UA120467C2 - Прокатна кліть та спосіб заміни робочих валків - Google Patents

Abstract

Винахід належить до прокатної кліті (4), яка містить утримувані в ній робочі валки (2, 3). Прокатна кліть містить щонайменше одну верхню несучу напрямну (55, 56), втримувану на стійці (16) прокатної кліті на стороні приводу й орієнтовану поперек лінії (8) прокатки, що проходить через прокатну кліть. Для забезпечення можливості звільнення монтажного простору у прокатній кліті над лінією прокатки під час процесу прокатки, за винятком заміни валків, і, проте, ефективно проводити заміну валків, верхня несуча напрямна (55, 56), відносно стійки прокатної кліті на стороні приводу, виконана з можливістю її переміщення в лінію прокатки та з лінії прокатки.

Description

Винахід відноситься до прокатної кліті згідно з обмежувальною частиною пункту 1 формули винаходу та до способу заміни робочих валків, утримуваних у прокатній кліті, згідно з обмежувальними частинами пунктів 7 і 9 формули винаходу. Прокатна кліть може бути передбачена для застосування в установках для холодної або гарячої прокатки. Під прокатною кліттю може матися на увазі, наприклад, кліть на основі гіперболоїда обертання. Під прокатуваним матеріалом переважно мається на увазі металевий профіль або смуга металу.

Звичайні прокатні кліті, які дозволяють здійснювати заміну валків, вже відомі з рівня техніки.

У цьому відношенні робиться посилання на ЮОЕ 101 16 988 Атї, що показує таке рішення.

Аналогічні та інші рішення показані в ЗВ 2 094 684 А і ОР НО2 20603 А. Однак їх конструкція часто вельми складна. Крім того, заміна робочих валків, як правило, вдається тільки у тому випадку, коли у прокатній кліті вже немає матеріалу, що призначається для прокатки, оскільки прокатуваний матеріал із виступаючою кромкою виявляється перешкодою й/або оскільки прокатуваний матеріал, якщо він ще й гарячий, здійснює тепловий вплив на необхідні для заміни конструктивні елементи, встановлювані там протягом тривалого часу.

Прокатна кліть, в якій під час заміни валків забезпечена можливість подальшого безперешкодного проходження прокатуваного матеріалу через прокатну кліть, відома з УР 2006 075857 А. Перед заміною валків опору з монтажного елемента на стороні приводу нижнього робочого валка піднімають вгору, щоб підняти верхній робочий валок разом з його монтажним елементом і навісити його на верхню несучу напрямну. Несуча напрямна проходить наскрізь з боку приводу до сторони обслуговування прокатної кліті та жорстко закріплена на обох сторонах. Після навішення верхнього робочого валка опору знову опускають нижче рівня прокатуваного матеріалу, перше ніж почати виймання робочих валків. Потім верхній та нижній робочі валки разом виводять з прокатної кліті поперек лінії прокатки, у той час прокатуваний матеріал проходить далі через прокатну кліть.

В основі винаходу лежить завдання такого вдосконалення звичайної прокатної кліті та способу таким чином, що монтажний простір у прокатній кліті над лінією прокатки залишається під час прокатки вільним, за винятком часу заміни валків. Крім того, заміна валків здійснюється значно більш ефективно.

Завдання винаходу відносно пристрою вирішене предметом пункту 1 формули винаходу.

Зо Поняття "переміщення" згідно з винаходом має на увазі не тільки переміщення несучої напрямної в цілому, наприклад, за допомогою її зрушення або повороту, але й "телескопічне" переміщення. Тобто можливість руху несучої напрямної зсередини її самої, наприклад, в сенсі висування/подовження або, відповідно, взаємного засування/укорочення.

Поняття "робочий валок" згідно з винаходом переважно описує ті валки, які для прокатки прокатуваного матеріалу перебувають у безпосередній взаємодії з ним.

При цьому поняття "лінія прокатки" описує ділянку, вздовж якої при прокатці транспортують прокатуваний матеріал у напрямку прокатки.

Сторона приводу описує ту сторону прокатної кліті або, відповідно, робочих валків, на якій приводи з'єднані з робочими валками. Сторона обслуговування розташована напроти сторони приводу й описує ту сторону, яка вільна від приводів для забезпечення можливості вилучення робочих валків із прокатної кліті для заміни валків.

Якщо в даному описі поняття "нижня..." або, відповідно, "верхня несуча напрямна", "привід вертикального переміщення", "балансувальний циліндр", "повзун", "напрямна планка", "опорна балка" використовуються тільки в однині, то відповідне висловлення по суті відноситься до складових зазначених пристроїв як на стороні входу, так і на стороні виходу.

Поняття "утримувати" має на увазі не зафіксований стан, а тільки "підтримку", що протидіє силі тяжіння. Переміщення (несучої напрямної) можливе, зокрема, у горизонтальному або вертикальному напрямку.

На стійці прокатної кліті на стороні приводу верхня несуча напрямна переважно встановлена майже вільно. Внаслідок того, що верхню несучу напрямну втримує на стійці прокатної кліті на стороні приводу тільки напрямна планка, в якій вона розміщена з можливістю горизонтального переміщення, і що ця напрямна планка виконана, наприклад, таким чином, що забезпечена можливість її тимчасового видалення з області лінії прокатки за допомогою зрушення у напрямку сторони приводу, забезпечена переважна можливість звільнення простору над лінією прокатки від несучої напрямної до та після заміни валків. Крім того, виконана у такий спосіб верхня несуча напрямна не створює перешкоди на стійці прокатної кліті на стороні обслуговування, так що завжди можливий особливо зручний доступ до прокатної кліті з боку обслуговування.

Завдяки заявленій несподівано простій конструкції несучої напрямної заміна верхнього бо робочого валка можлива навіть у той час, коли прокатуваний матеріал, призначений для прокатки, перебуває всередині прокатної кліті. Така заміна валків "на металі" дуже ефективна.

Зокрема, в установці для беззлиткової прокатки, що працює у безперервному режимі, переважне застосування даного пристрою для заміни робочих валків, тому що при цьому для заміни валків не доводиться переривати безперервний процес лиття.

Верхня несуча напрямна може бути виконана, зокрема, при відповідному варіанті здійснення повзуна, передбаченого на монтажному елементі верхнього робочого валка, настільки короткою, що вона не виступає або тільки занадто мало виступає в лінію прокатки.

Той факт, що під час процесу прокатки можливе переміщення верхньої несучої напрямної -- за допомогою її зрушування, або зсуву, або повороту - з області лінії прокатки назовні (відведене робоче положення), надає, крім іншого, перевагу, що полягає в тому, що під час (гарячої) прокатки вона не зазнає критичного теплового навантаження або зазнає таке тільки в занадто малому ступені. Таким чином, можливе досить сприятливе використання даного пристрою також у технологічній лінії гарячої прокатки.

Згідно з першим варіантом здійснення кожна з верхніх несучих напрямних містить напрямну ковзання, в якій за допомогою повзуна направляється з можливістю переміщення, переважно надійним в експлуатації чином і з малими втратами на тертя, монтажний елемент на стороні приводу верхнього робочого валка. Це переважно для експлуатаційної надійності взаємодії між даним несучим пристроєм і верхнім робочим валком.

Крім того, повзун переважно розташований на віддаленому від монтажного елемента кінці консолі монтажного елемента на стороні приводу верхнього робочого валка, причому консоль, щодо монтажного елемента на стороні приводу, переважно виступає у напрямку стійки прокатної кліті на стороні приводу. В результаті цього верхній робочий валок дуже добре сполучається з верхньою несучою напрямною.

Якщо консоль проходить паралельно поздовжньому напрямку верхнього робочого валка, повзун може переважно входити у верхню несучу напрямну у поперечному напрямку.

Переміщення верхніх несучих напрямних можливе особливо компактним чином, якщо вони розташовані з можливістю лінійного переміщення на стійці прокатної кліті на стороні приводу.

Однак в альтернативному випадку вони можуть бути виконані з можливістю їх переміщення з виводом з лінії прокатки, наприклад, за допомогою повороту.

Зо При заміні валків на стороні обслуговування передбачений приводний пристрій, наприклад, зовнішня каретка для заміни, для горизонтального переміщення верхнього робочого валка. При зчленуванні верхнього робочого валка за допомогою його повзуна з верхньою несучою напрямною можливе переміщення верхньої несучої напрямної у горизонтальному напрямку разом із верхнім робочим валком при його горизонтальному переміщенні. Тоді для верхньої несучої напрямної не потрібна наявність власного приводу, зокрема, власного лінійного приводу. Однак в альтернативному варіанті можливий також власний привід, передбачений для переміщення несучої напрямної або її частин.

Особливо переважний варіант виконання передбачає, що верхня несуча напрямна виконана з можливістю телескопічного переміщення. Завдяки цьому можливе варіювання ширини прольоту верхньої несучої напрямної над лінією прокатки майже будь-яким чином. Зокрема, конструкція верхньої несучої напрямної, коли вона перебуває у введеному положенні, може бути особливо короткою. Так, в ідеальному випадку можливе виведення верхньої несучої напрямної повністю з області лінії прокатки назовні, що дозволяє добре захищати її від термічних впливів з боку лінії прокатки.

Зокрема, переважно можливе телескопічне переміщення верхньої несучої напрямної у горизонтальному напрямку, так що у виведеному положенні вона може перекривати лінію прокатки у вільнонесучому стані щонайменше настільки, що ця верхня несуча напрямна може щонайменше місцями нести на собі верхній робочий валок і надійно переміщатися поперек лінії прокатки.

Згідно зі способом також пропонується застосування балансувальних циліндрів, які зазвичай служать для врівноважування верхнього опорного валка. Можливість вертикального переміщення верхньої несучої напрямної може здійснюватися у даному випадку за допомогою балансувальних циліндрів, зазвичай вже наявних у прокатній кліті, в якості пристроїв для вертикального переміщення. В результаті балансувальний циліндр може одночасно використовуватися для вертикального переміщення верхньої несучої напрямної та, крім того, верхнього робочого валка. Тим самим створюється перевага, що дозволяє здійснювати великі підйоми валків дуже просто, без додаткових конструктивних елементів, без заважаючих кромок внутрішніх напрямних і т.п. Але припустимими представляються також й інші пристрої або, відповідно, приводи для вертикального переміщення верхньої несучої напрямної.

Можливість вертикального переміщення верхньої несучої напрямної переважно дозволяє маніпулювати взаємодією між верхньою несучою напрямною та, зокрема, монтажним елементом верхнього робочого валка. Крім того, є можливість при заміні валків піднімати або опускати верхній робочий валок тільки за допомогою верхньої несучої напрямної. В результаті цього можливе переважне входження верхньої несучої напрямної у взаємодію з верхнім робочим валком або, відповідно, з його монтажним елементом тільки у той час, коли має бути зміна робочих валків. У решту часу при самому процесі прокатки верхній робочий валок може вільно переміщатися у вертикальному напрямку.

Завдання винаходу вирішене, крім того, способом демонтажу старого валка з прокатної кліті за пунктом 7 формули винаходу та способом монтажу нового валка у прокатну кліть за пунктом 9 формули винаходу.

Поняття "старий робочий валок" має на увазі замінюваний, зокрема, що був у використанні або, відповідно, зношений робочий валок. На противагу цьому поняття "новий робочий валок" має на увазі робочий валок, що ще не був у використанні або щонайменше відновлений.

Переваги способу відповідають перевагам, зазначеним вище з посиланням на прокатну кліть.

Спосіб згідно з винаходом для демонтажу старих робочих валків включає в себе наступні операції:

Вертикальне переміщення верхньої несучої напрямної вгору для ефективного з'єднання повзунів, що відповідають старому верхньому робочому валку, з верхньою несучою напрямною; та подальше вертикальне переміщення верхньої несучої напрямної для підняття старого верхнього робочого валка, що навішений на несучу напрямну. Потім верхню несучу напрямну у вільнонесучому положенні переміщають у лінію прокатки від стійки прокатної кліті на стороні приводу вздовж траєкторії заміни, що проходить поперек напрямку прокатки, до того як або у той час як старий верхній робочий валок, що навішений на стороні приводу на верхню несучу напрямну, переміщають з прокатної кліті. Виймання з прокатної кліті зазвичай відбувається за допомогою зовнішнього тягового пристрою, наприклад, локомотива для заміни валків.

Внаслідок з'єднання на стороні приводу між робочим валком і верхніми несучими напрямними при вийманні робочого валка верхні несучі напрямні також переміщаються разом з ним у лінію

Зо прокатки.

Для ефективного з'єднання повзуна старого верхнього робочого валка з верхніми несучими напрямними верхні несучі напрямні припіднімають у вертикальному напрямку за допомогою приводу вертикального переміщення, переважно у формі балансувальних циліндрів опорних валків, причому інші пристрої врівноважування опорних валків також підходять для цього.

Під час виводу з прокатної кліті старий верхній робочий валок опирається щонайменше на своєму кінці, зверненому до стійки прокатної кліті на стороні приводу, на вільнонесучу верхню несучу напрямну до тих пір, поки монтажний елемент на стороні приводу верхнього робочого валка не буде знятий на нижній опорний пристрій, розміщений на стороні обслуговування лінії прокатки, переважно на опору, розташовану на монтажному елементі на стороні приводу нижнього робочого валка. Тільки після цього верхній робочий валок може бути від'єднаний від верхньої несучої напрямної.

Інакше кажучи, це означає, що верхні несучі напрямні зміщають в область лінії прокатки, коли проводять заміну робочих валків у відповідній їй прокатній кліті. А саме, верхня несуча напрямна, щонайменше частково, переміщається при цьому в тому самому напрямку переміщення, що і робочі валки, і переважно синхронно, поперек лінії прокатки від стійки прокатної кліті на стороні приводу до стійки прокатної кліті на стороні обслуговування.

Спосіб згідно з винаходом для монтажу нового робочого валка включає в себе наступні операції:

Ефективне з'єднання повзуна, що відповідає новому верхньому робочому валку, з верхньою несучою напрямною. Потім для монтажу верхню несучу напрямну переміщають з лінії прокатки у напрямку сторони приводу, наприклад, вкорочують, тим більше, чим далі новий верхній робочий валок переміщають за допомогою зовнішнього зрушуючого пристрою, наприклад, локомотива для заміни валків, за верхньою несучою напрямною у напрямку частини прокатної кліті на стороні приводу. Після монтажу верхня несуча напрямна видалена з лінії прокатки; тим самим вона звільняє монтажний простір вище верхнього робочого валка, під час власне процесу прокатки.

Переважно можлива заміна обох робочих валків прокатної кліті у той час, коли прокатуваний матеріал транспортують через неї далі у напрямку прокатки між піднятими робочими валками й/лабо у той час, коли прокатуваний матеріал одночасно обробляють робочими валками бо наступних прокатних клітей у технологічній лінії прокатки.

Можливість вільного переміщення верхнього робочого валка у вертикальному напрямку під час власне прокатки прокатуваного матеріалу безперешкодно зберігається, якщо верхня несуча напрямна переміщається у вертикальному напрямку тільки для того, щоб здійснювати контактну взаємодію між повзуном, який відповідає верхньому робочому валку, і верхньою несучою напрямною. Це означає, що верхня несуча напрямна приводиться у взаємодію з напрямними планками тільки для заміни валків.

Верхні несучі напрямні виконані з можливістю - щонайменше часткового - переміщення щодо лінії прокатки не тільки у горизонтальному напрямку, але переважно також й у вертикальному напрямку.

Таким чином, верхня несуча напрямна не закріплена нерухомо відносно лінії прокатки, а поміщена на приводній стороні лінії прокатки з можливістю переміщення відносно лінії прокатки щонайменше за двома осями переміщення.

Подальші переважні варіанти здійснення прокатної кліті згідно з винаходом і способу згідно з винаходом є предметом залежних пунктів формули винаходу.

Мається на увазі, що ознаки рішень, описаних вище або у пунктах формули винаходу, при необхідності можуть також комбінуватися для використання відповідним чином з сумарних переваг.

Варіанти здійснення, ознаки, результати застосування та переваги прокатної кліті згідно з винаходом і способу згідно з винаходом при заміні робочих валків роз'ясняються за допомогою прикладеного креслення та нижченаведеного опису.

На кресленні показані: фігура 1 поздовжній перетин прокатної кліті згідно з винаходом із верхнім і нижнім робочими валками у робочому положенні при прокатці; фігури 2 ії 2а поперечний перетин стійки на стороні приводу прокатної кліті згідно з винаходом під час робочого положення при прокатці або, відповідно, на початку майбутньої зміни робочих валків; фігура З поздовжній перетин стійки прокатної кліті на стороні приводу на початку заміни валків; фігури 4 і 4а поперечний перетин прокатної кліті згідно з фігурою 3; і

Зо фігура 5 поздовжній перетин прокатної кліті з повністю висунутими робочими валками при заміні валків.

На всіх фігурах одні і ті самі технічні елементи зазначені з одними і тими самими позначеннями.

На фігурі 1 показаний поздовжній перетин прокатної кліті 4. Верхній робочий валок 2 і нижній робочий валок З утворюють валкову пару й утворюють в лінії 8 прокатки міжвалковий зазор, у якому розкатується прокатуваний матеріал 10. Під прокатуваним матеріалом 10 мається на увазі, наприклад, плоска смуга металу.

Лінія 8 прокатки проходить у напрямку 15 прокатки між стійкою 16 прокатної кліті на стороні приводу та стійкою 17 прокатної кліті на стороні обслуговування прокатної кліті 4. Стійка 16 прокатної кліті на стороні приводу відрізняється тим, що на ній розташований приводний вузол (не показаний) для приведення робочих валків 2 і З у поворотний рух.

Верхній робочий валок 2 установлений з можливістю повороту в монтажному елементі 31 на стороні приводу та в монтажному елементі 41 на стороні обслуговування. Аналогічним чином нижній робочий валок З установлений з можливістю повороту в монтажному елементі 32 на стороні приводу та в монтажному елементі 42 на стороні обслуговування. Монтажні елементи 31, 41, 32 42, які називають також опорним корпусом, у свою чергу розміщені на стійках 16, 17 прокатної кліті з можливістю переміщення у вертикальному напрямку 39. Можливе також їх переміщення у горизонтальному напрямку, причому ця функція не обов'язково потрібна для даного винаходу.

Нижче докладно описується спосіб згідно з винаходом заміни "на льоту" робочих валків 2, 3, утримуваних у прокатній кліті 4, при триваючому процесі прокатки. Заміна валків стосується, з одного боку, демонтажу старих робочих валків або, відповідно, їх виведення з прокатної кліті 4 та, з іншого боку, монтажу нових робочих валків або, відповідно, їх введення всередину кліті 4.

Демонтаж старих робочих валків і, зокрема, старого верхнього робочого валка включає в себе наступні операції (вихідне положення -- ситуація, показана на фігурі 1 та на фігурі 2, при якій прокатна кліть 4 або, відповідно, робочі валки 2 і З перебувають у процесі прокатки).

Спочатку нижній робочий валок З переміщають вниз, тобто опускають нижче смуги 10 металу, яка опирається на сусідні прокатні кліті та переважно також розкатується ними далі.

На фігурі 2 показаний поперечний перетин стійки 16 кліті на стороні приводу, бо балансувального циліндра 76 та поршневого елемента 77 балансувального циліндра, а також вигляд ззаду стійки кліті на стороні приводу. Балансувальні циліндри 76 нерухомо опираються на стійки кліті, а також на стійку 16 кліті на стороні приводу. Поршневий елемент 77 на своєму віддаленому від циліндра кінці несе напрямну планку 65, 66. Таким чином, зазначена напрямна планка 65, 66 виконана з можливістю переміщення у вертикальному напрямку 39 за допомогою балансувальних циліндрів. Напрямна планка 65, 66 виконана у формі О-подібного профілю, а верхня несуча напрямна 55, 56 розташована у напрямній планці 65 з можливістю горизонтального переміщення або, відповідно, ковзання. Верхня несуча напрямна 55, 56 містить напрямну 70 ковзання. Зазор 73 між повзуном 60 і несучими напрямними 55, 56 видно, зокрема, на фіг. 2а.

Для підготовки або, відповідно, для початку процесу заміни валків поршневий елемент 77 балансувального циліндра разом із напрямною планкою 65, 66 та поміщеною в ній верхньою несучою напрямною 55 переміщають вертикально вгору для приймання й обпирання монтажного елемента 31 верхнього робочого валка 2 за допомогою повзуна 60. Це положення, в якому несуча напрямна 55, 56 при переміщенні вгору зачіпляється за повзун 60, наочно показано на фігурі 4. Описаний процес одночасно відбувається на стороні входу Е та на стороні виходу А сторони приводу стійки 16 прокатної кліті. Хоча балансувальні циліндри 76 для виконання їх основної функції, а саме для врівноважування опорних валків, є на стійках 16 прокатної кліті й 17 як на стороні приводу, так і на стороні обслуговування, спеціальний варіант здійснення згідно з винаходом поршневих елементів 77 із напрямними планками 65, 66 і верхніми несучими напрямними 55, 56 передбачений тільки на стороні приводу. Після обпирання/зачеплення повзуна 60 направляються з можливістю горизонтального переміщення у напрямних 70 ковзання верхніх несучих напрямних у напрямку поздовжніх осей робочих валків. Зазор 73, показаний на фігурах 1, 2 і 2а (робоче положення), закритий. Повзуни 60 за допомогою консолей 72 жорстко з'єднані з монтажним елементом 31 на стороні приводу верхнього робочого валка 2. Консолі 72 передбачені на монтажному елементі на стороні входу та на стороні виходу та переважно проходять у напрямку стійки прокатної кліті на стороні приводу. Кожний з повзунів у типовому випадку розташований на віддаленому від монтажного елемента кінці відповідної консолі 72.

Переважно одночасно із зазначеним зачепленням верхньої несучої напрямної 55 за повзун

Зо 60 на стороні приводу, на стороні обслуговування для підготовки заміни валків виводять з монтажного елемента 42 на стороні обслуговування нижнього робочого валка З у вертикальному напрямку 39 опорний штифт 46 і підставляють його знизу до протилежного монтажного елемента 41 на стороні обслуговування верхнього робочого валка 2; дивись фігуру

З.

Подальші дії для демонтажу згідно з винаходом робочих валків 2 і З описуються нижче з посиланням на фігури 3-5:

На фігурі З видно, що поршневі елементи 77 балансувальних циліндрів 76, а також опорні штифти 46 на стороні обслуговування були одночасно переміщені далі вгору, так що верхній робочий валок 2 піднятий над прокатуваним матеріалом 10. Крім того, нижній робочий валок З був опущений настільки, що він своїми монтажними елементами опирається на нижню несучу напрямну 48; на цій несучій напрямній 48, яка орієнтована паралельно напрямній планці 66 та верхній несучій напрямній 55, нижній робочий валок З установлений з можливістю переміщення поперек лінії 8 прокатки. На відміну від напрямної планки 66, а також від верхньої несучої напрямної 56, нижня несуча напрямна 48 виконана суцільною, що проходить від сторони приводу прокатної кліті до сторони обслуговування як на стороні входу, так і на стороні виходу.

На фігурі 3, як уже було сказано, нижній робочий валок З опирається на нижні несучі напрямні 48. У той самий час верхній робочий валок на стороні обслуговування за допомогою виведених опорних штифтів 46 опирається на нижній робочий валок. Крім того, верхній робочий валок 2 на стороні приводу, як було описано, опирається на поршневий елемент 77 балансувального циліндра 76 та за допомогою повзуна 60 розміщений з можливістю ковзання на верхній несучій напрямній 56. У цьому положенні можливе виймання верхнього робочого валка 2 та нижнього робочого валка з прокатної кліті 4 за допомогою зовнішнього тягового пристрою, наприклад, локомотива для заміни валків (не показаний) поперек напрямку 15 прокатки. При цьому прокатуваний матеріал 10 не зачіпається; напроти, під час заміни і, зокрема, демонтажу робочих валків можливее подальше проведення процесу прокатки. Однак у цьому випадку прокатну деформацію, вироблену прокатною кліттю 4, повинні взяти на себе сусідні прокатні кліті.

Далі, як видно на фігурі 3, при виведенні верхнього робочого валка 2 верхню несучу напрямну 56 зазвичай витягають в лінію прокатки разом з ним. Це відбувається зазвичай бо внаслідок того, що повзун 60 при виведенні та при ковзанні за верхньою несучою напрямною 55 наштовхується на упор верхньої несучої напрямної, в результаті чого після цього верхня несуча напрямна у свою чергу переміщається разом з ним в лінію прокатки. При цьому верхня несуча напрямна 56 сковзає у горизонтальному напрямку за нерухомою напрямною планкою 66.

На фігурах 4 і 4а показане описане положення із закритим зазором 73 у вигляді поперечного перетину стійки 16 кліті на стороні приводу.

На фігурі 5 показане закінчення процесу виведення робочих валків 2 і 3. Тепер робочі валки 2 і З виведені з прокатної кліті у напрямку виведення поперек напрямку 15 прокатки настільки, що їх монтажні елементи 31, 32 на стороні приводу пройшли за прокатуваний матеріал 10. До цього положення верхній робочий валок 2 висить на стороні приводу тільки на верхніх несучих напрямних 55, 56, висунутих в лінію 8 прокатки, і, таким чином, висить над прокатуваним матеріалом 10.

Після того як монтажні елементи 31, 32 пройшли за прокатуваний матеріал 10, з нижнього монтажного елемента 32 на стороні приводу нижнього робочого валка З висуваються вгору опорні штифти 47 на стороні приводу, переважно на стороні входу та на стороні виходу прокатної кліті, до тих пір, поки вони не впираються знизу у протилежний монтажний елемент 31 на стороні приводу верхнього робочого валка 2, як це показано на фігурі 5. Після цього опорні штифти 47 на стороні приводу сприймають частину навантаження від верхнього робочого валка, яку дотепер сприймала верхня несуча напрямна 55, і підпирають її знизу. Тому тоді можливе роз'єднування з'єднання повзуна 60 з верхньою несучою напрямною 55. Нижній робочий валок З і верхній робочий валок 2 тепер утворюють компактний вузол, у якому верхній робочий валок 2 опирається на нижній робочий валок 3; потім цей компактний вузол можна повністю витя!ти з прокатної кліті 4 за допомогою тягового пристрою.

Друга частина процесу заміни валків, тобто монтаж нових робочих валків, відбувається по суті у зворотній послідовності й у зворотному напрямку переміщення робочих валків і несучих напрямних, щодо тільки що описаного демонтажу робочих валків. Зокрема, верхні несучі напрямні 55, 56, після того, як на них обіпруться повзуни 60 монтажного елемента 31 на стороні приводу нового верхнього робочого валка, переміщають з лінії прокатки у напрямку сторони приводу тим більше, чим далі зміщається у напрямку сторони приводу новий верхній робочий валок. Також і при введенні нового верхнього робочого валка його повзун 60 при ковзанні за

Зо верхніми несучими напрямними 55, 56 ударяється в упор, який знову викликає висування верхньої несучої напрямної 55, 56 назовні з лінії прокатки. Після того, як новий верхній робочий валок за допомогою свого монтажного елемента на стороні приводу буде втримуватися на стійці на стороні приводу прокатної кліті, згідно з винаходом знову опускають поршневі елементи 77 балансувальних циліндрів, а разом з ними також напрямні планки 65, 66 і рухомо розміщені в них верхні несучі напрямні 55, внаслідок чого контакт між повзунами 60 та верхніми несучими напрямними 55, 56 роз'єднується та створюється зазор 73.

Таким чином, даний винахід передбачає використання балансувальних циліндрів 76, у будь- якому випадку наявних у прокатній кліті 4, не за їх прямим призначенням, а саме у даному випадку для вертикального переміщення напрямної планки 55, зокрема, разом з верхньою несучою напрямною 55, що проходить в ній, для переносу верхнього робочого валка 2.

Перелік позначень: 2 верхній робочий валок

З нижній робочий валок 4 прокатна кліть 8 лінія прокатки 10 прокатуваний матеріал 15 напрямок прокатки 16 стійка прокатної кліті на стороні приводу 17 стійка прокатної кліті на стороні обслуговування 31 верхній монтажний елемент на стороні приводу 32 нижній монтажний елемент на стороні приводу 39 вертикальний напрямок 41 верхній монтажний елемент на стороні обслуговування 42 нижній монтажний елемент на стороні обслуговування 46 опорний штифт на стороні обслуговування 47 регульований за висотою опорний штифт на стороні приводу 48 нижня несуча напрямна 55 верхня несуча напрямна на стороні входу 56 верхня несуча напрямна на стороні виходу бо 60 повзуни (с;

65 напрямні планки на стороні входу 66 напрямні планки на стороні виходу 70 напрямна ковзання 71 поздовжній напрямок 72 консоль 73 зазор 76 балансувальний циліндр 77 балансувальний поршневий елемент 83 траекторія заміни

Е сторона входу

А сторона виходу

Claims (12)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Прокатна кліть (4), яка містить: стійку (16) прокатної кліті на стороні приводу та стійку (17) прокатної кліті на стороні обслуговування, причому стійка (16) прокатної кліті на стороні приводу та стійка (17) прокатної кліті на стороні обслуговування розташовані на відстані одна від одної та розділені лінією (8) прокатки, що проходить через прокатну кліть, верхній та нижній робочі валки (2, 3), розташовані з можливістю повороту в монтажних елементах на стійках (16, 17) прокатної кліті; і верхні несучі напрямні (55, 56), що утримуються на стороні входу та стороні виходу на стійці прокатної кліті на стороні приводу для обпирання верхнього робочого валка (2) під час заміни валка, причому несучі напрямні проходять поперек лінії (8) прокатки; яка відрізняється тим, що верхні несучі напрямні (55, 56) виконані з можливістю їх переміщення між відведеним робочим положенням, у якому верхні несучі напрямні (55, 56) не входять в лінію (8) прокатки, і висунутим робочим положенням, у якому верхні несучі напрямні (55, 56), що проходять від стійки (16) прокатної кліті на стороні приводу, проходять в лінію (8) прокатки, переважно до центральної Зо поздовжньої осі лінії (8) прокатки або за цю вісь.

2. Прокатна кліть (4) за п. 1, яка відрізняється тим, що кожна з верхніх несучих напрямних (55, 56) містить напрямну (70) ковзання, в якій забезпечений напрямок із можливістю переміщення монтажного елемента (31) на стороні приводу верхнього робочого валка (2) на стороні входу та стороні виходу за допомогою повзунів (60).

3. Прокатна кліть (4) за п. 2, яка відрізняється тим, що повзуни (60) розташовані на віддалених від монтажного елемента кінцях консолей (72) монтажного елемента (31) на стороні приводу верхнього робочого валка (2), причому консолі (72), що проходять від монтажного елемента (31) на стороні приводу, переважно виступають у напрямку стійки (16) прокатної кліті на стороні приводу.

4. Прокатна кліть (4) за будь-яким із пп. 1-3, яка відрізняється тим, що верхні несучі напрямні (55, 56) виконані з можливістю телескопічного переміщення, зокрема, у горизонтальному напрямку.

5. Прокатна кліть за будь-яким із пп. 1-4, яка відрізняється тим, що містить напрямні планки (65, 66), нерухомо утримувані у горизонтальному напрямку, в яких поміщені з можливістю переміщення у горизонтальному напрямку несучі напрямні (55, 56).

6. Прокатна кліть (4) за п. 5, яка відрізняється тим, що передбачені приводи вертикального переміщення, розміщені на стійці прокатної кліті на стороні приводу, для підняття або опускання напрямних планок, зокрема, з верхніми несучими напрямними, причому приводи вертикального переміщення переважно виконані у формі балансувальних циліндрів (76) для врівноважування верхнього опорного валка; і тим, що напрямні планки (65, 66) розташовані на вільних кінцях балансувальних циліндрів, які не опираються на прокатну кліть.

7. Спосіб заміни робочих валків (2, 3), утримуваних у прокатній кліті (4), при триваючому процесі прокатки, причому прокатна кліть містить стійки (16, 17) прокатної кліті на стороні приводу та на стороні обслуговування, причому на стійці прокатної кліті на стороні приводу на стороні входу та на стороні виходу втримуються напрямні планки з верхніми несучими напрямними (55, 56), виконані з можливістю вертикального переміщення, бо причому для демонтажу старих робочих валків спосіб включає в себе наступні операції:

вертикальне переміщення напрямних планок із верхніми несучими напрямними вгору для з'єднання верхніх несучих напрямних з повзунами, що відповідають старому верхньому робочому валку, подальше вертикальне переміщення напрямних планок із верхніми несучими напрямними для підняття старого верхнього робочого валка, навішеного на несучі напрямні; який відрізняється тим, що верхні несучі напрямні (55, 56) переміщають - починаючи від стійки прокатної кліті на стороні приводу - у вільнонесуче положення в лінію прокатки за траєкторією (83) заміни, що проходить поперек напрямку (15) прокатки, у той час як старий верхній робочий валок (2), навішений на верхню несучу напрямну, переміщають з прокатної кліті (4).

8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що старий верхній робочий валок (2) валкової пари під час його виводу з прокатної кліті опирається щонайменше на своєму кінці, який звернений до стійки (16) прокатної кліті на стороні приводу, на зміщену або, відповідно, висунуту верхню несучу напрямну (55, 56) до тих пір, поки монтажний елемент (31) на стороні приводу верхнього робочого валка (2) не буде знятий на нижній опорний пристрій, розміщений на стороні обслуговування лінії прокатки, переважно на один або більше опорних штифтів (47), висунутих із монтажного елемента на стороні приводу нижнього робочого валка, із забезпеченням від'єднання старого верхнього робочого валка (2) від верхньої несучої напрямної (55).

9. Спосіб заміни робочих валків (2, 3), утримуваних у прокатній кліті (4), при триваючому процесі прокатки, причому прокатна кліть містить стійки (16, 17) прокатної кліті на стороні приводу та на стороні обслуговування, причому на стійці прокатної кліті на стороні приводу на стороні входу та на стороні виходу втримуються напрямні планки з верхніми несучими напрямними (55, 56), виконані з можливістю вертикального переміщення; причому спосіб для монтажу нового робочого валка включає наступні операції: з'єднання верхніх несучих напрямних із повзунами, що відповідають монтажному елементу на стороні приводу нових верхніх робочих валків, який відрізняється тим, що Зо верхні несучі напрямні (55, 56) переміщають з лінії прокатки у напрямку сторони приводу, наприклад вкорочують, тим більше, чим далі новий верхній робочий валок (2) за допомогою верхніх несучих напрямних переміщають у напрямку частини прокатної кліті на стороні приводу.

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що, коли новий верхній робочий валок утримують за допомогою його монтажного елемента на стороні приводу на стійці (16) на стороні приводу у вигляді прокатної кліті, напрямні планки (65, 66) з верхніми несучими напрямними опускають для ослаблення контакту між повзунами верхнього монтажного елемента та верхніми несучими напрямними.

11. Спосіб за будь-яким із пп. 7-10, який відрізняється тим, що обидва робочих валка (2, 3) прокатної кліті заміняють у той час, коли прокатуваний матеріал (10) транспортують через неї далі у напрямку (15) прокатки між піднятими робочими валками й/або у той час, коли прокатуваний матеріал одночасно розкатують робочими валками наступних прокатних клітей в технологічній лінії прокатки.

12. Спосіб за будь-яким із пп. 7-11, який відрізняється тим, що закріплений у прокатній кліті (4) балансувальний циліндр (76) опорних валків застосовують для вертикального переміщення напрямної планки, зокрема, разом із верхньою несучою напрямною (55), що направляється в ній, для переносу верхнього робочого валка (2).

нен ве Месьним шок Й ІЗ і ; : Й ї 3 З і Е в че | Я. я ї НЕ ; ! і Е Я ема ! З З ої : ! - ; а Кз ІЗ сх Й щі шк ох | | Її Же 5 ! Е ї ! у і Я "а г Е ірон око я і ах це і з в й у» Ви х сло и ве ВИ І» Ток, ВН, ск : с й ехо в В М ДК В с ї повне сс Й ве ес жк ДН ДАНЕ ШИ Туди й що і вм ве вн й й У шли и - ке щ ноя а ще я й як ї й г ку Я я ї Я , Й З ща І а оду по ща я в ІНН о ХЕ т КТ Я Я Я и «Я у я Я ня со й шо кож линии ши ша ов е їй Укл ДЕЯКЕ ВЕК ДЯ с в й Е й й й Я й Кк го рев З Б КК КТ Б Ка НН сссссквос ва в ЕК о: ТБ кни снення й й й : ша, їх вет іс: не о ке з ся з ща іс Бе зе че ще сек о Ту Що Бя я че - м ох уко й г з К ль з КУ - ящех у одними чай Ей я КУ пише я Ж Че и о них й й С т звик ве ТОЖ | ее І З ! ІЗ їх пак з ІЗ їх ! шк кни З кі

« ; х3 ж ї хху ; : ї не Мне я шежж і ж ж ухююю я жа й жохжуюх ка хе й я о ї ; ра х СЯ з ' ; ! і й Я й : є. З С; й я х я : в ра Й - й Я ! ЕЙ

НИ. В. и Ко в ово учня вою днк ні кхкк я дих з Жовк ге, є де АНЯ і щі ЩО ї но очи т ни и ж М НН ЩО ін ПИ: Пе х Ах ШЕ З годен о фея У х х ї хі І я її я ще ї Я Х | ї їх Я: т «є ванна ПІ МИ МИ сн Ті м - и я З М вне я а З й З довж ооо хх ЩІ с ОК, пені Е шли шк: чаш: ше Ї й раз Я ка 5 З ОК ї. ко и я Е 7 Ко й а п че й г Я у НЕ Я й А Ка га І КК У укр ВВ в схюювй Й сою КУМ й Ж мех с» У и жк лож фени ож ж ХА з Е я Я я се КУ З ері ШЕ: ооо ЕЕ о, З Я й ее ї си У ож и М сн я я я 5 Кос ВИ хо щи у Є, ох с ї я пі У й і оо ши ЩІ я Ки сне ши нн и кН СО Е н с й й і «Дух с скхюмя се ни я МНН ри М ШИ З ! , : ЕК я й | а в і ес Є ш Ка я оккккдюм як й я й ре й ж ; в А р Ішши й Ко Ка я ї Е х пока не я МА 55 шо 7 ли й й СЯ їй в-я Е. р ТК В щу С ке ви ШИН з і о хв ШИ ЧИ с що й Н и НЯ і Хо г бкстень і в Іри ше 5 а ди з

ФГ. а дини пом евани шо ши ит шк аа пяж я з | І Е: їх Е ІЗ Е 5 х З Е ! ї ї ї в х ї | |. « І сн ! т кед, з ! Е дощ. Е т Бо ББ Е ї ЩЕ ще | : І | Ї ! : Н Я і у х ї З ї КК Ї Б ї Я і й ж | ! І ; і Я і їі З ї с її Е Ї дккенеюнм і Тляий Те сделя сивини се в ! | ї Й ц ст оо, давен Її ЩО ловко о б дрекю Ку з З х ок Я со В ХОМ сосни свй ее й де у. ; і : ж Ко пе о. а й шк г я х й Ку ЕК: КИ: я Я; й : ев у шИ В ово МИ я; З или ШЕ Ж ; й щ т Я см вс й су же й Я Кй КЯ Ж гі Я Я й Я КІ Я КІ Б КЯ Я олеї Я Ей г К- воша с МК й Ж я КК С я Ка СВК Сак Я ЕК С НН: р ТК : з З Е ся ЗНЕЗШЕЕЯ КОН Е ДНІ СІМ ННКЯ Є Я ей Я й я я шк і и Її я Є ЖЖ Я й ке СЛ г СКК який кт в: ШИК ДК Я их ге я КаШЕИКХ Шрі Е М я и ший Де КК є я Я ойнй ше Е : ах ДЕК Яви ЕНЕЙ я у и вовчі з Е її х Су Кох м КУ Кк КН; КЕ Ж і х ЛИЖ Я щи й ЕІ ОО Е джено - Пеня їв - й ніх окенйртет с Я о З ам: ї ок екс ех ві ї ЗУ Е м нон о я ще КУ Х чо ЩЕ Ї Ку, З Шви ее ох че и ще ОПЕК ї ЖК ов» ЖЕ й ч че - р х і -- урн і т з я че чо рен (НІ УКХ сей ие З в-я Б че ше чщ " й . і: й Е Ко АмААли лях ле 5 Х коні вл с я я | ! » даніх , І 7 ц в ШИ ! | З я ! пддюуяют дж пн нн дня т Пшь шт Ж дай ше ТУ

ФІГ. З ах че з ще ї «ери сх ко не сире ів є х з Я З я ше й З ІЗ ше . й Е ж лиджтотнх же й Кей д ККЗ Н Е я. й Й : Її Я ща «Є - Я й й К ї о ра Кз А СІЯ й ; 7 п : Е су - Я й ЯК : . І з Ж я щи Ї Я Я Ще: Ж я З з НИ о дна : Е би Ка нини Ячжх пох ххх чн хек Е во Кей КУ гЯ т ще | КОМ ж у жк З Сея ЕВ г Н - І а - і Я й і Кк З Е КЕ най і 56 з і й а Ке З Е кб ГК у х х г ІЗ КД Я КІ: хі ІЗ - ще й х З ї У і ; і ж 5 я и днк и лиш ОО» нев ен нт р кій Я я КМ я й КО не зас ск жа ро Ес Ку У І М З Ге «Я

Х. я У К І ? Е: ї: хо Я щ ре де ее шк: : і Кі - Кк У ХЕ кН З Я ПК -- и ее Й СЕ БЕ МО Ко Зно КУ і ЕЕ: КУ РАВ Кі Я В Он: ху В их й С Я й «Б КК я Яке екю ий З ще й Ка Е ее КУ св; МЕ ве ее Е ПО У: ххх х. Гея ше Ж: ДИ св Я де х ра - свя м ї мг ше я м вх ух оЖх кЖХ, й ко я соя й ОКА це ! с й Я фо кї ВЕ ко І ДЯ медій мя «Б : Я: и й . Що он й й Я а Са о хх де оо К я Ка є; ху й сих ак ї ще кару й Її бе Ї ра «ВМ / Я Є ; ї ра бе й ї -к З сеФоосе й 8 й т су : ; - ; з клі І їЕ М я в и бен : ска Е 5 й і Ее ЖК .омкли г ла Й З й зо ЕХ й й і В Е ж І Я Ка я ой х 7 і і а т хх З і КЗ ї і й Кк : : З Я й оо : : Кї в я КЕ :; і К С й у Кс Сай АЖ. и КЗ я ж Ж 7 че ля скдЖх х ллаях ій й й хо ях М: ов Ко КО я і Хобосюююкв Я ж х г : з ЗИ й х с ка - реткатноччяд, де оо о вк Кк ее ий 55 5 я Я у с Ко І Н Я ЗсЯ й Я Я Ж сх їх ЖК Я я х ї5 пкнкнтюєєьюівнх А їх до я х ї а: х ї В: ГО ехо р; З ї я о хз ї рр й 5 ФО сов Дрю Не З А : - х ни М ж. |! ен І Кн і х. но хк Яке у зе ї; х г хо ок КЗ щи ПЕК Я тк ! Пи дя Ки Ей Ж их не ШЕ НЯ З р і меш і рн ка ве: мови - -т т. що ше - мон синя Ко че Ей ї 56 ВУ ше Я Н ЕРА З бе ве щі А ІЗ со НН У я мох в що нас ІЗ 7 Щи диво на Х я й ке Ж е й КЕ Е Ї сн ниви Пі НИ І І шия і. кое щеня Одже су я Я ла Я Ж КАК Ши екв, а сих п ана ДЕД ІДЕ ДО ВЕД ДІДИ сн ; В І. й Я ЛИ жнйння ї сенстьсу сОого х х Ми Кк и и а М З о я и п о с В В У я Ж оляк, де Ї ее Хе сх оон, Зк ІЗ ЕС г я рі ГУ Я р; І КЕ: и г ній ав чик ч що. ч ШК еще й ; Аня я В і лики й я о ВВ ан ША : КО пн ЧЕ 5 Мамай соня - Яся ту Ух Ех З С Е нм о НН с р т т з БО ке іш ун Мои са: і: т, с я І ви ОО їх : Же АЮ я я з з ж, най З УААН ех: 5 скликанні сор ккю ою Шк: Е Й ХК 5» ох дура І х ЩА Я У ев 1 « Х і сних й ня -ї Вени 83 од вТ ї кін Манн пе ї джен кт Ен щен Ен