UA118013C2 - Комбінована терапія з використанням антитіла до клаудину 18.2 для лікування раку - Google Patents

Комбінована терапія з використанням антитіла до клаудину 18.2 для лікування раку Download PDF

Info

Publication number
UA118013C2
UA118013C2 UAA201413810A UAA201413810A UA118013C2 UA 118013 C2 UA118013 C2 UA 118013C2 UA A201413810 A UAA201413810 A UA A201413810A UA A201413810 A UAA201413810 A UA A201413810A UA 118013 C2 UA118013 C2 UA 118013C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
cells
antibody
cancer
tumor
antibodies
Prior art date
Application number
UAA201413810A
Other languages
English (en)
Inventor
Уґур Сахін
Езлем Тюречі
Ріта Мітнахт-Краус
Штефан Деніс Якобс
Маґдалена Ядвіґа Уч
Корнелія Адріана Марія Хайнц
Крістіане Регіна Штадлер
Original Assignee
Ґанімед Фармасьютікалз Аґ
Трон - Транслаціонале Онколоґі Ан Дер Йоханнес Ґутенберґ-Універзітет Майнц Ґемайннютціґе Ґмбх
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Family has litigation
First worldwide family litigation filed litigation Critical https://patents.darts-ip.com/?family=48483023&utm_source=google_patent&utm_medium=platform_link&utm_campaign=public_patent_search&patent=UA118013(C2) "Global patent litigation dataset” by Darts-ip is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Application filed by Ґанімед Фармасьютікалз Аґ, Трон - Транслаціонале Онколоґі Ан Дер Йоханнес Ґутенберґ-Універзітет Майнц Ґемайннютціґе Ґмбх filed Critical Ґанімед Фармасьютікалз Аґ
Publication of UA118013C2 publication Critical patent/UA118013C2/uk

Links

Classifications

    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/30—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants from tumour cells
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/335—Heterocyclic compounds having oxygen as the only ring hetero atom, e.g. fungichromin
    • A61K31/337—Heterocyclic compounds having oxygen as the only ring hetero atom, e.g. fungichromin having four-membered rings, e.g. taxol
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/47—Quinolines; Isoquinolines
    • A61K31/4738—Quinolines; Isoquinolines ortho- or peri-condensed with heterocyclic ring systems
    • A61K31/4745—Quinolines; Isoquinolines ortho- or peri-condensed with heterocyclic ring systems condensed with ring systems having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. phenantrolines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/513—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim having oxo groups directly attached to the heterocyclic ring, e.g. cytosine
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/395—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/495—Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with two or more nitrogen atoms as the only ring heteroatoms, e.g. piperazine or tetrazines
    • A61K31/505—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim
    • A61K31/519—Pyrimidines; Hydrogenated pyrimidines, e.g. trimethoprim ortho- or peri-condensed with heterocyclic rings
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33—Heterocyclic compounds
    • A61K31/555—Heterocyclic compounds containing heavy metals, e.g. hemin, hematin, melarsoprol
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/65—Tetracyclines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/66—Phosphorus compounds
    • A61K31/662—Phosphorus acids or esters thereof having P—C bonds, e.g. foscarnet, trichlorfon
    • A61K31/663—Compounds having two or more phosphorus acid groups or esters thereof, e.g. clodronic acid, pamidronic acid
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/66—Phosphorus compounds
    • A61K31/675—Phosphorus compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. pyridoxal phosphate
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00—Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/70—Carbohydrates; Sugars; Derivatives thereof
    • A61K31/7028—Compounds having saccharide radicals attached to non-saccharide compounds by glycosidic linkages
    • A61K31/7034—Compounds having saccharide radicals attached to non-saccharide compounds by glycosidic linkages attached to a carbocyclic compound, e.g. phloridzin
    • A61K31/704—Compounds having saccharide radicals attached to non-saccharide compounds by glycosidic linkages attached to a carbocyclic compound, e.g. phloridzin attached to a condensed carbocyclic ring system, e.g. sennosides, thiocolchicosides, escin, daunorubicin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K33/00—Medicinal preparations containing inorganic active ingredients
    • A61K33/24—Heavy metals; Compounds thereof
    • A61K33/243—Platinum; Compounds thereof
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/16—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • A61K38/17—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • A61K38/19—Cytokines; Lymphokines; Interferons
    • A61K38/20—Interleukins [IL]
    • A61K38/2013—IL-2
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • A61K39/39533—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals
    • A61K39/39558—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum against materials from animals against tumor tissues, cells, antigens
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K45/00—Medicinal preparations containing active ingredients not provided for in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • A61K45/06—Mixtures of active ingredients without chemical characterisation, e.g. antiphlogistics and cardiaca
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/30—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants from tumour cells
    • C07K16/3046—Stomach, Intestines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K2300/00—Mixtures or combinations of active ingredients, wherein at least one active ingredient is fully defined in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C07K2317/732—Antibody-dependent cellular cytotoxicity [ADCC]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/70—Immunoglobulins specific features characterized by effect upon binding to a cell or to an antigen
    • C07K2317/73—Inducing cell death, e.g. apoptosis, necrosis or inhibition of cell proliferation
    • C07K2317/734—Complement-dependent cytotoxicity [CDC]

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Cell Biology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Inorganic Chemistry (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Medicines That Contain Protein Lipid Enzymes And Other Medicines (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)
  • Micro-Organisms Or Cultivation Processes Thereof (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу лікування або запобігання раковим захворюванням, який передбачає введення пацієнтові антитіла до клаудину 18.2 (CLDN18.2), у комбінації із засобом, який стабілізує або збільшує експресію CLDN18.2, де вказаний засіб вибраний з групи, що складається з оксаліплатину і 5-фторурацину; епірубіцину, оксаліплатину і 5-фторурацилу; іринотекаму; доцетакселу; цисплатину.

Description

Галузь техніки, до якої відноситься винахід
Даний винахід пропонує комбіновану терапію для ефективного лікування й/або запобігання захворюванням, пов'язаним із клітинами, які експресують СІОМ18.2, включаючи ракові захворювання, такі як рак шлунка, рак стравоходу, рак підшлункової залози, рак легенів, рак яєчників, рак товстої кишки, рак печінки, рак голови й шиї, рак жовчного міхура та їх метастази.
Рівень техніки
Рак шлунка й стравоходу (гастроезофагеальні раки; СЕ) належать до злоякісних новоутворень, з якими пов'язана найвища нереалізована потреба медицини. Рак шлунка є другою причиною смерті серед випадків раку в усьому світі. Частота випадків виникнення езофагеального раку збільшилася за останні десятиліття, збігаючись зі зміною гістологічного типу й первинної локалізації пухлини. У цей час аденокарцинома стравоходу є більш поширеною в Сполучених Штатах і західній Європі, ніж плоскоклітинна карцинома, при цьому більшість пухлин розташовується в дистальному стравоході. Рівень загального 5-літнього виживання для СЕ рака становить 20-25 95, незважаючи на агресивність установленого стандартного лікування, пов'язаного з істотними побічними ефектами.
У більшості пацієнтів виявляється місцепоширена або метастазуюча пухлина, після чого вони зазнають першої серії хіміотерапії. Режими лікування, засновані на комбінації платини й похідних фторпіримідину, звичайно комбінують із третьою сполукою (наприклад, таксаном або антрациклінами). Однак, медіана виживання без прогресування від 5 до 7 місяців і середнє загальне виживання від 9 до 11 місяців - це найкраще, що можна чекати.
Відсутність істотної користі від різних режимів комбінованої хіміотерапії нового покоління відносно цих видів рака стимулювало дослідження, пов'язані з використанням таргентних (націлених на мішень) препаратів. Останнім часом для лікування Негг/пеи-позитивних гастроезофагеальних видів раку був схвалений трастузумаб. Однак даний вид лікування підходить тільки «20 9о пацієнтів, у яких експресується дана мішень, тому в медицині як і раніше залишається високою потреба в таких препаратах.
Молекула щільних контактів клаудин 18 сплайс-варіанта 2 (клаудин 18.2 (СГ ОМ18.2)) є членом родини білків клаудину -- білків щільних контактів. СІОМ18.2 є трансмембранним білком (27.8 КОба), який містить чотири трансмембранні домени із двома невеликими позаклітинними
Зо петлями.
У нормальних тканинах відсутня експресія СІ ОМ18.2, яку можна ідентифікувати за допомогою КТ-РСКЕ, за винятком шлунка. Проведення імуногістохімічного аналізу за допомогою
СІ ОМ18.2-специфічних антитіл показує, що шлунок є єдиною позитивною тканиною відносно цього білка.
СІГОМ18.2 є високоселективним гастральним антигеном, експресованим винятково на короткоживучих диференційованих епітеліальних клітинах шлунка. СІ ОМ18.2 зберігається в ході злоякісної трансформації, і тому часто виявляється на поверхні клітин рака шлунка людини.
Більше того, цей пан-пухлинний антиген ектопічно активований із значимими рівнями в аденокарциномах стравоходу, підшлункової залози й легенів. Білок СІОМ18.2 також локалізується в метастазах аденокарциноми шлунка в лімфатичних вузлах і у віддалених метастазах, зокрема, у яєчниках (так звана пухлина Крукенберга).
Химерне Ідс1 антитіло ІМАВЗ362, спрямоване проти СІ ОМ18.2, було розроблене компанією
Сапутей РВраптасешісаіїє АС. ІМАВЗ62 розпізнає перший позаклітинний домен (ЕСОТ1)
СІГОМ18.2 з високою афінністю й специфічністю. ІМАВЗ362 не зв'язується з будь-яким іншим членом родини клаудинів, включаючи близькоспоріднений сплайс-варіант 1 клаудину 18 (СГОМ18.1). ІМАВ362 демонструє вузьку специфічність до пухлинних клітин і поєднує в собі чотири незалежні високоактивні механізми дії. Після зв'язування з мішенню ІМАВЗ362 опосередковує знищення клітин за допомогою АЮСС, СОС та індукції апоптозу, викликаного перехресним зв'язуванням мішені на поверхні пухлинної клітини, і прямого інгібування проліферації. Таким чином, ІМАВ362 ефективно викликає лізис СІ ОМ18.2-позитивних клітин, включаючи лінію клітин рака шлунка людини іп міїго і іп мімо. У мишей, які несуть СІ ОМ18.2- позитивну лінію клітин рака, спостерігається сприятлива дія на виживання, і аж до 40 95 мишей демонструє регресію пухлини при лікуванні ІМАВЗ362.
Токсичність і РК//ДК профіль ІМАВ362 були ретельно досліджені на мишах і яванських макаках (супотоїЇди5), включаючи визначення діапазону доз, 28-денне дослідження токсичності багаторазового застосування препарату на макаках і З-місячне дослідження токсичності багаторазового застосування препарату на мишах. Було показано, що при внутрішньовенному уведенні (і.м.) багаторазові дози ІМАВ362 добре переносяться й мишами (сама більша тривалість щотижневого введення З місяці, найвищий рівень доз 400 мг/кг) і яванськими бо макаками (до 5 щотижневих застосувань аж до 100 мг/кг). Не виявлено ознак системної або місцевої токсичності. Зокрема, у жодному дослідженні токсичності не спостерігалося токсичної дії на шлунок. ІМАВ362 не викликає активацію імунітету й вивільнення цитокінів. Не було відзначено несприятливих ефектів на репродуктивні органи самців або самок. ІМАВЗ362 не зв'язується із тканинами, які не мають мішені. Дослідження біорозподілення на мишах показало, що причиною відсутності гастральної токсичності найімовірніше є компартменталізація щільних контактів у місці просвіту в здоровому епітелії шлунка, яка, очевидно, значно зменшує доступність ІМАВЗ62 епітопа. Ця компартменталізація пропадає після злоякісної трансформації, що приводить епітоп у стан, що піддається впливу ІМАВЗ362.
ІМАВЗ362 перебуває на ранній стадії клінічних випробувань. Фаза І клінічних випробувань проводиться на людях. 5 дозових груп (33 мг/м, 100 мг/м-, 300 мг/м, 600 мг/м, 1000 мг/м) по З пацієнта в кожній одержували одне внутрішньовенне введення ІМАВЗ362, спостереження проводили протягом 28 днів. ІМАВ362 добре переносився, при цьому не проводилося відповідного дослідження безпеки для пацієнтів. В одного пацієнта всі обмірювані пухлинні маркери були значно знижені в межах 4 тижнів після лікування. У триваючій фазі Іа клінічних досліджень ІМАВЗ62 призначається повторно.
У даному документі ми наводимо результати, які демонструють, що хіміотерапевтичні засоби можуть стабілізувати або збільшувати експресію СІОМ18.2 на поверхні ракових клітин, що призводить до підвищення доступності СІ ОМ18.2 для анти-СІ ОМ18.2 антитіла, такого як
ІМАВЗ362. Спостерігалася синергійна дія анти-СІ ОМ18.2 антитіла, такого як ІМАВЗ62, з певними хіміотерапевтичними режимами, зокрема, хіміотерапевтичними режимами, які використовувались при лікуванні раку шлунка або лікуванні солідних пухлин людини. Клітини раку людини, попередньо оброблені хіміотерапевтичними засобами, більше піддаються лізису індукованим мішень-специфічним антитілом. На мишачих пухлинних моделях пригнічення пухлини з використанням анти-СОМ18.2 антитіла в комбінації з хіміотерапією перевершує застосування анти-СІ ОМ18.2 антитіла у вигляді монотерапії.
Крім того, представлені тут дані показують, що бісфосфонати, такі як золендронова кислота (2А), зокрема при введенні в комбінації з рекомбінантним інтерлейкіном-2 (ІІ-2), додатково збільшують активність анти-СІ ОМ18.2 антитіла, такого як ІМАВЗ362. Основним механізмом є активація й розмноження високоцитотоксичної популяції імунних клітин (у962 Т-клітини).
Зо Розкриття винаходу
Загалом, даний винахід пропонує комбіновану терапію для ефективного лікування й/або запобігання захворюванням, пов'язаним із клітинами, які експресують СІ ОМ18.2, включаючи ракові захворювання, такі як рак шлунка, рак стравоходу, рак підшлункової залози, рак легенів, такий як недрібноклітинний рак легень (МЗС С), рак яєчників, рак товстої кишки, рак печінки, рак голови й шиї, рак жовчного міхура та їх метастази, зокрема, метастази раку шлунка, такі як пухлина Крукенберга, метастази в очеревині й/або лімфатичних вузлах. Зокрема, переважно раковими захворюваннями є аденокарциноми шлунка, стравоходу, протоків підшлункової залози, жовчовивідних шляхів, легенів і яєчників.
В одному аспекті даний винахід пропонує спосіб лікування або запобігання раковому захворюванню, який передбачає введення пацієнтові антитіла, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2, у комбінації із засобом, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2. Експресія
СІГОМ18.2 бажано відбувається на поверхні ракової клітини. Засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, може бути введений до, одночасно з або після введення антитіла, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, або його комбінації.
Засіб, який стабілізує або збільшує експресію СГ ОМ18.2, може бути цитотоксичним і/або цитостатичним засобом. В одному варіанті здійснення засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, включає засіб, який викликає зупинку клітинного циклу або нагромадження клітин в одній або більше фазах клітинного циклу, бажано в одній або більше фазах клітинного циклу, які відрізняються від (з1-фази. Засіб, який стабілізує або збільшує експресію СГ ОМ18.2, може включати препарат, обраний із групи, яка складається з антрациклінів, сполук платини, аналогів нуклеозидів, таксанів і аналогів камптотецину або його проліків, та їхніх комбінацій.
Засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, може включати препарат, обраний із групи, яка складається з епірубіцину, оксаліплатину, цисплатину, 5-фторурацилу або його проліків, таких як капецитабін, доцетаксел, іринотекан, та їхніх комбінацій. Засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, може включати комбінацію оксаліплатину й 5-фторурацилу або його проліків, комбінацію цисплатину й 5-фторурацилу або його проліків, комбінацію, щонайменше, одного антрацикліну й оксаліплатину, комбінацію, щонайменше, одного антрацикліну й цисплатину, комбінацію, щонайменше, одного антрацикліну й 5-фторурацилу або його проліків, комбінацію, щонайменше, одного таксану й оксаліплатину, комбінацію, бо щонайменше, одного таксану й цисплатину, комбінацію, щонайменше, одного таксану й 5-
фторурацилу або його проліків, або комбінацію, щонайменше, одного аналога камптотецину й
Б-фторурацилу або його проліків. Засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, може бути засобом, що викликає імуногенну загибель клітин. Засіб, що викликає імуногенну загибель клітин, може включати засіб, обраний із групи, яка складається з антрациклінів, оксаліплатину
Б та їх комбінацій. Засіб, який стабілізує або збільшує експресію СГ ОМ18.2, може включати комбінацію епірубіцину й оксаліплатину. В одному варіанті здійснення спосіб запропонований винаходом передбачає введення, щонайменше, одного антрацикліну, щонайменше, однієї сполуки платини й, щонайменше, одного 5-фторурацилу і його проліків. Антрациклін можна вибрати із групи, яка складається з епірубіцину, доксорубіцину, даунорубіцину, ідарубіцину й валрубіцину. Бажано, антрациклін є епірубіцином. Сполуку платини можна вибрати із групи, яка складається з оксаліплатину й цисплатину. Нуклеозидний аналог може бути обраний із групи, яка складається з 5-фторурацилу і його проліки. Таксан можна вибрати із групи, яка складається з доцетакселу й паклітакселу. Аналог камптотецину може бути обраний із групи, яка складається з іринотекану й топотекану. В одному варіанті здійснення спосіб запропонований винаходом передбачає введення (і) епірубіцину, оксаліплатину й 5- фторурацилу, (ії) епірубіцину, оксаліплатину й капецитабіну, (ії) епірубіцину, цисплатину й 5- фторурацилу, (ім) епірубіцину, цисплатину й капецитабіну, або (м) фолінієвої кислоти, оксаліплатину й 5-фторурацилу.
В одному варіанті здійснення спосіб запропонований винаходом додатково передбачає введення засобу, що стимулює уб Т-клітини. В одному варіанті здійснення уб Т-клітини є
МуЗМб2 Т клітинами. В одному варіанті здійснення засіб, який стимулює уб Т-клітини, є бісфосфонатом, таким як азотовмісний бісфосфонат (амінобісфосфонат). В одному варіанті здійснення засіб, який стимулює уб Т-клітини, вибирають із групи, яка складається із золедронової кислоти, клодронової кислоти, ібандронової кислоти, памідронової кислоти, ризедронової кислоти, мінодронової кислоти, олпадронової кислоти, алендронової кислоти, інкадронової кислоти та їх солей. В одному варіанті здійснення засіб, який стимулює уб Т- клітини, уводять у комбінації з інтерлейкіном-2.
Спосіб запропонований винаходом може додатково передбачати введення, щонайменше, одного додаткового хіміотерапевтичного засобу, який може бути цитотоксичним засобом.
Антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, може зв'язуватися з нативними епітопами СГОМ18.2, присутніми на поверхні живих клітин. В одному варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з першою позаклітинною петлею СІ ОМ18.2. В одному варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2, опосередковує знищення клітини за допомогою одного або більше з поміж опосередкованого комплементзалежною цитотоксичністю (СОС) лізису, опосередкованого антитілозалежною клітиноопосередкованою цитотоксичністю (АОС) лізису, індукції апоптозу й інгібування проліферації. В одному варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СГОМ18.2, є моноклональним, химерним або гуманізованим антитіллом або фрагментом антитіла. В одному варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є антитілом, обраним із групи, яка складається з (ії) антитіла, продукованого й/або отриманого від клону, депонованого під обліковим номером ЮОЗМ АСС2737, О5М АСС2738, О5М АСС2739,
ОМ АСОС2740, О5М АСС2741, ОМ АСОС2742, ОМ АСС2743, ОМ АСОС2745, О5М АСС2746,
ОМ АСС2747, О5М АСС2748, О5М АСС2808, О5М АСС2809 або О5М АСС2810, (ії) антитіла, яке є химерною або гуманізованою формою антитіла згідно з (Її), (ії) антитіла, яке має специфічність антитіла згідно з (ї) та (ім) антитіла, що містить антигензв'язувальну ділянку або антигензв'язувальний сайт, зокрема, варіабельну область, антитіла згідно (ї) антитіла, та яке бажано має специфічність згідно з (). В одному варіанті здійснення антитіло з'єднане з терапевтичним засобом, таким як токсин, радіоізотоп, лікарський засіб або цитотоксичний засіб.
В одному варіанті здійснення спосіб запропонований винаходом передбачає введення антитіла, що має здатність зв'язування з СІ ОМ18.2, у дозі аж до 1000 мг/м7. В одному варіанті здійснення спосіб запропонований винаходом передбачає введення антитіла, що має здатність зв'язування з СІ ОМ18.2, повторно в дозі від 300 до 600 мг/м.
В одному варіанті здійснення рак є СГОМ18.2-позитивним. В одному варіанті здійснення ракове захворювання вибирають із групи, яка складається з раку шлунка, рака стравоходу, рака підшлункової залози, рака легенів, рака яєчників, рака товстої кишки, рака печінки, рака голови й шиї, рака жовчного міхура та їх метастазів. Ракове захворювання може бути пухлиною
Крукенберга, метастазами в очеревину й/або лімфатичні вузли. В одному варіанті здійснення рак є аденокарциномою, зокрема аденокарциномою, що прогресує. В одному варіанті здійснення рак вибирають із групи, яка складається з раку шлунка, рака стравоходу, зокрема, бо нижнього відділу стравоходу, рака гастроезофагіального з'єднання й гастроезофагіального рака. Пацієнт може бути пацієнтом з негативним статусом за НЕК2г/пеи або пацієнтом з позитивним статусом за НЕК2/пеи, але таким, для якого лікування трастузумабом є непридатним.
Згідно з винаходом, СІ ОМ18.2 бажано має амінокислотну послідовність відповідно до ЗЕО
ІО МО: 1.
У додатковому аспекті даний винахід пропонує медичний препарат, який містить антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, і засіб, який стабілізує, та який збільшує експресію
СІГОМ18.2. Медичний препарат даного винаходу може додатково включати засіб, який стимулює уб Т-клітини. Антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, і засіб, який стабілізує та який збільшує експресію СІ ОМ18.2, і необов'язковий засіб, який стимулює уб Т-клітини, можуть бути присутніми у медичному препараті у вигляді суміші або окремо один від одного. Медичний препарат може бути набором, який включає перший контейнер, який містить антитіло, що має здатність зв'язування з СІ ОМ18.2 і контейнер, який містить засіб, який стабілізує та який збільшує експресію СІ ОМ18.2, і необов'язково контейнер, що містить засіб, який стимулює уб Т- клітини. Медичний препарат може додатково включати друковані інструкції із застосування препарату для лікування раку, зокрема, для застосування препарату згідно способу запропонованого винаходом. Різними варіантами здійснення медичного препарату й, зокрема, засобу, який стабілізує та який збільшує експресію СІ ОМ18.2, і засобу, який стимулює уб Т- клітини, є описані вище відносно способу запропонованого винаходом.
Даний винахід також надає описані тут засоби, такі як антитіло, яке має здатність зв'язування з СІ ОМ18.2, для застосування в описаних тут способах, наприклад, для введення в комбінації із засобом, який стабілізує або збільшує експресію СІГОМ18.2, і необов'язково засобом, який стимулює уб Т-клітини.
Інші ознаки й переваги даного винаходу стануть зрозумілими з наступного докладного опису й пунктів формули винаходу.
Короткий опис креслень
Фігура 1. Дія хіміотерапії на клітини раку шлунка. Культивування клітин Каші! протягом 96 годин призводить до зупинки клітинного циклу в 50/(51-фазі й негативної регуляції СІ ОМ18.2.
Цитостатичні сполуки, які викликають зупинку клітинного циклу в різних фазах клітинного циклу
Зо (5-фаза(5-ЕУ) або с2-фаза (епірубіцин)), стабілізують СІ ОМ18.2-експресію.
Фігура 2. Дія хіміотерапії на клітини раку шлунка. а/р: Дія хіміотерапії на рівні транскрипта й білка СГОМ18.2 у клітинах раку шлунка. с: Результати дослідження за допомогою проточної цитометрії позаклітинного зв'язування ІМАВЗ362 на клітинах раку шлунка, оброблених хіміотерапевтичними засобами.
Фігура 3. Дія хіміотерапії на клітини раку шлунка. Цитостатичні сполуки, які викликають зупинку клітинного циклу в різних фазах клітинного циклу (5/52-фаза (іринотекан) або 52-фаза (доцетаксел)).
Фігура 4. ІМАВ 362-індукований АОСС опосередковує знищення клітин рака шлунка після попередньої обробки хіміотерапевтичними засобами.
Фігура 5. Дія хіміотерапії на клітини раку шлунка. а: Клітини, оброблені іринотеканом, доцетакселем або цисплатином демонструють більш низький рівень життєздатних клітин у порівнянні із клітинами, культивованими в середовищі. Б: СІ ОМ18.2 експресія в клітинах, оброблених іринотеканом, доцетакселем або цисплатином, є підвищеною в порівнянні із клітинами, культивованими в середовищі. с/а: Обробка клітин іринотеканом, доцетакселем або цисплатином збільшує потенційну можливість ІМАВЗ362 викликати АОСС.
Фігура 6. Ефекти хіміотерапії на СОС, індукований ІМАВЗ362.
Фігура 7. Ефекти хіміотерапії на ефекторні клітини.
Фігура 8. Розмноження РВМС у культурах з додаванням 2АЛІ -2.
Фігура 9. Збагачення МуЗМб2 Т-клітин в РВМС культурах з додаванням 2АЛІ -2.
Фігура 10. Збагачення МуЗУб2 Т-клітин у середовищі з додаванням 7А та зростаючої дози І! - 2.
Фігура 11. Розмноження й цитотоксична активність МуУ9Уб2 Т-клітин після спільної інкубації з 7а-активованими моноцитами й клітинами раку людини.
Фігура 12. 2а-залежний розвиток різних типів клітин в РВМСО-культурах.
Фігура 13. Поверхневі маркери на МуЗУб2 Т-клітинах після 7АЛІ -2 обробки.
Фігура 14. АОСС активність Му9Мб2 Т-клітин у комбінації з ІМАВЗ362 на СІ ОМ18.2-позитивних
МОас-4 клітинах раку шлунка.
Фігура 15. АОСС активність ІМАВЗ62 з використанням МуЗМб2 Т-клітин у якості ефекторних клітин. бо Фігура 16. Дія 2А на поверхневе розташування СІ ОМ18.2 на клітинах-мішенях.
Фігура 17. Ефекти хіміотерапії й 2АЛІ-2- обробки на ефекторні клітини.
Фігура 18. Дослідження біорозподілення кон'югованих антитіл у мишей.
Фігура 19. Раннє лікування НЕК293-СІ ЮМ18.2 ксенотрансплантантів пухлини.
Фігура 20. Лікування розвинених НЕК293-СІ 0М18.2 ксенотрансплантантів пухлини.
Фігура 21. Дія ІМАВЗ62 на ріст підшкірних ксенотрансплантантів рака шлунка.
Фігура 22. Ефекти імунотерапії ІМАВЗ362 на МСІ-М87-СІ10М18.2 ксенотранспланти карциноми шлунка.
Фігура 23. Ефекти комбінованої терапії ІМАВ362 і режиму ЕОЕ на МСІ-М87-СІ ОМ18.2 ксенотранспланти.
Фігура 24. Ефекти комбінованої терапії ІМАВ362 і ЕОЄ режиму на МОСС-4-СІ ЮМ18.2 ксенотранспланти.
Фігура 25. Дія 2АЛІ-2-індукованих МуЗУб2 Т-клітин на контроль макроскопічних пухлин з використанням ІМАВЗ62 у мишей М5О.
Фігура 26. Ефекти комбінованої терапії ІМАВ362 і ЕОЕ режиму на СІ 5-103-С1 0М18.2 алотрансплантати пухлин.
Здійснення винаходу
Незважаючи на те, що даний винахід докладно описаний далі, зрозуміло, що цей винахід не обмежується конкретними методиками, протоколами й реагентами, описаними тут, оскільки вони можуть відрізнятися. Також слід розуміти, що використана в описі термінологія покликана описувати тільки окремі варіанти здійснення й не призначена для обмеження обсягу даного винаходу, який буде обмежуватися тільки прикладеними пунктами формули винаходу. Якщо не зазначене інакшого, усі технічні й наукові терміни, використані в описі, мають ті ж самі значення, які звичайно зрозумілі пересічному фахівцеві в даній галузі техніки.
Надалі будуть описані елементи даного винаходу. Ці елементи перераховані в конкретних варіантах здійснення, однак, повинно бути зрозумілим, що вони можуть поєднуватися будь-яким чином і в будь-якій кількості для створення додаткових варіантів здійснення. Описані у різний спосіб приклади й кращі варіанти здійснення не повинні витлумачуватися як такі, що обмежують даний винахід тільки точно описаними варіантами здійснення. Слід розуміти, що цей опис підтримує й розглядає варіанти здійснення, які поєднують точно описані варіанти здійснення з
Зо будь-яким числом розкритих і/або кращих елементів. Більше того, будь-які перестановки й комбінації всіх описаних елементів у цій заявці слід розглядати як розкриті описом даної заявки, якщо не зазначено іншого.
Бажано, використані в описі терміни визначаються так, як описано в "А тийіїпдиаї діоззагу ої ріотесппоіодіса! їеппв: (РАС Весотітепааїйоп5)", Н.М. І енепрегдег, В. Мадеї, і Н. КОїБІ,
Едв., НеМеїїйса Спітіса Асіа, СН-4010 Вазеї, Зм/й2епапа, (1995).
При здійсненні даного винаходу, якщо не зазначено інакшого, використовувалися звичайні методи хімії, біохімії, клітинної біології, імунології й методи рекомбінантних ДНК, які пояснюються в літературі, присвяченій даній галузі техніки (дивися, наприклад, МоїІесшаг
Сіопіпд: А ІГарогаїогу Мапиаї, 274 Едйоп, у. Затбргоок еї аї. єав., Соїй бргіпду Нагбог І арогайюгу
Ргезв, Соїа брііпа Нагрог 1989).
Протягом цього докладного опису й наведених пунктів формули винаходу, якщо контекст не вимагає іншого, слід розуміти, що слово "містити" і його варіанти, такі як "містить" і "який містить", допускає включення певного члена, цілого числа або стадії або групи членів, цілих чисел або стадій, а не виключення будь-якого іншого члена, цілого числа або стадії або групи членів, цілих чисел або стадій, хоча в деяких варіантах здійснення такий інший член, ціле число або стадія або група членів, цілих чисел або стадій може виключатися, тобто об'єкт винаходу полягає у включенні встановленого члена, цілого числа або стадії або групи членів, цілих чисел або стадій. Терміни в однині і в множині і подібні посилання, в контексті опису винаходу (особливо в контексті формули винаходу) слід тлумачити, як такі, що включають і одину й множину, якщо в описі не зазначено інакшого або інше явно не продиктоване контекстом.
Перерахування меж значень в описі служить тільки як спосіб скорочення згадування окремо кожного окремого значення, що попадає в межі. Якщо не зазначено іншого, кожне окреме значення включається в докладний опис, як ніби воно було окремо перераховане в описі. Усі описані тут методи можуть здійснюватися в будь-якому придатному порядку, якщо в описі не зазначено іншого або іншим способом явно не суперечить контексту. Використання всіх без винятку прикладів або характерних виразів (наприклад, "такий як"), наданих в описі, призначено тільки для кращої ілюстрації винаходу й не обмежує рамок винаходу, заявлених в іншій формі.
Формулювання докладного опису не повинні бути витлумачені як такі, що означають який- небудь незаявлений елемент, суттєвий для здійснення винаходу на практиці. бо Протягом тексту даної заявки процитовано кілька документів. Кожний з наведених в описі документів (включаючи всі патенти, патентні заявки, наукові публікації, специфікації виробника, інструкції тощо), як вище, так і нижче, повністю включаються в опис шляхом посилання. Ніщо в описі не слід розглядати як допущення, що винахід не має права датувати таке розкриття відповідно до попереднього винаходу.
Термін "ССГОМ18" відноситься до клаудину 18 і включає будь-які варіанти, включаючи клаудин 18 сплайс-варіант 1 (клаудин 18.1 (СГ ОМ18.1)) і клаудин 18 сплайс-варіант 2 (клаудин 18.2 (СГ ОМ18.2)).
Термін "СГ ОМ18.2" бажано має відношення до людського СІ ОМ18.2 і, зокрема, до білка, який містить, бажано складається з амінокислотної послідовності відповідно до ЗЕО ІЮ МО: 1 зі списку послідовностей або варіанта зазначеної амінокислотної послідовності.
Термін "СГ ОМ18.1" бажано має відношення до людського СІ ОМ18.1 ії, зокрема, до білка, який містить, бажано складається з амінокислотної послідовності відповідно до ЗЕО ІЮ МО: 2 зі списку послідовностей або варіанта зазначеної амінокислотної послідовності.
Термін "варіант" згідно з винаходом має відношення, зокрема, до мутантів, сплайс-варіантів, ізоформ, алельних варіантів, видових варіантів і видових гомологів, зокрема, наявних у природі.
Алельний варіант має відношення до зміни в нормальній послідовності гена, значення якої є часто незрозумілим. Повне генетичне секвенування часто встановлює численні алельні варіанти для даного гена. Видовим гомологом є послідовність нуклеїнових кислот або амінокислот, які походять від іншого виду, який відрізняється від виду походження даної послідовності нуклеїнових кислот або амінокислот. Термін "варіант" буде включати будь-які посттрансляційно модифіковані варіанти й конформаційні варіанти.
Згідно з винаходом термін "СГОМ18.2-позитивний рак" означає рак за участю ракових клітин, які експресують СІ ОМ18.2, бажано на поверхні зазначених ракових клітин.
Термін "поверхня клітини" використовується відповідно до його звичайного значення в даній галузі, і в такий спосіб включає зовнішню поверхню клітини, доступну для зв'язування з білками й іншими молекулами.
СІГОМ18.2 експресується на поверхні клітин у тому випадку, якщо він розташовується на поверхні зазначених клітин і є доступним для зв'язування СІ ОМ18.2-специфічними антитілами при додаванні їх до клітин.
Зо Згідно з винаходом, вважають, що СІ ОМ18.2 незначно експресується у клітині, якщо рівень експресії є нижчим ніж експресія в клітинах шлунка або тканинах шлунка. Бажано, рівень експресії становить менше ніж 10 95, бажано менше ніж 5 95, З У, 2 о, 1 Зо, 0.5 Ув, 0.1 96 або 0.05 95 експресії в клітинах шлунка або тканинах шлунка або навіть нижче. Переважно, вважають, що СГ ОМ18.2 незначно експресований у клітині, якщо рівень експресії перевищує рівень експресії в нераковій тканині, яка відрізняється від тканини шлунка, не більше, ніж в 2 рази, бажано в 1, 5 рази, і бажано не перевищує рівень експресії в зазначеній нераковій тканині.
Переважно, вважають, що СІ ОМ18.2 незначно експресований у клітині, якщо рівень експресії нижче межі виявлення, і/або якщо рівень експресії є занадто низьким, щоб забезпечити можливість зв'язування СІ ОМ18.2 - специфічними антитілами при додаванні їх до клітин.
Згідно з винаходом вважають, що СІ 0ОМ18.2 експресується в клітині, якщо рівень експресії перевищує рівень експресії в нераковій тканині, яка відрізняється від тканини шлунка, бажано більше, ніж в 2 рази, бажано в 10 разів, в 100 разів, в 1000 разів або в 10000 разів. Переважно, вважають, що СІ ОМ18.2 експресується в клітині, якщо рівень експресії вище межі виявлення, іМабо якщо рівень експресії є досить високим, щоб забезпечити можливість зв'язування
СІ ОМ18.2-специфічними антитілами при додаванні їх до клітин. Переважно, експресований у клітині СГОМ18.2 експресується або експонується на поверхні зазначеної клітини.
Згідно з винаходом термін "хвороба" відноситься до будь-якого патологічного стану, включаючи рак, зокрема, до описаних у даному документі форм рака. Будь-які згадування раку або конкретних форм раку в даному документі також включають його метастази. У кращому варіанті здійснення хвороба, яку необхідно лікувати відповідно до даної заявки, стосується клітин, які експресують СІ ОМ18.2. "Хвороби, пов'язані із клітинами, які експресують СІ ОМ18.2," або подібні вирази означають згідно з винаходом, що СІ ОМ18.2 експресується в клітинах хворої тканини або органа. В одному варіанті здійснення експресія СІ ОМ18.2 у клітинах хворої тканини або органа є підвищеною в порівнянні зі станом у здоровій тканині або органі. Підвищенням називають збільшення, щонайменше, на 10 95, зокрема, щонайменше, на 20 95, щонайменше, на 50 95, щонайменше, на 100 95, щонайменше, на 200 95, щонайменше, на 500 95, щонайменше, на 1000 95, щонайменше, на 10000 95 або навіть більше. В одному варіанті здійснення експресія виявлена тільки у хворій тканині, тоді як експресія в здоровій тканині пригнічена. Згідно з винаходом, хвороби, пов'язані бо із клітинами, які експресують СІОМ18.2, включають ракові захворювання. Крім того, згідно з винаходом раковими захворюваннями переважно є ті, у яких ракові клітини експресують
СІ ОМ18.2.
При використанні в описі термін "ракова хвороба" або "рак" включає хворобу, яка характеризується неправильно регульованим клітинним ростом, проліферацією, диференціюванням, адгезією й/або міграцією. Під "раковою клітиною" слід розуміти аномальну клітину, яка розмножується шляхом швидкої, неконтрольованої клітинної проліферації й продовжує рости після стимулу (впливу), що ініціює припинення нового росту. Переважно "ракова хвороба" характеризується клітинами, які експресують СІ ОМ18.2, а ракова клітина експресує СГОМІ18.2. Клітина, яка експресує СГ ОМ18.2, переважно є раковою клітиною, переважно описаних тут видів раків. "Аденокарцинома" є раком, який виникає в залозистій тканині. Ця тканина до того ж є частиною великої групи тканин, відомих як епітеліальні тканини. Епітеліальна тканина включає шкіру, залози й цілий ряд інших тканин, що вистилають порожнини й органи тіла. З погляду ембріології епітелій походить із ектодерми, ендодерми й мезодерми. Щоб відноситися до аденокарциноми, клітини необов'язково повинні бути частиною залози, за умови, що вони мають секреторні властивості. Ця форма карциноми може виникати в деяких вищих тварин, включаючи людей. Добре диференційовані аденокарциноми мають тенденцію бути подібними до залозистої тканини, з якої вони походять, у той час як погано диференційовані можуть не бути подібними на залозисту тканину. За допомогою фарбування клітин, отриманих з біопсійного матеріалу, патолог визначає, чи є пухлина аденокарциномою чи іншим типом рака.
Аденокарциноми можуть виникати в багатьох тканинах організму внаслідок повсюдного поширення залоз в організмі. Поряд з тим, що кожна залоза не може секретувати ту саму речовину, якщо у клітини існує зовнішньосекреторна функція, вона вважається залозистою, і тому її злоякісна форма називається аденокарциномою. Злоякісні аденокарциноми вторгаються в інші тканини й дають метастази, які також проникають в інші тканини. Аденокарцинома яєчника є найпоширенішим типом карциноми яєчника. Сюди включаються серозні й слизисті аденокарциноми, світлоклітинна аденокарцинома й ендометриоїдна аденокарцинома.
Під "метастазуванням" мається на увазі поширення ракових клітин з місця первинного розташування в іншу частину організму. Утворення метастазу є дуже складним процесом і
Зо залежить від відділення злоякісних клітин від первинної пухлини, вторгнення (інвазії) у позаклітинний матрикс, проникання в ендотеліальні базальні мембрани для проникнення в порожнину тіла й судин, а потім, після транспортування кровотоком, інфільтрації в органі- мішені. Нарешті, ріст нової пухлини в місці-мішені залежить від ангіогенезу. Метастази пухлини можуть виникати навіть після видалення первинної пухлини, тому що пухлинні клітини або компоненти можуть залишитися й розвивати метастатичний потенціал. В одному варіанті здійснення термін "метастаза" згідно з винаходом має відношення до "віддаленої метастази", тобто метастази, яка відділена від первинної пухлини й системи регіональних лімфатичних вузлів. В одному варіанті здійснення термін "метастаз" згідно з винаходом відноситься до метастази в лімфатичному вузлі. Однією кокретною формою метастаз, яка піддається лікуванню за допомогою терапії запропонованої винаходом, є метастаза, яка бере початок від раку шлунка як первинного вогнища. У кращих варіантах здійснення така метастаза рака шлунка є пухлиною Крукенберга, метастазами в очеревині й/або метастазами в лімфатичних вузлах.
Пухлина Крукенберга є рідкісною метастатичною пухлиною яєчника, що нараховує від 1 95 до 295 від усіх пухлин яєчника. Прогноз розвитку пухлини Крукенберга залишається негативним, при цьому не існує загальноприйнятого лікування для пухлини Крукенберга.
Пухлина Крукенберга є метастатичною перстневидноклітинною аденокарциномою яєчника.
Шлунок є первинним вогнищем для більшості випадків пухлини Крукенберга (70 95). Карциноми товстої кишки, апендикса й молочної залози (в основному інвазивна долькова карцинома) є наступними найпоширенішими первинними локалізаціями. Повідомлялося про одиничні випадки пухлини Крукенберга, джерелом походження яких є карцинома жовчного міхура, жовчних протоків, підшлункової залози, тонкого кишечнику, Фатерового сосочка, шийки матки й сечового міхура/сечової протоки. Інтервал між постановкою діагнозу первинної карциноми й наступним виявленням ураження яєчника становить звичайно 6 місяців або менше, однак повідомлялося й про більш тривалі строки. У багатьох випадках, первинна пухлина є дуже маленькою й може залишитися непоміченою. Попередня карцинома шлунка або іншого органа в анамнезі спостерігається тільки в 20 95 - 30 95 випадків.
Пухлина Крукенберга є прикладом селективного поширення рака, найчастіше в напрямку шлунок - яєчник. Ця "вісь" поширення пухлини дуже привертає увагу багатьох патоморфологів, 60 зокрема, коли було виявлено, що новоутворення в шлунку селективно метастазують у яєчники,
не задіюючи інші тканини. Шлях метастазів карциноми шлунка в яєчники був загадкою протягом тривалого часу, однак тепер очевидно, що ретроградне поширення лімфатичними судинами є найбільш імовірним шляхом метастазування.
Пухлини Крукенберга з'являються в молодих жінок, що є незвичайним для пацієнтів з метастатичною карциномою, яка спостерігається в більшості випадків на п'ятому десятку життя, із середнім віком 45 років. Цей ранній вік поширення може бути почасти пов'язаний з підвищеною частотою випадків перстневидноклітинної карциноми шлунка в молодих жінок.
Симптоми, які при цьому часто зустрічаються, як правило, пов'язані із залученням у процес яєчників, найпоширенішими з яких є біль у животі й здуття живота (в основному внаслідок двосторонньої великої маси яєчників). В іншої частини пацієнтів спостерігаються неспецифічні шлунково-кишкові симптоми або симптоми відсутні. На додачу до цього, пухлина Крукенберга за наявним даними пов'язана з маскулінізацією, що є результатом вироблення гормонів стромою яєчників. В 50 95 випадків у пацієнтів присутній асцит, що звичайно містить злоякісні клітини.
Пухлина Крукенберга є двосторонньою більше ніж в 80 95 відомих випадків. Як правило, яєчники збільшені асиметрично й мають горбистий контур. Поверхні зрізів жовтого або білого кольорів; звичайно це солідні пухлини, хоча іноді є кістовидними. Що важливо, поверхня капсули яєчників з пухлиною Крукенберга в більшості випадків гладка й не має спайок або очеревинних відкладень. Слід зазначити, що інші метастатичні пухлини в яєчнику, як правило, пов'язані з поверхневими імплантатами. Це може пояснювати, чому макроскопічне патоморфологічне дослідження пухлини Крукенберга може давати оманне враження первинної пухлини яєчника. Однак, двостороння симетрія пухлини Крукенберга видає його метастатичну природу.
Слід зазначити високий відсоток загальної летальності серед пацієнтів з пухлиною
Крукенберга. Більшість пацієнтів вмирає протягом 2 років (медіана виживання 14 місяців). Деяка кількість досліджень показує, що прогноз є негативним, у тому випадку, коли первинна пухлина встановлена після виявлення метастазів у яєчниках, при цьому прогноз стає ще гіршим, якщо первинна пухлина залишається невиявленою.
У літературі оптимальна стратегія лікування пухлини Крукенберга чітко не встановлена.
Зо Питання здійснення хірургічного видалення недостатньо врегульоване. Хіміотерапія або радіотерапія не має значного впливу на прогноз щодо пацієнтів з пухлиною Крукенберга.
Під терміном "лікувати" слід розуміти введення суб'єктові сполуки або композиції або комбінації сполук або композицій з метою запобігання або усунення хвороби, включаючи зменшення розмірів пухлини або кількості пухлин у суб'єкта; затримку або уповільнення хвороби в суб'єкта; інгібування або уповільнення розвитку нової хвороби в суб'єкта; зменшення частоти й тяжкості симптомів і/або рецидивів у суб'єкта, який має на даний час або, що раніше мав захворювання; і/або подовження, тобто збільшення тривалості життя суб'єкта.
Зокрема, термін "лікування хвороби" включає лікування, зменшення тривалості, полегшення, запобігання, уповільнення або інгібування прогресування або погіршення, або запобігання або затримку початку хвороби або її симптомів.
Згідно з винаходом термін "пацієнт" означає суб'єкта, який потребує лікування, зокрема, хворого суб'єкта, включаючи людей, нелюдиноподібних приматів або інших тварин, зокрема, ссавців, таких як корови, коні, свині, вівці, кози, собаки, кішки, або гризуни, такі як миші й пацюки. В найкращому варіанті здійснення пацієнт є людиною.
Термін "засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2," відноситься до засобу або комбінації засобів, забезпечення наявності яких у клітинах призводить до підвищення рівнів РНК мМабо білка СГОМ18.2, бажано підвищення рівнів більа СІ ОМ18.2 на клітинній поверхні, у порівнянні з умовою, коли клітини не забезпечуються даним засобом або комбінацією засобів.
Переважно, клітина є раковою клітиною, зокрема, раковою клітиною, яка експресує СІ ОМ18.2, такою як клітина описаних тут видів рака. Термін "засіб, який стабілізує або збільшує експресію
СГ ОМ18.2," відноситься, зокрема, до засобу або комбінації засобів, забезпечення наявності яких у клітинах призводить до більш високої щільності СГОМ18.2 на поверхні зазначених клітин у порівнянні з умовою, коли клітини не забезпечуються даним засобом або комбінацією засобів. "Стабілізація експресії СГОМ18.2" включає, зокрема, ситуацію, коли даний засіб або комбінація засобів запобігає зниженню або зменшує зниження експресії СІ ОМ18.2, наприклад, експресія
СІГОМ18.2 могла б знижуватися без забезпечення наявності засобу або комбінації засобів, а забезпечення наявності засобу або комбінації засобів запобігає зазначеному зниженню або зменшує зниження СІ ОМ18.2 експресії. "Збільшення експресії СІ ОМ18.2" включає, зокрема, ситуацію, коли даний засіб або комбінація засобів збільшує експресію СІ ОМ18.2, наприклад, бо експресія СІ0ОМ18.2 могла б знижуватися, залишатися в основному постійною або збільшуватися без забезпечення наявності засобу або комбінації засобів, а забезпечення наявності засобу або комбінації засобів збільшує СІ ОМ18.2 експресію в порівнянні з умовою без забезпечення наявності засобу або комбінації засобів, так що одержана в результаті експресія є більш високою в порівнянні із ситуацією, за якої експресія СГОМ18.2 могла знижуватися, залишатися в основному постійною або збільшуватися без забезпечення наявності засобу або комбінації засобів.
Згідно з винаходом термін "засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2," включає хіміотерапевтичні засоби або комбінації хіміотерапевтичних засобів, таких як цитостатичні засоби. Хіміотерапевтичні засоби можуть впливати на клітини одним з наступних способів: (1) можуть пошкоджувати ДНК клітин, так що вони не здатні більше відтворюватися, (2) інгібувати синтез нових ниток ДНК, так що стає неможливою клітинна реплікація, (3) зупиняти мітотичні процеси в клітинах, так що клітини не можуть ділитися на дві клітини.
Згідно з винаходом термін "засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2," бажано відноситься до засобу або комбінації засобів, такому як цитостатична сполука або комбінація цитостатичних сполук, забезпечення наявності яких у клітинах, зокрема, ракових клітинах, призводить до зупинки або нагромадження клітин в одній або більше фазах клітинного циклу, бажано в одній або більш фазах клітинного циклу, які відрізняються від с1- і (з 0-фаз, бажано, які відрізняються від (з1-фази, бажано в одній або більше із (з32- або 5-фаз клітинного циклу, такій як 1/52-, 5/42-, (42- або 5-фаза клітинного циклу. Термін "зупинення або нагромадження клітин в одній або більш фазах клітинного циклу" означає, що відсоток клітин, які перебувають у зазначеній одній або більше фазах клітинного циклу, збільшується. Для самовідтворення кожна клітина проходить через цикл, який включає чотири фази. Перша фаза називається С1-фаза, у цій фазі клітина готується до подвоєння своїх хромосом. Друга фаза називається 5-фаза, у цій фазі відбувається синтез і подвоєння ДНК. Наступна фаза - це (2-фаза, у ній відбувається подвоєння РНК і білка. Заключна фаза - це М-фаза, яка є фазою фактичного поділу клітини. У цій кінцевій стадії подвоєні ДНК і РНК розходяться й переміщаються до різних кінців клітини, і клітина дійсно ділиться на дві ідентичні, функціональні клітини. Хіміотерапевтичні засоби, які є засобами, що пошкоджують ДНК, як правило, призводять до накопичення клітин в фазі 1 і/або хіміотерапевтичні засоби, які перешкоджають клітинному росту, втручаючись у синтез ДНК, наприклад, антиметаболіти, як правило, призводять до нагромадження клітин в 5-фазі.
Прикладами цих лікарських засобів є б-меркаптопурин і 5-фторурацил.
Згідно з винаходом термін "засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2," включає антрацикліни, такі як епірубіцин, сполуки платини, такі як оксаліплатин і цисплатин, аналоги нуклеозидів, такі як 5-фторурацил або його проліки, таксани, такі як доцетаксел, і аналоги камптотецину, такі як іринотекан і топотекан, і комбінації лікарських препаратів, такі як комбінації лікарських засобів, що містять один або більше антрациклінів, таких як епірубіцин, оксаліплатин, і 5-фторурацил, такі як комбінація лікарських засобів, що містить оксаліплатин і 5- фторурацил, або інші описані тут лікарські комбінації.
В одному кращому варіанті здійснення "засіб, який стабілізує або збільшує експресію
СГ ОМ18.2," є "засобом, який викликає імуногенну загибель клітин".
За певних обставин ракові клітини можуть вступати на шлях летального стресу, пов'язаного з виділенням визначеної з просторово-ч-асової точки зору комбінації сигналів, яка перетворюється імунною системою в активацію пухлино-специфічних імунних відповідей (7їмоавеї Г. еї а. (2010) СеїІ 140: 798-804). При такому розвитку подій ракові клітини починають виділяти сигнали, які сприймаються вродженими імунними ефекторами, такими як дендритні клітини, щоб ініціювати когнатну (содпаїе) імунну відповідь, яка стосується СОв8«Т-клітин й ІЄМ-у сигнальний шлях, так що загибель пухлинної клітини може викликати ефективна протипухлинна імунна відповідь. Ці сигнали включають перед-апоптотичну експозицію білка-шаперону ендоплазматичного ретикулюма (ЕК) калретикуліну (СКТ) на клітинній поверхні, перед- апоптотичну секрецію АТФ і пост-апоптотичне вивільнення ядерного білка НМОВІ. У сукупності ці процеси становлять молекулярні детермінанти імуногенної загибелі клітин (ІСЮ).
Антрацикліни, оксаліплатин і у-опромінення здатні індукувати усі сигнали, які визначають ІСО, у той час як одного цисплатину, наприклад, недостатньо для індукції переміщення СКТ від ЕК до поверхні клітин, що гинуть - процес, який передбачає стрес ЕК - і потрібне додавання тапсигаргіну, індуктора ЕК стресу.
Згідно з винаходом термін "засіб, який викликає імуногенну загибель клітин" відноситься до засобу або комбінації засобів, наявність яких у клітинах, зокрема ракових клітинах, дозволяє підштовхнути клітини на шлях летального стресу, який в остаточному підсумку спричиняє пухлино-специфічні імунні відповіді. Зокрема, "засіб, який викликає імуногенну загибель клітин" бо (при забезпеченні його наявності в клітинах) викликає виділення клітинами визначених із просторово-часової точки зору комбінації сигналів, включаючи, зокрема, перед-апоптотичну експозицію білка-шаперону ендоплазматичного ретикулюма (ЕК) калретикуліну (СКТ) на клітинній поверхні, перед-апоптотичну секрецію АТФ і пост-апоптотичне вивільнення ядерного білка НМОВІ.
Згідно з винаходом термін "засіб, що викликає імуногенну загибель клітин" включає антрацикліни й оксаліплатин.
Антрацикліни - це клас лікарських засобів, які зазвичай використовуються у хіміотерапії пухлин, також відомий за назвою антрациклінових антибіотиків. У структурному відношенні всі антрацикліни мають загальну структуру 7,8,9, тетрагідротетрацен-5,12-хінону, який має чотири кільця та звичайно потребують глікозилювання в специфічних сайтах.
Антрацикліни бажано здійснюють один або більше з поміж наступних механізмів дії: 1.
Інгібування синтезу ДНК і РНК шляхом інтеркаляції між парами основ ДНК/РНК ланцюжка, що запобігає реплікації швидкозростаючих ракових клітин. 2. Інгібування ферменту топоізомерази
ІЇ, що запобігає релаксації суперспіральної ДНК і в такий спосіб блокує транскрипцію й реплікацію ДНК. 3. Утворення залізо-опосередкованих вільних кисневих радіокалів, які ушкоджують ДНК і мембрани клітин.
Згідно з винаходом термін "антрациклін" бажано має відношення до препарату, бажано протипухлинного препарату, призначеного для індукції апоптозу, бажано шляхом інгібування повторного зв'язування (гебріпаіпод) ДНК із топоїзомеразою.
Бажано, згідно з винаходом термін "антрациклін" в основному відноситься до класу сполук, які мають наступну кільцеву структуру (6) Он (6) Он включаючи аналоги й похідні, фармацевтичні солі, гідрати, складні ефіри, кон'югати та їх проліки.
Приклади антрациклінів і аналогів антрациклінів включають, але не обмежуються цим, даунорубіцин (дауноміцин), доксорубіцин (адриаміцин), епірубіцин, ідарубіцин, родоміцин, пірарубіцин, валрубіцин, М-трифтор-ацетил доксорубіцин-14-валерат, аклациноміцин, морфолінодоксорубіцин (морфоліно-БОХ), ціаноморфоліно-доксорубіцин (ціаноморфоліно- рох), 2-піроліно-доксорубіцин (2-РООХ), 5-імінодауноміцин, мітоксантрон і аклациноміцин А
Зо (акларубіцин). Мітоксантрон є членом класу антрацендіонів, аналогів антрациклінів, які втратили цукровий компонент антрациклінів, але які зберегли плоску поліциклічну структуру ароматичних кілець, яка забезпечує можливість інтеркаляції в ДНК.
Особливо бажаним антрацикліном згідно з винаходом є сполука наступної формули: о он ко В.
Ж
В» о он о Мне (в Аз в,
СНз де
В: вибирають із групи, яка складається з Н і ОН, КЕ» вибирають із групи, яка складається з Ні
ОМе, Ез вибирають із групи, яка складається з Н і ОН, і Ка вибирають із групи, яка складається з ніон.
В одному варіанті здійснення Кі є Н, Ко є ОМе, Ез є Н, і Ка є ОН. В іншому варіанті здійснення К: є ОН, ЕК» є ОМе, Ез є Н, і Ка є ОН. В іншому варіанті здійснення ЕК: є ОН, ЕЕ» є ОМе,
Вз є ОН, і Ра є Н. В іншому варіанті здійснення Кі: є Н, Ко є Н, Вз є Н, і Ра є ОН.
Зокрема, в контексті даного винаходу як антрациклін передбачено епірубіцин. Епірубіцин є антрацикліновим препаратом, який має наступну формулу: о но о ОН шк зво:
О он О,,0.,сН нас? З "он
МН і продається під торгівельною маркою елленс у США й під торгівельною маркою фарморубіцин або епірубіцин (Ереж'є) в інших країнах. Зокрема, термін "епірубіцин" відноситься до сполуки (8К, 105)-10-(25, 45, 58, 65)-4-аміно-5-гідрокси-6-метил-оксан-2-іл|окси-6,11- дигідрокси-8-(2-гідроксиацетил)-1-метокси-8-метил-9,10-дигідро-7Н-тетрацен-5,12-діону.
Епірубіцин є кращим у порівнянні з доксорубіцином, найбільш популярним антрацикліном, у деяких хіміотерапевтичних режимах, тому що, очевидно, він викликає менше побічних ефектів.
Згідно з винаходом термін "сполуки платини" стосується сполук, які містять платину у своїх структурах, таких як платинові комплекси, і включає такі сполуки, як цисплатин, карбоплатин і оксаліплатин.
Термін "цисплатин" відноситься до сполуки цис-диамінодихлороплатини (ІІ) (СООР), яка має наступну формулу: тр? "ше
СІ МН.
Термін "карбоплатин" відноситься до сполуки цис-диаміно(1,1- циклобутандикарбоксилато)платиниціІ), яка має наступну формулу: є)
Нам о
Ки
ЖК
Нам о. 9)
Термін "оксаліплатин" відноситься до сполуки платини, яка утворює комплекс із диаміноциклогексаном, що має наступну формулу:
Не о
М о ж ре поем о
Но о
Зокрема, термін "оксаліплатин" відноситься до сполуки ((1К, 2К)-циклогексан-1,2- діамін|і(етандіоато-О, О)платина(Ії). Оксаліплатин для ін'єкцій також продається під торгівельною маркою елоксатин.
Термін "нуклеозидний аналог" відноситься до структурного аналога нуклеозида, включаючи й аналоги пурину й аналоги піримідину. Зокрема, термін "нуклеозидний аналог" відноситься до похідних фторпіримідину, які включають фторурацил і його проліки.
Термін "фторурацил" або " 5-фторурацил" (5-РО або 15У)) (продається під торгівельними марками Адруцил, Сагас, Ефудикс, Ефудекс і Флюороплекс) відноситься до сполуки, що є аналогом піримідину, що й має наступну формулу:
Зокрема, термін відноситься до сполуки фтор-1Н-піримідин-2,4-діон.
Термін "капецитабін" (ХеІода, Коспе) відноситься до хіміотерапевтичного засобу, який є проліками, які перетворюються в 5-РО у тканинах. Капецитабін може вводитися перорально й має наступну формулу: но Он о (ФІ нн Й Се пр
З о | -0
НН
Е
Зокрема, термін відноситься до сполуки пентил |1-(3,4-дигідрокси-5-метилтетрагідрофуран- 2-іл)-5-фтор-2-оксо-1Н-піримідин-4-ілІікарбамат.
Таксани є класом дитерпенових сполук, які спочатку були отримані із природних джерел, таких як рослини роду Тахи5, а деякі були синтезовані штучно. Основним механізмом дії лікарських препаратів класу таксанів є порушення функції мікротрубочок, і в такий спосіб інгібування процесу клітинного поділу. Таксани включають доцетаксел (таксотер) і паклітаксел (таксол).
Згідно з винаходом термін "доцетаксел" відноситься до сполуки, яка має наступну формулу:
СНУ нс (в) но он ра Нзе
А. нас (в) мно обо он о. б й й 5
Згідно з винаходом термін "паклітаксел" відноситься до сполуки, яка має наступну формулу:
Бо Осн, о о
ОН о7тмно оо ств бе І о он Фін ї Н д ние дио обо 7 5 і
Згідно з винаходом термін "аналог камптотецину" відноситься до похідних сполуки камптотецину (СРТ; (5)-4-етил-4-гідрокси-1 Н-пірано/3'4"6,7|індолізино (|1,2-Б| хінолін-3,14-(4Н, 12Н)-діон). Бажано, термін "аналог камптотецину" відноситься до сполук, які містять наступну структуру:
о ше М /, Я / (в)
М .
НабС--х ОН (в)
Згідно з винаходом кращими аналогами камптотецину є інгібітори ферменту ДНК- топоїзомерази І! (ро І). Кращими аналогами камптотецину згідно з винаходом є іринотекан і топотекан.
Іринотекан є лікарським засобом, який перешкоджає розкручуванню ДНК шляхом інгібування топоіїзомерази І. З погляду хімії, він є напівсинтетичним аналогом природного алкалоїду камптотецину, який має наступну формулу: нас їй - М о озаотайхве ж "оно о (в)
НУ
Зокрема, термін "Іринотекан" відноситься до сполуки (5)-4,11-диетил-3,4,12,14-тетрагідро-4- гідрокси-3,14-диоксо-1Н-піраної3",4":6,7|-індолізино|1,2-Біхінолін-9-іл-П1,4'біпіперидині-1"- карбоксилат.
Топотекан є інгібітором топоізомерази, який має формулу: (6)
Нас
З М - /4 о бо й о щі)
НУ
Зокрема, термін "топотекан" відноситься до сполуки (5)-10-(диметиламіно)метил|-4-етил- 4,9-дигідрокси-1 Н-пірано/3',4"6,7|індолізино|1,2-БІхінолін-3,14(4Н, 12Н)-діон моногідрохлорид.
Згідно з винаходом засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, може бути хіміотерапевтичним засобом, зокрема, хіміотерапевтичним засобом, визнаним у протипухлинній терапії може бути частиною комбінації лікарських засобів, такої як комбінація лікарських засобів, загальноприйнята для застосування при лікуванні раку. Такою комбінацією лікарських засобів може бути комбінація лікарських засобів, які використовуються у хіміотерапії, і може бути комбінацією лікарських засобів, які використовуються у хіміотерапевтичному режимі, обраному із групи, яка складається з ЕОХ хіміотерапії, ЕСЕ хіміотерапії, ЕСХ хіміотерапії, ЕОГ хіміотерапії, РО хіміотерапії, РОЇ РОХ хіміотерапії, БОЇ РІКІ хіміотерапії, ОСЕ хіміотерапії й
ЕГОТ хіміотерапії.
Комбінація лікарських засобів, які використовуються у режимі ЕОХ хіміотерапії, включає епірубіцин, оксаліплатин і капецитабін. Комбінація лікарських засобів, які використовуються у режимі ЕСЕ хіміотерапії, включає епірубіцин, цисплатин і 5-фторурацил. Комбінація лікарських засобів, які використовуються у режимі ЕСХ хіміотерапії, включає епірубіцин, цисплатин і капецитабін. Комбінація лікарських засобів, які використовуються у режимі ЕОЕ хіміотерапії,
Зо включає епірубіцин, оксаліплатин і 5-фторурацил.
Епірубіцин звичайно призначають у дозі 50 мг/м7, цисплатин у дозі 60 мг/м, оксаліплатин у дозі 130 мг/м, тривала венозна інфузія 5-фторурацилу в дозі 200 мг/мг/день і перорально капецитабін 625 мг/м: два рази на день, усього вісім З-тижневих циклів.
Комбінація ліків, які використовуються у режимі хіміотерапії РО, включає 5-фторурацил, фолінову кислоту й оксаліплатин (звичайно 5-фторурацил 2,600 мг/м2 24-годинна інфузія, фолінова кислота 200 мг/м: і оксаліплатин 85 мг/м, кожні 2 тижня).
ЕОГРОХ - це режим хіміотерапії, що складається з фолінової кислоти (лейковорин), 5- фторурацилу й оксаліплатину. Рекомендований режим дозування кожні два тижні виглядає в такий спосіб: День 1: оксаліплатин 85 мг/м? внутрішньовенно (ІМ) інфузія й лейковорин 200 мг/м?
ІМ інфузія, потім 5-РО 400 мг/м? ІМ введення, потім 5-БО 600 мг/м? ІМ введення у вигляді 22- годинного безперервного вливання; День 2: лейковорин 200 мг/м? ІМ уливання протягом 120 хвилин, потім 5-БШ 400 мг/м? ІМ введення протягом 2-4 хвилин, потім 5-РШ 600 мг/м? ІМ вливання у вигляді 22-годинного безперервного вливання.
Комбінація ліків, які використовуються у режимі хіміотерапії БОЇ РІКІ, включає 5- фторурацил, лейковорин і іринотекан.
Комбінація ліків, які використовуються у режимі хіміотерапії ОСЕ, включає доцетаксел, цисплатин і 5-фторурацил.
Комбінація ліків, які використовуються у режимі хіміотерапії РОТ, включає доцетаксел, оксаліплатин, 5-фторурацил і фолінову кислоту.
Термін "фолінова кислота" або "лейковорин" відноситься до сполуки, яка використовується в синергійній комбінації з хіміотерапевтичним препаратом 5-фторурацилом. Фолінова кислота має наступну формулу: 0) овер:
М шо
М М вв о)
НМ ТММ що п он
Зокрема, термін відноситься до сполуки (25)-2-Ц4-(2-аміно-5-форміл-4-оксо-5,6,7,8- тетрагідро-1Н-птерідин-6-іл)уметиламіно|бензоїліаміно)пентандіова кислота. уб Т-клітини (гама дельта Т-клітини) представляють невелику підгрупу Т-клітин, які мають різні Т-клітинні рецептори (ТОК) на поверхні. Більшість Т-клітин мають ТСК, які складаються із двох ланцюгів глікопротеїнів, які називаються с- і ВД-ТСК ланцюги. На противагу до цього, в уб Т клітин ТСК складається з одного у-ланцюга й одного б-ланцюга. Ця група Т-клітин ще менш поширена, ніж «В Т клітини. У людини уб Т клітини відіграють важливу роль у відповідях, пов'язаних з наглядом за стресом, подібним до інфекційних хвороб і аутоіїмуних реакцій. Крім того, вважається, що індуковані трансформацією зміни в пухлинах викликають відповіді, пов'язані з наглядом за стресом, які опосередковані уб Т-клітинами, які збільшують протипухлинний імунітет. Важливо відзначити, що після захоплення антигену активовані уб Т- клітини в місцях ушкоджень забезпечують цитокіни (наприклад, ІМЕу, ТМЕа) і/або хемокіни, які опосердковують залучення інших ефекторних клітин, і демонструють безпосередні ефекторні функції, такі як цитотоксичність (за допомогою рецепторів клітинної смерті й цитолітичних гранул) і АОС.
Більша частина уб Т-клітин у периферійній крові експресує МуЗМб2 Т-клітинний рецептор (ТСКуб). Му9Мб2 Т-клітини характерні тільки для людей та приматів і, як уважаються, відіграють завчасну й істотну роль у відчутті "небезпеки" щодо інвазивних патогенів, оскільки їх кількість різко збільшується при багатьох гострих інфекціях і може перевищувати кількість усіх інших лімфоцитів у межах декількох днів, наприклад, при туберкульозі, сальмонельозі, ерліхіозі, бруцельозі, туляремії, лістеріозі, токсоплазмозі й малярії.
Зо уб Т-клітини реагують на невеликі непептидні фосфорильовані антигени (фосфоантигени), такі як пірофосфати, синтезовані бактеріями та ізопентеніл пірофосфат (ІРР), продукований клітинами ссавців за допомогою мевалонатного шляху. Тоді як вироблення ІРР у нормальних клітинах є недостатнім для для активації уб Т-клітин, дисрегуляція мевалонатного шляху в пухлинних клітинах призводить до нагромадження ІРР і активації уб Т-клітин. ІРР5 також може бути терапевтично підвищений за допомогою амінобісфосфонатів, які інгібують фермент мевалонатного шляху фарнезил пірофосфат синтазу (ЕРР5). У числі інших золендронова кислота (2А, золендронат, 7отеїацт, Момагіїє) є такого роду амінобісфосфонатом, який уже вводиться пацієнтам у клініці для лікування остеопорозу й метастатичного захворювання кісток.
Після обробки РВМСО5 іп міго, 2А поглинається винятково моноцитами. ІРР, накопичується в моноцитах і вони видозмінюються в антиген-презентуючі клітини, які стимулюють розвиток уб Т- клітин. У даному контексті кращим є додавання інтерлейкіну-2 (1-2) як фактора росту й виживання для активованих уб Т-клітин. І нарешті, повідомлялося, що деякі алкільовані аміни активують Му9Мб2 Т-клітини іп міїго, однак, тільки в мілімолярних концентраціях.
Згідно з винаходом термін "засіб, який стимулює уб Т-клітини" має відношення до сполук, які стимулюють розвиток уб Т-клітин, зокрема, Му9Мб2 Т-клітин, іп мійго і/або іп мімо, зокрема шляхом індукції активації й розмноження уб Т-клітин. Бажано, термін має відношення до сполук, які збільшують іп міїго і/або іп мімо, вироблення ізопентеніл пірофосфату (ІРР) у клітинах ссавців, бажано шляхом інгібування ферменту мевалонатного шляху фарнезил пірофосфат синтази (ЕРРБ).
Однією окремою групою сполук, які стимулюють уб Т-клітини, є бісфосфонати, зокрема азотовмісні бісфосфонати (М-бісфосфонати; амінобісфосфонати).
Наприклад, придатні для використання у винаході бісфосфонати можуть включати одну або більше з поміж наступних сполук, включаючи їх аналоги й похідні, фармацевтичні солі, гідрати, складні ефіри, кон'югати й проліки:
П-гідрокси-2-(1Н-імидазол-1-іл)етан-1,1-диіл|біс (фосфонова кислота), золендронова кислота, наприклад, золендронат; (дихлор-фосфоно-метил) фосфонова кислота, наприклад, клодронат
П-тідрокси-3-(метил(пентил)аміно|пропан-1,1-диіл)біс (фосфонова кислота), ібандронова кислота, наприклад, ібандронат (З-аміно-1-гідроксипропан-1,1-диіл)біс (фосфонова кислота), памідронова кислота, наприклад, памідронат; (1-гідрокси-1-фосфоно-2-піридин-З-іл-етилу фосфонова кислота, ризедронова кислота, наприклад, ризедронат; (1-гідрокси-2-імідазо|1,2-а|піридин-3-іл-1-фосфоноетил) фосфонова кислота, мінодронова кислота;
ІЗ-(диметиламіно)-1-гідроксипропан-1,1-диїіл|біс (фосфонова кислота), олпадронова кислота.
І4-аміно-1-гідрокси-1-(гідрокси-оксидо-фосфорил)-бутил|фосфонова кислота, алендронова кислота, наприклад, алендронат;
ІЦиклогептиламіно)метиленібіс(фосфонова кислота), інкадронова кислота; (1-гідроксиетан-1,1-диіл)біс(фосфонова кислота), етидронова кислота, наприклад, етидронат; і ((4-хлорфенил)тіо|метилен)біс(фосфонова кислота), тілудронова кислота.
Згідно з винаходом, золендронова кислота (ІММ) або золендронат (які продаються компанією Момагпіз під торгівельними марками 2отеїа, 7отега, Асіаєїа і Кесіає) є кращим бісфосфонатом. 2отеїа використовується для запобігання переломам кісток скелету в пацієнтів з такими видами раку, як множинна мієлома й рак передміхурової залози, а також для лікування остеопорозу. Препарат також використовується для лікування гіперкальціємії при злоякісних новоутвореннях і може бути корисним при лікуванні болю, який є результатом кісткових метастазів.
В одному з кращих варіантів здійснення засіб, який стимулює уб Т-клітини, згідно з
Зо винаходом уводять у комбінації з ІЇ-2. Показано, що така комбінація, зокрема, є ефективною для опосередкування розмноження й активації у962 Т-клітин.
Інтерлейкін-2 (ІІ -2) - це інтерлейкін, тип цитокіну - сигнальної молекули в імунній системі. Це білок, який "притягає" лімфоцити і є частиною природної імунної відповіді на мікробну інфекцію, і відіграє роль при розпізнаванні між "чужий" ("не свій") і "свій". І -2 опосередковує свої ефекти шляхом зв'язування з ІІ-2 рецепторами, які експресуються лімфоцитами.
І/-2, який використовується згідно з винаходом, може бути будь-яким 1-2, який сприяє або забезпечує можливість стимулювання уб Т-клітин, і може походити від будь-яких видів, бажано, від людини. 1-2 може бути ізольованим, отриманим рекомбінантним шляхом або синтетичним
І/-2, може бути інтерлейкіном природного походження або модифікованим І/--2.
В одному варіанті здійснення даного винаходу стандартна хіміотерапія відповідно до ЕОХ режиму у комбінації з антитілом, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зокрема ІМАВЗ362, проводиться максимум протягом 8 циклів. Дози й режими можуть бути такими, як зазначено далі: "- 50 мг/м2 епірубіцин уводиться внутрішньовенно (і.м.) у вигляді 15 хвилинного вливання в 1 день кожного циклу протягом ЕОХ фази. "- 130 мг/м оксаліплатин уводиться ім. у вигляді 2-годинного вливання в 1 день кожного циклу протягом ЕОХ фази. "- 625 мг/м капецитабін призначається для перорального прийому (р.о.) два рази на день протягом 21 дня ранком і ввечері, починаючи з вечора першого дня кожного циклу протягом
ЕОХ фази. "- 1000 мг/м2 антитіл уводиться і.м. у вигляді 2-годинного вливання в 1 день циклу 1. Після цього 600 мг/м? антитіло вводиться ім. у вигляді 2-годинного вливання в 1 день кожного наступного циклу після завершення вливання оксаліплатину. " Після завершення хіміотерапії пацієнт продовжує приймати 600 мг/м? антитіл у вигляді 2- годинного вливання кожні З або 4 тижня.
В одному варіанті здійснення даного винаходу стандартна хіміотерапія відповідно до ЕОХ- режиму у комбінації з 2АЛІ -2 і антитілом, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зокрема
ІМАВЗ62, проводиться аж до 8 циклів (24 тижня).
Термін "антиген" має відношення до агента, такого як білок або пептид, що містить епітоп, бо на який спрямована або повинна бути спрямована імунна відповідь. У кращому варіанті здійснення антиген є пухлиноасоційованим антигеном, таким як СІ ОМ18.2, тобто, компонентом ракових клітин, джерелом походження яких є цитоплазма, клітинна поверхня й ядро клітини, зокрема, ті антигени, які виробляються, бажано у великій кількості, внутрішньоклітинно або як поверхневі антигени на ракових клітинах.
У контексті даного винаходу термін "пухлиноасоційований антиген" бажано має відношення до білків, які за нормальних умов специфічно експресуються в обмеженому числі тканин і/або органів або під час конкретних стадій розвитку й експресуються або ненормально експресуються в одній або більше пухлинних або ракових тканинах. У контексті даного винаходу пухлиноасоційований антиген бажано пов'язаний із клітисною поверхнею ракової клітини й бажано не експресується або тільки вкрай рідко експресується в нормальних тканинах.
Термін "епітоп" відноситься до антигенної детермінанти в молекулі, тобто частини в молекулі, яка розпізнається імунною системою, наприклад, яка розпізнається антитілом.
Наприклад, епітопи є окремими, тривимірними ділянками на антигені, які розпізнаються імунною системою. Звичайно епітопи складаються з хімічно активних поверхневих груп молекул, таких як амінокислоти або бічні ланцюги цукрів, і звичайно мають специфічні тривимірні структурні характеристики, а також специфічні характеристики заряду. Конформаційні й неконформаційні епітопи відрізняться тим, що зв'язування з першим, але не із другим, втрачається в присутності денатуруючих розчинників. Епітоп білка, такого як СІ ОМ18.2, бажано містить безперервну або переривчасту частину зазначеного білка й становить бажано від 5 до 100, бажано від 5 до 50, ще краще від 8 до 30, найкраще від 10 до 25 амінокислот у довжину, наприклад, епітоп може мати бажано 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 або 25 амінокислот у довжину.
Термін "антитіло" відноситься до глікопротеїну, який містить, щонайменше, два важкі (Н) ланцюги й два легкі (І) ланцюги, взаємно з'єднані дисульфідними зв'язками, і включає будь-яку молекулу, яка містить антигензв'язувальну ділянку. Термін "антитіло" включає моноклональні антитіла й фрагменти або похідні антитіл, включаючи, без обмеження, людські антитіла, гуманізовані антитіла, химерні антитіла, одноланцюгові антитіла, наприклад, 5сЕм5 і антигензв'язувальні фрагменти антитіл, такі як Бар і Бар' фрагменти, а також включає всі рекомбінантні форми антитіл, наприклад, антитіла, які експресовані в прокаріотах,
Зо неглікозильовані антитіла й будь-які антигензв'язувальні фрагменти антитіл і похідні, як описується тут. Кожний важкий ланцюг складається з варіабельної області важкого ланцюга (позначається в описі МН) і константної області важкого ланцюга. Кожний легкий ланцюг складається з варіабельної області легкого ланцюга (позначається в описі МІ) їі константної області легкого ланцюга. Області МН і Мі можна додатково розділити на області гіперваріабельності (підвищеної мінливості), які називаються гіперваріабельними ділянками (СОК) і які чергуються з ділянками, які є більш консервативними, які називаються каркасними ділянками (ЕК). Кожна МН і МІ. складається із трьох СОК і чотирьох ЕК, що розташовуються від амінокінця до карбоксикінця в наступному порядку: ЕК!1, СОКІ, ЕК2, СОК2, ЕКЗ, СОРЗ, ЕКА.
Варіабельні області важкого й легкого ланцюга містять домен зв'язування, який взаємодіє з антигеном. Константні області антитіл можуть опосередковувати зв'язування імуноглобуліну із тканиною або факторами "хазяїна", включаючи різні клітини імунної системи (наприклад, ефекторні клітин) і перший компонент (Сід) класичної системи комплементу.
Антитіла, описані в даному документі, можуть бути людськими антитілами. Термін "людське антитіло", який використовується в описі, включає антитіла, які мають варіабельну й константну області, джерелом походження яких є людські зародкові послідовності імуноглобуліну. Людські антитіла, описані в даному документі, можуть містити залишки амінокислот, некодовані людськими зародковими послідовностями імуноглобуліну (наприклад, мутації, уведені шляхом випадкового або сайт-специфічного мутагенезу іп міго або шляхом соматичних мутацій іп мімо).
Термін "гуманізоване антитіло" відноситься до молекули, яка має ділянку зв'язування антигену, отриману в основному від імуноглобуліну такого виду тварин, який не є людиною, при цьому інша частина молекули імуноглобуліну грунтується на структурі й/або послідовності імуноглобуліну людини. Ділянка зв'язування антигену може містити або повні варіабельні домени, приєднані до константних доменів, або тільки гіперваріабельні ділянки (СОК), приєднані до придатних каркасних ділянок у варіабельних доменах. Ділянки зв'язування антигену можуть бути дикого типу або модифікованими за допомогою однієї або більше амінокислотних замін, наприклад, модифікованими для того, щоб бути більш схожими на людський імуноглобулін. Деякі форми гуманізованих антитіл зберігають усі СОВ-послідовності (наприклад, гуманізоване мишаче антитіло, що містить усі шість СОК від мишачого антитіла).
Інші форми мають один або більше СОК, змінених відносно первинного антитіла. 60 Термін "химерне антитіло" відноситься до антитіл, у яких одна частина кожної з амінокислотних послідовностей важкого й легкого ланцюгів є гомологічною до відповідних послідовностей в антитілі, отриманому від конкретного виду або яке відноситься до певного класу, тоді як інший сегмент ланцюга є гомологічним до відповідних послідовностей іншого виду. Звичайно варіабельна ділянка й легкого й важкого ланцюгів копіює варіабельні ділянки антитіл, отриманих від одного виду ссавців, тоді як константні частини є гомологічними до послідовностей антитіл, отриманих від іншого виду. Однією очевидною перевагою таких химерних форм є те, що варіабельну ділянку можна легко одержати з відомих на цей час джерел, використовуючи легкодоступні В-клітини або гібридоми від організмів-хазяїв, які не є людиною, у комбінації з константними областями, отриманими, наприклад, із препаратів клітин людини. До того ж, що варіабельна область має перевагу, яка полягає в легкості одержання, а специфічність не підпадає під вплив джерела, константна область, будучи людською, менш імовірно викличе імунну відповідь у людини при введенні антитіл, чим би викликала константна область із джерела, яке не є людиною. Однак, дане визначення не обмежується цим окремим прикладом.
Терміни "антигензв'язувальна ділянка" антитіла (або просто "ділянка зв'язування") або "антигензв'язувальний фрагмент" антитіла (або просто "з'єднувальний фрагмент") або подібні терміни відносяться до одного або більше фрагментів антитіла, які зберігають здатність до специфічного зв'язування з антигеном. Показано, що антигензв'язувальна функція антитіла може здійснюватися фрагментами повнорозмірного антитіла. Приклади з'єднувальних фрагментів, охоплені терміном "антигензв'язувальна ділянка" антитіла, включають (ії) Бар фрагменти, одновалентні фрагменти, які складаються із МІ, МН, СІ і СН доменів; (ії) Е(аб)2 фрагменти, двовалентні фрагменти, що містять два Бар-Фрагмента, з'єднані дисульфідним містком у шарнірній області; (ії) Ба фрагменти, які складаються із МН і СН доменів; (їм) Ем фрагменти, які складаються із МІ ї МН доменів одноланцюгових антитіл, (м) ЧАБ фрагменти (Ууага еї аї, (1989) Маїшгте 341: 544-546), які складаються із МН домена; (мі) ізольовані гіперваріабельні ділянки (СОК) і (мії) комбінації двох або більше ізольованих СОК, які необов'язково можуть з'єднуватися синтетичним лінкером. Крім того, хоча два домена Ем фрагмента, МІ ії МН, кодуються окремими генами, їх можна з'єднати, використовуючи рекомбінантні методи, за допомогою синтетичних лінкерів, що дає їм можливість утворювати
Зо єдиний білковий ланцюг, у якому МІ і МН області розташовуються парами, щоб утворювати одновалентні молекули (відомі як одноланцюговий Ем (5СЕм); дивися, наприклад, Віга еї аї. (1988) бсієпсе 242: 423-426; і Нивіоп еї аї!. (1988) Ргос. Май. Асад. 5сі. ОБА 85: 5879-5883). Такі одноланцюгові антитіла також охоплені терміном "антигензв'язувальна ділянка" антитіла.
Додатковим прикладом є домен-з'єднувальні гібридні імуноглобуліни, які містять (Її) поліпептидний домен зв'язування, який приєднується до шарнірної області імуноглобуліну, (ії) константну область СН2 важкого ланцюга імуноглобуліну, приєднану до шарнірної області, і (її) константну область СНЗ3 важкого ланцюга імуноглобуліну, приєднану до константної області
СНІ. З'єднувальний домен поліпептиду може бути варіабельною областю важкого ланцюга або варіабельною областю легкого ланцюга. Домен-з'єднувальні імуноглобулінові гібридні білки додатково розкриваються в заявках США 2003/0118592 і США 2003/0133939. Ці фрагменти антитіл одержують за допомогою звичайних методів, відомих фахівцям у даній галузі техніки, при цьому фрагменти зазнають скринінгу щодо придатності, так само, як і інтактні антитіла.
Термін "біспецифічна молекула" включає будь-який агент, наприклад, білок, пептид або білковий або пептидний комплекс, який має дві різні специфічності зв'язування. Наприклад, молекула може зв'язуватися з або взаємодіяти з (а) антигеном клітинної поверхні, і (Б) Ес- рецептором на поверхні ефекторної клітини. Термін "мультиспецифічна молекула" або "гетероспецифічна молекула" включає будь-який агент, наприклад, білок, пептид або білковий або пептидний комплекс, який має більш ніж дві різні специфічності зв'язування. Наприклад, молекула може зв'язуватися з, або взаємодіяти із (а) антигеном клітинної поверхні й (Б) Ес- рецептором на поверхні ефекторної клітини й (с), щонайменше, з одним іншим компонентом.
Відповідно, винахід включає, але не обмежується цим, біспецифічні, триспецифічні, тетраспецифічні та інші мультиспецифічні молекули, спрямовані на СГОМТ18.2, і на інші мішені, такі як Ес-рецептори на ефекторних клітинах. Термін "біспецифічні антитіла" також включає діабоди (аіабодіе5). Діабоди є двовалентними біспецифічними антитілами, у яких МН і мМ домени експресуються на одному поліпептидному ланцюзі, але з використанням лінкера, який є занадто коротким, щоб дати можливість розташовуватися парами між двома доменами на одному й тому ж ланцюзі, таким чином, змушуючи домени утворювати пари з комплементарними доменами іншого ланцюга й породжуючи дві антигензв'язувальні ділянки (дивися, наприклад, Ноїїїдег, Р., еї а. (1993) Ргос. Май. Асад. Зсі. ОБА 90: 6444-6448; Ро(ак, В. 60 У., ег а. (1994) Бігисіште 2: 1121-1123).
Антитіло може бути кон'юЮпованим з терапевтичною молекулою або агентом, таким як цитотоксин, лікарським засобом (наприклад, імуносупресорним засобом) або радіоізотопом.
Цитотоксин або цитотоксичний засіб включає будь-який засіб, який завдає шкоди й, зокрема, знищує клітини. Приклади включають таксол, цитохалазин В, граміцідин О, етидіум бромід, еметин, мітоміцин, етопозид, тенопозид, вінкристин, вінбластин, колхіцин, доксорубіцин, даунорубіцин, дигідроксиантрациндіон, мітоксантрон, мітраміцин, актиноміцин ОО, 1- дегідротестостерон, глюкокортикоїди, прокаїн, тетракаїн, лідокаїн, пропранолол і пуроміцин та їх аналоги або гомологи. Придатні для утворення кон'югатів з антитілами терапевтичні засоби включають, але не обмежуються цим, антиметаболіти (наприклад, метотрексат, 6- меркаптопурин, б-тіогуанін, цитарабін, флударабін, 5-фторурацил декарбазин), алкілюючі засоби (наприклад, мехлоретамін, тіотепа, хлорамбуцил, мелфалан, кармустин (ВЗМИ) і ломустин (ССМІО), циклофосфамид, бусулфан, дибромманітол, стрептозотоцин, мітоміцин С, і цис-дихлородиамін платина (І) (0О0ОР) цисплатин), антрацикліни (наприклад, даунорубіцин (раніше даунорубіцин) і доксорубіцин), антибіотики (наприклад, дактиноміцин (раніше актиноміцин), блеоміцин, мітраміцин і антраміцин (АМС), і антимітотичні засоби (наприклад, вінкрістин і вінбластин). У кращому варіанті здійснення терапевтичний засіб є цитотоксичним засобом або радіотоксичним засобом. В іншому варіанті здійснення терапевтичний засіб є імуносупресорним засобом. В іншому варіанті здійснення терапевтичний засіб є СМ-С5Е. У кращому варіанті здійснення терапевтичний засіб є доксорубіцином, цисплатином, блеоміцином, сульфатом, кармустином, хлорамбуцилом, циклофосфамідом або рицином А.
Антитіла також можуть бути кон'югованими з радіоізотопом, наприклад, йодом-131, ітрієм-90 або індієм-111, для одержання цитотоксичних радіофармацевтичних засобів.
Кон'югати антитіл винаходу можна використовувати для того, щоб модифікувати дану біологічну відповідь, при цьому лікарська частка (дгид тоієїу) не повинна розглядатися як обмежуюча класичні хімічні терапевтичні лікарські засоби. Наприклад, лікарська частка може бути білком або поліпептидом, які мають бажану біологічну активність. Такий білок може включати, наприклад, ферментативно активний токсин, або його активний фрагмент, такий як абрін, рицин А, екзотоксин синьогнійної палички або дифтерійний токсин; білок, такий як фактор некрозу пухлини або інтерферон-у; або модифікатори біологічної відповіді такі як, наприклад,
Зо лімфокіни, інтерлейкін-1 ("П--1"), інтерлейкін-2 ("П--2"), інтерлейкін-б ("7-6"), гранулоцитарно- моноцитарний колонієстимулюючий фактор ("ЗМ-С5Е"), гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор ("6-С5Е") або інші фактори росту.
Методи кон'югації такої терапевтичної частки з антитілом добре відомі, дивися, наприклад,
Агпоп еї аїЇ, "Мопосіопа! Апіїродієє Рог Іттипоїагдєїпуд ОЇ Огид5 по Сапсег Тегару", іп
Мопосіопа! Апіїродієє апа Сапсег Тнегару, НеївієЇй еї аї. (ед5.), рр. 243-56 (Аїап В. І ів5, Іпс. 1985); Неїївіот еї аї., "Апіїродіеє Рог Огид Оеєїїмегу", іп СопігоПїей Огид Оеєїїмегу (2па Еа.),
Вобіпзоп еї аї. (єдв.), рр. 623-53 (Маїсе! ОекККег, Іпс. 1987); Трогре, " Апіїроду Сатієтв ОЇ
Суїюхіс Адепів Іп Сапсег ТПнегару: А Немієм/", іп Мопосіопа! Апііродієз "84: Віоіодіса! апа Сііпіса!
Арріїсайопв, РіпсНегаві аї. (єдв.), рр. 475-506 (1985); "Апаїузів, Незиїйїв, апа Ешиге Ргозресіїме ОЇ
Те ТПегарешііс Озе ОГ ВадіоїіабеІєд Апіїроду Іп Сапсег ТНегару", іп Мопосіопа! Апіїродієв Рог
Сапсег Оеїесіп апа Тнегару, Ваїдм/іп еї аї. (еад5.), рр. 303-16 (Асадетіс Рге55 1985) і Трогре еї аІ., "Пе Ргерагайоп апа Суююхіс Ргорепіє5з ОЇ Апіїроду-Тохіп Сопіндаїев", Іттипої. Нем., 62: 119-58 (1982).
Вираз, "джерелом походження" антитіла є окрема зародкова послідовність, використовується в описі, якщо антитіло отримане із системи шляхом імунізації тварини або шляхом скринінга бібліотеки генів імуноглобулінів, і при цьому обране антитіло є, щонайменше, на 90 95, ще краще, щонайменше, на 95 95, навіть ще краще, щонайменше, на 96 95, 97 95, 98 95, або 99 95 аналогічним до послідовності амінокислот відносно послідовності амінокислот, яка кодується зародковим геном імуноглобуліну. Як правило, антитіло, джерелом походження якого є окрема зародкова послідовність, буде демонструвати не більше ніж 10 амінокислотних відмінностей, ще краще, не більше ніж 5, або навіть ще краще, не більше, ніж 4, 3, 2 або 1 амінокислотна відмінність від амінокислотної послідовності, яка кодується зародковим геном імуноглобуліну.
При використанні в описі термін "гетероантитіло" відноситься до двох або більше антитіл, їх похідних або антигензв'язувальних ділянок, з'єднаних разом, щонайменше, два з яких мають різні специфічності. Ці різні специфічності включають специфічність зв'язування для Ес- рецептора на ефекторній клітині й специфічність зв'язування для антигену або епітопа на клітині-мішені, наприклад, пухлинній клітині.
Описані в даному документі антитіла можуть бути моноклональними антитілами. бо Використаний в описі термін "моноклональне антитіло" відноситься до препарату молекул антитіл з однаковим молекулярним складом. Моноклональне антитіло має одну специфічність зв'язування й спорідненість до окремого епітопу. В одному варіанті здійснення моноклональне антитіло виробляються за допомогою гібридоми, що включає В-клітину, отриману від тварини, яка не є людиною, наприклад, миші, з'єднану з імморалізованою клітиною.
Описані в даному документі антитіла можуть бути рекомбінантними антитілами.
Використаний в описі термін "рекомбінантне антитіло" включає всі антитіла, які отримані, експресуються, створюються або виділяються за допомогою рекомбінантних способів, наприклад, (а) антитіла, виділені із тварини (наприклад, миші), яка є трансгенною або трансхромосомною щодо генів імуноглобулінів або гібридоми, отриманої з них, (Б) антитіла, виділені із клітини-хазяїна, трансформованої для того, щоб вона експресувала антитіла, наприклад, із трансфектоми, (с) антитіла, виділені з комбінаторної бібліотеки рекомбінантних антитіл, і (4) антитіла отримані, експресовані, створені або виділені будь-якими іншими способами, які стосуються сплайсинг послідовностей генів імуноглобулінів з іншими ДНК- послідовностями.
Джерелом походження описаних в даному документі антитіл можуть бути різні види, включаючи, але не обмежуючись цим, мишу, пацюка, кролика, морську свинку й людину.
Описані в даному документі антитіла включають поліклональні й моноклональні антитіла й включають ІдА, такі як ДАТ або ІдА2, ІДС1, Ідс2, ІдСЗ, Ідс4, Іде, І9ЗМ, ії дО антитіла. У різних варіантах здійснення антитіло є (Дс1 антитілом, конкретніше ЇдС1, каппа або Ідс1, лямбда ізотипом (тобто ІДС1, к, Л), дбС2а антитілом (наприклад, Ідсг2а, к, ХА), ІдДб2р антитілом (наприклад, Ід, к, А), (ДОЗ антитілом (наприклад, ІдсЗ, к, А) або Ідс4 антитілом (наприклад,
ІЧ4, Кк, А).
Термін "трансфектома", як він використовується в описі включає рекомбінантні еукаріотичні клітини-хазяїни, які експресують антитіло, такі як клітини СНО, клітини М5/О, клітини НЕК293, клітини НЕК29З3Т, рослинні клітини або клітини грибів, включаючи клітини дріжджів.
При використанні в описі виразу "гетерологічне антитіло", воно визначається з погляду трансгенного організму, який продукує таке антитіло. Цей термін відноситься до антитіла, що має амінокислотну послідовність або яке кодується нуклеїновокислотною послідовністю, яка відповідає послідовності, виявленій в організмі, що не містить трансгенного організму, і як
Зо правило, отриманому з іншого виду, ніж трансгенний організм.
При використанні в описі "гетерогібридне антитіло" відноситься до антитіла, яке має легкий і важкий ланцюги з різних організмів. Наприклад, антитіло, яке має людський важкий ланцюг, з'єднаний з мишачим легким ланцюгом, є гетерогібридним антитілом.
Винахід включає всі антитіла й похідні антитіл, описані тут, які для цілей винаходу охоплюються терміном "антитіло". Термін "похідні антитіл" відноситься до будь-якої модифікованої форми антитіла, наприклад, кон'югату антитіла й іншого агента або антитіла або фрагмента антитіла.
Описані тут антитіла бажано є ізольованими. "Ізольоване антитіло" при використанні в описі відноситься до антитіла, яке в основному є вільним від інших антитіл, що мають інші антигенні специфічності (наприклад, ізольоване антитіло, яке специфічно зв'язується з СІ ОМ18.2, є в основному вільним від антитіл, які специфічно зв'язують антигени, що відрізняються від
СІ ОМ18.2). Однак, ізольоване антитіло, яке специфічно зв'язується з епітопом, ізоформою або варіантом людського СІ 0ОМ18.2, може мати перехресну реактивність до інших споріднених антигенів, наприклад, від інших видів (наприклад, видових гомологів СІ ОМ18.2). Більше того, ізольоване антитіло може бути в основному вільним від іншого клітинного матеріалу й/або хімічних речовин. В одному варіанті здійснення винаходу комбінація "ізольованих" моноклональних антитіл має відношення до антитіл, що мають різні специфічності й об'єднані у чітко визначену композицію або суміш.
Термін "зв'язування" згідно з винаходом бажано має відношення до специфічного зв'язування.
Відповідно до даного винаходу антитіло здатне зв'язуватися з конкретною мішенню, якщо воно має значну спорідненість до вказаної конкретної мішені й зв'язується із вказаною конкретною мішенню в стандартних методах дослідження. "Спорідненість" або "спорідненість зв'язування" часто оцінюється за рівноважною константою дисоціації (Ка). Термін "значна спорідненість" переважно відноситься до зв'язування з певною мішенню з константою дисоціації (Ко) 105 М або нижче, 106 М або нижче, 10-77 М або нижче, 108 М або нижче, 109 М або нижче, 1079 М або нижче, 10-! М або нижче або 10-72 М або нижче.
Антитіло не здатне (значно) зв'язуватися з мішенню, якщо воно не має значної спорідненості до зазначеної мішені й не зв'язується значно, зокрема, не зв'язується із зазначеною мішенню в 60 стандартних методах аналізу в тій мірі, яка піддається виявленню. Переважно антитіло зв'язується із зазначеною мішенню, в тій мірі, яка не піддається виявленню, якщо воно присутнє у концентрації до 2, бажано 10, ще краще 20, зокрема 50 або 100 мкг/мл або вище. Переважно антитіло не має значної спорідненості до мішені, якщо воно зв'язується із зазначеною мішенню з Ко, який є, щонайменше, в 10-разів, 100-разів, 109-разів, 107-разів, 105-разів або 106-разів вищим, ніж Ко зв'язування з визначеною мішенню, з якої здатне зв'язуватися антитіло.
Наприклад, якби Ко зв'язування антитіла з мішенню, з якою здатне зв'язуватися антитіло, становило 10 М, тоді Ко зв'язування з мішенню, до якої антитіло не має значної спорідненості, становило б, щонайменше, 105 М, 105 М, 107 М, 103 М, 102 М або 107 М.
Антитіло є специфічним для певної мішені, якщо воно здатне зв'язуватися із зазначеною конкретною мішенню, тоді як воно не здатне зв'язуватися з іншими мішенями, тобто має незначну спорідненість до інших мішеней і незначно зв'язується з іншими мішенями при стандартних методах аналізу. Згідно з винаходом антитіло є специфічним до СІ ОМ18.2, якщо воно здатне зв'язуватися з СІ ОМ18.2, але (практично) не здатне зв'язуватися з іншими мішенями. Бажано, антитіло є специфічним до СІ ОМ18.2, якщо спорідненість і зв'язування з іншими мішенями не перевищує значну спорідненість або зв'язування з білками, які не є спорідненими з СГ ОМ18.2, такими як бичачий сироватковий альбумін (ВЗА), казеїн, людський сироватковий альбумін (НЗА) або трансмембранні білки, які не є клаудинами, такі як молекули
МНС або рецептор трансферину або будь-який інший специфічний поліпептид. Бажано антитіло є специфічним для певної мішені, якщо воно зв'язується із певною мішенню з Ка, який, щонайменше, в 10-разів, 100-разів, 103-разів, 107-разів, 105-разів або 106-разів нижчий, ніж Ка зв'язування з мішенню, яка не є специфічною. Наприклад, якщо Ко зв'язування антитіла з мішенню, яка є специфічною становить 10-77 М, тоді Ка зв'язування з мішенню, яка не є специфічною, має бути, щонайменше, 10 М, 105 М, 102 М, 103 М, 102 М або 107 М.
Зв'язування антитіла з мішенню можна визначити експериментально, використовуючи будь- який придатний метод, дивися, наприклад, Веглої5Ку еї аї., "Апіїбоду-Апіїдеп Іпіегасіпв" п
Еипдатепіа! Іттипоіоду, Раш, МУ. Е., Ей., Намеп Ргез5 Мем/ Моїк, М М (1984), КибБу, дат'5
Іпптипоіоду, УМ. Н. Егеетап і Сотрапу Мем мок, М МУ (1992), і описані тут методи. Спорідненість можна легко визначити за допомогою звичайних методів, таких як рівноважний діаліз; за допомогою приладу Віасоге 2000, використовуючи загальні методики, запропоновані
Зо виробником; за допомогою радіоіїмунологічного аналізу з використанням міченого радіоактивним ізотопом цільового антигену або інших методів, відомих фахівцям. Дані щодо спорідненості можна проаналізувати, наприклад, за допомогою методу 5саїснпага еї аї!., Апп М.У.
Асай. Зсі, 51:660 (1949). Досліджувана спорідненість окремої взаємодії антитіло-антиген може варіювати, якщо вимірювання проводилося за різних умов, наприклад, концентрації солі, рн.
Таким чином, вимірювання спорідненості й інших параметрів зв'язування антигену, наприклад,
Ка, ІСво, бажано проводяться за допомогою стандартизованих розчинів антитіла й антигену й стандартизованого буфера.
При використанні в описі "ізотип" відноситься до класу антитіл (наприклад, ІДМ або Ідс1), які кодуються генами константної області важкого ланцюга.
При використанні в описі виразу "перемикання ізотипу", він відноситься до явища, за допомогою якого клас або ізотип антитіла змінюється від одного класу Ід до одного з інших класів Ід.
Термін "природний", коли він використовується в описі відносно об'єкта, стосується тієї обставини, що об'єкт може бути знайдений у природі. Наприклад, послідовність поліпептиду або полінуклеотиду, яка присутня в організмі (включаючи віруси), яка може бути виділена із природного джерела, і яка не була навмисно модифікована людиною в лабораторії, є природною.
Термін "перегрупована" при використанні його в описі відноситься до конфігурації важкого ланцюга або легкого ланцюга імуноглобулінового локусу, у якому М сегмент розташовується безпосередньо поруч із О-У або ) сегментом у конформації, яка кодує фактично повний УН або
МІ. домен, відповідно. Перегрупований генний локус імуноглобуліну (антитіла) може бути встановлений шляхом порівняння із зародковою ДНК; перегрупований локус буде мати, щонайменше, один рекомбінований семичленний/дев'ятичленний гомологічний елемент.
Термін "перегрупована" або "зародкова конфігурація" при використанні в описі відносно М сегмента відноситься до конфігурації, у якій М сегмент є нерекомбінованим для того, щоб перебувати безпосередньо поруч із О або ) сегментом.
Згідно з винаходом антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є антитілом, здатним зв'язуватися з епітопом, присутнім на СГ ОМ18.2, бажано епітопом, розташованим у межах позаклітинних доменів СІ ОМ18.2, зокрема першого позаклітинного домена, бажано в 60 положеннях амінокислот від 29 до 78 СІ ОМ18.2. В окремих варіантах здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є антитілом, здатним зв'язуватися с (ї) епітопом на
СІГОМ18.2, не присутнім на СІ ОМ18.1, бажано 5ЕО ІО МО: 3, 4 і 5, (ії) епітопом, розташованим на СГОМ18.2-петля!, бажано 5ЕО ІО МО: 8, (ії) епітопом, розташованим на СІ ОМ18.2-петля 2, бажано 5ЕО ІО МО: 10, (ім) епітопом, розташованим на СІ ОМ18.2-петля ОЗ, бажано ЗЕО ІЮ МО: 11, (мМ) епітопом, який містить СІОМ18.2-петлю 1 і СІОМ18.2-петлю 03, або (мі) неглікозильованим епітопом, розташованим на СІ ОМ18.2-петлярЗ, бажано ЗЕО ІЮ МО: 9.
Згідно з винаходом антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, бажано є антитілом, здатним зв'язуватися СІ ОМ18.2, але не з СІ ОМ18.1. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є специфічним до СІ ОМ18.2. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, бажано є антитілом, що має здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2, експресованим на клітинній поверхні. В окремих кращих варіантах здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з нативними епітопами
СІГОМ18.2, присутніми на поверхні живих клітин. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, зв'язується з одним або більше пептидами, обраними із групи, яка складається з 5ЕБЕО ІЮО Ме: 1, 3-11, 44, 46, і 48-50. Бажано, антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є специфічним для згаданих вище білків, пептидів або імуногенних фрагментів або їх похідних. Антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, може бути отримане способом, який передбачає стадію імунізації тварини білком або пептидом, який містять амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з 5ЕО ІЮО Мо: 1, 3-11, 44, 46, і 48-50, або нуклеїнову кислоту або клітину-хазяїна, яка експресує зазначений білок або пептид. Бажано, антитіло зв'язується з раковими клітинами, зокрема клітинами згаданих вище типів рака й, бажано, практично не зв'язується з нераковими клітинами.
Бажано, зв'язування антитіла, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, із клітинами, які експресують СІ ОМ18.2, викликає або опосередковує знищення клітин, які експресують
СГОМІ18.2. Клітини, які експресують СГ ОМ18.2, переважно є раковими клітинами, і, зокрема, їх вибирають із групи, яка складається зі злоякісних клітин раку шлунка, стравоходу, підшлункової залози, легень, яєчника, товстої кишки, печінки, голови і шиї й жовчного міхура. Бажано, антитіло викликає або опосередковує знищення клітин, індукуючи один або більше з поміж опосередкованого комплементзалежною цитотоксичністю (СОС) лізису, опосередкованого
Зо антитілозалежною клітиноопосередкованою цитотоксичністю (АЮСС) лізису, апоптозу й інгібування проліферації клітин, які експресують СГ ОМ18.2. Бажано, АОСС-опосередкований лізис відбувається в присутності ефекторних клітин, які в окремих варіантах здійснення вибирають із групи, яка складається з моноцитів, мононуклеарних клітин, МК-клітин і РММ5.
Інгібування проліферації клітин можна виміряти іп міго шляхом визначення проліферації клітин методом аналізу із застосуванням бромдезоксиурідину (5-бром-2-дезоксиурідин, Вгаш). ВгЯО є синтетичним нуклеозидом, аналогом тимідину, і може вбудовуватися в новосинтезовану ДНК клітин, які відтворюються шляхом клітинного поділу (у ході 5 фази клітинного циклу), заміняючи тимідин під час реплікації ДНК. Виявлення "включеної" хімічної речовини за допомогою, наприклад, антитіл, специфічних до Вгди, указує на клітини, які активно відтворювали свою
ДНК.
У кращих варіантах здійснення описані в даному документі антитіла можуть бути охарактеризовані за однією або більше з поміж наступних властивостей: а) специфічність до С ОМ18.2; р) афінність зв'язування з СІ ОМ18.2 близько 100 нМ або менше, бажано, близько 5-10 нм або менше і ще краще близько 1-3 нМ або менше, с) здатність викликати або опосередковувати СОС СІ ОМ18.2-позитивних клітин; а) здатність викликати або опосередковувати АЮОСС СІ ОМ18.2-позитивних клітин; е) здатність інгібувати ріст СІ ОМ18.2-позитивних клітин; 7) здатність викликати апоптоз СІ ОМ18.2-позитивних клітин.
В окремому кращому варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СІ ОМ18.2, виробляється гібридомою, депонованою в 0О5М7 (Мазспегодег Местр, 31824
Вгайпзспугеід, Септапу; пем/ адагевв: ІппойПепвії. 7В, 31824 Вгайп5зспугеід, Сеппапу), яка має наступне позначення й обліковий номер: а. 182-01106-055, обліковий номер ОБМ АСС2737, депонована 19 жовтня 2005 р. 182-01106-056, обліковий номер ОБМ АСС2738, депонована 19 жовтня 2005 с. 182-01106-057, обліковий номер О5М АСС2739, депонована 19 жовтня 2005 а. 182-01106-058, обліковий номер О5БМ АСС2740, депонована 19 жовтня 2005 е. 182-01106-059, обліковий номер ОБМ АСС2741, депонована 19 жовтня 2005
І. 182-01106-062, обліковий номер О5М АСС2742, депонована 19 жовтня 2005 60 9. 182-01106-067, обліковий номер О5М АСС2743, депонована 19 жовтня 2005 п. 182-0758-035, обліковий номер ОБМ АСС2745, депонована 17 листопада 2005 і. 182-0758-036, обліковий номер ОБМ АСС2746, депонована 17 листопада 2005
Ї. 182-0758-040, обліковий номер ОБМ АСС2747, депонована 17 листопада 2005
К. 182-01106-061, обліковий номер ОМ АСС2748, депонована 17 листопада 2005
І. 182-01106-279, обліковий номер ОБМ АСС2808, депонована 26 жовтня 2006 т. 182-01106-294, обліковий номер О5М АСС2809, депонована 26 жовтня 2006 п. 182-01106-362, обліковий номер О5М АСС2810, депонована 26 жовтня 2006.
Кращими антитілами згідно з винаходом є антитіла синтезовані або одержані за допомогою вищезгаданих гібридом; тобто 37011 у випадку 182-01106-055, 37НВ8 у випадку 182-01106-056, 3805 у випадку 182-01106-057, З8НЗ у випадку 182-01106-058, З9Е11 у випадку 182-01106-059, 43А11 у випадку 182-01106-062, 6102 у випадку 182-01106-067, 2685 у випадку 182-0758-035, 26012 у випадку 182-0758-036, 28010 у випадку 182-0758-040, 42Е12 у випадку 182-01106-061, 125Е1 у випадку 182-01106-279, 163Е12 у випадку 182-01106-294, і 175010 у випадку 182- р1106-362; та їх химерні й гуманізовані форми.
Кращі химерні антитіла та їх послідовності показані в наступній таблиці. ше ер чне нення клон тА ізотип химерне антитіло область 7. | леза | 182-01106-294 Подб3у 5ЕОІ0ЮМОЗ30 |5ЕОЮМОлЬо 11111 | лебеТ | 182-01106-279 Пдбга 500 МОЗ І5ЕОЮМОлЛ6 7662 | 182-01106-308 побу 5ЕОІЮМОЗ3 |5ЕОЮМОлЛВ 71111 | лиБото | 182-01106-362 Побі 500 МОЗ2а І5ЕОЮМОлЛ 77711111 45сС1 | 7182-0758-187 Пдбга 5ЕОІ0МОЗ3З4 І5ЕОЮМОлЛЯ 77. | л63єт2 | 182-01106-294 ок 0 5ЕОІЮМОЗ5 |5ЕОЮМОго 711111 лаБЕ1 | 182-01106-279 дк 0 5ЕОІ0МОоЗ37 |5ЕОЮМОг22 7 | 71662 | 182-01106-308 ок 5ЕОІ0МмОо40 |5ЕОЮМО25 71111 717Брло | 182-01106-362 ок 5ЕОІ0МОз3з9 |5ЕОЮМОг24 77777 | 45с1 | 7182-07584187 пок 5ЕОІЮМОзЗ8 |5ЕОЮМОг23 77777 45с1 | 7182-07584187 пок ЗБОЮ МОЯ! І5ЕОЮМО2в 77777 45с1 | 7182-07584187 пок 5ЕОІ0МОЯ42 |5ЕОЮМОг27 777111 всі | 7182-0758-187 (ок 5Е0ЮМОЯ3 0500 МО28
У кращих варіантах здійснення антитіла, зокрема, химерні форми антитіл згідно з винаходом, включають антитіла, які містять константну область важкого ланцюга (СН), яка містить амінокислотну послідовність, яка походить з людської константної області важкого ланцюга, таку як амінокислотна послідовність, представлена 5ЕО ІЮ МО: 13, або її фрагмент. У додаткових кращих варіантах здійснення, антитіла, зокрема, химерні форми антитіл згідно з винаходом, включають антитіла, які містять константну область легкого ланцюга (СІ), яка містить амінокислотну послідовність, яка походить з людської константної області легкого ланцюга, таку як амінокислотна послідовність, представлена ЗЕО ІЮ МО: 12, або її фрагмент. В окремому кращому варіанті здійснення антитіла, зокрема, химерні форми антитіл згідно з винаходом, включають антитіла, які містять СН, яка містить амінокислотну послідовність, яка походить від людської СН, таку як амінокислотна послідовність, представлена 5ЕО ІЮО МО: 13, або її фрагмент, і які містять СІ, яка включає амінокислотну послідовність, яка походить від
Ко) людської Сі, таку як амінокислотна послідовність, представлена ЗЕО ІО МО: 12, або її фрагмент.
В одному варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, є химерним миша/людина /дсСс1і моноклональним антитілом, що містить мишачу каппа варіабельну область легкого ланцюга, людську каппа константну область легкого ланцюга алотип Кт/(3), мишачу варіабельну область важкого ланцюга, константну область людського
ІЧО1, алотип с1т(3).
У деяких кращих варіантах здійснення химерні форми антитіл включають антитіла, які містять важкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з 5ЕО ІЮ Мов: 14, 15, 16, 17, 18, 19, і її фрагмента, і/або які містять легкий ланцюг, який включає амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з 5ЕО ІЮ Моб: 20, 21,22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, та її фрагмента.
У деяких кращих варіантах здійснення химерні форми антитіл включають антитіла, які містять комбінацію важких ланцюгів і легких ланцюгів, обраних з поміж наступних можливих варіантів (і) - (їх): () важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 14, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 21, або її фрагмент, (ії) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 15, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 20, або її фрагмент, (ії) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 16, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 22, або її фрагмент, (ім) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 18, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 25 або її фрагмент, (м) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 17, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 24, або її фрагмент, (м) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 19, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 23, або її фрагмент, (мі) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІО МО: 19, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮО МО: 26, або її фрагмент, (мії) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 19, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 27, або її фрагмент, і (їх) важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 19, або її фрагмент, і легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮО МО: 28,
Зо або її фрагмент, "Фрагмент" або "фрагмент амінокислотної послідовності" при використанні в описі має відношення до частини послідовності антитіла, тобто послідовності, яка є послідовністю антитіла, укороченою на М- і/або С-кінцях, і яка, у тому випадку, коли вона заміняє зазначену послідовність антитіла в антитілі, зберігає здатність до зв'язування зазначеного антитіла з
СІ ОМ18.2 і бажано функції зазначеного антитіла, описані тут, наприклад, СОС-опосередкований лізис або АЮСС-опосередкований лізис. Бажано, фрагмент амінокислотної послідовності містить, щонайменше, 80 95, бажано, щонайменше, 90 95, 9595, 96 95, 97 95, 98 95 або 99 95 амінокислотних залишків від зазначеної амінокислотної послідовності. Фрагмент амінокислотної послідовності, обраний із групи, яка складається з 5ЕО ІО Моб: 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 і 28, бажано має відношення до зазначеної послідовності, у якій 17, 18, 19, 20, 21, 22 або 23 амінокислоти вилучені на М-кінці.
У кращому варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить важкий ланцюг варіабельної області (УН), який включає амінокислотну послідовність обрану із групи, яка складається з БЕО ІЮО Мов: 29, 30, 31, 32, 33, 34 та їх фрагмента.
У кращому варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить легкий ланцюг варіабельної області (УН), який включає амінокислотну послідовність, обрану із групи, яка складається з БЕО ІЮ МО: 35, 36, 37, 38, 39, 40, А1, 42, 43 та їх фрагмента.
У деяких кращих варіантах здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить комбінацію важкого ланцюга варіабельної області (МН) і легкого ланцюга варіабельної області (М), обрану з наступних можливих варіантів (і) - (їх): (Ї) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 29, або її фрагмент, і
МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 36, або її фрагмент, (ії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 30, або її фрагмент, і
МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 35, або її фрагмент, (ії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 31, або її фрагмент, і
МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІО МО: 37, або її фрагмент, (ім) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІО МО: 33, або її фрагмент, і
МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 40, або її фрагмент, (м) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 32, або її фрагмент, і 60 МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 39, або її фрагмент,
(м) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІО МО: 34, або її фрагмент, і
МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 38, або її фрагмент, (мії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 34, або її фрагмент, і
МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 41, або її фрагмент, (мії) МН містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 34, або її фрагмент, і МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІЮ МО: 42, або її фрагмент, (їх) МН містить амінокислотну послідовність, представлену ЗЕО ІО МО: 34, або її фрагмент, і
МІ. містить амінокислотну послідовність, представлену 5ЕО ІЮ МО: 43, або її фрагмент.
У кращому варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить
МН, що включає набір гіперваріабельних діллюок СОКІ, СОК2 і СОКЗ, обраних з поміж наступних варіантів здійснення (і) - (мі): () СОМ1: положення 45-52 5ЕО ІЮ МО: 14, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮ МО: 14, СОВЗ: положення 116-125 5ЕО ІО МО: 14, (ії) СОКІ1: положення 45-52 5ЕБО ІЮ МО: 15, СОК2: положення 70-77 5БЕО І МО: 15, СОВЗ: положення 116-126 5ЕО ІО МО: 15, (ії) СОК1: положення 45-52 5ЕО ІЮ МО: 16, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮ МО: 16, СОВЗ: положення 116-124 5ЕО І МО: 16, (м) СОКІ1: положення 45-52 5ЕО ІЮО МО: 17, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮ МО: 17, СОВЗ: положення 116-126 5ЕО І МО: 17, (м) СОКІ1: положення 44-51 5ЕО ІО МО: 18, СОК2: положення 69-76 5ЕО І МО: 18, СОВЗ: положення 115-125 5ЕО ІЮО МО: 18, і (м) СОКІ1: положення 45-53 5БЕО ІЮО МО: 19, СОК2: положення 71-78 5ЕО ІЮ МО: 19, СОВЗ: положення 117-128 5ЕО І МО: 19.
У кращому варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить
МІ, що включає набір гіперваріабельних діллнок СОКІ, СОК2 і СОМКЗ, обраних з поміж наступних варіантів здійснення (і) - (їх): () СОМ1: положення 47-58 5ЕО І МО: 20, СОК2: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 20, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 20, (ії) СОКІ1: положення 49-53 5ЕО ІЮ МО: 21, СОК2: положення 71-73 5ЕО І МО: 21, СОВЗ: положення 110-118 5ЕО І МО: 21, (ії) СОК1: положення 47-52 5ЕО ІЮ МО: 22, СОМК2: положення 70-72 5ЕО ІЮ МО: 22, СОВЗ: положення 109-117 5ЕО І МО: 22, (м) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 23, СОК2: положення 76-78 5ЕО І МО: 23, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 23, (м) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІО МО: 24, СОК2: положення 76-78 5ЕО І МО: 24, СОНВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 24, (м) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 25, СОК2: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 25, СОВЗ: положення 115-122 5ЕО І МО: 25, (мі) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮ МО: 26, СОК2: положення 76-78 5ЕО І МО: 26, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 26, (мії) СОКІ1: положення 47-58 5ЕО ІЮ МО: 27, СОК2: положення 76-78 5ЕО ІЮО МО: 27, СОВЗ: положення 115-123 5ЕО ІЮО МО: 27, і (їх) СОКІ1: положення 47-52 5ЕО ІЮО МО: 28, СОК2: положення 70-72 5ЕО ІЮ МО: 28, СОВЗ: положення 109-117 5ЕО І МО: 28.
У кращому варіанті здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, містить комбінацію УН і М/,, кожна з яких включає набір гіперваріабельних ділянок СОК1І, СОК2 і СОМКЗ, обраних з поміж наступних варіантів здійснення (і) - (їх): () МН: СОМ: положення 45-52 5ЕО ІЮ МО: 14, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІО МО: 14,
СОм3: положення 116-125 5БЕО ІЮ МО: 14, М: СОР1: положення 49-53 5ЕО ІЮО МО: 21, СОВО: положення 71-73 5ЕО ІЮ МО: 21, СОКЗ: положення 110-118 5ЕО ІЮ МО: 21, (ії) МН: СОКІ1: положення 45-52 5ЕБЕО ІЮО МО: 15, СОМК2: положення 70-77 5БО ІЮО МО: 15,
СОм3: положення 116-126 5ЕО ІЮ МО: 15, М: СОР1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 20, СОН: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 20, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 20, (ії) МН: СОК1: положення 45-52 5ЕО ІО МО: 16, СОК2: положення 70-77 5ЕО ІЮО МО: 16,
СОм3: положення 116-124 5ЕО ІЮ МО: 16, М: СОР1: положення 47-52 5ЕО ІЮО МО: 22, СОВО: положення 70-72 5ЕО ІЮ МО: 22, СОКЗ: положення 109-117 5ЕО І МО: 22, (м) МН: СОКІ1: положення 44-51 5ЕО ІЮ МО: 18, СОК2: положення 69-76 5БЕО ІЮ МО: 18,
СОм3: положення 115-125 5БЕО ІЮ МО: 18, М: СОР1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 25, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 25, СОКЗ: положення 115-122 5ЕО І МО: 25, 60 (м МН: СОК1: положення 45-52 5ЕО ІЮ МО: 17, СОК2: положення 70-77 5БО ІЮО МО: 17,
СОм3: положення 116-126 5ЕО ІЮ МО: 17, М: СОР1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 24, СОН: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 24, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 24, (м) МН: СОК1: положення 45-53 5ЕО ІЮ МО: 19, СОК2: положення 71-78 5БО ІЮ МО: 19,
СОМ3: положення 117-128 5ЕО ІЮ МО: 19, М: СОР1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 23, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 23, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 23, (мі) МН: СОКІ1: положення 45-53 5ЕО ІЮ МО: 19, СОК2: положення 71-78 5ЕО ІЮ МО: 19,
СОм3: положення 117-128 5ЕО ІЮ МО: 19, М: СОР1: положення 47-58 5ЕО ІЮО МО: 26, СОВО: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 26, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО І МО: 26, (мії) МН: СОК1: положення 45-53 5ЕО ІЮ МО: 19, СОК2: положення 71-78 5БЕО ІЮО МО: 19,
СО: положення 117-128 5ЕО ІЮ МО: 19, МІ: СОР1: положення 47-58 5ЕО ІЮ МО: 27, СОВ2: положення 76-78 5ЕО ІЮ МО: 27, СОКЗ: положення 115-123 5ЕО ІЮО МО: 27, і (іх) МН: СОКІ1: положення 45-53 5ЕО ІЮ МО: 19, СОК2: положення 71-78 5БО ІЮ МО: 19,
СОм3: положення 117-128 5ЕО ІЮ МО: 19, М: СОР1: положення 47-52 5ЕО ІЮО МО: 28, СОН: положення 70-72 5ЕО ІЮ МО: 28, СОКЗ: положення 109-117 5ЕО І МО: 28.
У додаткових кращих варіантах здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з
СІГОМ18.2, бажано містить одну або більше гіперваріабельних ділянок (СОР5), бажано, щонайменше, СОМКЗ варіабельну ділянку, варіабельної області важкого ланцюга (МН) і/або варіабельної області легкого ланцюга (МІ) моноклонального антитіла до СІ ОМ18.2, бажано моноклонального антитіла до СІ 0ОМ18.2, описаного в даному документі, і бажано містить одну або більше гіперваріабельних ділянок (СОМК5), бажано, щонайменше, СОКЗ варіабельну ділянку, варіабельних областей важкого ланцюга (МН) і/або варіабельних областей легкого ланцюга (МІ), описаних тут. В одному варіанті здійснення зазначену одну або більше гіперваріабельну ділянку (СОМ5) вибирають із набору гіперваріабельних ділянок СОКІ, СОР і
СОМКЗ, описаних тут. В одному з кращих варіантів здійснення антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, бажано містить гіперваріабельні діллнки СОМКІ, СОК2 і СОКЗ варіабельної області важкого ланцюга (УН) і/або варіабельної області важкого ланцюга (МІ) моноклонального антитіла до СГ ОМ18.2, бажано моноклонального антитіла до СГ ОМ18.2, описаного тут, і бажано містить гіперваріабельні ділянки СОКІ, СОК2 і СОКЗ варіабельних областей важкого ланцюга (МН) і/або варіабельних областей легкого ланцюга (МІ), описаних
Зо тут.
В одному варіанті здійснення антитіло, що містить один або більше СОН», набір СОН» або комбінацію наборів СОК»5, як описано тут, включає зазначені СОК5 разом з їхніми проміжними каркасними ділянками. Бажано, дана ділянка буде також включати, щонайменше, близько 50 95 будь-якої або обох з першої й четвертої каркасних ділянок, причому, будучи на 50 95 С-кінцевою 5095 першої каркасної ділянки й М-кінцевою 50 9о четвертої каркасної ділянки. Створення антитіл методами рекомбінантних ДНК може призводити до введення М- або С-кінцевих залишків у варіабельні ділянки, кодовані лінкерами, уведеними для полегшення клонування або інших стадій маніпуляції, включаючи введення лінкерів для з'єднання варіабельних областей винаходу з додатковими білковими послідовностями, включаючи важкі ланцюги імуноглобулінів, інші варіабельні домени (наприклад, при одержанні діабоди) або білкові мітки.
В одному варіанті здійснення антитіло, яке містить один або більш СОМ», набір СОК»5 або комбінацію наборів СОК»5, як описано тут, містить зазначені СОН: у каркасній ділянці антитіла людини.
Посилання в даному документі на антитіло, яке містить у його важкому ланцюзі конкретний ланцюг або конкретну область (ділянку) або послідовність, бажано відноситься до ситуації, у якій усі важкі ланцюги зазначеного антитіла містять зазначений конкретний ланцюг, область або послідовність. Це відповідно може бути застосовним до легкого ланцюга антитіла.
Використаний в описі термін "нуклеїнова кислота" включає ДНК і РНК. Нуклеїнова кислота може бути одноланцюговою або дволанцюговою, але бажано вона є дволанцюговою ДНК.
Згідно з винаходом термін "експресія" використовується в його найбільш загальному значенні й включає синтез РНК або РНК і білка/пептиду. Термін також включає часткову експресію нуклеїнових кислот. Крім того, експресія може протікати тимчасово або постійно.
Слід ураховувати, що викладена в документі ідея у відношенні специфічних амінокислотних послідовностей, наприклад, зазначених у списку послідовностей, також має відношення до варіантів зазначених специфічних послідовностей, що призводять до утворення послідовностей, які є функціонально еквівалентними зазначеним специфічним послідовностям, наприклад, амінокислотним послідовностям, що демонструють властивості, ідентичні або подібні, до властивостей специфічних амінокислотних послідовностей. Однією важливою властивістю є збереження зв'язування антитіла з його мішенню або підтвердження ефекторних бо функцій антитіла. Бажано, послідовність, яка є варіантом щодо специфічної послідовності, у тому випадку, коли вона заміняє специфічну послідовність в антитілі, зберігає здатність зв'язування зазначеного антитіла з СІ ОМ18.2 і бажано функції зазначеного антитіла, як описано тут, наприклад, СОС-опосередкованого лізису або АОСС-опосередкованого лізису.
Фахівцям у даній галузі ясно, що послідовності СОК, гіперваріабельних і варіабельних областей можуть бути модифіковані без втрати здатності зв'язуватися з СІ ОМ18.2. Наприклад,
СОК ділянки будуть або ідентичними або високо гомологічними ділянкам антитіла, визначеного в описі. Під "високогомологічним" розуміють, що може бути зроблено від 1 до 5, бажано від 1 до 4, наприклад від 1 до З замін, або 1 або 2 заміни в СОМ»5. Крім того, гіперваріабельні й варіабельні області можуть бути модифіковані так, щоб вони показували значну гомологію з областями антитіла, зокрема, розкритого в описі.
Для цілей даного винаходу "варіанти" амінокислотної послідовності включають варіанти із вставками амінокислот, варіанти з добавками амінокислот, варіанти з делеціями амінокислот і/або варіанти із замінами амінокислот. Варіанти з делеціями амінокислот, які містять делецію на М-кінці й/або С-кінці білка, також називаються М-кінцевими й/або С-кінцевими вкороченими варіантами.
Варіанти із вставкою амінокислот включають вставки однієї або двох або більше амінокислот в окрему амінокислотну послідовність. У випадку варіантів, які мають вставку, амінокислотної послідовності в окрему ділянку амінокислотної послідовності вставляється один або більше амінокислотних залишків, хоча при відповідному скринінгу отриманого продукту також можна виявити випадкові вставки.
Варіанти амінокислотних добавок включають аміно- і/або карбокси-кінцеві злиття з однією або більше амінокислотами, наприклад, з 1, 2, 3, 5, 10, 20, 30, 50 або більше амінокислотами.
Варіанти з делецією амінокислот характеризуються видаленням однієї або більше амінокислот з послідовності, наприклад, видаленням 1, 2, 3, 5, 10, 20, 30, 50 або більш амінокислот. Делеції можуть відбуватися в будь-якому місці білка.
Варіанти із замінами амінокислот характеризуються, щонайменше, видаленням одного залишку в послідовності й вставкою іншого залишку на його місце. Перевага віддається модифікаціям, що перебувають у положеннях амінокислотної послідовності, які не є консервативними між гомологічними білками або пептидами, і/або замінам амінокислот на інші амінокислоти, що мають подібні властивості. Бажано амінокислотні зміни в білкових варіантах є консервативними амінокислотними змінами, тобто замінами аналогічно заряджених або незаряджених амінокислот. Консервативна заміна амінокислоти має відношення до заміни однієї із родини амінокислот, які є спорідненими за структурою бічного ланцюга. Природні амінокислоти підрозділяються на чотири родини: кислі (аспартат, глутамат), основні (лізин, аргінін, гістидін), неполярні (аланін, валін, лейцин, ізолейцин, пролін, фенілаланін, метіонін, триптофан) і незаряджені полярні (гліцин, аспарагін, глутамін, цистеїн, серин, треонін, тирозин) амінокислоти. Фенілаланін, триптофан і тирозин іноді класифікуються разом як ароматичні амінокислоти.
Бажано ступінь подібності, бажано ідентичності між даною амінокислотною послідовністю й амінокислотною послідовністю, яка є варіантом зазначеної даної амінокислотної послідовності, буде становити, щонайменше, близько 60 95, 65 Ус, 70 95, 80 9, 81 Зо, 82 95, 83 Зо, 84 о, 85 95, 86 то, 87 то, 88 то, 89 то, 90 то, 91 то, 92 то, 93 то, 94 то, 95 то, 96 то, 97 то, 98 Фо, або 99 965. Ступінь подібності або ідентичність бажано надається для амінокислотної області, яка становить, щонайменше, близько 1095, щонайменше, близько 2095, щонайменше, близько 30 95, щонайменше, близько 4095, щонайменше, близько 5095, щонайменше, близько 60 95, щонайменше, близько 7095, щонайменше, близько 80 956, щонайменше, близько 90 95 або близько 10095 повної довжини еталонної амінокислотної послідовності. Наприклад, якщо еталонна амінокислотна послідовність складається з 200 амінокислот, ступінь подібності або ідентичність бажано надається, щонайменше, приблизно для 20, щонайменше, приблизно 40,
БО щонайменше, приблизно 60, щонайменше, приблизно 80, щонайменше, приблизно 100, щонайменше, приблизно 120, щонайменше, приблизно 140, щонайменше, приблизно 160, щонайменше, приблизно 180 або приблизно для 200 амінокислот, бажано послідовних амінокислот. У кращих варіантах здійснення надається ступінь подібності або ідентичність із повною довжиною еталонної амінокислотної послідовності. Вирівнювання для визначення ступеня подібності послідовності, бажано ідентичності послідовності, можна виконати відомими в даній галузі техніки способами, бажано з використанням найкращого способу вирівнювання послідовності, наприклад, АЇїдп з використанням стандартних настроювань, бажано
ЕМВО55:певеаіє, Майгіх: Віозхитб2, Сар Ореп 10.0, Сар Ехієпа 0.5. "Подібність послідовності" указує відсоток амінокислот, які або є ідентичними або які є 60 консервативними амінокислотними замінами. "Ідентичність послідовності" між двома амінокислотними послідовностями вказує відсоток амінокислот, які є ідентичними між даними послідовностями.
Термін "відсоток ідентичності" позначає відсоток амінокислотних залишків, ідентичних між двома порівнюваними послідовностями після виконання найбільш оптимального вирівнювання, цей відсоток є чисто статистичним, а відмінності між двома послідовностями розподіляються випадково й у межах їх повної довжини. Порівняння послідовностей між двома амінокислотними послідовностями звичайно здійснюється шляхом порівняння цих послідовностей після їхнього оптимального вирівнювання, зазначене порівняння проводиться за допомогою сегмента або "вікна порівняння" для того, щоб установити й порівняти локальні області подібності послідовності. Оптимальне вирівнювання послідовностей для порівняння може бути проведене, крім способу "вручну", за допомогою алгоритму локальної гомології тій ії М/агегтап, 1981, да
Арр. Маїб. 2, 482, за допомогою алгоритму локальної гомології МедаІетап ії М/спз5сп, 1970, 9.
МОЇ. Віої. 48, 443, за допомогою методу пошуку подібності Реагзоп апа І іртап, 1988, Ргос. Маї!
Асай. 5сі. ОБА 85, 2444, або за допомогою комп'ютерних програм із застосуванням цих алгоритмів (ЗАР, ВЕ5ТРЕЇТ, ЕАЗТА, ВІ АБЗТ Р, ВІ А5Т М їі ТЕА5ТА іп УмМізсоп5віп Сепеїс5 Зоїймаге
Раскаде, Сепеїїсв Сотршиїег Стоир, 575 Зсієпсе Огіме, Мадізоп, МУ/ів.).
Відсоток ідентичності обчислюється шляхом визначення числа ідентичних положень між двома послідовностями при порівнянні, діленням цього числа на число порівнюваних положень і множенням отриманого результату на 100 для того, щоб одержати відсоток ідентичності між цими двома послідовностями.
Термін "трансгенна тварина" відноситься до тварини, що має геном, який містить один або більше трансгенів, бажано трансгенів важкого й/або легкого ланцюга, або трансхромосом (або інтегрованих або неінтегрованих у природну геномну ДНК тварини), бажано здатних експресувати трансгени. Наприклад, трансгенна миша може мати трансген людського легкому ланцюга й або трансген людського важкого ланцюга або трансхромосому людського важкого ланцюга, так що миша продукує людські анти-СІ ОМ18.2 антитіла, коли вона імунізована
СІ ОМ18.2-антигеном і/або клітинами, які експресують СІ ОМ18.2. Трансген людського важкого ланцюга може бути інтегрований у хромосомну ДНК миші, як у випадку трансгенної миші, наприклад, НиМАБб миші, наприклад НСо7 або НСої2 миші, або трансген людського важкого
Зо ланцюга може бути збережений екстрахромосомно, як у випадку трансхромосомних (наприклад,
КМ) мишей, як описано в УМО 02/43478. Такі трансгенні й трансхромосомні миші можуть бути здатні продукувати безліч ізотипів людських моноклональних антитіл до СІ ОМ18.2 (наприклад,
ІЧ, ІдА і/або ІЧЕ) при проведенні М-0-) рекомбінації й перемикання ізотипу. "Зменшувати", "знижувати" або "інгібувати" при використанні в описі означає здатність викликати загальне зменшення, бажано на 5 95 або більше, 10 95 або більше, 20 95 або більше, ще краще 50 95 або більше й найкраще на 75 95 або більше рівня, наприклад, рівня експресії або рівня проліферації клітин.
Такі терміни як "збільшення" або "посилення" переважно стосуються збільшення або посилення, щонайменше, приблизно на 1095, бажано, щонайменше, на 20 95, бажано, щонайменше, на 30 9о, ще краще, щонайменше, на 40 9о, ще краще, щонайменше, на 50 9бо, навіть ще краще, щонайменше, на 80 95, і найкраще, щонайменше, на 100 95, щонайменше, на 200 95, щонайменше, на 500 95, щонайменше, на 1000 95, щонайменше, на 10000 95 або навіть більше.
Механізми дії тАр
Незважаючи на те, що наступний опис пропонує обговорення, яке стосується механізму, що лежить в основі терапевтичної ефективності антитіл винаходу, він не повинен розглядатися як такий, що обмежує винахід яким би то не було чином.
Описані тут антитіла бажано взаємодіють із компонентами імунної системи, бажано через
АрСС або СОС. Описані тут антитіла також можуть використовуватися для "цільового навантаження" (наприклад, радіоїзотопами, лікарськими засобами або токсинами), для того, щоб безпосередньо вбивати пухлинні клітини, або можуть використовуватися синергійно разом із традиційними хіміотерапевтичними засобами, впливаючи на пухлини за допомогою додаткових механізмів дії, включаючи протипухлинні імунні відповіді, які можуть бути порушені через побічні цитотоксичних ефектів хіміотерапевтичних препаратів на Т-лімфоцити. Однак, описані тут антитіла також можуть впливати просто шляхом зв'язування з СІ ОМ18.2 на клітинній поверхні, таким чином, наприклад, блокуючи проліферацію клітин.
Антитілозалежна клітинноопосередкована цитотоксичність
АрСС описує здатність ефекторних клітин, як описано тут, зокрема, лімфоцитів, убивати клітини, при цьому необхідно, щоб клітина-мішень була позначена бажано антитілом. бо Бажано АОСС спостерігається, коли антитіла зв'язуються з антигенами на пухлинних клітинах, а Ес-домени антитіл зв'язують Ес-рецептори (ЕСК) на поверхні імунних ефекторних клітин. Було встановлено кілька родин Ес-рецепторів, при цьому характерно, що специфічні популяції клітин експресують певні Ес-рецептори. АОСС можна розглядати як механізм прямого руйнування (різного ступеня) пухлини, який приводить до презентації антигену й індукції Т- клітинних відповідей, спрямованих на пухлину. Бажано індукція АОСС іп мімо буде призводити до Т-клітинної відповіді, спрямованої на пухлинні клітини, і відповіді антитіл хазяїна.
Комплементзалежна цитотоксичність.
Іншим способом знищення клітин, який може бути опосередкований антитілами, є СОС.
Найефективнішим ізотипом для активації комплементу є (ЯМ. Також дуже ефективними при спрямовуванні СОС через класичний шлях активації комплементу є ІДдсіІ ї Ідс3. Бажано, утворення комплексів антиген-антитіло в цьому каскаді приводить до "розкриття" численних місць зв'язування Сід у безпосередній близькості на СН2 доменах задіяних молекул антитіл, наприклад, молекул їдсС (Сід є одним із трьох субкомпонентів комплементу СІ). Бажано ці "розкриті" місця зв'язування Сід перетворюють взаємодію Сід-Ідс до цього з низькою спорідненістю в спорідненість із високою авідністю, що запускає каскад подій, що утягують ряд інших білків комплементу, і приводить до протеолітичного вивільнення хемотаксичних/ активуючих агентів, ефекторних клітин СЗа і Сба. Бажано каскад комплементу кінчається утворенням мембрано-атакуючого комплексу, який створює пори в клітинній мембрані, що сприяють вільному проходженню води й розчинених речовин у клітини й із клітин.
Описані в цьому документі антитіла можна одержати за допомогою ряду методів, включаючи звичайну методику одержання моноклональних антитіл, наприклад, методом гібридизації стандартних соматичних клітин Копіег і Міїєтеїп, Майиге 256: 495 (1975). Незважаючи на те, що методи гібридизації соматичних клітин є кращими, у принципі можна використовувати інші методи одержання моноклональних антитіл, наприклад, шляхом вірусної або онкогенної трансформації В-лімфоцитів, або метод фагового дисплея з використанням бібліотек генів антитіл.
Кращою тваринною системою для одержання гібридоми, яка секретує моноклональні антитіла, є мишача система. Одержання гібридоми в миші є загальноприйнятим методом.
Протоколи імунізації й методики виділення імунізованих спленоцитів для злиття добре відомі в
Зо даній галузі техніки. клітини, що зливаються (наприклад, мишачі клітини мієломи) і процедури злиття також добре відомі.
Іншими кращими тваринними системами для одержання гібридом, які секретують моноклональні антитіла, є пацюки або кролики (наприклад, система, описана в бріеКег-Роїеї єї а!.,, Ргос. Маї!. Асай. 5сі. 0О.5.А. 92:9348 (1995), дивися також Козбі еї аї., Ат. .). Сііп. 35 Раїйої. 124:295(2005)).
В іншому кращому варіанті здійснення людські моноклональні антитіла можна одержати за допомогою трансгенних або трансхромосомних мишей, що несуть частини людської імунної системи, а не мишачої системи. Ці трансгенні або трансхромосомні миші включають мишей, відомих як миші НиМАБ ії миші КМ, відповідно, і разом згадуються в описі як "трансгенні миші".
Одержання людських антитіл у таких трансгенних мишах можна здійснити, як докладно описано для СО20 в УМО2004 035607.
Іншою стратегією одержання моноклональних антитіл є пряме виділення генів, що кодують антитіла, з лімфоцитів, які продукують антитіла, наприклад, див. Варсоск еї єї!., 1996; А помеї! вігаїеду ог депегаїіпа топосіопа! апііродіє5 їїтот віпдіє, ізоїаїед Іутрпосуїез ргодисіпа апіїбоіе5 ої деїпеа 5ігаїеду. Подробиці розробки рекомбінантних антитіл дивися також в УмеІ5спої і Кгашйв,
Весотбріпапі апіроде5 ог сапсег Шегару ІЗВМ-0-89603-918-8 і Веппу К.С. Го Антитіло
Епдіпеегтіпд ІЗВМ 1-58829-092-1.
Для одержання антитіл мишей можна імунізувати кон'югованими з носієм пептидами, отриманими з послідовності антигену, тобто послідовності, проти якої спрямовані антитіла, збагаченим препаратом рекомбінантно експресованого антигену або його фрагментів і/або клітинами, які експресують антиген, як описано. Альтернативно, мишей можна імунізувати ДНК, що кодує антиген або його фрагменти. У тому випадку, коли імунізація з використанням очищеного або збагаченого препарату антигену не приводить до утворення антитіл, мишей також можна імунізувати клітинами, які експресують антиген, наприклад, клітинною лінією, щоб сприяти імунній відповіді.
Імунну відповідь можна контролювати протягом виконання протоколу імунізації, відбираючи зразки плазми й сироватки із хвостової вени або ретроорбітальної кровотечі. Миші з достатнім титром імуноглобуліну можуть використовуватися для злиття. Мишей можна піддати стимуляції внутрішньоочеревинно й внутрішньовенно клітинами, які експресують антиген, за З дня до бо забою й видалення селезінки для того, щоб збільшити швидкість секретування специфічних антитіл гібридомами.
Для одержання гібридом, які продукують моноклональні антитіла, з лімфатичних вузлів або селезінки, отриманих від імунізованих мишей, можуть бути виділені клітини й злиті з придатною імморалізованою клітинною лінією, наприклад, лінією клітин мієломи миші. Потім отримані гіоридоми можна відібрати за виробленням антиген-специфічних антитіл. Потім за допомогою методу ЕГІБА можна відібрати окремі комірки з гібридомами, які секретують антитіла. За допомогою імунофлуоресценції й ЕБАСб-аналізу з використанням клітин, які експресують антиген, можна встановити антитіла зі специфічністю до антигену. Гібридоми, які секретують антитіла, можна знову висіяти, провести відбір і позитивні за моноклональними антитілами можна субклонувати за допомогою серійного розведення. Потім стабільні субклони культивують іп міго у середовищі для культури тканини, щоб одержати й охарактеризувати антитіла.
Антитіла також можна одержати в клітинах-хазяїнах, таких як, трансфектоми, використовуючи, наприклад, комбінацію методів рекомбінантних ДНК і методів трансфекції генів, добре відомих у даній галузі техніки (Моїтізоп, 5. (1985) 5сіепсе 229: 1202).
Наприклад, в одному варіанті здійснення гени, що представляють інтерес(ген), наприклад, гени антитіл, можуть бути ліговані у вектор експресії, такий як еукаріотична експресуюча плазміда, наприклад, яка використовується системою експресії гена 55, розкритою в МО 87/04462, УМО 89/01036 і ЕР 338 841, або іншими системами експресії, добре відомими в даній галузі. Очищена плазміда із клонованими генами антитіла може бути введена в еукаріотичну клітину-хазяїна, таку як СНО клітини (клітини яєчників китайського хом'ячка), М5/0 клітини,
НЕК293Т клітини або НЕК293 клітини або альтернативно інші еукаріотичні клітини, подібні до клітин рослин, грибів або дріжджів. Для введення цих генів можуть використовуватися методи, описані в даній галузі техніки, такі як електропорація, ліпофектин, ліпофектамін або інші. Після введення цих генів антитіл у клітини-хазяїни, клітини, які експресують антитіло можуть бути розпізнані й відібрані. Ці клітини є трансфектомами, які потім можна ампліфікувати і масштабувати для вироблення антитіл. Рекомбінантні антитіла можуть бути ізольовані й очищені із цих культуральних супернатантів і/або клітин.
Альтернативно, клоновані гени антитіла можуть бути експресовані в інших системах експресії, включаючи прокаріотичні клітини, такі як мікроорганізми, наприклад, Е. соїї. Більше
Зо того, антитіла можуть продукуватися в трансгенних організмах, які не є людиною, і бути присутніми, наприклад, у молоці овець і кроликів або в яйцях курей, або в трансгенних рослинах; дивися, наприклад, Мепта, К., еї аї. (1998) 9. Іттипої. Мей. 216: 165-181; РоПоскК, єї а!. (1999) 3. Іттипої. Меїй. 231: 147-157; і Різспег, К., еї аї. (1999) ВіоїЇ. Спет. 380: 825-839.
Химеризація
Мишачі моноклональні антитіла можуть використовуватися як терапевтичні антитіла для людей, у тому випадку, коли до них прикріплюється токсин, або коли їх мітять радіоактивними ізотопами. При повторному застосуванні немічені мишачі антитіла є високо імуногенними для людини, що приводить до зменшення терапевтичного ефекту. Основна імуногенність опосередкована константними областями важкого ланцюга. Імуногенність мишачих антитіл у людини можна зменшити або повністю її уникнути, якщо відповідні антитіла зробити химерними або гуманізованими. Химерні антитіла є антитілами, різні частини яких походять від різних видів тварин, наприклад, антитіла мають варіабельну область, отриману від мишачого антитіла, і константну область людського імуноглобуліну. Химеризація антитіл досягається з'єднанням варіабельних областей важкого й легкого ланцюгів мишачих антитіл з людською константною областю важкого й легкого ланцюга (наприклад, як описано Кгашцз еї аї., в Метод» іп МоіІесшіаг
Віоіоду зегіе5, Весотрбіпапі апіїбодієв Тог сапсег Тегару ІЗВМ-0-89603-918-8). У кращому варіанті здійснення химерні антитіла одержують з'єднанням людської константної області каппа-легкого ланцюга з мишачою варіабельною областю легкого ланцюга. У ще одному кращому варіанті здійснення химерні антитіла одержують з'єднанням людської константної області лямбда- легкого ланцюга з мишачою варіабельною областю легкого ланцюга. Кращими константними областями важкого ланцюга для одержання химерних антитіл є ІдДС1, ІдсеЗ і Ідс4. Іншими кращими константними областями важкого ланцюга для одержання химерних антитіл є Ідс2,
ІЧДА, дО і ОМ.
Гуманізація
Антитіла взаємодіють із цільовими антигенами бажано через амінокислотні залишки, розташовані в шести гіперваріабельних ділянках (СОК) важкого й легкого ланцюга. Із цієї причини амінокислотні послідовності в СОМ більш відрізняються між окремими антитілами, ніж послідовності поза СОР. Оскільки СОБ-послідовності відповідають за більшість взаємодій антитіло-антиген, є можливою експресія рекомбінантних антитіл, що наслідують властивості бо специфічних природних антитіл, шляхом конструювання векторів експресії, які включають СОК-
послідовності від специфічних природних антитіл, пересаджені на каркасні послідовності від іншого антитіла з іншими властивостями (див., наприклад, Кіесптапп, ІГ. еї аї. (1998) Майшге 332: 323-327; Уопев, Р. єї аї. (1986) Мате 321: 522-525; і Оцееп, С. еї а!. (1989) Ргос. Маї). Асай. зсі.
И. 5. А. 86: 10029-10033). Такі каркасні послідовності можна одержати з публічних баз даних
ДНК, які включають зародкові послідовності генів антитіл. Ці зародкові послідовності будуть відрізнятися від зрілих послідовностей генів антитіл, тому що вони не включають повністю зібрані мінливі гени, які формуються при М (0) 9 з'єднанні під час дозрівання В-клітини.
Зародкові генні послідовності також будуть відрізнятися від послідовностей високоафінного антитіла із вторинного репертуару окремою рівномірною варіабельною областю.
Здатність антитіла зв'язуватися з СІ ОМб можна визначити за допомогою стандартних методів аналізу зв'язування (наприклад, ЕЇГІ5А, вестерн-блотинг, імунофлуоресценція й проточна цитометрія).
З метою очищення моноклональних антитіл відібрані гібридоми вирощують у дволітровій ролерній колбі. Альтернативно антитіла можна одержати в біореакторі на основі діалізу. При необхідності супернатанти можна профільтрувати, концентрувати перед проведенням афінної хроматографії із протеїн-С-сефарозою або протеїн-А-сефарозою. Чистоту елюйованого до можна проконтролювати за допомогою гель-електрофорезу й високоефективної рідинної хроматографії. Буферний розчин можна поміняти на РВ5, а концентрацію можна визначити при 00280 з використанням коефіцієнта екстинції 1,43. Моноклональні антитіла можна розділити на аліквоти і зберігати при -80 "С.
Для того щоб визначити, чи зв'язуються відібрані моноклональні антитіла з єдиним епітопом, може бути застосований сайт-спрямований або мульти-сайт-спрямований мутагенез.
Для встановлення ізотипа очищених антитіл проводили аналіз ЕЇГІЗА з різними комерційними наборами (наприклад, 7утей, Коспе Оіадповііс5). Комірки титрувальних мікропланшетів покривають анти-мишачим /д. Після блокування (інгібування) проводили реакцію з моноклональними антитілами або очищеними ізотипними контролями за кімнатної температури протягом двох годин. Потім проводили реакцію або з мишачим досі, Ідо2а, ІдДо25 або ІдсЗ3, ІА або зі специфічним мишачим ДМ, кон'югованим з пероксидазою. Після промивання планшети обробляють АВТ5 субстратом (1 мг/мл) і досліджують при ОЮ 405-650.
Зо Альтернативно, можна використовувати набір для ізотипування Ізо5ігір Моизе Мопосіопаї
Апііїроду Ізоїуріпоу Кії (Коспе, Саї. Мо. 1493027), як описано виробником.
Для того, щоб продемонструвати наявність антитіл у сироватці імунізованих мишей або зв'язування моноклональних антитіл з живими клітинами, які експресують антиген, можна використовувати проточну цитометрію. Лінії клітин, які експресують антиген у нормі або після трансфекції, і негативні контролі, що втратили експресію антигену (вирощені за стандартних умов), змішують із різними концентраціями моноклональних антитіл у супернатантах від гібридоми або в РВ5, що містить 195 ЕВ5, та інкубують при 4 "С протягом 30 хв. Після промивання мічені АРС або АїЇехаб47 анти-ІдС антитіла можуть зв'язуватися з антиген- зв'язаними моноклональними антитілами при таких же умовах, як умови для фарбування первинних антитіл. Зразки можна проаналізувати за допомогою проточної цитометрії на приладі
ЕАС5, використовуючи параметри прямого й бічного розсіювання світла, щоб пропускати окремі живі клітини. Для того, щоб відрізнити антиген-специфічні моноклональні антитіла від неспецифічних зв'язувальних речовин в одному вимірюванні, можна використовувати метод ко- трансфекції. Клітини тимчасово трансфіковані плазмідами, що кодують антиген, ( флуоресцентним маркером, можна пофарбувати, як описано вище. Трансфіковані клітини можна виявити в іншому діапазоні флуоресценції, ніж антитіло-пофарбовані клітини. Тому що більшість трансфікованих клітин експресує обидва трансгена, антиген-специфічні моноклональні антитіла зв'язуються бажано із клітинами, які експресують флуоресцентний маркер, тоді як неспецифічні антитіла зв'язуються в співрозмірному співвідношенні з нетрансфікованими клітинами. Можна застосовувати альтернативний метод аналізу з використанням флуоресцентної мікроскопії на додачу до або замість проточної цитометрії.
Клітини можна пофарбувати так, як описано вище, і досліджувати за допомогою флуоресцентної мікроскопії.
Для того щоб продемонструвати наявність антитіл у сироватці імунізованих мишей або зв'язування моноклональних антитіл з живими клітинами, які експресують антиген, можна використовувати імунофлуоресцентну мікроскопію. Наприклад, клітинні лінії, які експресують антиген або спонтанно або після трансфекції, і негативні контролі, що втратили експресію антигену, вирощують у предметних стеклах з комірками за стандартних умов росту в середовищі ОМЕМ/Е12 з додаванням 10 95 ембріональної телячої сироватки (ЕС5), 2 мМ 1- бо глутаміну, 100 мкг/мл пеніциліну й 100 мкг/мл стрептоміцину. Потім клітини фіксують метанолом
Зо або параформальдегідом або залишають неопрацьованими. Потім проводять реакцію клітин з моноклональними антитілами до антигену протягом 30 хвилин при 25 "С. Після промивання проводять реакцію клітин з міченими АІеха555 анти-мишачими Ідс вторинними антитілами (МоІесшаг Ргореб5) при тих же самих умовах. Після цього можна досліджувати клітини за допомогою флуоресцентної мікроскопії.
Із клітин, які експресують антиген, що й відповідають негативних контролів можна приготувати клітинні екстракти, а потім провести електрофорез у поліакриламідному гелі в присутності додецилсульфата натрію (505). Після електрофореза відділені антигени переносять на нітроцелюлозні мембрани, інгібують і досліджують за допомогою досліджуваних моноклональних антитіл. Ідо-зв'язування можна визначити за допомогою анти-мишачого дО міченого пероксидазою і виявити за допомогою ЕСІ. субстрату.
Антитіла можна додатково протестувати на реакційну здатність із антигеном за допомогою імуногістохімічного аналізу добре відомим фахівцеві в даній галузі способом, наприклад, з використанням кріо-зрізів, зафіксованих параформальдегідом або ацетоном, або зафіксованих параформальдегідом парафінових зрізів зразків неракових тканин або ракових тканин, узятих у пацієнта під час звичайних хірургічних процедур, або в мишей із ксенотрансплантатом пухлин, інокулюванних за допомогою ліній клітин, які експресують антиген спонтанно або після трансфекції. Для імунофарбування антитіла, що реагують із антигеном, можуть бути проінкубовані, а потім кон'юговані з міченими пероксидазою хріну козячими анти-миша або козячими анти-кроликовими антитілами (САКО) згідно з інструкціями продавця.
Антитіла можна протестувати у відношенні їх здатності опосередковувати фагоцитоз і знищення клітин, які експресують СІ ОМ18.2. Перевірка активності моноклональних антитіл іп міго забезпечує первісний скринінг до тестування на моделях іп мімо.
Антитілозалежна клітинноопосередкована цитотоксичність (АЮОСС):
Коротко, поліморфноядерні клітини (РММ), МК-клітини, моноцити, мононуклеарні клітини або інші ефекторні клітини від здорових донорів можна очистити центрифугуванням у градієнті щільності фікол-гіпака, з наступним руйнуванням забруднюючих еритроцитів. Промиті ефекторні клітини суспендують в КРМІ з додаванням 1095 інактивованої нагріванням ембріональної телячої сироватки або альтернативно з 5 95 інактивованої нагріванням людської
Зо сироватки й змішують із 7! Су-міченими клітинами-мішенями, які експресують СІ ОМ18.2, у різних співвідношеннях ефекторних клітин до клітин-мішеням. Альтернативно, клітини-мішені можна позначити лігандом, що підсилює флуоресценцію (ВАТОА). Високо флуоресцентний хелат європію з посилюючим лігандом, який вивільняється з мертвих клітин, можна визначити за допомогою флуориметра. В іншому альтернативному способі може використовуватися трансфекція клітин-мішеней з використанням люциферази. При цьому доданий люцифер жовтий може окиснитися тільки живими клітинами. Потім можна додати очищені анти-СІ 0ОМ18.2
ІцО5 у різних концентраціях. У якості негативного контролю можна використовувати нерелевантний людський ідо. Дослідження проводиться протягом від 4 до 20 годин при 37 "С залежно від типу які використовуються ефекторних клітин. Цитоліз у зразках можна оцінити шляхом вимірювання вивільнення 5'Сг або наявності хелата ЕПТОА у культуральному супернатанті. Альтернативно, можна виміряти люмінесценцію живих клітин, що є результатом окиснення люцифера жовтого.
Також можна перевірити різні комбінації анти-СІ ОМ18.2 моноклональних антитіл, щоб визначити чи підсилюється цитоліз при дії складів моноклональних антитіл.
Комплементзалежна цитотоксичність (СОС):
Моноклональні анти-СІ ОМ антитіла можна перевірити на їхню здатність опосередковувати
СОС за допомогою ряду відомих методів. Наприклад, сироватку для одержання комплементу можна одержати із крові відомим фахівцям способом. Для визначення СОсС-активності моноклональних антитіл можна використовувати різні методи. Наприклад, можна виміряти вивільнення ?/Сг або можна оцінити підвищену проникність мембран за допомогою методу виключення пропідіум йодиду (РІ). Коротко, цільові клітини промивають і 5х105/мл інкубують з різними концентраціями тмМАБ протягом 10-30 хвилин за кімнатної температури або при 37 "С.
Потім додають сироватку або плазму до остаточної концентрації 20 95 (06./06.) і клітини інкубують при 37 "С протягом 20-30 хвилин. До всіх клітин кожного зразка додають розчин РІ у пробірку для БГАСзЗ-аналізу. Після цього суміш негайно аналізують за допомогою проточної цитометрії, використовуючи ЕРасз5-Набір.
В альтернативному способі дослідження індукцію СОС можна встановити на прикріплених клітинах. В одному варіанті здійснення цього методу аналізу клітини висівають за 24 години до дослідження із щільністю Зх107/комірку в плоскодонні титрувальні мікропланшети для культур бо тканин. Наступного дня ростове середовище видаляють і клітини інкубують з антитілами (три повторності). Контрольні клітини інкубують у ростовому середовищі або ростовому середовищі, яке містить 0,2 95 сапоніну для визначення фонового лізису й максимального лізису, відповідно.
Після інкубації протягом 20 хвилин за кімнатної температури супернатант видаляють, і додають до клітин 20 95 (06./06.) людської плазми або сироватки в ОМЕМ (попередньо нагрітої до 37 "С) і інкубують протягом наступних 20 хвилин при 37 "С. До клітин кожного зразка додають розчин пропідій йодиду (10 мкг/мл). Потім супернатанти заміняють РВ5, що містять 2,5 мкг/мл етидіум броміду, і вимірюють випущення флуоресценції після зрушення при 520 нм при 600 нм за допомогою Тесап бЗаїййге. Відсоток специфічного лізису обчислюють як зазначено далі: 95 специфічного лізису - (флуоресценція зразка - фонова флуоресценція)/ (флуоресценція при максимальному лізисі- фонова флуоресценція) х 100.
Індукція апоптозу й інгібування клітинної проліферації моноклональними антитілами:
Наприклад, щоб перевірити здатність моноклональних анти-СІ ОМ18.2 антитіл ініціювати апоптоз, їх інкубують з пухлинними клітинами, позитивними за СІ ОМ18.2, наприклад, ЗМО-16, рАМ-Сї, КАТО-ПШ або СІ ОМ18.2-трансфікованими пухлинними клітинами при 37 "С протягом 20 годин. Клітини збирають, промивають в аннексин-У з'єднувальному буфері (ВО Біозсіепсеб5), і інкубують з аннексином У, з'єднаним з РІТС або АРС (ВО Біозсіепсе5), протягом 15 хвилин у темряві. До всіх клітин кожного зразка додають розчин РІ (10 мкг/мл в РВ5) у пробірку для
ЕАСб-аналізу й відразу оцінюють за допомогою проточної цитометрії (як описано вище).
Альтернативно, загальне інгібування клітинної проліферації моноклональними антитілами можна визначити за допомогою комерційно доступних наборів. За допомогою набору для визначення клітинної проліферації ОЕЇ РІА (РегкКіп-ЕІтег, Саї. Мо. АБО20О0) можна провести неізотопний імуноаналіз у мікропланшетах, заснований на вимірюванні включення 5-бром-2'- дезоксиуридину (ВгаІ)) під час синтезу ДНК проліферуючими клітинами. Включений Вга визначають за допомогою мічених європієм моноклональних антитіл. Щоб уможливити виявлення антитіл, клітини фіксують і проводять денатурацію ДНК, використовуючи Ріх (фіксуючий) розчин. Незв'язані антитіла змивають і додають у розчин індуктор ОЕЇ РІА, щоб відокремити іони європію від мічених антитіл, де вони утворюють високо флуоресцентні хелати з компонентами індуктора ОЕЇ РІА. Флуоресценція, визначена в кожній комірці за допомогою флуориметрії з часовим розрізненням, яка є пропорційною до синтезу ДНК у клітині.
Доклінічні дослідження
Моноклональні антитіла, які зв'язуються з СІ 0ОМ18.2, також можуть бути перевірені на моделі іп мімо (наприклад, на імунодефіцитних мишах із ксенотрансплантатами пухлин, інокулюванних клітинними лініями, які експресують СІ ОМ18.2, наприклад, ОАМ-С, 5МИ-16 або
КАТО-І, або після трансфекції, наприклад, НЕК293) для встановлення їх ефективності при контролюванні росту СІ ОМ18.2-які експресують пухлинних клітин.
Дослідження антитіл винаходу іп мімо можна провести після ксенотрансплантації пухлинних клітин, які експресують СІ 0ОМ18.2, імунодефіцитним мишам або іншим тваринам. Щоб визначити дія антитіл на запобігання утворення пухлин або симптомів, пов'язаних з пухлиною, антитіла можна ввести мишам, вільним від пухлини, з наступною ін'єкцією пухлинних клітин.
Щоб установити терапевтичну ефективність відповідних антитіл відносно зменшення пухлинного росту або симптомів, пов'язаних з пухлиною, антитіла можна ввести мишам-носіям пухлин. Застосування антитіл можна комбінувати із застосуванням інших речовин, таких як цитостатичні засоби, інгібітори факторів росту, блокатори клітинного циклу, інгібітори ангіогенеза або іншими антитілами, щоб визначити синергійну ефективність і потенційну токсичність комбінацій. Щоб проаналізувати токсичні побічні явища, опосередковані антитілами, тваринам можна інокулювати антитіла або контрольні реагенти й ретельно вивчити симптоми, можливо пов'язані з терапією антитілами до СІ 0М18.2. Зокрема, можливі побічні явища від застосування іп мімо СІ ОМ18.2-антитіл включають токсичний вплив на тканини, які експресують
СІ ОМ18.2, включаючи шлунок. Антитіла, що розпізнають СІ ОМ18.2 у людини й в інших видів, наприклад, мишей, є, зокрема, придатними для пророкування можливих побічних явищ, опосередкованих застосуванням моноклональних СІ ОМ18.2 -антитіл, у людей.
Картування епітопів, розпізнаваних антитілами, можна провести, як докладно описане в "Еріюре Марріпа Ргоїосої5 (Меїнодз іп МоїІесшіаг Віоіоду) Бу Сієпп Е. Моттіз ІЗВМ-089603-375-9 і в " Ерйоре Марріпд: А Ргасіїсаї Арргоасі" Ргасіїсаї Арргоасп Зегіе5, 248 ру ОМмМууп М. К.
Мезімооай, Егапк С. Нау.
Сполуки й засоби, описані в даному документі, можуть бути введені у вигляді будь-якої придатної фармацевтичної композиції.
Фармацевтичні композиції в більшості випадків надаються в стандартній лікарській формі й можуть бути отримані добре відомим способом. Наприклад, фармацевтична композиція може бо мати форму розчину або суспензії.
Фармацевтична композиція може містити солі, буферні речовини, що консервують речовини, носії, розріджувачі й/або ексципієти, усе з яких бажано є прийнятними з погляду фармацевтики. Термін "фармацевтично прийнятний" відноситься до нетоксичної речовини, яка не втручається в дію активного компонента фармацевтичної композиції.
Солі, які не є фармацевтично прийнятними, можуть використовуватися для одержання фармацевтично прийнятних солей і включаються у винахід. Фармацевтично прийнятні солі цього типу включають, без обмеження, солі, отримані з наступних кислот: хлористоводневої, бромистоводневої, сірчаної, азотної, фосфорної, малеїнової, оцтової, саліцилової, лимонної, мурашиної, малонової, бурштинової тощо. Фармацевтично прийнятні солі також можуть бути отримані у вигляді солей лужних або лужноземельних металів, таких як солі натрію, солі калію й солі кальцію.
Придатні для використання у фармацевтичній композиції буферні речовини включають оцтову кислоту у вигляді солі, лимонну кислоту у вигляді солі, борну кислоту у вигляді солі й фосфорну кислоту у вигляді солі.
Придатні для використання у фармацевтичній композиції консервуючі речовини включають бензалконію хлорид, хлорбутанол, парабен і тимеросал.
Призначена для ін'єкцій композиція може містити фармацевтично прийнятний ексципієт, такий як лактат Рінгера.
Термін "носій" має відношення до органічного або неорганічного компоненту, природного або синтетичного походження, з яким активний компонент поєднується, для того, щоб полегшити, підсилити або сприяти застосування. Згідно з винаходом термін "носій" також включає один або більше сумісних твердих або рідких наповнювачів, розріджувачів або інкапсулюючих речовин, придатних для введення пацієнтові.
Прийнятними для парентерального введення речовинами-носіями є, наприклад, стерильна вода, розчин Рінгера, лактат Рінгера, стерильний розчин хлориду натрію, поліалкіленгліколі, гідрогенезовані нафталіни й, зокрема, біологічно сумісні полімери лактиду, співполімери лактиду із гліколідом або співполімери поліоксиетилену з поліоксипропіленом.
Використаний в описі термін "ексципієт" позначає всі речовини, які можуть бути присутнім у фармацевтичній композиції й не є активними інгредієнтами, такі як, наприклад, носії, зв'язуючі
Зо речовини, змащуючі речовини, загущувачі, поверхнево-активні речовини, консервуючі речовини, емульгуючі речовини, буферні речовини, ароматизучі речовини або барвники.
Засоби й композиції, описані в даному документі, можуть уводитися будь-яким звичайним способом, наприклад, парентеральним шляхом, включаючи ін'єкцію або інфузію. Краще введення здійснюється парентерально, наприклад, внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, підшкірно, внутрішньошкірно або внутрішньом'язево.
Композиції, придатні для парентерального введення, звичайно включають стерильні водні або неводні препарати активної сполуки, бажано ізотонічні відносно крові реципієнта.
Прикладами сумісних носіїв і розчинників є розчин Рінгера й ізотонічний розчин хлориду натрію.
Крім того, стерильні, жирні олії використовуються як середовище для розчину або суспензії.
Засоби й композиції, описані в даному документі, уводяться в ефективних кількостях. "Ефективна кількість" відноситься до кількості, за допомогою якого досягається бажана реакція або бажаний ефект окремо або в комбінації з додатковими дозуваннями. У випадку лікування конкретної хвороби або конкретного стану бажана реакція бажано має відношення до інгібування розвитку хвороби. Сюди включається уповільнення розвитку хвороби й, зокрема, переривання або зворотній розвиток хвороби. Бажаною реакцією при лікуванні хвороби або стану також може бути затримка початку або запобігання початку зазначеної хвороби або зазначеного стану.
Ефективна кількість засобу або композиції, описаної в даному документі, буде залежати від стану, який необхідно лікувати, тяжкості захворювання, індивідуальних характеристик пацієнта, включаючи вік, фізіологічний стан, розмір і вага, тривалість лікування, тип супутнього лікування (якщо воно є), конкретний спосіб уведення й подібні фактори. Відповідно дозування, що вводяться, описаних тут засобів можуть залежати від тих або інших подібних характеристик. У тому випадку, коли відповідь пацієнта є недостатньою при використанні первинного дозування, можуть використовуватися більш високі дози (або ефективно більш високі дози досягаються за допомогою іншого більш локального способу введення).
Засоби й композиції, описані в цьому документі, можуть уводитися пацієнтам, наприклад, іп мімо, для лікування або запобігання цілого ряду захворювань, таких, як описані тут. Кращими пацієнтами є люди, що мають захворювання, які можуть бути виправлені або поліпшені введенням засобів і композицій, описаних тут. Сюди включаються захворювання, що зачіпають бо клітини, які характеризуються зміненим профілем СІ ОМ18.2.
Наприклад, в одному варіанті здійснення описані тут антитіла можуть використовуватися для лікування пацієнта з раковою хворобою, наприклад, раковою хворобою, як описано тут, яка відрізняється наявністю ракових клітин, які експресують СІ ОМ18.2.
Фармацевтичні композиції й способи лікування, описані відповідно до винаходу, також можуть використовуватися для імунізації або вакцинації з метою запобігання описаної тут хвороби.
Даний винахід додатково ілюструється наступними прикладами, які не слід розглядати як обмежуючі рамки винаходу.
ПРИКЛАДИ
Приклад 1: Експресія СІ ОМ18.2 у лінії клітин рака шлунка людини стабілізується при обробці хіміотерапевтичними препаратами іп міго
Клітини Каші, лінії клітин рака шлунка людини, культивували в середовищі КРМІ 1640 (Іпмігодеп), яке містить 20 95 ЕС5 (Регбіо) і 2 мМ Сішатах (Іпмігодеп) при 37 "С і 5 95 СО» з або без цитостатичних сполук. Епірубіцин (Ріїгег) був перевірений при концентрації 10 або 100 нг/мл, 5-РШ (Меойног від компанії Меосогр АС) був перевірений при концентрації 10 або 100 нг/мл, і оксаліплатин (Нозріга)у був перевірений при концентрації 50 або 500 нг/мл. Також використовували комбінацію всіх З сполук (ЕОЕ; епірубіцин 10 нг/мл, оксаліплатин 500 нг/мл, 5-
РО 10 нг/мл). вх105 клітин Каші культивували протягом 96 годин, не міняючи середовище, або протягом 72 годин з наступним культивуванням протягом 24 годин у стандартному середовищі, щоб "визволити" клітини із зупинки клітинного циклу, в б6-коміркових культуральних планшетах при 37"С, 595 (СО. Клітини збирали, використовуючи ЕЮТА/трипсин, промивали й досліджували.
Для виявлення позаклітинного СІ ОМ18.2 клітини фарбували моноклональними анти-
СІГОМ18.2 антитілами ІМАВЗ62 (Сапутеа) або спорідненими за ізотипом контрольними антитілами (Сапутейд). Як вторинний реагент використовували козячі-анти-пи!дс-АРС від компанії Оіапома.
Визначення стадій клітинного циклу грунтувалося на вимірюванні вмісту ДНК у клітинах. Це давало можливість розрізнити клітини, що перебувають у фазах С1, 5 або 2 клітинного циклу.
В 5-фазі відбувається подвоєння ДНК, тоді як в з2-фазі клітини ростуть і готуються до мітозу.
Аналіз клітинного циклу був зроблений з використанням набору Сусієеїех5і РІ О5 ОМА Кеадепі від компанії ВО Віозсіепсе5 відповідно до протоколу виробника. Проточну цитометрію і її аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення ВО ГАС5 Сапіоїї (ВО Віобсіепсев5) і РІоу/о (Ттєе Баг).
Стовпчики на Фігурі Та і Б показують відповідний відсоток клітин в (1-, 5- або с52-фазі клітинного циклу. Клітини Каші, культивовані в середовищі, демонструють зупинку клітинного циклу бажано в С1-фазі. Клітини, оброблені 5-Р), бажано блокуються в 5-фазі. Клітини Кай, оброблені епірубіцином або ЕОЕ, демонструють зупинку клітинного циклу бажано в с2-фазі.
При обробці клітин оксаліплатином спостерігається нагромадження клітин бажано в с1- і 52- фазах. Як видне на Фігурі 1с, зупинка клітинного циклу в 5-фазі або с52-фазі приведе до стабілізації або підвищення експресії СІ ОМ18.2. Відразу після того, як клітини виходять із якої- небудь фази клітинного циклу (фігура 15), експресія С ОМ18.2 на клітинній поверхні клітин
Каюпі підвищується (фігура 14).
Клітини МОСС-4 і КАТО ІІЇ обробляли 5-РШЖОХ (10 нг/мл 5-РШ їі 500 нг/мл оксаліплатину),
ЕОБЕ (10 нг/мл епірубіцину, 500 нг/мл оксаліплатину й 10 нг/мл 5-ЕУ) або РО (10 нг/мл 5-РІ, 50 нг/мл фолінової кислоти й 500 нг/мл оксаліплатину) протягом 96 годин. РНК попередньо оброблених хіміотерапевтичними препаратами МО(С-4 і КАТО Ш клітин була виділена й перетворена в кКДНК. Рівень СІ ОМ18.2 транскрипта аналізували за допомогою кількісної ПЛР у реальному часі. Результати показано на Фігурі 2а у вигляді відносної експресії в порівнянні з рівнем транскрипта конститутивного гена НРКТ. На Фігурі 25 показаний вестерн-блотинг
СІ ОМ18.2 і "навантажених" актином контрольних неопрацьованих і оброблених клітин МОСС-4.
Інтенсивність сигналу люмінесценції показана у відсотках щодо актину.
Попередня обробка МОСС-4 і КАТО І клітин ЕОЕ, РГО, а також комбінацією 5-ЕШ-ОХ хіміотерапевтичних препаратів приводила до збільшення рівнів РНК і білка СІ ОМ18.2, що показано за допомогою кількісної ПЛР у реальному часі (фігура 2а) і вестерн-блотинга (фігура 25).
Зв'язування ІМАВЗ362 на МОСС -4 і КАТО ІІІ клітинах раку шлунка, оброблених ЕОЕ (10 нг/мл епірубіцину, 500 нг/мл оксаліплатину й 10 нг/мл 5-БШ) або РГО (10 нг/мл 5-БИ, 50 нг/мл фолінової кислоти й 500 нг/мл оксаліплатину) протягом 96 годин аналізували за допомогою проточної цитометрії. Спостерігалося підвищення кількості білка СІ ОМ18.2, на який націлюється бо ІМАВЗ62 на поверхні клітин рака шлунка, як видно на фігурі 2с. Цей ефект найбільш виражений на клітинах, попередньо оброблених ЕОЕ або РІ 0.
Клітини Кап попередньо обробляли протягом 4 днів іринотеканом або доцетакселем і аналізували експресію СІ ОМ18.2 і зупинку клітинного циклу. Обробка клітин іринотеканом приводила до залежного від дози інгібування клітинного росту й зупинці клітинного циклу в
З/с2-фазі (фігура 3). Обробка клітин доцетакселем приводила до дозо-залежного інгібування клітинного росту й зупинки клітинного циклу в с2-фазі (фігура 3).
Приклад 2: Попередня обробка клітин рака шлунка людини хіміотерапевтичними препаратами дає в результаті більш високу ефективність ІМАВ 362-опосередкованого АОСС
ІМАВ 362-опосередкований АОСС вивчали, використовуючи як мішені клітини рака шлунка
МОас-4, які попередньо обробляли 10 нг/мл 5-РИи і 500 нг/мл оксаліплатину (5-ЕООХ), 10 нг/мл епірубіцину, 500 нг/мл оксаліплатину й 10 нг/мл 5-РО (ЕОР) або 10 нг/мл 5-БИ, 50 нг/мл фолінової кислоти й 500 нг/мл оксаліплатину (РІО) протягом 96 годин (відношення ефектор: мішень 40:1) або нічим не обробляли. Значення ЕСбзо були отримані від 7 здорових донорів для неопрацьованих і попередньо оброблених ЕОРЕ, РІО або 5-РШОХ клітин МОСС-4.
Як показано на фігурі 4а, крива залежності доза-ефект відносно попередньо оброблених клітин зміщена вгору й вліво в порівнянні з неопрацьованими клітинками-мішенями. У результаті цього спостерігався більш високий максимальний лізис і зменшення значень ЕСзхо до однієї третини значення неопрацьованих клітин (фігура 45).
Мононуклеарні клітини периферійної крові (РВМО5), включаючи МК-клітини, моноцити, мононуклеарні клітини або інші ефекторні клітини від здорових людей-донорів виділяли центрифугуванням у градієнті щільності фікол-гіпака. Промиті ефекторні клітини висівали в Х-
Мімо середовище. При такій постановці завдання як клітини-мішені використовували КайюпПі клітини гастрального походження, які ендогенно експресують СІ ОМ18.2. Тільки живі клітини окислюють люцифер жовтий за допомогою ферменту люциферази, який стабільно експресується клітинками-мішенями. Очищене анти-СІОМ18.2 антитіло ІМАВ362 додавали в різних концентраціях, а як ізотипове контрольне антитіло використовували нерелевантне химерне ПпиЇдс1 антитіло. Цитоліз у зразках оцінювали шляхом вимірювання люмінесценції, що є результатом окиснення люцифера жовтого, що є показником кількості живих клітин, що залишилися після ІМАВ 362-індукованої цитотоксичності. Кап клітини, попередньо оброблені
Зо протягом З днів іринотеканом (1000 нг/мл), доцетакселем (5 нг/мл) або цисплатином (2000 нг/мл), порівнювали із клітинами-мішенями, культивованими в середовищі без обробки препаратами, і оцінювали ІМАВ 362-індукований АОС.
При попередній обробці протягом З днів іринотеканом, доцетакселем або цисплатином клітин Кай спостерігався більш низький рівень живих клітин у порівнянні із клітинами- мішенями, культивованими в середовищі (фігура 5а), при цьому експресія клаудину 18.2 у клітинах, попередньо оброблених іринотеканом, доцетакселем або цисплатином, була підвищена в порівнянні із клітинами, культивованими в середовищі (фігура 55).
Крім того, попередня обробка клітин Каші! іринотеканом, доцетакселем або цисплатином збільшувала потенційну можливість ІМАВЗ62 викликати АОСС (фігура 5с, а).
Приклад 3: Хіміотерапія приводить до більш високої ефективності ІМАВ 362-індукованого (Ф/в)о;
Ефекти хіміотерапевтичних засобів на ІМАВ 362-індукований СОС досліджували за допомогою попередньої обробки клітин рака шлунка Каїой! комбінацією 5-БО 10 нг/мл і оксаліплатину 500 нг/мл (5-ЕЄЮ-ОХ) протягом 48 годин. Типові криві доза-ефект ІМАВ 362- індукованого СОС з використанням попередньо оброблених хіміотерапевтичними препаратами клітин Кай показано на Фігурі 6. Попередня обробка пухлинних клітин протягом 48 годин збільшувала потенційну можливість ІМАВ362 викликати СОС, що приводило до більш високого максимального лізису попередньо оброблених пухлинних клітин у порівнянні з неопрацьованими клітинами.
Приклад 4: Здатність імунних ефекторних клітин здійснювати ІМАВ 362-опосередкований
АрСС не порушується обробкою хіміотерапевтичними препаратами
Хіміотерапевтичні засоби, використані в режимах ЕОЕ або БГО, є сильнодіючими при інгібуванні проліферації клітин-мішеней. Для вивчення негативної дії хіміотерапії на ефекторні клітини, РВМС від здорових донорів обробляли 10 нг/мл епірубіцину, 500 нг/мл оксаліплатину й 10 нг/мл 5-РШ (ЕОР) або 10 нг/мл 5-РШ, 50 нг/мл фолінової кислоти й 500 нг/мл оксаліплатину (ЕГО) протягом 72 годин до проведення АЮсСс-аналізів. Фігура 7а показує значення ЕСбхо 4х здорових донорів, а фігура 75 показує характерні криві залежності доза-ефект ІМАВ 362- індукованого АОСС з використанням ефекторних клітин, попередньо оброблених ЕОЕ або РО.
ІМАВ 3З362-індукований АЮСС клітин раку шлунка МОШОС-4 не порушується у зв'язку з 60 хіміотерапією ЕОЕ або РІО.
Приклад 5: Комбінація обробки 2АЛІ-2 приводить до оптимізованого збільшення культивованих мононуклеарних клітин периферичної крові (РВМС)
Дія 2АЛІ-2 на проліферацію культивованих РВМС була оцінена іп міго. РВМС одержували від здорових людей-донорів, і культури обробляли однократною дозою 72А. ІЇ-2 додавали кожні 3-4 дня. Конкретно, отримані від З різних здорових донорів РВМС (1, 22, ЖЗ3) культивували в середовищі ЕРМІ (1х105 клітин/мл) протягом 14 днів з 1 мкМ 72А плюс висока (300 О/мл) або низька (25 Ш/мл) доза ІІ-2; див. Фігуру ва. РВМС тих самих донорів культивували додатково в середовищі КРМІ протягом 14 днів з 300 О/мл І/-2 плюс 2А або без 2А; див. Фігуру 86.
Збільшення кількості клітин визначали, підраховуючи живі клітини в дні 6, 8, 11 і 14.
У середовищі з додаванням високої дози ІІ -2 кількість клітин збільшувалася приблизно в 2 - 5 разів у порівнянні з культурами з додаванням низької дози 1-2 (фігура ва). Ріст клітин у середовищі без 2А був приблизно в 2 рази нижче в порівнянні із клітинами, що ростуть у середовищі з 2А (фігура 85). Ці результати показують необхідність використання двох сполук 2А і 1-2 у комбінації для забезпечення належного розмноження клітин.
Приклад 6: Обробка 7АЛІ-2 приводить до підвищеного росту МуУ9Уб2 Т-клітин в РВМО- культурах
РВМС культивували протягом 14 днів у середовищі КРМІ з додаванням 300 О/мл І! -2 і з або без 1 мклт 2А. Відсоток Мудуб2 Т-клітин у межах популяції лімфоцитів СОЮЗ (фігура 9а) і відсоток СО16б-- клітин у межах СОЗ-МуЗуба2 -Т-клітинної популяції (фігура 95) визначали за допомогою багатобарвного РАСбЗ-аналізу в дні 0 їі 14. Результати для кожного донора оцінювали в діаграмі розсіювання. На Фігурі 9с представлена діаграма розсіювання, що показує збільшення протягом часу (збагачення) кількості СОЗ-Музуб2 і СО3-С016-мМуЗМб2--Т-клітин у межах популяції лімфоцитів. Враховували кількість клітин, висіяних у день 0, і кількість клітин, зібраних в 14 день.
Додавання ІЇ-2 в РВМС-культури необхідно для виживання й росту лімфоцитів. Вони ефективно ростуть у культурах з додаванням 300 ШО/мл ІІ -2.ЕАС5-аналіз із використанням МУЗ і
Уб2 специфічних антитіл показав, що додавання 2АЛ/ЛІ-2 специфічно викликає нагромадження
Му9Мб2 Т-клітин (фігура За). Через 14 днів СОЗ- популяція лімфоцитів може містити до 80 95
МуЗМб2 Т-клітин. Частина МуЗ9Мб2 Т-клітин експресує СО16, тоді як збагачення цих клітин у
Зо межах СОЗ- популяції лімфоцитів є 700-кратним залежно від донора (Фігури 956 і 9с).
Збагачення СО16-МуЗУб62 7 клітин у культурах в 10-600 разів вище в порівнянні з культурами, що ростуть без 2А (фігура 9с). Ми зробили висновок, що обробка 2АЛІ-2 РВМСО5 іп міїго приводить до посилення експресії АОСС-опосредкованого ЕсуПІ рецептора СО16 у значній частині уб Т-клітин.
Приклад 7: 1-2 впливає на ріст МуУУ9Мб2 Т-клітин дозо-залежним чином
Додавання 2А у культури є найбільш важливим фактором стимулювання розвитку МуУЗМб2 Т- клітин. Добре відомо, що для росту й виживання Т-клітин потрібно ІЇ-2.
РВМС культивували протягом 14 днів у середовищі КРМІ з додаванням 1 мкМ ЗА і зростаючих концентрацій ІІ-2. ІЇ-2 додавали в дні 0 і 4. Збагачення СО1б-Му9нМб2Т-клітин у межах популяції лімфоцитів СЮОЗ-- визначали за допомогою багатобарвного ЕГАСЗ аналізу в дні
О ї 14. Для порівняння різних донорів кількість СО16-музмб2 Т-клітин, зібраних після культивування з 600 Ш/мл 1-2, було взято за 100 95; див. Фігуру 10, ліворуч. Крім того, була перевірена АОСс-активність ізольованих культур, вирощених за 14 днів у концентраціях, що збільшуються, ІЇ--2; див. Фігуру 10, праворуч.
Проведення дозо-залежного аналізу підтвердило, що 1-2 також стимулює ріст і виживання підгрупи МуЗМб2 Т-клітин. При додаванні низьких концентрацій ІЇ-2 у середовище була виявлена кореляція між дозою І/-2 і відсотком СО16б-МуЗМУб2 Т-клітин у межах популяції лімфоцитів СОЗ-- (фігура 10, ліворуч). АЮОСсС-активність клітин, вирощених за більш високих концентрацій 1-2 (150-600 О/мл), краще в порівнянні із клітинами, вирощеними при низьких концентраціях 1І--2 (Фігура 10, праворуч).
Приклад 8: 2А викликає вироблення ІРР у моноцитах і ракових клітинах, стимулюючи збільшення МуЗМб2 Т-клітин
Свіжі РВМСО: (Ехр. Я) або 14-денні, стимульовані 2АЛІ-2 культури МуЗМб2 Т-клітин (Ехр. й2- 5), інкубували або без моноцитів (відношення ефектор: моноцит 1:0), з 0.2-кратним (4:71) або 5- кратним (відношення 1:4) кількістю моноцитів - 1 мкМ 2А. Збільшення МуЗМУб2 Т-клітин у спільних культурах через 14 днів визначали за допомогою багатобарвного ГАСзЗ-аналізу, при цьому збільшення культури враховували при підрахунку. Коефіцієнт збагачення МуЗМб2 Т- клітин, культивованих з моноцитами в співвідношенні 1:14, був узятий за 100 95 для кожного експерименту. Збільшення моноцитів у культурі приводило до збагачення Му9Мб2 Т-клітин 60 більше, ніж в 10 раз. Цей ефект був явно 7а-залежним; див. Фігуру 11а.
Крім того, клітини раку шлунка людини (МОСС -4-люцифераза) і мишачі клітини раку шлунка (пофарбовані кальцеїном СІ 5103) були попередньо оброблено з або без 5 мкМ 2А протягом 2 днів. Людські МУ9Уб2 Т-клітини, виділені за допомогою МАС (день 14), спільно культивували з раковими клітинами протягом 24 годин. Цитотоксичність МуЗМб2 Т-клітин стосовно неопрацьованих і 2а-обробленим клітинам-мішеням визначали шляхом вимірювання активності, що залишився, люциферази або флуоресценції кальцеїну; див. Фігуру 1156. Клітини- мішені (МО(С-4 і СІ 5103) попередньо обробляли з або без 5 мкМ 2А протягом 2 днів і потім інкубували протягом 4 годин з мітоміцином С (50 МІ) для зупинки проліферації. МАС5З-очищені людські 14-денні Му9Мб2 Т-клітини, які перебувають у спокої й ЗН-тимідин додали до клітин- мішеней і спільні культури інкубували протягом 48 годин при 37 "С. Проліферацію визначали, вимірюючи включення ЗН тимідину в ДНК за допомогою сцинтиляційного лічильника Місгорега.
Проліферація клітин-мішеней, не оброблених 2А і без Му9Уб2 Т-клітин, була прийнята за 100 95; див. Фігуру 11с.
Як видне на фігурах 1165 ї 11с, 7а-активовані клітини раку людини активували МуЗМб2 Т- клітини, маючи у виді цитотоксичність (5-10 раз) і проліферацію (1.4-1.8 раз), тоді як лінія ракових клітин миші СІ 5103 не виявляла таких впливів на Му9Мб2 Т- клітини.
Приклад 9: Обробка 2АЛІ -2 впливає на склад культур РВМС
Ріст ії диференціювання специфічних типів клітин в РВМС культурах залежить від присутності цитокінів. Ці компоненти або додають до середовища (наприклад, фактори росту, які присутні в сироватці, І/-2) або їх виробляють самі імунні клітини. Який тип клітин розвивається, також залежить від вихідного складу РВМС5 і генетичної бази. Щоб проаналізувати загальне збільшення ефекторних клітин (МК клітини й МуЗУб2 Т-клітини), РВМС 10 різних донорів вирощували в присутності 300 О/мл 1-2 разом з або без 1 мкМ 2А протягом 14 днів. Кількість ефекторних клітин у популяції лімфоцитів була встановлена за допомогою багатобарвного ЕАС5 фарбування з використанням СОЗ3, СО16, СО56, МУуЗУ і Мб2 антитіл. СОЗ- сСОо56-С2016- клітини представляють МК-клітини, і СОЗ-МуЗ-уб2- представляють МуЗМУб2 Т- клітини.
Багатобарвний ГАСзЗ-аналіз показав, що після обробки 1-2 розвиваються в основному МК- клітини, тоді як у культурах, оброблених 2А/ЛІ-2, бажано збільшується кількість МУ9Мб2 Т-клітин
Коо) (фігура 12).
Приклад 10: 2АЛІ-2 обробка породжує Му9Мб2-- ефекторні клітини пам'яті
Субпопуляції Т лімфоцитів можуть бути розмежовані за допомогою двох поверхневих маркерів, ізоформи з високою молекулярною вагою антигену лімфоцитів СО45КА і рецептора хемокінів ССК7. СС наївні й Т-клітини центральної пам'яті (СМ) відрізняються здатністю багаторазово циркулювати в лімфатичні вузли й натрапляти на антиген. На противагу до цього, ефекторні клітини пам'яті (ЕМ) і ефекторні Т-лімфоцити КАж (ТЕМКА) пригнічують ССК?7 і, очевидно, спеціалізуються в міграції до периферійних нелімфоїдних тканин, наприклад, в інфіковані ділянки або пухлинні ділянки. Клітини ЕМ можна додатково підрозділити, виходячи з характерної СЮО27 і 2028 експресії. Прогресуюча втрата СО28 і 2027 поверхневої експресії супроводжується активізацією цитолітичної здатності клітин. Крім того, рівень СО57 корелює з експресією гранзимів і перфоринів і в такий спосіб є третім маркером, що показує цитотоксичність/дозрівання клітини.
РВМС культивували з або без 1 мкМ 2А і 300 О/мл 1-2 протягом 14 днів. Експресію різних поверхневих маркерів визначали за допомогою багатобарвного БАС5б-аналізу на день 0 (РВМС5) і день 14. Наївні клітини є С0О45КАЖССК7, клітини центральної пам'яті (СМ) є
СО45ВА-ССК7ю, ТЕМКА є СО45КАЖССт7- і ефекторні клітини пам'яті (ЕМ) є негативними у відношенні обох маркерів; див. Фігуру 13а. Крім того, цитолітична активність МУ9Мб2 Т-клітин була визначена фарбуванням у відношенні СО27 і СО57 маркерів; див. Фігуру 136, с. На додачу до цього, розвиток МК-подібних властивостей, важливих для АЮОСсС-активності, було проаналізовано фарбуванням СОЗ- клітин СО16 (зв'язування антитіла) і СО56 (адгезія); див.
Фігуру 134.
Багатобарвний ЕГАС5-аналіз МуЗМб2 Т-клітин показав, що 2АЛІ-2 обробка явно стимулює розвиток МуЗ9Уб2 Т-клітин ЕМ типу, які є СО27- і СО57-- (фігура 13р-с). На додачу до збільшеної цитолітичної активності в популяції СОЗ-- спостерігалося збільшення рівня СО16 і СО56, які, як відомо, походять від МК-клітин (СОЗ-СО16-С056 х) і є залученими в АОСС, (фігура 134).
Узяті разом, ці дані означають, що 2а-обробка РВМСОС5 приводить до розвитку сСр1іб-уузУуб2- ефекторних клітин пам'яті, які здатні мігрувати до периферійних нелімфоїдних тканин і які демонструють маркери високої цитолітичної активності. У комбінації з ІМАВЗ62, націленими на пухлину антитілами, ці клітини є дуже добре пристосованими для того, щоб бо мігрувати, націлюватися й знищувати пухлинні клітини.
Приклад 11: вирощені в присутності 2АЛІ-2 МуЗМб62 Т-клітини є сильними ефекторами для
ІМАВ З362-опосередкованого СІ ОМ18.2-залежного АОСС
Подібно до МК-клітин, вирощені в присутності 2АЛІ-2 Му9Мб2 Т-клітини є позитивними у відношенні СО16 (дивися Фігури 9 і 13), рецептор Есугії, через який антитіло, пов'язане із клітиною, запускає АОСС. Щоб оцінити, здатні чи МуЗ9Уб2 Т-клітини викликати сильний АОСС у комбінації з ІМАВЗ362 була проведена серія експериментів.
РВМС, отримані від 2 різних донорів (41 і 22), культивували в середовищі з 300 О/мл 1 -2 і з або без 1 мкМ 727А. Через 14 днів клітини збирали й додавали концентрації, що збільшуються (0.26 нг/мл - 200 мкг/мл) ІМАВЗ362 до МОСОСС-4 клітинам, який експресує СГОМ18.2. Специфічне знищення визначали за допомогою люциферазного аналізу; див. Фігуру 14а. Фігура 146, с дає загальну уяву про АОСс-аналізи, проведені з використанням клітин від 27 донорів, що виросли в 300 О/мл 1-2 і з або без 7А. МОО0С-4 служили клітинами-мішенями. Для кожного донора значення ЕСво (Б) обчислювали з дозо-залежних кривих, і рівні максимального специфічного знищення в дозі від 200 мкг/мл ІМАВЗ62 (с) відзначали в діаграмах розсіювання.
Сильна ІМАВ 362-залежна АОСС активність спостерігалася у відношенні СІ ОМ18.2- позитивних МО(ЗС-4 клітин при використанні РВМС, культивованих протягом 14 днів з 2АЛІ-2 (Фігура 14а). При використанні 2АЛІ-2-оброблених РВМС культур АЮОСС залежить від присутності МуЗМб2 Т-клітин (Фігури 12 і 15). Якщо клітини культивували без 7А, АрСС активність знижувалася в культурах від більшості донорів. У цих культурах залишкова АОСС- активність є залежною від МК-клітин (Фігури 11 і 14). При тестуванні більш 20 донорів АОСС- аналіз показав, що 2АЛІ-2 обробка РВМСО5 поліпшує ЕсСбо і рівень максимального специфічного знищення в порівнянні з РВМС, культивованими тільки з ЇЇ -2.
Крім того, РВМС двох різні донорів (21 ї- Ж2) культивували з 1 мкМ 2А ії 300 О/мл ІІ -2. Ці культури ефекторних клітин використовували в АЮСсС-аналізах з використанням СІ ОМ18.2- позитивних (МОШ(ОС-4, Ка ІП) і негативних (5К-ВА-3) ліній клітин-мішеней людини (ЕТ відношення 40:1). Були додані зростаючі кількості (0.26 нг/мл - 200 мкг/мл) ІМАВЗ62 антитіл.
АрСС вимірювали, використовуючи люциферазний метод; див. Фігуру 15а. Такий же експеримент, як описаний в (а), був проведений з МШОС-4 клітинами-мішенями й ефекторними клітинами, зібраними з культур, оброблених 2АЛІ--2 у різні моменти часу; див. Фігуру 155. Такий
Зо же експеримент, як описаний в (а), був проведений з використанням МОСС -4 як клітин-мішеней; див. Фігуру 15с. Вирощені в присутності 2АЛІ-2 клітини або використовували безпосередньо, або МуєМб2 Т-клітини були виділені з культур з використанням ТСКуб МАС5 сортування (Міпепуї Віотесі). Ступінь чистоти МуЗУб2 Т-клітин у лімфоцитах становила більш ніж 97.0 95.
Спостерігалася сильна АОСС активність у відношенні СІ ОМ18.2-позитивних ліній пухлинних клітин людини, але не спостерігалася у відношенні СІ ОМ18.2-негативних ліній пухлинних клітин (фігура 15а). Крім того, не була виявлена АЮСС-активність при використанні ізотипових контрольних антитіл (не показано). У процесі 2АЛІ-2 обробки АЮСС літична активність збільшується протягом часу для фракції донорів (фігура 156). Крива доза-ефект ІМАВ362 зміщується вгору й вліво, показуючи кращі значення ЕсСбо і рівні максимального лізису із часом.
У порівнянні з ипсопайіопей РВМС, МуЗМб2 ефекторні Т-клітини, збагачені за допомогою 2АЛІ -2 обробки, здатні досягати більш високого рівня знищення СІ ОМ18.2-позитивних клітин-мішеней, крім того вони вимагають більш низьких концентрацій ІМАВ362 для того ж самого рівня знищення.
Щоб підтвердити, що МуЗМмб2 Т-клітини є резервуаром літичної активності, ці клітини ізолювали зі ступенем чистоти » 97 95 за допомогою магнітного сортування клітин з популяцій
РВМС, культивованих з 2АЛІ-2, на 14 день. АЮСС-активність у комбінації з ІМАВЗ362 зберігається й почасти поліпшується внаслідок більш високої чистоти. Ці результати підтверджують, що МуЗМб2 Т-клітини несуть основну відповідальність за АОСс-активність, досліджену при використанні 14-денних РВМС культур (фігура 15с).
Приклад 12: 2АЛІ-2-Обробка ліній клітин-мішеней не впливає на поверхневу експресію
СІ ОМ18.2
Ініційовані ІМАВЗ62 механізми дії строго залежать від присутності й кількості позаклітинного зафіксованого СІ ОМ18.2. Тому вплив обробки 2АЛІ -2 на щільність С ОМ18.2 на поверхні було проаналізовано за допомогою проточної цитометрії з використанням клітинних ліній МОС4О-4 і
Кай І з ендогенною експресією СІ ОМ18.2. Зокрема, був проведений проточний цитометричний аналіз зв'язування ІМАВЗ362 на непермеабілізованих клітинах МОСС-4 рака шлунка, попередньо оброблених 7АЛІ -2 або 7АЛІ -24-ЕОЕ або 7АЛІ -2-5-ЕШОХ протягом 72 годин. 7 АЛІ -2 обробка іп міїго не викликає зміни кількості поверхово локалізованого СІ ОМ18.2; див.
Фігуру 16. 60 Приклад 13: Збільшення АЮОСС, опосередкованого ІМАВЗ62, за допомогою 2АЛІ -2-обробки
РВМС не порушується попередньою обробкою ЕОЕГ
Хіміотерапевтичні засоби порушують проліферацію клітин. На противагу до цього 2АЛІ. 2- обробка ініціює збільшення кількості МуЗ9Мб2 Т-клітин. Щоб проаналізувати вплив цих протилежних впливів на ефекторні клітини, РВМС від 6 здорових донорів культивували з 2АЛІ -2 або 2АЛІ-22ЕОЕ протягом 8 днів до використання в АОСс-аналізах (ЕТ відношення 15:1). Були визначені ІМАВЗ362 концентрації що приводять до 5095 АЮСС-опосередкованого лізису неопрацьованих МОСС-4 клітин-мішеней (ЕСбво).
Значної зміни (приросту) АОСС, викликаного ІМАВЗ362, МОСС-4-клітин внаслідок обробки
РВМС 2А/ІГ-2 не спостерігається при комбінованій обробці з ЕОЕ (фігура 17).
Приклад 14: Іп мімо націлювання ІМАВЗ362 на СІ ОМ18.2-позитивні пухлини й протипухлинні ефекти ІМАВЗ62 на ксенотрансплантатах пухлинних клітин на "голих" мишах
Для дослідження іп мімо ІМАВ 362-націлювання на пухлинні клітини вОмкг Юуеїїднке 680- міченого антитіла вводили внутрішньовенно "голим" мишам З підшкірними ксенотранплантатами клітин раку шлунка людини МОШ(ОС-4. МОСО-4 клітини демонструють поверхневу експресію СІ ОМ18.2, а також НЕК2/пеи (мішень трастузумабу), але є негативними щодо СО20. У контрольних дослідженнях групам мишей з МИОССсС-4-ксенотрансплантатами вводили або Оуеїїдні 680-мічений трастузумаб (група позитивний контроль) або Оуеїїдні? 680- мічений ритуксимаб (негативний контроль). ІМАВ362 накопичується виражено й винятково в ксенотрансплантатах пухлин, що показане візуалізацією на живих мишах з використанням флуоресцентної системи візуалізації ХеподепФ через 24 години після внутрішньовенної ін'єкції антитіл (фігура 18). ІМАВЗ362 ефективно утримується в мішень- позитивній пухлині й виявляється з порівнянною інтенсивністю навіть через 120 годин (фігура 18). Трастузумаб також виявляється винятково в ксенотрансплантатах через 24 години після ін'єкції. Сигнал трастузумаба швидко "розмивається" у межах 120 годин після ін'єкції. При використанні ритуксимаба сигнал не виявляється.
Крім того, ІМАВ362 використовували для лікування мишей із ксенотрансплантатами
СІ ОМ18.2-позитивних пухлин. Було проведене дослідження, пов'язане з раннім лікуванням моделі пухлини (з початком уведення ІМАВЗ62 через З дня після інокулювання пухлинних клітин). Більше того, експерименти, пов'язані з лікуванням розвинених пухлин, починали через 9 днів після інокулювання пухлинних клітин, коли пухлини досягали об'ємів близько 60-120 мм. "Голим" мишам підшкірно інокулювали 1х107 НЕК293-СІ ОМ18.2 трансфектантів. Через З дні після інокулювання пухлини починали лікування мишей (10 на групу). Мишам уводили 200 мкг ІМАВЗ62, інфліксимаб (як ізотиповий контроль) і РВ5 два рази на тиждень протягом 6 тижнів, чергуючи внутрішньовенний і внутрішньоочеревинний спосіб уведення. У той час як усі миші в групах, що одержували або РВ5З5 або ізотиповий контроль, гинули в межах 70-80 днів, тварини, яких лікували ІМАВЗ62, мали більшу тривалість життя (фігура 19). Спостерігалося не тільки збільшення часу до загибелі, а крім того 4 з 10 мишей залишалися живими протягом усього періоду спостереження 210 днів.
Лікування 9-10 мишей на групу починали, коли середні об'єми пухлини досягали 88 мм3 (62- 126 мм). До лікування миші були розділені на дослідні групи з метою забезпечення співрозмірних розмірів пухлин у всіх групах. Мишей лікували 200 мкг ІМАВЗ62, ізотиповим контролем або РВ5З два рази на тиждень протягом б тижнів, чергуючи внутрішньовенне й внутрішньоочеревинне введення. Усе миші в групах, яких обробили або РВ5 або ізотиповим контролем, загинули в межах 50-100 днів. Тварини, яких лікували ІМАВЗ362 мали перевагу у виживанні, при цьому середній час виживання майже подвоювався (47 проти 25 днів). Троє із цих мишей залишалися живими протягом повного періоду спостереження (фігура 20). Важливо відзначити, що протипухлинна ефективність іп мімо залежить від присутності мішені на пухлинних клітинах. Протипухлинні ефекти ІМАВ 362-обробки не були відзначені на мишах із ксенотрансплантатами СГ ОМ18.2-негативних НЕК293 пухлинних клітин.
Для вивчення ефективності ІМАВ362 відносно ракових клітин з ендогенною експресією
СГОМ18.2 використовували МООС-4-модель раку шлунка. Спостерігався агресивний ріст клітин
МИСаС-4 в "голих" мишей. 1х107 клітин МОСС-4 рака шлунка вводили підшкірно в лівий бік бестимусних "голих" мишей (п-9 для ІМАВЗ62 групи; п-8 для контрольних груп). ІМАВЗ62 (200 мкг на ін'єкцію) і контролю вводили два рази на тиждень, чергуючи ім. і і.р., починаючи через 6 днів після інокулювання пухлини шляхом внутрішньовенної ін'єкції. Розміри пухлини визначали два рази на тиждень.
Представлені на Фігурі 21їа результати показані разом з 5ЕМ. Ріст пухлин у мишей, яких лікували ІМАВЗ62, був суттєво інгібований у порівнянні з контрольними групами мишей (р-0.05). Фігура 215 показує об'єми пухлин на 21 день після інокуляції пухлини. Об'єми пухлин у бо мишей, яких лікували ІМАВЗ62, були значно меншими, ніж об'єми пухлин у контрольних мишей
(р-0.05).
При інокулюванні мишам 1х107 пухлинних клітин середня тривалість життя мишей, яких не лікували становила не більше 25 днів. Лікування ІМАВЗ62, цетуксимабом, трастузумабом або ізотиповим контролем і буферним контролем починали, коли об'єми пухлини досягали середнього розміру близько 109 мм (63 - 135 мму). Мишей розділили на лікувальні групи з різними дозами (фігура 21). Було показано, що ІМАВЗ362 значно зменшує швидкість росту пухлини. Значного зменшення росту пухлини в порівнянні з контролями (фізрозчин або антитіло) не спостерігалося у відношенні цієї агресивно зростаючої моделі пухлини.
Уповільнення росту пухлини було пов'язане з незначним збільшенням середнього часу виживання в мишей, яких лікували ІМАВ 362 (31 день проти 25 днів).
Протипухлинну активність ІМАВ362 досліджували на двох моделях ксенотрансплантатів рака шлунка людини з використанням МСІ-М87 або МО(ОС-4 клітин з використанням лентивірусної трансдукції ІМАВЗ362 мішені СІ ОМ18.2 (МСІ-М87-СІ ЮМ18.2 і МОСС-4-СІ ОМ18.2).
МСІ-мМ87-СІ ОМ18.2 пухлинні ксенотрансплантати інокулювали шляхом підшкірної ін'єкції 1х107 МСІ-М87-СІ ОМ18.2 клітин у бік 8 "голих" мишей (самки, б-тижневого віку) на лікувальну групу. Обробку починали на 5 день після інокулювання пухлини за допомогою внутрішньовенної ін'єкції 800 мкг ІМАВЗ362 або 200 мкл 0.995 МасСі у контрольній групі (фізрозчин).
Внутрішньовенне введення проводили щотижня протягом усього періоду спостереження.
Розмір пухлини й стан здоров'я тварин реєстрували два рази на тиждень. Фігура 22а показує ефекти обробки ІМАВЗ62 на ріст пухлини. Розмір підшкірних пухлин вимірювали два рази на тиждень (середнє ї- ЗЕМ, ""р«0.001). Фігура 220 показує графіки виживання Каплана-Мейера.
Мишей забивали, коли пухлини досягали розміру 1400 мм3.
Таким чином, тривала ІМАВ 362-обробка високо значимо інгібувала (р«е0.001) пухлинний ріст
МСІ-мМ87-СІ ОМ18.2 ксенотрансплантатів рака шлунка (фігура 22а). Затримка росту пухлини була значимо (р«0.05) пов'язана з більш тривалим часом виживання мишей, яких лікували
ІМАВЗ362 (фігура 225).
ІМАВЗ362 імунотерапія швидкозростаючих МИО(ОсС-4-С10М18.2 ксенотрансплантатів приводила до значимого (р«0.05) зменшення розмірів пухлин на 14 день лікування. Після перших двох тижнів ІМАВ 362-лікування розвиток МООС-4-СІ0М18.2 пухлини був дуже
Зо агресивним. Однак, інгібування росту МОСС-4-СІ0М18.2 пухлини до 14 дня лікування призводило до значимого (р « 0.05) більш тривалого виживання мишей, яких лікували ІМАВ362.
У підсумку, ІМАВЗ362 було високоефективним при лікуванні ксенотрансплантатів карциноми шлунка, демонструючи значиму затримку розвитку пухлини й більшу тривалість життя на пухлинних моделях, позитивних за ендогенним СІ ОМ18.2. На моделях дуже агресивних пухлин ці протипухлинні ефекти ІМАВЗ62 є менш вираженими, проте, значними, що підкреслює сильні протипухлинні властивості ІМАВЗ62.
Приклад 15: Протипухлинні ефекти ІМАВ362 у комбінації з хіміотерапією на мишачих моделях пухлин іп міо, ІМАВ 362-опосередкований АЮСС є більш ефективним на клітинах раку шлунка людини, попередньо оброблених комбінаціями хіміотерапевтичних засобів, включаючи ЕОБЕ і 5-
ЕОчОХ. Тому, протипухлинна дія комбінації цих сполук із ІМАВЗ362 була досліджена на мишачих пухлинних моделях іп мімо.
МСІ-М87-СІОМ18.2 ксенотрансплантати пухлин інокулювали за допомогою підшкірної ін'єкції 1х107 МОСІ-М87-СІ ОМ18.2 клітин у бік 9 мишей у кожній лікувальній групі. Мишей --носіїв пухлин лікували відповідно до режиму ЕОЕ-1.25 мг/кг епірубіцину, 3.25 мг/кг оксаліплатину й 56.25 мг/кг 5-фторурацилу внутрішньоочеревинно в дні 4, 11, 18 ї 25 після інокулювання пухлини, з наступною внутрішньовенною ін'єкцією 800 мкг ІМАВ362 через 24 години після введення хіміотерапії. ІМАВ 362-обробку продовжували щотижня. Розмір пухлини й стан здоров'я тварин контролювали два рази на тиждень. Фігура 23а показує ефекти комбінованого лікування на ріст пухлини. Розмір підшкірних пухлин вимірювали два рази на тиждень (середнє значення ї- ЗЕМ; 7" р«0.05). Фігура 230 показує графіки виживання Каплана-Мейера. Мишей забивали, коли об'єм пухлини досягав 1400 мм3.
В "голих" мишей з пухлиною МСІ-М87-СІ ОМ18.2 при лікуванні ІМАВ362 або ЕОЕЄ режимом спостерігалося високозначиме пригнічення росту пухлини в порівнянні з контрольними мишами.
Додаткове ІМАВЗ62 лікування в комбінації з ЕОЕ хіміотерапією приводило до значимо (р«е0.05) більш сильного інгібування росту пухлини, ніж лікування ЕОЕ режимом окремо (фігура 23а).
Медіана виживання мишей у контрольній групі (фізрозчин) становила 59 днів. Щотижневе ІМАВ
Зб2-лікування мишей значно збільшувало медіану виживання до 76 днів, подібно до виживання мишей в ЕОЕ групі з медіаною виживання теж 76 днів. Однак комбіноване лікування ІМАВЗ362 і бо ЕОЕ збільшувало медіану виживання до 81 дня (фігура 236).
Ксенотрансплантати пухлин інокулювали підшкірною ін'єкцією їх107 МОСО-4-СІ 0М18.2 клітин у бік 10 "голим" мишам (самки, б-тижневого віку) на лікувальну групу. Мишей лікували в дні 3, 10, 17 і 24 хіміотерапевтичними засобами. ІМАВ 362-обробку проводили щотижня. Фігура 24а показує криві росту підшкірних ксенотрансплантатів МОСС-4-СІ1 0М18.2 пухлин (середнє їх
ЗЕМ). Фігура 246 представляє графіки виживання Каплана-Мейера (логарифмічний ранговий (Коксу-Мантеля) тест, ""р«0.01).
Підшкірні ксенотрансплантати МО(С-4-СІ0М18.2 пухлин розвивалися дуже агресивно.
Проте, ІМАВ 362-лікування мишей-носіїв пухлин значно інгібувало ріст пухлини в порівнянні з контрольною групою із уведенням фізрозчину. При використанні комбінованої терапії ЕОБЕ, ефекти ІМАВ362 на ріст пухлини МООС-4-СІ0О0М18.2 були приховані інгібуванням росту внаслідок ЕОР-лікування, не показуючи збільшення інгібування росту пухлини в порівнянні з лікуванням ЕОЕ окремо (фігура 24а). Однак медіана виживання мишей, яких лікували ІМАВЗ62 і
ЕОР режимом, була збільшена з високою значимістю (р«0.01) у порівнянні з виживаністю мишей, яких лікували тільки ЕОЕ (фігура 245).
Приклад 16: Вирощені в присутності 2АЛІ-2 Му9УМб2 Т-клітини поліпшують ІМАВ 362- опосередкований контроль розвинених пухлин іп мімо
Для дослідження комбінованої активності ІМАВЗ62 і отриманих у результаті обробки 2АЛІ -2 уб Т-клітин у мишачих системах ми використовували мишей МО. У мишей М5О відсутні зрілі Т- клітини, В-клітини, натуральні кілери (МК), сигнальні шляхи багатьох цитокінів, і вони мають багато дефектів вродженого імунітету, при тому, що ніші в первинній і вторинній імунологічних тканинах є доступними для колонізації людськими імунними клітинами.
МО мишам підшкірно інокулювали 1х107 СІ ОМ18.2-трансфікованих НЕК293 клітин. У той же день миші одержували 8х105 людських РВМС5, збагачених МуЗМб2 Т-клітинами, культивованими протягом 14 днів у середовищі з додаванням 2А. Більше того, мишам уводили 50 мкг/кг 2А і 5000 Ш 1-2 (РгоїІеиКіп). Для збереження людських Т-клітин у функціональному стані, І -2 уводили два рази на тиждень, а 2А - щотижня. Коли НЕК293-СІ ОМ18.2 пухлини ставали макроскопічно видимими, починали лікування 200 мкг ІМАВЗ62 два рази на тиждень.
На додачу до групи з 9 мишей, яких лікували, були взяті також дві контрольні групи мишей.
Одна група не одержувала людські уб Т-клітини, іншу групу лікували ізотиповими контрольними
Зо антитілами замість ІМАВЗ362. Ріст СГ ОМ18.2-позитивних пухлин у мишей, яких лікували ІМАВЗб2 у присутності людських уб Т-клітин і 2А, був значимо інгібований і практично припинений, у той час як у мишей, яких лікували або ізотиповими контрольними антитілами, або в мишей, позбавлених людських Т-клітинних ефекторів, пухлини росли агресивно, і тому мишей забивали раніше визначеного часу (фігура 25).
Приклад 17: Протипухлинні ефекти ІМАВ362 у комбінації з хіміотерапією на мишачих пухлинних моделях
Протипухлинна активність ІМАВ362 у комбінації з хіміотерапією була досліджена на підшкірних алотрансплантатах карциноми шлунка в імунокомпетентних безпородних ММК мишей з використанням СІ 5-103 клітин з лентивірусної трансдукцією мишачого сідп18.2 (СІ 5- 103-сІдп18.2).
СІ 5-103-сідп18.2 алотрансплантат пухлини інокулювали за допомогою підшкірної ін'єкції 1х105 01 5-103--сідп18.2 клітин у бік ММКІ-мишей (10 мишей на кожну лікувальну групу). Мишей- носіїв пухлин лікували внутрішньоочеревинним уведенням 1.25 мг/кг епірубіцину, 3.25 мг/кг оксаліплатину й 56.25 мг/кг 5-фторурацилу (ЕОР) у дні 3, 10, 17 і 24 після інокулювання пухлини, з наступною внутрішньовенною ін'єкцією 800 мкг ІМАВ362 через 24 години після введення хіміотерапії. І-2 уводили два рази на тиждень за допомогою підшкірної ін'єкції 3000 ІЕ. Після завершення хіміотерапії обробку ІМАВ362 і І/-2 продовжували протягом усього періоду спостереження. Розмір пухлини й стан здоров'я тварин контролювали два рази на тиждень.
Мишей забивали, коли пухлина досягала об'єму 1400 мм3 або коли з'являлася виразка пухлини.
Як видно на Фігурі 26, в ММК! мишей з СІ 5-103-сІдп18.2 пухлинами, яких лікували ІМАВ362 або ЕОР окремо, не спостерігалося значимого інгібування росту пухлини в порівнянні з контрольною групою (фізрозчин). На противагу до цього, комбінація ЕОЕ хіміотерапії й ІМАВ
Зб2г-лікування приводила до значно більш високого інгібування росту пухлини й тривалого виживання мишей - носіїв пухлин. Ці спостереження показують наявність адитивних (сукупних) або навіть синергійних (взаємно посилюючих) ефектів при комбінації ЕОЕ хіміотерапії й
ІМАВЗ362 імунотерапії. Обробка ІІ -2 не впливала на ріст пухлини.
ПЕРЕНІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
«1105 ГАНІМЕД ФАРМАСЬЮТІКАЛЯ АГ «120» комбінована терапія їз застосуванням антитіл до кпаудиву 18,7 для лікукання раку " «І30х 3442-71 вот «1502 РОСТ ЕР2ОЇ2/002210 «13 2012-05-23 160х 50 «Б/у» запатентована версія 3.5 «2105 1 «ЖЕ» 26 «2322 ВАТ (група захисної/радикал транслокації) «2П3» Нота зарівле «пай 1
Меж Аїд ма! Те Аіа сСуз сіб біу мем ші Рпе ма! ма! Зегоьвй ї1е 1 5 10 І5 сту тІ1е АТ біу г1і6 ї1Те АТа Аза стне Суб мес одер о бтй Тероввг те
О10 Ах Сер отує АБИ деп Рго Ма! ТВг діа ма! Рйв Азпотук сій о1у 3 40 45 пу ТероАгу бегогує ма! дека бід 5еб о бег с1у рйе тк Осій Суб Аго 59 біу тут Вп тТне цей Сей 51у ес орго Аа мет гей віп Аїа ха! дев 25 70 75 0 іа гсец мес ІТ муаї б1у 118 Уаї цец Б1у АТа її2 б1у вен сей Уа 85 90 55 чак тів вне Аїя цви вуз Суз 18 АК І1е Ту чего МеЕЄ с1іц дер зег 100 105 цо
Аіа цує дів Аби мМмаї тйг обер типб заб Фіу ЖТВ мес РНе 116 маї Зег 115 120 125 біу цен Сув Аїа ІТ АТа зіу уві зе ма! пе АТа Азп о Меї вен ма 130 135 140
Тигр ап РНе Тго мес 5ег тТйг АТа Ап Ме тує твгоаїіу мех біу б1у 145 150 155 150
Мек Уаї оіп тлгоУуді сій Тйг Ага тує ТвВге вв б1М АТа АТА грец Бе 1655 179 175 маї с1у тгтромаї АТа 51у біу цен тйг овей Те сТу с1у маї мет мет то 185 130 сух Ті2е АТа Сує да б1у без АТа Рго бій біб ЛИгоАяп туго ух АТ 195 260 205
Уві век тую ніх Аїд его бу ні 5его уд! Аїа туго Гуз Рго сту су 510 5 | 220 вве іуво Аа зек тигобіу РНе біу его Ази Тргоруб дело су бух Т1е
КЗ 230 235 240 тТук дхр бі ші Аїа аг Тйг о бш А5ровін уаї біл 5егб туго рго 5ег ау 25 255 суснтя дер тує ма! 250 «дю 2 «2115 81 : «812» РНЖ (група захисвої / радикал травспокації) «ФІї13» Ното 5артівн5 «4005 5 має бБег тат отит тТНР оСух сій Уві Уа! АТа Рйе гей зе бек тів ем 1 5 що х5 сім цен Ата су сСув т11е АТа Аїя типгосіу меж А5р мех Тер Заг о тТИг ой Аєрей тує Абр дей го Ущі тТВгобег Уа! Ре свій тує сти су 48 5 їєв тТгр ага 5вг о Суз Маї дго та зЗего5ег щіу вйе тТвго сів Сух Аго 5О 35 60 го тує вве так їв сен біу гецовго АТа Мет Се) бія Аїа ма1ї Ага 055 70 75 во
АТа бен оМеї Ії маї С1У Ів Уаї ев піу іа їіє а1їу реф се) уд! 85 зо 95 зе жів впе вії Сеш гу суб їТо др Іі сіу щей меб СТ Ар 5ег 100 105 110
Ата ру діа ди мек тик рей тб бек сту ті меї РНе Ів уаї Заг 115 173 125 оіу цен оСубв Аїа 116 АТа сім уУаї его ма! Ре Аза АЗИ Меб беч ма! 130 135 І 140 упкоавй РБе теромет 5Зег о твЕ Аа дев Меж Тук ТТ? сту мет сіу сту
145 50 155 1650 меж Уа! сіїп Тир оуа! сій Тбг оду тує ТНК вве сі дія АТа ву Ре 165 170 175
Ууаї бу ткромаї АТа біу с1у реу тТигосеу т1е бу 51у ма! ме Мех 189 185 1950 суб ї1Те Аїа Суз Аг б1м Сен АТ Рго с10 бій ствк Ар тут їуя АВ 195 299 205 уаї 5ек тує нів Аа бек 01у нія ЗЕ уаї Аїа тук цу рго Б1у Оу 210 215 22О
Ре цу5 АЇв бек тик біу Рне су 5ег аБи Те овув АЗпосув Бу 118 275 230 235 240 тТутк-двБО Біу сім діа Ага тик бів Азросіо Уаї бій зек Туг РКО Зег 245 250 25 су піч Акр тує ма 250 «0105. 3 «рії» 10 , хеЩ25 РТ (група захисної / радикал транслокації) «8135 цоМмо зарієпь «400х З двобій тгробеє тпг біл Або ей тує дб 1 з 10 «2102 4 І «115 Лі Й й хгій» РЕТ Сгрупа захисної й радикал транслокації) киї3» ото вартейв ех 4
Аз АпоркО уді те Аа маїф вне деп тує сій 4 2 10 «210» 5 «сій 14 «Бї25 вит сгрупа захисної / радикал транслокації) «013 Ново 5арівне «400х 7
Зес тне бій А5рогбеш Туг АБИ Ап Рго у таб Аза уді вне 1 5 10 «Ох б вх же ТИ «хід РКТ Серупа захисної 7 радикал транслокації) «13» ношо зарівне
«400» 5
ТагоА5а вне Тго мет бЗег Те АТа й Меж Тук ТВе сту 1 5 НК) «10 7 «гії 15 шк «2125 РЕТ (трупа захисної / радикал транслокації) «2135 Ното зарівне «400» 7 а5р его АтТа ух Аїа Ап Мет ТНК зви ТК оБет оіу пе ї 5 10 «10» 8 «21їх 35 І «гій» рАТ (група захисної / радикал. транслоканії) «її» Ното зарівєпе «4005 8 мет а5р о біп тгробеготне бій АБО бе туг Ах АБ РГО Уді тТаг Аа і Би о 15 уаї вве Ай тує сіп оту Се тро де баг Су маї Ага бів бек Бог
ЗО сім вНе тк ін Суб Ака оту туго ене тйг хе сен бі Бер рко Аа
Меїс ен іа діа уві Аг АТа «2105 9 «Й та «2122» РТ сгрупа захисної й радикал транслокації) «Із опо 5дплейв «0» З "
Рпе Аза бевоїу5 Суб ув Аг ї1е зіу зак оМеї бін А5р о бек АтТа вує
І 5 то І5 та дви Мек тиг оїви ТИгК зви б1У 20 а 10 «Ті» 40 «гій» РЕТ (грула захисної / радикал транслокації) «ІЗ ото зарієп5 «4095 10
АТа Аа Меї вен маї тк одяп Ре ТеромМеї бек тк о АТа дз Мет тує 1 З 10 15
Тег обіу меє сіу бБіу Мет маї сіп Тигр омаї ота Тг Ага тує ТВковве піу Ала. Аа бец оте маї бу тк
І 35 «0 хеї1й5 «2115 157 ше Що «21й» РТ (група захисної / радикал транслокації) «213» Ното 5арівп5 «-8005 1 мех дер бій тгроЗег тпг о біп дерогено туго деп дп оРго Уаї ТВРодіа 1 5 10 15 ма1! РМ дяй тус Бін оту ви їтр Ак чего сух У АКО бій бек Бек 20 25 30 сіу Рпє Те обія Суб Аго б1іу тує яна тп обез це су сей орго Аа о. 45
МЕ фев обілоАїа Уа! Або АТа гео меє 118 узі 01У 31е Ві фен сіу зо 55 50
АТ х1е біу гец їец ма! 5есохів вве Аа цеш цу Су І11е дсо Іїе 70 25 80 сТ1у б5ег Мет сій др о5ег діа ух Аа Аби Меї твгорей тт о5ек Ту 85 9о 95
Те мет еме тіо маї 5ег біу їеу сує Аїв 116 Ала бІу Ууаї бек Уа! 100 І 05 110 кре Аїа Аз Меї цеб туаї! ТайгоАБЛ Не тгроМеї бек ТИР АТХ Ап Мет 13 125 125 тує Тнгосіу мек обі сіу Мебс уд! бій тпб Уа! бій тво дгд тує тве 136 155 140 пе б1у Аза дід Бе вйо уд) біу Тер 3145 150 «2105 12 «вїїх 107 «дій» РЕТ сСтоупа захисної / радиквя транслокації) «213х Штучна «Бех Й , «кеЗ» Опис штучної послідовності: трансляція продукту ПЛР. «400 ТАЙ дру тйе УВвТ АТа Аза рго закоуа! РНЕ Її Ре Рго Ро бегодяро ТИ 1 5 о 15 сіп сей туз бек біу тТаг о АЇа бЗего уві Ммаї Суз бец гепсд5п Аза РНЄ 29 25 30 тукоРКО Ага бін АТа ув маі бій тер зуб маії Ар ази АТа Без оби 15 46 43
Зак 01 А5п 5ег сій бій Зегоуа! ТНгб біц біп А5р 5ег Гу5 др вес 35 БО
Тк Туг бе рен бек бар тб єн Тс рей Заг о буз Аїд АБрОтТуг ої 65 70 75 аб цу5 Нні5 гу маї Туг Аза Суб сі Уа! тиг оні бій оту гей 5ег 5ог 85 що 25
Бо Ма! Трої ує зак оре деп ага сїу оф сує о 105 «М «11» 326 шк ще «-212» РВТ (група захисної / радикал транслокації? «2131» штучна
АТеЦх х223» Опис штучної послідовності: трансляція продукту пле «0» 13 біу вго б5ег уд! рлпе РГО єн АЇЗ Рго 5ег о Яег цу Бек тТиг заг осту 1 5 18 15 соту те Афа АТа тей біу Суб їв Ма! руб Ао туксовпйе рРго би вКо 75 Зо чаї тт уві 5Зег тер Азп бак об1іу АЗа їец тп зеробіу худі НЕ Так знче вго Аза Маї їеоо біб бебобек біу вен оту Чек зви бек 5егомаї за 35 бо чаї тТпгохма) Бго бек аг о5ег се сту Твгобів Ти Туб Те сух Ай 55. 70 75 850
Ма! АвпОНТя ув рРГО 5егодБИ ТВг орує уаї Ахрогуб уз МЯ1 ОТ с РГО 85 Й Зо 35 су 5ег Су АБрогув тнг нія Тйгобув орга Вго бух Рго АтТа вго б 100 105 110 гей ібн сіу 6іу Рго бек ма! Рпе їец Рпе Рго ого (у5 Рго уз др що 120 125
Тит вец Меж гіе 5ег о дго ТР оРГО С10 уа1 так суб хаї маї мУаї дво ї30 153 140 уаї зег нія бір а5р РКО бу Маї фу Рпе деп Тгротук жаї Азр о1у ї45 І50 155 150 маї ст ма) Ні А5й АТа вує ТНК обуб го Ага їй бій бій туго АБа 165 170 175 зве тт тут аго чаї уаї 5ег о уаї рем ти? хаї Без нія віп А5р тр
ІВ 185 150 іви Азп сбіУу цу 610 туго їує Суб бух маї б5ег Ап Суб Аа рен рго: 195 250 205
ДТ вго жі бін Суз тб ої1о б5ег бух АТа вуз З1у СТ РКО АКО ТИ 210 215 20
РРО бій УйДІ Туг ТВГ о Бен Рго Рсо бег о йго Або с1іц гей тйб Був деп 225 230 235 24 піпоуді 5еб о їео ТвагоСух цеш маї зу5 біу ре тук рРго 5еко ар тів 43 250 аа діа ма! сін Ткробів зак Ази біу бій его 610 Аби Ап тТукоцув ТНг 250 255 279 те овго Рко уді гец А5р о Зег Азо біу Бак вне ле се) туго заг гм 275 250 285 се лис УВІ Азробуз его Ага ТрРросій бій оо1іу ази мві Ре бе буз 290 235 396 зегомаї мес нів СТО Аїа Бей нів А5п Ні Туг Тигобій ву5 бег рев 395 310 315 320 бек гей б5ег Рго біу гу
ЕК
«їй» 18 «ої» абб І «2125 РТ (трупа захисної / радикал транслокації) «ах штучна каз «23 Опис онтучної послідовності: химерні моноклональні антитіла
АЙ» 14 мех оф) тер таб отероуаї вне рей рив во ве 5еб уаї тво Аїа у 1 й 10 15
Уа ніз бег сбіп Уві біп ви бій бій бег о біу Ача бій їен о Мес ув
Зо
Ве с1у Аїа бе уді Гу І18 5ег о сСув уб АТа тнгосТу туго ТБе о Рпе до 45 баг бак тук тер о їТе біц терома! Гуз бій Аго вго б1Уу нів с1у Гей 5 бо оіш тер тТе б1у 410 ІТ ви Рго с1у бег біу 5ег ТВг АБ Туг дп
Б 70 | 75 8О сЇн суб еРпе їу5 бік губ Аа тве ве тає Аа дерОтТНе его баб Ап 85 0 25 те АТа тує мес бій спец зе 5ес о рецш тк озакодій АБО 5ег діа ха! 190 195 110
Тут Тує сСув АТа Аго тТук о Авр Тут Вко Тгр вне Аїа Туг Ттр б1у бів 115 120 125
Оу Так обевоуа! ТвбоУаї 5ег о АТа АТа чес оте су ту рео 5єК Уві 130 135 ї40 пе вго їец Аза го 5вкозегк гу заго отбг о бег бїу 61у тигодів Аа тА 150 135 ї1БО бе о біу Су вею Уді їм АБО Тукорйе рРго біц о Бго ма! Те оуд! 5ег 1655 170 175
Ткр АБИ Зек сіу Аїа ге Тег обег сту уд! нів Те РВЕ РКО Аа: ма 185 155 1995 іви біп зер бек біу їбеп туго бер оїец бек бег Уа! Уаї тТВе Уа! рРго 195 290 205 ек заг Бек сви Я)у тик сій тнготмк ї1е Суз Азпоуа! Ап о нНіз губ 219 215 220 І рРсосзег Ан тт оїу5 ха! дер оіїух ув уаі бін Рго бух век Суб АЗо 225 230 235 дО
Ту тигонів Тк обу Рго Рго Су РгО Аїа вро бій вед сцен зі с1у 235 250 253
Рго веб охаї вне рео Рйе РгОо бе руб вро суч дер отйг цен Меж їв 250 855 270
Бег Ако Тіг ОРГ біб Уаї Тпб Суб ма) уаї Уаї в5р уаі бек ніх Сім 275 280 285
АзроРго с1ц Маії Суз РПе АБИ терту оуа! Аброоіу уаї бій маї ві5 290 295 з00
АБИ АТа Бу тг ому Рго ду 10 бТМ біп туго дБи 5ег Тйг о туг Аго 3а5 3 315 325 уаї! жа! 5ег уа!ї Сем ТБи ді! Сцеу нів біп о ад5р тер ге деп щу Ух 325 330 33: сш Туг бух Суб суб Ма! щег Аяп Су АТВ ее РО АТа вго ІТе 010 340 345 358
Гуз Те жТе зе їу5 АТа вуз сіу піп Рго дго бій рго бій маї туг 355 350 365
Тиг о рец РКО Рго баг др дяр бі) сем ті гбу5 Азпосій ма! 5еробеш 370 375 383 тик суб сей о уді бух 61у Бе тує вко бек дер ІТ Аза ма! сій тео 385 350 395 400 сій Яег Аза о з1у бТй Ро бій о дзподБп Ту оїуб Так отв РКО го Уві 05 Ах 415 їен йБр бек дер біу заг вна Рйє вец тує бе Був бец ТИ Ма?) АБ 420 423 430 ім» бег дк Тр озіп с1а б1у Ав Уа! Ре 5ек о Сух бег о уаї Мет ні 435 445 445
Зіч дід (ец нт Ай Ні тує те обій руб бвг рено бЗек о веч Бе рго 459 455 460 су су . 465 «210» 15 даріш Зб? «125 РВТ (група захисної ИЙ радикал транслокації) «233» штучна «220» «ваЗ» Опис штучної послідовностії химерні моноклональні антитіла «ОО» 15 мет азр о тгр о вец Ткр АБИ Сей гец Рйе ей оМес аїа Аа діа (1п бек ї 5 то 15 тІТе М АТВ біп ї11в сіп озеро маї бій бегобіу Ро біц се) гу уз 70 25 30 вко бу бін ти" о маї у І12е 5егосув руб АТа 5ег сту Туг сте РКе ' 45
Те АБп туго с1у Мет деп Тго Уа! Цує піп АТа ре сту бух п1у цей р бо рух тер мет сту тер оІ1е АБИ ТР ода ТНеОсТу СТУ РКО ТНК отуг Аа 70 75 во а сію вве гу сту Ас Ра для Ре его ге сій тТВе бе АТа ек 85 чо 935
ТВг Аза стуг вево сій ІТе АБл Аби ву суб Аби сіб др о тйг Аїа тк 00 105 Іа
Тук вне бух Азїа Аге Кей біу Ре с1у АБИ АЇа Меб Ар тує тгроФ1у 115 120 125 5ій біу тик бек ма! тигомаф чвгозве дія чес тк оту бІу вГО бее 130 135 140
Уа! ве го цец Аїд Рго хегочер обу Бек тис 5евосіу сту таб оАїа 145 150 155 160
АТа веб б1іу суб во сома! рух дер оту яйе Рго сій бго маї те ма! 1655 170 175 его ТгроА5побек бі діа гец тик чего біу ма! Ні5 ТВг ОР РгО Аа ї80 185 195
Уаі вен бій бвг о 5ег саіу кеш тує євгробей 5ег бек о маї ма1ї Твг ха 195 ПО 295
Бго Зег 5ег бек їец б1у тТйг обі тпсотує тів су5 деп ма! а5а нів 2160 215 290 мух Рга БЕК АзпоТвг о цу хмаї АБО бУ5 уз Уві бім РгО Сух бек осСух 225 230 235 240 дьрокув те ні Так обуя Рг Рго Су5 Рго Аїа Рг бо Бей орер бу 245 250 255 І сТіу бро 5ек Уа! РНе Гец РБе Рго Рго фу5 рРго Гу др таигобеб мех 200 255 270
Ів ек ага тиг ово оби маї те обу Уа) ув! ма! дяроуві бегонія 275 гва 285 січ др о Бго бім Ма! руз вне Авт тер отут ма)! д5робіу маї б1в ма! 298 255 300 нів Аяп АТ Був ТР ОБух РКО Аа боїв би 010 туго Аза его так тує 305 з їх 320 вго уві ув! Бег уді цем тк Уві мен онів бій в5р тер беи дзп Фу 325 330 335 їу5 51 тує уз су рух уаї 5ег дей УЗ Аїв Сем Рго Аа его їі
Ю 345 з5о оч уч Таг Ії Звг губ АТа у б1у би го Аго 5Тц Рго бій Маї 355 36 365
Туг Тк огец Бго Рго заго дко дзр бій їво їйг вуз Азпобіп уві! 5ег 370 375 30 мвец тик су веб Уаф уз Ту РК тук рго бег Ар тТе АТа Уві со 385 395 395 400
Тер іш баг біу бій Рго сію АБпоаБА Туг бує ТНК Тс Рго Рго 405 о 415 чаї би А5р его дер біу беговве рве свй туго евг о вуз рей те Ома! 420 425 430
АВО Туз зер Ага Тктробіп біп 5іу дп ма! Ро ес Су бег худі мех 4135 «44 445 ніх сій аА1в бви ні дей нія тук тнг бій бух бек о кви 5егогец век 459 453 460
Ргосз1у Су 465 «2105 16 «іх 455. «вій» РКТ Сгруна захисної / радикал транслоканії) «її» Штучна «220» «йй3» Опис штучної послідовності: химерні мовокловальні антиттяв «НМ» 16 меж бій те їТе тероїТє Ма зей рНе ї1е ре оба біїу твт дід у 1 5 в 15 маї нів щей бів ма! бій Бей бій сів бек бту діа біз Бей АТа Ага вго біу їй Бек Маї суб іє 5вг бух бує Ата его біу тує ТпгоОРНне сто 45
Тит АБИ Тук о Тукє дів деп тер ома! був сія аг оте сіу зів у ред 5 5
Сію Тр їїе бу би ї1е туго рРго Ту 5вгобіу йба тТаготує тТук од п 70 7З що
Січ рух Ре Гу біу ух АТа Тигрес тб ОА Азо Су бег очак о Беє 8к що 55
Тео АТа туго Меї бій Без озек баг гей Тк озег 1 А5р бек Аа Уві 100 105 о тТуг вне суб АТа Ага бег туго 017 АТа Ре Ар тує тер еа1у дій су 415 120 425
ТвВеотйб рез тВг уві бек о 5ег дів бве твг ору5 біу вго 5егоуа! бе 130 135 150 вгбо вен дія Рго бер обег іуб 5ег тйгочек біу с1у ТйПг АТа дів гео 145 155 155 150
Ф1іу Су Меу маї цу5 А5р тує Ре вго бій Рго маї ТНгоМаї баг отр 165 179 175
АБп о Бег овіу діа цеш тк бек сСіу уаї нів тб РНе РРО АТ Уа1ї Сей 150 1855 135 біл бЗег 5зег біу сей Туг 5еговен бег бЗегомаї Ма! так оуа! рРгсо 5ес 195 200 2705 зе зег гей біу Тйгобіп тикотТує 11е Сух АБи ма1ї д5п НІ5 Суб Вео 2-15 215 270 зег дяи тТйг обу уві З5р цуз вух ма! 61 РгОо губ бек Су дер Гу 725 280 235 240 тає нів те осСувб вро РКО Суз Рго діа Рго бін бен гей 0іу с1у Рго 245 50 255 тег уві вве реу вне рго РКО мує РО вух Ар тк реш мет ї1е 5ег 250 255 270 дгаствт о вго спів Уа! Тс бух уяі Уаі ма! д5роуді его нів сії Ар дих во 285. вго біш сома! їу5 впе ап отгротує уві Ар ооіусмаї с1у Уаї нів Ах та 255 й БІ) іа вує тив Вуз РгГОа вк їм ій ой тТук АБИ зего тво Туг дра ма! 305 ЗІ 315 І 320
Ма! ак уаї тей те Уві Сей Ні біп дер Тер оїецз Ап сіу руб а 325 339 335 тТуг вух сСух уз ма! 5ег депо гу Аа їей Рго Аза рго те 019 гує за0 345 350 таг ЇТе бек губ АТа ух сіу сій Рго дго 1 Ро бій маї Тус ТВг 355 ЗО 365 ви го РО ЗВГ Одес АБрОсЇц це) те вує депоаій маї 5еб рей Тит ут 375 ЗВО су цена маї цу« б1у Ре стук Рго с звг Ар о т1в8 Аїа ув) ої тор ої 385 390 395 400 5егоАяп біу біп Рго бі ап АБИ туго су5 о Твк о тВг о рго Рго удТ дев 405 о 415
АБИ 5ег о А5р сіу бек вив РНе рец тує зегоїу5 сем тр оуУуаї АБро цу 420 пЕ5 439 зекоАго тер осоїий ої біу Аз уд! Ре сег сухо 5ег ма! Мет ні и 235 440 «45
Аа сец ніБ Авп о Нія Туг о тТве сій Суб его гей бек іє 5ес о Рго С1У 450 455 480
Бу 455 «2105 17 коії» 467 «в125 РЕТ (трупа захисної / радикал транслокації) «2132 щтТучна «ах й «те» Опис штучної послідовності: химерні моноклональні антитіла «ах 49 мет 5іу ттр св Сух тів їїе цем ре цед уві Аїа тик Аа твгосіу 1 5 10 15 уві нія его сій ма! бТй ге ста сіпорРго Зіу Аїа бін бец маї Аго 2а 25 39 вго с1у віа зег жа! рух це бег сує їу5 Аза о беб о сіу тує так Ре тгоБеК тує Ткр їз дяй ттромаї сув бій аб рРго 1у ста лу вео з а 60
Зіш тгтрогіє б1у дяв їТе Тук Бго боб АБО Яек о Туг ТВс АБИ ТубкоАБИ 65 70 73 5о0 сіп бує РМе (уз АЗр Ку А1яЯ тТВС грец тп Уаї Ар ух бег ве бер 85 І) І 95 тіж о АТа Туг МеЖж ой ес вег бекорго Твгобег 1 дер бег Аа ха що 105 о туго туго Суз тт о Аго Зек о ткроагу оіу АБИ 5ег РАВ АБ тує тгробіх 175 2 125 бій біу тиг о Тве їею ТИг ма 5егсобаг Аїд бЗеє ТВгосуз б1у вро 5ев 130 135 , 1430
Уа! Ре рго Тен Аїа Рго бек бег рух 5ег тВс Баг б1у сіу тс дія 145 150 ї55 160
Аа ев су Су їецомаї 1у5 Абр отує вне Рга біш Рго маї тис чаї 165 170 175 зеготгроАхи 5ек б1у Аїа ву тре ес біу Уа Ні те РН го Аа 156 185 190 чаї мем с1іп Чеє бог сіу грец Туг о бег цен бек заг маї ма! ТВгома! 195 200 205
Рго бер бек бег ви 5ТУу ТАросіяй ТАг оТук Ї1е суб деп маї Ап нів 1 215 22 цу РО Беб А5П ТИ рує маї др цу Гуз маї бій вго вуб5 Бег суб 225 230 235 240
Авробує тТвг нів тб Суб рго ого Суз Рго дія го 510 Сец їву Ту 245 250 255 сіу РКб 5ег уаї Рпв бец овйе го РКО цує го вуз дьр отв сви мет 259 255 270 їів 5ає дга ТйгоРгоО 1 маї ТВтосСув муаї уа!ї Ма)? А5роУуа! 5егбові5 гту 280 285 оішоа5р вго сти ма! Буб5 Рмо АБпотер туго маі ар осі1у маї сти Уа 290 295 за ні Ап Аза ву ТвВе губ Рго дру бід бів ба тує Ал оВек о ТВг отук 305 Зо 315 320
Аг Уа маї Бег ма)! Сем тпгомв)і веб нів бій 450 Тер веб деп о1у 325 330 335. уз іш ТУР буб5 Суз суб Маї 5вг Ази вує АТа зви Рго дій рго тв 3140 345 359 от вує таб оїТе 5ег був діа ув о1у біп Рко Аг бій Рго бій худ? 355 350 365
Туг Тбгобей рго го сбевг о Аго Ар бій Бей тс фу АЙ бій хаї 5ес 375 375 зо бен тн" суб умец Уа! губ йіу Рпе туг Рко Зек Або їТїе дія ма! 1 385 390 Зо 400
Тер оо баг одхп сі бій Рго сіб деп Ап туго гу ТВ Так оРКО вго щО5 що 315 чаї! цер Абр о 5егоАБр бу бек РНе вве сео туго Бек цув рено тве ха 420 425 430 дер офу5 баг Адго Тгробів бій біу дози Ууді пе чЗабоСує Зебома! мех 235 440 445 ях Зім та бео ні Абпонія тук тне бій руб ес ген бБег сеу беї а5а 15 460 ве соту ув 465 -2305 18 «211» аб «212» вт спрупа захисної / Бадикал транслокації «13 Штучна «ек «Рай» Опис штучної послідовності: Химерні Монокломальні антитіла «00» 18 мет ото тТгр о Ако ІТе Ре гей вне ї1е сви чай бу тег оАТа біу Уа! ї 5 10 15 нів авг сів Уді сій вбеч оіл сій Зег б1у РгО бі вед ма? рух рго с1у Аїа чего уаї Суб Меб бек Суз 1у5 Аїа бег о біу тук тае Ре тве
Ар тує маї їТ2 5ак о тгроуаї ву сій дго тбе ТУ 1 оту ен оту 33 Ге-4) ткр о їРре сту 1 їІТе Тук Рго піу бегобіу Зеротвг туго Тук деп и ща 70 7 во іу5 о Рпе ув зіу уз АТа Те ореб тТВКоАіа Азрогбує беговег дей Тит 85 Й Зо 95
АТа Туг мет бів Кей баг 5ег єни Три овес СТ АБр о Зеє дТа уві туг 100 ю5 110
ТЕ Сук дів Ага Ту Уа! Мед ге) Аг АТа Меє Авротує тгробім сій 115 120 125 сі ТАС о 5егомаі ТНгомаї бер ек Аїд бег ТНе буз б3уУ РрОо Зегоуа! 130 135 140
Ре РКО цем діа Ро 5ег Зег вуз 5ет Тйгозег оту ім тп Аїа Аа 145 159 155 160 цер сіу сух сви Уа! Суз о а5р тує ре рго бів Рго маї твгохмаї 5ее 165 170 175
Тгр. йзп 5егосіу діа бец так о Зебосіу уаї ні тАгоРНе рого Аа ма! ї80 185 96
Мец обі Зеє бев біу сей тує с бевг сви ак бе Узі уаї таб хуат всо 195 20 205 5ег о жхег беб реа о1у Тк обтий таб отмк о т1е Сувсдяи Ма! Ав оМія Був 216 215 220 го бег дки Тйгогрух ма! йзр губ дув маї Б1И РРО уз Заг Суз Ар 238 235 24й муз ТЕ нів ТНКосСує Вго обко Сух Вго Аїд Рго біб Сероген о сіу о1у 245 250 255 пкеа зег ма! ре сви РАБ орто Рго вуз его у Ар о тВг рез меж Т1е 260 255 та зекг заго тк Рго бір Уа! Те осує маї уд! ма! Авр уд! 5егонів бів у 280 285
Авровго бін мМаї уз Рпе Азпотрр отут Уа! Ар осіу Уаї бій Уаі нів 250 295 300
Ав АТа був Тк Бу Рго ака сін бїй о)п туго аАвлобек УВГ ОТУК АгО 305 310 315 320 маї чаї бег Маї Беш тк Ма) Меп нія біп о АБроттрорео АБлЛосіуУ гу 325 330 335
Фін тує руб с сСув бух уа1ї 5егоАБиИ вух АТа фе рго АТа вго їв си 340 345 350 сув таготіе бег губ АТа ув 61; бій вго Аг сів вго біпома? тує 355 360 355
ТВгорец вго Рго 5еб Ага АЗробіц греу ТВгогуя Ай СІЙ маї век ре 379 375 380
Тит бух сви о Уаї Ку сіу РМе туго вро 5ег дер ЇТе Аза ма! 530 Стгр 357 30 3а5 400 іш бег Ап обіу біпоБго б1Б А5а Ази туго бух тТйг о ТВе Рго вго чаї 305 10 415 ем А5ро5ег АЮ біу еп Ве РНе 1ец тТуг Зег Гуз Гени ТБг Уа дер 420 425 430 ух зег Ага тгробіп бій 1у деп уві Ре зер Суб 5ег уаї меж Ні 455 «і 445 бій АТа с іенч о ніз деп нів тут тКеобів був б5ег Бей 5ег зви ек вго «50 45 йо оіу ух 265 «2105 19 «2115 455 І й «212з вВнтТ (група захисзої / радикйл транслокації) «2135 штучна «аг й і : Е жйй3» Опис штучної послідовності: химерні мМонохлонаввні антитіла «ОО» 1 мет одзр Тер отіе трр же Меї Ге) Ні5 бви ген Аза Аа Аза тТВве с1у
І 5 15 и
Іі бій бек сій маї нів цер бій бій зекг біу 58 91 сео де бек го біу бак бБег уаі цух сец чев Суб Суб АЗр ре Авробего бів Узі бе рРго Рпе АЇя Туг Меє зеготерот1іесагу бій огуз РО Ту ні су 30 35 50 вне піц то 118 с1іу Ар їі їецовро бек Тів сі Агу тс т1е Тук 85 70 І 75 їв вЗіу зіц муз РНе Бі дер цу АТа ТЕ сей А5р о АТА Ар Тк Уа БВ 85 я 95 дей отТвг АТа туго гей ій сей аби ев обеу ТАгоЗег сто Азровевк Аа 0 105 10 те туг тує був аа Аго о1у 01; бу Тук б1у Азв о трроРНе АТа туг пх тео 125 тер обіу ба біу тТвтосьен ма! ТвгоУуя! 5акоАїа й1а 5ае отвг о гуг О1У 130 ї35 3140 вго Баг ма! вне рРго гей АїВ вка 5ег о Зег рух Звг Тк оБеє сіу бу 145 150 155 150 те АТа АТа вец біу Суб гей ма! вує др отує Ре го біш во май 165 175 175
Те омаї 5еготер Ази 5еК о оїу Аїа цен тпє 5ег оту маї ні ТК Ре 180 185 130
РКО Аїд УВІ бец сій 5егобек біу дец Тук бег ген ваг обег Уа! ха 205 тТне ча) ро бег оЗегобег зво біУ тагРосів ТВ тує її Су АП мА 210 215 РЕ деп онів вуз РгО Зег АБИ ТК цу Уа! Авровув суб Уа! сій го вуз
Ж 230 235 240
Заг Суб Аз оїух їйргОоНіє Тр оСуб рго рсо Суб ко Аза ро сш 1 ей 245 250 255 сен сіу оі1у Рго 5акома1! РйЄ еп РАЄ вгОо РгОо у РГО Був Аа тн 260 265 270 мем Ммеї їі зекбодго ТНК Бго сін маї ТВгоСув ма! маї Уві д5р уд! 775 ва 285
Бек нів бій др РгОо бій удг бує РИ АЗИ тро туго ма! дер обіу ма 290 7595 Зоо сіро Уаі! ніх Ап Ата уж твгосух Рто дге б1їи сш бій тук Абп 5аг 3п5 Зо 315 320
ТВе Тує Ага маї уаї Бег уаї Цей тв уаї їз мів бій дев тТрро'ї ен 325 330 335
АБп о с1їу бує сій тує Муя Су ру ма! 5аг деп у АТа ви Рго Аїа 340 345 350 вто тре від вує ТАК оЇї1еоб5еє ув: АТа груз бім зім го га ен оРго 355 350 І 365 ій УЯі туго те Се) реко Ро его оАго Ар об дей Тс ув Абп оса 32О0 375 380 уаї Яек Мец тВє Суз Гей Уа? гу с1у вне тує рго его дей ІТе АВ 385 390 235 дО
Уаї бій тер бін б5ег ди Ф1у біп о Рго БІ АБ САЙ Ту вує тив те 405 ща 415
Рко Рго маї сви Ар о5ег Ав су бек ре вне сви стук 5егорув ЦФи 490 425 410
Твкома1 А рув вегоАга тероаїпобоіп біу д5и Уа! Ре бек суб бер 435 440 245
Ма! Мет ні5 бі діа фей нії Ап нія Туб ТР ооій Буз бег ви бег 4З0 455 450 ве баб ро бі ув 255 «рю «11» 20 Що «212» РЕТ (трупа захисної и бадикал транслокації) «23» втучна «Вид» й «Ка» опис штучної послідовності: химерні монеклональні антитіла «005. 30 меї ої бек сій тик об1йп мМаї ви меї 5егоїео ре РБе терома!? бек 1 5 о 15
Фіу те суч бім Аза їЛе смаї Меє тигр обій Заекорго заго чат ва тиг 2а 25 зо ма! те Аїа сіу сід Суб Уа Твг о Меє 5ег о сСу5х уз 5ег бЗег обіп 5ег 35 4 45 без ген дя бБеб сіу Ахи бій Бу АЙ туго їбей тн тТрротуУуК оп бій 50 55 50 їух Рга сту сій вко РО уз седобец їі Туг Тгр АїТа бек твг да 55 70 75 о об 5вк сту Ма1ї РрО А5р о АКа РН тс об1у ве обу 5ег бу тТВгодео 85 За 5 ее ТВгосем Тр оїЇ6 бегсзег уві бій дія бій Ар сем аа уд Туг 106 105 110 тує сСув сій Аз дер туго обЗає тує Рро зе ТК оРНа с1у АТа ту ТВ 115 120 125 ж цеш бій фе» губ дко тає УВІ АТЯ Аїа Рво 5ебоуді Ре сїтте рРБе ї30 135 140 вго Рго Зек А5р о с10 бій іву бує баб обіу Тк о АїТа 5екоуа! Ха! Суб хо 155 160 ме сви деп ап Ре Туг РКО Ага сім Аа су уві бій тер груз ма! 163 іти 375 бо
Авр дп АТа сец біп бер о сіу дев бег сій бів беб маї тбеобіш 18 180 185 о двро5ег ув АБО бег ТИ оту Зег бе обер бвг Тйговеу Те рей баг 195 200 205 уз іа Ар отук б1мМ рух ніз уз ма тТуг діа сСуз Бім ма тА нів 20 215 220 бій бу ре БЕК ее ро Уа! ТА ух чек Рпе А5лодга с1у СТИ Суб 225 230 235 240 к21О» 71 поїї» 735 «дії» РЕТ (група захисної и радикал транслокації? «2і3х штучна «ех ; : «айв Опис штучної послідовності: химерні вонаклонайьні антитійа «05 21
Меж нія Ре сію уд! бій 716 ре 5ег пе ге) цей те 5ег А1їВ Заг 1 5 10 15 чаї гів мет бек аг біу сів їїе ма! сеи тВгобій 5есорго діа тів 20 25 30 мес зек АТа бек го біу олу ту маї Твге її тик оСув взає Афа зей 35 40 45
Бегобає уаі бек тує мех нів тгрорне бів са фуб Рго сту тик БЕК 5 00 рго ув Бе ттр тів Туг бек Тит авг о А5п бе Аїд о зебобіу уаї Бго 7о 75 50
Та АКЯ пе 5ег о біу 5еє б! БК оту Твго5ає тук бек рец тв Ої1е 85 зо 95 вег Ак мес сот АТа бій А5р ота АТа таготує Ту був 18 біп Акта 100 205 по звагобеє туго Рго Рго Те Рле сіу бТу біу тако овув цец бі їв вуз 115 12 125
АкчУ тик Уа! АТа діа овБго бег ма! Ре сї1е ве рго Ро Зегоаво ти 130 35 14о ій всей цу5 Заг Ф1у тп» Аіа 5ег Маї хуаї Сув Бемомец Аяп Ави о рРпЄ 145 155 153 150 туговго Аго біЯ4 АЛа вух ма1ї бій ткр бує Уа1 Ар одяй діа гей біб 155 170 175 зер обіу деп бег біп бім 5ек УЗ! тк оаїн бій Азрозек сух дю бек 80 155 1950 тТвЕ тує вро їв 5ег бег тк оїеу тб о бей 5ег цує АТа дв о Ттуг 1 135 259 205 куч нів Сув ма! Тук АТ Суз' оці маї ТНгоніз зіп с1іу Сеж 5Зег 5ег 21й 215 220
Рго Уа! Тйгогує ес Ре АБп дгОо Є1У бій сСуз 225 23 535 «1029 «гії» 234 «212» ват (група захисної 7 радикал транслокації) «2135 штучна «вгОх й , Й «гаї» Опис штучної послідовності: химерні монокланальні антитіла «400 22 мес оїз вве сій те о б5іп Уа! Ре уаї Ве Уві бец Се тгрогсец 5ег 1 5 10 15
О1у Уві ахр б3у дер Іїе уд)! мех тТБгобіп 5ег б1й руб РНе Меї 5ег
КІВ) тТве 5егоуа! ЄТу Ар Аг Уа! бех ї1е тек осСуз губ АЇа бек ба дви ма! всудотйк та ма! АТа тгеотує Бій сто Суб рго с1у бій 5ек вго ща 50 сув аїа цей її тук їец іа бег Ап АгГО Ні ТВг о біу уд! его Аз 05 70 75 БТ
Ага вне тнгосіу Зек о5іу его біу ТК Ар орйе тве рей так отіє 5ек
Бе) 35
Ап Уа) іп 5егосіц дер Бенц АТа Ар отує ве суб рей сій нія тер що 105 що
Ав тут РКО сец тТНе Бе сіу бЇу біМ тагоцує бен сі тів гуз Аго 115 1250 25 тік Уа! А1а АЇа РРО Бег уа! РВЕ ІТ РАЄ РРО РГО 5Бг о АБр бЇВ бТИ 135 135 140 це уз его Є1у ТНК Аїд чеє ма! Ма? Суз їецоіви Абп ди Рпе Тує 145 150 155 160 го Аго сій іа уз Ууаї б1іп Тер обуз ха! дер дя АТа вен сд1іп бек 105 170 175 сіу Ача бас вій БВ) бес уаї Те обір віз А5р бек їуз АЗр баг Те 150 1855 390
Туг Бек Гей бег деп ТНР Сен тег се Бек зу Аза АЮ. тує бій Гу 195 200 205 нія гу таї тут Ала суб оіц уд тв нів бій біу гер зв Бак вго 21о 215 ати
Уа! Жне рух его вне а5п Аг сту бі сСув 225 230 ; «2505 23 «их 240 Шо «ріс РАТ (група захисної / радикал транслокації) «хи» штучна «дО «ВАЗ» бпис штучної послідовності: химерні моноклоевнальні автитійа «400»: 023
Мет дер бек бій діа с1й Уаї Сеф оМех гео геб беноїецй тер Уа! 5ег 1 5 Ю 15 ту тпгосСу5 сту Ар ІТє ха! Меї зб бій Зег РРО зве Зак гей Аа мВ Бег ма! бі бій Бу маї Трг меж его Суб Гу б5ег чего бій 5ег ми вед туго бЗегоб5еє деп бій Суб дей ту без Аза теротуг бій с ту 50 пух вго біу іп бегоРго був сен ге) т1е туго тер о Аїа аг ТК ОАГУ 653 то 75 во шій бек обіу Уа Рг АБрОАКО Віне тиє Ту 5ев біу бек бу тик АБ 85 Фо 55
КпЄ Те осей Тк о їТе бег овес ма! ім АТа сій Азр еп АТ Уаї туг 1090 105 110
Тут бух біп о еір туго Тугобек Тук Рго їеи Тиг РБе су Аза Фу те 115 120 їх му цен бій вен цу дго Тк оуаї АТа АТя ро зар оудаії вйє то вве 120 135 140
Рго орго Бек АБр сін бій іви бує бегос1у Те АТа ес омаї уаї су 145 150 155 160 ви вер АЙ деп Рйе туго РГО Аг боти Аза Був Уаї оіп Ткробуб ма 165 170 175 дер 'авпоАїа грец сій 5вг б1у Ап озеє бій б10 5еб Уа! Таб бів бій 180 185 19а
Ар обег бух АЗрозек ТВгОТук 5егс бен веб 5ес тб вБец тпКоїеи Бер 195 200 205
Суб АТа Ар отук бій суб Ні5 туя Ма! тує Аля Сух 10 уаї тврОонія 2 215 ай сій біу фей беє 5еб вго маї трооцу5 Бек овпе яп Аго біу 61 осСуя 225 230 235 240 «ві0х 94 ' -21їх 24 «10» ВНТ сгпрупа захисної й Вадикай транспокації) жх2іїх» штучна ховбе І «З» Опис штучної послідовності: химерні моноклональні антитіла «4005 024 мет зі Бек біп таб сія ма1ї Бей меж зак бцец гей бе тгбоуаї ес ї 5 10 15
Оіу Тк оСу5 біу Яр їїє Уа! Меї тик сій бог оРго бек бек осСеуи таг
З 25 30 чмаї тп оАтТа сіу сів бу5 уаї тйс о Меє бек бує гук чес бег сій 5еб 35 НІ 45
Кероівр АБ Бек Сім АБпобій куб А5потуг їец тТЯК тео отук ти бів й 55 бо
Суб вго біу Єїй Рго Рго Гу їей цей їв Туг Тгродіа бе Тве дго 05 70 й 75 8.
Фо Бем б1іу Ма! Рго Азр ага РНе тйг сту бегобіу Зег о біу тбгодве 85 Зо 95 риє тигоге) твг тів бек о5ег уві бій Аїа біо са5р рей Аа УВІ туг 00 105 о
Тут суб біп Аби дер тує зек туго рсо Ре тВгоРве С1у б5еє сту Тве 115 та І 125
Гж5 рен Бій Їїе груз Ага Твгохмаї! Аа діа Бо сбеб ма? рів тів рве 135 140 го РРО бег дер сі) с10 Кей губ бег бТу ТРг АВ. бегомаї маї Суб 155 50 Т55 160 пешоьеу Ап Аз Ре тує Рго Агу Бій діа бу сУуаі алі тро Бу Ха 165 170 175
Аз Ап Аїа їви бій бБег сіу А5й Бек бір ти бекоуа! те ос1о оїп 180 185 150
Авро5ег Гуз Азроб5ек тагоТук бег Гей бек 5ес ТИг о іе) Тр оре 5ег 195 290 295 муз діа дар туго бід сузо нія ру5 маї тує Ата-сує сій маї ТВг ні 210 2145 225 сіп с1у ей бер бег Ргосма! ТНК рух Заг рМе А5л о Агу бу сі су 225 230 235 240 «а 85 «211» 38 «їй» РТ (група захисної / радикал транслокації) «вії» штучна -220» «ви» Опис штучної послідовності; химепні моноклональні антитіна «4005 25 мет яр обзек бій Ата віпоУуді сви ї1е рей сце) ву бе Тер оуді бег х У що; 15 сОіу тнгосує б1у Ар ої1е Уа! мех бек о) бек рго 5егобег цен АЇВ 20 25 й зо
У! Зег дія б1іу бій Гуз сома! тре Мебо5ег о Су5 Гуз Баг чес бі1п чег 35 ай 43 ен ей сазп бек до ТпгоАго бух АБИ туксбео Аїа тер тує бів отй 53 50 зуб Рго бі бій бек ргсоссу5 ей їви ї1е тує Тер о АТа 5ег ТНг Аго 5 70 7З ко
Зі чек сіу ма! Рг др о Аго Ре тс о б1у Зак ооіу зек б61й тАгОоАБр 85 що 95
ФНе твкобей тіг о ІТе бек бек Уа! ТП АТа сі Ар орви Аа уді тує 100 105 о туго су5 ув біп бег Тук ази ген тує тег оРве бу бі в1у тп був 115 125 125 іви біо її5 губ дга тВгомаї Аїх йта вко бероуді ВН Іїе ве РгОо 130 135 149 тРгб баг Ар бі бів цен губ бек сту ТАТ АТа баг Уа? уді Суб вец 145 150 155 160
Ген оа5и АяИ Ре туг Рго Ага сін АТ мух Ма! бій Теровує Уа! А5р 155 170 175 деп А)я їв Осій бек С1у деп бек бій бій бегома! тс оч 1 дер ї850 185 199 век вуз Ар баг тис отут его фей бек о5ек тпг бе) таб їв баг був 155 Ї 200 293
А1а Азр отує зі уз Нів (у Ма! туго АТа Суз біз ма! так нів сів 2 215 22й сіу ей 5ек 5ег рРго Уві тТвг оцух чер ре д5п оАго 1уУ оти Су й ка 230 235 «210» 756 хе1ї» 740 й геї» ЕТ сСгрупа захисної й Задикая транслокації) «ЕК3х щтучна «фе» І й І «да» Опис штучної послідовностії химерні моноклональні аититіла «4005 26
Мет Ар о5ек сій АТш бій уа! бен Меб сей грец ей цер тер маї «аг и 5 10 15
Зіу таб Суб б1у Ар їТе уві Мег бак сій бегорго Звгобвб гей Аїд; 20 25 30 ма! бек уаї С1у Ти уз ма! тив мас бер суб гує вк зво бій Зв; 35 40 45
Сен іен Туг бег бег Авробій 1їу5 Ас Туг сев діа теротує с1й 1 во ув ото сі бій беєовго бух сей ве тІ16 туг тер діа Чек тА Аг 55 7 75 що
ОБ о5ек сту уаї во А5роАу РКа твг ооіу зЗег Ф1у чего Аа ТНг Ар 85 За З5 впе тег зеу ТгоїЛе бегобегк Уві біп Аза бі Ад5рогей АЇа Ар отуг
ОВ 105 110 мів Суб сіу 510 сту Туг бек тує веб тур ТВ РНе біу сту сту ТЕ 115 120 125
Ку цем 1 112 губ АгРО ТНг охаЗі АТа Аа РКО бвб ма) РНе те Ре 159 35 140 гео рго Зег дер бій бій Бер їх 5еє Ф1у ТИгоАТа его уаї маї суз 145 150 155 169
Тез їео Азпо Аза вне Туг его Аква Бі Аа уз маї біп Ткробух ма! 165 170 їх авроАби Аїд їео бій 5егос1у Ап бек бів бід бегоуаї ТК ос «їв 180 185 150 азр о Зек о руз Ар обег ТИ Туг бек цву 5ег о бес тиг гео тис рей бех 195 200 205 муз Ав двротус цу ух Ні суз Уа! тур Ата Суб біц о маії Те о Нтя 210 І 220 піп бі цен зес бек орго хаї твгсосу« 5ег о РНе дп аго сіу 618 сух 225 230 235 гад «0» 027 -їх 240 «125 вЯТ (трупа захисної / радикал транслокації) «о 3» Штучна «230» «2843х бпис штучної послідовності: химерні моноклональні антитіла «МОЮ и меж дяр бек бій Ата бій Ма! їео меї беч їео Меп ви Тер ожаї Бвг ї 5 10 15 сіу тикобує біу Авр тіє Уа) мМеї 5ег сій 5ег Рго 5ег зег гео Аа 20 25 30 маі зег ува! 81у бін цує маї Тис мет 5е8г Субз цу Бег Зег ой: Звг 35 що 45 мен вен туго бег Бек Ази БІЙ ку АБИ Тук грец АТа Тер туг бли б1п 50 55 бо їуз Рго біу сп Бек Вго іи5 Сем рем І1е Тук їгр аїа Зег тигр гу 655 о 75 80 сіб ев обіу Уа! вго А5роАгу Ре тр об1у бек б1у баг бу тв др 39 25 впе Так цес твг тіє баг обес УЩІ Суб Аа сім дзр бен ата Мат тус 100 105 310
Туг осув вів сій Тук тує бак туго рко гемотпг ве б1У АТа оіу тве 135 129 123 був ви бід ів був Агоу тТайроУві авіа Аїд Рго бегоуаї Рпе т1е рРпе ї30 135 140
Рго Рго ек одеробвіц біпогмен цуз 5ег о сіу ТБг о А1а Хегоуд! маї су 345 159 155 160 вени мед дп од бле туго ргГО Ак бів дід су5 Ууді бій Тероуб5 Уд! 165 170 175
Ав АЗподій фен бій 5ег сіу АБйЙ бек обі бій 5еб уа! тб оЯі сів ї8о 185 150
Ар оБек Сує вро баг ТАг о Тук его сер бак бек ТНгогец Те оСеу бек 135 290 205 цух Аїа д5р туг бій уз нія уз ма! туго АїТа су5 віч ак твг нів 710 215 254 ой бТУ боб бегобег о рго уаї Тйсоїу5 чек рве Аза дго о1у То Су 223 230 235 240 «віх 28. «і» 38 «2125 РЕЖ Сгрупа захисної 7 радикад транслокації) «213» щЩтучна «йО» хакїх Опис штучної послідовностії химерні моноклональні антитіла «Ой» 28 меї бів 5ег сій жтНе рей уві Ре ІТе зег Ії ів сей тгтрорец тук 1 5 10 ТЗ оту Аїа Ар сту ази тТе уд! Меї ТВ Ста 5ек рРго суч ше Мех бяг зо мес ве ува! 61у бли Ако Уаї таб рей ТвгосСуз 1у5 Аа Баг су дя ча 45 уві уаї Тайе тує уаї бек тер туго сій ся цу вро сій бій бек вго бо мух ви бец тів тук Б1у Аїа бегоава дсд тує твгосту маї Рго др 65 70 75 о
Аг ве твг оту его біу ЕК АТа Таг дер оРНе тас грец те її бег 85 90 25
За Уа! гу Аїа су дяробем аїа уаї туго тук суб сій бій тує тує 100 195 Ма зеготуг Рго бецч Тпг РИ СТу діа віу тре су цей бій вен Суб Ак 129 125
Те оуаї Аїя АТа его бег о угі Ре їЇе Ре Рго Рго бак дяросів: вп 130 135 140 рен губ Зак б1і1у Тпг о Аїя зегомді Маї Су5 ви сви АБИ ди РПе туг 145 150 155 160
Рго Аку бід АТа ку мя) бів ттроїух Уа! дзр Ап АТЯ Сей бій вег 165 15) 175 ім дяй беє 5ій бій бер уві тб осі біпо йео баб гух др обБес те 180 ї85 ї190
Тук Баг зви его 5ег ТИг сен отТБгосезовек був аїа Авротує біб вк 135 200 205
Мі ву уаї тує АТа Суз біо Уві тагоніз бія б1у гей бек. 5ег РГО 215 в2и
Уві Те туз беговне депо Ага у си сСух 225 230 «2105 29 «вії» М «2125 РТ (група захисної / радикай транслокації) «2135 Штучна «й І «ті» Опис штучної послідовності: трансляція продукту ПЛе «400» 029 оіп Ууа1 сій рей чіп Сіп хек обі Аза бід вец мет гсув Рго Є1у дів 1 5 с 10 15 загомаї уз 116 Бек Суб Гуз Аіа Тег о с1у туго так вБе бек вого тук 20 25 35 тгороІте біз тгр ма! був Бій Аго Рго сіу нів 61Уу бецд бій тео ше сіу бів тІтевез вго су бекобіу Бек оте деп Тук дви би ух ве 6) му5 З1у ву5 АТа тТаг о РАе тТвг АВ АБр ОТАК Баг о бег о деп тег о АТїа тук 55 70 75 о мех біп Сей бег бек Ген тнг оба о соін Азробег діа удаї тус тук Суб 85 БІВ! ше дів Ага туб дев тує рго ТкроРйВ Аїд тує тгвосіу бій соту тат г ец 105 105 що уаї тик оуаї 5 АТа «ФМх 30 -2115 118. й «212» РТ (група захисної и радикал травслокації) ех Штучна «кед ; кдаз» Опис штучної послідовності: трансляція продукту ПЛР «00 30 сій І16 бій сей уаї бій бек оту вго 61 Бей був цує Рго б1у бів 1 5 Ю 15
Тиг Ома! сув їІ1е ЗвгосСу5 бує АТа 5ег о сіу тут ТИг Рв Трг дп отут 20 2 30 сіу Мет АБИ Тероуаї вує цій Аїя Рго оі1у суб сїу цем губ тсромет 35 40 45 сту тгр тіе ай Тпгодеп о тТИг о Є1У біб Рга так оТуг АТа бів сім вве 50 5 БО уз з1уУ Агу вне діа вйе Заг цем 5) Тр оЗег АТа Зеє ТНК АТа с туг 70 25 80 меми бій тіє дбй Аби бен огуз дп сід Авр тн Аїа так отук Ре Суб 85 90 95
А1КоАко ге біу РНе 41у А5п АВ Мех ар Туг Тер сі соя біу тНг 100 105 110 сєвгоуді ТаК о Маї б5акобеє 115 «2105 Зі «51ї5 16 Ще «кі?» ВТ (група захисної / радикал транслокації) хеїУх штучна
СО
«ВЗ» Опис штучної послідодностії трансляція продукту ПЛР «00» 31 іп ма! бій овен бій біб о 5егб 51уУ АТа бі) ценз Аа дга Рго оту Аа 1 5 10 15 сег уаї ру5 цен бек Су5 бує АТа 5епобіу Ту Тйг вне Тег Ар отуг 20 25 30 тує т1іесА5а тсероуа? бує Фів лко Тс обу ій сту грец сли тер їте сту біц Те туго вго б1іу 5егобіу Ар ота Туг туг Ап б1ч Гу Ре 50 55 6О сув еЯїу сут Аїд тт рей Те АТ Аерогує бегобег яви тигоаТа туг 53 7о0 75 ВО мех сій ги бек зем сей Тиго5еб осіш Ар ак Аа Ма! Ту рРНе Суб 85 о 55
А1а ага бег Туг бі Аза вне А5ротує Тероб1уУ біз сіу тиб ТАК Гей 00 мк то
Тис ур бегоб5ек 115 «2405 32 «2115 118 ге «гід» РВТ Сгрупа захисної й Бадикал транслокація) «2135 штучна : «йде й «23» Опис втучної послідовності: трансляція продукту ПЛР «8005: 32 соіп маї бій ви бій сп РКО бі АТа бно це ма! Абу о РгОо сіУ Аа ї 5 10 ; 15 его уді ух їн 5еб Суз Гу Ала Зак обту Тук тиг о РНе тТйг Бек отут а 30 тт отіе деп терома! Був віп Ага вс сі1у віп «1у ей сій тро щі
Но, 45 оіу дви ї1Те Туб Бго 5егоАбр о бег їук ТВг ода тує А5п обіп губ РНе 50 су А5роцує ва ТНК оїей твгоМма! дер оїувє бек обес ве ТВ А1астуг б 79 75 о
Ме біплогенобек 5ег РКО Твгобег бій др обег АТа туаї Тук Туг Суз 55 о 95
Тогоаго Бег тТрродго боіу аа Зег о РНе Або Тук їтросіу біп є1у таг
То 15 110 тТвгорец о тйгоУВІ 5ег бек 115 «0» 33 кам 18 «її» РЕ Сгбрупа захисної / радикал транслокації) «2413» нтучна кед» «вй3ж Опис штучної послідовності: трансляція продукту ПЛР «8005 33 сій Уа? бій бен осбій б1в 5егобіу Рго бій ев ма вує рРго сту Ала 1 5 10 35 «его ума! Суб Мет 5ег Сух груз А) чего бу тТуб тв Рйе тнг о азр Туг о 25 30
Уа! 118 Бег тгроуа! ув о б1й Ага Ток о с1уУ сів шу гей 1 тер ї1е за 30 45 сіу 19 тів тус вго с1у 5ебобіу бек тн Тук ту Ап обі фу РИе 50 53 бо пуб Ту Су АТ тн рей Тр оАТа дер бух бег 5ег АБИ твАг Аза тує 63 7о 75 во
Меї сів сем бек Зег о рео Тк озег бій дей зег АТа уа| тук рив сСух 85 50 з5
Азіадго біу уаї цей гей Або Аза Мет дар туго Тр су ств б1у ТВг 100 105 11 зес Ма! Твгомаї 5вк сег 115 «230» й «2115 120 «ії РЕТт (група захисної / радикал транслоканіїі «2135 Штучна «дО» хдй3» Опис штучної послідовності: трансляція продукту ПАР «Оз 34 сОтпоуаї Ві5 ред сів бій овег с1у зег бін мец дго 5ег рРго сіу зер
А З Ю 15 «ек у бух ен Зек сух су Ар о рпЕ Авробек бій о Ммаї Ре бго Ре 20 йо 30 аїв Туг Мех чего тгротіе Ага бів сбуз Рго біу нів біу Ре біц тео 15 49 45 18 щу А5рІЇЄ сер Рго Зег ї1е бу Агу Твг о дТе тує сту: ой ув 3 БО тпе бір аю Куб АТа ТВг цец йа5р діа Ар Те ув) 5ег Аби ТАК АЇа 70 75 чо тук во бій реп деп бе сец о тТНе бег біб Ар обет діа 718 Туг тує 35 0 5 суз ат АгЯ Б1У біш 51 тує біу дія ТРО ве АТа тує тро Б1у вів 100 195 о 51У тв орец маї те маї зег Аїй 115 150 «2» 35 «МІ ВІЗ 2125 РВТ (група захисної / радикал транслокації) «2135 штучна «дО «й25з пис втучнеї послідовності: трансляція продукту. ПЯР «МЮх 35 дер тіе уаї мет тйк сій 5ег Бго Зегозеє шен оте Уді ТАК о АТа Ту 1 5 о 15 яЗім су5 маї те Меї 5ег суб ух зег зег бій Заг ей їец дей 5ес дФіу деп бій бух ази Тук рем тс тро тує біл ота їу5 рко бу ст «о 45 го Бго Бу еп о вец о Ї1е туг ТгроАїа бек тик дра бін Заг обіу. ді 50 вто Ар Аг РН тТвб о біу 5ег сту 5акосіу тб Аз о РАЄ ТВговей Те 65 70 75 80
Т1е 5его5ег ма! біб Аа б7й АБроец Аїа уаї тує Тує Суб 010 два 85 Зо 95
АБротуг зеготук рго Кей ТК Ре сі Аїа бім тт бу веу сів їв 100 185 110 су «їх 35 «211» 105 «гій» РАТ (трупа захисної / радикал транслокації) 213» Штучна «дао хейЗ» Опис штучної послідовності: трансляція продукту: ПЛР «щюЮх 36 бів те уві цеч Тік сій бех рго яїа Іїе мес обег аіїв бег го с1у ї З 10 15 біб гу уді тар оТ1е тйгоСуз бег о Ата зег бег бек уді бак тує Має 70 йВ за нія тгровйе бій бій Гуз Рго бсіу ТВгоЗаб о Рго цу ей Тер оїів Тує 35 49 45 5ег о тТВгобег АБО Бей АТа бек о біу Уа! го АТа Аго РН ек су 5ег 50 55 БО зі зе сім ств беготує бе рей Тв» ї16 5ве Ага Меї сій Аа СТИ са 70 Му ва
АБВ АТа іа ТИК отугє Туг сСуз бій 619 дго 5егобає тує Рго вро тВе 85 90 25 ле сту ім сту тйг бує кеш со? те вує 103 105. «2» 37 «її 107 хо1й» РТ (група захисної / радикал транслокації) «213» Штучна «вах» «вий Опис нтучної послідовності! трансляція продукту ПЛР «400 37 азр ї1е хаї Меї тТпгостТй его обта Су5 РНе Мес бег так обвтоуаї с1у ї 5 10 15
Авроага ма1 его тів тнЄ сСуз Бу діа бегобій Аби уа1 Аго тнк АТа 25 25 30
Уві Аїа трр тує сів бій суз РРО біу сій 5екорко уз АТа ви Ре 35 40 45
Тук цео Аза заг ай Аг нія Те осіуУ Уа Рго А5р о Аква РАе Те ОФТу ха 55 50
Заг сіу бек Фіу тв одзрооне тт вецотне те заг АБИ маї сій 5ес 70 Б во січ Ар сен Атїа д5В отук рве Сук ів ой нів тгтр АБИ тує вРО сви 85 чо ЗУ
ТвпгоРМЄ ТУ СТУ 61у ТВ губ сем сти те бух 199; 105 «2105 38 «М 113 «ді25 РАТ (група захисної / радикал транслокації) «І13ю Щтучна «ех .
5223» Опис штучної послідовності: трансляція продукту ПЛР «3005 38
АБроІТе ма! Ммеб 5ег сій Явгорго 5ег чес ем АіЇа ха! Бег ув! 01у 1 5 10 15 оч ім маї Тиє Меї его Суз гує Зак обек бій 5ек їжи Геи туго Баг 20 25 30
Бек одвп 1 цуб Аза тТук сей Ата тТкротує біп бій Су5 Ро о1у 61 40 45 его РгГо уз Цей Се) її тут о тгр о діа 5ег так о дго біц зер Ту ма 50 З 50
Рго Абр дга пе тв біу Бег сіу его сіу твг дер вве тк бе тв 25 70 75 тв) тів Зег чек уві цу АТ сій д5ровеу Аа ма! туго тукоСух оп сій 85 90 95 тук туго оЗвг туго Ро бей тик вне сту ай сб1У т огуУз бво Фів ви 100 105 ї10 ух «0їох 39 «ві» а й й -2175 АТ (група захисної й радикал транслокації) «2135 штучна «20» -2235 Описоштучної носпідовності: трансявція продукту Пле «4005 39
Ав ї1е Маї Меї Тапг обі бек Бго бек озег ог ец тк оуді тб Аїд оїУу 1 5 10 15 сін вує маї Тиг мет зек сСує пу Зак бер бій бег цей цей АвБповак 255 Зо зу дей Бій СувоАви тує сец тт о тТгрохує бій стій їу5 Рго бу 1 а 45 го Рго уз меч ен ті Туг тер Аїа Заг оте зро 5ід бек сту маї о
Рго А5р Ага РНе тик сіу 5ег сту его біу тб оА5робйе Те обей так 55 та 75 о її 5ег 5ег Уаї бій Ала сін АБИ їез АТа ма! Тур тує бСуз 1 АБ 85 За 95 вв тує баг о Туг Бго РПпе тйговНе біу зекобіу тргорух мей бід те щю 705 10 вух «гі» 40 «ЕМ» 112 «12» РТ (група захисної / Бадикай транслокації) «ліз штучна «аг «аа3» Опис штучної послідовностії трансляція продукту Пляе «400» до
Авр-їїТе Уа! Мас бег сій 5ег го бе Бей ей Та у! 5ег Аа е1у 1 5 10 15 сів ух ма! ТВгоМес бек сСу5 фу 5ер его біп 5ег ем цеб Акп 5ек 23 30
Ага ТР Аг губ два тукоїви діа тго тує сій сій зуб вго 61у бій аз его ргор був рез їз Її) тут тгр о Афа 5ег тпг аку бін Бек оту маї 53 50
Рго Ар Аго Ре тагосіу бек ошіу 5егобіу тт АБО Вйе тт цен тре 70 75 80
Іїе Бег бак Уві сій Ала бір Азв ге) АТя Ма) тукотук суб ух 510 35 за 95:
ЕКО тТук авт ви туго тигоРве сту сту біу тиг о Бу5 Се бі їТе був що 105 і110 «аз» А «211» 113 кеЕй» РВТ Сгруйа захисної У радикал транслокації) «її» Штучна -2205 кг». Опис штучної послідовності: трансляція продукту пле «ах 4
АБО ЇЇе хаї Мер зег ств 5ег РРО 5ег. 5ег їеу діа маї бег Маї ду 1 З 10 ї5
ОТО Гуз Уаії Тагометсвег суб рує бек чег ЄєТа 5ег веб цей туг 5ег 20 й 30 зек Аза біп губ деп Тук сей діа Тгротує бі сів уз Рго у бів 33 40 45 сер веб вуз ен ієм І1е Туг тТгр Аа ЗегоТпг дго бід бак оту Ма! 50 БІ бо вго А5р Ага впе так обіу его біу бек дія Те АвроРпе твгогец тАг 65 70 З во
І1їе зег б5ег ома! біп АТа бі А5р о сец діа Ар ОтТує ні був оту вій 85 90 95 су тТук 5ег Ту Бкго тук те Рйе сіу бі біу тйк цу Сем бім Те 105 ТО
СУБ
«2305 42 «215 1. : «ТІ12» ВЕТ (група захисної / радикал транслокації) «Кі» штучна «ве й «235 Опис штучної послідовності: трансляція продукту ПЛР схо ти
А5р о ї1е уа! Меї бБег бів Зег вго бегобегоїєв АТа ді бЗегомаї 01У ї 5 10 ІЗ аМеьіже Уйі Тис Меє Беб Су їу5 бе бе сій Зег сей се ту 5ег 25; 30
Заг оАза бій ув АБИ ТУгГ о гец о АТа тур тує бій ств гу Рго пту бій «0 45
Зег о рго рує бе бе ІТВ її тТгрАТа бег Тис АгЯ от 5ек бі Уа 5О го Авроаго ве тпгосіу бек біу бек біу Те Аброрйе тТвк ве тег 55 70 75 во
ІТ 5ек Бег ма! їу5 АТа сій дер Мей АТа маї туго тук бух ТП сп 85 Іі 95 тут Тур бБег туго РгОо Шви ТБгорне біу АТа Я1у Твору Сей б о вей 100 795 що ев кій» 45 «ейї» 4107 тхд12» РТ Сгрупд захисної х радикал транслокації) «2135 штучна
«й» - «гий» Опис штумної послідовності: трансляція продукту пПля «002 43 дей 112 ха! Мет те обі» Зег ро бух 5егоМеї бег Мек ча ма! (1у 1 5 то 15 сім аку Ма! таковемй тів обу був діа бек бі) й5помаї чаї ТВК тує й 30
Уві Звготгр тує біпобій гу РРБ бтіш іп бег рго був ей веб ї1е «о 45
Тут бі Аїа 5еб деп дея Тук Тйг осту уві Рго Або Аго Ре тк о оїу
Бо ек осїу 5ег Аїд тпгодяроРНе тогогеб тс 16 ей 5егоуаї зує Аа 55 70 75 о оц дер бе АТа маі Тує тує Сух біп сію туго тує бек туго рго Бе 855 за 95
Тве вне біу АТа су тв Сук сечо осі бей сує 100 105 «2305 А «гії» 15 «тій» РНТ (група захисної 7 радикал транслокації «еїЯ» Вітучна «бе» «и ЕПРТОЙ «УЮ» ча мет азр бій Тер обег твбе З1й дер омец тТуг АБИ Ап о Рто мі тт 1 5 10 15 «ух 45 «г 15 «214» ВКЕТ група захисної / радикал таданеслокаціїї) «2132 штучна «тех «3» ЕПТТОЙ «айде 45 цег о тйк бій Ар цей ТукоАБп Ап о вго уа! Ти ОАТа УТ РНЕ дей 1 5 19 15 «ВО» аб «йїїх 15 «ій» РЕТ Хгрупа захисної / радикал: транслокації) «23» Штучна
Рад
«го БМ ТОп «400» 46
Шви тує бзподхп о вго Уаї ТВг Аа Уа ре дво Тут бі сім ви 1 5 | шт х5 «2105 47 «АТ 15 | І «212» РАТ Сгрупа захисної / радикал транслокації) «2135. штучна «120» «аз» ЕПТтТОП «А0йУ 47 го уаї Те АТа уаї Ре Ап Ту біп Біу Пец Тгр ака 5аг су
Е 5 10 15 «5105 4 кріїїх 15 «ій» РИАТ Сгтвулпа захисної й радикал транслокації «2153» Штучна ка во» жетУх ЕПіТОВП «Ох 48
Уаї Рпе дей тус сій СІ Пец тер аку Бе Сує уві Аго бів 5ег х 5. 10 15 «0» да «М» 15 хії2» РАТ (група захисної / радикал транслокації) «215» Штучна «ех «ейЗ» Епітоп «НО» З іп б1у бед тгроасуд ек сСує маг Ага бід 5ек бек п1у рНестаг
І 5 10 15 «т105 50 «ої 15 вій» РТ (група захисної / радихал трансвокації) «о13х штучна «о й «киг3е БЕПпПІТВап «00» 50 ага зек су У ве сім бек 5еє Ту ще Тиг ост бух дра с1у 1 Е 1 5.

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб лікування або запобігання раковим захворюванням, який передбачає введення пацієнтові антитіла до клаудину 18.2 (СГ ОМ18.2), у комбінації із засобом, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, в якому (а) антитіло включає важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, представлену в ЗЕО ІО МО: 32, і легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, представлену в ЗЕО ІО МО: 39, і (р) вказаний засіб вибраний з групи, що складається з: () оксаліплатину і 5-фторурацилу, (ії) епірубіцину, оксаліплатину і 5-фторурацилу, (її) іринотекаму, (ім) доцетакселу і (м) і ципластину.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що експресія СІ ЮОМ18.2 спостерігається на клітинній поверхні ракових клітин.
3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що додатково передбачає введення засобу, що стимулює уб Т-клітини.
4. Спосіб за п. 3, який відрізняється тим, що уб Т-клітини є МУ9Мб2 Т-клітинами.
5. Спосіб за п. З або 4, який відрізняється тим, що засіб, який стимулює уб Т-клітини, є бісфосфонатом.
6. Спосіб за будь-яким з пунктів 3-5, який відрізняється тим, що засіб, який стимулює уб Т- клітини, є азотовмісним бісфосфонатом (амінобісфосфонатом).
7. Спосіб за будь-яким з пунктів 3-6, який відрізняється тим, що засіб, який стимулює уб Т- клітини, вибирають із групи, яка складається із золендронової кислоти, клодронової кислоти, ібандронової кислоти, памідронової кислоти, ризедронової кислоти, мінодронової кислоти, олпадронової кислоти, алендронової кислоти, інкадронової кислоти та їх солей.
8. Спосіб за будь-яким з пунктів 3-7, який відрізняється тим, що засіб, який стимулює уб Т- клітини, вводиться в комбінації з інтерлейкіном-2.
9. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-8, який відрізняється тим, що антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, опосередковує знищення клітини за допомогою одного або більше з поміж опосередкованого комплементзалежною цитотоксичністю (сре) лізису, опосередкованого антитілозалежною клітиноопосередкованою цитотоксичністю (АОСС) лізису, індукції апоптозу й інгібування проліферації.
10. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-9, який відрізняється тим, що передбачає введення антитіла до СІ ОМ18.2, у дозі до 1000 мг/м,
11. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-10, який відрізняється тим, що передбачає введення антитіла, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, багаторазово в дозі від 300 до 600 мг/м".
12. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-11, який відрізняється тим, що рак є СІ ОМ18.2-позитивним.
13. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-12, який відрізняється тим, що рак є аденокарциномою, зокрема розвинутою аденокарциномою.
14. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-13, який відрізняється тим, що рак вибирають із групи, яка складається з раку шлунка, раку стравоходу, зокрема раку нижнього відділу стравоходу, раку гастроезофагіального з'єднання й гастроезофагіального раку.
15. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-14, який відрізняється тим, що пацієнт є пацієнтом з негативним статусом за НЕК2/пеи або пацієнтом з позитивним статусом за НЕК2г/пеи, але для якого лікування трастузумабом не придатне.
16. Спосіб за будь-яким з пунктів 1-15, який відрізняється тим, що СІ0ОМ18.2 має Ко) амінокислотну послідовність згідно з ХЕО ІЮ МО: 1.
17. Медичний препарат, який включає антитіло до СІ ОМ18.2, і засіб, який стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, в якому (а) антитіло включає важкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, представлену в ЗЕО ІЮО МО: 32, і легкий ланцюг, що містить амінокислотну послідовність, представлену в ЗХЕО ІО МО: 39, ї (р) вказаний засіб вибраний з групи, що складається з: () оксаліплатину і 5-фторурацилу, (ії) епірубіцину, оксаліплатину і 5-фторурацилу, (її) іринотекаму, (ім) доцетакселу і (м) і ципластину.
18. Медичний препарат за п. 17, який відрізняється тим, що додатково включає засіб, який стимулює уб Т-клітини.
19. Медичний препарат за п. 17 або 18, який відрізняється тим, що є набором, який включає перший контейнер, що містить антитіло, яке має здатність зв'язуватися з СІ ОМ18.2, і контейнер, який містить засіб, що стабілізує або збільшує експресію СІ ОМ18.2, і необов'язково контейнер, що містить засіб, який стимулює уб Т-клітини.
20. Медичний препарат за будь-яким з пунктів 17-19, який відрізняється тим, що додатково включає друковані інструкції із застосування препарату для лікування раку.
а Дія хіміотерапавтичних засобів ь Дія хімотерапевтичних засобів (86 год) на клітинний цикл Каси! (72 год) на клітинний цикл Ка! т 24 години в середовищі того ик не ЯВИ осо Р ННЙ дк й Й й ря КО ЗІ ША: Ше; Ше Ше ВИ Б А В Я я ви ко кий р У зи а а мо ШИК Я юю Я НІ ох р: ЩЕ о ЩА В що Мол вен й СА Ж спа "В са м т Й по ох. пе сх сроа І г ух С сх р Ще ШЕ НИ: КЕ ко щі КК
Б І. й Ще є ши Кк лодо ІЙ ве не м КУ 0.00 2 Й "ЩЕ ТУ ях Ще 1 МН ек ж- - ші М вв зосо ГИ Й БО С Й 50.00 г КО: до й У -ну- І-І Я й Н ще Б: 1 ПА вена ка сн сн до ЯК ан тн и сера об, Гай і «Ма Ге» : Серед «бма| ма! кймар би ДВК бек вві! ! Й Ваше КУН щи помах ВОК Мі раєм ої соде ра; |155. фезо Мк | за у вх т 36 5. інходняної яв; ак | ЖЖ; 1 зя | ее) іжвотям| З |ОЗАК Ек ЗЕ Кен пк я нн зе он песен ян втра шо т и
В. й КК й я во МС ГАК; хе г. що ВО й че У херелювнихи ТЧбнулні 5.КИ Зір Оксанінаасни Зварити. Єпірубнико ТОБ с об зов щі Уа З нн М Ей нн ПКС нн во Пи он нн НД я Й , І: | Я ' | х і Е: | з , ГЕ ж: о: п й й ' пе ж кі г 1 р. К Н Н МО ПИКА НИ яй г - ві к кеш БУ А Її НН еі ЦІ я ж Паан НИ НН ; | Пк : Н ОК р Н цк А та я ше Її "ше й тк ЩА роя | п | Їж 1 | | Ся і і НИ : ОК ОО а М Б, ОО ОВ Іл ш ше шик ШУ ЩО РОК: / Ж ДН ! НК Ко щН "ВО: - п я - ВУ . шк і м, «М. 5 М ду Я я Й ноя" рим т учи Зак мою у ооо кахома мо вики птах пктим я пт з ках середлювнихк Й о Й , . тро Твін ХК Клей Окгалішозена бакли) Єверудіним Кок шия т -зй. Я а й пиши, Лв тд з що зла пн : ща й ши нн ЕК В оо п о а ЗД В ВД Оки ро. |; нин г на ел : ще й в Н щи Й КО ПА мк ! : їй же і при пи п я пн п вх о т ШЕ Ап и ко них «о: ПЕК А: жи НІ НН Мо: ин ши пи пи п з пи п ни п по Кн СЕ тк А ж А НН КИ Й її п, зх. ПЕ 11 т ТІ ши шини, нн НН и АН ож іо ИН. ОН і ше миши в чзшщЕ ши ши Її сш є РО и АКОКЕТЮЮЬ пек чи Я Н г і м ї Ко дин йкхе арен пав Ди В ман зхомааен яна, ою кодовою мох пк нюх плкняме дк дя пк ли янв пмаАвве г ізотинповий кзнтурють (7
Фіг. 1 (продовження)
а 5 р З ж а о їх я о д щ- З «о 5 - Ф дю шк ще воює ь» ї шопося оз м 2-33 АЮ? ьо що 4000000. Ї Я Ф шо Ф ій мою | сірмів2 | зе тій ЯМ ЖЕ З | щі Г53 5 їй ак 5 кою ; . актин ен чананнх чини чин й ! Щі планет г ат НЮба 7о 7195 тооосюч Я її З К с В відносна активність З Ще у о 1 І 1 Ше Фіг 2 с без обробки БОБ ко броня рою ут тнтнннттннтння бус тонн ння пом ан о п п п З і ! І Н | з | | ЩІ (й ! ГІЇ. ізотиповии в 0 і Що у. ік» і | | / | вх | І | г і контроль. т хи Ах о Я дея 5 ЩЕ ж ; З Й у У і Ш а! і я ши. Н і. І а рем вки жа Н " їй Н НК Н ці ЗВ СМ й і Мт; с ще ч.ч п п А ни и жа щу Кт ее не ФИб феоже штаті віжютнихо сяк ( Н | і ле ! пхолохя окт пото плтт тт сте от позу тут тт я ї ШІ іш й А ко В що й с ї ні І, «и | ! лм | як | і дие люменя пишу ШИ т Ї с ЩО... ! м ке і А НЕ М й и Що п" є ак пон м ни ее
Фіг. 2 (продовження) зл Кн не - ЩО осн вва В ня. - ВАВ Ех Кк ун я Я ше ех щО ой х вод ЩІ. БО. 5 М ей. вол сх Урі Клея ше Бе Е : їх км БЕН У АТ ри й вх : вк
І .- ше 0 ше ве сон н ВК» я ш--ек шиє 0 п ясне -- ВЕК за 6. нн В -- Ше роя -5т Ей 5 Е В ті : 8 ве - щ т Фо шо б. ро Е Е ЧЕ Е. ї В, а в 5 8
Фіг. З
160- - 15
003. МАВ? вб- у як 14 а /Й їй ---з шо згожохамАази 013 80 й С ЩЕ 132 7 до Й Й -Ж- БОБ» мМАВЗБ? 14 е НЯ ш - ОО КІМАВІЕХ що З 50» И КІ 9.8 ву : я 50- : ЕВ х Н - 2 9.7 - ск ай 2 є 58. З 30 / І о ще ч ї г й ; 044 з хв. / ЩО 534 09 . І в 10 Пи - 0 --о- га й . у Я Пр три тт 0.0 2 А 5 т ра ія у ги ре, жк ші ш -20-5 « З к ж че й та і «4 З 2 ІМАВ362 (нг/мл в Ж ж ре) ч 2 Фіг 4 а РІ рулон тн отит З г а. ШОВ ОВО -6О- В.о оон тонн і-й в КУ сьо Бик нещея | КЕея ра пес хо 60 рр тт ЕВ С Ко жов 3004 ВМ т ве не мо СЯ Вар Др Б І о кл Ко яЯ ва Ме ОР В Р 5 20 4-- У В не е- як ТЕдик Бу зкелні ке мк ШИ ШИ НИ середовище іринотекан доцетаксволо цисппатин Середовище І іриноївкн| ІДОЕЕОНЬЙ, |рисплетик А | р шини м по ! й Пк ' кх | 1 | і І і
І н. А НЕ й поши ши ШИ у / ! ; ис ш ни и ни нив: Уч НИ ! Тк щи І і р. ІКОму г Не й пи Кі ! Їх я ІЩЕ Її ї й П / / Ка ши В, Н м ух Н Бо А те ан ни а я А о па ен ж А
Фіг. 5 о ІМАВЗ62 ЕС5О ОСС - к- а зспе х тт ЗБОЮ рост ШО Зо 47 Й І т г ЕЕ . | і / Я зпос пт пити тт ння потятя яті тля я Е як / ит | і ФО / Й Т50Ю ефір ення я Ге п а ня я ге - ї 7 Ії як шо що Й т/й я Оки ї і ї/х С п кох рання жи 00 -Бай - Ж - 5 ---- 5-55 і дя ж СК же вени -т - ЕЕ пит топнтотреннттнннттту Бе ве Жоех Це ше бок аю це ни мин: НА н- - Б зб концентрації /-Геглялі) ме яко Меоой КБУ як : й ях кК ге ЕУЯ де о 4-6 3880000 З80 СЯ ОС вемки жи середовище гринотвкан депетакствло пис тин . риестеант 2зе мета у жи
Фіг. 5 (продовження) 0 -3- ІМАВЗб2 т «9: зотиповий хонтрепь п ї - ІМАВЗБ2 Б-Р з Ох - ЗО Ж ізоткповий хонтроль я 5.) ж ОХ Е ! я і ж лі 520 и Ж Са «В т й ЕЕ в е 4 з 10 й - Ка ж Кк
- 4. - а и ; Осреднеея - т І "п 3 щ -16 Щ 103 10" 105 105 ІМАВЗ62 Інгімлі
Фіг. 6 а ь 5000 1094 оо жав ; , з р 17 3 дж жов еікААМ 4009 й Депа ЕЕ г Ж во са т ч Ко с БЕ зово ' " г, і г Е- в ше дян Фо во / й А шт т Я о 2000 КЗ г я Ї 1020 т 5 Р в 20 / а о с - т й 5 В 8 й 2 х г і Е Е Е я я гЯ ї- і м. 7 т 7 Й че щ о 10 Е 16 12 б ш ї ІМАеЗЕг поті Фіг 7
М.-2. залежна проліферація РВМС іп чйго т А-залежна проліферація РВМС іп уйго ап. «ах ці Ж ач Шк Ж шк! у т Е | Е / її Ге ' г х ле язки й а зав. лу ж 5 | /й р я НІЛ МИ Шкло) 5 пев зас д1інавів, гу г Йбую Х кімхюцекї о ОЇ адоюі товсяко щ І ПА - ВЗА В Е лу сео007 ВІКА й І Ви у ий шо ВідАхиБито й вк у й я ЙНИС-Я сс в ВИ ИН миє сон ; зе же не ЗО кмдАомеденця | ОЖУеЯ ке и Фі тнтннннння ц і: ча 15 й 5 то з дні дні збагачення Мувмая Т-клтин а УНК ІК т спини Ь СО1бутаМЕІ Я клени с чарез їх двів щ- Е щ- тодоз Н 1 т з. ті ж Ба о т я - ' - С . І , го яв й ГІ т. т І і т В ! 5 Б. Н ух , о жо. з |і е їх хо 1 . « шоу 21 т е ЕЕ а і ни кв Ех , «
і . і й -34. е 5 ві и : їх ВО зо Бош п и : 7, « М ОО і З пе я вісі В жо 0 ою нія тест тет вамсе 3п-й ЗАЛ тимся тис; «ТАЛІЇ тов о згААМЯ Уа АНЯ дичної день 14 лев ден 14 Та» алітини сов ув» клітини пла РжюВощетах 0 еодхе АРрСС при застосуванні МууУва Т-клітин ї ЩМАВЗЕ2 но МОбО-Я СОтвя муза т - «пітини Бан 1-ї не і -ї тв Що і дл і і: й Е АГ
199. - кі Й са во. 7 5 ! р і х у в п І я ор І -- тво Ї | | о їх Б | / ит х НИ ення Н чи х / ; г пок М Е ї Б во- проц Я Я «і ЛІ Гн 5 І І ТО Ж Я х ! їй ; Б до НІША на Як з Я. і « у | рен пряну ВЖЕ є й г о нАКІя Ци зі ШО В ВЕ 5» Би пон ук ІВ ЗНО МОВ «ЩА ка і МД / подгмво ме ат ДА леж То. - Що ДІ е згАКІЮ ЦМої-? ст ев мой ї з Цм; КРИВУ ПЕВНЕ БРЯВУ СЕВЕВ цноти піднос ук я чи че допов й іону ве дже сені МАЯК фітвня й Мокоцит-залежний розвиток УуЗув2 тТ- клітин. з мо гй Ех
80. зн п Є во в 8: ва Ні хо Ії ЕК ї во 5 ї є Ж ві Р ше ст пес пт ложем пу звшЕ пи вич вити шив й о шо п і шо й до кт пав а55 5155 В: . ве дня вт те оно вп бу кни я жи гостеві Й евслоримнях в Б МУ яксперенентне, вкісатмиєтй о ЕЗ Цитотоксичність Уу9У52 т. клітин, Пролі ія мубУу52 Т. кліти ЕКО дурна ЗА октувованими СО Пропфрерація ува т клітин, жо во лініями ракових клітин лініями ракових клітин ще Зоо 7 ; і 26 0, ГЕ я 2щ о х І и ЕЗ Ко і - хі ДЯН. з 2 Її я І Й в хо зоб я Н Ей й т У НІВ и 1: ; | 53 ПЕ с. "ДІ І 5 и ЗБ те Кл 7 З мож тов жі? ЩО ко довор-я о дю маю дао Ях лоноря ж ЖАВ ЖА 00000 ХА ША ОА АНА мОобо-4 сС5103 мінзо-я Са 100 Типи клітин ІМК клітини ШО Уу9У52 Т клітини 80 ш - Я е бо : 8 : Е й з є х ї о 40 ї Є 5 І щ- о ешщ чі ЇВ 9. ВИН х ее же ; З 7 СВ МІН КЕЯ ; В Б їх | ї Е З Є й й Її НЕ в НО зем ние жа 12345678910 12345678 910 1234567 8910 й лейкоцитарна РВМС»5 - АП? В 2АЛІ-2 день 0 день 14 день 14
Фіг. 12 а Ь АП -2-індукований розвиток АЛІ -2-індукований розвиток - Муз ме? ЕМ клітин у цитоплітичних Муз УБ2 я СО 27 і ЕМ клітин ! га» я о . и х В " 7 г хо. е ЕЗ ту З - я .е 3 є я Е кю зв -Е :ш -- х з тп вих о т ь Й в х б с р. о "до пьдосо. 27, дос з І з да де М. 8 ил в вия з 3 шля " й т кот З а т 5 З аз ак 5 вот хз: 8 - ДЕ Ен и не ШЕ Б я ЕЕ Мате см ТЕМАА ЕМО СобвА: сразнАЄ спемсала 0 Сбдяло сіжиел» Собака, спо сп». Семи сяг ссйх сот Й а Ф2АДІ2-індукована СО18/С056 с експресія в СОЗ» лімфоцитах
50О. АТ -2-індуковане наколичення цчитопітичних Муб ку СО 57 Т- клітин а 2 «9 о ' а х и - 30. Фо т 2 що ча. о х і 5 "е ков 5 хю У | є ка . ї " . 2 в Ні «й Е: А . Е ЛЕ т «
5 . Но від з со ж й, : х а зт--й--- 5 й спі Я иа і 7 . лк
' . о 1 дере "Ук. 72 пуття 21 Лийвфея: ин ПБОДВДК- З Е т х ЕДЕЛЕ-Е "вмсе здАЛЬСІ я ву т ее
СоЗ. сОозю соя сів сов СО Сов» МК кліТтИНИ 180 й Ж Кк, ін бо жо мше- а тої ее Я ї тари зе . с ' Й о а і Я і . аз г зі а тою : Н че ба й ай- -ау. то І Н ій т а ре «ей я ї т це я т з. т кі ї ж: : г шебдо- ї . ов ві і й і х аж тро 5 7 -9-- ЕН ох ТОЛК тю Ав 5 КО один СЕ . «ІЙ : те 512 Ф , зі Ге і г ті й ТЯ Бі в 5 Іо Р Й хо що па Е и " а з а х їі жокьзлютЬ : ря щи 1 в пожголАнА В ; . оо НЯ вожгоніднчух УП ча й І я б онесгюзяі ж а 5 пн пани с ЗД пет устя Ж о поетеси » а 2 а ІЗ "ЖАН Й ТАНК ягАНї «АНІ пФ МАДОБІ канцюютряюх фею
Фіг. 14 а ь» с по кра яви дісйетх оч з шо нших ; я т ! СИ Я т Н п о І Га КО у топі Ки Кей х в ди с Її і з й ої їх їй З і щі; и 5 іі ж | хі !; Еш ї Ди яки а г. т ' й ГЕ ш В ГІ г їі Бк ої жо і у 5 ЩІ з ч НН ле : У ЕІ ГУ аж міхнуя х Й Ї / ї 7 / Ва Ж щи зві КАТОВІ гу ЩЕ ЗИ 5 в і 51, в кові Би З іч у; Ї и р Л І о М Я з вх Кх 5 я МУ, я ин Я і В а ву й СО ЕАТИЙ Б щі й и -ооубчй Тотем 5 я 2 тові іі к до ЕКкпр.з Мр а МІВУЯ Мтинчи сх 15 | з я «дао а ие Я ших я хобі Няленх де уй | р з «Аж пе МмАСВ пн о пн Ин птн ЕЕ фол лляжяжня усу аку жжняжинттт тт втіх тт ту НІ че ме ме й яаг ке те Зк МУ 18 КІЗ 19 ІМАТЬЛЄЙ іюбчяї ПАПИ п немеї МмАВлеХ міМіІй
Фіг. 15 пд яння др т пд ит тт нт АЛІ -2 | ІХАЛІ-25ЕОБ і г АЛІ -25-ЕШОХ : нин ооо птн тяж ит Я ь | Й во ! і Й У, ; і А А ДА АКА ві Ї 8 | й нини / | г ія и НИ Е У ї. ї і 1 В і в и А и | І А й і тю Й й оулр Ї Оу и Ко шина нич й зна енртвтютнх птн п" щі киш --ея як " ше нн т т Що - 15 чн Но Пт чо п чі п ко ба? п че вера ання и бейяо бек сі бий восаєервде є Ї зафарбовансмунотта и ! кезафарбовані; зотинний контроль
Фіг. 16 1200 1000 . по Ф 2 800 . » Е "600 й о полотно ннтнооватоватннь тань паавнннввнннннй щі 400 . . і! 200 Рі и 0 й й З о щ я й, су ш о
Фіг. 17 24 години 720 годин нин з ще ! : ! ; сл п вним дк: як ренбняєтн тс "ай я тич ВЕУ гш В. : Во Ко зе г Кі о Б 00 пе "Ше - ЩІ ка щ Б й в з В я яв но Б. Б; і й. ть щ ТВ ддя ОВ Не с ее: км ШИН
І. СІВ; и Я ев с Я СЯ ж в) РІ я Б. я ша ї ди ЕК. у - виш ЩЕ в. І вл; ріуксима» чрастутуюав тав руни трастузумай рос
Фіг. 18
' «в ІМАВЗ62 ХА ку «5И« Ізотиповий розчин ' ї І! "ОО 0 Контроль фізрозчин 75 у Е Е І М Ш: Я 50 Е І т І, с . шк: ш 25 Ког . ' т Поу : ' І о о 50 100 150 200 250 Дні після інокулювання
Фіг. 19 зерттрих якомАВОВІ "т пк Анна Й ща- Мотиповий розчин я ее. Коктропе фкзрозчим и ся Контроль Фізрозчин отв їх жов ї Кї Ж х ті З ш | 5 е їі т ЕЇ 50 її З щі Ж М - х ч х Е ; - Е Ж 25 й Е Е і жи Е Мини 8 ; Е с : о - : Ф я - в щи Во 120 150 02040060 00 120 3400180 Дні піспя інокулювання Дні після інокулювання
Фіг. 20 а в 1505 вда - гв а 12) 1700 й а МАВ? й . бо о - Я оітуксимай в ІЗ ж зас сть «До трастудумат А . з ви --ууй- 5 900 , й -1000 о ЕІ І я «о Конгроге ЕІ в Ії Ї іфірезчин) Е г пт 4 о е 4 є о 2 6500 Як: Е о т КІ НЯ хи, й 50 пи й В 2 ЗО й ї І б Ч - м Ге 005 109 15 20 25 а г: У ат Дні після трансплантації пухлини 5 В гл 5 ш тА ї- -- а Е хв
Фіг. 21 а Б і те ' збуж Контроль Сфізрозчни Гя ва Що х о ява ІМАВЗб2 я щу - ВО х І ї ке. Е сен 7 аво М х , м т ш ' г й о 50 ' І т у я і г зо ре у Я Я і Е м ІЗ : ге й о Суєта в тес - 5 Н о и М й Е с ї- 29 ' 700 ' є , Я о - І; зу лиш о 10 20 30 4й в 20 40 60 но по Дні після трансплантації пухлини Дніпюля трансплантації пухлини Фіг 22 а р 700 169 ' «С. ЕОЕ я контроль (фізрозчин бо м ну -- БОБ є МАВЗОІ а 80 «о 50 4. х « ї т г ї ї І у х 400 ЩІ в бо Е а ї і. х с - х ш 306 ях» й Х 40 Н З ща. е ; м т х Бе ще 5 : лаві Ей в 20 ' Гові КІ Суяенчі о Ен ! 1 19 7 30 40 50 во о 79 40 во 80 109 Дні після трамесплантації пухлини Дн після трансплантації пухлини
Фіг. 23 00 тпо0 п т Н «ПЬЕОСЕ ж еретроль (фізрозчин 250 В пе ан БОБ є ІМАБЗ? НА « во і НЕ Е ' - кі х - 200 : ЕЯ ! , 2 А 2 1 р й в БО ' ЕУ є о ' т 159 а я ' с ї ж . х сх) В : Га Е ав» й в ам ен х 160 е ' 5 5 ї Фо о 5 з 5О 2829 не ; 1 4 , НІ 10 20 Зо 19 й 20 45 бо Дні пієла трансепавтації лухлини Дн піспя транслядмтації пухлини
Фіг. 24
301221 (ло 609270) пн 00 Фо броотолані о СЬХ пе к7 г 106 Ж 003 СОоотонилн о розманникпе Е 350 Я ї- х 250 ра еє 2 200 ід о 150 100 І) мМ ку ою Мо ко ми и ми и ЗМ и Дні лікування . Фіг. 25 Зростакня контроль фізрозчин Зростання 800 мкг ІМА ВЗ? ко 205004 Е Мо Е ще! з Ех кю х зввлі ХК З ал я до тет до ій й о. й ' їй о т Вк 20 М є чт де зо Бо Зростання кснтусль фізрозчин 3 БО Зростання 800 мкг ІМАВЗБ2 ж ЕОР ою о "о їн» ї зак ї з: - ра : тео
: т. я Й Е че) гл Ваш - пф кофе, ! де й юю о 16 Де 20 М Графік виживачня Каплана-Мейера й М - ду кеароиь фарожне І т че пидеЗВо ї 75 бе ЗЕ, кентдютт форотчин я КО г і ЩЕ Й ОА ВО ше і й -щ-- 5 5-5 о 10 20 за 40 Деспісня трангхлянтаці» пухлина. Фіг, 26
UAA201413810A 2012-05-23 2013-05-21 Комбінована терапія з використанням антитіла до клаудину 18.2 для лікування раку UA118013C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
PCT/EP2012/002210 WO2013174403A1 (en) 2012-05-23 2012-05-23 Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
PCT/EP2013/001504 WO2013174510A1 (en) 2012-05-23 2013-05-21 Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA118013C2 true UA118013C2 (uk) 2018-11-12

Family

ID=48483023

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201413810A UA118013C2 (uk) 2012-05-23 2013-05-21 Комбінована терапія з використанням антитіла до клаудину 18.2 для лікування раку

Country Status (26)

Country Link
US (2) US20150132253A1 (uk)
JP (2) JP6203831B2 (uk)
KR (3) KR102233344B1 (uk)
CN (2) CN104379166B (uk)
AR (2) AR091130A1 (uk)
AU (2) AU2013265638B2 (uk)
BR (1) BR112014028948B8 (uk)
CA (1) CA2874032A1 (uk)
DK (2) DK2852408T3 (uk)
ES (3) ES2971318T3 (uk)
FI (1) FI3791896T3 (uk)
HK (1) HK1208152A1 (uk)
HR (2) HRP20240169T1 (uk)
HU (3) HUE036000T2 (uk)
IL (2) IL235607A0 (uk)
LT (3) LT3254695T (uk)
MX (5) MX2014014216A (uk)
NZ (2) NZ701585A (uk)
PL (1) PL3791896T3 (uk)
PT (3) PT3254695T (uk)
RS (2) RS65179B1 (uk)
RU (1) RU2665321C2 (uk)
SG (2) SG10201609772PA (uk)
SI (2) SI3791896T1 (uk)
UA (1) UA118013C2 (uk)
WO (2) WO2013174403A1 (uk)

Families Citing this family (37)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
DE10254601A1 (de) 2002-11-22 2004-06-03 Ganymed Pharmaceuticals Ag Differentiell in Tumoren exprimierte Genprodukte und deren Verwendung
DE102004024617A1 (de) 2004-05-18 2005-12-29 Ganymed Pharmaceuticals Ag Differentiell in Tumoren exprimierte Genprodukte und deren Verwendung
EP1790664A1 (en) 2005-11-24 2007-05-30 Ganymed Pharmaceuticals AG Monoclonal antibodies against claudin-18 for treatment of cancer
WO2013167153A1 (en) 2012-05-09 2013-11-14 Ganymed Pharmaceuticals Ag Antibodies useful in cancer diagnosis
WO2013174404A1 (en) 2012-05-23 2013-11-28 Ganymed Pharmaceuticals Ag Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
MX369276B (es) 2012-11-13 2019-11-04 Biontech Ag Agentes para tratamiento de enfermedades cancerosas que expresan claudina.
WO2014127785A1 (en) 2013-02-20 2014-08-28 Ganymed Pharmaceuticals Ag Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
WO2014146672A1 (en) 2013-03-18 2014-09-25 Ganymed Pharmaceuticals Ag Therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
CN106460054A (zh) * 2014-03-21 2017-02-22 新加坡科技研究局 癌症中的融合基因
CA2975078A1 (en) 2015-01-27 2016-08-04 Lava Therapeutics B.V. Single domain antibodies targeting cd1d
WO2016180468A1 (en) * 2015-05-11 2016-11-17 Biontech Cell & Gene Therapies Gmbh Claudin-18.2-specific immunoreceptors and t cell epitopes
JP7237344B2 (ja) 2016-06-15 2023-03-13 アイカーン スクール オブ メディシン アット マウント サイナイ インフルエンザウイルス血球凝集素タンパク質及びその使用
WO2018040537A1 (zh) * 2016-08-31 2018-03-08 南京凯地生物科技有限公司 人pd-1基因敲除的cldn18.2 特异性嵌合抗原受体t细胞的制备方法以及应用
US11254733B2 (en) 2017-04-07 2022-02-22 Icahn School Of Medicine At Mount Sinai Anti-influenza B virus neuraminidase antibodies and uses thereof
US10150801B1 (en) 2017-12-27 2018-12-11 Imunami Laboratories Pte. Ltd. Recombinant polypeptides and methods of use thereof
WO2019132765A1 (en) * 2017-12-27 2019-07-04 Imunami Laboratories Pte. Ltd. Recombinant polypeptides and methods of use thereof
US11555070B2 (en) 2018-03-08 2023-01-17 Phanes Therapeutics, Inc. Anti-claudin 18.2 antibodies and uses thereof
SG11202007074PA (en) 2018-05-18 2020-08-28 Lanova Medicines Ltd Company Anti-claudin 18.2 antibodies and uses thereof
CN110857322A (zh) 2018-08-22 2020-03-03 瑞阳(苏州)生物科技有限公司 抗人claudin 18.2单克隆抗体及其应用
WO2020038404A1 (zh) * 2018-08-22 2020-02-27 瑞阳(苏州)生物科技有限公司 抗人claudin 18.2单克隆抗体及其应用
JP7457007B2 (ja) 2018-09-19 2024-03-27 ラヴァ・セラピューティクス・エヌ・ヴイ 二重作用ＣＤ１ｄ免疫グロブリン
CN112888458A (zh) * 2018-09-30 2021-06-01 佧珐药业有限公司 Cldn18的抗体和化疗药物的联合治疗
CA3118696A1 (en) * 2018-11-08 2020-05-14 The Uab Research Foundation Compositions and methods for treating cancer
KR20210109520A (ko) * 2018-12-28 2021-09-06 쓰촨 케룬-바이오테크 바이오파마수티컬 컴퍼니 리미티드 항체 및 이의 용도
BR112021012608A2 (pt) * 2018-12-28 2021-09-08 Nanjing GenScript Biotech Co., Ltd. Porção de ligação que se liga especificamente à claudina18.2, receptor de antígeno quimérico, ácido nucleico, célula imune manipulada, composição farmacêutica, e, método de tratamento de um tumor ou câncer que expressa claudina18.2
MX2021011489A (es) * 2019-04-01 2021-10-22 Jiangsu Hengrui Medicine Co Anticuerpo anti-claudina 18.2 y utilizacion del mismo.
CA3137160A1 (en) * 2019-04-24 2020-10-29 Icahn School Of Medicine At Mount Sinai Anti-influenza b virus neuraminidase antibodies and uses thereof
US20220396616A1 (en) * 2019-05-24 2022-12-15 Sanyou Biopharmaceuticals Co., Ltd. Novel cldn18.2 binding molecule
WO2021008463A1 (zh) * 2019-07-12 2021-01-21 明济生物制药（北京）有限公司 Cldn18.2抗体及其用途
US10675332B1 (en) 2019-08-26 2020-06-09 Imunami Laboratories Pte. Ltd. Recombinant polypeptides and methods of use thereof
EP4126947A1 (en) 2020-03-30 2023-02-08 BioNTech SE Rna compositions targeting claudin-18.2
WO2023025147A1 (zh) * 2021-08-23 2023-03-02 南通壹宸生物医药科技有限公司 抗原表位修饰
CN115057930B (zh) * 2021-09-03 2022-11-29 深圳市先康达生命科学有限公司 靶向人Claudin18.2蛋白的单克隆抗体及其应用
KR20240149438A (ko) 2022-02-27 2024-10-14 베링거 인겔하임 인터내셔날 게엠베하 Cd277 및 종양-항원에 대한 이중특이적 항체
WO2024074211A1 (en) 2022-10-06 2024-04-11 BioNTech SE Rna compositions targeting claudin-18.2
WO2024074634A1 (en) 2022-10-06 2024-04-11 BioNTech SE Rna compositions targeting claudin-18.2
WO2024199673A1 (en) 2023-03-31 2024-10-03 Università Degli Studi Di Verona Methods for predicting and improving therapeutic efficacy of cancer treatments and methods for cancer prognosis

Family Cites Families (18)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
GB8601597D0 (en) 1986-01-23 1986-02-26 Wilson R H Nucleotide sequences
GB8717430D0 (en) 1987-07-23 1987-08-26 Celltech Ltd Recombinant dna product
GB8809129D0 (en) 1988-04-18 1988-05-18 Celltech Ltd Recombinant dna methods vectors and host cells
FR2697752B1 (fr) * 1992-11-10 1995-04-14 Rhone Poulenc Rorer Sa Compositions antitumorales contenant des dérivés du taxane.
US5595756A (en) * 1993-12-22 1997-01-21 Inex Pharmaceuticals Corporation Liposomal compositions for enhanced retention of bioactive agents
WO2002043478A2 (en) 2000-11-30 2002-06-06 Medarex, Inc. Transgenic transchromosomal rodents for making human antibodies
US7754208B2 (en) 2001-01-17 2010-07-13 Trubion Pharmaceuticals, Inc. Binding domain-immunoglobulin fusion proteins
US20030133939A1 (en) 2001-01-17 2003-07-17 Genecraft, Inc. Binding domain-immunoglobulin fusion proteins
MXPA05004022A (es) 2002-10-17 2005-10-05 Genmab As Anticuerpos monoclonales humanos contra cd20.
WO2005115406A2 (en) * 2004-04-16 2005-12-08 Emisphere Technologies, Inc. 8-(2-hydroxyphenoxy)octyldiethanolamine and salts thereof for delivery of active agents
EP1930414B1 (en) * 2005-09-08 2012-07-18 Medinet Co., Ltd. Method for activation treatment of antigen-presenting cell
EP1790664A1 (en) * 2005-11-24 2007-05-30 Ganymed Pharmaceuticals AG Monoclonal antibodies against claudin-18 for treatment of cancer
EP1997832A1 (en) * 2007-05-29 2008-12-03 Ganymed Pharmaceuticals AG Monoclonal antibodies against Claudin-18 for treatment of cancer
WO2008152822A1 (ja) * 2007-06-15 2008-12-18 Medinet Co., Ltd. 医薬
RU2509085C2 (ru) * 2008-01-28 2014-03-10 Медиммун Лимитед Стабилизированные антитела против ангиопоэтина-2 и их применение
WO2010009794A1 (en) * 2008-07-25 2010-01-28 Merck Patent Gmbh, Method of determination of receptor binding saturation effected by monoclonal antibodies
WO2010141093A2 (en) * 2009-06-04 2010-12-09 The University Of Maryland, Baltimore Co-signaling methods for treating cancers
WO2011090005A1 (ja) * 2010-01-19 2011-07-28 協和発酵キリン株式会社 大腸癌の治療用医薬および治療方法

Also Published As

Publication number Publication date
SI3791896T1 (sl) 2024-04-30
US20150132253A1 (en) 2015-05-14
PL3791896T3 (pl) 2024-05-13
NZ701585A (en) 2016-10-28
JP6490764B2 (ja) 2019-03-27
IL279330A (en) 2021-01-31
RS65179B1 (sr) 2024-03-29
BR112014028948A8 (pt) 2018-12-26
RU2014152115A (ru) 2016-07-20
ES2971318T3 (es) 2024-06-04
AU2018201391B2 (en) 2019-12-05
BR112014028948A2 (pt) 2016-10-25
PT3254695T (pt) 2020-12-11
KR102233344B1 (ko) 2021-03-30
MX2020011782A (es) 2020-11-24
MX2014014216A (es) 2015-06-23
LT3254695T (lt) 2020-12-28
RS61127B1 (sr) 2020-12-31
US20180258180A1 (en) 2018-09-13
WO2013174403A1 (en) 2013-11-28
KR20240010757A (ko) 2024-01-24
CN109172820A (zh) 2019-01-11
BR112014028948B8 (pt) 2019-09-03
IL235607A0 (en) 2015-01-29
HUE065848T2 (hu) 2024-06-28
BR112014028948B1 (pt) 2019-04-16
CN104379166A (zh) 2015-02-25
HUE054214T2 (hu) 2021-08-30
MX2020011771A (es) 2020-11-24
DK3791896T5 (da) 2024-08-19
MX2020011780A (es) 2020-11-24
ES2835073T3 (es) 2021-06-21
HRP20240169T1 (hr) 2024-04-26
SI3254695T1 (sl) 2021-01-29
HK1208152A1 (en) 2016-02-26
HRP20201859T1 (hr) 2021-04-02
JP2018035155A (ja) 2018-03-08
KR102625189B1 (ko) 2024-01-16
KR20210025730A (ko) 2021-03-09
ES2637416T3 (es) 2017-10-13
AR125906A2 (es) 2023-08-23
PT3791896T (pt) 2024-02-12
WO2013174510A1 (en) 2013-11-28
CN104379166B (zh) 2018-10-12
MX2019013723A (es) 2020-07-20
DK2852408T3 (en) 2017-09-11
AU2013265638A1 (en) 2014-11-20
NZ725347A (en) 2018-07-27
DK3791896T3 (da) 2024-02-12
SG10201609772PA (en) 2017-01-27
AU2018201391A1 (en) 2018-03-22
JP6203831B2 (ja) 2017-09-27
CN109172820B (zh) 2023-06-20
LT3791896T (lt) 2024-03-12
SG11201406977TA (en) 2014-12-30
AR091130A1 (es) 2015-01-14
AU2013265638B2 (en) 2018-03-01
HUE036000T2 (hu) 2018-06-28
LT2852408T (lt) 2017-09-25
PT2852408T (pt) 2017-08-25
FI3791896T3 (fi) 2024-02-01
KR20150028777A (ko) 2015-03-16
CA2874032A1 (en) 2013-11-28
RU2665321C2 (ru) 2018-09-04
JP2015522543A (ja) 2015-08-06

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA118013C2 (uk) Комбінована терапія з використанням антитіла до клаудину 18.2 для лікування раку
JP7051931B2 (ja) 癌の治療のためのクローディン１８．２に対する抗体を含む併用療法
US10022444B2 (en) Combination therapy involving antibodies against Claudin 18.2 for treatment of cancer
CN105189554B (zh) 用于治疗癌症的涉及抗密蛋白18.2的抗体的疗法
UA120753C2 (uk) Біспецифічне антитіло до сd3 та cd20
UA126896C2 (uk) Антитіло, що специфічно зв’язується з pd-1, і спосіб його застосування
UA123428C2 (uk) Спосіб лікування раку, що характеризується раковими клітинами, які експреcують cldn6
EP4364756A2 (en) Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
EP2958945B1 (en) Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
EP3725810B1 (en) Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer
RU2789478C2 (ru) Комбинированная терапия с использованием антител к клаудину 18.2 для лечения рака
NZ711060B2 (en) Combination therapy involving antibodies against claudin 18.2 for treatment of cancer