UA78225C2 - Small organic molecule regulators of cell proliferation - Google Patents

Small organic molecule regulators of cell proliferation Download PDF

Info

Publication number
UA78225C2
UA78225C2 UA2004032270A UA2004032270A UA78225C2 UA 78225 C2 UA78225 C2 UA 78225C2 UA 2004032270 A UA2004032270 A UA 2004032270A UA 2004032270 A UA2004032270 A UA 2004032270A UA 78225 C2 UA78225 C2 UA 78225C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
substituted
ring
regulation
сно
heteroaryl
Prior art date
Application number
UA2004032270A
Other languages
English (en)
Inventor
Anthony David Baxter
Edward Andrew Boyd
Lee L Rubin
John Harry Alexander Stibbard
Original Assignee
Curis Inc
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Curis Inc filed Critical Curis Inc
Publication of UA78225C2 publication Critical patent/UA78225C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/41—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having five-membered rings with two or more ring hetero atoms, at least one of which being nitrogen, e.g. tetrazole
    • A61K31/42—Oxazoles
    • A61K31/422—Oxazoles not condensed and containing further heterocyclic rings
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D409/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D409/02—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/38—Heterocyclic compounds having sulfur as a ring hetero atom
    • A61K31/381—Heterocyclic compounds having sulfur as a ring hetero atom having five-membered rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/44—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/44—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof
    • A61K31/4427—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof containing further heterocyclic ring systems
    • A61K31/4436—Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof containing further heterocyclic ring systems containing a heterocyclic ring having sulfur as a ring hetero atom
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/50—Pyridazines; Hydrogenated pyridazines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/517—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim ortho- or peri-condensed with carbocyclic ring systems, e.g. quinazoline, perimidine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/16—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for liver or gallbladder disorders, e.g. hepatoprotective agents, cholagogues, litholytics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P11/00—Drugs for disorders of the respiratory system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P15/00—Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives
    • A61P15/08—Drugs for genital or sexual disorders; Contraceptives for gonadal disorders or for enhancing fertility, e.g. inducers of ovulation or of spermatogenesis
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P17/00—Drugs for dermatological disorders
    • A61P17/14—Drugs for dermatological disorders for baldness or alopecia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P19/00—Drugs for skeletal disorders
    • A61P19/08—Drugs for skeletal disorders for bone diseases, e.g. rachitism, Paget's disease
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P21/00—Drugs for disorders of the muscular or neuromuscular system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/14—Drugs for disorders of the nervous system for treating abnormal movements, e.g. chorea, dyskinesia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/14—Drugs for disorders of the nervous system for treating abnormal movements, e.g. chorea, dyskinesia
    • A61P25/16—Anti-Parkinson drugs
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00—Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00—Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • A61P7/06—Antianaemics
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D333/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom
    • C07D333/50—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom condensed with carbocyclic rings or ring systems
    • C07D333/52—Benzo[b]thiophenes; Hydrogenated benzo[b]thiophenes
    • C07D333/62—Benzo[b]thiophenes; Hydrogenated benzo[b]thiophenes with hetero atoms or with carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen, e.g. ester or nitrile radicals, directly attached to carbon atoms of the hetero ring
    • C07D333/68—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen
    • C07D333/70—Carbon atoms having three bonds to hetero atoms with at the most one bond to halogen attached in position 2
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D409/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D409/02—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings
    • C07D409/12—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms containing two hetero rings linked by a chain containing hetero atoms as chain links
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D409/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D409/14—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, at least one ring having sulfur atoms as the only ring hetero atoms containing three or more hetero rings

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Neurology (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Neurosurgery (AREA)
  • Physical Education & Sports Medicine (AREA)
  • Psychology (AREA)
  • Reproductive Health (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Orthopedic Medicine & Surgery (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Endocrinology (AREA)
  • Pregnancy & Childbirth (AREA)
  • Gynecology & Obstetrics (AREA)
  • Pulmonology (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Plural Heterocyclic Compounds (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)
  • Nitrogen Condensed Heterocyclic Rings (AREA)
  • Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)
  • Measuring Or Testing Involving Enzymes Or Micro-Organisms (AREA)
  • Heterocyclic Carbon Compounds Containing A Hetero Ring Having Oxygen Or Sulfur (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)

Description

Опис винаходу
Ця заявка є частковим продовженням ІРСТ-заявки МеО5О1/10296, поданої 1 березня 2001 року, і частковим продовженням заявки США Мо09/964276, поданої 26 вересня 2001 року, яка є частковим продовження заявки
США Мо09/724492, поданої 28 листопада 2000 року, що базується на попередній заявці США Моб0/193279, поданій 30 березня 2000 року), описи до яких є таким чином включені як посилання в їх сукупності.
Формування патернів є процесом, під час якого ембріональні клітини створюють просторово впорядковане розташування диференційованих тканин. Фізична складність вищих організмів формується впродовж 70 ембріогенезу через взаємодію притаманної клітинам лінії диференціації та передачі зовнішніх для клітин сигналів. Індукційні взаємодії є суттєвими в ембріональному формуванні патерну при розвитку хребетних, починаючи від самого раннього заснування плану організму та до формування патерну систем органів і до періоду генерування різноманітних типів клітин впродовж диференціації тканин (|Оамідзоп, Е., (1990)
Оемеіюортепі 108: 365-389; Сигдоп, 9. В., (1992) СеїІ 68: 185-199; ОевзвеїЇ, Т. М. еї аї., (1992) Сеї! 68: 12 257279). Ефекти взаємодії клітин, що розвиваються, можуть бути різними. Характерно, що клітини, які реагують, переключаються з одного шляху клітинної диференціації до іншого клітинами, які індукують, що відрізняються як від не індукованого, так і від індукованого станів клітин, які реагують. Інколи клітини індукують своїх сусідів диференціюватись у тому ж напрямку, який є притаманним їм самим (гомеогенетична індукція); в інших випадках клітина інгібує диференціацію сусідів у тому ж напрямку, в якому вона сама диференціюється. Клітинні взаємодії на початку розвитку можуть бути послідовними, такими що початкова індукція між двома типами клітин веде до прогресуючого збільшення різноманітності. Крім того, індуктивні взаємодії мають місце не тільки в ембріонах, але й також і в дорослих клітинах, і можуть засновувати і підтримувати морфогенетичні патерни, а також індукувати диференціацію (У.В. Сигаоп (1992) СеїІ 68:185-199).
Члени родини Неддейпод сигнальних молекул опосередковують багато важливих процесів близької та далекої с дів формуванні патерну протягом розвитку безхребетних і хребетних. У мухи поодинокий педдейод ген регулює (У формування патерну сегментального та імагінального дисків. Навпаки, у хребетних родина генів педдейпод бере участь у контролі ліво-правої асиметрії, полярності в центральній нервовій системі, в контролі сомітів і кінцівок, органогенезу, хондрогенезу та сперматогенезу.
Перший Ппеддепод ген був ідентифікований шляхом генетичного скринінгу в плодової мухи Дрозофіли о меланогастер ІМіїзвівїп-Моїнага, С. апа МУіезспацйе, Е. (1980) Маїцге 287, 795-801). Цей скринінг виявив ряд с мутацій, які впливають на ембріональний і личинковий розвиток. У 1992 і 1993р.р. сповіщалось про молекулярну природу гену педдейод (пп) Дрозофіли |С.Р., ее еї аІ. (1992), СеїІ 71, 35-50), і з того часу були виділені сч кілька гомологів педденод у різних видів хребетних. Якщо у Дрозофіли та інших безхребетних було знайдено о лише один ген педденпса, то у хребетних присутні численні гени Неддепса. 3о Родина Педдепйод генів у хребетних містить щонайменше 4-х членів, наприклад, паралогів поодинокого в
Неддейод гена Дрозофіли. Приклади генів і білків педдепод (описані в міжнародних РСтТ-публікаціях УУО 95/18856 і МО 96/17924). Троє з цих членів, відомі як ЮОезегі педдейод (ОПП), Зопіс педдепод (ЗНАЙ) і Іпаіап
Недденпод (Іпй), напевно, присутні в усіх хребетних, включаючи риб, птахів та ссавців. Четвертий ген, відомий « як Подіе-міпкіеє педдейод (Тип), є специфічним для риб. Оезегі педдепод (Опй) експресується переважно в З яєчках, як під час розвитку мишачого ембріону, так і у дорослих гризунів і людей; Іпаіїап педдепод (Ійй) є с включений у розвиток кісток впродовж ембріогенезу та у формування кісток у дорослих; а вищезазначений 5ПЙ
Із» ген передусім бере участь у морфогенетичних і нейроіндуктивних функціях. Враховуючи важливу індуктивну роль педдепод поліпептидів у розвитку і підтримці органів хребетних, ідентифікація білків, що взаємодіють з
Педденод, є найбільш суттєвим та важливим, як для клініки, так і для науки.
Різні Неддейпод білки складаються з сигнального пептиду, висококонсервативної М-кінцевої області і більш і дивергентного С-кінцевого домену. Окрім відщеплення сигнальної послідовності в секреторному шляху (і ее, .).).
Ге | ег аїЇ. (1992) Се 71:33-50; Тарайа, Т. еї а). (1992) Сепез Юему. 2635-2645; Спапо, Ю.Е. еї аї. (1994)
Оемеіюортепі 120:3339-3353), білки-попередники Неддейод зазнають внутрішнього автопротеолітичного о розщеплення, яке залежить від консервативних послідовностей у С-кінцевій частині (І ее еї аі. (1994) Зсіепсе ка 20 266: 1528-1537; Рогпег єї а). (1995) Маїшге 374: 363-366). Це авторозщеплення призводить до 19кДа М- кінцевого пептиду і 26-28кДа С-кінцевого пептиду (ее еї а). (1992), див. вище; Табаїа еї а). (1992), див. сл вище; Спапд еї аїЇ. (1994), див. вище; ее еї а). (1994) див. вище; Витсгої, Ю.А., еї аії. (1995) Мої. Сеї).
ВіоІї. 15:2294-2303; Ропег еї аЇ. (1995), див. вище; ЕККег, 5.С. еї а). (1995) Сигт. ВіоїЇ. 5:944-955; І аї,
С.О. еї аіІ. (1995) ЮОемеортепі 121:2349-2360). Вказаний М-кінцевий пептид залишається тісно зв'язаним з 22 оболонкою клітин, в яких його було синтезовано, тоді як С-кінцевий пептид є здатний вільно дифундувати як іп
ГФ) міо, так і іп мімо (Рогіег еї а). (1995) Маїйште 374:363; ее еї аЇ. (1994), див. вище; Витсгої еї аї. (1995), див. вище; Магї, Е. еї а). (1995) ЮОемеіортепі 121:2537-2547; КоеїїпК, Н. еї аЇ. (1995) Сеї о 81:445-455). Цікаво, що утримування М-кінцевого пептиду на оболонці клітини залежить від авторозщеплення, тоді як зрізана форма НН, кодована РНК, яка закінчується точно в нормальній позиції внутрішнього 60 розщеплення, здатна дифундувати іп мійго (Рогіег еї а). (1995), див вище) та іп мімо (Рогіег, 9.А. еї а). (1996) Сеї! 86, 21-34). Біохімічні дослідження показали, що автопротеолітичне розщеплення білка- попередника
НН відбувається через утворення проміжного внутрішнього тіоефіру, що потім розщеплюється в реакції нуклеофільного заміщення. Імовірно, нуклеофіл являє собою малу ліпофільну молекулу, що ковалентно зв'язується з кінцем М-пептиду з С-кінцевої сторони (Рогіег еї а). (1996), див. вище), прив'язуючи його до бо клітинної поверхні. Біологічні залучення є дуже глибокими. В результаті зазначеного прив'язування на поверхні клітин, що продукують Нейддепод, генерується висока локальна концентрація М-кінцевого Неддепод-пептиду.
Саме цей М-кінцевий пептид є і необхідним, і достатнім для Неддепод-сигнальних активностей близької і далекої дії в Дрозофіли та хребетних (Рогіег ей аі). (1995), див. вище; ЕЇаКег еї аІ. (1995), див. вище; іаї еї аї. (1995), див. вище; КоеїїпК, Н. еї аї. (1995) Се! 81: 445-455; Ропег ей а). (1996), див. вище: Ріеї7. М.). еї аІ. (1995) Си. Віої. 5: 643-655; Рап, С.-М. ей а). (1995) Сей 81:457-465; Маг, Е. еї аї. (1995) Майшге 375:322-325; І оре2-Матіпел еї а). (1995) Сип. Віо! 5:791-795; МШІсег, 5. С еї аі). (1995) ЮОемеортепі 121: 2337-2347; Еогрев, А. у. еї аі. (1996) Оемеіортепі 122:1125-1135).
НН є задіяним у процеси формування патерну близької і далекої дії в різних сайтах впродовж розвитку 7/0 Дрозофіли. При формуванні полярності сомітів у ранньому ембріоні він має ефект близької дії, що, мабуть, опосередкований прямо, тоді як при формуванні патерну імагінальних дисків він індукує ефекти далекої дії через індукцію вторинних сигналів.
За останні декілька років у хребетних клонували кілька Педдепйод генів. З цих генів найбільша експериментальна увага була приділена ЗПП, оскільки він експресуєтся в різних організуючих центрах, що є /5 джерелами сигналів, які формують сусідні тканини. Останні дані свідчать про участь ЗНП у цих взаємодіях.
Експресія ЗАй починається незабаром після початку гаструляції в презумптивній мезодермі, вузлику - у мишей (Спапд еї аІ. (1994), див. вище: ЕсПпеїага, М. еї аїЇ. (1993) СеїІ! 75: 1417-1430), пацюків (КоеїїпкК, Н. еб а). (1994) Сей 76: 761775) і курчат (Кідаює, МК. ОО. ей а). (1993) Се 75:1401-1416), і в щитку - у рибки-зебри (смугастого даніо) (ЕККег еї аІ. (1995), див. вище; Кгайзв, 5. еї аІ. (1993) СеїЇ 75: 1431-1444).
У курячому ембріоні патерн експресії ЗПП у вузлику розвиває ліво-праву асиметрію, що, напевно, відповідає за розташування серця відносної лівої і правої сторони (І еміп, М. еї а!. (1995) СеїІ 82: 803-814).
У ЦНО БП з хорди і донної пластинки, напевно, індукує вентральний клітинний тракт. При ектопічній експресії пп призводить до вентралізації великих ділянок середнього і заднього мозку в миші (Еспеїага еї аї. (1993), див. вище; Сооаргіст, Ї. М. еї а). (1996) Сепез Юем. 10:301-312), жаби (Хепориз) (КоеїпкК, Н. еї аї. сч ов (1994), див. вище; Киї? і АМара, А. ей аї. (1995) Мої. Сеї. Меицгозсі. 6:106-121), і смугастого даніо (Еідсег еї аї. (1995), див. вище; | (гашез еї а). (1993), див. вище; Натітпегзсптіаї, М., е( аї. (1996) Сепев і)
Оем. 10:647-658). В експлантатах проміжної нейроектодерми на рівнях спинного мозку білок ЗНА індукує розвиток донної пластинки і рухових (моторних) нейронів з різними граничними концентраціями: розвиток донної пластинки - при високих, а рухових нейронів - при більш низьких концентраціях (КоеїїпК еї аЇ. (1995), див. ю зо Вище; Ма еї аї. (1995), див. вище; Тапаре, У. еї аі. (1995) Сит. Віої. 5:651-658). Крім того, блокування антитілами дозволяє припускати, що З5Пй, який продукується нотохордом, є потрібним для опосередкованою с нотохордом індукції тракту рухових нейронів (Май ейг аЇ. (1995), див. вище). Таким чином, висока с концентрація ЗИй она поверхні клітин середньої лінії що продукують ЗПЙй, мабуть, відповідає за контактно-опосередковану індукцію донної пластинки, що спостерігається іп мійго (Ріасгек, М. еї аї. (1993) со
ОемеІортепі 117:205-218), і за розташування донної пластинки уздовж середньої лінії безпосередньо над ї- хордою іп мімо. Більш низькі концентрації Зп, що вивільнюється з хорди і донної пластинки, презумптивно індукують рухові нейрони в більш віддалених вентролатеральних ділянках у процесі, що, як показано, є контактно-незалежним іп міго (Матада, Т. еї аї. (1993) Сеї| 73:673-686). В експлантатах, що узяті на рівні середнього мозку і переднього мозку, Зп також індукує відповідні вентролатеральні типи нервових клітин, « дофамінергічні (Неупе5, М. ЕЄ аЇ. (1995) Мецгоп 715: 35-44; УМапу, М. 2. ей аІ. (1995) Майте Меа. 1: 23 с 1184-1188) і холінергічні (Егісвоп, .). еї аЇ. (1995) СеїЇ 81:747-756) попередники, відповідно, що вказує на . те, що ЗНПй є загальним індуктором вентральної спрямованості по всій довжині ЦНС. Ці спостереження и?» піднімають питання про те, як диференційована відповідь на 5Пй регулюється в конкретних антеропостеріорних положеннях.
Зп із середньої лінії також формує патерн параксіальних областей ембріона хребетного, сомітів у тулубі -І (Гап еї аїІ. (1995), див. вище) і мезенхіми голови ростральніше сомітів (Наттегезсптідї ек аї. (1996), див. вище). В експлантатах параксіальної мезодерми хворих курчат і мишей 5пй стимулює експресію специфічних со склеротомних маркерів, таких як Рах! і Тмжівї за рахунок дермоміотомного маркера Рах3. Більш того, ко експерименти з фільтруючим бар'єром говорять про те, що ЗАЙ опосередковує індукцію склеротоми безпосередньо, а не шляхом активації вторинного сигнального механізму (Бап, С.-М. апа Тезвзіег-І амідпе М. о (1994) Сеї| 79, 1175-1186). сп Зп також індукує міотомну експресію генів (Наттегесптійї еї аіЇ. (1996), див. вище; доппзоп, К. Ї. еї а). (1994) Се 79:1165-1173; Міїпвіегрегу, А. Е. еї аі. (1995) Сепез Юем. 9: 2911-2922; МУеіпрегу, Е. 5. еї аї. (1996) Юемеіортепі 122:271-280), хоча останні експерименти показують, що потрібне узгодження з членами сімейства МУМТ, гомологами Дрозофіли безкрилої в хребетних (Мипгзіегрего еї а!. (1995), див. вище). Бентежить те, що для міотомної індукції в курчат потрібні більш високі концентрації ЗНАЙ, ніж для індукції склеротомних
Ф) маркерів (Мипвіегрегд ей а). (1995) див. вище), хоча склеротома має походження з клітин сомітів, ка розташованих набагато ближче до хорди. Подібні результати отримані в смугастого даніо, де високі концентрації
Педденпод індукують експресію генів міотомних маркерів і пригнічують експресію склеротомних (Наттегесптіа еї бо 81. (1996), див. вище). Однак, на противагу амніотам, ці спостереження узгоджуються з будівлею ембріона риби, оскільки тут міотом є пануючим і більш аксіально розташованим компонентом сомітів. Таким чином, модуляція передачі сигналу ЗПП і придбання нових сигнальних факторів можуть модифікувати структуру сомітів у процесі розвитку хребетних.
У хребетних бруньки кінцівок, підтип задніх мезенхімних клітин, "Зона поляризуючої активності" (ЗПА), 65 регулюють пальцеву ідентичність в антеропостеріорному напрямку (огляд див. у Нопід, І. 5. (1981) Майшге 291: 72-13). Ектопічна експресія ЗНй або застосування гранул, що покриті пептидами ЗАЙ, дає ефект, подібний до ефекту трансплантатів задньої ЗПА, що генерує подвоювання пальців по типу дзеркального зображення |(Спапа еї аі. (1994), див. вище; Горе Магііпе еї а). (1995), див. вище; Кіадіеє еї аЇ. (1993), див. вище) (Фіг.29).
Таким чином, пальцева ідентичність, очевидно, залежить головним чином від концентрації 5пй, хоча можливо,
ЩО інші сигнали можуть передавати цю інформацію на істотні відстані, що, очевидно, потрібно для АП (антеропостеріорного) формування патерну (100-15О0мкм). Аналогічно взаємодії НН і ОРР в імагінальних дисках
Дрозофіли, ЗНИпй у бруньках кінцівок у хребетних активує експресію Втр2, гомолога арр (Егапсіз, Р. Н. еї аї. (1994) ОемеІортепі 120:209218). Однак, на відміну від ОРР у Дрозофіли, Втр2 виявився нездатним діяти подібно поляризуючому ефектові ЗИ, при ектопічному нанесенні в бруньці кінцівки в курчати (Ргапсів еї аї. (1994), 7/0 див. вище). Крім антеропостеріорного формування патерну, ЗПЙ також, напевно, є включений у регуляцію зростання кінцівок у проксимодистальному напрямку шляхом індукції синтезу фактора росту фібробластів (ЕСЕ4) у задньому апікальному ектодермальному гребені (ІГашег, Е. еї аіІ. (1994) СеїЇ 79: 993-1003; Мізулапаег, І. еї аІ. (1994) Маїцге 371:609-612).
Тісний взаємозв'язок між білюками Неддепйод і ВМР, мабуть, зберігається в багатьох, але, можливо, не у /5 ВСіХ, сайтах експресії Неддейод у хребетних. Наприклад, показано, що в задній кишці курчати ЗНАЙ індукує експресію Втр4, іншого гомолога дрр у хребетних (Кобегів, Ю. 9. еї аІ. (1995) ЮемеІюортепі 121: 3163-3174).
Більш того, ЗПй і Втр 2, 4, або 6 показують разючу кореляцію своєї експресії в епітеліальних і мезенхімних клітинах шлунка, сечостатевої системи, легенів, зубних зачатків і волосяних фолікулів (Відоод, М. У. апа
МеМапоп, А. Р. (1995) Юем. ВіоЇ. 172: 126-168). Далі, Ійб, один із двох інших генів Ппеддейод миші, 2о експресується по сусідству з клітинами, які експресують Втр, у кишці і хрящі, що розвивається (Відсоса апа
МеМапйоп (1995), див. вище).
Результати останніх досліджень вказують на модель, в якій Іййп відіграє важливу роль у хондрогенному розвиткові (Кобегіз еї аЇ. (1995), див. вище). У процесі формування хряща хондроцити переходять від стану проліферації через проміжний стан, що передує гіпертрофічному, до диференційованих гіпертрофічних сч об Хондроцитів. Пп експресується в хондроцитах, які знаходяться в стані, що передує гіпертрофічному, й ініціює сигнальний каскад, що призводить до блокади диференціації хондроцитів. Прямою мішенню цього процесу є і) перихондрій навколо домену експресії Ійй, що відповідає експресією (ЗН і Раїсней (Ріс), консервативних транскрипційних мішеней Неадепод-сигналів (див. нижче). Імовірно, це призводить до вторинної передачі сигналу, в результаті чого відбувається синтез білка, родинного паратиреоїдному гормонові (РТНГР), У ю зо периартикулярному перихондрії. Сам РТНІР дає зворотний сигнал хондроцитам, що знаходяться в попередньому гіпертрофічному стані, блокуючи їхню подальшу диференціацію. У той же час РТНГР пригнічує с експресію Ійй, утворюючи в такий спосіб петлю негативного зворотного зв'язку, що модулює швидкість с диференціації хондроцитів.
Раїсней спочатку ідентифікували в Дрозофіли як ген полярності сомітів, один із групи генів розвитку, що со
Зз5 Впливають на диференціацію клітин у межах окремих сомітів, що відбувається в гомологічному рядові вздовж ї- задньо-передньої осі ембріона. |Див. Ноорег, У. Е. еї аї. (1989) Се! 59: 751; і МаКкапо, М. еї аї. (1989)
Маїйге 341:508). Патерни експресії гомолога раїснед у хребетних дозволяють припустити його залучення до розвитку нервової трубки, скелета, кінцівок, черепно-лицьової структури і шкіри.
Генетичні та функціональні дослідження демонструють, що раїспей є частиною Педдепод-сигнального « каскаду, еволюційно консервативного шляху, що регулює експресію великого числа генів "нижче за течією". |ДИВ. ств) с Регітоп, М. (1995) Се 80:517; і Регпітоп, М. (1996) Се 86:513). Раїсней бере участь у конститутивній транскрипційній репресії генів-мішеней; цій дії протистоїть глікопротеїн, що є кодований педдейод геном, або ;» його гомолог у хребетних, котрий індукує активацію транскрипції. Гени, що знаходяться під контролем цього шляху, включають членів родин МУпі і ТОР-бета.
Білки раїснед мають два великих позаклітинних домена, дванадцять трансмембранних сегментів і декілька -І цитоплазматичних сегментів |Ноорег, див. вище; УЧопвоп, К. Ї. еї аі. (1996) Зсіепсе 272:1668; і Напп, Н. еї аІ. (1996) СеїІ 85:841). Біохімічна роль раїснед у педдепод сигнальному шляху неясна. Однак, повідомлялося со про безпосередню взаємодію з білком педдепод (Спеп, У. еї аї. (1996) СеїІ 87:553), а також що раїснед може
ГІ брати участь у педдепод рецепторному комплексі разом з іншим трансмембранним білком, що кодується геном зтооїПпепеад (Регїтітоп, див. вище; і Спеп, див. вище). ю Гомолог раїспед у людини недавно клонували і картували на хромосомі 9422.3 (оппзоп, див. вище; і Напп, сп див. Вище). Це стосується синдрому базальноклітинного невусу (СБКН), що характеризується аномаліями розвитку, які включають зміни ребер і черепно-лицьові зміни, аномалії кистей рук і стоп, і розщелини хребта.
СБКН сприяє також багатьом типам пухлин, причому найчастіше зустрічається базальноклітинна карцинома в ХБКК), що розташовується в багатьох місцях на тілі і з'являється протягом перших двох десятиліть життя.
Однак, більшість випадків БКК не зв'язано зі згаданим синдромом і виникає спорадично в невеликих кількостях (Ф) на місцях, підданих дії сонця, у людей середнього або літнього віку північноєвропейського походження. ка Останні дослідження пов'язаної з СЕКН і спорадичної БКК дозволяють припускати, що функціональна втрата обох алелей раїснед призводить до розвитку БКК Шоппзоп, див. вище; Напп, див. вище; і СаїМПапі, М. К. еї аї. бо (1996) Маїшге Сепейсв 14:78). Поодинокі делеції алелей хромосоми 9422.3 відбуваються часто як у випадку спорадичної, так і спадкової БКК. Аналіз зчеплення виявив, що в пухлинах у пацієнтів з СБКН дефективний наслідуваний алель зберігався, а нормальний алель був загублений.
Спорадичні пухлини також демонстрували втрату обох функціональних алелей раїспед. З дванадцяти пухлин, у яких за допомогою скринінг-аналізу однониткового конформаційного поліморфізму були ідентифіковані 65 мутації раїснед, дев'ять мали хромосомну делецію другого алеля, а інші три мали інактивуючі мутації в обох алелях (СаїЇаппі, див. вище). У відповідних ДНК клітин зародкової лінії ці мутації не зустрічалися.
Більшість з ідентифікованих мутацій мали як результат передчасні стоп-кюодони або зрушення рамки зчитування (Гепсіп, М. у). ей аЇ,, Нит. Сепеї. 1997 Осі; 100 (5-6):497-502). Деякі, однак, були точковими мутаціями, що приводять до амінокислотних замін як у позаклітинних, так і в цитоплазматичних доменах. Ці сайти мутації можуть показувати функціональну важливість взаємодії з позаклітинними білками або з цитоплазматичними учасниками сигнального шляху "униз за течією".
Включення раїснеа у інгібування генної експресії та часта стрівальність алельних мутацій раїсней при БКК підтверджують супресорну по відношенню до пухлин функцію цього гена. Його роль у регуляції родин генів, про які відомо, що вони включені в клітинну передачу сигналів і міжклітинну взаємодію, зумовлює можливий механізм 7/0 пригнічення пухлин.
Винахід, що пропонується, забезпечує приступні способи та композиції для модулювання диференціації та проліферації клітини. Сполуки для використання в цих способах і композиціях містять такі, що представлені загальною формулою (1): сет
З
" КИЙ не що й с
ЕЕ СЕ; й
Й ще
Шк см
Й мк й р о с
ІС) ще Пя 7 «Ванщі, сч де, наскільки дозволяють валентність та стабільність, с
Аг і Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця ; со
У, у кожному випадку незалежно, відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-;
Зо Х є обраний із -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -Ф(-МСМ)-, -Р(-ОХОК)- та метиленової групи, можливо ї- заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СНГг-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений « етен чи етин;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, З с гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, "» 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; " Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил або циклоалкіл, включно поліциклічні групи; та і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2. - У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову
Го! групу, таку як-СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- іт. д.
У деяких утіленнях Аг і Аг являють собою фенільні кільця, наприклад, незаміщені чи заміщені однією або де більш ніж однією групами, що містять гетероатоми, такі як О, М і 5. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і ко 20 Аг являє собою фенільне кільце.У деяких утіленнях принаймні один з Аг і Аг являє собою гетероарильне кільце, наприклад, піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил і т. д. У деяких утіленнях МУ і Аг є приєднані до Аг сл у мета- та/або 1, З-положеннях.
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо 29 або У був би прямо з'єднаний з М.
ГФ) У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил чи гетероарил. У деяких утіленнях Су" прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне чи де гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад, бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне 60 кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-. бо У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне або гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр -гібридизований атом, переважно, декілька зрЗ-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су містить амін серед атомів кільця або на замісникові
Кільця, наприклад, Су являє собою піридил, імідазоліл, піроліл, піперидил, піролідил, піперазил і т. д., і/або несе аміно-замісник. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7--ленне кільце. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, ам і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці.
У деяких утіленнях замісники на Аг або Аг обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, 70 гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СНо)ралкіл, -««СНо)ралкеніл, -«(СН»о)ралкініл, -««СНо)рарил, -(СНо)раралкіл, «СНОУ)рОН, -(СН»)рО-нижчий алкіл, ««СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНОК, «(СНо)»ЗН, «СНо)рз-нижчий алкіл, -«СН»)рЗ-нижчий алкеніл, -(«СНо)к, «СНо)р(К)», «СНо)рМе-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -«МА(СН»)К та захищених 75 форм вищевказаних, де р та п, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від О до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (І):
НЕ нку як ех р де: с
В Яд Ка Тед (о) сн УБНе- й ю ї сч ще с
ЩЕ но Я Ге)
І
У і - ну «
Ту те нер Я де, наскільки дозволяють валентність та стабільність, - с Аг та Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця; ч У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; » Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні або алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -і -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений о етен чи етин;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, іме) гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, з 20 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо сл заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні або алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин, причому в деяких або в усіх випадках М у формі М) утворюють циклічну структуру чи частину
Ге! циклічної структури;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, де гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; 60 Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл; включно поліциклічні групи; )|, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 10, переважно від 2 до 7; та і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5; переважно від 0 до 2.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову 65 групу, таку як -СН.о-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д.
У деяких утіленнях Аг і Аг являють собою фенільні кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однією або більш ніж однією групами, що містять гетероатоми, такі як О, М і 5. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і
Аг являє собою фенільне кільце.У деяких утіленнях принаймні один з Аг і Аг являє собою гетероарильне кільце, наприклад, піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил і т. д. У деяких утіленнях М і Аг є приєднані до Аг у мета- та/або 1,3-положеннях.
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил або гетероарил. У деяких утіленнях Су /о0 прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне чи гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних /5 Чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або го двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно первинний амін або вторинний амін.
У деяких утіленнях замісники на Аг або Аг обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, сч ов фосфінату, угруповань -«(СН2)ралкіл, -««СНо)ралкеніл, «(«СНо)ралкініл, «СНо)рарил, -««СН»о)раралкіл, «(СНо)рОН, -(СН»)рО-нижчий алкіл, «СН»о)рО- нижчий алкеніл, -О(СНо), «(СНо)рЗН, «(СНо)рЗ-нижчий алкіл, ««СНо)р5-нижчий і) алкеніл, -(СНо)к, ««(СНо)рМ(К)», ««СНо)рМЕ-нижчий алкіл, ««СНо)рМК-нижчий алкеніл, -«МА(СН»о) Кк та захищених форм вищевказаних, де р та п, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5. ю зо У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (ПП): с ев с пу й і - саке жене що г щ г жа шщ с в зах ;з» рей р фкррих -1 ; со ко де, наскільки дозволяють валентність та стабільність, т 50 Аг і Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця ;
У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; сл Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин; о К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, іме) гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; 60 Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл, включно поліциклічні групи; та і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як-СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- іт. д. 65 У деяких утіленнях Аг і Аг являють собою фенільні кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однією або більш ніж однією групами, що містять гетероатоми, такі як О, М і 5. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і
Аг являє собою фенільне кільце.У деяких утіленнях принаймні один з Аг і Аг являє собою гетероарильне кільце, наприклад, піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил і т. д. У деяких утіленнях М і Аг є приєднані до Аг у мета- та/або 1,3- положеннях.
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому Мі і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М або МК».
У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил чи гетероарил. У деяких утіленнях Су" прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне чи 7/0 Гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним /5 Зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно 2о первинний амін або вторинний амін.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр-гібридизований атом, переважно, декілька зр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М і/або МК ». У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7-ч-ленне кільце. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, с прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, а М і аміно-замісники можуть бути о транс-розташовані на кільці.
У деяких утіленнях замісники на Аг або Аг обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, М) фосфінату, угруповань -«(СНо)ралкіл, -«(СНо)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, ««СНо)рарил, -«(СНо)раралкіл, -««СНо)рОН, сч -(СН»)рО-нижчий алкіл, ««СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНОК, «(СНо)»ЗН, «СНо)рз-нижчий алкіл, -«СН»)рЗ-нижчий алкеніл, -(СНо)к, ««(СНо)рМ(К)», ««СНо)рМЕ-нижчий алкіл, ««СНо)рМК-нижчий алкеніл, -«МА(СНо) Кк та захищених СМ форм вищевказаних, де п та р, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5. 09
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені - загальною формулою (ІМ): кол, дея й ї р й Я
Ї Зе « " ке ле Й шщ с її
І» ан, о ск Н пат фаст НеЯ
Бе ре пд Ох, грін - ве ТАЙ ВЕ есе. ЖЕ бо еВ ю г. ма 7 а сл дя
Брнн тов з
Екс, прита го тку зелен
ГФ) де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, включно поліцикли; о У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо 60 заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, бо гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два КЕ, узяті разом, можуть утворювати 4-,
5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М;
Ку та К»о, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СН»)ралкіл, -«(СН»о)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -«(СНо)рарил, -«(СНо)раралкіл, -«СНо)РОН, -(СНо)рО-нижчий алкіл, -(СН»)рО-нижчий алкеніл, -О(СНОК, «СНо)рЗН, -«(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -«(«СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)вк, «(СНР (Кк), ««СНо)рМе-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МК(СН»о) вк та захищених форм вищевказаних; 70 Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл, включно поліциклічні групи; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; і р та п, індивідуально у кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову 7/5 Групу, таку як -СН»-, -«СНЕ-, -«СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщену або незаміщену біциклічну або гетероарильну кільцеву систему, переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене щонайменше заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи.
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сч ов сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М. і)
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(02)-.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи ю зо гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр-гібридизований атом, переважно, декілька зрЗ-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су містить амін серед атомів кільця або на замісникові см кільця, наприклад, Су являє собою піридил, імідазоліл, піроліл, піперидил, піролідил, піперазил і т. д., сем і/або несе аміно-замісник. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7-ч-ленне кільце. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе со аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, а М і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці. ї-
У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, « сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -«(СН»)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -(СНо)рОН, -(«СНо)О-нижчий алкіл, -(СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНоК, -«СНо)ЗН, - с -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, "з «СНо)рмАчнижчий алкеніл, -МА(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних. , У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (М):
КНВИИ
-І й по І ла Е НК со те шоу КЕ юю ще ї - мо 22 ШЩНКЩИ сп й 7 Ка : Я Яке - ЖЕ Б р я . і о вк юю ! ще ї бо агент пі 65 ПІК ТрІЛ ші,
де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, включно поліцикли;
У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин; 70 К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М;
Ку та К»о, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СН»)ралкіл, -«(СН»о)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -«(СНо)рарил, -«(СНо)раралкіл, -(СНо)ОН, -(СНо)рО-нижчий алкіл, -(СН»)рО-нижчий алкеніл, -О(СНоК, «СНо)рЗН, -«(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -«(СН»о)рЗ-нижчий алкеніл, -(«СНоК, -«(СНо)р(К)», ««СНо)рМЕК-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МК(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних;
Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл, включно поліциклічні групи; )|, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 10. переважно від 2 до 7; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; та р та п, індивідуально у кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5. сч
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як-СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- іт. д. і)
У деяких утіленнях Су являє собою заміщену або незаміщену біциклічну чи гетероарильну кільцеву систему, переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою ю Моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два с заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо с з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. со
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в ї- сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або « двома нижчими алкільними групами, арильними групами чи аралкільними групами, відповідно, переважно с первинний амін або вторинний амін.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме. з У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, -І сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -«(СН»)ралкеніл, -(СН»)ралкініл, -(СНо)ОН, -(СНо)О-нижчий алкіл, -(СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНо»К, -«СНо)»ЗН, со -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, ко -«(СНо)рМе-нижчий алкеніл, -МА(СНо)Д Кк та захищених форм вищевказаних.
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені ю загальною формулою (МІ): сл
Ф) іме) 60 б5
ЕК ти 00 Моро
КЕ: ШИ вна шлак 70 Кеш ВВЕ Що ВЕ ВЕ в й вд МБ зу,
Ши піна лих де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, включно поліцикли;
У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи; с
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, о -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, о в-, 6-, 7- чи 8-ч-ленне кільце, наприклад, з М; сч
Ку та К»о, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, с тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, со сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань
Зо -(СН»)ралкіл, «(СНо)ралкеніл, -«(СНо)ралкініл, «(«СН2)рарил, -«(СН2)раралкіл, ««СН2)ОН, -«СНо)рО-нижчий алкіл, ї- -(СН»)рО-нижчий алкеніл, -О(СНоК, «СНо)рЗН, -«(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -«(СН»о)рЗ-нижчий алкеніл, -(«СНоК, -««СНо)р(К)2, «СНо)рМе-нижчий алкіл, -««СНо)рМК-нижчий алкеніл, -МАК(СНо)рк та захищених форм вищевказаних; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; та Н та р, індивідуально у « кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову З с групу, таку як -СН»-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д. "» У деяких утіленнях Су являє собою заміщену або незаміщену біциклічну чи гетероарильну кільцеву систему, " переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи ш- гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два о заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої о системи. ко 20 У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо сл або У був би прямо з'єднаний з М або МК».
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або 255 двома нижчими алкільними групами, арильними групами чи аралкільними групами, відповідно, переважно
Ф! первинний амін.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме. де У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один 5р-гібридизований атом, переважно, бо декілька вр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М і/або МК ». У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7-ч-ленне кільце. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, а М і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці.
У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 бо замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу,
карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -«(СН»)ралкеніл, -(СН»)ралкініл, -(СНо)ОН, -(СНо)О-нижчий алкіл, -(СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНо»К, -«СНо)»ЗН, -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, -«(СНо)рМе-нижчий алкеніл, -МА(СНо)Д Кк та захищених форм вищевказаних.
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (МІ): ткслно тю Ве 5 ВИЯ ДС одн як Е не де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Су являє собою заміщений або незаміщений гетероцикліл або циклоалкіл; с
Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, включно полі цикли; г)
МУ є О або 5;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; що)
Ку та К»о, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до с якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, с сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань (Фу -(СН»)ралкіл, -«(СН»о)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -«(СНо)рарил, -«(СНо)раралкіл, -«СНо)РОН, -(СНо)рО-нижчий алкіл,
Зо -(СН»)рО-нижчий алкеніл, -О(СНОК, «СНо)рЗН, -«(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -«(«СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)вк, ї- -«(СНо)р(К)», ««СНо)рМЕК-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МК(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних; п та р, індивідуально у кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщену або незаміщену біциклічну або гетероарильну кільцеву « систему, переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су представляє арильне чи гетероарильне кільце заміщене принаймні З с заміщеним або незаміщеним арильним чи гетероарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної "» кільцевої системи. " У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно первинний або вторинний амін. - У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи (ее) гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить декілька 8р-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7--ленне кільце. У втіленнях, в яких Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане ді до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, М і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані ка 20 ва кільці.
У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 сл замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -«(СН2)ралкеніл, 595 (СНа)ралкініл, «СНо)рОН, -
ГФ) (СНо)рО-нижчий алкіл, -(СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНоК, -(СНорЗН, -(СНо)р5-нижчий алкіл, кю -«(СНо)ре-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(«СНо)рі(К)», «(СНо)рМе-нижчий алкіл, -(СНо)рМК-нижчий алкеніл, -МА(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних.
У деяких утіленнях сполука, що пропонується, має структуру Формули МІ: б5
Її шо зе хи вен КК ї Ї сенс пе В сслярях зо нд я ДИ лет ст й
ЯМ ср Е де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Му являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, конденсоване з кільцем, що містить азот; /5 М являє собою групу нижчого алкілену, таку як метилен, 1,2-етилен, 1,1-етилен, 1,1-пропілен, 1,2-пропілен, 1,3-пропілен і т.д.;
МУ є 5 або 0, переважно 0;
Х є С-О, С-5 або 505;
Ез являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероарил, нижчий алкіл, нижчий алкеніл, нижчий алкініл, карбоцикліл, карбоциклілалкіл, гетероцикліл, гетероциклілалкіл, аралкіл чи гетероаралкіл;
К; являє собою заміщений або незаміщений аралкіл чи нижчий алкіл, такий як фенетил, бензил або амінсалкіл;
Кь являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероарил, аралкіл чи гетероаралкіл, включно поліциклічні ароматичні чи гетероароматичні групи.
У деяких утіленнях у являє собою фенільне кільце, конденсоване з кільцем, що містить азот. сч
У деяких утіленнях Ез є обрано із заміщеного або незаміщеного арилу, гетероарилу, нижчого алкілу, нижчого (3 алкенілу, аралкілу чи гетероаралкілу.
У деяких утіленнях К ; являє собою заміщену нижчу алкільну групу, або є нижчою алкільною групою, заміщеною вторинним чи третинним аміном.
У деяких утіленнях К»5 є обрано із заміщеного або незаміщеного фенілу чи нафтилу, або є діарилалкільною й групою, такою як 2,2-дифенілетил, дифенілметил і т.д. сем
Крім того, в композиціях і способах згідно до винаходу, що пропонується, можуть бути використані сполуки, що мають структури за формулами ІХ - ХІЇ. см
У деяких утіленнях педдепод-незалежна сполука, використовувана в даному винаході, так як описано вище, (се) може мати ЕСьо при індукуванні або збільшенні однієї чи більш з Педдепод-активностей (наприклад, апрегуляція експресії дії) менш ніж приблизно Т000ОНМ, менш ніж приблизно 100нНМ, менш ніж приблизно ТОНМ і - навіть менш ніж приблизно 1нНМ. У деяких утіленнях педдепод-залежна сполука, використовувана згідно з винаходом, так як описано вище, підвищує одну або більш з Педдепод-активностей (наприклад, апрегуляція експресії дії) щонайменше на один, два або навіть три порядки величини. Сполуки за винаходом можуть бути « дю використані в способах іп мімо, наприклад, для лікування захворювання або стану у тварини чи пацієнта, або в -о способах іп міїго, наприклад, при культивуванні клітин (наприклад, як компонент культурального середовища), у с тому числі стовбурових клітин або прогеніторних клітин, для того, щоб стимулювати проліферацію, виживання :з» та/або диференціацію клітин, що культивуються.
Перелік фігур графічних матеріалів
На Фіг.1-31 представлені реакції, використовувані для синтезу сполук за даним винаходом. - 15 На Фіг.32 і 33 представлені репрезентативні сполуки за даним винаходом.
На Фіг.З4а і 346 представлені результати аналізів пеадепод-шляху по репортерному гену із застосуванням (ее) сполук за даним винаходом . т На Фіг.35 представлені результати аналізів, що демонструють апрегуляцію Ріс і СН агоністами педдепод за винаходом. ко 20 Фіг.3б і 37 ілюструють збільшену проліферацію попередників мозочкових нейронів у присутності сп пропонованих агоністів.
Фіг.З38А і В показують ефект пропонованих агоністів на загоєння роздавленого сідничного нерва, визначений в тесті на хапальну здатність.
Фіг.39А-О показують ефект пропонованих агоністів на загоєння роздавленого сідничного нерва, визначений в тесті на розчепірювання пальців.
ГФ) На Фіг.40 показано ефект пропонованих агоністів у комбінації з низькою дозою білка педдепод на тканини 7 легень, лопаток, шкіри і черепа в мишей, що ростуть.
На Фіг.41 показано ефект пропонованих агоністів з додаванням білка педдепод і без нього на тканини підшлункової залози, нирок, шкіри та серця в мишей, що ростуть. 60 На Фіг.42 показано ефект пропонованих агоністів на передні кінцівки в новонародженої миші.
На Фіг43 показано ефект пропонованих агоністів у різних концентраціях на передні кінцівки в новонародженої миші.
Фіг.44 показує ефект пропонованих агоністів на тканину легені, що розвивається.
Фіг.45 показує ефект пропонованих агоністів на тканину нирки, що розвивається. бо Фіг46А і В показують ефект пропонованих агоністів у присутності або у відсутності білка педдейод на тканину мишачої шкіри.
На Фіг.47А і В порівнюється активність пропонованих агоністів у репортерних клітинах миші і людини.
На Фіг.48 показана позитивна регуляція СОЇ в клітинах ПМЕЛ (піднебінної мезенхіми ембріона людини), оброблених модифікованим М-термінальним фрагментом Зопіс пнеддепод або пропонованим агоністом.
На Фіг.49 показані ефекти сполук за винаходом на індуковані малонатом ушкодження.
На Фіг.5О і 51 показані результати експериментів по тестуванню сполук за винаходом у відношенні запобігання ушкодження на моделі інсульту при ОСМА (оклюзії середньої мозкової артерії).
На Фіг.52 і 53 показані ефекти лікування стану, що виникає після ОСМА, сполукою за винаходом. 70 На Фіг.54 показано ефект попереднього лікування сполукою за винаходом на моделі хвороби Паркінсона.
На Фіг.55 показано ефект застосування сполуки за винаходом як терапевтичного засобу на моделі хвороби
Паркінсона.
Фіг.56 показує збільшену проліферацію нервових клітин іп мімо після ін'єкції сполуки за винаходом.
Фіг.57 і 58 ілюструють збільшення проліферації нервових клітин іп мімо після перорального введення /5 сполуки за винаходом.
На Фіг.59 показано ефект білка Зопіс педдепод (ЗПЙ) на моделі діабетичної невропатії.
На Фіг.60 показано ефект агоніста за винаходом на моделі діабетичної невропатії.
На Фіг.61 і 62 показані зображення уаза пегхогит сідничного нерва після введення агоніста за винаходом на моделі діабетичної невропатії.
На Фіг.63-66 проілюстрована апрегуляція різних факторів росту після введення агоніста за винаходом.
І. Огляд
Даний винахід пов'язаний з відкриттям того, що шляхи сигнальної трансдукції, регульовані педдепод, раїсней (ріс), дії і/або зтооїпепед, можна модулювати, щонайменше частково, малими молекулами. Без обмеження якою-небудь конкретною теорією: активація раїспед-зтооїпепей шляху через зміну сч дв Клітинно-поверхневих асоціацій (наприклад, комплексів) може бути механізмом, по якому діють ці агенти.
Вважається, що педдепод-шлях негативно регулюється асоціацією раїсней і зтооїпепейд, наприклад, у формі і) білкових комплексів, асоціація яких розривається при зв'язуванні педдейпод з раїснейд. Відповідно, здатність цих агентів активувати педдепод-шлях може бути обумовлена здатністю таких молекул взаємодіяти або зв'язуватися з раїспед або зтооіПпепед, здатністю розривати зв'язок раїснед із зтооїпепейд іншим шляхом або ю зо щонайменше стимулювати здатність зазначених білків активувати шлях сигнальної трансдукції, опосередкованої
Педдепод, ріс і/або зтооїпепейд. Цей спосіб дії, наприклад, модуляцію зтооїпепейд-залежного шляху, варто с відрізняти від дії сполук, що модулюють педдепод-шлях безпосередньою активацією ЦАМФ-шляху, наприклад, за с допомогою зв'язування або взаємодії з РКА, аденілатциклазою, ЦАМФ-фосфодіестеразою і т.п.
Деякі описані тут агоністи педдейод модулюють Ппеддепод-активність у відсутності самого білка педдепсоад, со
Зв наприклад, такі сполуки імітують педдепод-активність, а не просто підтримують або збільшують активність білка ї-
Педдепод, наприклад, сприяючи зв'язуванню Ппеддейпод з раїспеа. Ці сполуки тут названі педдепод - незалежними агоністами, і вони самі можуть імітувати фенотип або ефект, одержуваний у результаті лікування з використанням Ппеддепсод. Деякі інші сполуки за винаходом підсилюють активність білка педдепод і вимагають присутності або додавання білка педдейод, щоб спостерігався фенотип або ефект індукції педдейпод. Такі « педдепод-залежні агоністи можна використовувати в терапевтичних препаратах або способах лікування, що в с включають білок педдепоад, або їх можна використовувати для збільшення активності білка педдепод, природно вироблюваного клітинами або тканиною, які потребують лікування таким агоністом. Описані тут ;» Педадепод-агоністн можуть індукувати дисоціацію комплексу раїспед-зтооїйепей або можуть розривати взаємодію між раїснейд і зтооїпепейд, наприклад, зв'язуванням з раїсней або із зтооїпепейд, і активувати за допомогою цього педдепод-шлях. У деяких утіленнях, у композиціях і способах за винаходом використовується -І сполука, що впливає на один або більш ніж один компоненти на позаклітинній мембрані клітини-мішені.
У деяких утіленнях Ппейдепод-агоністи, використовувані згідно з пропонованим винаходом, індукують со Педдепод-залежну регуляцію транскрипції, наприклад, експресію генів дії або ріс. Ці агоністи можуть у такий ко спосіб індукувати або збільшувати активацію педдепод-залежного шляху, що буде результатом, наприклад, підвищених рівнів білка педдейпса. ю Таким чином, особливо передбачається, що ці малі молекули, які модулюють у різних відношеннях процес сп Неддепод-, ріс- або зтооїпета-сигнальної трансдукції, будуть також здатні стимулювати проліферацію (або інші біологічні наслідки) у клітинах, що мають функціональний ріс-зто-шлях. У кращих утіленнях пропоновані агоністи являють собою органічні молекули, що мають молекулярну масу менш 2500 атомних одиниць маси, ов Краще менш 1500 атомних одиниць маси, і ще краще менш 750 атомних одиниць маси і здатні індукувати або збільшувати щонайменше деякі біологічні активності білків педдепод, переважно, у клітинах-мішенях. Активацію
Ф) Педдепод-шляху Ппеддепод-агоністом можна оцінити кількісно, наприклад, шляхом детектування збільшення ка транскрипції ріс або 9-1 у присутності агоніста в порівнянні з контролем, коли агоніст відсутній.
Наприклад, збільшення, що складає щонайменше 595, щонайменше 1095, щонайменше 2095 або навіть 60 щонайменше 5095, може бути показником активації педдепод-шляху сполукою, що тестується. У деяких утіленнях агоністична активність пропонованих сполук не інгібується антитілом до ПНеддейод 5Е1, але інгібується йервином або антагоністом, що має формулу: б5 щбкй ПЕНЯ КАЛ их шк задо діяв то І в Ше ве ходить вот мох зд ь ТЕНЕКтйя
Цю кількість можна вимірити, наприклад, визначаючи, чи індукує антитіло або антагоніст зменшення апрегуляції ріс або діі-1, яка індукується агоністом у відсутності педдепод-антагоніста, більш ніж на 50965, більш ніж на 2095, більш ніж на 1095 або навіть більш ніж на 595, і т.п. У деяких утіленнях сполука, що використовується за винаходом, така як описано вище, може мати ЕС 50 при індукуванні або збільшенні однієї або більш Пейдепод-активностей (наприклад, апрегуляції експресії ріс або дії) менш ніж приблизно 1000нМ, менш ніж приблизно 100НМ, менш ніж приблизно 1ОНМ або навіть менш ніж приблизно 1нНМ. Послідовності, що кодують, наприклад, людські гени сії включають, наприклад, послідовність гена С1і-ї4, що має номер СепВапк
ХО7384, і послідовність гена 01і--, що має номер СепВапк АВОО7298. |Див. також Кіпліег еї аІ. Майте 1998, 332, 3711. Рівень експресії дії або ріс можна визначити, наприклад, вимірюючи рівень мРНК (транскрипція) або СМ рівень білка (трансляція). о
Таким чином, способи за винаходом включають застосування малих молекул, що ант агонізують ріс-інгібування передачі Неддепод-сигналу, наприклад, шляхом активації зтооїпепей або компонентів "униз за течією" у цьому сигнальному шляху, при регуляції загоєння та/або функціональної діяльності широкого ряду клітин, тканин і органів. Наприклад, пропонований спосіб має терапевтичне і косметичне застосування в юю регуляції формування і загоєння нервових тканин, кістки та хряща, регуляції сперматогенезу, регуляції гладких с м'язів, регуляції легені, печінки, сечостатевих органів (наприклад сечового міхура) та інших органів, що мають походження з первинної кишки, регуляції гемопоетичної функції, регуляції шкіри і росту волосся, і т.п. с
Крім того, пропоновані способи можна здійснювати на клітинах, представлених у культурі (іп міо) або на со клітинах живої тварині (іп мімо). |(Див., наприклад, публікації РСТ УУО 95/18856 і МО 96/17924 (описи винаходів 3о яких спеціально включені сюди шляхом посилання)). ї-
В одному з утілень пропонований спосіб може бути призначений для обробки епітеліальних клітин. У цілому, епітеліальну клітину можна привести в контакт із деякою кількістю педдепод-агоніста для індукування росту та/або формування епітеліальної тканини. Пропонований спосіб можна здійснювати на епітеліальних клітинах, « що можуть бути або дисперговані в культурі, або являти собою частину інтактної тканини або органа. Крім того, цей спосіб можна здійснювати на клітинах, що представлені в культурі Лп міо), або на клітинах живої З с тварини (іп мімо). » Неддепод-агоністи за винаходом можна застосовувати як частину схеми лікування розладів або хірургічного чи косметичного відновлення таких епітеліальних тканин як шкіра та шкірні органи, роговиця, хрусталик і інші органи ока, слизуваті оболонки й епітелій періодонту. Способи і композиції, описані тут, забезпечують лікування або попередження ряду ушкоджень епітеліальних і слизуватих тканин. Наприклад, пропонований - спосіб можна використовувати для контролю процесу загоєння ран, що може бути бажаним, наприклад, у зв'язку
Го! з будь-якою хірургічною операцією, що торкається епітеліальної тканини, наприклад, при хірургічних операціях на шкірі або періодонті. Наприклад, хірургічне відновлення, при якому можуть бути корисні педдепод-агоністи, ю включає відновлення при важких опіках і регенерацію шкіри, шкірні трансплантати, пролежні, шкірні виразки, ко 20 тріщини, пост-хірургічне загоєння шрамів і неспецифічний виразковий коліт.
В іншому аспекті даного винаходу педдепод-агоніст можна використовувати для впливу на ріст волосся, сл наприклад, при лікуванні облисіння, за допомогою чого ріст волосся підсилюється .
В іншому кращому втіленні спосіб, що пропонується, можна використовувати як частину схеми лікування злоякісної медулобластоми та інших злоякісних первинних нейроектодермальних пухлин ЦНО. 59 Відповідно до іншого аспекту даного винаходу пропонуються фармацевтичні препарати, що містять як
ГФ) активний інгредієнт агоніст Педдепод, антагоніст ріс або агоніст зтооїйепей, так як тут описано, що призначаються в кількості, достатній для стимулювання іп мімо проліферації або інших біологічних наслідків. де Пропоновані способи лікування з використанням агоністів педдейпод, антагоністів раїсней або агоністів зтооїпепей можуть бути ефективні як для суб'єктів-людей, так і для суб'єктів-тварин. До суб'єктів-тварин 60 відносяться домашні тварини і худоба, які доглядаються або як кімнатні тварини, або для комерційних цілей.
Наприклад, собаки, кішки, корови і воли, коні, вівці, свині і кози.
ІЇ. Визначення
Для зручності, тут представлені визначення термінів, які використовувані в описі, прикладах, і прикладеній патентній формулі. бо Вираз "аберантна модифікація або мутація" гена відноситься до таких ушкоджень гена, як, наприклад,
делеції, заміна або додавання нуклеотидів у гени, а також значні хромосомні перестановки гена та/або аномальне метилювання гена. Аналогічно, вираз "помилкова експресія гена" пов'язаний з аберантними рівнями транскрипції гена відносно цих рівнів у нормальній клітині в подібних умовах, а також із сплайсингом мРНК, транскрибованої з гена, що відрізняється від сплайсингу дикого типу.
Термін "опікові рани" відноситься до випадків, коли великі ділянки поверхні шкіри були вилучені або втрачені людиною під впливом нагрівання та/або хімічних речовин.
Термін "коріум' або "дерма" відноситься до шару шкіри в епідермісі який складається з міцної судинно-волокнистої сполучної тканини, і містить нервові закінчення та дотикальні рецептори. Корені волосся, 7/о сальні та потові залози - це структури епідермісу, що є розміщеними в шкірі.
Термін "Зубна тканина" відноситься до тканини в роті, котра є подібною до епітеліальної тканини, наприклад, тканини ясен. Спосіб за винаходом, що пропонується, є прийнятним для лікування періодонтиту. "Дермальні виразки шкіри" стосуються ушкоджень шкіри, викликаних поверхневою втратою тканини, зазвичай із запаленням. Дермальні виразки шкіри, які можна лікувати способом відповідно до пропонованого винаходу, містять виразки від довгого лежання, діабетичні виразки, варикозні виразки та атероматозні виразки. Рани від довгого лежання відносяться до хронічних виразок, що є результатом тиску, прикладеного до ділянок шкіри впродовж значних проміжків часу. Рани цього типу часто називають ранами тиску або пролежнями. Варикозні виразки є результатом застою крові або інших рідин в дефектних венах. Атероматозні виразки стосуються некротичної шкіри в зоні навколо артерій, що мають бідний кровотік. "ЕДьво" є ефективна доза препарату, яка забезпечує 5095 його максимальної відповіді чи ефекту.
Термін "ефективна кількість", наприклад, агоніста педдейпод відповідно до пропонованого способу лікування, відноситься до такої кількості агоніста в препараті, яка у разі застосування як частини бажаної схеми дозування викликає, наприклад, зміну швидкості проліферації клітини та/або стану диференціації клітини та/або рівня виживання клітини відповідно до клінічно прийнятних норм лікування хвороби або застосування в сч Косметичних цілях.
Терміни "епітелій", "епітеліальний " та "епітеліоподібний" відносяться до клітинного покриття внутрішніх (8) і зовнішніх поверхонь тіла (шкірні, слизові і серозні), включаючи залози й інші структури, наприклад, рогівкові, езофагальні, епідермальні клітини й епітеліальні клітини волосяних фолікул. Іншою зразковою епітеліальною тканиною є нюховий епітелій-І пп, що є псевдостратифікованим епітелієм, який вистилає нюхову ю зо Ділянку носової западини і містить рецептори нюху; залозистий епітелій, що відноситься до епітелію, складеного із секреторних клітин; лускатий епітелій, що є епітелієм, складеним із сплощених пластинчастих с клітин. Термін епітелій може також відноситися до перехідного епітелію, подібного тому, який вистилає с порожнисті органи, що є підданими дії значних механічних змін скорочення і розтягання, наприклад, тканина, що представляє перехід між стратифікованим лускатим і стовпчастим епітелієм. со
Термін "епітелізація" стосується загоювання ростом епітеліальної тканини на оголеній поверхні. ї-
Термін "епідермальна залоза" стосується скупчення клітин, зв'язаних з епідермою і спеціалізованих на секреції та екскреції речовин, що не мають відношення до їхніх звичайних метаболічних потреб. Наприклад, "сальні залози" є голокринними залозами в коріумі, які виділяють підшкірний жир і шкірне сало. Термін "потові залози" стосується залоз, що секретують піт, які розміщені в коріумі або в поверхневій тканині й відкриті « через протоку на поверхні тіла. з с Термін "епідерміс" стосується найбільш поверхневого та безсудинного шару шкіри, що походить з ембріональної ектодерми, товщина якого змінюється від 0 до 1,4мм. На долонних та підошовних поверхнях він ;» містить, в напрямку зсередини назовні, п'ять шарів: базальний (ростковий) шар, що складається з паличок та колбочок, розташованих перпендикулярно; шипуватий або проміжний шар, що складається із сплощених багатогранних клітин з короткими відростками або остями; зернистий шар, що складається із сплощених -І зернистих клітин; блискучий (прозорий шар), який складається з декількох шарів блискучих, прозорих клітин, ядра яких є нечіткими або взагалі відсутні; та роговий шар, який складається зі сплощених, зроговілих со без'ядерних клітин. В епідермісі основної поверхні тіла прозорий шар звичайно відсутній. ко "Ексцизійні рани" містять надриви, подряпини, порізи, проколи або розриви в епітеліальному шарі шкіри та 5р Можуть простягатися в дермальний шар і навіть у підшкірний жир та далі. Ексцизійні рани можуть бути о результатом хірургічних процедур чи випадкового проникання в шкіру. сп "Стан росту" клітини стосується швидкості проліферації клітини та/або стану диференціації клітини. "Змінений стан росту" є станом росту, який характеризується аномальною швидкістю проліферації, наприклад, коли клітина виявляє підвищену або знижену швидкість проліферації в порівнянні з нормальною клітиною.
Термін "волосся" відноситься до ниткоподібної структури, зокрема до спеціалізованої епідермальної структури, що складається з кератину, розвивається від волосяного сосочка в коріумі ссавців і притаманне лише
Ф) цій групі тварин. Крім того, термін "волосся" може застосовуватися до сукупності такого волосся. Термін ка "волосяний фолікул" стосується трубчатих інвагінацій епідерми, які огороджують волосся і з яких волосся росте. Термін "епітеліальні клітини волосяного фолікула" стосується епітеліальних клітин, що оточують во волосяний сосочок шкіри у волосяному фолікулі, наприклад, стволові клітини, зовнішні клітини оболонки кореня, матричні клітини та внутрішні клітини оболонки кореня. Такі клітини можуть бути нормальними доброякісними клітинами або трансформованими/іморталізованими клітинами.
Термін "пНеддепод-агоніст" відноситься до агента, що підсилює або відновлює біологічну активність
Неддепод, наприклад, з активуванням транскрипції генів-мішеней. Переважно агоністи можна використовувати б5 для імітації або посилення активності чи ефекту білка пПеддепод зтооїйпепед-залежним чином. Термін "педдепод-агоніст", як він використовується тут, відноситься не тільки до будь-якого агента, що може діяти шляхом прямої активації нормальної функції білка педдепод, але також і до агента, що активує шлях передачі сигналу педдепса і в такий спосіб інгібує функцію ріс.
Термін "утрата функції педдепйод" відноситься до аберантної модифікації або мутації гена ріс, гена
Неддейпод чи гена зтооїпепей або до зменшення (чи втрати) рівня експресії такого гена, результатом чого є фенотип, схожий на результат контакту клітини з інгібітором педдейпод, наприклад до аберантного інгібування
Неддепод-шляху. Утрата функції може містити в собі збільшення здатності продукту гена ріс регулювати рівень експресії генів Сі, наприклад 51, 502 або ЗНЗ. Термін "утрата функції педдепод" також використовується тут для вказівки на будь-який схожий клітинний фенотип (наприклад прояв зниженої проліферації), що має місце в /о результаті зміни де-небудь у шляху Педдепод-сигнальної трансдукції, включаючи модифікацію або мутацію самого педдейпод, але не обмежуючи цим. Наприклад, клітина з аномально низькою швидкістю проліферації в результаті інактивації шляху передачі сигналу педдейод повинна мати фенотип "утрати функції педдепод", навіть якщо Ппеддейод у даній клітині не є мутантним.
Як використовується тут, термін "іморталізовані клітини" відноситься до клітин, що були змінені хімічним 7/5 Мабо рекомбінантним шляхом таким чином, що вони придбали здатність до росту через необмежене число розподілів у культурі.
Термін "внутрішня епітеліальна тканина" відноситься до тканини тіла, що має властивості, подібні епідермальному шару шкіри. Як приклад, можна назвати вистилання кишечнику. Спосіб відповідно до пропонованого винаходу можна застосовувати для прискорення загоєння визначених внутрішніх ран, наприклад, ран унаслідок хірургічного втручання.
Термін "кератоз" відноситься до проліферативного захворювання шкіри, що характеризується гіперплазією рогового шару епідермісу. Приклади кератозної хвороби включають фолікулярний кератоз, кератоз долонь і підошов, кератоз гортані, волосяний лишай і актинічний кератоз.
Термін "І Ор" означає дозу препарату, що є смертельною для 5095 об'єктів дослідження. с
Термін "ніготь" відноситься до рогової шкірної пластини на дорсальній поверхні дистального кінця пальця руки або ноги. і)
Термін ,/придбання функції раїсней" відноситься до аберантної модифікації або мутації гена ріс, або до підвищеного рівня експресії гена, результатом чого є фенотип, схожий на результат контакту клітини з інгібітором педдепод, наприклад аберантної деактивації педдейод шляху. Придбання функції може включати ю
Зо посилення спроможності генного продукту ріс регулювати рівень експресії Сі генів, наприклад, СІ, С1ї2 та СНЗ. "Пацієнт" або "суб'єкт", що потребує лікування пропонованим способом, може означати як людину, так і с будь-яку іншу тварину. с
Термін "проліки" охоплює сполуки, які у фізіологічних умовах перетворюються в терапевтично активні агенти за даним винаходом. Загальний спосіб одержання проліків полягає у включенні обраних угруповань, що у со фізіологічних умовах піддаються гідролізові з виділенням бажаної молекули. В інших утіленнях проліки ї- перетворюється завдяки активності ферментів у організмі-хазяїні тварини.
Як використовується тут, терміни "проліферація" та "проліфераційний" відносяться до клітин, що знаходиться в процесі мітозу.
Усюди в цій заявці термін "проліферативна хвороба шкіри" відноситься до будь-якої хвороби/розладу шкіри, « Відзначеної небажаною або аберантною проліферацією шкірної тканини. Ці порушення типово характеризуються -птв) с проліферацією епідермальної клітини або неповним диференціюванням клітини і включають, наприклад,
Х-зчеплений іхтіоз, псоріаз, атопічний дерматит, алергійний контактний дерматит, епідермолітичний ;» гіперкератоз і себорейний дерматит. Наприклад, епідермодисплазія - форма дефектного розвитку епідермісу.
Інший приклад -"епідермоліз", що характеризується ослабленим станом епідермісу з формуванням міхурів і булл спонтанно або в результаті травми. -І Термін "шкіра" відноситься до зовнішнього захисного покриття тіла, що складається з коріуму і епідермісу, і яке, зрозуміло, містить потові і сальні залози, так само як і фолікулярні структури. Усюди в даній заявці со може використовуватися прикметник "шкірний ", і цілком зрозуміло, що він відноситься до ознак шкіри взагалі,
ГІ відповідно до контексту, в якому він використовується.
Термін "мала молекула" відноситься до сполуки, що має молекулярну масу менш ніж приблизно 2500 о атомних одиниць маси, краще менш ніж приблизно 2000 атомних одиниць маси, ще краще менш ніж приблизно сп 1500 атомних одиниць маси, ще краще менш ніж приблизно 1000 атомних одиниць маси, та найкраще менш ніж приблизно 750 атомних одиниць маси.
Термін "утрата функції зтооїпепей" відноситься до аберантної модифікації або мутації гена зто, або до ов Зниженого рівня експресії гена, результатом чого є фенотип, схожий на результат контакту клітини з інгібітором педдейпод, наприклад до аберантної деактивації пеадепод-шляху. Не бажаючи бути зв'язаними з
Ф) будь-якою специфічною теорією, відзначимо, що ріс, можливо, не сигналізує безпосередньо в клітину, а скоріше ка взаємодіє зі зтооїпепед, іншим білком, розташованим у сигнальному шляху педдепод нижче ріс (Магідо еї аї., (1996) Маїцге 384: 177-179). Ген вто є геном полярності сегментів, необхідним для правильного формування бо Кожного сегмента Дрозофіли (АїЇседо еї аї., (1996) Сеї! 86: 221-232). Були ідентифіковані людські гомологи вто. |Див., наприклад, Зіопе еї а). (1996) Майте 384:129-134, і СепВапК ассезвіоп 084401). Ген зтооїпепейд кодує інтегральний мембранний білок з характеристиками рецепторів гетеротримірного білка С, тобто трансмембранного сімейства 7ТМ. Цей білок демонструє гомологічність з білком Егіг7лІед (Е2). Дрозофіли, члена безкрилого різновиду. Спочатку вважалося, що зто кодує рецептор сигналу Ні. Однак, це припущення було 65 Згодом спростоване після того, як було отримане підтвердження того, що ріс є рецептором НИ. Клітини, що експресують зто, не в змозі зв'язати НИ, чим підтверджується, що зто не взаємодіє безпосередньо з НА (Миззе,
(1996) Майшге 384:119-120). Скоріше, зв'язування Зопіс Неддепод (ЗНН) з його рецептором РТСН, як вважається, запобігає нормальному інгібуванню семиспірального трансмембранного білка зтооїйепей (ЗМО) рецептором
РТСН.
Термін "терапевтичний індекс" стосується терапевтичного індексу препарату, визначеного як І О5о/ЕОрво.
Термін "ациламіно" є відомим спеціалістам і стосується групи, яка може бути представлена загальною формулою: щу плете В орди я де Ко є визначено вище, а К'44 являє собою водень, алкіл, алкеніл чи - (СН 5)т-Ка, де т і Ка є такими, як визначено вище.
Термін "аліфатична група" відноситься до аліфатичної групи вуглеводню з нерозгалуженим, розгалуженим т або замкнутим ланцюгом і включає насичені та ненасичені аліфатичні групи, такі як алкільна група, алкенільна група та алкінільна група.
Терміни "алкеніл" і "алкініл" стосуються аналогічних по довжині ненасичених аліфатичних груп, що здатні до заміщення алкілами, описаними вище, але які містять, принаймні, один подвійний чи потрійний зв'язок відповідно.
Терміни "алкоксил" або "алкокси", які вживаються тут, стосуються алкільної групи, означеної вище, з приєднаним до неї кисневим радикалом. Типові алкоксильні групи містять метокси, етокси, пропілокси, трет-бутокси і т.п. групи. "Ефір" - це два вуглеводні, ковалентно зв'язані киснем. Відповідно, алкільний замісник означає, що алкіл ефіру є алкоксилом, який, наприклад, може бути одним з -О-алкіл, -О-алкеніл, -О-алкініл, -0-(СНо)т-Ка, де т і Ка є визначені вище. сч
Термін "алкіл" стосується радикалів насичених аліфатичних груп, включно нерозгалужені алкільні групи, о розгалужені алкільні групи, циклоалкільні (аліциклічні) групи, алкіл-заміщені циклоалкільні групи та циклоалкіл-заміщені алкільні групи. У кращому втіленні нерозгалужений чи розгалужений алкільний ланцюг має або менше атомів вуглецю в його скелеті (напр., Сі--Сзо в нерозгалуженому ланцюзі, Сз-Сзо в розгалуженому ою ланцюзі), а ще краще 20 або менше. Аналогічно, краще, якщо циклоалкіли мають від З до 10 атомів вуглецю в 3о їхній кільцевій структурі, та ще краще, якщо вони мають 5, 6 або 7 атомів вуглецю в кільцевій структурі. Ге
Крім того, термін "алкіл" (або "нижчий алкіл"), як використовується всюди в описі, прикладах і в формулі винаходу, має включати як "незаміщені алкіли", так і "заміщені алкіли", останні з яких відносяться до сч алкільних груп, що мають замісників, які заміщують водень біля одного чи декількох атомів вуглецю (ее) вуглеводневого скелета. Такі замісники можуть містити, наприклад, галоген, гідроксил, карбоніл (такий як карбоксил, алкоксикарбоніл, форміл чи ацил), тіокарбоніл (такий як тіоефір, тіоацетат чи тіоформіат), - алкоксил, фосфорил, фосфат, фосфонат, фосфінат, аміно, амідо, амідин, імін, ціано, нітро, азидо, сульфогідрил, алкілтіо, сульфат, сульфонат, сульфамоїл, сульфонамідо, сульфоніл, гетероцикліл, аралкіл, чи ароматичні або гетероароматичні групи. Як повинно бути зрозумілим фахівцям, групи, які є замісниками у « дю вуглеводневому ланцюзі, самі, відповідно, можуть бути заміщеними. Наприклад, замісники заміщеного алкілу з можуть включати заміщені та незаміщені форми аміно, азидо, іміно, амідо, фосфорилу (включно фосфонат и с фосфинат), сульфонілу (включно сульфат, сульфонамідо, сульфамоїл і сульфонат), і силільні групи, а також :з» ефіри, алкилтіо групи, карбоніли (включно кетони, альдегіди, карбоксилати та ефіри),-СЕз, -СМ і подібні групи. Приклади заміщених алкілів наведено нижче. Циклоалкіли можуть бути, крім того, заміщені алкілами, алкенілами, алкокси та алкілтіо групами, аміноалкілами, заміщеними карбонілом алкілами Ї-СЕз, -СМ і подібними. - 15 Якщо кількість атомів вуглецю не визначена інакше, термін "нижчий алкіл", як тут використовується, означає алкільну групу, як вказано вище, але яка має від одного до десяти атомів вуглецю, краще від одного до (ее) шести атомів вуглецю в її скелетній структурі. Аналогічно, "нижчий алкеніл" і "нижчий алкініл" мають подібні т довжини ланцюгів. Всюди в заявці алкільні групи переважно є нижчими алкілами. В кращих втіленнях замісник, означений тут як алкіл, є нижчий алкіл. ко 20 Термін "алкілтіо" стосується алкільної групи, як визначено вище, яка має приєднаний до неї сірчистий сп радикал. В кращих втіленнях, "алкілтіо" група представлена одним із -5-алкіл, -5-алкеніл, -5-алкініл. і -5-(СНо)т-Ка, де т і Ка визначені вище. Приклади алкілтіо-груп містять метилтіо, етилтіо та подібні.
Терміни "амін" і "аміно" добре відомі спеціалістам і відносяться як до незаміщених, так і до заміщених ря амінів, як, наприклад, група, що може бути представлена загальною формулою: пе Я сн ще ера з й: чк щ ше 60 де кожен з Ко, К/о і Ко незалежно являють собою водень, алкіл, алкеніл, -«СН 2)»т-Ко, або Ку» і Ко, узяті разом з атомом М, до якого вони приєднані, утворюють гетероцикл, що має від 4 до 8 атомів в кільчастій структурі; Ко представляє арил, циклоалкіл, циклоалкеніл, гетероцикл або поліцикл; а т є нуль або ціле число в діапазоні від 1 до 8. В кращих втіленнях лише один з Ко або Кіо може бути карбонілом, наприклад, К»е, Ко і азот разом не утворюють імід. В ще кращих втіленнях термін "амін" не охоплює аміди, в яких, наприклад, один з 65 Ре і В.о є карбонілом. В ще кращих втіленнях кожен з Ко і Ко (та можливо Ко) незалежно представляє собою водень, алкіл, алкеніл або -(СНо)»п-Ка. Таким чином, термін "алкіламін", як вживається тут, означає аміногрупу, визначену вище, яка має приєднаний до неї заміщений або незаміщений алкіл, тобто, принаймні один з Ка і К:о є алкільною групою.
Термін "амідо" є загальновідомий як амінозаміщений карбоніл і містить групу, котра може бути представлена загальною формулою:
ЩЕ ху Ми ск Й, сна де Ка, Ко є визначено вище. Кращі втілення аміду не будуть включати іміди, що можуть бути нестабільними.
Термін "аралкіл", як вживається тут, відноститься до алкільної групи, заміщеної арильною групою (наприклад, ароматична чи гетероароматична група). т Термін "арил", як вживається тут, включає 5-, 6- та 7-ч-ленні однокільцеві ароматичні групи, які можуть містити від нуля до чотирьох гетероатомів, наприклад, бензол, пірол, фуран, тіофен, імідазол, оксазол, тіазол, триазол, піразол, піридин, піразин, піридазин і піримідин, та подібні. Ті арильні групи, що мають гетероатоми в кільцевій структурі можуть також називатись "арильними гетероциклами" або "гетероароматиками". Ароматичне кільце може бути заміщене в одному або в декількох положеннях кільця такими замісниками, які описано вище, наприклад, галогенними, азидними, алкільними, аралкільними, алкенільними, алкінільними, циклоалкільними, гідроксильними, алкоксильними, амінними, нітро, сульфогідрильними, імінними, амідними, фосфатними, фосфонатними, фосфінатними, карбонільними, карбоксильними, силільними, ефірними, алкілтіо, сульфонільними, сульфонамідними, кетонними, альдегідними, складноефірними, гетероциклічними, ароматичними або гетероароматичними групами, -СЕз, -СМ чи подібними. сч
Термін "арил" також включає поліциклічні кільцеві системи, що мають два або більше циклічних кільця, в яких о два або більше атомів вуглецю є спільними для двох суміжних кілець (кільця є "конденсованими кільцями"), причому, принаймні, одне з кілець є ароматичним, а інші циклічні кільця можуть бути циклоалкілами, циклоалкенілами, циклоалкінілами, арилами та/або гетероциклілами.
Термін "карбоцикл", як вживається тут, стосується ароматичного або неароматичного кільця, в якому кожний й 3о атом кільця є вуглецем. Ге
Термін "карбоніл" є загальновідомим і включає такі групи, які можуть бути представлені загальною формулою: Щщ см «я Я со
Е ср вк ії ви чин Кох ї- де Х є зв'язок або представляє собою кисень чи сірку, а К 4141 представляє собою водень, алкіл, алкеніл, -(СНо)т-Ко або фармацевтично прийнятну сіль, К'44 представляє собою водень, алкіл, алкеніл, -(СН 2)п-Кв, де т і К8 є вищевизначеними. В разі, якщо Х є кисень, а К44 чи К.4 не є воднем, формула представляє "складний « ефір". В разі, якщо Х є кисень, а К.44 є як визначено вище, група розглядається тут як карбоксильна група, а коли В.4 є воднем, формула представляє "карбоксильну кислоту". Якщо Х - кисень, а К'44 - водень, формула З с представляє "форміат". Взагалі якщо атом кисню вищевказаної формули замінено сіркою, формула "» представляє "тіокарбонільну" групу. Якщо Х є сіркою, а К.44 чи К4 не є воднем, формула представляє "складний " тіоефір". Якщо Х - сірка, а К./4 - водень, формула представляє "тіокарбоксильну кислоту." Якщо Х - сірка, а К'44 -водень, формула представляє "тіоформіат." З іншого боку, якщо Х є зв'язок, а К 44 не є воднем, вищевказана формула представляє "кетонну" групу. Якщо Х - зв'язок, а БК 44 - водень, вищевказана формула представляє ш- "альдегідну" групу.
Го! Термін "гетероатом", як вживається тут, означає атом будь-якого елемента, крім вуглецю чи водню.
Переважно гетероатоми це бор, азот, кисень, фосфор, сірка та селен. ю Терміни "гетероцикліл" чи "гетероциклічна група" стосуються від З-ч-ленних до 10-ч-ленних кільцевих ко 20 структур, краще від З-членних до 7-членних кілець, кільцеві структури яких включають один - чотири гетероатоми. Гетероцикли можуть також бути поліциклами. Гетероциклічні групи включають, наприклад, тіофен, сл тіантрен, фуран, піран, ізобензофуран, хромен, ксантен, феноксатин, пірол, імідазол, піразол, |ізотіазол, ізоксазол, піридин, піразин, піримідин, піридазин, індолізин, ізоіїндол, індол, індазол, пурин, квінолізин, ізоквінолін, квінолін, фталазин, нафтиридин, квіноксалін, квіназолін, цинолін, птеридин, карбазол, карболін, 22 фенантридин, акридин, піримідин, фенатролін, феназин, фенарсазин, фенотіазин, фуразан, феноксазин,
ГФ) піролідин, оксолан, тіолан, оксазол, піперидин, піперазин, морфолін, лактони, лактами, такі як азетидинони та піролідинони, сультами, сультони та їм подібні. Гетероциклічне кільце може бути заміщене в одному або більше о положеннях такими замісниками, які описані вище, як наприклад, галогенними, алкільними, аралкільними, алкенільними, алкінільними, циклоалкільними, гідроксильними, амінними, нітро, сульфогідрильними, імінними, 60 амідними, фосфатними, фосфонатними, фосфінатними, карбонільними, карбоксильними, силільними, ефірними, алкілтіо, сульфонільними, кетонними, альдегідними, складноефірними, гетероциклічними, ароматичними або гетероароматичними групами, -СЕз, -СМ чи подібними.
Як вживається тут, термін "нітро" означає -МО 2; термін "галоген' означає -Е, -СІ, -«Вг або -І; термін "сульфгідрил" означає -ЗН; термін "гідроксил" означає -ОН; і термін "сульфоніл" означає -505. бо "Фосфонамідит" може бути представлено загальною формулою:
ре: БД, те
Я йк он мі щі я ррньк о туге ее
МВ» ЕК: де К» та К.о є як визначено вище, 0» представляє собою О, З або М, а К.л8 представляє собою нижчий алкіл чи арил. "Фосфорамідит" може бути представлено загальною формулою: сю: ПУ диск ЕЕ Мене свеви де К»о та К.о є як визначено вище, 0» представляє собою 0, 5 або М. /5 "Фосфорил" може взагалі бути представлений формулою: с т ср ї ща вищ ! де 9 представляє 5 або О, а Кб представляє собою водень, нижчий алкіл чи арил. Коли для заміщення використовується, наприклад, алкіл, фосфорильна група фосфорилалкілу може бути представлена загальною формулою: Ц є ї Га хх ши моя х ЕХ дере : тивне о де 904 представляє собою З або О, а кожний Кв незалежно представляє собою водень, нижчий алкіл чи зо арил, О;: представляє собою О,5 або М. Коли Оу є 5, тоді фосфорильною групою є "фосфортіоат". й
Терміни "поліцикліл" або "поліциклічна група" відносяться до двох або більше кілець (наприклад, Ге циклоалкіли, циклоалкеніли, циклоалкініли, арили та/або гетероцикліли), в яких два чи більше атомів вуглецю є спільними для двох суміжних кілець, наприклад, кільця є "конденсованими кільцями". Кільця, в яких спільними є сч несуміжні атоми, називають "містечковими" кільцями. Кожне з кілець поліциклу може бути заміщене такими (ее) замісниками, які описані вище, як наприклад, галогенними, алкільними, аралкільними, алкенільними, м алкінільними, циклоалкільними, гідроксильними, амінними, нітро, сульфогідрильними, імінними, амідними, фосфатними, фосфонатними, фосфінатними, карбонільними, карбоксильними, силільними, ефірними, алкілтіо, сульфонільними, кетонними, альдегідними, складноефірними, гетероциклічними, ароматичними або гетероароматичними групами, -СЕз, -СМ чи подібними. « дю Вислів "захисна група", як вживається тут, означає тимчасові замісники, які захищають потенційно з реактивну функціональну групу від небажаних хімічних перетворень. Приклади таких захисних груп включають с складні ефіри карбоксильних кислот, силільні ефіри спиртів, і ацеталі та кеталі альдегідів і кетонів, :з» відповідно. Галузь хімії захисних груп розглянута в книзі Сгеепе, Т. МУ.; МУців, Р. б. М. Ргоїесіїме Огоицшрз іп
Огдапіс 5упіпезвів, 279 ед.; УМіеу: Мем ХогК, 1991.
Термін "селеноалкіл" стосується алкільної групи, що має заміщену селеногрупу, приєднану до неї. Приклади - "селеноефірів", які можуть бути заміщені в алкілі, можуть бути одним із -Зе-алкіл, -Зе-алкеніл, -Зе-алкініл, і -5е-(СНо)т-Ка, де т і Ка є такими, як визначено вище. (ее) Як вживається тут, термін "заміщений" розглядається як такий, що стосується всіх допустимих замісників з органічних сполук. В широкому аспекті, допустимі замісники містять ациклічні та циклічні, розгалужені та нерозгалужені, карбоциклічні та гетероциклічні, ароматичні та неароматичні замісники органічних сполук. іме) Показові замісники містять, наприклад, ті, що описано вище. Допустимі замісники можуть бути одним або «п декількома такими самими чи різними для відповідних органічних сполук. Для цілей даного винаходу, гетероароматики, такі як азот, можуть мати водневі замісники та/або будь-які допустимі замісники органічних сполук, описані тут, які відповідають валентності гетероатомів. Даний винахід не передбачає ніяких обмежень відносно допустимих замісників органічних сполук.
Зрозуміло, що терміни "заміщення" чи "заміщений" містять неявну умову, що таке заміщення відповідає (Ф) валентності заміщеного атома і замісника, і що заміщення має результатом стабільну сполуку, наприклад таку,
ГІ що спонтанно не піддається трансформації, такій як перегрупування, циклізації, елімінації і т.д.
Термін "сульфамоїл" є загальновідомим і містить групу, яка може бути представлена загальною формулою:
Я диМиче во «М. «ій ж «ВО ді щік де КЗ і Кіо є таким, як визначено вище. 65 Термін "сульфат" є загальновідомим і містить групу, яка може бути представлена загальною формулою:
вірна де Ес я СИ Кк
Ше де КА є таким, як визначено вище.
Термін "сульфонамідо" є загальновідомим і містить групу, яка може бути представлена загальною формулою: я ев де Кь і К44 є такими, як визначено вище. "Термін "сульфонат" є загальновідомим і містить групу, яка може бути представлена загальною формулою: й де Ка є електронна пара, водень, алкіл, циклоалкіл або арил.
Терміни "сульфоксидо" або "сульфініл", як вживається тут, стосуються групи, що може бути представлена загальною формулою: де Ка44 є вибраним з групи, яка містить водень, алкіл, алкеніл, алкініл, циклоалкіл, гетероцикліл, аралкіл Ге! або арил. о
Аналогічні заміщення можуть бути зроблені в алкенільних і алкінільних групах, щоб одержати, наприклад, аміноалкеніли, аміноалкініли, амідоалкеніли, амідоалкініли, іміноалкеніли, іміноалкініли, тіоалкеніли, тіоалкініли, карбоніл-заміщені алкеніли та алкініли.
Як вживається тут, визначення кожного виразу, наприклад, алкіл, т, Н тощо, коли це відбувається більш ніж ІС о) одноразово в будь-якій структурі, призначено для того, щоб бути незалежним від її визначення в іншому місці в тій самій структурі. см
Терміни трифліл, тозил, мезил і нонафліл є загальновідомими і відносяться до сем трифторометансульфонільних, р-толуолсульфонільних, метансульфонільних і нонафторобутансульфонільних груп, відповідно. Терміни трифлат, тозилат, мезилат і нонафлат є загальновідомими і відносяться до 09 трифторометансульфонатних складноефірних, р-толуолсульфонатних складноефірних, метансульфонатних /Їче складноефірних і нонафторобутансульфонатних складноефірних функціональних груп і молекул, які містять вказані групи, відповідно.
Абревіатури Ме, ЕБ РИ, ТТ, М, Т85, Ме представляють метил, етил, феніл, трифторометансульфоніл, « нонафторобутансульфоніл, р-толуолсульфоніл і метансульфоніл, відповідно. Більш повний список скорочень, що вживаються звичайно хіміками-органіками, публікується в першому виданні кожного тому "Журналу - с Органічної Хімії" (оигпа! ої Огдапіс Спетівігу); цей список, як правило, представлено у вигляді таблиці під а назвою Стандартний Перелік Скорочень. Скорочення, що їх містить вказаний Перелік та всі абревіатури, що їх ,» вживають звичайно хіміки-органіки, використовуються тут з відповідними посиланнями.
Певні сполуки відповідно до винаходу, що пропонується, можуть існувати в особливих геометричних чи стереоізомерних формах. Згідно з винаходом, що пропонується, всі такі сполуки, включно цис- і транс-ізомери, -і К- ї Б-енантіомери, діастереомери, (0) - ізомери, (Ї) - ізомери, їхні рацемічні суміші та інші суміші, со розглядаються як такі, що знаходяться в межах можливостей винаходу. Додаткові асиметричні атоми вуглецю можуть бути присутніми в замісникові, такому як алкільна група. Всі такі ізомери, також як і їхні суміші, іме) призначені для того, щоб бути включеними в цей винахід. юю 50 Якщо, наприклад, є бажаним відповідний енантіомер сполуки за винаходом, він може бути одержаний шляхом асиметричного синтезу або деривацією з хіральною допоміжною групою, причому результатна сл діастереомерна суміш відділяється, а допоміжна група розщеплюється, щоб забезпечити чистоту бажаного енантіомера. Альтернативно, якщо молекула містить основну функціональну групу, таку як аміно, або кислотну функціональну групу, таку як карбоксил, діастереомерні солі можуть бути утворені з відповідною оптично активною кислотою або основою, що супроводжується розчиненням діастереомерів і відповідним формуванням фракційної кристалізації або відомими хроматографічними засобами і наступним відновленням чистих о енантіомерів. іме) Пропоновані еквіваленти вищевказаних сполук містять подібні їм сполуки, які мають такі ж самі загальні властивості (наприклад, здатність активувати педдейод сигналізацію), при цьому зроблено одну або декілька 60 простих варіацій замісників, які не впливають несприятливо на ефективність сполуки. Взагалі, сполуки за винаходом, що пропонується, можуть бути приготовані способами, які проілюстровані на схемах загальних реакцій, як, наприклад, описано нижче, або їхніми модифікаціями, використовуючи готові доступні вихідні матеріали, реактиви та звичайні процедури синтезу. В цих реакціях також можливо використовувати варіанти, які є відомими, але не згадані тут. 65 В цілях даного винаходу, хімічні елементи ідентифіковані відповідно до Періодичної таблиці елементів, версія СА5, Підручник з Хімії та Фізики (Напабоок ої Спетівігу апа РНузісв, 67 Ед., 1986-87). Також в цілях даного винаходу, термін "вуглеводень" розглядається, як такий, що містить усі допустимі сполуки, які мають принаймні один атом водню і один атом вуглецю. В широкому аспекті, допустимі вуглеводні містять нециклічні та циклічні, розгалужені та нерозгалужені, карбоциклічні та гетероциклічні, ароматичні та неароматичні органічні сполуки, які можуть бути заміщеними чи незаміщеними.
ПШ. Приклади сполук згідно з винаходом
Як детальніше описано нижче, мається на увазі, що способи за винаходом, можуть бути реалізовані з використанням багатьох різних малих молекул, які можна легко ідентифікувати, наприклад, таким методом скринінгу ліків, як описано тут. Наприклад, сполуки, що використовуються в способах за винаходом, можуть бути 7/0 представлені загальною формулою (1): ех т т З Я св і Ше те ве й с Нео й ря я хи
НН т |. ще - о де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Аг і Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця ; й
У, у кожному випадку незалежно, відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; сем
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи; см
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як-СН 5-, «(0 -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений чи незаміщений етен або етин; -
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; « дю Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи з циклоалкіл, включно поліциклічні групи; та с і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2. :з» У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як-СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- іт. д.
У деяких утіленнях Аг і Аг являють собою фенільні кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однією або - 75 більш ніж однією групами, що містять гетероатоми, такі як О, М і 5. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і
Аг являє собою фенільне кільце. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і Аг являє собою гетероарильне (ее) кільце, наприклад, піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил і т. д. У деяких утіленнях М і Аг є приєднані до Аг т у мета- та/або 1,3- положеннях.
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в ко 50 сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два МУ були б з'єднані прямо сп або У був би прямо з'єднаний з М.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил або гетероарил. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне або гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне
ГФ) кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з 7 утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє 60 собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або
З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНЬССІ», СоЕ» і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно сгалогенометил, такий як СНСІ 5 і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою бо З-хлоробензо(р)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, де бензольне кільце є заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні відносно 5 тієнільного кільця ).
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -(-5)- та -5(О5)-.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр-гібридизований атом, переважно, декілька зрЗ-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су містить амін серед атомів кільця або на замісникові кільця, наприклад, Су являє собою піридил, імідазоліл, піроліл, піперидил, піролідил, піперазил і т. д., 70 і/або несе аміно-замісник. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7--ленне кільце. У деяких утіленнях Су є прямо приєднаним до М. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, ам і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці.
У деяких утіленнях замісники на Аг або Аг є обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, 75 сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СНо)ралкіл, -««СНо)ралкеніл, -«(СН»о)ралкініл, -««СНо)рарил, -(СНо)раралкіл, «СНОУ)рОН, -(СН»)рО-нижчий алкіл, ««СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНОК, «(СНо)»ЗН, «СНо)рз-нижчий алкіл, -«СН»)рЗ-нижчий алкеніл, -(«СНо)к, «СНо)р(К)», «СНо)рМе-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -«МА(СН»)К та захищених форм вищевказаних, де р та п, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від О до 5.
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (І):
Я І с
ГЙ
"7 ж о с срнх де:
Я ей ю
Ї с
Бета Я (ее)
Х - ; « з 20 сх з с Я
ДНИНИ
І»
Формула ІІ де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Аг та Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця ; - У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-;
Го! Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні або алкінільні групи; о М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-,
ГІ 20 -СНе-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин, причому в деяких або в усіх випадках М у формі Мі утворюють циклічну структуру або частину сл циклічної структури;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 59 Б-, 6-, 7- чи 8-ч-ленне кільце, наприклад, з М;
ГФ) Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил або циклоалкіл, включно поліциклічні групи; о )|, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 10, переважно від 2 до 7; та і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5; переважно від 0 до 2. 60 У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д.
У деяких утіленнях Аг и Аг являють собою фенільні кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однією або більш ніж однією групами, що містять гетероатоми, такі як О, М і 5. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і
Аг являє собою фенільне кільце.У деяких утіленнях принаймні один з Аг і Аг являє собою гетероарильне бо кільце, наприклад, піридил, тіазоліл, тієніл. піримідил і т. д. У деяких утіленнях М і Аг є приєднані до Аг у мета- та/або 1,3- положеннях.
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил чи гетероарил. У деяких утіленнях Су" прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне або гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне 7/0 Кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або
З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНЬССІ», СоЕ» і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно сгалогенометил, такий як СНСІ 5 і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою
З-хлоробензо(р)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, де бензольне кільце є 2о заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці ) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні відносно 5 тієнільного кільця ).
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або с ге двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільньїми групами, відповідно, переважно первинний амін або вторинний амін. і)
У деяких утіленнях замісники на Аг або Аг є обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксиде, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, му зо фосфінату, угруповань -«(СН»)ралкіл, -«(СНо)ралкеніл, -«(СНо)ралкініл, «СН»о)рарил, -«(СНо)раралкіл, «(СНОрОН, -(СН2)рОо-нижчий алкіл, -««СНо)рО-нижчий алкеніл, -(СНо)рк, «(СНо)рЗН, «(СНо)рб-нижчий алкіл, -«СНо)р5-нижчий с алкеніл, -(«СНо)к, «СНо)р(К)», «СНо)рМе-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -«МА(СН»)К та захищених с форм вищевказаних, де р та п, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5. со
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені ча загальною формулою (ІП): с « ще - с пелсефи ся ЕН ї: ся сх сокИряне ст ІЙ
І» о ВИН й ШИ - 45 А м, т. (ее) дже му 0 Ві сх й де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Аг і Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця ;
У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; о Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо іме) заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, во -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; 65 Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил або циклоалкіл, включно поліциклічні групи; та і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як-СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- іт. д.
У деяких утіленнях Аг и Аг являють собою фенільні кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однією або більш ніж однією групами, що містять гетероатоми, такі як с, М і 5. У деяких утіленнях щонайменше один з Аг і
Аг являє собою фенільне кільце.У деяких утіленнях щонайменше один з Аг і Аг являє собою гетероарильне кільце, наприклад, піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил і т. д. У деяких утіленнях М і Аг є приєднані до Аг у мета- та/або 1,3- положеннях. 70 У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М або МК».
У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил або гетероарил. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне чи /5 Гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним 2о зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або
З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНЬССІ», СоЕ» і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, сч об ВКЛЮЧНО Ггалогенометил, такий як СНСІ 5 і СЕ) У деяких таких утіленнях Су являє собою
З-хлоробензо(р)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З3-метилбензо(Бр)тієн-2-іл, де бензо-кільце є заміщене і) фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці ) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні відносно З тієнільного кільця ).
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-. ю зо У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або с двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільнми групами, відповідно, переважно су первинний амін або вторинний амін.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене насичене карбоциклічне чи гетероциклічне со зв Кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зрО-гібридизований атом, переважно, декілька зр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су містить амін серед атомів кільця або на замісникові кільця, наприклад, Су являє собою піридил, імідазоліл, піроліл, піперидил, піролідил, піперазил і т. д., і/або несе аміно-замісник. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7--ленне кільце. У деяких утіленнях Су прямо « приєднаний до М. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, а М і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці. - с У деяких утіленнях замісники на Аг або Аг обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, а гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, "» сульфонілу, сульфоксиде, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СНо)ралкіл, -««СНо)ралкеніл, -«(СН»о)ралкініл, -««СНо)рарил, -(СНо)раралкіл, «СНОУ)рОН, 45. -«(СН2)рО-нижчий алкіл, -«"СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНо)к, «(СНо)рЗН, -«(СНо)рз-нижчий алкіл, ««СНо)рЗ-нижчий -і алкеніл, -(«СНо)к, «СНо)р(К)», «СНо)рМе-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -«МА(СН»)К та захищених бо форм вищевказаних, де п та р, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5. іме) У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені т 50 загальною формулою (ІМ): сл
Ф) іме) 60 б5 не
М Я:
Енн нев щи 4 щі ; я Я я о й ШЕ: що ще 5 ше дя
Брнн тов
Кетя влютраня я де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, включно поліцикли;
У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ХОХ(ОК)- та метиленової групи, можливо СМ заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи; о
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, ІС о) гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; сч
К. та Ко, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до сем якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, 09 сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань їЇч« -(СН»)ралкіл, -«(СН»о)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -«(СНо)рарил, -«(СНо)раралкіл, -(СНо)ОН, -(СНо)рО-нижчий алкіл, -(СН»)рО-нижчий алкеніл, -О(СНоК, «СНо)рЗН, -«(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -«(СН»о)рЗ-нижчий алкеніл, -(«СНоК, -«(СНо)р(К)», ««СНо)рМЕК-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МК(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних; «
Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл, включно поліциклічні групи; - с і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; і а р та п, індивідуально у кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5. ,» У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщену або незаміщену біциклічну чи гетероарильну кільцеву систему, -і переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бо бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су прямо приєднана до Х. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи ко гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два юю 50 заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої сл системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл,
З-фторобензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ. СНоССіІз, Собв і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз). У деяких таких утіленнях Су о являє собою З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(р)тієн-2-іл, де бензольне іме) кільце є заміщене фтором у 4-позиціїї (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні до 5 тієнільного кільця ). 60 У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме. 65 У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне або гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр-гібридизований атом, переважно,
декілька зр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7-ч-ленне кільце. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, а М їі аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці.
У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -«(СН»)ралкеніл, 70. «СН»о)ралкініл, -(СНо)ОН, -«(СНо)О-нижчий алкіл, -(СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНо)к, -«(СНо)рЗН, -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, -«(СНо)рМе-нижчий алкеніл, -МА(СНо)Д Кк та захищених форм вищевказаних.
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (М): з КО
ЖЕ ЯТІ КНКХ
З
НК за
ДИТ
Зо ЕЙ ше сч зе со
Щі ї- де, наскільки дозволяють валентність та стабільність, «
Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, включно поліцикли;
У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; - с Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(02)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(І-ОХОК)- та метиленової групи, можливо ч заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи; ни М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин; - К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, о гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; ко Ку та К»о, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до з 50 якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сл сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СН»)ралкіл, -«(СН»о)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -«(СНо)рарил, -«(СНо)раралкіл, -(СНо)ОН, -(СНо)рО-нижчий алкіл, -(СН2)рО-нижчий алкеніл, -Ф(СНо)к, -««СНо)рЗН, -«(СНо)рз-нижчий алкіл, -««СНо)рз-нижчий алкеніл, -5(СНо)к, 59 «СНо)р(К», ««СНо)рМе-нижчий алкіл, ««СНо)рМеК-нижчий алкеніл, -«МА(СНо)дк та захищених форм вищевказаних;
Ге! Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл, включно поліциклічні групи; ко )|, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 10, переважно від 2 до 7; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; та 60 р та п, індивідуально у кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН»-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщену або незаміщену біциклічну або гетероарильну кільцеву систему, переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, 65 бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(Бр)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(р)тієн-2-іл,
З-фторобензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і
СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНоССіІз, СоРв і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз). У деяких таких утіленнях Су 7/0 являє собою З-хлоробензо(р)тієн-2-іл, З-фторобензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, де бензольне кільце є заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні відносно З тієнільного кільця ).
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо /5 або У був би прямо з'єднаний з М.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно первинний амін або вторинний амін.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме.
У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксиде, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -«(СН»)ралкеніл, сч 7 «СНо)ралкініл, -«СНо)рОн, -(СН2)рО-нижчий алкіл, -(СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНо)К, -«СНео)рЗН, -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, і) -«(СН2)рМК-нижчий алкеніл, -«МА(СНо)рк та захищених форм вищевказаних.
У деяких утіленнях сполуки, що використовуються в пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (МІ): ю й со хи їт- тя ОРЕ " ши и шиш ш ч ул Ж - - че пух па щ де, наскільки дозволяють валентність та стабільність, ко 20 Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце, включно полі цикли; сп У, у кожному випадку незалежно, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні та алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, 59 -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений
ГФ) етен чи етин; 7 К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; бо Ку та К»о, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань в -(СНо)ралкіл, ЧОНг)ралкеніл, -«(СН»)ралкініл, ««СН»)рарил, ЧОНг)раралкіл, --«СН2рОН, «СНо)рОо-нижчий алкіл, -«(СНо)рО-нижчий алкеніл, -ФО(СНо)К, (СНо)рЗН, -«(СНо)ре-нижчий алкіл, «(«СН»о)рз-нижчий алкеніл, -(СНо)к,
-«(СНо)р(К)», ««СНо)рМЕК-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МК(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; і п та р, індивідуально у кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН»-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщену або незаміщену біциклічну або гетероарильну кільцеву систему, переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою 7/0 Моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(Бр)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(р)тієн-2-іл,
З-фторобензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і
СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНоСсСі», Сов і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(Б)тієн-2-іл або З3-метилбензо(р)тієн-2-іл, де бензо-кільце го є заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці ) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні відносно З тієнільного кільця ).
У деяких утіленнях М відсутній у всіх позиціях. У втіленнях, де М є присутнім у якійсь позиції, в сусідньому М, і переважно є ціле число 1 або 2, якщо і-0 привело б до того, що два У були б з'єднані прямо або У був би прямо з'єднаний з М або МК». с
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або і) двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно первинний амін.
У деяких утіленнях К являє собою Н або нижчий алкіл, наприклад, Н або Ме. ю зо У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр-гібридизований атом, переважно, с декілька зр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М і/або МЕ о. У деяких Ге утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7-ч-ленне кільце. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції відносно М, а М і аміно-замісники можуть бути со транс-розташовані на кільці. ї-
У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, « сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -«(СН»)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -(СНо)рОН, -(«СНо)О-нижчий алкіл, -(СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНоК, -«СНо)ЗН, - с -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, а -«(СНо)рМе-нижчий алкеніл, -МА(СНо)Д Кк та захищених форм вищевказаних. "» гу деяких утіленнях сполуки, що пропонуються, мають структурну формулу (МІ): р дое ОК ій с: Я ре. ю ї ой в ня шле. слони ше
З Й Ж
Ж
-к
Ф) ю де, наскільки дозволяють валентність та стабільність, 60 Су являє собою заміщений або незаміщений гетероцикліл чи циклоалкіл;
Су являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарилне кільце, включно поліцикли;
МУ є О або 5;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 65 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М;
Ку та К»о, незалежно і наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкінілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СН»)ралкіл, -«(СН»о)ралкеніл, -(СН»о)ралкініл, -«(СНо)рарил, -«(СНо)раралкіл, -(СНо)ОН, -(СНо)рО-нижчий алкіл, -(СН»)рО-нижчий алкеніл, -О(СНоК, «СНо)рЗН, -«(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -«(СН»о)рЗ-нижчий алкеніл, -(«СНоК, -«(СНо)р(К)», ««СНо)рМЕК-нижчий алкіл, «(«СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МК(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних; п та р, індивідуально у кожному випадку, є цілими числами від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщену чи незаміщену біциклічну або гетероарильну кільцеву систему, /о переважно одночасно і біциклічну, і гетероарильну, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з /5 утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З3-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З-метилбензо(р)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНО» і СЕ5) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як
СНО» СНЬССІ», Сов»з і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як
СНІ» і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою З-хлоробензо(бр)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, де бензольне кільце є заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці ) та, можливо, у 7-позиції (у пери- положенні відносно 5 тієнільного кільця).
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або с ге двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно первинний або вторинний амін. і)
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене насичене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить декілька Вр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7-ч-ленне кільце. У деяких утіленнях Су прямо приєднане до М. У втіленнях, в яких Су являє собою ю 30 Шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, М і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці. с
У деяких утіленнях К 4 та Ко, незалежно та наскільки дозволяє валентність, являють собою від 0 до 5 Ге замісників на кільці, до якого вони приєднані, вибраних з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, со з5 сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, угруповань -(СНо)ралкіл, -(СНо)ралкеніл, - -(СНо)ралкініл, -(СНо)рОН, -(СНо)рО-нижчий алкіл, -(СНо)О-нижчий алкеніл, -О(СНоК, -«СНео)рЗН, -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, -«(СНо)рМе-нижчий алкеніл, -МА(СНо)Д Кк та захищених форм вищевказаних. «
У деяких утіленнях сполука, що пропонується, має структурну формулу МІ: 40 щі ші с мк срфнах зас ЯН що ' г а 45 же ей й ож т що Е, -І Еш? рей чад Б най Бус (ее) ю з 20 де, наскільки дозволяють валентність та стабільність,
М являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарилне кільце, конденсоване з кільцем, що сл містить азот;
М являє собою нижчу алкіленову групу, таку як метилен, 1,2-етилен, 1,1-етилен, 1,1-пропілен, 1,2-пропілен, 1,3-пропілен і т.д.;
МУ є 5 або 0, переважно 0; о Х є С-О, О5 або 505;
Ез являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероарил, нижчий алкіл, нижчий алкеніл, нижчий алкініл, де карбоцикліл, карбоциклілалкіл, гетероцикліл, гетероциклілалкіл, аралкіл чи гетероаралкіл;
К; являє собою заміщений або незаміщений аралкіл чи нижчий алкіл, такий як фенетил, бензил або 60 аміноалкіл;
Кь являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероарил, аралкіл чи гетероаралкіл, включно поліциклічні ароматичні групи.
У деяких утіленнях у являє собою фенільне кільце, конденсоване з кільцем, що містить азот.
У деяких утіленнях К»з є обрано із заміщеного або незаміщеного арилу, гетероарилу, нижчого алкілу, нижчого б5 алкенілу, аралкілу чи гетероаралкілу.
У деяких утіленнях К ; являє собою заміщену нижчу алкільну групу, або є нижчою алкільною групою,
заміщеною вторинним чи третинним аміном.
У деяких утіленнях К»5 є обрано із заміщеного або незаміщеного фенілу чи нафтилу, або є діарилалкільною групою, такою як 2,2-дифенілетил, дифенілметил і т.д. во У деяких утіленнях сполуки, що пропонуються, містять сполуки, представлені загальною формулою (ІХ): ше дк лветюн
Тк Ока ек щЯ то де "Я в
ОВ й сій
Пастка гли рагі інт де, наскільки дозволяють валентність і стабільність,
Аг являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце; 7 відсутній або являє собою заміщене або незаміщене арильне, карбоциклічне, гетероциклічне чи гетероарильне кільце, або нижчий алкільний, нітро-, ціано- або галогено-замісник; с
У, незалежно у кожному випадку, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -3- чи -Зе-, за умови, що коли 7 о не є кільце, то У, приєднаний до 7, є відсутній;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні або алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як-СН 5-, М -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин; с
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, Ге гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; 09
Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил або ї- циклоалкіл, включно поліциклічні групи; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; та
К є ціле число від 0 до З, переважно від 0 до 2. «
У деяких утіленнях М являє собою, у кожнім випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, СН(Ме)-, -С(-0)- і т. д. У деяких утіленнях і є О у всіх випадках, окрім - с послідовності М-М,-У-Аг, де і є 1; а У деяких утіленнях Аг і Х незалежно являють собою заміщені або незаміщені арильні або гетероарильні "» кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однієї чи більш ніж однією групами, що можливо містять гетероатоми, такі як О, М та 5. У деяких утіленнях Аг являє собою фенільне кільце. У деяких утіленнях Аг являє собою гетероарильне кільце, наприклад піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил, фураніл і так далі. У -| деяких утіленнях, місцезнаходження У, приєднаних до Аг, розташовані в мета- і/або 1,3-положеннях. бо У деяких утіленнях У відсутній у всіх позиціях. У деяких утіленнях єдиний присутній У є приєднаним до МК. У втіленнях коли У є присутнім у якійсь позиції, і або К переважно є 2 у сусідній М у, якщо і/К-О привело б до ко того, що два У були б приєднані безпосередньо один до одного, або У був би прямо приєднаний до М. У деяких т 50 утіленнях, коли два У приєднані до М, принаймні один такий У відсутній. У деяких утіленнях присутні не більш двох У. сл У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил чи гетероарил. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне або гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з о утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних іме) чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє 60 собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або
З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНЬССІ», СоЕ» і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно сгалогенометил, такий як СНСІ 5 і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою 65 З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Бр)тієн-2-іл, де бензольне кільце є заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці ) та, можливо,
у 7-позиції (у пери-положенні відносно 5 тієнільного кільця ).
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зрО-гібридизований атом, переважно, декілька зр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су містить амін серед атомів кільця або на замісникові кільця, наприклад, Су являє собою піридил, імідазоліл, піроліл, піперидил, піролідил, піперазил і т. д., і/або несе аміно-замісник. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7--ленне кільце. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М. У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе 70 аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, ам і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці.
У деяких утіленнях замісники на Аг або 7, де 7 є арильне чи гетероарильне кільце, є обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СНо)ралкіл, -««СНо)ралкеніл, -««СН»о)ралкініл, 75. -«(СНо)рарил, «(СНо)раралкіл, «СНо)рОН, «СНо)рО-нижчий алкіл, «СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНОК, «(«СНо)рЗН, -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ- нижчий алкеніл, -З(СНо)К, -«(«СНо)ріМ(К)», -(СНо)рМе-нижчий алкіл, -(СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МЕ(СНо)К та захищених форм вищевказаних, де п та р, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких втіленнях, 7 є безпосередньо приєднаним до Аг, або приєднаним до Аг через ланцюг з одного або двох атомів. У деяких утіленнях, 2-У-М узяті разом є відсутніми.
У деяких утіленнях сполуки, що застосовуються у пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (Х):
Яких ЖАВИ яимймх ке х у: ша що ке Я паж. й -йв 5: ее сч ня со і - де, наскільки дозволяють валентність і стабільність,
Аг являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце ; « 7 відсутній або являє собою заміщене або незаміщене арильне, карбоциклічне, гетероциклічне чи з с гетероарильне кільце, або нижчий алкільний, нітро-, ціано- чи галогено-замісник;
У, незалежно у кожному випадку, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -3- чи -Зе-, за умови, що коли 7 з не є кільце, то У, приєднаний до 7, є відсутній;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(02)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(І-ОХОК)- та метиленової групи, можливо
Заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні або алкінільні групи; -І К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, бо 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М; ко Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил або циклоалкіл, включно Пполіциклічні групи; о М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, с -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен або етин, причому в деяких або в усіх випадках М у формі М) утворюють циклічну структуру або частину циклічної структури; )|, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 2 до 10, переважно від 2 до 7; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5; переважно від 0 до 2; та (Ф) К є ціле число від 0 до З, переважно від 0 до 2. ка У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно бор первинний або вторинний амін.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, СнН(Ме)-, -С(-0)- і т. д. У деяких утіленнях і є 0 у всіх випадках, окрім послідовності М-М,-У-Аг, де і є 1;
У деяких утіленнях Аг і Х незалежно являють собою заміщені або незаміщені арильні чи гетероарильні 65 кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однією або більш ніж однією групами, що можливо містять гетероатоми, такі як О, М та 5. У деяких утіленнях Аг являє собою фенільне кільце. У деяких утіленнях Аг являє собою гетероарильне кільце, наприклад піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил, фураніл і так далі. У деяких утіленнях, місцезнаходження У, приєднаних до Аг, розташовані в мета- і/або 1,3-положеннях.
У деяких утіленнях У відсутній у всіх позиціях. У деяких утіленнях єдиний присутній У є приєднаним до МК. У втіленнях коли У є присутнім у якійсь позиції, і або К переважно є 2 у сусідній М /у, якщо і/к-О привело б до того, що два У були б приєднані безпосередньо один до одного, або У був би прямо приєднаний до М. У деяких утіленнях, коли два У приєднані до М, принаймні один такий У відсутній. У деяких утіленнях присутні не більш двох У.
У деяких утіленнях Су " являє собою заміщений або незаміщений арил або гетероарил. У деяких утіленнях 70 Су прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне чи гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних 75 Чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або
З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз) та етилу (наприклад, Включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНЬССІ»з, СоЕ» і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно сгалогенометил, такий як СНСІ 5 і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою
З-хлоробензо(р)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, де бензольне кільце є заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці ) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні відносно 5 тієнільного кільця ). Га
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях замісники на Аг або 7, де 7 є арильне чи гетероарильне кільце, є обрані з галогену, і9) нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -(СНо)ралкіл, -««СНо)ралкеніл, -««СН»о)ралкініл, ю «СН»о)рарил, ««СНо)р аралкіл, «СНо)рОН, «СНо)рО-нижчий алкіл, -«СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНО Кк, «(«СНо)рЗН, -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, с -(СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МЕ(СНо)К та захищених форм вищевказаних, де п та р, у кожному випадку є індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких втіленнях, 7 є безпосередньо приєднаним до Аг, або приєднаним до Аг через ланцюг з одного або со двох атомів. У деяких утіленнях, 2-У-М узяті разом є відсутніми. -
У деяких утіленнях сполуки, що застосовуються у пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (ХІІ): з героя паро пане « 20 Ех не Що а ех - п Бе з дк і п т п я нг У ях і ші? -і СЕиж рей т ок ще ее 7 е 99 й Не о де, наскільки дозволяють валентність і стабільність, по Аг являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце; 7 відсутній або являє собою заміщене або незаміщене арильне, карбоциклічне, гетероциклічне чи 60 гетероарильне кільце, або нижчий алкільний, нітро-, ціано- чи галогено-замісник;
У, незалежно у кожному випадку, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -3- чи -Зе-, за умови, що коли 7 не є кільце, то У, приєднаний до 7, є відсутній;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні або алкінільні групи; бо М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-,
-СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин;
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл,
Гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце, наприклад, з М;
Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл, включно поліциклічні групи; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5, переважно від 0 до 2; та 70 К є ціле число від 0 до З, переважно від 0 до 2.
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно первинний або вторинний амін.
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову 7/5 Групу, таку як -СНо-, -«СНЕ-, -«СНОН-, СН(Ме)-, -Ф(-0)- і т. д.
У деяких утіленнях Аг і 7 незалежно являють собою заміщені або незаміщені арильні чи гетероарильні кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однієї чи більш ніж однією групами, що можливо містять гетероатоми, такі як О, М та 5. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і 7 являє собою фенільне кільце. У деяких утіленнях принаймні один з Аг і 7 являє собою гетероарильне кільце, наприклад піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил, фураніл і так далі. У деяких утіленнях, місцезнаходження У, приєднаних до Аг, розташовані в мета- і/або 1,3-положеннях.
У деяких утіленнях У відсутній у всіх позиціях. У деяких утіленнях єдиний присутній У є приєднаним до МК. У втіленнях коли У є присутнім у якійсь позиції, і або К переважно є 2 у сусідній М у, якщо і/К-О привело б до того, що два У були б приєднані безпосередньо один до одного, або У був би прямо приєднаний до М. У деяких с утіленнях, коли два У приєднані до М, щонайменше один такий У відсутній. У деяких утіленнях присутні не більш двох У. (8)
У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил чи гетероарил. У деяких утіленнях Су" прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне або гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, ю зо бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене щонайменше заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з с утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних с чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє со собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або ча
З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСЇІ» і СЕз) та етилу (наприклад, включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНЬССІ», СоЕ» і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, включно сгалогенометил, такий як СНСІ 5 і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою «
З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З-метилбензо(р)тієн-2-іл, де бензо-кільце є заміщене - с фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці) та, можливо, у 7-позиції (у пери-положенні відносно З тієнільного кільця ). ;» У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне або гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр-гібридизований атом, переважно, декілька зр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су містить амін серед атомів кільця або на замісникові -| кільця, наприклад, Су являє собою піридил, імідазоліл, піроліл, піперидил, піролідил, піперазил і т. д., бо і/або несе аміно-замісник. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7--ленне кільце. У деяких утіленнях Су прямо приєднаний до М і/або МК». У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до ко М, Ї несе аміно-замісник у 4-позиції кільця відносно М, а М і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані т 50 на кільці.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-. сл У деяких утіленнях замісники на Аг або 7, де 7 є арильне чи гетероарильне кільце, є обрані з галогену, нижчого алкілу, нижчого алкенілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксиде, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу, фосфонату, фосфінату, угруповань -«(СНг)ралкіл, -««СН»)ралкеніл, -«(СН»о)ралкініл, о -««СНо)рарил, ЧСНг)раралкіл, --«СН2рОН, ЧОНо)рО-нижчий алкіл, «СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНо)зк, «онНорЗН, -(СНо)ре-нижчий алкіл, -(СНо)рз-нижчий алкеніл, -З(СНо)К, -(СНо)рМ(К)», -(«СНо)рмМнк-нижчий алкіл, іме) -(СНо)рМК-нижчий алкеніл, -МАЕ(СНо) Кк та захищених форм вищевказаних, де п та р, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5. 60 У деяких втіленнях, 7 є безпосередньо приєднаним до Аг, або приєднаним до Аг через ланцюг з одного або двох атомів. У деяких утіленнях, 2-У-М, узяті разом, є відсутніми.
У деяких утіленнях сполуки, що застосовуються у пропонованому винаході, можуть бути представлені загальною формулою (ХІ!Ї): б5
Ж і: гідсенння я ле н по й те ви о в епос НЕ дет
ПЕ
Ки її й воло
Косі 75 ; ня | | шо де, наскільки дозволяють валентність і стабільність,
Аг являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце; 7 відсутній або являє собою заміщене або незаміщене арильне, карбоциклічне, гетероциклічне чи гетероарильне кільце, або нижчий алкільний, нітро-, ціано- чи галогено-замісник;
У, незалежно у кожному випадку, є відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- або -5е-, за умови, що коли 7 не є кільце, то У, приєднаний до 7, є відсутній;
Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-, -5(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ОХОК)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, такими як нижчі алкільні, алкенільні або алкінільні групи;
М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як -СН 5-, -СНЕ-, -СНОН-, -СН(Ме)-, -С(-0)-, і т.д., або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений с 29 етенчи етин; Ге)
К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл або алкіл;
Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл, включно поліциклічні групи; та й
К є ціле число від 0 до 1. сем
У деяких утіленнях МК» являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщені однією або двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами, відповідно, переважно с первинний або вторинний амін. с
У деяких утіленнях М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, таку як-СНо-, -СНЕ-, -СНОН-, СН(Ме)-, -С(50)- і т. д. -
У деяких утіленнях У відсутній у всіх позиціях. У деяких утіленнях, кожен У, що є сусіднім до М, є відсутнім або К-0. У деяких втіленнях принаймні в одному положенні М у, приєднаного до Су, К-О, можливо для обох положень. У деяких утіленнях, для МК, що є приєднаним до Аг або М, К-1. « дю У деяких утіленнях Аг і 7 незалежно являють собою заміщені або незаміщені арильні чи гетероарильні з кільця, наприклад, незаміщені або заміщені однієї чи більш ніж однією групами, що можливо містять с гетероатоми, такі як О, М та 5. У деяких утіленнях щонайменше один з Аг і 7 являє собою фенільне кільце. У :з» деяких утіленнях щонайменше один з Аг і 7 являє собою гетероарильне кільце, наприклад піридил, тіазоліл, тієніл, піримідил, фураніл і так далі. У деяких утіленнях, положення У, приєднаних до Аг, розташовані в мета- і/або 1,3-положеннях. - 15 У деяких утіленнях Су являє собою заміщений або незаміщений арил чи гетероарил. У деяких утіленнях Су" прямо приєднаний до Х. У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене біциклічне або (ее) гетероарильне кільце, переважно одночасно і біциклічне, і гетероарильне, наприклад бензотіофен, бензофуран, т бензопірол, бензопіридин і т. д. У деяких утіленнях Су являє собою моноциклічне арильне або гетероарильне кільце, заміщене принаймні заміщеним або незаміщеним арильним чи гетроарильним кільцем, наприклад, з ко 20 утворенням біарильної системи. У деяких утіленнях Су містить у собі два заміщених або незаміщених арильних сп чи гетероарильних кільця, наприклад, однакових або різних, прямо з'єднаних одним або більш ніж одним зв'язками, наприклад, з утворенням біарильної або біциклічної кільцевої системи. У деяких утіленнях Су являє собою бензо(р)тієн-2-іл, переважно З-хлоробензо(Б)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або
З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, наприклад, де бензольне кільце є заміщене від 1 до 4 замісниками, обраними з галогену, нітро, ціано, метилу (наприклад, включно галогенометил, такий як СНСІ» і СЕз) та етилу (наприклад,
ГФ) включно галогеноетил, такий як СНСІ» СНЬССІ», СоЕ» і так далі), переважно з галогену та метилу (наприклад, 7 включно сгалогенометил, такий як СНСІ 5 і СЕз). У деяких таких утіленнях Су являє собою
З-хлоробензо(р)тієн-2-іл, З-фторобензо(р)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, де бензольне кільце є заміщене фтором у 4-позиції (у пери-положенні до замісника в положенні З на тієнільному кільці) та, можливо, 60 у 7-позиції (у пери-положенні відносно 5 тієнільного кільця ).
У деяких утіленнях Су являє собою заміщене або незаміщене неароматичне карбоциклічне чи гетероциклічне кільце, наприклад, таке, що містить принаймні один зр-гібридизований атом, переважно, декілька зр-гібридизованих атомів. У деяких утіленнях Су являє собою 5-, 6- чи 7--ленне кільце. У деяких 65 утіленнях Су прямо приєднаний до М і/або МК». У деяких утіленнях Су являє собою шестичленне кільце, прямо приєднане до М, і несе аміно-замісник у положенні 4 кільця відносно М, ам і аміно-замісники можуть бути транс-розташовані на кільці.
У деяких утіленнях Х є обраний з -С(-0)-, -С(-5)- і -5(05)-.
У деяких утіленнях замісники на Аг або 7, де 7 є арильне чи гетероарильне кільце, є обрані з галогену, до 0/ НИЖЧОГО алкілу, нижчого алкенілу, арилу, гетероарилу, карбонілу, тіокарбонілу, кетону, альдегіду, аміно, ациламіно, ціано, нітро, гідроксилу, азидо, сульфонілу, сульфоксидо, сульфату, сульфонату, сульфамоїлу, сульфонамідо, фосфорилу. фосфонату, фосфінату, угруповань -(СНо)ралкіл, -««СНо)ралкеніл, -««СН»о)ралкініл, -(СН»)рарил, «СН»о)раралкіл, ««СНо)РОН, «СНо)рО-нижчий алкіл, ««СНо)рО-нижчий алкеніл, -О(СНо)К, «(«СНо)рЗН, -(СНо)рЗ-нижчий алкіл, -(СНо)рЗ-нижчий алкеніл, -5(СНо)К, -«(СНо)рМ(К)», -(СНо)рМЕ-нижчий алкіл, 70 -(СНо)рМЕК-нижчий алкеніл, -МЕ(СНо)К та захищених форм вищевказаних, де п та р, у кожному випадку індивідуально, являють собою цілі числа від 0 до 10, переважно від 0 до 5.
У деяких втіленнях, 7 є безпосередньо приєднаним до Аг, або приєднаним до Аг через ланцюг з одного або двох атомів. У деяких утіленнях, 2-У-М узяті разом є відсутніми.
Відповідно до деяких з утілень, пропоновані агоністи можуть бути обрані на основі їхньої селективності до 7/5 педденпод сигнального шляху. Це може бути селективність по відношенню до педдепод- шляху в порівнянні з іншими шляхами, або селективність між специфічними педденйод - шляхами, наприклад, ріс-1, ріс-2, і т.д.
У деяких кращих утіленнях, пропоновані агоністи модулюють сигнальну трансдукцію, опосередковану ріс-зто, при ЕОБО, що складає їмМ або менше, краще 1їмкМ або менше, і ще краще 1нНМ або менше. Для
ПНеддепод залежних агоністів, агоністи, що пропонуються, посилюють активність педдейод 10-кратно, 100-кратно або навіть 1000-кратно.
В окремих утіленнях, для використання обрано малу молекулу, тому що вона більш селективна по відношенню до однієї ізоформи раїснеа у порівнянні з іншою, наприклад, 10-кратно, і переважно принаймні в 100 або навіть у 1000 разів більш селективна по відношенню до одного раїспеа-шпяху (ріс-1, ріс-2) у порівнянні з іншим. сч
В окремих утіленнях, сполуку, що є агоністом педдепод-шляху, обрано так, що вона селективно стимулює
Педдепод-активність у порівнянні з протеїнкіназами, іншими ніж ПКА, такими як ПКС, наприклад, сполука і) модулює активність ПКА/леддепод-шляху принаймні на порядок величин сильніше, ніж вона модулює активність іншої протеїнкінази, краще принаймні на два порядки величини сильніше, ще краще принаймні на три порядки величини сильніше. Так, наприклад, кращий активатор педдепод-шляху може стимулювати педдепод-активність ю зо ЗК, принаймні на порядок величин нижче, ніж його К; для активації ПКС, краще принаймні на два порядки величини нижче, ще краще принаймні на три порядки величини нижче. У визначених втіленнях, К ; для с
ПКА/недденод активації менше ніж ТОНМ, краще менше ніж 1НМ, ще краще менше ніж 0,1нМ. с
Синтез пропонованих сполук
Сполуки за винаходом можна одержати за допомогою стандартних методик органічного синтезу, наприклад, со відповідно до прикладів, приведених нижче в розділі "Приклади". Так, наприклад, пропоновану сполуку можна ї- одержати, здійснюючи взаємодію сполуки або пари сполук, позначених А, із сполукою або парою сполук, позначених В, і сполуками, позначеними С, як показано нижче: « - с ;» -І (ее) іме) з 50 сл
Ф) іме) 60 б5 ід ав ї КА Бе ня си ой Ж йо Мах Й не слсвслнч й пня сей ях р осів з
Бен не : Карі кед: ї пемаситя здано уче зе ух ех уже Кот, Я «й дет и сія т Ж ка т кнкя Ен те синНї
Б в Е 4 шлях ' кто; ле р 70 клини -і с, Й од АВ о
Що ; ще решти ста с вх ре ж цк: дат -
Не НЯ я ся ЗК и: Я я су Ви ЕлКу рати Ше ка т ай Те шк Зк ши ре
ТІХ реа Али із же рикна Ве неви ня Сх. 0 БЖ. с я ливе інн Б Ме тв Медея іеткий ж
Як; са, Не І
Бк Ден он кх дея Той в ей а: нн ее та Ве "НЕ я сх М насе
Ма У шт Ко синя сч петко дан со я
Яр. й т вів о вовк й НЕ Дис 5 МАЯ
ЖЕ РЕ ей як ре Я р: я. ДЕН тяанх ще нс ее Ед -
Ше Ше г дій шо я
І в) зо пара кю пек ІЩЕ совса
Ко вен я соска шен каві й: сррни с
ЖЖ оо Зрдн дан Ше ПИж йтеашо баки ЕЙ ак ЩЕ соя ко Я с ; жк уж сен ; (ее)
КМ: сет 0 мих Е питне чи Й Шо тем вс ВЕ со щен КЕ сла Шо зе ВЕ ой диня ЩЕ ще Нр М. т т щ са на звсв п- ска у й зе юльх ще Де хр к - ше й ве ря; ойбье Я БЕ їх тет се ес. пре ие з з у Ми що неаніі ще
Бек її СЕ: й АЖ щ йо ВОЖо АНЯ кб З «т Ж сій з М лм, МН н.с После тоне аву
ЩО оо Ще: йо ре дк - і ше (ее) Що сви ка рн тю со: ШЕ й щи іме) динею х сл , имя лапи сн ти ро кестд ЗВИК ме птдсас ЗИ кте нер щетя Пейн ПАХ (Ф) о т ка Я ДЖ ТД Же тен
Подібним же чином, можна здійснити взаємодію сполуки, позначеної вище як С, із сполукою або парою 60 сполук, позначених 0, і сполукою або парою сполук, позначених Е: б5 т ! х я. ря ЩІ нд то й пи у я ит их ті? пік яки 75 З й нн пи о я штІт УЛ вух І Тя,
Ви ни сни
Ще о : Н т в чо як по. т шк - и я Ще ю зо піл ях й Же мол жа се ї-и ї сем тт. вс тн теж чут, птео ще с я г щ я шк Н ху г, ій Й с | І що і ше со з5 ВН хо и ши т. М. "» Я «ії нак шк м-н й пт - ЩО ША синя зт ния дно 1 о ик ГО ТТО ІЗ шт бно ї яна пи МИ ЧНО . єп пи. К Я "- т . . ко Або ж, можна здійснити взаємодію сполуки або пари сполук, позначених вище як А, і сполуки або пари сполук, позначених вище як Е, із сполукою, позначеною Е: с ей Кт ря Д «ДЕ Ку
ЛЛежи ли
ГФ! і: Не 000 ня тн ох ко ЩЕ ше аг зи певен во У дк кох НИ. ла кх -- те
Як показано вище, реакції комбінацій сполук одна з одною переважно здійснюються послідовно, наприклад, дві сполуки взаємодіють одна з одною, отриманий продукт взаємодіє з третьою сполукою, і т.д., і, як зрозуміло фахівцям у даній галузі, сполуки можуть, як правило, зв'язуватися одна з одною послідовно в будь-якому 65 порядку. У деяких утіленнях функціональні групи на одній або більш із сполук можуть вимагати захисту в ході однієї або більш реакцій, що відомо в даній галузі, і з цією метою можна застосовувати будь-які підходящі -А3-
захисні групи. Фахівець у даній галузі може легко підібрати підходящі захисні групи для конкретної функціональної групи в конкретній реакції. У будь-який час можна здійснювати стадії удосконалювання для модифікації функціональних груп або угруповань продукту реакції, наприклад, для перетворення М(К) 2-МН» у
М(К)2-МНК, наприклад, шляхом нуклеофільного заміщення, відбудовного алкілування або іншим підходящим методом.
У сполуках, позначених вище як А-Р, елементи М, Х, МУ, 27, Су, Су, Аг, і, К, К їі т.д. є такими як визначено вище (що може бути розширене в описі винаходу нижче), а К, у кожному випадку незалежно, являє собою Н, захисну групу або лабільну реакційно активну групу, наприклад, групу триалкілсиліл (наприклад, 7/0 триметилсиліл), і К", у кожному випадку незалежно, являє собою: 1) групу, що підлягає заміщенню, наприклад галоген (наприклад РЕ, СІ, Вг або І), алкілтіо, ціано, алкокси або іншу групу, здатну заміщатися на нуклеофіл-амін при приєднанні до Х, 2) групу, здатну активуватися, наприклад ОН, яку можна активувати активуючим Агентом, наприклад, карбодіїмідом (наприклад, діізопропілкарбодіїмідом, дициклогексилкарбодіїмідом, 1-(З-диметиамінопропіл)-3-етилкарбодіїмідом і т.п.), реагентами на основі фосфору /5 (такими як хлорангідрид біс(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфінової кислоти (ВОР-СІ), бромо-трис(піролідино)фосфонію гексафторфосфат (РУВГОР) і т.п.), оксалілхлоридом. фосгеном, трифосгеном або іншим подібним агентом, з одержанням у результаті реакційно активної проміжної сполуки, що має підвищену, у порівнянні із сполукою, у якої К"-ОН, схильність до сполучення з усіма амінами, або 3) Х и ЕК", узяті разом, являють собою електрофільну групу, здатну реагувати з аміном, наприклад ізоціанат, ізотіоціанат 2о або інше подібне реакційно активне угруповання .
Різні субодиниці, позначені як А-Р, можна комбінувати за допомогою будь-якої з множини реакцій, добре відомих фахівцям у даній області, в залежності від конкретних угруповань, які потрібно піддавати зв'язуванню.
Так, амін, такий як амін груп МН», зазначених на субодиницях А-Р, можна зв'язувати з алкільною групою шляхом відбудовного алкілування (наприклад, термінальний М є альдегідом), нуклеофільного заміщення групи, що сч ов Підлягає заміщенню (такої як галоген, сульфонат або інший підходящий замісник), нуклеофільним розривом епоксидного зв'язку або іншою підходящою реакцією, відомою фахівцеві в даній галузі. Подібним же чином, (8) можна здійснювати сполучення амінів з активованими похідними карбонових кислот або похідними тіокрабонових кислот, наприклад, отриманих іп зйи з карбонової кислоти або тіокарбонової кислоти й активуючого Агента або отриманих у виді виділених сполук, таких як ізоціанати, хлорангідриди карбонових ю
Зо КИСЛОТ і т.д. з одержанням амідів, сечовин, тіосечовин, тіоамідів і т.д.; із хлороформіатними ефірами, сульфонілхлоридами або іншими подібними сполуками з одержанням уретанів, сульфонамідів і т.д.; або з с іншими електрофільними реАгентами, що утворюють ковалентний зв'язок з аміном. с
Арильні та/або гетероарильні кільця можна легко зв'язати безпосередньо за допомогою реакцій Стиля, Сузукі або інших подібних реакцій, наприклад реакцій крос-сполучення з використанням паладію. Арильні та/або со з5 Гетероарильні кільця можна легко зв'язувати через гетероатом, наприклад, за допомогою таких реакцій, як ча реакція Ульмана, будь-які з ряду реакцій з використанням паладію, розроблених С. Бухвальдом (5. Висім/аїд) та іншими, нуклеофільне заміщення в ароматичному ядрі й інші подібні реакції. Подібним же чином, аміни, спирти, тіоли й інші подібні сполуки, що несуть гетероатом, можна зв'язати з арильними та/або гетероарильними кільцями за допомогою реакцій з використанням паладію, розроблених С.Бухвальдом та іншими, нуклеофільного « заміщення в ароматичному ядрі й іншими. Арильні та/або гетероарильні кільця, з'єднані заміщеними або з с незаміщеними вуглеводневими ланцюгами, можна одержати за допомогою реакцій Стиля, Сузукі, Хека, . Фріделя-Крафтса або інших реакцій, що очевидно фахівцям у даній галузі. а Огляд багатьох загальних способів синтезу, потенційно застосовних для одержання сполук за даним винаходом, приведений більш докладно нижче і на Фіг.1-31. Різні групи на субодиницях, позначених вище як А-Е,
Можна варіювати відповідно до груп формул | - МІ ї Х -ХІЇ без відступу від приведених вище загальних -І підходів до синтезу.
Подібним чином, сполуку за даним винаходом можна одержувати шляхом зв'язування підходящого со угруповання із частково складеною структурою. Наприклад, сполуку формули ХІ можна одержати, здійснюючи ко будь-яку із стадій І-МІ, показаних на схемі нижче. з 50 сл
Ф) іме) 60 б5
3о ми сч
Подібним чином, сполуку формули Х можна одержати, здійснюючи будь-яку із стадій на схемі нижче. -І (ее) іме) з 50 сл
Ф) іме) 60 б5
По аналогії, сполуку формули ХІ! можна одержати, здійснюючи будь-яку із стадій, показаних на схемі нижче.
Й св є в. - і е о пе з М - й, ш що з юю Пк пт еп мо з й З й й | в ще но 6о : : й рад МЕН: 65 На вищенаведених схемах М, Су, АЇ, Х, Су, М, 2, К, ії, КК і К" відповідають тому, як вони використовуються вище, і вони можуть бути визначені більш вузько для відповідності описові формул Х-ХІ! або щоб відповідати елементам формул І-МІЇ, можливо, як скоректовано описом, яким супроводжуються формули
І-МП.
Реакції, що підходять для здійснення Стадії І, включають реакції з використанням паладію, розроблені С.
Бухвальдом та іншими, нуклеофільне заміщення в ароматичному ядрі, окисна конденсація й ін.
Реакції, що підходять для здійснення Стадії ІІ, включають нуклеофільне заміщення групи, що підлягає заміщенню, на М, відбудовне алкілування, реакцію аміну з електрофільним похідним карбонової/гіокарбонової кислоти (хлорангідридом кислоти, ізоціанатом, ізотіоціанатом або карбоновою кислотою, активованою ВОР-СІ, 7/0 РУВГОР, карбодіїмідом або іншим активуючим реагентом, (таким як реагенти, традиційно використовувані в реакціях пептидного синтезу)) або інші подібні реакції, у тому числі реакції, що докладно розкриті на деяких з Фіг.1-31 і у відповідному описі нижче, або, коли М і М відсутні, можна застосовувати спряження з використанням паладію, розроблене С. Бухвальдом та іншими.
Реакції, що підходять для здійснення Стадій ПП або ІМ, включають реакції угруповання МУ-К з 7/5 електрофільним карбонільним або сульфонільним похідним (Х-ІП"-хлорангідрид кислоти, ізоціанат, ізотіоціанат, хлорформіат, сульфонілхлорид або кислота, активована ВОР-СІ, РУВГОР, карбодіїмідом або іншим активуючим реагентом, (таким як реагенти, традиційно використовувані в методах пептидного синтезу)) або інші подібні реакції, наприклад, такі, котрі докладно розкриті на деяких з Фіг.1-31 і у відповідному описі нижче.
Реакції, що підходять для здійснення Стадії М, включають нуклеофільне заміщення групи, що підлягає 2о заміщенню, відбудовне алкілування, реакцію аміну з електрофільними похідними карбонової/гіокарбонової кислоти (хлорангідридом кислоти, ізоціанатом, ізотіоціанатом або карбоновою кислотою, активованою ВОР-СІ,
РУВГОР, карбодіїмідом або іншим активуючим реагентом, (таким як реагенти, традиційно використовувані в методах пептидного синтезу)) або інші подібні реакції, включаючи ті, що докладно розкрито на деяких з
Фіг.1-31 і у відповідному описі нижче. сч
Реакції, що підходять для здійснення Стадії МІ, включають нуклеофільне заміщення групи, що підлягає заміщенню, відбудовне алкілування, реакцію аміну з електрофільними похідними карбонової/гіокарбонової і) кислоти (хлорангідридом кислоти, ізоціанатом, ізотіоціанатом або карбоновою кислотою, активованою ВОР-СІ,
РУВГОР, карбодіїмідом або іншим активуючим реагентом, (таким як реагенти, традиційно використовувані в методах пептидного синтезу)) або інші подібні реакції, включаючи ті, що докладно розкрито на деяких з ю зо Фіг.1-31 і у відповідному описі нижче.
Реакції, що підходять для здійснення Стадії МІЇ, коли М зв'язується з присутньою М, включають с нуклеофільне заміщення групи, що підлягає заміщенню, відбудовне алкілування, реакцію аміну з с електрофільними похідними карбонової/тіокарбоновой кислоти (хлорангідридом кислоти, ізоціанатом, ізотіоціанатом або карбоновою кислотою, активованою ВОР-СІ, РУВГОР, карбодіїмідом або іншим активуючим со зв реагентом (таким як реагенти, традиційно використовувані в методах пептидного синтезу)) або інші подібні ї- реакції, включаючи ті, що докладно розкрито на деяких з Фіг.1-31 і у відповідному описі нижче. У втіленнях, коли можливий М відсутній, підходящі реакції зв'язування включають реакції з використанням паладію, розроблені С. Бухвальдом та іншими, нуклеофільне заміщення в ароматичному ядрі, окисне азосполучення і т.п.
У втіленнях, коли М і М відсутні, а 7 являє собою арильне або гетероарильне кільце, реакції, що підходять, «
Включають реакції Стиля, Сузукі та інші реакції, зручні для утворення біарильних систем. з с Способи за винаходом додатково включають здійснення реакції сполуки будь-якої з формул | -МІІ, де . щонайменше один К у групі МКо являє собою Н, в умовах, у яких відбувається перетворення цієї сполуки в и?» сполуку тієї ж формули, у якому відповідний К являє собою нижчу алкільну групу. Наприклад, можна використовувати реакції відбудовного алкілування за участю альдегіду та відновника, реакції нуклеофільного алкілування за участю алкілгалогеніду, наприклад Меї, або інші подібні реакції. У деяких утіленнях такі -І реакції можуть відбуватися з утворенням силільованої проміжної сполуки (наприклад, К-5ІіМез).
Фахівцеві в даній області очевидно, що, крім способів, описаних тут, сполуки за винаходом можливо со синтезувати великою розмаїтістю способів, при цьому мається на увазі, що всі вони входять в обсяг даного
ГІ винаходу.
ІМ. Приклади застосування способу та композицій ю Інший аспект даного винаходу стосується модуляції диференційованого стану, виживання та/або сп проліферації клітини з ріс - втратою функції, педдейод - придбанням функції або зтооїйпепей - придбанням функції шляхом введення клітин в контакт з агоністом педдепод відповідно до способу, що пропонується, та з урахуванням наявних обставин.
Наприклад, даним винаходом передбачається, що у світлі наукових відкриттів щодо можливості широкої участі ріс, педденод і зтооїпепед у формуванні упорядкованого просторового розташування диференційованих (Ф, тканин у хребтових, пропонований спосіб можна використовувати як частину процесу продукування та/або ка збереження великої кількості різноманітних тканин у хребтових - як іп міо, так і іп мімо. агоніст педденпод, як індукований, так і анти-індукований по відношенню до проліферації або диференціації певної тканини, може бор бути, за бажанням, будь-яким із препаратів, що описані вище.
Наприклад, спосіб, що пропонується, можна використовувати в способах, пов'язаних з культурами тканин.
Дослідженнями іп міго доведено, що системи нейрональних культур є фундаментальними та необхідними інструментами вивчення нейрального розвитку, так само, як ідентифікація нейротрофічних факторів, таких як фактор росту нервової тканини (ФРНТ), циліарний нейротрофічний фактор (ЦНТФ) та мозковий нейротрофічний 65 фактор (МНТФ). Одним із варіантів використання пропонованого способу може бути його застосування в культурах стовбурових нейрональних клітин, так само як і у використанні таких культур для продукування нових нейронів та глії. У таких втіленнях даного способу культивовані клітини можуть бути введені в контакт з агоністом педдепод за винаходом для того, щоб змінити швидкість проліферації стовбурових нейрональних клітин у культурі та/або змінити швидкість диференціації, або зберегти цілісність культури певних термінально диференційованих нейрональних клітин. В одному з прикладів втілення пропонований спосіб може бути застосований, наприклад, до культури чутливих нейронів, або альтернативно, мотонейронів. Такі нейрональні культури можна використовувати як звичайні тест-системи, і крім того, як джерела клітин для імплантації клітин при терапевтичному лікуванні.
Відповідно до винаходу, що пропонується, велику кількість прогеніторних нейральних клітин, що не 7/0 утворюють пухлин, можна постійно підтримувати іп мійго, а на їхню швидкість проліферації та диференціації можна впливати шляхом контакту з агоністами педдейод згідно з даним винаходом. У цілому, спосіб, що пропонується, включає кроки відділення прогеніторних нейральних клітин від тварини, постійного утримування цих клітин іп мійго або іп мімо, краще в присутності факторів росту, та регуляції диференціації цих клітин в певні нервові фенотипи, наприклад, нейрони та глію, шляхом контактування цих клітин з агоністом педдепса.
Прогеніторні клітини знаходяться під впливом |інгібітору тонусу, який підтримує прогенітори в супресованому стані до тих пір, доки не буде необхідності в їхній диференціації. Однак, в останній час були запропоновані способи, які забезпечують проліферацію цих клітин, і на відміну від нейронів, які є термінально диференційованими і тому більше не діляться, ці клітини можна отримувати в необмеженій кількості, і вони дуже добре пристосовані для трансплантації в гетерологічні та автологічні організми-реципієнти з нейродегенеративними хворобами.
Під "прогеніторами" маються на увазі стовбурові олігопотентні або мультипотентні клітини, які спроможні до розподілу без обмежень, і при певних умовах можуть продукувати дочірні клітини, які є термінально диференційованими, як нейрони і глія. Ці клітини можна використовувати для трансплантації в гетерологічний або автологічний організм-реципієнт. Гетерологічним вважається організм реципієнта, інший ніж тварина, в якої сч ов Взяли прогеніторні клітини. Автологічним вважається той самий організм, у якого взяли клітини.
Клітини можна отримувати від нервових тканин ембріонів, новонароджених, молодих та дорослих особин і) будь-яких тварин. Будь-якими тваринами вважаються всі багатоклітинні тварини, що мають нервову тканину.
Якщо більш конкретно, то маються на увазі будь-яка риба, рептилія, птах, амфібія, ссавець і подібні.
Найкращими донорами є ссавці, особливо миші і люди. ю зо У випадках використання гетерологічного донора-тварини, їй роблять евтаназію, а мозок та специфічні частини, які є предметом інтересу, відділяють у стерильних умовах. Частини мозку, які є зоною особливого с інтересу, містять будь-які місця, звідки можна вилучити прогеніторні клітини, що будуть використані для с відновлення функції дегенеруючої ділянки мозку реципієнта. Ці частини містять зони центральної нервової системи (ЦНС), включно кору головного мозку, мозочок, середній мозок, стовбур мозку, спинний мозок і тканини со
Зв МОоЗКОВИХ шлуночків; а також ділянки периферичної нервової системи (ПНО), каротидне тіло та адренальну ї- медулу. Більш конкретно, ці зони включають місця, де розташовані базальні ганглії, а найкраще - смугасте тіло, яке складається з хвостатого та сочевицеподібного ядер, або різні групи клітин, такі як бліда куля сочевицеподібного ядра, субталамічні ядра, базальні ядра, які дегенерують, як це встановлено, у пацієнтів із хворобою Альцгеймера, або чорна субстанція середнього мозку, яка дегенерує, як встановлено, у пацієнтів із « хворобою Паркінсона. з с Гетерологічні прогеніторні нервові клітини людини можна вилучати з плодових тканин, отриманих від
Й елективного аборту, або від новонароджених, молодих та дорослих донорів. Автологічні нервові тканини можна и?» отримувати шляхом біопсії, або під час нейрохірургічних операцій, коли вилучають нервову тканину, зокрема при операціях у пацієнтів з епілепсією, і особливо під час скроневих лобектомій або гіпокампотомій.
Клітини можна отримувати з донорських тканин шляхом від'єднання окремих клітин від позаклітинної -І тканинної матриці. Роз'єднання можна проводити за допомогою будь-якої відомої процедури, наприклад, обробку ензимами, такими, як трипсин, колагеназа та подібні їм; або використовуючи механічний метод со від'єднання тупим інструментом чи обережно скальпелем щоб специфічні види клітин, вилучені з цієї тканини,
ГІ могли далі розвиватися. Роз'єднання плодових клітин можна здійснити в середовищі культури тканини, хоча для 5о Відокремлення молодих або дорослих клітин кращим середовищем є штучна спинномозкова рідина (ШшСМР). де Звичайна шСМР містить 124мМ Масі, 5мМ КС, 1,3мММ Маосі», 2мММ Сасі», 26мМ Мансо» та 10мМ Д - глюкози. сл Штучна СМР з низьким вмістом Са?" містить такі ж інгредієнти, за виключенням того, що концентрація МОСІ 2 становить З3,2мММ, а концентрація Сасі» - О0.1мММ.
Відокремлені клітини можуть бути перенесені у будь-яке відоме середовище для культур клітин, що здатне
Підтримувати ріст клітин, в тому числі МЕМ, ДМЕМ, КРМІ їі Е-12 та їм подібні, з відповідними додатковими речовинами, що потрібні для клітинного метаболізму, такими як глютамін і інші амінокислоти, вітаміни,
Ф, мінерали та корисні білки, такі як трансферин і подібні йому. Середовище може також містити антибіотики, щоб ко попередити контамінацію дріжджами, бактеріями, грибами, такі як пеніцилін, стрептоміцин, гентаміцин і подібні їм. В окремих випадках середовище може містити сироватку, яку отримують від корів, коней, курчат та інших бор тварин. Найбільші переваги мають суміші ДМЕМ їі Б-12.
Умови для культивування повинні бути близькими до фізіологічних. Показник рН культури повинен наближатися до нормального значення рН в організмі, бажано, щоб показник рН був між 6 і 8, краще - рН близько до 7 і ще краще, коли рН дорівнює приблизно 7,4. Клітини треба культивувати в температурних умовах, близьких до фізіологічних, добре при 302С-402С, краще при 3220-382С, ще краще при 3520-3796, 65 Клітини можна вирощувати в суспензії або на твердих субстратах, але проліферація прогеніторів краще відбувається в суспензії, де можна вирощувати велику кількість клітин шляхом формування "нейросфер'|див.,
наприклад, Кеупоїаз еї аі(1992), Зсіепсе 255; 1070-1709; і РСТ публікації У/093/01275, МУ094/09119, МуО94/10292 ії МУ/094/16718). У випадку розшарування (або розділення) суспендованих клітин треба добре струсити колбу, і нейросфери зможуть осісти на дно колби. Потім сфери переводять до Б5Омл центрифужної пробірки і центрифугують на малій швидкості. Середовище відсмоктують, клітини ресуспендовують в невеликій кількості середовища з фактором росту, клітини відділяють механічно і ресуспендовують в окремих частинах середовища.
Клітинні суспензії в культурному середовищі доповнюються будь-яким фактором росту, який забезпечує проліферацію прогеніторних клітин, і ,засіваються" в будь-який резервуар, здатний утримувати клітини, /о переважно в колби для культур або в закриті флакони. Клітини звичайно проліферують впродовж 3-4 днів у інкубаторі при 372С, і проліферація може повторюватись будь-коли після цього шляхом повторного відокремлення клітин і ресуспендування в свіжому середовищі з фактором росту.
При відсутності субстрату клітини піднімаються з дна колби і продовжують проліферувати в суспензії, створюючи порожнисту сферу з недиференційованих клітин. Після приблизно 3-10 днів іп міго проліферовані 7/5 кластери (нейросфери) підживляють через кожних 2-7 днів, або ще краще через кожних 2-4 дні шляхом обережного центрифугування і ресуспендування в середовище, що містить фактор росту.
Після 6-7 днів іп міго окремі клітини в нейросферах можуть бути відокремлені шляхом фізичного відділення від нейросфер за допомогою тупого інструмента, краще шляхом розтирання в порошок за допомогою піпетки.
Окремі клітини з розділеної нейросфери суспендують в культурне середовище, що містить фактор росту, а диференціація клітин в культурі може контролюватися додаванням (або ресуспендуванням) клітин в присутності
Педденсод агоніста.
Для подальшої ілюстрації інших застосувань пропонованих Педдепод агоністів слід зазначити, що внутрішньомозкове підсаджування клітин являє собою додатковий підхід до лікування центральної нервової системи. Наприклад, одна з можливостей відновити функцію ушкоджених тканин мозку передбачає су трансплантацію клітин, вилучених з плоду або новонароджених тварин, у мозок дорослого |Оиппей еї а!(1987) У
Ехр Віо! 123:265-289; і Егешпа еї а/І(1985) УМеийгозсі 5:603-616). Плодові нейрони з різних частин мозку можна о з успіхом пересаджувати у мозок дорослого, і це значно зменшує вираженість порушень поведінки. Наприклад, порушення рухів внаслідок дофамінергічних уражень у базальній ганглії можна попередити пересадженням дофамінергічних ембріональних нейронів. Складні пізнавальні функції, які було порушено внаслідок ою пошкодження неокортексу, також можна частково відновити пересаджуванням ембріональніх кіркових клітин.
Спосіб, що пропонується, може були використаний для регулювання росту в культурі, або, у випадках сч застосування плодових тканин, особливо стовбурових нейрональних клітин, може бути використаний для с регулювання швидкості диференціації стовбурових клітин.
Стовбурові клітини, що використовуються згідно з пропонованим винаходом, загалом відомі. Наприклад, було со 3з5 ідентифіковано декілька видів клітин нервового гребеня, деякі з котрих є мультипотентними і, скоріше за все, ї- репрезентують некомітовані клітини нервового гребня, а також інші з них, які можуть генерувати тільки один тип клітин, таких як чутливі нейрони, і які, напевно, репрезентують комітовані прогеніторні клітини. Роль
Недденод агоністів, яку вони відіграють у способі, що пропонується, проявляється в регулюванні диференціації некомітованих прогеніторів або в регулюванні подальшого обмеження шляхів розвитку комітованої прогеніторної «
Клітини до її перетворення в термінально диференційовану нервову клітину. Наприклад, спосіб, що шщ с пропонується, може бути використаний іп мйго для регулювання диференціації клітин нервового гребеня в й гліальні клітини, клітини Шванна, хромафінні клітини, холінергічні симпатичні або парасимпатичні нейрони, а «» також пептидергічні та серотонергічні нейрони. Неддепод агоністи можуть застосовуватись самі або в комбінації з іншими нейротрофічними факторами, щоб посилити той чи інший шлях диференціації нейрональних прогеніторних клітин. -і Додатково до імплантації клітин, культивованих у присутності педдейпод агоністів, що пропонуються, існує інший аспект даного винаходу, який стосується терапевтичного застосування Ппеддепод агоніста для бо регулювання росту нейронів та інших нейрональних клітин як центральної, так і периферичної нервових систем. ка Здатність ріс, педдейод і зтооїйепед регулювати нейральну диференціацію впродовж розвитку нервової 5ор системи і також, можливо, у зрілому стані показує, що при певних обставинах від педдепод агоністів, що де пропонуються, можна чекати впливу на зрілі нейрони у відношенні збереження, функціювання та старіння 4 нормальних клітин; відновлювальних та регенераційних процесів у хімічно або механічно пошкоджених клітинах; терапія дегенерації при певних патологічних станах. В світлі цього розуміння даного винаходу особливо рекомендується застосування способу, що пропонується, в лікувальному протоколі щодо (попередження та/або полегшення тяжкості перебігу) неврологічних станів, які виникли внаслідок: (ії) гострого, підгострого або хронічного ушкодження нервової системи, включаючи травми, хімічні ушкодження, судинні пошкодження та іФ) недостатності (такі як ішемія після інсульту), разом з ушкодженнями інфекційно/запального та пухлинного ко генезу; (її) старіння нервової системи, включаючи хворобу Альцгеймера; (ії) хронічні нейродегенеративні захворювання нервової системи, включаючи хворобу Паркінсона, хорею Гентінгтона, боковий аміотрофічний бо склероз (БАС) і подібні захворювання, а також спіноцеребральні дегенерації; та (ім) хронічні імунологічні захворювання нервової системи, включаючи розсіяний склероз. У конкретному випадку хвороби Паркінсона, наприклад, втручання шляхом збільшення Ппеддепод-активності за допомогою пропонованого агоніста може підвищити виживаність іп мімо дофамінергічних нейронів в ембріона і дорослої особи і, таким чином, забезпечити більш ефективне лікування цього захворювання. Так, в одному втіленні пропонованого способу б5 тварині що уражена хворобою Паркінсона або має ризик розвитку хвороби Паркінсона, вводять
Педдепод-агоніст у кількості, ефективній для збільшення коефіцієнта виживаності дофамінергічних нейронів у цієї тварини.
Спосіб, що пропонується, є застосовним для роботи з культурами клітин. Як показали дослідження іп міїго, системи культур нейронів є фундаментальними і необхідними інструментами для вивчення розвитку нервів, а також для ідентифікації нейротрофічних факторів, таких як фактор росту нервової тканини (ФРНТ), циліарний нейротрофічний фактор (ЦНТФ) і мозковий нейротрофічний фактор (МНТФ). Коли нервова клітина стає остаточно диференційованою, вона звичайно не перетворюється в остаточно диференційовані клітини іншого типу. Однак, нервові клітини можуть, проте, легко втрачати свій диференційований стан. Це звичайно спостерігається, коли клітини вирощені в культурі з тканини дорослого, та коли вони утворюють бластему в 7/о процесі регенерації. Спосіб за даним винаходом надає засіб, що забезпечує адекватно обмежуюче середовище для підтримки дофамінергічних і ГАМК-ергічних клітин у диференційованих станах, і його можна використовувати, наприклад, у клітинних культурах, призначених для тестування специфічних активностей інших трофічних факторів.
В таких втіленнях пропонованого способу культуру диференційованих клітин, у тому числі дофамінергічних і/або ГАМК-ергічних клітин, можна привести в контакт з агоністом педдейпод для того, щоб підтримувати чистоту культури остаточно диференційованих нервових клітин запобіганням втрати їх диференціювання. Пропонований спосіб можна використовувати разом з Агентами, що індукують диференціювання попередників нервових клітин, наприклад недиференційованих прогеніторних або стовбурових клітин, в дофамінергічні або ГАМК-ергічні нейрони.
Багато неврологічних розладів є викликані дегенерацією відособлених популяцій нервових елементів, і їх можна лікувати із застосуванням терапевтичної схеми, в яку включений агоніст педдепод. Наприклад, хвороба
Альцгеймера обумовлена недостатністю в деяких системах нейромедіаторів, як у системах проведення сигналу в неокортекс, так і в системах, що знаходяться в корі. Наприклад, у пацієнтів із хворобою Альцгеймера в базальному ядрі спостерігали істотну втрату нейронів у порівнянні з контрольними особинами відповідного віку. сч ов Хоча хвороба Альцгеймера є безсумнівно найпоширенішою формою деменції, деменцію можуть давати і деякі інші розлади. Деякі з них являють собою дегенеративні захворювання, що характеризуються загибеллю нейронів і) у різних частинах центральної нервової системи, особливо в корі головного мозку. Однак, деякі форми деменції зв'язані з дегенерацією таламуса або білої речовини, розташованих під корою головного мозку. Тут розлад пізнавальної здатності є наслідком ізоляції областей кори при дегенерації еферентних і аферентних клітин. При ю зо хворобі Гентінгтона має місце дегенерація інтрастриатальних і коркових холінергічних нейронів і ГАМК-ергічних нейронів. Хвороба Піка являє собою важку дегенерацію нейронів у неокортексі лобових і передньо-скроневих с часток, іноді із супутньою загибеллю нейронів у стриатумі. Лікування пацієнтів, що страждають такими с дегенеративними станами, може включати застосування Педдепод-агоністів для контролю, наприклад, диференціювання і випадків апоптоза, що приводять до втрати нейронів (наприклад, для збільшення со виживаності існуючих нейронів), а також для стимуляції диференціювання та відновлення популяції за рахунок ї- недиференційованих клітин-попередників в області впливу.
Крім деменцій, що індукуються дегенерацією, фармацевтичний препарат одного або більш ніж одного з пропонованих Педдепод-агоністів можна застосовувати в лікуванні нейродегенеративних розладів, при яких мають місце прояви у вигляді тремору та мимовільних рухів. Хвороба Паркінсона, наприклад, у першу чергу «
Торкається підкіркових структур і характеризується дегенерацією нігростриатального шляху, ядер шва, блакитної З) с плями і рухового ядра блукаючого нерва. Тремтючий параліч, звичайно викликаний ушкодженням
Й гіпоталамічного ядра, часто внаслідок гострого судинного розладу. Сюди також відносяться нейрогенні та и?» міопатичні захворювання, що глибоко зачіпають соматичний розподіл периферичної нервової системи і виявляються у формі нервово-м'язових розладів. Прикладами є хронічні атрофії, такі як бічний аміотрофічний склероз, синдром Гійєна-Баре та хронічна периферична невропатія, а також інші захворювання, що можуть -І виявлятися у вигляді прогресуючих бульбарних паралічів або спінальних м'язових атрофій. Даний спосіб є застосовним для лікування розладів мозочка, що приводять до гіпотонії або атаксії, наприклад таких ушкоджень со мозочка, що викликають розлад кінцівок, розташованих на тій же стороні тіла, що і зазначене ушкодження. ко Наприклад, препарат педдепод-агоніста можна використовувати для лікування обмеженої форми мозочкової Коркової дегенерації, що охоплює передні частки (ділянки черв'яка та ніжок мозочка), що є розповсюдженим ю серед пацієнтів з алкоголізмом. сп В ілюстративному втіленні пропонований спосіб можна застосовувати для лікування бічного аміотрофічного склерозу (БАС). БАС являє собою назву комплексу розладів, що охоплюють верхні і нижні рухові нейрони. У пацієнтів можуть мати місце прогресуюча спінальная м'язова атрофія, що прогресує, бульбарний параліч, первинний бічний склероз або комбінація цих станів. Основне патологічне порушення характеризується вибірною і прогресуючою дегенерацією нижніх рухових нейронів у спинному мозку і верхніх рухових нейронів у
Ф) головному мозку. При терапії Неддепод-агоніст можна застосовувати один або в комбінації з іншими ка нейротрофічними факторами, такими як ФРНТ, ЦНТФ або МНТФ, для запобігання та/або реверсування дегенерації рухових нейронів у пацієнтів з БАС. 60 Неддепод-агоністи за даним винаходом також можна використовувати в лікуванні вегетативних порушень периферичної нервової системи, до яких відносяться розлади, де має місце нервове виснаження гладких м'язів і ендокринних тканин (таких як тканини залоз). Наприклад, пропонований спосіб можна застосовувати для лікування тахікардії або предсердних аритмій серця, що можуть виникати в результаті дегенеративного стану нервів, що іннервують поперечносмугастий серцевий м'яз. 65 Крім того, потенційна роль деяких Педдепод-агоністів заснована на ролі білків педдейод у розвитку та підтримуванні дендритних відростків нейронів з аксонами. Потенційні ролі Нпеддепод-агоністів, отже, містять у -БО0-
собі керування проекціями аксонів і здатність стимулювати диференціювання клітин, що іннервують, у їх аксонні відростки та/або їхнє підтримування. Відповідно, композиції, що містять Педдепод-агоністи, можна використовувати для підтримки виживання і відновлення проекцій деяких типів гангліозних нейронів, симпатичних і чутливих нейронів, а також рухових нейронів. Зокрема, такі терапевтичні композиції можуть бути корисними при лікуванні з метою порятунку, наприклад, різних нейронів від загибелі, викликуваної ушкодженням, а також для керування відновленням проекції цих нейронів після такого ушкодження. Такі захворювання включають інфаркт у результаті травми ЦНС, інфекцію (таку як інфекція вірусу вітряної віспи), порушення обміну речовин, недостатнє харчування, токсичні агенти (наприклад лікування циспластином), але не 7/0 обмежуються ними.
При необхідності, спосіб, що пропонується, можна також використовувати при генеруванні нервових протезів для відновлення пошкодженої функції центральної та периферичної нервових систем. Зокрема, у випадках, коли розплющене або тяжко ушкоджене нервове закінчення охоплене протезним приладом на зразок трубки навколо аксону, педдепод-агоністи можуть бути додані до цього протезного приладу з метою регуляції швидкості росту і /5 регенерації дендритичних процесів. Приклади нервових провідних каналів наведені |в патентах США 5092871 та 49558921.
В іншому втіленні даний спосіб можна використовувати при лікуванні неопластичних або гіперпластичних трансформацій, що виникають у центральній нервовій системі. Наприклад, Ппеддепод агоністи можуть використовуватися, щоб примушувати такі трансформовані клітини перетворитися на постмітотичні або 2о апоптозні. Спосіб, що пропонується, може бути частиною лікування при, наприклад, злоякісних гліомах, менінгіомах, медулобластомах, нейроектодермальних пухлинах та епендимомах.
Пропонований спосіб може знайти широке застосування для лікування або профілактики розладів, що торкаються регуляції периферичних нервів, у тому числі периферичних гангліозних нейронів, симпатичних, чутливих і рухових нейронів. У цілому, спосіб можна охарактеризувати як такий, що включає стадію введення с ов тварині педдепод-агоніста. в кількості, що є ефективною для зміни стану проліферації або диференціювання клітин периферичної нервової системи, що піддаються лікуванню. Такі терапевтичні композиції можуть бути і) корисні в лікуванні з метою порятунку, наприклад, гангліїв сітківки, внутрішнього вуха й акустичних нервів, а також рухових нейронів від загибелі, викликуваної ушкодженням, а також для керування відновленням проекцій цих нейронів після такого ушкодження. Такі захворювання і стани включають хімічні та механічні травми, ю зо інфекцію (таку як інфекція вірусу вітряної віспи), порушення обміну речовин, таке як діабет, порушення харчування і токсичних агентів (наприклад лікування циспластином), але не обмежуються ними. У кожнім с випадку мета лікування може бути подвійною: 1) усунути причину захворювання, і 2) полегшити його симптоми. с
Периферична невропатія являє собою стан, що включає ушкодження нервових закінчень у кистях рук і стопах. Периферичною невропатією звичайно називають розлад, що торкається периферичних нервів, що со найбільше часто виявляється у виді однієї або сполучення дисфункцій рухових, чутливих, чутливо-рухових або ї- вегетативних нервів. Широку розмаїтість морфологій, що виявляються при периферичних невропатіях, можна однозначно, для кожної, віднести на рахунок еквівалентно великої кількості причин. Наприклад, периферичні невропатії можуть бути генетично успадкованими, можуть бути результатом системного захворювання або можуть бути індуковані токсичним Агентом. Деякі токсичні агенти, яким притаманна нейротоксичність, являють « собою терапевтичні ліки, протипухлинні агенти, добавки до їжі чи ліків або забруднюючі речовини із сфери пт) с людської діяльності або промисловості. . Зокрема, хіміотерапевтичні агенти, про які відомо, що вони викликають чуттєві та/або рухові невропатії, и?» містять вінкристин, протипухлинні ліки, використовувані для лікування гематологічних злоякісних пухлин і сарком. Нейротоксичність залежить від дози і виявляється у вигляді зниженої моторики кишечнику і периферичної невропатії, особливо в дистальних м'язах кистей рук і стіп, у виді ортостатичної гіпотензії й -І атонії сечового міхура. Подібні проблеми були документально підтверджені для таксолу і циспластину (МоїІтап,
У. Е., 1990, Мем/ Епд дог Мед. 322:126-127), хоча циспластин-залежна нейротоксичність може бути полегшена со фактором росту нервової тканини (ФРНТ) (Аргеї, 5.С. еї а), 1992, АппаїЇз ої Меигоіоду 31:76-80). При тому, що
ГІ нейротоксичність іноді є поворотною після видалення нейротоксичного агента, відновлення є дуже повільним 5р процесом (І едіїа, 5., 1986, Меадіса! Тохісоіоду 1:421-427; Оіезеп, еї аі., 1991, Огид Заїейу 6:302-314). ю Існує безліч спадкових периферичних невропатій, у тому числі хвороба Рефсума, абеталіпопротеїнемія, с хвороба Танж'є, хвороба Краббе, метахроматична лейкодистрофія, хвороба Фабрі, синдром Дежерина-Сотта й інші. Із усіх спадкових невропатій помітно найпоширенішої є хвороба Шарко-Марі-Тута.
Хвороба Шарко-Марі-Тута (ШМТ) (також називана м'язовою атрофією перонеального типу або спадковою дв Моторно-сенсорною невропатією (СМСН)) є найбільш розповсюдженим спадковим неврологічним розладом.
Вона характеризується слабістю й атрофією, у першу чергу, перонеальних м'язів, обумовленими сегментною
Ф) демієлінізацією периферичних нервів і зв'язаної з ними дегенерацією аксонів і клітин переднього рогу. ка Спадкування по аутосомно-домінантному типу є звичайним, і зв'язані з цим дегенеративні розлади ЦНС, наприклад спадкова атаксія Фрідрейха, зустрічаються часто. во В одному з аспектів спосіб за даним винаходом можна використовувати в лікуванні спадкових невропатій і підтримці їхнього стану. В даний час ця група невропатій стає все більш вивченою завдяки великим успіхам у молекулярній генетиці. Симптоми різних спадкових невропатій широко варіюють. Загальними ознаками звичайно є ранній початок у вигляді помірного оніміння і пощипування в ступнях, що повільно прогресують, охоплюючи іншу частину ніг і кисті рук, а потім - іншу частину верхніх кінцівок. Більшість спадкових невропатій має 65 Моторну складову, що виявляється в слабості дистальних відділів нижніх і верхніх кінцівок. У більшої частини пацієнтів зі спадковими невропатіями стопи стають дугоподібними, і відбуваються інші кісткові деформації.
Симптоми прогресують дуже повільно, і через два десятиліття після появи цих симптомів більшість пацієнтів усе ще може пересуватися.
Діагноз спадкової невропатії звичайно передбачається при ранньому початку невропатичних симптомів, особливо при наявності позитивного сімейного анамнезу. До появи останніх досягнень у генетиці даний діагноз підтверджували шляхом звичайного виявлення помітного уповільнення нервової провідності при дослідженнях за допомогою електроміографії та біопсії нервів. У дослідженні за допомогою біопсії нервів типові показники включають наявність так званих цибулин, що вказують на рецидивну демієлінізацію і повторну мієлінізацію нервових волокон. У результаті найостанніших досягнень у генетиці два основних види спадкових невропатій, /о Відомі як хвороба Шарко-Марі-Тута і спадкова невропатія зі схильністю до розвитку парезів унаслідок стискання нерва, можна діагностувати за допомогою простого аналізу крові, при якому виявляють різні мутації, відповідальні за два цих синдроми.
Причинами спадкових невропатій є генетичні відхилення, що передаються із покоління в покоління. Для деяких з них відповідні генетичні дефекти відомі і маються тести для діагностики і консультування в період /5 Вагітності.
Як відзначалось вище, пропонований спосіб можна використовувати як частину схеми лікування хвороби
Шарко-Марі-Тута (ШМТ). Це загальна назва спадкових моторно-сенсорних невропатій. ШМТ типу 1 (ШМТ 1) є зв'язана з демієлінізацією, або руйнуванням мієлінових оболонок. Ідентифіковано деякі інші аномалії. ШМТ типу 1А найчастіше є викликана дуплікацією гена, що кодує мієліновий білок РМР22, а причиною ШМТ типу ЇВ є 2о Мутація мієлінового білка, називаного глікопротеїн Ро. СМОСН являє собою спадкову моторно-сенсорну невропатію, якій піддані в основному чоловіки. її причиною є мутація гена, що кодує білок Конексин 32, на хромосомі Х.
В іншому втіленні, пропонований спосіб можна застосовувати в лікуванні сімейної амілоїдної невропатії й інших родинних спадкових невропатій. При амілоїдній невропатії звичайно мають місце біль, утрата чутливості і сч ов Вегетативна дисфункція. Причиною цієї невропатії є мутація білка Тгапзіпугейп, що приводить до відкладення цього білка в якості амілоїду в периферичних нервах. і)
Пропонований спосіб можна використовувати в лікуванні природженої порфірії що може містити в собі складові периферичної невропатії Ще одною спадковою невропатією, для лікування якої можна використовувати пропоновані способи, є спадкова сенсорна невропатія типу ІІ (ССН ІІ). Способи і композиції за ю зо даним винаходом також можна використовувати в лікуванні набутих невропатій і підтримці їхнього стану.
Наприклад, Ппеддепод-агоністи можна застосовувати для запобігання діабетичних невропатій. Діабет є с найбільш загальною з відомих причин невропатії. Він приводить до симптомів приблизно у 1095 людей, що с страждають діабетом. У більшості випадків невропатія є переважно сенсорною, з болем і втратою чутливості в кистях рук і стопах. Однак, деякі діабетики мають запалення одного нерва або запалення декількох нервів у со з5 різних частинах тіла, що приводять до слабості одного або більш нервів, або мають попереково-крижову ча плексопатію або аміотрофію, що дає слабість у ногах.
Даний спосіб можна застосовувати в лікуванні імуноопосерередкованих невропатій. Основна функція імунної системи полягає в захисті організму від інфекційних агентів, що проникають зовні. Однак, у деяких випадках імунна система повертається проти організму, що приводить до автоїмунних захворювань. В імунну систему « 470 ВХОДЯТЬ Кілька типів лейкоцитів, включаючи Т-лімфоцити, що також регулюють імунну відповідь, і В-лімфоцити сплю) с або плазмоциди, що виробляють специфічні білки, називані антитілами. Іноді з невідомих причин імунна система
Й помилково атакує ділянки організму, наприклад периферичні нерви. Останнє називається автоїмунною и?» периферичною невропатією. Існує кілька різних її типів, у залежності від ділянки периферичного нерва, що атакується, і типу імунної відповіді. Далі приводиться короткий опис невропатій, що опосередковуються імунною СсИСТеМОЮ. -І Так, наприклад, педдепод-агоніст можна застосовувати для лікування синдрому Гійєна-Баре (СГБ), гострої невропатії, що настає зненацька і швидко протікає. Синдром Гійєна-Баре може прогресувати з приведенням до со паралічу і дихальної недостатності протягом днів або тижнів після початку. Причиною цієї невропатії є ко руйнування імунною системою мієлінових оболонок рухових і чутливих нервів. Цьому часто передує інфекція, 5ор вакцинація або травма, і вважається, що вони і є спусковим механізмом автоімунної реакції. Захворювання є о самообмежувальним, зі спонтанним відновленням через шість-дев'ять тижнів. Але це відновлення часто є с неповним.
Інші невропатії з гострим початком, які можна лікувати способом за даним винаходом, включають гостру моторну невропатію, гостру сенсорну невропатію і гостру вегетативну невропатію, коли має місце атака імунної ов бистеми проти рухових, чутливих і вегетативних нервів, відповідно. Ще одним варіантом є синдром
Міллера-Фішера, при якому мають місце окоруховий параліч, порушення координації і нерівна хода. (Ф, Ще одною придбаною невропатією, яку можна лікувати пропонованим способом, є хронічна запальна ка демієлінуюча невропатія (ХЗДН). Вважають, що ХЗДН являє собою хронічну і повільніше прогресуючу форму синдрому Гійєна-Баре. Захворювання розвивається або у вигляді повторюваних приступів, називаних бо рецидивами, або ступінчасто, або неухильно. Так само як і при СГБ, тут, очевидно, має місце деструкція мієлінової оболонки антитілами і Т-лімфоцитами. Однак, оскільки не існує специфічного тесту на СГБ, діагноз ставлять на підставі клінічних і лабораторних показників.
Хронічні поліневропатії з антитілами до периферичних нервів є ще одним типом периферичних невропатій, для лікування або запобігання яких можна застосовувати пропонований спосіб. Для деяких типів хронічних 65 невропатій були ідентифіковані антитіла до специфічних компонентів нервів. До таких невропатій відносяться демієлінізуюча невропатія, зв'язана з антитілами до мієлін-асоційованого глікопротеїну (МАК), моторна невропатія, зв'язана з антитілами до гангліозидів МІ або Віа, та сенсорна невропатія, зв'язана з антитілами до сульфатидів або гангліозидів (зр. Антитіла при цих захворюваннях зв'язуються з олігосахарид-подібними або цукроподібними молекулами, що приєднані до білків (глікопротеїнів) або ліпідів (гліколіпідів чи гангліозидів) у нервах. Передбачається, що ці антитіла можуть бути відповідальними за зазначені невропатії.
Пропонований спосіб також можна застосовувати як складову терапевтичної схеми для лікування невропатій, зв'язаних з васкулітом, або запаленням кровоносних судин, у периферичних нервах. Причиною невропатії також може бути васкуліт, що представляє собою запалення кровоносних судин у периферичних нервах. Воно призводить до невеликих "ударів" по ходу периферичних нервів і може обмежуватися нервами або бути 7/о генералізованим, викликати висипку на шкірі або торкатися інших органів. Деякі ревматоїдні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, вовчак, вузликовий періартеріїт або синдром Шегрена, зв'язані з генералізованим васкулітом, що може торкатись також периферичних нервів. Васкуліт може привести до поліневриту, мононевриту або запалення декількох окремих нервів у різних частинах тіла, в залежності від розподілу і тяжкості ушкоджень.
У ще одному втіленні спосіб за даним винаходом можна застосовувати для лікування плечового або попереково-крижового плекситу. Плечове сплетення, що розташовується вище пахвової западини, містить у собі нерви, що ведуть у руку і до кисті. Плечовий плексит є результатом запалення цього пучка нервів і дає слабість і біль в одній або обох руках. Попереково-крижовий плексит, що виникає в області таза, дає слабість і біль у ногах.
Неддепод-агоністи також можуть бути корисні для застосування в лікуванні невропатій, обумовлених моноклональними гаммапатіями. При моноклональних гаммапатіях окремі клони В-кліток або плазмоцидів у кістковому мозку або лімфоїдних органах поширюються з утворенням доброякісних або злоякісних пухлин і виробляють антитіла. Термін "моноклональна" використовується тому, що задіяно окремі клони антитіл, а "гаммапатія" вказує на гаммаглобуліни, що є іншою назвою антитіл. У деяких випадках антитіла взаємодіють з сч ов нервами; в інших випадках фрагменти антитіл утворюють амілоїдні відкладення.
Згідно зі ще одним аспектом, даний винахід відноситься до застосування пропонованого способу в лікуванні (8) невропатій, обумовлених пухлинами або неоплазмами. Невропатія може бути викликана безпосередньою інфільтрацією нервів пухлинними клітинами або опосередкованим впливом пухлини. Останнє називається паранеопластичною невропатією. Було описано кілька їх типів. Пропоновані способи можна, наприклад, ю зо застосовувати для надання допомоги при сенсорній невропатії при раку легені. Ця невропатія обумовлена антитілами до білка Ни, що присутні у чутливих нейронах периферичних нервів. Крім того, пропонований спосіб с може бути використаний для лікування невропатій, викликаних множинної мієломою. Множинна мієлома являє с собою пухлину кості, викликану секретуючими антитіла плазмоцидами в кістковому мозку. Ця пухлина утворена окремим клоном плазмоцидів, і вироблювані ним антитіла є ідентичними, або моноклональними. У деяких людей со із множинної мієломи розвивається моторно-сенсорна поліневропатія з дегенерацією аксонів у периферичних ї- нервах. В інших зв'язаних із захворюваннями втіленнях пропонований спосіб можна використовувати для лікування невропатій, викликаних макроглобулінемією Вальденстрема, хронічним лімфолейкозом або
В-клітинною лімфомою. Зазначені розлади являють собою пухлини, обумовлені секретуючими антитіла
В-лімфоцитами в селезінці, кістковому мозку або лімфатичних вузлах. Ці антитіла є моноклональними і часто « взаємодіють з компонентами периферичних нервів, такими як МАК, 5М1 або сульфатиди. В інших утіленнях з с Педдепод-агоністи за винаходом можна використовувати як складову частину терапевтичної схеми при лікуванні пацієнтів з раком, у яких невропатія є наслідком локального опромінення або викликана прийомом ліків, таких ;» як вінкристин або циспластин.
Даний винахід також передбачає застосування Педдепод-агоністів для лікування невропатій, викликаних амілоїдозом. Амілоїд являє собою речовину, що відкладається в периферичних нервах і перешкоджає їхньому -І функціонуванню: такий розлад називається амілоїдозом. Існують два основних типи: первинний амілоїдоз, коли відкладення містять фрагменти антитіл (див. моноклональна гаммапатія, вище); і спадковий амілоїдоз, при якому бо відкладення містять мутантний білок Тгапвзіпугейп. Первинний амілоїдоз, звичайно, є обумовлений
ГІ моноклональними гаммапатіями або мієломою.
Згідно із ще одним аспектом винаходу, пропонований спосіб передбачається як засіб для лікування ю невропатій, викликаних інфекціями. Периферичні невропатії можуть бути викликані інфекціями периферичних сп нервів. До вірусів, що викликають периферичні невропатії, відноситься вірус СНІДУ, ВІЛ-1Т, що є причиною повільно прогресуючої сенсорної невропатії, цитомегаловірус, що викликає швидко прогресуючу паралітичну невропатію, вірус оперізуючого герпесу, і вірус поліомієліту, що є причиною моторної невропатії. Інфекції бв Вірусу гепатиту В або С іноді зв'язані з васкулітною невропатією.
Бактеріальні інфекції, що викликають невропатії включають лепру, що є причиною плямистої сенсорної
Ф) невропатії, і дифтерію, що викликає швидко прогресуючу паралітичну невропатію. До інших інфекційних ка захворювань, що викликають невропатію, відносяться хвороба Лайма, викликувана спірохетами, і трипаносомоз, зумовлюваний паразитом. Обидва захворювання звичайно дають багатовогнищеву невропатію. 60 Невропатії, викликані порушенням харчового балансу, також є кандидатами на лікування пропонованим способом. Недостатність вітамінів В12, В1 (тіамін), Вб (піридоксин) або Е, наприклад, може призводити до поліневропатій з дегенерацією аксонів периферичних нервів. Це може бути обумовлено поганим харчуванням або порушенням усмоктування живильних речовин у шлунку або кишечнику. Більш того, великі дози вітаміну Вб також можуть викликати периферичну невропатію, і пропонований спосіб можна застосовувати в таких випадках 65 як частину програми детоксикації.
Ще одним застосуванням пропонованого способу є лікування невропатій, обумовлених нирковими розладами. Хронічна ниркова недостатність може приводити до переважної сенсорної периферичної невропатії з дегенерацією аксонів периферичних нервів.
Згідно зі ще одним аспектом винаходу пропонується спосіб лікування гіпотиреоїдних невропатій.
Гіпотиреоїдизм іноді є зв'язаний із хворобливою сенсорною поліневропатією з дегенерацією аксонів.
Мононевропатія або невропатія, що охоплює кілька нервів у різних частинах тіла, також можуть бути викликані стисканням периферичних нервів опухлими тканинами.
Пропонований спосіб також можна використовувати в лікуванні невропатій, викликаних алкоголем або отруйними речовинами. Деякі отруйні речовини можуть обумовлювати периферичну невропатію. Свинець може 7/0 привести до моторної невропатії, арсен або ртуть викликають сенсорну невропатію, а талій може давати сенсорну і вегетативну невропатію. Деякі органічні розчинники й інсектициди також можуть викликати поліневропатію. Алкоголь є безпосередньо токсичним для нервів, і зловживання алкоголем є серйозною причиною невропатії. У деяких утіленнях пропонований спосіб можна застосовувати як складову більш широкої програми детоксикації.
У ще одному втіленні способи і композиції за даним винаходом можна використовувати для лікування невропатій, викликаних ліками. Відомо, що деякі ліки викликають невропатію. До них відносяться, серед інших, вінкристин і циспластин, використовувані при раку, нітрофурантоїн, що застосовують при пієлонефриті, аміодарон - при серцевих аритміях, дисульфірам - при алкоголізмі, дасС і аді - при СНІДІі, і дапсон, що використовують для лікування лепри. Як згадувалось вище, пропонований спосіб можна використовувати, у деяких утіленнях, як складову більш широкої програми детоксикації.
Спосіб за винаходом також можна застосовувати в лікуванні невропатій, викликаних травмою або стисканням. Локальні невропатії можуть бути викликані стисканням нервів під тиском ззовні або нижчележачими сухожиллями й іншими тканинами. Серед таких невропатій найбільш відомі зап'ясний синдром, викликуваний стисканням зап'ястя, і цервікальні або люмбальні радикулопатії (сідничний нерв), зумовлювані стисканням сч ов нервових корінців там, де вони виходять із хребетного стовпа. Інші звичайні області стискання нервів о включають лікті, пахвові западини і задню частину колін.
Пропонований спосіб також може бути корисним при ряді ідіопатичних невропатій. Термін "ідіопатичний" використовується, коли причину невропатії не вдається знайти. У цих випадках невропатії класифікуються відповідно до їх проявів: тобто сенсорні, моторні або моторно-сенсорні ідіопатичні поліневропатії. ю зо Пропонований спосіб може широко застосовуватись для лікування або профілактики розладів, що вражають тканини м'язів. У цілому, такий спосіб можна охарактеризувати як такий, що включає стадію введення тварині с
Педдепод-агоніста в кількості, що є ефективною для зміни проліферативного стану м'язової тканини, що с піддається лікуванню. Спосіб введення і режими дозування будуть варіювати в залежності від м'язової тканини(тканин), яку (які) потрібно лікувати. со
Відповідно до одного аспекту, даний винахід відноситься до трофічного фактора м'язів і його застосування ї- в стимуляції росту або диференціювання м'язів у ссавців. Така стимуляція росту м'язів корисна для лікування атрофії, або виснаження, зокрема, для лікування атрофії скелетних м'язів або атрофії серцевого м'яза. Крім того, з використанням даного винаходу можна лікувати деякі розлади, при яких м'язова тканина є ушкодженою, аномальною або атрофованою, як, наприклад, при нормальному старінні, атрофії внаслідок невикористання, « виснаженні або кахексії, а також при різних вторинних розладах, що супроводжують старіння і втрату м'язової з с маси, таких як гіпертензія, нестерпність до глюкози і діабет, дисліпідемія й атеросклеротичне серцево-судинне захворювання. Винаходом також охоплюється лікування м'язових міопатій, наприклад м'язових дистрофій. ;» При денервації або невикористанні відбувається швидка атрофія скелетних м'язів, що приводить до грунтовного зменшення розміру, зниження вмісту білка і сили скорочення. Така атрофія являє собою важливу складову безлічі нервово-м'язових захворювань у людей. У клінічних умовах композиції, що містять пропоновані -І Неддепод-агоністи, можна використовувати для інгібування дегенерації м'язів, наприклад, для зменшення втрати м'язової маси, як складову лікування такого розладу з виснаженням м'язів. со У кращих утіленнях фармацевтичні композиції за винаходом вводять пацієнтам, що мають розлад, тобто
ГІ патологічний фізичний стан, захворювання або патофізиологічний стан, викликаний патологічною та/або аберантною регуляцією м'язової тканини. Розлади, при яких уводять композиції за винаходом, переважно о являють собою розлади, що прямо або опосередковано викликають виснаження (тобто втрату) м'язової маси, сп тобто розлад з виснаженням м'язів. До таких розладів відносяться м'язові дистрофії, серцева кахексія, емфізема, лепра, порушення харчування, остеомаляція, гостра лейкемія в дітей, кахексія, зв'язана зі СНІДом, і кахексія, зв'язана з раком.
М'язові дистрофії являють собою спадкові захворювання, що характеризуються прогресуючою слабістю і дегенерацією м'язових волокон без ознак дегенерації нервів. У пацієнтів із м'язовою дистрофією Дюшенна (МДД) (Ф, виявляється зменшення м'язової маси в середньому на 6790, а при міотонічній дистрофії було показано, що ка частковий синтез білка в м'язах знижується в середньому на 2895, при цьому відповідного зменшення синтезу нем'язового білка не відбувається (можливо, внаслідок меншої відповіді рецепторів на анаболічні гормони або во субстрати). Прискорена деградація білка була продемонстрована в пацієнтів з МДД. Пропонований спосіб можна застосовувати як частину стратегії запобігання, а в деяких випадках реверсування, станів з виснаженням м'язів, обумовлених такими дистрофіями.
Ознакою важкої застійної серцевої недостатності (ЗСН) є "серцева кахексія", тобто втрата м'язового білка як у серцевих, так і в скелетних м'язах, при цьому відбувається зменшення маси тіла в середньому на 19965. 65 Серцева кахексія обумовлена підвищеною швидкістю розщеплення міофібрилярних білків. Пропонований спосіб можна застосовувати як складову лікування серцевої кахексії. -Б4-
Емфізема являє собою хронічне обструктивне захворювання легень, що характеризується збільшенням понад нормальні розміри повітряних просторів, розташованих дистальніше термінальних бронхіол, з деструктивними змінами альвеолярних стінок. Клінічні прояви зниженого функціонування легень включають
Кашель, подих із хрипом, рецидивні респіраторні інфекції, набряк, ослаблення функцій і зменшену тривалість життя. У пацієнтів з емфіземою відтік тирозину збільшений на 4790. Крім того, приплив лейцину для всього організму залишається нормальним, окиснення лейцину у всьому організмі збільшується, а синтез білків у всьому організмі знижується. У результаті синтез білків у м'язах знижений, що супроводжується зниженням обороту білків у всьому організмі і зниженням маси скелетних м'язів. Це зниження стає усе більш помітним із 7/0 прогресуванням захворювання і довго триваючим погіршенням. Пропоновані Педдепод-агоніст можна використовувати для запобігання та/(або реверсування станів виснаження м'язів, обумовлених такими захворюваннями.
При цукровому діабеті має місце генералізоване виснаження малих м'язів кистей рук, обумовлене хронічною частковою денервацією (невропатією). Це найбільше помітно і погіршується при тривалому прогресуванні /5 захворювання і з підвищенням тяжкості стану. Пропонований спосіб можна використовувати як частину терапевтичної стратегії лікування цукрового діабету.
Лепра супроводжується виснаженням м'язів між п'ястками великого пальця кисті і вказівним пальцем.
Показником важкого порушення харчування є, серед іншого, сильне виснаження м'язів. Пропонований спосіб можна використовувати для лікування виснаження м'язів при лепрі.
Остеомаляція являє собою порушення харчування, обумовлене недоліком вітаміну О і кальцію. У дітей її називають "рахітом", а в дорослих - "остеомаляцією". При цьому захворюванні відзначається розм'якшення кісток (унаслідок зниженої мінералізації з надлишковим нагромадженням остеоїдів), біль, хворобливість, виснаження м'язів і слабість, анорексія і загальна втрата ваги. Воно може бути результатом неправильного харчування, багаторазових вагітностей і лактації (витягаються або виводяться резерви вітаміну О і кальцію), а сч ов також несприйнятливості до вітаміну ОЮ. Пропонований спосіб можна використовувати як складову терапевтичної о стратегії лікування остеомаляції.
При гострій лейкемії в дітей відбувається недостатнє надходження з їжею білкової енергії, що приводить до виснаження кістякових м'язів. Дослідження показали, що в деяких дітей м'язове виснаження виявляється навіть до того, як поставлений діагноз лейкемія; причому м'язова маса зменшена в середньому на 2795. При цьому ю зр одночасно відбувається збільшення жирової тканини на 33-3796, що приводить до того, що зміни сумарної відносної маси тіла й обсягу кінцівок не відбувається. Такі пацієнти можуть бути піддані лікуванню с
Педдепод-агоністом відповідно до способу за даним винаходом. с
Кахексія при раку являє собою синдром, що зустрічається з мінливою частотою в пацієнтів із твердими пухлинами і гематологічними злоякісними пухлинами. Що стосується перебігу хвороби, кахексія при раку со зв Виявляється у вигляді зниження ваги в зв'язку з великою втратою як жирової, так і чисто м'язової маси, і є ї- однією з причин смерті від раку. Пацієнти з кахексією при раку мають укорочений час життя, і в них знижена відповідь на хіміотерапію. Крім розладів, пов'язаних з виснаженням м'язів, очевидно, і інші обставини й умови деяким чином зв'язані зі зменшенням м'язової маси. До таких недуг відносяться виснаження м'язів, обумовлене хронічним болем у спині, літній вік, тривала госпіталізація через хворобу або травму, алкоголізм і лікування « Кортикостероїдами. Пропонований спосіб можна використовувати як складову терапевтичної стратегії з с запобігання і, у деяких випадках, реверсування станів з виснаженням м'язів, зв'язаних з такими видами раку.
Й Дослідження показали, що у важких випадках хронічного болю в попереку має місце параспінальне и?» виснаження м'язів. Зменшення параспінального виснаження м'язів дає полегшення болю і поліпшує функціонування. В курс лікування цього розладу можна включити введення терапевтичної кількості педдепод-агоністом. -І Дослідження також показують, що загальна слабість у літньому віці обумовлена виснаженням м'язів. З віком в організмі все більша частина скелетних м'язів заміщається жировою тканиною. В результаті відбувається со значне зменшення м'язової сили, але лише мінімальне зниження безжирової маси. Пропонований спосіб можна
ГІ застосовувати як складову лікування і превентивних способів, призначених для запобігання/реверсування 5р Виснаження м'язів у літніх пацієнтів. о Дослідження також показали, що в пацієнтів із травмами або страждаючими хронічними захворюваннями, що сп проходять госпіталізацію протягом тривалих періодів часу, спостерігається тривале однобічне виснаження м'язів, причому м'язова маса зменшується в середньому на 3195. Як також показано в дослідженнях, це можна коректувати інтенсивною фізіотерапією. Однак, для багатьох пацієнтів може бути більш ефективним щонайменше доповнити такі види терапії пропонованим способом лікування.
У страждаючих алкоголізмом відбувається виснаження переднього м'яза гомілки. Дане проксимальне м'язове (Ф, ушкодження обумовлене нейрогенним ушкодженням, а саме зниженою активністю гліколітичних ферментів і ка фосфорилаз. Зазначене ушкодження стає помітним і збільшується зі збільшенням періоду зловживання алкоголем. Пацієнти, що лікуються кортикостероїдами, зазнають утрати м'язової маси. Такі пацієнти також бор Можуть піддаватися лікуванню пропонованим способом.
Сполуки за винаходом можна використовувати для полегшення втрати м'язової маси в результаті зазначених, а також інших умов. Крім того, педдепод-агоністи за даним винаходом корисні для застосування у ветеринарії і тваринництві для боротьби з утратою маси у тварин або для стимуляції росту. Наприклад, винахід також можна застосовувати для збільшення ефективності виробництва тваринних м'ясопродуктів. Конкретно, 65 тварини можуть одержувати Педдепод-агоніст із їжею або у вигляді ін'єкцій для підвищення загальної маси скелетних м'язів, наприклад, для збільшення маси таких сільськогосподарських тварин як корови, свині, вівці,
кури та лосось.
Також дуже бажаним є підтримка тканин і органів ех мімо. Заміщення тканин широко застосовується при лікуванні захворювань людей. Існує багато ситуацій, де є бажана трансплантація м'язових клітин, особливо стовбурних м'язових клітин, в організм-хазяїн, коли в такого реципієнта відповідні клітини відсутні, ушкоджені або має місце дисфункція м'язових клітин при захворюванні з виснаженням м'язів. Так, наприклад, трансплантація нормальних міобластів може бути корисна для лікування м'язової дистрофії Дюшенна й інших захворювань з дегенерацією і виснаженням м'язів. |(Див., наприклад, Рагігідде (1991) Мизсіе 5 Мегме 14:197). Що стосується міобластів, то їх можна вводити шляхом ін'єкції в різні ділянки для лікування захворювань з 7/0 виснаженням м'язів.
Пропонований спосіб можна застосовувати для регуляції росту м'язових клітин і тканин іп міго, а також для прискорення приживання імплантованої м'язової тканини у організмі-хазяїні тварини. У цьому відношенні, даний винахід також стосується культур міобластів, вирощених шляхом обробки Педдепод-агоністом. Як ілюстративне втілення, такий спосіб включає одержання м'язового зразка, переважно, зразка, що містить міобласти; можливу ферментативну обробку цього утримуючого клітини зразка для виділення клітин; і культивування в присутності педдепод-агоніста.
Ще один аспект винаходу, що пропонується, стосується того, що ріс, педденод і/або зтооїпепед включено до морфогенних сигналів, які беруть участь у формуванні інших органогенних шляхів у хребтових, додатково до нейрональної диференціації як вище описано, виконуючи незаперечну роль у формуванні інших ентодермальних патернів, так як і в мезодермальних та ентодермальних процесах диференціації. Таким чином, відповідно до винаходу, що пропонується, сполуки, які містять педдепод агоністи, можна застосувати як у клітинних культурах, так і в терапевтичних способах, що включають продукування та підтримування не нейрональної тканини.
В одному з втілень спосіб, що пропонується, дає можливість використання відкриття тієї властивості ріс, сч ов педденпод і/або зтооїпепед, що вони беруть участь у контролі розвитку стовбурових клітин, які відповідають за формування травної системи, печінки, легень та інших органів, що походять з примітивної кишки. ЗАЙ виконує і) функцію передачі індуктивного сигналу від ентодерми до мезодерми, що є надзвичайно важливим для морфогенезу кишки. Таким чином, наприклад, педдепод агоністи в способі, що пропонується, можуть бути задіяні в регуляції розвитку та збереження штучної печінки, яка може виконувати велику кількість метаболічних функцій ю зо так само, як нормальна печінка. У втіленні що наводиться для прикладу, пропонований спосіб можна використовувати для регулювання проліферації і диференціації стовбурових клітин травної трубки з метою с утворення культур гепатоцитів, які можна залучити до збільшення кількості екстрацелюлярних матриць, або с інкапсулювати в біосумісні полімери, щоб створити штучні печінки, які можна імплантувати або використати екстракорпорально. со
В іншому втіленні, терапевтичні сполуки з Педдепод агоністами можна використовувати разом із ї- трансплантацією таких штучних печінок, так само як і ембріональних структур печінки, для регулювання процесу сприймання інтраперитонеальної імплантації, васкуляризації, а також іп мімо диференціації та підтримки імплантованої тканини печінки.
Ще в одному втіленні, пропонований спосіб можна терапевтично застосовувати для регулювання функцій « вказаних органів після фізичного, хімічного або патологічного ушкодження. Наприклад, терапевтичні сполуки, що сплю) с містять педдейод агоністи, можна використовувати як тимчасову заміну до репарації тканини печінки при частковій гепатектомії. ;» Формування підшлункової залози та тонкої кишки з ембріональної передньої кишки залежить від міжклітинної сигналізації між ентодермальними та мезодермальними клітинами кишки. Зокрема, вважається, що диференціація інтестинальної мезодерми в гладкі м'язи залежить від сигналів із суміжних ентодермальних -І клітин. Одним із можливих медіаторів ентодермальної передачі сигналів в ембріональну задню кишку є Зопіс
Педдепод. |Див., наприклад, Ареїдмівї еї аії. (1997) Си. Віо! 7:801-4ї4. Ген пп експресується вздовж всієї со ембріональної ентодерми кишечнику, за виключенням ентодерми зачатка підшлункової залози, яка взамін ко експресує високі рівні гомеодоменового білка Ірп/Рах1! (іпзшіп рготоїег Тасіог 1-транскрипційний фактор, який регулює розвиток підшлункової залози, / панкреатичний гомеобоксний ген), основний регулятор раннього ю розвитку підшлункової залози. Ареїдміві еї аі., див, вище, досліджували, чи справді диференціальна експресія сп Зп в первинній кишці контролює диференціацію навколишньої мезодерми у спеціалізовані мезодермальні дерівати тонкої кишки та підшлункової залози. Щоб перевірити це, вони використали промотор Ір1/Рах1 гена для селективної експресії Зп у епітелій підшлункової залози в стані розвитку. В Ірп/Рах1-5пп. трансгенних мишей панкреатична мезодерма розвинулася скоріше в гладком'язові та інтерстиціальні клітини Кейджела (Са|аЇ), що є характерними для кишечнику, ніж в панкреатичну мезенхіму та селезінку. Також, панкреатичні
Ф) експлантати під впливом 5Пй проходять такий самий шлях інтестинальної диференціації. Ці результати ка доводять, що диференціальна експресія ентодермального деривату Пп контролює сегментацію та диференціацію навколишньої мезодерми в різних частинах травної трубки. во В контексті даного винаходу розглядається можливість того, що пропоновані педдепод агоністи можна використовувати для контролю або регуляції проліферації та/або диференціації тканини підшлункової залози як іп мімо, так і іп міго.
Існує велика різноманітність умов проліферації та диференціації патологічних клітин, при яких агоністи згідно з винаходом, що пропонується, можуть надати певні терапевтичні переваги, при цьому загальна стратегія 65 полягає, наприклад, у корекції аберантної експресії інсуліну, або модуляції диференціювання. Якщо взяти ширше, то даний винахід стосується способу індукування та/(або підтримання диференційованого стану, -58в-
посилення виживання та/або проліферації панкреатичних клітин шляхом контакту клітин з пропонованими агоністами. Наприклад, згідно з винаходом передбачається, що у світлі встановленої участі ріс, педденсоа і зтооїпепей у формуванні заданого просторового розміщення панкреатичних тканин, пропонований спосіб може бути частиною способу формування та/або підтримки такої тканини як іп міо, так і іп мімо. Наприклад, модуляція функції педдепод може бути застосована як у культурі клітин, так і в терапевтичних методах, зокрема таких, в яких застосовують вирощування, контроль та підтримку бета-клітин і, можливо, непанкреатичних клітин, а також в контролюванні розвитку і підтримки тканин травного тракту, селезінки, легень та інших органів, які розвиваються з первинної кишки. 70 У втіленні, яке наводиться для прикладу, спосіб, що пропонується, може бути використано при лікуванні гіперпластичних і неопластичних захворювань, які вражають панкреатичну тканину, особливо таких, де спостерігається патологічна проліферація панкреатичних клітин. Наприклад, панкреатичні раки відзначаються патологічною проліферацією панкреатичних клітин, що може в результаті вплинути на альтерацію інсулін секреторної спроможності підшлункової залози.
Наприклад, в окремих панкреатичних гіперплазіях, таких як панкреатичні карциноми, гіпоінсулінемія призводить до дисфункції бета-клітин або зменшення маси острівцевих клітин. Якщо в прогресуючій стадії захворювання може бути виявлена аберантна ріс, педдейпод і зтооїпепеа сигналізація, то пропоновані агоністи можуть бути використані для посилення регенерації тканини після проведення протипухлинної терапії.
Більше того, маніпулювання властивостями Ппеддейоад сигналізації у різних варіантах може бути корисним, як 2о частина стратегії щодо перетворення/відновлення панкреатичної тканини як іп міо, так і іп мімо. В одному із втілень, в способі, що пропонується, використовується відкриття впливу ріс, педдепод і зтооїпепей на процес регуляції розвитку панкреатичної тканини. Взагалі, даний спосіб можна використовувати терапевтично для регулювання функції підшлункової залози після фізичного, хімічного або патологічного пошкодження. В іншому втіленні, спосіб, що пропонується, може бути застосовано в культивуванні клітин, зокрема, для посилення с ов первинного продукування імплантованих панкреатичних клітин. Маніпулювання проліферацією та диференціацією панкреатичної тканини, наприклад, за допомогою активізації пеадепод може забезпечити більш і) акуратний контроль властивостей культивованої тканини. У втіленні, яке наводиться як приклад, пропонований спосіб може використовуватися як для збільшення продукування протезних утворень, що потребують острівцеві бета-клітини, так і для використання в інкапсуляційних пристроях, (описаних в Аебізспег та ін., патент США ю зо Мо4892538, Аерізспег та ін.,, патент США Мо5106627, іт, патент США Мо4391909 і бБепйоп, патент США
Мо4353888|. Первинні прогеніторні клітини в панкреатичних острівцях є мультипотентними і очевидно с коактивують усі специфічні для острівцевих клітин гени з часу їх першої появи. Впродовж розвитку експресія с специфічних для острівцевих клітин гормонів, таких як інсулін, обмежується до патерну характеристики експресії зрілих острівцевих клітин. Але фенотип зрілих острівцевих клітин не є стабільним у культурі, тому со
Зз5 що можна спостерігати вторинну появу ембріональних ознак у зрілих бета-клітин. При використанні ї- пропонованих Ппеддепсод агоністів є можливість регуляції напрямку диференціації або проліферативного індексу клітин.
Більше того, маніпулювання регуляцією диференційованого стану панкреатичної клітини можна використовувати при трансплантації штучної підшлункової залози так, щоб підтримувати імплантацію, « васкулярізацію, а також іп мімо диференціацію та забезпечувати підтримку пересаджених клітин. Наприклад, з с маніпулювання функцією педдейод на диференціацію тканини може бути використано як засіб підтримки життєздатності імплантату. ;» ІВеїїивсі еї аїЇ. (1997) Юемеюортепі 124;53)| повідомили, що Бопіс педдейод регулює іп мімо проліферацію мезенхімальних клітин легень. Таким чином, спосіб, що пропонується, можна використовувати для регулювання процесу регенерації тканини легень, наприклад, при лікуванні емфіземи. -І Ще в одному втіленні винаходу, що пропонується, сполуки, які містять педдепод агоністи, можуть бути використаними для генерації іп міго скелетних тканин, наприклад, із скелетотвірних стовбурових клітин, або со для лікування іп мімо захворювань з дефіцитом скелетних тканин. Пропонований винахід особливо спрямований ко на використання педдейпод агоністів для регулювання швидкості хондрогенезу та/або остеогенезу. Під виразом 5о "дефіцит скелетних тканин" мається на увазі порушення в кістках або інших скелетних сполучних тканинах у о будь-яких випадках, коли треба відновити кістку або іншу сполучну тканину - і не має значення, якого с походження цей дефіцит: результат хірургічного втручання, видалення пухлини, виразки, взяття матеріалу для імплантації, інших травматичних або дегенеративних станів.
Наприклад, спосіб згідно з винаходом, що пропонується, може бути застосований як складова частина дв Лікувального процесу по відновленню функції хрящів у сполучній тканині. Такі способи використовуються, наприклад, при усуненні дефектів або уражень хрящової тканини внаслідок дегенеративних змін, так як це буває, (Ф, наприклад, при артритах, при механічних порушеннях внаслідок травми тканини, таких як зміщення розірваної ка тканини меніска, меніскетомії, лігаментитах, злоякісних утвореннях в області суглобів, зламаних кістках або спадкових захворюваннях. Пропонований спосіб репарації може застосовуватися також для ремоделювання бо хрящової матриці, наприклад, в пластичній або реконструктивній хірургії, так само, як і в періодонтальній хірургії. Пропонований спосіб також можна застосовувати у випадках, коли треба покращити проведену раніше репаративну операцію, наприклад, після операції на меніску, зв'язці або хрящі. Більше того, спосіб може бути використано для профілактики виникнення симптомів або більш тяжкого перебігу дегенеративної хвороби, якщо застосувати лікування одразу після травми. 65 В одному з втілень винаходу спосіб, що пропонується, включає лікування пошкодженої сполучної тканини терапевтично ефективною кількістю педдейпод агоніста, особливо антагоніста, селективного по відношенню до
Іпаїап педдепод сигнальної трансдукції, щоб регулювати відповідь на відновлення хряща в сполучній тканині шляхом управління швидкістю диференціації та/або проліферації хондроцитів, проникних в тканині. Такі сполучні тканини, як суглобовий хрящ, міжсуглобовий хрящ, реберний хрящ (що з'єднує справжні ребра з грудиною),
Зв'язки та сухожилля є особливо чутливими до лікування в реконструктивних і/або редегенеративних терапіях із застосуванням пропонованого способу. Як використовується тут, термін редегенеративна терапія включає як спосіб лікування дегенеративних станів, які вже прогресували до такої точки, де ушкодження тканини є дійсно маніфестним, так і профілактичне лікування тканини, де процес дегенерації знаходиться на початковій або навіть на доклінічній стадії. 70 У втіленні, яке наводиться для ілюстрації, спосіб, що пропонується, може бути використаний як частина терапевтичного втручання в лікування хряща в діартроїдальному суглобі, такому як коліно, щиколотка, суглоби в пальцях руки чи ноги або щелепні суглоби. Лікування може бути направлено на меніск суглоба, на артикулярний хрящ у суглобі, або на обидва. Для подальшої ілюстрації, спосіб, що пропонується, можна застосовувати для лікування дегенеративних захворювань коліна, які можуть з'явитися внаслідок травматичного пошкодження 7/5 (наприклад, спортивна травма чи надмірне виснажування) або остеоартриту. Пропоновані агоністи можна призначати у вигляді ін'єкцій у суглоб, наприклад, із застосуванням артроскопічної голки. У деяких прикладах, агент, який підлягає введенню, може бути в формі гідрогелю або інших вищеописаних препаратів, що повільно розсмоктуються, щоб забезпечити подовжений і регулярний контакт агента з тканиною, яку лікують.
Даний винахід передбачає далі можливість використання способу, який пропонується, в області 2о трансплантації хрящів і лікуванні з використанням протезних засобів. Але існують проблеми, наприклад, у зв'язку з тим, що властивості хрящів і фіброхрящів між різними тканинами відрізняються: між суглобним, менісковим хрящем, зв'язками та сухожиллями, між двома кінцями тої ж самої зв'язки або сухожилля, а також між частинами тканини на її поверхні і в глибині. Зональне розташування цих тканин може віддзеркалювати зміну в їх механічних властивостях, і може статись, що імплантована тканина, яка не диференціювала в цих умовах, не сч об ВИЯВЛЯЄ здібності до відповідної реакції. Наприклад, коли менісковий хрящ використовують для відновлення передніх хрестоподібних зв'язок, тканина метаплазується в суто фіброзну тканину. Завдяки регулюванню і) хондрогенеза, спосіб, що пропонується, може бути корисним особливо відносно цієї проблеми, допомагаючи адаптивно контролювати імплантовані клітини в новому навколишньому середовищі та ефективно пристосовувати гіпертрофічні хондроцити з більш ранньої стадії розвитку тканини. ю зо Подібно цьому, пропонований спосіб можна застосувати як для збільшення генерації протезних хрящових утворень, так і для їх імплантації. Необхідність в покращенні лікувальних методик мотивувала наукові с розробки, метою яких було створення нового хряща на основі колаген-глюкозаміногліканових структур (Зіопе еї с аі. (1990) Сііп Опйпор Кеїаї Кей 252: 129), ізольованих хондроцитів (Сгапае еї а). (1989) У Опйпор Кевз 7:208; і Такідамла еї а. (1987) Вопе Міпег 2:449), а також хондроцитів, приєднаних до натуральних або синтетичних со полімерів (МУаїнапі ес а). (1989) ) Вопе УЄ Бигд 718:74; Масапії ей аЇ. (1991) Ріаві Кесопвіг Зигд 88:753; ї- моп Зспгоедег еї а). (1991) ) Віотей Маїег Кевз 25:329; Егеей еї аЇ. (1993) ) Віотей Маїег Кев 27:11; і
Масапії е( аі. патент США Мо5041, 138). Наприклад, хондроцити можуть бути вирощені в культурі на здатних розсмоктуватися біосумісних високопористих основах з таких полімерів, як, наприклад, полігліколева кислота, полілактозна кислота, агарний гель або інші полімери, які розкладаються з часом внаслідок гідролізу « полімерної основи на індиферентні мономери. Матриці призначені для того, щоб забезпечити адекватне з с харчування і газообмін для клітин до тих пір, доки не відбудеться приживлення. Клітини можна культивувати іп . міо, доки адекватний об'єм і гущина клітин не будуть досягнуті внаслідок розвитку клітин, призначених для и?» імплантації. Однією з перевАг матриць є те, що їм можна надати таку форму, яка потрібна в конкретних випадках, тому кінцевий продукт формою дуже наближений до форми вуха чи носа пацієнта (як приклад), крім того, гнучкі матриці можуть бути використані у випадках, де треба маніпулювати ними під час самої операції, -І наприклад, на суглобі.
В одному з втілень способу, що пропонується, імплантати контактують з педдейод агоністом упродовж со визначених фаз процесу культивування для того, щоб керувати процесами диференціації хондроцитів і ко формування гіпертрофічних хондроцитів у культурі.
В іншому втіленні, імплантований пристрій обробляється педдепод агоністом, щоб активно ремоделювати ю матрицю імплантату і зробити її більш відповідною функції, для якої вона призначена. Як вказано вище стосовно с тканевих трансплантатів, штучні трансплантати потерпають від того, що неможливо їх отримати з місця, яке б відповідало фактичним механічним умовам середовища, де буде функціонувати імплантована матриця.
Можливість регулювати хондроцити в матриці завдяки способу що пропонується, дозволяє імплантату набути властивостей, які подібні до властивостей тканини, що йому належить її замінити.
В іншому втіленні спосіб, що пропонується, може бути використано для зміцнення прикріплення протезних
Ф) пристосувань. Як ілюстрація, спосіб може бути використано в імплантації періодонтальних протезів, де ка лікування оточуючої сполучної тканини стимулює утворення періодонтальних зв'язок навколо протезу.
Ще в одному втіленні, пропонований спосіб може бути використано як частину процедури генерації кістки бо (остеогенез) у тварини, в якої є нестача такої скелетної тканини. Іпаїап педденпод особливо асоціюється з гіпертрофічними хондроцитами, які в кінцевому рахунку замінюються остеобластами. Наприклад, призначення
Недденпод агоніста відповідно до пропонованого винаходу може бути частиною способу регуляції процесу втрати кісткової тканини у суб'єкта. Наприклад, препарати, які містять пПеддепод- агоністи, можна використовувати для контролю ендохондральної осифікації в утворенні, яке є моделлю" для осифікації. 65 У ще іншому втіленні пропонованого винаходу, педдепод агоніст може бути використаний для регуляції сперматогенезу. Білки Нпеддепод, особливо ОП, як було визначено, беруть участь в диференціації та/або проліферації і підтримці розвитку клітин сперми з яєчок. Експресія Оп ініціюється в клітинах-попередниках
Сертолі відразу після активації Згу (тестикулярний детермінуючий ген) і зберігається в яєчках у дорослих.
Особи чоловічої статі здатні до статевого життя, але не здатні мати дітей, якщо в них відсутня зріла сперма.
Дослідження розвитку яєчок у різних генетичних середовищах доводить, що ОПП регулює як ранню, так і пізню стадії сперматогенезу. Віддоод еї аії. (1996) Си Віо! 6:298. В кращому втіленні Неддейод агоніст може бути використаний як контрацептив. Подібним чином, педдепйод агоністи згідно з винаходом, що пропонується, потенційно можуть бути використані для модуляції нормальної яєчникової функції.
Спосіб, що пропонується, також може широко застосовуватись для лікування або профілактики порушень 7/о епітеліальної тканини, а також із косметичною метою. Загалом, спосіб може характеризуватись як такий, що включає крок введення тварині такої кількості педдепод агоніста, яка є ефективною для зміни стану росту епітеліальної тканини, яку лікують. Шляхи введення, дозування та режим призначень будуть різними і залежатимуть від епітеліальної тканини (тканин), що потребує лікування. Наприклад, лікарські форми для зовнішнього застосування матимуть переваги, коли тканина, яку лікують, являє собою епідермальну тканину, такі /5 як тканини шкіри або слизових.
Спосіб, що "прискорює загоювання ран", є такий, в результаті якого рани загоюються швидше, ніж такі ж рани при відсутності лікування. "Прискорення загоювання ран" може також означати, що спосіб регулює проліферацію та/або ріст, між іншим, кератиноцитів, або що загоювання ран буде супроводжуватися утворенням меншої кількості шрамів, рани будуть менш стягнуті, з меншою присутністю колагену і більш поверхневими. У 2о деяких прикладах, "прискорення загоювання ран" може також означати, що певні способи лікування ран будуть більш успішними (наприклад, пересаджування шкіри), якщо вони будуть застосовуватись разом зі способом згідно з винаходом, що пропонується.
Коли маються рани, що не цілком загоїлись і залишаються відкритими, існує постійний ризик ускладнень.
Хоча більшість ран гоїться швидко без лікування, деякі типи ран не мають тенденції гоїтися. Також залишаються сч ов Відкритими протягом тривалого часу рани, що охоплюють поверхні великої площі. В одному з утілень даного винаходу пропонований спосіб можна застосовувати для прискорення загоєння ран епітеліальної тканини, і) наприклад ран, обумовлених хірургічною операцією, опіками, запаленням або роз'ятренням. Деякі
Педдепод-агоніста за винаходом можна також застосовувати профілактично, наприклад, у формі косметичного препарату, для посилення процесу регенерації тканин, наприклад тканин шкіри, волосся та/або нігтів. ю зо Незважаючи на значний прогрес у реконструктивних хірургічних методиках, утворення шрамів може бути значною завадою в поверненні нормальної функції і зовнішнього вигляду шкіри, яка загоїлася. Це особливо с справедливо в таких випадках, коли має місце патологічне утворення шрамів, таке як келоїди або гіпертрофічні с шрами на руках чи обличчі, вони спричиняють порушення функції та фізичну деформацію. При деяких обставинах, такі шрами можуть викликати психосоціальний дистрес та призвести до життя з економічними со
Зв нестатками. Загоювання ран включає стадії гемостазу, запалення, проліферації і корекції. У проліферативній ї- фазі відбувається розмноження фібробластів, ендотеліальних та епітеліальних клітин. При застосуванні пропонованого способу можна контролювати процес проліферації епітеліальних клітин всередині рани і по краях, щоб прискорити закриття рани та/або зменшити утворення шрамів.
Глибокі й неглибокі опіки являють приклад ран, що охоплюють поверхні великої площі і потребують отже « тривалого часу для загоєння. В результаті часто виникають загрозливі для життя ускладнення, такі як інфекції з с і втрата рідини організмом. Крім того, загоєння при опіках часто є неорганізованим, що дає в результаті фляки
Й і приводять до спотворювання. В деяких випадках затягування ран, обумовлене надлишковим відкладенням и?» колагену, призводить до зниженої рухливості м'язів поблизу рани. Композиції і способи за винаходом можна також застосовувати для прискорення загоєння опіків і для активізації процесів загоєння, що призводять до більш бажаних косметичних результатів, меншого затягування ран і рубцювання. -І Важкі опіки, що охоплюють великі поверхні, часто лікують шляхом пересадження шкірних аутотрансплантатів, отриманих з неушкоджених ділянок тіла пацієнта. Пропонований спосіб також можна застосовувати в комбінації з со пересадженням шкірних трансплантатів для поліпшення швидкостей приживання трансплантата шляхом ко прискорення росту як пересадженої шкіри, так і шкіри самого пацієнта поблизу трансплантата.
Шкірні виразки являють собою ще один тип ран, які можна лікувати пропонованим способом, наприклад, щоб о сприяти загоєнню виразки та/(або для запобігання перетворення виразки в хронічну рану. Так, наприклад, в сп одного із семи пацієнтів з діабетом розвиваються шкірні виразки на кінцівках, що піддані інфекції.
Індивідуумам з інфікованими діабетичними виразками часто потрібні госпіталізація, інтенсивний догляд, дорогі антибіотики і, в деяких випадках, ампутація. Такі шкірні виразки як виразки, обумовлені захворюваннями вен ов (виразки в результаті венозного стазу), надлишковим тиском (декубітальні виразки), а також артеріальні виразки теж не мають тенденції гоїтися. Раніше лікування обмежувалося підтримкою ран у захищеному стані, (Ф) без інфекції, і, в деяких випадках, відновленням кровообігу за допомогою судинної хірургії. Згідно з даним ка винаходом, поверхню ураженої ділянки шкіри можна лікувати за допомогою терапії що включає
Педдепод-агоніст, що сприяє епітелізації рани, наприклад, прискорює загоєння шкірних виразок. 60 Лікування, що пропонується, може бути ефективним як частина терапевтичного плану при виразках в роті чи на поверхні, близькій до ротової порожнини, наприклад, після променевої терапії або хіміотерапії. Такі виразки з'являються, у більшості випадків, протягом кількох днів після хіміотерапії або променевої терапії.
Ці виразки звичайно починаються як малі, болючі, неправильної форми ураження, покриті ніжною сірого кольору некротичною оболонкою і оточені запальною тканиною. У багатьох випадках, відсутність лікування призводить до 65 проліферації тканини на периферії уражень у зв'язку із запальним процесом. Наприклад, епітелій, який оточує виразку, звичайно досить активно проліферує, в результаті чого може бути порушена безперервність поверхневого епітелію. Ці виразки, внаслідок їх розмірів та відсутності епітеліальної цілісності, можуть бути вхідними воротами тіла для розвитку в ньому потенційної вторинної інфекції. Звичайне вживання їжі і води стає надзвичайно болючим процесом, а в разі розповсюдження таких виразок вздовж травного тракту може виникати діарея з усіма ускладненнями, які їй притаманні. Згідно з винаходом, що пропонується, лікування таких виразок, яке включає аплікації неддейод агоніста, може зменшити патологічну проліферацію і диференціацію ураженого епітелію, і таким чином полегшити тяжкість перебігу додаткових запальних процесів.
В іншому прикладі втілення, пропонований спосіб забезпечує лікування або профілактику шлунково-кишкових захворювань. Коротко, широка розмаїтість хвороб пов'язана з руйнуванням шлунково-кишкового епітелію, або 7/0 Ворсинок, включаючи ентерит, викликуваний хіміотерапією і променевою терапією (тобто, кишковий токсикоз), і мукозит, виразкова хвороба, гастроентерит і коліт, атрофія ворсинок, і т.п.. Наприклад, хіміотерапевтичні агенти і променева терапія, використовувані при пересадженні кісткового мозку і терапії раку торкаються швидко проліферируючих клітин як у гематопоетичних тканинах, так і в тонкій кишці, приводячи до серйозної та часто дозолімітувальної токсикації. Ушкодження бар'єру слизуватої оболонки тонкої кишки має як наслідок /5 серйозні ускладнення у виді кровотечі і сепсису. Пропонований спосіб може використовуватися, щоб викликати швидке збільшення шлунково-кишкового епітелію й у такий спосіб збільшити дози, що допускаються , для радіаційних і хіміотерапевтичних агентів. Ефективне лікування шлунково-кишкових захворювань може бути визначене відповідно до різних критеріїв, включаючи шкалу ентериту, інші тести, відомі в медицині.
Ї еміпе еї аїЇ. (1997) 9) Мецговзсі 17:6277 показали, що білки педдейод можуть регулювати мітогенез і фоторецепторну диференціацію сітківки в хребтових, а Іпй є можливим фактором з пігментного епітелію для збільшення проліферації прогеніторних ретинальних клітин та фоторецепторної диференціації. Крім того, Уепзеп еї аї. (1997) ЮОемеІортепі 124:363 показали, що обробка культур ретинальних клітин перинатальних мишей амінотермінальним фрагментом білка Зопіс педдейпод дає результат у вигляді збільшення частки клітин, що містять бромодезоксиуридин, в загальній кількості клітин, і в фоторецепторах паличок сітківки ока, сч ов амакринових клітинах та гліальних клітинах Мюллера, тому вчені вважають, що Зопіс педдепод сприяє проліферації ретинальних клітин-попередників. Таким чином, пропонований спосіб можна використовувати в і) лікуванні проліферативних захворювань ретинальних клітин і для регулювання диференціації фоторецепторів.
З віком епідерміс тоншає і придатки шкіри атрофуються. Волосся рідшає, а секреція сальних залоз знижується, що приводить до сухості, появи тріщин і борозен. Дерма стає ослабленою з втратою еластичних і ю
Зо Колагенових волокон. Крім того, проліферація кератиноцитів (яка є показником товщини шкіри і здібності шкіри до проліферації) з віком знижується. Вважають, що збільшення проліферації кератиноцитів буде перешкоджати с старінню шкіри, тобто перешкоджати утворенню зморшок, сприяти збільшенню товщини, еластичності і с загоєнню. Згідно з даним винаходом, проліферативна форма Педдепод-агоніста може бути використана в терапевтичних або косметичних цілях для протидії, хоча б тимчасового, впливові старіння на шкіру. со
Інший аспект винаходу, що пропонується, відноситься до застосування даного способу для контролювання ча росту волосся. Волосся в основі містить кератин, жорсткий і нерозчинний протеїн; його міцність зумовлена дисульфідним зв'язком з цистином. Кожний окремий волос складається з циліндричного стрижня і кореня, який є вміщеним у фолікул - цибулеподібну ямку в шкірі. Дно фолікула містить пальцеподібний виріст, який називають сосочком, що містить сполучну тканину, з якої росте волос, і через яку кровоносні судини постачають клітинам « 70 Живлення. Стрижень є частиною, яка виходить зовні через поверхню шкіри, тоді як коріння є зануреною в шкіру в с частиною волоса. Основа коріння продовжується у волосяну цибулину, яка розташована на сосочку. Клітини, з
Й яких утворюється волосся, ростуть у цибулині фолікула; вони витягуються в формі волокон, коли клітини и?» проліферують у фолікулі. Термін ріст" волосся стосується утворення і подовження волосових волокон шляхом розподілу клітин.
Як відомо, загальний цикл волосся поділяється на З стадії: анаген, катаген і телоген. Упродовж активної -І фази (анаген), епідермальні стовбурові клітини сосочку діляться швидко. Дочірні клітини переміщуються вгору і диференціюються у вигляді концентричних шарів волоса. Перехідна стадія, катаген, відзначається наявністю со перерви в мітозі стовбурових клітин у фолікулі. Стадія відпочинку відома як телоген, в якій волос залишається
ГІ на черепі впродовж декількох тижнів перед тим, як новий волос, що розвивається під ним, не виштовхне з 5о фолікула стрижень, що знаходиться в фазі спокою, із його фолікула. З цієї моделі стає зрозумілим, що чим ю більша кількість стовбурових клітин, що діляться, диференціюється в клітини волосся, тим більше буде рости с волосся. Відповідно, способи прискорення або уповільнення росту волосся можуть бути реалізовані завдяки потенціюванню чи інгібуванню, відповідно, проліферації цих стовбурових клітин.
Так, у деяких утіленнях розглянутий спосіб можна застосовувати для стимуляції росту волосся в людини, дв Наприклад, для корекції облисіння, алопеції, або при інших розладах, що характеризуються втратою волосся.
Пропонований спосіб можна також використовувати для лікування ран очної тканини. Як правило,
Ф) ушкодження тканини роговиці внаслідок захворювання, хірургічної операції або травми, може торкатись ка епітеліальних та/або ендотеліальних клітин, у залежності від природи рани. Епітеліальні клітини роговиці являють собою незроговілі епітеліальні клітини, що утворюють зовнішню поверхню роговиці й які забезпечують во захисний бар'єр від зовнішнього середовища. Загоєння ран роговиці становить інтерес для клініцистів і дослідників. офтальмологи часто борються з дистрофією роговиці та проблемними травмами, які дають стійку і рецидивну ерозію епітеліальної тканини, що часто веде до необоротної втрати ендотеліальної тканини.
Проліферативні форми пропонованих педдепод-агоністів можна застосовувати в цих випадках для того, щоб сприяти епітелізації порушеної тканини роговиці. 65 Для додаткової ілюстрації: до конкретних розладів, викликуваних ушкодженням епітеліальних клітин в оці, |і при яких пропонований спосіб може забезпечити сприятливе лікування, відносяться необоротні ефекти рогівкового епітелію, рецидивні ерозії, нейротрофічні виразки роговиці, сухий кератокон'юнктивіт, виразки роговиці, викликані мікробами, виразки роговиці, викликані вірусами, і т.п. Хірургічні процедури, що звичайно викликають ушкодження шарів епітеліальних клітин, включають лазерні процедури на поверхні ока, будь-які хірургічні процедури, зв'язані с рефракцією, наприклад радіальну кератотомію й астигматичну кератотомію, кон'юнктивальні шматки, кон'юнктивальні трансплантати, епікератопластику і рубцювання роговиці. Крім того, втрату епітеліальних клітин можуть викликати неглибокі рані, наприклад подряпини, поверхнева ерозія, запалення й ін. Згідно з даним винаходом, рогівковий епітелій приводять у контакт із кількістю
Неддепод-агоніста, що є ефективною для того, щоб викликати проліферацію епітеліальних клітин роговиці з 70 відповідним загоєнням рани.
В іншому аспекті даного винаходу пропонований спосіб можна використовувати для індукції диференціювання та/або стимулювання проліферації тканин, похідних від епітеліальних. Такі форми зазначених молекул можуть забезпечувати основу для диференціаційної терапії в лікуванні гіперпластичних або неопластичних станів, що охоплюють епітеліальні тканини. Наприклад, такі препарати можна застосовувати для 7/5 лікування шкірних захворювань, при яких має місце аномальна проліферація або ріст клітин шкіри.
Спосіб за даним винаходом можна застосовувати для прискорення "швидкості приживання" шкірного трансплантата. Трансплантати епідермальної тканини можуть, якщо швидкість приживання такого трансплантата занадто низька, пузиритися і зміщатися, зменшуючи імовірність того, що цей аутотрансплантат приживеться, тобто приросте до рани й утворить базальну мембрану з нижчележачою зернистою тканиною.
Пропонований спосіб може прискорити швидкості приживання за допомогою індукції проліферації кератиноцитів.
У способі прискорення швидкості приживання шкірний аутотрансплантат приводять у контакт з ефективною для загоєння ран кількістю Неддепод-агоніста, описаного в способі стимуляції загоєння ран і в способі стимуляції росту і проліферації кератиноцитів, приведених вище.
Шкірні еквіваленти знаходять широке застосування не тільки для заміни шкіри в людей або тварин при сч об трансплантації, але також і як тест-шкіру для визначення дії на шкіру фармацевтичних речовин і косметики.
Основні труднощі в тестуванні фармакологічних, хімічних і косметичних препаратів представляє визначення і) ефективності і безпеки призначених для обробки шкіри продуктів. Одною з перевАг шкірних еквівалентів за винаходом є їх придатність як показника ефектів таких речовин при тестуванні іп міго на тест-шкірі.
Так, в одному втіленні пропонований спосіб можна використовувати як складову протоколу трансплантації ю
Зо Шкіри, наприклад, при відкритих поверхнях, ранах зернистої тканини й опіках. Застосування Педдепод-агоністів може удосконалити такі методики трансплантації, як трансплантати на неповну глибину, епідермальні с аутотрансплантати (культивовані аутогенні кератиноцити) та епідермальні трансплантати (культивовані алогенні су кератиноцити). У випадку алотрансплантата, використання пропонованого способу для збільшення утворення шкірних еквівалентів у культурі дозволяє забезпечувати/мати в розпорядженні заготовлені запаси таких со з5 трансплантатів (наприклад, у банках тканин), для того щоб пацієнтів можна було покрити за одну процедуру ча матеріалом, що дає можливість міцного загоєння.
У цьому відношенні, даний винахід також відноситься до композиційних еквівалентів живої шкіри, що містять епідермальний шар з культивованих кератиноцитів, що розвиваються під дією обробки Ппеддепод-агоністом.
Пропонований спосіб можна використовувати як складову процесу готування композиційних еквівалентів живої «
Шкіри. В ілюстративному втіленні, такий спосіб включає одержання зразка шкіри, ферментативну обробку цього пл) с зразка шкіри для відділення епідермісу від дерми, ферментативну обробку епідермісу для виділення . кератиноцитів, культивування епідермальних кератиноцитів у присутності педдепод-агоніста до конфлюентності, а ферментативну обробку, паралельно або окремо, дерми для виділення фібробластів, культивування фібробластів до суб-конфлюентності, інокуляцію культивованих фібробластів у пористу губчату мембрану з поперечно-зв'язаного колагену, інактивування цієї колагенові" губки з інокулятом у поверхневому шарі для -І забезпечення росту фібробластів по всьому обсягові колагенові" губки, а потім інокуляцію в ній культивованих кератиноцитів з наступним інкубуванням цього комплексу композиційного шкірного еквівалента в присутності со Неддепод-агоніста для забезпечення росту клітин. ко В інших утіленнях, шари шкіри, що містять епітеліальні і мезенхімні шари, можна виділяти в культурі і 5о ростити в культуральному середовищі з додаванням проліферативної форми Педдепод-агоніста. Будь-який о зразок шкіри, що піддається обробці з застосуванням методик культивування клітин, можна використовувати с відповідно до дійсного винаходу. Зразки шкіри можуть бути аутогенними або алогенними.
Відповідно до іншого аспекту винаходу, пропонований спосіб можна застосовувати в сполученні з різними процедурами на періодонті, коли потрібен контроль проліферації епітеліальних клітин у періодонтальній тканині дв 1! навколо не». В одному втіленні, пейдепод-агоністи можна використовувати для посилення повторної епітелізації навколо "своїх" зубів і зубних протезів, наприклад, для стимуляції формування тканини ясен.
Ф) Продукти педдепод-генів здатні регулювати дозрівання Т-лімфоцитів. Деякі аспекти винаходу відносяться до ка Педдепод-агоністів і їх використання в якості імуномодулюючих агентів для лікування як придбаних, так і спадкових імунологічних розладів. во Наприклад, такі композиції можна застосовувати для збільшення популяції Т-хелперних клітин для оптимізації їхніх рівнів в організмі-хазяїні, наприклад, з метою стимуляції імунної системи тварини. Таке застосування пропонованих композицій можна задіяти в лікуванні бактеріальних або вірусних інфекцій, а також для допомоги організмові в боротьбі з раковими клітинами. Або ж, ці речовини також дозволяють організмові-хазяїнові пристосуватися до захворювань, що виникають у результаті розладу процесів 65 саморозпізнавання, коли відбувається надлишкова атака Т-клітинами організму-хазяїна ендогенних тканин. У таких випадках пропоновані композиції можна використовувати для зниження популяції Т-клітин, щоб зменшити ознаки і симптоми самонавідних запальних розладів (автоїмунних розладів), таких як ревматоїдний артрит і розсіяний склероз.
Як уже було описано, білки Ппеддепйод інгібують дозрівання Т-лімфоцитів. На підставі цього ефекту інгібування згідно з даним винаходом пропонується введення педдепод-агоністів для лікування деяких типів імунологічних розладів, що викликають небажану активацію клітинного імунітету, наприклад відторгнення трансплантата, автоімунні розлади і т.п.
У цілому, в способі за даним винаходом тварині або до культивованих іп мійго лімфоцитів уводять
Неддепод-агоніст у кількості, що дає нетоксичну відповідь клітин у виді інгібування дозрівання. Пропонований 7/0 спосіб можна втілювати на клітинах, що можуть бути або дисперговані в культурі, або являти собою частина інтактної тканини або органа. Більш того, такий спосіб можна здійснювати як на клітинах у культурі (іп мійо), так і на клітинах у цілому організмі (іп мімо). Винахід також відноситься до способів контролю функціонування Т-клітин за допомогою застосування фармацевтичних препаратів за винаходом.
Без обмеження якою-небудь конкретною теорією: інгібуючий ефект педдейпод на дозрівання Т-клітин може /5 бути обумовлений, щонайменше частково, здатністю білка Нейдейод до антагонізуючої дії (прямо або опосередковано) на раїсней - опосередковану регуляцію експресії генів, а також може бути обумовлений іншими фізіологічними ефектами, опосередковуваними цим білком. Вважають, що продукт гена раїснед, що представляє собою білок клітинної поверхні, передає сигнал шляхом, що викликає репресію транскрипції членів родин морфогенів МУпі і Орр/ВМР - білків, що передають інформацію про розташування. В іншій тканині, введення 2о педдепод знижує (дерепресує) згадане обумовлене раїснейдй інгібування, вможливлюючи експресію програм визначених генів.
В іншому аспекті даного винаходу пропонуються фармацевтичні препарати, що містять педдепод агоністи.
Для застосування в способі, що пропонується, педдепод агоністи можуть бути легко підібрані для призначення в біологічно прийнятному середовищі, такому як вода, забуферений сольовий розчин, поліол (наприклад, сч ов гліцерол, пропіленгліколь, рідкий поліетиленгліколь та подібні їм) або також у вигляді сумішей. Оптимальна концентрація активного інгредієнта(ів) у вибраному середовищі може бути визначена емпірично, відповідно до і) методик, які добре відомі медичним хімікам. Як використовується тут, вираз біологічно прийнятне середовище" включає будь-який і взагалі всі розчинники, дисперсні допоміжні речовини та їм подібні, які можуть відповідати вимогам бажаного шляху введення призначеного фармацевтичного препарату. Використання таких ю зо бередовищ для фармацевтично активних субстанцій є відомим для спеціалістів. Тобто, застосування цих середовищ в фармацевтичних препаратах за винаходом є можливим, за винятком тих звичайно відомих с середовищ або агентів, які є несумісними з активністю педдейпод агоніста. Такі носії ліків, що відповідають с цим вимогам, та склади на їх основі з включенням інших білків, наведені, (наприклад, у книзі Кетіпдіоп'з
Рпагтасеціїса! Зсіепсез (Кептіпдіоп'є РІагтасеціїса! Зсіепсез. Маск Рибіїзпіпда Сотрапу, Еавіоп, Ра., ОБА со 1985)). Ці носії включають призначені для введення ін'єкційним шляхом "депо-форми". ї-
Фармацевтичні препарати за винаходом можуть також включати ветеринарні ліки та препарати, наприклад, препарати педдейсд агоністів для лікування худоби або домашніх тварин, наприклад, собак.
Способи введення можуть також бути обумовлені перезаряджуваними та біорозчинними пристроями. В останні роки були розроблені та перевірені іп мімо різні полімери пролонгованого вивільнення, які « забезпечують контрольоване надходження ліків в організм, у тому числі білюковх біофармацевтичних препаратів. пт») с Існує чимало біосумісних полімерів (включаючи гідрогелі), в тому числі як біорозчинні, так і інші полімери, що їх можна використовувати для формування імплантату з пролонгованим вивільненням педдейпод агоніста на ;» конкретному сайті-мішені.
Препарати за даним винаходом можна призначати перорально, парентерально, місцево або ректально.
Звичайно, їх приймають у формі, яка є відповідною для кожного шляху введення. Наприклад, їх уводять у формі -І таблеток або капсул, шляхом ін'єкцій, інгаляцій, лосьонів для очей, мазей, супозиторіїв, лейкопластирів з контрольованим вивільненням препарату, і тому подібні введення шляхом ін'єкції, інфузії або інгаляції; со місцево як лосьон або мазь; ректально - за допомогою супозиторіїв. Пероральне та місцеве (зовнішнє) введення
ГІ вважаються переважними.
Словосполучення "парентеральне введення" і, вводять парентерально", як вони використовуються тут, о означають шляхи введення інші, ніж ентеральне або зовнішнє введення, і таке введення звичайно здійснюють сп шляхом ін'єкції що містить, без обмежень, внутрішньовенні, внутрішньом'язові, внутрішньоартеріальні, інтратекальні, внутрішньокапсульні, інтраорбітальні, інтракардіальні, внутрішньошкірні, внутрішньочеревинні, транстрахеальні, підшкірні, субкутикулярні, внутрішньосуглобові, субкапсулярні, субарахноїдальні, дв Інтраспінальні та інтрастернальні ін'єкції та інфузії.
Словосполучення "системне введення", "вводять системно", "периферичне введення" та "вводять
Ф) периферійно", як вони вживаються тут, визначають введення сполуки, лікувального препарату або іншої ка речовини інакше, ніж безпосередньо в центральну нервову систему, так що вказані сполука, лікувальний препарат або інша речовина вводяться в інші системи пацієнта, і таким чином, можуть бути предметом во метаболізму та інших подібних процесів, наприклад, при підшкірному введенні.
Ці сполуки можна вводити людям і іншим тваринам для терапевтичного лікування будь-яким прийнятним шляхом введення, наприклад, перорально, назально, у вигляді спрею, ректально, інтравагінально, парентерально, інтрацистернально та місцево, як порошками, мазями або краплями, так і трансбукально та сублінгвально. 65 Незалежно від обраного шляху введення, компоненти за даним винаходом, які можуть бути використані у відповідній гідратованій формі, та/(або фармацевтичні композиції за даним винаходом, готують у складі препаратів у вигляді фармацевтично прийнятних лікарських форм, так як описано нижче або іншими традиційними способами, що є відомі фахівцям.
Практичні рівні дозування активних інгредієнтів у Фбармацевтичних композиціях за даним винаходом можуть бути різними, для того, щоб забезпечити таку кількість активного інгредієнта, яка є ефективною для досягнення бажаної терапевтичної відповіді для конкретного пацієнта, композиції та шляху введення, без можливої токсичної дії на пацієнта.
Обраний рівень дозування буде залежати від багатьох факторів, включаючи активність конкретної застосовуваної сполуки за даним винаходом, або її ефіру, солі чи аміду, шлях введення, час введення, 7/0 швидкість виведення з організму конкретної застосовуваної сполуки, тривалість лікування, наявність інших ліків, сполук і/або речовин, які використовують у комбінації з вказаним конкретним застосовуваним агоністом
Педдепод, вік, стать, вага, стан та загальні показники здоров'я і попередня історію хвороби пацієнта, якого лікують, а також інші подібні фактори, що добре відомі тим, хто працює в медичній галузі.
Лікар або ветеринар, який є звичайним фахівцем у даній галузі, може без труднощів визначити необхідність /5 Використання і призначити потрібну ефективну кількість фармацевтичної композиції. Наприклад, лікар або ветеринар може почати з призначення менших доз сполук за винаходом в фармацевтичній композиції, ніж це потрібно для досягнення терапевтичного ефекту, а потім поступово підвищувати дозування доти, доки не буде досягнуто бажаного ефекту.
Звичайно, адекватна денна доза сполуки за винаходом являє собою таку кількість сполуки, яка є найнижчою го дозою, що забезпечує терапевтичний ефект. Така ефективна доза, як правило, буде залежати від вищезазначених факторів. Загалом, дози сполук за винаходом для внутрішньовенного, інтрацеребровентрикулярного та підшкірного введення пацієнтові будуть коливатися в діапазоні від приблизно 0,0001 до приблизно 100мг на 1 кілограм ваги тіла пацієнта в день, краще від приблизно 0,001 до 1Омг на 1 кілограм ваги, ще краще від приблизно 0,01 до мг на кілограм ваги. сч
При потребі, ефективну денну дозу активної сполуки за винаходом можна вводити у вигляді двох, трьох, чотирьох, п'яти, шести або більше субдоз, які вводять окремо з відповідними інтервалами впродовж доби, (8) можливо, в стандартних лікарських формах.
Вважається, що термін лікування" охоплює також профілактику, терапію і процес одужання.
Пацієнтом, який отримує таке лікування, може бути будь-яка тварина, яка його потребує, включаючи ю зо приматів, наприклад, людей, та інших ссавців, таких як коні, велика рогата худоба, свині й вівці; домашня птиця та кімнатні тварини. с
Сполуку за винаходом можна вводити як таку або в сумішах з фармацевтично прийнятними та/або с стерильними носіями, а також їх можна вводити в комбінації з іншими антимікробними агентами, такими як пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди та глікопептиди. Така комплексна терапія включає послідовне, со
Зв одночасне і роздільне введення активної сполуки таким чином, щоб терапевтичні ефекти від першого введення ї- не зникали повністю до наступного введення сполуки.
М. Фармацевтичні композиції
Хоча сполуку за даним винаходом можна вводити саму по собі, краще вводити таку сполуку у вигляді фармацевтичного препарату (композиції). Агоністи Неддепод згідно з винаходом можуть бути включені до складу « препаратів, призначених для введення будь-яким зручним шляхом, для застосування в медицині або в с ветеринарії. У деяких утіленнях, сполука, включена у фармацевтичний препарат, може бути активною як така
Й або може бути проліками, наприклад, здатними перетворюватися в активну сполуку у фізіологічних умовах. а Таким чином, відповідно до ще одного аспекту даного винаходу, запропоновані фармацевтично прийнятні композиції, що містять терапевтично ефективну кількість однієї або більш ніж однієї сполуки, описаної вище, приготовлені у вигляді препарату разом з одним або більш ніж одним фармацевтично прийнятним носієм -І (добавкою) та/або розріджувачем. Як докладно описано нижче, фармацевтичні композиції за даним винаходом можуть бути приготовлені у вигляді препаратів спеціально для введення у твердій і рідкій формі, включаючи со препарати, що підходять для наступних: 1) для перорального введення , наприклад, у вигляді мікстур (водні або ко неводні розчини або суспензії), таблеток, болюсів, порошків, гранул, паст для нанесення на язик; 2) для 5ор парентерального введення, наприклад, шляхом підшкірної, внутрішньом'язової або внутрішньовенної ін'єкції, ю наприклад, у формі стерильного розчину або суспензії; 3) для зовнішнього застосування, наприклад, у вигляді сп крему, мазі або спрею, що наносяться на шкіру; або 4) для інтравагінального або ректального введення, наприклад, у виді песарію, крему або піни. Однак, у деяких утіленнях сполуку за винаходом можна просто розчинити або суспендувати в стерильній воді. У визначених утіленнях фармацевтичний препарат є дв апірогенним, тобто не підвищує температуру тіла в пацієнта.
Термін "терапевтично ефективна кількість", як він використовується тут, означає таку кількість сполуки, (Ф, речовини або композиції, які містять сполуку за даним винаходом, що є ефективною для надання деякого ка бажаного терапевтичного ефекту принаймні в субпопуляції клітин у тварини та блокування таким чином біологічних наслідків вказаного шляху в оброблюваних клітинах, при раціональному співвідношенні бор Користь/ризик, застосовуваному при будь-якому лікуванні в медицині.
Термін "фармацевтично прийнятний" використовується тут для вказівки на такі сполуки, матеріали, композиції та/або лікарські форми, що, відповідно до розумного медичного судження, підходять для використання, коли має місце контакт із тканинами людей і тварин, при цьому без прояву надлишкової токсичності, подразнення, алергійної реакції або інших проблем чи ускладнень, при відповідному раціональному 65 співвідношенні користь/ризик.
Термін "фармацевтично прийнятний носій", як він тут використовується, означає фармацевтично прийнятний матеріал, композицію або середовище, наприклад рідкий або твердий наповнювач, розріджувач, ексципієнт, розчинник або матеріал для інкапсулювання, використовувані для переносу або транспортування пропонованих агоністів з одного органа або частини тіла в інший орган або частину тіла. Кожен носій повинний бути "прийнятним" у тім розумінні, що він повинний бути сумісним з іншими інгредієнтами препарату і не заподіювати шкоди пацієнтові. Деякі приклади матеріалів, що можуть слугувати як фармацевтично прийнятні носії, включають наступне: 1) цукри, такі як лактоза, глюкоза та сахароза; 2) крохмалі, такі як кукурудзяний і картопляний крохмаль; 3) целюлоза та її похідні, такі як натрій-карбоксиметилцелюлоза, етилцелюлоза й ацетат целюлози; 4) порошкоподібний трагакант; 5) солод; 6) желатин; 7) тальк; 8) такі ексципієнти як какао і 7/0 Воск для супозиторіїв; 9) олії, такі як арахісова олія, бавовняна олія, сафлорова олія, кунжутна олія, маслинова олія, кукурудзяна олія та соєва олія; 10) гліколі, наприклад пропіленгліколь; 11) поліоли, такі як гліцерин, сорбіт, маніт і поліетиленгліколь; 12) складні ефіри, такі як етилолеат і етиллаурат; 13) агар; 14) буферні агенти, такі як гідроксид магнію та гідроксид алюмінію; 15) альгінову кислоту; 16) апірогенну воду; 17) ізотонічний розчин; 18) розчин Рингера; 19) етиловий спирт; 20) фосфатні буферні розчини; та 21) інші 7/5 Нетоксичні сумісні речовини, застосовувані у фармацевтичних препаратах.
Як зазначено вище, у визначених утіленнях даного винаходу агоністи педдепод можуть містити основні функціональні групи, такі як аміно- або алкіламіногрупи, і є, таким чином, здатними до утворення фармацевтично прийнятних солей з фармацевтично прийнятними кислотами. Термін "фармацевтично прийнятні солі" в цьому контексті вказує на відносно нетоксичні неорганічні й органічні солі приєднання кислоти сполук 2о за даним винаходом. Ці солі можна одержати іп зіш під час кінцевого виділення й очищення сполук за винаходом або в окремій реакції очищеної сполуки у формі її вільної основи з відповідною органічною або неорганічною кислотою з виділенням утвореної в такий спосіб солі. Репрезентативні солі включають гідробромід, гідрохлорид, сульфат, бісульфат, фосфат, нітрат, ацетат, валерат, олеат, пальмитат, стеарат, лаурат, бензоат, лактат, фосфат, тозилат, цитрат, малеат, фумарат, сукцинат, тартрат, нафтилат, мезилат, глюкогептонат, лактобіонат, с ов лаурилсульфонат і т.п. |див., наприклад, Вегое еї а!. (1997) "Рнаптасеціса! зав", у). Ррагт. зсі. 66: 1-19).
Фармацевтично прийнятні солі пропонованих сполук містять традиційні нетоксичні солі або четвертинні і) амонієві солі сполук, наприклад, солі з нетоксичними органічними або неорганічними кислотами. Так, наприклад, такі традиційні нетоксичні солі містять солі - похідні від неорганічних кислот, таких як соляна, бромистоводнева, сірчана, сульфамінова, фосфорна, азотна кислота і т.п.; а також солі, отримані з органічних ю зо кислот, таких як оцтова, пропіонова, бурштинова, гліколева, стеаринова, яблучна, виноградна, лимонна, аскорбінова, пальмітинова, малеїнова, гідроксималеїнова, фенілооцтова, глутамінова, бензойна, саліцилова, с сульфанілова, 2-ацетоксибензойна, фумарова, толуолсульфонова, метансульфонова, етандисульфонова, с щавлева, ізотіонова кислота і т.п.
В інших випадках сполуки за даним винаходом можуть містити одну або більш кислотних функціональних со з5 Груп і бути, таким чином, здатними до утворення фармацевтично прийнятних солей з фармацевтично ча прийнятними основами. Термін "фармацевтично прийнятні солі" у таких випадках відноситься до відносно нетоксичних неорганічних і органічних солей приєднання основи сполук за даним винаходом. Ці солі, аналогічним чином, можна одержати іп зйши в процесі кінцевого виділення й очищення сполук або за допомогою окремої реакції очищеного сполуки у вигляді її вільної кислоти з відповідною основою, такою як гідроксид, « карбонат або бікарбонат фармацевтично прийнятного катіона металу, з аміаком або з фармацевтично в с прийнятним органічним первинним, вторинним або третинним аміном. Репрезентативні лужні солі або солі лужноземельних металів містять солі літію, натрію, калію, кальцію, магнію, алюмінію і т.п. ;» Репрезентативні органічні аміни, корисні для утворення солей приєднання основи, містять етиламін, діетиламін, етилендіамін, етаноламін, діетаноламін, піперазин і т.п. (див., наприклад, Вегде еї аї., вище).
У композиціях також можуть бути присутніми зволожувачі, емульгатори та речовини, що змазують, такі як -І лаурилсульфат натрію і стеарат магнію, а також барвники, агенти вивільнення, покривні агенти й підсолоджувачі, коригенти й віддушки, консерванти й антиоксиданти. со Приклади фармацевтично прийнятних антиоксидантів містять: 1) водорозчинні антиоксиданти, такі як ко аскорбінова кислота, цистеїну гідрохлорид, бісульфат натрію, метабісульфат натрію, сульфіт натрію і т.п.; 2) 5р антиоксиданти, розчинні в оліях, такі як аскорбілпальмітат, бутильований гідроксианізол (БГА), бутильований ю гідрокситолуол (БГТ), лецитин, пропілгалат, альфа-токоферол і т.п.; З) метал-хелатуючі речовини, такі як сп лимонна кислота, етилендіамінтетраоцтова кислота (ЕДТО), сорбіт, виноградна кислота, фосфорна кислота і т.п.
Препарати за даним винаходом містять препарати, що підходять для перорального, назального, зовнішнього (включаючи защічне і під'язичне), ректального, інтравагінального та/або парентерального введення . Препарати дв Можуть бути зручним чином представлені у вигляді стандартних лікарських форм, і їх можна приготувати будь-якими способами, відомими у фармації. Кількість активного інгредієнта, яку можна об'єднати з
Ф) матеріалом-носієм для готування разової лікарської форми, буде залежати від організму-хазяїна, що лікують, ка від конкретного шляху введення . Кількість активного інгредієнта, яку можна об'єднати з матеріалом-носієм для готування разової лікарської форми, як правило, буде являти собою таку кількість сполуки, що дає во терапевтичний ефект. У загальному випадку, у ста відсотках ця кількість буде складати від приблизно 1 відсотка до приблизно 99 відсотків активного інгредієнта, краще від приблизно 5 до приблизно 70 відсотків, найкраще від приблизно 10 до приблизно З0 відсотків.
Способи готування таких препаратів або композицій включають стадію об'єднання сполуки за даним винаходом з носієм і, можливо, з одним або більш ніж одним допоміжним інгредієнтом. Як правило, препарати 65 Готують шляхом об'єднання сполуки за даним винаходом з рідкими носіями, або з тонко здрібненими твердими носіями, або і з тим, і з іншим з одержанням однорідного продукту з рівномірним розподілом компонентів, а потім, якщо необхідно, додають продуктові форму.
Препарати за винаходом, що підходять для перорального введення, можуть бути у вигляді капсул, облаток, пігулок, таблеток, льодяників (в яких використовують основу з коригентом - звичайно сахарозою або трагакантом), у вигляді порошків, гранул, або у вигляді розчину або суспензії у водній або неводній рідині, або у вигляді рідкої емульсії типу олії-в-воді або води-в-олії, або у вигляді еліксиру або сиропу, або у вигляді пастилок (в яких використовують інертну основу, таку як желатин або гліцерин, або сахарозу або аравійську камедь), і/або у вигляді полоскань для рота і тому подібного, причому кожна форма містить задану кількість сполуки за винаходом як активний інгредієнт. Сполуку за винаходом також можна вводити як болюс, 7/0 лікарську кашку або пасту.
У твердих лікарських формах за винаходом, призначених для перорального введення (капсули, таблетки, пігулки, драже, порошки, гранули і т.п.), активний інгредієнт змішують з одним або більш ніж одним фармацевтично прийнятними носіями, наприклад з цитратом натрію або гідроортофосфатом кальцію, та/або з кожним з наступних: 1) наповнювачі або розріджувачі, такі як крохмалі, лактоза, сахароза, глюкоза, маніт іабо кремнієва кислота; 2) зв'язувальні речовини, такі як, наприклад, карбоксиметилцелюлоза, альгінати, желатин, полівінілпіролідон, сахароза та/або аравійська камедь; 3) зволожуючі речовини, такі як гліцерин; 4) розпушувачі, такі як агар-агар, карбонат кальцію, картопляний або маніоковий крохмаль, альгінова кислота, деякі силікати і карбонат натрію; 5) агенти, що сповільнюють розчинення, наприклад парафін; 6) прискорювачі всмоктування, такі, наприклад, як четвертинні амонієві сполуки; 7) зволожувачі, наприклад цетиловий спирт або гліцеролмоностеарат; 8) абсорбенти, такі як каолін або бентонітова глина; 9) речовини, що змазують, наприклад тальк, стеарат кальцію, стеарат магнію, тверді поліетиленгліколі, лаурилсульфат натрію та їх суміші; та 10) барвники. У випадку капсул, таблеток і пігулок фармацевтичні композиції можуть також містити буферні агенти.
Твердими композиціями подібного типу також можна заповнювати м'які і тверді желатинові капсули, використовуючи такі ексципієнти як лактоза або молочний цукор, а також високомолекулярні поліетиленгліколі с ов ТОЩО.
Таблетки можна виготовляти шляхом пресування або формування, можливо, з одним чи більш ніж одним і) допоміжними інгредієнтами. Пресовані таблетки можна готувати з використанням сполучної речовини (наприклад желатину або гідроксипропілметилцелюлози), речовини, що змазує, інертного розріджувача, консерванту, розпушувача (наприклад, натрій-гліколяту крохмалю або поперечно-зв'язаної ю зо натрій-карбоксиметилцелюлози), поверхнево-активної речовини або диспергуючого агента. Формовані таблетки можна робити, здійснюючи за допомогою підходящого апарата формування суміші порошкоподібної сполуки, с зволоженої інертним рідким розріджувачем. с
На таблетках і інших твердих лікарських формах фармацевтичних композицій за даним винаходом, таких як драже, капсули, пігулки і гранули, можна робити борозенки або можна готувати їх з нанесенням покрить і со оболонок, наприклад ентеросолюбільних покрить або інших покрить, добре відомих у фармації. їх також можна ї- готувати таким чином, щоб забезпечити повільне або контрольоване вивільнення з них активного інгредієнта, використовуючи, наприклад, гідроксипропілметилцелюлозу в різних співвідношеннях, що дозволяє одержати бажаний профіль вивільнення, а також інші полімерні матриці, ліпосоми та/або мікросфери. їх можна стерилізувати, наприклад, шляхом фільтрації через фільтр, що утримує бактерії або шляхом включення « стерилізувальних агентів у формі стерильних твердих композицій, що можуть розчинятися в стерильній водіабо пт) с в будь-якому іншому стерильному середовищі для ін'єкцій безпосередньо перед застосуванням. Ці композиції можуть також містити заглушувальні агенти, і можуть мати склад, при якому вивільняється тільки активний з інгредієнт, або, переважно, вивільнення відбувається у визначеній ділянці шлунково-кишкового тракту, можливо, із затримкою. Прикладами складів для впровадження, які можна використовувати, є полімерні речовини і воски.
Активний інгредієнт також може бути представлений у мікрокапсульованій формі, якщо підходить, - з одним або -І більш з вищеописаних ексципієнтів.
Рідкі лікарські форми для перорального введення сполук за винаходом містять фармацевтично прийнятні со емульсії, мікроемульсії, розчини, суспензії сиропи й еліксири. Крім активного інгредієнта рідкі лікарські ко форми можуть містити інертні розріджувачі, традиційно використовувані в даній галузі, такі, наприклад, як 5о вода або інші розчинники, солюбілізувальні агенти та емульгатори, такі як етиловий спирт, ізопропіловий де спирт, етилкарбонат, етилацетат, бензиловий спирт, бензилбензоат, пропіленгліколь, 1,3-бутиленгліколь, олії сп (зокрема, бавовняна, арахісова, кукурудзяна олії, олія з проростків пшениці, маслинова, рицинова та кунжутна олії), гліцерин, тетрагідрофуриловий спирт, ефіри поліетиленгліколей і жирних кислот із сорбітаном, а також їхні суміші.
Крім інертних розріджувачів, пероральні композиції також можуть містити в собі адюванти, такі як зволожувачі, емульгатори та суспендувальні агенти, підсолоджувачі, коригенти, барвники, віддушки та (Ф, консерванти. ка Суспензії крім активних сполук можуть містити суспендувальні агенти, наприклад, етоксиловані ізостеарилові спирти, поліоксиетиленсорбітол і ефіри сорбітану, мікрокристалічну целюлозу, метагідроксид бо алюмінію, бентоніт, агар-агар і трагакант, а також їх суміші.
Препарати фармацевтичних композицій за винаходом для ректального або інтравагінального введення можуть бути представлені у вигляді супозиторію, який можна приготувати шляхом змішування однієї або більш ніж однієї сполук за винаходом з одним або більш ніж одним підходящими не подразливими ексципієнтами або носіями, що містять, наприклад, какаову олію, поліетиленгліколь, віск для супозиторіїв або салицилат, що є 65 твердим при кімнатній температурі, але рідким при температурі тіла, і який, таким чином, буде плавитися в прямій кишці або піхві і вивільняти активний агоніст педденпоад.
Препарати за даним винаходом, що підходять для вагінального введення, також містять песарії, тампони, креми, гелі, пасти, піни або аерозолі, що містять носії, відомі в даній області.
Лікарські форми для зовнішнього або трансдермального введення сполуки за даним винаходом містять порошки, спреї, мазі, пасти, креми, лосьйони, гелі, розчини, пластири і препарати для інгаляцій. Активний інгредієнт може бути змішаний у стерильних умовах з фармацевтично прийнятним носієм і з будь-якими консервантами, буферними розчинами або пропелентами, що можуть знадобитися.
Мазі, пасти, креми і гелі, крім активної сполуки за винаходом, можуть також містити ексципієнти, такі як тваринні і рослинні жири, олії, воски, парафіни, крохмаль, трагакант, похідні целюлози, поліетиленгліколі, 7/0 билоксани, бентоніти, кремнієву кислоту, тальк і оксид цинку або їхні суміші.
Порошки та спреї можуть містити, крім сполуки за даним винаходом, ексципієнти, такі як лактоза, тальк, кремнієва кислота, гідроксид алюмінію, силікат кальцію і поліамідний порошок або суміші цих речовин. Спреї можуть додатково містити традиційні пропеленти, такі як хлорфторвуглеводні та летучі незаміщені вуглеводні, такі як бутан і пропан.
Пластири для трансдермального введення мають додаткову перевагу в тому, що вони забезпечують контрольоване вивільнення сполуки за винаходом в організм. Такі лікарські форми можна робити шляхом розчинення або диспергування агоністів педдейод у відповідному середовищу. Підсилювачі всмоктування також можна використовувати для збільшення потоку агоністів педдепод через шкіру. Швидкість такого потоку можна контролювати або шляхом забезпечення мембрани, що контролює швидкість, або шляхом диспергування сполуки в полімерній матриці або гелі.
Мається на увазі, що очні препарати, очні мазі, порошки, розчини тощо також входять в обсяг даного винаходу.
Фармацевтичні композиції за даним винаходом, що підходять для перорального введення, містять одну або більш ніж одну сполуки за винаходом у комбінації з одним або більш з наступних: фармацевтично прийнятні сч ов стерильні ізотонічні водні або неводні розчини, дисперсії, суспензії або емульсії чи стерильні порошки, які можна розвести з одержанням стерильних ін'єкційних розчинів або дисперсій безпосередньо перед і) застосуванням, що можуть містити антиоксиданти, буфери, бактеріостати, розчинені речовини, що роблять препарат ізотонічним з кров'ю передбачуваного реципієнта, суспендувальні агенти або загусники.
Прикладами підходящих водних і неводних носіїв, які можна використовувати у фармацевтичних композиціях (У зо за винаходом, є вода, етанол, поліоли (такі як гліцерин, пропіленгліколь, поліетиленгліколь і т.п.), і їхні підходящі суміші, рослинні олії, наприклад, маслинова олія, та органічні ефіри для ін'єкцій, наприклад, с етилолеат. Необхідну плинність можна підтримувати, наприклад, використовуючи покривні матеріали, такі як с лецитин, у випадку дисперсій - шляхом підтримки необхідного розміру часток, а також використовуючи поверхнево-активні речовини. со
Ці композиції також можуть містити ад'юванти, наприклад консерванти, зволожники, емульгатори або ї- диспергатори. Запобігти дії мікроорганізмів можна шляхом включення різних протибактеріальних і протигрибкових агентів, наприклад парабена, хлоробутанолу, фенолсорбінової кислоти і т.п. Також може бути бажаним включити в композиції агенти ізотонічності, наприклад цукри, хлорид натрію і т.п. Крім того, пролонгованої абсорбції ін'єкційної рФрармацевтичної форми можна досягти шляхом включення в неї агентів, що « Затримують абсорбцію, таких як моностеарат алюмінію або желатин. в с У деяких випадках для пролонгування дії ліків бажано сповільнити абсорбцію ліків з підшкірної або . внутрім'язової ін'єкції. Цього можна досягти, використовуючи рідку суспензію кристалічної або аморфної и?» речовини, що має погану розчинність у воді. Швидкість абсорбції ліків тоді залежатиме від швидкості її розчинення, що, у свою чергу, може залежати від розміру і форми кристалів. Або ж затриману абсорбцію парентерально введеної форми ліків одержують розчиненням або суспендуванням ліків у масляному носієві. -І Ін'єкційні депо-форми роблять шляхом включення мікрокапсульованих матриць з пропонованими сполуками в біорозчинні полімери, такі як полілактид-полігліколід. Співвідношенням ліків і полімеру, та з огляду на со природу конкретного використовуваного полімеру, можна контролювати швидкість вивільнення ліків. Приклади ко інших біорозчинних полімерів містять полі(ортоефіри) та полі(ангідриди). Ін'єкційні депо-форми також готують 5р шляхом захоплення ліків у ліпосоми або мікроемульсії, що сумісні з тканинами організму. о Коли сполуки за даним винаходом вводять як фармацевтичні засоби людям або тваринам, їх можна давати сп як такі або у вигляді фармацевтичних композицій, що містять, наприклад, від 0,1 до 99,595 (краще від 0,5 до 9090) активного інгредієнта в комбінації з фрармацевтично прийнятним носієм.
Додавання активної сполуки за винаходом в їжу тварин переважно здійснюють, готуючи відповідну в попередню суміш для годівлі, що містить ефективну кількість активної сполуки, і включаючи цю попередню суміш у сформований раціон.
Ф) Або ж, проміжний концентрат або добавку до їжі, що містять активний інгредієнт, можна змішувати з їжею. ка Спосіб, яким можна приготувати і вводити такі суміші для годівлі і сформовані раціони, описані в посилальних матеріалах (наприклад, у "Арріедй Апіта! Мишгйіоп", МУ. Н. Егеедтап апа СО., Зап Ргапсізсо, ).5.А., 1969 або во "ПмезвіоскК Реедз апа Рееадіпд" 0 апа В роокв, Согмаїїв, Оге., О. 5. А., 1977).
МІ. Схеми синтезу та ідентифікація активних агоністів
Пропоновані інгібітори та їм подібні можна легко отримати, використовуючи технології крос-сполучення
Сузукі, Стиля та інші. Такі реакції сполучення проводять у відносно м'яких умовах, і вони припускають наявність широкого кола ,незадіяних" функціональностей. 65 а. Комбінаторні бібліотеки
Сполуки за винаходом, що пропонується, зокрема бібліотеки варіантів, що мають різні репрезентативні класи замісників, входять у компетенцію комбінаторної хімії та інших схем паралельного синтезу (див., наприклад, міжнародну публікацію РСТ УУО 94/08051). У результаті цього можна за допомогою аналізів з великою продуктивністю швидко здійснити скринінг великих бібліотек родинних сполук, наприклад, різноманітних бібліотек сполук, що представлені вище, для ідентифікації потенційних сполук-лідерів, що представляють собою агоністів Неддепйод, а також для уточнення специфічності, токсичності та/або цитотоксично-кінетичної характеристики сполуки-лідера. Наприклад, аналізи біологічної активності ріс, педдепод або зтоосїпепед можуть бути використані для скринінгу бібліотеки пропонованих сполук з метою визначення сполук, що мають активність антагоніста по відношенню до ріс або активність агоніста по відношенню до педдейпод або зтооїПпепейд. 70 Лише для ілюстрації: комбінаторна бібліотека для цілей винаходу, що пропонується, являє собою суміш родинних сполук, для яких можна здійснити спільний скринінг на бажану властивість. Приготування багатьох родинних сполук в одній реакційній суміші значно знижує кількість процесів скринінгу, що потрібно здійснити, і спрощує їх. Скриніг на підходящі фізичні властивості можна здійснювати традиційними способами.
Розмаїтість у такій бібліотеці можна створити на багатьох різних рівнях. Наприклад, арильні групи /5 субстрату, використовувані в комбінаторних реакціях, можуть бути різноманітними в плані арильного угруповання ядра, наприклад, мати варіації в кільчастій структурі, та/"або можуть варіювати по відношенню до інших замісників.
У даній області техніки відомо багато методик створення комбінаторних бібліотек малих органічних молекул, таких як пропоновані педдейод антагоністи. (Див., наприклад, Віопаейе еї а). (1995) Тгепаз Апаї. Спет. 14:83 з патенти США 5359115 і 5362899 АпПутах; патент США 5288514 ЕПтап; публікацію РСТ УУО 94/08051 5НЦІЇ еї аї.; патенти США 5736412 і 5712171 АгОціе; Спеп еї аї. (1994) ЖАС5 116: 2661; Кеїт еї а). (1993) УЖАС5 115: 252; публікації РСТ УМО 92/10092, УМО 93/09668 і МО 91/07087; і публікацію РСТ УУО 93/20242 | егпег еї аї.|.
Відповідно, можна синтезувати ряд бібліотек, що містять приблизно від 100 до 1000000 або більш диверсомерів пропонованих Ппеддепод агоністів, які можна піддати скринінгу на конкретну активність або властивість. сч
У прикладі втілення, бібліотеку диверсомерів, що являють собою кандидатів у педдейпод агоністи, можна синтезувати з використанням схеми, адаптованої до методик, (описаних у Стиля та інш., публікація РСТ МО (8) 94/08051), наприклад, із застосуванням зв'язування їх з гранулою полімеру через групу, отриману за допомогою гідролізу або фотолізу, що, можливо, присутня в одному з положень кандидатів в антагоністи або замісника проміжної синтетичної сполуки. Відповідно до методики Стиля та ін., бібліотеку синтезують на наборі гранул, ю зо причому кожна гранула містить у собі комплект міток, що ідентифікують конкретний диверсомер на цій гранулі.
Ця бібліотека гранул може потім бути "проглянута" на планшетах з клітинами, що реагують на педдепоа. с
Диверсомери можна вивільнити з гранул, наприклад, шляхом гідролізу. с
Структури сполук за даним винаходом, дозволяють легко здійснити їхній ефективний синтез. Структури пропонованих сполук, як вони описані вище, по своїй природі дозволяють здійснювати швидкий комбінаторний со з5 синтез цих сполук. Наприклад, як показано на приведеній нижче схемі, будь-яку активовану арильну групу, ча наприклад арилтрифлат або арилбромід, приєднану до гранули або до іншої твердої підкладки, можна зв'язати з іншою арильною групою в реакції сполучення Стиля або Сузукі при взаємодії з арилстананом або арилбороновою кислотою. Якщо друга арильна група містить функціональну групу альдегіду, то можна додати амінний заступник шляхом відбудовного амінування. Або ж, у другу арильну групу можна ввести функціональну « 70 групу, таку як трифлат, тозилат або галоген, яку можна витиснути аміном. Або ж, друга арильна група може -о с містити функціональну аміногрупу, яку можна піддавати відбудовному амінуванню з використанням аміну, наприклад СУКМН». Інші можливі способи сполучення включають опосередковані перехідним металом реакції ;» аміноарилування. Утворений вторинний амін потім можна піддати додатковому введенню функціональної групи шляхом ацилування, алкілування або арилування з утворенням третинного аміну або аміду, що потім можна відокремити від смоли або підкладки. Зазначені реакції звичайно є досить м'якими й успішно застосовуються в -І схемах комбінаторного твердофазного синтезу. Більш того, широка розмаїтість підходящих і доступних субстратів і партнерів сполучення для цих реакцій дозволяє здійснювати швидкий синтез великих і різноманітних со бібліотек сполук, які можна тестувати в описаних тут аналізах. Фахівцеві в даній області буде зрозуміло, що в
ГІ деяких схемах і для деяких замін на різних заступниках розглянутих сполук необхідно маскувати визначені функціональні групи за допомогою підходящих захисних груп. Такі методики добре відомі в даній області і їх о без проблем застосовують у схемах комбінаторного синтезу. сл
Ф) іме) 60 б5 реж КИ ж ке ря и Не ся як ся я як зок кі г пан щау Се АННУ трикуно снеки бе еще генні і й ЗЕ, і-й і з й х ж ех сін воно кт НЕ іа А, р ет й | шо. в. я
М ВИ: ення щ
Що КД с ИЙ їв Кос нсвь с сяде що ер веЯ нилюнаАанняс др СЯ р ин сс кн ШИЯ Як ша. і ЕІ АВ щи ві под У Е г
Велика кількість варіацій у показаному способі та родинних способах дозволяє здійснювати синтез широкого ряду різнотипних бібліотек сполук, що можуть бути протестовані на функцію агоністів педденпса. (8) р. Скринінг-аналіз
Існує чимало методів, придатних для визначення здатності сполуки пригнічувати функцію ріс або активувати функцію зтооїпепей або педдепсод, багато з яких можна використовувати у високопродуктивних форматах. Для ю зо багатьох програм скринінгу ліків, із застосуванням яких тестують бібліотеки сполук і природних екстрактів, бажані високопродуктивні методи, щоб максимізувати кількість сполук, вивчених у даний період часу. с
Відповідно, бібліотеки синтезованих і природних продуктів можуть бути випробувані на інших сполуках, що є сч агоністами педдейса.
На додаток до аналізів, у яких не застосовуються клітини, пропоновані сполуки можна тестувати в аналізах 00 зв на основі клітин. В одному втіленні, клітини, що відповідають на додавання педдепод агоніста можна привести в їм- контакт із агентом, що тестується, причому в такому аналізі оцінюють, наприклад, стимулювання проліферації клітини в присутності агента, що тестується.
Багато продуктів генів втягнуто в опосередковану раїснпед сигнальну трансдукцію, включаючи раїснед, транскрипційні фактори родини сибрій5 іпіеггиріиз (сі), серин/треонінову кіназу Тизей (10) та продукти генів « совіаІ-2, втооїпепей і БОРИ (зирргеззог ої Тизед). 2 с Індукція клітин білками педдейод задіює каскад активації та інгібування ефекторів "нижче за течією", кінцевим результатом чого є, у деяких випадках, помітна зміна транскрипції або трансляції гена. Потенційними з транскрипційними мішенями опосередкованої педдепод передачі сигналу є ген раїснед (Нідадо апа Іпопат, 1990 Юемеюортепі 110, 291-301; Магідо ей а. 1996), а в хребетних - гомологи гена сирів іпіеггиріиз
Оговорпіа, гени С2АЛНиї еї а). (1994) Юем Віо! 162: 402-413). Показано, що експресія гена раїсней -І індукується в клітинах бруньки кінцівки і нервової пластинки, що відповідають на ЗПП (Магідо еї аї. (1996)
РМАБЗ 93: 9346-51; Магідо еї аї. (1996) ОемеІортепі 122: 1225-1233). Гени сії кодують фактори транскрипції, що бо мають ДНК-єднальні домени "цинкового пальця" (Огепіс еї аі. (1990) Сепез 5 Юем 4: 1053-1067; Кіпліег еї аї. г (1990) Мої СеїЇ Віо! 10:634-642). Повідомлялося, що в бруньках кінцівок спостерігається апрегуляція транскрипції гена сії у відповідь на педдейпод, тоді як транскрипція гена сії з регулюється убік зниження у де відповідь на індукцію педдейпод (Магідо еї аї. (1996) Оемеіортепі 122: 1225-1233). Шляхом добору регуляторних с транскрипційних послідовностей з таких генів-мішеней, наприклад з генів раїспед або сії, що відповідають за позитивну або негативну регуляцію цих генів у відповідь на педдепод передачу сигналу, і зв'язування працездатним чином таких промоторів з репортерним геном, можна одержати заснований на транскрипції метод,
Що є чутливим до здатності конкретної сполуки, що тестується, модифікувати сигнальні шляхи, опосередковані
Педдейпод. Експресія репортерного гена, таким чином, забезпечує інструмент, що піддається оцінці, скринінгу (Ф. для розробки сполук, що діють як агоністи педдепса. ко В аналізах за даним винаходом на основі гена-репортера визначається кінцева стадія вищеописаного каскаду подій, тобто транскрипційна модуляція. Відповідно, при застосуванні на практиці одного з втілень во способу, конструкція з репортерним геном вбудовується в клітину-реагент для генерування сигналу, що детектується, який залежить від активації педдепод шляху, або стимуляції самим ЗП. Кількісно транскрипцію гена-репортера можна вимірити з використанням будь-якого підходящого способу, відомого фахівцям у даній галузі. Наприклад, експресію мРНК репортерного гена можна детектувати за допомогою РНКазного захисту або полімеразною ланцюговою реакцією (ПЛР) на основі РНК; або продукований репортерним геном білок можна 65 ідентифікувати характеристичним фарбуванням чи властивою йому біологічною активністю. Кількість експресії репортера потім порівнюють з кількістю експресії або в тій же клітині при відсутності сполуки, що тестується,
або його можна порівняти з кількістю транскрипції у, власне кажучи, ідентичній клітці, у якій є відсутнім рецепторний білок-мішень. Будь-яке статистично або іншим чином визначене зменшення кількості транскрипції вказує на те, що сполука, яка тестується, деяким чином пригнітила нормальний ріс-сигнал (або активувала сигнал Недденпод чи зтооіПепед), тобто, що сполука, яка тестується, є потенційним агоністом педдепоа.
Приклади
Винахід, описаний тут у загальному виді, буде більш зрозумілим з урахуванням наступних прикладів, що включені просто з метою ілюстрації визначених аспектів і втілень пропонованого винаходу, та не призначені для обмеження винаходу. 70 У експериментальній частині, наведеній нижче, термін "НИ білок" використовують для позначення октил-ЗИАЙ-М, ліпофільної форми похідного від бактерій фрагменту білку людини вопіс педдепод (24-198 амінокислот, ЗАЙ-М). А саме, ЗПЙ-М ковалентно зв'язаний іп мійго через його аміно-кінець цистеїну з октилмалеїмідною групою. Ця модифікована форма, подібно іншим нещодавно описаним (РеріпекКу еї аї.,. Віої.
Спеїіп. 1998, 273, 14037-45), виявляє вищу специфічну активність, ніж відповідний немодифікований фрагмент, у /5 деяких аналізах педдепод сигналізації на основі клітин.
Скринінг сполук сироватки плоду корови
Для вимірювання активності сполук агоніста педдейпод, використовували (|10Т1/2(812)| клітини, які містять сІі-Сис репортер-констракт, що реагує на педдейод. У кожний МТП (Мікротитровальний планшет; 96-комірковий 2о планшет) помішали 10,000-20,000 клітин на лунку, у повному середовищі (1095 сироватки плоду корови). Через приблизно 24-48 годин, в планшетах змінювали середовище, що має низький вміст сироватки (0,595 сироватки плоду корови). Потім додавали 1-5мкМ тест-сполуки у присутності або за відсутністю октил-педденпоа (див. нижче). Через ще 24 години, з МТП видаляли середовище та заміняли люцеферазною сумішшю для аналізу, що містить лізис-буфер з люцеферазним субстратом. Планшети інкубували при кімнатній температурі протягом сч приблизно 15-3Охв. та зчитували на люмінометрі.
Скринінг А і)
Планшети інкубували протягом 48 годин до заміни на середовище з низьким вмістом сироватки. Скринінг сполук проводили на 1-2мкМ у присутності НА білку (0,01мкг/мл; ЕСзо-приблизно 3095 максимально індукованої активності). ю зо Скринінг В
Планшети інкубували протягом 24 годин до заміни на середовище з низьким вмістом сироватки. Скринінг с сполук проводили на 5мкМ без додавання НИ білку. с
Контрескринінг сполук (5М-Ї ис)
Для контрскринінгу використовували |10Т1/2(5М-Іис)| клітини, які містять касету експресії со
ЗМ40-люцеферази, що передбачає конститутивний рівень активності люцеферази у клітинах. Цей аналіз дає ї- можливість оцінити специфічність сполук, вибраних при с1і-Ї цс аналізі, тобто, чи ці сполуки специфічно стимулюють лише Ппеддейод сигнальний шлях, чи взагалі репортер-констракти. Клітинний посів та культивування, а також обробку сполук виконували як при О1Їі-Ї ис аналізі. В цьому аналізі не додавали Ні білок, тому що репортер-констракт вже конститутивно активний. «
Від Скринінгу А, ідентифікували влучення, відображені на фігурах 32 та 33. 1,4-діаміноциклогексанова з с підгрупа сполук фігури 32, на якій включено цей компонент, має дві аміно заміщені групи, які розташовані у транс-зв'язку, наприклад, обидві заміщені групи екваторіально розташовані на циклогексановій підгрупі. Ці ;» влучення підтверджувалися у скринінгу В. Дані наведені на Фігурі Зда та 345 по суті стосуються дозування двох сполук у обох аналізах (І-І ис та 5М-ІЇ ис).
Дані від С1і-їис аналізу переводять у процент активності, де повна активність з НИ білком прийнята за -і 10095 (Фіг.35; Таблиця 1). Дані свідчать про те, що ці дві сполуки можуть значно стимулювати активність від сІі-І0с репортерного конструкту (тобто, активізувати педдейод сигналізацію) навіть у відсутності НА білку; со інтервал концентрації 0,1-15мкМ, ЕСво - 2мкМ, ЕСпах-20-70906 від максимально-індукованої активності з. Ні ко білком). Крім того, ці сполуки показали більш вражаючу індукцію у присутності педдейод (ЕСво-0,2-0,3мМкМ,
ЕСтах-70-9070 від максимально-індукованої активності з. НА білком), що свідчить про сінергію між цими ю сполуками та НА білком, сумісними зі сполуками, які є агоністами для педдейпод шляху. сл 5в АГА сю вою вк о юю вм кю во ил ПЕС ПОН ПОЕТ де
І «0,05 в «0,05 се НИ ЕТ шли лише нс ет ПИ ЕТ ши І ШЕ 7
АТ кю ви рю сяючою и гюв |в, ек рю нс и з ШЕ см 2 о ковкою їй » пси нс сч ся и 1 ров Ге) з щ ок |в не с ШЕ « ю пис Ето ПО ПО 2 с Дані 5М-І ис аналізу (Фіг.35) вказують на те, що ці дві сполуки не впливають на люцеферазну активність :з» вище інтервалу досліджуваної концентрації (аж до 15мМкМ), що свідчить про те, що ці сполуки не стимулюють активність репортер-конструкту по суті, а можливо специфічні до педдейод шляху. Також "незадіяна" активність свідчить про те, що ці сполуки, по суті, не токсичні для клітин. 395 Агоніст НІ: Кількісне КТ-ПЦР вимірювання дії апрегуляції їв. Сполуки, що відображені на Фіг.32 та 33 протестували на їх здатність активувати транскрипцію двох добре (ее) вивчених мішеней Неддепод шляху: фактор транскрипції С1і-1ї, та передбачуваний компонент Ріс-І рецептору
Недденпсод. Як зображено на Фігурі 35, ми знайшли, що, при концентрації сполуки 8мкМ, індукція обох мішеней о була приблизно 6095 для р-ціанофеніл сполуки В та 4095 для т-нітрофеніл сполуки А, що отримано з ко 50 оптимальною концентрацією НА білку. сп Аналізи проводили наступним чином:
Клітини мишей СЗН 10Т1/2 висівали приблизно 200,000 клітини на комірку у 24-комірковий планшет у повному середовищі (10956 сироватки плоду корови). Через 24 годин, середовище видаляли та заміняли уголодуючим" середовищем (0.595 сироватки плоду корови), яке містить розчини сполук або НА білку. Через 16-18 годин, 59 отримували загальну РНК з використанням Тгі2ої (І бе Тесппоіодіев, іпс.).
ГФ) Одномікрограмові аліквоти загальної РНК використовували для приготування випадкової 7 гексамер-затравленої кКДНК зі М-МТМ зворотньою транскриптазою (І Ге Тесппоіодіев, "пс.).
Для оцінювання споріднених рівнів 1-1 та Ріс-І транскриптів, проводили ТадМап аналізи (РЕ Біосистеми) на АВІ Ргізт 7700 Детекторі Послідовностей. Як і у внутрішньому контролі, рівні ЗАРОН транскріпту одночасно бо вимірювали у кожній реакції. Дані проаналізували за допомогою Детектору Послідовностей м1.6.3 (Регкіп ЕІтег).
Індукція проліферації попередників мозочкових нейронів агоністами Недденод сигналізації.
Для того, щоб дослідити ефективність агоністів Неддейод сигналізації, визначали здатність агоністів стимулювати проліферацію попередників мозочкових нейронів. Відомо що, попередники нейронів мозочкових гранул реагують на Ні білок проліферацією. Для дослідження агоністів, нейрони мозочку вилучали з мозку бо новонароджених (один тиждень) пацюків, та переносили у первинну культуру клітин. Оброблювальні засоби додавали один, на першу добу культури (0 ОМ). Клітини залишали у культурі до 2 ОМ, коли додавали
ЗН-тимідин протягом 5 годин; кількість введеного у клітини ЗН-тимідину дозволяє визначити рівень проліферації клітин. Клітини потім розчиняли, та визначали включення ЗН-тимідину. Позитивний контроль дав НиА білок, при кінцевій концентрації 1,О0мкг/мл. Лише НИ білок спричиняє приблизно 20-кратне збільшення включень
ЗН-тимідину, що узгоджується з відомою здатністю ЗАЙ стимулювати проліферацію цих клітини.
Моп-НА-білок-стимулюучи клітини, включаючи клітини, оброблені контрольним наповнювачем (ОМ5О), мали дуже низькі рівні проліферації. Однак, було виявлено, що два досліджувані КА агоністи (Фіг.32), А та В, значно стимулюють включення ЗН-тимідину без обробки НИ білку, як представлено на Фіг.3б6. При 5,ОмкМ, 7/0 р-ціанофеніл сполуки В спричинив 10,2 кратну індукцію включення ЗН-тимідину. На Фіг.37 показано, що агоніст Ю також значно стимулював включення ЗН-тимідину за відсутності ЗАЙ. При 1,0, 0,3, або 0,1мкМ, О спричиняв 16-, 17-, або 13-кратну індукцію, відповідно, включення ЗН-тимідину у клітини. Ці дослідження показують, що агоністи Ппеддейод можуть стимулювати відомі педдейпод біологічні відповіді у клітинах-мішенях.
Аналіз роздавленого нерва
Самців мишей СО-І анестезували Амегіп, 24Омг/кг 1Р. Зону на вентральній стороні мишачій ноги поблизу коліна збривали та прочищали 7095 етанолом для видалення волосся, а потім помічали Веїадіпе. Шкіра на стегні натягували щипцями та використовували маленькі ножиці для надрізу на шкірі розміром 9о-дюйм. Жир видаляли для того, щоб оголити стегнові нерви, артерії, та вени. Кінчиками закруглених до низу щипців Мо7 розтягували м'язи саме під стегновою артерією/веною, щоб відкрити сідничний нерв, схований у м'язі. Одну пару щипців 2о Використовували для того, щоб окремо тримати м'язи, а іншу - для того, щоб обережно підняти край нерва, не торкнувшись волокон м'язів. Щипці відкривали та закривали тричі для того, щоб відділити нерв від м'язів. Нерв тримали над м'язами закругленими щипцями та стискали його крововідновлюючим затискачем протягом 10 секунд. Таким способом, обидва сідничних нерва подрібнювали приблизно 1- см над коліном (та гілки).
Крововідновлюючі затискачі розтискали та нерв падав у м'язи. Кінчик маленької піпетки (Р2) використовували сч ов для нанесення у подрібнену зону невеликої кількості гістологічного барвника для позначення тканини.
Хірургічний затискач використовували для того, щоб закрити надріз, і не притиснути шкіру до м'язів. і)
Хірургічні затискачі використовували протягом всього експерименту.
До групи мишей застосовували контрольну операцію, у якій піднімали нерв щипцями та опускали назад не подрібнюючи його. Цю ділянку також помічали гістологічним барвником. ю зо Лікувальну терапію починали в день операції. Для введення ЗПП білку, злитого білку ЗПП з імуноглобуліном (як описано у попередній заявці США МобО,164025, введеній у цей текст посиланням), дозою мг/кг у розчині с
РВ5, робили підшкірну ін'єкцію посередині спини тварини розміром 28, 1/2сс інсуліновим шприцом та с повторювали кожну добу до того дня, коли було завершено повне відновлення). Для введення агоністу, розчин агоністу у 4396 ОМБО/РВ5 (Фіг.З8А та 398), або у 1095 ЮОМ5О/вода 158 (Фіг.388 та 390), уводили мінінасосом со (Імкл/година). Тести на поведінку розпочинали на 4 добу після операції і продовжували до 12 або 13 доби. ї-
Тест на поведінку - аналіз на схоплювання
Мишей поміщали у решітку з металевого дроту розміром 8"Х8" (схожу на лабораторний штатив) з отворами розміром см, яку 10 разів повільно перевертали постійними стійкими рухами. Реєстрували кількість тих разів, коли мишам не вдавалося схопитися своїми лівою та правою задніми кінцівками. Мишей не підпускали близько « до країв решітки, змінюючи, якщо необхідно, їх положення на решітці. Невдалою спробою вважалося, якщо миші у с лише чіплялися ногою біля або по решітці. Перевертання повторювали, якщо миші бігали і не могли й схоплюватися за решітку. «» Невдалі спроби лівої та правої ноги об'єднували із такими ж спробами інших тварин з (цієї експериментальної групи (б тварин/група х2 рази схоплювання лапою/тварина -12 разів схоплювання/група у будь-який заданий момент часу). Результати для агоністу О представлено на Фіг.38А. Тварини, яким уводили -І лише наповнювач, взагалі почали одужувати самостійно на 15 добу 9 після операції. На Фіг.388 представлено результати, отримані при застосуванні агоністу ОО, розчиненого у наповнювачі 1095 ЮМ5О/вода, записані у
Ме протоколі обробки. ко Тест на поведінку - Вимірювання ширини розчепірювання пальців
Вимірювання ширини розчепірювання пальців розпочали на 4 добу після операції і повторювали кожної іншої о доби. Мишей тримали за кінчик хвоста, а їм дозволяли триматися на дротовій верхівці клітки своїми передніми сл кінцівками. Маленький пензлик чи бавовняний аплікатор використовували для пофарбування у мишей задніх кінцівок та їх подушечок на лапках. Мишам дозволялося проходжуватися по чистому аркушу паперу, щоб залишити щонайменше два чисті відбитки кожної задньої кінцівки. Використовуючи лінійку, проводили лінію
Через найдальші відбитки кінцівок на кожній стопі і вимірювали між ними відстань. Якщо тварини одужували, відстань збільшувалась до стандартних показників. о Підрахунки від лівої та правої стоп брали за середнє значення і об'єднували з підрахунками у інших тварин ко з цієї експериментальної групи (б тварин/група х2 рази схоплювання лапою/тварина -12 підрахункам вимірювання ширини між кінцівками/група у будь-який заданий момент часу). Результати з використанням 60 агоністу Ю представлено 159 на Фіг.зЗ9А та В. На Фіг.390 представлено вплив агоністу Ю, розчиненого у наповнювачі 1095 ОМ5О/вода, зафіксований у цьому протоколі.
Аналіз мишачих репортерів
Миші з Р-галактозидазним трансгеном (ріс-і(ас/ миші) під регулюючою дією раїсней локусу експресують
Р-галактозидазний білок у тих самих клітинах, де експресується ендогенний ген миші раїснейд. Р-галактозидазний 65 білок може, таким чином, використовуватися як стійкий репортер експресії ендогенного гену раїснед. Раїснейд ген відомий компонент педдейод сигнального шляху та є апрегулянтним, коли педдепод шлях є активним. Таким чином, у ріс-Іас7 мишей Р-галактозидазний білок є надекспресійним у тих мишей, у яких педдейод шлях був активний, в результаті більш інтенсивного блакитного фарбування (завдяки більшим рівням Р-галактозидазного ферменту), коли тканини фарбували для ферментативної активності на Х-даї! субстраті.
Ріс-Іас7 мишей поділили на чотири оброблювальні групи та обробляли наступними сполуками або комбінацією сполук протягом чотирьох діб, починаючи на першу добу після народження (аіраІ-ЗАп- дипалмітоіїлований Зопіс педденсоа). 1) аіраі-5пА 1Омг/кг/ін'єкція 2Х/доба 2) аіраі-5пА Тмг/кг/ін'єкція 2Х/доба 70 наповнювач 10-15мкл/ін'єкція 4АХдоба
З) аіраі-ЗНН Тмг/кг/Іін'єкція 2Х/доба агоніст В 15мг/кг/ін'єкція 4Х/доба 4) без обробки
Наповнювачем для агоністу був 109560 ОМ5О у РВ5 (рН7.2). Агоніст вводили з 4.67мММ вихідного розчину, який 7/5 розчинили у розчині наповнювача.
Через вісімнадцять годин після останньої ін'єкцій, мишей умертвляли та збирали наступні тканини: череп, нирки, легені, лопатка, шкіра та серце. Всі тканини фіксували у 0,295 глютаралдегіді, з«ММ ЕОТА (рна.0), 20мММ
Масі», 100мММ МазНРО, протягом ЗОхв. до фарбування у Імг/мл Х-даЇї, 12.5ММ фероціанід калію, 12.5ММ фериціанід калію, 224М Мас, 0.0190 деоксихолаті, 0.029050 МР-40, та 100мМ Ма»НРО, протягом 30 годин. Тканини оцінювали на відносну інтенсивність та фотографували.
Всі тканини з оброблювальної групи З (агоніст ї- аіраі-ЗНйЙ низької дози) показували значну апрегуляцію
Р-галактозидази (як простежувалося більш інтенсивним блакитним фарбування) у порівнянні з тканинами з облювальною групою 2 (наповнювач ж аіраї.-ЗНЙйЙ низької дози), як видно на Фіг.40, де тканини групи З представлені на правій стороні кожної структури. На Фіг.41 представлено приклади тканин кожної з чотирьох сч оброблених груп. Апрегуляція, яка спостерігається у групі З була подібна тій, що спостерігалась в оброблювальній групі 1 (висока доза адіраі-ЗПй). Рівень фарбування Р-галактозидази був подібний тому, що і) спостерігався в оброблювальній групі 4 (без обробки).
Агоніст В безумовно здатний до апрегуляції педдейод шляху іп мімо у присутності низької дози аїра!-зпй, якої окремо недостатньо для продукування виявляємої апрегуляції. ю зо Фіг.42: Ріс-Іі(ас7 мишей поділили на дві оброблювальні групи та обробляли наступними сполуками протягом трьох діб, починаючи з першої доби після народження с 1) наповнювач 8-15мкл/ін'єкція 4Х/доба с 2) агоніст ОЮ 4мг/кг/ін'єкція 4Х/доба
Наповнювачем для агоністу був 1095 ОМ5О у РВ5 (рН7.2). Агоніст вводили з 1,0мМ вихідного розчину, який со зв розчинили у розчині наповнювача ча
Через вісімнадцять годин після останньої ін'єкцій, мишей умертвляли та збирали передні кінцівки і обробляли як описано вище. Передні кінцівки агоніст- оброблених мишей виявляли сильну апрегуляція у нервах, кровоносних судинах, хрящах, та сполучних тканинах.
Агоніст Ю безумовно здатний до апрегуляції педдепод шляху іп мімо за відсутності адіраІ-5ІА. Апрегуляція, « яку спостерігали при такій дозі агоністу Ю, є вищою, ніж та, яку спостерігали при ін'єкції аіраі-ЗАй при з с 1Омг/кг/ін'єкція , 2Х/доба.
У третьому експерименті, Ріс-Іас7 мишей поділили на п'ять оброблювальних груп та обробляли наступними ;» сполуками протягом чотирьох діб, починаючи з першої доби після народження: 1) наповнювач 9-20мкл/ін'єкція 4Х/доба 2) агоніст О О,Умг/кг/ін'єкція 4Х/доба -І З) агоніст О 0.Змг/кг/ін'єкція 4Х/доба 4) агоніст О 0, Тмг/кг/ін'єкція 4Х/доба со 5) октил-зпп 1Омг/кг/ін'єкція 2Х/доба ко Наповнювачем для агоністу був 1096 ОМ5О у РВЗ (рН?7.2). Агоніст вводили з 0.3, 0.1 та 0.03мММ вихідного розчину, який розчинили у розчині наповнювача. ю Через вісімнадцять годин після останньої ін'єкцій, мишей умертвляли та збирали передні кінцівки і сп обробляли як описано вище. Результати цих експериментів представлено на Фіг.43, на якій контрольний наповнювач не показано. Передні кінцівки агоніст-оброблених мишей знову виявляли сильну апрегуляція у нервах, кровоносних судинах, хрящах та сполучних тканинах (у порівнянні з наповнювач 162 групи). Група з ов дозою 0.Змг/кг показала найвищі рівні апрегуляції в цьому експерименті. Обидві групи з дозами 0.9мг/кг та
О.Змг/кг показали вищу апрегуляцію, ніж група з 1Омг/кг НИ білку. Група з 0.1мг/кг показала дуже слабку
Ф) апрегуляцію, що була безумовно нижчою за ту, що представлена у групі з НА білком. ка Агоніст ОО безумовно здатний до апрегуляції педденпод шляху іп мімо в залежності від дози. Апрегуляція, яку спостерігали при уведенні дози 0.9 та 0.Змг/кг агоністу Ю, є вищою за ту, що спостерігали при ін'єкціях Ні бо білку у ТОмг/кг/ін'єкція, 2Х/доба.
Аналіз легеневих розгалужень
Збирали Е 12.5 старих ріс-ї (аІї) Іас7 легенів та ідентифікували трансгенні ембріони Іас7 детектуванням, використовуючи відростки. Експлантати збирали на полікарбонатних фільтрах (Совзіаг), розміром мкм, розміщених поверх пластикових решіток (заливальна камера для гістологічного дослідження), а тоді поміщали в 65 12-коміркові стандартні планшети для культур тканин, наповнені середовищем культури експлантатів легенів (на основі ОМЕМ, добавки, оптимізовані для культури легенів мишей) на 48 годин, фіксували у Іас/ фіксаторі,
промивали та зафарбовували для Іас7 О/М при 3720.
Результати представлено на Фіг.44. На контрольній панелі ліворуч, можна спостерігати ас експресію в мезенхімі, безпосередньо сумісному з дистальними кінчиками розгалужень, зразок, що відображає ендогенну експресію раїснед. Обробка 5мкм агоністу В призводить до значного збільшення експресії гена-репортера та розширення домену експресії транс-гена, що вказує на апрегуляцію педдепод шляху. На крайній праворуч панелі показано результати обробки 5мкг/мл НА білок.
Аналіз ниркових розгалужень
Збирали Е 12.5 старих ріс-ї (аїї) Іас7 легенів та ідентифікували трансгенні ембріони Іас7 детектуванням, 7/0 використовуючи відростки. Експлантати збирали на полікарбонатних фільтрах (Совіаг), розміром 1 мкм, які поміщали поверх пластикових решіток (заливальна камера для гістологічного дослідження), а тоді поміщали в 12-коміркові стандартні планшети для культур тканин, наповнені середовищем культури експлантатів нирок (на основі ОМЕМ, добавки, оптимізовані для культури легенів мишей) на 48 годин, фіксували у Іас/ фіксаторі, промивали та зафарбовували для Іас7 О/М при 3720.
Результати представлено на Фіг.45. На контрольній панелі ліворуч, можна спостерігати ас експресію в мезенхімі, безпосередньо сумісній з найближчим сечовідним епітелієм, зразок, що відображає ендогенну експресію раїснед. Обробка 5мкм агоністу В призводить до значного збільшення експресії гена-репортера та розширення домену експресії транс-гена, що вказує на апрегуляцію педдепод шляху. Слід відмітити, що сигнал залишається локалізованим в мезенхімі і не поширюється до більш віддалено розташованих сечовідного та трубчастого епітеліїв, вказуючи на те, що лише такі типи мезенхімальних клітин, які реагують на Педдепод сигналізацію в ендогенному положенні, реагує на антагоніст, в той час як на такі типи клітин, що звичайно не активують цей шлях, не впливає обробка антагоністом. На крайній праворуч панелі показано результати обробки 5мкг/мл НА білок.
Експлантати шкіри Га
Шкіру з ріс-Іас/ ЕІ! 7.5 щенят висічували за допомоги 2мм шкірного перфоратора. Висічені зразки шкіри потім вирощували протягом 6 діб в контрольних середовищах, або в середовищах, що містять агоніст В або 0, і) або НА білок, або в середовищах, що містять агоніст та НА білок. Потім експлантати фарбували Х-за! фарбою.
На Фіг.46А показано результати для агоністу В. Обробка лише агоністом показує сильніше зафарбовування, ніж вирощування лише низької дози НА білку, а обробка агоністом та низькою дозою Ни білку показує фарбування, юю подібне до фарбування суттєво вищої дози НА білку. Подібні результати для агоністу О представлено на Фіг.468.
Активність у клітинах людини с
На Фіг.47А та В порівнюється активність сполук 0 та К за винаходом в клітинах-репортерах мишей (ТМЗ сі клітини з а О1їі-їдис репортер-констрактом, як описано вище) та в клітинах-репортерах людини (клітини піднебінної мезенхіми ембріона людини (НЕРМ) з С1І-І цс констрактом). На Фіг.48 показано кількісний ПЦР аналіз со
РНК 164, експресованої з педдепод гена-мішені С1І-1 у клітинах людини, оброблених наповнювачем, НИ білок, та ч- агоніст 0. Активація ряду клітин-репортерів та посиленого 1-1 сигналу у відповідь на сполуки за винаходом, показує, що цей агоніст функціонує в клітинах людини.
Неврологічна активність іп мімо «
Було виявлено, що активація Педдейод (НИ) шляху сприятливо впливає на моделі тварин з нейродегенеративними захворюваннями, включаючи хворобу Паркінсона (РО). Маленькі молекули агоністів НИ -йд с шляху за винаходом виявляють придатні фармакокинетичні властивості та ефективно активують Ні шлях у ц мозку дорослих гризунів з наступним пероральним введенням, як показано смугастою індукцією С1і-1 експерсії. "» Активація Ни шляху цими агоністами виявляє захісні та/або регенеративні дії іп мімо у моделях з хворобою
Гентінгтона (пошкодження малонату), тромбозом (закупорка середньо артерії великого мозгу миші, МСАО) та хворобою Паркінсона (миші 1-метил феніл-1,2,3,6-тетрагідропіридин, МРТР). Ці сполуки можуть індукувати -І проліферацію неавральних попередників клітин у двох зонах мозку, де, як відомо, нейрогенез відбувається протягом всього життя, субвентрикулярній зоні (5М7) латеральних шлуночків та субгранулярній зоні
Ме гипокампальної зубчастої звивини. ко Частина 1: НА Агоніст є нейропротектором у малонатній моделі пацюків з хворобою Гентінгтона
Попереднє вивчення показало, що безпосереднє введення у мозок 5Пйп білку виявило нейропротективні о властивості у моделі тварин з хворобою Гентінгтона (НО), моделі пошкодження малонату. Малонат є сл мітохондриальним токсином і тому вважають, що дефекти у енергії мітохондрвального метаболізму відіграють роль у патології нейродегенеративних хвороб таких як НО. Коли малонат вводили у смугасте тіло пацюків формувалось пошкодження у цій зоні мозку. Експерименти описані нижче досліджують чи буде НИ агоніст зменшувати величину малонатно індукованих смугастих пошкоджень.
НА агоніст вводили безпосередньо у шлуночки мозку самців ЗО пацюків за допомогою канюлі, з'єднаної з о осмотичною помпою А/геї Помпи були наповнені чи наповнювачем (595 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрин, ко 4,3590 маніт, 0.296 ОМ5О) чи НА агоністом (О" коливалося 1-6ООММ) та помпа вивільняла сполуку у шлуночки з постійною швидкістю 1мкл/годин протягом 6 діб. Через 6 діб попередньою обробки сполукою, малонат вводили бо безпосередньо у смугасте тіло мозку та АІгеї помпу видаляли. Через чотири доби пацюкам робили евтаназію та мозок нарізали 2 мм пластинками, які поміщали у 295 розчин (ТТС), який фарбує живі тканин у красний колір, а смугастий інфаркту білий. Величину інфаркту (96 інфаркту) вимірювали, використовуючи програмний аналіз зображення та дані аналізували однобічним АМОМА з наступним проведенням відповідних розі-пое тестів (р«0.05). 65 У експерименті представленому на Фігурі 49, пацюків попередньо обробляли чи наповнювачем (п-8) чи 200мкм (п-8) або З0Омкм (п-7) И". Ці дані свідчать, що безпосереднє введення у мозок Ні агоністу у концентрації ЗОО0мкм зменшувало величину малонат-індукованого інфаркту (Б(2,20)-5,12, р-0,0159) у порівнянні з тваринами, яким вводили наповнювач.
Ці дані свідчать про те, що НА агоніст є нейропротекторним у малонат моделі НО. Крім того, цей результат показує, що НА агоніст може імітувати нейропротективні дії НА білку, оскільки, як було раніше показано, білок зменшує величину смугастих пошкоджень у цій системній моделі.
Частина 2: Ні Агоніст є нейропротектором у тромбозній моделі МСАО миші
У цій моделі тварин, маленьку нитку вводили у загальну сонну артерію та просмикували безпосередньо у циркулюючу систему мозку. Нитку розміщали таким чином, що вона перешкоджала кровопотоку через середню /о артерію мозку (МСА закупорка), яка є первинним джерелом крові переднього мозку. Після визначеного періоду часу, 9УОхв., нитку перемішали та кровопотік до переднього мозку відновлювався (реперфузія). Тимчасова закупорка кровопотоку до переднього мозку призводить до симптомів поведінки та патології мозку, які схожі на ті, що відомі у людини з тромбозом. У мозку, через 24 години після МСА закупорки, інфаркт можна спостерігати, використовуючи фарбу (ТТ), яка фарбує живі тканин у красний колір, а смугастий інфаркту білий. Інфаркт, 7/5 протягом З0хв. МСАО, звичайно залучає обидві зони мозку: корковий та підкорковий.
Попередня МСАО обробка Ні Агоністом
У цьому досліджені, мишей обробляли чи наповнювачем (0.596 метил целюлозою, 0,295 Тм'ееп-80/0,995 масі, п-12) чи НА агоністом Х"(2Омг/кг, перорально, п-11) протягом З діб (І/доба) до МСАО. Тварини були потім піддані ЗОхв. МСАО з наступною реперфузією. Приблизно через 24 години після початку закупорки (23.5 годин реперфузії) мишам робили евтаназію та мозок нарізали 2мм пластинками, які фарбували ТТС для того, щоб показати інфарктні зони мозку. Інфарктні зони/весь передній мозок (95 інфарктів) аналізували вимірюванням та статистично.
На Фіг.50 представлено, що загальна кількість інфарктів була разюче зменшена у мишей попередньо оброблених НА агоністом у порівнянні з контрольною групою, яку обробляли наповнювачем (Р-0.057). сч
На Фіг.51 представлено, процент інфарктів, які були у корі головного мозку та процент, який був у підкорковому шарі (включаючи смугасте тіло, таламус та гіпоталамус). Ці дані показали значне зменшення і) інфарктів у кортиковому шарі (р-0.052). Таким чином, попереднє оброблення НИ агоністом було нейропротективним у моделі тварина з тромбозом.
Пост - МСАО обробка НИ агоністом ю зо Самців мишей (віком 7-8 тижнів) піддавали УОхв. МСАО з наступною реперфузією. Тварин потім обробляли чи наповнювачем (п-л 1) чи НА агоністом Х" (2Омг/кг, перорально, п-12) на початку реперфузії (О9Охв. с пост-закупорка). Через 24 години після початку МСАО мишам робили евтаназію, мозок нарізали 2мМмм с пластинками, які фарбували ТТС для того, щоб аналізування величин інфаркту.
На Фіг.52 представлено, що пост-МСАО обробка Ні агоністом значно знижує величину інфаркту у мишей со
Зв (реО.05). ї-
Таким же чином, на Фіг.53 представлено, що пост-МСАО обробка агоністом разюче зменшує величини обох пошкоджень: корковий та підкорковий.
Взяти разом ці дані свідчать про те, що пероральне введення НИ агоністу є нейропротективним та нейровідновним у моделі мишей з тромбозом МСАО. «
Частина 3: Пероральне введення НА агоністів є ефективним при МРТР Моделі Мишей хвороби Паркінсона з с Попереднє вивчення показало, що ЗНИ білок є ефективним у моделях тварин РО. 1-метил феніл-1,2,3,6-тетрагідропіридин, МРТР, є едофамінергічним нейротоксином та систематичне введення цих ;» сполук мишам призводить до зменшення дофамінних рівнів, які є подібними до таких що є у хворих хворобою
Паркінсона (РО). Описані нижче експерименти були призначені для того, щоб визначити чи введення НЕ агоністів мишам зменшуватиме втрату дофамінів та тирозин гідроксилаз, що спостерігали при обробці МРТР. -І Попередня обробка Ні агоністом послаблює дефект, спричинений пошкодженням МРТР
Дані представлені на Фіг.54 стосуються експерименту, в якому мишам перорально вводили НА агоніст Х" (0.3, со 1, 3, та 10мг/кг, перорально) протягом З діб до обробки МРТР. Через сім діб після обробки МРТР мишам робили ко евтаназію та визначали рівні дофамінів (СА) та тирозин гідроксилаз (ТН)у смугастому тілі.
На Фіг.54 представлено, що попередня обробка НІ агоністом значно послаблює дефект (326095) на шляху де чорна речовина-смугасте тіло, що визначали смугастим БА (Рід.54) та ТН активністю, у порівнянні з мишами, сл яких обробляли наповнювачем на сьому добу після пошкодження.
Пост-МРТР обробка НА агоністом є ефективною
Дані, представлені на Фіг.55, стосуються експерименту, в якому обробку Ні агоністом починали на З добу в після обробки МРТР. Рівні смугастого ОА (Фіг.55) та ТН активності значно вище (7525096) у порівнянні з мишами, яких обробляли наповнювачем, коли обробку агоністом починали на третю добу після МРТР пошкодження. о Отримані дані чітко демонструють, що активація Ни шляху маленькими молекулами НЕ агоністів викликає ко обидві дії: захисні та відновні на шляху чорна речовина-смугасте тіло. Разом, ці дані мають важливе значення у розвитку нових терапевтичних стратегій при хворобі Паркінсона. 60 Частина 4: Обробка Ні Агоністом збільшує проліферацію попередників нервових клітин у дорослих гризунів
Відомо, що у мозку дорослої особі утворення нових нейронів продовжується у двох зонах мозку: субвентрикулярній зоні латерального шлуночку (ЗМ) та субгранулярній (55) гипокампальної зубчастої звивини.
Відомо, що ЗНйп білок індукує попередник клітинної проліферації у чисельних системах іп міго, включаючи гранулярні нейрони мозку. Описані нижче експерименти були призначені для того, щоб визначити, чи обробка 65 НА агоністів спричинятиме ефект проліферації ендогенних попередників нервових клітини у мозку дорослого гризуна.
Безпосереднє введення НА агоністу у мозок дорослих пацюків збільшує проліферацію попередників 57 клітин
НА агоніст безпосереднє вводили у шлуночки мозку самцям 50) пацюків за допомогою канюлі, з'єднаної з ОсМмотТичною помпою АІгеі. Помпи були наповнені чи наповнювачем (595 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрин, 4,3590 маніт, 0.296 МО) чи НА агоністом (" коливалося 10-600мкМ) та помпа вивільняла сполуку у шлуночки з постійною швидкістю 0,5мкл/годин протягом 6 діб. Через 6 діб попередньої обробки сполукою, тваринам вводили бромодеоксиуридин (Вга, 50 мг/кг, інтраперитонально) для позначення клітин, що діляться. Через дві години після обробки Вга4О, пацюкам робили евтаназію та фіксували. Мозок відбирали та обробляли для Вга 7/0 імуногістохімії. Кількість ВгаО-імунореактивних (Вга0-ІК) клітин потім підраховували у ЗМ на обох сторонах мозку за допомогою канюлі (іпсилатерально) та без неї (контралатерально).
Дані представлені на Фіг.56 стосуються експерименту в якому тварин обробляли чи наповнювачем (п-3) чи
НА агоністом (200мкм, п-3). Кількість ВгаШ-1Кк клітин разюче збільшилось на обох сторонах мозку з наступною обробкою агоністом протягом 6 діб ("р«0.05).
Ці дані свідчать, що безпосереднє введення у мозок НИ агоністу збільшує проліферацію ендогенних попередників нервових клітини у мозку дорослого пацюка.
Пероральне введення НА агоністу збільшує проліферацію попередників нервових клітин у дорослих мишей
Для визначення чи пероральне введення НІ агоністу буде давати ефект проліферації попереднику клітин, мишам давали щоденну дозу (один раз або двічі/доба, перорально) чи з наповнювачем чи НИ агоністом Х" 2о протягом 1-7 діб. На відповідну добу, мишам вводили ВгаШ (інтраперитонально) та через 2 годин робили евтаназію, фіксували, та мозок обробляли для ВгаШ імуногістохімії. Кількість Вга0-1Кк клітини підраховували у обох зонах: 5М72 та субгранулярній зоні гипокампальної зубчастої звивини (55).
Дані, що представлені на Фіг.57 та 58, стосуються експерименту в якому мишам давали перорально дозу протягом 7 діб (ВІЮ) чи з наповнювачем (п-4) або з НА агоністом Х" (1Омг/кг, п-3 або 25мг/кг, п-3). Через сч добу після останньої дози, мишам вводили Вга) та через 2 години мозги відбирали, обробляли та аналізували як описано вище. і)
На Фіг.57 представлено, що пероральна обробка Ні агоністом протягом 7 діб збільшувала кількість ВгаО помічених клітин у 5М72 у порівнянні з обробленими наповнювачами контролем ("р 0.05). Дані на Фіг.58 свідчать про те, що пероральне введення НА агоністу також збільшує кількість проліферуючих клітини у 50 ю зо зубчастих звивин.
Ці дані показують, що пероральне дозування Ні агоністом збільшує проліферацію попередників нервових с клітини у обох зонах мозку, де, як відомо, нейрогенез відбувається протягом всього життя. Такий вплив на с проліферацію стовбурних клітин може бути одним з механізму по якому НИ агоністи виявляють нейропротекторні/нейровідновлюючи властивості у багатьох моделях нервових хвороб та/або пошкоджень. со
Частина 5: Апрегуляція Ні-відповіді тканин перорально введеним агоністом у дорослих тварин ї-
Апрегуляцію Ни-відповіді дІ-ї фактору транскрипції використовували як маркер, щоб продемонструвати біологічну ефективність перорально уведених Ні агоністів іп мімо. Вибрані сполуки згідно з винаходом перорально вводили дорослим тваринам одиничними дозами, умертвляючи тварин та збираючи потім через 24 години тканини. С1Ї-ї експресію вимірювали, використовуючи стандартний кількісний ПЦР аналіз з реальним « часом, використовуючи барОН як еталон гену. Було показано, що О1Ї-1 апрегулюється агоністом у мозку, з с спинному мозку, периферійних нервах, серці, та легенях. У поєднанні з даними терапевтичних моделей ЦНС та периферійної хвороби, ці результати показують, що тканини з шляхом Ни-відповіді відповідають очікуваним ;» чином на перорально уведені агоністи для продукування значного біологічного та терапевтичного ефектів.
Частина 6: Лікування діабетичної невропатії на моделях пацюків з стрептозотоцином (517)
На моделях 517 пацюків з діабетичною невропатією було показано, що ЗНИА-Ід білок нормалізує рухливу та -І чуттєву швидкості нервової провідності, кінцева точка у стандартному клінічному дослідженні (Фіг.59). Подібні результати було також показано для перорально уведеного агоністу Ю для рухливої швидкості нервової со провідності МСМ (Фіг.60). Крім того, кровотік у дефектних нервах було покращено, як було визначено лазерним ко доплеровським перфузійним відображенням сідничних судинних нервів. (Фіг.61) та В5-1 лектин флуоресцентним відображенням сідничних судинних нервів (Фіг.62). Крім того, ЗНІИ-Ід та агоніст ЮО призводять до збільшення ю рівнів фактору нервового росту (МОБ) в сідничному нерві (Фіг.63), який вважається таким, що вказує на с покращення роботи нервів.
Дослідження проводили для оцінки того, чи фактори, закладені в нервову функцію та репарацію були апрегульовані після обробки 5НИ. Фібробласти, отримані з нервового периневрію вирощували іп мйго у ов присутності ЗНИ білку. Оброблені фібробласти показували апрегуляцію ВОМЕ та І6Р-1 (Фіг.64), і тому вважається, що вони сприяють росту та репарації нервів, а також МЕСЕ (Фіг.65) та ангіопоетин-ї! (Фіг.6б), що
Ф) є ангіогенними факторами росту, що сприяють регенерації кровоносних судин та їх росту. Також, було показано, ка що МЕСЕ має безпосередній трофічний вплив на культивовані нерви. Разом, ці дані показують, що активація НА шляху ЗНА або агоністом веде до апрегуляції багатьох значимих факторів росту нервових тканин та призводить бо до нервової регенерації.
Крім того, ці результати показують, що лікування ЗНА білком або агоністом має набагато ширші терапевтичні можливості для лікування васкулярної хвороби, щоб стимулювати ріст кровоносних судин та покращити кровотік.
Способи:
Індукція, моніторинг та підтримання діабету 65 Діабет індукували у самців пацюків МУіївіаг (Спагпез КімегР, ШК, або Напап, Зап Оівдо, Ш5А) інтраперитональною ін'єкцією (55мг/кг) стрептозотоцину (517; 5ідта), який уводили після нічного утримання від їжі. Ліки швидко розчиняли у стерильному соляному розчині відразу перед ін'єкцією. Через три доби, глюкозу в крові на венозних відростках визначали за допомогою стрічкового відбивного фотометра та оброблені 517 пацюки з рівнем глюкози у крові «15мММоль/л видаляли з дослідження. Пацюків тримали групою з вільним доступом до їжі та води під час 12 годинного світло/темного циклу. Під кінець кожного дослідження, зразки крові збирали з усіх пацюків, плазму екстрагували, рівні глюкози у плазмі вимірювали спектрофотометричним аналізом, використовуючи комерційний пристрій (5ідта, 51. І оців, МО).
Лікування лікарським засобом
Для аналізів іп мйго, використовуваний ЗНИ білок був чи немодифкований (ЗНИ), чи модифікований /о заміщенням М-кінцевий цистеїну 2 молекулами ізолецину (1І-ЗНИ) (Е.К, Тауйог еї аіІ., Еппапсейд роїепсу ої питап зопіс пейдепод Бу Пуайгорпобріс тоайісацйоп. 2001, Віоспетівігу 40:4359-4371). Для дослідження іп мімо, модифікований ЗНА був додатково конденсований з досі (ЗНА-ІдОе). ЗНА-Ідо експресували у Ріснпіа разіогивз та очищали використовуючи ЗР сефарозі, білок А сефарози та СМ поросхроматографію. Інтактний злитий білок об'єднували, фільтрували та діалізували у 2Х РВ5 для зберігання. Щоденні аліквоти отримували на початку 7/5 Кожного дослідження, кодували так, що про експеримент оброблені групи нічого не знали, та зберігали при -1026. Проби з ін'єкціями розморожували при кімнатній температурі безпосередньо перед використанням та розводили водою до досягнення кінцевої концентрація наповнювача ЇХ РВ5. Пацюкам довали ЗНИА-ІдО тричі на тиждень (Моп, УУейд, Ргі) в дозі 0,3, 1,0 або 3,0 мг/кг підшкірно у задню частину шиї. Всі тварини, які не отримували ЗНА-ІдО було введено наповнювач. Обробку починали через 4-8 тижнів діабету та підтримували протягом наступних 4 тижнів таким чином, що загальна тривалість діабету була 8-12 тижнів, що залежить від особливостей дослідження.
Вимірювання швидкості провідності нерва
Пацюків анестезували галоманом або ізофлураном до визначення швидкості провідності нерва (МСМ).
Швидкість провідності рухових нервів (ММСМ) визначали від латентності хвиль електроміограми сполуки М с г; задніх кінцівок, а швидкість провідності чуттєвих нервів (ЗМСМ) ) визначали від Н рефлекторної латентності у тій самій системі. Попередньо досліджували включення вибірково розсічення дорзальних, але не вентральних і) корінців що встановлює надійність вимірювання Н хвиль (АРМ, неопубліковані дані). Стимулювання нерву здійснювали на сідничній вирізці та Ахиловому сухожиллі та викликані електроміограми реєстрували від міжкісних м'язів ступні. Протягом процедури усередині стегнового нерва підтримували температуру 36--0,5960. юю
Лазерне доплеровске перфузійне відображення маза пегхогит сідничного нерва
Спосіб був здійснений |як описано у Р.ЗсПпгаіг2бегдег еї а). Кемегза! ої ехрегітепіа! аіарейс пейигораїйу см
Бу МЕСЕ депе ігапетег. 2001. 9 Сііп.Іпмеві. 107(9): 1083-92). Ге
В5-1 лектин флуоресцентне відображення уаза пегуогит сідничного нерва
Спосіб використання В5-1 лектину був здійснений (як описано у Р.Зспгаїг7регдег еї аї. Кемегза! ої со ехрегітепіа! аіабейіс пешгораїйу Бу МЕСЕ депе (гапвегег. 2001. У Сііп. Іпмеві. 107(9): 1083 -921. ї-
Аналізи білку з фактором росту нервів (МОРЕ) та фактором росту судинного ендотелію (МЕСЕ)
МОР вимірювали у екстрактах сегментів сідничного нерву за допомогою твердо-фазного імуноферментного аналізу (ТІФА) (як описано у Р.Регпупоцді еї аі. Нитап гесотбріпапі пегме дгомлй Тасіог геріасез деїїсіепі « пешигоїгорпіс зиррогі іп (Ше аїіабеїйіс гаї 1995. Еицг. У Меийговсі. 7:1107-1110). МЕСЕ вимірювали стандартним 40. ТІФА аналізом, МЕСЕ, мозково-похідний нейротропічний фактор (ВОМЕ), інсулін-подібний фактор росту-1 (ІСБ-1) - с МРНК аналізом. Всі З фактори росту вимірювали стандартним кількісним ПЦР аналізом з реальним часом, а використовуючи СарОн як еталон гену. "» Приготування характерних сполук відповідно до винаходу, що пропонується а. Ілюстративні схеми синтезу
На Фіг.1-31 показані приклади схем синтезу для створення антагоністів педдейпод, придатних для способів і -і композицій за винаходом. со Умови реакцій, проілюстрованих на схемах Фіг.1-31, є наступними: 1) ЕУСНЬСМ, Мамн», толуол ко (Аггпеіт-Рогзсі, 1990, 40, 11, 1242) юю 50 2) Н2ЗО,, НоО, під зворотнім холодильником (Аггпеіт-Рогзсі, 1990, 40, 11, 1242) сл З) НоЗО,, ЕН, під зворотнім холодильником (Аггпеіт-Рогзсі, 1990, 40, 11, 1242) 4) Маон, ЕН, під зворотнім холодильником 5) (Воє»О, 2м Маон, тнЕ 6) ПНОМ5, КІХ, ТНЕ о (Мегск, міжнародна публікація МУО 96/06609) іме) 7) Ра-с, н», меон 8) І-ВиОМО, Сивг, НВг, НО бо (9. Огу. Спет. 1977, 42, 2426) 9) АгтВ (ОН), РЯ(РРНЗз)4, діоксан (9. Мед. Спет. 1996, 39, 217-223) 10) к5()С-СВ 344, РК(ОАс)о, ЕВМ, ОМЕ (Ого. Кеасі. 1982, 27, 345) 65 11) ТБО.ТНЕ (9. Ат. Спет. ос. 1987,109, 5478-5486)
12) АгзпВиз, РЯ(РРН»з)4, діоксан (9. Ат. Спет. ос. 1987,109, 5478-5486) 13) КМпО,, Ру, НО (9. Мед. Спет. 1996, 39, 217-223) 14) маок., ТНЕ 15) Мазк., ТНЕ 16) НУК. Кз, ТНЕ 17) НОМО,Мавг, 70 (Аду. Рісогіпе Спет. 1965, 4, 1-30) 18) РЯД(ОАс)», Ман, ОРРЕ, РИСН», КОН (9. Ога. Спет. 1997, 62, 5413-5418) 19) ї. ХХ, ЕБМ, СНеосСі», ії. КізХ 20) ОСЬ, са, ОМЕ 21) СНОМ», ЕБО 22) Адго, Ма»Соз, Ма»52О3з, но (Тетрапеадгоп ГІ ек. 1979, 2667) 23) А9О2СРИ, ЕвМ, Меон (Ого. 5уп., 1970, 50. 77; 9. Ат. Спет. ос. 1987, 109, 5432) 24) ПОН, ТНЕ-МеОоНн 25) (ЕЮ)Р(ОСНЬСОЬК, ВИ, ТНЕ 26) МебосСсСн(ВПО-:Р(РИ) з, бензол 27) КОН або КОЇВи 28) Основа, ХІСНо)пСОК сч 29) ОРРА, ЕБМ, толуол (Синтез 1985,220) і) 30) НОМО, НО 31)505,СиСІ, НСІ,НьЬО (Синтез 1969,1-10,6) ю зо 32) Реагент Лаусона (І аугеззоп'з геадепі), толуол (Тетрапедгоп Азут. 1996.7, 12,3553) с 33) КОМ, розчинник с 34) 3095 НО», кристалізований СНУСО»Н (Не. Спіт. Асіа. 1968, 349, 323) со 35) трифосген, СНоСІ» ї- (Тетрапеадгоп І екї., 1996, 37, 8589) 36) і. (ЕЮ)2Р(ОСНІ ІЗО20О1-Рг, ТНЕ, її. Маї 37) РІЗРОНУІ, Маснов(ОсСН», рМ5о (Синтез 1987,498) « 38) Вго, СНСЇІз або інший розчинник в с (Синтез 1987,498)
Й 39) Ви, ВизЗпсї и? 40)СІЗО2ОТМ5,ССІ, (Спет. Вег. 1995,128, 575-580) 41) МеОНн-НСЇ, під зворотнім холодильником -І 42) АН, ЕБО або ГІВН., ЕЮН або ВНЗІ-ТНЕ (Тетрапеадгоп І екї., 1996, 37, 8589) со 43) Ма8СІ, ЕБМ,СНьСІ» ко (Тетрапеадгоп І екї., 1996, 37, 8589) 44) Ма»зО»з, НО де (Тетрапеадгоп І ейї, 1996, 37, 8589) с 45) РоКАМН, ЕБМ, СНьЬСТ» 46) РОМ, розчинник 47) СНЗМН(ОСН»), ЕОС, НОВІ, ОІЕА, СНьЬСІ» або ОМЕ (Тетрапеадгоп І ейї, 1981, 22, 3815) 48) Меїї, ТНЕ
Ф) 49) т"СРВА, СН»СІ» ка 50) НОМО, Сц2О, Сщ(МО»з)», НО (9. Огу. Спет. 1977, 42, 2053) во 51) КУМ, розчинник 52) НОМО, Маб5(5)СОЕ, НО (Ога. Зупій. 1947,27,81) 53) НК» або НЗК,,СНоСІ» 54) -ВНИОС(ОСІ, ЕБМ, МНз, ТНЕ 65 55) РОБАМН, СНоСІ», Мавн(ОодАс)з 56) Р2КАМН, Меон/СсназСоО2н, Мавнзсм
57) Р26ОН, ЕОС, НОВІ, ОІЕА, СНЬСІ» або ОМЕ 58) РОН, НВТИ, НОВІ, ОІЕА, СНЬСІ» або ОМЕ 59) КОКАМН, ЕОС, НОВІ, ОІЕА, СНЬСІ» або ОМЕ 60) КоКАМН, НВТИ, НОВІ, ОІЕА, СНоСІ» або ОМЕ 61) РОСІ», Ру, СНЬСЇІ» 62) КоКАМНМСО, розчинник 63) К2ОС(О СІ, ЕБМ, розчинник 64) К2СО5Н, ЕОС або НВТИ, НОВІ, ОІЕА, СНЬСІ» або ОМЕ 70 65) ОХ, ЕБМ, розчинник 66) (СНз3З)»С-М(СМ), ОМЕ, ЕЮН (9. Мед. Спет. 1994, 37, 57-66) 67) К»5О»-СІ, ЕБМ, СНьЬСІ» 68) Ко- або Кз- або КАСНО, Меон/СназСоОон, МавнзомМ (Синтез 1975, 135-146) 69) Вос(Тт)-О або І-СузОнН, НВТИ, НОВІ, ОІЕА, СНьСІ» або ОМЕ 70) Вос(Тт)-О або І-СузН, мавназсМ, Меон/СсСнУСоьн (Синтез 1975, 135-146) 71) 5-ТІ-М-Вос цистеїнал, СІСНЬСНСІ або ТНЕ, Мавн(оОдАс)з (9. Ога. Спет. 1996, 61, 3849-3862) 72) ТРА, СНоСІ», ЕБЗІН або (3:1:1) тіоанізол/етандитіол/ЮОМ5 73) ТРА,СНьСІЬ 74) ОРРА, ЕБМ, толуол, НОСНЬСНоВІСН з (Тетрапеадгоп ІГ ейї. 1984, 25, 3515) сч 75) ТВАЕ, ТНЕ 76) Основа, ТЗН або ВпЗН і) 77) Основа, КОХ або КІХ 78) тзМнНо, Меон/СнНУСоОн, Мавнзсм 79) Мн, КОон ю зо 80) Раз(ава)»з, Р(о-ю1)з, КМН»о, МасівВи, діоксан, КМН» (Тетрапеадгоп ГІ ей. 1996, 37, 7181-7184). с 81) Ціанамід. с 82) ЕГтос-СІ, бікарбонат натрію. 83) ВИСОСІ, карбонат натрію. со 84) АПУЮСОСІ, піридин. ї- 85) Бензил бромід, основа. 86) Охаїм! спіогіде, ОМ5О. 87) КСОМН». 88) Карбоніл-діімідазол, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, ОМЕ, ТНЕ, толуол). « 89) Тіокарбоніл-діїмідазол, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, ОМЕ, ТНЕ, толуол). з с 90) Ціаноген бромід, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, ОМЕ, ТНЕ, толуол). . 91) КСОСІ, триетиламін и? 92) ЕМНМН», ЕОС. 93) КОЬССОСІ, ЕБМ, ОСМ. 94) МОН, піридин -І (9. Неї. Спет., 1980,607.) 95) Основа, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, толуол, ТНЕ). со 96) НоМОБ, ЕОС.
ГІ 97) КСБМН». 98) КСОСНВІК, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, ОМЕ, ТНЕ, толуол), ю (Ого. Ргос. Ргер. Іпій., 1992, 24, 127). с 99) СНЬМ», НС. (Синтез, 1993, 197). 100) МН.МНК, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, ОМЕ, ТНЕ, толуол). 5Б 101) 5О5СІ, ОМАР. (Тетрапеадгоп І ейї., 1993, 34, 2749).
Ф) 102) ЕБМ, ВХ. ка (9. Огу. Спет., 1990, 55, 6037). 103) МОСІ або СІ» 60 (9. Огу. Спет., 1990, 55, 3916). 104) НаМОН, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, ОМЕ, ТНЕ, толуол). 105) КССК, нейтральні розчинники (ОСМ, ТНЕ, толуол). 106) КСНСНКЕК, нейтральні розчинники (ОСМ, ТНЕ, толуол). 107) НЬМОН, НОСІ. 65 108) Тіокарбоніл-діїімідазол, ЗіО»о або ВЕзЗОЕБ. (9. Мед. Спет., 1996, 39, 5228).
109) Тіокарбоніл-дімідазол, ОВО або ОВМ. (9. Мед. Спет., 1996, 39, 5228). 110) НМО», НС. 111) СІСНОСОЕЇ (Ого. Реакція 5, 1959, 10, 143). 112) Морфолін енамін (Ечшг. У. Меа. Спет., 1982, 17, 27). 113) ЕЄСОСНЕСМ 70 114) ЕСОСНЕ"СОоЕЇ 115) Ма»5Оз 116) Н-МСНАСО ОЇ 117) ЕЮ.ССНЕМСО 118) КСМНМН». 119) КСОСО5Н, (9. Мед. Спет., 1995, 38, 3741). 120) СНО, КОАс. 121) 2-фторонітробензол. 122) ЗПС, ЕЮН, ОМЕ. 123) ЕСНО, Мавнзсм, НоОАс. 124) МНез, МеОн. 125) 2,4,6-МезРАЗО2МН». 126) ЕБМН, СНЬСЇЬ 127) МЕ2ОС (0) СІ, ЕБМ, СНьоСІ» с 128) К2МН», ЕОС, НОВТ, ЕБМ, СНьСІ» 129) ОВО, РИСНа і) 130) ВосМНнен(СНозТОСНоМН», ЕОС, НОВТ, ЕБМ, СНьоСі» 131) К-МНОСНЬСО»Ме, НВТИ, НОВТ, ЕБМ, СНьоСІ» 132) ВоОсМНнеН(СНозТОСНоОМ», ГІНМО5, ТНЕ ю зо 133) К2МНСНьЬСО»Ме, Мавн(оОдс)», СІСНЬСНЬСІ або ТНЕ 134) К27МНСНоСН(ОЕО», НВТИ, НОВТ, ЕБМ, СН»оСІ» с 135) Мавн(ОАс)», СІСНЬСНоСІ або ТНЕ, АсонН. с 136) Піперидин, ОМЕ. 137) РІ(РАзР)., ВизЗпН. со 138) КСО5Н, ЕОС, НОВТ, ЕБМ, ОСМ. ча 139) КЕМН», нейтральні розчинники. 140) ЕСНО, Мавнзсм, НОАс. 141) КМСО, розчинник. 142) КСО5Н, ЕОС або НВТИ, НОВІ, ОІЕА, СНЬоСІ» або ОМЕ. « 143) КСОСІ, триетиламін з с 144) К505СІ, ЕБМ, СНеСі».
Й 145) ЗпСіь, ЕЮН, ОМЕ. и? 146) КМН», ЕОС, НОВІ, ОІЕА, СНоСІ» або ОМЕ. 147) Дибромоетан, ЕБМ, СНоСі» 148) Оксаліл хлорид, нейтральні розчинники. -І 149) ПОН, ТНЕ-МеОН. 150) Карбоніл-діімідазол, нейтральні розчинники (наприклад, ОСМ, ОМЕ, ТНЕ, толуол). со 151) ЕМН», ЕБМ, СНеосСі». ко 152) Основа, КХ. 153) ОВ, РИСНЗ ю 154) ОРРА, ЕБМ, толуол сп (Синтез 1985,220) 155) БОСІ», са МЕ. 156) АгН, кислота Льюіса (АІСіз, Зп, ТіСІ)), СНосСі». 157) Н-МСНАКСО Її, нейтральні розчинники. 158) ВосняМсСНЕСО»-Н, ЕОС або НВТИ, НОВІ, ОІЕА, СНоСІ» або ОМЕ.
Ф) 159) ТЕА, СНоСІ». ка Б. Приклади отримання арильних субодиниць
Арильні субодиниці можна функціоналізувати, використовуючи різноманітні реакції відомі фахівцям у цій 6о сфері. Хімічний склад ароматичних та гетероароматичних кілець багатий, і тому тут можуть бути представлені лише приклади придатних реакцій. Деякі приклади особливо придатних для утворення біарил. частини сполук за винаходом, представлені нижче.
Сузукі зв'язок Стіл зв'язок с. Типове отримання субстратів зв'язування 65 Члени загальних класів субстратів зв'язування підкреслених вище арилстананів, арилборонових кислот, арилтрифлатів та арилгалогенідів - відносяться до родини гетероциклів. Загалом, трансформації, які необхідні для отримання субстратів зв'язування є надійними та здатними до зростання. Приклади наведені нижче.
Отримання Ариліодіду
Іодинування
Отримання Арил Станану
Отримання Арил Трифлату
Отримання Арилборонової кислоти
Твердий продукт ЗМІпезів сполук за винаходом
Загальна: Протоколи промивки 70 Спосіб 1: вода (Зх), ацетон (2х), М,М-диметилформамід (Зх), вода (2х), ацетон (1х), М,М-диметилформамід (Зх), вода (2х), ацетон (Зх), метанол (Зх), ацетон (Зх) та метанол (Зх);
Спосіб 2: дихлорметан, гексан, М,М-диметилформамід, дихлорметан, гексан, дихлорметан та гексан;
Спосіб 3: вода, М,М-диметилформамід, вода, 1,0М водний розчин гідроксид натрію, вода, М-М диметилформамід, вода, 1,0 водний розчин гідроксид натрію, вода, М,М-диметилформамід, дихлорметан, 75 метанол, дихлорметан, та метанол.
Спосіб 4: М,М-диметилформамід, дихлорметан, М,М-диметилформамід, дихлорметан, метанол, дихлорметан, метанол (2х) та ефір (2х).
Загальна схема.
Відновлене амінування
Ацилювання або алкілування
Гідроліз
Функціоналізація (алкілат/ацилат)
Стадія А - отримання (Нітрофен-4'-ілоксикарбокси)бенз-4-ілоксиметил Полістирол-"МУапд РМР Ге карбонатполгстиролу) о
Гідроксибенз-4-ілоксиметил полістирол (Уу/апуд смола)-
Метилат натрію (233г, 4,31Моль) додавали повільно до перемішаної суміші хлорметил полістиролу (24кг, 3,6Моль функціональне навантаження) з 4-гідроксибензил спиртом (581г, 4.68Моль) у М,М-диметилацетамід (10л) при кімнатній температурі в атмосфері азоту. Після розведення М,М-диметилацетамідом (1Зл), суміш юю нагрівали до 5092 протягом 5 годин та потім фільтрували за допомогою канюлі через Р-ЕТЕЕ сито (7Омкм). сч
Сирий продукт екстенсивно промивали, використовуючи порядок за способом 1, потім висушували у вакуумі при 6020 з отриманням 2630г зазначеної смола. с (Нітрофен-4"-ілоксикарбокси)бенз-4-ілоксиметил полістирол- (Ууапд РМР. карбонатполістирол) со 4-Метилморфолін (6бОмл, 6.0Моль) додавали каплями протягом 2 годин до перемішаної суміші гідроксибенз ілоксиметил полістиролу (2000г, 2.5Моль 10, функціональне навантаження) з 4-нітрофенол хлорфорінатом і - (1209г, 6.0Моль) у дихлорметані (22л) при (09 в атмосфері азоту. Суміш поступово нагрівали до кімнатної температури, перемішували протягом ночі та фільтрували за допомогою канюлі через Р-ЕТЕЕ сито (7Омкм).
Неочищену смолу екстенсивно промивали, використовуючи порядок за способом 2, потім висушували у вакуумі « при кімнатній температурі з отриманням 2728г суміші зазначеної смола та 4-метилморфолін гідрохлориду.
Стадія В - Отримання зшитих з УУапд- смолою діамінів о, с Загальний спосіб (для піперазину, гомо піперазину та транс-1,4-діаміноциклогексану): "» Сирий /(Нітрофен-4'-ілоксикарбокси)бензилоксиметил полістирол (1002.5г, -0.9Моль функціональне " навантаження) набухав протягом 15бхв. у 5095 за об'ємом суміші безводного дихлорметану та
М,М-диметилформаміду (дл) в атмосфері азоту , додавали М,М-діізопропіламін (62бмл, 5Моль еквівалента) та відповідному діаміні (ХМоль еквівалента) та суміш енергійно перемішували протягом ночі при кімнатній - температурі. Суміш фільтрували через Р-ЕТЕЕ сито (7/Омкм), екстенсивно промивали, використовуючи порядок со за способом З та висушували у вакуумі при 602С з отриманням зшитих зі смолою діамінів.
Етиленедіамінний зв'язок з УХМапд смолою о Сирий (Нітрофен-4-ілоксикарбокси)бенз-4-ілуоксиметил полістирол (1002.5г, «9Моль, функціональне ко 20 навантаження ) набухав протягом 15хв. у дихлорметані: (7л) в атмосфері азоту та очищали етиленедіаміном (181мл, 2.7Моль). Отриману в'язку, жовту суспензію розводили дихлорметаном (2л) та енергійно перемішували сл протягом ночі при кімнатній температурі. Суміш фільтрували через Р-РЕТЕЕ сито (7Омкм), екстенсивно промивали, використовуючи порядок за способом 3, та висушували у вакуумі при 602С з отриманням зазначених зшитих зі смолою діамінів. 52 т-Ксиліленедіамнний зв'язок з УуУапд смолою
ГФ) Сирий (Нітрофен-4"-ілоксикарбокси)бенз-4-ілоксиметил полістирол (1002.5г, ОМоль , функціональне навантаження ) набухав у тетрагідрофурані (7л) протягом 15хв. в атмосфері азоту та очищали розчином о т-ксиліленедіамін (828мл, 6.27Моль) у тетрагідрофурані (1л). Отриману в'язку, жовту суспензію розводили дихлорметаном (2л) та енергійно перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Суміш фільтрували 60 через а Р-ЕТЕЕ сито (7Омкм), екстенсивно промивали використовуючи порядок за способом З та висушували у вакуумі при 602С з отриманням зшитих зі смолою діамінів.
Стадія С: Отримання конструктивного блоку з використанням процедури Сузукі зв'язування
Суспензію відповідного арил броміду (1 еквівалент) та карбонат калію (2.2 еквівалента) у толуолі (13 об'ємів) перемішували та дегазували при кімнатній температурі. Додавали тетракіс(трифенілфосфін)паладій(о) бо (0,01 еквівалент) та реакційну судину звільнювали від вмісту та очищали нітрогеном (тричі). Через 15хв.
дегазований розчин 2-метокси-5-формілфенілборонової кислоти (1.2 еквівалента) у етанолі (6.3 об'ємів) додавали за допомогою канюлі, потім суміш нагрівали при під зворотнім холодильником та перемішували протягом ночі в атмосфері азоту. Після охолодження, твердий продукт фільтрували від розчину та ретельно промивали толуолом. Фільтрат випаровували до сухого стану під зниженим тиском з отриманням сирого продукту. Цей продукт розтирали у порошок з діетиловим ефіром (5 об'ємів) та отриману кашку фільтрували, промивали діетиловим ефіром та висушували у вакуумі. Біарильний альдегід отримували у вигляді жовтого порошку.
Стадія ОЮ: Навантаження конструктивного блоку у У/апа Діаміні Відновлене алкілування 70 Відповідна смола (1 еквівалент, «0.75Ммоль, функціональне навантаження) набухала у суміші тетрагідрофурану, триметилортоформіату та дихлорметану (1:1:1, за об'ємом, 1Омл) протягом 15Ххв., потім її обережно перемішували та очищали з відповідним альдегідом (2 еквівалента). Після слабкого перемішування протягом ночі при кімнатній температурі, смолу фільтрували, ретельно промивали з тетрагідрофураном та висушували у вакуумі при 402С. Висушена смола потім набухала у тетрагідрофурані протягом 15хв., а потім 75 очищали оцтовою кислотою (0.12 еквівалента) та триацетоксиборогідридом натрію (5 еквівалентів). Суспензію смоли обережно перемішували протягом ночі при кімнатній температурі, потім фільтрували, екстенсивно промивали, використовуючи порядок за способом 4, та висушували у вакуумі при 6020.
Хлоридна кислота Саорріпд
Відповідна смола (1 еквівалент) набухала у дихлорметані (10 об'ємів) протягом 1Охв., потім її очищали з відповідною хлоридною кислотою (З еквіваленти) та М,М-діїзопропілетиламіном (З еквіваленти). Суспензію смоли обережно перемішували протягом ночі при кімнатній температурі, фільтрували, та екстенсивно промивали використовуючи порядок за способом 4 та висушували у вакуумі при 409С.
Синтез сполук за винаходом у фазі розчину
Наступна типова схема ілюструє один шлях згідно, з яким можуть бути отримані педдейод агоністи за Ге винаходом. Фахівці у цій сфері швидко зрозуміють та втілюватимуть варіанти цього типового шляху, що о дозволяє отримувати багато сполук, що описані у загальній формулі. Кількість сполук, використовуваних у цій схемі, дається у відповідності до способів, описаних нижче, та не залежить від кількості сполук, що надані у описі цієї заявки, наприклад на фігурах.
Синтез (4-циано-б6-метокси-біфеніл-3-ілметил)-(4-метиламіноциклогексил)-амід гідрохлориду З-Хлор-бензо|б|гіофен-2-карбоксильної кислоти (4-Аміно-циклогексил)-карбамінової кислоти і-бутиловий ефірер (1) см
Розчин ди-і-бутил-дикарбонату (12.0г, 54.7Ммоль) та тетрагідроплгап (250мл) додавали повільно в «М атмосфері азоту протягом З годин до суспензії 1,4діаміноциклогексану (50.0г, 0.44Моль) у тетрагідрофурані (250мл) доки підтримувалася температуре нижче 10 2С. Суміш нагрівали до кімнатної температури, потім со перемішували протягом 16 годин, а потім фільтрували. Фільтрат концентрували у вакуумі до отримання осаду. -
До осаду додавали воду (500мл), з наступним перемішуванням протягом приблизно 15хв., після чого суміш фільтрували та водний шар екстрагували з дихлорметаном (З3х200мл). Органічні екстракти з'єднували та концентрували до отримання осаду, який розчиняли у ібутилметилбному ефірі (З5Омл) та промивали водою « (Зх5Омл). ібутилметильний ефір переносили у вакуум з отриманням зазначеної сполуки 1 (8,1г, 6995) як твердої фрази: бн (З6ОМГц: СОС) 1.06-1.24 (т, 4Н), 1.43 (в, 9Н), 1.83 (9, 2Н), 1.98 (а, 2Н), 2,56-2.66 (т, 1Н), в с 3.30-3.35 (т, 1Н) та 4.31-4.38 (т, 1Н).
Із» М-Метил-циклогексан-1,4-діамін (2)
Амін 1 (15.0г, О0.7Моль) додавали повільно протягом 45хв. до 1М розчину алюмогідрид літію у ТНЕ (45Омл, 0.36бМоль) в атмосфері азоту . Суміш перемішували протягом ЗОхв. при кімнатній температурі, потім нагрівали 49 під зворотнім холодильником протягом 5-6 годин в атмосфері азоту . Воду (13.2мл) додавали до суміші з 7 наступним додаванням 15905 водного гідроксиду натрію (13.2мл), та води (39.7мл). Суміш потім перемішували
Ге | протягом 15-30хв. Твердий продукт відфільтровували та промивали з ібутилметильним ефіром (20Омл), дихлорметаном (200мл), та ЇЕбутилметильним ефіром (20Омл). Органічні екстракти збирали, висушували о (Мо50,), та фільтрували. Висушений засіб потім промивали з дихлорметаном та органічні екстракти з'єднували ка 20 та концентрували у вакуумі з отриманням зазначеної сполуки 2 (7.52г, 84905) як блідо жовта тверда фаза: 5, (360
МГц: СОСІ») 1.04-1.20 (ад, 4Н), 1.51 (рг в, ЗН), 1.80-1.96 (т, 4Н), 2.25-2.35 (т, 1Н), 2.41 (в, ЗН), 2.61-2.72 (т, 1Н). сл (4-Аміно-циклогексил)-метил-карбаміної кислоти Ї-бутиловий ефір (3)
Бензальдегід (12.8мл, 0.13мМоль) додавали однією дозою до розчину М-метиламіну 2 (16.2г, 0.13Моль) та толуолу (15О0мл) в атмосфері азоту. Отриману суміш нагрівали протягом 4 годин під зворотнім холодильником, 99 використовуючи Юеап-5іагк пристрій. Після того як суміш охолола до кімнатної температури, частинами
ГФ) додавали ди4-бутил дикарбонат (27.5г, 0.13Моль) та суміш перемішували протягом 16 годин. Суміш т концентрували у вакуумі до виходу жовтого масла, до якого додавали 1М водний гідросульфат калію (9Омл) з наступним енергійним перемішуванням доки ТС не вкаже на те, що реакцію завершено (5 годин). Суміш екстрагували у ефірі (Зх100мл) та водний шар робили лужним (рН -12) водним гідроксидом натрію. Водний шар 60 був потім насичували хлоридом натрію та продукт екстрагували у хлорформ (Зх4Омл). Поєднані екстракти концентрували у вакуумі до отриманням зазначеної сполуки З (16.3г, 59795) як жовтого масла: б (З6ОМГЦц:
СОСІв) 1.11-1.34 (т, 5Н), 1.45 (в, 9Н), 1.66 (рг а, 2Н), 1.90 (Бг а, 2Н), 2.56-2.66 (т, 1Н), 2.71 (8, ЗН) та 3.98 (Бг 5, 2Н). 65 ТА-К4-Ціано метокси-біфеніл-3-ілметил)-аміно|-циклогексил)-метилкарбамінової кислоти І-бутиловий естер (5)
Розчин аміну З (5.0г, 21.92Ммоль), альдегіду 4 (5.19г, 21.92Ммоль) татриметил ортоформіату (5Омл)
перемішували при кімнатній температурі в атмосфері азоту протягом 16 годин. Потім додавали тріацетоксиборогідрид натрію (6б.5г, 30.7Ммоль) помірними дозами та суміш перемішували при кімнатній температурі до закінчення реакції на що вказував /СМ5 аналіз. Обережно додавали воду та суміш перемішували протягом б5хв. з наступним розділенням шарів. Шар триметил ортоформіату переливали у 1М водний гідросульфат калію (10О0мл) та перемішували протягом 15хв. Осаджений твердий продукт фільтрували, промивали водою (50мл), холодним трибутил метиловим ефіром (ЗхЗОмл). Промитий осад потім суспендували у дихлорметані (15Омл) до якого додавали насичений водний гідрокарбонат натрію (5Омл) і рН робили лужним (рн -10) при енергійному перемішуванні. Шар дихлорметану промивали водою, та розсолом, а оранічний екстракт 7/0 висушували (М95О)) та концентрували у вакуумі з отриманням зазначеної сполуки 5 (6.9г, 6995) як білий твердий продукт: бу (З6ОМГц: СОСІЗ) 1.18-1.31 (т, 4Н), 1.43 (в, 9Н), 1.68 (й, 2Н), 2.01 (а, 2Н), 2.44-2.56 (т, 1Н), 2.69 (в, ЗН), 3.76 (в, 2Н), 3.80 (в, ЗН), 6.92 (й, 1Н), 7.24 (в, 1Н), 7.29 (й, 1Н), 7.61 (а, 2Н) та 7.66 (а, 2Н).
ТА-((3-Хлор-бензо|бІгіофен-2-карбоніл)-(4-ціано-б-метокси-біфеніл-3-ілметил)-аміно|-Іциклогексил)-метил-к арбамінова кислота І-бутил ефіру (6)
М,М-Діїізопропілетиламін (2.1мл, 12.1Ммоль) додавали до розчину аміну 5 (2.2г, 4.9Ммоль),
З-хлорбензо|б|тіофен-2-карбоніл хлориду (1.3г, 5.86Ммоль) та безводного дихлорметану (22мл), перемішуючи в атмосфері аргону. Коли було витрачено весь вихідний матеріал під контролем ТІ! С (-2.5 годин), суміш промивали водою, насиченим водним гідрокарбонатом натрію, та розсолом. Органічний шар висушували (Мо9503), та концентрували у вакуумі. Жовтий осад потім очищували хроматографією на силікагелі з 2о використанням гексан/етилацетату 3:11 з отриманням зазначеної сполуки б (2.93г, 9390) як твердого блідо-жовтого продукту.
З-Хлор-бензо|Б|тіофен-2-карбоксилова кислота (4-ціано-б-метокси-біфеніл-3-ілметил)-(4-метиламіно-циклогексил)-амід гідрохлорид (7)
Концентровану соляну кислоту (27.5мл) додавали до розчину сполуки б (11.0г, 17.1Ммоль) та етанолу Га гр; (82.5мл). Суміш перемішували до закінчення реакції, під контролем ТІ С. Суміш концентрували у вакуумі та додавали дихлорметан і знову концентрували, і повторювали до отримання твердого продукту. Твердий продукт о потім суспендували з Їбутилметиловим ефіром (ЗОмл), фільтрували, а органічний шар висушували Мао5О,)) та концентрували у вакуумі з отриманням зазначеної сполуки 7 (10.0г, 99905): бн (З360МГц: ЮОМ5О, 7022) 1.30-1.50 (т, 2Н), 1.85 (рг 5, 4Н), 2.12 (рг а, 2Н), 2.48 (в, ЗН), 2.91 (рг ї, 1), 3.81 (в, ЗН), 3.87 (рг 5, 1), 4.71 юю (8, 2Н), 7.14 (д, 1Н), 7.29 (в, 1Н), 7.40 (а, 1Н), 7.57-7.68 (т, 4Н), 7.80-7.90 (т, ЗН), 8.09 (а, 1Н), 8.82 (Ьг в, 2Н).
Синтез відібраних вихідних материалов сч
Синтез транс 4--ВОС метиламіно)циклогексиламіну Ге п-бутил ї) Бензальдегід/толуол со хлорформіат ч- ї) ВОС ангідрид ром
Транс 4-(аміноциклогексил) карбамінова кислота п-бутилового ефіру «
Розчин п-бутилхлорформіат (102мл, 0.79Моль, О.Бекв.) у дихлорметані (1.8л, 10 об'ємів) додавали до розчину 1,4-транс-діаміноциклогексану (180г, 1.58Моль, 1.Оекв.) у дихлорметані (1,8л, 10 об'ємів) - с перемішували в атмосфері азоту доки підтримувалася температура між 0-592С (льод/сольова ванна). и Отриману суспензію перемішували протягом наступних 60-7Охв., потім нагрівали на 5-102С. Додавали свіжо -» отиманий розчин карбоната натрію (Ма».2СОз 92.0г, 0.8Моль, О.Бекв. у 720мл води, 4 об'ємів) додавали та перемішували протягом наступних 5хв. до нагрівання до температури навколишнього середовища.
Фази розділяли та водну фазу промивали дихлорметаном (720мл, 4 об'ємів). Дихлорметанові фази - об'єднували та висушували над сульфатом натрію (ЗбоОг, 2 маси), фільтрували та концентрували до сухого стану о на роторному випарнику при 402 до отримання сирої суміші діаміну, біс, та моно карбамату.
Сирий матеріал (164г, 1 маса) суспендували у воді (41Омл, 2.5 об'ємів) та енергійно перемішували протягом де 10-15хв. при 20-2520. Твердий продукт біс карбамату видаляли фільтрацією, а осад на фільтрі промивали водою ко 20 (164мл, 1 об'ємів). Водний фільтрат екстрагували ЗХТВМЕ (З3х3.28л, 20 об'ємів). ТВМЕ (і-бутилметиловим ефіром) шари об'єднували та знов промивали водою (24бмл, 1.5 об'ємів ), висушували над сульфатом натрію сл (492г, З маса), фільтрували та концентрували на роторному випарнику при 35-40 для отримання твердого продукту моно карбамату (87.5г, 5290). 7Н-ММеЕ. (400МГцХСОсІя): 4.47 (1Н, Б5); 3.97 (2Н, т); 3.36 (1Н, Бе); 2.57 (1ІН, т); 1.94 (2Н, т); 1.78 (2Н, т); 1.51 (2Н, т); 1.38 (2Н, зехіею; 1.13 (6Н, т); 0.86 (ЗН, 0.
ГФ) Транс 4-(метиламіно)циклогексиламін з Карбамат (102г) у ТНЕ (Тл: 10 об'ємів ) додавали протягом ЗОхв. до суспензії алюмогідрид літію (90.4г:
Бекв.) у ТНЕ (2л: 20 об'ємів ), охолоджену на льоді. Коли одне додавання було завершене, реакційну суміш во нагрівали під зворотнім холодильником протягом 2 годин (завершення с), потім заморожували протягом ночі.
Реакцію охолоджували до 0-52 додаванням води (9Омл), 1590 гідроксид натрію (дФОмл) та ще води (27Омл).
Суспензію потім перемішували при кімнатній температурі протягом години до фільтрування та промивали осад на фільтрі ТВМЕ (2х2л) та ОСМ (2х2л). Розчинники відділяли випарюванням, а залишок води та п-бутанолу відділяли азеотропінгом з толуолом (2л). Вихід -62г, який містить 10.695 маси толуолу за допомогою ММК. Це 65 еквівалент 55.4г (9190).
Транс 4--ВОС метиламіно)циклогексиламін
Метиламін (55.4г) та бензальдегід (4бмл: 1.05екв.) розчиняли у толуолі (554мл: 10 об'ємів) та нагрівали під зворотнім холодильником у ЮОеап-5іаг пристрої протягом б годин. Розрахований об'єм води (7.5мл) відділяли. ВОС ангідрид (103.7г: 1.1екв.) додавали помірними дозами до охолодженого розчину протягом 15хв. та суміш перемішували протягом приблизно З годин (завершення показано ММК). Розчинник видаляли для того, щоб залишити 160г масляного твердого продукту (895 маса толуолу значить 147.2г (10790) продукту). Твердий продукт суспендували у 1 М КНБЗО, (1.47л: 10 об'ємів ). Потім воду (200мл) та ТВМЕ (100мл) використовували для промивання залишкових вихідних матеріалах. Через 4 години, реакційну суміш екстрагували ТВМЕ (бО0Омл потім ЗхХЗ0Омл). Водний шар доводили до рН13 з 6М гідроксиду натрію (75мл) та екстрагували з ОСМ (2х735мл). 7/0 Об'єднані ОСМ шари промивали розсолом (2х500мл) до висушування Ма 2503. Розчин фільтрували та випаровували щоб залишити масло (69.5г), яке містить ОСМ (2.4ваг.90). Вихід -67.8г (69905).
Загальний вихід з карбамату -6490 та 16.595 з транс 1,4-діаміноциклогексану.
Синтез З-хлор-4,7-дифлуоробензої|б|тіофен-2-карбоніл хлориду
Малонова кислота
Піридин
АсОН/вода
Піридин
Тіоніл хлорид
Піперидин
Отримання 2,5-дифлуорбензальдегіду
Розчин 1,4-дифлуорбензолу (10г, 87.6Ммоль, 1 маси) у ТНЕ (175мл, 17.5 об'ємів) перемішували в атмосфері азоту та охолоджували до -75 до -782С. п-Бутиллітій (82мл 1.6М розчин у гексанах, 131.4Ммоль, 1.5екв.) додавали до реакційної суміші протягом приблизно 20хв., підтримуючи у той час температуру «-6590. Після наступної години, ОМЕ (10.1бмл, 131.4Ммоль, 1.5екв.) додавали протягом приблизно 10хв., підтримуючи у той са час температуру «-659С. Реакційну суміш охолоджували через 1О0хв. додаванням оцтової кислоти (17.5мл, (5) 1.75мл) а потім води (440мл, 36.4 об'ємів ), що спричинило реакцію до екзодерму 59С. Холодну баню потім видаляли, ТВМЕ (220Омл, 22 об'ємів) додавали, а суміш перемішували протягом 5хв. Фази розділили та водну фазу екстрагували з ТВМЕ (2х22Омл, 22 об'ємів ). Органічні фази об'єднували, промивали 0.2М НОЇ (220мл, 22 об'ємів ), 2М Ма»СО»з (220мл, 22 об'ємів), потім насиченим розсолом (220мл, 22 об'ємів ), висушували над юю сульфатом магнію (50г, 5 маси) та концентрували на роторному випарнику до отримання сирого продукту с (11.07г). Очищення Кидеїгойг дистиляцією дає продукт такий же чистий, як безкольорове масло (7.52г, 60965).
Отримання 2,5-дифлуоркоричної кислоти с
Піперидин (2мл, 20.2Ммоль, 0.168 об'ємів) додавали до перемішуваної суміші 2,5-дифлуорбензальдегіду со (12.07г, 85.0Ммоль, 1 маса) та малонової кислоти (18.28г, 175.6Ммоль, 1.51 маса) у піридині (5Омл, 4.14 32 об'ємів ). Реакційну суміш нагрівали в атмосфері азоту та утримувати під зворотнім холодильником (масляна - баня 1002) протягом 2 годин, скипання спостерігали протягом приблизно 9Охв. - спочатку енергійне, а потім згасаюче. Реакційну суміш потім охолоджували до 20-25 та вливали у перемішувану 2М гідрохлоридну кислоту (З31Омл, 25.7 об'ємів) (рН записували як 1). Отриманий осад окислювали при 20-259С протягом 1 години, « потім фільтрували. Осад на фільтрі промивали водою (2х5Омл, 4.1 об'ємів) потім залишали висихати протягом з то наступної години. Твердий продукт висушували розведененням його у ТВМЕ (25О0мл, 20,7 об'ємів ), розділяли с фази та водну фазу промивали з ТВМЕ (100мл, 8.3 об'ємів )У. ТВМЕ фази об'єднували, висушували над :з» сульфатом магнію (25г, 2 маса), фільтрували та концентрували на роторному випарнику до отримання продукту у вигляді білого твердого продукту (13.4г, 85.790). 15 Отримання З-хлор-4,7-дифлуорбензої||гіофен карбоніл хлориду -1 2,5-дифлуоркоричну кислоту (26г, 0.14Моль) та тіоніл хлорид (36.1мл; 0.49Моль) перемішували у колбі з газо-очисним рядом. Додавання піридину (2.85мл; З5Ммоль) спричинило значне виділення газу. Реакційну суміш (ее) нагрівали (Тех-14022) протягом ночі. Гептан (26бОмл; 10 об'ємів) нагрівали під зворотнім холодильником та г) додавали реакційну суміш. Реакційну колбу промивали гарячим гептаном (2 х2б5мл) та об'єднані розчини охолоджували до б. Осад відфільтровували, промивали гептоном (2х25мл) та висушували під потоком азоту. о Вихід 17.4Аг (4696). сл Усі посилання на публікації та патенти, зазначені вище, тим самим є посиланнями до даного розділу.
Фахівці можуть знайти або використовувати шляхом звичайного експериментування багато еквівалентів визначеним утіленням винаходу, описаним тут. Вважається, що ці еквіваленти є такими, що обмежені наступними пунктами патентної формули.
Ф) юю

Claims (71)

  1. Формула винаходу во 1. Сполука загальної формули (ІХ) б5 пд щйе нти - Янх що У «й, Г:
    з. тн щи шк Кр етРеииі о ; сту щк Рея ах слини я ІДЕ. я сх пк ві; 7170 х а рай А зт іх ач я ст сс ее НД ма: с КУ це БЕная г сей ї- Я ке їй ни и. р як, ЗВО Еш т СЕлЕЕ о В та? с зав пі бля Я КН жи Б й бо; де, наскільки дозволяють валентність і стабільність, о Аг являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце; Х вибраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -505)-, -5(0)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 нижчими алкілами; У у кожному випадку відсутній; ю 7 відсутній або являє собою заміщене або незаміщене арильне, карбоциклічне, гетероциклічне чи гетероарильне кільце або нижчий алкільний, нітро-, ціано- чи галогенозамісник; с М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, або два М, узяті сч разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин; Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил або циклоалкіл, у тому числі г) поліциклічні групи; їч- Су являє собою З3-хлорбензо(Б)тієн-2-іл, З-фторбензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, у яких бензольне кільце заміщене від 1 до 4 замісниками, вибраними з галогену, нітро, ціано, метилу та етилу; і є О у всіх випадках, за винятком послідовності М-Мі-у-Аг,деї є 1; так є.
  2. 2. Сполука за п.1, яка відрізняється тим, що Су містить принаймні один зр-гібридизований атом. «
  3. З. Сполука за п. 2, яка відрізняється тим, що Су додатково містить принаймні один атом азоту в кільціабо -птш) с містить принаймні один амінозамісник у кільці.
  4. 4. Сполука за п.1, яка відрізняється тим, що Су містить первинний, вторинний або третинний амін або є . и?» заміщений ним.
  5. 5. Сполука за п. 4, яка відрізняється тим, що Су являє собою циклогексильне кільце, заміщене первинним або вторинним аміном. -І
  6. 6. Сполука за п. 5, яка відрізняється тим, що амін є метиламіногрупою.
  7. 7. Сполука за п.1, яка відрізняється тим, що бензольне кільце заміщене від 1 до 4 замісниками, вибраними з со галогену і метилу. ко
  8. 8. Сполука за п. 7, яка відрізняється тим, що бензольне кільце являє собою 1,4-дифторбензольне кільце.
  9. 9. Сполука загальної формули (Х) іме) сл іме) 60 б5 пд Не ' - з сх Їх д. ці де «Д, ті Ме еще иЖе рт Бо я Б ще ї ки ке яз Кяи тя са зі НЕ. В НЕ и Що Ку Як и вен ж З БЕХ вве : УИДЕ пай і : РО Не» як БУ ле яке З МІ а Шо ще Ж Ж зай й с те ВН хо о см 7 істьістабільність, о де, наскільки дозволяють валентність і стабільність, Аг являє собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільце; Х є вибраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -505)-, -8(0)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 нижчими алкілами; ю У у кожному випадку відсутній; 7 відсутній або являє собою заміщене або незаміщене арильне, карбоциклічне, гетероциклічне чи с гетероарильне кільце, або нижчий алкільний, нітро-, ціано- чи галогенозамісник; сч К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений нижчий алкіл; Су являє собою З3-хлорбензо(Б)тієн-2-іл, З-фторбензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, у яких г) бензольне кільце заміщене від 1 до 4 замісниками, вибраними з галогену, нітро, ціано, метилу та етилу; їч- М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу, або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен або етин, причому в деяких або в усіх випадках М у формі Мі утворюють циклічну структуру або частину циклічної структури; є ціле число від 2 до 7; « 20 і є О у всіх випадках, за винятком послідовності М-Мі-у-Аг,деї є 1; так є. ш-в с
  10. 10. Сполука за п. 9, яка відрізняється тим, що М| містить циклоалкільне кільце, яке включає від 5 до 7 кільцевих атомів. :з»
  11. 11. Сполука за п. 10, яка відрізняється тим, що МКо є МНМе.
  12. 12. Сполука за п. 9, яка відрізняється тим, що Су являє собою циклогексильне кільце, заміщене первинним 415 або вторинним аміном. -
  13. 13. Сполука за п.12, яка відрізняється тим, що амін є метиламіногрупою.
  14. 14. Сполука за п. 9, яка відрізняється тим, що бензольне кільце заміщене від 1 до 4 замісниками, вибраними со з галогену і метилу. з
  15. 15. Сполука за п. 14, яка відрізняється тим, що бензольне кільце являє собою 1,4-дифторбензольне кільце.
  16. 16. Сполука загальної формули (ХІ) іме) сл іме) 60 б5 пд тен те ре що У «й, Г: 9 і Тире: де я й с пе й-кю о Я ГЕ ги щі де і в ще т сі с Ед КЕ 5 К ї чи ж ех о й Мен ТК Я ле й ї жа ЖЕ у сей А - 5 Ме ЕІ ін тв ЇЄ зо РУ Я я ЩЕ НеяЯ п й с: Ка "В се ЕЕ й паз со Ж Ме : ях сч о віки ти де, наскільки дозволяють валентність і стабільність, Аг являє собою заміщене або незаміщене арильне або гетероарильне кільце; Х є вибраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -505)-, -8(0)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 нижчими « алкілами; У у кожному випадку відсутній; т с 7 відсутній або являє собою заміщене або незаміщене арильне, карбоциклічне, гетероциклічне чи ч» гетероарильне кільце, або нижчий алкільний, нітро-, ціано- чи галогенозамісник; " К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений нижчий алкіл; Су являє собою З-хлорбензо(р)тієн-2-іл, З-фтор-бензо(Б)тієн-2-іл або З-метилбензо(Б)тієн-2-іл, у яких бензольне кільце заміщене від 1 до 4 замісниками, вибраними з галогену, нітро, ціано, метилу та етилу; - М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену чи незаміщену метиленову групу, або два М, узяті о разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин; Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил або циклоалкіл, у тому числі іме) поліциклічні групи; з 20 і є О у всіх випадках за винятком послідовності М-Мі-у-Аг,ддеї є 1; так є.
  17. 17. Сполука за п. 16, яка відрізняється тим, що Су являє собою циклогексильне кільце, заміщене первинним сл або вторинним аміном.
  18. 18. Сполука за п. 17, яка відрізняється тим, що амін є метиламіногрупою.
  19. 19. Сполука за п. 16, яка відрізняється тим, що бензольне кільце заміщене від 1 до 4 замісниками, вибраними го з галогену і метилу. Ге!
  20. 20. Сполука за п. 19, яка відрізняється тим, що бензольне кільце являє собою 1,4-дифторбензольне кільце.
  21. 21. Фармацевтична композиція, що містить стерильний ексципієнт і сполуку за п. 1. де
  22. 22. Фармацевтична композиція, що містить стерильний ексципієнт і сполуку за п. 9.
  23. 23. Фармацевтична композиція, що містить стерильний ексципієнт і сполуку за п. 16. 60
  24. 24. Спосіб модуляції проліферації або диференціації клітини, в якому клітину приводять у контакт із сполукою за п. 1.
  25. 25. Спосіб за п. 21, в якому агоністом педдепйод посилюють педдепод-опосередковану сигнальну трансдукцію з ЕбОьо, що дорівнює 1 мкМ або менше.
  26. 26. Спосіб за п. 21, в якому агоністом педдепйод посилюють педдепод-опосередковану сигнальну трансдукцію б5 з Ебьво, що дорівнює 1 нМ або менше.
  27. 27. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що агоніст педдепод уводять пацієнтові в рамках терапевтичного або косметичного застосування.
  28. 28. Спосіб за п. 27, який відрізняється тим, що терапевтичне або косметичне застосування вибирають з групи, яка складається з регуляції нервових тканин, формування та регенерації кістки і хряща, регуляції сперматогенезу, регуляції гладких м'язів, регуляції легенів, печінки й інших органів, що мають походження з первинної кишки, регуляції гематопоетичної функції і регуляції росту шкіри і росту волосся.
  29. 29. Спосіб модуляції проліферації або диференціації клітини, в якому клітину приводять у контакт із сполукою за п. 9.
  30. 30. Спосіб за п. 29, в якому агоністом педдепйод посилюють педдепод-опосередковану сигнальну трансдукцію о З Ебво, що дорівнює 1 мкМ або менше.
  31. 31. Спосіб за п. 29, в якому агоністом педдепйод посилюють педдепод-опосередковану сигнальну трансдукцію з Ебьо, що дорівнює 1 нМ або менше.
  32. 32. Спосіб за п. 29, який відрізняється тим, що агоніст педдепод уводять пацієнтові в рамках терапевтичного або косметичного застосування.
  33. 33. Спосіб за п. 32, який відрізняється тим, що терапевтичне або косметичне застосування вибирають з групи, яка складається з регуляції нервових тканин, формування та регенерації кістки та хряща, регуляції сперматогенезу, регуляції гладких м'язів, регуляції легенів, печінки й інших органів, що мають походження з первинної кишки, регуляції гематопоетичної функції і регуляції росту шкіри і росту волосся.
  34. 34. Спосіб модуляції проліферації або диференціації клітини, в якому клітину приводять у контакт із 2о сполукою за п. 16.
  35. 35. Спосіб за п. 34, в якому агоністом педдепйод посилюють педдепод-опосередковану сигнальну трансдукцію з ЕбОьо, що дорівнює 1 мкМ або менше.
  36. 36. Спосіб за п. 34, в якому агоністом педдепйод посилюють педдепод-опосередковану сигнальну трансдукцію з Ебьо, що дорівнює 1 нМ або менше. сч
  37. 37. Спосіб за п. 34, який відрізняється тим, що агоніст педдепод уводять пацієнтові в рамках терапевтичного або косметичного застосування. і)
  38. 38. Спосіб за п. 37, який відрізняється тим, що терапевтичне або косметичне застосування вибирають з групи, яка складається з регуляції нервових тканин, формування та регенерації кістки та хряща, регуляції сперматогенезу, регуляції гладких м'язів, регуляції легенів, печінки й інших органів, що мають походження з ю зо первинної кишки, регуляції гематопоетичної функції і регуляції росту шкіри і росту волосся.
  39. 39. Фармацевтичний препарат, що містить стерильний фармацевтичний ексципієнт і сполуку загальної с формули (1): с де со Ї і - п Н з ї; « - ? дове: доні ЗИ яр ст са во В - Те -І ой іа т де ма 70 Й й сл КЕ й - о ї Й їх во ЖЖ де Аг і Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця; У, у кожному випадку незалежно, відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; Х є вибраний з -С(-0)-, -2(-5)-, -5505)-, -«5(0)-, -ФЩ-МСМ)-, -Р(ІХОХОК»)- та метиленової групи, можливо бо заміщеної 1-2 групами, що є вибраними з нижчих алкільних, алкенільних і алкінільних груп;
    М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену чи незаміщену метиленову групу, або два М, узяті разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин; К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, Гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце; Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл; і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5; та 70 п, у кожному випадку індивідуально, є ціле число від 0 до 10.
  40. 40. Фармацевтичний препарат за п. 39, який відрізняється тим, що У є відсутній у всіх позиціях.
  41. 41. Фармацевтичний препарат за п. 39, який відрізняється тим, що М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу.
  42. 42. Фармацевтичний препарат за п. 39, який відрізняється тим, що Х є вибраний з -С(-0)-, -С(5)-, -5(05)-.
  43. 43. Фармацевтичний препарат за п. 39, який відрізняється тим, що Су містить принаймні один зр-гібридизований атом.
  44. 44. Фармацевтичний препарат за п. 39, який відрізняється тим, що Су являє собою заміщений або незаміщений арил чи гетероарил.
  45. 45. Фармацевтичний препарат за п. 39, який відрізняється тим, що Су містить первинний, вторинний чи третинний амін або є заміщений ним.
  46. 46. Фармацевтичний препарат, що містить стерильний фармацевтично прийнятний ексципієнт і органічну молекулу загальної формули (ІІ): ве с Ї о п те ю сч КЕ ТАНКА | се : м. «ВК 0 й а с в-ій І» І. ТО з ЖЕ а що ш- 5 ; В (ее) Ме ю зе ва сл пе Аг і Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця; У, у кожному випадку незалежно, відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; х є вибраний з -ФЩ(-0)-, -Ф(-5)-, -5(05)-, ОХ, -сеМмеМу, -РеОХОКУ)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, вибраними з нижчих алкільних, алкенільних або алкінільних груп; ГФ) М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену чи незаміщену метиленову групу, або два М, узяті 7 разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин, причому деякі або всі М у формі Мі утворюють циклічну структуру або частину циклічної структури; во К являє собою, у кожному випадку незапежно, Нн або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце; Су являє собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл; , у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 10; в і, у кожному випадку незалежно, є ціле число відо до 5;і п, у кожному випадку індивідуально, є ціле число від 0 до 10.
  47. 47. Фармацевтичний препарат за п. 46, який відрізняється тим, що У є відсутній у всіх позиціях.
  48. 48. Фармацевтичний препарат за п. 46, який відрізняється тим, що М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу.
  49. 49. Фармацевтичний препарат за п. 46, який відрізняється тим, що Х є вибраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(05)-.
  50. 50. Фармацевтичний препарат за п. 46, який відрізняється тим, що МКо являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщений однією чи двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами.
  51. 51. Фармацевтичний препарат за п. 46, який відрізняється тим, що Су являє собою заміщений або /о незаміщений арил чи гетероарил.
  52. 52. Фармацевтичний препарат за п. 46, який відрізняється тим, що Су є біциклічним.
  53. 53. Фармацевтичний препарат, що містить стерильний фармацевтично прийнятний ексципієнт і сполуку загальної формули (ЇЇ) 1 я рн ТЯ й х ЩЕ т: З зі ТА «вк тештгряюі, зло В. с бо ст: я у нн З а я ке ТЕ ная о м х Росса юю в Е с т с . (ее)
  54. М. : і - ря ли й г пт я три УЖЕ - с о Й «Б Я г» де Аг і Аг незалежно являють собою заміщене або незаміщене арильне чи гетероарильне кільця; У, у кожному випадку незалежно, відсутній або являє собою -М(К)-, -О-, -5- чи -5е-; - 45 Х є вибраний з -С(-0)-, -(25)-, -5(052)-, -8(0)-, -С(-МСМ)-, -Р(ІХСОХОК»)- та метиленової групи, можливо заміщеної 1-2 групами, що є вибраними з нижчих алкільних, алкенільних і алкінільних груп; о М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену чи незаміщену метиленову групу, або два М, узяті з разом, являють собою заміщений або незаміщений етен чи етин, причому деякі або всі М у формі Мі утворюють циклічну структуру чи частину циклічної структури; ка 250 К являє собою, у кожному випадку незалежно, Н або заміщений чи незаміщений арил, гетероцикліл, сл гетероарил, аралкіл, гетероаралкіл, алкініл, алкеніл чи алкіл, або два К, узяті разом, можуть утворювати 4-, 5-, 6-, 7- чи 8--ленне кільце; Су ії Су незалежно являють собою заміщений або незаміщений арил, гетероцикліл, гетероарил чи циклоалкіл; 29 і, у кожному випадку незалежно, є ціле число від 0 до 5; та п, у кожному випадку індивідуально, є ціле ГФ) число від 0 до 10. кю 54. Фармацевтичний препарат за п. 53, який відрізняється тим, що У є відсутній у всіх позиціях.
  55. 55. Фармацевтичний препарат за п. 53, який відрізняється тим, що М являє собою, у кожному випадку незалежно, заміщену або незаміщену метиленову групу. 60
  56. 56. Фармацевтичний препарат за п. 53, який відрізняється тим, що Х є вибраний з -С(-0)-, -С(-5)-, -5(О5)-.
  57. 57. Фармацевтичний препарат за п. 53, який відрізняється тим, що МКо являє собою первинний амін або вторинний чи третинний амін, заміщений однією чи двома нижчими алкільними групами, арильними групами або аралкільними групами.
  58. 58. Фармацевтичний препарат за п. 53, який відрізняється тим, що Су являє собою заміщений або бо незаміщений арил чи гетероарил.
  59. 59. Фармацевтичний препарат за п. 53, який відрізняється тим, що Су' є біциклічним.
  60. 60. Спосіб модуляції проліферації або диференціації клітини, в якому клітину приводять у контакт із препаратом за п. 39.
  61. 61. Спосіб за п. 60, який відрізняється тим, що агоніст педдепод уводять пацієнтові в рамках терапевтичного або косметичного застосування.
  62. 62. Спосіб за п. 61, який відрізняється тим, що терапевтичне або косметичне застосування вибирають з групи, що складається з регуляції нервових тканин, формування та регенерації кістки та хряща, регуляції сперматогенезу, регуляції гладких м'язів, регуляції легенів, печінки й інших органів, що мають походження з /о первинної кишки, регуляції гематопоетичної функції і регуляції росту шкіри і росту волосся.
  63. 63. Спосіб модуляції проліферації або диференціації клітини, в якому клітину приводять у контакт із препаратом за п. 46.
  64. 64. Спосіб за п. 63, який відрізняється тим, що агоніст педдепод уводять пацієнтові в рамках терапевтичного або косметичного застосування.
  65. 65. Спосіб за п. 64, який відрізняється тим, що терапевтичне або косметичне застосування вибирають з групи, що складається з регуляції нервових тканин, формування та регенерації кістки та хряща, регуляції сперматогенезу, регуляції гладких м'язів, регуляції легенів, печінки й інших органів, що мають походження з первинної кишки, регуляції гематопоетичної функції і регуляції росту шкіри і росту волосся.
  66. 66. Спосіб модуляції проліферації або диференціації клітини, в якому клітину приводять у контакт із препаратом за п. 53.
  67. 67. Спосіб за п. 66, який відрізняється тим, що агоніст педдепод уводять пацієнтові в рамках терапевтичного або косметичного застосування.
  68. 68. Спосіб за п. 67, який відрізняється тим, що терапевтичне або косметичне застосування вибирають з групи, що складається з регуляції нервових тканин, формування та регенерації кістки та хряща, регуляції сч сперматогенезу, регуляції гладких м'язів, регуляції легенів, печінки й інших органів, що мають походження з первинної кишки, регуляції гематопоетичної функції і регуляції росту шкіри і росту волосся. і)
  69. 69. Спосіб лікування або профілактики стану центральної нервової системи, при якому пацієнтові вводять перорально сполуку за пп. 1, 9 чи 16 або препарат за пп. 39, 46 чи 53.
  70. 70. Спосіб за п. 69, який відрізняється тим, що стан є хворобою Паркінсона, хворобою Гентінгтона або Му зо ішемією.
  71. 71. Спосіб регуляції росту, диференціації або виживання клітини іп міго, при якому пацієнтові вводять перорально сполуку за пп.1, 9 чи 16 або препарат за пп. 39,46 чи 53. с (ее) і -
    -
    . и? -і (ее) іме) іме) сл іме) 60 б5
UA2004032270A 2001-09-26 2002-09-18 Small organic molecule regulators of cell proliferation UA78225C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US09/964,276 US6683192B2 (en) 2000-03-30 2001-09-26 Small organic molecule regulators of cell proliferation
PCT/US2002/029522 WO2003027234A2 (en) 2001-09-26 2002-09-18 Small organic molecule regulators of cell proliferation

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA78225C2 true UA78225C2 (en) 2007-03-15

Family

ID=25508346

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2004032270A UA78225C2 (en) 2001-09-26 2002-09-18 Small organic molecule regulators of cell proliferation

Country Status (19)

Country Link
US (1) US6683192B2 (uk)
EP (1) EP1436287A4 (uk)
JP (1) JP4563028B2 (uk)
KR (2) KR101039198B1 (uk)
CN (1) CN1578779B (uk)
AU (1) AU2002336580B2 (uk)
BR (1) BR0212825A (uk)
CA (1) CA2461709A1 (uk)
EA (1) EA200400355A1 (uk)
GE (1) GEP20063855B (uk)
HU (1) HUP0402307A2 (uk)
IL (3) IL161104A0 (uk)
MX (1) MXPA04002880A (uk)
NO (1) NO20041260L (uk)
NZ (1) NZ531970A (uk)
PL (1) PL371343A1 (uk)
UA (1) UA78225C2 (uk)
WO (1) WO2003027234A2 (uk)
ZA (1) ZA200402322B (uk)

Families Citing this family (87)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US7671200B2 (en) 1999-10-27 2010-03-02 Cytokinetics, Inc. Quinazolinone KSP inhibitors
US7230000B1 (en) 1999-10-27 2007-06-12 Cytokinetics, Incorporated Methods and compositions utilizing quinazolinones
US6683108B1 (en) * 2000-03-30 2004-01-27 Curis, Inc. Agonists of hedgehog signaling pathways and uses related thereto
CA2467718C (en) * 2001-12-21 2011-04-26 Anormed Inc. Chemokine receptor binding heterocyclic compounds with enhanced efficacy
US7354932B2 (en) * 2001-12-21 2008-04-08 Anormed, Inc. Chemokine receptor binding heterocyclic compounds with enhanced efficacy
JP4664597B2 (ja) 2002-04-17 2011-04-06 サイトキネティクス・インコーポレーテッド 化合物、組成物および方法
MXPA04011074A (es) 2002-05-09 2005-06-08 Cytokinetics Inc Compuestos de pirimidinona, composiciones y metodos.
US7361368B2 (en) 2002-06-28 2008-04-22 Advanced Cardiovascular Systems, Inc. Device and method for combining a treatment agent and a gel
US20040224302A1 (en) * 2002-07-16 2004-11-11 Thomas Jessel Systems and methods for screening for modulators of neural differentiation
US7390659B2 (en) 2002-07-16 2008-06-24 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Methods for inducing differentiation of embryonic stem cells and uses thereof
FR2842422B1 (fr) * 2002-07-16 2006-06-30 Univ Aix Marseille Ii Compositions destinees au traitement des neuropathies peripheriques, preparation et utilisations
US7632679B2 (en) * 2002-07-16 2009-12-15 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Systems and methods for screening for modulators of neural differentiation
AU2003252025A1 (en) 2002-07-17 2004-02-02 Cytokinetics, Inc. Compounds, compositions, and methods
US7641643B2 (en) * 2003-04-15 2010-01-05 Abbott Cardiovascular Systems Inc. Methods and compositions to treat myocardial conditions
MXPA06006659A (es) * 2003-12-19 2006-08-31 Curis Inc Composicion y metodos para modular la actividad del sistema nervioso central.
KR20140048343A (ko) * 2004-09-02 2014-04-23 제넨테크, 인크. 헤지호그 신호전달에 대한 피리딜 억제제
WO2006039569A1 (en) * 2004-09-30 2006-04-13 The University Of Chicago Combination therapy of hedgehog inhibitors, radiation and chemotherapeutic agents
US20060165739A1 (en) * 2005-01-06 2006-07-27 Mary Kay Inc. Alcohol-free microemulsion composition
US8828433B2 (en) 2005-04-19 2014-09-09 Advanced Cardiovascular Systems, Inc. Hydrogel bioscaffoldings and biomedical device coatings
US8303972B2 (en) 2005-04-19 2012-11-06 Advanced Cardiovascular Systems, Inc. Hydrogel bioscaffoldings and biomedical device coatings
US9539410B2 (en) 2005-04-19 2017-01-10 Abbott Cardiovascular Systems Inc. Methods and compositions for treating post-cardial infarction damage
US20080125745A1 (en) 2005-04-19 2008-05-29 Shubhayu Basu Methods and compositions for treating post-cardial infarction damage
US8187621B2 (en) 2005-04-19 2012-05-29 Advanced Cardiovascular Systems, Inc. Methods and compositions for treating post-myocardial infarction damage
EP2258359A3 (en) 2005-08-26 2011-04-06 Braincells, Inc. Neurogenesis by muscarinic receptor modulation with sabcomelin
JP2009506069A (ja) 2005-08-26 2009-02-12 ブレインセルス，インコーポレイティド ムスカリン性受容体調節による神経発生
AU2006304787A1 (en) 2005-10-21 2007-04-26 Braincells, Inc. Modulation of neurogenesis by PDE inhibition
CA2625210A1 (en) 2005-10-31 2007-05-10 Braincells, Inc. Gaba receptor mediated modulation of neurogenesis
WO2007089669A2 (en) * 2006-01-26 2007-08-09 Wyeth Processes for the preparation of compounds which modulate cell proliferation
DK1986622T3 (da) * 2006-02-15 2014-01-13 Dendreon Corp Små-molekyle-modulatorer af Trp-p8-aktivitet
US20100216734A1 (en) * 2006-03-08 2010-08-26 Braincells, Inc. Modulation of neurogenesis by nootropic agents
WO2007104035A1 (en) * 2006-03-08 2007-09-13 Braincells, Inc. Modulation of neurogenesis by nootropic agents
AU2007249399A1 (en) 2006-05-09 2007-11-22 Braincells, Inc. Neurogenesis by modulating angiotensin
US20100009983A1 (en) * 2006-05-09 2010-01-14 Braincells, Inc. 5 ht receptor mediated neurogenesis
US7678808B2 (en) 2006-05-09 2010-03-16 Braincells, Inc. 5 HT receptor mediated neurogenesis
US9242005B1 (en) 2006-08-21 2016-01-26 Abbott Cardiovascular Systems Inc. Pro-healing agent formulation compositions, methods and treatments
US20100184806A1 (en) 2006-09-19 2010-07-22 Braincells, Inc. Modulation of neurogenesis by ppar agents
AU2007299920A1 (en) * 2006-09-19 2008-03-27 Braincells, Inc. PPAR Mediated Modulation of Neurogenesis
SG178743A1 (en) * 2006-10-31 2012-03-29 Us Gov Health & Human Serv Smoothened polypeptides and methods of use
WO2008057468A1 (en) * 2006-11-02 2008-05-15 Curis, Inc. Small organic molecule regulators of cell proliferation
WO2008057497A2 (en) * 2006-11-02 2008-05-15 Curis, Inc. Small organic molecule regulators of cell proliferation
WO2008057469A1 (en) * 2006-11-02 2008-05-15 Wyeth Small organic molecule regulators of cell proliferation
US9005672B2 (en) 2006-11-17 2015-04-14 Abbott Cardiovascular Systems Inc. Methods of modifying myocardial infarction expansion
US20080177389A1 (en) * 2006-12-21 2008-07-24 Rob Gene Parrish Intervertebral disc spacer
WO2009042646A1 (en) * 2007-09-24 2009-04-02 Curis, Inc. Anti-proliferative agents
MX2010008207A (es) * 2008-01-29 2012-10-01 Novartis Ag Uso de agonistas de hedgehog en el tratamiento de desordenes relacionados con el musculo esqueletico.
US8969081B2 (en) * 2008-12-10 2015-03-03 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Caudal motor neuron derived from embryonic stem cells under conditions essentially free of any retinoid
WO2010099217A1 (en) 2009-02-25 2010-09-02 Braincells, Inc. Modulation of neurogenesis using d-cycloserine combinations
WO2012048298A2 (en) 2010-10-08 2012-04-12 Caridianbct, Inc. Methods and systems of growing and harvesting cells in a hollow fiber bioreactor system with control conditions
US9708299B2 (en) 2011-01-03 2017-07-18 Genentech, Inc. Hedgehog antagonists having zinc binding moieties
GB201201298D0 (en) 2012-01-26 2012-03-07 Universitat Leipzig Therapeutic use of activators of zinc finger protein gli3
US9248128B2 (en) 2012-01-27 2016-02-02 New York University Method for enhancing remyelination using GLI1 inhibitors
US8940742B2 (en) 2012-04-10 2015-01-27 Infinity Pharmaceuticals, Inc. Heterocyclic compounds and uses thereof
PL3052485T3 (pl) 2013-10-04 2022-02-28 Infinity Pharmaceuticals, Inc. Związki heterocykliczne i ich zastosowania
US9751888B2 (en) 2013-10-04 2017-09-05 Infinity Pharmaceuticals, Inc. Heterocyclic compounds and uses thereof
US9814703B2 (en) 2013-11-14 2017-11-14 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Methods for treating cancer by activation of BMP signaling
EP3068867B1 (en) 2013-11-16 2018-04-18 Terumo BCT, Inc. Expanding cells in a bioreactor
SG11201607705XA (en) 2014-03-19 2016-10-28 Infinity Pharmaceuticals Inc Heterocyclic compounds for use in the treatment of pi3k-gamma mediated disorders
WO2015148704A1 (en) 2014-03-25 2015-10-01 Terumo Bct, Inc. Passive replacement of media
CN106715676A (zh) 2014-09-26 2017-05-24 泰尔茂比司特公司 按计划供养
US9708348B2 (en) 2014-10-03 2017-07-18 Infinity Pharmaceuticals, Inc. Trisubstituted bicyclic heterocyclic compounds with kinase activities and uses thereof
WO2016142427A1 (en) 2015-03-10 2016-09-15 INSERM (Institut National de la Santé et de la Recherche Médicale) Method ank kit for reprogramming somatic cells
WO2017004592A1 (en) 2015-07-02 2017-01-05 Terumo Bct, Inc. Cell growth with mechanical stimuli
CN105130978B (zh) * 2015-07-22 2017-11-21 中国人民解放军军事医学科学院基础医学研究所 一种化合物及其在帕金森疾病方面的应用
US10160761B2 (en) 2015-09-14 2018-12-25 Infinity Pharmaceuticals, Inc. Solid forms of isoquinolinones, and process of making, composition comprising, and methods of using the same
CN109069486A (zh) 2015-12-14 2018-12-21 X4 制药有限公司 治疗癌症的方法
WO2017106328A1 (en) 2015-12-14 2017-06-22 X4 Pharmaceuticals, Inc. Methods for treating cancer
EP3393468B1 (en) 2015-12-22 2022-09-14 X4 Pharmaceuticals, Inc. Methods for treating immunodeficiency disease
WO2017161116A1 (en) 2016-03-17 2017-09-21 Infinity Pharmaceuticals, Inc. Isotopologues of isoquinolinone and quinazolinone compounds and uses thereof as pi3k kinase inhibitors
WO2017177230A1 (en) 2016-04-08 2017-10-12 X4 Pharmaceuticals, Inc. Methods for treating cancer
US11965175B2 (en) 2016-05-25 2024-04-23 Terumo Bct, Inc. Cell expansion
US11685883B2 (en) 2016-06-07 2023-06-27 Terumo Bct, Inc. Methods and systems for coating a cell growth surface
US11104874B2 (en) 2016-06-07 2021-08-31 Terumo Bct, Inc. Coating a bioreactor
US10919914B2 (en) 2016-06-08 2021-02-16 Infinity Pharmaceuticals, Inc. Heterocyclic compounds and uses thereof
WO2017223229A1 (en) 2016-06-21 2017-12-28 X4 Pharmaceuticals, Inc. Cxcr4 inhibitors and uses thereof
JP6994767B2 (ja) 2016-06-21 2022-01-14 エックス４ ファーマシューティカルズ， インコーポレイテッド Ｃｘｃｒ４阻害剤およびその使用
ES2870920T3 (es) 2016-06-21 2021-10-28 X4 Pharmaceuticals Inc Inhibidores de CXCR4 y usos de los mismos
CA3048220A1 (en) 2016-12-30 2018-07-05 Frequency Therapeutics, Inc. 1h-pyrrole-2,5-dione compounds and methods of using them to induce self-renewal of stem/progenitor supporting cells
US11529391B2 (en) * 2017-01-09 2022-12-20 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Reversing deficient hedgehog signaling restores deficient skeletal regeneration
WO2018184028A2 (en) 2017-03-31 2018-10-04 Terumo Bct, Inc. Cell expansion
US11624046B2 (en) 2017-03-31 2023-04-11 Terumo Bct, Inc. Cell expansion
WO2019048898A1 (en) 2017-09-05 2019-03-14 INSERM (Institut National de la Santé et de la Recherche Médicale) PHARMACEUTICAL COMPOSITIONS FOR THE TREATMENT OF ENDOTHELIAL DYSFUNCTION
JPWO2019146670A1 (ja) * 2018-01-24 2021-01-28 国立大学法人 東京大学 光応答性Ｓｍｏｏｔｈｅｎｅｄリガンド
US10548889B1 (en) 2018-08-31 2020-02-04 X4 Pharmaceuticals, Inc. Compositions of CXCR4 inhibitors and methods of preparation and use
WO2020106755A1 (en) 2018-11-19 2020-05-28 New York University Inhibitors of gli1 as therapeutic agents
KR20210105899A (ko) 2018-11-19 2021-08-27 뉴욕 유니버시티 치료제로서의 GLi 1 억제제
CN112898178A (zh) * 2021-01-25 2021-06-04 蚌埠产品质量监督检验研究院 一种N-Boc-反式-1,4-环己二胺的制备方法
JP2024511064A (ja) 2021-03-23 2024-03-12 テルモ ビーシーティー、インコーポレーテッド 細胞捕獲及び増殖

Family Cites Families (13)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
DE3612974A1 (de) * 1986-04-17 1987-10-29 Basf Ag 1,4-cyclohexandiamine, verfahren zu ihrer herstellung und ihre verwendung als fungizide
IL96019A0 (en) * 1989-10-31 1991-07-18 Fujisawa Pharmaceutical Co Imidazole derivatives,processes for the preparation thereof and pharmaceutical compositions containing the same
JPH0625250A (ja) * 1992-07-13 1994-02-01 Tooa Eiyoo Kk チエノ〔３，４−ｄ〕イミダゾール誘導体、その製造法およびそれを含有する循環器官用剤
DE69332736T2 (de) * 1992-12-07 2004-03-25 Eisai Co., Ltd. Verfahren zur herstellung von imidazopyridinderivaten und zwischenprodukte
DE4326344A1 (de) * 1993-08-05 1995-02-09 Thomae Gmbh Dr K Carbonamide, diese Verbindungen enthaltende Arzneimittel und Verfahren zu ihrer Herstellung
US6281332B1 (en) * 1994-12-02 2001-08-28 The Johns Hopkins University School Of Medicine Hedgehog-derived polypeptides
EP1009424A2 (en) * 1997-08-29 2000-06-21 Ontogeny, Inc. Regulation of muscle tissues by hedgehog-like polypeptides, and formulations and uses related thereto
CA2322444A1 (en) * 1998-03-05 1999-09-10 Agouron Pharmaceuticals, Inc. Non-peptide gnrh agents
US6291516B1 (en) * 1999-01-13 2001-09-18 Curis, Inc. Regulators of the hedgehog pathway, compositions and uses related thereto
EP1183229B1 (en) * 1999-05-17 2005-10-26 Novo Nordisk A/S Glucagon antagonists/inverse agonists
WO2001019800A2 (en) * 1999-09-16 2001-03-22 Curis, Inc. Mediators of hedgehog signaling pathways, compositions and uses related thereto
ATE324876T1 (de) * 1999-10-14 2006-06-15 Curis Inc VERMITTLER VON ßHEDGEHOGß ÜBERMITTELNDEN BAHNEN, DAZUGEHÖRIGE ZUSAMMENETZUNGEN UND VERWENDUNGEN
JP4808895B2 (ja) * 2000-03-30 2011-11-02 キュリス，インコーポレイテッド 細胞増殖の小型有機分子レギュレーター

Also Published As

Publication number Publication date
CA2461709A1 (en) 2003-04-03
IL161104A (en) 2013-08-29
NO20041260D0 (no) 2004-03-25
GEP20063855B (en) 2006-06-26
ZA200402322B (en) 2005-06-23
CN1578779A (zh) 2005-02-09
WO2003027234A3 (en) 2003-12-18
US20020198236A1 (en) 2002-12-26
NO20041260L (no) 2004-05-26
EP1436287A4 (en) 2005-10-26
JP2005520788A (ja) 2005-07-14
EP1436287A2 (en) 2004-07-14
AU2002336580B2 (en) 2008-10-30
PL371343A1 (en) 2005-06-13
IL161104A0 (en) 2004-08-31
BR0212825A (pt) 2005-05-10
KR101039198B1 (ko) 2011-06-03
US6683192B2 (en) 2004-01-27
KR20040045003A (ko) 2004-05-31
KR101051535B1 (ko) 2011-07-22
WO2003027234A9 (en) 2004-02-19
KR20100105784A (ko) 2010-09-29
WO2003027234A2 (en) 2003-04-03
JP4563028B2 (ja) 2010-10-13
EA200400355A1 (ru) 2005-06-30
NZ531970A (en) 2006-11-30
MXPA04002880A (es) 2005-06-20
IL228106A0 (en) 2013-09-30
HUP0402307A2 (hu) 2005-02-28
CN1578779B (zh) 2013-09-18

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA78225C2 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
JP4808895B2 (ja) 細胞増殖の小型有機分子レギュレーター
US7115653B2 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
US6683108B1 (en) Agonists of hedgehog signaling pathways and uses related thereto
US6613798B1 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
AU2002336580A1 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
AU2001249664A1 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
JP2003511411A (ja) ヘッジホッグシグナル伝達経路のメディエーター、それらと関連する組成物及び利用
US20050070578A1 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
US8852937B2 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
AU2005244542B2 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
EP1645275A1 (en) Small organic molecule regulators of cell proliferation
JP2004531458A (ja) ヘッジホッグシグナル伝達経路メディエーター、それに関連した組成物及び利用