UA71958C2 - A method for eliminating free fat acids from fats and oils of biological origin or their vapor distillates - Google Patents

A method for eliminating free fat acids from fats and oils of biological origin or their vapor distillates Download PDF

Info

Publication number
UA71958C2
UA71958C2 UA2001117942A UA2001117942A UA71958C2 UA 71958 C2 UA71958 C2 UA 71958C2 UA 2001117942 A UA2001117942 A UA 2001117942A UA 2001117942 A UA2001117942 A UA 2001117942A UA 71958 C2 UA71958 C2 UA 71958C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
fatty acids
water
free fatty
differs
extraction
Prior art date
Application number
UA2001117942A
Other languages
English (en)
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed filed Critical
Publication of UA71958C2 publication Critical patent/UA71958C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C11ANIMAL OR VEGETABLE OILS, FATS, FATTY SUBSTANCES OR WAXES; FATTY ACIDS THEREFROM; DETERGENTS; CANDLES
    • C11BPRODUCING, e.g. BY PRESSING RAW MATERIALS OR BY EXTRACTION FROM WASTE MATERIALS, REFINING OR PRESERVING FATS, FATTY SUBSTANCES, e.g. LANOLIN, FATTY OILS OR WAXES; ESSENTIAL OILS; PERFUMES
    • C11B3/00Refining fats or fatty oils
    • C11B3/02Refining fats or fatty oils by chemical reaction
    • C11B3/06Refining fats or fatty oils by chemical reaction with bases

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Oil, Petroleum & Natural Gas (AREA)
  • Wood Science & Technology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Fats And Perfumes (AREA)
  • Organic Low-Molecular-Weight Compounds And Preparation Thereof (AREA)

Description

Опис винаходу
Даний винахід стосується способу вилучення вільних жирних кислот з жирів і олій біологічного походження 2 або їхніх парових дистилятів методом екстракції.
У харчуванні людини і як сировина для хімічної промисловості олії та жири біологічного походження відіграють важливу роль. Наприклад, вони виступають сировиною для виробництва поверхнево-активних речовин, пластифікаторів, воску, мастильних матеріалів, жирних спиртів і т.ін. Основними компонентами жирів і олій є триефіри гліцеридів і жирних кислот, так звані тригліцериди. Фізичні властивості жирів і олій 70 визначаються а) довжиною ланцюга жирних кислот, В) ступенем насичення жирних кислот і с) розподілом різних жирних кислот по трьох гідроксильних групах гліцеролу. Жири з високим умістом насичених жирних кислот звичайно при стандартній температурі перебувають у твердому стані. Жири й олії, що складаються переважно з ненасичених жирних кислот, при стандартній температурі перебувають у рідкій фазі.
Жири й олії біологічного походження, що містять велику кількість вторинних продуктів, які спричиняють 12 прискорену втрату якості при зберіганні, відповідальні за небажані запахи, присмак і зовнішній вигляд.
Найбільш важливими вторинними продуктами є: суспендована речовина, фосфорорганічні сполуки, вільні жирні кислоти, пігменти і сполуки із запахом. В'язкі речовини (смоли) та інші складні колоїдні сполуки можуть сприяти гідролітичній деградації жирів і олій у процесі зберігання, і утруднюють їхнє наступне рафінування.
Тому такі речовини вилучають методом дегумування. Цей метод базується на гідратації за допомогою води або гострої пари. Фосфорорганічні сполуки (фосфатиди) захоплюють проточну воду, набухають і стають нерозчинними.
Після вилучення фосфорних сполук і суспендованої речовини за допомогою дегумування і, якщо це потрібно, фільтрації, слід вилучати інші об'єкти - вільні жирні кислоти, пігменти і сполуки із запахом. Наявні у продажу нерафіновані жири й олії містять пересічно від 1 до Зваг.бо вільних жирних кислот, високосортні с 29 категорії - О,5ваг.9о і менше, а пальмової, маслинової і риб'ячої олій - 20ваг.9о чи більше. Для порівняння: у Ге) рафінованих жирах і оліях уміст жирних кислот звичайно не перевищує 0,1ваг.9о. Тимчасом як вільні жирні кислоти з довгими ланцюжками звичайно не створюють неприємного присмаку, для коротколанцюжкових характерний мильний прогірклий смак. На практиці розкиснення, здійснюване для вилучення вільних жирних кислот, переважно роблять, обробляючи водними розчинами лугів, або за допомогою перегонки з паром при со температурах близько 2207"С. Менш поширене вилучення вільних жирних кислот шляхом естерифікації з ю гліцеролом або моноводневим спиртом, за допомогою селективної екстракції розчинниками чи адсорбентами.
Нижче відомий дотепер спосіб розкиснення описано докладніше. Ме.
Найпопулярніший на сьогодні метод обробки лужними розчинами, який можна здійснювати періодично або «-- безперервно. Чим вища концентрація лугу, тим легше відбувається вилучення небажаних компонентів в 3о утворюване мило, що має назву соапсток. Слабко лужні розчини звичайно впорскують в олію при 90"С, і вони в ширяться по гарячій олії. Однак більш концентровані луговини (від 4М до 7М) звичайно розмішують в олії при температурах від 40 до 80"С. Розкиснивши і вилучивши соапсток, олію або жир промивають сильно розведеною луговиною (приблизно 0,5М), потім водою, щоб вилучити мильні залишки і довести їхню концентрацію в « цільовому продукті до рівня, що не перевищує 0,05ваг.9о. Можна збудувати завод, на якому, у рамках цього - 50 методу, при використанні центрифуг можна реалізувати повністю безперервну технологію нейтралізації жирів і с олій. Однак якщо жири й олії, що підлягають розкисненню, мають високий вміст вільних жирних кислот, то з» розкиснення за допомогою лужних розчинів спричиняє утворення порівняно твердого соапстоку, яке важко вилучати в заводських умовах.
Тому як альтернативу описаному методу було розроблено спосіб розкиснення паром, який називають також фізичним рафінуванням або розкисленням дистиляцією. По цьому способі вільні жирні кислоти теж можна 7 вилучати з нерафінованих олій безперервно - гарячою парою при зниженому тиску. - За цим способом немає потреби вилучати вільні жирні кислоти повністю, оскільки невеликі їхні кількості, що залишилися, легко можна вилучити повторним рафінуванням за допомогою луговини. Перед розкисненням о дистиляцією потрібно нерафінований жир максимально звільнити від смол, фосфатидів і слідів металів - с 20 звичайно для цього роблять обробку фосфорною кислотою - оскільки присутність цих компонентів може в ході дистиляції спричинити утворення темних і неприємних на смак речовин, які згодом вилучити практично со неможливо. Розкиснення паром здійснюють при відносно високих температурах; наприклад, пальмову олію розкиснюють перегрітою гострою парою при 220"С. Висока температура зумовлює розкладання багатьох наявних в олії (чи жирі) речовин, присутність яких сама по собі бажана, наприклад, антиоксидантів, що 29 поліпшують характеристики олії в плані її зберігання, або зумовлює потребу піддавати ці речовини так званій
ГФ) перегонці з водною парою, що роблять після конденсації перегрітої пари, використаної для розкиснення.
Нейтралізація олій і жирів шляхом вилучення вільних жирних кислот з нерафінованого жиру за допомогою о селективних розчинників - інший поширений метод, використовуваний, зокрема, для олій і жирів з високою кислотністю. Наприклад, рідинна екстракція етанолом дає змогу розкиснювати маслинову олію, що містить 60 22ваг.95 вільних жирних кислот, і їхня концентрація в ході розкиснення зменшується до приблизно Зваг.9о.
Як інший приклад придатного екстракційного середовища можна назвати фурфурол, що при відповідних температурах - розчиняє тільки вільні жирні кислоти і дуже сильно ненасичені тригліцериди. Ще один процес -
Зеїехої! - базується на використанні протитечії, з рідким пропаном як екстракційним середовищем. Рідкий пропан вибірково розчиняє насичену нейтральну олію, при цьому жирні кислоти, продукти окиснювання, неомильні і бо сильно ненасичені гліцериди практично не розчиняються в цьому середовищі і залишаються в осаді. Цей спосіб використовують, головним чином, для фракціонування олій, одержуваних з риби і риб'ячої печінки.
Спосіб вибіркової екстракції застосовується в промисловості майже виключно для жирів з дуже високим умістом вільних жирних кислот, наприклад - для олії какао, отриманої зі шкаралупи, маслинової олії з пресованої макухи, низькоякісних сортів рисової олії і бавовняної олії. У цій технології екстракцію роблять ізопропіловим спиртом. За даними Вегпагаїпі (Е. Вептагаїпі, ОіЇвеед», Ов апа Таїв, Риріїзпіпд Нове Коте, 1985) при розкисненні однієї тонни олії витрачається 14кВт-година електроенергії, ЗООкг пари, 15кг гексану, 18кг ізопропанолу. Олія, отримана цим способом, ; не використовується як харчовий продукт.
Хоча дегумування і спиртове рафінування забезпечують певну міру очищення, у загальному випадку далі 7/0 Здійснюють стадію знебарвлення. Знебарвлення звичайно роблять за допомогою твердих адсорбентів, таких, як вибілювальна земля й активоване вугілля. Вибілювання повітрям чи хімічними реактивами стосовно до харчових жирів практично не використовують.
На останній стадії процесу рафінування з розкиснених і знебарвлених олій і жирів вилучають речовини з небажаним смаком і запахом. Дезодорування, власне кажучи, являє собою перегонку з водною парою, у ході якої 7/5 летучі сполуки відокремлюють від нелетучих гліцеридів. Речовини зі смаком і запахом - це переважно альдегіди і кетони, що утворилися в результаті реакцій самоокиснення або гідролізу, які протікають під час одержання і зберігання жирів і олій. Низький парціальний тиск компонентів, які підлягають вилученню, змушує здійснювати пропарювання в умовах зниженого тиску. Звичайно цей процес реалізовують при температурі 180-2207С і тиску від 6 до 22мбар.
У зв'язку з потребою захисту довкілля, після лужного розкиснення відпрацьована вода підлягає ретельному очищенню, що пов'язано з відповідними витратами. Тому інтерес до способу фізичного рафінування олій і жирів недавно став відроджуватися. Можливості розкиснення методом рідинної екстракції за допомогою водних розчинів низькомолекулярних спиртів було досліджено ще в 1920-х роках (ВаІеу, Бій еййоп 1996, моЇїште 5).
Було встановлено, що найкращим екстрагувальним середовищем є водний розчин етилового спирту. Однак, с об незважаючи на його високу вибірковість стосовно вільних жирних кислот і тригліцеридів, доцільніше використовувати в цій функції чистий метанол, який, головним чином, у зв'язку з його токсичністю, не був і) ретельно досліджений щодо придатності до використання як екстракційне середовище для розкиснення жирів і олій.
Розкиснення олій і жирів за допомогою амінів було запропоновано в 1937 році (патент США 2,164,012). Як со зо лужне екстракційне середовище, що розчиняє вільні жирні кислота у вигляді мил у водній фазі, було запропоновано використовувати алканоламін, оптимально етаноламін. Розчинені в рафінаті алканоламінові о залишки пропонувалося екстрагувати шляхом промивання розведеними розчинами сірчаної кислоти, оцтової б кислоти, молочної кислоти, лимонної або соляної кислоти.
Аналогічно, у патенті США 2,157,882 пропонується замість екстрагування вільних жирних кислот розчином -- зв Гідроокису натрію використовувати екстракцію алканоламіном для вилучення основної частини вільних жирних ча кислот і деяких пігментів. Однак оброблена таким способом олія виявлялася каламутною і мала тенденцію розкладатися в процесі зберігання. Тому було запропоновано після промивання етаноламіном робити промивання розведеним розчином гідроокису натрію. Після цього розкиснену олію потрібно було промивати водою - для вилучення решти слідів лугу. «
У статті, що вийшла друком 1955 року в дошгпа! ої їйе Атегісап ОїЇ СпеМівгз Зосієїу (АОС, моЇ.32, 1955 ств) с рр.561-564), описано експерименти з рафінування рисової олії моноетаноламіном, триетаноламіном, гідридом тетраетаноламонію, етилендіаміном, етиламіном і триетиламіном. Рисові олії містять від 5 до 7ваг.9о вільних ;» жирних кислот.
Лужне рафінування олій з високим умістом жирних кислот звичайно пов'язане з великими втратами жиру.
Якщо ж перед звичайним рафінуванням додати до олії названі аміни, то ці втрати можна зменшити до 3-5ваг.95. -І З наведеного вище опису різних способів розкиснення випливає, що їхня реалізація пов'язана або зі значними проблемами конструювання заводського устаткування, або з високими споживання допоміжних - речовин, а також з потребою здійснювати діяльність у сфері, що стоїть далі по технологічному ланцюжку. Крім
Ге) того, реалізація деяких з описаних способів спричиняє розкладання компонентів, присутність яких в оліях і Жирах сама по собі бажана. о Тому предмет даного винаходу - розроблення вдосконаленого способу розкислення олій і жирів біологічного с походження, що, по-перше, дозволяє переробляти сировину навіть з високим умістом вільних жирних кислот без розв'язання значних проблем конструювання заводського устаткування і, по-друге, дає змогу робити жири й олії дуже високих категорій якості, наприклад, таких, які використовують у харчовій промисловості.
За даним винаходом, цей предмет реалізовано у способі, описаному в п.ї7 Формули винаходу. Спосіб за даним винаходом базується на виявленому факті, що при розкисненні олій (чи жирів) з високим умістом вільної (Ф, жирної кислоти водними розчинами чи органічними основами, наприклад - 2-диметиламіноетанолом, в'язкі ка форми соапстоку не утворюються, якщо вміст амінів у водному розчині досить високий. У цьому випадку як фаза олії, так і екстрагована фаза являють собою рідину з низькою в'язкістю. За цих умов поділ фаз можна робити бр швидко, буквально за кілька хвилин, і отримані при цьому фази є чистими.
З іншого боку, якщо вміст амінів у водному розчині відповідає концентраціям гідроокису натрію в розчинах, що використовуються при хімічному розкисненні, то утворюється високов'язкий соапсток. При більш глибокому дослідженні було виявлено: щоб дві фази формувалися в рівновазі з олією, яка підлягає розкисненню, основні сполуки азоту повинні містити не менш як 4Оваг.9о води. | навпаки, щоб утворюваний соапсток не був в'язким, і 65 формовані фази не були каламутними, вміст органічної основи у водному розчині, наприклад - 2-диметиламіноетанолу, має бути не меншим за приблизно 20ваг.9о; ще краще використовувати розчини з концентрацією 30-4Оваг.уо. Це означає, що концентрація органічної сполуки азоту у водному розчині, застосовуваному для розкиснення, повинна, за даним винаходом, бути в приблизному інтервалі від 20ваг.9о до бОоваг.Ор.
Наприклад, якщо при 507С змішати у співвідношенні 1:11 пальмову олію, що містить 4,5ваг.9о вільної жирної кислоти, і водний розчин 2-диметиламіноетанолу з концентрацією 55ваг.95, то після поділу фаз виходить олія, яка після вилучення екстракційного середовища містить тільки 0,0Зваг.9о вільних жирних кислот, а втрати олії в цьому процесі становлять усього 0,8ваг.9Уо. Таким чином, спосіб екстракції за даним винаходом дозволяє на деяких стадіях протитечії здійснювати ефективне розкиснення в умовах середніх температур і при низьких /о Уутратах олії.
Розчинені в рафінаті залишки основних сполук азоту бажано екстрагувати водою або розведеними розчинами оцтової кислоти, молочної кислоти, лимонної кислоти, сірчаної або соляної кислоти. Альтернативно, сліди основного екстракційного середовища вилучають з рафінату шляхом абсорбції двоокисом вуглецю. У процесі абсорбції двоокисом вуглецю одночасно відбувається просушування олії. Для вилучення з рафінату 7/5 спідів основних сполук азоту, двоокис вуглецю можна застосовувати у вигляді розведеного або стиснутого, закритичного газу.
За даним винаходом, вилучення з екстракту використовуваного екстракційного середовища (наприклад, водного розчину 2-диметиламіноетанолу), можна здійснювати просто за допомогою дистиляції. При цьому неодмінна умова - щоб тиск парів води приблизно дорівнював або перевищував тиск парів використовуваної(их) 2о основної(их) сполуки(-) азоту. Воду й основну сполуку азоту відганяють спільно, або воду оптимально відганяють у першу чергу, але співвідношення основних сполук і води в будь-якому випадку або зберігається сталим, або збільшується, і це дає змогу уникнути утворення в'язкого соапстоку. Якщо тиск парів основної сполуки перевищує тиск водних парів, співвідношення основної сполуки і води зменшуватиметься, що спричинить у підсумку утворення в'язкого соапстоку. Інакше кажучи, температура кипіння основної(их) сч г сполуки(-) азоту повинна, по-перше, дорівнювати чи перевищувати точку кипіння води, і, по-друге, повинна бути о нижчою за точку кипіння жирних кислот, які підлягають екстракції.
Для здійснення способу за даним винаходом придатні основні органічні сполуки повинні мати такі властивості: а) сполука повинна, якщо це можливо, не утворювати амідів з вільними жирними кислотами; Б) сполуки повинні змішуватися з водою в будь-яких співвідношеннях; с) точка кипіння сполук має дорівнювати або со зо перевищувати температуру кипіння води, 4) зумовлені водними розчинами неприємні запахи мають бути мінімальними. юю
Прикладами придатних органічних сполук азоту є: М-метилморфолін, 2-диметиламіноетанол, (33
З-(диетиламіно)-1-пропанол, 2-диетиламіноетанол, 1--диметиламіно)-2-пропанол, диметилформамід,
М-метилморфолін, 2-метилетиламіноетанол, 2-дибутиламіноетанол, диметилформамід, морфолін, -- 2-дізопропіламіноетанол, і т.ін. У загальному випадку, висока основність третинних амінів робить їхній ї- кращими за бі- та монозаміщені аміни.
Прикладами вихідних матеріалів, що легко піддаються розкисненню способом за даним винаходом, є яловичий жир, свинячий жир, риб'ячий жир, кукурудзяна олія, пряжені жири, пальмова олія, соєва олія, ріпакова олія, соняшникова олія, олія зародків рису, олія бавовняного насіння, маслинова олія, олія земляних горіхів, « сафлорова олія, кокосова олія, кісточкова пальмова олія, олія виноградних кісточок, олія зародків пшениці і з с т.ін. Перед здійсненням способу за даним винаходом олії і жири, що підлягають розкисненню, слід дегумувати і відфільтрувати, особливо якщо напочатку в них присутні фосфатиди в кількості, що перевищує 100 частин на з мільйон. Підготовлені в такий спосіб жир чи олія як і раніше містять розчинений кисень, який теж слід вилучити до початку процесу розкиснення. За допомогою способу за даним винаходом далі вихідний матеріал розкиснюють при збереженні температурно-чутливих сполук, таких, як каротини, токотриеноли, токофероли і т.ін. -І Ці сполуки, що самі по собі дуже важливі в харчовому плані, великою мірою руйнуються або витісняються у зв'язку з високими температурами при традиційному способі фізичного рафінування, який здійснюють з - використанням гострої пари.
Ге) У дещо модифікованій формі спосіб за даним винаходом також надзвичайно придатний для вилучення
Вільних жирних кислот з парових дистилятів жирів і олій, розкиснення яких було зроблено за допомогою о вищезгаданого традиційного способу фізичного рафінування (парове розкиснення). с Ці парові дистиляти містять, у загальному випадку, вільні жирні кислоти в дуже високих концентраціях, що звичайно становлять близько 80-94ваг.у5. У зв'язку з високим умістом вільних жирних кислот, екстракційне середовище, застосовуване за даним винаходом, тобто суміш органічної основи й води, повинна бути більше збагачена основною сполукою азоту, ніж описано вище стосовно розкиснення жирів і олій. Уміст і органічних сполук азоту має бути не меншим за приблизно 4Оваг.95. Якщо такий збагачений основною сполукою азоту
Ф) водний розчин, наприклад бОваг.9о 2-диметиламіноетанолу і 4Оваг.9о води, додати до рідкого парового ка дистиляту як екстракційне середовище, то вийде рідка гомогенна суміш. До цієї суміші далі додають від однієї до чотирьох частин, оптимально - від двох до чотирьох частин алкану і/або ефіру, особливо - ефіру оцтової бо Кислоти на одну частину рідкої суміші. У результаті з початково гомогенної суміші формуються дві співіснуючі рідкі фази, з яких водна фаза з високою селективністю містить вільні жирні кислоти.
Фаза алкану і/або ефіру легко розчиняє жири й олії, присутні в паровому дистиляті. Вторинні продукти, що теж розчинені в паровому дистиляті, такі, як токофероли, токотриеноли і фітостероли, з аналогічно високою селективністю переходять в алканову фазу. Водна фаза, у якій присутні вільні жирні кислоти, характеризується бб НИЗЬКОЮ в'язкістю, тому поділ цієї фази відбувається приблизно Через 20хв. після припинення перемішування.
Рафінат (алканова чи ефірна фаза), що залишається після вилучення водної фази, залежно від вихідного матеріалу, сильно збагачений такими вторинними продуктами, як токофероли, фітостероли і токотриеноли.
Виробництво цих цінних вторинних продуктів з таких концентратів може давати значну економічну ефективність.
Придатними алканами є, наприклад, пропан, бутан, гексан, нафтеновий ефір, гептан, гептанова фракція, октан та ін. Якщо при утворенні двох фаз як розчинник використовують бутан або пропан, тиск у посудині, де роблять змішування, має принаймні, узгоджуватися з тиском відповідної пари, щоб бутан або пропан були присутні у вигляді рідини. Придатними ефірами є, зокрема, ацетати, наприклад - етилацетат, пропілацетат, бутилацетат і їхні суміші.
За даним винаходом у випадку, коли концентрація вільної жирної кислоти у вихідному матеріалі, що підлягає 7/0 обробці (олія, жир або паровий конденсат), перевищує приблизно 5Оваг.7о, щоб загальна система (вихідний матеріал і екстракційне середовище) залишалася двофазною, у неї слід додавати алкани. Таким чином, навіть при високій концентрації вільних жирних кислот у вихідному матеріалі, додавання алкану чи ефіру забезпечує формування двох зручних для маніпулювання рідких фаз, і це дозволяє - при використанні екстракційного середовища за даним винаходом - шляхом екстракції в протитечії одержувати екстракт із високими 7/5 Концентраціями вільної жирної кислоти. При цьому відносна витрата розчинника перебуває на низькому рівні, що забезпечує способу за даним винаходом переваги в плані економічної ефективності.
Суть способу за даним винаходом можна описати докладніше з використанням єдиної фігури, на якій подано схему послідовності технологічних операцій. По лінії 10 вихідний матеріал (олія, жир або паровий дистилят) надходить у першу екстракційну колону 12. В екстракційній колоні 12 вільні жирні кислоти з високою вибірковістю екстрагуються з вихідного матеріалу екстракційним середовищем, що являє собою суміш основної сполуки азоту й води. Застосовуване екстракційне середовище містить від мінімально 2Оваг.95о до максимально 8Оваг.9о органічної сполуки азоту (органічна основа). Особливо бажано, щоб концентрації основної сполуки азоту були в діапазоні від приблизно ЗО до 4Оваг.9о. Однак концентрацію основної сполуки азоту можна вибрати й більшу. с
Олія або жир, звільнені від вільних жирних кислот, по лінії 14 надходять у промивну колону 16 (екстракційну колону), у якій залишки основної сполуки азоту вимиваються водою чи водним розчином, що і) містить кислоту; промивну колону 16 матеріал покидає вже у вигляді рафінату К. Потім промивний розчин, розміщений у верхній частині промивної колони 16, по лінії 18 подається для перегонки в дистиляційну колону 20. У ході цього процесу вода і, якщо це потрібно, розчинена у воді летуча кислота (наприклад, оцтова со зо кислота), відганяються доти, доки сполука кубового продукту, розташованого на дні дистиляційної колони 20, не прийде у відповідність зі сполукою екстракційного середовища. Далі цей кубовий продукт по лінії 22 о передається для проходження описаного нижче циклу екстракційного середовища, а дистилят з дистиляційної б колони 20 подається як промивна рідина по лінії 24 у промивну колону 16.
Екстракційне середовище, що містить вільні жирні кислоти і відбирається у верхній частині екстракційної --
Зв КОЛОНИ 12, подається по лінії 26 у другу дистиляційну колону 28. Вода й основна сполука азоту виробляються як ї- головний продукт перегонки в дистиляційній колоні 28, у той час як екстракт, що містить екстраговані вільні жирні кислоти і певну кількість нейтральної олії, відбирається по лінії 30 з дистиляційної колони 28 як кубовий продукт. Головний продукт дистиляційної колони 28 як екстракційне середовище подається по лінії 32 в екстракційну колону 12, де виробляється екстракція вільних жирних кислот, якою завершується цикл « екстракційного середовища. Потрібна для дистиляції енергія подається у вигляді підігрівальної пари у з с дистиляційні колони 20 і 28 по лініях 34 і 36. . Таким чином, при екстракції звільнені від кислот олію або жир одержують у вигляді рафінату, а и?» екстраговані вільні жирні кислоти, що як і раніше містять невеликі кількості нейтральної олії, у циклі, замкнутому по всіх допоміжних речовинах. Відходи не утворюються. Вторинні продукти, наприклад, токофероли,
Токотриеноли, каротини, фітостероли, холестерини й ін., присутні у вихідному матеріалі, залишаються в -І рафінаті Кк.
Нижче описано ряд прикладів здійснення способу за даним винаходом. - Приклад 1
Ге) 250г олії, що містить 95,5ваг.9о нейтральної олії, 4,2ваг.бо вільних жирних кислот і 1,7ваг.Уо токоферолу 5р Змішали з 100г 2-диметиламіноетанолу і 70г води і перемішували при 5072. Перемішавши і розділивши дві рідкі о фази, з кожної фази відбирали зразки для аналізу. Проведений аналіз свідчить, що фаза, збагачена с екстракційним середовищем, містить, коли відняти екстракційне середовище, 53,7ваг.9о нейтральної олії, 45,Оваг.9о вільних жирних кислот і 0,Зваг.Уо токоферолу. Збагачена олією фаза рафінату містить, коли відняти екстракційне середовище, 98,2ваг.9о нейтральної олії, О0,05ваг.9о вільних жирних кислот і 1.8ваг.9о токоферолу.
Приклад 2 200г олії, що містить 5,5ваг.9о вільних жирних кислот і 1,8ваг.Уо
Ф) токоферолу, змішали при 507С з 150г екстракційного середовища, де було 4О0ваг.бо води і бОваг.9о ка 2-диметиламіноетанолу. Перемішавши і розділивши фази, з кожної з двох співіснуючих рідких фаз відбирали по одному зразку для наступного аналізу. На фазу екстракту припадає 8,9ваг.9Уо. Коли відняти екстракційне бо середовище, екстракт містить 92ваг.7о вільних жирних кислот, 0,Зваг.7о токоферолів і 7,7ваг.7о гліцеридів. Фаза рафінату, коли відняти екстракційне середовище, містить 0,05 ваг. 90 вільних жирних кислот, 1,8ваг.9о токоферолу і 98,2ваг.9о гліцеридів.
Приклад З 200г олії, що містить 5,1ваг.о вільних жирних кислот і 0,Зваг.бо токоферолів, змішували при 60" з 65 екстракційним середовищем, що складалося з 100г води і 100г піридину. Перемішавши і розділивши фази, з кожної з двох співіснуючих рідких фаз відбирали по одному зразку для наступного аналізу. На фазу екстракту припадає 2,1ваг.9о. Коли відняти екстракційне середовище, екстракт містить 20,8ваг.9о вільних жирних кислот,
О,Зваг.бо токоферолу і 95,8ваг.9о гліцеридів. Фаза рафінату, коли відняти екстракційне середовище, містить 4 2ваг.9о вільних жирних кислот, 0,Зваг.9о токоферолу і 95,1ваг.9о гліцеридів.
Приклад 4 151г олії, що складається з 4,Зваг.9о вільних жирних кислот, 1,4ваг.9о токоферолу, 0,бваг.бо стигмастеролу і 93,7ваг.ою нейтральної олії, при 50"С змішували з 150г екстракційного середовища, що містить бОоваг.9о 2-(диметиламіно)етанолу і 40ваг.9о води. Після перемішування, приблизно через 10 хвилин сформувалися дві фази. Після вилучення легкої каламуті за допомогою центрифугування, з кожної фази було відібрано зразки для /о наступного аналізу. Фаза екстракту, коли відняти екстракційне середовище, має такий склад: 84ваг.9о вільних жирних кислот, 0,5ваг.Уо токоферолу, 0,5ваг.Уо стигмастеролу і 15ваг.бо нейтральної олії. Рафінат містив
О,О5ваг.9о вільних жирних кислот, 1,4ваг.9о токоферолу, 0,бваг.9о стигмастеролу і 97,95ваг.9о нейтральної олії. В екстракті залишилося, таким чином, 0,46 ваг. 95 вихідної кількості нейтральної олії.
Приклад 5
ЗООг пальмової олії, що містить 4,5ваг.бо вільних жирних кислот, О0,4ваг.9о токоферолів, 0,15ваг.9о стигмастеролу, 94,95ваг.9о нейтральної олії змішали при 507С з 42г екстракційної суміші, що містила бОваг.9о 2-(диметиламіно)етанолу і 40ваг.9о води. Перемішавши і розділивши фази, на що пішло приблизно 35 хвилин, з обох фаз відібрали зразки для наступного аналізу. За результатами аналізу, екстракт, коли відняти екстракційне середовище, містить 40,Оваг.о вільних жирних кислот, 0,4ваг.о токоферолів, 0,25ваг.9о стигмастеролу і 59,358ваг.7о нейтральної олії. Рафінат, коли відняти екстракційне середовище, складається з
О,Зваг, 95 вільних жирних кислот, 0,4 ваг. 95 токоферолів, 0,1ваг.9о стигмастеролу і 99,4ваг.95 нейтральної олії.
В екстракті були присутні бваг.9о вихідної кількості нейтральної олії. Відносна витрата розчинника була на низькому рівні - 0,14.
Приклад 6 сч 100г пальмової олії з умістом вільної жирної кислоти 5,5ваг.9о змішали з 100г суміші, що складається з З0г
М,М-диметиламіноетанолу і 70г води, і перемішували при 60"С. Поділ фаз відбувся приблизно через З хвилини і) після перемішування, після чого з обох співіснуючих рідких фаз було відібрано зразки для наступного аналізу.
Пальмова олія (рафінат), коли відняти екстракційне середовище, містить менш як О,1ваг.9о вільних жирних кислот, В екстракті, коли відняти екстракційне середовище, присутні 77ваг.9о вільних жирних кислот і 2Зваг.9о со зо Гліцеридів (моно-, ди- і тригліцеридів; останні були основним компонентом). Приблизно 1,2г гліцеридів (близько 1,295 ваги зразка) було екстраговано спільно з вільними жирними кислотами. о
Приклад 7 Ге! 100г пальмової олії, що містить 4,Зваг.Уо вільних жирних кислот, перемішували при 807С з розчином, що складається з 40ваг.9о М,М-диметиламіноетанолу і води. Розділивши співіснуючі фази, з кожної фази відібрали -- зв Зразки для наступного аналізу. Виявлено, що екстракт, коли відняти екстракційне середовище, містить б7ваг.Уо М вільних жирних кислот і ЗЗваг.9о гліцеридів (моно-, бі- і тригліцеридів). Рафінат, коли відняти екстракційне середовище, містить менш як 0,195 вільних жирних кислот. В екстракті були присутні 2г гліцеридів (близько 295 ваги зразка). 1,9ваг.7о М,М-диметиламіноетанолу виявилися розчиненими в рафінаті, і їх вимивали водою.
Приклад 8 « 100г пальмової олії, що містить 4,2ваг.9о вільних жирних кислот, було екстраговано при 50"С за допомогою пл) с 100г розчину 4Оваг.9о М,М-диметиламіноетанолу у воді. Екстракт, коли відняти екстракційне середовище, містить . 75ваг.уо жирних кислот і 25ваг.9о гліцеридів. На додаток до З,1г жирних кислот, екстракт містив 1г гліцеридів а (відповідає втратам жиру в кількості 195). Рафінат містив 0,1ваг.9о жирних кислот.
Приклад 9 200г парового дистиляту, що містить 9295 вільних жирних кислот і 0,1995 вторинних компонентів (токофероли -І в токотриеноли ж- фітостерини) розчинили при 40"С у 400г гептанової фракції. Розчин екстрагували за допомогою бООг розчину 4095 М,М-диметиламіноетанолу у воді при 40"С. У результаті через кілька хвилин - утворилися дві чисті співіснуючі фази. Екстракт (який був розчинений в екстракційному середовищі) містить,
Ге) коли відняти екстракційне середовище, 9695 жирних кислот. Рафінат містить, коли відняти екстракційне 5ор Середовище, 13,4г гліцеридів, 0О,/7г вільних жирних кислот і 0,З3г вторинних компонентів (270 токоферолів ж о токотриеноли т фітостерини). с Приклад 10
На заводській лінії, яка відповідає доданій фігурі, пальмову олію подавали в першу екстракційну колону 12 зі швидкістю З0,Окг/год. Оскільки пальмова олія містила 4,Зваг.о вільних жирних кислот, по лінії 10 подавали дво 28,1 кг/год. нейтральної олії і 1,29кг/год. вільних жирних кислот. В екстракційній колоні 12 пальмову олію при 80"С приводили в контакт із З0О,Окг/год екстракційного середовища, що міститься в протитечії. Екстракційне
Ф) середовище складалося з диметиламіноетанолу (ОМАЕ) і води у співвідношенні 1:1. Потік рафінату, що ка виходить з екстракційної колони 12, містить 24,424кг/год. нейтральної олії, 0,09Окг/год. вільних жирних кислот, 0,855кг/год. ЮОМАЄЕ і 0,855кг/год. води. Потік екстракту складався з 14,145кг/с ОМАЕ, 14,145кг/год. 6о Води, 0,285кг/год. нейтральної олії і 1,20кг/год. вільних жирних кислот.
Потік рафінату подавали в промивну колону 16, у якій з нього екстрагували ОМАЕ у протитечії 15,Окг/год. води при 80"С. Очищений у такий спосіб потік рафінату на виході з промивної колони 16 мав такий склад: 28,424кг/год. нейтральної олії, 0,012кг/год. ЮМАЕ і менш як 0,025кг/год. вільних жирних кислот. Це еквівалентно вмісту в нейтральній олії 0,00042ваг.9о ОМАЕ і менш як 0,00088ваг.95 вільних жирних кислот. Склад 65 промивної води на виході їхньої промивної колони 16 був такий: 15,855кг/год. води, 0,855кг/год. ОМАЕ і 0,об4кг/год. вільних жирних кислот. Промивну воду регенерували в дистиляційній колоні 20 при 10070.
Одержувані як головний продукт 15,0кг/год. води повертали по лінії 24 у промивну колону 16. Кубовий продукт, що містить 0,855кг/год. води і 0,855кг/год. ОМАЕ, поєднували з потоком екстракту з екстракційно колони 12, що протікає по лінії 26.
Потік екстракту з екстракційної колони 12, об'єднаний з кубовим продуктом з дистиляційної колони 20, подавали в дистиляційну колону 28. Головний продукт дистиляційної колони 28, що складався з 15,Окг/год. води і 15,Окг/год. ОМАЕ, по лінії 32 повертали як екстракційне середовище в екстракційну колону 12. Як кубовий продукт у дистиляційній колоні 28 залишалися 0,285кг/год. нейтральної олії і 1,264кг/год. вільних жирних кислот. Таким чином, екстракт складався з 18,4ваг.95 нейтральної олії і 81,бваг.95 вільних жирних кислот. 70 Отже, цикл екстракційного роредовища є замкнутим, і проблем знищення відходів немає. 1 40
Не сч (о) (ее) ю
Ге) . ч--
А їй 2 ; - - - 30 а 16 -І - й
Фо 20 с 50 со
З
(Ф) ко бо
Фігура

Claims (18)

Формула винаходу б5
1. Спосіб вилучення вільних жирних кислот з жирів або олій біологічного походження шляхом екстракції вільних жирних кислот сумішшю основних органічних сполук азоту з водою, яку застосовують як екстракційне середовище, при температурі, нижчій за точку кипіння основних органічних сполук азоту, і в якій вміст ОСНОВНИХ органічних сполук азоту не менший ніж приблизно 20 мас. 95 і не більший ніж приблизно 60 мас. 9б, оптимально між приблизно 30 мас. 95 і приблизно 40 мас. 956, причому точка кипіння застосовуваної (их) основної(их) сполуки(-) азоту дорівнює чи перевищує температуру кипіння води і нижча за точку кипіння жирних кислот, що підлягають екстракції.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що екстраговані жирні кислоти вилучають з екстракційного 7/0 бередовища шляхом дистиляції екстракційного середовища, яке містить жирні кислоти, при атмосферному або при зниженому тиску.
3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що основними сполуками азоту, які застосовують, є третинні аміни.
4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як основну органічну сполуку азоту застосовують 2-диметиламіноетанол, 2-метиламінодіетанол, 4-метилморфолін, 2-діізопропіламіноетанол, 2-дибутиламіноетанол, З-диметиламінопропанол, 1-диметиламіно-2-пропанол, 2-диметиламіноетанол, 2-метиламіно-1-бутанол, 2-(метилетиламіно)етанол, диметилформамід, морфолін, піридин, 2-диметиламіно-2-метил-1-пропанол, 4-метилпіридин, 1-метилпірол, 2-дибутиламіноетанол, 2-диметиламіноетиламін, моноетаноламін, З-диметиламіно-1-пропанол, диметиламіно-2-пропанон, 1-диметиламіно-1-пропіленамін або суміші цих сполук.
5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що основну(і) сполуку(и) азоту з отриманого екстракцією рафінованого жиру або олії екстрагують за допомогою води або водних розчинів летких кислот.
б. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що основну(і) сполуку(и) азоту, розчинені у воді чи водних розчинах летких кислот, після екстракційної стадії вилучають за допомогою дистиляції.
7. Спосіб за п. 1 чи 5, який відрізняється тим, що при розкисненні жирів і олій, в яких вміст вільних жирних сч рб Кислот становить приблизно 50 мас. 95 або більше, до вихідних матеріалів, що підлягають розкисненню, додають алкани і/або ефір, зокрема ацетат, у концентрації, достатній для поділу на дві фази системи, куди входять і) екстракційне середовище, алкан і вихідний матеріал.
8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що основну(і) сполуку(и) азоту з фази алкану і/або фази ефіру екстрагують за допомогою води або водних розчинів летких кислот. со зо
9. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що застосовуваним алканом є пропан, бутан, пентан, гексан, гептан, гептанова фракція, октан або їхні суміші. о
10. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що застосовуваним ефіром є етилацетат, пропілацетат, Ге! бутилацетат або їхні суміші.
11. Спосіб вилучення вільних жирних кислот з парових дистилятів жирів або олій біологічного походження, -- який включає такі стадії: ї- - екстракцію вільних жирних кислот сумішшю основних органічних сполук азоту і води, яку застосовують як екстракційне середовище, при температурі, нижчій за точку кипіння основних органічних сполук азоту, причому вміст основних органічних сполук азоту в екстракційному середовищі становить мінімально приблизно 40 мас. 95 і максимально близько 60 мас. 95, переважно близько 50 мас. 95 або більше, і точка кипіння застосовуваної (их) « основноїих) органічноїих) сполуки(-) азоту дорівнює чи перевищує точку кипіння води і нижча за точку з с кипіння жирних кислот, що підлягають екстракції, і - додавання від 1 до 4 частин, переважно від 2 до 4 частин алкану і/або ефіру, зокрема ацетату, до 1 ;» частини рідкої гомогенної суміші, отриманої на попередній екстракційній стадії.
12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що основну(і) сполуку(и) азоту з фази алкану і/або фази ефіру екстрагують за допомогою води або водних розчинів летких кислот. -І
13. Спосіб за 12, який відрізняється тим, що основну(і) сполуку(и) азоту, розчинені у воді чи водних розчинах летких кислот, після екстракційної стадії вилучають за допомогою дистиляції. -
14. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що застосовуваним алканом є пропан, бутан, пентан, гексан, Ге) гептан, гептанова фракція, октан або їхні суміші.
15. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що застосовуваним ефіром є етилацетат, пропілацетат, о бутилацетат або їхні суміші. с
16. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що екстраговані жирні кислоти вилучають з екстракційного середовища шляхом дистиляції екстракційного середовища, яке містить жирні кислоти, при атмосферному або при зниженому тиску.
17. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що застосовуваними основними сполуками азоту є третинні аміни.
18. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що як основну органічну сполуку азоту застосовують (Ф) 2-диметиламіноетанол, 2-метиламінодіетанол, 4-метилморфолін, 2-діізопропіламіноетанол, ка 2-дибутиламіноетанол, З-диметиламінопропанол, 1-диметиламіно-2-пропанол, 2-диметиламіноетанол, 2-метиламіно-1-бутанол, 2-(метилетиламіно)етанол, диметилформамід, морфолін, піридин, во 2-диметиламіно-2-метил-1-пропанол, 4-метилпіридин, 1-метилпірол, 2-дибутиламіноетанол, 2-диметиламіноетиламін, моноетаноламін, З-диметиламіно-1-пропанол, диметиламіно-2-пропанон, 1-диметиламіно-1-пропіленамін або суміші цих сполук. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних 65 мікросхем", 2005, М 1, 15.01.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
UA2001117942A 1999-04-21 2000-04-18 A method for eliminating free fat acids from fats and oils of biological origin or their vapor distillates UA71958C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DE19918097A DE19918097C2 (de) 1999-04-21 1999-04-21 Verfahren zur Entfernung freier Fettsäuren aus Fetten und Ölen biologischen Ursprungs oder deren Dämpferkondensaten
PCT/EP2000/003498 WO2000063327A2 (de) 1999-04-21 2000-04-18 Verfahren zur entfernung freier fettsäuren aus fetten und ölen biologischen ursprungs oder deren dämpferkondensaten

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA71958C2 true UA71958C2 (en) 2005-01-17

Family

ID=7905361

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2001117942A UA71958C2 (en) 1999-04-21 2000-04-18 A method for eliminating free fat acids from fats and oils of biological origin or their vapor distillates

Country Status (19)

Country Link
US (1) US6579996B2 (uk)
EP (1) EP1171555B1 (uk)
JP (1) JP3711023B2 (uk)
CN (1) CN1133736C (uk)
AR (1) AR023552A1 (uk)
AT (1) ATE269387T1 (uk)
AU (1) AU756898B2 (uk)
BR (1) BR0009895A (uk)
CA (1) CA2370785A1 (uk)
DE (2) DE19918097C2 (uk)
DK (1) DK1171555T3 (uk)
ES (1) ES2218150T3 (uk)
IL (1) IL145977A (uk)
MX (1) MXPA01010698A (uk)
PL (1) PL350431A1 (uk)
RU (1) RU2242505C2 (uk)
TR (1) TR200103038T2 (uk)
UA (1) UA71958C2 (uk)
WO (1) WO2000063327A2 (uk)

Families Citing this family (23)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
DE10164274B4 (de) * 2001-12-27 2005-12-29 Energietechnik Leipzig Gmbh Verfahren und Vorrichtung zur kontinuierlichen Extraktion von freien Fettsäuren, Tocopherolen und/oder Sterolen aus nativen Ölen und zur Umesterung nativer Öle
NL1020603C2 (nl) * 2002-05-15 2003-11-18 Tno Werkwijze voor het drogen van een product met behulp van een regeneratief adsorbens.
US9725397B2 (en) 2003-01-27 2017-08-08 REG Seneca, LLC Production of biodiesel and glycerin from high free fatty acid feedstocks
US7806945B2 (en) * 2003-01-27 2010-10-05 Seneca Landlord, Llc Production of biodiesel and glycerin from high free fatty acid feedstocks
US7871448B2 (en) 2003-01-27 2011-01-18 Seneca Landlord, Llc Production of biodiesel and glycerin from high free fatty acid feedstocks
US8088183B2 (en) 2003-01-27 2012-01-03 Seneca Landlord, Llc Production of biodiesel and glycerin from high free fatty acid feedstocks
US20070124992A1 (en) * 2005-12-01 2007-06-07 Her Majesty In Right Of Canada Methods for concentration and extraction of lubricity compounds and biologically active fractions from naturally derived fats, oils and greases
US7850745B2 (en) * 2005-12-01 2010-12-14 Her Majesty In Right Of Canada As Represented By The Minister Of Agriculture And Agri-Food Canada Method for concentration and extraction of lubricity compounds from vegetable and animal oils
DE102006019763B4 (de) * 2006-01-23 2009-04-09 Wulfenia Beteiligungs Gmbh Verfahren zur Gewinnung von Brennstoffen aus pflanzlichen und tierischen Fettabfällen sowie Anlage zur Durchführung des Verfahrens
JP6316590B2 (ja) * 2010-09-13 2018-04-25 パルスガード アグシャセルスガーッブPalsgaard A/S 精製植物油およびそれを製造する方法
CN101984028B (zh) * 2010-10-29 2012-07-04 湖南农业大学 高谷维素米糠油双相萃取脱酸精炼工艺
JP5576513B2 (ja) * 2013-01-11 2014-08-20 日清オイリオグループ株式会社 油脂の製造方法
US9957464B2 (en) 2013-06-11 2018-05-01 Renewable Energy Group, Inc. Methods and devices for producing biodiesel and products obtained therefrom
CN104531346B (zh) * 2014-11-26 2017-05-17 国网河南省电力公司电力科学研究院 一种制备低酸值天然酯绝缘油的深度脱酸工艺
GB2538760A (en) 2015-05-27 2016-11-30 The Queen's Univ Of Belfast Removal of free fatty acids from glyceride oils
CN105349259B (zh) * 2015-12-08 2018-12-04 江南大学 一种植物油的酶法脱酸工艺
MY176090A (en) * 2018-05-08 2020-07-24 Sime Darby Plantation Berhad An integrated oil extractor apparatus for sterilizing, digesting and pressing oil palm loose fruitlets
GB2578477B (en) * 2018-10-29 2023-08-23 Green Lizard Tech Ltd Metal removal process
GB2578570B (en) * 2018-10-29 2022-02-23 Green Lizard Tech Ltd Phosphorus removal process
GB2578479B (en) * 2018-10-29 2023-05-03 Green Lizard Tech Ltd Vegetable oil treatment process
GB2578478B (en) * 2018-10-29 2023-05-03 Green Lizard Tech Ltd Chloropropanol removal process
CN112210436A (zh) * 2020-09-28 2021-01-12 河南省鲲华生物技术有限公司 一种低温亚临界法萃取小麦胚芽油的工艺
CN114057574A (zh) * 2021-12-03 2022-02-18 浙江工商大学 一种制备高纯度epa乙酯的方法

Family Cites Families (7)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US1885859A (en) * 1931-08-21 1932-11-01 Rosenstein Ludwig Process for refining vegetable oils
GB478930A (en) * 1937-05-07 1938-01-27 Bataafsche Petroleum A process for refining vegetable oils and the like
US2164012A (en) 1937-05-19 1939-06-27 Shell Dev Treatment of nonmineral fatty matter raffinates
US2157882A (en) 1937-08-04 1939-05-09 Laval Separator Co De Process for purifying vegetable and animal oils
US2200391A (en) * 1939-01-17 1940-05-14 Pittsburgh Plate Glass Co Solvent extraction of glyceride oils
GB764833A (en) * 1954-05-07 1957-01-02 Benjamin Clayton Improvements in or relating to treatment of glyceride oils
DE9013887U1 (de) * 1990-10-05 1991-01-03 Förster, Martin, 7707 Engen Futtermittel-Zuführvorrichtung

Also Published As

Publication number Publication date
EP1171555A2 (de) 2002-01-16
DE19918097C2 (de) 2003-12-24
DK1171555T3 (da) 2004-11-01
EP1171555B1 (de) 2004-06-16
AU756898B2 (en) 2003-01-23
ATE269387T1 (de) 2004-07-15
JP2002542379A (ja) 2002-12-10
JP3711023B2 (ja) 2005-10-26
IL145977A (en) 2004-12-15
US20020111504A1 (en) 2002-08-15
WO2000063327A2 (de) 2000-10-26
BR0009895A (pt) 2002-01-15
US6579996B2 (en) 2003-06-17
DE19918097A1 (de) 2000-12-21
AU4296400A (en) 2000-11-02
RU2242505C2 (ru) 2004-12-20
AR023552A1 (es) 2002-09-04
CN1133736C (zh) 2004-01-07
CA2370785A1 (en) 2000-10-26
PL350431A1 (en) 2002-12-16
ES2218150T3 (es) 2004-11-16
MXPA01010698A (es) 2002-06-04
WO2000063327A3 (de) 2001-04-05
TR200103038T2 (tr) 2002-03-21
DE50006822D1 (de) 2004-07-22
CN1347445A (zh) 2002-05-01
IL145977A0 (en) 2002-07-25

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA71958C2 (en) A method for eliminating free fat acids from fats and oils of biological origin or their vapor distillates
US11427781B2 (en) Products produced from distillers corn oil
EP1158039A2 (en) Method for deodorising vegetable oil
Rodrigues et al. Deacidification of vegetable oils by solvent extraction
NL7907094A (nl) Werkwijze voor het behandeling van onzuivere plant- aardige vetten en olieen.
CN113710784A (zh) 氯丙醇去除工艺
EP0228980A1 (en) A process for the preparation of hexamethyl tetracosanes
NO175486B (no) Fremgangsmåte for fjerning av uönsket lukt fra fettsyreblandinger
GB764833A (en) Improvements in or relating to treatment of glyceride oils
GB2451581A (en) Fatty waste material purification process
Drescher et al. Investigations on physical refining of animal fats and vegetable oils
AU739166B2 (en) Process for obtaining oryzanol
CA2020307A1 (en) Process for soap splitting using a high temperature treatment
WO1998012288A1 (de) Verfahren zur reinigung von fetten und ölen tierischen oder vegetabilischen ursprungs
FR2939689A1 (fr) Procede d'extraction d'un compose minieur d'un corps gras, notamment d'une huile vegetale ou animale ou de leurs co-produits au moyen de terpene.
GB2144143A (en) Refining of palm oils
CN113614210A (zh) 磷去除工艺
US2265020A (en) Process for refining fatty acids
US20010047101A1 (en) Process for obtaining oryzanol
Williams Processing of oils and fats for edible purposes
EP0269904A2 (en) Process for refining fat
Martincic et al. Separation processes in oil refining technology
Myddleton et al. Fats: natural & synthetic
MXPA01005035A (en) Improved method for refining vegetable oil