UA144265U - Спосіб корекції ендогенної інтоксикації у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок - Google Patents

Abstract

Спосіб корекції ендогенної інтоксикації у хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок включає призначення комплексного етіопатогенетичного лікування, при якому вводять гепатопротекторні препарати, зокрема антраль та гепалін. Додатково призначають пробіотичний засіб по 1 капсулі 3 рази на добу впродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту.

Description

Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішньої медицини та гастроентерології, і може бути застосована для корекції ендогенної інтоксикації у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок.

Проблема діагностики та прогнозування перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) є однією із важливих проблем внутрішньої медицини, має загальномедичне та соціальне значення. Серед форм НАЖХП найчастіше формується стеатоз печінки 60-70 9о, рідше - неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) (30-40 95), цироз печінки. Перше місце серед причин розвитку НАСГ займає синдром інсулінорезистентності, що виникає на тлі ожиріння та цукрового діабету (ЦД) типу 2.

Важливою проблемою внутрішньої медицини також є хронічна хвороба нирок (ХХН), яка супроводжується наростаючим ендотоксикозом, зростанням в системному кровообігу продуктів азотистого обміну на тлі гіпоальбумінемії, гіпер- та дисліпідемії, активацією оксидативного та нітрозитивного стресу на тлі істотного пригнічення системи антиоксидантного захисту та природної системи детоксикації, гальмуванням еритроцитопоезу, дисфункцією ендотелію, суттєвими розладами периферичного та органного (печінка, нирки, міокард) кровообігу, активацією системи сполучної тканини. Усі ці ланки патогенезу ХХН, водночас, можуть бути патогенетичними ланками і НАЖХП. Особливо якщо вони зумовлені ЦЦ типу 2 із розвитком діабетичної нефропатії та хронічного пієлонефриту, впливом метаболічного синдрому із розвитком гіперурикемії та подагричної нефропатії, гіперальдостеронемії, а також медикаментіндукованої НАЖХП під впливом провторних курсів антибіотиків, уросептиків - при лікуванні ХХН (пієлонефриту), імуносупресивної терапії (стероїдних гормонів, цитостатиків) - при лікуванні гломерулонефриту, аллопуринолу з гепатотоксичними властивостями - при лікуванні подагричної нефропатії, і взагалі - хронічного антибіотик-індукованого дисбіозу товстої кишки (який є важливим етіологічним чинником НАЖХП).

Аналогом корисної моделі є спосіб лікування неалкогольного стеатогепатиту у поєднанні з кишковим дисбіозом |Спосіб лікування неалкогольного стеатогепатиту у поєднанні з кишковим дисбіозом: патент України Мо 32826 Мо и200802865; заявл. від 05.03.2008; опубл. 26.05.2008, бюл. Мо 101, в якому проводять комплексне етіопатогенетичне лікування, який відрізняється тим, що до початку лікування призначають дієтотерапію: стіл Мо 5, а як лікарські засоби призначають

Зо лінекс по 1 капсулі З рази на добу і препарати грінізація - "Грін Про" по 50 г (один флакон) та "Грін Мікс" по 100 мл (один флакон) на добу - протягом 30 діб.

Недоліками аналога є те, що при використанні вказаного способу не відмічається досягнення стійкої ремісії неалкогольного стеатогепатиту як форми неалкогольної жирової хвороби печінки та не враховуються маркери ендогенної інтоксикації.

Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений з ожирінням |Спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений з ожирінням: патент України Мо 48702 Мо и200911219; заявл. від 05.11.2009; опубл. 25.03.2010, бюл. Мо 6)|, в якому проводять комплексне етіопатогенетичне лікування, яке включає введення гепатопротекторних препаратів, зокрема антралю та додатково вводять гепалін.

Недоліками найближчого аналога є те, що при використанні даних лікарських засобів в окремих хворих на НАСГ зберігаються зміни з боку показників цитокінового профілю крові (ЦПК) та не враховується наявність супутньої артеріальної гіпертензії.

В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб корекції ендогенної інтоксикації у хворих на неалюогольну жирову хворобу печінки на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок шляхом призначення комплексного етіопатогенетичного лікування, яке включає введення гепатопротекторних препаратів, зокрема антралю та гепаліну, і додаткового призначення препарату йогурт.

Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є призначення комплексного етіопатогенетичного лікування, яке включає введення гепатопротекторних препаратів, зокрема антралю та гепаліну.

Відмінною ознакою корисної моделі від найближчого аналога є те, що додатково призначають препарат йогурт по 1 капсулі З рази на добу впродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту.

Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі:

Неалкогольна жирова хвороба печінки - це синдромокомплекс взаємопов'язаних нозологій, складовими якого є: стеатоз печінки, тобто накопичення тріацилгліцеридів та жирових включень у печінці понад 5 95 її маси. Неалкогольний стеатогепатит - це хронічний та прогресуючий гепатит, що виникає у осіб, які не зловживають алкоголем, з гістопатологічними змінами, які бо нагадують алкогольну хворобу печінки. Стеатогепатит - запальна інфільтрація печінки на фоні жирової дистрофії гепатоцитів та фіброз, що можуть сприяти розвитку стеатогенного цирозу печінки.

Хронічна хвороба нирок (ХХН) - ураження нирок, яке характеризується порушенням їх структури або функції, тобто наявністю змін в аналізах сечі або крові чи швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) «60 мл/хв./1,73 ме протягом 23 міс. (КОСОЇ, 2012).

Препарат йогурт - комбінація лактобактерій. Містить антидіарейні мікроорганізми.

Теоретичні передумови здійснення корисної моделі.

Препарат йогурт (1 капсула містить 2 млрд. або 4 млрд. активних клітин (КУ): І асіорасійи5 асідорнійшв, І асторасійи5 птатповив, Зіеріососсив ІПепторнійш5, І асіорбасійи5 авіІртескії зибзр.

Виїдагісив). Молочнокислі бактерії препарату Йогурт входять до складу нормальної кишкової флори людини і відіграють важливу роль у забезпеченні колонізаційної резистентності, імуностимулюючої, вітаміноутворюючої, детоксикаційної та травної функцій організму.

Антимікробна активність молочнокислих бактерій проявляється щодо стафілококів, протею, ентеропатогенної кишкової палички та грибів роду Сапдіда і пов'язана з їх здатністю продукувати молочну кислоту, лактоцини, перекис водню, оцтову та пропіленову кислоти, лізоцим. Молочнокислі бактерії знижують рН вмісту кишечнику, запобігають росту та розмноженню патогенної та умовно патогенної мікрофлори. Лактобактерії є бар'єром для проникнення з кишечнику у кров сенсибілізуючих речовин (ендотоксинів, бактеріальних і харчових алергенів). Життєздатність бактерій, які входять до складу препарату йогурт, не порушується при проходженні крізь стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку.

Спосіб здійснюють наступним чином.

Хворому на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок для корекції ендогенної інтоксикації застосовують комплексне етіопатогенетичне лікування, яке включає введення гепатопротекторних препаратів, зокрема антралю, та гепаліну, і додатково призначають препарат йогурт по 1 капсулі З рази на добу впродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту.

Приклад використання корисної моделі.

Хворий М., 46 років. Діагноз: НАЖХП, помірної активності. ХХН І ст.: Сечокам'яна хвороба.

Хронічний двобічний пієлонефрит, ремісія. Ожиріння | ст. Звернулася зі скаргами на

Зо дискомфорт та періодичний ниючий біль у правій підреберній ділянці, нудоту, свербіж шкірних покривів, здуття живота, загальну слабкість, порушення сну, швидку втомлюваність.

Хворіє впродовж 7 років. Періодично лікувався за місцем проживання. При госпіталізації хворого до стаціонару визначали маркери пошкодження паренхіми печінки за загальноприйнятим переліком активності ферментів (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, обчислення коефіцієнту де Рітіса, гама-глутамілтрансфераза, лужна фосфатаза), вмісту у крові білірубіну; маркерів функціонального стану печінки (вміст у крові альбумінів, фракцій білірубіну, протромбіновий час), функціонального стану нирок (вміст у крові креатиніну, цистатину, сечовини, обчислення швидкості клубочкової фільтрації), ліпідограми, іонограми, глікемічного профілю крові, обчислення індексів інсулінорезситентності.

Для визначення структурних змін паренхіми печінки та нирок проводили УСГ дослідження. Для кількісної оцінки змін ехогенності печінки використали метод еходенситометрії із обчисленням гепато-ренального індексу (ГРІ) (Мерр М. еї аї., 2009). Для оцінки наявності та ступеня стеатозу гепатоцитів проводили біохімічний Стеато-тест, для оцінки стадії фіброзу печінки використовували Фібротест (Т. Роупагаї, Франція) в умовах лабораторії Зіпемо. Хворому проводили антропометрію із визначенням індексу маси тіла (ІМТ), обводу талії (ОТ), обводу стегон (ОС) та їх співвідношення: індексу талія/стегна (ІТС-ОТ/0С). За ожиріння вважали ІМТ більше 30 кг/м-. Інтенсивність ендотоксикозу вивчали за вмістом у крові середньомолекулярних пептидів (СМП) за методом Н.Ї. Габріелян, активністю аргінази крові за Л.М. Костюк, І.Ф.

Мещишеним.

Дані об'єктивного обстеження: Загальний стан хворого умовно задовільний. Свідомість ясна.

Положення в ліжку активне. Будова тіла правильна. Конституція астенічна. Шкіра бліда, нееластична, без висипань, суха. Обидві половини грудної клітки приймають однакову участь в акті дихання. Частота дихальних рухів 18 за хвилину. Над легенями вислуховується везикулярне дихання, побічні дихальні шуми не прослуховуються. Ділянка серця не змінена, пульсація судин шиї помітна, яремні вени не набухлі в сидячому положенні. Тони серця чисті, ритмічні. Судинний пучок не виходить за краї грудини. Частота серцевих скорочень (ЧСС) - 86 уд./хв., пульс ритмічний, задовільних властивостей, АТ-140/80 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, чутливий у правому підребер'ї. Печінка ї- 3 см з-під краю реберної дуги. Край заокруглений, чутливий при пальпації. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної бо порожнини: контур печінки рівний, нечіткий, нижній край заокруглений, капсула не змінена.

Ехоструктура паренхіми підвищеної ехогенності з нечітким зернистим малюнком, неоднорідна.

Звукопровідність тканини суттєво знижена (дорзальне згасання УЗ сигналу). Судинний малюнок збіднений. Для дообстеження печінки було виконано наступні дослідження: маркери вірусних гепатитів В та С - негативні. Були визначені наступні біохімічні показники у хворого М.: СМП 254- 0,41 у.о./л (норма - 0,23у.0./л), аргіназа - 0,57 ммоль/год.хл (норма - 2,10ммоль/год.хл). Отже, аналізуючи отримані результати активності аргінази крові та вмісту у крові середньомолекулярних пептидів, як маркерів дезінтоксикаційної функції печінки, було встановлено максимальне пригнічення активності вищезазначених показників у даного хворого.

Останній факт свідчить про те, що НАЖХП призводить до зниження дезінтоксикаційної функції печінки та наростання інтенсивності синдрому ендогенної інтоксикації, який максимально виражений за коморбідності з ХХН.

З приводу цього була призначена корекція згідно запропонованого способу.

Через 30 днів після проведеної корекції загальний стан хворого покращився, зник дискомфорт та періодичний ниючий біль у правій підреберній ділянці, підвищилась розумова та фізична активність, нормалізувався сон. За лабораторними даними отримані наступні біохімічні показники: СМП 254-0,29 у.о./л (норма - 0,23 у.о./л), аргіназа - 1,87 ммоль/год.хл (норма - 2,10 ммоль/год.хл). Комплексна дія досліджуваних препаратів призвела до зниження ступеня ендогенної інтоксикації.

Отже, запропонований спосіб корекції ендогенної інтоксикації у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок призводить до підвищення дезінтоксикаційної функції печінки та зниження інтенсивності синдрому ендогенної інтоксикації, який максимально виражений за коморбідності неалкогольної жирової хвороби печінки з хронічною хворобою нирок та ожирінням.

Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє ефективно корегувати ендогенну інтоксикацію у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок шляхом застосування комбінації препаратів: антралю, гепаліну та йогурту, що дозволяє швидко усунути основні клінічні та біохімічні синдроми, підвищити активність маркерів дезінтоксикаційної функції печінки, що вказує на зниження інтенсивності синдрому ендогенної інтоксикації.

Зо

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб корекції ендогенної інтоксикації у хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі ожиріння та хронічної хвороби нирок, що включає призначення комплексного етіопатогенетичного лікування, при якому вводять гепатопротекторні препарати, зокрема антраль та гепалін, який відрізняється тим, що додатково призначають пробіотичний засіб по 1 капсулі З рази на добу впродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту.