UA131690U - Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.) - Google Patents

Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.) Download PDF

Info

Publication number
UA131690U
UA131690U UAU201808195U UAU201808195U UA131690U UA 131690 U UA131690 U UA 131690U UA U201808195 U UAU201808195 U UA U201808195U UA U201808195 U UAU201808195 U UA U201808195U UA 131690 U UA131690 U UA 131690U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
fruit
tree
caterpillars
biological
populations
Prior art date
Application number
UAU201808195U
Other languages
English (en)
Inventor
Валентин Федорович Дрозда
Original Assignee
Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України filed Critical Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України
Priority to UAU201808195U priority Critical patent/UA131690U/uk
Publication of UA131690U publication Critical patent/UA131690U/uk

Links

Landscapes

  • Cultivation Of Plants (AREA)

Abstract

Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (Laspeyresia pomonella L.) включає прийоми багаторазового обприскування крон дерев упродовж вегетаційного періоду хімічними та біологічними препаратами. Рано весною, до початку реактивації діапаузуючих гусениць плодожерки, з різних екологічних ніш - штамбів дерев, скелетних гілок, рослинних решток та ґрунту приштамбових кіл, відбирають не менше 100 гусениць плодожерки, при цьому проводять прийоми фізіологічного моніторингу популяцій.

Description

Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих членистоногих і може бути використана в інтегрованого системах захисту зерняткових садів.
Відомо, що серед значного видового різноманіття шкідливих видів комах та кліщів, плодожерки домінують, як види, що пошкоджують плоди (Васильєв В.П., Лившиц И.3.
Вредители плодовьїх культур. - М.: Колос, 1984.-399 с).
Відомо також, що принцип контролю чисельності та боротьби з плодожерками полягає у отруєнні гусениць впродовж короткого періоду їх відкритого існування. Від періоду відродження гусениць із яєць до проникнення у плід (Данилевский А.С., Кузнецов В.М. Фауна СССР.
Насекомье чешуекрьльеє, 1968, т. 5, вьіп. 1, Листовертки, 635 с).
Відомий спосіб контролю чисельності та захисту багаторічних насаджень, який полягає у тому, що плодово-ягідні культури до розпускання бруньок обробляють шляхом суцільного обприскування крон дерев та кущів композицією у складі авіаційного масла, парафіну та поліззобутилену П-20. Композиція характеризується тим, що до неї, а вона нанесена на рослини, прилипають гусениці, личинки та дорослі особини комах. Норма витрати композиції 15- кг/га. Як позитивний результат реалізації способу, вказується на те, що загибель фітофагів перевищує аналогічний показник хімічного еталону на 28,3 95.
Очевидно, що основним недоліком цього способу є те, що крім шкідливих видів комах та кліщів, прилипає та гине значна кількість паразитів та хижаків. Надто високі норми витрати цієї 20 композиції - до 20 кг/га.
Відомий також спосіб контролю чисельності та захисту плодових насаджень від шкідливих видів, який є найбільш близьким технічним
Відомий також спосіб контролю чисельності та захисту плодових насаджень від шкідливих видів, який є найбільш близьким технічним рішенням до запропонованого способу і вибраний як найближчий аналог (Способ защитьі плодовьїх насаждений от вредителей. Авторское свидетельство СССР, Мо 1745166, МКИ А 01 Кб7/00. Опубл. 07.07.1992, Бюл. Мо 25, Смольякова
В.М., Сторчевая Е.М.).
Спосіб, що вибраний як найближчий аналог полягає у тому, що у промисловому яблуневому саду, в центрі кварталу, виділяють ділянку, площею не менше 1 95 від загальної площі кварталу,
Зо де не використовують водні розчини хімічних інсектицидів. На цих своєрідних буденних зонах розвиваються, накопичуються та розсипаються природні популяції ентомофагів. Вздовж границі масиву саду, згідно зі способом, виділяється зона біологічного захисту саду, площею 2 95, де використовують тільки біологічні препарати. За зоною біологічного захисту, розташовується масив саду, де проводять обробки хімічними інсектицидами. Реалізація відомого способу забезпечує сприятливі умови для розвитку ентомофагів, котрі ефективно контролюють чисельність та шкідливість фітофагів.
Проте, спосіб - найближчий аналог має такі недоліки: по суті, у відомому способі використовуються переважно хімічні інсектициди, у складі способу - три прийоми використання бактеріальних препаратів; виключається використання прийому розселення трихограми; пропонується досить складна конструкція саду, з багаторазовим чергуванням обприскувань хімічними і біологічними препаратами; на масивах саду де використовують хімічні препарати спостерігається загибель ентомофагів.
В основу корисної моделі поставлено задачу експериментально обгрунтувати спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (Газреугезіа ротопеїа І.). Ставилась задача оптимізувати прийоми біологічного захисту зерняткових садів з використанням промислових культур трихограми та біопрепаратів.
Поставлена задача вирішується шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів у складі запропонованого способу. Зокрема, рано весною, до початку реактивації діапаузуючих гусениць плодожерки, з різних екологічних ніш - штамбів дерев, скелетних гілок, рослинних решток та грунту приштамбових кіл, відбирають не менше 100 гусениць плодожерки. Проводять прийоми фізіологічного моніторингу популяцій. Визначають їх рівень життєздатності та потенційної шкідливості.
Суттєвим у способі є і те, що визначають величину ефективної частини популяції. Перед цвітінням, та зразу після цвітіння, з інтервалом 12-14 днів, проводять три прийоми позакореневого підживлення дерев водним розчином комплексного добрива з мікроелементами
Авангард, з розрахунку по 3,0 л/га. На початку масової яйцекладки самиць плодожерки проводять по три прийоми, з інтервалом 5-6 днів, розселення на дерева промислової культури трихограми, виду Тгісподгатта ріпіої Моєд., з розрахунку 10; 15 та 5 тис. особин на одне дерево. На початку масового відродження гусениць яблуневої плодожерки другого покоління, бо проводять один прийом обприскування штамбів дерев, рослинних решток та поверхні грунту
5,0 9о-ним водним розчином композиції у складі біопрепарату Метаризин с.п. (сухий порошок) та ентомопатогенної нематоди 5бівєїпегпета /еПіпає, з розрахунку З млн. інвазійних личинок на одне дерево.
Суть запропонованого способу полягає у тому, що послідовне використання, у складі запропонованого способу, елементів біологічного походження, у критичні періоди розвитку яблуневої плодожерки дестабілізують її чисельність та трофічну активність її гусениць.
Послідовність усіх суттєвих елементів, передбачає процедуру фізіологічного моніторингу, з визначенням рівня життєздатності гусениць, що перезимували. Встановлення величини ефективної частини популяції, повністю корелює з потенційною шкідливістю фітофага.
Тільки після цього реалізуються прийоми індукції імунітету дерев до дії стресових факторів біотичної і абіотичної природи. Цю функцію виконує позакореневе підживлення дерев, з використанням специфічних добрив. Регуляторно-винищувальна складова запропонованого способу передбачає прийоми розселення трихограми, використання багатофункціонального препарату Гаупсин, а також біопрепарату Метаризин та ентомопатогенної нематоди.
Запропонований спосіб забезпечує як біологічний контроль чисельності так і трофічної активності яблуневої плодожерки.
Приклад здійснення способу
Серія лабораторних та лабораторно-польових експериментів. Насадження яблуні фермерські та приватні господарства Київської та Хмельницької областей. Дослідження упродовж 2010-2017 рр. Форма крони: плоскокругла та куполовидна. Кількість дерев на 1 га - 156 та 208 - відповідно. При проведенні досліджень використовували загальноприйняті у галузях ентомології, захисті рослин та паразитології методи. Проводили візуальний та інструментальний моніторинг фітосанітарного стану агроценозу. Збирали зразки діапаузуючих гусениць яблуневої плодожерки для детального лабораторного аналізу. Міжряддя у садах підтримувались у режимі залуження. Згідно з існуючими регіональних технологій, проводили щорічну обрізку дерев.
Для обгрунтування дієвості та можливої ефективності запропонованого способу, формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому способі - найближчого аналога. У третьому,
Зо аналогічне завдання вирішували шляхом реалізації елементів хімічного захисту яблуні, з використанням інсектицидів, занесених Державний реєстр України. Передбачався і контрольний варіант. Для оцінки підсумкового результату використовували найбільш об'єктивні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. З початку досліджень, стартова частина популяцій характеризувалась значним запасом. Чисельність їх перевищувала у 2-3 рази пороговий рівень. Результати досліджень наведено у таблиці.
Експертна оцінка реалізації способу контролю чисельності популяцій яблуневої плодожерки в садах Лісостепу України (Київська та Хмельницька обл., 2010-2017 рр.)
Стартова Паразито- Елементи популяція вано способу, Ефек- Діапау- плодожерки, ефективність, тив-
Способи,що ентомофаг- о Пошкоджено!| . Уро- зувало порівню- екз-/га гами різних її плодів НІСТЬ | жай гусениць
Ефек- м Мета- о/ | СПОС- ' ються Загаль- стадій урожаю, 90 й т/га | плодожер- - | тивна Гауп-| ризин обів, о ний плодожер- о КИ, до ки, й й дова тода
Спосіб, що пропонує- 166,4 | 37,4 62,7 78,1 842 1,6 94,4 | 20,7 9,3 ться
Спосіб-най- ближчий 171,4 | 31,9 18,9 75,6 | 16,9 42,9 аналог
Базовий Показники не
Шо нер н Шо Щ-ЕК пише 159,5 | 34,6 4,2 1,68 92,8 | 211 11,5
Хімічний еталон тополю тя 38) ов ен! з 022 та враховуються ніг | - | 52 18 | - | - | 05 |54|35| 32
Встановлено, що задача, поставлена корисною моделлю виконано. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 94,4 95, проти 75,6 956 у найближчому аналогу.
Важливим при цьому було те, що показники ефективності запропонованого способу не поступався хімічному еталону. За усіма іншими тестовими характеристиками запропонований спосіб перевищував показники найближчого аналога. Усі складові запропонованого способу проявили високу ефективність. Позитивний результат досягнуто внаслідок того, що була у повному обсязі отримана попередня інформація, яка характеризувала популяцію яблуневої плодожерки. Елементи способу реалізовувались у критичні періоди розвитку фітофага, що дозволило захистити урожай на необхідному господарському рівні. Акцентуємо також на тому, що агроценоз яблуневого саду упродовж вегетаційного періоду функціонував у режимі часткової саморегуляції. Це стосується саду, де реалізовували елементи запропонованого способу. Зберігалась та активізувались природні популяції ентомофагів.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (Іазреугезіа ротопеПйа І.), що включає прийоми багаторазового обприскування крон дерев упродовж вегетаційного періоду хімічними та біологічними препаратами, який відрізняється тим, що рано весною, до початку реактивації діапаузуючих гусениць плодожерки, з різних екологічних ніш - штамбів дерев, скелетних гілок, рослинних решток та грунту приштамбових кіл відбирають не менше 100 гусениць плодожерки, при цьому проводять прийоми фізіологічного моніторингу популяцій, визначають їх рівень життєздатності та потенційної шкідливості, крім того, визначають величину ефективної частини популяції, при цьому перед цвітінням та зразу після цвітіння, з інтервалом 12-14 днів, проводять три прийоми позакореневого підживлення дерев водним розчином комплексного добрива з мікроелементами Авангард, з розрахунку по 3,0 л/га, крім того, на початку масової яйцекладки самиць плодожерки проводять по три прийоми, з інтервалом 5-6 днів, розселення на дерева лабораторної культури трихограми, виду Тісподгатта ріпісої Моєа., з розрахунку 10; 15 та 5 тис.
    Зо особин на одне дерево, при цьому на початку масового відродження гусениць яблуневої плодожерки другого покоління проводять один прийом обприскування штамбів дерев, рослинних решток та поверхні грунту 5,0 95-ним водним розчином композиції у складі біопрепарату Метаризин с. п. (сухий порошок) та ентомопатогенної нематоди 5бівєіїпегттета Тепіпає, з розрахунку З млн. інвазійних личинок на одне дерево.
UAU201808195U 2018-07-25 2018-07-25 Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.) UA131690U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201808195U UA131690U (uk) 2018-07-25 2018-07-25 Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.)

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201808195U UA131690U (uk) 2018-07-25 2018-07-25 Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.)

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA131690U true UA131690U (uk) 2019-01-25

Family

ID=74214426

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201808195U UA131690U (uk) 2018-07-25 2018-07-25 Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.)

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA131690U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Kazemi et al. An annotated checklist of Iranian Mesostigmata (Acari), excluding the family Phytoseiidae
Chandel et al. The potato tuber moth, Phthorimaea operculella (Zeller), in India: biology, ecology, and control
CN1631091A (zh) 果园生态生防控制方法
Al Antary et al. Economic importance of date palm Phoenix dactylifera L.(Liliopsida: Arecales: Arecaceae) pests in Jordan Valley
Nath et al. Insect pests of citrus and their management.
Zarins et al. Biological activity of plant extracts and their application as ecologically harmless biopesticide.
Kobiljonovna et al. The Importance of Agrotechnical Measures in the Fight Against Garden Pests
Kaplan Determination of distribution, emergence period, population fluctuation and infestation rate of cherry fruit fly (Rhagoletis cerasi L.)(Diptera: Tephritidae) in cherry orchards of Mardin province
UA131690U (uk) Спосіб біологічного контролю чисельності та трофічної активності популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.)
Mari et al. Eco friendly pest management of chili crop.
Bulut et al. Plant protection methods in organic farming
Rather et al. Arrival sequence, abundance and host plant preference of the apple leaf miner Lyonetia clerkella Linn.(Lepidoptera: Lyonetiidae) in Kashmir
Magagula Diversity and ecology of phytophagous weevils in the deciduous fruit industry, South Africa
Amin et al. Evaluation of integrated approaches for the management of brinjal shoot and fruit borer utilizing antixenotic variety of brinjal
UA131695U (uk) Спосіб захисту та індукції механізмів стійкості насаджень яблуні до популяцій фітофагів
Abdukarimovna et al. Garden pests
Gunaeni et al. The Impact of Integreated Pest Management (IPM) Application on Soil Diversity of Fauna and Disease Intensity on Potato Farms
UA131641U (uk) Спосіб порушення структури екологічних ніш популяцій яблуневої плодожерки (laspeyresia pomonella l.)
Nik et al. Identification and Control Model for Pest Organisms in Cabbage Plants
UA115441U (xx) Спосіб захисту садово-паркових насаджень від лускокрилих фітофагів
Yusupov et al. Xylophagous coin-winged pests of fruit trees and their control
Shankar Integrated pest management in horticultural crops
Mohan et al. Mite management of coconut in India
UA131687U (uk) Спосіб комплексного захисту зерняткових садів від домінуючих фітофагів
Zikeli et al. D2_2. Status Quo Analysis all Countries