань, включаючи, але не обмежуючись наступними, неалкогольне жирове захворювання печінки (МАРІО), неалкогольний стеатогепатит (МАЗН), стеатоз печінки і діабет 2 типу (Т2ОМ) у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування ліподистрофії (набутої або спадкової) у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування гіпертригліцеридемії у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування метаболічних захворювань або порушень у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування ожиріння або зменшення ожиріння у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування або профілактики збільшення маси тіла або підтримання маси тіла у ссавця, що потребує цього.

Зо В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування або профілактики ожиріння або надлишку жиру в організмі у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування дисліпідемії у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування серцево-судинних захворювань у ссавців, що потребують цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування хвороб серця у ссавців, що потребують цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування серцево-судинних захворювань у ссавців, що потребують цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування атеросклерозу у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування або профілактики ішемічного реперфузійного ушкодження у ссавця, що потребує цього.

В іншому варіанті реалізації нову сполуку відповідно до даного винаходу можна застосовувати для лікування запалення та фіброзу, що призводить до МА5Н.

В іншому варіанті реалізації даний винахід забезпечує фармацевтичні композиції, які містять фармацевтично прийнятний носій та нову сполуку відповідно до даного винаходу.

Шляхи введення

При терапевтичному застосуванні для лікування або профілактики збільшення маси тіла ссавця сполуку відповідно до даного винаходу або її фармацевтичні композиції можна вводити перорально або парентерально.

У деяких варіантах реалізації сполуку відповідно до даного винаходу або її фармацевтичні композиції можна вводити один раз на день перорально.

Фармацевтичні солі

Сполука Формули І може бути використана в нативній формі або у вигляді солі. У випадках, коли потрібне одержання стабільної нетоксичної кислоти або основної солі, може бути доцільним введення сполуки у вигляді фармацевтично прийнятної солі.

Підходящі фармацевтично прийнятні солі включають солі, отримані з неорганічних й органічних кислот, включаючи сульфат, гідросульфат, солі соляної, бромистоводневої, йодистоводневої, азотної, вугільної, сірчаної, фосфорної, мурашиної, оцтової, пропіонової, бурштинової, гліколевої, глюконової, молочної, яблучної, винної, лимонної, аскорбінової,

Зо глюкуронової, малеїнової, фумарової, піровиноградної, аспарагінової, глутамінової, бензойної, антранілової, 4-гідроксибензойної, фенілацетатної, мигдальної ембонової (памової), метансульфонової, етансульфонової, бензолсульфонової, пантотенової, трифторметансульфонової, сульфанілової. стеаринової, альгінової, 2-гідроксіетансульфонової, п-толуолсульфонової, циклогексиламіносульфонової, саліцилової, галактарової, р- гідроксибутиринової та галактуронової кислот; або отримані з солей амонію та солей металів, включаючи солі кальцію, магнію, калію, натрію та цинку.

Композиція/Склад

Фармацевтичні композиції відповідно до даного винаходу можуть бути приготовлені способами, добре відомими в даній області техніки, наприклад, за допомогою відомих процесів змішування, розчинення, гранулювання, дражування, левітації, емульгування, інкапсулювання, уловлювання, ліофілізації або розпилювального сушіння.

Фармацевтичні композиції для застосування відповідно до даного винаходу можуть бути отримані відомим способом з використанням одного або декількох фармацевтично прийнятних носіїв, що містять ексципієнти і допоміжні речовини, що полегшують включення активних сполук у препарати, які можуть бути використані для фармацевтичного застосування. Підходяще одержання залежить від вибраного способу введення. Фармацевтично прийнятні ексципієнти і носії в цілому відомі фахівцям у даній області техніки і, таким чином, включені у даний винахід.

Зазначені ексципієнти і носії описані, наприклад, в "Кетіпдіоп'є Рпагтасеційса! Зсіепсез" Маск

Рибр. Со., Мем дегвзеу (1991).

Дозування

Фармацевтичні композиції, які підходять для застосування у даному винаході, включають композиції, в яких активні інгредієнти містяться в кількості, достатній для досягнення поставленої мети, тобто для лікування або профілактики збільшення маси тіла або підтримання маси тіла.

Кількість активного компонента, який являє собою нову сполуку відповідно до даного винаходу, у фармацевтичній композиції і його однократній дозі можна змінювати або регулювати залежно від активності конкретної сполуки та потрібної концентрації. Визначення терапевтично ефективної кількості знаходиться в межах компетенції фахівців у даній області техніки. Як правило, кількість активного компонента становить від 0,01 до 99,995 мас. бо композиції.

Як правило, терапевтично ефективна кількість дози активного компонента може становити від приблизно 0,001 до приблизно 1000 мг/кг маси тіла/день. Потрібна доза для зручності застосування може бути представлена у вигляді однократної дози або у вигляді декількох доз, які вводять через відповідні інтервали, наприклад, у вигляді двох, трьох, чотирьох або більше частин дози на добу.

В інших варіантах реалізації, ефективна кількість нової сполуки відповідно до даного винаходу становить від приблизно 0,01 до приблизно 1000 мг/кг, а також будь-які та всі цілі або часткові прирощення між ними, включаючи приблизно 0,1 мг/кг, приблизно 1 мг/кг, приблизно 0,01 мг/кг, приблизно 0,1 мг/кг, приблизно 1 мг/кг, приблизно 10 мг/кг і приблизно 100 мг/кг.

У деяких варіантах реалізації ефективна кількість нової сполуки становить приблизно 100-50 мг/кг. У деяких варіантах реалізації ефективна кількість нової сполуки становить приблизно 50- 10 мг/кг. В інших варіантах реалізації ефективна кількість нової сполуки становить приблизно 10-5 мг/кг. В інших варіантах реалізації ефективна кількість нової сполуки становить приблизно 5-2,5 мг/кг

Приклади

Визначення:

АТ - аланінамінотрансаміназа.

А5Т - аспартаттрансаміназа.

АГ Р - лужна фосфатаза.

АГ. В - альбумін.

Загальна схема сиву

Й : кн й І ких

Шпях А Шия Кх

МАГ РР, шо вн пе в в нн гЗ у и: - Ком й ви М ни формула жк Й я ес: х й і шт Ш м

ІЗ бе ск І с

І їх

Шлях В

Сполуки Формули | можуть бути отримані методами синтезу, відомими фахівцям у даній області техніки. Два способи представлені на Схемі 1, де змінні кільце А, К", х і у визначені вище та не обмежені яким-небудь чином. Можливі багато інших способів синтезу сполук відповідно до винаходу.

Як зазначено на схемі А, можна використовувати реакцію Міцунобу для активації гідроксильного кисню в сполуці імідазолу за допомогою комбінації реагентів, таких як діізопропілазодикарбоксилат (ОІАС) або діетилазодикарбоксилат (ОЕАбБ), з трифенілфосфіном, що призводить до нуклеофільного заміщення активованого гідроксилу фенолом.

Зо Сполуки Формули | також можуть бути отримані шляхом нуклеофільного ароматичного заміщення за схемою В. У такому випадку фторфенільна сполука вступає в реакцію зі сполукою імідазолу в помірно основних умовах, наприклад, карбонат калію в диметилформаміді. Заміна фториду гідроксильною групою сполуки імідазолу забезпечує ефірний зв'язок сполуки Формули

І.

Приклад 1. Концентрація у плазмі ОМР і Сполуки А після введення ОМР або Сполуки А

Матеріали і методи: Самців мишей С57ВІ/6б у віці 5-7 тижнів з масою тіла 18-20 г отримували від Веїїподо Міна! Кімег Со., СТО. Тварин поміщали в карантин у полікарбонатних клітках у добре провітрюваному приміщенні з контрольованим навколишнім середовищем при температурі (22:53 "С), відносній вологості 40-80 95, з ламінарним потоком, по З тварини у кожній клітці протягом 7 днів до та під час дослідження. Освітлення люмінесцентними лампами забезпечували протягом приблизно 12 годин на добу. Підстилку зі стрижнів кукурудзи міняли один раз на тиждень. Кожній тварині був привласнений ідентифікаційний номер. Миші мали необмежений доступ до стерилізованого опроміненням сухого гранульованого корму (Веїїпд

Кеаохієїї Реей Со., Ца., Пекін, Китай) та стерильної питної води протягом усього періоду дослідження.

Тварин випадковим чином розподіляли (п-4) у відповідні групи залежно від маси тіла з використанням комп'ютерної рандомізації. Наступні дози вводили через шлунковий зонд в 7,1 Фо

ОМ5О у фізіологічному розчині: тільки носій (7,1 96 ЮОМ5О у фізіологічному розчині), 100 мг/кг

ОМР і 1, 5, 10, 50, 100, 200, 300, 400, 500, 600, 1000, 1250, 1500 мг/кг Сполуки А. ОМР одержували від Зіпорпапт СПетіса! Кеадепі Веїйійпд Со., Ма. 0ОМ5О отримували від Зідта

Аагісн.

Плазму збирали за допомогою очноямкової пункції в центрифужні пробірки об'ємом 0,5 мл з гепариновим покриттям через 0, 15, 30, 45,1,2, 3,4, 6, 8, 12, 20 і 24 години.

Зразки центрифугували протягом 5 хвилин при швидкості 4000 гсї на настільній центрифузі.

Прозорий супернатант переносили в нову пробірку та зберігали при -80"С для РК (фармакокінетичного) аналізу.

Проводили повний статистичний аналіз, рівень значимості був установлений на рівні Р«е0,05.

Розраховували середні значення за групами і стандартні помилки для всіх параметрів вимірювання відповідно до плану дослідження. Порівняльні аналізи Опе мжмау АМОМА між групами виконували за допомогою програмного забезпечення 5РЗ5 17.0.

Результати: Дві (50 956) тварини, яким вводили ЮМР в дозі 100 мг/кг, померли протягом перших двох годин після введення, й одна з тварин, яким вводили дозу 1500 мг/кг Сполуки А, була виявлена мертвою через 12 годин. Ніяких інших патологічних клінічних симптомів не спостерігалося протягом усього експерименту. РК аналіз показав, що Сполука А була гідролізована до залишку ЮМР, і Сполука А була виявлена у плазмі тільки в невеликих кількостях у тварин з максимальною дозою. На Фігурі 1 і Фігурі 2 показано, що у тварин, яким вводили Сполуку А, максимальна концентрація у плазмі (Стах) залишку ОМР була значно нижча, ніж при безпосередньому введенні ОМР. У жодній з груп, що одержували Сполуку А, не був досягнутий такий самий рівень Стах, як у групі що одержувала ЮМР. Ттах було відкладеним у тварин, що одержували Сполуку А. При цьому значно більше високу сумарну експозицію залишку ЮОМР визначали у тварин, що одержували Сполуку А, у порівнянні з тваринами, що одержували ЮОМР. Таким чином, Сполука А є більше безпечним лікарським засобом, ніж ОМР, через зниження Стах. Як сумарна експозиція, так і Стах залишку ОМР лінійно збільшуються з ростом дози Сполуки А.

Приклад 2. Концентрація у плазмі ферментів печінки АЇГТ, АБТ й АЇР після введення

Сполуки А мишам з індукованою жировою хворобою печінки

Зо Самців мишей С57ВІ/6 отримували від Веїййпуд Ма! Кімег Со., СТО. Тварин поміщали в карантин у полікарбонатних клітках у добре провітрюваному приміщенні з контрольованим навколишнім середовищем при температурі (2253"С), відносній вологості 40-80 95, з ламінарним потоком, по З тварини у кожній клітці протягом 7 днів до та під час дослідження. Освітлення люмінесцентними лампами забезпечували протягом приблизно 12 годин на добу. Миші мали необмежений доступ до стерилізованого опроміненням сухого гранульованого корму (Веїїпуд

Кеаохієїї Реейа Со., Ца., Пекін, Китай) та стерильної питної води протягом першого тижня.

Після акліматизації та протягом усього періоду дослідження корм заміняли на метіонін/холін-дефіцитний корм (МОСО), щоб індукувати у тварин неалкогольну жирову хворобу печінки (МАЕ О). Після чотирьох тижнів на МСО тварин ділили на чотири групи (п-8) і вводили

Сполуку А в дозі 0 тпрк, 5 трК, 25 трК або 100 трК перорально через шлунковий зонд в 7,1 95

ОМ5О у фізіологічному розчині.

Кров збирали у пробірку без антикоагулянту, зразки сироватки негайно обробляли центрифугуванням при 4 "С, 6000 д протягом 15 хвилин, а потім поміщали у нову пробірку.

Проводили аналіз зразків на три ферменти печінки - АЇТ. АСТ й АГР - з використанням автоматичного біохімічного аналізатора ТОЗНІВА ТВА-40ЕВ.

Результати: Як показано на Фігурі 5, рівні АТ й А5Т різко зросли у мишей, що одержували

МО. Зазначені рівні знижувалися залежно від дози Сполуки А. Статистично значимі зниження спостерігали при 5 тркК і 100 трК, тоді як статистична значимість досягнута тільки в групі з рівнем дози 25 трК при виключенні двох статистичних викидів із аналізу.

Приклад 3. Пероральний глюкозотолерантний тест після введення Сполуки А мишам з індукованою жировою хворобою печінки

Мишей готували, як описано у Прикладі 2. Пероральний глюкозотолерантний тест (ОСТ) проводили на всіх досліджуваних тваринах після п'яти тижнів лікування Сполукою А. Вихідний рівень (час 0) рівня глюкози вимірювали після 16 годин голодування. Після перорального введення 2 г/кг глюкози рівні глюкози в крові вимірювали через 30, 60 їі 120 хвилин з використанням системи Асси-Спек Репогта.

Результати: Рівні глюкози в крові були значно нижче через 120 хвилин після тесту на глюкозу у всіх трьох групах лікування (р«е0,05 для лікування 25 мг/кг ії 100 мг/кг, р«0,01 для лікування 5 мг/кг). Див. Фігуру 6.

Приклад 4. Оцінка ефекту Сполуки А на мишачій моделі МАН (НАСГ),, індукованого дієтою

Мо.

Автори даного винаходу показали, що Сполука А зменшує стеатогепатит і запальні цитокіни у печінці мишей, хворих МАЗН, індукованим дієтою МОО. Ліпідні краплі зменшувалися після 6 тижнів лікування. Див. Фігури 7 і 8. Зазначені зображення свідчать про різке зменшення накопичення жиру в печінці після лікування 5 мг/кг Сполуки А. На Фігурі 7 представлені ліпідні краплі у печінці контрольної миші в мишей з МАН, індукованим дієтою МСО. На Фігурі 8 представлені ліпідні краплі у печінці мишей з МА5Н, індукованим дієтою МСО, яких лікували 5 тркК Сполуки А. Ліпідні краплі різко зменшувалися після 6 тижнів лікування.

ТМ й ІІ -1р у печінці також понизилися в мишей, які піддані лікуванню. Див. Фігуру 9.

Приклад 5. Оцінка ефекту Сполуки А на моделі МАР О (НАЖХГП) у пацюків, індукованої НЕО.

Для оцінки ефекту Сполуки А на пацюків, що одержували дієту з високим вмістом жирів (НЕО), Сполуку А вводили перорально через шлунковий зонд один раз на день протягом 14 днів. 50 пацюків 50 у віці від Є до 8 тижнів були отримані від Веїйїпод Мпа! МКімег І абогафогу АпітаїЇ

Тесппоїюду Со., ЦЯ. Тварин поміщали в карантин щонайменше за 7 днів до початку дослідження. Тварин тримали у приміщеннях з ламінарним потоком при постійній температурі та вологості, стерильна питна вода була доступна без обмеження, у кожній клітці перебувала одна тварина. Після 7-денного періоду акліматизації пацюків тримали на дієті з високим вмістом жиру (012492, Кезеагсп Оієї5) протягом двотижневого індукційного періоду. Після індукційного періоду тварин випадковим чином розподіляли за відповідними групами в залежності від маси тіла. Досліджувані групи і докладна інформація про лікування наведені в Таблиці 1.

Таблиця 1

Група та лікування (мг/кг) введення 717 носій | - так! РО | орхмд | ло ( 72 | СполулааА.0/ | 01 2 / Так! РО | оОрхХхмд | ло ( 7.3 | СполулааА./ | 05 | Так| РО | орхХхмд | ло ( 74 | СполулааА./ | (5 (Так! РО | оОрхХхмд | ло ( 75 | оОМмР. | 1 так! Ро | орхмд | ло

Тваринам вводили 5 мл/кг РО Сполуки А, ЮОМР або тільки носій (7,595 ОМ5О у воді) перорально через шлунковий зонд щодня протягом 14 днів (з 15-го по 28-й день). Масу тіла всіх тварин вимірювали два рази на тиждень протягом усього дослідження. Споживання їжі реєстрували для тварин у всіх групах два рази на тиждень протягом усього дослідження. Зразки крові збирали шляхом очноямкової пункції у пробірку без антикоагулянту в 15-й день (до лікування), 22-й день та 29-й день. Зразки крові центрифугували при 6000 д протягом 15 хвилин

Зо при 4 "С, потім зразки сироватки збирали і поміщали в іншу пробірку. Якщо аналіз не проводили негайно, зразки сироватки зберігали при -80 "С. Рівні ліпідів, включаючи тригліцериди (Т5), загальний холестерин (ТСНО), холестерин ліпопротеїнів високої щільності (НОЇ -С), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (01 -С) та вільну жирну кислоту (ЕРА), вимірювали наприкінці дослідження з використанням автоматичного біохімічного аналізатора ТО5НІВА ТВА-40ОЕВ.

Після евтаназії тварин у всіх групах дослідження на 29-й день проводили розтин.

Брали зразки тканини печінки у всіх тварин, кожний зразок печінки розрізали на З фрагменти: один для аналізу рівня ліпідів у печінці, один для гістології, а останній фрагмент швидко заморожували в якості резервного. В кінці дослідження рівні ТО, ТСНО, НОЇ -С, І 0І -С і

ЕРА у печінці аналізували з використанням хімічного аналізатора, а рівні церамідів у печінці аналізували з використанням методу РХ-МС/МС.

Результати дослідження показали відсутність істотних змін або тенденцій в толерантності до глюкози (виміряної за допомогою перорального глюкозотолерантного тесту), маси тіла або споживанні їжі між групами дослідження.

Рівні ЕРА у сироватці мали істотні відмінності після семи днів введення дози у порівнянні з носієм, однак рівні ЕРА та ТО в сироватці мали тенденцію до зниження залежно від дози у порівнянні з контрольним носієм (див. Фігури 8 і 9). Дані на Фігурі 9 є статистично достовірними з р«0,05 (Т-критерій) при порівнянні з групою, що одержувала носій (середнє ж 5ЕМ).

Результати показують, що Сполуку А можна застосовувати для зниження ризику серцево- судинних захворювань, МАЗН і МАРІО.

На діаграмі на Фігурі 10 представлені рівні ТО в сироватці. На Фігурі 10 р«0,05 (АМОМА) (середнє х ЗЕМ). На діаграмі на Фігурі 11 представлені рівні ЕРА в сироватці.

Всі рівні ліпідів у печінці, включаючи ТО, ТСНО, НОЇ -С, І 0І-С, ЕРА та цераміди, мають тенденцію до зниження при всіх дозах лікування. Значне зниження ЕРА спостерігалося при двох найвищих дозах Сполуки А. Зниження рівня церамідів у печінці також досягало значимості в групі з найвищим дозуванням.

На Фігурі 12 представлені рівні ТО у печінці. На Фігурі 13 представлені рівні церамідів у печінці.

Приклад 6. Оцінка ефекту Сполуки А у пацюків з діабетичним ожирінням (20).

Для визначення ефекту Сполуки А, що вводиться перорально через шлунковий зонд один раз на день протягом 28 днів діабетичним пацюкам Цукера (2ОЕ), отримали 50 самців пацюків від Вейіпуд Мпа! Кімег Гарогафгу Апітаї! ТесппоІоду Со. Тварин у віці 8 тижнів на початок індукції до проведення дослідження поміщали в карантин протягом 7 днів. Пацюків тримали у приміщеннях з ламінарним потоком при постійній температурі та вологості, по одній тварині в кожній клітці, воду забезпечували без обмеження протягом періодів карантину та дослідження.

Після 7-денного періоду акліматизації 50 пацюків 2ОЕ тримали на спеціальній дієті (дієта

Ригіпа 5008) протягом 4 тижнів для індукування діабету 2 типу. Після 4 тижнів індукції тварин випадковим чином розподіляли за відповідними групами в залежності від маси тіла та рівнів глюкози натще. Досліджувані групи і кількість тварин у групі представлені в Таблиці 2.

Таблиця 2

Групи та лікування введення 21177 носій | 77/- | РО | обХх2вд | ло 72 | ОоМмР. | 1 | РО | орх2вд | ло 73 | СполуюааА./ | (01 | РО | о0бХх2Яд | ло 74 | Сполуюаал./ | (05 | РО | о0Хх2Яд | ло / 15 | СполуюааА./ | (50 2 | РО | о0хХх2вд | ло

Випробувані препарати розчиняли в 7 95 водному розчині ОМ5О (Зідта) (об/об) і вводили перорально в об'ємі 5 мл/кг один раз на день протягом 30 днів з 29-го по 58-й день. Композиції готували два рази на тиждень.

Масу тіла вимірювали два рази на тиждень протягом усього дослідження, споживання їжі (подача/видалення корму) реєстрували для тварин у всіх групах щотижня протягом усього дослідження.

Рівні глюкози в крові досліджуваних тварин натще вимірювали щотижня після періоду індукції шляхом взяття крові з хвостової вени з використанням системи Асси-Спек Репопта. Всі

Зо випробування проводили в 29-й (вихідний рівень), 36-й. 43-й, 50-й та 57-й дні. Тварини голодували протягом ночі (16 годин з 17:00 до 9:00 наступного дня) перед вимірюванням.

Профіль ліпідів у сироватці та рівні ферментів печінки вимірювали щотижня після періоду індукції, конкретні параметри хімічного складу крові наведені в Таблиці 3. Всі випробування проводили в 29-й (вихідний рівень), 36-й, 43-й, 50-й та 57-й дні. Кров збирали з очноямкових вен у пробірку без антикоагулянту, зразки сироватки негайно обробляли центрифугуванням при 4 "С, 6000 д протягом 15 хвилин, а потім поміщали у нову пробірку. Рівні ліпідів і загальний хімічний склад крові вимірювали з використанням автоматичного біохімічного аналізатора

ТО5НІВА ТВА-40ОЕВ.

Таблиця З

Біохімічний аналіз крові

Фермент печінки

Ліпід крові

Рівні інсуліну у всіх досліджуваних тварин вимірювали на 57-й день методом ЕГІ5ЗА. Для зазначеного аналізу використовували сироватку крові.

В останній день (59-й день) провели повне розкриття й у всіх тварин вилучили печінку.

Зразки печінки розділили на З фрагмента: 1/3 фіксували в 10 95-ому формаліні й обробляли у гістологічному парафіновому блоці, 1/3 обробляли для вимірювання ліпідів (ТО, ТСНО, НОЇ -0,

Ї0І-С ї ЕРА), а 1/3, яка залишилася, швидко заморожували і зберігали при -80 С для подальшого аналізу.

Статистичні випробування проводили для всіх даних, рівень значимості був установлений 595 або Р«0,05. Розраховували середні значення за групами і стандартні відхилення для всіх параметрів вимірювання відповідно до плану дослідження. Однобічний дисперсійний аналіз (АМОМА) використовували для груп із програмним забезпеченням СсгарпРаа Ргіхт 6.0.

Між досліджуваними групами не спостерігали ніяких істотних змін у масі тіла та споживанні їжі, однак помітили тенденцію до більше високого споживання їжі в групі з максимальним дозуванням Сполуки А в комбінації з тенденцією до зниження маси тіла у всіх групах з різним дозуванням після 36-го дня у порівнянні з носієм. На Фігурі 14 представлені криві споживання корму в досліджуваних групах із Прикладу 6.

На Фігурі 15 представлені рівні МЕРА (неетерифікованої жирної кислоти, тобто вільної жирної кислоти (ЕЕА)), які були значно нижче у двох групах, яким вводили найвищі рівні

Сполуки А. Третя група, 0,1 мг/кг, також мала тенденцію до зниження. Див. Фігуру 15. На Фігурі 16 "р«0,05, ""р«0,01 у порівнянні з групою, що одержувала носій (середнє їх БЕМ). На Фігурі 16 представлені рівні ТО (тригліцеридів) у крові, результати для яких були схожими й які були нижче, ніж у контрольного носія, у всіх досліджуваних групах (середнє х ЗЕМ). Див. Фігуру 16.

На Фігурі 17 показано, що рівень ТО у печінці також був нижче у всіх досліджуваних групах, і зниження дійсно досягало статистичної значимості в групі, що одержувала найвищі рівні

Сполуки А (5,0 мг/кг) "р«0,05 у порівнянні з групою, що одержувала носій (середнє їх ЗЕМ). Див.

Фігуру 17. На Фігурі 18 показано, що рівні інсуліну в крові були нижче у всіх групах лікування. "р «0,05 у порівнянні з групою, що одержувала носій (середнє значення хх ЗЕМ) (Див. Фігуру 18).

Зо Дослідження показало, що Сполука А може бути ефективною для зниження ризику серцевих і серцево-судинних захворювань та може бути використана для лікування МАРІО, МАБН і діабету 2 типу.

Приклад 7. Оцінка ефекту Сполуки А в мишачій ортотопічній моделі раку печінки людини

НерзВ-сс.

Шістдесят (60) самок голих мишей ВАГ В/с поміщали в карантин за 7 днів до дослідження.

Протягом усього періоду дослідження тварин тримали в стандартних лабораторних умовах і забезпечували вільний доступ до стерилізованого опроміненням сухого гранульованого корму та стерильної питної води. Після періоду карантину мишей інокулювали іп 5йи 1х10Е6 експресуючими люциферазу клітинами НерзВ-Іис, суспендували в 10 мкл суміші МЕМ/Маїгідеї (7:3). Шкіру й очеревину розрізали, щоб оголити ліву частку печінки в анестезованих мишей, клітини повільно вводили в ліву частину печінки, так що через капсулу печінки був видний прозорий пузир клітин. Зростання пухлини контролювали за допомогою аналізу зображень. На 14-й день мишей випадковим чином розподіляли з використанням комп'ютерної рандомізації на 6 груп на основі маси тіла та значень біолюмінесцентної візуалізації (ВІ І) (10 мишей в групі) для забезпечення аналогічного середнього значення ВІ І серед груп.

У досліджуваних тварин контролювали не тільки зростання пухлини, але також поведінку, наприклад, рухливість, споживання їжі та води (тільки шляхом перевірки клітини), масу тіла (ВМ), тьмяність очей/волос і будь-який інший аномальний ефект.

Для вимірювання ВІЇ мишам внутрішньочеревинно вводили 15 мг/мл (при 5 мкл/г маси тіла)

ЮО-люциферину (РПаптагоп) і виконували анестезію інгаляцією 1-2 95 ізофлурану. Через 10 хвилин після ін'єкції лоциферину проводили візуалізацію мишей з використанням ІМІЗ Гитіпа ІЇ (Саїїрег) два рази на тиждень.

Програмне забезпечення І іміпуд Ітаде (Саїїрег) використовували для обчислення областей інтересу (КОЇ) та визначення загального біолюмінесцентного сигналу в кожній Ко.

Біолюмінесцентні сигнали (фотони/с) від КОЇ визначали кількісно та використовували в якості індикатора росту пухлини і протипухлинної активності.

Лікування починали, коли середні біолюмінесцентні сигнали пухлини досягали приблизно 52х10Е6 фотонів/с на 14-й день після інокуляції пухлинних клітин. Тварин розділяли на наступні групи лікування (п - 10/група): 1. Контроль за допомогою носія 2. Сорафенібу тозилат 80 мг/кг 3. Сорафенібу тозилат 80 мг/кг я 25 мг/кг Сполука А 4. Сорафенібу тозилат 80 мг/кг я 100 мг/кг Сполука А 5. Сорафенібу тозилат 80 мг/кг - 200 мг/кг Сполука А 6. Сорафенібу тозилат 80 мг/кг ї- 300 мг/кг Сполука А

Всі ліки розчиняли в 7 95 ЮОМ5О -- 20 95 гідроксипропіл бета-циклодекстрині (НРВСО).

Ніяких змін маси тіла не спостерігали ні в ході випробувань, ні між досліджуваними групами.

Сорафеніб в якості єдиного агента впливав на зниження ВІ І пухлини печінки людини НерзЗВ-Іис при біолюмінесценції іп мімо після 28 днів послідовного лікування (див. Фігуру 19). Однак зазначений ефект не підсилився за рахунок Сполуки А при жодному з випробуваних рівнів дозування. Сполука А, очевидно, не поліпшує ефект сорафенібу та не підвищує чутливість клітин до апоптозу. Фактично, у Сорафенібу окремо був найнижчий показник Ві! в кінці дослідження. Всі випробувані препарати добре переносилися в зазначених умовах випробувань мишами з ортотопічними пухлинами.

Зо У всіх тварин не спостерігали ніяких інших серйозних клінічних відхилень протягом періоду лікування. На Фігурі 19 представлений ефект Сорафенібу окремо та в комбінації зі Сполукою А при лікуванні ортотопічної моделі раку печінки людини НерзВ-Іис.

Приклад 8. Опис ефекту Сполуки А в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин.

У даному дослідженні оцінювали ефект Сполуки А на стеатогепатит і прогресування фіброзу на моделі дієт-індукованої неалкогольної хвороби печінки (ОІАМОМО) у самців мишей

С57ВІ/6Д(86)-1295/5мітуУ (5129). Мишача модель бапуа! ЮІАМОМО представляє ключові фізіологічні, метаболічні, гістологічні, транскриптомні зміни і зміни, пов'язані з клітинною сигналізацією, що спостерігаються у людей з прогресуючим МАН. Див. також дЩошгпаї! ої

Нераїйоіоду Моїште 65, Іввие 3, Зеріетрег 2016, Радез 579-588 "А аїієїіпдисей апіта! тоавеї ої поп-аісопоїїс Тапйу Імег дібзеазе апа ПераїосеїІшаг сапсег!" Бу А. Аздпагроиг евї аї.

Два рівні дози Сполуки А (добова доза 1 мг/кг або 5 мг/кг у носії протягом 8 тижнів) порівнювали з контрольним носієм і даними попередніх досліджень на мишах з негативним контролем в залежності від штаму при звичайному харчуванні (Нагіап Мопта! Кодепі Спом/, ТО 7012 Текіай І М-485) та воді, очищеній зворотним осмосом (КО).

На початку дослідження (тиждень 0) 30 самців мишей у віці 8-12 тижнів одержували без обмеження західну дієту, Нагіап 42 95 калорій від жиру (Нагіап ТО. 88137) та підсолоджену воду (ЗМУ 23,1 г/л а-фруктоза «ж 18,9 г/л а-глюкоза). Після прогресування захворювання у мишей до стеатогепатиту протягом 12 тижнів мишей випадковим чином розділяли на три групи лікування (п- 10): 1. Контроль за допомогою носія - 0,5 95 водна натрієва сіль карбоксиметилцелюлози з 0,1 95

Тмжееп-80 (МО) 2. Сполука А 1,0 мг/кг/день у носії (низька доза Сполуки А) 3. Сполука А 5,0 мг/кг/день у носії (висока доза Сполуки А)

Дві додаткові групи (дані попередніх досліджень) також були використані для порівняння. 4. Негативний контроль - миші харчувалися нормальною дієтою (негативний контроль 20 тижнів) 5. Позитивний контроль - миші, яких годували західною дієтою з підсолодженою водою, без лікування, без примусового харчування (позитивний контроль 20 тижнів). бо Після восьми тижнів лікування після 20-го тижня зробили розтин всіх мишей.

Автори даного винаходу виявили, що тварини, які одержували дозу 5 мг/кг, мали значне зниження маси тіла на 20-му тижні. Тварини в зазначеній групі також мали статистично значиме зниження маси печінки, загального холестерину, АТ, АГР й АБР. Лобулярне запалення було значно зменшене за допомогою Сполуки А. Індекси активності МАЗ і ЗАЕ були значно знижені за допомогою Сполуки А. Відзначене значне зниження прогресування до МАЗН за допомогою

Сполуки А (тільки в однієї миші при введенні Сполуки А відбулося прогресування до МА5ЗН, тоді як у випадку контрольного носія у всіх мишей відбулося прогресування до МАЗН). За результатами дослідження Сполука А є ефективною для лікування МАРГО ії МАН, а також може бути ефективною для зниження ВМІ при лікуванні ожиріння та для зниження ризику серцевих захворювань.

Зазначені результати наведені на наступних фігурах. На Фігурі 20 представлена схема експерименту та прогресування захворювання в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин. На Фігурі 21 представлена зміна маси тіла в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин після введення західної дієти (тиждень 0) і під час лікування (тижні 12-20). Дані свідчать про значне зниження загальної маси тіла при лікуванні високою дозою Сполуки А. На Фігурі 22 представлене значне загальне зниження маси тіла на моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин після восьми тижнів приймання високої дози Сполуки А. На Фігурі 23 представлений ефект низької та високої доз

Сполуки А в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на масу печінки після прийому протягом восьми тижнів. На Фігурі 24 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на масу печінки після прийому протягом восьми тижнів. На Фігурі 25 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні АТ (аланінамінотрансамінази) у сироватці. На Фігурі 26 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні АР (лужної фосфатази) у сироватці. На Фігурі 27 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієт-індукованої неалкогольної жирової хвороби печінки у тварин на рівні АР (лужної фосфатази) у сироватці. На Фігурі 28 представлений ефект низької та високої доз Сполуки А в моделі дієт-індукованої неалкогольної

Зо жирової хвороби печінки у тварин на рівні АЇ В (альбуміну) у сироватці.

Приклад 9. Одержання 5-К(2,4-динітрофенокси)метил|-1-метил-2-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 2 в Таблиці А або Сполука А). у» з -- й б М.оомо

Ї й й ноес р А ТАТ: ВР М ме зо» а щи ж МОХ пн нин Щ Ам ши М МО»

Он Й 2,4-динітрофенол (змочений приблизно 20 95 води, від ТСІ Атегіса, номер у каталозі ОО 109) (маса у вологому стані 269 мг, маса в сухому стані 215 мг, 1,17 ммоль) розчиняли в метиленхлориді (2 мл) та перемішували з безводним сульфатом натрію при кімнатній температурі протягом З годин. Метиленхлоридний розчин декантували в реакційній колбі та промивали сульфат натрію додатковою кількістю метиленхлориду (2 мл). До розчину додавали (1-метил-2-нітро-1Н-імідазол-5-іл)метанол (115 мг, 0,732 ммоль, отриманий способом, описаним у патенті США 8003625 В2) і трифенілфосфін (211 мг, 0,805 ммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання розчину. Потім розчин охолоджували на льодяній бані й обробляли діізопропілазодикарбоксилатом, ЮБІАЮО (158 мкл, 0,805 ммоль). Через 1 годину знімали з льодяної бані та суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Сирий продукт очищали на колонці 3 силікагелем для виділення продукту, змішаного з трифенілфосфіноксидом. Тверді речовини розтирали з трет-бутилметиловим ефіром для видалення оксиду трифенілфосфіну з одержанням 5-(2,4-динітрофенокси)метил|-1-метил-2- нітро-1Н-імідазолу (70 мг, 0,236 ммоль, вихід 30 9б).

ІН ЯМР (0М50-дв) 5 8,80 (й, 9У-2,4 Ні, 1 Н), 8,58 (аа, У-9,6, 2,4 Но, 1 Н); 5 7,82 (0, 9-9,6 Н2, 1

Н), 7,40 (5, 1 Н), 5,66 (5, 2 Н), 3,95 (5, З Н). МС (ЕІ я для С11НоМ»от т/72 324,1 (М.Н).

Приклад 10. Оцінка інгібуючої дії Сполуки А на панелі лінії пухлинних клітин МС1-60.

Лінії пухлинних клітин людини панелі скринінгу раку вирощували в середовищі КРМІ 1640, що містить 5 95 фетальної бичачої сироватки і 2 мМ І-глютаміну. Для типового скринінгового тесту клітини інокулювали в 96-ямкові планшети для мікротитрування в 100 мкл при щільностях посіву від 5000 до 40000 клітин/ямку залежно від часу подвоєння окремих клітинних ліній. Після інокуляції клітин планшети для мікротитрування інкубували при 37 "С, 5 95 СО», 95 95 повітря та 100 95 відносній вологості протягом 24 годин перед додаванням експериментальних препаратів.

Через 24 години два планшети кожної клітинної лінії фіксували іп 5йи за допомогою ТСА з метою вимірювання клітинної популяції для кожної клітинної лінії під час додавання лікарського препарату (17). Експериментальні препарати солюбілізували в диметилсульфоксиді до 400- кратної потрібної кінцевої максимальної тестової концентрації та зберігали у замороженому вигляді перед застосуванням. Під час додавання лікарського засобу аліквоту замороженого концентрату розморожували і розбавляли до дворазової потрібної кінцевої максимальної тестової концентрації повним середовищем, що містить 50 мкг/мл гентаміцину. Аліквоти 100 мкл розведеного лікарського засобу додавали у відповідні ямки для мікротитрування, що вже містили 100 мкл середовища, що забезпечувало потрібну кінцеву концентрацію лікарського засобу.

Після додавання лікарського засобу планшети інкубували протягом додаткових 48 год. при 37"С, 595 СО», 95595 повітря та 100 95 відносній вологості. Для адгезивних клітин аналіз завершували шляхом додавання холодної ТСА. Клітини фіксували іп 5йи шляхом обережного додавання 50 мкл холодної 50 95 (мас/об.) ТСА (кінцева концентрація, 10 95 ТСА) й інкубували протягом 60 хвилин при 4 "С. Супернатант видаляли, а планшети промивали п'ять разів водопровідною водою та сушили на повітрі. Розчин сульфородаміну В (ЗКВ) (100 мкл) з концентрацією 0,4 95 (мас./об.) в 1 95-ій оцтовій кислоті додавали в кожну ямку й інкубували планшети протягом 10 хвилин при кімнатній температурі. Після фарбування незв'язаний барвник видаляли шляхом п'ятикратного промивання 1 95-о0ю оцтовою кислотою та сушили планшети на повітрі. Зв'язаний барвник потім солюбілізували за допомогою 10 мМ основи

Тгіата, поглинання зчитували на автоматичному планшет-рідері при довжині хвилі 515 нм. Для суспензійних клітин використовували ту саму методику, за винятком того, що аналіз припиняли шляхом фіксації осівших клітин на дні ямок при обережному додаванні 50 мкл 8095 ТСА (кінцева концентрація, 16 96 ТСА). Використовуючи сім вимірів поглинання |час нуль, (17), контрольний ріст (С) і тестовий ріст у присутності лікарського засобу при п'яти рівнях концентрації (Ті), розраховували відсоток росту для кожного рівня концентрації лікарського

Зо засобу. Відсоток інгібування росту розраховували як:

КТі-Т240-12)|)х100 для концентрацій, для яких Ті»/-17»

КТі-Т2)/ТАх100 для концентрацій, для яких Ті«сТ7.

Дані однократної дози представлені у вигляді середнього графіка відсотка росту підданих лікуванню клітин. Зазначене число являє собою ріст відносно контролю без лікарського засобу та відносно кількості клітин на початок відліку часу. Це дозволяє виявляти інгібування росту (значення від 0 до 100), а також летальність (значення менше 0).

В МСІ-60 для Сполуки А середній відсоток росту у порівнянні з контролем склав 98,63 з дельтою 26,47 95 для всіх протестованих клітинних ліній та діапазоном 40,14 95. Аналогічно ОМР мав середній відсоток росту контролю 98,4 95 з дельтою 28,44 для всіх протестованих клітинних ліній з діапазоном 44,43 95. Результати для кожної клітинної лінії представлені нижче. Сполука А та ОМР не викликали сильного інгібування росту (щонайменше 50 відсотків) при 10 мкМ у будь- якій з клітинних ліній МСІ-60. На Фігурі 29 представлений ріст клітин клітинних ліній МСІ1-60, підданих лікуванню Сполукою А або ЮОМР при 10 мкМ.

Приклад 11. Утворення ОМР із Сполуки А в мікросомах печінки.

Стадія 1: Розчин готували відповідно до Таблиці 4.

Таблиця 4

Приготування маткового розчину

ОсобливочистаНнго | 77777011 | ловмкл. | 7777-1111

Стадія 2: 40 мкл 10 мМ розчину МАОРН додавали в кожну ямку. Кінцеві концентрації МАОРН становили 1 мМ. Суміш попередньо нагрівали при 37 С протягом 5 хвилин. Негативні контрольні зразки готували шляхом заміни розчинів МАЮРН на 40 мкл особливо чистої НгО.

Негативний контроль використовували для виключення некоректного показника, викликаного нестабільністю хімічної речовини. Зразки з МАЮРН готували в двох екземплярах. Негативні контролі готували в єдиному екземплярі (див. Фігуру 30, Утворення ОМР із 2 мкМ Сполуки А в мікросомах печінки різних видів). Джерело одержання тестованих видів наведене в Таблиці 5.

Таблиця 5

Інформація про мікросоми печінки ово ідтлоу ЗНомерларт! Штемістть | Постечальник каталозі

Мавпа(цино) | - | 200 Об'єднаний, самець Супотоїдиз/ ВІСО (Шанхай)

Стадія 3. Реакцію починали шляхом додавання 4 мкл 200 мкМ розчинів контрольної сполуки або тестованої сполуки. В якості позитивного контролю у даному дослідженні використовували верапаміл. Кінцева концентрація тестованої сполуки або контрольної сполуки становила 2 мкМ.

Стадія 4: Аліквоти 50 мкл відбирали з реакційного розчину через 0, 15, 30, 45 і 60 хвилин.

Реакцію зупиняли шляхом додавання 4 об'ємів холодного метанолу з І5 (200 нМ іміпраміну, 200

НМ лабеталолу та 2 мкМ кетопрофену). Зразки центрифугували при 3, 220 д протягом 40 хвилин. Аліквоту 90 мкл супернатанта змішували з 90 мкл особливо чистої НгО і потім використовували для аналізу РХ-МС/МС.

Стадія 5: Аналіз даних

Всі розрахунки проводили з використанням Місгозоїй Ехсеї.

Площі піків визначали на екстрагованих іонних хроматограмах. Значення нахилу К визначали за допомогою лінійної регресії натурального логарифма відсотка, що залишився, від вихідного лікарського засобу на кривій часу інкубації.

Результати показують, що утворення ОМР здійснене між видами і легко відбувається за допомогою загальних ферментів печінки.

Приклад 12. Запропоновані критерії включення у фазу 1/2 клінічних випробувань

Критерії включення - 2-3 маркера метаболічного синдрому - 10 95 жиру в печінці - А! Т 40 або вище - ЕІВ4 більше 1,1

Критерії виключення: - ВМІ «25, вживання алкоголю

Зо - В анамнезі синусова тахікардія, ішемічна хвороба або дисфункція нирок

Граничні значення досліджуваних показників ефективності, отриманих на стадії дослідження 1/2 - Кількісне визначення вмісту жиру в печінці з використанням МКІ-РОЕЕ і МКЕ - Циркулюючий СК18 - Неінвазивний дихальний тест для оцінки активності мітохондрій печінки (Вгеайп!ОФ Зузхіет,

Ехаїепг Віозсіепсев) - Перевірка впливу на мішень та РО - ІО респондента та стратифікація пацієнта - Швидка валідація заданих параметрів - Систему ВгеаШІСФ використовували у декількох дослідженнях фази | МА5Н (МСТО2314026, МСТО1244503, МСТО1281059).

Приклад 13. Синтез 1-(2-(2,4-динітрофеноксі)етил|-2-метил-5-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 1 в Таблиці А).

Те з я В! МО: ! я Н ге х Ні

Я дк З ПІАТХ РРВ. не их рриХ ех ВН У ною ди я ХИ й | рот и сьо он Шо й 2,4-динітрофенол (змочений приблизно 20 95 води) (маса у вологому стані 269 мг, маса в сухому стані 215 мг, 1,17 ммоль) розчиняли в метиленхлориді (2 мл) та перемішували з безводним сульфатом натрію при кімнатній температурі протягом З годин. Метиленхлоридний розчин декантували в реакційній колбі та промивали сульфат натрію додатковою кількістю метиленхлориду (2 мл). До розчину додавали 2-(2-метил-5-нітроімідазол-1-іл) етанол (125 мг, 0,732 ммоль) і трифенілфосфін (211 мг, 0,805 ммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання розчину. Потім розчин охолоджували на льодяній бані й обробляли діізопропілазодикарбоксилатом, ЮБІАЮО (158 мкл, 0,805 ммоль). Через 1 годину знімали з льодяної бані та суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем для виділення продукту, змішаного "з трифенілфосфіноксидом. Тверді речовини розтирали з трет-бутилметиловим ефіром для видалення оксиду трифенілфосфіну з одержанням 1-(2-(2,4-динітрофеноксі)етил|-2-метил-5- нітро-1Н-імідазолу. МС (ЕБІж) для С1і2Н11М5О»? т/2 338,1 (М ж НУ».

Приклад 14. Синтез 1-метил-2-нітро-5-(4-нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу (Сполука Мо З в

Таблиці А).

МО Я я курія й гу А З. ЕОМ М. К МО; й З ч но бе М ІНАУ Р Не Що ка КІ,

З ке й син Шк чок он шк 4-нітрофенол (162 мг, 1,17 ммоль) розчиняли в метиленхлориді (2 мл). До розчину додавали (З-метил-2-нітро-ЗН-імідазол-4-іл)уметанол (115 мг, 0,732 ммоль) і трифенілфосфін (211 мг, 0,805 ммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання розчину. Потім розчин охолоджували на льодяній бані й обробляли діїзопропілазодикарбоксилатом, СІАО (158 мкл, 0,805 ммоль). Через 1 годину знімали з льодяної бані та суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем для виділення продукту, змішаного з трифенілфосфіноксидом. Тверді речовини розтирали з трет- бутилметиловим ефіром для видалення оксиду трифенілфосфіну з одержанням 1-метил-2- нітро-5-(4-нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу. МС (ЕБІж) для С11НіоМаО5 т/2 279,1 (МН).

Зо Приклад 15. Синтез 1-метил-2-нітро-5-(З-нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу (Сполука Мо 4 в

Таблиці А). ех Де ; х о не ке: це ї ши СМ Мо ї о -е НО шк й ЇМАТЕ ВР, ше - І й КЕ. Я ТМО ення ра мя кВ

З І В Мей Ш

З-Нітрофенол (162 мг, 1,17 ммоль) розчиняли в метиленхлориді (2 мл). До розчину додавали (З3-метил-2-нітро-ЗН-імідазол-4-іл)уметанол (115 мг, 0,732 ммоль) і трифенілфосфін (211 мг, 0,805 ммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання розчину.

Потім розчин охолоджували на льодяній бані й обробляли діїзопропілазодикарбоксилатом, рІАО (158 мкл, 0,805 ммоль). Через 1 годину знімали з льодяної бані та суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем для виділення продукту, змішаного з трифенілфосфіноксидом. Тверді речовини розтирали з трет- бутилметиловим ефіром для видалення оксиду трифенілфосфіну з одержанням 1-метил-2- нітро-5-(З-нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу. МС (ЕБІжю) для С11НіоМаО5 т/2 279,1 (М ж НУ».

Приклад 16. Синтез 5-(3,5-динітрофеноксиметил)-1-метил-2-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 5 в Таблиці А).

СМ. ле. МО» ; сьМ Ме:

ОО з : чн ск

СЯ конт, ма. ВА: РН; Ту дв т КЕ З НЕ ЗУ вн ня хи я Бої он М я

З,5-динітрофенол (215 мг, 1,17 ммоль) розчиняли в метиленхлориді (2 мл). До розчину додавали (З3-метил-2-нітро-ЗН-імідазол-4-ілуметанол (115 мг, 0,732 ммоль) і трифенілфосфін (211 мг, 0,805 ммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання розчину.

Потім розчин охолоджували на льодяній бані й обробляли діїзопропілазодикарбоксилатом, рІАО (158 мкл, 0,805 ммоль). Через 1 годину знімали з льодяної бані та суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем для виділення продукту, змішаного з трифенілфосфіноксидом. Тверді речовини розтирали з трет- бутилметиловим ефіром для видалення оксиду трифенілфосфіну з одержанням 5-(3,5- динітрофеноксиметил)-1-метил-2-нітро-1Н-імідазолу. МС (Е5БІЮ) для СіНоеМ5О; т/2 3241 (МАН).

Приклад 17. Синтез 5-(2,4-дихлорфеноксиметил)-1-метил-2-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 6 в Таблиці А). дв Я ї во

ТО ноту ЇЗМАЄ: РВ. деки

Ж ФОИМОЮ ве -е-. Ам

С й т ху ге ' шт я че он З їй 2,А4-дихлорфенол (190 мг, 1,17 ммоль) розчиняли в метиленхлориді (2 мл). До розчину додавали (З3-метил-2-нітро-ЗН-імідазол-4-ілуметанол (115 мг, 0,732 ммоль) і трифенілфосфін (211 мг, 0,805 ммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання розчину.

Потім розчин охолоджували на льодяній бані й обробляли діїзопропілазодикарбоксилатом, рІАО (158 мкл, 0,805 ммоль). Через 1 годину знімали з льодяної бані та суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем для виділення продукту, змішаного з трифенілфосфіноксидом. Тверді речовини розтирали з трет- бутилметиловим ефіром для видалення оксиду трифенілфосфіну з одержанням 5-(2,4- дихлорфеноксиметил)-1-метил-2-нітро-1Н-імідазолу. МС (Е5ІЮ) для СіНеСіМзОз т/2 301,1 (МАН).

Приклад 18. Синтез 5-(2,6-дихлор-4-нітрофеноксиметил)-1-метил-2-нітро-1Н-імідазолу

Зо (Сполука Мо 8 в Таблиці А).

МО

Її З ко НалМ ГНАТИ ВР, КА Ки й ритора Кв х як ОК кі

Но Щі ще "М зе не ШВи о он ТУ

С

2,6-дихлор-4-нітрофенол (243 мг, 1,17 ммоль) розчиняли в метиленхлориді (2 мл). До розчину додавали (З-метил-2-нітро-ЗН-імідазол-4-іл)уметанол (115 мг, 0,732 ммоль) і трифенілфосфін (211 мг, 0,805 ммоль). Суміш перемішували при кімнатній температурі до отримання розчину. Потім розчин охолоджували на льодяній бані й обробляли діізопропілазодикарбоксилатом, ЮБІАЮО (158 мкл, 0,805 ммоль). Через 1 годину знімали з льодяної бані та суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Сирий продукт очищали на колонці з силікагелем для виділення продукту, змішаного "з трифенілфосфіноксидом. Тверді речовини розтирали з трет-бутилметиловим ефіром для видалення оксиду трифенілфосфіну з одержанням 5-(2,6-дихлор-4-нітро-феноксиметил)-1- метил-2-нітро-1Н-імідазолу. МС (ЕБІж) для С11НеСі2МаО» т/2 347,0 (МАН).

Приклад 19. Синтез 2-((2,4-динітрофенокси)метил)-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу (Сполука

Мо 16 в Таблиці А). яна СМ. ко вио КшООМЕ Моно. бик ший кт, години Сб НО

Е Конт

Суміш (1-метил-5-нітро-1Н-імідазол-2-ілуметанолу (176 мг, 1,12 ммоль) і 1-фтор-2,4- динітробензолу (250 мг, 1,34 ммоль) і К»СОз (465 мг, 3,36 ммоль) в ОМЕ (5 мл) перемішували протягом 2 годин при температурі навколишнього середовища. Продукт реакції виділяли шляхом екстракції. Залишок очищали препаративною ВЕРХ в наступних умовах. Колонка: препаративна колонка ХВгідде С18 ОВО 19х150 мм, 5 мкм; рухома фаза А: вода (10 ммоль/л

МНАНСО), рухома фаза В: АСМ; швидкість потоку: 20 мл/хв; градієнтне елюювання. Фракції, що містять продукт, збирали і потім ліофілізували з одержанням 2-(2,4-динітро-феноксиметил)- 1- метил-о-нітро-1Н-імідазолу у вигляді твердої речовини жовтого кольору. РХ-МСЧЕ5, т/л) 324. (МАН). Н ЯМР: (400 МГц, ОМ5О-ав) 5 8,79 (а, 9-2,8 На, 1Н), 8,57 (ад, уУ1-2,8 Нл, 92-9,2 Н2, 1Н), 8,10 (5, 1Н), 7,79 (а, 9-9,6 Н7, 1Н), 5,72 (5, 2Н), 3,95 (5, ЗН); аналіз: С, 42,79; Н, 3,43; М, 20,68: 0, 33,25.

Утворення ОМР із Сполуки В мікросомами печінки

Відповідно до методики експерименту, описаної у Прикладі 11, без зміни умов експерименту, але із заміною Сполуки А на зазначену в заголовку сполуку у ферменті людини, одержали наступні результати: 1 УтворенняОМР(МКМ) | Відсотокутворення (96) Й Зу

Структура Утворення ОМР (мкМ) Відсоток утворення (95) сх

З МАОРН | 0,031 | 0,038 | 0,025 | 0,023 | 0,018 д Без МАОРН | 0,017 | 0,015 | 0,014 | 0,014 | 0,013 | 0,83 | 0,75 | 0,72. | 0,69 | 0,63

Приклад 20. Синтез 2-(2-(2,4-динітрофеноксі)етил|-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 17 в Таблиці А).

Е они

М ие ди кв ря У х р-н КУ М.М що фа пінні жк хх й ще Ка щої

СьМ х яки кис тА яю В

Суміш //2-(1-метил-5-нітро-1Н-імідазол-2-іл)летанолу (1,32 ммоль) та 1-фтор-2,4- динітробензолу (1,65 ммоль) та КгеСОз (465 мг, 3,36 ммоль) в ДМФ (ОМЕ) (5 мл) перемішували протягом 2 годин при температурі навколишнього середовища. Продукт реакції виділяли шляхом екстракції. Залишок очищали препаративною ВЕРХ в наступних умовах. Колонка:

Зо препаративна колонка ХВгідде С18 ОВО 19х150 мм, 5 мкм; рухома фаза А: вода (10 ммоль/л

МНАНСО), рухома фаза В: АСМ; швидкість потоку: 20 мл/хв; градієнтне елюювання. Фракції, що містять продукт збирали і потім ліофілізували з одержанням 2-(2-(2,4-динітрофеноксі)етилі|-1- метил-5-нітро-1Н-імідазолу. РХ-МС: (Е5, т/7) 338,07 (Ме-Н)"; аналіз: С, 42,62; Н, 3,20; М, 20,83;

О, 33,32.

Приклад 21. Синтез 1-метил-5-нітро-2-(4-нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу (Сполука Мо 18 в

Таблиці А).

Котов

М, Ом ! і. пн Е а - з скккілжижхккюких кит ники к ких ких ники - у я й

Ом у КС. ДМЕ и з

Суміш 2-(1-метил-5-нітро-1Н-імідазол-2-іл/уетанолу (1,24 ммоль) та 1-фтор-4-нітробензолу (1,45 ммоль) та К»СОз (465 мг, 3,36 ммоль) в ОМЕ (5 мл) перемішували протягом 2 годин при температурі навколишнього середовища, після чого нагрівали. Продукт реакції виділяли шляхом екстракції. Залишок очищали препаративною ВЕРХ в наступних умовах. Колонка: препаративна колонка ХВгідде С18 ОВО 19х150 мм, 5 мкм; рухома фаза А: вода (10 ммоль/л

МНа.НСО»), рухома фаза В: АСМ (ацетонітрил); швидкість потоку: 20 мл/хв; градієнтне елюювання. Фракції, що містять продукт, збирали і потім ліофілізували з одержанням 1-метил-5- нітро-2-(4-нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу. РХ-МС: (Е5, т/2) 279,07 (МН); аналіз: С, 47,35;

Н, 3,71; М, 20,24; О, 28,82.

Приклад 22. Синтез 1-метил-5-нітро-2-(З-нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу (Сполука Мо 19 в

Таблиці А). . Ки о ах Ех чн ; р ! Ві й у ан в жк в чав: ВН о Но й Ка. МЕ

Суміш 2-(1-метил-5-нітро-1Н-імідазол-2-іл/уетанолу (1,32 ммоль) та 1-фтор-З-нітробензолу (1,67 ммоль) та К»СОз (465 мг, 3,36 ммоль) в ОМЕ (5 мл) перемішували протягом 2 годин при температурі навколишнього середовища, після чого нагрівали. Продукт реакції виділяли шляхом екстракції. Залишок очищали препаративною ВЕРХ в наступних умовах. Колонка: препаративна колонка ХВгідде С18 ОВО 19х150 мм, 5 мкм; рухома фаза А: вода (10 ммоль/л

МНаНСО), рухома фаза В: АСМ; швидкість потоку: 20 мл/хв; градієнтне елюювання. Фракції, що містять продукт, збирали і потім ліофілізували з одержанням 1-метил-5-нітро-2-(3- нітрофеноксиметил)-1Н-імідазолу. РХ-МС: (Е5, т/2) 279,07 (Ме-Н)»; аналіз: С, 47,53; Н, 3,69; М, 20,24; 0, 28,85.

Приклад 23. Синтез 2-(3,5-динітрофеноксиметил)-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 20 в Таблиці А). г яд Кк Ще МО

ТО стьМм ;

М Он кожи вч М. МО.

Ї я Ї і є 2 у ше Я рошке х С ксо0оМмЕ 0

Суміш /2-(1-метил-5-нітро-1Н-імідазол-2-іл)л'етанолу (1,22 ммоль) та 3,5-ди-нітро-1- фторбензолу (1,54 ммоль) та КгСОз (465 мг, 3,36 ммоль) в ОМЕ (5 мл) перемішували протягом 2

Зо годин при температурі навколишнього середовища, після чого нагрівали. Продукт реакції виділяли шляхом екстракції. Залишок очищали препаративною ВЕРХ в наступних умовах.

Колонка: препаративна колонка ХВгдде С18 ОВО 19х150 мм, 5 мкм; рухома фаза А: вода (10 ммоль/л МНаАНСО»), рухома фаза В: АСМ; швидкість потоку: 20 мл/хв; градієнтне елюювання.

Фракції, що містять продукт, збирали і потім ліофілізували з одержанням 2-(3,5-динітро- феноксиметил)-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу. РХ-МС: (Е5, т/2) 324,05 (М.Н); аналіз: С, 40,90;

Н, 2,89; М, 21,72; 0, 34,60.

Приклад 24. Синтез 2-(2,4-дихлор-феноксиметил)-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 21 в Таблиці А). ри -М Он м мя 00 бро й, Е

І їі г шо г і ш- т й Щ й М кі в В осо, ОМ ій м- й й Во

Суміш /2-(1-метил-5-нітро-1Н-імідазол-2-іл)етанолу (125 ммоль) та 2,4-ди-хлор-1- фторбензолу (1,45 ммоль) та КгеСОз (465 мг, 3,36 ммоль) в ОМЕ (5 мл) перемішували протягом 2 годин при температурі навколишнього середовища, після чого нагрівали. Продукт реакції виділяли шляхом екстракції. Залишок очищали препаративною ВЕРХ в наступних умовах.

Колонка: препаративна колонка ХВгідде С18 ОВО 19х150 мм, 5 мкм; рухома фаза А: вода (10 ммоль/л МНаАНСО»), рухома фаза В: АСМ; швидкість потоку: 20 мл/хв; градієнтне елюювання.

Фракції, що містять продукт, збирали і потім ліофілізували з одержанням 2-(2,4-дихлор- феноксиметил)-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу. РХ-МС: (Е5, т/2) 302,00 (МН); аналіз: С, 43,78;

Н, 3,08; СІ, 23,52; М, 13,81; 0, 15,99.

Приклад 25. Синтез 2-(2,6-дихлор-4-нітро-феноксиметил)-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу (Сполука Мо 22 в Таблиці А). ї 2-3 й ї й Млин, й ся ще

М Шин Її ек, сек ї окон МО й й І ог й "чо; м шеду й: Й сь к нини нене Шк щ-

КасСсо, СУ (їй

Суміш 2-(1-метил-5-нітро-1Н-імідазол-2-іл)у'етанолу (1,15 ммоль) та 1,3-дихлор-2-фтор-5- нітробензолу (1,24 ммоль) та КгСОз (465 мг, 3,36 ммоль) в ОМЕ (5 мл) перемішували протягом 2 годин при температурі навколишнього середовища, після чого нагрівали. Продукт реакції виділяли шляхом екстракції. Залишок очищали препаративною ВЕРХ в наступних умовах.

Колонка: препаративна колонка ХВгідде С18 ОВО 19х150 мм, 5 мкм; рухома фаза А: вода (10 ммоль/л МНаАНСО»), рухома фаза В: АСМ: швидкість потоку: 20 мл/хв; градієнтне елюювання.

Фракції, що містять продукт, збирали і потім ліофілізували з одержанням 2-(2,6-дихлор-4-нітро- феноксиметил)-1-метил-5-нітро-1Н-імідазолу. РХ-МС: (Е5, т/г2) 346. (МАН); аналіз: С, 38,01; Н, 2,22; СІ, 20,13; М, 16,19; 0, 23,15.

Приклад 26. Синтез Сполук 11, 12, 13, 14 і 15 в Таблиці А.

В реакційній посудині суміш сполуки імідазолу (1 молярний еквівалент), йодистого метилену (1 молярний еквівалент), калієвої солі фенольної сполуки (1 молярний еквівалент), сухого триетиламіну (1 молярний еквівалент) і каталітичної кількості ТВАВ розчиняли в сухому ацетонітрилі. Розчин кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 2 годин з наступним випарюванням розчинника. Потім залишок розчиняли в СНСіз і промивали водою (2х200 мл).

Органічний шар сушили безводним сульфатом натрію, фільтрували й упарювали з одержанням сирого продукту. Подальше очищення виконували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі.

Коо)

Claims (1)

1. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

   1... 5-(2,4-Динітрофенокси)метил|-1-метил-2-нітро-1Н-імідазол або його фармацевтично прийнятна сіль.

   2. Спосіб лікування мітохондріальних розладів або станів у ссавця, що потребує цього, який включає введення ссавцю ефективної кількості сполуки за п. 1 або її фармацевтично прийнятної солі.

   3. Спосіб за п. 2, у якому розлад являє собою ожиріння, діабет або резистентність до інсуліну або непереносимість інсуліну.

   4. Спосіб за п. 2, у якому розлад являє собою неалкогольну жирову хворобу печінки (МАРІ 0), неалкогольний стеатогепатит (МА5Н), стеатоз печінки або діабет 2 типу (Т2ОМ).

   5. Спосіб за п. 2, у якому розлад являє собою ожиріння або надлишок жиру в організмі.

   6. Спосіб за п. 2, у якому розлад являє собою дисліпідемію.

   7. Спосіб за п. 2, у якому розлад являє собою серцево-судинне захворювання.

   8. Спосіб за п. 2, у якому розлад являє собою хворобу серця.

   9. Спосіб за п. 2, у якому розлад являє собою атеросклероз.

   10. Спосіб зниження ожиріння, контролю або запобігання збільшенню маси тіла у ссавця, що потребує цього, який включає введення ссавцю ефективної кількості сполуки за п. 1 або її фармацевтично прийнятної солі.

   11. Спосіб стимулювання швидкості споживання кисню (ОСРЕ) у ссавця, що потребує цього, який включає введення ссавцю ефективної кількості сполуки за п. 1 або її фармацевтично прийнятної солі.

   12. Спосіб лікування запалення та фіброзу, що призводить до МА5Н, у ссавця, що потребує цього, який включає введення ссавцю ефективної кількості сполуки за п. 1 або її фармацевтично прийнятної солі.

   13. Фармацевтична композиція, яка містить фармацевтично прийнятний носій та сполуку за п. 1 або її фармацевтично прийнятну сіль. Єтечариа екеицня вве і І-І НЕ 1 ово ох : ШЕУ Н КІ Кк Бе Е ПЕ: ся БО У : Н 14 їх ж я-і 115 шклккю зок ще кавадя. п ТЕ САКЕ БКНО її МЕ с і ше п І ЩО срок. Е: КК х З Б і 1 33 її її І - 11 ЩЕ ЯН ї ІЕК- | ТІ ї ї ЧЕ ТО СІ МОРР РЕ; р Е : ЗОРЕ 1 ї Е Е КЕ 1: Ц 1 хх ї ї кв во В в ьЯ й киш щи мк м м В ш в 8 в М Би ОО а аа ао ееН я ее в СЕ МЕ ПИ М ЗЕ ЕЕ КЕ ЕЕЕЕККЕЕКЕВ же де Мт Бо ЩО ФУ У Б й ща ша тен а С КО НЕ жук

   Фіг. 1 й г яку в. К унфжукардсєюи ЖЕ - ЄСтвах звавнцку ЯКЕ я залюзкаеекь в ким рен і Е ! Е Е : Н ї І ї : ї М Е і Е і і ре і ек 1 ща Е і Н. 3 ї ке ; се КШ ТОБНЕх ї хі Я із й - є Кох їЗ ї 5 х х х х мнМУх М ПТ ГБО сота Н ЕН. НО і ЕН ТРОЇ ! ї т Е їх х І НЕ УНН | ї ! вч ТІ БЕН : З Ж НУ ті Б і ж НУ ї х : ж ж 5 її з ГУ Н ! ЇНИ Ні ї ГНЕ ЗЕ 3 255 3: ЕШЕЗЕ НН одно дней ооо ВЕ НЕ ЯК я зі Енн "робо нки нем ния хх й Є с о оч о В х п й й я І: й ї й і И Є Ж щ хх М що щу МОм т ту з НН НН НК НК вел де ми а и а М М Я КЕ НЕ З Ж Ж зе ЗЕ Ж ок о ж ж ж кож ННІ НЕ к Кк ЕЕ ЕК - "вади ях СВ Ж В ще КМ 3 Й Мою

   Фіг. я

   ВМ МЕ в залежною іх дюн Олек А : щих я З рай

   Е. ко ди у й -е й щи : ж Ех Ме " й

   З. Я Сай ій сві ще мн ЕНН З до щен "ж шини 5 Я Як ве Я Я пк мії хе Я вк. ой й: : рай чн ж зе ко и кк Я Ко нки кі Я ен « ши ще й Кай іон / ща в з я ! яю В А. «Ве Я

   Фіг. З ВЕ зво НМ ж зазеость в доз Слон Я Е: е «7 ще Ї в ї я : 2 Ї я - і-й Х У ок ке М й Ко Ко Ваде ща ее я 5 дит е з т с ск ай КЗ Я. ж в й щей Б ов ; ще - ї ж й й ий м - С вай 5 о а й я ї ра ру х я тез кі я Де й Ж : де г ж Шк о ай во одн й о х . ой Я нт А ве ; вух й КУ ща че Бай за Сувл.о бо вох

   Фіг. 4

   З Ні висревщ захв вн Пе Ж ще ї х ! - я ж З І " ій ж " 3 ее Б ж «Ф Е: ж ож

   Я . й ЕЕ «Ши а ж ж - ж ! й ж ; ж ВН нохій рої "я Ї ж я МОЇХ ВАХ врК) Х їй гос у : ; печі МОМ ! ; жу що В Й ок вобноюх АС ! в кв У г «ее вастюєчої х ск ви ! ж . КЗ т я КНЛУ. А СКК ВНЗ е ? ся в коврик

   Фіг. 5 КЕ Збільшений зору воєия до ш ювокочи зн івана Сол. А. дови В я Е вн я в 35 і В | і шк ех Й ї х кс х й ї З й т й Ку Е п КК к й ни ШЕ З НЯ В ЗНАКА п й Тиждень З З і | МС ж і Мор сСтея А їх мкг) КОЖ од дику кер в с АВС ве А І ме) С МС сСпоз, А ОЮ межо)

   Фіг. 6 ман я звиКе жан Ма хна вфреиу Ля Я. З МОЖВЕНКЕЙ МОВ МАН, норкова що сна ОО ши: в п. 0: ще оНей З 4 35 Ех о. о і сееБесос о пшоно г то о с о. с пн що . . . о. ВК ОО с КО Фіг х пУЖК СЕ ПО ККЦЕ Жено ММК. Зкоуоюююамхх коки стоком ук Ж Коко НК рКУсХКК х ення щік Бе З вень вен вх ЗАОДНИВ КУМ. ТК. СУМИ БУХТИ ЗА ХКВЕМ КК КЕКВ М КУ ВОК. . Ж ке вію в. х о. З ше о аМмг/кг с її з ше . . я. пе оеох З є о БО КК хх ЗО . СО . З . о. 0. с : . о : х КО ее ОН с п оС (С: о. с її. о В . 0. ще т. шо о є с с сн. ОМ ОХ хріг. 8 Зо

   Змевнвааня МЕ Б У везе і СО Євов. А 5 аетке і ха Е я ти оя і ! : і ще ! ит З плив І ШЕ о . и о КІПИИИПИИИИИтй І х ИПИИИПИИИ : СН Ї ПЕ ї КОСТІИИИИХ І ї КИ ИПИТИЙ г ІН і я ї й птн ОВО нин я пр пиляння хе ря Двох

   Фіг. 8 фа. Кт в крові в засо нх сажа ще БЕ шок 4. : НЯ ЧК Яни КЕ Ї я З ж : Ен г т т жк я Е Пол і ж. БУ ВК х : ї фени ку Е є І БО ЩЕ т : ех її НОЯ БЕ ї Ф | не НЕ і. ! Кк Щі ЩЕ І ОН Б ШО т у Я оз ї ; же Ми! 15 ; їх. ї Я : КУ ЗЕ: | Са НО ОТ. шо С | КК і Не ех Тк г: ти АК ЕІ ОК КИХ Вч ек Ну с Б БО г і щі ОН ЩЕ с й і НЕ о Ше ОВК ще: ІК І ш ен. ші Б ш зи й Б я Бе Бо ВО ие 1 Ч ш. 5 ше. ЩО ТЕОЯ: 1 о кед 1 ВЕР 1 Я ни ше ш Бе.

   за. і чне Не її р Дом лослідженания я еВ КЗ теь В В тре Сом кожна: я бек ЕТ ОМА тре Фріг. 10

   Бінедь Ка в енровахні В посла жуважнх ЕНуМах НеСЕа і Як Зк Я т Н ОК ! ї ж х ТКУ ІК с. З Я ка с Я І ий с а і ищке Б За ІК ие КК ОО ТЕЙ ЕОР 5 о НО ВЕК КВ НН х п ГЕН хе Ії з ВК З ОЗ ри З я І, ше. й. Ва ВЕ ТЕ Шк Б щі ІБ ки ОО і я вер 15 ВВЕ І ші ши ші ОН: о ве ше Ба БОР НО ВН ж що с Кк ї й п І В В Бош ш сш ж сш. ОНИ . я КИ г. ЯК Я шк їх я ЗК БЖ ВЕБ Хі КК ЦІ ї ЕК й бо ї. НК ко ї А В ЖЕН КА їх Р а Дер» дкнокуюв ви Ж Носе КО Свол АЛ яЮЕ КЕ Ктат ВВ рок Б ох. я Бук СТОРОНА паж

   Фіг. 11 Гінжнь Ебх ху печі вк доспдовуваних крушаж оч с ВДВ й шк | І я ов нянні БТ т їх ум Я х КУ на ен Е З Х КК п М ОБ ся ої ве тк ї Е о. ш З Ор ин і о. ї - Ге . з ЛИХ ОКА воли М : 5 ма пон що КО ш ооо вве ШЕ оон» | . і ш ВО х Му ОО Е -- І МЕ те дж -У - щ. жах мк «Фіг. о

   Дефннеуна. ке ев зиечнйнЖя як Дохід уУВНяВХ КЕКНаХ ща Нй : Голки фроннюююніюкююкканння Ж : сем вики й 7 ї ; ОМ - п НЕ кт кети -- Н х Н ох х же : 5 п в Н г БО ШУ п З В ке ШО ї 0 - й ен М г 1. ше БА о г І ше дк ОК и У - 3 вач че ов ШУ ЕХ х Не я 0 ї о и о.

   М. 1 пк І й; ки ї ОВ у і НК 000 Бик Ко Ве М ОО КХ і щННННН ее КОЗИ ї о. і г На Ше сао с СПоОлого сх еВ ний ї КК й МИПИТИИИК 5 Др ля ех хлеб - У ЩІ ве К-Я Ж. я Б У Е Е Е СУ в зе я я жк - гу « І У я їі ЩА їн

   Фіг. 13 КИНЕ свои КОВІ з дикВ ою ва СТУК й Е Тісочатии кущах з Як хе дені Кі зав ДІ ів - У сан ККУ В. ВЕ ТІ ! в яра СТВА В. ВОНИ й : де СЮ. А ові ли ше щі ам ШЕ ЗМЕН ДНІ после Овмия

   Фіг. 14 рН, РН, ж нрав щ зву веків сесрези Ї і Ж, і феєю Ї І 1 НЕКУ . шк З 2 Бе ЖЕ І ЩЕ т ни М і НЕ Якої З ЩЕ ІЗ 1 КУ і ні як м ч я В ТЕ г 7 КУ 0 ї: т М ою Я зи АН о ї Ат КГ вИТея ЕНН я : се КЕ У му КЕ І ІЗ ДЕК ЗМ, З щ с НІ З ЖОВ гу КОКО Б З і ре Їх Ах с Я де З Нв З КАХ г Ки о ТВ: І ЩІ ДН й. С о НЕ ЗЕНЯЇ 1 як; я А Ж но. В ВЕ я КУ яса у КО ЕМО: В Як Со ще А. а Я ООН І ї З СК ЖЕ Каши Кеш и же КЕ М В 7 В І у Ех Де М В еВ що ЧК В і ОКУ В В В БО Ж КК ! ОБО Вч БК Б І В В Ех ЕК БО: ЖОВ же Ж поки ви ве й веж и ож Ди КО Ж Ж п Е БОнУВ ХО ВИ с пе Ше Б чн БО ж о Те - щ т І. В . щік. МКС: ї хх ноя ЕС Ж я Г.М хе да Як ДН ВК НО ВО ВККС Я в ВН в Ко: в о М ок ке еК у Ваня Я нос ОЗ ОКА нер Б Своз АЛКИНЮ СЯ ДО ВК «Фіг. 15 й І і : ц : : ж І її : ї т ! "Еш Н В : т ро Н 'яу : Ї С Ох і. ше і ва ще : ШО; | їх ї. т М ві З МЕ КВ ВУ ЗБК шк сеї Е.О й

   5. щі. Ні. Кен ШИ а АВ.

   Бо. В сни и КЕ ре : Нк | ЕН в ж БОКУ ! У К КУ сти КА ую КУ ї ГЕ КК Ж А З т х ЗАГ З С КІ: З: як Ск х Ку ж БК: КО З ОХ ЩІ 5-33 І Б Ва т Зх 15 КІ ді ВВ У Я ох Бе ОК В ще Рі умі Р ОЖЕОБ Ж ЧЕ У ВЕН КЕ ВХ щ 3 ОН В і КОМ ОХ Я у Я СКАН ш ОР Е й НІ ВЕ ї ши и Те м ЖК С «МН Я вв . ВІ БЕ ВЕС Ж Во т Си ее ен НКУ а Баки кана не и й и и кож. . НІ ІІ: КУ ше о ку шк ОО В дк ві Її ек А си и ее їх Ж ж і Кк Бе НИ ОК Ух УЖЕ: ВО КО ЯВНІ кох я. кі чеків ще : ЩО Б І Б В че сх чк ї Щек - 5 Ж Ж Ск и чан Ж Ох Я З ж о ОЧІ В ВВКОКЯЬ І А ВЕ В Я "Я Ж В МОМ З І ОН Я Є а КО НО ВЕС КО В БО Я В Я КК СОУ В ВК Я І В ТВ З І х ЗІ КО ОО В Вч В Я В о Ж і ї о ЗІ Ж Я Кох ВЕ р М.Я БЕ жк А. Ї 7 уд БУ у: Я 2 Ка Я щі 5 Зн) девовжку вах я нов КОМ Иярю.

   Стр. АБО яета. 5 хх хі Своє ху Кс зви: АНЯ ЯК хріг: 16

   УНН ху порі суто ня пав а ж КЗ з ж Я прое Е ; я З ї Е: і Мі Ж «й « КЕН ще Ш жо щ- ПНР сіврю їх х з й Ж я Кия: а ВЗ) вві ж шен т СВ й БЕОВХ і з шах зі ж Ж Кч я в ен евних віг. 17 й» - -щ Н Е І В і мой і Е З щ . Се , | | шк ет шо во ак и Сх : з -к і Б рр роя шк Я тк : , З : ; мая кити Ї | ІЗ ще я НИ ОО ї ЗБ я Ох ї ХО 8 Зк она Мяииив ІЗ КОХ 3-А ВВ МИ ЧИ ший ; і-й Дні дес нлжування т сяех, АСТМОЮ То сла АТОМ ОКО С свох АСТВАЦ НК

   Фіг. 18 жу хорах зерамо я в комин Е з соку А ОН КУ КЯННЇ Сун Ме раку Ден пен ЗК ЗО зо Щи звані вектора ОН т у: щи ух а у В ї себе НЯ, МТК ОК Став В ОК ; ще 5 марно ж в: ку сок гама є КЗ і: пори СН. КВ зе к Судини - че НИ а ї Е мк і сей НК. А СК ВІНИК Сон в ВІрК; : с дя я їй підт що о пе ум; З ІЗ й к. ве : а НН А НК ВИК Сер В ВК й х с ц у я І! я оо Ж уі х 5 ої, Я й ; ї | Я їх п а ме) і я І ! сх сна й св, я ни на ЗИ ши ши ше є пи п Дві ніезя йвохуляні пухка фіг. 15 ШІ Сем, Ах ху Ка емо МОМКоК ов МОХИ Коди Кк УЖ хм ме мем сс кві аа в З «У ЗВЕИКНННЯ ДК ЗК Кк А ТЕН КК у : ї закаккй потоку Кекс кВ : ох й Б іш МКС соня ОЗ хаокумик хх хек ем Ка МКУ хїМекх «ФМ. КАКІУК Ж МККИКИК М КД ХК МН ких КОС п ван В В В СП ВК ЕК Ко ХО ДИНИ хх ї дней : о Ме ЗМ ДИМ ЛИПИ Шах ОСС деку КК ку у МКК ую юку КК КН КН КК ЕМ КЕ НК КЕ ВІ НК ВІН МИ ЕЕ ТЕН М ЯКЕ Я ДВС Я МИ Я НЕЯВНІ МИСІ Я ш й І БУ Я ШЕ ХЕ Кя ЛЕ Щи 553 Бо ЗЕ і Ома КТК КМ, ЗК МІ ХІН Що 7 Й й Пркнек м жю Фріг. 20 Жівев хі пнккккккккчнуу ре В зе : ! ща с Хей з р в їж; ПД вс В В З ВВ СВ А х хх Я Ой З: ях й м й ж Сех, ХХ ї й Й 5-х Й е ек х деяких. ВИТКУ лк зас : ЗЕ УКУ ке й х яру і 3 ре ж Й ек ре й й і м дк З Мне чи М й ! в 0 зи пенні ск й : М й зн» У Грея ОО ех зма 130 м хе ТЗІ 1345578 9Щиз ЗМІЮ пааани Їтажні

   Фіг. 21

   Віда ку кер взяв ще ї і АВК вка - ке о як ще ЕЕ К; ОМ ХХ у; из де ях нХ собаку ЗХ ЗЕ: -й Ї Те БХХОЯ дай КУ ЯН ї З С як р ПЕ ВЕК не : Ї я ОБО же шк її ОО Мія БО ще | | : : пе БО по КК ШЕ ОЗ ХХ ЗКУ я ї КЗ ву кт В М ех Я ї гу ОСИ а 5 АКА ККАЯ ХО ДЯ. 3 З МО: Ж свя нн ян в сухо Дж ВИ с м Му чек х. х ковкий Крит а Зевунвов зам дк чан б'ю БЕ ви вкя я вех я не

   Фіг. 22 вка лечнка ж У " з сома Ж НЯМ Е: зго К з дн 5 ОВ я З Е ХІЩОМХ З: МОЯ іі ОБ НЕК Ж БО СХ нн ННЯ ТК В. СЯ за. КУ нення | ж М У ! ДЕКОР ЗИНЕ: Я Х ДАК АКАААК їж ШЕ на | Сінчно Мово і еВ: Ка З. | Мо ей В. КК о КЗ : я пово Е Ми м ! Кох ! ОО ! ще ва ее жи ВУ ЗЕ охкккакяккнкя і МОВ Кантрачнняй зу : Й трів: Низька зеза Мвихика день Ла зхоюві ВИ ЗО квжнів ВЕ сим Коваля

   Фіг. 23 ек Ж що у оо не ї о ВН Ма зі оккооі і ОН я я Доссс На РЕК жи: ММ в 00о во Б ше ува І в; МУ і у: ти НЕ Ж Р ЗВМНН нак й : ЗЕВС

   390.0 п Б о чЕв ПЕН еникжх. й їх СОЯ 15956 ВВ ГЕС | : ; ЕЕ й ЗНИК жа Я М і - ВАК ще й ТІК а ПК ИКВ Я Я З УВК яз ОДІЗКео век г. ЗМК за МНН МЕКЕМВ І : Тоня я КЗ СЕ я У ва ко о ) З я ооо Зевект ей я За тижні зачин Твій Низька вв воно дах захи св звжнів І Євож: й Се щ ве

   Фіг. 24

   ОВ. КК 3 Де Б ке хх ВІДХК Я КЕЖЖ ЕК: ВО ме: о в че. о : в За Во ХНН МИ По сс НН Кевісьноя низка нюх В вовка деха Хек нів Зб увів яка Се я Ява ще во «Фіг. 25 АК Рвоз

   180.0 ча ; нс ЕТ ЩЕ З МОН ; ПоЕКЯ жо. Ні г о.

   во. о ! о ВОК зара ЗИ Ї ОМ жи ше ши шин «па Б зх що З ве Щі У женні ща ЕН Конан Васика з СО зані СО ев ЗЗасів ЗБиюка дк Ко зв ЖОза нин " й Св А ЛІНК це ве

   Фіг. 26 ат ЩО, чо: Її ; 400 ДО лет ше ше зма її В БЕРН Ен с . о Коскко Х А кі Я ТИЙ І. зве с о ! о шо о ЩІ кн о. ше о щ---- і І Як: ВМО КК ой : Ж а ШЕ: ПЕН щ-к ! Б т і ЗВЕКЕКАВ: яв я. В Ко: Б Шк лен Низьке доза Весок в лвій Збзжжнів Зб увів шани Сян Кора; Як Ме ве Фіг 27