UA78483C2 - Tumor necrosis factor antagonists for treating and preventing endometriosis - Google Patents

Tumor necrosis factor antagonists for treating and preventing endometriosis Download PDF

Info

Publication number
UA78483C2
UA78483C2 UA2001085895A UA2001085895A UA78483C2 UA 78483 C2 UA78483 C2 UA 78483C2 UA 2001085895 A UA2001085895 A UA 2001085895A UA 2001085895 A UA2001085895 A UA 2001085895A UA 78483 C2 UA78483 C2 UA 78483C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
tme
antagonist
endometriosis
receptor
application according
Prior art date
Application number
UA2001085895A
Other languages
English (en)
Original Assignee
Applied Research Systems
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Family has litigation
First worldwide family litigation filed litigation Critical https://patents.darts-ip.com/?family=8237393&utm_source=google_patent&utm_medium=platform_link&utm_campaign=public_patent_search&patent=UA78483(C2) "Global patent litigation dataset” by Darts-ip is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Application filed by Applied Research Systems filed Critical Applied Research Systems
Publication of UA78483C2 publication Critical patent/UA78483C2/uk

Links

Classifications

    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/17Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07KPEPTIDES
    • C07K16/00Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/24Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against cytokines, lymphokines or interferons
    • C07K16/241Tumor Necrosis Factors
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/17Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • A61K38/177Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants
    • A61K38/1793Receptors; Cell surface antigens; Cell surface determinants for cytokines; for lymphokines; for interferons
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P15/00Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P15/00Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives
    • A61P15/08Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives for gonadal disorders or for enhancing fertility, e.g. inducers of ovulation or of spermatogenesis
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07KPEPTIDES
    • C07K2319/00Fusion polypeptide
    • C07K2319/30Non-immunoglobulin-derived peptide or protein having an immunoglobulin constant or Fc region, or a fragment thereof, attached thereto

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Reproductive Health (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Endocrinology (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Gynecology & Obstetrics (AREA)
  • Pregnancy & Childbirth (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)

Description

Опис винаходу
Антагоністи фактора пухлинного некрозу (ТМЕ) вводяться в терапевтично ефективних дозах для лікування 2 Ууабо профілактики ендометріозу. Антагоністи даного винаходу звичайно вибрані серед різних класів молекул, але переважно представляють розчинні рецептори ТМЕ. Антагоністи можуть застосовуватися для того, щоб викликати зворотний розвиток ендометріозних поразок і, при комбінації з іншими активними інгредієнтами, для полегшення течії споріднених розладів, подібних безпліддю.
Ендометріоз представляє захворювання жіночих статевих органів, що характеризується наявністю залоз і строми ендометрію поза порожниною ендометрію і маточною м'язовою тканиною. Анатомічними дільницями, що найчастіше вражаються є яєчники, маточно-крестцеві зв'язки, тазова черевина, ректо-вагінальна перегородка, шийка матки, піхва, фалопієви труби і вульва. Загалом, вірогідна глибока інфільтрація ендометріозу з ректо-вагінальної перегородки в підлягаючі тканини, і він може бути не видний на поверхні. Іноді можна зустріти осередки ендометріозу у позаяєчникових дільницях, таких як легені, сечовий міхур, шкіра, плевра і 19 лімфовузли. Ендометріозні поразки носять прогресуючий характер; спочатку вони мають вигляд прозорих пухирців, які потім стають червоними і протягом періоду декількох років прогресують в чорні, фібротичні поразки |Масбуееп, 1993).
Ендометріоз вважається доброякісним захворюванням, але іноді ендометріозні поразки стають злоякісними.
Як і при інших видах злоякісних поразок, розвиток новоутворень, що відбуваються з ендометріозу, пов'язаний з супутніми процесами, що залучають зміни факторів росту і/або регуляції онкогенів |(Спешпо, 19961.
Ендометріоз є одним з самих поширених гінекологічних захворювань з поширеністю серед жінок репродуктивного віку: це захворювання виявляється приблизно у 5-1095 жінок в репродуктивному віці (Вагрієгі., 1988). Для росту, що продовжується, включаючи ектопічні дільниці локалізації, ендометріозна тканина повністю залежить від естрогену. Отже, ендометріоз рідко зустрічається перед початком менструацій і після менопаузи, с коли у жінок є недостатність естрогену. Ендометріозна гормональна чутливість лежить в основі деяких з Ге) найбільш поширених симптомів, якими є біль в області таза і дисменорея.
Ендометріоз виникає з клітин ендометрію, які дисемінували з матки в інші дільниці, куди можуть проникати і де можуть рости життєздатні клітини. Для пояснення початкового поширення клітин було запропоновано два можливих механізми. Ретроградна менструація, феномен, що часто зустрічається серед жінок з менструальними о циклами, забезпечує можливість для фрагментів, що відкріпилися від ендометрію, досягти через менструальну с рефлюксну рідину розташовані поблизу структури в статевому апараті. Альтернативно, для пояснення наявності ендометріозу в дільницях, відмінних від статевих структур, клітини ендометрію можуть розповсюджуватися через З маточні вени і доставлятися через лімфатичну систему (гематогенна або лімфатична дисемінація). Цьому с поширенню можуть також сприяти гінекологічні хірургічні втручання |МасзЗуееп, 1993). 3о Крім дисемінації клітин ендометрію, сприйнятливість жінок до ендометріозу можуть визначати інші чинники, в такі як генетична схильність ІМаїїпак еї аїЇ., 1980), а також імунологічні зміни (Але еї аї., 1997). Оскільки під час менструації у всіх жінок клітини ендометрію часто видні в перитонеальній рідині, у ссавців повинні бути механізми, що ймовірно відносяться до імунної системи, з метою уникнення початку ендометріозу. Загалом, « клітини ендометрію, які уникають імунної реакції господаря і мають адекватну естрогенну стимуляцію, можуть З 70 проліферувати з утворенням великих, макроскопічно видимих поразок. Тому ендометріоз розглядається як с динамічний процес, при якому постійно утворюються нові поразки, в той час, як існуючі поразки можуть рости
Із» або руйнуватися під впливом імунної реакції господаря.
Запальна реакція, звичайно пов'язана з ендометріозом, змінює перітонеальне середовище, оскільки є збільшений об'єм перітонеальної рідини і зростає і кількість, і активність перітонеальних макрофагів. Тому моноцитарна/макрофагальна система була запропонована як така, що грає ключову роль в розвитку і ендометріозу. Секреторні продукти макрофагів, включаючи КАМТЕЗ |Ногпипа еї аї., 1997), інтерлейкін-б (Нагада
Ге | еї аї., 1997), інтерлейкін-8 |Агісі е( аІ.,, 1996ба), альфа-фактор пухлинного некрозу |Омепоп еї аї., 1996), моноцитарний хемотаксичний білок-1 |Агісі еї аі., 1997), були в більш високих концентраціях виявлені в шк перітонеальній рідині жінок, уражених цим захворюванням. Було показано, що у жінок з ендометріозом мали о 20 місце імунологічні зміни, але не було доведено, чи відповідальні ці процеси за розвиток ендометріозу або є результатом запалення, викликаного ендометріозом ІКапа еї а!., 19961). с» Знання про ендометріоз і його зв'язки з іншими розладами в цей час поки обмежені навіть на рівні діагностики. Хоч ендометріоз розглядається як одна з головних причин безпліддя, дослідження патофізіології захворювання суперечливі і не остаточні. Існує низька кореляція між ступенем больового синдрому або 52 безпліддям і важкістю захворювання, оскільки ранні поразки є більш метаболічно активними. При рівні безпліддя
ГФ) вище, ніж у здорової популяції, дослідженням на кроликах показано, що хірургічно викликаний ендометріоз приводить до зниження фертильності з 7595 до 2595 ІНапп еї аї!., 1986). У пацієнток з болями в області таза о ендометріоз виявлений у 7195 випадків, в той час як у пацієнток з болями в області таза і безпліддям у 84965 випадків був діагностований ендометріоз (Копіпскх еї а!., 1991). Загалом, безпліддя може бути виявлене, коли 60 ендометріоз має такий поширений характер, що може порушити нормальну вагінальну структуру, тоді як при мінімальних виявах ендометріозу частота вагітності нормальна.
Ендометріоз може також різним чином вплинути на фертильність. Зростає вміст всіх посередників лейкоцитів, таких як інтерлейкін-б, інтерферон і фактор пухлинного некрозу, несприятливо впливаючи на взаємодію яйцеклітини і сперми. Було виявлено, що зразки сироватки, отримані у жінок з ендометріозом, володіють бо ембріотоксичною дією на моделях мишачих ембріонів і інгібують рухливість сперматозоїдів іп міго (|Наїгпе,
1991), причому даний ефект посилюється при доданні рекомбінантного альфа-фактора пухлинного некрозу
ІЕізептагт, 1989). Однак ці дослідження не були направлені на проблему впливу цитокінів на прогресування ендометріозу, а лише показали вплив таких молекул на життєздатність клітин зародка і плоду.
У цей час використовуються два види лікування ендометріозу: гормональна терапія і хірургічне лікування.
Сучасна фармакологічна терапія ендометріозу вимагає гормонального придушення вироблення естрогену з тим, щоб бідне гормональне середовище блокувало зростання ектопічної тканини. Відносно лікування, пов'язаного з ендометріозом безпліддя, гормональна терапія у пацієнток з мінімально вираженим захворюванням не має доведеного сприятливого ефекту, хоч інші дослідження показали збільшення частоти вагітності |Агісі еї аї., /уо 19966).
Різні види гормональної терапії включали високу дозу прогестогенів, комбінації естрогену і прогестерону (з використанням пілюль, що містять високу дозу оральних контрацептивів, або ОКЦ, по схемі "помилкової вагітності), даназол (андрогенне похідне етистерону) і, пізніше, агоністи гонадо-тропін-релізинг гормону (ГРГ). Ці види гормональної терапії ефективно впливають на больовий синдром в області таза і викликають /5 об'єктивний зворотний розвиток поразок, але при цьому необхідно дотримуватися декількох запобіжних заходів.
Естроген може стимулювати і викликати проліферацію тканини ендометрію, оскільки він може бути нездібний реагувати на прогестерон навіть у високих дозах, так що ОКЦ може дати часткове полегшення у обмеженого числа пацієнток |Оажосад, 1993). Сприяючі розвитку вагітності засоби можуть спровокувати безладну кровотечу (5095) нарівні з депресією, прибавкою маси тіла і затримкою рідини. Даназол придушує різні реакції, що го Викликають ендометріоз, включаючи зниження рівня розчинного альфа-фактора пухлинного некрозу, бета-інтерлейкіну-ї і СО8 в сироватці |МаїайПоїакіз, 1997; Могі. 19901, інгібування нового стероїдогенезу і витіснення естрадіолу з його рецептора. Даназол може полегшити симптоми приблизно у 66-1009о пацієнток, страждаючих больовим синдромом, але частота рецидивів в строк до 4 років становить приблизно 4095-5090.
Іншими недоліками терапії даназолом є надбавка маси тіла і андрогенні побічні ефекти, які можуть спричинити сч об припинення даної терапії пацієнтками, кількість яких досягає 8090 |Вагбрієгі, 1988). Аналоги ГРГ, які діють шляхом усунення естрогенного стимулу до зростання всіх тканин, чутливих до естрогену, є більш потужними і і) тривало діючими, чим нативний ГРГ. Побічні ефекти аналогів ГРГ, як зниження щільності кісткової тканини і частота рецидивів через 5 років до 5095, головним чином повторні по відношенню до глибокої гіпоестрогенемії
Г(ММаїїег апа пам, 19931. с зо У залежності від ступеня захворювання, хірургічне втручання може бути консервативним, якщо бажана фертильність, або може привести до видалення матки, труб і яєчників у разі важкого захворювання. У со будь-якому випадку навіть обмежене хірургічне лікування приводить до значного зменшення фертильності. «Е
Частота вагітності після операції загалом знаходиться в діапазоні від 3596 до 65906, тому пацієнтки для досягнення нормального запліднення потребують індукції овуляції і внутрішньоматочному заплідненні (Копіпскх со апа Магійп, 1994). Клінічні повідомлення показують, що після лапаротомії і резекції ендометріозу в межах 5 ї- років 4095 пацієнток вимагали повторної операції. Навіть після агресивного хірургічного втручання рецидив больового синдрому внаслідок ендометріозу продовжує бути істотною проблемою. Деякі причини неспроможності хірургічного лікування можуть включати неповну резекцію з наявністю або нерозпізнаних, або повністю не виявлених поразок. Багато які поразки є мікроскопічними і не можуть візуалізуватися, незважаючи « на збільшення, що забезпечується лапароскопом. Тому не можна чекати, що тільки хірургічне втручання вилікує с це захворювання (|КемеїїЇ еї а!., 19951.
Внаслідок цього так багато пацієнток з ендометріозом страждають від нестач традиційних методів лікування ;» (включаючи наслідки гормонального дисбалансу, високу частоту рецидивів і безпліддя). Тому представляє інтерес надання альтернативних методів лікування ендометріозу. Можливий підхід до лікування може бути представлений застосуванням імуномодулюючих молекул, які могли б і пом'якшити ступінь ендометріозних -І поразок, і поліпшити імунологічну ситуацію. Такий підхід вважався виправданим для лікування загальних симптомів ІКапа еї аї., 1996), але відсутні експериментальні докази, які вказують на те, який цитокін серед со цитокінів з порушеними рівнями експресії після ендометріозу, міг би бути переважною мішенню для лікувальних ї5» втручань.
Як було сказано раніше, одним з декількох продуктів секреції макрофагів, що беруть участь в со ендометріозній запальній реакції, є фактор пухлинного некрозу (далі скорочено ТМЕ). ТМЕ, що визначається 4) також як кахектин, є плейотропним цитокіном, що вивільняється активованими Т клітинами і макрофагами. ТМЕ є членом цитокінової мережі інтерферону, інтерлейкіну і колонієстимулюючого фактора, яка грає ключову роль в сигнальній системі відносно патогенезу багатьох інфекційних і запальних захворювань, викликаючи ряд дв прозапалювальних змін, включаючи продукцію іншого цитокіну і адгезійної молекули (Ріегв, 19911.
Для зручності термін ТМЕ буде по всьому тексту даної заявки спільно означати альфа і бета фактор
Ф) пухлинного некрозу від тварин і людей разом з такими, що зустрічаються їх природно алелями ТМЕ-альфа ка (Реппіса еї аї.,, 1984). ТМЕ-бета, що іменується також, лімфотоксином, має аналогічну активність, але продукується різними типами клітин (лімфоцитами і природними клітинами-кілерами) у відповідь на антигенні або бо Мітогенні стимули |Огау е! аї., 1984).
ТМЕ експресується у вигляді зрілого білка 17кДа, який активний як тример. Цей комплекс надає свою біологічну дію шляхом агрегації своїх клітин рецепторів, що знаходяться на поверхні, які опосередковують специфічні ефекти в різних органах і тканинах. В ендометрії експресія ТМЕ залежить від дільниці і менструального циклу ІНипі еї аї., 1992) і викликає апоптоз в ендометрії експериментальних тварин |Зпаїару еї 65 аІ., 1989). Прилипання клітин строми ендометрію до мезотеліальних клітин значно збільшувалося попередньою обробкою мезотеліальних клітин ТМЕ |7Напа еї а!., 1993), підтверджуючи таким чином положення про те, що ТМЕ може брати участь в ініціації і/або розвитку ендометріозу.
ТМЕ реалізовує свою активність, яка потрібна для нормального розвитку і функції імунної системи, скріпленням сімейства пов'язаних з мембраною рецепторних молекул, включаючи рецептор рб55 ТМЕ, який також визначається в літературі як ТМЕ-КІ, і рецептор р75 ТМЕ, який також визначається в літературі як ТМЕ-КІЇ
ІВаггопі апа Вешйег, 1996). Про переважання ТМЕ-КІ при передачі сигналу ТМЕ свідчить здатність агоністичних антитіл, специфічних для цього рецептора, імітувати більшість реакцій, викликаних ТМЕ |Зпаїабу еї аї., 1990).
Шляхом скріплення його рецепторів, пов'язаних з мембраною, ТМЕ запускає сигнальний шлях через цитоплазматичні медіатори, подібні ТКАОО і ТКАР-1 (ДЛЯ ТМЕ-КІ) або ТКАБ-1 і ТКАБ-2 (для ТМЕ-КІЇ), 7/0 приводячи до різної клітинної реакції, подібній проліферації Т клітин, лізису пухлинних клітин, некрозу дерми, резистентності до інсуліну, апоптозу. Позаклітинні частини обох рецепторів ТМЕ можуть скидатися, і ці розчинні рецептори зберігають здатність зв'язувати ТМЕ, інактивуючи активність ТМЕ шляхом утворення комплексів з високою спорідненістю, зменшуючи таким чином скріплення ТМЕ з рецепторами мембран клітин-мішеней І(Морпаг ега!., 19901.
В ендометрії мишей на рівні пов'язаних з мембраною рецепторів ТМЕ впливають введення естрадіолу і/або прогестерону, приводячи до тимчасової і клітинно-специфічної експресії ТМЕ-КІ ІКобу еї аї., 1996). Однак дане дослідження, як і багато які інші дослідження, проведені на різних моделях, що відносяться до ендометрію, не дало ніяких натяків на дійсний вплив ТМЕ і ТМЕ-КІ іп мімо, пов'язаних з мембраною або розчинних, на розвиток ендометріальних вогнищ, але лише дало опис пов'язаних з ендометріозом імунологічних відхилень від норми.
Дана заявка на патент заснована на припущенні про те, що антагоніст. ТМЕ здатний скріпленням циркулюючого ТМЕ блокувати прогресування поразок ендометрію. Це припущення підтверджується даними, про які повідомляється в прикладі, що показують, що антагоніст ТМЕ значно зменшує розмір вогнищ, подібних ендометріозним, в експериментальній моделі у пацюків. Внаслідок даних, виявлених заявником, в даній заявці надається спосіб лікування і/або профілактики ендометріозу в індивідуума, що включає введення терапевтично сч ов ефективної кількості антагоніста ТМР.
У другому варіанті реалізації винахід відноситься до способу лікування і/або профілактики пов'язаних з і) ендометріозом станів безпліддя в індивідуума, що включає введення терапевтично ефективної кількості антагоніста ТМЕ в комбінації з іншими препаратами.
Ще однією задачею даного винаходу є застосування антагоніста ТМЕ разом з фармацевтично прийнятним с
Зо Носієм при отриманні фармацевтичних композицій для лікування ендометріозу.
У даному винаході введення антагоніста ТМЕ може бути парентеральним або він може вводитися у вигляді со інших ефективних композицій. Може підходити будь-який вигляд парентерального введення, включаючи «Е внутрішньовенне, внутрішньом'язове і підшкірне. Крім фармацевтично прийнятного носія, композиції винаходу можуть також включати невеликі кількості добавок, таких як стабілізатори, наповнювачі, буфери і консерванти. со
Антагоністи ТМЕ, які можуть застосовуватися в способі даного винаходу, включають розчинні молекули ї- рецептора ТМЕ, антитіла і сполуки проти ТМЕ, які запобігають і/або інгібують сигналізацію рецепторів ТЕ.
Можна застосовувати один антагоніст ТМЕ або в комбінації з іншими антагоністами ТМЕ. Можлива також комбінація з одним або декількома фармацевтично активними продуктами, зокрема, для полегшення станів пацієнток, страждаючих безпліддям, пов'язаним з ендометріозом. «
Описаний в даній заявці винахід ясно показує несподіваний результат, що полягає в тому, що скріплення ТМЕ пт) с (який є лише одним з декількох цитокінів, рівень експресії яких зростає в перітонеальній рідині після . ендометріозу), за допомогою антагоніста ТМЕ зменшує подібні ендометріозу осередки на експериментальній а моделі у пацюків. Ця модель демонструє також, що такий ефект виходить без істотного впливу на гормональний баланс і активність природних клітин-кілерів. Зменшення ендометріозних поразок при використанні антагоністів ТМЕ може також підвищити частоту фертильності, оскільки нормалізація структури статевих органів впливає -І позитивний чином на частоту імплантації.
Тому головною задачею даного винаходу є надання способу лікування і/або профілактики ендометріозу в со індивідуума, що включає введення терапевтично ефективної кількості антагоніста ТМЕ. їх В другому варіанті реалізації винахід відноситься до способу лікування станів безпліддя, пов'язаних з ендометріозом, в індивідуума, що включає введення терапевтично ефективної кількості антагоніста ТМЕ в со комбінації з іншими препаратами. 4) Ще однією задачею даного винаходу є застосування терапевтично ефективної кількості антагоніста ТМЕ разом з фармацевтично прийнятним носієм при отриманні фармацевтичних композицій для лікування і/або профілактики ендометріозу. Отримані таким чином фармацевтичні композиції також є ще однією задачею даного 5 ВИНАХОДУ.
Активними інгредієнтами заявлених в даній заявці композицій є антагоністи ТМЕ. Заявлені антагоністи ТМЕ (Ф, надають свою дію одним або двома шляхами. По-перше, антагоністи можуть з достатньою спорідненістю і ка специфічністю зв'язуватися з самою молекулою ТМЕ або секвестувати (блокувати) її для того, щоб по суті нейтралізувати епітоп ТМЕ, відповідальний за скріплення рецептора ТМЕ (далі іменуються "секвестуючими бо антагоністами"). Альтернативно, антагоністи ТМЕ можуть інгібувати сигнальний шлях ТМЕ, активований рецептором клітинної поверхні після скріплення ТМЕ (далі іменуються "антагоністами сигналізації"). Відповідно до даного винаходу, обидві групи антагоністів можуть застосовуватися або окремо, або разом, при лікуванні ендометріозу.
Антагоністи ТМЕ легко ідентифікуються і ранжуються рутинним скринінгом кандидатів по їх впливу на дію б5 нативного ТМЕ по відношенню чутливих клітинних ліній іп мйго, наприклад, В-клітин людини, в яких ТМЕ викликає проліферацію і секрецію Ід. Кількісний аналіз містить композицію ТМЕ в різному розведенні перспективного антагоніста, наприклад, від 0,1 до 100 молярних кількостей ТМЕ, що застосовуються при аналізі, і контролі без ТМЕ або що містять тільки антагоніст |Гиссі еї аї., 19921.
Відповідно до даного винаходу, секвесуючі антагоністи є переважними антагоністами ТМЕ. Серед секвестуючіх антагоністів переважними є ті поліпептиди, які з високою спорідненістю зв'язують ТМЕ і володіють низькою імуногенністю. Особливо переважними є розчинні молекули рецептора ТМЕ і нейтралізуючі антитіла до
ТМЕ. Наприклад, в даному винаході можуть застосовуватися ТМЕ-КІ і ТМЕ-КІІ. Відповідно до даного винаходу, особливо переважними антагоністами є усічені форми цих рецепторів, які включають позаклітинні домени рецепторів або їх усічені частини. Усічені форми рецепторів ТМЕ є розчинними і інгібуючі скріплення ТМЕ білки 70 ЗОкДа і 40кДа, які спочатку були названі відповідно ТВРІ і ТВРІЇ, були виявлені в сечі і сироватці (ЕпдеІтапп еї а. 19901. Похідні, фрагменти, області і біологічно активні частини молекул рецептора функціонально нагадують молекули рецептора, які можуть застосовуватися в даному винаході. Такі біологічно активні еквіваленти або похідні молекул рецептора відносяться до частини вказаного поліпептиду, або послідовності, що кодує молекулу рецептора, яка має достатній розмір і здатна зв'язувати ТМЕ з такою спорідненістю, що інгібується або блокується взаємодія з пов'язаним з мембраною рецептором ТМЕ. У переважному варіанті реалізації людський розчинний ТМЕ-КІ є антагоністом ТМЕ для введення пацієнткам. Природні і рекомбінантні розчинні молекули рецептора ТМЕ і способи їх виробництва були описані в |єЄвропейських патентних заявках ЕР 308378, ЕР 398327 і ЕР 433900).
Багатомірний молекули рецептора ТМЕ і молекули, що злилися імунорецептора ТМЕ і їх похідні і частини го являють собою додаткові приклади молекул рецепторів, які можуть застосовуватися в способах даного винаходу. Багатомірні молекули рецептора ТМЕ, які можуть застосовуватися в способах даного винаходу, включають весь або функціональну частину позаклітинного домену двох або більше рецепторів ТМЕ, пов'язану через один або декілька поліпептидних лінкерів. Багатомірні молекули можуть, крім того, включати сигнальний пептид білка, що секретується, для напряму експресії багатомірної молекули. Ці багатомірні молекули і способи сч ов їх отримання були описані в європейській патентній заявці ЕР 526905.
Молекули, що злилися імунорецептора ТМЕ, які можуть застосовуватися в способах даного винаходу, і) включають, щонайменше, одну частину однієї або декількох молекул імуноглобуліну і весь або функціональну частину одного або декількох рецепторів ТМЕ. Ці молекули, що злилися імунорецептора ТМЕ можуть збиратися у вигляді мономерів або гетеро- або гомо-мультимерів. Молекули, що злилися імунорецептора ТМЕ можуть також с зо бути моновалентними і мультивалентними. Молекули, що злилися імунорецептора ТМЕ і способи їх отримання були описані в (Європейській патентній заявці ЕР 620739, відповідній патентній заявці РСТ У/О 94/064761. со
Інший клас секвеструючих антагоністів, які можуть застосовуватися в способі даного винаходу, «Е представлений антитілами проти ТМЕ, включаючи моноклональні, химерні гуманізовані і рекомбінантні антитіла і фрагменти, які характеризуються високою спорідненістю скріплення з ТМЕ іп мімо і низькою токсичністю. со
Антитіла, які можуть застосовуватися у винаході, характеризуються їх здатністю лікувати пацієнток протягом ї- періоду, достатнього для отримання від хорошої до відмінної регресії ендометріозних поразок, полегшення симптомів і низької токсичності. Нейтралізуючі антитіла легко виробляються у таких тварин як кролики або миші при імунізації ТМЕ. Імунізовані миші особливо підходять для забезпечення джерел В-клітин для виробництва гібридом, які в свою чергу культивуються для отримання великих кількостей моноклональних антитіл проти ТМЕ. «
Химерні антитіла являють собою молекули імуноглобуліну, що характеризуються двома або більше сегментами в с або частинами, отриманими від різних видів тварин. Загалом, варіабельна область химерного антитіла виходить з антитіла ссавця, такого як мишаче моноклональне антитіло, а константна область імуноглобуліну виходить з ;» молекули людського імуноглобуліну. Переважно, обидві області і комбінація мають низьку імуногенність, по даним звичайного визначення (ЕПой еї аї., 1994). Гуманізовані антитіла являють собою молекули імуноглобуліну, створені методом генної інженерії, в якому мишачі константні області заміняються людськими -І аналогами, в той же самий час зберігаючи області скріплення мишачого антигенна. Отримане в результаті мишачо-людське химерне антитіло повинно мати знижену імуногенність і поліпшену фармакокінетику у людей со ІКпіднї еї аїІ., 1993). Переважними прикладами високоафінних антитіл і їх химерних похідних, які можуть їх застосовуватися в способах даного винаходу, описані в |єЄвропейській патентній заявці ЕР 186833 і патентній заявці РСТ УУО 92/165531. бо Антагоніст ТМЕ може вводитися індивідууму різними способами. Шляхи введення включають сю інтрадермальний, трансдермальний (наприклад, в композиціях пролонгованого вивільнення), внутрішньом'язовий, внутрішньочеревний, внутрішньовенний, підшкірний, оральний, епідуральний, місцевий і інтраназальний шляхи. Може застосовуватися будь-який інший терапевтично ефективний шлях введення, наприклад, всмоктування через епітеліальну або ендотеліальну тканини, або геннотерапевтичний, при якому пацієнту вводиться молекула ДНК, що кодує антагоніст ТМЕ (наприклад, за допомогою вектора), яка викликає
Ф) експресію і секрецію антагоніста ТМЕ іп мімо. Крім того, антагоніст ТМЕ може вводитися разом з іншими ка компонентами біологічно активних засобів, такими як фармацевтично прийнятні поверхово-активні речовини, наповнювачі, розріджувачі або будь-які інші носії. 60 Визначення "фармацевтично прийнятний" призначено охоплювати будь-який носій, який не перешкоджає реалізації біологічної активності активного інгредієнта і який не токсичний для організму, в який він введений. Наприклад, для парентерального введення антагоніст ТМЕ може бути включений в композиції в дозовану лікарську форму для ін'єкції в таких носіях як сольовий розчин, розчин декстрози, сироватковий альбумін і розчин Рінгера. 65 Для парентерального введення (наприклад, внутрішньовенного, підшкірного, внутрішньом'язового) композиція з включенням антагоністів ТМЕ може бути у вигляді розчину, суспензії, емульсії або ліофілізованого порошку в поєднанні з фармацевтично прийнятним парентеральним носієм (наприклад, водою, сольовим розчином, розчином декстрози) і добавками, які підтримують ізотонічність (наприклад, манітол) або хімічну стійкість (наприклад, консерванти і буфери). Композиція стерилізується методиками, що звичайно
Використовуються.
Біологічна активність антагоніста ТМЕ може бути також підвищена використанням процедур кон'югації, які збільшують період напіввиведення молекули в організмі людини, наприклад, скріплення молекули з поліетиленгліколем, як описано в (патентній заявці РСТ УМО 92/130951.
Терапевтично ефективні кількості антагоніста ТМЕ будуть залежати від багатьох змінних, включаючи тип /о антагоніста, спорідненість антагоніста з ТМЕ, будь-яку залишкову цитотоксичну активність, що виявляється антагоністами, шлях введення, клінічний стан пацієнтки (включаючи бажаність підтримки нетоксичного рівня активності ендогенного ТМЕ), присутність множини дільниць, що комбінують ТМЕ, в секвеструючих засобах, наприклад, антитіл. "Терапевтично ефективна кількість" - це така, яка при введенні антагоніста ТМЕ приводить до інгібування біологічної активності ТМЕ. Введена індивідууму доза у вигляді однократної дози або множинних доз буде варіювати в залежності від множини факторів, включаючи фармакокінетичні властивості антагоніста ТМЕ, шлях введення, стану і характеристик пацієнтів (стать, вік, маса тіла, здоров'я, величина), вираженість симптомів, супутні види лікування, частота лікування і бажаного ефекту. Підбір і маніпуляції для встановлення діапазонів доз добре відомі фахівцям в даній області, також як і способи визначення інгібування ТМЕ в індивідуума іп
Мк і іп мімо.
Оскільки максимальна переносна доза ТМЕ в клінічних випробуваннях у людей досягала приблизно 25мкг/м2 поверхні тіла / 24год., треба, щоб кількість введеного антагоніста не перевищувала дозу, яка розрахована для нейтралізації даної кількості ТМЕ. Відповідно, молярна доза антагоніста ТМЕ буде варіювати приблизно від 0,001 до 10 максимально переносимих молярних доз ТМЕ, хоч, як відмічено вище, це буде значною мірою сч г визначатися міркуваннями ефективного лікування.
Більш того дані, отримані в клінічних дослідженнях, в яких збільшення концентрації ТМЕ в перітонеальній (8) рідині у жінок з ендометріозом було продемонстроване з використанням різних схем (Еізетапп еї аї., 1988;
Наїте.1991; Омепоп еї аї.,, 1996), також можуть використовуватися при визначенні підлягаючої введенню ефективної дози антагоніста ТЕ. с зо Звичайно добове дозування активного інгредієнта може складати від близько 0,01 до 10Омг/кг маси тіла.
Звичайно для отримання бажаних результатів ефективні дози від 1 до 40мг/кг, що вводяться дробовими дозами, со або в формі з пролонгованим вивільненням. Друге або подальше введення можуть виконуватися в дозуванні, «Е яке, рівне, менше або більше, ніж початкова або попередня доза, введена індивідууму. Друге або подальше введення можуть виконуватися у час або перед рецидивом ендометріозу або пов'язаних з ним симптомів. со
Терміни "рецидив" або "повторне виникнення" призначені охоплювати появу одного або декількох симптомів ї- ендометріозу.
Антагоніст ТМЕ може вводитися індивідууму профілактично або з метою лікування перед, одночасно або послідовно з іншими терапевтичними схемами або засобами (наприклад, в схемах багатокомпонентної медикаментозної терапії) в терапевтично ефективній кількості, зокрема, для лікування безпліддя. Антагоністи «
ТМЕ, які вводяться одночасно з іншими лікувальними засобами, можуть вводитися в тих же або в інших з с композиціях. Зокрема, коли розлад, що підлягає лікуванню, являє собою безпліддя, пов'язане з ендометріозом, можуть вводитися біологічно активний людський хоріонічний гонадотропін (лХГ), лютеїнізуючій гормон (ЛГ) або ;» фолікулостимулючий гормон (ФСГ), або в природній, високо очищеній, або в рекомбінантні формі. Такі молекули і способи їх отримання були описані в |європейських патентних заявках ЕР 160699, ЕР 211894 і ЕР 3224381.
Даний винахід буде тепер проіїлюстрований прикладом, який ні в якій мірі не призначений для його -І обмеження і посилається на наступні креслення.
На Фіг.1 показані впливи антиду (2мг/кг, що вводиться підшкірно 1 раз в З дні), рекомбінантного со розчинного ТМЕ-КІ (1Омг/кг, що вводиться підшкірно 2 рази/день протягом періоду 1 тижня), на розмір їх імплантатів у пацюків з експериментальним ендометріозом через 2 і 9 днів після останнього лікування. Ці дані, які були отримані з використанням б тварин на групу для першого значення часу, і 5 тварин на групу для со другого значення часу, представляють середнє процентне значення інгібування - стандартна помилка се» середньої.
На Фіг.2 показані впливи рекомбінантного розчинного ТМЕ-КІ (1Омг/кг, що вводиться 2 рази/день протягом періоду 1 тижня) і антиду (2мг/кг, що вводиться 1 раз в З дні) на активність природних кілерів селезінки пацюків проти клітин МАС (вивільнення Сг) через 2 дні (панель А) і 9 днів (панель В) після останнього лікування. Дані представляють середнє процентне значення лізісу - стандартна помилка середньої. о На Фіг.3 показані впливи рекомбінантного розчинного ТМЕ-КІ (1Омг/кг, що вводиться 2 рази/день протягом іме) періоду 1 тижня) в порівнянні з контролем і антидом (2мг/кг, що вводиться 1 раз в З дні) на рівень естрадіола-17 р в сироватці при експериментальному ендометріозі у пацюків. Дані представляють середню концентрацію 60 естрадіолу-17 ВД - стандартна помилка середньої.
Приклад
Матеріали і методи
Тварини. Самиці пацюків лінії Зргадое-Оаулеу (250-275г) були закуплені у Сагпез Кімег Паїа (Саїсо,
Ї ессо Ца)у). Тварин утримували в наступних умовах навколишнього середовища: температура 22-22С, відносна бо вологість 55410965, вентиляція 15 43 об'ємів повітря за 1год., що фільтрується через фільтри НЕРА 99,9795 і штучне освітлення з циркадним циклом 12 годинного освітлення (з 7:00 до 19:00). Перед експериментами тваринам давали можливість акліматизуватися до цих умов протягом періоду, щонайменше, 1 тижня. Тварини без обмежень отримували стандартний гранульований корм.
Препарати, що досліджуються. Антид був зроблений і представлений фірмою Васпет (Саїйогпіа, ОА).
Молекула, що використовується в прикладі людського рекомбінантного розчинного ТМЕ-КІ має послідовність, відповідну сегменту 20-180 людського ТМЕ-КІ |Морнаг еї аї., 19901) і була отримана в клітинах СНО і надана
ІпєФегрнагт І арогаюгіез Ца. (Ізгаеї) під назвою /-пТВР-1.
Матеріал. Загальний матеріал клітинної культури був закуплений в Сірсо ВКІ, І Ме Тесппоіодіез (Раївіеу, 70. УК). Набір КІА 17р-естрадіолу був закуплений в фірмі ОРС (Го Апдеїез, СА, ОА). Інокетам був закуплений в фірмі Міграс (Сагов, ЕК). |"'СпП-натрій хромат був закуплений у МЕМ ЮОиропі (Вовіоп, МА, О5А). Ромпун був закуплений в фірмі Вауег АС (І емегкизеп, ОЕ). Шовкова нитка була закуплена у компанії Е(Пісоп (Ротеліа, ІТ).
Експериментальна модель ендометріозу у пацюків. Для дослідження впливів рекомбінантного розчинного
ТМЕ-КІ при ендометріозі використали раніше описану експериментальну модель Юопез, 1987| з невеликими 75 модифікаціями. В умовах анестезії інокетамом/ромпуном аутологічний фрагмент тканини ендометрію (довжиною 1см) резекують з правого рогу матки і вміщують в розчин з фосфатним буфером при 372С. Сегмент матки розкривають подовжнім розрізом, і відрізок розміром б5хоОмм без видалення міометрію трансплантують на внутрішню поверхню черевної стінки з використанням прошиття в чотирьох кутах шовковою ниткою, що не розсмоктується.
Дослідження впливів препаратів, що вивчаються при експериментальній моделі ендометріозу.
Експериментальний ендометріоз викликають хірургічним шляхом у наркотизованих пацюків, як вказано вище.
Крім того, аналогічним образом видаляють один ріг матки в іншої групи, але трансплантують квадрат розміром 5х5мм жирової тканини, що оточує матку (група помилково оперованих тварин). Ще одну групу пацюків, що не зазнавали ніякого хірургічного втручання, тримають як здорову контрольну групу. Через З тижні с після індукції ендометріозу тварин піддають другий лапаротомії (лапаротомія перед лікуванням) для оцінки о розміру і життєздатності ектопічної тканини ендометрію. Використовуючи вимірник, реєструють площу поверхні (довжина х ширину). Як показано в Таблиці І, тварин з ознаками життєздатних імплантатів включають в групи, призначені для лікування, так що в кінці експеримента отримують 6 тварин на групу для точки часу першого забою і 5 тварин на групу для точки часу другого забою. Різні види лікування починають після періоду о відновлення тривалістю 1 тиждень. Контрольна група отримує тільки сольовий розчин, інша група отримує З со підшкірних ін'єкції антиду 2мг/кг 1 раз в З дні по схемі, яка, як було показано раніше, придушує активність яєчників і гіпоталамуса |ЗПпагре еї аіЇ., 1990). Інша група протягом періоду 1 тиждень отримує 1Омг/кг « рекомбінантного розчинного ТМРЕ-КІ, розділені на 2 добові дози. со з м ендометрію « и но с з» п , , о, , , , -І В призначені точки часу забою (2 і 9 дні після останнього лікування, тобто на 36 і 43 день після хірургічної імплантації) тварин наркотизують; з черевної аорти беруть зразки крові, відділяють сироватку і со зберігають при -202С доти, поки не проводять аналіз на вміст 17 р-естрадіолу. Посічуть селезінки для ї5» вимірювання активності природних кілерів (МК). У кожну точку часу забою вимірюють площу поверхні вогнищ, подібних ендометріозу, для нормалізації даних розраховують процент варіації в порівнянні з величиною при со лапаротомії перед лікуванням по формулі:
Фе» (хо - Хе --- .х.107
Хо 5Б де Хо - розмір у час лапаротомії перед лікуванням, а Х - розмір під час забою. Потім розраховують середню величину варіації в процентах в кожній групі. іФ) Визначення активності МК. Ступінь активності МК визначають з використанням аналізу вивільнення "Сг. ко Клітини мишачої лімфоми МАС-1 збирають у час фази експонентного зростання і однократно промивають середовищем (КРМІ 1640, що містить пеніцилін/стрептоміцин, І-глутамат і 1095 інактивованої нагріванням 60 сироватки вівці). Клітинний осадок інкубують з 100мккюри І"'"Сп-натрію хромату при 372С, 596 СО» протягом 2год. Потім клітини промивають З рази 1Омл аналітичного середовища, ресуспендують в бажаній концентрації і додають в аналітичну планшету в присутності щурячих спленоцитів. Їх ресуспендують в аналітичному середовищі в бажаній концентрації (2х105/мл) і проводять серійне розведення в аналітичному середовищі в потрійній О-образній лунці 9б-лункової планшети перед доданням мічених Сг клітин -мішеней. Мічені У'Сг бо клітини-мішені (5х10) додають в кожну лунку аналітичної планшети і для кожного зразка аналізують три відношення ефекторів до мішеней (200:1, 100:1 і 50:11). Планшету, утримуючу клітинну суміш ефекторів і мішеней центрифугують при 200худ протягом 4хв., а потім інкубують при 37 9С, в 595 СО» протягом 4год. Після додаткового центрифугування планшети при 200хд протягом 4хв., 20мкл надосадкової рідини з кожної лунки переносять на скловолоконний фільтр і р-лічильником Оцінюють асоційовану радіоактивність.
Процентну частку лізісу розраховують таким чином:
СУПіеапрів що сртарайк- -5353535353535353533 т и-- ія 105
СрІьстаї - СОТАраве. де срттватріе - середнє вивільнення Іст в присутності ефекторних клітин срттвропі - середнє вивільнення 51стг з клітин-мішеней в присутності культурального середовища сртюїіа;, - середнє вивільнення 7'Ст з клітин-мішеней в присутності 195 Тпйоп-Х100.
Визначення вмісту 17 Д-естрадіолу. Концентрацію 17р-естрадіолу в сироватці визначають з використанням набору, що є в продажу для кількісного визначення естрадіолу в сироватці без етапу екстракції (ОРС, І! о5
Апдеїєез, СА, ОБАЇ. Коротко, мічений 729) естрадіол конкурує з естрадіолом в зразку сироватки за дільниці антитіл. Після інкубації відділення пов'язаного естрадіолу від вільного досягають декантуванням. Потім пробірку для підрахунку вміщують в гамма лічильник (І КВ-РНагтасіа Умаїїак), причому результати підрахунку зворотно пропорціонально пов'язані з кількістю естрадіолу, присутнього в зразку сироватки. Кількість естрадіолу в зразках визначають порівнянням даних підрахунку з калібрувальною кривою. Антисироватка високо специфічна для естрадіолу з відносно низькою перехресною реактивністю по відношенню до інших стероїдів, що природно зустрічаються. Зразки з одного експериментального циклу аналізують в одній імунній пробі.
Статистичний аналіз. Статистична значущість відмінностей, що спостерігаються серед груп лікування, с оцінюють з використанням програми АМОМА, що є в програмному забезпеченні Зіаідогарпісв РіизО (версія 1.4). о
Застосовують мультипараметричний критерій ТиКеу (Р«0.05).
Результати
Дослідження впливів рекомбінантного розчинного ТМЕ-КІ при експериментальному ендометріозі
Успішне зростання і розвиток імплантованої хірургічним шляхом тканини ендометрію у пацюків надали і дослідницьку модель, яку використали для вивчення деяких аспектів ендометріозу, які неможливо адекватно со дослідити у людей |ЮОцаїеу еї аІ., 1992). Попередні дослідження експериментального ендометріозу у пацюків показують, що антид відповідним образом діє як позитивний контроль |(ЗПпагре еї аІ., 1990). Як показано в « підсумковій Таблиці ІІ, в даному прикладі ефект антиду порівнювався з точки зору розміру імплантату до і со після лікування з розмірами, отриманими з використанням рекомбінантного розчинного ТМЕ-КІ. і -
Лікування (Доза |Час спостереження після Середня -ї стандартне відхилення Середня - стандартне відхилення
Шин о М (см?) «б ЕІ 7 |з розчин я з» ТМЕ-ВІ
Сольовий 1,28--0,24 0,97-0,11 вот в Б 7 со ТМЕ-ВІ то 210111181 люто 01000111
ЧК» со 50 Результати виражені на Фіг.1 у вигляді середнього інгібування в процентах фрагментів імплантованого ендометрію (розрахованого як описано вище). сб» Антид був ефективний в плані зменшення розміру вогнищ, подібних ендометріозним (Фіг.1), викликаючи майже повну (відповідно 9495 і 8895, в порівнянні з первинним розміром) ремісію в обох точках часу спостереження після припинення лікування. Лікування протягом 1 тижня людським рекомбінантним розчинним
ТМЕ-КІ (1Омг/кг, в двох щодобових дозах) привело до істотного зменшення розмірів (відповідно 3395 і 6495, в о порівнянні з первинним розміром) вогнищ, подібних ендометріозним в обох точках часу спостереження, але статистично значущого (Р«е0.05, АМОМА і тест ТиКеу) тільки на 9 день. У будь-які точки часу імплантати не ко спостерігалися у помилково оперованих тварин.
Оцінка активності клітин МК 60 Активність клітин МК оцінювали в тестах іп мійго з використанням клітин селезінки в порівнянні з клітинами УАС. Ніяких відмінностей між групами виявлено не було (Фіг.2), аналогічно тому, що спостерігалося у бабуїнів, де у тварин з ендометріозом і без нього не була виявлена різниця цитотоксичності по відношенню ендометрію і активності клітин МК |С"Ноодне еї аї., 1995). Ці дані суперечать даним, отриманим у людей, де повідомлялося про придушення активності клітин МК у пацієнток з ендометріозом при значущій кореляції між 65 зниженою активністю перітонеальних МК і важкістю ендометріозу |(Оовіепупск еї аї!., 19921.
Оцінка вмісту естрадіолу-17р в сироватці
Концентрацію естрадіолу-17Д в сироватці вимірювали радіоімуноаналізом в обох точках часу спостереження.
Значуща відмінність спостерігалася в групах, яких лікували антидом, в порівнянні з не лікованими контролями у другій точці часу спостереження. При порівнянні з контролями, для рекомбінантного розчинного ТМЕ-КІ статистично значущих відмінностей не спостерігалося (Фіг.3; (Р «0,05, АМОМА і тест Тикеу).
Висновки
На експериментальній моделі ендометріозу у пацюків введення антагоніста ТМЕ, розчинної форми ТМР-КІ, дає уперше виразні докази потенційної ефективності, не пов'язаного з гормонами лікування, заснованого на цитокінах, цього патологічного стану. Таким чином, антагоністи ТМЕ представляють альтернативу існуючим 7/0 методам медикаментозного лікування з точки зору зниження частоти побічних ефектів. Ці дані оцінюють застосування антагоністів ТМЕ при лікуванні безпліддя, пов'язаного з ендометріозом.
Фахівцям в даній області будуть ясні або вони зможуть зрозуміти, використовуючи не більш ніж звичайні експерименти, багато які еквіваленти конкретних варіантів реалізації винаходу, описаних в даній заявці.
Передбачається, що ці і всі інші еквіваленти будуть охоплені наступною формулою винаходу.
Список бібліографічних джерел
Агісі, А., ТагиКе, 5.1, АйНаг, Е., Кіїтап, Н.У., апа Оїїме, О.І, 1996а, МоіІ.Нит.Кергоа. 2, 40-45.
Агісі, А., Огаї, Е., Викиїте, О., Оціебра, А., Оїїме, О.Ї.., апа допез, Е.Е., 19966, Реп. еегі!ї. 65, 603-607.
Агісі, А., Огаї, Е., АНаг, Е., Тагике, 5.І, апа Оїїме, Ю.)., 1997, Репії. генії. 67, 1065-1072.
Вагбієгі, К.І, 1988, 318,512-514.
Ваг2опі, Р. апа Вепіег, В., 1996, М.ЕпоіІ.Меа. 334,1717-1725.
Спеипа, А.М., 1996, Сит.Оріп.ОбБзіеі.Супесої! 8,46-51. б'Нооодне, ТМ, Зспеегпіпск, 9.Р., Копіпскх, Р.К, НІЇ, 9У.А., апа Ватьга, С5., 1995, Нит.Кергоа. 10, 558-562
Бамжоодй, М.У., 1993, Іп).Супаесої.ОбБвіеї. 40 (Зи,иррі), 5529-42.
Оидіеу, Бу), Найазака, НОЇ, Вгапсп, О.М/., Наттопа, Е., апа Міїснеїї, М.О, 1992, Ат.).Орзіеї.Супесої. с 250 167,1774-1780.
Еівегтапп.., баві, М.9., Ріпеда. 1, Одет, К.К., апа Соїйпег 9.Г., 1988, Репії.е(егії. 50, 573-579. і)
Еівегтапп, ., Кедівіег, К.В., 5ігісКіег, К.С., апа Соїпв 9.Ї.., 1989, 9У.Апагої. 10, 270-274.
ЕПой. М.9)., Маїпі, К.М., Реідтапи, М. ІГопд-Рох, А., СПагіев, Р., Вії, Н, апа УУооду, .М, 1994,
Ї апсеї 344, 1125-1127. со
Епдеїтапп.Н., Моміск, О., апа Уу/аІМаси, О., 1990, У.ВіоЇ.Спет. 265,1531-1536.
Еіегв, МУ., 1991, РЕВЗ І ейї. 285, 199-212. со
Сгау, Р.МУ, АддапгмаІї, В.В., Вепіоп, С.М., Вгіпдтап, Т.5., Неп-2еї, МУ.)., ЧУатенй, 9.А., Гецпо, ОМ, «І
Могпаї, В., Мо, Р., апа Змедег»зкКу, І.Р., 1984, Майшге 312, 721-724.
Напп, ОМУ, Саїтанег, К.Р., РоІдезу, КО, апа Месціге, .І., 1986, Ат.у.Обрзіеі.Супесої. 155, 1109-1113. со
Наїте, -., 1991, Апп.М.У.Асай.5сі. 622, 266-274. че
Нагада, Т., Мовзпіока, Н., Мовзпіда, 5., маре, Т., Опойпага, У., Тапікажа, М., апіа Тегакамжа, М.. 1997,
Ат.).Орзгіеї.Супесої. 176,593-597.
Но, Н.М., УУм, М.У., апа Мапа, МУ.5., 1997, Ат.).Кергод.Іттипої. 38, 400-412.
Ногпипо, 0., Куап, ІР., Спао, М.А. Мідпе, 9.Ї., ЗспгіосК, Е.О., апа Тауюг, К.М, 1997, « 40. .Сііп.Епдосгіпо!.Ме(ав.82,1621-1628. шщ с Нипі.).5., Спеп, Н.І, Ни, ХГ.., апа Таріргаден, 5., 1992, Віо!І.Кергод. 47,141-147. й Чопез, К.С, 1987, Асіа Епдостгіпо!(Сорепі.) 114, 379-382. и? Кпідні О.М., Тгіпи, Н., Ге, 9., Зіедеії, 5., ЗПеау, О., МесОопоцудй, М, Зсайоп, В., Мооге, М.А, Міїсек,
У., апа ОЮОадаопа, Р., 1993, Мої. Іттипої. 30,1443-1453.
Копіпскх, Р.К., Мешетап, 3., Оетеуеге, 5., І езайте, Е., апа СогтійШе, Р.)., 1991, Репій. е(егії. 55,759-765. -і Копіпскх, Р.К. апа Мапіп, О., 1994, Сигт.Оріп.ОбБвіеї.Супесої. 6,231-241.
Масбуееп, К.М.М., 1993, Миїгз Техіроок ої раїйоіоду, 1ЗЕй еа. (УУпаїеу К.; ІЗВМ 0-340-55145-3), 1024-1025. со Маїпак, ІГ.к., Вибйгат, М.С.., ЕІав, 5., апа бітрзоп, ..Ї., 1980, Ат.).ОбБзіеї.Супесої. 137, 332-337. ї» Маїаїйоїакіз, |, Меопакі, М., 2оїїпаакі, А., Наззап, Е., Сеогдоцііазв, М., апа Коиптапіаків, Е., 1997, пю.РепіМ/отепз.Меа. 42, 211-214. со Могі, Н., МаКадама, М., Ной, М., У/ада, К., апа Татауа, Т., 1990, Ат..).Кергод.Іптипої. 24,45-50. се» Морпаг, У., Кетрег, О., Вгакеризсі, С, Епдіетапп, Н., Амапо, К., Адегка, О., Нойтапп, Н, апа УмМаїЇаси,
О., 1990, ЕМВО)). 9.3269-3278.
Оозіегпупск, О.)., Мешетап, С, У/аег, М., Мапдерице, М., апа Копіпскх, Р.К, 1992, Реп. е(егії. 58,290-295.
Омепоп, С, Регпапде2-Зпаму, 5., Ніскв, В., Вагіому, ОЮ., апа е(агкеу, Р., 1996, НиткКергоа. 11,380-386.
Реппіса, О., Меайм'іп, С.Е., НаупйіскК, 9.5., Зеериго, Р.Н., ЮОегупсК, К., РаїЇадіпло, М.А, Копйг, МУ.., (Ф, Аддагмаї, В.В., апа Соедаеї, О.М., 1984, Майшге 312, 724-729. ко Капа, М.. Вгацп, О.Р., Ноизе, К., Себеї, Н., Коїтап, С, апа ЮОтомузкКі, МУ.Р., 1996, Репії. еегії. 65, 925-930.
Кемеїї, А., Модоці, М., Апзаїаі, 3., апа Маззобгіо, М., 1995, Орвгівї. Супесої!.Зигм. 50, 747-754. во КоБу, К.Р., І апат, М., апа Нипі, ).5., 1996, У.Кергод. Репіїї. 106, 285-290. зпаіару, М.К., І аедгеїд, ММ, Аттапп, А.., апа Гідоіє, Н.О., 1989, І ар.Іпмеві. 61, 564-570. зЗпаару, М.К, Зийипаап, А., І овівзспег, Н, ВгосКпацйз, М., І еввіацег, МУ., апа Евзремік, Т., 1990, 9У.Ехр.Меад. 172, 1517-1520.
Зпагре, К.І., Вепего, М.С., апа Мегпоп, М.МУ., 1990, Ргоад.Сііп. Віо!Ї.Кев. 323,449-58 65 Тиссі, А., Уатев, Н., СПісперогііспе, К., Воппеїсу, 9.М., ОЮауег, 9У.М., апа 2иБіег, К.Н., 1992, у. Іттипої 148, 2778-2784.
Умаїіег, К.б. апа 5паму, К.МУ., 1993, Регій.егії. 59, 511-515. 2папао, К.)., Ума, К.А., апа О)адо, ОМ, 1993, Репії.еегії. 59,1196-1201.

Claims (19)

2 Формула винаходу
1. Застосування антагоніста ТМЕ, який запобігає або інгібує сигналізацію рецептора ТМЕ, разом з фармацевтично прийнятним носієм при одержанні фармацевтичної композиції для лікування або профілактики 70 ендометріозу.
2. Застосування антагоніста ТМЕ, який запобігає або інгібує сигналізацію рецептора ТМЕ, разом з фармацевтично прийнятним носієм при одержанні фармацевтичної композиції для підвищення частоти імплантації і фертильності шляхом зменшення ендометріозних уражень.
3. Застосування за п. 1 або 2, в якому вказаний антагоніст є секвестуючим антагоністом.
4. Застосування за п. 1 або 2, в якому вказаний антагоніст є антагоністом сигналізації.
5. Застосування за будь-яким з пп. 1-3, в якому вказаний антагоніст ТМЕ являє собою поліпептид, здатний зв'язувати специфічний епітоп ТМЕ таким чином, що ТМЕ більше не здатний зв'язуватися з пов'язаним з мембраною рецептором ТМ.
б. Застосування за п. 5, в якому антагоніст ТМЕ являє собою його рецепторну молекулу, похідне або фрагмент, який зв'язується з ТМЕ.
7. Застосування за п. 6, в якому рецепторна молекула вибрана з групи, яка складається з: ТМЕ-КІ ї ТМЕ-КІЇ.
8. Застосування за п. 6, в якому рецепторна молекула являє собою позаклітинний домен ТМР-КІ.
9. Застосування за п. 6, в якому рецепторна молекула являє собою людський розчинний рекомбінантний ТМЕ-КІ. сч
10. Застосування за п. 6, в якому рецепторна молекула являє собою багатовимірну молекулу рецептора ТМЕ або її функціональну частину. (о)
11. Застосування за п. 10, в якому багатовимірна молекула рецептора ТМЕ включає весь або функціональну частину двох або більше позаклітинних доменів рецепторів ТМЕ, зв'язаних за допомогою одного або декількох поліпептидних лінкерів. со зо
12. Застосування за п. 6, в якому рецепторна молекула являє собою злиту молекулу імунорецептора або її функціональну частину. со
13. Застосування за п. 12, в якому злита молекула імунорецептора включає весь або функціональну частину «т рецептора ТМЕ і ланцюг імуноглобуліну.
14. Застосування за будь-яким з пп. 1-3, в якому антагоніст ТМЕ являє собою антитіло проти ТМЕ або його (2,0) фрагмент. чн
15. Застосування за п.14, в якому моноклональне антитіло вибрано з групи, що складається з: химерного моноклонального антитіла, гуманізованого моноклонального антитіла або його фрагмента.
16. Спосіб лікування або профілактики ендометріозу, який включає введення пацієнтці терапевтично ефективної дози антагоніста ТМЕ, який запобігає або інгібує сигналізацію рецептора ТМЕ. « 20
17. Спосіб за п. 16, в якому антагоніст ТМЕ являє собою його рецепторну молекулу або її похідне, або ш-в с фрагмент, який зв'язується з ТМЕ.
18. Спосіб за п. 17, в якому рецепторна молекула вибрана з групи, яка складається з: ТМЕ-КІ ії ТМЕ-КІЇ. :з»
19. Спосіб за п. 16, в якому антагоніст ТМЕ являє собою антитіло проти ТМЕ або його фрагмент. -І (ее) щ» о 50 сю» Ф) іме) 60 б5
UA2001085895A 1999-01-22 2000-01-19 Tumor necrosis factor antagonists for treating and preventing endometriosis UA78483C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP99101194A EP1022027A1 (en) 1999-01-22 1999-01-22 Tumor necrosis factor antagonists and their use in endometriosis
PCT/IB2000/000052 WO2000043031A1 (en) 1999-01-22 2000-01-19 Tumor necrosis factor antagonists and their use in endometriosis

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA78483C2 true UA78483C2 (en) 2007-04-10

Family

ID=8237393

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2001085895A UA78483C2 (en) 1999-01-22 2000-01-19 Tumor necrosis factor antagonists for treating and preventing endometriosis

Country Status (30)

Country Link
US (2) US6663865B1 (uk)
EP (2) EP1022027A1 (uk)
JP (1) JP4601176B2 (uk)
KR (2) KR20060128056A (uk)
CN (2) CN1212152C (uk)
AR (1) AR022251A1 (uk)
AT (1) ATE242002T1 (uk)
AU (1) AU771964B2 (uk)
BG (1) BG65556B1 (uk)
BR (1) BR0008182A (uk)
CA (1) CA2356737C (uk)
CZ (1) CZ302866B6 (uk)
DE (1) DE60003152T2 (uk)
DK (1) DK1143997T3 (uk)
EA (1) EA003927B1 (uk)
EE (1) EE05543B1 (uk)
ES (1) ES2200808T3 (uk)
HK (2) HK1043059B (uk)
HU (1) HU226149B1 (uk)
IL (2) IL144413A0 (uk)
NO (1) NO328814B1 (uk)
NZ (1) NZ512585A (uk)
PL (1) PL204713B1 (uk)
PT (1) PT1143997E (uk)
SI (1) SI1143997T1 (uk)
SK (1) SK287313B6 (uk)
TR (1) TR200102107T2 (uk)
UA (1) UA78483C2 (uk)
WO (1) WO2000043031A1 (uk)
ZA (1) ZA200105263B (uk)

Families Citing this family (19)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
ATE380558T1 (de) * 2001-01-29 2007-12-15 Serono Lab Verwendung von il-18 hemmern zur behandlung und/oder prävention von herzkrankheiten
US20050271663A1 (en) * 2001-06-28 2005-12-08 Domantis Limited Compositions and methods for treating inflammatory disorders
US20060073141A1 (en) * 2001-06-28 2006-04-06 Domantis Limited Compositions and methods for treating inflammatory disorders
EP1709965A3 (en) 2001-07-11 2006-12-27 Boehringer Ingelheim Pharmaceuticals, Inc. Methods of treating cytokine mediate diseases
US7082134B1 (en) * 2002-01-18 2006-07-25 Juniper Networks, Inc. Redirect checking in a network device
US20070298041A1 (en) * 2002-06-28 2007-12-27 Tomlinson Ian M Ligands That Enhance Endogenous Compounds
US9028822B2 (en) 2002-06-28 2015-05-12 Domantis Limited Antagonists against TNFR1 and methods of use therefor
CA2515297A1 (en) * 2003-02-07 2004-08-19 Ambros Valentin Huber Use of human chorionic gonadotropin in the treatment of symptoms caused by endometriosis
CN102060806A (zh) 2003-09-11 2011-05-18 iTherX药品公司 细胞因子抑制剂
GB0327112D0 (en) 2003-11-21 2003-12-24 Clincial Designs Ltd Dispenser and reservoir
GB0408449D0 (en) 2004-04-15 2004-05-19 Banerjee Subhasis Diagnostic and therapeutic applications of soluble lhcge protein
EP1765083A4 (en) * 2004-05-28 2008-08-20 Serono Lab USE OF IL-17 TO TREAT FERTILITY DISORDERS
US20060045902A1 (en) * 2004-09-01 2006-03-02 Serbousek Jon C Polymeric wrap for in vivo delivery of osteoinductive formulations
CN103169714A (zh) * 2005-07-12 2013-06-26 Dmi生物科学公司 治疗疾病的方法和产品
US8877186B2 (en) * 2007-06-06 2014-11-04 Domantis Limited Polypeptides, antibody variable domains and antagonists
DK2554173T3 (en) * 2009-06-22 2017-01-16 Ampio Pharmaceuticals Inc PROCEDURE FOR DISEASE CARE
BRPI1010086A2 (pt) * 2009-06-22 2018-02-06 Dmi Acquisition Corp método e produtos para tratamento de doenças
EA201500752A1 (ru) 2012-12-19 2016-05-31 Ампио Фармасьютикалс, Инк. Способ лечения заболеваний
US20180036404A1 (en) 2015-03-02 2018-02-08 180 Therapeutics Lp Method of treating a localized fibrotic disorder using a tnf receptor 2 antagonist

Family Cites Families (13)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US5037805A (en) * 1989-03-20 1991-08-06 The Salk Institute For Biological Studies Methods of contraception
US20040120952A1 (en) * 2000-08-07 2004-06-24 Centocor, Inc Anti-TNF antibodies and peptides of human tumor necrosis factor
CA2106299C (en) * 1991-03-18 2001-02-06 Junming Le Monoclonal and chimeric antibodies specific for human tumor necrosis factor
AU670125B2 (en) * 1992-09-15 1996-07-04 Immunex Corporation Method of treating tnf-dependent inflammation using tumor necrosis factor antagonists
US5389657A (en) * 1993-02-01 1995-02-14 Free Radical Sciences Corporation Method for treating infertility
IL111125A0 (en) * 1994-05-11 1994-12-29 Yeda Res & Dev Soluble oligomeric tnf/ngf super family ligand receptors and their use
US5747532A (en) * 1995-11-21 1998-05-05 Medinox, Inc. Combinational therapeutic methods employing nitric oxide scavengers and compositions useful therefor
US6090382A (en) * 1996-02-09 2000-07-18 Basf Aktiengesellschaft Human antibodies that bind human TNFα
US5710247A (en) * 1996-03-19 1998-01-20 Abbott Laboratories Process and intermediates for the synthesis of LHRH antagonists
GB9607120D0 (en) * 1996-04-04 1996-06-12 Chiroscience Ltd Compounds
GB9616643D0 (en) * 1996-08-08 1996-09-25 Chiroscience Ltd Compounds
DE69739375D1 (de) * 1996-11-27 2009-06-04 Immunex Corp Verfahren zur regulierung der stickstoffmonoxid-erzeugung
US6514977B1 (en) * 1997-05-22 2003-02-04 G.D. Searle & Company Substituted pyrazoles as p38 kinase inhibitors

Also Published As

Publication number Publication date
EA200100799A1 (ru) 2001-12-24
SK287313B6 (sk) 2010-06-07
CN100594932C (zh) 2010-03-24
ATE242002T1 (de) 2003-06-15
BR0008182A (pt) 2001-11-06
PL350002A1 (en) 2002-10-21
NZ512585A (en) 2003-08-29
CZ20012656A3 (cs) 2002-02-13
IL144413A0 (en) 2002-05-23
EE05543B1 (et) 2012-06-15
KR100685106B1 (ko) 2007-02-22
CN1337883A (zh) 2002-02-27
ZA200105263B (en) 2002-06-26
DE60003152T2 (de) 2004-03-25
BG65556B1 (bg) 2008-12-30
NO20013577L (no) 2001-08-29
HK1043059A1 (en) 2002-09-06
KR20060128056A (ko) 2006-12-13
ES2200808T3 (es) 2004-03-16
JP4601176B2 (ja) 2010-12-22
PT1143997E (pt) 2003-10-31
BG105691A (en) 2002-02-28
AR022251A1 (es) 2002-09-04
WO2000043031A1 (en) 2000-07-27
CZ302866B6 (cs) 2011-12-21
SK10292001A3 (sk) 2001-12-03
PL204713B1 (pl) 2010-02-26
IL144413A (en) 2009-05-04
US20040057954A1 (en) 2004-03-25
CA2356737C (en) 2010-03-23
HU226149B1 (en) 2008-05-28
EP1143997A1 (en) 2001-10-17
CN1212152C (zh) 2005-07-27
JP2002535284A (ja) 2002-10-22
TR200102107T2 (tr) 2001-12-21
KR20010101397A (ko) 2001-11-14
EP1022027A1 (en) 2000-07-26
HUP0105103A2 (hu) 2002-04-29
CN1698894A (zh) 2005-11-23
CA2356737A1 (en) 2000-07-27
AU1997300A (en) 2000-08-07
HK1082690A1 (en) 2006-06-16
EA003927B1 (ru) 2003-10-30
EE200100378A (et) 2002-10-15
HK1043059B (zh) 2005-11-18
EP1143997B1 (en) 2003-06-04
AU771964B2 (en) 2004-04-08
NO20013577D0 (no) 2001-07-19
DK1143997T3 (da) 2003-09-15
NO328814B1 (no) 2010-05-18
DE60003152D1 (de) 2003-07-10
HUP0105103A3 (en) 2004-08-30
SI1143997T1 (en) 2003-12-31
US6663865B1 (en) 2003-12-16

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA78483C2 (en) Tumor necrosis factor antagonists for treating and preventing endometriosis
Eisermann et al. Tumor necrosis factor in peritoneal fluid of women undergoing laparoscopic surgery
Arck et al. Stress-induced murine abortion associated with substance P-dependent alteration in cytokines in maternal uterine decidua
Rennert et al. Selective disruption of lymphotoxin ligands reveals a novel set of mucosal lymph nodes and unique effects on lymph node cellular organization.
Bismar et al. Increased cytokine secretion by human bone marrow cells after menopause or discontinuation of estrogen replacement
Eisenberg et al. Is there an association between autoimmunity and endometriosis?
Firestein et al. IL-1 receptor antagonist protein production and gene expression in rheumatoid arthritis and osteoarthritis synovium.
Wira et al. Endocrine regulation of the mucosal immune system in the female reproductive tract
Acién et al. Use of intraperitoneal interferon α-2b therapy after conservative surgery for endometriosis and postoperative medical treatment with depot gonadotropin-releasing hormone analog: a randomized clinical trial
Bjercke et al. Immunology: Glandular distribution of immunoglobulins, J chain, secretory component, and HLA—DR in the human endometrium throughout the menstrual cycle
Velasco et al. Intraperitoneal recombinant interleukin-2 activates leukocytes in rat endometriosis
MXPA01006897A (en) Tumor necrosis factor antagonists and their use in endometriosis
Young et al. Immunologic Aspects of Endometriosis
Ashish et al. Inflammatory cytokine profile of VEGF and IL-6 from the endometrium of women with and without endometriosis
Nassif Endometriosis: Novel Models, Diagnosis, and Treatment
Mettler The Impact of Endometriosis on the Health of Women
Frazier-Jessen The effect of estrogen in a murine model of peritoneal adhesion formation
Cromer et al. Colonic insult impairs lymph flow and cell burden, alters local lymphatic environment and leads to sustained inflammation in the rat ileum