UA70362C2 - Method of eliminating, reducing or preventing paramethod of eliminating, reducing or preventing parasites in a fish population using emamectin and a ksites in a fish population using emamectin and a kit for preparing of a medicinal fish feed it for preparing of a medicinal fish feed - Google Patents

Description

Фіг.4 означає діаграму, яка показує те ж саме порівняння, що і на Ффіг.3, але на 14 день.

Емамектин (4"-дезокси-4"-епіметиламіноавермектин Ві), який може бути отриманий як описано в Патенті

США Ме5,288,710 чи Патенті США Ме5,399,717, є сумішшю двох гомологів, 4"-дезокси-4"- епіметиламіноавермектину В'а і 4"-дезокси-4"-епіметиламіноавермектину Вір. Переважно використовують сіль емамектину. Необмежуючі приклади солей емамектину, які можуть використовуватися в даному винаході, включають солі, описані в Патенті США 5,288,710, наприклад, солі, отримані з бензойної кислоти, заміщеної бензойної кислоти, бензолсульфонової кислоти, лимонної кислоти, фосфорної кислоти, винної кислоти, ма- леїнової кислоти і т.п.Найкращою сіллю, що використовується в даному винаході, є бензоат емамектину.

Було несподівано виявлено, що емамектин, коли використовується при рівнях і графіку дозування згідно із даними винаходу, не токсичний для популяцій риб. Це особливо несподіване відкриття, з огляду на той факт, що івермектин, як було виявлено, є токсичним при відносно низьких рівнях. Так як івермектин не може вводитися наступними один за одним днями завдяки своїй токсичності, існує значний ризик, що не всі риби в даній популяції одержать відповідну дозу через дуже агресивних їдців. Можливість давати емамектин протягом, принаймні, декількох наступних днів є значною перевагою над івермектином, оскільки годівля протягом декількох днів збільшує імовірність того, що більше риб у даній популяції з'їсть їх. Емамектин і його солі можуть бути використані згідно із даним винаходом для знищення або зменшення кількості всіх типів паразитів риб, включаючи ектопаразитів, а також ендопаразитів. Приклади ендопаразитів, що можуть бути знищені чи зменшені в кількості, включають, але не обмежуються цим: тих, що належить до Рпуіпт

РіагупеІтіпіпез (класи Моподепеа, Оідепеа і Севіода); Рпуїшт АзспеІтіппез (клас Метаїйода); і найпростіші (наприклад, міксозоанові інфекції (Рпуїшт Мухооа), мікроспоридіальні інфекції (Рпуїшт Місгозрога), кокцидиальні інфекції (Рпуїшт Арісотріеха) і Рпуїшт Сіїйорпога). Приклади ектопаразитів, що можуть бути знищені чи зменшені в кількості, включають, але не обмежуються цим: моногенетичні трематоди (топодепеа); паразити з Рпуїшт Агппогорода (клас Сгивіасеа, підклас Вгапспішга і підклас Сорерода (наприклад, включаючи ряд Сусіоріаєа, Саїідіаїа і Гегпаеородідеа)); і паразити з ряду Агашиз і Рпуїшт Ізорода.

Було виявлено, що обробка емамектином згідно із даним винаходом дуже ефективна для морських вошей, тобто паразитів, що належать до підкласу Сорерода, ряду Саїїдедеа, особливо для тих, що належить до родів І ереорпіпеїгиз і Саїїдив.

Будь-які види риб, включаючи прісноводні і морські види, можуть бути оброблені емамектином для знищення або зменшення паразитів. Приклади риб, що можуть бути оброблені, включають, але не обмежуються цим: лосося, форель, смугасту зубатку, морського окуня, тунця, палтуса, арктичного гольця, осетра, белокорого палтуса, камбалу, морський язик, коропа, серіолу, смугастого окуня, вугра, морського ляща, жовтохвоста, тилапію, групера і ханоса.

Доза емамектину, що ефективна для зменшення, знищення або попередження паразитів, може бути просто визначена ветеринаром, хоча вона може варіювати в залежності від виду оброблюваних риб, специфічних паразитів і ступеня інвазії. Переважно, емамектином чи його сіллю годують при дозі від 25мМкг до 10Омкг на кг рибної біомаси на день, найкраще переважно, від 50 до 75мкг на кг рибної біомаси на день.

Обробку емамектином застосовують щодня, протягом періоду від З до 14 днів, переважно протягом 7-14 днів, найбільш переважно протягом 1 тижня. Несподівано було виявлено, що емамектин виявляє тривалу ефективність аж від 8 до 10 тижнів після обробки. Таким чином, емамектин може застосовуватися як профілактичний засіб для попередження появи паразитів.

Набір згідно із даним винаходом може бути в будь-якій формі, що підходить для забезпечення запасу емамектину протягом 7 днів, разом з написаними інструкціями з його застосування відповідно до рівнів дози і графіку, які описані вище. Приклади включають, але не обмежуються цим, різні контейнери (наприклад, пляшки, коробки, блістерні упаковки й ампули) або забезпечені упакованими при упакуванні вкладишами, що описують інструкції про циклічні дозування, чи інструкції про дозування надруковані або прикріплені до контейнера. Емамектин чи сіль емамектину в наборі може бути у формі попередньої суміші, що містить один чи більш розріджувач і від 0,01 до Імас.9о емамектину чи солі емамектину.

Лікувальний корм для риб може бути отриманий включенням придатної кількості емамектину чи його солі в комерційно доступний кормовий продукт для риб, щоб досягти необхідних рівнів дози. Кількість емамектину, включеного в корм для риб, буде залежати від норми, з якою будуть годувати риб. Для риб, що одержують норму від 0,2 до 495 від біомаси/день, лікувальний корм переважно містить від 0,5 до 100мг емамектину чи його солі на кг лікувального корму, більш переважно, від 1 до 5Омг на кг лікувального корму і найкраще, від 5 до 15мг на кг лікувального корму.

Хоча емамектин може бути включений у кормову суміш до дражування, лікувальний корм переважно формують покриттям гранул корму емамектином. Для покриття гранул корму переважно використовувати попередньо приготовлену суміш, що містить: (а) від 0,01 до Імас.9о емамектину чи його солі; (Б) від 0,001 до 0,2мас.9о консерванту; (с) від 1 до 4мас.9о пропіленгліколю чи поліетиленгліколю; і (4) О5 розріджувач.

Консервант переважно є бутильованим гідроксианізолом (БГА). Переважно, використовують пропіленгліколь. Розріджувач може бути будь яким зі звичайно використовуваних розріджувачів, наприклад, лактозою, мальтодекстрином, кукурудзяним крохмалем, карбонатом кальцію, мікрокристалічною целюлозою, рисовим лушпинням і стрижнями початка кукурудзи. Переважно, розріджувачем є мальтодекстрин, кукурудзяний крохмаль або їхня суміш. Особливо краща попередньо приготовлена суміш містить 0,2мас.о бензоату емамектину, 0,01мас.95 бутильованого гідроксианізолу, 2,5мас.до пропіленгліколю, 49,8мас.9о кукурудзяного крохмалю і 05 мальтодекстрин М-10. Заздалегідь приготовлену суміш переважно одержують, використовуючи змішувач інтенсивного перемішування/ гранулятор, використовуючи наступну процедуру:

Розчиняють БГА в пропіленгліколі при перемішуванні. Завантажують крохмаль у змішувач інтенсивного перемішування/ гранулятор. Повільно додають розчин БГА до крохмалю при перемішуванні. Продовжують перемішувати протягом 20-40 хвилин (ціль-30хв), щоб дозволити крохмалю абсорбувати розчин. Скоблять внутрішню стінку резервуара змішувача для видалення будь-яких прилиплих матеріалів. У резервуар змішувача завантажують лікарський засіб через сито 20меш. Перемішують і подрібнюють (інструмент для здрібнювання включений) протягом 10 хвилин. Завантажують мальтодекстрин у резервуар змішувача і перемішують/подрібнюють протягом додаткових 10 хвилин. Вивантажують для упакування.

Альтернативно можна застосовувати наступний спосіб, використовуючи змішувач зі спірально-лопатевою мішалкою: розчиняють БГА в пропіленгліколі при перемішуванні. Завантажують крохмаль у менший змішувач зі спірально-лопатевою мішалкою (приблизно, половину об'єму порції). Включають змішувач зі спірально- лопатевою мішалкою і повільно додають розчин БГА в крохмаль. Перемішують до однорідності. Зупиняють змішувач і залишають суміш у змішувачі протягом приблизно 30-60 хвилин. Відбирають маленьку кількість суміші (1-595 від об'єму порції) у маленький планетарний змішувач. Завантажують лікарський засіб у планетарний змішувач і перемішують протягом 5 хвилин. Переносять лікарську попередню суміш назад у змішувач зі спірально-лопатевою мішалкою і перемішують протягом 10-30 хвилин. Вивантажують лікарську суміш зі змішувача зі спірально-лопатевою мішалкою і пропускають через подрібнюючий млин (РїйгтіїЇ) для руйнування грудок. Розмелений матеріал переносять в інший змішувач із спірально-лопатевою мішалкою.

Завантажують мальтодекстрин у змішувач і перемішують протягом 10-30 хвилин. Вивантажують для упакування.

Гранули корму можуть бути покриті попередньо приготовленою сумішшю або способом сухого покриття або способом масляного покриття. У способі сухого покриття заздалегідь приготовлену суміш змішують із гранулами так, щоб вона однорідно розподілилася по гранулах, і до суміші додають нагрітий риб'ячий жир або рослинну олію, щоб ретельно покрити гранули. У способі масляного покриття попередньо приготовлену суміш спочатку змішують з маленькою кількістю нагрітого риб'ячого жиру або рослинної олії, яку потім змішують із гранулами так, щоб однорідно розподілити олію на них, і додатково додають нагрітий риб'ячий жир або рослинну олію до покритих гранул і перемішують, поки гранули не покриються до кінця.

Наступні приклади ілюструють вищезгаданий винахід, хоча ці приклади не слід розглядати як обмежуючі об'єм винаходу.

Приклади

Проводили три дослідження в Іпзійше ої Адчасийиге Магіпе Епмгоптепіа! Кезеагсі І арогаюгу у

Мачриханіш (Маспгіпапізп), Шотландія. Благородного лосося, За!то заїаг І, пост-серебрянок, одержували з вільного від хвороби косяка й акліматизували в присутності устаткування для тесту.

Риб утримували в репліфікованих групах в резервуарах із пластмасового волокна, кожен об'ємом 0,54м3.

Кожен резервуар був забезпечений натуральною морською водою з температурою навколишнього середовища (7-14) і солоністю (30-35 частин на трильйон (чнт)), зі швидкістю потоку приблизно 18,1хв"1.

Резервуари були забезпечені ситами над випускним отвором для води, щоб утримувати не з'їдені рибні гранули. У риб щодня досліджували поведінку і несприятливі реакції на ліки. Летальні кінці у риб і появу явних уражень від морських вошей також реєстрували.

Інвазія морськими вошима.

Морських вошей збирали під час вилову риби на промислових лососевих фермах на західному узбережжі

Шотландії. Яйцеві шнурки, зібрані у ікряних жіночих особин вошей, інкубували в морській воді при температурі навколишнього середовища і солоності 32-35чнт. Коли штучно виведені личинки досягали стадії копепоїдної личинки, 38-170 копепоїдних личинок на рибу вносили в кожний з чотирьох реплікованих резервуарів з рибою і надходження води в кожен резервуар перекривали приблизно на три години, щоб дозволити прикріпитися копепоїдним личинкам на рибі. Цю процедуру повторювали 4-5 разів з інтервалом 3-5 днів доти, поки не з'явилися стадії халімуса І, ПІ, ПІ ї ІМ. Кількість халімусів оцінювали за 1 день або 2 дні до обробки на підвибірках риби (М-6-9 риб на резервуар). У цей час заражали вошима у формі, що передує дорослій, і дорослими вошима, додаючи 5-10 вошей на рибу в кожен резервуар. Надходження води в кожен резервуар припиняли приблизно на одну годину доти, поки всі воші не прикріпляться до риби. Кількість вошей до обробки грунтувалася на підвибірці з усієї популяції і представлена як середнє число халімусів на рибу. Потім рибу випадково перерозподіляли з чотирьох первісних резервуарів у кожен контрольний або оброблений резервуар, як описано в експериментальному плані для кожного дослідження, і не проводили ніякої додаткової інвазії під час чи після лікування.

Лікувальна годівля

Основним раціоном були 3,5 чи 5мм гранули для годівлі лосося Ритаг "м (ВОСМ Рашці5 Ц). Бензоат емамектину розчиняли в пропіленгліколі і змішували з риб'ячим жиром перед тим як нанести покриття на гранули корму. Контрольний корм одержували таким же шляхом, використовуючи пропіленгліколь і риб'ячий жир. Обробку проводили при номінальних інтенсивностях дози 0, 25, 50 і 100мкг/кг рибної біомаси на день при кормовій нормі 0,595 біомаси протягом періоду із семи послідовних днів (дні 0-6). Дійсне щоденне споживання корму визначали в кожнім резервуарі, збираючи не з'їдені гранули корму приблизно через 30 хвилин після введення і віднімаючи цю кількість гранул з раціону, що щодня дається. Середню споживану дозу розраховували для кожної групи в такий спосіб:

Су мащоденного сення - Середнєспоживання корму (95)

Середнє споживання корму (95) х номінальна інтенсивність дози (мкг/кг) - Середня споживана доза (мкг/кг)

Оцінка морських вошей

Оцінку чисельності морських вошей проводили на 7, 14 і 21 день з моменту початку обробки. Риб анестезували 40мг/л етил-Р-амінобензоатом (бензокаїном) і кожну рибу досліджували під мікроскопом слабкого збільшення. Вошей ідентифікували як стадії халімуса І-ІМ, стадії І чи ІІ, що передують дорослій, і дорослу. Майже дорослих і дорослих вошей ідентифікували як самців або самок. Реєстрували кількість кожної стадії розвитку. Будь-яка воша, що від'єднувалася в анестезуючий розчин, була включена в підрахунок і повторно приєднана на риб після їхнього переносу у свіжу морську воду. Риб повертали в утримуючі резервуари після зняття показань і тих же самих риб оцінювали на 7, 14 і 21 дні.

Приклад 1

Дослідження на титрування дози

Температура води дорівнювала 7-10 і солоність складала 33-34чнт. Середня маса риб до обробки складала 192г (х30г, станд. відх.). До обробки було два реплікованих резервуари пробою розміром 19 чи 20 риб на резервуар. Результати такого дослідження представлені нижче в Табли- ці 1.

Таблиця 1. Дослідження на титрування дози: Ефективність бензоату емамектину проти викликаної інвазії благородного лосося Заїто заїіаг морськими вошима ГІ ереорпіпеїгив5 заІтопіз. Риби одержували лікувальний корм при нормі 0,595 біомаси на день протягом 7 послідовних днів (День 0 - День 6). Середнє число морських вошей визначали на 7, 14 і 21 дні. Середнє і стандартне відхилення одержували з об'єднаних даних для двох реплікованих резервуарів (розмір проби М-19 чи 20 риб на резервуар).

Таблиця 1 о зменшення

Середня Сере Сере одо

Номінальна Середня загальна ередня ередня щод

Час доза" споживана кількість КІЛЬКІСТЬ КІЛЬКІСТЬ контролю х - халімуса рухливих (загальна мкг/кг доза" мкг/кг вошей й й 2, й (з ст. відх) (ї ст. відх) кількість (з ст. відх) й вошей) (9) (9) 51,15-151 243588 26,757,8 / 7 день 25 21,5 32,6:-10,7 20,9-8,6 11,7-6,0 36,29 45,0 31,9:-:11,4 24,8:10,3 71541 37,59 100 91,0 33,010,7 29,059,8 4, 053,6 35,49 (9) 44 952111 3,232,0 41,7510,5 / 14 день 25 13,1-6,9 9,753,9 3,456,4 70,890 50 13,455,9 12,453,5 1,0311,2 70,390 100 15,155,8 14,155,5 1,053,2 66,495 (9) 34,5:9,3 0,0350,2 34,5:29,3 / 21 день 25 3,542,7 2,4211,9 11322 89,89 50 1,751,3 1,651,5 0,150,3 95,29 100 1,5371,6 1,212 0,351,0 95,89 "Середня споживана доза означає дійсну отриману дозу, розраховану з процентного споживання корму під час періоду лікування.

Приклад 2

Дослідження І по підтвердженню дози

Температура води складала 12-14 і солоність дорівнювала 33-35чнт. Середня маса риб до обробки складала 224г (з43г, станд. відх.). Бензоат емамектину вводили з номінальною щоденною інтенсивністю дози 0,25 і 5Омкг/кг біомаси. До обробки було три реплікованих резервуари з 15 рибами на резервуар. Однак у цьому дослідженні смертність зменшила число риби, придатної для оцінки паразитів, до кінця дослідження до 9, 10 і 14 у групах з 25мкг/кг, до 10, 12 і 13 у групах з 50мкг/кг і тільки до 2, 5 і 5 у контрольних групах. З цієї причини проводили друге дослідження, підтвердження дози ІІ (Приклад 3, нижче). Результати даного дослідження представлені в Таблиці 2, нижче.

Таблиця 2. Дослідження І по підтвердженню дози: Ефективність бензоату емамектину проти викликаної інвазії благородного лосося ЗаїЇто заіаг морськими вошима ГІ ереорпіпеїгив заІтопів. Риби одержували лікувальний корм при нормі 0,595 біомаси на день протягом 7 послідовних днів (День 0 - День 6). Середнє число морських вошей визначали на 7, 14 і 21 дні. Середнє і стандартне відхилення одержували з об'єднаних даних для трьох реплікованих резервуарів (розмір проби М-2-15 риб на резервуар).

Таблиця 2

Номі Середня Середня Середня Середня до зменшення омінальна загальна ваше паж

Час доза споживана кількість кількість кількість щодо контролю доза - халімуса рухливих (загальна мкг/кг мкг/кг вошей (ст. відх) (ст. відх) кількість вошей) (ст. відх) " " (9) (9) 6092151 1,921 6 59,0-14,9 / 7 день 25 20,2 34,2215,8 1,8:21,7 32,4х15,4 43890 50 44,3 28,154131 3,2122 24,9513,2 53,80 (9) 40,95214,4 (9) 40,9214,4 / 14 день 25 9,854,4 0,30 9,524 ,4 76,09 50 4,952,7 0,6 4,352,6 88,09о (9) 27,3х9,7 27,359,7 / 21 день 25 4, 953,1 4,953,1 81,995 50 1,6521,3 1,651,4 94390

"Середня споживана доза означає дійсну отриману дозу, розраховану з процентного споживання корму підчас періоду лікування

Приклад З

Температура води складала 9-12" і солоність дорівнювала 30-34чнт. Середня маса риб до обробки складала 418,2г (149г, станд. відх.). Бензоат емамектину вводили з номінальною щоденною інтенсивністю дози 0 і 5Омкг/кг біомаси. До обробки було три реплікованих резервуари з 15-16 рибами на резервуар.

Результати даного дослідження представлені в Таблиці 3, нижче.

Таблиця 3. Дослідження ІІ по підтвердженню дози: Ефективність бензоату емамектину проти викликаної інвазії благородного лосося ЗаїЇто заіаг морськими вошима ГІ ереорпіпеїгив заІтопів. Риби одержували лікувальний корм при нормі 0,595 біомаси в день протягом 7 послідовних днів (День 0 - День 6). Середнє число морських вошей визначали на 7, 14 і 21 день. Середнє і стандартне відхилення одержували з об'єднаних даних для трьох репліфікованих резервуарів (розмір проби М-15 -16 риб на резервуар).

Таблиця З

Номінальна Середня Середня Середня Середня до зменшення

Час доза споживана | загальна кількість кількість щодо контролю

МКГ/Кг доза" кількість вошей халімуса рухливих (загальна мкг/кг ст. відх. ст. відх. ст. відх. кількість 45,7 40,5:212,2 30,0211,8 10,5:28,1 45,995 пед 6 | 0000000 біле | зла | 2оо | лк 50 14,755,9 12,755,7 2,053,2 70,79 зле | в | | зб | лит | вит | вх 50 21521 1,5371,7 0,621,1 94690 "Середня споживана доза означає дійсну отриману дозу, розраховану з процентного споживання корму під час періоду лікування.

Обробка даних

Результати підсумовувалися для халімусів (стадії халімуса 1-ІМ), рухливих вошей (у передуючій дорослій і дорослій стадіях) і для всіх вошей (об'єднані стадія рухливих вошей і стадія халімуса). Дані по кількості вошей на рибу піддавалися обробці за Е-критерієм на однорідність варіацій і кореляційному тесту, щоб перевірити, чи є розподіл нормальним. Маси риб і підрахунки вошей до обробки аналізували однобічним АМОМА (аналізом варіантів). Тому що варіації не були гетерогенними чи нормально розподіленими, число вошей після обробки аналізували, використовуючи непараметричний критерій Дунна (7аг 1984).

В усіх трьох дослідженнях не існувало значних розходжень (Р»20,05) в кількості халімусів і рухливих вошей між будь-яким з реплікованих резервуарів у кожній з контрольної, 25, 50 чи 100мкг/кг груп у будь-який момент часу. Це дозволило об'єднати середні значення для кожного набору реплікованих резервуарів у Таблицях 1, 2 і 3.

Однак дані також аналізувалися окремо для кожного реплікованого резервуара.

Процентне зменшення середньої кількості морських вошей стосовно контрольних груп розраховували для кожної дози в такий спосіб: вбзмениення - 100 -- (Середня кількістьв оброблених реплікатах)

Середня кількістьу контрольних реплікатах

Сумарні результати для кожного з трьох досліджень представлені нижче в Таблиці 4.

Таблиця 4. Сумарні дані по дослідженню титрування дози, дослідженням | і ІЇ по вивченню підтвердження дози на 21 день: Ефективність бензоату емамектину проти викликаної інвазії благородного лосося ЗаїЇто заїаг морськими вошима І ереорпіпеїги5 заІтопів. Риби одержували лікувальний корм при нормі 0,595 біомаси на день протягом 7 послідовних днів (День 0 - День 6).

Таблиця 4

Середня оо Відсоток риб

Номінальна споживана зменшення без вошей Відсоток риб | Відсоток риб зі

Дослідження доза, (загальна | (халімусів чи | без рухливих) смертельними мкг/кг доза, кількість рухливих вошей випадками" мкг/кг - їй вошей) вошей) (0) (0) / 0 0 Бо

Дослідження за 25 21,5 89,89 13,89 55,09 0 титруванням дози 50 45,0 95,29 22,59 87,59 ооо 100 91,0 95,89 28,29 87,09 2,590

Дослідження І за 0 0 / ОО боб 7596 підтвердженням 25 20,2 81,996 3,090 бо З196 дози 50 44 3 94,39 28,69 28,69 279

Дослідження ІІ за 0 0 / 09 09 бо підтвердженням дози 50 45,7 94,69 2790 66,39 0 до зменшення означає зменшення кількості морських вошей стосовно контрольної групи, розрахований з об'єднаних середніх значень для кожної обробленої групи. " Смертельні випадки викликані ушкодженнями, заподіяними морськими вошима, за винятком дослідження ІІ по підтвердженню дози, де 295 смертельних випадками у контрольних риб не викликані морськими вошима. Дані по смертності включають відбракованих риб.

Аналіз і обговоренная результатів

Споживання корму в оброблених групах знаходилося в межах 81-9295. Дійсні споживані середні дози розраховувалися для кожної групи і представлені в Таблицях 1, 2 і З разом з номінальними інтенсивностями дози. Споживання корму контрольних групах складало 77-9095. Було відзначено, що режим годування активність погіршувалися в деяких контрольних групах під час дослідження. Ц зв'язано з більш високими рівнями вошей на контрольних рибах і було найбільш помітно, коли активність морських вошей зростала, оскільки халімуси дозрівали до більш пагубних рухливих стадій. Не існувало значних розходжень (Р»0,05) середніх значеннях маси риб між будь-якою з оброблених і контрольних гру наприкінці кожного дослідження.

Ніякого шкідливого впливу чи смертельних випадків обробка бензоатом емамектин не викликала при будь-якій з досліджуваних доз. Була невелика кількість смертельних випадків при дослідженні дози титрування або дослідження І! на підтвердження дози, але, внаслідок високої кількості вошей, ряд смертельних випадків або відбраковування зустрічалися в дослідженні І на підтвердження доз (Таблиця 4).

Дослідження на титрування дози.

На початку вивчення загальна середня кількість халімусів на рибу до обробка заснована на підвибірці з 10 риб на резервуар, складала 58,1 (221,9). Не існувало значних розходжень (Ез36-1,70, Р»0,05) у рівнях інвазії між резервуарами перед повторним розподілом і обробкою. Середня кількість вошей до обробки, включаючи рухливі форми, складала 63-68 на рибу.

Результати дослідження з титрування дози представлені в Таблиці 1. Уже на 7 день загальна кількість вошей на рибу зменшилася на 35,4-37,5905 у всіх оброблених групах в порівнянні з контрольними групами. До 21 дня середнє число вошей на риб; зменшилося на 89,8, 95,2 і 95,895 відповідно в 25, 50 і 100мкг/кг групах.

Контрольні групи мали 34,5 вошей на рибу, тоді як при дозі 59мкг/кг середнє значення складало таку низьку величину як 1,7. Кількість вошей стосовно контрольних груп значне зменшувалася як при 50 так і при 10Омкг/кг інтенсивностях доз на 7,14 (Р«0,05) і 21 (Р«0,001) дні з початку обробки. Однак не було значного розходження між інтенсивностями доз 50 і 10Омкг/кг.

Дані також аналізувалися окремо для стадії халімуса і рухливої стадії, і показано, ще з 7 по 21 день середня кількість рухливих вошей зростала в контрольних групах зі значення 26,7 до 34,5 на рибу, оскільки халімус дозрівав (Таблиця 1). Навпаки, середнє число рухливих вошей в оброблених групах знижувалося до такої низької величини як 0,1-1,1 на рибу на 21 день.

Середня кількість халімусів також зменшувалася в контрольних групах, оскільки вони дозрівали, приводячи до збільшення числа рухливих стадій (Таблиця 1). Однак у всіх трьох оброблених групах середнє число халімусів зменшувалося більш повільно, і не було відповідного збільшення в кількості рухливих стадій.

На 14 і 21 дні число халімусів було вище у всіх трьох оброблених групах ніж у контрольних групах. Однак багато які з халімусів, які були на обробленій рибі, були анормальними за зовнішнім виглядом і, як передбачалося, були мертвими або нежиттєздатними. На 7 день на обробленій рибі було більше халімусів | і

ІЇ стадій, ніж на контрольних рибах, що мали велику частку халімусів ПІ і ІМ стадій як показано на Фіг.1. На 14 день (Фіг.2) на оброблених рибах ще були присутні халімуси | і ІІ стадій, тоді як контрольні риби не мали | чи ЇЇ халімусів, і на них залишалася лише невелика кількість халімусів ЇЇ ії ІМ стадій.

На 21 день багато які з оброблених риб не мали рухливих форм вошей, причому деякі риби були зовсім вільні як від халімусів так і від рухливих вошей. Навпроти, жодна з контрольних риб не була зовсім вільна від рухливих вошей (Табли- ця 4).

Дослідження І на підтвердження дози.

На початку дослідження загальна середня кількість халімусів на рибу до обробки, що грунтується на підвибірці з 9 риб на резервуар, складала 82,3 (536,6). Не існувало значних розходжень (Ез3,32-0,55, Р»0,05) у рівнях інвазії між резервуарами перед повторним розподілом і обробкою. Середня кількість вошей до обробки, включаючи рухливі форми, складала 87-92 на рибу.

У цьому дослідженні ряд риб померли або були відбраковані в результаті досягнення високих рівнів інвазії. В контрольних групах, де кількість вошей залишилася високою, 75905 риб вмерли або були відбраковані, тоді як тільки 2795 риб, оброблених 50мкг/кг, чи вмерли були відбраковані (Таблиця 4). Обстеження померлих риб у контрольних групах показало дуже велике число рухливих вошей, і імовірно, що контрольні риби, що дожили до 21 дня, були тими, в яких була менша кількість вошей. Таким чином, середнє число вошей на рибу на 21 день могло б бути набагато вище, якби всі контрольні риби вижили. Всі смертельні випадки і відбраковані риби були наслідком ушкоджень, викликаних активністю морських вошей. Ушкодження, викликані морськими вошима, як на контрольних, так і на оброблених рибах виявлялися у виді областей виразки епідермісу на краніальній і спинній ділянках і супроводжувалися зниженою активністю стосовно харчування у цих індивідуумів. На 21 день загальний зовнішній вигляд і режим харчування у риб в обробленій групі помітно покращилися. Навпроти, невелика кількість риб, що вижили, у контрольних групах мали ушкодження, викликані вошима, і продовжували виявляти знижену відповідь стосовно харчування.

Результати дослідження І по підтвердженню дози представлені в Таблиці 2. В оброблених групах середнє загальне число вошей зменшувалося на 44-4595 уже на 7 день у порівнянні з контрольними групами і до кінця дослідження на 21 день середнє число вошей зменшувалося на 8295 у 25мкг/кг групах і на 9495 у 5Омкг/кг групах. При найвищій інтенсивності дози 50мкг/кг кількість морських вошей значно зменшувалася в порівнянні з двома з трьох контрольних груп на 14 і 21 дні (Р«е0,05). Третій контрольний реплікат мав пробу у виді тільки 2 риб до кінця дослідження й отже не був включений в аналіз. Хоча значних розходжень між індивідуальними реплікатами в контрольній і 25мкг/кг групах не існувало, коли дані об'єднали для одержання більшого розміру проби, виявилися значні розходження (Р«0,001) між цими двома обробками. Також не існувало значних розходжень між 25мкг/кг реплікатами і двома з 50мкг/кг реплікатами, але знову, коли дані для цих груп об'єднали, ці дві інтенсивності доз значно розрізнялися (Р«0,001). На 21 день об'єднані середні кількості вошей складали 27,3 на рибу в контрольних групах, 4,9 у 25мкг/кг групі і 1,6 у 5Омкг/кг групі відповідно.

Хоча відносно невелика кількість вошей на попереджуючій дорослій і дорослих рухливих стадіях була присутня на початку дослідження, ця кількість зростала у всіх групах на 7 день, тому що стадії халімуса дозрівали (Таблиця 2). Збільшення кількості рухливих вошей на рибах у двох оброблених групах була менше, ніж спостерігалося в контрольних групах. Між 7 і 21 днями середня кількість падала в контрольних групах внаслідок природної смертності і, у цьому дослідженні, внаслідок смерті чи відбраковуванню найбільш важко заражених риб. В оброблених групах зменшення середньої кількості вошей було навіть більше за цей час і на 21 день загальне число вошей складало на 82-9495 нижче, ніж у контрольних групах.

Таблиця 2 показує, що середнє число халімусів падало в контрольній і 25мкг/кг групах з початку дослідження до 14 дня. На 7 і 14 дні кількість халімусів була злегка вище в 50мкг/кг групі, але знову халімуси, які були на обробленій рибі, як було виявлено, не є життєздатними, таким чином на 21 день халімусів не залишається на кожній з перевірених риб.

На 21 день 28,695 риб у 50мкг/кг групах цілком вільні як від халімусів, так і від рухливих вошей (Таблиця 4).

Навпроти, тільки 395 риби в 25мкг/кг і ні однієї контрольної риби зовсім вільної від вошей.

Дослідження ІІ на підтвердження дози.

Не існувало значних розходжень (Рз»2о-0,428, Р»0,05) у рівнях інвазії між резервуарами перед повторним розподілом і обробкою. Кількість вошей до обробки, включаючи рухливі форми, складало 79-84 на рибу.

Сумарні результати, представлені в Таблиці 3, показують, що вже на 7 день середнє загальне число вошей у 50мкг/кг групах зменшувалося на 4655 у порівнянні з контрольними групами і на 21 день - на 9595. На 21 день контрольні групи мали загальну середню кількість 38,1 вошей на рибу, тоді як 5О0мкг/кг групи мали середню кількість тільки 2,1 воші на рибу. Кількості вошей були значно нижче (Р«0,001) у всіх трьох групах, оброблених 50мкг/кг, у порівнянні з трьома контрольними групами на 7, 14 і 21 дні.

Середнє число рухливих вошей у контрольних групах показувало спад з 52,2 на рибу на 7 день до 38,1 на рибу на 21 день (Таблиця 3). За той же період середня кількість рухливих вошей у 50мкг/кг групах падало набагато швидше і на 21 день середня кількість складала тільки 0,6 вошей на рибу. Середня кількість халімусів зменшувалася в контрольних групах з дозріванням, таким чином халімуси фактично не виявлені на 14 день (Таблиця 3). При кожнім знятті показань на оброблених рибах залишалася більша кількість халімуса, ніж на контрольних рибах і на 14 день це розходження було статистично значиме (Р«е0,001). На 21 день багато які з цих халімусів, що утримуються на обробленій рибі, як було виявлено, являли собою дегенеративні форми і, як передбачалося, мали затримку у своєму розвитку і були не життєздатні. Фіг.3 і 4 показують співвідношення кожної стадії халімуса в контрольній і обробленій групах на 7 і 14 дні. На 7 день на обробленій рибі велику частину складали халімуси | і Ії, тоді як контрольні риби мали халімусів ПІ і ІМ (Фіг.3). На 14 день оброблені риби ще в більшості халімусів ПІ і ІМ стадій, тоді як контрольні риби містили в середньому тільки 0,4 халімуса ІМ на рибу (Фіг.4).

Наприкінці дослідження 2795 оброблених риб не містили халімусів чи рухливих вошей і 6695 риб не містили рухливих вошей. Навпроти, жодна з контрольних риб не була цілком вільна від халімусів чи рухливих вошей на будь-якій стадії (Таблиця 4). На 21 день 2195 контрольних риб мали краніальні ураження через активність морських вошей. Ніяких краніальних уражень не було виявлено на рибах у 50мкг/кг групах і не було смертельних випадків риб у жодній з оброблених груп, тоді як 495 контрольних риб відбраковували під час цього дослідження через ушкодження морськими вошима.

Пероральна обробка благородного лосося бензоатом емамектину показала дуже гарну ефективність проти рухливих стадій і стадій халімуса І. заІтопів у всіх трьох дослідах. Зменшення числа паразитів відбувалося протягом 21-денного періоду дослідження. Було виявлено, що інтенсивність дози бензоату емамектину 50мкг/кг також ефективна, як і 100мкг/кг у зменшенні кількості морських вошей. Незважаючи на той факт, що інтенсивність 25мкг/кг показувала ефективність у багатьох випадках, більш інтенсивне зниження, 94-95905, було послідовно отримане при інтенсивності дози 5Омкг/кг. У дослідженні і на підтвердження дози середнє загальне число вошей на рибу, оброблену 25мкг/кг, незначно відрізняється від кількості в контрольній групі, тоді як риба, оброблена 50мкг/кг, містила значно менше вошей, ніж риба, оброблена 25мкг/кг. У тім досліджені групи, оброблені 25мкг/кг, одержували дійсну інтенсивність дози тільки 18,7-22,0мкг/кг, грунтуючись на інтенсивності споживання корму. Індивідууми з важкими інвазіями на початку досліду, імовірно, мали знижене споживання корму і, таким чином, споживання ліків, і були нездатні повністю одержати користь з лікування. Це приводило до відносно високої інтенсивності смертності і відбраковування в цій групі і у всіх випадках пояснювалося ушкодженнями вошами. Хоча число халімусів залишалося більш високим на обробленій рибі, ніж на контрольній рибі, відсутність якого-небудь відповідного збільшення числа рухливих вошей і уповільнений розвиток різних стадій халімуса безсумнівно показує, що обробка бензоатом емамектину дуже ефективна проти незрілих стадій халімуса.

Після обробки бензоатом емамектином з інтенсивністю дози 50мкг/кг відсоток риб без присутності рухливих вошей складав до 8795. Хоча відсоток риб, що не мають будь-якої стадії, складав тільки 20-3095, більшість риб з вошима містили тільки стадії халімуса. Навіть якщо багато які з халімусів на обробленій рибі були анормальні за зовнішніми ознаками і розглядалися як мертві чи нежиттєздатні, вони утримувалися на рибі, оскільки може знадобитися деякий час, щоб пристрій прикріплення, фронтальний філамент, ослабнув і відбулося роз'єднання. Незважаючи на те, що ефективність проти стадій халімуса корисна в запобіганні їхнього розвитку в більш шкідливі рухливі стадії, швидке зменшення кількості рухливих вошей також важливо, оскільки вони наносять більш сильні ушкодження рибі-хазяїну. До 7 дня від початку лікування кількість рухливих вошей зменшувалася на рибі, обробленій 5Омкг/кг, на 58-8095.

Видалення вошей після обробки бензоатом емамектину, як було показано, приводить до зменшення епідермальних ушкоджень, заподіяних паразитами. У дослідженні І на підтвердження дози ушкодження вошима приводили до ряду смертельних випадків і відбраковуванню риб, що зменшувало надійність дослідження. З цієї причини дослідження повторювали, але результати демонстрували захисну користь обробки емамектином.

Більшість дозволених обробок, придатних для контролю за інвазією вошима, не є ефективними проти стадій і незрілих халімусів і зрілих рухливих форм (Коїй, Кіспагаз є Зоттегміе 1993), і обробки повинні бути ретельно сплановані за часом, щоб гарантувати, що більшість вошей будуть оброблені на сприйнятливій стадії життєвого циклу. Личинки вошей можуть згодом досягати репродуктивних дорослих стадій для того, щоб популяція постійно регенерувалася. Перевага обробки, що ефективна проти всіх паразитичних стадій, полягає в тому, що воші можуть контролюватися в будь-який час життєвого циклу, у такий спосіб попереджаючи відтворення. Обробки за допомогою корму забезпечують одночасний контроль у всіх сажалках для того, щоб дати можливість обробки ділянок і площ повністю, у такий спосіб зменшуючи частоту обробок.

Незважаючи на те, що винахід був описаний разом з набором специфічних варіантів здійснення, зазначених вище, безліч їхніх альтернатив, модифікацій і варіацій будуть очевидні фахівцю в даній області техніки. Передбачається, що всі такі альтернативи, модифікації і варіації входять в об'єм даного винаходу і не порушують його сутності. мання дази - середне чиспо індивідуєльних

ЧА р сї - и р І ЩЕ : : | ся щк ! їх ії Ди од. й "а ра На ен й

ЗА . хх ШЕ ЩЕ

ВШ со ЗМОВ но МН с КИЙ

І є щ і 7

Стадія халімусе

Філ по на титрування дози - середнє число індивідуаньних халімусів на рибу.

У ща - їй ни

Фо8 " інн и 7 2 й я Я Й Кк в

ГУ Й Я дю Шк г й ШУ БО хи

Ж " для: СМ Й посвй о

Зк щи 4 хо НУ ко ї 7 я. А, а . й шк ! В й Що і

Зітадія халімуса.

Фіг 2 руки "НВ ПІДТУОрдмеНн Дію - Согдкдяню КУКо ІНДоІДКоМн ХЕ ЯМУЬ з роду

МТ тет тт міт ну ол, я і Н й рай пив ИН

За, рі ; ; сен : Й т е з х т,

БЕ , ї ї ІЗ т Б. і ; я і

С й Я двух : Ше ох щі 4 є їх : ; о--а Н.Я ші. Й І Я й Какп»хй ' й я ні

Сидів хачюма фіг. З

НЕмУЬКХ К жа підтямМмакиннія Дон спреди зИслю ожимежтном

ХМмуст ма дис ТА дк " ле МД КкИниии

ТТ

К тиж нт птітен тт печін код зи

Тут -

Ко в й Н 725 І ; Е

Щи | й и

З ї г

Км: І І ? з у ної - | | ! х ни: зай т І: ії кої і як г їж й зх Зоя М Ще Н я М. Й бики - с ї. ний ай а. вище ' рин: вас й - я м птадви хмисиуте

Фа