UA54490C2

UA54490C2 - Тверді суміші на базі сульфонілкарбамідів та допоміжних агентів

Info

Publication number: UA54490C2
Application number: UA99084861A
Authority: UA
Inventors: Маттіас Братц; Карль-Фрідріх Йєгєр
Original assignee: Басф Акцієнгезелльшафт
Priority date: 1997-01-30
Filing date: 1998-01-29
Publication date: 2003-03-17
Also published as: ES2181168T3; UY24868A1; HUP0000924A3; ATE221313T1; AU748718B2; NO993694D0; IL130814A; EE9900331A; US20020098981A1; ZA98723B; TR199901834T2; PL335051A1; CA2278206C; NO993694L; JP2001509799A; CO5021231A1; EA001960B1; JP4399032B2; KR100483091B1; DK0955810T3

Abstract

Винахід відноситься до твердих сумішей, які містять а) діючу речовину з групи сульфонілкарбамідів і б) алкілполіглікозид, а також до способу боротьби з небажаною рослинністю та до способу одержання гербіцидної композиції на основі сульфонілкарбаміду і алкілполіглікозиду.

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до твердих сумішей на базі сульфонілкарбамідів та допоміжних агентів. 2 Сульфонілкарбаміди (нижче позначаються "СУ") є групою високоактивних гербіцидів, які знаходять широке застосування в області захисту рослин.

Дія сульфонілкарбамідів, обумовлена механізмом засвоєння діючої речовини через листя, може бути поліпшена шляхом добавки до розчину для обприскування поверхнево-активної речовини, такої як змочуючий агент, (пор. Грін та ін, АМРР, Зеігіете сопіегепсе ди соїшта - доцтеевз іпіегпайопаІез виг о Їїа Ше сопіге 70 |в тацуаівев пПегрез 1995, ст. 469 - 474; "ОРХ-КО 691 - А пему зипасіапі тог зийопуї! геа Пегбрісідев").

Як підхожі змочуючи агенти у літературних джерелах описуються масляні допоміжні агенти (див. публікацію

Налеєва й ін., М/еей Тесппої. 1995, 9, 5. ст. 689 - 695) або етоксилати спиртів (див. вищезгадане джерело, а також Данн та ін., М/еед Зсіепсе 1994, 42, 5. 82 - 85; Грін, М/еей ТесппоїЇ. 1993, 7, 5. ст. 633 - 640). Ці речовини добавляються в сільськогосподарській практиці до розчину для обприскування як присадки до суміші в 19 баку. При цьому суміш із гербіциду сульфонілкарбаміду і поверхнево-активної речовини готують у баку для обприскування тільки незадовго до опрацювання.

У торгівлі є, наприклад, подвійна пачка з назвою сСАТОЗ (фірми би Ропі де Метоигв), яка складається з 25

Фдо-го гранулята, що диспергується у воді, діючої речовини римсульфурону (компонент А) та упакованого окремо змочуючого агента (компонент Б), який складається із суміші 2-бутоксіетанолу, поліетоксилованого таловаміну і нонілфенілпропілетиленгліколевого ефіру. Для їхнього використання обидва компонента змішують у баку для обприскування.

На практиці бажаним є можливість використання готових композицій, які вже містять змочуючий агент, що підвищує ефективність щоб уникнути проблематичного змішування компонентів безпосередньо перед застосуванням. У такий спосіб можна усунути проблеми транспортування і збереження, а також запобігти сч 29 помилкам при готуванні розчину для обприскування. Далі тверді композиції принципово мають переваги щодо Ге) їхнього використання й утилізації їхнього упакування.

З різноманітних публікацій, крім того, відомо, що композиції, які містять сульфонілкарбаміди, мають проблеми щодо стабільності діючої речовини, оскільки діюча речовина при несприятливих умовах може згодом розкладатися. Тоді не забезпечується бажаної гербіцидної дії. Тенденція до розкладу є також проблематичною о щодо вимог стосовно реєстрації діючих речовин, тому що при реєстрації до діючої речовини пред'являються (о) певні вимоги щодо стабільності в композиціях.

У патентній заявці Японії УР-А 62/084004 описується застосування карбонату кальцію і триполіфосфату З натрію для стабілізації композицій, що містять діючі речовини СУ. чІ

Патентна заявка Японії УР-А 63/023806 описує таке рішення, відповідно якому застосовують спеціальні наповнювачі і рослинні олії для одержання твердих композицій, які містять сульфонілкарбаміди. о

Патентна заявка Японії ОР-А 08/104603 описує аналогічні ефекти при застосуванні епоксидованих натуральних масел. Обидві вищеназвані патентні заявки мають як загальну ознаку уведення в композиції рослинної олії, щоб поряд із поліпшеною стабільністю використовувати ефекти, що підвищують активність, цих « дю діючих як допоміжні агенти речовин. -о

При уведенні в рідкі композиції рослинних олій (як правило, концентратів суспензій) використовуються с аналогічні ефекти (пор. ЕР-А 313317 і ЕР-А554015). :з» Із рівня техніки також відомо застосування алкілполіглюкозидів як змочуючи/допоміжні агенти.

У заявці МО 95/2841 описуються тверді суміші з діючої речовини та алкілполіглюкозиду у формі абсорбату на носії. сл 395 У ЕР-А 498 154 описуються алкілполіглюкозиди разом із діючою речовиною М-фосфонометилгліцином у твердих композиціях.

ЧК» Завданням винаходу є розроблення твердих композицій із сульфоніл-карбамідами як діюча речовина, які вже їз містять допоміжні агенти у твердій формі і тому перевершують відомі дотепер тверді композиції.

Це завдання вирішується відповідно до винаходу за допомогою твердих сумішей, які містять (Се) 50 а) сульфонілкарбамід і о б) допоміжний агент із групи алкілполіглікозидів.

Несподівано було встановлено, що при застосуванні алкілполіглюкозидів як змочуючих агентів у твердих композиціях, які містять сульфонілкарбамід, спостерігається чітка стабілізація діючої речовини в порівнянні з іншими змочуючими агентами (наприклад, етоксилованими аліфатичними амінами або етоксилатами спиртів). 59 Цей ефект спостерігається особливо тоді, коли поряд із гербіцидними діючими речовинами Е водорозчинні

ГФ) неорганічні солі, такі як сульфат амонію. Особливо чітко виявляється стабільність, якщо змочуючий агент 7 застосовується в необхідній для біологічної активності концентрації.

Завдяки змішуванню сульфонілкарбаміду з іншими діючими речовинами, із алкілполіглікозидами, і з сульфатом амонію можна одержувати стабільні при збереженні композиції з хорошою біологічною активністю. 60 Далі були розроблені способи одержання твердих сумішей відповідно до винаходу, а також їхнє застосування як засобів захисту рослин для боротьби з небажаними бур'янистими рослинами.

Як сульфонілкарбамід а) застосовуються в основному сполуки із структурною групою: о 65 оше-

Найкращими є сульфонілкарбаміди таких структур І:

Ї Х ) з-вознсмв--(( 2 у де У має такі значення; н ві в І: --бС «ОС ПД ! с- сті те ІЗ в І: е

В

І 1 ( | в'-- в в Ос ' 54 2-5 2-6 в! у: м су й ШІ - , кі ' В '

Нн М ЕЕ

В І: з-7 8 ЗВ Га в І: во в І: Ге) г 1 ло

М 1 ' ' й | 10 7

В в в (ав) 7-10 сті 0-12 Ф ви В чІ ваш т і в в! ви

Й І | Іо)

Е в

З-1ї3 5-14 при цьому замісники ЕВ до В З мають такі значення: «

К: означає Н або СН»; - 10 В": ОЕ, СІ, В МО», Сі-Сдалкіл, С--Сугалогеналкіл, Сз-С.циклоалкіл, Со-Сугалогеналкеніл, С.-Суалкокси, с сС.-С галогеналкокси, Со-Слалкоксіалкокси, СОВИ, С(О)МА ЗВ, ОМА в 8, (0), С(О)В В, СНЬСМ або :з» приведений нижче | ;

В: Н, Е, СІ, Вг, СМ, СНз, ОСН», ЗСН», СЕз або ОСЕЗН; в. СІ, МО», СОоСН», СОоСНоСН», О»М(СНЗ)», ЗО»СН», О»СНЬьЬСН», Осн», або ОСНоСН»; 1 В: С.-Сз-алкіл, С.і-Сугалоалкіл, Сі-Слалкокси, Со-Слгалоалкеніл, Е, СІ, В, МО», СО»В2, с(О)МА ЗВ, 1» вом зв, (0087, С(О)В 8 або І; т. ВУ: Н, Е, СІ, Вг або СНу; ря Ве; С.-Сдалкіл, Сі-Слалкокси, Со-Сулгалогеналкеніл, Е, СІ, Вг, 0282, С(О)Ме Зв, ОМ 56, (007, іс) С(О)В "8 або приведений нижче і; о В". Н, Е, СІ, СНз або СЕ»; в: Н, С.-Суалкіл або піридил ;

В: означає С.-Слалкіл, Сі-Слалкокси, Е, СІ, Вг, МО», СО»? 802Мв зв 15, (0), ОоСсе»нН, СОВИ,

С,-С.галогеналкеніл або приведений нижче |;

Ге! ВО: Н, СІ, Е, Ве, Сі-Слалкіл або Сі-С;алкокси; юю В": ОН, сСі-Слалкіл, Сі-Слалюкокси, Со-Слалкокси; галогеналкеніл, РЕ, СІ, В СО»? с(оОМмв Зв, вом зв, В(О)08 7, С(О)В 8 або приведений нижче І; 60 В. С.-Суалкіл, необов'язково заміщений галогеном, С--С;алкокси або СМ, аліл або пропаргіл;

ВЗ: Н, С.-Слалкіл або Сі-Сулалкокси;

В: с.-Суалкіл; в'я; Н, С4-Слалкіл, Сі-С;алкокси, аліл або циклопропіл;

В5; Н або С.-Суалкіл; бо В": с.-Суалкіл, С--С.галоалкіл, аліл або пропаргіл;

ВВ; С.-Слалкіл, Сі-Слгалоалкіл або Сз-Сеоциклоалкіл, необов'язково заміщений галогеном; п має значення 0,1 або 2;

Ї має структуру ЇЇ й ВЗ (ПІ 7 (1) ка причому

Кі): означає Н або С.-Сзалкіл;

М: О або 5;

Х:І Н, С4-Слдалкіл, Сі-Слалкокси, С.4-Слгалоалкокси, С.і-Сугалоалкіл, С.4-Су/-галоалкілтіо, С4-С;алкілтіо, 75 галоген, Со-Сралкоксіалкіл, Со-С5-алкоксіалкокси, аміно, Сі-Сзалкіламіно або ди(С.--Сзалкіл)аміно;

У: Н, С1-Слалкіл, Сі-Слалкокси, Сі-Сугалоалкокси, С.-Су;алкілтіо, С4-Су-галоалкілтіо, Со-Свалкоксіалкіл,

Со-Свалкоксіалкоси, аміно, Сі-Сз-алкіламіно, ди(Сі-Сзалкіл)аміно, Сз-С;лалкенілокси, С3-С;лалканілокси,

Со-Свалкілтіоалкіл, Со-Свалкілсульфінілалкіл, Со-Свалкілсульфонілалкіл, С.-Слгалоалкіл, Со-С;алкеніл,

С3-Свциклоалкіл, азидо, фтор або ціано; 7: означає СН або М; і їхні солі, що застосовуються в сільському господарстві.

Нижче наводяться деякі придатні сульфонілкарбаміди з їхньою назвою за ІММ (Іпіегпайопа! Мопргоргієїагу

Мате - міжнародні невласні найменування) відповідно до "Не Резіїсіде Мапиаї!":

АСС 322140 Ге!

Амідосульфурон; о азимсульфурон (ІЧ-((4,6-диметокси-2-піримідиніл)аміно|- карбоніл|-1-метил-4-(2-метил-2Н-тетразол-5-іл)-1Н-піразол-5-сульфонамід); бенсульфурон-метил (метил2-|(ЦК4,6-диметокси-2-піримідиніл)-аміно|-карбоніліаміно|сульфоніл)метилі|бензоат); (ав) етил 2-((((4-хлоро-6-метокси-2-піримідиніл)-аміно|карбоніл|Іаміно)сульфоніл|бензоат(хлоримурон етил); б 2-хлОороО-Мм-|(4-метокси-б-метил-1,3,5-триазін-2-іл)іаміно|карбоніл|Ібсензол-сульфонамід(хлорсульфурон); хлорсульфоксим; «І циносульфурон; « циклосульфамурон; етаметсульфурон-метил ІС о) (метил2-|(Щ4-етокси-6-(метиламіно)-1,3,5-триазин-2-іліаміно|карбонілІаміно|)сульфоніл|-бензоат); етоксисульфурон; флазасульфурон; « флупирсульфурон (метил 40. 2-ІЦ(4,6-диметокси-2-піримідиніл)-аміно|-карбоніліаміно|)сульфоніл|-6--трифторметил)-3-піридин-карбоксилат); - с галосульфурон-метил; и імазосульфурон; ,» метил 2-|(((4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)ламідо|карбонілІіаміно)сульфоніл|бензоат(метсульфурон метил); нікосульфурон 1 (2-ІЦ(4,б-диметокси-2-піримідиніл)аміно|-карбоніл|іаміно|Їсульфоніл)|-М,М-диметил-З-піридинкарбоксамід); 1» оксасульфурон; примісульфурон (метил 2-І(4,6-біс(дифторметокси)-2-піримі-диніліаміно|карбонілІіаміно|)сульфоніл|бензоат); т» просульфурон; с 50 піразосульфурон-етил (етил 5-(ЩК4,6-диметокси-2-піримідиніл)-аміно|-карбоніліаміно|сульфоніл|-1-метил-1Н-піразол-4-карбоксилат); 62 римсульфурон (ІМ-((4,6-диметокси-2-піримідиніламіно)карбоніл|-3-етилсульфоніл)-2-піридинсульфонамід); сульфосульфурон; сульфометурон-метил (метил 2-((К4,6-диметил-2-піримідиніл)-аміно|-карбонт|аміно|сульфоніл|бензоаті); тифенсульфурон-метил о (метил-3-(((4-метокси-б-метил-1,3,5-триазин-2-іл)аміно|карбонілІаміно)сульфоніл|-2-тіофен- карбоксилат); 2-(2-хлоретокси)-М-((4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2нл)-аміно|карбоніл|сСензолсульфонамід о (триасульфурон); трибенурон-метил (метил бо 0 2-ІЩІМ-(4-метокси-б6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)-М-метиламіно|карбоніліаміно|сульфонілі|бензоат); і трифлусульфурон-метил (метил 2-ІЦЩ4-(диметиламіно)-6-(2,2,2-трифтороетокси)-1,3,5-триазин-2іліаміно)|-карбоніл)|-аміно|)сульфоніл|-3-метилбе нзоат);

Особливо кращими є сульфонілкарбаміди загальної формули І (відповідає формулі І, де 9) - 41), відомі, 65 наприклад, із ЕР-А 388 873, ЕР-А 559 814, ЕР-А 291 851 і ЕР-А 446 743:

ія У (1) 85802- МН М і

В Гая ! | | в (9)

В х в якій замісники мають такі значення:

В! означає С.-Слалкіл, який може нести від однієї до п'яти таких груп: метокси, етокси, ЗО СН», ціано, 70 хлор, фтор, СНУ, Б(О)СН»; галоген; групу ЕК "У, в якій Е означає 0, 5 або МВ 29; соов,;

МО»; 9 в(оуувВт, 505Мв'5ВиЄ, СОМ ЗВиЯ;

В2 означає водень, метил, галоген, метокси, нітро, ціано, трифторметил, трифторметокси, дифторметокси або метилтіо,

М ЕР, СЕз, СЕ»СІ, СЕН, ОСЕз, ОСЕЬСІ, С.- Су-алкіл або С.-С,-алкокси;

Х бі-Со-алкокси, С.і-Со-алкіл, С.і-Со-алкілтію0, С.і-Соалкіламіно, ди-Сі-Со-алкіламіно, галоген,

С.і-Со-галогеналкіл, С41-Со-галогеналкокси,

К означає водень або метил; в'З с.-Су-алкіл, Со-Су-алкеніл, Со-Су/-алкініл або Сз-Се-циклоалкіл, які можуть нести 1 до 5 атомів галогену, причому якщо Е означає О або МЕ 20, те Б'9 означає ще метилсульфоніл, етилсульфоніл, Га трифторметилсульфоніл, алілсульфоніл, пропаргілсульфоніл або диметилсульфамоїл; о 220 означає водень, метил або етил;

В"? означає С.-С.,-алкільну групу, яка може нести до трьох таких радикалів: галоген, С 1-С;-алкокси, аліл або пропаргіл;

В" означає С.-С).-алкільну групу, яка може нести до трьох таких радикалів : галоген, Си-С,-алкокси, аліл о або пропаргіл; Фо

В": означає водень, Сі-Со-алкоксигрупу або С.4-Су-алкільну групу; 16 : -

КУ означає водень або С.-С;алкільну групу, п має значення 1 або 2 «І 7 означає М, СН. ю

Особливо кращими сульфонілкарбамідами формули І є такі сульфонілкарбаміди загальної формули І, де У означає ./1 і інші замісники мають такі значення :

В" СОСНУ», СОоСоНв, СО» і СзН7, СЕз, СЕН; О5025СНз, О502М(СНаЗ)», СІ, МО», З02М(СНз)», ЗО0оСНа або

М(СНз)ЗО» СН», « 20 В? водень, СІ, Е або С.-Соалкіл, -о с М СЕН, ОСЕз, ОСЕДСІ, СЕР»СІ, СЕз або Р, ц Х Осн», ОСЬНвБ, ОСЕ», ОСР-СІ; СЕз, СІ, Е, МН(СН»), М(СНЗІ)» або С. -Сгоалкіл, ит Е5 водень і 7 М або СН.

Особливо кращими є також сполуки формули ЇЇ, які подані в нижченаведеній таблиці. 1 щ» щ» о 50 (42)

Ф) іме) 60 б5

Таблиця 1 в! у і боті 50:- шН Кк С веб І М, 7 в х 10 -4. 1 ппажн Те осееб тсснІ дек 2 зн І оселя |ссн. |СН 2 МО; т Зі НО ТОСЕдя соні СН еоореєя. ою СН остюг рен; Де 15 ТЕ ТепЖЕсНьЬ пн Н сосе Зесн: ен пово 6 1 еоосеака |; ек

Е несниесдену | я сбсбосею фосні о |сн

ОВО Сі нн ОС Сон Геху В їй онбіісня: но |Н Свято: СНО 20.14 св Кк Н тес сбоя. |сНо -3 ООН, ТА т Стерво фосн. сно) одно Ж О|НО Се 5 юн сч

Де сн |Н фо; гобне сн

ПО ТЕбЕн їз З |есв асп си о 165 Гебоч(енх |ч "Н (ОСР. Осн тн

Бл Со Сх С ПО Со Сх НС «рев оте о п Е її т з | 00160600 5 псчснНІн я Осе пон. СК Ге) 23 |ет» І но (ост асн». |сії « зоря 6 (|з олоєя; ок

СНИ ТОННИ СОННИЙ - псні ся

Б соловн, я т бетон що) я ях 31 ою 316 (бен рн 5 рон сли сани Са « яе Ор ост р з ДЕ сна ТР я 2 рос щ т» 0 осбювме т (| рен ля " зе Де тн Н ЇЕ осн осн 1

Сг»

Сг» (се) «2 ко бо б5 ре бен оре Ерос ТМ І. ло бот | св рос М

Ле божже | НО се с М

В слини зни свя САНЯ сс 5 ЗНО СН

НН С: зн СЛОНОВА СН ЗНОС 2 зок я 0е000осв сли спи Сни СН СС СНИ СЯ

Ме ібснавоють я 16065 те Б овес Зоя (60оо6 ІК

Ре іовожене и 00(ео ре

Баш сети слини сли С стВННННЯ СНИ

КН сс Сни СНИ сн ЗНО СНО

СН с: ННЯ ТОННИ СН СН НИ СН шо 16 |ося: | 660005 сн

СОН ссссзнвни Сл СНЯ С СЗНИ СЗЙ

ЕН свв Сн СН ся НС ось 3606605 сн

БО сх ЗНОС СН сс СИС

ДВО СЛИНИ СИНИ Слово Соня зв НИ СН

М існовоюнь |Н Я се ост он

АН сс ЗНО СЛИНИ СОНЯ си ВИС 5 оон я 716600 я слини с СтНННННЯ СНИ СОНЯ сс СНИ САН сч |5 | 6 67 сво ос ре о

ОНИ с НВО Сл СОНЯ ННЯ С ЗНВИСНННЯ

БИ сх: СНИ СЛИНИ Со ЗНО СЯ

БЕЖ сс сс СЛИНИ САНЯ СН СНО СН

НИ ння Соня Слон сс ЗНО СНИ о зо МЕ ою» Яся збою я Ф 5 іолсни 160 осв с ИН ННЯ С сс СНИ СН -

Ме ієсювоюь я 60 оо їй

Ме овоють Кз фс зв 15 овожісни | сен сь ю али Ссолння С: СВАНЯ ССЬИНННИ СзЗННИ СЗНННЙ

Пе «(ЖІ ся ос Ко

Ел сс ЗВНННН СННИ СЗАНАН С о СНИ СІ «

Ал с сови СНИ СН СНИ ЗВ СН 5 боже 16001600 сно ос ДО З бо сен досві о сани сх; зви сн СН СН СЗЗ т» 0 рбяеюю (66 базове дб і тре 60 зе ось

Мо мсновоют Ін ЗО сен ос ен «5 Б озбвоют Яр збе осв с: ровом, Зно осв ек

ГУ сви свв слини ни сс ССС

НИ сн Сл Сни сс ВИС то (6 ббє5 60 я0осв іо

Фо 50 6 боса 616 бю осв КО

ЕНН сн СНИ СОН сс НН С ЗНОС

З-Д сли с: Нв Сон Соня СНО ЗНА СЯ

Бе іоєь бно збе ос ко

Мо олією 601600 збою

ЄВА СНИ сн Сни СОННА СН ЗНА СТВ ре ренвоють ІН ябБо об

Ор боюь 6 об зб Ко мо овожени 6 зо осво фос, р 5 се 816 0бс5 Кк во б вн дн Фо ось р7соєв ре (НОЯ ось сн

Ге реее р 1660 сь дм

СЛИНИ сс ННЯ СОНЯ с ТОНН НАС ро дося ро» ну 65 Само собою зрозуміло, що як компонент а) можуть застосовуватися також і суміші декількох сульфонілкарбамідів.

Як компонент б) тверді композиції за винаходом містять один або декілька алкілполіглікозидів (нижче позначаються АПГ). Клас речовин АПГ позначається в літературних джерелах у залежності від хімічної структури і протікання реакції синтезу як алкілглюкозиди, алкілглікозиди, алкілполіглюкозиди, алкілполіглікозиди. Нижче позначення АПГ застосовується для всіх назв і охоплює всі вищезгадані сполуки.

Як компонент б) придатні насамперед усі АПГ із середнім ступенем полімеризації в межах від 1,0 до 6,0.

Вони можуть характеризуватися загальною формулою в о(28, в якій БВ. 2! означає алкільний залишок з 4 до З0, переважно, з 8 до 18 атомами вуглецю і 7 означає 70 глікозидний залишок з 5 до 6 атомами вуглецю та а має значення в межах від 1 до 6, переважно, від 1,0 до 1,7.

Відповідні продукти є в торгівлі під найменуваннями Адгіти! У ро, АРО?, Ріапіагеп? або СіисоропУ (всі фірми Непкеї!), І ціепвої? (фірми ВАЗЕ); Аіріив7 (фірми ІСІ Зипасіапів) або Топ? (фірми Опіоп Сагріає)

Особливо варто згадати такі продукти:

Адгіти!? ро 2067: АПГ із Св-Сіралкільною групою і з середнім ступенем полімеризації в 1,7; т АРСЗ 425: АПГ із Св-Сівалкільною групою і з середнім ступенем полімеризації в 1,6;

АРОЗ 625: АПГ із С4о-Сівалкільною групою і з середнім ступенем полімеризації в 1,6;

АРСЗ 300: АПГ із Св-Сівалкільною групою і з середнім ступенем полімеризації в 1,4;

Ас 6202 : АПГ із 2-етил-гексильним ланцюгом (фірми АКго Море!) і з середнім ступенем полімеризації в 1,6;

І шепзо!? 0 70 : АПГ із С10-Сі1о-алкільною групою (фірми ВАЗЕ АС) і з середнім ступенем полімеризації в 1,9;

Адгіти!? ро 2069: АПГ із Сое-С41алкільною групою і з середнім ступенем полімеризації в 1,6;

СіІнсороп? 600: АПГ із С1о-Сівалкільною групою і з середнім ступенем полімеризації в 1,4;

Ріапіагеп? 1300: АПГ із С425-Сівалкільною групою і з середнім ступенем полімеризації в 1,6; с

Найкращими АПГ є далі Арі? 258, Агріив? 264, Агіріив? 430, Агіріив? 460, Агріив? 469 та Агріиз? 450 (3 (суміші алкілполісахариду та допоміжного агента, фірми ІСІ Зипасіапів), а також Адгіти!? РО 215, Адгіти РО 600, Топ? ВО-10 та Топ? Со-110.

У порівнянні з нерозгалуженими алкільними залишками особливо кращими є розгалужені алкільні залишки. о

Частка компонента а) у твердій суміші відповідно до винаходу лежить у загальному в межах від 0,5 до 75 мас. 906 переважно від 1 до 25 мас. 9о, у перерахуванні на загальну вагу готової композиції. (є)

Частка АПГ (компонент б), становить від 1 до 75, зокрема від 1 до 50 і особливо переважно від 5 до 25 « мас. 90, у перерахуванні на загальну вагу готової композиції.

Поряд із компонентами а) і б) тверді суміші відповідно до винаходу можуть містити інші, що змішуються із « сульфонілкарбамідами, відповідно, синергетично ефективні діючі речовини. Відповідні продукти відомі ю спеціалісту й описані в різноманітних публікаціях. Наступні групи інших діючих речовин наводяться як приклади із застосуванням їхньої назви за ІММ : с1: 1,3,4-тіадіазоли: бутидазол, ципразол; с2: аміди: алідохлор, бензоїлпроп-етил, бромобутид, хлортіамід, димепіперат, диметенамід, дифенамід, « 20 етобензамід (бензхломет). флампроп-метил, фозамін, ізоксабен, моналід, нафталам, пронамід (пропізамід), ш-в пропаніл; с с3: амінофосфорні кислоти: біланафос (біалафос), бумінафос, глюфозинат-амоній, глюфозат, сульфозат; :з» с4: амінотриазоли: амітрол; с5: аніліди: анілофос, мефенацет, тіафлуамід; сб: арилалкоксіалкенкарбонові кислоти: 2,4-О0, 24-08, хлормепроп, дихлорпроп, дихлорпроп-Р, (2,4-ОР-Р), с фенопроп (2,4,5-ТР), флуороксипір, (4-хлоро-2-метилфенокси)оцтова кислота, 4-(4-хлоро-о-толілокси)масляна кислота, мекопроп, мекопроп-Р, напропамід, напропанілід, трихлопір; ї с7: бензойні кислоти: хлорамбен, дикамба; їз с8: бензіотіадіазинони: бентазон; с9: дезинфікуючі засоби, (Віеваспег): хломазон (диметазон), дифлуфенікан, флуорохлоридон, флупоксам, іс), флуридон, піразолат, сулкотрион (хлор-мезулон) ізоксафлутол, о 2-(2'-хлор-3'-етокси-4"-етилсульфоніл-бензоїл)-4-метил-циклогексан-1,3-діон; с10: карбамати: азулам, барбан, бутилат, карбетамід, хлорбуфам, хлорпропам, циклоат, десмедифам, діалат, ЕПТК, еспокарб, молінат, орбенкарб, пебулат, фенізофам, фенмедифам, профам, просульфокарб, пірибутикарб, сульфалат, тербукарб, тіобенкарб (бентіокарб), тіокарбазил, триалат, вернолат; с11: хінолінові кислоти: хінклорак, хінмерак; (Ф; с12: хлорацетаніліди: ацетохлор, алахлор, бутахлор, бутенахлор, діетатил етил, диметахлор, диметенамід

ГІ (пор. також для категорії с2) метазахлор, метолахлор, претилахлор, пропахлор, принахлор, тербухлор, терніхлор, ксилахлор; во с13: циклогексенони: алоксидим, калоксидим, клетодим, хлорпроксидим, циклоксидим, сетоксидим, тралкоксидим, 2-1-(2-«4-хлор-фенокси)пропілоксіміно|бутил)-3-гідрокси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-І-он; с14: дихлорпропіонові кислоти: далапон; с15: дигідробензофурани: етофумезат; 65 с16: дигідрофуран-1-они: флуртамон; с17: динітроаніліни: бенефін, бутралін, динітрамін, еталфлуралін, флухлоралін, ізопропалін, нітралін,

орізалін, пендиметалін, продіамін, профуралін, трифлуралін; с18: динітрофеноли: бромофеноксим, диносеб, диносеб-ацетат, динотерб, 4,6-динітро-о-крезол, с19: дифенілові ефіри: адифлуорфен-натрій, аклоніфен, біфенокс, хлорнітрофен, дифеноксурон, етоксифен, флуродифен, флуороглікофен-етил, фомесафен, фурилоксифен, лактофен, нітрофен, нітрофлуорфен, оксифлуорфен; с20: дипіридилени: циперкват, дифензокват-метилсульфат, дикват, паракват-дихлорид; с21: сечовини: бензтіазурон, бутурон, хлорбромурон, хлороксурон, хлортолурон, цимулурон, дибензилурон, циклурон, димефурон, діурон, димрон, етидимурон, фенурон, флуорметурон, ізопротурон, ізоурон, карбутилат, 7/0 Ллінурон, метабезтіазурон, метобензурон, метоксурон, монолінурон, монурон, небурон, сидурон, тебутіурон, триметурон; с22: імідазоли: ізокарбамід; с23: імідазолінони: імазаметапір, імазапір, імазахін, імазетабенз-метил (імазам), імазетапір, імазамокс; с24: оксадіазоли: метазол, оксадіаргіл, оксадіазон; с25: оксирани: тридифан. с26: феноли: бромоксиніл, іоксиніл; с27: складні ефіри феноксипропіонової кислоти: клодинафоп, цигалофоп-бутил, диклофоп-метил, феноксапроп-етил, феноксапроп-п-етил, фентіапропетил, флуазифоп-бутил, флуазифоп-п-бутил, гапоксифоп-етоксіетил, галоксифоп-метил, галоксифоп-п-метил, ізоксапірифоп, прораквізафоп, 2о Кквізалофоп-етил, квізалофоп-п-етил, квізалофоптефурил; с28: фенілоцтові кислоти: хлорфенак (фенак); с29: фенілпропіонові кислоти: хлорфенпроп-метил; с30: інгібітори протопорфіриноген-ІХ-оксидази: бензофенап, цинідон-етил, флуміклорак-феніл, флуміоксазин, флуміпропін, флупропацил, флутіацетат-метил, піразоксифен, сульфентразон, тидіазимін, карфентразон, сч азафенідин; с31: піразоли: ніпіраклофен; і) с32: піридазини: хлоридазон, еїкмал гідразиди, норфлуразон, піридат; с33: піридинкарбонові кислоти: хлопіралід, дитипір, піклорам, тіазопір; с34: піримідилові ефіри: піритіобак-кислота, піритіобак-натрій, піримінобак-метил, біспірибензоксим, су біспірибак-натрій; с35: сульфонаміди: флуметсулам, метосулам, хлорансулам-метил, дихлосулам; Ме с36: триазини: аметрин, атразин, азипротрин, ціаназин, ципразин, десметрин, диметаметрин, дипропетрин, «ф еглиназин-етил, гексазинон, проціазин, прометон, прометрин, пропазин, секбуметон, симазин, симетрин, тербуметон, тербутрин, тербутилазин, тритазин, димесифлам; - с37: триазинони: етіозин, метамітрон, метрибузин; с38: триазолкарбоксаміди: триазофенамід; с39: урацили: ю бромацил, ленацил, тербацил; с40: інші: беназолін, бенфурезат, бензулід, бензофлуор, бутаміфос, кафенстрол, хлортал-диметил, цинметилін, дихлорбеніл, ендотал, флуорбентраніл, мефлуїдид, перфлуїдон, піперофос, дифлуфензопір, дифлуфензопір-натрій « або екологічно прийнятні солі вищеназваних груп діючих речовин. Іншими кращими діючими речовинами с) є, пт) с наприклад: бромобутид, диметенамід, ізоксабен, пропаніл, глуфозинат-амоній, глуфозат, сульфозат, мефенацет, з тіафлуамід, 2,4А-0, 2,А-О08, дихлорпроп, дихлорпроп-Р, дихлорпроп-Р(2,4-ОР-Р), флуороксопір, (й-хлоро-2-метилфенокси)оцтова кислота, мекопроп, мекопроп-Р, дикамбра, бентазон, хломазон, дифлуфенікан, с сулькотріон, ізоксафлутол, фенмедифам, тіобенкарб, хінклорак, хінмерак, ацетохлор, алахлор, бутахлор, метазахлор, метолахлор, претилахлор, бутроксидим, калоксидим, клетодим, циклоксидим, сетоксидим, о тралкоксидим, їх 2-41-(2-(4-хлор-фенокси)пропілоксіїміно|бутил)-3-окси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-1-он, 5р пендиметалін, актифлуорфен-натрію, біфенокс, флуороглюкофен-етил, фомезафен, лактофен, хлортолурон, ік циклурон, димрон, ізопротурон, метабензтіазурон, імазахін, імазамокс, імазетабенз-метил, імазетапір, о бромоксиніл, іоксиніл, клодинафоп, цилаофоп-бутил, феноксипроп-етил, феноксапроп-п-етил, галоксифоп-п-метил, цинідон-етил, флуміклорак-феніл, карфентразон, флуміпропін, флутіацет-метил, піридат, хлопіралід, біспірибак-натрій, піриміобак-метил, флуметсулам, метосулам, атразин, ціаназин, третбутилазин, беназолін, бенфуризат, кафенстрол, цинемтилін, амоній-бентазон, хлохінтоцет, дифлуфензопір, дифлуфензопір-натрій, пірафлуфен-етил. (Ф, Зокрема, віддається перевага таким сполукам с): ка 2,4-О, дихлорпроп-Р, (4-хлоро-2-метилфенокси)оцтова кислота, мекопроп-Р, дикамба, бентазон, дифлуфенікан, сулькотрион, хінклорак, калоксидим, циклоксидиМм, сетоксидим, во 2-41-(2-(-(4-хлор-фенокси)пропілоксіїміно|бутил)-3-гідрокси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-І-он, ацифлуорфен-натрій, флуороклікофен-етил, бромоксиніл, феноксипроп-етил, цинідон-етил, атразин, третбуілазин, амоній-бентазон, хлохінтоцет, тіафлуамід, ізоксафлутол, дифлуфензопір, дифлуфензопір-натрій, карфентразон, імазамокс.

Особливо кращими є такі сполуки с): 65 2,4-О, дихлорпроп-Р, мекопроп-Р, (4-хлоро-2-метилфенокси)оцтова кислота, амоній-бентазон, бентазон, дифлуфенікан, хінклорак,

2-41-2-(--4-хлор-фенокси)пропілоксіїміно|бутил)-3-гідрокси-5-(2Н-тетрагідротіопіран-3-іл)-2-циклогексен-і-он, калоксидим, циклоксидим, сетоксидим, флуороглікофен-етил, цинідон-етил, атразин і третбутилазин, дикамба, дифлуфензопір, дифлуфензопір-Ма.

Частка інших активних речовин с), якщо вони є, лежить у загальному в межах від 0,5 до 75, переважно від 1 до 60 мас. 95 у перерахуванні на композицію.

Поряд із вищеописаними компонентами а), б) і с) тверді суміші відповідно до винаходу можуть містити відомі допоміжні агенти, які застосовуються в композиціях.

Як поверхнево-активні речовини застосовують лужні, лужноземельні або амонієві солі ароматичних 7/0 бульфокислот, наприклад, лігнін-, фенол-, нафталін- і дибутилнафталінсульфокислоти, а також жирних кислот, арилсульфонатів, алкілових ефірів, лаурилових ефірів, сульфатів жирного гліколевого ефіру, продукти конденсації сульфонованого нафталіну і його похідних із формальдегідом, продукти конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфокислот із фенолом і формальдегідом, продукти конденсації фенолу або фенолсульфокислоти з формальдегідом, продукти конденсації фенолу з формальдегідом і сульфітом натрію, поліоксіегиленоктилфенольний ефір, етоксилований ізооксил-, оКктил- або нонілфенол, трибутилфенілполігліколевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, ізотридециловий спирт, конденсати жирного спирту/етиленоксиду, етоксиловане касторове масло, поліоксіегиленалкіловий ефір, етоксиловані триарилфеноли, солі фосфатованих триарилфенолетоксилатів, поліоксипропіленалкіловий ефір, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складний сорбітний ефір, лігнінсульфітний опрацьований луг або 2о Мметилцелюлоза або їхні суміші.

При застосуванні поверхнево-активних речовин їхня частка становить в загальному від 0,5 до 25 мас. 905, у перерахуванні на загальну вагу твердої суміші.

Тверді суміші за винаходом можуть також застосовуватися разом із наповнювачами. Як наповнювачі варто навести, наприклад: с мінеральні землі, такі як силікагелі, силікати, тальк, каолін, атаглина, вапняк, крейда, лес, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, окис магнію, перемелена пластмаса, добрива, такі як (8) сульфат амонію, фосфат амонію, нітрат амонію, тіосечовина і сечовина, рослинні продукти, такі як зернова мука, деревна мука, мука деревної кори і горіхової шкаралупи, порошок целюлози, атапульгіти, монтморилоніти, слюда, вермікуліти, синтетичні кремнієві кислоти і синтетичні силікати кальцію або їхні суміші. о зо Як інші додаткові речовини можуть застосовуватися в звичайних кількостях наступні: водорозчинні сполуки і солі, такі як: Ме) сульфат натрію, сульфат калію, хлорид натрію, хлорид калію, ацетат натрію, гідросульфат амонію, хлорид «г амонію, ацетат амонію, форміат амонію, оксалат амонію, карбонат амонію, гідрокарбонат амонію, тіосульфат амонію, гідродифосфат амонію, дигідромонофосфат амонію, гідрофосфат амонію-натрію, тіоціанат амонію, « сульфамат амонію або карбамат амонію. ю сполучні, такі як: полівінілпіролідон, полівіловий спирт, частково гідролізований полівінілацетат, карбоксиметилцелюлоза, крохмаль, вінілпіролідон-вінілацетатні співполімери і полівінілацетат або їхні суміші; мастила, такі як: стеарат магнію, стеарат натрію, тальк або поліетиленгліколи або їхні суміші; « антиспінювачі, такі як: з с силіконові емульсії, довголанцюжкові спирти, складний ефір фосфорної кислоти, ацетилендіоли, жирні кислоти або фторорганічні сполуки, ;» і комплексоутворювачі, такі як: солі етилендіамінтетраоцтової кислоти, солі тринітрилотриоцтової кислоти або солі поліфосфорних кислот або їхні суміші. с Тверді суміші відповідно до винаходу можуть виготовлятися у формі порошку, гранулята, брикетів, таблеток і подібних варіантів композицій. При цьому поряд із порошком особливо кращим є гранулят. Порошок може бути о водорозчинним або диспергуватися у воді. Гранулят може бути також водорозчинним або диспергуватися у воді ї5» для застосування в розчині для обприскування або може бути так званим препаратом у вигляді гранул для безпосереднього внесення в грунт. Середній розмір гранул лежить у загальному між 200мкм і 2мм. ік Одержані композиції у формі гранул не містять пилюки, вони є вільнотекучими, неспікними продуктами, що о добре розчинні, відповідно, диспергуються в холодній воді.

Завдяки своїм властивостям ці продукти можуть легко розфасовуватися у великих кількостях. Поряд із груповим упакуванням у пластмасових, паперових, ламінатних мішках або пакетах вони можуть упаковуватися в 5 Коробки і подібні контейнери для насипного товару. Є також можливість упаковувати продукти у водорозчинних пластикових пакетах, наприклад, із полівінілспирту, які подаються безпосередньо в бак для обприскування і там

Ф) розчиняються. Для такої водорозчинної плівки можуть застосовуватися, наприклад, полівінілспирт або похідні ка целюлози, такі як метилцелюлоза, метилгідропропілцделюлоза або карбоксиметилцелюлоза. Завдяки порціонуванню на відповідну застосуванню величину користувач не доходить до зіткнення з продуктом. бо Водорозчинні пакети упаковуються переважно в зовнішню оболонку, що не пропускає водяний пар, таку як поліетиленову плівку, покриту поліетиленом папір або фольгу.

Тверді композиції відповідно до винаходу можна одержувати різними, відомими спеціалісту способами.

Кращим способом виготовлення вищеназваних композицій є екструдерна грануляція, розпилювальне сушіння, агломерація в псевдозрідженому прошарку, грануляція в змішувачі і дискова грануляція. 65 Особливо придатною є грануляція в псевдорозрідженому прошарку. В залежності від бажаного складу композиції в гранулятор на псевдорозрідженому прошарку упорскують водяний розчин, емульсію або суспензію,

яка містить всі складові частини композиції, і все піддають агломерації.

Вибірково в гранулятор можуть подаватися солі діючих речовин і/або неорганічні солі амонію і розпилюватися в розчині або емульсії/суспензії інших складових частин препаративної форми і при цьому піддаватися агломерації. Далі є також можливість послідовного нанесення водяних розчинів, емульсій або суспензій, які містять визначені складові частини препаративної форми, на гранулят діючої речовини, солі діючої речовини і/або неорганічну сіль амонію й одержувати таким чином різноманітні оболонкові прошарки.

У загальному під час грануляції в псевдорозрідженому прошарку відбувається достатнє сушіння гранулята.

Проте кращим може бути підключення до гранулювання окремого сушіння гранулята. Після 7/0 гранулювання/сушіння продукт піддають охолодженню і просіюванню.

Особливо підхожим засобом є екструдерна грануляція. Для такої грануляції застосовують переважно екструдер корзинкового типу або радіальний або дисковий екструдер із малим ущільненням гранулята.

Для гранулювання до суміші твердих речовин у підхожому змішувачі домішують рідину для гранулювання до утворення здатної до екструзії маси. Все екструдують в одному із згаданих екструдерів. Для екструзії 7/5 Застосовують розмір отворів між 0,3 ії Змм (переважно 0,5 - 1,5мм). Як суміші твердих речовин служать суміші з діючої речовини, допоміжних агентів для одержання композиції, у разі потреби, водорозчинних солей. Ці солі піддають у загальному попередньому помелу. Частково достатнім є попередній помел тільки водорозчинних речовин.

Як рідина для гранулювання придатні вода, алкілполіглікозиди АПГ, відповідно до винаходу або їхні водяні го розчини. Далі підхожими є розчини неорганічних солей, нейоногенних поверхнево-активних речовин, аніоногенних поверхнево-активних речовин, розчини сполучних, таких як полівілпіролідон, полівіловий спирт, карбоксиметил-дцелюлоза, крохмаль, співполімери вінілпіролідину і вінілацетату, цукор, декстрин або поліетиленгліколь. Після екструдерного гранулювання одержаний гранулят сушать і, у разі потреби, просівають, щоб відокремити грубі і тонкі частки. с

Порівняльний приклад 1

Попередню суміш, що складається з: і) сульфонілкарбаміду СУ 1 (сполука Мі. 47 із таблиці 1) (техн. 95,795) 73.1г

Тато? МН 8г о

ЛохапевЗА 17,9г

Фо перемішували і перемелювали у швидкісному роторному млині. «

Далі змішували: « » ооо третю З о рми Оедивза) сульфату амонію 77 ,9г з 29г | цепвої" ОМ 80 як 5095-го водяного розчину в домашньому міксері типу Мулінетт (Миїїпеке). Одержану « дю масу екструдували за допомогою екструдера (КАК-75, фірми Рії2граїгіск Еигоре). Одержаний вологий гранулят - сушили в сушильній шафі. с Порівняльний приклад 2 :з» Попередню суміш, що складається з:

СУ1 (техн.95,795) 731г с 15 Тато? МН 8г

ШохапеЗзА 17,9г

ЧК» їз перемішували і перемелювали у швидкісному роторному млині. Далі змішували: (Се) 20 попередньої суміші 71г

Ехігиві? фірми (Оедизва) /-15г с сульфату амонію 77 ,9г з 29г Агптобіет? 557 як 5096-го водяного розчину в домашньому міксері типу Мулінетт. Одержану масу 25 екструдували екструдером (КАК-75, фірми Рії2раїгіск Ейгоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушильній

ГФ) шафі.

Порівняльний приклад З о Попередню суміш, що складається з: 60 дистильованої води 285г

СУ 1 техн. 30,Зг

ШохапеКзА 17,9г татоїй МН ВГ емульсії антиспінювача ЗКЕ 2,5г

Зіретаї Й 50 ЗОг

Ріогопіс" РЕ 6400 5вОг перемішували і перемелювали у млині тонкого помелу. Одержану суспензію застосовували як суміш для розпилення.

У лабораторний гранулятор з псевдорозрідженим прошарком (типу Сотрі Соайа М, фірми Міго Аеготаїіс) завантажували 137г порошкоподібного сульфату амонію. Над псевдорозрідженим прошарком знаходилося сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений продукт переводили у псевдорозріджений стан за допомогою повітря з температурою на вході 120"С. Тиск розпилення у соплі установлювали на 2 бар. 7/0 Суміш для розпилення розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували воду. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром у 0,2мм для відділення тонкої фракції.

Порівняльний приклад 4

Суміш, що складається з: метсульфурон-метилу (техн. 9995) 6,9г

Татоїк МН Зг

Шохапей ЗА бг

Ехігиві!" 15г сульфату амонію 431г інтенсивно перемішували і перемелювали за допомогою лабораторного швидкісного роторного млину.

Одержану порошкову суміш змішували у планетарному міксері (типу Кепжоод Сней) з 25 частинами І цепвої!"

ОМ 30 Одержану таким чином суміш екструдували за допомогою екструдера (001 -І, фірми Рі2раїгіск Еигоре).

Одержаний вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком. с

Приклад 1 (8)

Попередню суміш, що складається з: технічного СУ 1 (95,7905) 7т8иг тато!" МН 8г о

ШохапеКЗзА 17,9г (22) змішували і перемелювали у швидкісному роторному млині. Далі змішували « попередньої суміші 7,1г «І

Ехігиві К (Оедивва) /-15г ю сульфатуамонію /52,9г

Ішепвоїй 5070 18,5г домашнім міксером типу Моціпеце. Одержану масу екструдували за допомогою екструдера (КАК-75, фірми «

НіЕраїгіск Еигоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушильній шафі. з с Приклад 2

Попередню суміш, що складається з: ;» дистильованої води 285г технічного СУ 15,8г г Шохапек ЗА З1г

Тато! МН 15,3г т- емульсії антиспінювача ЗКЕ 2,5г

ЧК» Віретаї й 50 7,5Бг с 50 АСК 6202 7,5г 62 перемішували і перемелювали у млині тонкого помелу. Одержану суспензію застосовували потім як суміш для розпилення.

У лабораторний гранулятор з псевдорозрідженим прошарком (типу Сотрі Соайа М, фірми Міго Аеготаїіс) завантажували 120г порошкоподібного сульфату амонію. Над псевдорозрідженим прошарком знаходилося о сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений продукт переводили у псевдорозріджений стан за допомогою повітря з температурою на вході 120"С. Тиск розпилення у соплі установлювали на 2 бар. де Суміш для розпилення розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували воду. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром отворів у 0,2 мм для відділення тонкої фракції. 60 Приклад З

Попередню суміш, що складається з: технічного СУ 1 (95,7905) 7т8иг

Татоїк МН ВГ 65 ШохапеКЗзА 17,9г змішували і перемелювали у швидкісному роторному млині. Після цього: попередньої суміші 7,1г

ЕхігизіК (Оедивва) /-15гГ сульфату калію 52,9г

АСК 6202 7,5Бг перемішували в домашньому міксері типу Мошіпеце. Одержану таким чином масу екструдували за 7/0 Допомогою екструдера (КАК-75, фірми Ріїграїгіск Ейгоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушильній шафі.

Приклад 4

Суміш, що складається з: технічного СУ 1(98,5495). 5/1г

Татоїй МН Зг

Шохапек ЗА бг

Ехігиві!" (фірми Оедивва) /-15г сульфату амонію 44 9г змішували і перемелювали у швидкісному роторному млині. Одержаний таким чином порошок змішували в домашньому міксері типу Моцііпейе із 21г Абріив" 450 і ї1г антиспінюючого агента ЗБЕ. Одержану масу екструдували за допомогою екструдера типу КАК-75, фірми Ріїграйіск Еигоре. Одержаний вологий гранулят сушили в сушильній шафі. Га

Приклад 5

Суміш, що складається з: о технічного СУ 1(98,5495). 5/1г татоійМн Зг Га»)

Шюхапек ЗА бг Ф

Ехігивії" (фірми Оедивва) /-15гГ сульфату амонію 44 9г «І перемішували і перемелювали у швидкісному ротаційному млині. Одержаний порошок змішували в З домашньому міксері типу Моціїіпеце із 25г Адгіти!" РО 2067 ів) та 1г антиспінювача 5КЕ. Одержану масу екструдували за допомогою екструдера типу КАК-75, фірми

Ейграїгіск Еигоре. Одержаний таким чином вологий гранулят сушили в сушильній шафі.

Приклад 6 «

Попередню суміш, що складається з: - с технічного СУ 1 (98,595) Б1г и технічного цинідон - етилу (98905). З. 1г -» татоїй МН 1г

ШохапекК ЗА 2г

Ехігивії " (фірми Оедизва) 15г іні сульфату амонію 47 вг

ЧК» змішували і перемелювали у струминному млині. Після цього змішували

ЧК» о 50 попередньої суміші 7тАг

І шепзоїй СО 70 (7095 технічного алкілполіглюкозиду, фірми ВАБЕ АС). 25Г м) антиспінюючого агента ЗКЕ 1г у планетарному змішувачі (типу Кепжооа-Спеї) і домішували до неї 4г води (у перерахуванні на 100г продукту). Одержану масу екструдували за допомогою екструдера типу ОО1-І, фірми Ріїграніск Епгоре. о Одержаний таким чином вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком. Одержали гранулят, який добре диспергується. ко Приклад 7

Попередню суміш, що складається з: 60 технічного СУ 1 (98,595) Б1г технічного цинідон-етилу (9895). З.1г

Татоїк МН 1г

Шохапей ЗА 2г бо Ехігивії" (фірми Оедизва) 15г сульфату амонію 47 вг перемішували і перемелювали в струминному млині. Після цього переміщували 2 попередньої суміші 7тАг

АС 6202 (технічного алкілполіглюкозиду, фірми Акго, 6595) 22,5Г антиспінювача ЗКЕ 1г в планетарному змішувачі (типу Кепжиоса-Спе). Одержану суміш екструдували за допомогою екструдера (типу ОСІ-І, фірми Ріїграйіск Ейгоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком. Одержували гранулят, який добре диспергується.

Приклад 8

Попередню суміш, що складається з: цинідон - етилу 126г

СУ 1 209г дистильованої води АЗб1г

ШохапекК ЗА ЗБог

Тато! МН 2153г я. й емульсії антиспінювача ЗКЕ ЗАГ деНв202 1538г перемішували і перемелювали у млині тонкого помелу. Одержану суспензію застосовували потім як суміш для розпилення. Цю суміш розпилювали соплом лабораторного гранулятору з псевдорозрідженим прошарком сч » (типу МРІК, фірми Міго Аеготаїййс) та сушили до утворення гранулята, що диспергується у воді. Сопло для (о) розпилення двокомпонентних матеріалів знаходилося над псевдорозрідженим прошарком. Температура сушіння становила при цьому 120"С. Тиск розпилення у соплі установлювали на 2 бар. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром отворів у О0,2мм для відділення тонкої фракції. о

Приклад 9

Попередню суміш, що складається з: б» технічного СУ 1 (95,795) 731г З татоїй МН 8г «

ШохапеКЗА 17,9г ю перемішували і перемелювали у швидкісному роторному млині. Після цього: попередньої суміші З,вг « технічного бентазон-натрію (87,595) 60,бг т0 сульфату амонію 22,6г 8 с І шепвої!К СО 70 (7095 технічного алкілполіглюкозиду, фірми ВАЗЕ АС) 2г ; - антиспінюючого агента ЗКЕ 1г перемішували в планетарному змішувачі (типу Кепиуоса-Снеї) і подавали в цілому 9г води (у перерахуванні 75 на 100г продукту). Одержану суміш екструдували за допомогою екструдера (наприклад типу ЮООІ-І, фірми о Ейграїгіск Еогоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком. т» Приклад 10

Попередню суміш, що складається з:

ЧК» со 020 технічного СУ 1 (98,595) 71г татоїй МН 8г с Шохапек ЗА 21г вв перемішували і перемелювали у швидкісному роторному млині. Після цього переміщували

Ф! попередньої суміші З,вг технічного бентазону амонію (95,2 95) 55,7г о сульфату амонію 26,5г

І шепвої!К СО 70 (7095 технічного алкілполіглюкозиду, фірми ВАВЕ АС) С 12Г бо антиспінюючого агента ЗКЕ 1г в планетарному змішувачі (типу Кепуоода-Спеї) і додавали в цілому 9 г води (у перерахуванні на 100г продукту). Одержану масу екструдували за допомогою екструдера (наприклад типу ОСІ -І, фірми Рії2раїйгіскК

Ейгоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком. бо Приклад 11

Попередню суміш, що складається з:

дистильованої води 1173г технічного СУ 92г

Шохапек ЗА 125г сульфату амонію 110г

АС 6202 375

Ехігивії Ф (фірми Оедивзва) /250г перемішували і перемелювали у млині тонкого помелу. Одержану суспензію застосовували потім як суміш для розпилення. У лабораторний гранулятор з псевдорозрідженим прошарком (типу МР1 (КТМ), фірми Міго

Аеготаїйійс) завантажували 1523г бентазону натрію з розміром часток менше 1,0мм. Над псевдорозрідженим прошарком знаходилося сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений продукт переводили у псевдорозріджений стан за допомогою повітря з температурою на вході 120"С. Тиск розпилення у соплі 75 установлювали на 2 бар. Суміш для розпилення розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували воду. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром отворів у 0,2мм для відділення тонкої фракції.

Приклад 12

Попередню суміш, що складається з: дистильованої води 25БАВГ

СУ 1 75

ШохапеКЗА 228г

Тато!" МН 73ог дО 6202 451г с

Ехігиві! " (фірми Оедивва) /-ЗО1г ге) перемішували і перемелювали у млині тонкого помелу. Одержану суспензію застосовували потім як суміш для розпилення.

У лабораторний гранулятор із псевдорозрідженим прошарком (типу МР М, фірми Міго Аеготайс) «2 завантажували 1065г магній-меркопроп-?Р у вигляді тонкого порошку. Над псевдорозрідженим прошарком б знаходилося сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений продукт переводили у псевдорозріджений стан за допомогою повітря з температурою на вході 1207С. Тиск розпилення у соплі « установлювали на 2,5 бар. Суміш для розпилення розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували « воду. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром отворів у 0,2мм для відділення тонкої фракції.

Приклад 13 іс)

Одну попередню суміш, що складається з: дистильованої води 2655гГ «

АС 6202 80ог

Шохапей ЗА 420г в) с Татоїк МН 210г :з» ЗВіретаї" 5О З40г перемішували і перемелювали у млині тонкого помелу. Одержану таким чином суспензію застосовували 395 пізніше як суміш для розпилення А. У лабораторний гранулятор із псевдорозрідженим прошарком (типу МР Х, й фірми Міго Аеготаїйіс) завантажували 1020г сульфату амонію у формі порошку. Над псевдорозрідженим

Її прошарком знаходилося сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений продукт переводили у псевдорозріджений стан за допомогою повітря з температурою на вході 1207С. Тиск розпилення у соплі ть установлювали на 2 бар. Суміш для розпилення розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували (Се) 50 воду. Одержали попередній гранулят А. о Іншу попередню суміш, що складається з: дистильованої води 1725г технічного СУ 103г 29 МОРА ((4-хлоро-2-метилфенокси) оцтова кислота) 6б18г

ГФ) натрового лугу 127г г Шохапе ЗА 192г

Тато! «МН 9вг 60 емульсії антиспінювача ЗКЕ 12,6г перемішували і застосовували як суміш для розпилення В. У лабораторний гранулятор із псевдорозрідженим прошарком (типу МРІЯ, фірми Міго Аеготаїййс) завантажували 1875г попереднього гранулята А. Над псевдорозрідженим прошарком знаходилося сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений ди продукт переводили у псевдорозріджений стан за допомогою повітря з температурою на вході 1207С. Тиск розпилення у соплі установлювали на 2 бар. Суміш В розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували воду. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром отворів у 0,2мм для відділення тонкої фракції.

Приклад 14

Попередню суміш, що складається з:

СУ 1 вг клефоксидим - літію 10г

Ехігиві!" 10г сечовини 1ог

Могмеїй ЕММУ Зг

Дегово! Р ОТ В 1г

Татоїй МН 40г інтенсивно перемішували і перемелювали у струминному млині. Одержану таким чином таким чином порошкоподібну суміш змішували в планетарному змішувачі (типу Кепшооа Спей із 20 частинами АС" 6202.

Для одержання здатної до екструзії маси до суміші додавали ще 1,895 води. Одержану масу екструдували за допомогою екструдера (наприклад, типу ОСІ -1, фірми Рії2раїгіск Еогоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком.

Приклад 15

Попередню суміш, що складається з: технічного метсульфурон-метилу (9995) 6,9г

Тато!" МН Зг Ге!

ШохапекК ЗА бг о

ЕхігивіїК 15г сульфату амонію 431г інтенсивно перемішували і перемелювали в лабораторному швидкісному роторному млині. Одержану таким. «2 чином порошкоподібну суміш змішували в планетарному змішувачі (типу Кепжоод Спей із 25 частинами АСА Ге»! 6202. Одержану масу екструдували за допомогою екструдера (типу ЮОО-Ї, фірми Рії2раїгіск Еигоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком. «

Приклад 16 «

Суміш, що складається з:

Іс) технічного метсульфурон-метилу (9995) 6,9г татоїй МН Зг

Шохапек ЗА бг «

Ехігиві! 15г с 70 сульфату амонію 431г 8 "» інтенсивно перемішували і перемелювали в лабораторному швидкісному роторному млині. Одержану таким " чином порошкоподібну суміш змішували в планетарному змішувачі (типу Кепшооа Спеї) із 25 частинами

Їшепво!К (ЗО 70. Одержану таким чином масу екструдували за допомогою екструдера (типу ОС-Ї, фірми 15 Ейграїгіск Еогоре). Одержаний вологий гранулят сушили в сушарці з псевдорозрідженим прошарком. і-й Приклад 17 т» Попередню суміш, що складається з: ве дистильованої води 423гГ (Се) 20 натрового лугу 17,7г дикамбри технічної 93,2г ме, технічного СУ 1 15,2г

ШохапекК ЗА 39,8г тато! йМн 79,5г (Ф) 92,3г АС" 6202 (як 6595-ний водяний розчин) з перемішували у зазначеній вище послідовності і застосовували пізніше як суміш для розпилення.

У лабораторний гранулятор із псевдорозрідженим прошарком (типу Сотрі Соаїа М, фірми Міго Аеготаїіс) бо проводили грануляцію. Над псевдорозрідженим прошарком знаходилося сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений продукт переводили у псевдорозріджений стан за допомогою повітря з температурою на вході 120"С. Тиск розпилення у соплі установлювали на 2 бар. Суміш розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували воду. Утворювався готовий гранулят. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром отворів у О,2мм для відділення тонкої фракції. в5 Приклад 18

Одну попередню суміш, що складається з:

дистильованої води 1350г технічного СУ 1 178г

Шохапек ЗА 173г тато мн ЗАбг

АСК 6202 (як 65965-ний водний розчин). 1077г емульсії антиспінювача ЗКЕ 15г

Ще одну попередню суміш, що складається з: дистильованої води 1325г натрового лугу 145Гг технічної дикамби т781г й й не й перемішували до одержання гомогенного розчину і застосовували пізніше як рідину для розпилення В.

У лабораторний гранулятор із псевдорозрідженим прошарком (типу МРІ К, фірми Міго Аеготаїс) завантажували 1875г попереднього гранулята А. Над псевдорозрідженим прошарком знаходилося сопло для розпилення двокомпонентних матеріалів. Завантажений продукт переводили у псевдорозріджений стан за го Допомогою повітря з температурою на вході 12070. Тиск розпилення у соплі установлювали на 2 бар. Суміш В розпилювали у псевдорозріджений прошарок і випаровували воду. Одержаний гранулят просівали через сито з розміром отворів у 0,2мм для відділення тонкої фракції. Нижченаведена таблиця 2 пояснює застосовувані в прикладах компоненти:

Таблиця 2: с зв

ТатоМчнН конденсат ВАЗЕ А (о) формальдегіду і нафталінсульфокислоти «в) (о) « «

І в) - . и? 1

ЧК»

ЧК» се) (42) іме) 60 б5

Молпме 0425 конденсат ВАБЕ Ас формальдегіду нафтапінсульфокиспоти уменоівмт 1 алкіл- ВАБЕлО 9 нафталінсульфонат

Ехігивії? високодисперсний Оедизза силікат кальцію

Віретаб22 високодисперсна Оедизза кремінна кислота

Антиспінювач ЗЕ силіконова масляна Умаскег-Спетіє емульсія

ШлепзоОМ 30 етоксилат жирних ВАЗЕ А спиртів (ЗЕО) іівпзої? ОМ 80 Й етоксилат жирних ВАБЕ о спиртів (ВЕО)

АгріизО 450 алкілполісахарид/суміш | ІСІ допоміжних агентів

Адгітціє РО 2067 алкілбезолсульфонат НепкеІ-Кдаї натрію

АптобіетФ 557 етоксилований амін Акго жирного ряду ся - -

Рішгопіст РЕ 6400 альфа-олефінсульфонат| ВАБЕ ДО Ге) натрію

Зірегла?" 50 5 високодисперсна Оедизза кремінна кислота » пен Ф «І «І

Іо) - . а 1

Сг» те пропілоксіаміно)-бутил)-

Те) 50 Б-тетрагідротіопіран-3-Іл- циклогексан-1,3-діон 2 Цинідон - етил етил-(2)-2-хлор-3-(2- хпор-5-(4,5,6,7- тетрагідро-1,3- діоксоізоіндолдіон-2-іл-)- феніл|акрипат

Ге) Аегозої ОТ-В суміш Суапатій натрійдіокіпсульфосуцин ка ату/натрійбензоату

Методи дослідів 60 Вміст активної речовини СУ в композиції відповідно до вищенаведених прикладів визначається кількісною високоефективною рідинною хроматографією НРІ С і наводиться в таблиці З у відсотках.

Досліди на стабільність при збереженні:

Для досліду на стабільність при збереженні проби відповідної композиції згідно з прикладами 1 - 29 і порівняльними прикладами 1 до 4 зберігали певний час (14 дн. або 42 дн.) у щільно закритих ємностях при 65 зазначеній температурі (407С, 507С , відповідно 547С). Після цього проби контролювали і порівнювали із значенням на початку збереження (нульове значення). Вміст діючої речовини вказує як відносна частка сполуки

СУ стосовно нульового значення (у відсотках). Досліди на стабільність при збереженні проводили аналогічно методу СІРАС МТ 46. При цьому довготривалу стабільність продукту при збереженні оцінювали шляхом короткого збереження при підвищеній температурі.

Таблиця З показує результати визначення стабільності при збереженні одержаних твердих сумішей із прикладів 1-9 і з порівняльних прикладів 1 - 4.

Таблиця 3:

Допоміжний агент | Вміст Віднос. вміст Віднос. вміст діючої діючої речовини |діючої речовини 70 речовини в. | СУ через 14 днів |СУ через 30 днів мас. 5 при БАС при 507

М шепювонео | 32161

ПЗ Носов НВО ПО ТЯ НААН 781 ріхопстевко | я 351

Claims

Формула винаходу в «

1. Тверді суміші, які містять ю а) діючу речовину з групи сульфонілкарбамідів і б) алкілполіглікозид.

2. Тверді суміші за п. 1, які містять сульфонілкарбамід формули ЇЇ ВІ ч «

- . с- яння ---- ;» 9 Мн Ї М 5 Е й (ші, КК Е 1 х ве в якій замісники мають такі значення : їз В! означає С.-С.алкіл, який може нести від одної до п'яти таких груп: метокси, етокси, ЗО оСН»з, ціано, со 5р хлор, фтор, ЗСНз, З(О)СН»; галоген; о групу ЕК "У, в якій Е означає 0, 5 або МВ 29; соов'», МО»; (Ов, 802915, сом Зв; ГФ) В2 означає водень, метил, галоген, метокси, нітро, ціано, трифторметил, трифторметокси, дифторметокси юю або метилтіо; У означає Е, СЕз, СЕ»СІ,СЕ»Н, ОСЕз, ОСЕ»СІ, Сі-Слалкіл або Сі-С;алкокси; Х означає С.-Соалкокси, С.--Соалкіл, С.і-Соалкілтіюо, С.і-Соалкіламіно, ди-С.--Со-алкіламіно, галоген, 60 сС.-Согалогеналкіл, С.4-Согалогеналкокси; К означає водень або метил; ВЗ - сС.-Слалкіл, Со-Слалкеніл, Со-Слалкініл або С3-Сециклоалкіл, що можуть нести від 1 до 5 атомів галогену, причому якщо Е означає О або МЕ 20, в? означає ще метилсульфоніл, етилсульфоніл, в трифторметилсульфоніл, алілсульфоніл, пропаргілсульфоніл або диметилсульфамоїл; 220 означає водень, метил або етил;

2 означає С.-С;алкільну групу, яка може нести до трьох таких радикалів: галоген, С--С;алкокси, аліл або пропаргіл; ВЗ означає Н, С.-Слалкіл або С.-Слалкокси; В" означає С.-Суалкіл; В" означає С.-Суалкільну групу, яка може нести до трьох таких радикалів : галоген, Сі-Слалкокси, аліл або пропаргіл; В "5 означає водень, С.-Соалкоксигрупу або С.і-С;алкільну групу; 70 25 означає водень або С.-С;алкільну групу; п має значення 1 або 2; 7 означає М, СН.

3. Тверді суміші за п. 1, які містять ще одну гербіцидну діючу речовину с).

4. Тверді суміші за п. 1, які містять від 0,5 до 75 мас. 95 компонента а). /5

5. Тверді суміші за п. 1, які містять від 1 до 50 мас. 95 компонента б).

6. Тверді суміші за п. 1, які містять алкілполіглікозид із ступенем полімеризації 1-3.

7. Тверді суміші за п. 1, які містять алкілполіглікозид із ступенем полімеризації 1-2.

8. Спосіб боротьби з небажаною рослинністю, який відрізняється тим, що рослини і/або поверхні, з яких варто знищувати рослини, обробляють гербіцидно активною кількістю твердої суміші відповідно до п. 1.

9. Спосіб одержання гербіцидної композиції, який відрізняється тим, що сульфонілкарбамід змішують із алкілполіглікозидом. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2003, М З, 15.03.2003. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і сч науки України. «в) (о) « « ІС в) -

с . и? 1 щ» щ» с (42) іме) 60 б5