UA58526C2 - Спосіб відновного алкілування глікопептидного антибіотика, комплекси міді та спосіб одержання глікопептидного антибіотика із мідного комплексу - Google Patents

Abstract

Спосіб відновного алкілування глікопептидних антибіотиків за присутності джерела міді, в результаті якого спочатку утворюється мідний комплекс глікопептидного антибіотика. Відновне алкілування цього комплексу сприяє регіоселективному алкілуванню й підвищенню виходу. Описані також мідні комплекси вихідних глікопептидних антибіотиків та продуктів алкілування.

Description

Опис винаходу

Цей винахід спрямований на вдосконалення методів відновного алкілування глікопептидних антибіотиків. 2 Винахід передбачає підвищену регіоселективність реакції між кількома положеннями і тим самим забезпечує підвищений вихід бажаного продукту. Більш точно, цей винахід стосується методів проведення реакції відновного алкілування переважно за участю однієї аміногрупи сахариду глікопептидного антибіотика, який містить одну або кілька додаткових аміногруп.

Суть винаходу полягає у виявленому факті, що проведення реакції за присутності розчинної сполуки міді 70 сприяє переважній реакції з аміногрупою, яка зв'язана з сахаридним фрагментом, і, таким чином, підвищує вихід по відновному алкілуванню в цю позицію. Початковою стадією є утворення мідного комплексу глікопептидного антибіотика, який потім піддають відновному алкілуванню. Цей винахід стосується також таких мідних комплексів вихідних глікопептидних антибілотиків. Продукти алкілування глікопептидних антибіотиків одержують у вигляді мідних комплексів, які являють собою інший варіант цього винаходу. 15 Цей винахід стосується відновного алкілування глікопептидних антибіотиків.

Глікопептидні антибіотики являють собою широкий клас речовин, які або продукуються мікроорганізмами, або продукуються мікроорганізмами і потім піддаються частковому модифікуванню. У продаж надходять як антибактеріальні продукти дві таких речовини - ванкоміцин і тейкопланін, проте відкрито багато інших, які розглядаються як основи для подальшого розвитку, зокрема, в зв'язку з тим, що в кінці 80-х років виникла 20 стійкість мікроорганізмів до різноманітних антибіотиків, в тому числі до глікопептидних. Увесь клас глікопептидних антибіотиків вичерпно описаний у монографії "Глікопептидні антибіотики" під редакцією

Рамакрішнана Нагараджана (Сіусореріїде Апііріоїісв, едйеа ру КатакКгізппап Мадагаїап, Магсеі ОекККег, Іпс.,

Мем Могк, 1994). Серед глікопептидів, відкритих останнім часом, можна назвати речовини, відомі під позначеннями А82846А (відомий також як ереомоміцин), А828468 (відомий також під назвою хлороорієнтицин А), с 25 дВ2ВАвС (відомий також як орієнтицин С) і орієнтицин А. Цьому винаходу віддається перевага в застосуваннідо (3 глікопептидних антибіотиків типу ванкоміцину, в тому числі до ванкоміцину, А82846А, А828468, А82846С і орієнтицину А; особлива перевага віддається використанню винаходу до А828468.

Відомі численні способи модифікації природних глікопептидів. Серед таких способів відомі способи відновного алкілування реакційноздатних аміногруп у глікопептидах. Див., напр., патент США Мо4,698,327, де о 30 описано відновне алкілування ванкоміцину, і європейські патенти Мо435503 А1 і 667353 А1, які стосуються Ге відновного алкілування різноманітних глікопептидів, в тому числі ванкоміцину, А82846А, А828468, А82846С і орієнтицину А. У цих джерелах описано способи відновного алкілування, які забезпечують введення в вихідні о глікопептиди великої різноманітності алкільних груп. с

У патенті США Мо4,698,327 описано алкіловані сполуки ванкоміцину формули 35 ок о веде» оди во он с нн? сво» н? «? « рин є би а й М й сто З с в щу і зе Маю на "он . "» о с о-ясвон сл 45 Сх со 9 о-єсвз сн. 5.) Сех.

М, 7 50 штусв 42) де

К - водень або метил; п-1 або 2;

Ку - водень або метил;

Е» і Кз незалежно один від одного являють собою водень або групу формули КеК;СН-;

Ф, Кв і ЕК; незалежно один від одного являють собою Кб, Ко-(алкіл С4-Св) або Ко-(алкеніл Со-Св); ко Кб - водень, алкіл С41-С1о, алкеніл Со-С4о, алкоксил С41-С;, циклоалкіл С3-С4о, циклоалкеніл Св-С12, феніл, нафтил, інденіл, тетралініл, декалініл, адамантил, моноциклічна гетероциклічна система, що включає від З бо атомів до 8 атомів вуглецю в циклі, або біциклічна гетероциклічна система, що включає від 6 атомів до 11 атомів, за умови, що принаймні один атом циклу є атомом вуглецю і принаймні один атом циклу є гетероатомом, вибраним з групи, що включає 0, М і 5, і К5 може бути заміщений однією або кількома гідроксильними, нітро-, алкокси С.і-Сіо, алкільними С.4-С40, фенільними, тіоалкільними Сі-Св, нітрильними, галоїдними, С»-С/ ациламіно-, аміно-, С4-С/. діалкіламіногрупами; а К/; - водень, за умови, що: (1) принаймні один з замісників 65 Р» і Кз має бути іншим, ніж водень; (2) якщо п-2, то К має бути воднем; (3) якщо К - метил, а К»з - водень, то Ко не може бути метилом і (4) якщо обидва замісники К і К. - метальні групи, то К»о - водень або метил і п--1.

Європейський патент Мо435503 А1 стосується алкілованих та ацильованих глікопептидів формули кі ин ов у

Но о а во ХУ н

СЕЗ о, тАОН

Я х :

Нр Ї н Бр "М едиих ге Ж'Мно СНз нн НЕ "в їн о Мн о о мМ ВЗ "ж 70 воож ши СЕ он но он де:

К - водень або (4-епі-ванкозамініл)-О-глюкозильна група формули те

Мн і; но дн

Во стов ст 0 я о

І або глюкозильна група формули он но

С рнзон юри 6)

І с

Х - водень або хлор; о

У - водень або хлор;

Ку, Р» і Кз - незалежно один від одного водень, алкіл С4-С.4», алканоїл Со-Со або група формули сь ФСУ се о с (в) -Нс-- (СНІ) с

ІС в) -сно-сну т п - число від 1 до 3; «

КЕ, - водень, галоїд, алкіл С41-Св, алкоксил С4-Св або група формули

Ве - с - . и? Ве,

Кб і Кв - незалежно один від одного водень або алкіл С4-Сз; р - число від О до 2; с т - число 2 або З і г-3-т; за умови, що, якщо К - (4-епі-ванкозамініл)-О-глюкозильна група, тО не всі замісники К., К»о і Кз є атомами водню, а якщо К - водень або глюкозильна група, то замісники К. і Кз не є со обидва атомами водню. с Якщо К - (4-епі-ванкозамініл)-О-глюкозил, то визначені таким чином глікопептиди являють собою: при ХАН, М-СІ - А82846А; ю при Х-У-СІ - А828468В;

Ф при Х-У-Н - А82846С; при Х:СІ, МЕН - орієнтицин А.

Таким чином, європейський патент Мо435503 А1 описує алкільні похідні А82846А, А828468, А82846С і ов орієнтицину А, в яких алкільна група являє собою - 1-13 алкіл

Ф) шт дн осн 60 або ек) 65 Групами, яким віддається перевага, є алкільні групи Св-С.4» і групи формули

У я (СНО) а и де К. - водень, галоїд, алкіл С4-Свя або алкоксил С.-Св.

Європейський патент Моб667353 А1 розкриває алкіловані глікопептидні антибіотики формули но он ві-вв- Б снаон

Гн о о о т ок к А ни х ге ї і до Вова нд, "н су 175 ді дз о но ве ов де: хім- незалежно один від одного водень або хлор; Щі

К - водень, 4-епі-ванкозамініл, актинозамініл або рістозамініл;

В! - водень або маноза;

В2 - -МН»о, -МНСН» або -М(СН3)»; 3 - -СНЬСН(СН»З)», ІрР-ОН, т-СІ)феніл, р-рамнозофеніл або І(р-рамнозогалактозо|феніл, су |р-галактозогалактозо|феніл, (р-СНзО-рамнозо|феніл;

В --СНа(СО)МН», бензил, |р-ОНІфеніл або (р-ОН, т-СПфеніл; о

В - водень або маноза; 25 - ванкозамініл, 4-епі-ванкозамініл, І -акозамініл, І -рістозамініл або І -актинозамініл;

В - алкеніл Со-Счв, алкініл. С»-С12, (С1-С1» алкіл)-К?, (С1-С12 алкіл)-галоїд, (Со-Св алкеніл)-К?, (Со-Св. алкініл)-В8, (С4-С1» алкіл)-О-К8, приєднаний до аміногрупи Б; Га

ЕЗ вибраний з групи, що складається з: ю а) поліциклічного арилу, незаміщеного або заміщеного одним або кількома замісниками, незалежно вибраними з групи, яка складається з; с (І) гідроксилу, ю (ії) галоїдів, (ії) нітрогрупи, (ім) алкілів С4-Св, (М) алкенілів Со-Св, « 20 (мії) алкінілів Со-Св, ш-в (Мії) алкоксилів С4-Св, с (мії) галоїдалкілів С4-Св, :з» (їх) галоїдалкоксилів С4-Св, (Х) карбоалкоксилів С.4-Св, 415 (хі) карбобензилоксигрупи, с (хії) карбобензилоксигрупи, заміщеної алкілами С.--Св, алкоксилами С.4-Св, галоїдами або нітрогрупою, (хії) груп формули -5(3)0-КУ, де п - число від 0 до 2, а КЗ - алкіл С4-Св, феніл або феніл, заміщений алкілом бо С.1-Св, алкоксилом С.-Св, галоїдом або нітрогрупою, і ос (хім) груп формули -С(О)М(2 9)», де кожний замісник БО, незалежно від другого, являє собою водень, з 50 алкіл Сі-Св, алкоксил С.--Сбс, феніл або феніл, заміщений алкілом С--Све, алкоксилом С.і-Св, галоїдом або нітрогрупою;

ФО Б) гетероарилу, незаміщеного або заміщеного одним або кількома замісниками, незалежно вибраними з групи, яка складається з: (І) галоїдів, (ії) алкілів С4-Св, (ії) алкоксилів С4-Св, іФ) (ім) галоїдалкілів С4-Св, ко (М) галоїдалкоксилів С4-Св, (мі) фенілу, во (мії) тіофенілу, (мії) фенілу, заміщеного галоїдом, алкілами С4-Св, алкенілами Со-Св, алкінілами Со-Св, алкоксилами С.4-Св або нітрогрупою, (їх) карбоалкоксилу С.4-Св, (б) карбобензилоксигрупи, 65 (хі) карбобензилоксигрупи, заміщеної алкілами С.--Св, алкоксилами С.4-Св, галоїдами або нітрогрупою, (хі) груп формули -5(0)4-КУ, визначених вище,

(хії) груп формули -С(О)М(В 72)», визначених вище, і (хім) тієнільної групи; с) груп формули -х - де А" - -ОС(А2)5-С(А2)5-О-, -0О-С(А2)5-О-, -С(А2)5-О- або -С(А2)5-С(А2)5-С(А?2)5-С(А2)»-, а кожний замісник А? вибраний незалежно від інших із групи, що складається з водню, алкілів С 4-Св, алкоксилів С4і-Св або циклоалкілів С/-С40; то а) груп формули іє» -79 де р - числовіді'до 5, а

В" вибраний незалежно від інших із групи, що складається з: (Ї) водню, (ії) нітрогрупи, (ії) гідроксилу, (ім) галоїдів, (М) алкілів С4-Св, (мі) алкоксилів С4-Св, (мії) алкілів Се-С19, (мії) алкінілів Се-Со, (їх) алкоксилів Со-Сч2, с (С) алкоксилів С4-Сз, заміщених алкоксилами С.-Сз, гідроксилами, галоїдалкоксилами С.--Сз або тіоалкілами о

С1-Су, (хі) оксиалкенілів Со-Св, (хії) оксиалкінілів С2-С43, (хії) галоїдалкілів С4-Св, (Се) (хім) гадоїдалкоксилів С4-Св, сч (ху) тіоалкілів Со-Св, (хуї) оксиалканоїлів Со-С10о, ів) (хмії) карбоксиалкенілів Со-Су, со (хмії) оксиалкілсульфонілів С4-Сз, (хіх) карбоксиалкілів С.4-Сз, ІФ) 00) М-|діалкіл С4-С3)аміноалкоксилів С4-Сз, (ххі) ціааноалкоксилів С.4-Св і (ххії) дифенілалкілів С4-Св, « за умови, що, якщо В 1! - алкіл С.і-Св, алкоксил Сі-Св або галоїд, то р має бути рівним 2 або більше, або 70 якщо В є (алкіл Сі-С5)-В8, то В"! не є воднем, алкілом С.-Св, алюксилом С.-Св або галоїдом; не) с е) груп формули "» й (82), " аж, де 4 - число від 0 до 4; о В"? вибраний незалежно від інших із групи, що складається з:

Го! (І) галоїдів, (ії) нітрогрупи, о (ії) алкілів С4-Св, ма 70 (їм) алкоксилів С4-Св, (М) галоїдалкілів С4-Св, 0 (мі) галоїдалкоксилів С4-Св, (мії) гідроксилу і (мії) тіоалкілів С4-Св; 59 г - число від 1 до 5, за умови, що сума 4 і г не перевищує 5;

Ф! 7 вибраний із групи, що складається з: (Ї) одинарного зв'язку, де (ї) двовалентного алкілу Сі--Св, незаміщеного або заміщеного гідроксилом, алкілом Сі-Се або алкоксилом

Сі-Св, 6о (її) двовалентного алкенілу Со-Св, (ім) двовалентного алкінілу Со-Св або (М) груп формули -(С(К7)5)5-819- або -К15-(С(В77)2)5-, де з - число від 0 до 6, а кожний з замісників БК? вибраний незалежно від іншого з групи, що включає водень, алкіли С--Сз або циклоалкіли Су/-С.о, і В" вибраний з групи, що включає -О-, -5-, -50-, -505-, 505-0-, -(0)-, - ОФЩ(О0)-, -ФО)0-, -МН-, -М(алкіл С4-Св)-, 65 с(ОМН-, -МНО(О)-, М-М;

ВЗ незалежно вибраний з групи, що складається з: (І) гетероциклілів С/-С.10, (і) гетероарилів, (ії) циклоалкілів С/-С4у, незаміщених або заміщених алкілами С.4-Св, або (м) фенілу, незаміщеного або заміщеного замісниками числом від 1 до 5, вибраними незалежно один від одного з групи, що включає: галоїди, гідроксил, нітрогрупу, алкіли С4--С1о, алкоксили С4-С3о, галоїдалкоксили

Сі-Сз3, галоїдалкіли С.4-С3, (С-4-С3)-алкоксифеніли, феніл, феніл-(С--Сз)алкіли, (С4-Св)-алкоксифеніли, феніл-(Сь-Сз)алкініли і (С4-Св)-алкілфеніли; 70 7) циклоалкілів С/-С4о, незаміщених або заміщених одним або кількома замісниками, вибраними незалежно один від одного з групи, що складається з: (Ї) алкілів С4-Св, (ії) алкоксилів С4-Св, (ії) алкенілів Со-Св, (ім) алкінілів Се-Св, (М) циклоалкілів С/-С.40, (мії) фенілу, (мії) тіофенілу, (мії) фенілу, заміщеного нітрогрупою, галоїдами, оксиалканоїлами Сі-Св або карбоциклоалкоксилами, і (їх) груп загальної формули -27-В "У, де 7 і В" визначені вище; і 9) груп формули

НО не» янм- деАЗід" вибрані незалежно один від одного з групи, що включає: с 29 (ї) зв'язок, Ге) (1) -О-, (ії) -Б(О)-, де Її - число від О до 2, (м) -С(217)», де кожний з замісників Б!" незалежно від іншого вибраний з групи, що включає водень, алкіли с

С.-Св, гідроксил, алкіли С--Св, алкоксили С.-Св, або обидва замісники В", взяті в сукупності, є атомами кисню, (м) -(2 183», де кожний з замісників КЗ незалежно від іншого вибраний з групи, що включає водень, алкіли с

С.-Св, алкеніли Со-Св, алкініли Со-Св, циклоалкіли С/-Сіо, феніл, феніл, заміщений нітрогрупою, галоїдами, ю оксиалканоїлами С.4-Сб, або обидва замісники вв, взяті в сукупності, є циклоалкілом С/-С.40; со

Вб є В: або В "У, визначені вище; і

Зо и - число від О до 4. Щео,

У цих посиланнях глікопептидними антибіотиками, яким віддається перевага, є А82846А, А828468, А82846С та орієнтицин А; алкілами, яким віддається перевага, є такі, в яких К т є сНно-к8; ії фрагментами 28, яким віддається перевага, є такі, що визначені вище як групи (а) і (е). «

Цей винахід може бути використаний для виготовлення алкілованих глікопептидів, описаних у цих 70 посиланнях. Алкіловані глікопептиди, яким віддається перевага, що можуть бути виготовлені цим способом, 8 с включають нижчеперелічені сполуки:

Із» М"-п-октил-АВ28468

М" -п-децил-А828468

М"-бензил-АВ28468 с М7-(р-хлорбензил)-АВ828468 со М7-(р-бромбензил)-А828468

М7-(р-пропілбензил)-АВ828468 о М7-(р-ізопропілбензил)-АВ828468 ма 70 М7-(р-бутилбензил)-А828468

Ф М (р-ізобутилбензил)-АВ828468

М7-(р-пентилбензил)-А828468

М (р-ізогексилбензил)-А828468 5Б М7-(р-октилбензил)-А828468 о М7-(р-пропоксибензил)-А828468

М7-(р-ізопропоксибензил)-А828468 де М7-(р-бутоксибензил)-А828468

М7-(р-пентилоксибензил)-А828468 60 М (р-гексилоксибензил)-А828468

М (о-гексилоксибензил)-А828468

М7-(р-гептилокеибензил)-А828468

М7-(р-октилоксибензил)-А828468 65 М"-фенетил-АВ28468

М7-(4-фенілбензил)-А828468

М7-(4-(4-хлорфеніл) бензил)-АВ828468

М7-(4-(4-метилбензилокси)бензил)-А828468

М7-(4-(4-етилбензилокси)бензил)-А828468

М7-(4-(4-хлорфенетил)бензил)-А828468

М7-(4-(2-(4-метоксифеніл)етиніл) бензил)-А828468

У вищенаведених посиланнях відновне алкілування описане як спосіб, що включає першу стадію, на якій глікопептид реагує з відповідним альдегідом або кетоном з утворенням Шиффової основи, яку на другій стадії відновлюють з утворенням бажаного алкілованого продукту. Як один з варіантів цього способу в європейському 70 патенті Мобб7353 АТ описано процес, в якому відновний агент додають одночасно з глікопептидом і альдегідом або кетоном. У посиланні стверджується, що може бути використаний будь-який хімічний відновний агент, однак перевага віддається ціаноборгідриду натрію.

Практично у всіх глікопептидах є кілька реакційноздатних груп. Модифікація цих кількох груп не є однозначно корисною. Іноді бажано провести реакцію з глікопептидом регіоселективно, щоб вона пройшла тільки 19 з одною з кількох груп. Це стосується й відновного алкілування глікопептидів. Як приклад можна навести

АВ28468. Хоча його похідні, алкіловані по аміногрупах лейцину (М') та/або моносахариду (МУ) виявляють антибактеріальну активність, перевагу слід віддавати алкілуванню по групі М" (аміногрупі дисахариду).

Фармацевтична практика вимагає використання відносно чистої форми, тому для одержання алкілованого по М" продукту високої чистоти бажано, щоб реакція йшла переважно по групі М,

Цей винахід забезпечує спосіб проведення реакції переважно по сахаридній аміногрупі в положення М 7 глікопептидного антибіотика. У випадку ванкоміцину, А82846А, А828468, А82846С та орієнтицину А цей спосіб знижує реакційну здатність аміногруп у положеннях М і М? і, таким чином, підвищує селективність реакції по групі М? (аміногрупі дисахариду). Цей винахід вимагає попереднього приготування розчинного мідного комплексу СМ глікопептиду, який потім піддають відновному алкілуванню. Розчинний мідний комплекс одержують шляхом о реакції глікопептидного антибіотика з міддю, звичайно шляхом додавання джерела розчинної міді до реакційної суміші, що містить глікопептидний антибіотик. Конкретна форма сполуки, що є джерелом міді, не має суттєвого значення, якщо тільки вона, принаймні, частково розчинна і не впливає негативно на рН. Така сіль міді може бути використана в безводній або в гідратній формі. Слолукою-джерелом міді, якій віддається перевага, є (со) ацетат міді (І), який найчастіше використовують у вигляді гідрату.

Введення міді в реакційну суміш призводить спочатку до утворення комплексу міді з вихідним глікопептидним см антибіотиком, як правило, у співвідношенні 1:11. Цей комплекс міді з вихідним глікопептидним антибіотиком є ІС о) однією з ознак цього винаходу.

Відновним агентом, який слід використовувати в цьому винаході, є ціанборгідрид натрію або со піридино-бороводневий комплекс. ІС)

Важливе значення має добір розчинника. Чистий метанол давав високі виходи, і можна очікувати, що метанол, розбавлений до певної міри, наприклад, диметилформамідом або диметилсульфоксидом, може забезпечити прийнятні виходи. Інші розчинники не призводять до задовільних результатів. Тому розчинником « для реакції є принаймні переважно, метанол.

Реакцію слід проводити при рН 6-8, перевага віддається рН 6,3-7,0. - с Використовувані кількості реагентів не мають суттєвого значення; кількості, які слід використовувати для а досягнення максимального виходу, дещо міняються залежно від природи конкретних реагуючих речовин. "» Глікопептидний антибіотик і альдегід або кетон витрачаються при реакції в еквімолярних кількостях. Перевага віддається незначному надлишку альдегіду або кетону, напр., від 1,3:1 до 1,7:1. Використовувана кількість глікопептидного антибіотика має бути скорегована з урахуванням його чистоти. В реакції витрачається 1 еквімолярнпа кількість відновного агента. Слід використовувати, принаймні, таку кількість; перевага бо віддається незначному надлишку. Кількість розчинної сполуки міді не має суттєвого значення у випадку використання ціанборгідриду натрію як відновного агента. Коли як відновний агент використовуюється 1 піридин-бороводневий комплекс, кількість використовуваної розчинної сполуки міді має більше значення, т 50 оскільки надлишок міді вступає в реакцію з піридин-бороводневим комплексом. Незалежно від природи відновного агента, цей процес призводить спочатку до утворення комплексу з глікопептидним антибіотиком 4) складу 1:1; тому перевага віддається наявності міді в кількості, приблизно еквімолярній у відношенні до глікопептидного антибіотика. Кількості, що перевищують один молярний еквівалент (у випадку піридин-бороводневого комплексу) або два молярні еквіваленти (у випадку ціаноборгідриду натрію) є небажаними.

Підсумовуючи вищезазначене, ідеальні використовувані кількості реагентів знаходяться у співвідношенні:

ІФ) глікопептидний антибіотик: альдегід або кетон: відновний агент: сіль міді ко 1:1,3-1,5:1,3:11 з тим винятком, що при використанні піридино-бороводневого комплексу як відновного агента 60 співвідношення, якому віддається перевага, складає 1:1,3-1,7:1,5:0,9-1,0.

Концентрація реагентів у розчиннику має деякий вплив на процес. Об'єм метанолу у відношенні до маси глікопептидного антибіотика може варіювати від 50:1 до 500:1; виявлено, що розведення 100:1 є практично прийнятним, корисним співвідношенням, хоча більш сильні розведення можуть привести до незначного 65 підвищення виходу.

Температура проведення процесу не має суттєвого значення. Реакційні суміші в метанолі киплять приблизно при 67"С, цим і визначається максимальна температура при використанні чистого метанолу як розчинника.

Звичайно, можливо вести реакцію й при більш високих температурах, якщо використовувати метанолвмісні суміші або вести процес під тиском. Припустимими є більш низки температури, однак доцільно не нижче 4570.

Ідеальними умовами використання ціаноборгідриду натрію як відновного агента є використання чистого метанолу як розчинника і проведення реакції за кипіння зі зворотним холодильником; у випадку використання піридин-бороводню як відновного агента ідеальними умовами є також використання чистого метанолу як розчинника, але при температурах приблизно 58-6370.

Деяка кількість продукту утворюється навіть при короткочасній реакції. Перевага віддається більшим 7/0 тривалостям реакції, напр., від 6 годин до 48 годин. Однак виявлено, що ідеальний час реакції лежить у межах від приблизно 20 годин до 25 годин. При більш тривалих процесах може підвищитися вихід продуктів, алкілованих по небажаних групах глікопептидного антибіотика.

У варіанті здійснення процесу за цим винаходом, якому віддається перевага, глікопептидний антибіотик і сполуку міді змішують у розчиннику, одержуючи розчинний мідний комплекс глікопептидного антибіотика, а потім /5 додають альдегід і відновний агент. Проте точна послідовність додавання не має суттєвого значення. Перевага віддається додаванню відновного агента порціями; у випадку ж використання піридино-бороводневого комплексу як відновного агента такий спосіб додавання є обов'язковою умовою одержання позитивних результатів. Реакцію продовжують протягом деякого часу, після чого утворюється продукт, що може бути виділений із реакційної суміші. 20 У варіанті, якому віддається перевага, після збігання часу реакції її припиняють, напр., додаючи до реакційної суміші боргідрид натрію. Ця речовина реагує з альдегідом або кетоном і тому запобігає подальшим небажаним реакціям.

Продукт виділяють із реакційної суміші у вигляді мідного комплексу алкілованого глікопептиду. Виділення здійснюють концентруванням реакційної суміші й осадженням комплексу шляхом додавання антирозчинника, с ов напр., етилацетату, ацетону, 1-пропанолу, ізопропілового спирту; перевага віддається ацетонітрилу. Комплекс можна розкласти шляхом обробки водою при рН 2-4, що призводить до вивільнення алкілованого глікопептиду, і) який при бажанні можна очистити відомим способом.

Нижченаведені приклади ілюструють цей винахід і дозволять досвідченим фахівцям здійснити його.

Порівняльний приклад А (без міді) «о зо АВ828468 (6б,0г, ефективність 76,595, 4,59г 10095-ної речовини, 2,88ммоль), 4"-хлор-4-біренілкарбоксальдегід (0,86г, 3,97ммоль) та ціаноборгідрид натрію (84мг, 1,34ммоль) додавали до б0Омл метанолу і розчин нагрівали с зі зворотним холодильником протягом З годин. Додавали додаткову порцію ціаноборгідриду натрію (84мгГ, ю 1,34ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником ще протягом З годин. Додавали заключну порцію ціаноборгідриду натрію (84мг, 1,34ммоль) і продовжували нагрівання зі зворотним холодильником ще протягом со 35 17 годин. Прозорий безбарвний розчин охолоджували до кімнатної температури й концентрували до об'єму ю 13Омл у роторному випарнику. Продукт осаджували шляхом додавання 200мл ізопропілового спирту протягом 2 годин. Після охолодження до 0"С і перемішування протягом 1 години фільтруванням відділено

М7-(4-(4-хлорфеніл) бензил)-АВ284688 у вигляді твердої речовини білого кольору (5,61г, ефективність 49,395, « 2,7 7г 10096-ної речовини, 53,70) (тут і далі останнє число означає вихід продукту порівняно з теоретичним). 40 Приклад 1 - с АВ828468 (0,50г, ефективність 76,3905, 0,38г 10095-ної речовини, 0,24ммоль), 4-хлор-4-біренілкарбоксальдегід ц (7Омг, О,32ммоль) та моногідрат ацетату міді (51мг, 0,2бммоль) розмішували в 5Омл метанолу. Додавали "» ціаноборгідрид натрію (20мг, 0,32ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 23 годин.

Прозорий розчин пурпурового кольору охолоджували до кімнатної температури й додавали 12906-ний розчин 45 боргідриду натрію в 14М водному розчині гідроксиду натрію (0,0Змл, 0,14ммоль). Додавали одну краплю оцтової с кислоти для доведення рН розчину до 7,3. Додавали другу порцію 1296-ного розчину боргідриду натрію в 14М водному розчині гідроксиду натрію (0,2Змл, 0,ТОммоль) і потім одну краплю оцтової кислоти для підтримання рн со розчину 7,3. Суміш перемішували протягом 1 години при кімнатній температурі й концентрували до об'єму 12мл ос у роторному випарнику. Продукт виділяли шляхом додавання 25мл ацетонітрилу на протязі 20 хвилин. Після т 50 перемішування протягом 20 хвилин при кімнатній температурі відділлли фільтруванням мідний комплекс

М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468 у вигляді твердої речовини пурпурового кольору (0,58г, ефективність 4) 59,5905, 0,35г 10090-ної речовини, 80,3905).

Приклад 2

Ав8г28468 (6б,0г, ефективність 78,490, 4,7г 10090-ної речовини, 2,95ммоль) розмішували в бО0Омл метанолу і 55 додавали ацетат міді (0,66бг, З,бммоль). Після 15-хвилинного розмішування при кімнатній температурі додавали о 4-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід (0,95г, 44ммоль) та ціаноборгідрид натрію (0,27г, 4,Зммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 24 годин. Після охолодження до кімнатної температури аналіз де аліквотної частки реакційної маси методом високоефективної рідинної хроматографії засвідчив вихід 4,52гГ

М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-АВ28468(85,496). 60 Приклад З

Ав8в28468 (2,5г, ефективність 78,590, 1,96г 10095-ної речовини, 1,2З3ммоль) розмішували в 250мл метанолу і додавали моногідрат ацетату міді (0,26г, 1,32ммоль). Після перемішування при кімнатній температурі протягом хвилин додавали 4'-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід (0,35г, 1,бммоль) та ціаноборгідрид натрію (З4мгГ,

О,54ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом З годин. Додавали додаткову порцію 65 ціаноборгідриду натрію (За4мг, О0,54ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником ще протягом З годин.

Додавали заключну порцію ціаноборгідриду натрію (З4мг, О,54ммоль) і продовжували нагрівання зі зворотним холодильником ще протягом 17 годин. Охолоджували суміш до кімнатної температури і додавали 1295-ний розчин боргідриду натрію в 14М водному розчині гідроксиду натрію (0,14мл, 0,б6Зммоль). Додавали кілька крапель оцтової кислоти для доведення рН розчину до 7,3. Додавали другу порцію 1290-ного розчину боргідриду натрію в 14М водному розчині гідроксиду натрію (0,1Змл, О,бммоль) і кілька крапель оцтової кислоти для доведення рН розчину до 8,1. Після перемішування протягом 2 годин при кімнатній температурі реакційну суміш концентрували до об'єму ббмл у роторному випарнику. Додавали по краплях ізопропіловий спирт (175мл) на протязі 1 години для осадження мідного комплексу М 7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468. Фільтруванням відділено комплекс у вигляді твердої речовини пурпурового кольору (6,50г, ефективність 26,995 у вигляді 70 вологого осаду на фільтрі, 1,75г 10090-ної речовини, 79,1905).

Приклад 4

Ав8в28468 (2,5г, ефективність 78,590, 1,96г 10095-ної речовини, 1,2З3ммоль) розмішували в 250мл метанолу і додавали моногідрат ацетату міді (0,26г, 1,32ммоль). Після перемішування при кімнатній температурі протягом хвилин додавали 4'-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід (0,35г, 1,бммоль) та ціаноборгідрид натрію (З4мгГ, 75 б0,54ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом З годин. Додавали додаткову порцію ціаноборгідриду натрію (З4мг, О,54ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником ще протягом З годин.

Додавали заключну порцію ціаноборгідриду натрію (З4мг, О,54ммоль) і продовжували нагрівання зі зворотним холодильником ще протягом 17 годин. Охолоджували суміш до кімнатної температури і додавали 1295-ний розчин боргідриду натрію в 14М водному розчині гідроксиду натрію (0,14мл, 0,б6Зммоль). Додавали кілька Крапель оцтової кислоти для доведення рН розчину до 7,3. Додавали другу порцію 12905-ного розчину боргідриду натрію в 14М водному розчині гідроксиду натрію (0,1Змл, О,бммоль) і кілька крапель оцтової кислоти для доведення рН розчину до 8,2. Після перемішування протягом 1,5 годин при кімнатній температурі реакційну суміш концентрували до об'єму бомл у роторному випарнику. Додавали по краплях ізопропіловий спирт (175мл) на протязі 1 години для осадження продукту. Останній відфільтрували й висушили у вакуумі. Одержано мідний Га комплекс М7-(4-(4-хлорфеніл) бензил)-А828468. Фільтруванням відділено комплекс у вигляді твердої речовини о пурпурового кольору (2,56г, ефективність 62,995, 1,61г 10095-ної речовини, 72,9965).

Приклад 5

Ав8г28468 (6б,0г, ефективність 76,195, 4,56г 10090-ної речовини, 2,9ммоль) розмішували в бО0Омл метанолу і додавали моногідрат ацетату міді (0,63г, З,15ммоль). Після перемішування при кімнатній температурі протягом (Се) 15 хвилин додавали 4"-хлор-4-біренілкарбоксальдегід (0,85г, З, Оммоль) та ціаноборгідрид натрію (84мг, 1,3ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом З годин. Додавали додаткову порцію см ціаноборгідриду натрію (84мг, 1,3ммоль) і суміш нагрівали зі зворотним холодильником ще протягом З годин. ІС о)

Додавали заключну порцію ціаноборгідриду натрію (84мг, 1,3ммоль) і продовжували нагрівання зі зворотним холодильником ще протягом 16 годин. Охолоджували суміш до кімнатної температури і додавали 5095-ний со водний розчин гідроксиду натрію для доведення рН реакційної суміші до 7,6. Додавали боргідрид натрію (0,11г, ІС о) 2,9ммоль) і перемішували протягом 3,5 годин при кімнатній температурі. Реакційну суміш концентрували до об'єму 110мл у роторному випарнику і додавали по краплях ізопропіловий спирт (25Омл) на протязі 4 годин для осадження продукту. Після охолодження суспензії пурпурового кольору до 07С протягом 1 години фільтруванням « відділено мідний комплекс М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468 (11,03г, ефективність 36,295 у вигляді вологого осаду на фільтрі, 3,99г 10090-ної речовини, 77,690). - с Порівняльний приклад В (без міді) ч Ав8г28468 (0,50г, ефективність 84,395, 0,42г 10095-ної речовини, 0,2бммоль) розмішували в 5О0мл метанолу і -» додавали 4"-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід (72мг, 0,3Зммоль) та піридино-бороводневий комплекс (0,03Змл,

О,ЗЗммоль). Суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 6 годин, а потім охолоджували до кімнатної температури. Аналіз аліквотної частки реакційної маси методом високоефективної рідинної хроматографії о засвідчив вихід 0,25г М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468(53,296).

Го! Приклад 6

Ав8г28468 (0,50г, ефективність 84,395, 0,42г 10095-ної речовини, 0,2бммоль) розмішували в 5О0мл метанолу і о додавали ацетат міді (45мг, 0,25ммоль). Після 10-хвилинного розмішування при кімнатній температурі додавали ко 20 4-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід (84мг, 0,39ммоль) та піридино-бороводневий комплекс (0,039мл, 0,39ммоль).

Суміш нагрівали при 577С протягом 24 годин, а потім охолоджували до кімнатної температури. Аналіз аліквотної с частки реакційної маси методом високоефективної рідинної хроматографії засвідчив вихід 0,34г

М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468(72,396).

Приклад 7 25 Ав8г28468 (0,50г, ефективність 76,395, 0,38г 10095-ної речовини, О0,24ммоль) і моногідрат ацетату міді (4Змг,

ГФ) 0,21бммоль) розмішували в 5О0мл метанолу і додавали 4"-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід (84,5мг, 0,39ммоль) та піридино-бороводневий комплекс (0,011мл, 0,11ммоль). Суміш нагрівали при 63"С протягом 2 годин і додавали о другу порцію піридино-бороводневого комплексу (0,01мл, 0,їммоль). Після витримування при 63"С протягом ще 2 годин додавали третю порцію піридино-бороводневого комплексу (0,005мл, О,О05ммоль). Ще через 2 години 60 додавали четверту порцію піридино-бороводневого комплексу (0,005мл, 0,О5ммоль), а потім, через 5 годин при 63"С, п'яту порцію піридино-бороводневого комплексу (0,005мл, 0,05ммоль). Суміш витримували при 63"С протягом подальших 11 годин, а потім охолоджували до кімнатної температури. Аналіз аліквотної частки реакційної маси методом високоефективної рідинної хроматографії засвідчив вихід 0,З4г

М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-АВ828468 (79,295). бо Реакції, описані у порівняльних прикладах А і В і в прикладах 1-7, оцінено також з точки зору (1)

кількості залишкового вихідного глікопептиду, (2) кількості продуктів, алкілованих по інших аміногрупах, крім М", і (3) кількості поліалкілованих продуктів. Ці результати представлено у поданій нижче таблиці, де їх виражено у процентах відносно цільового продукту, алкілованого по аміногрупі М7; виходи цільового продукту є реальними значеннями, вказаними у вищенаведених прикладах.

ТАБЛИЦЯ І нн: ник ж ши ШИ продукту, залишко- продукту, продукту, продукту, продукту, триалкі-

Номер о моноалкі- вого / моноалкі- моноалкі- діалкіло- діалкіло- лованого прикладу лованого А828468 лованого лованого ваного по ваного по продукту по Ме по Ме по МІ Мі Ме М; Ми

Порівня- вн

А 53,7 14,1 3,5 24 244 15,9 3,4 1 80,3 7,6 10 04 9,7 5,6 0,7 2 85,4 13,0 24 07 8,2 5,9 0,9 3 79,1 9,8 1 0,5 в 64 0,6 4 72,9 10,1 10 04 5,8 47 0,3 5 71,6 9,3 10 04 741 5,4 0,5

Порівня- льний

В 53,2 41,6 9,9 ІЗ Р 78 1,8 6 72,3 178 21 0,7 62 2,5 п 7 79,2 9,2 14 0,3 7,4 34 0,3

Наведені дані показують, що цей винахід забезпечує кілька переваг. По-перше, підвищується вихід продукту, алкілованого по М". По-друге, знижуються виходи продуктів, алкілованих по М та/або по МУ. По-третє, цей винахід забезпечує значне підвищення регіоселективності реакції.

Приклад 8

Мідний комплекс М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468

Ав8в28468 (0,50г, ефективність 75,6-78,890, 0,24-0,25ммоль) розмішували в 5О0мл метанолу і додавали ацетат міді (53-5бмг, 0,29-0,3їммоль), а потім 4"-хлор-4-бірфенілкарбоксальдегід (70-73мг, 0,32-0,34ммоль) та єс

Цціаноборгідрид натрію (20-22мг, 0,32-0,35ммоль). Реакційну суміш нагрівали зі зворотним холодильником о протягом 24 годин і охолоджували до кімнатної температури. Доводили рН до 9,0-9,3 за допомогою 1М розчину гідроксиду натрію. Реакційну суміш концентрували до об'єму 10-20мл у роторному випарнику і по краплях додавали ізопропіловий спирт (13-20мл) для осадження мідного комплексу глікопептиду пурпурового кольору, який відділяли фільтруванням з відсмоктуванням. Після висушування у вакуумі при 65"С одержано мідний (Се) комплекс глікопептиду у вигляді порошку пурпурового кольору. Після проведення чотирьох операцій синтезу сч об'єднані порції комплексу глікопептиду проаналізовано для визначення вмісту міді; знайдений вміст міді 3,095, що підтверджує ідентификацію продукту як комплексу міді з М 7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468 у співвідношенні 1:1. со

Порівняльний приклад С і приклади 9-19

Різні солі міді порівнювали за допомогою стандартизованої процедури. ів)

А828468 (1 еквівалент в розрахунку на вільну основу з урахуванням ефективності) розмішували в 50мл метанолу і додавали сіль двовалентного металу (МХ2, 0,63 еквіваленту) або одновалентного металу (МХ, 1,25 еквіваленту), а потім «-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід (1,25 еквіваленту) та ціаноборгідрид натрію (1,25 « еквіваленту). Суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 24 годин. Після охолодження до кімнатної температури відбирали аліквотну частку для аналізу методом високоефективної рідинної хроматографії (ВРХ). т с Для контролю проходження реакції та визначення виходу використовували систему ВРХ типу бО0ОЄ фірми ч» "Уотерс" (УУайеге 6О0Е) з інтегратором НРЗ3395 і детектором типу 757 фірми "Еплайд Байосистемз" (Арріїєд " Віозувіетв 757), що працював на довжині хвилі 23Онм, чутливість 0,1 одиниці поглинання, періодичність спрацьовування фільтру 1 секунда. Колонка 4,бмм х 25см, сорбент "Зорбакс СБ феніл" (2ограх ЗВ-РНепуї) фірми "Дюпон" (ОцРопО). Елюент А: 1095 ацетонітрилу, 9095 буферного розчину (0,295 триетиламіну, 0,2590 1 ортофосфорної кислоти). Елюент В: 6095 ацетонітрилу, 40956 буферного розчину (0,295 триетиламіну, 0,2590 о ортофосфорної кислоти). Програма градієнтного елюювання зі швидкістю потоку Імл/хв: початковий момент - 10095 А, градієнт до 8095 А, 2095 В на протязі 5хв., постійний склад протягом 5хв., градієнт до 10095 В протягом о 20хв., градієнт до 10095 А на протязі бхв., постійний склад 20хв. Підготовка проби: 0,5-1,0г реакційної суміші з 50 розбавляли до 25мл сумішшю ацетонітрилу з буферним розчином. Витримували при кімнатній температурі приблизно 30 хвилин до знебарвлення пурпурового кольору мідного комплексу. Час елюювання цільового

І) продукту алкілування глікопептиду 16-18 хвилин, вихідного глікопептиду 3-4 хвилини, продукту алкілування по аміногрупі МУ (моносахаридній) 18-19 хвилин, продукту алкілування по аміногрупі М (метиллейцину) 19-21 хвилина, діалкілованих домішок 24-26 хвилин і альдегіду 35-36 хвилин. Вихід визначали шляхом порівняння зі 5о стандартами, приготованими з використанням стандартного зразка продукту.

ГФ) Результати подано в нижченаведеній таблиці. Результати для алкілованих побічних продуктів подано в процентах відносно цільового продукту алкілування по М. ко ТАБЛИЦЯ

У Ф відносно продукту, 60 моноалкілованого по МИ б5

Номер Сіль Вихіду рН Вихідний Продукт, Продукт, прикладу Ки тгліко- моноалкі- моноалкі- " пептид лований лований пом лом

Порівня- льний с приклад с відсуткість 63,5 7,2 25,6 7,8 18 9 Си 57,8. 7,2 33,3 62 б1 сщоН» 62070213 41 16 її СЩОАсЬ лплобіЯ169 3,6 18 2 ЩО» 640 62179 40 р! 13 циклогексанбутират міді (І) 69,0. 64 15,6 2,3 12

Іс етилгексаноат міді (П) 69,00 6,5 20,8 3,1 14

Сисі» 66,9 62 28,6 47 3,3 10 16 СиВг» 67,5 бі 185 39 24 "7 сисі 67,4 68 23,8 Щі 24 18 СЬО НІ 33,9. 5,5 2100 46 19 19 Сиб5Оо. 52,11 69 322 74 8,8

Було проведено подальше співставлення тих же самих солей міді з точки зору їх розчинності в метанолі й розчинності вихідного глікопептидного антибіотика за їх присутності. Для цього використано таку процедуру: 7/5 Мідну сіль (0,165ммоль) додавали до 50мл метанолу і розмішували протягом 15 хвилин при кімнатній температурі. Реєстрували характеристики розчинності, а також рН. Додавали глікопептид у вигляді основи (0,55г, ефективність 74,795, 0,41г 10095-ної речовини, 0,2бммоль) і перемішували протягом 15 хвилин.

Реєстрували характеристики розчинності й рН.

ТАБЛИЦЯ Ш

Сіль Розчинність солі в рН Розчинність різі метанолі глікопептиду за присутності солі сиг; Низька 5,9 Низька 7,0 розчинність, розчинність, мутний білий мутний рожевий розчин розчин

СщЩОН)» Низька 6,2 Низька 7,0 Га розчинність, розчинність, мутний мутний світлоблакитний світлоблакитний Ге) розчин розчин

САС)» Розчинна, 5,5 Розчинна, 6,7 прозорий прозорий синьозелений пурпуровий розчин розчин

СщОСсЕ»)» Розчинна, 44 Розчинна, 6,2 (се) прозорий прозорий світлоблакитний пурпуровий розчин розчин се пиклогексанбутират Слабка мутність, 60 Розчинна, 6,7 міді (П) світлий прозорий блакитнозелений пурпуровий розчин Іо) розчин етилгексаногт міді Розчинна, 6,5 Розчинна, 6,7 ее

ПО) прозорий прозорий синьозелений пурпуровий розчин розчин 325 Сась Розчинна, 3,2 Низька 6,6 юю прозорий розчинність, безбарвний розчин мутний пурпуровий розчин

СиВо» Розчинна, 2,8 Розчинна, 5,9 прозорий жовтий прозорий « розчин пурпуровий розчин

Си5055 НО Розчинна, 3,7 Низька 6,2 прозорий розчинність, - безбарвний розчин мутний пурпуровий с розчин :з» Вищенаведені приклади ілюструють деякі характерні особливості цього винаходу. По-перше, мідь має бути введена в реакційну суміш у принаймні частково розчинній формі. Такі сполуки міді, як СИР» або СЩОН)», майже 15 нерозчинні в метанолі, є неефективними. Крім того, перевага віддається солям міді, які забезпечують повну сл розчинність вихідного глікопептидного антибіотика, в ідеальному випадку - при значеннях рН, яким віддається перевага. Солі, які мають найвищу ефективність (СЩОАс)», циклогексанбутират міді (ІІ) і етилгексаноат міді (ее) (І)) забезпечують повну розчинність основи глікопептиду і рН розчину глікопептиду приблизно 6,7. Солі, які сл забезпечують підвищення ефективності у порівнянні зі способом без використання міді, але не є оптимальними (СщоОосССсг5)5, СисСі», СиВго), або забезпечують розчинність глікопептиду, проте з рН нижче оптимального ко (СиВго, Сщ(ОосССсСЕ53)»), або створюють оптимальне значення рН, але при цьому не забезпечують повної

Ф розчинності глікопептиду (Сисів).

Коротко кажучи, мідь має бути у формі, яка, принаймні, частково розчинна і забезпечує або підтримує повну розчинність вихідного глікопептидного антибіотика при прийнятному значенні рН, як правило, від 6,3 до 7. Крім того, ці експерименти було проведено при кількості міді, меншій за оптимальну; додаткові переваги цього винаходу досягаються при вищих концентраціях міді.

ГФ) Порівняльний приклад О (за відсутності міді) і приклад 20 7 Було проведено два досліди з глікопептидним антибіотиком А82846А: один без міді (порівняльний приклад

ОБ), а другий з моногідратом ацетату міді. Як альдегід був використаний 4-хлор-4-біренілкарбоксальдегід. во Реакції було проведено за процедурами, описаними у вищенаведених прикладах. Результати дослідів подано у таблиці ІМ. б5

ТАБЛИЦЯ у

Дослід Вихіду?б, Ж продукту, б продукту, Ж продукту, 5 продукту, розрахований моноалкіло- моноалкіло- діалкілова- діалкілова- заплощею ваного по ваного по ного по Мі ного по М! і піка на Ме М Ме М хроматограмі

Порівняльний приклад Ю 52,4 47 26 15,8 90:

Приклад 20 А 11 0,9 6,6 6,0

Приклад 21. Мідний комплекс А828468

Ав28468 (3,Ог, ефективність 78,7905, 2,4г 10095-ної речовини, 1,5ммоль) розмішували в ЗОО0мл метанолу при 70 кімнатній температурі й додавали моногідрат ацетату міді (0,31г, 1,бммоль). Після розмішування протягом 20 хвилин при кімнатній температурі суміш пурпурового кольору нагрівали до 35-407С і розмішували ще 30 хвилин.

Розчин концентрували до об'єму 45мл у роторному випарнику і по краплях додавали 100мл ізопропілового спирту протягом 2 годин. Суспензію охолоджували до 0"С і фільтрували. Після висушування у вакуумі при 357С, одержали 2,бг мідного комплексу А82846ЩВ у вигляді твердої речовини пурпурового кольору. 75 Мас-спектроскопічний аналіз показав наявність іонів, очікуваних для комплексу, в тому числі серію піків з масою приблизно 1653, які не були виявлені при аналізі порівняльного зразка А828468 і є характерними для мідного комплексу А828468.

Інший зразок мідного комплексу А8Ф2846О8 був приготований аналогічним способом і проаналізований методом спектроскопії в УФ і видимому діапазонах, який показав максимум поглинання на довжині хвилі приблизно 540нм; цей максимум не виявлений у спектрах порівняльного зразка А828468 і ацетату міді і є характерним для мідного комплексу А828468.

Claims (14)

Формула винаходу с о

1. Спосіб відновного алкілування глікопептидного антибіотика, що містить сахаридний фрагмент з аміногрупою в положенні М" і одну чи кілька інших аміногруп, який включає проведення реакції розчинного мідного комплексу глікопептидного антибіотика з кетоном або альдегідом в присутності відновного агента, яким є ціаноборгідрид натрію або піридино-борводневий комплекс. (Се)

2. Спосіб за п. 1, який здійснюють у метанолі. сч

З. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що розчинний мідний комплекс глікопептидного антибіотика готують іп зйш із глікопептидного антибіотика і розчинної сполуки міді. ІФ)

4. Спосіб за п. З, який відрізняється тим, що глікопептидним антибіотиком є глікопептидний антибіотик со типу ванкоміцину.

5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що глікопептидним антибіотиком є А828468. ІС о)

6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що альдегідом є 4"-хлор-4-біфенілкарбоксальдегід.

7. Спосіб за п. 1, який додатково включає виділення мідного комплексу алкілованого глікопептидного антибіотика. «

8. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, який додатково включає виділення алкілованого глікопептидного антибіотика. -

с

9. Комплекс міді з А82846А або Ав828468. и

10. Комплекс за п. 9, який відрізняється тим, що являє собою комплекс міді з А828468 у співвідношенні 1:1. "»

11. Комплекс міді з відновно алкілованим глікопептидним антибіотиком, який одержано способом за будь-яким з пп. 1-7.

12. Комплекс за п. 11 з відновно алкілованим А828468. 1

13. Комплекс за п. 12, в якому відновно алкілований А8Ф2846В являє собою оо М7-(4-(4-хлорфеніл)бензил)-А828468.

14. Спосіб одержання глікопептидного антибіотика, алкілованого по сахаридному фрагменту з аміногрупою в о положенні М", який включає обробку водою мідного комплексу згаданого глікопептидного антибіотика при МО 20 значенні рН, рівному або меншому 4. щи Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М 8, 15.08.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Ф) іме) 60 б5