UA125798C2 - Спосіб епоксидування пропену - Google Patents

Спосіб епоксидування пропену Download PDF

Info

Publication number
UA125798C2
UA125798C2 UAA201911951A UAA201911951A UA125798C2 UA 125798 C2 UA125798 C2 UA 125798C2 UA A201911951 A UAA201911951 A UA A201911951A UA A201911951 A UAA201911951 A UA A201911951A UA 125798 C2 UA125798 C2 UA 125798C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
propene
stage
reaction mixture
solvent
epoxidation
Prior art date
Application number
UAA201911951A
Other languages
English (en)
Inventor
Віллі Хофен
Вилли ХОФЕН
Томас ХААС
Вольфганг Вьолль
Вольфганг ВЁЛЛЬ
Йюрген Шемель
Ханс-Крістіан Діц
Ханс-Кристиан Диц
Марк БРЕНДЕЛЬ
Original Assignee
Евонік Оперейшнс Гмбх
Эвоник Оперейшнс Гмбх
Тіссенкрупп Індастріал Солюшнс Аг
Тиссенкрупп Индастриал Солюшнс Аг
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Евонік Оперейшнс Гмбх, Эвоник Оперейшнс Гмбх, Тіссенкрупп Індастріал Солюшнс Аг, Тиссенкрупп Индастриал Солюшнс Аг filed Critical Евонік Оперейшнс Гмбх
Publication of UA125798C2 publication Critical patent/UA125798C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C07ORGANIC CHEMISTRY
    • C07DHETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D301/00Preparation of oxiranes
    • C07D301/02Synthesis of the oxirane ring
    • C07D301/03Synthesis of the oxirane ring by oxidation of unsaturated compounds, or of mixtures of unsaturated and saturated compounds
    • C07D301/12Synthesis of the oxirane ring by oxidation of unsaturated compounds, or of mixtures of unsaturated and saturated compounds with hydrogen peroxide or inorganic peroxides or peracids
    • BPERFORMING OPERATIONS; TRANSPORTING
    • B01PHYSICAL OR CHEMICAL PROCESSES OR APPARATUS IN GENERAL
    • B01JCHEMICAL OR PHYSICAL PROCESSES, e.g. CATALYSIS OR COLLOID CHEMISTRY; THEIR RELEVANT APPARATUS
    • B01J29/00Catalysts comprising molecular sieves
    • B01J29/03Catalysts comprising molecular sieves not having base-exchange properties
    • B01J29/035Microporous crystalline materials not having base exchange properties, such as silica polymorphs, e.g. silicalites
    • BPERFORMING OPERATIONS; TRANSPORTING
    • B01PHYSICAL OR CHEMICAL PROCESSES OR APPARATUS IN GENERAL
    • B01JCHEMICAL OR PHYSICAL PROCESSES, e.g. CATALYSIS OR COLLOID CHEMISTRY; THEIR RELEVANT APPARATUS
    • B01J29/00Catalysts comprising molecular sieves
    • B01J29/89Silicates, aluminosilicates or borosilicates of titanium, zirconium or hafnium

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Inorganic Chemistry (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Materials Engineering (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Crystallography & Structural Chemistry (AREA)
  • Epoxy Compounds (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу епоксидування пропену, який включає введення в безперервному режимі пропенової сировини в реакцію з пероксидом водню в присутності каталізатора епоксидування на стадії реакції, що проводиться з використанням надлишку пропену щодо кількості пероксиду водню, з одержанням рідкої реакційної суміші, яка містить непрореагований пропен, причому необхідність додаткових запобіжних заходів, що виникає внаслідок наявності кисню під час обробки рідкої реакційної суміші, одержаної при реакції епоксидування, можна уникнути шляхом відпарювання рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії a), інертним газом з одержанням збідненої киснем рідкої реакційної суміші і потоку відпареного газу, вибираючи таку кількість інертного газу, яка забезпечує концентрацію кисню в потоці відпареного газу, що знаходиться в діапазоні від 0,1 до 10 мас. %, виділення непрореагованого пропену з потоку відпареного газу і його рециркуляцію на стадію реакції, і виділення пропеноксиду з відпареної рідкої реакційної суміші.

Description

Галузь техніки, до якої відноситься винахід
Даний винахід відноситься до способу, який проводиться в безперервному режимі епоксидування пропену з використанням пероксиду водню в присутності каталізатора епоксидування, в якому непрореагований пропен витягають і рециркулюють для використання в реакції епоксидування.
Рівень техніки
Епоксидування пропену з використанням пероксиду водню в присутності каталізатора епоксидування зазвичай проводять при молярному надлишку пропену щодо кількості пероксиду водню, щоб уникнути розкладання пероксиду водню і забезпечити високі селективності утворення пропеноксиду. Реакцію зазвичай проводять при тиску, який дорівнює більше, ніж 1,0
МПа, для забезпечення високих концентрацій пропену в рідкофазній реакційній суміші.
Епоксидування пропену з використанням гетерогенного титаново-силікалітного каталізатора відоме з ЕР 0100119 А1.
Для ефективного використання пропену непрореагований пропен потрібно витягти з реакційної суміші, одержаної при епоксидуванні, і рециркулювати для використання в реакції епоксидування.
У ЕР 0719768 Аї описане витягання непрореагованого пропену шляхом перегонки, де загалом весь пропеноксид залишається в кубовому продукті.
У УМО 99/07690 запропоноване видалення більшої частини непрореагованого пропену з продукту реакції епоксидування шляхом перегонки, наприклад, шляхом випаровування за допомоги швидкого зниження тиску.
У УМО 2008/118265 А1 вказано, що для ефективного, проведеного без суттєвих втрат пропеноксиду виділення пропану і пропену з реакційної суміші, одержаної при епоксидуванні, потрібні дві колони для відгону пропану, які працюють при низькому і високому тиску. У ролі альтернативної методики запропоноване використання сепаратора очищення і екстрактивної дистиляції з використанням метанолу і/або води в ролі розчинника для екстракції.
У УМО2005/103024 описане витягання непрореагованого пропену шляхом перегонки при низькому тиску, переважно з використанням однієї колони, з одержанням у ролі головного продукту збагаченої пропеном пари, стиснення цієї пари шляхом проведення двох або трьох
Зо стадій стиснення і абсорбції пропену зі стисненої пари з використанням рідкого абсорбенту.
У УМО 01/57010 описане витягання непрореагованого пропену шляхом проведення стадії скидання тиску, повторного стиснення газу, одержаного на цій стадії, до забезпечення тиску, який використовується в реакторі для епоксидування, і повернення газу в реакційну суміш.
Додаткову кількість пропену можна витягти у вигляді пари шляхом подальшого відокремлення рідини, одержаної на стадії скидання тиску в попередньому випарнику, часткового конденсування головного продукту, одержаного в попередньому випарнику, і повторного стиснення неконденсованого пропену.
Всі описані в попередньому рівні техніки способи витягання непрореагованого пропену з рідкої реакційної суміші, одержаної при реакції епоксидування, які проводяться шляхом перегонки або шляхом проведення послідовності стадій зниження тиску, повторного стиснення і конденсування, мають той недолік, що реакційна суміш, одержана при реакції епоксидування, містить кисень, який утворився під час реакції епоксидування внаслідок розкладання пероксиду водню, і відбувається збагачення цим киснем парової фази, яка залишається, коли пропен конденсують на стадії перегонки або конденсування. Тому в способах попереднього рівня техніки потрібно вживати додаткових заходів, щоб запобігти утворенню вибухонебезпечних сумішей парів під час проведення цих стадій, таких як регулювання вмісту кисню в паровій фазі і додавання інертного газу до проведення конденсування. Додавання інертного газу зменшує ефективність конденсаторів і, таким чином, для витягання непрореагованого пропену потрібні конденсатори, які мають більш значний розмір.
У УМО 03/08401 описаний спосіб епоксидування, в якому весь непрореагований пропен випарюють з рідкої реакційної суміші і одержану суміш газів, яка містить пропен і кисень, вводять у взаємодію з рідким розчинником з метою абсорбції пропену з суміші. Умови проведення абсорбції регулюють і одержують відхідний газ, який містить пропен в кількості, достатній для того, щоб зробити відхідний газ негорючим, незважаючи на вміст у ньому кисню.
Цей спосіб має той недолік, що суттєва частина непрореагованого пропену втрачена внаслідок його потрапляння у відхідний газ і її неможливо повторно використовувати для реакції епоксидування.
Короткий виклад суті винаходу
Згідно з даним винаходом було встановлено, що труднощі і необхідність додаткових 60 запобіжних заходів, які проявляються внаслідок наявності кисню під час обробки рідкої реакційної суміші, одержаної при реакції епоксидування, можна уникнути шляхом відпарювання рідкої реакційної суміші інертним газом до проведення поділу пропеноксиду і непрореагованого пропену шляхом проведення стадій перегонки або зниження тиску.
Витягання пропену з потоку відпареного газу шляхом абсорбції в розчиннику і напрямок розчинника, який містить пропен, на стадію реакції епоксидування також забезпечує можливість витягання частини непрореагованого пропену без потреби витрат енергії на повторне стиснення або охолодження для конденсування пропену.
Тому об'єктом даного винаходу є спосіб епоксидування пропену, який включає а) проведене в безперервному режимі введення пропенової сировини в реакцію з пероксидом водню в присутності каталізатора епоксидування на стадії реакції, яка проводиться з використанням надлишку пропену щодо кількості пероксиду водню, з одержанням рідкої реакційної суміші, яка містить непрореагований пропен;
Б) відпарювання рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії а), інертним газом у протитечійній колоні для відпарювання з одержанням збідненої киснем рідкої реакційної суміші і потоку відпареного газу, вибираючи таку кількість інертного газу, яка забезпечує концентрацію кисню в потоці відпареного газу, яка знаходиться в діапазоні від 0,1 до 10 мас. 95, переважно від 0,5 до 8 мас. 95; с) виділення непрореагованого пропену з потоку відпареного газу, одержаного на стадії Б), і його рециркуляцію на стадію а); і а) виділення пропеноксиду з відпареної рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії Б).
Короткий опис креслень
На фіг. 1 і 2 представлений переважний варіант здійснення способу, запропонованого в даному винаході, в якому пропеноксид і частину пропену конденсують з відпареного газу до абсорбції пропену в розчиннику-метанолі.
На фіг. З представлений альтернативний переважний варіант здійснення, в якому жоден компонент не виділяють з потоку відпареного газу до абсорбції пропену в розчиннику-метанолі.
Детальний опис винаходу
Всі значення для тисків означають абсолютний тиск, виражений в мегапаскалях (МПа).
На стадії а) способу, запропонованого в даному винаході, пропенову сировину в
Зо безперервному режимі вводять у реакцію з пероксидом водню в присутності каталізатора епоксидування і одержують реакційну суміш, яка містить пропеноксид і непрореагований пропен. Реакцію проводять з використанням надлишку пропену щодо кількості пероксиду водню. Переважно, якщо пропен використовують при відношенні кількості молей пропену до кількості молей пероксиду водню, яке складає від 1,1:1 до 30:1, більш переважно від 2:1 до 10:1 і найбільш переважно від 3:11 до 5:11. Переважно, якщо пропен використовують у надмірній кількості, достатній для забезпечення додаткової збагаченої пропеном рідкої фази під час проведення стадії а). Переважно, якщо при проведенні стадії а) тиск дорівнює від 1,9 до 5,0
МПа, більш переважно від 2,1 до 3, МПа і найбільш переважно від 2,44 до 2,8 МПа.
Використання надлишку пропену при високому тиску забезпечує високі швидкість перебігу реакції і ступінь перетворення пероксиду водню і одночасно високу селективність утворення пропеноксиду.
Пропенова сировина може містити пропан, переважно, якщо відношення кількості молей пропану до кількості молей пропену складає від 0,001 до 0,15 і більш переважно від 0,08 до 0,12. Пероксид водню можна використовувати у вигляді водного розчину, який переважно містить від 30 до 75 мас. 95 і найбільш переважно від 40 до 70 мас. 95 пероксиду водню.
Переважно, якщо водний розчин пероксиду водню одержують за методикою із застосуванням антрахінону.
Каталізатором епоксидування може бути гомогенний каталізатор або гетерогенний каталізатор. Придатними гомогенними каталізаторами епоксидування є комплекси марганцю з полідентантними азотовмісними лігандами, зокрема, 1,4,7-триметил-1,4,7- триазациклононановими лігандами, відомі з М/О 2011/063937. Іншими придатними гомогенними каталізаторами епоксидування є гетерополівольфрамати і гетерополімолібдати, зокрема, поліфосфати вольфраму, відомі з 05 5274140. Придатними гетерогенними каталізаторами епоксидування є цеоліти, які містять титан і містять у кристалічній решітці атоми титану в положеннях атомів кремнію. Переважно, якщо використовують титаново-силікалітний каталізатор, який переважно має кристалічну структуру МЕЇ або МЕЇГЇ. Найбільш переважно, якщо використовують титаново-силікалітний каталізатор 1, який має структуру МЕНЇ, відомий з
ЕР 0100119 А1. Переважно, якщо титаново-силікалітний каталізатор використовують у вигляді формованого каталізатора, який знаходиться у вигляді гранул, екструдатів або формованих бо матеріалів. Для проведення формування каталізатор може містити від 1 до 99 95 матеріалу сполучної речовини або носія, придатними є всі матеріали сполучних речовин і носіїв, які не вступають у реакцію з пероксидом водню або пропеноксидом в умовах проведення реакції, які використовуються при епоксидуванні, причому в ролі сполучної речовини переважним є діоксид кремнію. У ролі шарів формованих каталізаторів переважно використовувати екструдати діаметром від 1 до 5 мм.
Реакцію олефіну з пероксидом водню можна провести за відсутності або в присутності розчинника. Якщо каталізатором епоксидування є цеоліт, який містить титан, то переважно, якщо реакцію проводять у присутності розчинника. Придатними є всі розчинники, які не окиснюються або незначною мірою окиснюються пероксидом водню при вибраних умовах проведення реакції, і які розчиняються у воді в кількості, яка складає понад 10 мас. 95.
Переважними є розчинники, які повністю змішуються з водою. Особливо придатними розчинниками є спирти, такі як метанол, етанол або трет-бутанол; гліколі, такі як етиленгліколь, 1,2-пропандіол або 1,3-пропандіол; прості циклічні ефіри, такі як тетрагідрофуран, діоксан або пропіленоксид; прості ефіри гліколю, такі як монометиловий ефір етиленгліколю, моноетиловий ефір етиленгліколю, монобутиловий ефір етиленгліюлю або монометилові ефіри пропіленгліколю; кетони, такі як ацетон або 2-бутанон; і нітрили, такі як ацетонітрил і пропіонітрил. Переважно, якщо в реакції епоксидування розчинник використовують при відношенні його маси до сумарної маси води і пероксиду водню, який складає від 0,5 до 20.
Якщо каталізатором епоксидування є силікаліт титану, то переважно, якщо пропенову сировину вводять у реакцію з пероксидом водню в розчиннику-метанолі з одержанням рідкої реакційної суміші, яка містить метанол. Розчинником-метанолом може бути метанол технічної чистоти, потік розчинника, витягнутий при обробці реакційної суміші, одержаної при епоксидуванні, або суміш їх обох. Розчинник-метанол може містити незначні кількості інших розчинників, таких як етанол, де переважно, якщо кількість таких інших розчинників складає менш ніж 2 мас. 95. Розчинник-метанол також може містити воду, переважно від 2 до 13 мас. 95 води. Переважно, якщо при використанні титаново-силікалітного каталізатора реакцію епоксидування проводять при температурі, яка дорівнює від 30 до 80 "С, більш переважно від 40 до 60 "С. Переважно, якщо реакцію епоксидування проводять з додаванням аміаку для покращення селективності утворення пропеноксиду, як це описано в ЕР 0230949 А2.
Переважно, якщо аміак додають у кількості, яка складає від 100 до 3000 част./млн в перерахунку на масу пероксиду водню. Переважно, якщо реакцію епоксидування проводять у реакторі з нерухомим шаром шляхом пропускання суміші, яка містить пропен, пероксид водню і метанол, над нерухомим шаром, який містить формований титаново-силікалітний каталізатор.
Переважно, якщо реактор з нерухомим шаром забезпечений охолоджувальними пристроями і його охолоджують рідким охолоджувальним середовищем. Переважно, якщо температурний режим всередині цього реактора підтримують таким, щоб температура охолоджувального середовища в охолоджувальних пристроях складала не нижче, ніж 20 "С, і максимальна температура в шарі каталізатора не перевищувала 60 "С, переважно 55 "С. Переважно, якщо профіль температури за довжиною нерухомого шару каталізатора регулюють таким чином, щоб підтримувати температуру реакції за довжиною нерухомого шару каталізатора, який складає від 70 до 98 95, переважно за довжиною, яка складає від 80 до 95 95 від довжини нерухомого шару каталізатора, рівною менше, ніж 5 "С, переважно такою, яка знаходиться в діапазоні від 0,5 до
З "С. Переважно, якщо суміш для реакції епоксидування пропускають через шар каталізатора у вигляді спадного потоку, переважно з поверхневою швидкістю, яка дорівнює від 1 до 100 м/год., більш переважно дорівнює від 5 до 50 м/год., найбільш переважно дорівнює від 5 до 30 м/год.
Поверхнева швидкість визначена, як відношення (об'ємна швидкість потоку)(поперечний переріз шару каталізатора). Крім того, переважно, якщо суміш пропускають через шар каталізатора при годинній об'ємній швидкості рідини (ГОШР), яка дорівнює від 1 до 20 год.", переважно дорівнює від 1,3 до 15 год.7. Під час реакції епоксидування особливо переважно підтримувати шар каталізатора в режимі зрошення. Умови, які підходять для підтримання режиму зрошення під час реакції епоксидування, розкриті в УМО 02/085873, від стор. 8 рядок 23 до стор. 9 рядок 15. Кількість каталізатора, що використовується, може змінюватися в широких межах і його переважно вибирати таким, щоб при використаних умовах проведення реакції епоксидування витрата пероксиду водню, яка перевищує 90 96, переважно перевищує 95 95, встановлювалася за час, який складає від 1 хв до 5 год. Найбільш переважно, якщо реакцію епоксидування проводять з використанням нерухомого шару каталізатора, який підтримується в режимі зрошення, при тиску, близькому до тиску пари пропену при температурі проведення реакції, з використанням надлишку пропену, який забезпечує одержання реакційної суміші, яка містить дві рідкі фази, збагачену метанолом фазу і збагачену пропеном рідку фазу. Для 60 забезпечення перебігу епоксидування в безперервному режимі при регенерації каталізатора епоксидування можна використовувати два або більшу кількість реакторів з нерухомим шаром, розташованих паралельно або послідовно. Регенерацію каталізатора епоксидування можна провести шляхом прожарювання, шляхом обробки з нагрітим газом, переважно газом, який містить кисень, або шляхом промивання розчинником, переважно шляхом періодичної регенерації, описаної в УМО 2005/000827. Переважно, якщо регенерацію каталізатора епоксидування проводять без його витягання з реактора з нерухомим шаром. Можна використовувати комбінацію різних методик регенерації.
На стадії Б) способу, запропонованого в даному винаході, рідку реакційну суміш, одержану на стадії а), відпарюють інертним газом і одержують збіднену киснем відпарену рідку реакційну суміш і потік відпареного газу. Переважно, якщо інертний газ вибраний з числа таких: азот, аргон, збіднене киснем повітря, метан і їх суміші, і найбільш переважним є азот. Відпарювання проводять у протитечійній колоні для відпарювання, щоб одержати відпарену рідку реакційну суміш, яка загалом не містить кисень і переважно містить менше 300 мас.част./млн кисню.
Переважно, якщо відпарювання проводити при температурі, яка є нижчою, ніж температура кипіння пропену, при тиску, який використовується на стадії відпарювання, щоб запобігти відгонку пропену під час відпарювання. Кількість інертного газу вибирають таким чином, щоб забезпечити концентрацію кисню в потоці відпареного газу, яка знаходиться в діапазоні від 0,1 до 10 мас. 95, переважно від 0,5 до 8 мас.9о. Переважно, якщо безперервно вимірюють концентрацію кисню в потоці відпареного газу і одержане значення використовують для регулювання кількості інертного газу, який використовується для відпарювання, щоб підтримувати загалом постійну концентрацію кисню в потоці відпареного газу.
Переважно, якщо стадію а) проводять при тиску проведення реакції, який дорівнює не менше, ніж 1,9 МПа, і стадію відпарювання Б) проводять при тиску, який знаходиться в діапазоні від 80 до 11095 від тиску проведення реакції. Відпарювання при такому тиску забезпечує видалення лише невеликої частини непрореагованого пропену з потоком відпареного газу і утримування більшої частини непрореагованого пропену у відпареній рідкій реакційній суміші.
Потім непрореагований пропен можна витягти з потоку відпареного газу шляхом абсорбції в розчиннику з використанням невеликої кількості розчинника і з використанням абсорбційного модуля невеликого розміру, особливо, якщо абсорбцію проводять при такому ж тиску, як той, що використовується на стадії Б), або при тиску, який менш ніж на 1,0 МПа нижчий, ніж тиск, який використовується на стадії Б).
На стадії с) способу, запропонованого в даному винаході, непрореагований пропен виділяють з потоку відпареного газу, одержаного на стадії Б), ії рециркулюють на стадію а).
Непрореагований пропен можна виділити з потоку відпареного газу шляхом конденсування, переважно в комбінації з подальшим відгоном конденсату. У цьому випадку кількість інертного газу переважно вибирати таким чином, щоб забезпечити концентрацію кисню в потоці відпареного газу, яка знаходиться в нижній частині заявленого діапазону концентрацій, щоб запобігти утворенню суміші горючих газів під час конденсування пропену.
Переважно, якщо непрореагований пропен виділяють з потоку відпареного газу шляхом введення потоку відпареного газу у взаємодію з рідким розчинником з метою абсорбції пропену в розчиннику і одержують збіднений пропеном потік газу і розчинник, який містить пропен. У цьому випадку кількість інертного газу можна вибирати таким чином, щоб забезпечити концентрацію кисню в потоці відпареного газу, яка знаходиться поблизу верхніх значень заявленого діапазону концентрацій, щоб гранично зменшити кількість інертного газу, що використовується для проведення способу. Переважно, якщо абсорбцію проводять в абсорбційній колоні, яка переважно працює в режимі протитечії. Переважно, якщо стадію абсорбції проводять при тиску, який знаходиться в діапазоні від тиску, який використовується на стадії Б) до тиску, який на 1,0 МПа нижче тиску, який використовується на стадії 5). Переважно, якщо температура при проведенні абсорбції дорівнює від 20 до 60 "С, більш переважно від 30 до 50 "С. Пропен можна десорбувати з розчинника, який містить пропен, шляхом нагрівання, шляхом зниження тиску або шляхом комбінації обох методик і потім десорбований пропен рециркулюють на стадію а), необов'язково після конденсування шляхом охолодження, стиснення або шляхом комбінації обох методик. Більш переважно, якщо розчинник, який містить пропен, направляють безпосередньо на стадію а). У цьому випадку переважно, якщо розчинник, який використовується в реакції на стадії а), також використовують для абсорбції пропену з потоку відпареного газу. Якщо стадію а) проводять з використанням титаново-силікалітного каталізатора, то переважно, якщо розчинник-метанол, який використовується на стадії а), використовують на стадії с) для абсорбції пропену з потоку відпареного газу і метанол, який містить пропен, направляють на стадію а).
У переважному варіанті здійснення стадії с) пропеноксид виділяють з потоку відпареного газу шляхом часткового конденсування до введення потоку відпареного газу у взаємодію з рідким розчинником для абсорбції пропену в розчиннику і напрямку розчинника, який містить пропен, на стадію а). У цьому варіанті здійснення переважно, якщо часткове конденсування проводять при такій температурі, що лише незначна частина відпареного газу пропену, який міститься в потоці, конденсується разом з пропеноксидом. Виділення пропеноксиду шляхом часткового конденсування може збільшити виходи пропеноксиду внаслідок запобігання утворенню побічних продуктів з пропеноксиду, рециркульованого на стадію а).
В іншому переважному варіанті здійснення стадії с) частину пропену, який міститься в потоці відпареного газу, виділяють шляхом конденсування до введення потоку відпареного газу у взаємодію з рідким розчинником для абсорбції пропену в розчиннику і напрямку розчинника, який містить пропен, на стадію а). У цьому варіанті здійснення переважно, якщо конденсування проводять при низькій температурі, щоб скондесувати якомога більшу кількість пропену.
Конденсування пропену з потоку відпареного газу забезпечує можливість проведення подальшої абсорбції при меншій продуктивності охолоджувального апарату або це можна використовувати для зменшення розміру апарату для абсорбції та кількості розчинника, потрібного для подальшої абсороції.
У третьому переважному варіанті здійснення стадії с) жоден компонент не виділяють з потоку відпарені газу до введення його у взаємодію з рідким розчинником для абсорбції пропену в розчиннику і напрямку розчинника, який містить пропен, на стадію а). Для цього варіанта здійснення потрібна менша кількість обладнання і менша продуктивність охолоджувального апарату, ніж для двох попередніх варіантів здійснення, оскільки при цьому не використовують охолодження в конденсаторі.
На стадії 4) способу, запропонованого в даному винаході, пропеноксид виділяють з відпареної рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії БЮ). Переважно, якщо непрореагований пропен також виділяють з відпареної рідкої реакційної суміші і рециркулюють на стадію а).
Виділення пропеноксиду з відпареної рідкої реакційної суміші можна провести за методиками, відомими з попереднього рівня техніки.
Переважно, якщо відпарену рідку реакційну суміш обробляють шляхом зниження тиску і
Зо пари пропену, які утворюються при зниженні тиску, повторно стискають і охолоджують для витягання пропену шляхом конденсування. Переважно, якщо зниження тиску і стиснення пари проводять у декілька стадій, як це описано в заявці на патент РСТ/ЕР 2016/076319. Переважно, якщо стиснені пари пропену завантажують у колону для відгону пропену і поділяють на головний продукт, який містить непрореагований пропен, і кубовий продукт, який містить сполуки, які мають більш високу температуру кипіння, ніж пропен, такі як пропеноксид і розчинник. Головний продукт, який містить непрореагований пропен, можна рециркулювати на стадію реакції епоксидування. Кубовий продукт можна об'єднати з рідкою сумішшю, яка залишилася після зниження тиску.
Якщо на стадії а) використовують розчинник-метанол, то переважно, якщо рідку суміш, яка залишилася після зниження тиску поділяють шляхом перегонки в колоні для попереднього поділу і одержують в ролі головного продукту неочищений пропеноксид, який містить пропеноксид, метанол і залишкову кількість пропену, і в ролі кубового продукту суміш розчинників, яка містить метанол, воду і пероксиди. Переважно, якщо колона для попереднього поділу працює таким чином, що одержують головний продукт, який містить від 20 до 60 95 метанолу, що міститься в рідкій фазі, одержаній на останній стадії зниження тиску. Переважно, якщо колона для попереднього поділу містить від 5 до 20 теоретичних ступенів поділу в секції відпарювання і менше 3 теоретичних ступенів поділу в ректифікаційній секції, і найбільш переважно, якщо вона працює без кип'ятіння і без ректифікаційної секції для зведення до мінімуму часу перебування пропеноксиду в колоні для попереднього поділу. Переважно, якщо колона для попереднього поділу працює при тиску, який дорівнює від 0,16 до 0,3 МПа.
Пропеноксид і метанол конденсують з головного продукту, одержаного в колоні для попереднього поділу, і переважно, якщо пропен відпарюють з одержаного конденсату в колоні для відпарювання пропену, який забезпечує одержання кубового потоку, який містить пропеноксид і метанол, який загалом не містить пропен. Переважно, якщо очищений пропеноксид виділяють з кубового потоку, одержаного в колоні для відпарювання пропену, шляхом екстрактивної дистиляції з використанням води в ролі розчинника для екстракції.
Переважно, якщо екстрактивну дистиляцію проводять 3 додатковим додаванням реакційноздатної сполуки, яка містить незаміщену групу МН» їі здатна під час екстрактивної дистиляції вступати в реакцію з ацетальдегідом, як це описано в УМО 2004/048335. Проведення бо екстрактивної дистиляції з використанням реакційноздатної сполуки забезпечує одержання пропеноксиду, який має високу чистоту і містить менше 50 част./млн карбонільних сполук.
Метанол можна витягти з кубового продукту, одержаного в колоні для попереднього поділу, шляхом перегонки. Переважно, якщо до виділення метанолу шляхом перегонки кубовий продукт, одержаний в колоні для попереднього поділу, піддають каталітичному гідрування з використанням водню для видалення непрореагованого пероксиду водню, який залишився після проведення стадії а), як це описано в УМО 03/093255. Таке каталітичне гідрування також забезпечує зменшення кількості карбонільних сполук в метанолі, відокремленому шляхом перегонки, що є переважним, якщо метанол рециркулюють на стадію реакції а). Переважно, якщо кубовий продукт, одержаний при екстрактивній дистиляції, об'єднують з кубовим продуктом, одержаним у колоні для попереднього поділу, переважно до його обробки шляхом гідрування, для витягання метанолу. Витягнутий метанол можна рециркулювати (« використовувати в ролі розчинника на стадії реакції а). Переважно, якщо витягнутий метанол або кубовий продукт, одержаний в колоні для попереднього поділу, необов'язково об'єднують з кубовим продуктом, одержаним при екстрактивній дистиляції, і переважно, якщо після каталітичного гідрування його обробляють для видалення органічних азотовмісних сполук, як це описано в УМО 2004/048354, більш переважно, якщо його піддають обробці кислотою.
У переважному варіанті здійснення способу, запропонованого в даному винаході, рідку реакційну суміш, одержану на стадії а), нагрівають при постійній температурі, що знаходиться в діапазоні від 35 до 70 "С, до або під час її відпарювання, проведеного на стадії Б). Цей варіант здійснення є особливо переважним, якщо температуру проведення реакції, що використовується на стадії а), збільшують з плином часу для компенсації інактивації каталізатора епоксидування, оскільки при цьому забезпечена можливість проведення стадій с) і
Я) при загалом постійній робочій температурі незважаючи на поступове підвищення температури рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії а). Таке нагрівання рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії а) також можна використовувати для збільшення кількості непрореагованого пропену в потоці відпареного газу і зменшення кількості пропену, яку потрібно витягти з відпареної рідкої реакційної суміші це можна використовувати для зменшення витрат енергії, потрібної для повторного стиснення пропену після обробки шляхом зниження тиску.
Зо В іншому переважному варіанті здійснення способу, запропонованого в даному винаході, стадію а) проводять при умовах проведення реакції, які забезпечують одержання двофазної рідкої реакційної суміші, яка містить збагачену пропеном рідку фазу і збагачену водою рідку реакційну суміш. Це можна забезпечити шляхом проведення на стадії а) реакції епоксидування при тиску, який вищий, ніж тиск пари пропену при температурі проведення реакції, з використанням надлишку пропену, достатнього для забезпечення додаткової збагаченої пропеном рідкої фази. Потім збагачену пропеном рідку фазу і збагачену водою рідку реакційну суміш розділяють і виділену збагачену водою рідку реакційну суміш відпарюють на стадії Б).
Якщо пропен, який міститься в потоці відпареного газу, відокремлюють шляхом конденсування, як це додатково описано вище, то одержаний конденсат можна об'єднати зі збагаченою пропеном рідкою фазою під час подальшої обробки. Якщо для обробки використовують колону для відгону пропену, як це додатково описано вище, то переважно, якщо збагачену пропеном рідку фазу пропускають через цю колону з метою відокремлення пропену від компонентів, які мають більш високу температуру кипіння і містяться в збагаченій пропеном рідкій фазі.
У ще одному переважному варіанті здійснення способу, запропонованого в даному винаході, стадію а) проводять з використанням гетерогенного каталізатора епоксидування в реакторі зі зрошуваним шаром, інертний газ додають у реактор зі зрошуваним шаром і потік продувного газу, який містить інертний газ і кисень, відводять з реактора зі зрошуваним шаром.
Переважно, якщо потік продувного газу, відведений з реактора зі зрошуваним шаром, об'єднують з потоком відпареного газу в проміжку між проведенням стадій б) і с). Переважно, якщо інертним газом, що додається в реактор з зрошуваних шаром, є такий же інертний газ, як використовується на стадії Б). Переважно, якщо кількість інертного газу, що подається в реактор зі зрошуваним шаром, вибрана таким чином, щоб забезпечити концентрацію кисню в потоці продувного газу, яка знаходиться в діапазоні від 0,1 до 10 мас. 95, більш переважно від 0,5 до 8 мас. 95. Переважно, якщо безперервно вимірюють концентрацію кисню в потоці продувного газу і отримане значення використовують для регулювання кількості інертного газу, який додається в реактор зі зрошуваним шаром, щоб підтримувати загалом постійну концентрацію кисню в потоці продувочного газу. У такому варіанті здійснення запобігається утворення суміші горючих газів в реакторі для епоксидування, якщо на стадії а) використовують реактор зі зрошуваним шаром.
Для витягання пропену з потоку продувного газу не потрібне додаткове обладнання, якщо потік продувного газу об'єднують з потоком відпареного газу в проміжку між проведенням стадій Б) і с).
На фіг. 1 і 2 представлений переважний варіант здійснення способу, запропонованого в даному винаході, який включає реакцію епоксидування, проведену в реакторі зі зрошуваним шаром, з використанням розчинника-метанолу з одержанням двофазної рідкої реакційної суміші, яка містить збагачену пропеном рідку фазу і збагачену водою рідку реакційну суміш, відпарювання збагаченої водою рідкої реакційної суміші в колоні для відпарювання і конденсування пропеноксиду і частини пропену з відпареного газу з подальшою абсорбцією пропену в розчиннику-метанолі.
Пропенову сировину (1) в безперервному режимі вводять у реакцію з пероксидом водню (2) в реакторі для епоксидування (3), який містить нерухомий шар титаново-силікалітного каталізатора і працює в режимі зрошення. Реакцію проводять у розчиннику-метанолі (4) при тиску проведення реакції, який дорівнює 2,7 МПа. Потік азоту (5) подають у реактор для епоксидування (3) для підтримання тиску проведення реакції і потік продувного газу (б) відводять, щоб запобігти накопиченню кисню в газовій фазі, яка знаходиться в реакторі.
Кількість пропенової сировини (1) вибирають досить високою для одержання на кінцевій ділянці нерухомого шару каталізатора рідкої реакційної суміші, яка містить дві рідкі фази, збагачену пропеном рідку фазу (7) і рідку реакційну суміш (8), збагачену водою і метанолом, яка має більш високу щільність, ніж збагачена пропеном рідка фаза (7). Рідку реакційну суміш (8), яка містить розчинений кисень, що утворився при розкладанні пероксиду водню, відпарюють з азотом (9) у колоні для відпарювання (10) при тиску, який дорівнює 2,5 МПа. Відпарену рідку реакційну суміш (11), яка загалом не містить кисень, нагрівають у теплообміннику (12), де частину пропену, розчиненого у відпареній реакційній суміші (11), випаровують і одержують потік пари (13). Одержаний потік рідини (14) направляють у перший випарник миттєвого закипання (15), забезпечений вологопоглиначем (16), в якому тиск знижують до рівного 0,7 МПа. Рідку фазу (17), одержану в першому випарнику миттєвого закипання, направляють у другий випарник миттєвого закипання (18), забезпечений вологопоглиначем (19), в якому тиск додатково знижують до рівного 0,13 МПа. Парову фазу (20), одержану в другому випарнику миттєвого закипання (18), стискають з використанням компресора (21), охолоджують у конденсаторі (22) і
Зо одержаний потік (23) направляють у перший випарник миттєвого закипання (15), де рідину, яка міститься в потоці (23), об'єднують з рідиною, одержаної при скиданні тиску в рідині (14), і пару, яка міститься в потоці (23), об'єднують з паровою фазою, одержаною при скиданні тиску в рідині (14). Парову фазу (24), одержану в першому випарнику миттєвого закипання (15), стискають з використанням компресора (25) і направляють у розташовану нижче секцію дистиляційної колони С1 (26), яка працює при тиску, який дорівнює 2,1 МПа. Витягнутий рідкий потік пропену (27) витягують з конденсатора (28) у вигляді головного продукту. Одержаний у колоні кубовий продукт (29), який містить пропеноксид, метанол і розчинений пропен, направляють у перший випарник миттєвого закипання (15). Потік відпареного газу (30), одержаний у колоні для відпарювання (10), який містить від 0,1 до 10 мас. 95 кисню, об'єднують з потоком продувного газу (6) і об'єднаний потік охолоджують у конденсаторі (31) і одержують відпарений конденсат (32) і потік відхідного газу (33). Потік пари (13), відпарений конденсат (32) і збагачену пропеном рідку фазу (7) направляють у розташовану нижче секцію дистиляційної колони С1 (26) для витягання пропену, який міститься в цих потоках.
Частину (34) витягнутого потоку пропену (27) направляють у дистиляційну колону С2 (35), яка працює при тиску, який дорівнює 2,1 МПа, в якій пропан витягають у вигляді кубового продукту (36), збагаченого пропаном. Частину, що залишилася, (37) витягнутого потоку пропену (25) повертають у реактор (3) і використовують у вигляді частини пропенової сировини (1).
Вихідну речовину-пропен (38) завантажують у дистиляційну колону С2 (35) в положенні, що знаходиться поруч з верхньою частиною колони, і головний продукт (39), одержаний в конденсаторі (40), направляють у реактор для епоксидування (3) і використовують у вигляді частини пропенової сировини (1).
Потік відхідного газу (33), який виходить з колони для відпарювання (10), і неконденсовані гази (41, 42), одержані в конденсаторах (28, 40), направляють в абсорбційну колону (43), в якій пропен абсорбують у потоці (44) витягнутого метанолу при тиску, який дорівнює 1,9 МПа.
Одержаний потік метанолу (45), який містить пропен, повертають у реактор для епоксидування (3) ії використовують у вигляді частини розчинника-метанолу (4) і потік відхідного газу (46), збіднений пропеном, відкидають.
Рідку фазу (47), одержану в другому випарнику миттєвого закипання, направляють у колону для попереднього поділу (48), в якій її поділяють шляхом перегонки і одержують головний потік бо (49), який містить пропеноксид, метанол і залишкову кількість пропену, і кубовий продукт (50),
який містить метанол, воду і непрореагований пероксид водню. Рідкий потік (51), який містить пропеноксид і метанол, конденсують у конденсаторі (52) і пропен відганяють з рідкого потоку (49) в колоні для відпарювання пропену (53) у вигляді головного потоку (54), який об'єднують з головним потоком (49), одержаним у колоні для попереднього поділу. Пропен витягують разом із залишковою парою (55) з конденсатора (52) і його повертають у другий випарник миттєвого закипання (18). Кубовий потік (56), одержаний у колоні для відпарювання пропену (53), направляють у колону для пропеноксиду (57), в якій його обробляють шляхом екстрактивної дистиляції з використанням водного розчину (58), який містить гідразин як розчинник для екстракції. Очищений пропеноксид (59) одержують у вигляді головного продукту.
Кубовий потік (60), одержаний у колоні для пропеноксиду, який містить воду і метанол, об'єднують з кубовим продуктом (50), одержаним у колоні для попереднього поділу, і направляють у реактор для гідрування (61), в якому його гідрують з використанням водню (62) в присутності каталізатора гідрування для видалення непрореагованого пероксиду водню і побічних продуктів-карбонільних сполук. Гідрований потік (63) направляють у колону для відгону метанолу (64), в якій його поділяють на головний продукт-метанол (65) і кубовий продукт (66), який містить воду і побічні продукти, які відкидають. Головний продукт-метанол (65) пропускають над катіонообмінником (67), який знаходиться у водневій формі, для видалення слідів органічних амінів і одержують витягнутий потік метанолу (68). Частину витягнутого потоку метанолу (68) або весь потік у вигляді потоку (44) направляють в абсорбційну колону (43) і залишок, об'єднаний з рештою метанолу, направляють у вигляді потоку (69) в реактор для епоксидування (3).
На фіг. З представлений альтернативний переважний варіант здійснення, в якому жоден компонент не виділяють з потоку відпареного газу до абсорбції пропену в розчиннику-метанолі.
У цьому другому варіанті здійснення потік відпареного газу (30), одержаний в колоні для відпарювання (10), об'єднують з потоком продувного газу (6) і об'єднаний потік (70) додатково об'єднують з неконденсованими газами (41, 42), одержаними в конденсаторах (28, 40), і направляють в абсорбційну колону (43) без виділення будь-якого компонента до абсорбції пропену в розчиннику-метанолі в абсорбційній колоні (43). Об'єднаний потік (70) містить більшу кількість пропену, ніж потік відхідного газу (33), одержаний у першому варіанті здійснення.
Зо Однак для абсорбції цієї більшої кількості пропену в абсорбційній колоні (43) потрібна менша кількість додаткового обладнання, ніж у випадку конденсування в конденсаторі (31). Крім того, можна використовувати дистиляційну колону С1 (26), яка має менший розмір, ніж та, що використовується в першому переважному варіанті здійснення, і для роботи дистиляційної колони С1 (26) потрібні менші витрати енергії, оскільки в цю колону завантажують меншу кількість пропену, ніж у першому переважному варіанті здійснення. Всі інші стадії другого переважного варіанта здійснення є такими ж, як у першому переважному варіанті здійснення.
Список позначень: 1. Пропенова сировина 2. Пероксид водню 3. Реактор для епоксидування 4. Розчинник-метанол 5. Потік азоту 6. Потік продувного газу 7. Збагачена пропеном рідка фаза 8. Рідка реакційна суміш, збагачена водою і метанолом 9. Азот 10. Колона для відпарювання 11. Відпарена рідка реакційна суміш 12. Теплообмінник 13. Потік пари, який виходить з теплообмінника (12) 14. Потік рідини, який виходить з теплообмінника (12) 15. Перший випарник миттєвого закипання 16. Вологопоглинач 17. Рідка фаза, одержана в першому випарнику миттєвого закипання 18. Другий випарник миттєвого закипання 19. Вологопоглинач 20. Парова фаза, одержана в другому випарнику миттєвого закипання 21. Компресор 22. Конденсатор 60 23. Потік, який виходить з конденсатора (22)
24. Парова фаза, яка виходить з першого випарника миттєвого закипання 25. Компресор 26. Дистиляційна колона С1 27. Витягнутий потік пропену 28. Конденсатор дистиляційної колони С1 29. Кубовий продукт, одержаний у дистиляційній колоні С1 30. Відпарений газ 31. Конденсатор 32. Відпарений конденсат 33. Потік відхідного газу 34. Потік частини витягнутого пропену (27) 35. Дистиляційна колона С2 36. Кубовий продукт, одержаний у дистиляційній колоні С2 37. Потік решти витягнутого пропену (27) 38. Вихідна речовина - пропен 39. Головний продукт, одержаний у дистиляційній колоні С2 40. Конденсатор дистиляційної колони С2 41. Неконденсований газ, який виходить з конденсатора (28) колони 42. Неконденсований газ, який виходить з конденсатора (40) колони 43. Абсорбційна колона 44. Потік витягнутого метанолу 45. Потік метанолу, який містить пропен 46. Потік відхідного газу, збіднений пропеном 47. Рідка фаза, одержана у другому випарнику миттєвого закипання 48. Колона для попереднього поділу 49. Головний потік, одержаний у колоні для попереднього поділу 50. Кубовий продукт, одержаний у колоні для попереднього поділу 51. Рідкий потік, який містить пропеноксид і метанол 52. Конденсатор
Зо 53. Колона для відпарювання пропену 54. Головний потік, одержаний у колоні для відпарювання пропену 55. Залишковий газ, одержаний у конденсаторі (52) 56. Кубовий потік, одержаний у колоні для відпарювання пропену 57. Колона для пропеноксиду 58. Водний розчин, який містить гідразин 59. Очищений пропеноксид 60. Кубовий потік, одержаний у колоні для пропеноксиду 61. Кубовий потік, одержаний у колоні для пропеноксиду 59. Реактор для гідрування 62. Водень 61. Гідрований потік 64. Колона для відгону метанолу 65. Головний продукт-метанол, одержаний у колоні для відгону метанолу 66. Кубовий продукт, одержаний у колоні для відгону метанолу 67. Катіонообмінник 68. Витягнутий потік метанолу 69. Потік, який входить у реактор для епоксидування (3) 70. Об'єднаний потік

Claims (13)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб епоксидування пропену, який включає а) проведення в безперервному режимі введення пропенової сировини в реакцію з пероксидом водню в присутності каталізатора епоксидування на стадії реакції, яка проводиться з використанням надлишку пропену щодо кількості пероксиду водню, з одержанням рідкої реакційної суміші, яка містить пропен, що не прореагував; Юр) відпарювання рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії а), інертним газом у протитечійній колоні для відпарювання з одержанням збідненої киснем рідкої реакційної суміші і потоку відпареного газу, вибираючи таку кількість інертного газу, яка забезпечує концентрацію кисню в 60 потоці відпареного газу, який знаходиться в діапазоні від 0,1 до 10 мас. 95, переважно від 0,5 до
8 мас. бо; с) виділення пропену, що не прореагував, з потоку відпареного газу, одержаного на стадії Б), і його рециркуляцію на стадію а); і а) виділення пропеноксиду з відпареної рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії Б).
2. Спосіб за п. 1, в якому стадію а) проводять при тиску проведення реакції, який дорівнює не менше 1,9 МПа, і стадію Б) проводять при тиску, який знаходиться в діапазоні від 80 до 110 95 від тиску проведення реакції.
З. Спосіб за п. 1 або 2, в якому пропен, що не прореагував виділяють з відпареної рідкої реакційної суміші, одержаної на стадії Б), і рециркулюють на стадію а).
4. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, в якому рідку реакційну суміш нагрівають при постійній температурі, яка знаходиться в діапазоні від 35 до 70 С, до або під час її відпарювання, що проводиться на стадії б).
5. Спосіб за буд-яким із пп. 1-4, в якому стадію а) проводять при умовах проведення реакції, які забезпечують одержання двофазної рідкої реакційної суміші, яка містить збагачену пропеном рідку фазу і збагачену водою рідку реакційну суміш, вказану збагачену пропеном рідку фазу і вказану збагачену водою рідку реакційну суміш розділяють і виділену збагачену водою рідку реакційну суміш відпарюють на стадії б).
6. Спосіб за будь-яким із пп. 1-5, в якому на стадії с) потік відпареного газу вводять у взаємодію з рідким розчинником для абсорбції пропену у вказаному розчиннику і одержують збіднений пропеном потік газу і розчинник, який містить пропен, і вказаний розчинник, який містить пропен, направляють на стадію а).
7. Спосіб за п. 6, в якому на стадії с) пропеноксид виділяють з потоку відпареного газу шляхом часткового конденсування до введення вказаного потоку у взаємодію із вказаним рідким розчинником.
8. Спосіб за п. 6 або 7, в якому на стадії с) частину пропену, яка міститься в потоці відпареного газу, виділяють шляхом конденсування до введення вказаного потоку у взаємодію із вказаним рідким розчинником.
9. Спосіб за п. 6, в якому жоден компонент не виділяють з потоку відпареного газу до введення його у взаємодію із вказаним рідким розчинником. Зо
10. Спосіб за будь-яким із пп. 1-9, в якому стадію а) проводять з використанням гетерогенного каталізатора епоксидування в реакторі зі зрошуваним шаром, інертний газ додають у вказаний реактор зі зрошуваним шаром і потік продувного газу, який містить інертний газ і кисень, відводять із вказаного реактора зі зрошуваним шаром і вказаний потік продувного газу об'єднують з потоком відпареного газу в проміжку між проведенням стадій Б) і с).
11. Спосіб за будь-яким із пп. 1-10, в якому інертний газ вибраний з таких: азот, аргон, збіднене киснем повітря, метан і їх суміші.
12. Спосіб за будь-яким із пп. 1-11, в якому стадію а) проводять з використанням каталізатора - цеоліту, який містить титан, у присутності розчинника, вибраного з таких: метанол, етанол, трет- бутанол, етиленгліколь, 1,2-пропандіол, 1,3-пропандіол, тетрагідрофуран, діоксан, монометиловий ефір етиленгліколю, моноетиловий ефір етиленгліколю, монобутиловий ефір етиленгліколю, монометилові ефіри пропіленгліколю, ацетон, 2-бутанон, ацетонітрил і пропіонітрил.
13. Спосіб за п. 12, в якому стадію а) проводять з використанням титаново-силікалітного каталізатора в присутності розчинника - метанолу.
ВЗ-ЗШШШЩШАВА« А2(ЗШЩ А .« - Ш:- (ШЇ 5.111535 : не :
Б . М умеуюинях а М почни ї петля 4 «3 Е Я5 Хна і я й 3 й ни прин сс ф ння | ще : Що й Й | З пен: НИ. т і | ри | : Щ Манія 1 ще Й : й зв 1 ї з І і 33 ек з 33 Е і шви ШЕ ї : й ЕН М зв З Е ---- І х м ДЕ з хж нм в : с ши | ГтТр-я че Ще : І геюссіфіі 3 Бо хе Б Н Но осссся з З ще а Е І що Е З: З Бий пи ние я ПИ що ! Ті а : ї ще і : Е ШЕ леллететеВ Н рам ча МЕ: ЕВ фо і шен ТОННИ 2 те р-ш- ІЗ 1 " Й ЕН Ж ДЕН зх систе ДВ і : ІЗ 1 М М : 2» - чо 1 : Н сей ЗО : з НН 1 (З роту оннннння Ко ім ся и із фнише-я ЩО ря зае К кт м ж- 2-3 ох в ур ЧИ я що ее 18 ша й ЖІ я нн ння Я З я : Н ї щи ди, Гай : З х і 1 І; вен - а Го ре М Мдлорчния пк і і З ти дитя і Ед Му ле ІУ диня з І ВЕ ІА . - зе хх каш ще УЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕННя ІБ о ее це т -(х-- Мене 15 ес ї сх чин 1 що З ї пет я : шкі З і ко -п- і НИ : і у; Б з й х нн з 1 Ї ка ! р Ен ї ї К Пк я: т «іх 5 нн Се о Би дан ії і чо ие а С с ! ї. ів У ря БУ аетде ння т є зи і; пллллляллтят с К- ї т р вд Н ї Меетуй Ї Що Жлллллялятя ЕК в зо шю ОЇ Н Н г» 3 : 1 я ї 1 ч ї о я і НУ: ГГ - ї БК денну МЕ Ходи ! і | ШЕ іш Ї- поза 4 те, ! Е ЩЕ ів і--1 Ге: ІЗ - 3 1 Е ст Я о Н 2 т еу 188 : да г ї і і ї Б УЖЕ і ! ЩЕ Н пон КН ї : і ння і ї. Н ве : Н ї Е і Е й фрлнлляннння роя Н : нн Ку ! НЕ за : ор тя и ср я Ше і І и десни ро тка, БК і і канат Н й | Е 5 Ше і ї Н Ме и и В ї я ї ; Н---Ьь ьь--ь Н ій ОМ т ; : Н 1 ї ка що шо У М а п вх Н ї (2. 55 с Мн ї Б З я сх Кн У Мету з Е З З «а 4 мит : Тер синя Тен іоеубтт я Й-- - - - 2 --ж524---- -- НИ ЖЕ ЩІ М он зи: ШЕ І : СТ пен В ло В ЩО ШЕ --1 зом, : : Ї удтю БУМ Н де ЕН З : ч Боуї ши п ВО ! р В і В як ій і ві ре мя ре їж ; : НА ; : Н фея ; ши їх : : : аа : У ! Її че М. ет Н
5. ШІ Ба м т ЗШ ; : Н 25 х ! бат е В ; Я і ро асо нн зх 7 Ша Ки нт, Ї -й ї титр диня р Ж ори ше |З я Я я з ркя Ше віх г пу р . ее х45 лох ек ЗХ Н реніх, ма чн Ї Е -- ее І5 їж ід З Та Кн - Енн се Ше: вочся ма пев ЩІ мил наве а 5 т сни 15 що шах за с шо 14 перех і тоже І Н ун її 37
Фіг. З
UAA201911951A 2017-05-22 2018-05-16 Спосіб епоксидування пропену UA125798C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP17172167.3A EP3406603A1 (en) 2017-05-22 2017-05-22 Process for the epoxidation of propene
PCT/EP2018/062748 WO2018215262A1 (en) 2017-05-22 2018-05-16 Process for the epoxidation of propene

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA125798C2 true UA125798C2 (uk) 2022-06-08

Family

ID=58745141

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201911951A UA125798C2 (uk) 2017-05-22 2018-05-16 Спосіб епоксидування пропену

Country Status (9)

Country Link
US (1) US10870631B2 (uk)
EP (1) EP3406603A1 (uk)
KR (1) KR102505382B1 (uk)
CN (1) CN110770216B (uk)
AR (1) AR111817A1 (uk)
EA (1) EA039567B1 (uk)
TW (1) TWI793127B (uk)
UA (1) UA125798C2 (uk)
WO (1) WO2018215262A1 (uk)

Families Citing this family (2)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CN111470933B (zh) * 2020-04-28 2022-11-15 上海智英化工技术有限公司 一种能够节省能源减少设备的c3分离方法
EP3988527A1 (en) * 2020-10-21 2022-04-27 Evonik Operations GmbH A method for the preparation of 1,2-propanediol

Family Cites Families (67)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4308409A (en) 1978-10-03 1981-12-29 Gulf Research & Development Company Preparation of propylene glycol from propylene
US5274140A (en) 1979-07-19 1993-12-28 Instituto Guido Donegani, S.P.A. Process for catalytically epoxidizing olefin with hydrogen peroxide
IT1152299B (it) 1982-07-28 1986-12-31 Anic Spa Procedimento per l'espossidazione di composti olefinici
ES2033693T3 (es) 1986-01-28 1993-04-01 Eniricerche S.P.A. Un procedimiento para la exposidacion de compuestos olefinicos.
CA2137310C (en) 1993-12-20 2004-02-17 John C. Jubin Jr. Catalytic converter and method for highly exothermic reactions
US5468885A (en) 1993-12-20 1995-11-21 Arco Chemical Technology, L.P. Epoxidizer oxygen recovery
DE19507584C2 (de) 1995-03-04 1997-06-12 Geesthacht Gkss Forschung Strahlenchemisch modifizierte Silikonkompositmembran für die Ultrafiltration
US5591875A (en) 1995-08-02 1997-01-07 Chang; Te Epoxidation Process
US5599956A (en) 1996-02-22 1997-02-04 Uop Integrated process for the production of propylene oxide
US6024840A (en) 1997-08-08 2000-02-15 Arco Chemical Technology, L.P. Propylene oxide purification
BE1011577A3 (fr) 1997-11-27 1999-11-09 Solvay Catalyseur d'epoxydation, son utilisation et procede d'epoxydation en presence de catalyseur.
DE19936547A1 (de) 1999-08-04 2001-02-15 Basf Ag Verfahren zur Umsetzung einer organischen Verbindung mit einem Hydroperoxid
DE19944839A1 (de) 1999-09-18 2001-03-22 Degussa Verfahren zur Herstellung von Epoxiden aus Olefinen
EP1122248A1 (de) 2000-02-07 2001-08-08 Degussa AG Verfahren zur Epoxidierung von Olefinen
IT1318679B1 (it) * 2000-08-11 2003-08-27 Enichem Spa Processo per la produzione di acqua ossigenata.
IT1318681B1 (it) * 2000-08-11 2003-08-27 Enichem Spa Procedimento integrato per la preparazione di epossidi.
DE10052323A1 (de) 2000-10-21 2002-05-02 Degussa Kontinierliches Verfahren zur Hydrierung
EP1247805A1 (en) 2001-03-05 2002-10-09 Degussa AG Process for the epoxidation of olefins
EP1247806A1 (en) 2001-03-05 2002-10-09 Degussa AG Process for the epoxidation of olefins
DE10135296A1 (de) 2001-07-19 2003-01-30 Basf Ag Verfahren zur Herstellung von Propylenoxid
EP1285915A1 (en) 2001-08-16 2003-02-26 Degussa AG Continuous process to make epoxide from olefins and hydrogen peroxide
EP1293505A1 (en) 2001-08-22 2003-03-19 Degussa AG Process for the epoxidation of olefins
US6596883B2 (en) 2001-08-23 2003-07-22 Degussa Ag Process for the epoxidation of olefins
US6720436B2 (en) * 2002-03-18 2004-04-13 Degussa Ag Process for the epoxidation of olefins
EP1359148A1 (en) 2002-05-02 2003-11-05 Degussa AG Process for the epoxidation of olefins
DE10233385A1 (de) 2002-07-23 2004-02-12 Basf Ag Verfahren zur kontinuierlichen Herstellung von Propylenglykolen
US6914167B2 (en) 2002-08-26 2005-07-05 Arco Chemical Technology, L.P. Vent recovery system
DE10240129B4 (de) 2002-08-30 2004-11-11 Basf Ag Integriertes Verfahren zur Synthese von Propylenoxid
EP1403219A1 (en) 2002-09-30 2004-03-31 Degussa AG Novel aqueous hydrogen peroxide solutions
DE10249377A1 (de) 2002-10-23 2004-05-06 Basf Ag Verfahren zu kontinuierlichen Herstellung von Epoxiden aus Olefinen und Hydroperoxiden an einem suspendierten Katalysator
DE10249378A1 (de) * 2002-10-23 2004-05-06 Basf Ag Verfahren zur kontinuierlichen Rückführung des bei der Oxidation von Olefinen mit Hydroperoxiden nicht umgesetzten Olefins mittels Verdichtung und Druckdestillation
TW200410921A (en) 2002-11-25 2004-07-01 Hoffmann La Roche Mandelic acid derivatives
EP1424331A1 (en) 2002-11-26 2004-06-02 Degussa AG Process for the epoxidation of olefins
EP1424332A1 (en) 2002-11-26 2004-06-02 Degussa AG Process for the purification of crude propene oxide
US7169945B2 (en) 2002-11-26 2007-01-30 Degussa Ag Process for the epoxidation of olefins
EP1489074A1 (en) 2003-06-18 2004-12-22 Degussa AG Process for the epoxidation of propene
DE10341896A1 (de) 2003-09-10 2005-04-14 Uhde Gmbh Mehrphasen-Flüssigkeitsverteiler für einen Rieselbettreaktor
DE102004003003A1 (de) 2004-01-20 2005-09-01 Basf Ag Verfahren und Vorrichtung zur kontinuierlichen Herstellung einer chemischen Verbindung
US7223876B2 (en) 2004-04-21 2007-05-29 Basf Aktiengesellschaft Method of separating an olefin from a gas stream
JP2006207932A (ja) * 2005-01-28 2006-08-10 Matsushita Electric Ind Co Ltd 空気調和機
US20070004926A1 (en) 2005-06-29 2007-01-04 Basf Aktiengesellschaft Process for producing propylene oxide
DE102005031703B3 (de) 2005-07-05 2007-01-11 Gkss-Forschungszentrum Geesthacht Gmbh Kompositmembran
BRPI0710797A2 (pt) * 2006-04-27 2011-08-09 Sumitomo Chemical Co método para produção de óxido de propileno
US7718040B2 (en) 2007-03-23 2010-05-18 Lyondell Chemical Technology, L.P. Propylene oxide recovery process
DE102007024029A1 (de) 2007-05-22 2008-11-27 Evonik Degussa Gmbh Mehrphasen-Reaktorsumpf
CL2009000939A1 (es) 2008-04-30 2010-10-01 Evonik Degussa Gmbh Proceso para recuperar molibdato o tungstato desde una solucion acuosa que comprende a) contactar la solucion con un material portador inorganico cationizado e insoluble en agua, b) separar el material portador de molibdato o tungstato, c) contactarlo con una solucion acuosa con un ph entre 6 a 14 y d) separar el material saturado.
SG10201402228SA (en) * 2009-05-12 2014-07-30 Basf Se Process for producing propylene oxide
EP2343288A1 (en) 2009-11-27 2011-07-13 Momentive Specialty Chemicals Research Belgium S.A. Process for the manufacture of propylene oxide
DE102009047351A1 (de) 2009-12-01 2011-06-09 Evonik Goldschmidt Gmbh Komposit-Siliconmembranen mit hoher Trennwirkung
US8785670B2 (en) 2010-12-07 2014-07-22 Basf Se Process for the production of propylene oxide
DE102012200990A1 (de) 2012-01-24 2013-07-25 Evonik Industries Ag Verfahren zur Rückgewinnung von Molybdat bei einer mit Molybdat katalysierten Delignifizierung von Zellstoff mit Wasserstoffperoxid
EP3174866B8 (en) 2014-07-29 2019-12-25 Evonik Operations GmbH Process for the epoxidation of an olefin
CN107428712A (zh) 2015-01-14 2017-12-01 赢创德固赛有限公司 用于制备氧化丙烯和烷基叔丁基醚的整合方法
WO2016113193A1 (en) 2015-01-14 2016-07-21 Evonik Degussa Gmbh Integrated process for making propene oxide and an alkyl tert-butyl ether
US10087158B2 (en) 2015-02-17 2018-10-02 Evonik Degussa Gmbh Method for the epoxidation of an olefin with hydrogen peroxide
TW201700464A (zh) 2015-02-17 2017-01-01 贏創德固賽有限責任公司 使用過氧化氫之使烯烴環氧化方法
EP3059229A1 (en) 2015-02-17 2016-08-24 Evonik Degussa GmbH Method for the epoxidation of an olefin with hydrogen peroxide
EP3059230A1 (en) 2015-02-17 2016-08-24 Evonik Degussa GmbH Method for the epoxidation of propene with hydrogen peroxide
CN107548390B (zh) 2015-04-28 2020-11-10 赢创运营有限公司 丙烯环氧化的方法
ES2749166T3 (es) 2015-11-25 2020-03-19 Evonik Operations Gmbh Procedimiento para la producción de 1,2-propanodiol a partir de propeno y peróxido de hidrógeno
ES2746159T3 (es) * 2015-11-26 2020-03-04 Evonik Operations Gmbh Proceso para la epoxidación de propeno
TWI707847B (zh) 2015-11-26 2020-10-21 德商贏創運營有限公司 丙烯之環氧化方法
PL3380459T3 (pl) 2015-11-26 2020-06-01 Evonik Operations Gmbh Sposób epoksydowania olefiny
WO2017089076A1 (en) 2015-11-26 2017-06-01 Evonik Degussa Gmbh Process and reactor for the epoxidation of propene
EA037936B1 (ru) 2016-01-19 2021-06-09 Тиссенкрупп Индастриал Солюшнс Аг Способ эпоксидирования олефина
PL3433240T3 (pl) 2016-03-21 2021-06-28 Evonik Operations Gmbh Sposób epoksydacji propenu
EP3246323A1 (en) 2016-05-17 2017-11-22 Evonik Degussa GmbH Integrated process for making propene oxide from propane

Also Published As

Publication number Publication date
CN110770216B (zh) 2023-04-14
EA039567B1 (ru) 2022-02-11
TW201900627A (zh) 2019-01-01
KR102505382B1 (ko) 2023-03-02
KR20200010413A (ko) 2020-01-30
US20200109125A1 (en) 2020-04-09
US10870631B2 (en) 2020-12-22
TWI793127B (zh) 2023-02-21
WO2018215262A1 (en) 2018-11-29
CN110770216A (zh) 2020-02-07
EP3406603A1 (en) 2018-11-28
AR111817A1 (es) 2019-08-21
EA201992729A1 (ru) 2020-04-13

Similar Documents

Publication Publication Date Title
CN108290851B (zh) 丙烯环氧化的方法
US10428036B2 (en) Process for the epoxidation of propene
EP2623501B1 (en) Improved ethylene oxide recovery process
US3948621A (en) Process for the simultaneous separation of ethylene oxide and carbon dioxide from the gaseous mixtures obtained in the direct oxidation of ethylene with oxygen
ES2202281T3 (es) Procedimiento para la epoxidacion de olefinas.
RU2717556C1 (ru) Объединенный способ получения пропена и пропеноксида из пропана
MXPA06007869A (es) Proceso para la purificacion de nitrilos olefinicamente insaturados.
JP3288701B2 (ja) 1,3−ブタジエン酸化流出物からの3,4−エポキシ−1−ブテンの回収
US6596883B2 (en) Process for the epoxidation of olefins
UA125798C2 (uk) Спосіб епоксидування пропену
US3093696A (en) Process for the manufacture of monovinyl acetylene of high purity
CN112778128B (zh) 含草酸二甲酯的混合物流的处理方法及处理系统与应用