UA70301C2 - Похідні пептидів, їх застосування, спосіб одержання, спосіб лікування або профілактики, фармацевтична композиція та косметичний засіб - Google Patents

Похідні пептидів, їх застосування, спосіб одержання, спосіб лікування або профілактики, фармацевтична композиція та косметичний засіб Download PDF

Info

Publication number
UA70301C2
UA70301C2 UA2000010044A UA2000010044A UA70301C2 UA 70301 C2 UA70301 C2 UA 70301C2 UA 2000010044 A UA2000010044 A UA 2000010044A UA 2000010044 A UA2000010044 A UA 2000010044A UA 70301 C2 UA70301 C2 UA 70301C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
group
amino
substituted
activity
hydrocarbon radical
Prior art date
Application number
UA2000010044A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Володимир Євгенійович Небольсин
Галина Олександрівна Желтухіна
Рима Порфіріївна Євстигнєєва
Original Assignee
Володимир Євгенійович Небольсин
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Володимир Євгенійович Небольсин filed Critical Володимир Євгенійович Небольсин
Publication of UA70301C2 publication Critical patent/UA70301C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D213/00—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/02—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D213/04—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D213/24—Heterocyclic compounds containing six-membered rings, not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom and three or more double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members having no bond between the ring nitrogen atom and a non-ring member or having only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom with substituted hydrocarbon radicals attached to ring carbon atoms
    • C07D213/36—Radicals substituted by singly-bound nitrogen atoms
    • C07D213/40—Acylated substituent nitrogen atom
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00—Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D207/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom
    • C07D207/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom with only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom
    • C07D207/04—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom with only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom having no double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D207/08—Heterocyclic compounds containing five-membered rings not condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom with only hydrogen or carbon atoms directly attached to the ring nitrogen atom having no double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with hydrocarbon radicals, substituted by hetero atoms, attached to ring carbon atoms
    • C07D207/09—Radicals substituted by nitrogen atoms, not forming part of a nitro radical
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D209/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings, condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom
    • C07D209/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings, condensed with other rings, with one nitrogen atom as the only ring hetero atom condensed with one carbocyclic ring
    • C07D209/04—Indoles; Hydrogenated indoles
    • C07D209/10—Indoles; Hydrogenated indoles with substituted hydrocarbon radicals attached to carbon atoms of the hetero ring
    • C07D209/14—Radicals substituted by nitrogen atoms, not forming part of a nitro radical
    • C07D209/16—Tryptamines
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D231/00—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings
    • C07D231/02—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings not condensed with other rings
    • C07D231/10—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D231/12—Heterocyclic compounds containing 1,2-diazole or hydrogenated 1,2-diazole rings not condensed with other rings having two or three double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with only hydrogen atoms, hydrocarbon or substituted hydrocarbon radicals, directly attached to ring carbon atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D233/00—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings
    • C07D233/54—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having two double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D233/56—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having two double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with only hydrogen atoms or radicals containing only hydrogen and carbon atoms, attached to ring carbon atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D233/00—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings
    • C07D233/54—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having two double bonds between ring members or between ring members and non-ring members
    • C07D233/64—Heterocyclic compounds containing 1,3-diazole or hydrogenated 1,3-diazole rings, not condensed with other rings having two double bonds between ring members or between ring members and non-ring members with substituted hydrocarbon radicals attached to ring carbon atoms, e.g. histidine
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D249/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having three nitrogen atoms as the only ring hetero atoms
    • C07D249/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having three nitrogen atoms as the only ring hetero atoms not condensed with other rings
    • C07D249/08—1,2,4-Triazoles; Hydrogenated 1,2,4-triazoles
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D333/00—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom
    • C07D333/02—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings
    • C07D333/04—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings not substituted on the ring sulphur atom
    • C07D333/06—Heterocyclic compounds containing five-membered rings having one sulfur atom as the only ring hetero atom not condensed with other rings not substituted on the ring sulphur atom with only hydrogen atoms, hydrocarbon or substituted hydrocarbon radicals, directly attached to the ring carbon atoms
    • C07D333/14—Radicals substituted by singly bound hetero atoms other than halogen
    • C07D333/20—Radicals substituted by singly bound hetero atoms other than halogen by nitrogen atoms
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07D—HETEROCYCLIC COMPOUNDS
    • C07D401/00—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, having nitrogen atoms as the only ring hetero atoms, at least one ring being a six-membered ring with only one nitrogen atom
    • C07D401/02—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, having nitrogen atoms as the only ring hetero atoms, at least one ring being a six-membered ring with only one nitrogen atom containing two hetero rings
    • C07D401/12—Heterocyclic compounds containing two or more hetero rings, having nitrogen atoms as the only ring hetero atoms, at least one ring being a six-membered ring with only one nitrogen atom containing two hetero rings linked by a chain containing hetero atoms as chain links

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Cosmetics (AREA)
  • Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)

Abstract

Описано похідні пептидів загальної формули (І) та їх фармацевтично прийнятні солі, їх застосування як агентів, що мають антиоксидантний, протиастматичний, антигіпоксичний, протизапальний, противірусний, антибактеріальний, ліпідрегулюючий, протипухлинний, антиметастатичний, цукрознижуючий, адаптогенний та інші види терапевтичної дії, спосіб їх одержання, фармацевтична композиція та косметичний засіб, що включають як активний агент похідну пептиду формули (І) або її фармацевтично або косметично прийнятні солі, EMBED ISISServer (I).

Description

Опис винаходу
Даний винахід відноситься до області біоорганічної хімії і, зокрема, стосується нових дипептидних і 2 псевдодипептидних сполук, що мають у своєму складі гетероциклічну, наприклад, імідазольну або індольну групу, способу одержання цих і відомих сполук подібної структури, а також їх застосування в медицині в якості потенційних лікарських засобів.
Відомо, що речовини пептидної природи мають високу біологічну активність. У літературі описані різні аспекти дії цих сполук: на імунну систему, вивільнення гістаміну з перитонеальних тканинних базофілів пацюків 0 | базофілів людини |Магопе (3., Соіштро М., Зорреїза !|. ей аїЇ. // 9. ІттипоЇї. - 1984. - м.133.- Мо3.- рр.1542-1546; МУіїве .)., МУойесКа-іиКазік ЄЕ., МавіїпзКкі 5. // Адепів Асіоп5в. - 1986. - м.18. - Мо1-2. - рр.262-265), продукування і катаболізм простагландину Е » |Оиспайеаи ., Воїа К. // Мей. Опсої, апа Титог
РПпатасоїпег. - 1989. - м.б - Моб. - рр.19-23), розвиток алергійних реакцій негайного типу |З. МиПег Е.,
Зоппепзсепеїп В. // Маїгатеа. - 1989. - М.4 - Мо4. - рр.34-381І. 12 Загальною ланкою в патогенезі великого кола патологічних станів (стрес, фізичне навантаження, радіація, алергійні захворювання, атеросклероз і супутні захворювання, ураження печінки різної етіології, цукровий діабет та інші) є гіпоксія. Відомо, що при гіпоксії підвищується перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), знижується вміст цитохрому Р-450 і 5 активність Р-450-залежних ферментів (Ргоцїх М., бивоцісй Р. // 93. Ріагт.
РІпагтасої. - 1995. - моІЇ.47. - Ів8 5. - рр.392-397; Вагакаї М., ди Боцісп Р. // У. Ріпагт. РІаптасої. - 1996. 20. мо148, - рр.906-910). При цьому підвищується активність супероксид-дисмутази і знижується вміст в печінці глутатіону й активність глутатіонпероксидази. Ці зміни приводять до підвищення кількості реактивних радикалів кисню, що можуть ушкоджувати мембранозв'язані ферменти, зокрема, ферменти системи цитохрому Р-450 (Ргошіх М., Юивоціспй Р. // 9. РІагт. РІаптасої, - 1995. - моІ.47. - Ів8 5. - рр.392-397)1. ПОЛ - важливий фізіологічний процес, що постійно протікає в клітинній мембрані й у нормі грає важливу роль у життєдіяльності с клітин, наприклад при біосинтезі простагландинів, лейкотриєнів, а також при фагоцитозі (Соколов Е.М. Сахарньй (39 диабет и атеросклероз, - М. - Наука. - 1996. - 405с.. Однак на тлі виниклої тканинної гіпоксії цей процес стає погано керованим і утворюється велика кількість вільно-радикальних сполук, що не встигають нейтралізуватися. Розвиток ацидозу супроводжується індукцією цитохрому Р-450 2Е1, який виявляє виражену активність при утворенні пероксидів ліпідів, що в ще більшому ступені сприяє підвищенню ПОЛ |Везіегмейціі.., --
Уа: А.О.М., Сооп МУ. // Ргос. Маї. Асад. 5сі. ОБА.- 1995. - Мо1.92. - Івв 9 - рр.3764-3768). Нормалізація ПОЛ ав може служити важливим критерієм при лікуванні названих захворювань.
Відомо, що зміна стану системи цитохрому Р-450 печінки тісно пов'язана з її антиоксидантною функцією. о
Вивчення даного питання має прикладний характер, тому що при багатьох захворюваннях (атеросклероз, цироз, су гепатит, алкоголізм та інші) відбувається розбалансування обміну ліпідів і як наслідок цього підвищується 3о перекисне окислення ліпідів (ПОЛ). в
Показано, що розвиток експериментальних алергійних реакцій формується на тлі зниження вмісту термінальної оксигенази і дестабілізованого стану компонентів монооксигеназної системи печінки, оцінюваної за обновлюваністю цитохромів В і Р-450 (Кржечковская В.В., Мальцев Г.Ю., Марокко И.Н. // 4-й Всесоюз. симп. « по мед. знзимологии. - 1983. - с.137|. Зміна вмісту і співвідношення груп цитохромів РАБОВ і РАБОЛ печінки З 50 корелює зі зміною тривалості гексеналового сну, гормонального статусу і тяжкістю проявів анафілактичного шоку с в морських свинок (Марокко И.Н., Кржечковская В.В. Маликова Н.А., МИзотов М.В., Бенедиктова С.А.,
Із» Спиридонова СМ. // Бюлл. зксп. биол. мед. - 1991. - Мов. - с.200-2021. Активація ферментів системи цитохрому
Р-450 індукторами типу фенобарбіталу приводить до ослаблення тяжкості проявів експериментальних алергійних реакцій (Марокко И.Н., Кржечковская В.В., Маликова Н.А., Изотов М.В., Бенедиктова С.А,.,
Спиридонова СМ. // Бюлл. зксп. биол. мед. - 1991. - Мо8. - с.200-202) У той же час при введенні і сенсибілізованим тваринам метирапону, інгібітора системи цитохрому Р-450 і синтезу кортизолу, відзначається ав | посилення бронхоспазму (Богпйет С., Китіїп М., Гопарего 9У.М., АЇміпд К. / Еиг. Кезр. у). - 1995. - мо1.8. -
Івв 7 - рр.1100-1109; Рогойет С, І парегд 9У.М., Аміпд К. // Еиг. Кевр. У. - 1995, - моіІ.8. - Івв 6.- о рр.928-937|. Стан сенсибілізації в людей і в експериментальних тварин супроводжується зниженням вмісту ав! 20 глюкокортикоїдів у крові й у сечі. Нормалізація кількості гормонів кори надниркових залоз приводить до щ поліпшення клінічної картини захворювання в людей і зниженню тяжкості проявів алергійної реакції у тварин "7 Марокко И.Н., Кржечковская В.В., Маликова Н.А. // Матер. Всес. конф. "Цитохром Р-450 и модификация макромолекул". - Ялта. - 1989. - с.339; Мачарадзе Д.Ш., Марокко И.Н., Балаболкин И.И., Юхтина Н.В., Маликова
Н.А. // Педиатрия. - 1994. - Мо3. - с.9-12), а зниження їх кількості - до їх посилення (Богойет С, Киптіїп М., 29 Ї цпарегод 9.М., АїЇміпд К. / Еиг. Кевзр. У. - 1995. - моіІ.8. - Ів85 7. - рр.1100-1109; Рогпйет С, І ипарегоу ..М.,
ГФ) Аїміпд К. // ЕЄшиг. Кегзр. 9. - 1995, - мо1.8. - Івв 6 .- рр.928-937)|.
Метаболіти арахідонової кислоти (АК), що утворюються в системі цитохрому Р450, мають ряд важливих о біологічних ефектів, зокрема, судино- і бронхорозширювальний (|КпісКіе І.С., Вепа у.К. // Мої. Рпагтасої. - 1994. - моІ.45. - Івв 6. - рр.1273-1280; Оцігода ., Ргіето 9. // РНПагтасої. ТПегар. - 1993. - мої1.58. - Ів8 60 1,- рр.67-91; Ма У.Н., Сергетеанпіп О., Зспугагілтап М... еф аїЇ. // Сігсціайоп Кезеагсй. - 1993. - мої1.72. -
Ів8 1. - рр.126-136), цитопротективну дію (Оцігода ., Ргіето .). // РпаптасоЇ. ТНегар. - 1993. - мої/.58. -
Ів8 1. - рр.67-91), потенціюють синтез простагландинів Е» |Саїгтої! М.А., Ваїагу М., Магдіоба Р., РаїЇск У.К.,
Мсоай 9... / 9. ВІОГ. СНЕМ. - 1993. - моІ.268. - Ів8в 17. - рр.12260-12266; ЗакКаїгі М., дасорвоп Н.К.,
Моїапа Т.О., Сардеміїа У.Н., Раїск У.К., Вгеуег М.О. // АМЕК. У. РНУБІОІ-КЕМАГ. РІ. ЕГЕСТ. - 1995, - Мої.37. бо - |вв 5, - рр.Е931-Р93.9| і іншими. Причому судинорозширювальна дія АК потенціюється введенням фенобарбіталу, відомого індуктора монооксигеназної системи печінки (ОуеКап А. 0. // Еипг. У. РНагтасої. - 1995. - моІ.277. - Івв 2-3. - рр.123-132). При цьому Р-450-залежний метаболіт АК-5,б-епоксиейкозатриєнова кислота (5,6-ЕЄТ) потенціює синтез і секрецію ПГЕ» |ЗакКаїгі М., дасобзоп Н.К., Моїапа Т.О., Сардеміа ..Н.,
Еаїск 9.К., Вгеуег М.О. // Атег. У). РНузіоІ-Кепаї!.РІ. ЕіІесі. - 1995. - МоІ.37. - Ізв 5. - рр.г931-Е939). ПГЕ» інгібує анафілактогенний викид гістаміну й інших медіаторів алергії і запалення тканинних базофілів з одного боку. З іншого, гістамін потенціює синтез ПГЕ», що розглядається як один із механізмів зворотного зв'язку при алергійних і запальних реакціях.
Особливе значення в розвитку алергійних захворювань має зміна протікання патохімічної стадії алергійних 70 реакцій, що у значній мірі визначається станом клітин-мішеней алергії 1-го порядку (базофілів і тканинних базофілів), важливою особливістю яких є здатність до нагромадження і синтезу біологічно активних сполук, зокрема, гістаміну. При ІдЗЧЕ- і/або ІдДС-опосередкованій відповіді на антиген саме ці клітини беруть участь у секреції активних речовин і визначають протікання патохімічної фази і ступінь виразності клінічної картини алергії (Паркер Ч.В. / Медиаторь!: вьісвобождение и функции. // У кн.: Иммунология. Под редакцией У. Пола, - М.
І57 Мир. - 1989. - т.3. - с.170-247; Спакгамапу М.К. // іп: Те таві сеї: 85 гоїе іп Ппеаекй апа дізеазе, ед. У Рерувз. - 1979. - р.38-46). Важливість вивчення секреції гістаміну тканинними базофілами визначається також тим фактом, що в тканинних базофілах присутній фермент - трансглутаміназа (ЕС 2.3.2.13), що здійснює синтез білок-зв'язаного гама-глутамілгістаміну, близького аналога запропонованих сполук. Показано, що стимуляція тканинних базофілів викликає підвищення активності трансглутамінази й вмісту білок-зв'язаного гамма-глутамілгістаміну в тканинних базофілах (Безиз |,. Злисв Е., Ватей К. еї аїЇ. // 9. ВіоІї. С. Спет. - 1985. Мо25. - рр.13771-137781.
Показано, що при захворюваннях печінки, наприклад, при гепатиті і цирозі знижується функціональна активність системи цитохрому Р-450 печінки і підвищується ПОЛ |(таока 5., Зцдіуата Т., Тапідиснпі М., Ропае У. // САКСІМОСЕМЕЗ5І5. - 1993. - моІ.14. - Ів8 1. - рр. 117-121; ОеріпеКкі Н.5., ее С.5., ЮапКкв 9.А., МасКепгіє сч дв Р. Оевтопа Р.М. // ЗАЗТКОЕМТЕКОГОСУ - 1995. - моІ.108. - Ів5 5. - рр.1464-1469). Характерні для даних патологій зміни структури і функцій печінки відзначаються в експериментальних тварин при введенні і) чотирихлористого вуглецю (ССІл). Дія цієї речовини зв'язана з ушкодженням мембранних структур клітин внаслідок підвищення ПОЛ, що є одним із чинників інактивації ферментів системи цитохрому Р450 печінки (ІКарії
А., Коці І.Е., Зигі О.Р. // РпуїюїНег. Кев. - 1995. - мо!.9. - Івз 3. - рр.189-193). «- зо Зміна метаболізму ліпідів при атеросклерозі взаємозалежна зі зміною стану системи цитохрому Р4іБ5О (Муоїдапо СНІ, Кобрегізоп ОС, Ууейу ОР, Меїх АГ. // РОМО АРР'І. ТОХІСОЇ.. - 1995. - моІ.26. - Івв 2. - рр.272-281; о
Кетаїеу А.Т., Зспитаспег О.К. Атоигадей Н.К., Вгемег Н.В., Ноед 9У.М. // У ГПІРІО КЕ5 - 1995. - мої!.36. - Ів8 с 2. - рр.308-314; Біедетап .-).)., Найп М.Е., МУеіїзбгод К., Му/оодіп В.К., доу 9.5., Маїїрі 5., Сопеп К.А. // МОЇ.
РНАКМАСОЇ. - моїІ.47. - Івв 2. - рр.296-306). Відомо, що найбільш частим проявом атеросклерозу є ішемічна о хвороба серця, що стоїть на першому місці в ряду причин смертності дорослого населення планети. Одним із ї- головних порушень при даному захворюванні визнане порушення ліпідного обміну, що виражається в підвищенні вмісту в плазмі крові холестерину в складі ліпопротеїнів низької (ЛИНЩ) і дуже низької щільності (ЛЛОДНЩ), що одержали назву "атерогенних"» із одночасним зниженням кількості "антиатерогенних" ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ). «
Показано, що зміна вмісту і співвідношення ліпідів у плазмі відображає їх зміни в мембранних структурах пев) с паренхіматозних органів. Склад мембран клітини, наприклад, мікросомальних, прямо залежить від складу . раціону експериментальних тварин |(МУаде А., Натей МУ. // Редег. Росі. - 1976. - моІ.55. - рр.2475-2479). а Введення тваринам холестерину викликає нагромадження його в мембранах клітин, зменшуючи її плинність, що, у свою чергу, приводить до зміни функціонального стану ферментів (Вшеге .).Т.М., 7уввеї Т., Кеїспеп 3. //
Віоспет. РІПаптасо! - 1993. - моІ.46. - Ів 6. - рр.983-991; Кеїспеп ., Вшіеге 9.Т.М., Бо|сіс 2., Коов Б.). -І // Ехрегіепіа. - 1992. - МоІ.48. - Із8 5. - рр.482-486; Татонь Я.Н. Ожирение, патофизиология, диагностика, лечение. - Варшава. - Польское Медицинское Издательство. - 1981. - З3б4с. о Показано, що при інсулінзалежному діабеті поряд із порушенням вуглеводного обміну відбувається зміна оо метаболізму кетонів і жирних кислот, що приводить до розбалансування системи мікросомальних монооксигеназ 5р печінки і сприяє ще більшому порушенню гормонального статусу організму |(Зпіто|о М., Івпігакі Т., ІтаокКка 5., о Ешпае У., Еції 5., ОКида К. / ВІОСНЕМ РНАКМАСОЇ. - 1993. - моІ.46. - Івв 4. - рр.621-627). При цьому як спостерігається зміна метаболізму ліпідів, що виражено в підвищенні холестерину у фракціях ЛЛНЩІі ЛОДНЩЦ і зниженні холестерину у фракції ЛЛВЩ, а також значному підвищенні перекисного окислення ліпідів |Соколов
Е.М. Сахарньій диабет и атеросклероз. - М. - Наука, - 1996. - 405с.4. Причому зміни обміну ліпідів при в цукровому діабеті практично цілком збігаються зі змінами при атеросклерозі. Одним із найважливіших показників стабілізації патологічного процесу при діабеті є вміст глюкози в крові. Відомо, що практично всі
Ф) антидіабетичні препарати знижують вміст глюкози в крові не тільки в хворих діабетом, але і здорових людей. ка Важливою ланкою в підтримці гомеостазу внутрішнього середовища організму є фагоцитоз. Фагоцитуючі клітини представлені в організмі у великій кількості. До них, зокрема, відносяться нейтрофіли периферичної 6о Крові Її макрофаги (МФ). Активація МФ є одним з адаптивних механізмів гомеостазу, що сприяють елімінації патогенів, і протипухлинної резистентності (Иммунология. - под ред. Пола У. - М. - Мир. - 1989. - т.3. - с.202-228; Пальцев М.А., Иванов А.А. Межклеточнье взаймодействия. - М. - Медицина. - 1995. - 224с.. Відомо, що ці клітини несуть на зовнішній мембрані глюкокортикоїдні рецептори |Маянский А.Н., Пикуза О.И.
Клинические аспекти фагоцитоза. Казань, - "МАГАРИФ". - 1993. - 192с31. Одним із механізмів активації 65 нейтрофілів і МФ є підвищення вмісту глюкокортикоїдних гормонів.
Викид гормонів кори надниркових залоз у кров служить сигналом до мобілізації нейтрофілів із кісткового мозку, що є механізмом, який сполучає кістковий мозок зі стрес-лімітуючими реакціями |Маянский А.Н., Пикуза
О.И. Клинические аспекть! фагоцитоза. Казань. - "МАГАРИФ". - 1993. - 192с.|.
Показано, що активні форми нейтрофілів і базофілів синтезують і вивільняють у зкстрацелюлярне
Середовище такі біологічно активні речовини як перекис водню, пероксидазу й інші, що інактивують лейкотриєни, які обумовлюють бронхоспазм при алергійних захворюваннях, грають важливу роль у протиінфекційному захисті і підтримці гомеостазу організму (Иммунология, - под ред. Пола У. - М. - Мир. - 1989. - т.3. - с.202-228;
Непдегзоп МУУ.К., догд А., Кіерапой5.). / У. ІттипоЇ. - 1982. - моІ.128. - Моб. - рр.2609-2613). Крім того, вважають (Соколов Е.И. Сахарньїй диабет и атеросклероз. - М. - Наука, - 1996. - 405с.), що однією із ключових /о ланок у формуванні атеросклеротичної бляшки є трансформація макрофагів при споживанні тваринами підвищеної кількості холестерину і, як наслідок, порушення функціональної активності макрофагів, зокрема, клітин Купфера |Кепаїеу А.Т., Зспитаспег О.К., Атоцгадей Н.К., Вгемег Н.В., Ноед 9.М. // У ГІРІО КЕЗ5, - 1995. - мо1.З6. - Ів 2. - рр.308-314).
Відомо, що процес утворення і розвитку метастазів багато в чому визначається станом внутрішньосудинної /5 Зсілості крові, а в результаті розвитку пухлинного захворювання і ряду супутніх чинників активується зсідна система крові. Показано, що застосування антикоагулянтів здатне відновити розбалансованість зсідної і антизсідної систем крові (Буров Ю.В., Сьркин А.Б. Кинзирский А.С. Корольова А.М. //
Химико-фармацевтическое производство. - Обзорная информация. - 1992. - вьіп.11. - 42с.|.
Активність нейтрофілів крові при тяжких інфекціях різко знижується, що може стати причиною генералізації інфекції, а підвищення числа активованих фагоцитів, до яких відносяться нейтрофіли периферичної крові і перитонеальні макрофаги, збільшує імовірність неускладненого перебігу бактеріальної інфекції |Маянский А.Н.,
Пикуза О.И. Клинические аспектьї фагоцитозу. Казань. - "МАГАРИФ". - 1993. - 192сі. У прямому зв'язку з ефектами активації нейтрофілів і макрофагів перебуває антимікробний, антивірусний і протипухлинний захист організму. сч
Відомі сполуки, р-аланілгістамін і у-амінобутирилгістамін, що відповідають загальній формулі (І), що мають антиоксидантну активність іп міго, а також ранозаживну і антикатарактальну активності, отримані методами о класичної пептидної хімії (Евстигнеева Р.П., Желтухина Г.А. Огрель С.А. Небольсин В.Е. / Синтез псевдопептидов на основе биогенньїх аминов. // Докл. АН СРСР. - 1995. - т.345. - Мо4. - с.493-495; Ме Сатап
М.МУ., е(еїлЛег 9., Сіагк В. / Зупіпевів ої у-сСІшатуідоратіпе апа О(Шег Реріідоатіпез іп (Ше Мегуоиз Бувіет ої /-- Аріузіа саїйогпіса. / 9. Мецйгоспет. - 1985. - моІ.45. - Моб. - рр.1828-1835; Евстигнеева Р.П., Желтухина
Г.А., Агеева Е.А., Бабижаєв М.А. / Липопероксидазная активность карнозина и карцинина. // Докл. АН СРСР. - о 1993. - т.333. - Мо1, - с.104-106ї, а також ферментативним способом - шляхом сполучення амінокислоти і со гістаміну в присутності ферменту типу гідролази ІРаїепі Рг. - 2701947. - 02.09.94).
Найбільш близькими за структурою до сполук дипептидної природи, що заявляються, є ефіри М-ацильних о похідних у-глутамілдипептидів, отримані в патенті (05, - 4568489. - 04.02.86 ОСС-методом, однак відомо, що ч-
ОСсС-метод, використовуваний для одержання даних сполук, може приводити до побічних реакцій по імідазольній і індольній групах Шредер З., Любке К. Пептиди. - М. - Мир. - 1967. - с.249)|. У заявці (МУО 95/12581. - 11.05.95. - С1. СО070233/64. - АбЄ1КЗ1/415. - 7/42| розкриті псевдопептидні продукти, що мають « імідазольну групу, які мають антиоксидантні властивості. Однак, у жодній із вищевказаних робіт не розкриті 70 запропоновані нові імідазолвмісні похідні дипептидів, методики їх синтезу і широкий спектр їхньої дії. - с У даному винаході запропоновані нові псевдопептиди загальної формули (1): ч з» ки (СН СсОМН СН СН из (), я І в. або їх фармацевтично прийнятні солі, де К їі означає атом водню або С.і-Сз-вуглеводневий радикал, -і заміщений функціональною групою, вибраною з-поміж аміно-, С--Св-амідо-, С4-С-уретано- або карбоксильної о груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або Сі-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і (95) карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути о 50 заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.4-С3-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком або 5-6 членною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, - причому вуглеводневий радикал може містити одночасно аміногрупу, вільну або заміщену ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з-поміж карбоксилу, що може бути етерифікований; Кз означає індол або його метильну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6 членні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їх метильні похідні; о атом водню або С.-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з-поміж аміно-, іме) С.1-Св-амідо-, С4-С7-уретано- або карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.і-С3-вуглеводневий бо радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, т-1-5, за умови, що якщо К 4--МН», п-:2-3, т-1, К»-Н, то Кз не означає -4-імідазоліл, -3-(5-ОМе-індоліл), -3-(5-ОН-індоліл); якщо К41--МН», п-4-5, т-1, К2--Н, то Кз не означає -4-імідазоліл; якщо К4--МН», п-2-3, т-1,
К»--СООН, то Ку не означає -4-імідазоліл; якщо К4--МНСОСН»з, п-2, т-1, К»--Н, -СООН, то К3 не означає 65 -4-імідазоліл; якщо К 41-НООС-СН(МН»)-, п-:2, тт, К»-Н, -СООН, то Ку не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл, -3-(5-ОН-індоліл)у; якщо К 4-НООС-СН(МН»)-, п-1, т-1, К»--СООН, то Ку не означає -4-імідазоліл; якщо
КІ-МН.-СНІСНоЮКСООН)-, п-О, К-1-2, т-1, К»-СООН, то Ку не означає -4-імідазоліл, якщо
Кк-МН.-СНІСН»ЮЬСООН)-, п-О, т-1, Ко-Н, то Кз не означає -4-імідазоліл, якщо К--СНіз-СОМН-СН(СООН)-, п--1, т:1, К»-Н, то Кз не означає -4-імідазоліл, -3-індоліл, -3--5-ОН-іедоліл); якщо К А-СНЗУСОМН-СН(СООН)-, п-2, т:1, К»--СООН, то Ку не означає -З-індоліл; якщо К 4-СНуУСОМН-СН(СНЬСООН)-, п, т-1, Ко-Н, то Кз не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл, -3-(5-ОН-індоліл); якщо К 1-Кк/-МНА-СН(КХ-СН»2-)-, пО, т-1, К»--СООН, де
Ех--4-імідазоліл, -3-індоліл, ку-Вос-, 2-, Н-, тО Ку не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл; якщо К 42:0-,м,-п-С5НАМ-, по, т-1, К»о-Н, то Кз не означає -3-індоліл; -3-(5-ОМе-індоліл); якщо К4--СООН, п-1-2, т-1, К»--СООН, то Кз не означає -З-індоліл; якщо К.1-СО--рої|ш-, п-0, т-1, К»-Н, -СООН, -СООСН», то Куз не означає -4-імідазоліл; /0 якщо К.-Со-роїш-, п-0, т-1, К»2-СООН, то Кз не означає -3-індоліл; якщо К.4-СО--Рго-, п-0, т-1, Ко-Н, то Кз не означає -4-імідазоліл; якщо К 4-СО--Рго-, п-0, т-1, К»-СООН, то Кз не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл, що мають антиоксидантну, антирадикальну, ліпідрегулювальну, гіпоглікемічну, протизапальну, антиагрегантну, імунорегулювальну, антиалергійну, антигіпоксичну, антиатеросклеротичну дію, а також здатність індукувати систему цитохрому Р-450, модулювати метаболізм арахідонової кислоти, гормонів кори надниркових залоз, /5 Знижувати вміст і антиген-залежну секрецію гістаміну перитонеальними тканинними базофілами, модулювати активність макрофагів, натуральних кілерів, систему інтерферону (цитокінів), а також активність щодо усунення ознак і запобігання астми й емфіземи легень, ранозаживлювальними властивостями, активність щодо усунення ознак ураження шкіри, наприклад, псоріазу, екземи, варикозного розширення вен, активність щодо запобігання дисфункціональних розладів, у тому числі загрози викидня, дисфункціональних маткових кровотеч, аменореї, а го також активність щодо усунення ознак ішемічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету, гепатопротекторні властивості, активність щодо усунення радіаційних уражень, уражень печінки, у тому числі токсичних, гепатиту, цирозу, алкоголізму, здатність запобігати розвиткові і усувати ознаки геронтологічних змін, у тому числі катаракти, змін шкірних покривів, старечих психозів, хвороб Альцгеймера і Паркінсона, антибактеріальну і противірусну активність, у тому числі проти ВІЛ-інфекції, протипухлинну і антиметастатичну активність, у тому сч ов числі при їх сумісному застосуванні з цитостатиками і радіотерапією, а також корисні в якості адаптогена для подолання стресових станів, у тому числі важкого фізичного навантаження. і)
Переважними сполуками даного винаходу є псевдодипептиди загальної формули (І)
В. СНаиСОМНСН сн С (), в - де К/-МН»-, п-2-55 КІ-НООС-, п-1-4; К.-К2-0ОСО-, п-1-4, К2--Н або С.-С3-вуглеводневий радикал; (ав)
КІ-НООС-СНО-(СНіз)С(КМ)-, п-1, КМ-Н, ОН, СНузу; К/-СенНеСнНо-ОСО-МН-, п-2-3; К.-КхХ-СОМН-, п-2-5, кх-С.-С3-вуглеводневий радикал; К/-СНЗзСОМН-СН(СООН)-. п-1-2;. К3-СНЗзСОМН-СНІСНоКСООН)-, по, со
К-1-2;. Кі-МНо-СНІСНОСООН)-, п-б, К-1-2; КІНО ОС-СН(МН»)-, п-1-2; КАСНЗООС-СН(МНо)-, п-1-2; Ф
К(СНІ)ЗС-ОСОМН-СН(СООСНо-СеНь)-, п-1-2; К.--4-імідазоліл, -З-індоліл, п-1-3; Кк-КБ-СНо-СН(МНКА,)-, м
КЬБ--4-імідазоліл, -3-індоліл, Кку-Вос-, 2-, Н-, пх0; К.--СНуз, п-3-5; Кі-цИикло-СеНуія, п0; Кі-хо,м,п-С5НАМ-, по;
К-Со--роін-, п-0; К/-СО--Рго-, гомо-Рго-, п:0;
Ко»--Н, -СООН, -СООК?2, в2--Н або С.-Сз-вуглеводневий радикал, н «
Ваг х | А мб в "» Н сна 5 п ' , , й 7 й у 7 й р | ( )) / х - і т І нт -й, сно осно, Н | Ки («в)
Фо - | ек а; ж / в; , М, нн ДИ; о т-1; К3-СНз, т-1-5; К3--МНо, т-1-3; К3--СООН, т-0-3; К3--СН(МН»)-, СООН, т-0-2, де К/--Н, -ОН, - -ОСН», -ОСНЬСьНв.
Характерними представниками нових дипептидів і псевдодипептидів, що відповідають загальній формулі (І), є подані нижче:
Глутарилгістамін (п-3), Сукцинілгістамін (п-2) о нос - (СН) - СОМНА--сСНосН» І ю й н во Мо-ацетил-ї -у-глутамілгістамін снзсомн-сНнА-сн,снНА-СОМН--СНа- СНІ М восн Ї В.
М н б5
Таблиця 1
М спол,
М и ноос- 2 | Я (лат
Н
70 ноос. яю
Е
У ноос-сн.(сНІ)сВ- -4-на соосНосеВ, і м снісокнен. но зв сон й с ре МУ ноос-сн- -СООСЕ; -44 (о)
МН
УШ ноос-сн- -соосн; СЮ
І я -
М. ї о (ав) севснюсоМН- зіевюсно| яв ч- х| нею я мно - с . а -І (ав) (95) о - (Ф) ко 6о 65 сеьсньос мн. ЕРИ к ноос- н
НО ,где
ХУ ноос- к-оН хуй ноос- з н с / х (о) хіх ноос. -К (е) ноос- а, - "М й о со ноос- (ав) о ноос. | Л
НМ « о, с :з» -І (ав) (95) о - (Ф) ко 6о 65
ХХ ноос- -СООСН, хх ноос- й |!
СН
70 В й Що ес
ХХМУП ноос- н 2 -к й
Ї ' і ххУш сіньосо- н І -4їщ
І с -44щ (о) «- зо -3-Іпій о со (ав) сні. -3-Івй в. - с . а -І (ав) (95)
РА
-
Ф) ко 60 65 ості "МНСО-СВ, | ян 1 -4-1п хе,
М
- -3-Івйа
Хі | | | с '
М (8) н «- 7 Фі тва о
Мн н со «в) -3-Іпй м
Хі р в) М н х|т - імідазоліл, "па - індоліл. - с Крім того, даний винахід стосується застосування відомих сполук формули І, де, якщо К 4-МН»о-, п-2-3, а К-МНо-СН(СООН)-, п-2, К/-СНЗУСОМН-СН(СООН)-, п-1, К/-СНоСОМН-СН(СНЬСООН)-, п-0, к.і-СО--роін-, ,» п-0, К»--Н, якщо К-МНо-СН(СООН)-, п-2, К»--СООН, те в т-1, якщо К/-МН»-, п-:2-3, К-МНо-СН(СООН)-, п-2, Ко-Н, з -І
М ав! н о г т-1, де К/--Н, -ОН, -ОСН»з, -ОСНоСеНв, о 50 - й г н у якості засобів, що мають антиалергійну дію, крім сполуки у-І-глутамілгістамін, ранозаживлювальні властивості, крім сполук р-аланілгістамін, у-амінобутирилгістамін і у-І-глутамілгістамін, імуномодулювальну і о антирадикальну дію, за винятком сполук р-аланілгістамін і у-амінобутирилгістамін, антигіпоксичну, антиоксидантну іп умімо, ліпідрегулювальну, гіпоглікемічну, протизапальну, антиагрегантну, антигіпоксичну, о антиатеросклеротичну дію, а також здатність індукувати систему цитохрому Р-450, модулювати метаболізм арахідонової кислоти, гормонів кори надниркових залоз, знижувати вміст й антиген-залежну секрецію гістаміну 60 перитонеальними тканинними базофілами, модулювати активність макрофагів, натуральних кілерів, систему інтерферону (цитокінів), а також активність щодо усунення ознак і запобігання астми й емфіземи легень, активність щодо усунення ознак ураження шкіри, наприклад, псоріазу, екземи, варикозного розширення вен, активність щодо запобігання дисфункціональних розладів, у тому числі загрози викидня, дисфункціональних маткових кровотеч, аменореї, а також активність щодо усунення ознак ішемічної хвороби, ожиріння, цукрового бо діабету, гепатопротекторні властивості, активність щодо усунення радіаційних уражень, уражень печінки, у тому числі токсичних, гепатиту, цирозу, алкоголізму, здатність запобігати розвиткові і усувати ознаки геронтологічних змін, у тому числі катаракти, змін шкірних покривів, старечих психозів, хвороб Альцгеймера і
Паркінсона, антибактеріальну і противірусну активність, у тому числі проти ВІЛ-інфекції, протипухлинну і антиметастатичну активність, у тому числі при їх сумісному застосуванні з цитостатиками і радіотерапією, а також корисні в якості адаптогена для подолання стресових станів, у тому числі важкого фізичного навантаження.
Найбільшу перевагу мають відомі псевдодипептиди, що відповідають загальній формулі (І), де, якщо
К-МН»-, п-2-3, КІ-МНо-СН(СООН)-, п-2, К/АСНЗСОМН-СН(СООН)-, п-1, Кк СНзСОоМнН-СН(СНЬСООН)-, п-0, Кі-СО--роїш-, п-0, Ко--Н, якщо К-МНо-СН(СООН)-, п-1-2, КД--СООН, 70 пух в т-1, якщо К/-МН»-, п-:2-3, К-МНо-СН(СООН)-, п-2, Ко-Н,
А н «т1, де К/--Н, -ОН. щОг
М
Нн
Характерні приклади відомих псевдодипептидів, що відповідають загальній формулі (І), подані нижче: у-І-, О-глутамілгістамін (ХОМ, ХІМ) ноос-сн--сн.-сСНи-сСОоМН-А-сСнНІснН: М
І
Мн: ЛА с
М
Н о
Д-Аланілгістамін, п-2; у-Амінобутирилгістамін, п-З (ХІМІ, ХІМІЇ)
МН: - (СНа)- СОМН-- сна М
С й ї (ав)
Ге) у-І-глутамілтриптамін (ХІ. МІ) о ноОос- сн--снаснНІ:-СОоМН А СНІСНІ | -
Мне
М н у-І-глутамілсеротонін (ХХ) « нВос-сн--снНасНі- СОМН--СНасНІ он о, с М, 2» Н
М-Ацетил-р-Аспартилгістамін (І) - 45 снзсонн- он - бн;-соМнН-- СНУ СНІ М оон (І о М н (95) й й
М-Ацетил-у-Аспартилгістамін (І І) о 50 снусоМн-сн.-СОМН-- сна -- СН» М -М | й сн-сСоон у.
М
Н
29 Пі ілгі ін «І іроглутамілгістамін (Ф) ік) -сОоМн--сСНг- сн М ак С 60 н " н
Ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб одержання нових і відомих псевдопептидів загальної формули І, кисню ОоМНсНА(СНін-К (),
І
65 В або їх фармацевтично прийнятних солей, де К означає атом водню або Сі-С3- вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з-поміж аміно-, С--Св-амідо-, С4-С-уретано- або карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або Сі-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.і-С3-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком або 5-6 членною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, причому вуглеводневий радикал може містити одночасно аміногрупу, вільну або заміщену ацильним замісником 70 або ефіром вугільної кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з-поміж карбоксилу, що може бути етерифікований; Кз означає індол або його метильну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6 членні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їхні метильні похідні; атом водню або С.--С3-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з-поміж аміно-, 75. С1-Св-амідо-, Сі-С7-уретано- або карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.і-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, т-1-5, що включає ацилювання аміногрупи аміносполуки загальної формули МН 25-СН(К»)-(СН»)т-Кз, го активованим по карбоксильній групі сполукою загальної формули К.-(СНо)-СОХ, де Х - активувальна група.
Більш детально, сполуки загальної формули (І) одержують ацилюванням аміногрупи аміну або амінокислоти активованою по карбоксильній групі похідною карбонової, дикарбонової або М-захищеної амінокислоти.
Синтез дипептидів і псевдодипептидів, що містять М-аміноацильний замісник, здійснюють класичними методами пептидної хімії з застосуванням, переважно, активованих, наприклад, М-оксисукцинімідних ефірів. сч 25 Переважний варіант включає застосування пентафторфенілових ефірів, як найбільш активних із відомих. У якості активованих похідних дикарбонових кислот застосовують, як правило, їх циклічні внутрішні ангідриди. і) а-Аміногрупу карбоксильного або амінокомпонента захищають різними звичайно застосовуваними групами, переважно трет.-бутилоксикарбонільною (Вос-) або бензилоксикарбонільною (7-) захисними групами. о-карбоксильні функції глутамінової й аспарагінової кислот захищають, переважно, бензильною (В2іІ-) -" ще 30 групою, а орнітину трет.-бутильною групою.
Карбоксильна група амінокомпонента - гістидину в сполуках загальної формули (І) знаходиться у вигляді о метилового ефіру або залишається незахищеною. со
Синтез сполук, що містять М-аміноацильний замісник, поданий на наступній схемі 1: о
Схема І. 35 і -
Стадія 1. У МН-А-СОС-ХяМНоІ-В- У МН-АА-СОМН-
Стадія 72. тУМН-А-СОМНАВ- МН АСОМА-В «
Стадія 3. к,МН-А-СОМНАВ -в х УС ;» п.вХН.МНа:-А-СОоМНАВ вУМН-А"-СОМНАВ -І (ав) о оо 3.2 3.4 о 50 пвХН-МНУ А" СОоМНАВ - Стадія 4. ППЕХНОМН»о-А"-СОМН-В- хМНо-А"-СО-МН-В, де КУ-Вос-, 2-; МНо-А-СО--р-Аіа-, у-Ари-, Н-І--1и-ОВ21, Н-І-Авр-Обаї, Н-І-Авзр(Обаі)-; МНо-В-НА, Н-Нів-ОН,
Н-Ніз-ОЇМе. ТгрА. Н-Ттр-ОМе, 5-"ОМе)ТтрА, 5-О82І)ТгтрА; МНо-А"-СО-Н-Ї -с1ц-, Н-І-сбІц0-ОМе, п-кх-Ннаї (НОЇ),
СЕЗСООН, п-1, 2. о Стадію 1 здійснюють, як правило, у середовищі безводного апротонного розчинника, переважно, диметилформаміду (ДМФ), протягом 18-48 годин при кімнатній температурі, за винятком одержання дипептиду їмо) Вос-І -ІЩІ -Ніг)-ОВ2І. Останній одержують дією З-кратного надлишку Вос-І-5ІЩОМ5и)-0ОВ7І на незахищений
ІЇ-гістидин у водно-діоксановому середовищі (1:11). Перевагою даного способу є спрощення процесу внаслідок 60 зменшення числа стадій (відсутності необхідності вводити і видаляти С-захист гістидину) і можливості одержання дипептиду, селективно захищеного по одній із двох карбоксильних груп.
Якщо це необхідно, здійснюють відщеплення захисних груп проміжної сполуки К /-МН-А-СОМН-В у відповідності зі стадіями 2 і 3.
Стадія 2 проводиться лише у випадку ку, МН2-А-СО-- р-АІа-, у-Ари- шляхом каталітичного гідрогенолізу. 65 Якщо це необхідно, здійснюється стадія З у 2-х різних модифікаціях при наявності в проміжній сполуці
Ру-А-СОМН-В Мо-Вос- і Вл7І-груп, а саме, для похідних глутамінової й аспарагінової кислот. Спосіб 3.1 полягає в ацидолітичному відщепленні ІТ-Вос-захисту, наприклад, дією хлористого водню в органічному розчиннику, переважно діоксані, метанолі або їх суміші; або трифтороцтовою кислотою з наступним видаленням
Вл2І-групи каталітичним гідрогенолізом (3.2). За способом 3.3 спочатку проводиться гідрогеноліз, а потім ацидолітичне відщеплення М у-захисту (3.4). У результаті здійснення стадії З одержують продукти у вигляді відповідних солей.
При необхідності одержання цільових сполук у вигляді вільних основ здійснюють стадію 4.
У випадку, якщо сполука не містить незахищених карбоксильних груп, вона може бути отримана у вигляді вільної основи додаванням органічної (ЕЄ3М) або неорганічної (Маон) основи, із наступним відділенням солі 70 цієї основи від цільового продукту. Крім того, для цієї мети можна використовувати іонообмінну хроматографію відповідно до відомої методики (Евстигнеева Р.П., Желтухина Г.А., Огрель С.А., Небольсин В.Е. / Синтез псевдопептидов на основе биогенньхх аминов. // Докл. АН СРСР. - 1995. - т.345. - Мо4. - с.493-495).
Крім того, якщо це необхідно, сполука у формі основи може бути отримана у вигляді солі перехідного металу з утворенням хелату.
Відома сполука у-І-С1ІШ-НА ІКопізні Н., Какітото У. / Рогтайоп ої у-дішату!йпізіатіпе їот ПВівіатіпе іп гаї
Бгаїп. / У. Меигоспет. - 1976. - мої. 27. - рр.1461-1463), що є вихідною для одержання нової похідної (М), може бути отримана описаним у літературі способом |Ме Сатап М.МУ., 5іеїлег 9У., Сіагк В. / БЗупіпезіз ої у-«ішатуІдоратіпе апа ОїйНег Реріїдоатіпез іп (Ще Мегмоиз Зувіет ої Аріувіа саійотіса. // У. Мешигоспет, - 1985. - моІ.45. - Моб - рр.1828-1835). М-ацетильна похідна у-І-ІШ-НА-Ас-у-І-5ІШ-НА (М), може бути отримана відповідно до запропонованого в даному винаході способу, наведеному на схемі 2.
Схема2 діоксан/Но
АсОМреН-уіОШ-НА /-----хх Ас-у4 «бІ-НА с щі 6)
Схема 2 введення ацетильної групи в дипептид має переваги в порівнянні з використанням М-ацетильної похідної глутамінової кислоти в якості вихідного продукту для створення пептидного зв'язку, тому що зменшує можливість рацемізації. Застосування п-нітрофенілацетату маг перевагу порівняно з оцтовим ангідридом, тому що його використання не супроводжується побічними реакціями по імідазольній групі, що полягають в утворенні «ч-
Зо ацетильної похідної по імідазолу і відповідної солі останнього з молекулою оцтової кислоти, що виділяється.
Синтез сполук загальної формули (І), що містять залишок дикарбонової кислоти, може бути здійснений о різними способами, переважно у відповідності зі схемою 3, де в якості С-активованою карбоксильної сполуки со застосовують її внутрішній циклічний ангідрид. о
Схема З ї- о І . чи с « 20 (сн), р. «МІВ -- 5 52 нООСс-Сснаш:СОМНВ, З с ст--с .
І» ху / М -І -к (в) о де п20-1, МН.ВеНА, Н-Ніз-ОМе, Кк , м , , (95) я («в)
М
- н
У випадку, якщо подібний ангідрид не є доступним, наприклад, для адипінової кислоти, синтез псевдопептиду може бути здійснений ОСС-методом. Прп цьому спочатку проводиться реакція дикарбонової кислоти з ОСС при 29 співвідношенні 2:1 моль/моль, а потім додають амінокомпоненту (амін або похідна амінокислоти).
ГФ) Синтез сполук загальної формули (І), що містять М-ацильний залишок жирної кислоти, здійснюють юю хлорангідридним методом.
Даний винахід також відноситься до фармацевтичної або косметичної композиції, що має антигіпоксичну, антиоксидантну, антирадикальну, ліпідрегулювальну, "гіпоглікемічну, антиагрегантну, імуномодулювальну, 60 ранозаживлювальну, протиалергічну, антиастматичну, противірусну, антибактеріальну, протипухлинну, антиметастатичну, адаптогенну дію, здатність індукувати систему цитохрому Р-450 печінки, модулювати метаболізм арахідонової кислоти, гормонів кори надниркових залоз, знижувати вміст й антигензалежну секрецію гістаміну тканинними базофілами, модулювати активність макрофагів, натуральних кілерів, систему інтерферону (цитокінів), а також запобігати викидні і дисфункціональні маткові кровотечі, прояви цукрового діабету, бо ожиріння, ішемічної хвороби серця, стресових станів, гепатиту, цирозу, токсичних уражень печінки,
алкоголізму, радіаційних уражень, геронтологічних змін, що містить у якості активного агента як нові, так і відомі похідні пептиду загальної формули (І) в-А(СнНіюСОМН-СНАСН» Аз (0), с або їх фармацевтично прийнятні солі, де К їі означає атом водню або С.і-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з-поміж аміно-, С--Св-амідо-, С4-С-уретано- або карбоксильної 7/0 груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або Сі-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікор.ана, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.і-С3-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком або 5-6 членною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, 7/5 причому вуглеводневий радикал може містити одночасно аміногрупу вільну або заміщену ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з-поміж карбоксилу, що може бути етерифікований; Кз означає індол або його метальну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6 членні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їхні метильні похідні; го атом водню або С.-С3-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з-поміж аміно-,
С.1-Св-амідо-, С4-С7-уретано- або карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміно група може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.і-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, сч дво те1-5, В ефективній кількості і фармацевтично прийнятні добавки.
Фармацевтичні композиції даного винаходу можуть бути використані у вигляді фармацевтичних препаратів і) (наприклад, у твердій, напівтвердій або рідкій формах), що містять сполуки даного винаходу в якості активних інгредієнтів у суміші з органічним або неорганічним носієм або наповнювачем, прийнятним для внутрішньом'язового, внутрішньовенного, інтраназального, перорального, сублінгвального, інгаляційного і «-
Зо Інтраректального введення. Активний інгредієнт може бути включений у фармацевтичну композицію разом із звичайно викиристовуваними нетоксичними, фармацевтично прийнятними носіями, придатними для о виготовлення розчинів, таблеток, пігулок, капсул, супозиторіїв, емульсій, суспензій, мазей і будь-яких інших с лікарських форм. У якості носіїв можуть бути використані вода, глюкоза, лактоза, аравійська камедь, желатин, крохмаль, триксиліт магнію, тальк, кукурудзяний крохмаль, сечовина й інші носії, придатні для виготовлення о зв твердих, м'яких або рідких препаратів. При цьому, у якості добавок можуть бути використані стабілізатори, ї- загусники, барвники й ароматизатори.
Активну цільову сполуку вводять у фармацевтичну, композицію в кількості, достатній для одержання потрібного ефекту в залежності від нозології, перебігу і тяжкості захворювання.
При виготовленні разової лікарської форми кількість активного інгредієнта, використовуваного в комбінації «
З носієм, може варіюватися в залежності від реципієнта, що підлягає лікуванню, від конкретного способу з с введення лікарського засобу. . Так, наприклад, при використанні сполук даного винаходу у вигляді розчинів для ін'єкцій вміст активної а речовини в них становить 0,01-0,0395. У якості розріджувача речовини можуть бути використані 0,995 розчин натрію хлориду, дистильована вода, розчин новокаїну для ін'єкцій, розчин Рінгера, розчин глюкози. При
Використанні сполуки загальної формули (І) у вигляді таблеток і супозиторіїв кількість становить 3,0-30,0мг -І на одиничну дозовану форму. Для таблеток і супозиторіїв у якості фармацевтичного наповнювача використовують будь-яку фармацевтично придатну основу. о Для лікування і профілактики захворювань і станів, зв'язаних з алергією, запаленням, бронхіальною астмою, оо емфіземою легень, псоріазом, екземою, варикозним розширенням вен, дисфункціональними розладами, погрозою викидня, матковими кровотечами, атеросклерозом, ішемічною хворобою, ожирінням, цукровим о діабетом, інфекціями (вірусними і бактеріальними), онкологією, ураженням печінки (гепатити, цирози),
Кк алкоголізмом, токсичними, радіаційними, геронтологічними ураженнями, а також, при необхідності, прискорення ранозаживлення, адаптогенного впливу, індукції системи цитохрому Р-450 печінки, модуляції метаболізму арахідонової кислоти, гормонів кори надниркових залоз, зниження вмісту й антигензалежної секреції гістаміну дв тканинними базофілами, модуляції активності макрофагів, натуральних кілерів, системи інтерферону (цитокінів), сполуки формули (І) можуть бути введені перорально, місцево, парентерально, шляхом інгаляцій і ректально у
Ф) вигляді одиничних дозованих форм, що містять стандартні, нетоксичні фармацевтично прийнятні носії. ка Використовуваний у даному описі термін "парентеральне введення" означає підшкірні, внутрішньовенні, внутрішньом'язові або внутрішньогрудні ін'єкції або вливання. во Сполуки даного винаходу можуть бути введені в дозах, що становлять від 0,03 до 0,5мг на кг ваги тіла на день, протягом 5-10 днів 1 раз на день.
При цьому слід зазначити, що конкретна доза для кожного конкретного пацієнта буде залежати від багатьох чинників, включаючи активність даної використовуваної сполуки, вік, вагу тіла, стать, загальний стан здоров'я, і режим харчування пацієнта, час і спосіб введення лікарського засобу, швидкість його виведення з 65 організму, конкретно використовувану комбінацію лікарських засобів, а також тяжкість захворювання, що підлягає лікуванню.
Лікарські форми даного винаходу одержують стандартними методиками.
Слід зазначити, сполуки даного винаходу виявляють біологічну активність у дозах на два-три порядки нижче в порівнянні з відомими препаратами, використаними для порівняння, при практично однаковій ефективності і для них не виявлено негативних побічних дій і не виявлено протипоказань до застосування. При цьому, при дослідженні токсичності не знайдена ЛДво, тому що навіть при введенні тваринам, наприклад однієї з досліджуваних сполук у дозі 500Омкг/кг перорально і 1000Омкг/кг парентерально не спостерігають загибелі експериментальних тварин.
Антигіпоксична активність сполук, що заявляються, дозволяє використовувати їх у якості протиїішемічних 7/о агентів, тому що відомо, що найбільш важливим чинником у розвитку осередку некрозу є зниження надходження крові до певної ділянки серця і, отже, кисню.
Здатність сполук загальної формули (І) модулювати біохімічні і фізіологічні системи: систему цитохрому
Р-450 печінки, гормонального тла, системи перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антирадикальної активності, метаболізму арахідонової кислоти, спонтанної й антиген-стимульованої секреції гістаміну перитонеальними у/5 тканинними базофілами, пояснює їх виражену антиалергічну і протизапальну активність.
Крім цього, ендогенне підвищення вмісту попередників і глюкокортикоїдних гормонів під впливом досліджуваних сполук може бути використане при лікуванні захворювань, зв'язаних із зниженням синтезу цих гормонів в організмі. Відомо, що екзогенне введення гормональних препаратів приводить, як правило, до системних ускладнень і є чинником ризику розвитку онкологічних захворювань |РагКег К.І., Зспіттег В.Р. / Те 2о Коїе ої Мисіваг Кесеріоге іп Зіегоіїд-Ноптопез РгодисНоп. // Земіпагз іп Сапсег Віоіоду. - 1994. - Мо/.5. -
Івв 5. - рр.317-325), а також гнітить в організмі синтез відповідних гормонів. Зокрема, можна прогнозувати позитивний ефект використання сполук загальної формули (І) при патологіях, що супроводжуються зниженням вмісту кортикостероїдів: алергійні і запальні захворювання, ураження печінки різної етіології, гінекологічні захворювання. Виявлене підвищення кількості оксипрогестерону в крові може мати важливе значення при с ов Лікуванні ряду гінекологічних захворювань, таких як безплідність, загроза викидня, аменорея, дисфункціональні маткові кровотечі й ін. Тому що відомо, що глюкокортикоїди і судинорозширювальні препарати застосовуються і) при лікуванні шкірних проявів алергійних захворювань, а також ряду шкірних захворювань, у тому числі, псоріазу, то досліджувані сполуки можуть бути використані і для лікування цих захворювань.
Оскільки запропонованої сполуки мають здатність знижувати прояви алергійних і запальних реакцій при «- зо Місцевому застосуванні, а також збільшувати синтез ендогенних антиагрегантів - простагландину Е» і простацикліну (б-кето-ПГЕ4е)3, то можливе їх використання у вигляді мазі при розвитку варикозного розширення о вен, у патогенезі якого присутні такі компоненти як запальний, підвищення зсідання крові й інші. с
Відомо, що процеси старіння також зв'язані з окисним стресом, що супроводжується підвищенням ПОЛ і, як наслідок цього, утворенням МДА, що, взаємодіючи з лізином білків, утворює ліпофусциноподібний пігмент. Це, о ймовірно, прискорює ліпофусциноз, що викликає незворотні морфологічні зрушення. Зниження вмісту МДА ї- сполуками даного винаходу зменшує імовірність утворення даного пігменту, що може приводити до зниження імовірності розвитку вікових захворювань. Крім того, підтвердженням можливості застосування досліджуваних сполук при вікових захворюваннях можуть служити результати, отримані в роботі Емануеля зі співавторами (Зманузль Н.М., Обухова Л.К., Найдич В.И., Мурза Л.И., Бунто Т.В. / Замедление старения с помощью активации « бистемь! микросомальньїх оксидаз фенобарбиталом. / Докл. АН СРСР. - 1977. - т.235, - Мо4. - с.957-960), ств) с стосовно збільшення середньої тривалості життя експериментальних тварин при використанні малих доз фенобарбіталу. Сполуки загальної формули (І) викликають схожі з фенобарбіталом зміни системи цитохрому ;» Р-450 печінки, і результатом їхнього впливу на організм може бути зниження швидкості старіння. Комплекс геронтологічних захворювань включає такі патологічні стани як старечі психози, катаракта, старечі зміни шкірних покривів. Сполуки формули (І) також можуть бути використані при лікуванні хвороби Паркінсона, -І катаракти, старечих змін шкірних покривів, однією із ланок патогенезу яких є окисний стрес у нервовій тканині (збільшення ПОЛ). о Сполуки загальної формули (І) мають виражену гепатопротекторну дію. Ця дія сполук пояснюється тим, що 2) при введенні їх в організм відбувається функціональна перебудова багатьох центральних систем організму, що беруть участь у підтримці гомеостазу, що дозволяє також рекомендувати їх для лікування захворювань, о викликаних впливом на організм таких чинників як стрес, фізичне навантаження, іонізуюча радіація, при як профілактиці побічних явищ радіотерапії, для активації процесів репарації; при лікуванні захворювань печінки (цирози, гепатити різної етіології); станів, зв'язаних з інтоксикацією речовинами, що активують перекисне окислення ліпідів, наприклад, при алкоголізмі; у якості профілактичних препаратів на виробництвах, зв'язаних ов З одержанням хімічних реактивів і при контактах із токсичними речовинами.
Активність сполук загальної формули (І), що нормалізує показники ліпідного обміну, а також їх
Ф) антигіпоксична і протиішемічна ефективність, дозволяє запропонувати їх для профілактики і лікування ка захворювань, зв'язаних із порушеннями ліпідного обміну, що характеризуються підвищенням вмісту тригліцеридів, загального холестерину (ХО), холестерину в складі ліпопротеїнів низької і дуже низької бо щільності (ЛЛНЩ ї ЛИДНЩ) ї зниженням вмісту холестерину в складі ліпопротеїнів високої щільності, таких як атеросклероз, ожиріння, ішемічна хвороба серця і головного мозку, інфаркту міокарда, інсульту, що служать чинником ризику маніфестації цукрового діабету і тромбоутворення.
Стабілізуюча гомеостаз організму дія сполук загальної формули (І) дає підставу рекомендувати їх для лікування цукрового діабету. 65 Сполуки даного винаходу вірогідно інгібують ріст пухлини, що перевивається, і процес її метастазування, підвищують резистентність тварин до мікробних і вірусних інфекцій.
Інгібування процесів росту пухлини і метастазування зв'язане з рядом біологічних дій сполук загальної формули (І): із зміною стану системи цитохрому Р-450, зміною гормонального статусу, їх антиоксидантними й антирадикальними властивостями, збільшенням активності фагоцитів (нейтрофілів і перитонеальних макрофагів), НК-клітин і продукування інтерферонів (цитокінів) при стресовому впливі, дозволяє використовувати їх при лікуванні онкологічних захворювань, тому що відомо, що всі перераховані системи активно беруть участь у підтримці гомеостазу організму й істотно змінені при даних захворюваннях. Ще одним поясненням антиметастатичної дії досліджуваних сполук може бути зниження утворення 12-НЕТЕ, тому що відомо, що даний метаболіт арахідонової кислоти потенціює процес метастазування (Нопп К.М., Тапд О.., бао 70 Х., Вшомісп І.А., іш В., Тітаг 9У.,, Надтапп МУ. // Сапсег апі Меїйавіазів Кеміемув. - 1994. - моІЇ.13. - Ів8 3-4. - рр.365-96.- Кеї: 195). Підвищення співвідношення простациклін/тромбоксан також може грати певну роль в антиметастатичному ефекті сполук. Крім цього, сполуки підвищують протипухлинну активність циклофосфану, широко використовуваного в практиці лікування онкологічних хворих. Важливою властивістю сполук є те, що вони виявляють лікувальні властивості при пероральному введенні. При використанні лікарської форми /5 терапевтична активність співставна з застосуванням субстанції. Факт зниження кількості метастазів має велике практичне значення, оскільки швидкість перебігу цього процесу винятково важлива і її гальмування приводить до більш сприятливого прогнозу при канцерогенезі.
Встановлено, що нормалізація перерахованих вище показників, і особливо підвищення кількості активних перитонеальних макрофагів у тварин при введенні сполуки загальної формули (І), а також підвищення кількості 2о активних НК-клітин при стресовому впливі, що приймають активну участь у підтримці імунного статусу організму і підвищення продукування у-інтерферону, що інгібує іп міго проліферацію клітин, трансформованих вірусом, є поясненням підвищення резистентності тварин до мікробних і вірусних інфекцій. Особливо варто підкреслити захисний ефект сполук при цитодеструктивній дії вірусу імунодефіциту людини. Противірусна дія сполук також може бути зв'язана з нормалізацією перекисного окислення ліпідів. с
Наявність здатності сполук загальної формули (І) потенціювати мітоген-індуковану бласттрансформацію лімфоцитів людини, може служити підставою для застосування досліджуваних сполук при ураженні шкірних о покривів, зокрема для прискорення загоєння ран (Коуата, Мазауозпї; Такапазпїі, Мікіко; Мападажа, Мазауозні
ЕР 95-107298 950513; ОР 94-115161 940527 / Ргерагайоп ої І1-ІувуІ-діусу!-І -пів(діле апа (Пегареціїс адепі їог шоцпа Неаїїпд сопіаіпіпу (Не зате // Єшг. Раї. Аррі., 5рр.). «--
Таким чином, досліджувані сполуки загальної формули (І) можна рекомендувати для лікування онкологічних захворювань, бактеріальних і вірусних інфекцій і, що особливо варто підкреслити, при лікуванні ВІЛ-інфекції. -
Широкий спектр дії сполук, що відповідають загальній формулі (І), може бути почасти пояснений тим, що ці со речовини діють на центральні системи організму, що стабілізують гомеостаз, наприклад, систему цитохрому
Р-450, ПОЛ і систему фагоцитозу. Відомо, що в живому організмі зміна активності однієї системи тягне за собою -
Зз5 Зміни в інших і ці зміни набувають каскадною характеру. При введенні речовин загальної формули (І) в організм р. наступає нормалізація багатьох його функцій, що дозволяє віднести їх до адаптогенів.
Об'єктом даного винаходу є також спосіб лікування і профілактики захворювань теплокровних, таких як: стресові стани; алергійні захворювання, що протікають за негайним й уповільненим типом дії - бронхіальна астма, харчова алергія, анафілактичний шок, алергійні екземи, а також псоріаз; атеросклероз, ішемічна хвороба « (серця, головного мозку), ожиріння; цукровий діабет 1 і 2 типів; алкоголізм, алкогольна інтоксикація; шщ с варикозне розширення вен і профілактика тромбоутворення; гепатит, цироз печінки; токсичні ураження печінки; й захворювання нервової системи, хвороба Паркінсона; геронтологічні захворювання: катаракта, стареча зміна «» шкірних покривів; радіаційне ураження, усунення наслідків радіотерапії; вірусні і бактеріальні інфекції, зокрема, ВІЛ-інфекція; онкологічні захворювання; важке фізичне навантаження; для прискорення ранозаживления, що включає введення нових або відомих сполук загальної формули (І) в ефективній кількості. -і Сполуки загальної формули (І) можуть використовуватися в медицині і ветеринарії для лікування і профілактики перерахованих вище захворювань. - Далі подані конкретні приклади для ілюстрації даного винаходу, що не повинні розглядатися як будь-яке
Ге) обмеження обсягу даного винаходу.
У поданих нижче прикладах використовують таку абревіатуру: («в) їй 5в о ю во де лк лінолева кислота о і сч о о фюшатди 77171711
ФО офенбарата 111 - зо о
ФР феолопчний рен 10 о о з щ « 2 с .
І» в - о
Фо о 2 -з зв о ще в дй триптамін
ТЕА трифтороцтова кислота 18
Похідні глутамінової, аспарагінової кислоти, гістидину, триптофану, орнітину, використовувані в синтезах, є похідними І -ряду, використання Ю-похідних зазначене окремо. Індивідуальність отриманих сполук перевіряють методом ТШХ на пластинках "іш!" фірми Камаїїег, ШМ-254 (Чехословаччина) у системах розчинників: хлороформ-метанол 9:1 (1), хлороформ-метанол 8:2 (2), н-бутанол-оцтова кислота-вода 4:1:5 (3); на пластинках "КіезеЇде!" фірми "Мегск" у системі розчинників хлороформ-метанол-2595 водний аміак 5:3:1 (4); на пластинках "Віїшо!": хлороформ-метанол 9,3:0,7 (5); хлороформ-метанол-2595 водний аміак 5:3:0,5 (6), хлороформ-метанол 70 8,5:1,5 (7); ізопропанол-вода-2575 водний аміак 6:3:1 (8), хлороформ (9), на пластинках "Кіезеїде!" фірми "Мегек" у системі розчинників ізопропанол-вода-259о водний аміак 6:1:3 (10).
Хроматограми виявляють хлор-толідиновим розчином, реактивами Паулі і Ерліха, нінгідрином і в УФ-світлі.
Температури плавлення речовин визначають на приладі "Воейив" (Німеччина).
ТН-ЯМР спектри знімають на приладі "ВгисКег М/М-250" (Німеччина) І "Магіап ХІ-400" (Японія) із ТМС у якості внутрішнього стандарту.
Мас-спектрометрію здійснюють на приладі МСБХ (Україна, м. Суми) методом плазмово-десорбційної іонізації осколками ядер каліфорнію 252.
Аналітичну зворотно-фазову ВЕРХ здійснюють в умовах (І): колонка МІПС-270 С-18 (4,0х250мм), 1Омкм, елюція 490 ацетонітрилом у воді, що містить 0,195 ТЕА; (2): колонка та ж, елюція градієнтом від 1095 до 5095 фази
В у фазі А за 20Охв; фаза А - 0,195 ТЕА у воді, фаза В - 0,0995 ТЕА у суміші ацетонітрилу і води 60:40; (3): колонка МПС 300 С18Т (4,0х25Омм), 1Омкм, елюція градієнтом від 095 до 4095 фази В за 20хв. фаза А - 0,195 ТЕА у воді, фаза В - 0,0995 ТЕА у суміші ацетонітрилу і води (60:40); (4): колонка МПС 270 С18 (4,0х250мм) 10мкм, елюція 0,1М Ма»2НРО»,, рН 2.3; (5): колонка та ж, але елюція 0,1М Ма»зНРО,, рН 2,7; (6): колонка Діасорб 13018 (4,0х150мм), 7мкм, елюція градієнтом від 095 до 4295 ацетонітрилу в 0,195 ТЕА; (7): колонка МПС 300 сч
С18Т (4,0 0х250мм), ТОмкм елюція градієнтом від 095 до 1895 ацетонітрилу в 0,195 ТЕА за 2Охв; (8): колонка
Пейгозогь КР-18 (4,6х250мм), 5мкм, елюція градієнтом від б9о до 2495 ацетонітрилу в 0,195 ТЕА за 2Охв; (9): (8) колонка Діасорб 130 С 16Т (4,0х15Омм), елюція 0,195 ТРА; (10): колонка Діасорб 130 С 16Т (4,0х150мм), 7мкм, елюція градієнтом від 095 до 24965 ацетонітрилу в 0,190 ТЕА за ЗОхв; (11): колонка та ж, елюція градієнтом від 390 до 5495 ацетонітрилом у 0,195 ТРА за ЗОхв; (12): колонка та ж, елюція градієнтом від 095 до 3090 ацетонітрилу в «- зо 0,196 ТРА за ЗОхв; (13): колонка МПС С18Тт (4,0х25Омм), елюція градієнтом від 1295 до 6095 ацетонітрилу в 0,190
ТЕА за 20Охв; (14): колонка МПОС-270, (4,0х250мм), 1Омкм, елюція градієнтом від 09о до 6095 ацетонітрилу в 0,190 о
ТЕА за 20Охв; (15): колонка Діасорб 130 С 16 (4,0х15Омм), 7мкм, елюція градієнтом від 095 до 6095 ацетонітрилу со в 0,195 ТЕА за ЗОхв; (16): колонка Діасорб 130 С 16тТ (4,0х15Омм), 7мкм, елюція градієнтом від 6095 до 10095 ацетонітрилу в 0,195 ТЕА за 15хв. о
В усіх випадках ВЕРХ здійснюють при швидкості елюції Тмл/хв із детекцією при 214нм. їм
Приклад 1
Сукцинілгістамін (ІІ)
До розчину 0,080г (0,72ммоль) гістаміну в 4мл ОМЕ при перемішуванні додають 0,072г (0,72ммоль) бурштинового ангідриду. Реакційну суміш перемішують год. і залишають на 2Огод. при 207С. Розчинник « 0 Видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок розчиняють у 1,5мл етанолу, додають 4мл сухого ефіру, - с розтирають і витримують ЗОхв при 4"С. Осад відокремлюють і тричі перекристалізовують із метанолу. Вихід й 0,075г (49,2965). Бх 0,41 (4). Т.пл. 153-1552С. ВЕРХ в умовах (6): один пік, час виходу 7,77хв. "Н-ЯМР спектр, "» (С0500), 5, м.д.: 2,42 (т, 2Н, -СНоСОМН), 2,55 (т, 2Н, НООС-СН»), 2,8 (т, 2Н, (В-СН2-НА), 3,4 (т, 2Н, (0-СНО-НА), 7,0 (с, ІН, СН-5-Іт), 8,0 (с, 1Н, СН-2-Іт). Мас-спектр; т/2: (МА1НІ" 212,2.
Приклад 2 -і Глутарилгістамін (ІІІ) о До розчину 0,36бг (3З,Зммоль) гістаміну в бБмл ЮОМЕ додають 0,37бг (3З,Зммоль) глутарового ангідриду.
Реакційну суміш перемішують Згод. і залишають на 20год. при 20"С. Білий осад відокремлюють, сушать у (95) вакуумі, перекристалізовують. Вихід 0,510г (70,0905). К, 0,36 (6), 0,34 (4). Т.пл. 187-1897"С. ВЕРХ в умовах (7): о 50 один пік, час виходу 14,36хв. 1Н-ЯМР спектр (020), 5, м.д.: 1,72 (м, 2Н, (Д-СН»), 2,18 (м, 4Н, (о0у-СН»о), 2,85 (т, ах 2Н, (8-СН2-НА), 3,5 (т, 2Н, (0-СНо-НА), 7,25 (с, 1Н, СН-5-Іт), 8,5 (с, 1Н, СН-2-Іт). Мас-спектр, т/2: (МАТНІ" 226,1. " Приклад З
Хлоргідрат адипінілгістаміну (ІМ)
До розчину 0,197г (1,35ммоль) адипінової кислоти в 2,5мл ЮОМЕ при 0"С додають 0,278г (1,35ммоль) ОСС.
Реакційну суміш перемішують при 07С ЗОхв і додають розчин 0,150г (1,35ммоль) гістаміну в їмл ОМЕ і
ГФ) залишають при 207С на 20 годин. Осад ОС відокремлюють фільтруванням. До реакційної суміші додають 1Омл сухого ефіру і залишають на 1 годину при 0"С. Маслоподібний залишок розчиняють в етанолі і додають 0,2мл АМ о НОСІ у діоксані. Розчинник видаляють у вакуумі Залишок промивають ефіром, розчиняють у суміші хлороформ-етанол 1.5:1 і очищають на колонці із силікагелем 40/100 (22х175мм). Елююють сумішшю 60 хлороформу й етанолу від 7:3 до 2:8, етанолом, метанолом і сумішшю метанол-АСОН--НьЬО 8:1:0.5.. Фракції, що містять цільову речовину з К, 0,25 (6), об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі, сушать над РоОв. Вихід 0,129г (4096). Б, 0,25 (6). ВЕРХ в умовах (11): один пік, час виходу З,бхв. "Н-ЯМР спектр (СОЗО0Б), 5, м.д.: 1,6 (м, 4Н, ВУу-ОН»), 2,3 (м, 4Н, о,6-СН»), 3,0 (т, 2Н, Д-СНо-НА), 3,55 (т, 2Н, о-СНо-НА), 7,25 (с, ІН, СН-5-Іт), 8,65 65 (с, ІН, СН-2-Іт).
Приклад 4
Мо-ацетил-у-І -глутамілгістамін (М)
До 0,10 (0,405ммоль) у-І-глутамілгістаміну додають 5мл води і перемішують до розчинення основної маси речовини. До реакційної суміші додають 2,5мл діоксану і 0,073г (0,405ммоль) п-нітрофенілацетату, перемішують Ф2год. і залишають на 18год. при 20"С. Розчинник видаляють у вакуумі при 40"С. Залишок розчиняють у мінімальній кількості метанолу й очищають колоночною хроматографією на КіезеЇдеІ 60, елююють метанолом.
Фракції, що містять цільову речовину з К; 0,3 (4), об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Одержують безбарвну склоподібну речовину. Вихід 0,04бг (40,095). К, 0,3 (4). ВЕРХ в умовах (3): один пік, час виходу 10,77хв. "Н-ЯМР спектр (СОЗОБ), 5, м.д.: 2,0-2,3 (м, 2Н, В-СН»2), 2,19 (с, ЗН, СНзЗСО), 2,45 (т, 2Н, У-СН»о), 3,07 70. (т, 2Н, Д-СНО-НА), 3,64 (т, 1Н, о-СНАНвВ-НА), 3,65 (т, 1Н, (0-СНАНвВ-НА), 4,42 (т, 1Н, о-СН), 7,42 (д, 1Н, СН-5-Іт), 8,69 (д, 1Н, СН-2-Іт).
Приклад 5 5.1. Метиловий ефір
Мо-трет.-бутилоксикарбоніл- о-бензил-і -глутаміл-гістидину (МІ?)
До розчину 0,30г (1,1бммоль) дигідрохлориду метилового ефіру І-гістидину, отриманому нагріванням до 407С з 4мл безводного метанолу з наступним охолодженням до 0"С, додають холодний розчин метилату натрію, отриманий із 0,053г металевого натрію (2,32ммоль) і їмл метанолу. Залишають на 20хв при 0"С, потім додають рівний об'єм сухого ефіру і залишають на 20хв при 0"С. Осад хлористого натрію відокремлюють, розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі Залишок розчиняють у З5бБмл ОМЕ і додають 0,604г (1,1бммоль)
Вос-І-СІЩОР'р)-ОВ2І. Реакційну суміш перемішують 2год. і залишають на 20год. ОМЕ видаляють у вакуумі.
Маслоподібний залишок очищають на колонці ЗОХ1,бсм із силікагелем 100/160, елююють сумішшю хлороформ:метанол (9:1). Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі.
Цільову речовину сушать над РоОв. Вихід 0,334г (55,0965). Му 0,35 (1). "Н-ЯМР спектр (СОзЗО0): 1,45 (с, 9Н, (СНУ)8С), 2,0 (м, 2Н, рД-ОН»), 2,3 (т, 2Н, у-СН»), 3,0 (д, 2Н, р-СНо-Нів), 3,7 (с, ЗН, СНзО), 4,1 (т, ІН, 0-СН), 4,55 с (т, 1Н, 0-СН-Нів), 5,15 (м, 2Н, СНо-В21), 6,85 (с, 1Н, СН-5-Іт), 7,35 (м, 5Н, СеНе-Ва1), 7,6 (с, 1Н, СН-2-Іт). (о) 5.2. Дигідрохлорид метилового ефіру у-І-глутаміл-і -гістидину (МІ)
До розчину 0,30г Вос-І - вІЩНівОМе)-ОВ! (МІ?) у їмл Меон додають Змл 4н розчину хлористого водню в спе
Зо діоксані. Через ЗОхв додають 5мл сухого ефіру. Розчинники видаляють у вакуумі, додають сухий ефір і також видаляють у вакуумі. Залишок розтирають із сухим ефіром. Ефір відокремлюють декантуванням. Білу тверду - речовину сушать над Ро»ОБб у вакуумі. Одержують 0,25г 2НСІПІ -СІЩНІгОМе)ОВ!. со
До розчину 0,140г отриманої речовини в 4,5 безводного метанолу додають 0,10г 1095-го паладію на активованому вугіллі і перемішують 2,5год., періодично пропускаючи потік водню. Каталізатор відокремлюють, - промивають на фільтрі МеОН. Розчинник з об'єднаного фільтрату видаляють у вакуумі. До залишку додають ї- сухий ефір і також видаляють у вакуумі. Речовину сушать у вакуумі над РоОБв. Вихід 0,10Зг (90,395), МК 0,35 (6).
ВЕРХ в умовах (9): один пік, час виходу 6,16хв. 1Н-ЯМР спектр (СО3О0), 6, м.д.: 2,15 (м, 2Н, Д-СН»), 2,55 (т, 2Н, У-СН»), 3,15 (т, 1ТН, о-СН), 3,75 (с, ЗН, СНзО), 4,0 (т, 1Н, о0-СН-Нів), 4,8 (д, 2Н, (В-СНо-Нів), 7,4 (с, 1Н, «
СН-5-Іт), 8,81 (с, 1Н, СН-2-І|Іт). Мас-спектр, т/2: 299,1.
Приклад 6 - с Метиловий ефір глутарилі-ї -гістидину (МІ). "з До розчину 0,30г (1,1бммоль) дигідрохлориду метилового ефіру І-гістидину, отриманому нагріванням до 407С " в 4мл безводного метанолу з наступним охолодженням до 0"С, додають холодний розчин метилату натрію, отриманий із 0,053г (2,32ммоль) металевого натрію і їмл метанолу. Реакційну суміш залишають на 20хв при 0"С, потім додаюїйь рівний об'єм сухого ефіру і залишають на 20хв при 207С. Осад хлористого натрію відокремлюють, - розчинник видаляють у вакуумі. Залишок розчиняють у З,5мл ЮОМЕ і додають 0,132г (1,1бммоль) глутарового о ангідриду. Реакційну суміш перемішують 2год. і залишають на 20год. при 20"С. Розчинник видаляють у вакуумі.
Маслоподібний залишок очищають на колонці (30хХ1,бсм) із силікагелем 100/160, елююють метанолом. Фракції, і95) що містять цільовий продукт, об'єднують. Розчинник видаляють у вакуумі, сушать над Р 5О5. Вихід 0,095г о 20 (2895). В, 0,43 (10), ВЕРХ в,умовах (8): один пік, час виходу 9,95хв. 1Н-ЯМР спектр (СО3О0), 5, м.д.: 1,85 (м, 2Н, (В-СН»), 2,25 (т, 4Н, соу-СН»), 3,05 (д, 2Н, р-СНо-Нів), 3,7 (с, ЗН, СНЗО), 4,67 (т, 1Н, о-СН-Нів), 6,92 (с, 1Н, ть СН-5Б-Іт), 7,72 (с, 1Н, СН-2-І|Іт). Мас-спектр, т/2: 284 4.
Приклад 7 7.1. Пентафторфеніловий ефір
М-бензилоксикарбоніл-у-аміномасляної кислоти (МІП)
ГФ) До 0,60г (2,53ммоль) М-бензилоксикарбоніл-у-аміномасляної кислоти додають Умл безводного етилацетату,
Ге перемішують і охолоджують до 0"С. Додають 0,52г (2,53ммоль) ОСС і 0,465 (2,53ммоль) пентафторфенолу.
Реакційну суміш перемішують при охолодженні 2год., після чого залишають на 20год. при 20"С. Осад ОСИ во відокремлюють, промивають безводним етилацетатом. Фільтрати об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі.
Одержують білі, злегка жовтуваті кристали 2-уУ-Ари-ОР'гр, які сушать у вакуумі. Вихід 1,05г (98,0965). М, 0,85 (1). 7.2. Метиловий ефір
М-бензилоксикарбоніл-у-амінобутирил-їі -гістидину (МВ)
До 0,30г (1,1бммоль) дихлоргідрату метилового ефіру І-гіслидину додають 4мл безводного метанолу і 65 нагрівають до розчинення. Розчин охолоджують до 0"С і додають охолоджений розчин метилату натрію, приготовлений із 0,053г (2,32ммоль) металевого натрію і їмл безводного метанолу. Реакційну суміш залишають при 0"С на 20хв, додають рівний об'єм сухого ефіру і залишають при 207С на 20хв. Осад хлористого натрію відокремлюють. Розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі. До маслоподібного залишку додають Ббмл безводного ОМЕ, 0,50г (1,24ммоль) 2-У-Ари-ОРІр і залишають на 20год. при 207С. Розчинник видаляють у вакуумі. Залишок очищають колоночною хроматографією на силікагелі Ї 40/100, елююють хлороформом і градієнтом метанолу в хлороформі до співвідношення 2:8. Фракції, що містять цільову речовину з К ; 0,46 (2), об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. До отриманого залишку додають надлишок сухого ефіру з 1 краплею триетиламіну, розтирають. Білу тверду речовину відокремлюють, промивають сухим ефіром, сушать у вакуумі. Вихід 0,243г (65,090), К, 0,46 (2). Мас-спектр, т/72: 375. 70 7.3. Метиловий ефір у-амінобутирил-їі -гістидину (МІП)
До 0,04г (0,124ммоль) 2-у-Ари-ІЇ-Ніб-ОМе додають 7мл безводного метанолу, 0,04г 1090-го паладію на активованому вугіллі і гідрують протягом 1 години при перемішуванні. Після повного перетворення вихідної речовини з К, 0,46 (2) у цільовий продукт із К, 0 (2) каталізатор відокремлюють, промивають метанолом.
Фільтрати об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Одержують безбарвне грузле масло. Вихід 0,030г 75 (90,0965). Б, 0,05 (3), Ех 0,1 (4). ВЕРХ в умовах (1): один пік, час виходу 4,8хв. "Н-ЯМР спектр (СОЗСО), 5, м.д.: 1,85 (м, 2Н, д-СН»), 2,23 (т, 2Н, у-СН»), 2,95 (д, 2Н, ВрД-СНо-Нів), 3,1 (т, 2Н, (0-СН»2), 3,7 (с, ЗН, СНЗО), 4,65 (т, 1Н, (а-СН-НІіз), 6,85 (с, 1Н, СН-5-Іт), 7,6 (с, 1ТН, СН-2-Іт).
Приклад 8 8.1. Мо-трет.-бутилоксикарбоніл-оф-бензил-і -глутамілгістидин (ІХУ)
До розчину 0,100г (0,645ммоль) І-гістидину в Змл води при перемішуванні додають 0,75мл діоксану і потім порціями протягом 2год. 0,560г (1,29ммоль) Вос-І-5БІЩОМ5шШОВІІ і 2,25мл діоксану (до співвідношення діоксан:вода 1:1). Суспензію, що утворилася, перемішують 2год. і залишають на 20Огод. при 207С, після чого суспензія перетворюється в розчин. Розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок очищають на колонці З0х1,б6см із силікагелем 100/160, елююють сумішшю хлороформ-метанол 5:1, поступово збільшуючи с 29 вміст Меон до 5095. Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Ге)
Одержують білу тверду речовину. Вихід 0,150г (45,790). К, 0,48 (3). ТН-ЯМР спектр, (СО05О0) 5, м.д.: 1,4 (с, 9Н, (СН3з)зС), 1,98 (м, 2Н, дД-СН»), 2,3 (т, 2Н, у-СНо-сіІШ), 3,1 (м, 2Н, Д-СНо-Нів), 4,07 (т, 1Н, о-СН), 4,5 (т, 1Н, о-СН-НІів), 5,18 (м, 2Н, СНо-В21), 7,17 (с, ІН, СН-5-Іт), 7,35 (м, 5Н, СеНб), 8,4 (с, 1Н, СН-2-Іт). «- зо 8.2. Дихлоргідрат о-метилового ефіру у-І--глутамілгістидину (ІХ)
До розчину 0,140г Вос-І -СІщНів)-ОВ21І (ІХУ) у їмл безводного метанолу додають Змл 4н розчину хлористого о водню в діоксані і витримують 40хв при 20"С. До реакційної суміші додають ефір, і розчинники видаляють у со вакуумі. До залишку двічі додають порціями ефір і видаляють у вакуумі. Осад розтирають з ефіром до утворення білої твердої речовини. Ефір декантують, залишок сушать у вакуумі й очищають препаративною паперовою о хроматографією у системі бутанол-оцтова кислота-вода 4:1:5, верхня фаза. Одержують 0,12г (95,890) їч- дихлоргідрату дипептиду, К, 0,26 (3). До розчину 0,117г отриманого продукту в 4,5мл безводного метанолу додають 0,096бг 1095-го паладію на активованому вугіллі. Реакційну суміш перемішують 2,5год., періодично пропускаючи потік водню. Каталізатор відокремлюють, промивають на фільтрі 5мл Меон. Фільтрати об'єднують, « розчинник видаляють у вакуумі. Залишок сушать у вакуумі над РОБ. Вихід 0,091г (96,190). К; 0,3 (6). ВЕРХ в умовах (10): один пік, час виходу 5,4О0хв. Мас-спектр, пт/л: 299,2. ТН-ЯМе спектр (СО3СО), 6, м.д.: 2,15 (м, - с 2Н, В-СНо), 2,55 (т, 2Н, у-СН»о), 3,16 (т, 1Н, о-СН), 3,75 (с, ЗН, СНзО), 3,99 (т, 1Н, о-СН-Нів), 4,8 (дд, "» 2Н, дД-СНО-Нів), 7,38 (с, Н, СН-5-Іт), 8,80 (с, Н, СН-2-Іт). " Приклад 9 9.1. М-бензилоксикарбоніл-у-амінобутирилтриптамін (Х2)
До розчину 0,252г (0,625ммоль) 2-У-АБи-ОРІр у мл ОМЕ додають 0,10г (0,625ммоль) триптаміну і їв. перемішують при 25"7С 2год. Реакційну суміш залишають на 16бгод. при тій же температурі, після чого додають (ав) 7-кратний надлишок води (за об'ємом). Білий сироподібний осад відфільтровують, промивають на фільтрі водою, с сушать. Вихід 0,22г (93,00). К, 0,6 (5), К 0,54 (3). Мас-спектр, т/7: 380,6. 9.2. у-амінобутирилтриптамін (Х) (ав) 50 До 0,133г (0,35ммоль) 2-уУ-Ари-ТтрА додають 7мл безводного метанолу, перемішують до розчинення основної кч маси речовини, додають 0,133г 10956-го паладію на активованому вугіллі і гідрують год. Після повного перетворення вихідної речовини з К, 0,6 (5) у цільовий продукт із К, 0 (5) каталізатор відокремлюють, промивають метанолом. Фільтрати об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Одержують безбарвну грузлу маслоподібну речовину. Вихід 0,086г (99,095). Р, 0,43 (3). ВЕРХ в умовах (2): один пік, час виходу 18,5хв. "Н-ЯМР спектр (СО3О0), 5, м.д.: 1,65 (м, 2Н, дД-СН»), 2,05 (т, 2Н, у-СН»), 2,85 (т, 2Н, Д-СНо-ТтрА), 3,0 (т, 2Н, (0-СН»о), 3,45 іФ) (м, 2Н, о-СНо-ТгтрА), 6,95 (с, 1Н, СнН-2-Іпа), 6,99 (м, 1Н, СН-5-Іпа), 7,05 (м, 1Н, СН-6-Іпа), 7,28 (д, 1Н, іме) СН-7-Іпа), 7,48 (д, 1Н, СнН-4-Іпа).
Приклад 10 60 Глутарил-О-бензилсеротонін (ХІ)
До суспензії 0,20г (0,6бммоль) хлоргідрату О-бензилсеротоніну в Змл ОМЕ додають при перемішуванні
О,09мл (0,6бммоль) триетиламіну, а потім 0,075г (0,6бммоль) гдутарового ангідриду. Реакційну масу перемішують год. і залишають на 20год. при 207С. Осад хлоргідрату триетиламіну відокремлюють, розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок очищають на колонці 3З1х1,5см із силікагелем Зіїїсаде! 60, 65 0,063-0,2мм (МегсК). Елююють сумішшю хлороформ-метанол 9:1. Фракції що містять цільовий продукт, об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Одержують безбарвний склоподібний продукт. Вихід 5Омг (2095). Ку
0,48 (1). ВЕРХ в умовах (14): один пік, час виходу 23,8хв. ТН-ЯМе спектр (СО3О0), 6, м.д.: 2,05 (м, 2Н, дД-СН.-ОА), 2,45 (м, 4Н, о,у-СНо-ОА), 3,1 (т, 2Н, дД-СН»), 3,67 (т, 2Н, о-СН»2), 5,3 (с, 2Н, СНо-Ваї), 7,0 (дд, 1Н,
СсН-6-Іпа), 7,1-7,7 (м, 8Н, СН-7-Іпа, СН-2-Іпа, СН-4-Іпа, СеНв).
Приклад 11
М-глутарилсеротонін (ХІЇ)
До 25мг (0,065ммоль) глутарил-О-бензилсеротоніну додають 4мл безводного метанолу. До розчину додають
ЗОмг каталізатора - паладію на активованому вугіллі і гідрують год. при перемішуванні. Каталізатор відфільтровують. Розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі. Вихід 17мг (9090). К; 0,931 (1). ВЕРХ в умовах 70 (143: один пік, час виходу 16,27хв. 1Н-ЯМР спектр (СО3О00), 6, м.ди: 2,0 (м, 2Н, ДВД-СНо-СА), 2,5 (м, 4Н, о0у-СН.О-А), 3,0 (т, 2Н, В-СН»), 3,65 (т, 2Н, о-СН»о), 6,85 (дд, 1Н, 6-СН-Іпа), 7,15 (д, 1ТН, СнН-4-Іпа), 7,25 (с, 1Н, СН-2-Іпа), 7,4 (д, 1Н, СН-7-Іпа).
Приклад 12
Глутарил-5-О-метилсеротонін (ХІЇЇ)
До розчину 0,20г (1,05ммоль) О-метилсеротоніну в Змл ЮОМЕ додають при перемішуванні 0,12г (1,05ммоль) глутарового ангідриду. Реакційну масу перемішують год. і залишають на 20год. при 207"С. Розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок очищають на колонці З1Х1,5см із силікагелем біїїсаде! 60, 0,063-0,2мм (Мегск). Елююють сумішшю хлороформу і метанолу 9:1. Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Одержують безбарвну склоподібну речовину. Вихід 0,095г (29,895). К, 0,51 (1).
ВЕРХ в умовах (14): один пік, час виходу 19,0хв. "Н-ЯМР спектр (СОСІзЗ-СОзО0), 5, м.д.: 1,95 (м, 2Н, Р-СНо-ОА), 2,37 (м, 4Н, о0у-СНо-ОА), 3,0 (т, 2Н, р-СН»), 3,56 (т, 2Н, о-СН»), 3,92 (с, ЗН, СНзЗО), 6,83 (дд, 1Н, СН-6-Іпа), 7,1 (д, 2Н, СН-2,4-Іпа), 7,31 (д, 1Н, СН-7-Іпа).
Приклад 13 сч
Глутарил-триптамін (ХМІЇ)
До розчину 0,15г (0,94ммоль) триптаміну в Змл ОМЕ додають при перемішуванні 0,107г (0,94ммоль) о) глутарового ангідриду. Реакційну масу перемішують год. і залишають на 20год. при 207"С. Розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок очищають на колонці З1Х1,5см із силікагелем біїїсаде! 60, 0,063-0,2мм (Мегск). Елююють сумішшю хлороформу і метанолу 9:1. Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, «-- зо розчинник видаляють у вакуумі. Одержують безбарвну склоподібну речовину. Вихід 0,2г (7890). КК; 0,41 (1).
ВЕРХ в умовах (14): один пік, час виходу 18,95х8в. 1Н-ЯМР спектр (СОСІзЗСОзО0), 6, м.д.: 1,90 (м, 2Н, Д-СН»), о 2,27 (дт, 4Н, су-СН»), 2,95 (т, 2Н, Д-СНо-ТтрА), 3,50 (т, 2Н, о-СНо-ТгрА), 7,0 (т, 2Н, СН-5,6-Іпа), 7,1 (с, ІН, со
СН-2-Іпа), 7,35 (д, 1Н, СН-7-Іпа), 7,55 (д, 1Н, СН-4-Іпа).
Приклад 14 о
Глутарил-4-(2-аміноетил)морфолін (ХІМ) їч-
До розчину 0,5г (4,39ммоль) глутарового ангідриду в тїТмл ЮОМЕ при перемішуванні й охолодженні водою додають 0,57мл (4,39ммоль) 4-(2-амінноетил)морфоліну. Перемішують ЗОхв., залишають на 20год. при 2076.
Розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок промивають ефіром, розчинник видаляють у вакуумі, « сушать і залишають при ї4"7С на 20год. Одержану кристалічну речовину промивають і розтирають з ефіром (З 1 1,Бмл), а потім з ацетоном (4х1,5мл), відокремлюють від розчинників, сушать у вакуумі. Одержують 0,265г - с (248965), К, 0,41 (6). ВЕРХ в умовах (11): один пік, час виходу З3,93хв. 1Н-ЯМР спектр (СО3О0), 5, м.д.: 0,5 (м, "» 2Н, ВД-СН2о-СА), 0,9 (м, 4Н, обу-СНо-ОА), 1,3 (м, 8Н, СН2-2,3,5,6-морфолініл), 2,0 (т, 2Н, Д-ОН»), 2,38 (т, 2Н, о-СН»). " Приклад 15
Глутарил-2-(2-аміноетил)-піридин (ХМ).
До розчину 0,3г (2,63ммоль) глутарового ангідриду в їТмл ОМЕ додають при перемішуванні й охолодженні - водою 0,315мл (2,6Зммоль) 2-(2-аміноетил)піридину. Перемішують їТгод. і залишають на 2Огод. при 2076. о Одержаний білий осад відфільтровують, багаторазово промивають ефіром і ацетоном, сушать. Вихід 0,29г (46,796). Ех 0,27 (1). ВЕРХ в умовах (12): один пік, час виходу 14,33хв. ТН-ЯМР спектр (СО3СО), 5, м.д.: 0,41 о (м, 2Н, В-СНо-СА), 0,81 (м, 4Н, (с0,у-СН2-СА), 1,6 (т, 2Н, В-СНо), 2,15 (т, 2Н, (0-СН»), 5,9 (м, 2Н, СН-4, (ав) 50 5-піридиніл), 6,4 (м, 1Н, СН-З-піридиніл), 7,05 (м, 1Н, СН-6-Ру). ще Приклад 16
Глутарилфенілетиламін (ХМІ)
До розчину 0,5г (4,39ммоль) глутарового ангідриду в їТмл ОМЕ додають при перемішуванні й охолодженні водою 0,55мл (4,39ммоль) фенілетиламіну. Перемішують ЗОхв., залишають на 20год. при 2070. Розчинник видаляють у вакуумі, залишок очищають на колонці 25х23Омм із КіезеЇде! 40 для колоночної хроматографії
ГФ) ("Ріка"). Елююють градієнтом хлороформ -хлороформ - Меон (9:1). Фракції, що містять цільовий продукт із К; 7 0,57 (1) об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі, сушать. Вихід 1,02г (9995). ВЕРХ в умовах (13): один пік, час виходу 15,12хв. "Н-ЯМР спектр (СОСІ»з), 8, м.д.: 1,9 (м, 2Н, В-СН2-ОА), 2,15 (т, 4Н, обу-СНо-СА), 2,8 (т, во 4Н, о08-СН»), 7,2 (м, 5Н, СеНв).
Приклад 17
Циклогексилкарбонілгістамін (ХХІХ)
До 700мг (3,85ммоль) дихлоргідрату гістаміну додають Умл безводного метанолу, нагрівають до 50"С і перемішують до розчинення, після чого охолоджують до 0"С. До розчину додають 1,42мл (7,/ммоль) 5,4мМ б5 розчину метилату натрію в метанолі. Суміш витримують 20хв. при 0"С, потім додають рівний об'єм безводного ефіру і витримують 20хв. при 207С. Одержаний осад Масі відокремлюють. Розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок розчиняють у 5мл ДМФ і охолоджують до 57. До розчину при перемішуванні додають 0,537мл (3,85ммоль) триетиламіну і потім 0,52мл (3,85ммоль) хлорангідриду циклогексанкарбонової кислоти. Реакційну суміш перемішують протягом 1 години. Осад, що випав, відокремлюють. Розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі. Продукт кристалізувають із 2мл ацетону з додаванням триетиламіну. Осад, що випав, відокремлюють, промивають 2мл суміші ефіру з ацетоном (1:11), 2мл метанолу з ацетоном (1:1) із додаванням триетиламіну. К; 0,57 (7). Вихід 184мг (5295). ВЕРХ в умовах (1): один пік, час виходу 18,05х8в.
Спектр 1Н-ЯМР (СО3О0), 5, м.д.: 1,36-1,78 (м, ТОН, (СН»)б-циклогексан), 2,18 (м, ІН, »СН-СО-), 2,8 (т, 2Н, ВД-СНО-НА), 3,41 (т, 2Н, а-СНо-НА), 6,85 (с, 1Н, 5-СН-Іт), 7,6 (с, 1Н, 2-СН-Іт).
Приклад 18
Циклогексилкарбонілтриптамін (ХХХ)
До розчину 0,20 (1,25ммоль) триптаміну в 2,5мл диметилформаміду при інтенсивному перемішуванні додають 0,17мл (1,25ммоль) триетиламіну і 0,17мл (1,25ммоль) циклогексаноїлхлориду. Реакційну суміш перемішують 1,5 години в темряві, потім додають їОмл 595 розчину Ма»СО»з і перемішують ще ЗОхв. Емульсію, 75 що утворилася, екстрагують 2Х15мл етилацетату. Етилацетатний екстракт об'єднують, промивають ЗОмл води, сушать над безводним Ма»зО»). Розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок очищають на колонці із силікагелем КіезеЇде! 60 із розміром часток 0,035-0,07мм (фірми "РішКа") із елюцією градієнтом розчинників хлороформ-хлороформ:метанол (9:1). Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Вихід 0,068г (20,396). Р» 0,63 (1). ВЕРХ в умовах (15): один пік, час утримання 32,7хв. Спектр "Н-ЯМР (СОСІ5), 5, м.д.: 1,1-1,85 (м, ТОН, м, (СНо)б-циклогексан), 2,0 (м, 1Н, СН-), 2,97 (т, 2Н, В-СН2-ТА), 3,6 (т, 2Н, о-СНо-ТА), 1,0 (с, 1Н, 2-СН-Іпа), 7,1 (т, 1Н, 5-СН-Іпа), 7,2 (т, 1Н, 6-СН-Іпа), 7,4 (д, 1Н, 4-СН-Іпа), 7,6 (д, 1Н, 7-СН-Іпа).
Приклад 19
Гексаноїлтриптамін (ХХХІ) с
До розчину 0,20г (1,25ммоль) триптаміну в 2,5мл диметилформаміду додають при інтенсивному (3 перемішуванні О,18мл (1,25ммоль) триетиламіну і 0,17мл (1,25ммоль) гексаноїлхлориду. Реакційну масу перемішують у темряві 1,5 години, додають 1Омл 595 розчину Ма»СО»з і перемішують ще ЗОхв. Білий осад, що випав, відокремлюють і промивають на фільтрі 2х4мл водою, 2х4мл соляною кослотою, Зхімл водою, сушать у вакуумі над Р»Ов. Отриманий продукт потім очищають на колонці із силікагелем Кіезеїде! 60 із розміром часток -- 0,063-0,2мм (фірми "Мегек") із елюцією градієнтом розчинників хлороформ-хлороформ:метанол (9:1). Фракції що «3 містять цільовий продукт, об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Вихід 0,108г (33,490), К 0,54 (1). ВЕРХ в умовах (15): один пік, час утримування 33,13хв. Спектр 1Н-ЯМР (СОСІ5), 6, м.д.: 1,9 (т, ЗН, СНз-), 1,25 (м, 4Н, Шк (СН»)»-гексаноїлу), 1,6 (м, 2Н, дД-СН»о-гексаноїлу), 2,15 (т, 2Н, о-СН»о-гексаноїлу), 3,0 (т, 2Н, Р-СНО-ТА), 3,6 (т, (2 2Н, о-СНо-ТА), 7,0 (с, 1Н, 2-СН-Іпа), 7,1 (т, 1Н, 5-СН-Іпа), 7,2 (т, 1Н, 6-СН-Іпа), 7,4 (д, 1Н, 7-Сн-Іпа), їм 7,6 (д, 1Н, 4-СН-Іпа).
Приклад 20
Метиловий ефір М-гексаноїл-іІ -триптофану (ХХХІЇ)
До розчину 0,40г (1,57ммоль) НСІЛН-Ттр-ОМе у 2,5мл диметилформаміду додають при перемішуванні О,44мл « (3,14ммоль) триетиламіну і 0,21бмл (1,57ммоль) гексаноїлхлориду. Через 2,5 години до реакційної маси при 73 с охолодженні льодом додають 20мл 595 розчину Ма».СОз і перемішують 1Охв. Продукт екстрагують 2х25мМл етилацетату. Об'єднані етилацетатні екстракти промивають рівним об'ємом води, сушать під безводним з Ма»5ЗО,, розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок очищають на колонці із силікагелем Кіезеїдеї 60 із розміром часток 0,063-0,2мл (фірми "РійКа") із елюцією градієнтом розчинників хлороформ-хлороформ: Метанол (9,5:0,5) Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, розчинник видаляють у вакуумі. Вихід -І О,138г (27,795). Бк 0,79 (1). ВЕРХ в умовах (16): один пік, час утримування 6,92хв. Спектр "Н-ЯМР (СОСІ»), 5, м.д.: 0,9 (т, ЗН, СНЗз-), 1,24 (м, 4Н, у,-СНо-гексаноїл), 1,57 (м, 2Н, Д-СНо-), 2,13 (т, 2Н, о-СНо-), 3,91 (д, о 2Н, В-СНо-Ттр), 3,7 (с, ЗН, СНзО-), 4,96 (т, 1Н, о-СН-Тгр), 7,0 (с, 1Н, 2-СН-Іпа), 7,12 (м, 2Н, 5-СН, 6-СН-Іпа), (95) 7,33-7,53 (дд, 1Н, 4,7-СН-Іпа). о 50 Приклад 21
М-(мідазоліл-4-ацетил|-гептиламін (ХХХІ) - До розчину 0,30г (1,84ммоль) хлоргідрату імідазолоцтової кислоти в 2,5мл ДМФ при перемішуванні й охолодженні льодом додають 0,248г (1,64ммоль) 1-оксибензотриазолу і 0,З8г (1,64ммоль) дициклогексилкарбодиіміду. Реакційну суміш перемішують при охолодженні 1Охв. Потім додають 0,275мМл (1,84ммоль) гептиламіну. Реакційну суміш перемішують 1 година і залишають на 20 годин при 4"С. Осад о дициклогексилсечовини відокремлюють, розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі. Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, ррзчинник видаляють у вакуумі. Вихід 0,12г (2990). К; 0,39 (2). ВЕРХ в умовах о (15): час утримування індивідуальної росчовини 28,01. Спектр "Н-ЯМР (СОСІ»), 5, м.д.: 0,9 (т, ЗН, СНаз-), 1,3 (м, 1ОН, -«(СНо)в-), 1,8 (т, 2Н, о-СН»е-), 3,0 (с, 2Н, -СН»о-), 7,6 (с, 1Н, 5-СН-Іт), 8,2 (с, 1Н, 2-СН-Іт). Мас-спектр: 60 (МАНІ, т/г: 224.
Приклад 22 22.1 Бензиловий ефір Мо-трет.-бутилоксикарбоніл- р-аланіну
Розчин 0,8г (5,29ммоль) Вос-Д-АІа у 4мл етанолу додають до розчину 1,38г (5,29ммоль) карбонату цезію у 65 воді. Розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок сушать у вакуумі до утворення 1,45г склоподібного залишку цезієвої солі Вос-р-АїІа, яку потім розчиняють у ТОмл ДМФ. До розчину при перемішуванні й охолодженні додають порціями 0,538мл (4,53ммоль) бромистого бензилу і перемішують 1,5 години. Осад бромистого цезію відокремлюють, розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок очищають колоночною хроматографією на силікагелі з елюцією хлороформом. Одержують 0,7Ог (55,090) бензилового ефіру Вос-р-аланіну. ЕК, 0,27 (9). 22.2. М-бензилоксикарбоніл-|І--гістидилі-р-аланіну бензиловий ефір
До 0,60г (2,15ммоль) ВОс-р-АіІа-ОВ2Ї додають З,5мл 4М розчину НОСІ у діоксані, залишають на 40 хвилин.
Потім додають Зх5мл безводного ефіру, розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок розчиняють у
З,Бмл ДМФ, додають триетиламін до рН 8. При охолодженні льодом і перемішуванні додають 0,622г (2,15ммМолЬь) 70..27-І-Нів і 1,63г (2,15ммоль) "комплексу Е". Реакційну суміш перемішують при 0"С протягом 1 години і залишають на 20 годин при 4"С. Осад дициклогексилсечовини відокремлюють, розчинник із фільтрату видаляють у вакуумі.
Маслоподібний залишок розчиняють в ацетоні і додають триетиламін до рН 9. Розчинник видаляють у вакуумі, залишок очищають на колонці із силікагелем 40/60 у градієнті розчинників хлороформ-хлороформ: метанол (9,5:0,5). Одержують 0,170г білої твердої речовини. К, 0,44 (1). 22.3 М-(І--гістидил|-дД-аланін (ХХХМІ)
До розчину 0,14г 2-І-Ніз-рД-АІа-ОВА! у Змл метанолу додають 0,1г 1095 паладію на вугіллі і перемішують 1,5 години, періодично пропускаючи потік водню. Каталізатор відокремлюють, розчинник видаляють у вакуумі, залишок сушать. Вихід 0,085г (98905). К, 0,69 (10). ВЕРХ в умовах (15): час утримування індивідуальної речовини 3,55хв.
ПРИКЛАД 23 23.1 Мо-трет.-бутилоксикарбоніл- Д-бензиловий ефір-о-аспартилгістаміну
До розчину в мл ОМЕ при перемішуванні додають 1,7г (3,48ммоль) Вос Азр(рВ2)Орір. Перемішують 1,5год. і залишають на 20год. при 4"С. Розчинник видаляють у вакуумі. Маслоподібний залишок розчиняють у 2мл хлороформу, додають тристиламін до рН 8 і очищають на колонці З0Х1,5см із силікагелем 40/100 у градієнті СМ розчинників хлороформ-хлороформ: метанол (9:1). Фракції, що містять цільовий продукт, об'єднують, упарюють. Ге)
Одержують безбарвну речовину. Вихід 80Омг (5595), К, 0,29 (1). 23.2 Мо- ТРЕТ.-бутилоксикарбоніл-оу-аспартилгістамін 85мг Вос-Азр(ОВ2І)НА розчиняють у 2мл метанолу, додають 8ЗОмг Ра/С і перемішують протягом 1,5год., періодично пропускаючи потік водню. Каталізатор відфільтровують, фільтрат упарюють. Одержують б5мг (9595). 7 прозорого масла. К, 0,35 (3). о 23.3 о-І -аспартилгістамін (ХХХМІ)
Розчин б5мг Вос-Авр-НА у 2мл 4М НСЇ у діоксані витримують 40хв. Розчинник видаляють у вакуумі, залишок о промивають сухим ефіром, розчинник видаляють у вакуумі. Вихід 5Омг (8395) 2НСІПАвзр-НА. КК, 0,57 (10). «з з Спектр "Н-ЯМР (СОСІЗ-СОзО0), 5, м.д.: 2,0 (д, 2Н, В-СНо-Авр), 2,9 (т, 2Н, Д-СНо-НА), 3,5 (т, 2Н, 0-СНо-НА), 4,2 М (т, ІН, 2-СН-Азгр), 7,0 (с, 1Н, 5-СН-Іт), 8,15 (1Н, с, 2-СН-Іт). Мас-спектр, т/2: |ІМАТНІ 227,2.
За аналогічними типовими методиками одержують також нові сполуки загальної формули (І), наведені в таблиці 2. « ші с з -І («в) (95) о 50 -
Ф) іме) 60 б5
Таблиця 2
Структура і характеристика сполук загальної формули (ЇЇ
ТЕТ Гіокочнін хрокернянтя "НАЯМР спежтрм !.5 (д, ЗН, СН), у зКоосстесн- н - (ді ! 1 |! 1.75 (м, ІН, ВАСН), 2.2 (м, 48, а ль СНІ), 2.8 (т; 2Н, Д-СННА), 34 (т, 2Н, а-СН НА), т (ІН, СН-5-Пи), 854 (с, ІН, СН-2-їл). Масс-спесте, ті (МАНІ 240.2. /5 "НАЯМР спектрі 2.12 (м. 28, р-
М ноосчен з | строс -Ніва СНІ), 243 (т, ЗИ, УСНІ), ЗО
Мн, он, В-СНо-Тір), 37 (зн, СТО: 3.85 (т, ІН, СВ), 392 (т, ІН, а- 7 СН.Тор), 6.99 (т, 1Н, 5-СН-1п4), 7,05 (с. ІН, 2-СН м, 7.06 (т, 1Н, 6-0Н-
Ів), 7.55 (д, 2Н, 47-08 Масея сч спектр, піг: (МІНІ 346, о "НА-ЯМЕ спектр, м.п. : 2.33 (ді, зн хш Ки з| Ко Зв | вснм, 505 п, ЗН, ДСН ра 353 (т, Нас СНУ ТерА), 20 (м, ЗЯ, - 7 СН-2,5.6-1о4) 7.43 (д. ІН, СН-7-Ілий, о 7.65 ід, ІН, СН-Я- пай), Массеереєстр, с пис (МАНІ 2125. (ав) їч- « т с ;» -1 (ав) (65) о 50 - (Ф, ко 60 б5
ТИ вдих 1 «7 |6АХ 2225 (с, ЗН, СВСО), 245 (м, "ІН, ад СНиСА), 3.13 (т, 2Н, Д-
Ї дк Ве СВІСО- СНІ), 3.60 (т, 2Н, с-СН»), 6.91 (дд,
ІН, СН-6-Іпд), 7.15 (д, 2Н, СНИ.
ІпфФУ, 7.36 (д, ІН, СН-7-124). Мас - 70 спектр, пуг: (МА1НІ 333.3,
І БЕРХ в умовах (б): один пік, хх ноос- 1 час виходу 8.9 хв, Мас -«спектр,
ОТ жк Еш
Мас «спектр. пис: (М) 299,2 хх | ноос- снюос, г Вичислено 95: 8 10.69. Найдено 55: ; ї 10.85.
Н-ЯМР спектр. 0,62 (м, 2Н, В-СНІ- хм | онооє |з ні КА СА), 0.95 (м, ЗН, «леСНі ЗА), 1.15 дну (м, 48, Сно-За-піролідиніл 3, 25 (с. ЗН, СНІ), 2.74 (т, 2Н, Д-СНІ), о 3.05 (т, 2Н, о-СНІ), 321 (т, 2Н,
СНІ-5-піролідиніл 3 3,34 (м, 1Н,
І СН-зспіролідиніл 3.Мас спектр, С | «- | пух: (МІ 242.3 | о "НАЯМР спектр: 0.5-0.55 (м, 8Н, р- со хКу нос. «В, СНібА; СНІ З34,5-піперазиніл), о зв 0.9 (м, 4Н, ау1-СНі БАХ, 1.25 (м, ЯН, ща
СНо-2,6-піперазиніл). 2.1 (т, 2Н, р-
СНІ, 2.42 (1, 2Н, а-СНІ). Мас- спектр, тпту/х: (М) 242.3 « 70 'Н-ЯМР спектр: 0.6 (м, 2Н, В-СНі" як - хепо| нос. 1 | СА) 0.8-09 (м, 4Н, СНиЗ,-Ріп),
Б 1.05 (м, 4Н, ал-СНиСА), 1.35 (м, з ан, СНа-2,6- піролідиніл ), 2.05 (т, -1 2Н, В-СНо), 2.4 (т, 2Н, а-СНІ). («в) Мас -спектр, т/х: (МІ 2282 о о 50 -
Ф) т бо б5
Хм | ноос. 2 н г - | ВЕРХ в умовах (7): один пік,
Уштй | часвихолу 13,8 хв, Мас шпектв. пт: ГМОНОНТЯ зад, 1Н-ЯМР спектр: 1.72 (м, 2, ДС хх сінасо- 1 н тла 223(м,Н, па-СНД, ЗУ п.щ, ї
СнеНАХ За? п, 2Н, сс НАХ
Зб'ідд, 2Н, СНІЮНССВ, 3.75 (т, ЗН,
Св-СНо), 7.26 (Б1Н, СНА5-Іт), В.Б (е 1НОСНоз- т Міассстоктр, ші імя 2262,
Й "В-АЯМЕ спехтр; І.І (м. 2Н. Д-СНІ), хюхУп | снесомн. шк 28 (с, ЗН, СНІСОХ 236 (т, ЗН,
Р сНІ. 227 т, 2Н, В-СНУ НАХ ЗА: (хан. о-СНЬ НА). 3.53 (г, ЗН, ах
СНД, 730 (е, ІН, СН-Я М, 8.66 їх, 1Н, СНИ) Масе-спеєть, щі мані 9.
ІНАЯМР спеєтр: 1.ббд, ЗН, В-СНу. ж Мигрих 1 і де. літ, 2Н, ДСН НА), 231, ' тон зн а-стУНАХ ай. ІН. шсН.
Ат бе. 1, ЗСШ), 7.95 (ІН, є. 2230 4т) Мосе-сосктр, тд режі" 22723, І
НЯМ спектр: 1.Е5 (к. ЯН, Вих ва чКИгСНСо ОН Ну), 2. (2, Б-СНІІ, 34 (С ІН, -
СН), ЗА (т, зн, ас), 695 с. 1. сном), 700-705 (м, 2Н, СН-55- їва). 7-4-7.45 (дд, 2Н, СН, 2-Іво), с
Масс-спектр, шле (МАНІ 2902, Ге) а В | п я ди Бо спектр: ГЛ (м, ОН, ДСК, 1 ст, 2Н, у«СНІ, 2.5 (т, 2Н, ДСН індопілепрогісн.» 3.05 (т, 2, се
СН, 35 (м, 2Н, о-СНь. Індоліл ч пропіон.). то (с, 1, СНАЗ-Іля), 7.05 (м. ІН, СН-5-ІАйу, 7.1 (м, ІН, СН. («в»)
То). 7.32 (д, ТН, СН-7-(й, 7.5 (д,
ТН, СН-АЛяМассстеют, лих о
НИ КІ КИ Мн Ф . "НЯМ слектр 24 (1, 28, Л-СН- хе НА). 33 сх, 2Н, аєсНи НАХ ТАЛАЄ -
СГ (шану 2АЕСНІ, 73 (в 1Н, СН.
М шу, 8.65 (с, НН, СН-З-Іт), Масе- спектр. пу: (МАНІ 74. "НЯМ спектр: 2.01 (м, ЗН. 4-СН), « 23 (м, 2Н, 3-СН 3, 2.43 (т, 2Н, | хі | СЕСТІрАХ, ЗА (т, ЗН, 5.СНк), ЗАЄ -в с Кк с ІН, е-СтітТерАд, А ім, ІН, н СНУ 625 (м, ЗЕ, 2,5,6-СН-ївй), 76 :з» ЯХдя. ІН, 4Л.-СНлММ Масселектр, ой: МУ 2572. "Н-ЯМЕ спектр: 2.1-225 (м, 5Н,
Хілі ру Івр'я Зля 0 зАд-СНеМ 24 1, ЗН, ВСНУНА), -І С Х 3,45 (т. 2Н, 6-СНе), 3.48 (т, 2, п г СНУНАЮ Я б. ІН.2АСН, 72, (ав) ІН, СН-берт, 8.5 (с, ІН, СНАГіт).
Массе-спектр, сг: (МІНІ, 2232. о "НЯМ спектр: 2.1 (м, 2, ДСН о ха о За Дб он, рснеторАу зу он,
АКА тСНів 345 (т, 2Н, с СНеТтраА), -М й 5.25 (т. ІН. аиСНЬ 703 (м, ІН, СНАУ.
Ше). Т5Ю (с, ІК, СИ-2-йнд, 7.1 (м,
ІН, СК-бІло), 756 (д, ІН, СН-2-1пд), 1.55 (д, ІН. СИ-АІло). Массеспектр, ші:їму2пта. с. (Ф) Далі подані приклади випробувань біологічної активності сполук формули (1).
Ге Результати всіх експериментів оброблялися статистично ІГублер Е.В. Вьічислительнье методьї анализа и распознавание патологических процессов. - М.- Наука. - 1978. - 3656.|. во Приклад 24
Вивчення антипгіоксичної активності сполук загальної формули (І)
Для вивчення антигіпоксичної активності сполук загальної формули (І) були використані тести визначення середньої тривалості життя тварин у замкнутому об'ємі і на моделі гострої гіпобаричної гіпоксії при мінімальному розрідженні атмосфери (170-185мм рт. ст.). в5 А. Визначення середньої тривалості життя мишей у замкнутому об'ємі
Мишей саджають по одній у скляні банки, які закривають герметично і реєструють тривалість життя.
В експерименті використовують 90 безпородних мишей-самців із вихідною масою 20:0,5г, що утримуються по 10 особин у клітці на стандартному раціоні віварію. Попередньо була визначена середня тривалість життя мишей у замкнутих посудинах об'ємом 250мл, що становила 22-25 хвилин. В усіх групах використовують по 10 тварин. Схема експерименту: а) - попередня гіпоксія протягом 12 хвилин; б) - перше введення сполуки відразу після попередньої гіпоксії; в) - друге введення сполуки через 24 години після першого, потім щодня протягом трьох днів; г) - реєстрація часу життя тварин в умовах гіпоксії в герметичному просторі через 2 години після 7/0 останнього введення сполуки.
Досліджувані сполуки розчиняли в дистильованій воді і вводили тваринам перорально протягом 5 днів.
Експериментальні групи: 1 група - контрольна - без попередньої гіпоксії з пероральним введенням протягом 5 днів дистильованої води; 2 і З групи - введення сполуки ХІМ із використанням двох доз - 50 і 50Омкг/кг, відповідно; 4 група - введення оксибутирату натрію перорально в дозі ЗО0Омкг/кг за 2 години до гіпоксії; 5 група - контрольна - із попередньою гіпоксією протягом 12 хвилин із наступним введенням протягом 5 днів дистильованої води; 6 і 7 групи - введення сполуки ХІМ із використанням двох доз - 50 і 50Омкг/кг, відповідно; 8 і 9 групи - введення сполуки ЇЇ із використанням двох доз - 50 і 50Омкг/кг, відповідно.
Дані, наведені в таблиці З, свідчать про те, що сполуки загальної формули (І) мають виражену антигіпоксичну активність, вірогідно збільшуючи тривалість життя експериментальних тварин на 20-50 відсотків.
Слід зазначити, що досліджувані сполуки підвищували тривалість життя мишей порівняно з дією препарату порівняння - оксибутирату натрію, при використанні їх у дозах, на три-чотири порядки нижчих.
С о трупа юонтоль безпопередньсї лою 00200000 озна - » о
Бтрупа-контрользплоюівю 0111-0001 малаета о о зв в. « - с Б. Модель гострої гіпобаричної гіпоксії (ГГБГ) и Моделювання ГГБГ здійснювалося в проточній камері при температурі 22"С. Експерименти виконувалися на ,» безпородних мишах із вихідною масою 20г при розрідженні повітря 170-185мм рт. ст., що відповідає висоті 10500-11000м. Швидкість підйому - ЗбБм/сек. У кожній групі було по 15 тварин. Сполуки вводили перорально, підйом на висоту здійснювався через 2 години після останнього введення. -і Групи тварин: 1 група - контроль інтактний - введення фізіологічного розчину чотирикратно. о 2 і З групи - введення сполуки ПЇ у дозі 50 і 50Омкг/кг протягом 4-х днів. 4 група - введення оксибутирату натрію в дозі ЗООмг/кг однократно. (95) Результати оброблялися статистично. о 50 Результати, подані в таблиці 4, свідчать, що введення сполуки в дозі 500мкг/кг підвищує час життя тварин в умовах гіпоксії. -ь ов пою | 20010000 зовоююя 00000 100е32, о ю і пон 7 - достовірність різниць вілносгіо контрольної групи;
Приклад 25 в5 Протиішемічна активність сполук
Протиішемічну активність сполуки оцінювали за інтегральним тестом - впливом на розмір зони некрозу після відтворення інфаркту міокарда в безпородних пацюків масою 250-300Гг.
Вплив сполуки на розмір зони некрозу досліджували через 4 години після оклюзії артерії в пацюків за допомогою диференціального індикаторного методу |Сернов Л.Н., Гацура В.В. / Дифференциальньй
Мндикаторньй метод определения зоньі ишемии и некроза при зкспериментальном инфаркте миокарда у крьс. //
Бюлл. зкспер. биол. и мед. - 1989. - Моб5. - с.534-535). Усі маніпуляції, що заподіюють біль тваринам, проводили з використанням етаміналового наркозу (етамінал - 40мг/кг, внутрішньочеревинно). Експеримент проводили Через 15 годин після останнього введення сполуки. У кожній групі було 8 тварин.
Групи тварин: 70 1 група - контроль інтактний - введення фізіологічного розчину чотирикратно перорально. 2 і З групи - введення сполуки ЇЇ у дозі 50 і 50Омкг/кг протягом 4-х днів перорально, відповідно. 4 група - введення Нікорандилу в дозі Тмг/кг однократно відразу після оклюзії, внутрішньочеревинно.
Дані, подані в таблиці 5, свідчать, що сполуки мають протиіїшемічну активність.
І тварин мкг/кг міокарда міокарда міокарда ва 0000000 00000000 ля 00000100 ввмо 2 с о
Приклад 26
Зміна ваги харчової анафілаксії під впливом сполук загальної формули (І)
Дослідження проводили на безпородних морських свинках-самцях із вихідною масою 250-300г, що утримувалися на загальновіварному раціоні. Сенсибілізацію тварин проводили за методом |Шатерников В.А., --
Марокко И.Н., Пятницкий Н.Н., Ширина Л.И., Горгошидзе Л.Ш., Касьяненко В.В., Сугоняева Н.П., Жминченко о
В.М., Винокурова Н.М. / Зкспериментальное воспроизведение пищевой анафилаксии. // Вопр. питания. - 1982. -
Мо2. - с.27-311 курячим овальбуміном (ОВА), однократно перекристалізованим, виробництва Олайненського НПО /-«Ф "БИОХИМРЕАКТИВ", у дозі 5Омг на тварину на добу протягом З днів. Через 14 днів після закінчення о сенсибілізації у тварин викликали активний анафілактичний шок (ААШ) внутрішньовенним введенням завершальної дози гомологічного білку у розмірі 5мг в 0,5мл фізіологічного розчину. Тяжкість ААШ оцінювали за /- ї- рівнем летальності, кількістю судорожних проявів і за розміром анафілактичного індексу (М/еідіе МУ., Соспгапе
С, Оіхоп Б. / Апарпуїасіодепіс Пгопегпієевз ої зоЇШріе апіідеп-апіроду сотріехез іп (Ше дціпеа рідв апа гарьів. // 9. Іттипоіоду. - 1960. - моі/.85. - рр.469-477). «
Сполуки Ш ї ХІМ ії Кларитин (група 2, 3-30 морських свинок і група 4-24 тварин, відповідно) вводили тваринам перорально протягом 3-х днів перед дозволом у дозі: сполуки - 5Омкг/кг і Кларитин - 100Омкг/кг З с відповідно. Тварини контрольної групи одержували у відповідні терміни фізіологічний розчин (група 1-30 "» морських свинок). " Визначення достовірності різниць між групами проводили з використанням методу кутового перетворення
Фишера (Гублер Е.В. Вьічислительнье методьй анализа и распознавания патологических процессов. - М, -
Наука. - 1978. - 365с.|. і У таблиці 6 показане достовірне зниження тяжкості прояву анафілактичного шоку у морських свинок, що о одержували сполуки як у порівнянні з контрольною групою, так і з груп тварин, що одержували Кларитин. о ою - Групи тварин ов о ю бо Приклад 27
Дослідження впливу сполук загальної формули (І) на виразність бронхоспазму
Антиастматичну дію досліджуваних сполук вивчали на моделі антиген-індукованого бронхоспазму в активно сенсибілізованих морських свинок методом Андерссена |(Ападегезоп Р. / Апіїдеп іпдисей Бгопспіа! апарпуїахів іп ве асіїме)у зепзійігей диїпеа рід. // АПегаду. - 1980. - моіІ.35. - рр.65-711.
Морських свинок-самців сенсибілізували внутрішньом'язовою ін'єкцією О,б5мл суспензії, що містила 20мкг овальбуміну (ОВА, виробництва фірми Зідта /дгаде 111/) і 1т100мг АКОН)З на тварину. Завершальну дозу 150-200мкг/кг ОВА вводили внутрішньовенно (му. |шдшагів) У О,їмл фізіологічного розчину на 26 день після сенсибілізації. Індукцію бронхоспазму і вимірювання параметрів зовнішнього дихання здійснювали методом, описаним в роботі (Ми-Нопд Ї., Вагпез Р., Кодеге 0. / Іппірбйоп ої пейгодепіс ріазта ехиадайоп апа
Бгопспосопзігісйоп бу а КК" спаппеі! асіїмаг, ВК 38227, іп дціпеа рід аіплауз іп мімо. // Ецгор. 3.
РІпагтасої, - моІ.239. - рр.257-259|. Вимірювання параметрів дихання здійснювали за допомогою з'єднаного з канюлею трансдуцера (до Вазеї, модель 7020) і самописця (Миллихром), що реєструє амплітуду дихання.
Динаміку бронхоспазму спостерігали протягом 30-60 хвилин. Ефективність сполук визначали за зміною розміру 7/0 бронхоспазму.
Досліджували ряд сполук загальної формули (І)-Ш/М, МІ, МІї, Х, ХХХІ, ХІМ, ХІМІ, ХІМІЇ, ХИЇХ, які розчиняли у фзіолопчному розчині і вводили тваринам трикратно внутрішньошлунково за 72, 48 і 18 годин до індукції бронхоспазму в дозі 5Омкг/кг і інтратрахеально - сполуку ПІ у тій же дозі за 15 хвилин до індукції бронхоспазму. У якості препарату порівняння використовували Інтал, який вводили тваринам у дозі Б5мг/кг за у/5 бЛією ж схемою, що і досліджувані речовини. Контрольна група тварин одержувала еквівалентну кількість фізіологічного розчину.
Більш детально досліджували сполуки Ші ХІМ
Групи тварин: 1 група - контроль; 2 група - тварини, що одержували Інтал; З група - тварини, які одержували сполуку ХІМ перорально; 4 група - тварини, що одержували сполуку П перорально; 5 група - 2о тварини, що одержували сполуку ІІ! інтратрахеально, 6 група - тварини, що одержували сполуку ХИХ, 7 група - тварини, що одержували сполуку ХХХІ, 8 група - тварини, що одержували сполуку ХІМІ, 9 група - тварини, що одержували сполуку МІ, 10 група - тварини, що одержували сполуку ХІМ.
Усі тестовані сполуки знижували величину бронхоспазму на 20-7095, у порівнянні з контрольними значеннями. Інтал зменшував розмір бронхоспазму майже на 5096. с
У таблиці 7 подані результати, що свідчать про те, що сполуки загальної формули (І) знижують величину бронхоспазму більш ніж на 5095, у порівнянні з контрольними значеннями. і) - зо
Фо не
Ф зв м ч 4 З с ;»
Таким чином, досліджувані сполуки знижували величину бронхоспазму аналогічно препарату порівняння - -1 но Інтал. Ефект виявлявся як при пероральному, так і інтратрахеальному способі введення сполук. Однак діюча доза досліджуваних речовин була на два порядки нижче, ніж Інталу. (ав) Приклад 28 сю Вивчення зміни реакції пасивної шкірної анафілаксії під впливом сполук загальної формули (І)
Експерименти проводили на нелінійних мишах-самцях із вихідною масою 22-24г. Кожна група містила по 10 («в) 50 тварин. Сенсибілізацію тварин здійснювали внутрішньошкірним введенням 20-ЗОмкл сироватки мишей, щ отриманої від попередньо імунізованих тварин, що містила реагінові антитіла проти курячого овальбуміну (ОВА).
Досліджувані сполуки ПП ї ХІМ вводили тваринам пероргльно протягом 3-х диїь, починаючи з дня сенсибілізації шкіри в дозах 50, 150 і 50Омкг/кг, сполуки ХІМ - у дозі 5Омкг/кг. Аналогічно вводили препарати порівняння -
Супрастин у дозі 1Омг/кг і Кларитин у дозі 2мг/кг. Через 48 годин після сенсибілізації мишам внутрішньовенно вводили завершальну дозу ОВА (мг) і їмг синьки Еванса в 0,2мл фізіологічного розчину. Інтенсивність реакції
ГФ) пасивної шкірної анафілаксії (ПША) визначали через 30 хвилин за величиною (площею) синьої плями на з внутрішній поверхні шкіри в місці введення реагінових антитіл. Розмір плями вимірювали в двох взаємно перпендикулярних напрямках і результат виражали в мм. во Результати, подані в таблиці 8, свідчать, що введення досліджуваної сполуки П у дозі 5Омкг/кг мишам достовірно знижує виразність реакції ПША на 4295, а в дозах 150 і 50Омкг/кг на 34,3905 і З0О,09о, відповідно. При введенні сполуки ХІМ зменшується виразність реакції ПША на 50965.
Введення Супрастину експериментальним тваринам не змінювало проявів ПША. При застосуванні Кларитину спостерігалося виражене зниження реакції ПША. бо Таблиця 8 жонтрольсї 017 вмнЯ 11 ; зетольс? 00000000 вве 0100000 т 15
Таким чином, досліджувана сполука має здатність знижувати прояв ПША в більшій мірі, ніж Супрастин.
Виразність реакції ПША при введенні тваринам Кларитину була подавлена в більшій мірі, ніж при введенні досліджуваної сполуки, однак його діюча доза була на порядок вище, ніж у досліджуваної сполуки.
Приклад 29 20 Вивчення впливу сполук загальної формули (І) на алергійну реакцію уповільненого типу
А. Вплив сполуки на розвиток реакції гіперчутливості уповільненого типу, індукованої еритроцитами барана
Дослідження проводили на нелінійних білих мишах-самцях із вихідною масою 22-24г. Кожна група включала по 10 тварин. Мишей сенсибілізували внутрішньовенною ін'єкцією зависі 2х10? еритроцитів барана в 0,05мл фізіологічного розчину. На 5 добу в подушечку задньої лапи вводили завись 109 еритроцитів барана в 0,05мл с 25 фізіологічного розчину. У якості контролю вводили розчинник - фізіологічний розчин в еквівалентній кількості. Ге)
Інтенсивність реакції оцінювали через 24 години за різницею мас лапок тварин.
Індекс репаксації - Мо М, 100
Мк - 30 Досліджувану сполуку І вводили перорально протягом трьох днів у дозах 50 і 50Омкг/кг за схемою - З, 4 і дні, 5-й день - введення завершальної дози. (ав)
Як видно з даних, поданих у таблиці 9, введення тваринам сполуки в дозах 50 і 500мкг/кг достовірно знижує с інтенсивність реакції гіперчутливості уповільненого типу. «в) з т « й З с з»
Б. Дослідження місцевого впливу сполук загальної формули (І) на реакцію гіперчутливості уповільненого типу, індуковану пікрилхлоридом, у мишей. - Вивчення впливу сполук на гіперчутливість уповільненого типу в мишей, викликану 2,4,6-трихлорбензолом о (ТХБ), проводили методом Тагауге еї а). |(Тагауге 9У.Р., Ваграга М., Аїйада М., Тізпе-Мегзайез / Сотрагайме асіопе ої іттипозирргеззапів, діисосопісоїдв апа поп-віегоїда! апіі-іпйаттайогу дгидв оп магіоив тодеїв ої і деіауед Ппурегзепезйімйу апа оп а поп-іттипе іпйаттаййоп іп тісе. // Аг2пеійт. - Богесй. ЮОгид Кев. - 1990. - о 20 мо1|.АО. - р.1125-1131).
Дослідження проводили на безпородних мишах-самцях із вихідною масою 30-35г. Кожна група включала по "-ь 10 тварин. Мишей сенсибілізували нанесенням на виголену ділянку живота 0,1мл 395 розчину ТХБ в ацетоні.
Через 7 діб завершальну дозу ТХБ (0,025мл 395 розчину) наносили на обидві поверхні правого вуха. Через 30 хвилин втирали в ці ж поверхні досліджувану мазь в об'ємі О,05мл. Через 24 години після індукції набряку 22 мишей забивали, вуха відрізали і зважували. Інтенсивність алергійної реакиїї оцінювали за зміною ваги в
Ф! грамах правого вуха (дослідного) відносно лівого (контрольного).
Гальмування алергійної реакції, виражене у відсотках, розраховували за формулою: о оо - (7 лілоелі п-лнтвотві 100 |) л л бо де П - вага правого вуха, Л - вага лівого вуха.
Контроль - інтактні тварини, дослід - тварини, що одержували сполуки.
Досліджувані сполуки наносили на вухо у вигляді 195 і 5905 мазі, основу якої становили 1095 розчин метилцелюлози і пропіленгліколь у співвідношенні 1:1.
Групи тварин: бо 1 група - контроль, тваринам на вухо наносили основу мазі без активної речовини.
2 група - тваринам на вухо наносили основу мазі, що містила 195 сполуки П.
З група - тваринам на вухо наносили основу мазі, що містила 195 сполуки ХМІЇ. 4 група - тваринам на вухо наносили основу мазі, що містила 595 сполуки ХІМ.
Дані, подані в таблиці 10, свідчать, що досліджувані сполуки мають здатність гальмувати реакцію гіперчутливості уповільненого типу, індуковану ТХБ. " птруля 0олавт вою! тю 000007 ів
Приклад 30
Дослідження впливу сполук загальної формули (І) на розвиток гострого запалення
А. Модель набряку, індукованого повним ад'ювантом Фрейнда.
Експеримент проводили на білих безпородних пацюках-самцях масою 280-300г. Модель набряку лапи, індукованого повним ад'ювантом Фрейнда (ПАФ), відтворювали за методом Егатиліє а. Штегигіке (Елатиліє
Сп. ОтезигіКе С.С. / ЕМПесі ої Півіатіпе Но2-гесеріог апіадопівів оп асше іпаттайогу ої (Ше гаї рам с 29 оедета. // ). Рнагтасої. - 1989, - мої.41, - рр.261-265). Вимірювання об'єму лап проводили на плетизмографе (У (Одо Вазііє). Гальмування запальної реакції, виражене у відсотках, розраховували за формулою: оо - (7 лілоелі п-лнтвотві 100 |) л л «- зо де П - об'єм правої лапи, Л - об'єм лівої лапи.
Контроль - інтактні тварини, дослід - тварини, що одержували сполуки. о
Досліджувані сполуки вводили тваринам внутрішньошлунково чотирикратно в дозі 5Омкг/кг через зонд у со
О,бмл 195 розчину крохмалю за 72, 48, 24 і 1 годину до введення ПАФ. Препарат порівняння - напроксен - вводили однократно в дозі 5Омг/кг за 1 годину до індукції набряку. Кожна група включала 10 тварин. о 35 Групи тварин: їм 1 група - контроль, тварини одержували 0,5мл 195 розчину крохмалю. 2 група - тварини одержували сполуку ХІ МІП.
З група - тварини одержували сполуку ІІІ. 4 група - тварини одержували Напроксен. « 20 Дані, подані в таблиці 11, свідчать, що сполуки мають здатність гальмувати ПАФ-індуковану запальну - с реакцію. Виразність протизапальної дії сполуки І порівнянна з ефектом Напроксена, сумарна доза якого була в разів вище, ніж досліджуваної сполуки. ;» м
Ф Чтв замов тягло овоюст 00 с й о з х- достовірність різниць відносно контрольної групи. 25 Б. Дослідження впливу сполук на моделі карагенінового набряку в пацюків
ГФ) ЖЕксперимент проводили на білих безпородних пацюках-самцях масою 280-300г. Карагенін-індукований набряк викликали за методом УМіпіег еї аїЇ. ІМУіпіег ей аі. п: Ое Коза М., Сігоца О.Р., МШоцдпру О.А. / о Зіадіез ої (Ше теадіайгве ої (Ше асцшіе іпбйатайгу гезропзе іпдисей іп гаїв іп айегепі зйез ру сатадеепап апа (Шгрепіїпе. // 9). РІпатасої. - 1971 - моІ.104. - рр.15-29)3. Вимірювання об'єму лап проводили на 60 плетизмографі (Одо Вазіїе) через 1, З і 4 години після введення карагеніну. Гальмування запальної реакції, виражене у відсотках, розраховували за формулою: оо - (7 лілоелі п-лнтвотві 100 |) л л ве де П - об'єм правої лапи, Л - об'єм лівої лапи.
Контроль - інтактні тварини, дослід - тварини що одержували сполуки.
1 серія експерименту. Досліджувані сполуки вводили тваринам внутрішньошлунково чотирикратно в дозі 5Омкг/кг через зонд у О,5мл 195 розчину крохмалю за 72, 48, 24 і 1 годину до введення ПАФ. Препарат порівняння - напроксен - вводили однократно в дозі 20мг/кг за 1 година до індукції набряку. Кожна група включала по 10 тварин.
Групи тварин: 1 група - контроль, тварини одержували 0,5мл 195 розчину крохмалю. 2 група - тварини одержували сполуку ПІ.
З група - тварини одержували сполуку ЇЇ. 70 4 група - тварини одержували Напроксен.
Дані, подані в таблиці 12, свідчать, що сполуки при пероральному введенні мають здатність гальмувати карагенін-індуковану запальну реакцію. Виразність протизапальної дії сполуки ПШ порівнянна з ефектом
Напроксену, сумарна доза якого була в 10 разів вище, ніж досліджуваної сполуки.
І
Групи тварин Приріст об'єму Гальмування запалення, (95) па 00000 тиаюва | ізвюті 00олюм 1000000 сч зв о 2 серія експерименту. В лапи пацюків сублатерально вводили 295 розчин карагеніну. Через 1 хвилину па прану типу наносили гель в об'ємі 0,1мл, до складу якого входили досліджувані сполуки. Основу гелю становив пропіленгліколь, розчинений в суміші води й етанолу. Концентрація сполук у гелі становила 195. Об'єм лап - вимірювали через 4 години після введення карагеніну.
Групи тварин: (ав) 1 група - контроль 1, на лапу наносили гель без сполуки. 2 група - нанесений гель містив сполуку Хі. со
З група - нанесений гель містив сполуку ІП. (ав) 4 група - нанесений гель містив сполуку ХХХМІ. 5 група - нанесений гель містив сполуку ХІПІ. ге 6 група - контроль 2, на лапу наносили гель без сполуки. 7 група - гель містив 195 Вольтарену.
Дані, подані в таблиці 13, свідчать, що сполуки при нашкірному введенні мають здатність гальмувати « дю карагенін-індуковану запальну реакцію. Виразність протизапальної дії сполук порівняна з ефектом препарату - с порівняння - Вольтарену. з
Групи тварин Приріст об'єму Гальмування запалення, (95) 47 тупа сюнтоль! зва іваюмз отр 00000
Фо с - Ж їй бтупасюттоль? | зав тязі олеоює 00000000 59 о Приклад 31 о Оцінка протизапальної активності сполук загальної формули (І) на моделі неінфекційного грануломатозу легень 60 Протизапальну і імуномодулювальну дію сполуки Ії при внутрішньошлунковому введенні вивчали на моделі неінфекційного гранулематозу легень.
В експерименті використовували 20 самок пацюків Вістар, віком 4 місяці, маса тіла 200-220г. Вибір пацюків
Вістар обумовлений тим, що при аерозольному введенні Сефадексу А-25 в легенях розвивається гранулематозний запальний процес |Макарова О.В., Ковальова В.Л., Сладкопевцев А.С., Михайлова Л.П., бо Носейкина Е.М.: Зкспериментальная модель нейинфекционного гранулематоза легких. Пульмонология. 1996. -
Мо1, с.76-791. Дані про кількість тварин у групах подані в таблиці 14. ;
Методика аерозольного введення Сефадексу А-25
Пацюкам за допомогою оригінального дозувального пристрою НДІ медичного приладобудування для інгаляційного введення сухих порошків, під ефірним наркозом вводили сефадекс А-25 у дозі 5мг на їкг маси тіла. Пацюки Вістар після введення Сефадексу А-25 швидко виходили з наркозу і зовні яких-небудь особливостей у поведінці, характері дихання, в них не відзначалося. Сполуку ІІЇ вводили внутрішньошлунково за т5 допомогою шлункового зонду в дозі 5Омг на кг маси тіла, після чого відразу проводили однократне аерозольне введення Сефадексу А-25 за методикою, описаною раніше. Потім щодня протягом б днів 1 разів на день вводили внутрішньошлунково сполуку І, у дозі 5Омг/кг маси тіла, у вигляді водного розчину. Дослідження пацюків проводили на 7 добу після початку введення сполуки ІІ і Сефадексу А-25.
Бронхоальвеолярний змив одержували під гексеналовим наркозом. У рідині бронхоальвеолярного змиву визначали цитоз - абсолютне число клітин у мл. У мазках, забарвлених за Романовським-Гімзе, підраховували ендопульмональну цитограму (у відсотках). Після процедури бронхоальвеолярного змиву легені з трахеєю витягали з грудної порожнини і макропрепарат поміщали в 295 розчин оцтової кислоти. Через 18-24 години трахею, головні і часткові бронхи розсікали під лупою; методом крапкового рахунку під лупою оцінювали об'ємну ря щільність лімфоїдних фолікулів. Проводили гістологічне дослідження легень, забарвлених гематоксиліном і см еозином. Методом крапкового рахунку визначали об'ємну щільність альвеоліту й емфіземи. (о)
Гістологічне дослідження легень пацюків контрольної групи (інтактні тварини) не виявило яких-небудь патологічних змін. При гістологічному дослідженні легень пацюків Вістар на 7-у добу після аерозольного впливу сефадексу А-25 була виявлена морфологічна картина гранулематозного запального процесу: зрілі «- макрофагальні гранулеми, гострий бронхіт і альвеоліт із нейтрофільним компонентом, осередкова емфізема.
Гранулеми розташовувалися по ходу сполучної тканини легень, більшість із них виявлялася в сполучній тканині (ав) по ходу кровоносних судин, гілок легеневої артерії, легеневих вен, а також у стінці бронхів. Невелика частина с дрібних макрофагальних гранулем визначалася в інтерстиції "кутів" міжальвеолярних перегородок, альвеолярних ходів, респіраторних і термінальних бронхіол. Клітинний склад гранулем був представлений (ав) переважно макрофагами, а також одиничними нейтрофілами і лімфоцитами. При морфометричному дослідженні м пацюків Вістар в легенях показники об'ємної щільності альвеоліт й емфіземи становили, відповідно, 7,053,0 і 15,15,195 (таблиця 15). « с- :» 0 нродьінаюітваи 000000100100вио ро юнь 00000003 о 1 111коюв
За даними цитологічного дослідження рідини бронхоальвеолярного змиву в пацюків Вістар на 7-у добу після (ав) 50 аерозольного впливу Сефадексу А-25 показник цитозу зростав у порівнянні з контролем (таблиця 16). У щ ендопульмональній цитограмі відзначалося збільшення показників відсоткового вмісту нейтрофілів і лімфоцитів, але різниці були статистично не достовірні. і
Ге) сполукою ЇЇ
Мо п/п Група спостережень Цитоз (абсол. кільк. кл. у 1мл) з 65 вв 1111ююв17зобов | збої 11ооов б5
У групі пацюків, оброблених сполукою І, при гістологічному дослідженні легень була також виявлена картина гранулематозного запалення. За даними морфометричного дослідження, поширеність альвеоліту й емфіземи зменшувалася і становила, відповідно З3,8:1,0 і 11,2-3,295, але різниці були статистично не достовірні (таблиця 15). Заданими цитологічного дослідження в групі пацюків, оброблених сполукою І, показник цитозу нормалізувався (таблиця 16). У ендопульмональній цитограмі значно знизився відсотковий вміст нейтрофілів і лімфоцитів, однак нормалізація показників не спостерігалася.
Вплив сполуки ПШ на імунну систему легень оцінювали за її дією на лімфоїдну тканину, асоційовану з бронхами. Морфометричні показники об'ємної щільності лімфоїдної тканини, асоційованої з бронхами, подані в таблиці 17. сполукою ЇЇ 5 иТтТттТттТттТтнтннннинннининииииин ЗИ
У нормі в пацюків Вістар показник об'ємної щільності лімфоїдних фолікулів був низьким і становив 15,0-3,995. На 7-у добу після аерозольного впливу сефадексу А-25 відзначалася виражена гіперплазія лімфоїдного апарату легень, показник об'ємної щільності лімфоїдних фолікулів становив 44,823,790. У групі пацюків, оброблених сполукою ІІ, визначалася тенденція до зниження об'ємної щільності лімфоїдних фолікулів сч 729 до 34,7-10,396. Го)
Таким чином, на моделі неінфекційного гранулематозу легень, викликаного Сефадексом А-25, виявлена протизапальна активність сполуки ІП. За даними морфологічного, морфометричного і цитологічного дослідження, сполука П викликає зниження виразності ексудативного компонента запалення, поширеності альвеоліту, придушення гіперплазії лімфоїдної тканини. --
Приклад 27 о
Вивчення антиоксидантної активності однієї зі сполук загальної формули (І) у досліді іп мімо
Антиоксидантну активність досліджували в досліді іп мімо на моделі гострого токсичного ураження печінки о четирихлористим вуглецем (Ссі»д). о
Експеримент проводили на 40 безпородних пацюках-самцях із вихідною масою 190-200г, що перебували на стандартному раціоні віварію. Кожна група складалася з 10 тварин. Ураження печінки (експериментальний - гепатит) у тварин викликали введенням ССІ/ внутрішньошлунково у вигляді 5095 розчину у вазеліновому маслі в об'ємі 0,25мл на 100г маси тіла протягом З днів |Венгеровский А.И., Чучалин В.С., Паульс О.В., Саратиков А.С. / Влияние гепатопротекторов на метаболизм липидов при ССІ); - гепатите. / Бюлл. зкспер. биол. - 1987. - «
Мо4 - с430-432). Досліджувану сполуку ІЇ вводили тваринам внутрішньошлунково в дозах 50 і 50Омкг/кг протягом З7З т0 трьох діб в дні введення ССІ, (З і 4 групи). Тваринам контрольної групи вводили ССіІ/, як описано вище (2 с група). Інтактні тварини одержували перорально фізіологічний розчин в еквівалентній кількості (1 група). "з Зразки крові і печінки брали на аналіз через 18 годин після останнього введення СсСі,.
Вміст первинних продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) - дієнові кон'югати, дієнові кетони і триєни, визначали методом |Волчегорский И.А., Налимов А.Г., Яровинский Б.Г., Лифшиц Р.И. / Сопоставление 35 различньїх подходов к определению продуктов перекисного окисления липидов в гептан-изопропанольньх зкстрактах крови. // Вопр. мед. химии, - 1989. - Мо1. - с.127-131). Розрахунок вмісту продуктів ПОЛ проводили, ав | співвідносячи величини відповідних екстинкцій до мл досліджуваної проби.
Кількість кінцевих продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду (МДА) - визначали тестом з тіобарбітуровою
Мамі кислотою (ТБК) І(Коробейникова З.Н. / Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в ав | 20 реакции с тиобарбитуровой кислотой. // Лаб. дело. - 1989. - Мо7. - с.8-10). Концентрацію ТБК-активних щк продуктів розраховували за допомогою рівняння регресії. Вміст МДА в печінці експериментальних тварин оцінювали модифікованим методом |Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г. / Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоть. // В кн: Современнье методь! в биохимиийи- М. - Медицина. - 1977 - с.66-69), проводячи попередню екстракцію ліпідів по Фолчу |Кейтсе М. Техника липидологии - М. Мир - 22 1975 - с.т4-76).
ГФ) Результати, подані в таблиці 18, свідчать, що введення пацюкам ССІ); приводило до нагромадження юю продуктів ПОЛ у сироватці крові і печінки. У тварин експериментальних груп, яким вводили досліджувану сполуку, відзначалося достовірне зниження вмісту первинних продуктів ПОЛ у печінці і МДА в сироватці крові й у печінці. 60 гепатитом 65 Групи тварин МДА, нМ/мл тканини кон'югати, Еоз2/мг тканини | триєни, Е27в/мг тканини гр. Інтактні контроль 3,5950,16 4,6850,21 15,2620,48 7,АБхО0,34 сполука у дозі БОмкг/кг сполука в дозі 50Омкг/кг
Результати показали, що сполука НІ загальної формули (І) має виражену антиоксидантну дію в моделі гострого токсичного ураження печінки.
Приклад 33
Зміна стану системи цитохрому р-450 печінки під впливом сполук загальної формули (І) 15 А. Вплив сполук загальної формули (І) на тривалість гексеналового сну у тварин
Зміна тривалості гексеналового сну (ГО) - показник стану системи цитохрому Р-450 печінки, що вимірюється іп мімо.
Дослідження проводили на мишах-самцях лінії ВАЇВ/с"п75, С5781/6, СВА, ОВА/2, гібридах першого покоління СВЕ1 і ВОК); із вихідною масою 18-20г, у кожній групі використовували по 10 мишей, і на безпородних 20 морських свинках-самцях із вихідною масою 250-300г, кожна група містила 24 тварин. Усі сполуки досліджуваного ряду (ІІ-Ї//І) вводили перорально в питній воді і протягом 3-х діб в дозах 50 і 5О0Омкг/кг.
Гексенал-гідрохлорид у дозі Збмг/кг маси тваринного вводили через 24 години після останнього введення препарату, за винятком мишей лінії ВАЇ В/с"п75, яким вводили гексенал у дозі бОмг/кг у ті ж терміни, і морських свинок, для яких доза гексеналу становила ЗОмк/кг. Тривалість ГС визначали в хвилинах. с 25 У таблиці 19 подані дані зміни тривалості гексеналового сну (ГО) у мишей різних ліній, гібридів ВОР; ії СВЕ1, о а також морських свинок під впливом сполук загальної формули (І). Показано, що сполуки знижують тривалість
ГС у піддослідних тварин як у дозі 50, так і 50Омкг/кг. - зо о з м хм во овмеют 0-00 говаюова
М морсьюовини селвзиз 0 завис 0000 хх ово вен | 00030000 ев « о шахові овентву | звввювт | З с 0 лежо00010лежо0/евіавох | обооняю з ж вжи жо меж 1лежо | зви | 000 ж веж леж 00000300 тлювт і,
Фо с - Ж їй теж леж | мли | 0000 5 о При вивченні зміни тривалості ГО під впливом всіх інших сполук загальної формули (І) на мишах СВЕ1 о показано, що речовини знижують тривалість ГС від 1395 до 54905, у порівнянні з контролем.
Таким чином, усі досліджувані сполуки зменшують тривалість гексеналового сну, що свідчить про індукцію 60 ними системи цитохрому Р-450 печінки.
Б. Зміна вмісту термінальної оксидази і цитохрому в; під впливом сполук загальної формули (І)
Зміну стану монооксигеназної системи печінки вивчали на безпородних морських свинках-самцях із вихідною масою 250-300г; кожна група включала 12 тварин. Досліджувану сполуку І і Фенобарбітал (ФБ) вводили трикратно за 72, 48 і 24 години до проведення дослідження монооксигеназної системи. Вміст цитохромів Р-450 і бо в; вимірювали методом |Отига Т., ЗатО БК. / Те топоохіде бБіпаіпу рідтепі ої ІПмег тісгозотев. 11.
ЗоЇШБіШігайоп, ригіїсайоп апа ргорегпіев, // 9. Спет. - 1964. - моЇ.239. - рр.2379-23851) у мікросомальній фракції печінки, виділеній методом диференціального центрифугування (АйокКаз .)., РеІкопеп О.,
Кагкіп М. / Сагасієгізайоп ої ВР-пудгохуїазс ої Тгоці-ймег / Сапсег гев. - 1977. - мо|.37. - рр.3737-3743). Для визначення груп цитохромів Р-4508 і Р-450Л використовували пріоритетний метод |Изотов
М.В., Щербаков В.М., Девиченский В.М. и др. / Способ определения содержания изоферментов цитохрома Р-450 в микросомах печени. // А.С. Мо1488738. - Б.ИМ. - 1989. - Мо3. - 6.06.09, МКИ, 01 - Мо33/15, Мо33/481|. Вміст мікросомального білку визначали модифікованим методом Лоури |Напгее Е. / Оеегтіпайоп ої ргоїеіп: а тоаійїісайоп ої Ше Іомлу теїйод, (Шйаї дімез а Іпеаг рпоїотеїйгісгезропев. // Апп. Віоспет. - 1972. - мо1.48. 7/0 7 вр.422-4217).
Результати, подані в таблиці 20 свідчать, що в морських свинок, попередньо оброблених досліджуваною сполукою і ФБ, достовірно підвищується загальний вміст цитохромів Р-450 і в 5 у печінці. При цьому у тварин груп 2 і З відзначалося достовірне збільшення кількості цитохромів Р-450В, а у тварин, що одержували досліджувану сполуку загальної формули (І), також співвідношення цитохромів Р-45088 до Р-450Л і 7/5 бпіввідношення цитохромів вв і Р-450.
Виявлено, що тестована сполука змінює систему цитохрому Р-450 печінки подібно ФБ, однак має свої особливості, такі як підвищення співвідношення цитохромів Р-450В/Р-450Л і цитохрому в; до Р-450. сч о -
Приклад 34 | «в)
Зміна гормонального статусу тварин під впливом сполук загальної формули (І) со
Дослідження проводили на безпородних морських свинках-самцях із вихідною масою 250-300г; у кожній групі використовували по 12 тварин. Сенсибілізацію тварин здійснювали як описано в прикладі 27. Кров для (ав) з5 Визначення гормонів у тварин відбирали до початку експерименту і через 18 годин після останнього введення їм препарату з 10 до 11 годин. Речовину вводили сенсибілізованим і інтактним тваринам у дозі 5Омкг/кг трикратно перорально за 72, 48 і 18 годин до повторного взяття крові. Порівняльний аналіз зміни гормонального статусу проводили за індивідуальними змінами у кожного тварини в групі. У таблиці 21 приведені середні значення показників по групах, виражені в нмоль/л. « 20 Вміст гормонів прогестерону, 17-оксипрогестерону, 11-дезоксикортизолу і кортизолу в сироватці крові ш-в визначали радіоїмунологічним методом із використанням наборів фірми "Белорис". Концентрація гормону в с пробах визначалася за графіком залежності активності осадженого зв'язаного міченого гормону від концентрації :з» гормону в каліброваних пробах.
Результати експерименту подані в таблиці 21. Введення сполуки ХІМ інтактним тваринам приводило до достовірного підвищення кількості вільного кортизолу (ЕР), його попередників оксипрогестерону (17-ОН-Р) і - дезоксикортизолу і відзначалася тенденція до збільшення вмісту прогестерону (Р). У сенсибілізованих морських свинок виявлене достовірне зменшення кількості Е і 17-ОН-Р і тенденція до зниження Р а сироватці крові. У о сенсибілізованих тварин, яким вводили сполуку, відзначалася нормалізація вмісту Є і дезоксикортизолу в о сироватці крові і достовірне збільшення кількості Р і 17-ОН-Р.
При введенні експериментальним тваринам, як інтактним, так і сенсибілізованим, сполуки ІІІ відзначалися («в аналогічні зміни гормонального статусу. - т о ю важ 00001 зо
Пров 0000
Оипровєтрен 0011 вв
Контроль 21,58 28,9 20,8
Тези 011 й
Приклад 35 /0 Вплив сполук загальної формули (І) на метаболізм ІС'"|-арахідононової кислоти в гомогенаті легеневої тканини
Дослідження проводили на мишах-самках лінії СВА, що перебували на стандартному раціоні віварію.
Тваринам вводили сполуку в дозі 5Омкг/кг і фенобарбітал у дозі 8Омг/кг протягом трьох днів. Потім тварин забивали, витягали легені, заморожували їх у рідкому азоті, гомогенізували в скляному гомогенізаторі фірми 75 "Мпеайп" (США) при ї47С в 10 об'ємах 0,05М трис-НСІ буфера. Аліквоти (0,5мл) супернатанту інкубували з
О,БмкКю (1-С74-арахідонової кислоти (ІС"71-АК), "Атегепат", Англія; питома активність 50-ббмКю/ммоль) при 377С протягом ЗОхв. Екстракцію неметаболізованої |С 171-АК і продуктів її метаболізму здійснювали в 20 об'ємах суміші хлороформу і метанолу (1:1), при ефективності екстракції не менше 9095, оціненої за допомогою
ІС"Ч-ПГЕ»с, Розділення і ідентифікацію С "Я-АК і її метаболітів здійснювали за допомогою тонкошарової 20 хроматографії (пластини Кіезеїде! 60 фірми "МегекК", Німеччина), із використанням органічної фази системи розчинників (етилацетат:ізооктан:оцтова кислота:вода 110:50:20:100) і мічених стандартів.
Авторадіохроматограми, отримані на рентгенівській плівці Х-Отаї АК (Кодак США) ії Н5 11 (ОМКМО",
Німеччина), денситометрували на денсискані КЗ З ("Кірр апа 7оппеп", Голландія). Кількісний аналіз окремих ейкозаноїдів проведений за допомогою радіометрії фракцій, отриманих високоефективною орідинною су 25 хроматографією (НРІС-система фірми "Сіївоп", Франція; колонка 7ОКВАХ С8 фірми "Ои Ропг, США) і елююванням плям на ТСХ-пластинках. о
Результати експерименту подані в таблиці 22. Виявлено, що досліджувана сполука стимулює утворення циклооксигеназних метаболітів АК, а саме збільшує синтез простагландину Е2 (ПГЕ»), б-кето-ПГЕ:іе, ПГЕРоє, і ліпоксигеназний шлях метаболізму АК - підвищує утворення 5-НЕТЕ і ННТ. При цьому спостерігається зниження «- 30 метаболізму АК у системі цитохрому Р-450 - 12-НЕТЕ і 15-НЕТЕ. Слід зазначити, що зміна профілю метаболітів
АК у тварин, попередньо оброблених однією із сполук загальної формули (І), подібно з тим, що виявлено у о тварин, що одержували Фенобарбітал - відомий індуктор системи цитохрому Р-450. со о зв м пн нн т ч т - - «з ' т («в)
Приклад 36 о Зміна антиген-залежної секреції гістаміну перитонеальними тканинними базофілами сенсибілізованих о 20 пацюків під впливом сполук загальної формули (І)
Сенсибілізацію пацюків-самців Вістар із вихідною масою 200-250г проводили за методом |Сизспіп 1.5., ть Мойепко М.б., Змійідом В.О. ей а). / А роїуїпсіопа! тоіесціе ргодисе ру (Ше сопідайоп ої зупіпеїйс роїуіопіттиповіїтиапі м/йй зресіїйс апідеп апа ап іппірйог ої таві сеї! асіїмайоп. ЕПесів оп Півіатіпе геіеазе. // Адепіз апа Асійоп5в. - 1989. - моІ.27. - З. - рр.75-78). На 14-й день сенсибілізації у тварин за 22 стандартною методикою (Егедпоіт В.В., Сувспіп І.5., ЕМм/п К. еї аЇ. / Сусіїс АМР-іпдерепа іппірйопо Бу
Ф! рарамегіпе ої Півіатіпе геіеазе іпаисей ру сотроцпа 48/80. // Віоспет. РІагтасоЇї. - 1976. - мо1|.25. - рр.1583-1588) виділяли клітинну завись із черевної порожнини, визначали спонтанну і стимульовану курячим о овальбуміном (ОВА) секрецію гістаміну тканинними базофілами (ТБ), а також вміст гістаміну в ТБ контрольних і дослідних тварин. Клітинну завись у кількості 2мл, що містить 0,1-0,2х109 ТБ/мл інкубували в присутності 60 200мкг/мл ОВА. Секрецію гістаміну виражали у відсотках до його загального вмісту. Кількість гістаміну в зразках визначали спектрофлуориметрично (|Зпогі Р.А., ВигКпацМег А., Сопп М.М. / А теїйоай ог Япотеїйгіс аззау ої пПівіатіпе іп (іззцев. // 3). Рпаптасої!., ехр. Тег. - 1959. - моІ.127. - рр.182-1861.
Досліджувані сполуки вводили тваринам внутрішньочеревинно за такою схемою - протягом 3-х днів перед дослідженням ТБ: досліджувана сполука - у дозі 5Омкг/кг (2 група), Супрастин - у дозі 100Омкг/кг (З група). бо Тварини контрольної групи одержували внутрішньочеревинно фізіологічний розчин (1 група). У кожній групі використовували по 10 тварин.
Результати дослідження подані в таблиці 23. Показано, що введення сполуки ХІМ загальної формули (І) достовірно знижує антиген-залежну секрецію гістаміну ТБ. При цьому відзначене достовірне підвищення спонтанної секреції гістаміну ТБ. Ці зміни відбуваються на тлі зниження кількості гістаміну в ТБ сенсибілізованих тварин, що одержували одну з досліджуваних сполук. 5
Приклад 37
Вплив сполук загальної формули (І) на утворення активних форм кисню в модельних системах
Вивчався вплив сполук загальної формули (І) на зміну хемілюмінесценції (ХЛ), обумовленої утворенням гідроксильного радикала (ОН) і супероксидного аніон-радикала (О5-) у модельних хімічних і ферментативних системах.
Активні форми кисню (АФК) різної природи генерували в наступних системах: с
А. Гідроксильний радикал - у суміші Резо, із Н»О» (реактив Фентона) (|Наїїймей! В. / Зурегохіде-дерепаепі
Тогтаїйоп ої пуагохуї! гадіса!в іп (пе ргезепсе ої ігоп заї(5. // РЕВЗ І ей. - 1978. - мо1І.96. - рр.238-2411. (8)
Інкубаційне середовище складалося із 5ММ КН РО, (рН 7,4); 5БмМ Резо,; 2мММ люмінолу. НьО» у кінцевій концентрації 5ММ вводили в кювету через диспендер після того, як було зареєстровано фонове світіння суміші реагентів. Досліджувані сполуки, розчинені у воді, у необхідній концентрації вносили в кювету в об'ємі дя зо 5-10мкл. Загальний об'єм проби становив 0,5мл.
В. Супероксидний аніон - радикал - у суміші ксантину і ксантиноксидази (АїТапазем !., Бивіома Т., о
Спегетізіпа 7. еї аї. / Бішау ої апіохідапі ргорегіієз ої тейа! азрагіа(ев. // Апаїузі, - 1995. - моіІ.120. - рр.859-8621). со
Інкубаційне середовище містило такі інгредієнти: 5мММ КНоРО); 0,2МЕ/мл ксантиноксидази. Ксантин у концентрації їмМ вводили в пробу через диспендер. У якості сенсибілізатора світіння в даній системі о з5 Використовували люцигенін (0,2ММ). Досліджувані речовини вводили аналогічно тому, як при дослідженні їм- гідроксильного радикала.
У попередніх дослідженнях було показано, що сполуки загальної формули (І) не впливають на активність ксантиноксидази.
Вимірювання ХЛ описаних систем проводили при 257С в режимі пульсового (у момент введення реагентів «
Через диспендер) перемішування. Індикація сигналу ХЛ здійснювалася шляхом його інтегрування кожні 1Осек. 2 с протягом 5бхв. Тривалість реєстрації спалаху ХЛ після змішування інгредієнтів залежала від кінетики конкретного процесу. Для кожної системи визначали світлосумму ХЛ (мВ) у контрольних пробах без препаратів з (І- в пробах у присутності відповідних концентрацій препаратів (14). Для оцінки ступеня інгібування (активації) ХЛ у вивчених системах знаходили відношення І1-/- (відносні одиниці).
Утворення АФК і вплив на цей процес досліджуваних сполук реєстрували на приладі І итіпотейег-1251 (І КВ, -І Швеція).
А. Вплив сполук загальної формули (І) на утворення гідроксильного радикала в реактиві Фентона о При введенні НО» у фосфатний буфер, що містить сульфат заліза, виникав спалах ХЛ, що була обумовлена с утворенням у реакційній суміші переважно гідроксильного радикала. Спалах носив короткочасний характер,
Максимум інтенсивності досягався на 10-й секунді і протягом наступних 10-20 секунд світіння гаснуло і о показники ХЛ зменшувалися до фонових значень. ке У таблиці 24 подані дані дослідження дії сполук на генерування гідроксильного радикала в реактиві
Фентона. Результати показують, що досліджувані сполуки інгібують утворення гідроксильного радикала у вивченій системі. о во вв контроль 11205163 хі вва 1-01 мимЕМа 1пїйеню пи т МИ ПО ПО ПО и -я2 - :5 3-25 5 5 2 65 - їх яв 1ввамт |та пк нин нн т НН по о ме 11711о6а171111о6961111ов6 хі
Й оавтнитя о 1змоюю вими | 1 ни т п ПО ПО хі овавата 100зоввивя 1 дозвивв ни т и я ПУ тя ПО хіх вив ов 1111от 11 хх веною 000ябтвюют дов емо 11111111 ха вів! 1метео//| Її с 5 в 11111111 о випробуваної речовини. - зо В. Вплив сполук загальної формули (І) на утворення супероксидного аніон-радикала в системі ксантин-ксантиноксидаза о
Введення ксантину в середовище, що містить ксантиноксидазу і люцегенін, приводило до виникнення со спалаху ХЛ, що досягала максимуму за 3-5 хвилин, після чого в досліджуваній системі починалося дуже повільне зменшення інтенсивності хемілюмінесценції. Додавання досліджуваних сполук у суміш о
З5 Ксантин-ксантиноксидази принципово не змінювало форму кривої ХЛ-відповіді, варіювалися тільки значення їм- максимальної інтенсивності ХЛ. Внаслідок такої "розтягнутості" кінетичної кривої реєструвалася світлосума хемілюмінесценції за перші 3-5 хвилин, що відбивала сумарну кількість квантів світла, вироблюваних у системі до досягнення максимальних значень інтенсивності ХЛ. Як видно з поданих даних (таблиця 25) досліджувані сполуки мають здатність достовірно інгібувати утворення супероксидпогс аніон-радикала. « - с 4 -
Сожоотевва 10БблоатЮГ/| 7-11 о вт о х Совавзотв 1 явоном сою емо 11111 мі Сомме:1йовоююві | ововатв 7-7 -х М -и ТО- ооовмзнівв | 00ятване | 00 вааемо евв1ов11111бе? 1111 о хі Солвовєза 0000ятзоюізе 0000ввБвногЮ ГО з ввів 111111
Й Соволив 100оББ'аа! тво 1-1 бо вам хі ояазаме 1 /| 11 ев хів бо 0,29 0,32 0,81 0,91 -До-
випробуваної речовини.
Результати, подані в прикладах 24-37 показують, що сполуки загальної формули (І) мають виражену антигіпоксичну, антиалергічну і протизапальну активність.
Приклад 38
Вивчення гепатопротекторної активності сполук загальної формули (І)
Дослідження гепатопротекторних властивостей сполук проводили на моделі субхронічного ураження печінки 70 (гепатиту) четирихлористим вуглецем.
В експерименті використано 70 безпородних пацюків-самок із вихідною масою 190-200г, що утримувалися на стандартному раціоні віварію. Тварини були розділені на 7 груп (по 10 у кожній): 1 група - контрольна, тваринам протягом перших чотирьох днів експерименту вводили 0,2мл вазелінового масла підшкірно; 2 група - тваринам протягом перших чотирьох днів вводили підшкірно 5090-ний розчин ССІ; у вазеліновому маслі з розрахунку 0,1мл на 100г маси тіла;
З група - на тлі введення ССІ; вводили Легалон в крохмальному гелі перорально протягом 8 днів у дозі
ЗОмг/кг; 4 і 5 групи - аналогічно З групі застосовували сполуку ІЇЇ у дозах 50 і 50Омкг/кг відповідно; б і 7 групи - аналогічно З групі використовували сполуку ХІ ЇМ у дозах 50 і 50Омкг/кг відповідно.
Досліджувані сполуки і Легалон тваринам вводили за 1 годину до введення ССІ у. Через 24 години після останнього введення препаратів тварин декапітували.
Гепатопротекторну активність досліджуваних сполук оцінювали за такими показниками: 1) у сироватці крові: с - активність аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартат аміно-трансферази (АСТ); о - холестерин загальний (ХО-загальний); - холестерин у складі ліпопротеїнів високої щільності (ХО-ЛІПВЩ); - холестерин у складі ліпопротеїнів низької і дуже низької щільності (ХО-ЛІПНЩ і ХС-ЛІДНЩ, відповідно); - тригліцериди (ТТГ); «-- - малоновий діальдегід (МДА); о 2) у печінці: - ліпідний склад: фосфоліпіди (ФЛ), вільний холестерин (СХС), тригліцериди (ТТГ); со - МДА. о
Активність трансаміназ - АЛТ і АСТ, у сироватці крові оцінювали загальноприйнятим методом
Френкеля-Райтмана |Лабораторнье методьй исследования в клинике. - под ред. Меньшикова В.В. - М. - -
Медицина. - 1969. - 302с..
Вміст ХО-загального в сироватці крові визначали методом Ілька |Биохимические исследования в клинике, - под. ред. А.А. Покровского. - М. - Медицина. - 1969. - с.300-302). Кількість ХО-ЛІПВЩ вимірювали в « супернатанті після гепарин-марганцевої преципітації (Титов В.Н., Бренер Е.Д., Халтаев Н.Г., Задоя А.А,., Творогова М.Г. / Метод и диагностическая значимость исследования содержания холестерина ші с в о-липопротеидах. // Лаб. дело. - 1979. - Мо1. - с.36-41| методом Ілька |Биохимические исследования в "» клинике. - под. ред. А.А. Покровского. - М, - Медицина. - 1969. - с.300-3021. Вміст ХС-ЛІПНЩ і ХО-ЛІДНЩ " розраховували за формулою (Егіейжай МУ.Т., ему К.І., ЕРгедгісквоп О.5. / Евіійтайоп ої сопсепігайопо ої
Іоми-депзіу Проргоївеіп споІевіегоЇї іп ріавзта, мйпоці ве ої ргерагайме гасепігпйиде. // Сп. Спет, - 1972. - моІ.18. - рр.499-5021. ш- Хо-ЛІИНЩАХсС-загальний-(ХС-ЛІПВЩТГ/5), о де ТГ/5 відповідає вмістові в сироватці крові ХО-ЛЛДНЩ.
Для оцінки кількості ТГ у сироватці крові використовували метод |Родионова Л.П. / Модификация метода о определения содержания триглицеридов в сьіворотке крови. // Лаб. дело. - 1980. - Мо 5. - с.297-299). о 20 Вміст кінцевих продуктів ПОЛ - МДА у сироватці крові визначали методом |Коробейникова З.Н. /
Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой. // -6ь Лаб. дело. - 1989. - Мо7 - с.8-10). Концентрацію ТБК-активних продуктів розраховували за допомогою рівняння регресії:
С-0,21-0,26 Д, 59 де С - концентрація ТБК-активних продуктів (у нмоль МДА на мл сироватки), Д - показник Д535-Д580 (в
ГФ) одиницях оптичної щільності).
Сумарні ліпіди в печінці екстрагували модифікованим методом Фолча |Кейтс М. Техника липидологии. - М. - де Мир. - 1975. - с.74-76). Кількісний вміст ліпідних фракцій оцінювали методом тонкошарової хроматографії (ТШХ), використовуючи систему розчинників гексан:діетиловий ефір:оцтова кислота в співвідношенні 80:20:2. 60 Зони індивідуальних ліпідних фракцій визначали за допомогою 1095-го спиртового розчину фосфорномолібденової кислоти, які після елюювання аналізували спектрофотометрично при бООнм.
Вміст МДА в печінці визначали методом |Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г. / Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоти. // В кн: Современнье методь в биохимии, - М. - Медицина. - 1977. - с.66-69). Кількість МДА розраховували, використовуючи величину молярного коефіцієнта екстинції бо забарвленого триметинового комплексу, утвореного МДА з двома молекулами ТБК: -д41-
Е-1,56хХ109Усм7! х М"!
Результати експерименту свідчать (таблиця 26), що у тварин, оброблених ССІ /, відзначалася виражена гіперферментемія. Введення сполук загальної формули (І) супроводжувалося нормалізацією активності АЛІ і
АСТ у сироватці крові, причому найбільша виразність гепатозахисного ефекту відзначалася при застосуванні другої речовини. о
Контельсяаюі 111101111110000вмеє100оввт
ЗЕ ННЯ ПИ НО с зн НО кн ів
Аналіз отриманих даних ліпідного складу сироватки крові експериментальних тварин показала (таблиця 27), що токсичне ураження печінки супроводжується гипертригліцеридемією. У розподілі холестерину у фракціях с ліпопротеїнів при дії ССІ/ відзначалися деякі особливості - поряд із підвищенням вмісту загального холестерину о ії ХС-ЛІДНЩЦ, зросла кількість ХО-ЛІПВЩ і знизився вміст ХО-ЛІПНЩ. На тлі введення Легалону і досліджуваних сполук спостерігалася тенденція до зниження вмісту загального холестерину, нормалізація кількості ХСО-ЛОНЩ, хо-ЛІДНщ і хХО-ЛПВЩ. «- зо о о з в нин п Пт: и НН НН
Сполука т, обмкк Ссія « 00001100 і- вом 1 :»
ПОН ПОЛЯ НОГУ сп НО НН НОЯ сс
Сполука ХОМ 0ОБмкгікг » СС що нин п Пн п НО УНН о (95) о 20 Як випливає з результатів, поданих у таблиці 28, введення тваринам ССІ/ приводило до збільшення вмісту в печінці ТГ ії зниженню кількості холестерину. Досліджувані сполуки нормалізували вміст СХС і знижували -З кількість ТГ. При цьому спостерігалося підвищення вмісту фосфоліпідної фракції при застосуванні досліджуваних речовин. о
Групи тварин з нин сн Нв вом 1111111 6БЕ р«0,05 пит и ни Но
У таблиці 29 приведені дані зміни кінцевого продукту ПОЛ - МДА, у сироватці крові й у печінці при ураженні ССІ/ і введенні досліджуваних сполук. Токсичне ураження печінки супроводжувалося підвищенням вмісту МДА як у сироватці, так і в печінці. Обробка тварин Легалоном і сполуками загальної формули (1) приводила до нормалізації кількості МДА в досліджуваних тканинах. 5 пацюків з експериментальним гепатитом
Котел ояеюч 1031030000111000000вябювюю 0010000здеюме рює 17771111рююм пн Пт: Он щі рю 177111111рююв | (6,
Сполука її х СС юю - зо 00100 вет ПШЮ0 | ее ре со о 35 і -
Таким чином, досліджувані сполуки загальної формули (І) мали виражену антиоксидантну і ліпідрегулювальну дію, порівняну з ефектом препарату порівняння Легалоном, а за рядом показників перевершуючи його. При цьому слід зазначити, що досліджувані сполуки застосовувалися в дозах на 2-3 « порядки нижче, ніж Легалон. 70 Приклад 39 8 с Гіполіпідемічна активність сполук загальної формули (І) "з Гіполіпідемічну активність сполук загальної формули (І) вивчали на моделі експериментальної гіперліпідемії |(Агіспі Н., Китига Н.О. / ЕПесів ої вірепз сотроцпаз ої госїв ої роїудопит сизрідайит оп
Ше рій тейароїїзт. // Спет. Ріапт. Ви, - 1982. - моІ.30. - Мо5. - рр.1766-1767| у безпородних пацюків-самців із вихідною масою 220-250г, які одержували протягом 10 днів внутрішньошлунково на тлі ї стандартного раціону масляну суспензію, що містила 1095 холестерину і 195 холевої кислоти (із розрахунку ТмМл («в суспензії на 100г маси тіла). Кожна група тварин містила по 10 пацюків. Досліджувані сполуки: ПШ, М, МІ,
МІ, МІП, ЇХ, Х, ХІЇ, ХХМІ, ХІМІЇ, Її, І! вводили тваринам перорально в дозах 50 і 5О0Омкг/кг протягом о останніх чотирьох днів експерименту. У якості препарату порівняння використовували нікотинову кислоту, яку («в 50 бродили тваринам протягом 10 днів на тлі атерогенчого навантаження в дозі 1Омг/кг. Зразки крові брали на га аналіз через 18 годин після останнього введення досліджуваних речовин, протягом яких у пацюків віднімали їжу.
Визначали наступні показники: холестерин загальний (ХС-загальний), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХСО-ЛІПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності і ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХО-ЛІПНЩ ої ХОо-ЛОПДНЩ), тригліцериди (ТТГ). Вміст ХС у сироватці крові визначали методом Ілька
І(Биохимические исследования в клинике, - под. ред. А.А. Покровского. - М. - Медицина. - 1969. - с.300-3021,
ГФ) Хо-ЛПВЩ оцінювали в супернатанті після гепарин-марганцевої преципітації ЛЛНЩАЛІИДНЩ (Титов В.Н., Бренер т Е.Д., Халтаєв Н.Г., Задоя А.А., Творогова М.Г. / Метод и диагностическая значимость исследования содержания холестерина в о-липопротеийдах. // Лаб. дело, - 1979. - Мо1. - с.36-41). Визначення ХС-ЛІПНЩ проводили шляхом розрахунку за формулою, поданою в роботі Егіедежай МУ.Т. еї а! (Ргіедемаій МУ.Т., ему К.)., ев К. / Раї 60 їгапейогі іп Іроргоївіпз ап іпіедгаїей арргоасп о теспапізт апа аізодеге. // Мем ЕцдіІ. 9У. Мей. - 1967. - моі.276. - р.321|.
Для оцінки впливу досліджуваних сполук на співвідношення атерогенних і антиатерогенних ліпопротеїдів плазми крові обчислювали холестериновий індекс (Куб) за формулою, наведеною в роботі (Климов А.Н.,
Никульчева Н.Г. Липопротеидь, дислипопротеидемии и атеросклероз. - М, - Медицина. - 1984. - 165с.). бо Вміст ТГ у сироватці крові визначали загальноприйнятим методом (Егіейм/а!й МУ.Т., ему К.І., Егеагісквоп
0.5. / Евійтайоп ої о сопсепігайоп ої ом/-депейу ІПроргоївіп споЇевіегоЇ іп ріазта, мййоці ве ої ргерагайме игасепігтиде. // Сііп. Спет. - 1972. - моі|.18. - рр.499-5021.
Введення тваринам жирової суспензії супроводжувалося достовірним підвищенням вмісту ХС у сироватці крові за рахунок атерогенних фракцій ліпопротеїдів (ЛЛНЩ і ЛИДНЩ) на тлі зниження кількості антиатерогенної фракції - ЛЛВЩ. Індекс атерогенності зріс у З рази. Відзначалося також значне підвищення ТГ у сироватці крові (таблиця 30). При введенні тваринам досліджуваних сполук (таблиця 31) в обох дозах відзначалося зниження загального холестерину в порівнянні з тваринами з атерогенним навантаженням на 10-2690, за рахунок зниження
Хо-ЛІПНЩ і ЛИДНЩЦ, при достовірному підвищенні ХО-ЛІПВЩ на 20-10095. Виявлено зниження холестеринового 7/0 індексу атерогенності Кус при введенні всіх сполук практично до контрольних значень. Кількість ТГ у крові тварин зменшувалася до контрольних значень при введенні препаратів. 2
Як приклад дії досліджуваних сполук на зміну ліпідною складу крові в таблиці 31 подані результати впливу. СМ однієї зі сполук загальної формули (І) на ліпідний склад крові у тварин, що одержували атерогенне о навантаження. Показано, що при введенні цих сполуь спостерігалася нормалізація всіх досліджуваних показників практично до контрольних значень. - зо
ХС-загальний | ХО-ЛІВНО | Хо-лІНЩеХсеЛІДНщ | Тригліцериди Ко і лини НИК НИЖНІ НО пи Кож НИК о з в « 0 з с і г» щі з о с й о -а з о їй во 5
Таким чином, зміни ліпідного складу сироватки крові при введенні експериментальним тваринам досліджуваних речовин порівняні з гіполіпідемічним ефектом препарату порівняння - нікотиновою кислотою (таблиця 30).
Приклад 40
Експериментальне дослідження гіпоглікемічної активності сполук загальної формули (І)
Дослідження проведені на пацюках-самцях Вістар масою 250-300г. Експериментальний діабет викликали однократним внутрішньовенним введенням стрептозотоцину (кооп. "Синтез" при ІМБГ АН України) у дозі 42мг/кг пацюкам, що попередньо голодували протягом 24 годин із допуском до їжі відразу після ін'єкції. Пацюків то відбирали в дослід через 2 тижні після індукції діабету з рівнем глікемії 120-180мгою. У кожній групі в досліді використовували по 12 тварин.
Сполуки вводили інтактним тваринам і пацюкам із стрептозотоциновим діабетом внутрішньошлунково протягом 4 днів у добових дозах Б5Омкг/кг і 50Омкг/кг у водному розчині з розрахунку Тмл на 200г маси тіла.
Інтактні тварини одержували сполуку Ш ії ХІМ, а пацюки з індукованим діабетом - сполуку ХІМ. Контрольне їз визначення вмісту глюкози в крові проводили на день експерименту, потім тваринам вводили досліджувані сполуки і позбавляли їжі. Контрольні тварини одержували відповідний об'єм води. Ефект оцінювали за зміною рівня глюкози в крові через 2 і 5 годин. Далі тварини одержували корм і через 24 години після останнього введення препарату знову брали кров для дослідження. Кров брали з хвостової вени в об'ємі О,Тмл. Вміст глюкози визначали о-толуїдиновим методом. 720 Вміст глюкози розраховували в мг/о за допомогою стандартних ршчннів глюкози. Далі визначали ступінь зміни вмісту глюкози відносно вихідної кількості для кожної тварини, виражаючи її у відсотках від вихідного вмісту. Остаточний розрахунок проводили для кожної групи тварин. Кожна група включала 10 тварин. сч о - зо о ій
Ф з»
Як випливає з результатів таблиці 32, сполука ХІМ не впливає на криву змін вмісту глюкози в крові « інтактних тварин після короткочасного голодування, тоді як сполука Ії, введена в дозі 50Омкг/кг, запобігала с 740 зниженню кількості глюкози в крові інтактних пацюків через 2 години після скасування їжі. З щ діабетом - о о "«"-"чїИичатТвтТттТттТтТ тт йтттотинннишнни о 2 -х зве 000001
БО зераятдни 0000001 о ю 60 Дані, наведені в таблиці 33, показують, що 4-денне внутрішньошлункове введення сполуки ЇЇ у добових дозах 50 і 50Омкг/кг приводить до достовірного зниження глюкози в крові через 2 години після останнього введення препарату тваринам. Гіпоглікемічний антидіабетичний ефект зберігається через 5 годин після введення, однак він менше виражений.
Таким чином, сполуки, що відповідають загальній формулі (І) або не впливають, або стабілізують вміст 65 глюкози в крові інтактних тварин і мають глюкозознижуючу активність у пацюків із стрептозотоциновим діабетом, вираженою в однаковій мірі при застосуванні як у дозі 5Омкг/кг, так і 50Омкг/кг.
Результати, подані в прикладах 38-40 свідчать що сполуки загальної формули (І) мають виражену гепатопротекторну дію. Ця дія сполук пояснюються тим, що при введенні їх в організм відбувається функціональна перебудова багатьох центральних систем організму, що беруть участь у підтримці гомеостазу.
Приклад 41
Вплив сполук, що відповідають загальній формулі (І), на ріст карциноми легень Льюїса
Експерименти проводили на мишах-самцях із вихідною масою 18-20г. Кожна група включала 10 тварин.
Перевивка пухлини здійснювалася за стандартною методикою (Зкспериментальная оценка противоопухолевьх препаратов в СРСР и США. / под ред. З.П. Софьиной, А.Б. Сьіркина, А. Голдина, А. Кляйна. - М. - Медицина. - 7/0 71980. - 296с.ї. Введення сполук ІЇ, І, ЇХ, Х, ХІЇ, ХІМ, ХМ, ХМІ, ХМІЇ, ХІХ, ХХ, ХХІ, ХХІЇ, ХІМІЇ у питній воді починали через 24 години після перевивки і продовжували до закінчення досліду. Оцінку впливу сполук на ріст карциноми легень Льюїса (ІІ С) проводили на 12 день експерименту за зміною об'єму пухлини, вираженого в мм.
Дані, подані в таблиці 34, показують, що усі вивчені сполуки інгібують ріст І І С хоча й у різній мірі.
Жонтоль знтатний межею 10003
Жонтоль нтаюний вза 103 0 нив вит 16 сч о
Контроль нтаюний зи 0130 - зо о
Фо
Жонтоль нтаюний зв 13 о зв м тав м « - с Приклад 42 а Вплив сполук загальної формули (І) на метастазування карциноми легень Льюїса "» А. Дослідження антиметастатичної активності сполук загальної формули (І)
Дослідження проводили на мишах-самках ВОРІі із вихідною масою 25-30г. Кожна група тварин включала 15 осіб. Завись пухлинної тканини ЇЇС вводили внутрішньом'язово в об'ємі О,Змл. У якості розчинника -| використовували розчин Хенкса. Досліджувані сполуки ІЇ, І, ІМ, ЇХ, Х, ХІЇ, ХХ ї ХІМ розчиняли у воді і вводили тваринам перорально протягом 24 доби в дозі 50 і 50Омкг/кг у О0,2мл розчинника, починаючи з другої о доби після перевивки пухлини. На 25 добу експерименту тварин забивали, вилучали легені і фіксували їх у (95) розчині Буена з застосуванням мікроскопа МБС-9, збільшення 8х2. Через 24 голини після фіксації робили підрахунок метастатичних колоній у легенях. Розрахунок індексу метастазування проводили відповідно до о методичних рекомендацій |Методические рекомендации по доклиническому изучению средств, обладающих - способностью ингибировать процесс метастазирования и повьішать зффективность цитостатической терапий злокачественньїх опухолей. - М. - 1992. - 13с.|.
Виявлено, що досліджувані сполуки інгібують процес спонтанного метастазування перевитої пухлини І С у присутності первинного пухлинного вузла в різній мірі (від 20 до 7095). У таблиці 35 подані результати, що демонструють високу антиметастатичну активність досліджуваних речовин. о Критерієм активності для антиметастатичних препаратів є їх здатність інгібувати метастазування на 35965. іме) о бут
Контольи 111 б5 --, БОмкг/кг З8,Би6,3 26,0
Контоль? 111Ї1111111явевє 1! деютююя 00000000100ю86а00000000103 й е - достовірність ріЗНИЦЬ ВІДНОСНО ВІДПОВІДНОГО КОНТрОЛю;
Б. Оцінка антиметастатичної активності сполуки в умовах хірургічного видалення первинного пухлинного вузла
Важливою властивістю сполук є їхня здатність виявляти фармакологічну активність на моделі з видаленням первинного пухлинного вузла і не знижувати терапевтичної ефективності існуючих протипухлинних препаратів.
Цей факт був продемонстрований в експерименті на моделі спонтанно метастазуючої пухлини ГІ С, перевитої в подушечку лапки миші, на мишах-самках лінії С57ВІ/6б масою 20-25г. Хірургічне видалення первинного пухлинного вузла робили на 13 добу після перевивки пухлини. Досліджувані протипухлинні сполуки вводили за с 22 двома схемами: Ге) 1 схема - тварини одержували сполуку ПП із 1-13 доби експерименту в дозі Б5ООмкг/кг (1 група);
Циклофосфан вводили в/б 2-кратно до операції з інтервалом 9бгод. у дозі 10Омг/кг (2 група); сумісне введення сполуки І ії Циклофосфану аналогічно введенню речовин у 1-й і 2-й групах (3 група). Підрахунок кількості метастазів проводився на 29 добу експерименту; -- 2 схема - тваринам вводили сполуку І із 14 доби експерименту (початок введення через 24 години після ав операції) по 28 добу (4 група). Циклофосфан вводили 2-кратно після операції з інтервалом О9бгод. у дозі 10Омк/кг (5 група); сумісне введення сполуки І ії Циклофосфану аналогічно введенню речовин у 4-й і 5-й о групах (6 група). Облік антиметастатичної ефективності препаратів проводився на 29 добу експерименту. Га»)
Результати експерименту подані в таблиці 36. Як видно з поданих результатів, сполука І виявляла антиметастатичну активність на моделі з хірургічним видаленням первинного пухлинного вузла, а при сумісному - застосуванні з Циклофосфаном після видалення пухлини спостерігалося потенціювання фармакологічного ефекту і сумація досліджуваного феномена при введенні двох препаратів до оперативного видалення пухлини. їх " 7 с з Циклофосфаном з» : дит 00001000 ввремино 01000006 ман 0000100 вола 00111100 вва 01000001 за 00000080 - о о дит 00001000 ввремино 01000006 иа о 2 т
В. Порівняльна оцінка антиметастатичної активності субстанції сполуки ПІ і її таблетованої лікарської форми
Для оцінки терапевтичної ефективності таблетованої лікарської форми сполуки І (таблетки масою 0,2г із о вмістом 17мг субстанції препарату і діаметром бмм) були проведені дослідження на моделі спонтанного метастазування карциноми / І С. іме) Експерименти проводилися на мишах-самках С57ВІ/6 масою 20-25г. Дослідні групи включали 8 тварин, контрольна - 11. Субстанцію сполуки І і лікарську форму вводили перорально в дозі 50Омкг/кг (із розрахунку 60 на активну речовину) щодня, із 1 по 10 доби експерименту. Тривалість експерименту становила 24 дні.
Результати експерименту подані в таблиці 37. Результати, наведені в таблиці, свідчать, що показники антиметастатичної активності субстанції і таблетованої лікарської форми практично не відрізняються між собою. вв
Показники антиметастатичної активності -Д7-
дить 1000000000000явювю |0000оив 1
Приклад 43 то Дослідження впливу сполук загальної формули (І) на резистентність тварин до мікробних інфекцій
Вивчали вплив сполук загальної формули (І) на зміну середньої тривалості життя експериментальних тварин, інфікованих ЗаІтопегїа зр.
В експерименті використані нелінійні білі миші обох статей масою 18-22г. Сполуки І, ХІМ і препарат порівняння нуклеїнат натрію вводили перорально протягом З діб (усього 6 разів) до і після зараження (схема т -3,.-2, -1, 0, 1, 2, З, де 0 - день зараження). Для інфікування використовували добову культуру ЗаІтопейа взр., вирощену на агарі Хоттінгера. Для приготування суспензії клітин використовували фізіологічний розчин.
Суспензію клітин ЗаІтопегйа зр. вводили підшкірно в дозі Бх108кл/миша в 0,5мл.
Випробувані сполуки вводили в дозі 50Омкг/кг, а препарат порівняння - нуклеїнат натрію, у дозі 5Омг/кг у 20 О,5мл фізіологічного розчину.
Досліджувані сполуки в дозі 50Омкг/кг достовірно збільшували середню тривалість життя мишей, інфікованих
ЗаІтопейа зр. (таблиця 38), виявляючи захисну дію в жорстких умовах експерименту (10095 летальність у контрольній групі). Спостерігалося також достовірне підвищення виживаності мишей, що одержували І сполуку, на 2 добу експерименту в порівнянні з контрольною групою, а тварин, яким вводили ХІМ сполуку, на першу сч ре добу. При цьому встановлено, що характер розподілу смертельних кінців для тварин контрольної групи не є нормальним, тоді як під впливом І ії ХІМ сполук він стає таким, що підтверджує ефективність досліджуваних (о) сполук.
Захисний ефект досліджуваних сполук стосовно бактеріальної інфекції був порівнянний із дівю нуклеїнату натрію, відомого стимулятора імунологічних реакцій, у тому числі фагоцитозу |Лазарева Д.Л., Алехин Е.К. «- 20 Стимуляторьї иммунитета. - 1985. - 286с.ї. При цьому ефективна доза досліджуваних сполук була на два порядки нижче, ніж препарату порівняння. | «в)
Таким чином, сполуки, що відповідають загальній формулі (І), мають виражений захисний ефект проти с мікробної інфекції. «в) зв т тя 00000118 « 0 два 141 з с Здваї 11113111 йдва 0000111121312 1 . ї» вда 00000100200232 дж 00010120 - вдова 11111111 («в) с я. о -ь
Приклад 44
Противірусна активність сполук, що відповідають загальній формулі (І)
А. Захисний ефект сполуки ХІМ при інфекції, викликаній вірусом енцефаломіокардиту
Дослідження проводили на безпородних мишах обох статей з вихідною масою 10-11г. У контрольній і (Ф) дослідних групах використовували по ЗО тварин. Сполуку ХІМ і препарат порівняння Ридостин - індуктор г інтерферону, вводили однократно, внутрішньочеревинно через 24 години після зараження мишей вірусом енцефаломіокардиту в дозах ЗОмкг/кг і 5,О0мг/кг відповідно. Вірус енцефаломіокардиту вводили в дозі 100 ЛдДвоо. во Противірусну активність визначали за зміною середньої тривалості життя (СТЖ) мишей і ступеню захисту від смертельної вірусної інфекції.
Отримані результати подані в таблиці 39. Показано, що досліджувана сполука ХІМ має виражену противірусну активність у дозі, на два порядки нижчій порівняно з дозою препарату порівняння. нин ст бо Противірусна активність досліджуваної сполуки ХІМ
Конт | 72133100
Б. Вплив сполук загальної формули (І) на виразність експериментальної грипозної інфекції в мишей
Дослідження проводили на білих безпородних мишах обох статей масою 8-10г. Вірус грипу людини, тип А, штам Аїснпі (алантоїсна рідина), вводили мишам інтраназально в кількості 100 ЛДьоо. Досліджувані сполуки -
Ш, МІ, МІЙ, ХХХІ, ХІМІЇ, ХІМІЇ, які вводили тваринам перорально протягом 3-х днів до зараження і 10 днів після зараження. У якості препаратів порівняння використовували Арбідол (специфічний препарат) у кількості 10Омг/кг, що вводили за 24 і 2 години до і З дні після зараження, і Тимоген (неспецифічний т препарат) у дозі 1Омкг/кг, ведений тваринам за тією ж схемою, що і досліджувані сполуки. Противірусну активність визначали за зміною СТЖ мишей і ступеню захисту від смертельної дози вірусної інфекції.
Результати дослідження подані в таблиці 40. Показано, що збільшення СТЖ, виживаності і ступінь захисту найбільш виражені при введенні МІ сполуки в дозі 50Омкг/кг. Застосування інших досліджуваних сполук у дозі 50 і Б5ООмкг/кг ії Арбідолу супроводжувалося зміною показників у рівній мірі. Дія Тимогену в якості противірусного препарату була виражена слабіше.
Таким чином, подані дані свідчать про виражену противірусну дію сполук загальної формули (І) при експериментальній вірусній інфекції в мишей, викликаній вірусом грипу людини, тип А. см 2 о еюнтольй 1 БИ вит -
Щ о ій вто? 00000018 о зв м «
З
Ш
-
І» тосполука ххх Бомкію 19091633 11168 ? опр внте юки -і " - достовірність різниць відносно контрольної групи; («в) с В. Вплив сполук загальної формули (І) на репродукування вірусу імунодефіциту людини при гострій інфекції лімфобластоїдних клітин (ав) 20 Дослідження проводили на культурі лімфобластоїдних клітин людини МТ-4. В експерименті використовували ще вірус імунодефіциту людини, тип 1, ізолят ВИЧ-1/ИВ17 із колекції Інституту вірусології ім. Д.І. Івановського.
Досліджувані сполуки загальної формули (І): І, МІМІї, вводили в культуру клітин у концентраціях: 1,0; 0/1 і 0,01мкг/мл. Препарат порівняння - Азидотимідин, вводили в дозі О,О05мкМ/мл. Сполуки вносили в культуру клітин МТ-4 за 1 годину до внесення вірусу в дозі 1000 ТЦИДрео. Оцінку життєздатності клітин МТ-4 проводили на 59 7 день експерименту.
ГФ) Основним параметром ефективності дії досліджуваних сполук була життєздатність клітин. 7 У попередніх експериментах було показано, що досліджувані сполуки у використаних концентраціях негоксичні для лімфобластоїдних клітин у концентраціях від 1,Омкг/мл і менше. во
Пенфкюванятийтт 31003000 іфкованятим ої 0000107 бо Азидотимідин О,ОбмкМ/мл 785 я 15 роемеми вв ненфкованктии 20000188 іфкованлтинис2 0003 рови й лю 1 рови лю 1 в 7 - достовірність різниць відносно відповідної групи інфікованих клітин, " - р«0,01.
Результати, подані в таблиці 41, показують, що досліджувані сполуки мають виражений у різній мірі захисний ефект від цитодеструктивної дії ВІЛ-1 у концентраціях 1,0 і О0,1мкг/мл. Причому вплив сполуки ПШ на збереження життєздатності клітин був порівняним з дією препарату порівняння - Азидотимідину.
Приклад 45
Вплив сполук загальної формули (І) на активність нейтрофілів периферійної крові
Експерименти проводилися на мишах-самках С57ВІ/6 із перевитою внутрішньом'язово карциномою | с.
Активність нейтрофілів вимірювалася на 11 і 14 добу.
Експериментальні тварини були розділені на 4 групи: с 29 контроль - тварини з пухлиною / І С, 10 тварин; Ге) тварини з пухлиною ГІ С «ж сполука ІЇЇ у дозі 500,Омкг/кг протягом 10 днів, 8 тварин; тварини з пухлиною ЇЇС ж- Циклофосфан 5-кратно в дозі 20,Омг/кг (через 48 годин) протягом 10 днів, 8 тварин; сполука НП ї Циклофосфан за вищеописаною схемою, 8 тварин. -
Тривалість експерименту становила 14 днів. ав!
У таблиці 42 подані результати вивчення активності нейтрофілів у тварин експериментальних груп. со о зв т пн ПО Ех НЕТ « й - є :»
Показано, що розвиток карциноми ЇЇ С супроводжується зниженням числа активних форм нейтрофілів у периферичній крові експериментальних тварин. Група тварин, що одержували сумісно сполуку ІП ії циклофосфан, і характеризувалася істотно більш високим рівнем активності нейтрофілів у порівнянні з контрольними тваринами. о Приклад 46
Вплив сполук загальної формули (І) на активність перитонеальних макрофагів о Вивчали зміну активності перитонеальних макрофагів (ГІМ) під впливом досліджуваних сполук. о 50 Експерименти проводили на безпородних білих мишах-самцях із вихідною масою 20-22г, у кожній групі було по 10 тварин. Сполуки ПП, МІ, ХІМ розчиняли у фізіологічному розчині (ФР). Досліджувані сполуки вводили -ь тваринам перорально протягом З днів у дозах 50 і 50Омкг/кг. Тварини контрольної групи одержували рівний об'єм
ФР. Мишей забивали через 20 годин після останнього введення сполук, черевну порожнину промивали 1,5мл розчину Хенкса, що містив Бод./мл гепарину, інкубували протягом ЗОхв. при 377"С с б. 1мл 0,295 розчину го нітросинього тетразолію (НТС), потім робили мазки. Ядра дофарбовували 0,195 розчином нейтральним
ГФ! червоним. Результати виражали у відсотках активних клітин Климов В.В., Коловкина Т.В. / Тест восстановления нитросинего тетразолия, стимулированньй пирогеналом. // Лаб. дело - 1982. - Мо10 - с.624-625). Ступінь о активності ПМ оцінювали за кількосте) включень відновленого НТС (формазану) у балах: 0 - немає включень формазану, неактивні ПМ; бо 1 - одиничні включення формазану; 2 - включення заповнюють до 1/3 цитоплазми ПМ;
З - включення заповнюють 1/2 цитоплазми ПМ; 4 - включення заповнюють усю цитоплазму. б5
Зміна активності перитонеальних макрофагів під впливом сполук загальної формули (1) -Б50-
11 13 о
Результати таблиці 43 показують, що досліджувані сполуки збільшують частку активних макрофагів за рахунок зниження кількості неактивних форм. Причому для сполуки ІІІ ця дія виражена при дослідженні обох доз то речовини, тоді як для сполуки ХІ ЇМ ефект більш виражений при використанні дози 50Омкг/кг, а для сполуки МІ - 5ОМКг/кг.
Таким чином, досліджувані сполуки мають здатність збільшувати частку активних форм макрофагів, але в різних дозах.
Приклад 47 720 Вплив сполуки загальної формули (І) на зміну співвідношення простацикліну і тромбоксану в мишей із карциномою легень
Досліди проводили на мишах-самцях С57В1 масою 18-20г. Перевивку карциноми легень Льюїса (З3-я генерація) проводили за загальноприйнятою методикою |Зкспериментальная оценка противоопухолевьх препаратов в СРСР и США. / под ред. Софьиной З.П., Сьпкина З.П., Голдина А., Клайна А. - М. - Медицина. - сч 1980. - 296с.Ї. Кожна група включала 8 тварин. Сполуку І вводили, починаючи через 24 години після перевивки (о) пухлини в питній воді з розрахунку 50Омкг/кг на добу.
Визначення тромбоксану А», і простацикліну проводили за методикою, описаною в прикладі 35. На 24 добу експерименту тварин забивали і визначали досліджувані параметри. -
Групи тварин: 1 група - контроль інтактний. (ав) 2 група - миші з перевитою карциномою Льюїса. с
З група - миші з перевитою карциномою Льюїса к сполука ПІ. «в) зв т
М ПИ ПО ПО СИ
« з з с :» , , й й -. . й - -1 Дані, подані в таблиці 44, свідчать, що в мишей із перевитою карциномою Льюїса в 1,4 рази підвищений вміст тромбоксану А, у два рази знижене утворення простацикліну, і співвідношення простацикліну до («в») тромбоксану А». Введення тваринам сполуки ІІЇ приводить до підвищення в мишей із перевитою карциномою с Льюїса утворення простацикліну і співвідношення простацикліну до тромбоксану А 5», а також до зниження 5р бинтезу тромбоксану А». («в) Приклад 48 ще Вивчення впливу сполук загальної формули (І) на розвиток постресорних станів у мишей
Дослідження проводили на інбредних мишах-самцях лінії Ва! з вихідною масою 16-18г. У кожній групі використано по 12 тварин. Для розвитку емоційно-рухового стресу використовували модель плавання тварин у теплій воді протягом 20 хвилин. Розвиток стресу оцінювали за активністю природних кілерних лімфоцитів (НК-клітини) і за функціонуванням системи інтерферону ІСухих Т.Г., Носик Н.Н., Паршина О.В., Ванько Л.В., (Ф) Меерсон Ф.3., Єршов Ф.И. / Взаймоотношение системь! естественной клеточной цитотоксичности и системь! г интерферона при иммобилизационном стрессе. // Бюлл. зкспер. биол. - 1984. - Мо. - с.593-595).
Активність НК-клітин визначали в тесті вивільнення Н З-уридину з мічених клітин-мішеней УАС-1 (клітинна 60 лімфома миші, підтримувана пасажами іп міїго у зависі в середовищі КРМІ-1640 із 1095 фетальної сироватки). У клітинну завись у концентрації Тмлн. клітин/мл вносили НЗ-уридин (3-5мкюрі/кл./мл) на бОхв. при струшуванні з інтервалом у 15хв. із наступним відмиванням середовищем.
Джерелом НК-клітин служили спленоцити мишей, які одержували методом |Мозвік М.М., Воредатаде 5.А.,
Мегвпом Б.І. / Ргорегпієв ої іпіепегопз о ргодисей ру айегепі сеї! роршіайопе. // Асіа тісгоріоіодіса 65 Нипадагіса. - 1988 - мо1І.35. - Івз 4. - рр.397-403).
При дослідженні інтерферонової реакції спленоцитів мишей клітини селезінки поміщали в інкубаційне середовище (середовище КРМІ1640-1095 фетальної сироватки корів) доводили до концентрації 1-3х108клітин/мл і інкубували при 377 протягом 24 годин. У якості індукторів інтерферону були використані вірус хвороби Ньюкасла (індукція о-інтерферону) і мітоген ФГА для індукції »у-інтерферону (|Моввік М.М., Воредатаде 5.А., Мегепом Б.І. / Ргорепіев ої іпіепегопз ргодисей Бу айегепі сеї роршіаййопв. // Асіа тісгоріоіодіса Ниподагіса. - 1988. - мо/.35. - Івзв 4. - рр.397-403).
Тварини були розділені на 4 групи по 36 мишей у кожній. 1 група інтактні тварини, що не піддавалися стресу і одержували фізіологічний розчин (ФР). 2 група - тварини, які були піддані стрессовому впливу і одержували ФР. 70 З група - тварини, що були піддані стресовому впливу і одержували сполуку ІІ. 4 група - тварини, що були підданому стресу і одержували сполуку ХІМ.
Досліджувані сполуки в дозі 5Омкг/кгі ФР вводили тваринам перорально чотирикратно за такою схемою: протягом 2-х днів до стресового впливу (перше і друге введення), за дві години до стресу (третє введення) і через 24 години після третього введення (четверте введення).
Активність НК-клітии і інтерфероновий статус визначали в динаміці - Через 4 години після стресу, Через добу, а потім на 5, 7 і 10 добу. сч з о «-
Результати, подані в таблиці 45, показують, що введення досліджуваних сполук запобігає зниженню активності НК-клітин, викликаному стресом. Крім цього, введення тваринам сполук приводить до норми о продукування с-інтерферону і підвищує продукування у-інтерферону (таблиця 46). со о зв ї-
С титан 00017091 06 10015311 «
Контроль інтаттий 0000000011601160018001160011601л60 2 з с хз» нннннннн"шШиИНшжШжШжШжШжЖжЖжЖНжНжоОжоОЖИО9ЦТЙЛОТЖЬТСОООІЛОТМОЬОТВЦОЛЛЛОЛЗІВОВОЛВОВЛВОЛОЛВОТЛОЮВОТВОТ
ЯостестополюахиМ 0000|16в011о180018001001мо щі
В. бте00000000000000010ю610ю01ю1ю010ю106 о Зстестоюлуют 11010008000000080010003200000032000003ю0 в а стесесполяахим 01778010 13214013 |за (95) о 50 Продукування інтерферону спленоцитами 8 мишей на кожну точку вимірювання. Таким чином, у тварин, яким вводили досліджувані сполуки, наслідки стресової реакції були менше виражені, ніж у мишей, що не одержували "З їх.
Приклад 49
Дослідження впливу сполук загальної формули (І) на мітоген-індуковану бласттрансформацію лімфоцитів 59 Для проведення реакції бласттрансформації використовували лімфоцити людини |Кисельова Е.П., Цвейбах
ГФ) А.С., Гольдман Е.И., Пигарева Н.В. / Использование микрометода для изучения бласттрансформации лимфоцитов человека и животньх // Иммунология. - 1985. - Мо1. - стр.76-78). Кров (1Омл) брали в стерильний де шприц, що містить гепарин (кінцева концентрація 25бод/мл) і інкубували для осадження еритроцитів (60-90 хвилин при 37"С). Відбирали шар лейкоцитарної суспензії і підраховували кількість клітин, що містять ядра. 60 Отримані в такий спосіб клітини інкубували протягом 72 годин у вологій атмосфері з 596 СО», при 377С в лунках планшетів для імунологічних реакцій у середовищі КРМІ-1640, що містить 1595 ембріональної телячої сироватки,
БОмкг/мл. Неоміцину (об'єм інкубаційної суміші 0О,1бмл). У кожну лунку вносили 5х109 клітин. Інкубацію проводили в присутності мітогена - фітогемаглютиніну (ФГА) ("Зідта") (13,Змкг/мл) або конканаваліну А (КонА) (Зідта") (13,Змкг/мл) і за його відсутності; із додаванням досліджуваних сполук у різних концентраціях і без бо них. За 16 годин до закінчення інкубації в лунки вносили по 2мКі НЗ- тимідину в середовищі ЕРМІ-1640. Після завершення часу культивування клітинну суспензію в об'ємі О,15мл із кожної лунки переносили на паперові фільтри ЕМ-8. Фільтри висушували, відмивали 2 рази по 5 хвилин фізіологічним розчином, потім у 595 ТХО 2 рази по 60 хвилин. Після висушування прораховували радіоактивність проб у сцинциляторі ЖО-8 на лічильнику.
Індекс стимуляції вираховували як відношення радіоактивності проби з мітогеном до радіоактивності проби без мітогена.
Результати, подані в таблицях 47 і 49 свідчать про стимулюючий вплив речовин ХІМ і І на реакцію бласттрансформації лімфоцитів людини. Причому спостерігалося посилення реакції, індукованої як ФГА так і
КонА. 0 жюю0000310000000е000001 ів ов
ТП: ЗИ ПЕНЯ ПОЛ спон НО кю 37000011 ви нквююю0000001в8 2 ГУ ПЕ ПОН ПОЛЧННЯ ПОН НО НО ев
ГПО т ЗНННННННЯ НОЯ ПОН ся НО кі 11вя00000010053
ГТ ПОН ЗИ ПОЛЯ ПОН сс НО сч що пе1111111зотенюово |в о) - зо о ж 000010310000000мтя000001
Ав Фо юр о рю 111веюз 11111113 » ЕТ ПНННННЕт:ЗННННННЯ НОЧІ НО НН НОЯ їх
Аня рив рвався « о 57550011 нт З с Аня . 50110000 г» ян 13011100 жена 111111111ввоюа 1 1711о6 -І о с я. о пожрль 1110311 з Ав
ТП: ЗИ ОЛЕНЯ ПОЛ НН НО тн 5 ЕТ ПОННННННЕт ДИНЯ НОЯ ПОН ся ОН о Квт рве з же левзююю1111110111вбе6
ГПО т ЗННННННННЯ НОЯ ПОН НН НО бо Ки 57930001 в
Аз 00100000 б5 нені 11111111лотаня |з
Дані, подані в прикладах 41-49, свідчать, що досліджувані сполуки мають імуномодулюючу активність, достовірно інгібують ріст перевитої пухлини і процес її метастазування, підвищують резистентність тварин до мікробних і вірусних інфекцій.
Усі приведені вище дослідження показують, що сполуки даного винаходу виявляють вищевказану біологічну активність у дозах на 2-3 порядки нижчих порівняно з відомими препаратами, використаними для порівняння при практично однаковій ефективності.
Далі подані приклади лікарських форм, у яких можуть застосовуватися сполуки загальної формули (1).
Приклад 50 70 Приклади лікарських форм
А. Желатинові капсули. Склад порошку в капсулі:
Сполука, що відповідає загальній формулі (І) 1-3Бмг
Оксид магнію Бомг
Крохмаль 100-200мг
Зазначені вище інгредієнти змішують і суміш вводять у тверді желатинові капсули в кількості 151-285мМг.
Б. Таблетоваїп форма.
Таблетовану форму одержують, використовуючи приведені нижче інгредієнти:
Сполука, що відповідає загальній формулі (І). 1-35мг
Крохмаль картопляний 1бОмг
Полівінілпіролідон 1Омг
Магнію стеарат 2мМг
Лактоза 48-82Мг с
Аеросил Бмг Ге)
Компоненти змішують і пресують для утворення таблеток вагою 200мг кожна.
В. Аерозольна форма.
Склад аерозольної суміші, розрахованої на 10 прийомів: - о
Сполука, відповідає загальній формулі (І) 10-40мг
Магнію сульфат 150мг Ге)
Лактоза 110-140мг о
Сполуку змішують із наповнювачами і поміщають у спеціальний пристрій для розпилення. ї-
Г. Супозиторії
У якості супозиторної основи можуть бути використані: " основи, не розчинні у воді - масло какао; « н основи, розчинні у воді або змішувані з водою - желатино-гліцеринові або поліетиленоксидні; « комбіновані основи - мильно-гліцеринові. - с Приклад складу супозиторія: . и » Сполука, відповідна загальній формулі (І) 1-3Бмг
Масло какао кількість, необхідна для одержання супозитория -І При необхідності можливе виготовлення ректальних, вагінальних і уретральних супозиторіїв із відповідними наповнювачами. о Д. Мазі. со У якості мазевої основи можуть бути використані: вуглеводневі мазеві основи - вазелін білий і жовтий (Мазеїїпит аІрит, Мазеїїпит Памит), вазелінове масло о (Оіешт Магеїпі), мазь біла і рідка (Опацепішт аірит, Опдцепішт Яамит), а в якості добавок для додання більш ке щільної консистенції твердий парафін і віск; абсорбтивні мазеві основи - гідрофільний вазелін (Мазеїпит ВПуагорНуїїсит), ланолін (І апоїїпит), кольдкрем (пдцепішт Іепіепв); мазеві основи, змивані водою - гідрофільна мазь (пдепішт НпуадгорпуЇчт); водорозчинні мазеві основи - поліетиленгліколева мазь (Опдцепішт СіІусоїїз РоїуаеїНуїепі), бентонітові (Ф. основи й інші. ко Приклад складу мазі:
Сполука, що відповідає загальній формулі (І) 0,1-0,5г бо Вазелін 1ог
Мазі виготовляють за відповідною технологією.
Е. Розчин для ін'єкцій.
У якості розчинника при готуванні розчину для ін'єкцій можуть бути використані - 0,995 розчин натрію бо хлориду, дистильована вода, розчин новокаїну. Форма випуску ампули, флакони, шприц-тюбики, "іпзегї".
Склад розчину для ін'єкцій:
Сполука, що відповідає загальній формулі (І). 1-Бмг
Вода дистильована 1-2мл
Можливе виготовлення різних лікарських форм для ін'єкцій - стерильних розчинів, стерильних порошків і таблеток.
Приклад 51
Варіанти застосування сполук загальної формули (І) у складі косметичних засобів то А. Лосьоньі. Склад лікувально-косметичного лосьйону:
Сполука, що відповідає загальній формулі (І) 0,1-їр
Ароматизатора 0,5-1,5р
Спирт етиловий 607-707 100-150О0мл
Лосьйони виготовляються за звичайною технологією з показником ріН-5,5-6,0.
Б. Креми.
Склад лікувально-косметичного коєму:
Сполука, що відповідає загальній формулі (І). 0,1-1г
Маслинове масло 8-10г
Триетаноламін 1г
Гліцерин 3-Бг
Бензоат натрію 1-2г с
Ароматизатор 1-1,5г Ге)
Ланолін 20-25г
Вода до 100г
Креми виготовляють за відповідною технологією. - о

Claims (1)

  1. Формула винаходу с
    1. Похідні пептидів загальної формули (І) о паю () в. Е, « або їх фармацевтично прийнятні солі, де К їі означає атом водню або С.і-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, С1-Св-амідо-, Сі1-С7-уретано- або карбоксильної груп, но) с причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником "» або ефіром вугільної кислоти; або С--Сз-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною " групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С--Сз-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком або 5-в-членною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, причому вуглеводневий це. радикал може містити одночасно аміногрупу, вільну або заміщену ацильним замісником або ефіром вугільної о кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з карбоксилу, що може бути етерифікований; Кз означає індол або його метильну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути о ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6--ленні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що о 20 містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їхні метильні похідні; атом водню або С .-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, С.і-Срвр-амідо-. С.--С7-уретано- або ть карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або Сі-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути 22 заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, т-1-5, за умови, що якщо К41--МН», п-:2-3, Ф! т:1, Ко-Н, то Куз не означає -4-імідазоліл, -3--5-ОМе-індоліл), -3-(5-ОН-індоліл); якщо К 4--МН»о, п-4-5, т-1, К»:--Н, то Кз не означає -4-імідазоліл; якщо К 4--МН», п-2-3, т-1, К»--СООН, то К»з не означає -4-імідазоліл; о якщо К4--МНСОСН», п-:2, т-1, К»--Н, -СООН, то Ку не означає -4-імідазоліл; якщо К4-НООС-СН(МН 2)-, п-2, тт, К»-Н, -СООН, то Кузу не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл, -3-(5-ОН-індоліл); якщо К 4-НООС-СН(МН 5)-, 6о пш1, т-1, К»--СООН, то Кз не означає -4-імідазоліл; якщо К 4-МНО-СН(ІСНо|КСООН)-, п-О, К-1-2, т-1, К»СООН, то К»у не означає -4-імідазоліл, якщо К-МНо-СН(ІСНЬОЬСООН)-, п-0, т-1, Ко-Н, то Ку не означає -4-імідазоліл, якщо К 41-СНЗ-СОМН-СН(СООН)-, п-1, т-1, Ко-Н, то Ку не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл, -3-(5-ОН-індоліл); якщо К 43-СНЗУСОМН-СН(СООН)-, п-2, т-1, К»--СООН, то Кз не означає -З-індоліл; якщо К/СНЗУСОМН-СН(СНЬСООН)-, п-О, т-1, Ко-Н, то Ку не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл, -3-(5-ОН-індоліл); бо якщо Ккі-ку-МНА-СН(К,-СН»-)-, пО, т-1, К»--СООН, де Ку--4-імідазоліл, -З3-індоліл, КУу-Вос-, 2-, Н-, то Ку не означає -4-імідазоліл, -З-індоліл; якщо К 42: О-,м-,п-С5НАМ-, пшО, т-1, Ко-Н, то Ку не означає -З-індоліл; -3-(5-ОМе-індоліл); якщо К.4--СООН, п-1-2, т-1, К2--СООН, то Ку не означає -3-індоліл; якщо К.-СО--роінм-, пО, т-1, К»-Н, -»СООН, -СООСН», то Ку не означає -4-імідазоліл; якщо К 1-СО--ро|ш-, п-0О, т-1, К-СООН, до ло Кз не означає -3-індоліл; якщо К 4-СО--Рго-, п-0, т-1, Ко-Н, то Кз не означає -4-імідазоліл; якщо К/-Со--Рго-, п-:0, т-1, К»2-СООН, то Кз не означає -4-імідазоліл, -3З-індоліл.
    2. Похідні пептидів загальної формули (І) згідно з п. 1, де Кі-МН»-, п-2-55 К/-НООС-, п-1-4; Кі-К,ОСО-, п-1-4, К,-Н або С.-С3-вуглеводневий радикал; КІ-НОоОС-СНоО-(СНіз)С(ву)-, п-1, КН, ОН, СНу; К/-СеНБСнНоІ-ОСО-МН-, п-2-3; КК, СОМН-, п-2-5, 7/0 Рх-С1-Сз-вуглеводневий радикал; К--СНЗзСОМнН-СН(СООН)-, п-1-2; К-СНзСОМнН-СН(ІСНоЖСООН)-, по, К-1-2;. Кі-МНо-СН(ІСНОКСООН)-, п-б, К-1-2; КНООС-СН(МН»)-, п-1-2; КАСНЗООС-СН(МНОо)-, о п-1-2; К(СНІ)ЗС-ОСОМН-СН(СООСНо-СеНь)-, п-1-2; К.--4-імідазоліл, -З-індоліл, п-1-3; К-КЬ-СНо-СН(МНК,)-, Кь--4-імідазоліл, -З-індоліл, Ку-Вос-, 2-, Н-, пх0; К.--СНуз, п-3-55 Кі-цикло-СеН..л, пе0; Кі-хо,мМ,п-С5НАМ-, по; Кі-СО--роїШ-, п-0; К/-СО--Рго-, гомо-Рго-, п-0; Ко»--Н, -СООН, -СООК,, К,-Н або С.-С3-вуглеводневий /5 радикал, Кі: М. М Я СНуе. , Ов М у р З
    2. Н її М СН І й , (І Кк, , , сч М о М М М сн СНІ Н - , , , лит , , о -М | СсНно-М - в) Ге) Ме К/ М о т:1; К3:-СНуз, т-1-5; К3--МН»о, т:-1-3; К3--СООН, т:-0-3; К3--СН(МН».)-СООН, т:-0-2, причому К/--Н, -ОН, - -ОСН», -ОСНЬСьНв.
    3. Спосіб одержання похідних пептидів загальної формули (І) висно СОМН-СНА(СНо Ва « | т с ЕЗ :з» або їх фармацевтично прийнятних солей, де КК означає атом водню або С.--Сз3-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, С41-Св-амідо-, Сі-С7-уретано- або карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником - 15 або ефіром вугільної кислоти; або С--Сз-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним (ав) замісником або ефіром вугільної кислоти; або Сі-С3-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком о або 5-6--ленною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, причому вуглеводневий радикал може містити одночасно аміногрупу, вільну або заміщену ацильним замісником або ефіром вугільної («в) 50 кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з карбоксилу, що може бути етерифікований; ще Кз означає індол або його метильну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6--ленні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їхні метильні похідні; атом водню або С .-С3-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, С.і-Срвр-амідо-. С.--С7-уретано- або 59 карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ГФ) ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.--Сз-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений 7 аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, т-1-5, що включає ацилювання аміногрупи аміносполуки загальної формули МНо-СН(К»)-(СН»о)т-Кз активованою по карбоксильній групі сполукою загальної 60 формули К.-(СН»)2-СОХ, де Х-активуюча група.
    4. Спосіб одержання похідних пептидів загальної формули (І) згідно з п. З, у якому, якщо К 4-НООС-, п-1-4; К-нНОоОС-СНо-(СНаз)с(в)-, п-1, КМ-Н, СНз; К»--Н або -СООСН», а як активовану аміносполуку використовують ангідриди дикарбонових кислот і процес ведуть в органічному розчиннику.
    в 5. Спосіб одержання похідних пептидів загальної формули (І) згідно з п. З, у якому, якщо К 4--МН», п-2-3, Ко--Н, -58в-
    Ні , те, М н якщо К-МН»-, п-2-3 або КА-НООС-СН(МН 25)-, п-1-2, К»--СООСН з, -Н, 70 чУ7 "те,
    в. н як ацилювальний агент використовують пентафторфенілові ефіри М-бензилоксикарбоніл- 7 -аміномасляної кислоти, М-бензилоксикарбоніл- -аланіну або 2: -бензилового ефіру М-трет-бутилоксикарбоніл-! -глутамінової або аспарагінової кислоти і процес ведуть в органічному розчиннику з наступним відщепленням від захищених похідних дипептидів М-бензилоксикарбонільної захисної групи і ж -бензилового ефіру каталітичним гідрогенолізом, із наступним відщепленням М-трет-бутилоксикарбонільної групи в безводному кислому середовищі.
    б. Спосіб одержання похідних пептидів загальної формули (І) згідно з п. З, у якому, якщо КІАСНЗУСОМН-СН(СООН)-, п-1-2, К/-СНЗзСОМН-СНІСНОКСООН)І-, п-:0, К-1-2, К1-СНЗСОМН-, п-3-5, Ко-Н, е , «те, Ез у - с (8) М Н М н «- як ацилювальний агент використовують п-нітрофенілацетат. о
    7. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають антиоксидантну, антирадикальну, ліпідрегулюючу, гіпоглікемічну, протизапальну, антиагрегантну, імуномодулювальну дію, а також здатність індукувати систему «( цитохрому Р-450, модулювати метаболізм арахідонової кислоти, гормонів кори надниркових залоз, знижувати о вміст й антигензалежну секрецію гістаміну перитонеальними тканинними базофілами, модулювати активність макрофагів, натуральних кілерів і систему інтерферону (цитокінів). -
    8. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають антиалергічну активність, а також активність щодо усунення ознак і запобігання астми й емфіземи легень.
    9. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають ранозагоювальні властивості і активність щодо усунення ознак « ураження шкіри і шкірних захворювань, наприклад псоріазу, екземи, а також варикозного розширення вен.
    10. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають активність щодо запобігання дисфункціональним розладам, у - с тому числі загрозі викидня, дисфункціональним матковим кровотечам, аменореї. ч 11. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають антигіпоксичну і антиатеросклеротичну активність, а також » активність щодо усунення ознак атеросклерозу, ішемічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету.
    12. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають гепатопротекторні властивості й активність щодо усунення радіаційних уражень, уражень печінки, у тому числі токсичних, гепатиту, цирозу, алкоголізму. -і 13. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають здатність запобігати розвиткові і усувати ознаки о геронтологічних захворювань, у тому числі катаракти, змін шкірних покривів, старечих психозів, хвороб Альцгеймера і Паркінсона. о 14. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають антибактеріальну і противірусну активність, у тому числі о 20 проти ВІЛ-інфекції.
    15. Похідні пептидів згідно з п. 1, що мають протипухлинну і антиметастатичну активність, у тому числі "6 при їх сумісному застосуванні з цитостатиками і радіотерапією.
    16. Похідні пептидів згідно з п. 1 як адаптоген для подолання стресових станів, у тому числі важкого фізичного навантаження. 22 17. Фармацевтична композиція, що містить похідну пептиду загальної формули (І) о висно СОМН-СНА(СНо Ва ю Ко 60 - У й й - або її фармацевтично прийнятні солі, де К 4 означає атом водню або С.-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, С41-Св-амідо-, Сі-Св-уретано- або карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С--Сз-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним бо замісником або ефіром вугільної кислоти; або Сі-С3-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком або 5-6--ленною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, причому вуглеводневий радикал може містити одночасно аміногрупу, вільну або заміщену ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з карбоксилу, що може бути етерифікований; Кз означає індол або його метильну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6--ленні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їхні метильні похідні; атом водню або С .-С3-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, С.і-Срвр-амідо-. С.--С7-уретано- або карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена 7/0 ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.--Сз-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, т-1-5, в ефективній кількості і фармацевтично прийнятні добавки.
    18. Фармацевтична композиція згідно з п. 17, що має антигіпоксичну, антиоксидантну, антирадикальну, 7/5 Ліпідрегулюючу, гіпоглікемічну, антиагрегантну, імуномодулювальну, ранозагоювальну, протиалергічну, антиастматичну, противірусну, антибактеріальну, протипухлинну, антиметастатичну, адаптогенну дію, здатність індукувати систему цитохрому Р-450 печінки, модулювати метаболізм арахідонової кислоти, гормонів кори надниркових залоз, знижувати вміст й антигензалежну секрецію гістаміну тканинними базофілами, модулювати активність макрофагів, натуральних кілерів, систему інтерферону (цитокінів), а також запобігати викидням і дисфункціональним матковим кровотечам, проявам цукрового діабету, ожиріння, ішемічної хвороби, токсичних уражень печінки, гепатиту, цирозу, алкоголізму, радіаційних уражень, стресових станів, здатність запобігати розвиткові і усувати ознаки геронтологічних змін.
    19. Косметичний засіб, що містить похідну пептиду загальної формули (І) висно СОМН-СНА(СНо Ва сч | о Ко або її косметично прийнятні солі, де К4 означає атом водню або С4і-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, Сі-Св-амідо-, Сі-С7-уретано- або карбоксильної груп, причому 7 карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або о ефіром вугільної кислоти; або С.і-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним (9 замісником або ефіром вугільної кислоти; або Сі-С3-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком о або 5-6--ленною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, причому вуглеводневий радикал може містити одночасно аміногрупу, вільну або заміщену ацильним замісником або ефіром вугільної Її кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з карбоксилу, що може бути етерифікований; Кз означає індол або його метильну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6--ленні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що « містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їхні метильні похідні; атом водню або С .-С3-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, Сі-Св-амідо-. С.і-С-уретано- або т с карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ч» ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.і-С3-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений " аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, т-1-5, в ефективній кількості і косметично прийнятні добавки. -і 20. Косметичний засіб згідно з п. 19, що має антиоксидантну, ліпідрегулюючу, імуномодулюючу, о ранозагоювальну, протиалергічну, протизапальну, антиастматичну, противірусну, антибактеріальну, протипухлинну дію, а також здатність модулювати метаболізм арахідонової кислоти, знижувати вміст й о антигензалежну секрецію гістаміну тканинними базофілами, модулювати активність макрофагів, натуральних о 50 кілерів, систему інтерферону (цитокінів), а також ефективний при псоріазі, екземі, варикозному розширенні вен, ожирінні, радіаційних ураженнях, здатність запобігати розвиткові і усувати ознаки геронтологічних змін. "6 21. Застосування похідних пептидів загальної формули (І) вис иСОМН-СНАСН Ва о ще 7 у якій, якщо Кк 1ЕМН»-, п-2-3, К-МНО-СН(СООН)-, п-2, Кі-СНЗСОМН-СН(СООН)-, 0 п-1, КАСНЗУСОМН-СН(СНЬСООН)-, п-:0, К/-СО--роїм, п-0, Ко-Н, якщо К-МНо-СН(СООН)-, п-1-2, К2-СООН, во ЗІ ;т:1, якщо К/-МН»-, п-:2-3, К-МНо-СН(СООН)-, п-2, Ко-Н, М н б5
    Кз оз ,де К/--Н, -«ОН, -«ОСН»з, -ОСНоСеНв, т-1, М н як засобів, що мають імуномодулювальну і антирадикальну (за винятком сполук В аланілгістамін, " -амінобутирилгістамін), антигіпоксичну, антиоксидантну іп мімо, ліпідрегулювальну, гіпоглікемічну, протизапальну, антиагрегантну дію, а також здатність індукувати систему цитохрому Р-450, 70 модулювати метаболізм арахідонової кислоти, гормонів кори надниркових залоз, знижувати вміст й антигензалежну секрецію гістаміну тканинними базофілами, модулювати активність макрофагів, натуральних кілерів і систему інтерферону (цитокінів).
    22. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21 як засобів, що мають антиалергічну активність (за винятком сполуки 7 -І -глутамілгістамін), а також активність щодо усунення ознак і запобігання астмі й 75 емфіземі легень.
    23. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21, що мають ранозагоювальні властивості (крім сполук 8 аланілгістамін, т -І -глутамілгістамін) і активність щодо усунення ознак ураження шкіри, наприклад псоріазу, екземи, а також варикозного розширення вен.
    24. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21 як засобів, що мають активність щодо запобігання дисфункціональним розладам, у тому числі загрозі викидня, дисфункціональним матковим кровотечам, аменореї й ін.
    25. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21 як засобів, що мають антигіпоксичну і антиатеросклеротичну активність, а також активність щодо усунення ознак атеросклерозу, ішемічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету. с
    26. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21 як засобів, що мають гепатопротекторні властивості й о активність щодо усунення радіаційних уражень, уражень печінки, у тому числі токсичних, гепатиту, цирозу, алкоголізму.
    27. Застосування пептидів згідно з п. 21 як засобів, що мають здатність запобігати розвиткові і усувати ознаки геронтологічних змін, у тому числі катаракти, змін шкірних покривів, старечих психозів, хвороб (ж7 Альцгеймера і Паркінсона. о
    28. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21 як засобів, що мають антибактеріальну і противірусну активність, у тому числі проти ВІЛ-інфекції. (зе)
    29. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21 як засобів, що мають протипухлинну і антиметастатичну о активність, у тому числі при їх сумісному застосуванні з цитостатиками і радіотерапією.
    30. Застосування похідних пептидів згідно з п. 21 як адаптогену для подолання стресових станів, у тому - числі викликаних важкою фізичною роботою.
    31. Спосіб лікування або профілактики захворювань, що включає введення теплокровним тваринам або людині, що потребують такого лікування, похідної пептиду загальної формули (І) « висно СОМН-СНА(СНо Ва - с І» а або її фармацевтично прийнятної солі, де К їх означає атом водню або С.і-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, С41-Св-амідо-, Сі-С7-уретано- або карбоксильної груп, -1 15 причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С--Сз-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною (ав) групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним с замісником або ефіром вугільної кислоти; або С1-Сз-вуглеводневий радикал, заміщений індольним залишком або 5-6--ленною насиченою або ненасиченою циклічною або гетероциклічною групою, причому вуглеводневий (ав) 20 радикал може містити одночасно аміногрупу, вільну або заміщену ацильним замісником або ефіром вугільної щк кислоти; Ко означає атом водню або функціональну групу, вибрану з карбоксилу, що може бути етерифікований; Кз означає індол або його метильну і/або гідроксильну похідну, причому гідроксильна група може бути ацилована, алкілована або аралкілована; 5-6--ленні насичені і ненасичені циклічні і гетероциклічні групи, що містять кисень, сірку і/або 1-3 атоми азоту, або їхні метильні похідні; атом водню або С .-С3-вуглеводневий радикал, заміщений функціональною групою, вибраною з аміно-, Сі-Св-амідо-, Сі-С7-уретано- або ГФ) карбоксильної груп, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена 7 ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти; або С.--Сз-вуглеводневий радикал, одночасно заміщений аміно- і карбоксильною групою, причому карбоксильна група може бути етерифікована, а аміногрупа може бути заміщена ацильним замісником або ефіром вугільної кислоти, п-0-4, т-1-5, в ефективній кількості і бо фармацевтично прийнятних добавок.
    32. Спосіб лікування або профілактики згідно з п. 31, у якому захворювання вибирають з алергійних, запальних, бронхіальної астми, емфіземи легень, псоріазу, екземи, варикозного розширення вен, дисфункціональних розладів, загрози викидня, маткових кровотеч, атеросклерозу, ішемічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету, інфекційних (вірусних і бактеріальних), онкологічних, гепатитів, цирозу печінки, бо алкоголізму, а також радіаційних уражень, уражень печінки, у тому числі токсичних, геронтологічних змін.
    Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2004, М 10, 15.10.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
    с
    (8) «- о со «в) і - ші с ;»
    -І («в) (95) о 50 -
    Ф) іме) 60 б5
UA2000010044A 1997-07-04 1998-03-07 Похідні пептидів, їх застосування, спосіб одержання, спосіб лікування або профілактики, фармацевтична композиція та косметичний засіб UA70301C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
RU97111091/04A RU2141483C1 (ru) 1997-07-04 1997-07-04 Производные пептидов или их фармацевтически приемлемые соли, способ их получения, применение и фармацевтическая композиция
PCT/RU1998/000215 WO1999001103A2 (fr) 1997-07-04 1998-07-03 Derives de peptides, sels de ces derives acceptables sur le plan pharmaceutique, procede de production de ces derives, utilisation de ces derniers et composition pharmaceutique

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA70301C2 true UA70301C2 (uk) 2004-10-15

Family

ID=20194786

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2000010044A UA70301C2 (uk) 1997-07-04 1998-03-07 Похідні пептидів, їх застосування, спосіб одержання, спосіб лікування або профілактики, фармацевтична композиція та косметичний засіб

Country Status (11)

Country Link
EP (2) EP1020179B9 (uk)
AT (1) ATE451096T1 (uk)
AU (1) AU8469498A (uk)
CY (1) CY1109869T1 (uk)
DE (1) DE69841367D1 (uk)
DK (1) DK1020179T3 (uk)
ES (1) ES2337964T3 (uk)
PT (1) PT1020179E (uk)
RU (1) RU2141483C1 (uk)
UA (1) UA70301C2 (uk)
WO (1) WO1999001103A2 (uk)

Families Citing this family (44)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
JP4156825B2 (ja) * 2001-11-01 2008-09-24 株式会社ロッテ 抗鬱・抗ストレス剤及びそれを含有する組成物
RU2217196C2 (ru) 2002-02-28 2003-11-27 Небольсин Владимир Евгеньевич Способ индукции дифференцировки клеток
MC200060A1 (fr) 2002-10-04 2003-05-28 M Exsymol Sa Produit de couplage entre la tryptamine et un alpha-aminoacide son procédé de préparation et son application dans le domaine de la neuro-cosmétique
JP2006143667A (ja) * 2004-11-22 2006-06-08 Ube Ind Ltd ピペコリン酸アミド誘導体及び抗菌剤
RU2335495C2 (ru) 2005-06-15 2008-10-10 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" N-ацильные производные аминокислот, их фармацевтически приемлевые соли, фармацевтическая композиция и применение в качестве гиполипидемических средств
UA96980C2 (uk) 2007-02-13 2011-12-26 Сайклон Фармасютикалс, Инк. Спосіб зменшення ступеня погіршення стану, ураження або ушкодження слизової оболонки
GB2437429A (en) * 2007-06-11 2007-10-24 Valletta Health Bv Urocanic acid derivatives
JP2010536854A (ja) * 2007-08-23 2010-12-02 サイクローン・ファーマシューティカルズ・インコーポレイテッド 肺ガンの治療
RU2373934C1 (ru) 2008-03-19 2009-11-27 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Применение производных глутаровой кислоты или их фармацевтически приемлемых солей в качестве противоаритмических средств
CA2758424C (en) 2008-04-21 2018-03-06 Signum Biosciences, Inc. Tryptamine derivatives as pp2a methylation modulators
FR2942625B1 (fr) * 2009-03-02 2013-11-22 Centre Nat Rech Scient Derives indoliques pour le traitement de maladies neurodegeneratives
US9504673B2 (en) * 2009-05-21 2016-11-29 LTD “Valenta-Intellekt” Agent for the prophylaxis and treatment of highly pathogenic infectious diseases
JP5758395B2 (ja) * 2009-10-15 2015-08-05 ザ チルドレンズ メディカル センター コーポレイション 疼痛を治療するためのセピアプテリンレダクターゼ阻害薬
JP2012097068A (ja) * 2010-10-04 2012-05-24 Sumitomo Chemical Co Ltd 植物の水分ストレスによる影響を軽減する方法
US20140343050A1 (en) * 2011-03-31 2014-11-20 Aptoex Technologies, Inc. Prodrugs of d-isoglutamyl-[d/l]-tryptophan
UA115431C2 (uk) * 2011-10-11 2017-11-10 Общєство С Огранічєнной Отвєтствєнностью "Валєнта-Інтєллєкт" Застосування глутарилгістаміну для лікування захворювань дихальних шляхів
RU2484844C1 (ru) * 2012-03-01 2013-06-20 Закрытое акционерное общество "Инновационный научно-производственный центр "Пептоген" Способ профилактики и лечения осложнений сахарного диабета, связанных с развитием дегенеративных процессов в нервной ткани, фармацевтическая композиция для нейропротективной терапии таких осложнений и способ ее получения
RU2496512C1 (ru) * 2012-03-14 2013-10-27 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Способ лечения вирусного гепатита с
RU2503459C2 (ru) * 2012-03-22 2014-01-10 Николай Николаевич Каркищенко Средство для стимуляции работы в экстремальных условиях, способ его получения и его применения
CN102757388B (zh) * 2012-07-04 2015-05-20 四川百利药业有限责任公司 一种高纯度英加韦林的制备方法
CN102757387B (zh) * 2012-07-04 2015-10-28 四川百利药业有限责任公司 一种英加韦林的合成方法
RU2518314C2 (ru) * 2012-08-30 2014-06-10 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Способ и средство активации irf-3 для лечения и профилактики заболеваний, вызываемых (+) phk-содержащими вирусами
MX2015010146A (es) 2013-02-08 2016-05-31 Novartis Ag Sitios especificos para modificar anticuerpos para hacer inmunoconjugados.
EP3722290B1 (en) 2013-04-12 2023-06-21 VALENTA-INTELLEKT Limited Glutarimide derivative, use thereof, pharmaceutical composition based thereon and methods for producing the glutarimide derivative
CN103382179A (zh) * 2013-06-05 2013-11-06 四川百利药业有限责任公司 英加韦林的多晶型物及其制备方法
RU2613314C2 (ru) * 2013-06-28 2017-03-15 Федеральное государственное бюджетное научное учреждение "Научно-исследовательский институт фармакологии имени В.В. Закусова" Малые молекулы с NGF-подобной активностью, обладающие антидиабетическими свойствами
RU2595862C2 (ru) * 2013-09-03 2016-08-27 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Способ профилактики или лечения заболеваний, связанных с пониженной плотностью интерфероновых рецепторов
RU2552929C1 (ru) 2013-11-14 2015-06-10 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Фармацевтическая композиция, содержащая производные глутаримидов, и их применение для лечения эозинофильных заболеваний
RU2546002C1 (ru) * 2014-01-20 2015-04-10 Общество с ограниченной ответственностью ООО "ВАЛЕНТА-ИНТЕЛЛЕКТ" Фармацевтическая композиция в форме таблетки и способ ее получения
RU2628800C2 (ru) * 2014-03-12 2017-08-22 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Амидные соединения, способы получения, применение в качестве средств для лечения и профилактики заболеваний, вызываемых рнк-содержащими вирусами
CN105418512B (zh) * 2014-09-19 2018-05-01 江苏正大丰海制药有限公司 英加韦林的单晶、制备方法及其药物组合物
KR101861081B1 (ko) 2015-08-05 2018-05-28 인제대학교 산학협력단 멜라토닌 유도체를 포함하는 염증성 질환, 알러지 질환 또는 암 질환 예방 또는 치료용 조성물
CN109153644B (zh) 2016-03-16 2022-10-21 H·李·莫菲特癌症中心研究有限公司 用以增强效应t细胞功能的针对cereblon的小分子
RU2668538C1 (ru) * 2016-07-18 2018-10-01 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Способ восстановления плотности интерфероновых рецепторов для профилактики или лечения заболеваний, связанных с пониженной плотностью интерфероновых рецепторов
RU2665638C1 (ru) * 2017-05-24 2018-09-03 Общество С Ограниченной Ответственностью "Фарминтерпрайсез" Амидное соединение и его применение в качестве средства для лечения и профилактики заболеваний, вызываемых рнк-содержащими вирусами
EP3661600A4 (en) 2017-10-23 2021-08-11 Epitracker, Inc. FATTY ACID ANALOGS AND ITS USE IN THE TREATMENT OF DISEASES RELATED TO METABOLISM SYNDROME
JP2021525249A (ja) 2018-05-23 2021-09-24 エピトラッカー インコーポレイテッドＥｐｉｔｒａｃｋｅｒ， Ｉｎｃ． 加齢及び長期性の質に関連する状態の診断及び治療のための組成物及び方法
BR112021000395A2 (pt) 2018-07-11 2021-04-06 H. Lee Moffitt Cancer Center And Research Institute, Inc. Compostos imunomoduladores diméricos contra mecanismos baseados em cereblon
WO2020146263A1 (en) * 2019-01-09 2020-07-16 Epitracker, Inc. Compositions and methods for diagnosis and treatment of neurodegenerative diseases
WO2021049980A1 (ru) * 2019-09-12 2021-03-18 Общество С Ограниченной Ответственностью "Валента-Интеллект" Новые составы для лечения и профилактики вирусных заболеваний
RU2746692C1 (ru) * 2020-04-14 2021-04-19 Общество С Ограниченной Ответственностью "Валента - Интеллект" Новые составы 2-(имидазол-4-ил)-этанамида пентандиовой-1,5 кислоты для лечения и профилактики вирусных заболеваний
RU2745265C2 (ru) * 2019-09-12 2021-03-22 Общество С Ограниченной Ответственностью "Валента - Интеллект" Новые составы 2-(имидазол-4-ил)-этанамида пентандиовой-1,5 кислоты для лечения и профилактики вирусных заболеваний
RU2744854C1 (ru) * 2020-02-11 2021-03-16 Общество С Ограниченной Ответственностью "Валента-Интеллект" Жидкая лекарственная форма для лечения и профилактики гриппа и орви
RU2767030C1 (ru) * 2021-05-20 2022-03-16 Акционерное общество "Опытно-Экспериментальный завод "ВладМиВа" Способ получения пептида Ac-His-Ala-Glu-Glu-NH2

Family Cites Families (13)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
DE2238545A1 (de) * 1972-08-04 1974-02-14 Shionogi & Co Corticotropin-peptide enthaltende arzneimittel und verfahren zu ihrer herstellung
JPS52111572A (en) * 1976-03-16 1977-09-19 Santen Pharmaceutical Co Ltd Nn*mercapto substituted acyl**hystidine
GB1592552A (en) * 1976-12-10 1981-07-08 Inst Nat Sante Rech Med Pseudopeptides used as medicaments
JPS57108072A (en) * 1980-12-18 1982-07-05 Ajinomoto Co Inc Preparation of n-acylcarnosine
US5110799A (en) * 1989-07-28 1992-05-05 Merck & Co., Inc. Antiherpetic agents
DE4228717A1 (de) * 1992-08-28 1994-03-03 Cassella Ag Imidazolidin-Derivate
FR2701948B1 (fr) * 1993-02-22 1996-07-26 Exsymol Sa Produit de couplage de l'histamine ou l'histamine méthyl-substituée et d'un acide aminé, procédé de préparation et applications thérapeutiques, cosmétologiques et agroalimentaires.
GB9308695D0 (en) * 1993-04-27 1993-06-09 Celltech Ltd Peptidyl derivatives
IT1270905B (it) * 1993-10-15 1997-05-13 Bruschettini Srl Composizioni farmaceutiche contenenti n-acetilcarnosina per il trattamento della cataratta
FR2711990B1 (fr) * 1993-11-05 1995-12-08 Exsymol Sa Produit pseudodipeptide possédant un groupement imidazole, et applications thérapeutiques, cosmétologiques et agroalimentaires.
RU2080120C1 (ru) * 1994-07-19 1997-05-27 Совместное русско-американское акционерное общество закрытого типа "Неофарм" Средство, обладающее иммуномодулирующей активностью
IT1275434B (it) * 1995-05-19 1997-08-07 Farmila Farma Milano Composizioni farmaceutiche e/o dietetiche ad attivita' antiossidante
RU2091389C1 (ru) * 1995-11-28 1997-09-27 Товарищество с ограниченной ответственностью "Верта" Пептид, обладающий иммуномодулирующей активностью

Also Published As

Publication number Publication date
WO1999001103A2 (fr) 1999-01-14
EP1020179B1 (en) 2009-12-09
RU2141483C1 (ru) 1999-11-20
DK1020179T3 (da) 2010-04-19
EP1020179B9 (en) 2011-02-02
AU8469498A (en) 1999-01-25
DE69841367D1 (de) 2010-01-21
EP1020179A4 (en) 2003-02-19
EP1020179A2 (en) 2000-07-19
ATE451096T1 (de) 2009-12-15
CY1109869T1 (el) 2014-09-10
EP2229935A1 (en) 2010-09-22
WO1999001103A3 (fr) 1999-03-25
PT1020179E (pt) 2010-03-15
ES2337964T3 (es) 2010-04-30

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA70301C2 (uk) Похідні пептидів, їх застосування, спосіб одержання, спосіб лікування або профілактики, фармацевтична композиція та косметичний засіб
DE3878157T2 (de) Phospholipase-a2-inhibierende zusammensetzungen und ihre anwendung.
RU2335495C2 (ru) N-ацильные производные аминокислот, их фармацевтически приемлевые соли, фармацевтическая композиция и применение в качестве гиполипидемических средств
JPS62500871A (ja) 薬理活性を有するジペプチド化合物及びそれを含む組成物
JPS58135870A (ja) チアゾ−ル誘導体、その製造法およびそれを有効成分とする医薬
CA2015475C (en) Treating agent for osteoarthritis
WO2001025192A1 (en) Guanidine derivatives and their use in the production of a medicament for blocking xanthine oxidase/dehydrogenase
CA2387591A1 (fr) Utilisation de derives d'indirubine pour la fabrication de medicaments
JPH09501653A (ja) 薬学的組成物
US5147652A (en) Autobiotics and their use in eliminating nonself cells in vivo
US7585846B2 (en) Compounds for delivering amino acids or peptides with antioxidant activity into mitochondria and use thereof
CA2631166A1 (en) Salts and mixture of -9-oxoacridine-10-acetic acid with 1-alkylamino-1-desoxy-polyols, pharmaceutical compositions containing said agents and treatment methods
CA2116617C (en) Novel esculetin derivatives and pharmaceutical composition
US5744452A (en) γ-L-glutamyl containing immunomodulator compounds and methods therewith
EP0179324A2 (fr) Composition anti-bactérienne
JP2005515969A (ja) ビタミン貯蔵の調節
DE69320367T2 (de) Therapeutische verbindungen für die behandlung von krankheiten, die mit einem glutathion-defizit assoziiert sind, herstellungsprozess und diese enthaltene pharmazeutische zusammensetzungen
US4895872A (en) Immunosupressive analogues and derivatives of succinylacetone
WO1989004314A1 (en) Anti-viral compounds and compositions containing them
Cai et al. Discovery of novel NSAID hybrids as cPLA2/COX-2 dual inhibitors alleviating rheumatoid arthritis via inhibiting p38 MAPK pathway
Baltina et al. Synthesis of Glycyrrhizic Acid Conjugates with S-Benzyl-L-Cysteine and Their Antiviral Activity
US5849783A (en) Autobiotics and their use in eliminating nonself cells
RU2141968C1 (ru) Способ получения гамма-l-глутамилгистамина, применение гамма-l-глутамилгистамина, фармацевтическая композиция
CN108728412A (zh) 一种nk细胞表面修改的免疫检查点抑制剂及其应用
US5252603A (en) Immunosuppressive analogues and derivatives of succinylacetone