UA119002C2

UA119002C2 - Агрохімічна композиція

Info

Publication number: UA119002C2
Application number: UAA201707632A
Authority: UA
Inventors: Тецутаро Каі; Еріко Окада; Такахіро Маекава
Original assignee: Ніппон Сода Ко., Лтд.
Priority date: 2015-02-17
Filing date: 2016-12-02
Publication date: 2019-04-10
Also published as: EP3259992A4; PE20171735A1; CL2017001967A1; ES2711734T3; EP3259992A1; WO2016133011A1; MX2017010381A; CO2017008072A2; EA032914B1; ECSP17052087A; US10492495B2; PL3259992T3; JPWO2016133011A1; BR112017016996B1; BR112017016996A2; KR20170102993A; EA201791584A1; CN107205396A; CA2975982A1; CN107205396B

Abstract

Агрохімічна композиція, що містить компонент (А): сполуку формули (І), де R1, R2, R3a R3b, R4a, R4b, і R5 кожен незалежно означає незаміщену або заміщену С1-6алкільну групу або ін., як це вказане в формулі винаходу, n означає ціле число від 0 до 4, о і p кожен незалежно означає цілі числа від 2 до 4, і X означає атом карбону або атом нітрогену, або її сіль, і компонент (В): сполуку формули (II), де R означає атом гідрогену, С1-4алкільну групу, С2-4алкенільну групу або С2-4алкінільну групу, або принаймні одну сполуку, вибрану з групи, що містить щавлеву кислоту, галову кислоту, винну кислоту, крохмаль, целюлозу, сорбіт, полігліцерин, полівініловий спирт, глюкозу і лимонну кислоту, або натрієву сіль співполімеру малеїнової кислоти - 2,4,4-триметилпентену. , (I) (II)

Description

Галузь техніки 0001) Даний винахід стосується агрохімічної композиції. Зокрема, даний винахід стосується агрохімічної композиції, що містить сполуку, яка має азабіцикло структуру, залишкова активність якої удосконалена.

Даний винахід заявляє пріоритет на основі японської заявки на патент Мо 2015-028628, поданої в Японії 17 лютого 2015 року, зміст якої включений у цю заявку шляхом посилання.

Рівень техніки 0002) Патентний документі! або 2 розкриває циклічні аміносполуки, такі як сполука, що має азабіцикло структуру. Ці сполуки контролюють кліщів, що шкодять сільськогосподарським культурам.

Крім того, деякі з цих сполук розкладаються органічними кислотами, такими як аскорбат натрію або ОіІ -яблучна кислота або світло. Якщо відбувається розкладання через аскорбат натрію, ймовірність розкладання на рослинах висока, оскільки аскорбат натрію присутній на рослинах. Якщо розкладання відбувається під дією світла, ймовірність розкладання на рослинах під дією сонячного світла висока. Ці розкладання збільшують необхідну кількість сільськогосподарських хімічних інгредієнтів і тому очікувалось отримання способу, що стримує таке розкладання.

Документи рівня техніки

Патентні Документи 0003) Патентний документ 1 УУО 2011/078081 Ат

Патентний документ 2 МО 2011/105506 А!

Сутність винаходу

Завдання, які вирішує винахід

ІЇ0004| Тривалість акарицидної дії акарициду, що містить сполуку, яка має арилоксиазабіцикло структуру, не є достатньою через розщеплення сполуки, що має арилоксиазабіцикло структуру, світлом або аскорбатом натрію на рослинах, коли акарицид розприскується на рослини і потім взаємодіє із сонячним світлом або через дощ, тощо. 0005) Об'єктом даного винаходу є одержання агрохімічної композиції, що містить сполуку, яка має арилоксиазабіцикло структуру, залишкова активність якої удосконалена.

Ко) Способи вирішення завдань 0006) Даний винахід включає в себе наступні аспекти. (1) Агрохімічна композиція, що містить: компонент (А): сполуку представлену формулою (І) або її сіль; і компонент (В): інгібітор гідролізу. 00071 / !

Кай ; т гі х Ш і Ме

ТСКааваНі рн 00081 У формулі,

Ви, В», Вза, Взь, Вла, Ньь і 5 кожен незалежно представляє собою атом гідрогену, незаміщену або заміщену С1-6 алкільну групу, незаміщену або заміщену С3-8 циклоалкільну групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкенільну групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкінільну групу, гідроксильну групу, незаміщену або заміщену С1-6 алкокси групу, незаміщену або заміщену С3-8 циклоалкокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкенілокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкінілокси групу, карбоксильну групу, незаміщену або заміщену

С1-7 ацильну групу, незаміщену або заміщену С1-6 алкоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С3-8 циклоалкілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкенілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкінілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С6-10 арилоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену гетероциклілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С1-7 ацилокси групу, незаміщену або заміщену С1-6 алкоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С3-8 циклоалкілоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкенілоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкінілоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену

С1-6 алкіламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену с3-8 циклоалкіламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкеніламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкініламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену

С6-10 ариламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену гетероцикліламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С1-6 алкіліденаміноокси групу, незаміщену або заміщену Сб6-10 арильну групу, незаміщену або заміщену гетероциклільну групу, незаміщену або заміщену Сб- 10 арилокси групу, незаміщену або заміщену гетероциклілокси групу, заміщену сульфонілокси групу, незаміщену або заміщену амінокарбонільну групу, ціано групу, нітро групу, або галоген, п вказує кількість К' і є цілим числом від 0 до 4, о вказує кількість (СКзаВзь) і є цілим числом від 2 до 4, р вказує кількість (СкКлаНаь) і є цілим числом від2 до 4, і

Х представляє собою атом карбону або атом нітрогену. 0009) (2) Агрохімічна композиція згідно з (1), де компонент (В) є сполукою представленою формулою (І).

ІОО1ОІ

Сун

Й 11 я-І-снюн т 00111 У формулі, Е представляє собою атом гідрогену, С1-4 алкільну групу, С2-4 алкенільну групу або С2-4 алкінільну групу. (0012) (3) Агрохімічна композиція згідно з (1), де компонент (В) є принаймні однією сполукою вибраною з групи, що містить щавлеву кислоту, галову кислоту, винну кислоту, крохмаль, целюлозу, сорбіт, полігліцерин, полівініловий спирт, глюкозу і лимонну кислоту. (4) Агрохімічна композиція згідно з (1), де компонент (В) являє собою компонент (С): полікарбонову кислоту або її сіль. (53 Агрохімічна композиція згідно з (2) або (3) що також містить компонент (С): полікарбонову кислоту або її сіль. (б) Агрохімічна композиція згідно з (2) або (3), де, відносно загальної маси агрохімічної

Зо композиції, кількість компонента (А) становить від 1 до 50 мас. 9о, кількість компонента (В) становить від 1 до 40 мас. 95, і масове співвідношення компонент (А) / компонент (В) становить 20/1-1/20. (7) Агрохімічна композиція згідно з будь-яким з (1) - (б), де агрохімічна композиція є водною суспензією.

Ефект винаходу

І0013| Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом показує високе остаточне співвідношення сполуки, що має азабіцикло структуру, що є сільськогосподарським активним інгредієнтом після розприскування. Використання агрохімічної композиції згідно з даним винаходом робить можливим контролювання кліщів, що Є шкідливими / для сільськогосподарських культур, шляхом забезпечення акаріцидної дії протягом тривалого періоду.

Приклади втілення винаходу (0014) Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом містить компонент (А) і компонент (В). 0015) (Компонент (А))

Компонент (А), наявний у даному винаході, є сполукою, представленою формулою (1) (надалі у скороченні - сполука (І)) або сіль сполуки (1). 0016)

/ - ЩІ а. - М х-й М к

М | х. ей

ГО (сСвзавзвітттев, р І (Спаанавіри 00171 У формулі (І),

С1-тацильну групу, незаміщену або заміщену С1-6 алкоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С3-8 циклоалкілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкенілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкінілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С6-10 арилоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену гетероциклілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С1-7 ацилокси групу, незаміщену або заміщену С1-6 алкоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С3-8 циклоалкілоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкенілоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С2-6 алкінілоксикарбонілокси групу, незаміщену або заміщену

С6-10 ариламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену гетероцикліламінокарбонілокси групу, незаміщену або заміщену С1-6 алкіліденаміноокси групу, незаміщену або заміщену Сб-10 арильну групу, незаміщену або заміщену гетероциклільну групу, незаміщену або заміщену Сб6- 10 арилокси групу, незаміщену або заміщену гетероциклілокси групу, заміщену сульфонілокси групу, незаміщену або заміщену амінокарбонільну групу, ціано групу, нітро групу або галоген, п вказує кількість К' і є цілим числом від 0 до 4, о вказує кількість (СВзаВзь) і є цілим числом від 2 до 4, р вказує кількість (СкКлаНаь) і є цілим числом від2 до 4, і

Х представляє собою атом карбону або атом нітрогену. 0018) По-перше, будуть пояснені значення термінів "незаміщена" і "заміщена" у формулі (І).

Зо Термін "незаміщена" означає, що зазначена група є сформованою виключно із групи, що служить початковим ядром. Коли зазначено лише найменування групи, що служить початковим ядром, без зазначення "заміщена", це означає "незаміщена", якщо не зазначено інше.

З іншої сторони, термін "заміщена" означає, що атом гідрогену групи, що служить початковим ядром, був заміщений замісником, що має таку ж або іншу структуру, ніж початкове ядро. "Замісник" - це інша група, яка зв'язана з групою, що служить початковим ядром. "Замісник" може бути одним або двома або більше. Принаймні два замісники можуть бути однаковими або різними. Наприклад, заміщена С1-6 алкільна група має алкільну групу, що має від 1 до 6 атомів карбону в якості початкового ядра, де будь-який з атомів гідрогену алкільної групи заміщений (а) групою(ами), що має структуру, що відрізняється.

Терміни, такі як "С1-6", тощо, вказують, що кількість атомів карбону у групі, що служить початковим ядром, становить від 1 до 6, тощо. Кількість атомів карбону не включає в себе кількість атомів карбону у заміснику. Наприклад, бутильна група, що має епокси групу в якості замісника, класифікована як С2 алкокси С4 алкільна група. 0019) "Замісник" не має конкретного обмеження, якщо він є хімічно прийнятним і має дію даного винаходу.

Можливі приклади "замісника" включають: галоген, такий як фтор, хлор, бром або йод; алкільну групу, таку як метильну групу, етильну групу, н-пропільну групу, і-пропільну групу, н-бутильну групу, в-бутильну групу, і-бутильну групу, т-бутильну групу, н-пентильну групу або н- гексильну групу, переважно С1-6 алкільну групу;

циклоалкільну групу, таку як циклопропільну групу, циклобутильну групу, циклопентильну групу, циклогексильну групу, або циклогептильну групу, переважно С3-8 циклоалкільну групу; алкенільну групу, таку як вінільну групу, 1-пропенільну групу, 2-пропенільну групу, 1- бутенільну групу, 2-бутенільну групу, З-бутенільну групу, 1-метил-2-пропенільну групу, 2-метил- 2-пропенільну групу, 1-пентенільну групу, 2-пентенільну групу, З-пентенільну групу, 4- пентенільну групу, 1-метил-2-бутенільну групу, 2-метил-2-бутенільну групу, 1-гексенільну групу, 2-гексенільну групу, З-гексенільну групу, 4-гексенільну групу, 5-гексенільну групу і циннамільну групу, переважно С2-6 алкенільну групу;

І0020| циклоалкенільну групу, таку як 2-циклопропенільну групу, 2-циклопентенільну групу,

З-циклогексенільну групу або 4-циклооктенільну групу, переважно С3-8 циклоалкенільну групу; алкінільну групу, таку як етинільну групу, 1-пропінільну групу, 2-пропінільну групу, 1- бутинільну групу, 2-бутинільну групу, З-бутинільну групу, 1-метил-2-пропінільну групу, 2-метил-

З-бутинільну групу, 1-пентинільну групу, 2-пентинільну групу, З-пентинільну групу, 4-пентинільну групу, 1-метил-2-бутинільну групу, 2-метил-З-пентинільну групу, 1-гексинільну групу або 1,1- диметил-2-бутинільну групу, переважно С2-6 алкінільну групу; алкокси групу, таку як метокси групу, етокси групу, н-пропокси групу, і-пропокси групу, н- бутокси групу, в-бутокси групу, і-бутокси групу або т-бутокси групу, переважно С1-6 алкокси групу; 00211 алкенілокси групу, таку як вінілокси групу, алілокси групу, пропенілокси групу, або бутенілокси групу, переважно С2-6 алкенілокси групу; алкінілокси групу, таку як етинілокси групу або пропаргілокси групу, переважно С2-6 алкінілокси групу; арильну групу, таку як фенільну групу, 1-нафтильну групу, або 2-нафтильну групу, переважно С6-10 арильну групу; арилокси групу, таку як фенокси групу або 1-нафтокси групу, переважно С6-10 арилокси групу; (00221) аралкільну групу, таку як бензильну групу або фенетильну групу, переважно С7-11 аралкільну групу; аралкілокси групу, таку як бензилокси групу або фенетилокси групу, переважно С7-12

Зо аралкілокси група; ацильну групу, таку як формільну групу, ацетильну групу, пропіонільну групу, бензоїльну групу, або циклогексилкарбонільну групу, переважно С1-7 ацильну групу; ацилокси групу, таку як формілокси групу, ацетилокси групу, пропіонілокси групу, бензоїлокси групу або циклогексилкарбонілокси групу, переважно С1-7 ацилокси групу; алкоксикарбонільну групу, таку як метоксикарбонільну групу, етоксикарбонільну групу, н- пропоксикарбонільну групу, і-пропоксикарбонільну групу, н-бутоксикарбонільну групу і т- бутоксикарбонільну групу, переважно С1-6 алкоксикарбонільну групу; карбоксильну групу; гідроксильну групу;

І0023)| галогеналкільну групу, таку як хлорометильну групу, хлоретильну групу, 1,2-дихлор-н- пропільну групу, 1-фтор-н-бутильну групу, або перфтор-н-пентильну групу, переважно галоген

С1-6 алкільну групу; галогеналкенільну групу, таку як 2-хлор-1-пропенільну групу або 2-фтор-1-бутенільну групу, переважно галоген С2-6 алкенільну групу; галогеналкінільну групу, таку як 4,4-дихлор-1-бутинільну групу, 4-фтор-1-пентинільну групу або 5-бром-2-пентинільну групу, переважно галоген С2-6 алкінільну групу; галогеналкокси групу, таку як 2-хлор-н-пропокси групу або 2,3-дихлорбутокси групу, переважно галоген С1-6 алкокси групу; галогеналкенілокси групу, таку як 2-хлорпропенілокси групу або 3-бромбутенілокси групу, переважно галоген С2-6 алкенілокси групу; галогенарильну групу, таку як 4-хлорфенільну групу, 4-фторфенільну групу, або 2,4- дихлорфенільну групу, переважно галоген Сб6-10 арильну групу; галогенарилокси групу, таку як 4-фторфенілокси групу або 4-хлор-1-нафтокси групу, переважно галоген С6-10 арилокси групу; галогенацильну групу, таку як хлороацетильну групу, трифторацетильну групу, трихлорацетильну групу або 4-хлорбензоїльну групу; 0024) ціано групу; ізоціано групу; нітро групу; ізоціанато групу; ізоціанато групу; аміно групу; алкіламіно групу, таку як метиламіно групу, диметиламіно групу або диетиламіно групу; ариламіно групу, таку як аніліно групу, нафтиламіно групу або антрацениламіно групу; бо аралкіламіно групу, таку як бензиламіно групу або фенілетиламіно групу;

алкілсульфоніламіно групу, таку як метилсульфоніламіно групу, етилсульфоніламіно групу, н-пропілсульфоніламіно групу, і-пропілсульфоніламіно групу, н-бутилсульфоніламіно групу або т-бутилсульфоніламіно групу, переважно С1-6 алкілсульфоніламіно групу; арилсульфоніламіно групу, таку як фенілсульфоніламіно групу, переважно С6-10 арилсульфоніламіно групу; гетероциклічну сульфоніламіно групу, таку як піперазинілсульфоніламіно групу, переважно від 3- до б-ч-ленну гетероциклічну сульфоніламіно групу;

І0025| ациламіно групу, таку як форміламіно групу, ацетиламіно групу, пропаноїламіно групу, бутириламіно групу, і-пропілкарбоніламіно групу або бензоїламіно групу, переважно С1-7 ациламіно групу; алкоксикарбоніламіно групу, таку як метоксикарбоніламіно групу, етоксикарбоніламіно групу, н-пропокскарбоніламіно групу, або і-пропокскарбоніламіно групу, переважно /С1-6 алкоксикарбоніламіно групу; галогеналкілсульфоніламіно групу, таку як фторметилсульфоніламіно групу, хлорметилсульфоніламіно групу, бромметилсульфоніламіно групу, дифторметилсульфоніламіно групу, дихлорметилсульфоніламіно групу, 1,1- дифторетилсульфоніламіно групу, трифторметилсульфоніламіно групу, 1,1,1- трифторетилсульфоніламіно групу або пентафторетилсульфоніламіно групу, переважно галоген С1-6 алкілсульфоніламіно групу; біс(алкілсульфоніл)аміно групу, таку як біс(метилсульфоніл)аміно групу, біс(етилсульфоніл)аміно групу, (етилсульфоніл)(метилсульфоніл)аміно групу, біс(н- пропілсульфоніл)аміно групу, біс(і-пропілсульфоніл)аміно групу, біс(н-бутилсульфоніл)аміно групу або біс(т-бутилсульфоніл)аміно групу, переважно біс(С1-6 алкілсульфоніл)аміно групу; 0026) біс(галогеналкілсульфоніл)аміно групу, таку як біс(фторметилсульфоніл)аміно групу, бісї(хлорметилсульфоніл)аміно групу, біс(бромметилсульфоніл)аміно групу, бісідифторметилсульфоніл)аміно групу, бісідихлорметилсульфоніл)аміно групу, біс(1,1- дифторетилсульфоніл)аміно групу, біс(трифторметилсульфоніл)аміно групу, біс(1,1,1- трифторетилсульфоніл)аміно групу або біс(пентафторетилсульфоніл)аміно групу, переважно біс(галоген С1-6 алкілсульфоніл)аміно групу;

Зо незаміщену або заміщену гідразино групу, таку як гідразино групу, М'-фенілгідразино групу,

М'-метоксикарбонілгідразино групу, М'-ацетилгідразино групу або М'-метилгідразино групу; незаміщену або заміщену амінокарбонільну групу, таку як амінокарбонільну групу, диметиламінокарбонільну групу, феніламінокарбонільну групу або М-феніл-М- метиламінокарбонільну групу; незаміщену або заміщену гідразинокарбонільну групу, таку як гідразинокарбонільну групу,

М'-метилгідразинокарбонільну групу або М'-фенілгідразинокарбонільну групу;

М-незаміщену або М-заміщену іміноалкільну групу, таку як М-метилімінометильну групу, 1-М- феніліміноетильну групу, М-гідроксиімінометильну групу або М-метоксиімінометильну групу;

І0027| меркапто групу; ізотіоціано групу; тіоціано групу; алкілтіо групу, таку як метилтіо групу, етилтіо групу, н-пропілтіо групу, і-пропілтіо групу, н- бутилтіо групу, і-бутилтіо групу, в-бутилтіо групу або т-бутилтіо групу, переважно С1-6 алкілтіо групу; алкенілтіо групу, таку як вінілтіо групу або алілтіо групу, переважно С2-6 алкенілтіо групу; алкінілтіо групу, таку як етинілтіо групу або пропаргілтіо групу, переважно С2-6 алкінілтіо групу; арилтіо групу, таку як фенілтіо групу або нафтилтіо групу, переважно С6-10 арилтіо групу; гетероарилтіо групу, таку як 2-піридилтіо групу або 3- піридазилтіо групу, переважно від 5- до б-членну гетероарилтіо групу; аралкілтіо групу, таку як бензилтіо група або фенетилтіо групу, переважно С7-10 аралкілтіо 0 групу; алкілтіокарбонільну групу, таку як метилтіокарбонільну групу, етилтіокарбонільну групу, н- пропілтіокарбонільну групу, і-пропілтіокарбонільну групу, н-бутилтіокарбонільну групу, |і- бутилтіокарбонільну групу, в-бутилтіокарбонільну групу або т-бутилтіокарбонільну групу, переважно С1-6 алкілтіокарбонільну групу; (0028) алкілсульфінільну групу, таку як метилсульфінільну групу, етилсульфінільну групу або т-бутилсульфінільну групу, переважно С1-6 алкілсульфінільну групу; алкенілсульфінільну групу, таку як алілсульфінільну групу, переважно /С2-6 алкенілсульфінільну групу; алкінілсульфінільну групу, таку як пропаргилсульфінільну групу, переважно С2-6 бо алкінілсульфінільну групу;

арилсульфінільну групу, таку як фенілсульфінільну групу, переважно / Сб6-10 арилсульфінільну групу; гетероарилсульфінільну групу, таку як 2-піридилсульфінільну групу або 3- піридилсульфінільну групу, переважно від 5- до б-ч-ленну гетероарилсульфінільну групу; аралкілсульфінільну групу, таку як бензилсульфінільну групу або фенетилсульфінільну групу, переважно С7-10 аралкілсульфінільну групу; алкілсульфонільну групу, таку як метилсульфонільну групу, етилсульфонільну групу або т- бутилсульфонільну групу, переважно С1-6 алкілсульфонільну групу; алкенілсульфонільну групу, таку як алілсоульфонільну групу, переважно С2-6 алкенілсульфонільну групу; алкінілсульфонільну групу, таку як пропаргілсульфонільну групу, переважно С2-6 алкінілсульфонільну групу; арилсульфонільну групу, таку як фенілсульфонільну групу, переважно С6-10 арилсульфонільну групу; гетероарилсульфонільну групу, таку як 2-піридилсульфонільну групу або 3- піридилсульфонільну групу, переважно від 5- до б6--ленну гетероарилсульфонільну групу; аралкілсульфонільну групу, таку як бензилсульфонільну групу або фенетилсульфонільну групу, переважно С7-10 аралкілсульфонільну групу;

І0029| ненасичену 5-членну гетероциклічну групу, таку як фуран-2-ільну групу, фуран-3-ільну групу, тіофен-2-ільну групу, тіофен-З-ільну групу, пірол-2-ільну групу, пірол-З-ільну групу, оксазол-2-ільну групу, оксазол-4-ільну групу, оксазол-5-ільну групу, тіазол-2-ільну групу, тіазол- 4-ільну групу, тіазол-5-ільну групу, ізооксазол-З-ільну групу, ізооксазол-4-ільну групу, ізооксазол-

Б5-ільну групу, ізотіазол-3-ільну групу, ізотіазол-4-ільну групу, ізотіазол-5-ільну групу, імідазол-2- ільну групу, імідазол-4-ільну групу, імідазол-5-ільну групу, піразол-3-ільну групу, піразол-4-ільну групу, піразол-5-ільну групу, 1,3,4-оксадізол-2-ільну групу, 1,3,4-тіадіазол-2-ільну групу, 1,2,3- триазол-4-ільну групу, 1,2,4-триазол-З3-ільну групу або 1,2,4-триазол-5-ільну групу; ненасичену б-ч-ленну гетероциклічну групу, таку як піридин-2-ільну групу, піридин-3-ільну групу, піридин-4-ільну групу, 5-хлор-піридин-3-ільну групу, З-трифторметил-піридин-2-ільну групу, піридазин-3-ільну групу, піридазин-4-ільну групу, піразин-2-ільну групу, піримідин-2-ільну

Зо групу, піримідин-4-ільну групу, піримідин-5-ільну групу, 1,3,5-триазин-2-ільну групу або 1,2,4- триазин-3-ільну групу; насичену гетероциклічну групу, таку як тетрагідрофуран-2-ільну групу, тетрагідропіран-4- ільну групу, піперидин-3-ільну групу, піролідин-2-ільну групу, морфолінову групу, піперидинову групу або М-метилпіперазинільну групу; і гетероциклокси групу, таку як 2-піридилокси групу або 3-оксазолілокси групу.

І0О30І Додаткові приклади "замісника" включають в себе групу, представлену -51(89(А7ХРУ), таку як -5(Ме)з, -5іРНз, -Зі(сРі)з, або -5і(Ме)г(ІВи). Не, А" ї КЗ у формулі, кожен незалежно представляє собою С1-6 алкільну групу, С3-8 циклоалкільну групу або фенільну групу.

Конкретні приклади С1-6 алкільної групи і С3-8 циклоалкільної групи включають ту ж саму групу, як зазначено вище. Ці "замісники" можуть також мати інший "замісник".

І0031| Переважно, щоб Кі у формулі (І) був незаміщеною або заміщеною С1-6 алкільною групою, і більш переважно галоген С1-6 алкільною групою.

Переважно, щоб п у формулі (І) був 1.

Переважно, щоб Х у формулі (І) був атомом нітрогену.

Переважно, щоб Кза і Езь у формулі (І) кожен незалежно представляв собою атом гідрогену або незаміщену або заміщену С1-6 алкільну групу, і більш переважно атом гідрогену.

Переважно, щоб о у формулі (І) був 3.

Переважно, щоб Каа і Кль у формулі (І) кожен незалежно представляв собою атом гідрогену або незаміщену або заміщену С1-6 алкільну групу, і більш переважно атом гідрогену.

Переважно, щоб р у формулі(І) був 3.

Переважно, щоб Е5 у формулі (І) був незаміщеною або заміщеною С6-10 арилокси групою, і більш переважно заміщеною фенокси групою. Переважно, щоб її замісник був С1-6 алкільною групою, галоген С1-6 алкільною групою та/або С1-6 алкокси групою. (00321) Також переважно, щоб сполука (І) була сполукою представленою формулою (Х).

І0ОЗЗІ й 3 певен

Кв а хе га

І0034| Сполука Х являє собою (1К, 5, 75)-7-(2-пропокси-4-(трифторметил) фенокси)-9-Ц5- (трифторметил) піридин-2-ил|окси)-9-азабіцикло|3.3.1|нон-2-ін.

ЇОО35| Сіль сполуки (І) не має конкретного обмеження, за умови, що сіль є сільськогосподарсько і садівничо прийнятною сіллю. Її приклади включають в себе: солі неорганічної кислоти, такої як соляна кислота або сірчана кислота; солі органічної кислоти, такі як оцтова кислота або молочна кислота; солі лужного металу, такого як літію, натрію або калію; солі лужноземельного металу, такого як кальцію або магнію; солі перехідного металу, такого як заліза або міді; і солі органічної основи, такої як амонію, триетиламіну, трибутиламіну, піридину або гідразину. 0036) Сполука (І) не має конкретного обмеження щодо способів виробництва. Наприклад, сполука (І) моду бути отримана способом, що розкритий у Патентному Документі 1 або 2. Крім того, сіль сполуки (І) може бути, наприклад, отримана традиційним способом із сполуки (1).

Сполука (І) або сіль сполуки (І) має дію контролю над захворюваннями рослин, таку як акарицидну дію.

І0037| Кількість компоненту (А), що міститься у агрохімічній композиції згідно з даним винаходом, відносно до загальної маси агрохімічної композиції, переважно знаходиться у співвідношенні від 1 до 50 мас. 95, більш переважно від 5 до 30 мас. 95, і навіть більш переважно від 10 до 25 мас. 95. 0038) (Компонент (В))

Компонент (В), наявний у даному винаході, є інгібітором гідролізу. Інгібітор гідролізу є сполукою, яка сприяє пригніченню гідролізу або фотолізу сполуки (І) при наявності аскорбату натрію, який наявний на листі. Хоча інгібітор гідролізу на має конкретного обмеження, інгібітор гідролізу є сполукою, що збільшує кількість сполуки (І) 24 години після того, як сполука (Її), аскорбінова кислота, і інгібітор гідролізу змішані, і потім залишені у темному місці або під сонячним світлом, в порівнянні із випадком, коли інгібітор гідролізу не був доданий. 0039) Компонент (В), наявний у першому аспекті даного винаходу, являє собою компонент (В1), що є сполукою, представленою формулою (Ії) (надалі у скороченні - сполука (ІЇ)). 0040)

Сон , НИ: в-І-ся УС т зо СНІ

І0041| У формулі (Ії), К представляє собою атом гідрогену, С1-4 алкільну групу, С2-4 алкенільну групу або С2-4 алкінільну групу.

Приклади С1-4 алкільної групи включають метильну групу, етильну групу, н-пропільну групу, і-пропільну групу, н-бутильну групу, в-бутильну групу, і-бутильну групу і т-бутильну групу.

Приклади С2-4 алкенільної групи включають вінільну групу, 1-пропенільну групу, 2- пропенільну групу, 1-бутенільну групу, 2-бутенільну групу, З-бутенільну групу, 1-метил-2- пропенільну групу і 2-метил-2-пропенільну групу.

Приклади С2-4 алкінільної групи включають етинільну групу, 1-пропінільну групу, 2- пропінільну групу, 1-бутинільну групу, 2-бутинільну групу, З-бутинільну групу і 1-метил-2- пропінільну групу.

Переважно, щоб К у формулі (ІЇ) був етильною групою.

І0042| Конкретні приклади сполуки (І) включають триметилолметан, триметилолетан і триметилолпропан.

0043) Як компонент (В), один вид сполуки (ІІ) може бути використаний самостійно, або два чи більше видів сполуки (ІІ) можуть бути використані у комбінації. (0044) Компонент (В), наявний у другому аспекті даного винаходу, являє собою компонент (82), що є принаймні однією сполукою вибраною з групи, що містить щавлеву кислоту, галову кислоту, винну кислоту, крохмаль, целюлозу, сорбіт, полігліцерин, полівініловий спирт, глюкозу і лимонну кислоту, і переважно щавлеву кислоту, галову кислоту, винну кислоту, крохмаль або целюлозу. (0045) Як компонент (В), наявний у даному винаході, компонент (В1) і компонент (82) можуть бути використані у комбінації.

Переважно, щоб кількість компоненту (В) (загальна маса компоненту ВІ і компоненту В2), відносно до загальної маси агрохімічної композиції згідно з даним винаходом, була від 1 до 40 мас. 95, більш переважно від 5 до 30 мас. 905, і навіть більш переважно від 10 до 25 мас. Об.

І0046| Переважно, щоб масове співвідношення компоненту (А) / компоненту (В) (загальна маса компоненту ВІ і компоненту В2) в агрохімічній композиції згідно з даним винаходом, було від 1/20 до 20/1, більш переважно від 1/15 до 15/1, і навіть більш переважно від 1/10 до 10/1.

І0047| Компонент (В), наявний у третьому аспекті даного винаходу, являє собою компонент (С), ще представляє собою полікарбонову кислоту або сіль полікарбонової кислоти.

Полікарбонова кислота є полімерною сполукою, що має карбонову кислоту як свій основний структурний елемент. Сіль полікарбонової кислоти є полімерною сполукою, що має сіль карбонової кислоти як свій основний структурний елемент. Молекулярна вага полікарбонові кислоти або солі полікарбонової кислоти є переважно від 1000 до 50000.

І0048| Приклади полікарбонової кислоти включають: (1) полімери етиленненасичених монокарбонових кислот; (2) співполімери етиленненасичених монокарбонових кислот і етиленненасичених дикарбонових кислот; (3) співполімери або етиленненасичених монокарбонових кислот або етиленненасичених дикарбонових кислот з алкенами, що мають від 2 до 6 атомів карбону, і (4) співполімери або етиленненасичених монокарбонових кислот або етиленненасичених дикарбонових кислот з ароматичними вінільними сполуками.

І0049| Приклади етиленненасиченої монокарбонової кислоти включають акрилову кислоту, метакрилову кислоту і кротонову кислоту.

Зо Приклади етиленненасиченої дикарбоної кислоти включають малеїнову кислоту, фумарову кислоту і ітаконову кислоту.

Приклади алкену, що має від 2 до 6 атомів карбону, включають етилен, пропен, бутилен, ізобутилен і діізобутилен.

Приклади ароматичних вінільних сполук включають стирол, а-метилстирол, вінілтолуол і п- метилестирол.

ЇОО50| Приклади солі полікарбонової кислоти включають солі, в яких гідрокатіон карбоксильної групи у полікарбоновій кислоті є заміщеним довільним катіонним компонентом.

Приклади катіонного компоненту включають в себе: катіони лужних металів, такі як катіон літію, катіон натрію і катіон калію; катіони лужноземельних металів, такі як катіон кальцію і катіон магнію; катіони амонію, такі як монометиламонієвий катіон, моноетиламонієвий катіон і диметиламонієвий катіон і катіон амонію.

І0ОО51|) Конкретні приклади полікарбонової кислоти або солі полікарбоновії кислоти влючають в себе поліакрилову кислоту, співполімер акрилової кислоти і малеїнової кислоти, співполімер ізобутилену і малеїнового ангідриду, співполімер акрилової кислоти і ітаконової кислоти, співполімер метакрилової кислоти і іїтаконової кислоти, співполімер малеїнової кислоти і стиролу, співполімер малеїнової кислоти і дізобутилену та їхні солі. Приклади солей включать в себе солі лужного металу, такі як солі літію, натрію і калію; солі лужноземельного металу, такі як кальцію і магнію; солі аміну, такі монометиламін, моноетиламін і диметиламін; і сіль амонію. 0052) Приклади солі співполімеру ізобутилену і малеїнового ангідриду включають ІЗОВАМ 600535 (назва продукту / виробництво Кигагау Со., 4); приклади солі співполімеру ізобутилену і малеїнового ангідриду включають ТоКізапоп ОКЗ1А (назва продукту / виробництво запуо Спетісаї! Іпдивігіеєбї); приклади солі поліакрилової кислоти включають РОЇЗЕ 530 (назва продукту / виробництво Као Согрогаїййоп); приклади поліакрілату амонію включають РОЇ5ЗЕ 532А (назва продукту / виробництво Као Согрогаїйоп); приклади солі співполімеру акрилової кислоти і малеїнової кислоти включають РОЇЗЕ 520 (назва продукту / виробництво Као Согрогайоп) і

РОІБЕ 521 (назва продукту / виробництво Као Согрогаїйоп); приклади солі співполімеру малеїнової кислоти і алкеену включають МЕМУКАЇ СЕМ УУС-5 (назва продукту / виробництво

ТАКЕМОТО ОЇ 8 ЕАТ Со., Ца.), 5-ЗМА 3000 (назва продукту / виробництво АКСО СНЕМІСАЇ.

Сотрапу), 5-ЗМАТ000 (назва продукту / виробництво АКСО СНЕМІСАЇ Сотрапу), 5- бо ЗМА1440Н (назва продукту / виробництво АКСО СНЕМІСАЇГ. Сотрапу), РОЇ УЗТАК ОМР (назва продукту / виробництво МОЕ Согрогаїййоп), РОЇ УЗТАК ОМА (назва продукту / виробництво МОГ

Согрогайоп), РОЇ У5ТАК 5МХ (назва продукту / виробництво МОЕ Согрогайоп), РОЇ МУ5ТАК 5М- 1015 (назва продукту / виробництво МОЄ Согрогайоп), РОЇ М5ТАК А-1060 (назва продукту / виробництво МОЄ Согрогайоп), ЗОКАГАМ СР-5 (назва продукту / виробництво ВАБЕ Согр.),

ЗОКАЇГАМ СР-7 (назва продукту / виробництво ВАЗЕ Согр.), ЗОКАГАМ СР-9 (назва продукту / виробництво ВАБЕ Согр.), БОКАГАМ СР-10 (назва продукту / виробництво ВАБЕ Согр.),

СЕКОРОМ Т / 36 (назва продукту / виробництво Кпопе Рошепс), ЗЕКОРОМ ТА / 72 (назва продукту / виробництво Кпопе Рошіепс), ЗЕКОРОМ 5С / 213 (назва продукту / виробництво

ЕПпопе Рошієпс) і огроІ-7248 (назва продукту / виробництво Тойо спетісаї Іпдивігу Со., Ма.)

ЇОО53| Серед них, особливо переважним як компонент (С) є сіль лужного металу співполімеру малеїнової кислоти і алкену. Конкретні приклади солі лужних металів співполімеру малеїнової кислоти і алкену малеїнової кислоти включають сіль натрію малеїнової кислоти - 2,4,4-триметилпентеновий співполімер.

І0054| Як компонент (С), один вид полікарбонової кислоти і солей полікарбонової солі можуть використовуватись самостійно або принаймні два таких види можуть бути використані у комбінації. Крім того, компонент (С) може бути використаний у комбінації з компонентом (В1) та/або компонентом (82). Остаточне співвідношення компоненту (А) також збільшене через формулювання компоненту (С).

І0О55)

Кількість компоненту (С) в агрохімічній композиції згідно з даним винаходом, відносно загальної маси агрохімічної композиції, є переважно від 1 до 10 мас. 95, і більш переважно від 2 до 8 маб. 9.

Масове співвідношення компонент (А) / компонент (С) в агрохімічній композиції згідно з даним винаходом є переважно від 2/1 до 20/1, і більш переважно від 3/1 до 10/1.

І0056| Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом може також містити циклічну аміносполуку, що розкрита у Патентному документі 1 або 2 (за виключенням компоненту (А): сполука (І) або сіль сполуки (1)).

І0057| (Інші компоненти)

Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом може також містити додатковий

Зо загальнодоступний в сільському господарстві та садівництві агент, такий як поверхнево-активна речовина (ПАР), згущувач, піногасник, антифриз, органічний розчинник, консервант, антиоксидант, інгібітор кристалізації або барвник. Серед цих агентів переважно використовують

ПАР.

Кількість іншого компоненту, відносно загальної маси рецептури, є від 0 до 10 мас. 95, переважно від 0,05 до 5 мас. 95, і більш переважно від 0,1 до 4 мас. 95. 0058) (Інший компонент: ПАР)

Приклади неіонної ПАР включають: поліоксиетиленові арилові етери, такі як поліоксиетиленові алкілфенілові етери, поліоксиетиленові бензилфенілові етери, поліоксиетиленові моностирилфенілові етери, поліоксиетиленові дистирилфенілові етери і поліоксиетиленові тристирилфенілові етери; естери цукрози та жирної кислоти, естери поліоксиетиленцукрози та жирної кислоти, естери сорбіту та жирної кислоти, поліоксиетиленалкіленгликолі і поліоксиетиленполіоксипропілен блок-сполімери.

ЇОО59| Приклади оаніонної ПАР включають: алкіларилсульфонати, такі як алкіларилсульфонати натрію, алкіларилсульфонати кальцію і алкіларилсульфонати амонію; сульфати поліоксиетиленалкілфенілового етеру, фосфати поліоксиетиленалкілфенілового етеру, алкілсульфати, сульфати поліоксиетиленалкілового етеру, фосфати поліоксиетиленалкілового етеру, діалкілсоульфоцукцинати, алкілнафталінсульфонати, такі як алкілнафталінсульфонати натрію, продукти поліконденсації формальдегіду та нафталінсульфонатів, лінгінсульфонати і полікарбоксилати. 0060) Приклади катіонної ПАР включають четвертинний алкіламоній, солі алкіламіну і солі алкілпіридинію.

Приклади амфотерної ПАР включають алкілбетаїн, амінооксиди і солі алкіламінокислоти.

Одна з цих ПАР може використовуватись самостійно або дві або більше ПАР можуть бути використані у комбінації. 0061) (Інший компонент: згущувач)

Згущувач являє собою сполуку, що збільшує в'язкість, і часто використовується полімерна сполука. Хоча НРМС (гідроксипропілметилцделюлоза) вже міститься в даній композиції, додатковий згущувач, крім НРМС, може бути використаний для подальшого збільшення в'язкості, якщо немає негативної дії, такої як кристалізаційний ріст.

Згущувач не має конкретного обмеження, за умови, що згущувач є сполукою, що має вищезазначену властивість, і один вид згущувача або два або більше видів можуть бути використані. Приклади згущувача включають крохмаль, декстрин, целюлозу, метилцелюлозу, етилцелюлозу, карбоксиметилцелюлозу, гідроксиетилцелюлозу, гідроксипропілцелюлозу, карбоксиметилкрохмаль, пуллулан, альгінат натрію, альгінат амонію, альгінат пропіленгліколю, гуарову камедь, смолу плодоворіжкового дерева, аравійську камедь, ксантанову камедь, желатин, казеїн, полівініловий спирт, поліетиленоксид, поліетиленгліколь, блок-полімер етилен "пропілен, поліакрилат натрію, полівінілпіролідон і каррагенан. (0062) (Інший компонент: піногасник)

Піногасник являє собою сполуку, що пригнічує піноутворення.

Кількість поногасника, відносно загальної маси рецептури, є 0 до 5 мас. 95, переважно від 0 до 1 мас. 9б, і більш переважно від 0,1 до 0,5 мас. 95.

Приклади піноутворювача включають 5ІПІСОМЕ ЗМ5512 (виробництва бом Сотіпу Тогау

Зіїйсопе Со., (143, АМТІРОАМ Е-20 (виробництва Као Согрогайоп), і ЗП'ЄОАМ ЗЕЗ39 (виробництва УмасКег Азапікавзеї 5іїїсопе со., Ка). 0063) (Інший компонент: антифриз)

Антифриз являє собою сполуку, що запобігає заморожування агрохімічних рецептур у холодних районах.

Приклади антифризу включають етиленгліколь, діетиленгліколь, пропіленгліколь і гліцерин. 0064) (Інший компонент: органічний розчинник)

Органічний розчинник являю собою сполуку, що допомагає розчинити агрохімічний активний інгредієнт і є рідкою сполукою, що має водорозчинність.

Приклади органічного розчинника включають: нижчі спирти, такі як етанол і ізопропанол; розчинники на основі гліколю, такі як етиленгліколь, пропіленгліколь, діетиленгліколь, дипропіленгліколь, поліпропіленгліколь і гліцерин; розчинники на основі кетону, такі як метилетилюкетон і пропіленкарбонат; полярні розчинники, такі як диметилформамід, диметилсульфоксид, ацетонітрил і М-метилпіролідон. 0065) (Інший компонент: консервант)

Зо Консервант являє собою сполуку, що використовується для запобігання поширення бактерій або грибку.

Кількість консерванту, відносно до загальної маси рецептури, є від 0 до 5 мас. 95, переважно від 0,01 до 1 мас. 95, і більш переважно від 0,02 до 0,5 мас. 9».

Приклади консерванту включають: консерванти на основі ізотіазоліну, такі як метилізотіазолінон (МІТ, МІ), хлорметилізотіазолінон (СМІТ, СМІ), октилізотіазолінон (ОТ, ОЇ), дихлороктилізотіазолінон (ОСОЇІТ, ОСОЇ), і бензізотіазолінон (ВІТ): гексаметилентетрамін, пропіонат натрію, сорбинову кислоту, розчин сірчаної кислоти, параформальдегід, бензойну кислоту, пропіл п-гідроксибензоат, метил п-гідроксибензоат, бензоат натрію, аскорбінову кислоту, аскорбілпальмітат і натрій - 1,1"-біфеніл-2-олат. Приклади доступних у продажу консервантів включають: | ЕСЕМО МК (виробництва Копт 4: Наа5 Сотрапу), ОЕМІЗАІВО ВІТ- 20М (виробництва Мадазе Спетіех Согрогаїййоп), РЕРОХЕЇ. ОХ. (виробництва Амесіа Со., М.), і

САІЗБОМ СО (виробництва Те бом Спетіса! Сотрапу, (.). 0066) (Інший компонент: антиоксидант)

Антиоксидант являє собою сполуку, яка використовується для запобігання окисленню агрохімічних рецептур.

Приклади антиоксиданту включають н-пропілгалат і бутильований гідроксианізол. (0067) (Інший компонент: інгібітор кристалізації)

Інгібітор кристалізації являє собою сполуку, що міститься для запобігання осадження кристалів з агрохімічної рецептури.

Приклади інгібітору кристалізації включають водорозчинні смоли, такі як серія Адгітег МЕМА (виробництва І5Р Со., Ца.), серія Адгітег МА (виробництва І5Р дарапа Со., Ца.), і ЗОКАГАМ НР 53 (виробництва ВАБ5Е Согр.). 0068) (Інший компонент: барвник)

Барвник являє собою сполуку, що використовується для забарвлення агрохімічної рецептури, щоб запобігти випадковому пероральному прийому.

Приклади барвника включають: харчові барвники, такі як Харчовий Жовтий Мо 5, Харчовий

Червоний Мо 2, і Харчовий Голубий Мо 2, їстівні протравлювальні лакоутоврувальні барвники і оксид заліза. 0069) (Форма агрохімічної композиції)

Форма агрохімічної композиції згідно з даним винаходом може твердою або рідкою.

Переважно, щоб агрохімічна композиція згідно з даним винаходом, знаходиться у формі водної суспензії. 00701 Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом не має конкретного обмеження щодо способів її виробництва. Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом може бути приготовлена шляхом змішування в однорідну масу частини або всього компоненту (А), компоненту (В) і компоненту (С) з водою, вологе розмелювання суміші, і потім додавання води і компонентів, що залишились, до продукту реакції, при необхідності, до однорідного розмішування суміші.

І0071| (Використання агрохімічної композиції)

Агрохімічна композиція згідно 3 даним винаходом придатна для нанесення на рослини (нанесення на листя), на грунт, на якому ростуть рослини (грунтове застосування), при зрошенні водою (нанесення на поверхню води) або на насінні (обробка насіння). Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом може бути розбавлена водою до низької концентрації, яка має бути застосована. Переважно, щоб агрохімічна композиція була розбавлена водою таким чином, щоб концентрація компоненту (А) становила від 1 до 10000 частин на мільйон і більш переважно від 10 до 1000 частин на мільйон, в залежності від цільових сільськогосподарських культур, захворювань або способів застосування.

І0072| У випадку нанесення на листя, агрохімічну композицію, розбавлену водою як зазначено вище, переважно розприскають у кількості від 10 до 300 л, більш переважно від 10 до 100 л на 10 арів.

У випадку грунтового застосування або нанесення на поверхню води, агрохімічну композицію, розбавлену водою як зазначено вище, переважно розприскують таким чином, щоб компонент (А) розприскувався в кількості від 0,1 до 1000 г, більш переважно від 10 до 100 г на 10 арів. 0073) У випадку обробки насіння, агрохімічну композицію, розбавлену водою як зазначено вище, переважно розприскують таким чином, щоб компонент (А) розприскувався в кількості від 0,001 до 50 г на 1 кг насіння.

Серед цих способів застосування, особливо переважним є нанесення на листя фруктових

Зо дерев. 0074) (Форма дозування агрохімічної композиції)

Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом може бути сформульована у відому дозовану форму. Приклади дозованої форми включають рідкий агент, концентрат емульсії, порошок, що змочується, водорозчинний концентрат, водорозчинний порошок, розпилюваний порошок і гранули. Серед цих форм дозування, переважною є рідкий агент, і КС (концентрат суспензії) є більш переважним. Рецептура може бути отримана відомими способами.

Загальне значення рідкого агенту, концентрату емульсії, порошку, що змочується, водорозчинного концентрату, водорозчинного порошку, розпилюваного порошку і гранул буде пояснено нижче.

І0075| (Рідкий агент (З5С (Концентрат суспензії), ЕММ (емульсія "олія у воді") або ЗЕ (суспоемульсія)))

Рідкий агент являє собою рецептуру, отриману шляхом вологого розмелювання агрохімічної сировини (водонерозчинної твердої речовини), додаванням адюванту (такого як зволожувальний агент, диспергувальний агент або антифриз) до суміші і наступного диспергування суміші у воді, і може бути класифікована як ЗС (концентрат суспензії), ЕМ (емульсія "олія у воді") або 5Е (суспоемульсія). ЕММ (емульсія "олія у воді") являє собою рецептуру, в якій агрохімічна речовина, вкрита водорозчинним полімером або відповідним ПАР, диспергована у воді. ЗЕ (суспоемульсія) являє собою рецептуру, що включає 5С (концентрат суспензії) ії ЕМ/ (емульсія "олія у воді"). 0076) (Концентрат суспензії (ЕС))

Концентрат суспензії являє собою рецептуру, в якій активний інгредієнт, що має низьку розчинність у воді, розчинений у органічному розчиннику, стабілізований присутністю емульгатору, такого як ПАР, щоб зробити однорідними мілкодисперсні частинки суміші при диспергуванні у воді, коли суміш перемішується у воді, і рецептуру, що стає мутною при розчиненні у воді.

І0077| (Порошок, що змочується (МУР))

Порошок, що змочується, являє собою рецептуру, в якій мілюкодисперсні частинки активного інгредієнту, що має низьку розчинність у воді, змішуються з білою сажею або ПАР, і рецептуру, що стає мутною при розчиненні у воді. бо 0078) (Водорозчинний концентрат (51)

Водорозчинний концентрат являє собою рідку рецептуру, що містить водорозчинний активний інгредієнт. Водорозчинний концентрат використовується безпосередньо або після розчинення у воді. Водний розчин є прозорим і стабільним. Термін "водорозчинний концентрат" іноді застосовується як загальний термін агрохімікату, що розчинюється у воді.

І0079| (Водорозчинний порошок (5Р))

Водорозчинний порошок являє собою тверду рецептуру, в якій водорозчинний активний інгредієнт знаходиться в порошкоподібній форму або у формі гранул, і рецептуру, що легко стає водним розчином, при розчиненні у воді. Водний розчин є прозорим і стабільним.

І0080) (Розпилюваний порошок (ОР))

Розпилюваний порошок являє собою рецептуру, що отримана шляхом розчинення агрохімічної сировини з екстендером, таким як глина, додаванням стабілізатору, тощо до розчину, при необхідності, з наступним розпиленням отриманої суміші для отримання частинок з діаметром 44 мкм або менше і середнім діаметром частинок приблизно 10 мкм. 00811 (Гранула (СК))

Гранула являє собою гранулярну тверду рецептуру, підготовлену шляхом гранулювання суміші агрохімічної сировини з екстендером, таким як бентоніт або тальк, або шляхом абсорбції або покривання агрохімічної сировини крупинками (лише екстендером). Розмір частинок є від 300 до 1700 мкм. (0082) Приклади

Даний винахід буде також детально пояснений прикладами нижче. Даний винахід не обмежується цими прикладами. Терміни "частина" і "95" грунтуються на мавсі.

Використана сировина наведена нижче.

Сполука Х: (КЕ, БЕ, 175)-7-(2-пропокси-4-"-трифторметил)фенокси)-9-(5- (трифторметил)піридин-2-ил|окси)-9-азабіцикло|3.3.1|нон-2-ін 1000-кратний розчин рідини 5С (концентрату суспензії), що містить 20 96 Сполуки Х (надалі зазначений як "розчин Сполуки Х"):

Сполука Х 20,2 масові частки

ПАР 2,5 масові частки

Поліоксиетиленполіоксипропіленгліколь 0,5 масові частки

Пропіленгліколь 5,0 масові частки

Консервант 0,3 масові частки

Піногасник 0,5 масові частки

Згущувач 0,2 масові частки

Носій 0,5 масові частки

Вода 970,3 масові частки

І0083) Приклад 1 10 мг щавлевої кислоти додавали до 50 мл розчину Сполуки Х і потім розчиняли у ньому для отримання змішаного розчину 1. (0084) Порівняльний Приклад 1

Порівняльний змішаний розчин 1 був отриманий у той же спосіб, що і у Прикладі 1, крім того, що кількість щавлевої кислоти була замінена на 0 мг. 0085) «Тест на стабільність 1»

У чашці Петрі, в яку було покладеної0 мг аскорбату натрію, щоб симулювати вплив середовища на рослину, додавали 2 мл змішаного розчину 1, щоб розчинити аскорбат натрію.

Було підготовлено дві порції такого отриманого зразку. Далі, ці дві чашки Петрі висушували при температурі 40 "С протягом б годин. Одну порцію з двох залишали у спокої на два дні у освітленій сонцем теплиці для отримання чашки Петрі МеТосвітленої сонцем теплиці. Іншу порцію залишали у спокої на два дні у темному місці при кімнатній температурі для отримання чашки Петрі Мо 1 темного місця.

У такий же спосіб у дві порції чашок Петрі, у кожній з яких було 10 мг аскорбату натрію, 2 мл порівняльного змішаного розчину 1 додавали у чашки Петрі і потім висушували при температурі 40 "С протягом 6 годин. Одну порцію з двох залишена у спокої на два дні в освітленій сонцем теплиці для отримання порівняльної чашки Петрі Ме1 освітленої сонцем теплиці. Іншу порцію залишали у спокої на два дні у темному місці при кімнатній температурі для отримання порівняльної чашки Петрі Ме1 темного місця.

Після того, як чашки Петрі залишали у спокої, вимірювали кількість сполуки Х, що містилась у кожній чашці Петрі, шляхом кількісного аналізу, використовуючи високоефективну рідинну хроматографію. Як результат, остаточне співвідношення Сполуки Х в чашці Петрі Ме1 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 7,5 разів більше, ніж в порівняльній чашці Петрі

Ме1 освітленої сонцем теплиці. Остаточне співвідношення Сполуки Х в чашці Петрі Мо 1 темного місця була приблизно у 5,8 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено шляхом порівняння факту, що остаточне співвідношення сполуки Х порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця було 12 95, з фактом, що остаточне співвідношення при відсутності аскорбінової кислоти було приблизно 100 95, що розпад прогресував. Крім того, було підтверджено шляхом порівняння факту, що остаточне співвідношення сполуки Х в чашці

Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці було 7 95, з фактом, що остаточне співвідношення при відсутності аскорбінової кислоти було 93 95, що розпад прогресував.

Було підтверджено з огляду на вищезазначені результати, що присутність щавлевої кислоти сприяло пригніченню фотолізу і гідролізу сполуки Х.

Слід зауважити, що остаточне співвідношення - це співвідношення, яке представляє собою співвідношення концентрації до і після проведення тесту, і, наприклад, остаточне співвідношення Сполуки Х є співвідношенням концентрації сполуки Х до і після проведення тесту. Остаточне співвідношення показано як збільшенні шляхом порівняння остаточного співвідношення з іншим остаточним співвідношенням, оскільки концентрація перед тестом є практично постійною, і тому збільшення в основному означає збільшення порівняних концентрацій після тесту. Наприклад, фраза "остаточне співвідношення Сполуки Х у чашці

Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці було приблизно в 7,5 разів більше, ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці" означає, що велична, отримана шляхом ділення остаточної кількості сполуки Х у чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці на остаточну кількість сполуки Х в порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці, була приблизно 7,5. В подальшому, остаточне співвідношення і порівняння остаточних співвідношень використовуються у тому ж самому значенні. (0086) Приклад 2

Змішаний розчин 2 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано галову кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

І0087| «Тест на стабільність 2»

Чашка Петрі Мо 2 освітленої сонцем теплиці і чашка Петрі Мо 2 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і в Тесті на стабільність 1, за

Зо винятком того, що змішаний розчин 2 був використаний замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 2 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 2,3 разів більшим ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Остаточне співвідношення Сполуки Х в чашці Петрі Мо 2 темного місця було приблизно у 3,3 разів більше ніж порівняльної чашки Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність галової кислоти сприяло пригніченню фотолізу і гідролізу сполуки Х. 0088) Приклад З

Змішаний розчин З був отриманий у такий же спосіб як і у Приклад 1, за винятком того, що було використано винну кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 00891 «Тест на стабільність 3»

Чашка Петрі Мо З освітленої сонцем теплиці і чашка Петрі Мо З темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що змішаний розчин З був використаний замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо З освітленої сонцем теплиці було приблизно у 1,8 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Крім того, остаточне співвідношення сполуки Х в чашці Петрі Мо З темного місця було приблизно у 2,3 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність винної кислоти сприяла пригніченню фотолізу і гідролізу сполуки Х. (0090) Приклад 4

Змішаний розчин 4 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що був використаний крохмаль замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 0091) «Тест на стабільність 4»

Чашка Петрі Мо 4 освітленої сонцем теплиці і чашка Петрі Мо 4 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що змішаний розчин 4 був використаний замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 4 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 2,4 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Крім того, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 4 темного місця було бо приблизно у 2,1 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність крохмалю сприяло пригніченню фотолізу і гідролізу сполуки Х. (0092) Приклад 5

Змішаний розчин 5 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано целюлозу замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 0093) «Тест на стабільність 5»

Чашка Петрі Мо 5 освітленої сонцем теплиці і чашка Петрі Мо 5 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що змішаний розчин 5 був використаний замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 5 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 2,0 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Крім того, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 5 темного місця було приблизно у 1,5 разів більше ніж у у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність целюлози сприяло пригніченню фотолізу і гідролізу сполуки Х. (0094) Приклад 6

Змішаний розчин 6 був отриманий у такий же спосіб як і у Приклад 1, за винятком того, що був використаний триметипропан замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 0095) «Тест на стабільність б»

Чашка Петрі Мо 6 освітленої сонцем теплиці і чашка Петрі Мо 6 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що змішаний розчин 6 був використаний замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 6 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 1,9 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Крім того, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 6 темного місця було приблизно у 1,4 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність триметилпропану сприяло пригніченню фотолізу і гідролізу сполуки Х. (0096) Приклад 7

Зо Змішаний розчин 7 був отриманий у такий же спосіб як і у Приклад 1, за винятком того, що був використаний сорбіт замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

І0097| «Тест на стабільність 7»

Чашка Петрі Мо 7 темного місця була отримана для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний змішаний розчин 7 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 7 темного місця було приблизно у 1,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність сорбіту сприяла пригніченню гідролізу сполуки Х. (0098) Приклад 8

Змішаний розчин 8 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що був використаний полігліцерин замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 0099) «Тест на стабільність 8»

Чашка Петрі Мо 8 темного місця була отримана для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний змішаний розчин 8 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 8 темного місця було приблизно у 2,3 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність полігліцерину сприяла пригніченню гідролізу сполуки Х.

ІО100) Приклад 9

Змішаний розчин 9 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що був використаний полівініловий спирт замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

ІО101|) «Тест на стабільність 9»

Чашка Петрі Мо 9 темного місця була отримана для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний змішаний розчин 9 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 9 темного місця було приблизно у 1,3 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність полівінілового спирту сприяла пригніченню гідролізу сполуки Х. 0102) Приклад 10

Змішаний розчин 10 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано глюкозу замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

ІО103)| «Тест на стабільність 10»

Чашка Петрі Мо 10 темного місця була отримана для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний змішаний розчин 10 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 10 темного місця було приблизно у 1,3 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність глюкози сприяла пригніченню гідролізу сполуки Х. (0104) Приклад 11

Змішаний розчин 11 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано лимонну кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

ІО105) «Тест на стабільність 11»

Чашка Петрі Мо 11 темного місця була отримана для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний змішаний розчин 11 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у чашці Петрі Мо 11 темного місця було приблизно у 1,2 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність лимонної кислоти сприяла пригніченню гідролізу сполуки Х.

ІО106)| Порівняльний Приклад 2

Порівняльний змішаний розчин 2 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що був використаний гліцерин замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

ІО107| «Тест на стабільність 12»

Порівняльна чашка Петрі Мо 2 освітленої сонцем теплиці була отримана для проведення

Зо Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 2 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 2 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 0,3 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність гліцерину сприяла підвищенню фотолізу сполуки Х. 0108) Порівняльний Приклад З

Порівняльний змішаний розчин З був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано оцтову кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 0109 «Тест на стабільність 13»

Порівняльна чашка Петрі Мо З освітленої сонцем теплиці і порівняльна чашка Петрі Мо З темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин З замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо З освітленої сонцем теплиці було приблизно у 0,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо З темного місця було приблизно у 0,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність оцтової кислоти сприяла підвищенню фотолізу і гідролізу сполуки Х.

І0О110)| Порівняльний Приклад 4

Порівняльний змішаний розчин 4 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано аконітову кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 01111) «Тест на стабільність 14»

Порівняльна чашка Петрі Мо 4 освітленої сонцем теплиці і порівняльна чашка Петрі Мо 4 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 4 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 4 освітленої бо сонцем теплиці було приблизно у 0,3 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 4 темного місця було приблизно у 0,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність аконітової кислоти сприяла підвищенню фотолізу і гідролізу сполуки Х. 0112) Порівняльний Приклад 5

Порівняльний змішаний розчин 5 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано бурштинову кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

ІО11ЗІ «Тест на стабільність 15»

Порівняльна чашка Петрі Мо 5 освітленої сонцем теплиці і порівняльна чашка Петрі Мо 5 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 5 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 5 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 0,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 5 темного місця було приблизно у 0,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність бурштинової кислоти сприяла підвищенню фотолізу і гідролізу сполуки Х. (0114) Порівняльний Приклад 6

Порівняльний змішаний розчин б був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано терефталеву кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 0115) «Тест на стабільність 16»

Порівняльна чашка Петрі Мо б темного місця була отримана для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 6 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 6 темного

Зо місця було приблизно у 0,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність терефталевої кислоти сприяла підвищенню гідролізу сполуки Х. 0116) Порівняльний Приклад 7

Порівняльний змішаний розчин 7 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано адипінову кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

ІО117| «Тест на стабільність 17»

Порівняльна чашка Петрі Мо 7 освітленої сонцем теплиці і порівняльна чашка Петрі Мо 7 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 7 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 7 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 0,7 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 7 темного місця було приблизно у 0,5 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність адипінової кислоти сприяла підвищенню фотолізу і гідролізу сполуки Х. 0118) Порівняльний Приклад 8

Порівняльний змішаний розчин 8 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано малонову кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 01191 «Тест на стабільність 18»

Порівняльна чашка Петрі Мо 8 темного місця була отримана для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 8 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 8 темного місця було приблизно у 0,5 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність малонової кислоти сприяла підвищенню гідролізу сполуки Х.

І0120| Порівняльний Приклад 9

Порівняльний змішаний розчин 9 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за бо винятком того, що було використано акрилову кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1.

01211 «Тест на стабільність 19»

Порівняльна чашка Петрі Мо 9 освітленої сонцем теплиці і порівняльна чашка Петрі Мо 9 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 9 замість змішаного розчину 1.

В результаті, остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 9 освітленої сонцем теплиці було приблизно у 0,6 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 освітленої сонцем теплиці. Остаточне співвідношення сполуки Х у порівняльній чашці Петрі Мо 9 темного місця було приблизно у 0,3 разів більше ніж у порівняльній чашці Петрі Мо 1 темного місця.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність акрилової кислоти сприяла підвищенню фотолізу і гідролізу сполуки Х. (0122) Порівняльний Приклад 10

Порівняльний змішаний розчин 10 був отриманий у такий же спосіб як і у Прикладі 1, за винятком того, що було використано фталеву кислоту замість щавлевої кислоти у Прикладі 1. 01231 «Тест на стабільність 20»

Порівняльна чашка Петрі Мо 10 освітленої сонцем теплиці і порівняльна чашка Петрі Мо 10 темного місця були отримані для проведення Тесту на стабільність у такий же спосіб як і у Тесті на стабільність 1, за винятком того, що був використаний порівняльний змішаний розчин 10 замість змішаного розчину 1.

В результаті, сполука Х не була виявлена у порівняльній чашці Петрі Мо 10 освітленої сонцем теплиці і у порівняльній чашці Петрі Мо 10 темного місця, і була підтверджена відсутність сполуки Х у них.

Було підтверджено з огляду на вищенаведені результати, що присутність фталевої кислоти сприяла підвищенню фотолізу і гідролізу сполуки Х.

І0124| Приклад 12

Ретельно перемішували 20,2 частин сполуки Х, 2,5 частин РОЕ тристирилфенілового етеру, 0,5 частин РОЕ/РОР блок-співполімеру, 5 частин пропіленгліколю, 0,5 частин піногасника, 0,3 частин консерванту і 21,4 частин води.

Суміш перемелювали вологою, використовуючи кульковий млин (ФУМО-МІ ЇЇ ВЕЗЕАВСН

Зо І АВ: виробництво Зпіпіттаги Епіегргізе5 Согрогайоп) з використання цирконових кульок. 19,7 частин 195 водного розчину ксантанової каміді, 9,9 частин 595 водного розчину бентоніту і 20 частин триметилпропану (це добавка, описана у Прикладі 6) добавляли до розмеленого в порошок продукту, і ретельно змішували з отриманням однорідної водної суспензії агрохімічної композиції (рецептура 1). (0125) «Тест на стабільність)

Рецептуру розчиняли у воді у 2000 разів і потім розприскували на яблуневі дерева. 5 яблуневих листів відбирали відразу після розприскування, або через 4 дні, 7 днів або 14 днів після розприскування, лицьову сторону і зворотну сторону листя промивали 10 мл ацетонітрилу, і потім 40 мкл рідини для промивання піддавали високоефективній рідинній хроматографії. Вимірювали площу піку, що відноситься до сполуки Х. Області яблуневого листя після промивання вимірювали з використанням планіметру (автоматичний планіметр типу ААМ- 8: виробництво Науахйпі Оепко Со., Ца.). Площа піку була переведена у площу піку на 1 см? листа. Площа піку на 1 см листя відразу після розприскування була визначена як 100 95, і співвідношення прощі піку на 1 см: листа на 4, 7 або 14 день після розприскування відносно піку є 1 сме листа відразу після розприскування, було підраховано як остаточне співвідношення сполуки Х (95).

Результати Тесту на стабільність наведені у Таблиці 1. Навіть після 14 днів після розприскування, приблизно 90 95 сполуки Х залишилось. (0126) Приклад 13

Ретельно перемішували 20,2 частин сполуки Х, 2,5 частин РОЕ тристирилфеніл етеру, 0,5 частин РОЕ/РОР блок-співполімеру, 5 частин пропіленгліколю, 0,5 частин піногасника, 0,3 частин консерванту і 36 частин води.

АВ: виробництво Зпіптаги Епіегргізе5 Согрогайоп) з використання цирконових кульок. 20 частин 1 95 водного розчину ксантанової каміді, 10 частин 5 95 водного розчину бентоніту і 5 частин співполімеру натрієвої солі малеїнової кислоти та 2,4,4-триметилпентену добавляли до розмеленого в порошок продукту, і ретельно змішували з отриманням однорідної водної суспензії агрохімічної композиції (рецептура 2).

Тест на стабільність проводили у такий же спосіб як і у Прикладі 12. Результати наведені у бо Таблиці 1. Приблизно 64 95 сполуки Х залишилось навіть через 14 днів після розприскування.

І0127| Приклад 14

АВ: виробництво Зпіптаги Епіегргізе5 Согрогаїййоп) з використання цирконових кульок. 16,4 частин 195 водного розчину ксантанової каміді, 8,2 частин 5595 водного розчину бентоніту, 20 частин триметилопропану і 5 частин співполімеру натрієвої солі малеїнової кислоти та 2,4,4-триметилпентену добавляли до розмеленого в порошок продукту, і ретельно змішували з отриманням однорідної водної суспензії агрохімічної композиції (рецептура 3).

Тест на стабільність проводили у такий же спосіб як і у Прикладі 13. Результати наведені у

Таблиці 1. Приблизно 74 95 сполуки Х залишилось навіть через 14 днів після розприскування. (0128) Порівняльний Приклад 11

Ретельно перемішували 20,2 частин сполуки Х, 2,5 частин РОЕ тристирилфенілового етеру, 0,5 частин РОЕ/РОР блок-співполімеру, 5 частин пропіленгліколю, 0,5 частин піногасника, 0,3 частин консерванту і 41 частин води.

АВ: виробництво Зпіптаги Епіегргізе5 Согрогайоп) з використання цирконових кульок. частин 1 95 водного розчину ксантанової каміді і 10 частин 5 95 водного розчину бентоніту 20 добавляли до розмеленого в порошок продукту і ретельно перемішували з отриманням однорідної водної суспензії агрохімічної композиції (рецептура 4).

Таблиці 1. Приблизно на 5295 зменшилась кількість сполуки Х через 14 днів після розприскування.

І0129| Таблиця 1

Відразу 4 дні після 7 днів 14 днів Відразу 4 дні після 7 днів 14 днів після після після після після після розприску розприску розприск| ання розприску розприску|розприску| ання (розприску розприску ування вання вання вання вання вання

ІО130)| Було підтверджено з огляду на порівняння результатів рецептур 1 і З з результатами рецептури 4, що присутність триметилпропану сприяла підвищенню стабільності сполуки Х.

Зо Крім того, було підтверджено з огляду на порівняння результатів рецептур 2 і З з результатами рецептури 4, що присутність полікарбонової кислоти сприяла підвищення стабільності сполуки Х.

Зокрема, підтверджено з огляду на результат рецептури 3, що дія пригнічення первинного розпаду сполуки Х головним чином продемонстрована при співіснуванні триметилопропану і полікарбонової кислоти.

Промислова придатність

ІО131| Агрохімічна композиція згідно з даним винаходом забезпечує високе остаточне співвідношення сполуки, що має азабіцикло структуру, як агрохімічний активний інгредієнт після розприскування. Використання агрохімічної композиції згідно з даним винаходом забезпечує акарицидну дію на довготривалий період для контролю кліщів, що є шкідливими для сільськогосподарських культур.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

45 1. Агрохімічна композиція, що містить:

компонент (А): сполуку, представлену формулою (І), або її сіль:

па Я У з Кі хх ДЕ ме ох й : в ;() де Ви, Р», Вза, Взь, Вала, Ва, і К5 кожен незалежно являє собою атом гідрогену, незаміщену або заміщену С1-балкільну групу, незаміщену або заміщену С3-8циклоалкільну групу, незаміщену або заміщену С2-балкенільну групу, незаміщену або заміщену С2-балкінільну групу, гідроксильну групу, незаміщену або заміщену С1-балкоксигрупу, незаміщену або заміщену С3- в8циклоалкоксигрупу, незаміщену або заміщену С2-балкенілоксигрупу, незаміщену або заміщену С2-балкінілоксигрупу, карбоксильну групу, незаміщену або заміщену С1-7ацильну групу, незаміщену або заміщену С1-балкоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С3- 8циклоалкілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С2-балкенілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С2-балкінілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С6-10арилоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену гетероциклілоксикарбонільну групу, незаміщену або заміщену С1-7ацилоксигрупу, незаміщену або заміщену /С1- балкоксикарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену С3-вциклоалкілоксикарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену С2-балкенілоксикарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену С2- балкінілоксикарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену С1-балкіламінокарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену С3-вциклоалкіламінокарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену С2-балкеніламінокарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену с2- балкініламінокарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену Сб-10ариламінокарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену гетероцикліламінокарбонілоксигрупу, незаміщену або заміщену С1- балкіліденамінооксигрупу, незаміщену або заміщену Сб-ІОарильну групу, незаміщену або заміщену гетероциклільну групу, незаміщену або заміщену Сб6-1барилоксигрупу, незаміщену або заміщену гетероциклілоксигрупу, заміщену сульфонілоксигрупу, незаміщену або заміщену амінокарбонільну групу, ціаногрупу, нітрогрупу або галоген, п вказує кількість К' і є цілим числом від 0 до 4, о вказує кількість (СКзаВзь) і є цілим числом від 2 до 4, р вказує кількість (СкКлаНаь) і є цілим числом від2 до 4, і Х означає атом карбону або атом нітрогену; і компонент (В): сполуку, представлену формулою (І): Зо в ЯКІ , (І) де К являє собою атом гідрогену, С1-4алкільну групу, С2-4алкенільну групу або С2-4алкінільну групу, або принаймні одну сполуку, вибрану з групи, що містить щавлеву кислоту, галову кислоту, винну кислоту, крохмаль, целюлозу, сорбіт, полігліцерин, полівініловий спирт, глюкозу і лимонну кислоту, або натрієву сіль співполімеру малеїнової кислоти - 2,4,4-триметилпентену.
2. Агрохімічна композиція за п. 1, де компонент (В) є сполукою, представленою формулою (І).
3. Агрохімічна композиція за п. 1, де компонент (В) є принаймні однією сполукою, вибраною з групи, що містить щавлеву кислоту, галову кислоту, винну кислоту, крохмаль, целюлозу, сорбіт, полігліцерин, полівініловий спирт, глюкозу і лимонну кислоту.
4. Агрохімічна композиція за п. 2 або 3, що містить натрієву сіль співполімеру малеїнової кислоти - 2,4,4-триметилпентену.
5. Агрохімічна композиція за п. 2 або 3, де, відносно загальної маси агрохімічної композиції, кількість компонента (А) становить від 1 до 50 мас. 95, кількість компонента (В) становить від 1 до 40 мас. 905, і масове співвідношення компонент (А)/компонент (В) становить 20/1-1/20.
6. Агрохімічна композиція за будь-яким з пп. 1-5, де агрохімічна композиція є водною суспензією.