UA80331C2

UA80331C2 - Human serum albumin-free stabilised interferon liquid formulations

Info

Publication number: UA80331C2
Application number: UAA200509798A
Authority: UA
Inventors: Fabrizio Samaritani
Original assignee: Ares Trading Sa
Priority date: 2003-05-01
Filing date: 2004-04-29
Publication date: 2007-09-10
Also published as: NO335674B1; ES2417061T3; JP2011225599A; US20070059285A1; AU2009201261A1; NZ566625A; ZA200508124B; MXPA05011718A; RS52869B; HK1088847A1; ZA200708484B; KR20060011976A; BRPI0410488B1; CN1816347B; KR101116058B1; UA94032C2; US8309069B2; EA009995B1; EP1617861B1; WO2004096263A2

Description

Опис винаходу

Цей винахід у цілому стосується фармацевтичних композицій, що містять інтерферон (ІРМ), зокрема, до 2 стабілізованих композицій бета-інтерферону, вільних від людського сироваткового альбуміну (НА) як додаткового фармацевтичного наповнювача.

Інтерферони є цитокінами, тобто розчинними білками, що передають інформаційні повідомлення між клітинами і відіграють суттєву роль у імунній системі завдяки тому, що допомагають знищувати мікроорганізми, які викликають інфекцію, і заліковують будь-яке наслідкове пошкодження. Природні інтерферони секретуються 70 інфікованими клітинами, і вперше вони були ідентифіковані у 1957 році. їхня назва виникла унаслідок того, що вони "втручаються (іпіепеге)" у процес реплікації та продукування вірусів.

Інтерферони демонструють як антивірусну, так і антипроліферативну активність. На основі біохімічних та імунологічних властивостей, природні людські інтерферони розподіляються на три головні класи: альфа-інтерферон (лейкоцитарний), бета-інтерферон (фібробластний) та гамма-інтерферон (імунний). 12 Альфа-інтерферон на цей час є схваленим у Сполучених Штатах та інших країнах для лікування лейкозу ворсистих клітин, гострокінцевих кондилом, саркоми Капоші (рак, який звичайно уражує хворих, що страждають на синдром набутого імунодефіциту (СНІД)) та хронічного гепатиту ні А ні В.

Окрім того, інтерферони є глікопротеїнами, що продукуються організмом у відповідь на вірусну інфекцію.

Вони пригнічують розмноження вірусів у захищених клітинах. Складаючись з білка більш низької молекулярної маси, інтерферони є найвищою мірою неспецифічні за своєю дією, тобто ІЄМ, індукований одним вірусом, є ефективним проти широкого діапазону інших вірусів. Вони, однак, є видоспецифічними, тобто ІРМ, продукований одним видом, буде стимулювати антивірусну активність у клітинах лише того самого або близькоспорідненого виду. Інтерферони були першою групою цитокінів, які почали застосовуватись завдяки своїм потенційним протипухлинним та антивірусним активностям. с

Три головні інтерферони позначаються як ІЕМ-А, ІЕМ-В та ІЄМ-Г. Ці головні види інтерферонів початково Ге) були класифіковані за клітинами їх походження (лейкоцит, фібробласт або Т-клітина). Очевидним стало, однак, що однією клітиною може продукуватись декілька типів. З цієї причини лейкоцитарний ІРМ зараз називають

ІЕМ-А, фібробластний ІЄМ називають ІЕМ-В, а інтерферон, що продукується Т-клітинами, називають ІЕМ-Г. Існує також ІЕМ четвертого типу, а саме лімфобластний інтерферон, що продукується лінією клітин "МатамМма" (яку -- одержали з лімфоми Бьоркіта), яка, як видається, продукує суміш як лейкоцитарного, так і фібробластного со інтерферонів.

Одиниця інтерферону (Ш) або Міжнародна одиниця інтерферону (І) є показником активності ІЕМ, що о визначається як кількість, необхідна для захисту 5095 клітин проти вірусного пошкодження. Аналізом, що може ав застосовуватись для визначення біологічної активності, є аналіз пригнічення цитопатичного ефекту. Опис цього 3о аналізу наведено у літературних джерелах (Рубінштейн (Кибіпвіеїп) та інші, 1981; Фаміллетті П.К. (ГатіПекі со

Р.С.) та інші, 1981). За цим антивірусним аналізом, приблизно 1Од/мл відповідає кількості інтерферону,- яка пригнічує репродукцію вірусу на 5095. Одиниці визначають за Міжнародним стандартом людського бета-інтерферону, який надається Національним інститутом здоров'я (США) (Пестка С (Резіка 5.), 1986). «

Інтерферон кожного класу включає декілька різних типів. Кожен з ІЕМ-В і ТЕМ-Г є продуктом одного гена. З

Білки, що класифікуються як альфа-інтерферони, є найбільш різноманітною групою, що включає приблизно с 15 типів. В хромосомі 9 є кластер генів для ІЕМ-А, що включає щонайменше 23 члени, 15 з яких є активними і

Із» транскрибуються. Зрілі альфа-інтерферони не гліколізуються.

Усі альфа- і бета-інтерферони мають однакову довжину (165 амінокислот або 166 амінокислот) і схожі біологічні активності. Гамма-інтерферони мають 146 амінокислот у довжину і меншою мірою походять на класи А 42 та В. Лише гамма-інтерферони можуть активувати макрофаги або індукувати визрівання Т-клітин-кілерів. Ці бо терапевтичні засоби нових типів подеколи називають модуляторами біологічних реакцій (ВКМ), оскільки вони ав! впливають на реакцію організму на пухлину, впливаючи на розпізнавання через імуномодуляцію.

Людський фібробластний інтерферон (ІЕМ-В) має антивірусну активність і може також стимулювати природні о клітини-кілери проти пухлинних клітин. Він являє собою поліпептид із приблизною масою 20000Да, що со 20 індукується вірусами і двонитковими РНК. Повну амінокислотну послідовність цього білка визначили (Дерінк (Оегупк) та інші, 1980) за нуклеотидною послідовністю гена для фібробластного інтерферону, клонованого ть методами рекомбінантних ДНК. Його довжина становить 166 амінокислот.

Шепард (Зперага) та інші (1981) описали мутацію на основі 842 (Суз»Туг у положенні 141), що ліквідує його антивірусну активність, і варіантний клон із делецією нуклеотидів 1119-1121. 29 Марк (МагкК) та інші (1984) ввели штучну мутацію шляхом заміни основи 469 (Т) на (А), унаслідок чого у

ГФ) положенні 17 відбулась амінокислотна заміна Суз»бЗег. Повідомлялось, що одержаний ІЕМ-В є таким самим юю активним, як і "нативний" ІРМ-В і стійким впродовж довготривалого зберігання (-702С).

Ребіф (Бебі) (фірма Зегопо - рекомбінатний людський бета-інтерферон), найостанніша розробка у галузі інтерферонотерапії розсіяного склерозу (М5), являє собою інтерферон (ІЕМ)-бета-1Іа, що продукується бо клітинними лініями ссавців. Рекомендованою міжнародною непатентованою назвою (ІММ) для нього є "Інтерферон-бета-1а".

Як і з усіма фармацевтичними засобами на основі білків, однією з головних перепон, яку необхідно подолати у разі застосування бета-інтерферону як терапевтичного засобу, є втрата фармацевтичної придатності, що може бути наслідком його нестійкості у фармацевтичних композиціях. 65 Фізичними нестійкостями, що загрожують активності та ефективності поліпептиду у фармацевтичних композиціях, є денатурація і утворення розчинних і нерозчинних агрегатів, у той час як хімічними нестійкостями є гідроліз, утворення імідів, окиснення, рацемізація і деамідування. Відомо, що деякі з цих змін ведуть до втрати або зниження фармацевтичної активності білка, що становить інтерес. У інших випадках

Точні наслідки цих змін є невідомими, однак одержані продукти розкладу все ще розглядаються як фармацевтично неприйнятні унаслідок потенційних або небажаних побічних ефектів.

Стабілізація поліпептидів у фармацевтичних композиціях залишається ділянкою, на якій головну роль відіграє метод спроб та помилок Коглядові статті Ванг (У/апо) (1999), Іпф 9. РІагт., 185:129-188;. Ванг (УУапо), Хансон (Напзоп) (1988), 9. Рагепієга! сі. Тесп., 42:53-526) Наповнювачами, які додають до 7/0 поліпептидних фармацевтичних композицій для підвищення їх стійкості, є буфери, цукри, поверхнево-активні речовини, амінокислоти, поліетиленгліколі і полімери, однак стабілізувальні ефекти цих хімічних домішок різняться у залежності від білка.

У сучасних композиціях на основі ІЕМ-В НЗА (людський сироватковий альбумін) застосовують як засіб, що підвищує розчинність ІЕМ-В. Застосування НА, однак, має певні вади. НБА є продуктом людської крові і /5 повинен, таким чином, відбиратись у людей. Незважаючи на заходи, що вживаються для зменшення ризику, застосування продуктів людської крові, наприклад, НЗА, тягне за собою потенційне введення людських вірусів, наприклад, ВІЛ або вірусу гепатиту С

Унаслідок цього існує необхідність у додаткових фармацевтичних композиціях на основі ІЕМ-В, що містять фізіологічно сумісні стабілізатори, які поліпшують розчинність цього білка і стабілізують білок проти 2о утворення агрегатів, збільшуючи тим самим його фармацевтичну придатність.

Цей винахід спрямовано на стабілізовані фармацевтичні композиції, що містять інтерферон (ІЕМ), і способи їх одержання. Ці композиції одержують без людського сироваткового альбуміну (НЗА), і вони, таким чином, є вільними від цього фармацевтичного наповнювача. Такі композиції у цьому описі називають фармацевтичними композиціями ІЄМ без НЗА ("вільними від Н5А"), і вони містять інтерферон (ІЕМ) або його ізоформу, мутеїн, сч гібридний білок, функціональну похідну, активну фракцію або сіль, де згадана композиція являє собою розчин, що містить буфер, поверхнево-активну речовину, ізотонічний агент і антиоксидант. і)

За варіантом здійснення цього винаходу, згадана композиція містить також бактеріостатичний препарат.

Термін "Інтерферон" або "ІМ", що застосовується у цьому описі, означає будь-яку молекулу, що у літературі визначається як така, і включає, наприклад, інтерферони будь-яких типів, згадані у вищенаведеному «- зо розділі "Передумови створення винаходу". Вищенаведене визначення включає, зокрема, ІЄМ-А, ІБМ-В і ТЕМ-Г.

ІРМ-В за цим винаходом є інтерфероном, якому віддають перевагу. Придатний за цим винаходом ІБМ-В є о комерційно доступним, наприклад, як РКебії У (фірма Зегопо), Амопех? (фірма Віодеп) або Вейагегоп? (фірма со

Зспегіпд). Перевагу за цим винаходом віддають застосуванню інтерферонів людського походження. Термін "Інтерферон", що застосовується у цьому описі, означає його ізоформу, мутеїн, гібридний білок, функціональну о похідну, активну фракцію або сіль. с

Термін "бета-інтерферон (ІЕМ-бета або ІРМ-В)", що застосовується у цьому описі, означає фібробластний інтерферон, зокрема, людського походження, який одержують шляхом виділення з біологічних рідин або за допомогою методів рекомбінантних ДНК із прокаріотних або еукаріотних клітин-хазяїв, а також його солі, « функціональні похідні, варіанти, аналоги і активні фрагменти. За варіантом, якому віддають перевагу, ІЕМ-бета 70 означає інтерферон-бета-1а. - с Термін "мутеїни", що застосовується у цьому описі, означає аналоги ІЕМ, у яких один або декілька ц амінокислотних залишків природного ІЕМ замінені різними амінокислотними залишками чи видалені, або один чи и"? декілька амінокислотних залишків додані до природної послідовності ІРМ без значної зміни активності одержаних продуктів, порівняно з ІЕМ дикого типу. Ці мутеїни одержують відомими методами синтезу та/або сайтспрямованого мутагенезу чи будь-яким іншим відомим придатним способом. До мутеїнів, яким віддають (ее) перевагу, належать, наприклад, мутеїни, описані Шепард (ЗПерага) та іншими (1981) або Марк (Магк) та іншими (1984). о Амінокислотна послідовність будь-якого з таких мутеїнів, за варіантом, якому віддають перевагу, оз достатньою мірою повторює амінокислотну послідовність ІЕМ, завдяки чому активність мутеїну є по суті подібною або навіть кращою за активність ІЄМ. Біологічна функція інтерферону є добре відомою фахівцю у цій галузі. о Встановлені біологічні стандарти, які є доступними, наприклад, від Національного інституту біологічних - М стандартів та контролю (пЕр://ттипоіоду.ога/іпкв/МІВЗС).

Описані біологічні аналізи для визначення активності ІЕМ. Аналіз ІЕМ може, наприклад, здійснюватись за описом, наведеним Рубінштейн (Кибіпзіеїп) та іншими, 1981. Так, за допомогою стандартних експериментальних методів можна визначити, чи є активність будь-якого даного мутеїну по суті подібною або навіть кращою за активність ІЕМ.

Ф, Мутеїни ІРМ, які можуть застосовуватись за цим винаходом, або нуклеїнові кислоти, що їх кодують, ко включають кінцевий набір, по суті, відповідних послідовностей, як замінних пептидів або полінуклеотидів, які можуть бути поточним чином одержані пересічним фахівцем у цій галузі без зайвого експериментування, бор виходячи з інструкцій та настанов, наведених у цьому описі.

Змінами для мутеїнів, яким віддають перевагу за цим винаходом, є зміни, відомі як "консервативні" заміни.

Консервативні амінокислотні заміни поліпептидів або білків за цим винаходом можуть включати синонімічні амінокислоти у межах групи, які мають достатньо подібні фізико-хімічні властивості, завдяки чому заміни між членами групи збережуть біологічну функцію цієї молекули. Зрозуміло, що у вищезазначених послідовностях 65 Можуть також здійснюватись інсерції або делеції без зміни функції згаданих послідовностей, зокрема, якщо інсерції або делеції залучають лише декілька амінокислот, наприклад, менше тридцяти, за варіантом, якому віддають перевагу, менше десяти, і не видаляють або зміщують амінокислоти, що є критичними для функціональної конформації, наприклад, цистеїнові залишки. Білки та мутеїни, одержані шляхом таких делецій та/або інсерцій, входять до сфери дії цього винаходу.

За варіантом, якому віддають перевагу, синонимічними амінокислотними групами є групи, зазначені у Таблиці

І. За варіантом, якому віддають більшу перевагу, синонимічними амінокислотними групами є групи, зазначені у

Таблиці ІІ; і за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, синонимічними амінокислотними групами є групи, зазначені у Таблиці ІП.

Таблиця І

Групи синонімічних амінокислот, яким віддають перевагу (ВЗег Ве, Тнг, Су, Авп

АФ Ат, Сп, Гув, ОМ, Нів ен ле, Ре, Туг, Меї, маї, Геи (Ро зу, Аа, Ти, Рго (го Ро, Вег, Ав, СУ, Нів, Сіп, Тиг да 000009, Ти, Ріо, Лів

Ма 0000 Меб Туг, Ре, Пе, Гец, Маї бу Аа, ти, Ро, бег, СУ

Ше 0000 Меб Тут, Ре, Маї, Гец, Пе (Ре тт, Меї, Туг, Пе, Маї, Ге, Рне убт, Меї, Ре, Пе, мМаї, Геи, Туг с (Нім, Сув, Сіп,, Тит, Аго, Нів (б 0000 Зі, ув, Авп, Нів, Тиг, Аго, Сіп

Сіп, Ар, зег, Авп (ув дім, Сп, Нів, А, (ув -

ФМ Авр, Гуз, Авп, СіІп, Ні, Аго, Сім і,

Ме 000ОРІе, Пе, мМаї, Геи, Меї Гео) «в) г)

Таблиця І!

Групи синонімічних амінокислот, яким віддають більшу перевагу « ї - . г» 7 ма 77 Махмемі а а!ї, Меї, Пе (ее) о Ше 000 Ше, Мей, Рпе, Маї, Ге г) Ре 00000000 Мев Туг, Пе, Ген, Рне с 50 ут е, Туг -з Нв, біт, Аг ке ме 0 Мей РІПе, Пе, маї, Геи 60

Таблиця ПЇ

Групи синонімічних амінокислот, яким віддають найбільшу перевагу б5

Зег Зег

611100 емия 0 то і

Прикладами здійснення амінокислотних замін у білках, що можуть застосовуватись для одержання мутеїнів

ІЕМ для застосування у цьому винаході, є стадії будь-яких відомих методів, наприклад, наведені (у патентах

США Мо4,959,314, Мо4,588,585 і Мо4,737,462, які були видані на ім'я Марк (Магк) та інші; Мо5,116,943, який був см виданий на ім'я Коте (Коїйв) та інші; Мо4,965,195, який був виданий на ім'я Неймен (Матеп) та інші; о

Мо4,879,111, який був виданий на ім'я Чонг (Спопа) та інші; і Мо5,017,691, який був виданий на ім'я Лі (І ее) та інші; та білки із заміною лізину, наведені у патенті США Мо4,904,584 (Шоу (Зпам) та інші)). Конкретні мутеїни

ІРМ-бета були описані, наприклад, Марк (МагкК) та іншими, 1984.

Термін "гібридний білок" означає поліпептид, що містить ІЕМ або його мутеїн, злитий з іншим білком, який, ч- наприклад, має тривалий час перебування у рідинах у тілі людини. ІЕМ може, таким чином, зливатись з іншим білком, поліпептидом тощо, наприклад, імуноглобуліном або його фрагментом. о

Словосполучення "функціональні похідні", що застосовується у цьому описі, означає похідні ІЕМ та їхні со мутеїни і гібридні білки, які можна одержати з функціональних груп, що існують у вигляді бічних ланцюгів на залишках, або М- чи С-кінцевих груп, способами, відомими у цій галузі, і які включають до цього винаходу о доти, доки вони залишаються фармацевтично прийнятними, тобто, доки вони не знищують активності білка яка с є по суті подібною до активності ІМ, і не наділяють токсичними властивостями композиції, що їх містять. До цих похідних можуть належати, наприклад, бічні ланцюги поліетиленгліколю, які можуть маскувати імунодомінантні сайти і подовжувати тривалість перебування ІЕМ у рідинах у тілі людини. До інших похідних « належать аліфатичні складні ефіри карбоксильних груп, аміди карбоксильних груп, одержані шляхом реакції з аміаком або з первинними чи вторинними амінами, М-ацильні похідні вільних аміногруп залишків амінокислот, які - с були одержані з ацильними складовими (наприклад, алканоїльними або карбоциклічними ароїльними групами), а або О-ацильні похідні вільних гідроксильних груп (наприклад, вільних гідроксильних груп серильних або "» треонільних залишків), які були одержані з адильними складовими.

Під "активними фракціями" ІЕМ або мутеїнів і гібридних білків у цьому винаході розуміються будь-які фрагменти або попередники поліпептидного ланцюга білкової молекули самостійно або разом із пов'язаними (ее) молекулами або залишками, зв'язаними з ними, наприклад, залишки цукру чи фосфату або агрегати білкової о молекули чи залишки цукру самі по собі, за умови, що згадана фракція не має значно зниженої активності, порівняно з відповідним ІЕМ. (95) Термін "солі" у цьому описі означає як солі карбоксильних груп, так і солі аміногруп білків, опис яких с 50 було наведено вище, або їхніх аналогів, одержані шляхом додання кислоти. Солі карбоксильної групи можна одержати засобами, відомими у цій галузі, і до них належать неорганічні солі, наприклад, солі натрію, - кальцію, амонію, заліза або цинку тощо, і солі, одержані за допомогою органічних основ, наприклад, солі, одержані з амінами, наприклад, триетаноламіном, аргініном або лізином, піперидином, прокаїном тощо. До солей, одержаних доданням кислоти, належать, наприклад, солі, одержані з мінеральними кислотами, наприклад, хлористоводневою кислотою або сірчаною кислотою, і солі, одержані з органічними кислотами, наприклад, оцтовою кислотою або щавлевою кислотою. Звичайно, будь-які з таких солей повинні зберігати о біологічну активність білків (ІЕМ) за цим винаходом, тобто здатність до зв'язування відповідного рецептора і іме) ініціювання передачі сигналу рецептором.

За цим винаходом, застосуванню рекомбінантного людського ІЄМ-бета і сполук за цим винаходом віддають бо особливу додаткову перевагу.

Нещодавно було наведено опис варіанта інтерферону особливого роду. Так звані "консенсусні інтерферони" є штучними варіантами ІЕМ (патент США Моб,013,253). За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддають перевагу, сполуки за цим винаходом застосовують у комбінації з консенсусним інтерфероном.

Словосполучення "людський консенсусний інтерферон (ІЕМ-соп)", що застосовується у цьому описі, означає 65 штучний поліпептид, який переважно включає ті амінокислотні залишки, що є спільними для субпопуляції

ІРМ-альфа, репрезентативної для більшості послідовностей підтипу природного людського лейкоцитарного інтерферону, і який включає, у одному або декількох із тих положень, де немає амінокислоти, спільної для всіх підтипів, амінокислоту, яка переважно зустрічається у цьому положенні і у жодному разі не включає будь-якого амінокислотного залишку, який не існує у цьому положенні у принаймні одного природного підтипу. ІЕМ-соп

Включає (однак ними не обмежується) амінокислотні послідовності, позначені як ІЕМ-соп1, ІЄМ-соп2 і ІЄМ-сопЗ, які розкривають (у патентах США Мо4,695,623, Мо4,897,471 і Мо5,541,293). Послідовності ДНК, що кодують

ІРМ-соп, можна одержати, як описано у вищезгаданих патентах або за допомогою інших стандартних методів.

За додатковим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддають перевагу, гібридний білок включає злиття з Ід. Злиття може бути прямим або здійснюватись через короткий лінкерний пептид, довжина якого може 7/0 Не перевищувати 1-3 амінокислоти або який може бути довшим, наприклад, він може складатись з 13 амінокислотних залишків. Згаданий лінкер може бути, наприклад, трипептидом із послідовністю Е-Е-М (Сі0-Рпе-Ме) або являти собою лінкерну послідовність із 13 амінокислот (Сіш-РПпе-СІу-АЇІа-С1у-І еи-Ма!І-Ї ен-СіІу-сіу-Сіп-Рпе-МеЮ, введену між послідовністю ІЕМ ії послідовністю імуноглобуліну. Одержаний гібридний білок може мати поліпшені властивості, наприклад, триваліший час перебування у рідинах у тілі людини (період напіввиведення), підвищену питому активність, підвищений рівень експресії або полегшення процесу очищення згаданого гібридного білка.

За додатковим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддають перевагу, ІЕМ зливається з константною ділянкою молекули Ід. За варіантом, якому віддають перевагу, він зливається з ділянками важкого ланцюга, наприклад, доменами СНО і СНЗ людського ІдО1. Інші ізоформи молекул Ід є також придатними для одержання гібридних білків за цим винаходом, наприклад, ізоформи дос», ІдО»з або Ідс. чи інших класів Ід, наприклад, ДМ або ІдДА. Гібридні білки можуть бути мономерними або мультимерними, гетеро- або гомомультимерними.

За додатковим варіантом здійснення цього винаходу, якому віддають перевагу, функціональні похідні включають щонайменше одну складову, приєднану до однієї або декількох функціональних груп, що зустрічаються у вигляді одного або декількох бічних ланцюгів на амінокислотних залишках. За варіантом, якому сч віддають перевагу, згаданою складовою є поліетилен (РЕС). Поліетиленгліколізація може здійснюватись відомими способами, наприклад, способами, опис яких наведено, (наприклад, у УМО 99/553771. (8)

Кількість, введена індивіду у вигляді одноразової дози або багаторазових доз, буде змінюватись у залежності від ряду факторів, у тому числі, фармакокінетичних властивостей, шляху введення, стану і характеристик хворого (стать, вік, маса тіла, стан здоров'я, розміри), ступеня розвитку симптомів, одночасно «- зо здійснюваного лікування, частоти лікування і бажаного ефекту.

Стандартні дози людського ІЕМ-бета коливаються у межах від 80000МОді/кг на добу до 200000МОд/кг на добу і або від бмлн.МОд (мільйонів Міжнародних одиниць) до 12млн.МОд на хворого на добу чи від 22мкг на хворого с до 44мкг на хворого. За цим винаходом ІЕМ, за варіантом, якому віддають перевагу, може вводитись у дозі від приблизно мкг до Б5Омкг, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, від приблизно 1Омкг до ЗОмкг або від о приблизно 1Омкг до 20мкг на хворого на добу. со

Введення активних інгредієнтів за цим винаходом може здійснюватись внутрішньовенним, внутрішньом'язовим або підшкірним шляхом. Шляхом введення ІЕМ, якому віддають перевагу, є підшкірний шлях.

ІЕМ може вводитись щоденно, через день або рідше. За варіантом, якому віддають перевагу, ІЕМ вводять « один раз, двічі або тричі на тиждень. з с Шляхом введення, якому віддають перевагу, є підшкірне введення, наприклад, тричі на тиждень. Додатковим шляхом введення, якому віддають перевагу, є внутрішньом'язове введення, яке може здійснюватись, наприклад, ;» один раз на тиждень.

За варіантом, якому віддають перевагу, від 22мкг до 44мкг або від бмлн.МОд до 12млн.МОд ІЕЄМ-бета вводять тричі на тиждень шляхом підшкірної ін'єкції.

Го! ІРМ-бета може вводитись підшкірно у дозі від 25мкг до ЗОкг або від вмлн.МОд до 9,бмлн.МОд через день.

ЗОмкг або бмлн. МОд ІЕМ-бета можуть додатково вводитись внутрішньом'язово один раз на тиждень. о Термін "стійкість" означає фізичну, хімічну і структурну стійкість композицій інтерферону за цим 2) винаходом (зі збереженням біологічної активності). Нестійкість білкової композиції може спричинюватись 5ор Хімічним розкладом або агрегацією білкових молекул з утворенням полімерів вищого порядку, дегліколізацією, о модифікацією гліколізації, окисненням або будь-якою іншою структурною модифікацією, що знижує щонайменше як одну біологічну активність поліпептиду інтерферону, включеного до цього винаходу. "Стійким" розчином або композицією є такий розчин або така композиція, де ступінь розкладу, модифікації, агрегації, втрати біологічної активності тощо білків цього розчину або композиції є прийнятно контрольованим дв 1 з часом не підвищується до неприйнятного рівня. За варіантом, якому віддають перевагу, композиція зберігає вказану активність інтерферону впродовж періоду часу тривалістю від 12міс. до 24міс. щонайменше на рівні або (Ф, приблизно на рівні 6095, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, щонайменше на рівні або приблизно на ка рівні 7095, за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, щонайменше на рівні або приблизно на рівні 80905.

Стабілізовані композиції ІЕМ без НЗА за цим винаходом, за варіантом, якому віддають перевагу, мають строк во зберігання щонайменше приблизно бміс., 12міс., 18міс., за варіантом, якому віддають більшу перевагу, щонайменше 2Оміс., за варіантом, якому віддають ще більшу перевагу, щонайменше приблизно 22міс., за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, щонайменше приблизно 24міс. при температурі зберігання 2-896.

Способи контролювання стійкості фармацевтичних композицій ІЕМ без НЗА за цим винаходом є доступними у 65 Цій галузі техніки, з включенням тих способів, опис яких наведено у прикладах, що розкриваються у цьому описі. Так, утворення агрегатів ІЕМ під час зберігання рідкої фармацевтичної композиції за цим винаходом може легко визначатись шляхом вимірювання зміни кількості розчинного ІМ у розчині з часом. Кількість розчинного поліпептиду у розчині може легко піддаватись кількісному визначенню за допомогою ряду аналітичних аналізів, адаптованих для виявлення ІЕМ. Такі аналізи включають, наприклад, високоефективну рідинну хроматографію з оберненою фазою (КР-НРІ С) і УФ-абсорбційну спектроскопію, як описано у наведених нижче Прикладах.

Визначення у рідких композиціях як розчинних, так і нерозчинних агрегатів під час зберігання може здійснюватись, наприклад, за допомогою аналітичного ультрацентрифугування, як вказується у Прикладах, наведених нижче, для розрізнення тієї частини розчинного поліпептиду, що є присутньою у вигляді розчинних агрегатів, і тієї частини, що є присутньою у неагрегованій, біологічно активній молекулярній формі. 70 Словосполучення "багатодозове застосування" включає застосування одного флакона, ампули або капсули композиції інтерферону для більше ніж однієї ін'єкції, наприклад, для 2, 3, 4, 5, 6 або більше ін'єкцій.

Ін'єкції, за варіантом, якому віддають перевагу, здійснюють впродовж періоду часу, який щонайменше дорівнює або приблизно дорівнює 12год., 24год., 48год. тощо, за варіантом, якому віддають перевагу, впродовж періоду часу, який дорівнює або приблизно дорівнює 12 дням. Ін'єкції можуть відокремлюватись у часі, наприклад, /5 часовим періодом тривалістю 6 год, 12год., 24год., 48год. або 72год.

Термін "буфер" або "фізіологічно прийнятний буфер" означає розчини сполук, які, як відомо, є безпечними для фармацевтичного або ветеринарного застосування у композиціях і які мають ефект підтримування або регулювання рівня рН композиції у діапазоні рН, бажаному для згаданої композиції. Прийнятними буферами для регулювання рівня рН у межах від помірно кислого рН до помірно основного рН є (але ними не обмежуються) го такі сполуки, як фосфат, ацетат, цитрат, аргініну трис Її гістидин. "Трис' означає 2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол і будь-яку його фармацевтично прийнятну сіль. Буферами, яким віддають перевагу, є ацетатні буфери з фізіологічним розчином або прийнятна сіль. "Ізотонічний агент" являє собою сполуку, що є фізіологічно прийнятною і яка наділяє композицію прийнятною ізотонічністю для запобігання результуючого току води через клітинні мембрани, що контактують зі згаданою сч об Композицією. З цією метою, як правило, застосовуються такі сполуки як гліцерин із відомими концентраціями.

Іншими придатними ізотонічними агентами є (але ними не обмежуються) амінокислоти або білки (наприклад, і) гліцин або альбумін), солі (наприклад, хлорид натрію) і цукри (наприклад, декстроза, маніт, цукроза і лактоза). За варіантом, якому віддають перевагу, ізотонічним агентом є маніт.

Термін "антиоксидант" означає сполуку, що запобігає взаємодії кисню або вільних радикалів КИСНЮ З іншими - де зо речовинами. Антиоксиданти входять до ряду наповнювачів, які, як правило, додають до фармацевтичних систем для підвищення фізичної та хімічної стійкості. Антиоксиданти додають для зниження до мінімального рівня або і уповільнення процесів окиснення, що відбуваються з деякими лікарськими засобами або наповнювачами у разі со піддання дії кисню або у присутності вільних радикалів. Ці процеси часто можуть каталізуватись світлом, температурою, воднем (у разі підвищення концентрації), присутністю металевих мікроелементів або пероксидів. о

Як антиоксиданти у лікарських засобах часто застосовуються сульфіти, бісульфіти, тіосечовина, метіонін, солі со етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕЮОТА), бутилований гідрокситолуол (ВНТ) і бутилований гідроксіанізол (ВНА). Було встановлено, що натрій-ЕОТА підсилює активність антиоксидантів завдяки утворенню хелатних сполук з іонами металів, які інакше каталізували б реакцію окиснення. Антиоксидантом, якому віддають найбільшу перевагу, є метіонін. «

Термін "бактеріостатичний препарат" означає сполуку або композиції, що додаються до лікарської форми для пу с відіграння ролі антибактеріального агента. Консервована композиція за цим винаходом, що містить інтерферон,

Й за варіантом, якому віддають перевагу, задовольняє передбачуваним законом інструктивним рекомендаціям а щодо ефективності консерванта, який повинен бути комерційно життєздатним універсальним продуктом.

Прикладами бактеріостатичних препаратів є фенол, т-крезол, р-крезол, о-крезол, хлоркрезол, бензиловий спирт, алкілларабен (метил, етил, пропіл, бутил тощо), бензалконію хлорид, бензетонію хлорид, натрію о дигідроацетат і тимеросал. За варіантом, якому віддають перевагу, бактеріостатичним препаратом є бензиловий спирт. о Термін "поверхнево-активна речовина" означає розчинну сполуку, що знижує поверхневий натяг рідин або 2) знижує міжфазний натяг між двома рідинами або рідиною і твердим тілом, де поверхневий натяг являє собою 5р билу, що діє на поверхню рідини із намаганням звести до мінімуму площу поверхні. Поверхнево-активні речовини о подеколи застосовують у фармацевтичних композиціях, у тому числі для спрямованої доставки лікарських ке засобів і поліпептидів низької молекулярної маси для модифікування абсорбції лікарського засобу або його спрямованої доставки до цільових тканин. Добре відомими поверхнево-активними речовинами є полісорбати (похідні поліоксіетилену; твій), а також плуронік (РіІигопіс). 5Б За варіантом здійснення цього винаходу, якому віддають перевагу, було встановлено, що завдяки об'єднанню інтерферону з поверхнево-активною речовиною, вибраною з групи, що включає плуронік Е77

Ф, (Ріогопіс? 77), плуронік Е87, плуронік Е88 і плуронік Е68 (Рішгопіс? Еб68), за варіантом, якому віддають ко особливу перевагу, з плуронік Е68 (фірма ВАЗЕ, плуронік Е68 є також відомим під назвою полоксамер 188 (Роїохатег 188)), одержують стійкі композиції, які зводять до мінімального рівня втрату активного компонента, бо що спричинюється адсорбцією на поверхнях флакона та/або засобу для спрямованої доставки (наприклад, шприца, насоса, катетера тощо). Було встановлено також, що завдяки об'єднанню інтерферону з поверхнево-активною речовиною, вибраною з групи, що включає плуронік Е77 (Рішгопіс? Е77), плуронік Е87, плуронік Е88 і плуронік Е68 (Рішгопіс? Е68), за варіантом, якому віддають особливу перевагу, з плуронік Е68 (фірма ВА5Е, плуронік 68 є також відомим під назвою полоксамер 188 (Роіохатег 188)), одержують стійку 65 композицію, що є більш стійкою до окиснення і утворення білкових агрегатів.

Поверхнево-активні речовини типу плуронік є блокспівполімерами етиленоксиду (ЕС) і пропіленоксиду (РО).

Блок пропіленоксиду (РО) знаходиться між двома блоками етиленоксиду (ЕФ).

Сн ; нОо-(СН.СН.О), (СН.,СНО), (СН.СН.О)Н

Поверхнево-активні речовини типу плуронік синтезують двохстадійним способом: т 1. Гідрофобну речовину бажаної молекулярної маси одержують шляхом контрольованого додання пропіленоксиду до двох гідроксильних груп пропіленгліколю; і 2. Етиленоксид додають для того, щоб гідрофобна речовина опинилась між гідрофільними групами.

У разі плуронік Е77 (Ріпгопідч9 Е77) відсотковий вміст поліоксіетилену (гідрофільна речовина) становить 7095, а молекулярна маса гідрофобної речовини (поліоксипропілену) досягає приблизно 2306Да.

У разі плуронік Е87 відсотковий вміст поліоксіетилену (гідрофільна речовина) становить 7095, а молекулярна маса гідрофобної речовини (поліоксипропілену) досягає приблизно 2644Да.

У разі плуронік Е88 відсотковий вміст поліоксіетилену (гідрофільна речовина) становить 8095, а молекулярна маса гідрофобної речовини (поліоксипропілену) досягає приблизно 2644Да.

У разі плуронік Е68 відсотковий вміст поліоксіетилену (гідрофільна речовина) становить 8095, а молекулярна сч маса гідрофобної речовини (поліоксипропілену) досягає приблизно 1967Да. о

Нижче наведені типові властивості плуронік Е77: - середня молекулярна маса: 6600; - точка плавлення/плинності: 489; - 20 - фізична форма при температурі 209С: тверде тіло; - в'язкість (за Брукфілдом): 480сП (0,48Па.с) (рідини при температурі 252С, пасти при температурі ббеС і. тверді речовини при температурі 772СІ; со - поверхневий натяг, дин/см (Н/м) при температурі 2590: 0,196 концентрація: 47,0 (0,047); о 0,0195 концентрація: 49,3 (0,0493); с 0,001965 концентрація: 52,8 (0,0528); - міжфазний натяг, дин/см (Н/м) при температурі 252С порівняно з вазеліновим маслом: 0,196 концентрація: 17,7 (0,0177); « 0,0195 концентрація: 20,8 (0,0208); 0,0195 концентрація: 25,5 (0,0255); - с - змочування (за Дрейвсом), у секундах при температурі 2590: и 1,095 концентрація: »360; є» 0,196 концентрація: »360; - висота піни: (за методикою фірми Козз МіІев), 0,196,ММ при температурі 5022: 100; (ее) (за методикою фірми Козз МіІев), 0,1965,ММ при температурі 269С: 47; о (за результатами динамічних випробувань), 0,195,мМ при 40Омл/хв: 2600; - температура помутніння у водному розчині, ес: о 1,095 концентрація: 2100; о 70 1095 концентрація: »100; - НІВ (гідрофільно-ліпофільний баланс): 25. -6ь Нижче наведені типові властивості плуронік Е87: - середня молекулярна маса: 7700; - точка плавлення/плинності: 4996; 29 - фізична форма при температурі 209С: тверде тіло;

ГФ) - в'язкість (за Брукфілдом): 700сП (0,7Па.с) (рідини при температурі 252С, пасти при температурі 6090 і 7 тверді речовини при температурі 772СІ; - поверхневий натяг, дин/см (Н/м) при температурі 2520: во 0,196 концентрація: 44,0 (0,044); 0,0195 концентрація: 47,0 (0,047); 0,001965 концентрація: 50,2 (0,0502); - міжфазний натяг, дин/см (Н/м) при температурі 252С порівняно з вазеліновим маслом: 0,196 концентрація: 17,4 (0,0174); 65 0,0195 концентрація: 20,3 (0,0203); 0,0195 концентрація: 23,3 (0,0233);

- змочування (за Дрейвсом), у секундах при температурі 2590: 1,095 концентрація: »360; 0,196 концентрація: »360; - висота піни: (за методикою фірми Козз МіІев), 0,1965,ММ при температурі 5022: 80; (за методикою фірми Козз МіІев), 0,1965,ММ при температурі 262С: 37; (за результатами динамічних випробувань), 0,1965,мМ при 40Омл/хв.: 2600; - температура помутніння у водному розчині, 2С: 1,095 концентрація: 2100; 1095 концентрація: 2100; - НІВ (гідрофільно-ліпофільний баланс): 24.

Нижче наведені типові властивості плуронік Е88: - середня молекулярна маса: 11400; - точка плавлення/плинності: 5490; - фізична форма при температурі 202С: тверде тіло; - в'язкість (за Брукфілдом): 2300сП (2,3Па.с) рідини при температурі 252С, пасти при температурі 609С і тверді речовини при температурі 772СІ; - поверхневий натяг, дин/см (Н/м) при температурі 2590: 0,196 концентрація: 48,5 (0,0485); 0,0195 концентрація: 52,6 (0,0526); 0,001965 концентрація: 55,7 (0,0557); - міжфазний натяг, дин/см (Н/м) при температурі 252С порівняно з вазеліновим маслом: 0,196 концентрація: 20,5 (0,0205); сч 29. 0,0196 концентрація: 23,3 (0,0233); о 0,0195 концентрація: 27,0 (0,027); - змочування (за Дрейвсом), у секундах при температурі 2590: 1,095 концентрація: »360; «- 0,196 концентрація: »360; й - висота піни: со (за методикою фірми Козз МіІев), 0,1965,ММ при температурі 5022: 80; с (за методикою фірми Козз МіІев), 0,1965,ММ при температурі 262С: 37; (за результатами динамічних випробувань), 0,195,мМ при 40Омл/хв: 2600; о - температура помутніння у водному розчині, 2С: со 1,095 концентрація: 2100; 1095 концентрація: 2100; - НІВ (гідрофільно-ліпофільний баланс): 28.

Нижче наведені типові властивості плуронік Е68: « - середня молекулярна маса: 8400; шщ с - точка плавлення/плинності: 5290; ц - фізична форма при температурі 209С: тверде тіло; ,» - в'язкість (за Брукфіддом): 1000сП (1,0Па.-с) (рідини при температурі 252С, пасти при температурі 609С і тверді речовини при температурі 772СІ; - поверхневий натяг, дин/см (Н/м) при температурі 2590: бо 0,196 концентрація: 50,3 (0,0503); о 0,0195 концентрація: 51,2 (0,0512); 0,001965 концентрація: 53,6 (0,0536); о - міжфазний натяг, дин/см (Н/м) при температурі 252С порівняно з вазеліновим маслом: о 70 0,195 концентрація: 19,8 (0,0198); 0,0195 концентрація: 24,0 (0,024); "З 0,0195 концентрація: 26,0 (0,026); - змочування (за Дрейвсом), у секундах при температурі 2590: 1,095 концентрація: »360; 29 0,196 концентрація: »360; (ФІ - висота піни: (за методикою фірми Козз МіІев), 0,196,ММ при температурі 50902: 35; о (за методикою фірми Козз МіІев), 0,1965,ММ при температурі 262С: 40; (за результатами динамічних випробувань), 0,195,мМ при 40Омл/хв: 2600; бо - температура помутніння у водному розчині, 2С: 1,095 концентрація: 2100; 1095 концентрація: 2100; - НІВ (гідрофільно-ліпофільний баланс): 29. б У композиціях за цим винаходом можуть також застосовуватись інші полімери, що мають властивості, подібні до наведених вище. Поверхнево-активною речовиною, якій віддають перевагу, є опплуронік Еб68 і поверхнево-активні речовини, що мають подібні властивості.

Плуронік, зокрема плуронік Еб8, є присутнім у композиції, за варіантом, якому віддають перевагу, у концентрації, яка є достатньою для підтримування стійкості інтерферону впродовж необхідного періоду зберігання (наприклад, від 12 місяців до 24 місяців), а також у концентрації, яка є достатньою для запобігання втратам білка унаслідок адсорбції на поверхнях, наприклад, флакона, ампули, капсули або шприца.

За варіантом, якому віддають перевагу, концентрація плуронік, зокрема плуронік Е68, у рідких композиціях становить від або приблизно від О,01мг/мл до або приблизно до 1Омг/мл, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, від або приблизно від О,0б5мг/мл до або приблизно до 5мг/мл, за варіантом, якому віддають значно 70 більшу перевагу, від або приблизно від 0,1мг/мл до або приблизно до 2мг/мл, за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, вона дорівнює або приблизно дорівнює мг/мл.

Концентрація ІРМ-бета у композиції, за варіантом, якому віддають перевагу, становить від або приблизно від ТОмкг/мл до або приблизно до 80Омкг/мл, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, від або приблизно від 20мкг/мл до або приблизно до 50Омкг/мл, за варіантом, якому віддають значно більшу перевагу, від або приблизно від ЗОмкг/мл до або приблизно до Зб0Омкг/мл, за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, вона дорівнює або приблизно дорівнює 22мкг/мл, 44мкг/мл, 88мкг/мл або 264мкг/мл. рН композицій за цим винаходом, за варіантом, якому віддають перевагу, знаходиться у межах приблизно від 3,0 до або приблизно до 5,0, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, рН дорівнює або приблизно дорівнює 3,7 або 4,7. Буфером, якому віддають перевагу, є ацетат, протиіонами, яким відають перевагу, є іони 2о натрію або калію. Ацетатно-сольові буфери є добре відомими у цій галузі. Концентрації буфера у загальному об'ємі розчину можуть змінюватись і дорівнювати або приблизно дорівнювати 5мММ, 9,5мМ, 10мМ, 5О0мМ, 100мМ, 150мМ, 200мМ, 250мМ і 500мМ. За варіантом, якому віддають перевагу, концентрація буфера дорівнює або приблизно дорівнює 10мММ. За варіантом, якому віддають особливу перевагу, концентрація буфера становить 10мММ у ацетатних іонах при рНЗ,5-0,2 або 4,5--0,2. сч

У композиції за цим винаходом, за варіантом, якому віддають перевагу, антиоксидант, наприклад, метіонін, є присутнім у концентрації від або приблизно від 0,01мг/мл до або приблизно до 5,Омг/мл, за варіантом, якому о віддають більшу перевагу, від або приблизно від О,05мг/мл до або приблизно до 0,Змг/мл, за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, вона дорівнює або приблизно дорівнює 0,1мг/мл.

Концентрація ізотонічного агента (наприклад, маніту) у рідких композиціях, за варіантом, якому віддають «--

Зо перевагу, становить від або приблизно від 0,5мг/мл до або приблизно до 500мг/мл, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, від або приблизно від 1мг/мл до або приблизно до 25Омг/мл, за варіантом, якому віддають і, значно більшу перевагу, від або приблизно від їОмг/мл до або приблизно до 100мг/мл, за варіантом, якому со віддають найбільшу перевагу, вона дорівнює або приблизно дорівнює 55мг/мл.

Цей винахід включає рідкі композиції. Розчинником, якому віддають перевагу, є вода для ін'єкцій. о

Рідкі композиції можуть бути однодозовими або багатодозовими. Згадані рідкі композиції інтерферону зацим о винаходом, які є призначеними для багатодозового застосування, за варіантом, якому віддають перевагу, містять бактеріостатичний препарат, наприклад, фенол, м-крезол, п-крезол, о-крезол, хлоркрезол, бензиловий спирт, алкілларабен (метил, етил, пропіл, бутил тощо), бензалконію хлорид, бензетонію хлорид, натрію дигідроацетат і тимеросал. Особливу перевагу віддають фенолу, бензиловому спирту і м-крезолу, більшу « перевагу віддають бензиловому спирту. Згаданий бактеріостатичний препарат застосовують у кількості, яка 8 с забезпечує концентрацію, що є ефективною для підтримання згаданої композиції по суті вільною від бактерій й (придатною для ін'єкцій) впродовж періоду введення багатодозових ін'єкцій тривалістю від або приблизно від и? 12год. або 24год. до або приблизно до 12 днів, за варіантом, якому віддають перевагу, від або приблизно від 6 днів до або приблизно до 12 днів. Концентрація бактеріостатичного препарату, за варіантом, якому віддають перевагу, становить від або приблизно від 0,195 (маса бактеріостатичного препарату/маса розчинника) до або о приблизно до 2,095, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, від або приблизно від 0,295 до або приблизно до 1,095. У разі бензилового спирту, особливу перевагу віддають концентраціям 0,295 або 0,395. Однак о застосування консерванта, наприклад, бензилового спирту, не обмежується багатодозовими композиціями, але г) він може додаватись також до однодозових композицій.

Кількість інтерферону у композиціях за цим винаходом забезпечує після відновлення одержання о концентрацій від приблизно 1,0мкг/мл до приблизно 5Омг/мл, хоча придатними є більш низькі і більш високі - М концентрації, що залежить від передбачуваного носія для спрямованої доставки, наприклад, розчинні композиції будуть відрізнятись від композицій, призначених для доставки за допомогою черезшкірного пластиру, легеневим, трансмукозним шляхами або за допомогою осмотичного чи мікронасоса. Концентрація інтерферону, за

Варіантом, якому віддають перевагу, становить від або приблизно від 5,0мкг/мл до або приблизно до 2мг/мл, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, від або приблизно від 1Омкг/мл до або приблизно до мг/мл, за (Ф, варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, від або приблизно від ЗОмкг/мл до або приблизно до 10Омкг/мл. ко За варіантом, якому віддають перевагу, активність інтерферону у композиціях за цим винаходом під час фасування зберігається щонайменше на рівні або приблизно на рівні 6090, за варіантом, якому віддають більшу бо перевагу, щонайменше на рівні або приблизно на рівні 7095, за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, щонайменше на рівні або приблизно на рівні 8095 впродовж 24 міс.

За додатковим варіантом здійснення, якому віддають перевагу, цей винахід пропонує спосіб виготовлення рідкої фармацевтичної композиції, як описувалось вище.

За ще одним варіантом здійснення, якому віддають перевагу, цей винахід пропонує спосіб виготовлення 65 фасованої фармацевтичної композиції, що включає фасування розчину, що містить активний інгредієнт і наповнювачі, як описувалось вище.

За ще одним варіантом здійснення, якому віддають перевагу, цей винахід пропонує готовий виріб для людського фармацевтичного застосування, що включає флакон, який містить фармацевтичні композиції, як описувалось вище, і письмовий матеріал, у якому вказується, що такий розчин може зберігатись після першого

Застосування впродовж періоду часу, що дорівнює або приблизно дорівнює двадцяти чотирьом годинам або більше. За варіантом, якому віддають перевагу, письмовий матеріал вказує, що такий розчин може зберігатись впродовж періоду часу, що дорівнює або приблизно дорівнює 12 дням.

Після першого застосування багатодозової композиції, вона може зберігатись і застосовуватись щонайменше впродовж або приблизно впродовж 24год., за варіантом, якому віддають перевагу, щонайменше впродовж або 70 приблизно впродовж 4 днів, 5 днів або 6 днів, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, впродовж періоду часу тривалістю до 12 днів. Після першого застосування композицію, за варіантом, якому віддають перевагу, зберігають при температурі нижче кімнатної (тобто нижче або приблизно нижче 2522), за варіантом, якому віддають більшу перевагу, нижче або приблизно нижче 102С, за варіантом, якому віддають більшу перевагу, нижче або приблизно нижче 2-82С, за варіантом, якому віддають найбільшу перевагу, нижче або приблизно 75 нижче 4-696.

Композиції за цим винаходом можна одержати способом, який включає додання визначеної кількості наповнювачів до забуференого розчину, з подальшим доданням інтерферону.

Після цього одержаний розчин фасують у флакони, ампули або капсули. Пересічним фахівцем у цій галузі можуть бути визначені варіанти цього процесу. Наприклад, порядок, у якому додаються компоненти, чи застосовуються додаткові додатки, температура і рН, при яких одержують композицію, усе це є факторами, які можуть оптимізуватись відносно концентрації та застосованих засобів введення.

У разі композицій для багатодозового застосування, бактеріостатичний препарат може додаватись до розчину, що містить активний інгредієнт (інтерферон) або, за альтернативним варіантом, він може зберігатись у окремому флаконі або капсулі з подальшим змішуванням з розчином, що містить активний інгредієнт, умомент С застосування. (5)

Композиції за цим винаходом можуть вводитись за допомогою визнаних засобів. Прикладами таких одноампульних систем є автоматичні ін'єкгори або шприци-ін'єкгори для спрямованої доставки розчину, наприклад, Кебідесі?,

Продукти, що заявляються у пунктах формули цього винаходу, включають пакувальний матеріал. --

Пакувальний матеріал, окрім інформації, яка вимагається органами державного регулювання, забезпечує умови, со за яких згаданий продукт може застосовуватись. Пакувальний матеріал за цим винаходом, у разі продукту, розфасованого у двох флаконах (вологий/сухий), надає хворому, у разі необхідності, інструкції щодо одержання /--:Ф розчину і застосування такого готового розчину впродовж періоду часу тривалістю двадцять чотири години або о більше. У разі розфасованого до одного флакона розчинного продукту, етикетка вказує, що такий розчин може

Зо застосовуватись впродовж періоду часу тривалістю двадцять чотири години або більше. Продукти, що со заявляються у пунктах формули цього винаходу, є придатними для фармацевтичного застосування для людини.

Стійкі консервовані композиції можуть надаватись хворим у вигляді прозорих розчинів. Згаданий розчин може призначатись для одноразового застосування або може застосовуватись декілька разів, і його може вистачити « для одного або декількох циклів лікування хворого і, таким чином, цей розчин надає можливість застосування більш зручної схеми лікування, аніж та, що є доступною на цей час. З с Інтерферон у формі стійких або консервованих композицій або розчинів, опис яких наведено, може вводитись "» хворому за цим винаходом різноманітними способами спрямованої доставки, у тому числі шляхом підшкірної або " внутрішньом'язової ін'єкції; черезшкірним, легеневим, трансмукозним шляхом, шляхом імплантації, за допомогою осмотичного насоса, капсули, мікронасоса, пероральним шляхом або іншими засобами, які визначаються досвідченим фахівцем як добре відомі у цій галузі. бо Термін "флакон" означає, у широкому значенні, резервуар, придатний для утримування інтерферону у о твердій або рідкій формі у фасованому стерильному стані. Прикладами флакона, за цим описом, є ампули, капсули, витяжні прозорі упаковки або інший подібний резервуар, придатний для спрямованої доставки і інтерферону хворому за допомогою шприца, насоса (у тому числі осмотичного), катетера, черезшкірного с 20 пластиру, легеневого або трансмукозного спрею. Флакони, придатні для фасування продуктів для парентерального, легеневого, трансмукозного або черезшкірного введення, є добре відомими і -ь загальновизнаними у цій галузі.

Термін "лікування" у контексті цього винаходу означає будь-який сприятливий ефект на розвиток хвороби, у тому числі послаблення, зменшення, зниження або полегшення патологічного розвитку після початку хвороби.

Фармацевтичні композиції за цим винаходом, що містять ІЕМ або ізоформу, мутеїн, гібридний білок,

ГФ! функціональну похідну, активну фракцію або сіль, є придатними для діагностування, запобігання або лікування (місцевого або системного) клінічних показань, що реагують на лікування цим поліпептидом. Такі клінічні о показання включають, наприклад, розлади або хвороби центральної нервової системи (ЦНС), головного мозку та/"або спинного мозку, у тому числі, розсіяний склероз; автоімунні захворювання, у тому числі, ревматоїдний 60 артрит, псоріаз, хворобу Крона; і рак, у тому числі рак молочної залози, передміхурової залози, сечового міхура, нирок і товстої кишки.

До цього опису шляхом посилання у повному обсязі включені усі посилання, наведені у цьому описі, у тому числі журнальні статті або реферати, опубліковані або неонубліковані американські або іноземні заявки на патенти, видані американські або іноземні патенти або будь-які інші посилання, у тому числі усі дані, бо таблиці, фігури і текст, подані у наведених посиланнях. Окрім того, до цього опису у повному обсязі включено шляхом посилання повний зміст посилань, які наводяться у наведених у цьому описі посиланнях.

Посилання на стадії відомих способів, стадії традиційних способів, відомі способи або традиційні способи у жодному разі не є визнанням того, що будь-який аспект, опис або варіант здійснення цього винаходу розкривається, описується або пропонується у відповідній галузі.

Наведений далі опис конкретних варіантів здійснення цього винаходу з такою повнотою розкриє загальну природу винаходу, що інші зможуть, вживши знань у межах цієї галузі (з включенням змісту посилань, що згадувались у цьому описі), легко модифікувати та/або адаптувати для різних варіантів застосування такі конкретні варіанти здійснення без зайвого експериментування і без відхилення від загальної концепції цього винаходу. Таким чином, вважається, що усі подібні адаптації та модифікації входять до діапазону еквівалентів /о розкритих варіантів здійснення, виходячи з розкриття та методичних вказівок, наведених у описі. Слід розуміти, що фразеологія або термінологія, вжита у цьому описі, призначена для опису, а не для обмеження, завдяки чому термінологія або фразеологія цього опису повинна тлумачитись досвідченим фахівцем у світлі розкриття та методичних вказівок, наведених у цьому описі, у поєднанні зі знаннями пересічного фахівця у цій галузі.

На Фіг.1 вказано відсоток окиснених форм, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з різними концентраціями бензилового спирту після зберігання при температурі 4026.

На Фіг.2 вказано відсоток окиснених форм, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з різними концентраціями бензилового спирту після зберігання при температурі 2596.

На Фіг.3 вказано відсоток окиснених форм, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з різними концентраціями бензилового спирту після зберігання при температурі 2-896.

На Фіг.4 вказано відсоток загального об'єму агрегатів, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з різними концентраціями бензилового спирту після зберігання при температурі 4026.

На Фіг.5 вказано відсоток загального об'єму агрегатів, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з різними концентраціями бензилового спирту після зберігання при температурі 2526. Ге

На Фіг.6 вказано відсоток загального об'єму агрегатів, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону о бета-1а з різними концентраціями бензилового спирту після зберігання при температурі 2-896.

На Фіг.7 вказано відсоток окиснених форм, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з різними бактеріостатичними препаратами після зберігання при температурі 2596.

На Фіг.8 вказано відсоток окиснених форм, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з - різними бактеріостатичними препаратами після зберігання при температурі 2-82. с

На Фіг.9 вказано відсоток загального об'єму агрегатів, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з різними бактеріостатичними препаратами. о

На Фіг.10 вказано відсоток окиснених форм, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону бета-1а з Га»)

ЕОТА після зберігання при температурі 2526.

Зо На Фіг.11 вказано відсоток загального об'єму агрегатів, присутніх у багатодозових композиціях інтерферону со бета-1а з ЕОТА після зберігання при температурі 2526.

На Фіг.12 показано ефективність 0,01296 І -метіоніну як антиоксиданта (при температурі 2-82).

На Фіг.13 показано ефективність 0,01296 І -метіоніну як антиоксиданта (при температурі 25:-220). « 20 Приклади з с Приклад 1 - Рідка однодозова композиція інтерферону бета-1а без НЗА М попередньо заповнених шприцах 1.1 Попередні дослідження сумісності :з» Попередні експерименти здійснювали для перевірки захисного ефекту, що демонструється деякими наповнювачами, наприклад, антиоксидантом і поверхнево-активними речовинами, оскільки очікувалось, що видалення людського сироваткового альбуміну (НЗА) з існуючого продукту може вплинути на згаданий продукт оо із точки зору окиснення, утворення агрегатів і адсорбції на поверхнях.

Інтерферон бета-1а вводили до складу композиції з концентраціями 44мкг/мл і 8вмкг/мл у натрійацетатному («в буфері, що містив 54,бмг/мл маніту у комбінації з декількома наповнювачами, наприклад, 0,495 НЗА, 0,01295 с Ї-метіоніну, твін 20 (0,00595, 0,00795, 0,0195), полоксамер 188 (0,0595, 0,195, 0,595). Різні комбінації піддавали дії стресових умов (зберігання при температурі 402С або інтенсивне перемішування) і перевіряли на ступінь і окиснення (КР-НРІ С) і утворення агрегатів (2Е-НРІ С (гель-хроматографія)). шк Таблиці ОСЕР-1 ії ОЕР-2 підсумовують рівні окиснення і утворення агрегатів після 2 тижнів зберігання при температурі 402С. Наслідком комбінування інтерферону бета-1а з обома випробуваними поверхнево-активними речовинами (твін 20 і полоксамер 188) виявилось підвищення рівня окиснення, який, для кожного типу поверхнево-активної речовини, є залежним від концентрації (Таблиця ОЕР-1, комбінації Мо4-6 і Мо7-9); при 0,575 рівні полоксамеру 188 (який згадується також як плуронік Е-68 або Е-68) лікарська речовина повністю

Ф) розкладається (Таблиця ОЕР-1, Мо9). Підвищений рівень розкладання спостерігається у разі твін 20, як ко очікувалось, унаслідок окиснювальних різновидів (наприклад, пероксидів), що можуть бути присутніми, як залишки після синтезу. во Обидві поверхнево-активні речовини при різних перевірених концентраціях не впливають на рівень утворення агрегатів при зберіганні при температурі 402С (Таблиця ОЕР-2).

КР-НРІС після зберігання при температурі 402 б5 Т-02 тижні махи 00000035 во. темами 77771111 зв) ве віха 01111111 з8 во. о мето єм замктоиаяк І Меросотть таною 35 69

ЗБ-НРІ С після зберігання при температурі 402 см щі о)

Таблиця ОЕР-3 показує, що обидві поверхнево-активні речовини, твій 20 і полоксамер 188 (Р-68), застосовані з критичною концентрацією міцелоутворення (СМС), допомагають запобігти агрегуванню, що індукується інтенсивним перемішуванням впродовж 5хв. - со й

ЗБЕ-НРІ С після 5хв. інтенсивного перемішування 00000 еофрнтенодвн переміцування впродовж вка, о зв со « 1.1.1 Фізико-хімічні характеристики - с Фізико-хімічними характеристиками, які, як відомо, є критичними для якості лікарського продукту, є ц ступінь окиснення і вміст димерів/агрегатів. Ці характеристики розглядались при проведенні досліджень на "» сумісність, підсумованих вище. 1.2 Наповнювачі 1.2.1 10ММ натрійацетатний буфер. рН3З.5 (ее) 10мММ натрійацетатний буфер (рН3З,5), що містить 54,бмг/мл маніту як ізотонічний агент, стабілізує продукт, о як було показано під час проведення попередньої розробки існуючого ринкового продукту (Берії У) і як описано у ЕР 759775). (95) 1.2.2 Полоксамер 188 сю 50 Полоксамер 188 (або плуронік Е-68) включають до складу композиції у об'ємі 0,195 (критична концентрація міцелоутворення) для запобігання адсорбції лікарської речовини на поверхні контейнерів під час процесу - виробництва; більш високі концентрації можуть негативно вплинути на стійкість продукту (підвищений ступінь окиснення); більш низькі концентрації можуть бути менш ефективними при обмеженні ступеню адсорбції.

Ефективність полоксамеру 188 щодо запобігання адсорбції лікарської речовини під час процесу виробництва була продемонстрована таким дослідженням: розчини, що містили 44мкг/мл інтерферону бета-1а, об'єднували з о поверхнево-активною речовиною (твін 20, полоксамер 188, НЗА) з З різними концентраціями, імітуючи процес виробництва; зразки відбирали на різних стадіях (змішування, асептична фільтрація, заповнення) і випробували ко засобами кількісної КР-НРІ С.

Відбирали такі зразки: 60 - перед фільтрацією (ВЕ) - після першої фільтрації (АРТ) - після другої фільтрації (АЕ2) - після заповнення (готовий продукт у Т-0)

Результати наведені у Таблиці ОЕР-4 у вигляді відношення рівень відновлення (95)/вихідне значення (тобто 65 змішаний розчин перед фільтрацією): полоксамер 188 є ефективнішим за твін 20, і має таку саму ефективність, що і НЗА відносно запобігання адсорбції лікарської речовини під час виготовлення.

8 | ее нвмбез поверхновогаютвної реховини|НвА о люзть твін 2010 сОТЯь він 200 0295 твін 20/0067 Р ВВ Е-в|О ть ВВ

Аг ввела вбз11ебе1 916 бло ев ева лю! 7171777 ввв111111 969, вв 1 зв вав ло0ово

Полоксамер 188 різного ступеню чистоти, одержаний від різних постачальників, досліджували на вміст то продуктів окиснення у разі прискорених умов випробування (2 тижні при температурі 40 С) для визначення якості продукту для застосування: вибрали полоксамер 188 від фірми ВА5ЗЕ, оскільки він мав більш низький рівень окиснення і постачається як реактив фармацевтичної чистоти. Результати підсумовані у Таблиці ОЕР-5: і що містять 0,195 полоксамеру 188 (різна якість, від різних постачальників)

ВАвЕ ОО (сармацетчня зяетт 25|0211110100032

Яика Для тязюво хроматотафі | 2111110000380110100047 що (Здта Для біохімічних досліджень - 22203214 1.2.3. І -метіонін

І-метіонін (І-МеюЮ включають до складу композиції у об'ємі 0,01295 для обмеження окиснення. Ефективність цієї концентрації показують шляхом порівняння з композицією, що не містить І-метіоніну; більш високі с 29 концентрації (0,0595, 0,195) І -метіоніну показують порівнянний ефект відносно стійкості. Продукти окиснення, Ге) виявлені при зберіганні при температурі 402С, наведені у Таблиці ОЕР-6. - 00000101 Тс тиждень при темперотурі 4090 3-5 тижні при температурі 40'Є. со змвлазамторіяжсма 2000000029000000100000058 Фо зчвлаамеоювю см 20000030 о пемвла ламкзомев Ме 1 -177171111112611Бо г)

Під час розробки композиції, ефективність І-метіоніну, як антиоксиданта, була підтверджена даними З місяців випробувань стійкості при температурі 2-82С і 25--22С, які були одержані з композиціями, що містили

ІЇ-метіонін у комбінації з поверхнево-активними речовинами: І -метіонін є ефективним як антиоксидант при рівні « 0,01295 і може гарантувати стійкість, порівнянну зі стійкістю, що спостерігається у існуючого продукту (див.

Фіг12 і Фіг.13). не) с 1.3 Лікарський продукт з» 1.3.1 Розробка композицій

Розробка нової композиції інтерферону бета-їа без НА5 була зосереджена на підтвердженні результатів попередніх досліджень (ефективність І -метіоніну як антиоксиданта, включення полоксамеру 188 для запобігання втратам під час виготовлення) у кінцевому контейнері. бо Одержали розчини інтерферону бета-1а (44мкг/мл і 88мкг/мл), що містили 54,бмг/мл маніту у 10мММ о натрійацетатному буфері (рН 3,5), і до їх складу ввели такі наповнювачі: - Твін 20 (0,00395, 0,00790, 0,02905) о - Полоксамер 188 (0,05905, 0,190, 0,290) о 70 - Ї-метіонін (095, 0,01296) - НБА (0,495, існуюча композиція, що позначається як "гег) ть Склад композицій, що піддавались випробуванням, наведено у Таблиці ОЕР-7. зв о я 11 | бої 10000030 Достамякльстдотми т т | 40 ме | б 17111111 Досемяклькстьдотюи т | 40 ме | 02.1... Досемяклькстьдотюи во а 1741 ме | 030111111008.1 0 Достямякльстдотми те | 40 ме | 177.17 Доемякльсьдоми я 1741 ме | 03031112 Достямяклькстдотми зятем | 0-31 Доемяклькстьдоти ме 1 |овіє 1-11 Достатня кількстьдоми/-/ бо ІєМ-9 А 54,6 02 - - 0,12 Достатня кількість до їмл

--о | я | ме, - 15.1, ла. |дояемяклястьдоти леми вв 1вае | 7.017777 171.12 Достатня кількстьдоїми

Методика виготовлення композицій наведена нижче:

ООмл кожної композиції виготовляли за асептичних умов шляхом змішування необхідної кількості наповнювачів, розчинених у воді для ін'єкцій (МУРІ) з лікарською речовиною (інтерферон бета-1а); після цього композиції фільтрували через 0,22мкм мембрану (фільтрували двічі через два мембранні фільтри), і О,бмл кожного розчину заливали до 1мл скляних шприців Нурак. Розмір партії становив приблизно 180 шприців. 70 Після цього композиції зберігали при температурі 2-82С, 25-290С і 40-29 з подальшим випробуванням стійкості тривалістю до 12 тижнів (до 6 тижнів у разі зразків, що зберігались при температурі 40-22).

Під час розробки вдавались до таких аналітичних тестів та методів (докладніше щодо цих аналізів дивись

Приклад 2): - біологічна активність (біологічний аналіз цитопатичного ефекту (СРЕ)); - аналіз (КР-НРІ С); - продукти окиснення (КР-НРІ С); - димери/агрегати (ЗЕ-НРІС і 5ОБВБ-РАСЕ (електрофорез у поліакриламідному гелі у присутності додецилсульфату натрію)); - РН (потенціометричний метод); - осмотичний тиск (кріоскопічне вимірювання).

Результати та їх оцінка підсумовані у Таблицях ОЕР-8-ОЕР-17. зв й

С ресодтетнівтиківлетякни| 8; пе рни вя моло попів м пи ія ня юс яв ви - зо зма пал юю пи зво лаяв п Фо зв ви аа маю не пет лам лаяв | ми яма ма ма | ло юв о зв пе |поітвя ві п со ікло ізо зо яп

С есорртинні я тики |влихне 2 тижне, « 2 з с зяхз|ла тюлю 04 085 щ ; ще со о о

Криві, обчислені шляхом лінійного регресійного аналізу і підсумовані у Таблиці ОСЕР-9, показують зниження біологічної активності усіх композицій, що містять твін 20 (МО, 2, З, 9) і які зберігались при температурі 40 ес; де Зниження біологічної активності спостерігалось також у композицій Мо3З і Моб (найвища концентрація поверхнево-активних речовин) після зберігання при температурі 252С і 2-826.

в ріка пек Піка ям ек Пямт ріка яма Пекло тво | 0070002 001 003 019 005 009 005 005. сво (005005 соді ооз соло от оо оо 002 ого дос 082 029 083 020 005 005 006016 ов от

С ресодтетнівтиківлетякни ів зва вв 2

Лем 22ю я аа | ми із зга ов ов 52 зма |»е я зви то зво озвв за м т 20 зви ма ве 2 змтозво взято зма мо во ся зма (зво мл во ви ікло зав о? 52 сч 25 зп|аввіявя м м о

С ресоіртюкн я тюки |втикне | тикнв - зо не

Фо о зв со « 7 С Гесортюнятюівтке| щ - зх озва лввлтвлвв ї» змо (зе тво 620 ва зма зга ла па юя зма (за голо яв в со зво озв| ля о 0950 звів ло вв ви о зт о лов вв с зма са ляє ва ви зо зма (зво тя ви

Фо змо зав лов лев 98 -х лем ав ява яв 1 дом

Криві, обчислені шляхом лінійного регресійного аналізу і підсумовані у Таблиці ОЕР-11, показують більш ов високу втрату вмісту білка для композицій, що містять твій 20 (Мо1, 2, З, 9) і які зберігались при температурі 402С; така сама тенденція спостерігається при температурі 25 2С, а також у разі композицій Мо5 і Моб. Значне о зменшення вмісту білка відбувається при температурі 2-8 «С у композицій Мої, Мо2, МоЗ (з твін 20), Мо4, Мо5 (з іме) полоксамером 188) і Мо9 (з твін 20 і Ї -метіоніном). во яка ріка Лієка Пяма єм Пєме Пємт єм ємо Пємло Пекат гасло ле солі ля ол 006 000 007 005 005. тс ле 020 ля 009 015 ол 003009 оз) 00: оо 65

С есорткнівтикней тюки ми лаві ав заз

ТСН ННЕ я НЕ ШЕ УНІ НИ зяхз|27 30 а 35 о зма вав зв 32 пав в зв за

ГУСИ НЕкНІ ННІ НУ НИ

ЕСЕ НЕТ НЕК НЕК НИ паз 28 заз ів іме зв за | ва 35 змо зо 32030030 знав зе | 22

С есорртинні я тики |влихне 2 тижне, зяхз|27) 35 39. 51 58 см о - зо не

С ресортюнятюківтке| о пав вовявя о з яма візи ів юя со зяхз|27 вв яв зма вія | вію пав з тя 85 зямв|25 451583 « 4 ікло возом З с зма зв тю зйме зв ви | вв зв ї» змо зо зв 88081 леми) 26) 32 ваз 1 вв , , ши що , 2, , , оо Криві, обчислені шляхом лінійного регресійного аналізу і підсумовані у Таблиці ОЕР-13, показують, що композиції, які містять твій 20, мають більш високу швидкість окиснення у разі їх порівняння з композиціями, о які містять полоксамер 188, і рівень окиснення, залежний від концентрації твін 20. с Ефективність І -метіоніну щодо обмеження окиснення при різних перевірених температурах також показана 5р шляхом порівняння композиції Ме9 (твін 20Ь-метіонін) з композицією Моз (твін 20) і композиції Мо10 (полоксамер о 1884 -метіонін) з композицією Моб (полоксамер 188). -ь ям ріка яз Пика Пи реко Пк река ємо Пекло екол й за оо оо ол 007 005 07 (00 005 002 000 002 о во ол оле ов 021 оле 025 005 0-09 00: 005 ю бо за даними ЗЕ-НРІ С або 50О5-РАСЕ

С ресодтетнівтиківлетякни бо ІМ-1 08 05 0,7 0,5 тко|ов| ся | 011 081 зх ов 08012 зма лаб ля зіхвоіло ля | 0915 зяхволя ля о 15

Пет Не ТУ Ше УВІ ЕС У НИЙ ме ла ле ла 2 яке ля ла | мя о збрля 18188 іякнтіля о б

С есортякнія тка |вткне

СО ВСУ НУ НОГУ ЧИ НОГИ НО із ові ов | 05 о - яз ол о 05 7 мала ля ов м 1 о моло ов лм ля с ме ли до ла ля

ПЕКТИ Ше НЕТУ НИЙ о зв ме ларов і ог ов со мет ові лю ов емо ля ові ля лю миля ла 1 «

Й з с Криві, обчислені шляхом лінійного регресійного аналізу і підсумовані у Таблиці ОЕР-15, показують з» відсутність значного збільшення загального вмісту агрегатів після зберігання при різних температурах. з со ям яю | із | іяма | ім | іємя | ема | еко, | екло | ія о

ІМ-1О 36 | 37 37 37 - 37 теп звІ зв | 35 | з | зв ресор тижня текн||В тижнів М? тюкнв| я тижня. заз, зв зв вв з зямо|зя| зв зв зв 1 3111 яма з, зві зв з | з пма|зя| зв зв зі зі 11 пз зі вв з з ю зжмеозв зи зи зв з зямт|зв| зв ав | зв 13511 іже зв зи зв зи | з пме|зв| зи зі зв 1 3511 пємлоу зе зи зи | з | 36 і

Зсуву рН під час зберігання не спостерігалось. со

Фо о зв со « з що - х» бо Осмотичний тиск перевірених композицій є відповідним. Виходячи з результатів перевірки розроблених о композицій, вибрали таку композицію без НА: - Розчин інтерферону бета-1а (44мкг/мл або 88мкг/мл) у натрійацетатному буфері (рНЗ,5), що містить о - маніт (54 бмг/мл);

Ге) 20 - полоксамер 188 (мг/мл); - "метіонін (0,12мг/мл). ть 1.3.2 Допустимі надлишки

Надлишки не застосовувались. 1.3.3 Фізико-хімічні і біологічні властивості 29 Ці характеристики розглядались під час досліджень з розробки композицій, як описувалось вище.

Ф! 1.4 Розробка способу виготовлення 1.4.1 Розробка способу виготовлення о Існуючий спосіб виготовлення був пристосований для одержання лабораторних партій нової композиції: лікарську речовину безпосередньо змішували з інгредієнтами; після цього здійснювали подвійну фільтрацію для бо імітації промислового способу виготовлення, яким передбачається асептична фільтрація з подальшою фільтрацією перед заповненням шприца. Після цього шприці вручну заповнювали готовим стерильним розчином.

Стадії фільтрації і заповнення шприців здійснювали у шафах із ламінарним потоком повітря.

Нижче наведено опис кожної стадії способу. бо 1.4.2 Попередні обчислення

Кількість лікарської речовини (інтерферон бета-їа) ОО (мг), необхідна для одержання розчину з концентрацією 44мкг/мл:

О (мг)-44мкг/млхУОмл-А--396бОмкг-З,9бмг

Об'єм лікарської речовини (інтерферон бета-1а) В (мл), що відповідає кількості О (мг):

В (мл)-3,96бмгоб'ємний титр (мг/мл)

Об'єм розчину наповнювача М (мл), необхідний для одержання ЗОмл розчину з концентрацією 44мкг/мл:

М (мл)-90 мл-В (мл)" чЧа-1г/мл) 1.4.3 Одержання 1М розчину гідроксиду натрію

Для одержання 1М розчину гідроксиду натрію використали МУРІ. 1.4.4 Одержання 0.01М натрійацетатного буфера (рНЗ,5)

Відповідну кількість льодяної оцтової кислоти додавали до МУРІ і рН доводили до 3,5--0,2 за допомогою 1М розчину Маон або 5095 розбавленої оцтової кислоти. Розчин доповнювали МУРІ до одержання кінцевого об'єму. 1.4.5 Одержання розчину наповнювача

Обчислену кількість наповнювачів (маніт, твій 20, полоксамер 188, І -метіонін) зважували і розчиняли у необхідній кількості О0,01М натрійацетатному буфері (рНЗ,5); після цього перевіряли рН і, у разі потреби, доводили до рівня 3,5--0,2 за допомогою 1М розчину Маон або 5095 розбавленої оцтової кислоти; після цього розчин доповнювали 0,01М натрійацетатним буфером до одержання кінцевої маси. 1.4.6 Змішування розчину лікарської речовини

Необхідну кількість В (г) лікарської речовини (інтерферон бета-їа) додають до необхідної кількості розчину наповнювача М (г), ї обережно перемішують до одержання однорідного розчину. 1.4.7 Перша фільтрація розчину лікарської речовини

Після цього змішаний розчин фільтрують через 0,2мкм нейлонову мембрану (ШЕрог М вв 0,2мМкм, 22,5сМм, Ге

Раї), встановлену у тримачі з нержавіючої сталі у атмосфері азоту (1Ібар-0,1МПа тах), і збирають до скляної о хімічної склянки. 1.4.8 Друга фільтрація розчину лікарської речовини

Розчин після першої фільтрації знову фільтрують через нову 0,2мкм нейлонову мембрану за тих самих умов. 1.4.9 Наповнення шприців -- 1мл скляні шприци наповнювали за асептичних умов 0,5мл готового розчину. со 1.4.10 Температура під час процесу

Впродовж усього процесу температуру підтримують із максимальним наближенням до умов охолодження со шляхом застосування охолодженої МУ/РІ і зберігання розчину наповнювачів і змішаних розчинів при температурі о 2-826.

Зо Приклад 2 - Рідка багатодозова композиція інтерферону бета-1а без Н5А у капсулах, придатна для введення со за допомогою автоматичного ін'єктора

Необхідність розробки багатодозового продукту у капсулах виникла під час розробки нової композиції без

НЗА, що мала на меті видалення Н5БА з існуючого ринкового продукту у шприцах. Багатодозова композиція « підвищила б зручність для хворого завдяки тому, що надавала б можливість самостійного введення за допомогою автоматичного ін'єктора. в) с Найпоширеніші бактеріостатичні препарати (0,395 розчин лі-крезолу, 0,595 розчин фенолу і 0,995 розчин "» бензилового спирту) спочатку досліджувались у комбінації з активною речовиною і порівнювались з " однодозовою композицією у шприці, яка була вибрана у рамках розробки однодозової композиції (розчин інтерферону (44мкг/мл або 88мкг/мл), маніту (54,бмг/мл), полоксамеру 188 (мг/мл), І -метіоніну (0,12мг/мл) у /10мМ натрійацетатному буфері (рН 3,5)); спостерігали таке: со - включення кожного з бактеріостатичних препаратів у концентраціях, які широко застосовуються для о запобігання мікробного забруднення, визначало підвищення вмісту окиснених форм і сприяло різкому посиленню агрегації; і - 0,396 ЛлІ-крезолу і комбінація 0,595 фенолу з 0,195 полоксамеру 188 визначали різке посилення агрегації.

Га 50 Виходячи з інформації, яка була одержана на стадії попередньої розробки композицій, процес розробки початково зосередили на застосуванні бензилового спирту і фенолу (без полоксамеру 188), а також додаткових "З бактеріостатичних препаратів (хлорбутанол, фенілетанол); досліджували також застосування ЕОТА у комбінації з бензиловим спиртом; окиснення і агрегація активної лікарської речовини були головними шляхами розкладу, що спостерігались; було показано, що зменшення кількості бензилового спирту у композиції підвищує строк 52 зберігання продукту.

ГФ) Усі інші консерванти, досліджені на цій стадії, не забезпечили значного поліпшення стійкості продукту.

У кінці розробки композицій були ідентифіковані такі претендентні багатодозові композиції: ді - Композиція В - розчин інтерферону бета-їа (264мкг), маніту (163,8мг), полоксамеру 188 (ЗмгГ),

Ї-метіоніну (0,3бмг), бензилового спирту (бмг) у Змл 10мМ натрійацетатного буфера (рН3З,5)). 60 - Композиція А - розчин інтерферону бета-їа (264мкг), маніту (163,8мг), полоксамеру 188 (ЗмгГ),

Ї-метіоніну (0,3бмг) у 2,7мл 11мМ натрійацетатного буфера (рНЗ,5) для змішування з О,Змл 395 розчину бензилового спирту у МУРІ з одержанням у такий спосіб готової багатодозової композиції.

Виготовили три партії кожної претендентної композиції, які піддали перевірці методами визначення стійкості впродовж 6 місяців; значного розкладу обох претендентних композицій при зберіганні при температурі бо 2-89 не спостерігалось; основним типом розладу, що відбувався у разі прискорених умов випробування (252),

є окиснення.

У кінці дослідження були ідентифіковані дві претендентні багатодозові композиції з порівнянним профілем стійкості: - Композиція В - готова для застосування багатодозова композиція, що містить 0,295 бензилового спирту; - Композиція А - багатодозова композиція, що містить 0,396 бензилового спирту, яку одержують після змішування вмісту 2 капсул (одна з яких містить активний компонент і наповнювачі, а друга містить необхідну кількість бензилового спирту для одержання готової лікарської форми). 2.1 Мета дослідження 70 Мета дослідження полягала у розробці багатодозової композиції інтерферону бета-1а (264мкг) без Н5А у Змл капсулах із можливістю введення за допомогою автоматичного ін'єктора. 2.2 Експериментальна частина 2.2.1 Матеріали

Інтерферон бета-1а (фірма Зегопо 5.А.)

Маніт САВ, РА Єиг, ВР, ОБР, ЕСС, Е421 (фірма Мегск) 100965 льодяна оцтова кислота, чиста для аналізів (фірма Мегек)

Гранульований гідроксид натрію, чистий для аналізів (фірма Мегек)

Полоксамер 188 (І цігої Е 68 САС, ОБР/МЕ, фірма ВА5Е)

ІЇ-метіонін для біохімічних досліджень (фірма МегекК) м-крезол для синтезу (фірма Мегск)

Фенол для синтезу (фірма Мегск)

Бензиловий спирт РА Єиг, ВР, МЕ (фірма МегскК)

Хлорбутанол (фірма Аїагісй)

Фенілетанол (фірма Зідта) сч

Натрію метилпарабен ВР, О5Р/МЕ (фірма Еогтепії)

Натрію пропілпарабен ВР, ОЗР/МЕ (фірма Рогтегпії) і)

Двонатрієва сіль ЕОТА (фірма РіикКа)

Надчистий 1,2-пропандіол ВАВ, РА Єиг, ВР, О5Р (фірма Мегск)

Ацетонітрил (фірма МегскК) «- зо Трифтороцтова кислота (фірма ВакКег)

Гептафтормасляна кислота (фірма Регсе) о 2.2.2 Обладнання со

Системи НРІ С (фірма УУаїегв)

Програмні засоби МіІПепішт 32 (фірма У/а(егв) о

Осмометр (Озтотаї 030-О, фірма Сопоїес) со рН-метр (модель 654, фірма Мейгопт)

Калібровані піпетки (фірма біЇвоп) 0,2мкм нейлонові мембрани ОПКірог Мб, ЕТКМЕ, Ф4,7см (фірма Раї|) 0,2мкм нейлонові мембрани Пірог М6б, МК14225, 214,2см (фірма Раї)) «

Тримачі з нержавіючої сталі, 24,7см і 210см (фірма Загіогіив) - с Резервуар із нержавіючої сталі (фірма Загіогіив) а 5мкм колонка СА (0,46х25см) (фірма Вакег) є» Колонка С4, Зиреїсовії І С-304 5мкм (0,46Х25см) (фірма Зиреїсо)

Колонка ТОК, 520005МУХІ. (0,46х25см) (фірма Тозо Наав) 2.3 Дослідження, що передувало виготовленню композицій бо Найчастіше застосовувані бактеріостатичні препарати (0,395 розчин м-крезолу, 0,596 розчин фенолу і 0,990 о розчин бензилового спирту) спочатку досліджували у комбінації з активною речовиною і сумішами різних наповнювачів у кінцевому контейнері (Змл капсули): ацетатний буфер, ацетатний буфер/маніт, ацетатний і буфер/маніт/І -Меполоксамер 188. Сумісність активної речовини у різних середовищах досліджували з точки со 20 зору окиснення (ВР-НРІ С) і агрегації (ЗБ-НРІ С) при зберіганні при температурі 402С. Експериментальні дані, одержані при дослідженні композицій на різних стадіях попередньої фази, в узагальненому вигляді наведені у "З Таблиці 1.

Ефект включення кожного бактеріостатичного препарату порівнювали з однодозовою композицією (еталон), вибраною у рамках розробки однодозових композицій у шприці (розчин інтерферону бета-1а (44мкг/мл або 5о ВВмкг/мл), маніту (54,бмг/мл), полоксамеру 188 (мг/мл), І-метіоніну (0,12мг/мл) у 10мММ натрійацетатному

ГФ) буфері (рНЗ,5)). з во бо Нн Асе мая 11111111111111111деемаамеатн 77777711 мин ю (а емвюмнн 111 ема і (О,24мг/мл); СК-м-крезол (Змг/мл); РН-фенол (Б5мг/мл); ВА-бензиловий спирт (Умг/мл) 2.4 Розробка композицій

Виходячи з інформації, яка була одержана під час досліджень, що передували виготовленню композицій, розробку композицій спочатку зосередили на бензиловому спирті і фенолі; досліджували також додаткові консерванти (хлорбутанол, фенілетанол) і ЕОТА, об'єднану з бензиловим спиртом. Одержали також порівняльну сч композицію (М5-3) у капсулах, що відповідала новій однодозовій композиції інтерферону бета-ла без НА, яку.Д.Д. ОО застосовували, як еталон.

Склад (умг/мл) композиції, виготовленої на цій стадії, наведено у Таблицях 2-5: - зо не

М тлоюоовв є 01000000 02210000 Достатня кільксть до мл, Фо о меле 0обоввіме) 02000000? 00015000 Достатня ольксть до мл, з со меле ооввіме/ 02000000? 00005000 Достатня ольксть до мл, меле боввівяає! 111001 0и? ле Достатня кількість до імлі « й Мел 000боввіме) 01000000? 1000090 Достатня сльксть де мл, З с меа оовв|виє! 01 ол? 17119000 Достатня кількість до їмл з що со меа сов | вие| 00000050 Достатня кількість до їмл о (95) с но мезвообвв вія 01000000? 00100000 Достатня кільксть до їмл,

Ммеза оо ве| 10000021 Достатня кілексть до їм, 25 мезяріровв ває! 17 ом? 071100 Достатня кількість до мл

Ф) ю во

Ммеззосвв ве 20100100 11000020 Достатня кільксть до їмл. 65 У кінці розробки композицій були ідентифіковані такі претендентці багатодозові композиції: - Композиція В - розчин інтерферону бета-1а (264мкг) у Змл ацетатного буфера (рН 3,5), що містить маніт

(54,бмг/мл), полоксамер 188 (мг/мл), І-метіонін (0,12мг/мл) і бензиловий спирт (2мг/мл) (0,295 розчин бензилового спирту). - Композиція А - розчин інтерферону бета-1а (264мкг) у 2,7мл ацетатного буфера (рН3З,5), що містить маніт (54,бмг/мл), полоксамер 188 (мг/мл) і І -метіонін (0,12мг/мл), для змішування з 0,Змл 395 розчину бензилового спирту у МУРІ з одержанням у такий спосіб готової багатодозової композиції (0,395 розчин бензилового спирту). 2.5 Випробування ефективності консерванта

Багатодозові композиції, що містили бензиловий спирт у різних концентраціях (від 0,295 до 0,995), відбирали за результатами випробування ефективності консерванта відповідно до вимог Європейської Фармакопеї та 7/0 Фармакопеї США.

Попередні випробування здійснювали, відбираючи З(іарпуіососсиз ацгецйз, Азрегоййи5 підег і Сапаїда аіІрісапв, як індикатори: дані про те, що кислий рН композиції сам по собі виявляє бактеріостатичний ефект на бактерії /"«Єбгарпуіососсив ацйгецйв) і те, що, за повідомленням, деякі штами Сапаїда аІрбісап виживають навіть при низьких значеннях рН (рН близько 2), привели до того, що для випробувань, як критичний індикатор, вибрали Сапаїаа аїрісапвз. Застосовували критерії прийнятності випробування ефективності консерванта, описані як у Європейській Фармакопеї, так і у Фармакопеї США. 2.6 Претендентці композиції 2.6.1 Композиція А

Виготовили три лабораторні партії (приблизно 140капсул/партію); склад наведено у Таблиці 6: сч - й й й й -

Активний компонент змішували з розчином наповнювачів, після чого фільтрували через 0,22мкм нейлоновуї (3) мембрану; капсули заповнювали 2,7мл готового розчину. Зразки відбирали перед фільтрацією, після фільтрації і після заповнення для контролювання втрат активного компонента під час процесу.

Зразки зберігали і випробували на стійкість при температурі 2-82С (6 місяців), 25-22 (З місяці) і 40-29 (1 - 20 місяць). | й

Виготовили шість лабораторних партій 395 розчину бензилового спирту у М/РІ для змішування з активним со компонентом, що містився у капсулах; склад згаданих партій наведено у Таблиці 7: с о

Композиція, що містить » со

Необхідну кількість бензилового спирту додавали до МУРІ, після чого фільтрували через 0,22мкм мембрану ч Юигароге; потім капсули заповнювали 0,5мл розчину і на завершення стерилізували шляхом обробки у автоклаві. ші с Зразки зберігали при температурі 25--22С і перевіряли на вміст бензилового спирту і рН до 1 місяця. ч 2.6.2 Композиція В "» ; я ; ;

Виготовили три лабораторні партії (приблизно 500капсул/партію); склад наведено у Таблиці 8: со о (95)

Активний компонент змішували з розчином наповнювачів, після чого фільтрували через 0,22мкм нейлонову

Мн мембрану; капсули заповнювали Змл готового розчину. Зразки відбирали перед фільтрацією, після фільтрації і - після заповнення для контролювання втрат активного компонента під час процесу.

Зразки зберігали і випробували на стійкість при температурі 2-82 (6 місяців), 25--22С (6 місяців) і 404-220 (3 тижні). 2.6.3 Випробування ефективності консерванта

Обидві претендентні композиції випробували на ефективність консерванта відповідно до вимог Європейської о Фармакопеї та Фармакопеї США. іме) 2.1 Аналітичні тести та методи

Аналітичні тести і методи, опис яких наведено нижче, застосовували для контролювання стійкості 60 лабораторних композицій: рН (потенціометричний вимір)

Кількісний аналіз білка (КР-НРІ С)

Кількісне визначення білка здійснюють на 5мкм колонці С4 Му/іде-Роге Вшу1 (фірма ВакКег); довжина хвилі дорівнює 214нм, елюювання здійснюють зі швидкістю мл/хв. із застосуванням такої рухомої фази і градієнта: бБ А:вода/гтрибтороитова кислота (0,195) - В-:ацетонітрил/трифтороцтова кислота (0,195) - Схацетонітрил

Градієнт:

Охв. 7095 А 30968 095

Б.Охв. 7095 А 30958 095 С б.Охв. 5896 А 42968 095 15,0хв. 5795 А 43958 095

З0,Охв. 4695 А 54968 095

ЗБ.Охв. 45965 А 55968 095 40,Охв. 4096 А 60958 095 40, хв. 2096 А 80958 095

АБОхв. 2095 А 80958 095

А4Бхв. 095А 0958 100965 С

БООхв. 096 А 09658 10095 С

БО, їхв. 7096 А 3096 В 095 С бБ.Охв. 7095 А 3096 В 095 С

Тривалість-бохв.

Зразки аналізують шляхом введення 10О0мкл об'єму без попередньої обробки (зразки з концентрацією 44мкг/мл) або після розведення (1:1) у еквівалентному об'ємі плацебо (для зразків з концентрацією 88мкг/мл).

Кількісний аналіз зразків здійснюють за стандартною кривою (у діапазоні 0,0125мг/мл-0,2мг/мл), яка була одержана за допомогою еталонного стандартного матеріалу.

Окиснені форми (КР-НРІ С)

Кількісне визначення окиснених форм здійснюють на колонці С4, Зиреїсовзії І С-304 (фірма Зиреїсо) при температурі 402С; довжина хвилі дорівнює 208нм, елюювання здійснюють зі швидкістю мл/хв. із застосуванням Га такої рухомої фази і градієнта:

А-вода бОббв/ацетонітрил 4ОУб/гептафтормасляна кислота 0,1495 - В-вода 209б/ацетонітрил о 8Одб/гептафтормасляна кислота 0,14965 - С-вода 2095/ацетонітрил 8090/трифтороцтова кислота 0,190

Градієнт: ч зо Охв. 7095 30968 095

Бхв. 7095 30968 095 о

Бахв. 62956 А 38958 095 Крива 6 со б3хв. 095 А 10095 8 095 Крива 1 бахв. 096 А 0968 10096 С Крива 1 о бОхв. 70956 А 3095 В 095 Крива 6 (со)

Тривалість-9бхв. (7Охв.«зрівноважування впродовж 26бхв.)

Зразки аналізують шляхом введення 200мкл (зразки з концентрацією 88мкг/мл) або 40Омкл (зразки з концентрацією 44мкг/мл) об'єму без попередньої обробки. «

Загальний об'єм агрегатів (ЗЕ-НРІ С) з с Визначення загального вмісту агрегатів здійснюють на колонці ТК (20005МУУХІ (фірма ТозоНаазв): елюювання здійснюють ізократичним способом зі швидкістю 0,5мл/хв. із застосуванням суміші ацетонітрилу:води ;з» (30:70)40,295 трифтороцтової кислоти; довжина хвилі дорівнює 214нм. Тривалість дорівнює 2Охв.

Зразки аналізують шляхом введення 100мкл (зразки з концентрацією 88мкг/мл) або 200мкл (зразки з концентрацією 44мкг/мл) об'єму без попередньої обробки.

Го) Біологічна активність (біологічний аналіз іп міго)

Біологічну активність визначають шляхом антивірусного аналізу, виходячи з індукованого ІЕМ-В захисту - клітин (клітинна лінія УМІЗН - людська амніотична тканина) проти цитопатичного ефекту вірусу (вірус 2) везикулярного стоматиту).

Осмотичний тиск (кріоскопічний вимір) о Визначення осмотичного тиску здійснюють шляхом кріоскопічного вимірювання, виходячи зі зниження точки -З замерзання, що спостерігається у розчину, який піддається випробуванню.

Аналіз на бензиловий спирт (газова хроматографія)

У газово-хроматографічному методі виявлення бензилового спирту застосовують калібрування за однією дв точкою, із застосуванням як еталону бензилового спирту, що постачається фірмою МегекК. На додаток до цього, застосовують внутрішній стандарт (фенілетиловий спирт) для нормалізації площі піків експериментальних (Ф, зразків, розчину контрольного зразку і стандартного розчину. Згаданий метод здійснюють на сталевій колонці (6 ко футів (1,829м)х2мММ (внутрішній діаметр)) з 1095 Сагрожшах 20М на сітці (меш 80/100) Зиреїсорог із полуменево-іонізаційним детектором (РІВ). во Результати наведені у мг бензилового спирту/мл. 2.1.1 Результати 2.1.1.1 Дослідження, що передували виготовленню композицій

Виявлені рівні вмісту окиснених форм і загального об'єму агрегатів за стресових умов (402) подані у

Таблицях 9 і 10: б5

Таблиця 9 інтерферону бета-1а при зберіганні при температурі 402С (КР-НРІ С) оовталоно дсеМмалеммен | 83017771

Ск яаюя000111108

Сіно 0010101010101000100960100000035 ввів

Сяя00101010101010101010136134 о маю 0000001098000000086

С амавно00000000036010000000025

ПОЗ ЗНИНИНИ ПЕНЯ ПО ЗОН ПО ями 001111101810000080

С амавно00010000002800000003000010001158 ів Ж емамено 02410153 00 вемаимеатно0000950000000000300000000100000038

Р дйемаемен | 23177716 00 демавюмено 2201009 00 вемавюмеатно 00240005 8 ямавд 00002611

С вамаимевя 0000027000000030000001150 м семаимеаніГ//// | 26177711

У емаувювя 10035005 00 вемавюмеувА 00026000000030000000010000000050 см

Ж демавюмеав 1 3010111101000152 о

Мед -метіонін (0,24мг/мл); СК-м-крезол (Змг/мл); РН-фенол (Б5мг/мл); ВА-бензиловий спирт (Умг/мл) - зо не

Загальний об'єм агрегатів (95) у багатодозових композиціях є о вно демалеюмеи 01052000000000000100000325000 з со « й С емасю 00000416 З - ї» мо ддйеемаавєн////// | 24211111 4 С вмаамнено 00002203 88 со 50 двмамеатно0000023000000011000001100000088

Р емаавюяно 00220011 ю5 о 000 вемаувюменено 00283031 883 о я йсеМмауеммеаюно | 23177771 ще в жемав00000010950000000301м 0 вемаимевя 00000965 з 0 емамюв 04000036 вами 00101000250000003000000011038 м АсеМаемменняїд/ | 26117115 зв Ж демавюмеав 11600005 :

ГІ Мед -метіонін (0,24мг/мл); СК-м-крезол (Змг/мл); РН-фенол (Б5мг/мл); ВА-бензиловий спирт (Умг/мл)

Включення кожного з бактеріостатичних препаратів у концентраціях, які широко застосовуються для 60 запобігання мікробного забруднення, визначало підвищення вмісту окиснених форм і сприяло різкому посиленню агрегації, порівняно з однодозовою композицією (еталон).

Комбінація 0,596 фенолу і 0,190 полоксамеру 188 негативно впливала на стійкість продукту, оскільки відбулась майже 4095 агрегація (композиції Р-О-К). 0,396 м-крезолу виключили для додаткової розробки, оскільки він негативно впливав на стійкість продукту унаслідок посилення агрегації (композиція І). бо 2.1.1.2 Розробка композицій

Усі дані відносно стійкості (необроблені дані) зібрані у розділі "Таблиці" для оцінки даних застосовували лінійний регресійний аналіз. 2.1.1.2.1 Композиції, що містять бензиловий спирт

Висока концентрація бензилового спирту (0,995) негативно впливала на стійкість продукту як з точки зору окиснених форм, так і вмісту агрегатів, як показано на Фігурах 1-6: - за стресових умов (402С) посилення окиснення є більшим у композицій, що містять 0,995 бензилового спирту (М5-1 і М5-2), як показано на Фіг.1; - за прискорених умов (25232) посилення окиснення є більшим в усіх композицій, що містять бензиловий 70 спирт, порівняно з композицією без бензилового спирту (М5-3, еталон), як показано на Фіг.2; - при тривалому зберіганні (2-83) більш інтенсивне окиснення спостерігалось в усіх композицій, що містять 0,995 бензилового спирту (М5-1 і М5-2); порівнянна інтенсивність розкладу була виявлена у композицій з вмістом бензилового спирту нижче за 0,4595 (Фіг.3);

Відносно рівня агрегатів, спостерігалось таке: 15 - за стресових умов (402С) посилення агрегації спостерігалось у композицій, що містять 0,995 бензилового спирту (М5-1 і М5-2), як показано на Фіг.4; - за прискорених умов і за умов тривалого зберігання (252 і 2-8:С)3 у жодної з композицій не спостерігалось посилення агрегації, як показано на Фіг.5 і Фіг.б.

Зниження біологічної активності спостерігалось у композицій, що містять 0,995 бензилового спирту (М5-1 і 20 М5-2), при температурі 409С; подібного у зразків, що зберігались при температурах 2590 і 2-89С, не спостерігалось.

У разі зберігання при усіх температурах зниження титру не спостерігалось.

У разі зберігання при усіх температурах зсуву рН не спостерігалось. 2.1.1.2.2 Композиції, що містять альтернативні бактеріостатичні препарати (фенол, хлорбутанол. с 259 фенілетанол) о

Фенол (М5-4 і М5-5) негативно впливав на стійкість продукту з точки зору вмісту окиснених форм, у той час як хлорбутанол (М5-35) і фенілетанол (М5-34 і М5-34Б5) демонстрували стійкість, порівнянну з еталонним розчином (М5-3, без бактеріостатичного препарату), як показано на Фіг.7 і Фіг.8.

Відносно загального об'єму агрегатів, різке посилення агрегації спостерігалось за стресових умов (4096б) у. - 30 композицій, що містили фенол (М5-4 і М5-5), як показано на Фіг.9; при більш низьких температурах (252С і с 2-82) посилення агрегації не відбувалось. 2.1.1.2.3 Композиції, що містять ЕОТА Шк

Додання ЕЮОТА до композицій, що містили 0,195-0,295 бензилового спирту (М5-32, М5-33, М5-36), не ав знижувало рівня окиснення (Фіг.10); зростання об'єму агрегатів спостерігалось за прискорених умов у

Зо композицій, що містили 0,195 ЕОТА і 0,295 бензилового спирту (М5-32, М5-33) (Фіг.11); порівнянний ступінь со розкладу спостерігався при температурі 2-896. 2.1.1.2.4 Випробування ефективності консерванта

Результати відбіркових досліджень показали, що критерії Фармакопеї США і Європейської Фармакопеї « дю задовольняються принаймні у разі концентрацій бензилового спирту, що дорівнюють або є вищими за 0,395 (для -

Сапаїда аїБісапв). с 2.8 Претендентці композиції :з» Усі дані оцінювали таким чином: кожну партію піддавали лінійному регресійному аналізу з подальшим коваріаційним аналізом (значення Р 20,25) для визначення мінливості між партіями; у разі відсутності мінливості при зберіганні, формальний статистичний аналіз не проводили. бо 15 2.8.1 Претендентка композиція А 2.8.1.1 Відновлення під час виготовлення (ав) Дані щодо відновлення інтерферону бета-1а у зразках, що відбирались у процесі виготовлення (перед та с після фільтрації, готовий продукт) претендентної композиції А підсумовані у Таблиці 11: значних втрат активного компонента не спостерігалось. о 50 й під час виготовлення претендентної композиції А втогвтозівтоз зв о іме) 2.8.1.2 Стійкість активної лікарської речовини бо Для рівня окиснених форм у трьох партіях, що зберігались при різних температурах, визначили спільний нахил кривої і точку перетину; результати статистичного аналізу наведені у Таблиці 12: 65 претендентної композиції А інтерферону бета-1а (окиснені форми) 2-826 2596 ловс кривої (9б/тиждень) перетину (95) кривої (9б/тиждень)|перетину (95) кривої (9б/тиждень) перетину (95) 2 Значущої мінливості для загального об'єму агрегатів і аналізу не спостерігалось; з цієї причини формальний статистичний аналіз не проводили. Різний вміст агрегатів у трьох партіях обумовлюється різним об'ємом нерозфасованого лікарського засобу, що застосовувався для виробництва. 2.8.2 Претендентка композиція В 2.8.2.1 Відновлення під час виготовлення 70 Дані щодо відновлення інтерферону бета-іа у зразках, що відбирались у процесі виготовлення (перед та після фільтрації, готовий продукт) претендентної композиції В, підсумовані у Таблиці 15: значних втрат активного компонента не спостерігалось. " під час виготовлення претендентної композиції В 00 меоцмвозімвов 2.8.2.2 Стійкість активної лікарської речовини

Статистичний аналіз, якому піддали рівень окиснених форм, показав таке: - спільний нахил кривої і точку перетину визначили для З партій при температурі 409С; згрупований нахил су

Кривої становить 1,4296/тиждень і згрупована точка перетину становить 2,72905; (5) - спільного нахилу кривої для З партій при температурі 252С (значення Р-0,095) визначити не вдалось, тому вдались до аналізу найгіршого варіанту (партія М5-03): після зберігання впродовж 1 місяця спостерігалось 1,1796 зростання вмісту окиснених форм (0,27У6/тиждень); - спільного нахилу кривої для З партій при температурі 2-82С (значення Р-О,016) визначити невдалось, тому 7 вдались до аналізу найгіршого варіанту (партія М5-03): після зберігання впродовж 1 місяця спостерігалось 0,195 со зростання вмісту окиснених форм (0,04796/тиждень).

Значущої мінливості за результатами визначення стійкості для загального об'єму агрегатів і аналізу не о спостерігалось; з цієї причини формальний статистичний аналіз не проводили. о

Зниження біологічної активності при зберіганні не спостерігали навіть за стресових умов (402С).

Зо 2.9 Висновки со

У кінці дослідження були ідентифіковані дві претендентні багатодозові композиції з порівнянним профілем стійкості: - Претендента Композиція В являє собою готову для застосування багатодозову композицію, що містить 0,295 « бензилового спирту; - Претендентка Композиція А являє собою багатодозову композицію, що містить 0,395 бензилового спирту, З с яку одержують після змішування вмісту 2 капсул (одна з яких містить активний компонент і наповнювачі, а друга "» містить необхідну кількість бензилового спирту для одержання готової лікарської форми). " Ці претендентні розчини випробували також при підвищеному рН (4,5--0,2); значущих змін профілю стійкості не спостерігалось. Зараз Заявник встановив, що цей дещо підвищений рівень рН композицій ІРМ підвищує місцеву стерпність підшкірних ін'єкцій. Таким чином, 2 вищезгадані претендентні розчини при рН4,5 або рна,7 бо могли б забезпечити додаткові переваги з точки зору піддатливості хворих лікуванню. о Приклад 3: Спосіб виготовлення багатодозової претендентної композиції А

Спочатку, шляхом розчинення 20г гранул гідроксиду натрію у 500г МУРІ, одержали 1-н. розчин гідроксиду о натрію. г) 20 Після цього, шляхом додання 1,32г льодяної оцтової кислоти до приблизно 1800г МУРІ, одержали 0,011М натрійацетатний буфер (рНЗ,5--0,2). За допомогою 1-н. розчину Маон довели рН розчину до рівня рНЗ,5 0,2.

З Після цього розчин довели до кінцевої маси у 2000г. Після цього рН знову довели до рівня 3,5--0,2 за допомогою 1-н. розчину Маон або 5095 розбавленої оцтової кислоти. Після цього розчин довели до кінцевої маси у 2000г.

Готовий розчин одержували як описано нижче. 59 Обчислену кількість наповнювачів зважували і розчиняли у необхідній кількості 11МмМ натрійацетатного

ГФ) буфера (рН3З,5-0,2), рН розчину перевіряли і регулювали (у разі потреби); потім додавали необхідну кількість

ГФ рекомбінантного людського (г-п) інтерферону бета-1а (який одержують методами генної інженерії з клітин СНО (яєчник китайського хом'ячка)); кінцеву масу одержували шляхом додання 11мМ натрійацетатного буфера (рнЗ,Бно 2). бо Відбирали мл зразок готового розчину для випробування засобами кількісної КР-НРІ С (зразок ВР-перед першою фільтрацією).

Після цього готовий розчин фільтрували через 0,2 мкм мембрану, встановлену у тримачі з нержавіючої сталі, і розчин збирали до скляної хімічної склянки.

Відбирали 1мл зразок готового розчину для випробування засобами кількісної КР-НРІ С. 65 Готовий розчин фільтрували, як описувалось у попередньому абзаці, через другу 0,2 мкм мембрану,

встановлену у тримачі з нержавіючої сталі.

Відбирали 1мл зразок готового розчину для випробування засобами кількісної КР-НРІ С.

Змл скляні капсули заповнювали 2,7мл готового розчину і закривали пробками.

Цей розчин є готовим для змішування з вмістом капсули, що містить 395 розчин бензилового спирту у МУ/РІ.

Приклад 4: Спосіб виготовлення багатодозової претендентної композиції В

Спочатку, шляхом розчинення 20г гранул гідроксиду натрію у 500г МУРІ, одержали 1-н. розчин гідроксиду натрію.

Після цього, шляхом додання 1,32г льодяної оцтової кислоти до приблизно 1800г МУРІ, одержали 0,011М 70 натрійацетатний буфер (рНЗ,5--0,2). За допомогою 1-н. розчину Маон довели рН розчину до рівня рНЗ,5 --0,2.

Після цього розчин довели до кінцевої маси у 2000г. Після цього рН знову довели до рівня 3,5--0,2 за допомогою 1-н. розчину Маон або 5095 розбавленої оцтової кислоти. Після цього розчин довели до кінцевої маси у 2000г.

Готовий розчин одержували як описано нижче.

Обчислену кількість наповнювачів зважували і розчиняли у необхідній кількості 10ММ натрійацетатного 75 буфера (рНЗ,5-0,2), рН розчину перевіряли і регулювали (у разі потреби); потім додавали необхідну кількість рекомбінантного людського (г-п) інтерферону бета-1а (який одержують методами генної інженерії з клітин СНО (яєчник китайського хом'ячка)); кінцеву масу одержували шляхом додання 10мМ натрійацетатного буфера (рНЗ,5--0,2).

Після цього готовий розчин фільтрували через 0,2мкм мембрану, встановлену у тримачі з нержавіючої сталі, і розчин збирали до скляної хімічної склянки.

Готовий розчин фільтрували, як описувалось у попередньому абзаці, через другу 0,2мкм мембрану, встановлену у тримачі з нержавіючої сталі. Ге

Відбирали 1мл зразок готового розчину для випробування засобами кількісної КР-НРІ С. (5)

Змл скляні капсули заповнювали Змл готового розчину і закривали пробками.

Посилання: 1. вішау Огоцшр. ТНе І апсеї 1998; 352, 1498-1504. 2. Сіедд апа Вгуапі, Ехр. Оріп. Рагтасоїпег 2001; 2(4)3: 623-639. -

З. Оегупк К. еї аї., Майшге 1980; 285, 542-547. с 4. Ратійені Р.С., Кибіпвівіп 5. апа Резіка 5. 1981 "А Сопмепіепі апа Карі Суюораїйіс ЕПесі Іппірйіоп

Аззау ог Іпіепегоп," іп Ме(подіз іп Епгутоіоду, Мої.78 (5. РезіКа, ед.), Асадетіс Ргезв, Мем ХогКк, 387-394; со 5. НийОгеп С, Міїсн О.К., МУейапа О., ЗаїЇрегд М. (1998). Тпе апіїмігаї сотроцпа гірамігіп тоаціаев о

Ше Т Пеїрег (ТИ) 1/1п2 з!ирзвеї раїапсе іп пПераййізв В апа С мігив-вресійс іттипе гезропзев. .). Сеп. Мігої. 1998; 79:2381-2391. с б. МеСогптіск 3.В., Кіпд 1.3У., Муерр Р.А., БЗсгпірпег С.., Стамеп К.В., допйпвоп К.М. ЕПШой .Н.,

ВеІтопі-УМ/ПШіатв К. І азза Темег. ЕПесіїме (пегару м йй гірамігіп. М. Епаї. У. Меа. 1986 дап. 2; 314(1):20-6. 7. Магк О.Р. еї аі!., Ргос. Май). Асад. Зсі. О.5.А., 81 (18) 5662-5666 (1984). « 8. Ревіка 5. (1986) "Іпіепегоп 5іапдагаз апа Сепега! АБьгеміайопв,іп Меїйодз іп Епгутоіоду (5. РезіКа, ед.)), Асадетіс Ргевззв, Мем/ Хогк 119, 14-23. - с 9. Кибіпвівїп 5., ГатіМПекні Р.С. апа Резіка 5. Сопмепіепі Авззау ог Іпіепегопв. У. Міго!. 1981; 37, 755-758. ч» 10. Зперага Н.М. еї аї., Майшге 1981; 294, 563-565. п

Claims

Формула винаходу (ее)

1. Стабілізована рідка фармацевтична композиція без НЗА, що містить інтерферон-бета (ІЕМ-бета), яка являє о собою розчин, що містить буфер, поверхнево-активну речовину, ізотонічний агент і антиоксидант, яким є (95) метіонін.

2. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що згаданим інтерфероном-бета є людський рекомбінантний мні ІРМ-бета. - М

3. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згаданий буфер є присутнім у кількості, достатній для підтримання рН даної композиції у межах визначеного діапазону рН плюс/мінус 0,5 одиниці, причому визначений діапазон рН становить від приблизно 3,0 до приблизно 5,0.

4. Композиція за попереднім пунктом, яка відрізняється тим, що рН має значення 3,5-0,2.

о 5. Композиція за попереднім пунктом, яка відрізняється тим, що рН має значення 4,5--0,2.

6. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація буфера становить їмо) від приблизно 5 мМ до 500 мМ.

7. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація буфера становить 60 приблизно 10 мм.

8. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згаданим буфером є ацетатний буфер.

9. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згаданим ізотонічним агентом є маніт. 65

10. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація ізотонічного агента становить від приблизно 0,5 мг/мл до приблизно 500 мг/мл.

11. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація ізотонічного агента становить приблизно 55 мг/мл.

12. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згадана поверхнево-активна Дечовина вибрана з групи, яку складають плуронік Е77 (Ріогопіс? Е77), плуронік Е87 (Рішгопісю Е87), плуронік Е88 (Ріпгопіся Е88) і плуронік Е68 (РіІигопісю 68).

13. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згаданою поверхнево-активною речовиною є плуронік Е68.

14. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація 7/0 поверхнево-активної речовини становить від приблизно 0,01 мг/мл до приблизно 10 мг/мл.

15. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація поверхнево-активної речовини становить приблизно 1 мг/мл.

16. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація антиоксиданта становить від приблизно 0,01 мг/мл до приблизно 5,0 мг/мл.

17. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація антиоксиданта становить приблизно 0,1 мг/мл.

18. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація інтерферону становить від приблизно 10 мкг/мл до приблизно 800 мкг/мл.

19. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що концентрація інтерферону го становить приблизно 22 мкг/мл, 44 мкг/мл, 88 мкг/мл або 264 мкг/мл.

20. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що вона є водним розчином.

21. Композиція за будь-яким із попередніх пунктів, що додатково містить бактеріостатичний препарат.

22. Композиція за п. 21, яка відрізняється тим, що згаданим бактеріостатичним препаратом є бензиловий спирт. с

23. Композиція за п. 21 або 22, яка відрізняється тим, що концентрація бактеріостатичного препарату становить від приблизно 0,1 95 до приблизно 2,0 965. о

24. Композиція за будь-яким із пп. 21-23, яка відрізняється тим, що концентрація бактеріостатичного препарату становить приблизно 0,2 95 або 0,3 9б.

25. Спосіб одержання стабілізованої рідкої фармацевтичної композиції без НА за будь-яким з пп. 1-24, «- зо який включає додання певної обчисленої кількості поверхнево-активної речовини, антиоксиданта і ізотонічного агента до забуференого розчину з подальшим доданням згаданого інтерферону-бета (ІЕМ-бета). о

26. Контейнер, герметично закритий за стерильних умов і придатний до зберігання перед застосуванням, со який містить рідку фармацевтичну композицію за будь-яким із пп. 1-24.

27. Контейнер за п. 26, який являє собою заздалегідь заповнений шприц. о

28. Контейнер за п. 26, який являє собою флакон. со

29. Контейнер за п. 26, який являє собою капсулу для автоматичного ін'єктора.

30. Контейнер за п. 27 або п. 28, призначений для введення однієї або декількох доз.

31. Набір для багатодозового введення фармацевтичної композиції за будь-яким із пп. 20-23, який відрізняється тим, що включає в себе перший контейнер із фармацевтичною композицією за будь-яким із «

пп. 1719 1 другий контейнер із розчином бактеріостатичного препарату. з с ;» (ее) («в) (95) о 50 - Ф) іме) 60 б5