UA64716C2 - Pharmaceuticals for therapy or prevention of illnesses connected with dysfunction of vascular endothelial cells - Google Patents

Pharmaceuticals for therapy or prevention of illnesses connected with dysfunction of vascular endothelial cells Download PDF

Info

Publication number
UA64716C2
UA64716C2 UA99020697A UA99020697A UA64716C2 UA 64716 C2 UA64716 C2 UA 64716C2 UA 99020697 A UA99020697 A UA 99020697A UA 99020697 A UA99020697 A UA 99020697A UA 64716 C2 UA64716 C2 UA 64716C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
group
general formula
compounds
hydroxylamine
piperidinyl
Prior art date
Application number
UA99020697A
Other languages
English (en)
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Priority claimed from HU9602204A external-priority patent/HUP9602204D0/hu
Application filed filed Critical
Priority claimed from HU9701349A external-priority patent/HUP9701349A1/hu
Publication of UA64716C2 publication Critical patent/UA64716C2/uk

Links

Classifications

    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33Heterocyclic compounds
    • A61K31/395Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/44Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof
    • A61K31/445Non condensed piperidines, e.g. piperocaine
    • A61K31/4523Non condensed piperidines, e.g. piperocaine containing further heterocyclic ring systems
    • A61K31/4545Non condensed piperidines, e.g. piperocaine containing further heterocyclic ring systems containing a six-membered ring with nitrogen as a ring hetero atom, e.g. pipamperone, anabasine
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/13Amines
    • A61K31/15Oximes (>C=N—O—); Hydrazines (>N—N<); Hydrazones (>N—N=) ; Imines (C—N=C)
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/16Amides, e.g. hydroxamic acids
    • A61K31/165Amides, e.g. hydroxamic acids having aromatic rings, e.g. colchicine, atenolol, progabide
    • A61K31/166Amides, e.g. hydroxamic acids having aromatic rings, e.g. colchicine, atenolol, progabide having the carbon of a carboxamide group directly attached to the aromatic ring, e.g. procainamide, procarbazine, metoclopramide, labetalol
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33Heterocyclic compounds
    • A61K31/395Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/44Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof
    • A61K31/445Non condensed piperidines, e.g. piperocaine
    • A61K31/4453Non condensed piperidines, e.g. piperocaine only substituted in position 1, e.g. propipocaine, diperodon
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61KPREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K31/00Medicinal preparations containing organic active ingredients
    • A61K31/33Heterocyclic compounds
    • A61K31/395Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins
    • A61K31/435Heterocyclic compounds having nitrogen as a ring hetero atom, e.g. guanethidine or rifamycins having six-membered rings with one nitrogen as the only ring hetero atom
    • A61K31/44Non condensed pyridines; Hydrogenated derivatives thereof
    • A61K31/445Non condensed piperidines, e.g. piperocaine
    • A61K31/4523Non condensed piperidines, e.g. piperocaine containing further heterocyclic ring systems
    • A61K31/4535Non condensed piperidines, e.g. piperocaine containing further heterocyclic ring systems containing a heterocyclic ring having sulfur as a ring hetero atom, e.g. pizotifen
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P7/00Drugs for disorders of the blood or the extracellular fluid
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • AHUMAN NECESSITIES
    • A61MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61PSPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P9/00Drugs for disorders of the cardiovascular system
    • A61P9/10Drugs for disorders of the cardiovascular system for treating ischaemic or atherosclerotic diseases, e.g. antianginal drugs, coronary vasodilators, drugs for myocardial infarction, retinopathy, cerebrovascula insufficiency, renal arteriosclerosis

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Heart & Thoracic Surgery (AREA)
  • Cardiology (AREA)
  • Urology & Nephrology (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Vascular Medicine (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Medicines Containing Material From Animals Or Micro-Organisms (AREA)
  • Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)
  • Heterocyclic Carbon Compounds Containing A Hetero Ring Having Nitrogen And Oxygen As The Only Ring Hetero Atoms (AREA)
  • Micro-Organisms Or Cultivation Processes Thereof (AREA)

Description

Винахід стосується продуктів для лікування чи профілактики захворювань, пов'язаних з порушенням функції васкулярних ендотеліальних клітин, які містять як активний агент похідне гідроксиламіну загальної формули (І) або (ІІ). х у в
А рас ре реа ак () га М сн; сн; ді ! Її Її ки вна щОам «сн «м ап їй Ї Се бе Тед д
Нормальне функціонування васкулярних ендотеліальних клітин має дуже велике значення для організму.
Ці клітини утворюють поверхневий шар між циркулюючою кров'ю та елементами стінки вени, які виконують тромбогенну діяльність. Роль васкулярних ендотеліальних клітин у гомеостазі дуже різноманітна: - вони беруть участь у двобічному транспорті речовин, які утворюються у крові та тканинах, - вони утворюють бар'єр для макромолекул, - ці клітини є місцем синтезу та розкладу медіаторів, які беруть участь у регулюванні взаємодії між клітинними елементами стінок вени та кров'ю (наприклад, фібриноген, колаген, протеоглікани, РІ», ЕОВЕ (МО), ЕОНЕ, ендотелін-і, ангіотензин-іЇ), - вони ініціюють міграційні, проліферативні та тромболітичні процеси, які потрібні для відновлення тканин, - вони підтримують тромборезистентність стінки вени (Кибапуї, с., У. СагсІомазс. Рпагтасої!., 1993, 22 (42 зиррі.), р.51-14).
Пошкодження ендотелію призводить до атеросклерозу. Пошкодження, яке спричинює деградацію ендотелію, може відбутись при механічному втручанні, наприклад, катетеризації, а також внаслідок біохімічних та імунологічних процесів.
На першій стадії утворення атеросклеротичної бляшки в інтимі артерій накоплюються клітини, наповнені ліпідами (5іеіпрегоу О.Та ін., "АМА, 264-304, 1990). Ці клітини - особливо моноцити та макрофаги, які беруть походження із крові - спочатку прилипають до ендотелію, а потім проникають до інтими. Пошкодження ендотеліальних клітин може також зробити свій внесок до адгезії, хоч на ранній стадії ніяких морфологічних змін не спостерігається. Окислення частинок ліпопротеїдів низької щільності (ОЇ) може призвести до їх включення до моноцитів, які знаходяться в інтимі, внаслідок чого ці моноцити становляться пінистими клітинами. Ці пінисти клітини утворюють ліпідні смужки - найпершу форму артеріосклеротичних змін.
На пізніших стадіях відбуваються кровотеча, некроз, реваскуляризація та склероз, і одночасно утворюється внутрішня бляшка, яка потім спричинює звуження артерій (Ір. УН, Ривіег та ін., У. Ат. СоїЇ.
Сагаїйо!., 15:1667,1990).
Тромбоз може відбутись на різних стадіях атеросклерозу. Повторний тромбоз призводить до обструкції судин та тромбоемболічних захворювань, таких як тромбоз коронарних судин, тромбоз судин мозку, або захворювання периферичних судин.
У клінічному розумінні "синдром порушення ендотеліальної функції стосується генералізованого чи локалізованого судинного спазму, тромбозу, артеріосклерозу та рестенозу. Спроби лікування цих захворювань включають методи клінічного втручання, хірургічне шунтування та медикаментозне лікування.
Придатними для "лікування" порушення ендотеліальної функції є лише кілька з існуючих лікарських препаратів. Вони діляться на чотири велики категорії: - препарати для заміщення природних "захисних" ендотеліальних речовин (наприклад, стабільні аналоги
Раїг2, нітро-вазодилататори, активатор плазміногена рекомбінантної тканини (П-РА)); - інгібітори чи антагоністи ендотелій-продукованих скорочувальних факторів (наприклад, інгібітори АСЕ, антагоністи рецепторів ангіотензину-ІЇ, антагоністи рецепторів ТХА»х); - цитозахисні агенти (наприклад, супероксиддисмутаза та пробукол, які знищують вільні радикали, та лазароїди, які є інгібіторами продукування вільних радикалів); - лікарські засоби, які знижують рівень ліпідів.
Хоч жоден з цих препаратів не був спочатку призначений для цієї мети, їх вже доведена клінічно сприятлива дія у випадку певних захворювань може включати захист чи відновлення нормальної ендотеліальної функції. Нові методи лікування у цій категорії засновані на відновленні нормальної ендотеліальної клітинної оболонки, так щоб її клітини самі "зробили все, як треба". Потенційні підходи можуть включати стимулювання відновлення росту нормального ендотелію, або використання нових щойно виникаючих способів лікарського впливу, основаних на технологіях рекомбінації ДНК (Зсіепсе, 1990; 249; 1285- 8). Згідно з наявними даними, жоден з признаних препаратів не задовольняє цим критеріям.
На сьогодні невідомо ніяких визнаних чи запропонованих лікарських препаратів, які б діяли безпосередньо на ендотелій, а тому всі вони є непридатними для лікування порушення ендотеліальної функції. Таким чином, існує велика потреба у лікарському препараті, який був би здатний попереджувати, обертати чи принаймні уповільнювати утворення симптомів ускладнення, або зменшити поширеність захворювання.
Під час наших досліджень ми знайшли, що похідні гідроксиламіну загальної формули (І) та (ІЇ) виявляють сильну захисну та регенеративну дію на васкулярні ендотеліальні клітини, та є здатними попереджувати їх ушкодження від різних факторів.
У загальних формулах (І) та (ІІ) ВЕ! та В? незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, або ВЕ! та В? разом з розміщеним між ними атомом азоту утворюють насичену 5-7-ч-ленну гетероциклічну групу, яка необов'язково містить додаткові гетероатоми азоту та/або кисню,
А означає лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 4 до 12 атомів вуглецю, фенільну групу, заміщену чи незаміщену, яка бажано містить як замісник алкільну, галоїдалкільну чи нітрогрупу, або 5-6- членне гетероароматичне кільце, яке містить азот, кисень чи сірку, у сполуках загальної формули (І) 7 означає ковалентний зв'язок, а у сполуках загальної формули (ІІ) - ковалентний зв'язок чи групу МН, у сполуках загальної формули (І) Х означає атом галогену чи групу -МВЗВ", у якій ЕЗ та В" незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, тоді як у сполуках формули (ІЇ) Х означає атом кисню, у сполуках формули (Ії) Е! означає атом водню або лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, і у сполуках загальних формул (І) та (Ії) М означає атом водню, гідроксильну групу чи ацилоксигрупу, яка бажано містить як ацильний компонент ацильну частину довголанцюгової жирної кислоти, яка містить від 8 до 22 атомів вуглецю, або циклічної ароматичної карбонової кислоти, причому у сполуках загальної формули (І), у яких Х означає групу -МАЗВ"У, а У означає гідроксильну групу, група Х є сконденсованою з замісником У і утворює внутрішньомолекулярне кільце.
Ефективними сполуками є також солі та оптично активні форми цих сполук.
Сполуки загальної формули (І), у яких Х означає групу -МНг2, а А означає незаміщену фенільну чи піридильну групу, та у яких У означає гідроксильну групу, є вже відомими з опублікованої заявки на патент
Франції Мо 2362845 А1. Ці сполуки, згідно з вищевказаною заявкою, є селективними бета-блокаторами, і тому придатні для лікування діабетичної ангіопатії.
Сполуки загальної формули (І), у яких Х означає атом галогену, У означає гідроксильну групу, і А означає незаміщену чи заміщену фенільну чи піридильну групу, є вже відомими з опублікованої заявки на патент РСТ
Мо УМО 90/04584 А1. Ці сполуки мають селективну бета-блокуючу дію, і тому є придатними до застосування як ефективні агенти у лікуванні діабетичної ангіопатії.
Сполуки загальної формули (ІІ), у яких А означає фенільну (незаміщену чи заміщену галоїдалкільною групою), піридильну чи тієнільну групу, 7 означає ковалентний зв'язок, К' означає атом водню, і М означає гідроксильну групу, є вже відомими із заявки на патент Угорщини Мо 2385/92, опублікованої за Мо Т/66350. Ці сполуки мають протиішемічну та антиангінальну дію і тому можуть бути ефективно застосовані у лікуванні ускладнень на венах, пов'язаних з цукровим діабетом.
Сполуки загальної формули (І), у яких А означає ароматичне чи гетероароматичне кільце, Х означає атом галогену, а У означає атом водню, є вже відомими з опублікованої заявки РСТ Мо МУО 95/30649 А1. Ці сполуки мають протиішемічну та антиангінальну дію і можуть бути найбільш ефективно застосовані при лікуванні випадків ішемії, для яких характерні гіпертонічні вени та тромбоцитна агрегація.
У жодному з вищеназваних описів не зазначено, що описані сполуки можуть чинити будь-який ефект на васкулярні ендотеліальні клітини.
Як ми зазначали вище, наші дослідження довели, що сполуки загальних формул (І) та (Ії) чинять вплив на ендотеліальні клітини серцево-судинної та цереброваскулярної систем. У експериментах, які детально будуть описані далі, спостерігалось, що ці сполуки здатні блокувати пошкодження цих клітин або відновлювати їх.
Таким чином, ці сполуки можуть бути використані як активна речовина у лікарських продуктах, які використовуються у лікуванні хвороб, спричинених аномальним функціонуванням чи пошкодженням ендотеліальних клітин, особливо серцево-судинними і цереброваскулярними захворюваннями, гіпертензією, гіпергомоцистинемією та захворюваннями периферичних судин.
Винахід оснований на цих спостереженнях і полягає у застосуванні похідних гідроксиламіну загальних формул (І) та (Ії), у яких ВЕ! та Рг незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, або В! та Р? разом з розташованим між ними атомом азоту утворюють насичену 5-7-ч-ленну гетероциклічну групу, яка необов'язково містить додаткові гетероатоми азоту та/або кисню,
А означає лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 4 до 12 атомів вуглецю, фенільну групу, заміщену чи незаміщену, яка бажано містить як замісник алкільну, галоїдалкільну чи нітрогрупу, або 5-6- членне гетероароматичне кільце, яке містить азот, кисень чи сірку, у сполуках загальної формули (І) 7 означає ковалентний зв'язок, а у сполуках загальної формули (І) - ковалентний зв'язок чи групу МН, у сполуках загальної формули (І) Х означає атом галогену чи групу -МАЗВУ, у якій ЕЗ та 7 незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 1 до б атомів вуглецю, тоді як у сполуках загальної формули (ІЇ) Х означає атом кисню, у сполуках формули (ІІ) Е" означає атом водню або лінійну чи розгалужену алькільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, і у сполуках загальних формул (І) та (Ії) М означає атом водню, гідроксильну групу чи ацилоксигрупу, яка бажано містить як ацильний компонент ацильну частину довголанцюгової жирної кислоти, яка містить від 8 до 22 атомів вуглецю, або циклічної ароматичної карбонової кислоти, однак у певних типів сполук загальної формули (І), у яких Х означає групу -МВЗВУ, а М означає гідроксильну групу, група Х є сконденсованою із замісником У і утворює внутрішньомолекулярне кільце, зображене загальною формулою (ІІ):
Кг
В сни
М ил жк (В. ка сн,
М--о у якій А, 2, В! та ЕЕ? мають значення, які було визначено вище, а крім того, солей та оптично активних форм цих сполук, для виробництва лікарського засобу, який використовується у лікуванні чи профілактиці захворювань, пов'язаних з порушенням функції ендотеліальних клітин.
Винахід також стосується фармацевтичних продуктів, які використовуються для лікування та профілактиці захворювань, пов'язаних з аномаліями функціонування васкулярних клітин, що містять як активну речовину (крім звичайних речовин носіїв та допоміжних засобів, які використовуються у фармацевтичних композиціях) сполуку загальної формули (Її) чи (ІІ) у кількості 0,5-95,5905 мас, або, у певних випадках, солі чи оптично активні форми цих сполук, причому у цих формулах означення ЕВ", В, А, 7, Х, М та Б мають наведені вище значення.
При застосуванні згідно з винаходом перевага надається таким сполукам загальних формул (І) та (ІІ), У яких А означає піридильну, тієнільну, фенільну, нітрофенільну чи трифторметилфенільну групу. Перевага надається також тим сполукам загальної формули (І), у яких Х означає атом хлору чи групу МН». Із цих останніх сполук особлива перевага надається таким, що містять внутрішньомолекулярне кільце, утворене конденсацією груп Х та У. Перевага надається також таким сполукам загальної формули (Ії), у яких К' означає атом водню, а також таким сполукам загальних формул (І) та (Ії), у яких У означає атом водню чи гідроксильну групу. Із усіх вищеназваних категорій перевага надається тим сполукам, у яких група МЕ'В2 означає піперидинову чи діалкіламіногрупу.
Особлива перевага надається таким сполукам загальних формул (І) та (Ії) за винаходом:
М-(2-бензоїлокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-З-піридинкарбоксімідамін (72)-2-бутендіоат (1:1) (сполука Мел);
М-(2-пальмітоїлокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид (сполука Мег);
М-(3-(1,1-диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-З-трифторметилбензол-карбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука Ме3);
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-2-тіофенкарбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука Мо4);
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидинілупропокси|-бензолкарбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука Ме5);
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-4-піридинкарбоксімідоїлхлорид (7)-2-бутендіоат (1:1) (сполука
Моб);
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-2-нітробензолкарбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука
Мо7);
М-І3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідоїлхлорид дигідрохлорид (сполука Ме8);
М-І3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-нітробензолкарбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука Ме9);
М-(3-(1,1-диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-З-трифторметилбензамід (сполука Ме10);
М-гексил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина (сполука Ме11);
М-гексил-М'-І3-(1 -піперидиніл)пропокси|-сечовина (сполука Ме12); 5,6б-дигідро-5-(1-піперидиніл)метил-3-(З-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазин (сполука Ме13).
Ці сполуки загальної формули (І), у яких Х означає атом галогену, можуть бути одержані шляхом проведення реакції амідоксиму загальної формули (М):
Мн.
А М - - ОН (М , у якому А має значення, які було визначено вище, з амінохлорпропановим похідним, у якому В", В2 та У мають значення, які було визначено вище, з наступним перетворенням групи -МНг одержаної проміжної сполуки загальної формули (ІМ):
Г в в! ад че ра пк
Е М сн, с в (М ; у якій 7 означає ковалентний зв'язок, а інші замісники мають значення, які було визначено вище, на атом галогену шляхом проведення реакції діазотування. У випадках, коли одержують сполуку загальної формули (І), у якій замісник М означає гідроксильну групу, потрібне амінохлорпропанове похідне загальної формули (ХІ):
й ді с сн ! сн; сн; на
ТІ : що містить як У-замісник гідроксильну групу, може бути одержане із епіхлоргідрину формули (МІ):
СН шт сі "оре зе о (М) та аміну загальної формули (ІХ):
В ще 2 п у якому Е! та 2 мають значення, які було визначено вище. За альтернативною методикою проводять спочатку реакцію епіхлоргідрину з амідоксимом загальної формули (М) а потім діазотують одержану проміжну сполуку загальної формули (МІ):
А М СН. а р а 7 2 її й --т
Мн; о
МІ) , у якій А має значення, які було визначено вище, і проводять реакцію епоксісполуки загальної формули (МИ): 11
І Ко
На! (МІ) , у якій А має значення, які було визначено вище, з аміном загальної формули (ІХ).
Сполуки загальної формули (І), у яких М означає ацилоксигрупу, можуть бути одержані шляхом проведення реакції придатної сполуки загальної формули (І), яка замість М містить гідроксильну групу, з хлорангідридами кислот загальної формули (ХІ):
Ї ра ре СІ (М)
у якій Е5 означає довголанцюгову алкільну чи арильну групу.
Сполуки загальної формули (ІІ), які замість 2 містять ковалентний зв'язок, можуть бути одержані одним з таких способів: () проведення реакції приєднання гідроксамату лужного металу загальної формули (ХІІ): ра щини
А ЕК)
І
С у якій А та ЕЕ" мають значення, які було визначено раніше, а К означає катіон лужного металу, з галогензаміщеною сполукою загальної формули (ХІЇ), у якій В, В? та М мають значення, які було визначено вище, або (і) проведення реакції аміносполуки загальної формули (ХІМ), ї В іх (9) Сн вла ан рах
МН Сн, сн. в: (хім; у якій Е!, В2, У та Е" мають значення, які було визначено вище, з галогенідом кислоти, у якому А має значення, які було визначено вище, тоді як сполуки загальної формули (І), у яких 7 означає ковалентний зв'язок, а К' означає атом водню, можуть бути також одержані, крім способів (Її) та (і), такими способами: (ії) діазотуванням придатної сполуки загальної формули (І), у якій Х означає групу -МН», а 7 означає ковалентний зв'язок, у середовищі, яке не містить галогенів, або (ім) гідролізом придатної сполуки загальної формули (І), у якій Х означає атом галогену.
Сполуки загальної формули (ІІ), у якій А означає алкільну групу, а 7 означає групу «МН, можуть бути одержані шляхом проведення реакції сполуки загальної формули (Ії), у якій В", В2, М та Е! мають значення, які було визначено вище, в органічному розчиннику, бажано у хлороформі, з еквімолярною кількістю алкілізоціанату, у якому А означає алкільну групу.
Сполуки загальної формули (111): уд як у их д- й «ЧО ант сн. в- о є особливим випадком сполук загальної формули (І), у якій азотовмісна група Х сконденсована с замісником У з утворенням внутрішньомолекулярного кільця.
Такі сполуки можуть бути одержані шляхом проведення реакції сполуки загальної формули (І) (у якій У означає гідроксильну групу) з надлишковою кількістю тіонілхлориду з наступним замиканням кільця одержаної проміжної сполуки загальної формули (ІМ) (у якій У означає атом хлору, а інші замісники мають значення, які було визначено вище) у присутності надлишкової кількості трет-бутоксиду калію при кип'ятінні в органічному розчиннику (бажано у трет-бутанолі).
Похідні гідроксиламіну за винаходом виявляють несподівані фармакологічні властивості. Слід особливо зазначити, що вони регенерують ендотеліальні клітини не лише морфологічно, але й функціонально, тобто завдяки їх дії ендотеліальні клітини серцево-судинної та цереброваскулярної систем організму, який підлягає лікуванню, поновлюють своє функціонування. Також слід відзначити хорошу переносимість цих сполук.
Ці характеристики створюють основу фармацевтичного використання похідних гідроксиламіну загальних формул (І) та (І). Такі лікарські засоби можуть бути використані для лікування серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань людини та тварин, таких як гіпертензія, гіпергомоцистеїнемія та захворювання периферичних судин.
Ці сполуки можуть бути найбільш ефективно використані при таких серцево-судинних захворюваннях, як захворювання коронарної артерії, атеросклероз, рестеноз внаслідок катетеризації та хірургічне шунтування коронарної артерії, і при таких цереброваскулярних захворюваннях, як оклюзія мозкової артерії; похідні гідроксиламіну загальних формул (І) та (ІІ) можуть бути використані також при лікуванні випадків гіпертензії, спричинених есенційними, нирковими, легеневими та ендокринними захворюваннями, тоді як у терапії захворювань периферичних судин вони будуть найбільш ефективними у випадках аортального стенозу ніг.
Сполуки за винаходом можуть бути також використані для протидії сприйнятливості до захворювання, спричиненої генетично детермінованим чи тимчасовим послабленням захисного механізму. Звичайна доза залежить від пацієнта, який одержує курс лікування, та від захворювання, і може змінюватись у межах 0,1- 200мг/кг, бажано 1-50мг/кг щоденно. Це може означати, наприклад, що щоденна доза для курсу лікування людини становитиме від 10 до 200мг перорально, від 1 до 15мг ректально, або від 2 до 20мг парентерально, для дорослих пацієнтів.
Придатні фармацевтичні композиції можуть бути, наприклад, твердими речовинами чи рідинами, і мати вигляд будь-яких композицій лікарських засобів, що використовуються у лікуванні людини чи у ветеринарії, таких як простих таблеток чи таблеток з покриттям, желатинових капсул, гранулятів, розчину, сиропу, супозиторію, ліофілізованого чи неліофілізованого продукту для ін'єкцій; вони можуть бути одержані звичайними способами. Активна речовина може переноситись носіями, які звичайно використовуються у цих типах фармацевтичних продуктів, такими як тальк, гуміарабік, лактоза, крохмаль, стеарат магнію, какаова олія, водні чи неводні носії, тваринні чи рослинні жири, похідні парафіну, гліколі, різними зволожуючими, диспергуючими чи емульгуючими речовинами та консервантами.
Біологічні ефекти сполук за винаходом, представлених загальними формулами (І) та (1), проілюстровані наведеними нижче результатами досліджень ефекту релаксації вен, проведених іп мйго на щурах, та морфологічних досліджень грудної аорти. Генетично гіпертонічні (ЗН) щури Умізтаг ОКатоїйо у віці трьох місяців одержували протягом одного місяця курс лікування різними сполуками, що досліджувались, з наступним проведенням функціональних та морфологічних аналізів.
Ефект релаксації вен дослідженими похідними гідроксиламіну на грудній аорті щурів 5Н (тест іп міго)
Дослідження проводились за методикою, відомою з літератури Чарап 9. Рпагтасої., 59, 339-347 (19923).
Щурів 5Н усипляли нембуталом (40мг/кг, інтраперитонеально), і їх грудну аорту виймали та поміщали до оксигенованого (9595 О2 ж 595 СО») розчину Кребса-Хенселайта. Склад розчину: масі 118; КСІ 4,7; Сасі» 2,52;
МБО» 1,64; МансСОз 24,88; КНогРО» 1,18; глюкоза 5,5. Кільця вени довжиною Змм суспендували у 20мл термостатованій бані для органів при 37"С. Натяг у стані покою становив г, і це значення підтримувалось протягом експерименту. Протягом періоду зрівноважування тривалістю 1 годину середовище термостатованої бані для органів змінювали кожні 20 хвилин. Скорочення вени викликали 1092 М метоксаміном (біля 8095 від максимального скорочення). Після досягнення максимального ступеню скорочення визначали величину вазодилатації, спричиненої ацетилхоліном (Асі) (105-107 М), яка свідчила про стан ендотелію стінки вени.
Силу скорочення вимірювали ізометричним тензометром (505-010, Ехрегітеїгіа Ч.) і реєстрували множинним самописом ОН-850 (Кадеїкі5). Результати аналізів приведені у Таблиці 1.
Таблиця 1
Ефект релаксації вен дослідженими похідними гідроксиламіну на грудній аорті щурів 5Н (тест іп міїго) 106
Як видно з таблиці, у випадку гіпертонічних контрольних тварин, які не одержували лікування, релаксація, викликана введенням 107 М ацетилхоліну, зменшувалась до 7195 внаслідок пошкодження ендотелію, спричиненого гіпертензією. Досліджені сполуки значно покращували цю знижену здатність до вазодилатації, що свідчить про поліпшення ендотеліальної функції.
Морфологічні дослідження грудної аорти за допомогою електронного мікроскопа
Цей аналіз здійснювали за методикою, описаною у літературі (Вг. 9. ої Рпагтасої., 1995, 115; 415-420).
Вирізували сегменти стінки аорти розміром їмм? з грудної аорти щурів і фіксували їх при кімнатній температурі 2,595-ним глутаральдегідом. Після цього робили повторну фіксацію 195-нит тетроксидом осмію, яка тривала протягом 1 години. Потім сегменти тканини дегідратували етанолом і поміщали до бигсирап АСМ.
Вирізані фрагменти оцінювали кількісно по фотографіям, зробленим за допомогою електронного мікроскопа
Нігасті 7100. Результати цих аналізів наведені в Таблиці 2.
Результати морфологічних аналізів виражали за шкалою від 1 до 5, в залежності від ступеню, у якому курс лікування дослідженими сполуками відновлював пошкодження ендотелію, спричинені гіпертензією, тобто ступеню регенеративної активності. За цією шкалою, 1 означає випадки, коли регенерація не спостерігалась, 2 означає слабку, З -середню, 4 - добру, і 5 - сильну регенерацію.
Порівняно з контрольною групою, яка не одержувала лікування, після проведення курсу лікування похідними гідроксиламіну загальних формул (І) та (І) за винаходом спостерігався значний захисний чи регенеративний ефект. Внаслідок курсу лікування на пошкодженому субендотелії утворювався тонкий захисний шар, що складався з клітин, які містили активне ядро та збагачену цитоплазму. У більшості випадків регенерація виглядала вельми ефективною.
Таблиця 2
Електронномікроскопічне визначення ефекту сполук за винаходом на грудну аорту ЗН-щурів (морфологічний аналіз) регенерації (фізіологічний сольовий розчин)
Ці експериментальні дані підтверджують припущення про те, що сполуки загальних формул (І) та (І) здатні регенерувати ендотелій не лише функціонально, але також і морфологічно. При лікуванні хронічних захворювань ці сполуки забезпечували більш виражену морфологічну регенерацію, ніж еталонна сполука каптопріл.
Дослідження ураженої інфарктом ділянки у спонтанно гіпертензивних (ЗН) щурів після одного місяця курса лікування перорально
Експериментальні групи 1. Відібрана за віком контрольна група ЗН-тварин. 2. Верапаміл (як еталонний лікарський засіб), ЗХОмг/кг перорально. 3. Сполука Ме13, 20мг/кг перорально. 4. Сполука Ме13, 50мг/кг перорально. 5. Сполука Ме5, 5мг/кг перорально. 6. Сполука Ме4, 5мг/кг перорально.
Індукування інфаркту
Ішемію міокарда індукували шляхом тимчасової оклюзії головної лівої коронарної артерії за методикою
Стгізуоїй та ін. (9. Рпагтасої. Меїпоавз, 1988, 20: 225-35). 5Н-щурів усипляли пентобарбіталом натрію (50мг/кг інтраперітонеально). Після трахеоктомії тваринам робили штучну вентиляцію легень кімнатним повітрям за допомогою респіратора для дрібних гризунів (модель Нагмага 552), при ударному об'ємі серця 1,5-2мл/100г і частоті скорочень 55 ударів/хвилину для підтримування нормальних значень параметрів ро», рСоО» та рн.
Праву сонну артерію катетеризували та приєднували до датчика тиску (Р236В 5іеШтат) для вимірювання системного артеріального кров'яного тиску (ВР) за допомогою передпідсилювача (На9-020О0 Ехреїтеїіа?).
Частоту серцевих скорочень (НЕ) вимірювали кардіотахометром (НЕ-01, Ехрегітеїпа?). Електрокардіограму (ЕКГ, стандартний відвід ІІ) записували автоматичним самописом (ЕК-14, Місготей?) з використанням підшкірних стальних голчастих електродів. Грудну клітку вскривали лівосторонньою торакотомією і серце виводили назовні обережним натисканням на праву сторону грудної клітки.
Під головну ліву коронарну артерію швидко підводили шовкову лігатуру 4/0. Серце повертали до грудної клітки і тварин залишала видужувати.
Ректальну температуру контролювали і підтримували постійною на 3770.
Експериментальний протокол починався з 15-хвилинного періоду стабілізації, під час якого спостереження сталого кров'яного тиску на рівні нижче 70мм ртутного стовпчика та/"або вияви аритмії призводили до виключення тварини.
Ішемію міокарда індукували оклюзією коронарної артерії протягом 1 години з наступною реперфузією протягом 1 години. Тварин з симульованою операцією піддавали усім вищеописаним хірургічним процедурам, за винятком оклюзії коронарної артерії та реперфузії.
Кількісна оцінка інфаркту міокарда
Наприкінці експерименту серце швидко видаляли. Лівий шлуночок розсікали на секції товщиною 2мм паралельно атріовентрикулярній борозні. Зрізи інкубували у 0,195 розчині тетразолію нітроблакитного (чистота дгаде І), рН 7,4 протягом 15 хвилин. Не уражена інфарктом ділянка забарвлювалась у синє завдяки утворенню осаду внаслідок реакції тетразолію нітроблакитного з ферментами дегідрогенази. Втрата цих ферментів в ураженому інфарктом міокарді попереджала утворенню осаду; таким чином, уражена інфарктом ділянка у ділянці риску залишалась блідо-жовтою. Секції лівого шлуночка фотографували (Ргасіїса) і уражену інфарктом ділянку вимірювали планіметрично. Змертвілу ділянку виражали у відсотках відносно поверхні лівого шлуночка.
Статистичний аналіз
Усі величини виражено як середні значення ж стандартну похибку вимірювань. Порівняння груп здійснювали за допомогою односпрямованого дисперсійного аналізу за критерієм " Стьюдента. Статистична значущість визначалась як р«е0,05.
Результати
Між групами не було статистично значущої різниці по гемодинамічним параметрам, вазі лівого шлуночка та вазі тіла.
Таблиця З
Розмір інфаркту та коефіцієнт виживаності ЗН-щурів після оклюзії коронарної артерії та реперфузії інфаркту (95) | виживаності (95) як р«0,01 порівняно з контрольною групою
Ж ре0,01 порівняно з групою верапамілу
Після оклюзії та реперфузії коронарної артерії спостерігалось помітне зниження коефіцієнту виживаності щурів контрольної групи. Введення різних активних сполук (за винятком сполуки Ме5) та еталонної речовини верапамілу перорально протягом одного місяця значно підвищувало стійкість щурів до ішемії міокарда/реперфузійного ушкодження.
Порівняно з верапамілом курс лікування сполукою Ме13 (20мг/кг) та сполукою Мо4 давав значно більше поліпшення.
Активні речовини та верапаміл значно зменшували розмір інфаркту порівняно з контрольними тваринами.
Розмір ураженої інфарктом ділянки залежав від дози. Вищі дози значно зменшували протяжність змертвілого міокарда порівняно з верапамілом.
Наші експерименти свідчать про те, що обрані активні сполуки значно зменшували поширення некрозу міокарда та значно збільшували коефіцієнт виживаності. Обмеження розміру ураженої інфарктом ділянки відбувалось без будь-яких помітних змін гемодинамічних параметрів і було значно більшим після лікування сполуками за винаходом, ніж після введення еталонної речовини верапамілу.
Аналіз міграції до пораненої ділянки
Ендотеліальні клітини пупкової вени людини ізолювали та культивували за методикою Заїе Е.А. та ін. (9.
Сіїп. Іпмеві., 52, 2745-2756, 1973). Аналіз проводився за методикою, описаною Мататига 5. та ін. (9У. 5ига.
Вез., 63, 349-354, 1996). Ендотеліальні клітини пупкової вени людини висіювали на 96-лунковий планшет, попередньо покритий фібронектином (2мкг/лунку) (Зідта), і при ступеню злиття біля 9095 моношар ранили вздовж координатної лінії, нанесеної на тильну сторону планшету. Шар ранили тефлоновим скребком для клітин шириною 1мм. Планшет промивали і заповнювали живильним середовищем КРМІ 1640 повного складу (містить 595 протеїну) для інкубування (при 37"С у повітрі, що містило 595 СО»). Клітинам дозволяли мігрувати на поранену ділянку протягом 24 та 48 годин і робили знімки чи фотографії за допомогою інвертаційного мікроскопа (при збільшенні хбОо) для реєстрації результатів. Кількість клітин, які перемістились за контрольну лінію, підраховували та оцінювали за допомогою аналізатора зображень.
Курс лікування сполуками, що досліджуються
Готували серію з десяти розчинів з покроковим розведенням у середовищі і додавали по 5мкг/лунку до лунок, які містили 95мкл культури тканини над пораненим моношаром клітин. До контрольної культури розведений розчин сполуки Ме13 не додавали.
Результати
Після 24 годин інкубації клітини спонтанно з'являлись у пораненій ділянці, причому підвищена кількість була нарахована у присутності дослідженої сполуки у субмікромолярній концентрації (при 107 та 108М).
Досліджена сполука призводила до вираженого значного посилення міграції клітин навіть протягом 48- годинного періоду. Ступінь покриття пораненої ділянки становила біля 82905 порівняно з 4795 при спонтанній міграції ендотеліальних клітин людини.
Таблиця 4
Результати аналізу міграції до пораненої ділянки з дослідною сполукою Ме13 х
8 | 750 | 948 | 61 | 80
Прилиплі шт | 9 |в х Контрольний тест без проведення обробки, спонтанна міграція -х Клітини на пораненій поверхні негайно після поранення, контрольна ситуація.
Процес регенерації пошкодженого васкулярного моношару починається з міграції ендотеліальних клітин, яка може додатково посилювати ініціювання реконструкції пошкодженої ділянки. Всі наші дані дають змогу припустити, що досліджені сполуки можуть промотувати регенерацію поранених ендотеліальних клітин людини прямим посиленням міграції.
Винахід проілюстровано наведеними нижче прикладами, які ніяким чином не обмежують його обсяг:
Детальний опис варіантів втілення, яким надається перевага
Приклад 1:
М-(2-бензоїлокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-З-піридинкарбоксімідамід(7)-2-бутендіоат(1:1) (сполука Ме1)
Методика: 20,9г (75,0ммоль) М-І(2гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-З-піридин-карбоксімідаміду (патент Угорщини
Мо177578 (1976) розчиняли у ЗООбмл бензолу. До цього розчину додавали 150мл 1Н розчину гідроксиду натрію, а потім по краплям додавали 19,5мл (168 ммоль) бензоїлхлориду. Після інтенсивного перемішування суміші протягом 2 годин додавали 7,1г (67 ммоль) карбонату натрію і додаткову порцію бензоїлхлориду (9,75мл; 84 ммоль) і продовжували перемішувати протягом ночі. Після цього фази розділяли, органічний шар екстрагували 1Н розчином гідроксиду натрію та водою, зневоднювали та висушували до сухого залишку.
Залишок (41г маслянистої рідини) розчиняли у 150мл ацетону і додавали 8,7г (75 ммоль) малеїнової кислоти.
Одержаний осад відокремлювали на фільтрі, промивали ацетоном і висушували.
Вихід: 29,0г (78905).
Т.пл.: 194-19576.
Приклад 2:
М-(2-пальмітоїлокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідамід моногідрохлорид (сполука Мое2)
Методика: 14,7г (52,8 ммоль) М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідаміду (патент Угорщини ме177578 (1976)| розчиняли у 160мл хлороформу. Додавали 7,7мл (55 ммоль) триетиламіну, а потім додавали по краплям розчин пальмітоїлхлориду (14,7г; 56,5 ммоль) у 85 мл хлороформу. Суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Наступного дня додавали ще 3,8мл триетиламіну та 7,4г пальмітоїлхлориду і продовжували перемішувати протягом ще одного дня. Після цього розчин екстрагували по черзі водою, 595- ною оцтовою кислотою та водою, зневоднювали над безводним сульфатом натрію і упарювали до сухого залишку.
Залишок (28,2г маслянистої рідини) розчиняли в етилацетаті і продукт осаджували доданням ЗОмл 1Н розчину НОСІ у етилацетаті. В'язкий осад білого кольору відокремлювали на фільтрі, промивали етилацетатом та висушували.
Вихід: 10,9г (3790).
Т.пл.: 110-113".
Приклад 3:
М-(3-(1,1-диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-З-трифторметилбензол-карбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука Ме3)
Методика:
Стадія а) 50г (0,245 моль) м-трифторметилбензамідоксиму та 33,7г (0,6 моль) гідроксиду калію розчиняли у суміші диметилсульфоксиду та 17Омл води і суміш охолоджували до 0"С. Додавали 48мл (0,6 моль) епіхлоргідрину і реакційну суміш перемішували при 0"С протягом 5 годин, а потім залишали у холодильнику на ніч. Наступного дня додавали 250мл води і суміш екстрагували етилацетатом (4х250мл). Об'єднані органічні фази промивали водою, зневоднювали, обробляли деревним вугіллям і упарювали до сухого залишку, одержуючи м- трифторметил-М-(2,3-епоксипропокси)-бензамідин у вигляді безбарвної маслянистої рідини.
Вихід: 61г (96960).
Стадія Б)
До одержаної маслянистої рідини додавали 400мл 1895-ного розчину хлористоводневої кислоти та бОмл ефіру, і суміш охолоджували до -57С при перемішуванні. На протязі 40хв. повільно додавали 17,4г (0,25 моль) нітриту натрію, розчиненого у бомл води, і реакційну суміш перемішували протягом ще 20 хвилин. Після цього суміш екстрагували ефіром (2х160мл) і об'єднані органічні фази двічі промивали водою. До ефірного розчину додавали З40мл 2095-ного розчину гідроксиду натрію і двофазну систему кип'ятили протягом 1 години зі зворотним холодильником при перемішуванні. Фази розділяли, органічний шар промивали розсолом до нейтральної реакції, зневоднювали і упарювали до сухого залишку, одержуючи м-трифторметил-М-(2,3- епоксипропокси)-бензімідоїлхлорид у вигляді безбарвної маслянистої рідини.
Вихід: 30,5г (45905).
Стадія с)
Суміш 1,19г (4,2 ммоль) М-(2,3-епокси)пропокси|-З-трифторметил-бензолкарбоксімідоїлхлориду та 0,89мл (8,5 ммоль) трет-бутанолу у 12мл ізопропілового спирту кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 2 годин. Розчинник вилучали під зниженим тиском. Залишок розчиняли у етилацетаті, додавали 0,98мл метанольного розчину хлористого водню (4,3Н) і суміш концентрували до малого об'єму під вакуумом, а потім розводили ефіром. Осад, що утворювався, відокремлювали, промивали холодним ефіром і висушували.
Вихід: 0,48г (3296).
Т.пл.: 150-15376.
ІЧ (КВг): 3423, 3233, 2978, 2880, 2784, 1620, 1570, 1479, 1441, 1400, 1383, 1340, 1238, 1167, 1128, 1101, 1072, 1038, 982, 930, 897, 804, 787, 714, 694 см".
Приклад 4:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-2-тіофенкарбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука Мей)
Методика: 5,0г (15,6 ммоль) М-Іг-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-тіофенкарбоксімідаміду моногідрохлориду розчиняли у 79мл води, а потім додавали б,мл концентрованої хлористоводневої кислоти. Розчин охолоджували до -5"С, після чого додавали по краплям холодний розчин 4,4г (63,8 ммоль) нітриту натрію у 2, 4мл води. Протягом усього часу проведення реакції внутрішню температуру підтримували на 0"С. Після закінчення додавання суміш продовжували перемішувати ще одну годину. Додавали холодний бензол (бОмл) і суміш підлуговували повільним додаванням холодного розчину 3,2г (80 ммоль) гідроксиду натрію у 45мл води.
Органічну фазу відокремлювали і промивали по черзі порціями води по 20мл до рНез9 (3-5 разів). Органічний розчин зневоднювали над безводним сульфатом натрію, обробляли деревним вугіллям, фільтрували і упарювали під вакуумом (їх45"С), одержуючи 2,6г маслянистої рідини. Цей залишок розчиняли у 5мл ізопропілового спирту і підкилювали (рН 2) ізопропиловим спиртом, який містив суху хлористоводневу кислоту.
Продукт перекристалізовували з н-гексану, одержуючи білуватий матеріал.
Вихід: 2,0г (3890).
Т.пл.: 115-12376.
За методикою, описаною у попередньому прикладі, було одержано такі сполуки:
Приклад 5:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидинілупропокси|-бензолкарбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука Ме5)
Вихідний матеріал: М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-бензолкарбоксімідамід.
Вихід: 23905.
Т.пл.: 140-14576.
Приклад 6:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-4-піридинкарбоксімідоїлхлорид (7)-2-бутендіоат(1:1) (сполука Моб)
Вихідний матеріал: М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-4-піридин-карбоксімідамід.
У цьому випадку кінцевий продукт ізолювали наприкінці процедури допрацювання шляхом розчинення сировинної основи у ацетоні та додання еквівалентної кількості малеїнової кислоти.
Вихід: 25905.
Т.пл.: 150-15476.
Приклад 7:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-2-нітробензолкарбоксімідоїлхлорид моногідрохлорид (сполука
Мо7)
Вихідний матеріал:
М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)упропокси|-2-нітробензолкарбоксімідамід.
Вихід: 36905.
Т.пл.: 158-16276.
Приклад 8:
М-І3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідоїлхлорид дигідрохлорид (сполука Ме8)
Вихідний матеріал: М-(3-(1 -піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідамід.
Вихід: 33905.
Т.пл.: 178-18276.
Приклад 9:
М-І3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-нітробензолкарбоксімідоїпхлорид моногідрохлорид (сполука Ме9)
Вихідний матеріал: М-(3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-нітробензолкарбоксімідамід.
Вихід: 49905.
Т.пл.: 173-17576.
Приклад 10:
М-(3-(1,1-диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-З-трифторметилбензамід (сполука Ме10)
Методика: 1,Змл (15,2 ммоль) епіхлоргідрину додавали до розчину 1,бмл (15,2 ммоль) трет-бутиламіну у Змл етанолу на протязі 10 хвилин при перемішуванні, підтримуючи температуру нижче 20"С, і залишали стояти на З дні.
Окремо розчиняли 0 8г (14,3 ммоль) гідроксиду калію у суміші 20мл етанолу та Змл води, і до цього розчину додавали 3,42г (15,2 ммоль) калієвої солі М-гідрокси-3-(трифторметил)-бензаміду та раніше приготований розчин епіхлоргідрину та трет-бутиламіну. Реакційну суміш перемішували та кип'ятили 10 годин, після чого розчинник упарювали. Залишок тритурували з 20мл дихлорметану та 1Омл води, органічну фазу відокремлювали, промивали 5мл води та 5мл насиченого розчину хлориду натрію, зневоднювали над сульфатом натрію, фільтрували і упарювали. Маслянистий залишок перекристалізовували із суміші ацетон- гексан, одержуючи названу у заголовку сполуку у вигляді білого порошку.
Вихід: 0,85г (17,390).
Т.пл.: 156-15876.
ІЧ (КВо): 2976, 2858, 1612, 1556, 1379, 1352, 1313, 1273, 1165, 1130, 1072, 694 см".
Приклад 11:
М-гексил-М'-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина (сполука Ме11)
Методика:
До розчину 8,0г (45,9 ммоль) 1-аміноокси-1-гідрокси-3-(1-піперидиніл)у-'пропану у бомл хлороформу додавали 4,9мл (45,9 ммоль) гексилізоціанату, і реакційну суміш перемішували протягом 20 годин при кімнатній температурі. Після додання ще 1,бмл (15 ммоль) гексилізоціанату продовжували перемішувати ще дві години, а потім розчинник упарювали під вакуумом. Білий кристалічний продукт одержували шляхом тритурування з петролейним ефіром.
Вихід: 9,9г (72905).
Т.пл.: 50-5276.
ІЧ (КВг): 3310, 2932, 2858, 2804, 1666, 1551, 1454, 1377, 1306, 1092, 1040, 995, 791, 725,604 см'!.
За методикою, описаною у попередньому прикладі, було одержано такі сполуки:
Приклад 12:
М-гексил-М'-І3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовина (сполука Ме12)
Вихідний матеріал: 1-аміноокси-3-(1-піперидиніл)-пропан.
Вихід: 8595 (масляниста рідина).
ІЧ (КВог): 39354, 2932, 2856, 2810, 2777, 1666, 1543, 1486, 1377, 1308, 1155, 1134, 1076 см".
Приклад 13: 5,6-дигідро-5-(1-піперидиніл)метил-3-(З-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазин
Методика:
Стадія а) 17,5г (0,05 моль) М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідаміду дигідрохлориду розчиняли у 50мл тіонілхлориду, кип'ятили протягом однієї години, а потім упарювали суміш до сухого залишку. Залишок розчиняли у З0О0мл метанолу, обробляли деревним вугіллям, і після фільтрації розчинник упарювали при зниженому тиску. Залишок розчиняли у мінімальній кількості етанолу і заморожували, одержуючи проміжну сполуку М-(2-хлор-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідамід дигідрохлорид у вигляді кристалічної речовини.
Вихід: 13,2г (7190).
Т.пл.: 127-1456
Стадія Б) 13,2г (35,7 ммоль) М-|2-хлор-3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридин-карбоксімідаміду дигідрохлориду додавали до розчину 16,5г (143,5 ммоль) трет-бутоксиду калію у 150мл трет-бутанолу. Суміш кип'ятили протягом 6 годин, потім упарювали під вакуумом. Додавали 100 мл 595-ного розчину гідроксиду натрію і суміш екстрагували три рази порціями етилацетату по З0Омл. Органічний шар зневоднювали над сульфатом натрію, фільтрували і упарювали до сухого залишку. Залишок тритурували з діетиловим ефіром, одержуючи названу у заголовку сполуку у вигляді білих кристалів.
Вихід: 3,5г (3890).
Т.пл.: 157,5-15876.
Приклад 14: Таблетки
Для одержання таблеток по 200Омг, які містять 50мг активної речовини, використовують: 5Омг М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-бензолкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлориду; 129мг мікрокристалічної целюлози (наприклад, "Амісеї! рп 1027); 20мг полівінілпіролідону (наприклад, "Роїуріазаопе ХІІ"; 1мг стеарату магнію.
Приклад 15: Капсули
Для капсул по З0Омг використовують: 5Омг М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)пропокси|-2-нітробензолкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлориду; 10мг жовтого бджолиного воску; 10мг соєвої олії; 13Омг рослинної олії; 100мг оболонки капсули.
Приклад 16: Розчин
Для 100мл розчину використовують: 500мг М-(2-гідрокси-3-(1 -піперидиніл)упропокси|-2-тіофенкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлориду; 10г сорбіту;
О,О5г натрієвої солі сахарину; двічі дистильовану воду до 100мл.
Приклад 17: Ампула для ін'єкцій
Для кожної ампули для ін'єкцій на 2мл, яка містить 2мг активної речовини, використовують: 2мг 5,6-дигідро-5-(1 -піперидиніл)метил-3-(З-піридил)-4Н-1,2,4-оксадіазину; до 2,0мл апірогенного стерильного фізіологічного сольового розчину.
Приклад 18: Розчин для інфузії
На 500мл розчину для інфузії використовують: мг М-гексил-М'-Ї3-(1-піперидиніл)пропокси|-сечовини; до 500мл апірогенного стерильного фізіологічного сольового розчину.
Її
А. с о. сн ! Ф з а бе бе бен де
Її
А С. о «сн І (в бу Й ваш ан в
В! ре Сут т
МИ ш- х (нй
А-- -й сн, - о
" Її
А с. с) СН, нора ра "СН. м ж й ев бен Торо (М
Ме сн щ сі й чсн---сн, й Ме М- он ху (М (М)
А М. с,
Ша На Сен--сн,
Ми
Мн, о
СА
; ві о ви дн сн, що
Ми М. ! Г8І в
Наї
ІВ йх)
І
«б С. сн ри ся М. т сї бен (хі (ХВ
Ї" У як. ; с «о сн С а а ЦО нь ше рт пе че о с ОК й ти в «ХВ
Ї
А - ши б шт З рани
А Наї (їх й (ЄВ
І
В в! сн щи ЯМ в ша бен те до хм

Claims (15)

1. Застосування похідних гідроксиламіну загальних формул (І) та (ІІ) х У в! А ри рана ра А (), 4 М сн, сн. в2 х У в! А с в) ін | ІІ вра пора (о, 7 М с Ше сн Ше в2 в де В"! та В? незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, або В! та В? разом з розташованим між ними атомом азоту утворюють насичену 5-7-членну гетероциклічну групу, яка необов'язково містить додаткові гетероатоми азоту та/або кисню, А означає лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 4 до 12 атомів вуглецю, фенільну групу, заміщену чи незаміщену, яка бажано містить як замісник алкільну, галоїдалкільну чи нітрогрупу, або 5-6-ч-ленне гетероароматичне кільце, яке містить азот, кисень чи сірку, причому у сполуках загальної формули (І) 7 означає ковалентний зв'язок, а у сполуках загальної формули (Ії) - ковалентний зв'язок чи групу МН, у сполуках загальної формули (І) Х означає атом галогену чи групу -МАЗВУ, у якій ВЗ та В" незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, тоді як у сполуках загальної формули (Ії) Х означає атом кисню, у сполуках загальної формули (ІІ) В' означає атом водню або лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, і у сполуках загальних формул (Її) та (ІІ) М означає атом водню, гідроксильну групу чи ацилоксигрупу, яка бажано містить як ацильний компонент ацильну частину довголанцюгової жирної кислоти, що містить від 8 до 22 атомів вуглецю, або циклічної ароматичної карбонової кислоти, і у сполуках загальної формули (І), у яких Х означає групу -МАЗВУ, а У означає гідроксильну групу, група Х є сконденсованою із замісником У і утворює внутрішньомолекулярне кільце загальної формули (ІІІ) Е! ез / М Й х ? М/- що й (ПВ), А--67 - сн, М-- о у якій А, 7, В! та В? мають наведені вище значення, а також солей та оптично активних форм цих сполук як лікарського засобу, призначеного для лікування або профілактики хвороб, спричинених пошкодженням ендотеліальних клітин.
2. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-І(2-бензоїлокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-3- піридинкарбоксімідаміду (7)-2-бутендіоат (1:1).
3. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-(2-пальмітоїлокси-3-(1-піперидиніл)пропокси |-3- піридинкарбоксімідаміду моногідрохлорид.
4. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-(3-(1,1-диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-3- трифторметилбензолкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлорид.
5. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-2- тіофенкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлорид.
6. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-І2-гідрокси-3-(1- піперидиніл)пропокси|бензолкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлорид.
7. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-4- піридинкарбоксімідоїлхлорид (7)-2-бутендіоат (1:1).
8. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|-2- нітробензолкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлорид.
9. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-(3-(1-піперидиніл)пропокси|-З-піридинкарбоксімідоїлхлориду дигідрохлорид.
10. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-І3-(1-піперидиніл)упропокси|-З-нітробензолкарбоксімідоїлхлориду моногідрохлорид.
11. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-(3-(1,1-диметилетил)аміно|-2-гідроксипропокси)-3- трифторметилбензамід.
12. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-гексил-М'-І(2-гідрокси-3-(1-піперидиніл)пропокси|сечовина.
13. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є М-гексил-М'-І3-(1-піперидиніл)пропокси|сечовина.
14. Застосування за п.1, де похідним гідроксиламіну є 5,6-дигідро-5-(1-піперидиніл)метил-3-(З-піридил)-4Н-1,2,4- оксадіазин.
15. Спосіб лікування чи профілактики захворювань, спричинених пошкодженням ендотеліальних клітин, шляхом введення пацієнту похідних гідроксиламіну загальних формул (І) та (Ії)
х У в!
А с о сн 2 М сн сн 2 2 2 їв х У в
А с о сн ран я а о М щ (І), 2 М сн 2 2 сн, Е.
Е! де В! та В? незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, або В! та В? разом з розташованим між ними атомом азоту утворюють насичену 5-7-членну гетероциклічну групу, яка необов'язково містить додаткові гетероатоми азоту та/або кисню, А означає лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 4 до 12 атомів вуглецю, фенільну групу, заміщену чи незаміщену, яка бажано містить як замісник алкільну, галоїдалкільну чи нітрогрупу, або 5-6--ленне гетероароматичне кільце, яке містить азот, кисень чи сірку, причому у сполуках загальної формули (І) 7 означає ковалентний зв'язок, а у сполуках загальної формули (Ії) - ковалентний зв'язок чи групу МН, у сполуках загальної формули (І) Х означає атом галогену чи групу -МАЗВУ, у якій ВЗ та В" незалежно один від одного означають атом водню або лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 1 до 6 атомів вуглецю, тоді як у сполуках загальної формули (Ії) Х означає атом кисню, у сполуках загальної формули (ІІ) В' означає атом водню або лінійну чи розгалужену алкільну групу, яка містить від 1 до б атомів вуглецю, і у сполуках загальних формул (І) та (ІІ) М означає атом водню, гідроксильну групу чи ацилоксигрупу, яка бажано містить як ацильний компонент ацильну частину довголанцюгової жирної кислоти, що містить від 8 до 22 атомів вуглецю, або циклічної ароматичної карбонової кислоти, і у сполуках загальної формули (І), у яких Х означає групу -МАЗВУ, а У означає гідроксильну групу, група Х є сконденсованою із замісником У і утворює внутрішньомолекулярне кільце загальної формули (ІІІ) Е! Ге сн.--М х (ЧИЯ ве М но (І), А--72 А /е М--о у якій А, 7, В! та В? мають наведені вище значення, або їх солей та оптично активних форм.
UA99020697A 1996-08-09 1997-06-08 Pharmaceuticals for therapy or prevention of illnesses connected with dysfunction of vascular endothelial cells UA64716C2 (en)

Applications Claiming Priority (3)

Application Number Priority Date Filing Date Title
HU9602204A HUP9602204D0 (en) 1996-08-09 1996-08-09 Pharmaceutical compositions for treating diseases connected with the disfunction of the vascular endothelial cells
HU9701349A HUP9701349A1 (hu) 1997-08-04 1997-08-04 Gyógyászati készítmények a vaszkuláris endoteliális sejtek rendellenes működésével összefüggő betegségek gyógyítására vagy megelőzésére
PCT/HU1997/000044 WO1998006400A2 (en) 1996-08-09 1997-08-06 Pharmaceutical products for curing and preventing illnesses connected with the malfunction of vascular endothelial cells

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA64716C2 true UA64716C2 (en) 2004-03-15

Family

ID=90014231

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA99020697A UA64716C2 (en) 1996-08-09 1997-06-08 Pharmaceuticals for therapy or prevention of illnesses connected with dysfunction of vascular endothelial cells

Country Status (20)

Country Link
US (1) US6143741A (uk)
EP (1) EP0966283B1 (uk)
JP (1) JP2001504446A (uk)
AT (1) ATE329592T1 (uk)
AU (1) AU739614B2 (uk)
BG (1) BG64456B1 (uk)
CA (1) CA2262997C (uk)
CZ (1) CZ298542B6 (uk)
DE (1) DE69736130T2 (uk)
DK (1) DK0966283T3 (uk)
EE (1) EE04044B1 (uk)
ES (1) ES2267148T3 (uk)
HK (1) HK1025506A1 (uk)
IL (1) IL128256A (uk)
NO (1) NO325109B1 (uk)
PT (1) PT966283E (uk)
RS (1) RS49719B (uk)
SK (1) SK284301B6 (uk)
UA (1) UA64716C2 (uk)
WO (1) WO1998006400A2 (uk)

Families Citing this family (12)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
HU9701081D0 (en) 1997-06-23 1997-08-28 Gene Research Lab Inc N Pharmaceutical composition of antitumoral activity
HU226617B1 (en) * 1998-12-14 2009-04-28 Cytrx Corp Optically active pyridyl-4h-1,2,4-oxadiazine derivatives, and pharmaceutical composition containing the compound as active ingredient
HUP9900475D0 (en) * 1999-02-26 1999-04-28 Biorex Kutato Fejlesztoe Kft O-(3-piperidino-2-hydroxy-1-propyl)-hiyroximic acid-halogenid derivative, it's use for treating insulin resistance, and pharmaceutical compositions containing them as active component
US7384936B2 (en) 2002-01-11 2008-06-10 Cytrx Corporation Carboxamidine derivatives and their use in the treatment of vascular diseases
HUP0303584A3 (en) 2003-10-30 2009-12-28 Cytrx Corp Use of a hydroximic acid halide derivative in the treatment of neurodegenerative diseases
TW200831479A (en) * 2006-09-26 2008-08-01 Cytrx Corp Pharmaceutical compositions and methods for treating diseases
WO2008070010A2 (en) * 2006-12-01 2008-06-12 Cytrx Corporation Hydroxylamine derivatives for the treatment of stroke
TW200901958A (en) * 2007-05-04 2009-01-16 Cytrx Corp Diabetic wound healing
JP5429865B2 (ja) * 2009-09-15 2014-02-26 学校法人日本大学 生体外創傷治癒試験用用具または創傷作製方法
HUP1100535A2 (en) * 2011-09-26 2013-04-29 Bracelia Invest Ltd Pharmaceutical composition for enhancement of stem cell treatment
WO2016201168A1 (en) * 2015-06-10 2016-12-15 Forum Pharmceuticals Inc. Oxadiazine compounds and methods of use thereof
JP2024500632A (ja) 2020-11-19 2024-01-10 ゼブラ デンマーク エー/エス アリモクロモルクエン酸塩及びその中間体の調製プロセス

Family Cites Families (6)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4187220A (en) * 1977-08-30 1980-02-05 Chinoin Gyogyszer Es Vegyeszeti Termekek Gyara R.T. New O-(3-amino-2-hydroxy-propyl)-amidoxime derivatives, process for the preparation thereof and pharmaceutical compositions containing same
HU207988B (en) * 1988-10-20 1993-07-28 Biorex Kutato Fejlesztoe Kft Process for producing halogenides of o-/3-amino-2-hydroxy-propyl/hydroximic acid and pharmaceutical compositions containing them as active components
GB9017351D0 (en) * 1990-08-08 1990-09-19 Wellcome Found Medicaments for treatment of atherosclerosis
NZ285151A (en) * 1994-05-06 1998-09-24 Biorex Kutato Fejlesztoe Kft Hydroximic acid derivatives
HU218480B (hu) * 1995-06-15 2000-09-28 BIOREX Kutató és Fejlesztő Rt. Hidroxilaminszármazékok, eljárás előállításukra és a vegyületeket tartalmazó gyógyszerkészítmények
HU222994B1 (hu) * 1995-11-02 2004-01-28 BIOREX Kutató és Fejlesztő Rt. Hidroxilaminszármazékok és azok alkalmazása sejtek molekuláris chaperon-termelésének fokozására alkalmas gyógyszerkészítmények előállítására

Also Published As

Publication number Publication date
EP0966283A2 (en) 1999-12-29
CZ43599A3 (cs) 1999-07-14
BG103194A (en) 1999-09-30
SK15499A3 (en) 2000-02-14
EP0966283B1 (en) 2006-06-14
CZ298542B6 (cs) 2007-10-31
CA2262997A1 (en) 1998-02-19
HK1025506A1 (en) 2000-11-17
YU5199A (sh) 2000-10-30
JP2001504446A (ja) 2001-04-03
NO990547D0 (no) 1999-02-05
SK284301B6 (sk) 2005-01-03
RS49719B (sr) 2007-12-31
CA2262997C (en) 2008-07-29
BG64456B1 (bg) 2005-03-31
AU3704997A (en) 1998-03-06
NO325109B1 (no) 2008-02-04
PT966283E (pt) 2006-08-31
IL128256A (en) 2004-05-12
US6143741A (en) 2000-11-07
DE69736130D1 (de) 2006-07-27
AU739614B2 (en) 2001-10-18
EE9900044A (et) 1999-08-16
NO990547L (no) 1999-03-25
EE04044B1 (et) 2003-06-16
ES2267148T3 (es) 2007-03-01
WO1998006400A3 (en) 1998-03-26
ATE329592T1 (de) 2006-07-15
DK0966283T3 (da) 2006-10-09
IL128256A0 (en) 2000-02-17
DE69736130T2 (de) 2007-01-04
WO1998006400A2 (en) 1998-02-19

Similar Documents

Publication Publication Date Title
EP0801649B1 (en) Hydroxylamine derivatives useful for enhancing the molecular chaperon production and the preparation thereof
US4200640A (en) Nitric ester of N-(2-hydroxyethyl)nicotinamide and pharmaceutical use
UA64716C2 (en) Pharmaceuticals for therapy or prevention of illnesses connected with dysfunction of vascular endothelial cells
JPS62167752A (ja) フエニルアセトニトリル誘導体その医薬組成物および哺乳動物におけるカルシウムイオンきつ抗作用または抗高圧作用促進方法
KR20110137941A (ko) 신규한 티오우레아 또는 우레아 유도체, 이의 제조방법 및 이를 유효성분으로 함유하는 aids 예방 또는 치료용 약학 조성물
US6232331B1 (en) Benzofuroxan derivatives, their therapeutic uses and pharmaceutical compositions
JPH0518831B2 (uk)
SU1598870A3 (ru) Способ получени производных 1,4-дигидропиридина
US5342838A (en) Phenolic thioetheramides
HRP970433A2 (en) Pharmaceutical products for curing and preventing illnesses connected with the malfunction of vascular endothelial cells
TW202339760A (zh) 用於預防或治療心臟衰竭(hf)之組合物
KR20230116715A (ko) 폐동맥 고혈압(pulmonary arterial hypertension)의 예방 또는 치료용 조성물
CS228104B2 (en) Preparation of esters of nitric acid and n-/2-hydroxyethyl/nicotinamides
HUT75093A (en) New anti-radical pharmaceutical compositions and process for producing them
PL190673B1 (pl) Zastosowanie pochodnych hydroksyloaminy
IE48587B1 (en) Urea derivatives