UA48246C2 - Вентиль з малою висотою підняття - Google Patents

Abstract

Винахід стосується вентиля з надзвичайно малою висотою підняття, який складається з корпуса, що має поверхні (8, 9), розташовані на осі трубопроводу, і де перегородка (7) з сідлом клапану (6) розташована по діагоналі між поверхнями корпуса.

Description

Опис винаходу

Винахід стосується підіймального вентилю відповідно до пункту 1 формули винаходу. 2 Підіймальні вентилі використовуються у великих механізмах тільки з фланцевим корпусом. У фланцевому корпусі передбачена поверхня для приєднання у вигляді виступаючого фланця, яка служить і як ущільнювальна поверхня, й взаємодіє з відповідним протилежним фланцем, що знаходиться на елементі приєднання трубопроводу. Між фланцями у зоні ущільнювальних поверхонь знаходяться ущільнювальні елементи, а кріпильні елементи у фланці створюють необхідне зусилля для ущільнювання з'єднання. Щоб забезпечити 70 доступ до кріпильних елементів, фланці виконані відкритими на корпусі підіймального вентиля. Істотна перевага таких підіймальних вентилів з фланцевим елементом полягає у тому, що при необхідності можлива легка взаємозаміна. Дякуючи такому рішенню у вигляді кріпильних елементів, підіймальний вентиль можна вийняти з простору між фланцями суміжних трубопроводів, а потім вбудувати його таким же чином знову між фланцями та ущільнити. 12 Щоб забезпечити виробника механізмів відповідною придатною арматурою для різних випадків застосування є різні конструкції корпусів. У розтрубному підіймальному вентилі кінець його угвинчується у розтруб трубопроводу або запаюється. В інших конструкціях підіймальних вентилів приєднання виконується зварюванням кінців так, щоб зварювальні відповідні кінці трубопроводу запобігали витоку рідини. Витрати на монтаж і демонтаж таких підіймальних вентилів значно більші. Такі конструкції потребують, через необхідність використання різних конструктивних рядів, більших витрат як під час виробництва, так і для покупців.

У конструкції підіймальною вентиля ЗВ-А 1 359 755 при незначних матеріальних витратах і незначних витратах на обробку, та завдяки більш простій конструкції, можна зменшити вартість підіймального вентиля. З цією метою пропонується підіймальний вентиль, у якому передбачено корпус у вигляді труби з циліндричним наскрізним отвором. Ці наскрізні отвори служать для монтажа змінних циліндричних вставок, які розташовують с на заплечиках усередині трубоподібного корпусу. Вставка містин, напрямні для загородження течі та сідло Ге) підіймального вентиля і має позиційні елементи, за допомогою яких встановлюється точне положення (її всередені корпусу, в якому вона може утримуватись. Відповідним чином розміщують у зовнішньому циліндроподібному корпусі арматури обтікач, у якому кріпиться змінна вставка, яка включає маніпуляційні елементи шпінделя підіймального вентиля. Це рішення придатне як для арматурного корпусу, який кріпиться за о допомогою болтів між фланцями, так і для корпусу, який має фланець. Відрізняючись від звичайної арматури, ця «Її конструкція значно дорожча, тому що Через складний у виготовленні корпус та допоміжні вставки вартість обробки у порівнянні з литими арматурними корпусами, значно більше. Крім цього, через обробку вставок зі с зняттям стружки відбуваються додаткові цитрати матеріалу, через вставки знову ж таки додатково з'являються Ге) поверхні, які треба ущільнювати, і в яких зможуть виник нуги при певних обставинах проблеми з корозією. Далі 3о цей підіймальний вентиль має відносно велику габаритну довжину. Для закріплення потрібні довгі болти. Це З вимушений великий недолік при експлуатації тому що потребує багато місця при монтажі та демонтажі арматури, чого бракує у багатьох ситуаціях при монтажі.

Існуючі норми визначають габаритну довжину підіймальних вентилів. У принципі, підіймальний вентиль « складається тільки з однієї зони корпусу, в якій знаходяться розташовані рухомо елементи приєднання, а в З 50 перегородці нахопиться сідло підіймального вентиля. З обох боків цієї зони корпусу за допомогою перехідників с монтують фланці. Стікаюча прямолінійно через трубопровід рідина підіймальним вентилем спрямовується після

Із» проходу першого фланцю у зону перехідників, щоб пройти сідло підіймального вентиля з відповідним елементом приєднання і спрямувати з протилежної зони перехідника корпусу у напрямку осі продовження трубопроводу.

Такий гофрований шлях через підіймальний вентиль з вертикально розташованим шпінделем неминуче подовжує габаритну довжину підіймального вентиля та призводить до витрат потоку, тому що звичайно шк підіймальні клапани мають високий аеродинамічний коефіцієнт. Традиційно він знаходиться у межах 4.

Ге | Щоб досягти для підіймальних вентилів сприятливого аеродинамічного коефіцієнта, були розроблені різні конструкції. Одна з них, так званий підіймальний вентиль з похилим сідлом, має між фланцями приєднання о досить прямолінійні шляхи потоку, в яких утоплені, розташовані похило, елементи приєднання. Недоліком такої «їз» 20 конструкції є похилий напрям арматурного шпінделя. В залежності від положення при монтажі такий підіймальний клапан може бути незручним при обслуговуванні, незручним для ізолювання та має велику с габаритну довжину.

Підіїіймальним вентилем з незначними втратами потоку, сприятливим аеродинамічним коефіцієнтом приблизно 1,2 та меншою габаритною довжиною є підіймальний вентиль конструкції КЗЕВ ВОА-Сотрасі, у якому 25 в протилежність до традиційного підіймального клапану з вертикально розташованим по відношенню до

ГФ) трубопроводу шпінделем укорочена габаритна довжина. Для знайдених на ринку конструкцій фланцевого виконання потрібні відповідно різні конструктивні ряди для різних ступенів номінального тиску. Це потребує о великих логічних витрат на виготовлення, складування та монтаж.

Конструкція ЮОЕ-А 20 48 580 - вентиль стійкий до кородуючих хімікаліїв, має дві різні конструктивні 60 довжини. Виготовлений із спеціального металу, підіймальний вентиль, призначений для застосування у великих конструкціях з використанням змішаного способу будівництва, щоб редуціювати велику вартість потрібних спеціальних матеріалів. На фіг.1 зображена чисто зварювальну конструкцію, а на фіг.5 - коротку форму для виготовлення підіймального вентиля, у якій заливний зовнішній корпус, що виготовлено з металу та штучних матеріалів, знайшов своє застосування завдяки дешевому матеріалу. У цьому зовнішньому корпусі передбачено бо стійкий проти корозії внутрішній корпус. Своїми розмірами внутрішній корпус відповідає разом зі своїми деталями приєднання, а також функціональними елементами, які взаємодіють з ним, відповідним деталям конструкції корпусу на фіг.1. Таким чином, аналізуючи дві різні конструкції, вартість виготовлення деталей із спеціальних металів можна зменшити, за рахунок використання однакових деталей.

Круглий масивний корпус вентиля, запресований у еліптичний отвір сідла клапана, який розташовано похило у корпусі, повинен мати у кожному будь-якому експлуатаційному положенні щільне приєднання по краю еліптичного отвору, який створює сідло клапана. Найкращим для цього є обертальне розташування масивного конуса клапана над зоною підіймання, щоб посадкові поверхні конуса клапана досягли опори відповідно і на других деталях. 70 Коротку конструкцію вентиля ОЕ - А - 20 48 580, яка зображена на фіг.5 можна застосувати тільки разом з фланцем, який має 4 отвори. Зважаючи на сказане, у великих фланцях в системі трубопроводу з великим тискам, шали потребує застосування фланців з більш як 4 гвинтовими отворами, не можна використовувати зображену защімлену конструкцію. Фланцеві гвинти, за допомогою яких арматура тримається між двома фланцями, проходять через отвори, які знаходяться в корпусі і проходять вертикально до напрямку потоку, в 7/5 Зоні шпінделя вентиля і не можуть бути направлені повз корпус. Таким чином, коротка діюча конструктивна довжина підіймального вентиля, зображеного на фіг.5, майже на 6095 більша ніж відповідний умовний прохід.

В основі винаходу лежить завдання розробити такий підіймальний вентиль, який би забезпечив редуціювання названих витрат та забезпечив би багатостронній діапазон застосування з незначними витратами потоку. Рішення цього завдання пропонується підіймальним вентилем, що відповідає вимогам пункту 1 формули винаходу. Перевагою цієї конструкції є можливість багатостроннього діапазону застосування.

Весь підіймальний вентиль став значно коротший, більш легкий і тому забезпечує істотно більш зручні можливості монтажу. Підіймальний вентиль може бути вмонтований найпростішим способом між фланцями трубопроводів, що приєднуються. Звичайні фланці, що приєднуються до корпусів підіймальних вентилів, для приєднання до протилежного фланцю трубопроводу при монтажі більше не потрібні. Таким же чином більше не сч потрібні ці детали корпусу, які виготовляють для з'єднання з зоною сідла підіймального вентиля або з фланцем.

Замість цього розташовують на корпусі, який зачиняє елементи приєднання, тількі ущільнювальні поверхні. Ці, і) застосовані для ущільнювання поверхні, відомі також під назвою "ущільнювальні планки", знаходяться прямо в корпусі, який зачиняє елемент приєднання та зону його ходу. Торці корпусу є одночасно ущільнювачами поверхонь для елементів трубопроводу, які приєднуються до підіймального вентиля. Ущільнювальні поверхні Ге зо Знаходяться біля елементів приєднання, причому для підіймального вентиля уперше досягнута конструктивна довжина, яка відповідає умовному проходу і знаходиться у діапазоні умовних проходів конструктивного ряду. -

Відносно системи трубопроводу це забезпечує значну економію в довжині трубопроводу та матеріалі вставки. В с протилежність до традиційних підіймальних вентилів досягнуто діапазонів умовних проходів від ОМ 25 до ОМ 150 і скорочена конструктивна довжина в діапазоні від 135мм до ЗЗОмм. В протилежність до вже дуже коротких со

Зв ВиготовляєМиХ вентилів ВАО-Сотрасі досягнуто скорочення конструктивної довжини від 100мм до бОмм. Ці «Е заходи позитивно впливають на застосування наших природних ресурсів і, виходячи з цього, мають додаткові переваги, а саме, дякуючи малій загальній вазі монтаж істотно полегшується та зменшуються транспортні витрати.

Конструктивна довжина підіймального вентиля визначається розміщенням сідла підіймального вентиля і « товщиною стінки корпусу. Дякуючи розміщенню сідла підіймального вентиля похило до напряму потоку та до в с шпінделя вентиля, стала можливою як конічна, так і рівна геометрія сідла підіймального вентиля. Похиле сідло підіймального вентиля можна розмістити як на площині, так і над об'ємним вигином. При застосуванні одного з ;» елементів приєднання, що обпираються на сідло підіймального вентиля, передбачені перехідники для опорних поверхонь між стінками корпусу та сідлом підіймального вентиля. Вони створюють у з'єднанні з елементом приєднання перегородку всередині корпусу. Також стало можливим без труднощів передбачити в такій їх перегородці або в перехідниках інше, наприклад, конусне або конусоподібне сідло підіймального вентиля, яке взаємодіє з відповідно сформованим елементом приєднання. Сідло підіймального вентиля або одна із стінок, со яка сприймає сідло підіймального вентиля, або частина поверхні стінки, проходять з метою скорочення ко конструктивної довжини як діагональне з'єднування між торцями корпусу. Це з'єднання перетинає при цьому вісь трубопроводу і знаходиться відповідно похило до напрямку потоку. Істотним є коротке і пряме з'єднування ве торців корпусу з сідлом підіймального вентиля або з деталлю корпусу, яка містить сідло сідлопідіймального

Ф вентиля. При цьому стало можливим переміщення торців корпусу у напрямку елемента приєднання, що забезпечує значне скорочення конструктивної довжини. По відношенню до довжини елемента приєднання, що вимірена у напрямку вісі та зпроєцьована на вісь трубопроводу, відстань, що вимірена в одному напрямку між ов Торцями корпусу на 23 - 5090 більша. По відношенню до вже відомих рішень це вказує на тільки незначно більшу відстань і робить можливим вперше конструктивну довжину підіймального вентиля, що вимірена між торцями

Ф) корпусу, мати відповідною величині переважного відповідного умовного проходу підіймального клапану. Це ка обумовлено, в основному, товщиною стінки корпусу, довжиною сідла підіймального вентиля та розміром перехідників до сідла підіймального вентиля. во Традиційно перегородка у підіймальних вентилях складається майже виключно з сідла підіймального вентиля для елементу приєднання і перехідників, що межують з сідлом підіймального вентиля у торцях корпусу або у с пиках корпусу. Ця коротка конструкція забезпечує також додаткові переваги. При спорудженні будов конструктивна довжина підіймального вентиля являє собою значний вартісний фактор. Будови повинні мати приміщення, в яких знаходяться центральні розподільні станції, з яких управляють системами трубопроводів і 65 які знаходяться в цій будові, а також системами управління водопостачанням обігрівальних приладів та кондиціонерів. Через приміщення розподільних станцій проходять, звичайно вертикально розташовані,

розподільні трубопроводи систем трубопроводів. Щоб було можливим виготовити у вертикальному розподільному трубопроводі відповідну кількість підіймальних вентилів зі звичайною номінальною конструктивною довжиною та гарними дросельними та регулюючими властивостями, потрібні приміщення великої висоти. За допомогою нових, значно більш коротких підіймальних вентилів, невелика висота поверху розподільних станцій цілююм можлива. Завдяки цьому можна регулювати вартість споруди та покращити коефіцієнт експлуатації споруди.

Щоб отримати низький коефіцієнт опірності, поперечний перетин сідла підіймальною вентиля повинен відповідати градації поперечних перетинів елементів приєднання трубопроводу й тим самим умовному проходу. 7/0 Завдяки звуженню поперечного перетину сідла по відношенню до поперечного перетина трубопровода була б можлива також більш коротка конструктивна довжина, але коефіцієнт потоку при цьому став би гірше.

В подальшій розробці винаходу був створений кільцеподібний корпус. Таку форму дуже просто виготовити і це потребує мінімальних матеріальних витрат. Торці кільцеподібного корпусу працюють одночасно ущільнювальними поверхнями корпусу. У принципі, корпус складається з кільцеподібної зони, розташованою /5 похило сідла підіймального вентиля або похило розташованої перегородки, яка містить у собі сідло підіймального вентиля. Вони можуть бути розташовані в кільцеподібній зоні корпусу з силовим замиканням, що є обгрунтованим як матеріально, так і по формі. В зоні, яка розташована зверху і звичайно зветься шийка корпусу, розташовані елемент приєднання та шпіндель підіймального вентиля.

Відповідно до подальшої розробки винаходу, корпус і шийка корпусу формують одно- и багатосекційними. В 2о односекційному виконанні можливо виготовити елемент приєднання в корпусі з боку ущільнювальних поверхонь корпусу. Одно- і багатосекційні виконання дозволяють використовувати інші види монтажу, наприклад, крізь отвір в шийці корпусу.

Подальша розробка винаходу, відповідно з якою стінка, яка обмежує рух підіймання елементу приєднана до об'єму, який сприймає елемент приєднання, формується ввігнутою, а поверхня елементу приєднання, що с г прилягає до ввігнутой стінки, формується опуклою, що робить можливим економне розташування елементу приєднання усередені замкненого корпусу. Кривина поверхонь стінок утворює додатковий вільний і) конструктивний простір. Під час нормального підіймання до отвору повного потоку елемент приєднання рухається від сідла підіймального вентиля до відсіку. Завдяки кривині, елемент приєднання може рухатись у відсіку далі наверх, при цьому гвинтові елементи не обмежують простір, а необхідна товщина стінок цьому не Ге зо перешкоджає.

Відповідно подальшій розробці винаходу, підіймальний вентиль сформовано як затиснутий. Підіймальний « вентиль можна вмонтовувати між фланцями з'єднуювальних трубопроводів найпростішим чином та незалежно сі від допустимого ступеню тиску. Ущільнювальні поверхні фланця взаємодіють з торцями корпусу, що знаходяться поруч з елементом приєднання, з застосуванням плоских ущільнювальних прокладок. Фланці, що з'єднуються со з5 один з одним кріпильними елементами, притискуються до фланців трубопроводу, що знаходяться з обох боків «г корпуса, та закріплюються.

У тих випадках застосування, коли такий підіймальний вентиль повинен знайти своє застосування як вихідна арматура для з'єднання трубопровода, корпус можна сформувати монофланцевим. Це зробить можливим створення опори для кріпильних елементів, які кріплять арматурний корпус до кінців трубопровода. «

Щоб забезпечити коротку конструктивну довжину, в зоні між торцями корпусу розташовані фланці чи деталі ств) с фланців, причому деталі розташовують на площині, яка перетинає сідло підіймального вентиля. У зовні . симетричній конструкції корпусу розташоване асиметричне усередені корпусу сідло підіймального вентиля, а причому може виникнути ситуація, коли на стінці корпуса знаходиться фланець або його деталь безпосередньо перед площиною сідла підіймального вентиля, а на другій стінці корпуса розташований фланець або його деталь

У площині, яка перетинає сідло підіймального вентиля. Щоб гарантувати кріплення такого підіймальною вентиля їх як вихідної арматури, кріпильні деталі не повинні виступати з арматури, фланці або деталі фланців пересувають по відношенню до торців корпусу мінімум на висоту головки болта або гайки відповідно. со Підіймальний вентиль може бути вбудований також у систему трубопровода, в якій корпус з'єднаний з

ГІ трубопроводом елементами скоби. Торці корпусу тоді прилягали б безпосередньо до торців трубопровода та, в залежності від застосування вибраної системи монтажа, можна знайти багато можливостей для застосування ве елементів скоби, які створюють шарніри. З цією метою в зоні торців на корпусі нарізають паз або робіть

Ф виступи як опори для елементів скоби. Така техніка з'єднання часто зустрічається в індустрії продуктів харчування.

Відомий підіймальний вентиль ЮЕ-В8-23 11 865. сформовано як мембраний підіймальний вентиль, який в складається з трисекційної збудованої основи корпуса. Трисекційність була застосована, щоб отримати виливані деталі, які потребують меньших витрат, з приблизно однаковою вагою. Середня частина корпуса з

Ф) ущільнюваною перемичкою має просторові поверхні фланців, до яких прикладають фланці з розташованим ка нижче проміжного з'єднання ущільнюваним круглим шнуром, та з'єднують з середньою частиною корпуса за допомогою натягуючого анкеру. Ця арматура функціональна тільки у поєднанні з усіма трьома деталями. во Відрізняється від цієї розробка винаходу, де торці корпусу формують як місця перетину різних прилеглих до трубопроводу адаптерів. У подальшій розробці прилеглий адаптер забезпечено з боку трубопровода приєднаннями різних видів. При цьому мова піде про фланці, зварювальні кінці, муфти або щось подібне. Таке рішення пропонує значне спрощення при застосуванні підіймального вентиля. Разом з цим з'являється можливість для додаткової вбудови підіймального вентиля у вже існуючу систему трубопроводів або в систему 65 трубопроводів з другою системою приєднання. Основною формою споруди є повністю функціональний підіймальний вентиль, який може бути вмонтованим без проблем найпростішим способом у найбільш поширену систему трубопроводів з фланцевим з'єднанням. Звичайне застосування вибраного фланцю робить можливим безпроблемне кріплення підіймальних вентилів такого виду. Формування торців корпусу, які є ущільнюючими поверхнями, як місце перетину для встановлення адаптерів, пропонує велику перевагу: за допомогою простого адаптеру підіймальний вентиль безпроблемно пристосовується до інших систем з'єднання труб та вбудовується там. Адаптер оформлюється як проста обертальна симетрична деталь і може бути виготовлений виливним, зі знімання стружки або іншим способом. У випадку необхідності його можна виготовити по замовленню в найкоротший строк, гак що дороге зберігання на складі таких деталей не потрібне. Для виробників и для його продавців досить утворити запас функціональної основної арматури, щоб використовувати його у випадку 7/о необхідності за допомогою простого адаптера в різних випадках застосування.

Застосування підіймального вентиля, який створює основний елемент, передбачає подальша розробка винаходу, де закриваюча елемент приєднання зона корпусу між торцями корпусу є з одним чи декількома радіально розташованими в кріпильному фланці отворами для кріпильних елементів. Крізь отвори вставляють кріпильні елементи, які з'єднують фланці, і зкріплюють їх. Можливо також окремий кріпильний фланець 7/5 формувати з виступами або з фланцевими провушинами, причому кожний виступ має один або декілька отворів.

Цей захід створює додаткову економію матеріалу та робить можливим з'єднати підіймальний вентиль з різними конструкціями фланця. Отвори можуть відповідати різним національним та/або міжнародним нормам фланців, наприклад, АМ5І, СІМ, ЕМ та їм подібним. Можливе також застосування підіймального вентиля як вихідної арматури.

Друга розробка винаходу направлена на частину корпуса, яка проходить крізь шпіндель вентиля, з кріпильним фланцем для кріпильних елементів. Звичайно це шийка корпусу чи подібна зона корпусу підіймального вентиля, в якій приєднання усувається. Говорячи про кріпильний фланець, мова може йти також про глухі отвори для кріпильних елементів. Це рішення знаходить своє застосування в тих випадках, коли через тісне розташування отворів у фланці кріпильні елементи можуть виявитись поза шийкою корпусу та пройти повз с ов Неї.

Відповідно, подальша розробка винаходу відноситься до частини корпусу, що проходить крізь шпіндель і) вентиля, наплив матеріалу для розташування кріпильного фланця. Звичайно, це відноситься тільки до кріпильних фланців, які розташовані збоку біля шпінделя клапану. Опорні поверхні цього та протилежного опорних фланців, які проходять паралельно поверхням фланців, які приєднуються до фланців трубопровода, Ге зо розташовані далі один від одного, ніж інші кріпильні фланці.

Подальше рішення винахіду передбачає розташування сідла вентиля майже повністю у площині перегородки - між віссю трубопровода та зоною простору потока, який повертає шпіндель вентиля. Елемент приєднання та с простір, необхідний для руху елемента приєднання, в який він входить, знаходиться постійно усередені стінки для отворів під фланцеве кріплення на потрібній товщині стінки корпуса. со

В зоні між шийкою корпуса та віссю трубопровода передбачено простір, в якому розміщено елемент «Е приєднання при русі підіймального вентиля й це може вплинути, але дуже мало, на коефіцієнт потоку.

Винахід дає можливість виготовити зовнішньо компактний та зручний для потоку підіймальний вентиль, який приєднується своїм корпусом до різних фланців або нормованих фланців. Далі може бути створений більш великий спектр застосування з невеликою кількістю варіантів корпусу. «

Винахід зображено на кресленнях і буде описано далі. На кресленнях зображено: з с Фіг.1-3. Різні умовні проходу підіймального вентиля.

Фіг.4 і 5. Два подальших вигляди пристроя з фіг.1. ;» Фіг.б і 7. Два подальших вигляда пристроя з фіг.2.

Фіг.8 і 9. Два подальших вигляда пристроя з фіг.3.

Фіг.10 і 11. Порівняння пристрою за фіг.2 з рівнем техніки. їх Фіг.12. Підіймальний вентиль з окремо виготовленим сідлом клапана.

Фіг.13 і 14. Два вигляда підіймального вентиля з кільцевим корпусом. со Фіг. 5. Підіймальний вентиль з різними адаптерами, що приєднуються. ко Фіг.16 і 17. Два вигляда підіймального вентиля з декількома торцями.

Фіг.18-25. Різні варіанти підіймального вентиля. ве Фіг.26. Вигляд корпуса у перспективі.

Ф Фіг.27. Кріплення підіймального вентиля за допомогою скоб.

На фіг.1-3 зображено підіймальний вентиль з трьома різними умовними проходами. При цьому пристрій за фіг.1 відповідає підіймальному вентилю з діапазоном невеликого умовного проходу біля ОМ 25, за дв фіг2-умовному проходу у діапазоні біля ОМ 50 та за фіг.3 - умовному проходу в діапазоні біля ОМ 100. Частина зображення подана у перерізі, причому зона сідла кожний раз зображена у перерізі На фіг.1 корпус 1 (Ф, розташовано над шийкою корпусу 2, в якому розташований шпіндель вентиля З, що піднімається, котрий ка керується маховиком 4. Шпіндель вентиля з'єднаний з елементом приєднання 5. З'єднання між шпінделем вентиля З та елементом приєднання 5, а також їх рух здійснюється відомим способом. На кресленні елемент бо приєднання 5 запресовано щільно в сідло клапана б, складову частину перегородки 7. Середня частина перегородки 7 зображена штрих пунктирною лінією, її треба розглядати як поверхню, яка стоїть на поверхні креслення. Перегородка 7 виходить безпосередньо або посередньо з торців корпуса 8, 9 та може розглядатися як з'єднувальна поверхня торців корпуса 8, 9. Перегородка 7 проходить до вісі трубопровода 10 и перетинає Її.

Найкращий напрям потоку тут зображено стрілкою 11. Підіймальний вентиль може направити потік також проти 65 найкращого напрямку. Завдяки роботі маховика елемент приєднання 5 витягується із сідла клапана 6 й прямується за допомогою застосованого тут шпінделя 3, що підіймається, у відсік 12, котрий знаходиться тут над сідлом клапана 6.

Завдяки розробці перегородки, яка оснащена сідлом вентиля, в якості горців корпуса, які об'єднані похилою поверхнею, стало можливим радикально редуціювати конструктивну довжину підіймального вентиля.

Підіймальний вентиль може бути закріплений безпосередньо між фланцями трубопровода, який приєднується, та - як зображено в наступних кресленнях -утримуватися між ними. Перегородка може при цьому спрямовувати прямий чи зворотнім зкривлений потік.

Конструкція на фіг.2 по своїй суті відповідає конструкції за фіг 1, але тут ни маховику 4 закріплена захисна кришка 13, котра являє собою оболонку для шіпнделя З, що піднімається. Вона одночасно може 7/0 спужити як показник положення ходу, з цією метою передбачені отвори, крізь які можно побачити положення шпінделя. На корпусі 1 зображено зформований кільцеподібним та зовнішньо радіально виступаючим кріпильний фланець 14, який служить для введення - як зображено на фіг.12 - елементів кріплення 15. При застосуванні клапана на трубопроводі як вихідного кріпильні елементи 15 можуть знаходитись безпосередньо у кріпильному фланці 14. В протилежність пристрою за фіг.2 на фіг.1 зображено застосування декількох радіально 7/5 розташованих по відношенню до корпуса кріпильних фланців 14.1, котрі розташовані зі зміщенням відносно осі шпінделя 3. Цей захід надає можливість розташувати частину головки болта або гайки у зоні в середині конструктивної довжини, щоб стало можливим для обох напрямків потоку застосування вентиля як вихідного.

Розмір 1, що показано на фіг.2 відповідає загальній довжині підіймального вентиля або відстані між торцями корпуса 8 и 9. які визначені конструктивною довжиною. Розмір В відповідає довжині деталі приєднання 5, яка спроєцьована на вісь трубопровода 10. У вказаному тут виконанні конструктивна довжина А підіймального вентиля лише трохи більше снроєцьованої довжини В. Це обумовлено необхідною товщиною тики, симетричним розташуванням шпінделя вентиля З по відношенню до конструктивної довжини А та перехідників між перегородкою 7, показаною па сідлі клапана б. та стінкою корпуса. При несиметричному розміщенні конструктивна довжина може бути відповідно коротшою. с

Креслення на фіг.З показує підіймальний вентиль для діапазону умовного проходу рівним чи більшим ЮМ 100.

ОМ - це означення умовного проходу підіймального вентиля, який відповідає діаметру приєднувального і) трубопроводу, до якого приєднується підіймальний вентиль. У прикладі виконання, що показано тут, перегородка 7 має об'ємний хід с вигином, завдяки зміненню напрямку потоку. Це рішення мас перевагу в діапазоні великих умовних проходів, тут сідло вентиля б переміщується повністю в одній зоні, яка знаходиться під віссю Ге зо трубопровода 10 у обертаємій шпінделем вентиля З зоні простору потоку 16 корпуса 1. Це має вирішальну перевагу, тому що простір 12, котрий сприймає елемент приєднання 5 при пересуванні, переміщається також до - вісі трубопровода 10. Таким чином гарантується надходження потоків 16 та 12 усередену зони, яка вміщує у собі с кріпильні елементи, які кріплять підіймальний вентиль, включаючи необхідні стінки корпуса. Кількість кріпильних елементів залежить від допустимого навантаження та типорозміру чи умовного проходу со підіймального вентиля. Звичайно знаходять застосування чотири з'єднувальних елементи. В корпусі 1 «Е знаходиться розташований посередині кріпильний фланець 14,1 з отворами 17 для кріпильних елементів - тут не показані. В перехіднику між шийкою корпуса 2 та корпусом 1 передбачено наплив матеріалу, який утворює кріпильний фланець 14.2. При великих умовних проходах, коли внаслідок умови витримування заданих розмірів фланця трубопровода та шийки корпуса 2, не встановлюються кріпильні елементи, збоку безпосередньо біля « шийки корпуса 2, наявними є наскрізні та/або різьбові отвори. При застосуванні вихідного вентиля наплив 14.2 з с грає роль опорної поверхні для кріпильних елементів. . На фіг.4 і 5 зображено два додаткових вигляди з фіг.1. Фіг4 зображує вигляд збоку, з якого запозичено и?» оснащення корпуса 1 чотирма радіально розташованими кріпильними фланцями 14.1, які можуть служити опорою для кріпильних елементів. Кріпильні елементи вставляють в отвори 17 і 17.1 кріпильного фланця 14.1.

Отвори 17 і 17.1, які тут переходять з одного в другий, відповідають розташуванню отворів у фланці, який ї5» приєднується, при різних навантаженнях та/або нормах. При цьому підіймальний вентиль застосовується у різних галузях техніки. Кількість спеціальних виконань може бути значно зменшена. Цей вигляд показаного тут со кріпильного фланця

ГІ 14.1. знаходить застосування переважно при малих умовних проходах в одній області тиску, яка 5о рекомендована для фланця, що витримує номінальний тиск РМ 6 и РМ 10/16. На фіг.5 подано вид нижньої стінки пи підіймального вентиля, , якого видно, що кріпильний фланець 14.1 розташовано и зміщенням по відношенню до

Ф вісі шпінделя. Завдяки цьому стало можливим розташування головки болта та гайки в зоні конструктивної довжини цього підіймального вентиля в обох напрямках потоку при встановленні вентиля як вихідного.

На фіг.б ії 7 зображено два додаткових вигляди при строя з фіг.2 з підіймальним вентилем середнього в типорозміру с умовним проходом ОМ 50. Кріпильний фланець 14 тут закріплено в центрі корпуса 1 й фланець має отвори 17 та 17.1), які переходять один в другий і призначені для кріпильних елементів. Кріпильний

Ф) фланець 14 служить опорою для кріпильних елементів 15, коли цей підіймальний вентиль знаходить ка застосування в трубопроводі як вихідний клапан. Коли підіймальний вентиль затиснуто між двома фланцями, кріпильні елементи встановлюють в отворах 17 або 17.1, які щільно притискують фланці до підіймального бо Вентиля. З фіг.7 видно, що кріпильний фланець 14 розташовано у центрі корпуса.

На фіг.8 зображено вигляд збоку, а на фіг.9 - перетин по лінії ЇХ -ІЇХ. який знаходиться на цьому листі на фіг.3. Кріпильний фланець 14.1 має розмір, який дозволяє розташувати отвори 17 і 17.1 великого діаметра.

Зображені на фіг.8 середні отвори 17 кріпильного фланця і4.1 відповідають тим конструкціям фланця, які знаходять своє застосування при тиску РМ 6. Зображене тут розташування отворів 17.1 кріпильного фланця 14.1 65 Знаходить своє застосування для фланців з номінальним тиском РМ 16. У переходнику до шийки корпуса передбачени напливи матеріала 14.2, в яких можуть бути розташовані наскрізні отвори, глухі різьбові свердлування, різьбові свердлування або щось подібне. Вони можуть створити при встановленні вихідною клапана в лінії трубопровода також опорні поверхні для елементів кріплення.

На фіг.8 зображено подальший частковий розріз з лінією перетину 12.1. який дозволяє побачити відсік 12.

Цей розріз дозволяє побачити, що Фініка, яка обмежує простір 12 проти шийки корпуса 2, має дугоподібну форму або просторово зкривлений потік. Таким же чином в приєднувальній деталі зформована зкривлена поверхня 5.1, яка знаходиться навпроти стінки 12.2. При повністю відкритому підіймальному вентилі поверхня 5.1 та стінка 12.2 прилягають один до одного. Це можливо при великих умовних проходах, коли деталь приєднання 5 та відповідний простір 12 знаходяться повністю всередені зони, яка визначається отворами 17 і 17.1, а також 7/0 Ловщиною стінок корпуса. Цього можна досягти при великому умовному проході підіймального вентиля, короткою конструктивною довжиною при одночасному сприятливому коефіцієнті опірності. Поверхня 5.1 та стінка 12.2 можуть мати й іншу зкривлену поверхню, ніж ту, що зображена на фіг.8.

На фіг.9. яка відповідає зображеному тут на фіг.З розрізу на шийці корпуса 2, також зображено напливи матеріала 14.2 з отпорами 17.1, які розташовані у перехіднику до шийкі корпуса 2.

Підіймальні вентилі, зображенні на фіг.10 та 11 показані у протиставлення до рішення, зображеного на фіг.2. Умовні проходи однакові. З креслень стає ясним, як можна за допомогою й відповідно до цього винаходу значно скоротити конструктивну довжину підіймального вентиля. На фіг.10 зображено нашу конструкцію підіймального вентиля ВОА-Сотрасі, в цей же час на фіг. 11 зображено конструктивну довжину традиційною підіймального вентиля. Нова конструкція на фіг.2 забезпечує очевидну економію матеріалу та одночасно 2о дозволяє спростити монтаж, транспортування та складування. Далі користувач такого підіймального вентиля отримає економію у довжині трубопровода та, як наслідок, економію місця для усієї системи трубопровода.

На фіг.12 зображена конструкція, в якій корпус 1 зформовано кільцеподібним і має циліндричний простір потоку 16. Перегородка 7, яка має сідло клапана 6, зформована тут як окрема деталь, що ущільнена та закріплена в корпусі 1. Це виконано за допомогою звичайних засобів, при цьому показано як приклад виконання, с ов зварювальне з'єднання. Грунтуючись на економії матеріалу, торці корпуса 8, 9 мають частково радіальні виступаючі кільцеві поверхні. Це зроблено для створення досить широких ущільнювальних поверхонь в тих і) випадках, коли підіймальний вентиль закріплено так, як показано між заштрихованими зображеннями фланців 20, 21 одного трубопровода з застосуванням ущільнювальних прокладок 19. Далі, це надає полегшення при монтажі, коли кільцеві поверхні 18 - тут показані зі зміщенням на 457 - служать опорними поверхнями для Ге зо показаних тут заштрихованими кріпильних елементів 15. При монтажі спочатку вставляють нижні елементи кріплення, які служитимуть опорою для підіймального вентиля, і вбудовані між фланцями 20, 21 трубопровода, - що приєднується. Корпус 1 має тут шийку 2, сформовану як окрему деталь. Це дозволяє проводити монтаж с елементів приєднання 5, а також обробку сідла клапана 6 крізь отвори 2.1.

На фіг.13 зображено кільцеподібну конструкцію корпуса 1, на відміну під зображеної на фіг.12, корпус тут со з5 повністю сформовано як монолітний виливний корпус. При монтажі елемент приєднання 5 спрямовують з боку «г торців корпуса в простір потоку, де він об'єднується з шпінделем вентиля.

Як показано на фіг.14, на зовнішніх поверхнях корпуса 1 нема кріпильних фланців, так що цей підіймальний вентиль монтується виключно між фланцями.

На фіг.15 зображено з'єднання підіймального вентиля з двома різними приєднувальними адаптерами 22, 23. «

Лівосторонній приєднувальний адаптер 22 складається із приєднувального фланця 20, в якому передбачено з с приварений штуцер. При застосуванні приєднувального адаптера 22, який вварено у систему трубопровода, знаходить своє застосування теплова завіса 24. Вона приймає на себе в зображеному тут прикладі також ;» функцію ущільнення. Вона монтується між торцем корпуса 8 і фланцем 20 приєднувального адаптера 22. Це створює ще одну перевагу при монтажі. Підіймальний вентиль постачається на будмайдан разом з попередньо

ВМонтованим приєднувальним адаптером. Завдяки таким же чином попередньо вмонтованій л силовій завісі, їх підіймальний вентиль можна вварити безпосередньо в трубопровід. Демонтаж підіймального вентиля та приєднувального адаптера на час процесу зварювання не потрібен. Теплова завіса перешкоджає перегріву со вентиля та сприяє прискоренню монтажа. Оскільки в цьому прикладі виконання кріпильні елементи 15, 15.1 ко розташовані на відстані від підіймального вентиля 1, немає ніякого прямого зв'язку з кріпильним фланцем 14, 5р Можна відмовитись від теплової завіси між кріпильними елементами 15 та фланцем 20. ве Права половина фіг.15 зображує з'єднання підіймального вентиля 1 з приєднувальним адаптером 23, який

Ф дозволяє виконати з'єднання з фланцем трубопровода. Між торцями 9 і фланцем 21 приєднувального адаптера 23 знаходиться звичайне фланцеве ущільнення 19. Фланці 20, 21 й застосований тут приєднувальний адаптер з'єднані один з одним кріпильними елементами 15, 15.1, які тут застосовані як стягувальні анкери. 5Б На фіг.1б та 17 зображено підіймальний вентиль, який оснащено на зовнішній стороні декількома розташованими в двох площинах кріпильними фланцями. В кріпильних фланцях 14.1 розташовані різьбові

Ф) отвори 17.2, в які вкручують різьбові елементи приєднувального фланця. На фіг.17, вигляд збоку пристроя з ка фіг.1б6, зображено на пригвинчуваному приєднувальному адаптері 22 приварений штуцер. Оскільки тут приєднувальний адаптер 22 з'єднано з кріпильним фланцем корпуса за допомогою кріпильних елементів 15, між бо фланцем 20 та кріпильним елементом 15 розташована додаткова теплова завіса 24.1.

На фіг. від 18 до 25 показано огляд можливостей комбінування підіймального вентиля з різними приєднувальними адаптерами. Такі види монтажу знаходять своє застосування, коли необхідно переоснастити існуючі механізми. Адаптери дозволяють також при вбудуванні в системи трубопроводів застосовувати різні системи приєднання. Приєднувальний адаптер може бути попередньо вмонтований у підіймальний вентиль 65 перед поставкою на монтажну площадку. Такий попередній монтаж простого у виготовленні приєднувального адаптера потребує меньших витрат при виготовленні і в торговельних операціях або спорудженні механізмів.

Завдяки цьому дорогий час монтажу на будмайдані зменшується.

На фіг.18 зображено вигляд збоку декількох кріпильних фланців 14.1, які мають різні отвори 17, 17.1.

Допустима величина тиску на корпус 1 розраховується на відносно більшу область тиску, так то підіймальний вентиль може бути застосований без проблем й у малих діапазонах тиску. Розрахований на тиск РМ 16, дозволяє застосовувати його в діапазоні тисків РМ 16, 10 ії 6. Відповідно до цього можна також розподіляти фланцеві отвори на різних колах, що компенсується різними отпорами 17, 17.1 підіймального вентиля.

На фіг.19 зображено як приклад з'єднання підіймального вентиля з розташованим зліва приєднувальним адаптером 24, зформонаним як різьбовий фланець. Завдяки цьому можна на кінець трубопровода з зовнішньою 7/0 різьбою накрутити різьбовий фланець й тим самим з'єднати цей трубопровід з підіймальним вентилем. На правій стороні фіг.19 підіймальний вентиль зачинено глухим фланцем. Така конструкція знаходить своє застосування в системі трубопроводів з розширенням та підганяється пізніше до змінених умов. Завдяки віддаленості глухого фланця 25, систему трубопровода можна будувати далі після підіймального вентиля.

На фіг.20 зображено з'єднання підіймального вентиля 1 з приєднувальним адаптером 22, який має вигляд /5 зварювального штуцера. Між приєднувальним адаптером 22 та корпусом 1 розташована теплова завіса.

Зображений тут приєднувальний адаптер 22 розраховано на номінальний тиск РМ 16, в той час як на розташованій поряд на фіг.21 показана така ж конструкція приєднувального адаптера, але призначена для номінального тиску РМ 6.

На фіг.22 зображена конструкція підіймального вентиля в системі трубопровда з номінальним тиском РМ 16.

З лівого боку підіймального вентиля 1 с фланцевий адаптер 23, який забезпечує приєднання до системи трубопроводів, оснащених фланцевими виходами. На правому боці підіймального вентиля є приєднувальний адаптер у вигляді, так знаного, попередньо звареного фланця. Тут трубопровід приварюється безпосередньо до попередньо звареного фланця. Із міркувань надійності між підіймальним вентилем 1 та приєднувальним адаптером 26 передбачена теплова завіса. Тип виконання, зображений на фіг.23, по суті відповідає фіг.22 з сч ов різницею у тому, що тут підіймальний вентиль 1 зображено як вирівнювальне місце між двома системами трубопроводів з різними величинами тиску. Розташований зліва приєднувальний адаптер і) 23 служить для з'єднання в системі трубопроводів з високим значенням тиску РМ 16, в той час як правосторонній приєднувальний адаптер 26, як з'єднувальна ланка, призначений для постачання систем трубопроводів з невеликою величиною тиску РМб. Відповідним чином оформлені фіг.24 и 25. Тут - різниця полягає у тому, що Ге зо застосований приєднувальний адаптер 23 був зформований, як адаптер з фланцем. Конструкція на фіг.24 служить для вбудування в систему трубопроводів з тиском РМ 16, в той час конструкція, яка зображена на - фіг.25. показує з'єднання між двома системами трубопроводів, причому система ліворуч розрахована на тиск РМ с 16, а праворуч - на РМ 6.

Завдяки цим зображенням стає ясно, що тільки одним підіймальним вентилем можна суттєво розширити со діапазон застосування та монтажу такого підіймального вентиля. Цей засіб створює для всіх учасників найкращі «Е можливості користування.

На фіг.26 зображено корпус підіймального вентиля, який застосовується при великих умовних проходах, причому мова іде тут про умовні проходи більші або рівні ОМ 80. При таких великих умовних проходах знаходять своє застосування фланці на трубопроводі, які з'єднані більше ніж чотирма кріпильними елементами. Виходячи з «

Цього, підіймальний вентиль, який закриває такий трубопровід, повинен мати відповідну кількість кріпильних з с фланців чи деталей фланця, в яких знаходяться отвори 17 - тут не показані - для кріпильних елементів. На фіг.26 зображено корпус з оптимальною вагою, у якого деталі фланця 27 не пов'язані один з одним. Коли б ;» деталі фланця були зв'язані один з одним як моноліт, тоді був би отриманий, так званий монофланець. В області шийки корпуса знаходяться дві фланцеві деталі 28, де шийка корпуса 2 та розташовані в деталі фланця 28, отвори 17 формовані так, що забезпечують проходження кріпильних елементів. Отвори і 7 розташовані тут по їх колу, яке відповідає, в залежності від застосування, нормам, що вибрані, для фланців трубопроводів, які мають однаковий умовний прохід. Навпроти торців корпуса 8 і 9 розташовані деталі фланця 28 зі зміщенням до со середини корпуса. ко Завдяки цьому зміщенню, в напрямку вісі створюється уступ між опорною поверхнею 29 деталі фланця 28 та торцями корпуса 9 такого розміру, й виходить так, що прилягаючі головка болта або гайки кріплення, а також ве необхідні шайби або контр-шайби, розташовані по вісі, не виступають за торці корпуса 8, 9.

Ф На фіг.27 зображено кріплення корпуса 1 підіймального вентиля до трубопровода чи подібного пристроя за допомогою скоб 30. Скоби можуть бучи одиничними або зв'язаними між собою, створюючи єдиний елемент.

Скоби 30 взаємодіють з корпусом 1 завдяки пазам 31 чи виступам 32. Застосування виду скоби, що був правильно обраний, сприяє щільному примиканню підіймального вентиля до ущільнення 33 або до компонента механізма. Підтягуючи елементи 34, створюють у скобах необхідне зусилля для створення оптимальної міцності (Ф) з'єднання. іме)

Claims (19)

Формула винаходу (21) 99031374 (57)

1. Підіймальний вентиль, корпус (1) якого має паралельно розташовані один відносно другого торці (8, 9) де для щільного прилягання до ущільнювальних поверхонь трубопроводів та/або компонентів механізму, в шийці корпуса (2) якого розташовані шпиндель клапана, що розташований перпендикулярно на осі трубопроводу (10),

та з'єднаний із шпинделем клапана (3) елемент приєднання (5), який взаємодіє із сідлом клапана (6),причому торці корпуса (8, 9) є повністю або частково складовою частиною зони корпуса, у якій розташований елемент приєднання (5) та зона його підняття, сідло клапана (6) розташовано похило до шпинделя клапана (3), сідло клапана (6) як з'єднуюча похила площина розташоване в зоні між торцями корпуса, а відстань (А) між торцями корпуса (8, 9) незначно більша, ніж довжина (В) елементу приєднання (5), що спроектована на вісь трубопроводу, який відрізняється тим, що конструктивна довжина підіймального вентиля, тобто відстань (А) між торцями корпуса (8, 9), завдяки відповідній конфігурації товщини стінок корпуса, довжини сідла клапана та розміру перехідних ділянок від сідла клапана до корпуса, знаходиться в діапазоні відповідного умовного 7/0 проходу (ОМ) підіймального вентиля.

2. Підіймальний вентиль по п. 1, який відрізняється тим, що відстань між торцями корпуса (8, 9) відповідає розміру відповідного умовного проходу (ОМ) підіймального вентиля або менша, ніж розмір відповідного умовного проходу підіймального вентиля.

3. Підіймальний вентиль по п. 1 або по п. 2, який відрізняється тим, що корпус (1) виконаний кільцеподібним.

4. Підіймальний вентиль по пп. 1 або 2, або 3, який відрізняється тим, що корпус (1) та/або шийка корпуса (2) виконані одно- чи багатосекційними.

5. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-4, який відрізняється тим, що стінка (12.2), яка обмежує рух підіймання елемента приєднання (5), виконана увігнутою у бік простору (12).

6. Підіймальний вентиль по п. 5, який відрізняється тим, що прилегла до увігнутої стінки (12.2) поверхня

(5.1) елемента приєднання (5) виконана випуклою.

7. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-6, який відрізняється тим, що він виконаний у вигляді затиснутого між елементами трубопроводу вентиля.

8. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-7, який відрізняється тим, що корпус виконано монофланцевим. сч

9. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-7, який відрізняється тим, що на корпусі в зоні між його торцями розташовані фланці або частини фланця, причому частини фланця розташовані в площині, яка і) перетинає сідло клапана.

10. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-7, який відрізняється тим, що фланці чи частини фланця розташовані зі зміщенням назад відносно торців корпуса не менш ніж на розмір, який відповідає висоті головки Ге Зо болта чи гайки.

11. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-10, який відрізняється тим, що корпус з'єднано з « трубопроводом елементами скоби. с

12. Підіймальний вентиль по п. 11, який відрізняється тим, що на корпусі в зоні торців корпуса розташовані пази або виступи, що є опорами для елементів скоби. со

13. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-12, який відрізняється тим, що на торцях корпуса (8, 9) «Е створені місця для з'єднання з адаптерами приєднання (22, 23, 24, 25, 26) в трубопроводах.

14. Підіймальний вентиль по п. 13, який відрізняється тим, що адаптери приєднання (22, 23, 24, 25, 26) споряджені з боку трубопроводу різними формами приєднання.

15. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-14, який відрізняється тим, що частина корпуса між торцями « Корпуса (8, 9), яка закриває елемент приєднання (5), оснащена одним чи кількома радіально розташованими з с кріпильними фланцями (14, 14.1, 14.2), які мають отвори (17) для елементів кріплення (15, 15.1). .

16. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-15, який відрізняється тим, що частина корпуса (2), в якій и?» розташований шпиндель клапана (3), оснащена кріпильним фланцем (14.2) для кріпильних елементів (15, 15.1).

17. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-16, який відрізняється тим, що шийка корпуса (2), через яку проходить шпиндель клапана (3), оснащена приливками матеріалу (14.2) для розташування кріпильного фланця ї5» (14.2).

18. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-17, який відрізняється тим, що сідло клапана майже повністю со розташовано в площині , яка розташована між віссю трубопроводу (10) та тією частиною зони простору потоку ко (16), яка віддалена від шпинделя клапана (3).

19. Підіймальний вентиль по будь-якому з пп. 1-18, який відрізняється тим, що між підіймальним клапаном та ве адаптером приєднання розміщені одна або кілька теплових завіс. 42) Начальник відділу К.В. Жданенко Виконавець 1.Ю. Бойцова Ф) іме) 60 б5