UA128208C2 - Спосіб одержання водного екстракту зернової культури та спосіб одержання напою - Google Patents

Спосіб одержання водного екстракту зернової культури та спосіб одержання напою Download PDF

Info

Publication number
UA128208C2
UA128208C2 UAA202004667A UAA202004667A UA128208C2 UA 128208 C2 UA128208 C2 UA 128208C2 UA A202004667 A UAA202004667 A UA A202004667A UA A202004667 A UAA202004667 A UA A202004667A UA 128208 C2 UA128208 C2 UA 128208C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
grains
grain
cereal
specified
germinated
Prior art date
Application number
UAA202004667A
Other languages
English (en)
Inventor
Фінн Лок
Финн Лок
Катаржина Круцевіч
Катаржина Круцевич
Люсія Маррі
Люсия Марри
Біргітте Скадхауге
Биргитте Скадхауге
Сорен Кнудсен
Тоні Вендт
Тони Вендт
Оле Олсен
Original Assignee
Карлсберг А/С
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Карлсберг А/С filed Critical Карлсберг А/С
Publication of UA128208C2 publication Critical patent/UA128208C2/uk

Links

Classifications

    • AHUMAN NECESSITIES
    • A23FOODS OR FOODSTUFFS; TREATMENT THEREOF, NOT COVERED BY OTHER CLASSES
    • A23LFOODS, FOODSTUFFS, OR NON-ALCOHOLIC BEVERAGES, NOT COVERED BY SUBCLASSES A21D OR A23B-A23J; THEIR PREPARATION OR TREATMENT, e.g. COOKING, MODIFICATION OF NUTRITIVE QUALITIES, PHYSICAL TREATMENT; PRESERVATION OF FOODS OR FOODSTUFFS, IN GENERAL
    • A23L2/00Non-alcoholic beverages; Dry compositions or concentrates therefor; Their preparation
    • A23L2/38Other non-alcoholic beverages
    • A23L2/382Other non-alcoholic beverages fermented
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12CBEER; PREPARATION OF BEER BY FERMENTATION; PREPARATION OF MALT FOR MAKING BEER; PREPARATION OF HOPS FOR MAKING BEER
    • C12C1/00Preparation of malt
    • C12C1/027Germinating
    • C12C1/047Influencing the germination by chemical or physical means
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12CBEER; PREPARATION OF BEER BY FERMENTATION; PREPARATION OF MALT FOR MAKING BEER; PREPARATION OF HOPS FOR MAKING BEER
    • C12C1/00Preparation of malt
    • C12C1/125Continuous or semi-continuous processes for steeping, germinating or drying
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12CBEER; PREPARATION OF BEER BY FERMENTATION; PREPARATION OF MALT FOR MAKING BEER; PREPARATION OF HOPS FOR MAKING BEER
    • C12C1/00Preparation of malt
    • C12C1/18Preparation of malt extract or of special kinds of malt, e.g. caramel, black malt
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12CBEER; PREPARATION OF BEER BY FERMENTATION; PREPARATION OF MALT FOR MAKING BEER; PREPARATION OF HOPS FOR MAKING BEER
    • C12C7/00Preparation of wort
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12CBEER; PREPARATION OF BEER BY FERMENTATION; PREPARATION OF MALT FOR MAKING BEER; PREPARATION OF HOPS FOR MAKING BEER
    • C12C7/00Preparation of wort
    • C12C7/01Pretreatment of malt, e.g. malt grinding
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C12BIOCHEMISTRY; BEER; SPIRITS; WINE; VINEGAR; MICROBIOLOGY; ENZYMOLOGY; MUTATION OR GENETIC ENGINEERING
    • C12CBEER; PREPARATION OF BEER BY FERMENTATION; PREPARATION OF MALT FOR MAKING BEER; PREPARATION OF HOPS FOR MAKING BEER
    • C12C7/00Preparation of wort
    • C12C7/04Preparation or treatment of the mash

Landscapes

  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Food Science & Technology (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • General Engineering & Computer Science (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Nutrition Science (AREA)
  • Polymers & Plastics (AREA)
  • Physiology (AREA)
  • Cereal-Derived Products (AREA)
  • Distillation Of Fermentation Liquor, Processing Of Alcohols, Vinegar And Beer (AREA)
  • Non-Alcoholic Beverages (AREA)
  • Pretreatment Of Seeds And Plants (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: a) забезпечення зерен зернової культури, c) впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен, d) піддавання пророщених зерен стадії теплової обробки при температурі в діапазоні від 35 до 55 °C, де тривалість теплової обробки становить від 1 до 12 годин, e) дрібного подрібнення пророщених зерен з одержанням тим самим розмелених пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 %, за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 % у будь-який момент часу між стадіями c) і e), і f) одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури. Винахід стосується також способу одержання напою. IN-49121/UA-NF/PCT PCT/EP2018/086650

Description

Область техніки, до якої відноситься даний винахід
Даний винахід у цілому відноситься до пророщення й одержанню водних екстрактів зернової культури (наприклад, отриманих шляхом затирання), у тому числі до процесів, які використовуються для одержання пива. Таким чином, даний винахід відноситься до маловитратного, швидкого й безперервного процесу одержання пива із зерна ячменя. Способи можуть бути виконані на одному підприємстві. Даний винахід в рівній мірі можна застосувати для пророщування й одержання водних екстрактів зерна інших зернових культур, у тому числі рису, сорго, кукурудзи, проса й пшениці, а також для процесів пивоваріння, які передбачають добавки.
Попередній рівень техніки даного винаходу
У комерційних процесах осолоджування зерна ячменя пророщують або одержують солод у контрольованих умовах, що забезпечує часткову мобілізацію запасів крохмалю й білка крохмального ендосперму протягом періоду 4-6 днів. Процес осолоджування, як правило, ініціюють зануренням сухого зерна ячменя у воду. Цей процес відомий як замочування, при цьому метою є не тільки очищення зерна, але й підвищення вмісту в ньому вологи до приблизно 40-45 95 (мас./мас.), щоб наступна стадія мобілізації ендосперму відбувалася швидше. У ході замочування один раз зливають воду, щоб забезпечити повторну аерацію зерна. Ця стадія відома як "повітряна пауза" і вважається необхідною, у першу чергу тому, що занурене зерно починає зазнавати нестачу кисню через приблизно 16 годин. Після "повітряної паузи" протягом приблизно 8 годин зерно повторно занурюють у воду для завершення обробки замочуванням протягом ще одного 8-годинного періоду або серії стадій повторного замочування. Двостадійний процес замочування для збільшення вмісту вологи в сухому зерні до 40 95 або вище займає в цілому приблизно 32 години. У деяких солодовнях використовують методики замочування розпиленням.
Занурене зерно розподіляють для пророщення, під час якого ферменти, які секретуються з алейронових і скутелярних епітеліальних клітин, а також деяка кількість вже наявних у крохмалистих клітинах ендосперму розкладають клітинні стінки, крохмаль і білок. Вважають, що в нормальних умовах пророщення фітогормон гіберелінова кислота (ЗА) синтезується у вузловій області або в іншому місці зародка, звідки вона дифундує по градієнту води (Ріпспег, 2011).
Солодовник зазвичай прагне швидко індукувати синтез як можна більшої кількості розкладаючих крохмаль ферментів у зернах. У багатьох комерційних програмах осолоджування додають СА, щоб прискорити процес секреції ферменту з алейронового шару. Розкладаючі крохмаль ферменти, які включають о- і р-амілази, розщеплюючі розгалужену структуру крохмалю ферменти й о-глюкозидази, частково деполімеризують запаси крохмалю зерна до моносахаридів, олігосахаридів і глюкози (тій еї а!., 2005; відносно зазначених р-амілаз слід зазначити, що вони відкладаються в крохмалистому ендоспермі під час розвитку зерна).
Продукти деполімеризації крохмалю потім використовуються дріжджовими клітинами як джерело вуглецю й зброджуються в пивний етанол. Діастатична потужність є параметром якості осолоджування, який відноситься до рівнів активності набору розкладаючих крохмаль ферментів, при цьому для пивоваріння бажані високі значення.
Інші основні компоненти зерна ячменя включають запасні білки, які також знаходяться у мертвих крохмалистих клітинах ендосперму й включають гордеїни, а також розчинні у воді солі й білки. Деполімеризація їх також починається природно в процесі осолоджування, але пивовар може управляти ступенем розкладання цих білків, так що виділяється достатня кількість пептидів і амінокислот для підтримки росту дріжджів у ході наступної стадії пророщення в пивоварні. Однак, якщо розкладання запасних білків відбувається занадто сильно, білки, що вивільняються, можуть викликати труднощі у процесі пивоваріння. Зокрема, високі кількості розчинного білка, що вивільняється, можуть осаджуватися й утворювати небажану мутність у кінцевому пивному продукті або підвищувати можливість утворення альдегіду Штрекера під час зберігання пива. У специфікаціях якості осолоджування бажаний адекватний вміст вільного амінного азоту (ЕАМ) для росту дріжджів під час ферментації. Індекс Кольбаха є мірою відношення розчинного білка до сумарного білка, при цьому солод, який характеризується адекватним індексом Кольбаха, є переважним. Тому ступінь розкладання білка є постійною проблемою для солодовника. На додаток до проблеми пивного осадження, яка може бути пов'язана з надмірно екстрагованими білками, дуже високий вміст ЕАМ також може призводити до труднощів через можливість утворення стороннього смаку й запаху.
Солодовники також намагаються індукувати високий вміст ферментів, які розкладають полісахариди клітинної стінки в зерні ячменя, зокрема, (1,3;1,4)-Д-глюкани й арабіноксилани. 60 (1,3;1,4)-р-глюкани, які не повністю розклалися, можуть бути особливо проблематичними для пивоварів, оскільки вони можуть бути екстраговані із солоду в розчинних формах, які утворюють високов'язкі водні розчини, які сповільнюють процеси фільтрації в пивоварні, і сприяють небажаному помутнінню в кінцевому пиві. Таким чином, низький вміст розчинного (1,3;1,4)-8- глюкану являє собою важливий параметр якості осолоджування, у той час як високий вміст ферментів (1,3;1,4)-Д-глюканази залишається важливим показником якості солоду.
Як відзначено вище, процес пророщування, як правило, займає приблизно 4-5 діб. Після контрольованих стадій пророщення вологий солод сушать від вмісту вологи приблизно 40 95 до 4-5 96. Цей процес сушіння, який називається випалом, є дуже енергоємним і складає основні витрати для промисловості.
Сушіння в печі вважалася важливою частиною одержання пива з декількох причин. Однією з важливих причин є те, що під час пророщення утворюються проростки (також називаються "стеблами"). Проростки мають гіркий смак, який впливає на післясмак пива, і, крім того, проростки можуть надавати пиву небажаний колір (див. Веег Вгем/іпд Тесппоїоду (1999): 183, опубліковану 5поКийіп Запдуо Зпітрип, а також патент США Мо 9326542). Після того, як зелений солод був висушений у печі, проростки можна легко видалити, наприклад, з використанням обладнання для видалення стебел. Згідно з загальним посібником з "Мак: апа
Майіпод" О.Е. Вгідд5, потім "стебла необхідно видаляти |...|, оскільки вони є дуже гігроскопічними, багатими розчинними азотовмісними речовинами, містять речовини з поганим запахом і гірким смаком і можуть бути багатими діоксидом сірки і/або нітрозамінами. Видалення стебел слід проводити відразу після вилучення солоду з печі, щоб допомогти його охолодженню, і до того, як проростки наберуть вологу з повітря, стаючи слабкими й м'якими (менш крихкими), і, таким чином, їх складніше буде руйнувати й відокремлювати" (0О.Е. Вгідд5, Май5 апа Майіпо; рб95 Ріїгвї
Еайоп, 1998, опублікована ВіаскКіє 4. Рготеззіопа!5, Гопаоп, ІЗВМО 41229800).
Висушений у печі солод зазвичай має вміст вологи 4,5-5,0 95. Висушений у печі солод потім транспортують із солодовні в пивоварню автомобільною дорогою, залізницею або морем. Це пояснюється тим фактом, що процеси осолоджування й пивоваріння традиційно проводили в різних місцях і часто різними корпораціями.
У пивоварні висушений у печі солод перемелюють для руйнування зерна й отриманий вміст екстрагують гарячою водою в процесі, відомому як затирання. Екстрагований матеріал містить крохмаль, що частково розклався, білок і молекули клітинних стінок, як описано вище, і далі вони розкладаються ендогенними ферментами зерна, які були екстраговані із солоду. На цій стадії деякі пивовари додають додаткові й зазвичай недорогі джерела вуглецю (добавки) для підтримання наступного процесу дріжджового бродіння й для компенсації більш високої вартості солоду. Зазначені добавки можуть являти собою ячмінь, рис, пшеницю або інше борошно зернової культури з непророщеного зерна, але їх додавання може викликати супутнє додавання гідролітичних ферментів, оскільки в солоді присутньо недостатньо ендогенних ферментів для розкладання компонентів добавки. Ферменти, що додаються, зазвичай одержують із неочищених і відносно недорогих екстрактів грибкових і/або бактеріальних культур. Додавання екзогенних ферментів є неправомірним у деяких країнах, зокрема, де пиво повинно проводитися в жорстко регульованих умовах.
Додаткове розкладання крохмалю й інших компонентів ендосперму, екстрагованих у гарячу воду, відбувається в процесі, відомому як оцукрювання. Після затирання екстракти відфільтровують, часто у фільтраційному баку, і охолоджують. Екстракт можна кип'ятити в присутності хмелю або екстрактів хмелю, і при охолодженні дріжджові культури додають для зброджування цукрів, що вивільнилися, в етанол. Отримане таким чином пиво зазвичай дозріває, і його відфільтровують перед бутилюванням. Пиво можна також газувати перед бутилюванням.
Коротке розкриття даного винаходу
Даний винахід відноситься до способів швидкого пророщення й одержання водних екстрактів зернової культури. Способи значно прискорюють процес одержання сусла для одержання напоїв на основі зернової культури зі збереженням при цьому потенціалу для одержання зазначеного сусла з високим вмістом зброджуваних цукрів і переважно з низьким вмістом р-глюкану й ксилану. Зокрема, напої, отримані із зазначеного сусла, можуть відрізнятися низьким рівнем в'язкого смаку.
Даний винахід показує, що безперервний і інтегрований процес пивоваріння, який проходить від сухого зерна ячменя до пива, можна здійснювати на одному місці. Щодо цього даний винахід забезпечує способи об'єднаного замочування й пророщення зерна зернової культури до вмісту вологи, наприклад, » 30 956, переважно » 35 95, шляхом постійної аерації. Даний винахід може при цьому забезпечувати значну економію води за допомогою виключення сушіння солоду, а 60 також значну економію енергії, наприклад, шляхом виключення стадії сушіння в печі.
Згідно з одним аспектом відповідно до даного винаходу зерна занурюють і інкубують у водному розчині (як правило, у воді), при цьому в зазначену рідину подають ОО». Як правило, зазначений О2 подають безупинно під час інкубування, яке, наприклад, може відбуватися протягом діапазону часу від 20 до 72 годин і, як правило, дозволяє зерну не тільки досягти відповідного вмісту вологи, але й прорости регульованим чином. Стадія пророщення може також включати одну або декілька повітряних пауз, як правило, після стадії інкубування у водному розчині при аерації.
Цей процес регульованого пророщення можна вкоротити додаванням одного або декількох сполук, здатних прискорювати пророщення. Наприклад, фітогормон гіберелінову кислоту (СА) можна додавати у водну рідину або із самого початку, або в ході інкубування. СА "активує" експресію генів у її цільових клітинах, а саме в алейроновому шарі й епітелії щитка зерна ячменя, у тому числі генів, що кодують ендогенні ферменти, необхідні для гідролізу крохмалю, запасних білків і полісахаридів клітинних стінок. Таким чином, загальний час, необхідний для замочування й пророщення, можна знизити з більше ніж 5 діб в традиційних процесах пивоваріння до «2 діб або менше з використанням даного винаходу. Однак згідно з деякими варіантами здійснення екзогенну СА не додають у ході пророщення.
Даний винахід може передбачати стадію теплової обробки пророщених зерен зернової культури після стадій пророщення. Протягом стадій пророщення температуру переважно регулюють до попередньо певного рівня, що, як правило, становить менше 35 "С. Згідно з одним аспектом відповідно до даного винаходу стадії пророщення супроводжуються стадією теплової обробки в діапазоні температур, наприклад, від 35 до 55 "С. Відповідно до даного винаходу показали, що зазначена теплова обробка поліпшує корисні властивості пророщеного зерна, такі як поліпшений вміст а-амілази й кінцевої декстринази на початку пророщення.
Згідно з іншим аспектом відповідно до даного винаходу зернова культура є заваленою зерновою культурою, яку завалюють перед пророщенням для видалення щонайменше частини зазначеної оболонки. Ці стадії завалення і/або теплової обробки виявилися дуже корисними для підвищення вмісту гідролітичних ферментів у пророщених зернах для одержання сусла з високим вмістом зброджуваних цукрів.
Після стадії пророщення і/або теплової обробки способи можуть передбачати стадію дрібного подрібнення пророщених і/або оброблених теплом зерен зернової культури. Згідно з особливо цікавим аспектом даного винаходу способи відповідно до даного винаходу дозволяють здійснювати дрібне подрібнення пророщених зерен зернової культури відразу ж після пророщення і/або теплової обробки. Отже, способи, як правило, не передбачають стадію сушіння пророщених зерен зернової культури. Зокрема, способи не передбачають стадію сушіння в печі пророщених зерен зернової культури. Сушіння в печі є дуже енергоємною стадією, і пропуск сушіння в печі, таким чином, призводить до істотної економії енергії. Як описується вище, один важливий аспект сушіння в печі полягає в забезпеченні легкого видалення проростків. Перед сушінням видалення проростків виконувати складніше. Однак пророщені зерна зернової культури, отримані згідно зі способами відповідно до даного винаходу, мають значно менше проростків (зазвичай менше 4 г на 100 г пророщеного ячменя (у перерахунку на суху масу)), і, як показано відповідно до даного винаходу, стадія сушіння в печі не потрібна для зернової культури, пророщеної згідно зі способами відповідно до даного винаходу.
Пророщені зерна зернової культури можна, наприклад, дрібно подрібнювати піддаванням пророщених зерен зернової культури мокрому розмелюванню, з наступною стадією одержання водного екстракту, наприклад, шляхом затирання при заздалегідь визначеній температурі протягом будь-якого придатного часу, як описується в даному документі нижче в розділі "Одержання водного екстракту" Перетворення сахаридів, що вивільняються, наприклад, полісахаридів, і білків можна полегшити при затиранні додаванням сумішей екзогенних ферментів, які каталізують розкладання крохмалю, запасних білків і полісахаридів клітинної стінки. Ферменти можна частково очищати із самого ячменя, із солоду або з інших джерел або, як альтернатива, із грибкових і/або бактеріальних ферментних сумішей, які можна отримувати з комерційних джерел.
Крім переваг, описаних вище, даний винахід усуває не тільки необхідність сушіння солоду в печі, але також необхідність транспортування висушеного зерна із солодовні у варильний цех.
Завдяки об'єднанню замочування й пророщення відповідно до даного винаходу можна заощадити до 50 95 енергії, що може сильно знизити викиди вуглекислого газу промисловістю.
Це важливо через посилення законодавчих і податкових тисків у більшості країн по всьому світу, спрямованих на скорочення викидів вуглекислого газу промисловості осолоджування й бо пивоваріння.
Крім того, у контексті стійкості даний винахід забезпечує повне одержання пива, яке можна проводити на вже наявному пивоварному обладнанні, так що потрібні невеликі додаткові капітальні вкладення.
Отже, відповідно до одного аспекту представлений спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а) забезпечення зерен зернової культури; с) впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен; а) піддавання пророщених зерен стадії теплової обробки при температурі в діапазоні від 35 до 557; е) дрібного подрібнення пророщених зерен з одержанням тим самим розмелених пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 95, за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і е); і
І) одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури.
Слід враховувати, що вираз "зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і е)" передбачає, наприклад, що зазначені зерна зернової культури можуть характеризуватися вмістом води вище 20 95 у будь- який момент часу в ході стадій с), 4) і е), у будь-який момент часу від завершення стадії с) до завершення стадії е) або в будь-який момент часу від завершення стадії с) до ініціації стадії е).
Згідно з іншим аспектом представлений спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а) забезпечення зерен зернової культури, при цьому зернова культура являє собою завалену зернову культуру;
Б) обробки зазначених зерен зернової культури з видаленням оболонки, при цьому зазначена обробка призводить до втрати щонайменше 2 95 загальної маси зазначених зерен зернової культури; с) впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим
Зо пророщених зерен, при цьому зазначена стадія пророщення включає і. інкубування зазначених зерен у водному розчині протягом діапазону часу від 16 від 40 годин, при цьому щонайменше 2 л О5 на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину й при цьому зазначені зерна занурюють у зазначений водний розчин у ході зазначеного інкубування; і. видалення надлишку водного розчину; і ії. інксубування вологих зерен на повітрі протягом діапазону часу від 18 до 50 годин при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С; а) дрібного подрібнення пророщених зерен з одержанням тим самим розмелених пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 Фо; за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і а); і е) одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури.
Згідно з іншим аспектом представлений спосіб одержання напою, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: і. одержання водного екстракту способами, які розкриваються в даному документі; і. переробки зазначеного екстракту в напій.
Далі даний винахід визначається прикладеною до нього формулою винаходу.
Короткий опис графічних матеріалів
На фіг. 1 показаний приклад обладнання, яке застосовується для виконання способу відповідно до даного винаходу, у якому зерна можуть бути занурені у водний розчин і безупинно аеровані. Обладнання включає впускний отвір для зерен зернової культури (1), бак, наприклад, бак для замочування (2); впускні отвори для газу, наприклад, дифузори зі спеченої нержавіючої сталі (3); насос, наприклад, повітряний насос (4); випускний отвір для зерен зернової культури (5); насос для зерна (6); обладнання для дрібного подрібнення зерен зернової культури, наприклад, млин (7); впускний отвір (8); ємність, наприклад, ємність для затирання (9), і випускний отвір (10).
На фіг. 2 показаний приклад обладнання, яке застосовується для виконання стадій відповідно до даного винаходу, у якому зерна можуть бути занурені у водний розчин і безупинно бо аеровані. Обладнання включає впускний отвір для зерен зернової культури (1); бак (2); решітку або сітку, наприклад, мета-сітку (3); впускні отвори для газу, наприклад, дифузори зі спеченої нержавіючої сталі (4) і насос, наприклад, повітряний насос (5).
На фіг. З показані зерна голозерного ячменя після інкубування у воді при 15 "С або 25"7С протягом або 24 годин, або 48 годин у зазначеному повітряному потоці. На А показана колекція зерен, тоді як на В показані окремі типові зерна. Слід зазначити, що вже через 24 години при 157С зерна починали проростати (з видимим проростком навіть при повітряному потоці тільки 30 л/година, і деякі невеликі проростки ставали помітними через 48 годин). Через 24 години при 2570 зерна починали проростати й містили видимий проросток навіть при повітряному потоці тільки 30 л/година. При більш сильному повітряному потоці або через 48 годин ставали помітними деякі невеликі проростки.
На фіг. 4 показані зерна заваленого ячменя після інкубування у воді при 15 "С або 25"7С протягом або 24 годин, або 48 годин у зазначеному повітряному потоці. На А показана колекція зерен, тоді як на В показані окремі типові зерна.
На фіг. 5 показана ферментативна активність після 24 годин інкубування при 25 "С у воді з аерацією (90 л/година/кг) (МА) з наступним 18-годинним інкубуванням при 25 "С у повітрі з аерацією (90 л/година/кг) (А) з наступною повітряною паузою в атмосферному повітрі при різних температурах (25-40-50-60 С) протягом б годин (сірий колір) або 24 годин (чорний колір) відносно активності А) с-амілази, В) р-амілази й С) вільної кінцевої декстринази для заваленого ячменя.
На фіг. 6 показана ферментативна активність після 24 годин інкубування при 25 "С у воді з аерацією (90 л/година/кг) (ММА) з наступним 24-годинним інкубуванням при 25 "С у повітрі з аерацією (90 л/година/кг) (А) з наступними 2 (сірий колір) або 4 (чорний колір) додатковими годинами аерації при різних температурах (40, 50, 60 "С) відносно активності А) о-амілази, В) Д- амілази й С) вільної кінцевої декстринази для заваленого ячменя.
На фіг. 7 показаний ефект об'єднання різних окремих обробок для оптимізації продукування гідролітичних ферментів у зернах ячменя, інкубуючих у баку при аерації (обробка 1, 48 годин
МА замочування (сірий колір), 48 годин інкубування у воді, яка містить 0,01 95 НгО», 1000 нм
САЗ і 0,01 95 противовспінюючого засобу з аерацією з повітрям 90 л/година/кг, при 25 "С (ММА); обробка 2, завалення 24 години УУАж24 години А замочування, чорний колір: 24 години
Зо інкубування у водопровідній воді, яка містить 0,0195 Не2О», 1000 НМ сСАЗ ії 0,01 95 противовспінюючого засобу, при аерації з повітрям 90 л/година/кг, з наступним 24-годинним інкубуванням у повітрі при аерації з повітрям 90 л/година/кг при 25 "С). Цифри 1-10 вказують на результати різних сортів ячменя.
На фіг. 8 показаний 95 втрати маси проростків, видалених як у заваленого ячменя, так і голозерного ячменя, пророщеного шляхом інкубування у водному розчині при аерації протягом 48 годин (48 годин УМА), і ячменя, пророщеного за допомогою умов стандартного замочування протягом 96 годин (96-годинне осолоджування).
На фіг. 9 показаний вміст МОМА у непророщеному ячмені, у ячмені, пророщеному способами відповідно до даного винаходу (солод а), і в З різних традиційних солодах (солод 16, солод 2 і солод 3).
На фіг 10 показаний приклад процесу затирання із замоченими, пророщеними й розмеленими мокрим помелом зернами.
На фіг. 11 показана діаграма фільтрованості сусла, яке було отримане із зерен, пророщених при варіюючої аерації у присутності або відсутності суміші ферментів для пивоваріння Ойгайо
Мах (ЕМ).
На фіг. 12 показана діаграма вмісту зброджуваних цукрів у суслі, отриманому із зерен, пророщених протягом 48 годин при 25 "С при варіюючих умовах аерації. Зразки, доповнені сумішшю ферментів для пивоваріння ОйКгапйо Мах, маркують "ОЕМ".
Визначення
Термін "приблизно", який використовується у даному документі, відносно числових значень переважно означає -- 10 95, більш переважно - 5 95, ще більш переважно -- 1 95.
Термін "добавка", який використовується у даному документі, відноситься до джерел багатого вуглецем сировини, що додається в ході одержання пива. Добавкою може бути непророщене зерно зернової культури, яке може бути розмелене разом із пророщеними зернами, отриманими відповідно до даного винаходу. Добавкою також може бути сироп, цукор або подібне.
Термін "проросток", який використовується у даному документі, відноситься до ембріональної зростаючої бруньки, яку видно на фазі пророщення зерна зернової культури.
Термін "вміст води", який використовується у даному документі, зерна відноситься до 95 бо води мас./мас. у зазначеному зерні.
Термін "пророщене зерно", який використовується у даному документі, відноситься до зерен з видимим проростком, що розвиваються, переважно проростком довжиною щонайменше 1 мм, таким як щонайменше 2 мм.
Термін "ініціація пророщення", який використовується у даному документі, відноситься до моменту часу, коли зерна ячменя зі вмістом води менше 15 95 вводять у контакт із достатньою кількістю води для ініціації пророщення.
Термін "ВД-глюкан", який використовується у даному документі, якщо не зазначено інше, відноситься до полімеру клітинної стінки зернової культури "(1,3; 1,4)-Д-глюкану".
Подібним чином, термін "ксилан", який використовується у даному документі, якщо не зазначено інше, відноситься до полімеру клітинної стінки зернової культури "арабіноксилану".
Терміни "висушений у печі солод" і "обпечений солод", які використовуються в даному документі, відносяться до пророщених зерен зернової культури, які були висушені за допомогою сушіння в печі. Висушений у печі солод, як правило, характеризується вмістом води від приблизно 4 до 5 95.
Термін "проросле зерно", який використовується у даному документі, відноситься до зерна, у якого розвився видимий проросток і видиме стебло.
Термін "замочування", який використовується у даному документі, відноситься до процесу підвищення вмісту води в зернівці зернової культури.
Термін "рД-глюканаза", який використовується у даному документі, відноситься до ферментів з потенціалом деполімеризації р-глюкану зернової культури. Отже, якщо не зазначено інше, термін "В-глюканаза" відноситься до ендо- або екзоферменту або їх суміші, які характеризуються (1,3; 1,4)-8- і/або (1,4)-Д-глюканазною активністю.
Термін "ксиланаза", який використовується у даному документі, відноситься до ферментів з потенціалом розкладання основних і бічних ланцюгів ксилану й арабіноксилану. Отже, якщо не зазначено інше, термін "ксиланаза" відноситься до ферменту або суміші ферментів, які характеризуються ферментативними активностями, отриманими одним або декількома наступними класами ферментів: ендо-1,4-ксиланаза; екзо-1,4-ксиланаза; арабінофуранозідаза; естераза ферулової кислоти.
Термін "ферментативні активності зерен зернової культури", який використовується у даному документі, відноситься до активностей, виміряних у борошні, отриманого з певного типу зерна. Наприклад, 10 од./г х-амілазної активності на грам зерна зернової культури відноситься до зазначеної с-амілазної активності (10 од.), виміряної у водному екстракті, отриманому з 1 г борошна (у перерахунку на суху речовину) із зазначеної зернової культури. ос-амілазну активність визначають за допомогою К-СЕКА 01/12 (протокол і набір, доступні від Медагуте,
Ірландія). Активність кінцевої декстринази визначають за допомогою Т-І 021000 (протокол і набір, доступні від Медауте, Ірландія).
Об'єм О», як зазначено в даному документі, відноситься до об'єму О2 при 1 атмосфері й 2076. Згідно з варіантами здійснення даного винаходу, якщо О2 міститься в суміші газів, тоді можна визначати загальний об'єм газової суміші, і об'єм Ог2 можна розраховувати як відсоток від загального об'єму, який становить ОО». Як приклад, тоді атмосферне повітря містить 21 95 О».
Таким чином, об'єм Ог в атмосферному повітрі при використанні в даному документі становить 21 95 загального об'єму атмосферного повітря.
Докладне розкриття даного винаходу
Зерна зернової культури
Способи відповідно до даного винаходу являють собою способи одержання водного екстракту зернової культури або способи одержання напою із зазначеного водного екстракту зернової культури. Способи відповідно до даного винаходу передбачають стадію пророщення, яка передбачає інкубування зерен зернової культури у водному розчині. Слід зазначити, що суміш водного розчину й зерен зернової культури можна вважати суспензією.
Зерно зернової культури може бути зерном будь-якої зернової культури, наприклад, зернової культури, вибраної із групи, яка складається з ячменя, рису, сорго, маїсу, проса, тритикале, жита, вівса й пшениці. Згідно з переважними варіантами здійснення даного винаходу зерна зернової культури являють собою зерна ячменя. Зазначені зерна можуть бути зернами будь-якого сорту ячменя, таким як будь-який із сортів ячменя, описаних у даному документі нижче в розділі "Ячмінь".
Зерна зернової культури можуть характеризуватися відносно низьким вмістом води перед інкубуванням у зазначеному водному розчині. Наприклад, зерна зернової культури можуть характеризуватися вмістом води максимум 3095, переважно максимум 2095, наприклад, максимум 15 95, наприклад, у діапазоні від 5 до 15 95. 60 Перед інкубуванням у зазначеному водному розчині зерно зернової культури може бути піддано однією або декількома стадіями протимікробної обробки. Зазначена протимікробна обробка може бути будь-якою придатною протимікробною обробкою, яка не погіршує потенціал зерен до проростання. Протимікробна обробка може, наприклад, являти собою обробку одним або декількома протимікробними засобами. Зазначені протимікробні засоби можуть бути будь- яким протимікробним засобом, який при концентраціях, які використовуються, є нетоксичним для зерен зернової культури. Наприклад, протимікробний засіб може бути хлоровмісною сполукою, наприклад, гіпохлоритом. Протимікробний засіб може також бути пероксидом, наприклад, пероксидом водню і/або пероцтовою кислотою. Необмежуючі приклади придатних комерційних протимікробних засобів включають РЗ-НуроспіогапФ), РЗ-Регохузапб або РЗ-Охопіа
Асіїме 1509. Зерна зернової культури можна обробляти гіпохлораном при концентрації в діапазоні від 0,1 до 10 95, наприклад, у діапазоні від 0,5 до 5 95, наприклад, приблизно 1 95, наприклад, 1 95. Зерна зернової культури можна обробляти зазначеним гіпохлораном протягом діапазону часу від 15 хвилин до 10 годин, наприклад, у діапазоні від 1 до 5 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 2 до 4 годин. Після обробки зерна зернової культури можна промивати один або декілька разів.
Згідно з деякими варіантами здійснення даного винаходу, протимікробну обробку проводять шляхом інкубування зерен зернової культури у водному розчині, який містить протимікробний засіб. Відразу після зазначеного інкубування можна ініціювати стадію пророщення, наприклад, шляхом ініціації аерації. Таким чином, згідно з такими варіантами здійснення не потрібно міняти водний розчин, і той самий водний розчин можна використовувати для протимікробної обробки й щонайменше на початку наступної стадії пророщення. Це, зокрема, може бути у випадку, якщо протимікробний засіб являє собою пероксид, наприклад, пероксид водню.
Може бути переважно, щоб зазначені зерна зернової культури не були піддані пророщенню перед інкубуванням у водному розчині відповідно до даного винаходу. Отже, може бути переважно, щоб зерна зернової культури не були піддані стадії попереднього пророщення.
Як описується вище, зерно зернової культури може являти собою зерно будь-якої зернової культури. Деякі зерна зернової культури містять оболонку, тоді як зерна іншої зернової культури є голими. Зерна заваленої зернової культури можна обробляти для видалення щонайменше частини оболонки перед стадією пророщення. У цілому, обробка для видалення оболонки не
Зо потрібна, якщо використовується зерно голозерної зернової культури. Голозерні зернові культури включають, наприклад, голозерні сорти ячменя й пшениці.
Зерна заваленої зернової культури можна обробляти для видалення оболонки шляхом впливу на зерна зернової культури фізичною обробкою, яка видаляє оболонку. Зазначена фізична обробка може бути, наприклад, вибрана із групи, яка складається зі шліфування, обробки піском, завалення й згладжування. Переважно фізична обробка призводить до втрати оболонки. Втрата оболонки може бути визначена як втрата загальної маси. Таким чином, фізична обробка переважно призводить до втрати щонайменше 2 95, наприклад, щонайменше
З 96, загальної маси зерен зернової культури. Наприклад, зазначена фізична обробка може призводити до втрати в діапазоні від 2 до 7 95, наприклад, до втрати в діапазоні від З до 6 95, загальної маси зерен зернової культури.
Пророщення
Способи відповідно до даного винаходу передбачають стадію пророщення зерен зернової культури. Стадія пророщення може включати стадію інкубування зерен зернової культури у водному розчині, як правило, при аерації. Стадія пророщення включає стадію інкубування зерен зернової культури у водному розчині, яку необов'язково виконують при аерації. Згідно з деякими варіантами здійснення стадія пророщення включає стадію інкубування зерен зернової культури у водному розчині без аерації. Згідно з іншими варіантами здійснення стадію інкубування зерен зернової культури у водному розчині виконують при аерації.
Інкубування у водному розчині при аерації
Зернами зернової культури можуть бути зерна будь-якої зернової культури, описані в даному документі вище в розділі "Зерна зернової культури", а водний розчин може бути будь- яким з водних розчинів, описаних у даному документі нижче в розділі "Водний розчин".
Може бути переважним, щоб у ході зазначеного інкубування у водному розчині зерна зернової культури були повністю покриті зазначеним водним розчином у ході всього інкубування. Таким чином, зерна зернової культури, наприклад, можуть бути інкубовані щонайменше в 1 л, переважно щонайменше в 1,5 л, більш переважно щонайменше в 2 л, наприклад, у діапазоні від 1 л до 10 л, наприклад, у діапазоні від 1 л до 5 л, наприклад, у діапазоні від 1,5 л до З л, водного розчину на кг зерна зернової культури (у перерахунку на суху масу). бо Таким чином, згідно з деякими варіантами здійснення зерна зернової культури занурюють у водний розчин у ході всього інкубування в зазначеному водному розчині.
Згідно з іншими варіантами здійснення зерна зернової культури поглинають водний розчин таким чином, що наприкінці інкубування в зазначеному водному розчині весь зазначений водний розчин поглинається зернами зернової культури.
Згідно з іншими варіантами здійснення водний розчин, який залишився після інкубування при аерації, може бути злитий із зерен зернової культури.
Згідно з деякими варіантами здійснення переважно, щоб після інкубування зерен зернової культури в зазначеному водному розчині більша частина, наприклад, щонайменше 70 95, переважно щонайменше 8095, більш переважно щонайменше 9095, ще більш переважно щонайменше 95 95, наприклад, по суті, всі зерна зернової культури, містила видимий проросток довжиною щонайменше 1 мм.
Згідно з деякими варіантами здійснення після інкубування зерен зернової культури в зазначеному водному розчині більша частина, наприклад, щонайменше 70 95, наприклад, щонайменше 80 95, наприклад, щонайменше 90 95, наприклад, щонайменше 95 95, наприклад, по суті, всі зерна зернової культури, містила один або декілька видимих проростків.
Згідно з деякими варіантами здійснення після інкубування зерен зернової культури в зазначеному водному розчині більша частина, наприклад, щонайменше 70 95, наприклад, щонайменше 80 95, наприклад, щонайменше 90 95, наприклад, щонайменше 95 95, наприклад, по суті, всі зерна зернової культури, містила один або декілька видимих проростків і видиме стебло.
Згідно з деякими варіантами здійснення після інкубування зерен зернової культури в зазначеному водному розчині зерна зернової культури характеризуються вмістом води щонайменше 3095, переважно щонайменше 3595, більш переважно щонайменше 37 95, наприклад, у діапазоні від 35 до 60 95, наприклад, у діапазоні від 35 до 50 95, наприклад, у діапазоні від 37 до 60 95, наприклад, у діапазоні від 37 до 50 95. Згідно з деякими варіантами здійснення зерна зернової культури характеризуються вмістом води щонайменше 30 95 після інкубування зерен зернової культури у водному розчині, наприклад, щонайменше 31 95, наприклад, щонайменше 32 956, наприклад, щонайменше 33 95, наприклад, щонайменше 34 95, наприклад, щонайменше 35 95, наприклад, щонайменше 36 95, наприклад, щонайменше 37 95, наприклад, щонайменше 38 95, наприклад, щонайменше 39 95, наприклад, щонайменше 40 95, наприклад, щонайменше 45 95, наприклад, щонайменше 46 95, наприклад, щонайменше 47 95, наприклад, щонайменше 48 95, наприклад, щонайменше 49 95, наприклад, щонайменше 50 95, наприклад, щонайменше 51 95, наприклад, щонайменше 52 95, наприклад, щонайменше 53 95, наприклад, щонайменше 54 95, наприклад, щонайменше 55 95, наприклад, щонайменше 56 95, наприклад, щонайменше 57 956, наприклад, щонайменше 58 95, наприклад, щонайменше 59 95, наприклад, 60 95.
Вміст води зерен зернової культури може бути визначений шляхом визначення маси зерен зернової культури з наступним сушінням зазначених зерен зернової культури й визначенням маси висушених зерен зернової культури. Різницю в масі вологих і сухих зерен зернової культури вважають водою й вміст води представляють як масу води, поділену на загальну масу зерен зернової культури (вологих зерен зернової культури). Вміст води, представлений у 95, таким чином, являє собою мас./мас. 95.
Зерна зернової культури можуть бути інкубовані в зазначеному водному розчині протягом часу, достатнього для забезпечення пророщення більшості зазначених зерен зернової культури, як описується вище. Зерна зернової культури також можуть бути інкубовані в зазначеному водному розчині протягом часу, достатнього для одержання згаданого вище вмісту води. Як правило, зерна зернової культури інкубують у водному розчині протягом щонайменше 20 годин, наприклад, щонайменше 24 годин. Як правило, зерна інкубують у зазначеному водному розчині протягом максимум 72 годин, наприклад, протягом максимум 60 годин, наприклад, протягом максимум 48 годин.
Згідно з деякими варіантами здійснення зерна зернової культури інкубують у водному розчині при аерації протягом діапазону часу від 20 до 72 годин, переважно протягом діапазону часу від 40 до 55 годин, більш переважно протягом діапазону часу від 45 до 50 годин. Це може мати місце, зокрема, у варіантах здійснення даного винаходу, якщо пророщення не передбачає стадію повітряної паузи.
Згідно з деякими варіантами здійснення даного винаходу стадія пророщення включає інкубування у водному розчині з наступною повітряною паузою. Згідно з такими варіантами здійснення інкубування у водному розчині виконують протягом часу, достатнього для забезпечення достатньої ферментативної активності в пророщених зернах зернової культури бо після повітряної паузи. Ферментативна активність переважно є такою, як описується в даному документі нижче в розділі "Пророщені зерна зернової культури".
Згідно з такими варіантами здійснення зерна зернової культури, наприклад, можуть бути інкубовані у водному розчині протягом щонайменше 16 годин, наприклад, щонайменше 20 годин. Як правило, зерна інкубують у зазначеному водному розчині протягом максимум 72 годин, наприклад, протягом максимум 40 годин, наприклад, протягом максимум 35 годин, наприклад, протягом максимум 30 годин. Таким чином, згідно з деякими варіантами здійснення зерна зернової культури інкубують у зазначеному водному розчині протягом діапазону часу від 20 до 72 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 20 до 60 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 20 до 48 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 20 до 30 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 22 до 26 годин.
Згідно з деякими варіантами здійснення зерна зернової культури інкубують у водному розчині при аерації протягом діапазону часу від 16 від 40 годин, переважно протягом діапазону часу від 20 до 35 годин, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 годин, більш переважно протягом діапазону часу від 22 до 26 годин. Це може мати місце, зокрема, у варіантах здійснення даного винаходу, якщо пророщення додатково включає стадію повітряної паузи.
Зерно зернової культури може бути інкубовано при будь-якій застосовній температурі, однак може бути переважно, щоб інкубування виконувалося при температурі, досить високої для забезпечення швидкого підвищення вмісту води. Як показано в даному документі нижче в прикладі 3, підвищення температури може суттєво активізувати підвищення вмісту води. Таким чином, може бути переважно, щоб зерна зернової культури інкубували в зазначеному водному розчині при температурі щонайменше 15 "С, наприклад, щонайменше 20 "С, наприклад, щонайменше 25 "С. Зокрема, зерна зернової культури можуть бути інкубовані при температурі в діапазоні від 10 до 35 "С, переважно в діапазоні від 15 до 30 "С, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 "С, наприклад, у діапазоні від 25 до 30 "С, наприклад, приблизно 25 "С.
Зокрема, згідно з варіантами здійснення даного винаходу, при яких зерна зернової культури інкубують при температурі в діапазоні від 20 до 30 "С, зазначені зерна зернової культури можуть бути інкубовані протягом діапазону часу від 20 до 48 годин, наприклад, у діапазоні від 16 до 30 годин.
Як описується в даному документі вище, зазначені зерна зернової культури найчастіше
Зо інкубують у зазначеному водному розчині, при цьому через водний розчин пропускають О». Це також називають інкубуванням зазначених зерен зернової культури у водному розчині при аерації. Переважно, Ог пропускають через водний розчин безупинно в ході всього інкубування.
Зазначений О2 можна пропускати через водний розчин будь-яким застосовним чином, однак часто газ, який містить Ог2, вводять знизу і/або в нижню частину контейнера, який містить водний розчин із зернами зернової культури. Як правило, газ буде дифундувати через суміш водного розчину й зерна зернової культури й виходити із суміші водного розчину й зерна зернової культури з верхньої частини водного розчину. Зокрема, інкубування може бути виконане в обладнанні, описаному в даному документі нижче в розділі "Обладнання". Також можливо, що важкі гази, зокрема, СО», виводяться з нижньої частини контейнера, завдяки чому свіже повітря/Ог2 може подаватися з верхньої частини контейнера.
Зазначений О2 може бути доданий у зазначений водний розчин у вигляді чистого О».
Найчастіше, однак, зазначений О2 включають у газову суміш. Відповідно до одного варіанта здійснення зазначений О2 включають в атмосферне повітря. Таким чином, спосіб відповідно до даного винаходу може передбачати пропускання атмосферного повітря через зазначений водний розчин.
Як правило, щонайменше 2 л, переважно щонайменше 3 л, більш переважно щонайменше 4 л, ще більш переважно щонайменше 5 л, ще більш переважно щонайменше 6 л О2 проходить через зазначений водний розчин на кг зерен зернової культури на годину. Маса зазначених зерен зернової культури є сухою масою. Наприклад, у діапазоні від 2 до 100 л, наприклад, у діапазоні від 2 до 75 л, такому як діапазон від 2 до 50 л, наприклад, у діапазоні від 4 до 100 л, наприклад, у діапазоні від 4 до 75 л, такому як діапазон від 4 до 50 л, наприклад, у діапазоні від б до 100 л, наприклад, у діапазоні від б до 75 л, наприклад, у діапазоні від б до 50 л, О2 проходить через зазначену суміш водного розчину й зерна зернової культури на кг зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу) на годину.
Згідно з одним варіантом здійснення переважно, щоб щонайменше 20 г О2 на кг зерна зернової культури, більш переважно щонайменше 30 г О2г на кг зерна зернової культури, ще більш переважно щонайменше 40 г О: на кг зерна зернової культури, наприклад, у діапазоні від 40 до 100 г О;: на кг зерна зернової культури, наприклад, у діапазоні від 40 до 80 г О: на кг зерна зернової культури, наприклад, 60 г О2 на кг зерна зернової культури, проходило через бо зазначену суміш водного розчину й зерна зернової культури на годину. Маса зерна зернової культури представлена як суха маса. У ході інкубування зерна зернової культури, як правило, поглинають щонайменше деяку кількість водного розчину, і, отже, концентрація Ог2 у водному розчині, як правило, буде варіювати в ході інкубування. Як правило, кількість Ог, яка подається на л водного розчину на годину, знаходиться в діапазоні від 40 до 200 г, переважно в діапазоні від 50 до 150 г.
Як відзначено вище, найчастіше через водний розчин пропускають атмосферне повітря.
Таким чином, спосіб може передбачати пропускання щонайменше 10 л, переважно щонайменше 15 л, більш переважно щонайменше 20 л, ще більш переважно щонайменше 25 л, ще більш переважно щонайменше 30 л атмосферного повітря через зазначений водний розчин на кг зерен зернової культури на годину. Маса зазначених зерен зернової культури є сухою масою. Наприклад, у діапазоні від 10 до 500 л, наприклад, у діапазоні від 10 до 375 л, наприклад, у діапазоні від 10 до 250 л, наприклад, у діапазоні від 20 до 500 л, наприклад, у діапазоні від 20 до 375 л, наприклад, у діапазоні від 20 до 250 л, наприклад, у діапазоні від 30 до 500 л, наприклад, у діапазоні від ЗО до 375 л, наприклад, у діапазоні від 30 до 250 л атмосферного повітря пропускають через зазначений водний розчин на кг зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу) на годину. Відповідно до одного варіанту здійснення в діапазоні від 50 до 110 л, переважно 80 до 100 л атмосферного повітря пропускають через зазначений водний розчин на кг зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу) на годину.
Повітряна пауза
На додаток до зазначеного інкубування у водному розчині при аерації зерна зернової культури також можуть бути інкубовані в повітрі (наприклад, під час відсутності водного розчину). Стадія інкубування в повітрі також може бути названа "повітряною паузою". Таким чином, після інкубування у водному розчині при аерації водний розчин, який залишився, може бути злитий, і зерна зернової культури можуть бути інкубовані в повітрі. Як альтернатива, після інкубування у водному розчині при аерації весь водний розчин поглинається зернами зернової культури, які потім можуть бути інкубовані в повітрі. Зазначене інкубування в повітрі переважно виконують при аерації, наприклад, може бути пропущений О2 через контейнер, що включає зерна зернової культури. Переважно, Ог2 пропускають через зазначений контейнер у ході всієї
Зо повітряної паузи. Кількість Ог, яка підлягає пропусканню через контейнер, що включає зерна зернової культури, може бути такою самою кількістю О2, що й пропускається через водний розчин, як описується вище. О2 може бути забезпечений у формі газової суміші, такої як, наприклад, атмосферне повітря.
Повітряна пауза може бути виконана протягом будь-якої придатної кількості часу, наприклад, протягом діапазону часу від 18 до 50 годин. Згідно з переважним варіантом здійснення повітряну паузу виконують протягом щонайменше 20 годин, переважно протягом щонайменше 22 годин, більш переважно протягом діапазону часу від 20 до 38 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 20 до 35 годин, переважно в діапазоні від 20 до 30 годин, наприклад, у діапазоні від 22 до 26 годин.
Повітряна пауза може бути виконана при навколишніх температурах, таких як температура в діапазоні від 20 до 30 "С, таких як, наприклад, у діапазоні від 23 до 27 "С, переважно при приблизно 25 С. Зокрема, повітряна пауза може бути виконана протягом щонайменше 20 годин, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 годин, при температурі в діапазоні від 20 до 30 "С.
Згідно з деякими варіантами здійснення даного винаходу повітряну паузу виконують при потоці повітря в діапазоні від 85 до 95 л/година, наприклад, у діапазоні від 87 до 93 л/година, наприклад, приблизно 90 л/година, атмосферного повітря або газової суміші, яка включає приблизно 20 95 О»: на кг сухого зерна зернової культури. Згідно з іншими варіантами здійснення даного винаходу повітряну паузу виконують при потоці повітря в діапазоні від 17 до 21 л/година, наприклад, у діапазоні від 18 до 20 л/година, наприклад, приблизно 19 л/година, Ог» на кг сухого зерна зернової культури.
У ході повітряної паузи додаткова вода або водний розчин можуть бути додані в зерна зернової культури, наприклад, шляхом зрошення або розбризкування. Однак у ході повітряної паузи зерна зернової культури не повинні бути занурені у водний розчин.
Способи пророщення
Відповідно до одного варіанту здійснення зерна зернової культури можуть бути пророщені з використанням стандартних способів, відомих у рівні техніки для одержання пророщених зерен.
Тривалість зазначеного пророщення переважно може становити максимум 96 годин, більш переважно максимум 72 години. Пророщення також може включати інкубування у водному розчині при аерації й необов'язково наступну повітряну паузу, як визначається вище. бо Пророщення також може включати декілька стадій інкубування у водному розчині і/або декілька стадій повітряної паузи. Як правило, перша стадія являє собою стадію інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище. Таким чином, пророщення може включати наступні стадії або складатися з наступних стадій: - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації"; - інкубування зерен зернової культури в повітрі, як описується вище в розділі "Повітряна пауза".
Згідно з таким варіантом здійснення інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, наприклад, може бути виконане протягом діапазону часу від 16 до 30 годин, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 годин, наприклад, у діапазоні від 22 до 26 годин, при цьому повітряна пауза може бути виконана протягом діапазону часу від 20 до 38 годин, наприклад, у діапазоні від 22 до 35 годин, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 годин, наприклад, у діапазоні від 22 до 26 годин.
Пророщення також може включати наступні стадії або складатися з наступних стадій: - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації"; - інкубування зерен зернової культури в повітрі, як описується вище в розділі "Повітряна пауза"; - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації".
Пророщення також може включати наступні стадії або складатися з наступних стадій: - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації"; - інкубування зерен зернової культури в повітрі, як описується вище в розділі "Повітряна пауза"; - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації"; - інкубування зерен зернової культури в повітрі, як описується вище в розділі "Повітряна пауза".
Зо Пророщення також може включати наступні стадії або складатися з наступних стадій: - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації"; - інкубування зерен зернової культури в повітрі, як описується вище в розділі "Повітряна пауза"; - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації"; - інкубування зерен зернової культури в повітрі, як описується вище в розділі "Повітряна пауза"; - інкубування зерен зернової культури у водному розчині при аерації, як описується вище в розділі "Інкубування у водному розчині при аерації".
Час для кожного інкубування може варіювати, однак, як правило, уся стадія пророщення, тобто сумарний час усіх інкубований у водному розчині й усіх повітряних пауз не перевищує 72 години, більш переважно не перевищує 60 годин, ще більш переважно не перевищує 54 години.
Таким чином, може бути переважно, щоб усю стадію пророщення виконували протягом діапазону часу від 20 до 72 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 24 до 60 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 24 до 48 годин. Отже, якщо пророщення включає декілька стадій інкубування у водному розчині і/або повітряні паузи, те кожна стадія інкубування, як правило, є більш короткою.
Відповідно до одного варіанта здійснення всю стадію пророщення виконують протягом щонайменше 44 годин, наприклад, протягом щонайменше 46 годин, наприклад, протягом щонайменше 48 годин. Таким чином, вся стадія пророщення може бути виконана протягом діапазону часу від 44 до 72 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 46 до 72 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 48 до 72 годин, наприклад, протягом діапазону часу від 46 до 60 годин. Час пророщення, наприклад, може бути визначений від ініціації пророщення до початку теплової обробки, як описується нижче. Згідно з варіантами здійснення даного винаходу без стадії теплової обробки час пророщення, наприклад, може бути визначений від ініціації пророщення до ініціації дрібного подрібнення зерен зернової культури.
Згідно з деякими варіантами здійснення можна додавати один або декілька екзогенних ферментів. Наприклад, один або декілька ферментів можуть бути додані в ході стадії бо пророщення, наприклад, як описується в УМО2016/071463.
Відповідно до одного варіанта здійснення пророщення виконують без підкислення зерен у ході пророщення. Підкислення являє собою нанесення кислотних речовин на зерна в ході пророщення. Зазначені кислотні речовини можуть являти собою, наприклад, органічні або неорганічні кислоти, від сильних до помірно сильних, такі як сірчана кислота, азотна кислота, хлористоводнева кислота, перхлорна кислота, фосфорна кислота або одноосновні карбонові кислоти, або солі цих кислот. В цьому відношенні компоненти атмосферного повітря й гіберелінову кислоту не вважають кислотними речовинами.
Теплова обробка
Згідно з одним варіантом здійснення відповідно до даного винаходу пророщені зерна зернової культури піддають тепловій обробці після стадії пророщення або як кінцеву частину стадії пророщення. Теплова обробка забезпечує підвищення вмісту гідролітичних ферментів у пророщеному зерні зернової культури.
У ході стадій пророщення й теплової обробки температуру переважно регулюють.
Температуру можна регулювати будь-якими традиційними засобами. У ході пророщення на стадії інкубування у водному розчині температуру можна регулювати шляхом регулювання температури зазначеного водного розчину. У ході пророщення на стадії інкубування в повітрі температуру можна регулювати шляхом регулювання температури повітря, наприклад, шляхом застосування повітряного потоку з регульованою температурою. У ході самої стадії пророщення може виділятися тепло, і, таким чином, може знадобитися регулювання температури до бажаного рівня шляхом охолодження.
У ході стадії теплової обробки температуру можна регулювати різними засобами.
Наприклад, температуру можна регулювати повітряним потоком або інкубуванням у водному розчині з регульованою температурою. Як згадується вище, у ході самого пророщення може виділятися тепло, і, таким чином, навіть у ході стадії теплової обробки температуру можна регулювати шляхом охолодження. Охолодження може бути виконане за допомогою повітря або води.
Відповідно до одного аспекту даного винаходу обробку повітряною паузою при температурі максимум 30 "С, переважно при приблизно 25 "С, як описується вище, виконують протягом щонайменше 20 годин, наприклад, протягом щонайменше 22 годин, переважно протягом
Зо щонайменше 24 годин перед тепловою обробкою.
Відповідно до одного варіанта здійснення тривалість стадії теплової обробки становить щонайменше 1 годину, наприклад, щонайменше 2 години, наприклад, протягом діапазону часу від 1 до 12 годин, переважно протягом діапазону часу від 1 до 5 годин, наприклад, у діапазоні від 2 до 4 годин. Теплова обробка може бути виконана при температурі в діапазоні від 35 до 55 "С, наприклад, у діапазоні від 40 до 50 "С.
Переважно, щоб усі стадії пророщення і/або теплової обробки виконувалися в тому самому контейнері. Зазначений контейнер може являти собою, зокрема, бак, такий як будь-який з баків, описаних у даному документі нижче в розділі "Обладнання".
Стадію теплової обробки, якщо така є, як правило, виконують таким чином, що вміст води пророщених зерен зернової культури, які піддають зазначеною тепловою обробкою, знижується до менше 20 95 у будь-який момент часу між ініціацією пророщення й тепловою обробкою.
Інакше кажучи, стадія теплової обробки не є стадією сушіння в печі. Згідно з деякими варіантами здійснення пророщені зерна зернової культури характеризувалися вмістом води не менше 25 95, ще більш переважно не менше 30 95, ще більш переважно не менше 35 95 у будь- який момент часу в ході стадії теплової обробки.
Зерна зернової культури переважно дрібно подрібнюють, по суті, відразу ж після пророщення і/або теплової обробки. Отже, способи відповідно до даного винаходу переважно не передбачають стадію сушіння між стадією пророщення і/або тепловою обробкою й дрібним подрібненням зерен зернової культури. Таким чином, відповідно до одного аспекту даного винаходу пророщені зерна зернової культури характеризуються вмістом води щонайменше 25 95, переважно щонайменше 30 95, ще більш переважно щонайменше 35 95 у момент дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури. Також згідно з аспектом даного винаходу пророщені зерна зернової культури характеризувалися вмістом води не менше 25 95, переважно не менше 30 95, ще більш переважно не менше 35 95 у будь-який момент часу від моменту завершення стадії пророщення до стадії дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури.
Способи відповідно до даного винаходу переважно не передбачають стадію активного охолодження оброблених нагріванням зерен зернової культури перед їх дрібним подрібненням.
Таким чином, відповідно до одного аспекту даного винаходу температура пророщених зерен 60 вище 35"С у будь-який момент часу між стадією теплової обробки й стадією дрібного подрібнення пророщених зерен.
Пророщені зерна зернової культури
Даний винахід відноситься до способу, який передбачає стадію одержання пророщених зерен зернової культури й необов'язково стадію теплової обробки зазначених пророщених зерен.
Пророщені і/або оброблені теплом зерна зернової культури переважно характеризуються однією або декількома активностями гідролітичних ферментів, наприклад, які забезпечуються о-амілазами, р-амілазами, які розщеплюють розгалужену структуру крохмалю ферментами (такими як кінцеві декстринази), а-глюкозидазами й протеазами.
Найчастіше початок активності гідролітичних ферментів може відбуватися вчасно й скоординовано, і, таким чином, активність деяких гідролітичних ферментів може використовуватися як маркер для інших активностей гідролітичних ферментів.
Отже, переважно, щоб пророщені і/або оброблені теплом зерна зернової культури характеризувалися відповідним рівнем с«-амілазної активності вимірюваної. Переважно, пророщені зерна зернової культури характеризуються вимірюваною с-амілазною активністю щонайменше 40 од./г, наприклад, щонайменше 50 од./г зерна зернової культури («у перерахунку на суху масу). Згідно з деякими варіантами здійснення даного винаходу зерно зернової культури може характеризуватися о-амілазною активністю щонайменше 50 од./г, наприклад, щонайменше 60 од./г зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу). о-амілазну активність переважно визначають згідно зі стандартними способами, наприклад, з використанням набору Сегаїрпа (К-СЕКА) від Медауте, Ірландія. Зокрема, с-амілазна активність може бути визначена, як описується в прикладі 2 нижче.
Також може бути переважно, щоб пророщені зерна зернової культури характеризувалися відповідним рівнем вимірюваної р-амілазної активності. Переважно, пророщені зерна зернової культури характеризуються вимірюваною р-амілазною активністю щонайменше 5 од./г зерна зернової культури (у перерахунку на суху масу). Таким чином, переважно пророщені зерна зернової культури можуть характеризуватися вимірюваною р-амілазною активністю щонайменше 10 од./г, наприклад, щонайменше 15 од./г, зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу).
Переважно, ДВ-амілазну активність визначають згідно зі стандартними способами, наприклад, з використанням набору Веїату! (К-ВЕТАЗ) від Медагуте, Ірландія. Зокрема, рД- амілазна активність може бути визначена, як описується в прикладі 2 нижче.
Також переважно, щоб пророщені і/або оброблені теплом зерна зернової культури характеризувалися відповідним рівнем активності кінцевої декстринази. Переважно, пророщені зерна зернової культури характеризуються активністю кінцевої декстринази щонайменше 5 міліод./г зерна зернової культури (у перерахунку на суху масу). Таким чином, переважно, пророщені зерна зернової культури можуть характеризуватися активністю кінцевої декстринази щонайменше 9 міліод./г зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу). Переважно, активність кінцевої декстринази визначають згідно зі стандартними способами, наприклад, з використанням набору Гітії Оехігілуте Т-І021000 від Медагуте, Ірландія. Зокрема, активність кінцевої декстринази може бути визначена, як описується в прикладі 2 нижче.
Цікаво те, що пророщені і/або оброблені теплом зерна зернової культури відповідно до даного винаходу мають значно менше проростків порівняно з традиційним зеленим солодом.
Таким чином, пророщені зерна зернової культури відповідно до даного винаходу переважно містять максимум 4 г проростків на 100 г пророщеного ячменя, переважно максимум З г проростків на 100 г пророщеного ячменя, ще більш переважно максимум 2 г проростків на 100 г пророщеного ячменя, наприклад, максимум 1,1 г проростків на 100 г пророщеного ячменя, при цьому як маса проростків, так і маса пророщеного ячменя представлена як суха маса. Масу проростків переважно визначають, як описується в прикладі б нижче. Таким чином, відповідно до одного варіанта здійснення спосіб відповідно до даного винаходу не передбачає стадію видалення проростків.
Нітрозаміни (МОМА) являють собою хімічні сполуки з хімічною структурою К'М(-82)-М-0О, тобто нітрозогрупу, пов'язану з аміном. Більшість нітрозамінів є канцерогенними. Незважаючи на те, що вміст нітрозамінів у сучасних солодах низький, пророщені зернівки ячменя відповідно до даного винаходу, проте, все-таки характеризуються значно зниженим вмістом МОМА порівняно з традиційним солодом. Згідно з одним варіантом здійснення пророщені зернівки ячменя відповідно до даного винаходу містять максимум 0,15 мкг/кг МОМА, переважно максимум 0,12 мкг/кг МОМА, наприклад, максимум 0,10 мкг/кг МОМА.
Водний розчин 60 Водний розчин можна вважати розчином, навіть незважаючи на те, що суміш водного розчину й зерен зернової культури може розглядатися як суспензія. Часто водний розчин являє собою воду, таку як водопровідна вода. Один або декілька додаткових засобів можна додавати в зазначену воду, і, таким чином, водний розчин може бути водою, такою як водопровідна вода, яка містить один або декілька додаткових засобів. Зазначені додаткові засоби можуть міститися у водному розчині із самого початку, або їх можна додавати в ході інкубування.
Зазначені додаткові засоби можуть, наприклад, бути сполуками, здатними прискорювати пророщення зерен зернової культури. Таким чином, водний розчин може містити гіберелінову кислоту (СА), наприклад, водний розчин може містити (ЗА при концентрації щонайменше 100
НМ, наприклад, при концентрації щонайменше 1000 нМ, наприклад, при концентрації в діапазоні від 100 до 100000 нМ, наприклад, при концентрації в діапазоні від 500 до 2000 нМ. Зазначена
СА може знаходитися у водному розчині із самого початку інкубування, або її можна додавати в ході інкубування. Зазначена СА може бути будь-якою СА, наприклад, САз або СА». Відповідно до одного варіанта здійснення зазначена СА являє собою Аз.
Додатковий засіб може також являти собою противовспінюючий засіб. Зазначений противовспінюючий засіб може, наприклад, являти собою будь-який противовспінюючий засіб харчової якості, наприклад, Гоатлоо! ЕСО511 (АВ МісКег5, Великобританія).
Обладнання
Способи відповідно до даного винаходу можуть бути виконані з використанням одного або декількох обладнань, придатних для виконання способів.
Наприклад, стадія інкубування зерен зернової культури у водному розчині може бути виконана в контейнері, оснащеному одним або декількома повітряними насосами. Контейнер може являти собою будь-який контейнер, у якому зерна зернової культури можна інкубувати у водному розчині. Згідно з деякими варіантами здійснення контейнер може являти собою бак, наприклад, бак, описаний нижче.
Один приклад обладнання, яке застосовується для інкубування зерен зернової культури, представлений на фіг. 2. Обладнання містить бак (2), який повинен мати достатній об'єм для вміщання зерен зернової культури й водного розчину. Бак, показаний на фіг. 2, є циліндричним, але бак, який можна використовувати з даним винаходом, може мати будь-яку придатну форму, наприклад, він може бути циліндричним баком, наприклад, циліндричним баком з конічною
Зо нижньою частиною. Бак може бути виготовлений з будь-якого придатного матеріалу, наприклад, із пластмаси (такий як плексиглас) або з металу (наприклад, нержавіючій сталі або міді).
Бак містить щонайменше один впускний отвір (1) для зерна зернової культури, який можна використовувати для додавання зерен зернової культури в бак. Впускний отвір можна також використовувати для додавання інших сполук у бак, наприклад, впускний отвір можна використовувати для додавання водного розчину, наприклад, води. Впускний отвір може розташовуватися в будь-якому придатному положенні в баку, і згідно з деякими варіантами здійснення впускний отвір розташований у верхній частині бака, наприклад, зверху бака.
Впускний отвір повинен мати достатній розмір для забезпечення додавання зерен зернової культури. Навіть якщо не потрібно, бак може містити додаткові впускні отвори, крім впускного отвору для зерен зернової культури.
Бак може необов'язково містити решітку або сітку (3), розташовану, по суті, горизонтально в баку. Якщо є, такі решітка або сітка зазвичай розташовується в нижній 1/3, наприклад, у нижній 1/5, бака. Решітка або сітка переважно містить тільки отвори, які менше зерен зернової культури. Решітка або сітка може бути виготовлена з будь-якого придатного матеріалу, такого як пластмаса або метал, і може, наприклад, являти собою металеву сітку. Таким чином, решітку або сітку можна використовувати для відділення зерен зернової культури від нижньої частини бака. Однак бак найчастіше не містить сітку. Зокрема, якщо бак містить випускний отвір для зерен зернової культури в днище або поблизу днища, те зазначений бак, як правило, не містить решітку або сітку.
Крім того, бак містить один або декілька впускних отворів для газу (4). Зазначені впускні отвори можуть являти собою будь-який впускний отвір, через який газ, що включає ОО», може проходити в бак. Впускні отвори для газу можуть мати форму, яка дозволяє газу входити у водний розчин з високою швидкістю, забезпечуючи дифузію газу через водний розчин. Таким чином, наприклад, впускні отвори для газу можуть являти собою форсунки, жиклери, дифузійні камені або дифузори зі спеченої нержавіючої сталі. Відповідно до одного варіанта здійснення впускні отвори для газу являють собою дифузори зі спеченої нержавіючої сталі. Впускні отвори для газу, як правило, з'єднані з насосом (5), який накачує газ у бак через зазначені впускні отвори. Насос може являти собою будь-який насос, здатний накачувати газ, наприклад, повітря через впускні отвори для газу. Переважно, щоб бак містив множину впускних отворів для газу, 60 наприклад, щонайменше 2, наприклад, щонайменше 3, наприклад, у діапазоні від З до 20.
Впускні отвори для газу можуть розташовуватися в будь-якому місці в баку, але зазвичай вони розташовуються в нижній 1/3, наприклад, у нижній 1/5, бака. Це дозволяє газу надходити у водний розчин знизу й дифундувати вверх через водний розчин. Надлишок газу може залишати бак через будь-який отвір у баку, наприклад, через впускний отвір для додавання зернової культури. Відповідно до одного варіанта здійснення може бути переважно, щоб зазначені впускні отвори (3) розташовувалися безпосередньо на бічних стінках бака (2), переважно в нижній частині бічних стінок, наприклад, як показано на фіг. 1.
Приклад обладнання, яке застосовується для проведення декількох стадій способів відповідно до даного винаходу, показаний на фіг. 1. Обладнання містить впускний отвір для зерен зернової культури (1), бак (2), впускний(ї) отвір(и) для газу (3) і насос (4), які можуть являти собою будь-які із впускних отворів для зерен зернової культури, баків, впускних отворів для газу й насосів, описаних вище в даному документі відносно фіг. 2. Бак (2) може містити випускний отвір для зерен зернової культури (5), розташований в нижній 1/3, наприклад, нижній 1/5, бака, наприклад, розташований на днищі бака. Зазначений випускний отвір можна використовувати як для видалення зерен зернової культури, так і для видалення інших компонентів, які знаходяться у баку, наприклад, водного розчину. Зазначений випускний отвір може бути з'єднаний з насосом для зерна (6), наприклад, за допомогою трубопроводу.
Зазначений насос для зерна (б) може бути будь-яким насосом, здатним закачувати зерна з бака (2) в обладнання (7) для дрібного подрібнення зерен зернової культури й необов'язково також у ємність для затирання (9).
Обладнання містить обладнання (7) для дрібного подрібнення зерен зернової культури.
Зазначене обладнання може являти собою будь-яке обладнання, здатне дрібно подрібнювати зерна зернової культури з вмістом води вище 20 95, наприклад, вище 35 95. Обладнання може, зокрема, являти собою дробарку або млин, наприклад, млин для мокрого подрібнення.
Обладнання (7) може бути з'єднане з баком (2) і з ємністю (9) за допомогою трубопроводу(ів).
Рух зерна з бака (2) в обладнання (7) і далі в ємність (9) можна забезпечувати насосом (6).
Обладнання може також містити ємність (9). Ємність (9) може являти собою будь-яку ємність, яка може містити водний екстракт і яка може витримувати температури, які використовуються для затирання, наприклад, температури до 90 С, наприклад, до 85С, наприклад, до 80 "С. Таким чином, ємність може бути виготовлена з будь-якого матеріалу, який витримує такі температури, наприклад, з металу, такого як нержавіюча стать або мідь. Ємність може мати будь-яку придатну форму, наприклад, вона може бути, по суті, циліндричною.
Ємність може бути зв'язана з обладнанням для контролю температури. Ємність можна використовувати для одержання водного екстракту дрібно подрібнених зерен зернової культури за допомогою процесу, який включає інкубування при одній або декількох заздалегідь визначених температурах, як описано в даному документі в розділі "Одержання водного екстракту". Зазначене обладнання для контролю температури здатне регулювати температуру рідини в ємності, у тому числі здатне нагрівати рідину в ємності до заздалегідь визначеної температури, наприклад, до будь-якої з температур, описаної в даному документі в розділі "Одержання водного екстракту". Ємність (9) може також містити обладнання для перемішування або обертання будь-якої рідини, яка міститься в зазначеній ємності. Зокрема, ємність (9) може являти собою ємність для затирання. Ємності для затирання добре відомі в рівні техніки, і ємність (9) може являти собою будь-яку традиційну ємність для затирання.
Ємність (9), як правило, містить впускний отвір (8), через який дрібно подрібнені пророщені зерна зернової культури можуть надходити в ємність. Зазначений впускний отвір (8) зазвичай розташований у верхній половині ємності, наприклад, у верхній 1/3, наприклад, у верхній 1/5, ємності, наприклад, зверху ємності. Дрібно подрібнені зерна зернової культури можна вводити через трубопровід з обладнання (7) для дрібного подрібнення зерен зернової культури у впускний отвір (8) ємності (9).
Як правило, ємність (9) також містить випускний отвір (10), через який водний екстракт може виходити з ємності після одержання водного екстракту (див. подробиці відносно водного екстракту нижче в даному документі в розділах "Водний екстракт" і "Одержання водного екстракту"). Випускний отвір зазвичай розташований в нижній половині, наприклад, у нижній 1/3, наприклад, у нижній 1/5, ємності, наприклад, на днищі ємності.
Дрібне подрібнення пророщених зерен зернової культури
Способи відповідно до даного винаходу передбачають стадію дрібного подрібнення зерен зернової культури, які лущили, і/або пророщували, і/або нагрівали згідно зі способами, визначеними в даному документі.
На момент дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури вони переважно все 60 ще характеризуються високим вмістом води, переважно зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води щонайменше 20 95, більш переважно щонайменше 25 95, ще більш переважно щонайменше 3095, ще більш переважно щонайменше 35 95. Наприклад, пророщені зерна зернової культури можуть бути переміщені безпосередньо із пророщення і/або теплової обробки в обладнання для дрібного подрібнення зерен зернової культури. Отже, пророщені зерна зернової культури можуть характеризуватися тим самим вмістом води на момент дрібного подрібнення, що й зерна зернової культури відразу ж після пророщення і/або теплової обробки зерен зернової культури, наприклад, вмістом води, описаним у даному документі вище в розділі "Пророщення". Зокрема, способи, як правило, не передбачають стадію сушіння пророщених зерен зернової культури. Таким чином, способи переважно не передбачають стадію сушіння в печі пророщених зерен зернової культури. Як зазначено вище, сушіння в печі дає зниження вмісту води до рівня приблизно 4,5-5 95. Переважно, пророщені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95, переважно не менше 2595, ще більш переважно не менше 30 95, ще більш переважно не менше 35 95 у будь-який момент часу після пророщення і/або теплової обробки й перед дрібним подрібненням зазначених зерен зернової культури.
Згідно з деякими варіантами здійснення даного винаходу пророщені зерна зернової культури піддають тепловій обробці після стадії пророщення. Способи відповідно до даного винаходу переважно не передбачають стадію активного охолодження оброблених теплом зерен зернової культури перед їх дрібним подрібненням. Таким чином, відповідно до одного аспекту даного винаходу температура пророщених зерен становить вище 35 "С у будь-який момент між стадією теплової обробки й стадією дрібного подрібнення пророщених зерен.
Пророщені зерна зернової культури можуть бути дрібно подрібнені з використанням будь- якого обладнання, придатного для дрібного подрібнення зерен зернової культури, що характеризуються вмістом води більше 20 95, наприклад, більше 25 95, наприклад, більше 30 95, наприклад, більше 35 95. Наприклад, пророщені зерна зернової культури можуть бути піддані розмелюванню, наприклад, мокрому розмелюванню. Застосовні млини для розмелювання пророщених зерен зернової культури включають млина, доступні від Міїїєгаг, США. Пророщені зерна зернової культури також можуть бути піддані дробленню.
Зерна зернової культури, як правило, дрібно подрібнюють настільки, щоб можна було приготувати водний екстракт зброджуваних цукрів зерен зернової культури. Таким чином, зерна зернової культури достатньо подрібнюють, так що 7 л водного екстракту з 1 кг зазначених дрібно подрібнених зерен зернової культури характеризується питомою щільністю щонайменше 8 Плато.
Згідно з варіантами здійснення даного винаходу, у яких водний екстракт готовлять із пророщених зерен зернової культури й однією або декількох добавок, зазначені добавки також можуть бути дрібно подрібнені. Зокрема, це може бути у випадку, якщо зазначені добавки включають непророщені зерна зернової культури. Зазначені добавки можуть бути дрібно подрібнені, наприклад, розмелені в окремих процесах. Однак даний винахід також передбачає, що добавки дрібно подрібнюють разом із пророщеними зернами зернової культури. Подібним чином, якщо водний екстракт готовлять із пророщених зерен зернової культури й висушеного в печі солоду, те зазначений висушений у печі солод може бути дрібно подрібнений, наприклад, розмелений в окремих процесах. Однак даний винахід також передбачає, що висушений у печі солод дрібно подрібнюють разом із пророщеними зернами зернової культури.
Одержання водного екстракту
Способи відповідно до даного винаходу також передбачають стадію одержання водного екстракту дрібно подрібнених пророщених зерен зернової культури. Зазначена стадія, наприклад, може являти собою стадію затирання.
Згаданий вище водний екстракт може бути, як правило, отриманий шляхом інкубування дрібно подрібнених зерен зернової культури у воді або у водному розчині. Водний розчин для одержання водного екстракту, як правило, є водним розчином, який відрізняється від водного розчину, який використовується для інкубування зерен зернової культури в ході пророщення.
З метою відзначення водний розчин для одержання водного екстракту також можна називати "розчином для затирання". Розчин для затирання може бути будь-яким водним розчином, але він зазвичай складається з води, такої як водопровідна вода, у яку можна додавати один або декілька додаткових засобів. Для розрізнення між додатковими засобами, які додаються в ході пророщення, ці додаткові засоби можна називати "додатковими засобами для затирання". Таким чином, розчин для затирання може складатися з води (наприклад, водопровідної води), у яку додають один або декілька додаткових засобів для затирання.
Засоби для затирання можуть знаходитися в розчині для затирання із самого початку, або їх 60 можна додати в ході процесу одержання водного екстракту.
Зазначені додаткові засоби для затирання можуть бути ферментами. Таким чином, розчин для затирання може включати один або декілька ферментів. Зазначені ферменти можна додавати в розчин для затирання із самого початку або потім у ході процесу.
Зазначені ферменти, наприклад, можуть являти собою один або декілька гідролітичних ферментів. Придатні ферменти включають ліпази, ферменти, що розкладають крохмаль (наприклад, амілази), глюканази (переважно (1-4)- і/або (1,3; 1,4)-Д-глюканази)|, і/або ксиланази (такі як арабіноксиланази), і/або протеази, або суміші ферментів, які включають один або декілька зі згаданих вище ферментів, наприклад, Сегейо, ОйКгапйо або Опаєа Рго (Момо7утев).
Наприклад, розчин для затирання може включати один або декілька гідролітичних ферментів, при цьому щонайменше один гідролітичний фермент вибраний із групи, яка складається з с- амілази, р-амілази, кінцевої декстринази, пуллуланази, рД-глюканази, ксиланази, глюкоамілази й протеази.
Відповідно до одного варіанта здійснення даного винаходу розчин для затирання включає один або декілька з наступних ферментів: - ВД-глюканаза, така як ендо-(1,3; 1,4)-Д-глюканаза або ендо-1, 4-Д-глюканаза; - ксиланаза, така як ендо- або екзо-1,4-ксиланаза, арабінофуранозідаза або естераза ферулової кислоти; - д-амілаза; - пуллуланаза або кінцева декстриназа; - глюкоамілаза.
Рішення про те, чи потрібно додавати ферменти в розчин для затирання чи ні, і про те, які ферменти додавати, можуть залежати від зерна зернової культури, яке використовується.
Таким чином, згідно з варіантами здійснення даного винаходу, якщо зернова культура являє собою рослину ячменя з низьким вмістом р-глюкану (наприклад, як описано в даному документі нижче в розділі "Ячмінь"), то невелика кількість Д-глюканази може бути додана в розчин для затирання або не додана взагалі.
Відповідно до одного варіанта здійснення переважно не додавати екзогенну протеазу в ході затирання. Додавання протеази може бути менш переважним, оскільки протеази можуть впливати на ферментативну активність. Відповідно до одного варіанта здійснення переважно не
Зо додавати екзогенну ліпазу при затиранні.
Відповідно до одного варіанта здійснення переважно використовувати максимум 700 од., переважно максимум 350 од., екзогенної глюкоамілази на г пророщених зерен зернових культур (у перерахунку на суху речовину) у ході одержання водного екстракту.
Відповідно до одного варіанта здійснення переважно використовувати максимум 400 АС, переважно максимум 200 АС екзогенної глюкоамілази на кг пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину) у ході одержання водного екстракту. Визначення
АС можна виконувати, як описано в патенті США Ме 57060468.
Згідно з іншим варіантом здійснення переважно, щоб об'єднані екзогенні глюкоамілаза й с- амілаза, які використовуються в ході одержання водного екстракту, не перевищували 700 од., переважно не перевищували 350 од. на г пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину). Об'єднану активність глюкоамілази й о-амілази можна, наприклад, визначати з використанням К-СЕКА 01/12 (протокол і набір, доступні від Медагуте, Ірландія).
Відповідно до одного варіанта здійснення переважно використовувати максимум 20 од. екзогенної пуллуланази або кінцевої декстринази на кг пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину) у ході одержання водного екстракту.
Відповідно до одного варіанта здійснення переважно використовувати максимум 100 РОМ пуллуланази на кг пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину) у ході одержанню водного екстракту. Визначення РОМ може бути виконане, як описується в патенті
США Мо О0О57060468.
БО Зазначені додаткові засоби для затирання можуть також бути добавками, наприклад, непророщеними зернами зернової культури, сиропами або цукрами. Якщо додають добавки, вони можуть також бути дрібно подрібненими, наприклад, шляхом розмелювання або дроблення. Якщо добавка являє собою зерно зернової культури, наприклад, зерно зернової культури, яке не піддавали пророщенню, тоді воно зазвичай може бути дрібно подрібненим або розмеленим. Якщо добавка являє собою сиропи, цукри або подібне, то вони будуть зазвичай не розмелені. Добавку, таку як цукри або сиропи, можна додавати в розчин для затирання в будь- який час у процесі; однак такі добавки можна також додавати у водний екстракт або пізніше в процесі одержання напою, як описується нижче. Як правило, добавки додають у менших кількостях, ніж пророщені зерна зернової культури. Таким чином, щонайменше 50 95, переважно бо щонайменше 70 95, наприклад, щонайменше 90 95, вуглеводів водного екстракту одержують із пророщених зерен зернової культури, тоді як добавки переважно тільки становлять незначну частину вуглеводів. Якщо добавка є непророщеним зерном зернової культури, то переважно, щоб пророщені зерна зернової культури становили щонайменше 50 95 (мас./мас.), переважно щонайменше 70 95 (мас./мас.), більш переважно щонайменше 90 95 (мас./мас.) всіх зерен зернової культури, як визначено у перерахунку на суху масу.
Додаткові засоби для затирання можуть також являти собою висушений у печі солод. Якщо додають висушений у печі солод, то він може також бути дрібно подрібненим, наприклад, шляхом розмелювання або дроблення. Як правило, висушений у печі солод додають у менших кількостях, ніж пророщені зерна зернової культури. Таким чином, пророщені зерна зернової культури становлять щонайменше 80 95 (мас./мас.), переважно щонайменше 90 95 (маб./маб.), більш переважно щонайменше 95 95 (мас./мас.) усіх зерен зернової культури й солоду, як визначено у перерахунку на суху масу. Згідно з переважними варіантами здійснення висушений у печі солод не додають.
Зазначені додаткові засоби для затирання, переважно харчової якості, також можуть являти собою сіль, наприклад, Сасі».
Зазначені додаткові засоби для затирання також можуть являти собою кислоту, переважно кислоту харчової якості, наприклад, НзРОх.
Водний екстракт зазвичай одержують інкубацією дрібно подрібнених пророщених зерен зернової культури в розчині для затирання при одній або декількох заздалегідь визначених температурах. Зазначена заздалегідь визначена температура може також називатися в даному документі ""-емпературою затирання". Зазначені температури затирання можуть, наприклад, бути звичайними температурами, які використовуються при затиранні.
Температура затирання, як правило, або підтримується постійною (ізотермічне затирання), або поступово підвищується, наприклад, підвищується поступовим чином. У будь-якому разі розчинні речовини в дрібно подрібнених пророщених зернах зернової культури вивільняються в зазначений розчин для затирання, утворюючи при цьому водний екстракт.
Температура(и) затирання зазвичай представляє(ють) собою температуру(и) у діапазоні від до 90 "С, наприклад, у діапазоні від 40 до 85 "С, наприклад, у діапазоні від 50 до 85 76.
Температури затирання можна вибирати згідно з типом зернової культури, який
Зо використовуєься. Отже, згідно з варіантами здійснення даного винаходу, у яких зерна зернової культури являють собою ячмінь із низьким вмістом ліпоксигеназної (ОХ) активності і/або метилметіонінтрансферазної (ММТ) активності або без таких (див. подробиці нижче в даному документі в розділі "Ячмінь"), температура затирання може бути нижче, наприклад, знаходитися в діапазоні від 35 до 69 "6.
Інкубування в розчині для затирання може бути виконане протягом будь-якої придатної кількості часу. Час для інкубування в розчині для затирання в ємності для затирання може, наприклад, знаходитися в діапазоні від 60 до 300 хвилин, наприклад, у діапазоні від 60 до 240 хвилин, наприклад, у діапазоні від 90 до 300 хвилин, наприклад, у діапазоні від 90 до 240 хвилин, наприклад, у діапазоні від 90 до 270 хвилин. Наприклад, зазначений час для інкубування в розчині для затирання може бути будь-яким часом, який використовується при традиційному затиранні. Одним необмежуючим прикладом придатного затирання є: (1) затирання при температурі в діапазоні від 50 до 60 "С, наприклад, приблизно 55 "С, у діапазоні від 10 до 30 хвилин, наприклад, приблизно 15 хвилин; (2) нагрівання до температури в діапазоні від 60 до 70 "С, переважно в діапазоні від 60 до 65 "С, наприклад, приблизно 62 "С, у діапазоні від 30 до 90 хвилин, наприклад, приблизно 60 хвилин; (3) нагрівання до температури в діапазоні від 70 до 75 "С, наприклад, приблизно 72 "С, у діапазоні від 5 до 30 хвилин, наприклад, приблизно 15 хвилин; (4) нагрівання до температури в діапазоні від 75 від 80 "С, переважно в діапазоні від 75 до 78 7С, наприклад, приблизно 78 "С, у діапазоні від 5 до 15 хвилин, наприклад, приблизно 10 хвилин.
Після інкубування в розчині для затирання в ємності для затирання дрібно подрібнені пророщені зерна зернової культури в розчині для затирання можна переносити в інший контейнер, наприклад, фільтраційний чан, і інкубувати протягом додаткового часу при підвищеній температурі, наприклад, у діапазоні від 70 до 78 "С протягом діапазону часу від 30 до 120 хвилин.
Таким чином, інкубування в розчині для затирання на додаток до згаданих вище стадій може також передбачати стадію (5): (5) нагрівання до температури в діапазоні від 70 до 78 "С, переважно в діапазоні від 75 до 60 78 7С, наприклад, приблизно 78 "С, у діапазоні від 30 до 120 хвилин, наприклад приблизно 60 хвилин.
Один необмежуючий приклад застосовних температур затирання й часу показаний у даному документі на фіг. 10. Інкубування протягом перших приблизно 120 хвилин, наприклад, може бути виконане в ємності для затирання, тоді як наступне інкубування, наприклад, може бути виконане в іншому контейнері. Інші необмежуючі приклади можна знайти в літературі з пивоваріння, наприклад, у Вгіддз еї а. (вище) і Ноцодн еї аї. (вище).
Після інкубування в розчині для затирання водний екстракт, як правило, можна розділяти, наприклад, за допомогою фільтрації, на водний екстракт і залишкові тверді частинки, які не розчинилися, останні також називають "відпрацьованим зерном". Фільтрування можна, наприклад, проводити в фільтраційному чані. Як альтернатива, фільтрування може являти собою фільтрування через заторний фільтр. Водний екстракт, отриманий таким чином, можна також називати "першим суслом".
Додаткова рідина, така як вода, може бути додана у відпрацьовані зерна в ході процесу, який також називається промивання. Після промивання й фільтрації може бути отримане "друге сусло". Додаткові сусла можуть бути отримані шляхом повторення процедури.
Таким чином, водний екстракт може являти собою сусло, наприклад, перше сусло, друге сусло, додаткове сусло або їх комбінацію.
Водний екстракт
Водний екстракт, отриманий способами відповідно до даного винаходу, може мати ряд корисних властивостей, які включають без обмеження властивості, описані в даному розділі.
Як згадується вище, водний екстракт може бути підданий стадії фільтрація. Отже, може бути переважно, щоб сусло мало гарну фільтрованість. Наприклад, може бути технічно складним фільтрувати високов'язку рідину, причина, по якій може бути переважно, щоб водний екстракт мав низьку в'язкість.
Фільтрованість можна визначати низкою шляхів. Відповідно до одного варіанта здійснення фільтрованість визначають як кількість рідини, отримана після фільтрації через фільтрувальну лійку, забезпечену фільтрувальним папером, протягом 1 години. Переважно, водний екстракт має фільтрованість щонайменше 250 мл, коли 400 мл розчину для затирання, який містить 100 г дрібно подрібнених зерен зернової культури, додають у зазначену фільтрувальну лійку.
Зо Фільтрованість можна також визначати як відсоток об'єму рідини, отриманої після фільтрації протягом 60 хвилин, як описується вище, порівняно з об'ємом рідини водного екстракту, доданого в зазначену лійку. Таким чином, фільтрованість може становити щонайменше 50 95, наприклад, щонайменше 60 95 (об'єм./об'єм.)о. Зокрема, фільтрованість можна визначати, як описується в даному документі нижче в прикладі 3.
Фільтрованість найчастіше може залежати від вмісту В-глюкану. Отже, може бути переважно, щоб вміст В-глюкану не був занадто високим. Наприклад, водний екстракт може включати максимум 200 мг/л, переважно максимум 150 мг/л р-глюкану.
Також переважно, щоб водний екстракт характеризувався відповідним вмістом зброджуваних цукрів. Зокрема, може бути переважно, щоб водний екстракт включав щонайменше 10 г, наприклад, щонайменше 15 г, мальтози на л. Наприклад, може бути переважно, щоб водний екстракт включав щонайменше 1 г/л на Плато мальтози. Також може бути переважно, щоб зазначений водний екстракт включав щонайменше 1 г, наприклад, щонайменше 2 г, глюкози на л.
Як правило, бажано, щоб сусло включало вільний амінний азот (РАМ) зі вмістом, який досить високий для досягнення гарної життєздатності дріжджів, при цьому дуже високий вміст може бути небажаним. Отже, може бути переважно, щоб водний екстракт включав ЕАМ у діапазоні від 150 до 400 мг/л, наприклад, у діапазоні від 150 до 300 мг/л, наприклад, у діапазоні від 150 до 250 мг/л.
Як правило, бажано, щоб сусло характеризувалося високим вмістом амінокислоти валін, оскільки це може знизити ймовірність небажаного утворення діацетилу. Отже, може бути переважно, щоб водний екстракт включав щонайменше 55 мг/л, наприклад, щонайменше 60 мг/л, валіну. Відповідно до одного варіанта здійснення водний екстракт включає щонайменше 65 мг/л валіну.
Згаданий вище вміст цукрів, РАМ і амінокислот є переважним вмістом у водному екстракті перед будь-яким зброджуванням.
Спосіб одержання водного екстракту зерна заваленої зернової культури
Відповідно до одного варіанта здійснення даний винахід відноситься до способів одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а. забезпечення зерен зернової культури, при цьому зернова культура являє собою 60 завалену зернову культуру;
р. обробки зазначених зерен зернової культури з видаленням оболонки, при цьому зазначена обробка призводить до втрати щонайменше 2 95 загальної маси зазначених зерен зернової культури, наприклад, до втрати в діапазоні від 2 до 7 95 загальної маси зазначених зерен зернової культури, наприклад, до втрати в діапазоні від З до 6 95 загальної маси зазначених зерен зернової культури; с. впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен, при цьому зазначена стадія пророщення може включати і. інкубування зазначених зерен у водному розчині протягом діапазону часу від 16 від 40 годин, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 годин, при цьому щонайменше 2 л ОС» на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину й при цьому зазначені зерна занурюють у зазначений водний розчин у ході зазначеного інкубування; і. видалення надлишку водного розчину; і ії. інкубування вологих зерен на повітрі протягом діапазону часу від 20 до 50 годин, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 годин, при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С у потоці щонайменше 2 л ОО» на кг сухої маси зерен зернової культури на годину; а. дрібного подрібнення пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 95; за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і а), з одержанням тим самим розмелених пророщених зерен; і е. одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури.
Слід враховувати, що вираз "зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і 4)" передбачає, наприклад, що зазначені зерна зернової культури можуть характеризуватися вмістом води вище 20 95 у будь- який момент часу в ході стадій с) і а), у будь-який момент часу від завершення стадії с) до завершення стадії 4) або в будь-який момент часу від завершення стадії с) до ініціації стадії 4).
На момент дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури вони переважно усе ще характеризуються високим вмістом води, переважно зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води щонайменше 20 95, більш переважно щонайменше 25 95, ще
Зо більш переважно щонайменше 3095, ще більш переважно щонайменше 35 95. Наприклад, пророщені зерна зернової культури можуть бути переміщені безпосередньо від пророщення іл або теплової обробки в обладнання для дрібного подрібнення зерен зернової культури. Отже, пророщені зерна зернової культури можуть характеризуватися тим самим вмістом води на момент дрібного подрібнення, що й зерна зернової культури відразу ж після пророщення і/або теплової обробки зерен зернової культури, наприклад, вмістом води, описаним у даному документі вище в розділі "Пророщення". Зокрема, способи, як правило, не передбачають стадію сушіння пророщених зерен зернової культури. Таким чином, способи переважно не передбачають стадію сушіння в печі пророщених зерен зернової культури. Як зазначено вище, сушіння в печі призводить до зниження вмісту води до вмісту приблизно 4,5-5 95. Переважно, пророщені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95, переважно не менше 25 95, ще більш переважно не менше 30 95, ще більш переважно не менше 35 95 у будь-який момент часу після пророщення і/або теплової обробки й перед дрібним подрібненням зазначених зерен зернової культури.
Спосіб може передбачати стадію теплової обробки, як описується в розділі "Теплова обробка" у даному документі вище.
Кількість О2, що пропускається через зерна зернової культури у водному розчині або в повітрі, може являти собою будь-яку з кількостей Ог, описаних у даному документі вище в розділі "Пророщення". Відповідно до одного варіанта здійснення атмосферне повітря в діапазоні від 85 до 95 л на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину в ході стадії і. Відповідно до одного варіанта здійснення інкубування в повітрі на стадії ії. виконують у потоці атмосферного повітря в діапазоні від 85 до 95 л на кг сухої маси зерен зернової культури.
Стадія дрібного подрібнення пророщених зерен може бути такою, як описується в розділі "Дрібне подрібнення пророщених зерен зернової культури" у даному документі вище.
Стадія одержання водного екстракту зернової культури може бути такою, як описується в розділі "Водний екстракт" у даному документі вище.
Одержання напоїв
Згідно з деякими варіантами здійснення способи відповідно до даного винаходу також передбачають стадію переробки водного екстракту, отриманого способами відповідно до 60 даного винаходу, у напій. Будь-який зі згаданих вище способів, описаних у даному документі,
може бути використаний для одержання водного екстракту зернової культури, який потім далі перероблюють у напій.
Водний екстракт можна кип'ятити із хмелем або без нього, при цьому згодом його можна називати кип'яченим суслом.
Перше, друге й наступні сусла можуть бути об'єднані й після цього піддані нагріванню або кип'ятінню. Водний екстракт можна нагрівати або кип'ятити протягом будь-якої придатної кількості часу, наприклад, у діапазоні від 60 хвилин до 120 хвилин. У ході нагрівання або кип'ятіння об'єм водного екстракту може бути знижений через випарювання. Може бути переважно, щоб об'єм водного екстракту знижувався на менше ніж 8 95, переважно на менше ніж 5 95. Це може суттєво знизити споживання енергії.
Напій може бути отриманий шляхом зброджування водного екстракту, наприклад, шляхом зброджування сусла. Таким чином, напій може бути отриманий шляхом зброджування водного екстракту за допомогою дріжджів.
Відповідно до одного варіанта здійснення напій може являти собою алкогольний напій, такий як пиво. Згідно з іншими варіантами здійснення напій може являти собою неалкогольний напій на основі пророщених зерен зернової культури. Неалкогольний напій, наприклад, може являти собою неалкогольне пиво або інші види неалкогольних напоїв, такі як Майіпа.
Відповідно до одного переважного варіанта здійснення напій являє собою пиво, наприклад, пиво може бути пивом лагер або елем. Таким чином, пиво, наприклад, може бути вибране із групи, яка складається з Айбіег, Атбег аїіе, Вапеу м/пе, Вепіпег меїб5зе, Віеге де Сагіде, Віцег,
Віопде АїІє, ВосК, Вгомп аїє, Саїйогтіа Соттоп, Стеат АІє, Юоптипаег Ехропі, Юорреїброск,
Випкеї, ОипКемуєїгеп, ЕіброскК, Егпий Іатбіс, Соїдеп АїІє, Созе, Сиеиге, Негемєїгеп, НеїІев, Іпаіа
Раїєе аїе, Кбі5сип, І атрбіс, Гід аіе, Маїроск, маї Іхдциог, Мій, Маггепбіег, ОЇа аїіє, Оца Бгиїп, Раїе аіє, Ріїзепег, Ропег, Вей аїіе, Воддепбієг, Заіївоп, Зсоїсп аїіє, біват Ббеег, 5іоці, Зспугаг2брівт, лагер, М/йбієг, УУеї55Біег і МУеіїгепроскК. Водний екстракт відповідно до даного винаходу одержують із пророщених зерен зернової культури, які не піддавали сушінню в печі. Пророщені зерна зернової культури, які не піддавали сушінню в печі, як правило, мають більш світлий колір, і отже, способи відповідно до даного винаходу, є особливо застосовними для одержання більш світлих сортів пива, зокрема, для одержання пива лагер. Більш темні сорти пива також
Зо можуть бути отримані способами відповідно до даного винаходу, наприклад, шляхом додавання одного або декількох висушених у печі солодів у ході затирання, як описується в розділі "Одержання водного екстракту".
Таким чином, даний винахід також відноситься до способів одержання напою, які передбачають стадії: - одержання водного екстракту способом відповідно до даного винаходу; - переробки зазначеного екстракту у напій.
Алкогольні напої, такі як пиво, згідно зі способами відповідно до даного винаходу можуть бути виготовлені із пророщених зерен зернової культури. Пророщені зерна зернової культури, у додавання до хмелю й дріжджам, сприяють смаку й кольору пива.
Після одержання водного екстракту його можна переробляти в пиво будь-яким способом, у тому числі традиційними способами пивоваріння. Необмежені описи прикладів придатних способів для пивоваріння можна знайти, наприклад, у публікаціях Вгідд5 еї аї. (1981) і Ноцодпі еї ам. (1982). Множина регулярно оновлюваних способів аналізу ячмінних і пивних продуктів доступні, наприклад, без обмеження, в Американській асоціації фахівців з біохімії зерна (1995),
Американському товаристві фахівців з пивоваріння (1992), Європейської конвенції з пивоваріння (1998) і Інституті пивоваріння (1997). Слід визнати, що багато специфічних процедур використовують для конкретної пивоварні, при цьому найбільш значимі варіації відносяться до переваг місцевих споживачів. Будь-який такий спосіб одержання пива можна використовувати з даним винаходом.
Перша стадія одержання пива з водного екстракту переважно передбачає нагрівання зазначеного водного екстракту, як описується в даному документі вище, з наступною фазою охолодження й необов'язково вихрового перемішування. Одна або декілька додаткових сполук можуть бути додані у водний екстракт, наприклад, одна або декілька додаткових сполук, описаних нижче в розділі "Додаткові сполуки". Після охолодження водний екстракт можна переносити в бродильні чани, які містять дріжджі, наприклад, пивні дріжджі, такі як 5. разіогіапиє або 5. сегемізіае. Водний екстракт можна зброджувати протягом будь-якого придатного періоду часу, як правило, у діапазоні від 17 до 20, такому як від 1 до 10 діб.
Зброджування виконують при будь-якій застосовній температурі, наприклад, при температурі в діапазоні від 10 до 20 "С. Способи також можуть передбачати додавання одного або декількох бо ферментів, наприклад, один або декілька ферментів можуть бути додані в сусло перед зброджуванням або в ході бродіння. Зокрема, зазначений фермент може являти собою пролін- специфічну ендопротеазу. Необмежуючим прикладом пролін-специфічної ендопротеази є "Вгежег5 СіІагех", доступна з О5М. Згідно з іншими варіантами здійснення екзогенні ферменти не додають у ході способів.
Протягом процесу бродіння, який триває декілька діб, цукор перетворюється в спирт і СО» одночасно з утворенням деяких смакових речовин. Бродіння може бути кінчене в будь-який бажаний час, наприклад, як тільки не буде спостерігатися ніякого падіння 9оР.
Потім пиво можна додатково обробляти, наприклад, охолоджувати. Його можна також фільтрувати і/або освітлювати, процес, який дає приємний захід і менш дріжджовий смак. Також можна додавати добавки. Крім того, можна додавати СО». Нарешті, пиво можна пастеризувати іМабо фільтрувати перед його упакуванням (наприклад, переносом у контейнери або кеги, бутилюванням або консервуванням). Пиво можна також пастеризувати стандартними способами.
Пиво, отримане відповідно до даного винаходу, як правило, має приємний смак і не має терпкості або має тільки невелику терпкістьс Смак може бути проаналізований, наприклад, дегустаційною комісією фахівців в області пива.
Ячмінь
Згідно з переважними варіантами здійснення даного винаходу зерна зернової культури, які підлягають використанню зі способами відповідно до даного винаходу, являють собою зерна ячменя.
Зазначені зерна можуть бути зернами будь-якої рослини ячменя. Однак згідно з деякими варіантами здійснення рослина ячменя може мати одну або декілька специфічних характеристик, наприклад, одну або декілька з характеристик, описаних у даному документі нижче. При тому, що різні характеристики обговорюються окремо в даному документі нижче, рослина ячменя відповідно до даного винаходу може мати комбінацію цих характеристик.
Відповідно до одного варіанта здійснення даного винаходу ячмінь може являти собою сорт (с.) голозерного ячменя. Даний винахід також передбачає, що ячмінь є сортом ячменя з тонкою по природі лузгою, таким як сорт Айтіга. Наприклад, лузга може становити менше 7 95 загальної маси зерна й лузги.
Зо Як згадується вище, переважно, щоб водний екстракт, отриманий у ході затирання, характеризувався в'язкістю, досить низкою для забезпечення гарної фільтрованості заторної суміші. Як також докладно описується вище, розчинні р-глюкани можуть сприяти високій в'язкості водного екстракту. Отже, згідно з деякими варіантами здійснення даного винаходу може бути переважно застосовувати рослину зернової культури й, зокрема, рослину ячменя, яка характеризується низьким вмістом р-глюкану, наприклад, без р-глюкану, таким як вміст р- глюкану, який нижче рівня, що виявляється. Такі рослини ячменя відомі в рівні техніки й включають, наприклад, рослини ячменя, які несуть мутацію в гені, що кодує р-глюкансинтазу.
Зазначений ген може являти собою ген, що кодує поліпептид під 5ЕО ІЮ Мо: 2, викладений у заявці на видачу патенту США Мо 052012/0030784. Наприклад, рослина ячменя може бути ячменем, який включає ген дефіциту ВД-глюкану, зазначений під 5ЕО ІЮ Мо: 1 або 5ЕО ІЮ Мо: 18 у заявці на видачу патенту США Ме 052012/0030784. Рослина ячменя також може містити мовчазний ген С5ІБб, що дає зерна ячменя з дуже низьким вмістом (1,3;1,4)-В-глюкану (як описується у Такеїа еї а1., 2011).
Рослина ячменя також може бути рослиною ячменя, яка характеризується низьким рівнем активності ГОХ. Такі рослини ячменя відомі в рівні техніки й включають, наприклад, рослини ячменя, які несуть мутацію в гені, що кодує ГОХ-1. Наприклад, рослина ячменя може бути рослиною ячменя, яка несе будь-яку з мутацій у гені ГОХ-1, описаному в МО 02/053721, МО 2005/087934 ії УМО 2004/085652.
Рослина ячменя може також бути рослиною ячменя, яка несе мутацію в гені, що кодує ліпоксигеназу 1 (ГОХ-1), і/або в гені, що кодує ГОХ-2. Наприклад, рослина ячменя може бути рослиною ячменя, яка несе будь-які мутації в генах ГГ ОХ-1 і ГОХ-2, описаних в УМО 2010/075860.
Рослина ячменя може також бути рослиною ячменя з низьким рівнем активності ММТ. Такі рослини ячменя відомі в рівні техніки й включають, наприклад, рослини ячменя, які несуть мутацію в гені, що кодує ММТ. Зокрема, рослина ячменя може бути рослиною ячменя, яка несе будь-які мутації в гені ММТ, описаному в УМО 2010/063288. Рослина ячменя може також бути будь-якою з рослин ячменя, описаних в МО 2011/150933.
Рослина ячменя може також бути рослиною ячменя, яка характеризуються підвищеною передачею сигналу ЗА. Зокрема, рослина ячменя може бути рослиною ячменя, яка несе мутацію в гені біепдег 1, який кодує білок ОЕЇ ГА. Наприклад, рослина ячменя може бути 60 рослиною ячменя, яка несе будь-яку з мутацій, описаних в Спапаїйег еї аї., 2013, наприклад, у таблиці 1 там. Наприклад, рослина ячменя може нести мутацію в гені бБіепдег 1, що дає в результаті мутантний ген біепдег 1, що кодує мутантний білок ОЕЇГ А, при цьому зазначений мутантний білок ОЕЇ ГА несе мутацію в одній або декількох амінокислотах під номерами 46, 490, 280, 268, 271, 277, 231, 481, 282, 277, 227, 485 або 237, наприклад, мутацію, вибрану із групи, яка складається з (з46Е, 5490, К268Н, 52710, А277Т, М231М, К481Н, М282Е, А277Т, п227Е, 5485Е і С237У. Нумерація амінокислот представлена відносно послідовності білка ОЕ ГА, доступного під номером доступу в сепрапк АКЗ372064 або АРО35820 (версія від 4 лютого 2013 року).
Напій
Напої, отримані шляхом переробки водного екстракту відповідно до даного винаходу в напій, можуть мати ряд корисних властивостей, у тому числі без обмеження властивостей, описаних у даному розділі.
Як правило, бажано, щоб напої відповідно до даного винаходу містили наскільки можливо менше діацетилу. Отже, може бути переважно, щоб напій містив діацетил на рівні, який нижче граничного значення, що проявляється стороннім присмаком у світлому пиві. Переважно напій містить максимум 30 частин на мільярд діацетилу, більш переважно максимум 25 частин на мільярд діацетилу, ще більш переважно максимум 20 частин на мільярд діацетилу. Зокрема, це стосується випадку, якщо напій є пивом, наприклад, пивом лагер.
Напій відповідно до даного винаходу може, наприклад, бути водним екстрактом, як описується в даному документі, який необов'язково може бути ферментований. Таким чином, напій може включати або складатися із зазначеного водного екстракту або ферментованого водного екстракту й необов'язково одного або декількох додаткових сполук. Зазначені додаткові сполуки можуть, наприклад, бути будь-якими з додаткових сполук, описаних у даному документі нижче в розділі "Додаткові сполуки".
Додаткові сполуки
Способи відповідно до даного винаходу можуть передбачати стадію додавання одного або декількох додаткових сполук. Зазначені додаткові сполуки, наприклад, можуть являти собою смакоароматичні сполуки, консервант, функціональний інгредієнт, барвник, підсолоджувач, засіб що регулює рн, або сіль. Засіб, що регулює рН, наприклад, може являти собою буфер або
Зо кислоту, таку як фосфорна кислота.
Функціональні інгредієнти можуть являти собою будь-який інгредієнт, який додається для досягнення заданої функції. Переважно функціональний інгредієнт робить напій більш корисним для здоров'я. Необмежуючі приклади функціональних інгредієнтів включають вітаміни або мінерали.
Консервант може являти собою будь-який консервант харчової якості, наприклад, він може являти собою бензойну кислоту, сорбінову кислоту, сорбати (наприклад, сорбат калію), сульфіти і/або із солі.
Додаткова сполука також може являти собою СО». Зокрема, СО» може бути доданий для одержання газованого напою.
Смакоароматична сполука, яка підлягає використанню з даним винаходом, може являти собою будь-яку застосовну смакоароматичну сполуку. Смакоароматична сполука, наприклад, може бути вибрана із групи, яка складається із запашних речовин, рослинних екстрактів, рослинних концентратів, частин рослин і трав'яних настоїв. Зокрема, смакоароматичні сполуки можуть являти собою хміль.
Пункти
Далі даний винахід може бути описаний наступними пунктами 1. Спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а. забезпечення зерен зернової культури; р. впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен; с. піддавання пророщених зерен стадії теплової обробки при температурі в діапазоні від 35 до 557С; а. дрібного подрібнення пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 905, за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями
Віа); е. одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури. бо 2. Спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а) забезпечення зерен зернової культури; с) впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен; а) піддавання пророщених зерен стадії теплової обробки при температурі в діапазоні від 35 до 557С; е) дрібного подрібнення пророщених зерен з одержанням тим самим розмелених пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 95, за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і е); і
І) одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури. 3. Спосіб за пунктом 1, при якому стадію Б) виконують протягом максимум 72 годин. 4. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому стадія пророщення передбачає інкубування зазначених зерен у водному розчині до вмісту води в зернах щонайменше 30 95, при цьому щонайменше 2 л СО»: на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину. 5. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-4, при якому стадія пророщення включає а. інкубування зазначених зерен у водному розчині протягом діапазону часу від 16 від 40 годин, при цьому щонайменше 2 л О5 на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину й при цьому зазначені зерна занурюють у зазначений водний розчин у ході зазначеного інкубування; р. видалення надлишку водного розчину; і с. інкубування вологих зерен на повітрі протягом діапазону часу від 20 до 50 годин при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С. 6. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-5, при якому зернова культура являє собою завалену зернову культуру, і при цьому спосіб передбачає первісну стадію видалення щонайменше частини зазначеної оболонки. 7. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при цьому спосіб не передбачає стадію сушіння
Зо в печі пророщених зерен. 8. Спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а. забезпечення зерен зернової культури, при цьому зернова культура являє собою завалену зернову культуру;
Б. обробки зазначених зерен зернової культури з видаленням оболонки, при цьому зазначена обробка призводить до втрати щонайменше 2 95 загальної маси зазначених зерен зернової культури; с. впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен, при цьому зазначена стадія пророщення включає і. інкубування зазначених зерен у водному розчині протягом діапазону часу від 16 від 40 годин, при цьому щонайменше 2 л О5 на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину й при цьому зазначені зерна занурюють у зазначений водний розчин у ході зазначеного інкубування; і. видалення надлишку водного розчину; і ії. інкубування вологих зерен на повітрі протягом діапазону часу від 18 до 50 годин при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С; а. дрібного подрібнення пророщених зерен з одержанням тим самим розмелених пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 95; за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і 49); і е. одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури. 9. Спосіб за пунктом 8, при цьому спосіб передбачає додаткову стадію після стадії пророщення й перед стадією дрібного подрібнення, при цьому зазначена додаткова стадія передбачає підавання пророщених зерен стадії теплової обробки при температурі в діапазоні від 35 до 55 760. 10. Спосіб за будь-яким з пунктів 5-9, при якому стадію інкубування вологих зерен на повітрі виконують із потоком атмосферного повітря в діапазоні від 85 до 95 л/година на кг сухих зерен зернової культури. бо 11. Спосіб за будь-яким з пунктів 5-9, при якому стадію інкубування вологих зерен на повітрі виконують із потоком Ог5 у діапазоні від 17 до 21 л/година на кг сухих зерен зернової культури. 12. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому теплову обробку виконують при температурі в діапазоні від 40 до 50 "С. 13. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому тривалість теплової обробки знаходиться в діапазоні від 1 до 5 годин. 14. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому температуру регулюють, наприклад, шляхом охолодження. 15. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому стадія й) є необов'язковою. 16. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-15, при якому зазначені зерна інкубують у зазначеному водному розчині протягом діапазону часу від 20 до 72 годин. 17. Спосіб за будь-яким з пунктів 5-16, при якому стадія ї) передбачає інкубування зерен у зазначеному водному розчині протягом діапазону часу від 16 до 40 годин, такому як, наприклад, від 20 до 35 годин, переважно в діапазоні від 20 до 30 годин. 18. Спосіб за будь-яким з пунктів 5-17, при якому зерна зернової культури занурюють у водний розчин у ході всієї стадії ї) пророщення. 19. Спосіб за будь-яким з пунктів 4, 6 і 12-18, при якому зерна занурюють у водний розчин у ході всієї стадії пророщення. 20. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-19, при якому зерна зернової культури занурюють у водний розчин, при цьому щонайменше 2 л О2 на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину протягом діапазону часу від 20 до 72 годин. 21. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-20, при якому зерна зернової культури занурюють у водний розчин, при цьому щонайменше 2 л ОО» на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину протягом діапазону часу від 16 від 40 годин, наприклад, від 20 до 35 годин, переважно протягом діапазону часу від 20 до 30 годин. 22. Спосіб за будь-яким з пунктів 5-21, при якому стадію інкубування зазначених вологих зерен зернової культури в повітрі виконують при аерації. 23. Спосіб за будь-яким з пунктів 5-22, при якому тривалість стадії інкубування зазначених вологих зерен зернової культури в повітрі знаходиться в діапазоні від 20 до 50 годин, більш переважно в діапазоні від 20 до 35 годин, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 годин. 24. Спосіб за будь-яким з пунктів 5-23, при якому температура на стадії інкубування зазначених вологих зерен зернової культури в повітрі знаходиться в діапазоні від 20 до 30 "С. 25. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому вся стадія пророщення не перевищує 72 години, більш переважно не перевищує 60 годин, ще більш переважно не перевищує 54 години. 26. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому всю стадію пророщення виконують протягом щонайменше 44 годин, наприклад, протягом щонайменше 46 годин. 27. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому всю стадію пророщення виконують протягом діапазону часу від 44 до 72 годин. 28. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому всю стадію пророщення виконують при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С, наприклад, у діапазоні від 20 до 30 "С. 29. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-28, при якому зазначений водний розчин являє собою воду. 30. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-29, при цьому спосіб додатково передбачає додавання гіберелінової кислоти (СА) у водний розчин. 31. Спосіб за пунктом 30, при якому зазначену ЗА додають у водний розчин при концентрації щонайменше 100 нМ, наприклад, щонайменше 1000 нМ. 32. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-31, при якому водний розчин додатково включає противовспінюючий засіб. 33. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-32, при якому щонайменше 3 л, більш переважно щонайменше 4 л, ще більш переважно щонайменше 5 л, ще більш переважно щонайменше 6 л
СО» на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину. 34. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-33, при якому щонайменше 20 г О»: на кг зерна зернової культури, більш переважно щонайменше 30 г О» на кг зерна зернової культури, ще більш переважно щонайменше 40 г О» на кг зерна зернової культури, наприклад, у діапазоні від 40 до 100 г б» на кг зерна зернової культури, наприклад, у діапазоні від 40 до 80 г О2: на кг зерна зернової культури, наприклад, 60 г О2 на кг зерна зернової культури (у перерахунку на суху речовину), пропускають через суміш зазначеного водного розчину й зерна зернової культури на бо годину.
35. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-34, при якому зазначений О2 включають у газову суміш. 36. Спосіб за пунктом 35, при якому газова суміш являє собою атмосферне повітря. 37. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-36, при якому щонайменше 10 л, переважно щонайменше 15 л, більш переважно щонайменше 20 л, ще більш переважно щонайменше 25 л, ще більш переважно щонайменше 30 л атмосферного повітря на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину. 38. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-37, при якому інкубування у водному розчині виконують при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С, переважно при приблизно 25 "С. 39. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-38, при якому зерна тримають у тому самому контейнері в ході стадій пророщення й стадії теплової обробки. 40. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-39, при якому зерна зернової культури інкубують у зазначеному водному розчині до вмісту води в них щонайменше 35 95, наприклад, щонайменше 37 в. 41. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому зерна, які забезпечуються на стадії а), були оброблені протимікробним засобом. 42. Спосіб за пунктом 40, при якому протимікробний засіб являє собою пероксид, такий як пероксид водню. 43. Спосіб за будь-яким з пунктів 4-42, при цьому спосіб не передбачає стадію видалення проростків. 44. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому видалення зазначеної оболонки призводить до втрати в діапазоні від 2,5 до 7,5 9о, наприклад, до втрати в діапазоні від З до 6 95, загальної маси зерен зернової культури. 45. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна зернової культури характеризуються вмістом води щонайменше 25 95, ще більш переважно щонайменше 30 95, ще більш переважно щонайменше 3595 на момент дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури. 46. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна зернової культури характеризувалися вмістом води не менше 25 95, ще більш переважно не менше 30 95, ще більш переважно не менше 35 95 у будь-який момент часу від завершення стадії пророщення до
Зо моменту часу дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури. 47. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому температура пророщених зерен є вище 35 "С у будь-який момент часу між завершенням стадії теплової обробки й моментом дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури. 48. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому зернова культура являє собою ячмінь. 49. Спосіб за пунктом 48, при якому ячмінь є голозерним ячменем або сортом ячменя, який має тонку лузгу. 50. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-48, при якому зернова культура являє собою голозерну зернову культуру, наприклад, пшеницю або голозерний ячмінь. 51. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-48, при якому зернова культура являє собою завалену зернову культуру, таку як завалений ячмінь. 52. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-48, при якому зернова культура являє собою ячмінь, який характеризується одним або декількома з наступних:
В. несе мутацію в гені, що кодує р-глюкансинтазу;
С. несе мутацію в гені, що кодує ГОХ-1; р. несе мутацію в гені, що кодує ГОХ-2;
Е. несе мутацію в гені, що кодує ММТ; і/або
Е. несе мутацію в гені, що кодує ОБГ А. 53. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна характеризуються (о-амілазною активністю щонайменше 40 од./г, такою як, наприклад, щонайменше 50 од./г, зерна зернової культури, переважно щонайменше 60 од./г зерна зернової культури у перерахунку на суху масу. 54. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна характеризувалися активністю кінцевої декстринази щонайменше 5 міліод./г, переважно щонайменше 9 од./г зерна у перерахунку на суху масу. 55. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна містять максимум 4 г проростків «у перерахунку на суху речовину) на 100 г пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину). 56. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна містять максимум бо 2 гпроростків (у перерахунку на суху речовину) на 100 г пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину). 57. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна безпосередньо перед стадією їх дрібного подрібнення характеризуються вмістом нітроамінів максимум 0,15 мкг/кг, переважно максимум 0,12 мкг/кг, наприклад, максимум 0,10 мкг/кг, зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину). 58. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому стадія С. включає затирання зазначених розмелених пророщених зерен з розчином для затирання при температурі в діапазоні від 50 до 80 "С. 59. Спосіб за пунктом 58, при якому зазначене затирання виконують у присутності одного або декількох додаткових гідролітичних ферментів. 60. Спосіб за пунктом 59, при якому щонайменше один гідролітичний фермент вибраний із групи, яка складається з ферментів, розкладаючих клітинну стінку й крохмаль, у тому числі без обмеження с-амілази, р-амілази, кінцевої декстринази, пуллуланази, р-глюканази, ксиланази, глюкоамілази й протеази. 61. Спосіб за будь-яким з пунктів 58-60, при якому зазначене затирання виконують у присутності щонайменше однієї Д-глюканази й щонайменше однієї ксиланази. 62. Спосіб за будь-яким з пунктів 58-61, при якому максимум 700 од., переважно максимум 350 од. екзогенної глюкоамілази і/або сх-амілази на г пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу) додають у ході зазначеного затирання. 63. Спосіб за будь-яким з пунктів 58-62, при якому максимум 100 РИМ екзогенної пуллуланази на г пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху масу) додають у ході зазначеного затирання. 64. Спосіб за будь-яким з пунктів 58-59 і 62-63, при якому зернова культура характеризується низьким вмістом р-глюкану в зернах, і при цьому р-глюканазу не додають у ході затирання. 65. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при цьому спосіб додатково передбачає стадію фільтрування зазначеного водного екстракту. 66. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому водний екстракт характеризується фільтрованістю щонайменше 50 95, такою як щонайменше 60 95.
Зо 67. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому водний екстракт включає максимум 200 мг/л р-глюкану. 68. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому водний екстракт включає щонайменше 10 г, наприклад, щонайменше 15 г мальтози на л. 69. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому водний екстракт включає ГАМ у діапазоні від 150 до 400 мг/л. 70. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому водний екстракт включає щонайменше 60 мг/л, переважно щонайменше 65 мг/л валіну. 71. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при цьому спосіб не передбачає стадію сушіння в печі. 72. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при цьому спосіб не передбачає стадію сушіння пророщених зерен у печі. 73. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при цьому спосіб не передбачає стадію видалення проростків. 74. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна містять максимум 4 г проростків (у перерахунку на суху речовину) на 100 г пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину). 75. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при якому пророщені зерна містять максимум 2 г проростків «у перерахунку на суху речовину) на 100 г пророщених зерен зернової культури (у перерахунку на суху речовину). 76. Спосіб одержання напою, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: і. одержання водного екстракту способом за будь-яким з попередніх пунктів; і. переробки зазначеного екстракту в напій. 71. Спосіб за пунктом 76, при якому стадія ії. включає стадії: а. нагрівання зазначеного водного екстракту необов'язково в присутності хмелю або екстракту хмелю; р. охолодження водного екстракту; с. зброджування зазначеного водного екстракту із дріжджами з одержанням тим самим збродженого напою. 78. Спосіб за пунктом 77, при цьому спосіб додатково передбачає стадію осадження, яка 60 виконується після стадії а. або стадії Б.
79. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, при цьому весь спосіб виконують на одному місці. 80. Спосіб за будь-яким з пунктів 76-79, при якому напій включає максимум 25, наприклад, максимум 20, частин на мільярд діацетилу. 81. Напій, отриманий способом за будь-яким з пунктів 76-80. 82. Водний екстракт зернової культури, отриманий способом за будь-яким з пунктів 1-75. 83. Спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а) забезпечення зерен зернової культури; с) впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен; а) піддавання пророщених зерен стадії теплової обробки при температурі в діапазоні від 35 до 557С; е) дрібного подрібнення пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 905, за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями
Діа;;і
І) одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури. 78. Спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а) забезпечення зерен зернової культури, при цьому зернова культура являє собою завалену зернову культуру;
Б) обробки зазначених зерен зернової культури з видаленням оболонки, при цьому зазначена обробка призводить до втрати щонайменше 2 95 загальної маси зазначених зерен зернової культури; с) впливу на зерна зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен, при цьому зазначена стадія пророщення включає і. інкубування зазначених зерен у водному розчині протягом діапазону часу від 16 від 40
Зо годин, при цьому щонайменше 2 л О5 на кг сухої маси зерен зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину й при цьому зазначені зерна занурюють у зазначений водний розчин у ході зазначеного інкубування; і. видалення надлишку водного розчину; і ії. інксубування вологих зерен на повітрі протягом діапазону часу від 18 до 50 годин при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С; е) дрібного подрібнення пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 20 95; за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями сі;
І) одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури.
Приклади
Даний винахід далі ілюструється наступними прикладами. Однак їх не слід вважати обмежуючими даний винахід. Усі зразки ячменя, які використовуються в прикладах у даному документі нижче, аналізували таким чином. - Тест пророщення - Усі зразки ячменя, які використовувались в прикладах, оцінювали за параметрами показника проростання, енергії проростання й чутливості до води. Дані засновані на розмірі зразка 100 зерен ячменя для тесту пророщення в 4-мл масштабі й розмірі зразка 100 зерен ячменя для тесту пророщення в 8-мл масштабі згідно зі способом Апаїуїйса-ЕВС 3.6.2 Енергія проростання ячменя (спосіб ВКЕ). - Характеристика зразків ячменя - Маси тисячі зернівок визначали автоматичним підрахунком за допомогою обладнання аїа
Соипі УК, при цьому для фракціонування за розміром з використанням РіешНег Зогійтаї КЗ розбивали на 4 класи різних зерен з (ХХ »2,8мм;28«Х 22,5 мм;2,5:Х 22,2 мм; Х «2,2 мм.
Дані фракціонування за розміром розраховували на основі 100-г зразків зерна. - Вміст білка, води й крохмалю в зразках ячменя визначали за допомогою обладнання Ео55 1241 МІТ з використанням калібрування ячменя (ГО55 ВУ213271; надано компанією Ео55,
Данія). Перед (наприклад, за 24 години) інкубуванням у водному розчині вміст води 100-г бо зразків зерна повторно визначали за допомогою обладнання ЕРо55 1241 МІТ з використанням калібрування ячменя Бо55 ВУ303300 (Роз5, Данія). - Вміст води в зерні визначали шляхом вимірювання спочатку маси відповідного зразка ячменя, а потім сушіння зазначеного зразка й визначення маси висушеного зразка. Різницю маси вологого й сухого зразка розглядають як воду, і вміст води дорівнює масі води, поділеної на загальну масу зразка (вологого зразка). - Аналіз пророщених зерен - Зразки пророщених зерен тестували за наступними параметрами (мас./мас.): вміст води, вміст білка, розчинний білок і екстракт зразка солоду. Значення визначали за допомогою обладнання ЕРо55 1241 МІТ, відкаліброваного згідно з даними, представленими Ео55 (Данія; калібрування МА000010).
Приклад 1. Загальний спосіб замочування й пророщення
Сухе зерно ячменя поміщали у водний розчин у плексигласовий циліндр і безупинно аерували атмосферним повітрям знизу стовпчика зерна. Схематичне зображення обладнання, яке використовувалось, презентовано в даному документі на фіг. 1 ї 2. Повітряний потік встановлювали за допомогою масового витратоміра 5тапйТгтакяе 50 і контролера (5іегта,
Каліфорнія, США), а температуру вимірювали за допомогою точного термометра Тевіо 735 (Тео, Німеччина).
Датчики для вимірювання повітряного потоку, температури, рН, провідності, окисно- відновного потенціалу й вмісту Ог води для замочування включали в цю систему. Датчики дозволяли не тільки контролювати процес у режимі реального часу, але також регулювати умови замочування й пророщення в ході процесів; такий рівень контролю неможливий шляхом проходження існуючих протоколів осолоджування й пивоваріння.
СА є фітогормоном, який активує алейроновий шар у ячмені, що проростає. Багато солодовників додають ЗА при низькій концентрації в ході процесу осолоджування. У цьому випадку різні концентрації СА додають у воду для інкубування зерен на початку процесу.
Розчин САз одержували з гіберелінової кислоти (57645, бідта-Аїагісп, Сент-Луїс, Міссурі, США) в абсолютному етанолі й додавали у воду.
Як правило, ячмінь замочували й пророщували згідно з різними режимами замочування.
УМА - вода/повітря
Зо Інкубування в баку у водопровідній воді, яка містить Аз і противовспінюючий засіб, при 25 "С, при цьому повітря проходить через воду із днища бака в ході всього інкубування.
А - повітряна пауза
Інкубування вологих зерен зернової культури в баку. У ході всього інкубування повітря проходить через вологе зерно зернової культури із днища бака.
Приклад 2. Способи визначення ферментативної активності
При пророщенні зерно ячменя починає секретувати ряд гідролітичних ферментів, таких як (о-амілази, кінцеві декстринази й (1,3; 1,4)-Д-глюканази. Як правило, ці ферментативні активності виявляють залежним від часу чином, при цьому активності с-амілази, р-амілази і/або кінцевої декстринази застосовні як загальні маркери активності гідролітичних ферментів. Таким чином, активності ос-амілази й кінцевої декстринази визначали після пророщення, яке виконується відповідно до даного винаходу.
Одержання зразків
Перед аналізом ферментативної активності зразки пророщеного зерна розмелювали за допомогою стандартного млина Бо55 Сусіоїесп (Ро55, Данія), обладнаного шліфувальним кільцем з карбіду вольфраму (Бо55 10004463), нікельованою мішалкою (Бо55 10002666) і екраном з випускними отворами в 1 мм (Бо55 10001989). Усі вимірювання ферментативної активності в пророщеному зерні ячменя проводили протягом 48 годин після розмелювання зразка. о-амілазна активність
Визначення с-амілазної активності пророщених зерен проводили на основі борошна, отриманого, як описано вище в розділі "Одержання зразків". В аналізах за визначенням с- амілазної активності використовували набір Сегаїрпа від Медалуте з використанням стандартного лабораторного обладнання. Аналізи проводили згідно з протоколом виробника (К-
СЕКА 01/12), у тому числі обчислення с-амілазної активності. р-амілазна активність
При вимірюванні бета-амілазної активності пророщених зерен борошно одержували, як описано вище в розділі "Одержання зразків". Аналізи р-амілазної активності виконували, дотримуючись рекомендацій, наданих з набором Веїатуї! від Медагуте (К-ВЕТАЗ).
Активність кінцевої декстринази бо Для вимірювання активності кінцевої декстринази в пророщених зернах борошно одержували, як описано вище в розділі "Одержання зразків". Активність кінцевої декстринази визначали за допомогою набору І ітії Оехійлуте Т-І021000 від Медагуте. Аналізи, у тому числі вимірювання активності, проводили згідно з протоколом виробника (Т-І 02100007/9).
Приклад 3. Розвиток зерна в ході процедури замочування й пророщення
Лінію голозерного ячменя й лінії заваленого ячменя інкубували в плексигласовому циліндрі згідно із загальною процедурою, описаною в прикладі 1. Процедуру інкубування виконували при 1570 ї 2570. Зерна аерували знизу з варіюючими вмістами атмосферного повітря протягом різних періодів часу, протягом яких підвищувався вміст вологи в зерні й починалося проростання. Розвиток зерна аналізували після 24 годин і 48 годин інкубування, а поглинання води зернами підтверджували шляхом визначення вмісту води як 95 (мас./маб.).
У деталях, зерна лінії голозерного ячменя переносили в плексигласовий циліндр і інкубували з використанням режиму УМА. Зерна спочатку інкубували протягом З годин в 1 95 РЗ- гіпохлорані (Есоїар, Швейцарія) з наступним інкубуванням протягом 45 годин у воді, доведеної до 1000 нМ гібереліновою кислотою (СА) і 0,01 95 Росатао! ЕСО511 (АВ МісКег5, Бертон-апон-
Трент, Великобританія). Інкубування проводили або при 15 "С, або при 25 "С й зерна аерували 30, 60, 90 або 120 л/година атмосферного повітря. Зразки збирали через 24 години й 48 годин.
Результати підсумовані на фіг. 3. Як показано, доступ повітря сильно прискорював пророщення ячменя. При порівнянні з неаерованим зразком (0 л/година) усі зразки, які зазнають дії повітряного потоку, характеризувалися помітною різницею розвитку зерна. Зокрема, зерна мали видимий проросток більше 1 мм уже через 24 години при 15 "С й 30 л/година повітряного потоку. Посилення повітряного потоку викликало додатковий розвиток проростка через 24 години при 15 "С. При 25 "С деякі зерна навіть показували видимі проростки (60, 90 або 120 л/година). Збільшення часу інкубування призводило до поліпшення розвитку, при цьому всі зерна, які зазнають дії повітряного потоку, характеризувалися проростанням і розвитком видимих проростків через 48 годин. Зі збільшенням температури інкубування спостерігали посилення розвитку проростків і проростків. Повітряний потік 90 л/година відповідав 51 г О: на годину. При розрахунку Ог2 на л НгО кількість буде змінюватися із часом, оскільки зерна зернової культури поглинають воду в ході інкубування. Зазвичай повітряний потік 90 л/година відповідає 64-121 г ОС» на л НО на годину.
Такий самий експеримент проводили за допомогою зерен лінії заваленого ячменя, і результати підсумовані на фіг. 4. Зерна лінії заваленого ячменя також мали видимий проросток більше 1 мм після 24 годин інкубування при 25 "С й 30 л/година повітряного потоку. Збільшення часу інкубування призводило до поліпшення розвитку у всіх зерен, які зазнають дії повітряного потоку 60 л/година, що характеризується проростанням і розвитком видимих проростків через 48 годин.
Результати поглинання води зернами підсумовані в таблиці 1 (голозерний ячмінь) і таблиці 2 (завалений ячмінь) нижче. Вміст води, очевидно, не сильно залежав від повітряного потоку, якщо повітряний потік становив щонайменше 30 л/година. Напроти, вміст води був набагато більше через 24 години при 25 "С, ніж при 15 С.
Таблиця 1
Поглинання води (95), голозерні зерна ячменя 11111111 | Огодин | 24години | 4вгодин | Огодин | 24години | 48 годин
Зо
Таблиця 2
Поглинання води (с), зерна заваленого ячменя 11111110 | Огодин | 24години | 4вгодин | Огодин | 24години | 48годин
Отже, результати відповідно до даного винаходу показують, що температура 25 "7С може бути більш переважною для ранніх швидкостей поглинання води зерном і, отже, загальної швидкості проростання.
Приклад 4. Ефект температур повітряної паузи щодо активностей с-амілази, р-амілази й вільної кінцевої декстринази
Завалений ячмінь інкубували в плексигласовому циліндрі (М/А) протягом 24 годин з наступною обробкою з повітряною паузою (А) протягом 24 годин при різних діапазонах температур. Потім аналізували активності с-амілази, р-амілази й вільної кінцевої декстринази, як описується в прикладі 2.
Інкубування у воді з аерацією також може називатися "ММА" у даному документі, тоді як інкубування в повітрі з аерацією може називатися "А".
У першому експерименті завалений ячмінь (завалений 03) замочували протягом 24 годин (УМА) у водопровідній воді, яка містить 0,01 95 НгО», 1000 нМ саАз і 0,01 95 противовспінюючого засобу Зідта 204. У ході МА інкубування повітря барботували при 90 л/година на кг сухого зерна ячменя при 25 "С. Просочування у воді супроводжувалося повітряною паузою (А) при різних діапазонах температур: а) 18 годин аерації (90 л/година) при 25 "С, а потім 6 годин аерації (90 л/година) або при 40 "С, 50 "С, або при 60 "С, або Б) 24 години аерації (90 л/година) або при 40 "С, 50 С, або при 60 "С (фіг. 5). Аерацію в ході повітряної паузи здійснювали шляхом пропускання 90 л повітря через зерна ячменя на годину на кг сухого зерна ячменя.
Другий експеримент виконували з використанням тих самих умов для водного просочування (МУА) з наступною 24-годинною повітряною паузою (А) з аерацією (90 л/година) при 25 "С. Потім період повітряної паузи продовжували ще на с) 2 або 4) 4 години при 40 "С, 50 "С або 60" (фіг. 6).
Режими повітряної паузи з а) 18 годинами при 25 "С, а потім 6 годинами при 40 "С або б) 24 годинами при 40 "С негативно позначалися на активності с-амілази порівняно з 24 годинами при 25 "С (фіг. 5 і 7). Напроти, підвищення температури після 24 годин при 25 "С до 40 або 50 "С протягом с) 2 або 4) 4 годин позитивно позначалося на активностях с-амілази й, меншою
Зо мірою, кінцевої декстринази (фіг. 6). Таким чином, для одержання високих активностей гідролітичних ферментів переважна первісна повітряна пауза в ході пророщення при оптимальній температурі (25"С або 30 С) протягом щонайменше 24 годин з наступним підвищенням температури (оптимальним є підвищення до 40 "С протягом 4 годин).
Продемонстрували, що така обробка підвищує загальну активність а-амілази й, меншою мірою, активності кінцевої декстринази.
Приклад 5. Ефект завалення перед пророщенням
Ефект завалення перед пророщенням аналізували на основі активностей со-амілази, р- амілази й вільної кінцевої декстринази на панелі 10 різних ліній заваленого ячменя. Обробку, яка включає а) завалення, 24-годинне УМА інкубування й 24-годинну повітряну паузу (А), порівнювали з Б) 48-годинним УМА інкубуванням без завалення.
Обробка 1 (включає завалення)
Лінії заваленого ячменя (1-10) завалювали механічною обробкою наждачним папером протягом 1 хвилини для часткового видалення лузги. Обробка давала втрату 3-6 95 маси залежно від лінії заваленого ячменя. Завалений ячмінь потім інкубували (ММА) при 25"С протягом 24 годин в аерованій при 90 л/година воді, яка містить 0,01 945 НегО», 0,01 95 противовспінюючого засобу б5ідта 204, 1000 нм бА»з, з наступною 24-годинною аерацією (А) при 25" при 90 л/година.
Обробка 2 (без завалення)
Завалений ячмінь (1-10) інкубували (ММА) протягом 48 годин в аерованій при 90 л/година воді, яка містить 0,01 95 Нг2О», 1000 нМ баАз і 0,01 95 противовспінюючого засобу, при 25 "С.
Результати показують, що обробка 1, яка включає первісне завалення, підвищує активності а-амілази й кінцевої декстринази до десяти разів і підвищує активність В-амілази меншою мірою порівняно з обробкою 2 (фіг. 7).
Приклад 6. Оцінювання утворення проростків
Пророщений ячмінь одержували згідно із загальними способами, описаними в прикладі 1.
Більш конкретно, зернівки ячменя сортів голозерний 01 і завалений 02 дезінфікували промиванням 0,1 90 гіпохлораном протягом 1 години, потім замочували й пророщували інкубуванням протягом 48 годин у водопровідній воді, яка містить 1000 НМ СА і 0,01 95 противовспінюючого засобу. Інкубування виконували при 25 "С і 90 л/година повітря пропускали через воду, подаючи знизу бака, протягом усього інкубування. Пророщений ячмінь сушили заморожуванням і зважували. Проростки, які утворювалися, видаляли за допомогою обладнання для пива "Старий Мюнхен" і пророщений ячмінь знову зважували. Різницю маси до й після видалення проростків розглядали як масу проростків. Визначали масу З різних зразків.
Результати представлені в таблиці 3.
Таблиця З 11111071 Голозвернийоїї/////////// | Заваленийб?/// . Маса . Маса 0001 ДМесало о месатісля (3 роростків ду Маса до | Маса після (| роростців () 99,864 98,822 1,042 99,882 99,387 0,495 100,024 99,135 0,889 99,871 99,47 0,401 98,599 97,629 99,704 99282 0,422 нин я я Я ПОЛЯ ПО ПО середнє | | | 097 | Й Ї (6 | 044 коефіцієнт
У другому експерименті зернівки ячменя з тієї самої партії голозерного 01 і заваленого 02 замочували й пророщували протягом 96 годин стандартними способами. Пророщений ячмінь сушили заморожуванням і зважували, а проростки видаляли за допомогою обладнання для пива "Старий Мюнхен". Після видалення проростків ячмінь знову зважували й різницю маси перед і після видалення проростків розглядали як масу проростків. Результати представлені в таблиці 4.
Таблиця 4 11111071 Голозвернийоїї/////////// | Заваленийб?/// . Маса . Маса 0001 ДМесало о месатісля (3 роростів ду Маса до) | Маса після (3 | роростців () 95,167 87,026 8,141 96,343 89,867 6,476 95,281 87,046 8,235 95,602 89,102 95,318 87,13 8,205 95,338 89,072 6,266 нин я я Я ПОЛЯ ПО ПО середнє | | 77777777 | 819 ЇЇ 77777777 17717171 16АИ коефіцієнт
У таблиці 5 показане порівняння маси (у г) проростків ячменя, пророщеного способами відповідно до даного винаходу (МА 48 годин), і ячменя, який замочується традиційними способами (осолоджування 96 годин). Очевидно, що ячмінь, пророщений способами відповідно до даного винаходу, характеризується суттєво зниженим утворенням проростків. На фіг. 8 показана втрата маси в 95 після видалення проростків.
Таблиця 5 - проростків (г)
Приклад 7. Оцінювання вмісту МОМА
Нітрозамін МОМА утворюється, зокрема, у коренях при випалюванні солоду (М/аіпугтідні (1986) У Інв5і Вгтем/ 92 73-80). Як описується вище в прикладі б, перевагою пророщених зерен зернової культури, отриманих способами відповідно до даного винаходу, є те, що вони містять менше коренів порівняно зі звичайним зеленим солодом. Вміст МОМА в існуючому солоді низький, однак може бути переважним подальше зниження вмісту.
Вміст МОМА аналізували в ячмені (ячмінь-1), у пророщених зернах ячменя, отриманих згідно зі способами відповідно до даного винаходу (позначено "солод Та" у даному прикладі), і в трьох отриманих промисловим шляхом солодах (солод-16, солод 2 і солод 3). Усі отримані промисловим шляхом солоди були оброблені з видаленням проростків стандартними способами. Ячмінь-1, солод-ї1а і солод-15 одержували з однієї й тієї ж партії сорту заваленого ячменя (завалений 02), тоді як два інших зразка солоду - солод-2 і солод-3 - походили з інших партій ячменя.
Солод-1а одержували згідно із загальними способами, описаними в прикладі 1. У деталях, зернівки ячменя дезінфікували за допомогою промивання 0,195 гіпохлораном протягом 1 години, потім замочували й пророщували інкубуванням (МА) протягом 48 годин у водопровідній воді, яка містить 1000 нМ СА і 0,01 95 противовспінюючого засобу. Інкубування виконували при 7С і 90 л/год. повітря пропускали через воду, подаючи знизу бака, у ході всього інкубування.
Пророщений ячмінь сушили заморожуванням перед аналізом на вміст МОМА за допомогою
СО-М5. Результати показані на фіг. 9. Аналіз явно показував, що менше МОМА є присутнім у солоді-1їа порівняно з солодами, отриманими стандартним осолоджуванням, який включають випалювання, навіть незважаючи на те, що стандарт піддавали видаленню стебел. 25 Приклад 8. Затирання
Зерна голозерного ячменя пророщували, як описується в даному документі вище в прикладі 7, з різним потоком повітря (0, 45 або 90 л/година). Після 2 діб безперервного замочування й пророщення рідку фазу зливали із зерен і зерно розмелювали мокрим способом у лабораторному гомогенізаторі (Отеда цісег 8226, Отеда, США). Виконували екстракцію
Зо розмелених зерен у воді з використанням схеми затирання, описаної на фіг. 10. Цей процес також можна називати "затиранням". У ході затирання, як правило, також відбувається оцукрювання. У ході затирання, як правило, у воду додають Сасі» і НзРОх.
Під час процесу промислового затирання препарати екзогенних ферментів можна додавати для продовження перетворення крохмалю, що частково розклався, запасного білка й полісахаридів клітинної стінки в зброджувані цукри й амінокислоту, які потім підтримують ріст дріжджів при бродінні. Порівнювали характеристики затирання в присутності й під час відсутності суміші ферментів ОКгайо Мах для пивоваріння (Момогутев5, Данія). ОКгайо Мах являє собою суміш ферментів з р-глюканазною і ксиланазною активностями. Після затирання екстракти фільтрували з використанням стандартного заторного фільтра.
Ефективність суміші екзогенних ферментів тестували шляхом вимірювання фільтрованості заторної суміші, яка залишалася після процесу затирання. Фільтрованість визначали з використанням фільтрувальної лійки із внутрішнім діаметром зверху 140 мм (ШОграпії
РедшиаппоскК, Нью-Джерсі, США), оснащеної ММ 614 У Є 320 мм КЕР 527032 (Маспегеу Маадєеї,
Дюрен, Німеччина). Масу зразків реєстрували з використанням стандартних ваг (МРВ1502 І,
Мейшег Тоїедо, Швейцарія). Фільтрованість визначали як загальну кількість рідини, отриманої після фільтрації протягом 60 хвилин заторної суміші, яка включає 400 мл розчину для затирання, раніше доповненого 100 г розмеленого пророщеного ячменя.
Результати експерименту коротко описуються на фіг. 11 і демонструють, що посилений повітряний потік у ході інкубування дає підвищену фільтрованість сусла.
Приклад 9. Сусло
Сусло одержували, як докладно описується в експериментах прикладу 8, з використанням пророщених зерен ячменя, отриманих, як описується в прикладі 7. Пророщені зерна ячменя розмелювали мокрим способом і затирали, як описується в прикладі 8, або в присутності або під час відсутності суміші ферментів Шігайо Мах (Момо7утез, Данія).
Вміст зброджуваних цукрів - фруктози, сахарози, глюкози, мальтози й мальтотріози - визначали таким чином. Після кип'ятіння сусла його розбавляли 1:2000 водою МіО, а потім фільтрували через 0,2-мкм нейлоновий мембранний фільтр (Тіап3 30 мм, Тпепто 5сіепійіс,
Каліфорнія, США). Аліквоти по 10 мкл спочатку поміщали в колонку СагфоРас 5А10-4 мкм, а потім аналізували на безреагентній системі для НРІ С біопех ІС5 5000-, оснащеної колонкою
СагтроРас 5А10-4 мкм Спцага (4х50 мм). Елюювання окремих молекул проводили за допомогою ізократичного циклу 25 мМ КОН протягом 20 хвилин. Після вирахування вихідного рівня й використання вуглеводів із чистотою для НРІС як еталонні стандарти (а-(-)-глюкоза, а- фруктоза, а-(-)-мальтоза, мальтотріоза| вуглеводи кількісно визначали інтегруванням площі піка.
Результати показані на фіг. 12 і демонструють, що посилений повітряний потік у ході інкубування дає підвищені кількості зброджуваних цукрів.
Приклад 10. Дрібномасштабне пивоваріння
Бродіння
Сусло, отримане як описується в прикладі 8, кип'ятили в присутності хмелю або екстракту хмелю й процес бродіння починали за допомогою традиційної інокуляції екстракту придатним штамом пивних дріжджів. Бродіння, фільтрацію пива й бутилювання виконували згідно із традиційними протоколами.
Дрібномасштабне пивоваріння
У прикладі порівнюють пиво, отримане із двох сортів ячменя, оброблених згідно зі способами, описаними в даному документі, з пивом, отриманим з несолодженого ячменя, обробленого комерційно доступною сумішшю пивних ферментів. Сусло й готове пиво аналізували й порівнювали з комерційним еталонним пивом лагер (позначеним "еталон" у даному документі), якщо можливо. Дані еталонного пива лагер одержували окремо з інших джерел.
Матеріал
Якщо не зазначено інше, матеріал використовували як є.
Зо 11111111 Випробування Випробування 2ІВипробування З|ІВипробування 4 Еталон 20 до ячменя при 90 при 90 л/година Солод, л/година . -
Обробка перед повітря 24 повітря 24 отриманий розмелюванням години УМА 24 стандартною години МА 24 години А процедурою години А
Помел
Отєда 9У8220
Пивоваріння
Пивоваріння здійснювали при стандартним умовах з використанням співвідношення тверді частки/вода 1 до 4.
Пророщений ячмінь, необроблений матеріал і/або солод затирали з використанням стандартної програми затирання з 2-стадійним оцукрюванням у присутності зазначених ферментів.
Оброблений Необроблений Необроблений матеріал матеріал матеріал Еталон (випробування 1 і2) | (випробування 3) (випробування 4)
ОНгапйоФ Мах, ОНгайоФ Мах,
Додавання 10,2 г/кг ОМ ОпаеарРготф), ОпаєарРгоФ), 0,08 г/кї ОМ ферменту АНепигутеф Ріех, 2,0 г/к; ОМ 2,0 г/ь ОМ АНепигутет 1,0 г/кб; ОМ Соге, 0,2 г/кг ОМ
Ойгайо? Мах, АйепигутеФ РіІех, АЧепилутетФ Соге і ОпдеаРго? доступні від компанії
Момо7утезв, Данія. Згідно з виробником: - ШігайоФ Мах включає р-глюканазу (700 ЕСИШ/г) і ксиланазу (250 ЕХО/г); - АЧепигутеФ РіІех включає глюкоамілазу (400 АСИШ/г) і пуллуланазу (80 РОМ/г) згідно з інформацією про продукт від виробника; - АЧепигутеФф Соге включає глюкоамілазу (1600 АСИ/г); - ОпдеаРгоб? включає рД-глюканазу, ксиланазу, а-амілазу, пуллуланазу (637 РОМ/г), протеазу й ліпазу.
При визначенні активності АЧйепигутеФфФ БіІех, як описується в прикладі 2, виявили, що використовували кількість АйепилутеФф ГіІех, яка відповідає 16243 міліодиниць активності кінцевої декстринази ячменя на г розчину ферментів. Крім того, виявили, що об'єднана активність глюкоамілази й с-амілази становила 628863 одиниці на г розчину ферментів.
Холодне сусло збирали після стандартної фільтрації й кип'ятіння сусла із хмелем, доданим на початку кип'ятіння.
Вихідний екстракт доводили водопровідною водою до досягнення кінцевого Плато (в 9оР) 11,5 після кип'ятіння й випаровування й колір сусла регулювали до досягнення кольору, аналогічного кольору еталонного пива.
Зброджування - Вгежег5 СіагехФ (доступний від ОЗ5М) додавали в холодне сусло при 0,1 г/кг ОМ. - Сусло інокулювали 8Еб клітинами/мл дріжджів лагер (5. рабіогіапи5). - Інокульоване сусло аерували повітрям протягом 30 хвилин. - Зброджування проводили в безнапірному бродильному баку при 15 "С до кінця бродіння. - Пиво, яке закінчило бродити, витримували при 4 "С до переносу в бак.
Перенос у бак - Пиво з менше ніж 5Е5 клітин/мл у суспензії переносили в бак. - Бак продували СО?» до 0,5 бар перед заповненням і після заповнення. - СО: додавали до підвищеного тиску 0,5 бар і пиво витримували при 4 "С до фільтрації.
Фільтрація
Зо - Пиво фільтрували через три шари аркушів пористого фільтра. - Тиск 1,2 бар СО» прикладали до пива в баку після фільтрації. - Пиво витримували при 4 "С до упакування.
Упакування
Пиво упаковували в 33-мл пляшки й витримували при 4 "С для остаточних тестів і органолептичної оцінки.
Результати аналізів
Цукри в суслі до зброджування
Концентрацію всіх зброджуваних цукрів визначали, по суті, як описується в прикладі 9, і результати показані в таблиці 6. Вміст глюкози помітно вище в обох варіантах пива, отриманих згідно зі способами відповідно до даного винаходу (випробування 1 і 2), порівняно з пивом, отриманим з несолодженого ячменя (випробування З і 4).
Таблиця 6 11111177. |Випробування 1) Випробування 2 |Випробування ЗІВипробування 4| Еталон г/100 гло г/100 гло г/100 г/доР Фо г/доР Фо г/доР Фо г/доР Фо Г/УоР | о сусло сусло сусло сусло сусло
Фруктоза | 0012 / 281) 0014 | 1,5 | 0 |00 | 00131 |0бо1і6в|22
Вільний амінний азот і р-глюкан
Концентрацію вільного амінного азоту (ЕЄАМ) у суслі перед бродінням, а також у готовому пиві визначали згідно зі стандартним протоколом ТпегторРізпег, сайПагу Веептазіег, для ГАМ, калориметричний метод. Типові значення вільного амінного азоту (ЕАМ) у суслі становлять 200 мг/л. ЕАМ важливий для гарної життєздатності дріжджів у ході бродіння. Як правило, бажаний вміст РАМ, який досить високий для одержання гарної життєздатності дріжджів. Результати для
ЕАМ у суслі перед бродінням показані в таблиці 7а й у пиві в таблиці 760. р-глюкан зазвичай розкладається в ході традиційного осолоджування. Занадто високий вміст Д-глюкану небажаний, оскільки це може викликати проблеми з фільтрацією. Вміст рД- глюкану в суслі перед зброджуванням, а також у пиві визначали з використанням набору для "бета-глюкану (з високою МУМ)" від компанії Тпепто Зсіепійс відповідно до інструкцій виробника, і результати показані в таблиці 7а (сусло до зброджування) і таблиці 765 (пиво).
Таблиця 7а
Сусло до зброджування (бетатлюван | 143 | 107. | 862 2 5 щЩ | 151 | 7
Таблиця 76
Пиво
Випробування 1 | Випробування 2 | Випробування 3 | Випробування 4
І(бетатлюкан | 60 | .-.юЮю50 71777744 | 758 ЮЩщ Уу| 46
Амінокислоти в суслі до зброджування
Концентрацію всіх стандартних амінокислот у суслі до зброджування визначали за допомогою з використанням УмМаїег5 АссОТад ОПйга, дотримуючись описаній там процедурі.
Результати для амінокислот у суслі до зброджування показані в таблиці 8.
Зокрема, важлива концентрація валіну до зброджування. Чим більше валіну є присутнім у суслі, тем менше ймовірність утворення "небажаного діацетилу" у ході бродіння, і, отже, триваліший час паузи БА. Концентрація валіну в 5 разів більша (випробування 1) і в 2 рази більша (випробування 2), ніж в суслі, отриманому відповідно до даного винаходу, порівняно з випробуванням 3.
Таблиця 8
Випробування 1 | Випробування 2| Випробування 3| Випробування 4| Еталон
Аспараін. | 11977 17777711782 | 7771777 | 100 | Б
Серин//// | -Бх8 1777/7447 | 77726 | 43 | 767
Глутамн. | -/И79.7777717717171711745. | ло | 71716 | 7771
Аспарагінова ше | 0911
Глутамінова
Пролн. | 317 1777717105. | 38 2 щЩ | 7 /
Щиствїн/ | /07777771777771711714 11111010 ЇЇ
Пзолейцин | 80 177771771743 77771716 7771128 | 79
Лейцин///| 214 7777/7109... | 52 | щ--,РБбУ | 8 (Трипторан | (47 2 2 .К«Ж | 32 2 2 Щ | 25 | 3 /
Зб
Таблиця 8
Шен зе | овю | б | ж амінокислоти
Ключові числа пивоваріння й зброджування
Різні ключові числа пивоваріння й зброджування визначали й порівнювали з еталоном.
Результати представлені в таблиці 9. Слід зазначити, що пиво, отримане способами відповідно до даного винаходу, характеризувалося значно більш низьким вмістом діацетилу. Як правило, переважно, щоб вміст діацетилу був наскільки можливо низьким.
Таблиця 9 11111... | Випробування 1) Випробування 2| Випробування З| Випробування 4| Еталон
Вихідний
Спирт,
Колір, одиниці во вя |в мов
Діацетил, частини на 14 15 27 28 22 мільярд
Оцінювання органолептичних властивостей
Усі зразки пива, отримані як описується в даному прикладі, піддавали оцінюванню органолептичних властивостей. Загальний показник смаку для всіх цих зразків був прийнятним.
Однією відмінністю між різними зразками пива було те, що пиво з випробування 3 характеризувалося показником "помітно" для смаку "мильний, жирний, діацетил, маслянистий прогірклий", тоді як пиво з випробування 2 (отримане відповідно до даного винаходу) характеризувалося показником тільки "незначно" для цього смаку.
Узагальнення
Проблеми майбутньої нестачі води й енергії необхідно вирішувати на основі принципів соціальної, економічної й екологічної відповідальності. Щодо цього даний винахід сприяє довгостроковому стабільному розвитку виробництва пива відносно зниження використання води й енергії. Шляхом виключення процесу традиційного сушіння в печі разом із прямим об'єднанням замочування, пророщення й повітряної паузи в процесі пивоваріння застосування способів відповідно до даного винаходу сильно знизить виробничі й експлуатаційні витрати при виробництві пива.
Даний винахід може сприяти зниженню виробничих витрат і зниженню екологічного навантаження при осолоджуванні й пивоварінні в багатьох відносинах, включаючи: - процеси замочування й пророщення, які на даний момент потребують декількох діб для завершення, можна здійснювати набагато швидше, - процеси замочування й пророщення, які можна виконувати в одній ємності в одному місці, - традиційні стадії другого замочування процесу осолоджування, які можна виключити,
Зо - процеси, які можуть характеризуватися зниженим споживанням води, наприклад, до 40 95, - дороге нагрівання для сушіння солоду в печі, яке можна виключити, - дорогі транспортні витрати для переміщення солоду із солодовні на пивоварню, які можна виключити, - обладнання й установка, необхідні для виконання способів відповідно до даного винаходу, які можуть відповідати існуючому обладнанню в пивоварнях і не будуть, таким чином, потребувати більших нових капіталовкладень.
Джерела інформації:
Вііда5 ОЕ (1998) Іп: Маїї5 апа Маїйнпа. ВіасКіє б, Ргоїтеввіопа!5.
Ріпспег В (2011) Віоспетівігу, РАузіоюду апа Сепеїйс5 ої Епаозрепт МорБбіїгайоп іп
Септіпаїєд Вапеу Стгаїп. Іп: Вайеу: Ргодисіп, Ітргометепів апа Овев5. Ей. ШПисй ЗЕ, УМіеу-
ВіаскухеїЇ, Спарієг 14, рр 449-477.
Зтіїй АМ, 7еетап 5.0, Зтій ЗМ (2005) єтагсп Оедгадайоп. Аппица! Немієм/ ої Ріапі Віоіоду 56: 73-98.
ТаКеїа, 5., Мо, Т., ТопооКа, Т., Твзитигауа, У., ІпадакКі, У., Нагоуата, М., І атодиє, О., апа щдобріїпо, 5. А. (2011) Рипсійопа! спагасієгігайоп ої Бапеу реїа-діисап-іез5 тиїапів детопвігаїез а ипідне гої Тог СвІЕб іп (1,351,4)-8-О-діисап Бріозупінезвів, У. Ехр. Вої. 63, 381-392.

Claims (23)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб одержання водного екстракту зернової культури, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: а) забезпечення зерен зернової культури, с) піддавання зерен зернової культури стадії пророщення з одержанням тим самим пророщених зерен, а) піддавання пророщених зерен стадії теплової обробки при температурі в діапазоні від 35 до 55 "С, де тривалість теплової обробки становить від 1 до 12 годин, е) дрібного подрібнення пророщених зерен з одержанням тим самим розмелених пророщених зерен, при цьому зазначені пророщені зерна характеризуються вмістом води щонайменше 2095, за умови, що зазначені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 20 95 у будь-який момент часу між стадіями с) і є), і т) одержання водного екстракту зазначених розмелених пророщених зерен, з одержанням тим самим водного екстракту зернової культури.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що стадія пророщення включає інкубування зазначених зерен у водному розчині до вмісту води в зернах щонайменше 30 95, при цьому О2 пропускають через зазначений водний розчин.
З. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадія пророщення (стадія с) включає стадії: ї) інкубування зазначених зерен у водному розчині протягом діапазону часу від 16 до 40 годин, Зо при цьому О2 пропускають через зазначений водний розчин, і при цьому зазначені зерна занурюють у зазначений водний розчин у ході зазначеного інкубування, і) видалення надлишку водного розчину, і ії) інкубування вологих зерен на повітрі протягом діапазону часу від 20 до 50 годин при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С.
4. Спосіб за п. 3, який відрізняється тим, що додатково включає додаткові стадії: їм) інкубування зерна зернової культури у водному розчині при аерації, як на стадії ї) п. З, та м) інкубування зерна зернової культури на повітрі, як на стадії ії) та ії) п. 3.
5. Спосіб за будь-яким із пп. 2-4, який відрізняється тим, що щонайменше 2 л ОО» на кг сухої маси зерна зернової культури пропускають через зазначений водний розчин на годину.
б. Спосіб за будь-яким з пп. 3-5, який відрізняється тим, що стадію інкубування вологих зерен на повітрі виконують при потоці атмосферного повітря в діапазоні від 85 до 95 л/год на кг сухих зерен зернової культури.
7. Спосіб за будь-яким із пп. 3-6, який відрізняється тим, що стадію інкубування вологих зерен на повітрі виконують при потоці О2г у діапазоні від 17 до 21 л/год на кг сухих зерен зернової культури.
8. Спосіб за будь-яким із пп. 3-7, який відрізняється тим, що тривалість стадії інкубування зазначених вологих зерен зернової культури в повітрі знаходиться в діапазоні від 20 до 30 годин.
9. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що тривалість теплової БО обробки знаходиться в діапазоні від 1 до 5 годин.
10. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що тривалість теплової обробки становить від 1 до 5 годин та теплову обробку проводять при температурі в діапазоні від 40 до 50 "С.
11. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що всю стадію пророщення (стадію с) виконують протягом діапазону часу від 44 до 72 годин.
12. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що стадію пророщення виконують при температурі в діапазоні від 15 до 30 "С.
13. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що зазначене зерно зернової культури обробляють для видалення оболонки перед стадією пророщування, при 60 цьому видалення зазначеної оболонки приводить до втрати в діапазоні від 2,5 до 7,595,
наприклад до втрати в діапазоні від З до 6 95, загальної маси зерен зернової культури.
14. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що пророщені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 25 95, ще більш переважно не менше 30 95, ще більш переважно не менше 35 95, у будь-який момент часу під час теплової обробки (стадія 4).
15. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що пророщені зерна зернової культури характеризуються вмістом води не менше 25 95, ще більш переважно не менше 30 95, ще більш переважно не менше 35 95, у будь-який момент часу від завершення стадії пророщення до моменту часу дрібного подрібнення зазначених зерен зернової культури.
16. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що зернова культура являє собою ячмінь.
17. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що ячмінь є заваленим або голозерним ячменем.
18. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що зерновою культурою є ячмінь, який характеризується тим, що несе мутацію в гені, що кодує ММТ.
19. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що зерновою культурою є ячмінь, який характеризується одним або декількома з наступного: ї) рослина ячменю має низький рівень активності ММТ, ії) рослина ячменю має низький рівень активності І ОХ, та/або ії) рослина ячменю містить мовчазний ген С5іІЕб.
20. Спосіб одержання напою, при цьому зазначений спосіб передбачає стадії: ї) одержання водного екстракту способом за будь-яким з попередніх пунктів, ії) переробки зазначеного екстракту в напій.
21. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що при цьому спосіб не передбачає стадії сушіння в печі пророщених зерен.
22. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що пророщені зерна містять максимум 4 г проростків у перерахунку на суху речовину на 100 г пророщених зерен зернової культури у перерахунку на суху речовину.
23. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що пророщені зерна Зо містять максимум 2 г проростків у перерахунку на суху речовину на 100 г пророщених зерен зернової культури у перерахунку на суху речовину. лиш ел У-- Я --ж х я ах 8) в 8) З Е й (7 Ф ее с є і тн Кн І ода (3) и ОО) нт кі Пав) (6)
Фіг. 1
(2 ж г і тв)
Фіг. 2 тад. Чбляод. 120 л/год. їЕляод. Зйлтод. 50 под. що по тен ОКР ля сх ч---е с се КУ а Зо : у. ответ еру о с. о с ж ; СО х З У о о о З КЗ 5 то ОХ . . . Ох .
І. п КО с ЗК хх се ї: с о. о З З І . о. я ефе т п п с с Я с і : о. . о . Б. КО :
ж о. с її о. с с с зд с о. г с о. шо о. с с с о
Фіг. ЗА
ОА Й Пліод Збліот вен вен с ще хе не ях ших ЕК АО же ОВ С З Ж : ЩО . ю плед шиттут т й ті Ко о я сен пещет п о с в. ре пет п |. Ееа п С яв п р-н її . . о о А не п Ін шо х о и о рт . о. ! ВО о. ї: . ТО о. с . я
А. я о. . о ях ЕЕ ен ще о КО и о. . . ну б лі є | 25 Зла Юпвя леза Злі Оля Оле Оле бле Зла Зла її НН
Фіг. 4
А во - ЩОЯ под КА я ЗВ тов А, ОБ ппюх тод А при хї й | . шоя год А я об плюс гг год А при хТ о 40 тес 5 во В 205 с -5 а тре) но БО Ж щ ' шт ес Ба во
Фіг. 5 тд тод Аз Я год А, ЗБ плює г пад А при хт А о "за тов Аз са поп А Б ппює Я гоп А при х оо. іє а тес) Б 5 2 в «в ' 0 тс Бо во С - 2 є ІБ і ТТ. ОБ ! «5 2 тес БО ще го
ФГ. о
«як АВ глл. у замочування
15. «заавспаення 24 год ТА з Я год. а замочування -ї : | й о ! ! : Ве в а й Я Я Я ЗОЗ 1 й З 5 в 7 с: З їй 50 я а Во і : !
в М. ях і | ! : ! 1 2 З й 5 5 й В 5 12
Фіг. 7 БО - 40 5 Ж за н в І пе х с,
ЗЕ. й В ,, : 1 а З к 5 З У В в 10
Фіг. 7 (продовження!)
UAA202004667A 2017-12-28 2018-12-21 Спосіб одержання водного екстракту зернової культури та спосіб одержання напою UA128208C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP17210958 2017-12-28
PCT/EP2018/086650 WO2019129724A1 (en) 2017-12-28 2018-12-21 Method for producing an extract of cereal and method for processing this extract into beverage

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA128208C2 true UA128208C2 (uk) 2024-05-08

Family

ID=61002795

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA202004667A UA128208C2 (uk) 2017-12-28 2018-12-21 Спосіб одержання водного екстракту зернової культури та спосіб одержання напою

Country Status (12)

Country Link
US (1) US12060544B2 (uk)
EP (1) EP3732279B1 (uk)
JP (2) JP7399861B2 (uk)
CN (1) CN111527192A (uk)
BR (1) BR112020013341A2 (uk)
CA (1) CA3086078A1 (uk)
CO (1) CO2020007640A2 (uk)
EA (1) EA202091485A1 (uk)
MX (1) MX2020006853A (uk)
UA (1) UA128208C2 (uk)
WO (1) WO2019129724A1 (uk)
ZA (1) ZA202003844B (uk)

Families Citing this family (5)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
EP3736321A1 (en) 2016-07-01 2020-11-11 Carlsberg Breweries A/S Refined cereal-based beverages
AR121488A1 (es) 2020-03-02 2022-06-08 Carlsberg As Plantas de cebada con alta actividad de dextrinasa de límite
AU2022275288A1 (en) * 2021-05-10 2023-12-21 Evonik Operations Gmbh Treatment of grains or seeds for the control of microorganisms utilizing peroxy acids
CN113175981B (zh) * 2021-05-19 2022-10-14 安徽智纳智能装备有限公司 一种用于实时检测烘干机内谷物重量的埋入式称重系统
NL2033797B1 (nl) * 2022-12-22 2024-07-02 Holland Malt B V Versnelde en/of verhoogde productie van gemout graan

Family Cites Families (38)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CA751391A (en) * 1967-01-24 Kneen Eric Malting process
GB881248A (en) 1959-03-23 1961-11-01 Brewing Patents Ltd Malting technique
GB962302A (en) 1962-06-15 1964-07-01 Mahilo G M B H A process of producing malt and apparatus for use in said process
GB1044029A (en) 1963-11-08 1966-09-28 Irish Maltsters Ass A new and improved malting plant
BE791952A (fr) * 1971-11-29 1973-03-16 Brewing Patents Ltd Perfectionnements aux procedes de maltage
GB1384292A (en) * 1972-06-12 1975-02-19 Pollock J R A Compositions for use in brewing
AT339240B (de) 1974-10-16 1977-10-10 Kuehtreiber F Verfahren zur durchfuhrung eines keimvorganges bzw. zur forderung eines pflanzlichen wachstums sowie vorrichtung zur durchfuhrung dieses verfahrens
GB1476082A (en) 1975-03-14 1977-06-10 Pollock J Malting at low moisture
DE2826907C2 (de) 1978-06-20 1984-04-26 Maxwell Davidson Ltd., Edinburgh, Schottland Verfahren zur Behandlung von Samen und Getreidekörnern
US4315380A (en) 1976-07-22 1982-02-16 Maxwell Davidson Limited Method of processing seeds or cereal to accelerate natural germination
US4251630A (en) 1978-07-28 1981-02-17 Kurth Malting Corporation Preparation of malt high in alpha-1,6-hydrolase
FR2462085A1 (fr) 1979-07-25 1981-02-13 Air Liquide Procede ameliore de germination des graines
JPS5685202A (en) * 1979-12-12 1981-07-11 Makusuueru Debidoson Ltd Treatment of seed or grain for accelerating natural spouting
SU1211283A1 (ru) 1984-08-25 1986-02-15 Каунасский Политехнический Институт Им.Антанаса Снечкуса Система автоматического управлени процессом замочки зерна
GB8511342D0 (en) 1985-05-03 1985-06-12 Pollock & Pool Ltd Malting
GB2194795A (en) 1986-08-06 1988-03-16 Portgordon Maltings Limited Green malt
US5405624A (en) * 1991-02-14 1995-04-11 Bio-Technical Resources Process for producing a product with an intensified beer flavor
JPH08510913A (ja) * 1993-06-04 1996-11-19 クエスト・インターナショナル・ビー・ブイ 麦芽化穀類の性状を改良する方法
US6255084B1 (en) 1997-11-26 2001-07-03 Novozymes A/S Thermostable glucoamylase
GB9928490D0 (en) 1999-12-03 2000-02-02 Scott Lionel Products and processes therefor
CZ298689B6 (cs) 2000-12-29 2007-12-19 Carlsberg Research Laboratory Jecmen s nízkou aktivitou lipoxygenázy-1
DE10158599A1 (de) 2001-12-02 2003-07-03 Peterreins Frank Herstellung von Würze/Malzextrakt bzw. von Würzegranulat/Malzextraktgranulat durch stabilisiertes Grünmalz
JP4113795B2 (ja) 2003-03-25 2008-07-09 サッポロビール株式会社 大麦リポキシゲナーゼ−1遺伝子、大麦の選抜方法、麦芽アルコール飲料用原料及び麦芽アルコール飲料の製造方法
WO2004091318A1 (ja) 2003-04-11 2004-10-28 Suntory Limited 麦芽根を用いた飲食物の製造方法
US7420105B2 (en) 2004-03-11 2008-09-02 Carlsberg A/S Barley for production of flavor-stable beverage
JP2007143453A (ja) 2005-11-25 2007-06-14 Sapporo Breweries Ltd 穀物の水浸漬方法及び浸漬装置
US9587210B2 (en) * 2008-12-03 2017-03-07 Carlsberg Breweries A/S Energy saving brewing method
SG171940A1 (en) 2008-12-03 2011-07-28 Carlsberg Breweries As Barley and malt-derived beverages with low dimethyl sulfide level
SA109310019B1 (ar) 2008-12-30 2014-09-10 Carlsberg Breweries As شعير له نشاط ليبوأوكسجيناز منخفض
JP5557205B2 (ja) 2009-02-27 2014-07-23 独立行政法人農業・食品産業技術総合研究機構 オオムギのβ−グルカン欠失遺伝子、合成遺伝子及びその利用
RU2009119842A (ru) * 2009-05-25 2010-11-27 Арэс Александрович Странник (RU) Способ получения напитка из проращенных зерен злаков
FR2946356A1 (fr) 2009-06-04 2010-12-10 Malteurope Groupe Dispositif et procede de trempage
JP5685202B2 (ja) 2010-01-15 2015-03-18 長野オートメーション株式会社 電解液を供給する装置および方法
US20130202759A1 (en) * 2010-04-09 2013-08-08 Cargill, Incorporated Method for improving yield in malting process
CA2801142C (en) 2010-06-03 2019-04-30 Heineken Supply Chain B.V. Energy saving brewing method
WO2013163041A1 (en) 2012-04-24 2013-10-31 Cargill, Incorporated Method for increasing yield in the malting process
EP3017706A1 (en) 2014-11-05 2016-05-11 Dupont Nutrition Biosciences ApS Enzymes for malting
EP3736321A1 (en) 2016-07-01 2020-11-11 Carlsberg Breweries A/S Refined cereal-based beverages

Also Published As

Publication number Publication date
JP7399861B2 (ja) 2023-12-18
EP3732279C0 (en) 2023-08-30
CO2020007640A2 (es) 2020-08-31
EP3732279A1 (en) 2020-11-04
US20210062120A1 (en) 2021-03-04
CN111527192A (zh) 2020-08-11
BR112020013341A2 (pt) 2020-12-01
EA202091485A1 (ru) 2020-10-20
JP2021508473A (ja) 2021-03-11
US12060544B2 (en) 2024-08-13
CA3086078A1 (en) 2019-07-04
JP2023139255A (ja) 2023-10-03
ZA202003844B (en) 2023-12-20
WO2019129724A1 (en) 2019-07-04
EP3732279B1 (en) 2023-08-30
MX2020006853A (es) 2020-11-11

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US12031114B2 (en) Refined cereal-based beverages
UA128208C2 (uk) Спосіб одержання водного екстракту зернової культури та спосіб одержання напою
Briggs Brewing: science and practice
JP2024037991A (ja) 穀物抽出物を作製するための高速手法
Stewart Adjuncts
Lowe et al. Biological acidification of a mash containing 20% barley using Lactobacillus amylovorus FST 1.1: its effects on wort and beer quality
EA043317B1 (ru) Рафинированные напитки на основе зерновой культуры
OA19131A (en) Refined cereal-based beverages.
Davis Influence of Roasted Barley on Quality of Beer
EA045303B1 (ru) Быстрые способы получения экстрактов зерновых культур
Stevens Dennis E. Briggs, Chris A. Boulton, Peter A. Brookes and
BR112020013218B1 (pt) Métodos rápidos para preparar extratos de cereais