UA121119C2 - Похідні моно- або дизаміщених індолів як інгібітори реплікації вірусів денге - Google Patents

Abstract

Винахід стосується похідних моно- або дизаміщених індолів формули (І), які є придатними для попередження або лікування вірусних інфекцій, що спричиняються вірусом денге, а також стосується вказаних сполук для застосування як лікарського препарату, більш переважно для застосування як лікарського препарату для лікування або попередження вірусних інфекцій, що спричиняються вірусом денге.

Description

Даний винахід стосується моно- або дизаміщених індольних сполук, способів попередження або лікування вірусних інфекцій, що спричиняються вірусом денге, із застосуванням указаних сполук, а також стосується вказаних сполук для застосування як лікарського препарату, більш переважно для застосування як лікарського препарату для лікування або попередження вірусних інфекцій, що спричиняються вірусом денге. Даний винахід, крім того, стосується фармацевтичних композицій або комбінованих препаратів на основі таких сполук, таких композицій або препаратів для застосування як лікарського препарату, більш переважно для попередження або лікування вірусних інфекцій, що спричиняються вірусом денге. Даний винахід також стосується способів одержання даних сполук.

Передумови створення винаходу

Флавівіруси, які переносяться москітами або кліщами, спричиняють інфекції у людини, що становлять загрозу життю, такі як енцефаліт і геморагічна гарячка. Відомо чотири різних, але тісно пов'язаних серотипи флавівірусу, що спричиняє денге, так звані ОЕММ-1, -2, -3 та -4. Денге є ендемічним захворюванням для більшості тропічних і субтропічних регіонів усього світу, переважно у міських і напівміських областях. Згідно зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я (М/НО) 2,5 мільярда людей, з яких 1 мільярд дітей, наражаються на ризик інфікування

РЕММ (МУНО, 2002). За оцінками, щорічно у всьому світі відбувається від 50 до 100 мільйонів випадків гарячки денге (ОР, півмільйона випадків захворювання денге в тяжкій формі (тобто геморагічної гарячки денге ОНР) і шоку під час геморагічної гарячки денге ІО55І) і більш ніж 20000 смертей. ОНЕ є основною причиною госпіталізації та смерті серед дітей в ендемічних регіонах. Загалом вірус денге є найбілош поширеною причиною арбовірусного захворювання.

Через недавні великі спалахи в країнах, розташованих у Латинській Америці, Південно-Східній

Азії і західній частині Тихого океану (у тому числі в Бразилії, Пуерто-Рико, Венесуєлі, Камбоджі,

Індонезії, В'єтнамі, Таїланді), кількість випадків денге значно збільшилася за останні роки. Не лише число випадків денге збільшується у міру поширення захворювання в нових областях, спалахи мають тенденцію ставати більш важкими.

Для попередження та/або контролю захворювання, асоційованого з вірусною інфекцією, що спричиняється вірусом денге, на сьогодні єдиними доступними способами є стратегії, спрямовані на знищення москітів, для контролю численності переносника інфекції. Хоча і наявний прогрес у розробці вакцин проти денге, існує багато труднощів. Вони включають існування явища, що називається залежним від антитіла посиленням (АОЕ). Одужання після інфекції, спричиненої одним серотипом, забезпечує довічний імунітет проти даного серотипу, однак надає тільки частковий і тимчасовий захист проти наступної інфекції, спричиненої одним із трьох інших серотипів. Після інфікування іншим серотипом уже наявні гетерологічні антитіла формують комплекси із серотипом вірусу денге, що знову інфікує, але не нейтралізують патоген. При цьому передбачається, що полегшується входження вірусу в клітини, що призводить до неконтрольованої реплікації вірусу та підвищення піку титрів вірусів. Як під час первинної, так і під час вторинної інфекції підвищені титри вірусу асоційовані із захворюванням денге в більш тяжкій формі. Однією з причин того, що діти більш схильні до захворювання денге в тяжкій формі, ніж дорослі, може бути факт того, що материнські антитіла можуть легко передаватися немовлятам під час грудного годування.

У регіонах із двома або більше серотипами, які циркулюють одночасно, що також називаються надендемічними зонами, ризик захворювання денге в серйозній формі значно вищий через підвищений ризик перенесення вторинної, більш тяжкої інфекції. До того ж в умовах підвищеної ендемічності ймовірність появи більш вірулентних штамів є підвищеною, що так само підвищує ймовірність геморагічної гарячки денге (ОНЕ) або шоку під час геморагічної гарячки денге.

Москіти, які переносять вірус денге, у тому числі Аєдез аєдурії і Аєдез аіІрорісіив (тигровий комар), рухаються на північ земної кулі. Згідно з центрами контролю і профілактики захворювань (СОС) Сполучених Штатів (США) обидва види москітів на сьогодні є поширеними в південному Техасі. Поширення на північ москітів, які переносять вірус денге, не обмежується територією у США, а спостерігається також і в Європі.

Незважаючи на великі зусилля протягом останніх З десятиліть, на сьогодні не існує вакцини, здатної захистити людей від вірусного захворювання денге. Основною проблемою є розробка вакцини, яка б надавала захист від усіх чотирьох серотипів (квадривалентної вакцини) однаковою мірою. До того ж на сьогодні відсутні спеціальні противірусні лікарські засоби для лікування або попередження вірусної інфекції, що являє собою гарячку денге. Очевидно, що все ще існує велика нереалізована потреба медицини в терапевтичних засобах для попередження або лікування вірусних інфекцій у тварин, більш конкретно у людей, а особливо вірусних 60 інфекцій, спричинених флавівірусами, більш конкретно вірусом денге. Надзвичайно необхідними є сполуки з доброю противірусною активністю, які не мають побічних ефектів або мають низькі ступені прояву побічних ефектів, із широким спектром активності проти багатьох серотипів вірусу денге, низькою токсичністю та/або добрими фармакокінетичними або фармакодинамічними властивостями.

На сьогодні даний винахід передбачає сполуки, похідні моно- або дизаміщених індолів, які проявляють високу ефективну активність проти всіх чотирьох (4) серотипів вірусу денге. Також сполуки згідно з даним винаходом мають добрий фармакокінетичний профіль, і несподівано дані конкретні сполуки проявляють поліпшену хіральну стійкість.

Короткий опис винаходу

Даний винахід базується на несподіваному відкритті того, що щонайменше одна з вищезгаданих проблем може бути розв'язана за допомогою наявних сполук за даним винаходом.

Даний винахід передбачає сполуки, які, як було показано, мають високу противірусну активність проти всіх чотирьох (4) серотипів, відомих на сьогодні. До того ж у даному винаході продемонстровано, що дані сполуки ефективно інгібують проліферацію вірусу денге (ОЕММ).

Таким чином, дані сполуки являють собою придатний клас високоактивних сполук, які можна застосовувати в лікуванні та/"або попередженні вірусних інфекцій у тварин, ссавців і людей, більш конкретно для лікування та/або попередження інфекцій, спричинених вірусами денге.

До того ж даний винахід стосується застосування таких сполук як лікарських препаратів і їх застосування для виготовлення лікарських препаратів для лікування та/або попередження вірусних інфекцій, які, зокрема, спричиняються вірусами, що належать до родини вірусів денге, у тварин або ссавців, більш конкретно в людей. Даний винахід також стосується способів одержання всіх таких сполук і фармацевтичних композицій, що включають їх в ефективній кількості.

Даний винахід також стосується способу лікування або попередження вірусних інфекцій, що спричиняються вірусом денге, у людей за допомогою введення пацієнту, який потребує цього, ефективної кількості однієї або декількох таких сполук або їхніх фармацевтично прийнятних солей необов'язково в комбінації з одним або декількома іншими лікарським препаратами, наприклад з іншим противірусним засобом.

Одним аспектом за даним винаходом є забезпечування сполук формули (І),

СІ

-0 (о) Осн

В | і 5 во Н ЧИ й п, їхньої стереоїзомерної форми, фармацевтично прийнятної солі, сольвату або поліморфу, що містять моно- або дизаміщену індольну групу; при цьому вказана сполука вибрана з групи, де

А: являє собою Н, Е» являє собою БЕ, і Ез являє собою Н, Е або СНз;

Ві являє собою Е або СН», В2 являє собою ОСН», і Ез являє собою НН;

Ві являє собою Е, Е2 являє собою Н, і Ез являє собою ССЗ;

Ві являє собою Н, Е2 являє собою ОСН», і Ез являє собою НН;

А: являє собою Н, Е» являє собою СІ, і Ез являє собою Н або СНз;

В: являє собою ЕК, Е2 являє собою ЕК, і Ез являє собою Н, або

Ві являє собою СН», В»: являє собою Н, і Ез являє собою ЕК.

Зокрема, сполуки за даним винаходом або їхня стереоізомерна форма, фармацевтично прийнятна сіль, сольват або поліморф вибрані з групи:

сі сі нзсо нсо осн о Осн» о З у с (У - он. Е он, сі сі (в) Осн» о Осн

Е Со Нк- х нк--

М о М

Н ЧИ Е Н ЧИ

СН ОН, Сн он, сі сі --Г -- о Осн» о ОСНз є с Бо с

М (о) М в) нсо Н Ще но Н ща он. он.

СІ

СІ Ге) Осн» нзсо о Осн» (А х ( | М о

С х НМ сі н

М в) нзсО Н Ще

Он; но ;

СІ сі но нУсО (е) Осн» (о; Осн»

НМ

М (е)

Н М (в

СІ Е Н

СНУ но ; но ; або сі (о) Осн» ніс - в М

М (є) но ,

Частиною даного винаходу також є фармацевтична композиція, що містить сполуку формули (І) або її стереоїзомерну форму, фармацевтично прийнятну сіль, сольват або поліморф разом з одним або декількома фармацевтично прийнятними наповнювачами, розріджувачами або носіями.

Фармацевтично прийнятні солі сполук формули (І) включають їхні солі приєднання кислоти та основні солі. Придатні солі приєднання кислот утворюються з кислот, які утворюють нетоксичні солі. Придатні основні солі утворюються з основ, які утворюють нетоксичні солі.

Сполуки за даним винаходом також можуть існувати в несольватованій і сольватованій формах. Термін "сольват" використовується в даному документі для опису молекулярного комплексу, що містить сполуку за даним винаходом та одну або декілька молекул фармацевтично прийнятного розчинника, наприклад етанолу.

Термін "поліморф" стосується здатності сполуки за даним винаходом існувати в більш ніж одній формі або кристалічній структурі.

Сполуки за даним винаходом можна вводити у вигляді кристалічних або аморфних продуктів. Вони можуть бути одержані, наприклад, у вигляді твердої пресованої маси, порошків або плівок за допомогою таких способів, як осадження, кристалізація, ліофільне висушування, висушування розпиленням або висушування випарюванням. Їх можна вводити окремо або в комбінації з однією або декількома іншими сполуками за даним винаходом або в комбінації з одним або декількома іншими лікарськими засобами. Як правило, їх будуть вводити у вигляді складу з одним або декількома фармацевтично прийнятними наповнювачами. Термін "наповнювач" використовується в даному документі для опису будь-якого інгредієнта, відмінного від сполуки(сполук) за даним винаходом. Вибір наповнювача значною мірою залежить від таких факторів, як конкретний спосіб уведення, вплив наповнювача на розчинність і стабільність та природа лікарської форми.

Сполуки за даним винаходом або будь-яка їхня підгрупа можуть бути складені в різні фармацевтичні форми для введення. Як придатні композиції можуть бути згадані всі композиції, які зазвичай застосовуються для лікарських засобів, що вводяться системно. Для одержання фармацевтичних композицій за даним винаходом ефективну кількість конкретної сполуки, необов'язково у формі солі приєднання, як активний інгредієнт об'єднують в однорідну суміш із фармацевтично прийнятним носієм, при цьому носій може набувати великого різноманіття форм залежно від форми препарату, необхідного для введення. Дані фармацевтичні композиції переважні в одиничній лікарській формі, придатній, наприклад, для перорального або ректального введення. Наприклад, під час одержання композицій у пероральній лікарській формі може застосовуватися будь-яке зі звичайних фармацевтичних середовищ, таких як, наприклад, вода, гліколі, масла, спирти тощо, у випадку рідких препаратів для перорального введення, таких як суспензії, сиропи, настоянки, емульсії та розчини; або твердих носіїв, таких як крохмалі, цукри, каолін, розріджувачі, змащувальні засоби, зв'язуючі речовини, розпушувачі тощо, у випадку порошків, пігулок, капсул і таблеток. Завдяки простоті їх уведення таблетки і капсули є найбільш переважними одиничними лікарськими формами для перорального введення, у випадку яких безумовно використовуються тверді фармацевтичні носії. Також включені препарати в твердій формі, які можуть бути перетворені безпосередньо перед застосуванням на рідкі форми.

Особливо переважним є складання згаданих вище фармацевтичних композицій в одиничну лікарську форму для простоти введення та рівномірності дозування. Одинична лікарська форма, застосовувана в даному документі, стосується фізично окремих одиниць, придатних як одиничні дози, при цьому кожна одиниця містить попередньо задану кількість активного інгредієнта, розраховану для одержання необхідного терапевтичного ефекту спільно з необхідним фармацевтичним носієм. Прикладами таких одиничних лікарських форм є таблетки (у тому числі подільні або покриті оболонкою таблетки), капсули, пігулки, пакетики з порошком, пластинки, супозиторії, розчини або суспензії для ін'єкцій тощо, а також їхні окремі множини.

Фахівці в галузі лікування інфекційних захворювань зможуть визначити ефективну кількість з урахуванням результатів тестів, наведених далі в даному документі. Загалом передбачається, що ефективна добова кількість буде становити від 0,01 мг/кг до 50 мг/кг ваги тіла, більш переважно від 0,1 мг/кг до 10 мг/кг ваги тіла. Може бути доцільним уведення необхідної дози у вигляді двох, трьох, чотирьох або більше частин дози через відповідні інтервали протягом дня.

Указані частини дози можуть бути складені у вигляді одиничних лікарських форм, наприклад, таких, що містять від 1 до 1000 мг і, зокрема, від 5 до 200 мг активного інгредієнта на одиничну лікарську форму.

Точне дозування і частота введення залежать від конкретної застосовуваної сполуки формули (І), конкретного стану, який піддають лікуванню, важкості стану, який піддають лікуванню, віку, ваги і загального фізичного стану конкретного пацієнта, а також від іншого медикаментозного лікування, яке індивідуум може одержувати, що добре відомо фахівцям у даній галузі. До того ж очевидно, що ефективна кількість може бути знижена або збільшена залежно від реакції суб'єкта, якого піддають лікуванню, та/або залежно від оцінки лікаря, який призначає сполуки за даним винаходом. Таким чином, указані вище діапазони ефективної кількості Є лише рекомендаціями і не призначені для обмеження тією чи іншою мірою обсягу або застосування даного винаходу.

Мається на увазі, що дане розкриття також включає в себе будь-які ізотопи атомів, що наявні в сполуках за даним винаходом. Наприклад, ізотопи водню включають тритій і дейтерій, а ізотопи вуглецю включають С-13 і С-14.

Дані сполуки, що застосовуються в даному винаході, можуть також існувати в їхній стереохімічно ізомерній формі, охоплюючи всі можливі сполуки, складені з тих же атомів, які зв'язані за допомогою такої ж послідовності зв'язків, однак мають різні просторові структури, які не є взаємозамінними. Якщо не згадано або не вказано інше, хімічне позначення сполук охоплює суміш усіх можливих стереохімічно ізомерних форм, які можуть мати вказані сполуки.

Указана суміш може містити всі діастереомери та/або енантіомери з основною молекулярною структурою вказаної сполуки. Усі стереохімічно ізомерні форми сполук, застосовувані в даному винаході або в чистому вигляді, або в суміші одна з одною, передбачені для включення в обсяг даного винаходу, у тому числі будь-які рацемічні суміші або рацемати.

Чисті стереоіїзомерні форми вказаних у даному документі сполук і проміжних продуктів визначаються як ізомери, що не містять, по суті, інших енантіомерних або діастереомерних 60 форм тієї ж самої основної молекулярної структури вказаних сполук або проміжних продуктів.

Зокрема, вираз "стереоїзомерно чистий" стосується сполук або проміжних продуктів, що характеризуються стереоїзомерним надлишком, що становить щонайменше від 80 95 (тобто мінімум 90 9о одного ізомеру та максимум 10 95 інших можливих ізомерів) до стереоізомерного надлишку в 100 95 (тобто 100 95 одного ізомеру та відсутність іншого), більш конкретно сполук або проміжних продуктів, що характеризуються стереоізомерним надлишком від 90 95 до 100 95, ще більш конкретно, що характеризуються стереоізомерним надлишком від 94 95 до 100 95, і найбільш конкретно, що характеризуються стереоїзомерним надлишком від 97 95 до 100 95.

Вирази "енантіомерно чистий" і "діастереомерно чистий" потрібно розуміти подібним чином, але в такому разі щодо відповідно енантіомерного надлишку та діастереомерного надлишку суміші, що становить інтерес.

Чисті стереоїзомерні форми сполук і проміжних сполук, що застосовують згідно з даним винаходом, можна одержати під час застосовування процедур, відомих із рівня техніки.

Наприклад, енантіомери можна відокремлювати один від одного шляхом селективної кристалізації їхніх діастереомерних солей з оптично активними кислотами або основами. Їхніми прикладами є винна кислота, дибензоїлвинна кислота, дитолуоїлвинна кислота та камфорсульфонова кислота. Як альтернатива енантіомери можна розділяти за допомогою хроматографічних методик із застосуванням хіральних нерухомих фаз. Указані стереохімічно чисті ізомерні форми також можна одержувати з відповідних стереохімічно чистих ізомерних форм відповідних вихідних матеріалів за умови, що реакція протікає стереоспецифічно.

Переважно, якщо потрібний певний стереоіїзомер, то вказана сполука буде синтезована за допомогою стереоспецифічних способів одержання. У даних способах переважно застосовують енантіомерно чисті вихідні матеріали.

Загальні підходи синтезу

Синтез сполук загальної формули І можна здійснювати, як викладено на схемі 1. 2-(4-Хлор- 2-метоксифеніл)уоцтова кислота (І) може бути перетворена на відповідний 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)ацетилхлорид (І) із використанням реактиву для хлорування, такого як, наприклад, тіонілхлорид. Реакцію Фріделя-Крафтса за участі ацетилхлориду І із заміщеним індолом загальної формули ІМ можна здійснювати із застосуванням реактиву кислоти Льюїса, такого як, наприклад, ЕСАЇСІ, у придатному розчиннику, такому як, наприклад, СНесСі», і за придатних умов реакції, які, як правило, включають охолоджування, з одержанням 3- ацилованого індолу загальної формули У. Уведення анілінового фрагмента в альфа-положення щодо карбонільного фрагмента сполуки загальної формули М може здійснюватися за допомогою послідовності реакцій, яка включає, наприклад, бромування М реактивом, таким як, наприклад, трибромід фенілтриметиламонію, у придатному розчиннику, такому як, наприклад,

ТНЕ, з одержанням сполук загальної формули МІ і наступне приведення в реакцію сполук загальної формули МІ їі 2-(3З-аміно-5-метоксифенокси)етанолу (МІЇ) у придатному розчиннику, такому як, наприклад, СНЗСМ, і, як правило, із застосуванням основи, такої як, наприклад, ТЕА або ОІРЕА, з одержанням сполук загальної формули І! у вигляді рацемічних сумішей. Хіральне розділення сполук загальної формули І можна здійснювати за допомогою, наприклад, хіральної хроматографії з одержанням енантіомерів А і В загальної формули І. (с;

сі ро ха в. Х дя М о шу

Ї ; 2 й н о. Й

Н 3 Кей "пе и ли м У Ве й

Ощ ай ;

В її Я У

І ! о в

ЧО: А. ех а щі і й У й о -К дні о - о важ тати з ві я і » ї МА й в. що 4 г Во І М

Шик пн а но : НИ п ш 15 О- он

Шу син ра ча - ви Де Я й : н І н

Ва М Аз І

Хіральне ф розділення

Енантіомери ЦА) і НВ)

Схема 1

Як альтернативний підхід проміжну сполуку загальної формули М також можна одержати, як викладено на схемі 2. М-Вос-захищений заміщений індол-3-карбальдегід загальної формули МІ можна перетворювати на відповідну проміжну сполуку за типом сполуки з реакції Штрекера загальної формули ІХ шляхом проведення реакції з морфоліном у присутності реагентів, таких як, наприклад, ціанід натрію та бісульфіт натрію, і в придатному розчиннику, такому як, наприклад, суміш води та змішуваного з водою органічного розчинника, такого як, наприклад, діоксан. Алкілування сполуки загальної формули ІЇХ 4-хлор-2-метоксибензилхлоридом можна здійснювати в присутності основи, такої як, наприклад, гексаметилдисилазан калію, і в придатному розчиннику, такому як, наприклад, ОМЕ, з одержанням сполуки загальної формули

Х. Вплив на сполуку загальної формули Х придатного водного гідролітичного кислого рівня, такий як, наприклад, обробка водним розчином хлористоводневої кислоти, при підвищеній температурі дає проміжну сполуку загальної формули М. сі

ЩІ о що М Шити Ся х-Н ня ї по-оМ с Ї й ше Го- / . / пкт хе К

В. Скит, -- Ат, Й Й Кл М

Ї я нина Л щ. м нина ро вим вик вана да го СМ в» хг й ! і

Р о З с з (ЦИ т У о жен ин у мо о хо сі о

Кк ная й прое ав й тон

Аз У

Схема 2

Приклади

Способи І С/М5

Вимірювання під час застосування високоефективної рідинної хроматографії (НРІС) здійснювали за допомогою насоса для ЇС, детектора на діодній матриці (БАС) або УФ- детектора та колонки, як описано у відповідних способах. За необхідності включали додаткові детектори (див. наведену нижче таблицю способів).

Потік із колонки спрямовували до мас-спектрометра (М5), який був оснащений джерелом іонізації за атмосферного тиску. У компетенції фахівця в даній галузі є встановлювання регульованих параметрів (наприклад, діапазону сканування, мінімального часу вимірювання тощо) для одержання іонів, що забезпечують визначення номінальної моноізотопної молекулярної ваги (ММ/) сполуки. Збір даних здійснювали за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Сполуки описували за значеннями їхнього експериментального часу утримування (Кі) та за іонами. Якщо в таблиці даних не вказано інше, то вказаний молекулярний іон відповідає (МАНІ: (протонованій молекулі) та/або ІМ-НІ (депротонованій молекулі). У випадку якщо сполука не була безпосередньо здатна до іонізації, указують тип аддукту (тобто (МАМНА, (ІМАНСООГ тощо). Для молекул зі складними ізотопними розподілами (Вг, СІ) описане значення є таким значенням, яке одержане для найменшої маси ізотопу. Усі результати одержували з експериментальними похибками, які зазвичай пов'язані із застосовуваним способом.

Далі в даному документі "БОЮ" означає одиничний квадрупольний детектор, "МБО" означає мас-селективний детектор, "КТ" означає кімнатну температуру, "ВЕН" означає містковий гібрид етилсилоксану/діоксиду кремнію, "САЮ" означає детектор на діодній матриці, "Не" означає діоксид кремнію підвищеної міцності.

Коди способів | СМ5 (швидкість потоку, виражена у мл/хв.; температура колонки (Т) в"С; час аналізу у хвилинах) бу опи ожею | вне | пе ошн МИ

Прилад Колонка Рухома фаза Градієнт тин аналізу способу

Т колонки (хв.)

А: 10 мМ Я дод УМаїегв: ВЕН СНзСООМНа в рід 95 его 5 те 0,8 мл/хв.

І 0-А Ф С18 (1,7 мкм, 95 95 НгО-5 95 ' ' тля 2

РІС 2 х5Омм) СНОМ утримування ББес

БАБ/5ОЮ в: СНнзСМ протягом 0,7 хв.

А: 10 мМ . дов, УМаїегв: НО5 ТЗ | СНЗСООМНА Ва у тло 0,7 мл/хв. ово деко (1,8 мкм,2,1 х |у9595Н»Оч596 |? 5 А за210 хв, п 35 : 100 мм) СНзСМ добвАзабохв. І! вес рАБ/ЗОЮ В: СНІСМ до 5 95 А за 0,5 хв. 84,2 95 А протягом муаїетв: 0,49 хв. до 105956 А дсашнує Умаїєтв: ВЕН | А: 95967 ММ за2,18 хв., 0,343 мл/хв.

І0-С ОРІ С? - рАО- | С18 (1,7 мкм, | СНЗСООМНУ/5 95 угримування, хв сля 6,2 вано, 2,1 х100мм) /|СНзСМ, В: СНЗСМ назад до 84.2 95 А за 40 с 0,73 хв., утримування протягом 0,73 хв. вів ууаїєтв: нев |: 0.16 мурашина дід 50 9; А до 10 95 за| 0,5 мл/хв.

І 6-0 сашйу С18 (1,8 мкм, кислота 3,5 хв., утримування тя 5

ОРІСТ-ОАО- 24 х 50 ММ в Нео протягом 1,5 хв 402с

Цев) ' в: СНЗСМ пт

Способи ЗЕС-М5

Вимірювання під час 5ЕС проводили із застосуванням аналітичної системи хроматографії з надкритичною рухомою фазою, укомплектованою насосом для двокомпонентних сумішей для доставки діоксиду вуглецю (СО2) і модифікатором, автоматичним дозатором, термостатом для колонок, детектором на діодній матриці, обладнаним проточною кюветою для роботи під високим тиском, що витримує значення до 400 бар. За умови оснащення мас-спектрометром (М5) потік із колонки спрямовували до (М5). У компетенції фахівця в даній галузі є встановлювання регульованих параметрів (наприклад, діапазону сканування, мінімального часу вимірювання тощо) для одержання іонів, що забезпечують визначення номінальної моноіїзотопної молекулярної ваги (ММУМ) сполуки. Збір даних здійснювали за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Аналітичні способи 5ЕС-М5 (швидкість потоку, виражена в мл/хв.; температура колонки (Т) в"С; протитиск (ВРЕ) в барах).

а в о с КА ЕЙ

Код способу Колонка Рухома фаза Градієнт ттттння ттттння

Т колонки вВРА

ЗЕС-А Колонка Оаїсе! СпігаіракфФ | А:СО2 ЗО Фо В з утримуванням ШІ ШИ

АБ-Н (5 мкм, 150 х 4,6 мм) В: мМеон 7 хв. 35 100

АБ-Н (5 мкм, 150 х 4,6 мм) В: мМеон 7 хв. 35 100

ФЕС-С Колонка Оаїсе! Спігаісекю | А: СОг 40 Фо В з утримуванням ШІ ШИ

О0О-Н (5 мкм, 250 х 4,6 мм) В: Меон 7 хв. 35 100 мм Те шо 35 100 мм 5 мкм Кедів в: меон 7 хв. 35 100

Колонка Оаїсе! СпігаїраквУ в: Он 25 906 В з утримуванням 2,5 9,5

ЗЕС-Е АБЗ (3,0 мкм, 150 х 4,6 ла: 6 хв., до 50 95 за 1 хв. з тен тен мм) збе зв ІРГМН» утримуванням 2,5 хв. 40 110 3 96 НгО '

Колонка Оаїсе! СпігаїраквУ в: Он 30 90 В з утримуванням 2,5 9,5

ЗЕб-а АБЗ (3,0 мкм, 150 х 4,6 во: 6 хв., до 50 95 за 1 хв. з тен тен мм) тб, З ІРИМНа утримуванням 2,5 хв. 40 110 -3 95 НО '

Точки плавлення

Значення являють собою або максимальні значення, або діапазони температур плавлення, і їх одержують з експериментальними похибками, які зазвичай пов'язані з даним аналітичним способом. рЗСО823е (позначений як ОС)

Для ряду сполук точки плавлення визначали за допомогою 05С823е (МеШег-ТоїІедо). Точки плавлення вимірювали з градієнтом температури 10 "С/хвилина. Максимальна температура становила 300 "С.

Кути обертання площини поляризації світла

Кути обертання площини поляризації світла вимірювали на поляриметрі РегКкіп-ЕІтег 341 з натрієвою лампою та вказували наступним чином: Фе (ХА, с г/Л100 мл, розчинник, ТС).

Іш|х" - (100с9ДЇІ х с): де І означає товщину шару в дм, а с означає концентрацію в г/100 мл для зразка за температури Т СС) та довжини хвилі А (у нм). Якщо застосовувана довжина хвилі світла становить 589 нм (О-лінія натрію), то замість цього можна застосовувати символ 0.

Завжди необхідно наводити знак напрямку обертання (5 або -). У випадку застосування даного рівняння концентрацію та розчинник завжди наводять у круглих дужках після значення кута обертання. Кут обертання вказують у градусах, а одиниці концентрації не наводять (вважають, що вона виражається у г/100 мл).

Приклад 1. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6б-фтор-1Н-індол-З-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 1) і хіральне розділення на енантіомери 1А 18 са с я : тА, кт ри ет и: щі Тані ! , Ши н ВО З і - о. ух ШК Од щ в. реч о ЕТ м: й у В - не й шк

Ва воюузвтодж 7 вом в ям тн вия у їв їв ОС ігодикт. їс 2,5'тод.Я о и пут утяоН ОЙ, Хіральне розділення" п й я Й п Енантіомери 1А 18 вом Її їз лов вла 1

МІХ, 300С, 30 хв. в

Синтез проміжної сполуки 1а 2-(4-Хлор-2-метоксифеніл)оцтову кислоту |(САБ 170737-95-81| (5,68 г, 28,9 ммоль) додавали невеликими порціями до тіонілхлориду (50 мл) та одержаний розчин перемішували протягом ночі при 60 "С. Розчинник концентрували за зниженого тиску та випарювали спільно з толуолом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніллуацетилхлориду Та (6,5 г) у вигляді маслянистого залишку, який використовували без додаткового очищення на наступній стадії.

Синтез проміжної сполуки 16

Додавали по краплях при 0 "С 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (37,1 мл, 37,14 ммоль) у розчин б-фтор-1Н-індолу |(ІСАЗ 399-51-91 (3,34 г, 24,76 ммоль) у СНоСі» (100 мл). За 30 хв. при 0 С розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (6,3 г, 28,76 ммоль) у СНоСі» (100 мл) повільно додавали при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом З год. Додавали льодяну воду та осад відфільтровували, промивали водою та невеликою кількістю СНеСі».

Тверді речовини висушували під вакуумом при 70 "С протягом ночі з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-фтор-1 Н-індол-З3-іл)етанону 15 (4,9 г).

Синтез проміжної сполуки 1с

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію (ІСА5 4207-56-11 (5,8 г, 15,4 ммоль) у ТНЕ (65 мл) до суміші 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-фтор-1Н-індол-3- іл)етанону 15 (4,9 г, 15,4 ммоль) у ТНЕ (60 мл). Суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2,5 год. Осад відфільтровували та промивали за допомогою

КОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою ЕОАс та промивали водою. В органічному шарі виникав осад і його відфільтровували та висушували з одержанням першої партії 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-1Н-індол-З-іл)етанону 1с (4,6 г). Органічний шар відокремлювали, висушували над Мо5О»., фільтрували і розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок кристалізували з ЕЇОАс, осад відфільтровували, промивали за допомогою ЕСО і висушували під вакуумом з одержанням другої фракції 2-бром- 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6б-фтор-1 Н-індол-З3-іл)етанону 1с (1,6 г).

Синтез сполуки 1 і хіральне розділення на енантіомери ТА і 18

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-1Н-індол-З3-іл)етанону 1с (21 г, 5,3 ммоль), 2-(3-аміно-5-метоксифенокси)етанолу |(САБ 725237-16-1| (924 мг, 5,05 ммоль) і триетиламіну (1,47 мл, 10,6 ммоль) у СНІСМ (16 мл) у запечатаній пробірці нагрівали при 100 С протягом 30 хв. із використанням мікрохвильового пристрою Віоїаде?тФ Іпйаг ЕХР 60 із вихідною потужністю, яка варіює від 0 до 400 Вт (фіксований час утримування). Реакційну суміш розводили за допомогою СНесСі» та органічний шар промивали водою, висушували над Ма5О», фільтрували та розчинник концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г) із використанням гептану/ЕЮАс, градієнт від 50/50 до 0/100. Чисті фракції збирали та концентрували з одержанням 1,1 г сполуки 1. Цю фракцію об'єднували з іншою партією, що становить 0,93 г сполуки 1, і потім очищали за допомогою ахіральної 5БЕС (нерухома фаза: СУАМО б мкм 150 х 21,2 мм, рухома фаза: 75 95 бо», 2595 Меон) з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-1Н-індол-З-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 1, 1,36 г) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 1 (1,36 г) розділяли за допомогою хіральної БЕС (нерухома фаза:

СНігасекю 0) 20 х 250 мм, рухома фаза: 60 95 СО», 40 95 МеонН) з одержанням 611 мг першого енантіомеру, що елююється, і 586 мг другого енантіомеру, що елююється. Перший енантіомер, що елююється, поглинали за допомогою СНзСМ/діїзопропілового етеру/гептану. Осад відфільтровували та висушували з одержанням енантіомеру ТА (496 мг) у вигляді аморфного порошку. Другий енантіомер, що елююється, поглинали за допомогою СНзСМ/діїзопропілового етеру/гептану. Осад відфільтровували та висушували з одержанням енантіомеру 18 (458 мг) у вигляді аморфного порошку.

Сполука 1

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,64 (д, 9-5,3 Гц, 2 Н) 3,77-3,88 (т, 2 Н) 3,96 (5, З Н) 4,78 (1, 9У-5,5 Гц, 1 Н) 5,71 (Її, 9-1,9 Гу, 1 Н) 5,93 (й, 9-1,9 Гц, 2 Н) 6,15 (а, 9-82 Гц, 1 Н) 6,40 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 6,96 (аа, У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,02-7,08 (т, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,27 (ад, 9-9,6, 2,4 Гу, 1 Н) 7,35 (а, 9-8,5 Гц, 1 Н) 8,13 (да, 2-8,8, 5,7 Гу, 1 Н) 8,43 (5, 1 Н) 11,96-12,17 (т, 1 Н)

І.С/М5 (Спосіб ГС-С): В: 2,95 хв., МН-499

Енантіомер ТА

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-дв) 5 ррт 3,57-3,68 (т, 5 Н) 3,77-3,89 (т, 2 Н) 3,96 (в, З Н) 4,73-4,87 (т, 1 Н) 5,71 (І, 9-1,9 Гу, 1 Н) 5,91-5,96 (т, 2 Н) 6,15 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 6,39 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 6,96 (ад, 9У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,01-7,11 (т, 2 Н) 7,27 (да, 9-9,6, 2,4 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 8,13 (ад, 9-9,6, 5,7 Гу, 1 Н) 8,43 (5, 1 Н) 11,45-12,31 (т, 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-С): В: 2,95, МН'499 (Фо: 112,12 (с 0,281, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-0): В 3,17 хв., МН"499, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 18

І"Н ЯМР (500 МГц, ОМ50-ав) б ррт 3,57-3,67 (т, 5 Н) 3,74-3,90 (т, 2 Н) 3,96 (5, З Н) 4,78 (рі. 5.,1 Н) 5,70-5,74 (т, 1 Н) 5,93 (5, 2 Н) 6,15 (а, 9У-8,2 Гу, 1 Н) 6,40 (а, 9-82 Гц, 1 Н) 6,96 (аа, 9У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,02-7,08 (т, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,27 (аа, У-9,6, 2,4 Гу, 1 Н) 7,36 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 8,13 (да, 9У-9,6, 5,5 Гц, 1 Н) 8,43 (5, 1 Н) 11,63-12,47 (т, 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-С): В: 2,95, МН-"499

ІФого: -113,97 (с 0,28, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-0): В: 4,12 хв., МН"499, хіральна чистота 100 95.

Приклад 1,1. Хіральна стійкість енантіомеру 1А за рН 7,4

Хіральну стійкість енантіомеру ТА (К-ОМе) оцінювали шляхом визначення енантіомерного надлишку (еедб) після інкубування протягом 24 год. і 48 год. у буферному розчині за рН 7,4 при 40 "С ї 60 С. Для оцінки впливу метокси-замісника енантіомеру ТА (К-ОМе) на стійкість до рацемізації хіральну стійкість енантіомеру ТА (КУ-Н) тестували за тих же умов.

Для цього одержували 5 мкМ буферні (рН-7,4) розчини 1А і ТА шляхом змішування 25 мкл 100 мкМ розчину ТА або ТА в ЮОМ5О з 475 мкл водного буфера з рН 7,4. Зразки відбирали через 24 год. і 48 год. після інкубування при 40 "С і 60 "С. Аналітичні зразки аналізували за допомогою хіральної БЕС (визначення М5) і хіральну чистоту виражали як енантіомерний залишок (еедо -595 енантіомеру А -95 енантіомеру В). Обидва енантіомери ТА і ТА характеризувалися хіральною чистотою 100 95 до їх інкубування. (Фі

Ов

М

Ф ; ча о

У оон 1А (К - ОМе)

ТА(К-Н)

Сполука Температура Моменти часу відбору проб (год.) 1А 50011817 нс

ТА є 19611196

Приклад 2. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1 Н-індол-З3-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 2) і хіральне розділення на енантіомери 28128 но са

Ср я 7 й тр ох г о На З - к-т Хе Ві трі

Фо Шо сх ва ОВ

Шо ; БОАЇ ЕЛЗАЗМ ОО ТНЕ ОС, 15 Годо ов ! ші : гом

СНьСІ», О"С, 1 год. за 7 і з 7 о в й й о-х шк? м

На я духи АЙ рн, Хіральне розділення ж Кос й пуття ЕНАНТІЮМери2А і 28 ок ПИ У

ПІРЕА я Її що От он

ЕТ в 7 к,т., З дні В 2

Синтез проміжної сполуки 2а

Розчин б-фтор-7-метил-1Н-індолу |(САЗ 57817-10-4) (1,10 г, 7,37 ммоль) у СНеСіг (40 мл) охолоджували на льодяній бані в потоці Ма. Протягом 15 хв. додавали по краплях 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (10 мл, 10 ммоль). Після додаткового перемішування протягом хв. при 0"С додавали розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)яуацетилхлориду ла (2,06 г, 9,42 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНеСі» (35 мл) протягом 75 хв. при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і потім гасили шляхом повільного додавання розчину 15 тетрагідрату тартрату калію-натрію (сегнетової солі) |(СА5 6100-16-9)| (4,24 г, 15 ммоль) у воді (10 мл), підтримуючи внутрішню температуру суміші нижчою від 10 "С. Льодяну баню видаляли, додавали 2-метил-ТНЕ (160 мл) і Ма250» (60 г) та одержану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Суміш фільтрували через РісаШеф і залишок на фільтрі промивали декількома порціями ТНЕ. Об'єднані фільтрати випарювали за зниженого тиску і залишок розтирали з невеликою кількістю СНеоСіг. Тверді речовини видаляли шляхом фільтрації та висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1Н-індол-

З-іл)етанону 2а (1,9 г) у вигляді білого порошку.

Синтез сполуки 2 і хіральне розділення на енантіомери 2А і 28

Розчин //2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-фтор-7-метил-1Н-індол-З-іл)етанону 2а (1,9г, 5,73 ммоль) у сухому ТНЕ (60 мл) охолоджували на льодяній бані в потоці М». Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію |ІСА5 4207-56-11 (2,3 г, 5,91 ммоль) у

ТНЕ (50 мл) протягом 1 год. і суміш перемішували при 0 "С протягом додаткових 1,5 год.

Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску і залишок, що містить неочищену бромовану проміжну сполуку 20, розчиняли в СНз3СМ (100 мл). Додавали 2-(З-аміно-5- метоксифенокси)етанол |(СА5 725237-16-1| (2,11 г, 11,5 ммоль) і діїзопропілетиламін (2 мл, 11,6 ммоль) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом З днів.

Додавали воду (350 мл) і продукти реакції екстрагували за допомогою 2-метил-ТНЕ

(З х 100 мл). Об'єднані органічні шари промивали за допомогою 0,5 М НОСІ (200 мл) і води (3 х 300 мл), висушували над М950О5 і випарювали за зниженого тиску. Залишок (2,48 г) очищали за допомогою колонкової хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію 40 г, НР-

Зрпе!? 40 мкм; рухома фаза: гептан/ЕАс, градієнт від 100/0 до 0/100). Фракції, що містять продукт реакції, об'єднували та випарювали за зниженого тиску. Залишок розтирали з невеликою кількістю суміші ЕфОАс/гептану (1/1), тверді речовини відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-фтор-7-метил-1Н-індол-

З-іл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 2, 1,38 г) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 2 (1,38 г) розділяли за допомогою препаративної 5ЕС (нерухома фаза:

СпігаІракфФ Оіасеї! А5 20 х 250 мм, рухома фаза: СО», ЕН з 0,4 95 ІРІМН»г). Перший енантіомер, що елююється, розчиняли в суміші МеОнН (50 мл) і води (20 мл) та суміш випарювали за зниженого тиску (200 мбар, водяна баня 40 С) до залишкового об'єму 20 мл. Одержану суспензію розводили за допомогою 20 мл води та перемішували при кімнатній температурі протягом З год. Білу тверду речовину відфільтровували, промивали водою та висушували під вакуумом при кімнатній температурі з одержанням енантіомеру 2А (631 мг) у вигляді аморфного білого порошку. Другий енантіомер, що елююється, розчиняли в суміші Меон (50 мл) і води (20 мл) та суміш випарювали за зниженого тиску (200 мбар, водяна баня 40 "С) до залишкового об'єму 20 мл. Одержану суспензію розводили за допомогою 20 мл води та перемішували при кімнатній температурі протягом З год. Білу тверду речовину відфільтровували, промивали водою та висушували під вакуумом при кімнатній температурі з одержанням енантіомеру 28 (625 мг) у вигляді аморфного білого порошку.

Сполука 2

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50-дв) б ррт 2,37 (Бг 5, З Н) 3,60 (5, З Н) 3,63 (4, 9-5,2 Гц, 2 Н) 3,76- 253,89 (т, 2 Н) 3,96 (5, З Н) 4,76 (І, 95,5 Гц, 1 Н) 5,71 (Її, 9-21 Гц, 1 Н) 5,94 (а, 9-2,2 Гц, 2 Н) 6,16 (9, 9-81 Гу, 1 Н) 6,36 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,95 (аа, 9-84, 2,0 Гц, 1 Н) 7,00 (да, 9У-101, 8,68 Гц, 1 Н) 7,08 (а, 9-20 Гу, 1 Н) 7,35 (й, 9-81 Гц, 1 Н) 7,95 (аа, 9У-8,7, 5,2 Гу, 1 Н) 8,41 (5, 1 Н) 12,17 (рг 5, 1Нн)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В: 1,19 хв., МН"51З

Енантіомер 2А "Н ЯМР (360 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 2,38 (5, З Н) 3,61 (5, З Н) 3,62-3,67 (т, 2 Н) 3,82 (аа, 9У15,4,10,2, 5,1, 51 Гц, 2 Н) 3,97 (5, З Н) 4,81 (І, 95,5 Гц, 1 Н) 5,71 (Ббгї, 9У-1,8 Гц, 1 Н) 5,95 (а,

У-1,5 Гц, 2 Н) 6,17 (бг а, 9У-8,4 Гу, 1 Н) 6,40 (Бг а, У-8,1 Гц, 1 Н) 6,96 (аа, 9У-8,4, 1,8 Гц, 1 Н) 7,02 (бг аа, 9У-10,1, 9,0 Гу, 1 Н) 7,10 (а, 9-1,8 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 7,96 (да, 9У-8,6, 5,3 Гу, 1 Н) 8,44 (5, 1 Н) 12,22 (рг 5,1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,20, МН"51З

ІФо-о: 483,37 (с 0,36, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-РЕ): В 2,05 хв., МН"513, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 28 "ІН ЯМР (360 МГц, ОМ5О-с6) б ррт 2,38 (5, 3 Н) 3,61 (5, З Н) 3,62-3,67 (т, 2 Н) 3,83 (ді, 9уУ10,2, 5,1 Гу, 2 Н) 3,97 (5, З Н) 4,80 (І, 9У-5,5 Гц, 1 Н) 5,71 (ргї, 9-2,2 Гц, 1 Н) 5,95 (а, 9-1,8 Гц, 2 Н) 6,17 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 6,40 (а, 9-8,1 Гц, 1 Н) 6,96 (ад, 9У-8,4, 1,68 Гц, 1 Н) 7,02 (ад, 9У-10,2, 8,68 Гц, 1 Н) 7,10 (а, 9-1,68 Гу, 1 Н) 7,36 (й, 9-81 Гц, 1 Н) 7,96 (аа, 9У-8,6, 5,3 Гу, 1 Н) 8,44 (5, 1 Н) 12,21 (рг 5,1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,20, МН"51З

ІФо-о: -81,97 (с 0,515, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-РЕ): Ве 3,28 хв., МНУ513, хіральна чистота 100 95.

Приклад 3. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6б-хлор-7-метил-1Н-індол-З-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 3) і хіральне розділення на енантіомери 50. ЗАЇЗВ і в сі

Ов п: | ; воша ша с Но вч, Ц т Ві о рах 1а а шк

КОДУ осн пня н- ЧІ ше ! В; се

Ї чн БЕБІ аби М ОО тнЕ осі год), с ї тм о Кк. т. (2,5 год.

СНЬСІ», ОС, З год. за | д.) зв от Р

У. о її» щ ще оті В

В то - 4 я, Хіральне розділення тент ооогосгоогдж ся / -х пк Енантіомери ЗА і ЗВ

ПІРЕА в о он я ям

СНЗСМ/ТНЕ, 7076, 24 год. сі Н з

Синтез проміжної сполуки За

Додавали по краплях 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (18,1 г, 18,1 ммоль) при 0"С у розчин б-хлор-7-метил-1 Н-індолу (САЗ 57817-09-11 (2 г, 12,08 ммоль) у СНоСі» (60 мл). За 30 хв. при 0 "С розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (3,21 г, 14,66 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНоСі» (60 мл) повільно додавали при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом З год. Додавали льодяну воду та осад відфільтровували і промивали водою.

Тверду речовину висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-хлор- 7-метил-1Н-індол-3-іл)етанону За (3,2 г).

Синтез проміжної сполуки ЗБ

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію (ІСА5 4207-56-11 (3,63 г, 9,65 ммоль) у ТНЕ (85 мл) у розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-хлор-7-метил-1 Н- індол-З-іл)етанону За (3,2 г, 9,2 ммоль) у ТНЕ (85 мл). Суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2,5 год. Осад відфільтровували та промивали за допомогою ЕОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості СНзСМ/дізопропілового етеру. Осад відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-хлор-7-метил- 1Н-індол-З3-іл)етанону ЗБ (4.1 г).

Синтез сполуки З і хіральне розділення на енантіомери ЗА і ЗВ

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-хлор-7-метил-1Н-індол-З-іл)уетанону ЗБ (3,1 г, 1,26 ммоль), 2-(3-аміно-5-метоксифенокси)етанолу |(САБ 725237-16-1| (1,33 г, 7,26 ммоль) і дізопропілетиламіну (1,9 мл, 10,9 ммоль) у СНАСМ/ТНЕ (1/1) (120 мл) перемішували при 70 С протягом 24 год. Суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок розводили за допомогою

СНесіг і промивали за допомогою 1 н. НСІ. Органічний шар відокремлювали, висушували над

Ма5Ої, фільтрували і розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г у СНгСІг/МеОн (99,5/0,5)).

Чисті фракції збирали та випарювали за зниженого тиску (2,3 г). Невелику кількість кристалізували з ЕЕО/СНІСМ з одержанням аналітичного зразка 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6- хлор-7-метил-1Н-індол-З-іл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 3) у вигляді рацемату.

Енантіомери сполуки З (2,2 г) розділяли за допомогою препаративної хіральної ЗЕС (нерухома фаза: (5, 5) УМпеїЇКк-О 1 5 мкм 250 х 21,1 мм, рухома фаза: 4595 СО», 55 95 ЕЮН (ї2 95 СНоСі»)) з одержанням 1,11 г першого енантіомеру, що елююється, і 1,07 г другого енантіомеру, що елююється. Забезпечували твердіння першого енантіомеру, що елююється, із

СНазСМ/ЕвО/гептану з одержанням енантіомеру ЗА (461 мг) у вигляді аморфного білого порошку. Забезпечували твердіння другого енантіомеру, що елююється, із СНЗСМ/ЕвО/гептану з одержанням енантіомеру ЗВ (872 мг) у вигляді аморфного білого порошку.

Сполука З

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50-ав) б ррт 12,26 (а, 9-2,8 Гц, 1 Н) 8,46 (а, 9-3,2 Гц, 1 Н) 7,97 (а, 98,5 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9-82 Гу, 1 Н) 7,22 (а, 2-8,5 Гу, 1 Н) 7,09 (а, 9У-1,9 Гц, 1 Н) 6,96 (ад, У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 6,40 (а, 9-8,2 Гу, 1 Н) 6,18 (а, 9-8,2 Гу, 1 Н) 5,95 (а, 9-2,2 Гц, 2 Н) 5,71 (І, 9-22 Гц, 1 Н) 4,79 (І, У-5,5 Гц, 1 Н) 3,96 (5, З Н) 3,7 7-3,89 (т, 2 Н) 3,58-3,67 (т, 5 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): В; 3,28 хв., МН-529

Температура плавлення: 220 С

Енантіомер ЗА

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 12,26 (бБг. 5., 1 Н) 8,46 (5, 1 Н) 7,97 (й, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-8,2 Гу, 1 Н) 7,21 (а, 9-8,5 Гц, 1 Н) 7,10 (а, 9-1,9 Гу, 1 Н) 6,96 (ад, 9-82, 1,9 Гц, 1 Н) 6,40 (а, уУ7,9 Гу, 1 Н) 6,18 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 5,95 (й, 9-22 Гц, 2 Н) 5,71 (І, 9-2,0 Гу, 1 Н) 4,79 (І, У-5,5 Гц, 1 Н) 3,97 (5, З Н) 3,77-3,89 (т, 2 Н) 3,59-3,67 (т, 5 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): Ве 3,27 хв., МН"529

ІФо-о: 188,87 (с 0,2691, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В: 3,40 хв., МН"529, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер ЗВ

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-дв) 6 ррітт 12,26 (Бг. 5., 1 Н) 8,45 (5, 1 Н) 7,97 (а, У-8,5 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-8,5 Гу, 1 Н) 7,21 (а, 9-8,5 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гу, 1 Н) 6,96 (ад, 9-82, 1,9 Гц, 1 Н) 6,40 (а, 98,2 Гу, 1 Н) 6,18 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 5,95 (й, 9-22 Гц, 2 Н) 5,71 (І, 9-2,0 Гу, 1 Н) 4,79 (І, У-5,5 Гц, 1 Н) 3,97 (5, З Н) 3,76-3,90 (т, 2 Н) 3,60-3,66 (т, 5 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-0): Ве 3,27 хв., МН"529

ІФого: -87,427 (с 0,2564, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): Вк: 4,19 хв., МН"529, хіральна чистота 100 95.

Приклад 4. Синтез 1-(б-хлор-1 Н-індол-З3-іл)-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 4) і хіральне розділення на енантіомери

АА і 48 в сі рун Аж ше

І до их як гом, чо а о. У Я в бу ві

ОДУ осн (у ння АЙ в Н ЕЛІС си й ТНЕ, 0"С (1 год), ШО щ;

СНЬСІ», ОС, З год. к.т.(2,5 год.) й 48 4р 97 сі и ен ай у т, Хіральне розділення Я п чх ин и- 00 Енантіомери АД і 48

ПІРЕА ї в; о он

СНЬСМ/ТНЕ, 502С, 12 год. ав 4

Синтез проміжної сполуки 4а

Додавали по краплях при 0 "С 1 М дієтилалюмінійхлорид у гексані (19,8 мл, 19,8 ммоль) у розчин б-хлор-1Н-індолу |(САЗ 17422-33-21| (2 г, 13,2 ммоль) у СНесСі» (45 мл). За 30 хв. при 0 "С розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (3,36 г, 15,3 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНосі» (45 мл) повільно додавали при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом

З год. Додавали льодяну воду та осад відфільтровували, промивали водою і мінімальною кількістю СНеСі2». Тверду речовину висушували під вакуумом з одержанням 1-(6б-хлор-1Н-індол-

З-іл)-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)етанону 4а (2,68 г).

Синтез проміжної сполуки 4Б

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію (ІСА5 4207-56-11 (3,165 г, 8,4 ммоль) у ТНЕ (50 мл) у розчин 1-(6б-хлор-1Н-індол-З3-іл)-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)етанону 4а (2,68 г, 8 ммоль) у ТНЕ (50 мл). Суміш перемішували при 0 "с протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2,5 год. Осад відфільтровували та промивали за допомогою ЕОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок розчиняли в ЕІОАс і промивали водою. З'являвся осад і тверді речовини відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням /2-бром-1-(6б-хлор-1Н-індол-З-іл)-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)етанону 465 (2,75 г).

Синтез сполуки 4 і хіральне розділення на енантіомери 4А і 48

Суміш /2-бром-1-(б-хлор-1Н-індол-З-іл)-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)етанону 46 Ж ЛХ(2,3 г, 5,6 ммоль), 2-(3-аміно-5--метоксифенокси)етанолу |(САБ 725237-16-1| (1,53 г, 8,4 ммоль) і діїізопропілетиламіну (2,4 мл, 13,9 ммоль) у СНІСМ/ТНЕ (1/1) (140 мл) перемішували при 50 С протягом 12 год. Суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок розводили за допомогою

ЕТАс, промивали за допомогою 1 н. НСІ ії потім водою. Органічний шар висушували над

Ма5О», фільтрували та розчинник випарювали за зниженого тиску. Неочищену сполуку очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г у СН2С/МЕеОНнН (99,5/0,5)). Чисті фракції збирали і випарювали за зниженого тиску. Невелику кількість кристалізували з Е2О/СНІСМ з одержанням аналітичного зразка 1-(б-хлор-1Н-індол-З-іл)-2-(4- хлор-2-метоксифеніл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 4) у вигляді рацемічної суміші. Кількість сполуки 4 (2,1 г), що залишилася, додатково очищали за допомогою препаративної С (нерухома фаза: діоксид кремнію без покриття з частинками неправильної форми 150 г, рухома фаза: толуол/ІРгОН 95/5).

Енантіомери сполуки 4 (1,9 г) розділяли за допомогою препаративної хіральної ЗЕС (нерухома фаза: СПігараке ІС, 5 мкм, 250 х 30 мм, рухома фаза: 6095 СО», 40 95 Меон) з одержанням 870 мг першого енантіомеру, що елююється, і 870 мг другого енантіомеру, що елююється. Два енантіомери знову очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 24 г у СНгСІг/МеОнН (99,5/0,5)). Забезпечували твердіння першого енантіомеру, що елююється (800 мг), із СНЗУСМ/ЕБО з одержанням енантіомеру 4А (693 мг) у вигляді аморфного білого порошку. Забезпечували твердіння другого енантіомеру, що елююється, із СНзЗСМ/ЕСО з одержанням енантіомеру 4В (619 мг) у вигляді аморфного білого порошку.

Сполука 4

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-адв) б рріт 3,60 (5, З Н) 3,64 (І, У-5,0 Гц, 2 Н) 3,75-3,88 (т, 2 Н) 3,95 (5, З Н) 4,38-5,09 (т, 1 Н) 5,71 (І, 9-1,9 Гц, 1 Н) 5,93 (й, 9-2,2 Гц, 2 Н) 6,13-6,18 (т, 1 Н) 6,35-6,46 (т, 1 Н) 6,97 (аа, 9-8,4, 1,9 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-2,2 Гц, 1 Н) 7,21 (аа, 9-8,5, 1,9 Гц, 1 Н) 7,35 (й, 9-84 Гц, 1 Н) 7,53 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 8,13 (а, 9-8,5 Гц, 1 Н) 8,46 (й, 9-2,8 Гц, 1 Н) 12,13 (а, 25. у-2,8Гц,1 Н)

І.С/М5 (Спосіб ГС-С): Вк 3,11 хв., МН"515

Температура плавлення: 154 "С

Енантіомер 4А

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,60 (5, З Н) 3,64 (д, 9-5,0 Гц, 2 Н) 3,74-3,88 (т, 2 Н) 3,95 (5, З Н) 4,79 (І, 9У-5,0 Гц, 1 Н) 5,71 (ї, 9У-2,0 Гц, 1 Н) 5,93 (й, 9-2,0 Гц, 2 Н) 6,15 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,41 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 6,97 (ад, 9-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,21 (да, 2-8,5, 1,9 Гу, 1 Н) 7,35 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,53 (й, 9У-1,9 Гц, 1 Н) 8,13 (а, 9У-8,5 Гц, 1 Н) 8,46 (5, 1 Н) 12,12 (бБг. 5., 1Нн)

І.С/М5 (Спосіб ГС-С): В 3,13 хв., МНУ515

ІФого: ї-111,67 (с 0,284, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-А): В; 3,68 хв., МНУ515, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 48

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-ав) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,62-3,68 (т, 2 Н) 3,76-3,89 (т, 2 Н) 3,95 (5, З

Н) 4,74-4,83 (т, 1 Н) 5,72 (Ї, 9У-2,0 Гц, 1 Н) 5,93 (а, 9-2,0 Гц, 2 Н) 6,15 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,42 (й, уУ-8,2 Гц, 1 Н) 6,97 (да, 9-82, 1,9 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,21 (да, 9-8,5, 1,9 Гц, 1 Н) 7,35 (ад, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,53 (а, У-1,9 Гц, 1 Н) 8,13 (й, 9-8,5 Гц, 1 Н) 8,46 (5, 1 Н) 12,13 (Бг. 5., 1 Н)

І.С/М5 (Спосіб ГС-С): Ве 3,14 хв., МН"515

ІФо-о: -113,97 (с 0,288, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-А): В, 5,04 хв., МНУ515, хіральна чистота 100 95.

Приклад 5. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5- метоксифеніл)аміно)-1-(6-метокси-1 Н-індол-з-ілуетанону (сполуки 5) і хіральне розділення на енантіомери 5А і 5В.

(о

ЩЕ ме с о- У 0. шк ле швея Кі мес дно вода, діоксан, к. т., З д. Место" сно кнМо5 но і; ід( 2 сту

У. 5а х ОМЕ, від С до к. т., 20 год. во оо сі з ях, т ри - мео- Й щі п ва ге . на б "Оме ча Ві | Щ в діоксан, вода дин ОО ТНЕ, ОС, году кот. 1,5 год. Ї ШИ;

БОС, 4 год., З07С, 1 год. Кл мера ТЯ І ме М ве 5а о о те І ту

А я с В ОВ . І а мине ши Хіральне розділення зи : : пд й Й з- й я - Я Енантіомери БА і 58 сих чи

ОТРЕА 7 Отоон мер ТМ 5

Синтез проміжної сполуки 5а

Розчин Манзоз (5,7 г, 54,5 ммоль) у воді (45 мл) додавали до перемішуваного розчину трет- бутил-3-форміл-б-метокси-1Н-індол-1-карбоксилату |(СА5 847448-73-1| (10 г, 36,3 ммоль) у діоксані (45 мл). За 15 хв. додавали морфолін (4,8 мл, 54,5 ммоль) і через 35 хв. додавали ціанід натрію (Масм) (1,96 г, 40 ммоль). Одержану суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом З днів до завершення реакції. Продукт відфільтровували і промивали сумішшю 1/1 діоксану/води (З х 35 мл) і потім водою (З х 45 мл) та висушували під вакуумом при 60 "С. Тверді речовини збовтували в ЕСО (125 мл), відфільтровували, промивали за допомогою

ЕгРО (3Х) і висушували під вакуумом при 50"С з одержанням трет-бутил 3- (ціано(морфоліно)метил)-б-метокси-1 Н-індол-1-карбоксилату 5а (12,3 г).

Синтез проміжної сполуки 5Б

Суміш трет-бутил-3-(ціано(морфоліно)метил)-6-метокси-1Н-індол-1-карбоксилату 5а (6,0 г, 16,2 ммоль) у сухому ОМЕ (80 мл) перемішували в атмосфері М2 під час охолоджування на льодяній бані. Додавали по краплях розчин 0,5 М КНМО5 у толуолі (35,5 мл, 17,8 ммоль) протягом 10 хв. Після перемішування протягом додаткових 10 хв. додавали 4-хлор-1- (хлорметил)-2-метоксибензол |ІСАЗ 101079-84-9| (3,09 г, 16,2 ммоль) та одержану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 20 год. Реакційну суміш виливали в холодну воду (400 мл) і продукт екстрагували за допомогою ЕйО (2х). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над МабБО»:, фільтрували, випарювали за зниженого тиску і випарювали спільно з ксилолом. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію Віоїаде? Сгасе Кемеїегі5 120 г, рухома фаза: гептан/ЕїОАс, градієнт від 100/0 до 20/80). Необхідні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з діоксаном з одержанням трет-бутил-3-(2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-ціано-1-морфоліноетил)-6-метокси-1Н-індол-1-карбоксилату 55 (7,75 г).

Синтез проміжної сполуки 5с

До перемішуваної суспензії трет-бутил-3-(2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-ціано-1- морфоліноетил)-6-метокси-1Н-індол-1-карбоксилату 55 (7,75 г, 14,7 ммоль) у діоксані (40 мл) і воді (20 мл) додавали розчин 6 М НС в ізопропанолі (36,8 мл, 220 ммоль). Одержану суміш перемішували при 60 "С протягом 4 год. і потім при 80"С протягом 1 години. Після охолоджування до кімнатної температури суміш залишали на 20 год. для забезпечення кристалізації продукту реакції. Продукт відфільтровували, промивали сумішшю 1/1/1

ІРОН/НгО/діоксану (2 х 15 мл) і висушували під вакуумом при 50 "С з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(6-метокси-1 Н-індол-З-іл)етанону 5с (3,67 г).

Синтез сполуки 5 і хіральне розділення на енантіомери 5А і 5В

Перемішувану суміш /2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-метокси-1Н-індол-З-іл)уетанону -5с (2,35г, 7,13 ммоль) у ТНЕ (100 мл) охолоджували на льодяній бані в атм. М2. Додавали трибромід фенілтриметиламонію (СА 4207-56-1| (2,81 г, 7,48 ммоль) і реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і потім при кімнатній температурі протягом 1,5 год.

Додавали 2-(3З-аміно-5--метоксифенокси)етанол |САБ 725237-16-1| (2,61 г, 14,3 ммоль), діізопропілетиламін (2,46 мл, 14,3 ммоль) і СНзЗСМ (100 мл) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 18 год. і при 55"С протягом 2 год. Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску до 5095 вихідного об'єму. Додавали 2-(3-аміно-5- метоксифенокси)етанол |ІСА5 725237-16-1) (1 г) ї дізопропілетиламін (1,5 мл) і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 65 год. Реакційну суміш виливали у воду (400 мл) і продукт екстрагували за допомогою 2-МетНЕ (2 х). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над Маоа5зО»:, фільтрували і випарювали за зниженого тиску. Залишок (7 г) очищали за допомогою флеш-хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію Віоїаде?Ф Сгасе Кемеїегі5 120 г, рухома фаза: гептан/г(ОАсС/ЕОН, градієнт від 100/0/0 до 50/37/13). Необхідні фракції об'єднували та випарювали за зниженого тиску. Залишок (5,8 г) додатково очищали за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: Оріїєрпеге?б С18

ОВ - 10 мкм, 200 г, 5 см, рухома фаза: 0,25 95 розчин МНАНСО: у воді, СНзСМ). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали за зниженого тиску. Залишок розчиняли в Меон (20 мл) і залишали для кристалізації на 4 год. Тверді речовини відфільтровували, промивали

Меон (3 х 5 мл) і висушували під вакуумом при 50 "С з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)- 2-(3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)-1-(6-метокси-1Н-індол-З-іл)уетанону (сполуки 5, 2,06 г) у вигляді рацемічної суміші.

Хіральне розділення сполуки 5 (2 мг) здійснювали шляхом хірального розділення з використанням нормальної фази (нерухома фаза: АО-Н, рухома фаза: 50 9о метанолу, 50 Фо етанолу). Фракції, що містять продукт, об'єднували і випарювали за зниженого тиску. Перший енантіомер, що елююється, кристалізували з перемішуваного розчину Мен (13 мл) шляхом додавання води (З мл). Після перемішування протягом ночі тверді речовини відфільтровували, промивали сумішшю 3/1 МеоОн/лнНг2О (4 х З мл) і висушували під вакуумом при 50" з одержанням енантіомеру 5А (476 мг). Другий енантіомер, що елююється, кристалізували з вихідного розчину МеОнН (13 мл) шляхом додавання води (З мл). Після перемішування протягом ночі тверді речовини відфільтровували, промивали сумішшю 3/1 Меон/но (4 х З мл) і висушували під вакуумом при 50 "С з одержанням енантіомеру 58 (362 мг).

Сполука 5

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ5О-дв) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,65 (4, 9У-5,3 Гц, 2 Н) 3,77 (5, З Н) 3,78-3,90 (т, 2 Н) 3,97 (5, З Н) 4,77 (Її, 9У-5,6 Гц, 1 Н) 5,71 (Її, 9-21 Гу, 1 Н) 5,93 (й, 9-22 Гц, 2 Н) 6,13 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,36 (4, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,63 (аа, 9у-8,7, 2,3 Гу, 1 Н) 6,92-7,00 (т, 2 Н) 7,09 (а, у-2,0 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9У-8,4 Гц, 1 Н) 8,01 (а, 9-8,6 Гу, 1 Н) 8,29 (а, 9-2,9 Гу, 1 Н) 11,81 (Бг а, у-2,2 Гц, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-В): Ві 1,93, МН'511

Енантіомер 5А

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,64 (д, 9-54 Гц, 2 Н) 3,77 (5, З Н) 3,78-3,90 (т, 2 Н) 3,97 (5, З Н) 4,77 (Ії, 9У-5,5 Гц, 1 Н) 5,71 (І, 9-20 Гу, 1 Н) 5,93 (9, 5-20 Гц, 2 Н) 6,13 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,36 (й, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,63 (аа, 9у-8,7, 2,3 Гу, 1 Н) 6,92-6,99 (т, 2 Н) 7,09 (а, у-2,0 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9У-8,4 Гц, 1 Н) 8,01 (а, 9-8,8 Гу, 1 Н) 8,29 (а, 9-31 Гу, 1 Н) 11,81 (бБга, 9-24 Гц, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,08, МНУ511

ІФо-о: 109,37 (с 0,61, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-(3): В. 1,78 хв., МН"511, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 5В

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,64 (д, 9-5,2 Гц, 2 Н) 3,77 (5, З Н) 3,78-3,89 (т, 2 Н) 3,97 (5, З Н) 4,77 (Її, 9У-5,6 Гц, 1 Н) 5,71 (Її, 9-21 Гу, 1 Н) 5,93 (й, 9У-2,0 Гц, 2 Н) 6,12 (а, 9у7,9 Гц, 1 Н) 6,35 (й, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,82 (аа, 9у-8,7, 2,3 Гц, 1 Н) 6,91-7,01 (т, 2 Н) 7,09 (а, у-2,0 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 8,01 (а, 2-8,6 Гц, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,08, МНУ511

ІФо-о: -108,97 (с 0,52, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-(): В. 2,19 хв., МНУ511, хіральна чистота 100 95.

Приклад 6. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5- метоксифеніл)аміно)-1-(6-метокси-5-метил-1Н-індол-З-іл)етанону (сполуки 6) і хіральне 60 розділення на енантіомери 6А і 68.

ві сі и

Го! О. иа сі о й Щи М її р ЦІ ре (в; У бЕиою о чи) вини о | - Ву оди с ів й Гак мео7 І ЕТоАІСІ що МООТНЕ, ОСІ году, ко т(25 в; щ год.) Мео т Н

СНоСІ», ОС, З год, ба вь ра сі (в) г їх канва вай зало н о ві р Хіральне розділення еп у нер ке Но -- нантюмери 6бА і 68

ОРЕА Во т о ОН

СНІСМ/ТНЕ, 707С, 24 год. мес 7 є

Синтез проміжної сполуки ба

Додавали по краплях 1 М діеєтилалюмінійхлорид у гексані (13,5 мл, 13,5 ммоль) при 0 "С у розчин б-метокси-5-метил-1 Н-індолу |(САЗ 107197 3-95-9| (1,45 г, 9 ммоль) у СНеСі» (45 мл). За 30 хв. при 0 "С розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (2,4 г, 10,9 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНоСі» (45 мл) повільно додавали при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом З год. Додавали льодяну воду та осад відфільтровували і промивали водою.

Тверду речовину висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6- метокси-5-метил-1 Н-індол-З3-іл)етанону ба (2,1 г).

Синтез проміжної сполуки бр

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію ІСАЗ 4207-56-11) (2,4 г, 6,4 ммоль) у ТНЕ (65 мл) у суміш 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6-метокси-5-метил-1 Н- індол-З-іл)етанону ба (2,1 г, 6,1 ммоль) у ТНЕ (60 мл). Суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2,5 год. Осад відфільтровували та промивали за допомогою ЕОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості дізопропілового етеру. Осад відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(б-метокси-5-метил-1Н-індол-3- іл)етанону 65 (2,36 г).

Синтез сполуки 6 і хіральне розділення на енантіомери 6А і 6В

Суміш /2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6б-метокси-5-метил-1Н-індол-З-іл)оетанону б (1,35 г, 3,2 ммоль), 2-(3З-аміно-5-метоксифенокси)етанолу |ІСА5 725237-16-11 (0,585 г, 3,2 ммоль) та діїзопропілетиламіну (0,83 мл, 4,8 ммоль) у СНЗСМ/ТНЕ (1/1) (80 мл) перемішували при 707 протягом 24 год. Суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок розводили за допомогою

СНесіг, промивали за допомогою 1 н. НОСІ і води. Органічний шар відокремлювали, висушували над М9505, фільтрували і розчинник випарювали за зниженого тиску. Неочищену сполуку очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г у СН2С/МЕеОНнН (99,5/0,5)). Невелику кількість кристалізували з Е2О/СНіІСМ з одержанням аналітичного зразка 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)-1-(6б-метокси-5-метил- 1Н-індол-3-іл)етанону (сполуки 6) у вигляді рацемічної суміші. Кількість неочищеної сполуки 6, що залишилася, змішували з іншою партією (загальна кількість 1,19 г) і додатково очищали двічі за допомогою препаративної ІС (нерухома фаза: діоксид кремнію без покриття з частинками неправильної форми 150 г, рухома фаза: СН-СІг/МеОн (98/2) і потім толуол/ІРГОН (95/5).

Енантіомери сполуки 6 (950 мг) розділяли за допомогою препаративної хіральної 5ЕС (нерухома фаза: СПігараке ІС, 5 мкм, 250 х 30 мм, рухома фаза: 50 95 СО», 50 95 Меон) з одержанням 485 мг першого енантіомеру, що елююється, і 480 мг другого енантіомеру, що елююється. Забезпечували твердіння першого енантіомеру, що елююється, із СНзЗСМ/ЕРО з одержанням енантіомеру бА (406 мг) у вигляді аморфного білого порошку. Забезпечували твердіння другого енантіомеру, що елююється, із СНзСМ/ЕБО з одержанням енантіомеру 6В (436 мг) у вигляді аморфного білого порошку.

Сполука 6

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) 6 ррт 2,21 (5, З Н) 3,61 (5, З Н) 3,62-3,68 (т, 2 Н) 3,74-3,90 (т,

Н) 3,97 (5, З Н) 4,76 (ї, 9-46 Гу, 1 Н) 5,68-5,74 (т, 1 Н) 5,93 (й, 9-1,5 Гц, 2 Н) 6,11 (а, 9-7,6 Гц, 1 Н) 6,31 (а, 9-7,6 Гу, 1 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,95 (аа, 9У-8,3, 1,8 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9У-1,8 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9У-8,3 Гц, 1 Н) 7,89 (5, 1 Н) 8,22 (5, 1 Н) 11,73 (Бг. 5., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-С): Вк 3,02 хв., МН"525 5 Енантіомер бА

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 2,20 (5, З Н) 3,60 (5, З Н) 3,64 (д, 95,3 Гц, 2 Н) 3,75-3,88 (т, 5 Н) 3,97 (5, З Н) 4,78 (Її, 9У-5,3 Гц, 1 Н) 5,70 (І, 9-2,0 Гц, 1 Н) 5,92 (а, У-2,0 Гц, 2 Н) 6,11 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,33 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,95 (а9, 9У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,88 (5, 1 Н) 8,23 (5, 1 Н) 11,75 (Бг. 5., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-С): В; 3,04 хв., МН-525

ІФого: я116,87 (с 0,4536, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-В): В: 2,40 хв., МН"525, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 6В

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-дв) 6 ррт 2,20 (5, З Н) 3,60 (5, З Н) 3,64 (д, 9-5,4 Гц, 2 Н) 3,77-3,88 (т, 5 Н) 3,97 (5, З Н) 4,78 (І, 9У-5,4 Гц, 1 Н) 5,70 (І, 9-20 Гу, 1 Н) 5,92 (а, 9У-2,0 Гц, 2 Н) 6,11 (а, уУ7,9 Гу, 1 Н) 6,33 (а, У-7,9 Гц, 1 Н) 6,92 (5, 1 Н) 6,95 (аа, У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гу, 1 Н) 7,35 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,88 (5, 1 Н) 8,23 (5, 1 Н) 11,75 (Бг. 5., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-С): В; 3,04 хв., МН"525

ІФого: -121,97 (с 0,3855, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-В): Вк 3,75 хв., МН"525, хіральна чистота 99,86 95.

Приклад 7. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-6-метокси-1Н-індол-З-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 7) і хіральне розділення на енантіомери

ТА та 78. сі сі пи м, С Вгу з

Р отит Та У- т й У "ву ви нини А --- Бен мео7 ТД ЕБАІСІ І 7 тн осі 4 год.) в 7 2 Мей М , год.) кот. (А годі Меп ос М

СНЬоСІ;, ОС, З год. 7а 7в о Й в "о У о- ни | Ж дл-лон со Хіральне розділення нн / ме І - 5 і ;

ОРЕА СО Н меч Енантіомери 7А і 78 снзсм/тНнЕ, Ос, 12годо ОМе07 7 О 7

Синтез проміжної сполуки 7а

Додавали по краплях 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (15,7 мл, 15,7 ммоль) при 0 "С у розчин 5-фтор-б-метокси-1Н-індолу |(СА5 1211595-72-0) (2 г, 12,1 ммоль) у СНоСі» (50 мл). За

ЗО хв. при 0 "С розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (3,2 г, 14,6 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНоСі» (50 мл) повільно додавали при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом З год. Додавали льодяну воду та осад відфільтровували, промивали водою і мінімальною кількістю СНеСіг. Тверду речовину висушували під вакуумом з одержанням 2-(4- хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-6-метокси-1 Н-індол-З3-іл)етанону 7а (2,82 г).

Синтез проміжної сполуки 7Б

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію (ІСА5 4207-56-11 (3,5 г, 8,1 ммоль) у ТНЕ (20 мл) у розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-6-метокси-1 Н- індол-З3-іл)етанону 7а (2,82 г, 8,1 ммоль) у ТНЕ (46 мл). Суміш перемішували при 0 "С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 4 год. Осад відфільтровували та промивали за допомогою ЕОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок розчиняли в ЕОАс, промивали водою. Органічну фазу висушували над Мо9зО»:, фільтрували та розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості ЕОАс.

Осад відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(5-фтор-б-метокси-1Н-індол-З-іл)етанону 76 (2,5 г).

Синтез сполуки 7 і хіральне розділення на енантіомери 7А і 7В

Суміш //2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-б-метокси-1Н-індол-З-іл)оетанону --7р (2,4 г, 5,6 ммоль), 2-(3З-аміно-5-метоксифенокси)етанолу |(СА5 725237-16-1| (1,5 г, 8,2 ммоль) і дізопропілетиламіну (1,45 мл, 8,4 ммоль) у СНІСМ/ТНЕ (1/1) (48 мл) перемішували при 50 С протягом 12 год. Суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок розводили за допомогою

ЕКОАс, промивали за допомогою 1 н. НСІ і води. Органічний шар відокремлювали, висушували над Мд9д5О», фільтрували і розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г у СНгСІг/МеОн (99,5/0,5)).

Чисті фракції збирали і випарювали за зниженого тиску. Забезпечували твердіння невеликої кількості з ЕЕО/СНіІСМ з одержанням аналітичного зразка 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор- б-метокси-1Н-індол-З3-іл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 7) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 7 (1,6 г) розділяли за допомогою препаративної хіральної ЗЕС (нерухома фаза: СПігараке ІС, 5 мкм, 250 х 30 мм, рухома фаза: 55 95 СО», 45 95 Меон) з одержанням 680 мг першого енантіомеру, що елююється, і 720 мг другого енантіомеру, що елююється. Забезпечували твердіння першого енантіомеру, що елююється, із СНзЗСМ/ЕРО з одержанням енантіомеру 7А (603 мг) у вигляді аморфного білого порошку. Забезпечували твердіння другого енантіомеру, що елююється, із СНз3СМ/ЕРО з одержанням енантіомеру 7В (505 мг) у вигляді аморфного білого порошку.

Сполука 7

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б рріт 3,60 (5, З Н) 3,62-3,67 (т, 2 Н) 3,74-3,88 (т, 5 Н) 3,96 (в,

З Н) 4,77 (Ї, 95,3 Гц, 1 Н) 5,66-5,75 (т, 1 Н) 5,92 (0, 9-1,68 Гц, 2 Н) 6,12 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,37 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 6,96 (аа, У-8,1, 1,8 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,8 Гц, 1 Н) 7,14 (а, У-7,6 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 7,81 (а, 9-11,6 Гу, 1 Н) 8,33 (5, 1 Н) 11,94 (ру. в., 1 Н)

Ї С/М5 (Спосіб І С-С): В: 2,90 хв., МН-529

Енантіомер 7А

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,60 (5, З Н) 3,64 (д, 9-5,5 Гц, 2 Н) 3,76-3,88 (т, 5 Н) 3,96 (5, З Н) 4,79 (І, 95,5 Гц, 1 Н) 5,71 (Її, 9-1,9 Гу, 1 Н) 5,92 (й, 9-1,9 Гц, 2 Н) 6,12 (а, 9-82 Гц, 1 Н) 6,39 (й, У-8,2 Гц, 1 Н) 6,96 (аа, У-8,2, 2,0 Гу, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,14 (а, 9-76 Гц, 1 Н) 7,35 (ад, 9-8,2 Гу, 1 Н) 7,81 (й, 9У-11,7 Гц, 1 Н) 8,34 (5, 1 Н) 11,95 (Бг. 5., 1 Н)

І.С/М5 (Спосіб ГС-С): Ве 2,90 хв., МН"529

ІФо-о: 486,27 (с 0,232, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-В): В: 2,28 хв., МН"529, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 7В

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-адв) 6 ррт 3,60 (5, З Н) 3,64 (ад, 9У-5,5 Гц, 2 Н) 3,76-3,88 (т, 5 Н) 3,96 (5, З Н) 4,79 (І, 95,5 Гц, 1 Н) 5,71 (Її, 9-1,9 Гу, 1 Н) 5,92 (а, 9-1,9 Гц, 2 Н) 6,12 (а, 9-82 Гц, 1 Н) 6,39 (й, У-8,2 Гц, 1 Н) 6,96 (аа, У-8,2, 1,9 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,14 (а, 9-76 Гц, 1 Н) 7,35 (0, 9-8,2 Гц, 1 Н) 7,81 (а, 9-12,0 Гц, 1 Н) 8,34 (5, 1 Н) 11,95 (бБг. 5., 1 Н)

І.С/М5 (Спосіб ГС-С): Ве 2,90 хв., МН"529

ІФого: -88,7" (с 0,3, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-В): Вк: 4,04 хв., МН"529, хіральна чистота 100 95.

Приклад 8. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-7-метил-1 Н-індол-З3-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 8) і хіральне розділення на енантіомери

ВА і 88.

а в о. -Сі п - вони ро с о, у в а 7

ЩІ; ШЦЩ- --А---- 2 0 ж ру -------ж- йо

М ЕБАСІ ро ТНЕ, Кк. т., 16 год. р т

СНАСІ;, ОГС, З год. ва вь ій й

С. У. в тон щу А Хіральне розділення дтп нн ттнтттттктттне шани Й пяти Енантіомери 8А і 88 р х ни й

СНзСМ/ТНЕ, к. т., З д. як в -он

Н

Синтез проміжної сполуки ва

Додавали по краплях 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (15,0 г, 15,0 ммоль) при 0 "С у розчин 5-фтор-7-метил-1Н-індолу |(САЗ 1082041-52-8)| (1,49 г, 10,0 ммоль) у СНоСі» (20 мл). За 30 хв. при 0 "С повільно додавали розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (3,28 г, 15,0 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНеСіг (10 мл) при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом З год. Додавали 1 М розчину сегнетової солі і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хв. Тверді речовини, що утворилися, відфільтровували і розподіляли між Е(ОАс і 1 н. НСІ. Фази розділяли. Водний шар екстрагували за допомогою

ЕЮАс. Органічні фази об'єднували, промивали сольовим розчином, висушували над Мдзоха, фільтрували та концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1- (5-фтор-7-метил-1Н-індол-З3-іл)етанону ва (2,03 г).

Синтез проміжної сполуки 8Б

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію |ІСА5 4207-56-11 (2,53 г, 6,72 ммоль) у ТНЕ (10 мл) у розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-7-метил-1 Н- індол-З-іл)/етанону ва (2,03 г, 6,11 ммоль) у ТНЕ (50 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Осад відфільтровували і промивали ЕОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували, промивали ацетонітрилом і висушували під вакуумом з одержанням / 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-7-метил-1Н-індол-З-іл)летанону 85 (2,00 г).

Синтез сполуки 8 і хіральне розділення на енантіомери 8А і 88

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5-фтор-7-метил-1Н-індол-З-іл)/етанону 86 (1,70 г, 4,14 ммоль) ї 2-(З-аміно-5--метоксифенокси)етанолу |(СА5 725237-16-1| (2,28 г, 12,4 ммоль) у

ТНЕ (10 мл) і СНзСМ (10 мл) перемішували при кімнатній температурі протягом З днів.

Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок розподіляли між Е(ОАС і 1 н. НОЇ.

Фази розділяли. Органічну фазу промивали двічі за допомогою 1 н. НСІ водним насиченим розчином МанНсоз і сольовим розчином, висушували над Ма5О», фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5- фтор-7-метил-1 Н-індол-З-іл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 8, 1,23 г) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 8 (1,17 г) розділяли шляхом хірального розділення з використанням нормальної фази (нерухома фаза: Оаїсе! Спігазраке О0-Н, рухома фаза: 80 Фо гептану, 20 Фо етанолу). Перший продукт, що елююється, додатково очищали за допомогою флеш- хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію ВіоїадеФ Сгасе Кемеїегі5 12 г, рухома фаза: гептан/Ег(ОАСсС/ЕКН, градієнт від 100/0/0 до 40/45/15). Чисті фракції об'єднували та випарювали.

Продукт кристалізували протягом ночі із суміші Мен (4 мл) і води (1 мл), відфільтровували, промивали Меон (Зх) і висушували під вакуумом при 50 "С для одержання енантіомеру вА (37 мг). Другий продукт, що елююється, додатково очищали за допомогою флеш-хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію Віоїаде?Ж Сгасе Кемеїегіз 12 г, рухома фаза: гептан/Ег(ОАСсС/ЕКН, градієнт від 100/0/0 до 40/45/15). Чисті фракції об'єднували та випарювали.

Продукт кристалізували із суміші МеОН та НО, відфільтровували, промивали Месон і висушували під вакуумом при 50 "С для одержання енантіомеру 88 (177 мг).

Сполука 8

ІН ЯМР (300 МГц, ОМ5О-ав) 6 ррт 2,48 (5, З Н) 3,56-3,71 (т, 5 Н) 3,74-3,92 (т, 2 Н) 3,97 (5, 5. З3Н) 4,79 (Ї,9-5,5 Гц, 1 Н) 5,72 (5, 1 Н) 5,95 (а, 9У-1,9 Гц, 2 Н) 6,17 (й, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,40 (а, 9У-8,3

Гц, 1 Н) 6,87-7,01 (т, 2 Н) 7,10 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,36 (а, У-8,3 Гц, 1 Н) 7,65 (да, У-9,8, 2,3 Гц, 1 Н) 8,46 (5, 1 Н) 12,22 (рег. 5., 1 Н)

ЇС/М5 (Спосіб І С-0): В: 1,52 хв., МН"51З

Енантіомер ВА

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ5О-дв) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,64 (4, 9-52 Гц, 2 Н) 3,77 (5, З Н) 3,78-3,89 (т, 2 Н) 3,97 (5, З Н) 4,77 (Ії, 9У-5,6 Гц, 1 Н) 5,71 (Її, 9-21 Гу, 1 Н) 5,93 (а, 9У-2,0 Гц, 2 Н) 6,12 (а, 9у7,9 Гц, 1 Н) 6,35 (й, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,82 (аа, 9у-8,7, 2,3 Гц, 1 Н) 6,91-7,01 (т, 2 Н) 7,09 (а, у-2,0 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 8,01 (а, 9-8,6 Гу, 1 Н) 8,29 (а, 9-2,9 Гу, 1 Н) 11,81 (бБга, 9-24 Гц, 1 Н)

І С/мМ5 (Спосіб І С-А): Ві 1,12 хв., МН"51З

ІФого: -83,87 (с 04725, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-(3): В. 2,32 хв., МН"513, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 88

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 2,47 (5, З Н) 3,61 (5, З Н) 3,65 (д, 95,2 Гц, 2 Н) 3,77-3,90 (т, 2 Н) 3,97 (5, З Н) 4,77 (1, 95,6 Гу, 1 Н) 5,72 (Ії, 9-2,1 Гу, 1 Н) 5,95 (а, У-2,0 Гц, 2 Н) 6,16 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,37 (а, 9-7,9 Гц, 1 Н) 6,92 (аа, 9У-10,1, 2,0 Гу, 1 Н) 6,96 (аа, 9У-8,3, 1,9 Гц, 1 Н) 7,10 (а, 9-1,8 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9У-8,4 Гц, 1 Н) 7,65 (ай, 9У-9,7, 2,4 Гц, 1 Н) 8,45 (й, 9-3,5 Гу, 1 Н) 12,20 (бга, 9-2,9 Гц, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,14 хв., МН-51З

ІФо-о: 86,6" (с 0,4805, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-(5): В. 1,44 хв., МН"513, хіральна чистота 100 95.

Приклад 9. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5,6-дифтор-1Н-індол-З-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 9) і хіральне розділення на енантіомери 9А і 98. й -

О. тес як | і

АХ є дж ю-

СІ о и ю іа А, ЩІ І о /

ЕЕ х У. щи Віз ще

СНІСІ;, ОС, 2 год. Е М ТНЕ, "С, 15 хв., Е М ва М. т. 2 год, ов

Я 5 ск пдп-х щі їх шо 9- ай динон яо дк! У Хіральне розділення у у АЖ. опт Я - 6 00 Енантіомери 9А ов ї- А М в сли Н й

СНУСМ/ТНЕ, к. т., 65 в У Ох он

Е М 9 год. н

Синтез проміжної сполуки За

Додавали по краплях 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (14,9 мл, 14,9 ммоль) при 0 "С у розчин 5,6-дифтор-1Н-індолу |(СА5 169674-01-51 (1,50 г, 9,8 ммоль) у СНеСі» (20 мл). За 30 хв. при 0"С повільно додавали розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду та (3,22 г, 14,7 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНеСі» (20 мл) при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом 2 год. Додавали 1 М розчину сегнетової солі і реакційну суміш енергійно перемішували при кімнатній температурі протягом 2 год. Осад відфільтровували і розподіляли між ЕІЮАс і 1 н. НОСІ. Фази розділяли. Водний шар екстрагували двічі за допомогою ЕОАСс.

Органічні фази об'єднували, висушували над Мд5О5, фільтрували і концентрували за зниженого тиску. Залишок опоглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5,6-

дифтор-1Н-індол-3-іл)етанону 9а (2,73 г).

Синтез проміжної сполуки 95

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію (ІСА5 4207-56-11 (3,36 г, 8,94 ммоль) у ТНЕ (50 мл) у розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5,6-дифтор-1Н-індол-3- іл)-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)етанону 9а (2,73 г, 8,13 ммоль) у ТНЕ (80 мл). Реакційну суміш перемішували при 0 "С протягом 15 хв. і при кімнатній температурі протягом 2 год. Осад відфільтровували і промивали за допомогою ЕОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок опоглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували та висушували під вакуумом з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(5,6-дифтор-1Н-індол-З3-іл)етанону 956 (3,00 г).

Синтез сполуки 9 і хіральне розділення на енантіомери 9А і 98

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5,6-дифтор-1Н-індол-З-іл)летанону 95 (1,80 г, 4,34 ммоль) їі 2-(3З-аміно-5--метоксифенокси)етанолу |(СА5 725237-16-1| (2,39 г, 13,0 ммоль) у

ТНЕ (9 мл) і СНІСМ (9 мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 65 год. Додавали 1 н. НС ї реакційну суміш екстрагували за допомогою ЕОАс. Фази розділяли. Органічну фазу промивали 1 н. НСІ, висушували над Мд5О, фільтрували та концентрували за зниженого тиску.

Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі з використанням градієнта

Ес (15 95 - 70 95) у дихлорметані. Чисті фракції об'єднували та концентрували за зниженого тиску З одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(5,6-дифтор-1 Н-індол-3-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 9, 1,20 г) у вигляді рацемічної суміші.

Фракції з домішками об'єднували та очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі з використанням градієнта етилацетату (15 95 - 70 до) у дихлорметані з одержанням другої партії сполуки 9 (0,290 г) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 9 (1,4 г) розділяли шляхом хірального розділення з використанням нормальної фази (нерухома фаза: Оаїсе! Спігазраке О0-Н, рухома фаза: 80 Фо гептану, 20 Фо етанолу). Перший продукт, що елююється, додатково очищали за допомогою флеш- хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію ВіоїадеФ Сгасе Кемеїегі5 12 г, рухома фаза:

СНеСіІг/Меон, градієнт від 100/0 до 90/10). Чисті фракції об'єднували, випарювали та випарювали спільно з МеонН. Залишок ліофілізували із суміші розчинників СНзЗСМ (4,5 мл) і води (2,5 мл) та висушували під вакуумом при 45 "С для одержання енантіомеру 9А (409 мг). Другий продукт, що елююється, додатково очищали за допомогою флеш-хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію ВіоїадеФ Сгасе Кемеїегі5 12 г, рухома фаза: СНоСІг/Меон, градієнт від 100/0 до 90/10). Чисті фракції об'єднували, випарювали та випарювали спільно з Меон.

Залишок ліофілізували із суміші розчинників СНзСМ (5 мл) і води (З мл) та висушували під вакуумом при 45 "С для одержання енантіомеру 9В (388 мг).

Сполука 9

І"Н ЯМР (300 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,62-3,70 (т, 2 Н) 3,75-3,90 (т, 2 Н) 3,95 (в,

З Н) 4,79 (1, 9У-5,6 Гц, 1 Н) 5,72 (Її, 9-21 Гц, 1 Н) 5,93 (а, У-2,0 Гц, 1 Н) 6,15 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,42 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,97 (ад, У-8,2,22 Гц, 1 Н) 7,10 (а, 9-2,0 Гц, 1 Н) 7,35 (й, 9У-8,3 Гц, 1 Н) 7,54 (да, 2-10,8, 7,0 Гц, 1 Н) 7,99 (ай, 9У-11,2, 8,2 Гц, 1 Н) 8,48 (5, 1 Н) 12,19 (Бг. 5., 1 Н)

ЇС/М5 (Спосіб І С-0): Вк 1,44 хв., МНУ'517

Енантіомер ЗА

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50О-адв) 6 ррт 3,61 (5, З Н) 3,64 (ад, 9-5,2 Гц, 2 Н) 3,77-3,89 (т, 2 Н) 3,95 (5, З Н) 4,77 (1, 95,5 Гц, 1 Н) 5,72 (Ї, 9-21 Гу, 1 Н) 5,93 (й, 9-2,0 Гц, 2 Н) 6,14 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,39 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 6,97 (аа, 9-8,4, 2,0 Гу, 1 Н) 7,09 (а, 9-2,0 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 7,53 (да, 9-10,8, 7,0 Гц, 1 Н) 7,99 (да, 9У-11,2, 8,1 Гу, 1 Н) 8,47 (5, 1 Н) 12,16 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,15 хв., МН-517

ІФо-о: -98,97 (с 0,445, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-(5): В: 1,92 хв., МН"517, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 98

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 3,61 (5, З Н) 3,64 (д, 9-5,2 Гц, 2 Н) 3,75-3,91 (т, 2 Н) 3,95 (5, З Н) 4,77 (1, 9У-5,6 Гц, 1 Н) 5,72 (Ї, 9-21 Гу, 1 Н) 5,93 (й, 9-2,2 Гц, 2 Н) 6,14 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,39 (а, 9-81 Гу, 1 Н) 6,97 (аа, 9-81, 2,0 Гу, 1 Н) 7,09 (а, 9-2,0 Гц, 1 Н) 7,35 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 7,53 (да, 9-10,8, 7,0 Гц, 1 Н) 7,99 (да, 9У-11,1, 8,3 Гу, 1 Н) 8,47 (5, 1 Н) 12,16 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,15 хв., МН-517

ІФо-о: 98,97 (с 0,555, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-(5): В: 1,36 хв., МН"517, хіральна чистота 100 95.

Приклад 10. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(7-фтор-5-метил-1 Н-індол-З3-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)детанону (сполуки 10) і хіральне розділення на 60 енантіомери 10А і 108.

а с обр й гу

А тод» Мо тобі с о / С | о / пох іа ц - - Ваз як

СУ о-ви ка, ЕБАСІ два С ;

Е Н ТНЕ, к. т., 2 год. і М

СНоСі,-157С,1 год. Кк. т., 2 год, КЕ Е 1Оа 405 о Р й х ГУ - шо о Шо Хіральне розділення і сн т «01аЕнантіомери 10А і 108 би, Кк!

СНзЗСМ, 602, 8 год. х о-

Со 10 оон їн

Е

Синтез проміжної сполуки 1ба

Додавали по краплях при -15 "С 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (16 мл, 16 ммоль) у розчин 7-фтор-5-метил-1Н-індолу (САЗ 442910-91-0| (1,59 г, 10,7 ммоль) у СНоСі» (150 мл) у потоці Мг. За 15 хв. при -157С розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)ацетилхлориду Та (3,27 г, 14,9 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНоСі» (50 мл) повільно додавали при -15 "С. Реакційну суміш перемішували при -15 "С протягом 1 год. і при кімнатній температурі протягом 2 год.

Реакційну суміш виливали в перемішувану суміш льоду/сегнетової солі. Тверді речовини видаляли з реакційної суміші шляхом фільтрування через тонку подушку з Оісаїйею і залишок на фільтрі промивали декілька разів за допомогою ТНЕ. Шари розділяли і водний шар екстрагували за допомогою ТНЕ. Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, водою, висушували над М9505, фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Твердий залишок суспендували в СНеСіг (10 мл). Тверді речовини відфільтровували, промивали невеликою кількістю СНеоСіг та висушували під вакуумом при 50 "С з одержанням 2-(4-хлор-2- метоксифеніл)-1-(7-фтор-5-метил-1Н-індол-З-іл)етанону 10а (2,22 г).

Синтез проміжної сполуки 106

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію (ІСА5 4207-56-11 (2,77 г, 7,36 ммоль) у ТНЕ (50 мл) у розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(7-фтор-5-метил-1 Н- індол-З-іл)уетанону 10а (2,22 г, 6,7 ммоль) у ТНЕ (150 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 год. Осад відфільтровували та промивали за допомогою ТНЕ.

Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості СНеСіІ». Осад відфільтровували, промивали СНесіг» (2 х) і висушували під вакуумом при 50 "С з одержанням 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(7-фтор-5-метил-1 Н-індол-3-іл)уетанону 105 (2,55 г).

Синтез сполуки 10 і хіральне розділення на енантіомери 10А і 108

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(7-фтор-5-метил-1Н-індол-З-іл/уетанону 105 (2 г, 4,87 ммоль), 2-(3-аміно-5--метоксифенокси)етанолу (СА 725237-16-1| (1,6 г, 7,3 ммоль) і діізопропілетиламіну (1,26 мл, 7,3 ммоль) у СНзСМ (100 мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 20 год., при 60 "С протягом 8 год. і знову при кімнатній температурі протягом 16 год. Розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок розчиняли в СНесСі» (50 мл), промивали за допомогою 0,5 М НОСІ (50 мл) і води (50 мл), висушували над Мда5зох, фільтрували та випарювали. Залишок очищали за допомогою колонкової хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію ВіоїадеФ Сгасе Кемеїегіз 120 г, рухома фаза: ЕОАс/гептан, градієнт від 0/100 до 60/40). Фракції, що містять продукт, об'єднували, випарювали та висушували при 50 "С під вакуумом з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(7-фтор-5- метил-1Н-індол-3-іл)-2-((3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 10, 1,3 г) у вигляді білої твердої речовини.

Енантіомери сполуки 10 (1,3 г) розділяли шляхом хірального розділення з використанням нормальної фази (нерухома фаза: АО-Н, рухома фаза: 70905 етанолу, 3095 метанолу) з одержанням 637 мг першого енантіомеру, що елююється, і 628 мг другого енантіомеру, що елююється. Перший продукт, що елююється, кристалізували із суміші МеОН/води. Тверді речовини відфільтровували та промивали сумішшю Меон/води (1/1) з одержанням енантіомеру

10А (302 мг) у вигляді білого аморфного порошку. Другий продукт, що елююється, додатково очищали за допомогою флеш-хроматографії (нерухома фаза: діоксид кремнію ВіоїадеФ Сгасе

Кемеїегіз 40 г, рухома фаза: МеОН/СНесСі», градієнт від 0/100 до 2/98). Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали з одержанням енантіомеру 10В (335 мг) у вигляді білого аморфного порошку.

Сполука 10

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ5О-ав) 6 ррт 2,38 (5, З Н) 3,61 (5, З Н) 3,62-3,67 (т, 2 Н) 3,77-3,89 (т, 2 Н) 3,95 (5, З Н) 4,77 (1, 95,5 Гц, 1 Н) 5,72 (Її, 92,0 Гц, 1 Н) 5,94 (а, 2-2,0 Гц, 2 Н) 6,15 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,34 (а, 9-81 Гц, 1 Н) 6,90 (й, 9-12,1 Гу, 1 Н) 6,96 (аа, У-8,1, 2,0 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 109 -2,0 Гц, 1 Н) 7,35 (й, 9-8,4 Гц, 1 Н) 7,77 (5, 1 Н) 8,38 (5, 1 Н) 12,46 (Бг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В: 1,16 хв., МН-51З

Енантіомер Т0А

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50-ав) 6 ррт 2,38 (5, З Н) 3,62 (5, З Н) 3,66 (гі, 9-48 Гц, 2 Н) 3,77-3,92 (т, 2 Н) 3,96 (5, З Н) 4,78 (ріг 5, 1 Н) 5,73 (5, 1 Н) 5,96 (502 Н) 6,17 (бг а, 9У-7,9 Гц, 1 Н) 6,35 (Бг а, 15. уЕ81 Гу, 1 Н) 6,91 (а, 9У-12,1 Гц, 1 Н) 6,97 (да, 9У-8,3, 1,4 Гц, 1 Н) 7,10 (а, 9У-1,5 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-84 Гц, 1 Н) 7,79 (5, 1 Н) 8,39 (5, 1 Н) 12,47 (Бг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): Ві 1,15 хв., МН"51З

Іо: 132,37 (с 0,505, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-РЕ): В 2,13 хв., МН"513, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 108

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 2,38 (5, З Н) 3,61 (5, З Н) 3,63-3,68 (т, 2 Н) 3,77-3,92 (т, 2 Н) 3,96 (5, З Н) 4,77 (ргї, 9-5,7 Гу, 1 Н) 5,72 (, 9-20 Гу, 1 Н) 5,95 (а, У-2,0 Гц, 2 Н) 6,16 (а, 9У-7,9 Гц, 1 Н) 6,35 (й, 9-81 Гц, 1 Н) 6,91 (а, 9-12,1 Гц, 1 Н) 6,97 (аа, 9У-8,4, 2,0 Гц, 1 Н) 7,09 (а, 9-2,0 Гц, 1 Н) 7,36 (й, 9-8,4 Гц, 1 Н) 7,78 (5, 1 Н) 8,39 (5, 1 Н) 12,46 (Брг 5, 1 Н)

І С/М5 (Спосіб І С-А): В: 1,15 хв., МН-51З

ІФого: -144,17 (с 04975, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-РЕ): Ве 3,13 хв., МН"513, хіральна чистота 100 95.

Приклад 11. Синтез 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6,7-дифтор-1Н-індол-З-іл)-2-((3-(2- гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)детанону (сполуки 11) і хіральне розділення на енантіомери 11А та 118. й сі

О. ит х Ге ло Ос 5-0 ли о. / р 97 дет іа ц У- ЩІ Віз у, 0 о-т ру 00- со

Й 7 Н ЕРА! Е7 ва: ТНЕ, к. т., ей й

СНоСІ», ОС, З год. Е 118 протягом ночі Е Мь о р ех 7 їй 5 на холи пращ Хіральне розділення пенні шк сек Енантіомери 11А і 118

СНІСМ/ТНЕ, | зу й о оон

Кк. т., З дні КЕ й і "

Е

Синтез проміжної сполуки 11а

Додавали по краплях 1 М діетилалюмінійхлорид у гексані (15,0 мл, 15,0 ммоль) при 0 "С у розчин 6,7-дифтор-1Н-індолу (СА5 271780-84-8) (1,53 г, 10,0 ммоль) у СНесСі» (20 мл). За 30 хв. при 0"С розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)уацетилхлориду Та (3,28 г, 15,0 ммоль, синтез: див. приклад 1) у СНоСі2 (10 мл) додавали повільно при 0 "С. Реакційну суміш перемішували при 0"С протягом З год. Додавали 1 М розчину сегнетової солі та реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хв. Тверді речовини відфільтровували та розподіляли між Е(ОАс і 1 н. НСІ. Фази розділяли. Водний шар екстрагували за допомогою

ЕЮАс. Органічні фази об'єднували, промивали сольовим розчином, висушували над Ма5оОха, фільтрували і концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-

(6,7-дифтор-1Н-індол-З-іл)етанону 11а (2,36 г).

Синтез проміжної сполуки 116

Додавали по краплях при 0 "С розчин триброміду фенілтриметиламонію (ІСА5 4207-56-11 (2,90 г, 7,02 ммоль) у ТНЕ (10 мл) у розчин 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6,7-дифтор-1Н-індол-3- іл)етанону 11а (2,36 г, 7,02 ммоль) у ТНЕ (50 мл). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Осад відфільтровували і промивали ЕІЇОАс. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою мінімальної кількості ацетонітрилу. Осад відфільтровували, промивали ацетонітрилом і висушували під вакуумом з одержанням 2-бром- 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6,7-дифтор-1Н-індол-З3-іл)етанону 115 (2,34 г).

Синтез сполуки 11 і хіральне розділення на енантіомери 11А і 118

Суміш 2-бром-2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6,7-дифтор-1Н-індол-З-іл)етанону 1156 (1,70 г, 4,14 ммоль) і 2-(3-аміно-5-метоксифенокси)етанолу |(СА5 725237-16-1| (2,25 г, 12,3 ммоль) у ТНЕ (10 мл) ії СНІзІСМ (10 мл) перемішували при кімнатній температурі протягом З днів.

Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок розподіляли між Е(ОАС і 1 н. НОЇ.

Фази розділяли. Органічну фазу промивали двічі за допомогою 1 н. НСІ водним насиченим розчином МанНсоз і сольовим розчином, висушували над Ма5О», фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі з використанням градієнта ЕЮАс (20 Фо - 100 9) у гептані. Фракції, що містять очікувану сполуку, об'єднували і концентрували за зниженого тиску. Залишок кристалізували із суміші ЕСО, ацетонітрилу та гептану з одержанням 2-(4-хлор-2-метоксифеніл)-1-(6,7-дифтор-1Н-індол-З-іл)- 2-(3-(2-гідроксиетокси)-5-метоксифеніл)аміно)етанону (сполуки 11, 1,54 г) у вигляді рацемічної суміші.

Енантіомери сполуки 11 (1,22 г) розділяли за допомогою препаративної хіральної ЗЕС (нерухома фаза: Спігаісекю О0-Н, 5 мкм, 250 х 30 мм, рухома фаза: 55 95 СО», 45 95 Меон) з одержанням 550 мг першого енантіомеру, що елююється, і 570 мг другого енантіомеру, що елююється. Забезпечували твердіння першого енантіомеру, що елююється, із

СНзсСМ/діїзопропілового етеру з одержанням енантіомеру 11А (487 мг). Забезпечували твердіння другого енантіомеру, що елююється, із СНзСМ/діїзопропілового етеру з одержанням енантіомеру 118 (460 мг). Обидва енантіомери представлені у вигляді аморфних порошків.

Сполука 11 "Н ЯМР (300 МГц, ОМ5О-дв) б ррт 3,56-3,69 (т, 5 Н) 3,75-3,90 (т, 2 Н) 3,95 (в, З Н) 4,79 (ї, 925,5 Гу, 1 Н) 5,73 (5, 1 Н) 5,95 (0, 9-1,9 Гц, 2 Н) 6,18 (а, 9У-8,3 Гу, 1 Н) 6,41 (а, 2-8,3 Гц, 1 Н) 6,97 (ад, 9-8,1, 1,7 Гц, 1 Н) 7,10 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 7,16-7,30 (т, 1 Н) 7,36 (й, 9-8,3 Гц, 1 Н) 7,92 (да, 98,7, 4,5 Гц, 1 Н) 8,50 (5, 1 Н) 12,78 (Бг. 5., 1 Н)

ЇС/М5 (Спосіб І С-0): В: 1,52 хв., МНУ517

Енантіомер 11А

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) 6 ррт 12,79 (бБг. 5., 1 Н) 8,50 (5, 1 Н) 7,92 (да, 9-8,7, 4,3 Гц, 1 Н) 7,36 (а, 9-8,5 Гц, 1 Н) 7,20-7,27 (т, 1 Н) 7,10 (а, 9-1,6 Гц, 1 Н) 6,97 (аа, 9У-8,4, 1,7 Гу, 1 Н) 6,42 (а, 928,2 Гц, 1 Н) 6,18 (0, 9-8,2 Гц, 1 Н) 5,95 (а, 9-1,6 Гц, 2 Н) 5,72 (5, 1 Н) 4,79 (І, 9-5,4 Гу, 1 Н) 3,94 (5, З Н) 3,78-3,89 (т, 2 Н) 3,59-3,68 (т, 5 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): Вк 3,07 хв., МН"'517

ІФого: -99,67 (с 0,2218, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-0): В: 1,80 хв., МН"517, хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 118

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) 6 ррт 12,79 (Бг. 5., 1 Н) 8,50 (5, 1 Н) 7,91 (аа, 9-8,7, 4,3 Гц, 1 Н) 7,36 (0, 9-82 Гц, 1 Н) 7,17-7,28 (т, 1 Н) 7,10 (а, 9-1,9 Гц, 1 Н) 6,97 (аа, 9У-8,2, 1,9 Гу, 1 Н) 6,41 (а, 98,2 Гц, 1 Н) 6,18 (а, 9-8,2 Гц, 1 Н) 5,95 (й, 9-1,9 Гц, 2 Н) 5,72 (І, 91,9 Гу, 1 Н) 4,79 (І, У-5,5 Гц, 1 Н) 3,94 (5, З Н) 3,77-3,88 (т, 2 Н) 3,55-3,70 (т, 5 Н)

Г.С/М5 (Спосіб ГС-С): Вк 3,07 хв., МН"'517 (Фо: 99,27 (с 0,2127, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-0): Не 3,38 хв., МН"517, хіральна чистота 100 95.

Противірусна активність сполук за даним винаходом

Аналіз противірусної активності щодо ОЕММ-2

Тестували противірусну активність усіх сполук за даним винаходом проти штаму 16681

РЕМУ-2, який мітили підсиленим зеленим флуоресцентним білком (есЕР). Середовище для культивування складається з мінімального підтримувального середовища, доповненого 2 9о термічно інактивованої фетальної телячої сироватки, 0,04 95 гентаміцину (50 мг/мл) і 2 мМ 1- глутаміну. Клітини Мего, одержані з ЕСАСС, суспендували в середовищі для культивування та додавали по 25 мкл у 384-лункові планшети (2500 клітин/лунка), які вже містили противірусні 60 сполуки. Як правило, ці планшети містили 4-кратне серійне розведення, що складається з 9 стадій розведення, тестованої сполуки у 200-кратній кінцевій концентрації у 100 95 ЮМ5О (200 нл). Крім того, тестували кожну концентрацію сполуки в чотирьох паралельних аналізах (діапазон кінцевої концентрації: 25 мкМ - 0,00038 мкМ). У результаті кожний планшет містив лунки, які визначали як контролі з вірусом (що містять клітини і вірус без сполуки), контролі з клітинами (що містять клітини без вірусу та сполуки) і контролі із середовищем (що містять середовище без клітин, вірусу та сполук). У лунки, які визначали як контролі із середовищем, додавали 25 мкл середовища для культивування замість клітин Мего. Після того, як клітини додавали в планшети, планшети інкубували протягом 30 хвилин при кімнатній температурі для забезпечення рівномірного розподілу клітин у лунках. Далі планшети інкубували в повністю зволоженому інкубаторі (37 "С, 5 95 СО») до наступного дня. Потім штам 16681 ОЕМУ-2, мічений есЕР, додавали за множинності зараження (МОЇ), що дорівнює 0,5. Таким чином, 15 мкл вірусної суспензії додавали у всі лунки, що містять тестовану сполуку, і у всі лунки, що визначали як контролі з вірусом. Паралельно додавали 15 мкл середовища для культивування до контролів із середовищем та клітинами. Далі планшети інкубували протягом З днів у повністю зволоженому інкубаторі (37 "С, 5 95 СО2). У день проведення зчитування вимірювали флуоресценцію есЕР із застосуванням автоматизованого флуоресцентного мікроскопа за 488 нм (блакитний лазер) Застосовуючи службову систему ГІМ5, розраховували криві залежності інгібування від дози для кожної сполуки і визначали напівмаксимальну ефективну концентрацію (ЕСвхо). Таким чином, розраховували відсоток інгібування (І) для кожної тестованої концентрації із застосуванням наступної формули: І-1005(5т-бсс)/(Зус-Зсс); при цьому 5т, сс і

Зус являють собою рівень сигналу есСЕР у лунках із тестованими сполуками, контролями з клітинами і контролями з вірусом відповідно. ЕСво являє собою концентрацію сполуки, за якої реплікація вірусу інгібується на 5095, що виміряно за допомогою 5095 відновлення інтенсивності флуоресценції есЕР порівняно з контролем із вірусом. Розраховували ЕсСбо із застосуванням лінійної інтерполяції (таблиця 1).

Паралельно оцінювали токсичність сполук у тих же планшетах. Після того, як проводили зчитування сигналу еСЕР, у всі лунки 384-лункових планшетів додавали 10 мкл резазурину, барвника, що є індикатором життєздатності клітин. Аналіз із резазурином базується на відновленні блакитного резазурину за допомогою МАН, що продукується клітинами, у резоруфін, продукт, що сильно флуоресціює. Утворення рожевого флуоресцентного резоруфіну безпосередньо пов'язане з кількістю життєздатних клітин у лунці. Планшети інкубували протягом додаткових 5 годин у повністю зволоженому інкубаторі (37 "С, 5595 СО»). Далі планшети вимірювали на надчутливому зчитувальному пристрої Іпіпйе (Тесап) із застосуванням довжини хвилі збудження, що становить 530 нм. Також визначали напівмаксимальну цитотоксичну концентрацію (СС50), визначену як концентрація, необхідна для зменшення перетворення резазурину на 5095 порівняно з лунками з контролями з клітинами (таблиця 1). У результаті визначали індекс селективності (ЗІ) для сполук, який розраховували, як указано нижче: 5І-ССво/ЕСво.

Таблиця 1

ЕСво, ССбво і 5І для сполук за даним винаходом в аналізі противірусної активності щодо ОЕММ-2 (мкм) (мкм) 77776 | 00012 | з | 56 | з | 4639 | з / 68 2 щ | 0076 | 4 | 54 | 4 | 7л9 | 4 77778 | 00024 | 3 | 80 | з | за | з 77БЗ«в868 Б БП Ї 00022 | 3 | 73 | 3 | 3329 | з

М- кількість незалежних експериментів, в яких тестували сполуки.

Аналіз із кількісною РОК зі зворотною транскриптазою (КТ-ДРСК) щодо квадривалентної вакцини Протокол А

Тестували противірусну активність сполук за даним винаходом проти штаму ТС9745666

РЕМУ-1 (МСРУ), штаму 16681 ОЕММ-2, штаму НВ7 СОЕММ-З(МСРУ) і штамів Н241 (МСРУ) і ЕСЕМ рЕМУ-4 (565/06К22700К1/2005; номер доступу в СепВапк 00398256) в аналізі з КТ-ДРСВ.

Таким чином, клітини Мего інфікували або за допомогою штаму ОЕММ-1, або -2, або -3, або -4 у присутності або відсутності тестованих сполук. На З день після інфікування клітини лізували і клітинні лізати застосовували для одержання кДНК як вірусу-мішені (З'ЮТК ОЕМУ; таблиця 2), так і еталонного гена клітини (р-актин, таблиця 2). Згодом здійснювали дуплексну РОК у режимі реального часу на пристрої І ідпісусіег480. Одержане значення Ср є обернено пропорційним відносно рівня експресії РНК цих мішеней. Інгібування реплікації ОЕММ за допомогою тестованої сполуки спричинило зсув Ср гена З'ЮТК. З іншого боку, якщо тестована сполука є токсичною щодо клітин, то буде спостерігатися аналогічний ефект і щодо експресії В-актину. Порівняльний спосіб ДАСр застосовують для обчислення ЕСво, який базується на відносній генній експресії гена-мішені (З'ОТК), нормалізованого конститутивним геном клітини (В-актином). Крім того, визначали значення СсСозо на підставі значень Ср, одержаних для конститутивного гена р-актину.

Таблиця 2

Праймери і зонди, застосовувані для кількісної КТ-РСК у режимі реального часу а Елементи вказаних барвників (ГАМ, НЕХ) і гасників люмінесценції (ВНОЇ) виділені жирним і курсивом. ь Вибирали нуклеотидну послідовність праймерів і зондів із консервативної ділянки в З'ТЕ ділянці геному вірусу денге на підставі вирівнювання 300 нуклеотидних послідовностей чотирьох серотипів денге, депонованих у Сепрапк |Сопд еї аї.,, 2013, Меїйосдв Мо! Віої,

СНаріег 161.

Середовище для культивування складалося з мінімального підтримувального середовища, доповненого 2 95 термічно інактивованої фетальної телячої сироватки, 0,04 95 гентаміцину (50 мг/мл) і 2 мМ І-глутаміну. Клітини Мего, одержані з ЕСАСС, суспендували в середовищі для культивування та додавали по 75 мкл/лунка в 96-лункові планшети (10000 клітин/лунка), які вже містили противірусні сполуки. Як правило, ці планшети містили 4-кратне серійне розведення, що складається з 9 стадій розведення, тестованої сполуки у 200-кратній кінцевій концентрації у 100 96 ЮОМ5О (500 нл; діапазон кінцевої концентрації: 25 мкМ - 0,00038 мкМ). Крім того, кожний планшет містив лунки, які визначали як контролі з вірусом (що містять клітини і вірус без сполуки) і контролі з клітинами (що містять клітини без вірусу та сполуки). Після додавання у планшети клітин планшети інкубували у повністю зволоженому інкубаторі (37 "С, 5 95 СО») до наступного дня. Потім додавали штам ТС97454666 ОЕММ-1, штам 16681 ОЕММ-2, штам Н8В7

РЕММ-3 або штами Н241 або ЕСЕМ ЮОЕМУ-4. Таким чином, 25 мкл вірусної суспензії, де Ср 22 одержували в КТ-ДРСК, додавали у всі лунки, що містять тестовану сполуку, і у всі лунки, що визначали як контролі з вірусом. Паралельно додавали 25 мкл середовища для культивування до контролів із клітинами. Далі планшети інкубували протягом З днів у повністю зволоженому інкубаторі (37 "С, 5 95 СО»). Після З днів видаляли надосадову рідину з лунки та двічі промивали клітини льодяним РВЗ (100 мкл). Клітинну масу у 96-лункових планшетах зберігали при -80 "С протягом щонайменше 1 дня. Далі екстрагували РНК із застосуванням набору для лізування

СеїІв-о-СТ"М увів Кі відповідно до інструкцій виробника (Арріїей Віозузіетв). Клітинні лізати можна було зберігати при -80 "С або відразу ж застосовувати на стадії зворотної транскрипції.

Під час підготовки до стадії зі зворотною транскрипцією одержували суміш А (таблиця ЗА) і розподіляли по 7,57 мкл/лунка в 96-лунковому планшеті. Після додавання 5 мкл клітинних лізатів здійснювали п'ятихвилинну стадію денатурації при 75 "С (таблиця ЗВ). Згодом додавали 7,43 мкл суміші В (таблиця ЗС) та ініціювали стадію зі зворотною транскрипцією (таблиця 30) для утворення кДНК.

У результаті одержували суміш для КТ-ДРСЕ, суміш С (таблиця 4А), розподілену в 96- лункових планшетах ГідпіСусіег для ДРСЕ, до яких додавали З мкл кДНК і здійснювали ДРСК на

ПопСусіег 480 згідно з умовами в таблиці 48.

Застосовуючи програмне забезпечення ГідніСусієг і службову систему ГІМ5, розрахували криві залежності ефекту від дози для кожної сполуки та визначали напівмаксимальну ефективну концентрацію (ЕСзо) і напівмаксимальну цитотоксичну концентрацію (ССзо) (таблиці 6-9).

Зо

Таблиця З

Синтез кДНК із застосуванням суміші А, денатурації, суміші В і зворотної транскрипції

СумінА

А

Об.

Зразки 828 реакційної! 0 суміві (мклі от (милі ояшмо | ефе тн . Вихідна Кінцева тТзразох й вимірювання зразків меню | 77777771 тот | вотовв (мкл)

Етап

Б денатурації б Суміш В . Бихідна Кінцева - вимірювання зразок зразків імклі

С Аротокол синтезу КДНК

Зворотна щ Що

Таблиця 4

Суміш для ФРСК і протокол

А Сумінб

Об.

Зразки 833 реакційної! зв сумищ імклі

Елементсуміші | Концентраця | Об'ємімкл

Одиниця . й х

Й Вихідна кінцева 1 зразок Й вимюювання зразків «ОО дня ВСЯ ву

Косне 104125 огзмювв 1 мкмо//// 12017777 03 138 | зібва оязьйо 17омкм//// 16171031 о38 | зіва

РЗитЗЯЗ мкм 12017111 1олз | пово олааюму. мкм 1 2017771103 11038 | зівва

Васвпв?є мкм | 26 | 03 | оз | мем об лмішіипробі ем сумішпробірка 2202 (мкл)

Б Протокол аг

Швидкість

Стадія Температура Час і ост | Тенлераува | че | Менаюєть

Поперед. ! о, й ва ТО хв. Я інкуб./денат.

Денатурація 40 циклів

Аналіз із кількісною РОК зі зворотною транскриптазою (КТ-ДРСК) щодо квадривалентної вакцини Протокол В

Клітини Мего (4 х 105 висівали в 9б-лункові планшети. За день середовище для культивування клітин замінювали 100 мкл середовища для кількісного визначення, що містило 2х, Зх або 5х серійне розведення сполуки (діапазон концентрації: 50 мкг/мл - 0,00038 мкг/мл, 50 мкг/мл - 0,0076 мкг/мл і 50 мкг/мл - 0,00013 мкг/мл відповідно) і 100 мкл розведення вірусу денге, де Сі «20 одержували в КТ-ДРСК. Після 2-годинного інкубаційного періоду клітинний моношар тричі промивали середовищем для кількісного визначення для видалення залишкового неадсорбованого вірусу і культури додатково інкубували протягом або 4 днів (ОЕММ-2 МОасС-Топдаїйїке), або 7 днів (штам О1/Н/ЛМТЗ5А/98/606 Бібоші ОЕММ-1, прототип штаму Н8В7 СЕММ-3, штам Н2г41 ЮСЕММ-4) у присутності інгібітора. Збирали надосадову рідину і визначали РНК-навантаження за допомогою кількісної НАТ-РСК у реальному часі. 50 95 ефективну концентрацію (ЕСзо), яку визначають як концентрацію сполуки, що необхідна для інгібування реплікації вірусної РНК на 50 95, визначали із застосуванням логарифмічної інтерполяції (таблиці 7 і 8).

РНК виділяли зі 100 мкл надосадової рідини за допомогою набору Мисіеозріп 96 Міги5 (Бійег 5егмісе, Дюрен, Німеччина), як описано виробником. Послідовності праймерів ТадМап (прямий праймер для ОЕММ, зворотний праймер для ОЕМУ; таблиця 5) і зондів ТадМап (зонд для ОЕММ, таблиця 5) вибирали з неструктурного гена З (М53) або М55 відповідних флавівірусів із застосуванням програмного забезпечення Ргітег Ехрге55 (версія 2.0; Арріїей Віозузіетв, Леннік,

Бельгія). Зонд ТадМап флуоресцентно мітили за допомогою б-карбоксифлуоресцеїну (ГАМ) на

Б-кінці як указаного барвника і з малою борозною зв'язуючої речовини (МОВ) на 3'-кінці як гасника люмінесценції (таблиця 5). Проводили одностадійну кількісну КТ-РСЕ у загальному об'ємі 25 мкл з умістом 13,9375 мкл НО, 6,25 мкл мастер-міксу (Енгодепієс, Серен, Бельгія), 0,375 мкл прямого праймера, 0,375 мкл зворотного праймера, 1 мкл зонда, 0,0625 мкл зворотної транскриптази (Еийигодепіес) і З мкл зразка. Проводили КТ-РСК із застосуванням системи АВІ 7500 для швидкої РОК у режимі реального часу (Арріїей Віозузіетв5, Бренчбург, Нью-Джерсі,

США) та із застосуванням наступних умов: 30 хв. при 48 "С і 10 хв. при 95 "С, за чим відбулося 40 циклів 15 с при 95"С і 1 хв. при 60 "С. Дані аналізували з використанням програмного забезпечення АВІ РКІЗМ 7500 505 (версія 1.3.1; Арріїєа Віозуєіетв5). Для повного кількісного аналізу складали стандартні криві із застосуванням 10-кратного розведення одержаної матриці з відомими концентраціями.

Таблиця 5

Праймери і зонди, застосовувані для кількісної КТ-РСК у режимі реального часу

Праймер/зонд Послідовність (5'-- 3) а

Прямий праймер для рЕММ 2

Прям» ТСООАОССОСАСТТТАСААА (5ЕО І М.)

Зворотний праймер зворотний ТСТТААССТССОСССАТОАТ (5ЕО 10 М.2) п

Зонд ОЕММ ГАМОАТТОСАСАСААТОтОосАт МОВ (ЗЕО І п рЕМУМ-1, -3,

Оеп5 ааАТАЧАССАСаАСаАТОСТастат (5ЕО ІЮ М.4) ЩІ М55

ОепАБб1-3 САТТОСАТТТТСТОССОТТО (5ЕО І М.5 ОЕМУ-1ї,З

ОвспА5А СААТССАТСТТОСОССО,СТС (5ЕО І М.6 ОЕМУ4

Зонд ОЕМ. 1-3 ГАМ-САОСАТСАТТоСАвоСАСАО МОВ (ЗЕО ОЇ ому, -З ОО

Зонд ОЕМ. 4 ГАМ-СААСАТСААТОСАВОСАСАВ-МОВ (ЗЕО ОЇ оеМу А ОО а Елементи вказаного барвника (ГАМ) і гасника люмінесценції (МОВ/ТАМЕА) виділені жирним і курсивом. ьЬ Нуклеотидну послідовність та положення для праймерів і зондів у геномі виводили з нуклеотидної послідовності МОСС ОЕММ 2 (Мо доступу в СепВапк М29095; Ігіе еї аї., 1989), штаму ОТ/Н/ЛМТ5БА/98/606 Біїроші серотипу 1 вірусу денге (номер доступу в Сепрапк

АгЕ298808), прототипу штаму Н8В7 серотипу З вірусу денге (с93130), штаму Н241 серотипу 4 вірусу денге (нема доступних послідовностей).

Цитотоксичний аналіз (протокол В).

Оцінювали потенційні цитотоксичні ефекти сполук у неінфікованих клітинах Мего. Клітини висівали при 4 х 107 клітин/лунка в 9б6-лунковий планшет при двох-, трьох- або п'ятикратних серійних розведеннях (у діапазоні 50 мкг/мл - 0,0038 мкг/мл, 50 мкг/мл - 0,0076 мкг/мл і 50 мкг/мл - 0,00013 мкг/мл відповідно) сполуки та інкубували протягом 4-7 днів. Відбирали середовище для культивування та 100 мкл 3-(4,5-диметилтіазол-2-іл)-5-(3- карбоксиметоксифеніл)-2-(4-сульфофеніл)-2Н-тетразолій/феназинметосульфату (МТ5/РМ5;

Рготеда, Лейден, Нідерланди) в РВ5 додавали в кожну лунку. Після 2-годинного періоду інкубування при 37 "С визначали оптичну густину при 498 нм. Розраховували цитотоксичну активність із застосуванням наступної формули: 95 життєздатних клітин - 100 х (ОЮсполую/ОЮсс), де ОЮсполуки і ОЮОсс відповідають оптичній густині при 498 нм неінфікованих культур клітин, оброблених за допомогою сполуки, і неінфікованих, необроблених культур клітин відповідно. 95 цитотоксичну концентрацію (тобто концентрацію, яка зменшує загальну кількість клітин до 50 95; ССво) розраховували із застосуванням лінійної інтерполяції (таблиці 7 і 8).

Таблиця 6

ЕСтво, ССво і 5І для сполук проти серотипу 1 в аналізах із КТ-ДАРСВ 000000-- -- --- не Р ов ев овютит 00000000-- ------яеврвоо поддуу---З /-- 1 1А | 10022 | 3 | 97 | 9 | 506 | 2 / 111лЛоА | 0020 | 2 | 80 | 5 | 43 | 2

М- кількість незалежних експериментів, в яких тестували сполуки.

Таблиця 7

ЕСтво, ССво і 5І для сполук проти серотипу 2 в аналізах із КТ-ДАРСВ 00000000- - А - А ---- явори ддуя----- 1 1А | 0001 | 9 | 47 | 9 | 4457 | 9 7.7ЗА | 0000244 | 3 | 43 | 6 | 25632 | з 77.74А | 000044 | 5 | 52 | 6 | 12915 | 5 / 7.7.6А | 000054 | 7 | 37 | 7 | 8391 | 6 / 11111111 ПротоквлВ8.7/7/:/СС/С:/3///////-:/3 НО 17111111 втаРСАМОС-Топоаїкесеротипуг/////:К«и/ 117 1А 7 | 000098 | 5 | 14 | 6 | з6900 | 5 /

М- кількість незалежних експериментів, в яких тестували сполуки.

Таблиця 8

ЕсСово, ССво і ЗІ для сполук проти серотипу З в аналізах із КТ-ДРСВА 0000000р-- 5 А АА:----вдвороюта дуу--- 1 77А 7 | 0070 | з | 46 | 2 | 66 | 2 0000000р-- 5 А ----юиро рою дуу--- -- - 17 Л1А | «0015 | 6 | 97 2 щЩщ| 9 | мамо | 6 111 ЛоА | 0027. | З | 80 | 5 | 21 | З

М- кількість незалежних експериментів, в яких тестували сполуки.

Зб

Таблиця 9

ЕСво, ССво і ЗІ для сполук проти штамів Н241 (А) і БС/бК22700К1/2005 (В) серотипу 4 в аналізах із ЕТ-ФРСВ 000000-- -- - ніс Р ол лову ----- 1 1А 1171024 | 10 | з | 9 | з | 9 7 ..6А | 0084 | 8 | 21 | 8 | 25 | 8 / 1ЛоА | 10032 | З | 27 | 2 | 8 | 2 00000000-- - 2- -----яіеррдвюлА с ду|----- 17 1А 7 | 00062 | 6 | 37 | 6 | 58 | 6 / . 8А 777 | 00065 | 4 | 45 | 4 | 60 | 4 /

М- кількість незалежних експериментів, в яких тестували сполуки.

ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ

«1105 запезеп Ріагтасецтіса!5, ІпПС каєпоі11еКе пімегбітеїї і ецувп «120» ПОХІДНІ МОНО- АБО ДИЗАМІЩЕНИХ ІНДОЛІВ ЯК ІНГІБІТОРИ РЕПЛІКАЦІЇ ВІРУСІВ

ДЕНГЕ

«1305 ТІР 326 РСТ «1502 ЕРІ4187374.5 «1515 2014-10-01 «150» ЕРІ5З159164.1 «1515» 2015-03-16 «1605 14 «1705 ВІ55АР 1.2 «2305 1 «211» 20 «2125 ДНК «2132» втрус денге «220» «221» джерело «рад» 1020 й «2232 /організм- вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «4005 1 тсададссоад адсттасава 20 «2105 2 «2115 20 «212» ДНК «213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..20 «223» /організм-"вірус денге" /тип молекули-" невизначена ДНК" «4005 72 тсеЕтаасЯтс сдсссатдає 20 «210» з «211» 19 «212» ДНК «213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..19 «223» /організм-"вірус даенге" /тип молекули- невизначена ДНК" «4005 3 асіссасаса ахгоатоддсаї 19 «210» 4 «2115 23 «2125» ДНК «213» втрус денге «220» «221» джерело «22» 1.23. й «223» /організм-" вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК"

«300» 4 даатачасса дадатсстдс тах 23 «2105 5 «2115 20 «212» ДНК «213» вірус денге «220» «221» джерело «2225 1..20 «223» /організм- вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «400» 5 сатессаєту стос цІс 20 «2105» 6 «2115 20 «2125 ДНК «213» вірус денге «220» «221» джерело «о» 1.20. «223» /організм- "вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «400» 6 саакссаєст тасоддсостс 28 «2105» 7 «2115 20 «212» ДНК «213» вірус денге «220» «22і» джерело «2222 1..20.. о «223» /організм- вірус денге" /тип молекули- ненизначена ДНК" «3005 7 садсаїсатєт ссадодсасад 20 «2105 8 «2115 20 «2125 ДНК «213» вірус денге «2205 «221» джерело «2225 1..20 «223» /організм- вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «4005» 8 саазсаєсаас ссаддсасай 20 «2105 9 «2115 19 «2125» ДНК «213» вірус денге «22090» «221» джерело «222» 1..19 «223» /організм-" вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК"

«1005 9 сддіїададо адасссстс 19 «2105 10 «2115 21 «212» ДНК «213» вірус денге «220» «221» джерело «222» 1..21 «223» /організм- вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «400» 10 дадасадсва датсістдаї с 21 «210» 11 «131» 28 «2125» ДНК «213» вірус денге «г2а» «221» джерело «222» 1..28 «223» /організм- вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «-4005 11 аадаастача дастаоадда дасссссс 28 «2105 12 «2115 158 «212» ДНК «213» вірус денге «22а» «221» джерело «2225 1..18.. о «223» /організм- нірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «400» 12 пассадаїса тсассаїтї 15 «210» 13 «211» 21 «2125 ДНК «213» вірус денге «20» «221» джерело «222» 1..21 «223» /організм- вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" «4005 13 ахтдтссасує сасасттсат а 21 «2105 14 «2115 21 «212» ДНК «213» вірус даенге «220» «221» джерело «22» 1..21 «223» /організм- вірус денге" /тип молекули- невизначена ДНК" -4005 14 тсссдстасс стдвоосіст с 21

Claims (8)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука формули (1): ссо- МУ вот ха плив З ря ден; КкЯ Ну Во НМ ше У й ї 5 А з а; ден КУ Н х ! х-фОн в (І) її стереоїзомерна форма, фармацевтично прийнятна сіль або сольват; при цьому вказана сполука вибрана з групи, де А: являє собою Н, Е2 являє собою Е і Ез являє собою Н, Е або СН»; Ві являє собою Е або СН», В2 являє собою ОСН»Зз і Ез являє собою Н; Ві являє собою Е, Е2 являє собою Н і Ез являє собою ССЗ; Ві являє собою Н, Е2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою НН; А: являє собою Н, Е» являє собою СІ і Ез являє собою Н або СНз; В: являє собою Е, Е2 являє собою Е і Ез являє собою Н, або Ві являє собою СН», НВ» являє собою Н і Ез являє собою Р.

2. Сполука або її стереоїзомерна форма, фармацевтично прийнятна сіль, або сольват за п. 1, де вказана сполука вибрана з групи: Я ву пи У Й ска ннику х А х гй яхт, й й З рей Не нення Х к А як ик у у; х і | ння се з т а я КВК Ах ве ри, я ь У рій ї их рі х в ке М нний жк й ех асо З

К. Ї й Що: з ту й вом Дрення і ОХ нання й х с а в і; КопиеТИі Е сн М / гий з й Ех Надя , ноя У хв ї удій гом ах Ж меж СН їЗ Ї ра ік в і В; ! Я ня чі ; ХУ шин дИКсКЕтХ, у у; ; г Ко Ко ванн Ко Ве шк НВ о Ку с ща т ХУ й; шк НИ Я ше ШЕ я А й. ов Ко . ру х сода ЕВ; ща з он ті н х Е ! н х . Моне КК На ХоненСуН СН, ща С.

Не й Кая інн Й нове Х подано У ; Я ЗКУ ї а ум СС шк ї: і 7 ст гк рн дона ща Її г І; Я Я А У Мей Її к 7 з мн Рі нум ше с не 4 вну й - п ! Нррн-й зу «ооо ки ев ! З й у ! У ж Ше Ше у, хх 2 и ї У нь вк ай шля Код х ва Я их ше: дня ах К ен КК БК Кк 1 1 С й шк г : Я х ! й НЯ» шк у й; я й в устя лен, ХУ / / У і С ЕН фен Ж х А і Кч Й У у де і ЕБоК замемк да р ва и щ Ну ння У ! й КУ КЗ й же х у | У шо у й о ен Осн, й вк У і и ки » ; ше поше ФК. й Й то А яо-в У ц ОО Б Х шо ан й Ге М ще я ке це КМУ іч ВК сен, ; ре й с Гл й Са Ї й є. ен, НЕД нн Р х Ії х / пеоннни У з рен сон х я хх / я тя устя єс чі Мк У г ІЗ її ї х У ус с Е х ї хо пнккикнняй / ух Н Ко й х з кт ов де Й Х ра НІ х я і Ь З С нт Ще і В у ул ; о Ка ї5 ГИ и Я Я й ї р х З ши: Мн ї - Й х

; р. нн, ли З й о он нд х п Й із я р ок іо Е й - І М ХК й ГУ І х Н с с к х у, Е; ; Е; щ- я НО 1 або ди й Й з Манн У Я ; 3 Уудотет ОС; У і / не 7 М Й У, 3 дети І; Еф нн З бе дну У й Й і З «нннннки У спі та І ся й З З їв М ? / ї Е х І; ї на

3. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку формули (І) або її стереоїзомерну форму, фармацевтично прийнятну сіль, або сольват за п. 1 або п. 2 разом з одним або декількома фармацевтично прийнятними наповнювачами, розріджувачами або носіями.

4. Сполука формули (І) або її стереоїзомерна форма, фармацевтично прийнятна сіль, або сольват за п. 1, або фармацевтична композиція за п. З для застосування як лікарського препарату.

5. Сполука формули (І) або її стереоїзомерна форма, фармацевтично прийнятна сіль, або сольват за п. 1, або фармацевтична композиція за п. З для застосування при лікуванні денге.

6. Застосування сполуки, представленої наступною структурною формулою (1): В КУ ТУ й ; тк Винні У : х , Міші і сх Ї її. 7

У. /

в. і й Е У ве т --к іє й Х ок З Ж х ОО М о У | н й 7 І Я ії Й о І ; (І) її стереоїзомерної форми, фармацевтично прийнятної солі або сольвату; при цьому вказана сполука вибрана з групи, де А: являє собою Н, Е»: являє собою Е і Ез являє собою Н, Е або СН»; Ві являє собою Е або СН», В2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою Н; Ві являє собою Е, Е2 являє собою Н і Ез являє собою ССЗ; Ві являє собою Н, Е2 являє собою ОСнНз і Ез являє собою НН; А: являє собою Н, Е» являє собою СІ і Ез являє собою Н або СНз; В: являє собою Е, Е2 являє собою Е і Ез являє собою Н, або Ві являє собою СН», НВ» являє собою Н і Ез являє собою ЕК, для інгібування реплікації вірусу (вірусів) денге в біологічному зразку або у пацієнта.

7. Застосування сполуки за п. б, яке додатково передбачає спільне введення додаткового терапевтичного засобу.

8. Застосування за п. 7, де вказаний додатковий терапевтичний засіб вибраний із противірусного засобу або вакцини проти вірусу денге або обох.