UA113282C2 - Рекомбінантна клітина mycobacterium bovis як вакцина - Google Patents

Рекомбінантна клітина mycobacterium bovis як вакцина Download PDF

Info

Publication number
UA113282C2
UA113282C2 UAA201308661A UAA201308661A UA113282C2 UA 113282 C2 UA113282 C2 UA 113282C2 UA A201308661 A UAA201308661 A UA A201308661A UA A201308661 A UAA201308661 A UA A201308661A UA 113282 C2 UA113282 C2 UA 113282C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
cells
vaccine
infection
cell
iem
Prior art date
Application number
UAA201308661A
Other languages
English (en)
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed filed Critical
Priority claimed from PCT/EP2011/073613 external-priority patent/WO2012085101A1/en
Publication of UA113282C2 publication Critical patent/UA113282C2/uk

Links

Classifications

    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/68Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving proteins, peptides or amino acids
    • G01N33/6863Cytokines, i.e. immune system proteins modifying a biological response such as cell growth proliferation or differentiation, e.g. TNF, CNF, GM-CSF, lymphotoxin, MIF or their receptors
    • G01N33/6869Interleukin
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/5005Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells
    • G01N33/5008Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing or evaluating the effect of chemical or biological compounds, e.g. drugs, cosmetics
    • G01N33/5044Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing or evaluating the effect of chemical or biological compounds, e.g. drugs, cosmetics involving specific cell types
    • G01N33/5047Cells of the immune system
    • G01N33/505Cells of the immune system involving T-cells
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/02Bacterial antigens
    • A61K39/04Mycobacterium, e.g. Mycobacterium tuberculosis
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/02Bacterial antigens
    • A61K39/05Actinobacteria, e.g. Actinomyces, Streptomyces, Nocardia, Bifidobacterium, Gardnerella, Corynebacterium; Propionibacterium
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N33/00Investigating or analysing materials by specific methods not covered by groups G01N1/00 - G01N31/00
    • G01N33/48Biological material, e.g. blood, urine; Haemocytometers
    • G01N33/50Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing
    • G01N33/5005Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells
    • G01N33/5091Chemical analysis of biological material, e.g. blood, urine; Testing involving biospecific ligand binding methods; Immunological testing involving human or animal cells for testing the pathological state of an organism
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2333/00Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature
    • G01N2333/195Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from bacteria
    • G01N2333/35Assays involving biological materials from specific organisms or of a specific nature from bacteria from Mycobacteriaceae (F)
    • GPHYSICS
    • G01MEASURING; TESTING
    • G01NINVESTIGATING OR ANALYSING MATERIALS BY DETERMINING THEIR CHEMICAL OR PHYSICAL PROPERTIES
    • G01N2800/00Detection or diagnosis of diseases
    • G01N2800/52Predicting or monitoring the response to treatment, e.g. for selection of therapy based on assay results in personalised medicine; Prognosis

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Urology & Nephrology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Pathology (AREA)
  • Food Science & Technology (AREA)
  • Biotechnology (AREA)
  • General Physics & Mathematics (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Analytical Chemistry (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Tropical Medicine & Parasitology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Physiology (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Pulmonology (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Measuring Or Testing Involving Enzymes Or Micro-Organisms (AREA)
  • Micro-Organisms Or Cultivation Processes Thereof (AREA)
  • Investigating Or Analysing Biological Materials (AREA)
  • Medicines Containing Material From Animals Or Micro-Organisms (AREA)

Abstract

Винахід стосується рекомбінантної клітиништаму Danish підтипу Prague, яка є уреаза-дефіцитною клітиною і яка містить молекулу рекомбінантної нуклеїнової кислоти, що містить домен з поліпептиду, одержаного від бактерійякий є антигеном Ag85B або Ag85A, здатний викликати імунну відповідь, та домен виходу з фаголізосоми бактерій родуодержаний з лістеріолізину (Нlу) бактеріїдля застосування як вакцини для утворення Т-клітин, які продукують IL-17.

Description

Опис
Цей винахід стосується рекомбінантної клітини Мусобасіегішт для застосування в ролі вакцини.
Щороку від туберкульозу (ТВ) помирає до 2 мільйонів людей (1). Єдиною доступною протитуберкульозною вакциною є вакцинний штам Мусобасіегішт Бомі5 (бацила Кальметта-
Герена (ВСС)), яка була використана в організмі людини в перший раз в 1921 році (2). До теперішнього часу було введено 4 мільярди доз БЦЖ, що робить її найбільш широко застосовуваною вакциною для людини в усьому світі (3). Тим не менш, ми все ще далекі від досягнення викорінення туберкульозу. Вакцинація БЦЖ запобігає захворюванню немовлят на туберкульозний менінгіт та міліарний туберкульоз (4). Проте захист від інших форм туберкульозу, зокрема, туберкульозу легень у підлітків і дорослих, є неповним, що підкреслюється мета-аналізом, який показує ефективність захисту у дорослих на рівні 0-80 95 (5). Таким чином, вкрай необхідними є нові протитуберкульозні вакцини. Наразі, нові стратегії вакцинації проти туберкульозу в клінічних випробуваннях передбачають використання рекомбінантної БЦЖ, що замінює канонічну БЦЖ, та субодиничних вакцин і вакцин на основі вірусних векторів, що не розмножуються, для бустингу праймування БЦЖ (6) (7).
Ідентифікування імунологічних механізмів, що лежать в основі захисту, може полегшити раціональну розробку нових стратегій вакцинації для профілактики туберкульозу. Більше того, ця стратегія може виявити біомаркери, що є показовими для захисного імунітету, які могли б виявити сурогатні кінцеві точки клінічного результату в клінічних випробуваннях ефективності протитуберкульозної вакцини і тим самим знизити їх тривалість, а також полегшити випробування більшої кількості вакцин-кандидатів у паралельних випробуваннях. Для визначення таких біомаркерів були розпочаті спостережні дослідження із зосередженням уваги на новоінфікованих здорових контактерах із хворими на туберкульоз і на БЦЖ-вакцинованих немовлятах (8). Незважаючи на широкомасштабні дослідження імунної реакції проти туберкульозу, головні елементи захисної імунологічної пам'яті досі залишаються нез'ясованими.
Після вакцинації БЦЖ антиген-специфічні СО4 Т-клітини пам'яті важко виявити унаслідок малої кількості імунодомінантних антигенів. Наразі, основу найбільш широко застосовуваних біомаркерів становить підвищена частота СО4 Т-клітин, що продукують ІЕМ-у. З'являється все
Зо більше даних, що ставлять під сумнів значення ІЄМ-у як кореляту захисту при туберкульозі (9, 10). Безсумнівно, ІЕМ-у відіграє важливу роль у захисті від МТВ (мікобактерії туберкульозу) (11), але визначення лише ІЄМ-у більше не може вважатись надійним маркером захисного імунітету.
Опис рекомбінантного штаму БЦЖ, що експресує домен уникнення фаголізосом, наведений у УМО99/101496, вміст якої включений до цього опису шляхом посилання. Згаданий домен уникнення фаголізосом надає штаму можливості уникнення фагосоми інфікованих клітин-хазяїв шляхом перфорації мембрани фагосоми. Для того, щоб забезпечити кислий діапазон рН для фагосом з метою оптимальної активності уникнення фаголізосом, був розроблений рекомбінантний штам, дефіцитний з уреази. Цей штам є розкритим в заявці М/О2004/094469, зміст якої включений до цього опису.
Рекомбінантний штам ЛигесС НіутвсСОо (ВС), що експресує мембрано-перфорувальний лістеріолізин (НІУ) Гієтепа топосуїодепез і є позбавленим уреази С, індукує чудовий захист від аерогенного інфікування МТВ порівняно з батьківським ВСО (рвсое) в доклінічній моделі (12).
Ця генно-інженерна вакцинна конструкція успішно довела безпечність і імуногенність у фазі І клінічних випробувань (заявка на патент США Мо 61/384,375, зміст якої включений до цього опису шляхом посилання).
У цьому дослідженні показано, що гВСО і рВСО індукують явно виражену Тп1-імунну відповідь, тоді як лише гВСО додатково викликає глибоку ТП17-відповідь. Спостерігався також більш ранній рекрутинг антиген-специфічних Т-лімфоцитів до легень при МТВ-інфікуванні г«ВСО- вакцинованих мишей. Ці Т-клітини продукували велику кількість ТАТ цитокінів після повторної стимуляції. Набагато краща захисна ефективність гВСО явно залежала від 1-17. Підвищене продукування 1-17 після гВСО-, але не рвВСоО-вакцинації, було також виявлено у здорових волонтерів на фазі І клінічних випробувань. Результати, одержані винахідниками, визначають загальний імунологічний шлях як маркер для поліпшених стратегій вакцинації проти туберкульозу та інших захворювань.
Предметом цього винаходу є рекомбінантна клітина Мусобасієгішт, яка містить молекулу рекомбінантної нуклеїнової кислоти, яка кодує гібридний поліпептид, що містить: (а) домен, здатний викликати імунну відповідь, та (Б) домен уникнення фаголізосом, для застосування в ролі вакцини для спричинення ТП17-імунної відповіді. бо Іншим аспектом цього винаходу є спосіб спричинення Тп17-імунної відповіді у суб'єкта, що потребує цього, який включає введення згаданому суб'єкту молекули рекомбінантної нуклеїнової кислоти, яка кодує гібридний поліпептид, що містить: (а) домен, здатний викликати імунну відповідь, та (Б) домен уникнення фаголізосом.
За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається перевага, згадана вакцина являє собою живу рекомбінантну клітину Мусобасіегішт, яка містить молекулу рекомбінантної нуклеїнової кислоти, яка кодує гібридний поліпептид, що містить (а) домен, здатний викликати імунну відповідь, та (б) домен уникнення фаголізосом. Згаданий домен, здатний викликати імунну відповідь, за варіантом, якому віддається перевага, являє собою імуногенний пептид або поліпептид патогену чи його імуногенний фрагмент. За іншим варіантом здійснення цього винаходу згадана вакцина являє собою вакцину, основу якої становить інактивована необроблена клітина патогену або клітинна фракція.
Згаданою клітиною Мусобасіегішт за варіантом, якому віддається перевага, є клітина М. ромі5, клітина М. їибрегсцо5і5, зокрема атенуйована клітина М. Шшрегсціо5іє або інших
Мусобасіегіа, наприклад, М. тісгоїї, М. 5тедтаїйй5, М. сапеції, М. тагіпит або М. Тогішйит. За варіантом, якому віддається більша перевага, згадана клітина являє собою рекомбінантну клітину М. Бомі5 (ВС), зокрема, рекомбінантну клітину М. Бомі5 штаму Вапіхп підтипу Ргадиє (43). За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається особлива перевага, згадана вакцина являє собою рекомбінантну клітину Мусобрасіегішт, дефіцитну з уреази. За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається особлива перевага, послідовність пгесС клітини
Мусобасіегішт є інактивованою (Лигес), наприклад, шляхом конструювання вектора-самогубця, який містить ген игеС, зруйнований геном селекційного маркера, трансформування клітини- мішені згаданим вектором і скринінгу для віднаходження позитивних на селекційний маркер клітин, які мають негативний з уреази фенотип. За варіантом, якому віддається найбільша перевага, згадана клітина являє собою рекомбінантну клітину ВСО штаму Бапізпй підтипу
Ргадие, яка характеризується як Г«ВСО Лигес: Ніу": Нуд".
Згаданий домен, здатний викликати імунну відповідь, за варіантом, якому віддається перевага, вибраний з-посеред імуногенних пептидів або поліпептидів від М. бБомі5, М. їибегсціовзіз або М. Іергає чи їх імуногенних фрагментів, які мають довжину щонайменше 6 амінокислот, за варіантом, якому віддається перевага, щонайменше 8 амінокислот, за варіантом, якому віддається найбільша перевага, щонайменше 9 амінокислот і, наприклад, до 20 амінокислот. Конкретними прикладами прийнятних антигенів є Ад85В (рз0) від М. їшрегсціовзі5х, Ад9858 (а-антиген) від М. Ббоміз БЦЖ, Ад85А від М. їшбегсцо5із та ЕБАТ-6 від М.
Імрегсціов5із та їхні фрагменти. За іншими варіантами здійснення цього винаходу, згаданий домен, здатний викликати імунну відповідь, вибраний з немікобактеріальних поліпептидів.
Вакцина за цим винаходом є придатною для спричинення ТП17-імунної відповіді у ссавця, зокрема людини. Вакцину, за варіантом, якому віддається перевага, вводять людині в дозі приблизно 1-10х10» клітин, за варіантом, якому віддається перевага, приблизно 2-8х109 клітин.
Вакцину, за варіантом, якому віддається перевага, вводять у вигляді разової дози, наприклад, шляхом ін'єкції. Перевага віддається підшкірному введенню. Крім того, перевага віддається введенню вакцини без ад'юванта.
Згадана вакцина за варіантом, якому віддається перевага, являє собою вакцину проти мікобактеріальних інфекційних захворювань, таких як проказа або туберкульоз, зокрема, легеневих мікобактеріальних інфекційних захворювань, конкретніше, туберкульозу легенів. Крім того, згадана вакцина може бути вакциною проти раку сечового міхура або аутоімунного розладу, наприклад, аутоїмунного захворювання шкіри, такого як нейродерміт або псоріаз.
Згадана вакцина може призначатись для спричинення ТП17-імунної відповіді у суб'єкта, що не має імунологічного захисту проти Мусобасіегічт, наприклад, у людини, якій заздалегідь не вводили імуногенного штаму Мусобасіегішт, або у людини, яку заздалегідь не імунізували вакциною на основі Мусобасіегішт, наприклад, ВСО. Прикладами таких суб'єктів є, наприклад, новонароджені або діти, наприклад, віком до 8 років, наприклад, в районах, ендемічних з мікобактеріальних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, або особи, які знаходяться під загрозою в неендемічних районах. За альтернативним варіантом, згадана вакцина може бути введена суб'єкту, наприклад, людині, якій заздалегідь вводили імуногенний штам
Мусобасіегішт, або людині, яка заздалегідь була імунізована ВСО.
За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддається особлива перевага, згадану вакцину використовують для спричинення комбінованої ТП17- і Тп1-імунної відповіді.
За цим винаходом ТП17-імунну відповідь викликають у вакцинованого суб'єкта. Визначення
Ти17-імунної відповіді, за варіантом, якому віддається перевага, здійснюють в біологічному бо зразку, відібраному у згаданого суб'єкта, при цьому згаданий зразок містить клітини імунної системи, зокрема, Т-клітини і/або МК-клітин, конкретніше, антиген-специфічні Т-клітини, такі як сра4 Т-клітини. Згаданий зразок може бути біологічною рідиною організму або зразком тканини, наприклад, зразком крові, сироватки або плазми чи зразком легень або селезінки. Методи відбору зразків є добре відомими в цій галузі.
Для визначення Тп17-імунної відповіді, перевага віддається повторному стимулюванню імуногеном імунних клітин, присутніх у зразку суб'єкта, призначеному для аналізу, та визначенню експресії цитокінів згаданими клітинами. Клітинами, призначеними для аналізу, за варіантом, якому віддається перевага, є антиген-специфічні Т-клітини, за варіантом, якому віддається більша перевага, СО4 Т-клітини. Згаданий імуноген для повторного стимулювання відповідає імуногену, присутньому у вакцині (ефективність якого має бути визначена). Імуноген може бути присутнім або у формі, ідентичній формі, присутній у вакцині, або в іншій формі.
Наприклад, у разі, коли вакцина містить імуногенний поліпептид, імуноген на етапі повторного стимулювання може включати імуногенний фрагмент згаданого поліпептиду або навпаки. За варіантом, якому віддається перевага, імуноген, який застосовують на етапі повторного стимулювання, являє собою очищений поліпептид або пептид. Для того, щоб перевірити ефективність протитуберкульозних вакцин, зокрема, живої протитуберкульозної вакцини, як описано вище, згаданим імуногеном, за варіантом, якому віддається перевага, може бути мікобактеріальний антиген, вибраний, наприклад, з-посеред РРО (Очищений протеїновий дериват), який являє собою гліцериновий екстракт мікобактерій, або Ад85А і Ад858, а також інших мікобактеріальних антигенів та їхніх імуногенних фрагментів (наприклад, як описано вище).
Визначення Тп17-відповіді за цим винаходом може включати в себе визначення клітин, пов'язаних із Тп17-відповіддю, наприклад, клітин, що продукують 1/Ї/-17, за допомогою поверхневих маркерів і цитокінів, присутніх в та/або секретованих згаданими клітинами.
Прикладами поверхневих маркерів є СО4, СО8, І/-231, ССК4 та/або ССКб. Прикладами цитокінів, присутніх в та/або секретованих такими клітинами, є 1-17, І -21, 1-22, І -23, ІЄЕМ-у та їх комбінації. За варіантом, якому віддається перевага, згаданим цитокіном є 1-17. Такі клітини можуть бути визначені цитологічними методами, наприклад, методом сортування клітин із використанням імунологічних реагентів виявлення, таких як антитіла, специфічні до поверхнево-
Зо клітинних маркерів та/або цитокіни, які можуть нести маркування, наприклад, флуоресцентну групу.
За варіантом, якому віддається більша перевага, клітинами, пов'язаними з Тп17-імунною відповіддю є, наприклад, СОА Т-клітини, які продукують і, можливо, секретують І1І--17.
За іншим варіантом здійснення цього винаходу визначення ТПА17-імунної відповіді включає в себе визначення цитокіну, який секретується клітинами, пов'язаними з Тп17-імунною відповіддю, наприклад, ІІ--17. Згаданий цитокін може бути визначений імунологічними методами з використанням відповідних антитіл, наприклад, антитіл проти 1-17.
За варіантом, якому віддається перевага, викликається комбінована Тп17- і Тп1-імунна відповідь. ТП1-імунна відповідь може бути визначена шляхом визначення клітин, пов'язаних з
Ти1-відповіддю, за допомогою поверхневих маркерів і цитокінів, присутніх в та/або секретованих згаданими клітинами. Прикладами поверхнево-клітинних маркерів є СО4, СОВ8,
СсСт5 і СОб62Іом. Прикладами цитокінів, присутніх в та/або секретованих такими клітинами, є
ІЕМ-у, 1-22 ії 1-23 та їх комбінації. Такі клітини можуть бути визначені цитологічними методами, наприклад, методом сортування клітин з використанням імунологічних реагентів виявлення, таких як антитіла, специфічні до поверхнево-клітинних маркерів, та/або цитокіни, які можуть нести маркування, наприклад, флуоресцентну групу.
За іншим варіантом здійснення цього винаходу визначення ТП1-імунної відповіді включає визначення цитокіну, який секретується клітинами, пов'язаними з Тп1-імунною відповіддю, наприклад, ІЕМ-у, І--22 та/або ІІ -23. Згаданий цитокін може бути визначений імунологічними методами з використанням відповідних антитіл, наприклад, антитіл проти ІЕМ-у, І--22 та/або ІІ- 23.
За варіантом, якому віддається перевага, ТП17- і, можливо, ТП1-імунну відповідь визначають у відповідний час після вакцинації. Наприклад, згадана імунна відповідь може бути визначена через 20-50 днів, зокрема, через 25-35 днів після вакцинації.
Нижче цей винахід докладніше описаний за допомогою наведених нижче Фігур і Прикладів.
Підписи до Фігур
Фіг. 1: МтТВ-навантаження у мишей дикого типу. Підшкірна імунізація захищає від інфікування МТВ впродовж 90 днів після імунізації. (А). Бактеріальні навантаження на вакциновані і невакциновані групи на 7 день після інфікування. (В) є порівнянними. Визначення бо КУО (СРЕ)) в легенях і селезінці після аерозольного інфікування у дозі 400 КУО МТВ. Серцева частка легень (приблизно 71/10 цілого органа) або половина селезінки була гомогенізована; решта матеріалу була використана для іп мійго рестимуляційних аналізів. Статистичну значущість визначали за критерієм Манна-Уїтні з двосторонніми значеннями Р. ", Р «0,05; Р «0,01. Репрезентативні дані трьох експериментів з аналогічними результатами.
Фіг. 2: Поліпшена індукція цитокінів після гВСО-вакцинації у зіставленні з рРВСО-вакцинацією.
Відповіді в клітинах легень (А) і селезінки (В) через 83 дні після підшкірної вакцинації гВСО або рвсоо. У цілому 2,5х105 клітин (легені) або 2х105 клітин (селезінка) повторно стимулювали РРО протягом 20 год., і супернатанти аналізували за допомогою мультиплексного аналізу.
Концентрації цитокінів зображені у вигляді середніх значень -5ЕМ (середня квадратична помилка середнього) чотирьох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного.
Фонове продукування цитокінів контрольних середовищ віднімали. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою АМОМА (дисперсійний аналіз) і критерію множинного порівняння
Бонферроні. х, Р«0,05; 7, Р«0,01.
Фіг. 3: гГВСО-вакцинація прискорює рекрутинг антиген-специфічних Т-клітин до легень після аерозольного інфікування МТВ. Секреція цитокінів клітинами легень через 7 днів після аерозольного інфікування 200-400 КУО МТВ. У цілому 2х10» клітин стимулювали РРО протягом год., і супернатанти аналізували за допомогою мультиплексного аналізу. (А). Концентрації цитокінів зображені у вигляді середніх значень ЕМ двох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Фонове продукування цитокінів контрольних середовищ віднімали. 20 Клітини, повторно стимульовані РРО протягом 6 год. у присутності брефелдину А, аналізували методом багатокольорової проточної цитометрії (В). Частота СО4 Т-клітин, що відповідають, зображена у вигляді середніх значень 5ЕМ трьох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою АМОМА і критерію множинного порівняння Бонферроні. ", Р«е0,05; 7, Р«к0,01, и, Р«0,001.
Фіг. 4: гВСО-вакцинація збільшує РРО-специфічні відповіді в селезінці після аерозольного інфікування МТВ. Секреція цитокінів клітинами селезінки через 7 днів після аерозольного інфікування 200-400 КУО МТВ. У цілому 2х109 клітин повторно стимулювали РРО протягом 20 год., і супернатанти аналізували за допомогою мультиплексного аналізу. (А). Концентрації цитокінів зображені у вигляді середніх значень ЗЕМ чотирьох незалежних експериментів з
З0 трьома повтореннями кожного. Фонове продукування цитокінів контрольних середовищ віднімали. Клітини, повторно стимульовані РРО протягом 6 год. у присутності брефелдину А, аналізували методом кольорової проточної цитометрії (В) Частота СО4 Т-клітин, що відповідають, зображена у вигляді середніх значень -5ЕМ трьох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою АМОМА і критерію множинного порівняння Бонферроні. "У, Р«0,05; и, Р«0,01, их, РеО0,001.
Фіг. 5: Вакцинація рВос або ГВС не призводить до значних змін популяцій Тгед клітин. Тгед клітини в селезінці після підшкірної імунізації "«ВСОо або рвВоо. Чорні стовпчики відображають клітини СО25-ЕохР3З, білі стовпчики відображають клітини СО25-ЕохР3-.. Частота СО4 Т-клітин і СО8 Тгед клітин через 83 дні після імунізації (А і В), а також через 7 днів (С і Ю) або 90 днів (Е і
Е) після аерозольного інфікування 200-400 КУО МТВ. Три миші на групу, зображено у вигляді середніх значень 55ЕМ. Наведені дані трьох незалежних експериментів з аналогічними результатами.
Фіг. 6: Частота СОВ8 Т-клітин, які продукують цитокін, у легенях після вакцинації і подальшого аерозольного інфікування МТВ. Секреція цитокінів через 7 днів після аерозольного інфікування 200-400 КУО МТВ. Клітини, повторно стимульовані РРО протягом б год. у присутності брефелдину А, аналізували методом багатокольорової проточної цитометрії. Частота СО8 Т- клітин, що відповідають, зображена у вигляді середніх значень «5ЕМ двох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою
АМОМА і критерію множинного порівняння Бонферроні.
Фіг. 7: Частота СО8 Т-клітин, які продукують цитокін, у селезінці після вакцинації і подальшого аерозольного інфікування МТВ. Секреція цитокінів через 7 днів після аерозольного інфікування 200-400 КУО МТВ. Клітини, повторно стимульовані РРО протягом б год. у присутності брефелдину А, аналізували методом багатокольорової проточної цитометрії.
Частота СО8 Т-клітин, що відповідають, зображена у вигляді середніх значень 5ЕМ чотирьох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою АМОМА і критерію множинного порівняння Бонферроні. х, Р«е0,05; и, Ра«0,01, и,
Ре0,001.
Фіг. 8: Імунні реакції в легенях при персистентному інфікуванні МТВ г"ВСо-вакцинованих мишей. Секреція цитокінів клітинами легень через 90 днів після аерозольного інфікування 200- бо 400 КУО МТВ. Клітини повторно стимулювали РРО протягом 20 год., і супернатанти аналізували за допомогою мультиплексного аналізу (А). Концентрації цитокінів зображені у вигляді середніх значень «5ЕМ двох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Фонове продукування цитокінів контрольних середовищ віднімали. Клітини, повторно стимульовані РРО протягом 6 год. у присутності брефелдину А, аналізували методом багатокольорової проточної цитометрії (В). Частота СО4 Т-клітин, що відповідають, зображена у вигляді середніх значень -5ЕМ двох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою АМОМА і критерію множинного порівняння Бонферроні. ", Р«0,05; "У,
Ре0,01.
Фіг. 9: Частота СО8 Т-клітин, які продукують цитокін, після вакцинації і подальшого аерозольного інфікування МТВ. Секреція цитокінів клітинами, виділеними з легень, через 90 днів після аерозольного інфікування 200-400 КУО МТВ. Клітини, повторно стимульовані РРО протягом 6 год. у присутності брефелдину А, аналізували методом багатокольорової проточної цитометрії. Частота СОВ8 Т-клітин, що відповідають, зображена у вигляді середніх значень -5ЕМ двох незалежних експериментів з трьома повтореннями кожного. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою АМОМА і критерію множинного порівняння Бонферроні. "7, Р«0,05.
Фіг. 10: Вакцинація індукує продукування 1-22, а не 1-21. Секреція 1-21 (А) і 11-22 (В) клітинами селезінки (2х105 клітин) або легень (2х105 клітин) мишей через 83 дні після вакцинації і подальшого аерозольного інфікування 200-400 КУО МТВ. Концентрації 1-21, визначені за трьома зразками на групу, зображені у вигляді середніх значень -5ЕМ. Для визначення концентрацій 1-22 зразки з однієї групи об'єднували. Дані є репрезентативними для двох (83 день після вакцинації) і п'яти (7 день після інфікування) аналогічних експериментів. Клітини повторно стимулювали РРО протягом 20 год., і супернатанти аналізували за допомогою ЕГІЗА.
Фіг. 11: "«ВСО спричинює підвищений рекрутинг убТ-клітин і МК-клітин без істотної зміни популяцій АРС. Клітини, рекрутовані до черевної порожнини після введення 105 КУО гВСО або рвоСо внутрішньоочеревинним шляхом. Аналіз клітинних популяцій перитонеальної промивної рідини за допомогою проточної цитометрії. АРС, рекрутовані до очеревини через 5 год. (верхня панель) і 6 днів (нижня панель) після внутрішньоочеревинного введення гВСО або рвсо (А).
Імунні комплекси (ІС) популяцій Т-клітин через 5 год. після ін'єкції (В). Клітини стимулювали а«СОрЗ3/аСОр28 антитілами протягом 18 год. у присутності брефелдину А. ІС популяцій Т-клітин
Зо через б днів після введення (С). Клітини повторно стимулювали РРО протягом 18 год. у присутності брефелдину А. Дані подані як підсумування даних трьох незалежних експериментів з п'ятьма мишами на групу. Горизонтальною лінією позначена медіана. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою АМОМА і критерію множинного порівняння Бонферроні. 7, Р«0,05; 5,
Р«0,01. Результати аналізу цитокінів і хемокінів, виявлених в перитонеальній змивній рідині за допомогою мультиплексного аналізу (0), зображені як середні концентрації -5ЕМ.
Фіг. 12: "ВСО індукує І/-17 в людських РВМС від здорових волонтерів на фазі І клінічних випробувань. Продукування І/-17 людськими РВМС, виділеними від здорових волонтерів на фазі І клінічних досліджень. У цілому 5х107 клітин, виділених через 29 днів після вакцинації гВСОо або рвос, повторно стимулювали РРО протягом 20 год., і супернатанти аналізували за допомогою мультиплексного аналізу. Статистичну значущість визначали за критерієм Манна-
Уїтні з однобічним значенням Р і поправкою Уелча. 7, Р«0,05; п-З для рВСо і п-7 для ГВСО.
Приклади
Матеріали і методи
Миші
Миші-самиці лінії ВАГ В/с були виведені в Випдевіпвійцї Тиг Кібікореугегіипод (ВІК) у Берліні.
На початку експериментів вік мишей становив 6-8 тижнів, і тварин утримували за умов, вільних від специфічних патогенів (ЗРЕ). Експерименти на тваринах були проведені зі схвалення
І апдезаті тиг Сезипапей ипа 5оліаіез (І АсСебзо, Берлін, Німеччина).
Бактерії
Застосовані штами МТВ НЗКм і рВСО та гВСОб були описані раніше (12). Бактерії вирощували в живильному середовищії Міддлбрука 7НеО, доповненому гліцерином, 0,05 95 Твін 80 ї АОС (альфа-декарбоксилаза). Культури у середньологарифмічній фазі росту збирали і зберігали при температурі -80 "С до використання. Усі концентровані розчини титрували перед використанням. Одноклітинні бактеріальні суспензії одержали шляхом повторного пропускання через шприц з голкою 270.
Вакцинація і МТВ інфікування рВСО або гвВСо (1056 КУО (колонієутворювальних одиниць)) вводили підшкірно (5.с.). в безпосередній близькості від основи хвоста. Аерогенне інфікування мишей МТВ здійснювали за допомогою системи інгаляційної експозиції СіІа5-СоЇ. Бактеріальне навантаження оцінювали бо шляхом механічного руйнування органів, видалених в асептичних умовах, у 0,5 95 (в об'ємному відношенні) розчині Тмеєп 80 у забуференому фосфатом фізіологічному розчині (РВ5), і висівання послідовних розведень на агарових планшетах із середовищем Міддлбрука 7Н11, доповненим ростовою домішкою ОАОС. Колонії МТВ підраховували через З тижні. Статистичну значущість результатів визначали за критерієм Манна-Уїтні з двобічними значеннями Р для непараметричних даних з використанням програми СгарпРаа Ргізт 5.0.
Виділення клітин, стимулювання і проточна цитометрія
Клітини очищали, як описано раніше (42). Експериментальні групи складались із п'яти мишей. Дві селезінки або легені об'єднували, і один зразок обробляли окремо, в результаті чого для подальшого стимулювання одержали три зразки на групу з п'яти мишей. Клітини стимулювали 50 мкг/мл РРО (компанія 551, Копенгаген, Данія) протягом 20 год. для аналізу цитокінів за допомогою мультиплексного аналізу або протягом 6 год. у присутності 25 мкг/мл брефелдину А (Вгеїеідіп А) для внутрішньоклітинного забарвлення цитокінів (ІС5). Були використані такі антитіла: С0О4 (КМ4-5), ІЕМу (ХМО-1.2), І/2 (9ЧЕ56-5Н4), Губсус (886-805),
Сср116 (М1/70), уб-ТСА (21 -3), набір для забарвлювання БохР3 і СО49р (сіоперх5) (усі від компанії еВіозсіепсе). Сова (15169), ТМЕ-а (ХТ22), СО16/С2032 (2.4652), Е4/80 (СПАЗ-1) і СО11с (М418) виділяли із супернатантів гібридом з подальшим очищенням і мітили флуоресцентною міткою у лабораторії. І/-17 (ТС11-18Н10) одержали від компанії ВО Віозсіепсе5. Клітини аналізували за допомогою проточного цитометра РАСЗСапіо І або ІЗ з програмою
ЕАСс5ОЇма (ВО Віозсіепсе5з). Цитокіни визначали за допомогою імуноаналізів Віо-Ріеєх Моизе на основі гранул ТИ1/ТН2, 1-17 і ІІ -6 від компанії Віо-Каай відповідно до інструкцій виробника. ІІ -21 і
І/-22 визначали за допомогою ЕГІЗА від компанії КО Зузіет5. Людський ІІ -17 виявляли за допомогою аналізу Міїріех 42-ріех від компанії МійПроге.
Промивання очеревини рвсо або ГВС були свіжоприготовленими з культури у середньологарифмічній фазі росту.
Бактерії тричі промили РВ5, і концентрацію визначали шляхом вимірювання оптичної густини при 580 нм. Введення 106 КУО здійснили внутрішньочеревинним шляхом. Рекрутовані клітини одержали з черевної порожнини через 5 год. або 6 днів шляхом ін'єкції 5 мл РВЗ і аналізу з використанням засобів проточної цитометрії. Цитокіни та хемокіни в промивній рідині визначали із застосуванням набору Віо-Ріех Моизе СуїоКіпе 23-рієх від компанії Віо-Вад.
Зо Результати
Ти1/Гп17-відповіді після ВС і рвоо вакцинації
З метою з'ясування імунних механізмів, що мають відношення до ефективності протитуберкульозної вакцини, винахідники порівнювали імунні відповіді на г«ВСО і рвВСо у мишей. Краща захисна ефективність "(ВСО спочатку була визначена після внутрішньовенної імунізації (12). У цьому документі винахідники показують, що підшкірне введення гВСО індукувало зіставні рівні захисту і зберігало свою високу ефективність у порівнянні з рВоо (фіг. 1А). Далі, винахідники проаналізували довгострокові анамнестичні реакції в легенях і селезінці мишей через 83 дні після підшкірної вакцинації гВСО або рвсоо. Клітини повторно стимулювали
РРО, і супернатанти аналізували за допомогою мультиплексних аналізів на цитокіни. Імунізація
ГгВСО індукувала значно більше продукування цитокінів клітинами, виділеними з легень, у порівнянні з рВСО (Фіг. 2А). До них належать ІЕМ-у, 1-2, І1/-6 ії ЗМ-С5Е (гранулоцитарно- макрофагальний колонієстимулювальний фактор). На противагу цьому, вміст цитокінів типу 2
І -4, 1-5 ї І-10 не перевищив фонових рівнів (дані не показані). Цікаво, що приблизно втричі більші концентрації І/-17 продукувались клітинами легень гВССі-вакцинованих мишей. Слід зазначити, що лише деякі клітини можуть бути виділені з легень неінфікованих мишей. Отже, загальні концентрації цитокінів були нижчими, ніж в селезінці, де для стимулювання може застосовуватись в 10 разів вища густина клітин на лунку (Фіг. 28). У селезінці обидві вакцини викликали однаково сильну ТП1-відповідь, що відображається порівнянними концентраціями ІГ-- 2, 1-6, ІЕМ-у ії ЗМ-С5Е. Тим не менш, клітини селезінки гВСО-вакцинованих мишей продукували значно більше ІЇ-17 при повторній стимуляції РРО в порівнянні з рВвСО-вакцинованими тваринами. Таким чином, імунізація г«ВСО, але не рВсСо, індукувала супутні і сильні ТА1- ії ТА17- відповіді в легенях і селезінці, які підтримувались протягом тривалих періодів часу.
Прискорений рекрутинг МТ В-специфічних Т-клітин при інфікуванні вірулентним штамом МТВ у ІВСОо-вакцинованих мишей
Клітини Тп17 пов'язуються з поліпшеним імунологічним наглядом (13). Винахідники порівнювали антиген-специфічні Т-клітинні відповіді у вакцинованих тварин у разі аерозольного інфікування вірулентним штамом МТВ в легенях і селезінці через 7 днів після інфікування. Явно виражене продукування ІЕМ-у, 1-17, 1-2 ї ЗМ-С5Е легеневими клітинами гВСО-вакцинованих мишей було виявлено через 20 год. після повторного стимулювання РРО (Фіг. ЗА) або бо пептидами А9д8В5А (дані не показані). Напроти, ці цитокіни ледь секретувались клітинами рвоо-
вакцинованих мишей. У невакцинованих тварин, інфікованих МТВ, рівень продукування цитокінів був нижчим за межу виявлення, що узгоджується з попередніми повідомленнями про те, що МТВ-специфічні Т-клітини з'являються не раніше ніж через З тижні після інфікування МТВ (13). Цитокіни типу 2 1-4, 1-5 і І/-10 не були виявлені, а рівні ТМЕРа, І--12р70 і І/-6 ледь перевищували фонові рівні у цей ранній момент часу після інфікування МТВ (дані не показані).
Винахідники визначили продукування цитокінів Т-клітинами легень за допомогою проточної цитометрії через 7 днів після інфікування МТВ (Фіг. ЗВ). Клітини стимулювали РРО протягом 6 год. з Подальшим внутрішньоклітинним забарвленням цитокінів на 1-2, І -17, ІЕМ-у ії ТМЕ-а. У невакцинованих контрольних тварин невелика частина СО4 Т-клітин продукувала 1-2, ТМЕ-а або ІЕМ-у. У вакцинованих мишей СО4 Т-клітини секретували ІЇ/-2, ІЕМ-у, ТМЕ-са та 1-17.
Частота поодиноких клітин, які продукують цитокін, була найвищою, хоча і не значущою, в групі гВСО. У вакцинованих тварин винахідники виявили поліфункціональні Т-клітини, які, як припускається, приймають участь в захисному імунітеті (14). Численними Т-клітинами, які продукують цитокін, були головним чином подвійні продуценти 1І.2-ТМЕ-а", кількість яких значно збільшилась після "ВСО вакцинації. Потрійними продуцентами були майже виключно 1І21ЕМ-
У ТМЕ-аг, і їх кількість трохи збільшилась у гВСОо- у порівнянні з РВСО-вакцинованими мишами.
Крім того, четверні позитивні клітини 2 МЕ-сееЕМ-уУІ 17 з'явились виключно в групі гВСО, хоча і з дуже низькою частотою.
В принципі, Т-клітини селезінки продукували набори цитокінів, аналогічні наборам, продукованим легеневими Т-клітинами (Фіг. 4). Продукування 1-2 і ЗМ-С5Е було значно вищим у «ВСО-вакцинованих тварин у порівнянні з групою рВСОо і нижчим за рівень виявлення у невакцинованих контрольних тварин, хоча у невакцинованих контрольних тварин невеликий відсоток СО4 Т-клітин продукував ІЕМ-у. Загалом, вакцинація рРВос або ГВС індукувала СА Т- клітини, що секретують ІЕМ-у і ТМЕ-а, з більшою частотою моно-або мультипродуцентів у гВСО- вакцинованих мишей у порівнянні з групою рВОСо.
Через 7 днів після інфікування СО4 Т-клітини були головними продуцентами цитокінів; СО8 продуценти цитокінів були виявлені з більш низькими частотами в легенях (Фіг. б) і селезінці (Фіг. 7), хоча і зі схожими наборами. Слід зазначити, що в групі ГВСО була виявлена значно більша кількість СО8 Т-клітин-монопродуцентів ТМЕ-а.
Зо Різні рівні продукування цитокінів і кількості клітин-продуцентів не були спричинені різними бактеріальними навантаженнями у цей ранній момент часу опісля інфікування, що підтверджується порівнянними кількостями колонієутворювальних одиниць (КУО) в легенях і селезінці (Фіг. 18). Загальна кількість Тгед клітин у двох вакцинованих групах збільшувалась після інфікування до порівнянного ступеня (Фіг. 5).
Вакцинація г«ВСО забезпечує сильну імунну відповідь під час персистентного інфікування
Винахідники аналізували МТВ-специфічні імунні реакції через 90 днів після інфікування, коли бактеріальне навантаження легень було приблизно в 10 разів нижче у гВСО-імунізованих тварин в порівнянні з групою рВОСоО і у 100 разів нижче в порівнянні з невакцинованою контрольною групою. Клітини легень вакцинованих мишей і необроблених контрольних тварин повторно стимулювали РРО протягом 20 год., і концентрації цитокінів визначали за допомогою мультиплексного аналізу (Фіг. 8А). Цитокіни, виявлені при повторному стимулюванні, належали переважно до типу 1. Однак винахідники не змогли виявити різниці у рівнях ІЕМ-у або 1-17 між вакцинованими групами під час персистентного інфікування. На противагу цьому, кількість 1-2,
І/-6, М-С5Е і ТМЕ-с була вище у гВСО-вакцинованих мишей. У всіх групах рівні ІІ -4 і Ії -5 були нижче межі виявлення, і була виявлена певна кількість ІІ -12р70 та ІІ -10 (дані не показані). Крім того, аналіз клітин легенів за допомогою багатокольорової проточної цитометрії показав переважно СО4 Т-клітини, які продукують цитокін, під час персистентного інфікування (Фіг. 88).
СбОра4 Т-клітини, які секретували лише ІЕМ-у, були виявлені у всіх групах з аналогічними частотами. Після вакцинації можна було також виявити СО4 Т-клітини, що продукують 1-2, ІЄМ- у, ТМЕ-а або 11-17 в різних комбінаціях. Цікаво, що частота СО4 Т-клітин, які реагували, істотно не відрізнялась між гВСо- і рвСО-вакцинацією, незважаючи на більш високі концентрації ІІ--2 і
ТМЕ-а в супернатантах. Винахідники припускають, що обидві вакцини підвищували частоту антиген-специфічних СО4 Т-клітин у легенях під час персистентного інфікування МТВ, де гВСО- індуковані Т-клітини ставали більш потужними продуцентами цитокінів. СО8 Т-клітини майже виключно секретували ІЕМ-у з порівнянною частотою в усіх групах, в той час як в гВСО-групі було значно більше поодиноких СО8 Т-клітин, які продукують ТМЕ-а. Кількість поліфункціональних СО8 Т-клітин ледь перевищувала фоновий рівень (Фіг. 9).
Вакцинація спричинює продукування 1-22, але не 1-21
Тп17-клітини можуть продукувати додаткові ефекторні цитокіни, такі як 1-21 (15) і 1--22 (16). бо Клітини, що продукують 1-22, були виявлені у хворих на туберкульоз, але вони виглядали такими, що відрізняються від клітин, що продукують 1-17 (17). Винахідники не виявили 1-21 після стимулювання РРО клітин селезінки або легень вакцинованих і згодом МТВ-інфікованих мишей (Фіг. 10А). 1-22 продукувався з підвищеними концентраціями спленоцитами, стимульованими РРО протягом 20 год. (Фіг. 108) у гВСО-імунізованих мишей, але подальшого збільшення в ранні терміни після інфікування МТВ не спостерігалось. Продукування ІІ -22 клітинами легень спостерігалося лише в гВСОС-вакцинованій групі і зменшувалось після аерозольного МТВ-інфікування.
Внутрішньоочеревинне введення гВСО спричинює підвищення рекрутингу уб Т-клітин і МК клітин без істотної зміни популяцій АРС (клітини, що презентують антиген)
Винахідники хотіли визначити механізми, які лежать в основі переважного індукування Тп17- клітин після імунізації гВСбОо. З цією метою гВСбО і рВСбО вводили внутрішньочеревинним шляхом, через 5 год. або 6 днів після введення з черевної порожнини виділяли клітини, що іммігрують, і аналізували їх за допомогою проточної цитометрії (Фіг. 11А). Нейтрофіли (визначені як СНІ СОт1трнІ Мне сСО11с) швидко проникали до черевної порожнини і однаковою мірою залишалися у підвищеній кількості на 6 день після інфікування як в рвоо-, так і в "ВСО-групі. Частота постійних перитонеальних макрофагів (визначених як СОТНІ, є4/8ОНІ,
Сі, МНОИІН, СО11су і дендритних клітин (СО11с7, СО11Б, (1и1у залишалась незмінною у низьких відсотках. Загалом, між гВСо- і рвоо-групами ніяких істотних відмінностей виявлено не було. Перитонеальні клітини, зібрані через 5 год. після вакцинації, піддавали поліклональній стимуляції (Фіг. 118) за допомогою аСО3/сС028 антитіл. Частоти СО4 Т-клітин і МК-клітин були порівнянні між усіма групами, як і продукування ІЕМ-у та 1-17. Через шість днів після введення чисельність цих клітин збільшилась у кількісному відношенні і досягла найвищої частоти у групі гВСОо (Фіг. 112). РРО застосували для повторного стимулювання клітин на б день. СО4 Т- клітини не продукували значної кількості ІЕМ-у або 1-17, в той час як істотна частина МК-клітин продукувала ІЕМ-у після введення гВСО. уб Т-клітини були ідентифіковані як головне джерело раннього 1-17 при туберкульозі (18). Підвищені, хоча і незначно, пропорції уб Т-клітин, які продукують ІЕМ-у, були визначені через 5 год. після введення гВСО. Популяція цих клітин згодом збільшилась, і через 6 днів після ін'єкції в "«ВСОс-групі була виявлена значно більша кількість уб Т-клітин, що продукують 1-17. СО8 Т-клітини не були виявлені в черевній порожнині
Зо тварин жодної з груп. Винахідники аналізували цитокіни та хемокіни, присутні у черевній порожнині, за допомогою мультиплексного аналізу перитонеальної промивної рідини (Фіг. 1103.
Після ін'єкції швидко зросла кількість МСР-1, МІРТа, -С5Е і КС; рівні еотаксину через 6 днів залишились незмінними, а 1Ї/-12р40 був виявлений з підвищеними концентраціями.
Концентрації І -12р70, ІЕМ-у, І-1Та, 1-2, 1-3, 11 -4, 1-5, 11-10, 11-17, М-С5Е і ТМЕ-а були нижче межі виявлення, в той час як ІЇІ-1в, ІІ -6, ІІ -9, 1-13, МІРТв і КАМТЕ5 можна було виміряти, але продукування було порівнянним між гВСОС і рВСО. Таким чином, г«ВСО і рвВСо індукували рекрутинг АРС та продукування хемокінів та цитокінів в місці введення однаковою мірою.
Цікаво, що пропорції уб Т-клітин, які секретують 1-17, ії МК-клітин, які продукують ІЕМ-у, були найбільшими після введення гВСО.
Вакцинація гВСО викликає появу клітин, які продукують 1-17, в організмі людини
Нарешті, винахідники проаналізували РВМС (мононуклеари периферичної крові) від здорових волонтерів на ! фазі клінічних випробувань, щоб встановити, чи збільшилось продукування 1-17 у гВСОС-вакцинованих учасників дослідження. Кров волонтерів відбирали через 29 днів після імунізації "«ВСС або рВСО, і РВМС виділяли і заморожували. РВМС відтаювали і відстоювали впродовж ночі, з подальшою 20 год. повторною стимуляцією РРО.
Продукування цитокінів аналізували за допомогою мультиплексного аналізу. Продукування ІІ - 17 було виявлено виключно у РВМС учасників дослідження, імунізованих "ВС (Фіг. 12). Слід зазначити, що доступною була обмежена кількість зразків.
Обговорення
Ідентифікування маркерів імунного захисту має вирішальне значення для раціональної розробки нових протитуберкульозних вакцин. Ці маркери можуть також створити основу для визначення сурогатних маркерів для прогнозування кінцевих точок клінічного результату випробувань ефективності протитуберкульозних вакцин, і тим самим забезпечити провідні принципи вдосконалення нинішніх вакцин-кандидатів. Важливість ключових цитокінів, які активують антимікобактеріальний потенціал макрофагів, у тому числі ІЕМ-у (21) і ТМЕ-а (22), і необхідність І/-2 для розмноження клітин пам'яті (23), добре відомі і, отже, зазвичай використовуються для моніторингу випробувань протитуберкульозних вакцин.
З метою визначення біомаркерів ефективності вакцини винахідники порівняли довгострокові анамнестичні реакції, спричинені "ВС, яка, як доведено, надає чудовий захист, у зіставленні з бо батьківським штамом цієї вакцини, рвоо. Відповіді відрізнялися як в кількісному, так і в якісному відношенні. Винахідники виявили збільшення кількості цитокінів типу 1 та ІЇ-17 в легенях після вакцинації "ВС (Фіг. 2А). Аналіз викликаних вакциною імунних відповідей в легенях, очевидно, є неможливим у контексті клінічних випробувань. З цієї причини винахідники також проаналізували системні довгострокові анамнестичні реакції (Фіг. 28). Цікаво, що в групах рРВСО і гВСО були виявлені порівнянні концентрації спрямувальних цитокінів типу Ї. На противагу цьому, у разі г«ВСО-вакцинації було значно підвищено продукування 1-17 спленоцитами. Тому винахідники зробили висновок, що 1-17, а не ІЕМ-у або 1-2, кваліфікується як маркер кращого захисту, індукованого гВСО.
Тр17-клітини сприяють протимікробному захисту завдяки залученню і активації нейтрофілів (24), які є одними з перших клітин, що рекрутуються у відповідь на 1-17. Було показано, що ІЇ- 17 є необов'язковим при первинному інфікуванні МТВ (25, 26), але набуває особливого значення в анамнестичних реакціях (13). Крім того, нещодавні повідомлення щодо експресії
ССРб на людських ТП17-клітинах (27, 28) вказують на позитивний зворотний зв'язок, оскільки
ССб є рецептором ССІ 20, що продукується нейтрофілами (29), і припускається причетність
ССІ 20-ССКб до імунопатогенезу туберкульозу (30). Таким чином, Тп17-клітини можуть сприяти прискореному рекрутингу антиген-специфічних Т-клітин пам'яті на ділянки знаходження бактерій. Аналізуючи індуковані вакциною імунні відповіді через 7 днів після аерозольного інфікування МТВ, винахідники показали, що наслідком вакцинації гВСО дійсно є прискорений рекрутинг ефекторних клітин на ділянки розмноження бактерій. Винахідники спостерігали підвищену кількість антиген-специфічних СО4 Т-клітин і підвищене продукування 1-2, 1-17, ТЕМ-
У і ЗМ-С5Е клітинами легень (Фіг. 3) і селезінки (Фіг. 4).
Поліфункціональні СО4 Т-клітини, які сумісно продукують 1-2, ІЕМ-у ї ТМЕ-а, були першими, причетність яких припускається до успішних стратегій вакцинації проти І еїізптапіа та|ог (1453, а потім також і проти МТВ (31). Останнім часом ці поліфункціональні СО4 Т-клітини були також виявлені при клінічних випробуваннях протитуберкульозних вакцин (32, 33). Винахідники виявили поліфункціональні СО4 Т-клітини при гВСОо- і рВСоО-вакцинації і подальшому інфікуванні (Фіг. З ії Фіг. 4); проте склад цитокінів (1-2, І/-17, ІЕМ-ум і ТМЕ-0) у подвійних і потрійних продуцентів значно різнився як між експериментами, так і між окремими тваринами.
Якщо поліфункціональні клітини були дійсним корелятом захисту, у такому разі набагато важливішою є їх загальна кількість, яка були більшою в гВСО-групи, а не їх склад.
Чому гВСО індукувала Тп17-відповідь? Імунізація "ВСО і рвсСоО однаковою мірою спричинювала рекрутинг АРС та продуцентів хемокінів і цитокінів. Цікаво, що пропорції уб Т- клітин, що секретують 1І--17, і МК-клітин, що продукують ІЕМ-у, були дуже високими після гВСО- вакцинації. Це узгоджується з повідомленнями, які показують, що 1Ї/-17 може швидко продукуватись уб Т-клітинами (34, 18) та МКТ-клітинами (35). МК-клітини, кількість яких також збільшилась після вакцинації "ГВС, є важливим джерелом раннього ІЕМ-у. Винахідники вже показали, що різні молекулярні компоненти, вивільнені з гВСоО, знаходяться в цитозолі інфікованих макрофагів (12). Мод-2 є важливим РКК (рецептор розпізнавання патоген- асоційованих молекулярних структур) цитозолю, і його залучення пов'язується з розвитком
Тп17-відповідей Т-клітин пам'яті (19).
Апоптоз, індукований протягом бактеріального інфікування, індукує Тп17-клітини (36).
Винахідники одержали докази того, що гВСО викликає підвищений апоптоз у порівнянні з РВСО (12), який може ще більше сприяти посиленому розвитку ТА17-клітин. Активація інфламасом також може сприяти Тп17-анамнестичним реакціям через продукування І/-1в (37). Було встановлено, наприклад, що МІ КРЗ виявляє присутність лістеріолізину через зміну рівнів АТФ (38). Таким чином, індукція Тп17-клітин у разі гВСО-вакцинації може потребувати складної взаємодії внутрішньоклітинних стимулів і підвищеного апоптозу.
ТИп17-клітини вважаються скоріше такими, що спричинюють запальні та аутоімунні захворювання, такі як колаген-індукований артрит (39), ЕАЕ (експериментальний аутоімунний енцефаломієліт) (40, 39) і алергічна гіперчутливість дихальних шляхів (41, 39), аніж корисними для успішної вакцинації. Такий патогенний вплив, як правило, пов'язується з розвитком глибокої
ІЇ-21-опосередкованої запальної реакції. Винахідники ніколи не виявляли 1-21 після вакцинації і подальшого інфікування МТВ вище фонового рівня в будь-якому експерименті (Фіг. 10А). Крім того, винахідники ніколи не спостерігали ознак аутоімунітету або надмірного запалення ні в місці ін'єкції після вакцинації гВСО, ні в легенях до 200 днів після інфікування МТВ.
У першій спробі порівняння даних з експериментального туберкульозу у мишей з даними щодо людей, винахідники проаналізували профілі цитокінів заморожених РВМОС з фази клінічних випробувань з гВСО і рвВОСО. В обмеженій кількості зразків винахідники виявили продукування 1-17 після гВСО-, але не після рвСО-вакцинації. Тп17-клітини були виявлені в бо периферичній крові МТВ-інфікованих людей (17). Нещодавно було повідомлено про СО4 Т-
клітини, які продукують 1/Ї/-17, у підлітків, вакцинованих протитуберкульозною вакциною- кандидатом, до складу якої входив модифікований вірус коров'ячої віспи АпкКага, що експресував Адв5БА (33). Відповіді досягли максимального рівня між 7 і 28 днями після вакцинації, після чого їх інтенсивність зменшилась. Це узгоджується з даними винахідників про підвищення продукування 1ІЇ-17 на 29-й день після вакцинації в групі "«ВСО (Фіг. 12). Таким чином, видається привабливим запропонувати ІЇ/-17 як корелят захисту у випробуваннях протитуберкульозної вакцини.
Підсумовуючи, винахідники показали, що наслідком вакцинації гВСО є переважне утворення
Тр17-клітин, яке, ймовірно, залежить від внутрішньоклітинного розпізнавання бактеріальних компонентів Моа-2. Ці Тп17-клітини у свою чергу прискорюють рекрутинг антиген-специфічних
Т-клітин до легень. Зрештою, ця послідовність явищ призводить до раннього стримування МТВ і, таким чином, до чудового захисту, що забезпечується "ВС в порівнянні з рВОО. На успішно завершеній фазі І клінічних випробувань винахідники виявили продукування 1І--17 тільки РВМС, виділеними від г«ВС(О-вакцинованих волонтерів. Оскільки ІЇ/-17 видається сприятливим для прискореного рекрутингу антиген-специфічних Т-клітин до ділянок реплікації МТВ, майбутні протитуберкульозні вакцини мають конструюватись так, щоб одночасно забезпечувалось індукування збалансованих ТП1- і Тп17-відповідей.
ПОСИЛАННЯ
1. Тирегсцо5і5 Расі Зпееї М"104 Магсп. УУНО. 2010; 2. СаІтеце А. 5иг Іа массіпайоп ргимепіїме дез епіапі5 пойимеаци-пи5 сопіге їшбрегсціозе раг Іе
ВСа. Апп Іпві Равзівиг. 1929:41201-232. 3. Веесе 5.Т., Кашїтапп 5.Н. Раїйопаї аєзідп ої массіпез адаіпві Шбегсиозів аігесієд Бу бавзіс іттипо|оду. пі У Мей Місгобвіо!. 2008:298(1-2):143-150. 4. Ттип: В.В., Ріпе Р., бує С. ЕНесі ої ВСа массіпайоп оп спідноса шрегсцоив тепіпаїйї5 апа тіїйакгу їбегсшцовів мопаміде: а теїа-апаіувзіє апа аб5б5ебзб5тепі ої со5і-еПесімепе55. Іапсеї. 2006;367(9517):1173-1180. 5. Соідй» с.А., Вгемег Т.Р., Векеу С.5., ММіївоп М.Е., Вигаїск Е., Ріпебрего Н.М. єї ві. Енісасу ої
ВСа массіпе іп Ше ргемепійоп ої шбрегсиціовів. Меїа-апаїувзів ої Ше рибіїзпей Іпегайшге. З9АМА. 1994;271(9):698-702.
Коо) б. ЗКеїКу У.А., Задой У.С. Адмапсе5 іп їшбрегсціов5ів массіпе вігаїедієї. Маї Нем Містгобіо!. 2006;:4(6):469-476. 7. Каштапп 5.Н., Ваштапп 5., Маззег Едаїпе А. Ехріойіпа іттипоіоду апа тоіІесшіаг депеїїіс5
Тог гайопаї массіпе дезідп адаінві Шрегсиовів. Іпї ) Тибегс Гипа бів. 2006;10(10):1068-1079. 8. Неїснег Н.А. Соітеїанез ої іттипе ргоїесійп їтот шбрегсціовзів. Си Мої! Мед. 2007;7(3):319- 25. 9. Сюоїазаск І, Кіпптап У.А. На-їишн5 апа з5еїЇесіїме тетогу: Іпіепегоп датта, СОА(-) Т сеїЇв апа рооїесіїме тетогу адаіпві Швегсиіо5ів5. Гибегсцовів (Едіпр). 2007 87(6):465-473. 10. Тенійап Е.7., Оезє! б., ЕБопфевз Е.К., Вапдептапп 5., Запдег С.ВА., НІіЇ А.М. еї еї.
Ітітиподепісйу ап ргоїесіїме ейісасу ої ргіте-Боо5і гедітепе м/йй гесотрбіпапі (депа)игесС
Ну--Мусобасіегішт роміз ВССОї апа тодіїєй массіпіа міги5 апКага ехргезвіпа М. їшбегсціовів апіїдеп 85А адаїпві тигіпе їшбегсцов5ів. Іптесі Іттип. 2009;77(2):622-631. 11. Реап У.Е., Зайпаетв В., ЕНіег5 5., Опте І.М., Соорег А.М. ІпПаттаїйіоп апа Іутрпосуїе асіїмайоп дигіпа тусобасіевга! іптесіоп іп їйе іпіепегоп-датта-аеєїїсієпі тоиве. Сеї| Іттипої. 2001;:211(1):43-50. 12. Сгоде Г., бейег Р., Ваитапп 5., Незз у., ВііпКтапп У., Маззег Еааіпе А. вї вії. Іпстєазєй массіпе ейісасу адаіпві їшбегсцовзів ої тгесотбріпапі Мусобасіевгцт ромів Басіїе Саітене-СсСипетгіп тиїапів ІНаї зесгеїе Іі5іегіоїувіп. У Сіїп Іпмеві. 2005:115(9):2472-2479. 13. Кнадег 5.А., Веї! а.К., Реап! У.Е., Рошпіаїп .)., Вапде!-Могепо у., СіПеу СЕ. еї ві. 1-23 апа
І--17 їй їе езітаріїзптенпі ої ргоїесіїме риїтопагу СО4-- сеї! гезропзез апйег массіпайоп апа ашгіпд
Мусобасіегит їшрегсшціо5і5 спаПепде. Маї Іттипої. 2007;:8(4):369-377. 14. Оатанп Р.А., Раїв! О.Т., Ое Гиса Р.М., ІІпдзау А.МУ., Оамеу 0. Е., Ріупп В.У. єї еі.
Мийтипсіопаї! ТНІ сеї5 аеїпе а соїтеїайе ої массіпе-тедіаїєй ргоїесіоп адаїпві І візптапіа та|ог.
Маї Мед. 2007;13(7):843-850. 15. Коптп Т., Вецеїї Е., Сао МУ., Амлазіпі А., дадег А., Зшот Т.В. єї єї. І/-21 іпіаев5 ап апегаїйме раїпулау юю іпдисе ргоіпїаттайюгу ТГ(Н)17 сеїІ5. Маїшгте. 2007 448(7152):484-487. 16. Мапд 5.С., Тап Х.У., Гихепрего О.Р., Кат В., ЮБипив5і-Уоаппороціоз К., СоїПп5 М. еї еї.
Іптепецшкіп (1)-22 апа 1-17 аге соехргеззей Бу ТН17 сеї апа соорегаїїмеІу еппапсе ехргеввіоп ої апійтістобріа! реріідевз. У Ехр Меа. 2006:203(10):2271-2279. 17. Зеспра Т.)., Каівзаон В., Абганат: 0.А., Івсаасв Е., Ноїтеівієї У., ВіаскК С. еї єї. Оівііпсі, 60 0 Бресіїйс ІІ -17-апа І -22-Ргодисіпд СО04-Т Сеї! Бирзеїв Сопігірше ю Ше Нитап Апіі-Мусобасієгіа
Іттипе Незропзе. У Іттипої. 2008:180(3):1962-1970. 18. ГосКпаг Е, Стееп А.М., Ріупп 9.Г. 1-17 ргодисіоп і дотіпаївд ру даттадена Т сеїЇ5 гаїнег ап С04 Т сеї диппуд Мусобасієтішт гибегсціовів іптесійоп. ) Іттипої. 2006;177(7):4662- 4669. 19. мап Вевєіеп А.У., 7еІїпКома 7., Тааптап-Києїег Е.ЛМУ., Миїег Е.У., Ноттев ОМУ., 7ааї 5.А. єї еІ. ебітианйоп ої їйе іпігасейшШіаг Брасієгіаї зепвої МО02 ргодгате депагйіс сеїв їо рготоїє іптепецкіп-17 ргодисіоп іп питап тетогу Т сеїїв5. Іттипійу. 200727(4):660-669. 20. Гегмегаа а., Схзігагаіп 5.Е., Киїрегу В.у., Ге Воштіз Г.., де допд 0.., І апдепрега О.М. еї еї.
Мора апа ю1І-їке гесерюг5 аге попгедипадапі гесодпіоп 5зузіетв5 ої Мусобасієгіит Шбегсиозів.
РІ о5 Раїпод. 2005;1(3):279-285. 21. Нупп 9.Г., Снап ., Тівроїа К.)., Сайоп О.К., сіемап Т.А., Віоот В.В. Ап еззепіаї! гоЇє ог іпіепйекгоп одатта іп гезібїапсе ї0 Мусобрасієгішт шбрегсціовії іпіесйоп. 9 Ехр Меа. 1993;178(6):2249-2254. 22. Нупп 9.Г., Сзоїдеївіп М.М., Спап у., Тиероїй К.у., РіеНег К., І ожепвівєїп С.у. еї еІ. Титог песговіє Тасіог-аврна із гедцітй іп Ше ргоїесіме іттипе гезропбе адаїнбі Мусобвасівегіт тибегсцовів іп тісе. Іттипйу. 1995;2(6):561-572. 23. МШіатвь М.А., Тугпік А.У., Вемап М.. ІпіепеикКіп-2 5ідпа!5 ашигіпа ріітіпуд аге гедцігей ог зесопаагу ехрапзіоп ої СОв--тетогу Т сеїЇ5. Майшге. 2006:441(7095):890-893. 24. Нарреї! К.І., Оибіп Р.)., 2пепд М., Сіпіїагаї М., ГосКнат С., Оціпюп ГІ... еї еї. Оімегдепі гоЇе5 ог 1-23 апа 11-12 іп пові деїтепзе адаїійпві КіІерзівєа рпеитопіає. У Ехр Мед. 2005:202(6):761-769. 25. Крадег 5.А., Реаг! 9У.Е., заКкатоїо К., Сіїтапіп І.., Веї! с.К., УеПеу-сіров5 О.М. еї єї. І -23 сотрепзаїез Тог Те арзепсе ої ІІ. -12р70 апа і5 еззепійа! тог Те 1-17 ге5роп5е дигіпу їшбегсцов5ів риї із аізрепзабіе ог ргоїесіюп апа апіїдеп-5ресіїс ІРМ-датта гезропзез Її І. -12р70 і5 амайаріє. У
Іттипої. 2005;175(2):788-795. 26. Бівіптап Г.. А Біїєї півіогу ої Т(Н)17, Ше їт5і таог гемівіоп іп Ше Т(Н)Т/Н)2 Нпуроїнезвів ої
Т сеїІ-тедіаїеа їїізвце датаде. Маї Меса. 2007;13(2):139-145. 27. Зіпдап 5.Р., 2папд Н.Н., Еоїєу У.Р., Неагіск М.М., Рагбег У.М. Нитап Т сеї5 їІпаї аге абів роодисе 1-17 ехргез5 Те спетокіпе гесеріогї ССВб. У Іттипої. 2008;180(1):214-221. 28. Пи Н., ВопожеКу-Коснап С. Веашіаїйоп ої 11-17 іп питап ССАб--ейПесіог тетогу Т сеїІв. У
Ко) Іттипої. 2008;180(12):7948-7957. 29. Зсаріпі Р., І ашдаппа С., Ріпагаї С., АМамепа Р., Мапіомапі А., 5о27апі 5. єї єї. Мешцігорніїв родисе бБіоіодісанйу асіме тастгорнаде іпПаттайюгу ргоїєїп-ЗаІрна (МІР-Заірна)/ССІ 20 апа МіІР-
Зреїа/ССІ 19. Єиг У Іттипої. 2001;31(7):1981-1988.
ЗО. І ее 9.5., І ее У.М., Зоп УМ... ОП У.Н., піп О.М., МикК У.М. еї єї. Ехргеззіоп апа гедшіайоп ої
Ше Сб-спетокіпе Ідапа 20 дигіпд питап шбегсціовів. 5сапа у Іттипої. 2008;67(1):77-85. 31. Роїбез Е.К., Запдег С., НВопап Е. О., Ме5Ппапе Н., НІіЇ А. М., ВемеПйеу Р. С.еї еї.
Мийтипсіопаї, підн-Іеме! суюКіпе-ргодисіпуд ТАТ сеїв іп Ше Ішпа, Биї пої 5рівееп, сотеїасге мій ргоїесіоп о адаіїпйвї Мусобасієгшйт ШБрегсціобіє аєгобзо! спайепде іп о тісе. / | Іттипої. 2008;181(7):4955-4964.
З2. Абвреї В., Татеті5 М., Мапзоог М., СеІдегріоет 5., Ниднез 9., Абгапатзг 0. єї єї. Тне поме тибегсцов5із массіпе, АЕНА5-402, іпдисев гориві апа роїуїипсіопа! СО4-апа СОВ8--Т сеїІв іп адийв.
Ат У Незріг Сіїї Саге Меа. 2010;181(12):1407-1417. 33. Зспіра Т.9У., Татегі5 М., Мапзоог М., Зтії Е., мап дег Мегме Г., Івзаасв РЕ. єї ві. Модіїієа массіпіа АпКага-ехрге55іпу Ад85А, а помеї їшбегсицов5і5 массіпе, і5 заїе іп адоіезсепів апа спіїагеп, апа іпдисез роуїипсіопа! СО4--Т сеїїв. Єиг У Іттипої. 2010:;40(1):279-290. 34. Воаік С.І., Зітопіап Р.І., Ропівепої А.Р., Вогп М/.К., О'Віеп В.Г. даттадейна Т сеїЇв: ап ітропапі зоцгсе ої 1-17. Сит Оріп Іттипої. 2008;20(3):353-357. 35. ВаспіїзКауа А.У., Напзеп А.М., Ногаї В., Гі 2., Міпазтії В., І идег 0. еї єї. Сиціпд едде: МКТ сеї сопвійшцімеїу ехргевзз ІІ -23 гесеріої апа ВОВдаттаї апа гаріаІу ргодисе 1-17 имироп гесеріог
Ідайноп іп ап ІІ -6-іпаерепаепі Тазпіоп. У Іттипої. 2008:180(8):5167-5171. 36. Тогспіпе5Ку М.В., Сагацаеє у., Мапіп А.Р., Віапаег ..М. Іппаге іттипе гесодпіоп ої іп'есієй ароріоїйс сеїїв5 аігесів Т(Н)17 сеї! аїйегепіатоп. Маїшге. 2009:458(7234):78-82. 37. Мепд а., 2папа РЕ., Ривв І., Кпапі А., Зіобрег МУ. А тшиайоп іп Ше Мігр3 депе сайвіпд іпйаттавзоте Пурегасіїмайоп роїепііаєвз Тп17 сеїЇ-дотіпапі іттипе гезроп5зе5. Іттипйу. 2009;30(6):860-874. 38. Магіаїйавзап 5., М/єїв5 О.5., Меулоп К., МеВгіде 9У., О'ВошкКе К., НКоозе-Сіпта М. еї еї.
Стуорутіп асіїмагез Ше іпїаттавзоте іп гезропвзе (о юхіп5 апа АТР. Маїцге. 2006:440(7081):228- 232. 39. МаКає 5., Матбри А., Зидо К., ІмаКига М. Зирргезвіоп ої іттипе іпдисіп ої соПадеп- (510) іпдисейд апнтйів іп 1 -17-аеїйсіепі тісе. У Іттипої. 2003;1771(11):6173-6177.
40. Гапагівп С.Г, Спеп У., Віитепзспеїп М/.М., Майзоп у., Вазнат В., Зеддуміск 9.0. еї єї. 1 - 23 апймез а раїШодепіс Т сеї! роршіайоп їШаї іпдисе5 ашоійттипе іпПпаттаїййоп. У Ехр Меа. 2005:201(2):233-240. 41. Неїїїпа5 Р.М/., Кавгап А. (іш 7., МапаеКкегоКНпоме Р., М/цуїв А., Омегтбегди Ї. єї ві.
ІптепешиКіп-17 огспевігаїе5 Ше дгапиосуїеє іпйих іпіо аіглауз апег аПегдеп іппаїайоп іп а тоизе тоавеїі ої аПегдіс авіпта. Ат У Незріг СеїЇ Мої Віої. 2003:28(1):42-50. 42. Кигвзаг М., Коси М., МінйсКетг Н.МУ., Моцайев с1., Воппадеп К., Катгадйії Т. єї ві. Сиціпд
Едде: Недшіаюгту ТТ сеї ргемепі ейісіепі сієагапсе ої Мусобасієгішт Шрегсиціовів. У Іттипої. 2007:178(5):2661-2665. 43. Вгозсп В., Согаоп 5.М., Саттіег Т., ЕідІтеїег К., Егідциі МУ., Маіепії Р., Сов Запіоз 5., Ошпоу 5., І астоїх С., Сагсіа-Реіауо С., Іпууаій У.К., Соіру Р., Сагсіа 9.М., Нем/пзоп В.С., Венг М.А., ОпмаїЇ
М.А., СпитсНег С., Ваїтеї! В.С., РакКнії 9У., Сов 5.Т., Ргос Маї!Ї Асай 5сі ОБА. 2007 Маг 27; 104 (13): 5596-601. Ериб 2007 Маг 19.

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Рекомбінантна клітина Мусобасіегпшт брохуіз штаму Бапізпй підтипу Ргадцие, яка є уреаза- дефіцитною клітиною і яка містить молекулу рекомбінантної нуклеїнової кислоти, яка кодує гібридний поліпептид, що містить: (а) домен з поліпептиду, одержаного від бактерій Мусобасіепит, який є антигеном Ад858 або Ад8В5А, здатний викликати імунну відповідь, та (5) домен виходу з фаголізосоми бактерій роду //хіела, одержаний з лістеріолізину (НІу) бактерії Гієтепа топосуюдепез, для застосування як вакцини для утворення Т-клітин, які продукують 1-17.
2. Клітина за п. 1, де домен, здатний викликати імунну відповідь, вибраний з-посеред імуногенних пептидів або поліпептидів Л. ромів або М. гшрегси/ов5ів.
3. Клітина за п. 1 або п. 2 для утворення Т-клітин, які продукують 1-17, у ссавця, наприклад, людини.
4. Клітина за будь-яким із пп. 1-3 для утворення Т-клітин, які продукують 1-17, у суб'єкта, який Зо не має імунологічного захисту проти Мусобасіепит, або у суб'єкта, який раніше зазнавав впливу Мусобасіепит.
5. Клітина за будь-яким із пп. 1-4 для застосування як вакцини проти туберкульозу.
б. Клітина за будь-яким із пп. 1-5 для застосування як вакцини для утворення Т-клітин, які продукують 1-17, та клітин, які продукують ІЕМ-у, ІІ -22, ІІ -23, 04, СО08, ССР5 і/або СОб621ом.
7. Застосування рекомбінантної клітини Мусобасіепит Броуіз штаму Вапіхп підтипу Ргадие, яка є уреаза-дефіцитною клітиною, у виробництві вакцини для спричинення ТП17-імунної відповіді у суб'єкта, що потребує цього, причому ця рекомбінантна клітина Мусобасіеглит містить молекулу рекомбінантної нуклеїнової кислоти, яка кодує гібридний поліпептид, що містить: (а) домен з поліпептиду, одержаного від бактерій Мусобасіепит, який є антигеном Ад858 або Ад8В5А, здатний викликати імунну відповідь, та (5) домен виходу з фаголізосоми бактерій роду //«іела, одержаний з лістеріолізину (НІу) бактерії Гієтепа топосуюдепезв.
Р З диїв нісау інфікування в 50 унів пісня інфікування ит я Ш--- З
5. - «8 з В ж : 48 З 4 ро 85 щі м ще ь . шов А т о г пе в щі 2 ень м з й й і Е й . Мі вас всоа М рос «ВС. в 7 днів після інфікуванкя. 7 днівлисля інфікувакях. що 5 Е ре ХЕ Кя в й йо ія б» тексті рей ія Є в» Є 5 з 5 а -«Я- исз- -ей и Бо о В 2 й Фе м У ? я Кен т в Ге 5 й. раса вс М. раса пса
ФІГ. А» ; ївну же; ше що зенннннннннх т І пнестесніннноА « е : ще Е Зоо: 5 208: й
5бо. в і У 8 ТИ о НЕ хеоефіковнкоя РВБО тва крінфіковамці рвав са сус «кгех Ма 559. ЗМСЗЕ пня, , зннннн-й 5 В а Н . ве ві. ІН е екіюрівонииює ВНС зве хсюфіковакої ВОЗ твоє ту ккт ксубсих зо я « ТНкх пнненнанннсьнЯ й ї й у пНСНК : но т т ТЬИ - І г НК : а - І Че . пецкфіковниий вн свт пеівфіковникй РАС пса суб «вик: ФіІГ.2
В звуво їену | яко ях шток Гі мо я я ї Е ЕЕ вою ЩЕ. вові ДиЕАІт і ші А І Я хсішфієснинну РО ка нгівдіковатнх РУСЬ пса суб'єкт ту схх. А пе в ФВ зо т І - їй М ці Не Я ля та ЖЕ З зоб у Я лах вою шк Е ВІН по ВПВЕте що ДЕК о НН Я сна ЛО щи зезжфіковакий реа вс кеіцковааий овра оо сий'кКІ СУТ ЖЕ «од ш г ТНЕа зоба; т і я Енн ТД Ві сосн- Я ОО... НИЙ соти» ДІЙ. ий. " неімфцковжной ЯРОВ во мвівфіконявхй РВОБ об суб'єкт буб'чке
ФІГ. 2 А в їя щ зисх кк ; й х ден- М хр знннлнняй тя т т й х - 5 ЕЕ зі 1 ей й А й жа вв ж жа 5 пат вх дв
ФІГ. В - пдечні пірцпумюєтх пиюкинко х Б 5 С м 2 0 . о ЩШевос Я в : К мясо как т. Вір ка я т ІЕМ, РКК тва 8 х пеМКеЙН; презуденти циокаця я 2. ет, гм о 29 лаж ух їй раса пове й і ше Б ви . Н З а адм ПЗ ХОБТМАю ЖКекізе хуткєю ЛІТ Ка З й "кер і четухо прохупексе охсохінін аю Ом по вл що роя Но | жво5
10 . ї 5 2гов . Й ! й свй сті х сну 5 Річне унки пушки ШИ ТМАНКОМ КЛИКМИВІ м т чо | зу як о Що т ЗЧоо-н- цу ї щк. В ся х І Ві з ші шеш ще "ДЦ шля є Федттко яв я ! ФГ В мямозні продудентю питокиуна я Же пннсніннння см
В . Я ово ха ту швос ав ця фо жовте ЖЖ ЩІх То позі продументх питою нія хо За й ення не Я вв | й реос БЕ шівов Бе Ж: Жов й С ; ; Коня ООН КА БДАЖИЙН ВВНМЧ ЗЛАКТААдЯ тагтрібкі їх четвкри ородуюнттю поетові - 229. и З я Оле ПО ово БЕ пі ! шовсо п ! я дов хх од мож ЗИШИНИ ЖК шЛНКУНКІК 0 КОЧЕННЯ. БМетоте пемеменілтєгув е оо. що я 125 йо го З з зе 1000 М Я 180 Е я 7.5 ЕН г. Я єв ! 5 То. яз оо пай й - 7 - Ж вдо ; оо мі нвінфіковавий РВСХЗ звсв пеінфікованнй васо тоб Ге сУй'єКЕ р суб'єкт що що яв Хо5о Я зо Зв 000 ЧИ ВЕ у БЕ се ж ва 5 196. їх: «Ж а го йо бо й й йх " Ж бо 6.00
М. вас во М рвсз со стад Ов е - Е 12 Й водо о ЕН ББя ЩоБООтв ВЕ а мамо ЕХ с-ще в р "що 950 я Ж ! ж й Й Ми. Рв тов. й М раса Яов заюючи прадувенті цитихіня т 25 І п й м во Шев х її | Т за воз шо. 4 ря У 1 ) її й т- й В в ще І : Її : 2 дію Я Є з - есе ш Ме Ж а ТЕ под вні продуцента уитОКіНя ї- до 25 ср м По й Щі рес ї ха. : шоб 0 її ов з ї шо бору я: леекх жо вне КЕ тотерійні і сазюухю ородуменої «хоюнох -е - ВЛ ім в ЩО рвоє їх ди щі вса Б оов ! В ї І З 4 з
Ж 8. ие, 0 ДЕМЯЕЮуЄТЬкОЄ МКООвачклях БМАТИКАЮТ ДЕМКНН УМ і
ФІГ. 6 одачетні прочуцеяти цитаківів . т ження є 1.9. е-ЗЗ дм З ов х Шрвсо я вл т Я свсо Вася ; жу З 0.2 ре о - я З І їй Ж й? ТУР: ях а подвійні чродуденти дитокілів рай - 925 : Е г ки; В ого Є овсо х в вл5 1 каса оо щ1ою - Ма ФоБ я і М ою ПАЯЕНИ ЛІМА ДНК БНО ЕМуЄТниих ЗГРАЯ. я потрійні і четверні пробуденти цитокінів 1 - во м , . С ме ш иблз ІЙ ши Щ ро Кк г щовсо ЕН ії: 002 с! кад 7 Е 0-00 ПаЕМуноїйє ОО ДНЕМЄТМКаЄ КЗ МЕВАНІР ЙМуєТви Ух 0 ДЗУЯЕКУНЯЄ ТМ
ФІГ. 7 А тм збо ях ; ях Е тт пої. ; ще СІВ ши З ри Ша тт ЩЕ ЗК ; з
Ж. 1-5 ще о) тонн «КВ. Гу Ю.Ф що ню. бе но пох бо а ху ВЕУ сті чик ві яна у о: ув 5 он Бі ступу -к КДВ й | ше за щи М ШЕ й І іде ДІ Б вх яка: ж що ее Я кор рлея
ФІГ. 8
В одиначні вражуценти вузкін я З ме п ЯН рес х з2 шсо
55 . ен ща й щі м ще. веж ІБ 1
2 з. ї й Щш" ве ІЕМ я ТУке
2. пажацьи: прадуцюнтй митУкінке - тек гм а з Щі рвоа ЗЕ швса ЕІ й в. й І т
Ві . ХЕ пан ВІТ ле» ОЖНукі?» ЖТНКоя КАТЕ потТрійНЕі четворі продуценти цетаканя. ж гм ДЗ ЖИ рос В оЄ г. мовов до бо. | : ай. з а я Е : це ОО ЯКИМ. о. ВВВЕЙИНВМИХ» КАУИсАТИЬ 0 БНуОТачие НКМо ВТМ одиночні продупенти цитокінів ве гооя Гм. х вів Те ; що Рво ВЕ і "я жов а шо і рН со, т ре, з со Ж п ІЕМ; їл7 тМЕе подвійні продуценти цитокінів - ї В ов: С чі м шо ; шу ресо Е Е все ч БОМ о що ва ж ов о вх пояЕМуЄ МотЄ ПОЗ ТМЯЮю І МучК?в ЕМО тТМРя? ВКМ потрійні і четверні продуценти цитокінів йо о5 ІФ! й СО м М на ЩІ ро ЕЕ ОВО асо 02 ко що я сво ді Пелих КаНЕМИтНК: ПТНЕАНММ ЕМВ Поу КТ
ФІГ. 9
А селепника, 83 день поля вокчивецї легекс, ЯЗ. лехт, після виканкяці в! 4 о І РМ оо 5 ВЕМІ Ії ВХ вро 5 80. РО Е Б Є - що - оз в 20 М . І зеіфікзваннй ДВС СО ненфіковннни ВС ВС суб'єк суйтю селемики; 7 дельлісля зфікування легену 7.лень після знфікування. їх я Що дек зо. 3 прямі З ві ТРИ х З. І: жене Б в У щи ко 90 -й 9 -
Ми. вВСЗ Со МІ. рВСбО таса В пелевккя, 85 деки пюля воєниюащші легені, ЯЗ деїть після хакцинашь тк С кРМ у во с крРМ! - В Рео 5 Боб я РРО В 3ово 8
Е. т Зоб Я з 8 хо о ь 2 внкікозьна БЯСО ВОЗ менфкньякни БПВСО сВСО суб'єкт «убет. пелюзінка, 7 Деоб піспа знфікування пскені, Т лень після пифівуканнія
250. - 2000. В Ам ш Вр Я зво вРОУ в що Е НЗ 100 -- 400 Я 8 З во і в бі сих су
МИ. рБвсо івсе й МЬ ввсЗз фВсо в оБЛтрофізн ягоххюм кити е махрхвисе . й ї : з в . ЖІ у х в щі Е зх, 5 «ік ЕЕ ян -о їх ЖЕ 2 г ой нн І Ов З . х пер Аж 7 Ь Ми Ж ві вх кА 3 ху Ме ще за й
ВЗ. вВсб «вс рез, рвся с:8с3 РВЗ орНЕб сгвбо чевурофіли девзритні хлтяви з мавуекіаго
КІ . і і. ; . г 1 Ж З г) З ма х а В сн КЕ їх, "ій 8 Ява Бк; «ве дю й р, су ВО з х З аж. з о 4 КУ - - 0. Ж СИ ж, жох « г І: . з бро 5 0 додлнтинтьлтютсютюртння 00 Піди -- Же Кт - ке орвсб ВС РЕЖ реа (Об РВЕ ОВС «ВС пит пен кв тенту ФІГЛИІ
СЮз талинко за -жхихно Мк-хомони - з 1 и в, Щ- я в Ей Ж я" Я а РУ т че Е «іх Б ява Ма - Ї т ох У . ; а ше о ЙО ОоЯ Ж ІД я з), жом Вон
Й. ниж ужитяжтькь дежкт рн тЖе асо сор з а паст; ех ЩЕ РВЕ Об Ся Е Бі ок шо 8 й м Я - Еш я ж ь о Ел БЕ ва ВЕНИ за, шо В ще ях - 5 сь, Ва П «їй й ке ША пани, Чек ВО ш п РАБ я Бе 2 КОУ рого тих х ТЕО о ребв БОБ пу г У 8 ко я том ше Я! вк че 13 ве х Ей а. жк до 5 , й З ад - а пе ВЕ з. . Бк ки ПО Че З УМ с еТИ т ою ЕОМ м В рн ук Р вій ик у в СМ сте та й» непо Вс ш б СО тюки Уа їкиина Мккаїтиих - - В Ж ся 5 ЕЙ со леж ІЗ к во Фк тп РУ В. г є ВМ, Вся за в я кОм ко я й ; ЗИ 7 йде в Я вхо і Си сили Бокс шк, - зе т.- 03 --в рЕСЕ Бе "ВВА оо Ве ках айой от т- Бан " . сабо ан ї МЕМ нквю пк Ми ннчюрь яд ЕВ ко От 5 Є сов Мо В . Є а ЗИ І в ак Ак ХЕ ю каль ЗЕ х; БЕ м. Е а ре вдо Ще х ЖЕ е зб, х дО « 8 я З Ж Ї. й вх 5 ав ов в пелжюня воСя таж рис. «о а ра ва а Є КВК васе ся ре ЗІ сек е у їЕ х . - жк и 5. У В а Ж. У Е У хі ха г « 5 х х 5 з 5 » же 5 5 | дк її я З ов кс ЗЕ ря сф о мех ВЖЕ «ве РЯБ Вася ТВО Ж тен овес се ЕЕ Ж їй У сктятятттятту й ар. ФІГ о. Е пд Й по бодчЕ що Зю і, и. зво 2 о. Б. ШлиЕ ШЖЕ Між раз ро ОЗ се оВЕ. Н ще 3 5 годик : ЩІ б дне т Ка я ; ІР ЇЇ Ео5 рас т в" мірте їз 5 щ Ох я ТТ іні баня, Ен й | я І; . аг с Вова ІЗ годин і. . "Й 6 днів Е З - те Ед ввсо са що ко ЯЗ 5 годин Ву І в б днів Х 00 І ї " ца і рез ру 800. ве вотакснно тони : пе ї б дн - ЩО "г «дв оС НЯ. р Ша. ся Кз те во т ся Я
ФІГ.ЛІ
150. Н жк х 100 С 50 : - а стжшйтт рвсо вес
ФІГ.12
UAA201308661A 2010-12-21 2011-12-21 Рекомбінантна клітина mycobacterium bovis як вакцина UA113282C2 (xx)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201061425442P 2010-12-21 2010-12-21
PCT/EP2011/073613 WO2012085101A1 (en) 2010-12-21 2011-12-21 Recombinant mycobacterium as a vaccine

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA113282C2 true UA113282C2 (xx) 2017-01-10

Family

ID=45446021

Family Applications (2)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201308661A UA113282C2 (xx) 2010-12-21 2011-12-21 Рекомбінантна клітина mycobacterium bovis як вакцина
UAA201308660A UA112067C2 (uk) 2010-12-21 2011-12-21 Визначення ефективності антимікобактеріальної вакцинації

Family Applications After (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201308660A UA112067C2 (uk) 2010-12-21 2011-12-21 Визначення ефективності антимікобактеріальної вакцинації

Country Status (25)

Country Link
US (1) US8906389B2 (uk)
EP (1) EP2656070B9 (uk)
JP (1) JP6055780B2 (uk)
KR (1) KR101882040B1 (uk)
CN (1) CN103492877B (uk)
AU (1) AU2011347266B2 (uk)
BR (1) BR112013015878B1 (uk)
CA (1) CA2822715C (uk)
CU (1) CU20130084A7 (uk)
CY (1) CY1117412T1 (uk)
DK (1) DK2656070T3 (uk)
EA (1) EA029833B9 (uk)
ES (1) ES2569035T3 (uk)
HK (1) HK1192322A1 (uk)
HR (1) HRP20160558T1 (uk)
HU (1) HUE027781T2 (uk)
MX (1) MX345961B (uk)
PL (1) PL2656070T3 (uk)
PT (1) PT2656070E (uk)
RS (1) RS54770B1 (uk)
SG (1) SG191331A1 (uk)
SI (1) SI2656070T1 (uk)
SM (1) SMT201600149B (uk)
UA (2) UA113282C2 (uk)
WO (1) WO2012085099A1 (uk)

Families Citing this family (1)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP3543698A1 (en) * 2018-03-20 2019-09-25 Helmholtz-Zentrum für Infektionsforschung GmbH Method for determining vaccine efficacy in an individual and means therefore

Family Cites Families (11)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP0902086A1 (en) 1997-08-22 1999-03-17 Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften e.V. Tuberculosis vaccine
CA2350207C (en) * 1998-11-10 2011-02-08 University Of Rochester T cells specific for target antigens and methods and vaccines based thereon
GB9923309D0 (en) * 1999-10-01 1999-12-08 Glaxo Group Ltd Assay
JP2001215224A (ja) * 1999-11-25 2001-08-10 Hitachi Chem Co Ltd 免疫反応のアッセイ法、免疫学的判定法及びアッセイキット
JP4662925B2 (ja) * 2003-04-23 2011-03-30 マックス−プランク−ゲゼルシャフト・ツア・フェルデルング・デア・ヴィッセンシャフテン・エー・ファオ 改善された効率を有する結核ワクチン
JP2008532936A (ja) * 2005-02-14 2008-08-21 ワイス インターロイキン−17f抗体及び他のil−17fシグナル伝達拮抗物質並びにそれらの使用
US20080031882A1 (en) * 2006-06-19 2008-02-07 Liang Spencer C Methods of modulating IL-22 and IL-17
CN101329230B (zh) * 2008-07-14 2010-10-20 中国人民解放军第三军医大学 改进的免疫荧光细胞染色方法
JP2010051307A (ja) * 2008-07-28 2010-03-11 Eisai R & D Management Co Ltd Th17細胞およびTreg細胞の分化誘導を調節する物質のスクリーニング方法
RU2473365C1 (ru) 2008-10-20 2013-01-27 Юниверсити Оф Цюрих Вакцина mycobacterium tuberculosis
SG10201403702SA (en) * 2009-06-29 2014-09-26 Genocea Biosciences Inc Vaccines and compositions against streptococcus pneumoniae

Also Published As

Publication number Publication date
EA029833B1 (ru) 2018-05-31
CA2822715A1 (en) 2012-06-28
MX2013007244A (es) 2014-01-17
WO2012085099A1 (en) 2012-06-28
BR112013015878B1 (pt) 2020-10-27
HRP20160558T1 (hr) 2016-06-17
AU2011347266B2 (en) 2016-07-21
CN103492877B (zh) 2015-04-01
RS54770B1 (sr) 2016-10-31
MX345961B (es) 2017-02-28
KR20140020243A (ko) 2014-02-18
BR112013015878A2 (pt) 2016-10-04
EA029833B9 (ru) 2018-06-29
AU2011347266A1 (en) 2013-07-25
PT2656070E (pt) 2016-06-17
SG191331A1 (en) 2013-07-31
ES2569035T3 (es) 2016-05-06
PL2656070T3 (pl) 2017-01-31
CA2822715C (en) 2019-04-30
DK2656070T3 (en) 2016-06-13
UA112067C2 (uk) 2016-07-25
US8906389B2 (en) 2014-12-09
CN103492877A (zh) 2014-01-01
EP2656070A1 (en) 2013-10-30
HK1192322A1 (en) 2014-08-15
CU20130084A7 (es) 2013-12-27
US20130280739A1 (en) 2013-10-24
EA201300738A1 (ru) 2013-12-30
SI2656070T1 (sl) 2016-05-31
EP2656070B9 (en) 2017-01-04
KR101882040B1 (ko) 2018-07-25
SMT201600149B (it) 2016-07-01
JP2014502841A (ja) 2014-02-06
HUE027781T2 (en) 2016-11-28
EP2656070B1 (en) 2016-03-09
JP6055780B2 (ja) 2016-12-27
CY1117412T1 (el) 2017-04-26

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Lagranderie et al. Comparison of immune responses of mice immunized with five different Mycobacterium bovis BCG vaccine strains
Magalhaes et al. rBCG induces strong antigen-specific T cell responses in rhesus macaques in a prime-boost setting with an adenovirus 35 tuberculosis vaccine vector
Méderlé et al. Plasmidic versus insertional cloning of heterologous genes in Mycobacterium bovis BCG: impact on in vivo antigen persistence and immune responses
Cayabyab et al. Generation of CD8+ T-cell responses by a recombinant nonpathogenic Mycobacterium smegmatis vaccine vector expressing human immunodeficiency virus type 1 Env
US20100015087A1 (en) Hiv-1 tat, or derivatives thereof for prophylactic and therapeutic vaccination
Cirillo et al. Bacterial vaccine vectors and bacillus Calmette-Guerin
JP6006909B2 (ja) ワクチンとしての組み換えマイコバクテリウム
RU2609769C2 (ru) Фармацевтическая композиция для профилактики и(или) лечения заболеваний вич у людей
Rouanet et al. Subcutaneous boosting with heparin binding haemagglutinin increases BCG-induced protection against tuberculosis
US20190183996A1 (en) Process for the production of a dna vaccine for cancer immunotherapy
Hiroi et al. HIV mucosal vaccine: nasal immunization with rBCG-V3J1 induces a long term V3J1 peptide-specific neutralizing immunity in Th1-and Th2-deficient conditions
Chapman et al. Priming with a recombinant pantothenate auxotroph of Mycobacterium bovis BCG and boosting with MVA elicits HIV-1 Gag specific CD8+ T cells
Li et al. Effect of deletion of gra17 and gra23 genes on the growth, virulence, and immunogenicity of type II Toxoplasma gondii
Vijayan et al. Development of blood stage malaria vaccines
Jia et al. Listeria-vectored vaccine expressing the Mycobacterium tuberculosis 30-kilodalton major secretory protein via the constitutively active prfA* regulon boosts Mycobacterium bovis BCG efficacy against tuberculosis
Kilgore et al. Combinatorial viral vector-based and live attenuated vaccines without an adjuvant to generate broader immune responses to effectively combat pneumonic plague
UA113282C2 (xx) Рекомбінантна клітина mycobacterium bovis як вакцина
Adone et al. Evaluation of Brucella melitensis B115 as rough-phenotype vaccine against B. melitensis and B. ovis infections
Datta et al. Radio-attenuated leishmanial parasites as immunoprophylactic agent against experimental murine visceral leishmaniasis
Skeiky et al. Protection of mice and guinea pigs against tuberculosis induced by immunization with a single Mycobacterium tuberculosis recombinant antigen, MTB41
Lissom et al. Comparative analysis of igg responses to recombinant Qβ phage displayed MSP3 and UB05 in dual HIV-malaria infected adults living in areas differing in malaria transmission intensities
Sawutdeechaikul et al. Oxidized carbon nanosphere-based subunit vaccine delivery system elicited robust Th1 and cytotoxic T cell responses
WO2012137072A1 (en) Therapeutic vaccine compositions inducing tolerance to hiv for treating hiv infections in humans
RU2778094C2 (ru) Композиции для применения в качестве профилактического средства для пациентов с риском туберкулезной инфекции или в качестве вторичных средств для лечения пациентов с туберкулезной инфекцией
Kim et al. Protective efficacy of a canine brucellosis vaccine candidate based on live attenuated Salmonella expressing recombinant Brucella BCSP31, Omp3b and SOD proteins in Beagles