UA86262C2 - Пробозабірна система і спосіб взяття проби із атмосфери захисної оболонки реактора ядерної установки - Google Patents

Abstract

Пробозабірна система (1) для взяття проби із атмосфери у захисній оболонці (2) реактора ядерної установки, яка містить з'єднаний з вакуумною системою (12) і з аналітичною системою (14), введений у захисну оболонку (2) пробозабірний трубопровід (8). Система забезпечує формування проби для надійного і точного визначення вмісту газових складових атмосфери захисної оболонки (2) реактора. Для цього згідно з винаходом на розміщеному у захисній оболонці (2) впускному кінці пробозабірного трубопроводу (8) встановлений дросельний пристрій (30). Завдяки цьому проба транспортується із захисної оболонки (2) реактора до аналітичної системи (14) у перегрітому стані.

Description

проаналізовані лише окремі складові, наприклад вміст водню чи кисню, причому безпосереднє визначення стану інертизації атмосфери захисної оболонки шляхом безпосереднього вимірювання вмісту пари чи діоксиду вуглецю не може бути здійснене.

Тому в основі винаходу лежить задача розробки системи для взяття проб із атмосфери захисної оболонки реактора ядерної установки, за допомогою якої можливе отримання проби, придатної для надійного і точного визначення вимірювальних даних про газові складники атмосфери захисної оболонки. Крім того, має бути розроблений спосіб, особливо придатний для отримання таких проб.

Стосовно системи для взяття проб ця задача згідно з винаходом вирішена шляхом застосування введеної у захисну оболонку реактора зв'язаної із вакуумною системою і аналітичною системою пробозабірної труби, на вході якої у атмосфері захисної оболонки встановлено дросельний пристрій.

При створенні винаходу виходили із міркування, що для визначення точних виміряних значень, які вповні характеризують поточний дійсний стан атмосфери захисної оболонки, приготовлена проба повинна з особливо високою точністю відтворювати атмосферні умови всередині захисної оболонки. Для цього слід настійливо усувати впливи, що можуть зумовити спотворення складу проби порівняно із дійсним складом атмосфери захисної оболонки. Як було встановлено, можливим джерелом такого відхилення властивостей взятої проби від дійсних властивостей атмосфери захисної оболонки у аварійних ситуаціях може бути зазвичай здійснюване висушування аналізованого газу і наступне врахування впливу вмісту пари з урахуванням умов для насичення у захисній оболонці. При значних вивільненнях радіоактивності і водню врахування умов насичення на основі виміряної температури атмосфери легко може призвести до помилкового визначення рівня вибухонебезпечності умов атмосфери і може зумовити застосування помилкових захисних заходів, які можуть загрожувати цілості захисної оболонки.

Щоб уникнути прийняття таких граничних умов і замість них використовувати результати безпосереднього визначення параметрів атмосфери захисної оболонки навіть при можливо наявних перегріваннях чи інших обтяжливих умовах, слід уникати конденсації у пробозабірному трубопроводі можливо наявної у атмосфері і захопленої пробою пари навіть при перетинанні холодних зон захисної оболонки, тобто ще до досягнення вимірювального пристрою. Для забезпечення таких умов з високою експлуатаційною надійністю і пасивним чином, тобто без потреби у активних керуючих втручаннях ззовні, система взяття проби розрахована на дотримання перегрітого стану при транспортуванні проби пробозабірним трубопроводом. Це досягається шляхом постійного підтримання розрідженого стану у пробозабірному трубопроводі під час транспортування взятої проби. При цьому розрідження, встановлене перед взяттям власне проби з транспортувальних міркувань, підтримують також під час транспортування проби у пробозабірному трубопроводі шляхом відповідного дроселювання пробозабірного трубопроводу на його вході.

Для простого і надійного підтримання розрідження при транспортуванні проби пробозабірним трубопроводом він виконаний переважно у вигляді тонкої труби з номінальним внутрішнім діаметром до 15мм, а особливо переважно - у вигляді капілярної труби з номінальним внутрішнім діаметром від 1 до 5мм. До того ж, завдяки такому виконанню пробозабірного трубопроводу забезпечується незначний об'єм узятої проби, тому навіть при порівняно високій інтенсивності радіоактивного випромінювання у атмосфері захисної оболонки загальна кількість радіоактивних речовин, винесених пробою із захисної оболонки реактора, може бути незначною. Крім того, пробозабірний трубопровід із такими розмірами має особливо високу надійність проти пошкоджень, оскільки навіть при повному обриві пробозабірного трубопроводу зумовлене цим витікання із захисної оболонки у довкілля незначне порівняно з розрахунковим витіканням, передбаченим для нормальної експлуатації.

Завдяки цьому можна зовсім відмовитися від передбачених у традиційних системах для взяття проб для запобігання можливим значним витіканням подвійних запірних пристроїв, встановлених у місцях пропускання крізь захисну оболонку. Крім того, капілярні труби з діаметром Змм і товщиною стінки лише

О,5мм мають розрахунковий тиск понад 50 бар, що принципово підвищує надійність проти відмови при розрахункових тисках захисної оболонки, наприклад бар. При використанні, наприклад, 5-10 пробозабірників досягається економія 10-20 запірних пристроїв. З одного боку це дає значну економію коштів, а з іншого - завдяки відмові від запірної арматури у цій зоні - уможливлює оптимальне перегрівання проби також у місці введення труби.

Як дросельний пристрій може бути використаний окремий дросель або, наприклад, для забезпечення більшого вхідного діаметра також багатоступеневий дросель або дросель на основі пористого елемента. Дросельний пристрій має переважно вільний поперечник потоку від 0,05 до 2мм, переважно близько 0,5 мм.

Саме у комбінації з передбаченими розмірами пробозабірного трубопроводу при такому виконанні системи для взяття проб безпосередньо після взяття проби пасивними засобами забезпечується зниження тиску у пробозабірному трубопроводі до значення, меншого, ніж 50 95 від тиску всередині захисної оболонки реактора. Таким чином дроселюванням забезпечується передбачене осушення газу і перегрівання відносно оточення у всій зоні пробозабірного трубопроводу всередині захисної оболонки. У зоні пропускання пробозабірного трубопроводу крізь зовнішню стінку захисної оболонки також забезпечуються значно сприятливіші умови, оскільки лише при високих значеннях парціального тиску пари у кілька бар може бути легко досягнуте нагрівання до температур, наприклад, 50-807С - зокрема шляхом додаткового нагрівання за допомогою низькотемпературного нагрівального елемента - і таким чином надійно залишатися нижче критичних температур, наприклад, для бетону - близько 80- 10026.

Дросельний пристрій переважно оснащують фільтрувальним вузлом, чим виключається погіршення функціонування внаслідок потрапляння грубозернистих забруднень чи т.п. Фільтрувальний вузол, який може бути розрахований також на затримання грубого аерозолю, містить переважно пористий фільтрувальний матеріал, наприклад, спечений метал чи тканину із металевих волокон. Крім того, за допомогою додаткового короткочасного зворотного промивання стисненим повітрям чи азотом, переважно із балона високого тиску з тиском »10 до тиску балона, наприклад, 100 бар, забезпечується надійне очищення можливо забрудненого дросельного пристрою.

Для забезпечення надійної оцінки взятої проби і зокрема для порівняно точного аналізу принесених пробою газових складових передбачене безпосереднє підігрівання пробозабірного трубопроводу поза захисною оболонкою, а під'єднана до пробозабірного трубопроводу аналітична система поміщена у підігріваний корпус типу термостату. Цей корпус виконано таким чином, що може бути здійснений аналіз узятої проби у діапазоні температур близько 120"С, або - при значному надлишковому тиску у захисній оболонці реактора -до 160"С. В результаті надійно усувається конденсація водяної пари навіть при оцінці взятої проби, завдяки чому можуть бути отримані особливо точні виміряні значення для окремих газових складових у атмосфері захисної оболонки.

Особливо висока експлуатаційна надійність і механічна міцність системи для взяття проб може бути досягнута шляхом поміщення пробозабірного трубопроводу у захисну трубу.

Для того, щоб з міркувань особливо високої експлуатаційної надійності кількість активних конструктивних вузлів всередині захисної оболонки була якомога меншою, вакуумна система пробозабірної системи розміщена переважно поза захисною оболонкою. При цьому як вакуумна система може бути використаний розміщений поза захисною оболонкою насосний пристрій, наприклад, мембранний вакуумний насос або струминний насос. Альтернативно або додатково для створення швидкого вакуумного імпульсу може бути використаний вакуумний резервуар, оснащений швидкодійним клапаном. У разі багатоканального виконання пробозабірної системи, тобто у разі паралельного під'єднання кількох пробозабірних трубопроводів, замість центрального вакуумного вузла можуть бути передбачені окремий для кожного пробозабірного трубопроводу вакуумний насос, зокрема вакуумний мікронасос.

Для забезпечення якомого( коротшого шляху транспортування проб аналітична система розміщена переважно поблизу захисної оболонки реактора.

Аналітична система може містити зокрема кілька адсорбційних колонок, причому у різних колонках здійснюють відокремлення газових складових, а потім їх селективне вимірювання у детекторах теплопровідності на виході колонки. При цьому навіть у малому об'ємі проби газу, наприклад, менше, ніж 1л, за допомогою адсорбційних колонок може бути здійснений комплексний аналіз вмісту водяної пари, а також за допомогою паралельно під'єднаних адсорбційних колонок - аналіз вмісту водню, кисню, діоксиду вуглецю і/або монооксиду вуглецю, а також можливо благородних газів навіть за аварійних умов. На основі даних аналізу поряд із оцінкою потенціалу загрози атмосфери захисної оболонки може бути отримана конкретна інформація про можливі пошкодження активної зони реактора та її стан - наприклад, при виявленні СО. Альтернативно або додатково для підвищення надійності може бути безпосередньо у вимірюваній газовій суміші здійснене визначення концентрації водню у термостаті за допомогою детектора теплопровідності, а також визначення вмісту пари за допомогою ємнісного полімеру. Відповідні мікропроцесорні вузли системи обробки, чутливі до радіоактивного випромінювання і до температури, розміщують окремо, поза термошафою, і екранують.

При цьому система функціонує таким чином, що вимірювальні датчики кожного разу після здійсненого аналізу промивають інертним газом, завдяки чому суттєво зменшується променеве навантаження зони аналізу порівняно із безперервним аналізом. Керування системою і пристроями здійснюють переважно за допомогою вільно програмованого цифрового обладнання, завдяки чому, наприклад, в залежності від конкретного конструктивного виконання установки - з урахуванням різних проміжків часу транспортування проб - відповідні вакуумні імпульси можуть бути узгоджені на місці шляхом зміни параметрів.

Завдяки високоякісній ізоляції « 100 Вт/м? теплові втрати у зоні трубопроводу і термошафи мінімізовані до « 5 кВт експлуатаційної потужності, тому електроживлення системи - навіть у разі пропадання живлення - може бути постійно чи короткочасно забезпечене від батарейної мережі чи від окремого дизельного аварійного генератора.

Для забезпечення цілеспрямованої подачі взятої проби до аналітичної системи у пробозабірний трубопровід перед введенням або при введенні до аналітичної системи вмонтований резервуар для ізоляції проби. Крім того, перед ним може бути включений буферний резервуар, об'єм якого у доцільній формі виконання у 2-10 разів більший, ніж об'єм резервуара для ізоляції проби. Цим забезпечується, що після безвтратної вакуумної фази пробозабірних трубопроводів до вводу захисної оболонки у наступній фазі підвищення тиску внаслідок можливого при цьому досягнення точки роси у капілярному трубопроводі всередині захисної оболонки змінений вимірюваний газ не може бути доданий до об'єму вимірюваного газу (резервуар для ізоляції проби). За допомогою наступного зворотного промивання сухим газом, наприклад азотом, здійснюють осушення цього відрізка перед взяттям наступної проби.

Альтернативно стиснення вимірюваного газу може бути здійснене також шляхом подачі газу, причому завдяки вмонтованій на вході камері і утворюваному при невеликих розмірах поршневому потоку у трубі знову усувається внесення зміненого вимірюваного газу у камері підготовки проби.

Для передбаченого способом підтримання перегрітого стану взятої проби під час її транспортування пробозабірним трубопроводом він у зоні поза захисною оболонкою реактора виконаний підігріваним. Завдяки цьому без потреби застосування активних компонент у внутрішній порожнині захисної оболонки, а лише шляхом цілеспрямованого нагрівання окремих зон пробозабірного трубопроводу може бути забезпечене уникнення конденсації водяної пари навіть при порівняно довгих шляхах транспортування проб.

Для зменшення кількості радіоактивних речовин, які могли б потрапити у довкілля при взятті проби у переважній формі виконання до пробозабірного трубопроводу під'єднано зворотну трубу, введену до захисної оболонки. При цьому зворотна подача захоплених із пробою радіоактивних речовин може бути здійснена за допомогою компресорного вузла і/або вузла затримки благородних газів, наприклад на основі активованого вугілля чи цеоліту. Це досягається особливо простими засобами шляхом створення вакууму за допомогою газового струменя або принаймні тимчасово за допомогою стисненого газу із балона.

Стосовно способу взяття проби вказаного вище виду задача вирішена тим, що у пробозабірному трубопроводі створюють розрідження порівняно з тиском у захисній оболонці, причому після потрапляння проби до пробозабірного трубопроводу тиск у ньому обмежують на рівні максимум 6095 від тиску у захисній оболонці. Це забезпечують шляхом дроселювання потоку проби при її введенні у пробозабірний трубопровід.

Описана концепція взяття проб і наступного аналізу працює стосовно досяжної точності і надійності в основному незалежно від поточної концентрації кисню у захисній оболонці реактора. Подальше підвищення надійності і, тим самим, експлуатаційної безпеки досягають шляхом комбінування цього способу із так званим способом теплового ефекту для вимірювання концентрації водню у захисній оболонці реактора, який працює в залежності від концентрації кисню.

При цьому вимірювання концентрації водню методом теплового ефекту здійснюють додатково у кількох місцях захисної оболонки за принципом рознесеної надлишковості. Місця вимірювання для обох способів вибирають переважно у одних і тих же зонах захисної оболонки, завдяки чому ще на ранніх фазах можливих неполадок шляхом порівняння результатів вимірювань обома способами можуть бути порівняно точно визначені концентрації горючих газів, концентрація кисню і дійсна концентрація водню.

При здійсненні способу теплового ефекту у сенсорній головці, встановленій безпосередньо у атмосфері захисної оболонки, розміщують каталітично активне волокно і некаталітично діюче нагріване волокно. При наявності водню у атмосфері здійснюється -в залежності від концентрації кисню - оксидування каталітично активного волокна, кабелем опід'єднаного до блок/електроніки, розміщеного поза захисною оболонкою.

Зміну електричного опору, викликану підвищенням температури, електричним способом компенсують у мостовій схемі. Компенсаційний струм є безпосередньою мірою здійсненого оксидування водню і може бути використаний як вимірювальний сигнал, що характеризує концентрацію водню.

Отримані при цьому сигнали додатково обробляють у використовуваному обома способами блоці керування і обробки.

Концентрація водню, визначена описаним вище способом через теплопровідність, відповідає дійсній концентрації незалежно від поточної концентрації кисню. Шляхом порівняння значень концентрації водню, отриманих обома способами, може бути визначена дійсна концентрація водню (методом теплопровідності), а також додатково, при наявності лишку кисню способом теплового ефекту, надлишково отримати значення концентрації водню.

У суттєвих з точки зору безпеки, вірогідно наявних випадках порівняно високих концентрації водню при одночасно зниженій концентрації кисню максимальне значення концентрації водню може бути визначене за принципом теплопровідності а за принципом теплового ефекту може бути визначена концентрація горючого газу і додатково концентрація кисню.

Шляхом контролю отриманих виміряних значень аналізу взятих проб за допомогою придатного обчислювального пристрою і постійного порівняння з виміряними значеннями методом датчик/кабель може бути визначена швидкість вивільнення водню, а також - на основі визначеної кількості кисню у захисній оболонці - додатково може бути визначена і урівноважена швидкість оксидування водню. Завдяки цьому поряд із поточним потенціалом загрози для установки може бути складений також важливий висновок щодо ходу неполадки, наприклад, чи може бути зупинене оксидування тепловидільного стрижня, на основі якого можуть бути цілеспрямовано здійснені захисні заходи.

Вказані способи застосовують переважно на ранніх фазах неполадки, оскільки у подальшому ході неполадки кисень у захисній оболонці реагує. Тому кабелі методу датчик/кабель з огляду на виробничі і монтажні витрати можуть бути виконані пластмасовими, а не керамічними, причому розрахунок на термін служби 24 години при середньому променевому навантаженні вважається прийнятним. При подальшому розвиткові аварії з урахуванням тривалого високого променевого навантаження у захисній оболонці реактора допускається вихід кабелю із ладу, який розпізнається електронікою, тому надалі для вимірювання використовують лише спосіб взяття і аналізу проб.

Досягнуті винаходом переваги полягають у тому, що завдяки встановленню відповідним чином вибраного розрідження у пробозабірному трубопроводі і його підтриманню шляхом дроселювання при входженні проби у пробозабірний трубопровід навіть під час транспортування проби від місця взяття до розміщеної поза захисною оболонкою аналітичної системи може бути постійно підтриманий перегрітий стан взятої проби. Завдяки цьому виключена конденсація взятої проби під час транспортування, яка веде до можливого спотворення результатів аналізу.

Таким чином, проба може бути аналізована у стані, який точно відображає дійсні співвідношення всередині захисної оболонки. Завдяки цьому отримують особливо надійні результати вимірювань про поточний дійсний стан атмосфери захисної оболонки без залучення узагальнюючих даних чи оціночних значень. На основі такого точного і надійного визначення дійсних даних про атмосферу захисної оболонки можливе відповідне ситуації керування захисними заходами і тим самим особливо безпечна експлуатація навіть при усуненні неполадок.

Шляхом відповідного вибору розмірів пробозабірного трубопроводу та інших компонент кількість радіоактивних матеріалів, захоплених при взятті проби навіть при порівняно тяжких неполадках може бути утримана на низькому рівні, завдяки чому забезпечується особливо низький рівень вивільнення радіоактивності у довкілля. За допомогою високоякісної ізоляції «100Вт/м2 втрати тепла у зоні трубопроводу і шафи мінімізують до «5кВт тривалої потужності, завдяки чому електроживлення - навіть у разі пропадання електроенергії від станції - постійно чи короткочасно може бути забезпечене від батарейної мережі або від окремого аварійного дизельного агрегату.

На ранній фазі можливої аварійної ситуації постійне вимірювання концентрації водню може здійснюватися шляхом комбінування додатково розміщених у захисній оболонці реактора водневих датчиків і описаного тут способу. Для цього у кількох місцях захисної оболонки додатково здійснюють вимірювання концентрації водню за принципом теплового ефекту. При цьому у головці датчика розміщено каталітично активне волокно і некаталітично діюче нагріване волокно. При наявності водню у атмосфері здійснюється оксидування каталітично активного волокна, кабелем під'єднаного до блока електроніки, розміщеного поза захисною оболонкою. Результуючу зміну електричного опору компенсують мостовою схемою. Отримані сигнали додатково обробляють у використовуваному обома способами електронному блоці керування і обробки.

Таким чином короткочасно може бути отриманий постійний сигнал концентрації водню, а за отриманими в результаті аналізу і за принципом теплопровідності виміряними значеннями концентрації водню можна зробити висновок про вміст кисню у атмосфері.

Шляхом контролю отриманих виміряних значень і порівняння з результатами вимірювань способом датчик/кабель можна додатково виявити момент настання неполадки на основі значного підвищення променевого навантаження у зоні кабелю.

Нижче приклад виконання винаходу детальніше пояснюється з використанням фігур. На них схематично зображено:

Фіг.1. Пробозабірна система,

Фіг.2. Альтернативна форма виконання пробозабірної системи,

Фіг.3. Дросельний пристрій для використання у пробозабірній системі за Фіг.1 чи Ффіг.2.

У всіх фігурах однакові елементи мають однакові позиційні позначення.

Пробозабірна система 1 призначена для взяття проби із атмосфери у захисній оболонці 2 реактора детальніше не зображеної ядерної установки. Для цього пробозабірна система 1 містить кілька пробозабірних трубопроводів 8, введених у захисну оболонку 2 через ввід 4 у зовнішній стінці 6. Трубопроводи 8 через клапанний блок 10, за допомогою якого може бути здійснений вибір будь-якого трубопроводу 8, зв'язані з вакуумною системою 12 і аналітичною системою 14.

Аналітична система 14 містить виконаний за принципом термостата підігріваний зовнішній корпус 16, у якому додатково до клапанного блока 10 встановлений поміщений у захисну оболонку газоаналізатор 18. Газоаналізатор 18, виконаний, наприклад, у вигляді ємнісного датчика, зв'язаний з першим вимірювальним електронним вузлом 20, призначеним для визначення вмісту водяної пари, з другим вимірювальним вузлом 22, призначеним для визначення вмісту водню - переважно за принципом теплопровідності, і з третім вимірювальним вузлом 24, призначеним для визначення вмісту кисню. Виходи вимірювальних вузлів 20, 22, 24 з'єднані з центральним електронним блоком 26 обробки, який здійснює також комплексне керування системою і у разі потреби порівняння сигналів рознесених датчиків. У не представленій формі виконання може бути відсутнім охолоджувач, а вимірювальні вузли 22 і 24 можуть бути розміщені також у термостаті 16.

Пробозабірна система 1 призначена для отримання особливо точних і надійних результатів вимірювань газових складових атмосфери всередині захисної оболонки 2. Для цього транспортування проби із внутрішньої порожнини захисної оболонки 2 до газосепаратора 18 цілеспрямовано здійснено таким чином, щоб уникнути конденсації наявної у пробі водяної пари, завдяки чому водяна пара може бути виявлена і врахована у ході наступного аналізу якісно і кількісно. Для цього пробозабірна система 1 виконана таким чином, що проба транспортується до газосепаратора 18 аналітичної системи у перегрітому стані.

При цьому перегрітий стан встановлюється і підтримується пасивними засобами, тобто без необхідності активного зовнішнього втручання, завдяки тому, що при транспортуванні проби у пробозабірному трубопроводі 8 встановлюють і підтримують відповідним чином вибраний вакуум. Для цього на кінцях пробозабірних трубопроводів 8, розміщених у захисній оболонці 2, встановлені дросельні пристрої 30. Дросельний пристрій 30, на вході якого для уникнення забивання, а також для затримання грубих частинок аерозолю встановлено фільтр 32, що містить, наприклад пористий фільтрувальний матеріал, такий як спечений метал чи тканина із металевого волокна, розрахований таким чином, що у пробозабірному трубопроводі 8 при взятті проби із атмосфери внутрішньої порожнини захисної оболонки 2 реактора підтримується тиск, менший, ніж близько 50 95 тиску у захисній оболонці. Для здійснення цієї умови порівняно простими засобами по-перше, пробозабірний трубопровід 8 виконано у вигляді капілярної труби із порівняно малим номінальним внутрішнім діаметром - близько

Змм. По-друге, встановлений на вході трубопроводу 8 дросельний пристрій 30 має відповідні розміри, які забезпечують вільний поперечник для потоку близько

О,5мм. Внаслідок високого розрідження у капілярних трубах транспортування проб здійснюється переважно зі швидкістю від 5 до 50м/сек, завдяки чому можуть бути досягнуті невеликі значення часу транспортування.

Додатково пробозабірні трубопроводи 8 у зоні поза зовнішньою стінкою 8 захисної оболонки 2 реактора виконані з підігріванням. Ввід 4 в захисну оболонку 2 нагрівають за допомогою низькотемпературного нагрівального елемента до температури близько 80"С. таким чином забезпечується підтримання перегрітого стану взятої проби аж до підведення її до аналітичної системи 14 навіть при порівняно довгому трубопроводі.

Для повернення можливо захоплених разом із пробою радіоактивних елементів до порожнини захисної оболонки 2 реактора пробозабірний трубопровід 8 з'єднаний зі зворотною трубою 40, введеною у захисну оболонку 2.

При цьому зворотна труба 40, у яку при потребі буферування вмонтовано резервуар 42 зворотної подачі, оснащена вакуумною системою 12 у вигляді вакуумного насоса, який додатково до транспортування проб трубопроводом 8 може бути застосований також для повернення радіоактивних складових проб до захисної оболонки 2.

У прикладі виконання згідно з Фіг.2 пробозабірна система 1 містить аналітичну систему 147, що має модульне виконання. При цьому аналітична система 14" має пробозабірний модуль 50, а також вимірювальний модуль 52, розміщений у підігріваному зовнішньому корпусі 16, виконаному у вигляді термостата. У цьому прикладі виконання у пробозабірному модулі 50 встановлено резервуар 54 для ізоляції проби, у якому можуть бути здійснені проміжне утримання, безпосередній аналіз чи підготовка для подальшої оцінки взятої проби. Крім того, пробозабірний модуль 50 у разі потреби містить вимірювальні зонди, мікрометричні клапани, запірні мікроклапани, швидкодійні вакуумні клапани і дроселі і/або редукторні клапани.

За допомогою додаткової камери 55, вмонтованої у пробозабірний трубопровід 8 перед резервуаром 54 для ізоляції проби, забезпечено, що після вакуумного режиму у наступній фазі підвищення тиску внаслідок можливо досягнутої точки роси у капілярному трубопроводі всередині захисної оболонки змінений вимірюваний газ не може бути транспортований у вимірювальну камеру.

Альтернативно шляхом запирання клапана 90, вмонтованого у пробозабірний трубопровід 8, і підвищення тиску через газопідвідну трубу 92 і проходження додаткової камери 55 таким же методом може бути досягнуте підвищення тиску у резервуарі 54 для ізоляції проби без спотворення складу вимірюваного газу.

Шляхом зворотного промивання сухим газом, наприклад азотом, здійснюють осушення цього відрізка перед наступним взяттям проби. Альтернативно компресія вимірюваного газу може бути здійснена також шляхом подачі газу через трубу 92 і закривання клапана 90, причому завдяки наявності вмонтованої попереду додаткової камери 55 і поршневому потоку у трубопроводі уникається внесення зміненого вимірюваного газу до камери підготовки проби.

При цьому додаткова камера 55 може служити також як буферна камера і має об'єм, у 2-5 разів більший, ніж внутрішній об'єм резервуару 54 для ізоляції проби.

Під'єднаний далі вимірювальний модуль 52 містить пристрої для дозування проб, а також необхідні для власне вимірювання адсорбційні колонки і вимірювальні вузли і датчики 20, 22, 24. Вимірювальний модуль 52 через відвідну трубу 56, у яку вмонтовано вентилятор 58 розрідження, з'єднаний з витяжною системою 60.

До того ж, у пробозабірній системі 1" для забезпечення особливо низького вивільнення радіоактивних речовин зворотна труба 40 зв'язана із вузлом 62 затримки благородних газів на основі активованого вугілля чи цеоліту.

Як видно із Фіг.2, додатково у комбінації або окремо від пробозабірної системи передбачено пристрій для вимірювання водню. Він містить кілька встановлених у захисній оболонці 2 водневих датчиків 94, під'єднаних до розміщеного поза захисною оболонкою 2 спільного блока 96 обробки результатів.

Сформовані ним сигнали додатково підведені до застосовуваного у обох способах центрального електронного блока 26 керування і обробки.

Приклад виконання встановленого на вході пробозабірного трубопроводу дросельного пристрою 30 зображений на Фіг.3 у перерізі. Дросельний пристрій 30 має корпус 70, встановлений на кронштейні 72, закріпленому на стінці захисної оболонки 2 реактора. До корпуса 70 під'єднаний пробозабірний трубопровід 8.

Для забезпечення дросельованого потоку газу атмосфери захисної оболонки 2 у пробозабірний трубопровід 8 дросельний пристрій 30 має дросельний елемент 74, який порівняно із номінальним внутрішнім діаметром Змм пробозабірного трубопроводу 8, виконаного у вигляді капілярної труби, має менший вільний поперечник для потоку близько 0,5мм. Зона втікання дросельного елемента 74 оточена циліндричним відокремлювачем 76 краплинок чи твердих частинок.

Всередині відокремлювача 76 встановлений фільтрувальний елемент 78 із спеченого металу чи тканини із металевого волокна. Утворена цими елементами конструкція для захисту від бризок оточена кожухом 80.

Перелік позиційних позначень 1,1" - Пробозабірна система 2 - Захисна оболонка 4 - Ввід 6 - Зовнішня стінка 8 - Пробозабірний трубопровід - Клапанний блок 12 - Вакуумна система 14, 14 - Аналітична система 16 - Зовнішній корпус 18 - Газоаналізатор/газосепаратор 20, 22, 24 - Вимірювальний вузол 26 - Центральний електронний блок обробки і керування

ЗО - Дросельний пристрій 32 - Фільтр - Зворотна труба

42 - Резервуар зворотної подачі - Пробозабірний модуль 52 - Вимірювальний модуль 54 - Резервуар для ізоляції проби - Додаткова камера 56 - Відвідна труба 58 - Вентилятор розрідження 60 - Витяжна система 62 - Вузол для затримки благородних газів 70 - Корпус 72 - Кронштейн 74 - Дросельний елемент 76 - Відокремлювач краплинок і твердих частинок 78 - Фільтрувальний елемент 80 - Кожух 90 - Клапан 92 - Газопідвідна труба 94 - Водневий датчик 96 - Блок обробки і : і 8

Ку з КН З ї ше г х пре печення ча ши | в Ум шин Ася (1 Н ко

І бо 2 р доми В ней ПІ Е | І десерт от кох Тег щі Ко ї ї | ! ; ! Сов ння шини нини шиї ! ва Е ! Е й Б А . | г ч г й.

І її чаї ЕКО в і 0 , й

Ї Н осв ЖК шо ро ; Ї зак в а

Ї до І Ху се; й : ше р. В 7 ЕЕ | ; і- 8-1 в ще ван ря пн нн нн ше

Задж

Ї г. я В я х Ж ї Кі

В 23 З й Н

ІН і і

З п: ї і те й пиеттря й | ; я ; г ! Ї ев : шо ЩІ М В 16 и ШИН

ЗІ ; Кі ! і 1 і М ЯК -- 60 1Х т- шин Кн м ше КВ днанс вав ен рату" - ЕЕ 8, Е ! ТЕ ШІ! | її ї і І / | ян : Я сн ню 1 ОТ

Ь хіх Що НИ Ї покосетн З ' т-ее шо в пиши нини -- її і : ЕНН ЕІ

СДН Її 5 МН: ше ое-у поминання я

ЗД ши и по я й зу я за її

ПО

-2 Фа и і рр ми ть і шк я ДИ фененннннннстя стю,

Її Кх "Ж: НЕ: рення хі п й или яке З ; кат ятя ! 4 щ ит ні, у ! ни ВУ и о виш ИЙ шо

Бити іо щи

Ко Я ех пи и А се

Ге БЕК МН Б

Ге ней ХХ я й Й У й сон ше вн

ОО НЕК д: См за 05 КЕШ

Ше НЕ зе

Як З БЖ рення й -- В

ЩЕ Бе З Е

Я Пекти ЦО

ГІ ГБ) Е

ФІ.