UA125688U - Спосіб контролю експансії популяцій садових плодожерок (lepidoptera, tortricidae) - Google Patents

Abstract

Спосіб контролю експансії популяцій садових плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae) включає прийоми багаторазового обприскування крон дерев в період вегетації біопрепаратами. В середині літа, до початку міграції гусениць садових плодожерок на заляльковування та діапаузування, проводять два прийоми розселення на дерева, з інтервалом 10-12 днів лабораторної культури ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.), з розрахунку 20-25 дорослих особин на одне дерево. Через 2-3 дні проводять один прийом обприскування місць діапаузування гусениць плодожерок - штамбів дерев, скелетних гілок, рослинних решток та поверхні ґрунту приштамбових кіл сумішшю водного розчину ентомопатогенного препарату Метаризин, з титром 7,5-8,0 млрд. спор у 1 г, діючої речовини препарату - гриба Metarrhisium anisopliae (Metsch.), Sorok. сумісно з ентомопатогенної нематодом Steinernema feltinae, з розрахунку 7,5-8,0 млрд. особин на 1 га. У весняно-літній період та в середині літа, в період розвитку першого та другого поколінь плодожерок, проводять п'ять прийомів розселення на дерева промислової культури трихограми, виду Trichogramma dendrolimi Mats. В період яйцекладки самиць першого покоління плодожерок проводять три прийоми розселення трихограми. На початку відродження гусениць плодожерок другого покоління проводять два прийоми з інтервалом 8-10 днів обприскування дерев водним розчином біологічного препарату Гаупсин, з розрахунку 3,0 кг/га.

Description

Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих членистоногих, і може бути використана в сучасних технологіях інтегрованого захисту садів.

Відомо, що серед усього видового різноманіття фітофагів плодових культур, плодожерки мають особливий статус. Їх гусениці живляться виключно насінням плодів. Вони ведуть прихований спосіб життя, характеризуються вираженими адаптивними властивостями. За сезон плодожерки розвиваються у одній, або у трьох генераціях. Фактично, у зерняткових та кісточкових садах, основні технологічні зусилля спрямовані на контроль чисельності плодожерок (Дрозда В.Ф., Ющенко Л.П. Сливова плодожерка, Біологія, екологія, контроль чисельності. Київ, НУБІП України, 2010, 143 с).

Відомі різноманітні способи та прийми контролю поширення та шкідливості садових плодожерок. А це такі види, як яблунева (І азреугезіа ротопеїІа І), грушева (І азреугезіа ругімога Вапії.), сливова (Старноїйпа Гипебгапа Н.) та східна (Старпоїйнпа тоїевіа Визвек.).

Відомі різні способи захисту садів від експансії з боку плодожерок - механічні, агротехнічні, генетичні, біологічні та хімічні. У промислових садах, на великих площах домінують прийоми хімічного захисту. Садові агроценози, це штучні культури, для отримання повноцінного урожаю, досить інтенсивно використовують хімічні пестициди. У садах, де яблунева плодожерка розвивається у трьох поколіннях, використовують не менше 6 та більше обприскувань садів за вегетацію (Васильєв В.П., Лившиц И.3. Вредители плодовьїх культур. - М: Колос, 1984. - 399 с).

Відомий спосіб контролю чисельності та захисту багаторічних насаджень, який полягає у тому, що плодово-ягідні культури до розпускання бруньок обробляють шляхом суцільного обприскування крон дерев та кущів композицією у складі авіаційного масла, парафіна та поліїізобутилена П-20 (Авторское свидетельство СССР Мо 1681804, Способ борьбь! с вредителями; МКИ АОТМ 1/00. Опубл. 07.10.1991. Бюл. Мо 37; Колесова Д.А., Чмьірь П.Г.).

Композиція характеризується тим, що до неї, а вона наноситься на рослини, прилипають гусениці, личинки та дорослі особини комах. Норма витрати композиції 15-20 кг/га. Як позитивний результат реалізації способу, вказується на те, що загибель фітофагів перевищує аналогічний показник хімічного еталону на 28,3 95.

Очевидно, що основним недоліком цього способу є те, що крім шкідливих видів комах та

Зо кліщів, гине значна кількість паразитів та хижаків. Надто високі норми витрати цієї композиції - до 20 кг/га.

Відомий також спосіб контролю поширення та шкідливості фітофагів промислових насаджень яблуні, у тому числі і від плодожерок, який є найбільш близьким технічним рішенням до запропонованого способу і вибраний у якості найближчого аналогу (Способ защить плодовьїх насаждений от вредителей. Авторское свидетельство СССР, Мо 1745166, МКИ АОТК 67/00. Опубл. 07.07.1992, Бюл. Мо 25, Смольякова В.М., Сторчевая Е.М.).

Спосіб, що вибраний у якості найближчого аналога, полягає у тому, що у промисловому яблуневому саду, в центрі кварталу, виділяють ділянку, площею не менше 1 95 від загальної площі кварталу, де не використовують водні розчини хімічних інсектицидів. На цих своєрідних буденних зонах розвиваються, накопичуються та розсипаються природні популяції ентомофагів.

Вздовж границі масиву саду згідно способу, виділяється зона біологічного захисту саду, площею 29», де використовують тільки біологічні препарати. За зоною біологічного захисту, розташовується масив саду де проводять обробки хімічними інсектицидами. Реалізація відомого способу забезпечує сприятливі умови для розвитку ентомофагів, котрі ефективно контролюють чисельність та шкідливість фітофагів.

Проте, спосіб-нгайближчий аналог має такі недоліки: пропонується досить складна конструкція саду, з багаторазовим чергуванням обприскувань біологічними і хімічними препаратами; інтенсивний режим використання хімічних пестицидів крім позитивного результату супроводжується і негативними наслідками, зокрема, масовою загибеллю ентомофагів та комах-запилювачів; не вирішеною є проблема забруднення метаболітами пестицидів урожаю та довкілля.

В основу корисної моделі поставлена задача експериментально обгрунтувати спосіб контролю експансії популяцій садових плодожерок (ІГерідоріега, Топгігісідае). Ставилось завдання запропонувати спосіб, для реалізації переважно у фермерських та приватних господарствах, складові частини якого тільки біологічного походження.

Поставлена задача вирішується шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів у складі запропонованого способу. Перший з них - прийом, що проводиться в середині літа, до початку міграції гусениць садових плодожерок на заляльковування та діапаузування. Проводять у цей період два прийоми розселення на дерева, з інтервалом 10-12 днів, лабораторної культури 60 ектопаразита габробракона (Набгобгасоп перейг Зау.), з розрахунку 20-25 дорослих особин на одне дерево. Через 2-3 дні, проводять один прийом обприскування місць діапаузування гусениць плодожерок - штамбів дерев, скелетних гілок, рослинних решток та поверхні грунту приштамбових кіл сумішшю водного розчину ентомопатогенного препарату Метаризин, з титром 7,5-8,0 млрд. спор у 1 г, діючої речовини препарату - гриба Меїаттівіт апізоріїає (Меївсп.),

БогоК. сумісно з ентомопатогенною нематодою 5івєїпегттета Гейіпає, з розрахунку 7,5-8,0 млрд. особин на 1 га.

Суттєвим у способі є і те, що у весняно-літній період та в середині літа, в період розвитку першого та другого поколінь плодожерок, проводять п'ять прийомів розселення на дерева промислової культури трихограми, виду Тгісподгатта депагоїйті Маї5. В період яйцекладки самиць першого покоління плодожерок проводять три прийоми розселення трихограми. На початку відродження гусениць плодожерок другого покоління проводять два прийоми, з інтервалом 8-10 днів обприскування дерев водним розчином біологічного препарату Гаупсин, з розрахунку 3,0 кг/га.

Суть запропонованого способу полягає у тому, що суттєві прийоми у складі запропонованого способу реалізують у критичні періоди розвитку плодожерок. Особливе значення мають прийоми сумісного використання біопрепарату Метаризин та ентомопатогенної нематоди. Тривалий термін діапаузування гусениць плодожерок, а це майже сім місяців, період взаємодії гусениць плодожерок з двома вираженими ентомопатогенами, частково дестабілізує популяційну структуру фітофагів. Значна частина гусениць гине до початку весняної реактивації. У період вегетації спостерігається активність промислових культур трихограми та біопрепарату Гаупсин.

ПРИКЛАД ЗДІЙСНЕННЯ СПОСОБУ

Типові фермерські господарства Лісостепу та Полісся України. Аналогічні господарства

Алматинської області республіки Казахстан. Плодоносні яблуневі сади, де вирощують сорти пізнього терміну дозрівання. Серед комплексу фітофагів, за господарським значенням, переважають фітофаги, що пошкоджують плоди. Це перш за усе плодожерки: яблунева (І азреугезіа ротопеїа Г..), грушева (І азреугевзіа ругімога БОапії.), сливова (СсСтарпоїйна Типебгапа

Н.). Чисельність цих видів, а відтак і шкідливість, досить значна. Яблунева та сливова плодожерки розвиваються у двох поколіннях, грушева має тільки одну генерацію за

Зо вегетаційний період. Зимують тільки гусениці останнього віку, що закінчили живлення. Їх ніші - тріщини у стеблах дерев, скелетних гілках, рослинних рештках, поверхні грунту та у грунті на глибині 5-7 см.

Для експериментального обгрунтування запропонованого способу, формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті реалізовувала суттєві елементи запропонованого способу. У другому - елементи способу-найближчого аналога. У третьому, аналогічне завдання вирішували шляхом використання хімічних пестицидів. Це базовий варіант.

Використовували препарати, котрі увійшли у Державний реєстр України та Казахстану.

Для реалізації запропонованого способу проводили серії лабораторних та польових досліджень. Моніторингові дослідження передбачали збір зразків біоматеріалу з яблунь, груш та сливи - діапаузуючі гусениці та пошкоджені плоди. Гусениць у лабораторіях дорощували, вони заляльковувались, відроджувались дорослі особини. Визначали їх репродуктивний потенціал. Крім того, виводили ентомофагів, визначали рівень паразитування їх гусениць та лялечок плодожерок. Ідентифікували видовий склад ентомофагів. Відбирали загиблих гусениць, з наступним визначенням причин смертності, з ідентифікацією збудників хвороб. Для підсумкової оцінки величини можливого позитивного результату, використовували найбільш інформативні та об'єктивні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень представлено у таблицях.

Встановлено, що задача, поставлена корисною моделлю, виконана. Матеріали таблиці 1 ілюструють специфіку та характер діапаузування гусениць яблуневої плодожерки. Виявлено шість екологічних ніш, де діапаузують гусениці яблуневої плодожерки. Встановлено, що найбільш життєздатна їх складова концентрується на штамбах дерев та скелетних гілках, а також у грунті. Рівень життєздатності їх складав 73,8-81,2 90. На рослинних рештках та поверхні грунту концентрувалась фізіологічно ослаблена частина популяцій плодожерки. Рівень їх смертності до початку весняної реактивації становив 26,2 та 46,2 95. Така ж закономірність спостерігалась і по відношенню до оцінки реальної плодючості самиць фітофага. Отримані матеріали - біологічна та екологічна основа обгрунтування оперативних прийомів захисту садів від експансії плодожерок.

Таблиця 1

Структура, характер діапаузування та зимівля гусениць яблуневої плодожерки. Плодоносні сади,

Лісостеп України

Зібрано гусениць до

Екопогічні ніші початку Інші Відродилось| Плодючість весняної УсьогоЕнтомофагихХвороби) ИЧИНИ імаго, 90 самиць, екз. реактивації, р екз.10 дерев скелетні гілки

Поверхня грунту рунт на глибині 33 18,5 142 | 43 75,2 81,5 1-3 см -7 см см та більше

Матеріали наведені в таблиці 2 ілюструють господарську ефективність реалізації запропонованого способу у яблуневих садах. Як видно, початковий рівень чисельності діапаузуючих гусениць яблуневої плодожерки становив 238,7 особин. Підсумкова ефективність запропонованого способу становить 88,4 95, проти 73,2 95 у найближчому аналогу. Позитивний результат досягається дією суттєвих елементів у запропонованому способі. Ці елементи тільки біологічного походження. Кожен ентомофаг, або діюча речовина препаратів, мають своїх аналогів у природі. У варіанті запропонованого способу спостерігається максимальний прояв активність не тільки промислові культури габробракона та трихограми, яких розселяли у агроценози, але і природних популяцій. Жоден із біопрепаратів не діяв негативно на ентомофаги. Це свідчить про те, що агроценоз яблуні частково функціонував у режимі саморегуляції. Чисельність сисних фітофагів - попелиць, рослиноживильних кліщів, щитівок - контролювали як спеціалізовані види ентомофагів, так і природні популяції галиць, сирфід, кокцінелід, а також перетинчастокрилі паразити та хижаки.

Таблиця 2

Експертна оцінка способу контролю експансії яблуневої плодожерки

Початкова Рівень смертності гусениць сельніс одоже а період весняної

Способи тусеницьм п РК на лерк о шо Життєздатна Ефекти- Діапаузувало ' . ; частина Пошко- : що яблуневої популяцій жено вність гусениць порівн.- | плодожерки, Загинуло У т.ч. від | Енто- | Інші пло у леоКи пло ів. 9; способів, (плодожерки, юються до їх всьо ентомопа | мофа- | при- що рки, дів, 5 Фо екз./га реактивації, тогенів гів чини й екз./га

Спосіб, ці 238,7 68,9 54,9 9,7 143 25,1 21 88,4 25,2 пропонує ться

Спосіб - найближч 246,4 342 14,1 12,7 | 7,4 47,4 11,8 73,2 66,4 ий аналог

Базовий

Хичний 198,8 30,9 16,3 54192 19,3 17 90,7 19,8

ІМІЧНИЙ еталон 221,3. | 314 | 11,8 143 |53| 682 | 405 | - | 2897

Но | - | 43 | 27 | 16 | | 39 | 07 | 64 | 42

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

   Спосіб контролю експансії популяцій садових плодожерок (І ерідорієга, Топгісідає), що включає прийоми багаторазового обприскування крон дерев в період вегетації біопрепаратами, який відрізняється тим, що в середині літа, до початку міграції гусениць садових плодожерок на заляльковування та діапаузування, проводять два прийоми розселення на дерева, з інтервалом

   10-12 днів лабораторної культури ектопаразита габробракона (Набгобгасоп Ппереїог зЗау.), з розрахунку 20-25 дорослих особин на одне дерево, крім того, через 2-3 дні, проводять один прийом обприскування місць діапаузування гусениць плодожерок - штамбів дерев, скелетних гілок, рослинних решток та поверхні грунту приштамбових кіл сумішшю водного розчину ентомопатогенного препарату Метаризин, з титром 7,5-8,0 млрд. спор у 1 г, діючої речовини препарату - гриба Меїагтізішт апізоріає (Меївси.) БогоК. сумісно з ентомопатогенної нематодом 5івїіпегпета /еїіпає, з розрахунку 7,5-8,0 млрд. особин на 1 га, крім того, у весняно- літній період та в середині літа, в період розвитку першого та другого поколінь плодожерок,

   проводять п'ять прийомів розселення на дерева промислової культури трихограми, виду

   Тісподгатта адепагоїйті Маїб5., при цьому, в період яйцекладки самиць першого покоління плодожерок, проводять три прийоми розселення трихограми, крім того, на початку відродження гусениць плодожерок другого покоління, проводять два прийоми, з інтервалом 8-10 днів обприскування дерев водним розчином біологічного препарату Гаупсин, з розрахунку 3,0 кг/га.